Дитячі інфекційні хвороби - задачі

АНАЛІЗИ

Загальний аналіз крові розгорнутий

АНАЛІЗ:

Пацієнт: Дівчинка, 6 роки

Загальний аналіз крові розгорнутий

Матеріал: кров капілярна

Показник

Результат

Одиниці вимірювання

Референтні значення

Лейкоцити (WBC)

21,7

Г/л

3,9-10,2

Еритроцити (RBC)

3,6

Т/л

3,9-5,2

Гемоглобін (HGB)

118

г/л

120-156

Гематокрит (HCT)

28,5

%

35,5-45,5

Тромбоцити (PLT)

250

Г/л

166-389

Загальні нейтрофіли

75

%

50-70

Сегментоядерні нейтрофіли

21

%

40-70

Паличкоядерні гранулоцити

2

%

1,0-6,0

Лімфоцити (LY)

72

%

20,0-44,0

Моноцити (MO)

5

%

2,0-9,5

Еозинофіли (EO)

0

%

0,5-5,5

Базофіли

0

%

0,00-1,75

Віроцити

0

%

0-0

Швидкість осідання еритроцитів за методом

Westergren (ESR)

2

мм/год

<15

АНАЛІЗ:

Пацієнт: Дівчинка, 7 роки

Загальний аналіз крові розгорнутий

Матеріал: кров капілярна

Показник

Результат

Одиниці вимірювання

Референтні значення

Лейкоцити (WBC)

16,4

Г/л

3,9-10,2

Еритроцити (RBC)

4,1

Т/л

3,9-5,2

Гемоглобін (HGB)

130

г/л

120-156

Гематокрит (HCT)

38

%

35,5-45,5

Тромбоцити (PLT)

310

Г/л

166-389

Загальні нейтрофіли

32

%

50-70

Сегментоядерні нейтрофіли

29

%

40-70

Паличкоядерні гранулоцити

3

%

1,0-6,0

Лімфоцити (LY)

40

%

20,0-44,0

Моноцити (MO)

11

%

2,0-9,5

Еозинофіли (EO)

1

%

0,5-5,5

Базофіли

0

%

0,00-1,75

Віроцити

16

%

0-0

Швидкість осідання еритроцитів за методом

Westergren (ESR)

15

мм/год

<15

Інфекційний мононуклеоз : лейкоцитоз, лімфоцитоз. моноцитоз.

підвищена кількість атипових мононуклеарів( віроцитів).може ще бути підвищення паличкоядерних лейкоцитів.

Патологічні зміни: лейкоцитоз, зниження загальних нейтрофілів, сегментоядерних, підвищені моноцити, наявні віроцити в діагностичному значенні

Діагноз – інфекційний мононуклеоз

АНАЛІЗ:

Пацієнт: Дівчинка, 6 роки

Загальний аналіз крові розгорнутий

Матеріал: кров капілярна

Показник

Результат

Одиниці вимірювання

Референтні значення

Лейкоцити (WBC)

19,5

Г/л

3,9-10,2

Еритроцити (RBC)

3,6

Т/л

3,9-5,2

Гемоглобін (HGB)

104

г/л

120-156

Гематокрит (HCT)

28,5

%

35,5-45,5

Тромбоцити (PLT)

140

Г/л

166-389

Загальні нейтрофіли

75

%

50-70

Сегментоядерні нейтрофіли

51

%

40-70

Паличкоядерні гранулоцити

24

%

1,0-6,0

Лімфоцити (LY)

19

%

20,0-44,0

Моноцити (MO)

5

%

2,0-9,5

Еозинофіли (EO)

0

%

0,5-5,5

Базофіли

1

%

0,00-1,75

Віроцити

0

%

0-0

Швидкість осідання еритроцитів за методом

Westergren (ESR)

25

мм/год

<15

Схоже на скарлатину ( лейкоцитоз. Нейтрофільоз із зсувом формули вліво. Підвищена ШОЕ

Патологічні зміни:лейкоцитоз, еритропенія, знижений гемоглобін, знижений гематокрит, тромбоцитіопенія, нейтрофільоз, за рахунок паличкоядерних (зсув вліво), невиражена лімфопенія, збільшене ШОЕ

Гостре бактеріальне запалення, що може бути при єрсиніозі, шигельозі, сальмонельозі, ешерихіозі, скарлатині, псевдотуберкульозі. Тяжкий перебіг(?)

АНАЛІЗ:

Пацієнт: Дівчинка, 7 роки

Загальний аналіз крові розгорнутий

Матеріал: кров капілярна

Показник

Результат

Одиниці

Референтні

 

 

вимірювання

значення

Лейкоцити (WBC)

3,4

Г/л

3,9-10,2

Еритроцити (RBC)

4,1

Т/л

3,9-5,2

Гемоглобін (HGB)

120

г/л

120-156

Гематокрит (HCT)

38

%

35,5-45,5

Тромбоцити (PLT)

300

Г/л

166-389

Загальні нейтрофіли

24

%

50-70

Сегментоядерні нейтрофіли

22

%

40-70

Паличкоядерні гранулоцити

2

%

1,0-6,0

Лімфоцити (LY)

58

%

20,0-44,0

Моноцити (MO)

8

%

2,0-9,5

Еозинофіли (EO)

1

%

0,5-5,5

Базофіли

0

%

0,00-1,75

Віроцити

0

%

0-0

Плазматичні клітини

9

%

1-2

Швидкість осідання еритроцитів за методом

Westergren (ESR)

3

мм/год

<15

Вітряна віспа: лейкопенія, лімфоцитоз

Патологічні зміни: лейкопенія, лімфоцитоз, знижені загальні нейтрофіли, сегментоядерні, підвищення плазматичних клітин Діагноз – вітряна віспа

АНАЛІЗ:

Пацієнт: Дівчинка, 8 роки

Загальний аналіз крові розгорнутий

Матеріал: кров капілярна

Показник

Результат

Одиниці вимірювання

Референтні значення

Лейкоцити (WBC)

4,35

Г/л

3,9-10,2

Еритроцити (RBC)

4,62

Т/л

3,9-5,2

Гемоглобін (HGB)

136

г/л

120-156

Гематокрит (HCT)

42,9

%

35,5-45,5

Тромбоцити (PLT)

204

Г/л

166-389

Загальні нейтрофіли

55

%

50-70

Сегментоядерні нейтрофіли

50

%

40-70

Паличкоядерні гранулоцити

5

%

1,0-6,0

Лімфоцити (LY)

37

%

20,0-44,0

Моноцити (MO)

7

%

2,0-9,5

Еозинофіли (EO)

1

%

0,5-5,5

Базофіли

0

%

0,00-1,75

Віроцити

0

%

0-0

Швидкість осідання еритроцитів за методом

Westergren (ESR)

5

мм/год

<15

Норма

АНАЛІЗ:

Пацієнт: Хлопчик, 2 роки

Серологічні маркери вірусу Епштейна-Барр

Матеріал

Назва дослідження

Результат

Одиниці вимірювання

Референтні значення

Плазма

Мононуклеоз гетерофiльнi антитіла

позитивний

-

негативний

ДНК EBV (вірус Епштейна-Барр), кількісне визначення, ПЛР

200000

копій/мл

не виявлено

IgG до EA EBV

1.9

копій/мл

<0,9 негативний 0,9-1,1 сумнівний >1,1 позитивний

IgM до капсидного антигена EBV

2,8

S/CO

<0,9 негативний 0,9-1,1 сумнівний >1,1 позитивний

IgG до

1,0

S/CO

<0,9 негативний

 

капсидного антигену EBV

 

 

0,9-1,1 сумнівний >1,1 позитивний

IgG до ядерного антигену EBV

0,2

S/CO

<0,9 негативний 0,9-1,1 сумнівний >1,1 позитивний

Слина

ДНК EBV (вірус Епштейна-Барр), кількісне визначення, ПЛР

120000

копій/мл

не виявлено

Інфекційний мононуклеоз

В результаті ПЛР-тесту плазми виявлено ДНК EBV в значній кількості, показник IgG до

EA EBV 1.9, що свідчить про позитивний результат, показник IgM до капсидного антигена EBV 2,8, також вказує на позитивний результат, IgG до капсидного антигену EBV в кількості 1,0 свідчать про сумнівний результат, IgG до ядерного антигену EBV в кількості 0,2 – про негативний результат. Також ДНК EBV шляхом ПЛР методу виявлено в слині. З огляду на це можна підтвердити інфекційний мононуклеоз в гострій фазі.

АНАЛІЗ:

Пацієнт: Хлопчик, 7 роки

Серологічні маркери HSV 1,2

Матеріал

Назва дослідження

Результат

Одиниці вимірювання

Референтні значення

Плазма

IgM HSV ½

(HSV-1)

3,7

S/CO

<0,9 негативний 0,9-1,1 сумнівний >1,1 позитивний

IgG HSV ½

(HSV-1)

0,8

S/CO

<0,9 негативний 0,9-1,1 сумнівний >1,1 позитивний

Ліквор

ДНК HSV ½

(HSV-1), ПЛР

позитивний

не виявлено

Герпес звичайний

Патологічні зміни: IgM HSV ½ плазми підвищені (позитивний результат), IgG HSV ½ (HSV-1) – сумнівний результат, ДНК HSV ½ (HSV-1) за допомогою ПЛР ліквору – позитивний

Діагноз – герпесвірусна інфекція гостра форма(вітряна віспа, оперізуючий герпес) Серологічні маркери CMV

АНАЛІЗ:

Пацієнт: Хлопчик, 3 роки

Серологічні маркери CMV

Матеріал для дослідження плазма

Назва дослідження

Результат

Одиниці вимірювання

Референтні значення

ДНК CMV, кількісне визначення, ПЛР

7500

копій/мл

не виявлено

CMV IgM

3,5

S/CO

<0,9 негативний 0,9-1,1 сумнівний >1,1 позитивний

CMV IgG

0,4

S/CO

<0,9 негативний 0,9-1,1 сумнівний >1,1 позитивний

Підтверджена ЦМВІ

В результаті ПЛР-тесту плазми виявлено ДНК CMV, підвищена кількість CMV IgM, що свідчить про позитивний результат, CMV IgG визначені в незначній кількості, що свідчить про негативний результат. Отже, підтверджена цитомегаловірусна інфекція в гострій фазі.

Маркери оцінки функції печінки та діагностика жовтяниці

АНАЛІЗ:

Маркери оцінки функції печінки та діагностика жовтяниці

Матеріал для дослідження плазма

Назва дослідження

Результат

Одиниці вимірювання

Референтні значення

Білірубін загальний

75

мкмоль/л

5-21

Білірубін прямий

10

мкмоль/л

0-5

Білірубін непрямий

65

мкмоль/л

5-21

Аланінамінотрансфераза (АЛТ)

38

Од/л

до 41

Аспартатамінотрансфераза (АСТ)

32

Од/л

до 38

Тимолова проба

2

Од

0-5

Лужна фосфатаза

45

Од/л

35-104

Гепатит В

Патологічні зміни: підвищення білірубіну(загального, прямого, непрямого), АЛТ, АСТ в нормі, підвищена лужна фосфатаза

Діагноз – конюгаційна жовтяниця(затяжна), Гепатит В(?)

АНАЛІЗ:

Пацієнт: Дівчинка, 6 років

Маркери оцінки функції печінки та діагностика жовтяниці

Матеріал для дослідження плазма

Назва дослідження

Результат

Одиниці вимірювання

Референтні значення

Білірубін загальний

12,4

мкмоль/л

5-21

Білірубін прямий

1,0

мкмоль/л

0-5

Білірубін непрямий

11,4

мкмоль/л

5-21

Аланінамінотрансфераза (АЛТ)

32

Од/л

до 41

Аспартатамінотрансфераза (АСТ)

24

Од/л

до 38

Тимолова проба

2

Од

0-5

Лужна фосфатаза

44

Од/л

35-104

Гепатит В

Норма

АНАЛІЗ:

Пацієнт: Хлопчик, 1 місяць

Маркери оцінки функції печінки та діагностика жовтяниці

Матеріал для дослідження плазма

Назва дослідження

Результат

Одиниці вимірювання

Референтні значення

Білірубін загальний

200

мкмоль/л

5-21

Білірубін прямий

180

мкмоль/л

0-5

Білірубін непрямий

20

мкмоль/л

5-21

Аланінамінотрансфераза (АЛТ)

65

Од/л

до 41

Аспартатамінотрансфераза (АСТ)

52

Од/л

до 38

Тимолова проба

4

Од

0-5

Лужна фосфатаза

175

Од/л

35-104

Гепатит В

Патологіні зміни: Підвищення загального білірубіну, за рахунок прямого, АЛТ, АСТ, лужної фосфатази(порушення виведення)

Діагноз – Механічна жотяниця (вроджена вада, обтурація жовчовивідних шляхів)

АНАЛІЗ:

Пацієнт: Хлопчик, 3 роки

Маркери оцінки функції печінки та діагностика жовтяниці

Матеріал для дослідження плазма

Назва дослідження

Результат

Одиниці вимірювання

Референтні значення

Білірубін загальний

42,5

мкмоль/л

5-21

Білірубін прямий

32,3

мкмоль/л

0-5

Білірубін непрямий

10,2

мкмоль/л

5-21

Аланінамінотрансфераза (АЛТ)

97

Од/л

до 41

Аспартатамінотрансфераза (АСТ)

57

Од/л

до 38

Тимолова проба

7

Од

0-5

Лужна фосфатаза

97

Од/л

35-104

Дожовтяничний перебіг гепатиту В

Патологічні зміни: підвищений білірубін(загальний, прямий), АЛТ, АСТ(цитоліз), тимолова проба (порушення білково-синтезуючої функції)

Діагноз – Гепатит легка форма

АНАЛІЗ:

Пацієнт: Дівчинка, 12 років

Маркери оцінки функції печінки та діагностика жовтяниці

Матеріал для дослідження плазма

Назва дослідження

Результат

Одиниці вимірювання

Референтні значення

Білірубін загальний

142,8

мкмоль/л

5-21

Білірубін прямий

86,4

мкмоль/л

0-5

Білірубін непрямий

56,4

мкмоль/л

5-21

Аланінамінотрансфераза (АЛТ)

320

Од/л

до 41

Аспартатамінотрансфераза (АСТ)

270

Од/л

до 38

Тимолова проба

8

Од

0-5

Лужна фосфатаза

100

Од/л

35-104

Схоже на гепатит В

Патологічні зміни: підвищений білірубін(загальний, прямий, непрямий), АЛТ,

АСТ(цитоліз), тимолова проба (порушення білково-синтезуючої функції) Діагноз – гепатит А, середньотяжка стадія

АНАЛІЗ:

Пацієнт: Хлопчик, 1 місяць

Маркери оцінки функції печінки та діагностика жовтяниці

Матеріал для дослідження плазма

Назва дослідження

Результат

Одиниці вимірювання

Референтні значення

Білірубін загальний

175

мкмоль/л

5-21

Білірубін прямий

25

мкмоль/л

0-5

Білірубін непрямий

150

мкмоль/л

5-21

Аланінамінотрансфераза (АЛТ)

40

Од/л

до 41

Аспартатамінотрансфераза (АСТ)

36

Од/л

до 38

Тимолова проба

4

Од

0-5

Лужна фосфатаза

75

Од/л

35-104

Гепатит В

Патологічні зміни: підвищення білірубіну(загального, прямого, непрямого), АЛТ, АСТ в нормі, підвищена лужна фосфатаза

Діагноз – конюгаційна жовтяниця(затяжна), Гепатит В(?)

Загальний аналіз сечі

АНАЛІЗ:

Пацієнт: Хлопчик, 5 років

Загальний аналіз сечі

Матеріал: сеча

Одиниці Референтні

Назва дослідження Результат

вимірювання значення

ЗАГАЛЬНИЙ АНАЛІЗ СЕЧІ

Кількість сечі 80 мл -

Колір сечі

-

Темно-жовтий

солом'яно-жовтий

Прозорість сечі

-

прозора

прозора

Питома вага

1,015

 

1,005-1,025

Реакція (рН)

5,9

 

5,5-7,0

Нітрити

-

не виявлено

не виявлено

Білок

120

мг/л

<140

Глюкоза

-

не виявлено

ммоль/л

не виявлено

Кетонові тіла

-

не виявлено

ммоль/л

не виявлено

Уробіліноген

24

мкмоль/л

0-17

Білірубін

виявлено

не виявлено

Гемоглобін

-

не виявлено

не виявлено


Лейкоцити - лейко/мкл не виявлено не виявлено

Циліндри

-

не виявлено

 

 

не виявлено

Незмінені еритроцити - п/з не виявлено

(мікроскопія) не виявлено

Змінені еритроцити

(мікроскопія)

-

не виявлено

п/з

 

не виявлено

Лейкоцити (мікроскопія) - п/з 0-10

поодинокі в препараті

Плоский епітелій (мікроскопія)

-

не виявлено

п/з

поодинокі

Перехідний епітелій

(мікроскопія)

-

не виявлено

п/з

поодинокі

Нирковий епітелій (мікроскопія)

-

не виявлено

п/з

не виявлено

Слиз - не виявлено не виявлено

Бактерії

-

не виявлено

не виявлено

не виявлено

Солі - не виявлено

не виявлено

(Уробіліноген – це хімічна сполука, яка утворюється в результаті перетворення білірубіну в клубовій кишці і товстій кишці під впливом бактеріальних ферментів.)- проблеми з печінкою. Можливо гепатит.

Патологічні зміни: темно-жовтий колір сечі, підвищена кількість уробіліноген, виявлено білірубін. Дані показники вказують на ураження печінки і порушення відтоку жовчі. Можливий діагноз – вірусний гепатит.

АНАЛІЗ:

Пацієнт: Хлопчик, 5 років

Загальний аналіз сечі

Матеріал: сеча

Одиниці Референтні

Назва дослідження Результат вимірювання значення

ЗАГАЛЬНИЙ АНАЛІЗ СЕЧІ

Кількість сечі 80 мл -

Колір сечі

- солом’яно-жовтий

солом'яно-жовтий

Прозорість сечі

- прозора

прозора

Питома вага

1,015

 

1,005-1,025

Реакція (рН)

5,9

 

5,5-7,0

Нітрити

- не виявлено

не виявлено

Білок

120

мг/л

<140

Глюкоза

-

не виявлено

ммоль/л

не виявлено

Кетонові тіла

-

не виявлено

ммоль/л

не виявлено

Уробіліноген

5

мкмоль/л

0-17

Білірубін

не виявлено

не виявлено

Гемоглобін

-

не виявлено

не виявлено

Лейкоцити

-

не виявлено

лейко/мкл

не виявлено

Циліндри

-

не виявлено

не виявлено

Незмінені еритроцити

-

п/з

не виявлено

(мікроскопія)

не виявлено

Змінені еритроцити

(мікроскопія)

-

не виявлено

п/з

не виявлено

Лейкоцити (мікроскопія)

- поодинокі в препараті

п/з

0-10

Плоский епітелій (мікроскопія)

-

п/з

поодинокі

не виявлено

Перехідний епітелій

(мікроскопія)

-

не виявлено

п/з

поодинокі

Нирковий епітелій (мікроскопія)

-

п/з

не виявлено

не виявлено


Слиз - не виявлено не виявлено

Бактерії

- не виявлено

не виявлено

Елементи дріжджеподібного - не виявлено гриба не виявлено

Норма

Копрограма

АНАЛІЗ:

Пацієнт: Хлопчик, 8 місяців

Копрограма

Матеріал: кал

Показник

Результат

Одиниці вимірювання

Референтні значення

Реакція (рН)

кислий

-

7,0-7,5

Колір калу

зелений

-

коричневий

Консистенція

рідка

-

м’яка

Форма калу

рідка

-

оформлений

Запах калу

зловонний

-

специфічний, без

особливостей

Лейкоцити

30-40 в п/з

в полі зору

не виявлено

Еритроцити

10-15 в п/з

-

не виявлено

Епітелій

значна к-ть

-

не виявлено

Клітковина перетравлена

значна к-ть

-

не виявлено

Клітковина неперетравлена

помірна к-ть

-

не виявлено

М’язові волокна незмінені

помірна к-ть

-

не виявлено

М’язові волокна змінені

помірна к-ть

-

не виявлено

М’язові волокна малозмінені

помірна к-ть

-

не виявлено

Жирні кислоти

помірна к-ть

-

не виявлено

Краплі нейтрального жиру

помірна к-ть

-

не виявлено

Сполучна тканина

-

-

не виявлено

Солі жирних кислот (мила)

помірна к-ть

-

не виявлено

Крохмаль

значна к-ть

-

не виявлено

Йодофільна флора

-

не виявлено

Слиз

значна к-ть

-

не виявлено

Детрит

-

-

значна кількість

Яйця глистів

-

-

не виявлено

Найпростіші

-

-

не виявлено

Елементи дріжджеподібного гриба

-

-

не виявлено

Гостра кишкова інфекція ( сальмонельоз)

Патологічні зміни: зелений колір калу, консистенція та форма калу – рідка, зловонний запах, виявлені лейкоцити та еритроцити (колітичний синдром), значна кількість епітелію, клітковини (перетравленої та неперетравленої) (порушення пристінкового травлення?), помірна кількість - м’язових волокон незмінених, м’язових волокон змінених, м’язових волокон малозмінених

жирних кислот, крапель нейтрального жиру, солей жирних кислот, крохмалю, слизу

Виявлені зміни про інвазивну діарею запального генезу, з ознаками враження тонкого кишківника (клітковини (перетравленої та неперетравленої) (порушення пристінкового травлення?), помірна кількість - м’язових волокон незмінених, м’язових волокон змінених, м’язових волокон малозмінених), зміненої флори; колітичний синдром(лейкоцити та еритроцити). Заключення – ентероколіт (шигельоз, сальмонельоз, ешерихіоз)

АНАЛІЗ:

Пацієнт: Хлопчик, 3 роки

Копрограма

Матеріал: кал

Показник

Результат

Одиниці вимірювання

Референтні значення

Реакція (рН)

кислий

-

7,0-7,5

Колір калу

коричневий

-

коричневий

Консистенція

кашкоподібна

-

м’яка

Форма калу

рідка

-

оформлений

Запах калу

немає

-

специфічний, без

особливостей

Лейкоцити

вкривають все поле зору

в полі зору

не виявлено

Еритроцити

20-25 в п/з

-

не виявлено

Епітелій

значна к-ть

-

не виявлено

Клітковина перетравлена

-

-

не виявлено

Клітковина неперетравлена

-

-

не виявлено

М’язові волокна незмінені

-

-

не виявлено

М’язові волокна змінені

-

-

не виявлено

М’язові волокна малозмінені

-

-

не виявлено

Жирні кислоти

-

-

не виявлено

Краплі нейтрального жиру

-

-

не виявлено

Сполучна тканина

-

-

не виявлено

Солі жирних кислот (мила)

-

-

не виявлено

Крохмаль

-

-

не виявлено

Йодофільна флора

-

не виявлено

Слиз

значна к-ть

-

не виявлено

Детрит

-

-

значна кількість

Яйця глистів

-

-

не виявлено

Найпростіші

-

-

не виявлено

Елементи дріжджеподібного гриба

-

-

не виявлено

Гостра кишкова інфекція (шигельз)

Патологічні зміни: консистенція кашкоподібна, форма рідка, значна кількість лейкоцитів, еритроцити, епітелій, слиз (що свідчить про ураження кишкової стінки та запальні зміни)

Виявлені зміни про інвазивну діарею запального генезу, колітичний синдром.

Заключення – Гостра кишкова інфекція. Дистальний коліт(сальмонельоз, шигельоз, ешеріхіоз, ротовірусна інфекція).

Дослідження спинно-мозкової рідини

АНАЛІЗ:

Пацієнт: Дівчинка, 12 років

Дослідження спинно-мозкової рідини

Матеріал: ліквор

Показник

Результат

Одиниці вимірювання

Референтні значення

Кількість

4

мл

-

Прозорість

каламутний

-

прозорий

Колір

молочно-сірий

-

без кольору

Білок

1,8

г/л

0,15-0,33

Реакція Панді

+++

-

-

Цукор

2,0

ммоль/л

3,33±0,42

Хлориди

120

ммоль/л

120-130

Лейкоцити в 1мкл

7600

(95% нейтрофілів)

106

0-3 міс: 20-30

3 міс-1 рік:14-15

1-2 роки: 11-14

2-5 років: 10-12

5-7 років: 8-10

7-10 років: 6-8

Старше 10 років: 4-6

Мікрофлора

Грам- диплококи, розташовані

внутрішньо- та позаклітинно

-

не виявлено

Менінгококова інфекція( менінгококовий менінгіт)- нейтрофільний плеоцитоз

Патологічні зміни: каламутний, молочно-сірий ліквор, підвищена кількість білка,

позитивна реакція Панді, знижена кількість цукру, нейтрофільний плеоцитоз, наявні Грам- диплококи.

Наведені зміни свідчать про гнійний менінгіт, менінгококової етіології

АНАЛІЗ:

Пацієнт: Дівчинка, 10 років

Дослідження спинно-мозкової рідини

Матеріал: ліквор

Показник

Результат

Одиниці вимірювання

Референтні значення

 

Кількість

4

мл

-

Прозорість

опалесцюючий

-

прозорий

Колір

без кольору

-

без кольору

Білок

0,38

г/л

0,15-0,33

Реакція Панді

+

-

-

Цукор

2,5

ммоль/л

3,33±0,42

Хлориди

124

ммоль/л

120-130

Лейкоцити в

1мкл

320 (90% лімфоцити)

106

0-3 міс: 20-30

3 міс-1 рік:14-15

1-2 роки: 11-14

2-5 років: 10-12

5-7 років: 8-10

7-10 років: 6-8

Старше 10 років: 4-6

Мікрофлора

не знайдена

-

не виявлено

 

Серозний менінгіт

 

 

Патологічні зміни: опалесціюючий ліквор, незначно підвищений білок, незначно знижений цукор, підвищена кількість лейкоцитів за рахунок лімфоцитарної гілки

Заключення – серозний менінгіт (паротит, герпесвірусна інфекція, ентеровірус)

АНАЛІЗ:

Пацієнт: Хлопчик, 12 років

Дослідження спинно-мозкової рідини

Матеріал: ліквор

Показник

Результат

Одиниці вимірювання

Референтні значення

Кількість

2

мл

-

Прозорість

прозорий

-

прозорий

Колір

без кольору

-

без кольору

Білок

0,25

г/л

0,15-0,33

Реакція Панді

-

-

-

Цукор

2,8

ммоль/л

3,33±0,42

Хлориди

124

ммоль/л

120-130

Лейкоцити в 1мкл

5

106

0-3 міс: 20-30

3 міс-1 рік:14-15

1-2 роки: 11-14

2-5 років: 10-12

5-7 років: 8-10

7-10 років: 6-8

Старше 10 років: 4-6

Мікрофлора

-

-

не виявлено

Норма

АНАЛІЗ:

Пацієнт: Дівчинка, 11 років

Дослідження спинно-мозкової рідини Матеріал: ліквор

Показник

Результат

Одиниці вимірювання

Референтні значення

 

Кількість

4

мл

-

 

Прозорість

каламутний

-

прозорий

 

Колір

зеленуватий

-

без кольору

 

Білок

3,2

г/л

0,15-0,33

 

Реакція Панді

++++

-

-

Цукор

1,6

ммоль/л

3,33±0,42

Хлориди

118

ммоль/л

120-130

Лейкоцити в 1мкл

Нейтрофіли густо вкривають все поле зору

106

0-3 міс: 20-30

3 міс-1 рік:14-15

1-2 роки: 11-14

2-5 років: 10-12

5-7 років: 8-10

7-10 років: 6-8

Старше 10 років: 4-6

Мікрофлора

Грам+ диплококи, розташовані позаклітинно

-

не виявлено

 

Менінгококова інфекція( менінгококовий менінгіт)- нейтрофільний плеоцитоз

Патологічні зміни: ліквор каламутний, зеленкуватого кольору (що свідчить про гнійне запалення), білок збільшений, що підтверджує позитивна реакція Панді, цукор знижений (значна мікробна дисемінація), нейтрофільний плеоцитоз (бактеріальне запалення, гнійне), наявна Грам+ диплококи.

Заключення – гнійний пневмококовий менінгіт

ЗАДАЧІ ДИТЯЧІ ІНФЕКЦІЙНІ ХВОРОБИ

ЗАДАЧА 1

Хлопчик 4 років, який відвідує дитячий садок, 18.01 підвищилась t до 390, з’явився кашель, нежить, кон’юнктивіт. Т0 залишалась підвищеною всі дні, катаральні явища зростали. На 4-й день хвороби при огляді відмічався кон’юнктивіт, блефароспазм, на слизовій ротової порожнини енантема, плями Бельського-Філатова. На шкірі обличчя, за вухами – плямисто-папульозний висип.

1.     Сформулюйте попередній діагноз.

Попередній діагноз: Кір, типова форма, період висипу, середньотяжка форма. Ускдалнена?

2.     План обстеження.

1.     ЗАК: лейкопенія, лімфоцитоз, еозинофілія, тромбоцитопенія;

2.     ЗАС: протеїнурія, мікрогематурія, циліндрурія

3.     Цитологічне дослідження (цитоскопія) мазків-відбитків з ротоглотки: типові багатоядерні гігантські клітини;

4.     ПЛР: РНК вірусу кору (мазок горла/носоглотки/сеча)

5.     Серологічні методі (РГГА та РПГА) через 4 дні: ↑титру АТ в динаміці в 4+ разів;

6.     Імуноферментний аналіз (ІФА): виявл. АТ до вірусу кору класу Ig M (гострий період 2-3день висипу/пік 2-4 тиж), Ig G в 4+ рази (після 6 тиж в динаміці/перенесена хвороба).

7.     Вірусологічний метод: кров, сеча, слина

8.     Сироватка крові/СПМ рідина: АТ до кору (склерозивний паненцефаліт).

3.     З якими захворюваннями проводити диференційний діагноз?

Краснуха, герпес вірус 6, інфекції внаслідок коксакі вірусу, аденовірусу, інфекційний мононуклеоз, токсоплазмоз , менінгококцемія, скарлатина, рикетсіальні захворювання, хвороба Кавасакі, сироваткова хвороба, медикаментозні висипання.

4.     План лікування.

Госпіталізація: з тяжкими формами кору; з ускладненнями.

1.     Режим: постільний (лихоманка), палатний (спокій); + Часте провітрювання приміщень.

2.     Дієта: рясне пиття, молочно-рослинна дієта; виключити жирні страви, гострі спеції. Діарея – стіл №2-4

3.     Догляд: за ротовою порожниною, кон’юнктивами (сольові/глюкозні розчини) 4. Парентеральна дезінтоксикація - сольовими та глюкозними розчинами.

5.     Віт. А 5000 МО + Віт.С – 200 тис.ОД п/о 1р/д 2 дні/ повтор через 4 тиж.

6.     НПЗП

- Парацетамол 10-15 мг/кг п/о кожні 4-6 год або Ібупрофен 5-10 мг/кг п/о 6-8 год

*Менінгоенцефаліт – терміново знижувати температуру!!! 7. Сульфацил Na в очі (не ГКС)/ Окомістин (кон’юнктивіт) 8. Препарати інтерферону.

9.     Суд.звуження краплі (риніт): галазолін, нафтізин 0,05% по 1-2 краплі 2-3 рази на добу

10.  Лазолван, Амброксол (кашель) + тусупрекс, стоптусин

11.  Десенсибілізуючі (діазолін 1-3 мг/кг, тавегіл, супрастін, фенкарол, піпольфен).

12.  При тяжких формах преднізолон 1-2 мг/кг на добу коротким курсом

13.  При бактеріальних ускл – АБ терапія (пеніциліни, макроліди, цефалоспорини).

5. План протиепідемічних заходів Ізоляція: до 10 днів

= (у випадку пацієнтів і імунодефіцитом протягом усього періоду хвороби), = сприйнятливих до інфікування осіб (не вакцинованих) + контактні → протягом усього інкуб.періоду.

Карантин

На контактних дітей у дитячих колективах накладається карантин з 7-го по 17-й день з дня контакту/ хто отримав імуноглобулін - до 21-го дня.

+ Приміщення, де перебуває хворий, слід провітрювати щодня протягом 30-45 хв. Контактні (не щеплені), що не отримали g-глобулін, препарати крові, імунодепресанти, ізолюються на 17 діб, ті що отрималина 21 день.

ЗАДАЧА 2

Хлопчик 2 років захворів гостро, з підвищення t до 38,5 град, з’явився кашель, нежить, кон’юнктивіт. На 4-й день хвороби з’явився плямисто- папульозний висип на обличчі. В наступні дні висип розповсюдився на тулуб і кінцівки. Т0 залишалась підвищеною 6 днів. На 8-й день хвороби знову підвищилась t до 38 град, з’явилось утруднене дихання з втягненням поступливих місць грудної клітини, "гавкаючий" кашель, сиплий голос.

1.       Сформулюйте попередній діагноз.

Кір, типова, тяжка форма, період висипу.

Ускладнення: Гострий стенозуючий ларинготрахеобронхіт

2.       План обстеження.

-  Загальний аналіз крові, загальний аналіз сечі.

-  Цитологічне дослідження (цитоскопія) мазків-відбитків з ротоглотки – виявлення типових для кору багатоядерних гігантських клітин;

-  Серологічні методі (РТГА та РПГА) – збільшення титру антитіл в динаміців 4 та більш разів;

-  Імуноферментний аналіз (ІФА) – виявлення антитіл до вірусу кору класу Ig M (гострий період), наростання титру класу Ig G в 4 рази та більше (перенесена хвороба).

3.       З якими захворюваннями проводити диф. діагноз?

Краснуха, герпес вірус 6, інфекції внаслідок коксакі вірусу, аденовірусу, інфекційний мононуклеоз, токсоплазмоз , менінгококцемія, скарлатина, рикетсіальні захворювання, хвороба Кавасакі, сироваткова хвороба, медикаментозні висипання.

4.       План лікування.

-       ліжковий режим протягом періоду гарячки;

-       гігієнічні заходи ротової порожнини – промивання 2% розчиномсоди

-       часте провітрювання приміщень;

-       при нежиті – судинозвужуючі препарати; - при кашлі – муколітичні препарати;

-       вітамін А вм

-       атигістамінні препарати.

-       Протикоровий імуноглобулін.

-       Так як наявне ускладнення призначення інтерферону.

ЗАДАЧА 3

Дівчинка 2 років знаходиться в соматичному відділенні на обстеженні. На 4- й день перебування в стаціонарі у неї підвищилась t, з’явились катаральніявища. На 6-й день катаральні явища посилились (кашель, нежить, кон’юнктивіт). На слизовій твердого та м’якого піднебіння виявлена енантема, на слизовій щік - плями Бельського-Філатова.

1.      Сформулюйте попередній діагноз.

2.      План обстеження.

3.      З якими захворюваннями проводити диференційний діагноз?

4.      План лікування.

5.      План протиепідемічних заходів

1.    Кір, типова форма перебіг середньої тяжкості

2.    ЗАК, ЗАС, БАК, аналіз крові на ІФА виявлення IgM, IgG

3.    Краснуха, скарлатина, вітряна віспа

4.    ліжковий режим протягом періоду гарячки, гігієнічні заходи стосовно ротової порожнини та очей, часте провітрювання приміщень, при нежиті – судинозвужуючі препарати, при кашлі – муколітичні препарати, вітамін А внутрішньо. Неускладнений легкий, середньотяжкий кір та атипові форми кору не потребують медикаментозного лікування

5.    Протиепідемічні заходи – ізоляція протягом 5 днів від терміну появи висипу Контактним- екстрена профілактика кору введенням вакцини в перші 3 доби від контакту ( дітям від 6 міс.) – якщо не було щеплень, або не маютьзахисного рівня антитіл

пасивна імунопрофілактика введенням людського імуноглобуліну нормального 10%, показана дітям до 1 року, ВІЛ-позитивним особам, вагітним, особам з первинними імунодефіцитами, пацієнтам, якіотримують імуносупресивну терапію в перші 6 діб після контакту

ЗАДАЧА 4

Хлопчик 1 рік 3 місяці захворів 2-го квітня, коли підвищилась t до 37,5 град, з’явились помірно виражені катаральні явища (кашель, виділення з носу,кон’юнктивіт). На шкірі обличчя, тулуба, кінцівок з’явився дрібно-плямистийнегустий висип (папульозний). На другий день температура залишалась 37,5 град, висип зблід, катаральні явища зменшились. На третій день температура нормалізувалась, катаральні явища і висип зникли. З анамнезу виявлено, що 21 березня дитині зроблено щеплення проти кору.

1.    Сформулюйте попередній діагноз.

2.    З якими захворюваннями проводити диференційний діагноз?

3.    План лікування.

1.    Краснуха, типова форма, легкий перебіг

2.    Кір, скарлатина, токсико-алергійний дерматит,

3.    Лікування не потребує

ЗАДАЧА 5

Дівчинка 10 місяців, поступила у відділення 3.01 з діагнозом: двобічна пневмонія. 06.01 у іншої дитини в палаті діагностовано кір. Дівчинка на кір не хворіла, їй ввели протикоровий гамма-глобулін. 15.01 дівчина переведена в бокс.

5.01 підвищилась температура до 37,5 град, з’явились незначні катаральні явища, гіперемія ротоглотки, слизова щік блискуча, на шкірі обличчя, тулуба з’явився негустий дрібноплямистий висип. На другий день висип поблід, а на третій день - зник.

1.    Сформулюйте попередній діагноз. Кір, атипова мітигована форма, легкий перебіг.

2.    З якими захворюваннями проводити диференційний діагноз?

Краснуха, скарлатина, вітряна віспа, токсоплазмоз, інфекційний мононуклеоз, хворобою Кавасакі, гарячкою денге, дитячою розеолою, сироватковою хворобою, медикаментозними вивипаннями, ентеровірусною екзантемою, спричиненою вірусами ЕСНО, Коксакі А і В,менінгококовою інфекцією(менінгококцемія).

3.    План лікування.

-       ліжковий режим протягом періоду гарячки;

-       гігієнічні заходи стосовно ротової порожнини та очей

-       часте провітрювання приміщень;

-       при нежиті – судинозвужуючі препарати; - при кашлі – муколітичні препарати; - вітамін А внутрішньо.

ЗАДАЧА 6

Дівчинка 3 років, сьогодні вночі неспокійно спала, кашляла, з’явились ряснвиділення з носу, t-38,8 град. При огляді: стан порушений, квола, шкіра чисталімфовузли не збільшені, гіперемія кон’юнктиви обох очей. Дихання через ні утруднене, в ротоглотці - розлита гіперемія. Відомо, що 10 днів назад була контакті з хворим на кір. Ходила в дитячий садок, але останні 2 тижні н відвідувала. Про щеплення проти кору відомостей немає.

1.       Виділіть основні клінічні синдроми. Інтоксикаційний, катар слизовиоболонок.

2.       Сформулюйте попередній діагноз. Кір, типова форма, катаральний період,

середньотяжкий ступінь.

3.       План обстеження.

-       Загальний аналіз крові, загальний аналіз сечі.

-       Цитологічне дослідження (цитоскопія) мазків-відбитків ротоглотки виявлення типових для кору багатоядерни гігантських клітин;

-       Серологічні методі (РТГА та РПГА) – збільшення титру антитіл динаміці в 4 та більш разів;

-       Імуноферментний аналіз (ІФА) – виявлення антитіл до вірусу кор класу Ig M (гострий період)

4. План лікування.

-          ліжковий режим протягом періоду гарячки;

-          гігієнічні заходи ротової порожнини – промивання 2% розчиносоди

-          часте провітрювання приміщень;

-          при нежиті – судинозвужуючі препарати;

-          при кашлі – муколітичні препарати;

-          вітамін А внутрішньо;

5.       План протиепідемічних заходів

Ізоляція хворої дівчинки на 5 діб від початку висипання, а також карантинна контактних осіб на 21 день.

ЗАДАЧА 7

Дівчинка 9 років, скаржиться на кашель, нежить, головний біль, t-40,5 фотофобію. Хворіє 4-й день. Захворювання почалось з кашлю, нежиті, підвищеВ динаміці кашель, нежить та головний біль посилювались, спостерігалось пов блювання. Об’єктивно: в свідомості, обличчя одутловате, виражений катара кон’юнктивіт, склерит, на шкірі за вухами, обличчі середньоплямистий вмісцями елементи висипу зливаються. На слизовій оболонці ротової порожниниплями розміром з макове зерно. 15 днів назад спілкувався з хворим на кір в 1-йвисипу.

Виділіть основні клінічні синдроми.

Синдроми:

-  Виражений інтоксикаційний (гіпертермічний),

-  Катаральний синдром слизових оболонок

-  Корова екзантема + плями Копліка Сформулюйте попередній діагноз.

Попередній діагноз: Кір, типова форма, період висипу, важкий ступінь. Ускладнення: (коровий енцефаліт під питанням)

План обстеження.

        ЗАК: лейкопенія, лімфоцитоз, еозинофілія, тромбоцитопенія;

        ЗАС: протеїнурія, мікрогематурія, циліндрурія

        Цитологічне дослідження (цитоскопія) мазків-відбитків з ротоглотки: типові багатоядерні гігантські клітини;

        ПЛР: РНК вірусу кору (мазок горла/носоглотки/сеча)

        Серологічні методі (РГГА та РПГА) через 4 дні: ↑титру АТ в динаміці в 4+ разів; Імуноферментний аналіз (ІФА): виявл. АТ до вірусу кору класу Ig M (гострий період 23день висипу/пік 2-4 тиж), Ig G в 4+ рази (після 6 тиж в динаміці/перенесена хвороба).

        Вірусологічний метод: кров, сеча, слина

        Сироватка крові/СПМ рідина: АТ до кору (склерозивний паненцефаліт).

План лікування

        Госпіталізація: з тяжкими формами кору; з ускладненнями.

14.  Режим: постільний (лихоманка), палатний (спокій); + Часте провітрювання приміщень.

15.  Дієта: рясне пиття, молочно-рослинна дієта; виключити жирні страви, гострі спеції. Діарея – стіл №2-4

16.  Догляд: за ротовою порожниною, кон’юнктивами (сольові/глюкозні розчини) 17. Парентеральна дезінтоксикація - сольовими та глюкозними розчинами.

18.  Віт. А 5000 МО + Віт.С – 200 тис.ОД п/о 1р/д 2 дні/ повтор через 4 тиж.

19.  НПЗП

- Парацетамол 10-15 мг/кг п/о кожні 4-6 год або Ібупрофен 5-10 мг/кг п/о 6-8 год

*Менінгоенцефаліт – терміново знижувати температуру!!! 20. Сульфацил Na в очі (не ГКС)/ Окомістин (кон’юнктивіт)

21.  Препарати інтерферону.

22.  Суд.звуження краплі (риніт): галазолін, нафтізин 0,05% по 1-2 краплі 2-3 рази на добу

23.  Лазолван, Амброксол (кашель) + тусупрекс, стоптусин

24.  Десенсибілізуючі (діазолін 1-3 мг/кг, тавегіл, супрастін, фенкарол, піпольфен).

25.  При тяжких формах преднізолон 1-2 мг/кг на добу коротким курсом

26.  При бактеріальних ускл – АБ терапія (пеніциліни, макроліди, цефалоспорини).

План протиепідемічних заходів

Ізоляція: до 10 днів

= (у випадку пацієнтів і імунодефіцитом протягом усього періоду хвороби),

= сприйнятливих до інфікування осіб (не вакцинованих) + контактні → протягом усього інкуб.періоду.

Карантин

       На контактних дітей у дитячих колективах накладається карантин з 7-го по 17-й день з дня контакту/ хто отримав імуноглобулін - до 21-го дня.

+ Приміщення, де перебуває хворий, слід провітрювати щодня протягом 30-45 хв.

       Контактні (не щеплені), що не отримали g-глобулін, препарати крові, імунодепресанти, ізолюються на 17 діб, ті що отрималина 21 день.

ЗАДАЧА 8

Хлопчик 12 років, проти кору не щеплений. Тиждень тому переніс захворювання,яке супроводжувалось катаральними явищами та екзантемою. Зараз стан різко погіршився, t-40,5 град, повторне блювання, головний біль, судоми, втрата свідомості. Об’єктивно: стан тяжкий, t-39, свідомість пригнічена, сухожильні рефлекси підвищені, асиметрія носогубних складок, генералізовані клоніко- тонічні судоми, більше зліва. Менінгеальні симптоми негативні. На тілі на місцяхвисипу – пігментація шкіри. З боку інших органів патології немає. На 10 день дитина в свідомості, зберігається лівосторонній геміпарез.

1.          Виділіть основні клінічні синдроми. Інтоксикаційний(гіпертермічний),катару слизових оболонок, екзантеми,енцефалітний синдром ,синдром рухових порушень

2.          Сформулюйте попередній діагноз. Кір, типова форма,важкий перебіг,період пігментації. Ускладнення –коровий енцефаліт

3.          Який можливий патогенез ураження нервової системи? Вірус- індукований

цитоліз призводить до вогнищевої або генералізованої загибелі нейронів.Характерне також периваскулярне запалення,запалення паренхіми сірої речовини ГМ вузлів.Запалення прогресує з розвитком тяжкого вогнищевого васкуліту з геморагіями та некрозами.Збудник безпосередньо ушкоджує ендотелій артерій,артеріол,капілярів.

4.          План обстеження.

-Загальний аналіз крові -Загальний аналіз сечі

-Цитологічне дослідження мазків-відбитків з рото глотки-виявлення типових для кору багатоядерних гігантських клітин

-Серологічне дослідження (РПГА,РГГА)-збільшення титру антитіл в динаміці в 4і більше разів

-ІФА-виявлення антитіл до вірусу кору IgM у спинномозковій рідині

-ПЛР для виявлення вірусної РНК

-МРТ або КТ ГМ

-Люмбальна пункція

-ЕЕГ

План лікування.

Ліжковий режим протягом періоду гарячки,дієтичне харчування

Рясне пиття, парентеральна дезінтоксикація сольовими та глюкозними розчинами

Протисудомні препарати

Для лікування ускладнення- антибіотики

Антигістамінні препарати, антисептичні препарати для обробки очей

Муколітики,відхаркувальні препарати

Жарознижувальні засоби( парацетамол,ібупрофен)

Препарати інтерферону

Аскорбінова кислота

Гігієнічні заходи щодо догляду ротової порожнини Часте провітрювання приміщень Пізніше – ЛФК,Масаж

ЗАДАЧА 9


У дівчинки 6 років підвищилась t до 38,7 град, водночас по всьому тілу і на розгинальних поверхнях кінцівок з’явились елементи висипу у вигляді рожевих плям до 3-4 мм у діаметрі, на незмінному фоні шкіри. Пальпуються збільшені задньошийні та потиличні лімфовузли. В ротоглотці невелика гіперемія, слизова щік рожева. Щеплення проведені за віком. Контакт з інфекційними хворими не встановлено.

1.  Сформулюйте клінічний діагноз.

Краснуха типова, середьої тяжкості, період висипки.

2.  Назвіть основні клінічні ознаки, на основі яких Ви встановили діагноз.

По клінічним даним а саме те, що на розгинальних поверхнях кінцівок з’явились елементи висипу у вигляді рожевих плям до 3-4 мм у діаметрі, на незмінному фоні шкіри. Пальпуються збільшені задньошийні та потиличні лімфовузли. В ротоглотці невелика гіперемія, слизова щік рожева

3.  3 якими захворюваннями необхідно провести диференціальний діагноз? скарлатина

кір

вітряна віспа

псевдотуберкульоз

менінгококцемія

Інфекційний мононуклеоз

Кір (Початок з виражених катаральних проявів (2-4 дні),Висипка плямисто-папульозна

, Час появи висипки на 3-4 день захворювання, Динаміка висипки: 1 день – обличчя, 2 – обличчя і тулуб, 3 день – обличчя, тулуб, кінцівки, Колір - яскраво- рожеві елементи, зникають з пігментацією, Енантема на м’якому піднебінні, На щоках – плями Філатова- Копліка, Ураження органів: пневмонія, отит, ларингіт, ЗАК – лейкопенія, лімфоцитоз, анеозинофілія, (+) РГГА з коровим антигеном

Скарлатина - Гострий початок з болю в горлі, підвищення t тіла і висипки на 1 день захворювання, Висипка дрібноточкова на згинальних поверхнях кінцівок, внизу живота, попереку, обличчі, бокових поверхнях тулуба дрібні яскраві розеоли що зливаються, На обличчі блідий трикутник Філатова, Зникають на 4-5 день

поступово з лущенням, На піднебінні – обмежена яскрава гіперемія, енантема 4- 5 днів, ангіна, малиновий язик,

Інтоксикація 1-3 дні, Ускладнення на 2-3 тижні, ЗАК – нейтрофільний лейкоцитоз з зсувом вліво, підвищення ШОЕ,Мазки носа, рота – виявлення стрептококів

Псевдотуберкульоз (Висипка на 2-8 день захворювання, яскрава, дрібноточкова, дрібноплямиста у вигляді « шкарпеток, рукавиць, капюшона » Катаральні прояви відсутні, Гіперемія передніх дужок мигдаликів,Уражуються інші органи: артрит, міокардит, діарея, менінгіт, гепатит, ЗАК – лейкоцитоз, висока ШОЕ,РНГА + з псевдотудеркульозним діагностикумом,Виділення ерсиній з калу.

Менінгококцемія (Гострий початок з наростаням інтоксикації Висипка в перші години хвороби, плямиста, папульозна→ геморагічна, зірчаста з некрозом в центрі, локалізація – сідниці, нижні кінцівки, тулуб, руки, обличчя, Висипка зникає поступово, залишає сухий некроз, За 2-3 дні до наростання симптомів – можливі симптоми назофарингіту, Гіперемія, зернистіть задньої стінки ротоглотки, Різко

виражена інтоксикація, інфекційно- токсичний шок,Лихоманка ,Може супроводжуватися назофарингітом, енцефалітом, артритом, менінгітом, пневмонією, іридоциклітом, ендокардитом)

Інфекційний мононуклеоз ( Початок з лихоманки, генералізованої лімфаденопатії, гепатоспленомегалії . Висипка на 2-5 день хвороби, плямисто-папульозна поліморфна, різна за розмірами, без певної вибіркової локалізації, частіше на тулубі, рожевого кольору. Висипка зникає безслідно від кількох годин до 4-7 днів , в ротоглотці- тонзиліт, фарингіт, міокардит, пневмонія, Помірна тривала інтоксикація, ЗАК – лейкоцитоз, атипові мононуклеари)

Вітряна віспа (Початок з висипки, підвищення температури . Висипка на волосистій частині голови, грудях, спині, плечах, стегнах, поширюється поо всьому тілі , розеоли→ папули → везикули → кірочки .Характерний пполіморфізм висипу . Енантема на слизовій оболонці на слизовій піднебіння, задньої стінки глотки, гортані, виникає пляма, → пухирець → розкривається з утворенням ерозії, покритої світло-жовтим нальотом, що

нагадує афту. Інтоксикація помірна, Генералізований лімфаденіт, Ускладнення - міокардит, бешиха, артрит, абсцес, флегмон, сепсис, вітрянковий менінгоенцефаліт.

4. Призначте лікування.

Ліжковий режим,дієта, термін ізоляції 5 днів з моменту висипки, потім напівліжковий режим після зникнення с-м інтоксикації.

Препарати рекомбінантного альфа інтерферону в домашніх умовах

Загальногігієнічні заходи

Часте провітрювання приміщень Симптоматично: парацетамол/ ібупрофен При ускладненнях – госпіталізація

Профілактика – живою краснушною вакциною( 12 міс потім 6 і 15р)

ЗАДАЧА 10

При ранковому огляді в дитячому садку хлопчика 4 років, медсестра, помітила на шкірі обличчя, розгинальних поверхнях кінцівок, спини, передньої поверхні грудей, на животі і сідницях блідо-рожеві елементи мілкокрапкового висипу без тенденції до злиття, на незміненому фоні шкіри. Слизова щік і ротоглотки - рожеві, t тіла 37,1 град, самопочуття задовільне. Щеплена за віком. Карантину в групі немає. Медсестра зробила матері зауваження, що та привела в дитсадок хвору дитину і дала направлення до дільничного педіатра, котрий при огляді в поліклініці додатково знайшов збільшення потиличних лімфовузлів.

1.     Сформулюйте клінічний діагноз. Набута краснуха, типова форма, легкий ступінь тяжкості

2.     На основі яких симптомів Ви його встановили?

       На основі: збільшення потиличних лімфовузлів.

       Наявності блідо-рожевих елементів мілкокрапкового висипу без тенденції до злиття, на незміненому фоні шкіри, що локалізуються на шкірі обличчя, розгинальних поверхнях кінцівок, спини, передньої поверхні грудей, на животі і сідницях блідо-рожеві елементи мілкокрапкового висипу без тенденції до злиття, на незміненому фоні шкіри. Слизова щік і ротоглотки - рожеві, t тіла 37,1 град.

3. Проведіть диференційний діагноз.

скарлатина

кір

вітряна віспа

псевдотуберкульоз

менінгококцемія

Інфекційний мононуклеоз

        Кір (Початок з виражених катаральних проявів (2-4 дні),Висипка плямистопапульозна , Час появи висипки на 3-4 день захворювання, Динаміка висипки: 1 день – обличчя, 2 – обличчя і тулуб, 3 день – обличчя, тулуб, кінцівки, Колір - яскраво- рожеві елементи, зникають з пігментацією, Енантема на м’якому піднебінні, На щоках – плями Філатова- Копліка, Ураження органів: пневмонія, отит, ларингіт, ЗАК – лейкопенія, лімфоцитоз, анеозинофілія, (+) РГГА з коровим антигеном

        Скарлатина - Гострий початок з болю в горлі, підвищення t тіла і висипки на 1 день захворювання, Висипка дрібноточкова на згинальних поверхнях кінцівок, внизу живота, попереку, обличчі, бокових поверхнях тулуба дрібні яскраві розеоли що зливаються, На обличчі блідий трикутник Філатова, Зникають на 4-5 день поступово з лущенням, На піднебінні – обмежена яскрава гіперемія, енантема 4- 5 днів, ангіна, малиновий язик, Інтоксикація 1-3 дні, Ускладнення на 2-3 тижні, ЗАК – нейтрофільний лейкоцитоз з зсувом вліво, підвищення ШОЕ,Мазки носа, рота – виявлення стрептококів

        Псевдотуберкульоз (Висипка на 2-8 день захворювання, яскрава, дрібноточкова, дрібноплямиста у вигляді « шкарпеток, рукавиць, капюшона » Катаральні прояви відсутні, Гіперемія передніх дужок мигдаликів,Уражуються інші органи: артрит, міокардит, діарея, менінгіт, гепатит, ЗАК – лейкоцитоз, висока ШОЕ,РНГА + з псевдотудеркульозним діагностикумом,Виділення ерсиній з калу.

        Менінгококцемія (Гострий початок з наростаням інтоксикації Висипка в перші години хвороби, плямиста, папульозна→ геморагічна, зірчаста з некрозом в центрі, локалізація – сідниці, нижні кінцівки, тулуб, руки, обличчя, Висипка зникає поступово, залишає сухий некроз, За 2-3 дні до наростання симптомів – можливі симптоми назофарингіту, Гіперемія, зернистіть задньої стінки ротоглотки, Різко виражена інтоксикація, інфекційно- токсичний шок,Лихоманка ,Може супроводжуватися назофарингітом, енцефалітом, артритом, менінгітом, пневмонією, іридоциклітом, ендокардитом)

        Інфекційний мононуклеоз ( Початок з лихоманки, генералізованої лімфаденопатії, гепатоспленомегалії . Висипка на 2-5 день хвороби, плямистопапульозна поліморфна, різна за розмірами, без певної вибіркової локалізації, частіше на тулубі, рожевого кольору. Висипка зникає безслідно від кількох годин до 4-7 днів , в ротоглотці- тонзиліт, фарингіт, міокардит, пневмонія, Помірна тривала інтоксикація, ЗАК – лейкоцитоз, атипові мононуклеари)

        Вітряна віспа (Початок з висипки, підвищення температури . Висипка на волосистій частині голови, грудях, спині, плечах, стегнах, поширюється поо всьому тілі , розеоли→ папули → везикули → кірочки .Характерний пполіморфізм висипу . Енантема на слизовій оболонці на слизовій піднебіння, задньої стінки глотки, гортані, виникає пляма, → пухирець → розкривається з утворенням ерозії, покритої світло-жовтим нальотом, що нагадує афту. Інтоксикація помірна, Генералізований лімфаденіт, Ускладнення - міокардит, бешиха, артрит, абсцес, флегмон, сепсис, вітрянковий менінгоенцефаліт.

Якою повинна бути тактика, медсестри дит. садка?

Ізоляція хворого на 5 днів з моменту появи висипки.Повідомлення в СЕС.

Які протиепідемічні заходи треба провести в дит. садку?

1.  Ізоляція хворого на період бактеріовиділення.

2.  Карантин на контактних на 21 день.

3.  Щоденний огляд контактних, термометрія, огляд ротогорла.

4.  Поточна дезінфекція в осередку.

5.  Взяття мазків з ротогорла та носових ходів одноразово контактним.

Якою повинна бути тактика лікаря поліклініки?

ü Ліжковий режим у гострому періоді, далі півліжковий (3-7 днів)

ü Дієта: гіперкалорійна дієта насичена вітамінами

ü Рясне тепле пиття (до 2 л), провітрювання кімнати, вологе прибирання

ü Жарознижуючий (при температурі > 38,5оС) - парацетамол, 5-10 мг/кг ü Антигістамінні (Лоратадин 0,01 по 1 таб 1 р/д)

ЗАДАЧА 11

В одному з пологових будинків народилася дівчинка з оцінкою по шкалі Апгар 4 бали. Об'єктивно: ціаноз шкіри, слабкий крик, тахікардія, грубий систоло-діастолічний шум в серці в усіх точках, мікроцефалія, незрощення верхньої губи. При додатковому обстеженні виявлена: двостороння катаракта.

З анамнезу відомо, що мати перенесла краснуху на 14 тижні вагітності.

1. Ваш попередній діагноз.

Вроджена краснуха.

2.На основі яких даних вами встановлено діагноз? Подальша, тактика лікаря.

ЗАДАЧА 12

Вагітна жінка (строк 15-16 тижнів) захворіла краснухою.

Дайте жінці рекомендації з урахуванням деонтологічного підходу

ЗАДАЧА 13

Хлопчик 3-х років захворів вчора ввечері. Піднялась t до 38 град.

Вранці наступного дня з’явився мілкокрапковий висип на обличчі, тулубі, кінцівках, сідницях на незміненому фоні. Самопочуття дитини мало порушене, активний, сміється. Мати викликала педіатра. При огляді помічено збільшення потиличних лімфовузлів. Ротоглотка рожева, в легенях - дихання везикулярне, тони серця ясні, ритмічні. Живіт м’який, випорожненняоформлені. Щеплений за віком. Карантину в дит. садку немає.

1.  Ваш попередні діагноз.

2.  Призначте лікування хворому.

3.  Які заходи необхідно провести в групі дит. садка?

Набута краснуха, типова, легка форма.

2. Обстеження:

-       загальний аналіз крові (лейкопенія, відносний лімфоцитоз, плазматичні клітини);

-       серологічні дослідження: зростання титру антитіл до вірусу краснухи більш ніж у чотири рази (метод парних сивороток); виявлення Ig M до вірусу краснухи;

-       виявлення вірусу за допомогою ПЛР.

Лікування:

-       ліжковий режим до зникнення симптомів інтоксикації, потім напівліжковий;

-       дієта;

-       симптоматична терапія: жарознижуючі (парацетамол, ібупрофен), - антигістамінні (лоратадин) при необхідності.

3. Протиепідемічні заходи у дитячому садку:

-       ізоляція хворого до 5-ї доби з моменту появи висипань;

-       повідомлення в СЕС;

-       карантин на контактних на 21 день.

ЗАДАЧА 14

До лікарні був доставлений хлопчик 12 років, стан дуже тяжкий, дитина без свідомості, кома 1ст, генералізовані клоніко-тонічні судоми, температура 39,4, з анамнезу відомо, що 4 дні назад у дитини відмічалась субфебрильна температура та мілко плямиста висипка на розгинальних поверхнях кінцівок,дитина не щеплена, при огляді зберігаються збільшені задньошийні та потилочні лімфовузли.

1.    Поставте діагноз.

2.    Виділить ведучі клінічні синдроми.

3.    Призначте лікування.

Набута краснуха, що ускладнилася енцефалітом, тяжкого ступеня.

Ведучі клінічні синдроми: гіпертермічний синдром, інтоксикаційнийсиндром, лімфаденопатія, висипка, судоми Лікування:

Госпіталізація хворого у палату інтенсивної терапіїв \в інфузії (колоїди, кристалоїди) парентеральне харчування Дексаметазон 8 мг кожні 6 год

Діазепам «на вимогу» 10 мг в\в – протисудомна терапія

Парацетамол (перфалган) 50 мл в/в крапельно – гіпертермічний синдром

ЗАДАЧА 15

Дівчинка 3 років захворіла гостро, з підвищення температури тіла до 38,50 С. Н 2-й день хвороби з’явився висип на обличчі, який супроводжувався свербіннямВисип швидко

розповсюдився на тулуб і кінцівки. При огляді: стан дитин задовільний, на шкірі

обличчя, тулубу, кінцівках – рясний висип – невелик

червоні плями - папули та прозорі пухирці (везикули) розміром 0,2 см - 0,5 см діаметрі, округлої форми, розташовані поверхнево, на неінфільтрованій основоточені вінчиком гиперемії, стінка їх напружена.

Процес висипання відбувався не одночасно, а поштовхоподібно і тривавднів, кожне нове підсипання супроводжувалось підвищенням температури.

1.      Сформулюйте попередній діагноз.

Вітряна віспа, середній ступінь важкості, період висипань

2.      Складіть план обстеження.

Загальний аналіз крові, РФА на визначення антигену вірусу в мазка-відбитказ вмісту везикул, РЗК

3.      Призначте хворому лікування.

Режим домашній, дотримання гігієни (щоденна зміна одягу та білизни) Змащення везикул одновідсотковим розчином діамантового зеленого полоскання рота антисептиками. Жарознижуючі та десенсибілізуючи засоби.

4.      Де необхідно лікувати цього хворого? Лікування домашнє

ЗАДАЧА 16

Дівчинка 2 років знаходиться в соматичному відділенні на обстеженні. 16 дні тому вдома була у контакті із сусідською дитиною, хворою на вітряну віспу.

На 4-й день перебування в стаціонарі з приводу обстеження у не підвищилась

температура тіла до 39,50 С, з’явилися загальна слабкість, кволість дитина відмовляється від їжі, була двохразова блювота. В цей же день з’явивс плямисто-папульозний висип на обличчі. Висип швидко розповсюдився на тулу і кінцівки.

При огляді дитини на другий день від початку хвороби на шкірі є плями папули, свіжі прозорі пухирці і кірочки. Висип у великій кількості розташовани на обличчі, передній і задній поверхні тулуба, згинальній і розгинальній поверхнрук та ніг та на волосяній частині голови. При огляді виявляються везикули н

кон`юнктиві обох очей та на слизовій оболонці ротогорла. ЧСС-126/1 хв. Тон серця ритмічні, звучні. В легенях жорстке дихання, хрипів немає. Живі м`який, неболючий. Менiнгеальні симптоми відсутні.

1.      Сформулюйте попередній діагноз.

Вітряна віспа, середній ступінь тяжкості, період висипань

2.      План обстеження.

Загальний аналіз крові, РФА на визначення антигену вірусу в мазка-відбитказ вмісту везикул, РЗК

3.      З якими захворюваннями проводити диференційний діагноз? Оперізувальний герпес, скарлатина, дифтерія, кір, краснуха

4.      План лікування.

Ліжковий режим, гігієна натільної на постільної білизни, змащуванн елеметів висипу розчином фукарцину/діамантового зеленого, полосканнгорла

антисептичними розчинами, жарознижувальні препарати парацетамол, ібупрофен; лоратадин; змащування висипів на обличчі мазз ацикловіра.

5.      План протиепідемічних заходів

Ізоляція хворого від моменту появи останніх елементів висипу на 5 днів Виявити контактних осіб та провести карантинні заходи з 11 по 21 день ві моменту контакту

ЗАДАЧА 17

Хлопчик 7 років захворів гостро з підвищення температури до 38,20С. Протягомпершої доби з`явився не рясний висип, у вигляді плям, папул, розташований на тулубі та кінцівках. На наступний день на місці плям та папул з`явилися везикули. Висип розташовувався на всіх ділянках тіла, включаючи волосяну частину голови. Висип підсипав протягом шести діб, кожне нове підсипання супроводжувалось підйомом температури.

На 7-й день захворювання стан дитини погіршився, підвищилась температура тіла до 390С, дитина стала млявою, не може сидіти, ходити зарахунок втрати рівноваги, не може писати, відмічається скандована мова, інтенційний тремор, ністагм, утруднено виконання координаційних проб.

1.    Сформулюйте клінічний діагноз.

Вітряна віспа типова форма. Вітрянковий мозочковий енцефаліт.

2.    План обстеженн

Загальна діагностика:

-ЗАК+гематокрит

-ЗАС

-аналіз калу на яйця гельмінтів

-аналіз крові на RW та HBsAg

-консультація невролога Специфічна :

-люмбальна пункція , з дослідженням ліевору

-РФА з вмістом везикул

-РЗК, РНГА, ІФА, РІА

- мікроскопія вмісту везикул (тільця Арагао)

3.    План лікування.

Госпіталізація в інф відділення.

Етіотропна терапія: ацикловір, специфічний імуноглобулін.

Патогенна терапія: кортикостероїди(дексометазон), дегідратаційні засои (фуросемід, манітол).

Симптоматична: преднізолон, або ібупрофен 0.5 пер ос, при підвищеннні температури .

4.    План протиепідемічних заходів

У дитячих колективах карантин при вітряній віспі накладається з 11-го по 21-й день від моменту контакту.

Можлива пасивна імунопрофілактика вітряної віспи імуноглобуліном з високим титром антитіл проти VZV. Імуноглобулін уводятьвнутрішньом’язово не пізніше ніж за 48—96 год від моменту контакту в першу чергу: дітям з імуносупресією; вагітним; дітям, які народилися від матерів, в яких вітряна віспа виникла за 5—10 днів до пологів або через 2 дні після них; недоношеним дітям, які народилися до 28 тиж. вагітності і з масоютіла до 1000 г. Профілактика вітряної віспи звичайним імуноглобуліном без визначення в ньому рівня специфічних антитіл вважається неефективною. Насьогодні розроблено живу вакцину проти вітряної віспи

ЗАДАЧА 18

Хлопчик 12 років, захворів гостро, коли підвищилась температура тіла до 39 град., з'явились парастезія, свербіння та біль під лівою лопаткою. На наступний день в цій же ділянці виник набряк, еритема, на фоні якої з’явилися папули та пухирці з серозним вмістом.

При огляді: загальний стан середньої тяжкості, на шкірі тулуба по ходу міжреберних проміжків зліва рясний висип, який являє собою - папули та пухирці, які між собою позливалися. В цих же ділянках набряк та почервоніння шкіри. Турбує біль та свербіж шкіри в цих же ділянках.

Із анамнезу відомо, що дитина 18 днів тому мала контакт із дитиною хворою на

вітряну віспу.

1.    Сформулюйте попередній діагноз. Оперізувальний герпес

2.    З якими захворюваннями проводити диференційний діагноз? -вітряна віспа

-не їбу що ще

3.    План лікування.

-ацикловір до року 30мг/кг 3р/д

-при тяжкому перебігу рибавірин 15 мг/кг

-VZV імуноглобулін у дозі 0,2мл/кг

-анальгетики

ЗАДАЧА 19

Хлопчик 13 років захворів гостро, з підвищення температури тіла до 38,5 град. На 2-й день хвороби з`явився дрібний плямисто-папульозно-везикульозний висип на обличчі, розташований по ходу лицьового нерву зліва. Висип супроводжується свербінням, болем та гіперемією шкіри в ділянці ураження.

1.          Сформулюйте попередній діагноз. Оперіз.герпес

2.          З якими захворюваннями проводити диференційний діагноз?

3.          План лікування.

ЗАДАЧА 20

У дівчинки 3 років захворювання почалось з підвищення температури до 38° С, появи висипу, який спочатку мав вигляд плям, папул, потім вони перетворились в пухирці. Висип підсипав 5 днів. При огляді на 6-ий день на шкірі обличчя, тулуба, кінцівок і на волосяній частині голови спостерігається рясний висип: папули, везикули, кірочки. Температура тіла – 39,0° С, повторне блювання, головний біль, лежить на боці з відкинутою назад головою і підведеними до живота коліньми. Менінгеальні ознаки позитивні.

1.           Виділіть основні клінічні синдроми.

2.           Сформулюйте попередній діагноз.

Вітряна віспа?

3.           Яке ускладнення виникло у хворого.

4.           План обстеження

5.           План лікування

ЗАДАЧА 21

Дівчинка 2 років була в контакті з хворим на оперізуючий герпес. На 15 день контакту в неї підвищилась температура тіла до 39, 3° С. На 2-й день хвороби з`явився везикульозний висип на обличчі. Висип швидко розповсюдився на тулуб і кінцівки. Процес висипання відбувався не одночасно, а поштовхоподібно і тривав 5 днів, кожне нове підсипання супроводжувалось підвищенням температури. При огляді на шкірі є свіжі прозорі пухирці і кірочки.

1.           Виділіть основні клінічні синдроми.

2.           Сформулюйте попередній діагноз. Вітряна віспа 3. План обстеження.

4.           План лікування.

5.           План протиепідемічних заходів

ЗАДАЧА 22

Дівчинка 10 міс. хворіє на типову форму вітряної віспи. На 3 день хвороби вночі дитина прокинулася, стала неспокійною, з`явилися грубий, ―гавкаючий‖ кашель, осиплість голосу. Задишка інспіраторного характеру, спостерігається як при збудженні дитини, так і в стані спокою. У диханні бере участь допоміжна мускулатура. Відмічається нерізке западання поступливих місць грудної клітки та епігастрію, періоральний ціаноз, блідість шкіри, тахікардія.

1.           Сформулюйте попередній діагноз.

2.           Який невідкладний стан загрожує життю дитини?

3.           Накресліть план невідкладної допомоги.

2 тема

ЗАДАЧА 1

У дівчинки 3-років, яка госпіталізована у ЛОР-відділення з діагнозом „Гострий тонзиліт лакунарний‖, на другий день при огляді виявленанеяскрава гіперемія слизової оболонки мигдаликів та піднебінних дужок,набряклість мигдаликів. Поверхня обох мигдаликів вкрита щільними сірувато-білими плівками, що не виходять за межі мигдаликів та не знімаються ватним тампоном. Температура 37,9 град.С.

Збільшені передньошийні лімфовузли, малоболючі при пальпації.

Щеплення проти дифтерії:

2 міс. – І АКДП, 4 міс. – ІІ АКДП, 6 міс. – ІІІ АКДП.

1.              Поставте клінічний діагноз з обгрунтуванням.

Дифтерія мигдаликів , локалізована, плівчаста форма, легкий ступінь тяжкості

Обґрунтування: локалізована-бо не виходить за межі мигдаликів, плівчаста- набряк мигдаликів, піднебінних дужок, плівки не знімаються, завжди збільшені й чутливі при пальпації регіонарні лімфатичні вузли, легкий ступінь- бо дифтерія локалізована, а не поширена.

2.              Призначте етіотропну терапію.

Всю дозу ПДС( ПРОТИДИФТЕРІЙНА СИРОВОТКА) уводятьодноразово внутрішньом’язово: 20 000—40 000 МО.

3.              Оцініть щеплення.

Не була проведена ревакцинація у 18 місяців( 1.5 роки).

ЗАДАЧА 2

Хлопчик 8 міс. захворів з підвищення t до 37,8 град.С, „гавкаючого‖ кашлю, сиплості голосу. На 3-й день хвороби з’явилась задишка, афонія. Із анамнезу відомо, що дитина щеплена з порушеням календаря (має лише одне введення АКДП-вакцини), мати дитини хворіє ангіною.

При госпіталізації виявлено: t – 37,4 град.С, стан дитини тяжкий. Дихання шумне, в спокої спостерігається втяжіння всіх піддатливих місць грудної клітини, роздування крил носу, частота дихання – 66 на хв. Дитина збуджена,неспокійна. Акроціаноз. Тахікардія до 180 уд/хв, випадіння пульсу на вдосі.

1.              Поставте клінічний діагноз згідно класифікації.

Ларингеальна дифтерія: стенотична стадія, декомпенсований стеноз, тяжка форма.

2.              Призначте специфічне лікування.

Введення ПДС у сумарній дозі 60-80 тис. МО ПДС внутрішньом`язово.

При тяжкій формі дифтерії курсова доза ПДС становить 80 000—120 000 МО.Перша доза має становити 2/3 курсової. У добу госпіталізації вводять 3/4 курсової дози. Інтервал уведення ПДС — 12 год, якщо вся доза сироватки вводилася внутрішньом’язово, та 8 год, якщо ПДС уводили внутрішньовенно. Притяжких формах захворювання половину розрахованої дози вводять внутрішньовенно, другу половину — внутрішньом’язово

3.              Призначте невідкладну патогенетичну терапію. бронхолітики, спазмолітики, сечогінні препарати.

ЗАДАЧА 3

Дівчинка 5 років госпіталізована на 3-й день хвороби з діагнозом „Некротична ангіна‖. Захворіла гостро з підвищення температури до 39,4 град.С, з’явився біль в горлі при ковтанні, збільшились регіонарні лімфовузлита з другої доби захворювання виник набряк підшкірної клітковини шиї, що поширюється до ключиць. При огляді стан тяжкий, спостерігалось блювання,на набряклих мигдаликах нашарування грязно-сірого кольору, які розповсюджуються на м’яке піднебіння, не знімаються шпателем. Щеплення проти дифтерії відсутні.

1.              Поставте клінічний діагноз згідно класифікації та обгрунтуйте його. Дифтерія мигдаликів тяжкого ступеня

2.              Які лабораторні дослідження необхідно провести?

ЗАК, ЗАС, БАК, бактеріоскопія мазка ротоглотки, носових ходів, бакпосів слизу з ротоглотки, носа, визначення культури та її токсигенності.

РПГА крові з дифтерійним діагностикумом: зростання титру антитоксичних антитіл у сироватці крові в динаміці хвороби.

РНГА з дифтерійним антигеном: виявлення дифтерійного токсину в сироватці крові.

Продукцію дифтерійного токсину досліджують in vitro методомреакцій преципітації (з антитоксином) в агарі «Елек тест».

Метод ІФА: виявлення дифтерійного токсину. РПГА крові з еритроцитарним діагностикумом до введення протидифтерійної сироватки: визначення рівня дифтерійного токсину в сироватці крові.

ПЛР секрету з ротоглотки або носа, крові: виявлення коринебактеріїдифтерії або її токсину.

ЕКГ

Огляд оториноларингологом, кардіологом та неврологом у динаміці.

3. Призначте лікування.

    курсова доза ПДС становить 80 000— 120 000 МО. Перша доза має становити 2/3 курсової. У добу госпіталізації вводять 3/4 курсової дози. Інтервал уведення ПДС — 12 год, якщо вся доза сироватки вводилася внутрішньом’язово, та 8 год, якщо ПДС уводили внутрішньовенно. При тяжких формах захворюванняполовину розрахованої дози вводять внутрішньовенно, другу

половину — внутрішньом’язово

    Цефотаксим 20 мг/кг/ в/в 3 р/добу

    Місцева санація ротоглотки: полоскання та зрошування ротоглотки дезінфекційними розчинами.

    Дезінтоксикаційну терапію проводять глюкозо-сольовими таколоїдними розчинами при середньотяжкій та тяжкій формах з урахуванням добової потреби в рідині й патологічних витрат –

Трисіль 30 мл/кг в/в краплинно 3 р/добу

    Щадна дієта з перетертими стравами та продуктами

ЗАДАЧА 4

Хлопчик 1,5 річного віку захворів з підвищення t до 37,2 град.С, сухого кашлю, сиплості голосу. Дільничим педіатром встановлено діагноз: ГРВІ. Призначено пакселадін, інгаляції з спазмолітиками. Стан дитини залишався задовільним, але наприкінці 3-ї доби кашель став беззвучним, розвинулась афонія, з’явилась інспіраторна задишка при фізичному навантаженні.

1.              Поставте попередній діагноз.

Ларингеальна дифтерія, стеноз підзв’язкового простору дітей ( гострий стенозуючий ларинготрахеобронхіт ) ІІ ст.

2.              З якими захворюваннями необхідно проводити диф.діагноз?

      Гострий стенозуючий лтб при ГРВІ

      Епіглотит

      Вроджений стридор гортані

      Аспірація стороннього тіла

3.              Які дані анамнезу життя необхідно встановити?

Чи була проведена вакцинація від дифтерії, епіданамнез ( контакт зхворими)

4.              Призначте специфічну терапію.

       1. Інгаляція зволоженого і зігрітого кисню.

       2. Седація дитини з метою зменшення інспіраторних зусиль.

       3. Глюкокортикоїди 10мг/кг на добу в розрахунку по преднізолону. Доза розподіляється на 4-6 прийомів без дотримання біологічного ритму.

       4. Антигістамінні препарати у вікових дозах.

       5. Ретельне лікування бронхообструктивного синдрому: бронхолітики, муколітики. При значній обструкції здійснюється лаваж трахеобронхіального дерева

       курсова доза ПДС становить 80 000— 120 000 МО. Перша доза має становити 2/3 курсової. У добу госпіталізації вводять 3/4 курсової дози.

Інтервал уведення ПДС — 12 год, якщо вся доза сироватки вводилася внутрішньом’язово, та 8 год, якщо ПДС уводили внутрішньовенно. Притяжких формах захворювання половину розрахованої дози вводять внутрішньовенно, другу половину — внутрішньом’язово

       Цефотаксим 20 мг/кг/ в/в 3 р/добу

       Місцева санація ротоглотки: полоскання та зрошування ротоглотки дезінфекційними розчинами.

       Дезінтоксикаційну терапію проводять глюкозо-сольовими та колоїдними розчинами при середньотяжкій та тяжкій формах з урахуванням добової потреби в рідині й патологічних витрат –

       Трисіль 30 мл/кг в/в краплинно 3 р/добу

       Щадна дієта з перетертими стравами та продуктами

ЗАДАЧА 6

Хлопчик 6 років при госпіталізації скаржиться на поперхування під час їжі, попадання рідини в ніс, гнусавість голосу, перебої в роботі серця. З анамнезувідомо, що вона перенесла 10 днів тому „ангіну‖, за медичною допомогою незверталась, лікували батьки домашніми засобами. Щеплення проти дифтерії відсутні.

При огляді ротоглотки нашарування на мигдаликах відсутні, м’яке піднебінняпровисає. При аскультації серця виявлено: серцеві тони ослаблені, тахікардія та поодинокі екстрасистоли. Перкуторно: розширення границь серця вліво. З боку інших органів та систем порушень не виявлено.

1.              Поставте клінічний діагноз.

Дифтерія мигдаликів, локалізована легка форма, ускладнений перебіг:токсична полінейропатія (парез м`якого піднебіння), токсичний міокардит.

2.              Призначте лабораторне та інструментальне обстеження. План обстеження:

-         Загальний аналіз крові з лейкоцитарною формулою;

-         Загальний аналіз сечі; Бактеріологічні методи дослідження:

-         Бактеріоскопія мазків із ротогорла та носових ходів на BL

(дифтерійну паличку);

-         Бактеріологічний посів слизу з ротогорла та носу на BL (дифтерійну паличку) триразово;

-         Бактеріологічний посів слизу з ротогорла та носу на патогеннуфлору.

Серологічні методи дослідження:

-         РПГА крові з дифтерійним діагностикумом (виявлення титру антитоксичних антитіл у сироватці крові);

-         РНА з комерційним дифтерійним антигеном – виявлення дифтерійного токсину у сироватці крові;

-         РПГА з еритроцитарним діагностикумом – виявлення рівню дифтерійного токсину в сироватці крові. Інструментальні методи дослідження:

-         ЕКГ- дослідження.

-         Огляд отоларингологом, кардіологом, неврологом.

3.              Тактика лікування Лікування:

1.      Госпіталізація в інфекційне відділення.

2.      Антибактеріальна терапія – оскільки тяжка форма, то цефалоспоринового ряду, курс 10 днів.

3.      Глюкокортикоїди –10-20 мг/кг/добу по преднізолону.

4.      Нестероїдні протизапальні препарати (німесулід, діклофенак).

5.      В/в терапія – глюкозо-сольові розчини, мілдронат, ККС, АТФ, вітамін С.

6.      Вітаміни групи В.

7.      Місцева санація ротоглотки дезінфікуючими розчинами.

8.      Протидифтерійну сироватку НЕ ВВОДИМО (бо вже 10 днів пройшло).

9.      Дієта – вітамінізована, калорійна, щадно оброблена їжа.

10.  Бесіда з батьками щодо важливості вакцинації

3. Протиепідемічні заходи в осередку інфекції:

1.                  Ізоляція хворого на період бактеріовиділення.

2.                  Карантин на контактних на 7 днів.

3.                  Щоденний огляд контактних, термометрія, огляд ротогорла.

4.                  Поточна дезінфекція в осередку.

5.                  Взяття мазків з ротогорла та носових ходів одноразово контактним.

6.                  Огляд ЛОР-спеціаліста.

7.                  Консультація кардіолога та невропатолога

8.                  Профілактична санація контактних еритроміцином протягом 7 днів.

ЗАДАЧА 6

Дівчинка віком 9 міс. захворіла з підвищення t до 37 град.С, сиплості голосу, сухого надсадного кашлю. На 2-добу у дитини при кашлі і хвилюванні з’явився шумний вдих і незначне втяжіння епігастрію, кашель став беззвучним. Протягом наступної доби стан дитини погіршувався: дитина відмовляється від їжі, шкіра голови та обличчя вкриті холодним липкимпотом, має місце ціаноз носогубного трикутника. Ознаки дихальної недостатності спостерігаються уже в спокої дитини, тахіпное – до 54 на хв., тахікардія до 146 уд/хв, спостерігається парадоксальний пульс.

1.              Поставте клінічний діагноз.

Ларингеальна дифтерія, типова, тяжка форма (дифтерійний круп), стенотична стадія, стеноз ІІ ст.

2.              Призначте додаткові лабораторні дослідження.

План обстеження:

Загальноклінічні методи обстеження:

-         Загальний аналіз крові з лейкоцитарною формулою;

-         Загальний аналіз сечі;

-         Коагулограма.

Бактеріологічні методи дослідження:

-         Бактеріоскопія мазків із ротогорла та носових ходів на BL

(дифтерійну паличку);

-         Бактеріологічний посів слизу з ротогорла та носу на BL (дифтерійну паличку) триразово;

-         Бактеріологічний посів слизу з ротогорла та носу на патогеннуфлору. Серологічні методи дослідження:

-         РПГА крові з дифтерійним діагностикумом (виявлення титру антитоксичних антитіл у сироватці крові);

-         РНА з комерційним дифтерійним антигеном – виявлення дифтерійного токсину у сироватці крові;

-         РПГА з еритроцитарним діагностикумом – виявлення рівню дифтерійного токсину в сироватці крові. Інструментальні методи дослідження:

-         ЕКГ- дослідження у динаміці хвороби.

-         Ларингоскопія пряма та непряма

-         Огляд отоларингологом, кардіологом, неврологом в динаміці.

3.               Який загрозливий стан розвивається у дитини?Дифтерійний круп

4.               Яку невідкладну допомогу слід надати?

Невідкладна допомога при крупі 2 ст: дитина повинна бути транспортована

в стаціонар, де можливо проведення штучної вентиляції легень. Лікування дитини повинно починатися на догоспітальному етапі з продовженням в стаціонарі.

1.  Інгаляція зволоженого і зігрітого кисню.

2.  Седація дитини з метою зменшення інспіраторних зусиль.

3.  Глюкокортикоїди 10мг/кг на добу в розрахунку по преднізолону. Доза розподіляється на 4-6 прийомів без дотримання біологічного ритму.

4.  Антигістамінні препарати у вікових дозах.

5.  Ретельне лікування бронхообструктивного синдрому: бронхолітики, муколітики. При значній обструкції здійснюється лаваж трахеобронхіальногодерева впродовж декількох годин.

6.  Зменшення маси тіла дитини на 3-4%, що досягається стимуляцією діурезузі скороченням добових надходжень рідини до 80% фізіологічної потреби. Санація трахеобронхіального дерева і годування дитини перед наступним черговим введенням седативних препаратів.

ЗАДАЧА 7

При огляді хлопчика 12 років на 2 день хвороби лікар встановив діагноз:

‖Фолікулярний тонзиліт‖. Того ж дня взяте дослідження мазка із ротоглотки на „BL‖ і через 3 дні повідомлено, що виділена дифтерійна паличка токсигенний штам. При повторному огляді (5 день хвороби) – нальоти на мигдаликах відсутні, t нормальна.

Щеплення проти дифтерії:

2 міс. – І АКДП, 4 міс. – ІІ АКДП, 6 міс. – ІІІ АКДП, 2 роки 3 міс – І ревакцинація АКДП, 6,5 років – ІІ ревакцинація АДП.

1.     Поставте клінічний діагноз.

Дифтерія мигдаликів локалізована, катаральний характер, легка тяжкість (C.Diphtheriae? gravis?, tox+), неускладнений?.

2.     Оцініть щеплення.

У даного пацієнта майже всі щеплення проведені відповідно до календаря щеплень для його віку.

*2 роки 3 міс – І ревакцинація АКДП – дана ревакцинація мала проводитися в 18міс.

Проведена вакцинація→ захворювання у правильно щеплених перебігає у легшій формі,ніж у не щеплених.

Вирішіть питання необхідності специфічного лікування.

1.     Госпіталізація в інфекційне відділення + Специфічне лікування необхідне аби уникнути ускладнень захворювання.

2.     Режим ліжковий (недовготривалий)

3.     Дієта: стіл №2, вітамінізована, калорійна, щойно оброблена їжа.

4.     Етіотропна терапія – введення ПДС 20 000 МО в/м(для легкого ступеня важкості захворювання). + після проби.

5.     Антибактеріальна терапія: еритроміцин (40-50 мг/кг/д п/о кожні 6 год), рифампіцин.10-14 днів.

6.     Місцева санація ротоглотки – полоскання + орошення ротоглотки дезинфік.засобами.

7.     Можлива дезінтоксикаційна терапія (глюкозо-сольові розчини 5%)

8.     Для контролю за станом антитоксичного імунітету використовують РПГА.

ЗАДАЧА 8

Хлопчик 2,5 років, нещеплений, має явища стенозу гортані: блідість шкіри, помірно виражений цианоз носогубного трикутника, сухий беззвучний кашель, чутне на відстані дихання, участь допоміжної мускулатури в акті дихання, загальний неспокій, тахікардія 140-150 уд/хв. З анамнезу хвороби відомо, що прояви стенозуючого ларингіту наростали впродовж останніх 3-х днів поступово. Температура тіла всі дні хвороби субфебрильна, загальноінтоксикаційний синдром незначно виражений.

1.              Поставте попередній діагноз.

2.              Призначте специфічну та патогенетичну терапію.

1.               Ларингеальна дифтерія ,типова,тяжка форма(дифтерійний ларинготрахеїт),стенотична стадія,компенсований стеноз(1 стадія)

2.               -Лікування проводиться в інфекційному стаціонарі, за погіршення стану – інтубація трахеї та проведення ШВЛ

-Етіотропна терапія –введення ПДС 50000-80000 МО в/м

-Антибактеріальна терапія –цефатоксим 50-70 мг/кг/добу -Дезінтоксикаційна терапія глюкозо-сольовими та колоїдними

розчинами,глюкокортикоїди,проти набрякова терапія ,дезагреганти, допамін,інгібітори

протеолізу

ЗАДАЧА 9

Дівчинка 3-років захворіла з підвищення t до 37,5 град.С, сухого кашлю, сиплості голосу. Проти дифтерії нещеплена. На 3-й день хвороби з’явилась задишка, виражені симптоми дихальної недостатності, афонія голосу. Протинабрякова терапя неефективна.

1.              Найбільш вірогідний діагноз?

2.              До чого може привести прогресування даного стану у хворого?

3.              Призначте терапію.

1. Ларингеальна дифтерія ,типова,тяжка форма(Дифтерійний ларинготрахеїт),катаральна стадія.

2. При прогресуванні стану хворої може розвинутися дифтерійний круп.

3. Лікування проводиться в інфекційному стаціонарі, за погіршення стану – інтубація трахеї та проведення ШВЛ

-Етіотропна терапія –введення ПДС 50000-80000 МО в/м

-Антибактеріальна терапія –цефатоксим 50-70 мг/кг/добу -Дезінтоксикаційна терапія глюкозо-сольовими та колоїдними розчинами,глюкокортикоїди,проти набрякова терапія ,дезагреганти,

ЗАДАЧА 10

В школі-інтернаті при профілактичному обстеженні у одного школяра в мазку із ротоглотки виділена токсигенна дифтерійна паличка, штам gravis. При огляді ознак гострого запалення слизових оболонок ротоглотки не виявлено.

1.  Сформулюйте діагноз.

Носійство токсигенної дифтерійної палички гравіс

2.  Тактика лікаря по відношенню до школяра. Термінове повідомлення в СЕС Госпіталізація носія

Призначення бактеріологічних досліджень двічі через 3 дні після завершенняАБ

3.  Призначте етіотропне лікування.

Антибіотики групи макролідів (Азитроміцин , кларитроміцин) або пеніциліни

ЗАДАЧА 11

Дівчинка 8 років захворіла 3 дні тому з підвищення температури, млявості, утрудненого дихання через ніс.

При огляді: обличчя одутле, повіки пастозні, голос здавлений, дихання через ніс утруднене, слизова ротоглотки гіперемійована, мигдалики набряклі, II-IIIст, нальотів не має. Збільшені передньо-, задньошийні, підщелепні, пахвинні лімфатичні вузли з двох сторін. Нижній край печінки виступає на 1,5 см нижче реберної дуги, селезінка біля краю підребер'я. У наступні дні гарячка утримувалась, залишались збільшеними всі групи лімфовузлів, печінка збільшилась до 4 см, селезінка - до 3,5 см. В аналізі крові - лейкоцити - 15,8х109/л, е0%, п-6%, с-15%, л-45%, м-10%, віроцити -24%, ШОЕ-12 мм/год.

1. Сформулюйте попередній діагноз. Обґрунтуйте його. Інфекційний мононуклеоз типова середьотяжка форма Обгрунтування:

        Млявість дитини

        Голос здавлений та утрудненне дихання через ніс;

        Одутле обличчя й набряк повік

        СО ротоглотки гіперемована

        Мигдалики набряклі (II-IIIст)

        Підвищення температури тіла з її подальшим утриманням на тому ж рівні

        Лімфоаденопатія (збільшені передньо-, задньошийні, підщелепні, пахвинні лімфатичні вузли з двох сторін)

        Гепатолієнальний синдром (збільшення печінки і селезінки);

        Поява в крові атипових мононуклеарів (віроцитів), збільшення частки одноядерних елементів (лімфоцити, моноцити)

2.  План обстеження.

Загальноклінічні методи обстеження:

ü  Загальний аналіз крові, гематокрит

ü  Загальний аналіз сечі

ü  Біохімічний аналіз крові: глюкоза, загальний білок і його фракції, СРБ, креатинін, сечовина,

АлАТ, АсАТ, ЛДГ, КФК, ЛФ, ГГТГ, загальний білірубін і його фракції, електроліти (К+,

Na+, Сl-)

ü  Коагулограма

ü  Аналіз калу на яйця гельмінтів,

ü  Аналіз крові на RW, HBsAg

ü  Аналіз крові на ВІЛ (за письмовою згодою)

ü  Пульсоксиметрія

ü  ЕКГ

ü  УЗД ОЧП

ü  Рентгенографія ОГК

ü  Контроль АТ, ЧД, ЧСС, температури, сатурації

ü  Контроль лабораторних показників: глюкози, електролітів (К+, Na+, Cl-), сечовини, креатиніну, залишкового азоту, загального білірубіну і його фракцій, АлАТ, АсАТ, ЛФ

Серологічні методи дослідження:

ü  ІФА сироватки крові на виявлення VCA-IgM, ЕА-IgG, ЕBNA-IgG до антигенів вірусу Епштейна-Барр

ü  ПЛР крові для виявлення ДНК вірусу Ептштейна-Барр та ЦМВ

ü  ІФА сироватки крові хворого на виявлення IgG, IgM до антигенів ЦМВ

3.  З якими захворюваннями проводити диференційний діагноз?

Диференційну діагностику проводимо з:

ü  Дифтерією ротогорла

ü  Аденовірусною інфекцією

ü  Гострим лейкозом

ü  Лімфо-грануломатозом

ü  Вірусним гепатитом

ЗАДАЧА 12

Дівчинка 5 років захворіла 4 доби тому з появи слизових виділень із носу, підвищення температури до 38 град, утрудненого носового дихання, болю вгорлі. Об'єктивно: температура 38,5 град, лице одутле, дихання напіввідкритим ротом, підщелепні, передньо- і задньошийні лімфатичні вузли збільшені, при пальпації щільні, множинні, пальпуються збільшені також пахвинні, аксілярні лімфовузли. Слизова оболонка ротоглотки гіперемійована, набрякла, мигдалики гіпертрофовані II-IIIст., вкриті нальотом «творижистого» характеру. У легенях і серці без особливостей, живіт м'який, печінка збільшена до 3 см, селезінка до 1,5см.

1. Сформулюйте попередній діагноз.

Інфекційний мононуклеоз, типова форма, середньотяжкий ступінь тяжкості, період розпалу, ускладнений перебіг: вторинний кандидозротоглотки 2. Складіть план обстеження.

    ЗАК + (Ідентифікація віроцитів у мазках крові)

    Тест на гетерофільні АТ

    ІФА - виявлення специфічних Ig G і Ig M до вірусних антигенів

    ПЦР на виявлення ДНК збудника

    УЗД ОЧП

    Рентгенографія ОГК

3. Перерахуйте основні синдроми захворювання

    катаральный

    гепатолієнальний

    лімфопроліферативний

    інтоксикаційний

4.  З якими захворюваннями необхідно провести диференційний діагноз?

Цитомегалія (CMV); стрептококовий фарингіт (β-гемолітичні стрептококи групи А), дифтерія, інфікування HSV, гостра ретровірусна хвороба (ВІЛ), краснуха, вірусний гепатит, гострий лейкоз, медикаментозні реакції (особливо після фенітоїну та сульфаніламідів), токсоплазмоз.

ЗАДАЧА 13

Хлопчик 7 років захворів гостро, з підвищення температури до 38,2 град., утрудненого носового дихання. В наступні дні – всі симптоми утримувались, з`явилась біль у горлі, припухлість в ділянці шиї.

Об'єктивно: на 5 день хвороби збільшені підщелепні, передньо- і задньошийні лімфатичні вузли. При пальпації вони щільні, множинні. Пальпуються також збільшені пахвинні, аксілярні лімфовузли. Гіперемія слизової оболонки ротоглотки, збільшення печінки та селезінки до 2,5-3 см, темний колір сечі, жовтушність склер. У крові: загальний білірубін 35,6 мкмоль/л, прямий - 25,0 мкмоль/л, непрямий -10,6 мкмоль/л, активність АЛТ

-2,5 ммоль/л/год, HBS-антиген - відсутній. В аналізі крові - лейкоцити - 17,0х109/л, е-

0%, п-9%, с-15%, л-53%, м-9%, віроцити -14%, ШЗЕ-15мм/год.

1. Перерахуйте основні симптоми хвороби.

    гіпертермія

    лімфаденопатія

    більу горлі

    закладеність носа

    спленомегалія

    гепатомегалія + жовтуха

2.              Сформулюйте попередній діагноз.

Інфекційний мононуклеоз, типова гепатитна (жовтушна) форма,

середньотяжкий ступінь тяжкості, період розпалу, неускладнений перебіг

3.              Які додаткові дослідження потрібні хворій дитині. Накресліть план обстеження хворого. Тест на гетерофільні АТ

    ІФА - виявлення специфічних Ig G і Ig M до вірусних антигенів

    ПЦР на виявлення ДНК збудника

    УЗД ОЧП (печінки)

    Рентгенографія ОГК 4. Принципи лікування.

1.       Щадний режим

2.       НПЗП (парацетамол) - 200 мг 2 рази на добу

3.       Полоскання горла антисептиками (Сангіва)

4.       Гіпосенсибілізувальні засоби - Дезлоратадин в сиропі 5мл 1 раз на добу

5.       Гепатопротектори - Есенцеале форте Н - 1 капсула 2 рази на добу

ЗАДАЧА 14

Дівчинка 8 р. захворів з підвищення температури до 37,8 град., болю в горлі, утрудненого носового дихання. При госпіталізації до стаціонару на 3- й день хвороби - дихання «храпляче», відсутність виділень із носу. Мигдалики гіпертрофовані ІІ-ІІІ ст., на обох мигдаликах «творожисті» нальоти жовтуватого кольору. Набряк підшкірножирової клітковини шиї відсутній. Пальпуються збільшені підщелепні, передньо,задньошийні і пахвинні лімфовузли, печінка збільшена до 3см, селезінка до 1,5-2,0 см. Загальний аналіз крові: лейкоцити - 21,2х109/л, е- 1%, п-12%, с-25%, л-35%, м-9%, віроцити-18%, ШЗЕ-12мм/год.

З боку червоної крові без особливостей.

1. Перерахуйте основні симптоми захворювання.

    гіпертермія

    лімфаденопатія

    більу горлі

    закладеність носа

    спленомегалія

    гепатомегалія

    розвиток стенозу

    вторинний тонзиліт (кандидозний?)

2.              Дайте інтерпретацію загального аналізу крові.

Помірний лейкоцитоз, збільшення питомої ваги паличкоядернихгранулоцитів, поява віроцитів

3.              Сформулюйте попередній діагноз.

Інфекційний мононуклеоз, типова форма, середньотяжкий ступінь тяжкості,період розпалу, ускладнений перебіг: стенозуючий ларинготрахеїт, стенотична стадія, 2 ступінь.

4.              З якими захворюваннями необхідно проводити диференційний діагноз? Цитомегалія (CMV); стрептококовий фарингіт (β-гемолітичні стрептококигрупи А), дифтерія, інфікування HSV, гостра ретровірусна хвороба (ВІЛ), краснуха, вірусний гепатит, гострий лейкоз, медикаментозні реакції (особливо після фенітоїну та сульфаніламідів), токсоплазмоз.

ЗАДАЧА 15

Дитина 4 років відвідує дитсадок. Захворіла 5 днів тому, коли підвищилас температура тіла до 39,2 град, стала млявою, знизився апетит. На наступний ден з'явилася припухлість

у підщелепній області, стало утруднене носове диханняПри огляді дитина шкіра жовтушна, пальпуються збільшені всі груп

лімфовузлів. Склери жовтушні, слизова ротоглотки гіперемійована, з жовтушни відтінком на мигдаликах жовтий наліт. З боку легень та серця змін немає. Живі вздутий, пальпуються печінка і селезінка на 4 см нижче реберного краю.

В аналізі крові: лейкоцити - 16,8х109/л, е-0%, п-7%, с-16%, л-46%, м-9% віроцити -22%, ШЗЕ-28 мм/год.

Білірубін крові - загальний 68,2 мкмоль/л, прямий - 45,1 мкмоль/л, непрямий - 23,1мкмоль/л, АЛТ-250 од.

1.         Сформулюйте попередній діагноз та обґрунтуйте його.

Інфекційний мононуклеоз, гостра жовтушна форма, тяжкого ступеняважкості

2.         З якими захворюваннями необхідно проводити диференційний діагноз?

Ангіна, дифтерія, краснуха, ОРВІ, псевдотуберкульоз, туляремія, віруснийгепатит, гострий лейкоз, лімфогранулематоз

3.         Принципи лікування.

Преднізолон 1 мг/кг на добу в/м 5 днів

Щадний режим, обмеження фізичного навантаження

Антипіретики/ НПЗП Жарознижуючі (парацетамол сироп 10 мл – разова дозприймати з інтервалом не менше 4 годин за необхідності п/о)

Полоскання горла хлоргексидином ( розчинити 1 ст.ложку 0,2% у стаканіводи) 2 рази на добу

Фармазолін дитячий 0,01% по 1 краплі в кожний носовий хід за необхідності 5 днів Ацикловір 10 мг/кг кожні 8 годин в/в краплино 10 днів

4.         Протиепідемічні заходи у дитячому садку.

Ізоляція хворого на гострий період захворювання. Притиепідемічні заходи восередку інфекції не проводять

ЗАДАЧА 16

Дівчинка 8 р., захворіла 4 доби тому з появи закладеності носу, підвищенн температури тіла до 38ОС, затрудненого носового дихання, болі в горлі.

При огляді лікарем: температура 38,5ОС, обличчя одутле, повіки пастозні, дитинадихає напіввідкритим ротом, хропе під час сну. Значно збільшені підщелепні, передньо- і задньошийні лімфатичні вузли, при пальпації вони щільні, множинні,безболісні, менше збільшені пахові і пахвинні лімфовузли. Слизова оболонка зівяскраво гіперемійована, набрякла, на мигдаликах – білі рихлі нальоти гнійного характеру, розміщенні у вигляді острівків невеликих розмірів, легко знімаються шпателем, поверхня слизової оболонки після зняття нальотів не кровоточить. В легенях і серці – без особливостей, живіт м`який, печінка виступає з-під реберного краю на 3 см, селезінка – на 1,5 см. В загальному аналізі крові має місце помірний лейкоцитоз, лімфоцитоз, моноцитоз, віроцитів 10%, не значно підвищена ШЗЕ.

При лабораторній діагностиці визначають наявні анти-ЕБВ IgM (VCA), виявленоДНК ЕБВ вірусу в крові та слині методом ПЛР.

1.         Сформулюйте клінічний діагноз.

Інфекційний мононуклеоз, типова форма, гострий період, середнього ст.важкості

2.         План обстеження.

ЗАК,ЗАС, Б\х крові, аналіз калу на я/г, HbsAg, рентген ОГП, УЗД ОЧП танирок, ІФА на ВЕБ, бактріологочне дослідження мазка з зіву

3.         Оцініть загальний аналіз крові, дані серологічного обстеження і результатиПЛР крові, слини.

Лейкоцитоз, лімфоцитоз, моноцитоз, віроцити 10%. IgM на ВЕБ – гострезахворювання

4.         План лікування.

Щадний режим

Обмежити навантаження

Жарознижуючі (парацетамол сироп 15 мл – разова доза приймати зінтервалом не менше 4 годин за необхідності п/о)

Полоскання горла хлоргексидином ( розчинити 1 ст.ложку 0,2% у стаканіводи) 2 рази на добу

Азитроміцин 10 мг/кг 1 раз на добу п/о протягом 3 діб

ЗАДАЧА 17

Хлопчик 7 років захворів гостро, з підвищення температури до 38,20С,закладеності носу, утрудненого носового дихання, болю в горлі.

Об’єктивно: при огляді на 5 день хвороби - температура 38,5ОС, обличчя одутле, повіки пастозні, дитина дихає напіввідкритим ротом, пальпуються збільшині лімфатичні вузли всіх груп до 1,5 см, щільні, еластичні, безболісні, d=s. В ротоглотці - помірна гіперемія слизової оболонки ротоглотки, мигдалики збільшені, набряклі, на обох мигдаликах гнійний наліт жовтуватого кольору, який повністю покриває обидва мигдалики, набряк підшкірно-жирової клітковини шиї відсутній. Має місце збільшення печінки та селезінки до 2,5-3 см, темний колір сечі, субектеричність склер. В загальному аналізі крові:

лейкоцитів 17,0х109/л, е-1%, п-10%, с-25%, л-44%, м-10%, віроцити – 10%, ШЗЕ- 20мм/год. Загальний білірубін - 38,6 мкмоль/л, прямий - 28,0 мкмоль/л, непрямий 10,6 мкмоль/л, активність АЛТ -2,5 ммоль/л/год. Маркери на вірусний гепатит А,В, С

негативні. При лабораторній діагностиці визначають наявні анти-ЕБВ IgM (VCA), анти-ЕБВ IgG (ЕA), знайдено ДНК ЕБВ в крові та слині методом ПЛР. Анти-ЕБВ IgG (VCA), анти-ЕБВ IgG (ЕBNA) негативні.

1.       Виділіть основні клінічні синдроми.

Інтоксикаційний, катаральний, гепатолієнальний, лімфопроліферативний, жовтяничний

2.       Сформулюйте клінічний діагноз

Інфекційний мононуклеоз, типова середньотяжка форма, період розпалу,

ускладнений

перебіг, гострий вірусний гепатит

3.       План обстеження.

Загальноклінічні методи обстеження:

-                Загальний аналіз крові з лейкоцитарною формулою;

-                Загальний аналіз сечі;

-                Аналіз калу на яйця гельмінтів; - Заскріб на ентеробіоз.

-                Біохімічний аналіз крові - УЗД органів черевної порожнини Бактеріологічні методи дослідження:

-                Бактеріологічний посів слизу з ротогорла та носу на дифтерійну паличку;

-                Бактеріологічний посів слизу з ротогорла та носу на патогенну флору.

Серологічні методи дослідження:

-                Виявлення анти VCA Ig M, анти EA Ig M;

-                Виявлення гетерофільних антитіл у сироватці крові;

-                Виявлення нуклеїнової кислоти EBV методом ПЛР (у крові, слині, лімфатичній тканині).

4.       Оцініть дані лабораторного обстеження

Помірний лейкоцитоз (до 15—30 10 9/л), збільшення лімфоцитів та моноцитів, помірне збільшення ШОЕ (до 20—30 мм/год). Знижена кількістьсегментоядерних та збільшений вміст паличкоядерних нейтрофілів.

Збільшений рівень загального білірубіну (5,1-20,5 мкмоль/л норма), непряминорма, прямий збільшений (1,7-6,8 мкмоль/л норма), АЛТ – підвищена

Антитіла до капсидного антигену:

VCA IgM – з’являються найбільш рано, титр швидко зростає протягом кількох днів від початку гострої фази інфекції, зникають впродовж 2-3 міс.

VCA IgG – з’являються протягом кількох днів від початку інфекції, на практиці свідчать про перенесену інфекцію (не придатні для виявлення гострої фази інфекційного процесу), зберігаються впродовж усього життя.

Антитіла до ранного антигену (ЕА) – з’являються у гострій фазу інфекції,через 4-6 міс не виявляються.

Антитіла до ядерного антигену (EBNA) – утворюються пізніше, через кількатижнів 3 6, або кілька місяців після гострої фази інфекції, свідчать про перенесену інфекцію, зберігаються упродовж всього життя.

Виявлені ДНК ЦМВ в слині свідчить про наявність вірусу Епштейн-Барра. 10% віроцитів (атипові мононуклеари) – типова ознака ІМ. Віроцити з’являються в крові в розпал захворювання і виявляються протягом 2—3 тижХарактерний прямий зв’язок між кількістю віроцитів і тяжкістю хвороби.

5. Принципи терапії хворого.

-                 Режим палатний;

-                 Дієтотерапія;

-                 Десенсибілізуюча терапія;

-                 Дегідратаційна терапія

-                 Симптоматична терапія (жарознижуючі, полоскання горла антисептичними розчинами, судиннозвужуючі краплі в ніс);

-                 Антибактервальна терапія при приєднані вторинної бактеріальноїфлори

ЗАДАЧА 18

Хлопчик 1, 5 років, захворів гостро з підвищення температури тіла до 38,6 збільшились шийні лімфовузли. При обстеженні виявлено аденоідит, лакунарн ангіну, системну лімфаденопатію, гепатоспленомегалію. В загальному аналізкрові виявлено 31% віроцитів. В крові виявлено антитіла IgM (VCA) до EBVD NC EBV в крові, слині методом PCR. На 8-й день від початку хвороби у дитини з`явився макулопапульозний висип нашкірі обличчя, тулуба, кінцівок. В анамнезі мати на протязі 3-х днів самостійно

давала дитині амоксиклав по ½ чайної ложки 3 рази на день.

1.       Виділіть основні синдроми.

Інтоксикаційний, катаральний, гепатолієнальний, лімфопроліферативний,синдром екзантеми

2.       Сформулюйте клінічний діагноз.

Інфекційний мононуклеоз, типова середньоважка форма, період розпалу, перебіг ускладнений, вторинна бактеріальна інфекція ротоглотки (лакунарнаангіна)

3.       Оцініть дані лабораторного обстеження.

Виявлені анти-ЦМВ IgM свідчить про гостру фазу інфекції, виявлені ДНК ЦМВ в слині свідчить про наявність вірусу Епштейн-Барра, 31% віроцитів (атипові мононуклеари) – типова ознака ІМ. Віроцити з ’являються в крові в розпал захворювання і виявляються протягом 2—3 тиж. Характерний прямийзв’язок між кількістю віроцитів і тяжкістю хвороби.

4.       З чим пов'язаний синдром екзантеми, який виник у хворої дитини.

Поява висипу, як правило, зумовлена необгрунтованим застосуваннямампіциліну (амоксициліну, амоксиклаву та ін.)

ЗАДАЧА 19

Дівчинка 5 років, захворіла 4 доби тому з появи закладеності носу, підвищенн температури тіла до 38ОС, утрудненого носового дихання, болю в горлі.

При огляді лікарем: температура 38,5ОС, обличчя одутле, повіки пастозні, дитин дихає напіввідкритим ротом, хропе під час сну. Значно збільшені підщелепні передньо- і задньошийні лімфатичні вузли, при пальпації вони щільні, множиннібезболісні. Слизова оболонка зіву, мигдаликів, задньої стінки глотки яскрав гіперемійована, набрякла, нальоту не має. В легенях і серці – без особливостей живіт м`який, печінка виступає з-під реберного краю на 2,5 см, селезінка – на 1, см. В загальному аналізі крові має місце помірний лейкоцитоз, лімфоцитоз моноцитоз, віроцитів 8%, не значно підвищена ШЗЕ. При лабораторній діагностиці виявлено анти-ЦМВ IgM, виявлено ДНК ЦМ вірусу в крові та слині методом ПЛР.

1.       Сформулюйте клінічний діагноз.

Інфекційний мононуклеоз, типова середньоважка форма, період розпалу,неускладнений

перебіг

2.       План обстеження хворого.

Загальноклінічні методи обстеження:

-                 Загальний аналіз крові з лейкоцитарною формулою;

-                 Загальний аналіз сечі;

-                 Аналіз калу на яйця гельмінтів; - Заскріб на ентеробіоз.

-                 УЗД органів черевної порожнини

-                 Біохімічний аналіз крові

Бактеріологічні методи дослідження:

-                 Бактеріологічний посів слизу з ротогорла та носу на дифтерійну паличку;

-                 Бактеріологічний посів слизу з ротогорла та носу на патогенну флору.

Серологічні методи дослідження:

-                 Виявлення анти VCA Ig M, анти EA Ig M;

-                 Виявлення гетерофільних антитіл у сироватці крові;

-                 Виявлення нуклеїнової кислоти EBV методом ПЛР (у крові, слині, лімфатичній тканині).

3.       Оцініть дані лабораторного обстеження.

Виявлені анти-ЦМВ IgM свідчить про гостру фазу інфекції, виявлені ДНКЦМВ в слині свідчить про наявність вірусу Епштейн-Барра

4.       Виділіть основні синдроми.

Інтоксикаційний, катаральний, гепатолієнальний, лімфопроліферативний

ЗАДАЧА 20

Хлопчик 6 років, контактний по дитячому садку з хворим на епідемічний паротит від 15.11. Госпіталізований до стаціонару 3.12 зі скаргами на підвищення температури до 38,5°С, головний біль, повторне блювання, зниження апетиту. При огляді у відділенні стан дитини важкий.

Виражені симптоми токсикозу. Відмічаються менінгеальні симптоми (с-мКерніга, ригідність м'язів потилиці). Біля кута нижньої щелепи справа відмічається нерухома, тістуватої консистенції, болісна припухлість, шкіра звичайна, але тканини навколо неї набряклі. Внутрішні органи без змін, зів чистий.

1.      Сформулюйте клінічний діагноз.

Паротидна інфекція, типова (КОМБІНОВАНА) форма, важкий перебіг, ускладнене менінгітом.

2.      Які дослідження необхідно провести і чому?