5. Активатори та інгібітори ферментів: приклади та механізми дії.

Активатори – це речовини, які підвищують активність ферментів. Найчастіше активаторами ферментів бувають іони магнію, марганцю, кальцію, калію, кобальту, цинку та ін. В одних випадках іони металів (заліза, магнію, кобальту та ін.) входять у склад простетичної групи ферменту, по-друге - полегшують утворення фермент-субстратного комплексу, по-третє - сприяють приєднанню коферменту до апоферменту, по-четверте - забезпечують становлення четвертинної структури ферменту та ін.

 

Значний вплив на активність ферментів мають алостеричні активатори, які приєднуються по алостеричному центру ферменту і змінюють третинну структуру білкової молекули. Внаслідок цього субстратний і каталітичний центри ферменту набувають найвигіднішої конфігурацію для ферментативних функцій.

 

Інгібітори - хімічні сполуки, що зменшують каталітичну активність ферментів. Усі ферменти інгібуються в результаті денатурації білка внаслідок нагрівання до високих температур, осаджування хіміч­ними речовинами, гідролізу кислотами, лугами, протеїназами.