34. Основні класи ліпопротеїнів плазми крові. Гіперліпопротеїнемії. Патології ліпідного обміну: атеросклероз, ожиріння, цукровий діабет.
ТАГ → 2-моноацилгліцероли + 2 ВЖК (під дією панкреат. ліпази і жовчних кислот) → всмоктуються ентероцитами (холестерин у вільному стані, холестериди - після гідролізу холестеролестеразою) → реетерифікація ВЖК та формування хіломікронів
Реетерифікація ВЖК:
1. 2-Моноацилгліцерол + R1-CO~SKoA → 1,2-Діацилгліцерол + HSKoA (фермент: моноацилгліцерол-ацилтрансфераза)
2. 1,2-ДАГ + R3-CO~SKoA → ТАГ + HSKoA (фермент: діацилгліцерол-ацилтрансфераза)
Основні класи ліпопротеїнів плазми крові:
· хіломікрони;
· ЛПДНЩ;
· ЛППЩ;
· ЛПНЩ;
· ЛПВЩ
Ліпопротеїни - міцели, всередині ліпідна серцевина (ТАГ+ефіри холестерину), вкритка шаром полярних амфіпатичних фосфоліпідів, периф. та інтегр. білків. До складу ЛП входять апопротеїни (A-1, A-2, A-4, B-48, B-100, C-1, C-2, C-3, D, E)/
Хіломікрони - молекулярна форма, в якій нейтральні жири та холестерин надходять із ентероцитів у кров через лімфатичні судини.
ЛПДНЦ - містять значну к-сть нейтральних жирів, синтезуються в гепатоцитах, є основною молекулярною формою транспорту ТАГ із печінки у кров до інших органів. Тканинне депонування ТАГ здійснює ліпопротеїнліпаза, яка гідролізує нейтральні жири.
ЛППЩ - ліпопротеїни, що утворюються внаслідок деліпідизації ХМ та ЛПДНЩ, містять багато вільного та етерифікованого холестерину. Поглинаються з крові печінкою, холестерин іде на синтез жовчних кислот, ЛППЩ є попередниками ЛПНЩ.
ЛПНЩ - утворюються під дією печінкової ліпази. Містять меншу к-сть ТАГ та інший склад апопротеїнів, містять найбільшу к-сть холестерину, переносять його до тканин та органів. Найбільша к-сть рецепторів ЛПНЩ міститься на мембранах клітин печінки, статетив та наднирникових залоз. Генетично спадкове порушення синтезу рецепторів ЛПНЩ призводить до розвитку сімейної гіперхолестеринемії.
ЛПВЩ - утворюються в печінці і тонкій кишці, дозрівають у крові. Холестерин у складі етерифікується ЛХАТ. Поділяються на ЛПВЩ2 і ЛПВЩ3.За допомогою ЛПВЩ забезпечується протидія надмірному накопиченню холестерину, антиатерогенна дія. Катаболізм відбувається в печінці.
Гіперліпопротеїнемії
Клініко-біохімічний синдром, при якому в плазмі крові спостерігається підвищення концентрації певних класів ліпопротеїнів, ТАГ, холестерину.
За механізмом походження виділяють:
· Спадкові гіперліпопротеїнемії - спричинені генетичними дефектами в синтезі певних ферментів обміну ліпідів крові або неферментних білків;
· Набуті гіперліпопротеїнемії - розвиваються внаслідок певних хворобов внутрішніх органів, ендокринопатій, дії пошкоджуючих факторів середовища.
І - надлишок ХМ, холестерин плазми підвищений, холестерин ЛПНЩ підвищений/в нормі, ТАГ підвищені.
ІІа - надлишок ЛПНЩ, холестерин плазми підвищений/в нормі, холестерин ЛПНЩ підвищений, ТАГ в нормі.
ІІб - надлишок ЛПНЩ, ЛПДНЩ, холестерин плазми підвищений/в нормі, холестерин ЛПНЩ підвищений, ТАГ підвищені.
ІІІ - надлишок ХМ та ЛППЩ, холестерин плазми підвищений, холестерин ЛПНЩ в нормі, ТАГ підвищені.
IV - надлишок ЛПДНЩ, холестерин плазми підвищений/в нормі, холестерин ЛПНЩ в нормі, ТАГ підвищені.
V - надлишок ХМ та ЛПДНЩ, холестерин плазми підвищений, холестерин ЛПНЩ в нормі, ТАГ підвищені.
Спадкові гіперліпопротеїнемії:
· Сімейна тригліцеридемія - тип І;
· Сімейна гіперхолестеринемія - тип ІІ;
· Сімейна дисбеталіпопротеїнемія - тип ІІІ;
· Сімейна гіперпребеталіпопротеїнемія - тип IV
Патології ліпідного обміну
Атеросклероз – хвороба, яка проявляється відкладанням холестеринових бляшок в судинних стінках. Навколо бляшок утворюється фіброзна тканина та відбувається проліферація гладко-м’язових клітин. Атеросклеротичні бляшки спричиняють звуження судин, посилене згортання крові в ділянках локалізації судин, порушення кровопостачання органів і тканин. Розвиваються ішемічна хвороба серця, інфаркт міокарда, порушення церебрального кровообігу. Біохімічна основа – гіперхолестеринемія. Критичним фактором є накопичення холестерину в інтимі судин. Співвідношення ЛПНЩ/ЛПВЩ є «фактором ризику» для розвитку атеросклерозу.
Ожиріння – надмірне накопичення ТАГ у жировій тканині. При ожирінні збільшується к-сть/розмір адипоцитів. Ожиріння часто поєднується з атеросклерозом та цукровим діабетом. Розвивається внаслідок перевищення надходження/біосинтезу нейтральних жирів над реальними енергетичними потребами організму. Важливу роль в контролі гіпоталамічної регуляції споживання їжі та енергетичного катаболізму відіграє гормон лептин, що секретується адипоцитами.
Цукровий діабет. Виражені порушення ліпідного обміну спостерігаються при інсулінонезалежному діабеті, що поєднується з ожирінням. При цьому спостерігається гіпертригліцеридемія (гіперліпопротеїнемія І типу, значна активація синтезу ЛПДНЩ в печінці), стимуляція ліполізу (активація ТГ-ліпази адреналіном та глюкагоном), активація синтезу кетонових тіл, що може призвести до кетоацидозу та діабетичної коми, та зменшення концентрації ЛПВЩ.
Метаболізм амінокислот. Ензимпопатії амінокислотного обміну