Крок 3 - Хірургія 2026

1 із 150

За критеріями якої шкали оцінюється ступінь печінкової недостатності при захворюваннях печінки?

Чайлд-П'ю

Маршала

Ренсона

APACH II

SOFA

2 із 150

Пацієнт віком 52 роки скаржиться на тривалий, періодичний біль у верхній частині живота, який посилюється після жирної їжі та алкоголю і практично не знімається нестероїдними протизапальними засобами. Відзначає схуднення, періодичну діарею з жирними каловими масами. В анамнезі: неодноразово лікувався від алкоголізму. Об'єктивно спостерігається: шкіра та видимі слизові звичайні, тургор тканин знижений, живіт не здутий, під час пальпації м'який, злегка болісний у верхніх відділах. В аналізі крові: гемоглобін — 115 г/л, лейкоцити — 8,5·10⁹/л, нейтрофіли — 65%, білірубін — 18 мкмоль/л, глюкоза — 6,8 ммоль/л, амілаза — 120 Од/л, ліпаза — 90 Од/л. Під час УЗД живота виявлено незначне збільшення головки підшлункової залози, нерівномірну ехогенність. На КТ підшлункової залози відзначено кальцифікацію тканини залози, звуження панкреатичної протоки. Який найімовірніший діагноз?

Хронічний панкреатит

Хронічний холецистит

Гострий панкреатит

Панкреатит із псевдокістою

Набряковий панкреатит

3 із 150

Пацієнт віком 30 років хворіє на рецидивуючу виразку дванадцятипалої кишки, що не реагує на консервативне лікування. Розглядається оперативне втручання, яке мінімально вплине на нормальну функцію шлунка, максимально зберігаючи його фізіологію. Яка хірургічна процедура є найбільш виправданою, щоб зменшити секрецію соляної кислоти, не порушуючи при цьому моторику антрального відділу шлунка та пілоричного сфінктера, уникаючи потреби в додаткових дренажних операціях після хірургічного втручання?

Селективна проксимальна ваготомія

Резекція шлунка, радикальна

Пілоропластика без ваготомії

Стовбурова ваготомія з дренуючою операцією

Тотальна ваготомія з дренуючою операцією

4 із 150

Пацієнтці проведено алотрансплантацію нирки. Через 10 днів з'явилися скарги на підвищення температури тіла до 38,5°C, зменшення діурезу, розпираючий біль у ділянці трансплантованої нирки. В аналізі крові: підвищення рівня креатиніну та сечовини. Який найімовірніший діагноз?

Гостре відторгнення трансплантата

Хронічне відторгнення трансплантата

Розрив трансплантованої нирки

Лімфоцеле

Інфекція сечовивідних шляхів

5 із 150

Чоловік віком 64 роки скаржиться на біль у литкових м'язах під час ходьби, який зникає після зупинки через 100-150 м. В анамнезі: курить понад 30 років, артеріальна гіпертензія та підвищений рівень ЛПНЩ. Об'єктивно спостерігається: шкіра стоп бліда, дистальне волосся відсутнє, пульсація на артеріях стоп не визначається. Який найімовірніший діагноз?

Облітеруючий атеросклероз судин нижніх кінцівок

Діабетична ангіопатія

Облітеруючий тромбангіїт

Ревматоїдний васкуліт

Посттромботичний синдром

6 із 150

Пацієнтка віком 68 років з цукровим діабетом перенесла апендектомію з приводу флегмонозного апендициту. Враховуючи вік пацієнтки, супутні захворювання та характер оперативного втручання, яка специфічна профілактика післяопераційних ускладнень є критично важливою і повинна бути застосована у цьому клінічному випадку для запобігання небезпечним станам?

Тромбоемболічна профілактика, розпочата до операції, тривалість 7-8 діб

Достатньо компресійної білизни, антикоагулянти не потрібні

Антибіотикопрофілактика високими дозами, тривалий період післяопераційний

Лише знеболювальні препарати, профілактика тромбоемболії не пріоритетна

Негайна рання мобілізація, без додаткових медикаментозних засобів

7 із 150

Пацієнтка віком 16 років під час ракетного обстрілу міста отримала закриту вибухову травму живота, перенесла спленектомію. Укажіть необхідні рекомендації для профілактики спленектомічного синдрому.

Обов'язкова імунізація пневмококовою, гемофільною та менінгококовою вакцинами

Санація вогнищ хронічної інфекції (тонзиліту, парадонтозу та інших)

Профілактичний прийом імуномодуляторів

Регулярний прийом полівітамінів

Проведення протиспайкової терапії

8 із 150

До приймального відділення доставлено пацієнта віком 55 років з клінічними проявами гострого запального абдомінального синдрому. Лікар приймального відділення проводить стандартне обстеження та призначає додаткові інструментальні дослідження. Які базові інструментальні дослідження обов'язково виконуються ще від 40 років або за наявності серйозних медичних показань при підозрі на гострий запальний абдомінальний синдром, щоб виключити життєво небезпечні стани?

ЕКГ, оглядова рентгенографія черевної порожнини та грудної клітки

ЕКГ, комп'ютерна томографія черевної порожнини та грудної клітки

ЕКГ, оглявая рентгенографія грудної клітки та фіброезофагогастродуоденоскопія

Фіброезофагогастродуоденоскопія, оглядова рентгенографія органів черевної порожнини та грудної клітки

ЕКГ, оглядова рентгенографія грудної клітки та УЗД черевної порожнини

9 із 150

У пацієнта через кілька місяців після виконаної лапароскопічної холецистектомії з'явилося ускладнення у вигляді лігатурної нориці, яка проявляється постійним виділенням серозного або гнійного ексудату з післяопераційної рани. Ця ситуація вказує на наявність чужорідного тіла — інфікованої або нерозсмоктуваної лігатури. Яка стратегія лікування є первинною та найбільш обґрунтованою для усунення цього пізнього післяопераційного ускладнення згідно з актуальними клінічними рекомендаціями?

Перев'язки та видалення інфікованих лігатур, а при неефективності впродовж 2-3 місяців показано висічення лігатурних нориць

Застосування фізіотерапевтичних процедур, таких як УВЧ або лазерна терапія, для стимуляції загоєння та закриття нориці

Термінове хірургічне втручання для висічення нориці та її закриття без попереднього консервативного лікування будь-яких проявів

Динамічне спостереження без активного хірургічного втручання, оскільки лігатурні нориці часто закриваються самостійно з часом

Призначення тривалого курсу антибактеріальної терапії для повного пригнічення інфекційного процесу без видалення лігатур

10 із 150

Пацієнтка віком 45 років скаржиться на втому і тяжкість у ногах до кінця дня, періодичні набряки гомілок, які зникають після відпочинку, та наявність розширених звивистих підшкірних вен на медіальній поверхні гомілки. Об'єктивно: шкіра звичайного кольору, трофічних змін немає, пульсація на артеріях стоп задовільна. За класифікацією CEAP — C2. Під час дуплексного сканування виявлено: помірне розширення підшкірних вен, патологічний рефлюкс. Якого класу компресійний трикотаж показаний при такому ступені варикозної хвороби підшкірних вен нижніх кінцівок?

Другий клас компресії (24-34 мм рт. ст.)

Показане тільки хірургічне лікування (флебектомія/ЕВЛК)

Компресійна терапія не показана

Перший клас компресії (15-23 мм рт. ст.)

Третій клас компресії (35-49 мм рт. ст.)

11 із 150

Пацієнт віком 21 рік отримав тупу травму живота внаслідок дорожньо-транспортної пригоди 2 години тому. Під час об'єктивного обстеження та за даними додаткових методів обстеження виявлено: внутрішньочеревна кровотеча, геморагічний шок III ступеня, імовірно — розрив селезінки. Інтраопераційно встановлено діагноз: розрив селезінки IV ступеня. Який об'єм хірургічного втручання показаний у цьому разі?

Спленектомія з екстраперитонеальною аутоспленотрансплантацією

Резекція селезінки

Лапароцентез та динамічне спостереження

Тампонування розривів капсули

Зашивання рани селезінки

12 із 150

У пацієнта після операції з приводу защемленої грижі розвинувся післяопераційний парез кишок, спричинений токсичним ураженням та водно-сольовими розладами. Які заходи щодо відновлення моторики кишок рекомендовані в післяопераційному періоді?

Інтубація шлунка, з другої доби антихолінестеразні препарати 2-3 дні, очисна клізма на 3-й день

Призначення наркотичних анальгетиків для зменшення болю

Виконання хірургічної ревізії черевної порожнини, щоб відкинути імовірність механічної непрохідності

Негайна стимуляція кишок електростимуляцією з першої доби, а також призначення високих доз проносних препаратів

Тривале голодування до повного самостійного відновлення перистальтики, без будь-якої медикаментозної стимуляції

13 із 150

У пацієнта віком 50 років через 10 днів після перенесеного гострого ретроцекального апендициту раптово з'явилися виражена загальна слабкість, інтенсивний біль у правому підребер'ї, висока гектична температура тіла із сильним ознобом та *, жовтяниця. Загальний стан вкрай тяжкий, що вказує на системне інфекційне ускладнення. Яке найсерйозніше ускладнення гострого апендициту розвинулося в пацієнта, що відповідає цій характерній клінічній картині?

Гострий пілефлебіт

Гострий холецистит

Місцевий перитоніт

Абсцес печінки

Апендикулярний абсцес

14 із 150

Пацієнтку віком 40 років прооперовано з приводу вузлового тиреотоксичного зоба, виконано субтотальну тиреоїдектомію. Операція виконана без особливостей. Через 3 дні стан пацієнтки погіршився: з'явилася задишка, неприємні відчуття в ділянці серця, гіперемія шкіри, пітливість, тахікардія до 130/хв, підвищилася температура тіла. Який патологічний стан виник у пацієнтки?

Тиреотоксичний криз

Ішемічна хвороба серця

Гіпотиреоїдний криз

Тромбоемболія легеневої артерії

Порушення мозкового кровообігу

15 із 150

Який показник крові повинен бути врахований лікарем-хірургом обов'язково перед виконанням хірургічного втручання пункційно-дренажним способом у пацієнтів із кістами та абсцесами паренхіматозних органів, щоб попередити виникнення післяопераційних ускладнень?

Час згортання крові

Креатинін

Гематокрит

Прокальцитонін

С-реактивний білок

16 із 150

Пацієнт віком 19 років раптово відчув сильний біль у лівій половині грудної клітки та утруднене дихання. Погіршення симптомів відбулося під час кашлю, травму грудної клітки заперечує. Пацієнт курить із 16 років, хворіє на бронхіальну астму. Об'єктивно спостерігається: шкіра та видимі слизові оболонки звичайного кольору, відсутність дихання та голосового тремтіння в лівій половині грудної клітки, пульс — 110/хв; АТ — 110/80 мм рт. ст., частота дихання — до 23/хв. За результатами рентгенографії грудної клітки виявлено: наявність повітря у плевральній порожнині ліворуч, спадіння верхньої частки легені. SpO₂ — 93%. Який найімовірніший діагноз?

Спонтанний пневмоторакс

Плеврит

Пневмонія

Гостра серцева недостатність

Тромбоемболія легеневої артерії

17 із 150

Чоловік віком 34 роки звернувся до амбулаторного хірурга зі скаргами на болючість, набряк та гіперемію в ділянці нижньої частини обличчя ліворуч, підвищення температури тіла до 38,5°C. Об'єктивно спостерігається: у підщелепній ділянці визначається інфільтрат з нечіткими контурами, шкіра гіперемована, болісна під час пальпації, рот відкривається з обмеженням. Який найімовірніший діагноз?

Флегмона піднижньощелепної ділянки

—

Гострий періодонтит

Аденофлегмона

Абсцес підшкірної клітковини щоки

18 із 150

У пацієнтки віком 42 роки після апендектомії з приводу гострого гангренозного апендициту з'явилися тупий біль унизу живота, тенезми, біль під час дефекації, помірний біль при сечовипусканні. Підвищилася температура тіла до 38,5°C. Яке ускладнення післяопераційного періоду виникло в пацієнтки?

Тазовий абсцес

Гострий дифузний перитоніт

Гострий цистит

Гострий геморой

Гострий проктит

19 із 150

У пацієнта після лапароскопічної холецистектомії утворилася помірна жовчотеча зі встановленого дренажу. Важливо відзначити, що при цьому відсутні будь-які клінічні ознаки розлитого перитоніту або формування внутрішньочеревного абсцесу. Враховуючи ці клінічні дані та бажання уникнути зайвих інвазивних втручань, яка стратегія лікування є першочерговою та найбільш обґрунтованою для ведення такого пацієнта згідно із сучасними хірургічними рекомендаціями?

Очікувальна тактика до 4-5 доби, якщо жовчовиділення не зменшується, тоді виконується ретроградна ендоскопічна холедохографія

Проведення консервативного лікування, включаючи застосування спазмолітиків та ферментних препаратів, без додаткових діагностичних процедур

Встановлення додаткових дренажів у підпечінковий простір для відведення жовчі, щоб запобігти її накопиченню в черевній порожнині

Негайна релапаротомія або релапароскопія для визначення причини жовчотечі та проведення хірургічної корекції цієї проблеми

Призначення широкого спектра антибіотиків для профілактики можливих інфекційних ускладнень без корекції основної жовчотечі

20 із 150

Чоловік віком 25 років скаржиться на тривалий біль у животі, який локалізується в правій нижній частині живота. Біль інтенсивний, має періодичний характер. Біль посилюється після прийому їжі. Пацієнт також скаржиться на випорожнення до 5 разів на день, іноді з домішками крові. Втратив близько 5 кг за останні 2 місяці, відчуває загальну слабкість, зниження апетиту, іноді підвищується температура тіла до 37-37,5°C. В анамнезі: *** біль мав легкий характер, але останнім часом значно посилився. Об'єктивно спостерігається: помітна схудлість. Під час пальпації живота: болючість у правій здухвинній ділянці, симптоми подразнення очеревини негативні. В аналізі крові: помірний лейкоцитоз, підвищення ШОЕ, анемія. Колоноскопія: у клубовій кишці звуження просвіту, картина 'бруківки', за результатами біопсії виявлено гранулематозне запалення. Який найімовірніший діагноз?

Хвороба Крона

Виразковий коліт

Псевдомембранозний коліт

Ішемічний коліт

Інфекційний коліт

21 із 150

У пацієнта віком 35 років під час індукції в анестезію внутрішньовенним введенням діазепаму раптово з'явилася задишка. Об'єктивно спостерігається: шкіра обличчя з ціанозом, сухі свистячі дистанційні хрипи, ЧД — 30/хв, АТ — 70/40 мм рт. ст., ЧСС — 138/хв. Який патологічний стан виник у пацієнта?

Анафілактичний шок

Напад бронхіальної астми

Гостра серцево-судинна недостатність

Гостра дихальна недостатність

Гостра надниркова недостатність

22 із 150

Пацієнт віком 59 років скаржиться на біль, почервоніння та ущільнення по внутрішній поверхні правої гомілки. Тривалий час перебуває в положенні лежачи після нейрохірургічної операції на хребті. Об'єктивно спостерігається: у проєкції великої підшкірної вени у верхній третині правої гомілки відзначено наявність щільного, болісного підшкірного тяжу довжиною 15 см, шкіра над ним набрякла та гаряча. В аналізі крові: гемоглобін — 125 г/л, лейкоцити — 13·10⁹/л, ШОЕ — 36 мм/год. Під час дуплексного УЗД виявлено: наявність тромбу в просвіті великої підшкірної вени, кінець тромбу — на рівні нижньої третини правого стегна. Який стан, найімовірніше, спричинив клінічні прояви та потребує невідкладного лікування через ризик ускладнень?

Гострий тромбофлебіт підшкірних вен ноги

Хронічна венозна недостатність

Облітеруючий атеросклероз

Гостра артеріальна непрохідність

Гострий тромбоз глибоких вен

23 із 150

Пацієнта віком 26 років доставлено до хірургічного стаціонару зі скаргами на підвищення температури тіла, появу нудоти та блювання, інтенсивний біль у животі. Хворіє упродовж 2-х діб. Об'єктивно спостерігається: різка болючість, м'язове напруження і позитивний симптом Щоткіна-Блюмберга в епігастрії, позитивний симптом де Кервена. Перкуторно: притуплення перкуторного звуку в пологих місцях живота. Аускультативно: ослаблення кишкової перистальтики. Під час ректального дослідження виявлено позитивний симптом Куленкампфа. Який найімовірніший діагноз?

Перфоративна виразка дванадцятипалої кишки

Гострий холецистит

Гострий ентероколіт

Гострий апендицит

Гострий панкреатит

24 із 150

Пацієнтка віком 42 роки скаржиться на інтенсивний біль в анальній ділянці, що виникає під час та після дефекації та триває кілька годин. Кров'янисті виділення незначні, у вигляді слідів на туалетному папері. Під час огляду виявлено: поздовжній дефект слизової оболонки задньої комісури анального каналу. Який найімовірніший діагноз?

Хронічна анальна тріщина

Гострий парапроктит

Гострий геморой

Анальна нориця

Пухлина анального каналу

25 із 150

У пацієнтки віком 70 років упродовж двох місяців спостерігається стабільне наростання жовтяниці, анемії з періодичними підйомами температури тіла. Під час пальпації виявлено збільшений і безболісний жовчний міхур (позитивний симптом Курвуазьє). Який найімовірніший діагноз?

Рак великого дуоденального сосочка

Рак шлунка

Рак жовчного міхура

Рак головки підшлункової залози

Первинний склерозивний холангіт

26 із 150

Пацієнт віком 46 років у зоні бойових дій отримав закриту тупу травму живота. На етапах лікування діагностовано травму селезінки IV-V ступеня. Проведена операція — спленектомія. У ранньому післяопераційному періоді виникли такі симптоми: головний біль, слабкість, озноб, підвищення температури тіла до 39°C, задишка, тахікардія, холодний липкий піт. Ознак кровотечі клінічно та лабораторно немає. Здуття живота немає. Аускультативно: перистальтика нормальна. Яке ускладнення характерне для описаних клінічних проявів?

Постспленектомічний сепсис (OPSI-синдром)

Рання післяопераційна кишкова непрохідність

Піддіафрагмальний абсцес

ТЕЛА

Госпітальна пневмонія

27 із 150

Чоловік віком 48 років з виразковою хворобою в анамнезі скаржиться на рясне, багаторазове блювання одразу після прийому їжі, швидку втрату маси тіла та виражену слабкість. Біль локалізується в епігастрії. Живіт м'який, не здутий. Який вид непрохідності найбільш імовірний та яка головна причина появи симптомів у чоловіка?

Висока обтураційна непрохідність через стеноз дванадцятипалої кишки з гіповолемією

Динамічна паралітична непрохідність на тлі загострення виразкової хвороби

Низька обтураційна непрохідність товстої кишки з вираженою інтоксикацією

Змішана непрохідність кишок, що поєднує обтурацію та странгуляцію

Странгуляційна непрохідність, обумовлена порушенням кровообігу в брижі

28 із 150

В одинадцятирічного хлопчика по серединній лінії передньої поверхні шиї пальпується округле пухлиноподібне еластичне безболісне утворення діаметром 1,5 см, що зміщується при ковтанні та під час висування язика. Утворилося близько 1 року тому, періодично проявляється його запалення. За результатами УЗД виявлено: ознаки серединної кісти шиї. Укажіть доцільну тактику лікування пацієнта?

Видалення кісти шиї з резекцією під'язикової кістки

Розкриття та дренування кісти

Екстрафасціальне видалення кісти

Пункція кісти під УЗ-навігацією

Динамічне спостереження

29 із 150

Під час виконання апендектомії лікар-хірург виявив щільний апендикулярний інфільтрат, який міцно припаяний до навколишніх органів, що об'єктивно унеможливлює безпечне та радикальне видалення червоподібного відростка без високого ризику пошкодження сусідніх структур. Яка тактика лікаря-хірурга є правильною та найбільш безпечною в цій ситуації, щоб уникнути тяжких ускладнень і забезпечити подальше ефективне лікування?

Завершення операції, встановлення дренажу, консервативна терапія

Закриття черевної порожнини без дренування

Широка резекція навколишніх тканин разом з інфільтратом

Максимальне видалення відростка, незважаючи на щільність інфільтрату

—

30 із 150

Пацієнт віком 50 років скаржиться на тривалий кашель із відходженням гнійного мокротиння та епізодичним кровохарканням, підвищення температури тіла до 38,5°C, виражену загальну слабкість, часту нічну пітливість. В анамнезі: періодичні (2-3 рази на рік) загострення хронічного бронхіту. Об'єктивно спостерігається: шкіра та видимі слизові оболонки бліді, грудна клітка звичайних розмірів, АТ — 130/80 мм рт. ст., пульс — 120/хв, частота дихання — 20/хв. Аускультативно: значно ослаблене дихання у верхній частці правої легені, крепітація. В аналізі крові: гемоглобін — 107 г/л, лейкоцити — 20·10⁹/л, С-реактивний білок — 140 мг/л, ШОЕ — 55 мм/год. Під час мікробіологічного дослідження мокротиння висіяно Staphylococcus aureus. Під час КТ грудної клітки виявлено: у верхній частці правої легені — порожнина діаметром 5 см із горизонтальним рівнем рідини. Спірографія: помірне зниження ОФВ1. Який найімовірніший діагноз?

Абсцес легені

Центральний рак легені

Гангрена легені

Туберкульоз легень

Гострий гнійний бронхіт

31 із 150

Пацієнта віком 34 роки шпиталізовано після ДТП зі скаргами на різкий біль у ділянці промежини, виділення крові з ануса, неможливість дефекації. Об'єктивно спостерігається: гематома в ділянці промежини, зовнішній сфінктер прямої кишки спазмований, пальцеве ректальне дослідження болісне, визначається розрив стінки прямої кишки. Яка першочергова лікувальна тактика в цьому разі?

Формування колостоми з наступним ушиванням розриву прямої кишки

Призначення антибактеріальної та спазмолітичної терапії

Первинне ушивання розриву через промежину

Проктектомія з формуванням anus praeternaturalis

Проведення лапаротомії з ушиванням розриву прямої кишки без накладання колостоми

32 із 150

Пацієнтка віком 35 років скаржиться на біль у верхніх відділах живота, потемніння сечі, пожовтіння склер. Хворіє дві доби. В анамнезі: два планових кесаревих розтини. За даними сонографії в жовчному міхурі наявні множинні гіперехогенні включення розміром від 3 до 6 мм, з ехотінню. Гіперехогенне включення розміром 5 мм візуалізується в ампулі великого дуоденального соска. Загальна жовчна протока розміром 12 мм, вірсунгова протока — 4 мм. Пацієнтці успішно виконано транспапілярне ендоскопічне втручання. Яке післяопераційне ускладнення найбільш імовірне в цієї пацієнтки?

Гострий пост-ЕРХПГ панкреатит

Гострий холецистит

Гостра ниркова недостатність

Гострий висхідний холангіт

Кишкова непрохідність

33 із 150

Пацієнтка віком 70 років скаржиться на раптовий інтенсивний головний біль та нудоту. Із анамнезу відомо, що останні півроку в неї спостерігалася легка диплопія, яка посилювалася під час фізичного навантаження, протягом багатьох років хворіє на артеріальну гіпертензію та цукровий діабет 2-го типу. Об'єктивно спостерігається: АТ — 180/90 мм рт. ст., ЧСС — 86/хв, правосторонній птоз, легка анізокорія та ригідність потиличних м'язів. Атаксія не спостерігається. Який найімовірніший діагноз?

Субарахноїдальний крововилив

Лакунарний інсульт

Гіпертонічний криз

Пухлина головного мозку

Судинна енцефалопатія

34 із 150

Пацієнт віком 40 років доставлений до приймального відділення. З анамнезу відомо, що напередодні був на весіллі, де вживав багато їжі та алкоголю. Згодом виникло блювання шлунковим вмістом, пізніше — блювання із рясними домішками крові. Об'єктивно спостерігається: ЧСС — 110/хв, АТ — 80/50 мм рт. ст. В аналізі крові: гемоглобін — 90 г/л. Під час ендоскопічного обстеження в кардіальному відділі шлунка виявлено лінійні тріщини слизової оболонки, вкриті тромбом. Який найімовірніший діагноз?

Синдром Меллорі-Вейса

Рак шлунка, ускладнений кровотечею

Ерозивний гастрит, ускладнений кровотечею

Виразка Делафуа шлунка, ускладнена кровотечею

Гостра виразка шлунка, ускладнена кровотечею

35 із 150

Пацієнт перебуває у відділенні інтенсивної терапії після резекції шлунка. Йому встановлено назогастроентеральний зонд для післяопераційного харчування. Стан пацієнта гемодинамічно стабільний. З якої доби післяопераційного періоду, згідно з сучасними протоколами, зазвичай розпочинають ентеральне харчування через встановлений зонд?

На другу-третю добу

Лише після видалення зонда

Після відновлення перистальтики кишківника

З першої післяопераційної доби

Після повної стабілізації стану пацієнта

36 із 150

Пацієнт віком 42 роки з діагнозом флегмонозний холецистит готується до планової холецистектомії. Для мінімізації ризику розвитку післяопераційних інфекційних ускладнень хірургічна команда розробляє протокол антибактеріальної профілактики. Які групи антибіотиків, згідно з сучасними клінічними рекомендаціями, є найбільш обґрунтованими та ефективними для використання в цьому конкретному клінічному випадку, з урахуванням імовірної мікробної флори?

Цефалоспорини 1-2 покоління

Тетрацикліни

Фторхінолони або макроліди

Аміноглікозиди

Карбапенеми

37 із 150

Пацієнту з гострим деструктивним холециститом планується оперативне втручання. Під час операції лікар-хірург стикається з щільним запальним інфільтратом навколо жовчного міхура, який унеможливлює чітку ідентифікацію та безпечну диференціацію анатомічних елементів шийки жовчного міхура та прилеглих жовчних проток. Яка хірургічна тактика є оптимальною та безпечною для пацієнта в цій складній інтраопераційній ситуації, щоб уникнути серйозних ускладнень, таких як пошкодження жовчних шляхів?

Виконується субтотальна резекція жовчного міхура з дренуванням його залишку в інфільтраті окремою трубкою

Проводиться повна холецистектомія з особливо обережною дисекцією, щоб ідентифікувати всі анатомічні елементи

Операцію відкладають, призначаючи інтенсивну протизапальну терапію для зменшення розміру інфільтрату перед втручанням

Виконується широка лапаротомія для максимального візуального контролю та належного відведення навколишніх тканин

Застосовується тільки пункційний метод холецистостомії під контролем УЗД, щоб уникнути відкритого хірургічного втручання

38 із 150

Чоловік віком 32 роки отримав удар по спині важким предметом. Під час обстеження виявлено: сегментарні порушення больової та температурної чутливості за типом 'куртки'. Який найімовірніший діагноз?

Гематомієлія

Синдром повного поперечного ураження спинного мозку

Стиснення спинного мозку

Травматичний радикуліт

Забиття спинного мозку

39 із 150

У пацієнта віком 50 років раптово виник біль у животі. Об'єктивно спостерігається: живіт збільшений в об'ємі, перистальтичні шуми посилені, позитивний симптом Спасокукоцького. Який першочерговий вид діагностики потрібно застосувати в цьому разі?

Оглядову рентгенографію органів черевної порожнини

Комп'ютерну томографію органов черевної порожнини

Рентгенографію органів черевної порожнини з контрастуванням

Ультрасонографію органів черевної порожнини

Діагностичну лапаротомію

40 із 150

Пацієнта віком 29 років шпиталізовано з проникаючим пораненням грудної клітки ліворуч. Об'єктивно спостерігається: стан середньої тяжкості, шкіра бліда, АТ — 100/60 мм рт. ст., пульс — 120/хв. За результатами рентгенографії ОГК виявлено: малий гемоторакс, межі серця розширені, талія серця відсутня. В аналізі крові: еритроцити — 3.2·10¹²/л. Який найімовірніший діагноз?

Поранення серця

Пневмоторакс ліворуч

Геморагічний шок

Поранення легень

Гідроторакс ліворуч

41 із 150

Пацієнтка віком 63 роки скаржиться на біль у лівій гіпогастральній ділянці та прямій кишці, відчуття тиснення, переповнення, помилкові позиви з відходженням газів. Порушення стільця частіше проявляється синдромом недостатнього, фракційного спорожнення. Об'єктивно спостерігається: сигмоподібна кишка спастично скорочена та роздута, болісна під час пальпації. Який найімовірніший діагноз?

Проктосигмоїдит

Трансверзит

Загострення хвороби Крона

Гостра абдомінальна ішемія

Рак сигмоподібної кишки

42 із 150

Пацієнт віком 60 років із встановленим діагнозом: облітеруючий атеросклероз судин нижніх кінцівок IIБ стадія — скаржиться на біль у литці після проходження 50-70 метрів. Почав приймати симвастатин і клопідогрель. Яке доповнення до медикаментозної терапії є найбільш доцільним на цьому етапі?

Програма дозованого тренування ходьби

Призначення антибіотиків широкого спектра

Тривале лікування ангіопротекторами

Постільний режим

Рекомендація припинити ходьбу через ризик некрозу

43 із 150

Пацієнта віком 69 років шпиталізовано з нападами судом, блюванням. В анамнезі: виразка дванадцятипалої кишки, протягом останнього місяця — щоденне блювання, схуд на 20 кг. Об'єктивно спостерігається: виснажений, в епігастральній ділянці визначається 'шум плескоту', нижня межа шлунка на рівні гребеневої лінії. В аналізі крові: загальний білок — 42 г/л, К — 2.5 ммоль/л, Na — 153 ммоль/л, Са — 1.7 ммоль/л, хлориди — 84 ммоль/л, гематокрит — 66%. Який найімовірніший діагноз?

Декомпенсований стеноз воротаря

Рак тіла шлунка

Рак жовчного міхура

Рак великого дуоденального сосочка

Синдром Золлінгера-Еллісона

44 із 150

Пацієнтку віком 55 років шпиталізовано зі скаргами на біль у пупковій ділянці, який виник 6-8 год тому. Об'єктивно спостерігається: наявність утворення (випинання) черевної стінки без чітких меж, напружене, малорухоме, болісне під час пальпації, шкіра над ним дещо ціанотична. Симптоми подразнення очеревини та 'кашльового поштовху' негативні. Який найімовірніший діагноз?

Защемлена пупкова грижа

Підшкірна евентрація

Невправима пупкова грижа

Пухлина органів черевної порожнини

Ліпома передньої черевної стінки

45 із 150

Пацієнтці віком 48 років виконано типову лапароскопічну холецистектомію з приводу хронічного калькульозного холециститу, дренування підпечінкового простору не використовувалося. Через 24 год після операції виник інтенсивний біль у правому підребер'ї, що іррадіював у надключичну ділянку. Об'єктивно спостерігається: біль у правому підребер'ї і по правому фланку, незначна резистентність черевної стінки, симптоми подразнення слабко-позитивні, ослаблення перистальтичних шумів, АТ — 120/70 мм рт. ст., ЧСС — 92/хв. Яке ускладнення, найімовірніше, виникло в пацієнтки?

Жовчний перитоніт

Гострий правобічний пієлонефрит

Перфорація виразки дванадцятипалої кишки

Гострий гнійний холангіт

Інтраабдомінальна кровотеча

46 із 150

Пацієнт віком 25 років доставлений лікарю бригадою Ш(Е)МД. Зі слів пацієнта, 3 дні тому вживав страву, приготовану з грибів, які знайшов у парку. Згодом виникло багаторазове блювання. Об'єктивно спостерігається: свідомість сплутана, склери інтенсивно жовтяничні. В аналізі крові: білірубін — 420 мкмоль/л, АлАТ — 2800 Од/л, АсАТ — 3100 Од/л, креатинін — 250 мкмоль/л, МНВ — 3.5. На УЗД виявлено: різке зменшення розмірів печінки, структура її гетерогенна, асцит. КТ голови: ознаки набряку головного мозку. Який метод лікування є найбільш радикальним у цьому разі?

Трансплантація печінки

Гемодіаліз

Симптоматична терапія

Інфузійна терапія

Плазмаферез

47 із 150

Після успішного клипування міхурової протоки та артерії під час лапароскопічної холецистектомії лікар-хірург переходить до етапу мобілізації жовчного міхура безпосередньо від його ложа на печінці. Яка хірургічна техніка та інструмент є найбільш рекомендованими для виконання цієї дисекції, дозволяючи акуратно розсікати тканини та одночасно контролювати кровоносні судини, з метою забезпечення максимальної безпеки пацієнта та мінімізації інтраопераційної кровотечі?

За допомогою гачка, з'єднаного з монополярним струмом, шляхом обережної послідовної коагуляції кровоносних судин печінкового ложа

За допомогою звичайного скальпеля для гострої дисекції, що дозволяє чітко розділяти тканини

Використовуючи метод тупої дисекції від печінки, що значно скорочує тривалість оперативного втручання

Шляхом обережної тупої дисекції за допомогою ватних тампонів, що дозволяє розділяти тканини без використання електрокоагуляції

Використовуючи біполярний пінцет для одночасного розсічення тканин та коагуляції для швидкого гемостазу

48 із 150

Пацієнта віком 64 роки шпиталізовано зі скаргами на переймоподібний біль у животі, багаторазове блювання вмістом зі застоєм калу, затримку випорожнень і газів упродовж двох діб. В анамнезі: багаторічний хронічний закреп, виділення з калом слизу, прожилок крові, схуднення за останні 3 місяці на 8 кг. Об'єктивно спостерігається: стан тяжкий, живіт асиметрично здутий, перистальтика посилена, чути 'шум плеску'. Перкуторно — тимпанічний звук. На оглядовій рентгенограмі органів черевної порожнини: розширені петлі кишок з рівнями рідини. Пальцеве дослідження прямої кишки — без патології. Який найімовірніший діагноз?

Обтураційна кишкова непрохідність

Странгуляційна кишкова непрохідність

Гострий панкреатит

Спайкова кишкова непрохідність

Паралітична кишкова непрохідність

49 із 150

Лікар-хірург під час операції з приводу апендициту вивів у рану сліпу кишку для знаходження червоподібного відростка. Які ключові візуальні та анатомічні ознаки дозволяють лікарю-хірургу найбільш надійно та швидко ідентифікувати сліпу кишку серед інших відділів кишківника в черевній порожнині, щоб точно визначити місце розташування червоподібного відростка?

Сірий колір, три повздовжні тенії, відсутність жирових підвісок

Великі гаустри, яскраво-червоний колір, виражена перистальтика

Жовтуватий відтінок, пульсуючі судини, міцна фіксація стінки

Синюшний колір, множинні лімфатичні вузли, значна рихлість стінки

Рожевий колір, виражені жирові підвіски, значна рухливість кишки

50 із 150

Пацієнт віком 58 років скаржиться на відходження кров'янистого мокротиння впродовж останньої години (до 150 мл), задишку та кашель. В анамнезі: хронічне обструктивне захворювання легень, курить упродовж 30 років, за добу викурює 1 пачку сигарет. Об'єктивно спостерігається: шкіра та слизові оболонки блідо-рожеві, пульс — 105/хв, АТ — 115/75 мм рт. ст., частота дихання — 26/хв, ослаблене дихання в середніх і нижніх відділах правої легені. В аналізі крові: гемоглобін — 92 г/л, лейкоцити — 11·10⁹/л, ШОЕ — 30 мм/год. Рентгенографія грудної клітки: затемнення в середньому правому сегменті, яке не змінює положення при зміні пози пацієнта. Який найімовірніший діагноз?

Легенева кровотеча

Шлунково-кишкова кровотеча

Серцева недостатність

Пневмонія

Туберкульоз легень

51 із 150

Чоловік віком 58 років скаржиться на сильну втомлюваність, виражену задишку в спокої, ортопное, нічний кашель, відчуття тяжкості у правому підребер'ї. Останній рік не може пройти кілька сотень метрів без зупинки. Об'єктивно спостерігається: ціаноз губ та кінчиків пальців, пастозність гомілок, набряки стоп, ЧСС — 95-105/хв, АТ — 90/60 мм рт. ст. Під час пальпації живота — печінка виступає на 3 см нижче від реберної дуги. В аналізі крові: гемоглобін — 110 г/л, натрій — 132 ммоль/л, калій — 5,2 ммоль/л, креатинін — 120 мкмоль/л. Значно підвищений рівень мозкового натрійуретичного пептиду (BNP) — 1800 пг/мл. На ЕКГ: ритм синусовий, ознаки гіпертрофії лівого шлуночка. За результатами ехокардіографії виявлено: дилатація лівого шлуночка, фракція викиду ЛШ — 15%. Під час рентгенографії грудної клітки виявлено: збільшення серцевого силуету, застійні зміни в легенях. Який метод лікування допоможе відновити серцеву функцію в цього пацієнта?

Трансплантація серця

Кардіоверсія

Симптоматична терапія

Портокавальне шунтування

Встановлення стимулятора серця

52 із 150

Пацієнт віком 58 років скаржиться на біль у попереку праворуч, що поширювався на праву половину живота, з іррадіацією у промежину, нудоту, блювання. Після прийому спазмолітиків стало краще. В аналізі сечі: велика кількість свіжих еритроцитів. На УЗД нирок виявлено конкремент у правій нирці — 4 мм. Який найімовірніший діагноз?

Сечокам'яна хвороба

Пухлина нирки

Гострий цистит

Гострий гломерулонефрит

Гострий пієлонефрит

53 із 150

Пацієнтка віком 72 роки з багаторічним анамнезом великої невправимої вентральної грижі звернулася зі скаргами на різке наростання болю в ділянці грижі, повну відсутність відходження газів та стільця протягом останніх 24 годин. Під час об'єктивного огляду живота виявлено: різко позитивний симптом Щоткіна-Блюмберга, а також позитивний симптом подразнення очеревини. Додатково рентгенографія черевної порожнини виявила характерні 'чаші Клойбера', які свідчать про кишкову непрохідність. Враховуючи усі ці клінічні та рентгенологічні дані, яка тактика ведення пацієнтки є найбільш доцільною та невідкладною в цій ситуації?

Термінова операція з усуненням кишкової непрохідності та оцінкою життєздатності кишки

Пункція грижового мішка для зменшення напруги та спроба ручного вправлення грижі

Паліативне лікування через похилий вік та високі операційні ризики

Динамічне спостереження протягом 6-8 годин з регулярною оцінкою стану

Консервативне лікування з призначенням прокінетиків та знеболювальних

54 із 150

У пацієнта віком 73 роки діагностовано рак передньої стінки прямої кишки на відстані 2 см від анального отвору. Комп'ютерна томографія грудної клітки, черевної порожнини і таза не виявила ознак метастазів. МРТ таза: наявність пухлини, що прилягає до передміхурової залози, пухлина була радіологічно визначена як рак T3N1M0. Який наступний етап лікування є найбільш доцільним?

Хіміопроменева терапія

Короткий курс променевої терапії

Тотальна мезоректумектомія

Паліативна хіміотерапія

Черевно-промежинна екстирпація

55 із 150

У хірургічному стаціонарі планується планова операція з приводу невправимої пахвинної грижі в пацієнта. Передопераційне обстеження підтвердило відсутність ознак некрозу кишки та перитоніту. Яка антибіотикопрофілактика є рекомендованою для запобігання післяопераційним інфекційним ускладненням?

Цефалоспорини 1-2 покоління внутрішньовенно за 30-40 хвилин до розрізу

Тетрацикліни тривалим курсом за декілька днів до оперативного втручання

Антибіотикопрофілактика при планових операціях абсолютно не потрібна

Лише місцеве нанесення антибіотиків в операційну рану

Цефалоспорини 3-4 покоління з нітроімідазолами тривалим курсом

56 із 150

Під час відеолапароскопічної апендектомії лікар-хірург розпочав мобілізацію червоподібного відростка. Укажіть оптимальний і безпечний метод поетапної коагуляції та відсічення брижі відростка, враховуючи необхідний інструментарій, його розташування та найбільш ефективну техніку для надійного гемостазу та мінімізації ускладнень.

Біполярний електрод через лівий троакар, поетапна коагуляція від верхівки відростка, одномоментне відсічення брижі відростка

Спеціальний лігатор накладає кілька лігатур на брижу з наступним пересіченням

Ультразвуковий скальпель через правий троакар, одномоментне відсічення брижі відростка

Звичайні ножиці через правий троакар, відсічення брижі, кліпси для гемостазу

Монополярний електрод через правий троакар, пересічення брижі відростка одним пучком

57 із 150

Пацієнт віком 25 років під час дорожньо-транспортної пригоди отримав перелом стегнової кістки зі значним зміщенням фрагментів у нижній третині. Розвиток якого ускладнення варто передбачити під час транспортування та подальшого лікування пацієнта?

Компресію судинно-нервового пучка

Зрощення перелому в поперечному положенні

Посттравматичний неврит сідничного нерва

Контрактуру колінного суглоба

Гемартроз колінного суглоба

58 із 150

Пацієнтка віком 62 роки після збирання врожаю на 2 добу відчула різкий біль у ділянці променевого краю тильної поверхні кисті, напруження шкіри. Звернулася до амбулаторії за місцем проживання, де лікарем-хірургом встановлено діагноз: флегмона тенара. За якою методикою треба провести розтин цього виду флегмони?

Розтин флегмони за Ізеленом

Розтин флегмони за Кеневелом

Розтин флегмони за Піком

Проєкційний доступ над поверхнею флегмони

S-подібний розріз на кисті

59 із 150

Пацієнтка віком 60 років була успішно пролікована консервативно з приводу апендикулярного інфільтрату. При виписці зі стаціонару всі клінічні ознаки зникли, а дані КТ підтвердили повне розсмоктування інфільтрату. Які чіткі рекомендації щодо подальшого хірургічного лікування доцільно надати пацієнтці, у якої апендикулярний інфільтрат успішно розсмоктався, щоб запобігти майбутнім ускладненням та забезпечити довгострокове здоров'я?

Планова апендектомія через 2-2,5 місяці

Термінова апендектомія протягом тижня після виписки

Операція лише при повторному запаленні

Хірургічне втручання не потрібне

Лише регулярне диспансерне спостереження

60 із 150

У пацієнта діагностовано хронічний комбінований геморой III стадії з рецидивними кровотечами після дефекації та епізодами випадіння вузлів, що потребують мануального вправлення. Який метод лікування є найбільш доцільним у цьому разі?

Гемороїдектомія за Мілліганом-Морганом

Латексне лігування гемороїдальних вузлів

Лазерна вапоризація гемороїдальних вузлів

Консервативне лікування із застосуванням системних венотонічних засобів та місцевих кровоспинних і судинозвужувальних препаратів

Склеротерапія гемороїдальних вузлів

61 із 150

Пацієнтка віком 39 років скаржиться на постійний біль у правій здухвинній ділянці, нудоту, слабкість. Із анамнезу відомо, що біль виник у верхній половині живота, через декілька годин перемістився у праву здухвинну ділянку, була одноразова блювота. За медичною допомогою не зверталася. Стан не покращився — зберігається підвищена температура тіла до 37,8°C, загальна слабкість, що й змусило звернутися до лікаря. Об'єктивно спостерігається: загальний стан середньої тяжкості, температура тіла — 37,6°C, пульс — 92/хв, язик вологий, обкладений, під час пальпації живіт м'який, помірно болючий у правій здухвинній ділянці, де пальпується щільне пухлиноподібне утворення розміром 7×8 см, помірно малорухоме. Перитонеальні симптоми не визначаються. За результатами УЗД виявлено: наявність апендикулярного інфільтрату. Яка тактика лікування пацієнтки найбільш доцільна в цьому разі?

Консервативне лікування в хірургічному стаціонарі

Лапароскопічна апендектомія

Апендектомія із доступу Волковича-Дьяконова

Консервативне лікування в денному стаціонарі

Лапаротомія, санація, дренування черевної порожнини

62 із 150

Пацієнта віком 55 років шпиталізовано з хронічною повною простою норицею прямої кишки у стадії декомпенсації. Яка найбільш доцільна подальша тактика лікування пацієнта?

Планове хірургічне лікування нориці прямої кишки

Призначити консервативну терапію з протизапальними препаратами

Провести додаткове обстеження: фістулографію або МРТ

Скерувати на фізіотерапевтичні процедури: УВЧ, магнітотерапія

Рекомендувати динамічне спостереження без активного втручання

63 із 150

Пацієнт віком 65 років скаржиться на жовтушність шкіри, видимих слизових оболонок, знебарвлений кал, потемніння сечі. Із анамнезу відомо, що жовтяниця спостерігається протягом тижня. В аналізі крові: білірубін — 230,0 мкмоль/л (прямий — 150 мкмоль/л, непрямий — 80 мкмоль/л), лейкоцитоз — 9×10⁹/л, ШОЕ — 15 мм/год, HBs та HCV антигени — негативні. Амілаза сечі — 32 Од. За даними УЗД: печінка не збільшена, жовчний міхур — 80×35 мм, стінка — 3 мм, у просвіті множинні конкременти 5–10 мм, загальна жовчна протока — 18 мм. Який метод обстеження необхідно провести для діагностики біліарної гіпертензії?

Ендоскопічну ретроградну холангіопанкреатографію

Черезшкірну черезпечінкову холангіографію

Фіброгастродуоденоскопію

Лапароскопію

Спіральну комп'ютерну томографію

64 із 150

Пацієнта віком 70 років шпиталізовано зі скаргами на біль у черевній порожнині, здуття живота, блювання, невідходження газів, підвищення температури тіла до 37,5°C, загальну слабкість. Із анамнезу відомо, що хворіє 5 місяців, коли з'явився біль у лівій половині черевної порожнини. В аналізі крові: гемоглобін — 110 г/л, лейкоцити — 11,4×10⁹/л, glucose — 5,2 ммоль/л. Загальний аналіз сечі без патологічних змін. α-амілаза — 64 Од. За результатами рентгенографії виявлено: чаші Клойбера. Який найімовірніший діагноз?

Рак товстої кишки. Гостра кишкова непрохідність

Заворот товстої кишки. Гостра кишкова непрохідність

Жовчнокам'яна хвороба. Печінкова коліка

Гострий панкреатит. Гостра печінкова недостатність

Лівобічна пахова грижа. Гостра кишкова непрохідність

65 із 150

У пацієнтки знову проявилася клініка рецидивного тиреотоксикозу: тахікардія з проявами миготливої аритмії, дратівливість, психічна збудливість, мілкий тремор пальців витягнутих рук, двостороннє симетричне збільшення розмірів очних яблук з позитивними симптомами Грефе, Кохера, Розенбаха, Стасинського. Об'єктивно спостерігається: щитоподібна залоза дифузно збільшена в розмірах, що помітно при нормальному положенні голови, під час пальпації щитоподібна залоза малорухома, безболісна, вузлів не визначається. На УЗД: об'єм щитоподібної залози — 60 см³, із значним підвищенням кровотоку. Лабораторно: зниження ТТГ до 0,0015, підвищення рівнів Т3в, Т4в, значне збільшення антитіл до рецепторів тиреотропного гормону, яке не зменшилося порівняно з його значенням на початку захворювання. Укажіть необхідну тактику лікування пацієнтки в цьому разі?

Хірургічне лікування з виконанням тотальної тиреоїдектомії після медикаментозної компенсації тиреотоксикозу

Виконання тиреоїдектомії без проведення передопераційної підготовки

Консервативна терапія тиреостатиками протягом 6 місяців

Застосування радіойодтерапії

Хірургічне лікування в обсязі субтотальної тиреоїдектомії після передопераційної корекції тиреотоксикозу

66 із 150

Укажіть тріаду Мондора при гострому панкреатиті.

Біль в епігастрії, блювання багаторазове (нудота), метеоризм

Гіпертермія, діарея, відсутність печінкової тупості

Біль в епігастральній ділянці, вільне повітря в животі, лейкопенія

Міграція болю з епігастральної ділянки у всі відділи живота, вільна рідина в животі, інфільтрат в епігастральній ділянці

Одноразове блювання, кинджальний біль в епігастрії, жовчнокам'яна хвороба в анамнезі

67 із 150

Яке скринінгове інструментальне дослідження може підтвердити наявність вільної рідини в черевній порожнині в пацієнтки з порушеною позаматковою вагітністю?

Ультразвукове дослідження черевної порожнини

Кольпоскопія

Діагностичний лапароцентез

Комп'ютерна томографія ділянки живота

Оглядова рентгенографія живота

68 із 150

Пацієнтка віком 38 років скаржиться на сильний біль у анальній ділянці, що посилюється під час дефекації, відчуття стороннього тіла в прямій кишці, підвищення температури тіла до 38,5°C. Під час пальпації виявлено: болючість параректальної зони, гіперемія. Який найімовірніший діагноз?

Гострий парапроктит

Пряма кишкова тріщина

Ішемічний коліт

Гострий геморой

Хронічний парапроктит

69 із 150

Пацієнтка віком 55 років скаржиться на блювання кров'ю, загальну слабкість, потемніння в очах. Із анамнезу відомо, що симптоми з'явилися 7 годин тому, хворіла на вірусний гепатит С. Об'єктивно спостерігається: загальний стан середнього ступеня тяжкості, шкіра бліда, пульс — 110/хв, АТ — 100/60 мм рт. ст., живіт дещо збільшений у розмірах, на шкірі передньої черевної стінки — венозна сітка, печінка виступає на 4 см з-під краю реберної дуги, перкуторно — притуплення звуку по фланках. Який найімовірніший діагноз?

Кровотеча з варикозно розширених вен стравоходу

Легенева кровотеча

Шлунково-кишкова кровотеча

Синдром Золлінгера-Еллісона

Гостра печінкова недостатність

70 із 150

Перед початком лапароскопічної холецистектомії хірургічна бригада готується до створення пневмоперитонеуму шляхом подачі стерильного газу в черевну порожнину пацієнта. Для забезпечення безпечного та ефективного робочого простору важливо встановити оптимальні параметри інсуфляції. Які конкретні значення тиску та швидкості потоку газу вважаються стандартними та найбільш доцільними для нагнітання в черевну порожнину?

Тиск 12 мм рт. ст., швидкість 2-6 л/хв

Тиск 20 мм рт. ст., швидкість 10-12 л/хв

Параметри тиску та швидкості подачі газу автоматично регулюються апаратурою

Тиск нагнітається до максимального рівня, який може витримати апарат

Тиск 5 мм рт. ст., швидкість 1-2 л/хв

71 із 150

Пацієнт віком 62 роки, що тривало хворіє на хронічний гастрит, скаржиться на загальну слабкість, підвищення температури тіла до 37,4°C, втрату апетиту, відразу до м'ясної їжі. За останні пів року схуд на 10 кг. За результатами клінічного аналізу крові та рН-метрії шлункового соку встановлено наявність гіпохромної залізодефіцитної анемії та зниження кислотності шлункового соку. Під час фіброгастроскопії виявлено рак пілоричного відділу шлунка. Який найімовірніший механізм розвитку симптомів у пацієнта?

Ракова інтоксикація та кахексія

Синдром мальдигестії

Стеноз пілоричного відділу шлунка

Кахексія та залізодефіцитна анемія

Вітамін B₁₂-дефіцитна анемія

72 із 150

Пацієнтка віком 19 років, 14 діб після пологів, звернулася до приймального відділення зі скаргами на підвищення температури тіла до 39°C, виражену гіперемію, набряк, болючість правої грудної залози. Об'єктивно: права грудна залоза різко збільшена в об'ємі, набрякла, визначається різка гіперемія шкіри, місцями з ціанотичним відтінком, сосок втягнутий, позитивний симптом флуктуації. Який найімовірніший діагноз?

Гострий гнійний мастит, флегмонозна форма

Гострий гнійний мастит, інфільтративно-абсцедуюча форма

Гострий гнійний мастит, серозна форма

Лактостаз

Рак правої грудної залози

73 із 150

Пацієнт віком 42 роки скаржиться на раптовий сильний біль у правій половині грудної клітки та виражену задишку, яка посилилася впродовж останніх 2 годин. В анамнезі: хронічне обструктивне захворювання легень, нещодавно переніс бронхіт із рясним виділенням гнійного мокротиння. Об'єктивно спостерігається: шкіра бліда, пульс — 130/хв, АТ — 100/70 мм рт. ст., частота дихання — 28/хв, температура тіла — 38,5°C. Під час аускультації у правій половині грудної клітки дихання відсутнє, перкуторно — тимпанічний звук, голосове тремтіння знижене. В аналізі крові: гемоглобін — 117 г/л, лейкоцити — 18×10⁹/л, С-реактивний білок — 150 мг/л, ШОЕ — 50 мм/год. За результатами рентгенографії грудної клітки виявлено: спадання легені праворуч, плевральна порожнина з рівнем рідини та повітря. Який найімовірніший діагноз?

Піопневмоторакс

Гострий гнійний плеврит

Абсцес легені

Спонтанний пневмоторакс

Гангрена легень

74 із 150

Пацієнт віком 47 років отримав опік полум'ям під час розпалювання багаття на пікніку. Об'єктивно спостерігається: шкіра на гомілці блідо-рожева з білястими плямами, частково з тонкими блискучими кірками, на дотик — практично не болісна проте частково збережена тактильна чутливість. Під час натискання утворюється 'біла пляма', яка повільно відновлюється. Пухирів немає. Який ступінь опіку спостерігається в пацієнта?

IIIA

IV

II

IIIБ

I

75 із 150

Пацієнт віком 68 років скаржиться на гострий біль у правій гомілці та стопі. Із анамнезу відомо, що хворіє на миготливу аритмію, упродовж останнього тижня пацієнт не дотримувався призначеної антикоагулянтної терапії, двічі пропустив прийом медикаментів. Об'єктивно спостерігається: шкіра гомілки та стопи бліда, холодна на дотик, тактильна та больова чутливість збережені. Пальпаторно пульсація на стегновій артерії збережена, на підколінній і судинах стопи не визначається. Який найімовірніший діагноз?

Тромбоемболія підколінної артерії

Артрит гомілковостопного суглоба

Гострий тромбоз підколінної вени

Гострий варикотромбофлебіт

Хвороба Рейно

76 із 150

Пацієнт віком 42 роки скаржиться на біль у правому підребер'ї, що посилюється після вживання їжі. За результатами обстеження встановлено наявність каменю в жовчному міхурі. Який із нижченаведених методів лікування є найбільш доцільним для цього пацієнта?

Лапароскопічна холецистектомія

Дренування загальної жовчної протоки

Консервативне лікування з використанням жовчогінних препаратів

Операція відкритим доступом

Антибіотикотерапія

77 із 150

Під час хірургічного втручання з приводу виразкової хвороби шлунка лікарю необхідно забезпечити достатню рухливість дванадцятипалої кишки для безпечного формування анастомозу або надійного закриття її кукси. Для цього лікарю-хірургу потрібно здійснити спеціальний прийом, що передбачає розсічення очеревини вздовж латерального краю низхідної частини дванадцятипалої кишки з подальшим медіальним відведенням кишки та головки підшлункової залози. Який загальновизнаний хірургічний прийом буде використаний для досягнення такої мобілізації?

Мобілізація за Кохером

Мобілізація за Фінстерером

Демульсенція за Ру

Мобілізація за Більротом

Прийом Вайнберга

78 із 150

У пацієнта віком 35 років, через 3 місяці після перенесеного гострого некротичного панкреатиту, під час УЗД виявлено рідинне утворення в ділянці тіла залози розміром 8 см. Стінка утворення нечітка, не сформована. За даними ЕРХПГ, зв'язку утворення з головною панкреатичною протокою не виявлено. Яка хірургічна тактика є найбільш доцільною на цьому етапі?

Виконати зовнішнє дренування кісти

Провести внутрішнє дренування (цистоєюноанастомоз)

Сформувати ендоскопічний гастроцистоанастомоз

Здійснити дистальну резекцію залози

Продовжити консервативне лікування та спостереження

79 із 150

Пацієнтка віком 60 років скаржиться на тривалий кашель із слизисто-гнійним мокротинням, часті інфекційні загострення, задишку під час невеликих фізичних навантажень та періодичне кровохаркання. В анамнезі: хронічний бронхіт та обструктивне захворювання дихальних шляхів. Об'єктивно спостерігається: шкіра та видимі слизові оболонки бліді, грудна клітка розширена та зменшена в передньозадньому розмірі, АТ — 130/85 мм рт. ст., пульс — 100/хв, частота дихання — 20/хв, дихання ослаблене, множинні вологі хрипи. В аналізі крові: гемоглобін — 108 г/л, лейкоцити — 11×10⁹/л, ШОЕ — 36 мм/год, С-реактивний білок — 18 мг/л. ОФВ₁ — 45% від норми. За результатами КТ грудної клітки виявлено: множинні дрібні циліндричні та мішкоподібні розширення бронхів. Який найімовірніший діагноз?

Бронхоектатична хвороба (пізня стадія)

Туберкульоз легень

Інтерстиціальне захворювання легень

Хронічна обструктивна хвороба легень

Гангрена легень

80 із 150

Пацієнтка віком 43 роки скаржиться на постійний розпираючий біль у поперековій ділянці, загальне нездужання та відчуття слабкості, високу температуру тіла. Із анамнезу відомо, що хворіє протягом тижня, протягом 5 років хворіє на цукровий діабет 2-го типу. Об'єктивно спостерігається: загальний стан середньої тяжкості, температура тіла — 39°C, у поперековій ділянці визначається гіперемія шкіри, болісний інфільтрат 10×8 см зі стрижнем і некрозом шкіри в центрі та з множинними отворами по периферії, з яких виділяється густий гній. Який найімовірніший діагноз?

Карбункул поперекової ділянки, стадія абсцедування

Фурункул поперекової ділянки, у стадії абсцедування

Абсцес поперекової ділянки

Флегмона поперекової ділянки

Фурункульоз поперекової ділянки

81 із 150

Пацієнт віком 39 років скаржиться на періодичні напади різкої слабкості, профузного поту та запаморочення, які виникають натщесерце або після тривалого голодування. Під час таких нападів рівень глюкози в крові знижується до 2,2 ммоль/л. Стан швидко покращується після внутрішньовенного введення глюкози. Який діагноз найбільш імовірний та яке ключове лабораторне дослідження необхідно провести для його підтвердження, враховуючи описану клінічну картину?

Інсулінома, визначення інсуліну в сироватці крові

Гастринома, визначення рівня гастрину в сироватці крові

Цукровий діабет, проведення тесту на толерантність до глюкози

Гіпотиреоз, визначення рівня тиреотропного гормону в крові

Феохромоцитома, визначення катехоламінів у сечі або плазмі

82 із 150

Пацієнтка віком 35 років прооперована з приводу рецидивуючої тонкокишкової злукової кишкової непрохідності. Лікарем-хірургом під час оперативного втручання був виконаний вісцероліз та фіксація петель тонкої кишки одна до одної в порядку, що відповідає їх нормальному розташуванню в черевній порожнині. За якою методикою виконане оперативне втручання?

Операція Нобля

Операція Мікуліча

Операція Гартмана

Еюностомія Айзельсберга-Вітцеля

Операція Гаген-Торна

83 із 150

Пацієнтці віком 72 роки виконано радикальну мастектомію за Мадденом праворуч з приводу раку центрального квадранта правої грудної залози pT2pN0M0 pG3 IIA ступеня, III клінічна група. За даними імуногістохімічного дослідження встановлено люмінальний А тип пухлини. Який препарат показаний для проведення гормонотерапії пацієнтці в цьому разі?

Тамоксифен

Преднізолон

Дексаметазон

Дидрогестерон

L-тироксин

84 із 150

Пацієнт, якому встановлено діагноз виразка шлунка, локалізована на малій кривині, пройшов повний курс консервативного лікування, але без видимого ефекту. Лікар розглядає питання про планове хірургічне втручання через тривалу відсутність динаміки загоєння. Який мінімальний період неефективної медикаментозної терапії для шлункової виразки зазвичай вважається клінічно значущим відносним показанням до такого оперативного лікування?

Термін лікування 12–16 тижнів

Термін лікування 8–10 тижнів

Термін лікування 4–6 тижнів

Відсутність ускладнень, показань до операції немає

Будь-який термін, якщо є ризик малігнізації

85 із 150

У пацієнта віком 60 років після перелому шийки стегна проведена операція ендопротезування. На 5-ту добу після операції з'явилися гарячка, біль у ділянці операційної рани, набряк. Яке ускладнення, найімовірніше, виникло в пацієнта?

Інфекція післяопераційної рани

Тромбоемболія легеневої артерії

Асептичне розсмоктування кісткового трансплантата

Перелом ендопротеза

Алергічна реакція на анестетик

86 із 150

Пацієнтку віком 28 років шпиталізовано зі скаргами на слабкість, запаморочення. Із анамнезу відомо, що годину тому тричі відзначалося блювання 'кавовою' гущею, упродовж 10 років хворіє на виразкову хворобу дванадцятипалої кишки. Об'єктивно спостерігається: шкірні покриви бліді, холодний липкий піт, АТ — 100/60 мм рт. ст., пульс — 110/хв. В аналізі крові: гемоглобін — 90 г/л. Який найімовірніший діагноз?

Шлунково-кишкова кровотеча

Кровотеча з варикозно розширених вен стравоходу

Синдром Меллорі-Вейса

Перфоративна виразка дванадцятипалої кишки

Гострий панкреатит

87 із 150

Пацієнтка віком 72 роки скаржиться на пожовтіння шкіри та склер, свербіж, наявність темної сечі та калу світло-сірого кольору. Скарги з'явилися 3 тижні тому. Об'єктивно спостерігається: шкіра та склери жовтушні, температура тіла — 36,7°C, АТ — 120/80 мм рт. ст, пульс — 72/хв, живіт м'який, безболісний у всіх відділах, сеча темно-коричневого кольору, кал ахолічний. Результати лабораторних досліджень: загальний білірубін — 211,3 мкмоль/л, прямий білірубін — 171,3 мкмоль/л, непрямий білірубін — 40 мкмоль/л, АлАТ — 143 Од/л, АсАТ — 111 Од/л, CA 19-9 — 1245 Од/мл. Результати МРТХГ: визначається інфільтративне утворення у воротах печінки, яке локалізується на рівні біфуркації правого та лівого печінкових проток, проксимальні жовчні протоки значно розширені, дистальні не візуалізуються. Який найімовірніший діагноз?

Пухлина Клацкіна

Холедохолітіаз

Дистальна холангіокарцинома

Гепатоцелюлярна карцинома

Холангіома

88 із 150

До амбулаторного хірурга звернувся чоловік віком 42 роки зі скаргами на болючість, припухлість у ділянці нігтьового валика першого пальця стопи. Симптоми з'явилися 4 дні тому після обрізання нігтя. Об'єктивно спостерігається: нігтьовий валик набряклий, гіперемований, з невеликим гнійним вмістом. Яка доцільна лікувальна тактика в цьому разі?

Хірургічне розкриття панарицію

Призначення теплових ванночок та антисептиків

Пункція з аспірацією гною

Видалення нігтя з ушиванням рани

Системна антибактеріальна терапія

89 із 150

Пацієнт віком 45 років звернувся до лікаря зі скаргами на інтенсивний пекучий біль у ділянці епігастрію, який посилюється через 1,5–2 години після їжі та вночі, але помітно зменшується після прийому їжі або антацидів. Об'єктивно спостерігається: помірна болючість в епігастральній та пілородуоденальній зонах. За результатами фіброгастродуоденоскопії: діагностовано виразку цибулини дванадцятипалої кишки розміром 1,5 см. Який найбільш обґрунтований медикаментозний підхід доцільно застосувати для ефективного лікування в цьому разі?

Потрійна терапія, ерадикація Helicobacter pylori

Подвійна терапія, блокатор H₂, антациди

Інгібітори протонної помпи монотерапією

Тільки антациди, вісмуту субцитрат

Спазмолітики та ферменти, без антибактеріальних

90 із 150

У пацієнта віком 38 років в анамнезі — тяжка травма, отримана внаслідок дорожньо-транспортної пригоди. Після кількох днів перебування у відділенні інтенсивної терапії, де йому було проведено кілька хірургічних втручань, у пацієнта почала розвиватися кровотеча з місця операційного шва, яка не зупиняється тривалий час. Об'єктивно спостерігається: шкіра бліда, на місці операційного шва — значна гематома. Лабораторні аналізи: зниження рівня факторів згортання крові. Яка фаза гемостазу, найімовірніше, порушена у цього пацієнта?

Активація факторів коагуляції

Вазоконстрикція

Агрегація тромбоцитів

Активація фібринолізу

Адгезія тромбоцитів

91 із 150

Пацієнтку віком 40 років шпиталізовано зі скаргами на гострий нападоподібний біль у попереку праворуч, нудоту, блювання, підвищення температури тіла та гарячку. За результатами СКТ виявлено: конкремент 6×7 мм в інтрамуральному відділі правого сечоводу та наявні ознаки уретерогідронефрозу. Виконано введення спазмолітиків та новокаїнова блокада без позитивного ефекту. Який алгоритм лікування показаний пацієнтці в цьому разі?

Виконання стентування сечоводу, спазмолітична, протизапальна та антибактеріальна терапія

Повторна новокаїнова блокада, спазмолітична та антибактеріальна терапія

Спазмолітична, НПЗС та антибактеріальна терапія

Літокінетична терапія, НПЗС та антибактеріальна терапія

Фізіопроцедури (для покращення самовідходження конкремента), спазмолітична та антибактеріальна терапія

92 із 150

Пацієнта віком 72 роки шпиталізовано зі скаргами на раптовий сильний 'розпираючий' біль у животі, який не знімається анальгетиками, нудоту та багаторазове блювання. В анамнезі: фібриляція передсердь, антикоагулянти приймає нерегулярно, курить понад 40 років по 1 пачці сигарет на добу. Скарги з'явилися раптово, без попередніх диспептичних симптомів. Об'єктивно спостерігається: шкіра бліда, вкрита холодним потом, виражені трофічні зміни на шкірі обох гомілок, пульсація на основних артеріях обох нижніх кінцівок значно ослаблена, пульс — 110/хв, аритмічний, АТ — 95/60 мм рт. ст. Живіт незначно здутий, різко болісний у верхніх відділах. Симптоми подразнення очеревини відсутні, перистальтика різко ослаблена. В аналізі крові: гемоглобін — 105 г/л, лейкоцити — 18·10⁹/л, АсАТ — 123 Од/л, АлАТ — 94 Од/л, креатинін — 220 мкмоль/л, значно підвищений рівень лактатдегідрогенази. Який найімовірніший діагноз?

Гостре порушення мезентеріального кровообігу

Гострий панкреатит

Перфорація шлунка

Гострий апендицит

Гострий холецистит

93 із 150

Під час екстреної операції з приводу защемленої грижі лікар-хірург оглядає ділянку кишківника, що була у грижовому мішку, та оцінює її життєздатність. Виникають серйозні сумніви про те, чи зберегла кишка свої функції. Яке поєднання ознак, виявлених при візуальному огляді, є безумовним доказом нежиттєздатності ураженої кишки та вимагає її негайної резекції, щоб уникнути подальших ускладнень?

Темний колір і тьмяність серозної оболонки, дряблість стінки кишки, відсутність перистальтики й пульсації судин брижі

Блідий колір серозної оболонки, набряк стінки кишки та збережена пульсація судин брижі, що вказує на оборотні зміни

Наявність фібринових нашарувань на поверхні кишки, без зміни її кольору та пульсації судин

Наявність одиничних геморагічних висипань на серозній оболонці, легкий набряк та млява перистальтика

Розширені судини брижі, незначне почервоніння кишки та збережені, хоч і сповільнені, перистальтичні рухи

94 із 150

Дванадцятирічну дівчинку шпиталізовано зі скаргами на сильний раптовий періодичний біль у животі, що викликає потягування ніг, нудоту, появу випорожнень у вигляді желе із смородини. Пальпаторно позитивний симптом Шиманса-Данса. За результатами рентгенографії черевної порожнини виявлено: повітряно-рідинні рівні та розтягнення тонкої кишки з характерною нестачею повітря в правому нижньому квадранті. На УЗД: ознаки кишкової непрохідності та симптом 'псевдонирки'. Який найімовірніший діагноз?

Ілеоцекальна інвагінація

Хвороба Крона

Кіста правого яєчника

Пухлина сліпої кишки

Апендикулярний інфільтрат

95 із 150

При защемленій грижі живота пацієнт відзначає, що сильний біль, який виник на початку захворювання, змінився на менш інтенсивний, тупий (розпираючий). При цьому ніякі лікарські препарати не вводилися. Про що з найбільшою ймовірністю свідчить подібна зміна характеру болю?

Про некроз грижового вмісту

Про охоронне гальмування рефлекторної дуги больових рецепторів

Про розвиток флегмони грижового мішка

—

Про перехід грижі з форми защемленої у форму невправимої

96 із 150

При компенсованому цирозі печінки з варикозно розширеними венами стравоходу та рецидивами кровотечі з них, при зниженні загального об'єму крові, що протікає через печінку, показано оперативне втручання. Укажіть це оперативне втручання.

Накладання портокавального анастомозу

Спленектомія

Дренування черевної порожнини

Оментопексія

Накладання артеріовенозного анастомозу

97 із 150

У пацієнта віком 55 років на 3-тю добу від початку больового нападу, діагностованого як деструктивний апендицит, раптово посилився біль у животі, з'явилися ознаки місцевого перитоніту. В аналізі крові: зростання лейкоцитозу. Яке найбільш імовірне та небезпечне ускладнення гострого деструктивного апендициту, що зазвичай виникає саме на 2-3 добу, пояснює таке різке погіршення стану?

Перфорація червоподібного відростка

Виникнення пілефлебіту

Розвиток апендикулярного інфільтрату

Копростаз у сліпій кишці

Утворення апендикулярного абсцесу

98 із 150

Пацієнтку віком 19 років шпиталізовано зі скаргами на біль унизу живота, більше праворуч з іррадіацією в пряму кишку. В анамнезі: було запаморочення свідомості, симптоми з'явилися раптово вночі, остання менструація була два тижні тому. Об'єктивно спостерігається: шкірні покрови бліді, пульс — 98/хв, температура тіла 36,5°С. АТ — 90/60 мм рт. ст., живіт дещо напружений, незначно болісний у нижніх відділах, симптоми подразнення очеревини слабкопозитивні. В аналізі крові: гемоглобін — 90 г/л. Який найімовірніший діагноз?

Апоплексія яєчника

Гострий панкреатит

Позаматкова, порушена вагітність

Ниркова колька

Гострий апендицит

99 із 150

Лікар-хірург оперує пацієнта віком 58 років з приводу пухлини антрального відділу шлунка. Виконується дистальна субтотальна резекція шлунка. Після мобілізації та видалення ураженої частини шлунка планується відновити безперервність травного тракту шляхом накладання анастомозу між куксою шлунка та дванадцятипалою кишкою (за Більрот-I). Оскільки діаметр перетнутого шлунка значно більший за діаметр дванадцятипалої кишки, лікарю необхідно надійно закрити верхню частину розрізу (сформувати нову малу кривину), залишивши для анастомозу лише невелике вікно по великій кривині. Який стандартний та найнадійніший метод використовується в абдомінальній хірургії для виконання цього етапу?

Накладання затискачів або застосування зшивача

Метод інвагінації стінки шлунка

Закриття стінки за допомогою електрокоагуляції

Тільки ручний шов без затискачів

Використання судинного лігатора (зав'язування)

100 із 150

У пацієнта, якому діагностовано защемлену грижу, під час операції виявлено гангрену кишки з її перфорацією, проте відсутні ознаки розлитого перитоніту. Яку тактику необхідно обрати для усунення патології та яким чином треба завершити операцію для забезпечення оптимального результату та мінімізації ризиків ускладнень?

Резекція кишки, кишковий анастомоз, дренування черевної порожнини

Ушивання перфорації, без резекції, дренування черевної порожнини

Промивання черевної порожнини антисептиками, ушивання перфорації кишки

Дренування черевної порожнини, шунтування кишки без видалення

Колостома без виконання анастомозу, відтермінована резекція кишки

101 із 150

Чоловік віком 69 років скаржиться на прогресуючу слабкість, біль у кістках таза і хребта. Пальцеве ректальне дослідження: щільна, горбиста передміхурова залоза. Рівень ПСА — 110 нг/мл. Яке обстеження необхідно виконати для виявлення метастазів у цьому разі?

Сцинтиграфія кісток

ПЕТ-КТ з радіофармпрепаратом 18F-фтордезоксиглюкозою (18F-FDG)

Рентгенографія кісток скелета

КТ органов черевної порожнини та малого таза

МРТ попереково-крижового відділу хребта

102 із 150

Пацієнту успішно проведено лапароскопічну апендектомію, і післяопераційний період протікає без будь-яких ускладнень: температура тіла залишається в нормі, больовий синдром добре контролюється, перистальтика відновилася і загальний стан пацієнта стабільний. Зважаючи на малоінвазивний характер втручання та сприятливий перебіг відновлення, після якого терміну від хірургічної операції, згідно із сучасними клінічними рекомендаціями, пацієнт може бути безпечно виписаний зі стаціонару для подальшого амбулаторного відновлення?

Після першої самостійної дефекації та відсутності підвищення температури тіла

На 2-3 добу

На 10-15 добу

На 5-7 добу

Після повного загоєння операційної рани та зняття швів

103 із 150

Пацієнтка віком 30 років, яка перебуває на певному терміні вагітності, несподівано звернулася до лікаря з гострим болем у животі. Після ретельного обстеження їй встановлено діагноз: защемлена стегнова грижа, що вимагає негайного медичного втручання. Враховуючи особливий стан пацієнтки, чи є вагітність безумовним протипоказанням до проведення невідкладного хірургічного лікування защемленої грижі, чи операція має бути виконана попри це?

Протипоказань до операції при защемленій грижі немає

Відносне протипоказання, рішення спільно з акушером-гінекологом

Операція при защемленій грижі можлива після пологів

Операція протипоказана, можливе лише консервативне лікування

Вагітність є абсолютним протипоказанням до операції

104 із 150

Пацієнта віком 42 роки шпиталізовано після ДТП із скаргами на сильний біль у лівій частині грудної клітки, задишку, слабкість. Об'єктивно спостерігається: ЧСС — 110/хв, ЧД — 26/хв, АТ — 90/60 мм рт. ст. Під час огляду лівої половини грудної клітки визначається зменшення дихальних шумів, притуплення перкуторного звуку. За результатами рентгенографії ОГК виявлено: затемнення в нижніх відділах лівої легені. Який найімовірніший діагноз?

Гемоторакс

Контузія легень

Пневмоторакс

Плевральний випіт

Перелом ребер

105 із 150

Пацієнтка віком 39 років скаржиться на затримку менструації, нудоту та загрубіння молочних залоз. За результатами гінекологічного огляду патології не виявлено. Яке лабораторне обстеження доцільно призначити для виключення позаматкової вагітності в пацієнтки?

β-хоріонічний гонадотропін

α-фетопротеїн

Пролактин

Лютеїнізуючий гормон

Фолікулстимулюючий гормон

106 із 150

Пацієнтка віком 38 років шпиталізована до хірургічного відділення з діагнозом апендикулярний інфільтрат і нараз отримує консервативне лікування, що включає медикаментозну терапію та **. *** компонентом успішного лікування є дотримання специфічної дієти, яка допоможе зменшити навантаження на *** тракт та сприятиме розсмоктуванню інфільтрату. Яка саме дієта рекомендована цій пацієнтці, враховуючи *** лікування?

Протерті супи, рідкі каші, киселі, сухарі

Висококалорійна дієта, багато жирів

Сувора голодна дієта до розсмоктування інфільтрату

Перевага сирим овочам, фруктам, перистальтики

Дозволено будь-які продукти, немає болю

107 із 150

У пацієнта віком 36 років, після резекції шлунка, у віддаленому післяопераційному періоді через 15-20 хвилин після вживання їжі, особливо молочних та солодких страв, виникають напади слабкості та нездужання, що тривають близько 30 хвилин. Працездатність знижена. Дефіцит маси тіла становить 8-10 кг. Гіперглікемічний коефіцієнт наближається до 1,6-1,7. Пульс під час нападу частішає на 20-30 ударів, АТ знижується на 15-20 мм рт. ст. Кукса шлунка спорожнюється від барію протягом 10-15 хв, від харчового сніданку — за 30-40 хвилин. Який найімовірніший діагноз?

Демпінг-синдром, середньої тяжкості

Демпінг-синдром, відновний перебіг

Демпінг-синдром, легкого ступеня

Агастральна астенія

Гіпоглікемічний синдром

108 із 150

Пацієнт віком 35 років доставлений до лікарні через 2 години після дорожньо-транспортної пригоди. Скаржиться на різкий біль у животі. Об'єктивно спостерігається: стан тяжкий, шкіра бліда, АТ — 90/60 мм рт. ст., пульс — 110/хв, живіт напружений, різко болісний, симптоми подразнення очеревини позитивні. Під час лапаротомії виявлено: розрив сигмоподібної кишки з масивним каловим перитонітом. Яка доцільна тактика хірургічного лікування в цьому разі?

Резекція пошкодженої ділянки кишки з формуванням одноканальної колостоми

Динамічне спостереження у відділенні інтенсивної терапії

Резекція пошкодженої ділянки кишки з первинним анастомозом

Санація та дренування черевної порожнини, антибіотикотерапія

Первинне ушивання розриву сигмоподібної кишки

109 із 150

Який основний принцип надання першої допомоги при термічних опіках?

Охолодити уражену ділянку холодною водою

Нанести крем з антибіотиком

Змастити уражену ділянку олією

Охолодити уражену ділянку 70%-им розчином спирту

Знеболити

110 із 150

Під час ургентної операції з приводу защемленої грижі лікар-хірург виявив ділянку кишківника з ознаками гангрени. Після видалення явно нежиттєздатної частини в лікаря все ще залишаються сумніви щодо повної життєздатності країв кишки, які планується зшивати. Який мінімальний обсяг видимо не уражених ділянок кишки необхідно додатково видалити за загальноприйнятими хірургічними правилами, щоб уникнути післяопераційних ускладнень та забезпечити надійний анастомоз?

Не менше ніж 30-40 см проксимальної, 15-20 см дистальної частини

Лише чітко некротизовану ділянку кишки, без зайвої резекції

Достатньо 10 см проксимальної, 5 см дистальної частини кишки

Обсяг резекції ураженої кишки визначається індивідуально, без чітких параметрів

Видаляється вся петля кишки, що була в грижі, незалежно від гангрени

111 із 150

Пацієнт перебуває в стані опікового шоку. Який основний показник використовується для оцінки адекватності інфузійної терапії в перші години?

Діурез

Центральний венозний тиск

Температура тіла

Пульс

Артеріальний тиск

112 із 150

До дитячого хірурга звернулися батьки чотирирічного хлопчика зі скаргами, що під час сечовипускання в дитини періодично надувається передня частина крайньої плоті, а струмінь сечі стає тонким і переривчастим. Больового синдрому немає, температура тіла нормальна. Під час огляду виявлено: головка статевого члена не відкривається, крайня плоть звужена, але без потовщення чи набряку, сеча відходить вільно після 'розтягування' препуція. Хлопчик раніше розвитку відхилень не мав, травм статевих органів не було. Який найімовірніший діагноз?

Фімоз (патологічний)

Гострий баланопостит

Стриктура уретри

Везикоуретеральний рефлюкс

Парафімоз

113 із 150

Який метод гемостазу є провідним при гострих кровотечах із верхніх відділів шлунково-кишкового тракту?

Ендоскопічний гемостаз

Ангіоемболізація судини, що кровоточить

Невідкладне операційне втручання з метою гемостазу

Переливання компонентів крові

Медикаментозний гемостаз

114 із 150

Пацієнт віком 43 роки скаржиться на утруднене проходження твердої та рідкої їжі, епізоди регургітації неперетравленої їжі, особливо вночі, та періодичний біль за грудниною після вживання їжі. За останні 6 місяців відзначає поступове прогресування дисфагії та зменшення маси тіла на 6 кг. Блювання відсутнє. Під час фізикального огляду — без особливостей. Рентгеноскопія стравоходу з барієм: розширення стравоходу зі 'звуженням типу 'пташиного дзьоба'' у ділянці кардії. Езофагоманометрія: відсутність релаксації нижнього стравохідного сфінктера та знижена перистальтика стравоходу. Який найімовірніший діагноз?

Ахалазія кардії

Дифузний езофагоспазм

Рефлюкс-езофагіт

Рак стравоходу (дистальний відділ)

Склеродермічне ураження стравоходу

115 із 150

Пацієнтка віком 32 роки скаржиться на болісні випинання в ділянці прямої кишки. В анамнезі: пологи 1,5 року тому. Планує наступну вагітність. За результатами обстеження встановлено діагноз: хронічний комбінований геморой IV ступеня. Яка тактика лікування найбільш доцільна в цьому разі?

Геморроїдектомія

Місцева медикаментозна терапія із застосуванням супозиторіїв та мазей

Системна медикаментозна терапія із застосуванням пігулок на тлі місцевої медикаментозної терапії із застосуванням супозиторіїв та мазей

Латексне лігування внутрішніх геморроїдальних вузлів

Дезартерізація внутрішніх геморроїдальних вузлів та мукопексія

116 із 150

Пацієнтка віком 75 років скаржиться на інтенсивний біль у правому підребер'ї, підвищення температури тіла до 39,5°C, озноб, багаторазове блювання та виражену загальну слабкість. В анамнезі: багато років загальний атеросклероз. Об'єктивно спостерігається: шкіра та видимі слизові оболонки субіктеричні, пульс — 110/хв, АТ — 100/60 мм рт. ст. Пальпаційно — напруження м'язів у правому підребер'ї, болючість у точці Кера та позитивний симптом Мерфі. В аналізі крові: гемоглобін — *** г/л, лейкоцити — 18·10⁹/л, нейтрофіли — 88%, паличкоядерні нейтрофіли — 8%, білірубін — 70 мкмоль/л, АлАТ — 150 Од/л, АсАТ — 120 Од/л. За результатами УЗД виявлено: потовщення стінки жовчного міхура до 10 мм, наявність газу в стінці міхура, конкременти не спостерігаються. Який найімовірніший діагноз?

Гострий гангренозний холецистит

Гострий катаральний холецистит

Гострий набряковий панкреатит

Хронічний катаральний холецистит

Гострий холангіт

117 із 150

Яке ускладнення є найбільш типовим після лапароскопічної герніопластики пахової грижі, виконаної за методом TAPP?

Хронічний больовий синдром у ділянці паху

Рецидив грижі

Тромбоемболія легеневої артерії

Інфекція місця хірургічного втручання

Пошкодження, емфізема черевної стінки

118 із 150

Пацієнт віком 68 років звернувся зі скаргами на хронічний панкреатит з вираженим больовим синдромом та розширенням панкреатичної протоки до 10 мм. Йому запропоновано планове хірургічне лікування — поздовжня панкреатоєюностомія. Проте при попередньому обстеженні виявлено цукровий діабет у стадії декомпенсації та виражену кахексію (індекс маси тіла 15 кг/м²). Яке доцільне рішення щодо лікувальної тактики в цьому разі?

Відкласти операцію для корекції стану пацієнта

Повністю відмовитися від хірургічного лікування

Виконати операцію в плановому порядку

Ендоскопічне стентування панкреатичної протоки

Паліативне зовнішнє дренування протоки

119 із 150

Семирічного хлопчика шпиталізовано до хірургічного стаціонару з гострим болем у животі. Клінічна картина не є типовою для гострого апендициту (біль переважно в тазовій ділянці, симптом Кохера-Волковича відсутні). Лікар-хірург має обґрунтовані сумніви щодо діагнозу гострого апендициту. Яку тактику ведення пацієнта доцільно обрати в цьому разі?

Шпиталізація, динамічний нагляд з періодичною оцінкою лабораторних показників

Спостереження вдома под відповідальність батьків, з акцентом на симптоматичне лікування

Екстрена діагностична лапароскопія після короткочасного передопераційного обстеження

—

Амбулаторне призначення антибіотиків широкого спектра дії, рекомендації повторного звернення

120 із 150

Пацієнтка віком 38 років скаржиться на наявність пухлиноподібного випинання в ділянці лівої бокової поверхні шиї, що збільшується під час прийому їжі та спадає при надавлюванні на нього, появу регургітації елементів спожитої їжі при нахилянні тулуба, неприємний запах з ротової порожнини. Скарги турбують протягом року. Під час огляду із закинутою головою в ділянці бокової поверхні шиї визначається пухлиноподібне утворення, яке деформує контур шиї. Пальпаторно м'яке, безболісне, зменшується в розмірах при здавлюванні. При цьому посилюється неприємний запах з ротової порожнини. Позитивний симптом Купера. За результатами рентгенографічного дослідження в боковій проекції з контрастуванням стравоходу виявлено: у шийному відділі візуалізується мішкоподібне випирання до 6 см, яке здавлює стравохід вперед і вбік. Який найімовірніший діагноз?

Дивертикул Ценкера

Шийний лімфаденіт

Бокова кіста шиї

Пухлина підщелепної слинної залози

Вузловий зоб

121 із 150

Пацієнт віком 73 роки звернувся до сімейного лікаря зі скаргами на біль в епігастральній ділянці, нудоту, блювання. Відзначив, що впродовж 6 місяців схуднув на 16 кг. Під час рентгенологічного дослідження встановлено, що шлунок зміщений уперед. Який найімовірніший діагноз?

Пухлина підшлункової залози

Рак шлунка

Пілоричний стеноз

Пухлина товстої кишки

Виразкова хвороба шлунка

122 із 150

Чоловіка віком 48 років знайдено в полі після тривалого перебування на нічному морозі (близько -24°C). За словами рятувальників, він лежав на землі без руху невідомий час. Під час огляду в приймальному відділенні на стопі виявлено чорні, щільні, сухі ділянки шкіри, місцями з характерною 'дерев'янистою' твердістю, чутливість у зоні ураження повністю відсутня. Після поступового зігрівання межі ураження не змінюються і залишаються чіткими. Який ступінь відмороження виявлено в пацієнта?

IV

III

—

I

II

123 із 150

Під час виконання апендектомії відеолапароскопічним доступом лікар-хірург зіткнувся з серйозними технічними труднощами, що унеможливлюють безпечне виведення червоподібного відростка в черевну порожнину для завершення операції. Який спеціальний хірургічний метод внутрішньочеревного втручання треба застосувати в цій складній ситуації, щоб забезпечити успішне видалення відростка, не переходячи до відкритої операції?

Ретроградне видалення відростка, розсікаючи брижу від основи

Тимчасове припинення операції, відтермінування до зменшення інфільтрату

Застосування відвідних пристроїв для тракції кишківника, вивільняючи відросток

Негайна конверсія до відкритого лапаротомного доступу

Виконання серединної лапаротомії для мобілізації сліпої кишки

124 із 150

Пацієнтка віком 60 років з багаторічним анамнезом виразкової хвороби шлунка звернулася зі скаргами на часте блювання їжею, з'їденою раніше, відчуття повного шлунка, а також значне схуднення. Ендоскопія підтвердила виразку пілоричного відділу, що спричиняє виражений стеноз, і після чотирьох тижнів інтенсивної консервативної терапії стан пацієнтки не покращився. Яке найбільш доцільне та ефективне лікування треба рекомендувати для цієї пацієнтки?

Планове оперативне втручання

Симптоматичне лікування зменшення блювання

Визначення функцій, корекція кислотності

Ендоскопічне балонне розширення стенозу

Тривала консервативна терапія з модифікацією, прокінетики

125 із 150

У пацієнта з термічним опіком IIIБ ступеня на передпліччі спостерігається щільний струп, відсутня чутливість, блідо-сірий колір тканин. Який метод лікування є оптимальним у цьому разі?

Рання некректомія з аутодермопластикою

Консервативне лікування мазями, НПЗП

Місцеве застосування антисептиків без некректомії з аутодермопластикою

Очікувальна тактика до самостійного відторгнення з аутодермопластикою

Інфузійна терапія до повного загоєння, антибіотикотерапія

126 із 150

У чоловіка віком 57 років після огляду лікарем-онкологом діагностовано меланому шкіри. Який найважливіший прогностичний фактор при меланомі шкіри?

Товщина за Бреслоу

Наявність виразки пухлини

Рівень інвазії за Кларком

Статус регіонарних лімфатичних вузлів

Мітотичний індекс

127 із 150

У пацієнта з багатокамерними кістами печінки великих розмірів, розташованими поверхнево, діагностовано їх нагноєння. Який хірургічний метод лікування буде найбільш доцільним для таких кіст після стабілізації стану пацієнта?

Фенестрація (висічення стінок) кіст

Розкриття та зовнішнє дренування кіст

Внутрішнє дренування (цистоєюностомія)

Резекція ураженої частки печінки

Черезшкірна пункція та склеротерапія

128 із 150

Пацієнтку віком 40 років прооперовано з приводу гострого гангренозного перфоративного апендициту, дифузного гнійного перитоніту. Через 10 днів після операції в неї підвищилася температура тіла до 38.5°C, виник біль унизу живота, тенезми. В аналізі крові: лейкоцитоз — 17.5·10⁹/л, зсув лейкоцитарної формули вліво. Під час пальцевого дослідження прямої кишки визначається болючість та нависання передньої стінки прямої кишки. Яке ускладнення розвинулося в пацієнтки?

Абсцес простору Дугласа

Рак прямої кишки

Гостра кишкова непрохідність

Заочеревинна флегмона

Гострий панкреатит

129 із 150

Пацієнту віком 44 роки з приводу вентральної грижі з грижовими воротами 15x18 см виконано герніотомію з аутопластикою. Після операції пацієнт скаржиться на задишку, слабкість, запаморочення. Об'єктивно спостерігається: живіт болісний у ділянці післяопераційної рани, симптоми подразнення очеревини негативні, аускультативно — у легенях дихання везикулярне, проводиться в усі відділи, екскурсія зменшена, ЧД — 36/хв, серцеві тони глухі, ЧСС — 120/хв, АТ — 90/50 мм рт. ст. Під час проведення комп'ютерної томографії грудної клітки в ангіорежимі патології не виявлено. Per rectum без патології. Яка найімовірніша причина появи скарг у пацієнта?

Синдром малої черевної порожнини

Масивна тромбоемболія легеневих артерій

Післяопераційна пневмонія

Гостра шлунково-кишкова кровотеча

Післяопераційний перитоніт

130 із 150

Пацієнтка віком 56 років скаржиться на періодичний біль у поперековій ділянці праворуч. На УЗД: пухлина лівої нирки 39 мм у діаметрі, за даними СКТ — пухлина лівої нирки розміром 39x29x32 мм, розташована у верхньому полюсі, уростазу немає, даних про метастази немає. Встановлено клінічний діагноз: рак правої нирки, I стадія, T1N0M0 II клінічна група. Яка доцільна тактика лікування в цьому разі?

Резекція правої нирки

Нефректомія праворуч

Променева терапія

Імунотерапія

Хіміотерапія

131 із 150

У післяопераційному періоді пацієнту, якому був встановлений сечовий катетер, медичний персонал повинен суворо дотримуватися певних правил, щоб мінімізувати ризик розвитку можливих ускладнень з боку сечовивідної системи, таких як цистит або загострення пієлонефриту. Які конкретні та ключові заходи є найважливішими для ефективної профілактики цих інфекційних ускладнень, згідно із сучасними клінічними протоколами догляду?

Асептика катетеризації, своєчасне видалення катетера

Профілактика ниркових ускладнень є непріоритетною

—

Регулярна заміна катетера кожні кілька годин

Обмеження прийому рідини, зменшити навантаження на нирки

132 із 150

Пацієнт віком 58 років протягом тижня скаржиться на однобічний головний біль, блювання, наростаючу слабкість у правих кінцівках. В анамнезі: хронічний алкоголізм. За результатами КТ головного мозку виявлено: півмісяцеподібна тінь над лівою півкулею мозку, зміщення серединних структур. Яка доцільна тактика лікування в цьому разі?

Негайна трепанація та видалення субдуральної гематоми

Повторити КТ через 48 годин

Лікування кортикостероїдами

Пункція спинномозкової рідини

Симптоматичне лікування без операції

133 із 150

Лікар-хірург готується до виконання відеолапароскопічної холецистектомії після успішного накладання пневмоперитонеуму. Який є безпечний та стандартний порядок введення хірургічних інструментів та оптичного обладнання для початкової візуалізації й маніпуляцій всередині черевної порожнини, враховуючи необхідні діаметри та місця доступу, щоб забезпечити належний візуальний контроль та ефективність операції?

Через пупок 10 мм троакар, потім інші троакари під візуальним контролем

Оптична трубка вводиться лише після повного розміщення всіх троакарів

Застосовується лише 10 мм троакар через пупок для всіх маніпуляцій

Спочатку два 5 мм троакари, потім 10 мм троакар для подачі газу

Усі троакари вводяться одночасно, без будь-якого візуального контролю

134 із 150

Пацієнт віком 19 років скаржиться на різкий пекучий біль на шкірі стегна. Із анамнезу відомо, що під час роботи в хімічній лабораторії випадково розбив колбу із хімічним реактивом і пролив на стегно невідому прозору рідину. Постраждалий відразу промив місце контакту водою впродовж кількох хвилин, однак виражений біль зберігався. Під час огляду в зоні ураження визначається щільна суха кірка жовтуватого кольору з чіткими та рівними межами, навколишні тканини без набряку. На дотик кірка тверда, без ознак розм'якшення чи мокнення. Після повторного промивання водою зовнішній вигляд струпа не змінюється, прогресування ураження не відзначається. Пухирі відсутні. Яка речовина, найімовірніше, викликала опік у пацієнта?

Азотна кислота

Аміак

Акумуляторний електроліт (луг)

Органічний розчинник

Каустична сода (натрій гідроксид)

135 із 150

У пацієнта віком 60 років діагностовано апендикулярний абсцес, локалізований в ілеоцекальній ділянці. Лікар-хірург оцінює оперативне втручання. Враховуючи специфіку цього ускладнення, який хірургічний доступ є найбільш доцільним для оперативного втручання для лікування апендикулярного абсцесу, мінімізуючи ризики поширення інфекції та дозволяючи провести радикальне втручання пізніше?

Позаочеревинний доступ, розкриття та дренування абсцесу, апендектомія відкладається

Лапароскопія, розкриття та санація абсцесу, без негайного видалення відростка

Серединна лапаротомія, розкриття та дренування абсцесу з апендектомією в умовах абсцесу

Середньо-нижня лапаротомія, резекція ілеоцекальної ділянки з абсцесом, анастомоз

Серединна лапаротомія, розкриття та дренування абсцесу, з відтермінованою апендектомією

136 із 150

Пацієнт з опіками III ступеня на кисті потребує ранньої аутодермопластики. Який тип трансплантата найбільш доцільно використати в цьому разі?

Розщеплений шкірний трансплантат

Трансплантат з підшкірно клітковинною

Повношаровий шкірний трансплантат

Амніотичну мембрану

Дермальний матрикс без епідермісу

137 із 150

Після виконання хірургічного втручання пацієнту встановлено дренаж в операційну рану для відтоку рідини. Який основний критерій є ключовим для безпечного та своєчасного видалення хірургічного дренажу з рани, мінімізуючи ризики?

Ексудат менше ніж 25-30 мл за добу

Після відновлення перистальтики, початку харчування

Після повного загоєння, відсутності запалення

Видаляють тільки після зняття швів

Незалежно від ексудату, друга-третя доба

138 із 150

Добу тому потерпілий отримав опік від одягу, що спалахнув. Під час обстеження виявлено, що в нижній та середній третині обох гомілок є опікові рани, що циркулярно охоплюють кінцівки. У цих ділянках епідерміс відсутній, тканини темного кольору, позбавлені больової чутливості. Стопи не обпечені, але вони набряклі, ціанотичного кольору. Яке оперативне втручання необхідно виконати негайно?

Невідкладна декомпресійна некротомія

Рання некректомія

Некректомія, аутодермопластика

Етапна некректомія

Некректомія, ксенопластика

139 із 150

Чоловік віком 54 роки доставлений до приймального відділення зі скаргами на раптове багаторазове блювання кров'ю та сильну загальну слабкість. В анамнезі: виразкової хвороби не мав, нестероїдних протизапальних засобів не приймав. Об'єктивно спостерігається: блідість шкіри. АТ — 85/55 мм рт. ст., пульс — 118/хв. За результатами езофагогастродуоденоскопії виявлено: у проксимальному відділі шлунка визначається невеликий дефект слизової з видимою пульсуючою судиною (виразка Делафуа), активна артеріальна кровотеча (Forrest Ia), виразкового кратера та інфільтрованих країв немає. Який ендоскопічний метод гемостазу є оптимальним у цьому разі?

Механічне кліпування судини

Аргоноплазмова коагуляція

Балонна тампонада

Контактна термокоагуляція

Ін'єкція епінефрину як монотерапія

140 із 150

У пацієнтки віком 45 років під час УЗД черевної порожнини виявлено порожнинне утворення в печінці з рідинним вмістом, тонкою стінкою та гладкою поверхнею, вистелене епітелієм. Наростання розмірів утворення не спостерігається, клінічних проявів немає. Який тип кісти печінки найбільш імовірний і яка тактика ведення пацієнтки є найбільш доцільною на цьому етапі?

Справжня непаразитарна кіста печінки, динамічне спостереження

Злоякісне новоутворення, негайна хіміотерапія та променева терапія

Несправжня кіста печінки, негайна хірургічна резекція печінки

Кіста з ознаками крововиливу, термінова ангіографія та емболізація

Паразитарна кіста печінки, термінова антигельмінтна терапія

141 із 150

Під час огляду пацієнтки віком 68 років виявлено: на обох ногах шкіра ціанотична з мармуровими та сірими відтінками зі значними пухирями, які заповнені геморагічною рідиною, під час натискання на них відсутня чутливість, наявний некроз шкіри з переходом на підшкірну жирову клітковину. Больовий синдром виражений досить сильно, супроводжується свербежем, поколюванням та онімінням. Який найімовірніший діагноз?

III ступінь обмороження

I ступінь обмороження

IV ступінь обмороження

II ступінь обмороження

Переохолодження

142 із 150

Укажіть найчастіше ускладнення, яке виникає під час дренування кісти селезінки під контролем УЗД.

Кровотеча в порожнину кісти

Больовий синдром

Підтікання вмісту кісти у вільну черевну порожнину з розвитком перитоніту

Нагноєння залишкової порожнини кісти

Підтікання вмісту кісти в плевральну порожнину з розвитком плевриту

143 із 150

Під час проведення відеолапароскопічної холецистектомії, після успішного накладання пневмоперитонеуму, лікар-хірург вводить перший 10-мм троакар у ділянці пупка для встановлення лапароскопа та візуальної ревізії черевної порожнини. Які додаткові троакари та в яких анатомічних ділянках необхідно ввести під безпосереднім візуальним контролем для оптимального хірурчного доступу з метою забезпечення адекватного робочого простору та можливості виконання подальших хірургічних маніпуляцій?

Ще один 10-мм троакар під мечоподібним відростком, а також два 5-мм троакари: один по середньоключичній і другий по передньопахвовій лінії

Два 5-мм троакари у правому та лівому підребер'ї, без введення будь-яких додаткових 10-мм троакарів для здійснення хірургічних маніпуляцій

Лише один 10-мм троакар у ділянці пупка, а два 5-мм троакари вводяться у підребер'я з обох сторін для забезпечення необхідного інструментарію

Один 5-мм троакар у правій пахвовій ділянці, а також два 5-мм троакари, розташовані симетрично у верхніх квадрантах живота для інструментів

Один 10-мм троакар у надлобковій ділянці, а два 5-мм троакари розташовуються по бічних поверхнях живота для забезпечення широкого хірургічного доступу

144 із 150

Пацієнт віком 46 років після трансатлантичного перельоту раптово відчув різкий біль у правій гомілці. Із анамнезу відомо, що періодично турбують судоми та відчуття тяжкості у правій гомілці. Об'єктивно спостерігається: шкіра гомілки та стопи звичайного кольору, набряк правої гомілки на рівні щиколотки та у середній третині гомілки +3 см порівняно з лівою, пульсація на стегновій артерії та підколінній збережена. Позитивний симптом Хоменса та Мозеса на правій нижній кінцівці. Який найімовірніший діагноз?

Гострий тромбоз глибоких вен

Гострий тромбоз підколінної артерії

Облітеруючий ендартеріїт

Артрит гомілковостопного суглоба

Хвороба Рейно

145 із 150

Чоловік віком 37 років упав з упором на правий плечовий суглоб. Зазначає різкий біль, обмеження пасивних рухів. Активні рухи в плечовому суглобі неможливі. Відведену і зігнуту у плечовому суглобі травмовану руку підтримує здоровою. Об'єктивно спостерігається: у ділянці дельтоподібного м'яза — западання, під шкірою різко випинається акроміальний відросток лопатки, головка плечової кістки пальпується під дзьобоподібним відростком. Який найімовірніший діагноз?

Вивих плеча

Перелом шийки плеча

Перелом великогомілкової кістки

Перелом діафіза плеча

Перелом анатомічної шийки плеча

146 із 150

Пацієнтка віком 28 років, програмістка, веде переважно сидячий спосіб життя. Скаржиться на відчуття дискомфорту, свербежу та незначного болю в ділянці анального каналу, особливо після тривалого сидіння. Під час огляду встановлено діагноз: хронічний внутрішній геморой I ступеня тяжкості, у фазі ремісії. Який комплекс заходів консервативного лікування буде найбільш доцільним для пацієнтки на цьому етапі?

Призначення флеботоніків, дієтичне харчування, зменшення сидіння, місцеві мазі, активний спосіб життя

Направлення до гастроентеролога для колоноскопії з біопсією, бо свербіж може бути ознакою запалення товстої кишки

Негайна шпиталізація для операції, бо консервативні методи в молодому віці зазвичай не дають довготривалого ефекту

Застосування кріодеструкції вузлів амбулаторно, адже цей метод ефективний на початкових стадіях та не потребує реабілітації

Призначення курсу антибіотиків та протизапальних препаратів для усунення інфекційного компонента, який лежить в основі геморою

147 із 150

Пацієнта віком 60 років шпиталізовано до відділення інтенсивної терапії з тяжкою пневмонією. Хвороба ускладнилася гострою дихальною недостатністю, що потребувало штучної вентиляції легень. Пацієнт тривалий час перебуває на лікуванні, його стан розцінюється як тяжкий. Лікар звернув увагу на прогресуюче погіршення лабораторних показників, що може свідчити про розвиток нутритивної недостатності. Які лабораторні ознаки можуть підтвердити можливий несприятливий результат/можливе несприятливе завершення захворювання внаслідок недостатності харчування у цього пацієнта?

Гіпоальбумінемія менше від 40 г/л

Гіпохолестеринемія менше від 4 ммоль/л

Гіполактатемія менше від 5 ммоль/л

Гіпопротеїнемія менше від 40 г/л

Гіперхолестеринемія (понад 8 ммоль/л)

148 із 150

Пацієнта віком 62 роки з алкогольним цирозом печінки, ускладненим асцитом, шпиталізовано з клінічними ознаками кровотечі з варикозно розширених вен стравоходу I ступеня тяжкості. На шкірі пацієнта виявлено множинні екхімози. Порушення яких метаболічних функцій печінки є причиною розвитку геморагічного діатезу в чоловіка?

Синтез факторів зсідання крові

Синтез транспортних білків

Депонування заліза

Жирова інфільтрація печінки

Депонування вітамінів у печінці

149 із 150

Пацієнтка віком 28 років скаржиться на біль та почервоніння шкіри дистальної фаланги п'ятого пальця правої кисті. З анамнезу відомо, що 12 годин тому пацієнтка перенесла лапароскопічну холецистектомію, і ці скарги виникли після операції. Об'єктивно спостерігається: набряк та почервоніння шкіри дистальної фаланги п'ятого пальця, пухирець з прозорою рідиною. Яка коагуляція застосовувалася під час оперативного втручання?

Монополярна

Аргонна

Ультразвукова

Біполярна

Лазерна

150 із 150

Пацієнт віком 42 роки звернувся зі скаргами на біль тягнучого характеру помірної інтенсивності у правому підребер'ї, відчуття важкості після їжі, періодичну нудоту. Скарги з'явилися впродовж останніх місяців, повільно наростають. Пацієнт працює фермером. Об'єктивно спостерігається: шкіра та видимі слизові оболонки звичайного кольору, пальпаційно — печінка збільшена +3 см нижче реберної дуги, жовтяниці немає. В аналізі крові: гемоглобін — 110 г/л, лейкоцити — 9.5·10⁹/л, еозинофіли — 12%. За результатами УЗД виявлено: у правій частці печінки — кістозне патологічне утворення з подвійною стінкою розміром 7x6 см. Під час серологічного дослідження — реакція Каццоні позитивна. Який найімовірніший діагноз?

Ехінококоз печінки

Абсцес печінки бактеріальної етіології

Цистаденома печінки

Гепатоцелюлярна карцинома

Гемангіома печінки