40.Біосинтез та біологічна роль креатину і креатинфосфату.

Креатин — азотиста сполука, яка у вигляді креатинфосфату має важливе значення в енергозабезпеченні функції м'язів. Біосинтез креатину відбувається за участю амінокислот гліцину, аргініну та метіоніну. Процес синтезу складається з двох стадій:

1-ша стадія відбувається в нирках і полягає в утворенні глікоціаміну (гуанідинацетату) із аргініну та гліцину (каталізує реакцію фермент гліцинамідинотрансфераза).

2-а стадія відбувається в печінці, куди глікоціамін надходить з плином крові, і полягає в метилуванні глікоціаміну до креатину за участю S-аденозилметіоніну (каталізує реакцію фермент гуанідинацетатметилтрансфераза) (рис. 6.16):

Ф

Рис. 6.16. Перетворення глікоціаміну до креатину та креатиніну

фосфорилування креатину при діїкреатинфосфокінази генерує креатинфосфат — джерело термінової регенерації АТФ при м'язовому скороченні. Незворотня неферментативна дегідратація і дефосфорилювання креатинфосфату призводить до утворення ангідриду креатину — креатиніну.

У формі креатиніну з організму людини виділяється із сечею значна частина азоту амінокислот; у здорової людини виділення креатиніну пропорційне масі м'язової тканини і значно збільшується за умов травматичних пошкоджень м'язів.

У плазмі крові в невеликих кількостях міститься креатин і креатинін (50 – 80 мкмоль/л). У печінці, нирках, підшлунковій залозі, які синтезують креатин, вміст його невеликий (0,1 – 0,4 г/кг). Найбільша його кількість - у скелетних м' язах (25 – 55 г/кг), у серці (15 – 30 г/кг), у тканині головного мозку (10 – 15 г/кг).