Педіатрія - тести

Задача 1

Задача 1.

Хворий М., 17 років. Скаржиться на відчуття слабкості, запаморочення, нудоту, інтенсивний головний біль у потиличній ділянці. Зазначені скарги з’явилися після фізичного навантаження. За даними анамнезу – з 14 років діагностовано вегетативну дисфункцію за гіпертензивним типом, з 16 років життя – гіпертонічну хворобу І ст.

Об’єктивно – температура тіла 36,5°С. Свідомість ясна, положення в ліжку активне, менінгеальні симптоми негативні. Шкіра та підшкірно-жирова клітковина – без патологічних особливостей. Периферичні лімфатичні вузли не змінені. Перкуторний тон над легенями ясний, дихання везикулярне. Границі відносної серцевої тупості в межах вікової норми. Тони серця прискорені, ритмічні, звучні, ЧСС- 90 уд/хв, АТ 160/90 mm/Hg на правій руці, 150/90 mm/Hg – на лівій. Живіт при пальпації м’який, безболісний. Нижній край печінки біля краю реберної дуги. Пальпаторно-перкуторні симптоми негативні. Селезінка не пальпується. Ділянки товстого кишечника без патологічних особливостей. Симптом Пастернацького негативний. Фізіологічні відправлення в нормі.

Завдання:

1. Встановити діагноз;

2. Надати невідкладну допомогу на до госпітальному етапі.

3. Призначити лікування на госпітальному етапі.

Відповіді:

1. – Артеріальна гіпертензія, гіпертонічний криз.

2. – Седативні препарати – корвалол 20 крапель (настоянка або екстракт валеріани у вікових дозах), інші.

- Ніфедипін 0,01 сублінгвально, або анаприлін 0,02 сублінгвально (внутрішньо); або піроксан 0,015 внутрішньо.

- Дібазол 1% 1 мл в/м, або папаверіна гідрохлорид 2% 1 мл в/м, інші.

- Госпіталізація.

3. Контроль АТ, спостереження.

- оксигенотерапія 40% зволоженим киснем;

- 0,5% розчин седуксену в разовій дозі 0,3-0,5мг/кг (0,1мл/кг) в/венно струминно повільно на 20 мл 10% розчину глюкози,

- 0,1 розчин обкидану (індерал) 1мл/кг/добу в/венно струминно дуже повільно на 10 мл ізотонічного розчину хлориду натрію,

- 25% розчин магнію сульфату 0,2 мл/маси в/венно струминно чи в/м’язово,

- 2,4% розчин еуфіліну 3-6 мл/кг/маси на 100 мл ізотонічного розчину хлориду натрію в/венно краплинно.

Задача 2.

Батьки хлопчика 6 років звернулись до лікаря у зв’язку з відсутністю у дитини сечі упродовж 16 – 18 годин.

Дитина скаржиться на болі над лобком, у поперековій ділянці і в промежині, позиви до сечовипускання і дефекації. Такі відчуття то слабшають, то відновлюються з ще більшою інтенсивністю.

Хлопчик вкрай неспокійний, блідий, вкритий холодним потом. Він стає на коліна, натискує собі на сечовий міхур .Дихання поверхневе , частота дихань-20 за хвилину. ЧСС – 98 скорочень за хвилину. Пальпацію живота здійснити неможливо із-за болю та неспокою дитини. Симптом Пастернацького позитивний з обох сторін. Зовнішні статеві органи розвинені правильно, не змінені. Набряків немає.

Завдання:

1. Вкажіть, який стан у дитини?

2. Визначте головні діагностичні критерії і тактику лікаря на до госпітальному етапі.

3. Призначте лікування в умовах стаціонару.

Відповідь.

1. У дитини розвинулась гостра затримка сечі, тобто відсутність самостійного сечовипускання при переповненному сечею або кров’ю сечовому міхурі і наявності позивів до сечовипускання.

- Гостра затримка сечі може виникати внаслідок:

а) механічних причин(гострий простатит, травма уретри, камінь сечового міхура, фімоз і т.інше)

б)захворювань нервової системи(пухлина головного чи спинного мозку травма хребта , спинного мозку, шок і т інше)

в)рефлекторних функціональних причин ( після операції на промежині , органах черевної порожнини, істерії, після довготривалого перебування в ліжку і т.інше)

г)медикаментозної інтоксикації

- Диференціальний діагноз проводиться з анурією. При анурії відсутній позив до

сечовипускання і в сечовому міхурі відсутня сеча.

2. Починати треба з самих простих засобів. Грілка на область сечового міхура, тепла ванна. Іноді доповнюють теплові процедури введенням нейролептиків.

3. При неефективності такого лікування виконується катетеризація сечового міхура. Найчастіше у дітей застосовуються еластичні катетери №№ 10-12 за Шар’єром.

Якщо це хлопчик , в положенні хворого на спині головку статевого члена охоплюють на рівні вінцевої борозни з боків середнім і безіменним пальцями лівої руки і підтягують вперед так, щоб розправились складки слизової оболонки сечовипускального каналу. При цьому вказівним і великим пальцями тієї ж руки легко розсовують зовнішній отвір уретри. Після антисептичної обробки зовнішнього отвору сечовипускального каналу і голівки статевого члена катетер, змазаний стерильною, правою рукою проводять по уретрі, перехоплюючи його стерильним пінцетом. вазеліновою олією .

У дівчинок в положенні дитини на спині з розведеними ногами після ретельної обробки зовнішнього отвору сечовипускального каналу катетер без зусилля , повільно вводять в сечовипускальний канал , а потім в сечовий міхур.

Задача 3.

Сашка Н. 5 років приймають у дитячому відділенні. Скарги на біль у животі під час дихання, задишку, кашель, млявість, підвищену температуру. Протягом тижня отримував вдома симптоматичне лікування з приводу ГРВІ, простого бронхіту. Протягом останніх 3 днів стан погіршувався: температура зросла до фебрильних значень, з’явилася задишка, почастішав кашель. Діагностовано нижньочасткову правобічну пневмонію. Антибактеріального лікування своєчасно не розпочато. Упродовж останньої доби з’явилися біль у животі, блювання, „важко й боляче стало дихати”.

Стан тяжкий. Дитина вередує, поводиться дещо мляво, лежить на правому боці, зігнувши в колінах ноги. Температура тіла 39 °С. Кашель „болісний”, щадний, короткий. Дихає з кректанням, поверхово, глибоко вдихати не може через біль у правому боці. Задишка — змішана, ЧД — 46 за 1 хвилину. Шкіра — бліда, ціаноз носо-губного трикутника, акроціаноз, під час напруження — ціаноз обличчя. ЧСС — 132 за 1 хвилину. АТ — 110/70 мм рт. ст. Серцеві тони — приглушені. Перкуторний звук у підлопатково-пахвовій ділянці праворуч є значно вкороченим, переходить у тупий в нижніх відділах. Дихання є різко ослабленим, не вислуховується над ділянкою тупого перкуторного тону. Пальпація живота виявляє напруження правої половини. Печінка +2 см. Випорожнення не було 2 доби. Діурез — нормальний.

За результатами дослідження газового складу крові, PaO₂ становить 65 мм рт. ст., PaCO₂ — 66 мм рт. ст.

Завдання:

1) Встановіть, яке ускладнення виникло в цьому разі? Назвіть та обґрунтуйте ступінь ДН.

2) Вкажіть невідкладні заходи на етапі поступлення в стаціонар.

3) Призначте лікування на госпітальному етапі.

Відповідь

1) Ексудативний плеврит.ДН, середній ступінь тяжкості.

Ціаноз, виразна задишка.

Підвищений АТ, тахікардія.

М’язовий тонус — звичайний.

Є ознаки порушення ЦНС (вередливість, млявість), однак немає загальмованості.

Діурез — нормальний.

За цього ступеня PaO₂ становить 60–80 мм рт. ст.,

PaCO₂ — 45–70 мм рт. ст.

Норма: PaO₂ перевищує 80 мм рт. ст., PaCO₂ є меншим за 45 мм рт. ст.

2) Киснева терапія.

Знеболювання (ненаркотичні аналгетики).

3) Плевральна пункція.

Проводити ШВЛ тільки в разі гострої ДН, тяжкого ступеня

Задача 4.

У трирічної дитини з ГРВІ, ларингітом вночі з’явилося „шумне” дихання. Протягом години батьки самостійно доправили хворого до стаціонару.

Подібний стан відзначали півроку тому. Починаючи з 4-місячного віку, хлопчик хворів чотири рази на ГРВЗ, зокрема на бронхіт. У разі приймання антипіретика парацетамолу, амброксолу, вітамінів виникає алергійний дерматит.

Народився від першої вагітності, у термінових пологах, з масою тіла 3800 г, зростом 52 см. У перші тижні життя на волосистій частині голови був виразний гнейс, постійні попрілості на тлі дбайливого догляду. Був на природному вигодовуванні до 1 року. У матері — алергійні реакції у вигляді дерматиту на шоколад, вітаміни групи В.

Стан середньої тяжкості. Свідомість — ясна. Неспокійний, вередливий. Температура тіла 37,5 °С. Наявні ціаноз носо-губного трикутника, задишка інспіраторного характеру (вдих „шумний”, тривалий), короткий, сухий кашель, захриплість голосу. ЧД — 40 за 1 хвилину. Зів — гіперемійований. З носа слизові виділення. М’язовий тонус — звичайний. Тони серця — ритмічні, звучні. ЧСС — 126 за 1 хвилину. АТ — 96/60 мм рт. ст. Аускультація легень хрипів не виявляє. Перкуторний легеневий звук без змін. Живіт — м’який. Печінка +2 см. Діурез — нормальний.

Досліджено газовий склад крові: PaO₂ — 70 мм рт. ст., PaCO₂ — 50 мм рт. ст.

Завдання:

1) Вкажіть, який діагноз у дитини. Обґрунтуйте ступінь ДН.

2) Призначте лікування на догоспітальному етапі

3) Призначте лікування на госпітальному етапі

Відповідь

1) ГРВІ, стенозуючий ларингіт, стеноз ІІ ступеня.

ДН, середній ступінь тяжкості.

Ясна свідомість.

Ціаноз носо-губного трикутника. Задишка до 20–30 % від норми.

Тахікардія. Помірне підвищення АТ.

Нормальний м’язовий тонус.

Діурез — не зменшений.

PaO₂ — у межах від 70 до 80 мм рт. ст.,

PaCO₂ — 45–60 мм рт. ст.

Норма: PaO₂ перевищує 80 мм рт. ст., PaCO₂ є меншим за 45 мм рт. ст.

2) Киснева терапія (теплозволожений кисень).

Інгаляційно протинабрякова суміш (розчини атропіну, адреналіну, ефедрину, піпольфену, гідрокортизону).

Седуксен 0,5% 0,3-0,5 мл/кг в/мязово, натрію оксибутират 50-100мл/кг/добу.

3).В/в глюкокортикоїди (у перерахунку на преднізолон 1–3 мг/кг), еуфілін (2–4 мг/кг), міоспазмолітики (Но-шпа),

- при необхідності – ларингоскопія чи уведення назотрахеального зонда з інкубацією трахеї, доступ до вени;

- 20% р-н натрію оксибутирата;

- гормонотерапія до отримання терапевтичного ефекту,

- антибіотико терапія – 2 препарати широкого спектору дії в/в чи в/мязово.

Задача 5.

Первинна реанімація новонародженого.

Щойно народилось немовля. Маса при народженні 3200, зріст 52 см.Самостійне дихання відсутнє. Ви швидко кладете його під джерело променевого тепла й обсушуєте. Далі забезпечуєте належне положення ( знижений головний кінець ) і відсмоктуєте вміст з рота і носа. Оскільки під час огляду новонародженого ви не відмічаєте жодних дихальних рухів, проводите тактильну стимуляцію. Самостійне дихання не відновилось, ви негайно починаєте штучну вентиляцію легень за допомогою мішка і маски 100% киснем. Ви продовжуєте процедуру протягом 30 сек і визначаєте частоту серцевих скорочень за 6 сек. Нараховуєте 3 удари. Це значить, що частота менше 60 уд\ хв.

Завдання:

1. Визначте, чи слід розпочати закритий масаж серця. При якому ритмі?

2. Вкажіть на ускладнення , пов’язані з непрямим масажем серця.

3. Складіть план подальшого лікування дитини.

Відповідь:

1. Непрямий масаж серця, або компресія грудної клітки, здійснюється ритмічним натисканням на грудину з метою:

- компресії серця між хребтом і грудиною;

- підвищення внутрішньогрудного тиску;

- забезпечення викиду крові до життєвих органів.

Брадикардія у новонародженого, як правило, є наслідком недостатньої оксигенації. У більшості немовлят з брадикардією частота серцевих скорочень починає зростати відразу після встановлення адекватної вентиляції легень. Отже, вирішення про потребу непрямого масажу серця слід приймати, беручи до уваги ЧСС, що визначена не відразу після народження дитини, а після 15-30 сек вентиляції легень 100% киснем. Компресії грудної клітки потрібно розпочинати , коли частота серцевих скорочень:

- менше 60 або

- між 60 і 80 і не зростає.

Частота серцевих скорочень 80 в 1 хв. і більше є показанням до припинення непрямого масажу серця. Під час серцево-легеневої реанімації штучна вентиляція легень повинна завжди супроводжувати непрямий масаж серця у належному співвідношенні 3:1. Загальна частота дій повинна становити 120 за хвилину – 90 компресій і 30 штучних вдихів.

2. Під час проведення непрямого масажу серця використовується тиск, достатній для компресії серця між грудиною і хребтом, щоб не пошкодити при цьому внутрішні органи. Ребра новонародженого крихкі і можуть бути легко зламаними. Уламки можуть пошкоджувати внутрішні органи з подальшим розвитком кровотеч і пневмотораксу. Натискування на мечоподібний відросток грудини може призвести до ушкодження печінки.

3. – оксигенотерапія;

- 5% р-н альбуміну; 0,9% р-н натрію хлориду,

- гормонотерапія;

- при наростанні ацидозу – 4% р-н натрію гідрокарбонату, кокарбоксилаза, глюкоза.

Задача 6.

Первинна реанімація новонароджених.

1 період термінових пологів у роділлі ускладнився передчасним відшаруванням нормально розташованої плаценти. Лікаря- неонатолога викликано для підготовки до операції кесаревого розтину за ургентними показаннями. Лікар готує необхідне обладнання, інструментарій для проведення заходів за програмою виникнення важкої асфіксії у новонародженого. Народився хлопчик на 4-й хвилині від початку операції. Після перетину пуповини крик відсутній. Під час огляду немовляти спостерігається ціанотичний колір шкіри, відсутність самостійного дихання, серцебиття з частотою 100 уд\хвилину. Розпочата первинна реанімація.

Завдання:

1. Вкажіть необхідні обладнання та набір медикаментів для здійснення реанімаційних раходів немовляті.

2. Назвіть основні критерії оцінки стану новонародженої дитини.

3. Складіть алгоритм реанімаційних заходів.

Відповідь:

1. А. Обладнання для відсмоктування.

-гумовий балончик

-електричний відсмоктувач

-катетери для відсмоктування №6, №8

-шлунковий зонд і 20 мл шприц.

Б. Обладнання для вентиляції

-реанімаційний мішок з манометром або клапаном, що регулює тиск

-маска для обличчя доношеної дитини

В.Обладнання для інкубації

-ларингоскоп з прямим клинком №1

-ендотрахеальні трубки №3,0; 3,5; 4,0.

-ножиці

Г. Медикаменти.

-розчин адреналіну 1:10000

-кровозамінник – один або декілька

а) 5% розчин альбуміну

б) фіз.. розчин

-натрію гідрокарбонат 4,2%

2. Алгоритм проведення реанімації: оцінка стану дитини, прийняття рішення про потрібне втручання і виконання повної дії. Оцінка стану базується на трьох ознаках:

-наявність і характер самостійного дихання

-частота серцевих скорочень

-колір шкіри.

3. Основні кроки реанімаційної допомоги.

А – забезпечити прохідність дихальних шляхів: надати правильне положення немовляті, відсмоктати вміст з рота і носа.

В – стимулювати або відновити дихання: првести тактильне подразнення. Якщо самостійне дихання не відновилось, провести штучну вентиляцію легень під позитивним тиском, використовуючи мішок маску.

С – підтримати циркуляцію (кровообіг). Якщо частота серцевих скорочень 100 уд\хв. І зростає, то закритий масаж серця не проводять. Продовжуючи ШВЛ мішком маскою, спостерігають за відновленням самостійного дихання і кольором шкіри, а також ретельно контролюють ЧСС.

Задача 7.

Костя, 13 років. Поступив сьогодні в клініку у важкому стані. Скарги на слабкість, підвищену температуру тіла (37,7 º С), поганий апетит, нудоту, набряки на ногах, 1 раз було блювання. Ці скарги появилися вчора.

Хворіє протягом 2-х тижнів, відмічались зміни в аналізах сечі (збільшена кількість еритроцитів та білку), але батьки відмовились від госпіталізації. Лікування ампіциліном проводили вдома.

Стан дитини важкий, хлопчик в'ялий, неактивний. Відмічається блідість шкіри, периорбітальний набряк, пастозність шкіри ніг. Дихання глибоке, шумне, 24 за 1 хв. В легенях вислуховується жорстке дихання, провідні хрипи. Межі серця не змінені. Тони серця звучні, пульс 108 уд. за 1 хв. Артеріальний тиск 130/70 мм.рт. ст. Живіт м'який при пальпації, печінка біля краю реберної дуги, селезінка не пальпується.

Випорожнення 1 раз на добу, жовтого кольору. Сечовипускання тричі на добу в дуже невеликій кількості, сеча кольором м'ясних помиїв.

Аналіз крові: Ер. –3,2х10¹²/л, Hb – 110 г/л, ШОЕ – 3 мм/час, Le – 10 · 10 (9)/л, еоз. – 2, нейтрофіли – 58, лімфоцити – 31, моноцити – 8, базофіли – 0,5, сечовина 10,3 ммоль/л, креатинін – 0,185 ммоль/л, загальний білок – 65,4 г/л, альбуміни 52, глобуліни 48, α 1– 4, α 2 – 10, β – 12, γ – 22.

Аналіз сечі: кількість 10 мл, колір - м'ясних помиїв, питома вага – 1010, реакція – кисла, білок – 1,0 г/л, Le – 10-12 в п/з, Еp. – покривають все поле зору,

циліндри – 4 в п/з.

Завдання:

1. Поставте діагноз

2. Призначити лікування в приймальному відділенні.

3. Складіть план подальшого лікування.

Еталони відповідей 7.

1. Діагноз: Гострий гломерулонефрит з нефритичним синдромом з порушеною функцією нирок, період розпалу.

§ Маніт 0,5 г/кг в/венно крапельно швидко або в/в струминно повільно

§ Антибіотик ;

§ Глюкокортикостероїд

§ Ліжковий режим;

§ Стіл 7а;

§ Діоритичні засоби (осмодіоретики, ссалуретики, верошпірон);

§ Антибіотики;

§ Глюкокортикостероїди;

§ Імуносупресори;

§ Антикоагулянти;

§ Антиагреганти;

§ Мембраностабілізатори;

§ Імуномодулятори.

Задача 8.

циліндри – 4 в п/з.

Завдання:

1. Поставте діагноз

2. Призначити лікування в приймальному відділенні.

3. Складіть план подальшого лікування.

Еталони відповідей 8.

1. Діагноз: Гострий гломерулонефрит з нефритичним синдромом з порушеною функцією нирок, період розпалу.

§ Маніт 0,5 г/кг в/венно крапельно швидко або в/в струминно повільно

§ Антибіотик ;

§ Глюкокортикостероїд

§ Ліжковий режим;

§ Стіл 7а;

§ Діоритичні засоби (осмодіоретики, ссалуретики, верошпірон);

§ Антибіотики;

§ Глюкокортикостероїди;

§ Імуносупресори;

§ Антикоагулянти;

§ Антиагреганти;

§ Мембраностабілізатори;

§ Імуномодулятори.

Задача 9.

Анатолій Б., 12 років, поступив у стаціонар з приводу багатократної блювоти, повної адинамії, зневоднення і судом, які періодично повторювалися. Хлопчик скаржився на сильний головний біль і біль у животі. Все це виникло на фоні емоційного стресу.

Народився від І вагітності, розвивався нормально. Хворів на кір, кашлюк, паротит. В 11 років без видимої причини з'явилася виражена слабкість до втрати свідомості, нудота і погіршення апетиту.

Об'єктивно: Стан дитини важкий. Загальмований, в сидячому положенні непритомніє.t. – 38,0 ºС, виражена задишка (ЧД – 30 за 1 мін.), тахікардія (ЧСС – 120 за 1 хв.). Шкіра бліда з сіруватим відтінком і мармуровим малюнком, акроцианоз. В пахвових западинах і в області ліктів – пігментація (синдром «брудних ліктів»), липкий піт. Пульс частий, малий, АТ – 80/60 мм.рт. ст. Тони серця глухі, аритмічні. Межі відносної серцевої тупості відповідають віку. В легенях змін не знайдено. Живіт приймає участь в акті дихання, розлита болючість при пальпації. Помірно виражена ригідність м'язів потилиці. Випорожнення нормальні.

Лабораторне обстеження:

Аналіз крові: 1) Ер. – 3,5 ·10 (12) /л, Hb – 110 г/л, Le – 10 ·10(9)/л, п – 5, с- 60, л- 24, е – 6, м – 5, ШОЕ – 30 мм/год

2) pH крові - 6,8 Na – 125 ммоль/л, К – 6,8 ммоль/л, Cl – 82 ммоль/л

4) глюкоза крові – 2,9 ммоль/л

5) залишковий азот – 41 ммоль/л

6) 17-КС – 12 мкмоль/л.

Аналіз сечі: без особливостей.

ЕКГ – синусова тахікардія, помірно виражена дистрофія міокарду шлуночків.

Завдання:

1. Обгрунтувати діагноз

2. Призначити лікування в момент поступлення.

3. Скласти план подальшого лікування.

Еталони відповідей 9.

1. Обгрунтовування діагнозу:

Виражена слабкість, що виникла в 11 років без видимої причини до втрати свідомості, нудота, погіршення апетиту і пігментація на шкірі (симптом «брудних ліктів») дають можливість запідозрити у дитини хронічну надниркову недостатність, яка трансформувалася в гостру надниркову недостатність (ГНН) або синдром Уотерхаус-Фредеріксена. Підтвердженням є: судинний колапс, гіпонатріємія, гіпохлоремія, гіперкапнія, гіпоглікемія, ацидоз, азотемія, зниження 17-КС.

У результаті ГНН порушується водно-електролітний обмін (затримка калія, підвищене виділення Na і Cl) та кислотно-основний стан. Зменшується ОЦК, відзначається згущення крові, ацидоз, гіпоглікемія.

Підвищується проникність судинної стінки, знижується тургор тканин, розвивається м'язова гіпотонія, адинамія.

Знижена активність надниркових залоз є причиною зниження чутливості ССС до впливу симпатичної нервової системи і катехоламінів, внаслідок чого погіршується скоротлива здатність міокарду і знижується тонус судин. Виникає порушення мозкового кровообігу.

2. Лікування (невідкладна допомога)

Мета: Замісна терапія кортикостероїдами, корекція водно-електролітних порушень, гіпоглікемії, серцево-судинних порушень.

Терміново: в/в струменево, а потім краплинно бажано гідрокортизон (або преднізолон) від 5 до 10 мг/кг маси тіла на добу (по преднізолону); ДОКСА по 0,5 –1 мг/кг/добу. Одночасно вводиться в/в рідина з розрахунку 75 мл/кг/добу. Об'єм рідини складається з 0,9 % розчину Na Cl і 5% розчину глюкози 1:1.

Можна частину ізотонічного розчину замінити плазмою (5мл/кг маси), реополіглюкіном (10 мл/кг маси).

§ Ліжковий режим;

§ У харчовому раціоні збільшити кількість натрію хлориду та аскорбінової кислоти;

§ Замісна терапія глюкокортикостероїдами;

§ Інфузійна терапія з включенням допаміну для боротьби з колапсом;

§ Симптоматична терапія (серцеві глюкозиди, кокарбоксилаза, аскорбінова кислота, кисень).

Задача 10.

Хлопчик М., 6 міс., поступив у клініку в дуже важкому стані. Два дні тому з'явилося утруднене носове дихання і покашлювання, однократне болювання, підвищилась температура тіла до 38,5º С. В сім'ї хворіє на ГРВІ батько дитини. Хлопчик від І вігітності, розвивався нормально. Не хворів. Бабуся страждає хронічною наднирковою недостатністю.

Об'єктивно: стан дитини дуже важкий. Різке збудження змінюється на в'ялість. Свідомість сумнівна. Помірно виражена ригідність м'язів потилиці. Симптом Керніга негативний.Відсутні черевні і кремастерні рефлекси. Велике тім'ячко 2 х 1,5 см, не напружене. Температура тіла – 39,5 º С. Шкіра з “мармуровим” малюнком, геморагічні висипи у вигляді “зірочок” темно-вишневого кольору, при натискуванні не зникають. Місцями вони зливаються. ЧД 28 за 1 хв. В легенях змін не виявлено. Межі серця не зміщені. Тони серця ослаблені, тахікардія до 142 уд. за 1 хв. Пульс частий, малий. Артеріальний тиск 75/50 мм.рт.ст. Живіт напружує при пальпації. Печінка на 1 см виступає з-під краю реберної дуги. Сечовипускання та випорожнення не порушені.

Аналіз крові: Ер. – 4 ·10 (12) /л, Hb – 122 г/л, кольор. п-к – 1; Ht – 0,40, Le– 20 ·10(9)/л, п – 13, с- 60, л- 22, м – 5, ШОЕ – 17 мм/год.

Протромбіновий індекс – 71 %, час рекальцифікації плазми – 80 сек., загальний білок – 62 г/л, сечовина - 8 ммоль/л, азот сечовини – 3,8 ммоль/л, креатинін – 0,056 ммоль/л, Na – 135 ммоль/л; K – 5,44 ммоль/л; Ca – 2,3 ммоль/л, Cl - 96 ммоль/л, білірубін загальний – 8,9 мкмоль/л; прямий – 0; глюкоза крові – 5,9 ммоль/л.

В дослідженні мазка крові – “товста крапля” виявлені диплококи (менінгококи)

Завдання:

1. Поставте діагноз.

2. Які невідкладні заходи слід здійснити при поступленні?

3. Подальша лікувальна тактика.

Еталони відповідей 10:

1. Менінгококова інфекція. Менінгококцемія. Синдром Уотерхауса-Фрідеріксена. Гостра надниркова недостатність.

2. Левоміцетину – сукцината натрію 100 мг/кг на добу, в/в;

Глюкокортикоїди до 10 мг/кг на добу за преднізолоном, в/в;

Гепарин – 100 ОД/кг 4-6 раз на добу, п/шкірно;

3. Допамін 3-5 мкг/кг/хв., в/в;

Контрикал 1 ОД/кг/добу, в/в;

Свіжезаморожена плазма 10 мл/кг/добу, в/в.

Задача 11.

У клініку поступив хлопчик 5 років зі скаргами на багаторазову блювоту, випорожнення рідкої консистенції до 10 разів на добу, кволість, підвищення температури тіла до 38,5 º С, відсутність сечовипускання протягом 6 годин. Захворів за 2 дні, коли почалася нудота, блювота 4 рази, підвищення температури тіла, з´явились часті випорожнення з домішками слизу. Від їжі відмовлявся, пив мало.

При об´єктивному обстеженні виявлена блідість та сухість шкіри та слизових оболонок, зниження тургору, м´язова слабкість, болючість при пальпації живота. Межі серця не змінені. Тони серця зниженої звучності. В легенях – жорстке дихання. Печінка – біля краю реберної дуги. ЧСС – 120 за 1 хв., ЧД – 28 за 1 хв., АТ – 50/35 мм рт. ст. Добовий діурез – 25 мл.

При обстеженні крові: Hb -128 г/л; Le – 14 ·10 (9) /л; ШОЕ – 28 мм/год.; калій – 5, 0 ммоль/л. Азот сечовини – 8 ммоль/л, креатинін – 0,2 ммоль/л; ВЕ – (11 ммоль/л), Ht – 0,48.

В сечі: питома вага – 1024, білок – 0,66 г/л, лейкоцити – 10-12 у п/з, еритроцити – 8-10 у п/з, гіалінові циліндри – 4-6 у п/з, креатинін – 20 мг/кг за добу, натрій – 12 ммоль/л.

Завдання:

1. Поставте діагноз.

2. Невідкладна допомога при поступленні.

3. подальша лікувальна тактика.

Відповідь 11:

1. Гостра ниркова недостатність, преренальна форма, початкова стадія.

2. 1) Реополіглюкін – 200,0 – в/в крапельно, дофамін 1-3 мкг/ (кг·хв) (до 10 мкг при гіпотонії);

2) Ізотонічний розчин хлориду натрію – 400,0 протягом 30 хв.

3. При досягненні САТ – 60 мм рт. ст. – 20% розчин манітолу (20 г сухої речовини),

фуросемид – 20-40 мг в/в

3) Цефтріаксон 100 мг Х 2 р./добу в/в;

4) 50 % анальгін 0,5 та 1% димедрол – 0,5 в/м

Задача 12.

У клініку поступив хлопчик 9 років зі скаргами на зуд шкіри, блювоту, кволість, нудоту, запаморочення, геморагічні висипи на кінцівках, підвищення температури тіла до 38,С , болі в животі.

Захворів 3 тижні тому назад, коли з'явилися кволість, нудота, темна сеча та ахолічний стул.

При об´єктивному обстеженні виявлена іктеричність та сухість шкіри та слизових оболонок, зниження тургору, м´язова слабкість. Межі серця не змінені. Тони серця ослаблені, тахікардія. В легенях – жорстке дихання, тахіпное. Живіт м´який, печінка на 3,5-4,0 см нижче краю реберної дуги, чутлива при пальпації. Менінгеальних знаків немає На шкірі кінцівок – геморагічні висипи.

ЧСС – 120 за 1 хв., ЧД – 34 за 1 хв. АТ – 70/45мм рт. ст.

При обстеженні крові: Hb -88 г/л; Le – 13 ·10 (9) /л; ШОЕ – 38 мм/год.; Ht – 0,52; білок загальний – 62 г/л, білірубін – 180 мкмоль/л, прямий 140 мкмоль/л, непрямий – 40 мкмоль/л, АЛАТ – 290 Од/л, тімолова проба – 9 од.

В сечі: питома вага – 1018, білок – 0,099 г/л, лейкоцити – 6-8 у п/з, ерітроцити – 4-6 у п/з, ацетон (++++), жовчні пігменти – (++++).

Завдання:

1. Поставте діагноз?

2. Лікарська тактика при поступленні.

3. Скласти план подальшої терапії.

Відповідь 12:

1. Гостра печінкова недостатність, ускладення гострого вірусного гепатиту, важка форма.

2. Госпіталізація у реанімаційне відділення.

Гемодіаліз, плазмофорез. Дезінтоксикаційна терапія. Глюкокортикоїди, антибактеріальна терапія.

§ Вітамін В₁₂в/м;

§ Вітамін В₁в/м;

§ Ліпоєва кислота в/м;

§ Ессенціале в/в крапильно.

Задача 13.

У стаціонар поступив хлопчик В., 6 років.

З анамнезу відомо, що дитина хворіє другу добу. Захворювання почалося з болю в животі, нудоти, блювання до 15 разів. Напередодні дитина з´їла шматочок торту. Вночі підвищилася температура до 38,0º С, у зв´язку з чим дитині дали аспірин. Температура знизилася, але після короткочасного покращення знову виникло блювання. На фоні непокою виникло порушення свідомості з судомними посмикуваннями кінцівок.

При госпіталізації загальний стан вкрай важкий. Без свідомості. Періодично стогне. Відмічається двобічний помірний непостійний мідріаз, асиметрія носогубних складок: лівий кут рота опущений донизу. Має місце непостійний тремор кінцівок. Шкіра блідо-рожева, чиста. Тургор тканин знижений. Склери звичайного забарвлення. Слизова язика обкладена білим нальотом. Запах ацетону з рота. Гіперсалівація. Дихання ритмічне, стогнуче, ЧД 28 за 1 хв. В легенях при аускультації вислуховується жорстке дихання, що проводиться у всі відділи, хрипи провідного характеру. Серцевий ритм правильний, тони серця послаблені, ЧСС 120 за хв. АТ 110/55 мм рт. ст. Живіт м´який, не здутий, доступний глибокій пальпації. Нижній край печінки виступає на 1 см з-під краю реберної дуги. Селезінка не пальпується. Менінгеальні симптоми відсутні. Діурез знижений.

В динаміці у дитини повторилися клоніко-тонічні судоми. Незважаючи на проведену терапію, протягом години зросли порушення дихальної функції., (ЧД 38 за 1хв.) та явища акроціанозу. Перкуторно межі серця розширилися в усі сторони, тони серця послаблені, пульс 130 за 1 хв. Нижній край печінки на 2 см нижче реберної дуги.

На рентгенограмі органів грудної порожнини – легенева прозорість знижена за рахунок вираженого набряку. Структура коренів не віалізується. Діафрагма чітко окреслена, синуси вільні. Серце розширене у поперечнику, широко лежить на діафрагмі. При обстеженні крові: Ер. – 3,6 · 10 (12)/л, Hb -122 г/л; кольр. пок. – 1, Le – 18,2 ·10 (9) /л; п-8%, с – 63%, мон. – 7%, лімф. – 22%, ШОЕ – 10 мм/год, Тр. – 270 · 10 /л. Біохімічний аналіз крові при госпіталізації: загальний білок – 69 г/л, сечовина – 15,1 ммоль/л, азот сечовини – 7,0 ммоль/л, креатинін – 0,176 ммоль/л, калій – 4,32 ммоль/л, натрій 137 ммоль/л, хлор 78 ммоль/л, кальцій 2,25 ммоль/л, загальний білірубін 109 мкмоль/л, прямий 0, АлАТ 48 Од/л, АсАТ 76 Од/л, глюкоза 2,0 ммоль/л

Аналіз сечі без змін.

Завдання:

1. Поставте діагноз?

2. Призначте невідкладну допомогу.

3. Призначте подальше лікування.

Відповідь 13:

1. синдром Рея (це токсикоз з гострою печінковою недостатністю та енцефалопатією.

У діагностиці синдрому Рея вирішальне значення мають наступні базисні моменти:

а) фактор ризику – прийом саліцілатів;

б) раптовий розвиток коми та судом;

в) блювання передує судомам;

г) підвищення рівня трансаміназ печінки при нормальному рівні білірубіну;

д) гіпоглікемія;

е) нейтрофільний лейкоцитоз із зсувом вліво;

ж) підвищення рівня аміаку в крові

2. Лікарська тактика

1) Невідкладна госпіталізація

2) Обстеження обов'язкове – печінкові проби (трансамінази та білірубін), рівень глюкози крові, аміак крові;

3) Респіраторна підтримка;

4) Інфузійна терапія с моніторингом гемодинаміки, ЦВТ;

5) Ситуаційна терапія.

§ ШВЛ;

§ Оксигенотерапія;

§ Дапомин в/в 10 мкг/(кг х хв.);

§ Глюкокортикоїди;

§ 20% р-н глюкози;

§ 5% тіопентала натрію в/в повільно 0,5 мл/кг.

§ Продовження ін фузійної терапії в т.ч., глюкоза 20-30мл/кг з інсуліном 1 ОД на 5 г глюкози;

§ Салуретики кожні 6-12 год.;

§ Токоферола ацетат 30-100 мг в/м;

§ Фенобарбітал 1-2 мг/кг;

§ Глюкокортикостероїди;

§ Глютамінова кислота 1% 2-10 мл в/в крапильно щодня;

§ Аргиніна хлорид 5% 0,5-1,5 мл/кг;

§ Вітамінотерапія.

Задача 14.

До педіатричного стаціонару надійшов хлопчик 10 років. З анамнезу відомо, що він страждає дилятаційною кардіоміопатією, діагноз був встановлений ще у грудному віці. Наявність природженої вади серця була виключена у клініці серцево-судиної хірургії.

Скарги розпочалися з загальної слабкості, відчуття стиснення в грудях, задишки, сухого кашлю, головного болю. Потім дитина стала значно безпокійною, вкрилася холодним потом, вираз обличчя став страдницький. В динаміці зростала тахікардія, задишка, яка перейшла в ядуху. Посилювалася робота дихальних та допоміжних м’язів. Став з’являтися центральний ціаноз. Пульс вкрай слабкого наповнення, артеріальний тиск 95/45 мм рт. ст. При перкусії зсув лівої межі відносної серцевої тупості вліво. При аускультації тони серця різко послаблені, 115 за 1 хв., трьохчленний ритм протодіастолічного галопу, вислуховується систолічний шум з епіцентром над верхівкою серця.

ЕКГ: синусова тахікардія, вольтаж знижений, лівограма, негативний загострений зубець Т у відведеннях II, V5-6, avL. Рентгенологічно: кардіомегалія, застій в легенях. Ехокардіографія: виражена дилатація лівого шлуночка, значне зниження фракції вигнання, відносна мітральна недостатність.

Протягом спостереження дитини під час транспортування до лікарні та у приймальному відділення, стан її у динаміці погіршувався. Стала наростати задишка, частота дихання 40 за 1 хв., частота серцевих скорочень 130 за 1 хв., з’явилося клекотливе дихання, різке відчуття страху, хлопчик вкрився холодним потом. Кашель став вологим, з виділенням мокротиння, а над легенями стали вислуховуються різнокаліберні вологі хрипи.

Завдання:

1. Сформулюйте, який невідкладний стан має місце у даного пацієнта?

2. Подайте план невідкладних терапевтичних заходів.

3. Подальша лікувальна тактика.

Відповідь14:

1. Гостра лівошлуночкова серцева недостатність – перехід серцевої астми у кардіогенний набряк легенів у дитини на тлі тяжкої дилятаційної кардіоміопатії.

2. Дитина має бути госпіталізована до відділення реанімації та інтенсивної терапії.

· Підвищене положення пацієнта у ліжку (положення ліжку з підняттям головного кінця на 30°).

· Оксигенотерапія в режимі штучної вентиляції легенів з застосуванням піногасників (30% розчин етанолу або 10% розчин антифомсіналу). Відсмоктування слизу з верхніх дихальних шляхів.

· Петльові салуретики (фуросемід 1-2 мг/кг до 4 разів на добу) внутрішньовенно.

· Інфузійна терапія з використанням 10% розчину глюкози з доданням 4% розчину хлоріду калія або панангіну. Добове надходження рідини обмежується до 2/3 вікової потреби. Харчування висококалорійне.

· Седативні, аналгетичні засоби, антигіпоксанти (промедол 2% 0,05-0,1 мл/год, седуксен 0,1 мл/кг, ін.) внутрішньовенно.

· Інфузія допаміну 5-10 мкг/кг/хв або добутаміну – 5-15 мкг/кг хв внутрішньовенно за допомогою інфузійного насосу.

· Глюкокортикостероїди (преднізолон 5-7 мг/кг) внутрішньовенно.

· Корекція кислотно-лужного стану.

· Антимікробна терапія (антибіотики широкого спектру дії) внутрішньовенно.

· Муколітичні (ацетілцистеїн, ін.), ситуаційні засоби за показаннями.

3. У подальшому – використання інгібіторів АПФ (каптопріл орально 12,5 мг кожні 12 годин), за показаннями – на тлі діуретичної терапії (гіпотіазід, ін.), можливо – підбір підтримуючої дози серцевих глікозидів (дігоксину).

· У перспективі для поліпшення прогнозу та виживаємості даного пацієнта може розглядатися питання про можливість трансплантації серця.

Задача 15.

У трирічної дитини через 5 хвилин після укусу бджоли посилився різкий біль в місці укусу, погіршився загальний стан, скарги на головокружіння, головний біль. Батьками терміново хлопчик доставлений в дитячий стаціонар. При огляді черговим лікарем стан дитини важкий, дитина квола, негативізм на оточуючих. Ліва гомілка на місці укусу набрякла. Виражена мармуровість шкіри, акроціаноз, висипання немає. М’язовий тонус понижений. Пульс ниткоподібний, ЧСС 154 уд/хв., АТ 65/30 мм рт. ст. Тони серця глухі, ритмічні, межі серця вікові. Дихання 42/хв., поверхневе, перкуторно над легенями – ясний легеневий звук, при аускультації – дихання жорстке, хрипи відсутні. Живіт м’який, доступний пальпації, безболісний. Печінка виступає з-під краю реберної дуги на 1,5 см., еластична, безболісна. Відділи кишечнику без особливостей. Менінгеальні знаки, груба вогнищева неврологічна симптоматика відсутня.

Завдання:

1. Поставте діагноз?

2. Невідкладна допомога на догоспітальному етапі.

3. Допомога на госпітальному етапі.

Еталон відповідей 15:

1. Гостра судинна недостатність на укус бджоли. Ваготонічний колапс.

2. -Придати хворому горизонтальне положення з дещо опущеною головою;

- через дихальну маску дати 100% зволожений, підігрітий кисень;

- обережно видалити жало комахи з отруєним мішечком і місце укусу обколоти 0,3 мл 0,1% розчину адреналіну в 3 мл 0,9% розчину натрію хлориду;

- в/в струминно ввести 0,15 мл 0,1% розчину адреналіну, 150 мг гідрокортизону і розпочати крапельне введення розчину 0,9% натрію хлориду в об’ємі 150-200 мл;

3. При неефективності проведення заходів, збереженні гіпотензії в/в титровано ввести допамін, починаючи з дози 60 мкг/хвилину.

Задача 16.

У дівчинки 5-ти років, яка знаходилась на стаціонарному лікуванні з приводу обструктивного бронхіту після в/в струминного введення 2 мл 2,4% розчину еуфіліну розвинулись короткочасна збудливість, відчуття нехватки повітря, була одноразова блювота.

При огляді загальний стан важкий. Дитина збуджена, на огляд реагує адекватно. Шкіра і видимі слизові бліді, чисті, акроціаноз. Дихання шумне з помірною участю допоміжної мускулатури. Частота дихальних рухів 40 за хв.. Над легенями перкуторно- коробковий звук, аускультативно- жорстке дихання з подовженим видихом, проводиться у всі відділи легенів, розсіяні сухі, свистячі та різнокаліберні вологі хрипи в помірній кількості. Пульс слабкого напруження та наповнення, ЧСС 140 уд/хв., АТ 60/30 мм рт.ст. Тони серця ритмічні, приглушені. На верхівці короткий систолічний шум. Кордони серця не збільшені. Живіт м’який, безболісний. Печінка у края реберної дуги, селезінка пальпаторно не визначається. Відділи кишок без особливостей. Кал сформований. Сечовиділення вільні, безболісні, діурез достатній. Менінгіальні знаки, вогнищева неврологічна симптоматика відсутні.

Завдання:

1. Сформулюйте діагноз

2. Невідкладна допомога.

3.Подальша лікувальна тактика.

Еталон відповідей 16:

1. Колаптоїдна реакція на внутрішньовенне введення еуфіліну у дитини з гострим обструктивним бронхітом, ДН ІІ ст.

2.- Придати хворому горизонтальне положення тіла.

- через дихальну маску дати 100% зволожений, підігрітий кисень;

- в/в струминно ввести преднізолон 40 мг, реононіглюкін в/в в об’ємі 200 мл за 20-30 хв. до стабілізації геодинаміки.

3.в/в титровано допамін в дозі 80-120 мкг/хв. під контролем АТ і Ps, діурезу.

Задача 17.

У тримісячної дитини під час вигодовування сумішшю „Детолакт” відмічено блювоту з’їденою їжею, зупинку дихання до 40 секунд, ціаноз. В свідомості, збуджена. В момент огляду дихання відсутнє. Виражений тотальний ціаноз. Зіничні рефлекси живі, симетричні. Зіниці не розширені. При огляді ротоглотки відмічено залишки блювотних мас. Ps 180уд/хв. достатнього напруження та наповнення. Тони серця ритмічні, приглушені, короткий апікальний систолічний шум. Кордони серця не розширені. Живіт м’який, доступний пальпації. Печінка виступає з-під правої реберної дуги на 2 см, еластична, безболісна. Селезінка пальпаторно не визначається. Вогнищевої неврологічної симптоматики, менінгіальних знаків на момент обстеження не виявлено.

Завдання:

1. Поставте діагноз.

2. Невідкладна допомога.

3. Допомога при неефективності попередніх заходів.

Еталон відповідей 17:

1. Аспіраційний синдром. Зупинка дихання

2.- Очищення верхніх дихальних шляхів від блювотних мас за допомогою електровідсмоктувача або резинової груші;

- штучна вентиляція легень підігрітим, зволоженим 100% киснем з використанням мішка Амбу. Параметри вентиляції: частота 40-60/хв., дихальний об’єм 25-30 мл;

3. За відсутності ефективності від вищевказаних міроприємств показана інтубація трахеї, санація трахео-бронхіального дерева, апаратна штучна вентиляція легень.

Задача 18.

Із анамнезу відомо, що п’ятирічний хлопчик мав контакт з оголеними електричними проводами з напругою приблизно 2 хв. тому. Шлях проходження електричного струму рука-рука. Дитина без свідомості, дихання відсутнє. Шкіра сіро-землянистого кольору. Серцебиття, пульс на сонній та інших артеріях відсутній. Зіниці розширені, реакція на світло слабка. Атонія, арефлексія. Електроопіки кистей рук.

Завдання:

1. Поставте діагноз

2. Невідкладна допомога на догоспітальномуетапі.

3. Невідкладна допомога на госпітальному етапі.

Еталон відповідей 18:

1. Електротравма, зупинка кровообігу і дихання.

2.- Від’єднати дитину від джерела електричного струму;

- покласти хворого на спину на тверду основу (підлогу, стіл);

- відновити прохідність верхніх дихальних шляхів, правильна укладка пацієнта (запрокинута голова, валик під плечі, видвинута нижня щелепа вперед і доверху);

- штучна вентиляція легенів методами „із рота в рот”, або масочно за допомогою мішка Амбу з використанням 100% зволоженого, підігрітого кисню. Частота вентиляцій 25-30/хв.;

- непрямий масаж серця з частотою тракцій 80-100/хв. при глибині вдавлювання грудної клітки 2-3 см.;

3. -якщо серцебиття не відновлюється, то на фоні проведення штучної вентиляції легень та непрямого масажу серця забезпечується венозний доступ (а при неможливості- внутрішньосерцево) вводять: 0,1% розчин адреналіну гідро хлориду 0,2-0,4 мл., 0,1% розчин атропіну сульфату 0,2-0,4 мл., які за необхідності повторно вводять через 5 хв. у вищезазначених дозах; 4% розчин натрію бікарбонату 20 мл.;

- за наявності фібриляції шлуночків показана електрична дефібриляція;

- асептична пов’язка на ушкоджені кінцівки, подальша хірургічна обробка рани;

- знеболення в/в введенням 50% анальгіну 0,5 мл., 1% промедолу 0,5 мл. в подальшому.

Задача 19.

Хлопчик 3 років, приблизно за 45 хвилин до поступленням в стаціонар випадково по недогляду з’їв 8 таблеток тазепама. Батьками терміново доставлений в стаціонар, ніяких медичних міроприємств не проводилось. При огляді стан дитини середньої важкості, квола, дещо заторможена, в контакт вступає. Лице гіперемійоване. Ps 134 уд/хв., ритмічний, доброго наповнення. АТ 95/50 мм рт. ст. Тони серця ритмічні звучні. Межі серця вікові. Над легенями перкуторно- легеневий звук. При аускультації- дихання везикулярне, хрипів немає. Живіт м’який, безболісний. Печінка +1,5 з-під краю реберної дуги, безболісна, еластична. Селезінка пальпаторно не визначається. Відділи кишок без особливостей. Сечовипускань, випорожнень із кишківника за час спостереження не було. М’язова гіпотонія. Менінгеальні симптоми відсутні. Грубих вогнищевих неврологічних змін не виявлено.

Завдання:

1. Поставте діагноз

2. Призначте невідкладну допомогу.

3. Складіть план подальшого лікування.

Еталон відповідей 19:

1. Гостре отруєння таблетками тазепама, середньої важкості.

2.- Зондове промивання шлунка до чистих промивних вод, ввести 5 таблеток карболена в подрібненому вигляді;

- через зонд ввести 15 г сірнокислої магнезії на 100 мл води;

- очисна клізма;

3. - В/в крапельно реополіглюкін 150 мл., 10% розчин глюкози 200,0 та 0,9% розчин натрію хлориду 200 мл. За наявністю достатнього діурезу- лазикс 1,5 мл;

- спостереження;

- лабораторний моніторинг.

Задача 20.

У хлопчика, 3 днів, відмічено повторну криваву блювоту, випорожнення із кишок до 3 разів на добу темно-коричневого кольору. Із анамнезу відомо, що дитина народилась від першої вагітності із загрозою переривання на 30-32 тижні, термінових пологів на 38-му тижні вагітності. Маса тіла при народженні 2900 г, довжина тіла 50 см. Оцінка за шкалою Апгар 7/8 балів. На природньому вигодовуванні. При огляді: стан середньої важкості. Шкіра слабоіктерична, чиста. В неврологічному статусі – кволий, рефлекси новонародженого пригнічені. ЧД 40-42 за хвилину. В легенях дихання пуерильне, хрипів немає, перкуторно- легеневий звук. Тони серця ритмічні, звучні, частота серцевих скорочень 164 уд/хв. Кордони серця вікові. Живіт доступний пальпації, м’який, безболісний. Печінка виступає з/під реберної дуги на 1,5 мл., селезінка пальпаторно не визначається. Мелена. Сечовиділення вільні, безболісні. Загальний аналіз крові : Нв -178 ^г/_л, Ер- 5,3 х 10 ¹²/_л, КП - 0,94, тромбоцити- 322 х 10 ⁹/_л, лейкоцити- 6,2 х 10 ⁹/_л, п/я-3%, с-50%, Л-38%, м-9%, ШОЕ-2 мм/год. Час кровотечі за Дюке – 2 хвилини. Коагулограма: протромбіновий час – 24 сек., тромбіновий час – 16 сек., фібриноген – 2,5 ^г/_л. Біохімічний аналіз крові: загальний білок- 57 ^г/_л, білірубін непрямий- 124 мкмоль/л, прямий – немає, сечовина- 4,2 ммоль/л, АЛТ -32 Од. Нейросонограма – патології не виявлено.

Завдання:

1. Поставте діагноз

2. Невідкладна допомога на догоспітальному етапі.

3. Невідкладна допомога на госпітальному етапі.

Еталон відповідей 20:

1. Геморагічна хвороба новонародженого. Шлунково-кишкова кровотеча. Синдром часткового пригнічення ЦНС. Коньюгаційна жовтяниця.

2.-В/м або в/в вікасол 1% - 0,3 мл;

3. Внутрішньо 0,5% розчин гідрокарбонату натрію по 1 чайній ложці 3 рази на день або епсилон амінокапронову кислоту по 1 чайній ложці 3-4 раза на добу (ампулу сухого тромбіну розчиняють у 50 мл 5% ЕАКК і додають 1 мл адроксону);

- годування зцідженим, охолодженим до кімнатної температури молоком.

Задача 21.

До лікаря звернулася мати з 10 річною дівчинкою з приводу того, що у дитини третій епізод носової кровотечі на протязі останніх двох днів. Спостерігалась дільничним педіатром з приводу ГРВІ, рінофарінгіту три дні. Отримувала краплі в ніс (галазолін), полівітаміни (декамевіт), лужне пиття.

При огляді стан середньої важкості. Із носових ходів рясні ярко- червоні кров’янисті виділення. Зів рихлий, гіперемійований. Шкіряні покриви бліді, чисті. Лімфатичні вузли без особливостей. АТ 105/60 мм рт.ст. Ps 84 уд/хв., задовільних характеристик. Тони серця ритмічні, звучні. Над легенями дихання везикулярне, хрипів немає. Живіт м’який, безболісний. Печінка у края реберної дуги, еластична, безболісна. Селезінка пальпаторно не визначається. Випорожнення із кишок сформовані, без патологічних домішок. Сечовиділення вільні, безболісні. Сеча світла. Неврологічний статус без особливостей.

Загальний аналіз крові: Нв- 105 ^г/_л, Ер – 3,2 х 10 ¹²/_л, КП – 0,9. тромбоцити- 430 х 10 ⁹/_л, ю-1%, п/я-5%, с-50%, Е-1%, Л-36%, М-7%, ШОЕ- 12 мм/год. Біохімічний аналіз крові: загальний білок- 70 ^г/_л, сечовина – 3,7 ммоль/л, креатинін- 40 мкмоль/л, білірубін загальний- 16 мкмоль/л, АЛТ- 20 Од, Тимолова проба- 2 Од. Загальний аналіз сечі: колір – солом’яно-жовтий, питома вага – 1012, білок – відсутній, епітелій – 0-1п/з, лейкоцити – 2-4 п/з, еритроцити, циліндри – відсутні.

Завдання:

1. Поставте діагноз

2. Призначте невідкладну допомогу.

3. Призначте лікування на госпітальному етапі.

Еталон відповідей 21:

1. Носова кровотеча. Постгеморагічна анемія, І ст..

2.- Надати дитині сидяче чи напівсидячи положення. Заспокоїти дитину.

- прижати крила носа до носової перетинки на 10-15 хвилин, холод на перенісся;

- ввести в носові ходи турунди, змочені 3% розчином перекису водню або 0,1% розчином адреналіну;

- госпіталізувати за відсутності ефекту

3. – передня або задня тампонада носа (ЛОР-лікар).

- аскорбінова кислота;

- рутін;

- препарати кальцію;

- вікасол в/в.

Задача 22.

Виклик бригади „Швидкої допомоги” до дівчинки 5 років, яку виніс-пожежник із палаючої квартири. При огляді: загальний стан середньої важкості, дитина збуджена, перелякана, скаржиться на головній біль, головокружіння, нудоту. Шкіра гіперемійована, вишневий окрас слизових оболонок. Верхні дихальні шляхи прохідні. Шкіряні і сухожильні рефлекси живі, симетричні, менінгіальні знаки, вогнищева неврологічна симптоматика відсутні. М’язовий тонус збережений. Дихання часте, поверхневе, до 35 рухів а хвилину. При аускультації над легенями дихання жорстке, хрипів немає, перкуторно-легеневий звук. АТ 100/50 мм рт. ст. Ps 142 уд/хв. Тони серця ритмічні, приглушені. Межі серця вікові. Живіт м’який, доступний пальпації. Печінка у края реберної дуги. Селезінка пальпаторно не визначається. Відділи кишківника без особливостей.

Завдання:

1. Поставте діагно.

2. Невідкладна допомога на догоспітальному етапі.

3. Невідкладна допомога на госпітальному етапі.

Еталон відповідей 22:

1. Отруєння чадним газом, середньої важкості.

2. -Винести потерпівшу на свіже повітря, до голови прикласти холод;

- провести ревізію верхніх дихальних шляхів;

- безперервна інгаляція зволоженим киснем (перші хвилини 100%, в подальшому 1-2 години 80-90% і далі 30-40% за необхідністю);

3. В/в крапельно на 200 мл 0,9% розчину натрію гідрохлориду ввести 4 мл. 0,25% розчину цитохрому С.

Задача 23.

Виклик лікаря «невідкладної допомоги» о 4 годині ранку до 4-х річного хлопчика. Скарги на підвищення температури тіла до 38,5°С, нежить, «лаючий» кашель, осиплість голосу, утруднене, шумне дихання.

З анамнезу відомо, що дитина захворіла гостро напередодні, коли з’явились лихоманка, сухий кашель, нежить, погіршення самопочуття.

З анамнезу життя: ріс і розвивався відповідно віку. На першому році життя – ексудативно-катаральний діатез. В 1,5 роки переніс обструктивний бронхіт. ГРВІ хворів 2-3 рази на рік.

При огляді: хлопчик збуджений. ЧД – 35 за хвилину. Шкіра чиста, на обличчі рум’янець. Слизові оболонки чисті, слизова ротоглотки гіперемована. Періодично з’являється ціаноз носо-губного трикутника. Мигдалики ІІ ступеня. З носових ходів серозні виділення. Дихання утруднене, шумне, вдих чути на відстані, «лаючий» кашель, осиплість голосу. Допоміжні м’язи приймають участь в диханні, западання піддатливих місць грудної клітини. Тони серця звучні, шумів немає. ЧСС – 126 за хвилину. АТ – 85/45 мм рт ст. Живіт м’який, безболісний. Печінка +1 см.

1. Обґрунтуйте діагноз.

2. Надайте невідкладну допомогу хворому.

Еталон відповіді 23.

1. Діагноз: ГРВІ, гострий ларинготрахеїт, стеноз гортані ІІ ступеня.

2. Невідкладна допомога:

· преднізолон 3% 1,0 (2 мг/кг) в/в

· адреналін 0,1% 0,1мл в/в

· можливі відволікаючі засоби (сидяча тепла ванна – поступове підвищення температури з 36 до 43 °С до появи гіперемії нижньої половини тіла)

· часте пиття (тепле боржомі або інша лужна вода)

· госпіталізація до відділення отоларингології або відділення стенозуючого ларингіту

· інгаляції 0,1% розчину адреналіну розведеного в 8 мл ізотонічного розчину хлориду натрію кожні 30 хвилин

Задача 24

Педіатр оглядає 2-річну дівчинку. Скарги на підвищення температури тіла до 37,5°С, нежить, «лаючий» кашель, осиплість голосу, утруднене, шумне дихання.

З анамнезу відомо, що хворіє другий день. Напередодні з’явились лихоманка, сухий кашель, нежить, погіршення самопочуття.

З анамнезу життя: вагітність з токсикозом першої половини, пологи патологічні – слабкість пологової діяльності. На першому році життя – ексудативно-катаральний діатез. Декілька разів хворіла ГРВІ.

При огляді: дівчинка дещо збуджена. ЧД – 34 за хвилину. Шкіра чиста, на обличчі рум’янець. Слизові оболонки чисті, слизова ротоглотки гіперемована. Мигдалики І ступеня. З носових ходів серозні виділення. При занепокоєнні дихання утруднено, шумне, вдих чути на відстані, «ліючий» кашель, осиплість голосу. При неспокої допоміжні м’язи беруть участь в диханні, втягування податливих місць грудної клітини. Тони серця звучні, шумів немає. ЧСС – 120 за хвилину. АТ – 85/45 мм рт ст. Живіт м’який, безболісний. Печінка +1 см.

1.Обґрунтуйте діагноз.

2. Надайте невідкладну допомогу.

Еталон відповіді 24.

1. Діагноз: ГРВІ, гострий ларинготрахеїт, стеноз гортані І ступеня.

2. Невідкладна допомога:

· відволікаючі засоби (сидяча тепла ванна – поступове підвищення температури з 36 до 43 °С до появи гіперемії нижньої половини тіла)

· часте пиття (тепле боржомі або інша лужна вода)

· адреналін 0,1% 0,1 внутрішньом’язово

· госпіталізація до відділення отоларингології або відділення стенозуючого ларингіту

· інгаляції 0,1% розчину адреналіну розведеного в 8 мл ізотонічного розчину хлориду натрію кожні 30 хвилин

Задача 25.

До приймального відділення каретою «швидкої допомоги» доставлено хлопчика 10 років зі скаргами на втрату свідомості, багаторазове блювання. Зазначений стан утримуэться протягом останніх 30 хвилин. Декілька годин тому з’явилась виражена слабкість, блювання. З анамнезу: за останнній місяць дитина схудла на 3 кг, відмічається спрага, часті сечовипускання, енурез.

Об’єктивно: шкірні покриви бліді, сухі, тургор м’яких тканин знижений, рум’янець на щоках. Слизові рожеві, сухі. Відмічається запах “кислих фруктів”. ЧСС 100 за 1 хвилину, дихання аритмічне, періодично за типом Куссмауля. При перкусії над легенями ясний легеневий звук. Дихання везикулярне. Тони серця звучні, шуми не вислуховуються. Живіт м’який, доступний глибокій пальпації. Симптом Пастернацького від’ємний з обох боків.

Загальний аналіз крові: лейкоцити 9×10⁹ в л, лейкоцитарна формула базофіли 1%, еозинофіли 4%, сегментоядерні нейтрофіли 56%, паличкоядерні – 3%, лімфоцити 32%, моноцити 4%, еритроцити 4,8×10¹² в л, гемоглобін 134 г/л.

рН крові 7,3.

Загальний аналіз сечі: відносна щільність1030, лейкоцити 2-3 в полі зору, еритроцити 1-2 в полі зору, епітелій в незначні кількості, жовчні пігменти – «―», цукор- 4%, білок 0,033 г/л, кетонові тіла (++++).

Цукор крові: 25 ммоль/л.

1. Обґрунтуйте діагноз

2. Надайте невідкладну допомогу на догоспітальному етапі.

3. Надайте невідкладну допомогу на госпітальному етапі.

Еталон відповіді 25.

1. Діагноз: Цукровий діабет, гіперглікемічна кетоацидотична кома.

2. Невідкладна допомога:

Стартова терапія:

· введення рідини для регідратації: фізіологічний розчин хлориду натрію 300 мл.

· інсулін короткої дії 0,05-0,1/кг/год (1,5 Од/за першу годину).

· відновлення електролітних порушень – 3% р-н КСL,

· бікарбонат натрію під контролем рН

в залежності від рівня глікемії подальша корекції регідратації та введення інсуліну

Задача 26.

Виклик карети "швидкої допомоги" до дівчинки 11 років. Скарги на втрату свідомості протягом 10 хвилин, якій передували тремтіння кінцівок та клонічні судоми. За годину до приїзду «швидкої» дівчинка зробила ін'єкцію інсуліну: 12 одиниць "Протофан" та 8 одиниць "Актрапід" , але вона не поснідала у зв'язку з відсутністю апетиту.

Дівчинка від І вагітності з токсикозом І триместру. Народилась в термін, з масою тіла 4200, довжиною тіла 52 см. Протягом першого року життя була під наглядом невролога з приводу перинатальної енцефалопатії. Останні три роки під наглядом ендокринолога з приводу цукрового діабету І типу та кардіолога з приводу ВСД.

Об'єктивно: шкіряні покриви холодні, вологі, різко бліді. ЧСС 132 за 1 хвилину. ЧД 28 за 1 хвилину, дихання аритмічне, періодично за типом "Куссмауля". Перкуторно над легенями ясний легеневий звук. Дихання везикулярне. Тони серця звучні, шуми не вислуховуються. Живіт м'який, доступний глибокій пальпації. Симптом Пастернацького негативний з обох боків. Менінгеальні знаки від’ємні .

1. Обґрунтуйте діагноз

2. Надайте невідкладну допомогу.

Еталон відповіді 26.

1. Діагноз: Цукровий діабет, гіпоглікемічна кома.

2. Невідкладна допомога:

Внутрішньовенне струминне введення 40%р-н глюкози 50 мл.

В стані свідомості - нагодувати дитину (манна каша, картопляне пюре, кисіль та ін.).

При відсутності ефекту через 10-15 хвилин повторити введення 40% розчину глюкози, в разі відсутності ефекту - почати внутрішньовенне краплинне введення 10% розчину глюкози в об’ємі 100-200 мл зі швидкістю 20 крапель за хвилину (контроль глікемії, підтримувати рівень глюкози у крові 6-9 ммоль/л).

Якщо дані заходи не призвели до повернення свідомості, то необхідно ввести:

1. розчин глюкагону в дозі 1 мл або розчин адреналіну 0,1% 1 мл п/шкірно;

2. 3% розчин преднізолону 40 мг (1-2/кг маси тіла) в 300 мл 10% розчину глюкози внутрішньовенно крапельно (під контролем глікемії).

Госпіталізація в реанімаційне відділення або спеціалізоване ендокринологічне відділення.

Задача 27.

Хлопчика 2 років госпіталізували в кардіологічне відділення в тяжкому стані за скаргами на приступ збудливості, частого дихання, посилення ціанозу, знепритомнення. Напад тривав 25 хвилин.

Дитина з народження під наглядом кардіолога з приводу вродженої вади серця.

При огляді - стан важкий, загальний ціаноз, відстає у фізичному розвитку. Має місце деформація пальців рук та ніг у вигляді “барабанних паличок” та “годинникових скелець”. При пальпації – посилений верхівковий поштовх, систолічне тремтіння, максимально виражене в ІІІ-IV міжребер’ях зліва від грудини. Перкуторно - права межа серця знаходиться по правій середньоключичній лінії, ліва – по лівій середньоключичній лінії. Аускультативно – грубий звучний систолічний шум максимально вздовж лівого края грудини, проводиться за межі серця на спину. ІІ тон на легеневою артерією різко ослаблений. Печінка на 1 см виступає з-під краю реберної дуги. Набряків немає.

На ЕКГ – зміщення ЕВС вправо, ознаки гіпертрофії правого передсердя та правого шлуночка.

На ЕхоКГ – розширена аорта “сидить” над дефектом міжшлуночкової перегородки, гіпертрофія правого шлуночку, стеноз легеневої артерії.

Обґрунтуйте діагноз та надайте невідкладну допомогу.

Еталон відповіді 27.

Діагноз: Вроджена вада серця зі збідненням малого кола кровообігу. Тетрада Фалло, фаза декомпенсації, гіпоксемічний приступ.

Невідкладна допомога:

Заспокоїти дитину; покласти на живіт в колінно-ліктьове положення; інгаляція зволоженим О₂ через маску.

В/в крапельно:

· Реополіглюкін 10-15 мл/кг в/венно крапельно

· 4% р-н натрію гідрокарбонату 4-5 мл/кг

· Розчин натрію гідрокарбонату 5% - 20,0

· 20% Глюкоза - 20 мл з 2 од інсуліну

· Кордіамін 0,02мл/кг підшкірно або в/мязево

· При судомах 20% р-н оксибутирата натрія 50-100 мл/кг

· Обзидан 0,1% 0,5 мл.

· Обзідан 0,1% р-н 0,1-0,2 мг/кг в 10 мл 20% р-ну глюкози

При неефективності – забезпечити ШВЛ.

Задача 28.

Дівчинка 12 років, поступила до стаціонару зі скаргами на запаморочення, підвищену втомлюваність, загальну слабкість. 1 хвилину тому відмічено втрату свідомості.

З анамнезу – протягом останнього місяця перехворіла на тяжку форму ГРВІ, на фоні якої з’явились вищеназвані скарги.

Об’єктивно: бліда, мигдалики ІІ ступеня, підщелепні лімфовузли дещо збільшені, не болючі. Межі серця відносної тупості: права – на рівні правої стернальної лінії, ліва – на 1 см зовні лівої середньоключичної лінії. Тони серця ослаблені, ЧСС 42 за 1 хвилину. В легенях перкуторно ясний легеневий звук, аускультативно – дихання везикулярне. Живіт м’який, при поверхневій пальпації безболісний. Печінка на 2 см виступає з під краю реберної дуги, селезінка – на 1см.

На ЕКГ – передсердній ритм (РР) регулярний і частіший за також регулярний шлуночковий ритм (RR). Зубці Р не зв’язані з комплексами QRS і знаходяться на різній відстані перед і за ними.

ЕхоКГ – зниження скоротливої здатності міокарду.

Обґрунтуйте діагноз та надайте невідкладну допомогу.

Еталон відповіді 28.

1. Діагноз:

2. Неревматичний кардит, враження провідникової системи, повна A-V блокада, гострий перебіг, важкий ступінь. Синдром Морган’ї-Адамса-Стокса.

Невідкладна допомога:

§ Горизонтальне положення з опущеною головою, яку обкладають пухирями з кригою.

§ Зовнішній масаж серця розпочинають з різкого удару по нижній 1/3 грудини.

§ При асистолії на фоні синкопального стану – 0,5% р-н ізадрину 0,5-2-5 мкг/хв. в 100-200мл 5% р-н глюкози або 0,1% р-н адреналіну 0,1-0,5 мл на фоні продовження масажу серця.

§ При фібриляції, трипотінні шлуночків – електрична дефібриляція.

§ Термінова госпіталізація у відділення реанімації або інтенсивної терапії.

Задача 29.

У дівчинки 6 років після прийому 0,5 г аспірину, з’явилося оніміння язика, свербіж, набряк шкіри обличчя, підвищилася температура тіла до 37,8 ºС. Двічі відмічались рідкі випорожнення із значною кількістю слизу.

Із анамнезу відомо, що в ранньому дитинстві у хворої був виражений ексудативно-катаральний діатез на жовток яйця і коров`яче молоко.

При огляді: значний набряк обличчя, повік, сльозотеча, крупно-плямиста висипка на щоках. Губи і слизова оболонка рота гіперемовані. Перкуторно над легенями ясний легеневий звук, дихання везикулярне. Межі серця відповідають віковій нормі. Тони серця звучні, шуми не вислуховуються. ЧСС – 95 за 1 хвилину.

Язик «географічний». При пальпації живіт безболісний печінка по краю реберної дуги. Кишечник не спазмований, не бурчить. Симптом Пастернацького негативний з обох сторін. Менінгеальних знаків немає. Стілець оформлений.

Обґрунтуйте діагноз та надайте невідкладну допомогу.

Еталон відповіді 29.

Діагноз:

Набряк Квінке

Невідкладна допомога:

Внутрішньовенно або в/м піпольфен 2,5% розчин - 0,6 мл (або супрастин 2% розчин - 0,6 мл), 3% розчин преднізолону - 1,0 мл.

Задача 30

У хлопчика 4,5 років, після їжі в’яленої риби, з’явився свербіж шкіри, а потім набряк щок, губ, язика. Голос став гугнявим.

З анамнезу відомо, що хлопчик від І вагітності з токсикозом І триместру. Народився в строк, з масою тіла 4200, довжиною тіла 52 см. Протягом першого року життя був під наглядом невролога з приводу перинатальної енцефалопатії. На першому році життя мав місце ексудативно - катаральний діатез у вигляді гнейсу, молочного струпа.

При огляді: дитина надлишкової ваги, шкіра волога, на щоках крупно-плямиста гіперемія з різким набряком губ. Перкуторно над легенями ясний легеневий звук, дихання везикулярне. Межі серця відповідають віковій нормі. Тони серця звучні, шуми не вислуховуються. ЧСС – 95 за 1 хвилину.

Язик «географічний». При пальпації живіт безболісний печінка по краю реберної дуги. Кишечник не спазмований, не бурчить. Симптом Пастернацького негативний з обох сторін. Менігеальні знаки негативні. Стілець оформлений.

Загальний аналіз крові: гемоглобін - 120 г/л, еритроцити –4,2х10¹²/л, лейкоцити 9×10⁹ в л, лейкоцитарна формула базофіли 1%, еозинофіли 10%, сегментоядерні нейтрофіли 35%, паличкоядерні – 3%, лімфоцити 47%, моноцити 4%, ШОЕ-4 мм/год.

Загальний аналіз сечі: питома вага 1020, лейкоцити 2-3 в полі зору, еритроцити 1-2 в полі зору, білок 0,033 г/л.

Обґрунтуйте діагноз та надайте невідкладну допомогу.

Еталон відповіді 30.

Діагноз:

Набряк Квінке

Невідкладна допомога:

Внутрішньовенно або в/м піпольфен 2,5% - 0,6 мл (або супрастин 2% - 0,6 мл), 3% преднізолон - 1,0 мл.

Задача 31.

На виклику до дитини 6,5 міс. у матері скарги на затруднене неритмічне дихання, синюшність, періодичні посмикування м’язів обличчя, неспокій протягом останньої доби. Пологи перші, не ускладнені, неонатальний період без особливостей. Маса тіла при народжені 3200г. На природному вигодовуванні знаходилася до 2,5 міс., з 3 міс. отримує коров’яче молоко, яблучний сік. Профілактичні щеплення відповідно до календаря. Об’єктивно: маса тіла 9100 г, tº 36,8 Сº, ЧСС – 138 на хв; ЧД – 36. Дитина бліда, неспокійна; відзначаються поодинокі скорочення м’язів обличчя, верхніх кінцівок. Велике тім’ячко 3х4 см, краї потовщені; виражені лобні та тім’яні горби, “реберні чотки”. Не сидить, погано спирається на ніжки. Дихання носом не утруднене, ритмічне. Зів блідо-рожевий, чистий. Над легенями – ясний легеневий звук, аускультативно-пуерильне дихання. Тони серця звучні, чисті, ритмічні. Живіт “жаб’ячий”, м’який, при пальпації неболючий, печінка на 2,5 см. виступає з-під правої реберної дуги, край м’який, еластичний; селезінка не пальпується. Фізіологічні відправлення не порушені.

1. Про яку патологію слід думати?

2. Невідкладна допомога на догоспітальному стані.

3. План обстеження та лікування дитини в умовах стаціонару.

Еталон відповіді 31:

1. Спазмофілія (гіпокальціємічний синдром); еклампсія, ларингоспазм?

Рахіт 2 ступеня, підгострий перебіг, період розпалу.

2. — Забезпечити вільний доступ повітря;

— звільнити дихальні шляхи від слизу за допомогою катетера, гумової

трубки, пальця, обгорнутого бинтом;

— зафіксувати язик;

— ввести в/м 10% розчин кальцію глюконату (0,2 – 0,3 мл/кг);

седуксену (0,5мг/кг); 1% розчин лазиксу (1-2 мл/кг);

— внутрішньо – фенобарбітал 1мг/кг;

— терміново госпіталізувати дитину.

3. План обстеження:

1. Загальний аналіз крові.

2. Загальний аналіз сечі.

3. Аналіз крові на вміст Са,Р, рівень лужної фосфатази

4. Проба Сулковича.

5. ЕЕГ.

6. Ехо ЕГ

7. Консультація невропатолога.

План лікування:

1. Повний спокій.

2. Голод і пиття в першу добу.

3. Раціональне вигодовування з застосуванням адаптованих

кисломолочних сумішей, корективних добавок та прикорму.

4. При відсутності ефекту терапії на догоспітальному етапі -

— в/в седуксен, дроперидол, препарати кальцію, -

— фенобарбітал, етамінал натрію через зонд;

— в/в краплинно – альбумін, манітол, лазикс, еуфілін;

— посиндромна терапія.

5. Спинномозкова пункція.

6. 5-10% розчин хлориду чи глюконату кальцію по 1 ч.л. х 3 р. після їжі

з молоком.

7. З 3-4 дня – холекальциферол 2000 МО внутрішньо.

8. ЛФК, масаж.

Задача 32.

Дитину 1,5 року о 23 год. оглянув педіатр. Скарги на підвищення tº до 39,8ºС, приступ почергового скорочення м’язів кінцівок, який тривав до 30сек., кашель, нежить, неспокій.

Зі слів матері, дитина хворіє 2-у добу гострою респіраторною інфекцією, лікування симптоматичне. Хлопчик від ІІ доношеної вагітності, фізіологічних пологів. Період новонародженості – без особливостей, фізичний розвиток середній, гармонійний; нервово-психічний відповідає вікові. Профілактичні щеплення відповідно до календаря. Реакція Манту з 2 ТО в 1 рік негативна. Спадкові захворювання мати заперечує.

Об’єктивно: загальний стан важкий, дитина млява, апатична, t 39,2ºС. Шкірні покриви бліді, „мармуровий” малюнок, периоральний ціаноз; кінцівки холодні; виражені тахікардія, задишка. Дихання носом утруднене через масивні серозні виділення з носових ходів. Зів гіперемований, чистий. В легенях жорстке дихання, тони серця приглушені, ритмічні, тахікардія. Живіт м’який, доступний пальпації, неболючий. Фізіологічні відправлення не порушені. Менінгеальних симптомів нема.

1. Попередній діагноз.

2. Невідкладна допомога на догоспітальному етапі.

3. План обстеження і лікування в умовах стаціонару.

Еталон відповіді 32:

1. Гостра респіраторна інфекція, г.назофарингіт. Фебрильні судоми на фоні „білої гіпертермії”.

2. — Реr os чи per restum : парацетамол (панадол, ефералган) р.д. 5-10

мг/кг, свічки 15-20 мг/кг; ібупрофен р.д. 5-10 мг/кг; німесулід

1,5 мг/кг;

— при відсутності ефекту 30-45 хв в/ м антипіретичну суміш – аміназин

2,5% -1мл, димедрол 1% - 1мл, новокаїн 0,25% - 4мл, р.д. 0,1-

0,2мл/рік життя;

— в/м папаверин (0,1-0,2мл/рік) чи НО-ШПА 0,1мл/рік, чи дибазол

0,1мл/рік життя;

— седуксен 0,5% р-н 0,5 мг/кг;

— госпіталізація.

3. План обстеження:

1). Загальний аналіз крові.

2). Загальний аналіз сечі.

3). Мазок з зіва і носа патогенну флору.

4). Проба Сулковича.

5). ЕЕГ.

6). Ехо ЕГ.

7). Консультація невропатолога.

8). Консультація ЛОР-лікаря.

План лікування:

1). Тепле масивне пиття.

2). Ліжковий режим.

3). Дієта, збагачена вітамінами.

4). Судинозвужуючі краплі в ніс.

5). Фенобарбітал 0,001 на ніч.

6). При повторних судомах – седуксен в/м.

7). Виконати призначення невропатолога.

Задача 33.

Сусіди з дачної ділянки звернулись за допомогою хлопчикові 10 років. Скарги на раптову загальну слабкість, головний біль, запаморочення, блювоту. Дитина впродовж 2 годин прополювала грядки та збирала полуницю. В останні місяці не хворів.

Об’єктивно: хлопчик дещо загальмований, на запитання відповідає не відразу. tº 39,4, ЧД 56 в 1: РS 112 в 1: АТ 80/55 мм Нg ст. Звертає на себе увагу гіперемія шкіри обличчя та блідість шкіри тулуба, підвищено потовиділення. Слизові зіву блідо-рожеві, чисті. Дихання прискорено, має поверхневий характер. Перкуторно над легенями визначається рівномірно ясний легеневий звук, аускультативно дихання дещо послаблено. Тони серця помірно послаблені, ритмічні, І-й тон над верхівкою серця хлопаючий, тахікардія. Живіт м’який, неболючий, розміри печінки та селезінки не збільшені. Менінгеальні симптоми від’ємні.

1. Яку патологію слід запідозрити?

2. Яка допомога необхідна на догоспітальному рівні?

3. План обстеження та лікування на стаціонарному етапі?

Еталон відповіді 33:

1. Сонячний удар.

2. Помістити хворого у прохолодне місце. Накласти холодний компрес на голову, холод до магістральних судин. Госпіталізувати хворого в стаціонар.

План обстеження:

1). Аналіз крові клінічний.

2). Загальний аналіз сечі.

3). Біохімічні показники крові (глюкоза, електроліти, загальний білок).

4). ЕКГ.

5). Ехо ЕГ.

6). Консультації окуліста, ЛОР, невропатолога.

План лікування:

1). Нормалізація ОЦК (фіз. розчин, альбумін5%) 10 мл/кг.

2). Стабілізація мікроциркуляції та реологічних властивостей крові

(реополіглюкін 10-20мг/кг/доб., курантил 3-5 мг/кг, компламин 10-

20мг/кг).

3). Боротьба з серцевою недостатністю (корглікон, кокарбоксилаза, АТФ, панангін,

рибоксин).

4). Ліквідація набряку головного мозку (манитол, лазикс, триампур,

діакарб).

5). Кортикостероїди (преднізолон 3-5мг/кг, гідрокортизон 5-15 мг/кг).

6). Десенсибілізуючі засоби (супрастин, димедрол).

Задача 34.

Дитина 10 років, хворіє ревматизмом, неактивна фаза, НКо. Отримує вторинну профілактику. Після в/м введення в поліклінічних умовах біциліну – 5 раптово з’явилась млявість, біль за грудиною і в ділянці серця, утруднене дихання, відчуття нестачі повітря, різка блідість, судоми, втрата свідомості. У місті введення біциліну-5 – гіперемія у вигляді плями. Дихання переривчасте, 28-30 за 1 хв. Тони серця глухі, пульс слабкого наповнення, 105 за 1хв, артеріальний тиск 90/60мм рт.ст., спостерігаються посмикування м’язів обличчя.

Завдання :

1. Поставити діагноз.

2. Надати невідкладну допомогу на догоспітальному та госпітальному етапах.

Еталони відповідей 34:

1. Анафілактичний шок

На догоспітальному етапі:

1. припинити поступлення в організм алергену;

2. покласти дитину на бік, звільнити гумовим балончиком або марлевою серветкою ротоглотку, носові ходи від слизу і харкотіння;

3. доступ свіжого повітря, О₂ – терапія.

4. обколоти місце введення алергену 0,1% розчином адреналіну гідро- хлориду або 1% розчином мезатону, розведеного в 3-5мл ізотонічного розчину натрію хлориду;

5. накласти (якщо можливо) джгут проксимальніше місця введення алергену на 20-30 хв.

6. підшкірно в різні ділянки кожні 10-15хв. вводити 0,2-0,5мл 0,1% розчину адреналіну хлориду до виведення із шоку;

7. глюкокортикоїди внутрішньом’язово, в/венно струминно 2-5мг/кг маси (за преднізолоном);

8. антигістамінні препарати в/м’язово, в/венно струминно;

9. при покращенні стану хворого (зменшення судом, покращення дихання) – госпіталізація в реанімаційне відділення.

На госпітальному етапі:

1. відсмоктати електровідсмоктувачем слиз з дихальних шляхів;

2. фіксація язика, О₂ – терапія;

3. при неефективному диханні – ШВЛ;

4. продовжувати введення глюкокортикоїдів, підшкірно 0,1% розчин адреналіну гідрохлориду 0,2-0,5мл;

5. при бронхоспазмі – 2,4% розчин еуфіліну 0,1-0,15мл/кг на 10% розчині глюкози в/венно струминно повільно;

6. боротьба з гіповолемією – 5-10%; розчин глюкози, 0,9% розчин хлориду натрія, поліглюкін (10-15мл/кг ват) або 10% розчин альбуміну, реополіглюкін (швидкість введення 20мл/кг/годину) до повної нормалізації центрального венного тиску;

7. для покращення реології крові – гепарин 100 од/кг в/венно крапельно за 2-4 введення;

8. протисудомні: 20% розчин ГОМК 50-100мг/кг на 10мл 10% розчину глюкози в/венно повільно струминно; 0,5% розчин седуксену 0,1 мл/кг в/венно на 5 мл 10% розчину глюкози.

Задача 35.

До шкільного педіатра звернувся хлопчик 12-років зі скаргами на раптовий біль в ділянці серця, відчуття стиснення за грудиною, головокружіння та одноразове блювання. Стан дитини погіршився на уроці фізкультури після фізичного навантаження. З анамнезу відомо, що зазначені скарги вже турбували хлопчика раніше декілька разів під час заняття фізкультурою.

При огляді звертає на себе увагу блідість шкіряних покровів, ціаноз губ, підвищена пітливість та пульсація яремних вен. Перкуторно межі серця відповідають віковій нормі; аускультативно – виражена тахікардія (180 за хв.), тони серця посилені. Дихання везикулярне, 22 за хв. Живіт м’який, доступний глибокій пальпації. Печінка та селезінка не пальпуються. Сечовипускання без особливостей.

При подальшому обстеженні на ЕКГ: частота серцевих скорочень 180 ударів за хв., незвичайний зубець Р, не змінений комплекс QRS, тривалість його не перевищує 0,12 секунд.

Завдання:

1. Встановити діагноз.

2. Невідкладна допомога на догоспітальному та госпітальному етапах.

Еталон відповідей 35:

1. Надшлуночкова пароксизмальна тахікардія.

2. Догоспітальний етап:

— надати дитині підвищене, напівсидячи положення;

— забезпечити доступ свіжого повітря;

— рефлекторне подразнення блукаючого нерва: блювотний рефлекс,

затримка дихання, пиття холодної води, прийом Вальсальви,

рефлекс Ашнера;

— седативна терапія: настоянка валеріани 10-20 крапель, корвалол 1

крапля на рік життя;

3. Госпітальний етап:

— оксигенотерапія 40% зволоженим киснем;

— 0,25% розчин ізоптину 0,1-0,5 мг/кг маси внутрішньовенно

струминно повільно на 20 мл 10% розчину глюкози крім синдрому

передчасного збудження шлуночків;

— при відсутності ефекту – 10% розчин новокаїнаміду 3-6 мг/кг маси

на 10-15 мл ізотонічного розчину натрію хлориду разом з 1%

розчином мезатону (0,1-0,3 мл) внутрішньовенно струминно

повільно;

— через 1,5-2 год – 0,05% розчин строфантину 0,01-0,05 мг/кг маси

(0,1-0,3 мл залежно від віку) з 10% розчину глюкози

внутрішньовенно струминно повільно (не використовується при

синдромі передчасного збудження шлуночків.

Задача 36.

Дитина 10 років перенесла ГРВІ, яка ускладнилася міокардитом. Дитина лікується в стаціонарі. На 6-й день захворювання стан хворого різко погіршився, дитина збуджена, зросла блідість шкіри, акроціаноз, холодний піт на обличчі. Підшкірні вени кінцівок спавші, позитивний симптом «блідої плями» більше 2 секунд; шийні вени набухлі, сповільнене наповнення нігтьового ложа. Дихання часте, поверхневе, дитина покашлює. При аускультації в легенях на фоні жорсткого дихання вислуховуються крепітуючі, дрібнопухирчасті та великопухирчасті вологі хрипи. Пульс частий, ниткоподібний. АТ – 55/15 мм рт.ст. Тони серця значно послаблені, відмічається розширення границь серця, особливо лівої. Печінка виступає з-під краю реберної дуги на 3,5см, болісна при пальпації. Відзначається олігурія. Психомоторне збудження змінилося сопорозним станом.

Завдання:

1. Встановити діагноз.

2. Надати невідкладну допомогу на госпітальному етапі.

3. Скласти план обстеження пацієнта в профільному відділенню.

Еталон відповідей 36:

1. Кардіогенний шок;

2. Термінова допомога:

— забезпечити вільну прохідність через верхні дихальні шляхи;

— оксигенотерапія (100% О₂через маску або носовий катетер);

— в/венно реополіглюкін 5-8 мл/кг+10% розчин глюкози і 0,9% розчин

хлориду натрію 50 мл/кг у співвідношенні 2:1+ кокарбоксилаза 100-

-200 мг+7,5% розчин калію хлориду 2ммоль/кг;

— при різкому зниженні АТ – дофамін 4-10мкг/кг/хв. та норадреналін

0,5 – 30 мкг/хв. (під контролем АТ). Після підвищення систолічного

АТ до 70-80 мм рт.ст. розпочати інфузію добутаміну 2-10 мкг/кг/хв

в/венно, при цьому дозу дофаміну зменшити до 2-4 мкг/кг/хв.;

— 3% розчин преднізолону 3-5 мг/кг в/венно стуминно;

— при кардіогенному шоці на фоні мітральної або аортальної

недостатності ввести нітропрусид натрію 0,3-8 мкг/кг/хв. в/венно

крапельно;

— при вираженому больовому синдромі – фентаніл 0,01мг/кг або 1%

розчин промедолу 0,1мл/рік в/венно струминно; дітям перших 2-х

років – ненаркотичні анальгетики – баралгін або 50% розчин

анальгіну – 0,1-0,2 мл/рік в/венно або в/м’язево; при

психомоторному збудженні – седуксен, реланіум – 0,1-0,3 мл/кг

в/венно струминно.

План обстеження:

1. Загальний аналіз крові.

2. Загальний аналіз сечі.

3. Аналіз сечі за Зимницьким.

4. Біохімія крові.

5. ЕКГ.

6. Ехо КГ.

7. Na⁺, K⁺, Ca⁺⁺ сироватки крові.

8. Консультація невролога.

9. Консультація нефролога.

Задача 37.

До реанімаційного відділення бригадою швидкої допомоги госпіталізовано хлопчика 8 років. Захворів гостро; дитина гралася на вулиці з однолітками, була збуджена. Раптово хлопчик втратив свідомість, з’явились судоми кінцівок та посмикування м’язів обличчя; на початку нападу відмічали почервоніння обличчя, потім – блідість. Об’єктивно під час нападу дихання було глибоким, пульс слабкого наповнення, частота серцевих скорочень – 86 ударів за хвилину, також відмічали мимовільне сечовипускання; тривалість нападу 1 хв.

З анамнезу відомо, що хлопчик знаходиться на обліку у кардіолога з приводу вродженої вади серця. При подальшому обстеженні на ЕКГ: скорочення шлуночків (50 за хв.) не залежать від скорочень пересердь (75 за хв.).

Завдання:

1. Встановити діагноз.

2. Допомога на госпітальному етапі.

Еталон відповідей 37:

1. Повна атриовентрикулярна блокада з синдромом Морган’ї – Адамса – Стокса.

2. — сублінгвально ізадрин (1/2 – 1 таблетка),

— 0,2% розчин норадреналіну в/венно на 200 мл 5% розчину

глюкози, повільно під контролем ЕКГ.

Задача 38.

В гарячий літній день педіатр дитячого оздоровчого табору був викликаний для надання медичної допомоги дівчинці 11 років, в якої на прогулянці раптово з’явились: загальна слабкість, головний біль, запаморочення, шум у вухах, нудота, блювота. Об’єктивно: дівчинка паратрофічна, сонлива, t°40,7°, шкіра бліда, суха, гаряча на дотик. ЧД 64 61. Над легенями перкуторно ясний легеневий звук, аускультативно дихання дещо послаблено, вислуховується рівномірно. РS 108 в 1, різко зниженого напруження та наповнення, АТ 65/40 мм Нg ст. Тони серця послаблені, ритмічні. Живіт м’який, безболісний.

Завдання:

1. Ваш попередній діагноз?

2. Допомога на догоспітальному етапі?

3. План обстеження, напрямки лікування в стаціонарі?

Еталон відповідей 38:

1. Тепловий удар.

2. Помістити у прохолодне місце

— Зниження t°фізичними методами (розтирання шкіри розчинами

спирту або оцту, холодний компрес до голови, прохолодні клізми).

— госпіталізація до стаціонару.

План обстеження: клінічний аналіз крові; загальний аналіз сечі; аналіз крові на глюкозу, електроліти, білок та фракції, С- реакт., білок, кислотно-лужний стан; ЕКГ, ЕЕГ, консультації ЛОР- лікаря, окуліста, невропатолога.

Терапія:

1. Оксигенотерапія 60% киснем;

2. Відновлення ОЦК (реополіглюкін 20 мл/кг, альбумін 5% - 10-15 мл/кг; глюкоза 20%; ізотонічний розчин натрію хлориду в співвідношенні 3:1 в дозі 20 мл/кг).

3. Ліквідація набряку та гіпоксії мозку (в/венно або в/м’язево; фуросемід 1% - 0,2 мл/кг, 0,5% седуксен 0,1 мл/кг, 20% натрію оксібутират – 100 мг/кг).

4. в/м’язево преднізолон 3-5 мг/кг або гідрокортизон 10 мг/кг.

5. При прогресуванні розладів дихання та кровообігу – ШВЛ.

Задача 1.

У дитини 6-ти років з'явилася слабість, зниження апетиту, субфебрильна температура тіла, покашлювання. В 5 років проба Манту з 2ТО ППД-Л - інфільтрат діаметром 4 мм, а нині вона збільшилась до 17 мм. О'бєктивно: стан задовільний. Шкіра бліда, відзначаються синці під очима. Периферичні лімфатичні вузли (задній трикутник шиї) збільшені, при пальпації - еластичні, безболісні. При перкусії над верхньою часткою правої легені визначається притуплення легеневого звуку; аускультативно в цій ділянці - послаблене дихання, сухі хрипи. На оглядовій рентгенограмі органів грудної клітки: у верхній частці правої легені – інтенсивне, гомогенне затемнення, без чітких контурів, яке зливається з коренем легені. Аналіз крові: л – 12,0х10⁹/л, е - 5%, п - 6%, с - 61%, м- 10%, ШОЕ - 22 мм/год.

1. Сформулюйте попередній діагноз.

2. Які дослідження необхідно провести для визначення клінічного діагнозу?

3. Яке лікування необхідно рекомендувати дитині?

Відповідь

1. Первинний туберкульозний комплекс верхньої частки правої легені, фаза інфільтрації.

2. Томографія трахеобронхіального дерева.

Бронхоскопія.

Трансбронхіальна пункція лімфатичного вузла для гістологічного дослідження.

3-х разовий аналіз харкотиння на КСП методом мікроскопії за Цілем-Нільсеном.

3-х разовий аналіз харкотиння на МБТ методом посіву на середовище Левенштейна-Йенсена з визначенням чутливості МБТ.

3. Основний курс хіміотерапії в стаціонарі 6 місяців: 2HRZ + 4HR.

Задача 2.

Хлопець 13-ти років скаржиться на сильний кашель, нездужання, періодичну субфебрильну температуру тіла, зниження апетиту. З приводу пневмонії лікувався в стаціонарі протягом 1,5 місяців антибіотиками широкого спектру дії. Ревакцинований у 7 років. У 8 років проба Манту з 2ТО ППД-Л- інфільтрат 10 мм, в 9 років - 8 мм, в 10 років - 5 мм, у 11 років - 3 мм, а в 12 років реакція Манту не проводилась. Контакту з хворими на туберкульоз не відмічає. Периферичні лімфатичні вузли не збільшені. Над легенями ясний легеневий звук, дихання везикулярне. Реакція Манту з 2ТО ППД-Л - інфільтрат - 20 мм. На оглядовій рентгенограмі в нижній частці правої легені визначається інтенсивна тінь з ознаками звапнення, підсилення легеневого малюнку в базальному відділі. В правому корені також відмічаються 2 тіні у вигляді "тутової ягоди". Аналіз крові: л – 9,0х10⁹/л, е - 2%, п - 6%, л -30%, м - 7%, ШОЕ - 13 мм/год. Аналіз сечі і харкотиння без особливостей.

1. Сформулюйте попередній діагноз.

2. Які дослідження необхідно провести для визначення клінічного діагнозу?

3. Яке лікування необхідно призначити дитині і на який період?

Відповідь

1. Первинний туберкульозний комплекс нижньої частки правої легені, фаза звапнення і ущільнення.

2. Томографія трахеобронхіального дерева.

Бронхоскопія.

3-х разовий аналіз харкотиння на КСП методом мікроскопії за Цілем-Нільсеном.

3. Основний курс хіміотерапії в стаціонарі 6 місяців: 2HRZ + 4HZ.

Задача 3.

Дитину 10-ти років госпіталізовано до клініки зі скаргами на сильний кашель з виділенням харкотиння, в якому є прожилки крові, підвищення температури тіла до 39 ⁰С, підвищену пітливість, відсутність апетиту. Хворіє протягом двох тижнів. Лікувалася вдома сульфаніламідними препаратами та олететрином, однак стан не поліпшився. Вакцинована в пологовому будинку. Всі проби Манту були негативними. Ревакцинація не проводилась. П'ять місяців тому був контакт з бабусею, яка хворіє на туберкульоз. Об'єктивно: дитина бліда, частота дихання - 33 за хвилину. Ліва половина грудної клітки відстає в акті дихання. Над лівою легенею, нижче кута лопатки, визначається притуплення перкуторного тону, аускультативно: дихання жорстке, є вологі хрипи. Пульс 110 за хвилину, тони серця звучні, чисті. Проба Манту з 2 ТО ППД-Л - інфільтрат 20 мм з лімфангоітом. На оглядовій рентгенограмі в шостому сегменті лівої легені визначається затемнення з нечітким зовнішнім контуром і проясненням в центрі. Лівий корінь інфільтрований. Аналіз крові: л – 11,0х10 ⁹/л, е -1%, п - 7%, с - 69%, м - 8%, ШОЕ - 24 мм/год. Аналіз харкотиння на КСП методом мікроскопії за Цілем-Нільсеном позитивний.

1. Сформулюйте попередній діагноз.

2. Які дослідження необхідно провести для визначення клінічного діагнозу?

3. Яке лікування необхідно призначити?

Відповідь

1. Первинний туберкульозний комплекс шостого сегменту лівої легені, фаза інфільтрації і розпаду, МБТ +.

2. Томографія трахеобронхіального дерева.

Бронхоскопія.

3. Основний курс хіміотерапії в стаціонарі 6 місяців: 2HRZЕ + 4HR.

Задача 4.

Дитина 6-ти років скаржиться на слабість, пітливість, підвищення температури тіла до 39 ⁰С, кашель з виділеннямм харкотиння, біль в правій половині грудної клітки. Захворів гостро. Було діагностовано неспецифічну пневмонію. Протягом двох тижнів проводилось лікування, однак стан дитини не поліпшився. Проба Манту з 2ТО ППД - Л в попередні роки була негативною. Пальпуються дрібні, безболісні лімфатичні вузли заднього трикутника шиї. Проба Манту з 2ТО ППД-Л - інфільтрат 12 мм. На оглядовій рентгенограмі органів грудної порожнини: у верхній частці правої легені визначається затемнення з нечітким зовнішнім контуром, що зливається з коренем легені. Аналіз крові: л – 11,5х10 ⁹/л, е - 5%, п - 9%, с - 65%, л - 16%, м - 8%, ШОЕ - 25 мм/год.

1. Сформулюйте попередній діагноз.

2. Які дослідження необхідно провести для визначення клінічного діагнозу?

3. Яке лікування необхідно призначити?

Відповідь

1. Первинний туберкульозний комплекс верхньої частки правої легені, фаза інфільтрації.

2. Томографія трахеобронхіального дерева.

Бронхоскопія.

3-х разовий аналіз харкотиння на КСП методом мікроскопії за Цілем-Нільсеном.

3. Основний курс хіміотерапії в стаціонарі 6: 2HRZ + 4HR.

Задача 5.

У хворої дитини 5-ти років відзначаються: підвищення температури тіла до 38⁰С, кашель з виділенням харкотиння, слабість. Загальний стан задовільний. Периферичні лімфатичні вузли не збільшені. Шкірні покриви звичайні. Перкуторно у верхній ділянці правої легені відзначається притуплення перкуторного тону і вислуховуються дрібнопухирчасті хрипи. Проба Манту з 2ТО ППД-Л - інфільтрат діаметром 20 мм. На оглядовій рентгенограмі органів грудної порожнини: у верхній частці правої легені визначається інфільтративне затемнення, яке зливається з коренем. Аналіз крові: л - 10х10 ⁹/л, е - 1%, п - 4%, с - 66%, м - 19%, ШОЕ - 20 мм/год.

1. Сформулюйте попередній діагноз.

2. Які захворювання можуть давати такі клініко-рентгенологічні ознаки?

3. Які ще дослідження необхідно провести?

Відповідь

1. Первинний туберкульозний комплекс верхньої частки правої легені, фаза інфільтрації.

2. Пневмонія, рак легень, еозинофільний інфільтрат, системний червоний вовчак.

3. Томографія трахеобронхіального дерева.

Бронхоскопія.

3-х разовий аналіз харкотиння на КСП методом мікроскопії за Цілем-Нільсеном.

3-х разовий аналіз харкотиння на МБТ методом посіву на середовище Левенштейна-Йенсена з визначенням чутливості МБТ до протитуберкульозних препаратів.

Задача 6.

У дитини 6-ти років з'явилися скарги на слабість, кашель, підвищення температури тіла до 39 ⁰С. Одночасно виник біль в правій половині грудної клітки. Шість місяців тому зроблена Проба Манту з 2ТО ППД-Л - інфільтрат діаметром 20 мм. Об'єктивно: дитина млява, вередлива, шкіра бліда, синці під очима. Лімфатичні вузли заднього трикутника шиї збільшені, безболісні. Частота дихання - 26 за хвилину. Перкуторно визначається притуплення над нижньою часткою правої легені. В середніх відділах правої легені вислуховуються вологі хрипи, в нижніх відділах дихання відсутнє. На оглядовій рентгенограмі органів грудної порожнини: в середній частці правої легені відзначається інфільтративна тінь, яка зливається з правим коренем. Правий боковий реберно-діафрагмальний синус не визначається (наявність рідини в плевральній порожнині).

1. Сформулюйте діагноз.

2. Які дослідження необхідно провести для визначення клінічного діагнозу?

3. Призначте лікування.

Відповідь

1. Правобічний косто-діафрагмальний ексудативний плеврит.

2. Бокова рентгенографія органів грудної порожнини.

Пункція плевральної порожнини.

Клінічний аналіз ексудату.

Мікроскопічне дослідження ексудату.

Посів ексудату на МБТ.

3-х разовий аналіз харкотиння на КСП методом мікроскопії за Цілем-Нільсеном.

3. Інтенсивна фаза лікування 2HRZ , підтримуюча фаза лікування 4HR.

Задача 7.

Дитина 4-х років скаржиться на млявість, знижений апетит, пітливість, періодичну субфебрильну температуру тіла. У дитини був контакт з дідусем, який хворіє на туберкульоз легень. Проба Манту з 2 ТО ППД-Л - інфільтрат діаметром 14 мм. В минулому році інфільтрат був діаметром 5 мм. Дитина бліда, пальпуються численні, дрібні шийні лімфатичні вузли. Мигдалики не змінені. При перкусії відмічається ясний легеневий звук, дихання везикулярне. На оглядовій рентгенограмі органов грудної клітки відхилень від норми не виявлено. Аналіз крові: незначне прискорення швидкості осідання еритроцитів, зсув нейтрофілів вліво, еозинофілія, лімфопенія.

1. Сформулюйте попередній діагноз.

2. Які дослідження необхідно провести для визначення клінічного діагнозу? 3. Яке лікування необхідно рекомендувати дитині?

Відповідь

1. Туберкульоз без встановленої локалізації (туберкульозна інтоксикація).

2. Томографія трахеобронхіального дерева.

Пункція периферичного лімфатичного вузла для гістологічного дослідження.

3-х разовий аналіз харкотиння на КСП методом мікроскопії за Цілем-Нільсеном.

Огляд суміжних спеціалістів.

3. Основний курс хіміотерапії в умовах стаціонару, санаторію протягом 6 місяців: 2HRZ + 4HZ.

Задача 8.

У дитини 6-ти років проба Манту з 2ТО ППД-Л – інфільтрат діаметром 15 мм. Рік тому проба Манту була негативною. Післявакцинний рубчик має діаметр 5 мм. Аналіз крові: л - 10 х 10⁹/л, ШОЕ - 5мм/год. На оглядовій рентгенограмі органів грудної порожнини змін не виявлено.

1. Який стан відмічається у дитини?

2. Яка ваша тактика відносно дитини?

Відповідь

1. У дитини “віраж туберкулінової проби” – інфікована туберкульозом.

2. Термін спостереження у фтизіопедіатра 1 – 2 роки, група спостереження 5.4.

Задача 9.

До фтизіатра направлена дитина 5-ти років у зв'язку з тим, що проба Манту з 2 ТО ППД-Л – інфільтрат - 19 мм. Дитина стала вередливою, млявою, у неї погіршився апетит. Два тижні тому з'явилося покашлювання. Батьки здорові. Рік тому реакція Манту з 2 ТО ППД-Л була 5 мм. Температура тіла 37,2⁰ С. Шкіра бліда, синці під очима. На лівому плечі - білястий рубець діаметром 5 мм. Пульс - 138 ударів за хвилину. Печінка виступає з-під краю правої реберної дуги на 2 см, пальпується край селезінки. Фізіологічні відправлення в нормі. На оглядовій рентгенограмі органів грудної порожнини патологічних змін не виявлено. Аналіз крові: л -9,0´10⁹/л, ШОЕ - 20 мм/год, в іншому - без особливостей.

1. Сформулюйте попередній діагноз.

Відповідь

1. Туберкульоз без встановленої локалізації (туберкульозна інтоксикація).

2. Томографія трахеобронхіального дерева.

3-х разовий аналіз харкотиння на КСП методом мікроскопії за Цілем-Нільсеном.

3. Основний курс хіміотерапії протягом 6 місяців: 2HRZ + 4HR.

Задача 10.

У дитини 6-ти років відмічається пітливість, субфебрильна температура тіла, зниження маси тіла, дратівливість. Дитина вакцинована у пологовому будинку. На лівому плечі є рубчик діаметром 2 мм. В 1 і 2 роки проба Манту з 2 ТО ППД-Л була діаметром 7 мм, у 3 роки - 4 мм, у 4 роки - 6 мм, у 5 років - 10 мм, у 6 років - 14 мм. Батько дитини хворіє на туберкульоз (МБТ+). Об'єктивно: шкіра бліда. Периферичні лімфатичні вузли не збільшені. При перкусії над легенями відмічається ясний легеневий звук, при аускультації - везикулярне дихання. З боку серцево-судинної системи змін не виявлено. Живіт при пальпації м'який, безболісний. Печінка та селезінка не пальпуються. Аналіз крові: л - 8,0х10⁹/л, ШОЕ - 18 мм/год.

1. Сформулюйте попередній діагноз.

Відповідь

1. Туберкульоз без встановленої локалізації (туберкульозна інтоксикація).

2. Оглядова і бокова рентгенографія органів грудної клітки.

Томографія трахеобронхіального дерева.

3-х разовий аналіз харкотиння на КСП методом мікроскопії за Цілем-Нільсеном.

3. Основний курс хіміотерапії в умовах стаціонару, санаторію 6 місяців: 2HRZ + 4HR.

Задача 11.

Дитина 7-ми років скаржиться на слабість, швидку стомлюваність, поганий сон, відсутність апетиту, кашель. Відмічається субфебрильна температура тіла 37,3⁰С. Об`єктивно: шкіра бліда, тургор її знижений, синці під очима. Пальпуються дрібні, щільні, безболісні лімфатичні вузли заднього трикутника шиї. З боку легень перкуторно і аускультативно змін не виявлено. Порушень з боку серцево-судинної системи і органів травлення немає. Проба Манту з 2 ТО ППД-Л - інфільтрат діаметром 12 мм, у 6 років - 8 мм. На оглядовій рентгенограмі органів грудної клітки змін не виявлено. Аналіз крові: л – 9,0x10⁹/л, е -2%, п -7%, с - 66%, л - 27%, м - 6%, ШОЕ - 18 мм/год. У дитини є контакт з батьком, який хворіє на туберкульоз.

1. Сформулюйте попередній діагноз.

Відповідь

1. Туберкульоз без встановленої локалізації (туберкульозна інтоксикація).

2. Оглядова і бокова рентгенографія органів груної клітки.

Томографія трахеобронхіального дерева.

3-х разовий аналіз харкотиння на КСП методом мікроскопії за Цілем-Нільсеном.

3. Основний курс хіміотерапії в умовах стаціонару, санаторію 6 місяців. 2HRZ + 4HR.

Задача 12.

До лікаря звернулася мама з дитиною 4-х років з приводу того, що батько дитини 2 тижні тому госпіталізований до протитуберкульозного диспансеру з діагнозом: інфільтративний туберкульоз верхньої частки правої легені, фаза розпаду і обсіменіння, МБТ+.

Об'єктивно: дитина задовільного вгодовування. Шкіра і слизові оболонки блідо-рожеві, чисті. Периферичні лімфатичні вузли не пальпуються. Перкуторно над легенями - ясний легеневий звук. Дихання везикулярне, хрипів немає. Живіт при пальпації м'який, безболісний. Печінка не збільшена, край її рівний, гладенький. Дитина вакцинована у пологовому будинку. На лівому плечі відмічається рубчик діаметром 5 мм. У рік проба Манту з 2 ТО ППД-Л - інфільтрат 10 мм, у 2 роки - 7 мм, у 3 роки - 4 мм. На даний час проба Манту з 2 ТО ППД-Л – інфільтрат діаметром 4 мм.

1. Яка повинна бути тактика лікаря фтизіопедіатра?

2. Які необхідно провести заходи?

3. Складіть план обстеження дитини.

Відповідь:

1. Дитину віднести до категорії 5.2. і спостерігати в протитуберкульозному диспансері, протягом усього часу контакту з бактеріовиділювачем і протягом 1 року після припинення контакту.

2. Провести заходи спрямовані на оздоровлення вогнища туберкульозної інфекції і підвищення опірності організму дитини. Призначити первинну хіміопрофілактику ізоніазидом.

3. Оглядова рентгенографія органів грудної порожнини.

Задача 13.

Дитина 6-ти років скаржиться на поганий апетит, слабість, підвищену стомлюваність. Протягом останніх 6-ти місяців відмічається періодичне підвищення температури тіла до 37,2 - 37,5 ⁰С. Батько дитини знаходиться на обліку в протитуберкульозному диспансері. Два роки тому проба Манту з 2 ТО ППД-Л в дитини була 5 мм. На передній поверхні гомілок - багряні плями округлої форми. Реакція Манту з 2 ТО ППД-Л - 20 мм. На оглядовій рентгенограмі органів грудної клітки: інфільтрат у прикореневій ділянці праворуч. Аналіз крові: л - 9,6´ 10 ⁹/л, е - 6%, п -4%, с -60%, м -10%, л - 20%, ШОЕ - 22- мм/год.

1. Сформулюйте попередній діагноз.

2. Які дослідження необхідно провести для встановлення клінічного діагнозу?

3. Яке необхідно призначити лікування?

Відповідь

1. Туберкульоз правосторонніх внутрішньогрудних лімфатичних вузлів, фаза інфільтрації.

2. Бокова рентгенографія органів грудної клітки.

Томографія трахеобронхіального дерева.

Бронхоскопія.

Трансбронхіальна пункція лімфатичного вузла для гістологічного дослідження.

3-х разовий аналіз харкотиння на КСП методом мікроскопії за Цілем-Нільсеном.

Біохімічний аналіз крові.

3. Основний курс хіміотерапії 6 місяців: 2HRZ + 4HR.

Задача 14.

Після перенесеного грипу у дитини 4-х років з'явився кашель з виділенням харкотиння, температура тіла 37,8 ⁰С, слабість, пітливість. Протягом місяця безуспішно лікувався з приводу пневмонії. Проба Манту з 2 ТО ППД-Л в 1 рік - 8 мм, у 2 роки - 5 мм, у 3 роки - 14 мм. На лівому плечі є післявакцинний рубчик діаметром 4 мм. Перкуторно в міжлопатковій ділянці праворуч визначається притуплення легеневого звуку, аускультативно – жорстке дихання. Тони серця приглушені. Проба Манту з 2 ТО ППД-Л -15 мм з везикулою. На оглядовій рентгенограмі органів грудної клітки правий корінь розширений, малоструктурний, зовнішні контури його нечіткі. Аналіз крові: Л –10,0х10 ⁹/л, ШОЕ - 25 мм/год. Аналіз сечі без особливостей.

1. Сформулюйте попередній діагноз.

2. Які дослідження необхідно провести для встановлення клінічного діагнозу?

3. Яке необхідно призначити лікування?

Відповідь

1. Туберкульоз правосторонніх внутрішньогрудних лімфатичних вузлів, фаза інфільтрації.

2. Бокова рентгенографія органів грудної клітки.

Томографія трахеобронхіального дерева.

Бронхоскопія.

Трансбронхіальна пункція лімфатичного вузла для гістологічного дослідження.

3-х разовий аналіз харкотиння на КСП методом мікроскопії за Цілем-Нільсеном.

Біохімічний аналіз крові.

3. Основний курс хіміотерапії в стаціонарі, санаторне лікування протягом 6 місяців: 2HRZ + 4HR.

Задача 15.

У дитини 5-ти років вперше виявлена позитивна проба Манту з 2 ТО ППД-Л - інфільтрат 15 мм. Мати дитини відмічає, що хлопчик став млявим, схуд, періодично покашлює. Об'єктивно: шкіра бліда, тургор її знижений, поствакцинного знаку немає. Пальпуються всі групи периферичних лімфатичних вузлів (дрібні, еластичні, безболісні, рухливі). При перкусії в міжлопатковій ділянці визначається вкорочення перкуторного тону. Аускультативно: дихання послаблене. На оглядовій рентгенограмі органів грудної порожнини: корінь лівої легені розширений, з нечіткою зовнішньою межею, зливається з тінню серця. Легеневі поля без особливостей. Аналіз крові: л - 11,0х10 ⁹/л, п - 6%, с - 34%, л - 22%, м - 8 %, ШОЕ - 20 мм/год. Аналіз сечі і мокротиння без особливостей.

1. Сформулюйте попередній діагноз.

2. Які дослідження необхідно провести для встановлення клінічного діагнозу?

3. Яке необхідно призначити лікування?

Відповідь

1. Туберкульоз лівосторонніх внутрішньогрудних лімфатичних вузлів, фаза інфільтрації.

2. Бокова рентгенографія органів грудної клітки.

Томографія трахеобронхіального дерева.

Бронхоскопія.

Трансбронхіальна пункція лімфатичного вузла для гістологічного дослідження.

3-х разовий аналіз харкотиння на КСП методом мікроскопії за Цілем-Нільсеном.

Біохімічний аналіз крові

3. Основний курс хіміотерапії 6 місяців: 2HRZ + 4HR.

Задача 16.

Дитина 5-ти років скаржиться на слабість, погіршення апетиту і сну, кашель з виділенням харкотиння. Рік тому був контакт з бабусею, яка хворіє на туберкульоз. До 4-х років проба Манту з 2 ТО ППД-Л була діаметром 4 мм. Місяць тому з'явились вказані скарги. Об'єктивно: дитина млява; зниженого вгодовування. Шкіра бліда. Пальпуються шийні лімфатичні вузли. У середньому відділі лівої легені та міжлопатковій ділянці визначаються вкороченння перкуторного тону і послаблене дихання. Проба Манту з 2 ТО ППД-Л - інфільтрат діаметром 19 мм. На оглядовій рентгенограмі органів грудної клітки: у корені лівої легені визначається пухлиноподібне утворення з нечітким зовнішнім контуром. Аналіз крові: л – 10,0х10 ⁹/л, п - 7%, с - 50%. л - 25%, ШОЕ - 21мм/год.

1. Сформулюйте попередній діагноз.

2. Які дослідження необхідно провести для встановлення клінічного діагнозу?

3. Яке необхідно призначити лікування?

Відповідь

1. Туберкульоз лівосторонніх внутрішньогрудних лімфатичних вузлів, фаза інфільтрації.

2. Бокова рентгенографія органів грудної клітки.

Томографія трахеобронхіального дерева.

3-х разовий аналіз харкотиння на КСП методом мікроскопії за Цілем-Нільсеном.

Біохімічний аналіз крові.

3. Основний курс хіміотерапії 6 місяців: 2HRZ + 4HR.

Задача 17.

Дитина 8-ми років скаржиться сухий кашель, слабість, порушення сну, субфебрильну температуру тіла. В 6 років проба Манту з 2 ТО ППД-Л - інфільтрат діаметром 4 мм, в 7 років - 14 мм. Обстеження дитині не проводилось. Об'єктивно: шкіра бліда, під очими синці. Дихання везикулярне, хрипи не вислуховуються. Перкуторно – ясний легеневий звук. На оглядовій рентгенограмі органів грудної клітки корінь правої легені інфільтрований, розширений, має нечіткі зовнішні контури.

1. Сформулюйте попередній діагноз.

2. Які дослідження необхідно провести для встановлення клінічного діагнозу?

3. Яке необхідно призначити лікування?

Відповідь

1. Туберкульоз правосторонніх внутрішньогрудних лімфатичних вузлів, фаза інфільтрації.

2. Бокова рентгенографія органів грудної клітки.

Томографія трахеобронхіального дерева.

Бронхоскопія.

Трансбронхіальна пункція лімфатичного вузла для гістологічного дослідження.

3-х разовий аналіз харкотиння на КСП методом мікроскопії за Цілем-Нільсеном.

Біохімічний аналіз крові.

3. Основний курс хіміотерапії в стаціонарі, санаторне лікування протягом 6 місяців: 2HRZ + 4HR.

Задача 18.

У підлітка 14-ти років, після перенесеного ГРВЗ, з’явилося покашлювання і субфебрильна температура тіла. Об'єктивно: стан задовільний. Шкіра звичайного кольору. Периферичні лімфатичні вузли не збільшені. Перкуторно над легенями - ясний легеневий звук. Дихання везикулярне, хрипи не вислуховуються. На оглядовій рентгенограмі органів грудної порожнини: легеневі поля без видимих інфільтративних і вогнищевих змін. В корені лівої легені визначаються збільшені, звапнені лімфатичні вузли. Аналіз крові без особливостей.

1. Сформулюйте попередній діагноз.

2. Які дослідження необхідно провести для встановлення клінічного діагнозу?

3. Яке необхідно призначити лікування?

Відповідь

1. Туберкульоз лівосторонніх внутрішньогрудних лімфатичних вузлів, фаза інфільтрації.

2. Бокова рентгенографія органів грудної клітки.

Томографія трахеобронхіального дерева.

3-х разовий аналіз харкотиння на КСП методом мікроскопії за Цілем-Нільсеном.

Туберкулінодіагностика.

3. Основний курс хіміотерапії протягом 6 місяців: 2HRZ + 4HZ.

Задача 19.

Дитина 10-ти років госпіталізована до клініки зі скаргами на кашель з виділенням харкотиння, підвищення температури тіла до 38 ⁰С, слабість, відсутність апетиту. Захворів гостро, після переохолодження. Протягом 10 днів лікувався антибіотиками вдома, стан не поліпшився. Дитину госпіталізовано. Об'єктивно: шкіра бліда. Пальпуються збільшені лімфатичні вузли заднього трикутника шиї ліворуч (еластичні, безболісні). Перкуторно в міжлопатковій ділянці ліворуч визначається вкорочення перкуторного тону, в цьому ж місці - дихання жорстке, сухі хрипи. На оглядовій рентгенограмі органів грудної клітки корінь лівої легені інфільтрований, збільшений, зовнішній контур його нечіткий, зливається з тінню серця. Ревакцинований в 7 років. В 9 років проба Манту з 2 ТО ППД-Л - 9 мм, зараз - 17 мм. Аналіз крові: л – 11,0х10 ⁹/л, п-7%, с-65%, л-16%, м - 8%, ШОЕ - 20мм/год.

1. Сформулюйте попередній діагноз.

2. Які дослідження необхідно провести для встановлення клінічного діагнозу?

3. Яке необхідно призначити лікування?

Відповідь

1. Туберкульоз лівосторонніх внутрішньогрудних лімфатичних вузлів, фаза інфільтрації.

2. Бокова рентгенографія органів грудної клітки.

Томографія трахеобронхіального дерева.

3-х разовий аналіз харкотиння на КСП методом мікроскопії за Цілем-Нільсеном.

Біохімічний аналіз крові.

3. Основний курс хіміотерапії протягом 6 місяців: 2HRZ + 4HR.

Задача 20.

У дитини 7-ми років раптово з'явився біль в провій половині грудної клітки колючого характеру, задишка, сухий кашель, слабість, підвищення температури тіла до 37 ⁰С. Дитина госпіталізована з підозрою на пневмонію. Не ревакцинована. Дитина контактувала з родичем, який хворіє на туберкульоз, після чого не була обстежена. В 6 років проба Манту з 2 ТО ППД-Л була негативною. Об'єктивно: дитина бліда, млява. Пальпуються збільшені лімфатичні вузли шиї. Перкуторно в середньому відділі правої легені визначається посилення легеневого звуку, аускультативно - жорстке дихання. В нижній частці правої легені - вкорочення легеневого звуку, дихання не вислуховується. На оглядовій рентгенограмі органів грудної порожнини: корінь правої легені розширений, інфільтрований, має нечітку зовнішню межу. Правий бічний реберно-діафрагмальний синус і контур діафрагми не визначаються. Аналіз крові: л – 11,0х10 ⁹/л, п-7%, с-65%, л-16%, м - 8%, ШОЕ - 20мм/год.

1. Сформулюйте діагноз.

2. Які дослідження необхідно провести для визначення клінічного діагнозу?

3. Призначте лікування.

Відповідь

1. Правобічний косто-діафрагмальний ексудативний плеврит.

2. Бокова рентгенографія органів грудної порожнини.

Пункція плевральної порожнини.

Клінічний аналіз ексудату.

Мікроскопічне дослідження ексудату.

Посів ексудату на МБТ.

3-х разовий аналіз харкотиння на КСП методом мікроскопії за Цілем-Нільсеном.

Туберкулінодіагностика.

3. Інтенсивна фаза лікування 2HRZ , підтримуюча фаза лікування 4HZ .

ЗАДАЧА 1.

Дитина 7 років, захворіла гостро з підвищення температури до 39⁰С, болю в горлі, головного болю, одноразової блювоти. Наступного дня з`явився висип на шкірі.

При огляді на другий день захворювання стан середньо-тяжкий, у свідомості, виражений блідий носо-губний трикутник. На шкірі лоба, щік, внизу живота, ліктьових, підколінних ямках – дрібно-крапковий яскраво-рожевий висип, розташований на гіперемійованому фоні шкіри, місцями висип міліарний. В ротоглотці – відмежована яскраво-червона гіперемія, мигдалики набряклі, розрихлені, в лакунах – гній. Язик обкладений білим нальотом, підщелепні, передньо-шийні лімфовузли збільшені до 2,5 см, щільні, болючі. Тони серця ритмічні. Пульс напружений – 122 уд. в 1 хв. На 6-й день хвороби – брадикардія, приглушеність тонів, ніжний систолічний шум на верхівці серця.

1. Сформулюйте клінічний діагноз.

2. Призначте обстеження.

3. Призначте лікування.

4. Намітьте план протиепідемічних заходів.

Еталон відповіді 1:

1. Скарлатина типова середньої тяжкості.

2. План обстеження:

-загальний аналіз крові,

-бактеріологічне дослідження слизу із ротогорла,

-визначення титрів антистрептолізину О в динаміці,

-загальний аналіз сечі,

-ЕКГ.

3. Лікування:

-ліжковий режим,

-дієта

-етіотропна терапія: пеніциліни в/м протягом 10-14 днів,

-дезінтоксикаційна терапія: значна кількість рідини,

-антигістамінні препарати,

-препарати, які зміцнюють стінку судин,

-жарознижуючі препарати при t>38,5 град.С,

-засоби місцевої санації: полоскання горла дезінфікуючими

розчинами, тубус-кварц.

4. Ізоляція хворої дитини до 21 дня від початку захворювання. Карантин

у класі на 7 днів від моменту ізоляції хворої дитини.

ЗАДАЧА 2

Дитина 5 років захворіла гостро, коли підвищилась температура до 38,5⁰С, була одноразова блювота, біль в горлі при ковтанні, головний біль. На другий день з`явився дрібно-крапковий висип на шкірі обличчя, бокових поверхнях тулуба та згинальних поверхнях кінцівок, який через 3 дні зник, залишивши лущення. Батьки до лікаря не зверталися, давали дитині парацетамол. Антибактеріальна терапія не проводилась. Через 10 днів стан дитини погіршився. На 16-й день хвороби сеча стала кольору “м`ясних помиїв”, з приводу чого батьки звернулися до лікаря.

1. Сформулюйте клінічний діагноз.

2. Призначте обстеження.

3. Складіть план лікування.

Еталон відповіді 2:

1. Скарлатина типова.

Ускладнення: гломерулонефрит.

2. План обстеження:

-загальний аналіз крові,

-бактеріологічне дослідження слизу із ротогорла,

-титр АСЛО,

-загальний аналіз сечі,

-аналіз сечі по Нечипоренко,

-аналіз сечі по Зимницькому,

-уролейкограма,

-біохімічне дослідження сироватки крові (К⁺, Nа⁺, залишковий азот,

азот сечовини, креатинін, білки, білкові фракції),

-ЕКГ, УЗД,

-консультація нефролога.

План лікування:

-ліжковий режим,

-дієта

-етіотропна терапія: цефалоспорини І-ІІ покоління в/м, в/в протягом

10-14 днів,

-антигістамінні препарати,

-лікування гломерулонефриту

Після 21-го дня від початку захворювання – лікування дитини у нефрологічному відділенні.

ЗАДАЧА 3.

У дитини 3 років, яка відвідує дитячий садок підвищилась температура до 38,7⁰С, з’явився кашель, нежить, сльозотеча, світлобоязливість. На 4-й день хвороби при огляді відмічається кон’юнктивіт, блефароспазм, на слизовій оболонці твердого та м’якого піднебіння – плямиста енантема, на слизовій оболонці щік в області малих корінних зубів – численні, розміром з макове зерно білі цяточки. На шкірі обличчя, за вухами – плямисто-папульозний висип.

1. Сформулюйте клінічний діагноз

2. Призначте обстеження.

3. Призначте лікування.

4. Складіть план протиепідемічних заходів у дитячому садку

Еталон відповіді 3:

1. Кір, типова, середньотяжка форма, період висипання.

2. - Загальний аналіз крові, загальний аналіз сечі.

- Цитологічне дослідження (цитоскопія) мазків-відбитків з ротоглотки – виявлення типових для кору багатоядерних гігантських клітин;

- Серологічні методі (РТГА та РПГА) – збільшення титру антитіл в динаміці в 4 та більш разів;

- Імуноферментний аналіз (ІФА) – виявлення антитіл до вірусу кору класу Ig M (гострий період), наростання титру класу Ig G в 4 рази та більше (перенесена хвороба).

3. Принципи лікування:

- ліжковий режим протягом періоду гарячки;

- гігієнічні заходи ротової порожнини – промивання 2% розчином соди

- часте провітрювання приміщень;

- при нежиті – судинозвужуючі препарати;

- при кашлі – муколітичні препарати;

- вітамін А внутришньо;

- атигістамінні препарати.

4. Ізоляція хворого на 5 діб від початку висипання, карантин на контактних на 21 день.

ЗАДАЧА 4.

Дитина 7 років захворіла гостро з підвищення температури до 38,2⁰С. Протягом першої доби з’явився плямисто-папульозний, а потім везикульозний висип, який розташовувався на всіх ділянках тіла, включаючи волосяну частину голови. Висип підсипав протягом трьох діб, в цей термін спостерігались підйоми температури тіла.

На 7-й день захворювання стан дитини погіршився, підвищилась температура тіла до 39⁰С. Дитина стала млявою, не може сидіти, ходити за рахунок втрати рівноваги, не може писати, відмічається скандована мова, інтенційний тремор, ністагм, утруднено виконання координаційних проб.

1. Сформулюйте клінічний діагноз.

2. Вкажіть основні принципи лікування.

Еталон відповіді 4:

1. Вітряна віспа типова. Ускладнення: енцефаліт.

2. Госпіталізація в інфекційне відділення.

Етіотропна терапія: ацикловір, специфічний імуноглобулін.

Патогенетична терапія: кортикостероїди (дексаметазон), дегідратаційні засоби (фуросемід, маннітол).

Симптоматична терапія: жарознижуючі засоби.

ЗАДАЧА 5

Дитина народилась на 8-му місяці вагітності. У неї виявлено мікроцефалію, катаракту, ваду серця. Мати дитини у першому триместрі вагітності перенесла захворювання, яке супроводжувалось нетривалим підвищенням температури тіла до субфебрильних цифр, незначними катаральними явищами з боку верхніх дихальних шляхів, дрібно-плямистим висипом на шкірі обличчя, тулуба, кінцівок та збільшенням задньо-шийних і потиличних лімфовузлів.

1. Про яке захворювання у матері і у дитини йде мова?

2. Яку тактику щодо вагітної треба було застосувати?

Еталон відповіді 5:

1. Краснуха набута у матері, вроджена краснуха у дитини.

2. Переривання вагітності.

Задача 6.

Дитина 4-х років відвідує дитячий садок. Захворіла гостро, підвищилась температура тіла до 37,4⁰С, збільшились і стали чутливими при пальпації шийні та потиличні лімфовузли. Протягом першої доби захворювання з’явився дрібно-плямистий висип на обличчі та тілі, переважно на спині, сідницях, розгинальних поверхнях кінцівок.

На 2-й день хвороби температура тіла 37,2⁰С, висип дрібно-плямистий, розташовується по всьому тілу, з переважною локалізацією на спині, сідницях, розгинальних поверхнях кінцівок. Задньо-шийні та потиличні лімфовузли збільшені до 1-1,5 см, ущільнені, з боку серцево-судинної системи та аускультативна картина легень – без відхилень від норми.

1. Поставте клінічний діагноз.

2. Призначте обстеження та лікування.

3. Назвіть протиепідемічні заходи в дитячому садку.

Еталон відповіді 6:

1. Краснуха, типова, легка форма.

2. Обстеження:

- загальний аналіз крові (лейкопенія, відносний лімфоцитоз, плазматичні клітини);

- серологічні дослідження: зростання титру антитіл до вірусу краснухи більш ніж у чотири рази (метод парних сивороток); виявлення Ig M до вірусу краснухи;

- виявлення вірусу за допомогою ПЛР.

Лікування:

- ліжковий режим до зникнення симптомів інтоксикації, потім напівліжковий;

- дієта;

- симптоматична терапія: жарознижуючі (парацетамол, ібупрофен),

- антигістамінні (лоратадин) при необхідності.

3. Протиепідемічні заходи у дитячому садку:

- ізоляція хворого до 5-ї доби з моменту появи висипань;

- повідомлення в СЕС;

- карантин на контактних на 21 день.

ЗАДАЧА 7.

Дитині 3 міс., хворіє 8 днів. Захворювання почалось з кашлю, температура 36,5 град. С. Через 5 діб від початку захворювання оглянута лікарем, діагноз - ГРВІ. Кашель наростав, відмічався більше в нічні години. Призначені засоби лікування (мікстура від кашлю, теплові процедури на грудну клітину) були не ефективні.

На 10 день захворювання кашель став нападо-подібним до 15 разів на добу. Під час нападу кашлю обличчя дитини червоніло, відмічався ціаноз носогубного трикутника. Дитина витягувала вперед голову, язик висунутий, відмічалася сльозотеча. Після приступу кашлю відходило в’язке харкотиння. В один з таких приступів дитина посиніла, була короткочасна затримка дихання. В легенях жорстке дихання, хрипів немає. Тони серця ритмічні, тахікардія.

1. Поставте клінічний діагноз.

2. Призначте план обстеження.

3. Вкажіть основні напрямки лікування.

Еталон відповіді 7:

1. Кашлюк, типова тяжка форма, період спазматичного кашлю, апное.

2. Обстеження:

- загальний аналіз крові,

- загальний аналіз сечі,

- бактеріологічний – виділення B. Pertussis із слизу з носогорла,

- серологічний метод – виявлення Ig M та IgA до B.pertussis в крові.

3. Лікування:

- режим,

- дієта,

- оксигенотерапія, аеротерапія,

- етіотропна терапія (макроліди чи ампіцилін),

- муколітичні препарати,

- глюкокортикоїди,

- аміназин.

ЗАДАЧА 8.

Дитина 6 років із родини, де брат хворіє на паротитну інфекцію з 17.10, поступила в стаціонар 5.11 з підозрою на гострий апендицит. Проти паротитної інфекції не щеплена. В цей день у дитини підвищилася температура тіла до 38⁰С, відмічалася 2 рази блювота, з`явився біль в животі, в ділянці пупка, кал був нормальним. При огляді: живіт м`який, болісний у верхній половині. Тут же відмічається деяке напруження м`язів без симптомів подразнення очеревини. Була повторна блювота. Язик вологий, обкладений білим нальотом, інші органи без патології. Менінгеальних симптомів немає.

1. Сформулюйте клінічний діагноз.

2. Призначте план обстеження.

3. Основні напрямки лікування.

Еталон відповіді 8:

1. Паротитна інфекція, типова залозиста форма: панкреатит, легка форма.

2. Обстеження:

- Загальноклінічні методи: загальний аналіз крові, загальний аналіз сечі.

- Біохімічні: аналіз сечі на діастазу, амілаза крові.

- Серологічні: виявлення специфічних антитіл класу IgM в крові.

- Додаткові: УЗД органів черевної порожнини.

4. Принципи лікування:

- Ліжковий режим,

- Дієта,

- Спазмолітичні препарати,

- Через 7-10 днів призначаються ферментні препарати.

ЗАДАЧА 9.

Дитина 6 років була контактна з хворим на паротитну інфекцію 15.11, проти паротитної інфекції не щеплена. Госпіталізована до стаціонару 3.12. зі скаргами на підвищення температури до 39,5⁰С, головний біль, повторну блювоту, зниження апетиту. При огляді у відділенні стан дитини тяжкий. Виражені симптоми токсикозу, позитивний симптом Керніга, ригідність м`язів потилиці. Біля кута нижньої щелепи справа відмічається нерухома, тістуватої консистенції, болісна припухлість, шкіра над нею звичайна, але тканини навколо неї набряклі. Внутрішні органи без змін, зів чистий.

1. Сформулюйте попередній діагноз.

2. Призначте план обстеження.

3. Основні напрямки терапії.

Еталон відповіді 9:

1. Паротитна інфекція типова комбінована залозисто-нервова форма: правобічний субмаксиліт, менінгіт.

2. Обстеження:

-Загальноклінічні методи (загальний аналіз крові, загальний аналіз

сечі, діастаза сечі),

-Серологічні (виявлення специфічних антитіл класу IgM в крові

методом ІФА, антигену збудника у лікворі методом ПЛР),

-Додаткові методи – люмбальна пункція.

3. Лікування:

- Суворий ліжковий режим.

-Дієта.

-Сухе тепло на слюнну залозу.

-Сечогінні препарати.

-Дезінтоксикаційна терапія.

ЗАДАЧА 10.

Дитина 5 років, яка відвідує дитячий садок, щеплена проти дифтерії, правця, коклюшу на 2 році життя (зроблена тільки вакцинація). Захворіла гостро, температура 38,5⁰С, незначний біль при ковтанні.

При огляді хворого педіатр діагностував лакунарну ангіну. Зроблено бактеріологічне дослідження мазка з носу і зіву на дифтерійне носійство. Через 72 години повідомили, що у хворого виділена із зіву Cor. Diphteriaе токсигенна. За час нагляду хворого на дільниці нальоти на мигдаликах не збільшились, температура тіла нормалізувалась.

1. Сформулюйте діагноз.

2. Призначте обстеження та лікування.

3. Складіть план протиепідемічних заходів у дитячому колективі.

Еталон відповіді 10:

1. Дифтерія мигдаликів, легка форма

2. План обстеження:

Загальноклінічні методи обстеження:

- Загальний аналіз крові з лейкоцитарною формулою;

- Загальний аналіз сечі.

Бактеріологічні методи дослідження:

- Бактеріоскопія мазків із ротогорла та носових ходів на BL (дифтерійну паличку);

- Бактеріологічний посів слизу з ротогорла та носу на BL (дифтерійну паличку) триразово;

- Бактеріологічний посів слизу з ротогорла та носу на патогенну флору.

Серологічні методи дослідження:

- РПГА крові з дифтерійним діагностикумом (виявлення титру антитоксичних антитіл у сироватці крові);

- РНА з комерційним дифтерійним антигеном – виявлення дифтерійного токсину у сироватці крові;

- РПГА з еритроцитарним діагностикумом – виявлення рівню дифтерійного токсину в сироватці крові.

Інструментальні методи дослідження:

- ЕКГ- дослідження у динаміці хвороби.

Огляд отоларингологом, кардіологом, неврологом.

3. Лікування:

1. Госпіталізація хворого в інфекційне відділення.

2. Етіотропна терапія: введення ПДС 20 тис. МО в/м.

3. Антибактеріальна терапія: еритроміцин або інші макролідні антибіотики.

4. Фізіотерапевтичні методи лікування.

5. Полоскання горла дезінфікуючими розчинами.

ЗАДАЧА 11.

Дитина 3 років поступила на 3-й день хвороби з діагнозом “некротична ангіна”. Захворіла гостро, температура підвищилась до 38,2⁰С, з`явився біль при ковтанні. До лікаря не звертались, лікувались домашніми засобами. Щеплення проти дифтерії відсутні.

Через 2 дні температура підвищилась до 40⁰С, біль у горлі посилився, збільшились регіонарні лімфатичні вузли, з`явився набряк підшкірної клітковини шиї до ключиць, була блювота. При огляді: стан тяжкий, на набряклих мигдаликах - нальоти, які не знімаються тампоном, поширюються з мигдаликів на дужки та м`яке піднебіння. Тони серця послаблені, систолічний шум, тахікардія, екстрасистолія.

1. Сформулюйте діагноз.

2. Призначте обстеження та лікування.

3. Складіть план протиепідемічних заходів в осередку інфекції.

Еталон відповіді 11:

1. Дифтерія мигдаликів, тяжка форма.

Ускладнення: ранній дифтерійний міокардит.

2. План обстеження:

Загальноклінічні методи обстеження:

- Загальний аналіз крові з лейкоцитарною формулою;

- Загальний аналіз сечі;

Коагулограма.

Ниркові тести.

Бактеріологічні методи дослідження:

- Бактеріоскопія мазків із ротогорла та носових ходів на BL (дифтерійну паличку);

- Бактеріологічний посів слизу з ротогорла та носу на BL (дифтерійну паличку) триразово;

- Бактеріологічний посів слизу з ротогорла та носу на патогенну флору.

Серологічні методи дослідження:

- РПГА крові з дифтерійним діагностикумом (виявлення титру антитоксичних антитіл у сироватці крові);

- РНА з комерційним дифтерійним антигеном – виявлення дифтерійного токсину у сироватці крові;

- РПГА з еритроцитарним діагностикумом – виявлення рівню дифтерійного токсину в сироватці крові.

Інструментальні методи дослідження:

- ЕКГ- дослідження у динаміці хвороби.

Огляд отоларингологом, кардіологом, неврологом.

Лікування:

1. Госпіталізація у відділення реанімації

2. Етіотропне лікування – введення ПДС 120 тис МО (в/в 60 тис. МО +

60 тис МО в/м)

3. Антибактеріальна терапія – цефалоспорини ІІІ покоління

70-80 мг/кг/добу

4. Дезінтоксикаційна в/в терапія – глюкозо-сольові розчини та колоїди,

глюкокортикоїди – 10 мг/кг/добу по преднізолону; дезагреганти,

інгібітори протеолізу, допамін

4. Місцева санація ротогорла – полоскання ротогорла дезінфікуючими

розчинами

3. План протиепідемічних заходів в осередку:

1. Виявлення та ізоляція хворих

2. Поточна дезінфекція

3. Карантин на 7 днів

4. Бактеріологічне обстеження контактних: взяття мазків з ротогорла та носових ходів на BL

5. Профілактична санація контактних: еритроміцин в терапевтичній дозі протягом 7 днів

6. Огляд контактних осіб протягом 7 днів: термометрія, огляд ротогорла (мигділиків), скарги хворого.

ЗАДАЧА 12.

Дитина 2 років захворіла 3 дні тому. З`явився кашель, підвищилась температура до 37,5⁰С, сиплий голос. Лікували симптоматично (зігріваючими засобами). Однак стан не покращувався. Кашель став грубим, “гавкаючим”, на третій день з`явилось утруднене дихання, на четвертий – голос став беззвучним.

При госпіталізації в стаціонар стан дитини тяжкий, t 37,3⁰С. Дихає відкритим ротом, неспокійна. Дихання шумне, інспіраторна задишка. ЧД – 52 за 1 хв. В акті дихання приймають участь допоміжні м`язи, ціаноз носогубного трикутника. Шкіра бліда, акроціаноз. В легенях – дихання жорстке, провідні вологі хрипи з обоз сторін. Тони серця ритмічні, ослаблені, ЧСС-148 за 1 хв. При огляді ротоглотки – застійна гіперемія слизової оболонки, нашарувань на мигдаликах немає.

Із анамнезу відомо, що дитина не щеплена.

1. Сформулюйте попередній діагноз.

2. Призначте обстеження та лікування.

3. Складіть план протиепідемічних заходів в осередку інфекції.

Еталон відповіді 12:

1. Ларингеальна дифтерія, типова, тяжка форма (дифтерійний

ларинготрахеїт), стенотична стадія, стеноз ІІ ст.

2. План обстеження:

Загальноклінічні методи обстеження:

- Загальний аналіз крові з лейкоцитарною формулою;

- Загальний аналіз сечі;

Коагулограма.

Бактеріологічні методи дослідження:

- Бактеріоскопія мазків із ротогорла та носових ходів на BL (дифтерійну паличку);

- Бактеріологічний посів слизу з ротогорла та носу на BL (дифтерійну паличку) триразово;

- Бактеріологічний посів слизу з ротогорла та носу на патогенну флору.

Серологічні методи дослідження:

- РПГА крові з дифтерійним діагностикумом (виявлення титру антитоксичних антитіл у сироватці крові);

- РНА з комерційним дифтерійним антигеном – виявлення дифтерійного токсину у сироватці крові;

- РПГА з еритроцитарним діагностикумом – виявлення рівню дифтерійного токсину в сироватці крові.

Інструментальні методи дослідження:

- ЕКГ- дослідження у динаміці хвороби.

- Ларингоскопія пряма та непряма

Огляд отоларингологом, кардіологом, неврологом в динаміці.

Лікування:

1. Лікування проводиться у відділенні реанімації інфекційного

стаціонару.

2. Проведення інтубації трахеї і переведення хворого на ШВЛ.

3. Етіотропнаа терапія – введення ПДС в курсовій дозі 60-80 тис. МО.

4. Антибактеріальна терапія – цефатоксим 50-70 мг/кг/добу.

4. Дезінтоксикаційна терапія глюкозо-сольовими та колоїдними

розчинами, глюкокортикостероїди, протинабрякова терапія,

інгібитори протеолізу, дезагреганти, допамін.

3. Протиепідемічні заходи в осередку інфекції:

1. Карантин на 7 днів.

2. Щоденний огляд контактних, термометрія, огляд ротогорла.

3. Поточна дезінфекція в осередку.

4. Взяття мазків з ротогорла та носових ходів одноразово контактним.

5. Огляд ЛОР-спеціаліста.

6. Профілактична санація контактних еритроміцином

протягом 7 днів.

ЗАДАЧА 13.

Дитина 7 років 10 днів тому перенесла “ангіну”, за медичною допомогою не зверталась, її лікували батьки домашніми засобами. Щеплення проти дифтерії – з порушенням графіку вакцинації.

Звернулася до лікаря зі скаргами на порушення голосу, попадання рідини в ніс, поперхування під час їжі, гугнявість голосу. При огляді ротоглотки: відсутня екскурсія м`якого піднебіння, нальотів немає. В серці прослуховуються екстрасистоли, систолічний шум, тахікардія.

1. Поставте попередній діагноз.

2. Призначте обстеження та лікування.

3. Визначте тактику дільничого лікаря відносно хворої дитини і контактних осіб.

Еталон відповіді 13:

1. Дифтерія мигдаликів, локалізована форма, ускладнений перебіг:

токсична полінейропатія (парез м`якого піднебіння), токсичний

міокардит.

2. План обстеження:

- Загальний аналіз крові з лейкоцитарною формулою;

- Загальний аналіз сечі;

Бактеріологічні методи дослідження:

- Бактеріоскопія мазків із ротогорла та носових ходів на BL (дифтерійну паличку);

- Бактеріологічний посів слизу з ротогорла та носу на BL (дифтерійну паличку) триразово;

- Бактеріологічний посів слизу з ротогорла та носу на патогенну флору.

Серологічні методи дослідження:

- РПГА крові з дифтерійним діагностикумом (виявлення титру антитоксичних антитіл у сироватці крові);

- РНА з комерційним дифтерійним антигеном – виявлення дифтерійного токсину у сироватці крові;

- РПГА з еритроцитарним діагностикумом – виявлення рівню дифтерійного токсину в сироватці крові.

Інструментальні методи дослідження:

- ЕКГ- дослідження.

Огляд отоларингологом, кардіологом, неврологом.

Лікування:

1. Госпіталізація в інфекційне відділення.

2. Антибактеріальна терапія – макроліди.

3. Глюкокортикоїди –1-2 мг/кг/добу по преднізолону.

4. Нестероїдні протизапальні препарати (німесулід, діклофенак).

5. В/в терапія – глюкозо-сольові розчини, мілдронат, ККС, АТФ,

вітамін С.

6. Вітаміни групи В.

7. Місцева санація ротогорла.

3. Протиепідемічні заходи в осередку інфекції:

1. Ізоляція хворого на період бактеріовиділення.

2. Карантин на контактних на 7 днів.

3. Щоденний огляд контактних, термометрія, огляд ротогорла.

4. Поточна дезінфекція в осередку.

5. Взяття мазків з ротогорла та носових ходів одноразово контактним.

6. Огляд ЛОР-спеціаліста.

7. Профілактична санація контактних еритроміцином протягом 7 днів.

ЗАДАЧА 14.

При огляді хворого 12 років на 2 –й день хвороби лікар встановив діагноз “фолікулярна ангіна”. В той же день взято мазок із зіву та носу на дифтерійну паличку, через 3 дні повідомлено, що в мазку із зіву виділена дифтерійна паличка токсигенна. Дитина щеплена проти дифтерії за Національним календарем вакцинації.

При повторному огляді на 5 день хвороби, у дитини нальотів на мигдаликах немає, температура нормальна, загальний стан задовільний, симптоми інтоксикації відсутні.

1. Сформулюйте клінічний діагноз.

2. Призначте обстеження хворому.

3. Принципи лікування хворого.

4. Протиепідемічні заходи в осередку інфекції.

Еталон відповіді 14:

1. Дифтерія мигдаликів локалізована острівцева форма, легкого ступеню тяжкості.

2. План обстеження:

Загальноклінічні методи обстеження:

- Загальний аналіз крові з лейкоцитарною формулою;

- Загальний аналіз сечі;

Бактеріологічні методи дослідження:

- Бактеріоскопія мазків із ротогорла та носових ходів на BL (дифтерійну паличку);

- Бактеріологічний посів слизу з ротогорла та носу на BL (дифтерійну паличку) триразово;

- Бактеріологічний посів слизу з ротогорла та носу на патогенну флору.

Серологічні методи дослідження:

- РПГА крові з дифтерійним діагностикумом (виявлення титру антитоксичних антитіл у сироватці крові);

- РНА з комерційним дифтерійним антигеном – виявлення дифтерійного токсину у сироватці крові;

- РПГА з еритроцитарним діагностикумом – виявлення рівню дифтерійного токсину в сироватці крові.

Інструментальні методи дослідження:

- ЕКГ- дослідження у динаміці хвороби.

Огляд отоларингологом, кардіологом, неврологом.

3. Принципи лікування хворого:

- Госпіталізація хворої дитини до боксованого відділення інфекційного стаціонару.

- Дієтотерапія.

- Антибактеріальна терапія (еритроміцин, рифампіцин, напівсинтетичні антибіотики пеніцилінового ряду).

- Десенсибілізуюча терапія (антигістамінні препарати).

- На даний момент, враховуючи 5-день захворювання, відсутність інтоксикаційного синдрому, місцевих змін на мигдаликах – показань для специфічної терапії ПДС немає.

4. План протиепідемічних заходів в осередку інфекції:

- Виявлення та ізоляція хворих.

- Карантин на контактних на 7 днів.

- Бактеріологічне обстеження контактних: взяття мазків із ротогорла та носових ходів на BL (дифтерійну паличку)- 2 рази з інтервалом 1 день.

- Профілактична санація контактних: еритроміцин в терапевтичній дозі протягом 7 днів.

- Огляд контактних осіб протягом 7 днів: щоденна термометрія, огляд ротогорла (мигділиків), скарги хворого.

- Поточна дезінфекція.

ЗАДАЧА 15.

Дитина 18 міс. захворіла з підвищення температури тіла до 37,8⁰С, «гавкаючого» кашлю, сиплого голосу. Має лише 1 щеплення АКДП-вакциною у віці 3 міс. На 2-й день хвороби з`явилася задишка, на 3-й день зник голос – розвинулася афонія. Мати дитини хворіє “ангіною”.

Мати з дитиною доставлена в дитяче відділення. При огляді температура 37,4⁰С, стан тяжкий. Шумне, чутне на відстані дихання в спокої. Максимальне втягнення всіх податливих місць грудної клітини. Різке збудження, неспокій. Акроціаноз, ціаноз обличчя. Тахікардія 180 уд. за хв., випадіння пульсу під час вдиху. Спутана свідомість, дихання 66 за хв.

1. Поставте попередній діагноз.

2. Призначте обстеження хворій дитині.

3. Принципи лікування хворого.

Еталон відповіді15:

1. Ларингеальна дифтерія: стенотична стадія, декомпенсований стеноз, тяжка форма.

2. План обстеження хворого:

Загальноклінічні методи обстеження:

- Загальний аналіз крові з лейкоцитарною формулою;

- Загальний аналіз сечі;

- Аналіз калу на яйця гельмінтів;

Бактеріологічні методи дослідження:

- Бактеріологічний посів слизу з ротогорла та носу на BL (дифтерійну паличку) триразово;

- Бактеріологічний посів слизу з ротогорла та носу на патогенну флору.

Серологічні методи дослідження:

- РПГА крові з дифтерійним діагностикумом (виявлення титру антитоксичних антитіл у сироватці крові);

- РНА з комерційним дифтерійним антигеном – виявлення дифтерійного токсину у сироватці крові;

- РПГА з еритроцитарним діагностикумом – виявлення рівню дифтерійного токсину в сироватці крові.

Інструментальні методи дослідження:

- Ларингоскопія пряма та непряма;

- ЕКГ- дослідження у динаміці хвороби.

Огляд отоларингологом, кардіологом, неврологом.

3. Принципи лікування хворого:

- Госпіталізація хворої дитини до реанімаційного відділення інфекційного стаціонару;

- Етіотропне лікування – введення ПДС у сумарній дозі 60-80 тис. МО ПДС внутрішньом`язово;

- Антибактеріальна терапія (напівсинтетичні антибіотики пеніцилінового ряду, цефалоспоринового ряду);

- Дезінтоксикаційна внутрішньовенна терапія глюкозо-сольовими розчинами та колоїдами;

- Глюкокортикостероїди (1-2 мг/кг/доб за преднізолоном);

- Патогенетична терапія: бронхолітики, спазмолітики, сечогінні препарати;

- Оксигенотерапія;

- Відволікаюча терапія;

- Седативна терапія;

- Десенсибілізуюча терапія (антигістамінні препарати);

- Дієтотерапія;

- Забезпечення штучних дихальних шляхів (інтубація трахеї, трахеотомія у випадку неможливості провести в трахею інтубаційну трубку).

ЗАДАЧА 16.

Дитина 5 років, захворіла 4 доби тому з появи закладеності носу, підвищення температури до 38⁰С, затрудненого носового дихання, болі в горлі.

При огляді лікарем: температура 38,5⁰С, обличчя одутле, повіки пастозні, дитина дихає напіввідкритим ротом. Значно збільшені передньо- і задньошийні лімфатичні вузли, при пальпації вони щільні, множинні, безболісні, менше збільшені пахові і пахвинні лімфовузли. Слизова оболонка зіву гіперемійована, набрякла, на мигдаликах – білі рихлі нальоти гнійного характеру, розміщенні у вигляді острівків невеликих розмірів, легко знімаються шпателем, повепхня слизової оболонки після зняття нальотів не кровоточить. В легенях і серці – без особливостей, живіт м`який, печінка виступає з-під реберного краю на 3 см, селезінка – на 1,5 см.

1. Сформулюйте клінічний діагноз.

2. Призначте обстеження хворій дитині.

3. Принципи лікування хворого.

Еталон відповіді 16:

1. Інфекційний мононуклеоз типова середньотяжка форма.

2. План обстеження:

Загальноклінічні методи обстеження:

- Загальний аналіз крові з лейкоцитарною формулою;

- Загальний аналіз сечі;

- Аналіз калу на яйця гельмінтів;

- Заскріб на ентеробіоз.

Бактеріологічні методи дослідження:

- Бактеріологічний посів слизу з ротогорла та носу на дифтерійну паличку;

- Бактеріологічний посів слизу з ротогорла та носу на патогенну флору.

Серологічні методи дослідження:

- Виявлення анти VCA Ig M, анти EA Ig M;

- Виявлення гетерофільних антитіл у сироватці крові;

- Виявлення нуклеїнової кислоти EBV методом ПЛР (у крові, слині, лімфатичній тканині).

3. Принципи лікування хворого:

- Режим;

- Дієтотерапія;

- Десенсибілізуюча терапія;

- Симптоматична терапія (жарознижуючі, судиннозвужуючі краплі в ніс);

- Антибактервальна терапія при приєднані вторинної бактеріальної флори.

ЗАДАЧА 17.

Хворий 5 років доставлений з дитячого будинку, де відмічались випадки гнійного назофарингіту. Захворів вночі, коли з`явилася повторна блювота, піднялася температура до 39,5⁰ С, з`явився різкий головний біль.

При огляді лікарем: стан дуже тяжкий. Стогне. Шкіра бліда. Тони серця приглушені. Живіт м’який. Виражена ригідність м’язів потилиці, симптом Керніга позитивний.

1. Поставте попередній діагноз.

2. Призначте обстеження та лікування.

3. Складіть план протиепідемічних заходів в осередку інфекції.

Еталон відповіді17:

1.Менінгіт (менінгококовий?).

2.Обстеження:

1.Загальний аналіз крові.

2.Дослідження ліквору.

3.Бактеріоскопія мазку крові, ліквору.

4.Бактеріологічне дослідження крові, ліквору та слизу з носогорла.

5.Латекс – аглютинація крові та ліквору.

Лікування на дошпитальному етапі:

1.Забезпечення венозного доступу.

2.Антибактеріальна терапія: левоміцетин сукцинат натрію 25 мг/кг (разова доза) в/в.

3.Глюкокортикоїди: 1-3 мг/кг по преднізолону.

4.Інфузійна терапія сольовими та колоїдними розчинами.

5.Антипіретики.

6.Фуросемід – 1-2 мг/кг в/в.

Лікування в стаціонарі:

1.Антибактеріальна терапія: бензилпеніцілін 300-500 тис. Од./кг/добу, введення кожні 4 години. Антибіотики резерву: цефтриаксон 100 мг/кг/добу, цефотаксим 200 мг/кг/добу. При наявності ІТШ – левоміцетин сукцинат натрію 100 мг/кг/добу.

2.Дезінтоксикаційна терапія глюкозо-сольовими розчинами під контролем ваги, діурезу.

3.Ацетазоламід (діакарб) + аспаркам. Доза підбирається в залежності від вираженості гіпертензійного синдрому.

4.Посиндромна терапія (гіпертензійний, гіпертермічний).

5.У періоді реконвалесценції: ноотропні препарати, вітаміни групи В.

3.План протиепідемічних заходів в осередку інфекції:

1.Карантин на контактних на 10 днів.

2.Бактеріологічне обстеження контактних: мазки з носогорла на менінгокок дітям – 2 рази з інтервалом 3 дні, дорослим – 1 раз. Виявлених носіїв менінгокока ізолюють і лікують.

3.Контактним призначають рифампіцин на 2 дні у вікових дозах.

ЗАДАЧА 18.

Дитина 1 року 6 міс., захворіла гостро, коли підвищилася температура тіла до 39,4⁰ С, стала неспокійна. Ніч провела погано, була блювота 4 рази. Вранці на фоні високої температури з`явилися короткочасні судоми.

Із анамнезу відомо, що у старшої сестри при обстеженні з приводу контакту її із хворим на менінгококову інфекцію 2 дні тому був виділений менінгокок із носогорла.

При огляді лікарем: стан тяжкий, дитина сонлива. Свідомість загальмована. Відмічається гіперестезія. Різко позитивні симптоми Керніга, Брудзинського, ригідність м`язів потилиці. Шкірний покрив блідий. Тони серця приглушені, ЧСС – 140\хв. Частота дихання 40\хв, у легенях хрипів немає. Живіт м`який.

Аналіз крові: лейкоцити- 23х10⁹\л, Нb – 110 г\л, е-0, п-12, с-55, л-25, м-5, ШОЕ-45 мм\год.

Аналіз ліквору: каламутний, тиск-250 мм. Вод. Ст., плеоцитоз-15000\1мм³ (98% нейтрофілів), білок-2,2г\л.

1. Поставте клінічний діагноз.

2. Призначте обстеження для виділення збудника та лікування.

3. Складіть план протиепідемічних заходів у вогнищі інфекції.

Еталон відповіді 18:

1.Менінгококова інфекція, генералізована форма: гнійний менінгіт, набряк головного мозку.

2. Обстеження:

1.Бактеріоскопія мазку крові, ліквору.

2.Бактеріологічне дослідження крові, ліквору та слизу з носогорла.

3.Латекс – аглютинація крові та ліквору.

Лікування на дошпитальному етапі:

1.Забезпечення венозного доступу.

2.Антибактеріальна терапія: левоміцетин сукцинат натрію 25 мг/кг (разова доза) в/в.

3.Глюкокортикоїди: 1-3 мг/кг по преднізолону.

4.Інфузійна терапія сольовими та колоїдними розчинами.

5.Антипіретики: анальгін 50% - 0,1 мл/ рік життя, піпольфен 2,5% - 0,1 мл/ рік життя.

6.Фуросемід – 1-2 мг/кг в/в.

7.Діазепам (седуксен) 0,5 мл.

Лікування в стаціонарі:

1.Антибактеріальна терапія:бензилпеніцілін 300-500 тис. Од./кг/добу, введення кожні 4 години. Антибіотики резерву: цефтриаксон 100 мг/кг/добу, цефотаксим 200 мг/кг/добу. При наявності ІТШ – левоміцетин сукцинат натрію 100 мг/кг/добу.

2.Дезінтоксикаційна терапія глюкозо-сольовими розчинами під контролем ваги, діурезу.

3.Ацетазоламід (діакарб) + аспаркам. Доза підбирається в залежності від вираженості гіпертензійного синдрому.

4.Посиндромна терапія (гіпертензійний, гіпертермічний, судомний).

5.У періоді реконвалесценції: ноотропні препарати, вітаміни групи В.

3.План протиепідемічних заходів в осередку інфекції:

1.Карантин на контактних на 10 днів.

3.Контактним призначають рифампіцин на 2 дні у вікових дозах.

ЗАДАЧА 19.

Дитина 2 років 6 міс. Захворіла о 18.30: піднялась температура до 39,2⁰С, стала неспокійною. Лікар швидкої медичної допомоги поставив діагноз ГРВІ, ввів внутрішньом’язово анальгін із дімедролом. Температура знизилась до 38,5⁰С, але стан дитини не покращився. Через декілька годин з`явився висип на ногах, сідницях.

При повторному огляді лікарем швидкої медичної допомоги виявлено: температура 36,7 град. С, стан дитини тяжкий, кінцівки холодні, акроціаноз. На стегнах, гомілках, сідницях відмічаються різної форми геморагічні елементи висипу, несиметричні, неправильної форми, не зникають при натискуванні, діаметром 2-10 мм. Артеріальний тиск – 50/20 мм рт.ст. Тони серця послаблені, ЧСС – 180/1 хв. Олігоурія. Менінгеальних симптомів немає.

1. Поставте клінічний діагноз.

2. Призначте обстеження та лікування.

3. Складіть план протиепідемічних заходів в осередку інфекції.

Еталон відповіді 19:

1.Менінгококова інфекція, генералізована форма: менінгококцемія, ІТШ II ст..

2.Обстеження:

1.Загальний аналіз крові.

2. Загальний аналіз сечі.

3.Бактеріоскопія мазка крові – „товста крапля”.

4.Бактеріологічне дослідження крові та слизу з носогорла на менінгокок.

5.Латекс-аглютинація крові.

6.Коагулограма.

Лікування на дошпитальному етапі:

1.Забезпечення венозного доступу.

2.Антибактеріальна терапія: левоміцетин сукцинат натрію 25 мг/кг (разова доза ) в/в.

3.Глюкокортикоїди: 10 мг/кг по преднізолону в/в.

4.Інфузійна терапія сольовими розчинами або реополіглюкіном для стабілізації ОЦК.

5.Інотропи (допамин) 5-25 мкг/кг/хв. в/в для підтримки гемодинаміки.

Лікування в стаціонарі:

1.Госпіталізація у відділення інтенсивної терапії та реанімації інфекційного стаціонару.

2.Антибактеріальна терапія: при наявності ІТШ препарат вибору – левоміцетин сукцинат натрію в дозі 100 мг/кг/добу, при виведенні хворого з ІТШ призначають пеніцилін – 200 мг/кг/добу або цефалоспорини III генерації (цефотаксим 100-200 мг/кг/добу або цефтриаксон 100 мг/кг/добу).

3.Дезінтоксикаційна терапія глюкозо-сольовими розчинами.

4.Посиндромна терапія (ІТШ, ДВЗ-синдром).

3.План протиепідемічних заходів в осередку інфекції:

1.Карантин на контактних на 10 днів.

3.Контактним призначають рифампіцин на 2 дні у вікових дозах.

ЗАДАЧА 20.

Дитина 5 міс. Захворіла гостро: з`явилася блювота, неспокій, температура 39⁰С. Оглянута лікарем через 8 годин від початку захворювання. Дитина у тяжкому стані, збуджена, відмічається тремор рук. Шкіра бліда, кінцівки холодні. На нижніх кінцівках, сідницях та животі рясний плямисто-папульозний висип та поодинокі геморагічні елементи від 1 до 3 мм в діаметрі, несиметричні, неправильної форми, які за час огляду “підсипали”. Тони серця послаблені, тахікардія, ЧСС – 180 за 1 хв., АТ – 90/50 мм рт.ст. В легенях – везикулярне дихання. Відмічається гіперестезія. Дитина закидає голову, велике тім`ячко вибухає. Позитивний синдром Лесажа.

1. Сформулюйте клінічний діагноз.

2. Призначте обстеження та лікування.

3. Складіть план протиепідемічних заходів в осередку інфекції.

Еталон відповіді 20:

1.Менінгококова інфекція, генералізована форма: менінгококцемія, ІТШ I ст., менінгіт?

2.Обстеження:

1.Загальний аналіз крові.

2.Дослідження ліквору.

3.Бактеріоскопія мазка крові – „товста крапля” та ліквору.

4.Бактеріологічне дослідження крові, слизу з носогорла та ліквору.

4.Латекс-аглютинація крові та ліквору.

5.Коагулограма.

Лікування на дошпитальному етапі:

1.Забезпечення венозного доступу.

2.Антибактеріальна терапія: левоміцетин сукцинат натрію 25 мг/кг (разова доза ) в/в.

3.Глюкокортикоїди: 5 мг/кг по преднізолону в/в.

4.Інфузійна терапія сольовими розчинами або реополіглюкіном для стабілізації ОЦК.

5.Фуросемід 1-2 мг/кг.

Лікування в стаціонарі:

1.Госпіталізація у відділення інтенсивної терапії та реанімації інфекційного стаціонару.

2.Антибактеріальна терапія: при наявності ІТШ препарат вибору – левоміцетин сукцинат натрію в дозі 100 мг/кг/добу, при виведенні хворого з ІТШ призначають пеніцилін – 300-500 тис.од./кг/добу або цефалоспорини III генерації (цефотаксим 100-200 мг/кг/добу або цефтриаксон 100 мг/кг/добу).

3.Дезінтоксикаційна терапія глюкозо-сольовими розчинами під контролем ваги, діурезу.

4.Посиндромна терапія (ІТШ, ДВЗ-синдром, гіпертензійний синдром).

3.План протиепідемічних заходів в осередку інфекції:

1.Карантин на контактних на 10 днів.

3.Контактним призначають рифампіцин на 2 дні у вікових дозах.

ЗАДАЧА 21.

Хлопчик 2 років, захворів гостро: температура 39,5⁰ град. С, головний біль, біль у м`язах та суглобах, одноразова блювота, сухий нечастий кашель, закладеність носу.

При огляді: дитина млява, бліда, слизова оболонка зіву гіперемійована, зернистість задньої стінки глотки.

У першу добу захворювання вночі дитина почала задихатися, з`явився грубий “гавкаючий” кашель, сиплий голос, задишка інспіраторного характеру з участю допоміжної мускулатури, в легенях – жорстке дихання. Тони серця звучні, тахікардія. Живіт м’який, не болючий.

1.Сформулюйте попередній діагноз.

2. Призначте обстеження.

4.Принципи лікування хворого.

Еталон відповіді 21:

1. Гостра респіраторна вірусна інфекція, гострий стенозуючий

ларинготрахеїт, стеноз ІІ ступеню.

2. План обстеження:

-Загальний аналіз крові.

-Загальний аналіз сечі.

-Виявлення антигену вірусу у змиві з носоглотки за допомогою реакції імунофлюоресценції.

-Виявлення антитіл до вірусу за допомогою реакції зв`язування комплементу та реакції гальмування гемаглютинації. Використовують метод парних сироваток, коли враховується наростання титру антитіл в 4 рази протягом 10-14 днів.

3. Принципи терапії:

1. Відволікаючі процедури: поставити гірчичники на литкові м`язи,

тепле лужне пиття, содові інгаляції.

2. Інгаляції з муколітичними препаратами.

3. Десенсибілізуючі препарати.

4. Спазмолітичні препарати.

5. Глюкокортикостероїди.

6. Седативні препарати.

7. Інгаляція 100% кисню.

ЗАДАЧА 22.

Дитина 3 років захворіла гостро з підвищення температури до 38,7⁰С, загальної слабкості, ломоти у всьому тілі, закладеності носа, перхотіння у горлі. На другий день хвороби температура підвищилась до 40⁰С, стан дитини погіршився, з`явився сильний головний біль, головокружіння, повторна блювота, марення, частий сухий кашель. Одноразово відмічалася носова кровотеча.

При госпіталізації в стаціонар стан тяжкий, дитина загальмована, млява. На шкірі обличчя – петехіальний висип. В зіві – гіперемія та зернистість задньої стінки глотки. В легенях жорстке дихання, хрипи не вислуховуються. Позитивний симптом Керніга.

При люмбальній пункції рідина витікала під тиском, прозора, аналіз ліквору без відхилень від норми.

1. Сформулюйте попередній діагноз.

2. Призначте обстеження.

3. Принципи терапії хворого.

Еталон відповіді 22:

1. Грип тяжка форма, ларинготрахеїт. Геморагічний синдром, синдром менінгізма.

2. План обстеження:

1. Загальний аналіз крові,

2. Загальний аналіз сечі,

3. Коагулограма,

4. Виявлення антигену вірусу у змиві з носоглотки за допомогою реакції імунолюоресценції,

5. Виявлення антитіл до вірусу за допомогою реакції зв`язування комплементу та реакції гальмування гемаглютинації. Використовують метод парних сироваток, коли враховується наростання титру антитіл в 4 рази протягом 10-14 днів. Лабораторне підтвердження грипу є бажаним але не обов`язковим у період епідемії.

3. Принципи терапії:

1. Базисна терапія:

-ліжковий режим до нормалізації температури,

-молочно-рослинна, збагачена вітамінами дієта,

-вживання великої кількості рідини, включаючи чай з лимоном,

малиною, лужні мінеральні води, соки, морси тощо,

2. Етіотропна терапія (противірусні препарати),

3. Патогенетична терапія:

-дезінтоксикаційна терапія,

-лікування синдрому менінгізму,

-лікування ларинготрахеїту.

4. Симптоматична терапія:

жарознижуючі препарати.

ЗАДАЧА 23.

Дитина 11 міс. Захворіла гостро з підвищення температури до 38,5⁰С, закладеності носа, одноразової блювоти, зниження апетиту, рідких випорожнень. Така симптоматика утримувалася протягом трьох днів. Потім дитина перестала ставати на ноги.

Народилася з масою 1900 г, не щеплена за віком.

Поступила в стаціонар у тяжкому стані. Пітливість стоп. Самостійно не сидить. Активні рухи в руках збережені, а в ногах відсутні. Тонус м`язів ніг різко знижений, сухожилкові рефлекси відсутні, чутливість не порушена.

Аналіз ліквору: без кольору, прозорий, плеоцитоз – 60^.10⁶/л (90%-лімфоцити, 10%- нейтрофіли), білок-0,34г/л.

1.Сформулюйте попередній діагноз.

2.Призначте обстеження для підтвердження діагнозу.

3.Принципи лікування.

Еталон відповіді 23:

1.Гострий поліомієліт, паралітична спинальна форма.

2.План обстеження:

1. Загальний аналіз крові,

2. Загальний аналіз сечі,

3. Вірусологічне дослідження (аналіз калу, ліквору, змивів із носоглотки на ентеровіруси),

-ПЛР калу, ліквору, змивів із носоглотки (РНК вірусу).

4. Серологічні дослідження:

-РН, РЗК (титр специфічних антитіл в крові та лікворі)- наростання титру специфічних антитіл в динамиці захворювання у 4 рази і більше,

-ІФА (виявлення антигену поліовірусу у фекаліях та лікворі).

2. Принципи терапії:

1. Режим – суворо ліжковий. Ранній та правильно організований профілактичний ортопедичний режим,

2. Етіотропна терапія (противірусні препарати),

3. Патогенетична терапія:

-дегідратаційні препарати (осмодіуретики, салуретики),

-протизапальні препарати (нестероїдні протизапальні засоби,

глюкокортикостероїди).

3. Симптоматична терапія.

ЗАДАЧА 24.

Дитина 2-х років захворіла гостро: з підвищення температури до 37,8⁰С, яка утримувалася 3 дні, нездужання, слизових виділень з носу, рідких випорожнень. Потім дитина перестала ставати на ліву ногу.

При огляді відмічено зниження тонусу м`язів лівої гомілки та сухожилкових рефлексів з лівої ноги. Чутливість збережена.

Поступово стан дитини покращився. Повне відновлення функції лівої ноги наступило на 35 день від початку захворювання.

1.Поставте попередній діагноз.

2.Призначте лабораторне обстеження.

3.Принципи лікування.

Еталон відповіді 24:

1. Ентеровірусна інфекція.

2. План обстеження:

1. Загальний аналіз крові.

2. Загальний аналіз сечі.

3. Вірусологічне дослідження (аналіз калу, ліквору, змивів із носоглотки на ентеровіруси), ПЛР калу, ліквору, змивів із носоглотки (РНК вірусу).

4. Серологічні дослідження:

РН, РЗК (титр специфічних антитіл в крові, лікворі) – наростання

титру специфічних антитіл в динамиці захворювання у 4 рази і

більше;

ІФА (виявлення антигену поліовірусу у фекаліях та лікворі).

3. Принципи терапії:

1. Режим – суворо-ліжковий.

2. Етіотропна терапія (противірусні препарати).

3. Патогенетична терапія:

-дегідратаційні препарати (осмодіуретики, салуретики),

-протизапальні препарати (нестероїдні протизапальні засоби,

глюкокортикоїди).

4. Симптоматична терапія.

ЗАДАЧА 25.

У дитячому садку, який виїхав влітку на дачу, протягом 4 днів послідовно захворіло 17 дітей із групи в 30 осіб. У всіх дітей відмічався гострий початок, лихоманка 38-40⁰С, у деяких – головний біль, блювота.

При огляді у всіх дітей була гіперемія зіву, у 5 – водяниста діарея, у 3 – великоплямистий та папульозний висип на шкірі, у 3 – позитивний симптом Керніга та ригідність м`язів потилиці, у 2 – біль у м`язах, у 2 – герпангіна.

1.Яке захворювання слід запідозрити?

2.План обстеження хворих для підтвердження діагнозу.

3.Принципи лікування різних форм.

4. Протиепідемічні заходи.

Еталон відповіді 25:

1. Ентеровірусна інфекція.

2. План обстеження для підтвердження діагнозу:

-дослідження калу, змивів з ротоглотки, ліквору (при наявності

менінгіту) на ентеровіруси,

-серологічні дослідження – титр специфічних антитіл в крові (РЗК,

реакція нейтралізації) двічі з інтервалом 14 днів,

-люмбальна пункція при наявності менінгеальних симптомів.

3. Лікування:

Патогенетична та симптоматична терапія:

-при герпангіні – полоскання ротової порожнини розчином антисептика,

-при ентеровірусній діареї – оральна регідратація, дієта,

ентеросорбенти, ферменти,

-при екзантемі – антигістамінні препарати,

-при міалгії – нестероїдні протизапальні засоби,

-при серозному менінгіті – діуретики, в/в інфузійна терапія з метою

дезінтоксикації та дегідратації.

ЗАДАЧА 26

Хворий 3 міс. Захворів 3 дні тому, коли з`явилися рідкі випорожнення до 10 разів зеленого кольору зі слизом. Температура 39,0⁰С, блювота до 5 разів. В наступні дні стан хворого залишався без змін. До лікаря батьки не зверталися, лікували фуразолідоном.

При госпіталізації в стаціонар стан тяжкий. Млявий, адинамічний. Шкіра бліда, дрябла. Слизові сухі, гіперемійовані. Тургор тканин знижений. Тони серця послаблені, 166 в 1 хв. Виражені прояви периферичного спазму. Дихання в легенях жорстке, 48 в 1 хв. Збільшені печінка та селезінка. Маса за тиждень до госпіталізації 5500, при госпіталізації 5200.

1. Визначте ведучі синдроми захворювання.

2. Сформулюйте попередній діагноз.

3. Призначте обстеження та лікування.

Еталон відповіді 26:

1. Ведучі синдроми: гастроентероколіт, токсико-ексикоз.

2. Гостра кишкова інфекція - гастроентероколіт, тяжка форма, токсико-ексикоз ІІ ступеню (сальмонельоз?).

3. Обстеження:

-бактеріологічне дослідження калу,

-копрограма,

-загальний аналіз крові,

-біохімічне дослідження крові (електроліти, КЛС),

-загальний аналіз сечі.

Лікування (в стаціонарі):

-антибіотикотерапія парентерально – цефалоспорини ІІІ покоління,

-регідратаційна терапія оральна і парентеральна глюкозо-сольовими

розчинами,

-дієтотерапія,

-ферменти,

-ентеросорбенти,

-пробіотики.

ЗАДАЧА 27.

Дитина 6 років захворіла гостро, підвищилась температура до 38,9⁰С, відмічалась 2-разова блювота, біль в животі. Випорожнення рідкі із слизом та прожилками крові, малими порціями, 10 разів на добу. При дефекації спостерігаються тенезми.

При огляді: загальний стан середньої тяжкості, в свідомості, температура – 39,5⁰С. Шкіряні покрови бліді, язик обкладений сірим нальотом. В легенях везикулярне дихання. Тони серця дещо приглушені, ритмічні. Пульс 110\хв., ритмічний. Живіт м`який, запалий, печінка і селезінка не збільшені. Сигмоподібна кишка ущільнена при пальпації, чутлива.

1.Виділіть основні клінічні синдроми.

2.Сформулюйте діагноз.

3.Призначте обстеження та лікування.

Еталон відповіді 27:

1. Ведучі синдроми: інтоксикаційний, колітичний.

2. Гостра кишкова інфекція (шигельоз?) - коліт, середньотяжка форма.

3. Обстеження:

-бактеріологічне дослідження калу,

-копрограма,

-загальний аналіз аналіз крові,

-загальний аналіз сечі,

-при відсутності позитивних результатів бактеріологічних досліджень

РПГА з дизентерійним діагностикумом.

Лікування:

-антибактеріальна терапія (препарати нітрофуранового ряду),

-регідратаційна терапія глюкозо-сольовими розчинами до 1л. На добу,

-ентеросорбенти,

-ферменти,

-пробіотики,

-дієтотеарпія,

-для репарації слизової киечшника – ректальні свічки з обліпиховим

маслом.

ЗАДАЧА 28.

Дитина 3 років захворіла гостро з підвищення температури до 39,4⁰С, скаржилася на головний біль, була одноразова блювота. Через годину з`явилися генералізовані тоніко-клонічні судоми.

В дитячому садку спостерігались випадки захворювання на кишкову інфекцію.

При госпіталізації в стаціонар стан тяжкий, сопор, Т 39⁰С, пульс-140 в 1 хв., частота дихання – 48 за 1 хв. Шкіра бліда, язик обкладений білим нальотом, салівація знижена. В легенях дихання жорстке, хрипів немає, А\Т - 90\60 мм рт. ст. Живіт втягнутий, м`який, болючість при пальпації в лівій здухвинній ділянці. Позитивний симптом Керніга, Брудзинського (верхній). Зіниці помірно розширені. Через 6 годин від початку захворювання відмічені випорожнення – малокалові зі слизом та домішками крові.

1.Виділіть ведучі синдроми захворювання.

2.Сформулюйте попередній діагноз.

3.Призначте обстеження та лікування.

Еталон відповіді 28:

1. Ведучі синдроми: нейротоксикоз, колітичний.

2. Гостра кишкова інфекція (шигельоз?), дистальний коліт, тяжка форма. Нейротоксикоз.

3. Обстеження:

-бактеріологічне дослідження калу,

-копрограма,

-загальний аналіз крові,

-загальний аналіз сечі,

-з 7-го дня – РПГА з дизентерійним діагностикумом при відсутності

позитивних результатів бактеріологічних досліджень.

Лікування (в стаціонарі):

-антибіотикотерапія – цефалоспорини ІІІ покоління парентерально-

7 днів,

-дезінтоксикаційна терапія – в/в введення колоїдних розчинів,

-регідратаційна терапія (салуретики, осмодіуретики),

-дієтотерапія,

-ентеросорбенти,

-ферменти,

-пробіотики,

-для репарації слизової оболонки товстої кишки – ректальні свічки з

маслом обліпихи.

ЗАДАЧА 29.

Дитина 5 міс., захворіла гостро з підвищення температури до 38,4⁰С, блювоти, частих водянистих випорожнень. Стан дитини при госпіталізації в стаціонар на четвертий день від початку захворювання вкрай тяжкий. Втрата маси – 10% протягом 3-х днів. Т 35,8⁰С, пульс – 182 / 1 хв. Сопор. Крик монотоний, слабкий. Голос сиплий. Шкіра блідо-сірого кольору з вираженим “мармуровим малюнком”. Кінцівки холодні. Риси обличчя загострені. Очні яблука глибоко розташовані в орбітах. Велике тім`ячко втягнуте. Слизові оболонки ротової порожнини сухі. Язик сухий, обкладений сірим нальотом. В легенях – жорстке дихання, тони серця глухі, ритмічні. Метеоризм. Випорожнення рясні, часті, бризжучі, оранжового кольору. Олігурія. Маса 6 кг.

В крові: K-2,0 млмоль\л, Na-120млмоль\л. Копрограма: нейральний жир- невелика кількість, слиз- невелика кількість, лейкоцити- 7-8 в п\з.

1. Сформулюйте клінічний діагноз.

2. Призначте план обстеження.

3. Принципи терапії.

Еталон відповіді 29:

1. Гостра кишкова інфекція, гастроентерит (ентеропатогенний ешеріхіоз?), тяжка форма, токсико-ексикоз ІІ ст.

2. План обстеження:

- бактеріологічне дослідження калу,

- копрограма,

- загальний аналіз крові,

- загальний аналіз сечі.

3.Терапія:

1. Антибіотикотерапія – цефалоспоріни ІІ покоління.

2. Регідратаційна терапія в загальному об`ємі 200 мл/кг маси на добу

(6х200=1200 мл),

-оральна регідратація –глюкозо-сольові розчини,

-парентеральна регідратація-розчини глюкози та сольові розчини

у співвідношенні 1:1.

3. Ентеросорбенти.

4. Ферменти.

5. Пробіотики.

ЗАДАЧА 30.

Дитина 7 міс., захворіла взимку гостро з підвищення температури до 39,0⁰С, блювоти, рідких випорожнень, незначні катаральні явища.

Госпіталізована на другий день хвороби. Стан тяжкий. Випорожнення безкалові, водянисті, жовтого кольору, кожну годину. Дитина млява, адинамічна. Шкіра, слизові оболонки сухі, язик обкладений білим нальотом, тургор тканин знижений. Велике тім`ячко злегка западає. Голос послаблений. Тони серця приглушені, помірна тахікардія. Живіт здутий, печінка збільшена. Діурез знижений. Маса дитини при госпіталізації 6 кг 500 г. Напередодні захворювання маса була 7 кг.

Проведені бактеріологічні дослідження випорожнень негативні.

1.Сформулюйте клінічний діагноз.

2.План обстеження.

3.Принципи лікування.

Еталон відповіді 30:

1.Гостра кишкова інфекція (ротавірусний гастроентерит?), тяжка форма, токсико-ексикоз ІІ

ст.

2. План обстеження:

-Виявлення ротавіруса у фекаліях за допомогою електронної

мікроскопії,

-Виявлення ротавірусного антигена методом ІФА,

-Виявлення специфічних антитіл в крові хворих-РН та РТГА-

діагностичний титр 1:16.

3. Лікування:

- Регідратаційна терапія глюкозо-сольовими розчинами – загальний об`єм 200 мл/кг за добу (200х7000=1400мл за добу)-оральна та парентеральна.

- Ентеросорбенти.

- Пробіотики.

- Антибіотикотерапія.

- Ферментні препарати.

ЗАДАЧА 31.

Дівчинка 7 років захворіла гостро через 2 години після того, як з`їла тістечко, яке купила напередодні. З`явилася нудота, багаторазова блювота, болі в животі, рідкі випорожнення. Водночас захворіли ще дві сестри, які теж вживали тістечка. При огляді стан дівчинки середньої тяжкості, бліда, млява, температура тіла 37,4⁰С, декілька разів була блювота, живіт м`який, болючість по всьому животу, урчання. Випорожнення рідкі, водянисті, коричневого кольору. Тони серця приглушені.

1.Сформулюйте попередній діагноз.

2.Призначте обстеження.

3.Призначте лікування.

Еталон відповіді 31:

1. Гостра кишкова інфекція, гастроентерит (стафілококової етіології?),

середньої тяжкості.

2. Обстеження:

-Загальний аналіз крові,

-Загальний аналіз сечі,

-Копрограма,

-Бак. посів калу, блювотних мас, промивних вод шлунку, залишків їжі.

3. Лікування:

1. Промивання шлунку, кишечника.

2. Ентеросорбенти.

3. Оральна регідратація – глюкозо-сольові розчини.

4. Ферментні препарати.

5. Пробіотики.

ЗАДАЧА 32.

Хворий 1 міс. Захворів три дні тому, коли підвищилася температура до 39⁰С, з`явилася блювота, рідкі випорожнення зі слизом до 10 разів на добу. До лікаря не звертались, лікувались фуразолідоном.

При госпіталізації в стаціонар стан тяжкий. Млявий, адинамічний. Шкіра бліда, дрябла. Слизові сухі, тургор тканин знижений. Тони серця послаблені, 166 в 1 хв. Виражені прояви периферійного спазму. Дихання в легенях жорстке, 48 в 1 хв. Маса до захворювання – 4500 г, при госпіталізації – 4200 г.

Годується грудним молоком, у матері явища маститу протягом тижня.

1.Сформулюйте клінічний діагноз.

2. Призначте обстеження.

3.Принципи лікування.

Еталон відповіді 32:

1. Гостра кишкова інфекція, (стафілококовий гастроентероколіт?), тяжка

форма.

2. Обстеження:

-Загальний аналіз крові.

-Загальний аналіз сечі.

-Копрограма.

-Бак. посів калу.

-Посів грудного молока матері.

3. Лікування:

-Антибіотикотерапія.

-Стафілококовий імуноглобулін.

-Регідратаційна терапія – загальний об`єм – 200мл/кг маси за добу

(200х4200=840мл за добу) – оральна і парентеральна регідратація

глюкозо-сольовими розчинами.

-Ентеросорбенти.

-Пробіотики.

ЗАДАЧА 33.

Дитина 5 років, захворіла гостро. Підвищилась температура до 38⁰С, з`явився біль в животі, нудота, млявість, знижений апетит. Через 3 дні температура нормалізувалася, але виявили потемніння сечі і знебарвлення калу. Ще через 2 дні з`явилася жовтяниця шкіри та склер.

В дитячому садку, який відвідувала дитина, спостерігалися випадки вірусного гепатиту.

Об`єктивно: жовтяниця шкіри та склер. Серце і легені без змін. Живіт м`який, печінка виступає на 3 см. З-під краю ребра, ущільнена, болюча при пальпації.

1.Поставте попередній діагноз.

2.Призначте обстеження.

3.Принципи лікування.

4.Протиепідемічні заходи.

Еталон відповіді 33:

1. Вірусний гепатит А, середньої тяжкості.

2. Обстеження:

-Загальний аналіз крові.

-Загальний аналіз сечі.

-Білірубін та його фракції.

-АлАТ, АсАТ, тимолова проба.

-Протромбіновий індекс.

-Анти ВГА Ig M.

3.Лікування:

1. Ліжковий режим.

2. Дієта – стіл 5.

3. Пероральна дезінтоксикаційна терапія 50 мл/кг (розчин 5% глюкози,

столова негазована вода).

4. Ентеросгель по 1 дес. ложці 3 рази на добу.

4. Протиепідемічні заходи:

Карантин на 35 днів з моменту ізоляції хворого, обстеження контактних кожні 2 тижні (АлАТ, Анти ВГА IgM), проводиться поточна та заключна дезінфекція, всім контактним вводиться нормальний імуноглобулін.

ЗАДАЧА 34.

Дитина 4 років, захворіла гостро з підвищення Т до 38⁰С, млявості, зниження апетиту, 2-разової блювоти, болю в животі. Звернулись до лікаря на 3-й день. При обстеженні шкіра та склери звичайного кольору, чисті, слизові оболонки ротоглотки рожеві. Тони серця звучні, ритмічні. В легенях – везикулярне дихання. Живіт м`який, болючий в правому підребер`ї, печінка на 3см. Виступає з-під краю підребер`я, ущільнена, болюча, селезінка не пальпується. Випорожнення та сеча звичайного кольору.

При обстеженні: білірубін крові : загальний – 15,1 мкмоль\л, прямий – не виявлений, непрямий – 15,1 мкмоль\л, АлАт – 3,2 млмоль\л^.год. В сечі жовчних пігментів не виявлено, уробілін вище норми.

1.Поставте попередній діагноз.

2.Призначте додаткове обстеження для з’ясування етіологічного чинника

захворювання.

3.Призначте лікування.

4.План протиепідемічних заходів у вогнищі інфекції.

Еталон відповіді 34:

1. Вірусний гепатит А, середньої тяжкості, переджовтяничний період.

2. Додаткове обстеження: Анти ВГА Ig M.

3.Лікування:

1. Ліжковий режим,

2. Дієта – стіл 5,

3. Пероральна дезінтоксикаційна терапія 50мл\кг (розчин 5% глюкози,

столова негазована вода),

4. Ентеросгель по 1 дес. Ложці 3 рази на добу.

4. Протиепідемічні заходи:

Карантин на 35 днів з моменту ізоляції хворого, обстеження контактних

кожні 2 тижні (АлАТ, Анти ВГА IgM), проводиться поточна та заключна дезінфекція, всім контактним вводиться нормальний імуноглобулін.

ЗАДАЧА 35.

Дитина 5 років була в контакті у дитячому садку з хворим на вірусний гепатит. Почувала себе добре. При огляді лікарем, як контактної, у неї виявлено збільшення печінки на 2 см. Нижче правого краю ребера, печінка ущільнена, дещо болюча при пальпації. Шкіра, склери, сеча та випорожнення звичайного кольору.

Була обстежена: білірубін крові загальний – 10,2 мкмоль\л, прямий – не виявлено, непрямий – 10,2 мкмоль\л, АлАТ – 3,2 млмоль\л^.год.

1.Поставте попередній діагноз.

2.Призначте додаткове обстеження для з’ясування етіологічного чинника

захворювання.

3.Призначте лікування.

Еталон відповіді 35:

1. Вірусний гепатит (А?), безжовтянична легка форма.

2. Додаткове обстеження: Анти ВГА IgM, HbsAg.

3. Лікування:

1. Напівліжковий режим.

2. Дієта – стіл 5.

АДАЧА 36.

Дитина 3 міс. захворіла з неспокою, зригувань після їжі, іноді скрикування. В наступні 2 дні відмічалось порушення сну, блювота. Оглянута лікарем, який запідозрив отит. Але наступного дня помічено, що на пелюшках від сечі залишаються темні плями, випорожнення знебарвилися. Наступного дня стан різко погіршав: з’явилось жовтяничне забарвлення склер, шкіри, тремор верхніх кінцівок, різке збудження, яке змінювалося періодичною відсутністю свідомості, адинамія, сонливість, блювота “кавовою гущею”, геморагічні елементи висипу на шкірі, кровотеча з місць ін`єкцій, підвищилась температура тіла до 38,5 град. С, тахіпное. Шкіряні рефлекси (очеревинні) відсутні. Печінка збільшена до 4 см. Нижче краю ребра, селезінка на 2 см.

Білірубін сироватки крові: загальний – 180 мкмоль\л,

прямий- 100 мкмоль\л,

непрямий – 80 мкмоль\л,

АлАТ – 5,2 млмоль\л^.год.,

Протромбіновий індекс – 40%.

За час нагляду відмічена тенденція печінки до зменшення.

1. Встановіть діагноз з визначенням синдромів.

2. &nnbsp; Оцініть лабораторні показники, призначте додаткове обстеження.

3. Призначте лікування.

Еталон відповіді 36:

1. Вірусний гепатит (В?), фульмінантна форма. Гостра печінкова недостатність.

2.Підвищений загальний білірубін за рахунок прямого та непрямого, знижений

протромбіновий індекс – дані лабораторні дослідження відповідають тяжкій формі

гепатиту.

Додаткове обстеження:

1. Анти Hbcore IgM, HbeAg, HbsAg,

2. Коагулограма,

3. Загальний білок та його фракції,

4. Креатинін, сечовина, залишковий азот.

3.Лікування у відділенні інтенсивної терапії:

1. Катетеризація центральної вени, назогастральний зонд,

2. Дезінтоксикаційна терапія в об`ємі 100 мл/кг на добу під контролем діурезу (5% р-н глюкози, 0,9% р-н хрориду натрію),

3. Свіжезаморожена плазма 10мл/кг,

4. Альбумін 10мл/кг,

5. Преднізолон 10мг/кг на добу через 4 години рівними дозами без нічної перерви в/в,

6. Лазикс 1мг/кг,

7. Контрикал 140000 АтрЕ/кг на добу,

8. Гепарин 100 ЕД/кг,

9. Лактулоза 5 мл 1 раз на добу,

10. Промивання шлунку,

11. Висока очисна клізма,

12. Антибіотик з урахуванням гепатотоксичності.

ЗАДАЧА 37.

Дитина 4 міс. захворіла гостро з появи багаторазової блювоти, відмовилася від їжи. Наступного дня з`явилася жовтяниця шкіри та склер, яка швидко наростала.

Із анамнезу відомо, що у віці 1 міс. Дитина хворіла на стафілококовий сепсис, одержувала інфузійну терапію з препаратами крові.

Об`єктивно: стан тяжкий. Дитина збуджена вночі та квола вдень. Виражена жовтяниця шкіри та склер. Тони серця приглушені, тахікардія. В легенях везикулярне дихання. Живіт м`який, трохи здутий. Печінка на 2 см. Нижче реберного краю, ущільнена, болюча при пальпації, селезінка – на 1см. Сеча темна, випорожнення знебарвлені.

В наступні 2 доби стан продовжував погіршуватися. Посилилася жовтяниця. Дитина без свідомості. З`явився печінковий запах із рота. Блювота “кавовою гущею”. Печінка скоротилася, пальпується у підребер’я. Сечовиділення рідке. Відсутні шкіряні рефлекси.

1. Поставте попередній діагноз.

2. Призначте обстеження.

3. Принципи лікування.

Еталон відповіді 37:

1. Вірусний гепатит В, фульмінантна форма.

Печінкова недостатність, кома І ст.

2.Обстеження:

1. Загальний аналіз крові,

2. Загальний аналіз сечі,

3. Діастаза сечі,

4. Білірубін та його фракції,

5. АлАТ, АсАТ, тимолова проба,

6. Протромбіновий індекс,

7. Анти Hbcore IgM, HbeAg, HbsAg,

8. Коагулограма,

9. Загальний білок та його фракції,

10. Креатинін, сечовина, залишковий азот,

3.Лікування у відділенні інтенсивної терапії:

1. Катетеризація центральної вени, назогастральний зонд,

2. Дезінтоксикаційна терапія в об`ємі 100 мл/кг на добу під контролем

діурезу (5% р-н глюкози, 0,9% р-н хрориду натрію),

3. Свіжезаморожена плазма 10мл/кг,

4. Альбумін 10мл/кг,

5. Преднізолон 10мг/кг на добу через 4 години рівними дозами без нічної

перерви в/в,

6. Лазикс 1мг/кг,

7. Контрикал 140000 АтрЕ/кг на добу,

8. Гепарин 100 ЕД/кг,

9. Лактулоза 5 мл 1 раз на добу,

10. Промивання шлунку,

11. Висока очисна клізма,

12. Антибіотик з урахуванням гепатотоксичності.

ЗАДАЧА 38.

Хворий 12 років відвідує школу, де були захворювання схожі на скарлатину. Захворів гостро, підвищилась температура до 38,9⁰С, 3 рази було блювання, знизився апетит. Наступного дня з’явились болі в животі, а на 3 день – плямистий і дрібнокрапковий висип на всьому тілі.

При надходженні в стаціонар на третій день хвороби стан середньо тяжкий, температура 38,2⁰С. Спостерігається гіперемія та одутлість обличчя. На шкірі бокових поверхнею тіла, навкруги ліктьових і колінних суглобів, на внутрішніх поверхнях стегон – дрібнокрапковий висип, місцями – плямисто-папульозний. Стопи і кисті гіперемовані, набряклі. Виражені прояви склериту і кон’юнктивиту, в ротоглотці – помірна розлита гіперемія. З боку легень і серця без змін. Тахікардія. При пальпації живота відмічається болючість а правій здухвинній ділянці. Печінка збільшена на 2 см. Випорожнення рідкі, з домішками слизу та зелені.

1. Сформулюйте клінічний діагноз.

2. Призначте план обстеження.

3. Принципи терапії.

Еталон відповіді 38:

1. Псевдотуберкульоз, типова комбінована (скарлатиноподібна та

абдомінальна ) форма, середньотяжкого ступеню.

2.План обстеження: - загальний аналіз крові;

- загальний аналіз сечі;

- бактеріологічне дослідження випорожнень;

- серологічний метод – РПГА в динаміці;

- ІФА – визначення антитіл класу Ig M.

3. Лікування: - госпіталізація;

- режим ліжковий;

- дієта: стіл N 4 по Певзнеру;

- Етіотропна терапія: антибіотик вибору хлорамфенікол; антибіотики резерву – цефалоспоріни III-IV покоління. Середня тривалість курсу 10-14 днів.

- Дезинтоксікаційна терапія: введення глюкозо-сольових розчинів;

- Десенсибілізуючі препарати.

ЗАДАЧА 39

При госпіталізації до інфекційного стаціонару дитини віком 4,5 років з попереднім діагнозом: інфекційний мононуклеоз, встановлено, що маса дитини на момент госпіталізації становить 12 кг. Із анамнезу відомо: дитина народилась від I вагітності, перебіг якої не був ускладненим з масою 2500 г, зріст 49 см. З перших днів життя спостерігалось збільшення привушних слинних залоз. В 1,5 місячному віці перенесла тяжку пневмонію, з того ж часу у дитини діагностований атопічний дерматит. З 2-х річного віку спостерігались часті ГРВІ (7-9 разів на рік), анемія, постійний субфебрилітет, послаблення випорожнень, збільшення шийних та підпахвинних груп лімфатичних вузлів до 1-2 см в діаметрі, при пальпації вони безболісні, еластичні, не спаяні між собою. При огляді виявлено збільшення розмірів печінки до 4,0 см нижче краю ребра та селезінки – до 3,0 см. В периферичній крові виявлено: анемія (Hb – 80г/л), тромбоцитопенія (150 тис.), лейкопенія ( 2,3 тис.) з лімфопенією, віроцити не виявлені.

1. Сформулюйте клінічний діагноз.

2. План обстеження.

3. Принципи терапії.

Еталон відповіді 39:

1. ВІЛ-інфекція?, стадія лімфаденопатії.

2. План обстеження:

- ІФА в паралельних реакціях з різними серіями діагностикума;

- система імуноблотінгу (виявлення антитіл до вірусних білків Р24 та Р41);

- визначення кількості CD-4 лімфоцитів та оцінювати коефіцієнт співвідношення CD4/CD8 ( в нормі 1,8 – 2,2);

- дослідження імунограми;

- наявність анергії шкіри до різних антигенів, яку виявляють за допомогою шкірних проб;

- загальний аналіз крові: прогресуюча лімфопенія, еритропенія, тромбоцитопенія і еозинофілія.

3. Принципи терапії:

а) застосування противірусних засобів: азідотимідину, фоскарнету, діданозину,

рибаверіну, ламівудину та ін.

Б) Імунокорекція та імуностимуляція;

в) імунозамісна терапія (переливання лімфацитарної маси, введення імуноглобулінів

внутрішньовенних, плазмаферез, та ін.);

г) лікування опортуністичних інфекцій та онкологічних захворювань.

ЗАДАЧА 40.

Дитина 2 років захворіла гостро: підвищилась температура до 39,2°С, відмічалось одноразове блювання, дитина збуджена. При обстеженні виявлені незначні катаральні явища з боку верхніх дихальних шляхів, на губах – дрібнопухирцевий висип, розтащований групою на інфільтрованій основі. Наступного дня дитина втратила свідомість, з’явились генералізовані клоніко-тонічні судоми. При дослідженні ліквору виявлено: білок – 0,23 г/л, реакція Панді (-), цукор – 2,8 ммоль/л, хлориди – 126 ммоль/л, лейкоцити – 30 в 1 мкл (лімфоцити). Позитивна ПЛР ліквору на HSV 1-го типу.

1.Сформулюйте клінічний діагноз.

2.Оцініть результати лабораторного обстеження.

3.Принципи лікування.

Еталон відповіді 40:

1.Герпетичний енцефаліт.

2.Клітинно-білкова дисоціація, виявлення HSV 1-го типу в лікворі підтверджують діагноз.

3.Етіотропна терапія: ацикловір 30-60 мг/кг/добу в/в 14-21 день;

специфічний імуноглобулін проти HSV 1-го типу в/м N 5-10.

Патогенетична терапія: дексаметазон, осмодіуретики, антигіпоксанти, протисудомні препарати.

ЗАДАЧІ З НЕВІДКЛАДНИХ СТАНІВ

ЗАДАЧА 1.

Дитина 10 міс. захворіла гостро о 4 годині ночі: підвищилась температура до 38,7⁰С, а через годину – 40⁰С, стала неспокійною. Лікар невідкладної допомоги ввів жарознижуючі засоби, після чого температура дещо знизилась, а потім знов піднялась до 39,6⁰С. Через 6 годин на сідницях, внизу живота, на стегнах з’явився плямисто-папульозний висип. Був викликаний дільничний лікар.

При огляді: температура 39,9⁰С, дитина збуджена, відмічається тремор рук та підборіддя, значне потовиділення. Шкірні покриви бліді, кінцівки холодні. На сідницях, внизу живота, на стегнах рясний плямисто-папульозний висип, поодинокі гморагічні висипання 1-3 мм в діаметрі, неправильної форми. АТ-100/60 мм рт.ст.. Тони серця ритмічні, ЧСС-180/хв.. В легенях везикулярне дихання, ЧД-52/хв.. Живіт м’який, безболісний. Менінгеальних симптомів немає.

1.Поставте діагноз.

2.Складіть план невідкладної допомоги на дошпитальному етапі та в стаціонарі.

Еталон відповіді 1:

1.Менінгококова інфекція, генералізована форма: менінгококцемія, ІТШ

I ст..

2.Лікування на дошпитальному етапі:

1.Забезпечення венозного доступу.

2.Антибактеріальна терапія: левоміцетин сукцинат натрію 25 мг/кг (разова доза ) в/в.

3.Глюкокортикоїди: 5 мг/кг по преднізолону в/в.

4.Інфузійна терапія сольовими розчинами або реополіглюкіном для стабілізації ОЦК.

Лікування в стаціонарі:

1.Госпіталізація у відділення інтенсивної терапії та реанімації інфекційного стаціонару.

3.Дезінтоксикаційна терапія глюкозо-сольовими розчинами.

4.Посиндромна терапія (ІТШ, ДВЗ-синдром).

ЗАДАЧА 2.

Дитина 1 року 4 міс. Захворіла о 6 годині ранку: підвищилась температура до 38,5⁰С, а через годину до 39,7⁰С, стала неспокійною. Лікар невідкладної допомоги ввів жарознижуючі засоби. Температура знизилась до 38,2⁰С, але стан дитини не покращився. Через 4 години на ногах, сідницях з’явився плямисто-папульозний, а потім геморагічний висип. Була викликана карета швидкої допомоги.

При огляді лікарем швидкої допомоги виявлено: температура – 36,5⁰С, стан дуже тяжкий. Дитина загальмована, свідомість потьмарена. Шкіра блідо-сірого кольору, холодна та волога, акроціаноз. АТ – 60/30 мм рт. Ст.. Тони серця послаблені, ЧСС – 180/хв., пульс слабкий. В легенях везикулярне дихання, ЧД – 54/хв.. Живіт м’який, неболючий. Менінгеальних симптомів немає. Олігоурія.

1.Поставте клінічний діагноз.

2.Складіть план невідкладної допомоги на дошпитальному етапі та в стаціонарі.

Еталон відповіді 2:

1.Менінгококова інфекція, генералізована форма: менінгококцемія, ІТШ II ст..

2..Лікування на дошпитальному етапі:

1.Забезпечення венозного доступу.

2.Антибактеріальна терапія: левоміцетин сукцинат натрію 25 мг/кг (разова доза ) в/в.

3.Глюкокортикоїди: 10 мг/кг по преднізолону в/в.

4.Інфузійна терапія сольовими розчинами або реополіглюкіном для стабілізації ОЦК.

5.Інотропи (допамин) – 5-25 мкг/кг/хв. Для підтримки гемодинаміки.

Лікування в стаціонарі:

1.Госпіталізація у відділення інтенсивної терапії та реанімації інфекційного стаціонару.

3.Дезінтоксикаційна терапія глюкозо-сольовими розчинами.

4.Посиндромна терапія (ІТШ, ДВЗ-синдром).

ЗАДАЧА 3.

Дитина 1 рік 3 міс., вага 11 кг, захворіла гостро з підвищення температури тіла до 39,5⁰С., відмови від їжи, млявості, неспокою, одноразової блювоти. Протягом 6 годин стан дитини погіршився, з`явилась на стегнах та нижних кінцівках геморагічна висипка. При огляді стан тяжкий. Дитина неспокійна. Шкіра бліда, на сідницях, нижніх кінцівках – поодинокі зірчастої форми геморагічні елементи, неправильної форми, несиметричні. Кінцівки на дотик- холодні. Ps – 140 в хв., ЧД- 42 в хв., АТ – 130/90 мм. Рт. Ст., t – 38,6⁰С. Тони серця ослаблені. Дихання в легенях везикулярне. Живіт м`який. Гіперестезія. Менінгеальних симптомів немає.

1. Сформулюйте клінічний діагноз.

2. Надайте невідкладну допомогу.

Еталон відповіді 3:

1.Менінгококова інфекція, менінгококцемія, ІТШ І ст.

2..Лікування на дошпитальному етапі:

1.Забезпечення венозного доступу.

2.Антибактеріальна терапія: левоміцетин сукцинат натрію 25 мг/кг (разова доза ) в/в.

3.Глюкокортикоїди: 5 мг/кг по преднізолону в/в.

4.Інфузійна терапія сольовими розчинами або реополіглюкіном для стабілізації ОЦК.

5.Інотропи (допамин) – 5-25 мкг/кг/хв. Для підтримки гемодинаміки.

В стаціонарі: 1.Госпіталізація у відділення інтенсивної терапії та реанімації інфекційного стаціонару.

3.Дезінтоксикаційна терапія глюкозо-сольовими розчинами.

4.Посиндромна терапія (ІТШ, ДВЗ-синдром).

ЗАДАЧА 4.

Дитина 3 роки (вага 16 кг.), захворіла гостро з підвищення температури до 39,3⁰С, головного болю, млявості. Стан дитини поступово погіршився, дитина стала сонливою, відмовляється від їжи, 5 разів була блювота. Оглянута лікарем швидкої допомоги. Стан дуже тяжкий, дитина загальмована, t – 37,6⁰С, Ps – 156 в хв., слабкий. Тони серця ослаблені. АТ – 80/40 мм. Рт. Ст., ЧД – 42 в хв. Шкіра бліда, акроціаноз, на сідницях, кінцівках, тулубі виявляється геморагічний висип неправильної форми, щільний на дотик, d до 3-8 мм. Менінгеальних симптомів немає.

1.Поставте клінічний діагноз.

2.Складіть план невідкладної допомоги на дошпитальному етапі та в стаціонарі.

Еталон відповіді 4:

1.Менінгококова інфекція, генералізована форма: менінгококцемія, ІТШ II ст..

2..Лікування на дошпитальному етапі:

1.Забезпечення венозного доступу.

2.Антибактеріальна терапія: левоміцетин сукцинат натрію 25 мг/кг (разова доза ) в/в.

3.Глюкокортикоїди: 10 мг/кг по преднізолону в/в.

4.Інфузійна терапія сольовими розчинами або реополіглюкіном для стабілізації ОЦК.

5.Інотропи (допамин) – 5-25 мкг/кг/хв. Для підтримки гемодинаміки.

Лікування в стаціонарі:

1.Госпіталізація у відділення інтенсивної терапії та реанімації інфекційного стаціонару.

3.Дезінтоксикаційна терапія глюкозо-сольовими розчинами.

4.Посиндромна терапія (ІТШ, ДВЗ-синдром).

Задача 5.

Дитина К., 4 роки, захворіла гостро. Відмічалось підвищення температури тіла до 38,6⁰С, закладеність носу, сухий неглибокий кашель, зниження апетиту, головний біль, стала в”ялою, сонливою. Ввечері стан дитини погіршився. Під час огляду лікарем невідкладної допомоги: температура тіла – 40,1⁰С, дитина в свідомості, шкіра бліда, на дистальних відділах кінцівок холодна на дотик. Носове дихання затруднене, незначні серозні виділення з носових ходів, у ротоглотці – гіперемія та зернистисть задньої стінки, в легенях вислуховується жорстке дихання, ЧСС – 142/хв., ЧД – 28/хв., АТ – 115/65 mm Hg.

1. Сформулюйте клінічний діагноз.

2. Визначте синдром, що потребує невідкладної допомоги.

3. Яку невідкладну допомогу слід надати.

Еталон відповіді 5:

1. ГРВІ (грип?), ринофаринготрахеїт, середній ступінь тяжкості.

2. Гіпертермічний синдром (“біла” лихоманка).

3. Жарознижуючі препарати: парацетамол 10-15 мг/кг або ібупрофен

5-10 мг/кг внутрішньо чи метамізол 50% р-н 0,1 мл/рік життя в/м чи в/в

+ папаверин 2% р-н 0,5 мг/кг або діазепам 0,2-0,3 мг/кг в/м.

Задача 6.

Дитина К., 4 роки, захворіла гостро. Відмічалось підвищення температури тіла до 38,6⁰С, закладеність носу, сухий неглибокий кашель, зниження апетиту, головний біль, стала в’ялою, сонливою. Наступного дня спостерігалось зростання температури до 39,7⁰С, дитина втратила свідомість, спостерігались короткочасні судоми. Під час огляду у хворого температура тіла – 39,9⁰С, свідомість сплутана (загальмованість), шкіра чиста, носове дихання затруднене, незначні серозні виділення з носових ходів, у ротоглотці – гіперемія та зернистисть задньої стінки, в легенях вислуховується жорстке дихання, ЧСС – 142/хв., ЧД – 28/хв., АТ – 115/65 mm Hg.

1. Сформулюйте попередній діагноз.

2. Визначте синдром, що потребує невідкладної допомоги.

3. Яку невідкладну допомогу слід надати.

Еталон відповіді 6:

1. ГРВІ (грип?), ринофаринготрахеїт, тяжка форма. Судомний синдром.

5. Гіпертермічний та судомний с-м.

3. Жарознижуючі препарати: парацетамол 10-15 мг/кг або ібупрофен

5-10 мг/кг внутрішньо чи метамізол 50% р-н 0,1 мл/рік життя в/м чи в/в + нейролептики – діазепам 0,2-0,3 мг/кг в/м,

дегідратаційна терапія (фуросемід 2-3 мг/кг в/м чи в/в).

ЗАДАЧА 7.

Дитина 3,5 років захворіла гостро з підвищення температури до 38,5⁰С, появи сухого кашлю. Вночі дитина прокинулась, стала неспокійною, кашель “гавкаючий”, дихання стало шумним. Через деякий час шумне дихання посилилось, стало поверхневим, з’явилась інспіраторна задишка, яка спостерігалась і в стані спокою. Шкіра дитини “мармурова”, вкрита холодним потом, ціаноз носо-губного трикутника та кінчика носа. Дитина збуджена, часом втрачає свідомість, при диханні спостерігається втягнення всіх поступливих місць грудної клітини. Виражена тахікардія, ЧСС – 132 уд/хв..

1. Сформулюйте клінічний діагноз.

2. Надайте невідкладну допомогу.

Еталон відповіді 7:

1. ГРВІ, ГСЛТ, стеноз гортані III ступеню.

2. На догоспітальному етапі:

- викликати реанімаційну бригаду;

- до її приїзду налагодити постійне постачання кисню;

- ввести в/в преднізолон в дозі 3-5 мг/кг;

- ввести седуксен 0,1 мл/кг;

- спазмолітики;

- антигістамінні засоби.

В стаціонарі:

- катетеризація підключичної вени для інфузійної терапії;

- дитина постійно знаходиться в паракисневій палатці, одночасно проводиться інгаляція з травами (4-6 разів на добу);

- для дезинтоксикації – інфузійна терапія;

- з метою корекції в системі зсідання крові – гепарин 200-400 ОД/кг та пентоксифілін 5 мг/кг х 4 рази на добу;

- преднізолон 10 мг/кг;

- седативні препарати;

- серцеві глікозиди;

- корекція метаболічного ацидозу – 4% бікарбонат натрію 5 мл/кг на добу;

- інгібітори протеолізу;

- при неефективності вище перерахованих заходів – назотрахеальна інтубація

Етіотропна терапія:

- протигрипозний імуноглобулін 2 дози в/м.

- антибіотики.

ЗАДАЧА 8.

Дитина 5 років захворіла гостро з підвищення температури до 39,8⁰С, млявості, головного болю, болю в м’язах, утруднення носового дихання.

Обличчя та тіло дитини гіперемійовані, ін’єкція судин склер, кінцівки гарячі на дотик, вологі. Слизова оболонка задньої стінеи глотки яскраво гіперемійована з гіпертрофією фолікулів. Тахікардія – 134 уд/хв. При аускультації – в легенях везикулярне дихання. Над симетричними ділянками легень ясний легеневий звук. Тони серця звучні. Живіт м’який, безболісний. Менінгеальні симптоми не виявлені.

1. Сформулюйте клінічний діагноз.

2. Надайте невідкладну допомогу.

Еталон відповіді 8:

1. ГРВІ, гіпертермічний синдром, “червона” лихоманка.

2. Застосовують фізичні методи охолодження: дитину роздягають, обтирають тіло прохолодною (22-24⁰С) водою або напівспиртовим розчином, ставлять резервуар з льодом на магістральні судини та використовують прохолодні очисні клізми.

ЗАДАЧА 9

Дитина 3 міс., хворіє 2-й день. Захворювання почалось з підвищення температури до 38,5⁰С, появи рідких водянистих випорожнень, 2-разової блювоти. При огляді стан дитини середньої тяжкості. Шкіра бліда, тургор тканин помірно знижений. П`є рідину охоче. Слизові оболонки сухуваті. Тони серця ритмічні, звучні. В легенях – дихання везикулярне. Живіт здутий, помірно виражений метеоризм. Печінка і селезінка не збільшені. Маса до захворювання – 5500 г, на момент огляду – 5200 г. Випорожнення рідкі водянисті жовтого кольору 5 разів на добу. Діурез достатній.

1.Сформулюйте клінічний діагноз.

2.Призначте невідкладну допомогу.

Еталон відповіді 9:

1. Гостра кишкова інфекція, гастроентерит, токсико-ексокоз І ст.

2.Оральна дегідратація глюкозо-сольовими розчинами об`ємом до 400 мл

на добу дробно, часто.

ЗАДАЧА 10

Дитина 6 міс., захворіла взимку гостро з підвищення температури тіла до 39⁰С, блювоти, неспокою, рідких випорожнень. На другу добу – повторна блювота, випорожнення до 8 разів на добу малокалові водянисті, жовті.

Госпіталізований на 3 день хвороби. Дитина млява. Шкіра помірно суха, тургор тканин знижений. Слизові оболонки сухі, язик обкладений білим нальотом. Велике тім`ячко дещо запале. Голос послаблений. Маса тіла при госпіталізації – 6 кг 500 г (напередодні захворювання була – 7 кг). Тони серця приглушені, помірна тахікардія. Виражена спрага. Живіт здутий, кишечник гурчить. Випорожнення водянисті жовтого кольору кожну годину. Діурез знижений.

1 Сформулюйте діагноз.

2. Надайте невідкладну допомогу.

Еталон відповіді 10:

1. Гостра кишкова інфекція, гастроентерит, токсико-ексикоз ІІ ступеню.

2 Регідратаційна терапія (оральна, при погіршенні стану або неможливості оральної регідратації – парентеральна).

Регідратація проводиться глюкозо-сольовими розчинами об`ємом до 1 л на добу.

ЗАДАЧА 11.

Дівчинка 3-х років захворіла гостро. Стала млявою, знизився апетит, з`явився головний біль, підвищення температури до 39,5⁰С, незначні виділення з носових ходів. Вночі дитина прокинулася від грубого “гавкаючого” кашлю, вираженої інспіраторної задишки в спокої за участю допоміжної мускулатури. Об`єктивно: дитина збуджена, блідість шкіри, періоральнйи ціаноз, гіперемія слизової оболонки ротоглотки, тахікардія. В легенях жорстке дихання. Із анамнезу відомо, що дитина страждає на алергічний дерматит.

1. Сформулюйте клінічний діагноз.

2. Надати невідкладну допомогу.

Еталон відповіді 11:

1. Гостра респіраторна вірусна інфекція, гострий стенозуючий

ларинготрахеїт, стеноз ІІ ступеню.

2. На догоспітальному етапі:

1. Відволікаюча терапія (гірчичники на литкові м`язи).

2. Тепле лужне пиття.

3. Содова інгаляція теплою парою.

4. Антигістамінні препарати.

5. Спазмолітичні препарати.

6. Жарознижуючі засоби (при t>38⁰С).

7. Глюкокортикоїди (1-2 мг/кг за преднізолоном в/в).

8. Інгаляція 100% кисню.

В стаціонарі:

1. Інгаляція зволоженого і зігрітого кисню.

2. Седація дитини з метою зменшення інспіраторних зусиль.

3. Глюкокортикоїди 10 мг/кг на добу в розрахунку по преднізолону.

Доза розподіляється на 4-6 прийомів без дотримання біологічного

ритму.

4. Антигістамінні препарати у віковій дозах.

5. Ретельне лікування бронхообструктивного синдрому: бронхолітики,

муколітики. При значній обструкції здійснюється лаваж трахеоброн-

хіального дерева впродовж декількох годин.

6. Зменшення маси тіла дитини на 3-4%, що досягається стимуляцією

діурезу зі скороченням добових надхождень рідини до 80% фізіоло-

гічної потреби.

6. Санація трахеобронхіального дерева і годування дитини перед наступним черговим введенням седативних препаратів.

ЗАДАЧА 12.

Дитина 2-х років захворіла гостро з підвищення температури до 38,5⁰С, незначних катаральних проявів з боку верхніх дихальних шляхів. Раптово вночі з`явився “гавкаючий” кашель, осиплість голосу, інспіраторна задишка при неспокої.

1. Сформулюйте клінічний діагноз.

2. Надайте невідкладну допомогу.

Еталон відповіді 12:

1. Гостра респіраторна вірусна інфекція, гострий стенозуючий

ларинготрахеїт, стеноз І ступеню.

2. На догоспітальному етапі:

1. Відволікаючі процедури (гірчичники на литкові м`язи).

2. Тепле лужне пиття.

3. Содова інгаляція теплою парою.

4. Спазмолітичні препарати.

5. Десенсибілізуючі препарати.

Лікування в стаціонарі:

1. Інгаляції протинабряковою сумішшю, парові інгаляції.

2. Відволікаюча терапія (загрівання міжлопаткової ділянки, литкових

м`язів, п`ят).

3. Антигістамінні засоби.

4. Спазмолітики.

5. Глюкокортикоїди (2-3 мг/кг за преднізолоном).

6. Муколітики.

7. Седативні засоби.

8. Антибіотикотерапія (дітям до 2-х років та пізньому стенозі).

ЗАДАЧА 13.

Дитина 2,5 років хворіє другий день. Захворювання почалося гостро, температура 38⁰С, нежить, сухий “гавкаючий” кашель, сиплий голос. Сьогодні вночі дитина прокинулася, неспокійна, шумне дихання, виражена інспіраторна задишка. В акті дихання беруть участь допоміжні м`язи. Аускультативно в легенях жорстке дихання, утруднення вдиху. З боку інших органів патології не виявлено.

1. Сформулюйте клінічний діагноз.

2. Надайте невідкладну допомогу.

Еталон відповіді 13:

1. Гостра респіраторна вірусна інфекція, гострий стенозуючий ларинго-

трахеобронхіт, стеноз ІІ ступеню.

2. На догоспітальному етапі:

-Заспокоїти дитину, забеспечити доступ свіжого повітря, зволожувати

повітря,

-провести содову інгаляцію теплою парою (1ч. л. На 1 склянку),

-поїти дитину теплим чаєм чи молоком з содою (0,5 ч. л. На 1 склянку),

-гірчичники на литкові м`язи,

-закапати в ніс судинозвужуючі краплі,

-при t> 38⁰С – жарознижуючі засоби,

-спазмолітики,

-протигістамінні засоби,

-глюкокортикоїди (1-2 мг/кг за преднізолоном в/м).

В стаціонарі:

1. Інгаляція зволоженого і зігрітого кисню.

2. Седація дитини з метою зменшення інспіраторних зусиль.

3. Глюкокортикоїди 10 мг/кг на добу в розрахунку по преднізолону.

Доза розподіляється на 4-6 прийомів без дотримання біологічного

ритму.

4. Антигістамінні препарати у віковій дозах.

5. Ретельне лікування бронхообструктивного синдрому: бронхолітики,

муколітики. При значній обструкції здійснюється лаваж трахеоброн-

хіального дерева впродовж декількох годин.

6. Зменшення маси тіла дитини на 3-4%, що досягається стимуляцією

діурезу зі скороченням добових надхождень рідини до 80% фізіоло-

гічної потреби.

7. Санація трахеобронхіального дерева і годування дитини перед наступним черговим введенням седативних препаратів.

ЗАДАЧА 14.

Дитина 2-х років хворіє другий день. Захворювання почалось гостро,

t-37,5-37,8⁰С, симптоми інтоксикації виражені помірно, нежить, сухий “гавкаючий” кашель. Об`єктивно: стан дитини середньої тяжкості, t-37,8⁰С. Відмічається незначний ціаноз носогубного трикутника, помірне роздування крил носа. Голос гучний, кашель “гавкаючий”. При збудженні відмічається інспіраторна задишка. В легенях жорстке дихання. З боку інших органів без патології.

1. Сформулюйте клінічний діагноз.

2. Надайте невідкладну допомогу.

Еталон відповіді 14:

1. Гостра респіраторна вірусна інфекція, гострий стенозуючий ларинго-

трахеобронхіт, стеноз І ступеню.

2. На догоспітальному етапі:

-Заспокоїти дитину, забеспечити доступ свіжого повітря, зволожувати

повітря.

-Провести содову інгаляцію теплою парою (1ч. л. на 1 склянку).

-Поїти дитину теплим чаєм чи молоком з содою (0,5 ч. л. на 1 склянку).

-Гірчичники на литкові м`язи.

-Закапати в ніс судинозвужуючі краплі.

-При t> 38 ⁰ С – жарознижуючі засоби.

-Спазмолітики.

-Протигістамінні засоби.

-Глюкокортикоїди (1-2 мг/кг за преднізолоном в/м).

Лікування в стаціонарі:

-Інгаляції в паракисневій палатці проводяться по 2 години 5-6 разів на

добу.

-Глюкокортикоїди (3-5 мг/кг маси коротким курсом 2-3 дні).

-Бронхолітики.

-Інфузійна терапія з розрахунку 40-50мг/кг.

-Антигістамінні засоби.

-Муколітики.

-Протигрипозний імуноглобулін.

-Антибіотикотерапія.

ЗАДАЧА 15.

Дитина 2 міс, хворіє 5 днів. Захворювання почалося з кашлю, температура тіла 36,7^ОС. Оглянутий лікарем, діагноз ГРВІ. Кашель наростав, більше відмічався у нічні години. Призначене симптоматичне лікування не ефективно.

На 6 день кашель набув нападоподібний характер до 20 разів на добу, обличчя хворого червоніло, відмічався цианоз носогубного трикутника. Дитина приймала вимушене положення, язик висунутий. Відмічілася сльозотеча. Після нападу кашлю відходило в`язке харкотиння. При повторному огляді лікарем, під час огляду у дитини відмічається типовий напад спазматичного кашлю, під час якого дитина посиніла, перестала дихати. В легенях жорстке дихання, хрипів не має. Тони серця ритмічні, звучні.

1. Сформулюйте клінічний діагноз.

2. Надайте невідкладну допомогу.

Еталон відповіді 15:

1. Кашлюк типовий, період спазматичного кашлю, тяжка форма, апное.

2. Невідкладна допомога для виведення із стану апное:

- Звільнити дитину від всього, що може заважати диханню (одяг, пелюшки тощо).

- Звільнити ротову порожнину від слизу, харкотиння, блювотних мас за допомогою електровідсмоктувача, гумового балону або пальця, на який намотати марлю.

- Надавити на корінь язика для виникнення блювотного рефлексу та зняття збудження з дихального центру.

- Фіксація язика та підготовка до проведення штучного дихання (голова хворого трохи відкинути назад).

- Штучне дихання методом “рот до рота” або “рот до носа”.

- Дача зволоженого кисню.

- При відсутності ефекту – штучна вентиляція легенів (ШВЛ), інтубація трахеї.

ЗАДАЧА 16.

Дитина 6 місяців (8кг) захворіла гостро. Відмічалось підвищення температури тіла до 39,3⁰С, дитина стала в”ялою, сонливою. Дитині давали жарознижуючі препарати на фоні яких температура не знижувалась. Через 3 години у дитини на шкірі нижніх кінцівок з”явилася геморагічно-некротична висипка. Під час огляду лікарем невідкладної допомоги: температура тіла – 37,1⁰С, дитина без свідомості, шкіра бліда, дистальні відділи кінцівок ціанотичні, холодні на дотик, дифузно на шкірі нижніх та верхніх кінцівках, ягодицях - неправильної форми геморагічно-некротична висипка. АД- 60/20 мм Hg, Ps-130 за 1 хв.

1. Сформулюйте попередній діагноз.

2. Визначте синдром, що потребує невідкладної допомоги.

3. Яку невідкладну допомогу слід надати.

Еталони відповідей 16:

1. Менінгококкова інфекція, генералізована форма, менінгококцемія, ІТШ 3 ст.

2. Інфекційно-токсичний шок 3 ст.

3. -Забезпечення прохідності верхніх дихальних шляхів

-оксигенотерапія (за умов спеціалізованих бригад ШМД та наявності показань – забезпечення штучної вентиляції легень)

-в/в левоміцетину сукцинат з розрахунку 25мг/кг (200мг)

-глюкокортикостероїди 15-20 мг/кг (розрахунок по преднізолону), преднізолон – від 40 до 80 мг, найкращим препаратом вибору є гідрокортизон для в/в введення – 100 мг.

Початок інфузійної терапії – ізотонічними сольовими кристалоїдами в

обсязі 20 мл/кг маси тіла за 20 хвилин.

Госпіталізація до відділення інтенсивної терапії та реанімації.

ЗАДАЧА 17.

Дитина В., 9 років, захворіла 4 доби тому, коли відмічалось закладенність носу, субфебрильна температура до 37,2⁰С. Сьогодні температура тіла підвищилась до 38,6⁰С, з”явилось зниження апетиту, різкий головний головний біль, дитина стала в”ялою, сонливою, через добу дитина втратила свідомість, спостерігалися короткочасні судоми. Під час огляду у хворого температура тіла – 39,9⁰С, свідомість сплутана (загальмованість), шкіра чиста, носове дихання затруднене, незначні гнійні виділення з носових ходів, у ротоглотці – гнійний фарингит, дитина лежить на боку з привединими до тулуба ногами та запрокинутою головою, відмічається багаторазова блювота.

1.Сформулюйте клінічний діагноз.

2. Надайте невідкладну допомогу.

Еталон відповіді 17:

1.Менінгіт, набряк головного мозку.

2.- При наявності показів – підтримка життєво важливих функцій щільно до серцево-легеневої реанімації ;

- Підвищене положення верхньої частини тулуба під кутом 30°;

- Забезпечення надійного доступу до венозного русла;

- Запобігання дій які можуть привести до підвищення ВЧТ, таких як струс тулуба і голови. Виконувати ретельний нагляд за хворим;

- Запобігання і термінове лікування судом (бензодіазепіни, барбітурати, діфенін), блювоти і нудоти (церукал), лікування больового синдрому.

- Корекція порушень водно-електролітного балансу, кислотно-лужного стану, метаболічних розладів.

- Рання інтубація для зниження ЦВТ і обов’язкова штучна вентиляція легень в режимі помірної гіпервентиляції з підтримкою рСО₂ = 30 мм рт.ст., РаО₂ = 100 мм рт.ст..

- Внутришньовенно капельно 20% розчин манітолу на протязі 10 - 20 хв. (1,5 - 2 г/кг/на добу в 2 - 3 введення); для збільшення эфекту манітолу фуросемид – 1 - 3 (до 10) мг/кг декілька разів на день.

Допамін (2 – 8 мкг/кг/хв) препарат вибору.

Дексаметазон - 0,5 мг/кг через 6 год. на протязі 3-х діб с послідуючим зниженням за рахунок подовження інтервалу введення через 8 - 12 - 24 год. на протязі наступних 6 діб.

ЗАДАЧА 18.

Дитина 5 років, захворіла гостро з підвищення температури тіла до 38,9^ОС, стала млявою, сонливою. Через декілька годин стан дитини погіршився, температура тіла підвищилася до 40,2^ОС, відмічалася повторна блювота, стілець малокаловий із слизом і прожилками крові. Під час огляду лікарем дитина втратила свідомість, були короткочасні генералізовані клоніко-тонічні судоми, при пальпації живота відмічається болюча, ущільнена сигмовидна кишка.

1. Сформулюйте попередній діагноз.

2. Надайте невідкладну допомогу хворому.

Еталон відповіді 18:

1. Гостра кишкова інфекція (шигельоз?) - дистальний коліт, тяжка форма, нейротоксикоз (гіпертермічний, судомний синдром).

2.Фізичні методи охолодження.

Жарознижуючі: парацетамол 15 мг/кг або ібупрофен 10 мг/кг, або 50% розчин метамізолу 0,1 мл/рік життя.

Протисудомні: діазепам 0,3-0,5 мг/кг парентерально.

ЗАДАЧА 19.

Хвора 3 роки 10 міс. надійшла у відділення реанімації в дуже тяжкому стані в 2 години ночі з дому з діагнозом :ГРВІ з явищами менінгізму, гіпертермічний синдром. Захворіла гостро, біля 16.⁰⁰ – гіпертермія до 40⁰С,загальний неспокій, блювота. В подальшому стан дитини погіршився: млявість, порушення свідомості, генералізовані клоніко-тонічні судоми, з`явився геморагічний висип по всьому тілу.

Об`єктивно: стан край тяжкий, свідомість відсутня, тотальний ціаноз, кінцівки холодні. По всьому тілу рясний геморагічний висип, зливний, фіолетово-ціанотичного кольору, обширні некрози. АТ 60/20 мм. рт.ст. Тахіпноє, тахікардія. Сечі не було з 20⁰⁰годин.

1. Поставте діагноз.

2. Надайте невідкладну допомогу на дошпитальному етапі.

Еталон відповіді 19:

1. Менінгококова інфекція, генералізована форма – менінгококцемія,

тяжка форма ІТШ ІІІ ст.

2. Невідкладна допомога:

1.Забезпечення венозного доступу.

2. Антибактеріальна терапія –лєвоміцетин сукцинат натрію - 25 мг/кг

разово.

3. Гормонотерапія (по преднізолону 15-20 мг/кг).

4. Інфузійна терапія сольовими розчинами 20мл/кг маси тіла.

5. Протисудомна терапія – седуксен 0,5% - 0,5 мг/кг (сібадон).

ЗАДАЧА 20.

Хворий 1 рік 6 міс., надійшов до відділення реанімації о 8.⁵⁵ з діагнозом: ГРВІ, отит, менінгіт у дуже важкому стані. Захворів гостро, 3 дні тому, t-38,8⁰ С, вночі t-40,5⁰ С. На другий день з`явилися гнійні виділення з лівого вуха. Оглянута дільничим педіатром, призначено місцеве лікування – краплі в вуха, компрес. На слідуючий день стан погіршився: в 4.⁰⁰ на фоні t 40⁰ С з`явилися судоми, порушення свідомості, стогнуче дихання, блювота. При надходженні: свідомость порушена – сопор, стогнуче дихання, акроціаноз, мармуровий малюнок шкіри тулуба, ціаноз слизових оболонок, кровоточивість місць ін`єкцій. Різко виражені менінгеальні симптоми, правобічний птоз, анізопорія, зіниці d>s, фотореакція слаба. Судоми. Проведена люмбальна пункція: ліквор мутний, витікав під тиском 400 мм Н₂О ст., зеленого кольору, білок – 4,0 г/л,

р. Паледі (++++), нейтрофіли густо покривають поле зору.

1. Сформулюйте клінічний діагноз.

2. Надайте невідкладну допомогу.

Еталон відповіді:

1. Гнійний менінігіт (пневмококовий?), тяжка форма, набряк головного

мозку ІІ-ІІІ ст.

2. Невідкладна допомога на дошпитальному етапі:

1.Дексаметазон 0,15 мг/кг в/м або в/в.

2.Фуросемід (лазікс 1-2 мг/кг).

В стаціонарі:

1.Антибактеріальна терапія: цефотаксим– 200 мг/кг/добу + ампіцилін 300 мг/кг/добу.

2.Інфузійна терапія глюкозо-сольовими розчинами 50мл/кг з введенням сечогінних препаратів (маніт + лазікс).

3.Дексаметазон 0,15 мг/кг кожні 4 години.

4.Протисудомні препарати.