3.6. Епілепсія

 

1. У хворого вже не вперше раптово виник генералізований тоніко-клонічний епілептичний напад із втратою свідомості, прикусом язика. Після нападу хворий сонливий, дезорієнтований, вогнищевої патології в неврологічному статусі не виявлено.

1. Вкажіть клінічний діагноз.

2. Які дослідження необхідно провести хворому для уточнення діагнозу?
1. Епілепсія з первинно генералізованими епілептичними нападами.

2. Електроенцефалографія, МРТ головного мозку.

 

2. На автобусній зупинці молодий чоловік раптово втратив свідомість, впав, з’явились тонічні судоми, які через 30 секунд змінилися на клонічні, після чого пацієнт заснув. Хворого шпиталізовано. В стаціонарі з’ясовано, що такі напади спостерігались раніше.

1. Як називається такий напад?

2. Вкажіть клінічний діагноз.

3. Які ліки потрібно призначити хворому?
1. Первинно-генералізований епілептичний напад.

2. Eпiлeпсiя з первинно-генералізованими нападами.

3. Депакін, ламотриджин, топірамат.

 

 

3. Під час відповіді на уроці дівчина раптово замовкла, зблідла, зіниці розширились. Через 5-6 секунд продовжила свою відповідь. У батьків з’ясовано, що такі напади спостерігались раніше.

1. Як зветься такий напад?

2. Вкажіть клінічний діагноз.

3. Яке дослідження необхідно провести хворій?

1. Простий абсанс.

2. Eпiлeпсiя, абсансна форма.

3. Електроенцефалографію.

 

4. Хвора 24 років доставлена в лікарню після серії генералізованих судомних епілептичних нападів. Між нападами хвора не приходила до тями.

1. Як зветься такий стан?

2. Вкажіть клінічний діагноз.

3. Де повинна лікуватись хвора?

4. Яке лікування буде призначено?

1. Епілептичний статус.

2. Eпiлeпсiя з генералізованими судомними нападами.

3. Хвору необхідно госпіталізувати у відділення інтенсивної терапії.

4. Внутрішньовенно діазепам або лоразепам, фенітоїн, у разі неефективності – гексенал або тіопентал натрію. Протинабрякові препарати.

 

5. У дитини 10 років виникають короткочасні (до 20 сек) напади з виключенням свідомості без падіння і судом, які повторюються до десяти разів на добу. Напади раптові, спонтанні, не пов’язані з дією зовнішніх чинників. Про напади не пам’ятає, після нападів стан задовільний, у неврологічному статусі змін не виявлено, артеріальний тиск в межах норми.

1. Вкажіть тип нападів.

2. Який клінічний діагноз?

3. Які ліки необхідно призначити?

1. Простий абсанс.

2. Eпiлeпсiя, абсансна форма.

3. Суксилеп, депакін, ламотриджин.

 

6. У хворого, що страждає на епілепсію, без втрати свідомості спостерігаються напади клонічних посмикувань правої руки, що поширюються на праву половину обличчя і тривають декілька хвилин. Після нападу відмічається нетривала слабкість руки.

1. Вкажіть тип нападу.

2. Де знаходиться вогнище епілептичного збудження?

3. Які обстеження обов’язково потрібно провести хворому?

1. Парціальний напад у вигляді рухової джексонівської епілепсії.

2. В середньому та нижньому відділах лівої передцентральної звивини.

3. ЕЕГ, МРТ головного мозку.

 

 

7. У 18-річного хворого протягом 3-ох років періодично з’являються напади, які починаються з нетривалих парестезій у лівій нозі. Потім хворий втрачає свідомість і виникають генералізовані тонічні та клонічні судоми тривалістю до 5 хвилин. Напад закінчується сном. Між нападами неврологічний статус без патології.

1. Як звуться такі напади парестезій?

2. Вкажіть тип нападів та повний клінічний діагноз.

3. Які додаткові методи обстеження потрібно провести хворому для уточнення діагнозу?

1.Чутливі джексонівські парціальні напади.

2. Вторинно-генералізовані судомні напади. Епілепсія.

3. Електроенцефалографія, МРТ головного мозку.

 

3.7. Нейроінтоксикації. Ураження нервової системи у разі дії фізичних факторів

 

1. У хворого, що вживав велику кількість алкоголю і спав на правій руці, виникла слабкість правої кисті, відмічається зниження чутливості по зовнішньому краю передпліччя і на тильній поверхні І-ІІІ пальців руки. Кисть звисає, хворий не може її розігнути.

1. Які види чутливості постраждали та за яким типом?

2. Що уражено?

3. Вкажіть клінічний діагноз.

4. Можлива причина ураження.

1. Знижені всі види чутливості за периферичним мононевритичним типом в зоні іннервації периферичного нерва.

2. Правий променевий нерв.

3. Нейропатія правого променевого нерва.

4. Вживання великої дози алкоголю, здавлення нерва, ішемія його.

 

2. Хворий з суїцидальними мотивами випив склянку рідини, що мала запах алкоголю. Через півгодини з’явилися серцевий біль, стискання в грудях, надмірне потовиділення. Різко знизився артеріальний тиск, хворий втратив свідомість. Відмічено пригнічення сухожилкових рефлексів і реакції розширених зіниць на світло, м’язову гіпотонію. Після лікування свідомість відновилась, але хворий почав різко втрачати зір. Відмічається атаксія, тремор пальців витягнутих рук.

1. Отруєння якою речовиною виникло у хворого?

2. На чому ґрунтується діагностика такого стану?

3. Яке лікування слід призначити у таких випадках?

1. Метиловим спиртом.

2. Вживання речовини з запахом алкоголю, зниження гостроти зору або сліпота, втрата свідомості, зниження артеріального тиску.

3. Промивання шлунку 2% розчином соди, сольове проносне, гемодіаліз, кровопускання, серцеві засоби, прийом етилового спирту.

 

 

3. Хворий випадково ковтнув бензин під час переливання його через гумову трубку. Через короткий час з’явились головний біль, відчуття «сп’яніння», запаморочення, затерпання кінцівок. Хворий збуджений, відмічається тремор пальців рук, атаксія в позі Ромберга та при ходьбі, ністагм, пожвавлення сухожилкових рефлексів.

1. Якого ступеня отруєння спостерігається у хворого?

2. Як лікувати хворого?

1. Гостре отруєння бензином середнього ступеню тяжкості.

2. Промивання шлунку вазеліновою олією, вживання активованого вугілля, інгаляції кисню.

 

4. Чоловік, що працює на підприємстві з виготовлення термометрів та манометрів, на фоні вираженого аcтено-вегетативного синдрому почав різко худнути, з’явилися безсоння, страхи, невпевненість в собі. Під час неврологічного обстеження виявлено ознаки синдрому паркінсонізму, генералізований тремор, атаксію, зниження інтелекту.

1. Про хронічне отруєння якою речовиною слід думати?

2. Як лікувати хворого?

1. Отруєння ртуттю.

2. Госпіталізація у відділення профпатології. Призначення унітіолу, розчину глюкози з вітаміном С, гіпосульфіту натрію, вітамінів групи В, глютамінової кислоти, АТФ, санаторно-курортне лікування (сірководневі ванни).

 

5. Хворий протягом 10 років працює на віброплатформі. Останнім часом почав скаржитись на постійний біль у м’язах ніг, парестезії. Виявлено поліневритичний тип порушення чутливості на ногах. Шкіра ніг синюшна з тріщинами.

1. Які структури нервової системи уражені?

2. Про яке захворювання можна думати?

3. Вкажіть план лікування хворого.

1. Уражені периферичні нерви на нижніх кінцівках.

2. Вібраційна хвороба, вібраційна полінейропатія.

3. Пентоксифілін 2% внутрішньовенно по 5,0 на фізіологічному розчині; Нуклео-ЦМФ 2 мг по 2 капсули двічі на день, неуробекс 2,0 мл внутрішньом’язово, мілдронат по 250 мг двічі на день, прозерин або нейромідин 1,0 підшкірно, масаж, ЛФК, аплікації озокериту.

Розділ 4. Інфекційні, паразитарні, демієлінізуючі захворювання нервової системи. Бічний аміотрофічний склероз. Головний біль, мігрень. Дитячий церебральний параліч

 

4.1. Інфекційні захворювання нервової системи

 

1. Хлопчик 10 років скаржиться на сильний головний біль, нудоту. Температура тіла 39,3ºС, виявляються герпетична висипка на губах, петехіальні геморагії на шкірі кінцівок, ригідність м’язів потилиці, симптом Керніга з обох боків.

1. Яке захворювання запідозрите?

2. Де повинен лікуватися хворий?

3. Які додаткові методи діагностики необхідно провести?

1. Менінгококовий менінгіт.

2. У інфекційному відділенні.

3. Дослідження спинномозкової рідини шляхом проведення люмбальної пункції, виявлення збудника у лікворі.

 

2. Хворий скаржиться на сильний головний біль, лихоманку. Хворіє другий день. Температура тіла 39,3ºС, герпетична висипка на губах, знижена м’язова сила в лівих кінцівках, сухожилкові і періостальні рефлекси зліва підвищені, симптом Бабінського зліва.

1. Чи виявляються у хворого вогнищеві симптоми, якщо так, то які?

2. Яке захворювання запідозрите?

3. Які допоміжні методи діагностики необхідні для підтвердження діагнозу?

1. У хворого виявляються вогнищеві симптоми у вигляді центрального лівобічного геміпарезу.

2. Герпетичний енцефаліт.

3. КТ чи МРТ головного мозку виявлять запальні вогнища переважно в лобовій або скроневій ділянках, ПЛР виявить ДНК вірусу в спинномозковій рідині.

 

3. Хвора 32 років скаржиться на двоїння перед очима, головний біль, нудоту. До появи цих скарг протягом місяця турбував кашель, температура тіла 37,6°С. У неврологічному статусі виявляються ригідність потиличних м’язів, двобічний симптом Керніга. У спинномозковій рідині – переважно лімфоцитарний плеоцитоз (650 в 1 мм³), виявлена фібринна плівка, білок – 1,3 г/л, глюкоза – 1,2 м/моль на л.

1. Які синдроми виникли у хворої?

2. Яке захворювання запідозрите?

3. Які допоміжні методи діагностики підтвердять діагноз?

1. Менінгеальний синдром та синдром запальних змін у лікворі.

2. Туберкульозний менінгіт.

3. Туберкулінова проба та методи, що виявляють первинне туберкульозне вогнище (рентгенографія легень).

 

4. Хвора 40 років скаржиться на головний біль, нудоту, блювання, температура тіла 38,6°С, двоїння в очах. Ці скарги з’явились гостро, після перенесеної гострої пневмонії. У неврологічному статусі: виражена ригідність потиличних м’язів, двобічний симптом Керніга, симптоми Брудзинського. У спинномозковій рідині – значний, переважно нейтрофільний плеоцитоз, підвищений рівень білка, знайдені пневмококи.

1. Які синдроми виникли у хворої?

2. Про яке захворювання можна думати?

3. Вкажіть тактику лікування.

1. Менінгеальний синдром та синдром запальних змін у лікворі.

2. Пневмококовий менінгіт.

3. Призначають антибактеріальну терапію, препаратом вибору є пеніцилін, у разі стійкості до нього бактерій переходять на цефалоспорини ІІІ покоління (цефотаксим, цефтріаксон).

 

 

5. У хворого температура тіла 38,2°С, виражена ригідність потиличних м’язів, двобічний симптом Керніга. Цей стан виник на фоні гнійного отиту. У спинномозковій рідині – значний нейтрофільний плеоцитоз.

1. Про яке захворювання слід думати?

2. Яка тактика обстеження та лікування?

1. Гнійний отогенний менінгіт.

2. Виявлення збудника в спинномозковій рідині, призначення адекватної антибіотикотерапії.

 

6. Хворий 50 років скаржиться на різкий біль у грудному відділі хребта, підвищення температури тіла до 38,5ºС . Ці скарги з’явилися після переохолодження. У неврологічному статусі виявляються нижній центральний парапарез, гіпестезія всіх видів чутливості за провідниковим типом від середньогрудних сегментів, порушення сечовипускання за центральним типом.

1. Яке захворювання запідозрите?

2. Які додаткові методи обстеження підтвердять діагноз?

1. Гострий мієліт грудного відділу спинного мозку.

2. МРТ спинного мозку (виявлення запального вогнища), виявлення збудника в спинномозковій рідині з допомогою серологічних реакцій та ПЛР.

 

7. У хворої 7 років – головний біль, періодичне блювання, почервоніння зіву, петехіальна висипка на шкірі, температура тіла 39°С, виявлено ригідність потиличних м’язів, симптом Керніга, в периферичній крові лейкоцитоз – 13,0×10⁹, ШОЕ – 35 мм/год та нейтрофільний плеоцитоз в лікворі 2500 в 1 мм³.

1. Які синдроми виникли у хворої?

2. Про яке захворювання можна думати?

3. Який із наявних синдромів у хворої має вирішальне значення для постановки діагнозу?

1. У хворої менінгеальний синдром та синдром запальних змін у периферичній крові і в лікворі.

2. Гнійний менінгіт, ймовірно менінгококовий.

3. Синдром запальних змін в спинномозковій рідині.

 

8. Хворий скаржиться на загальну слабкість, підвищену сонливість, двоїння перед очима. Хворіє три дні. Температура тіла 38,6ºС. У неврологічному статусі виявляється розбіжна косоокість лівого ока, синдром, зворотній синдрому Аргайля Робертсона.

1. Як зветься синдром, що поєднує патологічну сонливість і окорухові розлади?

2. Про яке захворювання можна думати?

1. Окуло-летаргічний синдром.

2. Гостра стадія летаргічного енцефаліту Економо.

 

9. У хворого 32 років поступово почали тремтіти руки, з’явились скованість та повільність рухів. За рік до цього перехворів простудним захворюванням з підвищенням температури тіла, загальною слабкістю, головним болем, підвищеною сонливістю, нетривалим двоїнням перед очима. Під час огляду виявлено маскоподібне, сальне обличчя, тиху, монотонну мову, повільність рухів, гіперсалівацію, позу “згиначів”, ходу – дрібними кроками. М’язовий тонус у кінцівках підвищений. Виявляється дрібний тремор пальців рук у спокої. Реакція зіниць на світло жива, на конвергенцію – майже відсутня.

1. Які синдроми виявлено у хворого?

2. Які відділи нервової системи уражені?

3. Вкажіть клінічний діагноз.

4. Яке лікування призначите хворому?

1. Синдром паркінсонізму, синдром, зворотній синдрому Аргайля Робертсона.

2. Паліостріатум: бліді кулі, чорна субстанція.

3. Хронічна стадія летаргічного енцефаліту.

4. Протипаркінсонічні засоби – циклодол, мідантан, наком, лєводопа.

 

10. У дитини 10 років, що хворіє на ревматизм, з’явились швидкі, насильницькі рухи в м’язах обличчя, кінцівок, що нагадують кривляння, руховий неспокій. Парезів м’язів кінцівок не виявлено, м’язовий тонус в кінцівках низький. Відмічається симптом Гордона-2.

1. Про який синдром слід думати?

2. Як звуться описані насильницькі рухи?

3. Про яке захворювання можна думати?

1. Гіпотонічно-гіперкінетичний синдром.

2. Хореїчні гіперкінези.

3. Ревматичний енцефаліт – мала хорея.

 

11. Хвора 35 років, яку напередодні вкусив кліщ, скаржиться на загальну слабкість, головний біль, біль у м’язах плечового пояса, слабкість м’язів рук. У неврологічному статусі виявляються звисаюча голова, в’ялий парез рук з низькими сухожильними і періостальними рефлексами. Чутливих порушень не виявлено.

1. Які структури і на якому рівні уражені?

2. Про яке захворювання можна думати?

3. Які додаткові методи діагностики підтвердять діагноз?

1. Уражені передні роги в сегментах С3-Т1 спинного мозку.

2. Кліщовий енцефаліт.

3. Діагноз підтвердять результати ПЛР та серологічних реакцій до вірусу кліщового енцефаліту.

 

12. У хворої з герпетичними висипаннями на губах підвищилась температура тіла до 38,0°С, періодично виникають рухові джексонівські напади у лівій руці. Через добу з’явилися атаксія в кінцівках, тетрапарез, сопор, потім кома. На МРТ головного мозку у білій речовині лобових та скроневих часток головного мозку та в мозочку виявлені запальні вогнища круглястої форми, розміром до 2 см у діаметрі, місцями зливні.

1. Визначте попередній діагноз.

2. Які додаткові методи обстеження його підтвердять?

3. Яке лікування слід призначити?

1. Герпетичний енцефаліт.

2. ПЛР вкаже на наявність ДНК вірусу герпесу в спинномозковій рідині.

3. Ацикловір по 15 мг/кг кожні 8 год внутрішньовенно краплинно на 100-200 мл ізотонічного розчину натрію хлориду протягом 10-14 днів, інтерферони, специфічний протигерпетичний імуноглобулін, дегідратаційні та симптоматичні засоби.

 

13. У дитини гостро піднялась температура тіла до 37,8°С, з’явились біль у горлі, блювання, біль в животі та діарея. Через 3 дні вранці виявили слабкість обох ніг. Під час огляду виявлено зниження об’єму активних рухів та сили в ногах, гіпотонію м’язів ніг, арефлексію глибоких рефлексів на ногах. Всі види чутливості збережені.

1. Які синдроми виявлено у хворої дитини?

2. Ураженням яких структур можна пояснити всі патологічні симптоми?

3. Вкажіть попередній клінічний діагноз.

4. Яка етіологія хвороби?

5. Який шлях зараження?

1. Синдром інфекційного захворювання, нижній в’ялий парапарез.

2. Уражені слизова оболонка носової частини глотки, травний канал, передні роги спинного мозку на рівні попереково-крижового потовщення.

3. Гострий передній поліомієліт.

4. Вірус поліомієліту.

5. Повітряно-краплинний та аліментарний.

 

14. У хворого 60 років поступово розвинулася хиткість під час ходи, яка підсилюється в сутінках та темряві. Виявлено зниження м’язово-суглобового відчуття в ногах; відсутні пряма і співдружня реакції зіниць на світло при збереженій реакції зіниць на конвергенцію та акомодацію.

1. Як зветься цей синдром патології зіничних реакцій?

2. Ураження яких структур зумовило чутливі порушення?

3. Як звуться такі розлади координації рухів?

4. Про яке захворювання можна думати?

1. Синдром Аргайля Робертсона.

2. Уражені шляхи Голля в задніх канатиках спинного мозку.

3. Сенситивна атаксія.

4. Атактична стадія спинної сухотки.

 

15. У хворого, що 10 років тому лікувався з приводу сифілісу, виник біль в спині, парестезії, корінцевий біль в кінцівках. У неврологічному статусі виявлено гіпалгезію в сегментах Т₃-Т₄ та на латеральній поверхні гомілок, зниження колінних та ахіллових рефлексів, синдром Аргайля Робертсона. Офтальмолог виявив первинну (просту) атрофію зорових нервів.

1. Визначте попередній діагноз.

2. Які додаткові методи обстеженні його підтвердять?

3. Яке лікування слід призначити?

1. Нейросифіліс: невралгічна стадія спинної сухотки.

2. Позитивні трепонемні реакції в сироватці крові та спинномозковій рідині – РІБТ та РІФ.

3. Пеніцилін 18-24 млн ОД на добу протягом 14 днів внутрішньовенно, в подальшому у м’яз 2,4 млн ОД один раз на тиждень протягом 3-х місяців.

 

16. Хворого турбують головний біль, запаморо­чення, нудота, блювання. Виявлені ригідність м’язів потилиці та симптом Керніга, легкий птоз правої верхньої повіки, зниження слуху на праве вухо. У лікворі – лімфоцитарний плеоцитоз (200 клітин в 1 мм³), позитивні РІБТ та РІФ.

1. Ураження яких структур у пацієнта?

2. Вкажіть клінічний діагноз.

1. Уражені мозкові оболонки, корінці правих окорухового та слухового нервів.

2. Сифілітичний менінгіт.

 

17. Хворий скаржиться на головний біль, біль у великих суглобах рук та ніг, по ходу периферичних нервів кінцівок, погіршення зору. Під час огляду виявлено болючість при пальпації точок виходу гілок трійчастого нерву праворуч, праве око закривається не повністю, згладжена права носогубна складка, права брова не підіймається. Сухожилкові рефлекси з кінцівок знижені. Слабо позитивний симптом Керніга, болючість при пальпації точок виходу стегнового, сідничного нервів. Згодом хворий згадав, що напередодні його вкусив кліщ і в ділянці грудної клітки був червонуватий вузлик (лімфоцитома). У лікворі виявлено лімфоцитарний плеоцитоз, підвищений вміст білка.

1. Яке захворювання можна запідозрити?

2. Які дослідження проводять для підтвердження діагнозу?

3. Яке лікування?

1. Нейробореліоз (ураження нервової системи у разі хвороби Лайма).

2. Результати непрямої реакції імунофлюоресценції з корпускулярним бореліозним антигеном Ip 21B burgdorferi 1:80.

3. Пеніцилін 20-25 000 000 ОД на добу внутрішньовенно, цефтриаксон по 1 г двічі на день 2-3 тижні або церотаксим 2 г тричі на день. При ураженні лицьового нерва доксициклін 0,2 г двічі на день 3-4 тижні.

 

 

18. У чоловіка 35 років, що є носієм ВІЛ, поступово погіршилася пам’ять, порушились увага, поведінка, ослабла інтелектуальна діяльність. Обличчя хворого амімічне, виявляються симптоми орального автоматизму. Рухи уповільнені, є тремор рук у спокої та під час рухів. Виявляється гіперрефлексія глибоких рефлексів на кінцівках.

1. Про яке захворювання слід думати?

2. Які обстеження доцільно призначити та які результати можна отримати?

1. Початкові прояви СНІД-деменції (для останньої характерна тріада симптомів – інтелектуально-мнестичні порушення, зміни поведінки та рухові розлади).

2. КТ чи МРТ головного мозку, які виявляють атрофію кори, розширення шлуночкової системи, мультифокальні вогнища у перивентрикулярній ділянці та у напівовальному центрі. Вогнища не дають мас-ефекту та не накопичують контрастної речовини.

 

19. У ВІЛ-інфікованого хворого раптово виникла серія генералізованих судомних нападів. Свідомість його сплутана, дезорієнтований, наявні не чіткі менінгеальні симптоми, виявляються моторна афазія та правобічна геміплегія. Хворому проведено МРТ головного мозку, яка виявила у лобових та тім’яних ділянках кільцеподібні вогнища з перифокальним набряком, які при контрастуванні мають мас-ефект та накопичують контраст на периферії у вигляді тонкої облямівки.

1. Про яке захворювання слід думати?

2. Якими діагностичними методами можна уточнити етіологію захворювання?

1. Токсоплазмозний енцефаліт на тлі ВІЛ-інфекції.

2. Полімеразна ланцюгова реакція у крові та лікворі виявить ДНК токсоплазми.

 

20. Хвора 55 років скаржиться на зниження пам’яті, головний біль, безсоння, тремтіння рук, хиткість при ході. Виявлені мозочкові розлади у вигляді статичної та динамічної атаксії, пірамідні та підкіркові симптоми, легкий ступінь деменції, дизартрію. ЕЕГ-дослідження виявило високоамплідутні трифазні гострі хвилі (1-2 Гц) на фоні загального сповільнення та сплощення електричної активності. На КТ головного мозку знайдено розширення підпавутинних просторів у лобових ділянках. Всі описані явища прогресують. Відомо, що хвора любить вживати м’ясо, що не пройшло достатню термічну обробку.

1. Про яке захворювання можна думати?

2. Яке дослідження потрібно провести для підтвердження діагнозу?

1. Хвороба Крейтцфельдта-Якоба.

2. Біопсію головного мозку для проведення імуноцитологічного визначення у біоптаті відкладень PrP^sc.

 

4.2. Паразитарні захворювання нервової системи

 

1. Жінка 25 років скаржиться на головний біль, підвищення температури тіла до 37,5ºС, збільшення підпахвових лімфовузлів, появу плямисто-папульозної висипки на шкірі. Періодично двоїться перед очима, виявляються симптом Керніга, ригідність потиличних м’язів. Три тижні тому бавилась з кішкою, на шкірі руки є подряпини.

1. Яке захворювання можна запідозрити?

2. Яка діагностика цього захворювання?

3. Яке лікування?

1. Гострий токсоплазмоз нервової системи.

2. Внутрішньошкірна проба з токсоплазміном, дослідження ПЛР та Ig до токсоплазми.

3. Хлоридин (піриметамін) по 250 мг тричі на добу з поступовим зниженням дози до 50-75 мг на добу; сульфадимезін по 0,5-1,0 4 рази на добу. Зазвичай проводять три курси лікування по 7 днів з перервою між курсами 10 днів.

 

 

2. У хворої на тлі загальної слабкості протягом двох тижнів з’явились різкий головний біль, блювання, підвищилась температура до 40,0ºС, виявлено розеольозний висип на тілі, лімфаденопатію, гепатолієнальний синдром. У неврологічному статусі: центральний парез мімічних м’язів справа, правобічний геміпарез, позитивні менінгеальні симптоми. На краніограмі виявлені осередки звапнення, позитивна проба з токсоплазміном.

1. Яке захворювання виникло у хворої?

2. Які структури уражені?

1. Токсоплазмоз нервової системи.

2. Оболонки та паренхіма головного мозку.

 

3. Хворий скаржиться на постійний головний біль, блювання, запаморочення, погіршення зору. З’явились напади оніміння правої руки, які тривають 3-5 хвилин та повторюються декілька разів на день. Спостерігаються психотичні розлади. У лікворі – еозинофіли, лімфоцитарний плеоцитоз. Рентгенографія черепа виявила наявність звапнених цист. Захворювання має ремітуючий характер з вираженими загостреннями.

1. Про яке захворювання можна думати?

2. Яка діагностика цього захворювання?

3. Вкажіть засоби лікування.

1. Цистицеркоз нервової системи.

2. Переваження симптомів подразнення над симптомами ураження, гіпертензивний синдром, виявлення цистицерків у м’язах та підшкірній жировій клітковині; РЗК з цистицерковим антигеном, КТ, МРТ головного мозку.

3. Празиквантель 50 мг на 1 кг маси тіла двічі на добу 2 тижні; альбендазол 7,5 мг на 1кг маси тіла двічі на день протягом місяця. Симптоматичні засоби, протисудомні. Хірургічне лікування.

 

4.3. Демієлінізуючі захворювання нервової системи

 

1. У пацієнта 22 років спостерігалось зниження гостроти зору на праве око. Після лікування в очному відділенні з приводу ретробульбарного невриту зорового нерва зір відновився. Через рік з’явилась слабкість в правій стопі, яка минула без лікування через два тижні. Ще через 3 міс виникла хиткість ходи. Об’єктивно виявляються інтенційний тремор під час виконання пальце-носової проби справа, адіодохокінез праворуч, не викликаються черевні рефлекси, хиткість в позі Ромберга.

Ураженням яких структур нервової системи можна пояснити виявлену в неврологічному статусі симптоматику?

Який попередній клінічний діагноз?

Призначте лікування.

1.Уражені мозочок, мозочкові шляхи та пірамідні шляхи.
2.Розсіяний склероз, ремітуючий перебіг, стадія загострення.
3.Пульс-терапія метилпреднізолоном, плазмаферез.

 

2. У 18-річної студентки після відпочинку на морі виникла невпевненість та хиткість під час ходи, сповільнилась мова. У неврологічному статусі: дрібнорозмашистий горизонтальний ністагм, скандована мова, інтенційний тремор під час виконання пальце-носової та п’ятково-колінної проб.

Які структури нервової системи уражені?

Як зветься описана тріада симптомів?

Про яке захворювання можна думати?

Які допоміжні методи обстеження підтвердять діагноз?

1. Уражений мозочок та мозочкові шляхи.

2. Тріада Шарко.

3. Можна думати про розсіяний склероз.

4. МРТ головного мозку (вогнища демієлінізації), дослідження спинномозкової рідини (наявність олігоклональних імуноглобулінів класу G), дослідження очного дна (збліднення скроневих ділянок дисків зорових нервів).

 

 

3. Жінку 28 років протягом останніх 6 місяців турбує слабкість у ногах. За цей час двічі проходила курси стаціонарного лікування. Слабкість зменшувалась, але потім знову наростала. Недавно з’явились похитування під час ходи, періодична затримка сечі. У неврологічному статусі виявлено нижній центральний парапарез з патологічними стопними рефлексами екстензорної та флексорної груп, відсутність черевних рефлексів, порушення м’язово-суглобового відчуття у пальцях ніг.

Встановіть топічний діагноз.

Який попередній клінічний діагноз?

Які методи обстеження є доцільними?

1. Уражені пірамідні шляхи та шляхи, що проводять глибоку чутливість.

2. Розсіяний склероз..

3. МРТ головного та спинного мозку (для виявлення вогнища демієлінізації), дослідження очного дна (збліднення скроневих ділянок дисків зорових нервів), дослідження спинномозкової рідини (виявлення олігоклональних імуноглобулінів класу G).

 

4. У жінки через 3 місяці після пологів виникло зниження зору на праве око і відчуття затерпання в ногах.

Ці скарги є типовими для дебюту якого захворювання?

Які допоміжні методи обстеження підтвердять діагноз?

Яке лікування слід призначити у разі підтвердження діагнозу?

1. Для дебюту розсіяного склерозу.

2. МРТ головного та спинного мозку (для виявлення вогнищ демієлінізації), дослідження очного дна (збліднення скроневих ділянок дисків зорових нервів), дослідження спинномозкової рідини (виявлення олігоклональних імуноглобулінів класу G).

3. Пульс-терапія метилпреднізолоном, вітаміни, ноотропні засоби.

 

5. У хворої через 6 місяців після пологів з’явилась тяжкість в ногах, виник парез мімічних м’язів. При огляді виявлено лівобічний периферичний парез мімічних м’язів, відсутність черевних рефлексів, підвищення колінних та ахіллових рефлексів, позитивний симптом Бабінського з обох боків.

Про ураження яких структур свідчать виявлені симптоми?

Про початок якого захворювання можна думати?

Які допоміжні методи обстеження слід призначити?

Яке лікування необхідно призначити хворій?

1. Ураження лівого лицьового нерва, двобічне ураження пірамідних шляхів.

2. Про розсіяний склероз.

3. Дослідження очного дна, спинномозкової рідини та МРТ головного мозку.

4. Пульс-терапія метилпреднізолоном, вазоактивні та дегідратаційні препарати.

 

6. Молода 32-х річна жінка захворіла гостро. Відомо, що місяць тому перенесла гостру респіраторну інфекцію. Скаржиться на головний біль, нудоту, блювання, двоїння перед очима. Об’єктивно. Температура тіла 38,2ºС. Виявляється помірна ригідність потиличних м’язів, двобічний симптом Керніга, розбіжна косоокість справа, лівобічний центральний геміпарез. На МРТ головного мозку – мультифокальні вогнища підвищеної інтенсивності на Т2-зваженому зображенні у білій речовині півкуль, мосту, базальних ядрах, таламусі. У спинномозковій рідині – незначний лімфоцитарний плеоцитоз, дещо підвищений рівень білка.

Про яке захворювання можна думати?

Якою має бути подальша тактика лікаря?

1. Можна думати про гострий розсіяний енцефаломієліт.

2. Призначити кортикостероїди, антигістамінні препарати, дегідратаційні засоби, гамма-глобулін.

 

7. Молода жінка 6 місяців тому лікувалася у неврологічному відділенні з приводу гострого розсіяного енцефаломієліту. Після перенесеного захворювання самопочуття її задовільне, однак у неврологічному статусі утримується симптоматика: асиметрія глибоких рефлексів з нижніх кінцівок та зниження черевних рефлексів.

Про що можуть свідчити наявні зміни у неврологічному статусі?

Вкажіть подальшу тактику ведення хворої.

1. Наявні зміни у неврологічному статусі свідчать про залишкові явища перенесеного гострого розсіяного енцефаломієліту у вигляді вказаної неврологічної симптоматики.

2. Хворій необхідно призначити ноотропні препарати (пірацетам) та засоби, що покращують провідність нервових імпульсів (нейромідин), вітаміни групи В, огляд невропатолога в динаміці.

 

4.4. Бічний аміотрофічний склероз

 

1. Хворий 50 років скаржиться на слабкість м’язів верхніх кінцівок, схуднення кистей. Хворіє протягом 5 місяців. Виявлено зниження м’язової сили в руках, гіпотрофію тенара, фібрилярні посмикування у м’язах плечового пояса. Підвищені глибокі рефлекси з рук та ніг, черевні – збережені. Чутливість і функція тазових органів не порушені.

Які структури нервової системи уражені?

Який попередній клінічний діагноз?

Призначте лікування.

1. Кірково-спинномозкові шляхи в бічних канатиках та передні роги в шийному потовщенні спинного мозку.

2. Бічний аміотрофічний склероз.

3. Рилузолу глутамат, ретаболіл, вітаміни групи В, вітамін Е.

2. У хворого 40 років протягом 3 міс виникло попирхування під час вживання їжі, мова стала гугнявою з нечіткою артикуляцією, з’явились фібрилярні посмикування та гіпотрофії м’язів язика, виявляються симптоми орального автоматизму.

Як звуться описані симптоми та синдром?

Які структури нервової системи уражені?

Про яке захворювання можна думати?

1. Дисфагія, дисфонія, дизартрія. Переважно бульбарний синдром. Симптоми орального автоматизму – ознаки псевдобульбарного синдрому.

2. Уражені рухові ядра ІХ, Х, ХІІ пар черепних нервів та кірково-ядерні шляхи.

3. Про бульбарну форму бічного аміотрофічного склерозу.

 

3. У 53-річної жінки 4 місяці тому виникла слабкість в руках, посмикування м’язів. За медичною допомогою не зверталась. Останнім часом стала відмічати зміни голосу, утруднилось ковтання, з’явилось попирхування під час вживання рідкої їжі. Виявлено зниження сили в руках. Відмічаються атрофії та фібрилярні посмикування м’язів рук та плечового поясу. Глибокі рефлекси з рук підвищені, екскурсія м’якого піднебіння обмежена.

Які структури нервової системи уражені?

Для якого захворювання типовими є такі ознаки?

1. Уражені передні роги спинного мозку (в сегментах С5-Т1), ядра ІХ, Х пар черепних нервів, кірково-спинномозкові шляхи вище шийного потовщення спинного мозку.

2. Бічний аміотрофічний склероз.

 

4.5. Головний біль. Мігрень

 

1. Молоду жінку з 14-річного віку періодично турбують напади пульсуючого головного болю в лівій скроневій ділянці, який переходить на ліве око. Нападам передують зорові порушення у вигляді випадіння полів зору. Інколи під час нападу буває блювання. Напад триває декілька годин. Часто проходить після сну.

1. Про яке захворювання слід думати?

2. Яка форма захворювання?

3. Вкажіть лікування під час нападу.

1. Мігрень з аурою.

2. Офтальмічна (класична) форма мігрені.

3. Ацетилсаліцилова кислота та її похідні в поєднанні з кофеїном; селективні агоністи серотоніну (суматриптан); препарати ерготамінового ряду; нестероїдні протизапальні засоби.

 

2. 30-річного чоловіка турбують напади головного болю, що характеризуються циклічністю, виникають уночі та провокуються вживанням алкоголю.

1. Який вид головного болю у пацієнта?

2. Чим він зумовлений?

1. Пучковий головний біль.

2. Виникає внаслідок порушення обміну серотоніну, розладів ендокринної регуляції, неповноцінності симпатичної іннервації.

3. 35-річну жінку упродовж 3-х днів турбує напад інтенсивного пульсуючого однобічного головного болю з багаторазовим блюванням. На МРТ головного мозку в лівій скроневій частці виявили вогнище ішемії розміром до 0,6 см.

1. Який клінічний діагноз у пацієнтки?

2. Призначте лікування.

1. Мігренозний статус з дрібновогнищевим інфарктом мозку.

2. Внутрішньовенне введення седуксену, лазиксу, еуфіліну, кортикостероїдних та антигістамінних препаратів.

4. У жінки після стресогенних ситуацій виникає стискаючий головний біль, що поєднується з болем у серці, відчуттям напруження у скронях, потилиці. У неврологічному статусі вогнищевої неврологічної симптоматики немає. Звертає на себе увагу дистальний гіпергідроз, лабільність вазомоторів, різко знижений фон настрою.

1. Про яке захворювання можна думати?

2. Якою має бути лікувальна тактика?

1. Головний біль напруги.

2. Ацетилсаліцилова кислота, нестероїдні протизапальні засоби, гідазепам, психотерапія, у разі астенії – меліпрамін.

 

 

5. Невролог розцінив головний біль пацієнтки як психалгічний.

Вкажіть критерії діагностики такого болю.

Головний біль двобічний, розлитий. Виникає після емоційного напруження, має чіткий зв’язок зі стресогенними факторами. Супроводжується іпохондричним депресивним настроєм.

 

6. У хворого після ненормованого навантаження на роботі виникає двобічний дифузний головний біль монотонного, стискаючого характеру, який не порушує його фізичної активності.

1. Який клінічний діагноз можна встановити хворому?

2. Яка лікувальна тактика?

1. Головний біль напруги.

2. Ацетилсаліцилова кислота, нестероїдні протизапальні засоби, мідокалм, режим роботи та відпочинку.

 

7. У хворої протягом останнього місяця двічі спостерігались напади мігрені, останній розцінили як мігренозний статус.

1. На підставі яких даних зроблено такий висновок?

2. Чи небезпечний такий стан для здоров’я хворої, якщо так то чим?

1. Це тяжкий напад мігрені, який не вщухає протягом 72 годин або серія тяжких послідовних нападів з багаторазовим блюванням.

2. Небезпечний, бо може виникнути мігренозний інфаркт головного мозку.

 

8. Хворий скаржиться на головний біль, частіше зранку, який часто супроводжується блюванням. Дослідження очного дна виявило застійні диски зорових нервів.

1. Якого характеру головний біль у пацієнта?

2. Про яке захворювання можна думати?

3. Вкажіть план подальшого обстеження та лікування.

1. Гіпертензивний головний біль.

2. Пухлина головного мозку, ймовірно локалізована в задній черепній ямці.

3. МРТ головного мозку, консультація нейрохірурга для вирішення питання про оперативне втручання.

 

9. Хворого протягом трьох місяців турбує головний біль, особливо зранку і вночі. Іноді виникає блювання. Поступово з’явились хиткість при ходьбі, інтенційний тремор при виконанні пальце-носової та колінно-п’яткової проб правими кінцівками, ністагм при погляді вправо. В позі Ромберга хитається вправо.

1. Якого характеру головний біль у хворого?

2. Встановіть топічний діагноз.

3. Встановіть попередній клінічний діагноз.

4. Опишіть можливі зміни очного дна.

1. Гіпертензивний головний біль.

2. Ураження правої півкулі мозочка.

3. Пухлина правої півкулі мозочка.

4. Застійні диски зорових нервів, вторинна атрофія дисків зорових нервів.

 

4.6. Дитячий церебральний параліч

 

1. У дитини двох років відмічається підвищення м’язового тонусу та рефлексів на нижніх кінцівках. Під час ходи спирається на пальці, перехрещує гомілки. Відомо про патологічний перебіг вагітності та пологів у матері, відставання дитини в психомоторному розвитку з перших місяців життя.

1. Які нервові структури уражені?

2. Вкажіть захворювання.

1. Двобічне ураження пірамідних шляхів в головному мозку.

2. Дитячий церебральний параліч, диплегічна форма.

 

2. У 4-річної дитини, що народилася з гемолітичною жовтя­ни­цею, спостерігаються незграбність, черв’якоподібні рухи пальців рук, насильницькі рухи м’язів обличчя, нечіткість мови. М’язовий тонус знижений.

1. Як звуться такі мимовільні рухи?

2. Яка патологія у дитини?

1. Гіперкінези.

2. Дитячий церебральний параліч (гіперкінетична форма).

 

Розділ 5. Захворювання периферичної нервової системи. Спадкові захворювання нервової системи. Міастенія. Вроджені дефекти хребта і спинного мозку. Сирингомієлія. Соматоневрологічні синдроми.

 

5.1. Захворювання периферичної нервової системи

 

1. Хвора, що скаржиться на біль, затерпання в ногах, їх слабість, хиткість під час ходи в сутінках, страждає на цукровий діабет протягом 5 років. Виявлено гіпестезію всіх видів чутливості в дистальних відділах кінцівок, слабкість м’язів кистей та стоп, гіпорефлексію сухожильних і періостальних рефлексів на кінцівках, мимопопадання під час виконання координаційних проб із закритими очима.

1. За яким типом порушена чутливість?

2. Які структури нервової системи постраждали?

3. Чому хвору турбує хиткість під час ходи в сутінках?

4. Вкажіть тип рухових розладів.

5. Про яке захворювання слід думати?

1. Периферичний поліневритичний тип розладів чутливості.

2. Периферичні нерви в дистальних відділах кінцівок.

3. Хиткість зумовлена появою сенситивної атаксії в результаті ураження волокон глибокої чутливості.

4. Периферичний парез кистей та стоп.

5. Діабетична поліневропатія.

 

2. Хворий після травми плечового поясу скаржиться на обмеження активних рухів у правому плечовому суглобі, не може підняти руку до горизонтального рівня, зігнути у ліктьовому суглобі. У неврологічному статусі виявлено відсутність згинально-ліктьового та зниження зап’ястково-променевого рефлексів справа, болючість при пальпації у правій надключичній ямці, гіпалгезію на зовнішній поверхні правого плеча.

1. Як зветься такий вид порушення рухової функції?

2. Ураження яких структур нервової системи у хворого?

3. Вкажіть клінічний діагноз.

1.Периферичний парез м’язів правої верхньої кінцівки.

2. Уражений верхній первинний стовбур правого плечового сплетення.

3. Верхній плечовий плексит Дюшена-Ерба.

 

 

3. Хворий скаржиться на біль у стопах пекучого характеру, хиткість під час ходи в сутінках. Тривало зловживав алкоголем. У неврологічному статусі виявлено дистальний гіпергідроз, ціаноз кистей і стоп, гіпестезію всіх видів чутливості в дистальних відділах нижніх та верхніх кінцівок за типом “шкарпеток” та “рукавичок”. М’язова сила в кінцівках достатня.

1. За яким типом порушена чутливість?

2. Ураження яких структур нервової системи у хворого?

3. Вкажіть клінічний діагноз.

1. Периферичний поліневритичний тип розладів чутливості.

2. Уражені периферичні нерви в дистальних відділах кінцівок.

3. Вегетативно-сенсорна форма алкогольної поліневропатії.

 

4. У хворого 23 років після переохолодження підвищилась температура тіла до 37,8ºС, з’явились біль в попереку, в нижніх кінцівках, слабкість їх. Огляд виявив позитивний симптом Ласега з обох боків, зниження м’язової сили в ногах, арефлексію колінних і ахіллових рефлексів, гіперестезію на стопах. У загальному аналізі крові помірний лейкоцитоз (12,4·10⁹ л), в лікворі білково-клітинна дисоціація.

1. Ураження яких структур нервової системи у хворого?

2. Яке захворювання можна запідозрити?

3. Які патологічні ознаки можуть з’явитись у разі прогресування хвороби?

1. Ураження спинномозкових корінців попереково-крижового відділу та периферичних нервів нижніх кінцівок.

2. Гостру запальну демієлінізуючу полірадикулоневропатію Гійєна-Барре.

3. Симптоми ураження периферичних нервів верхніх кінцівок та черепних нервів.

 

5. Хвора скаржиться на слабкість м’язів правої стопи, звисання її, відчуття повзання мурашок у стопі та пальцях. За два дні до цього полола на городі навпочіпки. У неврологічному статусі виявлені парез м’язів, що розгинають праву стопу, звисаюча стопа, гіпалгезія на зовнішній поверхні гомілки, тильній поверхні стопи та І-ІV пальців.

1. За яким типом порушена чутливість?

2. Який характер парезу м’язів?

3. Ураження яких структур нервової системи у хворої?

4. Вкажіть клінічний діагноз.

1. Периферичний мононевритичний тип розладів чутливості.

2. Периферичний парез м’язів-розгиначів правої стопи.

3. Ураження правого малогомілкового нерва.

4. Нейропатія правого малогомілкового нерва.

6. Хворий скаржиться на пекучий біль на передньо-бічній поверхні лівого стегна, відчуття затерпання в цій ділянці, які підсилюються під час ходи та стояння. У пацієнта ожиріння ІІІ ст., виявлена гіпалгезія на передньо-зовнішній поверхні лівого стегна.

1. За яким типом порушена чутливість?

2. Ураження яких структур нервової системи у хворого?

3. Вкажіть клінічний діагноз.

1. Периферичний мононевритичний тип порушення чутливості.

2. Ураження лівого бічного шкірного нерва стегна.

3. Синдром защемлення лівого бічного шкірного нерва стегна (парестетична мералгія).

7. У хворого після зняття гіпсової пов’язки (був перелом внутрішнього надвиростка плеча) спостерігається кігтиста кисть: в проксимальних фалангах IV і V пальців – різке розгинання, а в середніх і кінцевих – згинання, гіпотрофія м’язів між ІI - V пальцями, гіпалгезія в V та половині IV пальців.

1. За яким типом порушена чутливість?

2. Які структури нервової системи постраждали?

3. Вкажіть клінічний діагноз.

1. Периферичний мононевритичний тип порушення чутливості.

2. Ураження ліктьового нерва.

3. Невропатія ліктьового нерва.

8. У хворого після травми (поріз склом шкіри та м’яких тканин нижньої частини передпліччя) спостерігаються ознаки “мавп’ячої лапи”: гіпотрофія тенара, порушено згинання в кулак І, ІІ та ІІІ пальців, гіпалгезія на долонній поверхні І, ІІ, ІІІ пальців.

1. За яким типом порушена чутливість?

2. Ураження яких структур нервової системи у хворого?

3. Вкажіть клінічний діагноз.

1. Периферичний мононевритичний тип порушення чутливості.

2. Ураження серединного нерва.

3. Травматична невропатія серединного нерва.

 

9. Хворий, що страждає на цукровий діабет скаржиться на двоїння перед очима. Виявлені птоз правої верхньої повіки, розбіжну косоокість та екзофтальм справа.

1. Ураження яких структур нервової системи у хворого?

2. Які ще симптоми можуть бути за такої патології?

3. Вкажіть клінічний діагноз.

1. Ураження правого окорухового нерва.

2. Можуть бути мідріаз, порушення конвергенції та акомодації, прямої та співдружньої реакції зіниці на світло.

3. Невропатія правого окорухового нерва.

 

10. У хворого 23 років після переохолодження з’явились біль та відчуття повзання мурашок по ходу нервових стовбурів в нижніх та верхніх кінцівках, слабкість їх, субфібрильна температура, нерухомість мімічних м’язів. Огляд виявив позитивний симптом Ласега з обох боків, двобічний периферичний парез мімічних м’язів, зниження м’язової сили в ногах та руках, арефлексію глибоких рефлексів на руках та нижніх кінцівках.

1. Ураження яких структур нервової системи у хворого?

2. Яке захворювання можна запідозрити?

3. Чи можуть бути зміни в складі спинномозкової рідини?

4. Яка тактика лікаря у разі даного захворювання?

1. Ураження спинномозкових корінців шийного та попереково-крижового відділів та периферичних нервів верхніх та нижніх кінцівок, двобічне ураження лицьового нерва.

2. Гостра демієлінізуюча полірадикулоневропатія Гійєна-Барре.

3. Дослідження спинномозкової рідини виявить білково-клітинну дисоціацію.

4. Призначення внутрішньовенної терапії імуноглобулінами класу G (0,4 г/ кг на добу ) щоденно впродовж 5 днів, плазмаферез.

11. У хворого стріляючий біль та парестезії у верхньому відділі правої сідниці, на зовнішній поверхні стегна, передньо-зовнішній поверхні гомілки, тильній поверхні стопи, у великому пальці справа, які виникли після підняття тяжкої ноші. В неврологічному статусі виявлено гіпалгезію в ділянці великого пальця, на тилі стопи та передньо-зовнішній поверхні гомілки, слабкість м’язів, що розгинають I палець стопи, пацієнт не може ходити та стояти на п’ятці з розігнутою стопою.

1. За яким типом порушена чутливість у хворого?

2. Ураження яких структур нервової системи у пацієнта?

3. Вкажіть клінічний діагноз.

1. Сегментарний тип розладів чутливості.

2. Здавлення правого корінця L₅ грижою диска L_IV-L_V.

3. Гостра вертеброгенна радикулопатія корінця L₅.

 

12. Хворий, що переніс травму правої плечової ділянки, скаржиться на слабкість правої кисті та відчуття затерпання в ній. У неврологічному статусі виявлено парез м’язів правої кисті, відсутність правого розгинального ліктьового рефлексу, гіпотрофію м’язів кисті, гіпалгезію на внутрішній поверхні передпліччя, в ділянці кисті та пальців, синдром Бернара - Горнера справа.

Вкажіть ознаки синдрому Бернара – Горнера.

Ураження яких структур нервової системи у хворого?

Вкажіть захворювання.

1. Частковий птоз верхньої повіки, міоз та енофтальм.

2. Ураження нижнього первинного стовбура правого плечового сплетення та волокон, що йдуть від симпатичного ціліоспінального центра.

3. Правобічний нижній плечовий плексит Клюмпке — Дежеріна.

 

13. Пацієнт скаржиться, що після переохолодження в нього виник біль та з’явились висипання на шкірі в ділянці лівої половини лоба. Під час огляду виявлено пухирцеві висипання на шкірі лівої половини лоба та спинці носа зліва, гіпалгезію в ділянці іннервації верхньої гілочки лівого трійчастого нерва.

1. Як звуться такі висипання на шкірі?

2. Які структури нервової системи постраждали?

3. Про яке захворювання можна думати?

1. Герпетичні висипання.

2. Вузол лівого трійчастого нерва.

3. Герпетичний гангліоніт вузла лівого трійчастого нерва.

 

14. Хворий скаржиться на «перекошене» обличчя, відчуття сильного болю в ділянці лівої вушної раковини. На вушній раковині виявлені пухирцеві висипання, периферичний парез мімічних м’язів лівої половини лиця, порушення смаку на лівій половині язика.

1. Які структури нервової системи постраждали?

2. Про яке захворювання можна думати?

3. Яке лікування слід призначити?

1 Лівий колінчастий вузол та лівий лицьовий нерв в кістковому каналі .

2. Герпетичний гангліоніт лівого колінчастого вузла.

3. Ацикловір по 800 мг 5 разів на добу, гаммаглобулін, нестероїдні протизапальні та протинабрякові засоби.

 

15. Пацієнт спав біля відкритого вікна, а наступного дня в нього з’явився біль в завушній ділянці, через два дні виникла асиметрія обличчя. Під час огляду виявлено – на лобі праворуч не утворюються зморшки, праве око при зажмурюванні не закривається, правий кутик рота опущений, при оскалюванні зубів він нерухомий, права носогубна складка згладжена, не може свистіти, надувати праву щоку, сльозотеча з правого ока, посилене сприйняття звуків правим вухом, порушення смаку на правій половині язика.

1. Як зветься така патологія м’язів?

2. Які структури і на якому рівні уражені?

3. Встановіть клінічний діагноз.

1. Периферичний парез мімічних м’язів.

2.Уражений правий лицьовий нерв в каналі лицьового нерва вище відходження стремінцевого нерва.

3. Невропатія правого лицьового нерва.

 

16. Хворий скаржиться на поперхування під час вживання їжі, носовий відтінок голосу, хиткість при ходьбі, що підсилюється в сутінках. Хворів на дифтерію (виписаний з інфекційного відділення два тижні тому). У неврологічному статусі виявлено звисання м’якого піднебіння під час фонації, зниження глоткового рефлексу та рефлексу з м’якого піднебіння, відсутність колінних та ахіллових рефлексів, гіпалгезію та батіанестезію на стопах, хиткість в позі Ромберга із закритими очима.

1. Які синдроми виникли у хворого?

2. Ураження яких структур нервової системи зумовило таку патологію?

3. Яке захворювання у пацієнта?

1. Бульбарний, поліневритичний синдроми та сенситивна атаксія.

2. Ураження ІХ та Х пар черепних нервів та периферичних нервів в дистальних відділах ніг.

3. Післядифтерійна поліневропатія.

 

 

17. Хворий, що зловживає алкоголем скаржиться на неможливість розгинання правої кисті, не може відвести великий палець в бік, порушена больова чутливість на тильній поверхні І та ІІ пальців. Всі ці ознаки з’явились вранці, коли прокинувся.

1. За яким типом порушена чутливість?

2. Вкажіть топічний діагноз.

3. Яке захворювання у пацієнта?

1. Периферичний мононевритичний тип розладів чутливості.

2. Ураження правого променевого нерва.

3. Невропатія правого променевого нерва.

 

18. Хворий, що займається велоспортом скаржиться на затерпання в ділянці ІV та V пальців лівої руки. Виявлено слабкість м’язів, що згинають ці пальці та гіпалгезію на ІV та V пальцях.

1. Ураження якого нерва у хворого?

2. Яка наймовірніша причина цієї патології?

1. Ураження лівого ліктьового нерва.

2. Ймовірніше є здавлення ліктьового нерва у кубітальному каналі.

 

19. Хвора 55 років (доярка з 30-річним стажем) скаржиться на затерпання І, ІІ, ІІІ пальців правої руки, біль у долоні, що підсилюються вночі та при піднятті руки догори і зменшуються при опусканні її донизу.

1. Про ураження якого нерва можна думати?

2. Вкажіть причину ураження нерва.

1. Ураження правого серединного нерва.

2. Здавлення серединного нерва у зап’ястному каналі.

20. Хворий скаржиться на біль у правій підошві та пальцях, який підсилюється при ходьбі, натисканні на педалі автомобіля. Виявлено набряк позаду і нижче внутрішньої кісточки правої стопи.

1. Про ураження якого нерва можна думати?

2. Яка причина такої патології?

1. Ураження правого великогомілкового нерва.

2. Стиснення нерва в правому тарзальному каналі.

21. Хвора 52 років скаржиться на інтенсивний біль у середній частині лівої половини обличчя, у верхній щелепі. Біль виникає нападами, триває декілька секунд, провокується чищенням зубів, вживанням їжі, з’являється у разі доторкання до носогубної складки зліва. У неврологічному статусі в міжнападовий період патології не виявлено.

1. Вкажіть топічний діагноз.

2. Який клінічний діагноз?

3. Які обстеження необхідно провести?

4. Які препарати принесуть хворій полегшення?

1. Подразнення лівого верхньощелепного нерва.

2. Невралгія ІІ гілки лівого трійчастого нерва (верхньощелепного нерва).

3. Обстеження хворої для виявлення причини ураження трійчастого нерва: рентгенографія пазух носа, огляд ЛОР-лікаря, стоматолога.

4. Карбамазепін, депакін, дифенін, амітриптилін.

5.2. Спадкові захворювання нервової системи

 

1. Учень10 класу відмічає слабкість у ногах, не може довго стояти, топчеться на одному місці, не може стати на п’ятки, під час ходи високо підіймає ноги. Звертає на себе увагу схуднення нижніх відділів гомілок та деформація стоп (за типом стоп Фрідрайха). Виявлено відсутність ахіллових рефлексів, поліневритичний тип порушення чутливості за типом „шкарпеток”.

Яке захворювання слід запідозрити?

Які дослідження доцільно провести хворому з метою уточнення діагнозу?

З якими захворюваннями слід провести диференційну діагностику?

1. Невральна аміотрофія Шарко-Марі.

2. Генеалогічний аналіз, електроміографію (зниження швидкості проведення імпульсу периферичними нервами).

3. З полінейропатіями різного генезу (у разі невральної аміотрофії Шарко-Марі нехарактерний біль по ходу нервів кінцівок та немає вегетативних розладів).

 

2. Хворий 18 років скаржиться на слабкість у руках і ногах, переважно в їх проксимальних відділах, схуднення м’язів, утруднення ходи. Хворіє близько 5-ти років, захворювання повільно прогресує. Виявлена незначна атрофія м’язів плечового і тазового поясів. Лопатки – „крилоподібні”, сухожилкові рефлекси знижені. Патологічних рефлексів немає. Наявні значний поперековий лордоз, „качина хода”, позитивний тест вставання „драбинкою”.

Визначте локалізацію патологічного процесу.

Вкажіть клінічний діагноз і форму захворювання.

Які методи діагностики його підтвердять?

Яке призначите лікування?

1. Патологічний процес локалізується в посмугованих м’язах.

2. Первинна прогресуюча м’язова дистрофія, ювенільна форма Ерба-Рота.

3. Спадковий анамнез, електроміографія, біопсія м’язів, підвищення КФК в крові.

4. Ретаболіл, вітаміни групи В, вітамін Е, пентоксифілін, ЛФК, масаж.

 

3. У хворого з екстрапірамідною ригідністю, гіперкінезами, зміною психіки та зниженням інтелекту, окулістом виявлені кільця Кайзера-Флейшера зеленувато-коричневого кольору.

Про яке захворювання йде мова?

Вкажіть форму захворювання.

Які дослідження доцільно провести хворому, яке лікування призначите?

1. Гепато-церебральна дистрофія.

2. Екстрапірамідно-кіркова форма.

3. Аналіз крові на наявність кількості церулоплазміну та аналіз сечі на вміст міді. Лікування: купреніл, гепатопротектори, виключити з раціону харчування продукти, що мають велику кількість міді.

 

4. У хворого 18 років поступово виник нижній спастичний парапарез з симптомами Бабінського, Россолімо, клонусами стоп, спастичною ходою, сухожилковими і м’язовими контрактурами. Черевні рефлекси збережені. Функція органів малого тазу не порушена. Інтелект збережений. МРТ головного мозку – без змін.

Які структури уражені?

Про яке захворювання можна думати?

Яке лікування призначите хворому?

Уражені пірамідні шляхи в грудному відділі спинного мозку.

Сімейний спастичний параліч Штрюмпелля.

Мідокалм, баклофен, вітаміни групи В, ЛФК, масаж, ноотропні препарати, ортопедичне лікування.

 

5. У хворого 12 років виявили розлади м’язово-суглобової, вібраційної чутливості та атаксію в руках і ногах. Спостерігається деформація стоп і хребта. Стопи порожнисті, з високим підйомом. Хвороба повільно прогресує.

Як зветься така деформована стопа?

Які структури нервової системи уражені?

Який клінічний діагноз?

Яке лікування призначите хворому?

1. Стопа Фрідрайха.

2. Уражені пучки Голля і Бурдаха в задніх канатиках спинного мозку та спинномозково-церебеллярні шляхи в бічних канатиках спинного мозку.

3. Сімейна спинномозкова атаксія Фрідрайха.

4. Симптоматичне лікування: пірацетам, церебролізин, вітамін С, групи В, Е, РР; ЛФК, масаж.

 

6. Дівчина 14 років скаржиться на слабкість м’язів нижніх кінцівок під час ходи та при незначних фізичних навантаженнях. Виявляються „осина талія”, „крилоподібні” лопатки, значний поперековий лордоз, відмічається „вставання драбинкою” під час вставання з лежачого положення у вертикальне. Хода нагадує качину.

Про яке захворювання можна думати?

Які допоміжні методи обстеження підтвердять діагноз?

1. Первинна прогресуюча м’язова дистрофія, ювенільна форма Ерба-Рота.

2. Генеалогічний анамнез, електроміографія, підвищення КФК в крові.

 

7. Співробітники та родичі відмітили зміни у 50-річного чоловіка – протягом останнього року став неуважним, дратівливим, неохайним. Через „забудькуватість” не справляється з професійними обов’язками. Виявляється постійний руховий неспокій – весь час жестикулює, гримасує, здійснює безладні рухи руками.

Які структури нервової системи уражені?

Яке захворювання слід запідозрити?

Які дослідження доцільно провести хворому з метою уточнення діагнозу?

Яке лікування призначити хворому?

1. Уражені підкіркові вузли, переважно хвостате ядро, лушпина, та кора головного мозку.

2. Хорея Гентінгтона.

3. Генеалогічний анамнез, КТ (ознаки атрофії кори головного мозку), ЕЕГ (відсутність альфа-ритму з переважанням низькоамплутудної біоелектричної активності мозку, генетичне – виявлення патологічного гену).

4. Нейролептичні засоби (галоперидол, аміназин), парлодел, сибазон, амітриптилін. Постійний медичний контроль.

 

8. У юнака 18 років, спостерігаються „міопатичне” обличчя, „поперечна посмішка”, „губи тапіра”, „крилоподібні лопатки”, які виникли поступово упродовж останніх 3 років. Знижені згинально- та розгинально-ліктьові рефлекси.

Для якого захворювання характерні ці ознаки?

Які діагностичні критерії цієї хвороби?

Яка тактика лікування?

1. Первинна прогресуюча м’язова дистрофія, плече-лопатково-лицьова форма Ландузі-Дежеріна.

2. Початок захворювання у віці 15-20 років. Клініко-генеалогічний анамнез (автосомно-домінантний тип успадкування). ЕМГ (міопатичні та денерваційні зміни). Може підвищуватись вміст креатинін – фосфокінази в крові.

3. Для покращення трофіки м’язів – мілдронат, ретаболіл, церебролізин, вазоактивні препарати, ЛФК, масаж.

 

9. У хлопчика 2-х років спостерігається гіпотрофія м’язів стегон, псевдогіпертрофія литкових м’язів. Дитині важко підійматися сходами, не може стрибати, з великим зусиллям встає з підлоги. Спостерігається деформація хребта, грудини.

Про яке захворювання можна думати?

Які додаткові дослідження підтвердять діагноз?

Якою повинна бути тактика лікування?

1. Первинна прогресуюча м’язова дистрофія, псевдогіпертрофічна форма Дюшена.

2. Клініко-генеалогічний анамнез, підвищення КФК у 30-50 разів у сироватці крові, ЕМГ, біопсія м’язів (первинно-м’язовий тип ураження), генетичне дослідження.

3. Покращення трофіки м’язів (мілдронат, ретаболіл, церебролізин), поліпшення мікроциркуляції (пентоксифілін), вітаміни групи В, ЛФК, масаж.

 

10. Лікар направив 21-річного юнака з підозрою на розсіяний склероз до окуліста. Останній виявив у пацієнта кільця Кайзера-Флейшера.

Свідченням якого захворювання є виявлені зміни?

Чи потрібні інші обстеження?

Вкажіть подальшу тактику лікування пацієнта.

1. Гепато-церебральна дистрофія (хвороба Вестфаля-Вільсона-Коновалова).

2. Так. Необхідно перевірити кількість церулоплазміну в крові – відмічається його зниження, а також кількість міді в сечі (спостерігається підвищення екскреції міді).

3. Призначити хворому пеніциламін (купреніл) або цинку сульфат, гепатопротектори (есенціале, карсил). Дієта з обмеженням вмісту тваринного білка, шоколаду, горіхів, грибів.

 

5.3. Міастенія

 

1. У хворого 30 років через 3 тижні після перенесеного грипу виникли загальна м’язова слабкість, утруднення під час ковтання, „гугнявість” голосу, які наростають після навантаження відповідних м’язів.

Який попередній діагноз?

Які додаткові дослідження необхідно призначити пацієнту?

Які методи лікування використовують за наявності такого захворювання?

1. Міастенія.

2. Проби на стомлюваність м’язів, проба з прозерином; КТ органів межистіння, МРТ стовбуру мозку, електроміографія.

3. Антихолінестеразні – прозерин, калімін, нейромідин. Препарати калію та спіронолактони. Кортикостероїди, плазмаферез. Амінокислоти, вітаміни групи В, токоферолу ацетат. Тимектомія.

 

2. Через три тижні після перенесеної ГРВІ хвора 33 років почала відмічати у другій половині дня слабкість в кінцівках та періодичне двоїння перед очима. При неврологічному обстеженні виявлено непостійний частковий птоз, який підсилюється при погляді догори та розбіжну косоокість з обох боків.

Про яке захворювання можна думати?

Які допоміжні методи обстеження підтвердять діагноз?

Яке лікування використовують у разі такої хвороби?

1. Міастенія, очна форма.

2. Проби з навантаженням очних м’язів підсилюють симптоматику; прозеринова проба (покращення функції м’язів після введення прозерину), КТ органів межистіння (для виключення тимоми), електроміографія.

3. Препарати калію, антихолінестеразні засоби (калімін, нейромідин, прозерин), за наявності тимоми – тимектомія, кортикостероїдні препарати, плазмаферез.

 

3. Хворий, що страждає на генералізовану форму міастенії, після перенесеної ГРВІ раптово відмітив порушення ковтання, порушилась мова, стало „важко дихати”.

Про яке ускладнення хвороби можна думати?

Яка тактика лікаря?

Які препарати необхідно призначити хворому?

1. У хворого виник міастенічний криз.

2. Госпіталізація хворого у відділення інтенсивної терапії.

3. Прозерин внутрішньовенно 1-2 мл 0,05% розчину в 20 мл 40% розчину глюкози або внутрішньом’язово убретид – 1 мл, плазмаферез. У разі необхідності – переводять на апаратне дихання).

 

4. Хворий, який страждає на генералізовану форму міастенії, відчувши різку слабкість у всьому тілі та порушення ковтання, прийняв подвійну дозу каліміну. Через 40 хвилин стан хворого погіршився. Об’єктивно виявлено вузькі зіниці, зниження фотореакцій, гіперсекрецію слини, брадикардію, фасцикулярні посмикування у різних групах м’язів. Турбують блювання і пронос.

Про яке ускладнення хвороби можна думати?

Яка тактика лікаря?

Які препарати слід призначити хворому?

1. Холінергічний криз.

2. Госпіталізація хворого у відділення інтенсивної терапії, відміна антихолінестеразних засобів.

3. 1 мл 0,1% розчину атропіну підшкірно через кожні 2 години до появи сухості в роті. За необхідності – інтубація і переведення на апаратне дихання.

5. У хворого 30 років через 3 тижні після перенесеного грипу розвинулись загальна м’язова слабкість, утруднення при ковтанні, „гугнявість” голосу, які наростали після навантаження відповідних м’язів.

Про яке захворювання можна думати?

Які додаткові дослідження підтвердять діагноз?

Яке лікування необхідно призначити?

1. Міастенія (генералізована форма).

2. ЕМГ, КТ чи МРТ органів межистіння.

3. Калімін, препарати калію, преднізолон за схемою.

6. Хвора 52 років скаржиться на неприємні відчуття за грудиною, які підсилюються при нахилі тулуба. Останні 2 тижні стала відмічати, що ввечері їй важко жувати і ковтати, змінюється мова, з’являється „гугнявість” голосу.

Про яке захворювання можна думати?

Дані яких методів обстеження підтвердять діагноз?

1. Міастенія, бульбарна форма.

2. МРТ органів межистіння (для виявлення тимоми, у разі виявлення – тимектомія), електроміографія.

 

5.4. Вроджені дефекти хребта і спинного мозку. Сирингомієлія

 

1. Хворий 35 років скаржиться на зниження слуху, слабкість в руках та ногах. Ці явища турбують протягом останніх трьох років. Пацієнт низького зросту, з короткою шиєю, відмічається „горда” постава голови, низька лінія росту волосся на шиї. У неврологічному статусі виявлено зниження слуху, підвищення сухожилкових і періостальних рефлексів з кінцівок, підвищення м’язового тонусу в кінцівках за спастичним типом. Виявляється двобічний симптом Бабінського.

Який попередній клінічний діагноз?

Які допоміжні методи обстеження його підтвердять?

Вкажіть тактику лікування.

1. Синдром Кліппеля-Фейля („синдром короткої шиї”).

2. Рентгенографія шийного відділу хребта (знижена висота тіл хребців С2-С5, відсутність міжхребцевих дисків на цьому рівні).

3. Симптоматичне лікування, у разі розвитку тетрапарезу – хірургічне втручання, спрямоване на усунення компресії спинного мозку.

 

2. Дитина 6 років скаржиться на частий головний біль, утруднення ковтання. Голова збільшених розмірів. Виявляються гіпотрофія м’язів язика, грудино-ключично-соскоподібних та трапецієподібних м’язів, ністагм при погляді донизу, похитування під час ходи. Зі слів батьків ці явища спостерігаються від народження.

Про яке захворювання можна думати?

Чим обумовлений цей синдром?

Які допоміжні методи обстеження підтвердять діагноз?

1. Про синдром Арнольда-Кіарі.

2. Дана патологія є вадою розвитку стовбура головного мозку (каудальне зміщення мосту, довгастого мозку та черв’яка мозочка у розширений великий потиличний отвір).

3. МРТ головного мозку і шийного відділу спинного мозку (може виявити цю патологію).

 

3. Хвора 52 років скаржиться на слабкість рук, порушення чутливості в них. Хворіє понад 4 роки. На обох руках видно рубці від частих опіків та порізів; м’язи кистей гіпотрофічні. Виявлено гіпестезію больової та температурної чутливості на обох руках та верхній частині грудної клітки та збереження тактильної чутливості в цих ділянках. Сухожилкові рефлекси на руках відсутні, на ногах високі, симптом Бабінського з обох боків.

За яким типом порушена чутливість?

Які структури нервової системи уражені?

Який попередній клінічний діагноз?

Які допоміжні методи обстеження підтвердять діагноз?

1. Чутливість порушена за сегментарним дисоційованим типом.

2. Задні роги спинного мозку в шийно-грудному відділі та пірамідний шлях в бічних канатиках на цьому рівні.

3. Сирингомієлія.

4. МРТ спинного мозку виявить сирингомієлітичну порожнину у ділянці уражених сегментів.

 

4. Хворий 40 років скаржиться на слабкість правої руки, зниження больової чутливості в ній та правій половині грудної клітки, нечіткість мови. Ці порушення турбують хворого близько 6 місяців. Виявляється гіпотрофія дрібних м’язів правої кисті, втрата больової та температурної чутливості в сегментах С₅-Т₈ справа у вигляді „напівкуртки” та на зовнішній сегментарній зоні Зельдера справа за збереження тактильної чутливості в цих ділянках, знижені згинальний та розгинальний ліктьові рефлекси на правій руці. Спостерігається гіпергідроз та акроцианоз в правій кисті. Виявляються синдром Бернара-Горнера справа, гіпотрофія правої половини язика, дизартрія.

Які структури нервової системи уражені?

Який попередній клінічний діагноз?

Яка подальша тактика лікаря?

1. Задній, передній та бічний роги правої половини спинного мозку в шийно-грудному відділі, каудальна частина правого ядра спинномозкового шляху трійчастого нерва, ядро правого під’язикового нерва.

2. Сирингомієлія, сирингобульбія.

3. Провести МРТ шийно-грудного відділу спинного мозку та МРТ головного мозку з метою виявлення порожнини в уражених сегментах. У разі підтвердження діагнозу призначити амінокислотні препарати, вітамінотерапію, антихолінестеразні засоби, масаж, ЛФК, консультація нейрохірурга для вирішення питання про проведення операції шунтування.

 

5.5. Неврологічні порушення за наявності соматичних захворювань

 

1. Хворий, що страждає на цукровий діабет, раптово впав, втратив свідомість. Під час огляду виявляються вузькі зіниці, дихання нерівномірне, пульс частий, шкіра суха та гаряча, з рота чути запах ацетону. У неврологічному статусі вогнищевої симптоматики не виявлено, м’язовий тонус рівномірно низький, рефлекси знижені.

1. Які обстеження слід терміново призначити хворому?

2. Чи можна запідозрити у хворого інсульт?

3. Яка тактика лікування?

 

1. Дослідження вмісту глюкози у крові.

2. У хворого відсутня характерна для інсульту вогнищева неврологічна симптоматика. Клінічні ознаки свідчать про виникнення гіперглікемічної коми.

3. Введення інсуліну.

 

2. Хворий 68 років, що протягом 10 років страждає на цукровий діабет, скаржиться на біль пекучого характеру в кистях рук та стопах, затерпання та відчуття „повзання мурашок” в них. При обстеженні звертає на себе увагу сухість та лущення шкіри кінцівок, схуднення гомілок. Колінні та ахіллові рефлекси відсутні, знижені всі види чутливості у дистальних відділах кінцівок.

1. Які структури нервової системи уражені?

2. Встановіть клінічний діагноз.

3. Складіть план лікування хворого.

1. Уражені периферичні нерви в дистальних відділах кінцівок.

2. Діабетична полінейропатія.

3. Лікування цукрового діабету. Вітамінотерапія (особливо вітаміни групи В), a -ліпоєва кислота, вазоактивні препарати (кавінтон, нікотинова кислота) трентал, нейропротекторні засоби (пірацетам, актовегін, солкосерил), фізіотерапевтичні методи лікування.

 

3. У хворого 52 років два дні тому з’явився сильний біль в епігастральній ділянці, що поєднується з головним болем, нудотою, повторним блюванням. Стан хворого тяжкий, оглушення змінюється психомоторним збудженням. Позитивний симптом Керніга, непостійний двобічний рефлекс Бабінського. Дослідження ліквору патології не виявило. Терапевтом діагностовано гострий панкреатит.

1. З якою метою хворому проводили дослідження ліквору?

2. Який клінічний діагноз?

3. Складіть схему лікування.

1. Люмбальну пункцію з дослідженням ліквору проводили для виключення менінгіту чи субарахноїдального крововиливу.

2. Гостра токсична (енні, дезінтоксикадогенно зумовлена гострим панкреатитом) енцефалопатія.

3. Голод, лід на живіт, антибіотики, дегідратаційційні засоби, ферментні, спазмолітичні, седативні препарати.

 

4. У хворого з передсердно-шлуночковою блокадою спостерігаються напади у вигляді запаморочення, потемніння у очах, загальної слабкості, втрати свідомості.

1. Як звуться такі напади?

2. Які ще неврологічні порушення можливі у хворих із порушенням серцевого ритму?

1. Синкопальні напади.

2. Епілептичні напади, порушення мозкового кровообігу (ТІА, інсульт).

 

5. Жінка 40 років, що впродовж останніх 5 років страждає на В12-дефіцитну анемію, поступила до неврологічного відділення зі скаргами на слабкість у ногах, відчуття затерпання стоп, хитку ходу. Неврологічне обстеження виявило нижній парапарез із високими рефлексами та порушенням глибоких видів чутливості у пальцях ніг.

1. Встановіть клінічний діагноз.

2. Призначте схему лікування.

1. В12-дефіцитна анемія, фунікулярний мієлоз.

2. Вітамін В12 по 1000 мкг в м’яз щоденно протягом 15-20 діб, потім по 1000 мкг один раз на місяць протягом всього життя, інші вітаміни групи В, нікотинова кислота, нейромідин, ноотропні засоби (пірацетам, енцефабол, церебролізин).

 

6. У 18-річного юнака 6 місяців тому діагностовано лімфогранулематоз, а недавно виникли прояви ураження поперечника спинного мозку на рівні С₈- Тh₁ сегментів.

Чи може неврологічна симптоматика бути ускладненням основного захворювання?

Так, спинний мозок може бути здавлений лімфогранулематозними вузлами.

 

7. У хворого з гострим лейкозом виникли різкий головний біль, нудота, блювання. Наявні менінгеальні симптоми.

1. Яке ускладнення слід запідозрити?

2. Як його підтвердити?

1. Серозний менінгіт (менінгеальний синдром – один з найпоширеніших проявів ураження нервової системи у разі гострого лейкозу).

2. Необхідно провести поперекову пункцію підпавутинного простору для дослідження спинномозкової рідини – у разі підтвердження діагнозу виявляють плеоцитоз.

 

8. Студента, що страждає на гастрит, турбують частий головний біль, швидка втомлюваність, дратівливість, пітливість, підсилення перистальтики. Юнак високого зросту, астенічної статури, кисті рук та стопи холодні, вологі. Виявляється лабільний, з тенденцією до гіпотонії асиметричний артеріальний тиск.

1. Про яке захворювання можна думати?

2. Вкажіть тактику лікування.

1. Вегетативно-судинна дистонія за гіпотонічним типом (соматогенно обумовлена).

2. Лікування основного захворювання (гастриту), режим навчання та відпочинку, загальнозміцнювальні засоби (заняття ЛФК, контрастний душ зранку, загартовування), вітамінотерапія, тонізуючі ліки, заспокійливі, адаптогени.

 

 

9. Молодого хворого, який страждає на хронічний пієлонефрит, турбує постійний біль у поперековому відділі хребта, що віддає у пах. Помірні симптоми натягу, випадінь чутливості та рефлексів не виявлено.

Про яке захворювання слід думати?

Яка тактика лікування?

1. Вторинна люмбалгія.

2. Лікування хронічного пієлонефриту.

Модуль 1
*1 У хворого відсутня больова та температурна чутливість на правій руці і правій половині тулуба до рівня пупка у вигляді “напівкуртки”, при цьому в цій же ділянці спостерігається збереження тактильного чуття. М’язово-суглобова та вібраційна чутливість не порушені. Як називається виявлений тип порушення чутливості? Які структури та на якому рівні уражені? Сегментарний дисоційований тип порушення чутливості. Задні роги на рівні С5-Тp0 сегментів справа

*2 Хворий скаржиться, що не може правою рукою знайти в кишені потрібні йому предмети. Поверхневі та глибокі види чутливості збережені. Який вид чутливості порушений? Як зветься це порушення ? Складний вид чутливості: відчуття стереогнозу. Астереогнозія.

*3 Хворий скаржиться на хитку ходу в темряві. Під час неврологічного обстеження виявлено порушення м’язово-суглобового чуття в суглобах правої ноги , а також відсутність поверхневих видів чутливості зліва з рівня пупка і донизу. Який вид і тип чутливих розладів наявний у хворого? Де осередок ураження? Чому хворий скаржиться на похитування під час ходи? Батіанестезія та поверхнева анестезія за провідниковим типом. Уражені задній та бічний канатики справа на рівні Т8 сегменту.У хворого через порушення м’язово-суглобового чуття виникла сенситивна атаксія

*4 У хворого, що зловживає алкоголем, з’явився біль в дистальних відділах рук та ніг, відчуття затерпання в них. Виявлено зниження всіх видів чутливості на кистях та стопах. Як звуться відчуття затерпання? Який тип порушення чутливості у хворого? Які структури нервової системи уражені? Парестезії. Периферичний (поліневритичний).Периферичні нерви в дистальних відділах кінцівок

*5 У хворого після травми лівого ліктьового суглобу виник¬ли біль, парестезії, зниження чутливості по лік¬тьовому краю лівого передпліччя та в 4 і 5 пальцях кисті. Який тип порушення чутливості? Встановіть рівень ураження. Мононевритичний тип. Уражений ліктьовий нерв

*6 У хворого уражений поперечник спинного мозку на рівні Tp0 сегменту. Які будуть спостерігатися чутливі порушення? Провідникова гіпестезія або анестезія всіх видів чутливості з рівня Tp0 сегменту

*7 У хворої після переохолодження виник біль в правій половині обличчя, а згодом – міхурцева висипка на чолі справа. ³дмічається гіпестезія всіх видів чутливості в цій ділянці. Як звуться висипання? Що уражено у хворої? Герпетичні висипання. Вузол правого трійчастого нерва

*8 У хворого в результаті інсульту ослабли ліві кінцівки, виникла лівобічна геміанестезія. Де знаходиться патологічне вогнище? Що при цьому уражено? Який тип порушення чутливості? Який синдром ще виникне у хворого? Внутрішня капсула справа. Постраждав правий таламо-кірковий шлях. Провідниковий тип порушення чутливості. Лівобічна геміанопсія.

*9 У хворого пухлиною здавлений задній канатик спинного мозку на рівні Th8 сегменту справа. Які порушення чутливості будуть у хворого і в якій кінцівці? Який тип порушення чутливості? Як зветься така патологія? Провідникова батіанестезія з рівня Th8 справа (в правій нозі). Сенситивна атаксія в правій нозі.

*10 У хворого, що напередодні вживав алкоголь і спав на правій руці, виникла слабкість правої кисті. ³дмічається зниження чутливості по зовнішньому краю передпліччя і на тильній поверхні 1-3 пальців руки. Кисть звисає, хворий не може її розігнути. Які види чутливості постраждали? Вкажіть тип чутливих порушень. Визначте вогнище ураження. Всі види чутливості.Периферичний мононевритичний тип порушення чутливості.Уражений променевий нерв.

*11 У хворого периферичний парез рук та центральний ніг. Вкажіть локалізацію процесу. Передні роги та бічні канатики спинного мозку на рівні C5-T1 сегментів

*12 У хворого поступово виникла слабкість кистей з фібрилярними посмикуваннями в м’язах. Згодом з’явились атрофії м’язів. Де локалізується патологічний процес? Передні роги спинного мозку на рівні C7- C8 сегментів

*13 У хворого правобічний спастичний геміпарез, рівномірно виражений в руці та нозі, що поєднується з геміанастезією всіх видів чутливості. Що уражено? Внутрішня капсула лівої півкулі мозку

*14 Хворого турбують напади клонічних судом у правій стопі, що тривають протягом хвилини. Як звуться ці напади? Що уражено? Рухова джексонівська епілепсія. Подразнюється верхній відділ лівої передцентральної звивини

*15 У хворого пухлина здавила праву половину шийного потовщення спинного мозку. Які сегменти ушкоджено? Як зветься цей синдром? Опишіть клінічну симптоматику. Сегменти С5-T1. Синдром Броун-Секара. Периферичний парез правої руки, центральний парез правої ноги з порушенням в них глибокої чутливості за провідниковим типом. Сегментарна анестезія больової та температурної чутливості на правій руці, провідникова анестезія цих видів чутливості зліва від T2

*16 У хворого у цукровим діабетом поступово виникли парестезії та біль в кистях і стопах. Згодом з’явились слабкість м’язів стоп, гомілок та кистей. Об’єктивно: знижена сила в м’язах дистальних відділів ніг та рук, рефлекси на руках знижені, колінні та ахіллові відсутні. óпестезія всіх видів чутливості на кистях та стопах. Який парез виник у хворого? За яким типом порушена чутливість? Який неврологічний синдром є у хворого? Що уражено? Периферичний тетрапарез м’язів в дистальних відділах кінцівок. За периферичним типом. Поліневритичний синдром. Периферичні нерви в дистальних відділах кінцівок.

*17 У хворого наслідки крововиливу в мозок в ділянці пра¬вої внутрішньої капсули у вигляді слабкості кінцівок та порушення всіх видів чутливості в них. Які виникнуть рухові розлади? В якому положенні знаходяться паретичні кінцівки і чому? За яким типом порушена чутливість? Як зветься таке порушення чутливості? Лівобічний центральний геміпарез. Рука зігнута, що пов’язано з підвищеним тонусом в м’язах-згиначах, нога розігнута, бо підвищений тонус у розгиначах (поза Верніке-Манна). За провідниковим. Геміанестезія.

*18 У хворого, після сну у вимушеному положенні, виник парез розгиначів правої кисті руки, не викликається розгинальний ліктьовий рефлекс. Який нерв пошкоджений? Правий променевий нерв.

*19 У хворого, що тривалий час сидів навпочіпки, виникло ураження правого малогомілкового нерва. Чи будуть змінені рефлекси і які? Рефлекси на нозі не будуть змінені

*20. У хворого без чутливих порушень не викликаються рефлекси на руках. Де осередок ураження? Вкажіть сегменти. Передні роги або передні корінці спинного мозку на рівні шийного потовщення.

*21 У хворого, що переніс інсульт, відсутні активні рухи в лівих кінцівках. М'язовий тонус та рефлекси підвищені. Як зветься таке порушення? Центральна правобічна геміплегія.

*22 У хворого пошкоджено поперечник спинного мозку на рівні шийного стовщення. Чи зміняться глибокі та шкірні рефлекси? Якщо зміняться, то як? Виникне арефлексія глибоких рефлексів на верхніх кінцівках, гіперрефлексія глибоких рефлексів на ногах, шкірні та підошвові зникнуть. З'являться патологічні рефлекси на стопах.

*23. У хворої виник крововилив у праву внутрішню капсулу. Який руховий нейрон постраждав? 3 якого боку і які рухові розлади з'являться? Чи буде порушена чутливість, які види, де і за яким типом? Центральний. 3 протилежного боку центральна геміплегія та провідникова геміанестезія всіх видів чутливості.

*24. У хворого поступово наросла слабкість лівої руки, глибокі рефлекси на руці не викликаються. Чутливість збережена. Як називається таке порушення руху? Ураження яких нервових структур можна запідозрити? Які ще симптоми можуть згодом з'явитись? Периферичний монопарез. Передні роги або передні корінці на рівні С5-Т1 сегментів. Атрофія та атонія м'язів.

*25 1. У хворого гіпомімія, уповільнені рухи, підвищений м’язовий тонус за пластичним типом, тремор спокою. Назвіть патологічний синдром. Які структури уражені? óпертонічно - гіпокінетичний, або синдром паркінсонізму. Палідарна система (чорна субстанція, бліда куля)

*27 У хворого повільні насильницькі рухи в кистях рук та стопах з розповсюдженням їх на тулуб. Мова погано модульована невиразна. Знижений м,язовий тонус . Атетоз. Підкірковий рівень пошкодження (стріопалідум, червоні ядра, чорна субстанція, Люісове тіло)

*28. У хворого спостерігаються швидкі, розмашисті мимовільні, нестереотипні рухи в м’язах обличчя та кінцівок. М’язовий тонус знижений. Який наведено синдром? Які структури уражені? Як звуться такі рухи? óпотонічно-гіперкінетичний синдром Хорея . Хвостате ядро, лушпина.

*29 У хворого із хворобою Паркінсона виявляється акінетико-ригідний синдром. Чим клінічно відрізняється акінезія у разі ураження базальних ядер від акінезії за наявності ураження лобової півкулі головного мозку? Акінезія у разі ураження палідарної системи поєднується з м’язовою ригідністю; за наявності лобової акінезії тонус м’язів, як правило, не змінюється, відсутня ініціатива до рухів (аспонтанність), наявні лобова психіка, субкортикальні та хапальні рефлекси.

*30. Голова хворого, що повернута вбік, і нахилена до піднятого плеча, виконує ритмічні клонічні посмикування, м’язи шиї напружені. Як називається і до якої групи відноситься вказаний синдром? З якими іншими патологічними станами треба його диференціювати? Синдром спастичної кривошиї. ³дноситься до групи екстрапірамідних гіперкінезів Слід диференціювати з рефлекторною (наприклад, больовою), ортопедичною та істеричною видами кривошиї.

*31 У хворого розсіяним склерозом з
*явилась хитка хода, промахування при пальценосовій пробі, гіпотонія м,язів, скандована мова. Де вогнище ураження? Які симптоми не названі?. Черв’як і півкулі мозочка. Горизонтальний ністагм, мимопопадання при координаторних пробах, нестійкість в позі Ромберга

*32 У хворого адіадохокінез праворуч, похитування при ходьбі праворуч, горизонтальний ністагм при погляді праворуч, нестійкість у позі Ромберга. Де вогнище ураження? Права півкуля мозочка. Ураження червяка праворуч

*33. Один хворий скаржиться на тремор рук в спокої, інший – під час рухів. Які структури постраждали в обох випадках? Які симптоми не названі? У першого хворого ураження палідарноі системи, у іншого - мозочок.У першого хворого – гіпомімія, рідке мигання, поза згиначів, хода дрібними кроками, затухаюча мова,пропульсіі, гіпертонус м,язів по типу « зубчастого колеса», у іншого тремор- інтенційний,нестійкість у позі Ромберга, скандована мова, тонус мязів знижений

*34 Пухлина уразила ліву лобову частку. Чи спостерігатимуться координаторні розлади? Так, протилежного боку. Крім атаксіі будуть розлади психіки, монопарез за центральним типом, парез погляду в протилежний бік, тощо

*35. У хворої 22 років через 6 місяців після пологів виникла слабкість у ногах, під час ходи похитується в обидва боки, змінився почерк: пише великими літерами, говорить повільно по складах. Виявлено: дрібнорозмашистий горизонтальний ністагм. Пише великими ламаними буквами. Інтенція при пальце-носовій та п’ятково-колінній пробах. Нижній спастичний парапарез з наявністю симптомів Бабінського, Опенгейма. Черевні рефлекси відсутні. Як звуться такі порушення мови, почерку? Які синдроми виявлені у хворого? Які структури уражені? Скандована мова, мегалографія. Динамічна та статична атаксія. Мозочок та його шляхи, пірамідні шляхи в бічних канатиках грудного відділу спинного мозку

*44 У хворого періодично виникають короткочасні відчуття неприємного запаху (кокосмія) , які здебільшого закінчуються епілептичними нападами. Назвіть локалізацію патологічного вогнища? скронева частка

*45 У хворого внаслідок травми виникла сліпота на одне око. Яка структура постраждала? зоровий нерв

*46 У хворого після перенесеного грипу виникло випадіння темпоральних половин полів зору. Яка структура постраждала? Як називається описаний симптом? хіазма, гетеронімна бітемпоральна геміанопсія

*47 У хворого внаслідок перенесеного інсульту випали праві половини полів зору. Яка структура постраждала, з якого боку? Як називається описаний симптом? зоровий шлях ліворуч, гомонімна правобічна геміанопсія

*48 У хворого встановлена лівобічна верхньоквадрантна геміанопсія. При ураженні на якому рівні і з якого боку можливий такий розлад? при ураженні язикової звивини праворуч

*49 У хворого відсутні рухи правої половини обличчя, лагофтальм. Визначте характер паралічу м’язів обличчя. У разі уражен¬ня яких структур це виникає? Які обстеження потрібні для уточнення локалізації процесу? Периферичний прозопараліч праворуч. У разі ураження ли¬цевого нерва та його ядра.Для уточнення рівня ураження потрібно дослідити смак, слух, сльозовиді¬лення та наявність парезів кінцівок

*50 У хворого після грипу з’явились приступоподібні болі з порушенням всіх видів чутливості в ділянці чола справа. Який нерв уражений? Які рефлекси можуть зникнути? Очний нерв.Рогівковий, кон’юктивальний, надбрівний рефлексии

*51 При обстеженні хворого виявлені: нестійкість при ходьбі та відхилення праворуч:; горизонтальний ністагм при відведенні очних яблук праворуч; помірний правобічний прозопарез; зниження слуху на праве вухо; гіпестезія на правій половині обличчя. Визначте рівень ураження. Мосто-мозочковий кут

*52 У хворого з атрофія лівої половини язика спостерігаються, відхилення його при висовуванні з рота і центральний геміпарез правих кінцівок. Як зветься синдром? Де знаходиться вогнище ураження? Що уражено? Альтернувальний синдром Джексона. У довгастому мозку. Уражено ядро ХІІ пари і пірамідні шляхи зліва.

*53 Після перенесених двох ішемічних інсультів у хворої виникла дисфагія, дизартрія, назолалія, порушення руху язика без атрофій і фібриляцій його м’язів, викликаються симптоми орального автоматизму, насильницький плач. Який синдром у хворої? Що уражено? Псевдобульбарний синдром. Двобічне ураження кірково-ядерних шляхів

*54 У дитини, що перенесла енцефаліт, мова глуха, монотонна, гугнявий відтінок голосу, захлинається під час їди, рухи язика різко обмежені, спостерігається фібриляція його м’язів. М’яке піднебіння нерухоме. Через ніс викидається рідка їжа. Визначте рівень ураження. Назвіть синдром. Довгастий мозок, ядра ІХ, Х, ХІІ пар черепних нервів. Бульбарний синдром

*55 Хворий втратив відчуття смаку в ділянці кореня язика. З ураженням якого нерва це пов’язано? Які рефлекси при цьому зникають? Язикоглотковий нерв (ІХ пара). Глотковий, піднебінний

*56 У хворого патологічний процес викликав ураження правої внутрішньої капсули. Які м’язи, що іннервуються бульбарними нервами будуть паралізовані у даному випадку? Який буде вид параліча? Центральний параліч лівої половини язика. Язик відхиляється вліво (девіація) без ознак атрофії і фібрилярних посіпувань

*57 У хворого 60 років раптово, на фоні підвищення артеріаль¬ного тиску, з’явились головний біль, блювання, порушилося ковтання, змінився го¬лос. Виявлені зліва енофтальм, звуження очної щілини, міоз, гіпалге¬зія поверхневих видів чутливості на обличчі за сегментарним типом. При фонації звисає дужка м’якого піднебіння, знижений глотковий рефлекс, атаксія в лівих кінцівках. Справа – провідникова больова та температурна гемігіпестезія. Визначте локалізацію патологічного процесу. Назвіть патологічний синдром. У разі якого захворювання він виникає? Ураження лівої половини довгастого мозку, мозочка. Синдром Валенберга-Захарченка. У разі гострого порушення мозкового кровообігу у задній нижній мозочковій артерії

*58 У хворої 50 років протягом останнього року виникла слабкість в руках, змінилась мова, порушилось ковтання. Виявлено гугнявий голос, дизартричну мову, дисфагію. Дужки м’якого під- небіння при фонації звисають. Глотковий рефлекс відсутній, відмічаються атрофії м’язів язика та фібрилярні посмикування в них. óпотро¬фія м’язів плечового поясу, плечей, передпліч, атрофія дрібних м’язів кистей рук з фібрилярними посмикуваннями. Рефлекси з рук та ніг підвищені, симптом Бабінського з обох боків. Який синд¬ром виник у у хворої? Вкажіть локалізацію патологічного процесу. Бульбарний ядерний синдром; тетрапарез (за змішаним типом у руках, за центральним типом у ногах). Рухові ядра ІХ, Х, ХІІ пар черепних нервів у довгастому мозку та передні роги і бічні канатики в спинному мозку на рівні шийного відділу

*1. Хворого 30 років, турбують пекучого характеру болі у лівій половині грудної клітки , що іррадіюють в обличчя, шию, ліву руку, порушення ритму серцевої діяльності. Хворому провели ЕКГ, був оглянутий кардіологом : патології не виявлено. Про яке захворювання слід думати? Гангліоніт зірчастого вузла

*2. У хворого брадикардія, зниження артеріального тиску, астматичне дихання, відчуття важкості в голові, пітливість, міоз. До якого кризу відносяться ці симптоми? Вагоінсулярний криз

*3. У хворого пухлина спинного мозку на рівні S3-S5 сегментів. Який вид порушення сечовипускання розвивається у хворого? Справжнє нетримання сечі.

*4. Студента 4-го курсу, що страждає гастритом, турбують часті головні болі, швидка втомлюваність, дратівливість, пітливість, підсилення перистальтики. Юнак високого зросту, астенічної статури, кисті рук та ступні ніг холодні, вологі. Виявляється лабільний, з- тенденцією до гіпотонії і асиметричний артеріальний тиск. Який попередній діагноз? Які ще зміни з боку вегетативної нервової системи ще будуть у хворого? Синдром вегетативної дистонії. Виражені вазомоторні реакції, зміна дермографізму

*5. Хворий потрапив у лікарню після ДТП. При огляді невролог виявив нижню параплегію, порушення всіх видів чутливості з рівня Т6. Який вид порушення сечовипускання є у хворого? Яка подальша тактика лікаря ? Повна затримка сечі. Катетеризація сечового міхура.

*6. Дівчина 19 років, страждає аменореєю та ожирінням. Обличчя її кругле, місяцеподібне, гіперемійоване. Звертає на себе увагу своєрідне відкладання жиру: на лиці, задній поверхні шиї, животі та множинні стрії. Про яке захворювання слід думати? Чим воно зумовлене? Хвороба Іценка-Кушінга. óперфункція базофільних клітин гіпофіза, котрі продукують кортикотропін, а також відповідне підвищеного виділення наднирниковими залозами стероїдних гормонів.

*7. У хворого періодично виникають посмикування правої руки і м’язів половини обличчя справа, які не супроводжуються втратою свідомості і тривають 1,5-2 хв. Визначте локалізацію патологічного вогнища. Як назвати такі порушення? Уражений нижній відділ передньої центральної звивини лобової частки зліва. Напад джексонівської епілепсії (руховий варіант)

*8. Хворий ейфоричний, не оцінює свій стан, некритичний, пам’ять ослаблена, схильний до плоских жартів. Виявляються рефлекси орального автоматизму, хватальні рефлекси, симптоми протидії при обстеженні. Визначте топічний діагноз. Назвіть рефлекси орального автоматизму, коли вони спостерігаються? Уражені лобові частки головного мозку. Хоботковий, смоктальний, носо-губний, долонно-підборідковий. При двобічному ураженні кірково-ядерних шляхів

*9. Хворий не може одягнутися, використовувати ложку, чашку. Його одягають, годують. Вольові рухи збережені. Визначте вогнище ураження. Як називаються такі розлади? Уражена надкраєва звивина зліва. Виникла ідеаторна апраксія

*10. У двох хворих порушена можливість говорити. У одного паралізований язик. У другого рухи язика не порушені, розуміння мови збережене. Як називається порушення мови у хворих? Де локалізується патологічне вогнище? Анартрія і моторна афазія. В ділянці ядер язика в довгастому мозку. Задній відділ нижньої лобової звивини (центр Брока)


Модуль 2

*Варіант 1Задача 1У хворого, що переніс травму голови, діагностовано забій головного мозку легкого ступеня.1. Наявність яких неврологічних ознак відрізняє забій від струсу мозку? (При забої вогнищеві порушення, а при струсі немає. Забій: менінгеальні синдроми, загально мозкові вогнищеві; струс: загально мозкові симптоми і мікросимптоматика)2. Які додаткові методи дослідження необхідно обов’язково провести хворому? Які дані цих обстежень підтвердять діагноз забою мозку? (МРТ, КТ. При забої на МРТ ділянка локального набряку тканин мозку)

*Задача 2Хворого два місяці тому почав турбувати біль у грудному відділі хребта, згодом відчув слабкість правої ноги та затерпання у лівій стопі, яке поступово поширювалось доверху. Невролог виявив центральний парез правої ноги, провідникову гіпестезію поверхневих видів чутливості зліва від рівня Т9 сегмента. В спинномозковій рідині: цитоз – 2 лімфоцити в 1 мкл, білок – 6 г/л.1.Які структури (чи шляхи) і на якому рівні уражені. (Екстрамедулярна пухлина, поперечник СМ)2.Який попередній клінічний діагноз? Який метод дослідження? (Синдром Броун-Секара, МРТ, КТ, рентген, краніографія, Ехо-ЕГ)

*Задача 3У жінки 25 років поступово з’явились хитка хода, слабкість в ногах, порушення мови та імперативні поклики до сечовипускання. Виявлено горизонтальний ністагм, скандовану мову, інтенцій не тремтіння при виконанні координаторних проб, нижній центральний параліч.1. Який попередній клінічний діагноз? Які можливі порушення глибоких та поверхневих рефлексів за такої патології? (Розсіяний склероз,Підвищення сухожилкових і періостальних рефлексів, зниження черевних і підошвових рефлексів. Інколи виявляються пат. Стопні рефлекси – Бабінського, Россолімо, Бехтерева, Жуковського)2. Які допоміжні методи обстеження необхідні для уточнення діагнозу? Які дані цих обстежень підтвердять діагноз? (МРТ-гіперінтенсивні вогнища, дослідження спинномозкової рідини- Іg G та активовані Т-клітини, продукти розпаду мієліну)

*Задача 4У хворого 58 років поступово розвинулося похитування під час ходи, яке турбує в сутінках та темряві. Виявлено зниження м’язово-суглобового відчуття в ногах; вібраційна чутливість відсутня. ³дсутня пряма і спів дружня реакції зіниць на світло при збереженій реакції зіниць на конвергенцію і акомодацію.1. Про яке захворювання можна думати? Які структури уражені? (Спинна сухотка, уражені задні канатики, 3 пара ЧМН)2. Як зветься вказаний синдром порушення зіничних реакцій? (синдром Аргайля Робертсона)

*Задача 5У хворого з’явився оперізувальний біль у правій половині грудної клітки. Через місяць виникла слабкість у правй нозі з підвищенням м’язового тонусу і сухожилкових рефлексів, порушилась поверхнева чутливість зліва за провідниковим типом від рівня Т10 сегмента донизу. Проведено люмбальну пункцію. Виявлено блок субарахноїдального простору та білково-клітинну дисоціацію в спинномозковій рідині.1. Які структури і на якому рівні уражені? (, Т8, ураження поперечника мозку)2. Вкажіть клінічний діагноз. Яке дослідження його остаточно підтвердить?( Броун-Секара, екстра медулярна пухлина. МРТ)

*Задача 6Хворого, що лікується в туберкульозному диспансері з приводу туберкульозу легень, протягом 2 тижнів турбує головний біль, інтенсивність якого наростає. Виявлені ригідність м’язів потилиці та симптом Керніга з обох боків. Парезів кінцівок немає. 1.Який попередній діагноз? Які ще симптоми можна виявити в неврологічному статусі за такої патології? (Туберкулярний менінгіт,симтом Брудзинського, бульбарний синдром, менінгеальна поза)2.Яке дослідження необхідно провести? Які дані цього дослідження підтвердять діагноз? (Люмбальна пункція, низький цукор, лімфоцитарний плеоцитоз, фіринова плівка у лікворі)

*Задача 7У хворого з 16 років поступово виникли м’язова слабкість і атрофії м’язів проксимальних відділів кінцівок, утруднення під час ходи. Виявлено «крилоподібні» лопатки, «осину» талію, «качину» ходу. Дід хворого також хворів на таке захворювання. 1. Вкажіть повний клінічний діагноз. Який тип наслідування хвороби? (Первинна м’язова дистрофія Ерба-Рота. Аутосомно- рецесивний тип)2. Які методи обстеження необхідно провести для уточнення діагнозу, які дані цих обстежень отримаєте? (Електроміографія, біопсія, БХ, цитогенетичні методи)

*Задача 8Після поїздки біля відкритого вікна у хворої не закривається ліве око, рот перекосило у правий бік, згладились шкірні складки, відсутні мімічні рухи на лівій половині обличчя, не викликаються надбрівний і рогівковий рефлекси з лівого боку. Патологічних стопних рефлексів і змін рефлексів на кінцівках не виявлено.1.Про яке захворювання можна думати? Який характер паралічу м’язів – центральний чи периферичний? (Невропатія лицевого нерва зліва. Периферичний параліч м’язів)2.Яке лікування слід призначити (вкажіть медикаменти та інші засоби терапії)? (преднізолон, пентоксифілін-відновлення МКЦ-ії)

*Задача 9У хворого поступово порушилась больова, температурна чутливість в руках, схудли та ослабли м’язи рук. Під час огляду виявлено гіпестезію больової та температурної чутливості, збереження тактильної в сегментах С5-Т1 з обох боків, синдром Горнера зліва, парез рук з м’язовими атрофіями, арефлексією глибоких рефлексів.1. Які структури і на якому рівні уражені? ( уражені задні роги С5-Т1, ЦЕНТР буде C8-T1 )2. Вкажіть клінічний діагноз. Які обстеження і які їх результати підтвердять діагноз? (Cирингомієлія,МРТ)

1 Білет

Задача 1

До лікаря звернувся пацієнт 42 років, якого впродовж останніх 3-х місяців турбує головний біль. Характер дифузний, розпиральний, інколи супроводжується блюванням та завжди посилюється вранці. Пацієнт щоранку пробуджується від цього болю.

1.Якого виду головний біль у пацієнта і чим він зумовлений? Ліквородинамічний головний біль, зумовлений підвищення продукції спиномозкового ліквору

2.Складовою якого синдрому є головний біль, що турбує пацієнта? Синдром внутрішньочерепної гіпертензії

3.Яке захворювання можна запідозрити в такому випадку? Пухлина ГМ

4.Які додаткові методи обстеження слід призначити? Огляд очного дна, КТ, МРТ

Задача 2

У пацієнтки 32 років поступово почали опускатись верхні повіки, з´явилась диплопія. Вранці ці симптоми помірні, до кінця дня-наростають.

1.Що означає диплопія? Чому вона турбує? Диплопія – це порушення зору, при якому даний об´єкт сприймається подвоєнним.

2.Одноразове введення якого препарату дає можливість запідозрити певну хворобу? Проба з антихолінестеразними препаратами: прозерином 0,125 мг на кг

3.Про яку хворобу йде мова? Як остаточно її підтвердити? Міастенія

4.Як лікують таких хворих? Антихолінестеразні засоби (піридотигмін) та імуноспресивна терапія (кортикостероїди, цитостатики), видалення тимоми при її наявності

Задача 1

У пацієнтки 16 років 5 місяців тому з´явилось випадіння зовнішніх ділянок обох полів зору та збільшення ваги тіла. Лікар виявив ожиріння з переважним накопиченням в ділянці живота, набряки ніг, гірсутизм та стрії на шкірі живота та надплічь.

1.Як звуть таке порушення зору? Гетеронімна бітемпоральна геміанопсія

2.Яка частина зорового аналізатору уражена? Перехрещені волокна у центральній частині хіазми

3.Чи будуть зміни на очному дні? Якщо так, які саме? Змін не буде

4.Яке захворювання слід запідозрити і який метод дослідження його підтвердить? Пухлина гіпофізу, КТ,МРТ

Задача 2

У хворої з пухлиною мозочка порушена координація рухів у правій руці.

1.Вкажіть детально, які симптоми (проби) будуть на це вказувати. Пальце-носова проба, проба Стюарта-Хомса

2.Чи зміниться м´язовий тонус у руці? Зниження тонусу в правій руці

3.Яка частина мозочка уражена? Права півкуля мозочка

4.Який симптом з боку очей може з´явитись? Ністагм під час погляду праворуч

5.Чи може порушитись мова? Скандована мова

Задача 1

Пацієнтку з температурою тіла 38,5°С, ознаками ГРВІ, легкою ригідністю потиличних м´язів та симптомом Керніга сімейний лікар направив до інфекційного відділення з підозрою на менінгіт. В інфекційному відділенні діагностували грип. З діагностично метою було проведено пункцію субарахноїдального простору. Ліквор витікав частими краплями, був прозорим. Лабораторне дослідження дало такі результати: клітин- 3/мкл (100% лімфоцити), білок-0,25 г/л, глюкоза – 2,3 ммоль/л, хлориди-115 ммоль/л.

1.Про що свідчить наявність менінгіальних знаків у пацієнтки? Про запалення спинномозкових оболонок

2.Чи є паталогією такі результати ліквору (дайте пояснення)? Результати в лікворі в нормі

3.Чи можна у пацієнтки діагностувати вторинний серозний менінгіт? Ні

4.Що у даному випадку було вирішальним у постановці діагнозу? Результати аналізу ліквору

Задача 2

У пацієнта 62 років поступово змінився голос, став сиплим, гугнявим. Став поперхуватися під час їди. Вранці ці симптоми помірні, до кінця дня- наростають.

1.Слабкість яких м´язів спричиняє ці ознаки? Голосові зв´язки, м´яке піднебння, м´язи язика.

2.Одноразове введення якого препарату дає можливість запідозрити певну хворобу? Прозерин або калімін (в/м 1,5—2мл 0,05% розчину прозерину або 1мл 0,5% розчину каліміну — зменшення/ повне зникнення усіх симптомів, але з поверненням їх через 2— 2,5 год до попереднього рівня)

3.Про яку хворобу йде мова? Міастенія

4.Як остаточно її підтвердити? Фармакологічні проби з прозерином або каліміном, електроміографія, дослідження крові на антитіла до ацетилхолінових рецепторів, визначаємо електроліти ( калій, натрій)

5.Як лікують таких хворих? Антихолінестеразні засоби (піридотигмін) та імуноспресивна терапія (кортикостероїди, цитостатики)

2 Білет

Задача 1

У хворого з рецидивом пухлини в ділянці передньої черепної ямки є лівобічний амавроз.

1.Що означає термін амавроз? Що уражено? . Амовроз- абсолютна сліпота. Ураження зорового нерву зліва

2.Чи будуть порушені зіничні реакції? Поясніть детально. Пряма реакція зіниці на світло відсутня, збережена співдружня реакція цієї зіниці

3.Чи можливі зміни на очному дні? Які? На очному дні може виявлятись первинна атрофія зорового нерва

Задача 2

У хворої 70р., яка хворіє на гіпертонічну хворобу, гостро виникла слабкість правої руки,опустився правий кутик рота, порушилась мова (не вимовляє слова, тільки звуки). Через 40 хв. Стан нормалізувався.

1.Які структури уражені? Пірамідний шлях, 7 пара чмн, ліва лобна частка в ділянці предцентральної звивини, центр Брока

2.Як звуть таке порушення мови? Моторна афазія

3.Який клінічний діагноз? Транзиторна ішемічна атака в ділянці каротидного басейну (середньої артерії) зліва

4.Яка тактика сімейного лікаря, до якого звернулась пацієнтка? Діагностика (ЗАК, ліпідограма,БХ крові, ЕКГ,ЕХО, УЗДГ), Лкування (нормалізація АТ,відновлення мозкового кровотоку, лікування вегето-судинних розладів)

Задача 1
Родичі хворого 66 років повідомили лікарю, що він поступово змінився. Перестав цікавитись домашніми справами, роботою, став неохайним, періодично буває агресивним, порушилась пам’ять. Відноситься легковажно до свого стану.
Лікар виявив позитивний симптом Янішевського, а також аносмію з правого боку, зниження зору на праве око, яким пацієнт не придав значення. Окуліст виявив на очному дні первинну атрофію диска правого зорового нерву та початкові прояви застою диска лівого зорового нерву.

1. Як звуть такі порушення психіки? Лобна психіка

2. Ім’ям якого невролога названо офтальмоскопічний синдром, який у пацієнта виявив окуліст? Фостера –Кенеді

3. Які структури уражені? Базальна поверхня правої лобної частки

4. Який клінічний діагноз? Пухлина правої лобної ділянки

5. Як його підтвердити? Рентгенографія черепа, КТ/МРТ головного мозку

Задача 2
У 28-річної жінки після відпочинку на морі з’явились невпевненість та хиткість під час ходи, змінилась мова, стала повільною та переривчастою. Під час огляду неврологом виявлено: дрібнорозмашистий горизонтальний ністагм, скандовану мову, інтенційний тремор під час виконання пальце-носової та п’ятково-колінної проб.

1.Які структури нервової системи уражені? Мозочок

2.Який попередній клінічний діагноз? Розсіяний склероз

3.Як звуть описану тріаду симптомів? Тріада Шарко

4.Які сучасні методи обстеження необхідно провести? КТ/МРТ, аналіз крові на антитіла до мієліну

3 Білет

Задача 1
У хворого з пухлиною мозку правобічна аносмія та амбліопія справа

1.Що означають ці терміни?
Аносмія- втрата нюху
Амбліопія- зниження гостроти зору

2.Ураження яких неврологічних структур може бути? Нюховий шлях та зоровий нерв справа

3.Яка патологія може спричинити такі розлади? Пухлина основи правої лобової частки

4.Чи можливі зміни на очному дні? Так, можливі справа- атрофія диска зорового нерва, зліва- застійний диск зорового нерва (синдром Фостера- Кенеді)

Задача 2

Хворий 14 років має скарги на слабкість у ногах, м’язах спини, на які звернув увагу рік тому під час занять на фізкультурі. При огляді виявлено схуднення м’язів проксимальних відділів рук та ніг, відсутність колінних і ахіллових рефлексів. Наявні крилоподібні лопатки, значний поперековий лордоз, «качина хода», тест вставання «драбинкою». Родичі хлопчика здорові.

1.Чи є захворювання спадковим? Так

2.Якщо так, який тип успадкування? Аутосомно- рецесивний тип

3.Про яке захворювання можна думати? Ювенільна дистрофія Ерба-Рота

4.Які додаткові методи дослідження доцільно провести, та які можливі результати цих досліджень? Електроміографія, біохімічні дослідження (збільшення креатинфосфокінази), біопсія м’язів –дегенеративні зміни

5.Який прогноз? При швидкій діагностиці і правильно підібраному лікуванні – прогноз позитивний

Задача 1
Пацієнт, що переніс травму голови, сонливий, загальмований. Мова збережена, проте під час спілкування швидко виснажується. Його відповіді короткі, з великими паузами, часто помилкові. Частково дезорієнтований в часі та місці. Не все пам’ятає, що з ним трапилось.

1.Чи є порушення свідомості у пацієнта? Помірне приглушення

2.Як звуть такий стан? Струс головного мозку

3.Яка кількість балів за шкалою ком Глазго відповідає такому стану? 13-14

Задача 2

У хворого протягом останніх двох років періодично виникають короткочасні напади, що починаються з клонічних судом у лівій нозі, а потім поширюються на ліву руку та ліву половину обличчя. Тривають декілька хвилин. Свідомість хворий не втрачає. Між нападами скарг не пред’являє. Між нападами вогнищевої симптоматики в неврологічному статусі не виявлено.

1.Як звуть такі напади? Рухова маршова джексонівська епілепсія

2.Про що вони свідчать? Про подразнення кори верхньої частини правої передцентральної звивини

3.Встановіть топічний діагноз. Кора верхньої частини правої передцентральної звивини

4.Які додаткові дослідження дозволяють встановити клінічний діагноз? ЕЕГ, МРТ головного мозку

5.У разі яких захворювань можливо виникнення подібних нападів? Пухлина, інфекції, інсульти.

4 Білет

Задача 1
У хворого на цукровий діабет правобічна паралітична збіжна косоокість

1. Що це означає? Правобічна збіжна косоокість- зорова вісь справа спрямована до перенісся

2. На що буде скаржитись пацієнт і чому? Скарги на двоїння при погляді справа

3. Параліч якого м’яза виник? Бічний прямий м’яз ока

4. Що уражено? Правий відвідний нерв

Задача 2
Хвора, що страждає на цукровий діабет, не може розігнути ногу у колінному суглобі. Виявлено аналгезію на внутрішній поверхні гомілки, передній поверхні стегна. Позитивний симптом Васермана

1. Опишіть симптом Васермана. Симптом Васермана- біль на передній поверхні стегна, в пахвовій області- при піднятті прямої ноги в лежачого на животі хворого

2. Про яке захворювання можна думати? Про невропатію стегнового нерва

3. Чи зміняться рефлекси? Так, зникне колінний рефлекс

4. Яку патологію необхідно виключити? Запальний/об’ємний процес в ділянці малого тазу

5. Які додаткові обстеження необхідно провести? Електроміографія, МРТ

5 Білет

Задача 1

Хворий із заплющеними очима не може впізнати величину, форму предмета, вкладеного в його праву руку, не може його назвати та затрудняється у визначенні його функціонального призначення чутливих порушень у руці не виявлено. Сила м’язів задовільна, активні рухи повністю збережені.

1. Як звуть таке порушення впізнавання предметів під час їх обмацування?

Тактильна предметна агнозія(астереогноз).

2. Де локалізується патологічний процес?

Верхня тім’яна частка переважно лівої півкулі мозку.

3. Чи можливе впізнання предметів під час їх обмацування у разі значного порушення загальних видів чутливості у правій руці? Якщо так, як звуть таке порушення? Ні.

Задача 2
У 16-річної дівчинки після відпочинку на морі з’явились невпевненість та хиткість під часи ходи, змінилась мова, стала сповільною та переривчастою. Під час огляду неврологом виявлено: дрібнорозмашистий горизонтальний ністагм, скандована мова, інтенційний тремор під час виконання пальце-носової та п’ятково-колінної проб.

1. Які структури нервової системи уражені?

Черв’як мозочка.

2. Який попередній клінічний діагноз?

Мозочкова атаксія (статико-локомоторна).

3. Як звуть описану тріаду симптомів?

Тріада Шарко.

4. Які сучасні методи обстеження необхідно застосувати для підтвердження діагнозу?

КТ ГМ, МРТ ГМ.

Задача 1

Хвора 37 років пред’являє скарги на слабкість у ногах, порушення ходи, мови, розлади сечовипускання. Під час неврологічного обстеження виявлено горизонтальний ністагм, інтенційний тремор під час виконання координаторних проб, зниження м’язової сили у нижніх кінцівках до 4 балів, підвищення м’язового тонусу в ногах. Черевні рефлекси не викликаются, симптом Бабінського з обох боків.

1. Які патологічні неврологічні синдроми мають місце у хворої?

Мозочкова атаксія та нижній спастичний парапарез.

2. Порушення яких функцій нервової системи наявні у хворої?

Координаторної, рухової

3. Які структури нервової системи уражені?

Постраждав мозочок та пірамідний шлях з обох боків, можлво, в грудному відділі спинного мозку.

4. За яким типом порушене сечовипускання в даному випадку, завдяки ураженню яких структур?

Сечовипускання порушене за центральним типом. Можливе виникниння імперативних покликів та періодичного нетримання сечі. Завдяки двобічному ураженню пірамідних шляхів у бічних канатиках спинного мозку на рівні грудних сегментів.

Задача 2
У хворого, що страждає на гнійний отит і впродовж 2 тижнів лікується амбулаторно, з’явились сильний головний біль і нудота. Температура тіла – 39,3 ° С, виявляються ригідність м’язів потилиці, симптом Керніга.

1.Який синдром виник у хворого? Дайте йому визначення і пояснення.

Менінгеальний синдром. Менінгеа́льний синдро́м — подразнення або запалення мозкових оболон (менінгіт), яке може виникати при багатьох інфекційних хворобах, інтоксикаціях, запаленнях центральної нервової системи (ЦНС), підвищенні внутрішньочерепного тиску, субарахноїдальному крововиливі, тощо, яке об'єднують у понятті синдром на етапі до госпітальної діагностики.

·Ригідність потиличних м'язів — обмеження або неможливість пасивного згинання голови, що робить неможливим наближення підборіддя хворого до груднини внаслідок ригідності потиличних м'язів-розгиначів голови.

·Симптом Керніга — неможливість розігнути ногу хворого в колінному суглобі, коли вона зігнута в кульшовому. Заважає розгинанню не біль, а напруга задньої групи м'язів стегна (тонічний оболонковий рефлекс).

2.Яке дослідження необхідно провести для встановлення клінічного діагнозу?

Дослідити спинномозкову рідину (провести люмбальну пункцію субарахноїдального простору).

3.Які результати слід очікувати в цьому випадку?

Запальні зміни в лікворі (нейтрофільний плеоцитоз, наявність збудника).

4.Який клінічний діагноз?

Гнійний отогенний менінгіт.

5.Якою має бути подальша лікувальна тактика?

Санація первинного вогнища. Виявлення збудника в спинномозковій рідині, призначення адекватної антибіотикотерапії. Дегідратуюча терапія, сечогінні препарати. Корекція гемодинаміки, вітамінні препарати.

Задача 1

У пацієнтки 32 років підвищилась температура тіла. На шкірі в місці укусу кліща з’явилась ділянка почервоніння, яка збільшувалась в розмірах. Вважаючи, що це алергічна реакція на укус, хвора приймала десенсибілізуючі медикаменти. Через деякий час почервоніння зникло. Але через місяць з явищами периферичного парезу мімічних м’язів пацієнтка потрапила до неврологічного стаціонару.

1. Чи пов’язані між собою ці захворювання?

Так.

2. Який клінічний діагноз був встановлений в стаціонарі?

Нейробореліоз (ураження нервової системи у разі хвороби Лайма).

3. Яка причина хвороби? Як її підтвердити?

Укус кліща. Діагноз підтвердять результати непрямої реакції імунофлюоресценції з корпускулярним бореліозним антигеном 1:80.

4. Як потрібно лікувати пацієнтку?

Пеніцилін 20-25 000 000 ОД на добу внутрішньовенно, цефтріаксон по 1 г двічі на день 2-3 тижні або церотаксим 2 г тричі на день. При ураженні лицьового нерва – доксициклін 0,2 г двічі на день 3-4 тижні.

Задача 2

Хвора 45 років скаржиться на біль у поперековому відділі хребта, який підсилюється при рухах, тривалому перебуванні у незручному положенні. Біль віддає по задньо-бічній поверхні лівої ноги до 5 пальця стопи. Об’єктивно: рухи у поперековому відділі хребта обмежені, болісні, є сплющення поперекового лордозу, позитивний симптом Ласега зліва, відсутній лівий ахиллів рефлекс, знижена больова чутливість на задній поверхні лівого стегна та гомілки.

1. Який вертеброгенний синдром у хворої – рефлекторний чи корінцевий?

Рефлекторний . (Біль віддає по задньо-бічній поверхні лівої ноги до 5 пальця стопи.)

2. Яка причина його виникнення?

Ураження корінця S1. Підйом важкого, сидячий спосіб життя.

3. За яким типом порушена чутливість?

Периферичний мононевритичний.

4. Вкажіть повний клінічний діагноз. Які методи обстеження його підтвердять?

Лівостороння люмбоішалгія, обумовлена попереково-крижовою радикулопатією. Дослідження спинномозкової рідини(білково-клітинна дисоціація), електроміографія.

6 Білет

Задача 1

Почувши скарги хворого, лікар запідозрив у нього наявність бітемпоральної геміанопсії.

1. Що означає термін «бітемпоральна геміанопсія»?

Випадіння зовнішніх половин полів зору.

2. Як підтвердити її наявність? Що уражено?

Периметрія, комп’ютерна кампіметрія, КТ чи МРТ ГМ, УЗД доплерографія, КТ ангіографія. Ураження перехрещених волокон зорового перехрестя ймовірно у разі здавлення аденомою гіпофіза.

3. При якій патології можлива така симптоматика?

Аденома гіпофіза.

Задача 2

У хворої, що тривалий час працювала на городі навпочіпки, з’явилась слабкість м’язів, що здійснюють тильне згинання стопи.

1. Чи є у хворої парез? Якщо так, який його характер?

Так, периферичний парез м’язів-розгиначів стопи.

2. Чи будуть порушені рефлекси? Поясніть.

Так. Уражена еферентна ланка рефлекторної дуги.

3. Чи можливе порушення чутливості. Поясніть детально.

Так, периферичний мононевритичний тип розладів чутливості.

4. Що уражено? Який клінічний діагноз?

Ураження малогомілковий нерв. Нейропатія малогомілкового нерва.

Задача 2

Хлопець 14 років звернувся до лікаря зі скаргами на головний біль, нудоту, запаморочення та загальну слабкість. Зі слів пацієнта вчора в обід отримав травму голови під час гри в футбол. За медичною допомогою одразу не звернувся. Лікар виявив періорбітальну гематому справа. Після ретельного неврологічного огляду пацієнту було встановлено діагноз: “ЗЧМТ. Струс головного мозку” та призначено дообстеження.

1. На підставі якої виявленої неврологічної симптоматики був встановлений такий діагноз? Головний біль, нудоту, запаморочення та загальну слабкість,

2. Чи може бути порушення свідомості в даній травмі, якщо так, то деталізуйте яке саме і вкажіть його тривалість? Так, струс мозку може супроводжуватися оглушенням або втратою свідомості від 1—2 до 15—20 хв.(По ВІНИЧУКУ)

3. Які методи обстеження слід призначити та які їх результати отримаємо? Рентгенографія черепа, щоб виключити перелом кісток черепа, КТ або МРТ – норма, консультація офтальмолога.

4. Чи необхідно госпіталізувати хворого до стаціонару? Пацієнти із СГМ підлягають обстеженню і лікуванню у нейрохірургічному, неврологічному відділенні протягом перших 3 діб після отримання травми.

5. Яке лікування слід призначити хворому? Лікування включає ліжковий режим, дегідратацію або гідратацію відповідно до лікворного тиску, седативні, ноотропні, судинні препарати, симптоматичну терапію.

Задача 1

Хворий з пухлиною головного мозку за збереження гостроти зору втратив здатність впізнавати предмети за їх виглядом. Після обмацування предметів їх впізнає. Також не розуміє написаний чи надрукований текст. Періодично у пацієнта з’являються нетривалі (декілька секунд) випадіння предметів, що рухаються і мають спотворені форми.

1. Як звучить таке порушення зору, коли хворий не впізнає предмети? Зорова агнозія

2. Як звуть патологію, коли пацієнт не розуміє написаний текст? Алексія

3. Як звуть такі видіння? Зорові галюцинації

4. Де локалізується пухлина? В потиличній частці

Задача 2

Хворий 32 років скаржиться на слабкість ногах, пекучий біль в литкових м’язах, оніміння стоп, порушення ходи. В останні п’ять років зловживає алкоголем. При обстеженні: акроціаноз, гіпергідроз кистей та стоп, різке зниження м’язової сили в стопах, гіпотонія, гіпотрофія литкових м’язів. Ахілові рефлекси не викликаються, колінні рефлекси знижені. Гіпалгезія в дистальних відділах ніг та кистях. Знижена вібраційна чутливість в стопах та кистях.

1. Чи є у пацієнта парези? Який їх характер? Так є, периферичні парези верхніх і нижніх кінцівок

2. За яким типом порушена чутливість? За периферичним типом

3. Які структури ураженні? Периферичні нерви

4. Який найбільш вірогідний клінічний діагноз? Алкогольна полінейропатія

5.Не видно питання(

7 Білет

Задача 1

Хворий добре pозуміє свою та чужу мову, вимовляє всі слова. Але його мова нечітка, «змазана». Рухи язика дещо обмежені, під час висовування з рота язик відхиляється у правий бік. Його права половина атрофована.

1. Як звуть таке порушення мовлення? Дизартрія

2. Чи є парез язика? Якщо так, який його характер? Так, периферичний парез м’язів язика справа.

3. Що уражено? Уражений нерв 12 пари ЧН

4. Чи можливі чутливі розлади за такої локалізації процесу? Поясніть. Ні, оскільки уражена 12 пара, а вона тільки рухова.

Задача 2

Дівчина 16 років скаржиться на слабкість та схуднення рук та ніг, які наростали поступово упродовж ocтанніх 2 років. Лікар виявив слабкість та атрофію м'язів плечового поясу та тазового поясу, глибоких рефлексів з кінцівок без чутливих розладів. Хворій тяжко піводитись, допомагає руками, опираючись на довколишні предмети. Виявлено значний поперековий лордоз, «осину талію”, крилоподібні лопатки. Пацієнтка заперечує наявність подібного захворювання у родичів трьох поколінь.

1. Про яке захворювання можна думати? Первинна прогресуюча м’язова дистрофія, а саме Ювенільна форма Ерба-Рота

2. Чи є хвороба спадковою? Якщо так, чому родичі здорові? Так, хвороба є спадковою, родичі здорові бо успадковується вона за аутосомно-рецесивним типом (рідше — за аутосомно-домінантним типом.).

3. Яка зазвичай хода у таких хворих? Качина хода - Тулуб при ході поперемінно відхиляється то в один, то в інший бік.

4. Як обстежити таку хвору?) Результати електроміографії (ЕМГ) і біопсії м’язів (первинно-м’язові зміни), лабораторних досліджень – біохімія крові(підвищення активності креатинфосфокінази крові), ДНК- діагностика , аналіз крові на вміст дистрофіну.

Задача 1

До сімейного лікаря звернувся хлопець 14 років. В розмові з лікарем повідомив, що тривалий час сидів біля кондиціонера. На ранок відчув біль за лівим вухом, згодом помітив асиметрію лиця: не може закрити ліве око, під час приймання рідкої їжі вона виливається з рота. При огляді: лагофтальм ліворуч, не наморщує лоб ліворуч, згладжена ліва носо-губна складка, на язику ліворуч зниження смаку. Рефлекси з кінцівок живі, симетричні. Координаторні проби виконує задовільно. Чутливість не порушена.

1. Що означає термін «лагофтальм»? Лагофта́льм — неможливістю повного закриття очей (повіки не змикаються)

2. Що уражено і на якому piвнi? Уражений корінець лицевого нерва вище від місця відходження волокон барабанної струни.

3. Вкажіть клінічний діагноз? Невропатія лівого лицевого нерва

4. Яка ймовірна причина даного захворювання? Тривалий час сидів біля кондиціонера, що призвело до переохолодження нерва.

5. Яка повинна бути тактика сімейного лікаря? Протизапальні, дегідратаційні, десенсибілізуючі, вазоактивні препарати, вітаміни групи В, фізметоди.

Задача 2

У 13-річного хворого після перенесеної черепно-мозкової травми періодично без втрати свідомості спостерігаються напади клонічних посмикувань лівої руки, що тривають декілька хвилин. Після нападу відмічається нетривала слабкість руки.

1. Вкажіть тип нападу. Простий парціальний моторний напад (без маршу) (рухова джексонівська епілепсія)

2. Про що ці напади свідчать? Подразнення середнього відділу правої передцентральної звивини

3. Який клінічний діагноз? Епілепсія

4. Які обстеження обов'язково потрібно провести хворому? ЕЕГ, МРТ головного мозку

5. Яке лікування потрібно призначити? Призначення антиепілептичних препаратів (АЕП): 1-а лінія: оксарбазепін, карбамазепіни, топірамат; 2-а лінія: вальпроати, ламотриджин.

Задача 1

У хворого з геморагічним інсультом голова і очі повернуті у лівий бік. Активні рухи в правих кінцівках відсутні.

1. Як звуть таку відсутність активних рухів у кінцівках? Правобічна геміплегія.

2. Вона виникла завдяки ураженню якої структури? Лівого кортикоспінального шляху

3. Як звуть таку патологію з боку очей? Параліч погляду

4. Чому вона виникла? Внаслідок ураження кіркового центру повороту голови і очей зліва.

Задача 2

Молоду жінку з 14 років періодично турбують напади головного болю в скроні та ділянці ока. Їм передують зорові порушення – випадіння поля зору. Інколи під час нападу буває блювання. Напад триває декілька годин, часто проходить після сну.

1) Яку звуть такі напади? Мігренозні напади

2) Чим вони відрізняються від епілептичних? Немає вогнищевих симптомів, втрати свідомості, судом.

3)Мігрень, офтальмічна форма

4) Діагноз ставлять на основі анамнезу. Для диф.діагностики проводять МРТ чи КТ ГМ, транс краніальну допплєрографію, ЕЕГ.(при мігрені змін на МРТ не буде)

5) У разі виникнення нападу використовують селективні антагоністи серотоніну, суматриптан, ерготамін, для профілактики – бета-адреноблокатори(пропранолол).

8 Білет

Задача 1

У жінки 58 років, що хворіє на цукровий діабет, опустилась верхня повіка правого ока, з’явилося двоїння перед очима. Лікар виявив частковий птоз правої верхньої повіки, розбіжну косоокість. Провідникових розладів в неврологічному статусі не виявлено.

1. Як звуть двоїння перед очима? – Диплопія

2. Слабкість якого м’язу спричинила розбіжну косоокість? Медіального прямого м’яза ока

3. Що уражено у пацієнтки? 3 пара ЧМН, окоруховий нерв, справа

4. Які ще ознаки ураження цієї структури можуть бути? Птоз, мідріаз, розбіжна косоокість, диплопія, порушення акомодації акомодації

Задача 2

Пацієнт 48 років відмічає слабкість м’язів шиї та верхніх кінцівок, нечіткість мови. Захворів гостро в кінці травню: виник озноб, підвищилась температура тіла до 37,8 С, з’явились головний біль та біль у м’язах шиї рук і спини. Через декілька днів температура нормалізувалась, але відчув слабкість м’язів рук, голова почала падати на груди. З анамнезу відомо, що травневу відпустку провів у селі. Гуляв лісом, регулярно пив козяче молоко. При обстеженні: слабкість м’язів обох рух з відсутністю рефлексів, симптом «звисаючої голови», зниження екскурсії м’якого піднебіння, глотковий рефлекс не викликається, дизартрія, чутливих розладів не виявлено.

1. Що означає «дизартрія»? Порушення артикуляції мови, утруднене вимовляння слів.

2. Чи є у хворого парези? Поясніть. Який їх характер? Так, у хворого периферичні парези рук та шиї, м’язів м’якого піднебіння, глотки, язика.

3. Які структури уражені? Який попередній діагноз? У хворого уражені мотонейрони передніх рогів шийного потовщення спинного мозку, а також рухові ядра 9, 10 і 12 пари ЧМН у довгастому мозку. Попередній діагноз – кліщовий енцефаліт.

4. Чи є хвороба інфекційною? Якщо так, яким шляхом відбулось інфікування? Так, хвороба інфекційна, інфікування шляхом укусу кліща.

Задача 1

У хворого парестезії в лівій нозі, що виникають нападами тривалістю до 2 хвилин. Під час нападу пацієнт свідомості не втрачає.

1. Що означає термін «парестезії»? Про що вони свідчать? Як їх звуть? Парестезії – це відчуття поколювання, жару, холоду, мурашок. Вони свідчать про подразнення пост центральної звивини, це джексонівська епілепсія.

2. Поясніть, чому вони отримали саме таку назву.Внаслідок того, що вони не можуть бути детально описані пацієнтом як певні відчуття.

3. Де знаходиться патологічні вогнище? У правій пост центральній звивині зверху.

Задача 2

Хворого 62 років турбують фібрилярні посмикування в м’язах кистей, передпліччя, слабкість рук. Об’єктивно: сила в ріках знижена до 3 балів. Рефлекси з рук високі з розширенням рефлексогенних зон. Є атрофія м’язів кисті, передпліч, фібрилярні посмикування в м’язах рук та на язиці.

1. Про що свідчать фібрилярні посмикування? Про подразнення тіл периферичних нейронів

2. Чи є у хворого парез рук? Якщо так, який його характер? У хворого ознаки периф парезу(зниження сили рук, атрофія, фібрилярні посмикування) і ознаки центр парезу(високі рефлекси)

3. Ураженням яких структур нервової системи можно пояснити всі патологічні симптоми? Ураженням пірамідних шляхів.

4. Який клінічний діагноз? Боковий аміотрофічний склероз (БАС).

Задача ноунейм

У хворого, що скаржиться на шум у лівому вусі та зниження слуху на це вухо, сімейний лікар виявив легкі симптоми ураження лівого лицьового нерву.

1) Які симптоми міг виявити на лиці лікар? Симптоми ураження лівих мімічних м’язів(згладженість носо-губної складки, складок на лобі, лагофтальм, атрофія м’язів)

2) Чи можлива поява парезу м’язів? Якщо так, який буде характер парезу? Так, у хворого буде периферичний парез мімічних м’язва зліва

3) Які структури уражені і на якому рівні? Уражені 7 і 8 пара ЧМН у мосто-мозочковому куті.

4) Яка має бути тактика сімейного лікаря у даному випадку? Направити хворого на МРТ ГМ для встановлення діагнозу пухлини мосто-мозочкового кута зліва.

9 Білет

Задача 1

У хворої на сирингомієлію порушена больова та температурна чутливість з обох боків на лиці в зовнішній зоні Зельдера, а також на тілі від С1 до Т8.

1.Що означає поняття «зони Зельдера»? Зони Зельдера - ділянки шкіри обличчя, в яких порушується больова і температурна чутливість по сегментарному типу при ураженні ядра спинномозкового шляху трійчастого нерва.

2.За яким типом порушена чутливість? За сегментарним (дисоційованим) типом.

3.Ураження яких структур і на якому рівні спричинило порушення чутливості на лиці та тілі? Ураження ядер спинномозкового шляху з обох боків, що починаються від мосту, пролягають через довгастий мозок до задніх рогів шийних сегментів спинного мозку; + ураж. чутливих ядер задніх рогів спинного мозку до рівня Т8.

4.Чи буде порушена тактильна чутливість? Поясність. . Ні, тактильна чутливість буде збережена, оскільки захворювання має дисоційований тип розладу чутливості.

Задача 1

У хворого пухлина здавила обидва задні канатики спинного мозку на рівні середньо-грудних сегментів.

1.Які шляхи уражені? Уражені шляхи глибокої чутливості з обох боків.

2.Які зміни в неврологічному статусі з’являться? У хворого з’являться порушення глибокої чутливості (м’язово-суглобової, вібраційної), сенситивна атаксія.

3.Чи відобразиться таке порушення на руховій функції? Поясніть. Так, у хворого буде сенситивна атаксія – порушення статики і своєрідна форма рухових розладів.

4.Чим відрізняється таке порушення від подібних, що виникають за іншої локалізації процесу? Існує 5 видів атаксій: сенситивна, мозочкова, вестибулярна, кіркова, функціональна. Сенситивна атаксія відрізняється від мозочкової, тим що при сенситивній порушення рухів у хворого під контролем зору зникають, при мозочковій – ні. Вестибулярная атаксія розвивається при ураженні одного з відділів вестибулярного апарату і характеризується системним запамороченням.

Задача 2

Хвора скаржиться на гострий біль у лівій половині верхньої губи, верхньої щелепи, що поширюється на всю половину обличчя. Біль виникає нападами тривалістю в декілька секунд, провокується жуванням, торканням до шкіри у вказаних ділянках.

1.Як звуть таку патологію? Невралгія трійчастого нерва зліва.

2.Чи буде зниження поверхневої чутливості на шкірі? Так, у хворої буде спостерігатись анестезія або гіпестезія всіх видів чутливості.

3.З якими захворюваннями необхідно диференціювати? Диференційну діагностику проводять з гангліонітом війкового вузла, а також синдромом ураження крило-піднебінного вузла (синдром Слудера).

4.Які додаткові обстеження необхідно провести хворій і з якою метою? Діагностичну цінність має прийом карбамазепіну - якщо після щоденного прийому 600—800 мг не настає знеболення - діагноз типової невралгії трійчастого нерва здебільшого є помилковим.

5.Як лікують таких хворих? Лікування включає прийом карбамазепіну 2 дні — всередину по 100 мг 3 рази на день (добова доза — 300 мг), наступні 2 дні — по 200 мг 2 рази на день, потім 2 дні по 200 мг 3 рази на день. Ефект має настати через 48 год від початку терапії. У період загострення використовують також трициклічний антидепресант амітриптилін по 25 мг тричі на день протягом усього періоду загострення. Застосування транквілізаторів (гідазепам. сибазон) грунтується на їхньому протисудомному, антифобічному, міорелаксуючому ефекті.

Задача 2

У хворого, що скаржиться на зниження зору та хиткість під час ходи, особливо в сутінках, виявлено синдром Аргайля Робертсона.

1.Вкажіть цей синдром.

2.Чому у пацієнта знижений зір? Чи можливі зміни на очному дні? Які? У пацієнта знижений зір, через атрофію зорових нервів. Так, на очному дні може визначатись сіра атрофія дисків зорових нервів.

3.Ураженням яких структур спричинена хиткість ходи? Хиткість ходи спричинена ураженням задніх канатиків спинного мозку, а саме шляхів глибокої чутливості.

4.Яке захворювання у пацієнта? Нейросифіліс.

10 Білет

Задача 1

Хворий 67 років звернувся зі скаргами на сповільненість рухів, тремтіння у правій руці. Зазначені симптоми з’явились близько року тому та поступово наростають. Під час неврологічного обстеження виявлено ознаки брадикінезії, підвищення м’язового тонусу, феномен «зубчастого колеса» у ліктьових та колінних суглобах, тремор спокою правої кисті.

1.Що означає термін «брадикінезія»? Вкажіть її ознаки. Брадикінезія - сповільнення активних і узгоджених рухів, яке може супроводжуватись значним підвищенням м'язового тонусу.

2.Який неврологічний синдром у хворого? Синдром Паркінсона (Гіпокінетично-гіпертонічний синдром).

3.Про ураження яких структур нервової системи свідчить ця симптоматика? Ураження палідонігральної системи (чорної речовини).

4.Які нейромедіаторні зміни характерні для даної патології? Недостатній синтез дофаміну.

Задача 1

У хворої екстрамедулярна пухлина здавила ліву половину поперечника спинного мозку на рівні шийного потовщення.

1.Які сегменти спинного мозку утворюють його шийне потовщення? Шийне потовщення утворюють С2-Т2.

2.Які сегментарні та провідникові рухові розлади виникнуть? Завдяки ураженню яких структур? Однобічний периферичний параліч або парез руки та центральний параліч або парез ноги зліва. Ураження бічного пірамідного шляху.

3.Які сегментарні та провідникові чутливі розлади виникнуть? Завдяки ураженню яких структур? Випадіння глибокої чутливості за провідниковим типом із рівня ураження зліва, випадіння больової і температурної чутливості на 2-3 сегменти нижче справа. Ураження задніх рогів та задніх канатиків.

4.Які вегетативні розлади виникнуть? Чому? Поясніть? Вегетативних розладів не буде, оскільки іннервація внутрішніх органів двостороння.

Задача 2

У чоловіка 55 років поступово понизився слух на ліве вухо, інколи відчував шум у лівому вусі. Отоларинголог діагностував невропатію слухового нерву. Призначив судинні препарати, вітаміни, які не дали ефекту. Через декілька місяців пацієнт виявив легку асиметрію лиця. Під час огляду неврологом виявлено різке зниження слуху на ліве вухо, погано змикаються повіки лівого ока, опущений лівий кутик рота, знижений лівий рогівковий рефлекс, відсутній смак на передніх 2/3 лівої половини язика.

1.Чи є у хворого парези м’язів? Так

2.Які структури нервової системи постраждали і на якому рівні? Волокна VII та VIII пар черепних нервів, на рівні мосто-мозочкового кута.

3.Про яке захворювання можна думати? Пухлина.

4.Як підтвердити? КТ головного мозку.

11 Білет

Задача 1

У дитини, що народилась від патологічних вагітності та пологів, спостерігаються насильницькі повільні, черв’якоподібні рухи, переважно у дистальних відділах кінцівок.

1. Як звуть таки мимовільні рухи? Атетоз

2. Ураження яких структур нервової системи наявне у хворої? Стріарна система (хвостате ядро та лушпина)

3. Які зміни м’язового тонусу можливі у даному випадку? Гіпотонус

4. Назвіть клінічний патологічний синдром. Гіпотонічно-гіперкінетичний

Задача 2

60 – річна жінка після сну поскаржилася на слабкість в правих кінцівках та складність в підборі слів. Хвору протягом 30 хвилин госпіталізовано в лікарню. Протягом наступних 30 хвилин проведено КТ головного мозку, що підтвердило наявність вогнища ішемії в басейні лівої середньої мозкової артерії. На момент госпіталізації АТ 130/70 мм рт.ст. Артеріальну гіпертензію хвора в анамнезі заперечує. До лікарів ніколи не зверталася, не обстежувалася,

1. Як звуть таке порушення мови? Амнестична афазія

2. Які структури нервової системи уражені у хворої? Лобна, тім’яна, скорева частка, центр Брока і Верніке зліва

3. Які ще обстеження доцільно провести хворій? З якою метою? Загальноклінічні обстеження – ліпідограма + ЗАК, біохімія крові (виявити атеросклероз), доплер судин голови та шиї (місце тромбу)

4. Чи доцільно провести пацієнтці тромболітичну терапію? Ні, вона після сна

Задача 1

У хворого частковий птоз верхньої повіки правого ока.

1. Ураження яких нервів можна запідозрити? Вкажіть два варіанти ураження. Правий окоруховий нерв (3) або ураження ціліоспінального центру справа.

2. Як за розміром зіниці можна вирішити, який нерв ушкоджений? Якщо зіниця розширена(мідріаз) – уражена 3 пара, звужена(міоз) – уражен верхній шийний сим пат. вузол

3. Які ще симптоми з боку ока можуть з’явитись за наявності цих варіантів патології? Мідріаз, розбіжна косоокість, диплопія, порушення конвергенції та акомодації.

Задача 2

У хворої на сирингомієлію виявлені синдроми ураження сегментарного апарату спинного мозку на рівні С5-Т1.

1. Що означає термін сегментарний апарат спинного мозку? це сукупність функціонально взаємозалежних структур спинного мозку, що забезпечують виконання безумовних рефлексів, морфологічною основою яких є прості рефлекторні дуги. ?

2. Що іннервують сегменти С5-Т1? Руки (плече, надпліччя, кисті)

3. Вкажіть можливі рухові, чутливі та вегетативні сегментарні розлади цього рівня. Чутливі: сегментарна анастезія поверхневої чутливості (больова та температурна) за збереженої глибокої, рухові: периферичний парез верхніх кінцівок і центральний парез ніг. Вегетативні: похолодання кінцівок, червоний тривалий розлитий дермографізм. Виразкова хвороба шлунка, гіпоксія міокарда.

Задача 1

У пацієнта з підозрою на менінгеому періодично з’являються напади клонічних судом у правій нозі. Через декілька хвилин судоми поширюються на руку, м’язи лиця. Потім хворий втрачає свідомість і починається генералізований тонічно-клонічний напад, що триває до 5 хвилин.

1. Що означає термін «менінгеома»? Що вона спричиняє? Пухлина з арахноїдального епітелію, подразнення мозкових оболонок і зацентральної звивини.

2. Як звуть такі напади клонічних судом? Джексонівські епілептичні напади.

3. Які додаткові обстеження необхідно провести і з якою метою? Вкажіть лікування. МРТ ГМ(локалізація пухлини). Оперативне лікування. , анти епілептичне лікування

12 Білет

Задача 1

У хворого екстрамедулярна пухлина спричинила стиснення спинного мозку, що проявилось порушенням поверхності чутливості на лівій половині тіла, починаючи від реберної дуги донизу.

1. За яким типом порушена чутливість? Провідниковим

2. Які види чутливості порушені? Температурна і больова чутливість зліва

3. Що уражено і на якому рівні? Половинне ураження поперечника СМ на рівні Т6

4. Чи можливі парези м’язів за такої локалізації процесу? Поясніть. Так, центр парез лівої ноги

Задача 2

У дитини 3 років відмічається слабкість обох ніг, підвищені м’язовий тонус та глибокі рефлекси на нижніх кінцівках. Під час ходи спирається на пальці, перехрещує гомілки. Поперхується під час їжі. Бувають насильницький сміх та плач. Є дані про патологічний перебіг вагітності та пологів у матері. Дитина відставала у психомоторному розвитку з перших місяців життя.

1. Які синдроми в неврологічному статусі у дитини? Гіпертонічно-гіпокінетичний, бульбарний.

2. Які структури уражені? Стовбур та півкулі ГМ

3. Вкажіть хворобу. ДЦП

4. Яка форма захворювання? Спастична

13 Білет

Задача 1

У пацієнтки імперативні поклики до сечовипускання змінились періодичним нетриманням сечі.

1. Імперативні поклики — це раптовий позив до сечовипускання, який неможливо відкласти. Виникають за центрального порушення сечовипускання: ураження спинного мозку на рівні S2-S4.

2. Періодичне нетримання сечі - сеча виділяється періодично невеликими порціями у міру накопи­чення в міхурі. Сечовийміхур звільняється автоматично, функціонує за типом безумовного спінального рефлексу.

3. Періодичне нетримання сечі виникає за центрального порушення сечовипускання у разі повного ураження спинного мозку на будь-якому рівні, або при вибірковому ураженні сегментів S2-S4.

4. Такі розлади можуть поєднуватися з гіперрефлексією, патологічними стопними рефлексами, спастичними парезами.

Задача 2

У пацієнтки 23р. під вечір з’являється двоїння, опускаються верхні повіки. Після відпочинку стан нормалізується. Рефлекторна та чутлива сфери без змін.

1. Міастенія.

2. Очна форма.

Діагностика – спеціальні проби: швидко відкрити і закрити рот (норм людина здійснює до 100 рухів за 30с), постояти з витягнутими руками 3 хв; зробити 15-20 глибоких присідань; швидко стискати і розтискати кисті (феномен Уокера); прозеринова проба; ЕМГ, реакція імунопреципітації (виявлення антитіл до Н-холінорецепторів з використанням як антигену людського м’яза), КТ / МРТ переднього середостіння (бо зазвичай причина – це тимома).

3. Лікування: спочатку антихолінестеразні засоби (прозерин, калімін) разом з препаратами калію (калію хлорид).

При середній і важкій міастенії: преднізолон через день у низьких дозах з підвищенням дози.

При важкій міастенії – пульс-терапія метилпреднізолоном, за її неефективності – імуносупресивна терапія азатіоприном або циклофосфамідом.

За погіршення стану і загрози виникнення міастенічної кризи – плазмафарез, хірургічне видалення тимоми.

Задача 1

У хворого правобічна геміанестезія всіх видів чутливості та правобічний геміпарез ( 3 бали у верхній та нижній кінцівках ).

1. Чутливість порушена за провідниковим типом.

2. Геміпарез означає часткова втрата довільної рухової активності у половині тіла.

Характер геміпарезу – центральний.

3. Ураження таламо-кіркового та пірамідного шляху на рівні внутрішньої капсули зліва або променистого вінця.

4. Ще можлива правобічна гомонімна геміанопсія.

Задача 2

38-річна жінка після сну поскаржилася на слабкість в правих кінцівках та складність в підборі слів. Хвору протягом 30 хвилин госпіталізовано в лікарню. Протягом наступних 30 хвилин проведено МРТ головного мозку, що підтвердило наявність вогнища ішемії в басейні лівої середньої мозкової артерії. На момент госпіталізації АТ=120/60 мм. рт. ст. Артеріальну гіпертензію хвора в анамнезі заперечує. До лікарів ніколи не зверталася, не обстежувалася.

1. Уражена ліва лобова частка в ділянці прицентральної звивини та центр Брока в ділянці нижньої лобової звивини.

2. Тромболізис проводити НЕ можна, тому що пацієнтка після сну і ми не знаємо коли саме відбувався інсульт.

3. Лікування починаємо з базисної терапії, далі призначаємо антикоагулянти – гепариндля нейропротекції – сірчанокислу магнезію 25% в/в крапельно; антитромботичні препарати (аспірин у перші 48 год, клопідогрель, агренокс, реосорбілакт).

4. Найчастіша причина – атеросклероз, васкуліти, захворювання серця, мігрень, коагулопатії.

5. Методи обстеження: МРТ головного мозку, КТ, УЗДГ магістральних артерій голови та шиї, коагулограма, офтальмоскопія.

Задача 2

У хворого 13 років повторні нетриваді ( 10 секунд ) напади, які проявляються «відсутнім поглядом» з розширенням зіниць та включенням свідомості без падіння і судом. ЕЕГ під час проведення проби на гіпервентиляцію виявила пароксизмальні зміни у вигляді комплексів « пік – повільна хвиля », три за секунду, в усіх відведеннях одночасно.

1. Напади звуться прості абсанси.

2. Клінічний діагноз - абсансна форма епілепсії.

3. Лікування : препарати 1 лінії – сукцинаміди (суксілеп, пікнолепсин), вальпроати (орфірил, депакін, конвулекс), 2 лінії – ламотриджин, топірамат, бензодіазепіни (діазепам), ацетазоламід.

4. Перед рефлекторними синкопальними нападами з’являється вегетативна симптоматика, зокрема блідість, підвищена пітливість, можлива нудота, а також наявні тригери (певні звукові, нюхові чи слухові подразники і тд) які спричиняють непритомність. А при абсансах раптово порушується свідомість протягом 5-10 с та швидко відновлюється.

Задача 1

Хворий 25 років звернувся в поліклініку до невролога. Зі слів хворого після переохолодження «перекосило лице», з’явився біль в лівій завушній ділянці. Раніше нічим не хворів. У неврологічному статусі: згладжені складки на лобі зліва, лагофтальм, симптом Белла, відсутні рухи м’язів лівої половини лиця ( лоба, брови, щоки ), опущений лівий кут рота, при оскалі зубів лівий кут рота нерухомий, сльозотеча з лівого ока. Смак та слух не порушені.

1. «Лагофтальм» означає неможливість повного закриття очей (не змикаються повіки).

2. Симптом Белла – при спробі замружити око очне яблуко на боці ураження відходить догори і дозовні, залишається біла смужка склери.

3. Характер паралічу – периферичний.

14 Білет

Задача 1

У хворого периферичний парез м’язів лівої половини язика та центральний парез правих кінцівок.

1.Альтернувальний синдром Джексона.

2.Вогнище ураження у довгастому мозку.

3.Уражене ядро 12 пари ЧН.

4.Ознаки периферичного парезу м’язів язика: його атрофія та фібриляції.

5.Язик відхиляється в бік ураження – вліво.

Задача 2

У дитини на тлі підйому температури до 37,8 С з’явились болі у горлі, у животі, діарея. Через три дні виявили слабкість обох ніг, зниження об’єму активних рухів та сили в них. М’язи ніг гіпотонічні, рефлекси з ніг не викликаються. Чутливість збережена.

1.Синдром інфекційного захворювання, нижній вялий парапарез.

2.Уражені передні роги сп.м. на рівні поперекового потовщення.

3.Діагноз – гострий передній поліомієліт. Шляхи зараження – повітряно-крапельний, аліментарний.

4.Стадії захворювання: інкубаційний період (10-14 днів), продромальна (1-3 дні), препаралітична (1-3 дні), паралітична (7-10 днів), відновна (біля 2 років), резидуальна (залишкові явища, парези, атрофія м’язів..).

Задача 1

72-річний чоловік, працюючи на присадибній ділянці відчув головний біль і помітив, що не бачить об’єкти які знаходяться ліворуч. Дані порушення зору залишаються при закриванні кожного ока по черзі. З приводу цього він звернувся до сімейного лікаря. В анамнезі у хворого цукровий діабет 2 типу, артеріальна гіпертензія. Сімейний лікар призначив консультацію окуліста, який патології з … середовищ ока не виявив. Реакція зіниць на світло та макулярний зір збережені.

1.як звуть таке порушення зору? Яке обстеження підтвердить його наявність?

Лівобічна гомонімна геміанопсія. Дослідження за допомогою периметра

2.де може локалізуватись ураження?

Зорова кора, язикова звивина

3.чи будуть зміни на очному дні?

Так, буде набряк диску зорового нерва

Задача 2

У хворого після переохолодження з’явився головний біль, пухирцеві висипання на шкірі правої половини лоба, верхньої повіки, гіперемія шкіри в цих ділянках, набряк верхньої повіки

1.що уражено? Вузол правого трійчастого нерва

2.який клінічний діагноз? Яка причини хвороби? Гострий герпетичний гангліоніт вузла правого

3.трійчастого нерва

4.який лікар крім невролога має оглянути пацієнта та з якою метою? Офтальмолога. З метою виявлення ураження зорового нерва

5.як лікувати хворого? Вальтрекс, віролекс, метисазон(протигерпетичне), інтраназально-інтерферон, гаммаглобулін, нестероїдні протизапальні, симптоматично

Задача 1

У хворого з лівобічним геміпарезом і лівобічною геміанестезією всіх видів чутливості висунутий з рота язик відхиляється у лівий бік

1.за яким типом порушена чутливість? провідниковий

2.чи є парез язика, якщо так, то з якого боку і який характер парезу? Центральний парез зліва

3.ураження яких структур (шляхів) спричинило таку симптоматику? Кортикоспінального, таламокортикального та кортиконуклеарного шляхів

4.які м’язи ще можуть бути уражені за такої локалізації процесу і чому? Поясніть детально Будуть уражені мімічні м’язи знизу обличчя зліва, оскільки нижня частина ядра 7 пари має однобічну іннервацію.

Задача 2

Пацієнт хворіє протягом двох місяців. Скаржиться на головний біль, частіше зранку, який наростає. Поступово знизився зір на ліве око, з’явилась лівобічна аносмія. Дослідження очного дна виявило первинну атрофію диска лівого зорового нерву і застійний диск правого зорового нерву

1.що означає аносмія? Повна втрата нюху

2.ураження якої структури її спричинило? Лівий нюхова цибулина

3.вкажіть описаний офтальмоскопічний синдром Синдром Фостера Кеннеді

4.який механізм появ різних змін на очному дні у правому та лівому очах Це пов’язано по-перше з місцем локалізації пухлини, по-друге з особливістю будови зорового нерва (підвищення внутрішньочерепного тиску призводить до зростання тиску в підоболонковому просторі зорового нерва, що, своєю чергою, спричиняє підвищення тканинного тиску в нерві й уповільнення аксоплазматичного току в його волокнах. Акумуляція аксоплазми зумовлює набряк аксонів. Умова утворення застійного диска зорового нерва — наявність функціонуючого зорового волокна. У разі його загибелі, наприклад, унаслідок атрофії, набряк неможливий.)

5.про яке захворювання можна думати? Як його підтвердити? Пухлина базальної поверхні лівої лобової частки головного мозку, яка здавлює лівий зоровий нерв та лівий нюховий шлях. Мрт головного мозку, кт головного мозку

Білет 15

Задача 1

У хворого анестезія больової та температурної чутливості на руках. Тактильна чутливість та глибокі види чутливості не порушені. Рефлекси на руках збережені

1.за яким типом порушена чутливість Сегментарний дисоційований тип порушення чутливості

2.які рефлекси на руках перевіряють Ліктьовий згинальний, розгинальний, зап’ястковий

3.якщо рефлекси збережені, що це означає Що пірамідна система не уражена

4.що уражено Біла спайка

5.чому інші види чутливості не порушені Тому що місце ураження не перетинається з ходом нервів глибокої чутливості та рухової системи

Задача 2

До невролога на прийом звернулася жінка 32 років, яку упродовж 2 місяців турбує головний біль, особливо вночі, а також «нечіткість» зору, болючість при рухах очима та зниження слуху. Виявляє у себе субфебрильну температуру і шкірну висипку. Раніше нічим не хворіла. Не одружена, не має постійного статевого партнера, працює на підприємстві. Лікар звернув увагу на асиметрію зіниць, відсутність їх реакції на світло та збереження реакції на акомодацію і конвергенцію. Також виявив легку ригідність м’язів потилиці

1.як звуть виявлені у пацієнтки зміни реакції зіниць? анізокорія

2.про що свідчить наявність ригідності м’язів потилиці Менінгеальний синдром

3.яке захворювання слід запідозрити? Чому? Сифілітичний менінгіт, оскільки жінка не одружена, не маж постійного статевого партнера, позитивний симптом Аргайля-Робертсона

4.якою має бути подальша діагностична тактика і які очікуєте результати цих обстежень Ліквор (лімфоцитарний плеоцитоз, позитивна РВ, РІБД)

Задача 1

Хворий що страждає на гнійний отит і впродовж 2 тижнів лікується амбулаторно, скаржиться на сильний головний біль і нудоту. Температура тіло- 39,3С, виявляється ригідність м’язів потилиці, симптом Керніга

1.який синдром виник у хворого? Дайте йому визначення і поясніть Менінгеальний синдром- при подразненні або запаленні мозкових оболонок.

2.яке дослідження необхідно провести для встановлення клінічного діагнозу Провести пункцію(ліквор)

3.які результати дослідження слід очікувати Запальні зміни в лікворі (нейтрофільний плейоцитоз) наявність збудника

Задача 2

Хворий 56 років поступово став метушливим, неуважним, з’явилась надмірна рухливість, не може довгий час залишатися в одній позі. Пізніше з’явились насильницькі рухи у м’язах лиця (витягування губ, гримасування), голови (кивання), рук та ніг. Хода нагадує пританцьовування. Тонус м’язів знижений. У хворого змінився настрій, став дратівливим, конфліктним, звужене коло інтересів. Подібне захворювання було у покійної матері хворого

1.як звуть такі насильницькі рухи Хореїчні гіперінези

2.який клінічний синдром у хворого Гіперкінетично-гіпотонічний синдром, хореїчний синдром. Можливий розвиток деменції

3.які структури уражені Хвостате ядро та лушпина

4.про яке захворювання можна думати Хорея Гентінгтона

5.чи є хвороба спадковою, якщо так, то за яким типом успадкування Аутосомно-домінантний з високою пенетрантністю.

Варіант 1

1.В 1882 році петербурзький терапевт описав характерну для менінгіту ознаку, в основі якої лежить рефлекторна згинальна В. М. Керніг. Симптом Керніга

2. В чому полягає симптом?У разі яких захворювань смпостерігається?

При розгинанні зігнутої в колінному і кульшовому суглобі ноги відчувається біль і не вдається розігнути.

При менінгіті та субарахноїдальному крововиливі.

2Хворий рік тому попав у ДТП, лікувався стаціонарно, але виписний епікриз із стаціонару загубив. На момент огляду у нього Tp-Tp

2.Який імовірний діагноз ? Чи міг хворий перенести струс спинного мозку (поясніть)? Забій спинного мозку. Струс перенесений декілька діб-тижнів тому, а не рік.

3.У хворого з’явився оперізувальний біль у правій половині грудної клітки. Через місяць виникла слабкість у правій нозі з підвищенням мязового тонусу і сухожилкових рефлеків, порушилась поверхнева чутливість зліва за провідниковим типом від рівня т10 сегмента донизу.Проведено люмбальну пункцію.Виявлено блок субарах.простору та білково-клітинну дисоціацію в спинномозковій рідині.

1.Ураження половини поперечника спинного мозку справа, на рівні Т8 сегмента

2.Яке захворювання запідозрите? Яке дослідження його підтвердить?

Екстрамедулярна пухлина; МРТ спинного мозку, рентген хребта, контрастна мієлографія

4.Хворого протягом декількох тижнів турбує кашель, біль в грудній клітці, в останні дні з’явився головний біль, двоїння перед 1. Ур. ІІІ пари ЧМН 2Туберкульозний менінгіт 2. Які дослідження необхідно провести пацієнту ? Які дані цих досліджень підтвердять діагноз? ПЛР, дослідження ліквору- знижується глюкоза, і хлориди, зростає білок, через добу утв. Фіброзна плівка, яка містить збудник.

5. У жінки 25 років через місяць після пологів поступово з’явилась хитка хода, слабкість в ногах, часті поклики до сечовипускання. Виявлено горизонтальний ністагм, скандовану мову, інтенційний тремор, нижній центральний параліч.

1.Ур. Провідні шляхи ГМ, біла речовина ГМ, мозочок, задні та бічні канатики СМ. Розсіяний склероз.Підвищення сухожилкових та періостальних

рефлексів.зникнення неорефлексів.Поява клонусів стоп та патологічних стопних рефлексів( Россолімо, Бехтерєва, Бабінського, Жуковського)

2.Які допоміжні методи обстеження необхідні для уточнення діагнозу? Які дані цих обстежень підтвердять діагноз?

МРТ ГМ: в режимі Т2 перивентрикулярні вогнища демієлінізації( гіперінтенсивний сигнал в Т2 зваженому зображенні)

Дослідження спинномозковоіі рідини - імуноглобуліни G та активовані Т клітини, продукти розпаду мієліну.

6. У хворого 58 років поступово розвинулося похитування під час ходи, яке турбує в сутінках та темряві. Виявлено зниження мязово суглобового відчуття в ногах: вібраційна чутливість відсутня. Відсутня пряма і співдружня реакція зіниць на світло при збереженій реакцііі зіниць на конвергенцію та акомодацію.

1. Нейросифіліс. Спинна сухотка. Атактична стадія. Уражені - стовбур головного мозку (мозочок), задні корінці спинного мозку, 3 пара черепних нервів

2. Синдром Аргайля Робертсона.

7. У хворого з 14 років поступово виникли м’язова слабкість і атрофії м’язів проксимальних відділів кінцівок, утруднення під час ходи. Виявлено крилоподібні лопатки, осину талію, качину ходу. Дідусь хворого також хворів на таке захворювання.

1. Первинна м’язова дистрофія Ерба-Рота. Аутосомно-рецисивний.

2. Електроміографія- первинно-м’язовий тип ураження, наявність у біоптатах скелетних м’язів дегенеративних змін. Біохімія крові - підвищення у сироватці крові рівня КФК

8. Після тривалого перебування в кімнаті з кондиціонером у хворої не закривається ліве око, сльозиться, рот перекосило у правий бік, згладились шкірні складки,відсутні мімічні рухи на лівій половині обличчя, не викликаються надбрівний і рогівковий рефлекси з лівого боку. Патолгічних стопних рефлексів і змін рефлексів на кінцівках не виявлено. 1. Гостра невропатія лицевого нерва нижче відходження n.petrosus major та

n.stapedius. Периферичний тип

2. Лікування: Дексаметазон, L-лізину есцинат, вітаміни групи В. Очні каплі (сульфацил-натрій) у разі лагофтальму, полоскати рот у разі ксеростомііі. Фізіотерапія. Неробол. Прозерин.

9.У хворого 78 років раптово без втрати свідомості з’явилися утруднення під час ковтання їжі, похитування під час ходи, Ураж. 5 пара ЧМН, n. ambiguous, симпатичні волокна, мозочкові шляхи. Синдром Валенберга-Захарченко.

10.У дитини двох років відмічається підвищення м’язового тонусу та рефлексів на нижніх кінцівках. Під час ходи спирається на 1. Який характер парезу ніг – центральний чи периферичний? Ураження яких структур спричинило таку патологію?

1. Центральний парез. Ураження пірамідноіі та екстрапірамідноіі систем.

2. ДЦП, спастична диплегія , хвороба Літтля.

Варіант 2

1.Видатний російський невролог, засновник московської школи неврологів, директор першої в росії (1869) університетської

Кожевніков. Кожевніківська епілепсія.2.після інфекційних захворювать, зокрема, резидуальний енцефаліт.

2.У хворого з передсердношлуночковою блокадою спостерігаються напади, що проявляються запамороченням, потемнінням в Напади Морганьї-Адамса-Стокса. Знизиться АТ

2. Будуть зміни на ЕКГ, знизиться тиск та АТ, блідість шкіри, не спостерігається сон, немає змін на ЕЕГ

3. У дитини піднялася температура тіла до 37.8, з’явився біль в животі, діарея. Через 3 дні вранці виявили слабкість обох ніг. При

Центральний пара парез. Ураж. Передні роги СМ.2 Поліомієліт. етіологія: Ентеровірус з нейротропними властивостями. Полио- сірий, мієлос – спинний мозок.

4. У хворого без порушення свідомості виникають напади клонічних судом у лівій половини обличчя, які поширюються на ліву

Джексонівська епілепсія. Вторинно-генералізований напад.2ЕЕГ.з метою виявлення комплексів «пік-хвиль», МРТ – для вивлення причини подразнення предцентральнох звивини.

5. У хворої після підняття тяжкої сумки з’явились напади інтенсивного болю у попереку, тривалість 1-2 год. Через декілька днів

Корінцевий- стиснення корінця спинного мозку між хребцевою грижею.2.

Вертеброгеннарадикулопатія корінця L5. Лікування: L-лізину-есцинат, Фуросемід, віт.В, Диклофенак, Мідокал.

6. У хворої діагностовано розсіяний склероз.

1. Ур. Провідні шляхи ГМ, біла речовина ГМ, мозочок, задні та бічні канатики СМ.На ранній стадії можна виявити минущі порушення зору, парестезії, порушення координації, зниження неорефлексів ( черевні і підошвові), зниженні вібраційної чутливості, блідість скроневих половин дисків зорових нервів, гіперрефлексія глибоких рефлексівз кінцівок, с-мЛермітта ( при опусканні голови, по хребту ніби проходить електричний струм)

2МРТ ГМ: в режимі Т2 перивентрикулярні вогнища де мієлінізації( гіперінтенсивний сигнал в Т2 зваженому зображенні)

7.У юнака 19 років під час фізичного напруження з’явились різкий головний біль та блювання. Лікар виявив ригідність

Симптоми: Загальномозковий, менінгеальний, патологічні зміни в лікворі. Субарахноідальний крововилив.2. Дослідження ліквору. Розрив аневризми головного мозку.

8.У хворого з 14 років поступово виникли м’язова слабкість і атрофії м’язів проксимальних відділів кінцівок, утруднення під час

Первинна м’язова дистрофія Ерба-Рота.Аутосомно-рецисивний.

2?Електроміографія- первинно-м’язовий тип ураження, наявність у біоптатах скелетних м’язів дегенеративних змін. Успадковується за аутосомно-рецесивним типом.

9.У хворого, що переніс травму голови, слабкість лівої руки, елементи моторної афазії. Центр Брока – задній відділ нижньої лобової звивини. Забій ГМ.2. КТ, МРТ ГМ залежно від ступеня можна виявити вогнища з пери фокальним набряком мозкової речовини або вогнища деструкції з локальним або поширеним набряком

10.У хворого 70 років, що страждає на церебральний атеросклероз, виник тромботичний інсульт. Через годину після початку 1Ехо-ЕС, КТ, МРТ.

2. Актилізе – тканинний активатор плазміногену. Протипоказання: кровотечі в анамнезу, хвороби крові, зміни в коагулограмі.

Варіант№3

1.У 1872 роціфранцузький невропатолог ГійомДюшен описав захворювання у новонароджених після деяких акушерських

*1.Парез до ліктя і зниження чутливості по латеральній поверхні руки. Уражена верхня частина плечового сплетення С5-С6.*2. Верхній плечовий плекситДюшенаЕрба.

2)У хворого протягом доби прорушено ковтання, зміна голосу. Через делікька днів з'явились затерпання кистей і стоп. Місяць

*1. Ураження 9, 10, 12 пари черепних нервів. Симптом бульбарні розлади.*2. Дифтерійна полінейропатія

3) У юнака наркомана різко прогресують інтелектуально-…. Став дратівливим , знижений фон настрою , спостерігається

1. Паркінсонізм. Ураження палідарних структур (Чорна субстанція, Червоне ядро, бліді кулі, Ядро Люііса субталамічне

2. Отруєння марганцем який осідає в кіркових ядрах

4) У хворого на тлі нападу миготливої аритмії виникли відчуття затерпання та слабкість у правій руці, моноторна афазія. Через 15 хвилин всі вищеописані явища минули.

1. Ураження зацентральної звивини,нижня звивина задня частина (центр Брокка).

Тразиторні ішемічні атаки в басейні середньої мозкової артерії. 2. УЗДГ магістральних артерій голови та шиїПри виявленні

гемодинамічнихстенозів– консультація нейрохірурга. Фуросемід, метапролол, каптопрес, гепарин, фраксипарин, аспірин.

5) Хворий, що переніс закриту черепно-мозкову травму доставлений в неврологічне відділення , невролог діагностував струс

1) Наявність субкортикальних рефлексів2) анізорефлексія глибоких рефлексів кінцівок3)зник. Неорефлексівкорнеальних і коньюктивальних.4) невпевненість координаторних проб

2Дегідраційні засоби : фуросімід, маніт, еуфілін, пентоксифілін, - вітаміни гр. В , L – лізинуесцинат ,Магнезію сульфат

6)Ухворої поступово з'вився шум у лівому вусі, згодом знизився слух на це вухо.

Почалапогано змикати повики лівого ока

*1.Ураж.7, 8 п.ч.н.на рівні мосто-мозочковому куті*2.Пухлина головного мозку.

Дослідження КТ і МРТ гол.мозку.

7) Молода жінка 6 міс. тому лікувалася в неврологічному відділенні з приводу гострого розсіяного енцефаліту… асиметрія

*1.Наявні рецидуальні симптоматика*2.Вести імуноглобулін людини в/в

8)Ухворого на шкірі плечового поясу та рук, виявлено багато після опікових рубців. Не відчуває тепло та холод, але відчуває легкі дотики в цих ділянках шкіри. Виявлені периферичний парез рук, зниження больовоіі та температурноіі чутливостів сегментах с4-т8 у вигляді куртки. Синдром Горнера зліва.

1. Уражений поперечник спинного мозку

2.Сирингомієлія (сиринг-порожнина, мієлом-спинний мозок)МРТ спинного мозку - сирингомієлітична порожнина.висока інтенсивність сигналу)

9)У хворого в темряві підсилюється хиткість ходи. В неврологічному статусі виявлено анізокорію, синромАргаляРобінсона, батіанестезію у стопах, нестійкість в позі Ромберга.

*1.батіастезія- втрата глибокоіі чутливості, а саме мязо-суглобового відчуття.

Сенситивна атаксія. Ураження задніх корінців, тонкого та клиноподібного пучків.

2. Синдром АргайляРобертсона-відсутність прямої і співдружньої реакції зіниць на світло, при збереженній реакцііі на конвергенцію і акомодацію.Нейросифіліс. Спинна сухотка

10) Хлопчик 10років із спадковим захворюванням скаржиться на хиткість під час ходи, яка посилюється в сутінках. Виявлено атаксію під час виконання координаторних проб, батіанестезію у стопах, відсутність колінних і ахілових рефлексів, кіфосколіоз, деформація обох стоп(стопи Фрідрайха)

1.Сімейна спинномозкова атаксія Фрідрайха

2.Уражуються задні корінці на рівні нижніх поперекових та крижових сегментів( глибока чутливість) та передні роги. Сенситивна атаксія.

Варіант 4.

1.У хворого виявлено моторну афазію. На МРТ головного мозку візуалізується вогнище в ділянці розміщення кіркового центру

1.Моторна афазія- розлади мови вищих мозкових функцій. Збереження розуміння усної і письмової мови, порушення активного мовлення. Французький вчений П.Брок. 2. Ураження задньої третини нижньої лобової звивини лівої півкулі.

2.Хворого після травми голови, що супроводжувалась втратою свідомості, турбують головний біль, нудота та запаморочення.

Анізокорія – симптом, який характеризується різним розміром зіниць. ЗЧМТ. Струс головного мозку.

2. Рентгенографія черепа. Огляд очного дна окулістом

3. У хворого, що протягом 10 років зловживає алкоголем, в останні місяці виник пекучий біль в ступнях ніг. Відмічається

Периферичний парез ніг. Чутливість порушена за периферичним типом (поліневритичний) Порушена вся чутливість Ураж. Дистальних відділів периферичних нервів кінцівок. Степаж – не стоїть на п’ятках, але вільно стоїть на пальцях.

2Алкогольна поліневропатія. Лікування: нікотинова кислота, судиннорозширюючі препарати, гангліоблокатори, вітаміни групи В.

4. У хворого 16 років із спадковим захворюванням поступово наростає м’язова слабкість та атрофії м’язів проксимальних відділів

Первинна м’язова дистрофія Ерба-Рота. Аутосомно рецесивний. Електроміографія.

Наявність у біоптатах скелет м’язів дегенеративних змін.2 Вітаміни групи В. Ретаболіл – гормони. Пірацетам, Масаж, ЛФК.

5. У хворого 65 років з церебральним атеросклерозом та гіпертонічною хворобою гостро виникли центральний правобічний

УЗДГ магістральних артерій голови та шиї. Церебральна ангіографія. При виявленні гемодинамічних стенозів консультація нейрохірурга.

6. Хворий 45 років отримав безболісний термічний опік правої руки, який довго не заживав. Виявлено артропатію правого

Дисоційований тип порушення чутливості при ураженні задніх рогів спинного мозку та передньої сірої спайки. СиндорГорнера – птоз,міоз, енофтальм.2. . Діагноз: Сирингомієлія. Ураж. Задній ріг СМ. Порушена чутливість за дисоційованим сегментарним типом. Діаг: МРТ СМ : сирингомієлітичнапорожнина.Сирин – порожнина, мієлос – сп мозок.

7. Хворий з суїцидними мотивами випив склянку рідини, яка мала запах алкоголю. Через півгодини відчув стискання в грудях, 1. Отруєння якої речовиною виникло у хворого? Наявність яких симтомів є вирішальним для встановлення діагнозу? Отруєнні метиловим спиртом. Вирішальні: зниження зору та тиску.2. Етиловий спирт – антидот.

8. У хворого періодично зявляються напади тривалістю до 3 хвилин, що починаються з короткочасного відчуття звуків. Після

. Вторинногенералізовані. Верхня скронева звивина. Епілепсія. Генералізований напад.2. ЕЕГ, МРТ. Лікування:Діазепам 2 мл. в/вструйно., Сібазон 2 мл.в/в струйно.

Фенітоїн.

9. У молодої жінки післігуперінсоляціївиникло порушення гостроти зору, яке пройшло без лікування.Через 2 місяці виникла 1. Центральний пара парез.Ураж. пірамідні шляхи на рівні нижньогрудного відділу СМ.2. Розсіяний склероз. МРТ ГМ: в режимі Т2 перивентрикулярні вогнища де мієлінізації( гіперінтенсивний сигнал в

Т2 зваженому зображенні)

10. Хворий протягом місяця скаржиться на головний біль, яґкий виникає вночі та під ранок, супроводжується раптовим 1. Гіпертензивний синдром.

Загальноимозковийсиндром.Пухлина мозочка.2. КТ МРТ Головного мозку.

Варіант 5

Задача 1Хв. 55 р. насильницькі рухи в руках,ногах, під час ходи танцює, гримасування,неохайність, знижений м’язовій тонус в

хорея Генгтінгтона ,гіперкінетично-гіпотонічний синдром. Тип успадкування аутосомно-домінантний з високою пенетрантністю ( 80-85%).Уражена кора, підкіркові ядра(лупшина і хвостате ядро (лупшина і хвостате ядро) –стріатум. 2Ж.20 р. киянка, потрапила до очного відділення з приводу раптового зниження зору на праве око, зниження глибоких рефлексів

Розсіяний склероз. Уражені структури:провідні шляхи головного мозку,мозочок,задні та бічні канатики, спинного мозку. На ранній стадії хвороби: минущі порушення зору,парестезії, порушення координації, знижені неорефлекси, блідість скроневих половин дисків зорових нервів, гіперрефлексія глибоких рефлексів з кінцівок,симптом Лермітта.

Лікування: загострення—пульс-терапія, нізолон 500-1000 мг, 5 днів, курс метаболічної терапії(пентокцифілін, актовегін,пірацетам,вітамінотерапія); ремісія—курси привентивної те6рапіїь (глатаміра – ацетат, бетаферон, копаксон). 3У хворого відразу після травми голови, що супроводжується втратою свідомістю, з’явилися головний біль, блювання, знижений

ЗЧМТ,струс головного мозку. Обстеження : КТ, МРТ головного мозку. Побачимо вогнище деструкції з ділянками локального набряку мозку.

4У хв..40 р.,що лікується у неврологічному стаціонарі,поступово зявилися тремтіння у верхніх кінцівках, загальмованість

Летаргічний енцефаліт. Тріада Єкономо.Синдром паркінсонізму( гіпертонічногіпокінетичний синдром).гострий період,хронічна стадія.В анамнезі зворотній синдром Аргайля-Робертсона. Лікування: дегідратаційні,дезінток,симптоматичні, протипаркінсонічні препарати(дофамінові антагоністи, холінолітики)

Задача 5Хв. 30 р. з атеросклерозом після сну виявив у себе слабкість правих кінцівок, порушення мови,правобічний геміпарез,

Ішемічний інсульт атеросклеротичний в лівій середній мозковій артерії. Уражено:геміпарез (передніх 2/3 зад ніжки внутр. Капсули), (пірамідний або кірково-мязевий шлях),афазія(центр Брока: задня1/3 нижньої лобової звивини лівої півкулі)

6 Хв.. 25 р. напади однобічного головного болю в скроневій ділянці з нудотою,світлобоязню,що тривають декілька годин. Болю

Мігрень. На МРТ ішемія головного мозку.Лікування:превентивне(профіл),для зняття нападу пароксизму мігрені:антагоністи серотоніну(суматриптан),ерготамін, антисал к-та + кофеїн-бензоатNa та кодеїн, не стероїдні протизапальні. 7 1887 р. Вейксельбаум у спинномозт рід 6 хв виділив грам – диплококи , що знаходились в середині лейкоцитів.

Відповідь: менінгокок(Neisseriaemeningitides). Менінгококовий менінгіт.

8 Молода ж після застуди парестезії та біль в мязах рук,ніг. Через 3 дні тетрапарез, бульварні порушення, асиметрія обличчя, підв

Гостра демієнізуючаполірадикулонейропатіяГієна-Барре. Уражено: парестезіїоніміння,повзання мурашок, жар або холод, поколювання,за терплість без зовнподр (дистальні відділи переф нервів кінц; тетрапарез(поперечне ур спин мозку в верх шийному відділі С1-С4), бульварні порушення(9,10,12 ьпара), асиметрія(7 пара). У спинномозк рідині білково-кл дисоціація. Лікування: програмний плазмофорез, в/в пульс-терапія,,антигістамінні (димедрол, супрастин,тавегіл,) віт В, масаж,ЛФК. 9Хлопчик 15 р безболісний терм опік правої руки:Сирингомієлія. Дисоцсегм тип поруш чутл(сирингомієлітичний).Ур. задні,передні,бічні роги спин мозку, на рівні шийно-грудного відділу (ур всієї сірої речовини).МРТ в сагітал проекції спинного мозку.Єхоєнцефалоскопіяєєс, електроміографія,імунологічні дослідження, пункція.

10Напади,різкого збліднення шкіри, тахікарді, вн.озноб,нестача повітря,страх смерті,значне сечовиділення

Симпатоадреналовийкриз.Параксизмальний варіант ур над сегментарного відділу Внс. Підвищений АТ.

Варіант 6

1.На наступний день після травми голови у хворого підсилився головний біль, з’явились блювання та слабкість лывой руки. Лікар

1.Мідріаз-розширення зінниць ЗЧМТ. Здавлення головного мозку гематомою. 2.Краніограма,Ехоенцефалографія, КТ або МРТ головного мозку.

2.Хворого два м’ясці тому почав турбувати у грудному відділі хребта , згодом відчув слабкість правої ноги та затерпання у лівій 1.Уражено половину поперечника спинного мозку, що складається з провідникових (ураження вічного канатика кірковом’язевий(пірамідний) шлях і спиноталамокортикальний шлях (поверхнева чутливість); у задньому канатику - спиннобульботаламічний шлях(глибока чутливість);переднього канатика) і сегментарних(патологія передніх, задніх,бічних рогів) порушень на рівні Т7-Т8. В спинномозковій рідині білково-клітинна дисоціація

2.Синдром Броун-Секара.Екстрамедулярна пухлина, яка стискує половину поперечника спинного мозку. Дослідження ліквору,МРТ спинного мозку.

3.У 1817 році англійськай лікар в книзі«ЕоtSР» дав вичерпну характеристику основних проявів описаної ним хвороби.

1.Дж.Паркінсон. Хвороба Паркінсона2.Гіпертонічно-гіпокінетичний синдром,гіпокінезія або акінезія(гіпомімія, рідке моргання, брадилалія, макрографія,ахейрокінез,зниження рухової активності, порушення процесу включення в рух, пропульсія),ригідність м’язів(воскоподібна або пластична, симптом «зубчастого колеса», поза прохача), тремор (дрібно-ритмічний типу «рахування монет»), вегетативні розлади (збільшення слиновиділення, сальності шкіри, пітливості ,затримки спорожнення кишок ), порушення психіки (депресія,деменція), парадоксальні кінезії,фіксаційна ригідність.

4.Хворий,що лікується з приводу отиту ,скаржиться на головний біль , нудоту.Виявляються ригідність м’язів потилиці та 1.Менінгеальний синдром.В спинномозковій рідині нейтрофільнийплеоцитоз (збільшення к-стінейтрофілів) 2.Вторинний гнійний менінгіт .Антибактеріальна терапія : в/в або в/м при нетяжкому перебігу (пеніциліни:бензилпеніцелін або ампіциліну натрієва сіль;цефалоспорини ІІІ покоління :цефотаксим, цефтріаксон;левоміцитим).Осмотичнідіуретики (манітол ,лазикс,дексаметазон ). Детоксикаційнатера

5.У жінки через три місяці після пологів виникли зниження зору на праве око і відчуття затерпання в ногах , часті поклики до сечовипускання.

1.Розсіяний склероз. МРТ, IgG, активовані К клітини, продукти розпаду мієліну.

2.Парестезії, дизестезії, порушення вібраційної чутливості, порушення гостроти зору здебільшого на одне око,рухові розлади,збільшення сухожилкових і періостальних з кінцівок,зменшення черевних і підошвових рефлексів, можливі пат.стопні рефлекси,запаморочення,порушення координації рухів,окорухові розлади, двоїння

,розлади сечевипускання , можливі епілептичні налади.

6.50-річна жінка скаржиться на нестерпні короткочасні напади болю в ділянці верхньої правої щелепи, які повторюються протягом 4 років.

1.Невралгія трійчастого нерва. КТ при носових пазух,консультація ЛОРа, стоматолога для проведення диференціальної діагностики.

2.Карбамазепін, дифенін, депакін, ламотриджин-протисудомні. Під час загострення амітриптилін(антидепресант). Транквілізатори (мають протисудонні, антифобічні, міорелаксивні властивості). Місцеві анестетики (3% анестезинові або 5% лідокаїнова мазь) на тригерні зони

7.Жінка 27 років відвічає слабкість в усіх м’язах. Із-за цієї слабкості разко обмежена рухова активність, опускаються повіки, 1.Міастенія.Тести на стомлюваність, фарм.

проби з прозерином або каліміном, електроміографа,КТ або МРТ органів середостіння.2.а) компенсація нервово-м’язової передачі:

антихолінестеразні(прозерин, калімін, местинон, оксазал,убретид ,нейроні дин,препарати калію, спіроналоктони)б)корекція автоімунних розладів

(глюкокортикостероїди:солюмедрол,метипред,преднізолон;анаболітичний гормон ретаболіл;плазмофорез) в) вплив на загрудинну залозу(оперативно або променева терапія).

8.У дитини 3-х місяців , яка народилася з масою 5 кг та переломом ключиці, спостерігаються слабкість м’язів лівої руки , 1.Периферичний парез. Верхня частина стовбура плечового сплетення,що утворена спинномозковими нервами С3-С6 сегментів.2.Верхній параліч Дюмена-Ерва (плексит).

9.У хворого 62 років , що страждає на атеросклероз мозкових судин, раптово знижився зір на ліве око та виникла слабкість правих 1.Оптикопірамідний синдром ЛаскоРадовича. Закопоркую в системі вн.сонної артерії.

2.Атеротромботичний ішемічний інсульт у системі вн.сонноїартерії.МРТ головного мозку для візуалізації вогнища інфаркту ,КТ головного мозку для топічного діагнозу і для визначення походження захворювання, МРА магістральних судин головного мозку для визначення х-ру патології.

10.Жінка 40 років, що страждає на В12- фолієводефіцитну анемію, скаржиться на слабкість ніг , затерпання ступнів, хиткість під час ходи, особливо в темряві. Виявлено нижній парапарез з високим мязовим тонусом, гіперрефлексією колінних та ахілових рефлексів. Порушене мязово суглобове відчуття та вібраційне в стопах. Поверхневі види чутливості збережені. Хиткість в позі Ромберга з закритими очима.

1.які структури уражені? Провідні шляхи в задніх

(спінобульботаламокортикальний шлях - поверхнева чутливість) і бічних

(кортікоспінальний шлях або пірамідний) канатиках

2.вкажіть клінічний діагноз.лікування? Фунікулярний мієлоз.В12- фолієводефіцитна анемія(мегалобластна анемія Аддісона–Бірмера). Ціанокобаламін(вітамін в12).

Варіант – 7

Задача 1. Хворого доставили в клініку з приводу судомних нападів, що повторюються і не припиняються упродовж 2 год. Між

Епілептичний статус.Епілепсія.2. Лікув.: Діазепам 2 мл в/вструйно; сибазон 2 мл в/вструйно; натрій оксибутират, фенітуїн.

Задача 2., Різні рефлекси.ЗЧМТ.Струсгол.м-ку.2.Обстеж.: КТ, МРТ гол. м-ку.Лік.:

L-лізинуесцинат, фуросемід, магнезія сульфат.

Задача 3. В 1686 р. відомий анг. лікар Томас Сіденгам вперше описав захв., яке частіше зустр.у дітей, і дав йому назву ,що з

1.. Ревматичний енцефаліт. Мала хорея.– бета-гемолітичний стрептокок групи А.2.Основні клін.прояви: хореїчний гіперкінез, насильницькі рухи, неритмічні, гримасування, не може довго утримувати задане положення; симптом Гордона 2 – застигання гомілки в розігнутому положенні при викликанні колінного рефлексу Задача 4. У 18-річної студентки після відпочинку на морі впродовж тижня з’явились парестезії в правій нозі, слабкість ноги та

- Відчуття оніміння, повзання мурашок, жару або холоду, поколювання, затерплості, що виникають без зовнішніх впливів.

Уражено : пірамідні шляхи вище S2-S4 (поруш. Сечовипускання); периферичний нерв.2.Захв.: розсіяний склероз.Дод. обстеж.: МРТ гол.м-ку. Побачимо в режимі Т2 перивентрикулярні вогнища демієлінізації (гіпертензивний сигнал в Т2 в зваженому зображенні).

Задача 5. Хвору з 14 р. періодично турб.нападигол.болю в скроні та ділянці ока. Їм передують нетривалі зорові порушення –

Мігрень.транс краніальна доплерографія, електро- і реоенцефалографія, МРТ, КТ гол.м-ку в судинному режимі.

2.Лікув.: серотонін(суматриптан), ерготамін, ацетилсаліц.к-та, нестероїдні протизапальні.

Задача 6. Хвора 25р. почала від.втомлюваність м’язів кінцівок та диплопію, що наростала під вечір після виконання звичайної 1. Захв.: Міастенія.Дод.мет.обст.: тести на виявл. патол. Стомлюваності, фармаколог. проби з прозерином або каліміном, електроміографія, досл.крові на антитіла до ацетилхолінових рецепторів, КТ, МРТ органів середостіння.2..: Калімін.

Задача 7. У хворого,що переніс перелом правої плечової кістки, виник симптом «висячої кисті», не відчув.уколи голкою в ділянці 1. периферичний.Рефлекси порушаться:

зникне ліктьовий розгинальний, знизиться карпо-радіальний.2.Кл.д-з.: Нейропатія променевого нерва.

Лікув.: віт.гр.В, біостимулятори, антихолінестеразні препарати, масаж, ЛФК, фізіотерапія.

Задача 8. У жінки,що страждає на постійну форму миготливої аритмії, виникло відчуття затерплості лівої руки та її слабкість. Через 15.

1. Ушкоджена середня частина за центральної і перед центральної звивини.

Кл.д-з.: Транзиторна ішемічна атака в басейні правої середньомозкової артерії.

2.Дод.мет.обст.: УЗДГ магістральних судин голови і шиї, церебральнаангіографія.

При виявленні гемо динамічно позначених стенозів – консультація нейрохірурга.

З профілактичною метою – гепарин

Задача 9. Хворого 22 роки доставлено у клініку з вираженим менінгеальним та загально інфекційним синдромами. В лікворі 1. Менінгеальний синдром: загально мозкові симптоми ( гол.біль, блювання, гарячка, психо-моторне збудження) + оболонкові(менінгеальні)симптоми – гіперестезія, реактивні больові феномени, контрактури, ригідність потил.м\язів,с-мКерніга,Брудзинського.Плеоцитоз – це збільш.кількостікл-н у лікворі.2.Захв.: Менінгіт Лікув.:пеніцилін,цефалоспорини.

Задача 10. Хворий 62 р., що протягом 15 р. страждає на цукр.діабет, скарж. на пекучий біль, заніміння та відчуття «повзання 1.Тип чутливості – периферичний поліневритичний.Уражені дистальні відділи периферичних нервів

кінцівок.2.іабетична полі невропатія.корекція рівня глюкози, нікотинова к-та, судинорозширюючі препарати, гангліоблокатори, ЛФК.

Варіант 8

1. Хвору 23 р. турбують парестезії в ногах та в нижній половині тулуба , часті поклики до сечовипускання.

1.Парестезії- один з видів розладів чутливості,який характеризується відчуттям оніміння, відчуття поколювання і « ковзання мурашок по шкірі». Імперативні поклики до сечовипускання.Ураження пірамідної с-ми вище S2-S4.

2. Розсіяний склероз. Досл.: МРТголовного і спинного мозку, дослідження очного дна,дослідження викликаних потенціалів головного мозку.

2.Хворого турбує переважно ранковий головний біль, іноді блювання , іноді блювання періодично виникають напади.1.Джексонівська епілепсія свідчить про подразнення правої передценстральної звивини. Застійні диски зорових нервів свідчать про гіпертензійний синдром. 2. Діагноз – пухлина головного мозку( менінгіома). Досл. МРТ головного мозку

3.У хворого що отримав травму голови із втратою свідомості , відразу після опритомнення виявлено слабкість правої руки

1. Слабкість правої руки-ураж. середньої частини перед центральної звивини. Моторна афазія- уражений центр Брока,який знаходиться у задній частині нижньої лобової звивини.центральний парез мімічних м*язів- ураж. VII пари ч. н., кірково- ядерний шлях, коліно внутр.. капсули. 2. Діагноз : ЗЧМТ забій головного мозку.

Досл. КТ, МРТ головного мозку.

2.Діагностика ґрунтується на даних клініко – генеалогічного анамнезу, особливостях клінічного перебігу захворювання і локалізації м*язової атрофії 4У хворого 16 років поступово виникла м язева слабкість та атрофія м язів проксимальних відділів кінцівок та обличчя, 1. Плечо- лопатково- лицева форма Ландузі- Дженеріна. Аутосомно- домінантний. 2.Діагностика ґрунтується на даних клініко – генеалогічного анамнезу, особливостях клінічного перебігу захворювання і локалізації м*язової атрофії.

5.Приводом автору для опису у 1872 р. цього прогресуючого спадководегенеративного захворювання з передчасною 1.Описав американський психіатр Дж. Гентінгтон. Сучасна назва : Хорея Генгтінтона.2. Основний синдром: Гіпотонічно- гіперкінетичний.

6.Пацієнт захворів гостро. Скаржиться на головний біль, його морозить. Хворіє 2 день, температура 39.3 Виявлені герпетичні.

1.Синдроми: загально -мозковий,загально -інфекційний, менінгіальний. Захворювання: Менінгококовий менінгіт.

2.Досл.: Бактаріологічне і ьактеріоскопічне дослідження ліквору. Виявлено наявність менінгокока Neiseria meningitides. Лікув.: Лазикс, манітол, гемодез, пеніцилін, ампіцилін.

2. Досл.: КТ і МРТ гол. мозку, електроенцефалографія.

Лік.:Вольпроати,карпомазепін,етусукцинін.

7Хворий повідомляє про декілька нападів втрати свідомості, 1. Первинно- генералізований судомний напад. Епілепсія.

2. Досл.: КТ і МРТ гол. мозку, електроенцефалографія.

Лік.:Вольпроати,карпомазепін,етусукцинін.

8.У хворої виникли парестезії на ліктьовому краю лівого передпліччя на кисті. Хвора не може розвести і звести пальці лівої руки,

1.Топічний діагноз: Ураження ліктьового нерва. Клінічний: невропатія ліктьового нерва. Рефлекси не зміняться.

2.Втратиться чутливість за периферичним мононевритичним топом. Кисть виглядає як «кігтиста лапа»

9.У хворого з постійною формою миготливої аритмії раптово виникла тимчасова втрата свідомості. У неврологічному статусі

1.Брахіофаціальний тип парезу(рука+кут рота). Уражена cоrоna radiatа( променистий вінець)

2.Ішемічний кардіоемболічний інсультв басейні лівої середньо мозкової артерії. Лік: Лікування основного захв.,корекція АТ, симптоматична терапія(цераксон, актовегін,вітамінотерапія.

10. Хворий впродовж 10р. працює на віброплатформі. Останнім часом скаржиться на головний біль у м*язах ніг, парестезії. 1 . Поліневритичний тип порушення чутливості, уражені дистальні відділи периферичних нервів кінцівок. Вібраційна хвороба.

2. Лікування: ліквідація вібрації, судинорозширюючі препарати, нікотинова кта,гангліоблокатори, ЛФК.

Варіант 9

1.11840, Яків Гейне, епід. спалах, контагіозне захв., переважно дитяче.

А) Поліомієліт Б) Причина – нейротропний ентеровірус. Типова форма – паралітична (спінальна, бульбарна, понтинна і змішана). Виявляются паралічі кінцівок (вялі, «ранкові»). У разі спінальної форми – пара-, три- і тетраплегії. Бульбарна – бульбарний ядерний синдром (дисфагія, дисфонія, дисартрія, порушення дихання). Понтинна – ураження ядра VII пари і периф. Параліч мімічних мязів, атонія, арефлексія.

2.Захв.поступово, біль в грудному відділі, зниження поверхневої чутливості, від Т8 вниз, знижена сила в прав.нозі,

А) За провідниковим типом половина поперечника спинного мозку на рівні Т6-Т7. Б) Можна запідозрити екстрамедулярну пухлину спинного мозку. Призначити МРТ спинного мозку і аналіз спинномозкової рідини. При пухливі буде білковоклітинна дисоціація.

3.Різка Т тіла до 38, шум, світлобоязнь, позитивні менінгеальні, анізокорія, лімф. плеоцитоз, 100 кл. в 1 мкл, білок 0,5 г/л, А) Анізокорія – різний розмір зіниць. Підвищений цитоз (при нормі 0-5) і трохи підвищений білок (при нормі 0,15-0,45) Б) Нейросифіліс, сифілітичний менінгіт. Позитивні реакції імунофлуоресценції і імуноферментного аналізу.

4.Остеохондроз попереку і крижового, різкий біль, поширився по зовнішній поверхні стегна та гомілки до 5 пальця,

А) Корінцевий вертеброгенний синдром на рівні L5-S1. Чутливість порушена за сегментарним задньокорінцевим типом.

Б) Дискогенна попереково-крижова радикулопатія на рівні L5-S1. Біль пов'язаний із защемленням задніх корінців. Використовують додаткові методи обстеження: дослідження ліквору, рентгенографія, КТ, МРТ.

5.6 років, мязова слабкість, атрофія проксим. відділів кінцівок, утруднена хода, крилоподібні лопатки, качина хода, брат

А) Псевдогіпертрофія – стан, коли атрофічні мязові волокна замінюються жировою тканиною, внаслідок чого збільшується обєм мязів.

Кл.діагноз: первинна прогресуюча мязова дистрофія Дюшенна.

Б) Діагностика: аналіз на КФК >30-50 більше норми, електроміографія. Тип наслідування – рецесивний, зчеплений зі статтю.

6.Двічі на місяць, напади, до 3 хв, судоми, тоніко-клонічні, мимовіл. сечовипуск, прикус язика, неврологіч. Статус без потології.

А) Генералізований епілептичний напад. Кл. діагноз: Епілепсія. Первинногенералізований епілептичний напад.

Б) ЕЕГ (наявність пік-хвилі), пневмоенцефалографія, КТ, МРТ головного мозку. Фенобарбітал 0,1-0,2 3 р.д., натрію вальпроат 0,2-0,3 2-3 р.д., карбамазепін 0, 5 на добу за 2-3 прийоми.

7.Травма, перелом ключиці, вялий парез проксимального відділу, порушення чутливості на зовнішній поверхні плеча.

А) Вялий парез-він же периферичний парез. Верхній параліч Дюшена-Ерба на рівні СV-CVI. Б) Випадає згинально-ліктьовий і знижується карпорадіальний рефлекси.

8.Хворий, 3-0 років, «удар по голові», психомоторне збудження, блювання, ригідність потилиці, позитивний Керніг.

А) Менінгеальний синдром. Субарахноїдальний крововилив. Причини: аневризма артерій вілізієвого кола, кокаїнова наркоманія, серповидно-клітигга анемія (у дітей).

Б) Люмбальна пункція – підвищення еритроцитів рівномірно у 3 пробірках, ксантохромія, підвищений тиск ліквору, лімфоцитарний плеоцитоз.

9.Жінка, 27 р, 3 роки страждає на розсіяний склероз, погіршення стану, слабкість нижніх кінцівок, збільшення хиткості при

А) Кортикостероїди (метилпреднізолон, преднізолон, дексаметазон). Пульс- терапія

(по 500-1000 мг метилпреднізолону на добу)

Б) Інгібітори протонної помпи (омепразол 20 мг.добу)

10. Хворий, 60 р, слабкість рук, гугнявий сиплий голос, атрофія мязів кисті, язика, фібрилярні посмикування , відсутний глотковий рефлекс, черевний збережений, дисфагія.А) Синдром????? Дисфагія – порушення ковтання.

Б) Що уражено???????В) Бічний аміоатрофічний склероз????

Варіант 10

1. У 1917 на віденському товаристві неврологів та психіатрів відомий Австрійський невролог зробив повідомлення про

1 Економо. Летаргічний енцефаліт

2. У хворого після травми голови Була короткочасна втрата свідомості турбують гол біль нудота в неврологічному статусі виявлено

1 струс головного мозку

2.Рентгенографія черепа щоб виявити ступінь важкості(закритий чи відкритий перелом) .лікування - л лізину есцинат, фуросемід, магнезію сульфат.

3.Поступово перестав бачити лівим оком з'явилася лівобічна аносмія . Під час дослідж очного дна виявлена первинної атрофія 1. Синдром фостера- Кеннеді . Аносмія- відсутність нюху. Пухлина ( лобовоі частки)

2.ураження 1 і 2 пари ч.н. Структури _____________

4.У хв. на росіяний склероз після періоду ремісіі що тривав 2роки швидко на росла слабкість у ногах підсилилось похитування

1. період загострення розсіяного склерозу .уражені провідні шляхи біла речовина мозочок задні та бічні канатики спинного мозку2. кортикостероіди і цитостатики 5. У 18 річного хв протягом 3 років періодично з'являються напади які починаються з не тривалих клонічних судом у правій нозі.

1.Вторинний генералізований. Епілепсія 2 ЕЕГ, МРТ

6. Після глибокого сну в алкоголь ньому спянінні у хворого звисла права кисть анестезію на тильній поверхні 1 та 2 пальців руки

1. ураження променевого нерва периферичний мононевритичний

2. невропатія променевого нерва.так зміняться карпорадіальний знизиться розгинально ліктьовий зникне

7. У хвороі 22р спостерігається тремтіння пальців кисть підвищення мязового тонусу за пластичним типом у кінцівках

1. Синдром ураження екстрапірамідноі системи . Екстрапірамідна система 2 Гепатоцеребральна дистрофія Вільсона-коновалова. Препарати -пеніциламін куприніл

8. Хворий що страждає на гіпертонічну хв,після фіз перевантаження раптово втратив свідомість. Дихання шум не обличчя

1. Уражений центр повороту голови і очей з протилежноі сторони . Лівобічний геміпарез- ураж передні2/3 внутрішньої капсули справа, Кіровоград мязевий шлях(пірамідний). Парез лицевого нерва за центральним типом- кірко ядерний шлях, коліно внутр 2.д-з : геморагічний інсульт в басейні правої середньомозковоі артеріі. КТ, МРТ

9. Хворий скаржиться на головний біль нудоту блювання . Ці скарги з'явилися гостро , після перенесеноі гострої респіраторноі

1. Синдроми: загальномозковий загальноінфекційний менінгеальний синдром запальних змін у лікворі . Серозний менінгіт

2 так, клітинно білкова дисоціація

10. У дитини 6 р. яка народилася від патологічноі вагітності та в патологічних пологах , спостерігається порушення координації 1. Координаційна функція мозочок уражений 2 ДЦП, атактична форма

Варіант 11

1.У хворого через 3 дні після перенесенного стусу ГМ погыршився стан, підсилився головний біль, виникли блювання і напад 1. Вторинні генералізовані судоми ( Джексонівська епілепсія). Причина: гематома. 2. Діагноз: ЗЧМТ. Здавлення ГМ гематомою. Діагностика: КТ, МРТ ГМ, виклик нейрохірурга.

2. Хлопчик 14 років отримав безболісний термічний опік лівої руки, який довго не заживає. Виявлено дизграфічний статус. 1. Діагноз: Сирингомієлія. Ураж. Задній ріг СМ. Порушена чутливість за дисоційованим сегментарним типом. 2. Діагностика: МРТ СМ : сирингомієлітична порожнина.3. Сирин – порожнина, мієлос – спинний мозок. 3. У хворого на фоні пекучого оперізувального болю в правій половин грудної клітки на шкірі справа з’явилися пухирцеві 1. Діагноз: Оперізуючий лишай.Herpes zoster. Порушення чутливості за сегментарним типом ( всі види)( характеризується наявністю однобічних згрупованих везикульозних висипань)2. Лікування: Зовіракс (Вальтракс), Ацикловір. Місцево: перші дні УФО, іонофорез інтерферонової мазі на ділянку висипу.

4.У хв. 15 років з’явилась м’язова слабкість у дистальних відділах нижніх кінцівок , згодом симетричні атрофії і деформації стоп. 1. Діагноз: Вторинна м’язева дистрофія Шарко-Марі-Тутта. Наявна сегментарна демілінізація периферичних нервів, у м’язах енервація з явищами пучкової атрофії м’язових волокон, порушення чутливості за периферичним типом ( тип рукавичок і шкарпеток)

5.Хв. що страждає на ревмокардит і лікується у кардіологічному стаціонарі раптово на декілька хвилин втратив свідомість. 1. Ураж. Променистий вінець (corona radiate), брахіофаціальний тип парезу. 2. Ішемічний кардіоемболічний інсульт в басейні лівої середньо мозкової артерії.Лікуання:.лікування основного захворювання, корекція АТ, симптоматична терапія: Цераксон, Актовегін, вітамінотерапія.

6.Дитина 5 років: слабкість в правих кінцівках, підвищення рефлексів, м’язового тонусу, патологічний симптом Бабінського, 1. Тип парезу: центральний. Ураж. Передні 2/3 задньої ніжки внутрішньої капсули, а саме кірково- м’язоий шлях2. ДЦП. Геміплегіна форма.

7.у хв. 40 років поступово зявилась хиткість при ході особливо в темряві, хода має вигляд штампувальної, порушена м’язово- 1.Яке порушення рухової функції? Сентситивна атаксія. Ураж. Шляхи глибокої чутливості (спінобульботаламіний шлях) ураж. Тіла нейронів чи волокна м’язові-суглобової чутливості 2.

Нейросифіліс. Симптом Аргайля Робертсона. Відсутня реакція зіниць на світло, але наявна на конвергенцію та акомодацію.

Варіант 12.

1.Хв. 26 років, який є носієм ВІЛ , погіршення памяті, порушена увага, зявилась патія та гіперрефлексія на кінцівках, тремор

1. Діагноз: СНІД- деменція. ВІЛ енцефалопатія.КТ, МРТ ГМ, МРТ: атрофія кори з розширенням шлуночків, субкортикальні

2. 1896р. Шотландький офтальмолог описав зіничний синдром ( який у поєднанні з іншими ознаками дозволяє діагностувати 1. синдром Аргайля Робертсона. Прямий: відсутня реакція зіниць на світло, при збереженні реакції на конвергенцію і акомодацію. Непрямий: присутня реакція зіниць на світло, при відсутності її на конвергенцію та акомодацію.

3. У хворого без порушень свідомості виникають напади клонічних судом в лівій половині обличчя, які поширюються у ліву ногу і

1. Це вторинно-генералізований напад. Джексонівська епілепсія.( локальні судоми чи лок парестезії відповідно до соматотопічної зони іннервації) Виник внаслідок подразнення перед центральної звивини. .

4.Хв.16 років виникли м’язова слабкість і атрофія м’язів проксимальних відділів кінцівок крилоподібні лопатки, осина талія,

1. Діагноз первинна м’язова дистрофія Ерба-Рота.

5. Хв 58 років, турбує корінцевий біль в ногах розвинулось похитування при ході, яке підсилюється в темряві, відсутні глибокі 1. Ураж. Задні кан. L1-L5.Ураж. шляхи глибокої чутливості спінобільботаламічний в бічних канатиках.

2. Синдром Аграйля Робертсона.( ураж зоровий нерв ІІ пара.

Діагноз. Нейросифіліс. Спинна сухотка, атактична стадія. Підтвердження діагнозу RW, люмбальна пункція, РІБТ.

6.Поступово порушилась больова і температурна чутливість в руках атрофія мязів , гіпестезія больової і температурної чутливості,.

1.Ураж. Передні , задні і бічні роги СМ. ( С8-L2) , атрофії периферичних , енофтальм – бічні роги, температурна і больва чутливість – задні роги. 2. Діагноз: сирингомієлія, порушення чітливості за дисоційованим сегментарним типом.

3.МРТ СМ – сирингомієлічна порожнина. Сиринг- порожнина, мієлос- СМ. Варіант 13.

1. Хворий 25 років звхіворві поступово, турбує головний біль зранку і вночі, зявилася хиткість при ходьбі, інерційне проміння при

1.Симптом Стюарта-Холмса, уражені мозочок та його шляхи.2. Діагноз: пухлина мозочка.Діагностика: МРТ, КТ ГМ.

2.У хворого одразу після травми голови , нудить і запаморочення виявлена анізокорія, симптом Марінеску-Радовича. Відсутність

1. Анізокорія – симптом , який характеризується різним розміром зіниць правого та лівого ока.Діагноз: ЗЧМТ. Струс ГМ. Діагностика : Рентгенографія черепа, огляд окуліста( огляд очного дня) Лікування L-лізину есцинат, фуросемід, магнезії сульфат.

3.1863 рік у хворих із пухлинами головного мозку навколо центральної борозни описані вогнищеві епілептичні напади, обумовлені 1. Джон Джексон. 2. прояви: локальні судоми, чи локальні парестезії відповідно до соматотопічної зони подразнення.

4.У дівчини 20 роківвпродовж доби понизився зір на одне око, відчуття затерпання у правій кінцівці, відсутність черевних рефлексів,симптом Бабінського.1. Розсіяний склероз. Атрофія скроневих половин дисків зорових нервів

Постановка діагнозу: МРТ ГМ в режимі Т2 перивентрикулярні вогнища де мієлінізації (гіперінтенсивний сигнал в Т» в зваженому зображенні.)

5.У хворого напади поступового болю в лобові ділянці зліва та в лівому оці триває 2-3 хвилини, які супроводжуються ринореєю,

1. Невралгія трійчастого нерва

Варіант 1

Задача 1

У хворого, що переніс травму голови, діагностовано забій головного мозку легкого ступеня.

1. Наявність яких неврологічних ознак відрізняє забій від струсу мозку? (При забої вогнищеві порушення, а при струсі немає. Забій: менінгеальні синдроми, загально мозкові вогнищеві; струс: загально мозкові симптоми і мікросимптоматика)

2. Які додаткові методи дослідження необхідно обов’язково провести хворому? Які дані цих обстежень підтвердять діагноз забою мозку? (МРТ, КТ.

При забої на МРТ ділянка локального набряку тканин мозку)

Задача 2

Хворого два місяці тому почав турбувати біль у грудному відділі хребта, згодом відчув слабкість правої ноги та затерпання у лівій стопі, яке поступово поширювалось доверху. Невролог виявив центральний парез правої ноги, провідникову гіпестезію поверхневих видів чутливості зліва від рівня Т₉ сегмента. В спинномозковій рідині: цитоз – 2 лімфоцити в 1 мкл, білок – 6 г/л.

1. Які структури (чи шляхи) і на якому рівні уражені. (Екстрамедулярна пухлина,половина поперечник СМ справа Т7)

2. Який попередній клінічний діагноз? Який метод дослідження? (Синдром Броун-Секара, МРТ, КТ, рентген,)

Задача 3

У жінки 25 років поступово з’явились хитка хода, слабкість в ногах, порушення мови та імперативні поклики до сечовипускання. Виявлено горизонтальний ністагм, скандовану мову, інтенцій не тремтіння при виконанні координаторних проб, нижній центральний параліч.

1. Який попередній клінічний діагноз? Які можливі порушення глибоких та поверхневих рефлексів за такої патології? (Розсіяний склероз, Підвищення сухожилкових і періостальних рефлексів, зниження черевних і підошвових рефлексів. Інколи виявляються пат. Стопні рефлекси – Бабінського, Россолімо,

Бехтерева, Жуковського)

2. Які допоміжні методи обстеження необхідні для уточнення діагнозу? Які дані цих обстежень підтвердять діагноз? (МРТ-гіперінтенсивні вогнища, дослідження спинномозкової рідини- Іg G та активовані Т-клітини, продукти розпаду мієліну)

Задача 4

У хворого 58 років поступово розвинулося похитування під час ходи, яке турбує в сутінках та темряві. Виявлено зниження м’язово-суглобового відчуття в ногах; вібраційна чутливість відсутня. Відсутня пряма і спів дружня реакції зіниць на світло при збереженій реакції зіниць на конвергенцію і акомодацію.

1. Про яке захворювання можна думати? Які структури уражені? (Спинна сухотка, уражені задні канатики, 3 пара ЧМН)

2. Як зветься вказаний синдром порушення зіничних реакцій? (синдром Аргайля Робертсона)

Задача 5

У хворого з’явився оперізувальний біль у правій половині грудної клітки. Через місяць виникла слабкість у правй нозі з підвищенням м’язового тонусу і сухожилкових рефлексів, порушилась поверхнева чутливість зліва за провідниковим типом від рівня Т10 сегмента донизу. Проведено люмбальну пункцію. Виявлено блок субарахноїдального простору та білково-клітинну дисоціацію в спинномозковій рідині.

1. Які структури і на якому рівні уражені? (, Т8, ураження ½ поперечника мозку справа)

2. Вкажіть клінічний діагноз. Яке дослідження його остаточно підтвердить?(

Броун-Секара, екстрамедулярна пухлина. МРТ)

Задача 6

Хворого, що лікується в туберкульозному диспансері з приводу туберкульозу легень, протягом 2 тижнів турбує головний біль, інтенсивність якого наростає. Виявлені ригідність м’язів потилиці та симптом Керніга з обох боків. Парезів кінцівок немає.

1. Який попередній діагноз? Які ще симптоми можна виявити в неврологічному статусі за такої патології? (Туберкулярний менінгіт, симтом Брудзинського , менінгеальна поза)

2. Яке дослідження необхідно провести? Які дані цього дослідження підтвердять діагноз? (Люмбальна пункція, низький цукор, лімфоцитарний плеоцитоз, фібринова плівка у лікворі)

Задача 7

У хворого з 16 років поступово виникли м’язова слабкість і атрофії м’язів проксимальних відділів кінцівок, утруднення під час ходи. Виявлено

«крилоподібні» лопатки, «осину» талію, «качину» ходу. Дід хворого також хворів на таке захворювання.

1. Вкажіть повний клінічний діагноз. Який тип наслідування хвороби?

(Первинна прогресуюча м’язова дистрофія Ерба-Рота, ювенільна форма.

Аутосомно-рецесивний тип)

2. Які методи обстеження необхідно провести для уточнення діагнозу, які дані цих обстежень отримаєте? (Електроміографія, біопсія – дегенеративні зміни м’язових волокон, БХ, цитогенетичні методи)

Задача 8

Після поїздки біля відкритого вікна у хворої не закривається ліве око, рот перекосило у правий бік, згладились шкірні складки, відсутні мімічні рухи на лівій половині обличчя, не викликаються надбрівний і рогівковий рефлекси з лівого боку.

Патологічних стопних рефлексів і змін рефлексів на кінцівках не виявлено.

1. Про яке захворювання можна думати? Який характер паралічу м’язів – центральний чи периферичний? (Невропатія лицевого нерва зліва. Периферичний параліч м’язів)

2. Яке лікування слід призначити (вкажіть медикаменти та інші засоби терапії)? (преднізолон, пентоксифілін-відновлення МКЦії,гімнастика,парафінові аплікації, точковий масаж)

Задача 9

У хворого поступово порушилась больова, температурна чутливість в руках, схудли та ослабли м’язи рук. Під час огляду виявлено гіпестезію больової та температурної чутливості, збереження тактильної в сегментах С₅-Т₁ з обох боків, синдром Горнера зліва, парез рук з м’язовими атрофіями, арефлексією глибоких рефлексів.

1. Які структури і на якому рівні уражені? (уражені задні роги, передні роги

С5-Т1, циліоспінальний центр C8-T1 )

2. Вкажіть клінічний діагноз. Які обстеження і які їх результати підтвердять діагноз? (Cирингомієлія, МРТ – розширення СМ, порожнини. )

Задача 10

У дитини двох років відмічається підвищення м’язового тонусу та рефлексів на нижніх кінцівках. Під час ходи спирається на пальці, перехрещує гомілки. Є дані про патологічний перебіг вагітності та пологів у матері, затримку в психомоторному розвитку дитини.

1. Який характер парезу ніг – центральний чи периферичний? Ураження яких структур спричинило таку патологію? (Центральний. Двобічне ураження бічних канатиків

2. Вкажіть клінічний діагноз та форму хвороби. (ДЦП (Спастична диплегія, хвороба Літтля))

Варіант 2

Задача 1

У хворого 24 років, через тиждень після ГРВІ, що супроводжувалася герметичними висипаннями на губах і носі, підвищилась температура тіла до 39С, протягом доби виникли блювання, світлобоязнь, сонливість, виявляються ознаки дезорієнтації, розвинулися оглушення і судоми … порушення рухів очних яблук … центральний тетрапарез з патологічними рефлексами на стопах, хапальні феномени, періодично … судоми за типом горметонічних.

1. Яке захворювання можна запідозрити? Які додаткові дослідження треба провести для підтвердження діагнозу? (Герпетичний енцефаліт. Дослідження

СМР, КТ, МРТ)

2. Яке лікування призначите хворому (вкажіть медикаменти)? (Ацикловір, дезінтоксикаційна, дегідратаційна, симптоматична терапія)

Задача 2

У хворої, що протягом 10 років страждає на цукровий діабет, в останні місяці виник пекучий біль в ступнях ніг. Відмічається схуднення м’язів гомілок, їх слабкість, шкіра суха, бліда, нігті на ногах ламкі. Рефлекси на ногах відсутні, чутливість знижена в дистальних відділах ніг.

1. Про яке захворювання слід думати? Які структури уражені? (Діабетична полі невропатія, периферичні нерви дист відділів)

2. Яке призначите лікування (вкажіть медикаменти та інші засоби терапії)? (корекція доз інсуліну, знеболювальні (анальгін), віт. В, гангліоблокатори, нікотинова кислота)

Задача 3

У хворої після підняття важкої сумки раптово з’явився гострий біль у попереку. Рухи в хребті обмежені. Не викликається ахіловий рефлекс зліва, з’явилась анестезія больової чутливості на зовнішній поверхні лівої гомілки.

1. Яке захворювання запідозрите (повний діагноз)? Які симптоми натягу будуть з’являтись у разі такої патології? (Попереково-крижова редикулопатія

Ласега, Бєхтєрєва, Нері, Дежеріна, Сікара, посадки)

2. Яке призначите лікування в гострій стадії хвороби (вкажіть медикаменти та інші засоби терапії)? (Спокій, енельгетики, дегідратаційна, компреси, дімексил, гідрокортизон, блокатори, міорелаксанти)

Задача 4

У хворої діагностовано розсіяний склероз.

1. Які структури найчастіше уражуються при цьому захворюванні? Яка симптоматика виявляється у хворих? (біла речовина. Пірамідні шляхи, задні, бокові канатики, зорові нерви)(Парестезії, минуще зниження гостроти зору, ретробульбарний неврит, вібраційної чутл., черевн.рефлексів., пат. Рефлекс, порушення координації, пірамідні симптоми.)

2. Які додаткові обстеження допомагають діагностиці розсіяного склерозу? Які дані цих обстежень підтвердять діагноз?( МРТ-гіперінтенсивні вогнища, дослідження спинномозкової рідини- Іg G та активовані Т-клітини, продукти розпаду мієліну, офтальмоскопія)

Задача 5

Хлопчик 15 років отримав безболісний термічний опік лівої руки, який довго заживав. Виявлено дизрафічний статус (грудину з лійкоподібними вдавленням, високе піднебіння), сегментарний тип розладів больової та температурної чутливості у вигляді «напівкуртки» зліва у сегментах С₅-Т₇, знижені рефлекси на лівій руці.

1. Ураження яких структур і на якому рівні спричинило появу таких розладів? (Задні роги)

2. Який попередній діагноз? Яке обстеження необхідно провести для уточнення діагнозу? Які дані цього обстеження підтвердять діагноз? (Сірингомієлія)

МРТ(збільшення обьему СМ+висока інтенсивність сигналу)

Задача 6

У хворого виявлено менінгіому на рівні верхнього відділу лівої передцентральної звивини.

1. З якої тканини росте ця пухлина? Якими симптомами проявиться у хворого ця пухлина? (Оболонки ГМ, Джексонівська рухова епілепсія) 2. Які методи діагностики допоможуть її діагностувати? (КТ, МРТ ГМ)

Задача 7

У хворого 18 років виник спонтанний субарахноїдальний крововилив.

1. Який провідний синдром виявляється у такому випадку? Вкажіть клінічні ознаки субарахноїдального крововиливу. (Кинджальний удар-біль, запаморочення, втрата свідомості, психомоторне збудження, менінгеальні симптоми,)

2. Який метод дослідження допомагає підтвердити діагноз? Яка найчастіша причина цієї хвороби у осіб молодого віку? (КТ, МР-ангіографія, дослідження

СМР. Аневризма, діти – септичні стани, Стрес, перенапруження)

Задача 8

У хворого 17 років поступово виникли м’язова слабкість і атрофії м’язів плечового, тазового поясу, проксимальних відділів кінцівок. Виявлено «крилоподібні» лопатки, «качину» ходу, симптом «вставлення драбинкою».

1. Вкажіть повну назву клінічного діагнозу. (первинна прогресуюча м’язова дистрофія Ерба-Рота)

2. Які додаткові методи обстеження його підтвердять? Яка причина цієї хвороби? (Електроміографія, біопсія м*язів. Спадкова хвороба)

Задача 9

У хворого, що переніс черепномозкову травму, підозра на забій лівої лобової частки мозку та травматичний субарахноїдальний крововилив.

1. Які клінічні симптоми виявляються у хворого (вогнищеві, загально мозкові, менінгеальні)?

2. Які методи обстеження слід призначити хворому? Які дані цих досліджень допоможуть підтвердити діагноз(МРТ, дослідження спинномозкової рідини)?

Задача 10

У хворого 70 років, що страждає на церебральний атеросклероз, виник тромботичний інсульт. Через годину після початку хвороби пацієнта доставили в стаціонар.

1. Які методи дослідження допоможуть встановленню остаточного клінічного діагнозу(РЕГ, доплер, ангіографія, КТ)?

2. Які ліки слід призначити хворому для відновлення кровотоку в зоні ішемії? Які є протипоказання до призначення цих ліків? (Реакомбінантний тканинний активатор плазміногену. Тромболізис – актилізе

(внутрішньочерепний крововилив, епілептичний напад, наявність ЦД, перенесений раніше інсульт, високий АТ, ризик геморагічних ускладнень))

Варіант 3

Задача 1

У хворої 32 років, що страждає на гіпоацидний гастрит, раптово виникають напади з ознобом, головним болем, затерплість в пальцях рук та ніг, серцебиття, відчуття «зупинки серця», страх смерті. Цей напад триває біля 30 хвилин і закінчується поліурією.

1. Патологія якого відділу нервової системи у хворої? Як зветься такий напад? (ураження автономної НС – надсегментерний відділ, симпатоадреналовий криз)

2. Яке лікування призначите у разі такого нападу (вкажіть медикаменти)?

(седативні, ваготпропні)

Задача 2

Хворого, який страждає на епілепсію і не регулярно приймав протисудомні препарати, доставлено в клініку після серії судомних нападів, що повторюються впродовж 2 годин. Між нападами свідомість у хворого повністю не відновлюється.

1. Як зветься такий патологічний стан? (Епілептичний статус)

2. З якого препарату слід почати терапію, щоб його зупинити (вкажіть дозу та шлях введення)? Які ще препарати чи заходи можна застосувати за такої ситуації? (Діазепам (в/в повільно 2 мл), Лоразипам 1 мл , Фенітоїн 5 мл В/В)

Задача 3

Хворий протягом місяця скаржиться на головний біль, що виникає вночі та під ранок, супроводжується раптовим блюванням. Виявлено ністагм при погляді вправо. На очному дні виявлено застій дисків зорових нервів.

1. Для якого типу головного болю це характерно? У разі якої патології виникає такий синдром? (Менінгеальний, Гіпертензивний синдром (пухлина))

2. Які необхідно провести дослідження для встановлення клінічного діагнозу? (Ехо, кт, мрт)

Задача 4

Хворого після травми голови, що супроводжувалась втратою свідомості, турбують головний біль, нудота та запаморочення. Під час неврологічного огляду виявлено симптом Марінеску-Родовича зліва, відсутні рогівкові рефлекси, відмічається легка анізокорія. Іншої патології в неврологічному статусі немає.

1. Що означає термін «анізокорія»? Встановіть попередній клінічний діагноз.

(Анізокорія – нерівномірність зіниць, Струс ГМ)

2. Які додаткові методи обстеження необхідно обов’язково провести хворому?

(КТ, МРТ)

Задача 5

У юнака, наркомана, різко прогресують інтелектуально-мнестичні порушення. Став дратівливим, різко знижений фон настрою, спостерігається натужний сміх. Обличчя амімічне, маскоподібне, голос тихий та монотонний. Тонус у кінцівках підвищений за типом «зубчастого колеса», паралічів немає, але рухи уповільнені, наявний тремор в кистях рук.

1. Який синдром виник у хворого? Ураження яких структур спричинить його виникнення? (Паркінсонізм, гіперкінетичний – гіпотонічний, палідарна система - уражена чорна речовина, нігростріарний шлях)

2. Отруєння якою речовиною можна запідозрити? (марганець, героїн)

Задача 6

У хворого на тлі нападу миготливої аритмії виникли відчуття затерпання та слабкість у правій руці, моторна афазія. Через 15 хвилин всі вищеописані явища минули.

1. Які структури нервової системи були ушкоджені? Встановіть клінічний діагноз. (Середня частина зацентральної звивини зліва, центр Брока. ТІА)

2. Призначте необхідне обстеження та лікування (вкажіть препарати). (при високому АТ – сечогінні(фурасемід), в-адреноблокаториметапролол.інгібітори АПФ – каптоприл, дегідратація – манітол, еуфілін. Антитромботичні – гепарин, фраксипарин, аспірин,хірургічне лікування)

Задача 7

У молодої жінки, що перенесла ретробульбарний неврит зорового нерва, на очному дні виявлено атрофію скроневої половини диску зорового нерва.

1. Чому цю пацієнтку необхідно взяти на диспансерний облік у невролога? Які симптоми можуть згодом з’явитись у хворої в неврологічному статусі? (Розсіяний склероз, повторення ретробульбарного невриту, поява пірамідної недостатності, відсутність черевних рефлексів, нижній спастичний пара парез(тріада Марбурга), ністагм, скандована мова, інтенцій ний тремор(тріада Шарко) запаморочення)

2. Які додаткові обстеження у разі появи неврологічної симптоматики невролог повинен призначити цій пацієнтці? Які дані цих обстежень можуть бути виявлені? (МРТ- вогнища демієлінізації)

Задача 8

У хворого на шкірі плечового пояса та рук виявлено багато післяопікових рубців.

Не відчуває тепло та холод, але відчуває легкі дотики в цих ділянках шкіри. Виявлені периферичний парез рук, зниження больової та температурної чутливості в сегментах С₄-Т₈ у вигляді «куртки», синдром Горнера зліва.

1. Які структури нервової системи уражені і на якому рівні? (Передні та задні роги С4-Т8, циліоспінальний центр - бічні роги С8-Т2)

3. 2. Вкажіть клінічний діагноз. Яке додаткове обстеження підтвердить діагноз, які дані обстеження вкажуть на цю патологію? (сірінгомієлія, МРТ(збільшення обьему СМ+висока інтенсивність сигналу)

)

Задача 9

У хворого в темряві підсилюється хиткість ходи. В неврологічному статусі виявлено анізокорію, синдром Аргайля Робертсона, батіанестезію у стопах, нестійкість в позі Ромберга.

1. Що означає "батіанестезія"? Як зветься атаксія, що виявляється у хворого? Ураження яких структур спричинило її виникнення?(батіанастезія – втрата м’язово-суглобового чутливості. Сенситивна атаксія, тонкий та клиноподібний пучки- задні канатики)

2. Опишіть синдром Аргайля Робертсона. Вкажіть клінічний діагноз.(Відсутня пряма та спів дружня реакція зіниць на світло, при збереженні реакції на конвергенцію і акомодацію. Спинна сухотка)

Задача 10

Хлопчик 10 років із спадковим захворюванням скаржиться на хиткість під час ходи, яка підсилюється в сутінках. Виявлено атаксію під час виконання координаторних проб, баті анестезію у стопах, відсутність колінних і ахілових рефлексів, кіфосколіоз, деформацію обох стоп (стопи Фрідрайха).

1. Про яке захворювання можна думати (сімейна спинномозкова атаксія Фрідрайха)?

2. Які структури нервової системи уражені?(тонкий та клиноподібний пучок, спиномозочкові шляхи) Яка атаксія виникає у хворих на цю хворобу(сенситивна)?

Варіант 4

Задача 1

Хворого турбує головний біль, іноді блювання, періодично виникають напали клонічних судом у лівш нозі. Ці явища турбують впродовж останніх З місяців. На очному дні виявлено застій дисків зорових нервів.

1. Як звуться такі напади судом і про що вони свідчать у даного хворого? (Парціальні напади у вигляді Джексонівської епілепсії, свідчать про подразнення верхньої частини перед центральної звивини)

2. Який попередній клінічний діагноз? Які додаткові методи обстеження його підтвердять? (Пухлина, скоріше за все з мозкових оболонок ,КТ, МРТ)

Задача 2

У хворого відразу після травми голови, що супроводжувалась втратою свідомості близько 40 хвилин, виявлено слабкість лівої руки та центральний парез мімічних м’язів зліва. Очне дно без змін.

1. Які структури уражені? (Нижня частина і середня прецентральної звивини)

2. Вкажіть попередній діагноз. Яке дослідження його підтвердить? (Забій ГМ, МРТ)

Задача 3

У хворого 16 років із спадковим захворюванням поступово наростає м’язова слабкість та атрофії м’язів проксимальних відділів кінцівок. Виявляються «крилоподібні» лопатки, симптом «вставання драбинкою».

1. Вкажіть повну назву клінічного діагнозу. Яке додаткове обстеження його підтвердить(Прогресуюча м*Язова дистрофія, ювенільна форма Ерба-Рота.

Електроміографія, біопсія м*язів)?

2. Яке призначите лікування (вкажіть медикаменти та інші засоби терапії)(Стовбурові клітини, можливо анаболічні препарати)?

Задача 4

У хворого 65 років з церебральним атеросклерозом та гіпертонічною хворобою гостро виникли центральний правобічний геміпарез та моторна афазія. Через 3 години стан нормалізувався.

1. Про яке захворювання необхідно думати? Який судинний басейн постраждав? Які нервові структури були уражені(ТІА, середня мозкова артерія, Верх перед центральної звивини, центр Брока)? 2. Які додаткові методи обстеження необхідно призначити хворому (КТ)?

Задача 5

Чоловік 32 років, лісник. Через тиждень після того, як зняв з себе кліща, що присмоктався в ділянці шиї, відмітив загальну слабкість, головний біль, підвищення температури тіла до 38,9 °С.

1. Початок якого захворювання слід запідозрити у хворого? (Кліщовий енцефаліт)

2. Яка патологія в неврологічному статусі може з'явитися у разі типової форми цієї хвороби? Ушкодження яких структур спричинить цю патологію? (Бульбарний синдром, Периферичний парез м’язів шиї, плечового пояса, симптом висячої голови, ураження n. vagus, кожевнівська епілепсія. Ураження Ядер ЧН)

Задача 6

У хворого протягом доби виникло порушення ковтання, змінився голос. Через декілька днів з'явилась затерплість кистей і стоп. Місяць тому перехворів на дифтерію. В неврологічному статусі виявлені дисфагія, дисфонія, відсутній глотковий рефлекс, помірний периферичний парез кистей і стоп.

1. Які синдроми з'явились у хворого в неврологічному статусі? Ураженням яких структур пояснюється поява цих симптомів? (Бульбарний синдром, поліневратичний синдром. Ураження периферичних нервів, 9,10,12 пар ЧН)

2. Вкажіть клінічний діагноз. (Постдифтерійна поліневропатія, ядра 9,10,12 пар ч.н.,периферичні нерви в дист.від.кінцівок)

Задача 7

Хворий 45 років отримав безболісний термічний опік правої руки, який довго заживав. Виявлено артропатію правого ліктьового суглобу, дисоційований сегментарний тип розладів больової та температурної чутливості у вигляді «напівкуртки» справа в сегментах С5-Т8, знижені рефлекси на правій руці.

1. Ураження яких структур спричинило появу таких розладів? (Задні роги СМ)

2. Який попередній діагноз? Яке обстеження слід провести для уточнення діагнозу? Який результат цього обстеження підтвердить діагноз? (Сирингомієлія, МРТ(збільшення обьему СМ+висока інтенсивність сигналу)

3. )

Задача 8

Хворий з суїцид ними мотивами випив склянку рідини, яка мала запах алкоголю.

Через півгодини відчув стискання у грудях, серцевий біль, надмірне потовиділення. Різко знизився артеріальний тиск, втратив свідомість. Відмічені пригнічення сухожилкових рефлексів і реакцій розширених зіниць на світло, м’язова гіпотонія. Після інтенсивного лікування свідомість відновилася, але став різко втрачати зір. У хворого відмічається атаксія, тремор пальців витягнутих рук.

1. Отруєння якою речовиною виникло у хворого? Наявність яких симптомів (із описаних вище) є вирішальними для встановлення виду токсичної речовини?(Метиловий спирт, запах алкоголю, втрата зору)

2. Як лікувати хворого? (Етиловий спирт, промивання шлунку , форсований діурез, гемодіаліз, глюкокортикоїди )

Задача 9

У хворої 55 років виявляються насильницькі рухи в руках, ногах, під час ходи хвора ніби танцює.

Спостерігаються гримасування, неохайність. М'язовий тонус у кінцівках низький.

Відмічається зниження інтелекту. Сестра пацієнтки хвора на таку ж хворобу.

1. Який у хворої клінічний синдром? Які структури уражені? (Хвостате ядро, лушпина, гіпотон-гіперкінет)

2. Вкажіть клінічний діагноз. Який тип наслідування хвороби? (Хореїчний Гіперкінез – хорея Гентігтона, гіпотонічний – гіперкінетичний. Аутосомнодомінантний)

Задача 10

У 20-річної киянки вперше діагностовано розсіяний склероз.

1.Які структури нервової системи найчастіше страждають у разі цієї хвороби? Які симптоми виявляються в ранній стадії хвороби? (Біла речовина

СМ і ГМ)

2.Якою має бути лікувальна тактика для даної хворої, що її визначатиме?

пульс терапія метилпреднізолоном, цитостатики (циклосоприн), бетаінтерферони. Стадія загострення чи ремісії(копаксон-пастка для АТ) Варіант 5

Задача 1

Хворого 22 років, що лікується у очному відділенні з приводу гострого невриту правого зорового нерва, вперше оглянув невролог. Виявлено гіперрефлексію глибоких рефлексів з ніг, відсутність черевних рефлексів та зниження вібраційного чуття у ногах до 3 сек.

1. Про ураження яких структур нервової системи свідчить ця симптоматика? (Біла речовина СМ і ГМ, пірамідний шлях (канатики: передні,

задні, бічні))

2. Про яке захворювання слід думати? Які методи обстеження необхідно провести хворому? Які результати цих обстежень підтвердять діагноз? (Розсіяний склерозМРТ ГМ, АТ до ОБМ, розпад мієліну, активовані Тклітини)

Задача 2

Хворий повідомляє про декілька нападів, які турбували за останні 3 роки. Зі слів родичів напади виникали без передвісників, починались із втрати свідомості і раптового падіння. Хворий не реагував на подразники, тіло спочатку напружувалося, а через декілька секунд починало тремтіти. Напад тривав до 3 хвилин, закінчувався сном. Хворий під час нападів прикушував язик та не утримував сечу.

1. Який попередній діагноз? Вкажіть тип нападу. (Епілепсія з генералізованими тоніко-клонічними нападами нападами)

2. Які додаткові дослідження і з якою метою потрібно провести хворому? (ЕЕГ, спектрально-компресійний аналіз)

Задача 3

Чоловік 72 років скаржиться на тремтіння в верхніх кінцівках, загальмованість рухів, слинотечу, сальності шкіри. При огляді виявлені гіпертонія м'язів кінцівок за типом

"зубчастого колеса", гіпомімія обличчя, монотонна мова, тремтіння пальців рук в спокої.

1. Вкажіть клінічний діагноз. (Паркінсонізм)

2. Які препарати призначають таким хворим? Які з цих препаратів містять метаболічний попередник речовини, синтез якої знижується у таких пацієнтів? (L-дофа, циклодол, мідактан, наком)

Задача 4

Хворий 80 років з атеросклерозом мозкових судин після сну виявив у себе слабкість правих кінцівок, порушення мови. Лікар виявив правобічний геміпарез, моторну афазію. АТ – 120/80 мм рт. ст.

1. Вкажіть повний клінічний діагноз. Ураженням яких структур (шляхів) можна пояснити вказану симптоматику? (Атеротромботичний ішемічний інсульт в басейні лівої середньої мозкової артерії)

2. Призначте лікування хворому (вкажіть медикаменти).дегідратація, підтрим воднос рівноваги, корекція АТ, спец: нейропротекторна антиагрегатн

Задача 5

Дитина 6 років астенізована, протягом 2-х тижнів скаржиться на головний біль, нудоту, загальну слабкість. Стан поступово погіршується. Підвищилася температура тіла до 37,4 °С. Наявні менінгеальні симптоми, з'явилися розбіжна косоокість, птоз правої верхньої повіки. Паралічів кінцівок немає. Два роки тому дитина перенесла бронхоаденіт.

1. Вкажіть менінгеальні симптоми. (Ригідність потиличних м’язів, головний біль, блювання, симптом Керніга, синдром Брудзинського.)

2. Про яке захворювання слід думати? Які додаткові дослідження треба провести для підтвердження діагнозу і які результати цих досліджень слід чекати? (Туберкульозний менінгіт, серозно-фібринозний менінгіт на базальній поверхні мозку. Терапія протитуберкульозними засобами (ізоніазид, рифампіцин). Підтвердження діагнозу – СМ рідина)

Задача 6

У хворого під час травми голови була короткочасна втрата свідомості, турбують головний біль, нудота. В неврологічному статусі виявлено симптом МарінескуРадовича справа, анізорефлексією колінних рефлексів, слабкість конвергенції правого очного яблука.

1. Який клінічний діагноз? (Струс ГМ)

2. Які методи обстеження необхідно обов’язково провести за такої патології? Призначте лікування. (ЕХО-енцефалія, МРТ, КТ. Знеболювальні, антигістамінні, седативні засоби: фуросемід, 40% глюкоза в/в, еуфілін, лентоксифілін)

Задача 7

У 25 річної хворої виник напад однобічного головного болю в правій скроневій ділянці з нудотою, світлобоязню, що тривав декілька годин. Виникненню болю передували мигтіння іскор перед правим оком. Такі напади турбують з 15-річного віку. Між нападами самопочуття задовільне, неврологічний статус без патології.

1. Для якого захворювання це характерно? Чи можуть бути зміни на МРТ головного мозку за такої патології, якщо так, то які? (Мігрень. Ішемічний інсульт (довго))

2. Що призначити хворій для зменшення проявів нападу (вкажіть медикаменти)? (імігран, аскофен, цитрамон, седагін, ерготамін)

Задача 8

У молодої жінки після простуди з’явилися парестезії та біль в м’язах ніг, рук. Через 3 дні виникли периферичний тетрапарез, бульварні порушення та асиметрія обличчя. У крові підвищення ШОЕ, помірний лейкоцитоз.

1. Про яке захворювання слід думати? Які зміни складу спинномозкової рідини можливі у разі такої патології? (Післягрипозний енцефаліт. СМР кров*яниста, багато білка, під високим тиском)

2. Яке лікування призначите хворій?(дезінтоксикація, дегідратація, протигарячкові)

Задача 9

Хлопчик 15 років отримав безболісний термічний опік правої руки, який довго заживав. Невролог виявив дизрафічний статус (грудину з лійкоподібним вдавленням, високе піднебіння), зниження больової та температурної чутливості у вигляді куртки в сегментах С₅-Т₁₀ зниження м’язової сили та рефлексів на руках.

1. Які структури і на якому рівні постраждали? ( задні роги СМ, 9,10, 11 пари ЧМН сегментарний тип)

2. Вкажіть попередній діагноз. Яке дослідження необхідно провести? Які дані цього обстеження підтвердять діагноз?(сирингомієлія, МРТ- розширення каналу СМ, +гіперінтенсивний сигнал)

Задача 10

Хворий, що … , скаржиться на постійний біль та парестезії у м’язах ніг. Виявлено поліневритичний тип порушення чутливості на ногах. Шкіра ніг … , з тріщинами.

1. Який синдром виник у хворого? Які структури уражені? (ЦДполіневропатія, периферичні нерви)

2. Вкажіть клінічний діагноз(діабетична полінейропатія).

Варіант 6

Задача 1

У хворого відразу після травми голови, що супроводжувалась втратою свідомості, з’явились головний біль, блювання. Виявлено центральний парез лівої ноги.

Симптоматика не прогресує.

1. Встановіть попередній клінічний діагноз. (Забій ГМ)

2. Які додаткові обстеження необхідно провести хворому? Які дані цих обстежень підтвердять клінічний діагноз? (мрт ділянка локального набряку

тк.)

Задача 2

У хворої 35 років підвищилась температура тіла до 39 ºС, скаржиться на загальну слабкість, головний біль, біль у м’язах плечового пояса. Через 5 днів з’явилась слабкість у руках і м’язах шиї. Два тижні тому мав місце укус кліща. У неврологічному статусі виявлено симптом «звисаючої голови», парез обох рук із низькими сухожильними і періостальними рефлексами, м’язовою гіпотонією.

1. Про яке захворювання можна думати? Ураженням яких структур і на якому рівні можна пояснити появу вищевказаної симптоматики? (Кліщовий енцефаліт шийне потовщ С5-Т1)

2. Які ще симптоми можуть з’явитись у разі поширення патологічного процесу на стовбур мозку?(бульбарний)

Задача 3

Хвору з 15 років періодично турбують напади головного болю в скроні та ділянці ока. Їм передують нетривалі зорові порушення – випадіння половин полів зору. Під час нападів буває нудота, блювання. Напад триває декілька годин і часто проходить після сну. Подібні напади спостерігалися у матері хворої в молодому віці.

1. Вкажіть попередній діагноз. Які додаткові методи дослідження і з я кою метою потрібно провести?(асоційована форма мігреню. Транс краніальна доплерографія, ЕЕГ, РЕГ, МРТ, КТ в судинному режимі- для виявлення вазомоторних порушень)

2. Яке лікування слід призначити під час больового нападу (вкажіть медикаменти)? Сумотрептан, НПЗЗ, ерготамін

Задача 4

Хвора 35 років почала відчувати втомлюваність м’язів кінцівок та диплопія, що наростали на вечір після виконання звичайної роботи. Після відпочинку слабкість та диплопія зникали. Рефлекторна, чутлива та координаторна функції не порушені. Після невеликих фізичних навантажень (присідання, підіймання та опускання рук декілька разів, фіксація погляду вгору протягом 30 сек) виникає м’язове стомлення, птоз верхніх повік, косоокість, які після відпочинку зникають.

1. Початок якого захворювання у даної пацієнтки? Які додаткові обстеження підтвердять діагноз? (міастенія МРТ стовб мозку, прозеринов тест, ЕМГ, томографія середостіння)

2. Яке призначите лікування (вкажіть медикаменти та можливо інші засоби лікування)? (антихолінестеразні, цитостатики, віт В)

Задача 5

Хворого протягом декількох місяців турбують головний біль, часте блювання, що виникають переважно після сну. Поступово з’явилась зорова агнозія. На очному дні виявлені застійні диски зорових нервів.

1. Що означає термін «зорова агнозія»? Де локалізується патологічний процес?

(Неможливість впізнавання предметів зором. Ліва потилична частка)

2. Який попередній клінічний діагноз? Які дослідження його підтвердять?

(Пухлина, МРТ, КТ)

Задача 6

У 18-річної студентки після відпочинку на морі впродовж тижня виникло похитування під час ходи, змінилася мова. Виявлено горизонтальним ністагм, скандовану мову, інтенцій не тремтіння під час виконання пальце-носової та п’ятково-колінної проб.

1. Як зветься вказана тріада симптомів? Про початок якого захворювання можна думати? (Тріада Шарко. Розсіяний склероз)

2. Які допоміжні методи обстеження необхідно провести? Які дані цих обстежень підтвердять діагноз(МРТ-гіперінтенсивні вогнища, дослідження спинномозкової рідини- Іg G та активовані Т-клітини, продукти розпаду мієліну)?

Задача 7

Хвора, що страждає на цукровий діабет, не може розігнути ногу в колінному суглобі через слабкість чотириголового м’яза стегна. Виявлено аналгезію на внутрішній поверхні гомілки, передній поверхні стегна.

1. Про яке захворювання слід думати? За яким типом порушена чутливість?

(Невралгія стегнового нерва. за периф типом)

2. Який рефлекс на нозі буде порушений і яким чином? (Зниж колін)

Задача 8

У хворого з атеросклерозом мозкових судин, що лікується в неврологічному стаціонарі, тиждень тому протягом 2 годин без втрати свідомості виникла слабкість правих кінцівок, порушилось ковтання. Виявлено ністагм при погляді вліво, центральний правобічний геміпарез.

1. Вкажіть повний клінічний діагноз. Де локалізується процес? Які структури ушкоджені? (Ішемічний інсульт з лівої сторони задньої мозкової артерії, синдром Веленберга-Захарченка, бульварні порушення 9, 10 на своєму боці)

2. Які додаткові методи обстеження необхідно призначити хворому(РЕГ, МРТ, КТ в судинному режимі, транс краніальна доплерографія)?

Задача 9

Хворого 22 років доставлено у клініку з вираженим менінгеальний та загальноінфекційним синдромами. В лікворі виявлений нейтрофільний плеоцитоз, під час бактеріоскопії спинномозкової рідини – менінгокок.

1. Яке захворювання у пацієнта? (менінгококовий менінгіт гнійний)

2. Які препарати потрібно призначити хворому для етіотропного лікування? (бензилпеніцелін, ампіцилін, цефтріаксон,)

Задача 10

Хворий 62 років, що протягом 15 років страждає на цукровий діабет, скаржиться на пекучий біль, заніміння та відчуття «повзання мурашок» в кистях рук та ступнях ніг. Під час обстеження звертають на себе увагу сухість та лущення шкіри, схуднення гомілок. Колінні та ахілові рефлекси відсутні, знижені всі види чутливості у дистальних відділах кінцівок.

1. Які структури уражені? Встановіть клінічний діагноз. (Периферичні нерви.Діабетична поліневропатія)

2. Призначте лікування (вкажіть медикаменти та інші засоби терапії). (ганггліоблокатори(ганглерон), знеболювальні, віт В, нікотинову кислоту, тегретол )

Варіант 7

Задача 1

Хворий, що переніс закриту черепно-мозкову травму, доставлений в неврологічне відділення. Невролог діагностував струс головного мозку.

1. Які додаткові методи обстеження необхідно обов’язково призначити хворому? На підставі яких ознак у неврологічному статусі можна діагностувати струс мозку? (Краніографія, КТ чи МРТ.

Загальномозкові:Нудота, блювання, головокружіння, запаморочення)

2. Призначте лікування хворому (вкажіть медикаменти та інші засоби терапії). (Спокій, догляд, седативні засоби,еуфілін, дегідратаційні засоби (L-лізин енцилат))

Задача 2

У хворої поступово з’явився шум у лівому вусі, згодом знизився слух на це вухо. Почала погано змикати повіки лівого ока («симптом вій»), з’явилась асиметрія кутиків рота – опущений лівий кутик рота. Виявлено ністагм при погляді вліво.

Хвороба прогресує впродовж 4 місяців.

1.Які структури нервової системи постраждали і на якому рівні? (Мостомозочковий кут, V, VII, VІІІ пара ЧМН)

2.Який попередній клінічний діагноз? Які додаткові методи обстеження підтвердять цей діагноз? (МРТ, ЕхоЕГ, КТ. Пухлина)

Задача 3

50-ти річна жінка скаржиться на нестерпні короткочасні напади болю в ділянці верхньої правої щелепи, які трапляються протягом 4-х років не рідше 1 разу на тиждень. Пароксизми провокуються вживанням холодної їжі (морозиво і холодні напої). Стоматологічні причини не знайдено.

1. Вкажіть попередній діагноз. Які додаткові методи дослідження потрібно провести цій хворій і з якою метою? (Невропатія ІІ гілки V пари справа.

Знімки зубів: дивитись чи є пульпіт, МРТ, основа черепа в мосто-мозочковому куті)

2. Які препарати використовують у разі такого больового нападу?

(Антиепілептичні: карбомазепін)

Задача 4

Чоловік 42 років доставлений у клініку в сопорі після судомного нападу. На МРТ головного мозку в лобно-скроневій ділянці обох гемісфер виявлені запальні вогнища з пери фокальним набряком, а в лікворі – лімфоцитарний плеоцитоз. Встановлено попередній діагноз: герпетичний енцефаліт.

1. Вкажіть препарати для етіотропного лікування, які слід призначити в такому випадку. (Ацикловір, протехлозід, циклоферон)

2. Яку терапію слід проводити для зменшення проявів набряку мозку? Які препарати потрібно призначити у разі повторних судомних нападів? (Дегідратаційні: L лізин, манітол, гідрокортизон, лазикс. При повторних судомах: анти епілептичні, діазепам)

Задача 5

На підставі наявності тріади Економо у хворого діагностовано летаргічний енцефаліт.

1. З яких ознак складається тріада Економо? (Патологічна сонливість, окорухові розлади, температурні реакції)

2. Яка стадія енцефаліту діагностовано у хворого? Поява яких симптомів може спостерігатись в подальшому? (Гостра стадія, в подальшому синдроми Паркінсонізму)

Задача 6

У жінки через 3 місяці після пологів виникли зниження зору на праве око і відчуття затерпання в ногах, часті поклики до сечовипускання.

1. Ці скарги є типовими для дебюту якого захворювання? Які допоміжні методи обстеження підтвердять діагноз? (Розсіяний склероз, МРТ, IgG, активовані Т клітини, продукти розпаду мієліну)

2. Яку симптоматику в неврологічному статусі можна виявити в ранній стадії хвороби? (Зниження вібраційної чутливості, погіршення зору, імперативні поклики сечовипускання, парестезії, звуження полів зору на червоний і зелений, ознаки легкого пірамідного парезу, мозочкові атаксія, хронічна втома)

Задача 7

Жінка 27 років відмічає слабкість в усіх м’язах. Із-за цієї слабкості різко обмежена рухова активність, опускаються повіки, важко жувати їжу, ковтати, дихати. Ці симптоми наростають під вечір. Парезів та паралічів немає. Чутливість не порушена.

1. Яке захворювання слід запідозрити у хворої? Які додаткові обстеження та проби його підтвердять? (міастенія, ЕхоЕЕ, ЕЕГ, МРТ, глюкоза крові, аналіз на хлориди, печінкові проби, проба з прозерином, біопсія)

2. Яке призначите лікування (вкажіть медикаменти та інші засоби терапії)? (Прозерин, вітамін В)

Задача 8

У дитини 3-х місяців, яка народилася з масою 5 кг та переломом ключиці, спостерігаються слабкість м’язів лівої руки, обмеження рухів лівої руки в проксимальному відділі, про нація плеча та кисті. М’язовий тонус в руці знижений, відсутній згинальний ліктьовий рефлекс.

1. Який характер парезу м’язів – центральний чи периферичний? Які структури уражені? (Периферичний парез. Ураження верхньої частини плечового сплетення)

2. Вкажіть повну назву захворювання. (Верхній параліч Дюшена -Ерба)

Задача 9

У хворого, що страждає на гіпертонічну хворобу, виник геморагічний інсульт в басейні лівої середньої мозкової артерії.

1. Яка симптоматика може бути в неврологічному статусі? (Геміплегія, геміанестезія, геміанопсія справа (ураження внутрішньої капсули))

2. Яке призначите лікування (вкажіть медикаменти)? Які заходи необхідно вжити для профілактики пневмонії та пролежнів? (Вікасол, вітамін С, геміфобін, високе положення, відхаркуючи, обтирання, хода( дегідратація, корекція водн-сольов обміну, кор. АТ, коагулянти, ноотропи, віт В))

Задача 10

Жінка 40 років, що страждає на В₁₂-фолієводефіцитну анемію, скаржиться на слабкість ніг, затерпання ступнів, хиткість під час ходи, особливо в темряві. Виявлено нижній парапарез з високим м’язовим тонусом, гіперрефлексією колінних та ахілових рефлексів. Порушене м’язово-суглобове відчуття та вібраційне в стопах. Поверхневі види чутливості збережені. Хиткість в позі Ромберга з закритими очима.

1. Які структури (шляхи) уражені? (Уражені бокові канатики, задні канатики, грудний відділ, кортікоспінальний, спіноталамічний)

2. Вкажіть клінічний діагноз. Яке призначите лікування (вкажіть медикаменти)? (Фолікулярний мієлоз, В12-фолієва кислота, вітамін В)

Варіант 8

Задача 1

У хворого без порушення свідомості виникають напади клонічних судом у лівій половині обличчя, які поширюються на ліву руку і ногу. Напад триває 2 хвилини.

1. Який клінічний діагноз? Вкажіть тип нападу (Епілепсія. первинногенералізований клонічний напад).

2. Які додаткові методи обстеження необхідно провести хворому і з якою метою (ЕЕГ)?

Задача 2

У хворого відразу після травми голови, що супроводжувалась втратою свідомості, виникли блювання та запаморочення. Під час неврологічного огляду виявлені легка слабкість правої руки та моторна афазія.

1.Що означають терміни «слабкість руки» та «моторна афазія»? Які структури нервової системи уражені? (Недостатність рухової іннерервації. Моторна афазія– порушення або відсутність усного мовлення при правильному сприйнятті розмови та письма. Уражений центр Брока та передцентральна звивина)

2.Встановіть попередній клінічний діагноз. Призначте обстеження та лікування (Забій ГМ, МРТ, КТ. Знеболювальні, седативні, ноотропи(ноотропіл, церебролізин), спазмолітики(еуфілін), протисудомні(карбомазепін)).

Задача 3

У хворого з епілепсією з’являються короткочасні прості зорові галюцинації (фотопсії), після чого він втрачає свідомість і починається генералізований напад з тоніко-клонічними судомами, тривалістю до 3 хвилин.

1. Вкажіть тип нападу. Де локалізується епілептичне вогнище (вторинногенералізований судомний напад з аурою. Потилична частка)?

2. Які обстеження хворому необхідно провести? Які ліки слід призначити(ЕЕГ, Протисудомні – вальпроати, ламотриджин, карбамазепін, фенобарбітал)?

Задача 4

У молодої жінки через 2 місяці після пологів з’явилось нетривале порушення гостроти зору, яке пройшло без лікування. Через рік виникла слабкість в ногах, турбують часті поклики до сечовипускання. Виявлено горизонтальний ністагм, відсутність черевних рефлексів. Глибокі рефлекси з кінцівок високі, симптом Бабінського з двох боків.

1. Ураженням яких структур нервової системи можна пояснити симптоматику у хворої(ураження білої речовини ГМ і СМ, зокрема пірамідного шляху)?

2. Який попередній діагноз? Які методи дослідження необхідно провести хворій? Які дані цих досліджень підтвердять діагноз(Розсіяний склероз. МРТ – вогнища демієлінізації, дослідження ліквору – IgG, активовані Т клітини, продукти розпаду мієліну)?

Задача 5

Пацієнт захворів гостро. Скаржиться на сильний головний біль, його морозить. Хворіє другий день. Температура тіла піднялась до 39,3 С. Виявлені герметичні висипання на губах, на шкірі петехіальні висипки, ригідність шинних м'язів, позитивний симптом Керніга з двох боків. Парезів кінцівок не виявлено.

1. Про яке захворювання можна думати? Які додаткові дослідження треба провести? Які результати цих досліджень слід очікувати у разі підтвердження діагнозу?(Герпетичний енцефаліт. Дослідження СМР- підвищений тиск, лімфоциторний плеоцитоз, інколи еритроцити. КТ-гіпоінтенсивні вогнища,

МРТ-Т2 – гіперінтенсивні вогнища. ПЛР – виявлення ДНК вірусу)

2. Яке лікування призначите хворому (вкажіть медикаменти)?

(Ацикловір+симптоматична терапія)

Задача 6

У хворого 16 років поступово виникли м’язова слабкість та атрофія м’язів проксимальних відділів верхніх кінцівок та обличчя, утруднення під час ходи. Спостерігаються відсутність зморшок на лобі, поперечна посмішка, «губи тапіра», «крилоподібні лопатки». Дід хворого також хворів на таке захворювання.

1. Вкажіть повний клінічний діагноз та тип наслідування хвороби(Первинна прогресуюча плечо-лопатково-лицева м’язова дистрофія Ландузі-Дежеріна.

Аутосомно-домінантний).

2. Які додаткові обстеження підтвердять діагноз?(ЕМГ, біопсія)

Задача 7

У хворої виникли біль та парестезії по ліктьовому краю лівого передпліччя, що віддають у мізинець. Хвора не може розвести і звести пальці лівої руки, 5 і 4-й пальці не стискаються в кулак.

1. Вкажіть клінічний діагноз (Нейропатія ліктьового нерва).

2. У якій ділянці руки випадатиме чутливість і за яким типом? Як виглядатиме кисть у разі прогресування хвороби (5,4 пальці, гіпотенар. Переферичний тип. Кігтиста кисть)?

Задача 8

У хворого з постійною формою миготливої аритмії раптово виникла короткочасна втрата свідомості. У неврологічному статусі виявлені опущення правого кутика рота, зниження сили в правій руці, моторну афазію. Через 2 години неврологічний статус нормалізувався.

1. Які нервові структури постраждали? Вкажіть повний клінічний діагноз.(7 пара, центр Брока, ліва передцентральна звивина. ТІА в басейні середньої мозкової артерії )

2. Яке призначите лікування для профілактики повторення таких станів (вкажіть медикаменти чи інші заходи)(фурасемід, метапролол, інгібітор АПФ - каптопрес)?

Задача 9

У хворого після перенесеного енцефаліту спостерігається синдром паркінсонізму. Відсутня реакція зіниць на конвергенцію і акомодацію за збереження прямої і співдружньої реакції зіниць на світло.

1.Як зветься така патологія зіничних реакцій? Опишіть симптоми паркінсонізму. Ураження яких структур спричинить його виникнення?(Зворотній синдром Аргайля-Робертсона. Гіпертонічногіпокінетичний синдром. Рухи за типом зубчастого колеса, човгаюча хода, рахування монет. Чорної речовини та нігрострарних шляхів)

2.Який клінічних діагноз поставите хворому у разі виникнення цих ознак?(Післяінфекційний ПАркінсонізм)

Задача 10

У хворого з передсердно-шлуночковою блокадою спостерігаються напади, що проявляються запамороченням, потемнінням у очах, загальною слабкістю, нетривалою втратою свідомості. Шкіра у хворого бліда, холодна, вкрита потом.

1. Як звуться такі напади? Як змінюється артеріальний тиск під час такого нападу?(ТІА. С хера ли он меняется??? Хуй проссышь)

2. Чим такі напади відрізняються від епілептичних нападів(я заебался…долго писать)?

Варіант 9

Задача 1

Хворий 25 років захворів поступово. Протягом трьох місяців турбує головний біль, особливо зранку і вночі. Іноді виникає блювання. Поступово з'явились хиткість під час ходи, інтенційне тремтіння при виконанні пальце-носової і п'ятково-колінної проб правими кінцівками, ністагм при погляді вправо. В позі Ромберга хитається вправо. На очному дні виявлено застійні диски зорових нервів.

1. Які структури постраждали(мозочок)?

2. Який попередній діагноз? Які додаткові методи обстеження його підтвердять?(пухлина мозочку, гіпертензія. МРТ, КТ)

Задача 2

У хворого після травми голови, що супроводжувалась втратою свідомості, відмічались нудота та запаморочення. Під час неврологічного огляду виявлено відсутність рогівкових рефлексів, анізорефлексією колінних, відсутність підошовних рефлексів. Іншої патології немає.

1.Що означає термін «анізорефлексія»? Встановіть попередній клінічний діагноз.(нерівномірність рефлексів на симетричних половинах тіла. Струс ГМ)

2.Які додаткові методи обстеження і з якою метою необхідно обов’язково провести хворому у разі такої патології,(МРТ, КТ – що б бути певними, що це не забій мозку)?

Задача 3

У хворого без порушення свідомості виникають напади клонічних судом у лівій половині обличчя, які поширюються на ліву руку і ногу. Напад триває 2 хвилини.

1. Вкажіть тип нападу. Який клінічний діагноз? (прості парціальні напад.

Епілепсія)

2. Які додаткові методи обстеження необхідно провести хворому і з якою метою (ЕЕГ – для виявлення патологічного вогнища. КТ , МРТ для диф діагностики)?

Задача 4

У хворого з 16 років поступово виникли м’язова слабкість і атрофії м’язів проксимальних відділів кінцівок, утруднення під час ходи. Виявлено

«крилоподібні» лопатки, «осину» талію, «качину» ходу. Дід хворого також хворів на таке захворювання.

1. Вкажіть повний клінічний діагноз (Первинна м*язова дистрофія, ювенільна форма Ерба-Рота ).

2. Який тип наслідування хвороби? Який метод обстеження необхідно провести для уточнення діагнозу? (Аутосомно-рецисивний, ЕМГ, біопсія)

Задача 5

У хворого різко підвищилась температура до 38 °С, з’явились головний біль, запаморочення, шум у вухах, світлобоязнь, нудота. Позитивні менінгеальні симптоми. Відмічається анізокорія, відсутня реакцій зіниць на світло. У спинномозковій рідині: лімфоцитарний плеоцитоз - 100 клітин в 1 мкл, білок 0,5 г/л.

Позитивна реакція Вассермана.

1. Що означає "анізокорія"? Чи нормальний склад ліквору? (Нерівномірність зіниць. Норма : цитоз – 3 клітини, білок 0.12-0.45. Клітинно білкова дисоціація)

2. Про яке захворювання можна думати? Які дослідження допоможуть в постановці етіологічного діагнозу?(Сифілітичний менінгіт. РІБТ, РІФ, ІФА)

Задача 6

У хворого на розсіяний склероз наявні інтенційне тремтіння під час виконання координаторних проб, ністагм та скандована мова.

1. Як зветься таке поєднання симптомів? Свідченням ураження яких структур воно є?(тріада Шарко. Ураження провідних шляхів мозочка)

2. З якими патологічними ознаками можуть поєднуватись ці симптоми у разі розсіяного склерозу?(З тріадою Марбурга – відсутність черевних рефлексів, нижній в*ялий парапарез, блідість темпоральних половин полів зору)

Задача 7

У хворого, що отримав травму з переломом ключиці, з’явився в’ялий парез м’язів проксимального відділу правої руки з порушенням чутливості на зовнішній поверхні плеча.

1. Про яке захворювання слід думати? Який характер паралічу м’язів руки – центральний чи периферичний? (Плексит. Верхній параліч Дюшена-Ерба.

Периферичний)

2. Чи зміняться рефлекси? Уточніть які і як.(Випадає згинально-ліктьовий, знижується карпо-радіальний рефлекс)

Задача 8

Хворому 30 років. Артеріальний тиск – 120/80 мм рт. ст. Раптово під час фізичного напруження виникло відчуття «удару по голові». З’явились блювання, ригідність м’язів потилиці, симптом Керніга з обох боків.

1. Про яке захворювання слід думати? Яка його причина, особливо у молодих людей? (субарахноїдальний крововилив. Фізичне, чи емоційне перевантаження, )

2. Яке дослідження необхідно провести для уточнення діагнозу і які результати цього дослідження підтвердять діагноз(дослідження СМР, дослідження очного дна, КТ, МР-ангіографія)?

Задача 9

Жінка 27 років, яка протягом 3 років страждає на розсіяний склероз, доставлена в клініку зі скаргами на значне погіршення стану, що проявляється наростанням слабкості в нижніх кінцівках, збільшенням хиткості під час ходи.

1.Препарати, якої групи потрібно призначити хворій для припинення стадії загострення? Як зветься короткотривала схема застосування великих доз цих препаратів? (Глюкортикоїди.пульс-терапія метилпреднізолоном)

2.Які ліки для захисту слизової оболонки шлунку слід призначити для профілактики побічних дій препаратів цієї фармакологічної групи?(Ранітидин – блокатор Н2 рецепторів та омепразол – блокатор протонної помпи, антацидні

)

Задача 10

У хворого 50 років поступово з’явились атрофії м’язів кисті, згодом передпліч, плечового пояса. Став гугнявим та сиплим голос. Хворий погано ковтає. Глотковий рефлекс відсутній. Атрофії язика, фібрилярні посмикування на язиці, а також в м’язах плечового пояса. Рефлекси з кінцівок високі. Черевні рефлекси збережені.

Чутливих порушень не виявлено. Захворювання прогресує.

1. Який синдром виявлено у хворого? Які структури і на якому рівні уражені?(бульбарний синдром. Ураження ядер 9, 10, 12 ПЧМТ. Довгастий мозок)

2. Вкажіть клінічний діагноз.(бульбо-спінальна форма БАС)

Варіант 10

Задача 1

Хворого, що лікується в туберкульозному диспансері з приводу туберкульозу легень, протягом 2 тижнів турбує головний біль, інтенсивність якого наростає.

Виявлені менінгеальні симптоми. Парезів кінцівок немає.

1. Який попередній діагноз? Які ще симптоми можна виявити в неврологічному статусі за такої патології? (туберкульозний менінгіт. Запальних змін в СМР, загальноінфекційні)

2. Яке дослідження необхідно провести? Які дані цього дослідження підтвердять діагноз?(люмбальна пункція-знижений цукор і

хлориди,прозорий ліквор,лімфоцитарний плеоцитоз,фібринові плівки)

Задача 2

У хворого відразу після травми голови, що супроводжується втратою свідомості, виникли блювання, запаморочення та слабкість правої руки. Під час неврологічного огляду виявлено легку слабкість правої руки та моторну афазію.

1. Що означають терміни «слабкість руки» та «моторна афазія»?(с.р.-втрата м’язового тонусу,м.а.-не може говорити, але розуміє мову)

2. Які структури нервової системи уражені? Встановіть попередній клінічний діагноз. (Центр Брока та середина передцентральної звивини,забій гм)

Задача 3

У 18-річного хворого протягом трьох років періодично з’являються напади, які починаються з нетривалих клонічних судом у правій нозі. Потім хворий втрачає свідомість і виникають генералізовані тоніко-клонічні судоми тривалістю до 5 хвилин. Напад закінчується сном. Неврологічний статус між нападами без патології.

1. Вкажіть тип нападів та повний клінічний діагноз. (первинно – генералізований тоніко-клонічний епілептичний напад,)

2. Які додаткові методи дослідження потрібно провести хворому для уточнення діагнозу?(еег,мрт)

Задача 4

Після глибокого сну в алкогольному сп’янінні у хворого звисла права кисть, виявлено анестезію на тильній поверхні І та ІІ пальців руки, парез розгиначів кисті та пальців.

1. Який клінічний діагноз? (компресійна нейропатія променевого нерва)

2. За яким типом порушена чутливість? Чи зміняться рефлекси, якщо так, уточніть як і які?(периферичний тип, зникне розгинальний ліктьовий рефлекс, знизиться карпо-радіальний)

Задача 5

Хворий скаржиться на головний біль, частіше зранку. Поступово перестав бачити лівим оком, з'явилась лівобічна аносмія. Під час дослідження очного дна виявлена первинна атрофія диска лівого зорового нерва і застійний диск правого зорового нерва.

1. Вкажіть описаний синдром. Про яке захворювання можна думати?(с-м Фостера-Кенеді,пухлина в області хіазми перед нею)

2. Ураженням яких структур можна пояснити виявлену симптоматику? (лівий зоровий нерв і нюховий тракт)

Задача 6

У хворого на розсіяний склероз після періоду ремісії, що тривав 2 роки, швидко наросла слабкість у ногах, підсилилось похитування при ходьбі, з’явились нижній центральний парапарез, атаксія під час виконання координаторних проб.

1. Про що свідчить поява цих симптомів? Ураженням яких структур можна пояснити описану симптоматику?(Загострення розсіяного склерозу. Ураження провідних шляхів, зокрема мозочку та пірамідної системі.)

2. Яка терапія доцільна у даному випадку (вкажіть медикаменти)(пульстерапія метил-преднізологом)?

Задача 7

У хворої 22 років спостерігається тремтіння пальців кисті, підвищення м’язового тонусу за пластичним типом у кінцівках, утруднення під час ходи. Офтальмолог виявив рогівкове кільце Кайзера-Флейшера. В крові – зниження концентрації церулоплазміну плазми, підвищення екскреції міді з сечею – гіперкупрурія.

1. Який синдром у хворої? Що уражено(Екстрапірамідний.Кірковоспинномозкові шляхи. Еферентні провідні шляхи мозочка)?

2. Який клінічний діагноз? Які препарати призначите хворій(хвороба Вестфаля-Вільсона-Коновалова. Цинку Сульфат, пеніцилінамін)?

Задача 8

У хворого з артеріальною гіпертензією раптово виникла втрата свідомості. Дихання шумне, обличчя перекошене, голова і очі повернуті вправо, опущений лівий кутик рота. Ліві кінцівки при пасивних рухах падають як «батоги», тонус та рефлекси в них знижені.

1. Про яке захворювання можна подумати? Де локалізується патологічний процес?(геморагічний інсульт. Ліва внутрішня капсула) 2. Які методи обстеження підтвердять діагноз(МРТ, КТ)?

Задача 9

Хворого 62 років доставлено у клініку через годину після виникнення правобічної геміплегії та моторної афазії. На КТ головного мозку виявлені ознаки ішемії лівої лобової частки.

1. Вкажіть фармакологічну групу препаратів, дія яких направлена на швидке відновлення адекватної перфузії ішемізованої ділянки мозку. Які препарати відносяться до цієї групи?(Тромболітичні препарати. Рекомбінантний тканинний активатор плазміногнен. Актилізе)

2. Які протипоказання для застосування цих препаратів(незгортання крові, внутрішні кровотечі, епілептичний напад, перенесений раніше інсульт)?

Задача 10

У дитини шести років, яка народжена від патологічної вагітності та в патологічних пологах, спостерігається порушення координації рухів, скандована мова, зниження м'язового тонусу. Розумовий розвиток відповідає віку.

1. Яка функція нервової системи порушена? Ураження яких структур нервової системи спричинило появу описаної симптоматики?(Координаційна.

Мозочок)

2. Вкажіть захворювання та його форму.(дцп,атактична форма)

Варіант 1

1. В 1882 році петербурзький терапевт описав характерну для менінгіту ознаку, в основі якої лежить рефлекторна згинальна контрактура м.язів.

В. М. Керніг. Симптом Керніга

2. В чому полягає симптом?У разі яких захворювань спостерігається?

При розгинанні зігнутої в колінному і кульшовому суглобі ноги відчувається біль і не вдається розігнути.

При менінгіті та субарахноїдальному крововиливі.

2. Хворий рік тому попав у ДТП, лікувався стаціонарно, але виписний епікриз із стаціонару загубив. На момент огляду у нього глибокий нижній спастичний пара парез, анестезія всієї чутливості з Т7.

Нетримання сечі.

Рівень ушкодження -Tp-Tp

2.Який імовірний діагноз ? Чи міг хворий перенести струс спинного мозку (поясніть)?

Забій спинного мозку. Ознаки Струсу минають через декілька діб-тижнів тому. Рік - багато

3. У хворого з’явився оперізувальний біль у правій половині грудної клітки. Через місяць виникла слабкість у правій нозі зпідвищенням мязового тонусу і сухожилкових рефлеків, порушилась поверхнева чутливість зліва за провідниковим типом від рівня т10 сегмента донизу.Проведено люмбальну пункцію. Виявлено блок субарах.простору та білково-клітинну дисоціацію в спинномозковій рідині.

1.Ураження половини поперечника спинного мозку справа, на рівні Т8 сегмента

2.Яке захворювання запідозрите? Яке дослідження його підтвердить?

Екстрамедулярна пухлина; МРТ спинного мозку, рентген хребта, контрастна мієлографія

4. Хворого протягом декількох тижнів турбує кашель, біль в грудній клітці, в останні дні з’явився головний біль, двоїння перед очам. Пацієнт анестезований, втрата ваги. Лабільність пульсу і АТ.

Розбіжна косоокість справа, ригідність м’язів, с-м Керніга. Парезу кінцівок немає.

1.Ур. ІІІ пари ЧМН 2Туберкульозний менінгіт

2.Які дослідження необхідно провести пацієнту ? Які дані цих досліджень підтвердять діагноз? ПЛР, дослідження ліквору- знижується глюкоза, і хлориди, зростає білок, через добу утв. Фіброзна плівка, яка містить збудник., люмбальна пункція.

5. У жінки 25 років через місяць після пологів поступово з’явилась хитка хода, слабкість в ногах, часті поклики до сечовипускання. Виявлено горизонтальний ністагм, скандовану мову, інтенційний тремор, нижній центральний парапарез

1. Ур. Провідні шляхи ГМ, біла речовина ГМ, мозочок, задні та бічні канатики СМ. Розсіяний склероз. Підвищення сухожилкових та періостальних рефлексів.зникнення неорефлексів.Поява клонусів стоп та патологічних стопних рефлексів( Россолімо, Бехтерєва, Бабінського, Жуковського)

2. Які допоміжні методи обстеження необхідні для уточнення діагнозу? Які дані цих обстежень підтвердять діагноз?

МРТ ГМ: в режимі Т2 перивентрикулярні вогнища демієлінізації( гіперінтенсивний сигнал в Т2 зваженому зображенні)

Дослідження спинномозковоіі рідини - імуноглобуліни G та активовані Т клітини, продукти розпаду мієліну.

6. У хворого 58 років поступово розвинулося похитування під час ходи, яке турбує в сутінках та темряві. Виявлено зниження мязово суглобового відчуття в ногах: вібраційна чутливість відсутня. Відсутня пряма і співдружня реакція зіниць на світло при збереженій реакцііі зіниць на конвергенцію та акомодацію.

1. Нейросифіліс. Спинна сухотка. Атактична стадія. Уражені - стовбур головного мозку (мозочок), задні канатики спинного мозку, 3 пара черепних нервів 2. Синдром АргайляРобертсона.

7. У хворого з 14 років поступово виникли м’язова слабкість і атрофії м’язів проксимальних відділів кінцівок, утруднення під час ходи. Виявлено крилоподібні лопатки, осину талію, качину ходу. Дідусь хворого також хворів на таке захворювання.

1.Первинна прогресуюча м’язова дистрофія Ерба-Рота. Аутосомно-рецисивний.

2.Електроміографія- первинно-м’язовий тип ураження, наявність у біоптатах скелетних м’язів дегенеративних змін. Біохімія крові - підвищення у сироватці крові рівня КФК

8. Після тривалого перебування в кімнаті з кондиціонером у хворої не закривається ліве око, сльозиться, рот перекосило у правий бік, згладились шкірні складки,відсутні мімічні рухи на лівій половині обличчя, не викликаються надбрівний і рогівковий рефлекси з лівого боку. Патолгічних стопних рефлексів і змін рефлексів на кінцівках не виявлено.

1.Гостра невропатія лицевого нерва нижче відходження n.petrosus major та n.stapedius.

Периферичний тип

2.Лікування: Дексаметазон, L-лізину есцинат, вітаміни групи В. Очні каплі (сульфацил-натрій) у разі лагофтальму, полоскати рот у разі ксеростомііі. Фізіотерапія. Неробол. Прозерин.

9. У хворого 78 років раптово без втрати свідомості з’явилися утруднення під час ковтання їжі, похитування під час ходи, запаморочення. Менінг.с-мів нема. Зліва с-м Горнера, сегментарна гіперстезія больової чутливості на обличчі, ліва половина м’якого піднебіння звисає. Координація рухів в лівих кінцівках порушена. На правому боці – гемігіпалгезія, підвищ.рефлекси на пр..кінцівках..

Ураж. 5 пара ЧМН, n. ambiguous, симпатичні волокна, мозочкові шляхи. Синдром Валенберга-Захарченко.

10.У дитини двох років відмічається підвищення м’язового тонусу та рефлексів на нижніх кінцівках. Під час ходи спирається на пальці, перехрещує гомілки. Патологічна вагітність, затримка розвитку. . Який характер парезу ніг – центральний чи периферичний? Ураження яких структур спричинило таку патологію?

1.Центральний парез. Ураження пірамідного кірково-спінального шляху , який проходить через бічні канатики на рівні нижньо-грудного відділу СМ.

2.ДЦП, спастична диплегія , хвороба Літтля.

Варіант 2

1.Видатний російський невролог, засновник московської школи неврологів, директор першої в росії (1869) університетської

Кожевніков. Кожевніківська епілепсія.

2.після інфекційних захворювать, зокрема, резидуальний енцефаліт.

2.У хворого з передсердношлуночковою блокадою спостерігаються напади, що проявляються запамороченням, потемнінням в очах, слабкістю, нетривалою втратою свідомості. Шкіра бліда, холодна, вкрита потом.

Напади Морганьї-Адамса-Стокса. Знизиться АТ

2.Будуть зміни на ЕКГ, знизиться тиск та АТ, блідість шкіри, не спостерігається сон, немає змін на ЕЕГ

3.У дитини піднялася температура тіла до 37.8, з’явився біль в животі, діарея. Через 3 дні вранці виявили слабкість обох ніг. При . При огляді: об’єм активних рухів та сила в ногах знижена до 2 балів, м’язи ніг гіпотонічні, глибоких р-сів немає Чутливість не порушена

Периферичний пара парез. Ураж. Передні роги СМ на рівні л1-л5.2 Поліомієліт. етіологія: Ентеровірус з нейротропними властивостями. Полио- сірий, мієлос – спинний мозок.

4.У хворого без порушення свідомості виникають напади клонічних судом у лівій половини обличчя, які поширюються на ліву руку і ногу. Напад 2 хвилини.

Джексонівська епілепсія. Вторинно-генералізований напад.2ЕЕГ.з метою виявлення комплексів «пік-хвиль», МРТ – для вивлення причини подразнення предцентральнох звивини.

5.У хворої після підняття тяжкої сумки з’явились напади інтенсивного болю у попереку, тривалість 1-2 год. Через декілька днів біль став постійним, поширився в сідницю, зовнішню поверхню стегна та гомілки аж до 1 пальця стопи. Рухи в хребті обмежені

Корінцевий- стиснення корінця спинного мозку міжхребцевою грижею.2. Вертеброгенна радикулопатія корінця L5. Лікування: L-лізину-есцинат, Фуросемід, віт.В, Диклофенак, Мідокал.

6.У хворої діагностовано розсіяний склероз.

1. Ур. Провідні шляхи ГМ, біла речовина ГМ, мозочок, задні та бічні канатики СМ.

На ранній стадії можна виявити минущі порушення зору, парестезії, порушення координації, зниження неорефлексів (черевні і підошвові), зниженні вібраційної чутливості, блідість скроневих половин дисків зорових нервів, гіперрефлексія глибоких рефлексівз кінцівок, с-м Лермітта ( при опусканні голови, по хребту ніби проходить електричний струм)

2 МРТ ГМ: в режимі Т2 перивентрикулярні вогнища де мієлінізації( гіперінтенсивний сигнал в Т2 зваженому зображенні)

7. У юнака 19 років під час фізичного напруження з’явились різкий головний біль та блювання. Лікар виявив ригідність потиличних м’язів та с-м Керніга.

Симптоми: Загальномозковий, менінгеальний, патологічні зміни в лікворі. Субарахноідальний крововилив.2. Дослідження ліквору. Розрив аневризми головного мозку.

8. У хворого з 14 років поступово виникли м’язова слабкість і атрофії м’язів проксимальних відділів кінцівок. Крилоподібні лопатки, качина хода, вставання драбинкою. Первинна м’язова дистрофія Ерба-Рота. Аутосомно-рецисивний.

2?Електроміографія- первинно-м’язовий тип ураження, наявність у біоптатах скелетних м’язів дегенеративних змін. Успадковується за аутосомно-рецесивним типом.

9. У хворого, що переніс травму голови, слабкість лівої руки, елементи моторної афазії. Центр Брока – задній відділ нижньої лобової звивини. Забій ГМ.

2. КТ, МРТ ГМ залежно від ступеня можна виявити вогнища з перифокальним набряком мозкової речовини або вогнища деструкції з локальним або поширеним набряком.

10.У хворого 70 років, що страждає на церебральний атеросклероз, виник тромботичний інсульт. Через годину після початку хвороби, дотавлено до стаціонару.

1Ехо-ЕС, КТ, МРТ.

2. Актилізе – тканинний активатор плазміногену. Протипоказання: кровотечі в анамнезу, хвороби крові, зміни в коагулограмі.

Варіант№3

1.У 1872 роціфранцузький невропатолог Гійом Дюшен описав захворювання у новонароджених після деяких акушерських маніпуляцій.

*1. Уражена верхня частина плечового сплетення С5-С6.* Парез до ліктя і зниження чутливості по латеральній поверхні руки. 2. Верхній плечовий плекситДюшена-Ерба.

2)У хворого протягом доби прорушено ковтання, зміна голосу. Через делікька днів з'явились затерпання кистей і стоп. Місяць тому перехворів на дифтерію. Є дисфагія, дистонія, відсутній глотковий рефлекс. *1. Ураження 9, 10, 12 пари черепних нервів. Симптом бульбарні розлади.*2. Дифтерійна полінейропатія

3) У юнака наркомана різко прогресують інтелектуальні порушення . Став дратівливим , знижений фон настрою , спостерігається натужний сміх. Тонус у кінцівках підвищений за типом зубчастого колеса.

1. Паркінсонізм. Ураження палідарних структур (Чорна субстанція, Червоне ядро,бліді кулі, Ядро Люііса

2. Отруєння марганцем який осідає в кіркових ядрах

4) У хворого на тлі нападу миготливої аритмії виникли відчуття затерпання та слабкість у правій руці, моноторна афазія. Через 15 хвилин всі вищеописані явища минули.

1. Ураження зацентральної звивини,нижня звивина задня частина (центр Брокка). Тразиторні ішемічні атаки в басейні середньої мозкової артерії.

2. УЗДГ магістральних артерій голови та шиї При виявленні гемодинамічних стенозів– консультація нейрохірурга. Фуросемід, метапролол, каптопрес, гепарин, фраксипарин, аспірин.

5) Хворий, що переніс закриту черепно-мозкову травму доставлений в неврологічне відділення , невролог діагностував струс ГМ

1) Наявність субкортикальних рефлексів2) анізорефлексія глибоких рефлексів кінцівок3)зник. Неорефлексів корнеальних і коньюктивальних.4) невпевненість координаторних проб

2Дегідраційні засоби : фуросімід, маніт, еуфілін, пентоксифілін, - вітаміни гр. В , L –лізинуесцинат

,Магнезію сульфат

6)У хворої поступово з'явився шум у лівому вусі, згодом знизився слух на це вухо. Почала погано змикати повіки лівого ока, симптом вій, ассиметрія кутів рота, опущений лівий кут рота. Хвороба 4 місяці.

*1.Ураж.7, 8 п.ч.н.на рівні мосто-мозочковому куті*2.Пухлина головного мозку. Дослідження КТ і МРТ гол.мозку.

7) Молода жінка 6 міс. тому лікувалася в неврологічному відділенні з приводу гострого розсіяного енцефаліту… асиметрія

*1.Наявні рецидуальні симптоматика*2.Вести імуноглобулін людини в/в

8) У хворого на шкірі плечового поясу та рук, виявлено багато після опікових рубців. Не відчуває тепло та холод, але відчуває легкі дотики в цих ділянках шкіри. Виявлені периферичний парез рук, зниження больовоіі та температурноіі чутливостів сегментах с4-т8 у вигляді куртки. Синдром Горнера зліва. 1. Уражений поперечник спинного мозку

2.Сирингомієлія (сиринг-порожнина, мієлом-спинний мозок)МРТ спинного мозку - сирингомієлітична порожнина.висока інтенсивність сигналу)

9) У хворого в темряві підсилюється хиткість ходи. В неврологічному статусі виявлено анізокорію, синром Аргаля-Робінсона, батіанестезію у стопах, нестійкість в позі Ромберга.

*1.батіастезія- втрата глибокоіі чутливості, а саме мязо-суглобового відчуття. Сенситивна атаксія.

Ураження задніх корінців, тонкого та клиноподібного пучків.

2. Синдром Аргайля-Робертсона-відсутність прямої і співдружньої реакції зіниць на світло, при збереженній реакцііі на конвергенцію і акомодацію.Нейросифіліс. Спинна сухотка

10) Хлопчик 10років із спадковим захворюванням скаржиться на хиткість під час ходи, яка посилюється в сутінках. Виявлено атаксію під час виконання координаторних проб, батіанестезію у стопах, відсутність колінних і ахілових рефлексів, кіфосколіоз, деформація обох стоп(стопи Фрідрайха)

1.Сімейна спинномозкова атаксія Фрідрайха

2.Уражуються задні корінці на рівні нижніх поперекових та крижових сегментів( глибока чутливість) та передні роги. Сенситивна атаксія.

Варіант 4.

1.У хворого виявлено моторну афазію. На МРТ головного мозку візуалізується вогнище в ділянці розміщення кіркового центру за експресивну мову.

1. Моторна афазія- розлади мови вищих мозкових функцій. Збереження розуміння усної і письмової мови, порушення активного мовлення. Французький вчений П.Брок. 2. Ураження задньої третини нижньої лобової звивини лівої півкулі.

2. Хворого після травми голови, що супроводжувалась втратою свідомості, турбують головний біль, нудота та запаморочення. Є с-м Марінеску Радовича

Анізокорія – симптом, який характеризується різним розміром зіниць. ЗЧМТ. Струс головного мозку. 2. Рентгенографія черепа. Огляд очного дна окулістом, кт!!!

3. У хворого, що протягом 10 років зловживає алкоголем, в останні місяці виник пекучий біль в ступнях ніг. Відмічається схуднення м’язів гомілок, хода степаж, шкіра волога, ціатонична, рефлексів на ногах немає.

Периферичний парез ніг. Чутливість порушена за периферичним типом (поліневритичний) Порушена вся чутливість Ураж. Дистальних відділів периферичних нервів кінцівок. Степаж – не стоїть на п’ятках, але вільно стоїть на пальцях.

2Алкогольна поліневропатія. Лікування: нікотинова кислота, судиннорозширюючі препарати, гангліоблокатори, вітаміни групи В.

4. У хворого 16 років із спадковим захворюванням поступово наростає м’язова слабкість та атрофії м’язів проксимальних відділів

Первинна м’язова дистрофія Ерба-Рота. Аутосомно рецесивний. Електроміографія. Наявність у біоптатах скелет м’язів дегенеративних змін.2 Вітаміни групи В. Ретаболіл – гормони. Пірацетам, Масаж, ЛФК.

5. У хворого 65 років з церебральним атеросклерозом та гіпертонічною хворобою гостро виникли центральний правобічний пара парез і моторна афазія. Через 3 години нормалізувалося. ТІА.

УЗДГ магістральних артерій голови та шиї. Церебральна ангіографія. При виявленні гемодинамічних стенозів консультація нейрохірурга.

6. Хворий 45 років отримав безболісний термічний опік правої руки, який довго не заживав. Виявлено артропатію правого дисоційований сегментарний тип розладів больової та темп.чутливості напівкуртки справа в сегментах С5-Т8, с-м Горнера справа.

Дисоційований тип порушення чутливості при ураженні задніх рогів спинного мозку та передньої сірої спайки. Синдор Горнера – птоз,міоз, енофтальм.

2. . Діагноз: Сирингомієлія. Ураж. Задній ріг СМ. Порушена чутливість за дисоційованим сегментарним типом. Діаг: МРТ СМ : сирингомієлітичнапорожнина.Сирин – порожнина, мієлос

– сп мозок.

7. Хворий з суїцидними мотивами випив склянку рідини, яка мала запах алкоголю. Через півгодини відчув стискання в грудях, 1. Отруєння якої речовиною виникло у хворого? Наявність яких симтомів є вирішальним для встановлення діагнозу? Отруєнні метиловим спиртом. Вирішальні: зниження зору та тиску.2. Етиловий спирт – антидот.

8. У хворого періодично зявляються напади тривалістю до 3 хвилин, що починаються з короткочасного відчуття звуків. Після

. Вторинногенералізовані. Верхня скронева звивина. Епілепсія. Генералізований напад.2. ЕЕГ, МРТ. Лікування:Діазепам 2 мл. в/вструйно., Сібазон 2 мл.в/в струйно. Фенітоїн.

9. У молодої жінки післі гуперінсоляції виникло порушення гостроти зору, яке пройшло без лікування.Через 2 місяці виникла слабкість у ногах, часті поклики до сечовипускання, ністагм, слабкість ніг. Глибокі рефлекси кінцівок високі! Бабінського на обох.

1. Центральний пара парез.Ураж. пірамідні шляхи на рівні нижньогрудного відділу СМ.2. Розсіяний склероз. МРТ ГМ: в режимі Т2 перивентрикулярні вогнища де мієлінізації( гіперінтенсивний сигнал в Т2 зваженому зображенні)

10. Хворий протягом місяця скаржиться на головний біль, яґкий виникає вночі та під ранок, супроводжується раптовим блюванням 1. Гіпертензивний синдром. Загально мозковий синдром.Пухлина мозочка.2. КТ МРТ Головного мозку.

Варіант 5

Задача 1 Хворий 55 р. насильницькі рухи в руках,ногах, під час ходи танцює, гримасування,неохайність, знижений м’язовій тонус в кінцівках низький. Зниження інтелекту. Сестра також хворіє на таку хворобу. хорея Генгтінгтона ,гіперкінетично-гіпотонічний синдром. Тип успадкування аутосомнодомінантний з високою пенетрантністю ( 80-85%). Уражена кора, підкіркові ядра(лупшина і хвостате ядро (лупшина і хвостате ядро) –стріатум.

2. 20-річна киянка потрапила до очного відділення з приводу раптового зниження зору на праве око, підвищення глибоких рефлексів на кінцівках, с-м Бабінського та відсутність черевних рефлексів. Розсіяний склероз. Уражені структури:провідні шляхи головного мозку,мозочок,задні та бічні канатики, спинного мозку. На ранній стадії хвороби: минущі порушення зору,парестезії, порушення координації, знижені неорефлекси, блідість скроневих половин дисків зорових нервів, гіперрефлексія глибоких рефлексів з кінцівок,симптом Лермітта.

Лікування: загострення—пульс-терапія, нізолон 500-1000 мг, 5 днів, курс метаболічної терапії(пентокцифілін, актовегін,пірацетам,вітамінотерапія); ремісія—курси привентивної те6рапіїь (глатаміра – ацетат, бетаферон, копаксон).

3 У хворого відразу після травми голови, що супроводжується втратою свідомістю, з’явилися головний біль, блювання, знижений рогівковий рефлекс, Марінеску Радовича, центральний парез лівої ноги. ЗЧМТ,струс головного мозку. Обстеження : КТ, МРТ головного мозку. Побачимо вогнище деструкції з ділянками локального набряку мозку.

4 У хворого 40 років, що лікується у неврологічному стаціонарі,поступово з’явилися тремтіння у верхніх кінцівках, загальмованість рухів, слинотеча. Є гіпертонія м’язів за типом зубчастого колеса, гіпомімія обличчя. Рік тому переіс нібито тяжкий грип з підвищенною сонливістю та двоїнням перед очима.

Летаргічний енцефаліт. Тріада Єкономо.Синдром паркінсонізму( гіпертонічно-гіпокінетичний синдром).гострий період,хронічна стадія.В анамнезі зворотній синдром Аргайля-Робертсона. Лікування: дегідратаційні,дезінток,симптоматичні, протипаркінсонічні препарати(дофамінові антагоністи, холінолітики)

Задача 5 Хв. 80 р. з атеросклерозом мозкових судин, після сну виявив у себе слабкість правих кінцівок, порушення мови,правобічний геміпарез,

Ішемічний інсульт атеросклеротичний в лівій середній мозковій артерії. Уражено:геміпарез

(передніх 2/3 зад ніжки внутр. Капсули), (пірамідний або кірково-м’язевий шлях),афазія(центр Брока: задня1/3 нижньої лобової звивини лівої півкулі)

6 Хвора 25 років. напади однобічного головного болю в скроневій ділянці з нудотою,світлобоязню,що тривають декілька годин. Перед цим виникають іскри перед очима. Напади турбують з 15 років.

Мігрень. На МРТ ішемія головного мозку.

Лікування:превентивне(профіл),для зняття нападу пароксизму мігрені:антагоністи серотоніну(суматриптан),ерготамін, антисал к-та + кофеїн-бензоатNa та кодеїн, не стероїдні протизапальні.

7 1887 р. Вейксельбаум у спинномозт рід 6 хв виділив грам – диплококи , що знаходились в середині лейкоцитів.

Відповідь: менінгокок(Neisseriae meningitides). Менінгококовий менінгіт.

8 У молодої жінки після застуди з’явилися парестезії та біль в м’язах рук та ніг. Через 3 дні виник тетрапарез, бульбарні порушення, асиметрія обличчя, у крові підвищена ШОЕ, помірний лейкоцитоз.

Гостра демієнізуюча полірадикулонейропатія Гієна-Барре.

Уражено: парестезії-оніміння,повзання мурашок, жар або холод, поколювання,затерплість без зовн подразнень (дистальні відділи переф нервів кінц; тетрапарез(поперечне ур спин мозку в верх шийному відділі С1-С4), бульбарні порушення(9,10,12 пара), асиметрія(7 пара). У спинномозк рідині білково-кл дисоціація. Лікування: програмний плазмофорез, в/в пульстерапія,,антигістамінні (димедрол, супрастин,тавегіл,) віт В, масаж,ЛФК.

9 Хлопчик 15 років отримав безболісний терм опік правої руки. Виявили дисрафічний сттус ( лійкоподібна грудина, високе піднебіння), зниження бол.темп. чутливості у вигляді куртки в сегментах С4-Т10.

Сирингомієлія. Дисоційований сегментарний тип порушення чутливості (сирингомієлітичний).

Ур. задні,передні,бічні роги спин мозку, на рівні шийно-грудного відділу (ур всієї сірої речовини). МРТ в сагітал проекції спинного мозку. Єхоєнцефалоскопія, електроміографія,імунологічні дослідження, пункція.

10Молода людина звернулася зі скаргами на напади різкого збліднення шкіри, тахікардії, внутрішньго ознобу, нестача повітря,страх смерті, в кінці нападу - значне сечовиділення.

Симпато-адреналовий криз. Параксизмальний варіант ураження надсегментарного відділу ВНС. Підвищений АТ.

Варіант 6

1.На наступний день після травми голови у хворого підсилився головний біль, з’явились блювання та слабкість лывой руки. Лікар виявив мідріаз справа, парез лівої руки.

1.Мідріаз-розширення зінниць ЗЧМТ. Здавлення головного мозку гематомою. 2.Краніограма,Ехоенцефалографія, КТ або МРТ головного мозку.

2.Хворого два м’ясці тому почав турбувати біль у грудному відділі хребта , згодом відчув слабкість правої ноги та затерпання у лівій стопі, яке поступово поширювалось до верху. Виявили центральний парез правої ноги, провідникову гіперстезію поверхневих видів чутливості від рівня Т9. В спинномозковій рідині – цитоз 2, білок – 6.

1.Уражено половину поперечника спинного мозку, що складається з провідникових (ураження бічного канатика, кірковом’язевий(пірамідний) шлях і спиноталамокортикальний шлях (поверхнева чутливість); у задньому канатику - спиннобульботаламічний шлях(глибока чутливість);переднього канатика) і сегментарних(патологія передніх, задніх,бічних рогів) порушень на рівні Т7-Т8. В спинномозковій рідині білково-клітинна дисоціація

2.Синдром Броун-Секара.Екстрамедулярна пухлина, яка стискує половину поперечника спинного мозку. Дослідження ліквору,МРТ спинного мозку.

3.У 1817 році англійськай лікар в книзі«ЕоtSР» дав вичерпну характеристику основних проявів описаної ним хвороби.

1.Дж.Паркінсон. Хвороба Паркінсона2.Гіпертонічно-гіпокінетичний синдром,гіпокінезія або акінезія(гіпомімія, рідке моргання, брадилалія, макрографія,ахейрокінез,зниження рухової активності, порушення процесу включення в рух, пропульсія),ригідність м’язів(воскоподібна або пластична, симптом «зубчастого колеса», поза прохача), тремор (дрібно-ритмічний типу «рахування монет»), вегетативні розлади (збільшення слиновиділення, сальності шкіри, пітливості ,затримки спорожнення кишок ), порушення психіки (депресія,деменція), парадоксальні кінезії,фіксаційна ригідність.

4.Хворий,що лікується з приводу отиту ,скаржиться на головний біль , нудоту. Виявляються ригідність м’язів потилиці та симптом Керніга з обох боків. Ліквор зелений, каламутний. Цитоз 2000, білок 1,2.

1.Менінгеальний синдром. В спинномозковій рідині нейтрофільний плеоцитоз (збільшення к-сті нейтрофілів)

2.Вторинний гнійний менінгіт .Антибактеріальна терапія : в/в або в/м при нетяжкому перебігу (пеніциліни:бензилпеніцелін або ампіциліну натрієва сіль;цефалоспорини ІІІ покоління :цефотаксим, цефтріаксон;левоміцитим).Осмотичнідіуретики (манітол ,лазикс,дексаметазон ). Детоксикаційна терапія.

5.У жінки через три місяці після пологів виникли зниження зору на праве око і відчуття затерпання в ногах , часті поклики до сечовипускання.

1.Розсіяний склероз. МРТ, IgG, активовані Т клітини, продукти розпаду мієліну.

2.Парестезії, дизестезії, порушення вібраційної чутливості, порушення гостроти зору здебільшого на одне око,рухові розлади,збільшення сухожилкових і періостальних з кінцівок,зменшення черевних і підошвових рефлексів, можливі пат.стопні рефлекси,запаморочення,порушення координації рухів,окорухові розлади, двоїння ,розлади сечевипускання , можливі епілептичні налади.

6.50-річна жінка скаржиться на нестерпні короткочасні напади болю в ділянці верхньої правої щелепи, які повторюються протягом 4 років не рідше одного разу на тиждень. Пароксизми провокуються вживанням холодної їжі. Стоматологи нічого не виявили.

1.Невралгія трійчастого нерва. КТ приносових пазух, консультація ЛОРа, стоматолога для проведення диференціальної діагностики.

2.Карбамазепін, дифенін, депакін, ламотриджин-протисудомні. Під час загострення

амітриптилін(антидепресант). Транквілізатори (мають протисудонні, антифобічні, міорелаксивні властивості). Місцеві анестетики (3% анестезинові або 5% лідокаїнова мазь) на тригерні зони

7.Жінка 27 років відвічає слабкість в усіх м’язах. Із-за цієї слабкості різко обмежена рухова активність, опускаються повіки, важко жувати їжу, ковтати, дихати. Ці симптоми нарроста.ть під вечір. Паралічів нема. Чутливість не порушена.

1. Міастенія. Тести на стомлюваність, фарм. проби з прозерином або каліміном, електроміографія ,КТ або МРТ органів середостіння.

2.а) компенсація нервово-м’язової передачі: антихолінестеразні(прозерин, калімін, местинон, оксазал,убретид ,нейроні дин,препарати калію, спіроналоктони)б)корекція автоімунних розладів

(глюкокортикостероїди:солюмедрол,метипред,преднізолон;анаболітичний гормон ретаболіл;плазмофорез) в) вплив на загрудинну залозу(оперативно або променева терапія).

8.У дитини 3-х місяців , яка народилася з масою 5 кг та переломом ключиці, спостерігаються слабкість м’язів лівої руки в проксимальному відділі, пронація плеча та кисті. М’язовий тонус у руці знижений.ю відсутній згинальний ліктьовий рефлекс.

1.Периферичний парез. Верхня частина стовбура плечового сплетення,що утворена спинномозковими нервами С3-С6 сегментів.2.Верхній параліч Дюшена-Ерба (плексит).

9. У хворого 62 років , що страждає на атеросклероз мозкових судин, раптово знизився зір на ліве око та виникла слабкість правих кінцівок.

1.Оптикопірамідний синдром Ласко-Радовича. Закупоркую в системі вн.сонної артерії.

2.Атеротромботичний ішемічний інсульт у системі вн.сонної артерії.

МРТ головного мозку для візуалізації вогнища інфаркту ,КТ головного мозку для топічного діагнозу і для визначення походження захворювання, МРА магістральних судин головного мозку для визначення х-ру патології.

10.Жінка 40 років, що страждає на В12- фолієводефіцитну анемію, скаржиться на слабкість ніг , затер пання ступнів, хиткість під час ходи, особливо в темряві. Виявлено нижній парапарез з високим мязовим тонусом, гіперрефлексією колінних та ахілових рефлексів. Порушене мязово суглобове відчуття та вібраційне в стопах. Поверхневі види чутливості збережені. Хиткість в позі Ромберга з закритими очима.

1.які структури уражені? Провідні шляхи в задніх (спінобульботаламокортикальний шлях - поверхнева чутливість) і бічних (кортікоспінальний шлях або пірамідний) канатиках 2.вкажіть клінічний діагноз.лікування? Фунікулярний мієлоз.В12- фолієводефіцитна анемія(мегалобластна анемія Аддісона–Бірмера). Ціанокобаламін(вітамін в12).

Варіант – 7

Задача 1. Хворого доставили в клініку з приводу судомних нападів, що повторюються і не припиняються упродовж 2 годин. Між нападами свідомість повністю не відновлюється. Часто вживає алкоголь. Епілептичний статус.Епілепсія. 2. Лікув.: Діазепам 2 мл в/вструйно; сибазон 2 мл в/вструйно; натрій оксибутират, фенітуїн.

Задача 2., хворий впав на асфальт і вдарився головою, втратив на 2-3 хв свідомість. Після опритомнення – головний біль, нудота, с-м Марінеску-Радовича, легку анізорефлексію глибоких рефлексів.

Різні рефлекси. ЗЧМТ.Струс ГМ.

2.Обстеж.: КТ, МРТ гол. м-ку.Лік.: L-лізинуесцинат, фуросемід, магнезія сульфат.

Задача 3. В 1686 р. відомий анг. лікар Томас Сіденгам вперше описав захв., яке частіше зустр.у дітей, і дав йому назву ,що з грецької називається танок.

1.. Ревматичний енцефаліт. Мала хорея.– бета-гемолітичний стрептокок групи А.

2.Основні клін.прояви: хореїчний гіперкінез, насильницькі рухи, неритмічні, гримасування, не може довго утримувати задане положення; симптом Гордона 2 – застигання гомілки в розігнутому положенні при викликанні колінного рефлексу

\

Задача 4. У 18-річної студентки після відпочинку на морі впродовж тижня з’явились парестезії в правій нозі, слабкість ноги та часті поклики до сечовипускання.

Парестезія - Відчуття оніміння, повзання мурашок, жару або холоду, поколювання, затерплості, що виникають без зовнішніх впливів.

Уражено : пірамідні шляхи вище S2-S4 (поруш. Сечовипускання); периферичний нерв.2.Захв.:

розсіяний склероз.Дод. обстеж.: МРТ гол.м-ку. Побачимо в режимі Т2 перивентрикулярні вогнища демієлінізації (гіпертензивний сигнал в Т2 в зваженому зображенні).

Задача 5. Хвору з 14 років періодично турбують напади гол.болю в скроні та ділянці ока. Їм передують нетривалі зорові порушення – мигтіння іскор перед очима.

Мігрень. транскраніальна доплерографія, електроенцефалографія, МРТ, КТ гол.м-ку в судинному режимі. 2.Лікув.: серотонін(суматриптан), ерготамін, ацетилсаліц.к-та, нестероїдні протизапальні.

Задача 6. Хвора 25 років . почала відчувати втомлюваність м’язів кінцівок та диплопію, що наростала під вечір після виконання звичайної роботи. Після відпочинку все зникало. Функції не порушені. Після фізичних вправ виникає м’язове стомлення, птоз верхніх повік, косоокість.

1. Захв.: Міастенія.Дод.мет.обст.: тести на виявл. патол. Стомлюваності, фармаколог. проби з прозерином або каліміном, електроміографія, досл.крові на антитіла до ацетилхолінових рецепторів, КТ, МРТ органів середостіння.2..: Калімін.

Задача 7. У хворого,що переніс перелом правої плечової кістки, виник симптом «висячої кисті», не відчув.уколи голкою в ділянці тильної поверхні 1-3 пальців.

1. периферичний. Рефлекси порушаться: зникне ліктьовий розгинальний, знизиться карпорадіальний.

2.Діагноз.: Нейропатія променевого нерва. Лікув.: віт.гр.В, біостимулятори, антихолінестеразні препарати, масаж, ЛФК, фізіотерапія.

Задача 8. У жінки,що страждає на постійну форму миготливої аритмії, виникло відчуття затерплості лівої руки та її слабкість. Через 15 хвилин все минуло.

1. Ушкоджена середня частина за центральної і перед центральної звивини. Кл.д-з.: Транзиторна ішемічна атака в басейні правої середньомозкової артерії.

2.Дод.мет.обст.: УЗДГ магістральних судин голови і шиї, церебральна ангіографія. При виявленні гемо динамічно позначених стенозів – консультація нейрохірурга.

З профілактичною метою – гепарин

Задача 9. Хворого 22 роки доставлено у клініку з вираженим менінгеальним та загально інфекційним синдромами. В лікворі нейтрофільний плеоцитоз, в рідині – менінгокок.

1.Менінгеальний синдром: загально мозкові симптоми ( гол.біль, блювання, гарячка, психомоторне збудження) + оболонкові(менінгеальні)симптоми – гіперестезія, реактивні больові феномени, контрактури, ригідність потил.м\язів,с-мКерніга,Брудзинського.

2.Плеоцитоз – це збільш.кількості кл-н у лікворі.2.

3.Захв.: Менінгіт Лікув.:пеніцилін,цефалоспорини.

Задача 10. Хворий 62 років ., що протягом 15 років страждає на цукровий діабет, скарж. на пекучий біль, заніміння та відчуття «повзання мурашок» в кистях рук та ступнях ніг.

1.Тип чутливості – периферичний поліневритичний .Уражені дистальні відділи периферичних нервів кінцівок .2. Діабетична полі невропатія.

Корекція рівня глюкози, нікотинова к-та, судинорозширюючі препарати, гангліоблокатори, ЛФК.

Варіант 8

1.Хвору 23 років турбують парестезії в ногах та в нижній половині тулуба , часті поклики до сечовипускання. Як звуться такі поклики до сечовипускання?

1.Парестезії- один з видів розладів чутливості,який характеризується відчуттям оніміння, відчуття поколювання і « ковзання мурашок по шкірі». Імперативні поклики до сечовипускання.

Ураження пірамідної с-ми вище S2-S4.

2.Розсіяний склероз.

Досл.: МРТголовного і спинного мозку, дослідження очного дна,дослідження викликаних потенціалів головного мозку.

2. Хворого турбує переважно ранковий головний біль, іноді блювання, періодично виникають напади клонічних судом у лівій нозі. Останні дні з’явилась слабкість лівої ноги. Хворіє 3 місяці. Застійні диски зорових нервів.

.1.Джексонівська епілепсія; свідчить про подразнення правої передценстральної звивини. Застійні диски зорових нервів свідчать про гіпертензійний синдром. 2. Діагноз – пухлина головного мозку( менінгіома). Досл. МРТ головного мозку

3. У хворого що отримав травму голови із втратою свідомості , відразу після опритомнення виявлено слабкість правої руки , центральний парез мімічних м’язів та моторна афазія. Очне дно без змін

1. Слабкість правої руки- ураж. середньої частини перед центральної звивини. Моторна афазія- уражений центр Брока,який знаходиться у задній частині нижньої лобової звивини. центральний парез мімічних м*язів - ураж. 7 пари ч. н., кірково- ядерний шлях, коліно внутр..

капсули.

Діагноз : ЗЧМТ забій головного мозку. Досл. КТ, МРТ головного мозку.

2.Діагностика ґрунтується на даних клініко – генеалогічного анамнезу, особливостях клінічного перебігу захворювання і локалізації м*язової атрофії

4 У хворого 16 років поступово виникла м’язова слабкість та атрофія м язів проксимальних відділів кінцівок та обличчя,утруднення під час ходи. Губи тапіра, нема зморшок. Дід теж хворів.

1. Плечо- лопатково- лицева форма Ландузі- Дженеріна. Аутосомно- домінантний. 2.Діагностика ґрунтується на даних клініко – генеалогічного анамнезу, особливостях клінічного перебігу захворювання і локалізації м*язової атрофії.

5. Приводом автору для опису у 1872 р. цього прогресуючого спадково-дегенеративного захворювання з передчасною загибеллю нейронів, ураження стріарної системи.

1.Описав американський психіатр Дж. Гентінгтон. Сучасна назва : Хорея Генгтінтона.2. Основний синдром: Гіпотонічно- гіперкінетичний.

6. Пацієнт захворів гостро. Скаржиться на головний біль, його морозить. Хворіє 2 день, температура 39.3 Виявлені герметичні висипання на губах, на шкірі петехіальні висипки, ригідність шийниз м’язів, с-м Керніга.

1.Синдроми: загально -мозковий,загально -інфекційний, менінгіальний. Захворювання: Менінгококовий менінгіт.

2.Досл.: Бактаріологічне і ьактеріоскопічне дослідження ліквору. Виявлено наявність менінгокока Neiseria meningitides.

Лікув.: Лазикс, манітол, гемодез, пеніцилін, ампіцилін.

7 Хворий повідомляє про декілька нападів втрати свідомості, які турбували за останні 3 роки. Без передвісників, втрата свідомості, раптове падіння. Напади тривали до 3 хв. Не утримував сечу.

1.Первинно- генералізований судомний напад. Епілепсія.

2.Досл.: КТ і МРТ гол. мозку, електроенцефалографія. Лік.:Вольпрати,карпомазепін,етусукцинін.

8. У хворої виникли парестезії на ліктьовому краю лівого передпліччя на кисті. Хвора не може розвести і звести пальці лівої руки, 5 та 4 пальці не стискаються в кулак.

1. Топічний діагноз: Ураження ліктьового нерва. Клінічний: невропатія ліктьового нерва. Рефлекси не зміняться.

2. Втратиться чутливість за периферичним мононевритичним топом. Кисть виглядає як

«кігтиста лапа»

9. У хворого з постійною формою миготливої аритмії раптово виникла тимчасова втрата свідомості. У неврологічному статусі опущення правого кута рота, зниження сили в правій руці, моторна афазія. 1. Брахіофаціальний тип парезу (рука+кут рота). Уражена cоrоna radiatа( променистий вінець)

2. Ішемічний кардіоемболічний інсульт в басейні лівої середньо мозкової артерії. Лік: Лікування основного захв.,корекція АТ, симптоматична терапія(цераксон, актовегін,вітамінотерапія.

10.Хворий впродовж 10 років працює на віброплатформі. Останнім часом скаржиться на головний біль у м’язах ніг, парестезії.

1 . Поліневритичний тип порушення чутливості, уражені дистальні відділи периферичних нервів кінцівок. Вібраційна хвороба.

2. Лікування: ліквідація вібрації, судинорозширюючі препарати, нікотинова кта,гангліоблокатори, Лфк

Варіант 9

1.1 1840, Яків Гейне, епід. спалах, контагіозне захв., переважно дитяче.

А) Поліомієліт

Б) Причина – нейротропний ентеровірус. Типова форма – паралітична (спінальна, бульбарна, і змішана). Виявляются паралічі кінцівок (вялі, «ранкові»).

У разі спінальної форми – пара-, три- і тетраплегії. Бульбарна – бульбарний ядерний синдром (дисфагія, дисфонія, дисартрія, порушення дихання). Понтинна – ураження ядра VII пари і периф. Параліч мімічних мязів, атонія, арефлексія.

2.Пацієнт захворів поступово, скаржиться на біль в грудному відділі. Виявлено зниження поверхневої чутливості зліва за провідниковим типом , від Т8 вниз, знижена сила в прав.нозі, з підвищенням колінного та ахілового рефлексів. С-м Бабінського справа.

А) За провідниковим типом половина поперечника спинного мозку на рівні Т6-Т7.

Б) Можна запідозрити екстрамедулярну пухлину спинного мозку. Призначити МРТ спинного мозку і аналіз спинномозкової рідини. При пухлині буде білково-клітинна дисоціація.

3.У хворого різко підвищилась Т тіла до 38, шум, світлобоязнь, позитивні менінгеальні, анізокорія, лімф. плеоцитоз, 100 кл. в 1 мкл, білок 0,5 г/л, позитивна реакція Вассермана.

А) Анізокорія – різний розмір зіниць. Підвищений цитоз (при нормі 0-5) і трохи підвищений білок (при нормі 0,15-0,45)

Б) Нейросифіліс, сифілітичний менінгіт. Позитивні реакції імунофлуоресценції і імуноферментного аналізу.

4.У хворого з Остеохондрозом поперекового і крижового відділів хребта, виник різкий біль, поширився по зовнішній поверхні стегна та гомілки до 5 пальця, в цих ділянках гіпалгезія.

Відсутній аліловий рефлекс. Утрубнене стояння на носках. Гетеролатеральний сколіоз. Який вертеброгенний синдром у хворого?

А) Корінцевий вертеброгенний синдром на рівні L5-S1. Чутливість порушена за сегментарним задньокорінцевим типом.

Б) Дискогенна попереково-крижова радикулопатія на рівні L5-S1. Біль пов'язаний із защемленням задніх корінців. Використовують додаткові методи обстеження: дослідження ліквору, рентгенографія, КТ, МРТ.

5.У хворого 6 років наростає м’язова слабкість, атрофія проксим. відділів кінцівок, утруднена хода, крилоподібні лопатки, качина хода, брат теж хворіє. Виявлено псевдо гіпертрофія м’язів гомілок. А) Псевдогіпертрофія – стан, коли атрофічні мязові волокна замінюються жировою тканиною, внаслідок чого збільшується об’єм мязів.

Кл.діагноз: первинна прогресуюча мязова дистрофія Дюшенна.

Б) Діагностика: аналіз на КФК >30-50 більше норми, електроміографія. Тип наслідування – рецесивний, зчеплений зі статтю.

6.У хворого двічі на місяць напади до 3 хв, судоми, тоніко-клонічні, мимовіл. сечовипуск, прикус язика, неврологіч. Статус без патології.

А) Генералізований епілептичний напад. Кл. діагноз: Епілепсія. Первинно-генералізований епілептичний напад.

Б) ЕЕГ (наявність пік-хвилі), пневмоенцефалографія, КТ, МРТ головного мозку. Фенобарбітал

0,1-0,2 3 р.д., натрію вальпроат 0,2-0,3 2-3 р.д., карбамазепін 0, 5 на добу за 2-3 прийоми.

7.У хворого, що отримав Травму з переломом ключиці, в’ялий парез проксимального відділу, порушення чутливості на зовнішній поверхні плеча.

А) В’ялий парез-він же периферичний парез. Верхній параліч Дюшена-Ерба на рівні С5-C6. Б) Випадає згинально-ліктьовий і знижується карпорадіальний рефлекси.

8.Хворий, 30 років, «удар по голові», психомоторне збудження, блювання, ригідність потилиці, позитивний Керніг.

А) Менінгеальний синдром. Субарахноїдальний крововилив. Причини: аневризма артерій вілізієвого кола, кокаїнова наркоманія, серповидно-клітигга анемія (у дітей).

Б) Люмбальна пункція – підвищення еритроцитів рівномірно у 3 пробірках, ксантохромія, підвищений тиск ліквору, лімфоцитарний плеоцитоз.

9.Жінка 27 років, 3 роки страждає на розсіяний склероз, доставлена в клініку через погіршення стану, слабкість нижніх кінцівок, збільшення хиткості при ходьбі. Які препарати в цій стадії?

А) Кортикостероїди (метилпреднізолон, преднізолон, дексаметазон). Пульс- терапія (по 500-1000 мг метилпреднізолону на добу)

Б) Інгібітори протонної помпи (омепразол 20 мг.добу)

10.у Хворого 60 років поступово з’явилася слабкість рук, гугнявий сиплий голос, виявлено - атрофія м’язів кисті, язика, фібрилярні посмикування , відсутний глотковий рефлекс, черевний збережений, дисфагія.А) Синдром????? Дисфагія – порушення ковтання.

Б) Уражено передні роги на рівні С5-Т1 , 9,10,12 пара ЧН.

В) Бічний аміоатрофічний склероз

Варіант 10

1. У 1917 на віденському товаристві неврологів та психіатрів відомий Австрійський невролог зробив повідомлення про

1 Економо. Летаргічний енцефаліт

2. У хворого після травми голови Була короткочасна втрата свідомості, турбують гол біль нудота в неврологічному статусі виявлено Марінеску рядовича.

1 струс головного мозку

2. Рентгенографія черепа щоб виявити ступінь важкості(закритий чи відкритий перелом) ,КТ.

.лікування - л лізину есцинат, фуросемід, магнезію сульфат.

3. Хворий скаржиться на головний біль, частіше зранку. Поступово перестав бачити лівим оком з'явилася лівобічна аносмія . Під час дослідження очного дна виявлена первинної атрофія диска лівого зорового нерва і застійний диск правого.

1. Синдром фостера- Кеннеді . Аносмія- відсутність нюху. Пухлина ( лобовоі частки)

2.ураження 1 і 2 пари ч.н.Структури _____________

4. У хворої на розсіяний склероз після періоду ремісіі, що тривав 2 роки, швидко наросла слабкість у ногах підсилилось похитування під час ходи, нижній центральний пара парез

1. Поява цих симптомів свідчить проперіод загострення розсіяного склерозу .уражені провідні шляхи, біла речовина мозочок задні та бічні канатики спинного мозку

2. кортикостероіди і цитостатики

5. У 18 річного хворого протягом 3 років періодично з'являються напади, які починаються з не тривалих клонічних судом у правій нозі.

1.Вторинний генералізований. Епілепсія

2 ЕЕГ, МРТ

6. Після глибокого сну в алкогольному сп’янінні у хворого звисла права кисть, виявлено анестезію на тильній поверхні 1 та 2 пальців руки , парез розгиначів кисті та пальців.

1. ураження променевого нерва. Тип порушення - периферичний мононевритичний

2. невропатія променевого нерва. Так. зміняться карпорадіальний знизиться, розгинально ліктьовий зникне

7. У хворої 22 років спостерігається тремтіння пальців кисті, підвищення м’язового тонусу за пластичним типом у кінцівках , утруднення під час ходьби. Офтальмолог виявив кільце Кайзера- Флейшера.

1. Синдром ураження екстрапірамідноі системи . Екстрапірамідна система

2 Гепатоцеребральна дистрофія Вільсона-коновалова. Препарати -пеніциламін куприніл

8. Хворий що страждає на гіпертонічну хв,після фіз перевантаження раптово втратив свідомість. Дихання шумне , обличчя перекошене, голова та очі повернуті вправо, опущений лівий кут рота. Ліві кінцівки падають як батоги.. Про що свідчить поворот голови і очей?

1. Уражений центр повороту голови і очей з протилежноі сторони . Лівобічний геміпарез- ураж передні2/3 внутрішньої капсули справа, Кірково мязевий шлях(пірамідний). Парез лицевого нерва за центральним типом- кірко ядерний шлях, коліно внутр

2.д-з : геморагічний інсульт в басейні правої середньомозковоі артеріі. КТ, МРТ

9. Хворий скаржиться на головний біль нудоту блювання . Ці скарги з'явилися гостро , після перенесеноі гострої респіраторноі інфекції. Є ригідність м’язів, Керніга, у рідині – 650 лімфоцитів. 1. Синдроми: загальномозковий загальноінфекційний менінгеальний, синдром запальних змін у лікворі . Серозний менінгіт 2 так, клітинно білкова дисоціація

10.У дитини 6 р. яка народилася від патологічної вагітності та в патологічних пологах , спостерігається порушення координації рцхів, скандована мова, зниження м’язового тонусу. Розумовий розвиток відповідає віку.

1. Координаційна функція - мозочок уражений

2 ДЦП, атактична форма

Варіант 11

1.У хворого через 3 дні після перенесенного стусу ГМ погіршився стан, підсилився головний біль, виникли блювання і напад клонічних судом у лівій нозі. 1. Вторинні генералізовані судоми ( Джексонівська епілепсія). Причина: гематома.2. Діагноз: ЗЧМТ. Здавлення ГМ гематомою. Діагностика: КТ, МРТ ГМ, виклик нейрохірурга.

2. Хлопчик 14 років отримав безболісний термічний опік лівої руки, який довго не заживає. Виявлено дизграфічний статус. 1. Діагноз: Сирингомієлія. Ураж. Задній ріг СМ. Порушена чутливість за дисоційованим сегментарним типом. 2. Діагностика: МРТ СМ : сирингомієлітична порожнина.3. Сирин – порожнина, мієлос – спинний мозок.

3. У хворого на фоні пекучого оперізувального болю в правій половин грудної клітки на шкірі справа з’явилися пухирцеві висипання у вигляді ланцюжка. Чи буде порушення чутливості?

1. Діагноз: Оперізуючий лишай.Herpes zoster. Порушення чутливості за сегментарним типом ( всі види)( характеризується наявністю однобічних згрупованих везикульозних висипань)2.

Лікування: Зовіракс (Вальтракс), Ацикловір. Місцево: перші дні УФО, іонофорез інтерферонової мазі на ділянку висипу.

4. У хворого 15 років з’явилась м’язова слабкість у дистальних відділах нижніх кінцівок , згодом симетричні атрофії і деформації стоп. Приєдналися атрофії дистальних відділів рук, тенора, гіпотенара. Виявлено деформація стоп, зниження колінних, ахілових рефлексів, поліневритичний тип чутливих розладів, гіпергідроз кистей та стоп.

1. Діагноз: Вторинна м’язева дистрофія Шарко-Марі-Тутта. Наявна сегментарна демілінізація периферичних нервів, у м’язах енервація з явищами пучкової атрофії м’язових волокон, порушення чутливості за периферичним типом ( тип рукавичок і шкарпеток)

5. Хворий, що страждає на ревмокардит і лікується у кардіологічному стаціонарі раптово на декілька хвилин втратив свідомість. Тони серця глухі, пульс слабкий, аритмічний, опущений правий кут рота, сила правої руки знижена, при пробі Баре права рука відстає.

1. Ураж. Променистий вінець (coronaradiate), брахіофаціальний тип парезу.2. Ішемічний кардіоемболічний інсульт в басейні лівої середньо мозкової артерії.Лікуання:.лікування основного захворювання, корекція АТ, симптоматична терапія: Цераксон, Актовегін, вітамінотерапія.

6. Дитина 5 років: слабкість в правих кінцівках, підвищення рефлексів, м’язового тонусу, патологічний симптом Бабінського, кінцівки справа відстають у рості. Вагітність з токсикозом, дитина народилася в стані асфіксії.

1.Тип парезу: центральний. Ураж. Передні 2/3 задньої ніжки внутрішньої капсули, а саме кірково- м’язоий шлях

2.ДЦП. Геміплегіна форма.

7 У хворого 40 років поступово з’явилась хиткість при ході особливо в темряві, хода має вигляд штампувальної, позитивний с-м аграйля робертсона.

1.Яке порушення рухової функції? Сентситивна атаксія. Ураж. Шляхи глибокої чутливості (спінобульботаламіний шлях) ураж. Тіла нейронів чи волокна м’язові-суглобової чутливості2. Нейросифіліс. Симптом Аргайля Робертсона. - Відсутня реакція зіниць на світло, але наявна на конвергенцію та акомодацію. Варіант 12.

1.Хв. 26 років, який є носієм ВІЛ , погіршення памяті, порушена увага, з’явилась апатія та гіперрефлексія на кінцівках, тремор пальців рук у спокої, атаксія

1.Діагноз: СНІД- деменція. ВІЛ енцефалопатія. КТ, МРТ ГМ, МРТ: атрофія кори з розширенням

шлуночків, субкортикальні вогнища.

2. 1896р. Шотландький офтальмолог описав зіничний синдром ( який у поєднанні з іншими ознаками дозволяє діагностувати сифілітичне ураження НС.

1. синдром Аргайля Робертсона. Прямий: відсутня реакція зіниць на світло, при збереженні реакції на конвергенцію і акомодацію. Непрямий: присутня реакція зіниць на світло, при відсутності її на конвергенцію та акомодацію.

3. У хворого без порушень свідомості виникають напади клонічних судом в лівій половині обличчя, які поширюються у ліву ногу і руку. Напади 2 хвилини.

1. Це вторинно-генералізований напад. Джексонівська епілепсія.( локальні судоми чи лок парестезії відповідно до соматотопічної зони іннервації) Виник внаслідок подразнення перед центральної звивини. .

4.Хв.16 років виникли м’язова слабкість і атрофія м’язів проксимальних відділів кінцівок крилоподібні лопатки, осина талія, 1. Діагноз первинна м’язова дистрофія Ерба-Рота.

5. Хв 58 років, турбує корінцевий біль в ногах розвинулось похитування при ході, яке підсилюється в темряві, відсутні глибокі 1. Ураж. Задні кан. L1-L5.Ураж. шляхи глибокої чутливості спінобільботаламічний в бічних канатиках.

2. Синдром Аграйля Робертсона.( ураж зоровий нерв ІІ пара.

Діагноз. Нейросифіліс. Спинна сухотка, атактична стадія. Підтвердження діагнозу RW, люмбальна пункція, РІБТ.

6.Поступово порушилась больова і температурна чутливість в руках атрофія мязів , гіпестезія больової і температурної чутливості,.

1.Ураж. Передні , задні і бічні роги СМ. ( С8-L2) , атрофії периферичних , енофтальм – бічні роги, температурна і больва чутливість – задні роги.2. Діагноз: сирингомієлія, порушення чітливості за дисоційованим сегментарним типом.

3.МРТ СМ – сирингомієлічна порожнина. Сиринг- порожнина, мієлос- СМ. Варіант 13.

1. Хворий 25 років захворів поступово, протягом 3 місяців турбує головний біль зранку і вночі, іноді блювання з’явилася хиткість при ходьбі, інерційне тремтіня при виконанні проб правими кінцівкми, ністагм при погряді вправо. В позі Ромберга хитається вправо. Застійні диски зорових нервів. 1.Гіпертензивний синдром, уражені мозочок та його шляхи.2. Діагноз: пухлина мозочка.Діагностика: МРТ, КТ ГМ.

2.У хворого одразу після травми голови , нудота і запаморочення виявлена анізокорія, симптом Марінеску-Радовича. Відсутність підошовних рефлексів.

1. Анізокорія – симптом , який характеризується різним розміром зіниць правого та лівого ока. Діагноз: ЗЧМТ. Струс ГМ. Діагностика : КТ, Рентгенографія черепа, огляд окуліста( огляд очного дня) Лікування L-лізину есцинат, фуросемід, магнезії сульфат.

3. 1863 рік у хворих із пухлинами головного мозку навколо центральної борозни описані вогнищеві епілептичні напади, обумовлені 1. Джон Джексон.2. прояви: локальні судоми, чи локальні парестезії відповідно до соматотопічної зони подразнення.

4. У дівчини 20 років впродовж доби понизився зір на одне око, відчуття затерпання у правій кінцівці, відсутність черевних рефлексів,симптом Бабінського.1. Розсіяний склероз. Атрофія скроневих половин дисків зорових нервів

Постановка діагнозу: МРТ ГМ в режимі Т2 перивентрикулярні вогнища де мієлінізації (гіперінтенсивний сигнал в Т» в зваженому зображенні.)

5. У хворого напади гострого болю в лобові ділянці зліва та в лівому оці триває 2-3 хвилини, які супроводжуються ринореєю, гіперемією шкіри. Наявні куркові зони

1. Невралгія трійчастого нерва

Розділ 1. Введення. Синдроми чутливих та рухових розладів

1.1. Важливі історичні віхи становлення неврології

1. Французький невролог, який вперше описав клінічну картину істерії, став основоположником неврології, як самостійної дисципліни.

Назвіть його ім’я.

В якому році і в якому місті ним було організовано першу в світі клініку і кафедру нервових хвороб?

Які ще захворювання вивчав цей вчений?

1. Жан Мартен Шарко.

2. В 1860 році відокремив неврологію із терапії і організував в Парижі першу у світі клініку і кафедру нервових хвороб.

3. Шарко описав розсіяний склероз, бічний аміотрофічний склероз.

2. Засновник Київської школи невропатологів, став завідувачем першої самостійної кафедри нервових хвороб медичного факультету Імператорського університету Святого Володимира, а в еміграції – організатором медичного факультету, клініки та кафедри нервових і душевних хвороб Загребського університету (Хорватія).

Вкажіть цього вченого.

У якого відомого письменника-медика цей професор приймав іспит з неврології та оцінив його знання на „відмінно”?

Який суміжний напрямок медицини, окрім неврології, розвинув цей вчений?

Професор Михайло Микитович Лапінський.

Приймав іспит у М.Булгакова.

М.Лапінський вніс великий вклад у розвиток фізіотерапії, гідротерапії.

3. Видатний невролог, один із організаторів створення Інституту геронтології в м.Києві, з 1922 по 1962 роки очолював кафедру нервових хвороб Київського медичного інституту.

Вкажіть цього вченого.

В якій лікарні знаходилась кафедра нервових хвороб, яку він очолював?

В якому році ця кафедра святкувала своє 100- річчя?

1. Академік Борис Микитович Маньківський

2. В Олександрівській клінічній лікарні (на той час лікарня мала назву клінічної лікарні ім. Жовтневої революції).

3. У 2003 році.

4. Видатний російський невролог, засновник московської школи неврологів, директор першої в Росії (1869 р.) університетської клініки нервових хвороб в 1894 році описав особливу форму кіркової епілепсії – epilepsia partialis continua, і вірно стверджував про її інфекційну природу.

1. Вкажіть цього вченого.

2. Яка сучасна назва цієї форми епілепсії?

3. В стадії залишкових явищ якого захворювання вона зустрічається?

1. Олексій Якович Кожевніков.

2. Кожевніковська епілепсія.

3. Зустрічається в стадії залишкових явищ кліщового енцефаліту.

5. У 1863 році у хворих з пухлинами головного мозку навколо центральної борозни описані вогнищеві епілептичні напади, обумовлені виникненням локального епілептогенного вогнища з подразненням цих ділянок мозку.

1. Який вчений описав таку форму епілепсії?

2. Які клінічні прояви цих нападів?

3. В результаті подразнення яких ділянок мозку вони виникають?

1. Англійський вчений-невролог Джон Джексон.

2. Виникають локальні напади клонічних судом чи парестезій.

3. У разі подразнення передцентральної звивини виникають напади клонічних судом, зацентральної звивини – напади парестезій.

6. У кінці XIX ст. відомий київський анатом у мавп відкрив нервові клітини, що утворюють провідні шляхи між руховою ділянкою кори головного мозку і спинним мозком.

Вкажіть цього вченого.

Які клітини він описав, і які шляхи вони утворюють?

В якій ділянці кори головного мозку знаходиться найбільше скупчення цих клітин?

. Володимир Олексійович Бец.

2. Гігантські пірамідні нейрони, аксони яких утворюють рухові провідні шляхи – пірамідні шляхи.

3. У передцентральній звивині лобової частки головного мозку

7. Англійський лікар Томас Вілліс відомий своїми працями в галузі анатомії і фізіології головного мозку і його судин.

Яке анатомічне утворення на основі мозку описав цей вчений?

Що являє собою це утворення?

Яке його значення?

Артеріальне коло великого мозку (вілізієве коло).

Це замкнута система, що утворена внаслідок з`єднання між собою судин каротидного та вертебробазилярного басейнів передньою та задніми сполучними артеріями.

Забезпечує компенсацію порушень кровообігу у разі закупорення однієї з мозкових артерій.

8. У 1869 році шотландський офтальмолог описав зіничний синдром, який у поєднанні з іншими ознаками дозволяє діагностувати сифілітичне ураження нервової системи.

Вкажіть цього вченого.

Як перевіряється цей синдром?

В чому полягає ця зінична патологія?

Аргайль Робертсон.

Перевіряють реакцію зіниць на світло, реакцію зіниць на конвергенцію з акомодацією.

Відсутня реакція зіниць на світло, за збереження реакції зіниць на конвергенцію з акомодацією.

9. У 1896 році французький невролог із родини польських емігрантів, в подальшому член Паризької академії наук, редактор журналу ”Revue neurologique”, описав патологічний рефлекс, що є ранньою і найдостовірнішою ознакою ураження пірамідного шляху.

Вкажіть цього вченого. Як зветься цей патологічний рефлекс?

Як він викликається?

Яка виникає реакція у разі його появи?

У кого цей рефлекс є фізіологічним і чому ?

1. Жозеф Бабінський, рефлекс Бабінського.

2. Здійснюють штрихове подразнення зовнішнього краю підошви.

3. Розгинання великого пальця стопи.

4. Рефлекс спостерігається в нормі у дітей до 1-1,5 річного віку, що обумовлено не завершенням мієлінізації пірамідних шляхів.

10. У 1882 році петербурзький терапевт описав характерну для менінгіту ознаку, в основі якої лежить рефлекторна згинальна контрактура м’язів задньої поверхні стегна.

1. Вкажіть цього вченого. Який симптом він описав?

2. В чому полягає цей симптом?

1. Володимир Михайлович Керніг, менінгеальний симптом Керніга.

2. Неможливо розігнути нижню кінцівку хворого в колінному суглобі, якщо вона перед тим була зігнута під прямим кутом у кульшовому та колінному суглобах.

11. У 1689 році відомий англійський лікар Томас Сіденгам вперше описав захворювання, яке частіше зустрічається у дітей, і дав йому назву, що з грецької означає „танок”.

Вкажіть це захворювання.

Яка його етіологія?

Які його основні клінічні прояви?

Мала хорея (хорея Сіденгама).

Мала хорея – один з проявів ревматизму, ревматичний енцефаліт.

Хореїчні гіперкінези та значна м’язова гіпотонія поєднуються із ознаками ревматичного ураження інших органів.

12. Приводом автору для опису в 1872 році цього прогресуючого спадково-дегенеративного захворювання з передчасною загибеллю нейронів стріарної системи, переважно хвостатого ядра, стало спостереження упродовж 75 років над членами різних поколінь однієї американської родини.

1. Вкажіть вченого, який описав цю хворобу.

2. Яка її сучасна назва?

3. Які основні клінічні синдроми цього захворювання?

1. Американський психіатр та невролог Георг Гентінгтон.

2. Хорея Гентінгтона.

3. Поширені хореїчні гіперкінези та прогресуюча деменція.

13. Видатний німецький терапевт, основні дослідження якого були присвячені вивченню циркуляції спинномозкової рідини, вперше у 1890 році провів поперекову пункцію субарахноїдального простору з метою прижиттєвого вивчення спинномозкової рідини та ендолюмбального введення ліків.

1. Вкажіть цього вченого.

2. Детальним вивченням якого захворювання, що носить його ім’я, також займався цей вчений.

1. Генріх Квінке.

2. Ангіоневротичний набряк Квінке.

14. У 1872 році французький невролог Гійом Дюшен у новонароджених після деяких акушерських маніпуляцій описав захворювання, клінічну і анатомічну картину виникнення якого у дорослих через 4 роки описав німецький невролог Вільгельм Ерб.

1. Про ураження яких структур нервової системи йде мова?

2. Вкажіть це захворювання.

1. Ураження верхнього стовбура плечового сплетення.

2. Верхня плечова плексопатія Дюшенна- Ерба.

15. У 1887 році австрійський паталогоанатом А.Вейксельбаум із спинномозкової рідини 6 хворих виділив грамнегативні диплококи, і звернув увагу на те, що знаходились вони переважно всередині лейкоцитів.

1. Яка сучасна назва цього збудника?

2. Яке захворювання нервової системи спричиняє ця інфекція?

1. Менінгокок.

2. Менінгококовий менінгіт.

16. У 1840 році німецький ортопед Яків Гейне вперше дав повну клінічну характеристику цього відомого ще з давніх часів, переважно дитячого захворювання. А в 1890 році, описуючи епідемічний спалах хвороби у Стокгольмі, шведський лікар К. Медін розвинув вчення про це захворювання, вказавши на його контагіозність.

1. Про яке захворювання йде мова?

2. Яка етіологія цієї хвороби?

1. Поліомієліт.

2. Хворобу спричиняє вірус поліомієліту, що відноситься до групи ентеровірусів.

17. На Віденському товаристві неврологів та психіатрів у 1917 році відомий австрійський невролог повідомив про епідемічний спалах нової інфекційної хвороби, яка в наступні роки поширилась до пандемії, і проявлялась „дивною” на той час клінічною симптоматикою, що свідчила, як було встановлено пізніше, про ураження проміжного та середнього мозку.

1. Вкажіть цього вченого.

2. Яке захворювання він описав?

3. Поєднання яких клінічних ознак цієї хвороби було дивним для лікарів того часу?

1. Костянтин Економо.

2. Летаргічний енцефаліт Економо.

3. Патологічна сонливість, окорухові розлади та значна гіперсалівація.

18. У 1817 році англійський лікар у книзі «Essay on the Shaking palsy» дав вичерпну характеристику основних проявів описаної ним хвороби.

1. Вкажіть ім’я цього лікаря.

2. Яка сучасна назва цієї хвороби?

3. Вкажіть основні її клінічні прояви.

1. Джеймс Паркінсон.

2. Хвороба Паркінсона.

3. Гіпокінезія, м’язова ригідність, тремтіння.

1.2. Патологія чутливої функції нервової системи

1. У хворого порушена глибока чутливість з обох боків від рівня T5 сегменту.

Які види чутливості постраждали?

Де локалізується вогнище ураження?

Чому хворий скаржиться на похитування під час ходи?

Постраждали м'язово-суглобове відчуття, вібраційне чуття, відчуття тиску, маси.

Вогнище ураження знаходиться в задніх канатиках спинного мозку на рівні Т5.

Хворий похитується під час ходи, тому що у разі ураження задніх канатиків спинного мозку виникає сенситивна атаксія.

2. У хворої порушена тільки больова та температурна чутливість зліва на рівні С4- T12 сегментів (у вигляді напівкуртки).

Як зветься такий вид порушення чутливості?

За яким типом порушена чутливість?

Які структури нервової системи і на якому рівні уражені?

Чому інші види чутливості не порушені?

Дисоційований розлад чутливості, бо випадає тільки больова та температурна чутливість.

За сегментарним типом.

Вогнище ураження в задніх рогах спинного мозку на рівні С4- T12 сегментів зліва, де знаходиться тіло другого нейрона поверхневих видів чутливості.

Тактильна та глибока чутливість залишаються не зміненими, тому що їх провідники проходять у складі задніх канатиків спинного мозку.

3. У хворого втрачені всі види чутливості на правій половині тіла.

Як зветься таке порушення чутливості?

Вкажіть тип чутливих порушень.

Де може локалізуватися вогнище ураження?

Чи може турбувати хворого хиткість під час ходи, якщо так, то чому і як це зветься?

Це правобічна геміанестезія.

Чутливість порушена за провідниковим типом.

Вогнище ураження може локалізуватись в лівій півкулі головного мозку на рівні присередньої петлі таламуса або у внутрішній капсулі.

Виникне хиткість під час ходи – сенситивна атаксія, тому що уражені провідники глибоких видів чутливості, зокрема м'язово-суглобового відчуття.

4. У хворого з травмою спинного мозку окрім рухових порушень виявляється анестезія всіх видів чутливості від рівня пупка донизу.

За яким типом порушена чутливість?

Де локалізується вогнище ураження?

Пошкодженням яких структур можна пояснити чутливі розлади?

Провідниковий тип порушення чутливості.

Вогнище ураження в грудному відділі спинного мозку на рівні Т8 сегменту.

Уражені бічні канатики спинного мозку, де проходять волокна поверхневих видів чутливості та задні канатики спинного мозку, що несуть волокна глибоких видів чутливості.

5. У хворого періодично виникають напади відчуття затерпання правої руки, які тривають протягом хвилини.

З подразненням якого відділу нервової системи пов’язані ці відчуття?

Як звуться такі напади?

Чи може хворий під час таких нападів втратити свідомість?

Подразнюється середня частини лівої зацентральної звивини.

Чутлива джексонівська епілепсія.

Може, тільки у разі поширення подразнення на всю поверхню мозку, коли локальний епілептичний напад перейде у вторинно-генералізований.

6. У хворого, який страждає на цукровий діабет, втрачені всі види чутливості на кистях і стопах у вигляді «шкарпеток» і «рукавичок».

На що буде скаржитись хворий?

За яким типом порушена чутливість?

Ураження яких структур нервової системи зумовить таку патологію?

Чи можливе виникнення атаксії у хворого?

Хворий буде скаржитись на затерпання, відчуття „повзання мурашок”, біль в кінцівках, хиткість під час ходи.

Чутливість порушена за периферичним поліневритичним типом.

Уражені периферичні нерви в дистальних відділах кінцівок.

Може виникнути сенситивна атаксія, зумовлена порушенням м’язово-суглобового відчуття, яка підсилюється в темряві або із закритими очима.

7. У хворого під час проведення МРТ спинного мозку виявлено пухлину, що здавила половину поперечника спинного мозку в грудному відділі на рівні Т10-Т11 сегментів.

Які види чутливості постраждали, за яким типом та з якого боку?

З ураженням яких структур спинного мозку пов’язано виникнення чутливих порушень?

1. Провідникова анестезія больової та температурної чутливості на боці, протилежному ураженню від L1 сегмента донизу. Порушення глибоких видів чутливості на боці патологічного вогнища за провідниковим типом з рівня ураження донизу. Сегментарне випадіння больової та температурної чутливості на боці ураження на рівні Т10-Т11 сегментів.

2. Провідникова анестезія больової та температурної чутливості зумовлена ураженням спинномозково-таламічного шляху у бічному канатику спинного мозку, провідникова анестезія глибоких видів чутливості – ураженням пучків Голля в задньому канатику спинного мозку. Сегментарна анестезія больової та температурної чутливості на боці ураження пов’язана з пошкодженням задніх рогів спинного мозку на рівні патологічного вогнища.

8. У хворого 60 років, який 20 років тому перехворів на сифіліс, поступово виникло похитування під час ходи. Хиткість підсилюється в сутінках та темряві.

Як зветься таке порушення? Яка його особливість?

Чому виникли такі розлади?

Які структури нервової системи уражені?

Сенситивна атаксія. Похитування підсилюється під час ходи в сутінках та зменшується, коли хворий дивиться на суглоби своїх ніг.

Сенситивна атаксія виникла в результаті порушення в ногах м’язово-суглобового відчуття.

Уражені задні канатики спинного мозку вище поперекового потовщення (пучки Голля).

9. У хворого поступово виникла гіпестезія больової та температурної чутливості в руках. Тактильна чутливість збережена.

Що таке «гіпестезія»?

За яким типом порушена чутливість?

Визначте вогнище ураження.

Гіпестезія – зниження чутливості, зменшення інтенсивності відчуттів у якійсь ділянці тіла.

Чутливість порушена за сегментарним дисоційованим типом.

Уражені задні роги спинного мозку в сегментах С5-Т1.

10. Хворого, що переніс травму правої руки, турбує біль в кисті, порушено згинання I та II пальців правої кисті. Відмічається зниження чутливості на радіальній частині долоні та на долонній поверхні I –III пальців і половині IV пальця.

1. Які види чутливості порушені?

2. Вкажіть тип чутливих порушень.

3. Які структури нервової системи постраждали?

4. Якого вигляду набуває кисть у разі тривалого перебігу хвороби?

Порушені всі види чутливості.

Периферичний мононевритичний тип порушення чутливості в зоні іннервації нерва.

Уражений правий серединний нерв.

Внаслідок атрофії тенара кисть набуває вигляду мавпячої лапи.

11. У хворої після переохолодження виник біль у правій половині обличчя, через 2 дні – пухирцева висипка на чолі справа.

Чи можливе зниження чутливості в зоні висипань?

Що уражено у хворої?

1. Може виявлятися гіпестезія всіх видів чутливості в зоні іннервації правого очного нерва.

2. Верхня частина вузла правого трійчастого нерва, що містить тіла чутливих нейронів, дендрити яких утворюють правий очний нерв.

12. Хворого, що переніс інсульт, турбує пекучий біль у правій половині тіла. Виявлена правобічна геміанестезія всіх видів чутливості.

Як зветься такий біль?

Визначте місце локалізації процесу.

Які ще симптоми можуть бути виявлені за такої локалізації процесу?

Геміалгія, таламічний біль.

Лівий таламус.

Можуть виявлятись правобічна гомонімна геміанопсія та сенситивна атаксія у правих кінцівках.

13. У хворого, що переніс інсульт, ослабли ліві кінцівки, виникла лівобічна гемігіпестезія всіх видів чутливості.

За яким типом порушена чутливість?

Де може знаходитись патологічне вогнище?

Який шлях постраждав?

Провідниковий тип порушення чутливості.

Може бути уражена права внутрішня капсула, або променистий вінець.

Постраждав правий таламо-кірковий шлях.

1.3. Рефлекторно-рухові порушення

1. У хворого з травматичним ураженням поперечника спинного мозку виник нижній центральний парапарез.

Які ознаки центрального парезу?

Який відділ спинного мозку ушкоджений?

Чи можливі порушення чутливості за такої локалізації процесу?

Пошкодження яких шляхів спричинило рухові та чутливі розлади?

Гіпертонія м’язів, відсутність шкірних рефлексів, наявність патологічних рефлексів, підвищення глибоких рефлексів, наявність патологічних синкінезій.

Уражений грудний відділ спинного мозку.

Будуть порушені всі види чутливості за провідниковим типом нижче рівня ураження.

Постраждали пірамідні шляхи та спинномозково-таламічні шляхи в бічних канатиках з обох боків та пучки Голля в задніх канатиках спинного мозку.

2. У хворого після перенесеного інсульту відмічаються лівобічна геміанестезія та спастичний лівобічний геміпарез з м’язовою силою у 2 бали в лівих руці та нозі.

Що означає термін „спастичний геміпарез”?

Які види чутливості порушені та за яким типом?

Де знаходиться вогнище ураження?

Як зветься поза, що може сформуватися у відновному періоді хвороби?

Геміпарез з підвищенням м’язового тонусу за спастичним типом.

Порушені поверхнева та глибока чутливість за провідниковим типом.

Уражена права внутрішня капсула.

Поза Верніке-Манна.

3. У хворого після перенесеного інсульту відмічається центральний парез правої руки без чутливих порушень.

Чи можуть бути порушені глибокі рефлекси на правій руці хворого?

Де може знаходитись вогнище ураження?

Глибокі рефлекси на руці будуть підвищені.

Може бути уражена середня частина лівої передцентральної звивини.

4. Хворий переніс інсульт в ділянці лівої внутрішньої капсули.

Який руховий нейрон постраждав? Як зветься ушкоджений руховий шлях?

З якого боку і які рухові порушення з’являться?

Чи буде порушена чутливість, якщо так, які види та за яким типом?

Центральний нейрон. Кірково-спинномозковий шлях.

Правобічний центральний геміпарез.

Порушення всіх видів чутливості за провідниковим типом (правобічна геміанестезія).

5. Хвору, що страждає на цукровий діабет, турбує слабкість м’язів ніг. Виявлено зниження сухожилкових і періостальних рефлексів на руках і ногах, гіпестезію всіх видів чутливості за поліневритичним типом.

Як зветься виявлена слабкість м’язів ніг?

Який руховий нейрон постраждав?

Що уражено?

Периферичний парез м’язів нижніх кінцівок.

Постраждав периферичний руховий нейрон.

Уражені периферичні нерви на нижніх кінцівках.

6. У хворого після травми руки не розгинається права кисть, не може відвести великий палець в бік.

Як зветься така патологія?

Як зміняться сухожилкові рефлекси на правій руці?

Що уражено?

Чи будуть чутливі розлади на правій руці у хворого, якщо так, які?

Периферичний парез м’язів кисті.

Будуть знижені розгинальний ліктьовий та зап’ястково-променевий рефлекси на цій руці.

Уражений правий променевий нерв.

Зниження всіх видів чутливості на правій кисті за периферичним мононевритичним типом у зоні автономної іннервації променевого нерва.

7. У хворого в результаті травми пірнальника зруйновано поперечник спинного мозку на рівні С3-С4 сегментів.

Які порушення рухової та чутливої функції з’явились?

Завдяки пошкодженню яких нервових структур вони виникли?

Чи буде порушене сечовипускання, якщо так, то чому і за яким типом?

Чи порушиться дихання, якщо так, то чому?

Центральна тетраплегія, двобічна анестезія всіх видів чутливості за провідниковим типом.

Центральна тетраплегія зумовлена двобічним пошкодженням рухового кірково-спинномозкового шляху, двобічна анестезія всіх видів чутливості – завдяки пошкодженню спинномозково-таламічного шляху в бічних канатиках та пучків Голля і Бурдаха в задніх канатиках спинного мозку.

Сечовипускання буде порушено за центральним типом у вигляді періодичного нетримання сечі завдяки двобічному ураженню пірамідних шляхів, що з’єднують кіркові центри регуляції сечовипускання із спінальними рефлекторними центрами сечопуску.

У хворого буде відсутнє самостійне дихання у зв’язку з виникненням параліча діафрагми, що отримує іннервацію із пошкоджених сегментів спинного мозку.

8. У хворого після травматичного пошкодження спинного мозку виник верхній в’ялий парапарез та центральна нижня параплегія.

Ушкодження яких структур і на якому рівні спричинило таку патологію?

Чи можливі розлади сечопуску в даному випадку, якщо так, то які?

Уражений спинний мозок на рівні С5-Т1 сегментів. Периферичний верхній парапарез виник завдяки ураженню передніх рогів, центральна нижня параплегія в результаті ошкодження пірамідних шляхів у бічних канатиках на цьому рівні.

Може бути порушення сечовипускання за центральним типом – затримка сечі, періодичне нетримання сечі.

9. У хворого після травми голови сформувалася субдуральна гематома. Був прооперований у нейрохірургічному відділенні. Об’єктивно: відстає права нога під час виконання проби Барре, позитивний симптом Бабінського справа, колінні та ахиллові рефлекси D>S.

Як зветься патологія, що виникла у хворого?

Вкажіть місце локалізації процесу.

Центральний монопарез правої ноги.

Процес локалізується у верхній частині передцентральної звивини лівої лобової частки.

10. У дитини на тлі підвищення температури з’явилась слабкість обох ніг, глибокі рефлекси на ногах не викликаються. Чутливість збережена.

Як називається таке порушення руху?

Ураження яких нервових структур можна запідозрити?

Чи можливі зміни м’язового тонусу в ногах, якщо так, то які?

Нижній периферичний парапарез.

Передні роги або передні корінці (L1-S2) сегментів.

Гіпо- або атонія м’язів нижніх кінцівок.

11. У хворої періодично без втрати свідомості виникають напади клонічних судом в правій нозі, що тривають декілька секунд.

Про що свідчать такі напади?

Як звуться такі напади?

Де локалізується патологічний процес?

Напади свідчать про подразнення тіл перших рухових нейронів.

Рухова джексонівська епілепсія.

Подразнюється верхній відділ лівої передцентральної звивини.

1.4. Ураження екстрапірамідної системи

1. У дитини 10 років, що хворіє на ревматизм, з’явились швидкі, розмашисті мимовільні рухи в м’язах обличчя, кінцівок, що нагадують кривляння, руховий неспокій.

1. Як звуться такі рухи?

1. Про який синдром слід подумати?

3. Які структури нервової системи постраждали?

Хореїчні гіперкінези.

Гіпотонічно-гіперкінетичний синдром.

Постраждали структури неостріарної системи: хвостате ядро та лушпина.

2. У хворого 65 років поступово виникли скутість під час рухів, “поза згиначів”, гіпомімія, тиха монотонна мова, ритмічний тремор пальців кистей. Згодом почав ходити човгаючи.

1. Про який синдром слід подумати?

2. Які структури нервової системи постраждали?

3. Який патогенетичний механізм цього синдрому?

1. Гіпертонічно-гіпокінетичний синдром (синдром паркінсонізму).

2. Постраждали чорна речовина та бліда куля.

3. Зменшення кількості дофаміну в чорній речовині та смугастому тілі.

3. У хворої 35 років спостерігаються черв’якоподібні рухи пальцями кистей, послаблення м’язового тонусу у кінцівках. Також спостерігаються гримасування та швидкі, розмашисті насильницькі рухи верхніми та нижніми кінцівками, особливо під час ходи.

1. Вкажіть синдром.

2. Уточніть назву клінічних проявів цього синдрому?

3. Які структури нервової системи постраждали?

1. Гіпотонічно-гіперкінетичний синдром.

2. Гіперкінези у вигляді атетозу та хореї.

3. Постраждали хвостате ядро та лушпина.

4. У дитини 15 років, що хворіла на енцефаліт, виникли мимовільні рухи в м’язах шиї та тулуба, які нагадують обертання навколо серединної вісі тіла. М’язовий тонус в кінцівках знижений.

1. Вкажіть синдром.

2. Уточніть назву клінічних проявів цього синдрому.

3. Які структури нервової системи постраждали?

1. Гіпотонічно-гіперкінетичний синдром.

2. Гіперкінези у вигляді торсійної дистонії.

3. Постраждали хвостате ядро та лушпина.

5. У пацієнта 21 року виникли мимовільні рухи в м’язах шиї , що нагадують насильницький поворот голови в протилежний бік, який супроводжується напруженням цих м’язів.

1. Як звуться мимовільні рухи?

2. Уточніть назву таких мимовільних рухів.

3. До якої групи рухових розладів вони відносяться?

1. Гіперкінези.

2. Спастична кривошия.

3. До групи локальних дистоній.

1.5. Патологія координаційної системи

1. У хворого 35 років, що страждає на розсіяний склероз, виявлені інтенційний тремор під час виконання пальценосової проби правою рукою, скандовану мову та горизонтальний ністагм при погляді праворуч.

1. Яка функція нервової системи порушена?

2. Як зветься порушення цієї функції?

3. Яка структура нервової системи постраждала?

1. Порушена координація рухів.

2. Порушення координаторної функції зветься атаксією.

3. Постраждала права півкуля мозочка.

2. У неврологічному статусі хворого з інсультом у судинах вертебрально-базилярного басейну виявлені ністагм при погляді праворуч, інтенційний тремор під час виконання пальценосової та п’ятковоколінної проб правими кінцівками та адіадохокінез у правій руці.

1. Яка функція нервової системи порушена?

2. Яка структура нервової системи постраждала?

3. Поясніть, що означає адіадохокінез і як його виявити?

1. Порушена координаторна функція нервової системи.

2. Постраждала права півкуля мозочка.

3. Адіадохокінез – порушення співдружності рухів при переведенні кистей з положення пронації в положення супінації з прискоренням.

3. Хворий з розсіяним склерозом скаржиться на хиткість під час ходи в темряві і за хорошого освітлення, невпевненість при виконанні точних рухів. У іншого пацієнта, що хворіє на нейросифіліс, хиткість під час ходи виникає тільки в темряві.

1. Яка функція нервової системи порушена у цих хворих?

2. Які структури нервової системи постраждали у першому та у другому випадках?

3. Як зветься патологія у першого та другого пацієнтів?

1. Порушена функція координації рухів.

2. У першого хворого постраждав мозочок, у другого – шляхи глибокої чутливості у задніх канатиках спинного мозку.

3. У першого хворого – мозочкова атаксія, у другому випадку – сенситивна атаксія.

4. Хвора скаржиться на слабкість ніг, хиткість під час ходи, порушення сечопуску. Виявлено ністагм, адіадохокінез, інтенційний тремор в руках. Знижена м’язова сила в ногах, черевні рефлекси не викликаються, гіперрефлексія глибоких рефлексів з ніг, двобічні патологічні стопні рефлекси.

1. Які синдроми виявлені у хворої?

2. Які структури нервової системи постраждали?

3. За яким типом порушене сечовипускання у хворої? Вкажіть характер порушення.

1. Мозочкова атаксія та нижній спастичний парапарез.

2. Постраждав мозочок та пірамідний шлях з обох боків, можливо, в грудному відділі спинного мозку.

3. Сечовипускання порушене за центральним типом. Можливе виникнення імперативних покликів та періодичного нетримання сечі.

Розділ 2. Патологія черепних нервів. Порушення автономної нервової системи та вищих мозкових функцій

2.1. Ураження черепних нервів

1. У хворого періодично виникають короткочасні відчуття неприємного запаху, які здебільшого закінчуються генералізованим судомним нападом.

1. Як зветься дане порушення і чим воно зумовлене?

2. Вкажіть локалізацію патологічного вогнища.

1. Нюхові галюцинації, які є аурою вторинно-генералізованого судомного нападу. Зумовлені подразненням кіркового відділу нюхового аналізатора в скроневій частці.

2. Гачок парагіпокампальної звивини на присередній поверхні скроневої частки.

2. У хворого після тяжкої травми голови постраждав лівий зоровий нерв. Зір зліва відсутній.

1. Як зветься така патологія? Чи зміниться реакція зіниці цього ока на світло?

2. Які можуть бути зміни на очному дні?

1. Амавроз. Пряма реакція зіниці на світло відсутня, збережена співдружна реакція цієї зіниці.

2. На очному дні може виявлятись первинна атрофія диска зорового нерва.

3. У хворого випали ліві верхні квадранти полів зору.

Як зветься вказана патологія?

Ураження якого відділу нервової системи спричинить такий розлад?

Лівобічна верхня квадрантна геміанопсія.

Ураження язикової звивини або нижніх відділів зорової променистості в правій потиличній частці.

4. У хворого періодично виникають перед очима неіснуючі зображення у вигляді спалахів.

1. Як звуться такі порушення і коли вони виникають?

2. Де може локалізуватись вогнище ураження?

2. Чи можливе виникнення атрофії дисків зорових нервів у хворого?

1. Зорові галюцинації, виникають у разі подразнення кіркового відділу зорового аналізатора.

2. У потиличній частці головного мозку.

3. Очне дно буде не змінене.

5. У хворого внаслідок перенесеного інсульту випали праві половини полів зору. З часом окуліст на очному дні виявив атрофію дисків зорових нервів.

Як зветься таке обмеження полів зору?

Яка нервова структура постраждала і з якого боку?

Правобічна гомонімна геміанопсія.

Уражений лівий зоровий шлях.

6. У хворого поступово виникло випадіння зовнішніх половин полів зору.

Як зветься вказана патологія?

Ураження яких нервових структур її спричинить?

Бітемпоральна гетеронімна геміанопсія.

Ураження перехрещених волокон зорового перехрестя ймовірно у разі здавлення аденомою гіпофізу.

7. У хворого випали ліві верхні квадранти полів зору.

Як зветься вказана патологія?

Ураження якого відділу нервової системи спричинить такий розлад?

Лівобічна верхня квадрантна геміанопсія.

Ураження правої язикової звивини або нижніх відділів зорової променистості в правій потиличній частці.

8. У хворого 62 років, що страждає на цукровий діабет, поступово опустилася права верхня повіка. Очне яблуко дещо екзоофтальмоване. При піднятті повіки виявляються мідріаз, розбіжна косоокість.

1. Що означає „мідріаз”?

2. Визначте рівень ураження.

2. Чи зміняться зіничні реакції на світло в цьому оці (поясніть)?

8.

Мідріаз – розширення зіниці.

Уражений правий окоруховий нерв.

Будуть відсутні пряма та співдружна реакції правої зіниці на світло, бо перервана рефлекторна дуга зіничного рефлексу в еферентній ланці.

9. Хворий скаржиться на двоїння, що підсилюється під час спроби подивитись вліво. Виявлена збіжна косоокість зліва.

1. Парез якого м’яза спричинив таку патологію?

2. Де локалізується вогнище ураження?

1. Парез зовнішнього прямого м’яза лівого ока.

2. Уражений лівий відвідний нерв.

10. У хворого виявлена легка збіжна косоокість лівого ока та диплопія під час погляду донизу.

1. Парез якого м’яза спричинив таку патологію?

2. Що уражено?

. Парез верхнього косого м’яза лівого ока.

2. Уражений лівий блоковий нерв.

11. У хворого 60 років на тлі підвищення артеріального тиску раптово виникли запаморочення та диплопія. Верхня права повіка опущена. Зіниця цього ока розширена, очне яблуко повернуте назовні. Знижена сила в лівих кінцівках, викликається рефлекс Бабінського зліва.

1. Як зветься описаний синдром?

2. Які структури і на якому рівні уражені?

Альтернувальний синдром Вебера.

Уражені у правій ніжці мозку ядра окорухового нерва та пірамідний шлях.

12. У хворого 55 років, який 20 років тому лікувався з приводу сифілісу, виявлено сенситивну атаксію в ногах та синдром Аргайля Робертсона.

Які ознаки синдрому Аргайля Робертсона?

Ураження яких структур спричинило сенситивну атаксію в ногах?

Чи буде порушена чутливість у пацієнта?

Відсутня реакція зіниць на світло, збережена реакція зіниць на конвергенцію та акомодацію.

Уражені пучки Голля в задніх канатиках спинного мозку.

Виникне батігіпестезія в нижніх кінцівках ( зниження глибоких видів чутливості).

13. У хворого виникло ураження ділянки мозку, у якій розміщується ядро правого відвідного нерва.

Яка неврологічна симптоматика виникне на обличчі?

Де знаходиться патологічний процес?

Чи можлива поява парезів кінцівок, якщо так, завдяки ураженню яких структур?

Як зветься даний синдром?

Периферичний парез мімічних м’язів правої половини лиця та збіжна косоокість правого ока.

Патологічний процес у правій половині мосту.

Можливий центральний парез лівих кінцівок завдяки ураженню пірамідного шляху в мосту.

Альтернувальний синдром Фовілля.

14. Хворого протягом 2-х останніх днів турбував пекучий біль та парестезії у правій половині лиця. Сьогодні вранці на шкірі чола справа з’явились пухирцеві висипання.

1. Які структури нервової системи уражені?

2. Чи спостерігатимуться зміни рефлексів у хворого?

3. Чи можливе виникнення гіпалгезії, якщо так, то в якій ділянці?

1. Ураження вузла правого трійчастого нерва.

2. Може виявлятись гіпалгезія в зоні іннервації правого очного нерва.

3. Можуть знизитись надбрівний, рогівковий та кон’юнктивальний рефлекси, бо переривається аферентна ланка їх рефлекторних дуг.

15. У хворого біль у лівому вусі, пухирцеві висипи на шкірі зовнішнього слухового проходу, обмежені рухи в м’язах лівої половини обличчя.

1. Які структури нервової системи та на якому рівні уражені?

2. Який характер парезу мімічних м’язів? Які рефлекси можуть зникнути і чому?

3. Яка назва синдрому ( за автором)?

1. Уражений лівий лицьовий нерв на рівні зовнішнього колінця та лівий колінчастий вузол.

2. Периферичний парез мімічних м’язів. Можуть зникнути надбрівний, рогівковий та кон’юнктивальний рефлекси, бо лицьовий нерв утворює еферентну ланку рефлекторних дуг цих рефлексів.

3. Синдром (або невралгія) Ханта.

16. У молодого робітника після переохолодження виникла асиметрія обличчя: не закривається ліве око, сльозотеча з цього ока, не може підняти ліву брову, під час оскалу зубів відмічається симптом „ракетки”, гіперакузія та порушення смаку на лівій половині язика.

1. Яка патологія у хворого?

2. Де знаходиться патологічний процес?

У хворого периферичний парез мімічних м’язів лівої половини лиця.

Уражений лівий лицьовий нерв в кістковому каналі до відходження стремінцевого нерва.

17. У працівниці офісу, що працювала в кімнаті із включеним кондиціонером, виникла асиметрія лиця. Не закривається та сльозиться праве око, не рухається правий кутик рота, згладжена права носогубна складка. Слух та смак не порушені.

1. Яка патологія у хворої?

2. Що і на якому рівні уражено?

3. Чи зміняться рефлекси на лиці?

17.

1. Периферичний парез мімічних м’язів.

2. Уражений лицьовий нерв після його виходу із кісткового каналу.

3. Спостерігатиметься арефлексія правих надбрівного, рогівкового та кон’юктивального рефлексів.

18. У хворого, що переніс ішемічний інсульт, згладжена права носогубна складка, опущений правий кутик рота, під час оскалу зубів відмічається асиметрія. Іншої патології на лиці не виявлено.

1. Як зветься така патологія?

2. Які структури нервової системи уражені?

3. Чи зміняться рефлекси на лиці?

1. Центральний парез мімічних м’язів.

2. Уражений кірково-ядерний шлях, що з’єднує рухову зону кори головного мозку з ядром правого лицьового нерва.

3. Рефлекси на лиці не будуть порушені.

19. У хворого виявлено порушення смаку на задній третині лівої половини язика.

1. Сприйняття якого смаку порушене у хворого?

2. Який черепний нерв і з якого боку уражений?

3. Які рефлекси можуть змінитися і чому?

19.

1. Порушене сприйняття гіркого смаку.

2. Уражений лівий язикоглотковий нерв.

3. Знизяться глотковий та рефлекс із м’якого піднебіння зліва, тому що язикоглотковий нерв приймає участь в утворенні рефлекторних дуг цих рефлексів.

20. У хворого після перенесеного ішемічного інсульту спостерігається зглаженість правої носо-губної складки, відхилення язика у правий бік під час його висовування з рота, дизартрія. При пробі Барре відстає права рука. Відмічається підвищення глибоких рефлексів на правій руці.

1. Що означає термін „дизартрія”?

2. Як звуться наявні у хворого рухові порушення ?

2. Де може знаходитись вогнище ураження?

1. Дизатрія – це порушення артикуляції мови.

2. У хворого правобічний центральний парез мімічних м’язів та язика, центральний парез правої руки.

3. Вогнище ураження може знаходитися в середньонижньому відділі лівої передцентральної звивини.

21. У хворого з інсультом у неврологічному статусі виявлено: права очна щілина та зіниця вужчі, ніж зліва, анестезія больової та температурної чутливості на правій половині лиця в зовнішній зоні Зельдера, парез голосової зв’язки і м’якого піднебіння справа, дисфонія, дисфагія, мозочкова атаксія у правих кінцівках. Парезів кінцівок немає, наявна лівобічна гемігіпестезія больової та температурної чутливості.

1. Як зветься виявлений синдром?

2. Встановіть та обгрунтуйте топічний діагноз.

3. За яким типом порушена чутливість на лиці?

1. Альтернувальний синдром Валленберга-Захарченка.

2. Патологічний процес в дорсолатеральній частині довгастого мозку справа. Уражене подвійне рухове ядро (параліч м’якого піднебіння і голосової зв’язки), каудальна частина ядра спинномозкового шляху трійчастого нерва (порушення больової чутливості в зоні Зельдера), низхідні симпатичні волокна (симптом Бернара-Горнера), спинномозково-мозочковий шлях (мозочкові розлади) та спинномозково-таламічний шлях (порушення всіх видів чутливості за провідниковим типом з протилежного боку).

3. На лиці порушена больова та температурна чутливість за сегментарним типом.

22. У хворого спостерігаються атрофія правої половини язика, відхилення його під час висовування з рота вправо і центральний лівобічний геміпарез.

1. Який у пацієнта парез язика?

2. Які структури уражені?

3. Як зветься такий синдром?

Периферичний парез правої половини язика.

В правій половині довгастого мозку уражені ядро правого під’язикового нерва та пірамідний шлях.

Альтернувальний синдром Джексона.

23. Хворий 83 років поступив у неврологічне відділення з явищами дизартрії, дисфонії і дисфагії. Відмічається насильницький беззвучний плач, позіхання, обмежені рухи язика, виражені симптоми орального автоматизму.

Дайте визначення вищезазначеним термінам.

Встановіть клінічний синдром.

1. Дизартрія – нечіткість мови, обумовлена порушенням її артикуляції. Дисфонія – знижена звучність мови, дисфагія – порушення ковтання.

2. Псевдобульбарний синдром.

3. Двобічне ураження кірково-ядерних волокон, що йдуть до ядер черепних нервів бульбарної групи.

3. Обгрунтуйте топічний діагноз.

24. У хворої 50 років протягом останніх місяців змінилась мова, порушилось ковтання. Виявлено гугнявий голос, дизартричну мову, дисфагію. Дужки м’якого піднебіння при фонації звисають. Глотковий рефлекс відсутній. Відмічаються атрофії м’язів язика та фібрилярні посмикування в них.

1. Який синдром виник у хворої?

2. Про що свідчать фібрилярні посмикування у м’язах?

2. Вкажіть локалізацію патологічного процесу.

У хворої виник бульбарний синдром.

Фібрилярні посмикування свідчать про подразнення тіла другого рухового нейрона (в ядрі ХІІ пари черепних нервів).

Уражені ядра ІХ, Х, ХІІ пар черепних нервів (язикоглоткового, блукаючого, під’язикового).

2.2. Патологія автономної нервової системи

1. У дорослого чоловіка досить швидко виникла диспропорція скелету. Під час огляду звертають на себе увагу збільшені та стовщені бровні та виличні дуги, ніс, нижня щелепа, вуха, кисті рук та стопи ніг.

1. Як зветься така патологія?

2. Ураження якого рівня і якої системи її спричинило?

3. Які структури належать до цього рівня?

4. Чим зумовлена така патологія?

1. Акромегалія, як прояв нейро-ендокринного синдрому.

2. Надсегментарний відділ автономної нервової системи.

3. Гіпоталамічна ділянка, гіпофіз.

4. Гіперфункція еозинофільних клітин передньої частки гіпофізу.

2. У хворого уражений правий верхній шийний симпатичний вузол.

1. Функція яких м’язів ока буде порушена?

2. Які клінічні прояви виникнуть у хворого?

3. Як зветься цей синдром?

1. Порушена функція непосмугованих м’язів ока (musculus dilatator pupillae, musculus tarsalis superior, musculus orbitalis).

2. Птоз, міоз, енофтальм.

3. Синдром Горнера (Бернара-Горнера).

3. У хворого виявляється правобічний мідріаз та парез акомодації.

1. Що означає термін „мідріаз”?

2. Чим зумовлена дана патологія?

1. Мідріаз – розширення зіниці.

2. Дана патологія зумовлена порушенням парасимпатичної іннервації ока в результаті ураження вегетативних ядер (Якубовича та Перліа) окорухового нерва у ніжці мозку чи самого нерва.

4. У молодого чоловіка, що страждає на гастрит, періодично виникають напади різкого збліднення шкірних покривів, тахікардії, внутрішнього ознобу, відчуття нестачі повітря, страху смерті. Напад триває 20-30 хвилин, в кінці виникає значне сечовиділення.

1. Як зветься цей напад?

2. Де локалізується ураження?

3. Чи зміниться і як рівень артеріального тиску під час нападу?

1. Симпато-адреналовий криз.

2. В гіпоталамусі, який врівноважує діяльність сегментарних (симпатичного та парасимпатичного) відділів автономної нервової системи. Даний напад зумовлений активацією симпатичного відділу.

3. Артеріальний тиск підвищиться як результат активації симпатичного відділу АНС.

5. У хворого виникають напади, що супроводжуються загальною слабкістю, нудотою, астматичним диханням, відчуттям тяжкості в голові, пітливістю, бурчанням в животі. Шкірні покриви під час нападу червоніють.

1. Як зветься цей напад?

2. Де локалізується ураження?

3. Як зміниться артеріальний тиск під час нападу?

1. Ваго-інсулярний криз.

2. В гіпоталамусі, який врівноважує діяльність сегментарних (симпатичного та парасимпатичного) відділів автономної (вегетативної) нервової системи. Даний напад зумовлений активацією парасимпатичного відділу.

3. Артеріальний тиск знизиться.

6. У хворого патологічний процес локалізується на рівні конуса спинного мозку.

1. Чи можливе у хворого порушення сечовипускання?

2. Чи можуть виникнути рухові розлади в кінцівках та чутливі порушення?

1. Можливе виникнення розладу функції тазових органів за периферичним типом, зазвичай – справжнє нетримання сечі.

2. Рухових розладів у кінцівках (парезів чи паралічів) не буде. Чутливість буде порушена в ділянці промежини (сегменти S3-S5).

7. У хворого на розсіяний склероз вогнище демієлінізації локалізується в ділянці мосту стовбура мозку.

Чи буде в даному випадку страждати іннервація тазових органів? Дайте обґрунтування.

7.

Так, у хворого спостерігатиметься порушення сечовипускання за центральним типом – імперативні поклики, періодичне нетримання сечі. В мості знаходиться мостовий центр (Барінгтона), що входить до складу ретикулярної формації та належить до супраспінальних центрів регуляції сечовипускання.

8. Дівчина 19 років страждає на аменорею та ожиріння. Лице її кругле, місяцеподібне, гіперемійоване. Звертає на себе увагу своєрідне відкладання жиру: на лиці, задній поверхні шиї, животі. На шкірі виявлені численні стрії.

1. Про яке захворювання слід думати?

2. Чим воно зумовлене?

1. Синдром Іценка-Кушинга.

2. Ураженням надсегментарного відділу автономної нервової системи. Даний синдром зумовлений гіперфункцією базофільних клітин гіпофізу.

2.3. Патологія вищих мозкових функцій

1. Хворий розуміє звернену до нього мову, але не може говорити. Вимовляє лише окремі слова. Рухи язика не обмежені.

1. Як зветься таке порушення мови?

2. Де знаходиться вогнище ураження?

1. Моторна афазія.

2. Задні відділи лівої нижньої лобової звивини (центр Брока) у праворуких.

2. У хворого виявлено центральний парез правої руки, мімічних м’язів правої половини лиця та моторну афазію.

Визначте топічний діагноз.

Уражена ліва лобова частка: середній та нижній відділи передцентральної звивини та задні відділи нижньої лобової звивини (центр Брока).

3. Хворий не може назвати предмети, але пояснює їх призначення.

1. Яка функція мови порушена?

2. Як називається таке порушення мови?

3. Де локалізується вогнище (осередок) ураження?

4. Чи буде у хворого порушене розуміння мови?

1. Порушене відтворення мови (говоріння).

2. Амнестична афазія.

3. Уражені задні відділи скроневої та нижні відділи тім’яної часток лівої півкулі мозку.

4. Ні, в даному випадку порушена експресивна мова, при якій розуміння своєї та чужої мови зберігається.

4. Хворий може правильно вимовити окремі букви, але не вимовляє ціле слово, речення. Постійно повторює окремі звуки, склади.

1. Назвіть та поясніть таке порушення мови.

2. Де локалізується вогнище (осередок) ураження?

3. Яке ще порушення вищих кіркових функцій може виникнути у хворого?

1. Еферентна моторна афазія (у хворого збережене розуміння власної та чужої мови, але страждає вимова серії звуків, фраз). Наявне постійне повторювання звуків – персеверація.

2. Уражений центр Брока, у задньому відділі лівої нижньої лобової звивини (у праворуких).

3. У хворого може порушитись функція письма – виникне аграфія (центр письма знаходиться у задній частині лівої середньої лобової звивини).

5. У хворого осередок ураження локалізується в лівій надкрайовій звивині.

1.Яке порушення виникне у хворого?

2. Які клінічні прояви даного порушення?

3. Чи можуть за такої патології виникнути парези кінцівок?

1. Апраксія.

2. Хворий втратить здатність виконувати цілеспрямовані дії, вироблені в процесі індивідуального досвіду, наприклад, одягатися, застібати ґудзики, запалити сірник тощо.

3. Ні, не можуть, бо центр праксису не пов’язаний з центральним руховим нейроном. У хворого будуть збережені сила м’язів, їх тонус та рефлекси.

6. У хворого періодично виникають слухові галюцинації. Не розуміє свою та чужу мову. Мова хворого – словесна мішанина.

1. Як зветься таке порушення мови?

2. Про що свідчать слухові галюцинації?

3. Які структури уражені?

1. Сенсорна афазія.

2. Слухові галюцинації зумовлені подразненням кіркового центру слуху.

3. Уражена ліва верхня скронева звивина, де знаходиться кірковий центр слуху та її задній відділ, де розташований центр Верніке.

7. Хворий з ішемічним інсультом не впізнає своїх родичів, доки вони не починають говорити, речі впізнає на дотик.

1. Як зветься таке порушення?

2. Де знаходиться вогнище (осередок) ураження?

3. Чи спричинить таке порушення зміни на очному дні?

1. Зорова агнозія.

2. Уражена зовнішня поверхня потиличної частки.

3. Змін на очному дні (атрофія) не буде.

8. Упродовж півроку хворий став апатичним, неохайним, знизилася критика, з’явилася морія, неадекватність поведінки. Виявляються чіткі симптоми орального автоматизму, хапальний рефлекс Янішевського, похитування під час ходи у правий бік.

1. Як звуться описані зміни поведінки та психіки хворого?

2. Вкажіть симптоми орального автоматизму.

3. Як зветься таке похитування хворого та чим воно зумовлено?

4. Де знаходиться вогнище (осередок) ураження?

5. Які ще симптоми можуть виникати у хворого за такої локалізації патологічного процесу?

8.

1. «Лобова» психіка.

2. Ротовий рефлекс Бехтєрєва, носо-губний рефлекс Аствацатурова, дистанс-оральний рефлекс Карчикяна.

3. Лобова атаксія – хворий хитається у бік, протилежний вогнищу. Ця атаксія зумовлена ураженням лобової частки, від якої починається кірково-мосто-мозочковий шлях, який належить до системи координації довільних рухів.

4. У лівій лобовій частці головного мозку.

5. Напади рухової джексонівської епілепсії, центральні правобічні геміпарези, парез погляду в протилежний від вогнища бік, моторна афазія, аграфія.

9. Хвора з інсультом, що до цього часу не мала ознак психічних розладів, стверджує про наявність у неї третьої руки та шукає її в лівій половині тіла.

1. Як зветься таке порушення?

2. Де розміщується патологічне вогнище (осередок)?

3. Які ще порушення можливі за такої локалізації патологічного процесу?

9.

1. Полімелія (псевдополімелія), як прояв аутотопагнозії (порушення впізнавання свого тіла та його частин).

2. В тім’яній частці правої півкулі головного мозку.

3. Анозогнозія (неусвідомлення свого дефекту), паракінези (насильницькі рухи у здорових правих кінцівках), лівобічна геміанестезія.

10. У хворого, що не має психічних захворювань, раптово виникло порушення мови: говорить багато, правильно та неправильно вимовляючи слова, які не пов’язані за змістом, не розуміє зверненої до нього мови, неправильно виконує інструкції, збуджений. Виявлена правобічна верхньоквадрантна геміанопсія.

1. Як зветься таке порушення мови?

2. Ураження якого центру його спричиняє?

3. Де локалізується патологічний процес?

4. Ураженням яких структур можна пояснити виникнення верхньоквадрантної геміанопсії?

1. Сенсорна афазія.

2. Центр Верніке.

3. Задній відділ лівої верхньої скроневої звивини.

4.Ураженням волокон зорової променистості у глибині верхнього відділу лівої скроневої звивини.

11. У хворого періодично виникають короткочасні напади, що починаються з клонічних судом у лівій нозі, а потім поширюються на ліву руку та ліву половину обличчя. Свідомість хворий не втрачає.

1. Як звуться ці напади, про що вони свідчать?

2. Встановіть топічний діагноз.

1. Напади рухової джексонівської епілепсії. Виникають у разі подразнення рухової ділянки кори головного мозку (передцентральної звивини).

2. Подразнюється верхній відділ правої передцентральної звивини.

12. Хворий не розуміє звернену до нього мову. Його мова нерозбірлива, складається із набору непов’язаних за змістом слів та їх відривків. Порушене розуміння письмової мови.

1. Як звуться такі розлади?

2. Встановіть топічний діагноз.

3. Чи можливе порушення письма за такої патології?

1. Сенсорна афазія, алексія.

2. Уражений задній відділ верхньої скроневої звивини.

3. Сенсорна афазія може поєднуватись не тільки з алексією, але й з аграфією.

Розділ 3. Додаткові методи дослідження в неврології. Патологія лікворної системи. Судинні захворювання головного та спинного мозку. Закрита черепно-мозкова та спінальна травма. Пухлини головного та спинного мозку. Епілепсія. Нейроінтоксикації. Ураження нервової системи у разі дії фізичних факторів

3.1. Додаткові методи обстеження неврологічних хворих

1. У хворого на електроенцефалограмі виявлено комплекси «пік-повільна хвиля» 3 за секунду.

Для якого захворювання характерні такі зміни?

Для абсансної форми епілепсії.

2. У хворого вперше виникли два генералізованих судомних напади.

Які обстеження та з якою метою слід йому призначити?

Електроенцефалографію – для виявлення (або виключення) судомної активності мозку (ознаки останньої: гострі хвилі, піки, комплекси «пік-повільна хвиля») та КТ або МРТ головного мозку – для виключення органічного ураження головного мозку.

3. Хворому проведено МР-ангіографію (МРА), де виявлено «обрив» середньої мозкової артерії, дистальні її гілки не візуалізуються.

1. Чим зумовлені виявлені зміни при проведенні МРА?

2. У разі якого захворювання можливі такі зміни судини?

1. Тромбозом середньої мозкової артерії.

2. У разі ішемічного інсульту атеро-тромботичного генезу.

4. Жінку 20 років госпіталізували до неврологічного відділення з підозрою на субарахноїдальний крововилив.

Які обстеження необхідно провести для підтвердження клінічного діагнозу та уточнення його причини?

Дослідження спинномозкової рідини шляхом проведення люмбальної пункції субарахноїдального простору – у разі підтвердження діагнозу ліквор матиме кров’янисте забарвлення, лабораторне дослідження виявить у лікворі змінені еритроцити. Найчастішою причиною цього захворювання у людей молодого віку є розрив артеріальної аневризми, отже, необхідно провести ангіографію мозкових судин для її виключення.

5. У хворого, якого впродовж останніх 3-х місяців турбує вранішній головний біль, окуліст виявив застійні диски зорових нервів. Ехоенцефалографія (Ехо-ЕГ) виявила зміщення серединного еха вліво на 8 мм.

1. Що являє собою Ехо-ЕГ? Що таке „серединне ехо”?

2. Що означають отримані результати?

3. У разі якого захворювання можливі такі зміни?

4. Які ще додаткові обстеження слід призначити хворому?

1. Ехо-ЕГ належить до ультразвукових методів дослідження. Серединне-ехо – це ехосигнал, відбитий від серединних структур мозку (стінок третього шлуночку, епіфізу та прозорої перетинки).

2. Зміщення серединного еха вліво свідчить про наявність у хворого супратенторіального об’ємного утворення у правій півкулі.

3. Пухлина правої півкулі головного мозку.

4. КТ або МРТ головного мозку для виявлення пухлини мозку.

6. У хворого, що страждає на атеросклероз мозкових судин, впродовж 2-х годин виникла та поступово наросла слабкість у лівих кінцівках. Комп’ютерно-томографічне дослідження головного мозку підтвердило ішемічний інсульт.

1. Яке ще обстеження слід провести хворому для вияснення причини хвороби?

2. Які ймовірно будуть результати цього обстеження?

1. Ультразвукову допплерографію магістральних судин голови та шиї.

2. Зміна швидкості кровоточу (зниження чи підвищення), ознаки стенозу артерій, що кровопостачають мозок.

7. Хворому, у якого в результаті слабкості м’язів звисає ліва кисть, проведено електроміографію. Використання поверхневих електродів виявило електричне «мовчання» м’язів у разі спроби виконати довільне скорочення.

1. Для якого паралічу характерні виявлені зміни?

2. Що уражено у хворого?

1. Для периферичного паралічу.

2. Лівий променевий нерв.

8. Лікар, оглянувши хворого, запідозрив у нього пухлину головного мозку.

1. Які додаткові обстеження можуть підтвердити цей діагноз?

2. Які патологічні зміни можуть бути виявленими у результаті цих обстежень?

1. Огляд очного дна, КТ або МРТ головного мозку.

2. Застійні диски зорових нервів при офтальмоскопії, об’ємне утворення у речовині головного мозку при проведенні КТ або МРТ головного мозку.

9. Молодого чоловіка турбує слабкість у м’язах правої руки, спостерігається її схуднення, наявні фібрилярні посмикування у м’язах.

Які додаткові обстеження доцільно призначити хворому?

З якою метою призначите кожне обстеження?

ЕМГ, МРТ шийного відділу спинного мозку.

Електроміографію – за допомогою цього методу можна диференціювати рівень ураження нейромоторного апарату; МРТ шийного відділу спинного мозку – виключити компресійне чи вогнищеве ураження спинного мозку на рівні шийного стовщення.

10. Хворий 72 років, у якого 6 годин тому раптово виникла слабкість у лівих кінцівках, був госпіталізований до неврологічного відділення. Проведено комп’ютерну томографію (КТ) головного мозку, за результатами якої виявлено вогнище пониженої щільності неправильної форми у правій лобно-скронево-тім’яній ділянці розміром 17х9х21 мм.

Про що свідчать виявлені зміни КТ головного мозку?

Які ще додаткові обстеження треба призначити хворому?

Наявність інфаркту головного мозку.

УЗДГ екстра та інтракраніальних судин мозку, обстеження очного дна в динаміці.

11. Жінці 23 років з атактичними та пірамідними порушеннями проведено МРТ головного мозку. Отримані такі результати: в підкіркових відділах обох гемісфер мозку, перивентрикулярно, у променистих вінцях та семіовальному центрі, у мозолястому тілі, лівій ніжці мозку, у лівій гемісфері мозочку та середній мозочковій ніжці візуалізуються множинні ділянки округлої та овальної форми, переважно з чіткими контурами, місцями контури вогнищ не чіткі, розмірами від 4х3 мм до 21х12 мм.

Для якого захворювання характерні виявлені зміни на МРТ головного мозку?

Розсіяного склерозу.

12. Хворий, що страждає на гіпертонічну хворобу, раптово втратив свідомість, у важкому стані поступив до неврологічного відділення, проведено МРТ головного мозку. Отримані такі результати: в таламусі правої гемісфери головного мозку візуалізується ділянка полігональної форми з чіткими контурами з гіперінтенсивним МР-сигналом на Т2-зображенні та гіпоінтенсивним на Т1-зображенні розмірами 40х36х25 мм з перифокальним набряком до 16 мм.

Для якого захворювання характерні виявлені зміни на МРТ головного мозку?

Геморагічного інсульту – у хворого наявна гематома у таламусі правої гемісфери головного мозку.

3. 2. Патологія спинномозкової рідини, лікворні синдроми

1. Хворому з менінгеальним синдромом провели дослідження спин­номозкової рідини. Отримані такі результати: цитоз - 150 в 1 мм3 (перева­жають лімфоцити) , білок - 0,33г/л.

1. Чи є патологією дані ліквору?

2. Назвіть лікворний синдром?

3. Як називаються виявлені зміни вмісту клітин в спинномозковій рідині?

1. Так.

2. Клітинно-білкова дисоціація в лікворі.

3. Лімфоцитарний плеоцитоз – збільшення кількості лімфоцитів до 150 (у нормі в 1 мм3 рідини виявляється 0 – 5 клітин).

2. У хворого з тривалим головним болем та застійними дисками зорових нервів отримано такі результати дослідження спинномозкової рідини: 2,1 г/л білка, 5 клітин в 1 мм3.

1. Як називаються виявлені зміни спинномозкової рідини?

2. Яке захворювання можна запідозрити у хворого?

3. На підставі яких даних запідозрите це захворювання?

1. Білково-клітинна дисоціація. Прояви останньої: значне збільшення кількості білку (у нормі в лікворі вміст білку сягає 0,12 – 0,45 г/л) при нормальній кількості клітин (у нормі – 0-5 в 1 мм3).

2. Пухлина головного мозку.

3. Про це свідчать гіпертензивний головний біль, зміни складу ліквору (білково-клітинна дисоціація), застійні диски зорових нервів.

3. У хворого 22 років на тлі катаральних явищ різко підвищилась температура тіла до 40º, з’явились сильний головний біль, блю­вання, світлобоязнь. Виявлені ригід­ність м’язів потилиці та симптом Керніга.

1. Як зветься описаний синдром? Про що свідчить його поява?

2. Яке захворювання запідозрите?

3. Результати якого дослідження підтвердять діагноз?

1. Сукупність описаних симптомів свідчить про наявність менінгеального синдрому, що виникає при подразненні чи ураженні мозкових оболонок.

2. Менінгіт – запалення мозкових оболонок.

3. Дослідження спинномозкової рідини дасть змогу виключити чи підтвердити наявність у хворого менінгіту.

4. Впродовж останніх трьох місяців хворого турбує головний біль, що виникає щоранку та інколи супроводжується блюванням. На очному дні виявлені застійні диски зорових нервів.

1. Який синдром у хворого?

2. Яке захворювання запідозрите?

3. Які додаткові дослідження його підтвердять?

1. Гіпертензійний – синдром підвищення внутрішньочерепного тиску.

2. Пухлина головного мозку.

3. КТ або МРТ головного мозку.

5. У хворого з сильним головним болем, високою температурою тіла та менінгеальним синдромом проведено діагностичне дослідження спинномозкової рідини. Ліквор каламутний, цитоз -1600 клітин в 1 мм3 (90% нейтрофілів), виявлені менінгококи, білок -0,5 г/л, цукор -1,2 ммоль/л.

Як зветься таке співвідношення клітин та білку?

Про яке захворювання можна думати?

Чи є патологією рівень цукру, якщо так, то чому?

1. Клітинно-білкова дисоціація. Прояви останньої: значне збільшення кількості клітин –плеоцитоз (у нормі в лікворі виявляється 0 -5 клітин в 1 мм3) за нормальної або незначно збільшеної кількості білку (у нормі в лікворі вміст білку сягає 0,12 – 0,45 г/л).

2. Гнійний менінгіт (виявляється нейтрофільний плеоцитоз).

3. Так, рівень цукру знижений вдвічі. У разі менінгококового менінгіту зниження рівня цукру виникає з перших днів захворювання та пов’язано з підсиленням гліколізу.

6. Хворого на тлі ГРВІ турбують сильний головний біль, нудота. Виявляється двобічний симптом Керніга. З підозрою на менінгіт був госпіталізований. Отримано такі результати дослідження спинномозкової рідини: цитоз – 2 клітини в 1 мм3, білок -0,33 г/л.

1. Як зветься синдром, що виявляється в неврологічному статусі?

2. Чи є патологією дані результати дослідження ліквору?

3. Що може бути причиною такого випадку?

6.

1. Сукупність описаних симптомів свідчить про наявність менінгеального синдрому , що виникає при подразненні чи ураженні мозкових оболонок.

2. Ні, змін складу ліквору немає (не змінений вміст клітин та білку).

3. У хворого наявні явища менінгізму – подразнення мозкових оболонок без зміни складу ліквору. Явища менінгізму можуть виникати при різних загальних інфекційних чи інтоксикаційних захворюваннях, коли мозкові оболонки подразнюються токсичними речовинами , однак явищ запалення оболонок немає.

7. У хворого 53 років під час фізичного напруження раптово виник субарахноїдальний крововилив.

1. Який синдром спостерігатиметься в неврологічному статусі?

2. Опишіть ознаки цього синдрому.

3. Які обстеження підтвердять діагноз і яким чином?

1. Менінгеальний синдром.

2. Головний біль, блювання, психомоторне збудження чи загальмованість, наявність менінгеальних знаків (ригідність потиличних м’язів, симптоми Керніга, Брудзинського).

3. Дослідження спинномозкової рідини в результаті проведення люмбальної пункції субарахноїдального простору. Виявляється кров у лікворі. КТ головного мозку – наявність крові у субарахноїдальному просторі.

8. Хворий, що страждає на гнійний отит, скаржиться на сильний головний біль, нудоту. Температура тіла – 39,3 С, виявляються ригідність м’язів потилиці, симптом Керніга.

1. Який синдром виник у хворого?

2. Яке дослідження необхідно провести для постановки клінічного діагнозу?

3. Які дані під час цього дослідження можна отримати?

1. Менінгеальний синдром.

2. Дослідити спинномозкову рідину (провести люмбальну пункцію субарахноїдального простору).

3. Запальні зміни в лікворі (нейтрофільний плеоцитоз, наявність збудника).

9. У хворого виявлено синдром внутрішньочерепної гіпертензії.

1. Які ознаки цього синдрому?

2. Які інструментальні обстеження доцільно призначити хворому?

3. Які захворювання можуть його спричинити?

1. Головний біль розпираючого характеру, що посилюється під ранок, нудота, блювання, запаморочення. Брадикардія, розлади дихання, оглушення, сопор чи кома.

2. Огляд очного дна, Ехо-ЕС, КТ чи МРТ головного мозку.

3. Пухлина головного мозку, підоболонкова гематома, абсцес головного мозку.

10. Окуліст у хворого, що лікувався з приводу пухлини головного мозку, виявив вторинну атрофію дисків зорових нервів.

Які зміни на очному дні передували атрофії?

Застійні диски зорових нервів.

3.3. Порушення мозкового та спінального кровообігу

1. Хворий 58 років, що страждає на гіпертонічну хворобу, після психоемоційного напруження раптово втратив свідомість, впав. Об’єктивно: кома І ступеню, артеріальний тиск 250/150 мм рт.ст., обличчя гіперемійоване, голова та очі повернуті вліво, дихання шумне, права щока «вітрилить», м’язовий тонус в правих кінцівках низький, права стопа повернута дозовні, з цього ж боку викликається рефлекс Бабінського, позитивні менінгеальні симптоми.

1. Які структури та з якого боку уражені?

2. Яке запідозрите захворювання?

3. Як можна підтвердити діагноз?

1. Кірково-спинномозковий та кірково-ядерний шляхи та кірковий центр повороту голови та очей в протилежний бік у лівій півкулі мозку.

2. Геморагічний інсульт, а саме – крововилив у ліву півкулю головного мозку (паренхіматозний крововилив).

3. Хворому слід провести КТ чи МРТ головного мозку, що підтвердить наявність у нього внутрішньомозкової гематоми, у разі неможливості виконання цього дослідження, доцільно провести діагностичну люмбальну пункцію підпавутинного простору – за підтвердження діагнозу витікатиме ліквор кров’янистого забарвлення, лабораторне дослідження у лікворі виявить змінені еритроцити. Хворого повинен оглянути окуліст – можуть виявлятися крововиливи у сітківку, в загальному аналізі крові буде лейкоцитоз.

2. У хворого виник ішемічний інсульт з лівобічною геміплегією, геміанестезією та гіміанопсією.

1. Встановіть топічний діагноз.

2. У якому судинному басейні виник мозковий інсульт?

1. Уражена права внутрішня капсула, що підтверджується наявністю у хворого „трьох гемі” геміплегії, геміанестезії, геміанопсії.

2. У басейні лівої середньої мозкової артерії (СМА) - в даному випадку уражений головний стовбур СМА до відходження від нього глибоких гілок.

3. У жінки, що страждає на постійну форму миготливої аритмії, виникло відчуття затерплості лівої руки та її слабкість. Через 15 хвилин всі симптоми минули.

1. Встановіть топічний діагноз.

2. Про яке захворювання слід думати?

3. Які ліки слід призначити хворій з профілактичною метою?

1. Уражені таламо-кірковий та кірково-спинномозковий шляхи ймовірно у правому променистому вінці.

2. Транзиторна ішемічна атака в басейні правої середньої мозкової артерії кардіоемболічного ґенезу.

3. Варфарин під контролем МНВ чи ривароксабан (ксарелто).

4. Жінка 50 років скаржиться на частий головний біль, запаморочення, зниження пам’яті, працездатності, поганий сон. Ці скарги з’явились 4 місяці тому, вони підсилюються під кінець робочого дня, після відпочинку зникають. Неврологічне обстеження вогнищевої патології не виявило, однак у хворої наявні симптом Марінеску-Радовича та симетрично пожвавлені глибокі рефлекси з кінцівок.

1. Про яке захворювання можна думати?

2. Які допоміжні методи обстеження та з якою метою слід провести? Якими можуть бути результати?

3. Чи потрібно хворій призначити лікування та на що воно має бути спрямоване?

1. Початкові прояви недостатності мозкового кровообігу (перманентний перебіг).

2. Хворій слід провести обстеження для виявлення ознак загального судинного захворювання: атеросклерозу, гіпертонічної хвороби, вегетативно-судинної дистонії. ЕКГ може виявити коронарокардіосклероз, гіпертрофію лівого шлуночку, порушення серцевого ритму, консультація окуліста – зміни судин очного дна (ангіопатія), біохімічні дослідження крові – збільшення вмісту холестерину, тригліцеридів, ліпопротеїдів. Проведення УЗДГ може виявити атеросклеротичне ураження судин зі зміною кровотоку, РЕГ – зміну тонусу судинної стінки, асиметрію кровонаповнення, утруднення венозного відтоку, ЕЕГ – зниження біоелектричної активності мозку.

3. Хворій слід призначити лікування виявленого основного захворювання та терапію, яка буде спрямована на профілактику гострих порушень мозкового кровообігу. Вона має перебувати на диспансерному обліку у терапевта і невролога за місцем проживання.

5. У хворого 46 років, раптово виник кинджальний головний біль, спостерігалося повторне блювання. Бригада швидкої допомоги його доставила у відділення неврології. Хворий збуджений, поривається кудись бігти, наявні менінгеальні симптоми, вогнищева неврологічна симптоматика відсутня.

1. Яке захворювання слід запідозрити?

2. Вкажіть тактику подальшого обстеження та лікування хворого.

1. Субарахноїдальний крововилив.

2. Проведення люмбальної пункції підпавутиного простору та дослідження спинномозкової рідини. У разі підтвердження діагнозу ліквор буде кров’янистого забарвлення, лабораторне дослідження у лікворі виявить змінені еритроцити. Проведення ангіографії для виявлення аневризми. Лікування субарахноїдального крововиливу включає ліжковий режим, знеболювальні, седативні ліки, дегідратаційну терапію, вітамін С, антагоністи кальцію (німодипін) для профілактики відстроченого інфаркту мозку. Оперативне лікування аневризми.

6. У 19-річної жінки на тлі психоемоційного перенавантаження виник сильний кинджальний головний біль, блювання. Хвора збуджена. У неврологічному статусі вогнищева неврологічна симптоматика відсутня, наявні ригідність потиличних м’язів та двобічний симптом Керніга.

1. Яке захворювання слід запідозрити?

2. Яка ймовірна причина даного захворювання?

3. Вкажіть подальшу тактику обстеження та лікування.

1. Субарахноїдальний крововилив.

2. Найчастішою причиною цього захворювання у людей молодого віку є розрив вродженої аневризми судини мозку.

3. З метою підтвердження діагнозу слід провести люмбальну пункцію підпавутинного простору для виявлення кров’янистого ліквору. У разі підтвердження діагнозу хвору слід госпіталізувати до нейрохірургічного відділення з метою проведення ангіографії для виявлення аневризми та подальшого оперативного лікування.

7. Хворого 63 років з діагнозом ішемічний тромботичний інсульт в лівому каротидному басейні доставили до неврологічного відділення. Симптоми захворювання виникли 1 годину тому.

1. Які обстеження слід призначити хворому для уточнення діагнозу?

2. Яке лікування доцільно призначити хворому?

1. КТ (МРТ) головного мозку, консультація окуліста, загальний і біохімічний аналізи крові.

2. Доцільно призначити тромболізис з використанням рекомбінантного тканинного активатора плазміногену (актилізе) для відновлення кровотоку в ішемізованій ділянці мозку, який рекомендується проводити в межах 4,5 годинного «терапевтичного вікна» (якщо у хворого не буде протипоказань до його застосування).

8. У хворого, що страждає на гіпертонічну хворобу та нерегулярно приймає гіпотензивні ліки, з’явились головний біль, шум у голові, нудота, артеріальний тиск – 200/100 мм рт.ст., менінгеальних симптомів немає, вогнищева неврологічна симптоматика відсутня.

1. Встановіть клінічний діагноз.

2. Які ліки заборонено призначати хворому та чому?

1. Церебральний гіпертензивний криз.

2. Ліки, що розширюють судини мозку (но-шпа, папаверин), що спричинить додаткове розширення мозкових судин. У основі патогенезу церебрального гіпертензивного кризу лежить зрив авторегуляції мозкового кровотоку – не відбувається звуження судинної стінки у відповідь на підвищення перфузійного тиску.

9. У хворого 78 років раптово з’явилися утруднення під час ковтання їжі, похитування під час ходи, запаморочення. В минулому були епізоди нетривалого запаморочення. Об’єктивно: свідомість не порушена, менінгеальних симптомів немає, ліва очна щілина вужча від правої, анізокорія S<D, сегментарна гіпестезія больової чутливості на обличчі зліва. Ліва половина м’якого піднебіння звисає. Голос сиплий з носовим відтінком. Глотковий та піднебінний рефлекси зліва не викликаються, під час ковтання попирхується. Правобічна гемігіпалгезія, підвищені рефлекси на правих кінцівках. Координація рухів в лівих кінцівках порушена.

1. Поставте топічний та клінічний діагнози.

2. Як зветься цей клінічний синдром?

3. Які необхідні додаткові методи діагностики?

4. Визначте план лікування хворого.

9.

1. Ураження лівої половини довгастого мозку і нижньої поверхні лівої півкулі мозочку. Ішемічний атеротромботичний інсульт у басейні лівої задньої нижньої мозочкової артерії.

2. Синдром Валленберга-Захарченка.

3. УЗДГ, коагулограма, офтальмоскопія, МРТ головного мозку.

4. Базисна терапія (моніторинг та корекція порушень з боку респіраторної, серцево-судинної систем, регуляція артеріального тиску, глюкози, температури тіла, дисфагії, підтримання водно-електролітного балансу), диференційована терапія (антикоагулянти, антигіпоксанти, нейропротекторні засоби).

10. У хворого 62 років, що страждав протягом тривалого часу на гіпертонічну хворобу, раптово знизився зір на ліве око, виникла слабкість правих кінцівок з гіперрефлексією глибоких рефлексів та симптомом Бабінського справа.

1. Визначте патологічний синдром. Чим він ймовірно зумовлений?

2. Які дослідження слід призначити хворому?

1. Перехресний оптико-пірамідний синдром Ласко-Радовича зумовлений стенозом лівої внутрішньої сонної артерії на шиї.

2. Ультразвукове дослідження судин шиї та голови, ангіографію для виявлення стенозу.

11. До хворого 72 років сусіди викликали бригаду швидкої допомоги, яка доставила його до чергового неврологічного відділення. Повідомили, що він протягом останніх 20 років страждає на гіпертонічну хворобу, останніх 5 років – на цукровий діабет. Раніше двічі хворів на інфаркт міокарду. Систематично не лікується. Під час огляду скарг не пред’являє. Виявлено зниження інтелекту та пам’яті. Хворий неохоче вступає в контакт. Наявний псевдобульбарний синдром з насильницьким плачем. Сила в кінцівках знижена, тонус м’язів підвищений, глибокі рефлекси з кінцівок високі, симетричні, виявляється двобічний симптом Бабінського. Чутливих порушень не показує. Координаторні проби виконує не чітко.

1. Визначте топічний і клінічний діагнози.

2. Чи потребує хворий невідкладної допомоги?

3. Який план лікування?

1. У хворого двобічне ураження кірково-ядерних та кірково-спинномозкових шляхів головного мозку спричинене дисциркуляторною атеросклеротичною і дисметаболічною енцефалопатією ІІІ стадії з інтелектуально-мнестичним, пірамідним та псевдобульбарним синдромами.

2. Не потребує. Лікування планове: включає лікування гіпертонічної хвороби та цукрового діабету. Показані ноотропні препарати, антиагрегантні та вазоактивні засоби.

12. У молодої жінки 35 років, що страждає на ревматизм, має митральну ваду серця та миготливу аритмію, стався напад з короткочасною втратою свідомості та генералізованими тоніко-клонічними судомами. Після нападу виявлено стійкий парез правої руки.

1. Які структури уражені?

2. Який попередній клінічний діагноз?

3. Які необхідні додаткові методи діагностики?

4. Вкажіть план лікування.

1. Середній відділ лівої передцентральної звивини або кірково-спинномозковий шлях у лівому променистому вінці.

2. Кардіоемболічний підтип ішемічного інсульту в басейні лівої середньої мозкової артерії.

3. Коагулограма крові, офтальмоскопія, УЗДГ, МРТ головного мозку.

4. Антикоагулянти (гепарин за схемою), антигіпоксанти, дегідратаційні, ноотропні засоби.

13. У хворого, що поступив до неврологічного відділення добу тому із півкульним паренхіматозним крововиливом виникли страбізм, «плаваючі» рухи очних яблук, зниження м’язового тонусу, двобічний патологічний рефлекс Бабінського.

1. Про що свідчать симптоми, що виникли у хворого?

2. Вкажіть методи корекції даних порушень?

1. У хворого виник вторинний дислокаційно-стовбуровий синдром: набряк мозку зумовив його дислокацію зі здавленням стовбурових структур.

2. Загальні заходи: підвищене положення голови, знеболення та седація, контроль артеріального тиску, рівня глюкози, температури тіла, підтримання відповідної оксигенації. Медикаментозна корекція: дегідратаційні (манітол, L-лізину есцинат внутрішньовенно краплинно).

14. У 70-річного хворого раптово зникли рухи у ногах. До цього упродовж 2-х тижнів турбувала минуща слабкість в ногах та нетривала затримка сечі.

Об’єктивно: рухи у нижніх кінцівках відсутні, наявний двобічний рефлекс Бабінського, гіпалгезія від рівня Т5 сегменту донизу, затримка сечі.

1. Які структури уражені?

2. Вкажіть ймовірний діагноз.

3. З якими захворюваннями слід проводити диференційну діагностику?

1. Уражені пірамідні та спинномозково-таламічні шляхи в грудному відділі спинного мозку (на рівні Т3 сегменту).

2. Ішемічний спінальний інсульт з ураженням середньогрудного відділу спинного мозку.

3. Пухлина спинного мозку, мієліт.

3.4. Закрита травма центральної нервової системи

1. Хворий, що впав на асфальт та вдарився головою, втратив на 2-3 хвилини свідомість. Скаржиться на головний біль, нудоту. Обставин травми не пам’ятає. Виявлено відсутність рогівкових рефлексів, симптом Марінеску-Радовича, легку анізорефлексію глибоких рефлексів з кінцівок.

1. Що означає термін «анізорефлексія»?

2. Вкажіть клінічний діагноз хворого.

3. Яка тактика подальшого обстеження та лікування хворого?

4. Скільки часу має тривати лікування хворого?

1. «Анізорефлексія» – різниця симетричних рефлексів.

2. Струс головного мозку.

3. Хворому необхідно провести краніографію, огляд офтальмолога. Обов’язкова госпіталізація до неврологічного стаціонару для спостереження та лікування упродовж 7-10 днів.

4. Подальше лікування хворого має здійснюватися амбулаторно під наглядом невролога за місцем проживання до 1 місяця від початку хвороби.

2. На наступний день після травми голови у хворого підсилився головний біль, виникли блювання та слабкість лівої руки. Лікар виявив мідріаз справа, парез лівої руки.

1 Яке захворювання слід запідозрити?

2. Які дослідження треба провести для уточнення діагнозу?

3. Якою має бути подальша тактика лікування?

1. Здавлення головного мозку внаслідок утворення підоболонкової гематоми – в задачі описана типова її картина: травма голови, «світлий проміжок», погіршення стану з наростанням загальномозкових та появою вогнищевих симптомів.

2. Ехоенцефалоскопія – дасть змогу виявити зміщення М-еха та запідозрити гематому, КТ або МТР головного мозку –підтвердить наявність у хворого підоболонкової гематоми (епі- чи субдуральної).

3. Слід призначити термінову консультацію нейрохірурга. Подальше лікування хворого – оперативне видалення гематоми.

3. У хворого, що отримав травму голови із втратою свідомості, відразу після опритомнення виявлено слабкість правої руки та моторну афазію.

1. Що означають терміни «слабкість руки» та «моторна афазія», чим вони зумовлені?

2. Який попередній клінічний діагноз?

3. Які необхідно призначити додаткові обстеження для підтвердження діагнозу?

3.

1. «Слабкість руки» – парез руки, у даному випадку центрального типу, що виник при ураженні середнього відділу лівої передцентральної звивини, «моторна афазія» – порушення здатності говорити за збереження розуміння мови, виникає при ураженні заднього відділу лівої нижньої лобової звивини (центру Брока).

2. Забій головного мозку.

3. Необхідно провести краніографію, призначити огляд окуліста та КТ чи МРТ головного мозку – для виявлення ділянки забою лівої лобової частки головного мозку.

4. Хворого після травми голови турбують сильний головний біль, нудота, є психомоторне збудження. Виявлено ригідність потиличних м’язів, симптом Керніга з обох боків, вогнищевої неврологічної симптоматики немає. Проведено діагностичну люмбальну пункцію підпавутинного простору та отримано ліквор рожевого забарвлення.

1. Вкажіть патологічний синдром, що виник у пацієнта, та дайте йому визначення.

2. Який попередній клінічний діагноз?

1. Менінгеальний синдром – це синдром подразнення мозкових оболонок, в даному випадку продуктами розпаду еритроцитів крові, що попала у підпавутинний простір під час травматичного розриву мозкової судини.

2. Забій головного мозку. Травматичний субарахноїдальний крововилив.

5. У хворого діагностовано травматичний субарахноїдально-паренхіматозний крововилив у праву півкулю головного мозку.

1. Які клінічні прояви можуть бути у пацієнта?

2. Як підтвердити діагноз? Які результати додаткових обстежень можна отримати при даному захворюванні?

1. Менінгеальний синдром, лівобічний геміпарез, гемігіпестезія, аутотопагнозія.

2. Наявність еритроцитів у лікворі (при проведенні поперекової пункції підпавутинного простору), ділянка геморагічного забою правої півкулі головного мозку (за даними КМ чи МРТ головного мозку), зміщення М-еха вліво (за даними Ехо ЕС).

6. Хворий на вулиці послизнувся, впав і ударився спиною. Після цього відмітив затерпання та слабкість у ногах. Через тиждень після лікування в стаціонарі ці симптоми минули.

1. Який клінічний діагноз у пацієнта?

2. Які додаткові обстеження були призначені хворому в стаціонарі?

1. Струс спинного мозку.

2. Рентгенографію грудного відділу хребта для виключення порушення цілісності кісток хребта, МРТ спинного мозку - для виявлення травматичного ушкодження спинного мозку (ділянки забою чи здавлення).

7. Хворий рік тому попав у дорожньо-транспортну пригоду, лікувався стаціонарно, але виписаний епікриз із стаціонару загубив. На момент огляду у нього виявляється глибокий нижній спастичний парапарез, анестезія всіх видів чутливості з рівня Тh7 з обох боків, періодичне нетримання сечі.

1. Вкажіть рівень ушкодження спинного мозку.

2. Який ймовірний клінічний діагноз? Чи міг хворий перенести струс спинного мозку (поясніть)?

1. У хворого ушкоджений поперечник спинного мозку на рівні Тh7 сегмента.

2. Стійкі залишкові явища забою грудного відділу спинного мозку. Хворий не переніс струс спинного мозку, бо останній не залишає стійких вогнищевих симптомів ураження спинного мозку. У разі струсу спинного мозку може виникати слабкість та порушення чутливості, що зумовлені виключенням функціонування спинного мозку під час травми, але ці симптоми швидко минають.

8. Хворий, що переніс травму голови із втратою свідомості, скаржиться на головний біль, було блювання. Лікар, оглянувши пацієнта, виявив двобічний симптом Марінеску-Радовича, зниження рогівкових рефлексів, парез лівої ноги. Менінгеальних симптомів немає.

1. Що таке «парез ноги», який його характер та клінічні прояви у даного пацієнта?

2. Яке захворювання слід запідозрити у хворого?

3. Які додаткові методи дослідження підтвердять це захворювання?

1. «Парез ноги» – це слабкість м’язів ноги, що проявляється обмеженням об’єму активних рухів у нозі. В даному випадку він центрального характеру. Його ознаки: підвищення глибоких рефлексів та поява патологічних стопних рефлексів.

2. Забій головного мозку – про це свідчить поява вогнищевої неврологічної симптоматики, а саме парезу лівої ноги. Це є свідченням ушкодження верхнього відділу правої передцентральної звивини.

3. КТ чи МРТ головного мозку для виявлення ділянки його забою.

9. Пацієнт два місяці тому з приводу травми голови звертався до невролога, було діагностовано струс головного мозку. Хворий від госпіталізації відмовився та не лікувався. Упродовж всього часу після травми його турбує головний біль, загальна слабкість, швидка втомлюваність, дратівливість, безсоння. Працездатність знижена. Обстеження не виявило органічних змін з боку нервової системи.

1. Як розцінити стан хворого?

2. Чи доцільно та яке лікування йому слід призначити?

1. Післякомоційний церебрастенічний синдром.

2. Доцільно забезпечити режим праці та відпочинку, призначити амбулаторне лікування, що має включати, ноофен, актовегін, вітаміни групи В, настоянку валеріани (персен, новопасит).

3.5. Пухлини головного та спинного мозку

1. Дитину 10 років протягом трьох місяців турбує головний біль, що посилюється під ранок. Іноді виникає блювання. Поступово з’явилась хиткість при хо­ді. Неврологічне обстеження виявило ністагм при погляді вправо, інтенційний тремор при виконанні координаторних проб правими кінцівками, похитування вправо в позі Ромберга.

1. Яку патологію можна запідозрити?

2. Які додаткові обстеження слід провести?

3. Опишіть мож­ливі зміни очного дна.

1. Пухлина правої півкулі мозочку.

2. Огляд окуліста та МРТ головного мозку.

3. Застійні диски зорових нервів – останні є підтвердженням внутрішньочерепної гіпертензії.

2. У хворого з’явився оперізувальний біль у правій половині грудної клітки. Через місяць виникла слабкість у правій нозі з підвищен­ням м’язового тонусу і глибоких рефлексів, порушилась поверхнева чутливість зліва з рівня Тp0 донизу та справа у сегментах Тh7-Th8. Дослі­дження спинномозкової рідини виявило білково-клітинну дисоціацію.

1. Який характер парезу виник у хворого та за яким типом порушилася чутливість? Що ушкоджено у хворого?

2. Вкажіть клінічний діагноз.

3. Які методи діагностики доцільно використати?

1. У хворого виник центральний парез правої ноги. Порушення поверхневої чутливості: зліва за провідниковим типом, справа – за сегментарним. Ушкоджені бічний канатик та задній ріг спинного мозку на рівні Тh7-Th8 справа.

2. Екстрамедулярна пухлина спинного мозку на рівні Тh7-Th8 сегментів справа.

3. МРТ грудного відділу спинного мозку, рентгенографію грудного відділу хребта для виключення первинного ураження кісткової системи (хребта).

3. Хворого два місяці тому почав турбувати біль у грудному відділі хребта, згодом відчув слабкість правої ноги та затерпання лівої стопи, яке поступово поширилось доверху. Невропатолог виявив центральний парез правої ноги, провідникову гіпалгезію зліва від рівня Th9.

1. Які структури (чи шляхи) і на якому рівні уражені?

2. Який попередній клінічний діагноз?

3. Які додаткові методи дослідження його підтвердять?

1. Кірково-спиномозковий та спинномозково-таламічний шляхи у правому бічному канатику спинного мозку на рівні Тh7 сегменту.

2. Екстрамедулярна пухлина спинного мозку.

3. Виявлення застійної ксантохромії та білково-клітинної дисоціації в спинномозковій рідині, виявлення блоку підпавутинного простору під час проведення лікворо-динамічних проб, наявність об’ємного утворення на рівні Тh7 спинного мозку при МРТ його дослідженні.

4. Хворий скаржиться на головний біль, частіше зранку. Поступово перестав бачити лівим оком. При дослідженні очного дна виявлена атрофія диска лівого зорового нерва і застійний диск правого зорового нерва.

1. Вкажіть описаний синдром.

2. Чи можливе порушення нюху у хворого?

3. Про яке захворювання можна думати?

4.

1. Синдром Фостера Кеннеді.

2. Можливе виникнення лівобічної аносмії.

3. Пухлина базальної поверхні лівої лобової частки головного мозку, яка здавлює лівий зоровий нерв та лівий нюховий шлях.

5. У жінки 40 років упродовж останніх 4 місяців періодично виникали короткочасні напади посмикування у правій нозі. До цих нападів віднеслася некритично. За медичною допомогою звернулася лише тоді, коли ослабла права нога. На очному дні виявляються застійні диски зорових нервів.

1. Як звуться такі напади посмикувань м’язів? Яке захворювання слід запідозрити?

2. Ураження яких структур спричинило дану симптоматику?

3. Які додаткові обстеження слід призначити хворій для уточнення діагнозу?

1. Рухова джексонівська епілепсія. Пухлина головного мозку, ймовірно, менінгеома.

2. Подразнення, а в подальшому ураження верхнього відділу лівої передцентральної звивини.

3. КТ чи МРТ головного мозку.

6. У хворого 45 років упродовж останніх 6 місяців виникло порушення критичного відношення до своєї поведінки, став ейфоричним, неохайним, хитається при стоянні та ходьбі, підвищені тонус м’язів та рефлекси у лівих кінцівках, парез погляду вліво, наявні хоботковий та хапальний рефлекс Янишевського.

1. Як зветься така психіка та поведінка хворого?

2. Де знаходиться вогнище ураження?

3. Яке захворювання слід запідозрити? Яке обстеження його підтвердить?

1. Лобова психіка.

2. Уражена права лобова частка головного мозку.

3. Пухлина головного мозку. Слід провести МРТ головного мозку.

7. У хворого на тлі розпираючого головного болю з частим блюванням виявляються зорова агнозія, складні зорові галюцинації.

1. Ураження яких структур спричинило виникнення описаної симптоматики?

2. Яке захворювання слід запідозрити?

3. Які додаткові обстеження слід призначити хворому для уточнення діагнозу?

1. У хворого наявний гіпертензивний синдром (головний біль розпираючого характеру, блювання) з вогнищевою симптоматикою, яка свідчить про ураження потиличної частки головного мозку.

2. Пухлина потиличної частки головного мозку.

3. КТ чи МРТ головного мозку .

8. У 30-річного чоловіка виник шум у лівому вусі із подальшим зниженням слуху. Почало турбувати запаморочення, хитання вліво, виник парез мімічних м’язів зліва.

1. Ураження яких структур спричинило дані розлади?

2. Яке захворювання слід запідозрити?

1. Описані ознаки ураження лівих присінково-завиткового та лицьового черепних нервів, мозочку зліва.

2. Пухлина мостомозочкового кута (наймовірніше невринома слухового нерва).

9. У хворого підозрюють пухлину головного мозку. На очному дні виявляються застійні диски зорових нервів.

1. У разі якої локалізації пухлин головного мозку найчастіше виникає синдром лікворної гіпертензії?

2. Чи доцільно та чому призначити діагностичну пункцію підпавутинного простору для дослідження спинномозкової рідини?

1. Пухлини задньої черепної ямки.

2. Поперекова пункція підпавутинного простору протипоказана хворому, так як у нього є виражене підвищення лікворного тиску (синдром лікворної гіпертензії) і в такому випадку під час пункції можливе виникнення ускладнення – защемлення півкуль мозку в вирізку мозочкового намету або вклинення стовбуру мозку і мигдаликів мозочка у великий потиличний отвір.

3.6. Епілепсія

1. У хворого вже не вперше раптово виник генералізований тоніко-клонічний епілептичний напад із втратою свідомості, прикусом язика. Після нападу хворий сонливий, дезорієнтований, вогнищевої патології в неврологічному статусі не виявлено.

1. Вкажіть клінічний діагноз.

2. Які дослідження необхідно провести хворому для уточнення діагнозу?
1. Епілепсія з первинно генералізованими епілептичними нападами.

2. Електроенцефалографія, МРТ головного мозку.

2. На автобусній зупинці молодий чоловік раптово втратив свідомість, впав, з’явились тонічні судоми, які через 30 секунд змінилися на клонічні, після чого пацієнт заснув. Хворого шпиталізовано. В стаціонарі з’ясовано, що такі напади спостерігались раніше.

1. Як називається такий напад?

2. Вкажіть клінічний діагноз.

3. Які ліки потрібно призначити хворому?
1. Первинно-генералізований епілептичний напад.

2. Eпiлeпсiя з первинно-генералізованими нападами.

3. Депакін, ламотриджин, топірамат.

3. Під час відповіді на уроці дівчина раптово замовкла, зблідла, зіниці розширились. Через 5-6 секунд продовжила свою відповідь. У батьків з’ясовано, що такі напади спостерігались раніше.

1. Як зветься такий напад?

2. Вкажіть клінічний діагноз.

3. Яке дослідження необхідно провести хворій?

1. Простий абсанс.

2. Eпiлeпсiя, абсансна форма.

3. Електроенцефалографію.

4. Хвора 24 років доставлена в лікарню після серії генералізованих судомних епілептичних нападів. Між нападами хвора не приходила до тями.

1. Як зветься такий стан?

2. Вкажіть клінічний діагноз.

3. Де повинна лікуватись хвора?

4. Яке лікування буде призначено?

1. Епілептичний статус.

2. Eпiлeпсiя з генералізованими судомними нападами.

3. Хвору необхідно госпіталізувати у відділення інтенсивної терапії.

4. Внутрішньовенно діазепам або лоразепам, фенітоїн, у разі неефективності – гексенал або тіопентал натрію. Протинабрякові препарати.

5. У дитини 10 років виникають короткочасні (до 20 сек) напади з виключенням свідомості без падіння і судом, які повторюються до десяти разів на добу. Напади раптові, спонтанні, не пов’язані з дією зовнішніх чинників. Про напади не пам’ятає, після нападів стан задовільний, у неврологічному статусі змін не виявлено, артеріальний тиск в межах норми.

1. Вкажіть тип нападів.

2. Який клінічний діагноз?

3. Які ліки необхідно призначити?

1. Простий абсанс.

2. Eпiлeпсiя, абсансна форма.

3. Суксилеп, депакін, ламотриджин.

6. У хворого, що страждає на епілепсію, без втрати свідомості спостерігаються напади клонічних посмикувань правої руки, що поширюються на праву половину обличчя і тривають декілька хвилин. Після нападу відмічається нетривала слабкість руки.

1. Вкажіть тип нападу.

2. Де знаходиться вогнище епілептичного збудження?

3. Які обстеження обов’язково потрібно провести хворому?

1. Парціальний напад у вигляді рухової джексонівської епілепсії.

2. В середньому та нижньому відділах лівої передцентральної звивини.

3. ЕЕГ, МРТ головного мозку.

7. У 18-річного хворого протягом 3-ох років періодично з’являються напади, які починаються з нетривалих парестезій у лівій нозі. Потім хворий втрачає свідомість і виникають генералізовані тонічні та клонічні судоми тривалістю до 5 хвилин. Напад закінчується сном. Між нападами неврологічний статус без патології.

1. Як звуться такі напади парестезій?

2. Вкажіть тип нападів та повний клінічний діагноз.

3. Які додаткові методи обстеження потрібно провести хворому для уточнення діагнозу?

1.Чутливі джексонівські парціальні напади.

2. Вторинно-генералізовані судомні напади. Епілепсія.

3. Електроенцефалографія, МРТ головного мозку.

3.7. Нейроінтоксикації. Ураження нервової системи у разі дії фізичних факторів

1. У хворого, що вживав велику кількість алкоголю і спав на правій руці, виникла слабкість правої кисті, відмічається зниження чутливості по зовнішньому краю передпліччя і на тильній поверхні І-ІІІ пальців руки. Кисть звисає, хворий не може її розігнути.

1. Які види чутливості постраждали та за яким типом?

2. Що уражено?

3. Вкажіть клінічний діагноз.

4. Можлива причина ураження.

1. Знижені всі види чутливості за периферичним мононевритичним типом в зоні іннервації периферичного нерва.

2. Правий променевий нерв.

3. Нейропатія правого променевого нерва.

4. Вживання великої дози алкоголю, здавлення нерва, ішемія його.

2. Хворий з суїцидальними мотивами випив склянку рідини, що мала запах алкоголю. Через півгодини з’явилися серцевий біль, стискання в грудях, надмірне потовиділення. Різко знизився артеріальний тиск, хворий втратив свідомість. Відмічено пригнічення сухожилкових рефлексів і реакції розширених зіниць на світло, м’язову гіпотонію. Після лікування свідомість відновилась, але хворий почав різко втрачати зір. Відмічається атаксія, тремор пальців витягнутих рук.

1. Отруєння якою речовиною виникло у хворого?

2. На чому ґрунтується діагностика такого стану?

3. Яке лікування слід призначити у таких випадках?

1. Метиловим спиртом.

2. Вживання речовини з запахом алкоголю, зниження гостроти зору або сліпота, втрата свідомості, зниження артеріального тиску.

3. Промивання шлунку 2% розчином соди, сольове проносне, гемодіаліз, кровопускання, серцеві засоби, прийом етилового спирту.

3. Хворий випадково ковтнув бензин під час переливання його через гумову трубку. Через короткий час з’явились головний біль, відчуття «сп’яніння», запаморочення, затерпання кінцівок. Хворий збуджений, відмічається тремор пальців рук, атаксія в позі Ромберга та при ходьбі, ністагм, пожвавлення сухожилкових рефлексів.

1. Якого ступеня отруєння спостерігається у хворого?

2. Як лікувати хворого?

1. Гостре отруєння бензином середнього ступеню тяжкості.

2. Промивання шлунку вазеліновою олією, вживання активованого вугілля, інгаляції кисню.

4. Чоловік, що працює на підприємстві з виготовлення термометрів та манометрів, на фоні вираженого аcтено-вегетативного синдрому почав різко худнути, з’явилися безсоння, страхи, невпевненість в собі. Під час неврологічного обстеження виявлено ознаки синдрому паркінсонізму, генералізований тремор, атаксію, зниження інтелекту.

1. Про хронічне отруєння якою речовиною слід думати?

2. Як лікувати хворого?

1. Отруєння ртуттю.

2. Госпіталізація у відділення профпатології. Призначення унітіолу, розчину глюкози з вітаміном С, гіпосульфіту натрію, вітамінів групи В, глютамінової кислоти, АТФ, санаторно-курортне лікування (сірководневі ванни).

5. Хворий протягом 10 років працює на віброплатформі. Останнім часом почав скаржитись на постійний біль у м’язах ніг, парестезії. Виявлено поліневритичний тип порушення чутливості на ногах. Шкіра ніг синюшна з тріщинами.

1. Які структури нервової системи уражені?

2. Про яке захворювання можна думати?

3. Вкажіть план лікування хворого.

1. Уражені периферичні нерви на нижніх кінцівках.

2. Вібраційна хвороба, вібраційна полінейропатія.

3. Пентоксифілін 2% внутрішньовенно по 5,0 на фізіологічному розчині; Нуклео-ЦМФ 2 мг по 2 капсули двічі на день, неуробекс 2,0 мл внутрішньом’язово, мілдронат по 250 мг двічі на день, прозерин або нейромідин 1,0 підшкірно, масаж, ЛФК, аплікації озокериту.

Розділ 4. Інфекційні, паразитарні, демієлінізуючі захворювання нервової системи. Бічний аміотрофічний склероз. Головний біль, мігрень. Дитячий церебральний параліч

4.1. Інфекційні захворювання нервової системи

1. Хлопчик 10 років скаржиться на сильний головний біль, нудоту. Температура тіла 39,3ºС, виявляються герпетична висипка на губах, петехіальні геморагії на шкірі кінцівок, ригідність м’язів потилиці, симптом Керніга з обох боків.

1. Яке захворювання запідозрите?

2. Де повинен лікуватися хворий?

3. Які додаткові методи діагностики необхідно провести?

1. Менінгококовий менінгіт.

2. У інфекційному відділенні.

3. Дослідження спинномозкової рідини шляхом проведення люмбальної пункції, виявлення збудника у лікворі.

2. Хворий скаржиться на сильний головний біль, лихоманку. Хворіє другий день. Температура тіла 39,3ºС, герпетична висипка на губах, знижена м’язова сила в лівих кінцівках, сухожилкові і періостальні рефлекси зліва підвищені, симптом Бабінського зліва.

1. Чи виявляються у хворого вогнищеві симптоми, якщо так, то які?

2. Яке захворювання запідозрите?

3. Які допоміжні методи діагностики необхідні для підтвердження діагнозу?

1. У хворого виявляються вогнищеві симптоми у вигляді центрального лівобічного геміпарезу.

2. Герпетичний енцефаліт.

3. КТ чи МРТ головного мозку виявлять запальні вогнища переважно в лобовій або скроневій ділянках, ПЛР виявить ДНК вірусу в спинномозковій рідині.

3. Хвора 32 років скаржиться на двоїння перед очима, головний біль, нудоту. До появи цих скарг протягом місяця турбував кашель, температура тіла 37,6С. У неврологічному статусі виявляються ригідність потиличних м’язів, двобічний симптом Керніга. У спинномозковій рідині – переважно лімфоцитарний плеоцитоз (650 в 1 мм3), виявлена фібринна плівка, білок – 1,3 г/л, глюкоза – 1,2 м/моль на л.

1. Які синдроми виникли у хворої?

2. Яке захворювання запідозрите?

3. Які допоміжні методи діагностики підтвердять діагноз?

1. Менінгеальний синдром та синдром запальних змін у лікворі.

2. Туберкульозний менінгіт.

3. Туберкулінова проба та методи, що виявляють первинне туберкульозне вогнище (рентгенографія легень).

4. Хвора 40 років скаржиться на головний біль, нудоту, блювання, температура тіла 38,6С, двоїння в очах. Ці скарги з’явились гостро, після перенесеної гострої пневмонії. У неврологічному статусі: виражена ригідність потиличних м’язів, двобічний симптом Керніга, симптоми Брудзинського. У спинномозковій рідині – значний, переважно нейтрофільний плеоцитоз, підвищений рівень білка, знайдені пневмококи.

1. Які синдроми виникли у хворої?

2. Про яке захворювання можна думати?

3. Вкажіть тактику лікування.

1. Менінгеальний синдром та синдром запальних змін у лікворі.

2. Пневмококовий менінгіт.

3. Призначають антибактеріальну терапію, препаратом вибору є пеніцилін, у разі стійкості до нього бактерій переходять на цефалоспорини ІІІ покоління (цефотаксим, цефтріаксон).

5. У хворого температура тіла 38,2С, виражена ригідність потиличних м’язів, двобічний симптом Керніга. Цей стан виник на фоні гнійного отиту. У спинномозковій рідині – значний нейтрофільний плеоцитоз.

1. Про яке захворювання слід думати?

2. Яка тактика обстеження та лікування?

1. Гнійний отогенний менінгіт.

2. Виявлення збудника в спинномозковій рідині, призначення адекватної антибіотикотерапії.

6. Хворий 50 років скаржиться на різкий біль у грудному відділі хребта, підвищення температури тіла до 38,5ºС . Ці скарги з’явилися після переохолодження. У неврологічному статусі виявляються нижній центральний парапарез, гіпестезія всіх видів чутливості за провідниковим типом від середньогрудних сегментів, порушення сечовипускання за центральним типом.

1. Яке захворювання запідозрите?

2. Які додаткові методи обстеження підтвердять діагноз?

1. Гострий мієліт грудного відділу спинного мозку.

2. МРТ спинного мозку (виявлення запального вогнища), виявлення збудника в спинномозковій рідині з допомогою серологічних реакцій та ПЛР.

7. У хворої 7 років – головний біль, періодичне блювання, почервоніння зіву, петехіальна висипка на шкірі, температура тіла 39С, виявлено ригідність потиличних м’язів, симптом Керніга, в периферичній крові лейкоцитоз – 13,0109, ШОЕ – 35 мм/год та нейтрофільний плеоцитоз в лікворі 2500 в 1 мм3.

1. Які синдроми виникли у хворої?

2. Про яке захворювання можна думати?

3. Який із наявних синдромів у хворої має вирішальне значення для постановки діагнозу?

1. У хворої менінгеальний синдром та синдром запальних змін у периферичній крові і в лікворі.

2. Гнійний менінгіт, ймовірно менінгококовий.

3. Синдром запальних змін в спинномозковій рідині.

8. Хворий скаржиться на загальну слабкість, підвищену сонливість, двоїння перед очима. Хворіє три дні. Температура тіла 38,6ºС. У неврологічному статусі виявляється розбіжна косоокість лівого ока, синдром, зворотній синдрому Аргайля Робертсона.

1. Як зветься синдром, що поєднує патологічну сонливість і окорухові розлади?

2. Про яке захворювання можна думати?

1. Окуло-летаргічний синдром.

2. Гостра стадія летаргічного енцефаліту Економо.

9. У хворого 32 років поступово почали тремтіти руки, з’явились скованість та повільність рухів. За рік до цього перехворів простудним захворюванням з підвищенням температури тіла, загальною слабкістю, головним болем, підвищеною сонливістю, нетривалим двоїнням перед очима. Під час огляду виявлено маскоподібне, сальне обличчя, тиху, монотонну мову, повільність рухів, гіперсалівацію, позу “згиначів”, ходу – дрібними кроками. М’язовий тонус у кінцівках підвищений. Виявляється дрібний тремор пальців рук у спокої. Реакція зіниць на світло жива, на конвергенцію – майже відсутня.

1. Які синдроми виявлено у хворого?

2. Які відділи нервової системи уражені?

3. Вкажіть клінічний діагноз.

4. Яке лікування призначите хворому?

1. Синдром паркінсонізму, синдром, зворотній синдрому Аргайля Робертсона.

2. Паліостріатум: бліді кулі, чорна субстанція.

3. Хронічна стадія летаргічного енцефаліту.

4. Протипаркінсонічні засоби – циклодол, мідантан, наком, лєводопа.

10. У дитини 10 років, що хворіє на ревматизм, з’явились швидкі, насильницькі рухи в м’язах обличчя, кінцівок, що нагадують кривляння, руховий неспокій. Парезів м’язів кінцівок не виявлено, м’язовий тонус в кінцівках низький. Відмічається симптом Гордона-2.

1. Про який синдром слід думати?

2. Як звуться описані насильницькі рухи?

3. Про яке захворювання можна думати?

1. Гіпотонічно-гіперкінетичний синдром.

2. Хореїчні гіперкінези.

3. Ревматичний енцефаліт – мала хорея.

11. Хвора 35 років, яку напередодні вкусив кліщ, скаржиться на загальну слабкість, головний біль, біль у м’язах плечового пояса, слабкість м’язів рук. У неврологічному статусі виявляються звисаюча голова, в’ялий парез рук з низькими сухожильними і періостальними рефлексами. Чутливих порушень не виявлено.

1. Які структури і на якому рівні уражені?

2. Про яке захворювання можна думати?

3. Які додаткові методи діагностики підтвердять діагноз?

1. Уражені передні роги в сегментах С3-Т1 спинного мозку.

2. Кліщовий енцефаліт.

3. Діагноз підтвердять результати ПЛР та серологічних реакцій до вірусу кліщового енцефаліту.

12. У хворої з герпетичними висипаннями на губах підвищилась температура тіла до 38,0С, періодично виникають рухові джексонівські напади у лівій руці. Через добу з’явилися атаксія в кінцівках, тетрапарез, сопор, потім кома. На МРТ головного мозку у білій речовині лобових та скроневих часток головного мозку та в мозочку виявлені запальні вогнища круглястої форми, розміром до 2 см у діаметрі, місцями зливні.

1. Визначте попередній діагноз.

2. Які додаткові методи обстеження його підтвердять?

3. Яке лікування слід призначити?

1. Герпетичний енцефаліт.

2. ПЛР вкаже на наявність ДНК вірусу герпесу в спинномозковій рідині.

3. Ацикловір по 15 мг/кг кожні 8 год внутрішньовенно краплинно на 100-200 мл ізотонічного розчину натрію хлориду протягом 10-14 днів, інтерферони, специфічний протигерпетичний імуноглобулін, дегідратаційні та симптоматичні засоби.

13. У дитини гостро піднялась температура тіла до 37,8С, з’явились біль у горлі, блювання, біль в животі та діарея. Через 3 дні вранці виявили слабкість обох ніг. Під час огляду виявлено зниження об’єму активних рухів та сили в ногах, гіпотонію м’язів ніг, арефлексію глибоких рефлексів на ногах. Всі види чутливості збережені.

1. Які синдроми виявлено у хворої дитини?

2. Ураженням яких структур можна пояснити всі патологічні симптоми?

3. Вкажіть попередній клінічний діагноз.

4. Яка етіологія хвороби?

5. Який шлях зараження?

1. Синдром інфекційного захворювання, нижній в’ялий парапарез.

2. Уражені слизова оболонка носової частини глотки, травний канал, передні роги спинного мозку на рівні попереково-крижового потовщення.

3. Гострий передній поліомієліт.

4. Вірус поліомієліту.

5. Повітряно-краплинний та аліментарний.

14. У хворого 60 років поступово розвинулася хиткість під час ходи, яка підсилюється в сутінках та темряві. Виявлено зниження м’язово-суглобового відчуття в ногах; відсутні пряма і співдружня реакції зіниць на світло при збереженій реакції зіниць на конвергенцію та акомодацію.

1. Як зветься цей синдром патології зіничних реакцій?

2. Ураження яких структур зумовило чутливі порушення?

3. Як звуться такі розлади координації рухів?

4. Про яке захворювання можна думати?

1. Синдром Аргайля Робертсона.

2. Уражені шляхи Голля в задніх канатиках спинного мозку.

3. Сенситивна атаксія.

4. Атактична стадія спинної сухотки.

15. У хворого, що 10 років тому лікувався з приводу сифілісу, виник біль в спині, парестезії, корінцевий біль в кінцівках. У неврологічному статусі виявлено гіпалгезію в сегментах Т3-Т4 та на латеральній поверхні гомілок, зниження колінних та ахіллових рефлексів, синдром Аргайля Робертсона. Офтальмолог виявив первинну (просту) атрофію зорових нервів.

1. Визначте попередній діагноз.

2. Які додаткові методи обстеженні його підтвердять?

3. Яке лікування слід призначити?

1. Нейросифіліс: невралгічна стадія спинної сухотки.

2. Позитивні трепонемні реакції в сироватці крові та спинномозковій рідині – РІБТ та РІФ.

3. Пеніцилін 18-24 млн ОД на добу протягом 14 днів внутрішньовенно, в подальшому у м’яз 2,4 млн ОД один раз на тиждень протягом 3-х місяців.

16. Хворого турбують головний біль, запаморо­чення, нудота, блювання. Виявлені ригідність м’язів потилиці та симптом Керніга, легкий птоз правої верхньої повіки, зниження слуху на праве вухо. У лікворі – лімфоцитарний плеоцитоз (200 клітин в 1 мм3), позитивні РІБТ та РІФ.

1. Ураження яких структур у пацієнта?

2. Вкажіть клінічний діагноз.

1. Уражені мозкові оболонки, корінці правих окорухового та слухового нервів.

2. Сифілітичний менінгіт.

17. Хворий скаржиться на головний біль, біль у великих суглобах рук та ніг, по ходу периферичних нервів кінцівок, погіршення зору. Під час огляду виявлено болючість при пальпації точок виходу гілок трійчастого нерву праворуч, праве око закривається не повністю, згладжена права носогубна складка, права брова не підіймається. Сухожилкові рефлекси з кінцівок знижені. Слабо позитивний симптом Керніга, болючість при пальпації точок виходу стегнового, сідничного нервів. Згодом хворий згадав, що напередодні його вкусив кліщ і в ділянці грудної клітки був червонуватий вузлик (лімфоцитома). У лікворі виявлено лімфоцитарний плеоцитоз, підвищений вміст білка.

1. Яке захворювання можна запідозрити?

2. Які дослідження проводять для підтвердження діагнозу?

3. Яке лікування?

1. Нейробореліоз (ураження нервової системи у разі хвороби Лайма).

2. Результати непрямої реакції імунофлюоресценції з корпускулярним бореліозним антигеном Ip 21B burgdorferi 1:80.

3. Пеніцилін 20-25 000 000 ОД на добу внутрішньовенно, цефтриаксон по 1 г двічі на день 2-3 тижні або церотаксим 2 г тричі на день. При ураженні лицьового нерва доксициклін 0,2 г двічі на день 3-4 тижні.

18. У чоловіка 35 років, що є носієм ВІЛ, поступово погіршилася пам’ять, порушились увага, поведінка, ослабла інтелектуальна діяльність. Обличчя хворого амімічне, виявляються симптоми орального автоматизму. Рухи уповільнені, є тремор рук у спокої та під час рухів. Виявляється гіперрефлексія глибоких рефлексів на кінцівках.

1. Про яке захворювання слід думати?

2. Які обстеження доцільно призначити та які результати можна отримати?

1. Початкові прояви СНІД-деменції (для останньої характерна тріада симптомів – інтелектуально-мнестичні порушення, зміни поведінки та рухові розлади).

2. КТ чи МРТ головного мозку, які виявляють атрофію кори, розширення шлуночкової системи, мультифокальні вогнища у перивентрикулярній ділянці та у напівовальному центрі. Вогнища не дають мас-ефекту та не накопичують контрастної речовини.

19. У ВІЛ-інфікованого хворого раптово виникла серія генералізованих судомних нападів. Свідомість його сплутана, дезорієнтований, наявні не чіткі менінгеальні симптоми, виявляються моторна афазія та правобічна геміплегія. Хворому проведено МРТ головного мозку, яка виявила у лобових та тім’яних ділянках кільцеподібні вогнища з перифокальним набряком, які при контрастуванні мають мас-ефект та накопичують контраст на периферії у вигляді тонкої облямівки.

1. Про яке захворювання слід думати?

2. Якими діагностичними методами можна уточнити етіологію захворювання?

1. Токсоплазмозний енцефаліт на тлі ВІЛ-інфекції.

2. Полімеразна ланцюгова реакція у крові та лікворі виявить ДНК токсоплазми.

20. Хвора 55 років скаржиться на зниження пам’яті, головний біль, безсоння, тремтіння рук, хиткість при ході. Виявлені мозочкові розлади у вигляді статичної та динамічної атаксії, пірамідні та підкіркові симптоми, легкий ступінь деменції, дизартрію. ЕЕГ-дослідження виявило високоамплідутні трифазні гострі хвилі (1-2 Гц) на фоні загального сповільнення та сплощення електричної активності. На КТ головного мозку знайдено розширення підпавутинних просторів у лобових ділянках. Всі описані явища прогресують. Відомо, що хвора любить вживати м’ясо, що не пройшло достатню термічну обробку.

1. Про яке захворювання можна думати?

2. Яке дослідження потрібно провести для підтвердження діагнозу?

1. Хвороба Крейтцфельдта-Якоба.

2. Біопсію головного мозку для проведення імуноцитологічного визначення у біоптаті відкладень PrPsc.

4.2. Паразитарні захворювання нервової системи

1. Жінка 25 років скаржиться на головний біль, підвищення температури тіла до 37,5ºС, збільшення підпахвових лімфовузлів, появу плямисто-папульозної висипки на шкірі. Періодично двоїться перед очима, виявляються симптом Керніга, ригідність потиличних м’язів. Три тижні тому бавилась з кішкою, на шкірі руки є подряпини.

1. Яке захворювання можна запідозрити?

2. Яка діагностика цього захворювання?

3. Яке лікування?

1. Гострий токсоплазмоз нервової системи.

2. Внутрішньошкірна проба з токсоплазміном, дослідження ПЛР та Ig до токсоплазми.

3. Хлоридин (піриметамін) по 250 мг тричі на добу з поступовим зниженням дози до 50-75 мг на добу; сульфадимезін по 0,5-1,0 4 рази на добу. Зазвичай проводять три курси лікування по 7 днів з перервою між курсами 10 днів.

2. У хворої на тлі загальної слабкості протягом двох тижнів з’явились різкий головний біль, блювання, підвищилась температура до 40,0ºС, виявлено розеольозний висип на тілі, лімфаденопатію, гепатолієнальний синдром. У неврологічному статусі: центральний парез мімічних м’язів справа, правобічний геміпарез, позитивні менінгеальні симптоми. На краніограмі виявлені осередки звапнення, позитивна проба з токсоплазміном.

1. Яке захворювання виникло у хворої?

2. Які структури уражені?

1. Токсоплазмоз нервової системи.

2. Оболонки та паренхіма головного мозку.

3. Хворий скаржиться на постійний головний біль, блювання, запаморочення, погіршення зору. З’явились напади оніміння правої руки, які тривають 3-5 хвилин та повторюються декілька разів на день. Спостерігаються психотичні розлади. У лікворі – еозинофіли, лімфоцитарний плеоцитоз. Рентгенографія черепа виявила наявність звапнених цист. Захворювання має ремітуючий характер з вираженими загостреннями.

1. Про яке захворювання можна думати?

2. Яка діагностика цього захворювання?

3. Вкажіть засоби лікування.

1. Цистицеркоз нервової системи.

2. Переваження симптомів подразнення над симптомами ураження, гіпертензивний синдром, виявлення цистицерків у м’язах та підшкірній жировій клітковині; РЗК з цистицерковим антигеном, КТ, МРТ головного мозку.

3. Празиквантель 50 мг на 1 кг маси тіла двічі на добу 2 тижні; альбендазол 7,5 мг на 1кг маси тіла двічі на день протягом місяця. Симптоматичні засоби, протисудомні. Хірургічне лікування.

4.3. Демієлінізуючі захворювання нервової системи

1. У пацієнта 22 років спостерігалось зниження гостроти зору на праве око. Після лікування в очному відділенні з приводу ретробульбарного невриту зорового нерва зір відновився. Через рік з’явилась слабкість в правій стопі, яка минула без лікування через два тижні. Ще через 3 міс виникла хиткість ходи. Об’єктивно виявляються інтенційний тремор під час виконання пальце-носової проби справа, адіодохокінез праворуч, не викликаються черевні рефлекси, хиткість в позі Ромберга.

Ураженням яких структур нервової системи можна пояснити виявлену в неврологічному статусі симптоматику?

Який попередній клінічний діагноз?

Призначте лікування.

1.Уражені мозочок, мозочкові шляхи та пірамідні шляхи.
2.Розсіяний склероз, ремітуючий перебіг, стадія загострення.
3.Пульс-терапія метилпреднізолоном, плазмаферез.

2. У 18-річної студентки після відпочинку на морі виникла невпевненість та хиткість під час ходи, сповільнилась мова. У неврологічному статусі: дрібнорозмашистий горизонтальний ністагм, скандована мова, інтенційний тремор під час виконання пальце-носової та п’ятково-колінної проб.

Які структури нервової системи уражені?

Як зветься описана тріада симптомів?

Про яке захворювання можна думати?

Які допоміжні методи обстеження підтвердять діагноз?

1. Уражений мозочок та мозочкові шляхи.

2. Тріада Шарко.

3. Можна думати про розсіяний склероз.

4. МРТ головного мозку (вогнища демієлінізації), дослідження спинномозкової рідини (наявність олігоклональних імуноглобулінів класу G), дослідження очного дна (збліднення скроневих ділянок дисків зорових нервів).

3. Жінку 28 років протягом останніх 6 місяців турбує слабкість у ногах. За цей час двічі проходила курси стаціонарного лікування. Слабкість зменшувалась, але потім знову наростала. Недавно з’явились похитування під час ходи, періодична затримка сечі. У неврологічному статусі виявлено нижній центральний парапарез з патологічними стопними рефлексами екстензорної та флексорної груп, відсутність черевних рефлексів, порушення м’язово-суглобового відчуття у пальцях ніг.

Встановіть топічний діагноз.

Який попередній клінічний діагноз?

Які методи обстеження є доцільними?

1. Уражені пірамідні шляхи та шляхи, що проводять глибоку чутливість.

2. Розсіяний склероз..

3. МРТ головного та спинного мозку (для виявлення вогнища демієлінізації), дослідження очного дна (збліднення скроневих ділянок дисків зорових нервів), дослідження спинномозкової рідини (виявлення олігоклональних імуноглобулінів класу G).

4. У жінки через 3 місяці після пологів виникло зниження зору на праве око і відчуття затерпання в ногах.

Ці скарги є типовими для дебюту якого захворювання?

Які допоміжні методи обстеження підтвердять діагноз?

Яке лікування слід призначити у разі підтвердження діагнозу?

1. Для дебюту розсіяного склерозу.

2. МРТ головного та спинного мозку (для виявлення вогнищ демієлінізації), дослідження очного дна (збліднення скроневих ділянок дисків зорових нервів), дослідження спинномозкової рідини (виявлення олігоклональних імуноглобулінів класу G).

3. Пульс-терапія метилпреднізолоном, вітаміни, ноотропні засоби.

5. У хворої через 6 місяців після пологів з’явилась тяжкість в ногах, виник парез мімічних м’язів. При огляді виявлено лівобічний периферичний парез мімічних м’язів, відсутність черевних рефлексів, підвищення колінних та ахіллових рефлексів, позитивний симптом Бабінського з обох боків.

Про ураження яких структур свідчать виявлені симптоми?

Про початок якого захворювання можна думати?

Які допоміжні методи обстеження слід призначити?

Яке лікування необхідно призначити хворій?

1. Ураження лівого лицьового нерва, двобічне ураження пірамідних шляхів.

2. Про розсіяний склероз.

3. Дослідження очного дна, спинномозкової рідини та МРТ головного мозку.

4. Пульс-терапія метилпреднізолоном, вазоактивні та дегідратаційні препарати.

6. Молода 32-х річна жінка захворіла гостро. Відомо, що місяць тому перенесла гостру респіраторну інфекцію. Скаржиться на головний біль, нудоту, блювання, двоїння перед очима. Об’єктивно. Температура тіла 38,2ºС. Виявляється помірна ригідність потиличних м’язів, двобічний симптом Керніга, розбіжна косоокість справа, лівобічний центральний геміпарез. На МРТ головного мозку – мультифокальні вогнища підвищеної інтенсивності на Т2-зваженому зображенні у білій речовині півкуль, мосту, базальних ядрах, таламусі. У спинномозковій рідині – незначний лімфоцитарний плеоцитоз, дещо підвищений рівень білка.

Про яке захворювання можна думати?

Якою має бути подальша тактика лікаря?

1. Можна думати про гострий розсіяний енцефаломієліт.

2. Призначити кортикостероїди, антигістамінні препарати, дегідратаційні засоби, гамма-глобулін.

7. Молода жінка 6 місяців тому лікувалася у неврологічному відділенні з приводу гострого розсіяного енцефаломієліту. Після перенесеного захворювання самопочуття її задовільне, однак у неврологічному статусі утримується симптоматика: асиметрія глибоких рефлексів з нижніх кінцівок та зниження черевних рефлексів.

Про що можуть свідчити наявні зміни у неврологічному статусі?

Вкажіть подальшу тактику ведення хворої.

1. Наявні зміни у неврологічному статусі свідчать про залишкові явища перенесеного гострого розсіяного енцефаломієліту у вигляді вказаної неврологічної симптоматики.

2. Хворій необхідно призначити ноотропні препарати (пірацетам) та засоби, що покращують провідність нервових імпульсів (нейромідин), вітаміни групи В, огляд невропатолога в динаміці.

4.4. Бічний аміотрофічний склероз

1. Хворий 50 років скаржиться на слабкість м’язів верхніх кінцівок, схуднення кистей. Хворіє протягом 5 місяців. Виявлено зниження м’язової сили в руках, гіпотрофію тенара, фібрилярні посмикування у м’язах плечового пояса. Підвищені глибокі рефлекси з рук та ніг, черевні – збережені. Чутливість і функція тазових органів не порушені.

Які структури нервової системи уражені?

Який попередній клінічний діагноз?

Призначте лікування.

1. Кірково-спинномозкові шляхи в бічних канатиках та передні роги в шийному потовщенні спинного мозку.

2. Бічний аміотрофічний склероз.

3. Рилузолу глутамат, ретаболіл, вітаміни групи В, вітамін Е.

2. У хворого 40 років протягом 3 міс виникло попирхування під час вживання їжі, мова стала гугнявою з нечіткою артикуляцією, з’явились фібрилярні посмикування та гіпотрофії м’язів язика, виявляються симптоми орального автоматизму.

Як звуться описані симптоми та синдром?

Які структури нервової системи уражені?

Про яке захворювання можна думати?

1. Дисфагія, дисфонія, дизартрія. Переважно бульбарний синдром. Симптоми орального автоматизму – ознаки псевдобульбарного синдрому.

2. Уражені рухові ядра ІХ, Х, ХІІ пар черепних нервів та кірково-ядерні шляхи.

3. Про бульбарну форму бічного аміотрофічного склерозу.

3. У 53-річної жінки 4 місяці тому виникла слабкість в руках, посмикування м’язів. За медичною допомогою не зверталась. Останнім часом стала відмічати зміни голосу, утруднилось ковтання, з’явилось попирхування під час вживання рідкої їжі. Виявлено зниження сили в руках. Відмічаються атрофії та фібрилярні посмикування м’язів рук та плечового поясу. Глибокі рефлекси з рук підвищені, екскурсія м’якого піднебіння обмежена.

Які структури нервової системи уражені?

Для якого захворювання типовими є такі ознаки?

1. Уражені передні роги спинного мозку (в сегментах С5-Т1), ядра ІХ, Х пар черепних нервів, кірково-спинномозкові шляхи вище шийного потовщення спинного мозку.

2. Бічний аміотрофічний склероз.

4.5. Головний біль. Мігрень

1. Молоду жінку з 14-річного віку періодично турбують напади пульсуючого головного болю в лівій скроневій ділянці, який переходить на ліве око. Нападам передують зорові порушення у вигляді випадіння полів зору. Інколи під час нападу буває блювання. Напад триває декілька годин. Часто проходить після сну.

1. Про яке захворювання слід думати?

2. Яка форма захворювання?

3. Вкажіть лікування під час нападу.

1. Мігрень з аурою.

2. Офтальмічна (класична) форма мігрені.

3. Ацетилсаліцилова кислота та її похідні в поєднанні з кофеїном; селективні агоністи серотоніну (суматриптан); препарати ерготамінового ряду; нестероїдні протизапальні засоби.

2. 30-річного чоловіка турбують напади головного болю, що характеризуються циклічністю, виникають уночі та провокуються вживанням алкоголю.

1. Який вид головного болю у пацієнта?

2. Чим він зумовлений?

1. Пучковий головний біль.

2. Виникає внаслідок порушення обміну серотоніну, розладів ендокринної регуляції, неповноцінності симпатичної іннервації.

3. 35-річну жінку упродовж 3-х днів турбує напад інтенсивного пульсуючого однобічного головного болю з багаторазовим блюванням. На МРТ головного мозку в лівій скроневій частці виявили вогнище ішемії розміром до 0,6 см.

1. Який клінічний діагноз у пацієнтки?

2. Призначте лікування.

1. Мігренозний статус з дрібновогнищевим інфарктом мозку.

2. Внутрішньовенне введення седуксену, лазиксу, еуфіліну, кортикостероїдних та антигістамінних препаратів.

4. У жінки після стресогенних ситуацій виникає стискаючий головний біль, що поєднується з болем у серці, відчуттям напруження у скронях, потилиці. У неврологічному статусі вогнищевої неврологічної симптоматики немає. Звертає на себе увагу дистальний гіпергідроз, лабільність вазомоторів, різко знижений фон настрою.

1. Про яке захворювання можна думати?

2. Якою має бути лікувальна тактика?

1. Головний біль напруги.

2. Ацетилсаліцилова кислота, нестероїдні протизапальні засоби, гідазепам, психотерапія, у разі астенії – меліпрамін.

5. Невролог розцінив головний біль пацієнтки як психалгічний.

Вкажіть критерії діагностики такого болю.

Головний біль двобічний, розлитий. Виникає після емоційного напруження, має чіткий зв’язок зі стресогенними факторами. Супроводжується іпохондричним депресивним настроєм.

6. У хворого після ненормованого навантаження на роботі виникає двобічний дифузний головний біль монотонного, стискаючого характеру, який не порушує його фізичної активності.

1. Який клінічний діагноз можна встановити хворому?

2. Яка лікувальна тактика?

1. Головний біль напруги.

2. Ацетилсаліцилова кислота, нестероїдні протизапальні засоби, мідокалм, режим роботи та відпочинку.

7. У хворої протягом останнього місяця двічі спостерігались напади мігрені, останній розцінили як мігренозний статус.

1. На підставі яких даних зроблено такий висновок?

2. Чи небезпечний такий стан для здоров’я хворої, якщо так то чим?

1. Це тяжкий напад мігрені, який не вщухає протягом 72 годин або серія тяжких послідовних нападів з багаторазовим блюванням.

2. Небезпечний, бо може виникнути мігренозний інфаркт головного мозку.

8. Хворий скаржиться на головний біль, частіше зранку, який часто супроводжується блюванням. Дослідження очного дна виявило застійні диски зорових нервів.

1. Якого характеру головний біль у пацієнта?

2. Про яке захворювання можна думати?

3. Вкажіть план подальшого обстеження та лікування.

1. Гіпертензивний головний біль.

2. Пухлина головного мозку, ймовірно локалізована в задній черепній ямці.

3. МРТ головного мозку, консультація нейрохірурга для вирішення питання про оперативне втручання.

9. Хворого протягом трьох місяців турбує головний біль, особливо зранку і вночі. Іноді виникає блювання. Поступово з’явились хиткість при ходьбі, інтенційний тремор при виконанні пальце-носової та колінно-п’яткової проб правими кінцівками, ністагм при погляді вправо. В позі Ромберга хитається вправо.

1. Якого характеру головний біль у хворого?

2. Встановіть топічний діагноз.

3. Встановіть попередній клінічний діагноз.

4. Опишіть можливі зміни очного дна.

1. Гіпертензивний головний біль.

2. Ураження правої півкулі мозочка.

3. Пухлина правої півкулі мозочка.

4. Застійні диски зорових нервів, вторинна атрофія дисків зорових нервів.

4.6. Дитячий церебральний параліч

1. У дитини двох років відмічається підвищення м’язового тонусу та рефлексів на нижніх кінцівках. Під час ходи спирається на пальці, перехрещує гомілки. Відомо про патологічний перебіг вагітності та пологів у матері, відставання дитини в психомоторному розвитку з перших місяців життя.

1. Які нервові структури уражені?

2. Вкажіть захворювання.

1. Двобічне ураження пірамідних шляхів в головному мозку.

2. Дитячий церебральний параліч, диплегічна форма.

2. У 4-річної дитини, що народилася з гемолітичною жовтя­ни­цею, спостерігаються незграбність, черв’якоподібні рухи пальців рук, насильницькі рухи м’язів обличчя, нечіткість мови. М’язовий тонус знижений.

1. Як звуться такі мимовільні рухи?

2. Яка патологія у дитини?

1. Гіперкінези.

2. Дитячий церебральний параліч (гіперкінетична форма).

Розділ 5. Захворювання периферичної нервової системи. Спадкові захворювання нервової системи. Міастенія. Вроджені дефекти хребта і спинного мозку. Сирингомієлія. Соматоневрологічні синдроми.

5.1. Захворювання периферичної нервової системи

1. Хвора, що скаржиться на біль, затерпання в ногах, їх слабість, хиткість під час ходи в сутінках, страждає на цукровий діабет протягом 5 років. Виявлено гіпестезію всіх видів чутливості в дистальних відділах кінцівок, слабкість м’язів кистей та стоп, гіпорефлексію сухожильних і періостальних рефлексів на кінцівках, мимопопадання під час виконання координаційних проб із закритими очима.

1. За яким типом порушена чутливість?

2. Які структури нервової системи постраждали?

3. Чому хвору турбує хиткість під час ходи в сутінках?

4. Вкажіть тип рухових розладів.

5. Про яке захворювання слід думати?

1. Периферичний поліневритичний тип розладів чутливості.

2. Периферичні нерви в дистальних відділах кінцівок.

3. Хиткість зумовлена появою сенситивної атаксії в результаті ураження волокон глибокої чутливості.

4. Периферичний парез кистей та стоп.

5. Діабетична поліневропатія.

2. Хворий після травми плечового поясу скаржиться на обмеження активних рухів у правому плечовому суглобі, не може підняти руку до горизонтального рівня, зігнути у ліктьовому суглобі. У неврологічному статусі виявлено відсутність згинально-ліктьового та зниження зап’ястково-променевого рефлексів справа, болючість при пальпації у правій надключичній ямці, гіпалгезію на зовнішній поверхні правого плеча.

1. Як зветься такий вид порушення рухової функції?

2. Ураження яких структур нервової системи у хворого?

3. Вкажіть клінічний діагноз.

1.Периферичний парез м’язів правої верхньої кінцівки.

2. Уражений верхній первинний стовбур правого плечового сплетення.

3. Верхній плечовий плексит Дюшена-Ерба.

3. Хворий скаржиться на біль у стопах пекучого характеру, хиткість під час ходи в сутінках. Тривало зловживав алкоголем. У неврологічному статусі виявлено дистальний гіпергідроз, ціаноз кистей і стоп, гіпестезію всіх видів чутливості в дистальних відділах нижніх та верхніх кінцівок за типом “шкарпеток” та “рукавичок”. М’язова сила в кінцівках достатня.

1. За яким типом порушена чутливість?

2. Ураження яких структур нервової системи у хворого?

3. Вкажіть клінічний діагноз.

1. Периферичний поліневритичний тип розладів чутливості.

2. Уражені периферичні нерви в дистальних відділах кінцівок.

3. Вегетативно-сенсорна форма алкогольної поліневропатії.

4. У хворого 23 років після переохолодження підвищилась температура тіла до 37,8ºС, з’явились біль в попереку, в нижніх кінцівках, слабкість їх. Огляд виявив позитивний симптом Ласега з обох боків, зниження м’язової сили в ногах, арефлексію колінних і ахіллових рефлексів, гіперестезію на стопах. У загальному аналізі крові помірний лейкоцитоз (12,4·109 л), в лікворі білково-клітинна дисоціація.

1. Ураження яких структур нервової системи у хворого?

2. Яке захворювання можна запідозрити?

3. Які патологічні ознаки можуть з’явитись у разі прогресування хвороби?

1. Ураження спинномозкових корінців попереково-крижового відділу та периферичних нервів нижніх кінцівок.

2. Гостру запальну демієлінізуючу полірадикулоневропатію Гійєна-Барре.

3. Симптоми ураження периферичних нервів верхніх кінцівок та черепних нервів.

5. Хвора скаржиться на слабкість м’язів правої стопи, звисання її, відчуття повзання мурашок у стопі та пальцях. За два дні до цього полола на городі навпочіпки. У неврологічному статусі виявлені парез м’язів, що розгинають праву стопу, звисаюча стопа, гіпалгезія на зовнішній поверхні гомілки, тильній поверхні стопи та І-ІV пальців.

1. За яким типом порушена чутливість?

2. Який характер парезу м’язів?

3. Ураження яких структур нервової системи у хворої?

4. Вкажіть клінічний діагноз.

1. Периферичний мононевритичний тип розладів чутливості.

2. Периферичний парез м’язів-розгиначів правої стопи.

3. Ураження правого малогомілкового нерва.

4. Нейропатія правого малогомілкового нерва.

6. Хворий скаржиться на пекучий біль на передньо-бічній поверхні лівого стегна, відчуття затерпання в цій ділянці, які підсилюються під час ходи та стояння. У пацієнта ожиріння ІІІ ст., виявлена гіпалгезія на передньо-зовнішній поверхні лівого стегна.

1. За яким типом порушена чутливість?

2. Ураження яких структур нервової системи у хворого?

3. Вкажіть клінічний діагноз.

1. Периферичний мононевритичний тип порушення чутливості.

2. Ураження лівого бічного шкірного нерва стегна.

3. Синдром защемлення лівого бічного шкірного нерва стегна (парестетична мералгія).

7. У хворого після зняття гіпсової пов’язки (був перелом внутрішнього надвиростка плеча) спостерігається кігтиста кисть: в проксимальних фалангах IV і V пальців – різке розгинання, а в середніх і кінцевих – згинання, гіпотрофія м’язів між ІI - V пальцями, гіпалгезія в V та половині IV пальців.

1. За яким типом порушена чутливість?

2. Які структури нервової системи постраждали?

3. Вкажіть клінічний діагноз.

1. Периферичний мононевритичний тип порушення чутливості.

2. Ураження ліктьового нерва.

3. Невропатія ліктьового нерва.

8. У хворого після травми (поріз склом шкіри та м’яких тканин нижньої частини передпліччя) спостерігаються ознаки “мавп’ячої лапи”: гіпотрофія тенара, порушено згинання в кулак І, ІІ та ІІІ пальців, гіпалгезія на долонній поверхні І, ІІ, ІІІ пальців.

1. За яким типом порушена чутливість?

2. Ураження яких структур нервової системи у хворого?

3. Вкажіть клінічний діагноз.

1. Периферичний мононевритичний тип порушення чутливості.

2. Ураження серединного нерва.

3. Травматична невропатія серединного нерва.

9. Хворий, що страждає на цукровий діабет скаржиться на двоїння перед очима. Виявлені птоз правої верхньої повіки, розбіжну косоокість та екзофтальм справа.

1. Ураження яких структур нервової системи у хворого?

2. Які ще симптоми можуть бути за такої патології?

3. Вкажіть клінічний діагноз.

1. Ураження правого окорухового нерва.

2. Можуть бути мідріаз, порушення конвергенції та акомодації, прямої та співдружньої реакції зіниці на світло.

3. Невропатія правого окорухового нерва.

10. У хворого 23 років після переохолодження з’явились біль та відчуття повзання мурашок по ходу нервових стовбурів в нижніх та верхніх кінцівках, слабкість їх, субфібрильна температура, нерухомість мімічних м’язів. Огляд виявив позитивний симптом Ласега з обох боків, двобічний периферичний парез мімічних м’язів, зниження м’язової сили в ногах та руках, арефлексію глибоких рефлексів на руках та нижніх кінцівках.

1. Ураження яких структур нервової системи у хворого?

2. Яке захворювання можна запідозрити?

3. Чи можуть бути зміни в складі спинномозкової рідини?

4. Яка тактика лікаря у разі даного захворювання?

1. Ураження спинномозкових корінців шийного та попереково-крижового відділів та периферичних нервів верхніх та нижніх кінцівок, двобічне ураження лицьового нерва.

2. Гостра демієлінізуюча полірадикулоневропатія Гійєна-Барре.

3. Дослідження спинномозкової рідини виявить білково-клітинну дисоціацію.

4. Призначення внутрішньовенної терапії імуноглобулінами класу G (0,4 г/ кг на добу ) щоденно впродовж 5 днів, плазмаферез.

11. У хворого стріляючий біль та парестезії у верхньому відділі правої сідниці, на зовнішній поверхні стегна, передньо-зовнішній поверхні гомілки, тильній поверхні стопи, у великому пальці справа, які виникли після підняття тяжкої ноші. В неврологічному статусі виявлено гіпалгезію в ділянці великого пальця, на тилі стопи та передньо-зовнішній поверхні гомілки, слабкість м’язів, що розгинають I палець стопи, пацієнт не може ходити та стояти на п’ятці з розігнутою стопою.

1. За яким типом порушена чутливість у хворого?

2. Ураження яких структур нервової системи у пацієнта?

3. Вкажіть клінічний діагноз.

1. Сегментарний тип розладів чутливості.

2. Здавлення правого корінця L5 грижою диска LIV-LV.

3. Гостра вертеброгенна радикулопатія корінця L5.

12. Хворий, що переніс травму правої плечової ділянки, скаржиться на слабкість правої кисті та відчуття затерпання в ній. У неврологічному статусі виявлено парез м’язів правої кисті, відсутність правого розгинального ліктьового рефлексу, гіпотрофію м’язів кисті, гіпалгезію на внутрішній поверхні передпліччя, в ділянці кисті та пальців, синдром Бернара - Горнера справа.

Вкажіть ознаки синдрому Бернара – Горнера.

Ураження яких структур нервової системи у хворого?

Вкажіть захворювання.

1. Частковий птоз верхньої повіки, міоз та енофтальм.

2. Ураження нижнього первинного стовбура правого плечового сплетення та волокон, що йдуть від симпатичного ціліоспінального центра.

3. Правобічний нижній плечовий плексит Клюмпке — Дежеріна.

13. Пацієнт скаржиться, що після переохолодження в нього виник біль та з’явились висипання на шкірі в ділянці лівої половини лоба. Під час огляду виявлено пухирцеві висипання на шкірі лівої половини лоба та спинці носа зліва, гіпалгезію в ділянці іннервації верхньої гілочки лівого трійчастого нерва.

1. Як звуться такі висипання на шкірі?

2. Які структури нервової системи постраждали?

3. Про яке захворювання можна думати?

1. Герпетичні висипання.

2. Вузол лівого трійчастого нерва.

3. Герпетичний гангліоніт вузла лівого трійчастого нерва.

14. Хворий скаржиться на «перекошене» обличчя, відчуття сильного болю в ділянці лівої вушної раковини. На вушній раковині виявлені пухирцеві висипання, периферичний парез мімічних м’язів лівої половини лиця, порушення смаку на лівій половині язика.

1. Які структури нервової системи постраждали?

2. Про яке захворювання можна думати?

3. Яке лікування слід призначити?

1 Лівий колінчастий вузол та лівий лицьовий нерв в кістковому каналі .

2. Герпетичний гангліоніт лівого колінчастого вузла.

3. Ацикловір по 800 мг 5 разів на добу, гаммаглобулін, нестероїдні протизапальні та протинабрякові засоби.

15. Пацієнт спав біля відкритого вікна, а наступного дня в нього з’явився біль в завушній ділянці, через два дні виникла асиметрія обличчя. Під час огляду виявлено – на лобі праворуч не утворюються зморшки, праве око при зажмурюванні не закривається, правий кутик рота опущений, при оскалюванні зубів він нерухомий, права носогубна складка згладжена, не може свистіти, надувати праву щоку, сльозотеча з правого ока, посилене сприйняття звуків правим вухом, порушення смаку на правій половині язика.

1. Як зветься така патологія м’язів?

2. Які структури і на якому рівні уражені?

3. Встановіть клінічний діагноз.

1. Периферичний парез мімічних м’язів.

2.Уражений правий лицьовий нерв в каналі лицьового нерва вище відходження стремінцевого нерва.

3. Невропатія правого лицьового нерва.

16. Хворий скаржиться на поперхування під час вживання їжі, носовий відтінок голосу, хиткість при ходьбі, що підсилюється в сутінках. Хворів на дифтерію (виписаний з інфекційного відділення два тижні тому). У неврологічному статусі виявлено звисання м’якого піднебіння під час фонації, зниження глоткового рефлексу та рефлексу з м’якого піднебіння, відсутність колінних та ахіллових рефлексів, гіпалгезію та батіанестезію на стопах, хиткість в позі Ромберга із закритими очима.

1. Які синдроми виникли у хворого?

2. Ураження яких структур нервової системи зумовило таку патологію?

3. Яке захворювання у пацієнта?

1. Бульбарний, поліневритичний синдроми та сенситивна атаксія.

2. Ураження ІХ та Х пар черепних нервів та периферичних нервів в дистальних відділах ніг.

3. Післядифтерійна поліневропатія.

17. Хворий, що зловживає алкоголем скаржиться на неможливість розгинання правої кисті, не може відвести великий палець в бік, порушена больова чутливість на тильній поверхні І та ІІ пальців. Всі ці ознаки з’явились вранці, коли прокинувся.

1. За яким типом порушена чутливість?

2. Вкажіть топічний діагноз.

3. Яке захворювання у пацієнта?

1. Периферичний мононевритичний тип розладів чутливості.

2. Ураження правого променевого нерва.

3. Невропатія правого променевого нерва.

18. Хворий, що займається велоспортом скаржиться на затерпання в ділянці ІV та V пальців лівої руки. Виявлено слабкість м’язів, що згинають ці пальці та гіпалгезію на ІV та V пальцях.

1. Ураження якого нерва у хворого?

2. Яка наймовірніша причина цієї патології?

1. Ураження лівого ліктьового нерва.

2. Ймовірніше є здавлення ліктьового нерва у кубітальному каналі.

19. Хвора 55 років (доярка з 30-річним стажем) скаржиться на затерпання І, ІІ, ІІІ пальців правої руки, біль у долоні, що підсилюються вночі та при піднятті руки догори і зменшуються при опусканні її донизу.

1. Про ураження якого нерва можна думати?

2. Вкажіть причину ураження нерва.

1. Ураження правого серединного нерва.

2. Здавлення серединного нерва у зап’ястному каналі.

20. Хворий скаржиться на біль у правій підошві та пальцях, який підсилюється при ходьбі, натисканні на педалі автомобіля. Виявлено набряк позаду і нижче внутрішньої кісточки правої стопи.

1. Про ураження якого нерва можна думати?

2. Яка причина такої патології?

1. Ураження правого великогомілкового нерва.

2. Стиснення нерва в правому тарзальному каналі.

21. Хвора 52 років скаржиться на інтенсивний біль у середній частині лівої половини обличчя, у верхній щелепі. Біль виникає нападами, триває декілька секунд, провокується чищенням зубів, вживанням їжі, з’являється у разі доторкання до носогубної складки зліва. У неврологічному статусі в міжнападовий період патології не виявлено.

1. Вкажіть топічний діагноз.

2. Який клінічний діагноз?

3. Які обстеження необхідно провести?

4. Які препарати принесуть хворій полегшення?

1. Подразнення лівого верхньощелепного нерва.

2. Невралгія ІІ гілки лівого трійчастого нерва (верхньощелепного нерва).

3. Обстеження хворої для виявлення причини ураження трійчастого нерва: рентгенографія пазух носа, огляд ЛОР-лікаря, стоматолога.

4. Карбамазепін, депакін, дифенін, амітриптилін.

5.2. Спадкові захворювання нервової системи

1. Учень10 класу відмічає слабкість у ногах, не може довго стояти, топчеться на одному місці, не може стати на п’ятки, під час ходи високо підіймає ноги. Звертає на себе увагу схуднення нижніх відділів гомілок та деформація стоп (за типом стоп Фрідрайха). Виявлено відсутність ахіллових рефлексів, поліневритичний тип порушення чутливості за типом „шкарпеток”.

Яке захворювання слід запідозрити?

Які дослідження доцільно провести хворому з метою уточнення діагнозу?

З якими захворюваннями слід провести диференційну діагностику?

1. Невральна аміотрофія Шарко-Марі.

2. Генеалогічний аналіз, електроміографію (зниження швидкості проведення імпульсу периферичними нервами).

3. З полінейропатіями різного генезу (у разі невральної аміотрофії Шарко-Марі нехарактерний біль по ходу нервів кінцівок та немає вегетативних розладів).

2. Хворий 18 років скаржиться на слабкість у руках і ногах, переважно в їх проксимальних відділах, схуднення м’язів, утруднення ходи. Хворіє близько 5-ти років, захворювання повільно прогресує. Виявлена незначна атрофія м’язів плечового і тазового поясів. Лопатки – „крилоподібні”, сухожилкові рефлекси знижені. Патологічних рефлексів немає. Наявні значний поперековий лордоз, „качина хода”, позитивний тест вставання „драбинкою”.

Визначте локалізацію патологічного процесу.

Вкажіть клінічний діагноз і форму захворювання.

Які методи діагностики його підтвердять?

Яке призначите лікування?

1. Патологічний процес локалізується в посмугованих м’язах.

2. Первинна прогресуюча м’язова дистрофія, ювенільна форма Ерба-Рота.

3. Спадковий анамнез, електроміографія, біопсія м’язів, підвищення КФК в крові.

4. Ретаболіл, вітаміни групи В, вітамін Е, пентоксифілін, ЛФК, масаж.

3. У хворого з екстрапірамідною ригідністю, гіперкінезами, зміною психіки та зниженням інтелекту, окулістом виявлені кільця Кайзера-Флейшера зеленувато-коричневого кольору.

Про яке захворювання йде мова?

Вкажіть форму захворювання.

Які дослідження доцільно провести хворому, яке лікування призначите?

1. Гепато-церебральна дистрофія.

2. Екстрапірамідно-кіркова форма.

3. Аналіз крові на наявність кількості церулоплазміну та аналіз сечі на вміст міді. Лікування: купреніл, гепатопротектори, виключити з раціону харчування продукти, що мають велику кількість міді.

4. У хворого 18 років поступово виник нижній спастичний парапарез з симптомами Бабінського, Россолімо, клонусами стоп, спастичною ходою, сухожилковими і м’язовими контрактурами. Черевні рефлекси збережені. Функція органів малого тазу не порушена. Інтелект збережений. МРТ головного мозку – без змін.

Які структури уражені?

Про яке захворювання можна думати?

Яке лікування призначите хворому?

Уражені пірамідні шляхи в грудному відділі спинного мозку.

Сімейний спастичний параліч Штрюмпелля.

Мідокалм, баклофен, вітаміни групи В, ЛФК, масаж, ноотропні препарати, ортопедичне лікування.

5. У хворого 12 років виявили розлади м’язово-суглобової, вібраційної чутливості та атаксію в руках і ногах. Спостерігається деформація стоп і хребта. Стопи порожнисті, з високим підйомом. Хвороба повільно прогресує.

Як зветься така деформована стопа?

Які структури нервової системи уражені?

Який клінічний діагноз?

Яке лікування призначите хворому?

1. Стопа Фрідрайха.

2. Уражені пучки Голля і Бурдаха в задніх канатиках спинного мозку та спинномозково-церебеллярні шляхи в бічних канатиках спинного мозку.

3. Сімейна спинномозкова атаксія Фрідрайха.

4. Симптоматичне лікування: пірацетам, церебролізин, вітамін С, групи В, Е, РРЛФК, масаж.

6. Дівчина 14 років скаржиться на слабкість м’язів нижніх кінцівок під час ходи та при незначних фізичних навантаженнях. Виявляються „осина талія”, „крилоподібні” лопатки, значний поперековий лордоз, відмічається „вставання драбинкою” під час вставання з лежачого положення у вертикальне. Хода нагадує качину.

Про яке захворювання можна думати?

Які допоміжні методи обстеження підтвердять діагноз?

1. Первинна прогресуюча м’язова дистрофія, ювенільна форма Ерба-Рота.

2. Генеалогічний анамнез, електроміографія, підвищення КФК в крові.

7. Співробітники та родичі відмітили зміни у 50-річного чоловіка – протягом останнього року став неуважним, дратівливим, неохайним. Через „забудькуватість” не справляється з професійними обов’язками. Виявляється постійний руховий неспокій – весь час жестикулює, гримасує, здійснює безладні рухи руками.

Які структури нервової системи уражені?

Яке захворювання слід запідозрити?

Які дослідження доцільно провести хворому з метою уточнення діагнозу?

Яке лікування призначити хворому?

1. Уражені підкіркові вузли, переважно хвостате ядро, лушпина, та кора головного мозку.

2. Хорея Гентінгтона.

3. Генеалогічний анамнез, КТ (ознаки атрофії кори головного мозку), ЕЕГ (відсутність альфа-ритму з переважанням низькоамплутудної біоелектричної активності мозку, генетичне – виявлення патологічного гену).

4. Нейролептичні засоби (галоперидол, аміназин), парлодел, сибазон, амітриптилін. Постійний медичний контроль.

8. У юнака 18 років, спостерігаються „міопатичне” обличчя, „поперечна посмішка”, „губи тапіра”, „крилоподібні лопатки”, які виникли поступово упродовж останніх 3 років. Знижені згинально- та розгинально-ліктьові рефлекси.

Для якого захворювання характерні ці ознаки?

Які діагностичні критерії цієї хвороби?

Яка тактика лікування?

1. Первинна прогресуюча м’язова дистрофія, плече-лопатково-лицьова форма Ландузі-Дежеріна.

2. Початок захворювання у віці 15-20 років. Клініко-генеалогічний анамнез (автосомно-домінантний тип успадкування). ЕМГ (міопатичні та денерваційні зміни). Може підвищуватись вміст креатинін – фосфокінази в крові.

3. Для покращення трофіки м’язів – мілдронат, ретаболіл, церебролізин, вазоактивні препарати, ЛФК, масаж.

9. У хлопчика 2-х років спостерігається гіпотрофія м’язів стегон, псевдогіпертрофія литкових м’язів. Дитині важко підійматися сходами, не може стрибати, з великим зусиллям встає з підлоги. Спостерігається деформація хребта, грудини.

Про яке захворювання можна думати?

Які додаткові дослідження підтвердять діагноз?

Якою повинна бути тактика лікування?

1. Первинна прогресуюча м’язова дистрофія, псевдогіпертрофічна форма Дюшена.

2. Клініко-генеалогічний анамнез, підвищення КФК у 30-50 разів у сироватці крові, ЕМГ, біопсія м’язів (первинно-м’язовий тип ураження), генетичне дослідження.

3. Покращення трофіки м’язів (мілдронат, ретаболіл, церебролізин), поліпшення мікроциркуляції (пентоксифілін), вітаміни групи В, ЛФК, масаж.

10. Лікар направив 21-річного юнака з підозрою на розсіяний склероз до окуліста. Останній виявив у пацієнта кільця Кайзера-Флейшера.

Свідченням якого захворювання є виявлені зміни?

Чи потрібні інші обстеження?

Вкажіть подальшу тактику лікування пацієнта.

1. Гепато-церебральна дистрофія (хвороба Вестфаля-Вільсона-Коновалова).

2. Так. Необхідно перевірити кількість церулоплазміну в крові – відмічається його зниження, а також кількість міді в сечі (спостерігається підвищення екскреції міді).

3. Призначити хворому пеніциламін (купреніл) або цинку сульфат, гепатопротектори (есенціале, карсил). Дієта з обмеженням вмісту тваринного білка, шоколаду, горіхів, грибів.

5.3. Міастенія

1. У хворого 30 років через 3 тижні після перенесеного грипу виникли загальна м’язова слабкість, утруднення під час ковтання, „гугнявість” голосу, які наростають після навантаження відповідних м’язів.

Який попередній діагноз?

Які додаткові дослідження необхідно призначити пацієнту?

Які методи лікування використовують за наявності такого захворювання?

1. Міастенія.

2. Проби на стомлюваність м’язів, проба з прозерином; КТ органів межистіння, МРТ стовбуру мозку, електроміографія.

3. Антихолінестеразні – прозерин, калімін, нейромідин. Препарати калію та спіронолактони. Кортикостероїди, плазмаферез. Амінокислоти, вітаміни групи В, токоферолу ацетат. Тимектомія.

2. Через три тижні після перенесеної ГРВІ хвора 33 років почала відмічати у другій половині дня слабкість в кінцівках та періодичне двоїння перед очима. При неврологічному обстеженні виявлено непостійний частковий птоз, який підсилюється при погляді догори та розбіжну косоокість з обох боків.

Про яке захворювання можна думати?

Які допоміжні методи обстеження підтвердять діагноз?

Яке лікування використовують у разі такої хвороби?

1. Міастенія, очна форма.

2. Проби з навантаженням очних м’язів підсилюють симптоматику; прозеринова проба (покращення функції м’язів після введення прозерину), КТ органів межистіння (для виключення тимоми), електроміографія.

3. Препарати калію, антихолінестеразні засоби (калімін, нейромідин, прозерин), за наявності тимоми – тимектомія, кортикостероїдні препарати, плазмаферез.

3. Хворий, що страждає на генералізовану форму міастенії, після перенесеної ГРВІ раптово відмітив порушення ковтання, порушилась мова, стало „важко дихати”.

Про яке ускладнення хвороби можна думати?

Яка тактика лікаря?

Які препарати необхідно призначити хворому?

1. У хворого виник міастенічний криз.

2. Госпіталізація хворого у відділення інтенсивної терапії.

3. Прозерин внутрішньовенно 1-2 мл 0,05% розчину в 20 мл 40% розчину глюкози або внутрішньом’язово убретид – 1 мл, плазмаферез. У разі необхідності – переводять на апаратне дихання).

4. Хворий, який страждає на генералізовану форму міастенії, відчувши різку слабкість у всьому тілі та порушення ковтання, прийняв подвійну дозу каліміну. Через 40 хвилин стан хворого погіршився. Об’єктивно виявлено вузькі зіниці, зниження фотореакцій, гіперсекрецію слини, брадикардію, фасцикулярні посмикування у різних групах м’язів. Турбують блювання і пронос.

Про яке ускладнення хвороби можна думати?

Яка тактика лікаря?

Які препарати слід призначити хворому?

1. Холінергічний криз.

2. Госпіталізація хворого у відділення інтенсивної терапії, відміна антихолінестеразних засобів.

3. 1 мл 0,1% розчину атропіну підшкірно через кожні 2 години до появи сухості в роті. За необхідності – інтубація і переведення на апаратне дихання.

5. У хворого 30 років через 3 тижні після перенесеного грипу розвинулись загальна м’язова слабкість, утруднення при ковтанні, „гугнявість” голосу, які наростали після навантаження відповідних м’язів.

Про яке захворювання можна думати?

Які додаткові дослідження підтвердять діагноз?

Яке лікування необхідно призначити?

1. Міастенія (генералізована форма).

2. ЕМГ, КТ чи МРТ органів межистіння.

3. Калімін, препарати калію, преднізолон за схемою.

6. Хвора 52 років скаржиться на неприємні відчуття за грудиною, які підсилюються при нахилі тулуба. Останні 2 тижні стала відмічати, що ввечері їй важко жувати і ковтати, змінюється мова, з’являється „гугнявість” голосу.

Про яке захворювання можна думати?

Дані яких методів обстеження підтвердять діагноз?

1. Міастенія, бульбарна форма.

2. МРТ органів межистіння (для виявлення тимоми, у разі виявлення – тимектомія), електроміографія.

5.4. Вроджені дефекти хребта і спинного мозку. Сирингомієлія

1. Хворий 35 років скаржиться на зниження слуху, слабкість в руках та ногах. Ці явища турбують протягом останніх трьох років. Пацієнт низького зросту, з короткою шиєю, відмічається „горда” постава голови, низька лінія росту волосся на шиї. У неврологічному статусі виявлено зниження слуху, підвищення сухожилкових і періостальних рефлексів з кінцівок, підвищення м’язового тонусу в кінцівках за спастичним типом. Виявляється двобічний симптом Бабінського.

Який попередній клінічний діагноз?

Які допоміжні методи обстеження його підтвердять?

Вкажіть тактику лікування.

1. Синдром Кліппеля-Фейля („синдром короткої шиї”).

2. Рентгенографія шийного відділу хребта (знижена висота тіл хребців С2-С5, відсутність міжхребцевих дисків на цьому рівні).

3. Симптоматичне лікування, у разі розвитку тетрапарезу – хірургічне втручання, спрямоване на усунення компресії спинного мозку.

2. Дитина 6 років скаржиться на частий головний біль, утруднення ковтання. Голова збільшених розмірів. Виявляються гіпотрофія м’язів язика, грудино-ключично-соскоподібних та трапецієподібних м’язів, ністагм при погляді донизу, похитування під час ходи. Зі слів батьків ці явища спостерігаються від народження.

Про яке захворювання можна думати?

Чим обумовлений цей синдром?

Які допоміжні методи обстеження підтвердять діагноз?

1. Про синдром Арнольда-Кіарі.

2. Дана патологія є вадою розвитку стовбура головного мозку (каудальне зміщення мосту, довгастого мозку та черв’яка мозочка у розширений великий потиличний отвір).

3. МРТ головного мозку і шийного відділу спинного мозку (може виявити цю патологію).

3. Хвора 52 років скаржиться на слабкість рук, порушення чутливості в них. Хворіє понад 4 роки. На обох руках видно рубці від частих опіків та порізів; м’язи кистей гіпотрофічні. Виявлено гіпестезію больової та температурної чутливості на обох руках та верхній частині грудної клітки та збереження тактильної чутливості в цих ділянках. Сухожилкові рефлекси на руках відсутні, на ногах високі, симптом Бабінського з обох боків.

За яким типом порушена чутливість?

Які структури нервової системи уражені?

Який попередній клінічний діагноз?

Які допоміжні методи обстеження підтвердять діагноз?

1. Чутливість порушена за сегментарним дисоційованим типом.

2. Задні роги спинного мозку в шийно-грудному відділі та пірамідний шлях в бічних канатиках на цьому рівні.

3. Сирингомієлія.

4. МРТ спинного мозку виявить сирингомієлітичну порожнину у ділянці уражених сегментів.

4. Хворий 40 років скаржиться на слабкість правої руки, зниження больової чутливості в ній та правій половині грудної клітки, нечіткість мови. Ці порушення турбують хворого близько 6 місяців. Виявляється гіпотрофія дрібних м’язів правої кисті, втрата больової та температурної чутливості в сегментах С5-Т8 справа у вигляді „напівкуртки” та на зовнішній сегментарній зоні Зельдера справа за збереження тактильної чутливості в цих ділянках, знижені згинальний та розгинальний ліктьові рефлекси на правій руці. Спостерігається гіпергідроз та акроцианоз в правій кисті. Виявляються синдром Бернара-Горнера справа, гіпотрофія правої половини язика, дизартрія.

Які структури нервової системи уражені?

Який попередній клінічний діагноз?

Яка подальша тактика лікаря?

1. Задній, передній та бічний роги правої половини спинного мозку в шийно-грудному відділі, каудальна частина правого ядра спинномозкового шляху трійчастого нерва, ядро правого під’язикового нерва.

2. Сирингомієлія, сирингобульбія.

3. Провести МРТ шийно-грудного відділу спинного мозку та МРТ головного мозку з метою виявлення порожнини в уражених сегментах. У разі підтвердження діагнозу призначити амінокислотні препарати, вітамінотерапію, антихолінестеразні засоби, масаж, ЛФК, консультація нейрохірурга для вирішення питання про проведення операції шунтування.

5.5. Неврологічні порушення за наявності соматичних захворювань

1. Хворий, що страждає на цукровий діабет, раптово впав, втратив свідомість. Під час огляду виявляються вузькі зіниці, дихання нерівномірне, пульс частий, шкіра суха та гаряча, з рота чути запах ацетону. У неврологічному статусі вогнищевої симптоматики не виявлено, м’язовий тонус рівномірно низький, рефлекси знижені.

1. Які обстеження слід терміново призначити хворому?

2. Чи можна запідозрити у хворого інсульт?

3. Яка тактика лікування?

1. Дослідження вмісту глюкози у крові.

2. У хворого відсутня характерна для інсульту вогнищева неврологічна симптоматика. Клінічні ознаки свідчать про виникнення гіперглікемічної коми.

3. Введення інсуліну.

2. Хворий 68 років, що протягом 10 років страждає на цукровий діабет, скаржиться на біль пекучого характеру в кистях рук та стопах, затерпання та відчуття „повзання мурашок” в них. При обстеженні звертає на себе увагу сухість та лущення шкіри кінцівок, схуднення гомілок. Колінні та ахіллові рефлекси відсутні, знижені всі види чутливості у дистальних відділах кінцівок.

1. Які структури нервової системи уражені?

2. Встановіть клінічний діагноз.

3. Складіть план лікування хворого.

1. Уражені периферичні нерви в дистальних відділах кінцівок.

2. Діабетична полінейропатія.

3. Лікування цукрового діабету. Вітамінотерапія (особливо вітаміни групи В), -ліпоєва кислота, вазоактивні препарати (кавінтон, нікотинова кислота) трентал, нейропротекторні засоби (пірацетам, актовегін, солкосерил), фізіотерапевтичні методи лікування.

3. У хворого 52 років два дні тому з’явився сильний біль в епігастральній ділянці, що поєднується з головним болем, нудотою, повторним блюванням. Стан хворого тяжкий, оглушення змінюється психомоторним збудженням. Позитивний симптом Керніга, непостійний двобічний рефлекс Бабінського. Дослідження ліквору патології не виявило. Терапевтом діагностовано гострий панкреатит.

1. З якою метою хворому проводили дослідження ліквору?

2. Який клінічний діагноз?

3. Складіть схему лікування.

1. Люмбальну пункцію з дослідженням ліквору проводили для виключення менінгіту чи субарахноїдального крововиливу.

2. Гостра токсична (енні, дезінтоксикадогенно зумовлена гострим панкреатитом) енцефалопатія.

3. Голод, лід на живіт, антибіотики, дегідратаційційні засоби, ферментні, спазмолітичні, седативні препарати.

4. У хворого з передсердно-шлуночковою блокадою спостерігаються напади у вигляді запаморочення, потемніння у очах, загальної слабкості, втрати свідомості.

1. Як звуться такі напади?

2. Які ще неврологічні порушення можливі у хворих із порушенням серцевого ритму?

1. Синкопальні напади.

2. Епілептичні напади, порушення мозкового кровообігу (ТІА, інсульт).

5. Жінка 40 років, що впродовж останніх 5 років страждає на В12-дефіцитну анемію, поступила до неврологічного відділення зі скаргами на слабкість у ногах, відчуття затерпання стоп, хитку ходу. Неврологічне обстеження виявило нижній парапарез із високими рефлексами та порушенням глибоких видів чутливості у пальцях ніг.

1. Встановіть клінічний діагноз.

2. Призначте схему лікування.

1. В12-дефіцитна анемія, фунікулярний мієлоз.

2. Вітамін В12 по 1000 мкг в м’яз щоденно протягом 15-20 діб, потім по 1000 мкг один раз на місяць протягом всього життя, інші вітаміни групи В, нікотинова кислота, нейромідин, ноотропні засоби (пірацетам, енцефабол, церебролізин).

6. У 18-річного юнака 6 місяців тому діагностовано лімфогранулематоз, а недавно виникли прояви ураження поперечника спинного мозку на рівні С8- Тp сегментів.

Чи може неврологічна симптоматика бути ускладненням основного захворювання?

Так, спинний мозок може бути здавлений лімфогранулематозними вузлами.

7. У хворого з гострим лейкозом виникли різкий головний біль, нудота, блювання. Наявні менінгеальні симптоми.

1. Яке ускладнення слід запідозрити?

2. Як його підтвердити?

1. Серозний менінгіт (менінгеальний синдром – один з найпоширеніших проявів ураження нервової системи у разі гострого лейкозу).

2. Необхідно провести поперекову пункцію підпавутинного простору для дослідження спинномозкової рідини – у разі підтвердження діагнозу виявляють плеоцитоз.

8. Студента, що страждає на гастрит, турбують частий головний біль, швидка втомлюваність, дратівливість, пітливість, підсилення перистальтики. Юнак високого зросту, астенічної статури, кисті рук та стопи холодні, вологі. Виявляється лабільний, з тенденцією до гіпотонії асиметричний артеріальний тиск.

1. Про яке захворювання можна думати?

2. Вкажіть тактику лікування.

1. Вегетативно-судинна дистонія за гіпотонічним типом (соматогенно обумовлена).

2. Лікування основного захворювання (гастриту), режим навчання та відпочинку, загальнозміцнювальні засоби (заняття ЛФК, контрастний душ зранку, загартовування), вітамінотерапія, тонізуючі ліки, заспокійливі, адаптогени.

9. Молодого хворого, який страждає на хронічний пієлонефрит, турбує постійний біль у поперековому відділі хребта, що віддає у пах. Помірні симптоми натягу, випадінь чутливості та рефлексів не виявлено.

Про яке захворювання слід думати?

Яка тактика лікування?

1. Вторинна люмбалгія.

2. Лікування хронічного пієлонефриту.

У хворого відсутня больова та температурна чутливість на правій руці і правій половині тулуба до рівня пупка у вигляді “напівкуртки”, при цьому в цій же ділянці збережене тактильне чуття. М’язово-суглобова та вібраційна чутливість не порушені. Як зветься виявлений тип порушення чутливості? Які структури та на якому рівні уражені?	Сегментарний дисоційований тип порушення чутливості. Задні роги на рівні С5- Т10 сегментів справа
Хворий скаржиться, що не може правою рукою знайти в кишені потрібні йому предмети. Поверхневі та глибокі види чутливості збережені. Який вид чутливості порушений? Як зветься це порушення ?	Складний вид чутливості: стереогноз. Астереогнозія.
У хворого, що зловживає алкоголем, з’явився біль в дистальних відділах рук та ніг, відчуття затерпання в них. Виявлено зниження всіх видів чутливості на кистях та стопах. Як звуться відчуття затерпання? Який тип порушення чутливості у хворого? Які структури нервової системи уражені?	Парестезії. Периферичний (поліневритичний). Периферичні нерви в дистальних відділах кінцівок
У хворого після травми лівого ліктьового суглобу виникли біль, парестезії, зниження чутливості по ліктьовому краю лівого передпліччя та в 4 і 5 пальцях кисті. Який тип порушення чутливості? Встановіть рівень ураження.	Мононевритичний тип. Уражений ліктьовий нерв
У хворого уражений поперечник спинного мозку на рівні T10 сегменту. Які будуть спостерігатися чутливі порушення?	Провідникова гіпестезія або анестезія всіх видів чутливості з рівня T10 сегменту донизу
У хворої після переохолодження виник біль в правій половині обличчя, а згодом – пухирцева висипка на чолі справа. Відмічається гіпестезія всіх видів чутливості в цій ділянці. Як звуться висипання? Що уражено у хворої?	Герпетичні висипання. Вузол правого трійчастого нерва
У хворого в результаті інсульту ослабли ліві кінцівки, з’явилась лівобічна геміанестезія. Де знаходиться патологічне вогнище? Що при цьому уражено? Який тип порушення чутливості наявний у хворого? Який ще синдром виникне у хворого за такої локалізації патологічного процесу?	Внутрішня капсула справа. Постраждав правий таламо- кірковий шлях. Провідниковий тип порушення чутливості. Лівобічна геміанопсія.
У хворого пухлиною здавлений задній канатик спинного мозку на рівні T8 сегменту справа. Які порушення чутливості будуть у хворого і в якій кінцівці? Який тип порушення чутливості? Як зветься така патологія?	Провідникова батіанестезія з рівня T8 справа (в правій нозі). Сенситивна атаксія.
У хворого, що напередодні вживав алкоголь і спав на правій руці,	Всі види чутливості.
виникла слабкість правої кисті. Відмічається зниження чутливості по	Периферичний мононевритичний
зовнішньому краю передпліччя і на тильній поверхні 1-3 пальців руки.	тип порушення чутливості.
Кисть звисає, хворий не може її розігнути. Які види чутливості	Уражений променевий нерв.
постраждали?
Вкажіть тип чутливих порушень.
Визначте вогнище ураження.
Хворий скаржиться на хитку ходу в темряві. Під час неврологічного	Батіанестезія та поверхнева
обстеження виявлено порушення м’язово-суглобового чуття в суглобах	анестезія за провідниковим
правої ноги , а також відсутність поверхневих видів чутливості зліва з	типом.
рівня пупка і донизу.	Уражені задній та бічний
Який вид і тип чутливих розладів наявний у хворого?	канатики справа на рівні Т8
Де осередок ураження?	сегменту.
Чому хворий скаржиться на похитування під час ходи?	У хворого через порушення
	м’язово-суглобового чуття
	виникла сенситивна атаксія
У хворого після травми руки не викликається правий розги- нальний ліктьовий рефлекс. Який нерв пошкоджений?	Правий променевий нерв
У хворого, що тривалий час сидів навпочіпки, виникло ураження правого малогомілкового нерва. Чи будуть змінені рефлекси і які?	Рефлекси на нозі не будуть змінені
У хворого слабкість м’язів правої руки з гіпорефлексією та низьким м’язовим тонусом. Визначте синдром.	Периферичний монопарез правої руки
У хворого, що переніс інсульт, відсутні активні рухи в лівих кінцівках. М’язовий тонус та рефлекси підвищені. Як зветься таке порушення?	Центральна правобічна геміплегія
У хворого периферичний парез рук та центральний ніг. Вкажіть локалізацію процесу.	Спинний мозок на рівні C5- T1 сегментів: передні роги та бічні канатики
У хворого поступово виникла слабкість рук з фібрилярними посмикуваннями в м’язах. Згодом з’явились атрофії м’язів. Де локалізується патологічний процес?	Передні роги спинного мозку на рівні C5- Т1 сегментів
У хворого правобічний спастичний геміпарез, що поєднується з правобічною геміанастезією всіх видів чутливості. Що уражено?	Внутрішня капсула лівої півкулі мозку
Хворого турбують напади клонічних судом у правій стопі, що тривають протягом хвилини. Як звуться ці напади? Про що вони свідчать?	Рухова джексонівська епілепсія. Подразнення верхнього відділу лівої передцентральної звивини
У хворого без чутливих порушень не викликаються рефлекси на руках. Де осередок ураження? Які можливі рухові порушення за такої локалізації? Дайте пояснення відсутності чутливих порушень.	Передні роги або передні корінці спинного мозку на рівні шийного потовщення. Верхній периферичний парапарез. Чутливість не зміниться, бо в уражених структурах відсутні чутливі нейрони.
У хворого з анестезією больової та температурної чутливості на руках знижені глибокі рефлекси на руках, але сила в них достатня (5 балів). Який тип порушення чутливості? Вкажіть локалізацію патологічного процесу. Дайте пояснення зміні рефлексів.	Сегментарний. Задні роги спинного мозку на рівні шийного потовщення. Патологічний процес за такої локалізації веде до зниження рефлексів через розрив рефлекторної дуги.
У хворого виявляється арефлексія п’ясно- променевого, ахіллового та підошвового рефлексів з обох боків, що поєднується з анестезією всіх видів чутливості за типом “рукавичок” та “шкарпеток”. Вкажіть тип чутливих порушень та локалізацію патологічного процесу. Які ще порушення можливі за такої локалізації?	Поліневритичний. Периферичні нерви в дистальних відділах кінцівок. Гіпотонія, гіпотрофія та вегетативні порушення.
У хворого поступово наросла слабкість лівої руки, глибокі рефлекси на руці не викликаються. Чутливість збережена. Як зветься таке порушення руху? Що уражено? Які ще симптоми можуть згодом з’явитись?	Периферичний монопарез. Передні роги або передні корінці на рівні С5-T1 сегментів. Атрофія та атонія м’язів
У хворого пошкоджені пірамідні шляхи в верхньо- грудному відділі спинного мозку. Чи зміняться глибокі та шкірні рефлекси? Якщо зміняться, то як? Чи можливі тазові порушення у даного хворого?	Гіперрефлексія глибоких рефлексів на ногах, шкірні та підошвові зникнуть. З’являться патологічні рефлекси на стопах. Так, за центральним типом.
У хворої виник крововилив у праву внутрішню капсулу. Який руховий нейрон постраждав? З якого боку і які рухові розлади з’являться? Чи буде порушена чутливість, які види, де і за яким типом?	Центральний. З протилежного боку центральна геміплегія та провідникова геміанестезія всіх видів чутливості.
У хворого пухлина здавила праву половину шийного потовщення спинного мозку. Які сегменти ушкоджено? Як зветься цей синдром? Опишіть клінічну симптоматику.	Сегменти С5-T1. Синдром Броун-Секара. Периферичний парез правої руки, центральний парез правої ноги з порушенням праворуч глибокої чутливості за провідниковим типом. Сегментарна анесезія больової та температурної чутливості на правій руці, провідникова анестезія цих видів чутливості зліва від рівня С7
У хворого з цукровим діабетом поступово виникли парестезії, біль в кистях і стопах, слабкість м’язів стоп та кистей. Знижена сила в м’язах дистальних відділів кінцівок, рефлекси на руках знижені, колінні та ахіллові відсутні. Гіпестезія всіх видів чутливості на кистях та стопах. Які рухові порушення виникли у хворого? За яким типом порушена чутливість? Вкажіть синдром. Що уражено?	Периферичний тетрапарез м’язів в дистальних відділах кінцівок. За периферичним типом. Поліневритичний синдром. Периферичні нерви в дистальних відділах кінцівок.
У хворого наявні наслідки крововиливу в праву внутрішню капсулу у вигляді слабкості кінцівок та порушення всіх видів чутливості на половині тіла. Які саме рухові розлади виникли? В якому положенні знаходяться паретичні кінцівки і чому? За яким типом порушена чутливість? Як зветься таке порушення чутливості?	Лівобічний центральний геміпарез. Рука зігнута, що пов’язано з підвищеним тонусом в м’язах-згиначах, нога розігнута, бо підвищений тонус у розгиначах (поза Верніке-Манна). За провідниковим. Лівобічна геміанестезія.
У пацієнта періодично виникають насильницькі, мимовільні, нестереотипні рухи кінцівок та тулуба. Як називаються насильницькі рухи? Який їх вид діагностовано у хворого? Назвіть патологічний синдром Перерахуйте уражені структури.	Гіперкінези. Хорея. Гіпотонічно-гіперкінетичний. Стріарна система (хвостате ядро та лушпина)
У хворого гіпомімія, уповільнені рухи, підвищений м’язовий тонус за пластичним типом, тремор спокою. Назвіть патологічний синдром. Які структури уражені?	Гіпертонічно-гіпокінетичний, або синдром паркінсонізму. Палідарна система (чорна субстанція, бліда куля)
У пацієнта спостерігаються гіпомімія, тремтіння рук в спокої, мікрографія, акайрія, ахейрокінез. Дайте визначення терміну акайрія. Як зміниться тонус м’язів у хворого? Назвіть патологічний синдром.	Акайрія – прискіпливість, нав’язливість. Підвищиться за пластичним типом. Гіпертонічно-гіпокінетичний
У дитини 10 років, що хворіє на ревматизм, з’явились швидкі, розмашисті мимовільні рухи в м’язах обличчя, кінцівок, які нагадують кривляння, руховий неспокій. Як називаються такі рухи? Про який синдром слід думати? Які структури нервової системи постраждали?	Хореїчні гіперкінези. Гіпотонічно-гіперкінетичний синдром. Постраждали структури неостріарної системи: хвостате ядро та лушпина
У хворого 65 років поступово виникли скутість під час рухів, «поза згиначів», гіпомімія, тиха монотонна мова, ритмічний тремор пальців кистей. Згодом почав ходити човгаючи. Про який синдром слід подумати? Які структури нервової системи постраждали? Який патогенетичний механізм цього синдрому?	Гіпертонічно-гіпокінетичний синдром (синдром паркінсонізму). Постраждали чорна речовина та бліда куля. Зменшення кількості дофаміну в чорній речовині та смугастому тілі
У хворого із хворобою Паркінсона виявляється акінетико-ригідний синдром. Чим клінічно відрізняється акінезія у разі ураження базальних ядер від акінезії за наявності ураження лобової частки півкулі головного мозку?	Акінезія за наявності ураження палідарної системи поєднується з м’язовою ригідністю; за наявності лобної акінезії тонус м’язів, як правило, не змінюється, відсутня ініціатива до рухів (аспонтанність), наявні лобна психіка, субкортикальні та хапальні рефлекси
Голова хворого, що повернута вбік, і нахилена до піднятого плеча, виконує ритмічні клонічні посмикування, м’язи шиї напружені. Як зветься і до якої патології відноситься вказаний синдром? З якими іншими патологічними станами треба його диференціювати?	Синдром спастичної кривошиї. Відноситься до групи екстрапірамідних гіперкінезів. Слід диференціювати з рефлекторною (наприклад, больовою), ортопедичною та істеричною видами кривошиї
У хворого пухлина зруйнувала черв’як мозочка. Як проявиться така патологія?	Виникає статична атаксія, під час ходи спостерігається відхилення в бік ураження
У хворого спостерігається промахування при пальце-носовій пробі правою рукою з відкритими та закритими очима. Де знаходиться вогнище ураження? Як буде змінений тонус м’язів у руці?	Уражена права половина мозочка. Буде спостерігатись м’язова гіпотонія
Хворий скаржиться на хиткість при ході. При неврологічному обстеженні виявлено порушення м’язово-суглобової чутливості та «штампувальну ходу», симптоматика посилюється при відсутності зорового контролю. Як зветься така патологія? Які структури уражені?	Сенситивна атаксія. Провідні шляхи глибокої чутливості
Пухлина уразила ліву лобову частку. Чи спостерігатимуться координаторні розлади? З якого боку?	Так. З протилежного боку
У хворої через 3 місяці після пологів виникла слабкість у ногах, під час ходи похитується в обидва боки, змінився почерк (пише великими літерами, говорить повільно, по складах). При огляді виявлено дрібно розмашистий горизонтальний ністагм, інтенцію при пальце- носовій та п’ятково-колінній пробах, нижній спастичний парапарез, з наявністю симптомів Бабінського, Опенгейма, черевні рефлекси відсутні. Як звуться такі порушення мови, почерку? Які синдроми виявлені у хворого? Які структури уражені?	Скандована мова, мегалографія. Динамічна та статична атаксія. Мозочок та його шляхи, пірамідні шляхи в бічних канатиках грудного відділу спинного мозку
У хворого 28 років змінилась мова (говорить повільно, як по складах), під час ходи похитується в обидва боки. Виявлено дрібно розмашистий горизонтальний ністагм. Пише великими ломаними літерами. Інтенційний тремор при пальце-носовій та колінно-п’ятковій пробах з обох боків. Парез обох ніг з гіперрефлексією, наявністю симптомів Бабінського, Штрумпелля. Черевні рефлекси відсутні. Як звуться такі порушення мови, почерку? Які синдроми виявлені у хворого? Які структури уражені?	Скандована мова, мегалографія. Статична та динамічна атаксії, центральний нижній парапарез. Мозочок та його шляхи, пірамідні шляхи в бічних канатиках грудного відділу спинного мозку
Хвора скаржиться на слабкість ніг, хиткість під час ходи, порушення сечопуску. Виявлено ністагм, адіадохокінез, інтенційний тремор в руках. Знижена м’язова сила в ногах, черевні рефлекси не викликаються, гіперрефлексія глибоких рефлексів з ніг, двобічні патологічні стопні рефлекси. Які синдроми виявлені у хворої? Які структури нервової системи постраждали? За яким типом порушене сечовипускання у хворої? Вкажіть характер порушення.	Мозочкова атаксія та нижній спастичний парапарез. Постраждав мозочок та пірамідний шлях з обох боків, можливо, в грудному відділі спинного мозку. Сечовипускання порушене за центральним типом. Можливе виникнення імперативних покликів та періодичного нетримання сечі.
У хворого періодично виникають короткочасні відчуття неприємного запаху, які здебільшого закінчуються нападом з тоніко-клонічними судомами. Де локалізується патологічне вогнище?	Скронева частка головного мозку
У хворого внаслідок травми виникла сліпота на ліве око. Яка структура нервової системи постраждала?	Лівий зоровий нерв
У хворого після перенесеного грипу виникло випадіння скроневих половин полів зору. Яка структура постраждала? Як зветься описаний симптом?	Хіазма. Гетеронімна бітемпоральна геміанопсія
У хворого внаслідок перенесеного інсульту випали праві половини полів зору. Які структури постраждали, з якого боку? Як зветься описаний симптом?	Зоровий шлях ліворуч. Гомонімна правобічна геміанопсія
Хворий 62 років переніс ішемічний інсульт в басейні правої середньої мозкової артерії. У пацієнта виявлено лівобічний геміпарез, лівобічну гемігіпестезію всіх видів чутливості. Які розлади зору можуть виникнути у цього хворого?	Лівобічна геміанопсія
У хворого встановлена лівобічна верхньоквадрантна геміанопсія. Де знаходиться патологічне вогнище?	Уражена права язикова звивина
Хворий скаржиться на те, що йому стало важко читати, газету чи книжку треба пересувати зліва направо і навпаки; збільшилися в розмірі кисті та ступні. Підозрюють пухлину гіпофіза. Який зоровий клінічний синдром підтверджує діагноз?	Наявність бітемпоральної геміанопсії
Хворий скаржиться на появу в очах блискучих смужок, зірок, іноді він бачить кольорові картини. Як звуться такі прояви? Де локалізується патологічний процес?	Фотопсії, зорові галюцинації. Подразнюються зорові центри в корі потиличної частки
Хворий з частим головним болем поступово перестав відчувати запахи правою половиною носа, знизився зір на праве око. Окуліст виявив на очному дні атрофію диска правого зорового нерва, а на лівому – застійний диск зорового нерва. Як охарактеризувати скарги хворого? Як зветься виявлений на очному дні синдром? Що уражено? Про яке захворювання можна думати?	Правобічна аносмія та амбліопія. Синдром Фостера Кенеді. Нюховий шлях та зоровий нерв справа. Пухлина основи правої лобової частки
Хворий скаржиться, що не бачить предметів в лівих половинах полів зору. Поступово ослабли ліві кінцівки, з’явився головний біль. У неврологічному статусі виявлено, що зіниці рівномірні, реакція на світло збережена. Сила в лівих кінцівках знижена до 3 балів. Глибокі рефлекси з лівих кінцівок високі, наявний симптом Бабінського зліва. Лівобічна гемігіпестезія. Вкажіть, які виникли синдроми? Встановіть топічний діагноз. У разі яких захворювань можуть спостерігатись такі розлади?	Лівобічна геміанопсія, центральний лівобічний геміпарез, гемігіпестезія зліва. Ураження правої внутрішньої капсули. Наведені розлади можуть спостерігатись у разі інсультів, пухлин головного мозку
У хворого звуження очної щілини, міоз, западання очного яблука зліва. Як зветься цей синдром?	Синдром Горнера
У хворого із стовбуровим енцефалітом виявлено мідріаз лівого ока, порушена акомодація лівого ока. Визначте локалізацію процесу.	Ядра Якубовича та Перліа в лівій ніжці мозку.
Як зветься різна величина зіниць? Назвіть причини її виникнення.	Анізокорія. Порушення симпатичної або парасимпатичної іннервації зіниць.
У хворого з цукровим діабетом виникла збіжна косоокість зліва. Які скарги будуть у хворого? Які структури уражено?	Скарги на двоїння при погляді вліво. Лівий відвідний нерв.
Опишіть альтернувальний синдром Вебера. Ураження якого відділу стовбура мозку спричиняє його виникнення?	Симптоми ураження ІІІ пари черепних нервів (уражені ядра) та центральний геміпарез з протилежного боку. Ураження ніжки мозку.
У хворого поступово виникли збіжна косоокість, периферичний парез мімічних м’язів зліва та парез правих кінцівок. Як зветься цей синдром? Визначити рівень ураження.	Альтернувальний синдром Фовілля. Ядро відвідного нерва і волокна лицьового нерва, що його обплітають та кірково-спинно- мозковий шлях в мості зліва.
У хворого раптово на фоні підвищеного тиску порушилась свідомість, голова та очі повернуті вліво. Як звуться такі розлади? Які структури уражені, якщо в правих кінцівках визначається центральний геміпарез? Що допоможе встановити рівень та бік ураження?	Парез погляду. Ураження лівого кіркового центру повороту голови і очей в протилежний бік (задній відділ середньої лобової звивини). Допоможе виявлений у хворого геміпарез.
У хворого з парезом лівих кінцівок голова та очі повернуті	Пірамідний шлях та
вліво. Парез погляду вправо. В неврологічному статусі	стовбуровий центр погляду в
спостерігається гіперрефлесія сухожилкових рефлексів зліва,	правій половині моста.
наявний симптом Бабінського зліва.	Центральний.
Які структури уражені ?
Який характер парезу кінцівок?
Хворий скаржиться на загальну слабкість, сонливість, двоїння	Уражене ядро окорухового
в очах. Хворіє три дні. Температура тіла 38,6 °С. У	нерва з лівого боку.
неврологічному статусі – розбіжна косоокість лівого ока.	Периферичний параліч.
Попередній клінічний діагноз:епідемічний енцефаліт.	Можливе виникнення мідріазу
Ураження якої структури спричинило збіжну косоокість та	ліворуч та парезу акомодації, як
диплопію?	прояв порушення
Який характер паралічу м’язів ока?	парасимпатичної іннервації ока
Чи можливі у даному випадку вегетативні порушення з боку	завдяки ураженню
ока? Дайте пояснення.	парасимпатичних ядер
	окорухового нерва.
У хворого відсутні рухи м’язів правої половини обличчя, є лагофтальм. Визначте характер паралічу м’язів обличчя. У разі ураження яких структур це виникає? Які обстеження потрібні для уточнення локалізації процесу?	Периферичний параліч м’язів правої половини обличчя. У разі ураження лицьового нерва або його ядра. Для уточнення рівня ураження потрібно дослідити смак, слух, сльозовиділення та наявність парезів кінцівок.
У хворого після грипу з’явились нападоподібний біль з порушенням всіх видів чутливості в ділянці чола справа. Який нерв уражений? Які рефлекси можуть зникнути?	Очний нерв. Можуть зникнути рогівковий, кон’юктивальний, надбрівний рефлекси.
У хворого періодично виникають слухові галюцинації. Визначте рівень ураження. Чи може хворий втратити слух за такої локалізації процесу?	Уражений кірковий відділ слухового аналізатора у скроневій частці головного мозку. Хворий слух не втратить.
У хворого 26 років при огляді виявлено обмеження рухів щелепи при жуванні. Справа спостерігається гіпотрофія жувальних м`язів. При рентгенологічному дослідженні нижньої щелепи виявлено її зміщення вправо. Вкажіть, функція якого черепного нерва постраждала? Чи зміняться рефлекси, якщо так, то які?	Нижньощелепного. Зникне нижньощелепний рефлекс.
У хворого після переохолодження „перекосило” обличчя, не підіймається ліва брова, не закривається ліве око, яке часто сльозиться, опущений лівий кутик рота, під час посмішки він не рухається. Порушений смак на передніх 2/3 лівої половини язика. Який нерв постраждав? Вкажіть рівень ураження.	Лівий лицьовий нерв. Ураження лицьового нерва в його каналі вище відходження барабанної струни, нижче відходження стремінцевого нерва
У хворого обмежені мімічні рухи лівої половини обличчя, біль та пухирцеві висипи на шкірі зовнішнього слухового проходу. Які структури уражені? Який характер парезу мімічних м’язів? Які рефлекси можуть зникнути?	Ураження лицьового нерва та колінчастого вузла. Периферичний парез мімічних м’язів. Надбрівний, рогівковий, кон’юктивальний рефлекси.
У хворої поступово з’явився шум у лівому вусі, згодом знизився слух на це вухо. Почала погано змикати повіки лівого ока (“симптом вій”), з’явилась асиметрія кутиків рота – опущений лівий кутик рота. Вкажіть синдром. Які структури нервової системи постраждали?	Синдром мосто-мозочкового кута. Лицьовий та присінково- завитковий нерв в мосто- мозочковому куті.
У хворого з атрофією лівої половини язика спостерігається центральний геміпарез правих кінцівок. Як зветься даний синдром? Де знаходиться вогнище ураження? Що уражено?	Альтернувальний синдром Джексона. У довгастому мозку. Уражено ядро ХІІ пари і пірамідні шляхи ліворуч
Після перенесених двох ішемічних інсультів у хворої виникла дисфагія, дизартрія, дисфонія, порушення руху язика без атрофій і фібриляцій його м’язів, викликаються симптоми орального автоматизму, насильницький плач. Який синдром у хворої? Що уражено?	Псевдобульбарний синдром. Двобічне ураження кірково- ядерних шляхів
У дитини, що перенесла енцефаліт, мова глуха, монотонна, гугнявий відтінок голосу, захлинається під час їжі, рухи язика різко обмежені, спостерігаються фібриляції його м’язів. М’яке піднебіння нерухоме. Через ніс виливається рідка їжа. Визначте рівень ураження. Вкажіть синдром.	Довгастий мозок, ядра ІХ, Х, ХІІ пар черепних нервів. Бульбарний синдром
Хворий втратив відчуття смаку в ділянці кореня язика. З ураженням якого нерва це пов’язано? Які рефлекси при цьому зникають?	Язикоглотковий нерв (ІХ пара). Глотковий рефлекс, рефлекс м`якого піднебіння
У хворого патологічний процес спричинив ураження правої внутрішньої капсули. Які м’язи, що іннервуються бульбарними нервами будуть паралізовані у даному випадку? Який буде вид параліча?	Центральний параліч лівої половини язика. Язик відхиляється вліво (девіація) без ознак атрофії і фібрилярних посмикувань
Хворий 65 років був доставлений у неврологічне відділення зі скаргами на порушення ковтання (попадання рідкої їжі в ніс, поперхування). У неврологічному статусі: параліч м'якого піднебіння і голосових зв'язок; відсутній рефлекс з м'якого піднебіння зліва, знижений глотковий рефлекс, правобічні центральна геміплегія, геміанастезія. Як зветься даний альтернувальний синдром? Що уражено?	Синдром Авеліса. Уражене рухове ядро язикоглоткового та блукаючого нервів зліва, пірамідний та спинномозково-таламічний шляхи в лівій половині довгастого мозку
У хворого 70 років, який страждає на миготливу аритмію, під ранок ослабли праві кінцівки. Виявлено девіацію язика вліво, фібрилярні посмикування на язиці, дизартрію, правобічну центральну геміплегію. Як зветься даний альтернувальний синдром? Які структури уражені?	Синдром Джексона. Уражене ядро під’язикового нерва та пірамідний шлях у довгастому мозку зліва
У хворого 60 років раптово на тлі підвищення артеріального тиску з’явились головний біль, блювання, порушилося ковтання, змінився голос. Виявлені зліва: енофтальм, звуження очної щілини, міоз, гіпалгезія поверхневих видів чутливості на обличчі за сегментарним типом. При фонації звисає дужка м’якого піднебіння, знижений глотковий рефлекс, атаксія в лівих кінцівках. Справа – провідникова больова та температурна гемігіпестезія. Визначте локалізацію патологічного процесу. Назвіть патологічний синдром. У разі якого захворювання він виникає?	Ураження лівої половини довгастого мозку, мозочка. Синдром Валенберга- Захарченка. У разі гострого порушення мозкового кровообігу у задній нижній мозочковій артерії
У хворої 50 років протягом останнього року виникла слабкість в руках, змінилась мова, порушилось ковтання. Виявлено гугнявий голос, дизартричну мову, дисфагію. Дужки м’якого піднебіння при фонації звисають. Глотковий рефлекс відсутній. Відмічаються атрофії м’язів язика та фібрилярні посмикування в них. Гіпотрофія м’язів плечового поясу, плечей, передпліч, атрофія дрібних м’язів кистей рук з фібрилярними посмикуваннями. Рефлекси з рук та ніг підвищені, симптом Бабінського з обох боків. Який синдром виник у хворої? Вкажіть локалізацію патологічного процесу.	Бульбарний синдром; тетрапарез (за змішаним типом у руках, за центральним типом у ногах). Рухові ядра ІХ, Х, ХІІ пар черепних нервів у довгастому мозку та передні роги і бічні канатики в спинному мозку на рівні шийного відділу
Хворий 60 років, який страждає на паркінсонізм, скаржиться на поперхування при вживанні рідкої їжі. У неврологічному статусі: дизартрія, дисфонія, наявні рефлексии орального автоматизму. Періодично з`являється вимушений плач, іноді сміх. Атрофій і фібриляцій на язику не відмічається. Смак не порушений. Як зветься такий синдром? Які структури уражені?	Псевдобульбарний синдром. Уражені кірково-ядерні шляхи з обох боків, що йдуть до ядер нервів бульбарної групи
У хворого порушення ритму серцевої діяльності, пекучий біль в ділянці обличчя, шиї, руки. Який попередній діагноз? Патологія якого відділу нервової системи діагностована у хворого?	Гангліоніт зірчастого вузла. Сегментарний рівень автономної нервової системи
У хворої періодично виникають поклики до сечовипускання, які вона не може довго стримувати, супроводжуються виділенням невеликої кількості сечі. Як називаються такі розлади? Назвіть локалізацію патологічного процесу.	Імперативні поклики до сечовипускання. Двобічне подразнення пірамідних шляхів у бічних канатиках спинного мозку на рівні шийно-грудних сегментів
У 32-річного хворого, який страждає на гіпоацидний гастрит, виникають напади, що супроводжуються серцебиттям, відчуттям «зупинки серця», страхом смерті, відчуттям «затерпання» пальців рук та ніг, які тривають близько 30 хвилин. Патологія якого відділу нервової системи у хворого? Як зветься цей напад? Які препарати призначають в даному випадку?	Надсегментарний рівень автономної нервової системи. Симпато-адреналовий криз. Бета-адреноблокатори (анаприлін)
У молодої жінки, що страждає на розсіяний склероз, наявні порушення функції сечовипускання – відчуває часті поклики, не може втримати сечу. Як звуться такі типи порушення сечовипускання? Якими руховими розладами, як правило, вони супроводжуються?	Імперативні поклики до сечовипускання, періодичне нетримання сечі. Спастичними парезами.
Хворий потрапив у лікарню після ДТП. Невролог виявив нижню параплегію, порушення всіх видів чутливості з рівня Т6 та порушення сечовипускання. Який тип та вид порушення сечовипускання є у хворого? Яка подальша тактика лікаря щодо тазових порушень?	Центральний тип - повна затримка сечі. Катетеризація сечового міхура
У 18 річного пацієнта виникають напади запаморочення, «утрудненого дихання», загальної слабкості, відчуття тяжкості в голові, нудоти, почервоніння шкіри, зниження АТ. Напад супроводжується покликами до дефекації та сечовипускання. Як звуться ці напади? З патологією якого відділу нервової системи вони пов‘язані? Вкажіть, чи будуть виникати парези кінцівок при такій локалізації патологічного процесу та поясніть чому?	Ваго-інсулярні пароксизми. Надсегментарний рівень АНС. Ні, тому що не уражені рухові шляхи, не порушена іннервація посмугованих м’язів
У хворої 32 років, що страждає на гіпоацидний гастрит, раптово виникають напади з ознобом, головним болем, затерплість в пальцях рук та ніг, серцебиття, відчуття «зупинки серця», страх смерті. Цей напад триває біля 30 хвилин і закінчується поліурією. Патологія якого відділу нервової системи у хворої? Як зветься такий напад?	Патологія надсегментарного відділу автономної нервової системи. Симпатоадреналовий криз.
Хворий розуміє звернену до нього мову, але не може відповісти. Анартрія не спостерігається. Як зветься такий розлад? Де локалізується вогнище ураження?	Моторна афазія. Задні відділи нижньої лобової звивини (центр Брока) зліва
Хворий переніс ішемічний інсульт, після якого втратив можливість розуміти власну мову та мову оточуючих? Як зветься такий розлад мови? Вкажіть локалізацію ураження. Чи будуть парези у хворого при такій локалізації інсульту (поясніть чому)?	Сенсорна афазія. Центр Верніке – ліва верхня скронева звивина. Ні, не уражений пірамідний шлях
Хворий не може назвати предмети, але пояснює їх призначення. Вкажіть даний розлад. Яка локалізація патологічного процесу?	Амнестична афазія. Нижня ділянка тім’яної та задні відділи скроневої часток
У хворого періодично виникають слухові галюцинації. Не розуміє	Сенсорна афазія.
свою та мову оточуючих. Мова хворого – словесна мішанина.	Подразнення кіркового центру
Як зветься таке порушення мови?	слуху в верхній лівій
Які структури уражені?	скроневій звивині, ураження
	центру Верніке в лівій
	скроневій частці.
Пацієнт поступово втратив зір на ліве око, з‘явилась лівобічна	Синдром Фостера Кенеді.
аносмія. Під час офтальмоскопії встановлено первинну атрофію	Базальна поверхня лівої
диску лівого зорового нерва та застійний диск правого зорового	лобової частки.
нерва.	Хапальний рефлекс
Вкажіть описаний синдром.	Янішевського
Де локалізується патологічний процес?
Які рефлекси можуть згодом з‘явитись?
За півроку хворий став апатичним, знизилася критика, з’явились	Ліва лобова частка.
неадекватність поведінки, симптоми орального автоматизму,	Об’ємний процес (пухлина
хапальний рефлекс Янішевського в правій кисті, похитування у	лівої лобової частки головного
правий бік, анізорефлексія D>S.	мозку)
Яка локалізація патологічного процесу?
Яку патологію можна запідозрити?
Хвора без ознак психічних розладів стверджує про	Порушення схеми тіла -
наявність у неї третьої руки зліва.	аутотопагнозія (псевдополімелія).
Як назвати таке порушення?	Ураження правої півкулі мозку
Де розміщується патологічне вогнище?	(тім’яної частки).
Які ще можливі порушення у разі такої локалізації	Анозогнозія, паракінези у правих
патологічного вогнища?	кінцівках.
Пацієнт після травми голови не може знайти в кишені	Астереогноз.
необхідні предмети. Поверхнева та глибока чутливість в	Верхня тім’яна частка переважно
руці не порушені.	лівої півкулі мозку.
Як зветься такий розлад?	Ні, не уражений пірамідний шлях.
Де локалізується ураження?
Вкажіть, чи будуть розлади рухів у хворого та поясніть
чому?
У хворого спостерігаються повторні транзиторні ішемічні атаки зі слабкістю правих кінцівок, зниженням зору на ліве око. Дані ультразвукової допплерографії магістральних судин голови та шиї виявили стеноз лівої внутрішньої сонної артерії (>70% діаметру). Яка тактика лікування?	Оперативне лікування
За наявності якого захворювання з’являються на електроенцефалограмі комплекси „пік-хвиля”?	Абсансна форма епілепсії
Хворого протягом декількох місяців турбує ранковий головний біль, що підсилюється при поворотах голови та інколи супроводжується блюванням. На очному дні виявлено застійні диски зорових нервів. Який синдром виник у хворого? Яка найімовірніша його причина? Які методи дослідження підтвердять діагноз?	Гіпертензійний синдром. Пухлина головного мозку. Рентгенографія черепа, Ехо-ЕС, КТ або МРТ головного мозку.
У хворого, який страждає на алкоголізм, після сну виник парез розгиначів правої кисті. З діагностичною метою проведена електроміографія. Використання поверхневих електродів виявило електричне «мовчання» м’язів при спробі виконати довільне скорочення. Для якого виду паралічу характерні виявлені зміни? Які структури уражені?	Для периферичного паралічу. Правий променевий нерв
У хворої 60 років, що страждає на атеросклероз судин,	Ультразвукову доплерографію
впродовж 2 годин виникла і поступово наросла	магістральних судин голови і шиї.
слабкість в правих кінцівках. При спіральній	Ознаки стенозу артерій, що
комп’ютерній томографії в лівій півкулі визначається	кровопостачають мозок
вогнище ішемії. Яке ще обстеження необхідно
провести хворій для вияснення причини захворювання?
Які будуть ймовірні результати цього обстеження?
У хворого періодично виникають напади втрати	Епілепсія.
свідомості з тоніко-клонічними судомами, прикусом	ЕЕГ, МРТ головного мозку або КТ
язика, піною на губах, які тривають 3 хвилини.	головного мозку. На
Яка найімовірніша їх причина?	електроенцефалограмі виявлятиметься
Які методи дослідження необхідно призначити і які	судомна активність – “пік”, “пік-хвиля”;
результати додаткового обстеження підтвердять	проба з гіпервентиляцією підсилює
діагноз?	патологічні зміни.
У хворого, що переніс струс головного мозку, на 3-й день погіршився стан: підсилився головний біль та виник парез руки. Проведення Ехо-ЕС виявило зміщення серединного М-еха на 5 мм вліво. Вкажіть характер парезу. Яке травматичне ускладнення слід запідозрити? Якою має бути подальша тактика?	Центральний. Травматична підоболонкова гематома. Проведення СКТ чи МРТ головного мозку. Невідкладна консультація нейрохірурга (ймовірно, потрібне оперативне втручання).
У хворого із зниженим слухом на праве вухо виник периферичний парез мімічних м’язів. Чи характерна дана патологія тільки для нейропатії лицьового нерва? Якщо ні, то яке захворювання необхідно виключити? Який метод обстеження необхідно призначити хворому?	Така патологія може бути не тільки у разі нейропатії лицьового нерва. Необхідно виключити наявність невриноми слухового нерва правого мостомозочкового кута. Потрібно провести хворому МРТ головного мозку
Хворого турбує головний біль, підвищення температури тіла до 38°С, неодноразове блювання. В неврологічному статусі виявлено ригідність м’язів потилиці та симптом Керніга. Який синдром виявлено у хворого? У разі яких захворювань спостерігається така симптоматика? Яке дослідження необхідно провести для уточнення діагнозу?	Менінгеальний синдром. У разі менінгіту, субарахноїдального крововиливу. Дослідження спинно- мозкової рідини
У хворого, що потрапив до інфекційного відділення з приводу головного болю на тлі високої температури, проведена люмбальна пункція. Черговий лікар отримав 5 мл ліквору. Спинномозкова рідина не прозора, цитоз – 1300 клітин в 1 мкл (90% нейтрофілів), білок – 0,4 г/л, глюкоза – 2,0 ммоль/л. Як зветься таке співвідношення білка та клітин в лікворі? Про яке захворювання слід думати?	Клітинно-білкова дисоціація. Гнійний менінгіт.
У спинномозковій рідині рівень білка - 5,2 г/л, цитоз – 2 лімфоцити в 1мм³ Як називають виявлені зміні спинномозкової рідини? Яке захворювання можна запідозрити у хворого?	Білково-клітинна дисоціація. Пухлина спинного мозку.
Хворого протягом декількох місяців турбує ранковий головний біль, що підсилюється при поворотах голови та інколи супроводжується блюванням. На очному дні виявлено застійні диски зорових нервів. Який синдром виник у хворого? Яка наймовірніша його причина? Які методи дослідження підтвердять діагноз?	Гіпертензивний синдром. Пухлина головного мозку. Рентгенографія черепа, Ехо-ЕС, КТ або МРТ головного мозку.
У хворого на тлі двобічної нижньодольової пневмонії виникли сильний головний біль, блювання, світлобоязнь, ригідність м’язів потилиці та симптом Керніга. Як зветься цей синдром? Що уражено? Який попередній клінічний діагноз? Як його уточнити?	Менінгеальний синдром. Оболонки головного мозку. Вторинний менінгіт. Потрібно провести дослідження ліквору – слід очікувати клітинно-білкову дисоціацію, наявність збудника.
У хворого турбує головний біль, озноб, нудота, було	Синдроми: інфекційного
блювання, скаржиться на непереносимість яскравого світла.	захворювання, менінгеальний та
Температура тіла 38°С, викликається двобічний симптом	синдром запальних змін в лікворі.
Керніга. Дослідження спинномозкової рідини виявило 860	Нейротрофільний плеоцитоз.
нейтрофільних лейкоцитів в 1 мм3 і 1,6 г/л білка.	Клітинно-білкова дисоціація.
Які синдроми виявлено у хворого?	Запалення оболонок мозку (гнійний
Як звуться такі зміни вмісту клітин в спинномозковій	менінгіт)
рідині?
Як зветься співвідношення кількості клітин і білка в
лікворі?
Про яке захворювання можна думати?
У хворого впродовж 6-ти місяців турбує біль у грудному відділі хребта, поступово ослабла права нога, з’явилось затерпання лівої ноги. Лікар виявив центральний парез правої ноги, провідникову анестезію поверхневих видів чутливості від пупка донизу У спинномозковій рідині виявлено 5,2 г/л білка, 3 лімфоцити в 1 мм3. Які структури (шляхи) уражені і на якому рівні? Як звуться виявлені зміни спинно-мозкової рідини? Яке захворювання можна запідозрити у хворого? Як його підтвердити (перерахуйте всі можливості)?	Кірково-спинномозковий та спинномозково-таламічний шляхи у правому бічному канатику спинного мозку на рівні Т6 сегменту. Білково-клітинна дисоціація. Пухлина спинного мозку. СКТ чи МРТ спинного мозку, радіозотопна мієлографія. Проведення ліквородинамічних проб.
Хвора 20 років упродовж кількох місяців скаржиться на головний біль, запаморочення, що виникають зранку. Іноді спостерігається блювання. В неврологічному статусі виявлено ністагм під час погляду праворуч, порушення координації рухів у правих кінцівках. Які синдроми у хворої? Про яке захворювання слід думати? Які додаткові методи дослідження його підтвердять?	Гіпертензивний синдром та правобічний синдром мозочкової атаксії. Про пухлину правої півкулі мозочка. Дослідження очного дна виявить застійні диски зорових нервів, МРТ головного мозку виявить пухлину мозочка.

У хворого, що страждає на гіпертонічну хворобу та нерегулярно приймає гіпотензивні ліки, з’явились головний біль, запаморочення, нудота. Артеріальний тиск 220/100 мм рт. ст. Менінгеальних симптомів немає. В неврологічному статусі вогнищевої симптоматики не виявлено. Який попередній діагноз?	Церебральний гіпертензивний криз
У хворої з миготливою аритмією після фізичного напруження затерпла і ослабла ліва нога. Через 15 хвилин всі симптоми минули. Який попередній діагноз?	Транзиторна ішемічна атака в басейні правої передньої мозкової артерії.
У хворого 55 років, який страждає на цукровий діабет, ранком затерпли праві кінцівки, виникла моторна афазія. Був госпіталізований у неврологічне відділення. Через 2 години після корекції рівня глюкози та введення необхідних препаратів симптоматика зникла. Який діагноз можна виставити?	Транзиторна ішемічна атака в басейні лівої середньої мозкової артерії
Хворий 60 років часто буває роздратованим, скаржиться на головний біль, запаморочення. Наявні рефлекси орального автоматизму, ослаблена конвергенція очних яблук, анізорефлексія сухожилкових та періостальних рефлексів. Про яке захворювання можна думати?	Дисциркуляторна енцефалопатія, І стадія (компенсації)
У хворого 62 років, що страждав протягом тривалого часу на гіпертонічну хворобу, раптово знизився зір на ліве око, виникла слабкість правих кінцівок з гіперрефлексією глибоких рефлексів та симптомом Бабінського. За 30 хвилин стан хворого покращився, а за 1,5 години повністю нормалізувався. Визначте патологічний синдром та клінічний діагноз. Чим він ймовірно був зумовлений? Які дослідження слід зробити хворому?	Транзиторна ішемічна атака в басейні лівої внутрішньої сонної артерії (перехресний оптико-пірамідний синдром Ласко-Радовича). Стенозом внутрішньої сонної артерії в екстракраніальному відділі. УЗДГ магістральних артерій голови та шиї, ангіографію.
Хворий 72 років протягом останніх 20 років страждає на гіпертонічну хворобу. Переніс двічі інфаркт міокарда. В останні 5 років відмічається підвищення цукру в крові. Систематично не лікується. Під час огляду скарг не пред’являє. Виявлені зниження інтелекту та пам’яті. Хворий неохоче вступає в контакт. Наявний псевдобульбарний синдром з насильницьким плачем. Тонус в кінцівках підвищений за спастичним типом, глибокі рефлекси високі, симетричні, виявляється двобічний симптом Бабінського. Чутливих порушень не виявлено. Координаторні проби виконує задовільно. Визначте топічний і клінічний діагнози. Який план лікування?	Двобічне часткове ураження кірково- ядерних та кірково-спинномозкових шляхів на рівні головного мозку. Дисциркуляторна атеросклеротична і дисметаболічна енцефалопатія ІІІ стадії (декомпенсації) з псевдобульбарним синдромом. Лікування гіпертонічної хвороби та цукрового діабету. Ноотропні препарати, активатори метаболізму, антиагреганти, вазоактивні засоби.
Хвора 82 років протягом останніх 30 років страждає на гіпертонічну хворобу та цукровий діабет. Систематично не лікується. Під час огляду скарг не пред’являє. Виявлені різке зниження інтелекту та пам’яті. Ейфорійна. Наявний псевдобульбарний синдром з насильницьким плачем. Тонус в кінцівках підвищений за спастичним типом, глибокі рефлекси високі, симетричні, виявляється двобічний симптом Бабінського. Чутливих порушень не виявлено. Координаторні проби виконує задовільно. На КТ головного мозку виявляється периветрикулярний лейкоареоз та множинні підкіркові вогнища ішемії в лобових та тім’яних ділянках. Визначте топічний і клінічний діагнози. Які засоби призначите для поліпшення функції пам’яті?	Двобічне часткове ураження кірково- ядерних та кірково-спинномозкових шляхів на рівні головного мозку. Дисциркуляторна атеросклеротична і дисметаболічна енцефалопатія ІІІ стадії (декомпенсації) з псевдобульбарним синдромом. Судинна деменція. Ноотропні препарати, активатори метаболізму.
У хворого 62 років, що страждав протягом тривалого часу на гіпертонічну хворобу, раптово знизився зір на ліве око, виникла слабкість правих кінцівок. За 30 хвилин стан хворого повністю нормалізувався. Відразу оглянутий сімейним лікарем. Визначте патологічний синдром. Чим він ймовірно був зумовлений? Яка тактика сімейного лікаря? Які обстеження слід зробити хворому?	Минущий перехресний оптико- пірамідний синдром Ласко- Радовича. Стенозом внутрішньої сонної артерії в екстракраніальному відділі. Необхідно госпіталізувати пацієнта у відділення цереброваскулярної патології. – Обстеження - див. зі схеми 3.
У жінки 65 років, що страждає на церебральний атеросклероз та гіпертонічну хворобу, виникла асиметрія обличчя і слабкість у лівих кінцівках. Виявляється периферичний парез мімічних м’язів справа, з протилежного боку – центральний геміпарез. Через 1 годину ці симптоми зникли. Визначте патологічний синдром. Чим він, ймовірно зумовлений? Який попередній діагноз? Які обстеження необхідно провести?	Альтернувальний синдром Мійара- Гублера. Ймовірний механізм – мікротромбоз в судинах вертебрально-базилярного басейну. Транзиторна ішемічна атака в судинах ветебрально-базилярного басейну. Обстеження – див. зі схеми 3.
Хворий після психоемоційного стресу раптово втратив свідомість. Пацієнт в комі, обличчя гіперемійоване, АТ 250/150 мм рт. ст., позитивні менінгеальні знаки, згладжена права носогубна складка, піднята права рука падає швидше, ніж ліва, права стопа ротована назовні. Що ймовірно виникло у хворого?	Геморагічний інсульт в басейні лівої середньої мозкової артерії.
У хворого, що переніс інсульт, виявляються моторна афазія, правобічний центральний геміпарез. У якому судинному басейні виник мозковий інсульт?	У басейні лівої середньої мозкової артерії
На тлі пароксизму миготливої аритмії у хворої після фізичного напруження затерпла і ослабла ліва нога. Який попередній діагноз?	Кардіоемболічний ішемічний інсульт в басейні правої передньої мозкової артерії.
Хворому 30 років. Раптово під час фізичного навантаження виникло відчуття “удару по голові”, було багаторазове блювання, позитивні менінгеальні симптоми. Про яке захворювання необхідно думати? Яка його причина, особливо в молодому віці?	Субарахноїдальний крововилив. Розрив аневризми інтракраніальної артерії.
У хворого 48 років з’явилися утруднення ковтання їжі, похитування під час ходи, запаморочення. В минулому були епізоди минущого запаморочення. При огляді: свідомість не порушена, менінгеальних знаків немає, ліва очна щілина вужча від правої, анізокорія S<D, сегментарна гіпестезія на обличчі зліва; ліва половина м’якого піднебіння звисає, голос сиплий з носовим відтінком; глотковий та піднебінний рефлекси зліва не викликаються, при ковтанні попирхується, правобічна гемігіпестезія з підвищеними рефлексами на правих кінцівках, порушена координація рухів лівими кінцівками. Вкажіть топічний та клінічний діагнози. Який провідний клінічний синдром? Які необхідні додаткові методи діагностики? Який план лікування?	Ураження лівої половини довгастого мозку і мозочкових шляхів. Ішемічний інсульт у басейні лівої задньої нижньої мозочкової артерії. Альтернувальний синдром Валленберга-Захарченка. Коа- гулограма крові, офтальмоскопія, УЗДГ магістральних артерій голови та шиї, МРТ головного мозку. Базисна та диференційована терапія ішемічного інсульту: відновлення адекватної перфузії тканини мозку, антикоагулянтна терапія, нейропротекція ішемічної напівтіні.
Хворий, що страждає на гіпертонічну хворобу, після фізичного перенапруження раптово втратив свідомість. Дихання шумне, обличчя перекошене, голова і очі повернуті вправо, опущений лівий кутик рота. Ліві кінцівки при пасивних рухах падають як «батоги», тонус та рефлекси в них знижені. Про що свідчить поворот голови і очей? Ураження яких структур нервової системи спричинило вказану симптоматику? Про яке захворювання можна подумати? Які методи обстеження підтвердять діагноз?	Уражений правий кірковий центр повороту голови і очей в протилежний бік. Ураження пірамідного шляху в правій півкулі головного мозку. Геморагічний інсульт в басейні правої мозкової артерії. КТ головного мозку, огляд очного дна, дослідження спинномозкової рідини
У хворого 46 років виник раптовий «кинджальний» головний біль, було повторне блювання. Пацієнта доставили у неврологічне відділення. Пацієнт збуджений, поривається кудись бігти. Наявні менінгеальні симптоми, вогнищева неврологічна симптоматика відсутня. Яке захворювання слід запідозрити? Вкажіть тактику подальшого обстеження та лікування.	Субарахноїдальний крововилив. З метою підтвердження діагнозу – КТ головного мозку або люмбальна пункція. Госпіталізація хворого до нейрохірургічного відділення з метою дообстеження (ангіографія). У випадку виявлення аневризми судини головного мозку – оперативне лікування.
У молодої жінки 35 років, що страждає на ревматизм з мітральною вадою серця, аритмією, стався напад з короткочасною втратою свідомості та судомами. Після нападу спостерігається відсутність рухів у правій руці, значна м’язова слабкість у правій нозі та моторна афазія. Який попередній діагноз? Які необхідні додаткові методи діагностики? Вкажіть план лікування.	Ішемічний інсульт в басейні лівої середньої мозкової артерії (кардіоемболічний підтип). Коагулограма, офтальмоскопія, УЗДГ магістральних артерій голови та шиї, МРТ головного мозку. Базисна та диференційована терапія ішемічного інсульту: відновлення адекватної перфузії тканини мозку, антикоагулянтна терапія, нейропротекція ішемічної напівтіні.
У хворого 70 років, що страждає на церебральний атеросклероз, виник тромботичний інсульт. Через годину після початку хвороби пацієнта доставили в стаціонар. Які методи дослідження допоможуть встановленню остаточного клінічного діагнозу? Які ліки слід призначити хворому для відновлення кровотоку в зоні ішемії? Які є протипоказання до призначення цих ліків?	КТ головного мозку, УЗДГ судин голови і шиї. Тромболітична терапія, альтеплазе. Протипоказання – невідомий час від початку захворювання, або понад 3,0 години, внутрішньочерепний крововилив, систолічний АТ≥180 мм рт.ст., діастолічний АТ≥110 мм рт.ст., прийом непрямих антикоагулянтів, введення прямих антикоагулянтів впродовж попередніх 48 годин
Хворий впав, вдарився головою. Після кількахвилинної непритомності не пам’ятає події до і після травми, турбує головний біль. В неврологічному статусі – менінгеальних знаків немає, зіниці рівномірні, знижені рогівкові рефлекси, виявляється симптом Марінеску-Радовича, є анізорефлексія колінних рефлексів. Який попередній діагноз? Які дослідження обов’язково потрібно провести хворому?	Струс головного мозку. Рентгенографію черепа, огляд окуліста
На другий день після ЗЧМТ у хворого підсилився головний біль, з’явилося блювання, ослабла ліва рука, виявляється мідріаз справа. Поставте попередній діагноз. Які додаткові обстеження треба провести для уточнення діагнозу?	Травматична внутрішньочерепна підоболонкова гематома. Рентгенографія черепа, огляд очного дна, ЕХО-ЕС, МРТ головного мозку, консультація нейрохірурга
Під час виконання вправи на колоді спортсменка впала спиною на цементну підлогу. Відчула біль у спині, слабкість та затерпання в ногах. Ці симптоми тривали 4-5 днів. В неврологічному статусі виявляються гіперрефлексія колінних рефлексів, симптом Шрюмпелля з обох боків, які через 5 днів зникли. Що перенесла пацієнтка?	Струс спинного мозку
У хворого після травми голови виникли судоми, психомоторне збудження, було мимовільне сечовипускання. Виявлено ригідність потиличних м’язів, вогнищевої симптоматики немає. Дослідження спинномозкової рідини виявило – ліквор рожевого кольору. Назвіть патологічний синдром. Який попередній клінічний діагноз? Які додаткові обстеження необхідно призначити?	Менінгеальний синдром. Забій головного мозку. Травматичний субарахноїдальний крововилив. Краніографія, огляд окуліста, Ехо-ЕС, СКТ головного мозку
Хворого доставлено в клініку щелепно-лицьової хірургії після автокатастрофи з переломами верхньої щелепи, носа. Були втрата свідомості, блювання. Через 2 години опритомнів, відповідав на запитання. Через добу впав у кому, з’явилися симптоми Керніга, ригідність потиличних м’язів, анізорефлексія глибоких рефлексів з кінцівок D>S, симптом Бабінського справа. На очному дні набряк диску зорових нервів. Яке ускладнення виникло у хворого? Які обстеження його підтвердять? Яка тактика лікування?	Компресія лівої півкулі головного мозку підоболонковою гематомою. КТ або МРТ головного мозку. Консультація нейрохірурга для вирішення питання про оперативне втручання
Хворий під час травми голови втрачав свідомість. Отямившись, відчув головний біль, нудоту, затерпання та слабкість правої руки. Лікар, оглянувши хворого, виявив двобічний симптом Марінеску-Радовича, зниження рогівкових рефлексів, центральний парез правої руки. Менінгеальні симптоми не спостерігались. Який попередній діагноз? Які необхідні додаткові обстеження? Яка тактика лікування за умови підтвердження діагнозу?	Забій головного мозку. Рентгенографія черепа в двох проекціях, огляд окуліста, МРТ або КТ головного мозку. Спокій, ліжковий режим, дегідратаційні, заспокійливі, ноотропні препарати, у разі необхідності – знеболювальні. Пізніше – вазоактивні та вітамінні засоби.
У хворого діагностовано травматичний субарахноїдально-паренхіматозний крововилив у праву півкулю головного мозку. Які клінічні прояви можуть бути у пацієнта? Як підтвердити діагноз? Які результати додаткових обстежень можна отримати при цьому захворюванні?	Менінгеальний синдром, лівобічний геміпарез, гемігіпестезія, аутотопагнозія. Провести КТ або МРТ головного мозку, Ехо-ЕС, поперекову пункцію підпавутинного простору. Наявність еритроцитів у лікворі (при проведенні поперекової пункції підпавутинного простору), виявлення ділянки геморагічного забою правої півкулі головного мозку (за даними КТ чи МРТ головного мозку), зміщення М-еха вліво (за даними Ехо- ЕС).
Хворий рік тому попав у дорожньо-транспортну пригоду, лікувався стаціонарно, але виписний епікриз із стаціонару загубив. На момент огляду у нього виявляється глибокий нижній спастичний парапарез, анестезія всіх видів чутливості з рівня Т7 з обох боків, періодичне нетримання сечі. Вкажіть рівень ушкодження спинного мозку. Який ймовірний клінічний діагноз? Чи міг хворий перенести струс спинного мозку (поясніть)?	У хворого ушкоджений поперечник спинного мозку на рівні Т7 сегмента. Стійкі залишкові явища забою грудного відділу спинного мозку. Хворий не переніс струс спинного мозку, тому що останній не залишає стійких вогнищевих симптомів ураження спинного мозку. У разі струсу спинного мозку можуть виникати слабкість м’язів та порушення чутливості, що зумовлені тимчасовим виключенням функції спинного мозку під час травми, але ці симптоми швидко минають.
Хворого протягом трьох місяців турбує головний біль, особливо зранку і вночі. Іноді виникає блювання. Поступово з’явились хиткість при ході, інтенційний тремор при виконанні пальце-носової і п’ятково-колінної проб правими кінцівками, ністагм при погляді вправо. В позі Ромберга хитається вправо. Встановіть клінічний діагноз. Опишіть можливі зміни очного дна.	Пухлина правої півкулі мозочка. Застійні диски зорових нервів

У хворого з’явився оперізувальний біль в правій половині грудної клітки на рівні сегментів Т7-T8. Через деякий час виникла слабкість в правій нозі з підвищенням м’язового тонусу і рефлексів, порушилась поверхнева чутливість зліва за провідниковим типом з рівня Т10 справа. При дослідженні ліквору виявлена білково-клітинна дисоціація. Вкажіть клінічний діагноз	Екстрамедулярна пухлина спинного мозку на рівні Т7- T8 справа
У 67-річного хворого впродовж останніх 6 місяців виникають напади, що починаються з зорових галюцинації, після цього втрачає свідомість і починається генералізований судомний напад. Яке обстеження для виключення пухлини головного мозку слід призначити? Де вона, напевно, локалізується?	СКТ чи МРТ головного мозку. В потиличній частці головного мозку.
У хворого при збереженні свідомості виникають клонічні судоми у лівій стопі, які поширюються на ліву руку і ліву половину обличчя. Напад триває 2 хвилини. Де знаходиться епілептичне вогнище? Назвіть тип нападу. Чи можлива така симптоматика при пухлині спинного мозку?	Подразнюється кора верхньої частини правої передцентральної звивини. Простий парціальний моторний напад з джексонівським маршем. Ні, у разі пухлини спинного мозку не буває вищеописаних судомних нападів.
У хворого поступово з’явився шум у лівому вусі, через два місяці знизився слух на це вухо, почали не змикатись повіки лівого ока, опустився лівий кутик рота. Під час огляду виявлено парез мімічних м’язів лівої половини обличчя, відсутність смаку на лівій половині язика, ністагм при погляді вліво. Який парез мімічних м’язів – центральний чи периферичний? Які структури уражені і на якому рівні? Про яку патологію можна думати? Як підтвердити клінічний діагноз?	Периферичний парез. Лицьовий та присінково-завитковий нерви в мостомозочковому куті, мозочок або його шляхи зліва. Невринома присінково-завиткового нерва у мостомозочковому куті. Призначити МРТ головного мозку для виявлення пухлини.
Хворого два місяці тому почав турбувати біль в грудному відділі хребта, згодом відчув слабкість правої ноги та затерпання в лівій стопі, яке поступово поширювалось доверху. Невропатолог виявив центральний парез правої ноги, провідникову гіпестезію поверхневих видів чутливості зліва від T9. Які структури (шляхи) і на якому рівні уражені? Який попередній клінічний діагноз? Які методи дослідження його підтвердять?	Кірково-спинномозковий та спінномозково-таламічний шляхи в бічному канатику спинного мозку справа на рівні сегменту Т7. Екстрамедулядна пухлина спинного мозку. Білково-клітинна дисоціація та застійна ксантохромія спинномозкової рідини, виявлення блоку субарахноїдального простору у разі проведення ліквородинамічних проб, МРТ спинного мозку
Хворий скаржиться на головний біль, частіше зранку. Поступово перестав бачити лівим оком, з’явилась лівобічна аносмія. При дослідженні очного дна виявлена первинна атрофія диска лівого зорового нерва і застійний диск правого зорового нерва. Вкажіть описаний синдром. Про яке захворювання можна думати? Як його підтвердити?	Синдром Фостера Кеннеді. Пухлина базальної поверхні лівої лобової частки. Провести СКТ чи МРТ головного мозку.
Трьохрічна дитина протягом тижня лікується з приводу гнійного отиту. Раптово стан дитини погіршився. Виникли блювання, головний біль, лихоманка, підвищення температури до 39С. Виявлені ригідність м’язів потилиці, симптом Керніга з обох боків, загальна гіперестезія. Яке ускладнення отиту можна запідозрити? За допомогою яких додаткових обстежень можна уточнити діагноз? Вкажіть напрямки лікування.	Вторинний отогенний гнійний менінгіт. Дослідження ліквору. Антибіотики, дегідратаційні, дезінтоксикаційні засоби.
У хворого 35 років, лісоруба, в кінці травня з’явилися озноб, висока температура тіла, головний біль. На 6-й день приєднались гикавка, слабкість рук, голова опустилась на груди. У неврологічному статусі виявлено парез рук з атонією м’язів, арефлексією. Голова звисає. Який попередній діагноз? Яка форма хвороби?	Кліщовий енцефаліт. Поліомієлітична форма.
У хворого з високою температурою, патологічною сонливістю виявлено розбіжну косоокість, сальність обличчя. Яке захворювання можна запідозрити?	Гостра стадія летаргічного енцефаліту
У хворого 32 років поступово з’явились тремтіння рук, повільність рухів, монотонна тиха мова, маскоподібне обличчя, гіперсалівація. Хода човгаюча, дрібними кроками. Поза “згиначів”. Два роки тому переніс захворювання з високою температурою, двоїнням перед очима, сонливістю (зі слів хворого – “грип”). Який синдром спостерігається у хворого? Вкажіть топічний та клінічний діагнози? Яке лікування призначите хворому?	Синдром паркінсонізму. Ураження палідонігральної системи головного мозку. Хронічна стадія летаргічного енцефаліту. Протипаркінсонічні засоби
Хлопчик 10 років скаржиться на сильний головний біль, нудоту. Температура тіла 39,3ºС, виявляються герпетична висипка на губах, петехіальні геморагії на шкірі кінцівок, ригідність м’язів потилиці, симптом Керніга з обох боків. Яке захворювання запідозрите? Де повинен лікуватися хворий? Які додаткові методи діагностики необхідно провести?	Менінгококовий менінгіт. У інфекційному відділенні. Дослідження спинномозкової рідини для виявлення плеоцитозу та збудника
Хвора скаржиться на двоїння перед очима, головний біль, нудоту. До появи цих скарг протягом місяця турбував кашель, температура тіла підіймалася до 37,80С. У неврологічному статусі виявляються ригідність потиличних м’язів, двобічний симптом Керніга. У спинномозковій рідині – лімфоцитарний плеоцитоз (650 в 1 мм3), виявлена фібринна плівка, білок – 1,3 г/л, глюкоза – 1,2 ммоль/л). Які синдроми спостерігаються у хворої? Яке захворювання запідозрите? Які допоміжні методи діагностики підтвердять діагноз?	Менінгеальний синдром, синдром інфекційного захворювання та синдром запальних змін у лікворі. Туберкульозний менінгіт. Туберкулінова проба та методи, що виявляють первинне туберкульозне вогнище (рентгенографія легень)
У хворої з герпетичними висипаннями на губах підвищилась температура тіла до 38,0С, періодично виникають рухові джексонівські напади у лівій руці. Через добу з’явилися атаксія в кінцівках, тетрапарез, сопор, потім кома. На МРТ головного мозку у білій речовині лобових та скроневих часток та в мозочку виявлені запальні вогнища круглястої форми, розміром до 2 см у діаметрі, місцями зливні. Визначте попередній діагноз. Які додаткові методи обстеження його підтвердять? Яке лікування слід призначити?	Герпетичний енцефаліт. ПЛР вкаже на наявність ДНК вірусу герпесу в спинномозковій рідині. Ацикловір по 15 мг/кг кожні 8 год внутрішньовенно краплинно на 100- 200 мл ізотонічного розчину натрію хлориду протягом 10-14 днів, інтерферони, специфічний протигерпетичний імуноглобулін, дегідратаційні та симптоматичні засоби
Хворий 50 років скаржиться на різкий біль у грудному відділі хребта, підвищення температури тіла до 38,5 С. Ці скарги з’явилися після переохолодження. У неврологічному статусі виявляються нижній центральний парапарез, гіпестезія всіх видів чутливості за провідниковим типом від середньогрудних сегментів, порушення сечовипускання за центральним типом. Яке захворювання запідозрите? Які додаткові методи обстеження підтвердять діагноз?	Гострий мієліт грудного відділу спинного мозку. МРТ спинного мозку, виявлення збудника у лікворі з допомогою серологічних реакцій та ПЛР
У дитини гостро піднялась температура тіла до 37,8С, з’явились біль у горлі, блювання, біль в животі та діарея. Через 3 дні вранці виявили слабкість обох ніг. Під час огляду виявлено зниження об’єму активних рухів та сили в ногах, гіпотонію м’язів ніг, арефлексію глибоких рефлексів на ногах. Всі види чутливості збережені. Які синдроми виявлено у хворої дитини? Ураженням яких структур нервової системи можна пояснити всі патологічні симптоми? Вкажіть попередній клінічний діагноз. Яка етіологія хвороби? Який шлях зараження?	Синдром інфекційного захворювання, нижній в’ялий парапарез. Уражені передні роги спинного мозку на рівні попереково-крижового потовщення. Гострий передній поліомієліт. Вірус поліомієліту. Повітряно-краплинний та аліментарний
У хворого в темряві посилюється хиткість ходи. Виявлено синдром Аргайля Робертсона, анізокорію, нестійкість в позі Ромберга, батіанестезію у кистях та стопах. Як зветься така атаксія? Ураження яких структур спричинило її виникнення? Яке захворювання можна діагностувати?	Сенситивна атаксія. Задні канатики спинного мозку: шляхи Голля. Спинна сухотка
У хворого 57 років виник біль в спині, парестезії, корінцевий біль в кінцівках. У неврологічному статусі виявлено гіпалгезію в сегментах Т3- Т6 та латеральній поверхні гомілок, зниження колінних та ахіллових рефлексів, синдром Аргайля Робертсона. Яке захворювання можна запідозрити? Які обстеження потрібно провести? Яке лікування слід призначити?	Нейросифіліс. Невралгічна стадія спинної сухотки. РІТ та РІФ в сироватці крові. Пеніцилін 18-24 млн. ОД на добу протягом 14 днів
У хворого виникли головний біль, запаморочення, нудота та блювання. Виявлено ригідність м’язів потилиці та симптом Керніга, частковий птоз правої верхньої повіки, зниження слуху на праве вухо, в лікворі незначний лімфоцитарний плеоцитоз, позитивні РІТ та РІФ в лікворі. Які структури уражені? Який клінічний діагноз?	Мозкові оболонки переважно на основі мозку, корінці ІІІ, VIII пар черепних нервів. Сифілітичний менінгіт

№ п/п	Нетипові клінічні задачі ІІІ рівня	Еталон відповіді
1.	У дитини 10 років на фоні підвищення температури, що трималася 2 дні, з’явились блювання та пронос. Через 4 дні виникли слабкість м’язів проксимальних відділів ніг з арефлексією, низьким м’язовим тонусом та двобічний периферичний парез мімічної мускулатури. Вкажіть локалізацію патологічного процесу. Який клінічний діагноз? З яким захворюванням потрібно проводити диференціальну діагностику?	Мотонейрони передніх рогів спинного мозку на рівні поперекового потовщення, рухові ядра лицьового нерва в мосту. Паралітична форма гострого поліомієліту. З полірадикулонейропатією Гійєна- Барре
2.	У хворого різко підвищилася температура тіла до 38 С, з’явились головний біль, запаморочення, шум у вухах, світлобоязнь, нудота. Позитивні менінгеальні симптоми. Відмічається анізокорія, млявість зіничних реакцій. Парезів кінцівок не виявлено. Розладів в координаторній та чутливій сферах не виявлено. У спинномозковій рідині: лімфоцитарний плеоцитоз – 100 клітин в 1 мкл, підвищення білка до 0,5 г/л. Позитивна реакція Вассермана „+”. Яке захворювання можна запідозрити? Які обстеження потрібно провести? Вкажіть план лікування.	Нейросифіліс, сифілітичний менінгіт. РІТ та РІФ в лікворі. Пеніцилін 18-24 млн. ОД на добу протягом 14 днів
3.	У хворого 58 років поступово розвинулося похитування під час ходи, яке турбує в сутінках та темряві. В анамнезі є дані про те, що пацієнт впродовж тривалого часу працював водієм по перевезенню вантажів на далекі відстані. До лікаря невропатолога звернувся з приводу слабкості в ногах, хиткості при ходьбі, особливо в сутінках. У неврологічному статусі спостерігається: зниження м’язово-суглобове відчуття в ногах; вібраційна чутливість відсутня. Відсутня пряма і співдружня реакції зіниць на світло при збереженій конвергенції і акомодації. Про яке захворювання можна думати? Які обстеження потрібно провести?	Нейросифіліс. Спинна сухотка. РІТ та РІФ в сироватці крові
4.	В червні до неврологічного стаціонару направлена працівниця лісового господарства з приводу гострої невропатії лицьового нерва. Невролог виявив правобічний периферичний парез мімічних м’язів зі сльозотечею, без порушень смаку та слуху, а також декілька еритематозних кільцеподібних плям на шкірі правого стегна, які з’явилися у хворої в середині травня. Які структури нервової системи і на якому рівні уражені? Про яке захворювання можна думати? Вкажіть клінічний діагноз з урахуванням стадії хвороби. Які обстеження і які їх результати підтвердять діагноз? Яке лікування необхідно призначити хворій?	Уражений правий лицьовий нерв після виходу із кісткового каналу. Нейробореліоз (хвороба Лайма). Рання дисемінована форма, нейропатія правого лицьового нерва. Реакція непрямої імунофлюоресценції для виявлення антитіл до борелій, ПЛР для виявлення ДНК борелій в сироватці, лікворі. Антибактеріальна терапія доксицикліном або амоксицикліном, цефтріаксоном

№ п/п	Нетипові клінічні задачі ІV рівня	Еталон відповіді
1	2	3
1.	У пацієнта 40 р. на тлі підвищення t˚ тіла до 38˚, ознобу з’явились біль в грудному відділі хребта, слабкість ніг, затримка сечі. Через 2 дні виникла нижня параплегія з низьким м’язовим тонусом, відсутністю колінних та ахілових рефлексів, наявністю двобічного симптому Бабінського. Порушені всі види чутливості від Т8 донизу. Які структури нервової системи (шляхи) і на якому рівні уражені? Яка виникла параплегія – центральна чи периферична (поясніть)? Яке захворювання запідозрите? Які методи обстеження підтвердять діагноз?	Уражені кірково-спинно-мозковий та спинномозково- таламічний шляхи на рівні Т6 сегменту спинного мозку. Центральна нижня параплегія. Низький м’язовий тону та арефлексія на ногах пояснюється виникненням діашизу. Гострий мієліт грудного відділу спинного мозку. МРТ спинного мозку (виявлення запального вогнища), виявлення збудника в спинномозковій рідині за допомогою серологічних реакцій та ПЛР