1. Ферменти: визначення; будова та властивості ферментів.

Ферменти (ензими) - біологічні каталізатори білкової природи, які синтезуються в клітинах живих організмів і забезпечують необхідні швидкість і координацію біохімічних реакцій.

Властивості ферментів:

         • підвищують швидкість перебігу біохімічних реакцій, але не входять до складу кінцевих продуктів реакції;

         • забезпечують перебіг лише тих біохімічних реакцій, які можливі згідно з законами термодинаміки;

         • прискорюють швидкість як прямої, так і зворотної реакції перетворення субстрату, не змінюючи константи рівноваги (Кр) реакції;

         • є високоспецифічними каталізаторами, тобто діють, як правило, на структурно близькі субстрати, що мають певний хімічний зв’язок, структурно подібні радикали або функціональні групи;

         • каталітична активність ферментів дуже чутлива до змін фізико-хімічних властивостей середовища (рН, температури);

         • активність ферментів може суттєво змінюватися під впливом певних хімічних сполук, що збільшують (активатори) або зменшують (інгібітори) швидкість реакції, яка каталізується.

 

За хімічною природою ферменти – це білки, які прискорюють перебіг різних хімічних процесів, які відбуваються в живому організмі. Ферментам притаманні всі фізико-хімічні властивості білків: висока молекулярна маса, розщеплення до амінокислот під час гідролізу, утворення колоїдоподібних розчинів; вони не стійкі до впливу високих температур та солей важких металів, проявляють антигенні властивості, піддаються фракціонуванню. Ферменти поділяються на:

- прості, або однокомпонентні - містять у своєму складі тільки амінокислоти (пепсин, уреаза, РНКаза та інші).

- двокомпонентними (голоферменти), тобто складаються з білкової (апофермент) і небілкової (простетичної) частин.

Простетична група міцно і постійно зв’язана з апоферментом. Якщо небілкова частина ферменту зв’язана з апоферментом непостійно, тобто знаходиться в дисоційованому стані й приєднується до апоферменту тільки під час каталітичного процесу, то її називають коферментом, іноді – кофактором.