1. Ферменти: визначення; будова та властивості ферментів.

2. Класифікація та номенклатура ферментів, характеристика окремих класів ферментів.

3. Ізоферментні форми ферментів, діагностичне значення ферментів.

4. Механізми дії ферментів (залежність швидкості реакції від концентрації субстрату, pH та температури).

5. Активатори та інгібітори ферментів: приклади та механізми дії.

6. Типи інгібірування ферментів: зворотнє (конкурентне, неконкурентне) та незворотнє інгібування.

7. Регуляція ферментативних процесів. Водорозчинні вітаміни: коферментні форми та участь в біохімічних реакціях.

8. Жиророзчинні вітаміни. Роль в життєдільності організму людини

9. Обмін речовин (метаболізм) – загальні закономірності катаболічних та анаболічних процесів. Спільні стадії внутрішньо-клітинного катаболізму біомолекул: білків, вуглеводів, ліпідів.

11. Тканинне дихання (компоненти дихального ланцюга мітохондрій та їх характеристика).

12. Пункти спряження транспорту електронів та синтезу АТФ. Хеміосмотична теорія.

13. Роз'єднувачі окисного фосфорилування. Інгібітори електронного транспорту та окисного фосфорилування в мітохондріях.

14. Класифікація гормонів за хімічною природою та локалізація їх синтезу, відповідність структури та механізмів дії гормонів.

15. Молекулярно-клітинні механізми дії гормонів пептидної, стероїдної, тиреоїдної природи.

16. Молекулярні механізми дії та біологічна роль ейкозаноїдів.

17. Гормони гіпоталамусу. Гормони гіпофізу, їх хімічна природа та біологічне значення. Приклади.

18. Гормони підшлункової залози (інсулін, вплив на вуглеводний обмін).

19. Гормони щитоподібної залози. Гіпотиреоз, гіпертиреоз.

20. Гормони паращитоподібної залози: регуляція гомеостазу Са2+.

21. Гормони кори наднирникових залоз (кортикостероїди).

22. Гормони мозкової речовини наднирників (катехоламіни).

23. Гормони статевих залоз.

24. Травлення вуглеводiв та всмоктування продуктів гідролізу в ШКТ. Роль клiтковини (целюлози) та iнших харчових волокон в травленнi.

25. Метаболічні шляхи перетворення фруктози та галактози; біологічне значення, спадкові ензимопатії їх обміну.

25.1 Окислення глюкози в аеробних та анаеробних умовах, загальна характеристика процесів. Схема реакцій та регуляторні ферменти.

26. Глікоген : будова, біологічне значення, синтез та розпад у печінці, гормональна регуляція метаболізму.

27. Глікогенози та аглікогенози, їх загальна характеристика.

28. Роль адреналіну, глюкагону та інсуліну в гормональній регуляції обміну глікогену в м’язах та печінці.

29. Глюконеогенез : субстрати, ферменти та фізіологічне значення процесу. Цикл Корі та глюкозо-аланіновий цикл.

30. Пентозофосфатний шлях окислення глюкози: схема процесу та фізіологічне значення.

31. Глюкоза крові (глюкоземія): нормоглікемія, гіпо- та гіперглікемії, глюкозурія. Цукровий діабет - патологія обміну глюкози. Гормональна регуляція концентрації та обміну глюкози крові.

32. Локалізація біосинтезу та утилізація кетоновіх тіл, біологічне значення. Метаболізм кетонових тіл в умовах патологіїї (цукровий діабет, голодування).

32.1 Біосинтез холестеролу:схема реакцій, регуляція синтезу холестерину

33. Шляхи біотрансформації холестеролу: етерифікація, утворення жовчних кислот, стероідниї гормонів, вітаміну Д3.

34. Основні класи ліпопротеїнів плазми крові. Гіперліпопротеїнемії. Патології ліпідного обміну: атеросклероз, ожиріння, цукровий діабет.

35. Перетравлення білків в ШКТ та всмоктування продуктів гідролізу. Характеристика протеолітичних ферментів та їх активація.

36. Гниття білків в товстій кишці. Токсичні продукти гниття: утворення та знешкодження. Тваринний індикан та його дiагностичне значення.

38. Трансамінування амінокислот: реакції та їх біохімічне значення, механізм дії амінотрансфераз.

39. Декарбоксилювання L-амінокислот в організмі людини. Фізіологічне значення утворених продуктів. Окислення біогенних амінів.

40. Біосинтез та біологічна роль креатину і креатинфосфату.

41. Глутатіон: будова, біосинтез та біологічні функції глутатіону.

42. Спеціалізовані шляхи метаболізму циклічних амінокислот - фенілаланіну та тирозину. Спадкові ензимопатії обміну амінокислот. Фенілкетонурія, альбінізм, алкаптонурія.

43. Сірковмісні амінокислоти. Метіонін, його біологічна роль. Цикл активного метилу (s-аденозилметіонін).

44. Обмін амінокислот із розгалуженим ланцюгом (валін, лейцин, ізолейцин). Лейциноз.

45. Обмін циклічної амінокислоти триптофану та його спадкові ензимопатії.

46. Обмін пурникових і піримідинових нуклеотидів (схема реакції утворення АМФ, ГМФ,ІМФ), Механіз регуляції ,біологічна значення, розпад парникових, Масова к-та ,патології.

47. Обмін піримідинових регуляції синтезу, розклад піримідинових. Порушення.

48. Регуляція біосинтезу дизоксирибонуклеотидів (утворення тимідилових нуклеотидів. Інгібітори біосинтезу дТМФ як протипухлинні засоби)

49. Біосинтез НК(Консервативним , напівконсервативний, дисперсивний механізми реалізації ДНК).

50. Молекулярний механізм. Біологічна значення. I етапів та ферменту реалізації у прокаті та експерт.

51. Молекулярний механізм транскрипції РНК: РНК-полімерази прокаріотів та еукаріотів, сигнали транскрипції (промоторні, ініціаторні та термінаторні ділянки геному). Процесинг – посттранскрипційна модифікація новосинтезованих м РНК. Сплайсинг.

52. Генетичний (біологічний) код; триплетна структура коду, його властивості.

53. Етапи та механізми трансляції (біосинтезу білка) на рибосомах: ініціація, елонгація та термінація. Молекулярні механізми контролю трансляції. Вплив фізіологічно активних сполук на процеси трансляції.

54. Антибіотики. Механізми їх дії, біомедичне застосування. Антибіотики як протипухлинні препарати.

55. Біохімічні механізми противірусної дії інтерферонів. Блокування біосинтезу білка дифтерійним токсином (АДФ-рибозилювання факторів трансляції).

56. Регуляція експресії генів. Генетичні рекомбінації. Мутації.

57. Кров: функції. Плазма та сироватка крові. Осмотичний та онкотичний тиск кровi. Лужний резерв крові. Ацидоз та алкалоз.

58. Хiмiчний склад крові. Характеристика основних білкових фракцій плазми крові: альбумінів, глобулінів та фібриногену. Білковий коефіцієнт.

59. Небілкові азотвмісні речовини крові в нормі та при патології. Азотемія.

60. Характеристика і значення окремих білків крові. Білки гострої фази запалення.

61. Ферменти плазми крові, використання в ензимодіагностиці.

62. Калікреїн-кінінова система крові.

63. Метаболізм порфіринів: будова гему; схема реакцій біосинтезу протопорфірину IX та гему. Спадкові порушення біосинтезу порфіринів, типи порфірій.

64. Гемоглобін: будова, види, біосинтез, біологічне значення, патологічні форми. Гемоглобінози (гемоглобінопатії, талассемії).

65. Імуноглобуліни: біохімічна характеристика окремих класів імуноглобулінів людини.

66. Медіатори та гормони імунної системи: інтерлейкіни, інтерферони, білково-пептидні фактори регуляції росту та проліферації клітин.

67. Система комплементу: біохімічні компоненти системи комплементу людини; класичний та альтернативний шляхи активізації.

68. Біохімічні механізми імунодефіцитних станів: первинні (спадкові) та вторинні імунодефіцити.

69. Біохімічні функції печінки. Роль печінки у вуглеводному, білковому та ліпідному обміні.

70. Катаболізм гемоглобіну. Обмін жовчних пігментів. Патобіохімія жовтяниць.

71. Детоксикаційна функція печінки. Типи реакцій біотрансформації ксенобіотиків та ендогенних токсинів.

72. Метаболізм етанолу, механізм його токсичної дії. Значення ендогенного етанолу.

73. Біохімічні та фізіологічні функції води в організмі:

74. Біохімічні функції мінеральних елементів та електролітів.

75. Регуляція та порушення обміну води та електролітів в організмі людини.

76. Біохімічні функції нирок, процес сечоутворення.

77. Ренін – агіотензинова система нирок. Гіпотензивні лікарські засоби – інігбітори ангіотензинпертворюючого ферменту(АПФ).

78. Біохімічний склад сечі та його клінічний аналіз. Патологічні компоненти сечі.

79. Біохiмія м’язової тканини. Енергопостачаючі процеси м’язового скорочення.

80. Креатин, креатинфосфат, креатинiн: синтез, значення. Біохімічні зміни в м’язах при патології.

81. Бiохiмiя сполучної тканини: клiтинний склад, волокнистi структури,основна мiжклiтинна речовина. їх значення. Синтез та хiмiчний склад колагену та еластину. Біохімічні показники стану сполучної тканини.

82. Біохімія нервової тканини: особливості хімічного складу та метаболізму. Нейромедіатори та нейропептиди: представники,біологічне значення.

83. Біохімічні механізми, які лежать в основі нервово-психічних захворювань людини (алкоголізм, наркоманія, хвороба Альцгеймера, розсіяний склероз, хвороба Паркінсона, епілепсія).