Інфекційні хвороби - задачі

Хвора 45 років захворіла, приблизно, 2 –3 тижні тому: загальна слабкість, порушення працездатності, поступове підвищення температури. В кінці 1 тижня хвороби температура досягла 38,8 – 39,50С, у наступні дні мала постійний характер, головний біль іноді був нестерпним, погіршився сон, з’явився помірний кашель. Лікувалася амбулаторно з диагнозом „бронхопневмонія”. Призначений пеніцилін був неефективним. Стан різко погіршився напередодні госпіталізації: виражена загальна слабкість, запаморочення, хвора знепритомніла. Під час огляду: шкіра бліда, холодний піт на обличчі; температура 37,20С. АТ 80/50мм рт ст. Пульс 130/хв., слабкий. Живіт дещо здутий, безболісний. Випорожнення рідкуваті, мають вигляд дьогтю. Гепатолієнальний синдром. Позитивний симптом Філіповича.

1. Попередній діагноз

Тифо-паратифозне захворювання, типова форма, тяжкий перебіг, кишкова кровотеча, стан важкий. Стадія розпалу хвороби

2. План обстеження

Загальний аналіз крові

Загальний аналіз сечі

Біохімія крові (креатинін, сечовина, глюкоза, загальний білок, К,Na,Cl, АСТ, АЛТ)

Коагулограма

Аналіз RW (Реакція Вассермана)

Аналіз калу на яйця гельмінтів

УЗД органів черевної порожнини

ЕКГ

Оглядова рентгенографія ОГК.

Посів крові на наявність сальмонел черевного тифу і паратифу.

Реакція Відаля — діагностичний титр сироватки крові — антитіла до АГ тифо-паратифозної інфекції.

ІФА – сироватка крові – визначення специфічних антитіл класів G, M.

3. План лікування

Ліжковий режим

Дієта з достатню кількість вітамінів, солей калію.

Прикладання холоду на живіт.

Переливання ертироцитарної або тромботцитної маси або кріопреципітату 450 мл в/в.

Транексамова кислота 0,7 г в/в.

Левоміцетин 0,75-1,0 г 4 р/д.

Реополіглюкін 500 мл в/м 2 р/д.

У хворого А. 27 років спостерігається постійне блювання, багаторазовий пронос водянистого характеру. Напередодні вживав невідомі спиртні напої і гриби, а 3 дні тому знаходився в місцевості, де був спалах кишкової інфекції.

Об'єктивно: Т – 35,0С0. Свідомість збережена. Голос осиплий. Шкіра ціанотична, тургор знижений. Кінцівки холодні. Пульс слабкого наповнення, 120 за 1 хв. Тони серця глухі, АТ 80/40 мм. рт. ст. Язик обкладений білим нашаруванням, сухий. Живіт запалий, м'який, безболісний. Печінка і селезінка не збільшені. Стілець частий, рясний, водянистий з домішкою білих “пластівців”. Повторні судоми рук і ніг. Олігурія.

Загальний аналіз крові: гемоглобін - 150 г/л, гематокрит 54%, лейкоцити - 12,0 х 109/л.

1) Попередній діагноз:

Холера, тяжкий перебіг.

Типова форма, ускладнена дегідратаційним шоком, тяжкою дегідратацією (3 ступінь зневоднення).

2) План обстеження.

ЗАК (окрім лейкоцитарної формули і ШОЕ)

Біохімічний аналіз крові (загальний білок, глюкоза, сечовина, креатинін, залишковий азот, відносна густина плазми крові, електроліти – натрій, калій, хлор, КОС);

Аналіз сечі за Нечипоренком та Зимницьким;

Коагулограма;

Аналіз крові на RW та HBsAg;

Копроцитограма;

ЕКГ;

Рентгенографія ОЧП;

Бактеріологічне дослідження випорожнень та/або блювотних мас;

Люмінісцентно – серологічний (дослідження випорожнень)

Метод іммобілізації і мікроаглютинації холерних вібріонів під впливом специфічної протихолерної 01-сироватки;

Контроль втрат рідини.

3) План лікування.

Ліжковий режим.

Дієта № 4 по Певзнеру.

Найперше та найшголовніше – регідратаційна терапія:

· Первинна регідратація (1 етап) - розчин «Хлосоль» в/в струминно в дозі 7% від маси тіла хворого зі швидкістю інфузії 70 мл/кг за 1 год.

· Компенсаторна регідратація (2 етап) - розчин «Хлосоль» в/в крапельно зі швидкістю інфузії 30 мл/кг за 1 год, змінюючи її відповідно до об’єму втрат рідини.

· Пероральна регідратація (3 етап) – об`єм випитої рідини має бути в 1,5 рази більше за кількість випорожнень та виділюваної сечі.

Ципрофлоксацин – 1 г одноразово per os (у разі припинення блювання).

Чоловік 50 років вважає себе хворим протягом останніх 8 місяців. Захворювання розпочалось поступово з ниючого болю в правому підребер’ї з періодичною іррадіацією в праве плече. Температура тіла підвищувалась до 37,8°С. Останні два тижні відбулося потемніння сечі, посвітління калу, пожовтіння шкіри, з’явився незначний свербіж.

З епід. анамнезу відомо, що хворий є робітником тваринницького колгоспу по розведенню лисиць.

Об’єктивно: зниженого харчування. Шкіра ти видимі слизові іктеричні. Язик обкладений білим нашаруванням, вологий. Живіт напружений з наявністю асциту. В правому підребер’ї пальпується щільна пухлиноподібне утворення. Селезінка збільшена. АТ - 130/85 мм.рт.ст, ЧСС - 72 уд/хв. В легенях дихання везикулярне. В крові помірний лейкоцитоз з еозинофілією.

1. Попередній діагноз.

Ехінококоз , ускладнений механічною жовтяницею.

2. План обстеження.

· Гемограма

· КТ/МРТ

· Холецистографія

· Реакція зв`язування комплементу

· Реакція непрямої гемаглютинації

· ІФА

3. Лікування.

· Ліжковий режим

· Хірургічне лікування

· Альбендазол 0,01 г/кг per os протягом 4 тижнів

Задача 4

Каретою швидкої допомоги в інфекційне відділення доставлено хвору 25 р. на 2 день хвороби зі скаргами на остуду, підвищення температури тіла до 39,00С, значний головний біль розпираючого характеру, блювання на висоті головного болю, ломоту у всьому тілі, нудоту. Вчора відзначала підвищення температури тіла до 38,5, ломоту у м'язах, головний біль. Ввечері з’явився сухий кашель, утруднене носове дихання, відчувала садніння за грудниною. Сьогодні стан погіршився, на тлі головного болю з’явилися судоми, хвора знепритомніла.

Об'єктивно: свідомість спотьмарена, Т тіла 37,50С, шкіра бліда, помірна гіперемія ротоглотки, пульс 110/хв., АТ 140\90 мм рт.ст., тони серця приглушені, ритмічні, дихання жорстке, хрипів немає. Позитивний симптоми Керніга, Брудзинського. Фізіологічні виділення в нормі.

1. Попередній діагноз.

Грип, тяжкий перебіг, типова форма. Ускладнений набряком та набухання головного мозку.

2. План обстеження.

• Загальний аналіз крові(лейкоцити, лімфоцити, ШОЕ, еозинофіли)

• Коагулограма

• Біохімічне дослідження крові (глюкоза, електроліти (К, Na, Cl), сечовина, креатинін, протеїнограма, КОС, газовий склад крові)

• Виявлення РНК вірусів в матеріалі з верхніх дихальних шляхів методом ПЛР

• Реакція гальмування гемалютинації з грипозним антигеном в динаміці

• Рентгенографія Органів грудної порожнини

• ЕКГ

• Копрограма

• Реакція Вассермана (РЗК)

• Виявлення HBsAg (ІФА)

• Вимір внутрішньочерепного тиску

• Вимір центрального венозного тиску

• Консультація невропатолога, офтальмолога

• Люмбальна пункція, дослідження ліквору

3. План лікування.

· Ліжковий режим з припіднятим головним кінцем ліжка на 15-30 градусів

· Дієта №13

· Реосорбілакт 2100 мл внутрішньовенно крапельно підігрітим до 38,00С

· Манітол 20% 200 мл в/в крапельно протягом 20 хв

· Фуросемід 40 мг 2 рази на добу внутрішньовенно струминно

· Преднізолон 60 мг 2 рази на добу внутрішньовенно

· Озельтамівір 75 мг 2 рази на добу внутрішньо

· Мукалтин 0,05 г 3 рази на добу внутрішньо

Задача 5

Хворий 45 років доставлений 26 липня у лікарню на 3 день хвороби зі скаргами на значно виражену задишку, різку загальну слабкість, підвищення температури до 400С, біль у грудній клітці при кашлі. Повернувся з туристичної поїздки під час якої проживав у великому готелі, де працювали кондиціонери, повертався додому літаком. Захворювання почалось з нежитю та дряпання у зіві.

При огляді: шкіра бліда, акроціаноз, задишка - 37 дихальних рухів за 1 хв., підвищення температури до 400С. Пульс – 120/хв., АТ 100/60 мм рт ст. При перкусії грудної клітки – укорочення звуку з обох сторін нижче кутів лопаток, аускультативно – дихання ослаблене, незначна кількість вологих дрібнобульбашкових хрипів. Рентгенологічно – обширна двостороння пневмонічна інфільтрація, плевральний випіт справа. ШОЕ 50 мм/год.

1. Попередній діагноз.

Атипова пневмонія, що викликається Legionella pneumophyllia середньої та нижньої долі справа, стан тяжкий, 4 група, ДН 3стадія, СН 2 стадія, міокардит.

2. План обстеження.

· Загальний аналіз крові

· Біохімія крові (креатинін, сечовина, білок, АЛТ, АСТ, глюкоза, тропоніни, феритин, фібриноген)

· Мікроскопія мазків харкотиння

· Бактерілогічний (виявлення збудника в харкотинні, промивних водах бронхів);

· Пряма РІФ – експрес метод діагностики легіонельозу;

· Серологічні методи діагностики РНІФ – наростання титру антитіл не менш, ніж у 4 рази (перше дослідження - 1-2 тиждень захворювання, друге - 3-4 тиждень захворювання)

· Електрокардіограма

· Ехокардіограма

3. Лікування.

1) Етіотропна терапія – Антибіотикотерапія (макроліди + цефалоспорини II-IV покоління )

o Кларітроміцин 500 мг через кожні 6 годин в/в крапельно перші 6-7 днів, потім можна перейти на пероральний прийом препарату протягом 1-2 тижнів.

o Цефепім 500 мг кожні 12 год в/в крапельно 7 днів.

2) Патогенетична терапія – Дезінтоксикаційна озчини вводять в/в під контролем центрального венозного тиску чи діурезу)

o сольові розчини (фізіологічний/Рінгера) 1000–3000 мл;

o Глюкоза 400–800 мл/добу 5% розчину;

o Неогемодез 400 мл/добу.

3) Розчин NaCl в/в 150 мл 3 % протягом 20 хв, надалі розчин NaCl з метою підвищення натріємії на 5 ммоль/л протягом 24 год

4) Корекція мікроциркуляторних порушень:

o Реополіглюкін 400 мл/добу.

5) Парацетамол 200мг –по 2 таб. per os, максимальна добова доза 4000мг

6) Ацетилцистеїн 600 мг 2 р/д per os

ЗАДАЧА 6

Хворий 42 років звернувся до лікаря на 5-й день хвороби зі скаргами на підвищення температури до 380С, втрату апетиту, загальну слабкість, помірний головний біль, нечастий сухий кашель, задишку. Відомо, що захворів гостро. Почалася хвороба з різкого підвищення температури до 38,20С, вираженої загальної слабкості, через кілька днів помітив втрату нюху та смаку, з'явився нечастий сухий кашель. Лікувався самостійно, приймав жарознижуючі. Поява задишка змусила звернутися за медичною допомогою.

У стаціонарі на 8-й день хвороби стан хворого погіршився, підвищилась температура до 390С, наросли явища задишки - до 28/хв, SpO2 - 90%. У клінічному аналізі крові – виражена лейкоцитопенія, лімфоцитопенія, зниження кількості тромбоцитів. На рентгенограмі двостороння плямистість, виявлено інфільтрати розташовані білатерально, які стрімко збільшились за добу, з’явилась їх консолідація, незважаючи на терапію захищеним пеніциліном та макролідом. При огляді хворого, ураховуючи задишку та рухи грудної клітки, складалось враження виконання ним тяжкої фізичної праці. Перкуторно над легенями незначне укорочення звуку паравертебрально, стетоакустично - незначна кількість вологих та сухих хрипів у нижніх ділянках з двох сторін.

1. Попередній діагноз

Коронавірусна хвороба SARS-CoV-2, стан тяжкий.

Позагоспітальна двобічна полісегментарна пневмонія. ДН 2-3. ГРДС.

2. План обстеження

Лабораторна діагностика:

· Загальний аналіз крові з гематокритом

· БХ крові (глюкоза, білірубін фракційно, ЛДГ, креатинін, сечовина, загальний білок, альбумін, C-реактивний білок, феритин, D-димер, фібрин, феритин, прокальцитонін, L- 4, IL-6, IL-10, TNF-α, INF-γ, АЛТ, АСТ, КФК, ЛДГ, СРБ, електроліти (Na, K, Cl), КОС)

· Аналіз кала на яйця гельмінтів

· Коагулограма(D-димер, АЧТВ, МНО,ПЧ, фібриноген)

· Аналіз крові на RW;

· Аналіз крові на HbsAg;

Специфічна діагностика:

· ПЛР (носоглоткові мазки, мокротиння, аспірат) для виявлення РНК SARS-CoV-2

· ІФА крові на IgM до SARS-CoV-2, якщо ПЛР негативний або при неможливості проведення ПЛР впродовж однієї доби

Інструментальна діагностика:

· ЕКГ

· КТ ОГП

Додатково:

· Контроль сатурації (пульсоксиметрія)

· Контроль вітальних функцій (ЦВТ, АТ, ЧД, ЧСС)

· Контроль газового складу крові

· Контроль маркерів прогресування (загальний білок та альбумін, АЛТ,АСТ, КФК, ЛДГ, СРБ, прокальцитоніну, феритину, фібрину, D-димеру, ІЛ-4, ІЛ-6, ІЛ-10, TNF-α, INF-γ)

· Контроль діурезу (катетеризація сечового міхура)

3. План лікування

1) Госпіталізація в боксоване відділення інфекційної реанімації.

2) Суворий ліжковий режим.

3) Дієта №13 , тепле рясне пиття до 2000 мл на добу.

4) Киснева терапія – СPAP терапія.

5) Прон-позиція пацієнта.

6) Постановка центрального і сечового катетера.

7) Рестриктивна інфузійна терапія (Реосорбілакт 200 мл в/в та лазикс 2 мл в/в болюсно) обов`язково під контролем ЦВТ об´єм до 1000мл + пиття + контроль діурезу – «нульовий баланс».

8) Метилпреднізолон - 8 мг кожні 6 годин в/в.

9) Ремдесивір: 200 мг одноразово в/в за 30-120 хв.

10) Тоцилізумаб 2% 28 мл, в/в краплинно протягом 1 год.

11) Фленокс (еноксапарин натрію) 0,4 мл 2 р/д п/ш або 8 мл 1 р

12) Лазолван в/в 30 мг/кг (30х70=2100 мг/добу розподілити на 4 введення)

13) Омепразол 40 мг 1 р/д, в/в;

14) Інфулган 200 мг в/в крапельно один раз для зниження температури, в подальшому парацетамол 200 мг (1 таб) при підвищенні температури.

15) Меропенем 500 мг в/в кожні 8 годин + Цефіпим в/в 2 г кожні 12 год

Задача 7

Хвора Н., 18 років, поступила у інфекційне відділення на перший день хвороби. Захворіла гостро. Була застуда, підвищення температури тіла до 39, 5С, сильний головний боль, ломота у м'язах. Через 4 години на шкірі тулуба і ніг помітила геморагичний висип.

Об-но: Хвора адинамічна, свідомість затьмарена, гіперестезії шкіри, температура тіла 37,8ºС. Слизова оболонка ротоглотки гіперемійована, з цінотичним відтінком, на задній стінці глотки гіперплазія лимфоїдних фолікулів. На шкірі стоп, кистей, сідниць, стегон, тулуба зірчастий геморагічний висип. Різко означена ригідність потиличних м'язів, позитивні симптоми Керніга, Брудзинського. Тони серця приглушені, пульс 120 уд/хв, АТ – 80/50 мм.рт.ст. Тони серця приглушені. Над легенями везикулярне дихання, ЧД - 20 за хв. Живіт м'який, безболісний. Печінка, селезінка не збільшені.

1. Попередній діагноз

Менінгококова інфекція. Генералізована форма: менінгококцемія. Тяжкий стан.

Ускладнення: ІТШ ІІ ступеню. Синдром Уотерхауса-Фрідеріксена. (Ще можлива наявність ДВЗ-синдрому).

2. План обстеження

· Загальний аналіз крові (Ht!)

· Загальний аналіз сечі

· Біохімічний аналіз крові (глюкоза, загальний білок та його фракції, альбумін, тимолова проба, заг./прямий/непрямий білірубін, АлАТ, АсАТ, креатинін, сечовина, ЛДГ 1,2, КФК, лужна фосфатаза, електроліти(К, Na, Cl), газовий склад крові, прокальцитонін, СРБ)

· Коагулограма в динаміці (АЧТЧ, протромбіновий час, протромбіновий індекс, фібриноген)

· Аналіз калу на яйця гельмінтів

· Група крові та резус фактор

· Бак. посів слизу з носоглотки, крові, СМР на сироватковий або "шоколадний" агар з визначенням збудника і чутливості до антибіотиків.

· Пряма мікроскопія мазку крові та ліквору - "товста крапля" крові та ліквору

· Кров на ПЛР на наявність ДНК менінгококу (N. meningitidis)

· РНГА крові з менінгококовим АГ в динаміці

· Дослідження спиномозкової рідини (цитоз, білок, реакція Панді, Нонне-Апельта, глюкоза, хлориди, тиск)

· Контроль ЧСС, АТ, ЧД, температури тіла, сатурації, діурезу

· Контроль прогресування геморагічної висипки

· ЕКГ

· Ехо-КГ

· УЗД ОЧП

· Консультація невропатолога, офтальмолога

3. План лікування

· Госпіталізація в інфекційне відділення реанімації

· Ліжковий режим

· Дієта №13, тепле рясне пиття до 2500 мл

· Оксигенотерапія зволоженим киснем із FiO2 0,35 - 0,4

· Катетеризація підключичної вени

· Катетеризація сечового міхура, встановлення назогастрального зонда.

· Контроль ЦВТ, АТ, сатурації, газів крові.

· Левоміцетину сукцинат 1,0 г 4 р/д в/м

· Рінгера лактат 20 мл/кг = 1400 мл, в/в струминно, протягом перших 20 хвилин з подальшою інфузією колоїдного розчину (гекотон) в дозі 10 мл/кг = 700 мл, в/в струминно в наступні 20 хвилин.

· Розчин глюкози 5% 200 мл в/в крапельно 1 раз на добу

· Р-н бікарбонату натрію 5% 200 мл, в/в зі шв. 60 кр/хв

· Допамін 50 мг в 250 мл 5% розчину глюкози в/в кр зі швидкістю 18 - 20 кап / хв

· Поліглюкін 500 мл 1 р/д, в/в краплинно

· Фуросемід 2,0 г 1 р/д, в/в

· Преднізолон 30 мг 2 р/д, в/в

· Аскорбінова кислота 10% 2 мл 2 р/д, в/в

· Контрикал 100 тис. ОД 2 р/д, в/в краплинно

· Гепарин 5 тис. ОД 4 р/д в/в краплинно під контролем коагулограми

· Парацетамол 0,5г 2 р/д, в/в

· Аміназин 2,5% 2мл, в/м (у разі збудження)

Тема 8

Хворий 22 років поступив в інфекційне відділення на 4 день хвороби зі скаргами на гарячку, головний біль, кашель, висип, нудоту, блювання. Захворювання почалось гостро, з підвищення температури тіла до 38,9 оС, головного болю, слабкості. На другий день приєднався кашель, нежить, сльозотеча. Сьогодні стан погіршився – зросла слабкість, помітив висип на обличчі, з’явились нудота, багаторазове блювання, одноразове послаблення стільця. Звернувся до лікаря, був госпіталізований.

Об’єктивно: Т тіла – 400С, млявий, адекватний, свідомість ясна, патологічної неврологічної симптоматики немає. Обличчя гіперемійовано, набрякле. Виражений склерит та кон’юнктивіт. На шкірі обличчя та шиї рясний плямісто-папульозний висип з тенденцією до злиття. Слизова оболонка рота гіперемійована, на м’якому піднебінні яскрава енантема, на щоках – плями Копліка. Язик сухий, рясно обкладений жовтим нальотом. Пальпуються чутливі шийні лімфовузли. Поодинокі елементи висипу на грудях та плечах. Тони серця гучні, пульс – 100 уд/хв, АТ – 110/60 мм.рт.ст. Живіт м’який, болючий в епігастрії та лівому підребер’ї, ослаблена пульсація черевного відділу аорти.

1. Попередній діагноз.

Кір. Типова форма, стан середньої тяжкості, період висипу.

Ускладнення: гострий панкреатит

2. План обстеження.

· Перевірка листа щеплень

· Загальний аналіз крові (Ht!)

· Біохімічний аналіз крові (глюкоза, загальний білок та його фракції, C-реактивний білок, білірубін, КФК, ЛДГ, АлАТ, АсАТ, креатинін, сечовина, електроліти (K, Na, Cl), газовий склад крові, прокальцитонін, КОС)

· Загальний аналіз сечі

· Коагулограма

· Кал на яйця гельмінтів

· Кров на RW

· Кров на HbsAg

· Кров на ІФА на виявлення антитіл до вірусу кору класу IgM.

· Кров на ПЛР на виявлення РНК вірусу кору.

· Кров на РЗК та РГГА на виявлення антитіл до вірусу кору.

· Бакпосів мокротиння на флору і чутливість до антибіотиків.

· Зішкріб елементів висипу на наявність вірусу кору.

· ЕКГ

· Рентген ОГК

· Консультація офтальмолога cito!

· Моніторинг показників життєдіяльності: діурез, АТ, частота дихання, етапність і характер висипу

3. План лікування.

· Госпіталізація до інфекційного відділення

· Режим – ліжковий

· Дієта № 13 та інтенсивний водний режим до 2500 мл на добу

· Парацетамол 500 мг per os при температурі вище 38,5°С (до 4 разів на добу)

· Амброксол 30 мг перорально 3 р/д

· Контрикал 200 000 АТрОД в/в повільно, вміст 1 флакону розчинити в 2 мл ізотонічного розчину натрію хлориду

· Дротаверин 40 мг per os 3 р/д

· Місцева санація ротоглотки – полоскання водним розчином фурациліну 0,02% (1:5000), для приготування розчину 1 пігулку розчинити в 100 мл 0,9% NaCl

· Промивання кон’юнктивальної порожнини кожні 2 години з перервою на сон фурациліном (1:5000) температури 37 градусів.

· Захист очей від дії світла і прямих сонячних променів.

· Лоратадин 10 мг перорально 1 р/д

Задача 9

У двадцятирічного наркомана з’явились швидко зростаючі слабкість, артралгії, нудота, анорексія, а через 6 діб – яскрава жовтяниця, блювота, безсоння, запаморочення, носова кровотеча, незначна тахікардія, субфебрилітет, збільшення селезінки, печінки, болючість та тістоподібність її краю.

При повторному огляді на 10 - й день хвороби: збуджений, неадекватний, яскрава жовтяниця, болюча, тістоподібна печінка, що пальпується під реберною дугою, тахікардія, артеріальна гіпотонія. У крові – помірний нейтрофільний лейкоцитоз, незначно переважає прямий білірубін, АлАТ – 1650 ОД/Л, АсАТ – 1240 ОД/Л, ЛФ – 280 ОД/Л, γГТП – 140 ОД/Л, тимолова проба – 12 ОД, креатинін – 90 мкмоль/л, сечовина – 1,6 ммоль/л, протромбіновий індекс – 36%.

1. Попередній діагноз.

Гострий вірусний гепатит В тяжкий стан, жовтянична форма, фульмінантний перебіг.

Гостра печінкова енцефалопатія: прекома І ст.

2. План обстеження.

· Загальний аналіз крові (Ht!)

· Загальний аналіз сечі (жовчні пігменти, діастаза)

· Біохімічний аналіз крові (глюкоза, електроліти (K, Na, Cl), креатинін, сечовина, залишковий азот, заг. білок, альбумін, білкові фракції, СРБ, прокальцитонін, амілаза, АЛТ, АСТ, КФК, ЛДГ, ГГТП, лужна фосфатаза, тимолова проба, заг/прямий/непрямий білірубін, КОС, холестерин)

· Аналіз крові на маркери HBV (HBsAg /antiHBsAg, HBeAg/anti-HBeAg, HBcAg/antiHBcAg) та HDV (antiHDV) методом ІФА

· Визначення групи крові та резус-фактор

· Коагулограма (ПТІ, фібриноген, протромбінів час, МНО)

· Копроцитограма + дослідження калу на стеркобілін

· Аналіз крові на RW.

· Кров на ПЛР на виявлення ДНК вірусу HBV та РНК вірусу HDV та HCV.

· Кров на ІФА: HBsAg, anti-HB-cor IgM, anti-HDV IgM, аnti-HCV IgM та IgG.

· Контроль ЧСС, ЧД, АТ, діурезу, біохімічних показників (АСТ, АЛТ, ЛДГ, білірубін (заг, прям, непрям), альбумін, заг білок+фракції, КОС, K, Na, Cl), показників коагулограми (ПТІ, фібриноген, протромбінів час, МНО), загального аналізу крові (лейкоцити, лімфоцити, нейтрофіли, гематокрит), показників мезенхімальнорго ураження (ЛФ, ГГТП, тимолова проба)

· ЕКГ

· Ехо-КГ

· УЗД ОЧП та нирок

· Рентгенографія ОГП

· Пульсоксиметрія

· Консультація нарколога

3. Лікування

· Госпіталізація в інфекційне відділення

· Суворий ліжковий режим

· Дієта №5 + рясне пиття до 2500 мл

· Постановка назогастрального зонда

· Інсуфляція кисню через носові канюлі

· Плазмафорез 2-3 ОЦК 1-2 рази на добу

· Натрія оксибутират 70 мг/кг (4, 9 г) на 50 мл глюкози 5% в/в повільно 1 р/д;

· Р-н. Рінгера – 400 мл в/в крапельно 1 р/д;

· Р-н. глюкози 5% - 200 мл в/в крапельно 1 р/д;

· Преднізолон 70 мг в/в струйно 3 р/д.

· Контрикал 100 000 ОД на 200 мл фіз. р-ну 2 рази на добу в/в крапельно.

· L-орнітин L-аспартат 20 мг- 40 мл (4 ампули) в/в 1 раз на добу в/в на 400-500мл фіз розчину

· Ріфаксимін 400 мг кожні 12 год per os;

· Фуросемід 40 мг в/в 1 р/д;

· Ентеросгель 1 капс. 3 р/д за 1,5 год до їжі;

· Лактулоза 30 мл 2 р/д через 3-4 години після застосування ентеросорбентів, per os.

· Вікасол 10 мг в/м 2р/д.

Задача 10

Медична сестра після проведення забору крові у ВІЛ-інфікованого хворого випадково проколола собі голкою кисть руки. Через 1 місяць у неї підвищилась температура тіла i з'явився біль у горлі. Під час клінічного огляду виявлено катаральний тонзиліт i гепатолiєнальний синдром. Раніше була здоровою, незахищених статевих стосунків не мала.

1. Дiагноз

ВІЛ-інфекція, стадія первинної ВІЛ-інфекції, гострий ретровірусний синдром, стан середній тяжкості. Катаральний тонзиліт.

2. План обстеження

· Загальний аналіз крові з гематокритом

· Загальний аналіз сечі

· Біохімічний аналіз крові (заг білок крові і його фракції, заг білірубін і його фракції , АлАт, АсАт, ЛДГ, ГГТП, СРБ, сечовина, креатинін, глюкоза)

· Група крові та резус

· Коагулограма

· Аналіз крові на RW

· Аналіз крові на НbsАg

· Імуноцитометричний метод: абсолютна кількість та відсототкове значення CD-4+, CD-8+лімфоцитів, CD-4+/CD-8+

· ІФА крові на виявлення антитіл до HIV-1/2

· Бакпосів мазка з ротоглотки на мікрофлору з антибіотикограмою;

· ПЛР крові на виявлення РНК ВІЛ та ДНК провірусу ВІЛ з кількісним визначенням вірусемії та визначення «вірусне навантаження»

· “Western blot” крові на виявлення антитіл до antigp 17, gp 41, gp120, gp160, р24 HIV 1; gp36, gp105, gp140 HIV 2

· ІФА крові на виявлення HDV Ag, анти HCV, анти HCV IgM

· ІФА крові на виявлення HBsAg, HBeAg, анти HВcоr IgM.

· ПЛР крові на виявлення ДНК віруса Епштейна-Барра, ДНК цитомегаловіруса

· ІФА крові на виявлення IgМ до ВПГ-1, ВПГ-2

· Копрограма на яйця гельмінтів

· Рентгенографія ОГП

· УЗД ОЧП

· ЕКГ

· Консультація отолариннголога

3. Лікування

· Амбулаторне лікування, направити хвору до центру допомоги хворим на ВІЛ

· Вільний режим, дієта № 15

· Амоксиклав 875 мг+125 мг 2 р на добу per os

· Стрепсілс 1 таблетку розмоктувати кожні 4 години

· Ламівудин 150 мг 2 р на добу per os

· Стокрин 600 мг 1 р на добу per os

· Зидовудин 250 мг 2 р на добу per os

· Полоскання ротоглотки р-м фурациліну (20 мг на 100 мл теплої води) 3 рази на добу

· Аскорбінова к-та 0,5 г 2 р на добу per os

Задача 11

Хворий К, 27 років поступив в інфекційний стаціонар зі скаргами на підвищення температури тіла до 38 С, загальну слабкість, біль в прямій кишці, рідкі випорожнення 4-5 разів на день з домішкою слизу та крові, деяку охриплість голосу. За останні 6 місяців схуд на 11 кг, а пронос, біль у прямій кишці і підвищення температури тіла тривають більше 2 місяців.

В об’єктивному статусі звертали на увагу мікрополіаденопатія, білі ніжні нальоти в ротоглотці, гепатолієнальний синдром. При ЕФГДС: кандидозний езофагіт.

Ректороманоскопія: на фоні незначної гіперемій слизової оболонки нижньої третини прямої кишки виразки до 0,5 см діаметром. В загальному аналізі крові – лейкопенія, лімфопенія.

1. Попередній діагноз

ВІЛ-інфекція, 4 стадія, стан середньої важкості?

Ускладнення: кандидозний езофагіт, кандидозний ларингіт, рецидивуючий герметичний проктит. Цитомегаловірусна інфекція?

2. План обстеження

· Загальний аналіз крові (гематокрит!)

· Загальний аналіз сечі

· Біохімічний аналіз крові (білок крові, альбуміни, загальний білок і його фракції, гамма-глобуліни, білірубін і його фракції, АЛТ, глюкоза, лужна фосфотаза, АСТ, ГГТП, креатинін, сечовина, тимолова проба, електроліти(Na+, K+, Cl–))

· Аналіз крові на RW

· Аналіз крові на HBsAg

· Копрограма, аналіз калу на яйця гельмінтів

· Консультація пацієнта з наступним ІФА плазми крові на виявлення антитіл до. HIV-1/2

· Western blot” крові на виявлення антитіл до antigp 17, gp 41, gp120, gp160, р24 HIV 1; gp36, gp105, gp140 HIV 2

· Імунологічне дослідження (абсолютне та відносне визначення Т-хелперів, співвідношення СД4/СД8)

· Бак-посів з ротглотки на мікрофлору з антибіотикограмою

· Аналіз крові на antiHCV IgG, anti-HBcor IgG

· ІФА крові до АТ до ЦМВ та ЕБВ

· ІФА крові на IgG, IgM до ВПГ 1 і 2 та IgG до Toxoplasma gondii

· ПЛР крові на ДНК вірусна Епштейна-Барра, цитомегаловірус.

· Консультація ЛОРа

· Консультація проктолога

· Рентгенографія ОГП

· УЗД ОЧП

3. План лікування

· Ліжковий режим

· Амбулаторний режим під наглядом лікуючого лікаря

· Флюконазол 400мг 1 р\д per os

· Санація порожнини рота розчином хлоргексидину 2 р\д

· Ацикловір 200 мг 2таб 5р\д per os

· Діазолін 0,1 мг 3 р\д per os

· При підвердженні ВІЛ-інфекціїї показана АРТ терапія:

· Ламівудин 300 мг 1р\д per os

· Тенофовір 300 мг 1р\д per os

· Ритонавір 100 мг 1р\д per os

Задача 12

Хвора 52 років занедужала гостро, коли після ознобу температура тіла підвищилася до 39,8°С, з'явився головний біль, одноразово була блювота. У наступні дні зберігалася, незважаючи на прийом аспірину, висока постійного типу лихоманка, наростала сонливість. На 6-ту доба впала в безсвідомий стан. 10 днів тому приїхала з Африки, де була протягом 1 місяця.

Об-но:Т-40,1°С. Без свідомості, виражене психомоторне збудження. Зіниці звужені, погано реагують на світло. Колінні рефлекси підвищені, позитивні симптоми Бабинского та Оппенгейма. Шкіра бліда з лимонним відтінком, ціаноз губ. Склери іктеричні. Пульс 112 за 1 хвилину, слабкого наповнення. АТ- 90/60 мм рт. ст. Тони серця глухі. Пальпується значно збільшена селезінка. Печінка помірно збільшена. У загальному аналізі крові низький рівень гемоглобіну.

1. Попередній діагноз.

Тропічна малярія, первинна атака, церебральна форма, тяжкий стан. Малярійна кома, стадія сопору. Вторинна гемолітична анемія.

2. План обстеження.

Загальний аналіз крові з гематокритом

Загальний аналіз сечі + жовчні пігменти

Біохімічний аналіз крові (загальний білок та його фракції, загальний білірубін та його фракції, глюкоза, ЛДГ5, ГГТП, ЛФ, АЛТ, АСТ, СРБ, тимолова проба, креатинін, сечовина, електроліти: калій, натрій, хлор).

Сироватка крові на ІФА для визначення HbsAg, RW

Коагулорамма, группа крові та резус-фактор

Аналіз калу на яйця гельмінтів

Копрограма

Паразитоскопія (виявлення паразитів у пофарбованих за Ромновським-Гімзою препаратах товста крапля і мазок крові під час мікроскопії) на виявлення плазмодіїв малярії

Кров на ІХГ на виявлення гістидинбагатого протеїну-2 (PfHRP2) та паразитарної ЛДГ (що є специфічним для Р. falciparum).

ПЛР крові на виявлення ДНК малярійного плазмодія;

Люмбальна пункція (тільки після консультацій) – загально клінічне дослідження, біохімічне дослідження та мікроскопія ліквору;

ЕКГ

Контроль АТ, ЧСС, ЧД, ЦВТ, газів крові, глюкози та діурезу, гемоглобіну, еритроцитів, паразитемії

Пульсоксиметрія

Консультація офтальмолога;

Консультація невропатолога;

3. Лікування

Госпіталізація до відділення інтенсивної терапії в інфекційній лікарні

Постільний режим

Постановка назогастрального зонда

Дієта №1 та рідина до 2 000 мл

Катетеризація підключичної вени, катетеризація сечового міхура.

Оксигенотерапія (інсуфляція кисню) через маску.

Хініну гідрохлорид 1,4 г. перша доза ударна, далі по 700 мг кожні 8 год (3 рази на добу) в/в повільно крапельно (20 крап/хв) на 0,9% фіз розчині.

Доксициклін 200 мг 1 раз на добу в/в струминно.

20% розчин глюкози 250 мл в/в краплинно.

Розчин Рінгера лактат 400 мл в/в краплинно,

Бікарбонат натрію 200 мл на добу в/в краплинно

Літична суміш (2 мл 50% розчину анальгіну; 2 мл 2% розчину папаверину; 1 мл 1% розчину димедролу) в/м.

Лазикс 20 мг в/в струминно.

Діазепам 0,5% 10 мг в/м

Парацетамол 0,5 г, в/в

Аскорбінова кислота 5% 10 мл в/в струминно.

Одногрупна еритроцитарна маса 700 мл ( при гемоглобіні меньше 50 г/л та при гематокриті менше 20%).

Хворий К., 52 років, лікар-ветеринар, госпіталізований в інфекційне відділення в перший день хвороби із скаргами на підвищення температури тіла до 40°С, озноб, головний біль, ріжучий біль у грудях при глибокому диханні, задишку, кашель із виділенням великої кількості пінистого мокротиння. Вдень захворювання повернувся з Індії.

Об’єктивно: Температура тіла 37,4°С, АТ 60/40 мм рт. ст., Ps 130 у хв., ЧД 38 у хв. Дихання поверхневе, ритмічне. Загальмований, на питання не відповідає. Висипки на шкірі немає, обличчя гіперемоване, склерит. Кашель інтенсивний з виділенням великої кількості кров’янистого мокротиння. Тони серця різко приглушені. В легенях дихання послаблене, багато чисельні вологі хрипи над обома легенями. При пальпації живота помірна болючість у всіх відділах. Печінка, селезінка без особливостей. Менінгеальні знаки відсутні. У крові: L-20´109/л, Hb-98г/л, ШОЕ-40 мм/год.

1. Попередній діагноз.

Чума, первинно-легенева форма, стан тяжкий.

Ускладнення: ІТШ ІІІ ст. Геморагічний набряк легень, ГДН ІІІ ст.

2. План обстеження.

Загальний аналіз крові

Загальний аналіз сечі

Біохімічний аналіз крові (загальний білок та його фракції, загальний білірубін та його фракції, глюкоза, ЛДГ, ЛФ, КОС, КФК, АЛТ, АСТ, СРБ, креатинін, прокальцитонін, сечовина, електроліти: калій, натрій, хлор, газовий склад крові, д-димер, феритин).

Коагулограма, група крові та резус фактор

Сироватка крові на ІФА для визначення HbsAg, RW

Аналіз калу на приховану кров

Бактеріоскопія мокротиння на виявлення Y.pestis

Бакпосів мокротиння та крові на агар Мартена із натрію сульфітом для виявлення Y.pestis

Мокротиння на ІФА на виявлення моноклональних чи поліклональних антитіл Y. Pestis

РЗК крові оцінка титру антитіл проти Yersinia pestis в динаміці

РПГА крові оцінка титру антитіл проти Yersiniapestis в динаміці

Пульсоксиметрія

УЗД ОЧП

Рентгенографія ОГП в прямій та боковій проекціях

ЕКГ

Контроль ЧД, ЧСС, АТ, ЦВТ, діурезу погодинно в динаміці, сатурації, газових показників крові, електролітів, глюкози, гемоглобіну, еритроцитів, лактату, креатиніну та сечовини, загального білка, азоту, КФК, КОС, коагулограми, функції тазових органів.

3. Лікування.

· Госпіталізація до ВРІТ інфекційного стаціонару + ізоляція в бокс

· Суворий ліжковий режим

· Дієта №1 + введення рідини в зонд до 1000 мл

· Встановлення назогастрального зонда

· Встановлення центрального венозного катетера

· Встановлення катетера сечового міхура + погодинний контроль діурезу

· Оксигенотерапія (СРАР зволоженим киснем 5л/хв);

· Свіжозаморожена плазма 600 мл, в/в;

· Стрептоміцин по 1,0 г в/в 2 р/д кожні 12 год.

· Цефтріаксон по 1,0 г в/м 2 р/д (після проби на чутливість).

· Літична суміш в/м -2 мл 50% розчину анальгіну + 1 мл 1% розчину димедролу + 2 мл 2% розчину папаверину.

· Дексаметазон 12 мг 3р/д в/в струминно.

· Преднізолон 90 мг в/в струминно 2 р/д.

· Р-н NaCl 0,9% 800 мл в/в крапельно 1 р/д.

· Р-н Бікарбонату Натрію 5 % 600 мл в/в крапельно.

· Свіжозаморожена плазма 600 мл, в/в крапельно.

· Фуросемід 40 мг в/в струйно 1 р/д.

· Допамін 350 мг, в/в краплинно (17,5 кр./хв).

· Контрикал 100000 МО на 200 мл 0,9% р-ну NaCl 1 р/д в/в крапельно.

· Фраксіпарин 0,6 мл п/ш 1 р/д.

· Омепразол 40 мг 1 р/д, в/в струминно;

· Ентеросгель 15,0 г 3 р/д, пер ос;

· Лазолван 2,0 г 3 р/д, в/в струминно;

· СЗП 600 мл

Задача 14

Хворого 43 років госпіталізовано з підозрою на ВГА на 6 день хвороби. З анамнезу відомо, що захворів гостро, коли відчув мерзлякуватість, було запаморочення, Т тіла 39,0 С, нудило,1 раз було блювання, біль у жувальних та литкових м`язах. Виникали труднощі при пересуванні. Приймав антипіретики та анальгетики без ефекту. На 4 день хвороби помітив жовтяницю, потемнішала сеча, наступного дня з`явилась геморагічна висипка на тулубі і кінцівках.

Під час огляду: у свідомості, адекватний, Т 37,2 С, язик сухий з білим нашаруванням, шкіра та склери істеричні, є петехіальна висипка на спині та нижніх кінцівках. Дихання жорстке, з обох боків у нижніх відділах – вологі хрипи, ЧД 32\хв. Тони серця ритмічні, приглушені, пульс 110\хв., АТ 115\40 мм рт, ст. Пальпація м`язів стегон і гомілок посилює біль. Близько доби не було сечовипускання.

1. Попередній діагноз.

Лептоспіроз, жовтянична форма, період розпалу, тяжкий стан.

Ускладнення: ГНН, стадія анурії. Позагоспітальна двостороння нижньодольова пневмонія, IІІ клінічна група . ДН 2 ступеня. ІТШ І ст.

2. План обстеження.

· Загальний аналіз крові + гематокрит СІТО

· Загальний аналіз сечі + жовчні пігменти

· Біохімічний аналіз крові (Глюкоза, загальний білок і його фракції, Білірубін загальний та його фракції, АЛТ, АСТ, ГГТП, ЛФ, КФК, КФК МВ, КФК ММ, креатинін, сечовина, азот сечовини cito!!! тимолова проба, електроліти: K+, Na+, Ca+, Cl-; КОС, D-димер, СРБ)

· ІФА крові хворого на виявлення антитіл класу IgM до Leptospira cito!

· Коагулограма, група крові та резус-фактор cito!

· Аналіз калу на приховану кров.

· Пряма мікроскопія цитратної крові на виявлення лептоспір

· Аналіз крові на РМАЛ із живими культурами лептоспір, на виявлення антитіл в динаміці

· Кров RW РЗК, HBsAg ІФА, IgM ВІЛ ІФА з письмової згоди пацієнта.

· Кров на ВІЛ-інфекцію (IgM) за письмової згоди

· Бакпосів змиву з бронхів з антибіотикограмою для виявлення збудника пневмонії.

· Пульсоксиметрія, газометрія крові

· Погодинний контроль діурезу

· контролем ЦВТ, АТ, ЧСС, гемодинаміки.

· ЕКГ

· Ехо-КГ

· Рентген ОГП в прямій та бічній проекції

· УЗД ОЧП, нирок

· Консультація кардіолога

· Консультація нефролога cito!!

3. План лікування

· Госпіталізація у відділення інтенсивної терапії

· Режим - ліжковий

· Дієта №7 + тепла рідина до 1000 мл/д per os невеликими порціями

· Встановлення сечового катетеру

· Катетеризація підключичної вени

· Оксигенотерапія зволоженим киснем 1-2 л/хв

· Бензилпеніцилін по 2 млн ОД в/м 6 р/д (попередньо провівши пробу на чутливість внутрішньошкірно)

· Глюкоза 5% 400мл + Допамін 20 мг 2 р/д в/в краплинно

· 0,9% розчин NaCl 200 мл в/в крапельно 1 р/д

· Контрикал 200 000 ОД /добу в/в струминно повільно

· Преднізолон 90 мг (0,5-1 мг/кг) 3 р/д в/в

· Омепразол 40 мг 1 р/д в/в струминно

· Етамзилат 12,5% в/в по 250 мг 3 р/д

· Фуросемід 10% 2 мл по 2 ампули 5 р/д в/в через перфузор під контролем діурезу

· Амброксол 30 мг перорально 3 р/д

· Ентеросгель 15 г 3 р/д per os за 2 години до прийому інших препаратів

Задача 15

Хвора С., 28 р., через 8 днів після травми стопи скаржилась на напруження м'язів потилиці, спини, живота. На третій день хвороби – тонічне напруження всіх груп м'язів. При огляді: t – 36,9°С, свідомість не порушена. Пульс 112/хв., ритмічний, задовільних властивостей, АТ 120/70 мм рт. ст. Рота відкриває неповністю, язик вологий, вкритий білим нашаруванням. Генералізовані судоми кожні 15–20 хв. З боку внутрішніх органів патології не виявлено.

1. Попередній діагноз.

Правець, генералізована форма, стан середньої тяжкості.

2. План обстеження.

Загальний аналіз крові + гематокрит СІТО

Загальний аналіз сечі

Біохімічний аналіз крові (загальний білок та його фракції, загальний білірубін та його фракції, глюкоза, ЛДГ, ЛФ, КОС, КФК, АЛТ, АСТ, креатинін, сечовина, електроліти: калій, натрій, хлор, газовий склад крові).

Мікроскопія вмісту рани на виявлення Сl. Tetani

Бакпосів вмісту рани в анаеробних умовах на середовище Кітта-Тароцці на виявлення Clostridium tetani

Біологічна проба на білих мишах за типом реакції нейтралізації токсину, матеріал - кров, визначення токсину збудника Сlostridium tetanі

Аналіз крові на ІФА для виявлення антитіл до ВІЛ (за згодою пацієнта).

Кал на яйця гельмінтів

Сироватка крові на ІФА для визначення HbsAg, RW

Рентгенографія органів грудної порожнини.

ЕКГ

Пульсоксиметрія

Контроль ЧД, SpO2, електролітів, КОС, діурезу, функції тазових органів.

Консультація хірурга СІТО.

Консультація невролога планово.

3. Лікування

Госпіталізація у відділення інтенсивної терапії інфекційної лікарні

Ліжковий режим, повний спокій з ізоляцією від світлових і звукових подразників

Дієта №1, пиття теплої води до 2000 мл на добу.

• Оксигенотерапія (інсуфляція кисню) через маску 5л/хв

Катетеризація підключичної вени.

Катетеризація сечового міхура.

Встановлення назогастрального зонда.

ПХО рани з обколюванням протиправцевою сироваткою в дозі 3000 МО

Людський протиправцевий імуноглобулін 1000 МО в/м одноразово

Протиправцевий анатоксин 1 мл в/м одноразово

Метронідазол 500 мг в/в крап 4 р/д

Діазепам 40 мг в/в струминно кожні 8 годин

Розчин Рінгера 500 мл 2 р/д в/в крап

Реосорбілакт 200 мл в/в крап 1 р/д

Глюкоза 5% 500мл 2 р/д в/в крап

Лазикс 20мг в/в струминно 1 р/д.

Задача 13

Хворий 45 років доставлений до реанімаційного відділення машиною швидкої допомоги у край важкому стані. Свідомість порушена, психомоторне збудження, марення, періодичні спастичні судоми. З повідомлення рідних захворювання почалося гостро на тлі повного здоров’я. З’явився сильний озноб, нестерпний головний біль, блювання, що не приносило полегшення, температура тіла піднялася до 39,50С. Стан з кожною годиною погіршувався. Була викликана машина швидкої допомоги. За 10 днів до початку захворювання повернувся із Західної Сибірі, куди їздив у відпустку на полювання.

Об’єктивно: температура 40,3. Свідомість втрачена, на огляд не реагує. Обличчя гіперемійоване. Визначаються менінгіальні симптоми, моторне збудження. Має місце вогнищева симптоматика. АТ 85/50 мм рт.ст., пульс 65/хв.

1. Попередній діагноз

Кліщовий енцефаліт, менінгоенцефалітична форма, важкий стан.

Ускладнення: Набряк-набухання головного мозку.

2. План обстеження.

Загальний аналіз крові (Ht!)

Загальний аналіз сечі

Біохімічний аналіз крові (загальний білок та його фракції, загальний білірубін та його фракції, глюкоза, ЛДГ, ЛФ, ГГТП, КФК, АЛТ, АСТ, СРБ, тимолова проба, креатинін, сечовина, електроліти: калій, натрій, хлор, газовий склад крові, лактат, контроль КОС).

Сироватка крові на ІФА для визначення HbsAg, RW

Коагулограма, визначення групи крові та резус фактора

Кров на ІФА на виявлення антитіл IgM до вірусу кліщового енцефаліту

Кров на ПЛР на виявлення РНК вірусу кліщового енцефаліту.

Люмбальна пункція (тільки після після зняття набряку мозку та попередньо консультація невролога, офтальмолога) – загальноклінічне дослідження, біохімічне дослідження та мікроскопія ліквору.

Ліквор на ІФА на виявлення IgM до антигенів вірусу кліщового енцефаліту

Ліквор на ПЛР на виявлення РНК вірусу кліщового енцефаліту.

РНГА крові на визначення АТ до вірусу кліщового енцефаліту.

РЗК крові на визначення АТ до вірусу кліщового енцефаліту.

Копрограма

ЕКГ

ЕЕГ

МРТ головного мозку

Контроль сатурації, діурезу, АТ, ЧСС, ЧД, ЦВТ.

Консультація невропатолога.

Консультація офтальмолога.

3. Лікування.

Госпіталізація у відділення інтенсивної терапії інфекційної лікарні

Ліжковий режим з оптимальним положенням голови

Дієта №1 + введення води через зонд до 1000 мл за добу

Оксигенотерапія (інсуфляція кисню) через маску.

Катетеризація підключичної вени.

Катетеризація сечового міхура.

Встановлення назогастрального зонда.

Гомологічний імуноглобулін титрований проти вірусу кліщового енцефаліту по 6 мл в/м 1 раз на добу.

Рибонуклеаза по 0,03 г в 0,09 % фізрозчину в/м кожні 4 години.

Інтерферон альфа - суспензія 500 000 МО 1 раз на добу в/м

Манітол 15% 200 мл в/в крапельно 1 раз на добу

Розчин Рінгера лактат 400 мл в/в краплинно., гіпертонічний розчин натрій хлору

Бікарбонат натрію 200 мл на добу в/в краплинно після результатів КОС

Лазікс 20 мг в/в стуминно.

Цефотаксім- по 1,0 г в/в 2 рази на добу (попередньо - проба)

Літична суміш 2 мл 50% розчину анальгіну + 2 мл 2% розчину папаверину + 1 мл 1% розчинуну димедролу в/м 1 раз на добу.

Омепразол 40 мг в/в 1 раз на добу

Інфулган – 100 мл в/в кр (при температурі вище 38.5С)

Норадреналін 10 мкг/кг/хв в/в краплинно

Діазепам 0,5% 10 мг в/в.

Преднізолон 90 мг 2 рази на добу в/в.

Дексаметазон 8 мг в/в 3 рази на добу

L-лізин-есцинат 10 мл 2 рази на добу в/в крапельно

Гепарин 5000 ОД 1 мл 4 рази на добу.

Чоловік 38 років, що 12 днів назад повернувся з Судану. День хвороби 4-й. Захворів гостро з підйому температури тіла до 39*С, вираженого головного болю, ломоти у всьому тілі. Виражені м’язові болі. На 2-й день появилась багаторазова рвота, часті рідкі випорожненя з домішками алої крові. Відмічалась носова кровотеча. Біль горлі, ознаки фарингіту. На шкірі множинні геморагії, гематоми. Пальпація живота різко болюча. Печінка збільшена. Пульс прискорений, слабкого наповнення. АТ знижений. Випорожнення набули чорного кольору.

1.Попередній діагноз.

Геморагічна гарячка Ебола, розгорнутий період, тяжкий стан.

Ускладнення: Геморагічний синдром: шлунково-кишкова кровотеча

2.План обстеження.

Загальний аналіз крові

Загальний аналіз сечі

Біохімічний аналіз крові (загальний білок та його фракції, загальний білірубін та його фракції, глюкоза, ЛДГ, ЛФ, КОС, КФК, ГГТП, АЛТ, АСТ, СРБ, тимолова проба, креатинін, сечовина, електроліти: калій, натрій, хлор, феритин).

Коагулограма, група крові та резус фактор

Сироватка крові на ІФА для визначення HbsAg, RW

Кал на приховану кров

Кров на РНІФ на виявлення антитіл до збудника гарячки Ебола

Кров на ІФА на виявлення IgM та IgG до збудника гарячки Ебола

Кров на ПЛР на виявлення РНК збудника гарячки Ебола

Пульсоксиметрія

Контроль ЧД, ЧСС, АТ, ЦВТ, діурезу, сатурації.

Контроль Нb, Ht, тромбоцитів, еритроцитів коагулограми (крім функціональних показників), електролітів.

УЗД ОЧП (печінка, нирки, селезінка)

ФГДС

Рентгенографія ОГП

ЕКГ

3.План лікування.

Госпіталізація в боксоване відділення інфекційної лікарні в реанімацію з забезпеченням ізоляції

Суворий ліжковий режим;

Дієта за Певзнером стіл №4;

Рясне пиття до 2000 мл;

Інсуфляція кисню через маску;

Катетеризація підключичної вени, катетеризація сечового міхура, встановлення назогастрального зонда;

Свіжезаморожена плазма 300 мл /добу, в/в;

Еритроцитарна маса 300 мл/добу, в/в;

Альбумін 20% розчину 200 мл в/в краплинно (зі швидкістю 50 крап/хв)

Етамзилат 2,0 в/в 3 рази на добу;

Транексамова кислота 10% 10 мл 2 рази на добу в/в струминно

Реосорбілакт 400 мл в/в краплинно.

Бікарбонат натрію 200 мл на добу в/в краплинно

Анапірон 100мл в/в тривалість інфузії має становити 15хв (надалі контроль стану і температури).

Лазикс 20 мг в/в струминно

Інмазеб 200 мл на 500 мл фізрозчину в/в краплинно

Хворий 55 років поступив у клініку на 2 - й день захворювання зі скаргами на утруднення під час дихання та ковтання, різку загальну слабкість, двоїння в очах, погіршення зору. Захворювання почалося через 8 годин після вживання в'яленої риби з помірного білю в епігастрії, короткочасного блювання.

Об’єктивно: дихання утруднене, шкіра обличчя бліда з ціанозом. Зіниці широкі, на світло не реагують, птоз. Язик сухий, живіт здутий. AT - 120/70 мм. рт. ст. Пульс - 86 за хв. Частота дихання 36 за хв.

1. Попередній діагноз

2. План обстеження

3. План лікування

Відповідь:

1. Попередній діагноз: Харчовий ботулізм, важкий ступінь тяжкості, гостра дихальна недостатність II ступеню (ЧД 36 за хв.)

2. План обстеження:

Загальноклінічні методи дослідження:

• Загальний аналіз крові;

• Загальний аналіз сечі;

• Біохімічний аналіз крові (загальний білок, АлТ, АсТ, ЛДГ-1,2, сечовина, креатинін, електроліти К, Na, Cl, газовий склад крові, КОС);

• Копрограма;

• Аналіз крові на HbsAg, RW.

• Аналіз калу на яйця гельмінтів;

• Пульсооксиметрія, визначення життєвої ємності легень і парціального тиску газів артеріальної крові

Методи специфічної діагностики:

• Бактеріологічне дослідження промивних вод шлунка, блювотних мас, випорожнень хворого, залишків підозрілого продукту (для виявлення збудника посіви виконують на середовища казеїново-грибну, казеїново-кислотну, бульйон Хоттингера, середовище Тароцці.

• Біологічний метод: реакція нейтралізації ботулотоксину на білих мишах: внутрішньоочеревно мишам вводять досліджуваний матеріал в суміші з моновалентною протиботулітичною сироваткою (ПБС) проти типів А, В, Е (якщо випадок виник на теренах України). Спостереження здійснюють протягом 4 днів, залишаються живими миші, яким вводилася ПБС, відповідна типу ботулотоксину, що циркулює в крові хворого.

Інструментальні методи діагностики:

• ЕКГ;

• УЗД органів черевної порожнини, нирок;

• Рентгенографія органів грудної клітки (діагностика пневмонії);

Консультація суміжних спеціалістів:

• Невролога

• Офтальмолога

3. План лікування:

• Госпіталізація, ліжковий режим

• Введення назогастрального зонду для евакуації застійного вмісту і фракційного промивання шлунка 5% розчином натрію гідрокарбонату з метою інактивації токсину 1-2 рази на добу протягом 3-4 днів до повної ліквідації застою;

• Введення через зонд ентеросорбентів (активоване вугілля);

• Глюкоза 5% 500мл 2 рази на добу в/в краплинно;

• Гіпербарична оксигенація;

• Інгаляції кисню, ШВЛ при необхідності

• Ципрофлоксацин 400 мг 2 рази на добу, внутрішньовенно крапельно;

• Хлорамфенікол 1 г внутрішньом'язево 3 рази на добу (5 днів); Введення в/м ПБС в дозах 1000-2000 МО кожного типу сироватки (А, В, Е) одноразово (перед введенням ПБС проводиться внутрішньо шкірна проба з розведеною 1:100 кінською сироваткою в дозі 0.1 мл в згинальну поверхню передпліччя).

• Людський протиботулінічний імуноглобулін: в/в, крапельно 25 мл одноразово, розводити 0.9% розчином NaCl до суммарного об'єму 1000-2000 мл.

Хворий О, 35 років, захворів поступово, близько року тому. Протягом останніх 2 років працював в Пакистані. На початку хвороби з’явилась загальна слабкість, ниючі болі по ходу товстого кишечнику, рідкий стілець до 3-4 разів на добу з домішками слизу та інколи крові. Захворювання перебігало без підвищення температури тіла, періодично самостійно наступало покращення. Протягом останнього місяця симптоми хвороби зросли: посилились болі, слабкість; частота стільця досягла 10-12 на добу з постійними домішками слизу та крові, хворий схуд. Об’єктивно: Блідий. Пульс 90 на хвилину, ЧД – 14. АТ – 110/70 мм рт ст. Тони серця звучні, функціональний шум на верхівці. Язик вологий, негусто обкладений. Живіт м’який, чутливий за ходом товстого кишечнику. При проведенні ректороманоскопії на мало зміненому загальному тлі слизової оболонки виявлені виразки з підритими краями. В загальному аналізі крові помірна гіпохромна анемія, ШОЕ – 30 мм/год

1. Попередній діагноз. 2. План обстеження.

3.План лікування.

Попередній діагноз - гостра амебна дизентерія, кровотечі з виразок товстої кишки

Хворий 40 р. поступив у клініку на 2 день захворювання. Напередодні вживав м’ясний холодець, після чого через 10 годин з’явилися біль в епігастрії, блювання, рідкі смердючі випорожнення зеленого кольору 16 разів.

Об-но: температура тіла 37,0оС. Шкіра бліда, акроціаноз. Пульс 120 уд/хв., слабкого наповнення. АТ – 60/20 мм.рт.ст. Язик сухий, живіт болючий в області епігастрію та правій здухвинній ділянці.

1. Попередній діагноз.

2. План обстеження.

3. План лікування.

Відповідь:

1. Попередній діагноз: Сальмонельоз, гастроінтестинальна форма, тяжкий стан, дегідратація тяжка , гіповолемічний шок.

2. План обстеження:

· Загальний аналіз крові (гематокрит, загальний гемоглобін, рівень лейкоцитів, ШОЕ)

· Загальний аналіз сечі

· Біохімічний аналіз крові (рівень калію, натрію, Cl, креатинін, сечовина, загальний білок) АЛТ, АСТ, білірубін + фракції, щільність плазми, глюкоза

· Коагулограма

· ЕКГ

· Копрограма

· Бакпосів випорожнень, блювотних мас, промивних мас ШКТ, крові на групу сальмонел

· Кров РНГА з сальмонельозним антигеном в динаміці

· Контроль втрат рідини: випорожнень, блювотних мас, діурезу та загального стану пацієнта .

3. План лікування.

Госпіталізація в ВРІТ інфекційного відділення.

Режим - суворий постільний

Дієта – голод на 1 добу, далі стіл № 4, за відсутності блювання,дієта щадна з виелюченням молочних подуктів.

Встановлення сечового катетеру та переферична катетеризація вен +1 центральна.

Зондове промивання шлунку та кишечнику (сифонна клізма) спочатку кип’яченою водою (для бакпосіву), а далі 3% розчином гідрокарбонату натрію до чистих промивних вод

Ентеросгель по 30,0 г 3 рази/добу за або після 2 годин від прийому їжі та медикаментів

Розчин Квартасіль температурою 38оС 4900 мл мало!, внутрішньовенно-струминно 2400 мл за 20 хв (120мл/хв), потім 2500 мл за 40 хв. (60 мл/хв.)

Сифонна клізма спочатку кип’яченою водою, потім розчином натрію гідрокарбонату 3% до чистих промивних вод.

Ентеросгель по 30,0 г. 3 рази/добу за 2 годинини або після 2-х годин від прийому їжі та медикаментів.

Регідрон, температурою 38оС, вміст одного пакету розчинити в 1000 мл води, залежно від подальших втрат.

Індометацин 0,05 з інтервалом 2 год. 3 рази/добу.

Панкреатин – по 1-2 таблетки під час або одразу після прийому їжі 3 рази/добу.

Йогурт - по 1 капсулі 3 рази на день

Хворий 30 років скаржиться на рідкі випорожнення протягом 6 тижнів, підвищення температури тіла до субфебрильних цифр. На першому тижні хвороби діагностували сальмонельоз, проте збудник не виявлено, лікування було практично неефективним, антибіотикотерапія, що проводилась, ефекту теж не дала. Хворий відзначає прогресуючу слабкість, пітливість, втрату ваги.

Об’єктивно: астенізований, зниженого живлення. Збільшені усі групи лімфовузлів. В легенях розсіяні сухі хрипи. Тони серця приглушені, АТ 100/70 мм рт ст., пульс 92 уд/хв., температура тіла 38 °C. Живіт мۥякий, безболісний, печінка збільшена, селезінка не пальпується. Менінгеального синдрому немає

1. Діагноз: ВІЛ-інфекція, клінічна стадія 4, криптоспоридіоз, поширена форма, гастроентеритний варіант перебігу, середнього ступеню тяжкості. (Можливо пневмоцистна пневмонія).

2. Обстеження:

-ЗАК (Ht)

-ЗАС

-Копроцитограма

-Аналіз крові на HbsAg, RW

-Коагулограмма

-Б/х крові(глюкоза, білок фракційно, креатинін, сечовина, білірубін фракційно, АлАТ, АсАТ, ЛФ, електроліти K, Na, Cl) холестерин

-імунограма крові - визначення абсолютної кількості і відсоткової частки CD4+Т-лімфоцитів

-аналіз крові методом ІФА (виявлення антитіл до ВІЛ)

-аналіз крові методом ПЛР - визн. ВІЛ кількісно(кількість РНК копій ВІЛ в 1 мл крові)-вірусне навантаження

-дослідження урогенітальних виділень методом мікроскопії - визн. збудників хвороб, що перед. стат. шляхом

-мікроскопічне дослідження фекалій (виявлення ооцист криптоспоридій)

-аналіз калу методом ІФА - виявлення антигену Cryptosporidium.

ІФА крові на визначення IgM ат IgG до Cryptosporidium

-Контроль втрат рідини та контроль діурезу

-ОР ОГП

-УЗД ОЧП

ІФА крові на АТ до ВІЛ-1,2 (за згоди пацієнта);

• ПЛР крові на РНК ВІЛ-1,2;

• Визначення кількості та відсоткового співвідношення CD4-лімфоцитів;

• Test Western Blot (імуноблотинг) крові для визначення білків ВІЛ;

• ІФА крові на IgM, IgG до CMV та EBV, до токсоплазми;

• ІФА крові на HbsAg, анти-HCV-Ig;

• GXPERT бронхоальвеолярного лаважу на МБТ;

• Мікроскопічне дослідження бронхоальвеолярного лаважу на Pneumocystis jiroveci та криптоспоридій;

• Бак. посів мокротиння на мікрофлору;

• Мікроскопічне дослідження випорожнень на ооцисти криптоспоридій;

• ІФА випорожнень на АГ криптосопридій;

• Мікроскопічне дослідження урогенітальних виділень на ЗПСШ.

Додатково:

• Контроль АТ, ЧСС, ЧД;

• Контроль діурезу (катетеризація);

• Пульсоксиметрія.

3. Лікування:

• Госпіталізація в інфекційне відділення;

• Ліжковий режим;

• Дієта №11;

• Тепле рясне пиття до 2000 мл/доба;

• Інсуфляція кисню через назальні канюлі;

• Трисіль 1000 мл 1 р/д, в/в краплинно;

• Лоперамід 2 мг 2 р/д, пер ос;

• Панкреатин 250 мг 3 р/д, пер ос (під час їжі);

• Ентеросгель 15 г 3 р/д, пер ос;

• Омепразол 40 мг 1 р/д, пер ос;

• Амброксол 1,5% 30 мл 4 р/д, в/в;

• Аскорбінова кислота 0,5 3 р/д, пер ос;

• Дезлоратадин 5 мг 1 р/д, пер ос;

• Ізоніазид 300мг 1 р/д, пер ос;

• Флуконазол 200мг 1 р/д, пер ос;

• Триметоприм/сульфаметоксазол 320/1600 мг 4 р/д, в/в;

• Парамоміцин 1,0 г 3 р/д, пер ос;

• Азитроміцин 600 мг 1 р/д, пер ос;

Схема АРТ:

• 3TC (Ламівудин) 150мг 2 р/д, пер ос;

• ABC (Абакавір) 300мг 2 р/д, пер ос;

• EFV (Ефавіренц) 300 мг 2 р/д, пер ос.

Хворий 26 років, працівник забійного цеха м'ясокомбінату, госпіталізований на 6 день хвороби зі скаргами на сильний головний біль, біль у епігастрії, м'язах ніг, блювоту. Захворювання почалося гостро: температура тіла підвищилася до 40,0°С й утримувалася на цьому рівні всі дні 39-40 , турбував біль в м'язах, головний біль, що поступово посилювався. З 3 дня хвороби - рясні носові кровотечі. Під час огляду : лежить нерухомо, стогне. Незначна жовтяниця, висипка відсутня. На склерах - зливні геморагії, в ротоглотці - без змін. Помірна ригідність потиличних м'язів, позитивний симптом Керніга. Гепатолієнальний синдром. Т тіла 39,6°С, пульс 124 уд/хв., поодинокі екстрасистоли. Тони серця приглушені. АТ - 110/70 мм рт.ст. За добу у відділенні хворий виділив 300 мл сечі, яка мала вигляд «м'ясних помиїв».

Лептоспіроз, жовтянична форма, тяжкий стан . ГНН, стадія олігурії.

ДВЗ-синдром

2. План обстеження.

1. Загальний аналіз крові та гематокрит.

2. ЗАС

3. погодинний контроль діурезу

4. Аналіз калу на приховану кров.

5. Аналіз крові на RW і HbsAg

6. Біохімічний аналіз крові: загальний білок + фракції, білірубін + фракції, АсАТ, АлАТ, ЛФ, амілаза, СРБ, сечовина, креатинін, протромбіновий індекс, залишковий азот, КФК, ЛДГ електроліти- K, CL, Na, Ca., КОС.

7. Коагулограма (час зсідання, фібриноген, протромбіновий індекс)

8. Визначення групи крові, резус-фактора,

9. КТ органів грудної порожнини.

10. ЕКГ.

11. ЕхоКГ

12. УЗД ОЧП, нирок.

13. Газовий склад крові (PaCO2, PaO2, PaO2/Fi02)

14. пульсоксиметрія

15. Контроль вітальних показників: АТ, ЧСС, температура, ЧД

16. ПЛР крові виявлення фрагментів РНК лептоспір.

17. ІФА крові виявлення специфічних антитіл IgM до антигенів лептоспір.

18. Реакція мікроаглютинацій і лізису лептоспір (РМАЛ) крові: визначення антитіл Leptospirainterrogans (діагностичний титр 1:100)

19. Консультація нефролога, пульмонолога

3. План лікування.

1. Госпіталізація ВІТ

2. Режим суворо ліжковий

3. Дієта з обмеженим вмістом білка, солоної їжі

4. Катетеризація сечового міхура ,підключичної вени

5. Киснева підтримка через носові канюлі

6. Допамін 20 мг/хв в/в (до САТ не менше 90 мм. Рт. Ст Реополіглюкін 200мл 2 рази на добу в/в кр

7. Глюкоза 5% 400 мл в/в крапельно

8. Sol. NaCl 0,9% - 500,0 мл + Sol. NaHCO3 4% - 100,0 мл в/в 25 мл/год крапл (600 мл /д)

9. Фуросемід 2,0 3 рази на добу в/в стр

10. Дексаметазон 4мг 2 ампули розвести на 100мл фіз.розчину в/в крапельно

11. Контрикал 100тис. 1 раз в день вв краплинно

12. Бензилпеніциліну натрієва сіль 2млн ОД 6р/д в/м (алергопроба: 0,1 мл антибіотика на фізрозчині в/ш)

13. Омепразол 40 мг в 100мл 0,9% розчину NaCl в/в 1 р/д

14. Вікасол 1% 1мл в\в 1 раз на добу для попередження кровотеч

15. Аскорбінова кислота 0,5 мг 3 рази на добу

16. Апаратний Гемодіаліз при показаннях: Сечовина > 35.6 ммоль/л,Калій >6,5 ммоль/л, рН < 7,1

Діагноз: Лептоспіроз, жовтянична форма, тяжкий перебіг. ГНН ІІ (олігоурична стадія)
Діагностика: Загальний аналіз крові з гематокритом Загальний аналіз сечі Аналіз крові на
RW Аналіз крові на HbsAg Аналіз калу на яйця гельмінтів Біохімія крові (сечовина, креатинін, азот, глюкоза, загальний білок і його фракції, електроліти К, Na, Cl, газовий склад крові, КОС, білірубін та фракції, АСТ, АЛТ, КФК, ЛДГ) Аналіз сечі за Зимницьким Коагулограма ЕКГ, ЕхоКГ УЗД ОЧП Специфічна діагностика Аналіз крові на РМАЛ з жививми культурами лептоспір 3.
Лікування: Режим суворий ліжковий Дієта №7 з обмеженням білка та солі Бензилпеніцилін 2млн 6 р/д в/в Трисіль 1000мл 2 рази на в/в кр Глюкоза 5% 400мл 2рази на добу в/в кр + Допамін 1 ампула (20 мг) Реополіглюкін 200мл 2 рази на добу в/в кр Етамзилат 12,5 % 8 мл в/в стр Контрикал 100тис. 1 раз в день вв краплинно Фуросемід 2,0 3 рази на добу в/в стр

5401

Пацієнт 20-ти років скаржиться на тривалий постійний кашель протягом 4 місяців, діарею, високу температуру до великих цифр. В кінці першого місяць захворювання діагностували інтерстиціальну пневмонію, але проведена антибіотикотерапія Не Ефективна .Обстеження на туберкульоз легенів дало негативний результат. Пацієнт відзначає прогресуючу слабкість, пітливість, втрату ваги. Загальні герпетичні висипання на обличчі спостерігалися кілька разів за останні місяці. Об'єктивно: астенія, низьке харчування, збільшили всі групи лімфовузлів. Сухі хрипи розсіяні в легенях.

1. Діагноз

ВІЛ-інфекція, четверта клінічна стадія, важка імуносупресія, пневмоцистна пневмонія, хронічний Herpes simplex, стан середньої важкості

ВІЛ-інфекція, клінічна стадія III-IV.пневмоцистна пневмонія, герпес simplex 1 тип( Herpes labialis) ,криптоспоридіоз.Стан середньої тяжкості.

ВІЛ-інфекція, IV стадія. Позагоспітальна двобічна полісегментарна пневмонія, пневмоцистної етіології. Herpes simplex 1 тип ( Herpes labialis). Криптоспоридіозний ентероколіт. Стан середнього ступеня тяжкості.

2. Обстеження

· ЗАК.

· Імунограма методом моноклональних антитіл – визначення рівня CD4, CD8, CD4/CD8.

· ЗАС

· Біохімія крові: білірубін та його фракції, АЛТ, АСТ, ЛФ, ГГТП, сечовина, креатинін, глюкоза, загальний білок та альбумін, КОС, електроліти (Na, K, Cl).

· Коагулограма.

· Аналіз крові на HbsAg, RW.

· ІФА – визначення у крові анти-НСV IgG, анти-НВсоr IgG

· Копрограма.

· Мікроскопія випорожнень на виявлення ооцист Cryptosporidium, Microsporidium.

· ІФА – визначення у крові IgM до криптоспоридій.ІФА для виявлення антитіл до ВІЛ у сироватці крові, 2 рази.

· Тест Western Blot (імуноблотинг) - визначення протеїнів BІЛ у крові: p24, gp120, gp41.

· ПЛР – виявлення РНК ВІЛ у сироватці крові.

· ПЛР-дослідження на віруси герпес-групи (HSV 1⁄2, CMV, VZV, EBV, HHV8, HHV6)

· Бакпосів бронхоальвеолярного змиву на кислостійкі бактерії.

· Xpert MTB/RIF.

· ЕКГ.

· УЗД ОЧП, нирок.

· Рентгенографія ОГП.

· Консультація фтизіатра.

· Контроль АТ, ЧСС, ЧД, температури тіла.

1. Лікування

Ліжковий режим

Дієта: вітамінізована, легкозасвоювана, переважно молочно-рослинна їжа, супи на нежирному та ненасиченому м'ясному або риб'ячому бульйоні.

Лоперамід п/о 1 капс – 2 мг 2-6 разів на день.

Триметоприм-сульфаметоксазол (бісептол) 5-6 ампул 3 р/д

(або 1820 мг (4 табл по 480 тмг 4 р/д пер ос) 21 день

Ацикловір 400 мг 5р/д per os. 7-10 діб

Реополіглюкін в/в 500 мл 2р/добу.

При підтвердженні ВІЛ-інфекція - АРТ по схемі: 2NRTIs + 1NNRTI. 2NRTIs (Діданозин+Ламівудин), NNRTI (Ефавіренц).

Задача Х

Хворий 22 років доставлений КШД з гуртожитку. Розповів, що захворів учора ввечері, коли відчув мерзлякуватість, загальну слабкість, головний біль, швидко підвищилась Т до 39,2 С, нудило, зник апетит. За кілька годин з'явилось відчуття дискомфорту та «переливання» рідини у кишківнику. Обідав у ідальні. Ранком відчув переймоподібний біль у животі, тричі були рідкі випорожнення зі слизом. Під час огляду: блідий, млявий, зіниці звужені, Т - 38,8C, АT 80/50 м.рт.с., пульс 120 уд/хв. Тони серця ритмічні, приглушені. Дихання везикулярне. Живіт болить при пальпації переважно у гіпогастрії зліва, спазм сигми. Випорожнень у відділенні не було, кількість сечі зменшена.

1. Попередній діагноз 2. План обстеження. 3. План лікування


Гострий шигельоз, колітична форма, тяжкий стан, ускладнення ІТШ І,

стадія зворотнього пізнього шоку.

· ЗАК + лейкоцитарна формул

· ЗАС + контроль діурезу

· Копроцитограма

· Бх крові ( креатинін, сечовина, глюкоза, загальний білок, К,Na,Cl, АСТ, АЛТ)

· Бактеріологічне дослідження випорожнень або промивних вод шлунка

· Експрес- діагностика:

- люмінесцентна мікроскопія випорожнень ;

- радіоімунний аналіз (РІА)- Виявлення шигельозного антигену у випорожненнях за допомогою протишигельозних аглютинуючих сироваток

· РНГА сироватки крові в динаміці на 5-7 день та на 10-17 день від початку захворювання.

· Ректоманоскопія

Лікування:

1. Госпіталізація у інфекційне відділення

2. Ліжковий режим

3. Дієта повноцінна ,механічно і хімічно щадна , з виключенням продуктів , що викликають бродіння + достатня кількість рідини (до 3 л/д)

4. Ципрофлоксацин по 0,5 г 2 р/д per os 3-4 дні

5. Преднізолон 70 мг в/в струминно

6. Ентеродез 5 г /д внутрішьо

7. Дротаверин гідрохлорил по 0.04 г 3 р/д

8. Р-н Рінгера 400 мл в/в крапельно,

9. Ацесіль 400 мл в/в крапельно,



5204

Хворий М. повернувся з туристичної подорожі на Сицилію, де часто пив козине молоко та домашні сири в Цзи. Він скаржився на лихоманку протягом 3 тижнів, пітливість та відчуття жару. Загальне самопочуття не страждає. Об-но : волога шкіра, тахікардія, розширення серця, приглушений серцевий тонус, помірне збільшення печінки та селезінки, системна лімфаденопатія, гемограма-пейкопенія, лімфоцитоз, анеозинофілія, помірно прискорена ШОЕ.

1. Попередній діагноз.

Гострий бруцельоз, стан середньої важкості.

2. План обстеження.

ЗАК, ЗАС, БХ крові (АлАТ, АсАТ, сечовина, креатинін, загальний білок, К, Na, Cl), аналіз калу на яйця гельмінтів, RW, пульсоксиметрія, ЕКГ, УЗД органів черевної порожнини.

ІФА – сировотка крові – виявлення специфічні антитіла класу IgM, IgG.

3. План лікування

Вільний режим

Дієта: калорійна, легкозасвоювана їжа.

Рясне пиття 1400-2800 мл на добу.

Доксициклін 0,1 г на добу в поєднанні з рифампіцииом по 0.6—0,9 г на добу.

Тавегіл 1 мг per os 1 таб 2 р/д.

5107 (павлусенка)

хворий 29 років на 6 день хвороби поступив зі скаргами на підвищення температури тіла до 39 градусів сухий кашель з періодичним виділенням слизового гнійного харкотиння задишку. Захворювання почалося з підвищення температури тіла до 38° ,остуди , головного болю в локалізації ділянці лоба та надбрівних дуг ломоти в тілі . На 2 добу з'явився сухий кашель тертям за грудиною сухість та дряпання в горлі, закладеність носа. На 3 добу , температура тіла нормалізувалась. з'явились мізерні виділення з носа, посилився кашель. Приймав жарознижуючі відхаркуючі та краплі в ніс на п'яту добу температура знову підвищилась до 38 градусів з'явився кашель з виділенням харкотиння об'єктивно температура тіла 39° артеріальний тиск 100 на 60 пульс 96 за хвилину тони серця приглушені ритмічні частота дихання 32 за хвилину акроціаноз над легенями укорочення перкуторного Тону в Нижніх відділах аускультативно дихання жорстке. в Нижніх відділах вислуховується дрібнопухирчасті вологі хрипи та крепітація живіт м'який випорожнення без змін.

Грип, типова форма, тяжкого ступеня.

Позагоспітальна двобічна нижньодольова пневмонія бактеріальної етіології. ГДН ІІ ст

5212

Студент з Ефіопії захворів поступово через тиждень після повернення з дому, де перебував на канікупах впродовж місяця, жив y сільській місцевості без централізованого водопостачання. Хвороба розпочалася із загальної слабкості, nідвищення температури до 38.о, погіршення апетиту. Починаючи 35 дня хвороби, температура має постійний характер у межах 39,0- 40,0 С, 3'явився сильний головний біль, стан значно погіршився. Направлений до лікарні на 7 день хвороби.Лід час огляду: стан тяжкий. хворий загальмований, температура тіла 39,70С, язик "фулігінозний". Слабко позитивні симптоми Брудзинського, Керніга, визначасться помірна ригідність потиличних м'язів. Шкіра бліда, висипу немає. Пульс 80/хв.;B АT 100/60 мм рт ст. Живіт помрно здутий. Печінка, селезінка збільшені. Позитивний симптом Падалки.

Діагноз:

Черевний тиф. період розпалу, типова форма Кишкова кровотеча. Геморагічний шок II ступеня. Стан тяжкий.

Обстеження:

ЗАК, ЗАС, БХ (креатинін, сечовина, глюкоза, загальний білок, К,Na,Cl, АСТ, АЛТ), RW, аналіз калу на яйця гельмінтів, коагулограма, УЗД органів черевної порожнини, ЕКГ.

Посів крові на наявність сальмонел черевного тифу і паратифу.

Реакція Відаля — діагностичний титр сироватки крові — антитіла до АГ тифо-паратифозної інфекції.

ІФА – сироватка крові – визначення специфічних антитіл класів G, M.

Лікування:

Ліжковий режим.

Дієта з достатню кількість вітамінів, солей калію.

Левоміцетин в/в 0,75-1,0 г 4р/д.

0,9 % р-н хлориду натрію 1200-1500 мл/д.

Фуросемід в/в р-н 1% 2мл .

Парацетамол 1 г в/в у 100 мл 0,9 % розчину натрію хлориду для інфузії.

Преднізолон в/в 70 мг.

5114

хворий 26 років поступив до інфекційного відділення третю добу хвороби зі скаргами на виражену загальну слабкість підвищення температури тіла до 39° часті до 25 разів на добу випорожнення зі слизом та домішками крові переймоподібний біль в животі об'єктивно пульс 120 артеріальний тиск 80 на 80/50

Чд 26 за хвилину температура тіла 36 ,акроціаноз над легенями без змін тони серця приглушені живіт м'який болючий в лівій здухвинній ділянці печінка селезінка не збільшені

Діагноз:

Гострий шигельоз, колітична форма. Гемоколіт. Стан середньої тяжкості .ГДН І ст. Дегідратаційний шок ІІ ст ??

План обстежень

· ЗАК + лейкоцитарна формул

· ЗАС + контроль діурезу

· Копроцитограма

· пульсоксиметрія

· Бх крові ( креатинін, сечовина, глюкоза, загальний білок, К,Na,Cl, АСТ, АЛТ)

· Бактеріологічне дослідження випорожнень або промивних вод шлунка

· Експрес- діагностика:

- люмінесцентна мікроскопія випорожнень ;

- радіоімунний аналіз (РІА)- Виявлення шигельозного антигену у випорожненнях за допомогою протишигельозних аглютинуючих сироваток

· РНГА сироватки крові в динаміці на 5-7 день та на 10-17 день від початку захворювання.

· Ректоманоскопія

Лікування:

1. Госпіталізація у інфекційне відділення

2. Ліжковий режим

3. Дієта повноцінна ,механічно і хімічно щадна , з виключенням продуктів , що викликають бродіння + достатня кількість рідини (до 3 л/д)

4. Киснева підтримка при наростанні дихальної недостатності

5. Р-н Рінгера 400 мл в/в крапельно,

6. Ацесіль 400 мл в/в крапельно

7. Ципрофлоксацин по 0,5 г 2 р/д per os 3-4 дні

8. Етамзилат натрію 12,5% по 2,0×3 р. на добу довенно

9. Вікасол 1% по 1,0×2 р. на добу внутрішньом’язово

10. Преднізолон 70 мг в/в струминно

11. Ентеродез 5 г /д внутрішьо

12. Дротаверин гідрохлорил по 0.04 г 3 р/д

5103

Хвора К., 20 років. занедужала гостро, 3'явився біль у горлі, головний біль. підвищилася Т тіла до 38,0 С. На 2-й день хвороби з'явилася висилка на обличчі, а через кілька годин-на шкірі тулуба й кінцівок. При огляді дільничного терапевта: температура тіла 37,7 С. Слизова оболонка ротоглотки гіперемійована. Помірно виражені явища конюнктивіту, назофарингіту. На обличчі, тулубі й кінцівках дрібноплямистий висип. 3більшені та болючі потиличні лімфовузли. 3 боку органів грудної клітки й черевної порожнини патолоriї не виявлено. На тлі лікування гарячка зникла. висип почав згасати, проте з'явилось порушення сну, сильний головний біль, відчуття оніміння у кінцівках. При вступі до стаціонару- загальмована, млява. Шкіра бліда з залишками макульозного висипу. генералізована пімфаденопатія, потидичні та завушні лімфовузли болючі, Анізокорія. Помірна ригідність потиличних м'язів, позитивний симптом Керніга. Ан.крові: Эр.- 4,601012/л, лейк.-8,40109/л. п-5%, з-з8%,л-38%,м-12%. э-3%, плазматичні клітини- 5%. ШОЕ -15 мм/год.

Діагноз:

Краснуха з неврологічними ускладненнями, типова форма, середній ступінь тяжкості, гострий енцефаліт, стан середньої тяжкості. МЕНІНГІТ??

Краснуха. Тяжкий перебіг. Менінгоенцефаліт.

Діагностика:

ЗАС, БХ крові (загальний білок, С-реактивний білок, глюкоза), RW, аналіз калу на яйця гельмінтів, КТ або МРТ головного мозку, огляд невропатолога.

ІФА – аналіз крові – специфічні антитіла класу IgM, IgG.

ПЛР – аналіз крові – виявлення ДНК вірусу краснухи Rubella virus.

Лікування:

Постільний режим

Дієта: вітамінізована, легкозасвоювана, переважно молочно-рослинна їжа.

Інтерферон альфа-2b 35-70 мкг п/ш.

Манітол 35г повільне в/в повільне крапельне або струминне введення.

Аскорбінова кислота 0,5 3 рази на добу per os.

5106

хвора 45 років захворіла приблизно на 2-3 тиждень тому загальна слабкість порушення працездатності поступове підвищення температури в кінці першого тижня хвороба температура досягла 38-39 градусів У наступні дні мала постійний характер головний біль іноді був нестерпним погіршився сон з'явився помірний кашель лікування амбулаторно з діагнозом бронхопневмонія призначений пеніцилін був неефективним стан різку погіршився напередодні госпіталізації виражена загальна слабкість запаморочення хвора знепритомніла під час огляду шкіра бліда холодний піт на обличчі температура 37 артеріальний тиск 80 на 50 пульс 130 плоский живіт роздутий безболісний випорожнення рідкі увазі має вигляд гепатолієнальний синдром притуплення перкуторного Тону В правій здухвинній ділянці

Діагноз:

Тифо-паратифозне захворювання, типова форма, тяжкий перебіг, кишкова кровотеча, стан важкий. СТАДІЯ РОЗПАЛУ ХВОРОБИ

Діагностика:

ЗАК, ЗАС, БХ (креатинін, сечовина, глюкоза, загальний білок, К,Na,Cl, АСТ, АЛТ), RW, аналіз калу на яйця гельмінтів, коагулограма, УЗД органів черевної порожнини, ЕКГ, оглядова рентгенографія ОГК.

Посів крові на наявність сальмонел черевного тифу і паратифу.

Реакція Відаля — діагностичний титр сироватки крові — антитіла до АГ тифо-паратифозної інфекції.

ІФА – сироватка крові – визначення специфічних антитіл класів G, M.

Лікування:

Режим ліжковий

Дієта з достатню кількість вітамінів, солей калію.

Холод на живіт.

Переливання ертироцитарної або тромботцитної маси або кріопреципітату 450 мл в/в.

Транексамова кислота 0,7 г в/в.

Левоміцетин 0,75-1,0 г 4р/д.

Реополіглюкін 500 мл в/м 2р/д.

5113

Хвора М., 19 років, поступила в клініку інфекціиних хвороб через 20 годин від початку захворювання. Хвороба розпочалася гостро з ознобу та nідвищення температури тіла до 39,5ОС. Відмічалося запаморочення та повторне блювання, 6олiумязах та суглобах. При госпіталізаці: cвідомість відсутня, на інскції не рearyc. Pиси обличия загострені, липкий пт, на шкіpl тулуба та Kінцівок геморагіана висипка з цӀанотичним відтінком. місцями зливаеться у кругл попя. Тони серця глух., пульс ниткоподібний 148 уд. /хв., АТ - 60/20 мм pr.cт. Сухожильні рефлекси пригнічент. Менінгеальні симптоми відсутні Аналз крое: rем,-100 гfn, ep. -3.€-1012/л. Л. - 28:8-109/л. е. -0%. п. - 28% ю.- 12°, с. -42%. пімф. - 8%. мон. - 10%, ШОЕ-38 мм /год.

Менінгококова інфекція. Менінгококцемія. ІТШ . Міокардит .ДВЗ- синдром . Гостра наднирникова недостатність (синдром Уотерхауса Фрідерікенса)

5108

Хвора О. 32 років повернулась з Афганістану на 8-му місяці вariтност. Служила там протягом 2-х років у військовій частині. Вarlтнсть лерша. без ускладнень, до самого від 1зду продовжувала працювати. Захворіла в дороз: нудота, слабкість, блювання, зник апетит. Приблизно на 7-й день хвороби з'явилась жовтяниця, у зв'язку з чим госпіталізорана. При госпіталізації стан-відносно задовільний, апе через кілька днів наросли інтоксикація, жовтяниця. Передчасно почалися пологи, у заязку з чим на 10 день хвороби переведена у пологове відділення .Під час пологів мала місце значна кровотеча. Народилась життсздатна дівчинка. Загальний стан хворої продовжував логіршуватись: зросла загальна слабкість, майже постійна нудота, багаторазове блювання. Після переведення в інфекцйне відділення: стан важкий. Печінковий запахз рота. Сонливість, Нечітко оріснтусться в просторі, часі та місці. Печінка +1 см, край м'який.

1. Попередній діагноз.2. План обстеження.3. Лікування.

Гострий вірусний гепатит ,гепатит Е(?) печінкова енцефалопатія, печ.недостатність 1-2ст(запах з рота)провідний диспептичний ,астеновегатитвний с-м, катаральний , і + приіхала з епід зони - характерно для гепатиту Е

Діагностика: Антитіла Ig M HAV, HBsAg, сум.антитіла HBcor (для того ,щоб виключити, чи буда давно хвора)або антитіла Ig M HBcorAg

Антитіла (визначити гострий процес зараз) Антитіла Ig M HEA

5124

Хворий К. 45р., на 3-ю добу госпіталізований в інфекційне відділення зі скаргами на зниження гостроти зору. "туман", сітку" перед очима, сухість у pori, визначну м'язову слабкість, порушення ковтання. Напередодні хвороби в гостях ів м' ясний салат. консервовані гриби домашнього приготування. Одночасно захворіло 4 осiб. При огляді: свідомість збережена, голос гугнявий, не ковтае: значна задишка з участю допоміжної мускупатури, ціаноз видимих слизових та кінчика носу. Відмічасться птоз,. мідріаз, парез niднебіння. Ps- 100 в 1хв., спабкого наповнення та напруження. АТ 80/50 мм рт. ст. Над легенями послаблення дихання, ЧД - 35 за 1 хв. Язик сухий, густо обкладений ciрим нашаруванням. Живіт здутий, м'який, бере участь в акті дихання, безболісний при пальпації. 1. Пonередній діагноз. 2. План обстеження, 3. План лікування.

1. Попередній діагноз :

Харчовий ботулізм, тяжкий ступінь , ГДН ІІ ст.

План обстеження:

· Загальний аналіз крові

· Загальний аналіз сечі + контроль діурезу

· Копрограма

· Аналіз крові на RW

· Аналіз крові на HbsAg

· ЕКГ

· БХ крові (СРБ, креатинін, сечовина, глюкоза, амілаза, ліпаза, АЛТ, АСТ, білок загальний + фракції, білірубін загальний + фракції, ЛФ, ГГТП, електроліти К, Na, Cl, ЛДГ, КФК)

· Аналіз крові на HBsAg, RW

· Аналіз калу на яйця гельмінтів

· Аналіз крові на Реакція Нейтралізації з ботулотоксином на білих мишах. Внутрішньочеревинно їм уводять досліджуваний матеріал (кров, блювотні маси, початкові промивні води) 20 мл у поєднанні з моновалентною ПБС типів А, В, Е.

· Бак. посів фекалій, блювотних мас, промивних вод шлунку та кишечнику, випорожнень на Clostridium botulinum.

· Контроль сатурації крові киснем (пульсоксиметрія)

· Контроль КОС
Контроль вітальних функцій (АТ, ЧСС, ЧД)

План лікування:

· Госпіталізація у ВРІТ

· Режим – суворий постільний.

· Киснева підтримка

· Постановка венозного катетера.

· Катетеризація сечового міхура.

· Зондове промивання шлунку кип’яченою водою для взяття проб для бакпосіву та реакції нейтралізації. Далі шлунок та кишечник промивають до появи чистих промивних вод.

· Після промивання шлунку одноразове введення полівалентної ПБС 25 000 МО у шлунок.

Полівалентна ПБС (типу А та Е - 10 000 ОД , В - 5000ОД в/м 1 раз на день (після проби на чутливість в/ш, п/ш, якщо проба позитивна - вводять під прикриттям ГКС – преднізолон 60 мг в/в)(за методом Безредка --це метод дробного введення сироватки за умови позитивної проби )
У
випадку неефективності à через 12 год вводимо повторно 1 дозу в/м

· Левоміцетину сукцинату 1,0 г 3 рази на добу в/м

· Атоксіл у вигляді суспензії (4г-100 мл) внутрішньо

· Р-н глюкози 400 мл в/в крапельно,

· Аскорбінова кислота 5% 10 мл в/в струминно.

· Р-н Рінгера 400 мл в/в крапельно,

· Ацесіль 400 мл в/в крапельно,

· Лазікс 2 мл в/в струминно наприкінці інфузії.

· Прозеринова проба – для диф. діагностики з міастенічним синдромом.

· Проведення очисних клізм щодня.

5125

Хворому 27 років, геолог, протягом місяця жив у бараку, контактував з завошивленими колегами. Госпіталізований на 6 день хвороби зі скаргами на нестерпний головний біль, страхітливі сновидіння, відсутність апетиту, Т до 40C. Захворів гостро, з'явився головний біль, мерзлякуватість, ломота в тілі, Т підвищилась до 39 С. Ночами марив, були зорові галюцинації, турбувало безсоння. На 5 день хP роби спостерігалось короткочасне зниження Т тіла до 37,5 С, після чого на тілі з’явилась рясна розеольозно- петехіальна висипка. Об'єктивно: Г тіла 39,5С, збуджений, говіркий, ейфоричний. Свідомість збережена, гіперемія обличчя та кон юнктив, плямиста енантема на слизовій ротоглотки, поодинокі петехії біля uvulae. Язик сухий, вкритий сіруватим нашаруванням, дрижить при висовуванні. На шкірі тулуба і кінцівок розеоли та місцями первинні петехії. Тони серця глухі, AT 90/55 мм рт. с., ЧСС 120 уд. хв. Живіт м' який, печінка і селезінка помірно збільшені.

1. Попередній діагноз

Висипний тиф,період розпалу

(язик тремтить - с-м Говорова -Гольдельє)

2. План обстеження.

3. План лікування.

5202

Хвора С., 28 р., через 8 днів після травми стопи скаржилась на напруження М'язів потилиці, спини, живота. На третій день хвороби-тонічне напруження всіх груп м'язів. При огляді: t-36,9°C, свідомість не порушена. Пульс 112/хв., ритмічний, задовільних властивостей, AТ 120/70 мм рт. ст. Рота відкривае неповністю, язик вологий, вкритий білим нашаруванням. Генералізовані судоми кожні 15-20 хв. 3 боку внутрішніх органів патології не виявлено.

1. Попередній діагноз.

Генералізований правець, стан середньої тяжкості. Інфікована рана стопи

2. План обстеження.

1. Загальний аналіз крові з лейкоцитарною формулою

2. Загальний аналіз сечі+ контроль діурезу

3. БХ крові (СРБ, креатинін, сечовина, глюкоза, амілаза, ліпаза, АЛТ, АСТ, білок загальний + фракції, білірубін загальний + фракції, ЛФ, ГГТП, електроліти К, Na, Cl, ЛДГ, КФК)

4. Аналіз крові на HBsAg, RW

5. Аналіз калу на яйця гельмінтів

6. Коагулограма

7. Пульсоксиметрія

8. Контроль ЧД, сатурації, кількості випитої рідини

9. Контроль КОС

10.ЕКГ

11.ЕхоКГ

12.Огляд хірурга

13.Консульація невропатолога

14.Специфічна (для підтвердження ,проте, зазвичай, достатньо клінічної картини та анамнезу):

-- (можна провести бакпосів (середовище Кітта-Тароцці/Уілсона-Блера) вмісту рани на Clostridium tetani

3. Лікування .

1. Госпіталізація у ВІТ

2. Суворий ліжковий режим

3. Ентеральне харчування через зонд ( 3500-4000 калорій, >150 г білка на добу)

4. Виявлення рани та проведення її хірургічної обробки

5. HTIG (людський правцевий антитоксин імуноглобулін)— 1000 МО (по 500 МО (10мл) в/м у 2 різні ділянки)

6. Пеніцилін G (бензилпеніцилін) 600 тис – 12 млн ОД в/м або в/в

7. При алергії на пеніциліни à Метронідазол 0,5 кожні 6год(4 р./добу) в/в струминно

8. Діазепам 0,5% 2 мл (10мг) кожні 3 год в/м

9. Реосорбілакт 400 мл 2 р/добу в/в крапельно

10.Аскорбінова кислота 5% 10 мл в/в cтруминно

11.Інсуфляція кисню через назальні канюлі (за наявності ознак ДН)

12.Надалі - ПП анатоксин 0,5 мл триразово з інтервалом 5 днів

13.Контроль гемодинаміки та електролітів

Ситуаційна задача N41

Хворий 18 років звернувся до лікаря зі скаргами на появу на різних ділянках шкіри червоних плям різного діаметру ( 3-7 см ) , що чітко відокремлені від здорової шкіри , головний та м'язовий біль , ломоту у всьому тілі , неприємні відчуття , біль в області серця . Відмічає також періодичний біль у суглобах . Об'єктивно : свідомість не порушена , на шкірі тулуба , кінцівок еритематозні плями різної насиченості , безболісні . Тони серця дещо приглушені , поодинокі екстрасистоли . Конфігурація суглобів не змінена , рухливість Повному обсязі . Три тижні тому хворий помітив почервоніння на правому стегні в місці укусу кліща , яке через кілька днів зникло . Загальний стан у той час практично не погіршувався .

лайма

Задача 6123

Хворий Т., 22 років постапає доінфекційного стаціонару на 6 день хвороби зі скаргами набіль у горлі, підвищення температури тіла до 380 С, висипку на шкірі. Захворювання почалось поступово зі збільшення в розмірах шийних лімфатичних вузлів та підвищення температури тіладо 37,20 С. Наступного ранкуз'явився біль у горлі. Дільничий лікар діагностував ангіну іпризначив амоксил. На тлі прийому антибіотика стан хворого погіршився: збільшились в розмірах лімфатичні вузли, наросли симптоми інтоксикації та біль у горлі, з'явилась плямисто-папульозна висипка на шкірі.Об'єктивно: Обличчя гіперемійоване,носове дихання утруднене. Слизова ротоглотки гіперемійована, явища лакунарної ангіни. На шкірі рясний макуло-папульозний висип. Збільшені в розмірах всі групи лімфатичних вузлів, печінка і, особливо, селезінка

Інфекційний мононуклеоз

Задача 15 р


Хворий 15 років госпіталізований в інфекц. відділення ЦРЛ із скаргами на високу температуру тіла ,інтенсивний головний біль, болі в мязах та суглобах , висип,повторну блювоту. Хворіє 4 дні. Об'єктивно : т-ра 39,8 ,позитивні симптоми "рукавичок" , "каптура", "шкарпеток" . На тулубі , кінцівках рясний дрібноплямистий висип. Пальпується збільшена печінка і нижній полюс селезінки. Позитивний сипмтом Брудзинського, КЕрніга , визначається помірна ригідність потиличних мязів . Аналіз СМР: колір безбарвний,прозора, цитоз - 475 км/мм3 , нейтрофіли - 82 % ,білок — 346 мг /л , глюкоза- 2,3 ммоль/л

Попередній діагноз

Псевдотуберкульоз

План обстеження

лікування

ХВОРА 28 років

хвора 28 років звернулася до лікаря зі скаргами на появу на різних ділянках шкіри червоних плям різного діаметру (найбільша 8 см) чітко відокремлені від здорової шкіри, також турбували помірний головний біль, ломота у всьому тілі ,неприємні відчуття і біль в області серця ,загальна слабкість .Відмічає також періодичні болі у суглобах. Об'єктивно: свідомість не порушена на шкірі тулуба кінцівок еритематозні плями різної насиченості, безболісні. Тони серця приглушені ,відзначається поодинокі екстрасистоли. Конфігурація суглобів не змінена ,рухливістю в повному обсязі. три тижні тому хвора помітила почервоніння по правому стегні в місці укусу кліща яке через скільки днів самостійно зниклу .Загальний стан у той час практично не погіршувався .за медичною допомогою не зверталася

Лайма

Задача 1 (т.5.1).

У лікарню машиною «швидкої допомоги» була доставлена хвора Н., 22 років. Загальний стан тяжкий, хвора адинамічна. Верхні повіки опущені, хвора не може без допомоги рук відкрити очі. Шкіра бліда, з ціанотичним відтінком, тонус скелетних м´язів знижений, тони серця приглушені, екстрасистолія, ЧСС 130 за хв., ЧД 40 за хв., дихання поверхневе. Напередодні вживала в їжу консервовані огірки. У інших членів сім´ї спостерігається клініка харчового отруєння, розлади зору.

1. Сформулюйте діагноз.

2. План обстеження.

3. Лікування.

Задача 1 (т.5.1) Еталон відповіді:

1. Ботулізм, офтальмоплегічний, міастенічний синдроми, тяжкий перебіг.

2. ЗАК, ЗАС. Ідентифікація ботулотоксину в крові хворого (біопроба на білих мишах).

3. Промивання шлунка та кишечника розчином соди. Протиботулінічні сироватки А, Е по 10 тис. ОД та В – 5 тис. ОД в/в з інтервалом у 12 год. Дезінтоксикаційна терапія, левоміцетин 0,5 4 р/добу протягом 5 днів, оксигенотерапія (гіпербарична оксигенація), симптоматичне лікування.

Задача 2 (т.5.1).

Хворий К., 38 років, госпіталізований у лікарню зі скаргами на головний біль, запаморочення, загальну слабкість, «сітку», «туман», двоїння предметів перед очима, погіршення зору. Згодом зявилися утруднене ковтання, сухість у роті. Напередодні хворий вживав у їжу консервовані гриби. Об´єктивно: птоз, мідріаз, анізокорія, голос гугнявий, хриплий, мова невиразна. При аускультації в легенях вислуховується жорстке дихання, ЧД 28 за хв. Тони серця приглушені, розширення меж відносної тупості серця вліво, ЧСС 95 за хв., АТ 140/95 мм рт.ст.

1. Сформулюйте діагноз.

2. План обстеження.

3. Лікування.

Задача 2 (т.5.1) Еталон відповіді:

1. Харчовий ботулізм, офтальмоплегічний, ларингоплегічний та фарингоплегічний синдроми, тяжкий перебіг.

2. Кров на реакцію нейтралізації на білих мишах (біопроба).

3. Промивання шлунка та кишечника розчином соди. Протиботулінічні сироватки А, Е по 10 тис. ОД та В – 5 тис. ОД в/в з інтервалом у 12 год. Дезінтоксикаційна терапія, левоміцетин 0,5 4 р/добу протягом 5 днів, оксигенотерапія (гіпербарична оксигенація), симптоматичне лікування.

Задача 3 (т.5.1).

В інфекційну лікарню доставили хворого в тяжкому стані. Захворів раптово: з´явився біль в епігастральній ділянці, тяжкість у шлунку, м´язева слабкість. Температура тіла нормальна. Через 5-6 годин у хворого з´явився помірний птоз, ністагм, мідріаз, стробізм, осиплість голосу. З боку внутрішніх органів: розширення меж серця, глухість серцевих тонів, брадикардія. З епіданамнезу встановлено, що 18 годин тому вживав копчену ковбасу, ікру, мариновані гриби. Ще дві людини, які їли ці продукти, перебувають у цій же лікарні в тяжкому стані з подібною симптоматикою.

1. Сформулюйте діагноз.

2. План обстеження.

3. Лікування.

Задача 3 (т.5.1) Еталон відповіді:

1. Ботулізм, офтальмоплегічний, міастенічний синдроми, тяжкий перебіг.

2. ЗАК, ЗАС. Ідентифікація ботулотоксину в крові хворого (біопроба на білих мишах).

3. Промивання шлунка та кишечника розчином соди. Протиботулінічні сироватки А, Е по 10 тис. ОД та В – 5 тис. ОД в/в з інтервалом у 12 год. Дезінтоксикаційна терапія, левоміцетин 0,5 4 р/добу протягом 5 днів, оксигенотерапія (гіпербарична оксигенація), симптоматичне лікування.

Задача 4 (т.5.1).

До інфекційного відділення доставлений хворий Г., 32 років через день після вживання маринованих грибів. Захворювання почалось гостро: блювання, нудота, пронос. Пізніше, на фоні зникнення нудоти та блювання почались скарги на здуття живота, запор, сухість у роті, «туман» перед очима, двоїння предметів, утруднення при ковтанні. Об´єктивно: свідомість збережена, температура нормальна, АТ 160/100 мм рт.ст. Визначається зниження звучності серцевих тонів, помірна тахікардія. У легенях змін не виявлено. ЧД 22 за хв. Має місце птоз, анізокорія, мідріаз, ністагм, гугнявість голосу. Живіт здутий, печінка та селезінка не збільшені, кал без патологічних включень. У крові помірний лейкоцитоз із зсувом вліво, дещо прискорена ШОЕ.

1. Сформулюйте діагноз.

2. Які фактори передачі інфекції можливі?

3. План обстеження.

4. Лікування.

Задача 4 (т.5.1) Еталон відповіді:

1. Харчовий ботулізм, офтальмоплегічний та фоноларингоплегічний синдроми, тяжкий перебіг. Міокардит.

2. Мариновані гриби.

3. Дослідження крові, блювотних мас, промивних вод шлунку, випорожнень, залишків їжі з метою вичвлення ботулотоксину.

4. Промивання шлунка та кишечника розчином соди. Протиботулінічні сироватки А, Е по 10 тис. ОД та В – 5 тис. ОД в/в з інтервалом у 12 год. Дезінтоксикаційна терапія, левоміцетин 0,5 4 р/добу протягом 5 днів, оксигенотерапія (гіпербарична оксигенація), симптоматичне лікування.

Задача 5 (т.10.1).

Хворий 17 років поступив у клініку на 6-й день хвороби. Занедужав гостро з підвищення температури тіла до 39оС, слабкості, на 2-й день хвороби знизився апетит, температура утримувалась на протязі 4-х діб, потім знизилась до норми, на 5-й день хвороби – потемніла сеча

Об-но: Т - 36,8оС, шкіра та слизові оболонки субіктеричні, без висипу. Живіт при пальпації м'який, безболісний, печінка збільшена, селезінка не пальпується. ЧСС - 64 уд/хв. АТ - 110/70 мм рт.ст.

1. Попередній діагноз.

2. План обстеження.

3. Лікування

Задача 5 (т.10.1) Еталон відповіді:

1. Вірусний гепатит А, безжовтянична форма, легкого ступеню перебігу.

2. ЗАК, ЗАС, біохімічний аналіз крові, специфічні маркери: виявлення HAVAg в ІФА, IgM anti-НАV IgM в РІА, ІФА, ПЛР НАV-RNA в крові та фекаліях, УЗД ОЧП.

3. Лікування: дієта (із вживанням достатньої кількості рідини) + ліжковий режим + аскорутин х 3 рази на день (7 днів) + лактулоза 15-20 мл х 3 рази на день (7 днів), рибоксин по 0,2 г 4 рази в день.

Задача 6 (т.10.1).

Хвора 27 років, студентка, мешкає в гуртожитку. Поступив у клініку на 5-й день хвороби зі скаргами на пожовтіння склер та шкіри, слабкість, відсутність апетиту. Захворювання почалося гостро з підйому температури до 38оС, катарального синдрому не було. Ліків не приймала, в гуртожитку були випадки вірусного гепатиту А.

Об-но: Т – 36,3оС, невелика слабкість. Помірна жовтяниця шкіри та склер, висипу немає. Живіт м'який, безболісний у всіх відділах, печінка збільшена, безболісна, селезінка пальпується біля реберної дуги. Пульс - 64 уд/хв., АТ - 110/70 мм рт.ст. У крові відзначається лейкопенія, відносний лімфоцитоз, ШЗЕ – 5 мм/год.

1. Попередній діагноз.

2. План обстеження.

3. Лікування

Задача 6 (т.10.1) Еталон відповіді:

1. Вірусний гепатит А, жовтянична форма, легкий перебіг.

2. ЗАК, ЗАС, біохімічний аналіз крові, специфічні маркери: виявлення HAVAg в ІФА, IgM anti-НАV IgM в РІА, ІФА, ПЛР НАV-RNA в крові та фекаліях, УЗД ОЧП.

3. Лікування: дієта (із вживанням достатньої кількості рідини) + ліжковий режим + аскорутин х 3 рази на день (7 днів) + лактулоза 15-20 мл х 3 рази на день (7 днів), рибоксин по 0,2 г 4 рази в день, гепабене 3к/добу, цитроаогінін 10мл 2р/добу.

Задача 7 (т.10.1).

Хворий 20-ти років, поступив в інфекційне відділення на 6-й день хвороби зі скаргами на слабкість, зниження апетиту, пожовтіння шкірних покривів, темний колір сечі. Подібні скарги відмічались у молодшого брата три тижні тому.

Об-но: Стан середнього ступеня важкості, шкіра і слизові жовтушні, печінка по Курлову -16, 4, 11, 10 см, дещо ущільненої консистенції.

  1. Яке лабораторне дослідження має вирішальне значення для встановлення діагноз?
  2. Основні синдроми, що мають місце у даного хворого.
  3. Патогенетичне обґрунтування наявних синдромів.
  4. Патогенетичне лікування даного хворого.

Задача 7 (т.10.1) Еталон відповіді:

1. Специфічні маркери: виявлення HAVAg в ІФА, IgM anti-НАV IgM в РІА, ІФА, ПЛР НАV-RNA в крові.

2-3. Основні синдроми, що мають місце у даного хворого та їх обґрунтування:

· Холестатичний синдром:

Підвищення рівня зв’язаного білірубіну, жовчних кислот, холестерина, міді, ЛФ, 5-нуклеотидази, ГГТП, білірубінурія

· Цитолітичний синдром:

Підвищення активності АлАт, АсАт (починаючи з кінця інкубаційного періоду), підвищення вмісту заліза в крові, зниження ПІ та інших факторів згортання, зниження альбуміну, ефірів холестерину.

· Мезенхимально-запальний синдром:

Підвищення рівня α2 – β – γ – глобулінів, імуноглобулінів всіх класів, зміна колоїдних проб (зниження сулемового титру та підвищення тимолверналовой проби).

4. Патогенетичне лікування даного хворого:

· дієта + ліжковий режим (з надмірним питвом)

· мікроклізми з 2-3% розчином натрію гідрокарбонату

· глюкозо-калієво-інсулінова суміш 50-70 мл калію хлоріду + 300-500 мл 5% глюкози + інсулін

· «Ацесіль», «Трисіль» в/в крапельно 200-400 мл щоденно 5-7 днів (особливо при наявності блювання)

· Реамберин, Реосорбілакт 200-400 мл в/в крапельно щоденно 7-10 днів

· Ентеросгель 1 ст. л.х 3 рази на день, перорально щоденно 5-7 днів

· Лактулоза 15-30 мл х 3рази на день щоденно

· Вит С 1000 мг в/в на фіз. р-ні або р-ні 5% глюкози

· Гепасол А 500 мл, Аміностерил – N –гепа 8% - 500 мл, Гепа-Мерц 40 мл на фіз. р-ні, Аміносол 500 мл в/в крапельно

· Цитраргінін 40 10 мл х 3 рази на день, перорально 5-7 днів

· Трентал 200 мг х 3 рази на день після їди 7-10 днів

· Осетрон 4-8-мг х на добу 5-7 днів

Задача 8 (т.10.1).

Хворий Е., 18 років, поступив в інфекційне відділення на 6-й день хвороби зі скаргами на сухість в роті, нудоту, відсутність апетиту, потемніння сечі. Захворів гостро, захворювання почалося з підвищення температури тіла до 38,5°С, слабкості. Температура через 3 дні впала до нормальних цифр, але зберігалась слабкість, наросла нудота, з'явилась блювота. Дома приймав парацетамол, у зв'язку з появою іктеричності склер звернуся до лікаря.

Об-но: стан важкий, у свідомості, адекватний. Т тіла – 36,7оС, шкірні покриви без висипки, помірно іктеричні, бліді. Тони серця звучні, ритм правильний. Живіт м'який, болючий в епігастрії при пальпації, печінка й селезінка помірно збільшені, симптом Воскресенського позитивний, симптомів подразенння черевної порожнини немає.

1. Попередній діагноз.

2. План обстеження.

3. Лікування

Задача 8 (т.10.1) Еталон відповіді:

1. Вірусний гепатит А, жовтянична форма, важкий перебіг.

2. ЗАК, ЗАС, біохімічний аналіз крові, специфічні маркери: виявлення HAVAg в ІФА, IgM anti-НАV IgM в РІА, ІФА, ПЛР НАV-RNA в крові та фекаліях, УЗД ОЧП.

3. Лікування:

· дієта + ліжковий режим (з надмірним питвом)

· мікроклізми з Лактулозою

· глюкозо-калієво-інсулінова суміш 50-70 мл калію хлоріду + 300-500 мл 5% глюкози + інсулін

· «Ацесіль», «Трисіль» в/в крапельно 200-400 мл щоденно 5-7 днів (особливо при наявності блювання)

· Реамберин, Реосорбілакт 200-400 мл в/в крапельно щоденно 7-10 днів

· Фуросемід 1%-1-2мл, Маннитол 30% - 200 мл на добу

· Вит С 1000 мг в/в на фіз. р-ні або р-ні 5% глюкози

· Амінокислоти з підвищеним вмістом амінокислот з розгалуженим бічним ланцюгом і зниженим вмістом ароматичних амінокислот: Гепасол А 500 мл, Аміностерил – N –гепа 8% - 500 мл, Гепа-Мерц 40 мл на фіз. р-ні, Аміносол 500 мл в/в крапельно

· Цитраргінін 10 мл х 3 рази на день, перорально 5-7 днів.

· Лактулоза 30-50 мг х 3 рази на день, перорально 7-10 днів

· Бифи-форм 2 капсули х 2-3 рази на день , перорально 5-7 днів

· Ентеросгель 1 ст. л.х 3 рази на день, перорально щоденно 5-7 днів

· Трентал 200 мг х 3 рази на день після їди 7-10 днів

Задача 9 (т.10.1).

Хвора А., 23 роки, 16 тиждень вагітності. Занедужала гостро, підвищилася Т тіла до 38,5оС, відзначалися слабість, головний біль, нудота. З 3 дня хвороби зник апетит, декілька разів була блювота. На 5-й день на шкірі помітила появу жовтяниці, в той же час потемніла сеча. З анамнезу відомо, що останні 3 місяці мешкала в Узбекістані, в дитинстві перенесла вірусний гепатит А, що був підтверджений серологічно.

При огляді: Т тіла – 36,8оС, хвора млява, трохи загальмована. Колір шкіри та слизових оболонок субіктеричний, на шкірі тулуба – поодинокий геморагічний висип. Периферичні лімфатичні вузли не пальпуються.

Живіт м'який, безболісний, печінка незначно збільшена, м'якої консистенції, пальпується край селезінки. Слизова оболонка ротоглотки іктерична. Пульс 92 уд/хв., АТ – 110/70 мм рт.ст., тони серця приглушені, дихання везикулярне, менінгеальних знаків немає. Ан.крові: Ер.- 4,6´1012/л, лейк. – 8,1´109/л, п-6%, с-64%, л-25%,м-5%, ШОЕ -10 мм/год.

1. Попередній діагноз.

2. План обстеження.

3. Лікування

Задача 9 (т.10.1) Еталон відповіді:

1. Вірусний гепатит Е, жовтяничний перебіг, важкого ступеню.

2. План обстеження: ЗАК, ЗАС, біохімічний аналіз крові, вміст заліза в крові, ПІ та інших факторів згортання, рівень альбуміну, ефірів холестерину, рівень α2 – β – γ – глобулінів, імуноглобулінів всіх класів, колоїдні проби (зниження сулемового титру та підвищення тимолової проби), холестерин. Специфічні маркери: вірусологічне дослідження (імунна електрона мікроскопія фільтрату фекалій), серологічні методи: виявлення anti-HЕVIgM, позитивна ПЛР НЕV-RNA в крові.

3. Дієта № 5а. Необхідно забезпечити хворій не менше 2000 ккал на добу чи 8374 кДж на добу. Забезпечується така кількість калорій за рахунок білків (1,5 – 2 г/кг маси тіла на добу), жирів (0,8 – 1,8 г/кг маси тіла на добу), вуглеводів (4 – 5 г/кг маси тіла на добу). Половина отриманих з їжею білків має бути рослинного походження. Дезінтоксикаційна терапія з метою виведення шкідливих метаболітів із крові, корекції водно-електролітного та кислотно-лужного балансу. Забезпечується призначенням ентеросорбентів, а також внутрішньовенного крапельного введення 5% розчину глюкози, 0,9% натрію хлориду та інших кристалоїдних розчинів з урахуванням клініко-лабораторних показників. Амінокислотні суміші 2 –3 рази на тиждень по 500 мл інфузійно, повільно, протягом 12 – 24 годин, 7 – 10 вливань на курс, бажано на фоні введення глюкозо–інсуліно–калієвої суміші. Гепатопротектори.

Задача 10 (т.10.1).

Медсестра дитячого інфекційного відділення, 18 років, захворіла 16.09: з’явилась загальна слабість, нудота, блювання, біль в суглобах. 18.09 потемніла сеча, пожовтіла шкіра. Госпіталізована 18.09.

Об-но: Загальний стан важкий. Болі в животі і сонливість. Т тіла – 38,2оС, виражена істеричність шкіри і слизових оболонок, край печінки +3см нижче реберної. 21.09 з’явились гематоми в місцях ін’єкцій, множинні петехії, печінковий запах з рота, пастозність стоп та поперекової ділянки, печінка не палькується.

1. Розвиток якого патологічного стану має місце у даної хворої?

2. Патогенетичне обґрунтування наявних симптомів?

3. Лікування

4. Прогноз

Задача 10 (т.10.1) Еталон відповіді:

1. Печінкова кома.

2. Патогенетичне обґрунтування наявних симптомів:

· Холестатичний синдром:

Підвищення рівня зв’язаного білірубіну, жовчних кислот, холестерина, міді, ЛФ, 5-нуклеотидази, ГГТП, білірубінурія

· Цитолітичний синдром:

Підвищення активності АлАт, АсАт (починаючи з кінця інкубаційного періоду), підвищення вмісту заліза в крові, зниження ПІ та інших факторів згортання, зниження альбуміну, ефірів холестерину.

· Мезенхимально-запальний синдром:

Підвищення рівня α2 – β – γ – глобулінів, імуноглобулінів всіх класів, зміна колоїдних проб (зниження сулемового титру та підвищення тимолверналовой проби).

3. Лікування:

· Дієта (обмеження білку до 50мг на добу) + суровий ліжковий режим

· Для зменшення утворення аміаку в кишечнику:

- Лактулоза 30-120 мл на добу перорально або перректально 1-3л 20% розчину.

· Антибіотики, що не всмоктуються для перорального прийому:

- Ципрофлоксацин 500 мг х 2 рази на добу – 7 днів

- Метронідазол 800-1000мг на добу – 7 днів

- Неомицин (в особливо тяжких випадках) 4-6г на добу 7 днів

· Посилення знешкодження аміаку в печінці:

- L- орнітин – L – аспартат (Гепа-Мерц) 9-18 г на добу перорально або 20-40 г/добу в/в крапельно

- Орницетил – 3-6 г х 3 рази на добу

Зв’язування аміаку в крові:

- Глутаминовая кислота 1% - 150мл в/в крапельно

- L- аргиніну – L – глутамат (Глутаргин) 40% - 5мл на фізрозчині

Препарати, що зменшують тормозні процеси в ЦНС:

- Флумазеніл

- Леводофа

- Бромкриптін

Препарат з комбінованою дією:

- Гепасол А 500мл х 2 рази на день в/в крапельно

Сифонні промивання кишечнику

Осмодіуретики: Маннітол 30% - 400мл на добу, Сорбітол 15% - 400мл на добу, Фуросемід 1% - 4-8мл на добу

4. Важкий.

Задача 11 (т.6.1).

Пацієнт викликав лікаря додому. Скарги на високу температуру (39,6°-40°С), озноб, головний біль, розбитість і біль у всьому тілі, м'язах, суглобах. На роботі був контакт з грипозним хворим. Захворів гостро 1 день тому, після переохолодження (потрапив під осінній дощ і змок). При огляді: обличчя гиперемійоване, склери ін'єктовані. Зів злегка гиперемійований. Над легенями жорстке дихання. Тони серця посилені, ритм нормальний. З боку інших органів і систем патології при огляді не виявлено.

1. Вкажіть найбільш вірогідний діагноз.

2. Призначте лікування.

Задача 11 (т.6.1) Еталон відповіді:

1. Грип, середнього ступеню важкості.

2. Призначають етіотропні препарати (інтерферон, ремантадин, донорський імуноглобулін, оксолін).

Постільний режим, додатково приймати не менш як 2 – 3 л рідини на добу.

Мікстури і таблетки з протикашлевим і відхаркувальним ефектом, гірчичники на грудну клітку, ненаркотичні анальгетики, полівітаміни.

Задача 12 (т.6.1).

Хворий А., 40 років, викликав лікаря додому. Скарги на високу температуру (39,6°-40°С), загальну слабкість, озноб, ломоту і біль у всьому тілі. Захворів раптово після переохолодження. На роботі багато співробітників хворіють на грип. Пацієнт хворий третій день, і всі ці дні тримається висока температура. При огляді: обличчя гиперемійоване. Склери ін'єктовані. Зів гиперемійований. Над легенями справа голосове тремтіння посилене. При перкуссии – укорочення перкуторного звуку від 4 межребір´я справа по l. Axillaris posterior. Тут же вислуховуються одиничні крепітуючі хрипи. На оглядовій рентгенограмі оганов грудної клітки справа в нижній частці є посилення легеневого малюнка з перибронхіальною інфільтрацією, правий корінь інфільтрований. У крові ШОЕ 30 м/час, Нв 116 г/л, Л- 8,2*109/л зміщення лейкоформули вліво. Харкотиння не виділяє. З боку інших органів і систем без істотної патології.

1. Вкажіть найбільш вірогідний діагноз.

2. Призначте лікування.

Задача 12 (т.6.1) Еталон відповіді:

1. Грип, ускладнений гострою вірусною пневмонією справа в нижній долі.

2. Постільний режим, додатково приймати не менш як 2 – 3 л рідини на добу.

Етіотропно – препарат «Таміфлю».

Антибіотикотерапія, серцеві глікозиди, протизапальні засоби, десенсибілізуючі препарати.

Задача 13 (т.6.1).

Хворий вчора відчував нездужання, незначний головний біль, слабкість. Сьогодні температура підвищилася до 38,9°С, озноб, посилився головний біль, біль при русі очних яблук. Шкіра обличчя і кон’юнктива гиперемійовані. Виник сухий кашель. Зів гиперемійований, зерниста енантема, поодинокі крововиливи. Над легенями - дихання з жорстким відтінком.

1. Вкажіть найбільш вірогідний діагноз.

2. План обстеження.

Задача 13 (т.6.1) Еталон відповіді:

1. Грип.

2. Вірусологічний метод – змиви з носоглотки, якими інфікують курячі ембріони.

Експрес методи: імунофлюоресцентний. Серологічний метод: РГГА, РНГА, ІФА.

Задача 14 (т.6.1).

Бригадою ШМД доставлений в стаціонар хворого з діагнозом ГРВІ. Захворів гостро з підвищення температури до 39,9°С. Скаржився на головний біль в лобно-скроневих областях, ломоту у всьому тілі, закладенність носа, першіння в горлі. Сухий кашель. Вдома двічі була носова кровотеча.

1. Яку ГРВІ переносить хворий.

2. План обстеження.

Задача 14 (т.6.1) Еталон відповіді:

1. Грип.

2. Загальний аналіз крові.

Вірусологічний метод – змиви з носоглотки, якими інфікують курячі ембріони.

Експрес методи: імунофлюоресцентний.

Серологічний метод: РГГА, РНГА, ІФА.

Задача 15 (т.6.1).

Пацієнтка П. 14 р. Госпіталізована в інфекційне відділення у важкому стані. Скарги на виражений головний біль переважно в лобовій і скроневій ділянках, надбровних дугах, виникненням блювання на висоті болю, біль при рухах очними яблоками, в м'язах, суглобах. Об'єктивно: хворий збуджений, t-39°С. Брадикардія змінилася на тахікардію. Виникли тонічні і клонічні судоми. Сумнівні менінгіальні ознаки. З анамнезу відомо, що вдома хворіє на грип брат.

1. Ваш діагноз.

2. План обстеження.

Задача 15 (т.6.1) Еталон відповіді:

1. Грип з явищами набряку мозку.

2. Загальний аналіз крові.

Вірусологічний метод – змиви з носоглотки, якими інфікують курячі ембріони.

Експрес методи: імунофлюоресцентний.

Серологічний метод: РГГА, РНГА, ІФА.

Задача 16 (т.13.1).

36-річний чоловік протягом 8 днів відмічає 6-8-годинні підйоми температури з сильним ознобом, які закінчуються рясним потовиділенням і повторюються регулярно через день. Були схожі приступи гарячки в Пакістані, звідки повернувся 4 місяці тому.

Об-но: Т°- 39,20С, Ps- 94 уд. за хв. Живіт при пальпації неболючий. Є помірне збільшення селезінки та печінки без дисфункції кишківника. В копроцитограммі – без патологічних змін.

1.Попередній діагноз.

2.План обстеження.

3.План лікування.

Задача 16 (т.13.1) Еталон відповіді:

1. Триденна малярія (P.vivax або P.ovale), середньої тяжкості.

2. Обстеження:

· ЗАК – лейкопенія, лімфоцитоз, тромбоцитопенія, поява ретикулоцитів, анемія, ↑ ШОЕ).

· Біохімічні тести

· Паразитологічні методи – дослідження товтої краплі крові (для виявлення малярійного плазмодію) та тонких мазків крові (для встановлення видової приналежності малярійного плазмодію).

· ПЛР

· Серологічні методи – РНІФ, РНГА, ІФА.

3. Лікування:

    • Делагіл (хлорохін) – 1,5 г в першу добу та по 0,5 г ще 2 доби – 3 дні.
    • Примахін – 0,027 г 2 р/доб 7-14 днів.
    • Ліквідація гіповолемії – ацесіль, трисіль і т.п.в/в крап.
    • Дезінтоксикація, ліквідація гіпоглікемії – 5% глюкоза в/в крап.
    • Боротьба з гіперпірексією – анальгін 50% 1-2 мл в/м
    • Ліквідація анемії – препарати заліза, фолієвої кислоти, Er-маса в/в.

Задача 17 (т.13.1).

У 31-річного хворого з'явився різкий озноб, Т° 39,0°С , що трималась на тлі головного болю, слабості, жару 9 годин і раптово знизилась до нормальної з сильним потовиділенням. Рік тому повернувся з Південної Азії, де було декілька приступів гарячки, з приводу яких не обстежувався і не лікувався. Наступного дня звернувся за допомогою.

Об-но: Т° 36,8 , пульс 70 уд. за 1 хв. Живіт м'який, неболючий. Печінка +2 см, селезінка +3 см.

1.Попередній діагноз.

2.План обстеження.

3.План лікування.

Задача 17 (т.13.1) Еталон відповіді:

1.Пізній рецидив чотириденної малярії (P.malariae), середньої тяжкості. Первинна малярія рік тому.

2.Обстеження:

· ЗАК – лейкопенія, лімфоцитоз, тромбоцитопенія, поява ретикулоцитів, анемія, ↑ ШОЕ).

· Біохімічні тести

· Паразитологічні методи – дослідження товтої краплі крові (для виявлення малярійного плазмодію) та тонких мазків крові (для встановлення видової приналежності малярійного плазмодію).

· ПЛР

· Серологічні методи – РНІФ, РНГА, ІФА.

3.Лікування:

    • Делагіл (хлорохін) – 1,5 г в першу добу та по 0,5 г ще 2 доби – 3 дні.
    • Примахін – 0,027 г 2 р/доб 7-14 днів.
    • Ліквідація гіповолемії – ацесіль, трисіль і т.п.в/в крап.
    • Дезінтоксикація, ліквідація гіпоглікемії – 5% глюкоза в/в крап.
    • Боротьба з гіперпірексією – анальгін 50% 1-2 мл в/м
    • Ліквідація анемії – препарати заліза, фолієвої кислоти, Er-маса в/в.

Задача 18 (т.13.1).

Хворий 26 років, що 2 тижні тому повернувся з Гвінеї, де був протягом місяця, вступив до інфекційного відділення на 9 добу хворобу без свідомості з діагнозом «пневмонія, менінгіт?». Захворювання почалося гостро - з’явився озноб, висока лихоманка постійного типу, незначний кашель. Звернувся до дільничного лікаря, встановлений діагноз «ГРВІ», приймав парацетамол, амброксол. Однак стан не покращувався, зберігалася лихоманка, слабкість, температура після прийому парацетамолу не знижувалась. Звернувся до знайомого лікаря-терапевта, виконана рентгенографія легень, встановлений діагноз бронхіту, призначений азитроміцин. Стан не покращувався, зберігалася лихоманка, незначний кашель. На 9 добу хвороби родичі не змогли розбудити хворого, викликали КШД, госпіталізований.

Об-но: Т°-40,1°С. Без свідомості, виражене психомоторне збудження. Зіниці звужені, погано реагують на світло. Колінні рефлекси підвищені, позитивні симптоми Бабинського та Оппенгейма. Шкіра бліда з лимонним відтінком, ціаноз губ. Склери іктеричні. Пульс 112 за 1 хвилину, слабкого наповнення. АТ- 90/60 мм рт.ст. Тони серця глухі. В легенях послаблене дихання, хрипів немає. Пальпується значно збільшена селезінка. Печінка помірно збільшена. У загальному аналізі крові низький рівень гемоглобіну.

1.Попередній діагноз.

2.План обстеження.

3.План лікування.

Задача 18 (т.13.1) Еталон відповіді:

1.Малярія тропічна (P.falciparum) вкрай важкий перебіг. Малярійна кома, 2-га стадія.

2.Обстеження:

    • ЗАК – лейкопенія, лімфоцитоз, тромбоцитопенія, поява ретикулоцитів, анемія, ↑ ШОЕ).
    • Біохімічні тести
    • Паразитологічні методи – дослідження товтої краплі крові (для виявлення малярійного плазмодію) та тонких мазків крові (для встановлення видової приналежності малярійного плазмодію).
    • ПЛР
    • Серологічні методи – РНІФ, РНГА, ІФА.

3.Лікування в умовах реанімації:

    • Хінін дигідрохлорид 20 мг/кг маси в/в на фізрозчині протягом 4 год., потім по 10 мг/кг протягом 4 год. До тих пір, поки хворий не зможе вживати таблетки, після цього хінін per os 10 мг/кг кожні 8 год.
    • ГКС – преднізолон 90 мг 3 р/доб
    • Ліквідація гіповолемії – ацесіль, трисіль і т.п.в/в крап.
    • Дезінтоксикація, ліквідація гіпоглікемії – 5% глюкоза в/в крап.
    • Боротьба з гіпотензією – адреналін 0,1% 1 мл п/ш, або допамін 2 мл на 400 мл 5% глюкози в/в крап.
    • Боротьба з енцефалопатією – седуксен 10 мг (2 мл) або оксибутират натрію 20% 10 мл в/ в, в/м
    • Манніт 15% 200 мл в/в крап.
    • Боротьба з гіперпірексією – анальгін 50% 1-2 мл в/м
    • Ліквідація анемії – препарати заліза, фолієвої кислоти, Er-маса в/в.

Задача 19 (т.13.1).

Хвора 54 років на 15-й день хвороби має скарги на сильний головний біль, нудоту, слабкість, періодичні підйоми температури з послідуючим сильним потовиділенням при нетривалих (менш доби) її зниженнях. Захворіла раптово. За два тижні до хвороби повернулась з Нігерії.

Об'єктивно: Свідомість потьмарена, гіперестезія. Позитивні менінгеальні знаки, симптом Бабінського з обох боків. Легка іктеричність шкіри. Т° 40,1°С, Ps 100, АТ 100/65 мм рт.ст. Тони серця приглушені. Печінка + 3 см. Селезінка +4 см. В загальному аналізі крові анемія, тромбоцитопенія.

1.Попередній діагноз.

2.План обстеження.

3.План лікування.

Задача 19 (т.13.1) Еталон відповіді:

1.Малярія тропічна (P.falciparum) вкрай важкий перебіг. Малярійна кома, 1-ша стадія.

2.Обстеження:

    • ЗАК – лейкопенія, лімфоцитоз, тромбоцитопенія, поява ретикулоцитів, анемія, ↑ ШОЕ).
    • Біохімічні тести
    • Паразитологічні методи – дослідження товтої краплі крові (для виявлення малярійного плазмодію) та тонких мазків крові (для встановлення видової приналежності малярійного плазмодію).
    • ПЛР
    • Серологічні методи – РНІФ, РНГА, ІФА.

3.Лікування в умовах реанімації:

    • Хінін дигідрохлорид 20 мг/кг маси в/в на фізрозчині протягом 4 год., потім по 10 мг/кг протягом 4 год. До тих пір, поки хворий не зможе вживати таблетки, після цього хінін per os 10 мг/кг кожні 8 год.
    • ГКС – преднізолон 90 мг 3 р/доб
    • Ліквідація гіповолемії – ацесіль, трисіль і т.п.в/в крап.
    • Дезінтоксикація, ліквідація гіпоглікемії – 5% глюкоза в/в крап.
    • Боротьба з гіпотензією – адреналін 0,1% 1 мл п/ш, або допамін 2 мл на 400 мл 5% глюкози в/в крап.
    • Боротьба з енцефалопатією – седуксен 10 мг (2 мл) або оксибутират натрію 20% 10 мл в/ в, в/м
    • Манніт 15% 200 мл в/в крап.
    • Боротьба з гіперпірексією – анальгін 50% 1-2 мл в/м
    • Ліквідація анемії – препарати заліза, фолієвої кислоти, Er-маса в/в.

Задача 20 (т.13.1).

Хворого М., 25 років, що перебував на лікуванні в інфекційному відділенні з приводу тропічної малярії на фоні лікування хініном (який він вживав нерегулярно, незважаючи на зауваження лікарів) після чергового його прийому раптово підвищилась температура тіла, посилилась жовтяниця, пульс – 120 за хв., АТ – 75/40 мм рт.ст., змінився колір сечі, вона стала чорною, а після відстоювання двошаровою: верхній шар – кольору червоного вина, нижній – темно-коричневий.

1.Попередній діагноз

2.План лікування

Задача 20 (т.13.1) Еталон відповіді:

  1. Малярія тропічна (P.falciparum) вкрай важкий перебіг. Гемоглобінурійна лихоманка, або гострий медикаментозний гемоліз.
  2. Лікування:
    • Відмінити хінін
    • Гідрокортизон 125-250 мг в/в крап.
    • Інфузійна терапія 1, 2-1,5 л – глюкоза 5%, ацесіль, реополіглюкін в/в крап.
    • Лазикс 10% 2-4 мл в/в струйно.

Задача 21 (т.12).

Під час профогляду у донора П. 35 років, методом імуноферментного аналізу виявлено антитіла до ВІЛ. Пацієнт одружений 15 років, дружині не зраджує. Наркотичні речовини не вживає. Скарг не пред’являє. Самопочуття добре. Об’єктивно змін з боку систем і органів не виявлено.

1. Попередній діагноз.

2. Куди слід направити пацієнтп?

3. Кому потрібно рекомендувати провести аналогічні дослідження?

4. Яка тактика лікаря ?

Задача 21 (т.12) Еталон відповіді:

1. ВІЛ-інфекція

2. Направити в спеціалізований центр ВІЛ-інфекції для подальшого обстеження, лікування і спостереження

3. Рекомендувати провести дослідження крові дружини в ІФА на антитіла проти ВІЛ

4. Усунення вiд здачi кровi як донора. Диспансерне спостереження.

Задача 22 (т.12).

Хворий Л. 23 р., гомосексуаліст. Хворіє протягом 3-х місяців, скаржиться на загальну слабість, підвищення температури до 37,5°-38°С, збільшення лімфатичних вузлів (на шиї, під пахвами, пахвинні), значну втрату маси тіла, тривалий пронос.

1. Який метод обстеження є обов'язковим?

2. З якими хворобами необхідно диференціювати дане захворювання?

3. Тактика щодо контактних осіб?

4. Які заходи допоможуть уникнути інфікування при випадкових статевих контактах?

Задача 22 (т.12) Еталон відповіді:

1. Дослідження крові в ІФА на наявність антитіл проти ВІЛ.

2. Лімфогранулематозом, сальмонельозом, неспецифічним виразковим колітом.

3. Рекомендувати обстеження на ВІЛ-інфекцію статевим партнерам та їхнім дружинам.

4. Використання презервативів.

Задача 23 (т.12).

Медична сестра після проведення забору крові у ВІЛ-інфікованого хворого випадково проколола собі голкою кисть руки. Через 1 мiс. у неї підвищилась температура тiла i з'явився біль у горлi. Пiд час клiнiчного огляду виявлено катаральний тонзилiт i гепатолiєнальний синдром. Ранiше була здоровою, статевих стосункiв не мала.

1. Можливий дiагноз у медичної сестри?

2. Який метод обстеження є обов'язковим?

3. Тактика лікаря ?

Задача 23 (т.12) Еталон відповіді:

1. Первинні прояви ВІЛ-інфекції.

2. Дослідження крові в ІФА на наявність антитіл проти ВІЛ.

3. Направити пацієнта у спеціалізоване відділення для дообстеження, нагляду і вирішення питання про призначення АРТ.

Задача 24 (т.12).

В інфекційне відділення доставили хворого М. 29 років у тяжкому стані зі скаргами на тривалу гарячку (більше 1 міс), нічну пітливість, періодичний пронос, значне схуднення (біля 6 кг). Об'єктивно: хворий худий, риси обличчя загострені, температура тіла 37,30С, слизові оболонки рота вкриті білими нашаруваннями, під якими видно яскраво червону слизову, пальпуються неболючі збільшені лімфатичні вузли. При огляді: в ділянці ліктьових вен численні синці. З анамнезу відомо, що він ін’єкційний наркоман, безробітний.

1. Попередній діагноз.

2. Складіть план обстеження хворого.

3. Яке дослідження необхідно провести в першу чергу?

Задача 24 (т.12) Еталон відповіді:

1. СНІД-асоційований комплекс, поширений кандидоз ротової порожнини.

2. План обстеження: - загальні аналізи крові та сечі; - кров на ПЛР; - кров на вміст глюкози; - кал на яйця гельмінтів; - рентгенологічне дослідження органів грудної порожнини; - кров на антитіла до ВІЛ методом ІФА; - імунограма; - мікроскопічне дослідження мазків із слизової оболонки ротової порожнини; - мікологічне дослідження мазків із слизової оболонки ротової порожнини.

3. В першу чергу необхідно визначити антитіла до ВІЛ в ІФА.

Задача 25 (т.12).

Пацієнт інфекційного стаціонару блоку СНІДу перебуває на лікуванні впродовж 27 днів. В анамнезі вживання наркотичних речовин парентерально. Біля 1 року тому повернувся з місць позбавлення волі. При фізичному обстеженні хворий кахектичний, шкіра бліда з землистим відтінком. На слизових оболонках рота суцільне біле нашарування, яке поширюється за межі ротової порожнини. На крилах носа і губах герпетична геморагічна висипка. Пальпуються збільшені задньошийні та аксілярні лімфатичні вузли. Дихання жорстке, вислуховуються численні сухі та вологі хрипи. Серцеві тони приглушені, ритмічні. Пульс частий, задовільних властивостей. Живіт м'який, не болючий. Печінка виступає на 2 см з-під правої реберної дуги, не болюча. Селезінка не пальпується. Симптом Пастернацького негативний з обох боків. На промежині – виразка з нерівними краями, з якої виділяється каламутна рідина жовто-зеленого кольору з неприємним запахом.

1. Попередній діагноз?

2. Яке обстеження буде основою для визначення клінічної категорії?

3. Прогноз перебігу захворювання.

Задача 25 (т.12) Еталон відповіді:

1. СНІД (термінальна стадія), поширений кандидоз, герпетична інфекція, кишкова нориця.

2. Полімеразно-ланцюгова реакція (визначення рівня вірусемії).

3. Високий рівень вірусного навантаження (більше 10 000 копій/мл) і низький вміст СД4+ клітин (менше 200/мкл) свідчить про надзвичайно несприятливий прогноз у прогресуванні СНІД.

Задача 26 (т.2.2).

Хворий 32 років, поступив до інфекційного відділення зі скаргами на підвищення температури тіла, біль у животі, послаблення стільця, нудоту, блювання. Захворювання розпочалось вранці з ознобу, розлитого болю в животі, нудоти та блювання, після якого наступило короткочасне полегшення. Через годину приєднався пронос. Пронос та блювання повторювалися не менш ніж 8 разів, з’явилась виразна слабкість, судоми литкових м’язів. На вечерю споживав м’ясний салат, яєчню, ковбасу домашнього виготовлення.

Об-но: стан середньої тяжкості, Т тіла – 38,9оС. Шкіра бліда, суха, тургор її знижений, акроціаноз, поодинокі судоми литкових м’язів. АТ – 100/50 мм рт.ст., пульс 102 уд/хв, слабкий. Тони серця приглушені. Язик сухий, обкладений білим нальотом. Живіт м’який, помірно болючий навколо пупка, в епігастральній та здухвинній ділянках. Симптомів подразнення очеревини немає. Випорожнення – рясні, рідкі, смердючі, зеленуватого кольору, без домішок слизу та крові.

  1. Попередній діагноз.
  2. План обстеження.
  3. План лікування.

Задача 26 (т.2.2) Еталон відповіді:

1. Сальмонельоз, гастроінтестінальна форма, перебіг середньої важкості.

2. Бактеріологічне дослідження калу, блювотних мас, промивних вод; серологічні методи діагностики (РНГА).

3. Режим – палатний. Стіл № 4 (перша доба – голод). Промивання шлунка розчинами калію перманганату або натрію гідрокарбонату до чистих промивних вод. Промивання кишківника. Дезинтоксикаційна терапія (глюкоза 5% - 200,0 в/в крапельно, реамберин – 400,0 в/в крапельно, трісоль 400,0 в/в крапельно, фіз.розчин 200,0 в/в крапельно); ентеросгель 1 ст.л. тричі на день, мезим-форте 1 т. тричі на день, біфіформ 1 кап. двічі на день

Задача 27 (т.2.2).

Хвора 17 років при поступленні до стаціонару скаржиться на різку слабкість, запаморочення, нудоту, багаторазове блювання. Захворіла гостро через годину після обіду в кафе, де їла борщ, курячу відбивну та тістечко з кремом.

Об-но: температура – 36,8оС, свідомість ясна, менінгеальні ознаки відсутні. Шкіра бліда, вкрита холодним потом. АТ – 90/60 мм.рт.ст., пульс – 100 уд/хв, тони серця приглушені, ритм правильний. Язик сухий, вкритий білим нальотом. Живіт м’який, болючий у надчерев’ї, навколо пупка. Сигмоподібна кишка еластична, не болюча. Стілець – вранці, звичайних властивостей.

1.Попередній діагноз.

2. План обстеження.

3. План лікування.

Задача 27 (т.2.2) Еталон відповіді:

1. Харчова токсикоінфекція

2. Бактеріологічне дослідження блювотних мас, промивних вод, залишків харчових продуктів.

3. Режим – палатний.Стіл № 4 (перша доба – голод). Промивання шлунка розчинами калію перманганату або натрію гідрокарбонату до чистих промивних вод. Промивання кишківника. Дезинтоксикаційна та регідратаційна .терапія (глюкоза 5% - 200,0 в/в крапельно, реамберін – 400,0 в/в крапельно, трісоль 400,0 в/в крапельно, фіз.розчин 200,0 в/в крапельно), ентеросгель 1 ст.л. тричі на день, мезим-форте 1 т. тричі на день, біфіформ 1 кап. двічі на день

Задача 28 (т.2.2).

Хвора 45 років, поступила в клініку в 1-й день хвороби. Захворювання почалось гостро через 2 години після вживання у їжу бісквітного торта з ознобу, болю в епігастрії, підвищення температури тіла до 37,5оС, блювання. В подальшому наростали слабкість, головокружіння.Об-но: температура тіла 37,1оС, шкіра бліда, язик сухий, живіт болючий в епігастрії, сигма не болюча, еластична. Пульс 110 уд/хв. АТ – 100/60 мм.рт.ст. Тони серця звучні, ритмічні, в легенях дихання везикулярне. Стільця не було.

1. Попередній діагноз.

2. План обстеження.

3. План лікування.

Задача 28 (т.2.2) Еталон відповіді:

1. Харчова токсикоінфекція

2.Бактеріологічне дослідження блювотних мас, промивних вод, залишків харчових продуктів.

3.Режим – палатний.Стіл № 4 (перша доба – голод). Промивання шлунка розчинами калію перманганату або натрію гідрокарбонату до чистих промивних вод. Промивання кишківника. Дезинтоксикаційна та регідратаційна .терапія (глюкоза 5% - 200,0 в/в крапельно, реамберін – 400,0 в/в крапельно, трісоль 400,0 в/в крапельно, фіз..розчин 200,0 в/в крапельно), ентеросгель 1 ст.л. тричі на день, мезим-форте 1 т. тричі на день, біфіформ 1 кап. двічі на день

Задача 29 (т.2.2).

Хворий 20 років, захворів гостро. Скаржився на озноб, відчуття жару, підвищення температури тіла до 37,3оС, нудоту, блювання, випорожнення смердючі без патологічних домішок, біль у епігастрії. Одночасно захворіла сестра. За 6 годин до початку захворювання вживав в їжу варену гуску, яка протягом 10-12 годин зберігалася при кімнатнй температурі.

Об-но: стан середньої тяжкості, Т тіла – 37,2оС, тургор шкіри знижений, язик сухий, обкладений бурим нальотом. АТ – 100/60 мм.рт.ст., пульс – 100 уд/хв., слабкого наповнення. Живіт м’який, при пальпації болючий у епігастральній ділянці. Поодинокі судоми литкових м’язів.

1. Попередній діагноз.

2. 2. План обстеження.

3. 3. План лікування.

Задача 29 (т.2.2) Еталон відповіді:

1. Харчова токсикоінфекція.

2. Бактеріологічне дослідження блювотних мас, промивних вод, залишків харчових продуктів.

3. Режим – палатний.Стіл № 4 (перша доба – голод). Промивання шлунка розчинами калію перманганату або натрію гідрокарбонату до чистих промивних вод. Промивання кишківника. Дезинтоксикаційна та регідратаційна терапія (глюкоза 5% - 200,0 в/в крапельно, реамберін – 400,0 в/в крапельно, трісоль 400,0 в/в крапельно, фіз..розчин 200,0 в/в крапельно), ентеросгель 1 ст.л. тричі на день, мезим-форте 1 т. тричі на день, біфіформ 1 кап. двічі на день

Задача 30 (т.2.2).

Хворий 53 років поступив до інфекційного відділення зі скаргами на пропасницю, озноб, різку слабкість, порушення сну, відсутність апетиту. Захворів гостро, 10 днів тому, коли після ознобу підвищилась температура до 39оС, з’явилися біль у животі, блювання та пронос. Випорожнення були рясні, смердючі. Після промивання шлунку та кишечнику блювання та пронос зникли, але зберігалась лихоманка, слабкість. 2 дні тому помітив на шкірі живота рожеві плями, появу яких зв’язав з прийомом жарознижуючих ліків.

Об-но: стан середньої тяжкості. Т тіла – 39,2оС. Свідомість не порушена, але хворий в’ялий, малорухомий, лежить закрив очі. Менінгеальних та вогнищевих ознак немає. Шкіра бліда, суха, тургор її декілька знижений, на животі поодинокі розеоли. Межи серця розширені, тони глухі, тахікардія. АТ – 100/60 мм.рт.ст., пульс – 106 уд/хв., слабкого наповнення. В легенях везикулярне дихання. Язик сухий, потовщений, обкладений сіруватим нальотом. Живіт здутий, декілька болючий у правій здухвинній ділянці, де відмічається притуплення перкуторного тону. Печінка еластична, не болюча, край її на 2 см нижче реберної дуги. Пальпується селезінка. Відділи товстого кишечнику розтягнути, не болючі та не спазмовані. Стілець затриманий 2 дні.

  1. Попередній діагноз.
  2. План обстеження.
  3. План лікування.

Задача 30 (т.2.2) Еталон відповіді:

1. Сальмонельоз, генералізована форма (тифоподібний варіант), перебіг середньої важкості.

2. Бактеріологічне дослідження калу, блювотних мас; серологічні методи діагностики (РНГА)

3. Режим – палатний. Стіл № 4. Етіотропна терапія – левоміцетину сукцинат 1,0 тричі на день в/в . Дезинтоксикаційна терапія (глюкоза 5% - 400,0 в/в крапельно, реамберін – 400,0 в/в крапельно, трісоль 400,0 в/в крапельно, фіз.розчин 200,0 в/в крапельно); біфіформ 1 кап. двічі на день

Задача 31 (т.16.1).

Хлопець 16 років, що відпочивав у селі, захворів гостро після купання у ставку: швидко підвищилась Т° тіла до 39,0°С, відчув загальне нездужання, м`язовий біль, особливо у ділянках жувальних та гомілкових м`язів. Оглянутий фельдшером амбулаторії, діагностовано «ГРЗ», приймав аспірин, відвари трав. Під час огляду на 3 день хвороби: гіперемія обличчя, ін`єкція судин кон`юнктиви, біль, що посилюється, при пальпації м`язів. На шкірі нерясна папульозна висипка. Тони серця ритмічні, звучні. Дихання жорстке, хрипи не вислуховуються. Живіт не болючий, печінка еластична, + 3 см, селезінка не пальпуєтья. Сеча темніша, ніж зазвичай. Колір і консистенція випорожнень не змінені. Додатково стало відомо, що серед однолітків є подібні випадки захворювання.

1. Попередній діагноз.

2. План обстеження.

3. План лікування.

Задача 31 (т.16.1) Еталон відповіді:

1. Лептоспіроз, безжовтянична форма, середньоважкий перебіг.

2. Обстеження:

· ЗАК (лейкоцитоз, нейтрофільоз, тромбоцитопенія, ↑ ШОЕ)

· ЗАС (альбумінурія, ↓ питомої ваги, мікро- або макрогематурія, гіалінові та зернисті циліндри)

· Біохімічні тести (білірубінемія за рахунок обох фракцій, активність трансаміназ збільшена нерізко, АСТ може перевищувати АЛТ, ↑ ЛФ, ↑ КФК

· Бактеріоскопія крові в темному полі – на 1-му тижні, сечі – на 2-му тижні

· Бактеріологічний метод – культивування лептоспір на спеціальних середовищах Флетчера, Ферворта-Вольфа в темноті

· Серологічні методи – РМА - 1:100, РНГА - 1:80, ІФА - IgM до лептоспірозного антигену з 3-4 дня.

· ПЛР

3. Лікування:

· Пеніцилін 10-16 млн.ОД/добу в/м 5-7 днів

Або ампіцилін, амоксицилін по 0,5-1 г 4 р/доб 5-7 днів

Або доксициклін по 0,1 2 р/доб 5-7 днів.

· Гіперімунний гама-глобулін 5-10 мл в/м 3 дні.

· Дезінтоксикація - інфузійна терапія – 5% глюкоза, фізрозчин, реополіглюкін, гідрокарбанат натрію до 1,5 л в/в крап.

· Допамін (для покращення роботи нирок) – 15 мг/кг в/в крап повільно, або еуфілін

· Фуросемід 2-4 мл в/в.

Задача 32 (т.16.1).

Чоловік 32 років, інженер, захворів гостро: різко підвищилась Т° до 39,0°С, з`явився головний біль. Наступного дня приєднались болі у литкових м`язах, що заважали рухам, помітив зменшення діурезу, зміну на червонуватий кольору сечі. З 4 дня хвороби помітив жовтяницю, що наростає. Т° тіла високою трималась 5 днів, потім знизилась до субфебрильної. Госпіталізований на 6 день хвороби. З анамнезу з`ясовано, що протягом останнього місяця жив на дачі, де безліч гризунів, пив воду з криниці. Під час госпіталізації: у свідомості, гіперемія обличчя та кон`юнктив, помірна жовтяниця. Тони серця приглушені, ритм правильний. Пульс 110/хв., АТ 110/85 мм рт.ст. Живіт не болючий, печінка виступає з-під реберної дуги на 3 см, чутлива, пальпується селезінка. Пальпація литкових м`язів болюча. Симптом Пастернацького позитивний, сеча червонуватого кольору, близько 200 мл вперше за добу.

1. Попередній діагноз.

2. План обстеження.

3. План лікування.

Задача 32 (т.16.1) Еталон відповіді:

1. Лептоспіроз, жовтянична форма, гепаторенальний синдром, тяжкий ступінь. ГНН, стадія олігурії.

2. Обстеження:

· ЗАК (лейкоцитоз, нейтрофільоз, тромбоцитопенія, ↑ ШОЕ)

· ЗАС (альбумінурія, ↓ питомої ваги, мікро- або макрогематурія, гіалінові та зернисті циліндри)

· Біохімічні тести (білірубінемія за рахунок обох фракцій, активність трансаміназ збільшена нерізко, АСТ може перевищувати АЛТ, ↑ ЛФ, ↑ КФК

· Бактеріоскопія крові в темному полі – на 1-му тижні, сечі – на 2-му тижні

· Бактеріологічний метод – культивування лептоспір на спеціальних середовищах Флетчера, Ферворта-Вольфа в темноті

· Серологічні методи – РМА - 1:100, РНГА - 1:80, ІФА - IgM до лептоспірозного антигену з 3-4 дня.

· ПЛР

3. Лікування:

· Пеніцилін 10-16 млн.ОД/добу в/м 5-7 днів

Або ампіцилін, амоксицилін по 0,5-1 г 4 р/доб 5-7 днів

Або доксициклін по 0,1 2 р/доб 5-7 днів.

· Гіперімунний гама-глобулін 5-10 мл в/м 3 дні.

· Дезінтоксикація - інфузійна терапія – 5% глюкоза, фізрозчин, реополіглюкін, гідрокарбанат натрію до 1,5 л в/в крап.

· Допамін (для покращення роботи нирок) – 15 мг/кг в/в крап повільно, або еуфілін

· Фуросемід 2-4 мл в/в кожні 3 год.

· Вікасол 1% 1 мл.

· Преднізолон в/в 90 мг (0,5-1 мг/кг) 3 р/доб не більше 7 днів.

· Гемодіаліз, перитонеальний діаліз при неефективності попередніх процедур.

Задача 33 (т.16.1).

Хворого 43 років госпіталізовано з підозрою на ВГА на 6 день хвороби. З анамнезу відомо, що захворів гостро, коли відчув мерзлякуватість, було запаморочення, Т° тіла 39°С, нудило, 1 раз було блювання, біль у жувальних та литкових м`язах. Виникали труднощі при пересуванні. Приймав антипіретики та анальгетики без ефекту. На 4 день хвороби помітив жовтяницю, потемнішала сеча, наступного дня з`явилась геморагічна висипка на тулубі і кінцівках. Під час огляду: у свідомості, адекватний, Т° 37,2°С, язик сухий з білим нашаруванням, шкіра та склери істеричні, є петехіальна висипка на спині та нижніх кінцівках. Дихання жорстке, з обох боків у нижніх відділах – вологі хрипи, ЧД 32/хв. Тони серця ритмічні, приглушені, пульс 110/хв., АТ 115/40 мм рт.ст. Пальпація м`язів стегон і гомілок посилює біль. Близько доби не було сечовипускання.

1. Попередній діагноз.

2. План обстеження.

3. План лікування.

Задача 33 (т.16.1) Еталон відповіді:

1. Лептоспіроз, жовтянична форма, гепаторенальний та геморагічний синдроми, тяжкий ступінь. ГНН, стадія анурії.

2. Обстеження:

· ЗАК (лейкоцитоз, нейтрофільоз, тромбоцитопенія, ↑ ШОЕ)

· ЗАС (альбумінурія, ↓ питомої ваги, мікро- або макрогематурія, гіалінові та зернисті циліндри)

· Біохімічні тести (білірубінемія за рахунок обох фракцій, активність трансаміназ збільшена нерізко, АСТ може перевищувати АЛТ, ↑ ЛФ, ↑ КФК

· Бактеріоскопія крові в темному полі – на 1-му тижні, сечі – на 2-му тижні

· Бактеріологічний метод – культивування лептоспір на спеціальних середовищах Флетчера, Ферворта-Вольфа в темноті

· Серологічні методи – РМА - 1:100, РНГА - 1:80, ІФА - IgM до лептоспірозного антигену з 3-4 дня.

· ПЛР

3. Лікування:

· Пеніцилін 10-16 млн.ОД/добу в/м 5-7 днів

Або ампіцилін, амоксицилін по 0,5-1 г 4 р/доб 5-7 днів

Або доксициклін по 0,1 2 р/доб 5-7 днів.

· Гіперімунний гама-глобулін 5-10 мл в/м 3 дні.

· Дезінтоксикація - інфузійна терапія – 5% глюкоза, фізрозчин, реополіглюкін, гідрокарбанат натрію до 1,5 л в/в крап.

· Допамін (для покращення роботи нирок) – 15 мг/кг в/в крап повільно, або еуфілін

· Фуросемід 2-4 мл в/в кожні 3 год.

· Вікасол 1% 1 мл.

· Преднізолон в/в 90 мг (0,5-1 мг/кг) 3 р/доб не більше 7 днів.

· Гемодіаліз, перитонеальний діаліз при неефективності попередніх процедур.

Задача 34 (т.16.1).

Хворий 17 років тиждень тому повернувся після відпочинку з наметового табору у Карпатах. Скаржиться на підвищення температури тіла до 38,9°С, що зберігалась 4 доби, головний біль, відчуття сухості в роті. Учора з’явилися сильні болі у попереку.

Об’єктивно: Т° тіла – 37,2оС, пульс – 62 уд/хв, гіперемія обличчя та шиї, слизової оболонки ротоглотки, ін’єкція судин склер. Пальпація м’язів неболюча. Печінка, селезінка не збільшені. Симптом Пастернацького позитивний з обох боків. За добу хворий виділив 550 мл сечі.

У загальному аналізі сечі – значна протеїнурія, мікрогематурія, в осаді - гіалінові та зернисті циліндри.

1. Попередній діагноз

2. План обстеження.

3. План лікування.

Задача 34 (т.16.1) Еталон відповіді:

1. ГГНС, типова форма, середньоважкий перебіг.

2. Обстеження:

· ЗАК (лейкопенія, тромбоцитопенія, N або незначно ↑ ШОЕ)

· ЗАС (протеінурія, ↓ питомої ваги, мікро- або макрогематурія, гіалінові та зернисті циліндри)

· Виділення вірусу з крові можливо в перші 2-3 дні хвороби

· Серологічні методи – ІФА - IgM до буньявірусу з 6-10 дня.

· ПЛР

3. Лікування:

· Рибавірин 2г/доб. в/в 3-5 днів.

· Аскорутин 1-2 г/доб.

· Дезінтоксикація - інфузійна терапія – 5% глюкоза, фізрозчин, реополіглюкін, гідрокарбанат натрію до 1,5 л в/в крап.

· Допамін (для покращення роботи нирок) – 15 мг/кг в/в крап повільно, або еуфілін

· Фуросемід 2-4 мл в/в.

Задача 35 (т.16.1).

Хворий 40 років звернувся до терапевта зі скаргами на загальну слабкість, головний біль, гарячку 40°С. З анамнезу відомо, що у минулому місяці хворий працював на сільськогосподарських роботах, полював у лісі. Після огляду встановлено діагноз ГРВІ та призначена симптоматична терапія. Через 3 доби з’явилися болі в попереку, блювання.

Під час повторного огляду хворого на 4 день хвороби: гіперемія обличчя, ін’єкція судин склер. Позитивний симптом “манжетки”. Температура тіла 39,2°С, пульс – 72 уд/хв. Живіт під час пальпації чутливий, симптоми подразнення очеревини негативні, явищ міозиту немає, печінка і селезінка не збільшені. Позитивний симптом Пастернацького з обох боків. За добу хворий виділив 600 мл сечі. В гемограмі – лейкопенія.

1. Попередній діагноз

2. План обстеження.

3. План лікування.

Задача 35 (т.16.1) Еталон вірної відповіді:

1. ГГНС, типова форма, середньоважкий перебіг.

2. Обстеження:

· ЗАК (лейкопенія, тромбоцитопенія, N або незначно ↑ ШОЕ)

· ЗАС (протеінурія, ↓ питомої ваги, мікро- або макрогематурія, гіалінові та зернисті циліндри)

· Виділення вірусу з крові можливо в перші 2-3 дні хвороби

· Серологічні методи – ІФА - IgM до буньявірусу з 6-10 дня.

· ПЛР

3. Лікування:

· Рибавірин 2г/доб. в/в 3-5 днів.

· Аскорутин 1-2 г/доб.

· Амінокапронова кислота 5% 100 мл в/в крап.

· Дезінтоксикація - інфузійна терапія – 5% глюкоза, фізрозчин, реополіглюкін, гідрокарбанат натрію до 1,5 л в/в крап.

· Допамін (для покращення роботи нирок) – 15 мг/кг в/в крап повільно, або еуфілін

· Фуросемід 2-4 мл в/в.

Задача 36 (т. 8.2).

Хворий Т., 30 років, скаржиться на підвищену температуру до 38°С, головний біль, слабкість, помірний біль в горлі. Захворів гостро 3 дні тому.

Об'єктивно: виражена блідість шкіряних покровів. Підщелепні лімфовузли збільшені до 2 см в діаметрі, помірно болючі, еластичні. Мигдалики, м'яке піднебіння, язичок набряклі, гіперемовані з ціанотичним відтінком. На поверхні мигдаликів блискуча сіра плівка, яка поширена за їх межу, важко знімається, щільна. Тони серця приглушені. АТ - 110/65 мм рт. ст.

1. Сформулюйте та обгрунтуйте діагноз.

2. Призначте лікування.

Задача 36 (т. 8.2) Еталон відповіді:

1. Помірний біль у горлі, підвищення температури тіла, набряклість ті ціанотичність мигдаликів, наявність блискучої сірої плівки, що поширюється за межі мигдаликів характерно для поширеної дифтерії мигдаликів, середнього ступеню важкості.

2. Лікування:

· Обов′язкова ізоляція хворого в інфекційний стаціонар

· Введення ПДС в/м в дозі 40-60 тис. ОД за Безредком після попередньої проби на чутливість, повторне введення через 24 год. 20-30 тис. ОД.

· Антибактеріальна терапія: макроліди або пеніциліни в звичайних дозах 5-10 діб

· Дезінтоксикаційна терапія.

Задача 37 (т. 8.2).

Хвора З., 24 років, вихователька дитячого садочка. Скарг не має. При обстеженні по вогнищу дифтерії з ротоглотки виділено збудник дифтерії, токсигенний штам.

1. Яка клінічна тактика лікаря?

2. Які необхідно провести протиепідеміологічні заходи?

Задача 37 (т. 8.2) Еталон відповіді:

1. Хвора є епідеміологічно небезпечним бактеріоносієм токсигенного штаму Corynebacterium diphtheriae і підлягає обов′язковій антибактеріальній санації (макролідами або пеніцилінами) на 5-7 діб.

2. Протиепідемічні заходи:

· Ізоляція, відлучення від роботи до повної санації

· Дезінфекція за місцем роботи

· У вогнищі – карантин на 7 днів

· Обстеження контактних на предмет носійства C. diphtheriae.

Задача 38 (т. 8.2).

Хворий Д., 32 роки, скаржиться на підвищену температуру до 38,2°С, помірний біль в горлі, закладеність носу, біль за грудиною, серцебиття. Хворіє 4 дні. Об'єктивно: Шкіра бліда. Підщелепні лімфовузли збільшені до 2 см в діаметрі, помірно болючі, еластичні. Мигдалики, м'яке піднебіння, язичок набряклі, гіперемовані з ціанотичним відтінком. На поверхні мигдаликів блискуча сіра плівка, яка важко знімається шпателем. При задній риноскопії виявляється набряклість слизової, поширений сірий наліт. Відмічається щільний набряк п/ш клітковини нижче ключиці. Тони серця приглушені. АТ - 90/50 мм рт. ст. Пульс 110/хв, поодинокі екстрасистоли.

1. Сформулюйте та обгрунтуйте діагноз.

2. Яке ускладнення виникло?

3. Які обстеження необхідні?

4. Призначте лікування.

Задача 38 (т. 8.2) Еталон відповіді:

1. Важкий загальний стан, підвищення температури тіла, набряклість і ціанотичність утворень зіву, сірі щільні нальоти на слизових рото- та носоглотки, набряк п/ш клітковини нижче ключиці, а також ознаки ураження серцевого м′язу свідчать про Комбіновану дифтерію (дифтерія мигдаликів та дифтерійний назофарингіт), гіпертоксичну форму III ст. Ранній міокардит.

2. Ранній міокардит.

3. Обстеження:

· Бактеріологічне дослідження на патологічну флору

· Мазок на BL

· РПГА з дифтерійним антигеном

· ІФА – антитіла до дифтерійного антигену класу Ig M

· ПЛР.

4. Лікування:

· Обов′язкова ізоляція хворого в інфекційний стаціонар.

· Введення ПДС в/м в дозі 150 тис. ОД за Безредком після попередньої проби на чутливість, повторне введення через 12 год. 70-80 тис. ОД.

· Антибактеріальна терапія: макроліди або пеніциліни в звичайних дозах 5-10 діб.

· Дезінтоксикаційна терапія.

· Лікування міокардиту – ГКС, десенсебілізуючі препарати, метаболічні препарати.

Задача 39 (т. 8.2).

Студент медуніверситету С., скаржиться на підвищення температури тіла до 38°С, сильний біль в горлі, ломоту в усьому тілі. Хворіє 2 дні. Напередодні проводив курацію хворого на дифтерію. Проти дифтерії щеплений вчасно. З тижні тому лікувався антибіотиками з приводу урогенітальної інфекції. Об'єктивно: Шкіра звичайного кольору, обличчя гіперемоване. Утворення зіву яскраво гіперемовані. Мигдалики збільшені, набряклі, вкриті білуватим налетом. Язичок, дужки, задня стінка глотки вкриті білуватим налетом, який можна зняти шпателем. Підщелепні л/в збільшені до 2 см, болючі. Дихання везикулярне. Тони серця гучні, АТ 120/70 мм рт. ст.

1. Сформулюйте та обгрунтуйте діагноз.

2. Які обстеження необхідні?

3. Призначте лікування.

Задача 39 (т. 8.2) Еталон відповіді:

1. Лакунарна ангіна, середнього ступеню важкості. Кандидоз ротоглотки (сильний біль в горлі, ломота в тілі – інтоксикація, гіперемія утворень зіву, мигдалики вкриті налетом, який легко знімається, наліт на дужках, язичку та задній стінці глотки – грибкове ураження).

2. Обстеження:

· Бакпосів вмісту ротоглотки на патологічну флору

· Мазок на BL

· РПГА з дифтерійним антигеном

3. Лікування:

1. Можливе амбулаторне лікування

2. Антибактеріальна терапія (макроліди в звичайних дозах 5-7 днів)

3. Протигрибкова терапія – дифлюкан

4. Дезінтоксикаційна терапія.

Задача 40 (т. 8.2).

Хворий 21 року поступив в інфекційне відділення на 5-й день хвороби зі скаргами на прогресуючу загальну слабкість, неприємні відчуття за грудиною підвищення температури тіла до 38,6о С, біль у горлі, що підсилюється при ковтанні.

Об’єктивно: при свідомості, адекватний. Пальпуються підщелепні лімфовузли (0,5-1см). Слизова ротоглотки набрякла, незначно гіперемійована з ціанотичним відтінком. На гіпертрофованих мигдаликах визначаються плівчасті нашарування, що виходять за їх межі, при спробі зняти – кровоточать. Визначається набряк підщелепної області. Дихання везикулярне. Пульс 102 уд/хв. Т - 37,8оС. Тони серця приглушені. Живіт м’який, безболісний.

В б/х ан. крові: підвищення активності АСТ, КФК, ЛДГ, на ЕКГ – зниження вольтажу зубців.

1. Попередній діагноз.

2. План обстеження.

3. План лікування.

Задача 40 (т. 8.2) Еталон відповіді:

1. Поширена дифтерія мигдаликів. Ранній міокардит.

2. Обстеження:

· Бактеріологічне дослідження на патологічну флору

· Мазок на BL

· РПГА з дифтерійним антигеном

· ІФА – антитіла до дифтерійного антигену класу Ig M

· ПЛР.

4. Лікування:

· Обов′язкова ізоляція хворого в інфекційний стаціонар.

· Введення ПДС в/м в дозі 50-80 тис. ОД за Безредком після попередньої проби на чутливість, повторне введення через 24 год. 30-60 тис. ОД.

· Антибактеріальна терапія: макроліди або пеніциліни в звичайних дозах 5-10 діб.

· Дезінтоксикаційна терапія.

· Лікування міокардиту – ГКС, десенсебілізуючі препарати, метаболічні препарати.

Задача 41

Хвора С., 28 років, ін’єкційна наркоманка, скаржиться на тупий біль у правому підребер’ї, слабкість, зниження апетиту, біль у суглобах, який турбує впродовж 2 тижнів.

При огляді: жовтяниця шкіри та склер, печінка та селезінка збільшені, сеча темна, кал знебарвлений.

1. Попередній діагноз і його обґрунтування

2. План обстеження і можливі зміни лабораторних показників у даної хворої

3. План лікування

Задача 41 (т.11) Еталон відповіді:

1. HВV-інфекція, жовтянична форма, середнього ступеня важкості. Даний діагноз можна поставити на основі даних епіданамнезу, печінкових та поза печінкових проявів.

2. Біохімічні маркери:

- Підвищення активності АлАт, АсАт (починаючи з кінця інкубаційного періоду), підвищення вмісту заліза в крові, зниження ПІ та інших факторів згортання, зниження альбуміну, ефірів холестерину.

- Підвищення рівня α2 – β – γ – глобулінів, імуноглобулінів всіх класів, зміна колоїдних проб (зниження сулемового титру та підвищення тимолверналовой проби)

- Підвищення рівня зв’язаного білірубіну, жовчних кислот, холестерина, міді, ЛФ, 5-нуклеотидази, ГГТП, білірубінурія

Специфічні маркери:

1. Серологічні методи: виявлення НВsAg, HBeAg, anti-HBcorIgM, негативні anti-HBcorIgG в ІФА, ЗІЕФ, РІА (на восьмому тижні після інфікування), свідчить про гострий вірусний гепатит В.

2. Позитивна ПЛР НВV DNA в крові.

3. План лікування: дієта + ліжковий режим (з надмірним питвом)

· мікроклізми з 2-3% розчином натрію гідрокарбонату

· ректально крапельно 2-4% розчин натрію гідрокарбонату 150-200 мл на добу

· глюкозо-калієво-інсулінова суміш 50-70 мл калію хлоріду + 300-500 мл 5% глюкози + інсулін

· «Ацесіль», «Трисіль» в/в крапельно 200-400 мл щоденно 5-7 днів (особливо при наявності блювання)

· Реамберин, Реосорбілакт 200-400 мл в/в крапельно щоденно 7-10 днів

· Ентеросгель 1 ст. л.х 3 рази на день, перорально щоденно 5-7 днів

· Лактулоза 15-30 мл х 3рази на день щоденно

· Вит С 1000 мг в/в на фіз. р-ні або р-ні 5% глюкози

· Гепасол А 500 мл, Аміностерил – N –гепа 8% - 500 мл, Гепа-Мерц 40 мл на фіз. р-ні, Аміносол 500 мл в/в крапельно

· Цитраргінін 40 10 мл х 3 рази на день, перорально 5-7 днів

· Трентал 200 мг х 3 рази на день після їди 7-10 днів

· Осетрон 4-8-мг х на добу 5-7 днів

Задача 42 (т.11).

У пацієнта при серологічному дослідженні крові виявлені наступні маркери:

Анти-HAVIgG позитивні, анти-HBsAgIgG позитивні, анти-HBcorIgG негативні, анти-HCV негативні.

1. Інтерпретація лабораторних даних

Задача 42 (т.11) Еталон відповіді: пацієнт переніс вірусний гепатит А і В, вірусним гепатитом С не інфікований.

Задача 43 (т.11).

Хворий О., 65 років звернувся до дільничного лікаря зі скаргами на болі в усіх крупних суглобах ниючого характеру, підвищення температури тіла до 37,1°С, загальне нездужання, незначний головний біль, жовтий колір склер, незначне потемніння кольору сечі. Із анамнезу відомо, що за місяць до цього був прооперований з приводу аденоми передміхурової залози. Оперативне втручання ускладнилось кровотечею, в зв’язку з чим двічі хворому переливали еритромасу.

  1. Які дані епідеміологічного анамнезу треба уточнити?
  2. Попередній діагноз і його обґрунтування
  3. Які експрес методи діагностики можна використати в даному випадку?
  4. Диференціальна діагностика
  5. План лікування даного хворого

Задача 43 (т.11) Еталон відповіді:

1. Чи був хворий вакцинований від вірусного гепатиту В?

2. HBV-інфекція. Гострий вірусний гепатит В, жовтянична форма, середнього ст.. важкості.

3. Експрес діагностика:

· Серологічні методи: виявлення НВsAg, HBeAg, anti-HBcorIgM, негативні anti-HBcorIgG в ІФА, ЗІЕФ, РІА (на восьмому тижні після інфікування)

· Позитивна ПЛР НВV DNA в крові

4. Диференційний діагноз слід провести з вірусним гепатитом А, Е, С, з над- та під печінковими жовтяницями.

5. Дієта + ліжковий режим (з надмірним питвом)

· мікроклізми з 2-3% розчином натрію гідрокарбонату

· ректально крапельно 2-4% розчин натрію гідрокарбонату 150-200 мл на добу

· глюкозо-калієво-інсулінова суміш 50-70 мл калію хлоріду + 300-500 мл 5% глюкози + інсулін

· «Ацесіль», «Трисіль» в/в крапельно 200-400 мл щоденно 5-7 днів (особливо при наявності блювання)

· Реамберин, Реосорбілакт 200-400 мл в/в крапельно щоденно 7-10 днів

· Ентеросгель 1 ст. л.х 3 рази на день, перорально щоденно 5-7 днів

· Лактулоза 15-30 мл х 3рази на день щоденно

· Вит С 1000 мг в/в на фіз. р-ні або р-ні 5% глюкози

· Гепасол А 500 мл, Аміностерил – N –гепа 8% - 500 мл, Гепа-Мерц 40 мл на фіз. р-ні, Аміносол 500 мл в/в крапельно

· Цитраргінін 40 10 мл х 3 рази на день, перорально 5-7 днів

· Трентал 200 мг х 3 рази на день після їди 7-10 днів

· Осетрон 4-8-мг х на добу 5-7 днів

Задача 44 (т.11).

Хвора А., 35 років звернулася в інфекційне відділення Вінницької міської лікарні зі скаргами на виражений свербіж шкіри, пожовтіння шкіри і склер, появу кров’янистих виділень з носу, поганий нічний сон і сонливість вдень.

При поступленні проведено швидкі імунохроматографічні тести на визначення маркерів вірусного гепатиту С та В. Виявлені позитивні HBeAg, HBsAg, anti-HBcorIgM. Рівень загального білірубіну 398 мкмоль/л за рахунок переважно прямого, АлАт 500 ОД, АсАт 600 ОД, ПІ 50%.

1. Які дані епідеміологічного анамнезу треба уточнити?

2. Діагноз і його обґрунтування

3. Наявність маркерів якого ще вірусу гепатиту необхідно дослідити і чому?

4. План лікування даного хворого

Задача 44 (т.11) Еталон відповіді:

1. Чи за останні 6 міс. були оперативні втручання, переливання крові чи замінників, незахищені статеві контакти, відвідування стоматолога тощо.

2. HBV-інфекція. Гострий вірусний гепатит В (HBeAg, HBsAg, anti-HBcorIgM позит.) жовтянична форма, висока активність запального процесу.

3. Враховуючи однакові шляхи передачі, необхідно дослідити маркери вірусного гепатиту С.

4. План лікування даного хворого:

· дієта + ліжковий режим (з надмірним питвом)

· мікроклізми з Лактулозою

· ректально крапельно 2-4% розчин натрію гідрокарбонату 150-200 мл на добу

· глюкозо-калієво-інсулінова суміш 50-70 мл калію хлоріду + 300-500 мл 5% глюкози + інсулін

· «Ацесіль», «Трисіль» в/в крапельно 200-400 мл щоденно 5-7 днів (особливо при наявності блювання)

· Реамберин, Реосорбілакт 200-400 мл в/в крапельно щоденно 7-10 днів

· Фуросемід 1%-1-2мл, Маннитол 30% - 200 мл на добу

· Вит С 1000 мг в/в на фіз. р-ні або р-ні 5% глюкози

· Амінокислоти з підвищеним вмістом амінокислот з розгалуженим бічним ланцюгом і зниженим вмістом ароматичних амінокислот: Гепасол А 500 мл, Аміностерил – N –гепа 8% - 500 мл, Гепа-Мерц 40 мл на фіз. р-ні, Аміносол 500 мл в/в крапельно

· Цитраргінін 10 мл х 3 рази на день, перорально 5-7 днів.

· Лактулоза 30-50 мг х 3 рази на день, перорально 7-10 днів

· Бифи-форм 2 капсули х 2-3 рази на день , перорально 5-7 днів

· Ентеросгель 1 ст. л.х 3 рази на день, перорально щоденно 5-7 днів

· Трентал 200 мг х 3 рази на день після їди 7-10 днів

5. Лише 10-15% гострого вірусного гепатиту В переходить в хронічну форму, тому при адекватному лікуванні прогноз сприятливий.

Задача 45 (т.11).

За медичною допомогою звернулась жінка 24 років, у її чоловіка виявлено HBsAg, HBeAg, сумарні антитіла до HBcorAg, DNA HBV виявлено в ПЛР.

  1. Який специфічний аналіз потрібно здати особі, щоб підтвердити або заперечити наявність вірусу гепатиту В у її організмі?
  2. Запропонуйте метод профілактики даної особи якщо вона не інфікована.

Задача 45 (т.11) Еталон відповіді:

1. Потрібно зробити аналіз на наявність HBsAg.

2. Екстрена профілактика: введення вакцини вірусного гепатиту В (енжерікс В) 4-х кратно – сьогодні, через 2 тижні, через 1 місяць, через 1 рік або планова – 3-х кратна – сьогодні, через 1 міс., через 6 місяців.

Задача 46 (т.6.2).

Хлопчик 5 років захворів поступово. Захворювання розпочалось з слабкості, нездужання, підвищення температури до 37,8 С, осиплість голосу, гавкаючий кашель, закладеність носу. Під час огляду: температура 38,5С, незначна гіперемія шкіри обличчя, неяскраву гіперемію дужок, м’якого піднебіння, задньої стінки глотки, над легенями – дихання везикулярне з жорстким відтінком. ЧД 20 за 1 хв.

1. Сформулюйте попередній діагноз.

2. План обстеження.

3. Лікування.

Задача 46 (т.6.2) Еталон відповіді:

1. Парагрип

2. Обстеження: РІФ, ІФА – виявлення антигенів вірусу в мазках відбитках сл.оболонки носоглотки; серологічні методи: РЗК, РГГА

3. Лікування: 1. посиленне пиття, жарознижуючі, деконгестанти, відхаркуючі антигістамінні, полівітаміни; 2. етіотропне: індуктори ендогенного інтерферону нормальний людський інтерферон

Задача 47 (т.6.2).

Хвора П., 28 років захворіла гостро. Хвороба почалася з закладеності носу та підвищення температури тіла до 37,8С. На наступну добу з’явився помірний біль в горлі під час ковтання, дертя в ділянці задньої стінки глотки, різь та відчуття піску в правому оці. Об’єктивно: на задній стінці глотки гіперплазовані фолікули, мигдалики помірно набряклі, гіперимовані, пальпуються м’якоеластичні, безболісні, не спаяні між собою та оточуючими тканинами лімфатичні вузли, очна щілина правого ока, повіки набряклі, гіперимійована та набрякла кон’юнктива.

1. Сформулюйте попередній діагноз.

2. План обстеження.

3. Лікування.

Задача 47 (т.6.2) Еталон відповіді:

1. Аденовірусна інфекція

2. Обстеження: РІФ, ІФА – виявлення антигенів вірусу в мазках відбитках сл.оболонки носоглотки; серологічні методи: РЗК, РГГА

3. Лікування. 1. посиленне пиття, жарознижуючі, деконгестанти, відхаркуючі антигістамінні, полівітаміни; 2. етіотропне: індуктори ендогенного інтерферону нормальний людський інтерферон.

Задача 48 (т.6.2).

Дитина 1-го року зявилась закладеність носу, сухий кашель, підвищення температури до 37,5С. На наступний день – кашель нападоподібний з виділенням незначної кількості харкотиння, дихання шумне, різко виражена задишка по експіраторному типу. ЧД – 40 за 1 хвилину, акроцианоз, в легенях – розсіяні сухі і поодинокі вологі хрипи.

1. Сформулюйте попередній діагноз.

2. План обстеження.

3. Лікування.

Задача 48 (т.6.2) Еталон відповіді:

1. Респіраторно-синцитіальна інфекція

2. Обстеження: РІФ, ІФА – виявлення антигенів вірусу в мазках відбитках сл.оболонки носоглотки; серологічні методи: РЗК, РГГА

3. Лікування: 1. посиленне пиття, жарознижуючі, деконгестанти, відхаркуючі антигістамінні, полівітаміни; 2. етіотропне: індуктори ендогенного інтерферону нормальний людський інтерферон

Задача 49 (т.6.2).

Хвора 32 років захворіла гостро з незначного ознобу та підвищення температури тіла до 37,4С, чхання, закладеності носу, сухості та дертя в горлі. Дуже швидко з’явились надмірні рідкі виділення з носу. Об’єктивно: носове дихання утруднене, шкіра навколо носових отворів мацерована, неяскрава гіперемія м’якого піднебіння та задньої стінки глотки.

1. Сформулюйте попередній діагноз.

2. План обстеження.

3. Лікування.

Задача 49 (т.6.2) Еталон відповіді:

1. Риновірусна інфекція

2. Обстеження: РІФ, ІФА – виявлення антигенів вірусу в мазках відбитках сл.оболонки носоглотки; серологічні методи: РЗК, РГГА

3. Лікування: 1. посиленне пиття, жарознижуючі, деконгестанти, відхаркуючі антигістамінні, полівітаміни; 2. етіотропне: індуктори ендогенного інтерферону нормальний людський інтерферон.

Задача 50 (т.6.2).

Пацієнт М., викликав лікаря додому. Скарги на субфебрильну температуру, загальну слабкість, біль в горлі, відчуття «піску» в очах. В родині на ГРВІ хворіє дитина. При огляді – виявлено ознаки блефарокон’юнктивіту, фарингіту, пальпуються збільшені шийні, пахові та пахвинні лімфатичні вузли до 1 см в діаметрі, м’які, не спаяні між собою і оточуючими тканинами, зів гіперимований, мигдалики гіпертрофовані і гіперемовані. Дихання везикулярне, тони серця приглушені. АТ – 140/80 мм.рт.ст. ЧСС – 80 за хвилину. Живіт м’який, пальпується збільшена на 3 см печінка і селезінка.

1. Сформулюйте попередній діагноз.

2.План обстеження.

3.Лікування.

Задача 50 (т.6.2) Еталон відповіді:

1. Аденовірусна інфекція

2. Обстеження: РІФ, ІФА – виявлення антигенів вірусу в мазках відбитках сл.оболонки носоглотки; серологічні методи: РЗК, РГГА

3. Лікування: 1. посиленне пиття, жарознижуючі, деконгестанти, відхаркуючі антигістамінні, полівітаміни; 2. етіотропне: індуктори ендогенного інтерферону, нормальний людський інтерферон.

Задача 51 (т.9.1).

Хворий А 55 років доставлений в приймальне відділення районної лікарні з підозрою на менінгіт. Пред’являє скарги на сильний головний біль, головокружіння, недомагання, відсутність апетиту протягом останніх 6-9 міс.

Об’єктивно: в свідомості, язик чистий, вологий; слизова оболонка ротоглотки без змін. Температура тіла 37,3°С, пульс 74 у хвилину, задовільних властивостей, АТ-100/65 мм рт.ст. Позитивні с-ми Керніга та Брудзинського. З анамнезу відомо, що 2 роки тому хворий отримував курс хіміотерапії з приводу онкоутворення головного мозку, після чого на МРТ змін не було; останні 1,5 роки не обстежувався з приводу даного захворювання.

1. З яким станом потрібно провести диференційний діагноз?

2. Які методи діагностики потрібно застосувати для уточнення діагнозу?

Задача 51 (т.9.1) Еталон відповіді:

1. З явищами менінгізму.

2. ЗАК, ЗАС, спинномозкову пункцію з наступним дослідженням спинномозкової рідини, МРТ головного мозку.

Задача 52 (т.9.1).

Хвора В., 23 р. звернулась в кабінет КІЗ зі скаргами на гнійні виділення з носу, які розпочались 2 дні тому, головний біль, температуру тіла до 38,0°С протягом останньої доби.

Об’єктивно: загальний стан задовільний, температуру тіла 37,6°С, пульс 74 уд. за хвилину, А/Т- 110/75 мм. рт. ст. Зів і задня стінка глотки помірно гиперемовані, по задній стінці помітні «гнійні доріжки». Дихання через ніс утруднене, гнійні виділення з носа. Болючості над гайморовими та лобними пазухами немає. З боку внутрішніх органів патологічних відхилень не визначається. Менінгеальних і осередкових знаків ураження ЦНС немає.

З епіданамнезу відомо, що вона працює вихователем у дитячому саду; 4 дні тому назад обстежилася як контактна у вогнищі менінгококової інфекції (у групі занедужав хлопчик на менінгококцемію тиждень тому назад).

При посіві мазка з носоглотки у вихователя В. виділена культура менінгокока, у зв'язку з чим вона направлена в інфекційну лікарню

1. Клінічний діагноз.

2. Призначення лікування.

Задача 52 (т.9.1) Еталон відповіді:

1. Гострий менінгококовий назофарингіт, легкий перебіг.

2. Призначення лікування:

Задача 53 (т.9.1).

Хворий А, 28 р., поступив на лікування в перший день захворювання зі скаргами на різкий головний біль, часте блювання не пов’язану з прийомом їжі температуру тіла до 40°С.

Захворювання почалось гостро з сильного ознобу. З епіданамнезу встановлено, що за 5 днів до початку хвороби у 8 річного сина відзначались явища назофарингіта.

У хворого збудження, ригідність м’язів потилиці. Симптомами Керніга та Брудзинського різко позитивні. Пульс 140 ударів за хвилину, ритмічний, ниткоподібний. Тони серця різко ослаблені. В крові лейкоцитоз, п/я – 15%, с/я – 79%, ШОЕ – 46 мм/год.

1. Сформувати попередній діагноз

2. Принцип лікування.

Задача 53 (т.9.1) Еталон відповіді:

1. Менінгококовий менінгоенцефаліт, середнього ступеня важкості.

2. З лікувально-діангостичною метою провести люмбальну пункцію з наступним дослідженням спинно-мозкової рідини на предмет туберкульозного процесу та визначити чутливість до антибіотиків.

· Левоміцетин 1 гр. в/м, після чого пеніцилін-3 млн ОД кожні 3 год.

· Анальгін 50% - 2мл 2 р/добу

· Преднізолон 90 мг 3 р/добу

· Манніт 200 мл- 15% р-ну, фурасемід в/в 3-4 мл 2 рази на добу; контроль діурезу за потреби встановити сечовий катетер.

· Реополіглюкін 400 мл в/в 2 р/добу

· Фізичний розчин 0,9% 400 мл в/в.

· Фраксипарин 0,3 1 раз на добу

· Оксібутірат натрію в/в.

Задача 54 (т.9.1).

Хворий Д. 32 роки, скаржиться на загальну слабкість, втомлюваність, відсутність апетиту, головний біль температуру тіла до 39°С, біль у мязах, наявність висипу. Захворювання розпочалось гостро.

Об’єктивно: загальний стан середнього ступеня важкості, свідомість не порушена, блідість та ціаноз шкіри обличчя. На шкірі тулуба та сідниць спостерігається зірчастий геморагічний висип, елементи висипу щільні, підвищуються над рівнем шкіри.

Пульс 140 уд. за хв., АТ 100/60 мм рт.ст. Аускультативно: над легенями везикулярне дихання, серцеві тони ослаблені. Живіт м’який, безболісний.

1. Сформулюйте попередній діагноз.

2. Призначте лікування.

Задача 54 (т.9.1) Еталон відповіді:

1. Менінгококова інфекція. Менінгококцемія, середнього ст. важкості.

2. З лікувально-діангостичною метою провести люмбальну пункцію з наступним дослідженням спинно-мозкової рідини на предмет туберкульозного процесу та визначити чутливість до антибіотиків.

· Левоміцетин 1 гр. в/м, після чого пеніцилін-3 млн ОД кожні 3 год.

· Анальгін 50% - 2мл 2р/добу

· Преднізолон 90 мг 3р/добу

· Манніт 200 мл- 15% р-ну, фурасемід в/в 3-4 мл 2 рази на добу; контроль діурезу за потреби встановити сечовий катетер.

· Реополіглюкін 400 мл в/в 2р/добу, фізрозчин 0,9% 400 мл в/в

· Фраксипарин 0,3 1 раз на добу

· Оксібутірат натрію в/в.

Задача 55 (т.9.1).

Хворий А. 55 років доставлений в приймальне відділення районної лікарні з підозрою на менінгіт. Пред’являє скарги на сильний головний біль, головокружіння, недомагання, відсутність апетиту протягом останніх 6-9 міс.

Об’єктивно: в свідомості, язик чистий, вологий; слизова оболонка ротоглотки без змін. Температура тіла 37,3°С, пульс 74 у хвилину, задовільних властивостей, АТ-100/65 мм рт.ст. З анамнезу відомо, що 2 роки тому хворий отримував курс хіміотерапії з приводу онкоутворення головного мозку, після чого на МРТ змін не було; останні 1,5 роки не обстежувався з приводу даного захворювання.

1. З яким станом потрібно провести диференційний діагноз?

2. Які методи діагностики потрібно застосувати для уточнення діагнозу?

Задача 55 (т.9.1) Еталон відповіді:

1. З явищами менінгізму.

2. ЗАК, ЗАС, спинномозкову пункцію з наступним дослідженням спинномозкової рідини, МРТ головного мозку.

Задача 56 (т.1.2).

Хворий П. 30 р., захворів гостро: виникла гарячка, виражений головний біль, безсоння. Об´єктивно: набряклість і гіперемія обличчя, почервоніння очей, висип на перехідній складці кон´юктиви нижньої повіки, енантема на слизовій оболонці м´якого піднебіння та язичка, статичний тремор.

1. Поставте попередній діагноз.

2. Складіть план обстеження.

Задача 56 (т.1.2) Еталон відповіді:

1. Висипний тиф.

2. Серологічна діагностика РЗК, РНГА.

Визначення імуноглобулінів класу М, G.

Задача 57 (т.1.2).

У хворого 34 років, що знаходився в інфекційному відділенні з підозрою на черевний тиф, на 17 день хвороби раптово погіршалось самопочуття. Не дивлячись на зниження температури до норми, з'явився холодний піт, шкіра бліда, пульс ниткоподібній, АТ 80/60 мм рт.ст. Живіт м'який, рідкий стілець, на колір якого хворий не звернув увагу, персонал випорожнень не бачив.

1. Яке ускладнення найімовірніше виникло у даного хворого?

2. Призначте лікування.

Задача 57 (т.1.2) Еталон відповіді:

1. Кишкова кровотеча.

2. Хворий повинний дотримуватись постільног режиму, забороняється прийом їжі на 12-16 годин, застосовують холод на ділянку живота (підвішують), гемостатичні засоби – вікасол, етамзилат, 10% розчин желатину під шкіру живота, кріопреципітат, альгостат, антигемофільну і свіжозаморожену плазму.

Задача 58 (т.1.2).

Сантехнік 45 років госпіталізований на 7-й день лихоманки. Об'єктивно: t-39,8°С, сонливість (вночі безсоння), загальмованість, адинамія, блідість шкірних покривів, Рs-78/хв, АТ-105/70 мм рт.ст. Язик густо обкладений сірим нальотом з відбитками зубів. Пальпаторно: живіт вздутий, печінка виступає на 2 см, а селезінка на 1 см нижча за реберну дугу, в правій клубовій області крепітуюче бурчання і гіперестезія шкіри. Стільця не було 2 доби.

1. Про яке захворювання можна думати в даному випадку.

2. Які додаткові дослідження необхідно виконати для уточнення діагнозу.

Задача 58 (т.1.2) Еталон відповіді:

1. Черевний тиф.

2. Бактеріологічне дослідження крові.

Задача 59 (т.1.2).

Хворий Н. захворів поступово з підвищення температури до 37,3°С, слабкості, головному болю. До кінця першого тижня температура 39,8°С, млявий, адинамічний. Шкіра бліда, дихання везикулярне, поодинокі сухі хрипи. Пульс-84 на хвилину, АТ-100/60 мм рт.ст. Язик сухий, обкладений в центрі коричневим нальотом. Живіт вздутий, безболісний, печінка і селезінка збільшені. Стілець затриманий на 2 дні.

1. Ймовірний діагноз.

2. План обстеження.

Задача 59 (т.1.2) Еталон відповіді:

1. Черевний тиф.

2. Бактеріологічне дослідження крові, калу, сечі, жовчі, з розеол, кіскового мозку, харкотиння, гною, цереброспінальної рідини.

Серологічне дослідження (РНГА).

Задача 60 (т.1.2).

У хворого 45 років впродовж 10 днів температура 38,5°-39,5°С. Блідий, на шкірі живота 2 розеоли. Язик потовщений. Живіт вздутий, укорочення перкуторного звуку в правій клубовій області. Гепатомегалія. У крові: л-3,0*109/л. П-8%, С-48%, Л-36%, М-8%, ШОЕ-8 мм/год.

1. Ймовірний діагноз.

2. План обстеження.

Задача 60 (т.1.2) Еталон відповіді:

1. Черевний тиф.

2. Бактеріологічне дослідження крові, калу, сечі, жовчі, із розеол, кіскового мозку, харкотиння, гною, цереброспінальної рідини.

Серологічне дослідження (РНГА).

Задача 61 (т.1.2).

Студент, проживаючий в гуртожитку, потрапив до інфекційної лікарні з діагнозом “черевний тиф”. Отримує антибіотики.

1. Коли він зможе виписатися із стаціонару.

2. Які антибіотики він приймає.

Задача 61 (т.1.2) Еталон відповіді:

1. На 22-й день нормальної температури.

2. Він може приймати левоміцетин, ампіцилін, бактрим (бісептол).

Задача 62 (т.7).

Хворий, 50 років, у якого два дні тому з’явився приступоподібний біль у лівій половині грудної клітки, загальна слабкість, гарячка, біль голови, вранці помітив висипання на шкірі грудей. Об’єктивно: на шкірі тулуба зліва за ходом 4-го та 5-го міжреберіїв на ерітематозно-набряклому фоні – множинні згруповані пухирці з набряклими покришками, заповнені прозорою рідиною, розміром 3-5 мм у діаметрі.

1.Сформулюйте попередній діагноз.

2.План обстеження.

3.План лікування.

Задача 62 (т.7) Еталон відповіді:

1. Оперізуючий лишай.

2. ЗАК, ЗАС, визначення титру антитіл до Herpes zoster, ДНК вірусу в ПЛР.

3. План лікування: Етіотропна терапія – противірусна терапія: ацикловір, валацикловір, фамцикловір, ганцикловір; специфічна імуноглобулінемія; інтерферони: лаферон, віаферон, роферон; індуктори інтерферонів: аміксин, неовір, циклоферон. Патогенетична та симптоматична терапія: дезинтоксикація, антибіотики, місцеве лікування

Задача 63 (т.7).

Хворий 24 років звернувся з приводу появи пухирців в куті рота. Хворіє 3 роки, захворювання рецидивує 2-3 рази на рік, як правило, після переохолодження. Об'єктивно: у правому куті рота – згруповані пухирці розміром 2-3 мм, шкіра біля пухирців запалена, яскраво-червоного кольору.

1. Сформулюйте попередній діагноз.

2. План лікування.

Задача 63 (т.7) Еталон відповіді:

1. Herpes labialis (рецидив ), легкий перебіг.

2. Противірусні препарати: ацикловір, валацикловір, ганцикловір.

Задача 64 (т.7).

До лікаря звернувся хворий зі скаргами на болісні відчуття і висип на статевому члені, які з'явилися після захворювання на грип. Об'єктивно: на голівці статевого члена спостерігаються згруповані пухирці та ерозії з фестончатими краями, з чіткими межами, м'які при пальпації, яки супроводжуються болем.

1.Сформулюйте попередній діагноз.

2. Етіотропне лікування лікування.

Задача 64 (т.7) Еталон відповіді:

1. Генітальний герпес.

2. Валацикловір, фамцикловір, ацикловір (400 мг на добу per os протягом 10-14 діб).

Задача 65 (т.7).

У хворого гостро з’явились озноб, біль голови, блювання, підвищення температури тіла до 38,5°С. Увечері приєдналися ригідність м’язів потилиці, симптом Керніга. На слизових оболонках губ та носа відмічаються рясні герпетичні пухирці.

1.Сформулюйте попередній діагноз.

2.Специфічна діагностика.

3.План етіотропного лікування.

Задача 65 (т.7) Еталон відповіді:

1. Герпетичний менінгіт.

2. Аналіз крові на Ig M та G HSV, DNAHSV в ПЛР, спинномозкову пункцію з наступним дослідженням спинномозкової рідини.

3. Противірусні препарати: панавір, ацикловір(5 мг/кг маси тіла, 3 р/добу в/в крапельно 8-10 діб). Інтерферони: реаферон, лаферон по 3 млн ОД/добу.

Задача 66 (т.7).

До гінеколога звернулась жінка 34 років зі скаргами на висип у вагіні, який зявляється 5-6 раз на рік та супроводжується свербежем і болем пекучого характеру, підвищення температури тіла до 38,5°С. При об’єктивному огляді в області вульви та вагіни виявляються згруповані пухирці та ерозії з фестончатими краями, з чіткими межами, м'які при пальпації, яка супроводжуються болем.

1.Сформулюйте попередній діагноз.

2. План етіотропного лікування.

Задача 66 (т.7) Еталон відповіді:

1. Герпетичний вульвовагініт (рецидив ВПГ-2), середнього ступеню важкості.

2. Противірусні препарати: панавір, ацикловір (5 мг/кг маси тіла, 3 р/добу в/в крапельно 8-10 діб). Інтерферони: реаферон, лаферон по 3 млн ОД/добу.

Задача 67 (т.3.2).

Хворий 17 років звернувся до дільничого терапевта на 3 день хвороби із скаргами на головний біль, біль і відчуття дряпання в горлі, ломоту в суглобах і м’язах, загальну слабкість, підвищення температури тіла до 39,0º С, висип, пронос.

Об’єктивно: обличчя гіперемоване, судини склер розширені, склери субіктеричні. Слизова оболонка ротоглотки гіперемована, набрякла. На шкірі тулуба, кінцівок плямисто-папульозний висип. Лімфаденопатія. Язик обкладено білим нальотом, гіпертрофіровані сосочки. Пульс 98 / хв., АТ 110/60. Живіт помірно здутий, болісний в ілеоцекальній області.. Печінка на 2 см виступає з-під краю реберної дуги. Випорожння рідкі, 3 рази на добу.

1. Попередній діагноз.

2. План обстеження.

3. Лікування.

Задача 67 (т.3.2) Еталон відповіді:

1. Кишковий ієрсиніоз.

2. Бактеріологічний метод:

· Посів калу, сечі, жовчі на середовище Ендо, Левіна

· Серологічний метод РА або РНГА, діагностичний титр 1:280 і більше

· ЗАК – нейтрофільний лейкоцитоз, зсув лейкоформули вліво, ↑ ШОЕ.

3. Лікування:

· Дієта 5.

· Пероорально глюкосол

· Глюкоза, неогемодез, трисіль в/в

· Етіотропна терапія – левоміцетин, або тетрациклін.

Задача 68 (т.3.2).

Хворий Т., 25 років, поступив у клініку на 3-й день захворювання з діагнозом „вірусний гепатит”. Захворів гостро: підвищилася температура тіла до 38,0˚С. На 2-й день з’явились однократне блювання, болі в животі, у колінних , литкових суглобах, надвечір – висипка. На 3-й день з’явилась жовтушність склер та шкіри, сеча стала темно-жовтого кольору.

Об-но: Помірна жовтушність шкіри та склер. На бокових поверхнях тулуба та навколо суглобів дрібноплямиста висипка на гіперемійованому фоні. Кон’юнктиви гіперемійовані, ін’екція судин склер. Задня стінка глотки гіперемійована, зерниста. Язик обкладений сіруватим нальотом, малиновий по краю. В легенях без змін. Тони серця приглушені, ритмічні. Живіт м’який, при пальпації – болісний в правій здухвинній ділянці. Печінка виступає на 3 см з-під реберної дуги по середньо-ключичній лінії. Селезінка не пальпується. Стілець світліше звичайного забарвлення, сеча темно-жовтого кольору. Суглоби не змінені.

1. Попередній діагноз.

2. План обстеження.

3. Лікування

Задача 68 (т.3.2) Еталон відповіді:

1. Кишковий ієрсиніоз.

2. Обстеження:

· Бактеріологічний метод: Посів калу, сечі, жовчі на середовище Ендо, Левіна

· Серологічний метод РА або РНГА, діагностичний титр 1:280 і більше

· ЗАК – нейтрофільний лейкоцитоз, зсув лейкоформули вліво, ↑ ШОЕ.

3. Лікування: Дієта 5, перорально глюкосол, глюкоза, неогемодез, трисіль в/в

· Етіотропна терапія – левоміцетин, або тетрациклін.

Задача 69 (т.3.2).

Хворий 15 років госпіталізований в інфекційне відділення ЦРЛ із скаргами на високу температуру тіла, інтенсивний головний біль, болі в м'язах та суглобах, висип, повторну блювоту. Хворіє 4 дні. Стан важкий. Т-ра 39,8 º С, позитивні симптоми «рукавичок», «каптура», «шкарпеток». На тулубі, кінцівках рясний дрібноплямистий висип. Пальпується збільшена печінка і нижній полюс селезінки. Позитивні симптоми Брудзинського, Керніга, визначається помірна ригідність потиличних м’язів.. Аналіз СМР: колір безбарвний, прозора, цитоз – 475/мм3, нейтрофіли -82 %, білок – 346 мг / л, глюкоза– 2,3 ммоль/л.

1. Попередній діагноз

2. План обстеження.

3. Лікування.

Задача 69 (т.3.2) Еталон відповіді:

1. Псевдотуберкульоз. Менінгіт.

2. Бактеріологічний метод:

· Посів ліквору

· Посів калу, блювотних мас на середовище Ендо, Левіна

· Серологічний метод РА або РНГА, діагностичний титр 1:280 і більше

· ЗАК – нейтрофільний лейкоцитоз, зсув лейкоформули вліво, ↑ ШОЕ.

3. Лікування:

· Дієта 5.

· Пероорально глюкосол

· Глюкоза, неогемодез, трисіль в/в

· Етіотропна терапія – левоміцетин, або тетрациклін, ампіцилін.

Задача 70 (т.4.1).

Хворий 16 років, скаржиться на нездужання, кашель з виділенням слизового харкотиння, підвищення Т тіла до 37,8ºС.

Об’єктивно: при обстеженні виявлено вкорочення перкуторного звуку, сухі та вологі дрібнопухірчасті хрипи в легенях. На шкірі висип у вигляді кропивниці. При рентгенологічному дослідженні легень – інфільтрати 2,5 – 4 см в діаметрі, різної величини та форми. В загальному аналізі крові: лейкоцити – 10,0 х109/л, еозинофіли – 46%.

1. Попередній діагноз.

2. План обстеження.

3. Лікування.

Задача 70 (т.4.1) Еталон відповіді:

1. Аскаридоз.

2. Обстеження: Дослідження калу на яйця гельмінтів

3.Лікування: Вормил 400мг 1 р. на добу протягом 3 днів

Задача 71 (т.4.1).

Хворий 18 років скаржиться на частий кашоподібний стілець, інколи з домішками слизу, тенезми, свербіж в ділянці ануса, який посилюється в вечірній та нічний час.

Об’єктивно: блідий, дещо пониженого відживлення. При ректороманоскопії: на слизовій оболонці виявлено крапко подібні крововиливи, посилення судинного малюнка, слизова оболонка внутрішнього та зовнішнього сфінктерів подразнена.

1. Попередній діагноз.

2. План обстеження.

3. Лікування.

Задача 71 (т.4.1) Еталон відповіді:

1. Трихоцефальоз.

1. Обстеження: Ан.кала на яйця гельмінтів.

2. Лікування: Ворміл 400 мг 1 раз на добу протягом 3 діб.

Задача 72 (т.4.1).

Хворий 22 років, госпіталізований до стационару з лихоманкою, скаргами на світлобоязнь, біль в очах, біль при жуванні, в міжреберних та інших м'язах. Захворів 2 тижні тому, коли підвищилась Т тіла, погіршало самопочуття та з'явились означені вище симптоми. На 3-й день хвороби на шкірі тулуба та кінцівок помітив рясну розеольозну висипку, яка тривала 8 днів. Епіданамнез – отримав посилку від батьків, в якій була свине сало, ковбаса, шинка домашнього приготування.

Об’єктивно: шкіра волога, висипка відсутня, обличчя гіперемовано, судини склер ін’єктовані. Пульс ритмічний, задовільних властивостей. ЧСС – 100 уд/хв. Тони серця приглушені, легені без особливостей. Живіт м'який, неболісний. Печінка та селезінка не пальпуються.

1. Попередній діагноз.

2.План обстеження.

3.Лікування.

Задача 72 (т.4.1) Еталон відповіді:

1. Трихінельоз.

2. Обстеження: Загальний ан.крові, Серологічні методи( РЗК РНГА РІФ)

3. Лікування: Ворміл 400мг 2 раза на добу протягом 7 днів, Дексаметазон 6-10 мг на добу протягом 7 днів

Задача 73 (т.4.1).

Хворий 36 років скаржиться на болі по всьому животі, який іноді супроводжується підвищенням температури та висипкою за типом кропивниці. Постійні проноси. В стільці багато залишків неперетравленої їжі, слиз та кров.

Об’єктивно: хворий анемічен, живіт мякий, болісний при пальпації. Тони серця приглушені, систолічний шум на верхівці. При дуоденальному зондуванні в вмісті 12-палої кишки виявлені личинки паразита.

1.Попередній діагноз.

2.План обстеження.

3.Лікування.

Задача 73 (т.4.1) Еталон відповіді:

1. Стронгілоідоз.

2. Обстеження: Аналіз дуоденального вмісту на личинки паразита.

3. Лікування: Ворміл 400 мг добова доза протягом 3 днів.

Задача 74 (т.4.1).

Хворий 20 років госпіталізован зі скаргами на біль в м'язах верхніх та нижніх кінцівок, високу Т тіла, загальну слабкість, спрагу, набряки повік вранці на 7 день хвороби. Захворів 23.10, коли з'явилась загальна слабкість, біль в м'язах ніг, особливо при ході, біль в язиці. 23.10 помітив на тулубі плямисту висипку, набряк повік та обличчя. Знаходився у геоекспедиції . Об'єктивно: Т тіла – 38,9ºС, пастозність рук, китиці набряклі, болісна пальпація тенора та гіпотенара, болісність литкових м'язів.

1.Попередній діагноз.

2.План обстеження.

3.Лікування.

Задача 74 (т.4.1) Еталон відповіді:

1. Трихінельоз.

2. Обстеження: Серологічні методи: РЗК РНГА РІФ.

3. Лікування: Ворміл 400 мг 2 раза на добу.

Задача 75 (т.4.2).

Хвора 25 років була госпіталізована до стаціонару зі скаргами на загальну слабкість, підвищений апетит, біль в животі, більше у правій здухвинній ділянці, нудоту, метеоризм, періодично – напіврідкий стілець до 4 разів на добу. Вважає себе хворою на протязі 2 років. Останнім часом запримітила періодичну появу при дефекації, а також зранку у ліжку стрічкоподібних утворів білого кольору, розміром 1-2 см. З епіданамнезу встановлено, що при приготуванні котлет куштує сирий м'ясний фарш.

Об’єктивно: зниженої ваги, шкіра бліда, в ротоглотці запальних змін немає, язик збільшений у розмірах та вкритий білим нальотом. Серце та легені без патологічних змін. Живіт м'який. Здутий, печінка та селезінка не збільшені. В гемограмі: еозинофілів – 8%, Нв – 100 г/л.

1.Попередній діагноз.

2.План обстеження.

3.Лікування.

Задача 75 (т.4.2) Еталон відповіді:

1. Теніоз.

2. Обстеження: Аналіз кала на яйця глистів

3. Лікування: Празіквантел 25 мг/кг ваги тіла добова доза.

Задача 76 (т.4.2).

Хвора 32 років звернулась до інфекційного стаціонару зі скаргами на часту нудоту, головокружіння, загальну слабкість, біль в епігастрії натще, закрепи та виділення з калом білих утворень до 2 см. Хворіє 4 роки. 3 місяці тому з'явились болі та відчуття підсмоктування в епігастральній ділянці, при дефекації бачила відокремлений членик. Епіданамнез: відмічає, що при приготуванні їжі часто куштує на смак сирий м'ясний фарш.

Об'єктивно: з боку внутрішніх органів патології не виявлено. Свідомість ясна, настрій знижений, подразлива. В гемограмі: еозинофілів - 8%.

1. Попередній діагноз.

2. План обстеження.

3. Лікування.

Задача 76 (т.4.2) Еталон відповіді:

1. Теніарінхоз.

2. Обстеження: Ан.кала на яйця гельмінтів.

3. Лікування: Фенасал 2,0 добова доза.

Задача 77 (т.4.2).

Хворий 43 років, скаржиться на біль в епігастральній ділянці та правому підребер'ї, періодичний сильний переймоподібного характеру біль в проекції жовчного міхура. Хворіє на протязі двох років.

Об’єктивно: зниженої маси тіла, шкіра бліда з жовтушник відтінком. Живіт різко болючий у правому підребер’ї. печінка збільшена на 3 см. Позитивний симптом Курвуаз'є. Після третьої спроби дуоденального зондування встановлено наявність у всіх порціях, але особливо у порціях "В" і "С", значної кількості слизу, лейкоцити густо вкривають поле зору. У загальному аналізі крові – лейкоцитоз з вираженою еозинофілією.

1. Попередній діагноз.

2.План обстеження.

3.Лікування.

Задача 77 (т.4.2) Еталон відповіді:

1. Фасциольоз.

2. Обстеження: Аналіз кала, дуоденального вмісту на яйця глистів.

3. Лікування: Празіквантел 20-30 мг/кг ваги добова доза.

Задача 78 (т.4.2).

Хворий 42 років, поступив зі скаргами на загальну слабкість, головний біль, поганий сон, відчуття важкості та біль у правому підребер’ї, зниження апетиту, гіркоту у роті. Болі в правому підребер’ї відмічає останні 5 років. Довго лікувався з приводу холециститу. З епіданамнезу: часто їсть малосольну, в'ялену або свіжоморожену рибу, останні декілька років працював у Тюмені.

Об’єктивно: Т тіла 37ºС. Шкіра чиста, біла. Живіт правильної форми, мякий, болючий в епігастральній ділянці та правому підребер’ї. Печінка помірно болюча, виступає з-під реберної дуги на 3 см, щільна.

1. Попередній діагноз.

2. План обстеження.

3. Лікування.

Задача 78 (т.4.2) Еталон відповіді:

1. Опісторхоз.

2. Обстеження: Аналіз крові на ІФА.

3. Лікування: Ворміл 400 мг 1 раз на добу протягом 3 діб.

Задача 79 (т.4.2).

Жінка 18 років влітку відпочивала в селі, купалася в ставку. Поступила до клініки зі скаргами на поганий апетит, нудоту, біль у животі та язиці, нестійкі випорожнення.

Об’єктивно: шкірні покриви бліді. Пульс ритмічний, 83 уд/хв., тони серця приглушені. Печінка збільшена на 3см. В гемограмі еритроцитопенія, підвищений кольоровий показник, еозинофілів 18%. В фекаліях знайдені яйця гельмінтів овальної форми.

1.Попередній діагноз.

2.План обстеження.

3.Лікування.

Задача 79 (т.4.2) Еталон відповіді:

1. Дифілоботріоз.

2. Обстеження: Аналіз кала на яйця глистів.

3. Лікування: Ворміл 400 мг 1 раз на добу протягом 3 діб.

Задача 80 (т.3.1).

Хворий Т., 48 років, скаржиться на загальну слабкість, тягнучий судомний біль в ділянці відхідника, який супроводжується позивом на дефекацію (до 20-25 разів на добу), випорожнення не мають калового характеру і під час дефекації виділяється лише згусток зі слизу та крові. Захворів гостро 3 дні тому, коли з’явилися слабкість, головний біль, озноб з підвищенням температури до 38°С., періодичний переймоподібний біль в животі спочатку без чіткої локалізації, потім в лівій здухвинній ділянці. Випорожнення спочатку були калові, потім кашкоподібні, а згодом з домішками слизу та крові. За 2 дня до хвороби їв немиті яблука та помідори.

Стан хворого середньої важкості. Шкіра бліда. Пульс - 90 уд. на хвилину. Температура - 38°С. Язик обкладений біло-бурим налетом. Живіт болючий по ходу товстого кишківника, більше в лівій здухвинній ділянці. Сигмовидна кишка спазмована, ущільнена, болюча.

  1. Сформулюйте та обґрунтуйте діагноз.
  2. Призначте лікування.

Задача 80 (т.3.1) Еталон відповіді:

Шигельоз, колітична форма, середньо важкий перебіг.

Діагноз ґрунтується на даних епідеміологічного анамнезу (вживання за 2 дні до виникнення захворювання немитих фруктів та овочів) та клінічних симптомах хвороби (див вище), які вказують на поєднання загальнотоксичних явищ з явищами гемоколіту.

Лікування.

Ліжковий режим;

Дієта – стіл №4;

Норфлоксацин – 0,4 - 2 рази на добу;

Регідрон – 1пак розчинити на 1 літр води – приймати по 100 мл кожен час;

Смекта – 1пак розчинити на 1 ст теплої кип’яченої води – 3 рази на добу.

Дюспаталін – 200мг – 2 рази на добу.

Хілак-форте – 30 крапель 3 рази на добу.

Задача 81 (т.3.1).

Хворий Т., 48 років, скаржиться на загальну слабкість, тягнучий судомний біль в ділянці відхідника, який супроводжується позивом на дефекацію (до 20-25 разів на добу), випорожнення не мають калового характеру і під час дефекації виділяється лише згусток зі слизу та крові. Захворів гостро 3 дні тому, коли з’явилися слабкість, головний біль, озноб з підвищенням температури до 38°С., періодичний переймоподібний біль в животі спочатку без чіткої локалізації, потім в лівій здухвинній ділянці. Випорожнення спочатку були калові, потім кашкоподібні, а згодом з домішками слизу та крові. За 2 дня до хвороби їв немиті яблука та помідори.

Стан хворого середньої важкості. Шкіра бліда. Пульс - 90 уд. на хвилину. Температура - 38°С. Язик обкладений біло-бурим налетом. Живіт болючий по ходу товстого кишківника, більше в лівій здухвинній ділянці. Сигмовидна кишка спазмована, ущільнена, болюча.

1. Сформулюйте та обґрунтуйте діагноз.

  1. Призначте лікування.

Задача 81 (т.3.1) Еталон відповіді:

Дані епіданамнезу, гострий початок хвороби, висока пропасниця, виражена інтоксикація, важкий колітичний синдром, лейкоцитоз характерні для шигельозу, колітичної форми, важкого перебігу.

Госпіталізація в інфекційне відділення. Антимікробна терапія: фторхінолони (норфлоксацин 0,4 або ципрофлоксацин двічі на добу). Дезінтоксикаціна терапія (глюкоза, сольові розчини). Спазмолітики та знеболюючі (дротаверин, баралгін, дюспаталін, свічки з анестезолом). Препарати біфідо- і лактобактерій, панкреатин.

Задача 82 (т.3.1).

Хворий А., 22 років, студент, поступив в інфекційну лікарню на 3-й день хвороби зі скаргами на загальну слабкість, переймоподібний біль у животі, часті рідкі випорожнення зі слизом і кров’ю. Захворювання почалося з підвищення температури, головного болю, тенезмів, частих випорожнень. Живе в ізольованій квартирі з комунальними зручностями. Усі члени сім’ї здорові. Тиждень тому повернувся із села, де були випадки подібного захворювання.

Об-но: Температура тіла 38,1˚С. Шкіра бліда,висипу немає, язик вологий, обкладений білим нальотом. Тони серця приглушені, АТ 110/80 мм рт.ст., пульс 96 уд/хв. Живіт помірно здутий, болючий по ходу товстої кишки. Пальпація провокує потяги на низ. Сигмоподібна кишка спазмована, різко болюча. Стілець до 10 разів на добу, випорожнення рідкі, зі слизом і кров’ю.

1. Попередній діагноз.

2. Лікування.

Задача 82 (т.3.1) Еталон відповіді:

Шигельоз, колітична форма, середньо важкий перебіг.

Лікування.

Ліжковий режим;

Дієта – стіл №4;

Норфлоксацин – 0,4 - 2 рази на добу;

Регідрон – 1пак розчинити на 1 літр води – приймати по 100 мл кожен час;

Смекта – 1пак. розчинити на 1 ст теплої кип’яченої води – 3 рази на добу.

Хілак-форте – 30 крапель 3 рази на добу.

Задача 83 (т.3.1).

Хворий Г., 27 років, скаржиться на нездужання, зниження апетиту, втомлюваність, біль внизу живота, переважно у правій здухвинній ділянці, випорожнення близько 10 разів на добу, фекалії мають вигляд “малинового желе”. Скарги з’явилися 2 дні тому.

Об-но: температура 36,7ºС, шкіра звичайного кольору, тургор збережений. Язик обкладений білим нальотом, при пальпації живота - болючість по ходу товстої кишки, спазм сліпої та висхідного відділу ободової кишки. Печінка та селезінка не збільшені. З анамнезу відомо, що два тижні тому повернувся з Африки.

1. Попередній діагноз.

2. План обстеження.

3. Лікування.

Задача 83 (т.3.1) Еталон відповіді:

Амебіаз, маніфестна форма, середнього ступеня важкості.

1. Загальний аналіз крові.

2. Загальний аналіз сечі.

3. Копроцитограма.

4. Біохімічні методи.

5. Паразитоскопічне дослідження (кал)

6. Серологічні методи:

- РНГА

- ІФА

- РНІФ

7. Додаткові методи:

- ректороманоскопія

- УЗД

Лікування: Амебоциди універсальної дії (метронідазол 750г 3 раза в день протягом 5-8 днів.)

Ферментні препарати (панкреатин 1т.3рази на добу).

Пробіотики (біфідумбактерін)

Задача 84 (т.3.1).

Хворий В., 41 рік, звернувся зі скаргами на непостійний біль внизу живота, більше в здухвинних ділянках, зниження апетиту, відчуття гіркоти у роті, головний біль, порушення сну, схуднення. Випорожнення з домішками крові й слизу, спостерігається чергування проносів та закрепів. Хворіє більше року, але за допомогою не звертався.

Об-но: блідий, шкіра суха, висипу немає. Температура тіла 37,1ºС, тони серця приглушені, язик обкладений, при пальпації живіт чутливий за ходом товстої кишки, переважно в правій здухвинній ділянці, сигма не спазмована. В загальному аналізі крові: анемія, незначна еозинофілія, відносний лімфоцитоз.

1. Попередній діагноз.

2. План обстеження.

3. Лікування.

Задача 84 (т.3.1) Еталон відповіді:

Амебіаз, непреривно прогресуючий перебіг, середнього ступеня важкості.

1. Загальний аналіз крові.

2. Загальний аналіз сечі.

3. Копроцитограма.

4. Біохімічні методи.

5. Паразитоскопічне дослідження (кал)

6. Серологічні методи:

- РНГА

- ІФА

- РНІФ

7. Додаткові методи:

- ректороманоскопія

- УЗД

Лікування: Амебоциди універсальної дії (метронідазол 750г 3 раза в день протягом 5-8 днів.)

Ферментні препарати (панкреатин 1т.3рази на добу).

Пробіотики (біфідумбактерін)

Задача 85 (т.19.2).

Хвора 40 років, повернулася літаком із туристичної поїздки в Бразилію. Через 5 днів гостро захворіла: піднялася температура до 39°С, зявилися скарги на біль в суглобах та м’язах. При огляді: гіперемія обличчя, одутлість. Ін’єкція склер. Хвора збуджена, дезорієнтована.

1. Сформулюйте попередній діагноз.

2. Складіть план обстеження.

3. Визначить необхідність ізоляції, виходячи з попереднього діагнозу

Задача 85 (т.19.2) Еталон відповіді.

1. Жовта гарячка, фаза гіперемії.

2. Загальні аналізи крові, коагулограма, функціональні проби печінки, нирок. Доцільна біологічна проба шляхом інтрацеребрального зараження кров’ю мавпи або миші. Серологічні реакції: РЗК, ІФА, ПЛР.

3. Обов’язкова ізоляція в боксі.

Задача 86 (т.19.2).

Біолог 30-ти років, повернувся із службового відрядження до Камеруну. Більшу частину відрядження проводив у джунглях з метою вивчення місцевої флори та фауни. Захистом від комарів користувався не регулярно. Скарги на різкий головний біль, головним чином в ділянці потилиці, температуру 38-39°С. При огляді: гіперемія та одутлість обличчя. Ін’єкція склер. При збиранні анамнезу змістовні відповіді отримати важко.

1. Ваш діагноз.

2. На як питання з епідеміологічного анамнезу потрібно звернути увагу.

3. План додаткового обстеження.

Задача 86 (т.19.2) Еталон відповіді.

1. Жовта гарячка, фаза гіперемії.

2. Чи проводилася вакцинація перед відрядженням.

3. Загальні аналізи крові коагулограма, функціональні проби печінки, нирок.

4. Доцільна біологічна проба шляхом інтрацеребрального зараження кров’ю мавпи або миші. Серологічні реакції: РЗК, ІФА, ПЛР.

Задача 87 (т.19.2).

Стюардеса 25-ти років, після рейсу до Кенії гостро захворіла: підвищилась температура тіла до 380С, з’явився біль в поперековому відділі та суглобах. Загальна гіперестезія. Диспептичні явища. Щеплення проти жовтої гарячки із нез’ясованих причин не отримала.

1. Про яке захворювання слід подумати в першу чергу.

2. Складіть план загального обстеження.

3. Невідкладна тактика лікування до отримання результатів лабораторних тестів.

Задача 87 (т.19.2) Еталон відповіді.

1. Жовта гарячка, фаза гіперемії.

2. Загальні аналізи крові, коагулограма, функціональні проби печінки, нирок. Серологічні реакції: РЗК, ІФА, ПЛР.

3. Посиндромна терапія у відділенні реанімації.

Задача 88 (т.19.2).

У хворого на жовту гарячку спостерігається сильний озноб. Скаржиться на головний біль, головним чином в ділянці потилиці. Відмічаються різка гіперемія та одутлість обличчя.

1. В якій фазі захворювання він знаходиться.

2. Додайте до повноти картини інші симптоми.

3. Яка буде наступна фаза захворювання.

Задача 88 (т.19.2) Еталон відповіді.

1. Жовта гарячка, фаза гіперемії.

2. Клінічні ознаки гемарогічного синдрому.

3. Фаза ремісії на третій– п’ятий день.

Задача 89 (т.19.2).

У хворого, що прибув з ендемічної зони жовтої гарячки спостерігаються нападоподібна лихоманка впродовж двох тижнів. При додатковому обстеженні виявлена гепатоспленомегалія, анемія, анізоцитоз, пойкилоцитоз.

1. З якими захворюванням потрібно проводити диференційну діагностику.

2. Які дослідження потрібно негайно призначити для з’ясування нападоподібної гарячки.

Задача 89 (т.19.2) Еталон відповіді.

1. З малярією.

2. Мазок крові, товста крапля.

Задача 90 (т.8.1).

Хворий 17 років надійшов у клініку на 3-й день хвороби з діагнозом «Парагрип, алергійний дерматит». Занедужав гостро з підвищення температури тіла до 39,0оС, слабкості, болю в горлі. На 2-й день хвороби з'явився надсадний гавкаючий кашель, рясні слизисті виділення з носа, різі в очах.

Об-но: Т- 38,8оС. Обличчя набрякле, повіки потовщені. Склерит, катаральний кон’юнктивіт. Слизисті виділення з носа. На шкірі шиї та обличчі плямисто-папульозний висип. Слизова оболонка ротоглотки яскраво гіперемована, дрібна біла енантема біля нижніх кутніх зубів. Дихання жорстке, поодинокі сухі хрипи. Пальпуються дрібні підщелепні й передньошийні лімфовузли. ЧСС - 110 уд/ хв. АТ - 100/70 мм рт.ст. Живіт м'який. Печінка й селезінка не збільшені.

1. Попередній діагноз.

2. План обстеження.

3. Лікування.

Задача 90 (т.8.1) Еталон відповіді:

1. Кір.

2. ЗАК:

· Лейкопенія, лімфоцитоз, зниження кількості еозинофілів, моноцитів, помірно ↑ ШОЕ

· Вірусологічне дослідження – виділення вірусу із змиву з носоглотки, секрету кон´юнктив

· Серологічне дослідження – ІФА, РНГА, РЗК.

3. Лікування:

· Ліжковий режим

· Дієта 15

· Нафтизин в ніс

· Альбуцид в кон´юнктиву

· Жарознижуючі препарати

· Парові лужні інгаляції 4% розчином соди.

Задача 91 (т.8.1).

Хворий 17 років, студент, мешкає в гуртожитку. Надійшов у клініку на 2-й день хвороби зі скаргами на висипку на тілі, незначне нездужання. Захворювання почалося гостро з підйому температури до 38,0оC, закладеності носу. У той же день помітив висипку.

Об-но: Т – 37,3оС, невелика слабкість. Помірна гіперемія кон’юнктив, слизуваті виділення з носа. Висип дрібноплямистий, на незміненій шкірі, легка гіперемія слизової оболонки ротоглотки. Пальпуються болючі задньошийні й потиличні лімфовузли. Пульс - 80 уд/хв., АТ - 110/70 мм рт.ст. З боку органів черевної порожнини й легенів патології не виявлено. У крові визначається лейкопенія, відносний лімфоцитоз, 10% плазмоцитів, ШЗЕ – 5 мм/год.

1. Попередній діагноз.

2. План обстеження.

3. Лікування.

Задача 91 (т.8.1) Еталон відповіді:

1. Краснуха.

2. ЗАК, ЗАС, вірусологічний метод РГГА, змив з носоглотки

3. Лікування:

· Ліжковий режим

· Дієта 15

· Жарознижуючі препарати

· Симптоматична терапія.

Задача 92 (т.8.1).

Хворий 18 років, надійшов на 6-й день хвороби зі скаргами на слабкість, сухість у роті, підвищення температури тіла до 39,0оС. Захворювання почалося гостро з підвищення Т тіла до 38,5оС, слабкості, безболісного припухання біля вух. Лікування полягало в прийомі аспірину й сухого тепла на уражені ділянки. Лихоманка знизилася, однак на 6-й день хвороби знову піднялась температура тіла до 39,0оС, з'явився біль у мошонці, нудота, дворазово – кашкоподібний стілець.

Об-но: - невелике збільшення м’якуватих за консистенцією привушних залоз, Т – 39,0оС. У ротоглотці без патологічних змін. Живіт м'який, чутливий в епігастрії, пульсація черевної аорти ослаблена. Праве яєчко помірно збільшене, болісне. З боку інших внутрішніх органів патології не виявлено.

1. Попередній діагноз.

2. План обстеження.

3. Лікування.

Задача 92 (т.8.1) Еталон відповіді:

1. Епідемічний паротит. Правобічний орхіт.

2. ЗАК, ЗАС, калу, сеча на діастазу, серологічні дослідження – парні сироватки РГГА, РЗК.

3. Лікування:

· Ліжковий режим

· Дієта 15

· Сухе тепло, солюкс, УВЧ на слинні залози

· Носіння суспензорію на мошонку

· Полоскання порожнини рота 2% розчином соди

· Жарознижуючі препарати

· Преднізолон по 15-20 мг на добу протягом 5-7 днів.

Задача 93 (т.8.1).

Хвора К., 20 років, занедужала гостро, з'явився біль у горлі, головний біль, підвищилася Т тіла до 38,0оС. На 2-й день хвороби з'явилася висипка на обличчі, а через кілька годин - на шкірі тулуба й кінцівок.

При огляді: температура тіла 37,7оС. Слизова оболонка ротоглотки гіперемована. Помірно виражені явища кон’юнктивіту, назофарингіту. На ообличчі, тулубі й кінцівках дрібноплямистий висип. Збільшені та болючі потиличні лімфовузли. З боку органів грудної клітки й черевної порожнини патології не виявлено.

Ан. крові: Эр.- 4,6´1012/л, лейк.- 3,4´109/л, п-5%, з-38%,л-38%,м-12%, э-3%,пл.кл.-5%, ШЗЕ -8мм/год.

1. Попередній діагноз.

2. План обстеження.

3. Лікування.

Задача 93 (т.8.1) Еталон відповіді:

3. Краснуха.

4. ЗАК, ЗАС, вірусологічний метод РГГА, змив з носоглотки

3. Лікування:

· Ліжковий режим

· Дієта 15

· Жарознижуючі препарати

· Симптоматична терапія.

Задача 94 (т.2.3)

У хворого раптово виник біль в очах, світлобоязнь, набряк повік, гіперемія, крововиливи, серозні виділення, субфебрильна температура. Ротоглотка гіперемована, зерниста, набрякша.

1. Попередній діагноз

2. План обстеження

3. Лікування

Задача 94 (т.2.3) Еталон відповіді:

1. Ентеровірусна інфекція, геморагічний кон’юктивіт, середнього ступеня важкості

2. Обстеження:

· ЗАК (як правило при неускладненому перебігу всі показники в нормі, іноді можливий помірний лейкоцитоз, далі лейкопенія)

· ЗАС

· Копрограма (збільшена кількість лейкоцитів)

· Аналіз калу на мікрофлору

· Визначення антитіл до збудника методом ІФА

· Вірусологічний метод дослідження

· Серологічні методи (РНГА, РЗК - діагноз підтверджується при 4-х кратному наростанні титрів антитіл)

3. Лікування:

· Госпіталізація, затемнена палата

· Промивання очей

· При приєднанні вторинної мікрофлори антибактеріальні засоби (в краплях місцево)

Задача 95 (т.2.3)

У хворого на фоні температури 39ºС зявилися сильний біль в усіх групах мязів, нападоподібного характеру, утруднене дихання, які мають хвилеподібний перебіг. На шкірі – екзантема, глотка гіперемована, набрякша. В крові помірний лейкоцитоз.

1. Попередній діагноз

2. План обстеження

3. Лікування

Задача 95 (т.2.3) Еталон відповіді:

1. Ентеровірусна інфекція, епідемічна міалгія, середнього ступеня важкості.

2. Обстеження:

· ЗАК (як правило при неускладненому перебігу всі показники в нормі, іноді можливий помірний лейкоцитоз, далі лейкопенія)

· ЗАС

· Копрограма (збільшена кількість лейкоцитів)

· Аналіз калу на мікрофлору

· Визначення антитіл до збудника методом ІФА

· Вірусологічний метод дослідження

· Серологічні методи (РНГА, РЗК, РН - діагноз підтверджується при 4-х кратному наростанні титрів антитіл)

3. Лікування:

· Специфічного лікування немає

· Гірчичники, грілка, УВЧ

· Нестороїдні протизапальні засоби (анальгін, дексалгін)

Задача 96 (т.2.3)

Чоловік, 20 років хворіє 2 дні. Захворювання розпочалось гостро, коли з’явилась слабкість, нудота, блювання, підвищилась температура тіла до 37,2 ºС, дискомфорт в біляпупковій ділянці, бурчання, водяниста діарея по 6-7 раз на добу. Язик обкладений білим нальотом, слизова ротоглотки гіперемована. Живіт мякий, відділи тонкого кишківника неболючи, виражене їх бурчання. Печінка та селезінка не збільшені. Кількість сечі зменшеншилась. Випорожнення водянисті. Аналогічні захворювання мають лише по місцю роботи.

1. Попередній діагноз

2. План обстеження

3. План лікування

Задача 96 (т.2.3) Еталон відповіді:

1. Ротавірусна інфекція, ротавірусний гастроентерит, середнього ступеня важкості.

2. Обстеження:

· ЗАК (як правило при неускладненому перебігу всі показники в нормі, на початку можливий лейкоцитоз, а далі лейкопенія)

· ЗАС (підвищена кількість лейкоцитів, альбумінурія)

· Електроліти Na, K, Ca

· Копрограма

· Аналіз калу на мікрофлору

· Безпосереднє дослідження клінічного матеріалу (фекалій) на наявність маркерів ротавірусної інфекції (їх антигенів, вірусної РНК або цілих вірусних часток)

· Електронна мікроскопія фекалій

· Вірусологічний метод (виділення ротавірусів в культурі клітин та їх повна ідентифікація)

· Серологічна діагностика (РНГА, РЗК - діагноз підтверджується при 4-х кратному наростанні титрів антитіл)

· Експрес діагностика (РНГА із ротавірусним діагностикумом «Ротатест» на основі імунохроматографічного аналізу)

3. Лікування:

· Етіотропного лікування немає

· Дієта № 4б з виключенням молока, молочних продуктів, з обмеженням вуглеводів

· Регідратація (регідрон, ораліт per os, дисіль, трисіль, квартасіль в/в)

· Ферментотерапія

Задача 97 (т.2.3)

Жінка, 18 років хворіє 2 дні. Захворювання розпочалось гостро, коли зявилась слабкість, нудота, блювання, дискомфорт в епігастрії, бурчання, водяниста діарея до 8 раз за добу, рясного характеру. Наприкінці доби зявились судоми литкових мязів, головокружіння. Язик обкладений білим нашаруванням, слизова гіперемована. Живіт мякий, не болючий, бурчання тонкого кишківника. Стул водянистий, діурез знижений.

1. Попередній діагноз

2. План обстеження

3. План лікування

Задача 97 (т.2.3) Еталон відповіді:

1. Ротавірусна інфекція, ротавірусний гастроентерит, середнього ступеня важкості.

2. Обстеження:

· ЗАК (як правило при неускладненому перебігу всі показники в нормі, на початку можливий лейкоцитоз, а далі лейкопенія)

· ЗАС (підвищена кількість лейкоцитів, альбумінурія)

· Електроліти Na, K, Ca

· Копрограма

· Аналіз калу на мікрофлору

· Безпосереднє дослідження клінічного матеріалу (фекалій) на наявність маркерів ротавірусної інфекції (їх антигенів, вірусної РНК або цілих вірусних часток)

· Електронна мікроскопія фекалій

· Вірусологічний метод (виділення ротавірусів в культурі клітин та їх повна ідентифікація)

· Серологічна діагностика (РНГА, РЗК - діагноз підтверджується при 4-х кратному наростанні титрів антитіл)

· Експрес діагностика (РНГА із ротавірусним діагностикумом «Ротатест» на основі імунохроматографічного аналізу)

3. Лікування:

· Етіотропного лікування немає

· Дієта № 4б з виключенням молока, молочних продуктів, з обмеженням вуглеводів

· Регідратація (регідрон, ораліт per os, дисіль, трисіль, квартисіль в/в)

· Ферментотерапія

Задача 98 (т.2.3)

Студент 21 року госпіталізований з приводу гострого гастроентероколіту в стані середньої важкості. Захворів 2 доби назад. Захворів гостро, коли зявилася нудота, повторне рясне блювання, діарея по 6-7 раз, рясна. Температура тіла до 37,3 ºС. Стан середньої важкості. Шкірна складка на животі розправляється повільно, тургор знижений. АТ-90/50 мм.рт.ст., пульс 94 уд/хв, тони послаблені. Язик суховатий, білий. Слизова ротоглотки гіперемована. Живіт мякий, неболючий, виражене бурчання. Стул водянистий, олігурія. Мав місце контакт з аналогічним хворим з меньш вираженою клінікою.

1. Попередній діагноз

2. План обстеження

3. План лікування

Задача 98 (т.2.3) Еталон відповіді:

1. Ротавірусна інфекція, ротавірусний гастроентерит, середнього ступеня важкості, дегідратація ІІ ступеня.

2. Обстеження:

· ЗАК (як правило при неускладненому перебігу всі показники в нормі, на початку можливий лейкоцитоз, а далі лейкопенія)

· ЗАС (підвищена кількість лейкоцитів, альбумінурія)

· Електроліти Na, K, Ca

· Копрограма

· Аналіз калу на мікрофлору

· Безпосереднє дослідження клінічного матеріалу (фекалій) на наявність маркерів ротавірусної інфекції (їх антигенів, вірусної РНК або цілих вірусних часток)

· Електронна мікроскопія фекалій

· Вірусологічний метод (виділення ротавірусів в культурі клітин та їх повна ідентифікація)

· Серологічна діагностика (РНГА, РЗК - діагноз підтверджується при 4-х кратному наростанні титрів антитіл)

· Експрес діагностика (РНГА із ротавірусним діагностикумом «Ротатест» на основі імунохроматографічного аналізу)

3. Лікування:

· Етіотропного лікування немає

· Дієта № 4б з виключенням молока, молочних продуктів, обмеженням вуглеводів

· Регідратація (регідрон, ораліт per os, дисіль, трисіль, квартисіль в/в)

· Ферментотерапія

Задача 99 (т.15).

У студента М. 20 років, що приїхав з Індії, через півроку підвищилася температура тіла, з'явилася млявість, адинамія і незначне збільшення селезінки. Пізніше, на фоні високої лихоманки виявлено значне збільшення селезінки (до пупка), тупі болі в животі, збільшення печінки. У гемограмі – анемія, значна лейкопенія, лімфо-моноцитоз, тромбоцитопенія.

1. Попередній діагноз.

2. План обстеження.

3. Лікування.

Задача 99 (т.15) Еталон відповіді:

1. Індійський вісцеральний лейшманіоз (кала-азар), гострий перебіг, гепатолієнальний синдром, середньої важкості.

2. Обстеження:

· ЗАК (анемія, лейкопенія, лімфомоноцитоз, анеозинофілія, тромбоцитопенія, різко ↑ШОЕ).

· Біохімічні тести (гіпоальбумінемія, гіперглобулінемія, ↑протромбіновий час).

· Формолово-гелевий метод – проба на зміну вмісту Ig в крові.

· Паразитологія – виділення збудника (амастигот) в патол. матеріалі (крові, вміст рани, л/в, пунктаті селезінки, печінки, кісткового мозку).

· Серологія – РСК, ІФА.

· Шкірний тест Монтенегро.

3. Лікування:

· Препарати п´ятивалентної сурьми (пентостам, глюкантим, солюсурьмін), або амфотерицин В протягом 20 днів.

· a-інтерферон.

· При неефективності – спленектомія.

Задача 100 (т.15).

Представник «Нафтогаз» України повернувся з Туркменістану, де в районі Байрам-Алі був на газовому родовищі. Через місяць після повернення, на тлі субфебрилітету, в області лівої щоки з'явився горбик, потім фурункулоподібний інфільтрат, і незабаром утворилася кратероподібна виразка з дном вкритим гноєм, по краях якої товстий інфільтрат.

1. Попередній діагноз.

2. План обстеження.

3. Лікування.

Задача 100 (т.15) Еталон відповіді:

1. Шкірний лейшманіоз Старого світу, пендинська виразка, стадія виразкування.

2. Обстеження:

3. Лікування:

· Препарати п´ятивалентної сурьми (пентостам, глюкантим, солюсурьмін), або амфотерицин В протягом 20 днів.

· a-інтерферон.

Задача 101 (т.15).

Український бізнесмен повернувся з Південної Америки, де відвідав плантацію по збору каучуку. Після повернення додому у нього на правому вусі утворилася виразка, яка швидко розповсюдилася на все вухо. Пізніше вушна раковина почала руйнуватися.

1. Попередній діагноз.

2. План обстеження.

3. Лікування.

Задача 101 (т.15) Еталон відповіді:

1. Мексиканський шкірний лейшманіоз Нового світу, виразка Чиклерів.

2. Обстеження:

3. Лікування:

· Препарати п´ятивалентної сурьми (пентостам, глюкантим, солюсурьмін), або амфотерицин В протягом 20 днів.

· a-інтерферон.

Задача 102 (т.15).

Хворий Н., 20 років, що приїхав з Індії був госпіталізований до стаціонару з клінікою тривалої лихоманки, вираженою гепатоспленомегалією, анемією, тромбоцитопенією, лейкопенією, лімфо- та моноцитозом. Через 2 тижні в порожнині рота почали розвиватися явища некротичного гінгівіту.

1. Попередній діагноз.

2. План обстеження.

3. Лікування.

Задача 102 (т.15) Еталон відповіді:

1. Індійський вісцеральний лейшманіоз (кала-азар), гострий перебіг, гепатолієнальний синдром, важкий ступінь.

2. Обстеження:

· ЗАК (анемія, лейкопенія, лімфомоноцитоз, анеозинофілія, тромбоцитопенія, різко ↑ШОЕ).

· Біохімічні тести (гіпоальбумінемія, гіперглобулінемія, ↑протромбіновий час).

· Формолово-гелевий метод – проба на зміну вмісту Ig в крові.

· Паразитологія – виділення збудника (амастигот) в патол. матеріалі (крові, вміст рани, л/в, пунктаті селезінки, печінки, кісткового мозку).

· Серологія – РСК, ІФА.

· Шкірний тест Монтенегро.

3. Лікування:

· Препарати п´ятивалентної сурьми (пентостам, глюкантим, солюсурьмін), або амфотерицин В протягом 20 днів.

· a-інтерферон.

· При неефективності – спленектомія.

Задача 103 (т.15).

Хворий П. повернувся з Ефіопії, де був кілька років на заробітках. Після повернення додому у нього з´явився набряк м´яких тканин та біль в ділянці носа. Пізніше – відбулася деформація носа.

1. Попередній діагноз.

2. План обстеження.

3. Лікування.

Задача 103 (т.15) Еталон відповіді:

1. Шкірно-слизовий лейшманіоз (еспундія).

2. Обстеження:

o Паразитологія – виділення збудника (амастигот) в патол. матеріалі (соскоб з язви або пунктат).

o Серологія – РСК, ІФА.

o Шкірний тест Монтенегро.

3. Лікування:

· Препарати п´ятивалентної сурьми (пентостам, глюкантим, солюсурьмін), або амфотерицин В протягом 30 днів.

· a-інтерферон.

Задача 104 (т.14.2).

Хвора 35 років госпіталізована до інфекційного стаціонару у стані психомоторного збудження. З анамнезу з`ясовано, що хвороба розпочалася гостро, з гарячки до 39°С, головного болю, запаморочення, нудоти, безсоння. З перших днів – ейфорія. Діагностовано «грип», симптоматична терапія неефективна. Хвора стала збудженою, брутальною. Об`єктивно: Т тіла 39,5°С, ЧСС 126 уд/хв., АТ 100/70 мм рт.ст., ЧД 22 за хв. Хвора не бажає спілкуватись, виражений негативізм. Обличчя гіперемійоване, набрякле; катаральний кон`юнктивіт, розеольозно-петехіальна висипка на грудях, бокових поверхнях тулуба, згинальних ділянках кінцівок. Геморагічна енантема на м`якому піднебінні. Дихання жорстке, тони серця глухі, межі дещо розширені. Живіт м`який, не болить, гепатоспленомегалія. Спостерігаються гіперакузія, фотофобія, девіація язика вліво, дизартрія. Незначна ригідність потиличних м`язів.

1. Попередній діагноз.

2. План обстеження.

3. План лікування.

Задача 104 (т.14.2) Еталон відповіді.

  1. Епідемічний висипний тиф, типова форма, тяжкий перебіг.
  2. Обстеження:

· ЗАК, ЗАС, біохімічні тести.

· ЕКГ

· УЗД

· Серологічні методи: реакція Вейля-Фелікса, РЗК з антигеном рикетсій Провачека 1:160-1:1320, РАР (реакція аллютинації рикетсій) 1:40-1:80, РНГА 1:1000-1:2000, ІФА – IgM до риккетсіозного антигену.

· ПЛР

  1. Лікування:
    • Обов´язкова госпіталізація
    • Ліжковий режим
    • Дієта №13
    • Тетрациклін по 0,5 4 р./добу або доксициклін по 0,1 2 р./добу протягом усього лихоманкового періо та ще 3 дні нормальної температури.
    • Дезінтоксикаційна терапія (обільне пиття, інфузійна терапія)
    • Кордіамін 1 мл 2 р/доб.
    • Гепарин 40-50 тис. ОД/доб.
    • Заспокійливі, снодійні, транквілізатори.
    • Виписка не раніше 12 дня нормальної температури.

Задача 105 (т.14.2).

Хворий 50 років госпіталізований на 6 день від початку хвороби з діагнозом «менінгоенцефаліт». Приймальник вторсировини. Захворів гостро, підвищилась Т° тіла до 39,2°С, турбував сильний головний біль, з`явилось безсоння. Оточуючі помітили, що хворий став дратівливим, брутальним. На 4 день хвороби спостерігалось нетривале зниження Т° тіла до 37,4°С. Об`єктивно: хворий не орієнтується в оточенні, говіркий, рухливий. Гіперемія обличчя, тремор язика та пальців на руках. На шкірі рясна дрібна крапкова висипка з переважанням петехій. ЧСС 128 за хв., пульс аритмічний, АТ 140/65 мм рт.ст. Над нижньою долею легені справа вислуховуються ослаблене дихання та вологі хрипи, ЧД 30 за хв. Живіт м`який, гепатомегалія. Затримка випорожнень 2 доби.

1. Попередній діагноз.

2. План обстеження.

3. План лікування.

Задача 105 (т.14.2) Еталон відповіді.

1. Ендемічний висипний тиф, типова форма, тяжкий перебіг.

2. Обстеження:

· ЗАК, ЗАС, біохімічні тести.

· ЕКГ

· УЗД

· Серологічні методи: РЗК з антигеном рикетсій Музера 1:160-1:1320, РАР (реакція аллютинації рикетсій) 1:40-1:80, РНГА 1:1000-1:2000, ІФА – IgM до риккетсіозного антигену.

· ПЛР

3. Лікування:

· Обов´язкова госпіталізація

· Ліжковий режим

· Дієта №13

· Тетрациклін по 0,5 4 р./добу або доксициклін по 0,1 2 р./добу протягом усього лихоманкового періо та ще 3 дні нормальної температури.

· Дезінтоксикаційна терапія (обільне пиття, інфузійна терапія)

· Кордіамін 1 мл 2 р/доб.

· Гепарин 40-50 тис. ОД/доб.

· Заспокійливі, снодійні, транквілізатори.

· Виписка не раніше 12 дня нормальної температури.

Задача 106 (т.14.2).

Хворого 68 років госпіталізовано на 3 добу хвороби зі скаргами на високу лихоманку, мерзлякуватість, сильний головний біль, ломоту в кістках, безсоння, зрідка сухий кашель, сухість у носі та носову кровотечу. Захворів гостро після контакту з хворим на грип. В анамнезі малярія, черевний та висипний тифи. Об`єктивно: Т° тіла 40°С. Ейфоричний, непосидючий. Гіперемія і набряк обличчя, петехії на кон`юнктиві нижніх повік, гіперемія слизової ротоглотки, геморагії на м`якому піднебінні. Шкіра чиста, висипка відсутня. Носове дихання утруднене, виділень немає. Над легенями – поодинокі сухі непостійні хрипи на тлі жорсткого дихання. Тони серця приглушеня, брадикардія, АТ 120/70 мм рт.ст. Живіт м`який, не болючий, печінка на 1 см виступає з-під реберної дуги, селезінка - не збільшена. В гемограмі – лейкопенія, ШОЕ 3 мм/год.

1. Попередній діагноз.

2. План обстеження.

3. План лікування.

Задача 106 (т.14.2) Еталон відповіді.

1. Хвороба Брілла-Цинсера, середньоважкий перебіг.

2. Обстеження:

· ЗАК, ЗАС, біохімічні тести.

· ЕКГ

· УЗД

· Серологічні методи: реакція Вейля-Фелікса, РЗК з антигеном рикетсій Провачека 1:160-1:1320, РАР (реакція аллютинації рикетсій) 1:40-1:80, РНГА 1:1000-1:2000, ІФА – IgM до риккетсіозного антигену.

· ПЛР

3. Лікування:

· Обов´язкова госпіталізація

· Ліжковий режим

· Дієта №13

· Тетрациклін по 0,5 4 р./добу або доксициклін по 0,1 2 р./добу протягом усього лихоманкового періо та ще 3 дні нормальної температури.

· Дезінтоксикаційна терапія (обільне пиття, інфузійна терапія)

· Кордіамін 1 мл 2 р/доб.

· Гепарин 40-50 тис. ОД/доб.

· Заспокійливі, снодійні, транквілізатори.

· Виписка не раніше 12 дня нормальної температури.

Задача 107 (т.14.2).

Хвора 53 років, прибиральниця в лазні, захворіла гостро – підвищилась Т° тіла до 38,9°С, з`явились головний біль та болі у м`язах. Вдома крім рясного пиття нічого не застосовувала в лікуванні. Весь час погано спала, було марення, галюцінації. На час госпіталізації (7 день хвороби): Т° тіла 39°С, значний негативізм, брутальна поведінка. Ротоглотка гіперемійована, язик не висовується за межі різців, дрижить, девіація вліво. Шкіра вкрита дрібною розеольозно-петехіальною висипкою. Тони серця приглушені, АТ 110/70 мм рт ст. Дихання над усією поверхнею легень жорстке. Живіт не здутий, не болить при пальпації, гепатоспленомегалія. Фізіологічні випорожнення без порушень.

1. Попередній діагноз.

2. План обстеження.

3. План лікування.

Задача 107 (т.14.2) Еталон відповіді.

1. Епідемічний висипний тиф, типова форма, середньоважкий перебіг.

2. Обстеження:

· ЗАК, ЗАС, біохімічні тести.

· ЕКГ

· УЗД

· Серологічні методи: реакція Вейля-Фелікса, РЗК з антигеном рикетсій Провачека 1:160-1:1320, РАР (реакція аллютинації рикетсій) 1:40-1:80, РНГА 1:1000-1:2000, ІФА – IgM до риккетсіозного антигену.

· ПЛР

3. Лікування:

· Обов´язкова госпіталізація

· Ліжковий режим

· Дієта №13

· Тетрациклін по 0,5 4 р./добу або доксициклін по 0,1 2 р./добу протягом усього лихоманкового періо та ще 3 дні нормальної температури.

· Дезінтоксикаційна терапія (обільне пиття, інфузійна терапія)

· Кордіамін 1 мл 2 р/доб.

· Гепарин 40-50 тис. ОД/доб.

· Заспокійливі, снодійні, транквілізатори.

· Виписка не раніше 12 дня нормальної температури.

Задача 108 (т.14.2).

Хворому 27 років, геолог, протягом місяця жив у бараку, контактував з завошивленими колегами. Госпіталізований на 6 день хвороби зі скаргами на нестерпний головний біль, страхітливі сновидіння, відсутність апетиту, Т° до 40°С. Захворів гостро, з`явився головний біль, мерзлякуватість, ломота в тілі, Т° підвищилась до 39°С. Ночами марив, були зорові галюцинації, турбувало безсоння. На 5 день хвороби спостерігалось короткочасне зниження Т° тіла до 37,5°С, після чого на тілі з`явилась рясна розеольозно-петехіальна висипка. Об`єктивно: Т° тіла 39,5°С, збуджений, говіркий, ейфоричний. Свідомість збережена, гіперемія обличчя та кон`юнктив, плямиста енантема на слизовій ротоглотки, поодинокі петехії біля uvulae. Язик сухий, вкритий сіруватим нашаруванням, дрижить при висовуванні. На шкірі тулуба і кінцівок розеоли та місцями первинні петехії. Тони серця глухі, АТ 90/55 мм рт.ст., ЧСС 120 уд. хв. Живіт м`який, печінка і селезінка помірно збільшені.

1. Попередній діагноз.

2. План обстеження.

3. План лікування.

Задача 108 (т.14.2) Еталон відповіді.

1. Епідемічний висипний тиф, типова форма, середньоважкий перебіг.

2. Обстеження:

· ЗАК, ЗАС, біохімічні тести.

· ЕКГ

· УЗД

· Серологічні методи: реакція Вейля-Фелікса, РЗК з антигеном рикетсій Провачека 1:160-1:1320, РАР (реакція аллютинації рикетсій) 1:40-1:80, РНГА 1:1000-1:2000, ІФА – IgM до риккетсіозного антигену.

· ПЛР

3. Лікування:

· Обов´язкова госпіталізація

· Ліжковий режим

· Дієта №13

· Тетрациклін по 0,5 4 р./добу або доксициклін по 0,1 2 р./добу протягом усього лихоманкового періо та ще 3 дні нормальної температури.

· Дезінтоксикаційна терапія (обільне пиття, інфузійна терапія)

· Кордіамін 1 мл 2 р/доб.

· Гепарин 40-50 тис. ОД/доб.

· Заспокійливі, снодійні, транквілізатори.

· Виписка не раніше 12 дня нормальної температури.

Задача 109 (т.2.1).

У хворої 50 років, яка відпочивала біля ставка захворювання почалося з проносу, який розвинувся раптово серед ночі, потім приєдналася блювота. Виражена слабкість, адинамія, запаморочення. Стілець частий, водянистий, мутновато-білуватий.

1. Поставте попередній діагноз.

2. Які методи обстеження підтвердять діагноз.

Задача 109 (т.2.1) Еталон відповіді:

1. Холера.

2. Бактеріологічний метод (фекалії, блювотні маси), експрес-методи (реакції імобілізації, мікроаглютинації вібріонів протихолерною О-сироваткою з використанням фазово-контрастної мікроскрпії), серологічний метод (РНГА, РН, ІФА).

Задача 110 (т.2.1).

У хворого П. в 32 р. лікар запідозрив холеру. Свідомість затьмарена, t-35°С, шкіра суха, холодна, збирається в складку, риси обличчя загострені, живіт запалий, загальний ціаноз, судоми, гикавка, АТ-40/0 мм рт. ст., пульс відсутній, анурія.

1. Вкажіть ступінь зневоднення.

2. Призначити даному хворому лікування.

Задача 110 (т.2.1) Еталон відповіді:

1. 4-й ступінь (втрата рідина 10% від маси тіла).

2. Регідратаційна терапія шляхом парантерального введення ізотонічних сольових розчинів. При 4 ступені протягом перших 20-30 хвилин регідратації 2-3 л розчину вводиться струминно із швидкістю 100 мл/хв, протягом наступних 30-40 хв – по 50 мл/хв, в останні 40-50 хв – по 25 мл/хв. Потрібно використовувати такі розчини : «Квартасіль», «Трисіль», «Ацесіль», «Хлосіль», « Лактосіль».

Антибіотикотерапія (тетрациклін, доксициклін, левоміцетин).

Задача 111 (т.2.1).

У хворого Н. 40 р. випорожнення до 10 разів на добу, рясні, повторне блювання, спрага, понижений тургор шкіри, t-37°С, тахікардія, олігурія, короткочасні судоми литкових м'язів.

1. Вкажіть ступінь дегідратації у хворого.

2. Призначити хворому лікування.

Задача 111 (т.2.1) Еталон відповіді:

1. 2-й ступінь (втрата рідини до 4-6% від маси тіла).

2. Регідратаційна терапія преорально. З цією метою використовують «Ораліт», «Глюкосалан», «Регідрон», «Гастроліт». Якщо виникає після їх використання повторне блювання, то прейти на парентеральну регідратацію. Антибіотикотерапія (тетрациклін, доксициклін, левоміцетин).

Задача 112 (т.2.1).

Бригада “швидкої допомоги” прибула до хворого, в якого виник пронос, а потім – часте рясне блювання без попередньої нудоти і болю в животі. У блювотних масах спочатку були залишки їжі, потім вона набула водянистого характеру.

1. Поставте попередній діагноз.

2. Складіть план обстеження хворому.

Задача 112 (т.2.1) Еталон відповіді:

1. Холера.

2. Бактерологічне дослідження фекалій, блювотних мас.

Реакція імобілізації, мікроаглютинації вібріонів протихолерною О-сироваткою.

РНГА, РН, ІФА.

Задача 113 (т.2.1).

Хворий І., 30 років, знаходився у відрядженні протягом 5-ти днів в одній з країн Південно-Східної Азії. У серпні літаком прибув в місто А. В дорозі відчував слабкість. Після прибуття за вечерею вживав ковбасу, рибні консерви, холодець. Через 2 години після вечері посилилася слабкість, з'явилася блювота, частий водянистий стілець, спрага. Температура тіла залишалася нормальною. У анамнезі у хворого гастрит із зниженою секреторною функцією шлунку. Серед осіб, що вживали ті ж продукти, ніхто не захворів. При звернення до лікаря був встановлений діагноз: «Холера». Об'єктивно: Хворий млявий. Апатичний. Шкірні покриви холодні на дотик. Риси обличчя загострені. Голос сиплий. Наголошується ціаноз і задишка у спокої. Температура 35,6°С. Пульс 136 в 1 мин. АТ 80/40 мм рт.ст. Тони серця ослаблені. Язик сухий. Живіт запав. Злегка хворобливий при пальпації в епігастральній ділянціі.

2. Намітьте план обстеження хворого.

3. Призначте лікування.

Задача 113 (т.2.1) Еталон відповіді:

1. Бактерологічне дослідження фекалій, блювотних мас.

Реакція імобілізації, мікроаглютинації вібріонів протихолерною О-сироваткою.

РНГА, РН, ІФА.

2. Регідратаційна терапія шляхом парантерального введення ізотонічних сольових розчинів. При 4 ступені протягом перших 20-30 хвилин регідратації 2-3 л розчину вводиться струминно із швидкістю 100 мл/хв, протягом наступних 30-40 хв – по 50 мл/хв, в останні 40-50 хв – по 25 мл/хв. Потрібно використовувати такі розчини : «Квартасіль», «Трисіль», «Ацесіль», «Хлосіль», «Лактасіль».

Антибіотикотерапія (тетрациклін, доксициклін, левоміцетин).

Задача 114 (т.19.1).

Хворий М., 48 років, поступив в інфекційне відділення на третій день хвороби зі скаргами на підвищення температури тіла до 40ºС, мерзлякуватість, загальну слабкість, головний біль, нудоту. За чотири дні до хвороби полював на зайців. Під час розділу тушки зайця поранив руку.

Об’єктивно: загальний стан середньої важкості, свідомість не порушена, температура 38,7ºС, АТ 120/60 мм рт.ст., пульс 60 уд/хв. Шкірні покриви без висипки. У аксилярній ділянці справа пальпується помірно болісний утвір діаметром до 6 см, не спаяний з оточуючими тканинами. Склерит, кон’юнктивіт. Тони серця ослаблені, ритмічні. В легенях вислуховується жорстке дихання. Живіт м’який, не болючий. Нижній край печінки виступає на 2 см з-під краю реберної дуги. Селезінка не збільшена. Менінгеальних знаків не виявлено. В крові L.- 9,4 *109, п -13%, с -68%, л -18%, е -1%, ШОЕ – 40 мм/год.

1.Клінічний діагноз.

2.План обстеження.

3. Лікування.

Задача 114 (т.19.1) Еталон відповіді:

1. Туляремія, бубонна форма.

2. Обстеження:

· Бактеріологічне обстеження (посів пунктата бубона)

· Серологічні реакції: РПГА, ІФА, РА.

· Шкірно-алергічна проба з тулярином.

· Біологічний метод – зараження білих мишей.

3. Лікування:

· Госпіталізація хворого в боксоване відділення.

· Етіотропна терапія (Левоміцетин, стрептоміцин, макроліди).

· Вакцинотерапія (жива ослаблена протитуляремійна вакцина Ельберта‑Гайського).

Задача 115 (т.19.1).

Хворий К., 40 років, поступив зі скаргами на озноб, сильний головний біль, різку слабкість, міалгіі, біль в правій паховій ділянці, де є набряк та збільшення лімфатичних вузлів Захворів 3 дні тому. Хвороба почалась раптово з ознобу, головного болю, підвищення температури до 40ºС. На 3 –й день хвороби з явився біль в правій здухвинній ділянці, набряк та збільшення лімфатичного вузла. Епіданамнез: був у відрядженні в Індії. В порту помітив велику кількість пацюків. На кораблі були хворі з високою температурою.

Стан хворого важкій, збуджений. Температура тіла 40ºС. Положення вимушене, права нога зігнута в колінному суглобі. Обличчя гіперемоване, склери ін’єктовані. Язик обкладений білим нашаруванням. Пульс 140 уд/хв., слабких властивостей. АТ-80/40 мм рт.ст. Пальпується збільшена селезінка. В правій здухвинній ділянці різко виражений набряк, збільшений лімфатичний вузол, болючий, спаяний з навколишніми тканинами, шкіра гіперемована. Гемограма: лейкоцитоз, зсув формули вліво.

1.Сформулюйте попередній діагноз.

2.Які необхідно провести допоміжні методи дослідження.

3. Основні принципи лікування.

Задача 115 (т.19.1) Еталон відповіді:

1. Чума, бубонна форма.

2. Обстеження:

· Бактеріоскопія і бактеріологічне дослідження пунктата бубона.

· Серологічні реакції: РПГА, ІФА.

· Біологічний метод – зараження білих мишей.

3. Лікування:

· Обов’язкова госпіталізація хворого в боксоване відділення.

· Етіотропна терапія (Стрептоміцин, левоміцетин, аміноглікозіди).

· Патогенетична та симптоматична терапія.

Задача 116 (т.19.1).

Хворий Ч., 42 років, поступив в інфекційне відділення на 2-й день хвороби зі скаргами на озноб, підвищення температури до 40ºС, міалгіі, головний біль, слабкість, біль у правій паховій ділянці, спрагу. Працює дератизатором, останній раз проводив дератизацію за 3 дні до хвороби.

Об’єктивно: стан важкий, температура тіла 40°С, АТ 80/40 мм рт.ст., Рs 124 уд/хв., аритмічний. У свідомості, але на запитання відповідає мляво. Визначається гіперемія обличчя, сухість слизових оболонок. Тони серця ослаблені, перкуторно - розширення меж серця. Печінка, селезінка не збільшені. У паховій ділянці справа виявлено вузол діаметром до 6 см, різко болючий при пальпації, без чітких меж, шкіра над ним гіперемована з цианотичним відтінком.

В крові: L-18´109/л, ШОЕ – 54 мм/год, Hb-122 г/л, П-24%, С-60%, Л-15%, М-1%.

1. Клінічний діагноз.

2. План обстеження.

3. Лікування.

Задача 116 (т.19.1) Еталон відповіді:

1. Чума, бубонна форма.

2. Обстеження:

· Бактеріоскопія і бактеріологічне дослідження пунктата бубона.

· Серологічні реакції: РПГА, ІФА.

· Біологічний метод – зараження білих мишей.

3. Лікування:

· Обов’язкова госпіталізація хворого в боксоване відділення.

· Етіотропна терапія (Стрептоміцин, левоміцетин, аміноглікозіди).

· Патогенетична та симптоматична терапія.

Задача 117 (т.19.1).

Хворий К., 32 років, лікар, госпіталізований в інфекційне відділення в перший день хвороби із скаргами на підвищення температури до 40°С, озноб, головний біль, біль у грудній клітці при глибокому диханні, задишку, кашель із виділенням великої кількості пінистого мокротиння. Вдень захворювання повернувся з Індії, де під час відрядження працював у шпиталі, в якому перебували хворі з підозрою на чуму.

Об’єктивно: стан вкрай важкий. Температура тіла 41,0°С, АТ 60/40 мм рт.ст., Ps 130 уд./хв., ЧД 38 уд./хв. Дихання поверхневе, ритмічне. Загальмований, на питання не відповідає. Лімфатичні вузли не збільшені. Висипки на шкірі немає, обличчя гіперемоване, склерит. Кашель інтенсивний з виділенням великої кількості кров’янистого мокротиння. Тони серця різко приглушені. В легенях дихання ослаблене, багаточисельні вологі хрипи. Печінка, селезінка без особливостей. Менінгеальні знаки відсутні. У крові: L-20´109/л, Hb-98 г/л, ШОЕ-40 мм/год.

1. Клінічний діагноз.

2. План обстеження.

3. Лікування.

Задача 117 (т.19.1) Еталон відповіді:

1. Чума, первинно-легенева форма.

2. Обстеження:

· Бактеріоскопія і бактеріологічне дослідження мокротиння.

· Серологічні реакції: РПГА, ІФА.

· Біологічний метод – зараження білих мишей.

3. Лікування:

· Обов’язкова госпіталізація хворого в боксоване відділення.

· Етіотропна терапія (Стрептоміцин, левоміцетин, аміноглікозіди).

· Патогенетична та симптоматична терапія.

Задача 118 (т.19.1).

Хвора Л. 36 років, поступила в лікарню на 5-й день хвороби, скаржилась на набряк та свербіж правої кисті, головний біль. На тильній поверхні правої кисті - безболісний чорний струп, навколо струпу - декілька пухирців. Має місце набряк кисті , шкіра з синюшним відтінком. Пахвові лімфатичні вузли справа збільшені, безболісні, рухомі. Хвора працює на тваринницькій фермі.

1. Поставте діагноз.

2. З якими хворобами треба проводити диференційний діагноз.

3. План обстеження .

4. План лікування.

Задача 118 (т.19.1) Еталон відповіді:

1. Сибірка, карбункульозна форма.

2. Бешиха, фурункул, карбункул, еризипелоїд.

3. Обстеження:

· Бактеріоскопія та бактеріологічне дослідження матеріалу з периферії струпу.

· Реакція термокільцепреципітації Асколі.

· Шкірно-алергічна проба з антраксином.

4. Лікування:

· Етіотропна терапія антибіотиками пеніцилінового ряду.

· Патогенетична та симптоматична терапія.

· Специфічний імуноглобулін внутрішньом’язево за методом Безредки.

Задача 119 (т.19.1).

Захворювання почалось раптово сильним головним болем, ознобом і швидким підвищенням температури. Одночасно з явився біль у всьому тілі , загальна слабкість і нудота. Аксилярні вузли збільшені до розмірів горіха. Пальпація вузлів чутлива. Контури їх чітко відмежовані від навколишніх тканин. Обличчя гіперемоване. Пульс частий. Хворий протягом 2-х тижнів ловив рибу на березі мілководної річки, з якої пив воду. В прибережних чагарниках відзначав велику кількість гризунів.

4. Про яке захворювання слід подумати в першу чергу.

5. Складіть план загального обстеження.

Задача 119 (т.19.1) Еталон відповіді:

1. Туляремія, бубонна форма.

2. Обстеження:

· Бактеріологічне обстеження (посів пунктата бубона)

· Серологічні реакції: РПГА, ІФА, РА.

· Шкірно-алергічна проба з тулярином.

· Біологічний метод – зараження білих мишей.

Задача 120 (т.19.1).

Хворий К., 46 років, поступив у інфекційне відділення на 4-й день хвороби із скаргами на слабкість, біль у горлі, що посилювався при ковтанні, головний біль, підвищення температури тіла до 39,8°С, нудоту, збільшення шийних лімфовузлів. Хворий працював трактористом на польових роботах. Об’єктивно: стан важкий. Свідомість не порушена. Температура тіла 39,1°С, висипки на тілі немає. Виражений склерит, кон’юнктивіт. У ротоглотці – яскрава гіперемія слизових оболонок; правий піднебінний мигдалик різко збільшений, вкритий масивним білуватим нашаруванням, що погано знімається шпателем, не виходить за межі мигдалика. Лівий піднебінний мигдалик помірно збільшений, чистий. Лімфатичні вузли справа збільшені, помірно болючі при пальпації, шкіра над ними незмінена. В легенях везикулярне дихання; тони серця ослаблені, ритмічні. АТ 110/ 65 мм рт.ст., Ps 98 уд. у хвилину. Пальпація живота не болюча, помірне збільшення печінки та селезінки.

1. Клінічний діагноз.

2. План обстеження.

3. Лікування.

Задача 120 (т.19.1) Еталон відповіді:

1. Туляремія, ангінозно-бубонна форма.

2. Обстеження:

· Бактеріологічне обстеження (посів пунктата бубона)

· Серологічні реакції: РПГА, ІФА, РА.

· Шкірно-алергічна проба з тулярином.

· Біологічний метод – зараження білих мишей.

3. Лікування:

· Госпіталізація хворого в боксоване відділення.

· Етіотропна терапія (Левоміцетин, стрептоміцин, макроліди).

· Вакцинотерапія (жива ослаблена протитуляремійна вакцина Ельберта Гайського).

· Полоскання ротоглотки розчином фурациліна 1:5000.

Задача 121 (т.19.1).

Хворий 30 років, геолог, протягом 2-х місяців знаходився в Африці. Занедужав гостро на 3-тю добу повернення з відрядження, підвищилася температура до 40°С, з'явився озноб, головний біль, біль у правій паховій ділянці. На 2-гу і 3-тю добу лихоманка й інтоксикація збільшились. Доставлений швидкою допомогою в стаціонар. В приміщеннях, де перебував хворий помічалась велика кількість бліх.

Об-но: Т - 37,7°С. Хворий неспокійний, невиразно розмовляє, поривається кудись бігти. Язик густо покритий білим нальотом. ЧД - 26 за 1 хвилину, в легенях хрипів немає. Пульс – 110 уд./хв., АТ- 80/55 мм рт.ст. У правій паховій ділянці пальпується різко болючий конгломерат вузлів до 5 см у діаметрі. Шкіра над ним багряного відтінку, блискуча.

  1. Попередній діагноз

2. План обстеження

  1. План лікування

Задача 121 (т.19.1) Еталон відповіді:

1. Чума, бубонна форма.

2. Обстеження:

· Бактеріоскопія і бактеріологічне дослідження пунктата бубона.

· Серологічні реакції: РПГА, ІФА.

· Біологічний метод – зараження білих мишей.

3. Лікування:

Задача 122 (т.19.1).

Хворий 63 років, сторож ферми. Поступив у клініку на 4-ту добу хвороби зі скаргами на загальну слабкість та набряк обличчя. Хворий помітив на правій щоці “пухирець”, який став швидко збільшуватись у розмірах, з’явився набряк обличчя та шиї. У подальшому на його місці утворилась виразка. Набряк наростав, стало важко дихати. Температура тіла сягала 39°C, посилилась загальна слабкість.

Об-но: На правій щоці в ділянці кута нижньої щелепи – виразка з чорним струпом до 5 см в діаметрі. Навколо неї вінчик із дрібних пухирців з геморагічним вмістом. Виражений набряк обличчя та шиї. В правій підщелепній ділянці пальпується значно збільшений (до 4 см) безболісний лімфатичний вузол. Пульс – 90 уд/хв, АТ – 100/60 мм. рт.ст. Тони серця приглушені.

  1. Попередній діагноз
  2. План обстеження
  3. План лікування

Задача 122 (т.19.1) Еталон відповіді:

1. Сибірка, шкірна форма набряковий варіант.

2. Обстеження:

· Бактеріоскопія та бакдослідження матеріалу з периферії виразки (струпу).

· Реакція термокільцепреципітації Асколі.

· Шкірно-алергічна проба з антраксином.

3. Лікування:

o Етіотропна терапія антибіотиками пеніцилінового ряду.

o Патогенетична та симптоматична терапія.

o Специфічний імуноглобулін внутрішньом’язево за методом Безредки.

Задача 123 (т.19.1).

Робітник - вантажник працював на розвантаженні вагонів з лісом, шкіросировиною і зерном. Через 3 дні у нього на шиї виник сверблячий пухирець, який він розчесав. Навколо пухирця з`явилася припухлість, яка швидко розповсюдилась у вигляді набряку на шию і грудну клітину. Температура підвищилась до 39,7°C. Загальне нездужання і розбитість. Язик сухий і обкладений білим нальотом. На місці пухирця з явився чорний струп , по краях якого були дрібні пухирці у вигляді віночка. Центр струпа безболісний.

  1. Попередній діагноз
  2. План обстеження
  3. План лікування

Задача 123 (т.19.1) Еталон відповіді:

1. Сибірка, шкірна форма карбункульозний варіант.

2. Обстеження:

· Бактеріоскопія та бактеріологічне дослідження матеріалу з периферії карбункулу (струпу).

· Реакція термокільцепреципітації Асколі.

· Шкірно-алергічна проба з антраксином.

3. Лікування:

· Етіотропна терапія антибіотиками пеніцилінового ряду.

· Патогенетична та симптоматична терапія.

· Специфічний імуноглобулін внутрішньом’язево за методом Безредки.

Задача 124 (т.19.1).

Захворювання почалось раптово з ознобу і підвищення температури до 39,5°C. Сильний головний біль, запаморочення. Хода не впевнена. Зрідка блювання. Мова нечітка. Пульс 130 уд/хв. В лівій паховій ділянці дуже болюча пухлина, що змушує хворого тримати ногу у приведеному положенні. На зовнішній поверхні лівої гомілки є виразка. Хворий працює вівчарем. В степу, де він пас овець, величезна кількість ховрахів, серед яких спостерігається падіж.

  1. Попередній діагноз
  2. План обстеження
  3. План лікування

Задача 124 (т.19.1) Еталон відповіді:

1. Чума, шкірно-бубонна форма.

2. Обстеження:

· Бактеріоскопія і бактеріологічне дослідження пунктата бубона.

· Серологічні реакції: РПГА, ІФА.

· Біологічний метод – зараження білих мишей.

3. Лікування:

· Обов’язкова госпіталізація хворого в боксоване відділення.

· Етіотропна терапія (стрептоміцин, левоміцетин, аміноглікозіди).

· Патогенетична та симптоматична терапія.

Задача 125 (т.19.1).

Хвора, 39 років поступила в інфекційне відділення. Захворіла гостро, коли почало морозити, з явився головний біль, сльозотеча, біль в грудній клітині, кашель. Через декілька годин почала виділятися піниста з кров`ю мокрота в великій кількості. Хвора працює хутровиком на шкіряній фабриці. Контакту з інфекційними хворими не було.

Загальний стан хворої важкий. Температура 40°C, загальмована. Виражений ціаноз, задишка. Пульс 130 за хв. В легенях велика кількість вологих хрипів. Число дихань - 48 за 1 хв. В аналізі крові - гіперлейкоцитоз.

4. Попередній діагноз.

5. З якими хворобами треба проводити диференціальний діагноз.

6. План обстеження та лікування.

Задача 125 (т.19.1) Еталони відповідей

1. Сибірка, легенева форма.

2. Легенева форма чуми, пневмонія.

3. Обстеження:

· Бактеріоскопія та бактеріологічне дослідження мокротиння.

· Реакція термокільцепреципітації Асколі.

· Шкірно-алергічна проба з антраксином.

4. Лікування:

· Етіотропна терапія антибіотиками пеніцилінового ряду.

· Патогенетична та симптоматична терапія.

· Специфічний імуноглобулін внутрішньом’язево за методом Безредки.

·

·

·

· Задача 126 (т.18.1).

Хворий Н., 23 років звернувся до інфекціоніста зі скаргами на субфебрильну температуру тіла протягом останніх 2-х місяців, загальну слабість, дратівливість, головний біль, погіршення зору. При огляді: температура 37,5°С, пальпуються дрібні шийні, пахвинні, пахові лімфовузли. Тони серця приглушені, тахікардія до 90 ударів за 1 хвилину, гепатоспленомегалія.

1. Які додаткові дані епідеміологічного анамнезу необхідні?

2. Сформулюйте попередній діагноз

3. План обстеження хворого

Задача 126 (т.18.1) Еталон відповіді:

1. Чи має хворий контакт з домашніми тваринами (котами, собаками та інш.), які особливості харчування – чи не вживає погано термічно обробленого мяса або сирого мясного фарша.

2. Набутий хронічний токсоплазмоз.

3. Заг. ан. крові, заг. ан. сечі, ЕКГ, УЗД ОЧП, консультація окуліста, серологічне дослідження крові на наявність АТ IgG та IgM до токсоплазми.

Задача 127 (т.18.1).

Хвора К, 28 років звернулась в на приймальне відділення інфекційної лікарні зі скаргами на загальну слабість, періодичне підвищення температури тіла до 37,3°-37,4°С, незначний головний біль. При огляді: полілімфоаденопатія, гепатоспленомегалія, тахікардія. Методом ІФА визначено наявність в крові підвищеного рівня IgM та IgG до токсоплазми.

  1. Сформулюйте діагноз
  2. План обстеження хворого
  3. План лікування хворого

Задача 127 (т.18.1) Еталон відповіді:

1. Набутий хронічний токсоплазмоз.

2. Заг. ан. крові, заг. ан. сечі, ЕКГ, УЗД ОЧП, консультація окуліста, серологічне дослідження крові на наявність АТ IgG та IgM до токсоплазми в динаміці.

3. Лікування: етіотропні проти паразитарні препарати (фансідар або тиндурін, або роваміцин), дезинтоксикаційна терапія, десенсибілізуючі препарати, вітаміни – фолієва кислота, симптоматичне лікування (седативні засоби, препарати для покращення мікроциркуляції).

Задача 128 (т.18.1).

На консультацію до інфекціоніста звернувся пацієнт 36 р. з діагнозом хоріоретиніт. Встановлено, що протягом останнього року періодично підвищується температура тіла, турбує головний біль, загальна слабість. Об’єктивно: пальпуються збільшені потиличні, шийні, пахвинні, пахові лімфатичні вузли, дрібні, чутливі при пальпації, збільшення розмірів печінки.

1. Про який діагноз можна думати?

2. План обстеження хворого

3. План лікування

Задача 128 (т.18.1) Еталон відповіді:

1.Набутий хронічний токсоплазмоз.

2. Заг. ан. крові, заг. ан. сечі, ЕКГ, УЗД ОЧП, консультація окуліста, серологічне дослідження крові на наявність АТ IgG та IgM до токсоплазми в динаміці.

3.Лікування: етіотропні проти паразитарні препарати (фансідар або тиндурін, або роваміцин), дезинтоксикаційна терапія, десенсибілізуючі препарати, вітаміни – фолієва кислота, симптоматичне лікування (седативні засоби, препарати для покращення мікроциркуляції).

Задача 129 (т.18.1).

На прийом до інфекціоніста звернулась пацієнтка 24 років, вагітність перша, 20 тижнів. Проживає у власному будинку, де утримує двох кішок. Скаржиться на підвищення температури тіла до 37,3°С протягом останнього місяця, виражену загальну слабість, пітливість. При огляді : збільшені і незначно болючі шийні і пахвинні лімфатичні вузли. Мязи чутливі при пальпації.

  1. Про яке захворювання можна думати?
  2. План обстеження
  3. Які спеціалісти повинні оглянути пацієнтку?

Задача 129 (т.18.1) Еталон відповіді:

1. Набутий хронічний токсоплазмоз.

2. Заг. ан. крові, заг. ан. сечі, ЕКГ, УЗД ОЧП, консультація окуліста, серологічне дослідження крові на наявність АТ IgG та IgM до токсоплазми в динаміці

3. Окуліст, акушер-гінеколог.

Задача 130 (т.18.1).

На прийом до інфекціоніста звернулась вагітна жінка. Вагітність перша, 32 тижні. Скарг не подає. Вагітність перебігає нормально. Температура тіла не підвищена. Пальпуються незначно збільшені шийні і пахвинні лімфатичні вузли. Печінку та селезінку пропальпувати не вдалось. При серологічному обстеженні виявлено підвищений рівень IgG до токсоплазм.

1. Про який діагноз можна думати

2. Скласти план обстеження

3. Тактика лікування вагітної

Задача 130 (т.18.1) Еталон відповіді:

1. Латентний токсоплазмоз

2. Заг. ан. крові, заг. ан. сечі, ЕКГ, УЗД ОЧП, консультація окуліста, серологічне дослідження крові на наявність АТ IgG та IgM до токсоплазми в динаміці

3. Медикаментозного лікування не потребує.

Задача 131 (т.3.3).

Хворий К., 40 років, працює на свинофермі, поступив до інфекційної лікарні зі скаргами на нудоту, багаторазове блювання, болі в животі, пронос 8-10 разів на добу. Температура тіла 37,6,живіт здутий, болючий за ходом товстої кишки, випорожнення часті, з домішками крові і гною.

1. Попередній діагноз.

2. Диференційний діагноз.

Задача 131 (т.3.3) Еталон відповіді:

1. Балантидіаз, гостра форма, середньотяжкий перебіг.

2. Шигельоз, сальмонельоз, харчові токсикоінфекції, кишковий амебіаз, лямбліоз, НВК.

Задача 132 (т.3.3)

Хворий 25 років, студент, хворіє декілька місяців проносом. Захворювання почалося поступово. Стілець 10 разів на день, інколи у вигляді »малинового желе». Болючість по ходу товстої кишки. При ректороманоскопії знайдено 2 великі виразки з підритими краями. Хворий родом з Середньої Азії.

1. Диференційний діагноз.

2. Лабораторні дослідження.

Задача 132 (т.3.3) Еталон відповіді:

  1. Амебіаз, шигельоз, балантидіаз, НВК.
  2. Копрограма, бактеріологічне дослідження калу на шигели, сальмонели, УПФ.

Задача 133 (т.3.3).

Хвора 38 років, свинарка, поступила зі скаргами на кволість, схуднення, поганий апетит, біль у лівій половині живота. Стілець кашкоподібний, з домішками слизу.

1. Попередній діагноз.

2. Які додаткові методи дослідження треба провести для підтвердження діагнозу?

3. Призначте лікування.

Задача 133 (т.3.3) Еталон відповіді:

  1. Балантидіаз, гостра форма, середньотяжкий перебіг.
  2. Копроскопія, ректороманоскопія.
  3. Мономіцин, окситетрациклін 0,25 г 4 р/д 5 днів. Амінарсон 0,25 г 2 р/д 10днів.

Задача 134 (т.3.3).

У хворого впродовж місяця поступово підвищувалась температура, зявилися головний біль, загальна слабкість, знизився апетит, зявилися рідкі випорожнення, дратівливість. Під час огляду: температура 37,5°С, болючість при пальпаціі живота у правому під ребер′ї та в зоні проекції жовчного міхура. З епіданамнезу відомо, 6-ти річна дочка лікується з приводу якогось паразитарного захворювання.

1.Попередній діагноз.

2.План обстеження

3.Лікування.

Задача 134 (т.3.3) Еталон відповіді:

1. Маніфестний лямбліоз (ентероколіт)

2. Паразитологічне дослідження (кал, дуоденальний вміст)

- Серологічні методи (РНІФ, РФА)

3.- Дієта №5

- Патогенетична терапія (ністатин по 5000000 ОД 3-4 раза на добу протягом 5-7 днів)

- Антигістамінні препарати (діазолін)

- Вітаміни групи В, аскорбінова кислота.

Задача 135 (т.3.3).

У пацієнтки з хронічним холецистопанкреатитом, при плановому дослідженні (працює вихователем у дитячому садку) в копроцитограмі виявлені цисти овальної форми, довжиною 12-14 мкм, рідиною Люголя фарбуються в жовтий колір.

1.Попередній діагноз.

2.План обстеження

3.Лікування.

Задача 135 (т.3.3) Еталон відповіді:

1. Латентний лямбліоз.

2. Паразитологічне дослідження (кал).

- Серологічні методи (РНІФ, РФА).

3.- Лікування:

Дієта №5

Етіотропне лікування (протицистні препарати) Мератин 1,5 г на добу 1-3 дні або метронідазол по 0,25 г 2-3 раза на добу 5 днів.

- Антигістамінні препарати (лоратадин)

- Вітаміни групи В, аскорбінова кислота.

- Спазмолітики (но-шпа).

Задача 136 (т.16.2).

Хворий 35 років, звернувся зі скаргами на сильний головний біль, переважно в потиличній ділянці, підвищення температури тіла до 39°С, загальну слабкість, біль в епігастральній області, однократне блювання, носову кровотечу. При огляді: обличчя гіперемоване, гіперемія поширюється на шию та грудну клітину. Крім того на тулубі та кінцівках геморагічний висип. АТ 80/40 мм рт.ст. Враховуючи незвичайну симптоматику при додатковому анамнезі, з ясувалося, що тиждень тому повернувся із відрядження у тваринницькі господарства степових районів Криму. Проживав у палатках. Декілька разів помічав укуси кліщів.

1. Ваш попередній діагноз.

2. Які необхідно провести обстеження для уточнення діагнозу.

3. Лікування.

Задача 136 (т.16.2) Еталон відповіді:

1. Геморагічна гарячка Конго-Крим. ДВЗ-синдром в стадії гіпокоагуляції.

2. Загальні аналізи крові, сечі, коагулограма, сечовина, креатинін крові. Серологічні реакції: РЗК, ІФА, ПЛР.

3. Ізоляція хворого. Патогенетична і симптоматична терапія, гемостатичні препарати, переливання крові, еритроцитарної і тромбоцитарної маси, кортикостероїди, антибіотики при бактеріальних ускладненнях.

Задача 137 (т.16.2).

Хворий 24 років госпіталізований в інфекційне відділеня Сімферополя з діагнозом: грипп, капіляротоксикоз, тяжкий перебіг на 4-й день хвороби. Початок гострий з підвищенням температури тіла до 39°С, головним болем, артралгіями та міалгіями, нудотою, незначним сухим кашлем, першінням в горлі.

В кінці 3-ї доби від початку захворювання з’явилась геморагічна висипка на шкірі верхніх та нижніх кінцівок, тулубі, спині, кровотеча з ясен, носова та кишкова кровотечі. Шкіра бліда, обличчя гіперемоване, пастозне. Гепатолієнальний синдром. Живіт при пальпації болючий, здутий, АТ 85/60 мм рт.ст., Рs – 108 за хв. Менінгеальні знаки сумнівні. Хворий працює зоотехніком у радгоспі Джашковського р-ну в Криму.

1. Сформулюйте попередній діагноз.

2. План обстеження.

3. Лікування.

Задача 137 (т.16.2) Еталон відповіді:

1. Геморагічна гарячка Конго-Крим. ДВЗ-синдром в стадії гіпокоагуляції.

2. Загальні аналізи крові, сечі, коагулограма, сечовина, креатинін крові. Серологічні реакції: РЗК, ІФА, ПЛР.

3. Ізоляція хворого. Патогенетична і симптоматична терапія, гемостатичні препарати, переливання крові, еритроцитарної і тромбоцитарної маси, кортикостероїди, антибіотики при бактеріальних ускладненнях.

Задача 138 (т.16.2).

Військовослужбовець, який проходить строкову службу в радіотехнічних військах в горах Криму був доставлений в шпиталь на 5-й день хвороби у вкрай тяжкому стані з діагнозом: ГРВІ, алергічний дерматит?

Хвороба почалась гостро із загальної слабкості, головного болю, ознобу, нудоти, артралгій та міальгій, підвищення температури тіла до 40°С.

Об-но: стан тяжкий, хворий марить. Менінгеальні знаки слабопозитивні. Обличчя гіперемоване, крововиливи в перехідну складку кон’юнктиви, кровотечі з носу та ясен. На шкірі тулуба, верхніх та нижніх кінцівках геморагічний висип, в місцях ін’єкцій гематоми. Гепатолієнальний синдром. При аускультації над легенями крепітуючі та вологі хрипи. Задишка 34 за хв. Виражений акроціаноз. Тахікардія, Р- 112 за хв. АТ 85/60 мм рт.ст.

1. Сформулюйте попередній діагноз.

2. План обстеження.

3. Лікування.

Задача 138 (т.16.2) Еталон відповіді:

1. Геморагічна гарячка Конго-Крим. ДВЗ-синдром в стадії гіпокоагуляції.

2. Загальні аналізи крові, сечі, коагулограма, сечовина, креатинін крові. Серологічні реакції: РЗК, ІФА, ПЛР.

3. Ізоляція хворого. Патогенетична і симптоматична терапія, гемостатичні препарати, переливання крові, еритроцитарної і тромбоцитарної маси, кортикостероїди, антибіотики при бактеріальних ускладненнях.

Задача 139 (т.16.2).

Хворий 34 років, агроном, який живе і працює в Криму, був госпіталізований в терапевтичне відділення з діагнозом правобічна пневмонія, ІТШ ІІ ст.

Хвороба розпочалася гостро з підвищення температури тіла до 39,5°С, слабкості, головного болю, нудоти, головокружіння, міалгій. На другий день хвороби з'явся біль в животі, гуркотіння, пронос до 3-х разів.

На четвертий день з'явилися кровотечі з носу та ясен, а в наступний день - стан хворого погіршився, проте температура знизилась до 37,8°С, зросла слабкість, головний біль, головокружіння, нудота, кашель з кров'янистим харкотинням, задишка. При аускультації в легенях вислуховуються вологі хрипи. Пульс 110 за 1 хв., АТ 90/55 мм рт.ст. На животі, спині, верхніх та нижніх кінцівках з'явилися геморагії темно-вишневого кольору. При пальпації виражений гепатолієнальний синдром, печінка болюча.

1. Сформулюйте попередній діагноз.

2. План обстеження.

3. Лікування.

Задача 139 (т.16.2) Еталон відповіді:

1. Геморагічна гарячка Конго-Крим, ІТШ ІІ ст. Двобічна полісегментарна пневмонія. ДВЗ-синдром в стадії гіпокоагуляції.

2. Загальні аналізи крові, сечі, коагулограма, сечовина, креатинін крові. Серологічні реакції: РЗК, ІФА, ПЛР.

3. Ізоляція хворого. Патогенетична і симптоматична терапія, гемостатичні препарати, переливання крові, еритроцитарної і тромбоцитарної маси, кортикостероїди, антибіотики при бактеріальних ускладненнях.

Задача 140 (т.16.2).

Волонтер з гуманітарної місії у Кенії звернувся у шпиталь з приводу підвищення температури, повторних носових кровотеч, геморагій на шкірі та слизових оболонках. Раптово почалася профузна шлункова кровотеча. При наданні екстреної допомоги хворому на незахищену шкіру рук медичної сестри потрапили краплі крові. На 7 день у медсестри розвинулися схожі ознаки захворювання: підвищення температури, геморагічний висип, носові кровотечі.

1. Ваш клініко-епідеміологічній діагноз.

2. План обстеження і лікування.

Задача 140 (т.16.2) Еталон відповіді:

1. Гемарогічна гарячка Конго-Крим. ДВЗ-синдром в стадії гіпокоагуляції.

2. Загальні аналізи крові, сечі, коагулограма, сечовина, креатинін крові. Серологічні реакції: РЗК, ІФА, ПЛР.

3. Ізоляція хворого. Патогенетична і симптоматична терапія, гемостатичні препарати, переливання крові, еритроцитарної і тромбоцитарної маси, кортикостероїди, антибіотики при бактеріальних ускладненнях.

Задача 141 (т.16.2).

У хворого, що прибув з ендемічної зони гарячки Конго-Крим спостерігаються нападоподібна лихоманка впродовж двох тижнів. При додатковому обстеженні виявлена гепатоспленомегалія, анемія, анізоцитоз, пойкилоцитоз.

3. З якими захворюванням потрібно проводити диференційну діагностику.

4. Які дослідження потрібно негайно призначити для з’ясування нападоподібної лихоманки.

Задача 141 (т.16.2) Еталон відповіді:

1. Малярія.

2. Мазок і товста крапля крові на малярію.

Задача 142 (т.13.2).

У хворого Н. протягом 12 днів підвищення температури тіла до 38˚С, що супроводжується пітливістю, відчуттям жару. Загальне самопочуття не страждає. Хворий працює зоотехніком.

Об-но: шкірні покриви вологі, пальпуються всі групи лімфатичних вузлів розміром до 5 мм. Під час пальпації живота визначається збільшення печінки і селезінки. Біль у крижі та лівому тазостегновому суглобі.

1.Попередній діагноз.

2. План обстеження.

3. План лікування.

Задача 142 (т.13.2) Еталон відповіді:

1. Гострий бруцельоз.

2. Загальноклінічні лабораторні дослідження: заг. ан. крові-червона кров без змін, лейкопенія, лімфоцитоз, моноцитоз, нейтропенія із зсувом вліво, ШОЕ помірно підвищена. Специфічні методи-бактеріологічний метод- гемокультура, мієлокультура, використувується рідко в спеціальних лабораторіях, серологічні реакції – РНГА,

реакція аглютинації (Райта-Хеддлсона) враховується позитивною в титрі 1:200-1:400, РСК діагностичний титр 1:80, 1:160, алергична внутришкірна проба Бюрне- виміряють розміри набряку шкіри – 1-3см слабо+, 3-6 см – (+), більше 6 см – різко (+). Реакція Райта і проба Бюрне можуть бути (+) протягом тривалого часу після одужання.

3. Лікування: специфічна антибіотикотерапія- тетрациклин 2 г/добу 7-10 днів, повторними курсами (2-3) з інтервалом 10-14 днів, можна левоміцетин 3 г/добу до 3-4 дня нормальної температури, потім по 2 г/добу, курс 7-10 днів, можна ріфампіцин 600-900 мг/добу 7 днів, повторний курс не потрібен. Бажано повторный курс левоміцетином або тетрацикліном. Після зникнення гострих проявів хвороби проводять вакцинотерапію разними способами (в/ш, п/ш, в/м, в/в). При важкому перебігу хвороби показано введення ГКС, нестероідні п/запальні засоби, може бути в/суглобове введення препаратів, потім ЛФК, масаж, діатермія, УВЧ, грязелікування.

Задача 143 (т.13.2).

Хворий А., працівник м'ясокомбінату, звернувся до лікаря зі скаргами на суглобові болі, періодичне підвищення температури останні 8 місяців.

Об-но: гепатолієнальний синдром, біль та обмеження рухливості лівого гомілковостопного суглоба. При дослідженні крові: нормоцитоз, реакція Хеддельсона 1:100.

1. Попередній діагноз.

2. План обстеження.

3. План лікування.

Задача 143 (т.13.2) Еталон відповіді:

1. Хронічний бруцельоз, кістково-суглобна форма.

2. Загальноклінічні лабораторні дослідження: заг. ан. крові-

червона кров без змін, лейкопенія, лімфоцитоз, моноцитоз, нейтропенія із зсувом вліво, ШОЕ помірно підвищена. Специфічні методи-бактеріологічний метод- гемокультура, мієлокультура, використовується рідко в спеціальних лабораторіях, серологічні реакції – РНГА,

реакція аглютинації (Райта-Хеддлсона) вважається позитивною в титрі 1:200-1:400, РСК діагностичний титр 1:80, 1:160, алергична внутришкірна проба Бюрне- виміряють розміри набряку шкіри – 1-3см слабо+, 3-6 см – (+), більше 6 см – різко (+). Реакція Райта і проба Бюрне можуть бути (+) протягом тривалого часу після одужання.

3. Лікування: специфічна антибіотикотерапія- тетрациклин 2 г/добу 7-10 днів, повторними курсами (2-3) з інтервалом 10-14 днів, можна левоміцетин 3 г/добу до 3-4 дня нормальної температури, потім по 2 г/добу, курс 7-10 днів, можна ріфампіцин 600-900 мг/добу 7 днів, повторний курс не потрібен. Бажано повторный курс левоміцетином або тетрацикліном. Після зникнення гострих проявів хвороби проводять вакцинотерапію разними способами (в/ш, п/ш, в/м, в/в). При важкому перебігу хвороби показано введення ГКС, нестероідні п/запальні засоби, може бути в/суглобове введення препаратів, потім ЛФК, масаж, діатермія, УВЧ, грязелікування.

Задача 144 (т.13.2).

Хворий З. звернувся зі скаргами на підвищену стомлюваність, дратівливість, періодичні радикулярні болі летючого характеру, поганий сон. З анамнезу відомо, що пацієнт за фахом лікар-ветеринар, раніше працював в господарстві, де реєструвалися випадки бруцельозу.

Об-но: психоемоційна лабільність, легені, серце, печінка – без особливостей. Реакція Райта – негативна. ІФА IgG(+).

1. Попередній діагноз.

2. План обстеження.

3. План лікування.

Задача 144 (т.13.2) Еталон відповіді:

1. Хронічний бруцельоз з ураженням нервової системи.

2. Загальноклінічні лабораторні дослідження: заг. ан. крові-

червона кров без змін, лейкопенія, лімфоцитоз, моноцитоз, нейтропенія із зсувом вліво, ШОЕ помірно підвищена. Специфічні методи-бактеріологічний метод- гемокультура, мієлокультура, використовується рідко в спеціальних лабораторіях, серологічні реакції – РНГА,

реакція аглютинації (Райта-Хеддлсона) вважається позитивною в титрі 1:200-1:400, в даному випадку потрібно повторити цю реакцію – парні сироватки, РСК діагностичний титр 1:80, 1:160, алергична внутришкірна проба Бюрне- виміряють розміри набряку шкіри – 1-3см слабо+, 3-6 см – (+), більше 6 см – різко (+). Реакція Райта і проба Бюрне можуть бути (+) протягом тривалого часу після одужання.

3. Лікування: специфічна антибіотикотерапія- тетрацикліин 2 г/добу 7-10 днів, повторними курсами (2-3) з інтервалом 10-14 днів, можна левоміцетин 3 г/добу до 3-4 дня нормальної температурт, потім по 2 г/добу, курс 7-10 днів, можна ріфампіцин 600-900 мг/добу 7 днів, повторний курс не потрібен. Бажано повторний курс левоміцетином або тетрацикліном. Далі проводять вакцинотерапію різними способами (в/ш, п/ш, в/м, в/в), нестероідні п/запальні засоби.

Задача 145 (т.13.2).

Хворий Н. госпіталізований у клініку з високою температурою, вираженим менінгеальним синдромом. Захворів 3 тижні тому. Захворювання почалося гостро з високої температури, ознобу, пітливості. Місяць тому працював на фермі і допомогав при окоті овець.

Об-но: свідомість ясна, виражені оболонкові симптоми. Шкіра волога, суглоби не змінені. У лікворі: цитоз 1,5 тис. лімфоцитів в 1 мкл.; білок 3,5г/л. Реакція Райта 1:200, ІФА IgМ (+).

1. Попередній діагноз.

2. План обстеження.

3. План лікування

Задача 145 (т.13.2) Еталон відповіді:

1. Гострий бруцельоз, серозний менінгіт.

2. Загальноклінічні лабораторні дослідження: заг. ан. крові-

червона кров без змін, лейкопенія, лімфоцитоз, моноцитоз, нейтропенія із зсувом вліво, ШОЕ помірно підвищена. Специфічні методи-бактеріологічний метод- гемокультура, мієлокультура, використувується рідко в спеціальних лабораторіях, серологічні реакції – РНГА,

реакція аглютинації (Райта-Хеддлсона) враховується позитивною в титрі 1:200-1:400, РСК діагностичний титр 1:80, 1:160, алергична внутришкірна проба Бюрне- виміряють розміри набряку шкіри – 1-3см слабо+, 3-6 см – (+), більше 6 см – різко (+). Реакція Райта і проба Бюрне можуть бути (+) протягом тривалого часу після одужання.