Інфекційні хвороби - задачі

Хвора 45 років захворіла, приблизно, 2 –3 тижні тому: загальна слабкість, порушення працездатності, поступове підвищення температури. В кінці 1 тижня хвороби температура досягла 38,8 – 39,50С, у наступні дні мала постійний характер, головний біль іноді був нестерпним, погіршився сон, з’явився помірний кашель. Лікувалася амбулаторно з диагнозом „бронхопневмонія”. Призначений пеніцилін був неефективним. Стан різко погіршився напередодні госпіталізації: виражена загальна слабкість, запаморочення, хвора знепритомніла. Під час огляду: шкіра бліда, холодний піт на обличчі; температура 37,20С. АТ 80/50мм рт ст. Пульс 130/хв., слабкий. Живіт дещо здутий, безболісний. Випорожнення рідкуваті, мають вигляд дьогтю. Гепатолієнальний синдром. Позитивний симптом Філіповича.

1. Попередній діагноз

Тифо-паратифозне захворювання, типова форма, тяжкий перебіг, кишкова кровотеча, стан важкий. Стадія розпалу хвороби

2. План обстеження

• Загальний аналіз крові

• Загальний аналіз сечі

• Біохімія крові (креатинін, сечовина, глюкоза, загальний білок, К,Na,Cl, АСТ, АЛТ)

• Коагулограма

• Аналіз RW (Реакція Вассермана)

• Аналіз калу на яйця гельмінтів

• УЗД органів черевної порожнини

• ЕКГ

• Оглядова рентгенографія ОГК.

• Посів крові на наявність сальмонел черевного тифу і паратифу.

• Реакція Відаля — діагностичний титр сироватки крові — антитіла до АГ тифо-паратифозної інфекції.

• ІФА – сироватка крові – визначення специфічних антитіл класів G, M.

3. План лікування

• Ліжковий режим

• Дієта з достатню кількість вітамінів, солей калію.

• Прикладання холоду на живіт.

• Переливання ертироцитарної або тромботцитної маси або кріопреципітату 450 мл в/в.

• Транексамова кислота 0,7 г в/в.

• Левоміцетин 0,75-1,0 г 4 р/д.

• Реополіглюкін 500 мл в/м 2 р/д.

У хворого А. 27 років спостерігається постійне блювання, багаторазовий пронос водянистого характеру. Напередодні вживав невідомі спиртні напої і гриби, а 3 дні тому знаходився в місцевості, де був спалах кишкової інфекції.

Об'єктивно: Т – 35,0С0. Свідомість збережена. Голос осиплий. Шкіра ціанотична, тургор знижений. Кінцівки холодні. Пульс слабкого наповнення, 120 за 1 хв. Тони серця глухі, АТ 80/40 мм. рт. ст. Язик обкладений білим нашаруванням, сухий. Живіт запалий, м'який, безболісний. Печінка і селезінка не збільшені. Стілець частий, рясний, водянистий з домішкою білих “пластівців”. Повторні судоми рук і ніг. Олігурія.

Загальний аналіз крові: гемоглобін - 150 г/л, гематокрит 54%, лейкоцити - 12,0 х 109/л.

1) Попередній діагноз:

Холера, тяжкий перебіг.

Типова форма, ускладнена дегідратаційним шоком, тяжкою дегідратацією (3 ступінь зневоднення).

2) План обстеження.

• ЗАК (окрім лейкоцитарної формули і ШОЕ)

• Біохімічний аналіз крові (загальний білок, глюкоза, сечовина, креатинін, залишковий азот, відносна густина плазми крові, електроліти – натрій, калій, хлор, КОС);

• Аналіз сечі за Нечипоренком та Зимницьким;

• Коагулограма;

• Аналіз крові на RW та HBsAg;

• Копроцитограма;

• ЕКГ;

• Рентгенографія ОЧП;

• Бактеріологічне дослідження випорожнень та/або блювотних мас;

• Люмінісцентно – серологічний (дослідження випорожнень)

• Метод іммобілізації і мікроаглютинації холерних вібріонів під впливом специфічної протихолерної 01-сироватки;

• Контроль втрат рідини.

3) План лікування.

• Ліжковий режим.

• Дієта № 4 по Певзнеру.

• Найперше та найшголовніше – регідратаційна терапія:

· Первинна регідратація (1 етап) - розчин «Хлосоль» в/в струминно в дозі 7% від маси тіла хворого зі швидкістю інфузії 70 мл/кг за 1 год.

· Компенсаторна регідратація (2 етап) - розчин «Хлосоль» в/в крапельно зі швидкістю інфузії 30 мл/кг за 1 год, змінюючи її відповідно до об’єму втрат рідини.

· Пероральна регідратація (3 етап) – об`єм випитої рідини має бути в 1,5 рази більше за кількість випорожнень та виділюваної сечі.

• Ципрофлоксацин – 1 г одноразово per os (у разі припинення блювання).

Чоловік 50 років вважає себе хворим протягом останніх 8 місяців. Захворювання розпочалось поступово з ниючого болю в правому підребер’ї з періодичною іррадіацією в праве плече. Температура тіла підвищувалась до 37,8°С. Останні два тижні відбулося потемніння сечі, посвітління калу, пожовтіння шкіри, з’явився незначний свербіж.

З епід. анамнезу відомо, що хворий є робітником тваринницького колгоспу по розведенню лисиць.

Об’єктивно: зниженого харчування. Шкіра ти видимі слизові іктеричні. Язик обкладений білим нашаруванням, вологий. Живіт напружений з наявністю асциту. В правому підребер’ї пальпується щільна пухлиноподібне утворення. Селезінка збільшена. АТ - 130/85 мм.рт.ст, ЧСС - 72 уд/хв. В легенях дихання везикулярне. В крові помірний лейкоцитоз з еозинофілією.

1. Попередній діагноз.

Ехінококоз , ускладнений механічною жовтяницею.

2. План обстеження.

· Гемограма

· КТ/МРТ

· Холецистографія

· Реакція зв`язування комплементу

· Реакція непрямої гемаглютинації

· ІФА

3. Лікування.

· Ліжковий режим

· Хірургічне лікування

· Альбендазол 0,01 г/кг per os протягом 4 тижнів

Задача 4

Каретою швидкої допомоги в інфекційне відділення доставлено хвору 25 р. на 2 день хвороби зі скаргами на остуду, підвищення температури тіла до 39,00С, значний головний біль розпираючого характеру, блювання на висоті головного болю, ломоту у всьому тілі, нудоту. Вчора відзначала підвищення температури тіла до 38,5, ломоту у м'язах, головний біль. Ввечері з’явився сухий кашель, утруднене носове дихання, відчувала садніння за грудниною. Сьогодні стан погіршився, на тлі головного болю з’явилися судоми, хвора знепритомніла.

Об'єктивно: свідомість спотьмарена, Т тіла 37,50С, шкіра бліда, помірна гіперемія ротоглотки, пульс 110/хв., АТ 140\90 мм рт.ст., тони серця приглушені, ритмічні, дихання жорстке, хрипів немає. Позитивний симптоми Керніга, Брудзинського. Фізіологічні виділення в нормі.

1. Попередній діагноз.

Грип, тяжкий перебіг, типова форма. Ускладнений набряком та набухання головного мозку.

2. План обстеження.

• Загальний аналіз крові(лейкоцити, лімфоцити, ШОЕ, еозинофіли)

• Коагулограма

• Біохімічне дослідження крові (глюкоза, електроліти (К, Na, Cl), сечовина, креатинін, протеїнограма, КОС, газовий склад крові)

• Виявлення РНК вірусів в матеріалі з верхніх дихальних шляхів методом ПЛР

• Реакція гальмування гемалютинації з грипозним антигеном в динаміці

• Рентгенографія Органів грудної порожнини

• ЕКГ

• Копрограма

• Реакція Вассермана (РЗК)

• Виявлення HBsAg (ІФА)

• Вимір внутрішньочерепного тиску

• Вимір центрального венозного тиску

• Консультація невропатолога, офтальмолога

• Люмбальна пункція, дослідження ліквору

3. План лікування.

· Ліжковий режим з припіднятим головним кінцем ліжка на 15-30 градусів

· Дієта №13

· Реосорбілакт 2100 мл внутрішньовенно крапельно підігрітим до 38,00С

· Манітол 20% 200 мл в/в крапельно протягом 20 хв

· Фуросемід 40 мг 2 рази на добу внутрішньовенно струминно

· Преднізолон 60 мг 2 рази на добу внутрішньовенно

· Озельтамівір 75 мг 2 рази на добу внутрішньо

· Мукалтин 0,05 г 3 рази на добу внутрішньо

Задача 5

Хворий 45 років доставлений 26 липня у лікарню на 3 день хвороби зі скаргами на значно виражену задишку, різку загальну слабкість, підвищення температури до 400С, біль у грудній клітці при кашлі. Повернувся з туристичної поїздки під час якої проживав у великому готелі, де працювали кондиціонери, повертався додому літаком. Захворювання почалось з нежитю та дряпання у зіві.

При огляді: шкіра бліда, акроціаноз, задишка - 37 дихальних рухів за 1 хв., підвищення температури до 400С. Пульс – 120/хв., АТ 100/60 мм рт ст. При перкусії грудної клітки – укорочення звуку з обох сторін нижче кутів лопаток, аускультативно – дихання ослаблене, незначна кількість вологих дрібнобульбашкових хрипів. Рентгенологічно – обширна двостороння пневмонічна інфільтрація, плевральний випіт справа. ШОЕ 50 мм/год.

1. Попередній діагноз.

Атипова пневмонія, що викликається Legionella pneumophyllia середньої та нижньої долі справа, стан тяжкий, 4 група, ДН 3стадія, СН 2 стадія, міокардит.

2. План обстеження.

· Загальний аналіз крові

· Біохімія крові (креатинін, сечовина, білок, АЛТ, АСТ, глюкоза, тропоніни, феритин, фібриноген)

· Мікроскопія мазків харкотиння

· Бактерілогічний (виявлення збудника в харкотинні, промивних водах бронхів);

· Пряма РІФ – експрес метод діагностики легіонельозу;

· Серологічні методи діагностики РНІФ – наростання титру антитіл не менш, ніж у 4 рази (перше дослідження - 1-2 тиждень захворювання, друге - 3-4 тиждень захворювання)

· Електрокардіограма

· Ехокардіограма

3. Лікування.

1) Етіотропна терапія – Антибіотикотерапія (макроліди + цефалоспорини II-IV покоління )

o Кларітроміцин 500 мг через кожні 6 годин в/в крапельно перші 6-7 днів, потім можна перейти на пероральний прийом препарату протягом 1-2 тижнів.

o Цефепім 500 мг кожні 12 год в/в крапельно 7 днів.

2) Патогенетична терапія – Дезінтоксикаційна (розчини вводять в/в під контролем центрального венозного тиску чи діурезу)

o сольові розчини (фізіологічний/Рінгера) 1000–3000 мл;

o Глюкоза 400–800 мл/добу 5% розчину;

o Неогемодез 400 мл/добу.

3) Розчин NaCl в/в 150 мл 3 % протягом 20 хв, надалі розчин NaCl з метою підвищення натріємії на 5 ммоль/л протягом 24 год

4) Корекція мікроциркуляторних порушень:

o Реополіглюкін 400 мл/добу.

5) Парацетамол 200мг –по 2 таб. per os, максимальна добова доза 4000мг

6) Ацетилцистеїн 600 мг 2 р/д per os

ЗАДАЧА 6

Хворий 42 років звернувся до лікаря на 5-й день хвороби зі скаргами на підвищення температури до 380С, втрату апетиту, загальну слабкість, помірний головний біль, нечастий сухий кашель, задишку. Відомо, що захворів гостро. Почалася хвороба з різкого підвищення температури до 38,20С, вираженої загальної слабкості, через кілька днів помітив втрату нюху та смаку, з'явився нечастий сухий кашель. Лікувався самостійно, приймав жарознижуючі. Поява задишка змусила звернутися за медичною допомогою.

У стаціонарі на 8-й день хвороби стан хворого погіршився, підвищилась температура до 390С, наросли явища задишки - до 28/хв, SpO2 - 90%. У клінічному аналізі крові – виражена лейкоцитопенія, лімфоцитопенія, зниження кількості тромбоцитів. На рентгенограмі двостороння плямистість, виявлено інфільтрати розташовані білатерально, які стрімко збільшились за добу, з’явилась їх консолідація, незважаючи на терапію захищеним пеніциліном та макролідом. При огляді хворого, ураховуючи задишку та рухи грудної клітки, складалось враження виконання ним тяжкої фізичної праці. Перкуторно над легенями незначне укорочення звуку паравертебрально, стетоакустично - незначна кількість вологих та сухих хрипів у нижніх ділянках з двох сторін.

1. Попередній діагноз

Коронавірусна хвороба SARS-CoV-2, стан тяжкий.

Позагоспітальна двобічна полісегментарна пневмонія. ДН 2-3. ГРДС.

2. План обстеження

Лабораторна діагностика:

· Загальний аналіз крові з гематокритом

· БХ крові (глюкоза, білірубін фракційно, ЛДГ, креатинін, сечовина, загальний білок, альбумін, C-реактивний білок, феритин, D-димер, фібрин, феритин, прокальцитонін, L- 4, IL-6, IL-10, TNF-α, INF-γ, АЛТ, АСТ, КФК, ЛДГ, СРБ, електроліти (Na, K, Cl), КОС)

· Аналіз кала на яйця гельмінтів

· Коагулограма(D-димер, АЧТВ, МНО,ПЧ, фібриноген)

· Аналіз крові на RW;

· Аналіз крові на HbsAg;

Специфічна діагностика:

· ПЛР (носоглоткові мазки, мокротиння, аспірат) для виявлення РНК SARS-CoV-2

· ІФА крові на IgM до SARS-CoV-2, якщо ПЛР негативний або при неможливості проведення ПЛР впродовж однієї доби

Інструментальна діагностика:

· ЕКГ

· КТ ОГП

Додатково:

· Контроль сатурації (пульсоксиметрія)

· Контроль вітальних функцій (ЦВТ, АТ, ЧД, ЧСС)

· Контроль газового складу крові

· Контроль маркерів прогресування (загальний білок та альбумін, АЛТ,АСТ, КФК, ЛДГ, СРБ, прокальцитоніну, феритину, фібрину, D-димеру, ІЛ-4, ІЛ-6, ІЛ-10, TNF-α, INF-γ)

· Контроль діурезу (катетеризація сечового міхура)

3. План лікування

1) Госпіталізація в боксоване відділення інфекційної реанімації.

2) Суворий ліжковий режим.

3) Дієта №13 , тепле рясне пиття до 2000 мл на добу.

4) Киснева терапія – СPAP терапія.

5) Прон-позиція пацієнта.

6) Постановка центрального і сечового катетера.

7) Рестриктивна інфузійна терапія (Реосорбілакт 200 мл в/в та лазикс 2 мл в/в болюсно) обов`язково під контролем ЦВТ об´єм до 1000мл + пиття + контроль діурезу – «нульовий баланс».

8) Метилпреднізолон - 8 мг кожні 6 годин в/в.

9) Ремдесивір: 200 мг одноразово в/в за 30-120 хв.

10) Тоцилізумаб 2% 28 мл, в/в краплинно протягом 1 год.

11) Фленокс (еноксапарин натрію) 0,4 мл 2 р/д п/ш або 8 мл 1 р

12) Лазолван в/в 30 мг/кг (30х70=2100 мг/добу розподілити на 4 введення)

13) Омепразол 40 мг 1 р/д, в/в;

14) Інфулган 200 мг в/в крапельно один раз для зниження температури, в подальшому парацетамол 200 мг (1 таб) при підвищенні температури.

15) Меропенем 500 мг в/в кожні 8 годин + Цефіпим в/в 2 г кожні 12 год

Задача 7

Хвора Н., 18 років, поступила у інфекційне відділення на перший день хвороби. Захворіла гостро. Була застуда, підвищення температури тіла до 39, 5С, сильний головний боль, ломота у м'язах. Через 4 години на шкірі тулуба і ніг помітила геморагичний висип.

Об-но: Хвора адинамічна, свідомість затьмарена, гіперестезії шкіри, температура тіла 37,8ºС. Слизова оболонка ротоглотки гіперемійована, з цінотичним відтінком, на задній стінці глотки гіперплазія лимфоїдних фолікулів. На шкірі стоп, кистей, сідниць, стегон, тулуба зірчастий геморагічний висип. Різко означена ригідність потиличних м'язів, позитивні симптоми Керніга, Брудзинського. Тони серця приглушені, пульс 120 уд/хв, АТ – 80/50 мм.рт.ст. Тони серця приглушені. Над легенями везикулярне дихання, ЧД - 20 за хв. Живіт м'який, безболісний. Печінка, селезінка не збільшені.

1. Попередній діагноз

Менінгококова інфекція. Генералізована форма: менінгококцемія. Тяжкий стан.

Ускладнення: ІТШ ІІ ступеню. Синдром Уотерхауса-Фрідеріксена. (Ще можлива наявність ДВЗ-синдрому).

2. План обстеження

· Загальний аналіз крові (Ht!)

· Загальний аналіз сечі

· Біохімічний аналіз крові (глюкоза, загальний білок та його фракції, альбумін, тимолова проба, заг./прямий/непрямий білірубін, АлАТ, АсАТ, креатинін, сечовина, ЛДГ 1,2, КФК, лужна фосфатаза, електроліти(К, Na, Cl), газовий склад крові, прокальцитонін, СРБ)

· Коагулограма в динаміці (АЧТЧ, протромбіновий час, протромбіновий індекс, фібриноген)

· Аналіз калу на яйця гельмінтів

· Група крові та резус фактор

· Бак. посів слизу з носоглотки, крові, СМР на сироватковий або "шоколадний" агар з визначенням збудника і чутливості до антибіотиків.

· Пряма мікроскопія мазку крові та ліквору - "товста крапля" крові та ліквору

· Кров на ПЛР на наявність ДНК менінгококу (N. meningitidis)

· РНГА крові з менінгококовим АГ в динаміці

· Дослідження спиномозкової рідини (цитоз, білок, реакція Панді, Нонне-Апельта, глюкоза, хлориди, тиск)

· Контроль ЧСС, АТ, ЧД, температури тіла, сатурації, діурезу

· Контроль прогресування геморагічної висипки

· ЕКГ

· Ехо-КГ

· УЗД ОЧП

· Консультація невропатолога, офтальмолога

3. План лікування

· Госпіталізація в інфекційне відділення реанімації

· Ліжковий режим

· Дієта №13, тепле рясне пиття до 2500 мл

· Оксигенотерапія зволоженим киснем із FiO2 0,35 - 0,4

· Катетеризація підключичної вени

· Катетеризація сечового міхура, встановлення назогастрального зонда.

· Контроль ЦВТ, АТ, сатурації, газів крові.

· Левоміцетину сукцинат 1,0 г 4 р/д в/м

· Рінгера лактат 20 мл/кг = 1400 мл, в/в струминно, протягом перших 20 хвилин з подальшою інфузією колоїдного розчину (гекотон) в дозі 10 мл/кг = 700 мл, в/в струминно в наступні 20 хвилин.

· Розчин глюкози 5% 200 мл в/в крапельно 1 раз на добу

· Р-н бікарбонату натрію 5% 200 мл, в/в зі шв. 60 кр/хв

· Допамін 50 мг в 250 мл 5% розчину глюкози в/в кр зі швидкістю 18 - 20 кап / хв

· Поліглюкін 500 мл 1 р/д, в/в краплинно

· Фуросемід 2,0 г 1 р/д, в/в

· Преднізолон 30 мг 2 р/д, в/в

· Аскорбінова кислота 10% 2 мл 2 р/д, в/в

· Контрикал 100 тис. ОД 2 р/д, в/в краплинно

· Гепарин 5 тис. ОД 4 р/д в/в краплинно під контролем коагулограми

· Парацетамол 0,5г 2 р/д, в/в

· Аміназин 2,5% 2мл, в/м (у разі збудження)

Тема 8

Хворий 22 років поступив в інфекційне відділення на 4 день хвороби зі скаргами на гарячку, головний біль, кашель, висип, нудоту, блювання. Захворювання почалось гостро, з підвищення температури тіла до 38,9 оС, головного болю, слабкості. На другий день приєднався кашель, нежить, сльозотеча. Сьогодні стан погіршився – зросла слабкість, помітив висип на обличчі, з’явились нудота, багаторазове блювання, одноразове послаблення стільця. Звернувся до лікаря, був госпіталізований.

Об’єктивно: Т тіла – 40⁰С, млявий, адекватний, свідомість ясна, патологічної неврологічної симптоматики немає. Обличчя гіперемійовано, набрякле. Виражений склерит та кон’юнктивіт. На шкірі обличчя та шиї рясний плямісто-папульозний висип з тенденцією до злиття. Слизова оболонка рота гіперемійована, на м’якому піднебінні яскрава енантема, на щоках – плями Копліка. Язик сухий, рясно обкладений жовтим нальотом. Пальпуються чутливі шийні лімфовузли. Поодинокі елементи висипу на грудях та плечах. Тони серця гучні, пульс – 100 уд/хв, АТ – 110/60 мм.рт.ст. Живіт м’який, болючий в епігастрії та лівому підребер’ї, ослаблена пульсація черевного відділу аорти.

1. Попередній діагноз.

Кір. Типова форма, стан середньої тяжкості, період висипу.

Ускладнення: гострий панкреатит

2. План обстеження.

· Перевірка листа щеплень

· Загальний аналіз крові (Ht!)

· Біохімічний аналіз крові (глюкоза, загальний білок та його фракції, C-реактивний білок, білірубін, КФК, ЛДГ, АлАТ, АсАТ, креатинін, сечовина, електроліти (K, Na, Cl), газовий склад крові, прокальцитонін, КОС)

· Загальний аналіз сечі

· Коагулограма

· Кал на яйця гельмінтів

· Кров на RW

· Кров на HbsAg

· Кров на ІФА на виявлення антитіл до вірусу кору класу IgM.

· Кров на ПЛР на виявлення РНК вірусу кору.

· Кров на РЗК та РГГА на виявлення антитіл до вірусу кору.

· Бакпосів мокротиння на флору і чутливість до антибіотиків.

· Зішкріб елементів висипу на наявність вірусу кору.

· ЕКГ

· Рентген ОГК

· Консультація офтальмолога cito!

· Моніторинг показників життєдіяльності: діурез, АТ, частота дихання, етапність і характер висипу

3. План лікування.

· Госпіталізація до інфекційного відділення

· Режим – ліжковий

· Дієта № 13 та інтенсивний водний режим до 2500 мл на добу

· Парацетамол 500 мг per os при температурі вище 38,5°С (до 4 разів на добу)

· Амброксол 30 мг перорально 3 р/д

· Контрикал 200 000 АТрОД в/в повільно, вміст 1 флакону розчинити в 2 мл ізотонічного розчину натрію хлориду

· Дротаверин 40 мг per os 3 р/д

· Місцева санація ротоглотки – полоскання водним розчином фурациліну 0,02% (1:5000), для приготування розчину 1 пігулку розчинити в 100 мл 0,9% NaCl

· Промивання кон’юнктивальної порожнини кожні 2 години з перервою на сон фурациліном (1:5000) температури 37 градусів.

· Захист очей від дії світла і прямих сонячних променів.

· Лоратадин 10 мг перорально 1 р/д

Задача 9

У двадцятирічного наркомана з’явились швидко зростаючі слабкість, артралгії, нудота, анорексія, а через 6 діб – яскрава жовтяниця, блювота, безсоння, запаморочення, носова кровотеча, незначна тахікардія, субфебрилітет, збільшення селезінки, печінки, болючість та тістоподібність її краю.

При повторному огляді на 10 - й день хвороби: збуджений, неадекватний, яскрава жовтяниця, болюча, тістоподібна печінка, що пальпується під реберною дугою, тахікардія, артеріальна гіпотонія. У крові – помірний нейтрофільний лейкоцитоз, незначно переважає прямий білірубін, АлАТ – 1650 ОД/Л, АсАТ – 1240 ОД/Л, ЛФ – 280 ОД/Л, γГТП – 140 ОД/Л, тимолова проба – 12 ОД, креатинін – 90 мкмоль/л, сечовина – 1,6 ммоль/л, протромбіновий індекс – 36%.

1. Попередній діагноз.

Гострий вірусний гепатит В тяжкий стан, жовтянична форма, фульмінантний перебіг.

Гостра печінкова енцефалопатія: прекома І ст.

2. План обстеження.

· Загальний аналіз крові (Ht!)

· Загальний аналіз сечі (жовчні пігменти, діастаза)

· Біохімічний аналіз крові (глюкоза, електроліти (K, Na, Cl), креатинін, сечовина, залишковий азот, заг. білок, альбумін, білкові фракції, СРБ, прокальцитонін, амілаза, АЛТ, АСТ, КФК, ЛДГ, ГГТП, лужна фосфатаза, тимолова проба, заг/прямий/непрямий білірубін, КОС, холестерин)

· Аналіз крові на маркери HBV (HBsAg /antiHBsAg, HBeAg/anti-HBeAg, HBcAg/antiHBcAg) та HDV (antiHDV) методом ІФА

· Визначення групи крові та резус-фактор

· Коагулограма (ПТІ, фібриноген, протромбінів час, МНО)

· Копроцитограма + дослідження калу на стеркобілін

· Аналіз крові на RW.

· Кров на ПЛР на виявлення ДНК вірусу HBV та РНК вірусу HDV та HCV.

· Кров на ІФА: HBsAg, anti-HB-cor IgM, anti-HDV IgM, аnti-HCV IgM та IgG.

· Контроль ЧСС, ЧД, АТ, діурезу, біохімічних показників (АСТ, АЛТ, ЛДГ, білірубін (заг, прям, непрям), альбумін, заг білок+фракції, КОС, K, Na, Cl), показників коагулограми (ПТІ, фібриноген, протромбінів час, МНО), загального аналізу крові (лейкоцити, лімфоцити, нейтрофіли, гематокрит), показників мезенхімальнорго ураження (ЛФ, ГГТП, тимолова проба)

· ЕКГ

· Ехо-КГ

· УЗД ОЧП та нирок

· Рентгенографія ОГП

· Пульсоксиметрія

· Консультація нарколога

3. Лікування

· Госпіталізація в інфекційне відділення

· Суворий ліжковий режим

· Дієта №5 + рясне пиття до 2500 мл

· Постановка назогастрального зонда

· Інсуфляція кисню через носові канюлі

· Плазмафорез 2-3 ОЦК 1-2 рази на добу

· Натрія оксибутират 70 мг/кг (4, 9 г) на 50 мл глюкози 5% в/в повільно 1 р/д;

· Р-н. Рінгера – 400 мл в/в крапельно 1 р/д;

· Р-н. глюкози 5% - 200 мл в/в крапельно 1 р/д;

· Преднізолон 70 мг в/в струйно 3 р/д.

· Контрикал 100 000 ОД на 200 мл фіз. р-ну 2 рази на добу в/в крапельно.

· L-орнітин L-аспартат 20 мг- 40 мл (4 ампули) в/в 1 раз на добу в/в на 400-500мл фіз розчину

· Ріфаксимін 400 мг кожні 12 год per os;

· Фуросемід 40 мг в/в 1 р/д;

· Ентеросгель 1 капс. 3 р/д за 1,5 год до їжі;

· Лактулоза 30 мл 2 р/д через 3-4 години після застосування ентеросорбентів, per os.

· Вікасол 10 мг в/м 2р/д.

Задача 10

Медична сестра після проведення забору крові у ВІЛ-інфікованого хворого випадково проколола собі голкою кисть руки. Через 1 місяць у неї підвищилась температура тіла i з'явився біль у горлі. Під час клінічного огляду виявлено катаральний тонзиліт i гепатолiєнальний синдром. Раніше була здоровою, незахищених статевих стосунків не мала.

1. Дiагноз

ВІЛ-інфекція, стадія первинної ВІЛ-інфекції, гострий ретровірусний синдром, стан середній тяжкості. Катаральний тонзиліт.

2. План обстеження

· Загальний аналіз крові з гематокритом

· Загальний аналіз сечі

· Біохімічний аналіз крові (заг білок крові і його фракції, заг білірубін і його фракції , АлАт, АсАт, ЛДГ, ГГТП, СРБ, сечовина, креатинін, глюкоза)

· Група крові та резус

· Коагулограма

· Аналіз крові на RW

· Аналіз крові на НbsАg

· Імуноцитометричний метод: абсолютна кількість та відсототкове значення CD-4+, CD-8+лімфоцитів, CD-4+/CD-8+

· ІФА крові на виявлення антитіл до HIV-1/2

· Бакпосів мазка з ротоглотки на мікрофлору з антибіотикограмою;

· ПЛР крові на виявлення РНК ВІЛ та ДНК провірусу ВІЛ з кількісним визначенням вірусемії та визначення «вірусне навантаження»

· “Western blot” крові на виявлення антитіл до antigp 17, gp 41, gp120, gp160, р24 HIV 1; gp36, gp105, gp140 HIV 2

· ІФА крові на виявлення HDV Ag, анти HCV, анти HCV IgM

· ІФА крові на виявлення HBsAg, HBeAg, анти HВcоr IgM.

· ПЛР крові на виявлення ДНК віруса Епштейна-Барра, ДНК цитомегаловіруса

· ІФА крові на виявлення IgМ до ВПГ-1, ВПГ-2

· Копрограма на яйця гельмінтів

· Рентгенографія ОГП

· УЗД ОЧП

· ЕКГ

· Консультація отолариннголога

3. Лікування

· Амбулаторне лікування, направити хвору до центру допомоги хворим на ВІЛ

· Вільний режим, дієта № 15

· Амоксиклав 875 мг+125 мг 2 р на добу per os

· Стрепсілс 1 таблетку розмоктувати кожні 4 години

· Ламівудин 150 мг 2 р на добу per os

· Стокрин 600 мг 1 р на добу per os

· Зидовудин 250 мг 2 р на добу per os

· Полоскання ротоглотки р-м фурациліну (20 мг на 100 мл теплої води) 3 рази на добу

· Аскорбінова к-та 0,5 г 2 р на добу per os

Задача 11

Хворий К, 27 років поступив в інфекційний стаціонар зі скаргами на підвищення температури тіла до 38 С, загальну слабкість, біль в прямій кишці, рідкі випорожнення 4-5 разів на день з домішкою слизу та крові, деяку охриплість голосу. За останні 6 місяців схуд на 11 кг, а пронос, біль у прямій кишці і підвищення температури тіла тривають більше 2 місяців.

В об’єктивному статусі звертали на увагу мікрополіаденопатія, білі ніжні нальоти в ротоглотці, гепатолієнальний синдром. При ЕФГДС: кандидозний езофагіт.

Ректороманоскопія: на фоні незначної гіперемій слизової оболонки нижньої третини прямої кишки виразки до 0,5 см діаметром. В загальному аналізі крові – лейкопенія, лімфопенія.

1. Попередній діагноз

ВІЛ-інфекція, 4 стадія, стан середньої важкості?

Ускладнення: кандидозний езофагіт, кандидозний ларингіт, рецидивуючий герметичний проктит. Цитомегаловірусна інфекція?

2. План обстеження

· Загальний аналіз крові (гематокрит!)

· Загальний аналіз сечі

· Біохімічний аналіз крові (білок крові, альбуміни, загальний білок і його фракції, гамма-глобуліни, білірубін і його фракції, АЛТ, глюкоза, лужна фосфотаза, АСТ, ГГТП, креатинін, сечовина, тимолова проба, електроліти(Na+, K+, Cl–))

· Аналіз крові на RW

· Аналіз крові на HBsAg

· Копрограма, аналіз калу на яйця гельмінтів

· Консультація пацієнта з наступним ІФА плазми крові на виявлення антитіл до. HIV-1/2

· Western blot” крові на виявлення антитіл до antigp 17, gp 41, gp120, gp160, р24 HIV 1; gp36, gp105, gp140 HIV 2

· Імунологічне дослідження (абсолютне та відносне визначення Т-хелперів, співвідношення СД4/СД8)

· Бак-посів з ротглотки на мікрофлору з антибіотикограмою

· Аналіз крові на antiHCV IgG, anti-HBcor IgG

· ІФА крові до АТ до ЦМВ та ЕБВ

· ІФА крові на IgG, IgM до ВПГ 1 і 2 та IgG до Toxoplasma gondii

· ПЛР крові на ДНК вірусна Епштейна-Барра, цитомегаловірус.

· Консультація ЛОРа

· Консультація проктолога

· Рентгенографія ОГП

· УЗД ОЧП

3. План лікування

· Ліжковий режим

· Амбулаторний режим під наглядом лікуючого лікаря

· Флюконазол 400мг 1 р\д per os

· Санація порожнини рота розчином хлоргексидину 2 р\д

· Ацикловір 200 мг 2таб 5р\д per os

· Діазолін 0,1 мг 3 р\д per os

· При підвердженні ВІЛ-інфекціїї показана АРТ терапія:

· Ламівудин 300 мг 1р\д per os

· Тенофовір 300 мг 1р\д per os

· Ритонавір 100 мг 1р\д per os

Задача 12

Хвора 52 років занедужала гостро, коли після ознобу температура тіла підвищилася до 39,8°С, з'явився головний біль, одноразово була блювота. У наступні дні зберігалася, незважаючи на прийом аспірину, висока постійного типу лихоманка, наростала сонливість. На 6-ту доба впала в безсвідомий стан. 10 днів тому приїхала з Африки, де була протягом 1 місяця.

Об-но:Т-40,1°С. Без свідомості, виражене психомоторне збудження. Зіниці звужені, погано реагують на світло. Колінні рефлекси підвищені, позитивні симптоми Бабинского та Оппенгейма. Шкіра бліда з лимонним відтінком, ціаноз губ. Склери іктеричні. Пульс 112 за 1 хвилину, слабкого наповнення. АТ- 90/60 мм рт. ст. Тони серця глухі. Пальпується значно збільшена селезінка. Печінка помірно збільшена. У загальному аналізі крові низький рівень гемоглобіну.

1. Попередній діагноз.

Тропічна малярія, первинна атака, церебральна форма, тяжкий стан. Малярійна кома, стадія сопору. Вторинна гемолітична анемія.

2. План обстеження.

• Загальний аналіз крові з гематокритом

• Загальний аналіз сечі + жовчні пігменти

• Біохімічний аналіз крові (загальний білок та його фракції, загальний білірубін та його фракції, глюкоза, ЛДГ5, ГГТП, ЛФ, АЛТ, АСТ, СРБ, тимолова проба, креатинін, сечовина, електроліти: калій, натрій, хлор).

• Сироватка крові на ІФА для визначення HbsAg, RW

• Коагулорамма, группа крові та резус-фактор

• Аналіз калу на яйця гельмінтів

• Копрограма

• Паразитоскопія (виявлення паразитів у пофарбованих за Ромновським-Гімзою препаратах товста крапля і мазок крові під час мікроскопії) на виявлення плазмодіїв малярії

• Кров на ІХГ на виявлення гістидинбагатого протеїну-2 (PfHRP2) та паразитарної ЛДГ (що є специфічним для Р. falciparum).

• ПЛР крові на виявлення ДНК малярійного плазмодія;

• Люмбальна пункція (тільки після консультацій) – загально клінічне дослідження, біохімічне дослідження та мікроскопія ліквору;

• ЕКГ

• Контроль АТ, ЧСС, ЧД, ЦВТ, газів крові, глюкози та діурезу, гемоглобіну, еритроцитів, паразитемії

• Пульсоксиметрія

• Консультація офтальмолога;

• Консультація невропатолога;

3. Лікування

• Госпіталізація до відділення інтенсивної терапії в інфекційній лікарні

• Постільний режим

• Постановка назогастрального зонда

• Дієта №1 та рідина до 2 000 мл

• Катетеризація підключичної вени, катетеризація сечового міхура.

• Оксигенотерапія (інсуфляція кисню) через маску.

• Хініну гідрохлорид 1,4 г. перша доза ударна, далі по 700 мг кожні 8 год (3 рази на добу) в/в повільно крапельно (20 крап/хв) на 0,9% фіз розчині.

• Доксициклін 200 мг 1 раз на добу в/в струминно.

• 20% розчин глюкози 250 мл в/в краплинно.

• Розчин Рінгера лактат 400 мл в/в краплинно,

• Бікарбонат натрію 200 мл на добу в/в краплинно

• Літична суміш (2 мл 50% розчину анальгіну; 2 мл 2% розчину папаверину; 1 мл 1% розчину димедролу) в/м.

• Лазикс 20 мг в/в струминно.

• Діазепам 0,5% 10 мг в/м

• Парацетамол 0,5 г, в/в

• Аскорбінова кислота 5% 10 мл в/в струминно.

• Одногрупна еритроцитарна маса 700 мл ( при гемоглобіні меньше 50 г/л та при гематокриті менше 20%).

Хворий К., 52 років, лікар-ветеринар, госпіталізований в інфекційне відділення в перший день хвороби із скаргами на підвищення температури тіла до 40°С, озноб, головний біль, ріжучий біль у грудях при глибокому диханні, задишку, кашель із виділенням великої кількості пінистого мокротиння. Вдень захворювання повернувся з Індії.

Об’єктивно: Температура тіла 37,4°С, АТ 60/40 мм рт. ст., Ps 130 у хв., ЧД 38 у хв. Дихання поверхневе, ритмічне. Загальмований, на питання не відповідає. Висипки на шкірі немає, обличчя гіперемоване, склерит. Кашель інтенсивний з виділенням великої кількості кров’янистого мокротиння. Тони серця різко приглушені. В легенях дихання послаблене, багато чисельні вологі хрипи над обома легенями. При пальпації живота помірна болючість у всіх відділах. Печінка, селезінка без особливостей. Менінгеальні знаки відсутні. У крові: L-20´109/л, Hb-98г/л, ШОЕ-40 мм/год.

1. Попередній діагноз.

Чума, первинно-легенева форма, стан тяжкий.

Ускладнення: ІТШ ІІІ ст. Геморагічний набряк легень, ГДН ІІІ ст.

2. План обстеження.

• Загальний аналіз крові

• Загальний аналіз сечі

• Біохімічний аналіз крові (загальний білок та його фракції, загальний білірубін та його фракції, глюкоза, ЛДГ, ЛФ, КОС, КФК, АЛТ, АСТ, СРБ, креатинін, прокальцитонін, сечовина, електроліти: калій, натрій, хлор, газовий склад крові, д-димер, феритин).

• Коагулограма, група крові та резус фактор

• Сироватка крові на ІФА для визначення HbsAg, RW

• Аналіз калу на приховану кров

• Бактеріоскопія мокротиння на виявлення Y.pestis

• Бакпосів мокротиння та крові на агар Мартена із натрію сульфітом для виявлення Y.pestis

• Мокротиння на ІФА на виявлення моноклональних чи поліклональних антитіл Y. Pestis

• РЗК крові оцінка титру антитіл проти Yersinia pestis в динаміці

• РПГА крові оцінка титру антитіл проти Yersiniapestis в динаміці

• Пульсоксиметрія

• УЗД ОЧП

• Рентгенографія ОГП в прямій та боковій проекціях

• ЕКГ

• Контроль ЧД, ЧСС, АТ, ЦВТ, діурезу погодинно в динаміці, сатурації, газових показників крові, електролітів, глюкози, гемоглобіну, еритроцитів, лактату, креатиніну та сечовини, загального білка, азоту, КФК, КОС, коагулограми, функції тазових органів.

3. Лікування.

· Госпіталізація до ВРІТ інфекційного стаціонару + ізоляція в бокс

· Суворий ліжковий режим

· Дієта №1 + введення рідини в зонд до 1000 мл

· Встановлення назогастрального зонда

· Встановлення центрального венозного катетера

· Встановлення катетера сечового міхура + погодинний контроль діурезу

· Оксигенотерапія (СРАР зволоженим киснем 5л/хв);

· Свіжозаморожена плазма 600 мл, в/в;

· Стрептоміцин по 1,0 г в/в 2 р/д кожні 12 год.

· Цефтріаксон по 1,0 г в/м 2 р/д (після проби на чутливість).

· Літична суміш в/м -2 мл 50% розчину анальгіну + 1 мл 1% розчину димедролу + 2 мл 2% розчину папаверину.

· Дексаметазон 12 мг 3р/д в/в струминно.

· Преднізолон 90 мг в/в струминно 2 р/д.

· Р-н NaCl 0,9% 800 мл в/в крапельно 1 р/д.

· Р-н Бікарбонату Натрію 5 % 600 мл в/в крапельно.

· Свіжозаморожена плазма 600 мл, в/в крапельно.

· Фуросемід 40 мг в/в струйно 1 р/д.

· Допамін 350 мг, в/в краплинно (17,5 кр./хв).

· Контрикал 100000 МО на 200 мл 0,9% р-ну NaCl 1 р/д в/в крапельно.

· Фраксіпарин 0,6 мл п/ш 1 р/д.

· Омепразол 40 мг 1 р/д, в/в струминно;

· Ентеросгель 15,0 г 3 р/д, пер ос;

· Лазолван 2,0 г 3 р/д, в/в струминно;

· СЗП 600 мл

Задача 14

Хворого 43 років госпіталізовано з підозрою на ВГА на 6 день хвороби. З анамнезу відомо, що захворів гостро, коли відчув мерзлякуватість, було запаморочення, Т тіла 39,0 С, нудило,1 раз було блювання, біль у жувальних та литкових м`язах. Виникали труднощі при пересуванні. Приймав антипіретики та анальгетики без ефекту. На 4 день хвороби помітив жовтяницю, потемнішала сеча, наступного дня з`явилась геморагічна висипка на тулубі і кінцівках.

Під час огляду: у свідомості, адекватний, Т 37,2 С, язик сухий з білим нашаруванням, шкіра та склери істеричні, є петехіальна висипка на спині та нижніх кінцівках. Дихання жорстке, з обох боків у нижніх відділах – вологі хрипи, ЧД 32\хв. Тони серця ритмічні, приглушені, пульс 110\хв., АТ 115\40 мм рт, ст. Пальпація м`язів стегон і гомілок посилює біль. Близько доби не було сечовипускання.

1. Попередній діагноз.

Лептоспіроз, жовтянична форма, період розпалу, тяжкий стан.

Ускладнення: ГНН, стадія анурії. Позагоспітальна двостороння нижньодольова пневмонія, IІІ клінічна група . ДН 2 ступеня. ІТШ І ст.

2. План обстеження.

· Загальний аналіз крові + гематокрит СІТО

· Загальний аналіз сечі + жовчні пігменти

· Біохімічний аналіз крові (Глюкоза, загальний білок і його фракції, Білірубін загальний та його фракції, АЛТ, АСТ, ГГТП, ЛФ, КФК, КФК МВ, КФК ММ, креатинін, сечовина, азот сечовини cito!!! тимолова проба, електроліти: K+, Na+, Ca+, Cl-; КОС, D-димер, СРБ)

· ІФА крові хворого на виявлення антитіл класу IgM до Leptospira cito!

· Коагулограма, група крові та резус-фактор cito!

· Аналіз калу на приховану кров.

· Пряма мікроскопія цитратної крові на виявлення лептоспір

· Аналіз крові на РМАЛ із живими культурами лептоспір, на виявлення антитіл в динаміці

· Кров RW РЗК, HBsAg ІФА, IgM ВІЛ ІФА з письмової згоди пацієнта.

· Кров на ВІЛ-інфекцію (IgM) за письмової згоди

· Бакпосів змиву з бронхів з антибіотикограмою для виявлення збудника пневмонії.

· Пульсоксиметрія, газометрія крові

· Погодинний контроль діурезу

· контролем ЦВТ, АТ, ЧСС, гемодинаміки.

· ЕКГ

· Ехо-КГ

· Рентген ОГП в прямій та бічній проекції

· УЗД ОЧП, нирок

· Консультація кардіолога

· Консультація нефролога cito!!

3. План лікування

· Госпіталізація у відділення інтенсивної терапії

· Режим - ліжковий

· Дієта №7 + тепла рідина до 1000 мл/д per os невеликими порціями

· Встановлення сечового катетеру

· Катетеризація підключичної вени

· Оксигенотерапія зволоженим киснем 1-2 л/хв

· Бензилпеніцилін по 2 млн ОД в/м 6 р/д (попередньо провівши пробу на чутливість внутрішньошкірно)

· Глюкоза 5% 400мл + Допамін 20 мг 2 р/д в/в краплинно

· 0,9% розчин NaCl 200 мл в/в крапельно 1 р/д

· Контрикал 200 000 ОД /добу в/в струминно повільно

· Преднізолон 90 мг (0,5-1 мг/кг) 3 р/д в/в

· Омепразол 40 мг 1 р/д в/в струминно

· Етамзилат 12,5% в/в по 250 мг 3 р/д

· Фуросемід 10% 2 мл по 2 ампули 5 р/д в/в через перфузор під контролем діурезу

· Амброксол 30 мг перорально 3 р/д

· Ентеросгель 15 г 3 р/д per os за 2 години до прийому інших препаратів

Задача 15

Хвора С., 28 р., через 8 днів після травми стопи скаржилась на напруження м'язів потилиці, спини, живота. На третій день хвороби – тонічне напруження всіх груп м'язів. При огляді: t – 36,9°С, свідомість не порушена. Пульс 112/хв., ритмічний, задовільних властивостей, АТ 120/70 мм рт. ст. Рота відкриває неповністю, язик вологий, вкритий білим нашаруванням. Генералізовані судоми кожні 15–20 хв. З боку внутрішніх органів патології не виявлено.

1. Попередній діагноз.

Правець, генералізована форма, стан середньої тяжкості.

2. План обстеження.

• Загальний аналіз крові + гематокрит СІТО

• Загальний аналіз сечі

• Біохімічний аналіз крові (загальний білок та його фракції, загальний білірубін та його фракції, глюкоза, ЛДГ, ЛФ, КОС, КФК, АЛТ, АСТ, креатинін, сечовина, електроліти: калій, натрій, хлор, газовий склад крові).

• Мікроскопія вмісту рани на виявлення Сl. Tetani

• Бакпосів вмісту рани в анаеробних умовах на середовище Кітта-Тароцці на виявлення Clostridium tetani

• Біологічна проба на білих мишах за типом реакції нейтралізації токсину, матеріал - кров, визначення токсину збудника Сlostridium tetanі

• Аналіз крові на ІФА для виявлення антитіл до ВІЛ (за згодою пацієнта).

• Кал на яйця гельмінтів

• Сироватка крові на ІФА для визначення HbsAg, RW

• Рентгенографія органів грудної порожнини.

• ЕКГ

• Пульсоксиметрія

• Контроль ЧД, SpO₂, електролітів, КОС, діурезу, функції тазових органів.

• Консультація хірурга СІТО.

• Консультація невролога планово.

3. Лікування

• Госпіталізація у відділення інтенсивної терапії інфекційної лікарні

• Ліжковий режим, повний спокій з ізоляцією від світлових і звукових подразників

• Дієта №1, пиття теплої води до 2000 мл на добу.

• • Оксигенотерапія (інсуфляція кисню) через маску 5л/хв

• Катетеризація підключичної вени.

• Катетеризація сечового міхура.

• Встановлення назогастрального зонда.

• ПХО рани з обколюванням протиправцевою сироваткою в дозі 3000 МО

• Людський протиправцевий імуноглобулін 1000 МО в/м одноразово

• Протиправцевий анатоксин 1 мл в/м одноразово

• Метронідазол 500 мг в/в крап 4 р/д

• Діазепам 40 мг в/в струминно кожні 8 годин

• Розчин Рінгера 500 мл 2 р/д в/в крап

• Реосорбілакт 200 мл в/в крап 1 р/д

• Глюкоза 5% 500мл 2 р/д в/в крап

• Лазикс 20мг в/в струминно 1 р/д.

Задача 13

Хворий 45 років доставлений до реанімаційного відділення машиною швидкої допомоги у край важкому стані. Свідомість порушена, психомоторне збудження, марення, періодичні спастичні судоми. З повідомлення рідних захворювання почалося гостро на тлі повного здоров’я. З’явився сильний озноб, нестерпний головний біль, блювання, що не приносило полегшення, температура тіла піднялася до 39,50С. Стан з кожною годиною погіршувався. Була викликана машина швидкої допомоги. За 10 днів до початку захворювання повернувся із Західної Сибірі, куди їздив у відпустку на полювання.

Об’єктивно: температура 40,3. Свідомість втрачена, на огляд не реагує. Обличчя гіперемійоване. Визначаються менінгіальні симптоми, моторне збудження. Має місце вогнищева симптоматика. АТ 85/50 мм рт.ст., пульс 65/хв.

1. Попередній діагноз

Кліщовий енцефаліт, менінгоенцефалітична форма, важкий стан.

Ускладнення: Набряк-набухання головного мозку.

2. План обстеження.

• Загальний аналіз крові (Ht!)

• Загальний аналіз сечі

• Біохімічний аналіз крові (загальний білок та його фракції, загальний білірубін та його фракції, глюкоза, ЛДГ, ЛФ, ГГТП, КФК, АЛТ, АСТ, СРБ, тимолова проба, креатинін, сечовина, електроліти: калій, натрій, хлор, газовий склад крові, лактат, контроль КОС).

• Сироватка крові на ІФА для визначення HbsAg, RW

• Коагулограма, визначення групи крові та резус фактора

• Кров на ІФА на виявлення антитіл IgM до вірусу кліщового енцефаліту

• Кров на ПЛР на виявлення РНК вірусу кліщового енцефаліту.

• Люмбальна пункція (тільки після після зняття набряку мозку та попередньо консультація невролога, офтальмолога) – загальноклінічне дослідження, біохімічне дослідження та мікроскопія ліквору.

• Ліквор на ІФА на виявлення IgM до антигенів вірусу кліщового енцефаліту

• Ліквор на ПЛР на виявлення РНК вірусу кліщового енцефаліту.

• РНГА крові на визначення АТ до вірусу кліщового енцефаліту.

• РЗК крові на визначення АТ до вірусу кліщового енцефаліту.

• Копрограма

• ЕКГ

• ЕЕГ

• МРТ головного мозку

• Контроль сатурації, діурезу, АТ, ЧСС, ЧД, ЦВТ.

• Консультація невропатолога.

• Консультація офтальмолога.

3. Лікування.

• Госпіталізація у відділення інтенсивної терапії інфекційної лікарні

• Ліжковий режим з оптимальним положенням голови

• Дієта №1 + введення води через зонд до 1000 мл за добу

• Оксигенотерапія (інсуфляція кисню) через маску.

• Катетеризація підключичної вени.

• Катетеризація сечового міхура.

• Встановлення назогастрального зонда.

• Гомологічний імуноглобулін титрований проти вірусу кліщового енцефаліту по 6 мл в/м 1 раз на добу.

• Рибонуклеаза по 0,03 г в 0,09 % фізрозчину в/м кожні 4 години.

• Інтерферон альфа - суспензія 500 000 МО 1 раз на добу в/м

• Манітол 15% 200 мл в/в крапельно 1 раз на добу

• Розчин Рінгера лактат 400 мл в/в краплинно., гіпертонічний розчин натрій хлору

• Бікарбонат натрію 200 мл на добу в/в краплинно після результатів КОС

• Лазікс 20 мг в/в стуминно.

• Цефотаксім- по 1,0 г в/в 2 рази на добу (попередньо - проба)

• Літична суміш 2 мл 50% розчину анальгіну + 2 мл 2% розчину папаверину + 1 мл 1% розчинуну димедролу в/м 1 раз на добу.

• Омепразол 40 мг в/в 1 раз на добу

• Інфулган – 100 мл в/в кр (при температурі вище 38.5С)

• Норадреналін 10 мкг/кг/хв в/в краплинно

• Діазепам 0,5% 10 мг в/в.

• Преднізолон 90 мг 2 рази на добу в/в.

• Дексаметазон 8 мг в/в 3 рази на добу

• L-лізин-есцинат 10 мл 2 рази на добу в/в крапельно

• Гепарин 5000 ОД 1 мл 4 рази на добу.

Чоловік 38 років, що 12 днів назад повернувся з Судану. День хвороби 4-й. Захворів гостро з підйому температури тіла до 39*С, вираженого головного болю, ломоти у всьому тілі. Виражені м’язові болі. На 2-й день появилась багаторазова рвота, часті рідкі випорожненя з домішками алої крові. Відмічалась носова кровотеча. Біль горлі, ознаки фарингіту. На шкірі множинні геморагії, гематоми. Пальпація живота різко болюча. Печінка збільшена. Пульс прискорений, слабкого наповнення. АТ знижений. Випорожнення набули чорного кольору.

1.Попередній діагноз.

Геморагічна гарячка Ебола, розгорнутий період, тяжкий стан.

Ускладнення: Геморагічний синдром: шлунково-кишкова кровотеча

2.План обстеження.

• Загальний аналіз крові

• Загальний аналіз сечі

• Біохімічний аналіз крові (загальний білок та його фракції, загальний білірубін та його фракції, глюкоза, ЛДГ, ЛФ, КОС, КФК, ГГТП, АЛТ, АСТ, СРБ, тимолова проба, креатинін, сечовина, електроліти: калій, натрій, хлор, феритин).

• Коагулограма, група крові та резус фактор

• Сироватка крові на ІФА для визначення HbsAg, RW

• Кал на приховану кров

• Кров на РНІФ на виявлення антитіл до збудника гарячки Ебола

• Кров на ІФА на виявлення IgM та IgG до збудника гарячки Ебола

• Кров на ПЛР на виявлення РНК збудника гарячки Ебола

• Пульсоксиметрія

• Контроль ЧД, ЧСС, АТ, ЦВТ, діурезу, сатурації.

• Контроль Нb, Ht, тромбоцитів, еритроцитів коагулограми (крім функціональних показників), електролітів.

• УЗД ОЧП (печінка, нирки, селезінка)

• ФГДС

• Рентгенографія ОГП

• ЕКГ

3.План лікування.

• Госпіталізація в боксоване відділення інфекційної лікарні в реанімацію з забезпеченням ізоляції

• Суворий ліжковий режим;

• Дієта за Певзнером стіл №4;

• Рясне пиття до 2000 мл;

• Інсуфляція кисню через маску;

• Катетеризація підключичної вени, катетеризація сечового міхура, встановлення назогастрального зонда;

• Свіжезаморожена плазма 300 мл /добу, в/в;

• Еритроцитарна маса 300 мл/добу, в/в;

• Альбумін 20% розчину 200 мл в/в краплинно (зі швидкістю 50 крап/хв)

• Етамзилат 2,0 в/в 3 рази на добу;

• Транексамова кислота 10% 10 мл 2 рази на добу в/в струминно

• Реосорбілакт 400 мл в/в краплинно.

• Бікарбонат натрію 200 мл на добу в/в краплинно

• Анапірон 100мл в/в тривалість інфузії має становити 15хв (надалі контроль стану і температури).

• Лазикс 20 мг в/в струминно

• Інмазеб 200 мл на 500 мл фізрозчину в/в краплинно

Хворий 55 років поступив у клініку на 2 - й день захворювання зі скаргами на утруднення під час дихання та ковтання, різку загальну слабкість, двоїння в очах, погіршення зору. Захворювання почалося через 8 годин після вживання в'яленої риби з помірного білю в епігастрії, короткочасного блювання.

Об’єктивно: дихання утруднене, шкіра обличчя бліда з ціанозом. Зіниці широкі, на світло не реагують, птоз. Язик сухий, живіт здутий. AT - 120/70 мм. рт. ст. Пульс - 86 за хв. Частота дихання 36 за хв.

1. Попередній діагноз

2. План обстеження

3. План лікування

Відповідь:

1. Попередній діагноз: Харчовий ботулізм, важкий ступінь тяжкості, гостра дихальна недостатність II ступеню (ЧД 36 за хв.)

2. План обстеження:

Загальноклінічні методи дослідження:

• Загальний аналіз крові;

• Загальний аналіз сечі;

• Біохімічний аналіз крові (загальний білок, АлТ, АсТ, ЛДГ-1,2, сечовина, креатинін, електроліти К, Na, Cl, газовий склад крові, КОС);

• Копрограма;

• Аналіз крові на HbsAg, RW.

• Аналіз калу на яйця гельмінтів;

• Пульсооксиметрія, визначення життєвої ємності легень і парціального тиску газів артеріальної крові

Методи специфічної діагностики:

• Бактеріологічне дослідження промивних вод шлунка, блювотних мас, випорожнень хворого, залишків підозрілого продукту (для виявлення збудника посіви виконують на середовища казеїново-грибну, казеїново-кислотну, бульйон Хоттингера, середовище Тароцці.

• Біологічний метод: реакція нейтралізації ботулотоксину на білих мишах: внутрішньоочеревно мишам вводять досліджуваний матеріал в суміші з моновалентною протиботулітичною сироваткою (ПБС) проти типів А, В, Е (якщо випадок виник на теренах України). Спостереження здійснюють протягом 4 днів, залишаються живими миші, яким вводилася ПБС, відповідна типу ботулотоксину, що циркулює в крові хворого.

Інструментальні методи діагностики:

• ЕКГ;

• УЗД органів черевної порожнини, нирок;

• Рентгенографія органів грудної клітки (діагностика пневмонії);

Консультація суміжних спеціалістів:

• Невролога

• Офтальмолога

3. План лікування:

• Госпіталізація, ліжковий режим

• Введення назогастрального зонду для евакуації застійного вмісту і фракційного промивання шлунка 5% розчином натрію гідрокарбонату з метою інактивації токсину 1-2 рази на добу протягом 3-4 днів до повної ліквідації застою;

• Введення через зонд ентеросорбентів (активоване вугілля);

• Глюкоза 5% 500мл 2 рази на добу в/в краплинно;

• Гіпербарична оксигенація;

• Інгаляції кисню, ШВЛ при необхідності

• Ципрофлоксацин 400 мг 2 рази на добу, внутрішньовенно крапельно;

• Хлорамфенікол 1 г внутрішньом'язево 3 рази на добу (5 днів); Введення в/м ПБС в дозах 1000-2000 МО кожного типу сироватки (А, В, Е) одноразово (перед введенням ПБС проводиться внутрішньо шкірна проба з розведеною 1:100 кінською сироваткою в дозі 0.1 мл в згинальну поверхню передпліччя).

• Людський протиботулінічний імуноглобулін: в/в, крапельно 25 мл одноразово, розводити 0.9% розчином NaCl до суммарного об'єму 1000-2000 мл.

Хворий О, 35 років, захворів поступово, близько року тому. Протягом останніх 2 років працював в Пакистані. На початку хвороби з’явилась загальна слабкість, ниючі болі по ходу товстого кишечнику, рідкий стілець до 3-4 разів на добу з домішками слизу та інколи крові. Захворювання перебігало без підвищення температури тіла, періодично самостійно наступало покращення. Протягом останнього місяця симптоми хвороби зросли: посилились болі, слабкість; частота стільця досягла 10-12 на добу з постійними домішками слизу та крові, хворий схуд. Об’єктивно: Блідий. Пульс 90 на хвилину, ЧД – 14. АТ – 110/70 мм рт ст. Тони серця звучні, функціональний шум на верхівці. Язик вологий, негусто обкладений. Живіт м’який, чутливий за ходом товстого кишечнику. При проведенні ректороманоскопії на мало зміненому загальному тлі слизової оболонки виявлені виразки з підритими краями. В загальному аналізі крові помірна гіпохромна анемія, ШОЕ – 30 мм/год

1. Попередній діагноз. 2. План обстеження.

3.План лікування.

Попередній діагноз - гостра амебна дизентерія, кровотечі з виразок товстої кишки

Хворий 40 р. поступив у клініку на 2 день захворювання. Напередодні вживав м’ясний холодець, після чого через 10 годин з’явилися біль в епігастрії, блювання, рідкі смердючі випорожнення зеленого кольору 16 разів.

Об-но: температура тіла 37,0^оС. Шкіра бліда, акроціаноз. Пульс 120 уд/хв., слабкого наповнення. АТ – 60/20 мм.рт.ст. Язик сухий, живіт болючий в області епігастрію та правій здухвинній ділянці.

1. Попередній діагноз.

2. План обстеження.

3. План лікування.

Відповідь:

1. Попередній діагноз: Сальмонельоз, гастроінтестинальна форма, тяжкий стан, дегідратація тяжка , гіповолемічний шок.

2. План обстеження:

· Загальний аналіз крові (гематокрит, загальний гемоглобін, рівень лейкоцитів, ШОЕ)

· Загальний аналіз сечі

· Біохімічний аналіз крові (рівень калію, натрію, Cl, креатинін, сечовина, загальний білок) АЛТ, АСТ, білірубін + фракції, щільність плазми, глюкоза

· Коагулограма

· ЕКГ

· Копрограма

· Бакпосів випорожнень, блювотних мас, промивних мас ШКТ, крові на групу сальмонел

· Кров РНГА з сальмонельозним антигеном в динаміці

· Контроль втрат рідини: випорожнень, блювотних мас, діурезу та загального стану пацієнта .

3. План лікування.

• Госпіталізація в ВРІТ інфекційного відділення.

• Режим - суворий постільний

• Дієта – голод на 1 добу, далі стіл № 4, за відсутності блювання,дієта щадна з виелюченням молочних подуктів.

• Встановлення сечового катетеру та переферична катетеризація вен +1 центральна.

• Зондове промивання шлунку та кишечнику (сифонна клізма) спочатку кип’яченою водою (для бакпосіву), а далі 3% розчином гідрокарбонату натрію до чистих промивних вод

• Ентеросгель по 30,0 г 3 рази/добу за або після 2 годин від прийому їжі та медикаментів

• Розчин Квартасіль температурою 38^оС 4900 мл мало!, внутрішньовенно-струминно 2400 мл за 20 хв (120мл/хв), потім 2500 мл за 40 хв. (60 мл/хв.)

• Сифонна клізма спочатку кип’яченою водою, потім розчином натрію гідрокарбонату 3% до чистих промивних вод.

• Ентеросгель по 30,0 г. 3 рази/добу за 2 годинини або після 2-х годин від прийому їжі та медикаментів.

• Регідрон, температурою 38^оС, вміст одного пакету розчинити в 1000 мл води, залежно від подальших втрат.

• Індометацин 0,05 з інтервалом 2 год. 3 рази/добу.

• Панкреатин – по 1-2 таблетки під час або одразу після прийому їжі 3 рази/добу.

• Йогурт - по 1 капсулі 3 рази на день

Хворий 30 років скаржиться на рідкі випорожнення протягом 6 тижнів, підвищення температури тіла до субфебрильних цифр. На першому тижні хвороби діагностували сальмонельоз, проте збудник не виявлено, лікування було практично неефективним, антибіотикотерапія, що проводилась, ефекту теж не дала. Хворий відзначає прогресуючу слабкість, пітливість, втрату ваги.

Об’єктивно: астенізований, зниженого живлення. Збільшені усі групи лімфовузлів. В легенях розсіяні сухі хрипи. Тони серця приглушені, АТ 100/70 мм рт ст., пульс 92 уд/хв., температура тіла 38 °C. Живіт мۥякий, безболісний, печінка збільшена, селезінка не пальпується. Менінгеального синдрому немає

1. Діагноз: ВІЛ-інфекція, клінічна стадія 4, криптоспоридіоз, поширена форма, гастроентеритний варіант перебігу, середнього ступеню тяжкості. (Можливо пневмоцистна пневмонія).

2. Обстеження:

-ЗАК (Ht)

-ЗАС

-Копроцитограма

-Аналіз крові на HbsAg, RW

-Коагулограмма

-Б/х крові(глюкоза, білок фракційно, креатинін, сечовина, білірубін фракційно, АлАТ, АсАТ, ЛФ, електроліти K, Na, Cl) холестерин

-імунограма крові - визначення абсолютної кількості і відсоткової частки CD4+Т-лімфоцитів

-аналіз крові методом ІФА (виявлення антитіл до ВІЛ)

-аналіз крові методом ПЛР - визн. ВІЛ кількісно(кількість РНК копій ВІЛ в 1 мл крові)-вірусне навантаження

-дослідження урогенітальних виділень методом мікроскопії - визн. збудників хвороб, що перед. стат. шляхом

-мікроскопічне дослідження фекалій (виявлення ооцист криптоспоридій)

-аналіз калу методом ІФА - виявлення антигену Cryptosporidium.

ІФА крові на визначення IgM ат IgG до Cryptosporidium

-Контроль втрат рідини та контроль діурезу

-ОР ОГП

-УЗД ОЧП

ІФА крові на АТ до ВІЛ-1,2 (за згоди пацієнта);

• ПЛР крові на РНК ВІЛ-1,2;

• Визначення кількості та відсоткового співвідношення CD4-лімфоцитів;

• Test Western Blot (імуноблотинг) крові для визначення білків ВІЛ;

• ІФА крові на IgM, IgG до CMV та EBV, до токсоплазми;

• ІФА крові на HbsAg, анти-HCV-Ig;

• GXPERT бронхоальвеолярного лаважу на МБТ;

• Мікроскопічне дослідження бронхоальвеолярного лаважу на Pneumocystis jiroveci та криптоспоридій;

• Бак. посів мокротиння на мікрофлору;

• Мікроскопічне дослідження випорожнень на ооцисти криптоспоридій;

• ІФА випорожнень на АГ криптосопридій;

• Мікроскопічне дослідження урогенітальних виділень на ЗПСШ.

Додатково:

• Контроль АТ, ЧСС, ЧД;

• Контроль діурезу (катетеризація);

• Пульсоксиметрія.

3. Лікування:

• Госпіталізація в інфекційне відділення;

• Ліжковий режим;

• Дієта №11;

• Тепле рясне пиття до 2000 мл/доба;

• Інсуфляція кисню через назальні канюлі;

• Трисіль 1000 мл 1 р/д, в/в краплинно;

• Лоперамід 2 мг 2 р/д, пер ос;

• Панкреатин 250 мг 3 р/д, пер ос (під час їжі);

• Ентеросгель 15 г 3 р/д, пер ос;

• Омепразол 40 мг 1 р/д, пер ос;

• Амброксол 1,5% 30 мл 4 р/д, в/в;

• Аскорбінова кислота 0,5 3 р/д, пер ос;

• Дезлоратадин 5 мг 1 р/д, пер ос;

• Ізоніазид 300мг 1 р/д, пер ос;

• Флуконазол 200мг 1 р/д, пер ос;

• Триметоприм/сульфаметоксазол 320/1600 мг 4 р/д, в/в;

• Парамоміцин 1,0 г 3 р/д, пер ос;

• Азитроміцин 600 мг 1 р/д, пер ос;

Схема АРТ:

• 3TC (Ламівудин) 150мг 2 р/д, пер ос;

• ABC (Абакавір) 300мг 2 р/д, пер ос;

• EFV (Ефавіренц) 300 мг 2 р/д, пер ос.

Хворий 26 років, працівник забійного цеха м'ясокомбінату, госпіталізований на 6 день хвороби зі скаргами на сильний головний біль, біль у епігастрії, м'язах ніг, блювоту. Захворювання почалося гостро: температура тіла підвищилася до 40,0°С й утримувалася на цьому рівні всі дні 39-40 , турбував біль в м'язах, головний біль, що поступово посилювався. З 3 дня хвороби - рясні носові кровотечі. Під час огляду : лежить нерухомо, стогне. Незначна жовтяниця, висипка відсутня. На склерах - зливні геморагії, в ротоглотці - без змін. Помірна ригідність потиличних м'язів, позитивний симптом Керніга. Гепатолієнальний синдром. Т тіла 39,6°С, пульс 124 уд/хв., поодинокі екстрасистоли. Тони серця приглушені. АТ - 110/70 мм рт.ст. За добу у відділенні хворий виділив 300 мл сечі, яка мала вигляд «м'ясних помиїв».

Лептоспіроз, жовтянична форма, тяжкий стан . ГНН, стадія олігурії.

ДВЗ-синдром

2. План обстеження.

1. Загальний аналіз крові та гематокрит.

2. ЗАС

3. погодинний контроль діурезу

4. Аналіз калу на приховану кров.

5. Аналіз крові на RW і HbsAg

6. Біохімічний аналіз крові: загальний білок + фракції, білірубін + фракції, АсАТ, АлАТ, ЛФ, амілаза, СРБ, сечовина, креатинін, протромбіновий індекс, залишковий азот, КФК, ЛДГ електроліти- K, CL, Na, Ca., КОС.

7. Коагулограма (час зсідання, фібриноген, протромбіновий індекс)

8. Визначення групи крові, резус-фактора,

9. КТ органів грудної порожнини.

10. ЕКГ.

11. ЕхоКГ

12. УЗД ОЧП, нирок.

13. Газовий склад крові (PaCO2, PaO2, PaO2/Fi02)

14. пульсоксиметрія

15. Контроль вітальних показників: АТ, ЧСС, температура, ЧД

16. ПЛР крові виявлення фрагментів РНК лептоспір.

17. ІФА крові виявлення специфічних антитіл IgM до антигенів лептоспір.

18. Реакція мікроаглютинацій і лізису лептоспір (РМАЛ) крові: визначення антитіл Leptospirainterrogans (діагностичний титр 1:100)

19. Консультація нефролога, пульмонолога

3. План лікування.

1. Госпіталізація ВІТ

2. Режим суворо ліжковий

3. Дієта з обмеженим вмістом білка, солоної їжі

4. Катетеризація сечового міхура ,підключичної вени

5. Киснева підтримка через носові канюлі

6. Допамін 20 мг/хв в/в (до САТ не менше 90 мм. Рт. Ст Реополіглюкін 200мл 2 рази на добу в/в кр

7. Глюкоза 5% 400 мл в/в крапельно

8. Sol. NaCl 0,9% - 500,0 мл + Sol. NaHCO3 4% - 100,0 мл в/в 25 мл/год крапл (600 мл /д)

9. Фуросемід 2,0 3 рази на добу в/в стр

10. Дексаметазон 4мг 2 ампули розвести на 100мл фіз.розчину в/в крапельно

11. Контрикал 100тис. 1 раз в день вв краплинно

12. Бензилпеніциліну натрієва сіль 2млн ОД 6р/д в/м (алергопроба: 0,1 мл антибіотика на фізрозчині в/ш)

13. Омепразол 40 мг в 100мл 0,9% розчину NaCl в/в 1 р/д

14. Вікасол 1% 1мл в\в 1 раз на добу для попередження кровотеч

15. Аскорбінова кислота 0,5 мг 3 рази на добу

16. Апаратний Гемодіаліз при показаннях: Сечовина > 35.6 ммоль/л,Калій >6,5 ммоль/л, рН < 7,1

Діагноз: Лептоспіроз, жовтянична форма, тяжкий перебіг. ГНН ІІ (олігоурична стадія)
Діагностика: Загальний аналіз крові з гематокритом Загальний аналіз сечі Аналіз крові на RW Аналіз крові на HbsAg Аналіз калу на яйця гельмінтів Біохімія крові (сечовина, креатинін, азот, глюкоза, загальний білок і його фракції, електроліти К, Na, Cl, газовий склад крові, КОС, білірубін та фракції, АСТ, АЛТ, КФК, ЛДГ) Аналіз сечі за Зимницьким Коагулограма ЕКГ, ЕхоКГ УЗД ОЧП Специфічна діагностика Аналіз крові на РМАЛ з жививми культурами лептоспір 3.
Лікування: Режим суворий ліжковий Дієта №7 з обмеженням білка та солі Бензилпеніцилін 2млн 6 р/д в/в Трисіль 1000мл 2 рази на в/в кр Глюкоза 5% 400мл 2рази на добу в/в кр + Допамін 1 ампула (20 мг) Реополіглюкін 200мл 2 рази на добу в/в кр Етамзилат 12,5 % 8 мл в/в стр Контрикал 100тис. 1 раз в день вв краплинно Фуросемід 2,0 3 рази на добу в/в стр

5401

Пацієнт 20-ти років скаржиться на тривалий постійний кашель протягом 4 місяців, діарею, високу температуру до великих цифр. В кінці першого місяць захворювання діагностували інтерстиціальну пневмонію, але проведена антибіотикотерапія Не Ефективна .Обстеження на туберкульоз легенів дало негативний результат. Пацієнт відзначає прогресуючу слабкість, пітливість, втрату ваги. Загальні герпетичні висипання на обличчі спостерігалися кілька разів за останні місяці. Об'єктивно: астенія, низьке харчування, збільшили всі групи лімфовузлів. Сухі хрипи розсіяні в легенях.

1. Діагноз

ВІЛ-інфекція, четверта клінічна стадія, важка імуносупресія, пневмоцистна пневмонія, хронічний Herpes simplex, стан середньої важкості

ВІЛ-інфекція, клінічна стадія III-IV.пневмоцистна пневмонія, герпес simplex 1 тип( Herpes labialis) ,криптоспоридіоз.Стан середньої тяжкості.

ВІЛ-інфекція, IV стадія. Позагоспітальна двобічна полісегментарна пневмонія, пневмоцистної етіології. Herpes simplex 1 тип ( Herpes labialis). Криптоспоридіозний ентероколіт. Стан середнього ступеня тяжкості.

2. Обстеження

· ЗАК.

· Імунограма методом моноклональних антитіл – визначення рівня CD4, CD8, CD4/CD8.

· ЗАС

· Біохімія крові: білірубін та його фракції, АЛТ, АСТ, ЛФ, ГГТП, сечовина, креатинін, глюкоза, загальний білок та альбумін, КОС, електроліти (Na, K, Cl).

· Коагулограма.

· Аналіз крові на HbsAg, RW.

· ІФА – визначення у крові анти-НСV IgG, анти-НВсоr IgG

· Копрограма.

· Мікроскопія випорожнень на виявлення ооцист Cryptosporidium, Microsporidium.

· ІФА – визначення у крові IgM до криптоспоридій.ІФА для виявлення антитіл до ВІЛ у сироватці крові, 2 рази.

· Тест Western Blot (імуноблотинг) - визначення протеїнів BІЛ у крові: p24, gp120, gp41.

· ПЛР – виявлення РНК ВІЛ у сироватці крові.

· ПЛР-дослідження на віруси герпес-групи (HSV 1⁄2, CMV, VZV, EBV, HHV8, HHV6)

· Бакпосів бронхоальвеолярного змиву на кислостійкі бактерії.

· Xpert MTB/RIF.

· ЕКГ.

· УЗД ОЧП, нирок.

· Рентгенографія ОГП.

· Консультація фтизіатра.

· Контроль АТ, ЧСС, ЧД, температури тіла.

1. Лікування

Ліжковий режим

Дієта: вітамінізована, легкозасвоювана, переважно молочно-рослинна їжа, супи на нежирному та ненасиченому м'ясному або риб'ячому бульйоні.

Лоперамід п/о 1 капс – 2 мг 2-6 разів на день.

Триметоприм-сульфаметоксазол (бісептол) 5-6 ампул 3 р/д

(або 1820 мг (4 табл по 480 тмг 4 р/д пер ос) 21 день

Ацикловір 400 мг 5р/д per os. 7-10 діб

Реополіглюкін в/в 500 мл 2р/добу.

При підтвердженні ВІЛ-інфекція - АРТ по схемі: 2NRTIs + 1NNRTI. 2NRTIs (Діданозин+Ламівудин), NNRTI (Ефавіренц).

Задача Х

Хворий 22 років доставлений КШД з гуртожитку. Розповів, що захворів учора ввечері, коли відчув мерзлякуватість, загальну слабкість, головний біль, швидко підвищилась Т до 39,2 С, нудило, зник апетит. За кілька годин з'явилось відчуття дискомфорту та «переливання» рідини у кишківнику. Обідав у ідальні. Ранком відчув переймоподібний біль у животі, тричі були рідкі випорожнення зі слизом. Під час огляду: блідий, млявий, зіниці звужені, Т - 38,8C, АT 80/50 м.рт.с., пульс 120 уд/хв. Тони серця ритмічні, приглушені. Дихання везикулярне. Живіт болить при пальпації переважно у гіпогастрії зліва, спазм сигми. Випорожнень у відділенні не було, кількість сечі зменшена.

1. Попередній діагноз 2. План обстеження. 3. План лікування

Гострий шигельоз, колітична форма, тяжкий стан, ускладнення ІТШ І,

стадія зворотнього пізнього шоку.

· ЗАК + лейкоцитарна формул

· ЗАС + контроль діурезу

· Копроцитограма

· Бх крові ( креатинін, сечовина, глюкоза, загальний білок, К,Na,Cl, АСТ, АЛТ)

· Бактеріологічне дослідження випорожнень або промивних вод шлунка

· Експрес- діагностика:

- люмінесцентна мікроскопія випорожнень ;

- радіоімунний аналіз (РІА)- Виявлення шигельозного антигену у випорожненнях за допомогою протишигельозних аглютинуючих сироваток

· РНГА сироватки крові в динаміці на 5-7 день та на 10-17 день від початку захворювання.

· Ректоманоскопія

Лікування:

1. Госпіталізація у інфекційне відділення

2. Ліжковий режим

3. Дієта повноцінна ,механічно і хімічно щадна , з виключенням продуктів , що викликають бродіння + достатня кількість рідини (до 3 л/д)

4. Ципрофлоксацин по 0,5 г 2 р/д per os 3-4 дні

5. Преднізолон 70 мг в/в струминно

6. Ентеродез 5 г /д внутрішьо

7. Дротаверин гідрохлорил по 0.04 г 3 р/д

8. Р-н Рінгера 400 мл в/в крапельно,

9. Ацесіль 400 мл в/в крапельно,

5204

Хворий М. повернувся з туристичної подорожі на Сицилію, де часто пив козине молоко та домашні сири в Цзи. Він скаржився на лихоманку протягом 3 тижнів, пітливість та відчуття жару. Загальне самопочуття не страждає. Об-но : волога шкіра, тахікардія, розширення серця, приглушений серцевий тонус, помірне збільшення печінки та селезінки, системна лімфаденопатія, гемограма-пейкопенія, лімфоцитоз, анеозинофілія, помірно прискорена ШОЕ.

1. Попередній діагноз.

Гострий бруцельоз, стан середньої важкості.

2. План обстеження.

ЗАК, ЗАС, БХ крові (АлАТ, АсАТ, сечовина, креатинін, загальний білок, К, Na, Cl), аналіз калу на яйця гельмінтів, RW, пульсоксиметрія, ЕКГ, УЗД органів черевної порожнини.

ІФА – сировотка крові – виявлення специфічні антитіла класу IgM, IgG.

3. План лікування

Вільний режим

Дієта: калорійна, легкозасвоювана їжа.

Рясне пиття 1400-2800 мл на добу.

Доксициклін 0,1 г на добу в поєднанні з рифампіцииом по 0.6—0,9 г на добу.

Тавегіл 1 мг per os 1 таб 2 р/д.

5107 (павлусенка)

хворий 29 років на 6 день хвороби поступив зі скаргами на підвищення температури тіла до 39 градусів сухий кашель з періодичним виділенням слизового гнійного харкотиння задишку. Захворювання почалося з підвищення температури тіла до 38° ,остуди , головного болю в локалізації ділянці лоба та надбрівних дуг ломоти в тілі . На 2 добу з'явився сухий кашель тертям за грудиною сухість та дряпання в горлі, закладеність носа. На 3 добу , температура тіла нормалізувалась. з'явились мізерні виділення з носа, посилився кашель. Приймав жарознижуючі відхаркуючі та краплі в ніс на п'яту добу температура знову підвищилась до 38 градусів з'явився кашель з виділенням харкотиння об'єктивно температура тіла 39° артеріальний тиск 100 на 60 пульс 96 за хвилину тони серця приглушені ритмічні частота дихання 32 за хвилину акроціаноз над легенями укорочення перкуторного Тону в Нижніх відділах аускультативно дихання жорстке. в Нижніх відділах вислуховується дрібнопухирчасті вологі хрипи та крепітація живіт м'який випорожнення без змін.

Грип, типова форма, тяжкого ступеня.

Позагоспітальна двобічна нижньодольова пневмонія бактеріальної етіології. ГДН ІІ ст

5212

Студент з Ефіопії захворів поступово через тиждень після повернення з дому, де перебував на канікупах впродовж місяця, жив y сільській місцевості без централізованого водопостачання. Хвороба розпочалася із загальної слабкості, nідвищення температури до 38.о, погіршення апетиту. Починаючи 35 дня хвороби, температура має постійний характер у межах 39,0- 40,0 С, 3'явився сильний головний біль, стан значно погіршився. Направлений до лікарні на 7 день хвороби.Лід час огляду: стан тяжкий. хворий загальмований, температура тіла 39,70С, язик "фулігінозний". Слабко позитивні симптоми Брудзинського, Керніга, визначасться помірна ригідність потиличних м'язів. Шкіра бліда, висипу немає. Пульс 80/хв.;B АT 100/60 мм рт ст. Живіт помрно здутий. Печінка, селезінка збільшені. Позитивний симптом Падалки.

Діагноз:

Черевний тиф. період розпалу, типова форма Кишкова кровотеча. Геморагічний шок II ступеня. Стан тяжкий.

Обстеження:

ЗАК, ЗАС, БХ (креатинін, сечовина, глюкоза, загальний білок, К,Na,Cl, АСТ, АЛТ), RW, аналіз калу на яйця гельмінтів, коагулограма, УЗД органів черевної порожнини, ЕКГ.

Посів крові на наявність сальмонел черевного тифу і паратифу.

Реакція Відаля — діагностичний титр сироватки крові — антитіла до АГ тифо-паратифозної інфекції.

ІФА – сироватка крові – визначення специфічних антитіл класів G, M.

Лікування:

Ліжковий режим.

Дієта з достатню кількість вітамінів, солей калію.

Левоміцетин в/в 0,75-1,0 г 4р/д.

0,9 % р-н хлориду натрію 1200-1500 мл/д.

Фуросемід в/в р-н 1% 2мл .

Парацетамол 1 г в/в у 100 мл 0,9 % розчину натрію хлориду для інфузії.

Преднізолон в/в 70 мг.

5114

хворий 26 років поступив до інфекційного відділення третю добу хвороби зі скаргами на виражену загальну слабкість підвищення температури тіла до 39° часті до 25 разів на добу випорожнення зі слизом та домішками крові переймоподібний біль в животі об'єктивно пульс 120 артеріальний тиск 80 на 80/50

Чд 26 за хвилину температура тіла 36 ,акроціаноз над легенями без змін тони серця приглушені живіт м'який болючий в лівій здухвинній ділянці печінка селезінка не збільшені

Діагноз:

Гострий шигельоз, колітична форма. Гемоколіт. Стан середньої тяжкості .ГДН І ст. Дегідратаційний шок ІІ ст ??

План обстежень

· ЗАК + лейкоцитарна формул

· ЗАС + контроль діурезу

· Копроцитограма

· пульсоксиметрія

· Бх крові ( креатинін, сечовина, глюкоза, загальний білок, К,Na,Cl, АСТ, АЛТ)

· Бактеріологічне дослідження випорожнень або промивних вод шлунка

· Експрес- діагностика:

- люмінесцентна мікроскопія випорожнень ;

- радіоімунний аналіз (РІА)- Виявлення шигельозного антигену у випорожненнях за допомогою протишигельозних аглютинуючих сироваток

· РНГА сироватки крові в динаміці на 5-7 день та на 10-17 день від початку захворювання.

· Ректоманоскопія

Лікування:

1. Госпіталізація у інфекційне відділення

2. Ліжковий режим

3. Дієта повноцінна ,механічно і хімічно щадна , з виключенням продуктів , що викликають бродіння + достатня кількість рідини (до 3 л/д)

4. Киснева підтримка при наростанні дихальної недостатності

5. Р-н Рінгера 400 мл в/в крапельно,

6. Ацесіль 400 мл в/в крапельно

7. Ципрофлоксацин по 0,5 г 2 р/д per os 3-4 дні

8. Етамзилат натрію 12,5% по 2,0×3 р. на добу довенно

9. Вікасол 1% по 1,0×2 р. на добу внутрішньом’язово

10. Преднізолон 70 мг в/в струминно

11. Ентеродез 5 г /д внутрішьо

12. Дротаверин гідрохлорил по 0.04 г 3 р/д

5103

Хвора К., 20 років. занедужала гостро, 3'явився біль у горлі, головний біль. підвищилася Т тіла до 38,0 С. На 2-й день хвороби з'явилася висилка на обличчі, а через кілька годин-на шкірі тулуба й кінцівок. При огляді дільничного терапевта: температура тіла 37,7 С. Слизова оболонка ротоглотки гіперемійована. Помірно виражені явища конюнктивіту, назофарингіту. На обличчі, тулубі й кінцівках дрібноплямистий висип. 3більшені та болючі потиличні лімфовузли. 3 боку органів грудної клітки й черевної порожнини патолоriї не виявлено. На тлі лікування гарячка зникла. висип почав згасати, проте з'явилось порушення сну, сильний головний біль, відчуття оніміння у кінцівках. При вступі до стаціонару- загальмована, млява. Шкіра бліда з залишками макульозного висипу. генералізована пімфаденопатія, потидичні та завушні лімфовузли болючі, Анізокорія. Помірна ригідність потиличних м'язів, позитивний симптом Керніга. Ан.крові: Эр.- 4,601012/л, лейк.-8,40109/л. п-5%, з-з8%,л-38%,м-12%. э-3%, плазматичні клітини- 5%. ШОЕ -15 мм/год.

Діагноз:

Краснуха з неврологічними ускладненнями, типова форма, середній ступінь тяжкості, гострий енцефаліт, стан середньої тяжкості. МЕНІНГІТ??

Краснуха. Тяжкий перебіг. Менінгоенцефаліт.

Діагностика:

ЗАС, БХ крові (загальний білок, С-реактивний білок, глюкоза), RW, аналіз калу на яйця гельмінтів, КТ або МРТ головного мозку, огляд невропатолога.

ІФА – аналіз крові – специфічні антитіла класу IgM, IgG.

ПЛР – аналіз крові – виявлення ДНК вірусу краснухи Rubella virus.

Лікування:

Постільний режим

Дієта: вітамінізована, легкозасвоювана, переважно молочно-рослинна їжа.

Інтерферон альфа-2b 35-70 мкг п/ш.

Манітол 35г повільне в/в повільне крапельне або струминне введення.

Аскорбінова кислота 0,5 3 рази на добу per os.

5106

хвора 45 років захворіла приблизно на 2-3 тиждень тому загальна слабкість порушення працездатності поступове підвищення температури в кінці першого тижня хвороба температура досягла 38-39 градусів У наступні дні мала постійний характер головний біль іноді був нестерпним погіршився сон з'явився помірний кашель лікування амбулаторно з діагнозом бронхопневмонія призначений пеніцилін був неефективним стан різку погіршився напередодні госпіталізації виражена загальна слабкість запаморочення хвора знепритомніла під час огляду шкіра бліда холодний піт на обличчі температура 37 артеріальний тиск 80 на 50 пульс 130 плоский живіт роздутий безболісний випорожнення рідкі увазі має вигляд гепатолієнальний синдром притуплення перкуторного Тону В правій здухвинній ділянці

Діагноз:

Тифо-паратифозне захворювання, типова форма, тяжкий перебіг, кишкова кровотеча, стан важкий. СТАДІЯ РОЗПАЛУ ХВОРОБИ

Діагностика:

ЗАК, ЗАС, БХ (креатинін, сечовина, глюкоза, загальний білок, К,Na,Cl, АСТ, АЛТ), RW, аналіз калу на яйця гельмінтів, коагулограма, УЗД органів черевної порожнини, ЕКГ, оглядова рентгенографія ОГК.

Посів крові на наявність сальмонел черевного тифу і паратифу.

Реакція Відаля — діагностичний титр сироватки крові — антитіла до АГ тифо-паратифозної інфекції.

ІФА – сироватка крові – визначення специфічних антитіл класів G, M.

Лікування:

Режим ліжковий

Дієта з достатню кількість вітамінів, солей калію.

Холод на живіт.

Переливання ертироцитарної або тромботцитної маси або кріопреципітату 450 мл в/в.

Транексамова кислота 0,7 г в/в.

Левоміцетин 0,75-1,0 г 4р/д.

Реополіглюкін 500 мл в/м 2р/д.

5113

Хвора М., 19 років, поступила в клініку інфекціиних хвороб через 20 годин від початку захворювання. Хвороба розпочалася гостро з ознобу та nідвищення температури тіла до 39,5ОС. Відмічалося запаморочення та повторне блювання, 6олiумязах та суглобах. При госпіталізаці: cвідомість відсутня, на інскції не рearyc. Pиси обличия загострені, липкий пт, на шкіpl тулуба та Kінцівок геморагіана висипка з цӀанотичним відтінком. місцями зливаеться у кругл попя. Тони серця глух., пульс ниткоподібний 148 уд. /хв., АТ - 60/20 мм pr.cт. Сухожильні рефлекси пригнічент. Менінгеальні симптоми відсутні Аналз крое: rем,-100 гfn, ep. -3.€-1012/л. Л. - 28:8-109/л. е. -0%. п. - 28% ю.- 12°, с. -42%. пімф. - 8%. мон. - 10%, ШОЕ-38 мм /год.

Менінгококова інфекція. Менінгококцемія. ІТШ . Міокардит .ДВЗ- синдром . Гостра наднирникова недостатність (синдром Уотерхауса Фрідерікенса)

5108

Хвора О. 32 років повернулась з Афганістану на 8-му місяці вariтност. Служила там протягом 2-х років у військовій частині. Вarlтнсть лерша. без ускладнень, до самого від 1зду продовжувала працювати. Захворіла в дороз: нудота, слабкість, блювання, зник апетит. Приблизно на 7-й день хвороби з'явилась жовтяниця, у зв'язку з чим госпіталізорана. При госпіталізації стан-відносно задовільний, апе через кілька днів наросли інтоксикація, жовтяниця. Передчасно почалися пологи, у заязку з чим на 10 день хвороби переведена у пологове відділення .Під час пологів мала місце значна кровотеча. Народилась життсздатна дівчинка. Загальний стан хворої продовжував логіршуватись: зросла загальна слабкість, майже постійна нудота, багаторазове блювання. Після переведення в інфекцйне відділення: стан важкий. Печінковий запахз рота. Сонливість, Нечітко оріснтусться в просторі, часі та місці. Печінка +1 см, край м'який.

1. Попередній діагноз.2. План обстеження.3. Лікування.

Гострий вірусний гепатит ,гепатит Е(?) печінкова енцефалопатія, печ.недостатність 1-2ст(запах з рота)провідний диспептичний ,астеновегатитвний с-м, катаральний , і + приіхала з епід зони - характерно для гепатиту Е

Діагностика: Антитіла Ig M HAV, HBsAg, сум.антитіла HBcor (для того ,щоб виключити, чи буда давно хвора)або антитіла Ig M HBcorAg

Антитіла (визначити гострий процес зараз) Антитіла Ig M HEA

5124

Хворий К. 45р., на 3-ю добу госпіталізований в інфекційне відділення зі скаргами на зниження гостроти зору. "туман", сітку" перед очима, сухість у pori, визначну м'язову слабкість, порушення ковтання. Напередодні хвороби в гостях ів м' ясний салат. консервовані гриби домашнього приготування. Одночасно захворіло 4 осiб. При огляді: свідомість збережена, голос гугнявий, не ковтае: значна задишка з участю допоміжної мускупатури, ціаноз видимих слизових та кінчика носу. Відмічасться птоз,. мідріаз, парез niднебіння. Ps- 100 в 1хв., спабкого наповнення та напруження. АТ 80/50 мм рт. ст. Над легенями послаблення дихання, ЧД - 35 за 1 хв. Язик сухий, густо обкладений ciрим нашаруванням. Живіт здутий, м'який, бере участь в акті дихання, безболісний при пальпації. 1. Пonередній діагноз. 2. План обстеження, 3. План лікування.

1. Попередній діагноз :

Харчовий ботулізм, тяжкий ступінь , ГДН ІІ ст.

План обстеження:

· Загальний аналіз крові

· Загальний аналіз сечі + контроль діурезу

· Копрограма

· Аналіз крові на RW

· Аналіз крові на HbsAg

· ЕКГ

· БХ крові (СРБ, креатинін, сечовина, глюкоза, амілаза, ліпаза, АЛТ, АСТ, білок загальний + фракції, білірубін загальний + фракції, ЛФ, ГГТП, електроліти К, Na, Cl, ЛДГ, КФК)

· Аналіз крові на HBsAg, RW

· Аналіз калу на яйця гельмінтів

· Аналіз крові на Реакція Нейтралізації з ботулотоксином на білих мишах. Внутрішньочеревинно їм уводять досліджуваний матеріал (кров, блювотні маси, початкові промивні води) 20 мл у поєднанні з моновалентною ПБС типів А, В, Е.

· Бак. посів фекалій, блювотних мас, промивних вод шлунку та кишечнику, випорожнень на Clostridium botulinum.

· Контроль сатурації крові киснем (пульсоксиметрія)

· Контроль КОС
Контроль вітальних функцій (АТ, ЧСС, ЧД)

План лікування:

· Госпіталізація у ВРІТ

· Режим – суворий постільний.

· Киснева підтримка

· Постановка венозного катетера.

· Катетеризація сечового міхура.

· Зондове промивання шлунку кип’яченою водою для взяття проб для бакпосіву та реакції нейтралізації. Далі шлунок та кишечник промивають до появи чистих промивних вод.

· Після промивання шлунку одноразове введення полівалентної ПБС 25 000 МО у шлунок.

Полівалентна ПБС (типу А та Е - 10 000 ОД , В - 5000ОД в/м 1 раз на день (після проби на чутливість в/ш, п/ш, якщо проба позитивна - вводять під прикриттям ГКС – преднізолон 60 мг в/в)(за методом Безредка --це метод дробного введення сироватки за умови позитивної проби )
У випадку неефективності à через 12 год вводимо повторно 1 дозу в/м

· Левоміцетину сукцинату 1,0 г 3 рази на добу в/м

· Атоксіл у вигляді суспензії (4г-100 мл) внутрішньо

· Р-н глюкози 400 мл в/в крапельно,

· Аскорбінова кислота 5% 10 мл в/в струминно.

· Р-н Рінгера 400 мл в/в крапельно,

· Ацесіль 400 мл в/в крапельно,

· Лазікс 2 мл в/в струминно наприкінці інфузії.

· Прозеринова проба – для диф. діагностики з міастенічним синдромом.

· Проведення очисних клізм щодня.

5125

Хворому 27 років, геолог, протягом місяця жив у бараку, контактував з завошивленими колегами. Госпіталізований на 6 день хвороби зі скаргами на нестерпний головний біль, страхітливі сновидіння, відсутність апетиту, Т до 40C. Захворів гостро, з'явився головний біль, мерзлякуватість, ломота в тілі, Т підвищилась до 39 С. Ночами марив, були зорові галюцинації, турбувало безсоння. На 5 день хP роби спостерігалось короткочасне зниження Т тіла до 37,5 С, після чого на тілі з’явилась рясна розеольозно- петехіальна висипка. Об'єктивно: Г тіла 39,5С, збуджений, говіркий, ейфоричний. Свідомість збережена, гіперемія обличчя та кон юнктив, плямиста енантема на слизовій ротоглотки, поодинокі петехії біля uvulae. Язик сухий, вкритий сіруватим нашаруванням, дрижить при висовуванні. На шкірі тулуба і кінцівок розеоли та місцями первинні петехії. Тони серця глухі, AT 90/55 мм рт. с., ЧСС 120 уд. хв. Живіт м' який, печінка і селезінка помірно збільшені.

1. Попередній діагноз

Висипний тиф,період розпалу

(язик тремтить - с-м Говорова -Гольдельє)

2. План обстеження.

3. План лікування.

5202

Хвора С., 28 р., через 8 днів після травми стопи скаржилась на напруження М'язів потилиці, спини, живота. На третій день хвороби-тонічне напруження всіх груп м'язів. При огляді: t-36,9°C, свідомість не порушена. Пульс 112/хв., ритмічний, задовільних властивостей, AТ 120/70 мм рт. ст. Рота відкривае неповністю, язик вологий, вкритий білим нашаруванням. Генералізовані судоми кожні 15-20 хв. 3 боку внутрішніх органів патології не виявлено.

1. Попередній діагноз.

Генералізований правець, стан середньої тяжкості. Інфікована рана стопи

2. План обстеження.

1. Загальний аналіз крові з лейкоцитарною формулою

2. Загальний аналіз сечі+ контроль діурезу

3. БХ крові (СРБ, креатинін, сечовина, глюкоза, амілаза, ліпаза, АЛТ, АСТ, білок загальний + фракції, білірубін загальний + фракції, ЛФ, ГГТП, електроліти К, Na, Cl, ЛДГ, КФК)

4. Аналіз крові на HBsAg, RW

5. Аналіз калу на яйця гельмінтів

6. Коагулограма

7. Пульсоксиметрія

8. Контроль ЧД, сатурації, кількості випитої рідини

9. Контроль КОС

10.ЕКГ

11.ЕхоКГ

12.Огляд хірурга

13.Консульація невропатолога

14.Специфічна (для підтвердження ,проте, зазвичай, достатньо клінічної картини та анамнезу):

-- (можна провести бакпосів (середовище Кітта-Тароцці/Уілсона-Блера) вмісту рани на Clostridium tetani

3. Лікування .

1. Госпіталізація у ВІТ

2. Суворий ліжковий режим

3. Ентеральне харчування через зонд ( 3500-4000 калорій, >150 г білка на добу)

4. Виявлення рани та проведення її хірургічної обробки

5. HTIG (людський правцевий антитоксин імуноглобулін)— 1000 МО (по 500 МО (10мл) в/м у 2 різні ділянки)

6. Пеніцилін G (бензилпеніцилін) 600 тис – 12 млн ОД в/м або в/в

7. При алергії на пеніциліни à Метронідазол 0,5 кожні 6год(4 р./добу) в/в струминно

8. Діазепам 0,5% 2 мл (10мг) кожні 3 год в/м

9. Реосорбілакт 400 мл 2 р/добу в/в крапельно

10.Аскорбінова кислота 5% 10 мл в/в cтруминно

11.Інсуфляція кисню через назальні канюлі (за наявності ознак ДН)

12.Надалі - ПП анатоксин 0,5 мл триразово з інтервалом 5 днів

13.Контроль гемодинаміки та електролітів

Ситуаційна задача N41

Хворий 18 років звернувся до лікаря зі скаргами на появу на різних ділянках шкіри червоних плям різного діаметру ( 3-7 см ) , що чітко відокремлені від здорової шкіри , головний та м'язовий біль , ломоту у всьому тілі , неприємні відчуття , біль в області серця . Відмічає також періодичний біль у суглобах . Об'єктивно : свідомість не порушена , на шкірі тулуба , кінцівок еритематозні плями різної насиченості , безболісні . Тони серця дещо приглушені , поодинокі екстрасистоли . Конфігурація суглобів не змінена , рухливість Повному обсязі . Три тижні тому хворий помітив почервоніння на правому стегні в місці укусу кліща , яке через кілька днів зникло . Загальний стан у той час практично не погіршувався .

лайма

Задача 6123

Хворий Т., 22 років постапає доінфекційного стаціонару на 6 день хвороби зі скаргами набіль у горлі, підвищення температури тіла до 380 С, висипку на шкірі. Захворювання почалось поступово зі збільшення в розмірах шийних лімфатичних вузлів та підвищення температури тіладо 37,20 С. Наступного ранкуз'явився біль у горлі. Дільничий лікар діагностував ангіну іпризначив амоксил. На тлі прийому антибіотика стан хворого погіршився: збільшились в розмірах лімфатичні вузли, наросли симптоми інтоксикації та біль у горлі, з'явилась плямисто-папульозна висипка на шкірі.Об'єктивно: Обличчя гіперемійоване,носове дихання утруднене. Слизова ротоглотки гіперемійована, явища лакунарної ангіни. На шкірі рясний макуло-папульозний висип. Збільшені в розмірах всі групи лімфатичних вузлів, печінка і, особливо, селезінка

Інфекційний мононуклеоз

Задача 15 р

Хворий 15 років госпіталізований в інфекц. відділення ЦРЛ із скаргами на високу температуру тіла ,інтенсивний головний біль, болі в мязах та суглобах , висип,повторну блювоту. Хворіє 4 дні. Об'єктивно : т-ра 39,8 ,позитивні симптоми "рукавичок" , "каптура", "шкарпеток" . На тулубі , кінцівках рясний дрібноплямистий висип. Пальпується збільшена печінка і нижній полюс селезінки. Позитивний сипмтом Брудзинського, КЕрніга , визначається помірна ригідність потиличних мязів . Аналіз СМР: колір безбарвний,прозора, цитоз - 475 км/мм3 , нейтрофіли - 82 % ,білок — 346 мг /л , глюкоза- 2,3 ммоль/л

Попередній діагноз

Псевдотуберкульоз

План обстеження

лікування

ХВОРА 28 років

хвора 28 років звернулася до лікаря зі скаргами на появу на різних ділянках шкіри червоних плям різного діаметру (найбільша 8 см) чітко відокремлені від здорової шкіри, також турбували помірний головний біль, ломота у всьому тілі ,неприємні відчуття і біль в області серця ,загальна слабкість .Відмічає також періодичні болі у суглобах. Об'єктивно: свідомість не порушена на шкірі тулуба кінцівок еритематозні плями різної насиченості, безболісні. Тони серця приглушені ,відзначається поодинокі екстрасистоли. Конфігурація суглобів не змінена ,рухливістю в повному обсязі. три тижні тому хвора помітила почервоніння по правому стегні в місці укусу кліща яке через скільки днів самостійно зниклу .Загальний стан у той час практично не погіршувався .за медичною допомогою не зверталася

Лайма

Задача 1 (т.5.1).

У лікарню машиною «швидкої допомоги» була доставлена хвора Н., 22 років. Загальний стан тяжкий, хвора адинамічна. Верхні повіки опущені, хвора не може без допомоги рук відкрити очі. Шкіра бліда, з ціанотичним відтінком, тонус скелетних м´язів знижений, тони серця приглушені, екстрасистолія, ЧСС 130 за хв., ЧД 40 за хв., дихання поверхневе. Напередодні вживала в їжу консервовані огірки. У інших членів сім´ї спостерігається клініка харчового отруєння, розлади зору.

1. Сформулюйте діагноз.

2. План обстеження.

3. Лікування.

Задача 1 (т.5.1) Еталон відповіді:

1. Ботулізм, офтальмоплегічний, міастенічний синдроми, тяжкий перебіг.

2. ЗАК, ЗАС. Ідентифікація ботулотоксину в крові хворого (біопроба на білих мишах).

3. Промивання шлунка та кишечника розчином соди. Протиботулінічні сироватки А, Е по 10 тис. ОД та В – 5 тис. ОД в/в з інтервалом у 12 год. Дезінтоксикаційна терапія, левоміцетин 0,5 4 р/добу протягом 5 днів, оксигенотерапія (гіпербарична оксигенація), симптоматичне лікування.

Задача 2 (т.5.1).

Хворий К., 38 років, госпіталізований у лікарню зі скаргами на головний біль, запаморочення, загальну слабкість, «сітку», «туман», двоїння предметів перед очима, погіршення зору. Згодом зявилися утруднене ковтання, сухість у роті. Напередодні хворий вживав у їжу консервовані гриби. Об´єктивно: птоз, мідріаз, анізокорія, голос гугнявий, хриплий, мова невиразна. При аускультації в легенях вислуховується жорстке дихання, ЧД 28 за хв. Тони серця приглушені, розширення меж відносної тупості серця вліво, ЧСС 95 за хв., АТ 140/95 мм рт.ст.

1. Сформулюйте діагноз.

2. План обстеження.

3. Лікування.

Задача 2 (т.5.1) Еталон відповіді:

1. Харчовий ботулізм, офтальмоплегічний, ларингоплегічний та фарингоплегічний синдроми, тяжкий перебіг.

2. Кров на реакцію нейтралізації на білих мишах (біопроба).

3. Промивання шлунка та кишечника розчином соди. Протиботулінічні сироватки А, Е по 10 тис. ОД та В – 5 тис. ОД в/в з інтервалом у 12 год. Дезінтоксикаційна терапія, левоміцетин 0,5 4 р/добу протягом 5 днів, оксигенотерапія (гіпербарична оксигенація), симптоматичне лікування.

Задача 3 (т.5.1).

В інфекційну лікарню доставили хворого в тяжкому стані. Захворів раптово: з´явився біль в епігастральній ділянці, тяжкість у шлунку, м´язева слабкість. Температура тіла нормальна. Через 5-6 годин у хворого з´явився помірний птоз, ністагм, мідріаз, стробізм, осиплість голосу. З боку внутрішніх органів: розширення меж серця, глухість серцевих тонів, брадикардія. З епіданамнезу встановлено, що 18 годин тому вживав копчену ковбасу, ікру, мариновані гриби. Ще дві людини, які їли ці продукти, перебувають у цій же лікарні в тяжкому стані з подібною симптоматикою.

1. Сформулюйте діагноз.

2. План обстеження.

3. Лікування.

Задача 3 (т.5.1) Еталон відповіді:

1. Ботулізм, офтальмоплегічний, міастенічний синдроми, тяжкий перебіг.

2. ЗАК, ЗАС. Ідентифікація ботулотоксину в крові хворого (біопроба на білих мишах).

3. Промивання шлунка та кишечника розчином соди. Протиботулінічні сироватки А, Е по 10 тис. ОД та В – 5 тис. ОД в/в з інтервалом у 12 год. Дезінтоксикаційна терапія, левоміцетин 0,5 4 р/добу протягом 5 днів, оксигенотерапія (гіпербарична оксигенація), симптоматичне лікування.

Задача 4 (т.5.1).

До інфекційного відділення доставлений хворий Г., 32 років через день після вживання маринованих грибів. Захворювання почалось гостро: блювання, нудота, пронос. Пізніше, на фоні зникнення нудоти та блювання почались скарги на здуття живота, запор, сухість у роті, «туман» перед очима, двоїння предметів, утруднення при ковтанні. Об´єктивно: свідомість збережена, температура нормальна, АТ 160/100 мм рт.ст. Визначається зниження звучності серцевих тонів, помірна тахікардія. У легенях змін не виявлено. ЧД 22 за хв. Має місце птоз, анізокорія, мідріаз, ністагм, гугнявість голосу. Живіт здутий, печінка та селезінка не збільшені, кал без патологічних включень. У крові помірний лейкоцитоз із зсувом вліво, дещо прискорена ШОЕ.

1. Сформулюйте діагноз.

2. Які фактори передачі інфекції можливі?

3. План обстеження.

4. Лікування.

Задача 4 (т.5.1) Еталон відповіді:

1. Харчовий ботулізм, офтальмоплегічний та фоноларингоплегічний синдроми, тяжкий перебіг. Міокардит.

2. Мариновані гриби.

3. Дослідження крові, блювотних мас, промивних вод шлунку, випорожнень, залишків їжі з метою вичвлення ботулотоксину.

4. Промивання шлунка та кишечника розчином соди. Протиботулінічні сироватки А, Е по 10 тис. ОД та В – 5 тис. ОД в/в з інтервалом у 12 год. Дезінтоксикаційна терапія, левоміцетин 0,5 4 р/добу протягом 5 днів, оксигенотерапія (гіпербарична оксигенація), симптоматичне лікування.

Задача 5 (т.10.1).

Хворий 17 років поступив у клініку на 6-й день хвороби. Занедужав гостро з підвищення температури тіла до 39^оС, слабкості, на 2-й день хвороби знизився апетит, температура утримувалась на протязі 4-х діб, потім знизилась до норми, на 5-й день хвороби – потемніла сеча

Об-но: Т - 36,8^оС, шкіра та слизові оболонки субіктеричні, без висипу. Живіт при пальпації м'який, безболісний, печінка збільшена, селезінка не пальпується. ЧСС - 64 уд/хв. АТ - 110/70 мм рт.ст.

1. Попередній діагноз.

2. План обстеження.

3. Лікування

Задача 5 (т.10.1) Еталон відповіді:

1. Вірусний гепатит А, безжовтянична форма, легкого ступеню перебігу.

2. ЗАК, ЗАС, біохімічний аналіз крові, специфічні маркери: виявлення HAVAg в ІФА, IgM anti-НАV IgM в РІА, ІФА, ПЛР НАV-RNA в крові та фекаліях, УЗД ОЧП.

3. Лікування: дієта (із вживанням достатньої кількості рідини) + ліжковий режим + аскорутин х 3 рази на день (7 днів) + лактулоза 15-20 мл х 3 рази на день (7 днів), рибоксин по 0,2 г 4 рази в день.

Задача 6 (т.10.1).

Хвора 27 років, студентка, мешкає в гуртожитку. Поступив у клініку на 5-й день хвороби зі скаргами на пожовтіння склер та шкіри, слабкість, відсутність апетиту. Захворювання почалося гостро з підйому температури до 38^оС, катарального синдрому не було. Ліків не приймала, в гуртожитку були випадки вірусного гепатиту А.

Об-но: Т – 36,3^оС, невелика слабкість. Помірна жовтяниця шкіри та склер, висипу немає. Живіт м'який, безболісний у всіх відділах, печінка збільшена, безболісна, селезінка пальпується біля реберної дуги. Пульс - 64 уд/хв., АТ - 110/70 мм рт.ст. У крові відзначається лейкопенія, відносний лімфоцитоз, ШЗЕ – 5 мм/год.

1. Попередній діагноз.

2. План обстеження.

3. Лікування

Задача 6 (т.10.1) Еталон відповіді:

1. Вірусний гепатит А, жовтянична форма, легкий перебіг.

2. ЗАК, ЗАС, біохімічний аналіз крові, специфічні маркери: виявлення HAVAg в ІФА, IgM anti-НАV IgM в РІА, ІФА, ПЛР НАV-RNA в крові та фекаліях, УЗД ОЧП.

3. Лікування: дієта (із вживанням достатньої кількості рідини) + ліжковий режим + аскорутин х 3 рази на день (7 днів) + лактулоза 15-20 мл х 3 рази на день (7 днів), рибоксин по 0,2 г 4 рази в день, гепабене 3к/добу, цитроаогінін 10мл 2р/добу.

Задача 7 (т.10.1).

Хворий 20-ти років, поступив в інфекційне відділення на 6-й день хвороби зі скаргами на слабкість, зниження апетиту, пожовтіння шкірних покривів, темний колір сечі. Подібні скарги відмічались у молодшого брата три тижні тому.

Об-но: Стан середнього ступеня важкості, шкіра і слизові жовтушні, печінка по Курлову -16, 4, 11, 10 см, дещо ущільненої консистенції.

1. Яке лабораторне дослідження має вирішальне значення для встановлення діагноз?
2. Основні синдроми, що мають місце у даного хворого.
3. Патогенетичне обґрунтування наявних синдромів.
4. Патогенетичне лікування даного хворого.

Задача 7 (т.10.1) Еталон відповіді:

1. Специфічні маркери: виявлення HAVAg в ІФА, IgM anti-НАV IgM в РІА, ІФА, ПЛР НАV-RNA в крові.

2-3. Основні синдроми, що мають місце у даного хворого та їх обґрунтування:

· Холестатичний синдром:

Підвищення рівня зв’язаного білірубіну, жовчних кислот, холестерина, міді, ЛФ, 5-нуклеотидази, ГГТП, білірубінурія

· Цитолітичний синдром:

Підвищення активності АлАт, АсАт (починаючи з кінця інкубаційного періоду), підвищення вмісту заліза в крові, зниження ПІ та інших факторів згортання, зниження альбуміну, ефірів холестерину.

· Мезенхимально-запальний синдром:

Підвищення рівня α2 – β – γ – глобулінів, імуноглобулінів всіх класів, зміна колоїдних проб (зниження сулемового титру та підвищення тимолверналовой проби).

4. Патогенетичне лікування даного хворого:

· дієта + ліжковий режим (з надмірним питвом)

· мікроклізми з 2-3% розчином натрію гідрокарбонату

· глюкозо-калієво-інсулінова суміш 50-70 мл калію хлоріду + 300-500 мл 5% глюкози + інсулін

· «Ацесіль», «Трисіль» в/в крапельно 200-400 мл щоденно 5-7 днів (особливо при наявності блювання)

· Реамберин, Реосорбілакт 200-400 мл в/в крапельно щоденно 7-10 днів

· Ентеросгель 1 ст. л.х 3 рази на день, перорально щоденно 5-7 днів

· Лактулоза 15-30 мл х 3рази на день щоденно

· Вит С 1000 мг в/в на фіз. р-ні або р-ні 5% глюкози

· Гепасол А 500 мл, Аміностерил – N –гепа 8% - 500 мл, Гепа-Мерц 40 мл на фіз. р-ні, Аміносол 500 мл в/в крапельно

· Цитраргінін 40 10 мл х 3 рази на день, перорально 5-7 днів

· Трентал 200 мг х 3 рази на день після їди 7-10 днів

· Осетрон 4-8-мг х на добу 5-7 днів

Задача 8 (т.10.1).

Хворий Е., 18 років, поступив в інфекційне відділення на 6-й день хвороби зі скаргами на сухість в роті, нудоту, відсутність апетиту, потемніння сечі. Захворів гостро, захворювання почалося з підвищення температури тіла до 38,5°С, слабкості. Температура через 3 дні впала до нормальних цифр, але зберігалась слабкість, наросла нудота, з'явилась блювота. Дома приймав парацетамол, у зв'язку з появою іктеричності склер звернуся до лікаря.

Об-но: стан важкий, у свідомості, адекватний. Т тіла – 36,7^оС, шкірні покриви без висипки, помірно іктеричні, бліді. Тони серця звучні, ритм правильний. Живіт м'який, болючий в епігастрії при пальпації, печінка й селезінка помірно збільшені, симптом Воскресенського позитивний, симптомів подразенння черевної порожнини немає.

1. Попередній діагноз.

2. План обстеження.

3. Лікування

Задача 8 (т.10.1) Еталон відповіді:

1. Вірусний гепатит А, жовтянична форма, важкий перебіг.

2. ЗАК, ЗАС, біохімічний аналіз крові, специфічні маркери: виявлення HAVAg в ІФА, IgM anti-НАV IgM в РІА, ІФА, ПЛР НАV-RNA в крові та фекаліях, УЗД ОЧП.

3. Лікування:

· дієта + ліжковий режим (з надмірним питвом)

· мікроклізми з Лактулозою

· глюкозо-калієво-інсулінова суміш 50-70 мл калію хлоріду + 300-500 мл 5% глюкози + інсулін

· «Ацесіль», «Трисіль» в/в крапельно 200-400 мл щоденно 5-7 днів (особливо при наявності блювання)

· Реамберин, Реосорбілакт 200-400 мл в/в крапельно щоденно 7-10 днів

· Фуросемід 1%-1-2мл, Маннитол 30% - 200 мл на добу

· Вит С 1000 мг в/в на фіз. р-ні або р-ні 5% глюкози

· Амінокислоти з підвищеним вмістом амінокислот з розгалуженим бічним ланцюгом і зниженим вмістом ароматичних амінокислот: Гепасол А 500 мл, Аміностерил – N –гепа 8% - 500 мл, Гепа-Мерц 40 мл на фіз. р-ні, Аміносол 500 мл в/в крапельно

· Цитраргінін 10 мл х 3 рази на день, перорально 5-7 днів.

· Лактулоза 30-50 мг х 3 рази на день, перорально 7-10 днів

· Бифи-форм 2 капсули х 2-3 рази на день , перорально 5-7 днів

· Ентеросгель 1 ст. л.х 3 рази на день, перорально щоденно 5-7 днів

· Трентал 200 мг х 3 рази на день після їди 7-10 днів

Задача 9 (т.10.1).

Хвора А., 23 роки, 16 тиждень вагітності. Занедужала гостро, підвищилася Т тіла до 38,5^оС, відзначалися слабість, головний біль, нудота. З 3 дня хвороби зник апетит, декілька разів була блювота. На 5-й день на шкірі помітила появу жовтяниці, в той же час потемніла сеча. З анамнезу відомо, що останні 3 місяці мешкала в Узбекістані, в дитинстві перенесла вірусний гепатит А, що був підтверджений серологічно.

При огляді: Т тіла – 36,8^оС, хвора млява, трохи загальмована. Колір шкіри та слизових оболонок субіктеричний, на шкірі тулуба – поодинокий геморагічний висип. Периферичні лімфатичні вузли не пальпуються.

Живіт м'який, безболісний, печінка незначно збільшена, м'якої консистенції, пальпується край селезінки. Слизова оболонка ротоглотки іктерична. Пульс 92 уд/хв., АТ – 110/70 мм рт.ст., тони серця приглушені, дихання везикулярне, менінгеальних знаків немає. Ан.крові: Ер.- 4,6´10¹²/л, лейк. – 8,1´10⁹/л, п-6%, с-64%, л-25%,м-5%, ШОЕ -10 мм/год.

1. Попередній діагноз.

2. План обстеження.

3. Лікування

Задача 9 (т.10.1) Еталон відповіді:

1. Вірусний гепатит Е, жовтяничний перебіг, важкого ступеню.

2. План обстеження: ЗАК, ЗАС, біохімічний аналіз крові, вміст заліза в крові, ПІ та інших факторів згортання, рівень альбуміну, ефірів холестерину, рівень α2 – β – γ – глобулінів, імуноглобулінів всіх класів, колоїдні проби (зниження сулемового титру та підвищення тимолової проби), холестерин. Специфічні маркери: вірусологічне дослідження (імунна електрона мікроскопія фільтрату фекалій), серологічні методи: виявлення anti-HЕVIgM, позитивна ПЛР НЕV-RNA в крові.

3. Дієта № 5а. Необхідно забезпечити хворій не менше 2000 ккал на добу чи 8374 кДж на добу. Забезпечується така кількість калорій за рахунок білків (1,5 – 2 г/кг маси тіла на добу), жирів (0,8 – 1,8 г/кг маси тіла на добу), вуглеводів (4 – 5 г/кг маси тіла на добу). Половина отриманих з їжею білків має бути рослинного походження. Дезінтоксикаційна терапія з метою виведення шкідливих метаболітів із крові, корекції водно-електролітного та кислотно-лужного балансу. Забезпечується призначенням ентеросорбентів, а також внутрішньовенного крапельного введення 5% розчину глюкози, 0,9% натрію хлориду та інших кристалоїдних розчинів з урахуванням клініко-лабораторних показників. Амінокислотні суміші 2 –3 рази на тиждень по 500 мл інфузійно, повільно, протягом 12 – 24 годин, 7 – 10 вливань на курс, бажано на фоні введення глюкозо–інсуліно–калієвої суміші. Гепатопротектори.

Задача 10 (т.10.1).

Медсестра дитячого інфекційного відділення, 18 років, захворіла 16.09: з’явилась загальна слабість, нудота, блювання, біль в суглобах. 18.09 потемніла сеча, пожовтіла шкіра. Госпіталізована 18.09.

Об-но: Загальний стан важкий. Болі в животі і сонливість. Т тіла – 38,2^оС, виражена істеричність шкіри і слизових оболонок, край печінки +3см нижче реберної. 21.09 з’явились гематоми в місцях ін’єкцій, множинні петехії, печінковий запах з рота, пастозність стоп та поперекової ділянки, печінка не палькується.

1. Розвиток якого патологічного стану має місце у даної хворої?

2. Патогенетичне обґрунтування наявних симптомів?

3. Лікування

4. Прогноз

Задача 10 (т.10.1) Еталон відповіді:

1. Печінкова кома.

2. Патогенетичне обґрунтування наявних симптомів:

· Холестатичний синдром:

Підвищення рівня зв’язаного білірубіну, жовчних кислот, холестерина, міді, ЛФ, 5-нуклеотидази, ГГТП, білірубінурія

· Цитолітичний синдром:

Підвищення активності АлАт, АсАт (починаючи з кінця інкубаційного періоду), підвищення вмісту заліза в крові, зниження ПІ та інших факторів згортання, зниження альбуміну, ефірів холестерину.

· Мезенхимально-запальний синдром:

Підвищення рівня α2 – β – γ – глобулінів, імуноглобулінів всіх класів, зміна колоїдних проб (зниження сулемового титру та підвищення тимолверналовой проби).

3. Лікування:

· Дієта (обмеження білку до 50мг на добу) + суровий ліжковий режим

· Для зменшення утворення аміаку в кишечнику:

- Лактулоза 30-120 мл на добу перорально або перректально 1-3л 20% розчину.

· Антибіотики, що не всмоктуються для перорального прийому:

- Ципрофлоксацин 500 мг х 2 рази на добу – 7 днів

- Метронідазол 800-1000мг на добу – 7 днів

- Неомицин (в особливо тяжких випадках) 4-6г на добу 7 днів

· Посилення знешкодження аміаку в печінці:

- L- орнітин – L – аспартат (Гепа-Мерц) 9-18 г на добу перорально або 20-40 г/добу в/в крапельно

- Орницетил – 3-6 г х 3 рази на добу

Зв’язування аміаку в крові:

- Глутаминовая кислота 1% - 150мл в/в крапельно

- L- аргиніну – L – глутамат (Глутаргин) 40% - 5мл на фізрозчині

Препарати, що зменшують тормозні процеси в ЦНС:

- Флумазеніл

- Леводофа

- Бромкриптін

Препарат з комбінованою дією:

- Гепасол А 500мл х 2 рази на день в/в крапельно

Сифонні промивання кишечнику

Осмодіуретики: Маннітол 30% - 400мл на добу, Сорбітол 15% - 400мл на добу, Фуросемід 1% - 4-8мл на добу

4. Важкий.

Задача 11 (т.6.1).

Пацієнт викликав лікаря додому. Скарги на високу температуру (39,6°-40°С), озноб, головний біль, розбитість і біль у всьому тілі, м'язах, суглобах. На роботі був контакт з грипозним хворим. Захворів гостро 1 день тому, після переохолодження (потрапив під осінній дощ і змок). При огляді: обличчя гиперемійоване, склери ін'єктовані. Зів злегка гиперемійований. Над легенями жорстке дихання. Тони серця посилені, ритм нормальний. З боку інших органів і систем патології при огляді не виявлено.

1. Вкажіть найбільш вірогідний діагноз.

2. Призначте лікування.

Задача 11 (т.6.1) Еталон відповіді:

1. Грип, середнього ступеню важкості.

2. Призначають етіотропні препарати (інтерферон, ремантадин, донорський імуноглобулін, оксолін).

Постільний режим, додатково приймати не менш як 2 – 3 л рідини на добу.

Мікстури і таблетки з протикашлевим і відхаркувальним ефектом, гірчичники на грудну клітку, ненаркотичні анальгетики, полівітаміни.

Задача 12 (т.6.1).

Хворий А., 40 років, викликав лікаря додому. Скарги на високу температуру (39,6°-40°С), загальну слабкість, озноб, ломоту і біль у всьому тілі. Захворів раптово після переохолодження. На роботі багато співробітників хворіють на грип. Пацієнт хворий третій день, і всі ці дні тримається висока температура. При огляді: обличчя гиперемійоване. Склери ін'єктовані. Зів гиперемійований. Над легенями справа голосове тремтіння посилене. При перкуссии – укорочення перкуторного звуку від 4 межребір´я справа по l. Axillaris posterior. Тут же вислуховуються одиничні крепітуючі хрипи. На оглядовій рентгенограмі оганов грудної клітки справа в нижній частці є посилення легеневого малюнка з перибронхіальною інфільтрацією, правий корінь інфільтрований. У крові ШОЕ 30 м/час, Нв 116 г/л, Л- 8,2*109/л зміщення лейкоформули вліво. Харкотиння не виділяє. З боку інших органів і систем без істотної патології.

1. Вкажіть найбільш вірогідний діагноз.

2. Призначте лікування.

Задача 12 (т.6.1) Еталон відповіді:

1. Грип, ускладнений гострою вірусною пневмонією справа в нижній долі.

2. Постільний режим, додатково приймати не менш як 2 – 3 л рідини на добу.

Етіотропно – препарат «Таміфлю».

Антибіотикотерапія, серцеві глікозиди, протизапальні засоби, десенсибілізуючі препарати.

Задача 13 (т.6.1).

Хворий вчора відчував нездужання, незначний головний біль, слабкість. Сьогодні температура підвищилася до 38,9°С, озноб, посилився головний біль, біль при русі очних яблук. Шкіра обличчя і кон’юнктива гиперемійовані. Виник сухий кашель. Зів гиперемійований, зерниста енантема, поодинокі крововиливи. Над легенями - дихання з жорстким відтінком.

1. Вкажіть найбільш вірогідний діагноз.

2. План обстеження.

Задача 13 (т.6.1) Еталон відповіді:

1. Грип.

2. Вірусологічний метод – змиви з носоглотки, якими інфікують курячі ембріони.

Експрес методи: імунофлюоресцентний. Серологічний метод: РГГА, РНГА, ІФА.

Задача 14 (т.6.1).

Бригадою ШМД доставлений в стаціонар хворого з діагнозом ГРВІ. Захворів гостро з підвищення температури до 39,9°С. Скаржився на головний біль в лобно-скроневих областях, ломоту у всьому тілі, закладенність носа, першіння в горлі. Сухий кашель. Вдома двічі була носова кровотеча.

1. Яку ГРВІ переносить хворий.

2. План обстеження.

Задача 14 (т.6.1) Еталон відповіді:

1. Грип.

2. Загальний аналіз крові.

Вірусологічний метод – змиви з носоглотки, якими інфікують курячі ембріони.

Експрес методи: імунофлюоресцентний.

Серологічний метод: РГГА, РНГА, ІФА.

Задача 15 (т.6.1).

Пацієнтка П. 14 р. Госпіталізована в інфекційне відділення у важкому стані. Скарги на виражений головний біль переважно в лобовій і скроневій ділянках, надбровних дугах, виникненням блювання на висоті болю, біль при рухах очними яблоками, в м'язах, суглобах. Об'єктивно: хворий збуджений, t-39°С. Брадикардія змінилася на тахікардію. Виникли тонічні і клонічні судоми. Сумнівні менінгіальні ознаки. З анамнезу відомо, що вдома хворіє на грип брат.

1. Ваш діагноз.

2. План обстеження.

Задача 15 (т.6.1) Еталон відповіді:

1. Грип з явищами набряку мозку.

2. Загальний аналіз крові.

Вірусологічний метод – змиви з носоглотки, якими інфікують курячі ембріони.

Експрес методи: імунофлюоресцентний.

Серологічний метод: РГГА, РНГА, ІФА.

Задача 16 (т.13.1).

36-річний чоловік протягом 8 днів відмічає 6-8-годинні підйоми температури з сильним ознобом, які закінчуються рясним потовиділенням і повторюються регулярно через день. Були схожі приступи гарячки в Пакістані, звідки повернувся 4 місяці тому.

Об-но: Т°- 39,2⁰С, Ps- 94 уд. за хв. Живіт при пальпації неболючий. Є помірне збільшення селезінки та печінки без дисфункції кишківника. В копроцитограммі – без патологічних змін.

1.Попередній діагноз.

2.План обстеження.

3.План лікування.

Задача 16 (т.13.1) Еталон відповіді:

1. Триденна малярія (P.vivax або P.ovale), середньої тяжкості.

2. Обстеження:

· ЗАК – лейкопенія, лімфоцитоз, тромбоцитопенія, поява ретикулоцитів, анемія, ↑ ШОЕ).

· Біохімічні тести

· Паразитологічні методи – дослідження товтої краплі крові (для виявлення малярійного плазмодію) та тонких мазків крові (для встановлення видової приналежності малярійного плазмодію).

· ПЛР

· Серологічні методи – РНІФ, РНГА, ІФА.

3. Лікування:

• Делагіл (хлорохін) – 1,5 г в першу добу та по 0,5 г ще 2 доби – 3 дні.
• Примахін – 0,027 г 2 р/доб 7-14 днів.
• Ліквідація гіповолемії – ацесіль, трисіль і т.п.в/в крап.
• Дезінтоксикація, ліквідація гіпоглікемії – 5% глюкоза в/в крап.
• Боротьба з гіперпірексією – анальгін 50% 1-2 мл в/м
• Ліквідація анемії – препарати заліза, фолієвої кислоти, Er-маса в/в.

Задача 17 (т.13.1).

У 31-річного хворого з'явився різкий озноб, Т° 39,0°С , що трималась на тлі головного болю, слабості, жару 9 годин і раптово знизилась до нормальної з сильним потовиділенням. Рік тому повернувся з Південної Азії, де було декілька приступів гарячки, з приводу яких не обстежувався і не лікувався. Наступного дня звернувся за допомогою.

Об-но: Т° 36,8 , пульс 70 уд. за 1 хв. Живіт м'який, неболючий. Печінка +2 см, селезінка +3 см.

1.Попередній діагноз.

2.План обстеження.

3.План лікування.

Задача 17 (т.13.1) Еталон відповіді:

1.Пізній рецидив чотириденної малярії (P.malariae), середньої тяжкості. Первинна малярія рік тому.

2.Обстеження:

· ЗАК – лейкопенія, лімфоцитоз, тромбоцитопенія, поява ретикулоцитів, анемія, ↑ ШОЕ).

· Біохімічні тести

· Паразитологічні методи – дослідження товтої краплі крові (для виявлення малярійного плазмодію) та тонких мазків крові (для встановлення видової приналежності малярійного плазмодію).

· ПЛР

· Серологічні методи – РНІФ, РНГА, ІФА.

3.Лікування:

• Делагіл (хлорохін) – 1,5 г в першу добу та по 0,5 г ще 2 доби – 3 дні.
• Примахін – 0,027 г 2 р/доб 7-14 днів.
• Ліквідація гіповолемії – ацесіль, трисіль і т.п.в/в крап.
• Дезінтоксикація, ліквідація гіпоглікемії – 5% глюкоза в/в крап.
• Боротьба з гіперпірексією – анальгін 50% 1-2 мл в/м
• Ліквідація анемії – препарати заліза, фолієвої кислоти, Er-маса в/в.

Задача 18 (т.13.1).

Хворий 26 років, що 2 тижні тому повернувся з Гвінеї, де був протягом місяця, вступив до інфекційного відділення на 9 добу хворобу без свідомості з діагнозом «пневмонія, менінгіт?». Захворювання почалося гостро - з’явився озноб, висока лихоманка постійного типу, незначний кашель. Звернувся до дільничного лікаря, встановлений діагноз «ГРВІ», приймав парацетамол, амброксол. Однак стан не покращувався, зберігалася лихоманка, слабкість, температура після прийому парацетамолу не знижувалась. Звернувся до знайомого лікаря-терапевта, виконана рентгенографія легень, встановлений діагноз бронхіту, призначений азитроміцин. Стан не покращувався, зберігалася лихоманка, незначний кашель. На 9 добу хвороби родичі не змогли розбудити хворого, викликали КШД, госпіталізований.

Об-но: Т°-40,1°С. Без свідомості, виражене психомоторне збудження. Зіниці звужені, погано реагують на світло. Колінні рефлекси підвищені, позитивні симптоми Бабинського та Оппенгейма. Шкіра бліда з лимонним відтінком, ціаноз губ. Склери іктеричні. Пульс 112 за 1 хвилину, слабкого наповнення. АТ- 90/60 мм рт.ст. Тони серця глухі. В легенях послаблене дихання, хрипів немає. Пальпується значно збільшена селезінка. Печінка помірно збільшена. У загальному аналізі крові низький рівень гемоглобіну.

1.Попередній діагноз.

2.План обстеження.

3.План лікування.

Задача 18 (т.13.1) Еталон відповіді:

1.Малярія тропічна (P.falciparum) вкрай важкий перебіг. Малярійна кома, 2-га стадія.

2.Обстеження:

• ЗАК – лейкопенія, лімфоцитоз, тромбоцитопенія, поява ретикулоцитів, анемія, ↑ ШОЕ).
• Біохімічні тести
• Паразитологічні методи – дослідження товтої краплі крові (для виявлення малярійного плазмодію) та тонких мазків крові (для встановлення видової приналежності малярійного плазмодію).
• ПЛР
• Серологічні методи – РНІФ, РНГА, ІФА.

3.Лікування в умовах реанімації:

• Хінін дигідрохлорид 20 мг/кг маси в/в на фізрозчині протягом 4 год., потім по 10 мг/кг протягом 4 год. До тих пір, поки хворий не зможе вживати таблетки, після цього хінін per os 10 мг/кг кожні 8 год.
• ГКС – преднізолон 90 мг 3 р/доб
• Ліквідація гіповолемії – ацесіль, трисіль і т.п.в/в крап.
• Дезінтоксикація, ліквідація гіпоглікемії – 5% глюкоза в/в крап.
• Боротьба з гіпотензією – адреналін 0,1% 1 мл п/ш, або допамін 2 мл на 400 мл 5% глюкози в/в крап.
• Боротьба з енцефалопатією – седуксен 10 мг (2 мл) або оксибутират натрію 20% 10 мл в/ в, в/м
• Манніт 15% 200 мл в/в крап.
• Боротьба з гіперпірексією – анальгін 50% 1-2 мл в/м
• Ліквідація анемії – препарати заліза, фолієвої кислоти, Er-маса в/в.

Задача 19 (т.13.1).

Хвора 54 років на 15-й день хвороби має скарги на сильний головний біль, нудоту, слабкість, періодичні підйоми температури з послідуючим сильним потовиділенням при нетривалих (менш доби) її зниженнях. Захворіла раптово. За два тижні до хвороби повернулась з Нігерії.

Об'єктивно: Свідомість потьмарена, гіперестезія. Позитивні менінгеальні знаки, симптом Бабінського з обох боків. Легка іктеричність шкіри. Т° 40,1°С, Ps 100, АТ 100/65 мм рт.ст. Тони серця приглушені. Печінка + 3 см. Селезінка +4 см. В загальному аналізі крові анемія, тромбоцитопенія.

1.Попередній діагноз.

2.План обстеження.

3.План лікування.

Задача 19 (т.13.1) Еталон відповіді:

1.Малярія тропічна (P.falciparum) вкрай важкий перебіг. Малярійна кома, 1-ша стадія.

2.Обстеження:

• ЗАК – лейкопенія, лімфоцитоз, тромбоцитопенія, поява ретикулоцитів, анемія, ↑ ШОЕ).
• Біохімічні тести
• Паразитологічні методи – дослідження товтої краплі крові (для виявлення малярійного плазмодію) та тонких мазків крові (для встановлення видової приналежності малярійного плазмодію).
• ПЛР
• Серологічні методи – РНІФ, РНГА, ІФА.

3.Лікування в умовах реанімації:

• Хінін дигідрохлорид 20 мг/кг маси в/в на фізрозчині протягом 4 год., потім по 10 мг/кг протягом 4 год. До тих пір, поки хворий не зможе вживати таблетки, після цього хінін per os 10 мг/кг кожні 8 год.
• ГКС – преднізолон 90 мг 3 р/доб
• Ліквідація гіповолемії – ацесіль, трисіль і т.п.в/в крап.
• Дезінтоксикація, ліквідація гіпоглікемії – 5% глюкоза в/в крап.
• Боротьба з гіпотензією – адреналін 0,1% 1 мл п/ш, або допамін 2 мл на 400 мл 5% глюкози в/в крап.
• Боротьба з енцефалопатією – седуксен 10 мг (2 мл) або оксибутират натрію 20% 10 мл в/ в, в/м
• Манніт 15% 200 мл в/в крап.
• Боротьба з гіперпірексією – анальгін 50% 1-2 мл в/м
• Ліквідація анемії – препарати заліза, фолієвої кислоти, Er-маса в/в.

Задача 20 (т.13.1).

Хворого М., 25 років, що перебував на лікуванні в інфекційному відділенні з приводу тропічної малярії на фоні лікування хініном (який він вживав нерегулярно, незважаючи на зауваження лікарів) після чергового його прийому раптово підвищилась температура тіла, посилилась жовтяниця, пульс – 120 за хв., АТ – 75/40 мм рт.ст., змінився колір сечі, вона стала чорною, а після відстоювання двошаровою: верхній шар – кольору червоного вина, нижній – темно-коричневий.

1.Попередній діагноз

2.План лікування

Задача 20 (т.13.1) Еталон відповіді:

1. Малярія тропічна (P.falciparum) вкрай важкий перебіг. Гемоглобінурійна лихоманка, або гострий медикаментозний гемоліз.
2. Лікування:
• Відмінити хінін
• Гідрокортизон 125-250 мг в/в крап.
• Інфузійна терапія 1, 2-1,5 л – глюкоза 5%, ацесіль, реополіглюкін в/в крап.
• Лазикс 10% 2-4 мл в/в струйно.

Задача 21 (т.12).

Під час профогляду у донора П. 35 років, методом імуноферментного аналізу виявлено антитіла до ВІЛ. Пацієнт одружений 15 років, дружині не зраджує. Наркотичні речовини не вживає. Скарг не пред’являє. Самопочуття добре. Об’єктивно змін з боку систем і органів не виявлено.

1. Попередній діагноз.

2. Куди слід направити пацієнтп?

3. Кому потрібно рекомендувати провести аналогічні дослідження?

4. Яка тактика лікаря ?

Задача 21 (т.12) Еталон відповіді:

1. ВІЛ-інфекція

2. Направити в спеціалізований центр ВІЛ-інфекції для подальшого обстеження, лікування і спостереження

3. Рекомендувати провести дослідження крові дружини в ІФА на антитіла проти ВІЛ

4. Усунення вiд здачi кровi як донора. Диспансерне спостереження.

Задача 22 (т.12).

Хворий Л. 23 р., гомосексуаліст. Хворіє протягом 3-х місяців, скаржиться на загальну слабість, підвищення температури до 37,5°-38°С, збільшення лімфатичних вузлів (на шиї, під пахвами, пахвинні), значну втрату маси тіла, тривалий пронос.

1. Який метод обстеження є обов'язковим?

2. З якими хворобами необхідно диференціювати дане захворювання?

3. Тактика щодо контактних осіб?

4. Які заходи допоможуть уникнути інфікування при випадкових статевих контактах?

Задача 22 (т.12) Еталон відповіді:

1. Дослідження крові в ІФА на наявність антитіл проти ВІЛ.

2. Лімфогранулематозом, сальмонельозом, неспецифічним виразковим колітом.

3. Рекомендувати обстеження на ВІЛ-інфекцію статевим партнерам та їхнім дружинам.

4. Використання презервативів.

Задача 23 (т.12).

Медична сестра після проведення забору крові у ВІЛ-інфікованого хворого випадково проколола собі голкою кисть руки. Через 1 мiс. у неї підвищилась температура тiла i з'явився біль у горлi. Пiд час клiнiчного огляду виявлено катаральний тонзилiт i гепатолiєнальний синдром. Ранiше була здоровою, статевих стосункiв не мала.

1. Можливий дiагноз у медичної сестри?

2. Який метод обстеження є обов'язковим?

3. Тактика лікаря ?

Задача 23 (т.12) Еталон відповіді:

1. Первинні прояви ВІЛ-інфекції.

2. Дослідження крові в ІФА на наявність антитіл проти ВІЛ.

3. Направити пацієнта у спеціалізоване відділення для дообстеження, нагляду і вирішення питання про призначення АРТ.

Задача 24 (т.12).

В інфекційне відділення доставили хворого М. 29 років у тяжкому стані зі скаргами на тривалу гарячку (більше 1 міс), нічну пітливість, періодичний пронос, значне схуднення (біля 6 кг). Об'єктивно: хворий худий, риси обличчя загострені, температура тіла 37,3⁰С, слизові оболонки рота вкриті білими нашаруваннями, під якими видно яскраво червону слизову, пальпуються неболючі збільшені лімфатичні вузли. При огляді: в ділянці ліктьових вен численні синці. З анамнезу відомо, що він ін’єкційний наркоман, безробітний.

1. Попередній діагноз.

2. Складіть план обстеження хворого.

3. Яке дослідження необхідно провести в першу чергу?

Задача 24 (т.12) Еталон відповіді:

1. СНІД-асоційований комплекс, поширений кандидоз ротової порожнини.

2. План обстеження: - загальні аналізи крові та сечі; - кров на ПЛР; - кров на вміст глюкози; - кал на яйця гельмінтів; - рентгенологічне дослідження органів грудної порожнини; - кров на антитіла до ВІЛ методом ІФА; - імунограма; - мікроскопічне дослідження мазків із слизової оболонки ротової порожнини; - мікологічне дослідження мазків із слизової оболонки ротової порожнини.

3. В першу чергу необхідно визначити антитіла до ВІЛ в ІФА.

Задача 25 (т.12).

Пацієнт інфекційного стаціонару блоку СНІДу перебуває на лікуванні впродовж 27 днів. В анамнезі вживання наркотичних речовин парентерально. Біля 1 року тому повернувся з місць позбавлення волі. При фізичному обстеженні хворий кахектичний, шкіра бліда з землистим відтінком. На слизових оболонках рота суцільне біле нашарування, яке поширюється за межі ротової порожнини. На крилах носа і губах герпетична геморагічна висипка. Пальпуються збільшені задньошийні та аксілярні лімфатичні вузли. Дихання жорстке, вислуховуються численні сухі та вологі хрипи. Серцеві тони приглушені, ритмічні. Пульс частий, задовільних властивостей. Живіт м'який, не болючий. Печінка виступає на 2 см з-під правої реберної дуги, не болюча. Селезінка не пальпується. Симптом Пастернацького негативний з обох боків. На промежині – виразка з нерівними краями, з якої виділяється каламутна рідина жовто-зеленого кольору з неприємним запахом.

1. Попередній діагноз?

2. Яке обстеження буде основою для визначення клінічної категорії?

3. Прогноз перебігу захворювання.

Задача 25 (т.12) Еталон відповіді:

1. СНІД (термінальна стадія), поширений кандидоз, герпетична інфекція, кишкова нориця.

2. Полімеразно-ланцюгова реакція (визначення рівня вірусемії).

3. Високий рівень вірусного навантаження (більше 10 000 копій/мл) і низький вміст СД4⁺ клітин (менше 200/мкл) свідчить про надзвичайно несприятливий прогноз у прогресуванні СНІД.

Задача 26 (т.2.2).

Хворий 32 років, поступив до інфекційного відділення зі скаргами на підвищення температури тіла, біль у животі, послаблення стільця, нудоту, блювання. Захворювання розпочалось вранці з ознобу, розлитого болю в животі, нудоти та блювання, після якого наступило короткочасне полегшення. Через годину приєднався пронос. Пронос та блювання повторювалися не менш ніж 8 разів, з’явилась виразна слабкість, судоми литкових м’язів. На вечерю споживав м’ясний салат, яєчню, ковбасу домашнього виготовлення.

Об-но: стан середньої тяжкості, Т тіла – 38,9^оС. Шкіра бліда, суха, тургор її знижений, акроціаноз, поодинокі судоми литкових м’язів. АТ – 100/50 мм рт.ст., пульс 102 уд/хв, слабкий. Тони серця приглушені. Язик сухий, обкладений білим нальотом. Живіт м’який, помірно болючий навколо пупка, в епігастральній та здухвинній ділянках. Симптомів подразнення очеревини немає. Випорожнення – рясні, рідкі, смердючі, зеленуватого кольору, без домішок слизу та крові.

1. Попередній діагноз.
2. План обстеження.
3. План лікування.

Задача 26 (т.2.2) Еталон відповіді:

1. Сальмонельоз, гастроінтестінальна форма, перебіг середньої важкості.

2. Бактеріологічне дослідження калу, блювотних мас, промивних вод; серологічні методи діагностики (РНГА).

3. Режим – палатний. Стіл № 4 (перша доба – голод). Промивання шлунка розчинами калію перманганату або натрію гідрокарбонату до чистих промивних вод. Промивання кишківника. Дезинтоксикаційна терапія (глюкоза 5% - 200,0 в/в крапельно, реамберин – 400,0 в/в крапельно, трісоль 400,0 в/в крапельно, фіз.розчин 200,0 в/в крапельно); ентеросгель 1 ст.л. тричі на день, мезим-форте 1 т. тричі на день, біфіформ 1 кап. двічі на день

Задача 27 (т.2.2).

Хвора 17 років при поступленні до стаціонару скаржиться на різку слабкість, запаморочення, нудоту, багаторазове блювання. Захворіла гостро через годину після обіду в кафе, де їла борщ, курячу відбивну та тістечко з кремом.

Об-но: температура – 36,8^оС, свідомість ясна, менінгеальні ознаки відсутні. Шкіра бліда, вкрита холодним потом. АТ – 90/60 мм.рт.ст., пульс – 100 уд/хв, тони серця приглушені, ритм правильний. Язик сухий, вкритий білим нальотом. Живіт м’який, болючий у надчерев’ї, навколо пупка. Сигмоподібна кишка еластична, не болюча. Стілець – вранці, звичайних властивостей.

1.Попередній діагноз.

2. План обстеження.

3. План лікування.

Задача 27 (т.2.2) Еталон відповіді:

1. Харчова токсикоінфекція

2. Бактеріологічне дослідження блювотних мас, промивних вод, залишків харчових продуктів.

3. Режим – палатний.Стіл № 4 (перша доба – голод). Промивання шлунка розчинами калію перманганату або натрію гідрокарбонату до чистих промивних вод. Промивання кишківника. Дезинтоксикаційна та регідратаційна .терапія (глюкоза 5% - 200,0 в/в крапельно, реамберін – 400,0 в/в крапельно, трісоль 400,0 в/в крапельно, фіз.розчин 200,0 в/в крапельно), ентеросгель 1 ст.л. тричі на день, мезим-форте 1 т. тричі на день, біфіформ 1 кап. двічі на день

Задача 28 (т.2.2).

Хвора 45 років, поступила в клініку в 1-й день хвороби. Захворювання почалось гостро через 2 години після вживання у їжу бісквітного торта з ознобу, болю в епігастрії, підвищення температури тіла до 37,5^оС, блювання. В подальшому наростали слабкість, головокружіння.Об-но: температура тіла 37,1^оС, шкіра бліда, язик сухий, живіт болючий в епігастрії, сигма не болюча, еластична. Пульс 110 уд/хв. АТ – 100/60 мм.рт.ст. Тони серця звучні, ритмічні, в легенях дихання везикулярне. Стільця не було.

1. Попередній діагноз.

2. План обстеження.

3. План лікування.

Задача 28 (т.2.2) Еталон відповіді:

1. Харчова токсикоінфекція

2.Бактеріологічне дослідження блювотних мас, промивних вод, залишків харчових продуктів.

3.Режим – палатний.Стіл № 4 (перша доба – голод). Промивання шлунка розчинами калію перманганату або натрію гідрокарбонату до чистих промивних вод. Промивання кишківника. Дезинтоксикаційна та регідратаційна .терапія (глюкоза 5% - 200,0 в/в крапельно, реамберін – 400,0 в/в крапельно, трісоль 400,0 в/в крапельно, фіз..розчин 200,0 в/в крапельно), ентеросгель 1 ст.л. тричі на день, мезим-форте 1 т. тричі на день, біфіформ 1 кап. двічі на день

Задача 29 (т.2.2).

Хворий 20 років, захворів гостро. Скаржився на озноб, відчуття жару, підвищення температури тіла до 37,3^оС, нудоту, блювання, випорожнення смердючі без патологічних домішок, біль у епігастрії. Одночасно захворіла сестра. За 6 годин до початку захворювання вживав в їжу варену гуску, яка протягом 10-12 годин зберігалася при кімнатнй температурі.

Об-но: стан середньої тяжкості, Т тіла – 37,2^оС, тургор шкіри знижений, язик сухий, обкладений бурим нальотом. АТ – 100/60 мм.рт.ст., пульс – 100 уд/хв., слабкого наповнення. Живіт м’який, при пальпації болючий у епігастральній ділянці. Поодинокі судоми литкових м’язів.

1. Попередній діагноз.

2. 2. План обстеження.

3. 3. План лікування.

Задача 29 (т.2.2) Еталон відповіді:

1. Харчова токсикоінфекція.

2. Бактеріологічне дослідження блювотних мас, промивних вод, залишків харчових продуктів.

3. Режим – палатний.Стіл № 4 (перша доба – голод). Промивання шлунка розчинами калію перманганату або натрію гідрокарбонату до чистих промивних вод. Промивання кишківника. Дезинтоксикаційна та регідратаційна терапія (глюкоза 5% - 200,0 в/в крапельно, реамберін – 400,0 в/в крапельно, трісоль 400,0 в/в крапельно, фіз..розчин 200,0 в/в крапельно), ентеросгель 1 ст.л. тричі на день, мезим-форте 1 т. тричі на день, біфіформ 1 кап. двічі на день

Задача 30 (т.2.2).

Хворий 53 років поступив до інфекційного відділення зі скаргами на пропасницю, озноб, різку слабкість, порушення сну, відсутність апетиту. Захворів гостро, 10 днів тому, коли після ознобу підвищилась температура до 39^оС, з’явилися біль у животі, блювання та пронос. Випорожнення були рясні, смердючі. Після промивання шлунку та кишечнику блювання та пронос зникли, але зберігалась лихоманка, слабкість. 2 дні тому помітив на шкірі живота рожеві плями, появу яких зв’язав з прийомом жарознижуючих ліків.

Об-но: стан середньої тяжкості. Т тіла – 39,2^оС. Свідомість не порушена, але хворий в’ялий, малорухомий, лежить закрив очі. Менінгеальних та вогнищевих ознак немає. Шкіра бліда, суха, тургор її декілька знижений, на животі поодинокі розеоли. Межи серця розширені, тони глухі, тахікардія. АТ – 100/60 мм.рт.ст., пульс – 106 уд/хв., слабкого наповнення. В легенях везикулярне дихання. Язик сухий, потовщений, обкладений сіруватим нальотом. Живіт здутий, декілька болючий у правій здухвинній ділянці, де відмічається притуплення перкуторного тону. Печінка еластична, не болюча, край її на 2 см нижче реберної дуги. Пальпується селезінка. Відділи товстого кишечнику розтягнути, не болючі та не спазмовані. Стілець затриманий 2 дні.

1. Попередній діагноз.
2. План обстеження.
3. План лікування.

Задача 30 (т.2.2) Еталон відповіді:

1. Сальмонельоз, генералізована форма (тифоподібний варіант), перебіг середньої важкості.

2. Бактеріологічне дослідження калу, блювотних мас; серологічні методи діагностики (РНГА)

3. Режим – палатний. Стіл № 4. Етіотропна терапія – левоміцетину сукцинат 1,0 тричі на день в/в . Дезинтоксикаційна терапія (глюкоза 5% - 400,0 в/в крапельно, реамберін – 400,0 в/в крапельно, трісоль 400,0 в/в крапельно, фіз.розчин 200,0 в/в крапельно); біфіформ 1 кап. двічі на день

Задача 31 (т.16.1).

Хлопець 16 років, що відпочивав у селі, захворів гостро після купання у ставку: швидко підвищилась Т° тіла до 39,0°С, відчув загальне нездужання, м`язовий біль, особливо у ділянках жувальних та гомілкових м`язів. Оглянутий фельдшером амбулаторії, діагностовано «ГРЗ», приймав аспірин, відвари трав. Під час огляду на 3 день хвороби: гіперемія обличчя, ін`єкція судин кон`юнктиви, біль, що посилюється, при пальпації м`язів. На шкірі нерясна папульозна висипка. Тони серця ритмічні, звучні. Дихання жорстке, хрипи не вислуховуються. Живіт не болючий, печінка еластична, + 3 см, селезінка не пальпуєтья. Сеча темніша, ніж зазвичай. Колір і консистенція випорожнень не змінені. Додатково стало відомо, що серед однолітків є подібні випадки захворювання.

1. Попередній діагноз.

2. План обстеження.

3. План лікування.

Задача 31 (т.16.1) Еталон відповіді:

1. Лептоспіроз, безжовтянична форма, середньоважкий перебіг.

2. Обстеження:

· ЗАК (лейкоцитоз, нейтрофільоз, тромбоцитопенія, ↑ ШОЕ)

· ЗАС (альбумінурія, ↓ питомої ваги, мікро- або макрогематурія, гіалінові та зернисті циліндри)

· Біохімічні тести (білірубінемія за рахунок обох фракцій, активність трансаміназ збільшена нерізко, АСТ може перевищувати АЛТ, ↑ ЛФ, ↑ КФК

· Бактеріоскопія крові в темному полі – на 1-му тижні, сечі – на 2-му тижні

· Бактеріологічний метод – культивування лептоспір на спеціальних середовищах Флетчера, Ферворта-Вольфа в темноті

· Серологічні методи – РМА - 1:100, РНГА - 1:80, ІФА - IgM до лептоспірозного антигену з 3-4 дня.

· ПЛР

3. Лікування:

· Пеніцилін 10-16 млн.ОД/добу в/м 5-7 днів

Або ампіцилін, амоксицилін по 0,5-1 г 4 р/доб 5-7 днів

Або доксициклін по 0,1 2 р/доб 5-7 днів.

· Гіперімунний гама-глобулін 5-10 мл в/м 3 дні.

· Дезінтоксикація - інфузійна терапія – 5% глюкоза, фізрозчин, реополіглюкін, гідрокарбанат натрію до 1,5 л в/в крап.

· Допамін (для покращення роботи нирок) – 15 мг/кг в/в крап повільно, або еуфілін

· Фуросемід 2-4 мл в/в.

Задача 32 (т.16.1).

Чоловік 32 років, інженер, захворів гостро: різко підвищилась Т° до 39,0°С, з`явився головний біль. Наступного дня приєднались болі у литкових м`язах, що заважали рухам, помітив зменшення діурезу, зміну на червонуватий кольору сечі. З 4 дня хвороби помітив жовтяницю, що наростає. Т° тіла високою трималась 5 днів, потім знизилась до субфебрильної. Госпіталізований на 6 день хвороби. З анамнезу з`ясовано, що протягом останнього місяця жив на дачі, де безліч гризунів, пив воду з криниці. Під час госпіталізації: у свідомості, гіперемія обличчя та кон`юнктив, помірна жовтяниця. Тони серця приглушені, ритм правильний. Пульс 110/хв., АТ 110/85 мм рт.ст. Живіт не болючий, печінка виступає з-під реберної дуги на 3 см, чутлива, пальпується селезінка. Пальпація литкових м`язів болюча. Симптом Пастернацького позитивний, сеча червонуватого кольору, близько 200 мл вперше за добу.

1. Попередній діагноз.

2. План обстеження.

3. План лікування.

Задача 32 (т.16.1) Еталон відповіді:

1. Лептоспіроз, жовтянична форма, гепаторенальний синдром, тяжкий ступінь. ГНН, стадія олігурії.

2. Обстеження:

· ЗАК (лейкоцитоз, нейтрофільоз, тромбоцитопенія, ↑ ШОЕ)

· ЗАС (альбумінурія, ↓ питомої ваги, мікро- або макрогематурія, гіалінові та зернисті циліндри)

· Біохімічні тести (білірубінемія за рахунок обох фракцій, активність трансаміназ збільшена нерізко, АСТ може перевищувати АЛТ, ↑ ЛФ, ↑ КФК

· Бактеріоскопія крові в темному полі – на 1-му тижні, сечі – на 2-му тижні

· Бактеріологічний метод – культивування лептоспір на спеціальних середовищах Флетчера, Ферворта-Вольфа в темноті

· Серологічні методи – РМА - 1:100, РНГА - 1:80, ІФА - IgM до лептоспірозного антигену з 3-4 дня.

· ПЛР

3. Лікування:

· Пеніцилін 10-16 млн.ОД/добу в/м 5-7 днів

Або ампіцилін, амоксицилін по 0,5-1 г 4 р/доб 5-7 днів

Або доксициклін по 0,1 2 р/доб 5-7 днів.

· Гіперімунний гама-глобулін 5-10 мл в/м 3 дні.

· Дезінтоксикація - інфузійна терапія – 5% глюкоза, фізрозчин, реополіглюкін, гідрокарбанат натрію до 1,5 л в/в крап.

· Допамін (для покращення роботи нирок) – 15 мг/кг в/в крап повільно, або еуфілін

· Фуросемід 2-4 мл в/в кожні 3 год.

· Вікасол 1% 1 мл.

· Преднізолон в/в 90 мг (0,5-1 мг/кг) 3 р/доб не більше 7 днів.

· Гемодіаліз, перитонеальний діаліз при неефективності попередніх процедур.

Задача 33 (т.16.1).

Хворого 43 років госпіталізовано з підозрою на ВГА на 6 день хвороби. З анамнезу відомо, що захворів гостро, коли відчув мерзлякуватість, було запаморочення, Т° тіла 39°С, нудило, 1 раз було блювання, біль у жувальних та литкових м`язах. Виникали труднощі при пересуванні. Приймав антипіретики та анальгетики без ефекту. На 4 день хвороби помітив жовтяницю, потемнішала сеча, наступного дня з`явилась геморагічна висипка на тулубі і кінцівках. Під час огляду: у свідомості, адекватний, Т° 37,2°С, язик сухий з білим нашаруванням, шкіра та склери істеричні, є петехіальна висипка на спині та нижніх кінцівках. Дихання жорстке, з обох боків у нижніх відділах – вологі хрипи, ЧД 32/хв. Тони серця ритмічні, приглушені, пульс 110/хв., АТ 115/40 мм рт.ст. Пальпація м`язів стегон і гомілок посилює біль. Близько доби не було сечовипускання.

1. Попередній діагноз.

2. План обстеження.

3. План лікування.

Задача 33 (т.16.1) Еталон відповіді:

1. Лептоспіроз, жовтянична форма, гепаторенальний та геморагічний синдроми, тяжкий ступінь. ГНН, стадія анурії.

2. Обстеження:

· ЗАК (лейкоцитоз, нейтрофільоз, тромбоцитопенія, ↑ ШОЕ)

· ЗАС (альбумінурія, ↓ питомої ваги, мікро- або макрогематурія, гіалінові та зернисті циліндри)

· Біохімічні тести (білірубінемія за рахунок обох фракцій, активність трансаміназ збільшена нерізко, АСТ може перевищувати АЛТ, ↑ ЛФ, ↑ КФК

· Бактеріоскопія крові в темному полі – на 1-му тижні, сечі – на 2-му тижні

· Бактеріологічний метод – культивування лептоспір на спеціальних середовищах Флетчера, Ферворта-Вольфа в темноті

· Серологічні методи – РМА - 1:100, РНГА - 1:80, ІФА - IgM до лептоспірозного антигену з 3-4 дня.

· ПЛР

3. Лікування:

· Пеніцилін 10-16 млн.ОД/добу в/м 5-7 днів

Або ампіцилін, амоксицилін по 0,5-1 г 4 р/доб 5-7 днів

Або доксициклін по 0,1 2 р/доб 5-7 днів.

· Гіперімунний гама-глобулін 5-10 мл в/м 3 дні.

· Дезінтоксикація - інфузійна терапія – 5% глюкоза, фізрозчин, реополіглюкін, гідрокарбанат натрію до 1,5 л в/в крап.

· Допамін (для покращення роботи нирок) – 15 мг/кг в/в крап повільно, або еуфілін

· Фуросемід 2-4 мл в/в кожні 3 год.

· Вікасол 1% 1 мл.

· Преднізолон в/в 90 мг (0,5-1 мг/кг) 3 р/доб не більше 7 днів.

· Гемодіаліз, перитонеальний діаліз при неефективності попередніх процедур.

Задача 34 (т.16.1).

Хворий 17 років тиждень тому повернувся після відпочинку з наметового табору у Карпатах. Скаржиться на підвищення температури тіла до 38,9°С, що зберігалась 4 доби, головний біль, відчуття сухості в роті. Учора з’явилися сильні болі у попереку.

Об’єктивно: Т° тіла – 37,2^оС, пульс – 62 уд/хв, гіперемія обличчя та шиї, слизової оболонки ротоглотки, ін’єкція судин склер. Пальпація м’язів неболюча. Печінка, селезінка не збільшені. Симптом Пастернацького позитивний з обох боків. За добу хворий виділив 550 мл сечі.

У загальному аналізі сечі – значна протеїнурія, мікрогематурія, в осаді - гіалінові та зернисті циліндри.

1. Попередній діагноз

2. План обстеження.

3. План лікування.

Задача 34 (т.16.1) Еталон відповіді:

1. ГГНС, типова форма, середньоважкий перебіг.

2. Обстеження:

· ЗАК (лейкопенія, тромбоцитопенія, N або незначно ↑ ШОЕ)

· ЗАС (протеінурія, ↓ питомої ваги, мікро- або макрогематурія, гіалінові та зернисті циліндри)

· Виділення вірусу з крові можливо в перші 2-3 дні хвороби

· Серологічні методи – ІФА - IgM до буньявірусу з 6-10 дня.

· ПЛР

3. Лікування:

· Рибавірин 2г/доб. в/в 3-5 днів.

· Аскорутин 1-2 г/доб.

· Дезінтоксикація - інфузійна терапія – 5% глюкоза, фізрозчин, реополіглюкін, гідрокарбанат натрію до 1,5 л в/в крап.

· Допамін (для покращення роботи нирок) – 15 мг/кг в/в крап повільно, або еуфілін

· Фуросемід 2-4 мл в/в.

Задача 35 (т.16.1).

Хворий 40 років звернувся до терапевта зі скаргами на загальну слабкість, головний біль, гарячку 40°С. З анамнезу відомо, що у минулому місяці хворий працював на сільськогосподарських роботах, полював у лісі. Після огляду встановлено діагноз ГРВІ та призначена симптоматична терапія. Через 3 доби з’явилися болі в попереку, блювання.

Під час повторного огляду хворого на 4 день хвороби: гіперемія обличчя, ін’єкція судин склер. Позитивний симптом “манжетки”. Температура тіла 39,2°С, пульс – 72 уд/хв. Живіт під час пальпації чутливий, симптоми подразнення очеревини негативні, явищ міозиту немає, печінка і селезінка не збільшені. Позитивний симптом Пастернацького з обох боків. За добу хворий виділив 600 мл сечі. В гемограмі – лейкопенія.

1. Попередній діагноз

2. План обстеження.

3. План лікування.

Задача 35 (т.16.1) Еталон вірної відповіді:

1. ГГНС, типова форма, середньоважкий перебіг.

2. Обстеження:

· ЗАК (лейкопенія, тромбоцитопенія, N або незначно ↑ ШОЕ)

· ЗАС (протеінурія, ↓ питомої ваги, мікро- або макрогематурія, гіалінові та зернисті циліндри)

· Виділення вірусу з крові можливо в перші 2-3 дні хвороби

· Серологічні методи – ІФА - IgM до буньявірусу з 6-10 дня.

· ПЛР

3. Лікування:

· Рибавірин 2г/доб. в/в 3-5 днів.

· Аскорутин 1-2 г/доб.

· Амінокапронова кислота 5% 100 мл в/в крап.

· Дезінтоксикація - інфузійна терапія – 5% глюкоза, фізрозчин, реополіглюкін, гідрокарбанат натрію до 1,5 л в/в крап.

· Допамін (для покращення роботи нирок) – 15 мг/кг в/в крап повільно, або еуфілін

· Фуросемід 2-4 мл в/в.

Задача 36 (т. 8.2).

Хворий Т., 30 років, скаржиться на підвищену температуру до 38°С, головний біль, слабкість, помірний біль в горлі. Захворів гостро 3 дні тому.

Об'єктивно: виражена блідість шкіряних покровів. Підщелепні лімфовузли збільшені до 2 см в діаметрі, помірно болючі, еластичні. Мигдалики, м'яке піднебіння, язичок набряклі, гіперемовані з ціанотичним відтінком. На поверхні мигдаликів блискуча сіра плівка, яка поширена за їх межу, важко знімається, щільна. Тони серця приглушені. АТ - 110/65 мм рт. ст.

1. Сформулюйте та обгрунтуйте діагноз.

2. Призначте лікування.

Задача 36 (т. 8.2) Еталон відповіді:

1. Помірний біль у горлі, підвищення температури тіла, набряклість ті ціанотичність мигдаликів, наявність блискучої сірої плівки, що поширюється за межі мигдаликів характерно для поширеної дифтерії мигдаликів, середнього ступеню важкості.

2. Лікування:

· Обов′язкова ізоляція хворого в інфекційний стаціонар

· Введення ПДС в/м в дозі 40-60 тис. ОД за Безредком після попередньої проби на чутливість, повторне введення через 24 год. 20-30 тис. ОД.

· Антибактеріальна терапія: макроліди або пеніциліни в звичайних дозах 5-10 діб

· Дезінтоксикаційна терапія.

Задача 37 (т. 8.2).

Хвора З., 24 років, вихователька дитячого садочка. Скарг не має. При обстеженні по вогнищу дифтерії з ротоглотки виділено збудник дифтерії, токсигенний штам.

1. Яка клінічна тактика лікаря?

2. Які необхідно провести протиепідеміологічні заходи?

Задача 37 (т. 8.2) Еталон відповіді:

1. Хвора є епідеміологічно небезпечним бактеріоносієм токсигенного штаму Corynebacterium diphtheriae і підлягає обов′язковій антибактеріальній санації (макролідами або пеніцилінами) на 5-7 діб.

2. Протиепідемічні заходи:

· Ізоляція, відлучення від роботи до повної санації

· Дезінфекція за місцем роботи

· У вогнищі – карантин на 7 днів

· Обстеження контактних на предмет носійства C. diphtheriae.

Задача 38 (т. 8.2).

Хворий Д., 32 роки, скаржиться на підвищену температуру до 38,2°С, помірний біль в горлі, закладеність носу, біль за грудиною, серцебиття. Хворіє 4 дні. Об'єктивно: Шкіра бліда. Підщелепні лімфовузли збільшені до 2 см в діаметрі, помірно болючі, еластичні. Мигдалики, м'яке піднебіння, язичок набряклі, гіперемовані з ціанотичним відтінком. На поверхні мигдаликів блискуча сіра плівка, яка важко знімається шпателем. При задній риноскопії виявляється набряклість слизової, поширений сірий наліт. Відмічається щільний набряк п/ш клітковини нижче ключиці. Тони серця приглушені. АТ - 90/50 мм рт. ст. Пульс 110/хв, поодинокі екстрасистоли.

1. Сформулюйте та обгрунтуйте діагноз.

2. Яке ускладнення виникло?

3. Які обстеження необхідні?

4. Призначте лікування.

Задача 38 (т. 8.2) Еталон відповіді:

1. Важкий загальний стан, підвищення температури тіла, набряклість і ціанотичність утворень зіву, сірі щільні нальоти на слизових рото- та носоглотки, набряк п/ш клітковини нижче ключиці, а також ознаки ураження серцевого м′язу свідчать про Комбіновану дифтерію (дифтерія мигдаликів та дифтерійний назофарингіт), гіпертоксичну форму III ст. Ранній міокардит.

2. Ранній міокардит.

3. Обстеження:

· Бактеріологічне дослідження на патологічну флору

· Мазок на BL

· РПГА з дифтерійним антигеном

· ІФА – антитіла до дифтерійного антигену класу Ig M

· ПЛР.

4. Лікування:

· Обов′язкова ізоляція хворого в інфекційний стаціонар.

· Введення ПДС в/м в дозі 150 тис. ОД за Безредком після попередньої проби на чутливість, повторне введення через 12 год. 70-80 тис. ОД.

· Антибактеріальна терапія: макроліди або пеніциліни в звичайних дозах 5-10 діб.

· Дезінтоксикаційна терапія.

· Лікування міокардиту – ГКС, десенсебілізуючі препарати, метаболічні препарати.

Задача 39 (т. 8.2).

Студент медуніверситету С., скаржиться на підвищення температури тіла до 38°С, сильний біль в горлі, ломоту в усьому тілі. Хворіє 2 дні. Напередодні проводив курацію хворого на дифтерію. Проти дифтерії щеплений вчасно. З тижні тому лікувався антибіотиками з приводу урогенітальної інфекції. Об'єктивно: Шкіра звичайного кольору, обличчя гіперемоване. Утворення зіву яскраво гіперемовані. Мигдалики збільшені, набряклі, вкриті білуватим налетом. Язичок, дужки, задня стінка глотки вкриті білуватим налетом, який можна зняти шпателем. Підщелепні л/в збільшені до 2 см, болючі. Дихання везикулярне. Тони серця гучні, АТ 120/70 мм рт. ст.

1. Сформулюйте та обгрунтуйте діагноз.

2. Які обстеження необхідні?

3. Призначте лікування.

Задача 39 (т. 8.2) Еталон відповіді:

1. Лакунарна ангіна, середнього ступеню важкості. Кандидоз ротоглотки (сильний біль в горлі, ломота в тілі – інтоксикація, гіперемія утворень зіву, мигдалики вкриті налетом, який легко знімається, наліт на дужках, язичку та задній стінці глотки – грибкове ураження).

2. Обстеження:

· Бакпосів вмісту ротоглотки на патологічну флору

· Мазок на BL

· РПГА з дифтерійним антигеном

3. Лікування:

1. Можливе амбулаторне лікування

2. Антибактеріальна терапія (макроліди в звичайних дозах 5-7 днів)

3. Протигрибкова терапія – дифлюкан

4. Дезінтоксикаційна терапія.

Задача 40 (т. 8.2).

Хворий 21 року поступив в інфекційне відділення на 5-й день хвороби зі скаргами на прогресуючу загальну слабкість, неприємні відчуття за грудиною підвищення температури тіла до 38,6^о С, біль у горлі, що підсилюється при ковтанні.

Об’єктивно: при свідомості, адекватний. Пальпуються підщелепні лімфовузли (0,5-1см). Слизова ротоглотки набрякла, незначно гіперемійована з ціанотичним відтінком. На гіпертрофованих мигдаликах визначаються плівчасті нашарування, що виходять за їх межі, при спробі зняти – кровоточать. Визначається набряк підщелепної області. Дихання везикулярне. Пульс 102 уд/хв. Т - 37,8^оС. Тони серця приглушені. Живіт м’який, безболісний.

В б/х ан. крові: підвищення активності АСТ, КФК, ЛДГ, на ЕКГ – зниження вольтажу зубців.

1. Попередній діагноз.

2. План обстеження.

3. План лікування.

Задача 40 (т. 8.2) Еталон відповіді:

1. Поширена дифтерія мигдаликів. Ранній міокардит.

2. Обстеження:

· Бактеріологічне дослідження на патологічну флору

· Мазок на BL

· РПГА з дифтерійним антигеном

· ІФА – антитіла до дифтерійного антигену класу Ig M

· ПЛР.

4. Лікування:

· Обов′язкова ізоляція хворого в інфекційний стаціонар.

· Введення ПДС в/м в дозі 50-80 тис. ОД за Безредком після попередньої проби на чутливість, повторне введення через 24 год. 30-60 тис. ОД.

· Антибактеріальна терапія: макроліди або пеніциліни в звичайних дозах 5-10 діб.

· Дезінтоксикаційна терапія.

· Лікування міокардиту – ГКС, десенсебілізуючі препарати, метаболічні препарати.

Задача 41

Хвора С., 28 років, ін’єкційна наркоманка, скаржиться на тупий біль у правому підребер’ї, слабкість, зниження апетиту, біль у суглобах, який турбує впродовж 2 тижнів.

При огляді: жовтяниця шкіри та склер, печінка та селезінка збільшені, сеча темна, кал знебарвлений.

1. Попередній діагноз і його обґрунтування

2. План обстеження і можливі зміни лабораторних показників у даної хворої

3. План лікування

Задача 41 (т.11) Еталон відповіді:

1. HВV-інфекція, жовтянична форма, середнього ступеня важкості. Даний діагноз можна поставити на основі даних епіданамнезу, печінкових та поза печінкових проявів.

2. Біохімічні маркери:

- Підвищення активності АлАт, АсАт (починаючи з кінця інкубаційного періоду), підвищення вмісту заліза в крові, зниження ПІ та інших факторів згортання, зниження альбуміну, ефірів холестерину.

- Підвищення рівня α2 – β – γ – глобулінів, імуноглобулінів всіх класів, зміна колоїдних проб (зниження сулемового титру та підвищення тимолверналовой проби)

- Підвищення рівня зв’язаного білірубіну, жовчних кислот, холестерина, міді, ЛФ, 5-нуклеотидази, ГГТП, білірубінурія

Специфічні маркери:

1. Серологічні методи: виявлення НВsAg, HBeAg, anti-HBcorIgM, негативні anti-HBcorIgG в ІФА, ЗІЕФ, РІА (на восьмому тижні після інфікування), свідчить про гострий вірусний гепатит В.

2. Позитивна ПЛР НВV DNA в крові.

3. План лікування: дієта + ліжковий режим (з надмірним питвом)

· мікроклізми з 2-3% розчином натрію гідрокарбонату

· ректально крапельно 2-4% розчин натрію гідрокарбонату 150-200 мл на добу

· глюкозо-калієво-інсулінова суміш 50-70 мл калію хлоріду + 300-500 мл 5% глюкози + інсулін

· «Ацесіль», «Трисіль» в/в крапельно 200-400 мл щоденно 5-7 днів (особливо при наявності блювання)

· Реамберин, Реосорбілакт 200-400 мл в/в крапельно щоденно 7-10 днів

· Ентеросгель 1 ст. л.х 3 рази на день, перорально щоденно 5-7 днів

· Лактулоза 15-30 мл х 3рази на день щоденно

· Вит С 1000 мг в/в на фіз. р-ні або р-ні 5% глюкози

· Гепасол А 500 мл, Аміностерил – N –гепа 8% - 500 мл, Гепа-Мерц 40 мл на фіз. р-ні, Аміносол 500 мл в/в крапельно

· Цитраргінін 40 10 мл х 3 рази на день, перорально 5-7 днів

· Трентал 200 мг х 3 рази на день після їди 7-10 днів

· Осетрон 4-8-мг х на добу 5-7 днів

Задача 42 (т.11).

У пацієнта при серологічному дослідженні крові виявлені наступні маркери:

Анти-HAVIgG позитивні, анти-HBsAgIgG позитивні, анти-HBcorIgG негативні, анти-HCV негативні.

1. Інтерпретація лабораторних даних

Задача 42 (т.11) Еталон відповіді: пацієнт переніс вірусний гепатит А і В, вірусним гепатитом С не інфікований.

Задача 43 (т.11).

Хворий О., 65 років звернувся до дільничного лікаря зі скаргами на болі в усіх крупних суглобах ниючого характеру, підвищення температури тіла до 37,1°С, загальне нездужання, незначний головний біль, жовтий колір склер, незначне потемніння кольору сечі. Із анамнезу відомо, що за місяць до цього був прооперований з приводу аденоми передміхурової залози. Оперативне втручання ускладнилось кровотечею, в зв’язку з чим двічі хворому переливали еритромасу.

1. Які дані епідеміологічного анамнезу треба уточнити?
2. Попередній діагноз і його обґрунтування
3. Які експрес методи діагностики можна використати в даному випадку?
4. Диференціальна діагностика
5. План лікування даного хворого

Задача 43 (т.11) Еталон відповіді:

1. Чи був хворий вакцинований від вірусного гепатиту В?

2. HBV-інфекція. Гострий вірусний гепатит В, жовтянична форма, середнього ст.. важкості.

3. Експрес діагностика:

· Серологічні методи: виявлення НВsAg, HBeAg, anti-HBcorIgM, негативні anti-HBcorIgG в ІФА, ЗІЕФ, РІА (на восьмому тижні після інфікування)

· Позитивна ПЛР НВV DNA в крові

4. Диференційний діагноз слід провести з вірусним гепатитом А, Е, С, з над- та під печінковими жовтяницями.

5. Дієта + ліжковий режим (з надмірним питвом)

· мікроклізми з 2-3% розчином натрію гідрокарбонату

· ректально крапельно 2-4% розчин натрію гідрокарбонату 150-200 мл на добу

· глюкозо-калієво-інсулінова суміш 50-70 мл калію хлоріду + 300-500 мл 5% глюкози + інсулін

· «Ацесіль», «Трисіль» в/в крапельно 200-400 мл щоденно 5-7 днів (особливо при наявності блювання)

· Реамберин, Реосорбілакт 200-400 мл в/в крапельно щоденно 7-10 днів

· Ентеросгель 1 ст. л.х 3 рази на день, перорально щоденно 5-7 днів

· Лактулоза 15-30 мл х 3рази на день щоденно

· Вит С 1000 мг в/в на фіз. р-ні або р-ні 5% глюкози

· Гепасол А 500 мл, Аміностерил – N –гепа 8% - 500 мл, Гепа-Мерц 40 мл на фіз. р-ні, Аміносол 500 мл в/в крапельно

· Цитраргінін 40 10 мл х 3 рази на день, перорально 5-7 днів

· Трентал 200 мг х 3 рази на день після їди 7-10 днів

· Осетрон 4-8-мг х на добу 5-7 днів

Задача 44 (т.11).

Хвора А., 35 років звернулася в інфекційне відділення Вінницької міської лікарні зі скаргами на виражений свербіж шкіри, пожовтіння шкіри і склер, появу кров’янистих виділень з носу, поганий нічний сон і сонливість вдень.

При поступленні проведено швидкі імунохроматографічні тести на визначення маркерів вірусного гепатиту С та В. Виявлені позитивні HBeAg, HBsAg, anti-HBcorIgM. Рівень загального білірубіну 398 мкмоль/л за рахунок переважно прямого, АлАт 500 ОД, АсАт 600 ОД, ПІ 50%.

1. Які дані епідеміологічного анамнезу треба уточнити?

2. Діагноз і його обґрунтування

3. Наявність маркерів якого ще вірусу гепатиту необхідно дослідити і чому?

4. План лікування даного хворого

Задача 44 (т.11) Еталон відповіді:

1. Чи за останні 6 міс. були оперативні втручання, переливання крові чи замінників, незахищені статеві контакти, відвідування стоматолога тощо.

2. HBV-інфекція. Гострий вірусний гепатит В (HBeAg, HBsAg, anti-HBcorIgM позит.) жовтянична форма, висока активність запального процесу.

3. Враховуючи однакові шляхи передачі, необхідно дослідити маркери вірусного гепатиту С.

4. План лікування даного хворого:

· дієта + ліжковий режим (з надмірним питвом)

· мікроклізми з Лактулозою

· ректально крапельно 2-4% розчин натрію гідрокарбонату 150-200 мл на добу

· глюкозо-калієво-інсулінова суміш 50-70 мл калію хлоріду + 300-500 мл 5% глюкози + інсулін

· «Ацесіль», «Трисіль» в/в крапельно 200-400 мл щоденно 5-7 днів (особливо при наявності блювання)

· Реамберин, Реосорбілакт 200-400 мл в/в крапельно щоденно 7-10 днів

· Фуросемід 1%-1-2мл, Маннитол 30% - 200 мл на добу

· Вит С 1000 мг в/в на фіз. р-ні або р-ні 5% глюкози

· Амінокислоти з підвищеним вмістом амінокислот з розгалуженим бічним ланцюгом і зниженим вмістом ароматичних амінокислот: Гепасол А 500 мл, Аміностерил – N –гепа 8% - 500 мл, Гепа-Мерц 40 мл на фіз. р-ні, Аміносол 500 мл в/в крапельно

· Цитраргінін 10 мл х 3 рази на день, перорально 5-7 днів.

· Лактулоза 30-50 мг х 3 рази на день, перорально 7-10 днів

· Бифи-форм 2 капсули х 2-3 рази на день , перорально 5-7 днів

· Ентеросгель 1 ст. л.х 3 рази на день, перорально щоденно 5-7 днів

· Трентал 200 мг х 3 рази на день після їди 7-10 днів

5. Лише 10-15% гострого вірусного гепатиту В переходить в хронічну форму, тому при адекватному лікуванні прогноз сприятливий.

Задача 45 (т.11).

За медичною допомогою звернулась жінка 24 років, у її чоловіка виявлено HBsAg, HBeAg, сумарні антитіла до HBcorAg, DNA HBV виявлено в ПЛР.

1. Який специфічний аналіз потрібно здати особі, щоб підтвердити або заперечити наявність вірусу гепатиту В у її організмі?
2. Запропонуйте метод профілактики даної особи якщо вона не інфікована.

Задача 45 (т.11) Еталон відповіді:

1. Потрібно зробити аналіз на наявність HBsAg.

2. Екстрена профілактика: введення вакцини вірусного гепатиту В (енжерікс В) 4-х кратно – сьогодні, через 2 тижні, через 1 місяць, через 1 рік або планова – 3-х кратна – сьогодні, через 1 міс., через 6 місяців.

Задача 46 (т.6.2).

Хлопчик 5 років захворів поступово. Захворювання розпочалось з слабкості, нездужання, підвищення температури до 37,8 С, осиплість голосу, гавкаючий кашель, закладеність носу. Під час огляду: температура 38,5С, незначна гіперемія шкіри обличчя, неяскраву гіперемію дужок, м’якого піднебіння, задньої стінки глотки, над легенями – дихання везикулярне з жорстким відтінком. ЧД 20 за 1 хв.

1. Сформулюйте попередній діагноз.

2. План обстеження.

3. Лікування.

Задача 46 (т.6.2) Еталон відповіді:

1. Парагрип

2. Обстеження: РІФ, ІФА – виявлення антигенів вірусу в мазках відбитках сл.оболонки носоглотки; серологічні методи: РЗК, РГГА

3. Лікування: 1. посиленне пиття, жарознижуючі, деконгестанти, відхаркуючі антигістамінні, полівітаміни; 2. етіотропне: індуктори ендогенного інтерферону нормальний людський інтерферон

Задача 47 (т.6.2).

Хвора П., 28 років захворіла гостро. Хвороба почалася з закладеності носу та підвищення температури тіла до 37,8С. На наступну добу з’явився помірний біль в горлі під час ковтання, дертя в ділянці задньої стінки глотки, різь та відчуття піску в правому оці. Об’єктивно: на задній стінці глотки гіперплазовані фолікули, мигдалики помірно набряклі, гіперимовані, пальпуються м’якоеластичні, безболісні, не спаяні між собою та оточуючими тканинами лімфатичні вузли, очна щілина правого ока, повіки набряклі, гіперимійована та набрякла кон’юнктива.

1. Сформулюйте попередній діагноз.

2. План обстеження.

3. Лікування.

Задача 47 (т.6.2) Еталон відповіді:

1. Аденовірусна інфекція

2. Обстеження: РІФ, ІФА – виявлення антигенів вірусу в мазках відбитках сл.оболонки носоглотки; серологічні методи: РЗК, РГГА

3. Лікування. 1. посиленне пиття, жарознижуючі, деконгестанти, відхаркуючі антигістамінні, полівітаміни; 2. етіотропне: індуктори ендогенного інтерферону нормальний людський інтерферон.

Задача 48 (т.6.2).

Дитина 1-го року з’явилась закладеність носу, сухий кашель, підвищення температури до 37,5С. На наступний день – кашель нападоподібний з виділенням незначної кількості харкотиння, дихання шумне, різко виражена задишка по експіраторному типу. ЧД – 40 за 1 хвилину, акроцианоз, в легенях – розсіяні сухі і поодинокі вологі хрипи.

1. Сформулюйте попередній діагноз.

2. План обстеження.

3. Лікування.

Задача 48 (т.6.2) Еталон відповіді:

1. Респіраторно-синцитіальна інфекція

2. Обстеження: РІФ, ІФА – виявлення антигенів вірусу в мазках відбитках сл.оболонки носоглотки; серологічні методи: РЗК, РГГА

3. Лікування: 1. посиленне пиття, жарознижуючі, деконгестанти, відхаркуючі антигістамінні, полівітаміни; 2. етіотропне: індуктори ендогенного інтерферону нормальний людський інтерферон

Задача 49 (т.6.2).

Хвора 32 років захворіла гостро з незначного ознобу та підвищення температури тіла до 37,4С, чхання, закладеності носу, сухості та дертя в горлі. Дуже швидко з’явились надмірні рідкі виділення з носу. Об’єктивно: носове дихання утруднене, шкіра навколо носових отворів мацерована, неяскрава гіперемія м’якого піднебіння та задньої стінки глотки.

1. Сформулюйте попередній діагноз.

2. План обстеження.

3. Лікування.

Задача 49 (т.6.2) Еталон відповіді:

1. Риновірусна інфекція

2. Обстеження: РІФ, ІФА – виявлення антигенів вірусу в мазках відбитках сл.оболонки носоглотки; серологічні методи: РЗК, РГГА

3. Лікування: 1. посиленне пиття, жарознижуючі, деконгестанти, відхаркуючі антигістамінні, полівітаміни; 2. етіотропне: індуктори ендогенного інтерферону нормальний людський інтерферон.

Задача 50 (т.6.2).

Пацієнт М., викликав лікаря додому. Скарги на субфебрильну температуру, загальну слабкість, біль в горлі, відчуття «піску» в очах. В родині на ГРВІ хворіє дитина. При огляді – виявлено ознаки блефарокон’юнктивіту, фарингіту, пальпуються збільшені шийні, пахові та пахвинні лімфатичні вузли до 1 см в діаметрі, м’які, не спаяні між собою і оточуючими тканинами, зів гіперимований, мигдалики гіпертрофовані і гіперемовані. Дихання везикулярне, тони серця приглушені. АТ – 140/80 мм.рт.ст. ЧСС – 80 за хвилину. Живіт м’який, пальпується збільшена на 3 см печінка і селезінка.

1. Сформулюйте попередній діагноз.

2.План обстеження.

3.Лікування.

Задача 50 (т.6.2) Еталон відповіді:

1. Аденовірусна інфекція

2. Обстеження: РІФ, ІФА – виявлення антигенів вірусу в мазках відбитках сл.оболонки носоглотки; серологічні методи: РЗК, РГГА

3. Лікування: 1. посиленне пиття, жарознижуючі, деконгестанти, відхаркуючі антигістамінні, полівітаміни; 2. етіотропне: індуктори ендогенного інтерферону, нормальний людський інтерферон.

Задача 51 (т.9.1).

Хворий А 55 років доставлений в приймальне відділення районної лікарні з підозрою на менінгіт. Пред’являє скарги на сильний головний біль, головокружіння, недомагання, відсутність апетиту протягом останніх 6-9 міс.

Об’єктивно: в свідомості, язик чистий, вологий; слизова оболонка ротоглотки без змін. Температура тіла 37,3°С, пульс 74 у хвилину, задовільних властивостей, АТ-100/65 мм рт.ст. Позитивні с-ми Керніга та Брудзинського. З анамнезу відомо, що 2 роки тому хворий отримував курс хіміотерапії з приводу онкоутворення головного мозку, після чого на МРТ змін не було; останні 1,5 роки не обстежувався з приводу даного захворювання.

1. З яким станом потрібно провести диференційний діагноз?

2. Які методи діагностики потрібно застосувати для уточнення діагнозу?

Задача 51 (т.9.1) Еталон відповіді:

1. З явищами менінгізму.

2. ЗАК, ЗАС, спинномозкову пункцію з наступним дослідженням спинномозкової рідини, МРТ головного мозку.

Задача 52 (т.9.1).

Хвора В., 23 р. звернулась в кабінет КІЗ зі скаргами на гнійні виділення з носу, які розпочались 2 дні тому, головний біль, температуру тіла до 38,0°С протягом останньої доби.

Об’єктивно: загальний стан задовільний, температуру тіла 37,6°С, пульс 74 уд. за хвилину, А/Т- 110/75 мм. рт. ст. Зів і задня стінка глотки помірно гиперемовані, по задній стінці помітні «гнійні доріжки». Дихання через ніс утруднене, гнійні виділення з носа. Болючості над гайморовими та лобними пазухами немає. З боку внутрішніх органів патологічних відхилень не визначається. Менінгеальних і осередкових знаків ураження ЦНС немає.

З епіданамнезу відомо, що вона працює вихователем у дитячому саду; 4 дні тому назад обстежилася як контактна у вогнищі менінгококової інфекції (у групі занедужав хлопчик на менінгококцемію тиждень тому назад).

При посіві мазка з носоглотки у вихователя В. виділена культура менінгокока, у зв'язку з чим вона направлена в інфекційну лікарню

1. Клінічний діагноз.

2. Призначення лікування.

Задача 52 (т.9.1) Еталон відповіді:

1. Гострий менінгококовий назофарингіт, легкий перебіг.

2. Призначення лікування:

• Ампіцилін 0,5 г 4 рази на добу протягом 5 днів
• Полоскання горла фурациліном
• Антигістамінні препарати.

Задача 53 (т.9.1).

Хворий А, 28 р., поступив на лікування в перший день захворювання зі скаргами на різкий головний біль, часте блювання не пов’язану з прийомом їжі температуру тіла до 40°С.

Захворювання почалось гостро з сильного ознобу. З епіданамнезу встановлено, що за 5 днів до початку хвороби у 8 річного сина відзначались явища назофарингіта.

У хворого збудження, ригідність м’язів потилиці. Симптомами Керніга та Брудзинського різко позитивні. Пульс 140 ударів за хвилину, ритмічний, ниткоподібний. Тони серця різко ослаблені. В крові лейкоцитоз, п/я – 15%, с/я – 79%, ШОЕ – 46 мм/год.

1. Сформувати попередній діагноз

2. Принцип лікування.

Задача 53 (т.9.1) Еталон відповіді:

1. Менінгококовий менінгоенцефаліт, середнього ступеня важкості.

2. З лікувально-діангостичною метою провести люмбальну пункцію з наступним дослідженням спинно-мозкової рідини на предмет туберкульозного процесу та визначити чутливість до антибіотиків.

· Левоміцетин 1 гр. в/м, після чого пеніцилін-3 млн ОД кожні 3 год.

· Анальгін 50% - 2мл 2 р/добу

· Преднізолон 90 мг 3 р/добу

· Манніт 200 мл- 15% р-ну, фурасемід в/в 3-4 мл 2 рази на добу; контроль діурезу за потреби встановити сечовий катетер.

· Реополіглюкін 400 мл в/в 2 р/добу

· Фізичний розчин 0,9% 400 мл в/в.

· Фраксипарин 0,3 1 раз на добу

· Оксібутірат натрію в/в.

Задача 54 (т.9.1).

Хворий Д. 32 роки, скаржиться на загальну слабкість, втомлюваність, відсутність апетиту, головний біль температуру тіла до 39°С, біль у м’язах, наявність висипу. Захворювання розпочалось гостро.

Об’єктивно: загальний стан середнього ступеня важкості, свідомість не порушена, блідість та ціаноз шкіри обличчя. На шкірі тулуба та сідниць спостерігається зірчастий геморагічний висип, елементи висипу щільні, підвищуються над рівнем шкіри.

Пульс 140 уд. за хв., АТ 100/60 мм рт.ст. Аускультативно: над легенями везикулярне дихання, серцеві тони ослаблені. Живіт м’який, безболісний.

1. Сформулюйте попередній діагноз.

2. Призначте лікування.

Задача 54 (т.9.1) Еталон відповіді:

1. Менінгококова інфекція. Менінгококцемія, середнього ст. важкості.

2. З лікувально-діангостичною метою провести люмбальну пункцію з наступним дослідженням спинно-мозкової рідини на предмет туберкульозного процесу та визначити чутливість до антибіотиків.

· Левоміцетин 1 гр. в/м, після чого пеніцилін-3 млн ОД кожні 3 год.

· Анальгін 50% - 2мл 2р/добу

· Преднізолон 90 мг 3р/добу

· Манніт 200 мл- 15% р-ну, фурасемід в/в 3-4 мл 2 рази на добу; контроль діурезу за потреби встановити сечовий катетер.

· Реополіглюкін 400 мл в/в 2р/добу, фізрозчин 0,9% 400 мл в/в

· Фраксипарин 0,3 1 раз на добу

· Оксібутірат натрію в/в.

Задача 55 (т.9.1).

Хворий А. 55 років доставлений в приймальне відділення районної лікарні з підозрою на менінгіт. Пред’являє скарги на сильний головний біль, головокружіння, недомагання, відсутність апетиту протягом останніх 6-9 міс.

Об’єктивно: в свідомості, язик чистий, вологий; слизова оболонка ротоглотки без змін. Температура тіла 37,3°С, пульс 74 у хвилину, задовільних властивостей, АТ-100/65 мм рт.ст. З анамнезу відомо, що 2 роки тому хворий отримував курс хіміотерапії з приводу онкоутворення головного мозку, після чого на МРТ змін не було; останні 1,5 роки не обстежувався з приводу даного захворювання.

1. З яким станом потрібно провести диференційний діагноз?

2. Які методи діагностики потрібно застосувати для уточнення діагнозу?

Задача 55 (т.9.1) Еталон відповіді:

1. З явищами менінгізму.

2. ЗАК, ЗАС, спинномозкову пункцію з наступним дослідженням спинномозкової рідини, МРТ головного мозку.

Задача 56 (т.1.2).

Хворий П. 30 р., захворів гостро: виникла гарячка, виражений головний біль, безсоння. Об´єктивно: набряклість і гіперемія обличчя, почервоніння очей, висип на перехідній складці кон´юктиви нижньої повіки, енантема на слизовій оболонці м´якого піднебіння та язичка, статичний тремор.

1. Поставте попередній діагноз.

2. Складіть план обстеження.

Задача 56 (т.1.2) Еталон відповіді:

1. Висипний тиф.

2. Серологічна діагностика РЗК, РНГА.

Визначення імуноглобулінів класу М, G.

Задача 57 (т.1.2).

У хворого 34 років, що знаходився в інфекційному відділенні з підозрою на черевний тиф, на 17 день хвороби раптово погіршалось самопочуття. Не дивлячись на зниження температури до норми, з'явився холодний піт, шкіра бліда, пульс ниткоподібній, АТ 80/60 мм рт.ст. Живіт м'який, рідкий стілець, на колір якого хворий не звернув увагу, персонал випорожнень не бачив.

1. Яке ускладнення найімовірніше виникло у даного хворого?

2. Призначте лікування.

Задача 57 (т.1.2) Еталон відповіді:

1. Кишкова кровотеча.

2. Хворий повинний дотримуватись постільног режиму, забороняється прийом їжі на 12-16 годин, застосовують холод на ділянку живота (підвішують), гемостатичні засоби – вікасол, етамзилат, 10% розчин желатину під шкіру живота, кріопреципітат, альгостат, антигемофільну і свіжозаморожену плазму.

Задача 58 (т.1.2).

Сантехнік 45 років госпіталізований на 7-й день лихоманки. Об'єктивно: t-39,8°С, сонливість (вночі безсоння), загальмованість, адинамія, блідість шкірних покривів, Рs-78/хв, АТ-105/70 мм рт.ст. Язик густо обкладений сірим нальотом з відбитками зубів. Пальпаторно: живіт вздутий, печінка виступає на 2 см, а селезінка на 1 см нижча за реберну дугу, в правій клубовій області крепітуюче бурчання і гіперестезія шкіри. Стільця не було 2 доби.

1. Про яке захворювання можна думати в даному випадку.

2. Які додаткові дослідження необхідно виконати для уточнення діагнозу.

Задача 58 (т.1.2) Еталон відповіді:

1. Черевний тиф.

2. Бактеріологічне дослідження крові.

Задача 59 (т.1.2).

Хворий Н. захворів поступово з підвищення температури до 37,3°С, слабкості, головному болю. До кінця першого тижня температура 39,8°С, млявий, адинамічний. Шкіра бліда, дихання везикулярне, поодинокі сухі хрипи. Пульс-84 на хвилину, АТ-100/60 мм рт.ст. Язик сухий, обкладений в центрі коричневим нальотом. Живіт вздутий, безболісний, печінка і селезінка збільшені. Стілець затриманий на 2 дні.

1. Ймовірний діагноз.

2. План обстеження.

Задача 59 (т.1.2) Еталон відповіді:

1. Черевний тиф.

2. Бактеріологічне дослідження крові, калу, сечі, жовчі, з розеол, кіскового мозку, харкотиння, гною, цереброспінальної рідини.

Серологічне дослідження (РНГА).

Задача 60 (т.1.2).

У хворого 45 років впродовж 10 днів температура 38,5°-39,5°С. Блідий, на шкірі живота 2 розеоли. Язик потовщений. Живіт вздутий, укорочення перкуторного звуку в правій клубовій області. Гепатомегалія. У крові: л-3,0*109/л. П-8%, С-48%, Л-36%, М-8%, ШОЕ-8 мм/год.

1. Ймовірний діагноз.

2. План обстеження.

Задача 60 (т.1.2) Еталон відповіді:

1. Черевний тиф.

2. Бактеріологічне дослідження крові, калу, сечі, жовчі, із розеол, кіскового мозку, харкотиння, гною, цереброспінальної рідини.

Серологічне дослідження (РНГА).

Задача 61 (т.1.2).

Студент, проживаючий в гуртожитку, потрапив до інфекційної лікарні з діагнозом “черевний тиф”. Отримує антибіотики.

1. Коли він зможе виписатися із стаціонару.

2. Які антибіотики він приймає.

Задача 61 (т.1.2) Еталон відповіді:

1. На 22-й день нормальної температури.

2. Він може приймати левоміцетин, ампіцилін, бактрим (бісептол).

Задача 62 (т.7).

Хворий, 50 років, у якого два дні тому з’явився приступоподібний біль у лівій половині грудної клітки, загальна слабкість, гарячка, біль голови, вранці помітив висипання на шкірі грудей. Об’єктивно: на шкірі тулуба зліва за ходом 4-го та 5-го міжреберіїв на ерітематозно-набряклому фоні – множинні згруповані пухирці з набряклими покришками, заповнені прозорою рідиною, розміром 3-5 мм у діаметрі.

1.Сформулюйте попередній діагноз.

2.План обстеження.

3.План лікування.

Задача 62 (т.7) Еталон відповіді:

1. Оперізуючий лишай.

2. ЗАК, ЗАС, визначення титру антитіл до Herpes zoster, ДНК вірусу в ПЛР.

3. План лікування: Етіотропна терапія – противірусна терапія: ацикловір, валацикловір, фамцикловір, ганцикловір; специфічна імуноглобулінемія; інтерферони: лаферон, віаферон, роферон; індуктори інтерферонів: аміксин, неовір, циклоферон. Патогенетична та симптоматична терапія: дезинтоксикація, антибіотики, місцеве лікування

Задача 63 (т.7).

Хворий 24 років звернувся з приводу появи пухирців в куті рота. Хворіє 3 роки, захворювання рецидивує 2-3 рази на рік, як правило, після переохолодження. Об'єктивно: у правому куті рота – згруповані пухирці розміром 2-3 мм, шкіра біля пухирців запалена, яскраво-червоного кольору.

1. Сформулюйте попередній діагноз.

2. План лікування.

Задача 63 (т.7) Еталон відповіді:

1. Herpes labialis (рецидив ), легкий перебіг.

2. Противірусні препарати: ацикловір, валацикловір, ганцикловір.

Задача 64 (т.7).

До лікаря звернувся хворий зі скаргами на болісні відчуття і висип на статевому члені, які з'явилися після захворювання на грип. Об'єктивно: на голівці статевого члена спостерігаються згруповані пухирці та ерозії з фестончатими краями, з чіткими межами, м'які при пальпації, яки супроводжуються болем.

1.Сформулюйте попередній діагноз.

2. Етіотропне лікування лікування.

Задача 64 (т.7) Еталон відповіді:

1. Генітальний герпес.

2. Валацикловір, фамцикловір, ацикловір (400 мг на добу per os протягом 10-14 діб).

Задача 65 (т.7).

У хворого гостро з’явились озноб, біль голови, блювання, підвищення температури тіла до 38,5°С. Увечері приєдналися ригідність м’язів потилиці, симптом Керніга. На слизових оболонках губ та носа відмічаються рясні герпетичні пухирці.

1.Сформулюйте попередній діагноз.

2.Специфічна діагностика.

3.План етіотропного лікування.

Задача 65 (т.7) Еталон відповіді:

1. Герпетичний менінгіт.

2. Аналіз крові на Ig M та G HSV, DNAHSV в ПЛР, спинномозкову пункцію з наступним дослідженням спинномозкової рідини.

3. Противірусні препарати: панавір, ацикловір(5 мг/кг маси тіла, 3 р/добу в/в крапельно 8-10 діб). Інтерферони: реаферон, лаферон по 3 млн ОД/добу.

Задача 66 (т.7).

До гінеколога звернулась жінка 34 років зі скаргами на висип у вагіні, який зявляється 5-6 раз на рік та супроводжується свербежем і болем пекучого характеру, підвищення температури тіла до 38,5°С. При об’єктивному огляді в області вульви та вагіни виявляються згруповані пухирці та ерозії з фестончатими краями, з чіткими межами, м'які при пальпації, яка супроводжуються болем.

1.Сформулюйте попередній діагноз.

2. План етіотропного лікування.

Задача 66 (т.7) Еталон відповіді:

1. Герпетичний вульвовагініт (рецидив ВПГ-2), середнього ступеню важкості.

2. Противірусні препарати: панавір, ацикловір (5 мг/кг маси тіла, 3 р/добу в/в крапельно 8-10 діб). Інтерферони: реаферон, лаферон по 3 млн ОД/добу.

Задача 67 (т.3.2).

Хворий 17 років звернувся до дільничого терапевта на 3 день хвороби із скаргами на головний біль, біль і відчуття дряпання в горлі, ломоту в суглобах і м’язах, загальну слабкість, підвищення температури тіла до 39,0º С, висип, пронос.

Об’єктивно: обличчя гіперемоване, судини склер розширені, склери субіктеричні. Слизова оболонка ротоглотки гіперемована, набрякла. На шкірі тулуба, кінцівок плямисто-папульозний висип. Лімфаденопатія. Язик обкладено білим нальотом, гіпертрофіровані сосочки. Пульс 98 / хв., АТ 110/60. Живіт помірно здутий, болісний в ілеоцекальній області.. Печінка на 2 см виступає з-під краю реберної дуги. Випорожння рідкі, 3 рази на добу.

1. Попередній діагноз.

2. План обстеження.

3. Лікування.

Задача 67 (т.3.2) Еталон відповіді:

1. Кишковий ієрсиніоз.

2. Бактеріологічний метод:

· Посів калу, сечі, жовчі на середовище Ендо, Левіна

· Серологічний метод РА або РНГА, діагностичний титр 1:280 і більше

· ЗАК – нейтрофільний лейкоцитоз, зсув лейкоформули вліво, ↑ ШОЕ.

3. Лікування:

· Дієта 5.

· Пероорально глюкосол

· Глюкоза, неогемодез, трисіль в/в

· Етіотропна терапія – левоміцетин, або тетрациклін.

Задача 68 (т.3.2).

Хворий Т., 25 років, поступив у клініку на 3-й день захворювання з діагнозом „вірусний гепатит”. Захворів гостро: підвищилася температура тіла до 38,0˚С. На 2-й день з’явились однократне блювання, болі в животі, у колінних , литкових суглобах, надвечір – висипка. На 3-й день з’явилась жовтушність склер та шкіри, сеча стала темно-жовтого кольору.

Об-но: Помірна жовтушність шкіри та склер. На бокових поверхнях тулуба та навколо суглобів дрібноплямиста висипка на гіперемійованому фоні. Кон’юнктиви гіперемійовані, ін’екція судин склер. Задня стінка глотки гіперемійована, зерниста. Язик обкладений сіруватим нальотом, малиновий по краю. В легенях без змін. Тони серця приглушені, ритмічні. Живіт м’який, при пальпації – болісний в правій здухвинній ділянці. Печінка виступає на 3 см з-під реберної дуги по середньо-ключичній лінії. Селезінка не пальпується. Стілець світліше звичайного забарвлення, сеча темно-жовтого кольору. Суглоби не змінені.

1. Попередній діагноз.

2. План обстеження.

3. Лікування

Задача 68 (т.3.2) Еталон відповіді:

1. Кишковий ієрсиніоз.

2. Обстеження:

· Бактеріологічний метод: Посів калу, сечі, жовчі на середовище Ендо, Левіна

· Серологічний метод РА або РНГА, діагностичний титр 1:280 і більше

· ЗАК – нейтрофільний лейкоцитоз, зсув лейкоформули вліво, ↑ ШОЕ.

3. Лікування: Дієта 5, перорально глюкосол, глюкоза, неогемодез, трисіль в/в

· Етіотропна терапія – левоміцетин, або тетрациклін.

Задача 69 (т.3.2).

Хворий 15 років госпіталізований в інфекційне відділення ЦРЛ із скаргами на високу температуру тіла, інтенсивний головний біль, болі в м'язах та суглобах, висип, повторну блювоту. Хворіє 4 дні. Стан важкий. Т-ра 39,8 º С, позитивні симптоми «рукавичок», «каптура», «шкарпеток». На тулубі, кінцівках рясний дрібноплямистий висип. Пальпується збільшена печінка і нижній полюс селезінки. Позитивні симптоми Брудзинського, Керніга, визначається помірна ригідність потиличних м’язів.. Аналіз СМР: колір безбарвний, прозора, цитоз – 475/мм³, нейтрофіли -82 %, білок – 346 мг / л, глюкоза– 2,3 ммоль/л.

1. Попередній діагноз

2. План обстеження.

3. Лікування.

Задача 69 (т.3.2) Еталон відповіді:

1. Псевдотуберкульоз. Менінгіт.

2. Бактеріологічний метод:

· Посів ліквору

· Посів калу, блювотних мас на середовище Ендо, Левіна

· Серологічний метод РА або РНГА, діагностичний титр 1:280 і більше

· ЗАК – нейтрофільний лейкоцитоз, зсув лейкоформули вліво, ↑ ШОЕ.

3. Лікування:

· Дієта 5.

· Пероорально глюкосол

· Глюкоза, неогемодез, трисіль в/в

· Етіотропна терапія – левоміцетин, або тетрациклін, ампіцилін.

Задача 70 (т.4.1).

Хворий 16 років, скаржиться на нездужання, кашель з виділенням слизового харкотиння, підвищення Т тіла до 37,8ºС.

Об’єктивно: при обстеженні виявлено вкорочення перкуторного звуку, сухі та вологі дрібнопухірчасті хрипи в легенях. На шкірі висип у вигляді кропивниці. При рентгенологічному дослідженні легень – інфільтрати 2,5 – 4 см в діаметрі, різної величини та форми. В загальному аналізі крові: лейкоцити – 10,0 х109/л, еозинофіли – 46%.

1. Попередній діагноз.

2. План обстеження.

3. Лікування.

Задача 70 (т.4.1) Еталон відповіді:

1. Аскаридоз.

2. Обстеження: Дослідження калу на яйця гельмінтів

3.Лікування: Вормил 400мг 1 р. на добу протягом 3 днів

Задача 71 (т.4.1).

Хворий 18 років скаржиться на частий кашоподібний стілець, інколи з домішками слизу, тенезми, свербіж в ділянці ануса, який посилюється в вечірній та нічний час.

Об’єктивно: блідий, дещо пониженого відживлення. При ректороманоскопії: на слизовій оболонці виявлено крапко подібні крововиливи, посилення судинного малюнка, слизова оболонка внутрішнього та зовнішнього сфінктерів подразнена.

1. Попередній діагноз.

2. План обстеження.

3. Лікування.

Задача 71 (т.4.1) Еталон відповіді:

1. Трихоцефальоз.

1. Обстеження: Ан.кала на яйця гельмінтів.

2. Лікування: Ворміл 400 мг 1 раз на добу протягом 3 діб.

Задача 72 (т.4.1).

Хворий 22 років, госпіталізований до стационару з лихоманкою, скаргами на світлобоязнь, біль в очах, біль при жуванні, в міжреберних та інших м'язах. Захворів 2 тижні тому, коли підвищилась Т тіла, погіршало самопочуття та з'явились означені вище симптоми. На 3-й день хвороби на шкірі тулуба та кінцівок помітив рясну розеольозну висипку, яка тривала 8 днів. Епіданамнез – отримав посилку від батьків, в якій була свине сало, ковбаса, шинка домашнього приготування.

Об’єктивно: шкіра волога, висипка відсутня, обличчя гіперемовано, судини склер ін’єктовані. Пульс ритмічний, задовільних властивостей. ЧСС – 100 уд/хв. Тони серця приглушені, легені без особливостей. Живіт м'який, неболісний. Печінка та селезінка не пальпуються.

1. Попередній діагноз.

2.План обстеження.

3.Лікування.

Задача 72 (т.4.1) Еталон відповіді:

1. Трихінельоз.

2. Обстеження: Загальний ан.крові, Серологічні методи( РЗК РНГА РІФ)

3. Лікування: Ворміл 400мг 2 раза на добу протягом 7 днів, Дексаметазон 6-10 мг на добу протягом 7 днів

Задача 73 (т.4.1).

Хворий 36 років скаржиться на болі по всьому животі, який іноді супроводжується підвищенням температури та висипкою за типом кропивниці. Постійні проноси. В стільці багато залишків неперетравленої їжі, слиз та кров.

Об’єктивно: хворий анемічен, живіт мякий, болісний при пальпації. Тони серця приглушені, систолічний шум на верхівці. При дуоденальному зондуванні в вмісті 12-палої кишки виявлені личинки паразита.

1.Попередній діагноз.

2.План обстеження.

3.Лікування.

Задача 73 (т.4.1) Еталон відповіді:

1. Стронгілоідоз.

2. Обстеження: Аналіз дуоденального вмісту на личинки паразита.

3. Лікування: Ворміл 400 мг добова доза протягом 3 днів.

Задача 74 (т.4.1).

Хворий 20 років госпіталізован зі скаргами на біль в м'язах верхніх та нижніх кінцівок, високу Т тіла, загальну слабкість, спрагу, набряки повік вранці на 7 день хвороби. Захворів 23.10, коли з'явилась загальна слабкість, біль в м'язах ніг, особливо при ході, біль в язиці. 23.10 помітив на тулубі плямисту висипку, набряк повік та обличчя. Знаходився у геоекспедиції . Об'єктивно: Т тіла – 38,9ºС, пастозність рук, китиці набряклі, болісна пальпація тенора та гіпотенара, болісність литкових м'язів.

1.Попередній діагноз.

2.План обстеження.

3.Лікування.

Задача 74 (т.4.1) Еталон відповіді:

1. Трихінельоз.

2. Обстеження: Серологічні методи: РЗК РНГА РІФ.

3. Лікування: Ворміл 400 мг 2 раза на добу.

Задача 75 (т.4.2).

Хвора 25 років була госпіталізована до стаціонару зі скаргами на загальну слабкість, підвищений апетит, біль в животі, більше у правій здухвинній ділянці, нудоту, метеоризм, періодично – напіврідкий стілець до 4 разів на добу. Вважає себе хворою на протязі 2 років. Останнім часом запримітила періодичну появу при дефекації, а також зранку у ліжку стрічкоподібних утворів білого кольору, розміром 1-2 см. З епіданамнезу встановлено, що при приготуванні котлет куштує сирий м'ясний фарш.

Об’єктивно: зниженої ваги, шкіра бліда, в ротоглотці запальних змін немає, язик збільшений у розмірах та вкритий білим нальотом. Серце та легені без патологічних змін. Живіт м'який. Здутий, печінка та селезінка не збільшені. В гемограмі: еозинофілів – 8%, Нв – 100 г/л.

1.Попередній діагноз.

2.План обстеження.

3.Лікування.

Задача 75 (т.4.2) Еталон відповіді:

1. Теніоз.

2. Обстеження: Аналіз кала на яйця глистів

3. Лікування: Празіквантел 25 мг/кг ваги тіла добова доза.

Задача 76 (т.4.2).

Хвора 32 років звернулась до інфекційного стаціонару зі скаргами на часту нудоту, головокружіння, загальну слабкість, біль в епігастрії натще, закрепи та виділення з калом білих утворень до 2 см. Хворіє 4 роки. 3 місяці тому з'явились болі та відчуття підсмоктування в епігастральній ділянці, при дефекації бачила відокремлений членик. Епіданамнез: відмічає, що при приготуванні їжі часто куштує на смак сирий м'ясний фарш.

Об'єктивно: з боку внутрішніх органів патології не виявлено. Свідомість ясна, настрій знижений, подразлива. В гемограмі: еозинофілів - 8%.

1. Попередній діагноз.

2. План обстеження.

3. Лікування.

Задача 76 (т.4.2) Еталон відповіді:

1. Теніарінхоз.

2. Обстеження: Ан.кала на яйця гельмінтів.

3. Лікування: Фенасал 2,0 добова доза.

Задача 77 (т.4.2).

Хворий 43 років, скаржиться на біль в епігастральній ділянці та правому підребер'ї, періодичний сильний переймоподібного характеру біль в проекції жовчного міхура. Хворіє на протязі двох років.

Об’єктивно: зниженої маси тіла, шкіра бліда з жовтушник відтінком. Живіт різко болючий у правому підребер’ї. печінка збільшена на 3 см. Позитивний симптом Курвуаз'є. Після третьої спроби дуоденального зондування встановлено наявність у всіх порціях, але особливо у порціях "В" і "С", значної кількості слизу, лейкоцити густо вкривають поле зору. У загальному аналізі крові – лейкоцитоз з вираженою еозинофілією.

1. Попередній діагноз.

2.План обстеження.

3.Лікування.

Задача 77 (т.4.2) Еталон відповіді:

1. Фасциольоз.

2. Обстеження: Аналіз кала, дуоденального вмісту на яйця глистів.

3. Лікування: Празіквантел 20-30 мг/кг ваги добова доза.

Задача 78 (т.4.2).

Хворий 42 років, поступив зі скаргами на загальну слабкість, головний біль, поганий сон, відчуття важкості та біль у правому підребер’ї, зниження апетиту, гіркоту у роті. Болі в правому підребер’ї відмічає останні 5 років. Довго лікувався з приводу холециститу. З епіданамнезу: часто їсть малосольну, в'ялену або свіжоморожену рибу, останні декілька років працював у Тюмені.

Об’єктивно: Т тіла 37ºС. Шкіра чиста, біла. Живіт правильної форми, мякий, болючий в епігастральній ділянці та правому підребер’ї. Печінка помірно болюча, виступає з-під реберної дуги на 3 см, щільна.

1. Попередній діагноз.

2. План обстеження.

3. Лікування.

Задача 78 (т.4.2) Еталон відповіді:

1. Опісторхоз.

2. Обстеження: Аналіз крові на ІФА.

3. Лікування: Ворміл 400 мг 1 раз на добу протягом 3 діб.

Задача 79 (т.4.2).

Жінка 18 років влітку відпочивала в селі, купалася в ставку. Поступила до клініки зі скаргами на поганий апетит, нудоту, біль у животі та язиці, нестійкі випорожнення.

Об’єктивно: шкірні покриви бліді. Пульс ритмічний, 83 уд/хв., тони серця приглушені. Печінка збільшена на 3см. В гемограмі еритроцитопенія, підвищений кольоровий показник, еозинофілів 18%. В фекаліях знайдені яйця гельмінтів овальної форми.

1.Попередній діагноз.

2.План обстеження.

3.Лікування.

Задача 79 (т.4.2) Еталон відповіді:

1. Дифілоботріоз.

2. Обстеження: Аналіз кала на яйця глистів.

3. Лікування: Ворміл 400 мг 1 раз на добу протягом 3 діб.

Задача 80 (т.3.1).

Хворий Т., 48 років, скаржиться на загальну слабкість, тягнучий судомний біль в ділянці відхідника, який супроводжується позивом на дефекацію (до 20-25 разів на добу), випорожнення не мають калового характеру і під час дефекації виділяється лише згусток зі слизу та крові. Захворів гостро 3 дні тому, коли з’явилися слабкість, головний біль, озноб з підвищенням температури до 38°С., періодичний переймоподібний біль в животі спочатку без чіткої локалізації, потім в лівій здухвинній ділянці. Випорожнення спочатку були калові, потім кашкоподібні, а згодом з домішками слизу та крові. За 2 дня до хвороби їв немиті яблука та помідори.

Стан хворого середньої важкості. Шкіра бліда. Пульс - 90 уд. на хвилину. Температура - 38°С. Язик обкладений біло-бурим налетом. Живіт болючий по ходу товстого кишківника, більше в лівій здухвинній ділянці. Сигмовидна кишка спазмована, ущільнена, болюча.

1. Сформулюйте та обґрунтуйте діагноз.
2. Призначте лікування.

Задача 80 (т.3.1) Еталон відповіді:

Шигельоз, колітична форма, середньо важкий перебіг.

Діагноз ґрунтується на даних епідеміологічного анамнезу (вживання за 2 дні до виникнення захворювання немитих фруктів та овочів) та клінічних симптомах хвороби (див вище), які вказують на поєднання загальнотоксичних явищ з явищами гемоколіту.

Лікування.

Ліжковий режим;

Дієта – стіл №4;

Норфлоксацин – 0,4 - 2 рази на добу;

Регідрон – 1пак розчинити на 1 літр води – приймати по 100 мл кожен час;

Смекта – 1пак розчинити на 1 ст теплої кип’яченої води – 3 рази на добу.

Дюспаталін – 200мг – 2 рази на добу.

Хілак-форте – 30 крапель 3 рази на добу.

Задача 81 (т.3.1).

Хворий Т., 48 років, скаржиться на загальну слабкість, тягнучий судомний біль в ділянці відхідника, який супроводжується позивом на дефекацію (до 20-25 разів на добу), випорожнення не мають калового характеру і під час дефекації виділяється лише згусток зі слизу та крові. Захворів гостро 3 дні тому, коли з’явилися слабкість, головний біль, озноб з підвищенням температури до 38°С., періодичний переймоподібний біль в животі спочатку без чіткої локалізації, потім в лівій здухвинній ділянці. Випорожнення спочатку були калові, потім кашкоподібні, а згодом з домішками слизу та крові. За 2 дня до хвороби їв немиті яблука та помідори.

Стан хворого середньої важкості. Шкіра бліда. Пульс - 90 уд. на хвилину. Температура - 38°С. Язик обкладений біло-бурим налетом. Живіт болючий по ходу товстого кишківника, більше в лівій здухвинній ділянці. Сигмовидна кишка спазмована, ущільнена, болюча.

1. Сформулюйте та обґрунтуйте діагноз.

2. Призначте лікування.

Задача 81 (т.3.1) Еталон відповіді:

Дані епіданамнезу, гострий початок хвороби, висока пропасниця, виражена інтоксикація, важкий колітичний синдром, лейкоцитоз характерні для шигельозу, колітичної форми, важкого перебігу.

Госпіталізація в інфекційне відділення. Антимікробна терапія: фторхінолони (норфлоксацин 0,4 або ципрофлоксацин двічі на добу). Дезінтоксикаціна терапія (глюкоза, сольові розчини). Спазмолітики та знеболюючі (дротаверин, баралгін, дюспаталін, свічки з анестезолом). Препарати біфідо- і лактобактерій, панкреатин.

Задача 82 (т.3.1).

Хворий А., 22 років, студент, поступив в інфекційну лікарню на 3-й день хвороби зі скаргами на загальну слабкість, переймоподібний біль у животі, часті рідкі випорожнення зі слизом і кров’ю. Захворювання почалося з підвищення температури, головного болю, тенезмів, частих випорожнень. Живе в ізольованій квартирі з комунальними зручностями. Усі члени сім’ї здорові. Тиждень тому повернувся із села, де були випадки подібного захворювання.

Об-но: Температура тіла 38,1˚С. Шкіра бліда,висипу немає, язик вологий, обкладений білим нальотом. Тони серця приглушені, АТ 110/80 мм рт.ст., пульс 96 уд/хв. Живіт помірно здутий, болючий по ходу товстої кишки. Пальпація провокує потяги на низ. Сигмоподібна кишка спазмована, різко болюча. Стілець до 10 разів на добу, випорожнення рідкі, зі слизом і кров’ю.

1. Попередній діагноз.

2. Лікування.

Задача 82 (т.3.1) Еталон відповіді:

Шигельоз, колітична форма, середньо важкий перебіг.

Лікування.

Ліжковий режим;

Дієта – стіл №4;

Норфлоксацин – 0,4 - 2 рази на добу;

Регідрон – 1пак розчинити на 1 літр води – приймати по 100 мл кожен час;

Смекта – 1пак. розчинити на 1 ст теплої кип’яченої води – 3 рази на добу.

Хілак-форте – 30 крапель 3 рази на добу.

Задача 83 (т.3.1).

Хворий Г., 27 років, скаржиться на нездужання, зниження апетиту, втомлюваність, біль внизу живота, переважно у правій здухвинній ділянці, випорожнення близько 10 разів на добу, фекалії мають вигляд “малинового желе”. Скарги з’явилися 2 дні тому.

Об-но: температура 36,7ºС, шкіра звичайного кольору, тургор збережений. Язик обкладений білим нальотом, при пальпації живота - болючість по ходу товстої кишки, спазм сліпої та висхідного відділу ободової кишки. Печінка та селезінка не збільшені. З анамнезу відомо, що два тижні тому повернувся з Африки.

1. Попередній діагноз.

2. План обстеження.

3. Лікування.

Задача 83 (т.3.1) Еталон відповіді:

Амебіаз, маніфестна форма, середнього ступеня важкості.

1. Загальний аналіз крові.

2. Загальний аналіз сечі.

3. Копроцитограма.

4. Біохімічні методи.

5. Паразитоскопічне дослідження (кал)

6. Серологічні методи:

- РНГА

- ІФА

- РНІФ

7. Додаткові методи:

- ректороманоскопія

- УЗД

Лікування: Амебоциди універсальної дії (метронідазол 750г 3 раза в день протягом 5-8 днів.)

Ферментні препарати (панкреатин 1т.3рази на добу).

Пробіотики (біфідумбактерін)

Задача 84 (т.3.1).

Хворий В., 41 рік, звернувся зі скаргами на непостійний біль внизу живота, більше в здухвинних ділянках, зниження апетиту, відчуття гіркоти у роті, головний біль, порушення сну, схуднення. Випорожнення з домішками крові й слизу, спостерігається чергування проносів та закрепів. Хворіє більше року, але за допомогою не звертався.

Об-но: блідий, шкіра суха, висипу немає. Температура тіла 37,1ºС, тони серця приглушені, язик обкладений, при пальпації живіт чутливий за ходом товстої кишки, переважно в правій здухвинній ділянці, сигма не спазмована. В загальному аналізі крові: анемія, незначна еозинофілія, відносний лімфоцитоз.

1. Попередній діагноз.

2. План обстеження.

3. Лікування.

Задача 84 (т.3.1) Еталон відповіді:

Амебіаз, непреривно прогресуючий перебіг, середнього ступеня важкості.

1. Загальний аналіз крові.

2. Загальний аналіз сечі.

3. Копроцитограма.

4. Біохімічні методи.

5. Паразитоскопічне дослідження (кал)

6. Серологічні методи:

- РНГА

- ІФА

- РНІФ

7. Додаткові методи:

- ректороманоскопія

- УЗД

Лікування: Амебоциди універсальної дії (метронідазол 750г 3 раза в день протягом 5-8 днів.)

Ферментні препарати (панкреатин 1т.3рази на добу).

Пробіотики (біфідумбактерін)

Задача 85 (т.19.2).

Хвора 40 років, повернулася літаком із туристичної поїздки в Бразилію. Через 5 днів гостро захворіла: піднялася температура до 39°С, з’явилися скарги на біль в суглобах та м’язах. При огляді: гіперемія обличчя, одутлість. Ін’єкція склер. Хвора збуджена, дезорієнтована.

1. Сформулюйте попередній діагноз.

2. Складіть план обстеження.

3. Визначить необхідність ізоляції, виходячи з попереднього діагнозу

Задача 85 (т.19.2) Еталон відповіді.

1. Жовта гарячка, фаза гіперемії.

2. Загальні аналізи крові, коагулограма, функціональні проби печінки, нирок. Доцільна біологічна проба шляхом інтрацеребрального зараження кров’ю мавпи або миші. Серологічні реакції: РЗК, ІФА, ПЛР.

3. Обов’язкова ізоляція в боксі.

Задача 86 (т.19.2).

Біолог 30-ти років, повернувся із службового відрядження до Камеруну. Більшу частину відрядження проводив у джунглях з метою вивчення місцевої флори та фауни. Захистом від комарів користувався не регулярно. Скарги на різкий головний біль, головним чином в ділянці потилиці, температуру 38-39°С. При огляді: гіперемія та одутлість обличчя. Ін’єкція склер. При збиранні анамнезу змістовні відповіді отримати важко.

1. Ваш діагноз.

2. На як питання з епідеміологічного анамнезу потрібно звернути увагу.

3. План додаткового обстеження.

Задача 86 (т.19.2) Еталон відповіді.

1. Жовта гарячка, фаза гіперемії.

2. Чи проводилася вакцинація перед відрядженням.

3. Загальні аналізи крові коагулограма, функціональні проби печінки, нирок.

4. Доцільна біологічна проба шляхом інтрацеребрального зараження кров’ю мавпи або миші. Серологічні реакції: РЗК, ІФА, ПЛР.

Задача 87 (т.19.2).

Стюардеса 25-ти років, після рейсу до Кенії гостро захворіла: підвищилась температура тіла до 38⁰С, з’явився біль в поперековому відділі та суглобах. Загальна гіперестезія. Диспептичні явища. Щеплення проти жовтої гарячки із нез’ясованих причин не отримала.

1. Про яке захворювання слід подумати в першу чергу.

2. Складіть план загального обстеження.

3. Невідкладна тактика лікування до отримання результатів лабораторних тестів.

Задача 87 (т.19.2) Еталон відповіді.

1. Жовта гарячка, фаза гіперемії.

2. Загальні аналізи крові, коагулограма, функціональні проби печінки, нирок. Серологічні реакції: РЗК, ІФА, ПЛР.

3. Посиндромна терапія у відділенні реанімації.

Задача 88 (т.19.2).

У хворого на жовту гарячку спостерігається сильний озноб. Скаржиться на головний біль, головним чином в ділянці потилиці. Відмічаються різка гіперемія та одутлість обличчя.

1. В якій фазі захворювання він знаходиться.

2. Додайте до повноти картини інші симптоми.

3. Яка буде наступна фаза захворювання.

Задача 88 (т.19.2) Еталон відповіді.

1. Жовта гарячка, фаза гіперемії.

2. Клінічні ознаки гемарогічного синдрому.

3. Фаза ремісії на третій– п’ятий день.

Задача 89 (т.19.2).

У хворого, що прибув з ендемічної зони жовтої гарячки спостерігаються нападоподібна лихоманка впродовж двох тижнів. При додатковому обстеженні виявлена гепатоспленомегалія, анемія, анізоцитоз, пойкилоцитоз.

1. З якими захворюванням потрібно проводити диференційну діагностику.

2. Які дослідження потрібно негайно призначити для з’ясування нападоподібної гарячки.

Задача 89 (т.19.2) Еталон відповіді.

1. З малярією.

2. Мазок крові, товста крапля.

Задача 90 (т.8.1).

Хворий 17 років надійшов у клініку на 3-й день хвороби з діагнозом «Парагрип, алергійний дерматит». Занедужав гостро з підвищення температури тіла до 39,0^оС, слабкості, болю в горлі. На 2-й день хвороби з'явився надсадний гавкаючий кашель, рясні слизисті виділення з носа, різі в очах.

Об-но: Т- 38,8^оС. Обличчя набрякле, повіки потовщені. Склерит, катаральний кон’юнктивіт. Слизисті виділення з носа. На шкірі шиї та обличчі плямисто-папульозний висип. Слизова оболонка ротоглотки яскраво гіперемована, дрібна біла енантема біля нижніх кутніх зубів. Дихання жорстке, поодинокі сухі хрипи. Пальпуються дрібні підщелепні й передньошийні лімфовузли. ЧСС - 110 уд/ хв. АТ - 100/70 мм рт.ст. Живіт м'який. Печінка й селезінка не збільшені.

1. Попередній діагноз.

2. План обстеження.

3. Лікування.

Задача 90 (т.8.1) Еталон відповіді:

1. Кір.

2. ЗАК:

· Лейкопенія, лімфоцитоз, зниження кількості еозинофілів, моноцитів, помірно ↑ ШОЕ

· Вірусологічне дослідження – виділення вірусу із змиву з носоглотки, секрету кон´юнктив

· Серологічне дослідження – ІФА, РНГА, РЗК.

3. Лікування:

· Ліжковий режим

· Дієта 15

· Нафтизин в ніс

· Альбуцид в кон´юнктиву

· Жарознижуючі препарати

· Парові лужні інгаляції 4% розчином соди.

Задача 91 (т.8.1).

Хворий 17 років, студент, мешкає в гуртожитку. Надійшов у клініку на 2-й день хвороби зі скаргами на висипку на тілі, незначне нездужання. Захворювання почалося гостро з підйому температури до 38,0^оC, закладеності носу. У той же день помітив висипку.

Об-но: Т – 37,3^оС, невелика слабкість. Помірна гіперемія кон’юнктив, слизуваті виділення з носа. Висип дрібноплямистий, на незміненій шкірі, легка гіперемія слизової оболонки ротоглотки. Пальпуються болючі задньошийні й потиличні лімфовузли. Пульс - 80 уд/хв., АТ - 110/70 мм рт.ст. З боку органів черевної порожнини й легенів патології не виявлено. У крові визначається лейкопенія, відносний лімфоцитоз, 10% плазмоцитів, ШЗЕ – 5 мм/год.

1. Попередній діагноз.

2. План обстеження.

3. Лікування.

Задача 91 (т.8.1) Еталон відповіді:

1. Краснуха.

2. ЗАК, ЗАС, вірусологічний метод РГГА, змив з носоглотки

3. Лікування:

· Ліжковий режим

· Дієта 15

· Жарознижуючі препарати

· Симптоматична терапія.

Задача 92 (т.8.1).

Хворий 18 років, надійшов на 6-й день хвороби зі скаргами на слабкість, сухість у роті, підвищення температури тіла до 39,0^оС. Захворювання почалося гостро з підвищення Т тіла до 38,5^оС, слабкості, безболісного припухання біля вух. Лікування полягало в прийомі аспірину й сухого тепла на уражені ділянки. Лихоманка знизилася, однак на 6-й день хвороби знову піднялась температура тіла до 39,0^оС, з'явився біль у мошонці, нудота, дворазово – кашкоподібний стілець.

Об-но: - невелике збільшення м’якуватих за консистенцією привушних залоз, Т – 39,0^оС. У ротоглотці без патологічних змін. Живіт м'який, чутливий в епігастрії, пульсація черевної аорти ослаблена. Праве яєчко помірно збільшене, болісне. З боку інших внутрішніх органів патології не виявлено.

1. Попередній діагноз.

2. План обстеження.

3. Лікування.

Задача 92 (т.8.1) Еталон відповіді:

1. Епідемічний паротит. Правобічний орхіт.

2. ЗАК, ЗАС, калу, сеча на діастазу, серологічні дослідження – парні сироватки РГГА, РЗК.

3. Лікування:

· Ліжковий режим

· Дієта 15

· Сухе тепло, солюкс, УВЧ на слинні залози

· Носіння суспензорію на мошонку

· Полоскання порожнини рота 2% розчином соди

· Жарознижуючі препарати

· Преднізолон по 15-20 мг на добу протягом 5-7 днів.

Задача 93 (т.8.1).

Хвора К., 20 років, занедужала гостро, з'явився біль у горлі, головний біль, підвищилася Т тіла до 38,0^оС. На 2-й день хвороби з'явилася висипка на обличчі, а через кілька годин - на шкірі тулуба й кінцівок.

При огляді: температура тіла 37,7^оС. Слизова оболонка ротоглотки гіперемована. Помірно виражені явища кон’юнктивіту, назофарингіту. На ообличчі, тулубі й кінцівках дрібноплямистий висип. Збільшені та болючі потиличні лімфовузли. З боку органів грудної клітки й черевної порожнини патології не виявлено.

Ан. крові: Эр.- 4,6´10¹²/л, лейк.- 3,4´10⁹/л, п-5%, з-38%,л-38%,м-12%, э-3%,пл.кл.-5%, ШЗЕ -8мм/год.

1. Попередній діагноз.

2. План обстеження.

3. Лікування.

Задача 93 (т.8.1) Еталон відповіді:

3. Краснуха.

4. ЗАК, ЗАС, вірусологічний метод РГГА, змив з носоглотки

3. Лікування:

· Ліжковий режим

· Дієта 15

· Жарознижуючі препарати

· Симптоматична терапія.

Задача 94 (т.2.3)

У хворого раптово виник біль в очах, світлобоязнь, набряк повік, гіперемія, крововиливи, серозні виділення, субфебрильна температура. Ротоглотка гіперемована, зерниста, набрякша.

1. Попередній діагноз

2. План обстеження

3. Лікування

Задача 94 (т.2.3) Еталон відповіді:

1. Ентеровірусна інфекція, геморагічний кон’юктивіт, середнього ступеня важкості

2. Обстеження:

· ЗАК (як правило при неускладненому перебігу всі показники в нормі, іноді можливий помірний лейкоцитоз, далі лейкопенія)

· ЗАС

· Копрограма (збільшена кількість лейкоцитів)

· Аналіз калу на мікрофлору

· Визначення антитіл до збудника методом ІФА

· Вірусологічний метод дослідження

· Серологічні методи (РНГА, РЗК - діагноз підтверджується при 4-х кратному наростанні титрів антитіл)

3. Лікування:

· Госпіталізація, затемнена палата

· Промивання очей

· При приєднанні вторинної мікрофлори антибактеріальні засоби (в краплях місцево)

Задача 95 (т.2.3)

У хворого на фоні температури 39ºС з’явилися сильний біль в усіх групах м’язів, нападоподібного характеру, утруднене дихання, які мають хвилеподібний перебіг. На шкірі – екзантема, глотка гіперемована, набрякша. В крові помірний лейкоцитоз.

1. Попередній діагноз

2. План обстеження

3. Лікування

Задача 95 (т.2.3) Еталон відповіді:

1. Ентеровірусна інфекція, епідемічна міалгія, середнього ступеня важкості.

2. Обстеження:

· ЗАК (як правило при неускладненому перебігу всі показники в нормі, іноді можливий помірний лейкоцитоз, далі лейкопенія)

· ЗАС

· Копрограма (збільшена кількість лейкоцитів)

· Аналіз калу на мікрофлору

· Визначення антитіл до збудника методом ІФА

· Вірусологічний метод дослідження

· Серологічні методи (РНГА, РЗК, РН - діагноз підтверджується при 4-х кратному наростанні титрів антитіл)

3. Лікування:

· Специфічного лікування немає

· Гірчичники, грілка, УВЧ

· Нестороїдні протизапальні засоби (анальгін, дексалгін)

Задача 96 (т.2.3)

Чоловік, 20 років хворіє 2 дні. Захворювання розпочалось гостро, коли з’явилась слабкість, нудота, блювання, підвищилась температура тіла до 37,2 ºС, дискомфорт в біляпупковій ділянці, бурчання, водяниста діарея по 6-7 раз на добу. Язик обкладений білим нальотом, слизова ротоглотки гіперемована. Живіт м’який, відділи тонкого кишківника неболючи, виражене їх бурчання. Печінка та селезінка не збільшені. Кількість сечі зменшеншилась. Випорожнення водянисті. Аналогічні захворювання мають лише по місцю роботи.

1. Попередній діагноз

2. План обстеження

3. План лікування

Задача 96 (т.2.3) Еталон відповіді:

1. Ротавірусна інфекція, ротавірусний гастроентерит, середнього ступеня важкості.

2. Обстеження:

· ЗАК (як правило при неускладненому перебігу всі показники в нормі, на початку можливий лейкоцитоз, а далі лейкопенія)

· ЗАС (підвищена кількість лейкоцитів, альбумінурія)

· Електроліти Na, K, Ca

· Копрограма

· Аналіз калу на мікрофлору

· Безпосереднє дослідження клінічного матеріалу (фекалій) на наявність маркерів ротавірусної інфекції (їх антигенів, вірусної РНК або цілих вірусних часток)

· Електронна мікроскопія фекалій

· Вірусологічний метод (виділення ротавірусів в культурі клітин та їх повна ідентифікація)

· Серологічна діагностика (РНГА, РЗК - діагноз підтверджується при 4-х кратному наростанні титрів антитіл)

· Експрес діагностика (РНГА із ротавірусним діагностикумом «Ротатест» на основі імунохроматографічного аналізу)

3. Лікування:

· Етіотропного лікування немає

· Дієта № 4б з виключенням молока, молочних продуктів, з обмеженням вуглеводів

· Регідратація (регідрон, ораліт per os, дисіль, трисіль, квартасіль в/в)

· Ферментотерапія

Задача 97 (т.2.3)

Жінка, 18 років хворіє 2 дні. Захворювання розпочалось гостро, коли з’явилась слабкість, нудота, блювання, дискомфорт в епігастрії, бурчання, водяниста діарея до 8 раз за добу, рясного характеру. Наприкінці доби з’явились судоми литкових м’язів, головокружіння. Язик обкладений білим нашаруванням, слизова гіперемована. Живіт м’який, не болючий, бурчання тонкого кишківника. Стул водянистий, діурез знижений.

1. Попередній діагноз

2. План обстеження

3. План лікування

Задача 97 (т.2.3) Еталон відповіді:

1. Ротавірусна інфекція, ротавірусний гастроентерит, середнього ступеня важкості.

2. Обстеження:

· ЗАК (як правило при неускладненому перебігу всі показники в нормі, на початку можливий лейкоцитоз, а далі лейкопенія)

· ЗАС (підвищена кількість лейкоцитів, альбумінурія)

· Електроліти Na, K, Ca

· Копрограма

· Аналіз калу на мікрофлору

· Безпосереднє дослідження клінічного матеріалу (фекалій) на наявність маркерів ротавірусної інфекції (їх антигенів, вірусної РНК або цілих вірусних часток)

· Електронна мікроскопія фекалій

· Вірусологічний метод (виділення ротавірусів в культурі клітин та їх повна ідентифікація)

· Серологічна діагностика (РНГА, РЗК - діагноз підтверджується при 4-х кратному наростанні титрів антитіл)

· Експрес діагностика (РНГА із ротавірусним діагностикумом «Ротатест» на основі імунохроматографічного аналізу)

3. Лікування:

· Етіотропного лікування немає

· Дієта № 4б з виключенням молока, молочних продуктів, з обмеженням вуглеводів

· Регідратація (регідрон, ораліт per os, дисіль, трисіль, квартисіль в/в)

· Ферментотерапія

Задача 98 (т.2.3)

Студент 21 року госпіталізований з приводу гострого гастроентероколіту в стані середньої важкості. Захворів 2 доби назад. Захворів гостро, коли з’явилася нудота, повторне рясне блювання, діарея по 6-7 раз, рясна. Температура тіла до 37,3 ºС. Стан середньої важкості. Шкірна складка на животі розправляється повільно, тургор знижений. АТ-90/50 мм.рт.ст., пульс 94 уд/хв, тони послаблені. Язик суховатий, білий. Слизова ротоглотки гіперемована. Живіт м’який, неболючий, виражене бурчання. Стул водянистий, олігурія. Мав місце контакт з аналогічним хворим з меньш вираженою клінікою.

1. Попередній діагноз

2. План обстеження

3. План лікування

Задача 98 (т.2.3) Еталон відповіді:

1. Ротавірусна інфекція, ротавірусний гастроентерит, середнього ступеня важкості, дегідратація ІІ ступеня.

2. Обстеження:

· ЗАК (як правило при неускладненому перебігу всі показники в нормі, на початку можливий лейкоцитоз, а далі лейкопенія)

· ЗАС (підвищена кількість лейкоцитів, альбумінурія)

· Електроліти Na, K, Ca

· Копрограма

· Аналіз калу на мікрофлору

· Безпосереднє дослідження клінічного матеріалу (фекалій) на наявність маркерів ротавірусної інфекції (їх антигенів, вірусної РНК або цілих вірусних часток)

· Електронна мікроскопія фекалій

· Вірусологічний метод (виділення ротавірусів в культурі клітин та їх повна ідентифікація)

· Серологічна діагностика (РНГА, РЗК - діагноз підтверджується при 4-х кратному наростанні титрів антитіл)

· Експрес діагностика (РНГА із ротавірусним діагностикумом «Ротатест» на основі імунохроматографічного аналізу)

3. Лікування:

· Етіотропного лікування немає

· Дієта № 4б з виключенням молока, молочних продуктів, обмеженням вуглеводів

· Регідратація (регідрон, ораліт per os, дисіль, трисіль, квартисіль в/в)

· Ферментотерапія

Задача 99 (т.15).

У студента М. 20 років, що приїхав з Індії, через півроку підвищилася температура тіла, з'явилася млявість, адинамія і незначне збільшення селезінки. Пізніше, на фоні високої лихоманки виявлено значне збільшення селезінки (до пупка), тупі болі в животі, збільшення печінки. У гемограмі – анемія, значна лейкопенія, лімфо-моноцитоз, тромбоцитопенія.

1. Попередній діагноз.

2. План обстеження.

3. Лікування.

Задача 99 (т.15) Еталон відповіді:

1. Індійський вісцеральний лейшманіоз (кала-азар), гострий перебіг, гепатолієнальний синдром, середньої важкості.

2. Обстеження:

· ЗАК (анемія, лейкопенія, лімфомоноцитоз, анеозинофілія, тромбоцитопенія, різко ↑ШОЕ).

· Біохімічні тести (гіпоальбумінемія, гіперглобулінемія, ↑протромбіновий час).

· Формолово-гелевий метод – проба на зміну вмісту Ig в крові.

· Паразитологія – виділення збудника (амастигот) в патол. матеріалі (крові, вміст рани, л/в, пунктаті селезінки, печінки, кісткового мозку).

· Серологія – РСК, ІФА.

· Шкірний тест Монтенегро.

3. Лікування:

· Препарати п´ятивалентної сурьми (пентостам, глюкантим, солюсурьмін), або амфотерицин В протягом 20 днів.

· a-інтерферон.

· При неефективності – спленектомія.

Задача 100 (т.15).

Представник «Нафтогаз» України повернувся з Туркменістану, де в районі Байрам-Алі був на газовому родовищі. Через місяць після повернення, на тлі субфебрилітету, в області лівої щоки з'явився горбик, потім фурункулоподібний інфільтрат, і незабаром утворилася кратероподібна виразка з дном вкритим гноєм, по краях якої товстий інфільтрат.

1. Попередній діагноз.

2. План обстеження.

3. Лікування.

Задача 100 (т.15) Еталон відповіді:

1. Шкірний лейшманіоз Старого світу, пендинська виразка, стадія виразкування.

2. Обстеження:

• Паразитологія – виділення збудника (амастигот) в патол. матеріалі (соскоб з язви або пунктат).
• Серологія – РСК, ІФА.
• Шкірний тест Монтенегро.

3. Лікування:

· Препарати п´ятивалентної сурьми (пентостам, глюкантим, солюсурьмін), або амфотерицин В протягом 20 днів.

· a-інтерферон.

Задача 101 (т.15).

Український бізнесмен повернувся з Південної Америки, де відвідав плантацію по збору каучуку. Після повернення додому у нього на правому вусі утворилася виразка, яка швидко розповсюдилася на все вухо. Пізніше – вушна раковина почала руйнуватися.

1. Попередній діагноз.

2. План обстеження.

3. Лікування.

Задача 101 (т.15) Еталон відповіді:

1. Мексиканський шкірний лейшманіоз Нового світу, виразка Чиклерів.

2. Обстеження:

• Паразитологія – виділення збудника (амастигот) в патол. матеріалі (соскоб з язви або пунктат).
• Серологія – РСК, ІФА.
• Шкірний тест Монтенегро.

3. Лікування:

· Препарати п´ятивалентної сурьми (пентостам, глюкантим, солюсурьмін), або амфотерицин В протягом 20 днів.

· a-інтерферон.

Задача 102 (т.15).

Хворий Н., 20 років, що приїхав з Індії був госпіталізований до стаціонару з клінікою тривалої лихоманки, вираженою гепатоспленомегалією, анемією, тромбоцитопенією, лейкопенією, лімфо- та моноцитозом. Через 2 тижні в порожнині рота почали розвиватися явища некротичного гінгівіту.

1. Попередній діагноз.

2. План обстеження.

3. Лікування.

Задача 102 (т.15) Еталон відповіді:

1. Індійський вісцеральний лейшманіоз (кала-азар), гострий перебіг, гепатолієнальний синдром, важкий ступінь.

2. Обстеження:

· ЗАК (анемія, лейкопенія, лімфомоноцитоз, анеозинофілія, тромбоцитопенія, різко ↑ШОЕ).

· Біохімічні тести (гіпоальбумінемія, гіперглобулінемія, ↑протромбіновий час).

· Формолово-гелевий метод – проба на зміну вмісту Ig в крові.

· Паразитологія – виділення збудника (амастигот) в патол. матеріалі (крові, вміст рани, л/в, пунктаті селезінки, печінки, кісткового мозку).

· Серологія – РСК, ІФА.

· Шкірний тест Монтенегро.

3. Лікування:

· Препарати п´ятивалентної сурьми (пентостам, глюкантим, солюсурьмін), або амфотерицин В протягом 20 днів.

· a-інтерферон.

· При неефективності – спленектомія.

Задача 103 (т.15).

Хворий П. повернувся з Ефіопії, де був кілька років на заробітках. Після повернення додому у нього з´явився набряк м´яких тканин та біль в ділянці носа. Пізніше – відбулася деформація носа.

1. Попередній діагноз.

2. План обстеження.

3. Лікування.

Задача 103 (т.15) Еталон відповіді:

1. Шкірно-слизовий лейшманіоз (еспундія).

2. Обстеження:

o Паразитологія – виділення збудника (амастигот) в патол. матеріалі (соскоб з язви або пунктат).

o Серологія – РСК, ІФА.

o Шкірний тест Монтенегро.

3. Лікування:

· Препарати п´ятивалентної сурьми (пентостам, глюкантим, солюсурьмін), або амфотерицин В протягом 30 днів.

· a-інтерферон.

Задача 104 (т.14.2).

Хвора 35 років госпіталізована до інфекційного стаціонару у стані психомоторного збудження. З анамнезу з`ясовано, що хвороба розпочалася гостро, з гарячки до 39°С, головного болю, запаморочення, нудоти, безсоння. З перших днів – ейфорія. Діагностовано «грип», симптоматична терапія неефективна. Хвора стала збудженою, брутальною. Об`єктивно: Т тіла 39,5°С, ЧСС 126 уд/хв., АТ 100/70 мм рт.ст., ЧД 22 за хв. Хвора не бажає спілкуватись, виражений негативізм. Обличчя гіперемійоване, набрякле; катаральний кон`юнктивіт, розеольозно-петехіальна висипка на грудях, бокових поверхнях тулуба, згинальних ділянках кінцівок. Геморагічна енантема на м`якому піднебінні. Дихання жорстке, тони серця глухі, межі дещо розширені. Живіт м`який, не болить, гепатоспленомегалія. Спостерігаються гіперакузія, фотофобія, девіація язика вліво, дизартрія. Незначна ригідність потиличних м`язів.

1. Попередній діагноз.

2. План обстеження.

3. План лікування.

Задача 104 (т.14.2) Еталон відповіді.

1. Епідемічний висипний тиф, типова форма, тяжкий перебіг.
2. Обстеження:

· ЗАК, ЗАС, біохімічні тести.

· ЕКГ

· УЗД

· Серологічні методи: реакція Вейля-Фелікса, РЗК з антигеном рикетсій Провачека 1:160-1:1320, РАР (реакція аллютинації рикетсій) 1:40-1:80, РНГА 1:1000-1:2000, ІФА – IgM до риккетсіозного антигену.

· ПЛР

3. Лікування:
• Обов´язкова госпіталізація
• Ліжковий режим
• Дієта №13
• Тетрациклін по 0,5 4 р./добу або доксициклін по 0,1 2 р./добу протягом усього лихоманкового періо та ще 3 дні нормальної температури.
• Дезінтоксикаційна терапія (обільне пиття, інфузійна терапія)
• Кордіамін 1 мл 2 р/доб.
• Гепарин 40-50 тис. ОД/доб.
• Заспокійливі, снодійні, транквілізатори.
• Виписка не раніше 12 дня нормальної температури.

Задача 105 (т.14.2).

Хворий 50 років госпіталізований на 6 день від початку хвороби з діагнозом «менінгоенцефаліт». Приймальник вторсировини. Захворів гостро, підвищилась Т° тіла до 39,2°С, турбував сильний головний біль, з`явилось безсоння. Оточуючі помітили, що хворий став дратівливим, брутальним. На 4 день хвороби спостерігалось нетривале зниження Т° тіла до 37,4°С. Об`єктивно: хворий не орієнтується в оточенні, говіркий, рухливий. Гіперемія обличчя, тремор язика та пальців на руках. На шкірі рясна дрібна крапкова висипка з переважанням петехій. ЧСС 128 за хв., пульс аритмічний, АТ 140/65 мм рт.ст. Над нижньою долею легені справа вислуховуються ослаблене дихання та вологі хрипи, ЧД 30 за хв. Живіт м`який, гепатомегалія. Затримка випорожнень 2 доби.

1. Попередній діагноз.

2. План обстеження.

3. План лікування.

Задача 105 (т.14.2) Еталон відповіді.

1. Ендемічний висипний тиф, типова форма, тяжкий перебіг.

2. Обстеження:

· ЗАК, ЗАС, біохімічні тести.

· ЕКГ

· УЗД

· Серологічні методи: РЗК з антигеном рикетсій Музера 1:160-1:1320, РАР (реакція аллютинації рикетсій) 1:40-1:80, РНГА 1:1000-1:2000, ІФА – IgM до риккетсіозного антигену.

· ПЛР

3. Лікування:

· Обов´язкова госпіталізація

· Ліжковий режим

· Дієта №13

· Тетрациклін по 0,5 4 р./добу або доксициклін по 0,1 2 р./добу протягом усього лихоманкового періо та ще 3 дні нормальної температури.

· Дезінтоксикаційна терапія (обільне пиття, інфузійна терапія)

· Кордіамін 1 мл 2 р/доб.

· Гепарин 40-50 тис. ОД/доб.

· Заспокійливі, снодійні, транквілізатори.

· Виписка не раніше 12 дня нормальної температури.

Задача 106 (т.14.2).

Хворого 68 років госпіталізовано на 3 добу хвороби зі скаргами на високу лихоманку, мерзлякуватість, сильний головний біль, ломоту в кістках, безсоння, зрідка сухий кашель, сухість у носі та носову кровотечу. Захворів гостро після контакту з хворим на грип. В анамнезі малярія, черевний та висипний тифи. Об`єктивно: Т° тіла 40°С. Ейфоричний, непосидючий. Гіперемія і набряк обличчя, петехії на кон`юнктиві нижніх повік, гіперемія слизової ротоглотки, геморагії на м`якому піднебінні. Шкіра чиста, висипка відсутня. Носове дихання утруднене, виділень немає. Над легенями – поодинокі сухі непостійні хрипи на тлі жорсткого дихання. Тони серця приглушеня, брадикардія, АТ 120/70 мм рт.ст. Живіт м`який, не болючий, печінка на 1 см виступає з-під реберної дуги, селезінка - не збільшена. В гемограмі – лейкопенія, ШОЕ 3 мм/год.

1. Попередній діагноз.

2. План обстеження.

3. План лікування.

Задача 106 (т.14.2) Еталон відповіді.

1. Хвороба Брілла-Цинсера, середньоважкий перебіг.

2. Обстеження:

· ЗАК, ЗАС, біохімічні тести.

· ЕКГ

· УЗД

· Серологічні методи: реакція Вейля-Фелікса, РЗК з антигеном рикетсій Провачека 1:160-1:1320, РАР (реакція аллютинації рикетсій) 1:40-1:80, РНГА 1:1000-1:2000, ІФА – IgM до риккетсіозного антигену.

· ПЛР

3. Лікування:

· Обов´язкова госпіталізація

· Ліжковий режим

· Дієта №13

· Тетрациклін по 0,5 4 р./добу або доксициклін по 0,1 2 р./добу протягом усього лихоманкового періо та ще 3 дні нормальної температури.

· Дезінтоксикаційна терапія (обільне пиття, інфузійна терапія)

· Кордіамін 1 мл 2 р/доб.

· Гепарин 40-50 тис. ОД/доб.

· Заспокійливі, снодійні, транквілізатори.

· Виписка не раніше 12 дня нормальної температури.

Задача 107 (т.14.2).

Хвора 53 років, прибиральниця в лазні, захворіла гостро – підвищилась Т° тіла до 38,9°С, з`явились головний біль та болі у м`язах. Вдома крім рясного пиття нічого не застосовувала в лікуванні. Весь час погано спала, було марення, галюцінації. На час госпіталізації (7 день хвороби): Т° тіла 39°С, значний негативізм, брутальна поведінка. Ротоглотка гіперемійована, язик не висовується за межі різців, дрижить, девіація вліво. Шкіра вкрита дрібною розеольозно-петехіальною висипкою. Тони серця приглушені, АТ 110/70 мм рт ст. Дихання над усією поверхнею легень жорстке. Живіт не здутий, не болить при пальпації, гепатоспленомегалія. Фізіологічні випорожнення без порушень.

1. Попередній діагноз.

2. План обстеження.

3. План лікування.

Задача 107 (т.14.2) Еталон відповіді.

1. Епідемічний висипний тиф, типова форма, середньоважкий перебіг.

2. Обстеження:

· ЗАК, ЗАС, біохімічні тести.

· ЕКГ

· УЗД

· Серологічні методи: реакція Вейля-Фелікса, РЗК з антигеном рикетсій Провачека 1:160-1:1320, РАР (реакція аллютинації рикетсій) 1:40-1:80, РНГА 1:1000-1:2000, ІФА – IgM до риккетсіозного антигену.

· ПЛР

3. Лікування:

· Обов´язкова госпіталізація

· Ліжковий режим

· Дієта №13

· Тетрациклін по 0,5 4 р./добу або доксициклін по 0,1 2 р./добу протягом усього лихоманкового періо та ще 3 дні нормальної температури.

· Дезінтоксикаційна терапія (обільне пиття, інфузійна терапія)

· Кордіамін 1 мл 2 р/доб.

· Гепарин 40-50 тис. ОД/доб.

· Заспокійливі, снодійні, транквілізатори.

· Виписка не раніше 12 дня нормальної температури.

Задача 108 (т.14.2).

Хворому 27 років, геолог, протягом місяця жив у бараку, контактував з завошивленими колегами. Госпіталізований на 6 день хвороби зі скаргами на нестерпний головний біль, страхітливі сновидіння, відсутність апетиту, Т° до 40°С. Захворів гостро, з`явився головний біль, мерзлякуватість, ломота в тілі, Т° підвищилась до 39°С. Ночами марив, були зорові галюцинації, турбувало безсоння. На 5 день хвороби спостерігалось короткочасне зниження Т° тіла до 37,5°С, після чого на тілі з`явилась рясна розеольозно-петехіальна висипка. Об`єктивно: Т° тіла 39,5°С, збуджений, говіркий, ейфоричний. Свідомість збережена, гіперемія обличчя та кон`юнктив, плямиста енантема на слизовій ротоглотки, поодинокі петехії біля uvulae. Язик сухий, вкритий сіруватим нашаруванням, дрижить при висовуванні. На шкірі тулуба і кінцівок розеоли та місцями первинні петехії. Тони серця глухі, АТ 90/55 мм рт.ст., ЧСС 120 уд. хв. Живіт м`який, печінка і селезінка помірно збільшені.

1. Попередній діагноз.

2. План обстеження.

3. План лікування.

Задача 108 (т.14.2) Еталон відповіді.

1. Епідемічний висипний тиф, типова форма, середньоважкий перебіг.

2. Обстеження:

· ЗАК, ЗАС, біохімічні тести.

· ЕКГ

· УЗД

· Серологічні методи: реакція Вейля-Фелікса, РЗК з антигеном рикетсій Провачека 1:160-1:1320, РАР (реакція аллютинації рикетсій) 1:40-1:80, РНГА 1:1000-1:2000, ІФА – IgM до риккетсіозного антигену.

· ПЛР

3. Лікування:

· Обов´язкова госпіталізація

· Ліжковий режим

· Дієта №13

· Тетрациклін по 0,5 4 р./добу або доксициклін по 0,1 2 р./добу протягом усього лихоманкового періо та ще 3 дні нормальної температури.

· Дезінтоксикаційна терапія (обільне пиття, інфузійна терапія)

· Кордіамін 1 мл 2 р/доб.

· Гепарин 40-50 тис. ОД/доб.

· Заспокійливі, снодійні, транквілізатори.

· Виписка не раніше 12 дня нормальної температури.

Задача 109 (т.2.1).

У хворої 50 років, яка відпочивала біля ставка захворювання почалося з проносу, який розвинувся раптово серед ночі, потім приєдналася блювота. Виражена слабкість, адинамія, запаморочення. Стілець частий, водянистий, мутновато-білуватий.

1. Поставте попередній діагноз.

2. Які методи обстеження підтвердять діагноз.

Задача 109 (т.2.1) Еталон відповіді:

1. Холера.

2. Бактеріологічний метод (фекалії, блювотні маси), експрес-методи (реакції імобілізації, мікроаглютинації вібріонів протихолерною О-сироваткою з використанням фазово-контрастної мікроскрпії), серологічний метод (РНГА, РН, ІФА).

Задача 110 (т.2.1).

У хворого П. в 32 р. лікар запідозрив холеру. Свідомість затьмарена, t-35°С, шкіра суха, холодна, збирається в складку, риси обличчя загострені, живіт запалий, загальний ціаноз, судоми, гикавка, АТ-40/0 мм рт. ст., пульс відсутній, анурія.

1. Вкажіть ступінь зневоднення.

2. Призначити даному хворому лікування.

Задача 110 (т.2.1) Еталон відповіді:

1. 4-й ступінь (втрата рідина 10% від маси тіла).

2. Регідратаційна терапія шляхом парантерального введення ізотонічних сольових розчинів. При 4 ступені протягом перших 20-30 хвилин регідратації 2-3 л розчину вводиться струминно із швидкістю 100 мл/хв, протягом наступних 30-40 хв – по 50 мл/хв, в останні 40-50 хв – по 25 мл/хв. Потрібно використовувати такі розчини : «Квартасіль», «Трисіль», «Ацесіль», «Хлосіль», « Лактосіль».

Антибіотикотерапія (тетрациклін, доксициклін, левоміцетин).

Задача 111 (т.2.1).

У хворого Н. 40 р. випорожнення до 10 разів на добу, рясні, повторне блювання, спрага, понижений тургор шкіри, t-37°С, тахікардія, олігурія, короткочасні судоми литкових м'язів.

1. Вкажіть ступінь дегідратації у хворого.

2. Призначити хворому лікування.

Задача 111 (т.2.1) Еталон відповіді:

1. 2-й ступінь (втрата рідини до 4-6% від маси тіла).

2. Регідратаційна терапія преорально. З цією метою використовують «Ораліт», «Глюкосалан», «Регідрон», «Гастроліт». Якщо виникає після їх використання повторне блювання, то прейти на парентеральну регідратацію. Антибіотикотерапія (тетрациклін, доксициклін, левоміцетин).

Задача 112 (т.2.1).

Бригада “швидкої допомоги” прибула до хворого, в якого виник пронос, а потім – часте рясне блювання без попередньої нудоти і болю в животі. У блювотних масах спочатку були залишки їжі, потім вона набула водянистого характеру.

1. Поставте попередній діагноз.

2. Складіть план обстеження хворому.

Задача 112 (т.2.1) Еталон відповіді:

1. Холера.

2. Бактерологічне дослідження фекалій, блювотних мас.

Реакція імобілізації, мікроаглютинації вібріонів протихолерною О-сироваткою.

РНГА, РН, ІФА.

Задача 113 (т.2.1).

Хворий І., 30 років, знаходився у відрядженні протягом 5-ти днів в одній з країн Південно-Східної Азії. У серпні літаком прибув в місто А. В дорозі відчував слабкість. Після прибуття за вечерею вживав ковбасу, рибні консерви, холодець. Через 2 години після вечері посилилася слабкість, з'явилася блювота, частий водянистий стілець, спрага. Температура тіла залишалася нормальною. У анамнезі у хворого гастрит із зниженою секреторною функцією шлунку. Серед осіб, що вживали ті ж продукти, ніхто не захворів. При звернення до лікаря був встановлений діагноз: «Холера». Об'єктивно: Хворий млявий. Апатичний. Шкірні покриви холодні на дотик. Риси обличчя загострені. Голос сиплий. Наголошується ціаноз і задишка у спокої. Температура 35,6°С. Пульс 136 в 1 мин. АТ 80/40 мм рт.ст. Тони серця ослаблені. Язик сухий. Живіт запав. Злегка хворобливий при пальпації в епігастральній ділянціі.

2. Намітьте план обстеження хворого.

3. Призначте лікування.

Задача 113 (т.2.1) Еталон відповіді:

1. Бактерологічне дослідження фекалій, блювотних мас.

Реакція імобілізації, мікроаглютинації вібріонів протихолерною О-сироваткою.

РНГА, РН, ІФА.

2. Регідратаційна терапія шляхом парантерального введення ізотонічних сольових розчинів. При 4 ступені протягом перших 20-30 хвилин регідратації 2-3 л розчину вводиться струминно із швидкістю 100 мл/хв, протягом наступних 30-40 хв – по 50 мл/хв, в останні 40-50 хв – по 25 мл/хв. Потрібно використовувати такі розчини : «Квартасіль», «Трисіль», «Ацесіль», «Хлосіль», «Лактасіль».

Антибіотикотерапія (тетрациклін, доксициклін, левоміцетин).

Задача 114 (т.19.1).

Хворий М., 48 років, поступив в інфекційне відділення на третій день хвороби зі скаргами на підвищення температури тіла до 40ºС, мерзлякуватість, загальну слабкість, головний біль, нудоту. За чотири дні до хвороби полював на зайців. Під час розділу тушки зайця поранив руку.

Об’єктивно: загальний стан середньої важкості, свідомість не порушена, температура 38,7ºС, АТ 120/60 мм рт.ст., пульс 60 уд/хв. Шкірні покриви без висипки. У аксилярній ділянці справа пальпується помірно болісний утвір діаметром до 6 см, не спаяний з оточуючими тканинами. Склерит, кон’юнктивіт. Тони серця ослаблені, ритмічні. В легенях вислуховується жорстке дихання. Живіт м’який, не болючий. Нижній край печінки виступає на 2 см з-під краю реберної дуги. Селезінка не збільшена. Менінгеальних знаків не виявлено. В крові L.- 9,4 *10⁹, п -13%, с -68%, л -18%, е -1%, ШОЕ – 40 мм/год.

1.Клінічний діагноз.

2.План обстеження.

3. Лікування.

Задача 114 (т.19.1) Еталон відповіді:

1. Туляремія, бубонна форма.

2. Обстеження:

· Бактеріологічне обстеження (посів пунктата бубона)

· Серологічні реакції: РПГА, ІФА, РА.

· Шкірно-алергічна проба з тулярином.

· Біологічний метод – зараження білих мишей.

3. Лікування:

· Госпіталізація хворого в боксоване відділення.

· Етіотропна терапія (Левоміцетин, стрептоміцин, макроліди).

· Вакцинотерапія (жива ослаблена протитуляремійна вакцина Ельберта‑Гайського).

Задача 115 (т.19.1).

Хворий К., 40 років, поступив зі скаргами на озноб, сильний головний біль, різку слабкість, міалгіі, біль в правій паховій ділянці, де є набряк та збільшення лімфатичних вузлів Захворів 3 дні тому. Хвороба почалась раптово з ознобу, головного болю, підвищення температури до 40ºС. На 3 –й день хвороби з явився біль в правій здухвинній ділянці, набряк та збільшення лімфатичного вузла. Епіданамнез: був у відрядженні в Індії. В порту помітив велику кількість пацюків. На кораблі були хворі з високою температурою.

Стан хворого важкій, збуджений. Температура тіла 40ºС. Положення вимушене, права нога зігнута в колінному суглобі. Обличчя гіперемоване, склери ін’єктовані. Язик обкладений білим нашаруванням. Пульс 140 уд/хв., слабких властивостей. АТ-80/40 мм рт.ст. Пальпується збільшена селезінка. В правій здухвинній ділянці різко виражений набряк, збільшений лімфатичний вузол, болючий, спаяний з навколишніми тканинами, шкіра гіперемована. Гемограма: лейкоцитоз, зсув формули вліво.

1.Сформулюйте попередній діагноз.

2.Які необхідно провести допоміжні методи дослідження.

3. Основні принципи лікування.

Задача 115 (т.19.1) Еталон відповіді:

1. Чума, бубонна форма.

2. Обстеження:

· Бактеріоскопія і бактеріологічне дослідження пунктата бубона.

· Серологічні реакції: РПГА, ІФА.

· Біологічний метод – зараження білих мишей.

3. Лікування:

· Обов’язкова госпіталізація хворого в боксоване відділення.

· Етіотропна терапія (Стрептоміцин, левоміцетин, аміноглікозіди).

· Патогенетична та симптоматична терапія.

Задача 116 (т.19.1).

Хворий Ч., 42 років, поступив в інфекційне відділення на 2-й день хвороби зі скаргами на озноб, підвищення температури до 40ºС, міалгіі, головний біль, слабкість, біль у правій паховій ділянці, спрагу. Працює дератизатором, останній раз проводив дератизацію за 3 дні до хвороби.

Об’єктивно: стан важкий, температура тіла 40°С, АТ 80/40 мм рт.ст., Рs 124 уд/хв., аритмічний. У свідомості, але на запитання відповідає мляво. Визначається гіперемія обличчя, сухість слизових оболонок. Тони серця ослаблені, перкуторно - розширення меж серця. Печінка, селезінка не збільшені. У паховій ділянці справа виявлено вузол діаметром до 6 см, різко болючий при пальпації, без чітких меж, шкіра над ним гіперемована з цианотичним відтінком.

В крові: L-18´109/л, ШОЕ – 54 мм/год, Hb-122 г/л, П-24%, С-60%, Л-15%, М-1%.

1. Клінічний діагноз.

2. План обстеження.

3. Лікування.

Задача 116 (т.19.1) Еталон відповіді:

1. Чума, бубонна форма.

2. Обстеження:

· Бактеріоскопія і бактеріологічне дослідження пунктата бубона.

· Серологічні реакції: РПГА, ІФА.

· Біологічний метод – зараження білих мишей.

3. Лікування:

· Обов’язкова госпіталізація хворого в боксоване відділення.

· Етіотропна терапія (Стрептоміцин, левоміцетин, аміноглікозіди).

· Патогенетична та симптоматична терапія.

Задача 117 (т.19.1).

Хворий К., 32 років, лікар, госпіталізований в інфекційне відділення в перший день хвороби із скаргами на підвищення температури до 40°С, озноб, головний біль, біль у грудній клітці при глибокому диханні, задишку, кашель із виділенням великої кількості пінистого мокротиння. Вдень захворювання повернувся з Індії, де під час відрядження працював у шпиталі, в якому перебували хворі з підозрою на чуму.

Об’єктивно: стан вкрай важкий. Температура тіла 41,0°С, АТ 60/40 мм рт.ст., Ps 130 уд./хв., ЧД 38 уд./хв. Дихання поверхневе, ритмічне. Загальмований, на питання не відповідає. Лімфатичні вузли не збільшені. Висипки на шкірі немає, обличчя гіперемоване, склерит. Кашель інтенсивний з виділенням великої кількості кров’янистого мокротиння. Тони серця різко приглушені. В легенях дихання ослаблене, багаточисельні вологі хрипи. Печінка, селезінка без особливостей. Менінгеальні знаки відсутні. У крові: L-20´109/л, Hb-98 г/л, ШОЕ-40 мм/год.

1. Клінічний діагноз.

2. План обстеження.

3. Лікування.

Задача 117 (т.19.1) Еталон відповіді:

1. Чума, первинно-легенева форма.

2. Обстеження:

· Бактеріоскопія і бактеріологічне дослідження мокротиння.

· Серологічні реакції: РПГА, ІФА.

· Біологічний метод – зараження білих мишей.

3. Лікування:

· Обов’язкова госпіталізація хворого в боксоване відділення.

· Етіотропна терапія (Стрептоміцин, левоміцетин, аміноглікозіди).

· Патогенетична та симптоматична терапія.

Задача 118 (т.19.1).

Хвора Л. 36 років, поступила в лікарню на 5-й день хвороби, скаржилась на набряк та свербіж правої кисті, головний біль. На тильній поверхні правої кисті - безболісний чорний струп, навколо струпу - декілька пухирців. Має місце набряк кисті , шкіра з синюшним відтінком. Пахвові лімфатичні вузли справа збільшені, безболісні, рухомі. Хвора працює на тваринницькій фермі.

1. Поставте діагноз.

2. З якими хворобами треба проводити диференційний діагноз.

3. План обстеження .

4. План лікування.

Задача 118 (т.19.1) Еталон відповіді:

1. Сибірка, карбункульозна форма.

2. Бешиха, фурункул, карбункул, еризипелоїд.

3. Обстеження:

· Бактеріоскопія та бактеріологічне дослідження матеріалу з периферії струпу.

· Реакція термокільцепреципітації Асколі.

· Шкірно-алергічна проба з антраксином.

4. Лікування:

· Етіотропна терапія антибіотиками пеніцилінового ряду.

· Патогенетична та симптоматична терапія.

· Специфічний імуноглобулін внутрішньом’язево за методом Безредки.

Задача 119 (т.19.1).

Захворювання почалось раптово сильним головним болем, ознобом і швидким підвищенням температури. Одночасно з явився біль у всьому тілі , загальна слабкість і нудота. Аксилярні вузли збільшені до розмірів горіха. Пальпація вузлів чутлива. Контури їх чітко відмежовані від навколишніх тканин. Обличчя гіперемоване. Пульс частий. Хворий протягом 2-х тижнів ловив рибу на березі мілководної річки, з якої пив воду. В прибережних чагарниках відзначав велику кількість гризунів.

4. Про яке захворювання слід подумати в першу чергу.

5. Складіть план загального обстеження.

Задача 119 (т.19.1) Еталон відповіді:

1. Туляремія, бубонна форма.

2. Обстеження:

· Бактеріологічне обстеження (посів пунктата бубона)

· Серологічні реакції: РПГА, ІФА, РА.

· Шкірно-алергічна проба з тулярином.

· Біологічний метод – зараження білих мишей.

Задача 120 (т.19.1).

Хворий К., 46 років, поступив у інфекційне відділення на 4-й день хвороби із скаргами на слабкість, біль у горлі, що посилювався при ковтанні, головний біль, підвищення температури тіла до 39,8°С, нудоту, збільшення шийних лімфовузлів. Хворий працював трактористом на польових роботах. Об’єктивно: стан важкий. Свідомість не порушена. Температура тіла 39,1°С, висипки на тілі немає. Виражений склерит, кон’юнктивіт. У ротоглотці – яскрава гіперемія слизових оболонок; правий піднебінний мигдалик різко збільшений, вкритий масивним білуватим нашаруванням, що погано знімається шпателем, не виходить за межі мигдалика. Лівий піднебінний мигдалик помірно збільшений, чистий. Лімфатичні вузли справа збільшені, помірно болючі при пальпації, шкіра над ними незмінена. В легенях везикулярне дихання; тони серця ослаблені, ритмічні. АТ 110/ 65 мм рт.ст., Ps 98 уд. у хвилину. Пальпація живота не болюча, помірне збільшення печінки та селезінки.

1. Клінічний діагноз.

2. План обстеження.

3. Лікування.

Задача 120 (т.19.1) Еталон відповіді:

1. Туляремія, ангінозно-бубонна форма.

2. Обстеження:

· Бактеріологічне обстеження (посів пунктата бубона)

· Серологічні реакції: РПГА, ІФА, РА.

· Шкірно-алергічна проба з тулярином.

· Біологічний метод – зараження білих мишей.

3. Лікування:

· Госпіталізація хворого в боксоване відділення.

· Етіотропна терапія (Левоміцетин, стрептоміцин, макроліди).

· Вакцинотерапія (жива ослаблена протитуляремійна вакцина Ельберта Гайського).

· Полоскання ротоглотки розчином фурациліна 1:5000.

Задача 121 (т.19.1).

Хворий 30 років, геолог, протягом 2-х місяців знаходився в Африці. Занедужав гостро на 3-тю добу повернення з відрядження, підвищилася температура до 40°С, з'явився озноб, головний біль, біль у правій паховій ділянці. На 2-гу і 3-тю добу лихоманка й інтоксикація збільшились. Доставлений швидкою допомогою в стаціонар. В приміщеннях, де перебував хворий помічалась велика кількість бліх.

Об-но: Т - 37,7°С. Хворий неспокійний, невиразно розмовляє, поривається кудись бігти. Язик густо покритий білим нальотом. ЧД - 26 за 1 хвилину, в легенях хрипів немає. Пульс – 110 уд./хв., АТ- 80/55 мм рт.ст. У правій паховій ділянці пальпується різко болючий конгломерат вузлів до 5 см у діаметрі. Шкіра над ним багряного відтінку, блискуча.

1. Попередній діагноз

2. План обстеження

3. План лікування

Задача 121 (т.19.1) Еталон відповіді:

1. Чума, бубонна форма.

2. Обстеження:

· Бактеріоскопія і бактеріологічне дослідження пунктата бубона.

· Серологічні реакції: РПГА, ІФА.

· Біологічний метод – зараження білих мишей.

3. Лікування:

• Обов’язкова госпіталізація хворого в боксоване відділення.
• Етіотропна терапія (Стрептоміцин, левоміцетин, аміноглікозіди).
• Патогенетична та симптоматична терапія.

Задача 122 (т.19.1).

Хворий 63 років, сторож ферми. Поступив у клініку на 4-ту добу хвороби зі скаргами на загальну слабкість та набряк обличчя. Хворий помітив на правій щоці “пухирець”, який став швидко збільшуватись у розмірах, з’явився набряк обличчя та шиї. У подальшому на його місці утворилась виразка. Набряк наростав, стало важко дихати. Температура тіла сягала 39°C, посилилась загальна слабкість.

Об-но: На правій щоці в ділянці кута нижньої щелепи – виразка з чорним струпом до 5 см в діаметрі. Навколо неї вінчик із дрібних пухирців з геморагічним вмістом. Виражений набряк обличчя та шиї. В правій підщелепній ділянці пальпується значно збільшений (до 4 см) безболісний лімфатичний вузол. Пульс – 90 уд/хв, АТ – 100/60 мм. рт.ст. Тони серця приглушені.

1. Попередній діагноз
2. План обстеження
3. План лікування

Задача 122 (т.19.1) Еталон відповіді:

1. Сибірка, шкірна форма набряковий варіант.

2. Обстеження:

· Бактеріоскопія та бакдослідження матеріалу з периферії виразки (струпу).

· Реакція термокільцепреципітації Асколі.

· Шкірно-алергічна проба з антраксином.

3. Лікування:

o Етіотропна терапія антибіотиками пеніцилінового ряду.

o Патогенетична та симптоматична терапія.

o Специфічний імуноглобулін внутрішньом’язево за методом Безредки.

Задача 123 (т.19.1).

Робітник - вантажник працював на розвантаженні вагонів з лісом, шкіросировиною і зерном. Через 3 дні у нього на шиї виник сверблячий пухирець, який він розчесав. Навколо пухирця з`явилася припухлість, яка швидко розповсюдилась у вигляді набряку на шию і грудну клітину. Температура підвищилась до 39,7°C. Загальне нездужання і розбитість. Язик сухий і обкладений білим нальотом. На місці пухирця з явився чорний струп , по краях якого були дрібні пухирці у вигляді віночка. Центр струпа безболісний.

1. Попередній діагноз
2. План обстеження
3. План лікування

Задача 123 (т.19.1) Еталон відповіді:

1. Сибірка, шкірна форма карбункульозний варіант.

2. Обстеження:

· Бактеріоскопія та бактеріологічне дослідження матеріалу з периферії карбункулу (струпу).

· Реакція термокільцепреципітації Асколі.

· Шкірно-алергічна проба з антраксином.

3. Лікування:

· Етіотропна терапія антибіотиками пеніцилінового ряду.

· Патогенетична та симптоматична терапія.

· Специфічний імуноглобулін внутрішньом’язево за методом Безредки.

Задача 124 (т.19.1).

Захворювання почалось раптово з ознобу і підвищення температури до 39,5°C. Сильний головний біль, запаморочення. Хода не впевнена. Зрідка блювання. Мова нечітка. Пульс 130 уд/хв. В лівій паховій ділянці дуже болюча пухлина, що змушує хворого тримати ногу у приведеному положенні. На зовнішній поверхні лівої гомілки є виразка. Хворий працює вівчарем. В степу, де він пас овець, величезна кількість ховрахів, серед яких спостерігається падіж.

1. Попередній діагноз
2. План обстеження
3. План лікування

Задача 124 (т.19.1) Еталон відповіді:

1. Чума, шкірно-бубонна форма.

2. Обстеження:

· Бактеріоскопія і бактеріологічне дослідження пунктата бубона.

· Серологічні реакції: РПГА, ІФА.

· Біологічний метод – зараження білих мишей.

3. Лікування:

· Обов’язкова госпіталізація хворого в боксоване відділення.

· Етіотропна терапія (стрептоміцин, левоміцетин, аміноглікозіди).

· Патогенетична та симптоматична терапія.

Задача 125 (т.19.1).

Хвора, 39 років поступила в інфекційне відділення. Захворіла гостро, коли почало морозити, з явився головний біль, сльозотеча, біль в грудній клітині, кашель. Через декілька годин почала виділятися піниста з кров`ю мокрота в великій кількості. Хвора працює хутровиком на шкіряній фабриці. Контакту з інфекційними хворими не було.

Загальний стан хворої важкий. Температура 40°C, загальмована. Виражений ціаноз, задишка. Пульс 130 за хв. В легенях велика кількість вологих хрипів. Число дихань - 48 за 1 хв. В аналізі крові - гіперлейкоцитоз.

4. Попередній діагноз.

5. З якими хворобами треба проводити диференціальний діагноз.

6. План обстеження та лікування.

Задача 125 (т.19.1) Еталони відповідей

1. Сибірка, легенева форма.

2. Легенева форма чуми, пневмонія.

3. Обстеження:

· Бактеріоскопія та бактеріологічне дослідження мокротиння.

· Реакція термокільцепреципітації Асколі.

· Шкірно-алергічна проба з антраксином.

4. Лікування:

· Етіотропна терапія антибіотиками пеніцилінового ряду.

· Патогенетична та симптоматична терапія.

· Специфічний імуноглобулін внутрішньом’язево за методом Безредки.

·

·

·

· Задача 126 (т.18.1).

Хворий Н., 23 років звернувся до інфекціоніста зі скаргами на субфебрильну температуру тіла протягом останніх 2-х місяців, загальну слабість, дратівливість, головний біль, погіршення зору. При огляді: температура 37,5°С, пальпуються дрібні шийні, пахвинні, пахові лімфовузли. Тони серця приглушені, тахікардія до 90 ударів за 1 хвилину, гепатоспленомегалія.

1. Які додаткові дані епідеміологічного анамнезу необхідні?

2. Сформулюйте попередній діагноз

3. План обстеження хворого

Задача 126 (т.18.1) Еталон відповіді:

1. Чи має хворий контакт з домашніми тваринами (котами, собаками та інш.), які особливості харчування – чи не вживає погано термічно обробленого мяса або сирого мясного фарша.

2. Набутий хронічний токсоплазмоз.

3. Заг. ан. крові, заг. ан. сечі, ЕКГ, УЗД ОЧП, консультація окуліста, серологічне дослідження крові на наявність АТ IgG та IgM до токсоплазми.

Задача 127 (т.18.1).

Хвора К, 28 років звернулась в на приймальне відділення інфекційної лікарні зі скаргами на загальну слабість, періодичне підвищення температури тіла до 37,3°-37,4°С, незначний головний біль. При огляді: полілімфоаденопатія, гепатоспленомегалія, тахікардія. Методом ІФА визначено наявність в крові підвищеного рівня IgM та IgG до токсоплазми.

1. Сформулюйте діагноз
2. План обстеження хворого
3. План лікування хворого

Задача 127 (т.18.1) Еталон відповіді:

1. Набутий хронічний токсоплазмоз.

2. Заг. ан. крові, заг. ан. сечі, ЕКГ, УЗД ОЧП, консультація окуліста, серологічне дослідження крові на наявність АТ IgG та IgM до токсоплазми в динаміці.

3. Лікування: етіотропні проти паразитарні препарати (фансідар або тиндурін, або роваміцин), дезинтоксикаційна терапія, десенсибілізуючі препарати, вітаміни – фолієва кислота, симптоматичне лікування (седативні засоби, препарати для покращення мікроциркуляції).

Задача 128 (т.18.1).

На консультацію до інфекціоніста звернувся пацієнт 36 р. з діагнозом хоріоретиніт. Встановлено, що протягом останнього року періодично підвищується температура тіла, турбує головний біль, загальна слабість. Об’єктивно: пальпуються збільшені потиличні, шийні, пахвинні, пахові лімфатичні вузли, дрібні, чутливі при пальпації, збільшення розмірів печінки.

1. Про який діагноз можна думати?

2. План обстеження хворого

3. План лікування

Задача 128 (т.18.1) Еталон відповіді:

1.Набутий хронічний токсоплазмоз.

2. Заг. ан. крові, заг. ан. сечі, ЕКГ, УЗД ОЧП, консультація окуліста, серологічне дослідження крові на наявність АТ IgG та IgM до токсоплазми в динаміці.

3.Лікування: етіотропні проти паразитарні препарати (фансідар або тиндурін, або роваміцин), дезинтоксикаційна терапія, десенсибілізуючі препарати, вітаміни – фолієва кислота, симптоматичне лікування (седативні засоби, препарати для покращення мікроциркуляції).

Задача 129 (т.18.1).

На прийом до інфекціоніста звернулась пацієнтка 24 років, вагітність перша, 20 тижнів. Проживає у власному будинку, де утримує двох кішок. Скаржиться на підвищення температури тіла до 37,3°С протягом останнього місяця, виражену загальну слабість, пітливість. При огляді : збільшені і незначно болючі шийні і пахвинні лімфатичні вузли. М’язи чутливі при пальпації.

1. Про яке захворювання можна думати?
2. План обстеження
3. Які спеціалісти повинні оглянути пацієнтку?

Задача 129 (т.18.1) Еталон відповіді:

1. Набутий хронічний токсоплазмоз.

2. Заг. ан. крові, заг. ан. сечі, ЕКГ, УЗД ОЧП, консультація окуліста, серологічне дослідження крові на наявність АТ IgG та IgM до токсоплазми в динаміці

3. Окуліст, акушер-гінеколог.

Задача 130 (т.18.1).

На прийом до інфекціоніста звернулась вагітна жінка. Вагітність перша, 32 тижні. Скарг не подає. Вагітність перебігає нормально. Температура тіла не підвищена. Пальпуються незначно збільшені шийні і пахвинні лімфатичні вузли. Печінку та селезінку пропальпувати не вдалось. При серологічному обстеженні виявлено підвищений рівень IgG до токсоплазм.

1. Про який діагноз можна думати

2. Скласти план обстеження

3. Тактика лікування вагітної

Задача 130 (т.18.1) Еталон відповіді:

1. Латентний токсоплазмоз

2. Заг. ан. крові, заг. ан. сечі, ЕКГ, УЗД ОЧП, консультація окуліста, серологічне дослідження крові на наявність АТ IgG та IgM до токсоплазми в динаміці

3. Медикаментозного лікування не потребує.

Задача 131 (т.3.3).

Хворий К., 40 років, працює на свинофермі, поступив до інфекційної лікарні зі скаргами на нудоту, багаторазове блювання, болі в животі, пронос 8-10 разів на добу. Температура тіла 37,6,живіт здутий, болючий за ходом товстої кишки, випорожнення часті, з домішками крові і гною.

1. Попередній діагноз.

2. Диференційний діагноз.

Задача 131 (т.3.3) Еталон відповіді:

1. Балантидіаз, гостра форма, середньотяжкий перебіг.

2. Шигельоз, сальмонельоз, харчові токсикоінфекції, кишковий амебіаз, лямбліоз, НВК.

Задача 132 (т.3.3)

Хворий 25 років, студент, хворіє декілька місяців проносом. Захворювання почалося поступово. Стілець 10 разів на день, інколи у вигляді »малинового желе». Болючість по ходу товстої кишки. При ректороманоскопії знайдено 2 великі виразки з підритими краями. Хворий родом з Середньої Азії.

1. Диференційний діагноз.

2. Лабораторні дослідження.

Задача 132 (т.3.3) Еталон відповіді:

1. Амебіаз, шигельоз, балантидіаз, НВК.
2. Копрограма, бактеріологічне дослідження калу на шигели, сальмонели, УПФ.

Задача 133 (т.3.3).

Хвора 38 років, свинарка, поступила зі скаргами на кволість, схуднення, поганий апетит, біль у лівій половині живота. Стілець кашкоподібний, з домішками слизу.

1. Попередній діагноз.

2. Які додаткові методи дослідження треба провести для підтвердження діагнозу?

3. Призначте лікування.

Задача 133 (т.3.3) Еталон відповіді:

1. Балантидіаз, гостра форма, середньотяжкий перебіг.
2. Копроскопія, ректороманоскопія.
3. Мономіцин, окситетрациклін 0,25 г 4 р/д 5 днів. Амінарсон 0,25 г 2 р/д 10днів.

Задача 134 (т.3.3).

У хворого впродовж місяця поступово підвищувалась температура, з’явилися головний біль, загальна слабкість, знизився апетит, з’явилися рідкі випорожнення, дратівливість. Під час огляду: температура 37,5°С, болючість при пальпаціі живота у правому під ребер′ї та в зоні проекції жовчного міхура. З епіданамнезу відомо, 6-ти річна дочка лікується з приводу якогось паразитарного захворювання.

1.Попередній діагноз.

2.План обстеження

3.Лікування.

Задача 134 (т.3.3) Еталон відповіді:

1. Маніфестний лямбліоз (ентероколіт)

2. Паразитологічне дослідження (кал, дуоденальний вміст)

- Серологічні методи (РНІФ, РФА)

3.- Дієта №5

• Етіотропне лікування (протицистні препарати)Мератин 1,5 г на добу 1-3 дні або метронідазол по 0,25 г 2-3 раза на добу 5днів

- Патогенетична терапія (ністатин по 5000000 ОД 3-4 раза на добу протягом 5-7 днів)

- Антигістамінні препарати (діазолін)

- Вітаміни групи В, аскорбінова кислота.

• Спазмолітики (но-шпа).

Задача 135 (т.3.3).

У пацієнтки з хронічним холецистопанкреатитом, при плановому дослідженні (працює вихователем у дитячому садку) в копроцитограмі виявлені цисти овальної форми, довжиною 12-14 мкм, рідиною Люголя фарбуються в жовтий колір.

1.Попередній діагноз.

2.План обстеження

3.Лікування.

Задача 135 (т.3.3) Еталон відповіді:

1. Латентний лямбліоз.

2. Паразитологічне дослідження (кал).

- Серологічні методи (РНІФ, РФА).

3.- Лікування:

Дієта №5

Етіотропне лікування (протицистні препарати) Мератин 1,5 г на добу 1-3 дні або метронідазол по 0,25 г 2-3 раза на добу 5 днів.

- Антигістамінні препарати (лоратадин)

- Вітаміни групи В, аскорбінова кислота.

- Спазмолітики (но-шпа).

Задача 136 (т.16.2).

Хворий 35 років, звернувся зі скаргами на сильний головний біль, переважно в потиличній ділянці, підвищення температури тіла до 39°С, загальну слабкість, біль в епігастральній області, однократне блювання, носову кровотечу. При огляді: обличчя гіперемоване, гіперемія поширюється на шию та грудну клітину. Крім того на тулубі та кінцівках геморагічний висип. АТ 80/40 мм рт.ст. Враховуючи незвичайну симптоматику при додатковому анамнезі, з ясувалося, що тиждень тому повернувся із відрядження у тваринницькі господарства степових районів Криму. Проживав у палатках. Декілька разів помічав укуси кліщів.

1. Ваш попередній діагноз.

2. Які необхідно провести обстеження для уточнення діагнозу.

3. Лікування.

Задача 136 (т.16.2) Еталон відповіді:

1. Геморагічна гарячка Конго-Крим. ДВЗ-синдром в стадії гіпокоагуляції.

2. Загальні аналізи крові, сечі, коагулограма, сечовина, креатинін крові. Серологічні реакції: РЗК, ІФА, ПЛР.

3. Ізоляція хворого. Патогенетична і симптоматична терапія, гемостатичні препарати, переливання крові, еритроцитарної і тромбоцитарної маси, кортикостероїди, антибіотики при бактеріальних ускладненнях.

Задача 137 (т.16.2).

Хворий 24 років госпіталізований в інфекційне відділеня Сімферополя з діагнозом: грипп, капіляротоксикоз, тяжкий перебіг на 4-й день хвороби. Початок гострий з підвищенням температури тіла до 39°С, головним болем, артралгіями та міалгіями, нудотою, незначним сухим кашлем, першінням в горлі.

В кінці 3-ї доби від початку захворювання з’явилась геморагічна висипка на шкірі верхніх та нижніх кінцівок, тулубі, спині, кровотеча з ясен, носова та кишкова кровотечі. Шкіра бліда, обличчя гіперемоване, пастозне. Гепатолієнальний синдром. Живіт при пальпації болючий, здутий, АТ 85/60 мм рт.ст., Рs – 108 за хв. Менінгеальні знаки сумнівні. Хворий працює зоотехніком у радгоспі Джашковського р-ну в Криму.

1. Сформулюйте попередній діагноз.

2. План обстеження.

3. Лікування.

Задача 137 (т.16.2) Еталон відповіді:

1. Геморагічна гарячка Конго-Крим. ДВЗ-синдром в стадії гіпокоагуляції.

2. Загальні аналізи крові, сечі, коагулограма, сечовина, креатинін крові. Серологічні реакції: РЗК, ІФА, ПЛР.

3. Ізоляція хворого. Патогенетична і симптоматична терапія, гемостатичні препарати, переливання крові, еритроцитарної і тромбоцитарної маси, кортикостероїди, антибіотики при бактеріальних ускладненнях.

Задача 138 (т.16.2).

Військовослужбовець, який проходить строкову службу в радіотехнічних військах в горах Криму був доставлений в шпиталь на 5-й день хвороби у вкрай тяжкому стані з діагнозом: ГРВІ, алергічний дерматит?

Хвороба почалась гостро із загальної слабкості, головного болю, ознобу, нудоти, артралгій та міальгій, підвищення температури тіла до 40°С.

Об-но: стан тяжкий, хворий марить. Менінгеальні знаки слабопозитивні. Обличчя гіперемоване, крововиливи в перехідну складку кон’юнктиви, кровотечі з носу та ясен. На шкірі тулуба, верхніх та нижніх кінцівках геморагічний висип, в місцях ін’єкцій гематоми. Гепатолієнальний синдром. При аускультації над легенями крепітуючі та вологі хрипи. Задишка 34 за хв. Виражений акроціаноз. Тахікардія, Р- 112 за хв. АТ 85/60 мм рт.ст.

1. Сформулюйте попередній діагноз.

2. План обстеження.

3. Лікування.

Задача 138 (т.16.2) Еталон відповіді:

1. Геморагічна гарячка Конго-Крим. ДВЗ-синдром в стадії гіпокоагуляції.

2. Загальні аналізи крові, сечі, коагулограма, сечовина, креатинін крові. Серологічні реакції: РЗК, ІФА, ПЛР.

3. Ізоляція хворого. Патогенетична і симптоматична терапія, гемостатичні препарати, переливання крові, еритроцитарної і тромбоцитарної маси, кортикостероїди, антибіотики при бактеріальних ускладненнях.

Задача 139 (т.16.2).

Хворий 34 років, агроном, який живе і працює в Криму, був госпіталізований в терапевтичне відділення з діагнозом правобічна пневмонія, ІТШ ІІ ст.

Хвороба розпочалася гостро з підвищення температури тіла до 39,5°С, слабкості, головного болю, нудоти, головокружіння, міалгій. На другий день хвороби з'явся біль в животі, гуркотіння, пронос до 3-х разів.

На четвертий день з'явилися кровотечі з носу та ясен, а в наступний день - стан хворого погіршився, проте температура знизилась до 37,8°С, зросла слабкість, головний біль, головокружіння, нудота, кашель з кров'янистим харкотинням, задишка. При аускультації в легенях вислуховуються вологі хрипи. Пульс 110 за 1 хв., АТ 90/55 мм рт.ст. На животі, спині, верхніх та нижніх кінцівках з'явилися геморагії темно-вишневого кольору. При пальпації виражений гепатолієнальний синдром, печінка болюча.

1. Сформулюйте попередній діагноз.

2. План обстеження.

3. Лікування.

Задача 139 (т.16.2) Еталон відповіді:

1. Геморагічна гарячка Конго-Крим, ІТШ ІІ ст. Двобічна полісегментарна пневмонія. ДВЗ-синдром в стадії гіпокоагуляції.

2. Загальні аналізи крові, сечі, коагулограма, сечовина, креатинін крові. Серологічні реакції: РЗК, ІФА, ПЛР.

3. Ізоляція хворого. Патогенетична і симптоматична терапія, гемостатичні препарати, переливання крові, еритроцитарної і тромбоцитарної маси, кортикостероїди, антибіотики при бактеріальних ускладненнях.

Задача 140 (т.16.2).

Волонтер з гуманітарної місії у Кенії звернувся у шпиталь з приводу підвищення температури, повторних носових кровотеч, геморагій на шкірі та слизових оболонках. Раптово почалася профузна шлункова кровотеча. При наданні екстреної допомоги хворому на незахищену шкіру рук медичної сестри потрапили краплі крові. На 7 день у медсестри розвинулися схожі ознаки захворювання: підвищення температури, геморагічний висип, носові кровотечі.

1. Ваш клініко-епідеміологічній діагноз.

2. План обстеження і лікування.

Задача 140 (т.16.2) Еталон відповіді:

1. Гемарогічна гарячка Конго-Крим. ДВЗ-синдром в стадії гіпокоагуляції.

2. Загальні аналізи крові, сечі, коагулограма, сечовина, креатинін крові. Серологічні реакції: РЗК, ІФА, ПЛР.

3. Ізоляція хворого. Патогенетична і симптоматична терапія, гемостатичні препарати, переливання крові, еритроцитарної і тромбоцитарної маси, кортикостероїди, антибіотики при бактеріальних ускладненнях.

Задача 141 (т.16.2).

У хворого, що прибув з ендемічної зони гарячки Конго-Крим спостерігаються нападоподібна лихоманка впродовж двох тижнів. При додатковому обстеженні виявлена гепатоспленомегалія, анемія, анізоцитоз, пойкилоцитоз.

3. З якими захворюванням потрібно проводити диференційну діагностику.

4. Які дослідження потрібно негайно призначити для з’ясування нападоподібної лихоманки.

Задача 141 (т.16.2) Еталон відповіді:

1. Малярія.

2. Мазок і товста крапля крові на малярію.

Задача 142 (т.13.2).

У хворого Н. протягом 12 днів підвищення температури тіла до 38˚С, що супроводжується пітливістю, відчуттям жару. Загальне самопочуття не страждає. Хворий працює зоотехніком.

Об-но: шкірні покриви вологі, пальпуються всі групи лімфатичних вузлів розміром до 5 мм. Під час пальпації живота визначається збільшення печінки і селезінки. Біль у крижі та лівому тазостегновому суглобі.

1.Попередній діагноз.

2. План обстеження.

3. План лікування.

Задача 142 (т.13.2) Еталон відповіді:

1. Гострий бруцельоз.

2. Загальноклінічні лабораторні дослідження: заг. ан. крові-червона кров без змін, лейкопенія, лімфоцитоз, моноцитоз, нейтропенія із зсувом вліво, ШОЕ помірно підвищена. Специфічні методи-бактеріологічний метод- гемокультура, мієлокультура, використувується рідко в спеціальних лабораторіях, серологічні реакції – РНГА,

реакція аглютинації (Райта-Хеддлсона) враховується позитивною в титрі 1:200-1:400, РСК діагностичний титр 1:80, 1:160, алергична внутришкірна проба Бюрне- виміряють розміри набряку шкіри – 1-3см слабо+, 3-6 см – (+), більше 6 см – різко (+). Реакція Райта і проба Бюрне можуть бути (+) протягом тривалого часу після одужання.

3. Лікування: специфічна антибіотикотерапія- тетрациклин 2 г/добу 7-10 днів, повторними курсами (2-3) з інтервалом 10-14 днів, можна левоміцетин 3 г/добу до 3-4 дня нормальної температури, потім по 2 г/добу, курс 7-10 днів, можна ріфампіцин 600-900 мг/добу 7 днів, повторний курс не потрібен. Бажано повторный курс левоміцетином або тетрацикліном. Після зникнення гострих проявів хвороби проводять вакцинотерапію разними способами (в/ш, п/ш, в/м, в/в). При важкому перебігу хвороби показано введення ГКС, нестероідні п/запальні засоби, може бути в/суглобове введення препаратів, потім ЛФК, масаж, діатермія, УВЧ, грязелікування.

Задача 143 (т.13.2).

Хворий А., працівник м'ясокомбінату, звернувся до лікаря зі скаргами на суглобові болі, періодичне підвищення температури останні 8 місяців.

Об-но: гепатолієнальний синдром, біль та обмеження рухливості лівого гомілковостопного суглоба. При дослідженні крові: нормоцитоз, реакція Хеддельсона 1:100.

1. Попередній діагноз.

2. План обстеження.

3. План лікування.

Задача 143 (т.13.2) Еталон відповіді:

1. Хронічний бруцельоз, кістково-суглобна форма.

2. Загальноклінічні лабораторні дослідження: заг. ан. крові-

червона кров без змін, лейкопенія, лімфоцитоз, моноцитоз, нейтропенія із зсувом вліво, ШОЕ помірно підвищена. Специфічні методи-бактеріологічний метод- гемокультура, мієлокультура, використовується рідко в спеціальних лабораторіях, серологічні реакції – РНГА,

реакція аглютинації (Райта-Хеддлсона) вважається позитивною в титрі 1:200-1:400, РСК діагностичний титр 1:80, 1:160, алергична внутришкірна проба Бюрне- виміряють розміри набряку шкіри – 1-3см слабо+, 3-6 см – (+), більше 6 см – різко (+). Реакція Райта і проба Бюрне можуть бути (+) протягом тривалого часу після одужання.

3. Лікування: специфічна антибіотикотерапія- тетрациклин 2 г/добу 7-10 днів, повторними курсами (2-3) з інтервалом 10-14 днів, можна левоміцетин 3 г/добу до 3-4 дня нормальної температури, потім по 2 г/добу, курс 7-10 днів, можна ріфампіцин 600-900 мг/добу 7 днів, повторний курс не потрібен. Бажано повторный курс левоміцетином або тетрацикліном. Після зникнення гострих проявів хвороби проводять вакцинотерапію разними способами (в/ш, п/ш, в/м, в/в). При важкому перебігу хвороби показано введення ГКС, нестероідні п/запальні засоби, може бути в/суглобове введення препаратів, потім ЛФК, масаж, діатермія, УВЧ, грязелікування.

Задача 144 (т.13.2).

Хворий З. звернувся зі скаргами на підвищену стомлюваність, дратівливість, періодичні радикулярні болі летючого характеру, поганий сон. З анамнезу відомо, що пацієнт за фахом лікар-ветеринар, раніше працював в господарстві, де реєструвалися випадки бруцельозу.

Об-но: психоемоційна лабільність, легені, серце, печінка – без особливостей. Реакція Райта – негативна. ІФА IgG(+).

1. Попередній діагноз.

2. План обстеження.

3. План лікування.

Задача 144 (т.13.2) Еталон відповіді:

1. Хронічний бруцельоз з ураженням нервової системи.

2. Загальноклінічні лабораторні дослідження: заг. ан. крові-

червона кров без змін, лейкопенія, лімфоцитоз, моноцитоз, нейтропенія із зсувом вліво, ШОЕ помірно підвищена. Специфічні методи-бактеріологічний метод- гемокультура, мієлокультура, використовується рідко в спеціальних лабораторіях, серологічні реакції – РНГА,

реакція аглютинації (Райта-Хеддлсона) вважається позитивною в титрі 1:200-1:400, в даному випадку потрібно повторити цю реакцію – парні сироватки, РСК діагностичний титр 1:80, 1:160, алергична внутришкірна проба Бюрне- виміряють розміри набряку шкіри – 1-3см слабо+, 3-6 см – (+), більше 6 см – різко (+). Реакція Райта і проба Бюрне можуть бути (+) протягом тривалого часу після одужання.

3. Лікування: специфічна антибіотикотерапія- тетрацикліин 2 г/добу 7-10 днів, повторними курсами (2-3) з інтервалом 10-14 днів, можна левоміцетин 3 г/добу до 3-4 дня нормальної температурт, потім по 2 г/добу, курс 7-10 днів, можна ріфампіцин 600-900 мг/добу 7 днів, повторний курс не потрібен. Бажано повторний курс левоміцетином або тетрацикліном. Далі проводять вакцинотерапію різними способами (в/ш, п/ш, в/м, в/в), нестероідні п/запальні засоби.

Задача 145 (т.13.2).

Хворий Н. госпіталізований у клініку з високою температурою, вираженим менінгеальним синдромом. Захворів 3 тижні тому. Захворювання почалося гостро з високої температури, ознобу, пітливості. Місяць тому працював на фермі і допомогав при окоті овець.

Об-но: свідомість ясна, виражені оболонкові симптоми. Шкіра волога, суглоби не змінені. У лікворі: цитоз 1,5 тис. лімфоцитів в 1 мкл.; білок 3,5г/л. Реакція Райта 1:200, ІФА IgМ (+).

1. Попередній діагноз.

2. План обстеження.

3. План лікування

Задача 145 (т.13.2) Еталон відповіді:

1. Гострий бруцельоз, серозний менінгіт.

2. Загальноклінічні лабораторні дослідження: заг. ан. крові-

червона кров без змін, лейкопенія, лімфоцитоз, моноцитоз, нейтропенія із зсувом вліво, ШОЕ помірно підвищена. Специфічні методи-бактеріологічний метод- гемокультура, мієлокультура, використувується рідко в спеціальних лабораторіях, серологічні реакції – РНГА,

реакція аглютинації (Райта-Хеддлсона) враховується позитивною в титрі 1:200-1:400, РСК діагностичний титр 1:80, 1:160, алергична внутришкірна проба Бюрне- виміряють розміри набряку шкіри – 1-3см слабо+, 3-6 см – (+), більше 6 см – різко (+). Реакція Райта і проба Бюрне можуть бути (+) протягом тривалого часу після одужання.

3. Лікування: специфічна антибіотикотерапія- тетрациклин 2 г/добу 7-10 днів, повторними курсами (2-3) з інтервалом 10-14 днів, можна левоміцетин 3 г/добу до 3-4 дня нормальної температури, потім по 2 г/добу, курс 7-10 днів, можна ріфампіцин 600-900 мг/добу 7 днів, повторний курс не потрібен. Бажано повторный курс левоміцетином або тетрацикліном. Після зникнення гострих проявів хвороби проводять вакцинотерапію разними способами (в/ш, п/ш, в/м, в/в). При важкому перебігу хвороби

показано введення ГКС, патогенетична дезинтоксикаційн терапія, введення сечогінних препаратів (маніт, лазікс), нестероідні п/запальні засоби, ноотропи в периоді реконвалесценції.

Задача 146 (т.13.2).

Хворий М. повернувся з туристської поїздки по Сіцилії, де часто вживав в їжу козине молоко, сири домашнього виготовлення. Звернувся зі скаргами на підвищення температури тіла упродовж 3 тижнів, пітливість, відчуття жару. Загальне самопочуття не страждає.

Об-но: шкіра волога, тахікардія, розширення меж серця, приглушеність серцевих тонів, помірне збільшення печінки і селезінки, системна лімфаденопатія. У гемограмі – лейкопенія, лімфоцитоз, анеозинофілія, помірно прискорена ШЗЕ.

1.Попередній діагноз.

2. План обстеження.

3. План лікування

Задача 146 (т.13.2) Еталон відповіді:

1. Гострий бруцельоз, середньоважкий перебіг.

2. Загальноклінічні лабораторні дослідження: заг. ан. крові-

червона кров без змін, лейкопенія, лімфоцитоз, моноцитоз, нейтропенія із зсувом вліво, ШОЕ помірно підвищена. Специфічні методи-бактеріологічний метод- гемокультура, мієлокультура, використовується рідко в спеціальних лабораторіях, серологічні реакції – РНГА,

реакція аглютинації (Райта-Хеддлсона) враховується позитивною в титрі 1:200-1:400, РСК діагностичний титр 1:80, 1:160, алергична внутришкірна проба Бюрне- виміряють розміри набряку шкіри – 1-3см слабо+, 3-6 см – (+), більше 6 см – різко (+). Реакція Райта і проба Бюрне можуть бути (+) протягом тривалого часу після одужання.

3. Лікування: специфічна антибіотикотерапія- тетрациклин 2 г/добу 7-10 днів, повторними курсами (2-3) з інтервалом 10-14 днів, можна левоміцетин 3 г/добу до 3-4 дня нормальної температури, потім по 2 г/добу, курс 7-10 днів, можна ріфампіцин 600-900 мг/добу 7 днів, повторний курс не потрібен. Бажано повторный курс левоміцетином або тетрацикліном. Після зникнення гострих проявів хвороби проводять вакцинотерапію разними способами (в/ш, п/ш, в/м, в/в). При важкому перебігу хвороби показано введення ГКС, нестероідні п/запальні засоби, може бути в/суглобове введення препаратів, потім ЛФК, масаж, діатермія, УВЧ, грязелікування.

Задача 147 (т.13.2).

Хворий Н. 24 років доставлений в стаціонар машиною швидкої допомоги зі скаргами на температуру (39ºС), озноб, біль в нижній щелепі, зниження діурезу, кашель. Два дні тому – видалення корінного зуба.

Об-но: на місці видаленого зуба – набряк, гіперемія ясен, гнійні нальоти; збільшені і болючі підщелепні лімфатичні вузли. Під час аускультації легень з обох боків вислуховуються вологі хрипи середнього калібру. Тони серця приглушені, ритмічні. Пульс 120/хв. Язик обкладений білим нашаруванням. Живіт м'який, пальпується селезінка – м'яка, безболісна. При постукуванні в області нирок – біль, сеча рожевого кольору. У крові лейкоцитоз 18 х 10⁹, ШОЕ-32 мм/год.

1. Попередній діагноз.

2. План обстеження.

3. План лікування.

Задача 147 (т.13.2) Еталон відповіді:

1. Сепсис, гострий перебіг (одонтогенний).

2. Загальноклінічні методи: заг.ан. крові- анемія, лейкоцитоз з нейтрофільним зсувом формули вліво, прискорена ШОЕ, заг. ан. сечі- протеінурія, лейкоцитурія, циліндрурія, рентгенографія ОГК- рентгенкартина двобічної пневмонії, ЕКГ – зниження вольтажа зубців, дифузні зміни міокарда, УЗД ОЧП – ознаки гепатолієнального синдрома, бактеріологічна діагностика – посів з рани, посів крові на стерильність (тричі, на висоті лихоманки) з наступним визначенням чутливості виділеної мікрофлори до антибіотиків.

3. Проводиться санація первинного вогнища хірургічним шляхом в умовах відділення щелепно-лицевої хірургії. Антибіотикотерапія- призначення препаратів широкого спектру дії (цефалоспоріни 3 покоління, фторхінолони), а також мератін (діє на анаеробну флору), шляхи введеня препаратів в/в та в/в крап., інтенсивна дезинтоксикаційна терапія, призначення лазолвану, панангину, сульфокамфокаіну, при важкому перебігу – ГКС, нестероідні п/запальні препарати.

Задача 148 (т.13.2).

Хворий М. 48 років доставлений машиною швидкої допомоги: загальмований, скаржиться на сильний головний біль, високу температуру тіла, блювання.

Об-но: нечітко орієнтований у часі та просторі, шкіра бліда, на тулубі одиничні елементи розеольозно-геморагійного висипу. Слизисті оболонки ротоглотки без особливостей. Системно збільшені лімфатичні вузли – розміром до 5-6 мм, не спаяні між собою. В легенях - жорстке дихання, розсіяні сухі хрипи. Тони серця приглушені, ритмічні. АТ-90/60 мм рт.ст., пульс 110/хв., слабкої напруженості, м'який. Язик сухий, обкладений білим нашаруванням. Живіт м'який, пальпується край печінки і селезінки. Позитивні симптоми Керніга, Брудзинського. При проведенні люмбальної пункції спинномозкова рідина витікає з частотою 80 крапель/хв., каламутна.

1. Попередній діагноз.

2. План обстеження.

3. Лікування.

Задача 148 (т.13.2) Еталон відповіді:

1. Сепсис, гострий перебіг, гнійний менінгит, негоспітальна двобічна пневмонія, ІТШ 1 ступеню.

2. Загальноклінічні методи: заг.ан. крові- анемія, лейкоцитоз з нейтрофільним зсувом формули вліво, прискорена ШОЕ, заг. ан. сечі- протеінурія, лейкоцитурія, циліндрурія, рентгенографія ОГК- рентген картина двобічної пневмонії,

аналіз ліквору – цитоз тисячі клітин в 1 мл за рахунок нейтрофілів, підвищення рівня білку, коагулограма, ЕКГ – зниження вольтажа зубців, дифузні зміни міокарда, УЗД серця, УЗД ОЧП – ознаки гепатолієнального синдрому, бактеріологічна діагностика – посів крові на стерильність (тричі, на висоті лихоманки), а також посів ліквору з наступним визначенням виділеної мікрофлори до антибіотиків.

3. Антибіотикотерапія- призначення препаратів широкого спектру дії (цефалоспоріни 3 покоління, фторхінолони), а також мератін (діє на анаеробну флору), шляхи введення препаратів в/в та в/в крап., інтенсивна дезинтоксикаційна терапія, ГКС, сечогінні (маніт, лазікс), свіжозаморожена плазма, призначення лазолвану, панангину, сульфокамфокаіну, нестероідні п/запальні препарати, в періоді реконвалесценції – ноотропи, вітаміни

Задача 149 (т.13.2).

Хвора З. 32 років доставлена в стаціонар зі скаргами на високу температуру, помірну жовтяницю шкіри та склер. Хворіє 3 дні, 1-й день жовтяниці.

Об-но: свідомість ясна, шкіра бліда, іктерична, волога, чиста. ЧД 26/хв. При аускультації легень вислуховуються сухі розсіяні хрипи. Ліва межа серця розширена вліво. ЧСС 112/хв. Тони серця приглушені, вислуховується систолічний шум. АТ-80/60 мм рт.ст. Пульс слабкого наповнення і напруження. Язик сухий, обкладений білим нальотом. Живіт помірно здутий, біль в гіпогастрії. Печінка +1,5 см, селезінка (+). З піхви гнійно-кров'янисті виділення. Менінгеальних знаків немає.

1. Попередній діагноз.

2. План обстеження.

3. План лікування.

Задача 149 (т.13.2) Еталон відповіді:

1. Сепсис, гострий перебіг, гострий ендометрит, двобічна пневмонія, ІТШ 1 ст.

2. Огляд гінеколога. Загальноклінічні методи: заг.ан. крові- анемія, лейкоцитоз з нейтрофільним зсувом формули вліво, прискорена ШОЕ, заг. ан. сечі- протеінурія, лейкоцитурія, циліндрурія, рентгенографія ОГК- рентген картина двобічної пневмонії,

коагулограма, ЕКГ – зниження вольтажа зубців, дифузні зміни міокарда, УЗД серця, УЗД ОЧП – ознаки гепатолієнального синдрому, УЗД органів малого тазу,бактеріологічна діагностика – посів крові на стерильність тричі на висоті лихоманки з наступним визначенням чутливості мікрофлори до антибіотиків, посів виділень з піхви.

3. Санація первинного вогнища хірургічним шляхом в гінекологічному відділенні. Антибіотикотерапія- призначення препаратів широкого спектру дії (цефалоспоріни 3 покоління, фторхінолони), а також мератін (діє на анаеробну флору), шляхи введеня препаратів в/в та в/в крап., інтенсивна дезинтоксикаційна терапія, призначення лазолвану, панангину, сульфокамфокаіну, при важкому перебігу – ГКС, нестероідні п/запальні препарати, свіжозаморожена плазма, інгібітори протеолізу (контрікал, гордокс).

Задача 150 (т.13.2).

Хворий Н. 40 років звернувся зі скаргами на періодичне підвищення температури тіла (37,2°-37,5ºС), яке чергується з періодами апірексії до 10-12 днів, слабкість, швидку втомлюваність. Лікувався амбулаторно у зв’язку з виділенням з крові стрептококу, «С»-реактивний білок (+); прискорену ШЗЕ-28 мм/год, лейкоцитоз – 12 х 10⁹/л.

Об-но: свідомість ясна, на шкірі тулуба, кінцівках одиничні елементи гнійничкового висипу. Збільшені чутливі при пальпації пахвові і пахові лімфовузли. У легенях ослаблене дихання, хрипів немає. Тони серця ритмічні, приглушені. Пульс 78 /хв. Язик вологий, помірно обкладений білим нальотом. Живіт м'який, безболісний. Печінка +1,5 см, край чутливий, селезінка (+).

1. Попередній діагноз.

2. План обстеження.

3. План лікування.

Задача 150 (т.13.2) Еталон відповіді:

1.Сепсис стрептококової етіологіі, хронічний перебіг

2. заг. ан. крові, заг. ан. сечі, біохімічні дослідження крові, УЗД ОЧП,серця, посів крові на стерильність с наступним визначенням чутливості до антибіотиків.

3. Антибітикотерапия препаратами широкого спектру дії до 10 дня нормальноїтемператури. Дезинтоксикацийна терапія, можливо в подальшому використання імуномодуляторів (циклоферона, імунофана) по схемі, вітаминотерапія. При хроніосепсисі можливо лікування аутовакциною по схемі, призначення бактериофага специфічного п/стрептококового.

Задача 151 (т.13.2).

Хворий М. 60 років поступив до стаціонару зі скаргами на Т до 40ºС, озноби, відчуття жару. Захворів гостро, через п'ять днів після холецистектомії.

Об-но: свідомість ясна, шкірні покриви чисті, мармурові, нігтьові ложа ціанотичні. ЧД 24/хв. Везикулярне дихання. Тони серця приглушені, ритмічні. АТ-80/40 мм рт.ст. Пульс 120/хв., слабкого наповнення, м'який. Язик сухий. Живіт м'який, болючий у області операційної рани. Сеча відсутня. Менінгеальних знаків немає.

1. Попередній діагноз.

2. План обстеження.

3. План лікування.

Задача 151 (т.13.2) Еталон відповіді:

1. Сепсис, гострий перебіг (хірургічний), ІТШ 2 ст., ГНН ст. анурії.

2. Загальноклінічні методи: заг.ан. крові- анемія, лейкоцитоз з нейтрофільним зсувом формули вліво, прискорена ШОЕ, заг. ан. сечі- протеінурія, лейкоцитурія, циліндрурія, рентгенографія ОГК, ЕКГ – зниження вольтажа зубців, дифузні зміни міокарда, УЗД ОЧП – ознаки гепатолієнального синдрома, бактеріологічна діагностика – посів з рани, посів крові на стерильність (тричі, на висоті лихоманки) з наступним визначенням чутливості виділеної мікрофлори до антибіотиків

3. Проводиться релапаротомія, ревізія черевної порожнини в хірургічному відділенні після виведення з ІТШ, стабілізації гемодинаміки(інтенсивна дезинтоксикаційна терапія, ГКС, дофамін)

Антибіотикотерапія- призначення препаратів широкого спектру дії (цефалоспоріни 3 покоління, фторхінолони), а також мератін (діє на анаеробну флору), шляхи введення препаратів в/в та в/в крап., інтенсивна дезинтоксикаційна терапія, призначення панангину, свіжозаморожена плазма, інгібітори протеолізу (контрікал, гордокс)., нестероідні п/запальні препарати.

Задача 152 (т.13.2).

Хворий К., 23-х років, поступив в інфекційний стаціонар із скаргами на підвищення температури тіла до 39-40°С, сильні озноби, виражену пітливість, кашель із слизово-гнійним харкотинням, ломоту в м’язах, суглобах, головний біль, різку загальну слабкість, нудоту, відсутність апетиту.

Вважає себе хворим біля 2-х тижнів, коли з’явився озноб, підвищилась температура тіла до39-40°С, з’явився кашель. За мед. допомогою не звертався, приймав жарознижуючі препарати – без эфекту.

Вживає ін’єкційні наркотики кустарного виробництва (опіати). Рік назад звільнився з місць позбавлення волі.

Об’єктивно: стан важкий. Свідомість ясна. Шкіра бліда із землисто-жовтуватим відтінком, волога, на передній черевній стінці – поодинокі п/ш крововиливи. Хворий пониженого харчування. В паховій ділянці сліди від множинних ін’єкцій («шахти»). Видимі слизові субіктеричні. Над легенями – везикулярне дихання з жорстким відтінком, різко ослаблене в нижньобокових ділянках з обох боків, крепітація, тони серця ослаблені, пульс 100 за 1 хв., ритмічний, середньої величини, АТ 90/60 мм рт.ст. Язик суховатий, обложений сіруватим нальотом. Живіт дещо піддутий, при пальпації помірно болісний в правому підребір’ї, епігастрії. Печінка збільшена +3-4 см, пальпується селезінка. Симптом Пастернацького позитивний з обох боків.

Результати додаткових методів обстеження: заг.ан. крові – гемоглобін -78 г/л, лейкоцити – 15, 2х 10 9/л п-24%, с-68%, л-8%, ШОЕ-42 мм/год, заг. ан. сечі – білок – 0,33 г/л, еп. пл. – покр. все п/з, лейк. – 25-30 в п/з, циліндри гіал. – 8-10 в п/з, Сечовина – 12,2 мМоль/л, креатинін – 0,2 мМоль/Л, заг. білірубін – 58,1 мкМоль/л, непрямий – 38,1, прямий – 20,0, АлАт- 1,5, АсАт- 1.2 мМоль/л. Рентгенографія ОГК – двобічна нижньодольова пневмонія.

1.Який попередній діагноз?

2.Які ще додаткові обтеження необхідно провести для його підтвердження?

3.Призначте лікування.

Задача 152 (т.13.2) Еталон відповіді:

1. Сепсис, гострий перебіг, негоспітальна двобічна пневмонія, ІТШ 1 ст.

2. Загальноклінічні методи: ЕКГ – зниження вольтажа зубців, дифузні зміни міокарда, УЗД серця, УЗД ОЧП – ознаки гепатолієнального синдрому, бактеріологічна діагностика – посів крові на стерильність (тричі, на висоті лихоманки) з наступним визначенням чутливості виділеної мікрофлори до антибіотиків

3.Антибіотикотерапія- призначення препаратів широкого спектру дії (цефалоспорини 3 покоління, фторхінолони), а також мератін (діє на анаеробну флору), шляхи введення препаратів в/в та в/в крап., інтенсивна дезинтоксикаційна терапія, ГКС,сечогінні (маніт, лазікс), призначення панангину, свіжозаморожена плазма, інгібітори протеолізу (контрікал, гордокс)., нестероідні п/запальні препарати, лазолван, сульфокамфокаін в періоді реконвалесценції- ноотропи, вітаміни, гепатопротектори.

Задача 153 (т.13.2).

Хвора Ш., 35 років, поступила в інфекційний стаціонар із скаргами на тривалий –біля року субфебрилітет, загальну слабкість, періодичну появу на обличчі та тулубі пустульозної висипки, іноді фурункулів. Рік тому у хворої був правобічний гідраденіт, який вскрився самостійно. За мед. допомогою не зверталась. Після чого відмічає появу вище вказаних скарг.

Об’єктивно: температура тіла 37,2°С, на шкірі тулуба – пустульозна висипка, видимі слизові - блідо-рожеві. Над легенями – везикулярне дихання, пульс – 80 за 1 хв., АТ 110/70 мм рт.ст. Живіт м’який, безболісний. Печінка +1,5 см, пальпується нижній полюс селезінки.

З посіву крові на стерильність виділений Staph. aureus.

1. Який попередній діагноз.

2.Призначте додаткові обстеження та лікування.

Задача 153 (т.13.2) Еталон відповіді :

1. Сепсис стафілококової етіології, хронічний перебіг.

2. Загальноклінічні обстеження (заг. ан. кр., заг. ан. сечі, біохімічні обстеження крові, УЗД ОЧП, серця, ЕКГ), посів крові на стерильність з наступним визначенням чутливості до антибіотиків.

3. Антибиотикотерапія з урахуванням чутливості препаратами широкого спектру дії до 10 дня нормальної температури тіла. Дезинтоксикаційна терапія, можливо в подальшому призначення імуномодуляторів (циклоферона, імунофана) по схемі, вітамінотераія. При хроніосепсисі можливо лікування хворого аутовакциною по схемі, призначення бактеріофага специфічного п/стафілококового.

Задача 154 (т.19.4).

В приймальне відділення інфекційної лікарні звернувся хворий Н., у якого 8 днів тому різко підвищилась температура тіла до 40°С, з’явилися виражений головний біль, міальгії, біль в попереку. Через 3 дні стан значно покращився, температура тіла нормалізувалась, але з’явилась п’ятниста висипка на обличчі та тильній поверхні пальців рук, яка на наступний день розповсюдилась на шию та передню поверхню тулуба, а на третій день висипу шкірні елементи вже визначались і на спині та кінцівках, причому на обличчі вони перетворились на пухирці з прозорим вмістом. Через два дні після висипу повторно підвищилась температура тіла до 39°С, з’явився біль в горлі при ковтанні, набряклість повік, різь в очах, сльозотеча, різі при сечовипусканні, біль при дефекації та домішки крові в калі, що й заставило звернутись до лікаря.

При огляді: загальний стан хворого важкий. Температура тіла 40,5°С. Свідомість спутана. АТ 100/60 мм рт.ст. ЧСС – 120 уд./хв. На шкірі обличчя, тулуба, верхніх та нижніх кінцівок множинні багатокамерні пустули з пупковидним вдавленням по центру пухирця. Шкіра обличчя та кінцівок різко набрякла. Гнійний кон’юнктивіт. Слизова ротової порожнини та ротоглотки набрякла, гіперемійована, з множинними ерозіями, покритими гнійним нальотом. При аускультації: в легенях жорстке дихання. Тони серця приглушені. Живіт м’який, хворобливий при пальпації в нижніх відділах. Печінка +3 см. Пальпується край селезінки. Випорожнення 2 рази на добу з домішками крові. Сеча мутна, з червонуватим відтінком.

1. Попередній діагноз.

2. Специфічна діагностика.

3. Принципи лікування.

Задача 154 (т.19.4) Еталон відповіді:

1. Натуральна віспа.

2. Метод імунофлююресценції (вміст везикул), серологічні методи діагностики (РЗК, РПГА, РН)

3. Метисазон (0,6 г двічі на день протягом 4-6 днів), дезинтоксикаційна терапія (пероральна і парентеральна), антибактеріальна терапія для профілактики гнійно-септичних уражень (цефалоспорини, макроліди), шкірні покриви протирати розчином калія перманганата (1:5000), камфорного спирту.

Задача 155 (т.19.4).

Хвора К, 27 років, за 10 днів до захворювання оглядала туриста із Бангладеш. Захворіла гостро. Протягом 3-х днів температура була 40-41⁰С, турбували головний біль, біль в поперековому відділі хребта. На 4-й день хвороби температура знизилась до 37,3⁰С, але на обличчі з´явилась плямиста висипка. На 5-й день хвороби стан хворої задовільний, температура 36,8⁰С, на голові та обличчі – папули, на кінцівках та тулубі – поодинокі плями. Зів гіперемований. Порушень з боку органів дихання та серцево-судинної системи не має. На 10-й день хвороби папули перетворились в везикули.

1. Попередній діагноз?

2. Додаткові методи обстеження?

Задача 155 (т.19.4) Еталон відповіді:

1. Натуральна віспа, варіолоїд?

2. Метод імунофлююресценції (вміст везикул), серологічні методи діагностики (РЗК, РПГА, РН)

Задача 156 (т.19.4).

Хвора С., 46 років, поступила на 3-й день хвороби з скаргами на головний біль, ломоту в суглобах, блювання. Шкіра чиста, на слизовій ротоглотки декілька плям і везикул. Через дві доби температура тіла нормалізувалась, але на внутрішній поверхні лівого плеча з´явилось декілька щільних везикул. Встановлено, що син повернувся із Індії 10 днів тому.

1. Попередній діагноз?

2. Додаткові методи обстеження?

Задача 156 (т.19.4) Еталон відповіді:

1. Натуральна віспа, варіолоїд?

2. Метод імунофлююресценції (вміст везикул), серологічні методи діагностики (РЗК, РПГА, РН)

Задача 157 (т.6.3).

Хворий, 42 років, скаржиться на озноб, підвищення температури до 40⁰С, частий кашель зі слизово - гнійним харкотинням, біль у грудній клітці праворуч при кашлі, задишку, загальну слабкість. Із анамнезу відомо, що захворювання почалось гостро 3 дні тому, 10 серпня, коли виникла різка загальна слабкість, озноб, біль у суглобах. Протягом останніх років хворий страждає на алкоголізм. За 7 днів до початку хвороби купався у водоймищі. Шкіра бліда, акроціаноз. Перкуторно праворуч у нижніх відділах легенів укорочення звуку нижче 7 ребра, дихання не вислуховується. Тони серця приглушені, пульс – 120/хв., АТ- 90/60 мм. рт.ст. При пальпації живота виявлене збільшення печінки. Госпіталізований у стаціонар.

Результати лабораторних досліджень – гіпоальбумінемія – 20г/л, гіпербілірубінемія, АлАТ 2,2 ммоль/г.л., гематурія, протеїнурія, Л-15 х 10⁹ /л, п/я зсув, лімфопенія-8%, ШОЕ - 80 мм/год. Рентгенологічно - односторонні негомогенні вогнищеві інфільтрати праворуч у нижній ділянці. Через 3 години після госпіталізації з’явилось блювання, діарея, криваве харкотиння, галюцинації, хворий втратив свідомість. Незважаючи на комплексне лікування з використанням достатніх доз антибіотиків температура не знизилась, стан хворого не покращився.

1.Сформулюйте попередній діагноз.

2. План обстеження.

3. Лікування.

Задача 157 (т.6.3) Еталон відповіді:

· Атипова пневмонія, що викликається Legionella pneumophyllia;

· План обстеження: мікроскопія мазків харкотиння, аналіз крові на креатинін, сечовину; бактерілогічний (виявлення збудника в харкотинні, промивних водах бронхів); пряма РІФ – експрес метод діагностики легіонельозу; серологічні методи діагностики РНІФ – наростання титру антитіл не менш, ніж у 4 рази (перше дослідження - 1-2 тиждень захворювання, друге - 3-4 тиждень захворювання)

· Лікування: етіотропна терапія – кларитроміцин 500 мг через кожні 6 годин в/в крапельно перші 6-7 днів, потім можна перейти на пероральний прийом препарату протягом 1-2 тижнів. Патогенетична терапія – дезінтоксикаційна (краще перорально).

Задача 158 (т.6.3).

Хворий 45 років доставлений 26 липня у лікарню на 3 день хвороби зі скаргами на значно виражену задишку, різку загальну слабкість, підвищення температури до 40⁰С, біль у грудній клітці при кашлі. Повернувся з туристичної поїздки під час якої проживав у великому готелі, де працювали кондиціонери, повертався додому літаком. Захворювання почалось як нежить з дряпанням у зіві. При обстеженні - стан хворого тяжкий, шкіра бліда, акроціаноз. ЧДР – 32/хв. Тони серця значно приглушені, пульс – 60/хв., АТ- 100/60 мм рт.ст. Виникло одноразове блювання та діарея 3 рази на добу. Рентгенологічно – білатеральні інфільтрати значні фокальні та зливні тіні, залучена нижня та середня доля справа, плевральний випіт, з часом спостерігалось прогресування легеневих інфільтратів, не дивлячись на антибактеріальну терапію. На 10 день перебування хворого у лікарні з’явились симптоми міокардиту . При лабораторних дослідженнях - гіпонатріємія - 100 ммоль/л, у клінічному аналізі крові лейкоцитоз, різкий нейтрофільний зсув, ШОЕ - 50 мм/год.

1. Сформулюйте попередній діагноз.

2. План обстеження.

3. Лікування.

Задача 158 (т.6.3) Еталон відповіді:

· Атипова пневмонія, що викликається Legionella pneumophyllia;

· План обстеження: мікроскопія мазків харкотиння, аналіз крові на креатинін, сечовину; бактерілогічний (виявлення збудника в харкотинні, промивних водах бронхів); пряма РІФ – експрес метод діагностики легіонельозу; серологічні методи діагностики РНІФ – наростання титру антитіл не менш, ніж у 4 рази (перше дослідження - 1-2 тиждень захворювання, друге - 3-4 тиждень захворювання)

· Лікування: етіотропна терапія – кларітроміцин 500 мг через кожні 6 годин в)в крапельно перші 6-7 днів, потім можна перейти на пероральний прийом препарату протягом 1-2 тижнів. Патогенетична терапія – дезінтоксикаційна (краще перорально).

Задача 159 (т.6.3).

Хворий доставлений у відділення стаціонару в кінці серпня у вкрай тяжкому стані, без свідомості, на 3 день хвороби. При огляді у приймальному відділенні – шкіра бліда, на тулубі і кінцівках рясна геморагічна висипка, акроціаноз, задишка - 37 дихальних рухів за 1 хв., підвищення температури до 40⁰С, діарея. Пульс – 125/хв., АТ 70/40 мм рт.ст. Зі слів супроводжуючих осіб хвороба почалась гостро, спочатку у хворого виник частий сухий кашель та підвищення температури зразу до високих цифр, за 5 днів до цього він плавав у басейні. При перкусії грудної клітки – укорочення звуку з обох сторін нижче кутів лопаток, аускультативно – незначна кількість вологих дрібнобульбашкових хрипів. При рентгенографічному обстеженні - обширна двостороння пневмонічна інфільтрація. ШОЕ 50 мм/год.

1. Сформулюйте попередній діагноз.

2. План обстеження.

3. Лікування.

Задача 159 (т.6.3) Еталон відповіді:

· Атипова пневмонія, що викликається Legionella pneumophyllia;

· План обстеження: мікроскопія мазків харкотиння, аналіз крові на креатинін, сечовину; бактерілогічний (виявлення збудника в харкотинні, промивних водах бронхів); пряма РІФ – експрес метод діагностики легіонельозу; серологічні методи діагностики РНІФ – наростання титру антитіл не менш, ніж у 4 рази (перше дослідження - 1-2 тиждень захворювання, друге - 3-4 тиждень захворювання)

· Лікування: етіотропна терапія – кларітроміцин 500 мг через кожні 6 годин в)в крапельно перші 6-7 днів, потім можна перейти на пероральний прийом препарату протягом 1-2 тижнів. Патогенетична терапія – дезінтоксикаційна (краще перорально).

Задача 160 (т.6.3).

Хворий 20 років, студент, що проживає у гуртожитку, скаржиться на сухий частий нав’язливий кашель, помірну загальну слабкість, підвищення температури тіла до 37,5⁰С. Захворювання починалось поступово протягом 6 днів. Спостерігався постійний помірний біль у горлі не пов’язаний з ковтанням, нежить. Відомо, що захворіли ще 2 студенти, які проживали разом з хворим у одній кімнаті гуртожитку. Обидва госпіталізовані з діагнозом пневмонія. При обстеженні хворого - шкіра бліда з сіруватим відтінком, число дихальних рухів 26/хв. Пальпаторно виявлена лімфаденопатія. Аускультативно над легенями різнокаліберні сухі та вологі хрипи у невеликій кількості. На рентгенограмі - двосторонні вогнища негомогенної інфільтрації, неінтенсивні. Лікування цефалоспорином III покоління протягом 72 годин не привело до зниження температури, та покращення стану хворого. У клінічному аналізі крові - гемолітична анемія, лейкопенія, підвищені кількість лімфоцитів, відсутній зсув формули вліво, незначне підвищення ШОЕ.

1. Сформулюйте попередній діагноз.

2. План обстеження.

3. Лікування.

Задача 160 (т.6.3) Еталон відповіді:

· Атипова пневмонія, що викликається Mycoplasma pneumoniae.

· Бактеріологічне дослідження харкотиння та промивних вод бронхів (до початку антибактеріальної терапії). Серологічні методи діагностики – РЗК парні реакції з інтервалом 2-4 тижні (для ретроспективного підтвердження діагнозу). ЕLISA – виявлення IgM та IgG (наявність IgМ у титрі 1:32 достатня для обґрунтування діагнозу). ПЛР.

· Тетрациклін по 0,25 4 рази на добу, кларітроміцин 500 мг три рази на добу ( 10 днів). Дезінтоксикаційна терапія (краще перорально). Бронхолітики, відхаркувальні мікстури.

Задача 161 (т.6.3).

Хворий 17 років скаржиться на помірну загальну слабкість, сухий нав’язливий кашель, підвищення температури до 38,5⁰С, міалгії. Хвороба почалась поступово. При обстеженні на 10 день хвороби - шкіра бліда, на тулубі і кінцівках макуло - папульозна висипка, лімфаденопатія, збільшення печінки та селезінки на 2 см. ЧДР – 24/хв. Тони серця значно приглушені, пульс 84/хв. При аускультації легенів – незначна кількість сухих та вологих хрипів у нижній ділянці справа. Рентгенографічно - інфільтрація у нижніх відділах правої та лівої легень. У клінічному аналізі крові - нормоцитоз без палочкоядерного зсуву.Через 4 дні після призначення у комплексному лікуванні ампіциліну клавуланату - температура не знизилась.

1. Сформулюйте попередній діагноз.

2. План обстеження.

3. Лікування.

Задача 161 (т.6.3) Еталон відповіді:

· Атипова пневмонія, що викликається Mycoplasma pneumoniae.

· Бактеріологічне дослідження харкотиння та промивних вод бронхів (до початку антибактеріальної терапії). Серологічні методи діагностики – РЗК парні реакції з інтервалом 2-4 тижні (для ретроспективного підтвердження діагнозу). ЕLISA – виявлення IgM та IgG (наявність IgМ у титрі 1:32 достатня для обґрунтування діагнозу). ПЛР.

· Тетрациклін по 0,25 4 рази на добу, кларітроміцин 500 мг три рази на добу ( 10 днів). Дезінтоксикаційна терапія (краще перорально). Бронхолітики, відхаркувальні мікстури.

Задача 162 (т.14.1).

Хворий С. 30-ти років, поступив в інфекційне відділення на третій день хвороби зі скаргами на загальну слабкість, підвищення температури до 38,7°С, головний біль, біль у горлі та у великих суглобах, нудоту. За півтора тижня до захворювання виїжджав до лісу на відпочинок .Після повернення додому в правій паховій ділянці виявив кліща, якого видалив самостійно. Об’єктивно: температура тіла 38,2°С, АТ 120/60 мм рт.ст., пульс 90/хв. У свідомості, активний. Склериту, кон’юнктивіту немає. В правій паховій ділянці еритематозне ураження шкіри з просвітлінням всередині. На шкірі рук поодинокі розеоли. Тони серця приглушені, ритмічні. В легенях визначається везикулярне дихання. Пальпація живота безболісна. Пальпується край печінки та селезінка. Симптом Керніга негативний. Ригідність м’язів потилиці не визначається.

1. Попередній діагноз.

2. План обстеження

3. Лікування.

Задача 162 (т.14.1) Еталон відповіді:

1. Системний кліщовий бореліоз (хвороба Лайма).

2. Епід.анамнез, клініка, об-но, ЗАК, ЗАС, виявлення збудника в спино-мозковій або синовіальній рідині, іноді в крові, ПЛР, РНГА, РНІФ, ІФА з наростанням титру антитіл при дослідженні парних сироваток.

3. Антибактеріальна терапія: бензилпеніцилін, тетрациклін, цефалоспорини до 10 днів, а також НПЗЗ, гормони за показами і симптоматичне лікування.

Задача 163 (т.14.1).

Хвора Ч. 60 років, поступила в інфекційне відділення на 13-ий день хвороби зі скаргами на інтенсивний головний біль, нудоту, блювання, слабкість, кашель, артралгії та міальгії, підвищення температури тіла до 39°С. За 3тижні до захворювання у лісі була укушена кліщем.

Об’єктивно: в’яла, сонлива, на питання відповідає із затримкою. Температура 39,8°С, АТ 130/70 мм рт.ст., пульс 92 уд/хв., ритмічний. На шкірі шиї праворуч кільцеподібне еритематозне ураження до 6 см в діаметрі; збільшені шийні лімфатичні вузли справа. Склерит, кон’юнктивіт. Тони серця приглушені, ритмічні. В легенях аускультативно – жорстке дихання, послаблене над нижніми відділами справа, де перкуторно визначається притуплення легеневого звуку. Пальпація живота безболісна, печінка та селезінка помірно збільшена. Ригідність м’язів помірно виражена. Симптом Керніга позитивний справа. Грубої вогнищевої симптоматики не виявлено.

1. Клінічний діагноз.

2. План обстеження

3. Лікування.

Задача 163 (т.14.1) Еталон відповіді:

1. Хвороба Лайма.

2. Враховують дані клінічного, об-ного обстеження, епід.анамнез, ЗАК, ЗАС, виявлення збудника в цереброспинальній або синовіальній рідині, іноді в крові, ПЛР, РНГА, РНІФ, ІФА з наростанням титру антитіл при дослідженні парних сироваток.

3. Антибіотики широкого спектру дії, НПЗЗ, за показами глюкокортикоїди і симптоматичне лікування.

Задача 164 (т.14.1).

Хворий А. 42 років, госпіталізований у інфекційне відділення на 9-й день хвороби зі скаргами на: підвищення температури тіла до 39°С, головний біль, нудоту, блювання, світлобоязнь, міалгії. Хворий працює лісничим. За 7 днів до захворювання при поверненні з лісу виявив на собі кліщів, у паховій і шийній ділянках. Видалив їх самостійно.

Об’єктивно: температура тіла 39,2°С. АТ – 130/65 мм рт.ст. Пульс 66/хв., ритмічний. В свідомості. При зміні положення тіла – посилення нудоти і блювання. Кашлю, задишки немає. Тони серця приглушені. Аускультативна картина в легенях без особливостей. Живіт при пальпації не болючий, незначне збільшення печінки та селезінки. Висипки на тілі немає. Виражена ригідність м’язів потилиці, різко позитивний симптом Керніга. Тонус м’язів знижений, пригнічення сухожилкові рефлексів з обох боків.

1. Клінічний діагноз.

2. План обстеження.

3. Лікування.

Задача 164 (т.14.1) Еталон відповіді:

1. Кліщовий енцефаліт.

2. Епід.анамнез, клінічне та об-не обстеження, ЗАК, ЗАС, аналіз спиномозкової рідини, РЗК, РГГА, ІФА в динамиці, РН на білих мишах.

3. Введення кінського Ig за Безредком протягом 3-х днів: 1й день-3, 6 або 12 мл, 2-3 день по 3 мл. При необхідності курс можна повторити. Також застосовують інтерферони, глюкокортикоїди, дегідратаційну терапію, седативні, серцево-судинні засоби. Протягом лікування дотримуються постільного режиму.

Задача 165 (т.14.1).

Хворий П., 36 років, працівник лісгоспу, поступив до інфекційного відділення на 6й день хвороби із скаргами на слабкість, знобіння, нудоту, неодноразове блювання головний біль. Захворювання розпочалося гостро з підвищення температури тіла до 39°С, головного болю, міальгій, слабкості. При огляді – стан важкий, сопор. Обличчя гіперемоване, наявний склерит, кон’юнктивіт. Висипки на тілі немає. У паховій ділянці справа – почервоніння розміром 1Х1 см, не болюче, з незначними виділеннями гнійного характеру; збільшені пахові лімфовузли справа. Пальпація м’язів чутлива, суглоби не змінені. Менінгеальні знаки відсутні, парезів, паралічів немає. У легенях – везикулярне дихання, тони серця трохи приглушені. Органи черевної порожнини без особливостей. АТ 120/60 мм рт.ст., пульс 98 на хв., температура тіла 39,2°С. Фізіологічні відправлення не порушені.

1.Клінічний діагноз.

2.План обстеження.

3. Лікування.

Задача 165 (т.14.1) Еталон відповіді:

1. Хвороба Лайма.

2. Епід.анамнез, клінічне і об-не обстеження, ЗАК, ЗАС, виявлення збудника в цереброспинальній або синовіальній рідині, іноді в крові, ПЛР, РНГА, РНІФ, ІФА з наростанням титру антитіл при дослідженні парних сироваток.

3. Антибіотики широкого спектру дії до 10 днів, НПЗЗ, за необхідністю гормони та симптоматичне лікування.

Задача 166 (т.14.1).

Хвора Т., 15 років, госпіталізована на 3-й день хвороби із скаргами на виражену слабкість, в’ялість, підвищення температури тіла до 39°С, головний біль. Захворіла гостро, з’явився головний біль, нудота, періодичне блювання; температури тіла підвищена з першого дня хвороби. За півтора тижні до захворювання виїжджала з подругами до лісу, де була укушена кліщем, якого видалила самостійно. Об’єктивно: стан важкий; у свідомості, адекватна, положення у ліжку вимушене через інтенсивний головний біль. Висипки на тілі, катаральних явищ не виявлено. Ригідність потиличних м’язів (++++), симптом Керніга позитивний, парестезії кінцівок, помірна м’язова слабкість. З боку серця та легенів – без змін. Пальпація живота не болюча. АТ 115/70 мм рт.ст., пульс 72 на хв., частота дихання 20 у хв.

У загальному аналізі крові – помірний нейтрофільний лейкоцитоз, лімфопенія, помірно збільшена ШОЕ.

1. Клінічний діагноз.

2. План обстеження.

3. Лікування.

Задача 166 (т.14.1) Еталон відповіді:

1. Кліщовий енцефаліт.

2. Клінічне і об-не обстеження, дані епід.анамнезу, ЗАК, ЗАС, дослідження спиномозкової рідини, РЗК, РГГА, ІФА в динаміці, РН на білих мишах.

3. Введення кінського Ig за Безредком протягом 3-х днів:1й день - 3, 6 або 12 мл, 2-3-й день по 3 мл. За необхідністю курс можна повторити.Застосовують інтерферони, глюкокортикоїди, дегідратаційна терапія, седативні і серцево-судинні препарати. Протягом всього лікування дотримуються ліжкового режиму.

Задача 167 (т.14.1).

Хворий Ш., 53 років, після відвідування приміської лісопосадки у ділянці лівої гомілки помітив кліща, якого видалив самостійно. Через тиждень після укусу кліща побачив на цьому місці почервоніння 1х1 см, яке продовжувало збільшуватися. Відчував біль у колінному та кульшовому суглобах. Через 2 тижні звернувся до лікаря із скаргами на почервоніння шкіри Температуру тіла не вимірював. При огляді: температура тіла 37,3°С. При обстеженні внутрішніх органів патології не виявлено. У місці укусу – еритематозне ураження шкіри діаметром 20х25 см з просвітленням у центрі, не свербить. Збільшені пахвинні лімфовузли зліва, інші периферичні лімфатичні вузли.

1. Клінічний діагноз.

2. План обстеження.

3. Лікування.

Задача 167 (т.14.1) Еталон відповіді:

1. Хвороба Лайма.

2. Клінічне і об-не обстеження, дані епід.анамнезу, ЗАК, ЗАС, виявлення збудника в цереброспинальній або синовіальній рідині, іноді в крові, ПЛР, РНГА, РНІФ, ІФА з наростанням титру антитіл в парних сироватках.

3. Антибіотики широкого спектру дії протягом 10 днів, НПЗЗ, при необхідності глюкокортикоїди та симптоматичне лікування.

Задача 168 (т.14.1).

Хворий Т., 58 років, лісник, поступив із скаргами на слабкість, підвищення температури тіла до 38,7°С, неможливість ходити. Хворіє 5 днів, захворювання розпочалося гостро з гарячки, підвищення температури тіла до 39°С, інтенсивних міалгій, нудоти, відмічав періодичні посмикування м’язів кінцівок. Надалі з’явилася тетраплегія, кінцівок та фоні зниження температури тіла до 37,3-37,7°С. З підозрою на поліомієліт направлений до інфекційного стаціонару. За 2 тижні до захворювання був укушений кліщем, якого видалив самостійно. Об’єктивно: загальний стан середньої важкості. У свідомості, активність знижена, рухається із значними зусиллями. Висипки на тілі немає. Відчуття оніміння, парези нижніх кінцівок, фібрілярні посмикування м’язів рук. Менінгеальна ознаки не виявлені. З боку серця, легенів, органів черевної порожнини патології не виявлено. Лімфатичні вузли не збільшені. АТ 126/82 мм рт.ст., пульс 68 на хвилину. Стілець, діурез не порушені.

В крові: L-9,2Х10⁹/л, ШОЕ – 34 мм/год, Hb-142 г/л, П-14%, С-60%, Л-19%, М-7%.

1. Клінічний діагноз.

2. План обстеження.

3. Лікування.

Задача 168 (т.14.1) Еталон відповіді:

1. Кліщовий енцефаліт.

2. Дані епід.анамнезу, клінічне і об-не обстеження, ЗАК, ЗАС, вірусологічний м-д, РЗК, РГГА, ІФА в динаміці, РН на білих мишах і культурах клітин.

3. Введення гетерогенного кінського Ig за Безредком протягом 3-х днів по 3, 6 або12 мл в 1-й день і 3 мл на 2 і 3-й день. При необхідності курс можна повторити. Застосовують інтерферони, глюкокортикоїди, дегідратаційна терапія, седативні та СС засоби. Дотримуються ліжкового режиму.

Задача 169 (т.14.1).

Хворий П., 40 років, поступив із скаргами на біль у колінних суглобах, їх набряк, зменшення рухів у них. Хворіє близько місяця; захворювання почалося гостро з гарячки до 40°С, нудоти, загальної слабкості, потім з’явилася еритема у нижній третині гомілки справа; еритема з часом набула кільцеподібного характеру. Був встановлений діагноз бешихи правої гомілки, призначений ампіокс внутрішньом’язево 5 днів, місцева терапія. Стан дещо покращився, еритема зникла, нормалізувалася температура тіла. У подальшому періодично відчував перебої у роботі серця, зберігалася помірно виражена слабкість, з’явилися набряк, болючість кульшових, колінних суглобів з обох боків. Встановлений діагноз ревматоїдного артриту, розпочата терапія не стероїдними протизапальними засобами.

При огляді: стан середньої важкості Свідомість не порушена. Шкірні покриви без висипки, ротоглотка, периферичні лімфовузли без патологічних змін. Колінні суглоби набряклі, шкіра над ними почервоніла, об’єм рухів у них зменшений. Тони серця приглушені, виявлені поодинокі екстрасистоли. При огляді органів черевної порожнини патології не виявлено. У легенях – везикулярне дихання. Менінгеальних знаків не виявлено, парезів, паралічів немає. АТ 156/82, пульс 80 у хвилину, аритмічний, температура тіла нормальна.

У заг. аналізі крові - L-9,8Х10⁹/л, ШОЕ – 61 мм/год, Hb-122г/л, Ер – 3,6Х10¹²/л. Аналіз крові на ревмопроби негативний.

1. Клінічний діагноз.

2. План обстеження.

3. Лікування.

Задача 169 (т.14.1) Еталон відповіді:

1. Системний кліщовий бореліоз.

2. Епід.анамнез, клініка, об-не обстеження, ЗАК, ЗАС, виявлення збудника в цереброспінальній або синовіальній рідині, іноді в крові, ПЛР, РНГА, РНІФ, ІФА з наростанням титру антитіл в динаміці.

3. Антибіотики широкого спектру дії до 10 днів, НПЗЗ, при потребі глюкокортикоїди та симптоматичне лікування.

Задача 170 (т.14.1).

Хворий М., 32 років, геолог, госпіталізований на 5 день хвороби із скаргами на загальну слабкість, підвищення температури тіла до 39°С, зниження апетиту.

За 10 днів до захворювання виїжджав у лісову місцевість де був укушений кліщем. При огляді: у свідомості, адекватний, температура тіла 38,4°С, АТ 110/60 мм рт.ст., Ps 64 на хвилину. Висипки на тілі немає. Присутні явища склериту, кон’юнктивіту. У ротоглотці - енантема на слизовій оболонці. Тони серця приглушені, в легенях везикулярне дихання, хрипів не виявлено. Пальпація живота не болюча; печінка, селезінка не збільшені. Виражена ригідність м’язів потилиці, симптом Керніга слабо позитивний з обох боків. Парезів, порушень чутливості не виявлено. У загальному аналізі крові – помірний лейкоцитоз, лімфопенія, збільшена ШОЕ. У спиномозковій рідині – незначний лімфоцитарний плеоцитоз.

1. Клінічний діагноз.

2. План обстеження.

3. Лікування.

Задача 170 (т.14.1) Еталон відповіді:

1. Хвороба Лайма.

2. Епід.анамнез, клініка, об-не обстеження, ЗАК, ЗАС, виявлення збудника в цереброспінальній або синовіальній рідині, іноді в крові, ПЛР, РНГА, РНІФ, ІФА з наростанням титру антитіл в динаміці.

3. Антибіотики широкого спектру дії до 10 днів, НПЗЗ, при необхідності гормони та симптоматичне лікування.

Задача 171 (т.14.1).

Хворий Б., 21 рік, поступив із скаргами на підвищення температури тіла до 37,9°С, м’язовий біль, артралгії, нудоту, інтенсивний головний біль, що вимагає прийняти вимушене положення (сидячі). Хворіє 5-й день, захворювання розпочалося гостро, з’явилися артралгії, міальгії, температура тіла підвищилася до 39°С. Через 2 дні помітив кільцеподібну пляму у лівій пахвовій ділянці, у місці, де за 2 тижні до цього виявив кліща, якого видалив самостійно. Приймав ібупрофен, діазолін, аспірин, по медичну допомогу не звертався. У подальшому температура трохи знизилася, але з’явився і швидко посилився головний біль, нудота, блювання. З підозрою на кліщовий енцефаліт хворого госпіталізовано до інфекційного відділення.

Об’єктивно: стан важкий. Хворий збуджений, багатослівний. Висипки на тілі немає, слизова ротоглотки – без катаральних змін. Помірне збільшення пахвових лімфовузлів зліва. Тони серця приглушені, у легенях – везикулярне дихання. Живіт м’який, при пальпації не болючий, печінка та селезінка не збільшені. Виражена ригідність м’язів потилиці, симптом Керніга позитивний з обох боків. Парезів, паралічів немає. АТ 130/80 мм рт.ст., пульс 96 на хв., задовільних властивостей, температура 37,5°С. Стілець, діурез не порушені.

1. Клінічний діагноз.

2. План обстеження.

3. Лікування.

Задача 171 (т.14.1) Еталон відповіді:

1. Системний кліщовий бореліоз.

2. Епід.анамнез, клініка, об-не обстеження, ЗАК, ЗАС, виявлення збудника в цереброспинальній або синовіальній рідині, іноді в крові, ПЛР, РНГА, РНІФ, ІФА з наростанням титру антитіл в динаміці.

3. Антибіотики широкого спектру дії до 10 днів, НПЗЗ, при необхідності гормони та симптоматичне лікування.

Задача 172 (т.17.2).

Хвора М., 62 роки, захворіла гостро з підвищення температури до 39,8°С з ознобом, інтенсивним головним болем, ломотою в тілі. Турбували збільшення і болючість пахових лімфовузлів справа, набряк правої гомілки і гіперемія шкіри з чіткими контурами.

1. Попередній діагноз.

2. План обстеження

3. План лікування.

Задача 172 (т.17.2) Еталон відповіді:

1. Бешиха правої гомілки, еритематозна форма.

2. Дані клінічного обстеження, ЗАК, ЗАС, огляд хірурга, ЕКГ.

3. Етіотропне лікування:бензилпеніцилін кожні 3 години по 200-400 тис.ОД/кг на добу 7-10 днів. Також застосовують лінкоміцин, оксацилін, цефтріаксон, ампіцилін. З метою протирецидивного лікування показано введення біциліну-5 по 1,5 млн. ОД 1 р/міс. 1-1,5 року. Показана протизапальна і жарознижуюча терапія.

Задача 173 (т.17.2).

Хворий 58 років, тривалий час страждає варикозною хворобою, хронічним тромбофлебітом нижніх кінцівок, ожирінням 3 ст. Вчора помітив появу гарячки, свербіж шкіри лівої гомілки, після незначної травми стопи. Об'єктивно: температура тіла 39,8°С, шкіра гомілки яскраво-червоного кольору, гаряча на дотик, зона гіперемії чітко відокремлена з нерівними краями у вигляді язиків полум'я. Визначається помірно збільшені болючі пахові лімфатичні вузли.

1. Попередній діагноз.

2. План обстеження.

3. План лікування.

Задача 173 (т.17.2) Еталон відповіді:

1. Бешиха лівої гомілки, еритематозна форма.

2. Клінічне обстеження, ЗАК, ЗАС, ЕКГ.

3. Антибактеріальна терапія:бензилпеніцилін кожні 3 години по 200-400 тис.ОД/кг на добу 7-10 днів. Застосовують лінкоміцин, оксацилін, цефтріаксон, ампіцилін. З метою протирецидивного лікування показано введення біциліну-5 по1,5 млн. ОД 1 р/міс. 1-1,5 року. Показана протизапальна і жарознижуюча терапія.

Задача 174 (т.17.2).

Хвора А., 45 років, скаржиться на слабкість, гарячку, біль і почервоніння лівої щоки і носа справа. Хворіє 2-й день. Пов'язує захворювання з миттям обличчя холодною водою. Під час огляду: температура тіла 37,8°С, збільшені і болючі підщелепні лімфатичні вузли, межа між здоровою шкірою і ураженою чітка, в ділянці гіперемії є кілька міхурців наповнених геморагічним вмістом.

1. Попередній діагноз

2. План обстеження.

3. План лікування.

Задача 174 (т.17.2) Еталон відповіді:

1. Бешиха обличчя, бульозно-геморагічна форма.

2. Клінічне обстеження, ЗАК, ЗАС, ЕКГ.

3. Антибактеріальна терапія: бензилпеніцилін кожні 3 години по 200-400 тис. ОД/кг на добу 7-10 днів, або лінкоміцин, оксацилін, цефтріаксон, ампіцилін. З протирецидивною метою вводять біцилін-5 по 1,5 млн. ОД 1 р/міс. 1-1,5 року. Протизапальна і жарознижуюча терапія,а також місцеве лікування розчином риванолу або фурациліну.

Задача 175 (т.17.2).

Хвора С, 52 роки, скаржиться на слабкість, головний біль, підвищення температури тіла до 39,4°С. Захворіла гостро напередодні, сьогодні виникло відчуття розпирання і тупий біль у правій гомілці, почервоніння шкіри. Об'єктивно: загальний стан середньої тяжкості, набряк гомілки і ступні, різка гіперемія нижньої третини гомілки чітко відокремлена від здорової шкіри, в ділянці пораження є міхур наповнений прозорою рідиною. В аналізі крові: лейкоцитів - 12,6*10%, ШОЕ – 42 мм/год, Е-0%, П-10%, С-73%, Лімф - 11%, М-4%.

1. Попередній діагноз

2. План обстеження.

3. План лікування.

Задача 175 (т.17.2) Еталон відповіді:

1. Бешиха правої гомілки, бульозна форма.

2. Клінічне обстеження, ЗАК, ЗАС, ЕКГ.

3. Антибактеріальна терапія: бензилпеніцилін кожні 3 години по 200-400 тис. ОД/кг на добу 7-10 днів, або цефтріаксон, оксацилін, ампіцилін. З проти рецидивною метою - біцилін-5 по 1,5 млн. ОД 1 р/міс. 1-1,5 року. Протизапальна,жарознижуюча терапія, місцеве лікування розчином риванолу або фурациліну.

Задача 176 (т.17.2).

До лікаря звернувся пацієнт зі скаргами на збільшення та болючість аксілярних л/в справа. З анамнезу відомо, що 3 тижні тому, його подряпала кішка. Об'єктивно: на місці подряпин відмічається декілька пустул. Температура тіла нормальна, аксілярні л/в справа до 2 см в діаметрі, болючі на дотик, не спаяні між собою.

1. Попередній діагноз.

2. План обстеження.

3. План лікування.

Задача 176 (т.17.2) Еталон відповіді:

1. Феліноз.

2. Клінічне,об’єктивне обстеження, епід.анамнез, РЗК, в/шкірна алергічна проба з спорідненим або гомологічним антигеном, ЗАК, ІФА, ПЛР, біоптати з лімфатичних вузлів.

3. Антибіотики широкого спектру дії, десенсибілізуюча, протизапальна терапія, УВЧ, діатермія на уражені лімфатичні вузли.

Задача 177 (т.17.2).

Хвора, 43 роки, скаржиться на висип на шкірі правої руки, біль, слабкість, підвищення температури до 38,5°С. Захворіла гостро, 2 роки тому перенесла мастектомію, після чого страждає лімфостазом правої верхньої кінцівки. Об'єктивно: відсутня права молочна залоза, на правій руці виражений лімфостаз; на передпліччі, ліктьовому суглобі і нижній третині плеча є гіперемія без чітких контурів, в ділянці пораження є поодинокі геморагічні елементи.

1. Попередній діагноз

2. План обстеження.

3. План лікування.

Задача 177 (т.17.2) Еталон відповіді:

1. Бешиха правої верхньої кінцівки, геморагічна форма, лімфостаз.

2. Клінічне обстеження, ЗАК, ЗАС, ЕКГ, огляд хірурга.

3. Антибактеріальна терапія: бензилпеніцилін кожні 3 години по 200-400 тис. ОД/кг на добу 7-10 днів, або цефтріаксон, ампіцилін, оксацилін. З протирецидивною метою-біцилін-5 по 1,5 млн ОД 1 р/міс. 1-1,5 року. Для зменшення лімфостазу призначають лідазу.

Задача 178 (т.17.2).

Ветеринарний лікар звернувся зі скаргами на значне збільшення та болючість л/в зліва в аксілярній ділянці, а також наявність нориці й виділення гнійного вмісту. Об'єктивно: лімфатичні вузли збільшені до 4 см болючі, не спаяні. В проекції одного з них є нориця, з якої виділяється гній. Посів гнійного вмісту на поживні середовища росту не дав.

1. Попередній діагноз.

2. План обстеження.

3. План лікування.

Задача 178 (т.17.2) Еталон відповіді:

1. Феліноз.

2. Клінічне,об’єктивне обстеження, епід.анамнез, РЗК, в/шкірна алергічна проба з спорідненим або гомологічним антигеном, ЗАК, ІФА, ПЛР, посів гною з лімфатичних вузлів.

3. Антибактеріальна терапія, хірургічне лікування, протизапальна і десенсибілізуюча терапія.

Задача 179 (т.17.2).

Хвора С.,18 років, скаржиться на відчуття «піску» в лівому оці, набряк повік і щоки. Оглянута окулістом і встановлений діагноз - кон'юнктивіт лівого ока. У зв'язку з наявністю набряку лівої щоки та привушної ділянки направлена на консультацію до інфекціоніста з підозрою на паротитну інфекцію. Вдома утримує кішку сіамської породи. Об'єктивно: набряк лівого ока, виділень немає, збільшені навколовушні лімфатичні вузли. Кон'юктива лівого ока гіперемійована, виявляються дрібні просовидні гранульоми.

1. Попередній діагноз

2. План обстеження.

3. План лікування.

Задача 179 (т.17.2) Еталон відповіді:

1. Феліноз.

2. Клінічне обстеження, епід.анамнез, РЗК, в/шкірна алергічна проба з спорідненим або гомологічним антигеном, ЗАК, ІФА, ПЛР, біоптати з уражених лімфатичних вузлів.

3. Антибактеріальна терапія, десенсибілізуюча, протизапальна терапія, УВЧ, діатермія на уражені лімфатичні вузли.

Задача 180 (т.17.2).

Хворого К., 15 років, турбують біль і припухлість в обох підпахвинних ділянках, гнійні виділення справа, підвищена температура тіла. Госпіталізований в хірургічне відділення з приводу двобічного підпахвинного лімфаденіту, з нагноєнням справа. Дитина часто грається з домашньою кішкою. Батько дитини на обліку в протитуберкульозному диспансері. З причини неефективності антибіотикотерапії цефтріаксоном викликаний консультант-інфекціоніст та фтизіатр. Об'єктивно: на обох передпліччях множинні папульозні і пустульозні елементи, двобічне збільшення і болючість аксілярних лімфовузлів, помірна болючість, шкіра над ними злегка гіперемійована, справа є нориця із гнійними виділеннями. Посів гною росту мікрофлори не дав.

1. Попередній діагноз.

2. План обстеження.

3. План лікування.

Задача 181 (т.17.2) Еталон відповіді:

1. Феліноз.

2. Клінічне обстеження, епід.анамнез, РЗК, в/шкірна алергічна проба з спорідненим або гомологічним антигеном, ЗАК, ІФА, ПЛР, посів гною з уражених лімфатичних вузлів.

3. Антибактеріальна терапія, хірургічне лікування, протизапальна і десенсибілізуюча терапія.

Задача 182 (т.17.2).

Хворий С, 26 років, ВІЛ-інфікований, 2 тижні тому у нього збільшилися лімфовузли у паховій ділянці. Згодом збільшились й інші групи лімфовузлів, зросла температура тіла до 38,5°С, пальпуються збільшені печінка і селезінка. Вдома тримає кішку сіамської породи.

1. Попередній діагноз.

2. План обстеження.

3. План лікування.

Задача 182 (т.17.2) Еталон відповіді:

1. ВІЛ-інфекція, феліноз.

2. Епід.анамнез, клініка, об’єктивне обстеження, РЗК, в/шкірна алергічна проба з спорідненим або гомологічним антигеном, ЗАК, ІФА, ПЛР, біоптати з уражених лімфатичних вузлів.

3. Антиретровірусна терапія, антибактеріальна терапія, протизапальна, десенсибілізуюча терапія.

Задача 183 (т.17.1).

Пацієнт Ф., 28 р., захворів гостро через 1 міс після укусів у руку кота , який потім зник. Захворювання почалося з появи неприємних відчуттів у ділянці укусу (печіння, тягнучий біль з іррадіацією до центру, свербіж, гіперестезія шкіри). На цей момент рана вже цілком зарубцюватися.

Об’єктивно: стан вкрай важкий, свідомість затьмарена, іноді марить, лежить на кушетці нерухомо, параліч нижніх кінцівок. Пульс 130 ударів у хвилину, дихання переривчасте - 50 у хвилину.

1. Попередній діагноз

2. План обстеження

3. Лікування

Задача 183 (т.17.1) Еталон відповіді:

1. Сказ, паралітична стадія.

2. Клінічні і об’єктивні дані, епід.анамнез, біологічна проба, м-д флюоресціюючих антитіл, гістологічно - виявлення тілець Бабеша-Негрі у мозочку і гіпокампі.

3. Ізоляція хворого і захист від зовнішніх подразників, заспокійливі, спазмолітики, снодійні, наркотичні, проти судомні засоби (промедол, хлоралгідрат, аміназин, гексенал). Засоби для підтримання серцево-судинної та дихальної систем, проводять люмбальну пункцію для зниження ВЧТ. При необхідності - трахеотомія і ШВЛ.

Задача 184 (т.17.1).

Пацієнт, 58 р., захворів гостро. Упродовж останнього місяця хворий любив бігати босоніж. Звернувся зі скаргами на біль і скутість рухів нижньої щелепи, м'язів живота і спини, утруднене ковтання. Згодом у нього з'явилося тонічне напруження і судомне скорочення жувальних м'язів, яке утруднювало відкривання рота.

1. Попередній діагноз

2. План обстеження

3. Лікування

Задача 184 (т.17.1) Еталон відповіді:

1. Правець, судомний період.

2. Клінічні і об’єктивні дані, мікроскопія тканин в мазках-відбитках, бактеріологічне дослідження посівів матеріалу з рани на середовище для анаеробів, РНГА з імуноглобуліновим правцевим діагностикумом.

3. Створення умов щодо запобігання дії зовнішніх подразників. Хірургічна обробка рани з обколюванням рани протиправцевою сироваткою 10000 ОД за Безредком. Нейтралізація токсину - введення протиправцевої сироватки, одноразове, з попередньою десенсибілізацією за Безредком 1500-2000 МО/кг, в/м або в/в. Введення протиправцевого людського Ig, але не більше 1500 МО також правцевого анатоксину по 0,5-1 мл в/м кожні 3-5 днів 3-4 рази. Застосовують протисудомні препарати, для усунення ацидозу, порушення водно-сольового і білкового балансу - лужні розчини, плазму крові, альбумін. При необхідності - годування через зонд.

Задача 185 (т.17.1).

Хвора С., 28 р., через 8 днів після травми стопи скаржилась на напруження м'язів потилиці, спини, живота. На третій день хвороби – тонічне напруження всіх груп м'язів. При огляді: t – 38,9°С, свідомість не порушена. Пульс 112 у хв., ритмічний, задовільних властивостей, АТ 120/70 мм рт.ст. Рота відкриває неповністю, язик вологий, вкритий білим нашаруванням. Генералізовані судоми кожні 15–20 хв.

1. Попередній діагноз.

2. План обстеження.

3. Який основний метод лікування цієї хворої?

Задача 185 (т.17.1) Еталон відповіді:

1. Правець, судомний період, тяжкий перебіг.

2. Клінічне і об’єктивне обстеження, мікроскопія тканин в мазках-відбитках, бак.дослідження посівів матеріалів з рани на середовища для анаеробів, РНГА з імуноглобуліновим правцевим діагностикумом.

3. Запобігти діям зовнішніх подразників. Хірургічна обробка рани з обколюванням рани протиправцевою сироваткою 10000 ОД за Безредком. Нейтралізація токсину - одноразове введення протиправцевої сироватки з попередньою десенсибілізацією за Безредком 1500-2000 МО/кг, в/м або в/в, протиправцевий людський Ig не більше 1500 МО. Введення правцевого анатоксину по 0,5-1 мл в/м кожні 3-5 днів 3-4 рази. Годування через зонд, протисудомні, лужні розчини, плазма крові, альбумін.

Задача 186 (т.17.1).

Фермер Ц., звернувся за медичною допомогою. Він повідомив, що 2 год тому досить сильно порізав стопу. Відомості про будь-яку імунізацію пацієнта відсутні.

1. Якою інфекцією може заразитися означений пацієнт?

2. Які обстеження необхідно провести даному хворому.

3. Вкажіть лікарську тактику щодо цього пацієнта.

Задача 186 (т.17.1) Еталон відповіді:

1. Правець.

2. Анамнез хвороби, клініка, об’єктивне обстеження, мікроскопія мазків-відбитків, бак.посіви па середовища для анаеробів, РНГА з имуноглобуліновим правцевим діагностикумом.

3. Екстренна імунізація - якщо хворий знає, що був щеплений, то одноразово вводять 0,5 мл правцевого анатоксину. Якщо не щеплений чи не пам’ятає - проводять активно-пасивну імунізацію - вводять п/ш 0,5 мл ПА і в/м 3000 МО протиправцевої сироватки або 3 мл протиправцевого донорського Ig за Безредком.

Задача 187 (т.17.1).

Домашня собака покусала господаря. Протягом двох днів у собаки з'явилися ознаки сказу.

1.Тривалість нагляду за домашніми тваринами, вірогідно зараженими сказом?

2. Які спеціалісти у означеному випадку здійснюють обстеження осередку сказу?

3. Ваша тактика дії відносно постраждалої особи.

Задача 187 (т.17.1) Еталон відповіді:

1. Нагляд за твариною 14 днів.

2. Епідеміолог.

3. Введення 0,5 мл/кг антирабічного Ig за Безредком і через 24 години проведення курсу щеплення антирабічною вакциною по 5 мл 20-25 ін’єкцій, а далі по 5 мл на 10, 20, 30 день після закінчення основного курсу.

Задача 188 (т.17.1).

Будівельник У., 58 р., звернувся в травматологічний пункт з приводу колотої рани гомілки. Травму отримав на роботі, 2 дні тому. При госпіталізації: стан задовільний, температура тіла 37,1°С. Шкірні покриви звичайного кольору, підвищена пітливість. Кути рота відтягнуті нагору, очні щілини звужені. Ліва стопа набрякла, гіперемійоване, на підошві наявна колота рана з незначним кров’янистим виділенням.

1. Попередній діагноз.

2. План обстеження.

3. Яке лікування слід використати для термінової профілактики хворому?

Задача 188 (т.17.1) Еталон відповіді:

1. Правець.

2. Клінічне і об’єктивне обстеження, мікроскопія мазків-відбитків, бак.посів матеріалу з рани на середовище для анаеробів, РНГА з правцевим діагностикумом.

3. Прищепленим - 0,5 мл протиправцевого анатоксину через 3-5 днів 3-4 рази на курс. Неприщепленим-0,5 мл п/ш ПА, 3000 МО протиправцевої сироватки або 3 млн. протиправцевого донорського Ig за Безредком.

Задача 189 (т.17.1).

Хворий 34 років, водій, скаржиться на слабкість, серцебиття, пітливість, відчуття незрозумілої тривоги та страху смерті. Під час огляду у відповідь на відкривання крану з водою з’явилося сильне збудження, судоми м’язів обличчя, неможливість вдиху, гіперсалівація. Зіниці розширені. У ділянці лівої кисті рубець червоного кольору, що піднімається над поверхнею шкіри. За 2 місяця був укушений у праву руку лисицею, яку підібрав на дорозі. У лисиці визначався в’ялий рух, гіперсалівація. Рану хворий змащував розчином йоду, за медичною допомогою не звертався.

1. Попередній діагноз.

2. План обстеження.

3. Лікування.

Задача 189 (т.17.1) Еталон відповіді:

1. Сказ.

2. Епід.анамнез, клініка, об’єктивне обстеження, м-д флуоресціюючих антитіл, біологічна проба, виявлення тілець Бабеша-Негрі.

3. Захист від дії зовнішніх подразників, заспокійливі, спазмолітини, снодійні, протисудомні, наркотичні препарати, а також серцево-судинні, проведення люмбальної пункції для зниження ВЧТ. При необхідності трахеотомія та ШВЛ.

Задача 190 (т.17.1).

Ветеринар, 48 р., звернувся за медичною допомогою. Він повідомив, що 2 години тому його покусала в обличчя бездомна собака, якій він перев'язував рану. Після цього собака втекла.

1.Призначте повний курс обстеження.

2. Лікування даного хворого.

3. Які санітарно–епідеміологічні заходи необхідно призначити щодо тварини, яка покусала ветеринара?

Задача 190 (т.17.1) Еталон відповіді:

1. Клініка, об-но, ЗАК, ІФА, біологічна проба.

2. Мильний розчин для обробки рани, введення 0,25 мл/кг антирабічного Ig або антирабічної вакцини 3-5 мл 2-4 рази.

3. Спостереження за собакою 14 днів, якщо з’явились ознаки хвороби - провести курс вакцинації згідно з інструкцією.

Задача 191 (т.17.1).

Мисливець З., 28 р., був укушений пораненою ним лисицею в пальці, руки і лице. Через місяць, 02.12, почали турбувати незначні болі і свербіння в ділянці укусу, вночі не спав. Температура – 37,1°С. 03.12 – температура 38,2°С, біль голови, під час спроби пити – судороги ковтальних м'язів. Хвиля повітря (протяг) викликає також судороги. Іноді чогось боїться (острахи). Госпіталізований. 04.12, збуджений, дотик до шкіри, вигляд і шум води, що ллється, викликають у хворого судороги ковтальних і дихальних м'язів. Просить їсти, але відмовляється пити. Виражені: мідріаз, пітливість, тахікардія. Мова невиразна, свідомість ясна. 05.12 – напад психомоторного збудження, кидається, благає про допомогу, має зорові галюцинації, надмірні виділення пінистої слини. Під вечір заспокоївся, лежить нерухомо: параліч верхніх і нижніх кінцівок. 06.12 – помер.

1. Діагноз.

2. Яку екстрену профілактику слід було провести.

3. Лікування.

4. План секційного обстеження померлого.

Задача 191 (т.17.1) Еталон відповіді:

1. Сказ.

2. Введення 0,25 мл/кг антирабічного Ig, антирабічної вакцини 3-5 мл 2-4 рази. Якщо за 14 днів спостереження за твариною вона захворіла, то вводять антирабічний Ig та антирабічну сироватку по 5 мл 20-25 ін’єкцій на курс, далі 5 мл на 10, 20, 30 день після основного курсу.

3. Захист від зовнішніх подразників, заспокійливі, снодійні, протисудомні, спазмолітини,наркотичні препарати, підтримання ССС та дихальної систем, люмбальна пункція, трахеотомія та ШВЛ.

4. Виявлення тілець Бабеша-Негрі в гіпокампі та мозочку.

Задача 192 (т.17.1).

Будівельник Ж., 25 р., після колотого поранення гомілки, видалив скалку та змазав рану спиртовим розчином йоду. За медичною допомогою не звертався. Через 10 днів у ділянці рани з'явились тягучі болі, а навколо неї – напруження і посмикування м'язів. Від незначних подразників хворий здригався, йому стало важко жувати. Після госпіталізації, на другий день хвороби, стан середньої важкості, свідомість ясна, температура 38,2°С. Обличчя мокре від поту, сардонічна посмішка. Відкривання рота утруднене. М'язи тіла напружені, особливо – черевної стінки, спини і потилиці. На 3-й день хвороби посилився загальний м'язовий тонус і пітливість, два-три рази за годину – болючі тонічні судороги усіх м'язів обличчя, тулуба, кінцівок, затримка дихання. Судороги виникають навіть від скрипу дверей, дотику, розмови. Під час годування – судороги глоткових м'язів. Для припинення судорог у пацієнта застосовували нейроплегичну суміш (аміназин, димедрол, промедол). Хворий одержував бензилпеніцилін, дезинтоксикаційні і серцеві засоби. У відділенні реанімації перебував 8 днів. Виписаний на 35-й день хвороби.

1. Попередній діагноз.

2. План обстеження.

3. Оцінити адекватність і повноцінність призначеного лікування.

Задача 192 (т.17.1) Еталон відповіді:

1. Правець.

2. Анамнез хвороби, клініка, об-но, ЗАК, біологічна проба.

3. Було необхідно введення протиправцевої сироватки в/м після десенсибілізації за Безредком, а також введення протиправцевого людського Ig, протиправцевого анатоксину по 0,5-1 мл в/м кожні 3-5 днів 3-4 рази.

Заболевания преимущественно с фекально-оральным механизмом передачи., вирусные гепатиты

Задача №1(1)

Вольная К., 45 лет, бухгалтер, поступила в стационар на 3 лень болезни с жалобами на тошноту, рвоту боли в животе, скудные болезненные выделения кровянисто-слизистого характера из прямой кишки каждые 20-30 минут. В первые часы заболевания стул калового характера, далее - жидкий, температура не изнуряла, у внучки послабление стула.

Объективно: состояние тяжёлое, температура тела - 39,5 "С, больная беспокойна, лицо гиперемировано, язык покрыт серым налётом, сухой, живот напрягает, болезненный особенно в области нисходящего отдела толстой кишки, последняя резко спазмирована. Печень умеренно увеличена, мягкая, безболезненна. Селезёнку пальпировать не удаётся. Со стороны других органов и систем патологии не выявлено.

Диагноз: Острый шигеллёз (клинически), гастроэнтероколитическая форма, тяжёлое течение. ИТШ 1 степени.

Задача №2(2)

Больной 32 года, поступил в клинику в крайне тяжёлом состоянии на 2 день болезни. Заболевание началось остро, температура 40,0 °С, головная боль, тошнота, рвота 4 раза, стул жидкий 8 раз вначале жидкий, обильный, потом более скудный со слизью, тенезмы, тянущие боли в мышцах ног. В общении с больными не был, питался дома. 3 дня назад вернулся из командировки, где обедал в ресторане, ел отбивную с макаронами, пил сладкий фруктовый компот.

Объективно: температура тела — 40,0 ^СС, кожа бледная, язык обложен густым белым налётом, суховат, губы цианотичны. Тоны сердца приглушены. Пульс - 120 уд/мин., слабого наполнения. АД - 90/40 мм рт.ст. Дыхание везикулярное, живот мягкий, обычной формы, болезнен в правой и левой подвздошной области. Сигмовидная кишка спазмирована, болезненна. Умеренная ригидность мышц затылка, слабо «+» симптом Кернига.

Диагноз: Острый шигеллёз (клинически), гастроэнтероколитическая форма, тяжёлое течение. ИТШ 11-111 степени.

Задача №3(3)

Больной В., 23 года, поступил в инфекционное отделение на 2 день болезни с. жалобами на боли внизу живота схваткообразного характера, наличие частого жидкого стула с примесью слизи и крови, ложные позывы на низ. Заболевание началось остро с повышения температуры тела до 38,9 °С, болей в животе, жидкого стула. Из данных эпиданамнеза выяснилось, что за 4 дня до заболевания собирал на дачном участке яблоки, несколько штук съел немытыми. Общее состояние при осмотре средней тяжести, температура тела 38.0 °С, кожные покровы бледные. Пульс - 98 уд/мин, АД - 120/70 мм рт.ст. Тоны сердца чистые. Язык обложен белесоватым налетом., живої мягкий, при пальпации болезненный, больше в области сигмовидной кишки, которая спазмирована. Стул каловый, с примесью слизи и крови. Диагноз: Острый шигеллёз (клинически), колитическая форма, среднетяжёлое течение.

Задача №4(4)

Больной У., поступил в инфекционное отделение на 6 день болезни с жалобами на частый жидкий стул без счёта, с примесью слизи, крови, ложными позывами на низ, тянущими болями внизу живота, повышением температуры тела до высоких цифр, слабостью, головокружением, тошнотой. Заболевание началось остро, после употребления в пищу творога, купленного на стихийном рынке. Повысилась температура тела до 39,5 °С, слабость, однократная рвота, боли в животе разлитого характера, которые к концу первых суток локализовались в левой подвздошной области. Стул частый, жидкий, затем скудный, с примесью слизи и крови, ложные позывы. Не лечился, все вышеизложенные симптомы сохранялись в течение всех дней болезни. Сегодня состояние ухудшилось, усилилась слабость, температура тела до 37,5 °С, одышка, головокружение, сердцебиение. Вызвал КСП, госпитализирован. При осмотре состояние тяжёлое, АД- 80/40 мм рт.ст., пульс-90 уд/мин., живот мягкий. Болезненность в области сигмовидной кишки, которая спазмирована. Язык сухой, обложен белым налётом. Приглушены тоны сердца. Диагноз: Острый шигеллёз (клинически), колитическая форма, тяжёлое течение. ИТШ II ст.

Задача №5(5)

Больная О.. 45 лет, воспитатель детского сада. Заболела остро, появились боли внизу живота, недомогание, затем жидкий стул. Из эпиданамнеза выяснили, что в течение последней недели в садике заболело двое детей, у которых диагностировали дизентерию Флекснера. При поступлении состояние больной удовлетворительное, температура тела 37,2 °С. Язык влажный, обложен у корня белым налётом. Живот мягкий, сигмовидная кишка спазмирована, чувствительна па ощупь. Стул 3 раза в сутки, жидкий. Копрограмма: слизь в значительном количестве, лейкоциты до 100, эритроциты 20-30 в поле зрения. Обший анализ крови без особенностей. Диагноз: Острый шигеллёз (клинически), политическая форма, лёгкое течение.

Задача №6(6)

Хворий 23 років поступив в клініку на 3 добу від початку захворювання зі скаргами на загальну слабкість, нездужання, підвищення температури тіла до 38,0 °С, біль внизу живота переймоподібного характеру, часті рідкі випорожнення (до 15 разів), спочатку калового характеру, потім мізерні зі слизом. Останнім часом відмічає: несправжні позиви, що супроводжувались тільки виділенням незначної кількості слизу.

При об'активному огляді стан хворого середньої тяжкості. Шкіра чиста. Слизові оболонки бліді. Язик обкладений білим нальотом, сухий. Живіт втягнутий, болючий по ходу товстої кишки. Сигмовидна кишка пальпується у вигляді щільного тяжа, звужена у поперечнику, болюча. Пульс — 110 уд/хв., ритмічний, слабого наповнення. АТ —90/50 мм рт.ст. Дихання прискорене. Діурез знижений. Диагноз: Острый шигеллёз (клинически), колитическая форма, средентяжелое течение. 1ТГШ II степени.

Задача №7(7)Хворого 46 років госпіталізовано в інфекційне відділення на 2-й день хвороби зі скаргами на ріжучий, переймоподібний біль у животі. Захворювання почалось гостро з підвищення температури тіла до 38,0°С, загальної слабкості, болю в кінцівках, суглобах, проносу. Напередодні захворювання пив сире молоко. Випорожнення спочатку були калового характеру, в подальшому з почастішанням позивів до дефекації. Калових мас стало дедалі менше, у випорожненнях з'явився слиз та кров.

При обстеженні стан хворого тяжкий. Шкіра холодна, суха, бліда. Тургор шкіри знижений. Язик сухий, обкладений сірувато-брудним нальотом. Живіт втягнутий, болючий при пальпації за ходом товстої кишки, більше справа. Сигмовидна кишка спазмована. Пульс частий, слабкий, 100-110 за хв. АТ 90/60 мм.рт.ст. Диагноз:Острый шигеллёз (клинически), колитическая форма, средентяжелое течение. ИТШ II степени.

Задача №8(8)

Хворий 23 років, захворів гостро 3 дні тому. Захворювання почалось з загальної слабкості, головної болі, болі в суглобах, температура тіла підвищилась до 38,0 °С та утримувалась на протязі 2-х днів. За кілька годин від початку захворювання виник переймоподібний біль в животі. Випорожнення спочатку мали каловий характер, в подальшому почастішали позиви до дефекації, калових мас стало менше, у випорожненнях з'явилися слиз та кров.

При обстеженні: температура тіла - 36,6 °С. Язик обкладений сірувато-коричневим нальотом. Живіт болючий за ходом товстого кишечнику. Сигмовидна кишка пальпується у вигляди болючого тяжа. Істотних змін зі сторони серцевої та легеневої систем не виявлено. В крові помірний лейкоцитоз. Диагноз: Острый шигеллёз (клинически), колитическая форма, среднетялеёлое течение.

Задача №4(9)

Вольной 24 лет, поступил в инфекционное отделение с жалобами на боль внизу живота, частый жидкий стул, вначале калового характера, затем скудный, со слизью и кровью в виде „ректального плевка". Общее состояние больного тяжёлое. Температура тела - 38,5 °С. Язык густо обложен белым налётом, суховат. Живот мягкий, болезненный в области сигмовидной кишки, выражен её спазм. Тоны сердца приглушены. АД 80/40 мм рт.ст., пульс 105 уд/мин.. ЧД - 32 лых.движ/мин. В копрограмме лейкоциты и эритроциты густо покрывают всё поле зрения. Диагноз: Острый шигеллёз (клинически), колитическая форма, тяжёлое течение. ИТШ II ст.

Задача №10(10)

Больная 35 лет поступила в инфекционное отделение в тяжёлом состоянии па 2-й день болезни. Заболевание началось с озноба, повышения температуры тела до 39,0 °С, недомогания, схваткообразных болей внизу живота, жидкого стула до 16 раз в сутки со слизью и кровью. В яслях, где больная работает няней, у 3-х детей были поносы.

Объективно: язык обложен белым налётом, суховат. Тоны сердца приглушены, пульс - 1 18 уд/ мин.. АД -80/55 мм рт.ст. Живот мягкий, болезненный по ходу резко спазмированной сигмовидной кишки. Диагноз: Острый шигеллёз (клинически), колитическая форма, тяжёлое течение. ИТШ II ст.

Задача №11(11)

Больной 23 лет поступил в клинику на 2-й день болезни с жалобами на боли в животе, рвоту, жидкий стул до 6-7 раз в сутки. Заболевание началось остро, с появления озноба, головной боли, болей в животе, которые вначале были в эпигастрии, а потом переместились вниз живота. В начале болезни была 3 раза рвота, затем присоединилась диарея, в дальнейшем скудного характера, с примесью слизи. За сутки до болезни пил яблочный сок домашнего изготовления.

Объективно: температура тела 38,5 °С. Состояние средней тяжести. Лицо гиперемировапо. Язык слегка обложен. Пульс 100 уд/мин., дыхание везикулярное. Живот слегка вздут, болезнен в левой подвздошной области, сигмовидная кишка спазмирована., болезненна. Диагноз: Острый шигеллёз (клинически), гастроэнтероколитическая форма, среднетяжёлое течение.

Задача №1(12)

Больной И., 27 лет, доставлен в отделение на 2-й день болезни с жалобами на разлитую боль в животе, тошноту, беспрерывную рвоту, судороги нижних конечностей, частый жидкий зловонный стул, головную боль. Заболел остро, спустя 18 часов после употребления недостаточно прожаренных котлет. При поступлении температура тела 36,2 °С, в сознании, черты лица заострены, акроцианоз, тургор кожи снижен, голос сиплый, язык суховат, живот вздут, при пальпации болезнен в эпигастральной области, вокруг пупка и в илеоцекальном углу. Сигмовидная кишка н_е_спазмирована. Печень выступает из-под края рёберной__дуги на 2 см. Селезёнка не пальпируется. Тоны сердца глухие, пульс нитевидный, частый, АД - 40/20 мм рт.ст., ЧД - 36 дых.движ/мин., дыхание поверхностное, без хрипов, судороги мышц нижних конечностей. Позывы на рвоту. Студ-зедёного_ивеха. Диурез - 400 мл.

Диагноз: С'альмоиеллёз, гастроинтестинальная форма (гастроэнтерический вариант), тяжёлое течение, дегидратация II степени. ИТШ III степени.

Задача №2( 13)

Хворий 43 років поступив у клініку в 1-й день захворювання. Напередодні захворювання вживав м'ясний холодець, після чого через 10 годин з'явився біль в епііастрії, блювання „фонтаном", рідкі смердючі випорожнення зелсцою кольору.

Стан тяжкий. Температура тіла - 37,0 °С. Риси обличчя загострені, шкіра бліда, акроціаноз. Судоми литкових м'язів. Язик сухий. Живіт болючий на всьому протязі. Пульс-100 уд/хв., слабкого наповнення. АТ 90/50 мм рт.ст. В легенях везикулярне дихання.Диагноз: Саіьмонеллез, гастроинтестинальная форма (гастроэнтеритический вариант), тяжёлое течение, дегидратация I степени.

Задача №3( 14)

Хвору 29 років госпіталізовано в інфекційне відділення па 2-й день захворювання зі скаргами на біль в животі, нудоту, безперервне блювання, часті, рідкі, смердючі випорожнення .зеленого кольору, головній біль, високу температуру тіла, судоми у гомілкових м'язах. Захворювання почалось гостро, через 18 годин після вживання в їжу недостатньо прожарених та після доби зберігання, котлет.

Об'єктивно: температура тіла .... 36.2 °С. В свідомості, але стан дуже тяжкий. Риси обличчя загострені, акроціаноз. тургор шкіри знижений. Голос захриплий. Язик сухий, живіт здутий, болючий під час пальпації по ходу товстого кишечнику. Сигмовидна кишка не спазмована. печінка збільшена на 2 см. селезінка не збільшена. Тони серця глухі, пульс частий, слабкого наповнення, 100 -110 уд/хв., АТ - 50/20 мм рт.ст. Виражені судоми нижніх кінцівок, продовжується пронос, блювання. Діурез до 1000 мл за добу. Диагноз:Сальмонеллёз, гастроинтестинальная форма (гастроэнтеритический вариант), тяжёлое течение, дегидратация II степени.

Задача №4( 15)

Больной 32 года, поступил в отделение на первый день болезни. Заболел остро. Заболевание началось с боли в эпигастрии, многократной рвоты. Спустя 2 часа присоединился обильный зловонный стул зелёного цвета, без патологических примесей, повысилась температура тела до 39,0 °С.

При осмотре: кожа сухая, тургор сохранён. Язык обложен коричневатым налётом. Живот умеренно вздут, болезнен по ходу кишечника, урчит. Топы сердца приглушены, пульс 100 уд/мин., АД 110/60 мм рт.ст. В лёгких дыхание везикулярное, хрипов нет, отмечаются периодические судороги икроножных мышц. Диагноз: Сальмонеллёз, гастроинтестинальная форма (гастроэнтеритический вариант), среднетяжёлое течение

Чадяча №5( 16)

Больной 22 лег поступил в инфекционное отделение на 6-й день болезни. Заболел вместе с другими членами семьи спустя 14 часов после употребления холодца. Заболевание началось остро с головной боли, озноба, рвоты, обильною жидкого зелёного цвета стула, болей в животе, повышения температуры тела до 38,9 °С. После промывания желудка рвота прекратилась, на 3-й день болезни нормализовался стул. Однако состояние не улучшилось, температура тела держалась в пределах 37,8 39 °С, беспокоили головные боли, слабость, бессонница.

Объективно: температура тела 38,5 °С. Состояние средней тяжести. На коже живота и груди многочисленные розеолы. Пульс 72 уд/мин., АД 100/65 мм рт.ст. Тоны сердца приглушены. Язык суховат, обложен коричневым налётом. Живот слегка вздут. Пальпируется край печени и селезёнка. В крови умеренный лейкоцитоз со сдвигом в формуле влево. СОЭ - 28 мм/час. Диагноз: Сальмонеллёз, генерализованная форма (тифоподобный вариант), средпетяжёлое течение.

Задача №6(17)

Больной 39 лет заболел остро. Заболевание началось с болей в эпигастральной области, тошноты, рвоты. В последующем присоединился частый жидкий стул вначале калового характера, затем водянистый, зловонный, зеленоватого характера.

При поступлении жаловался на резкую слабость, схваткообразные боли в животе. Объективно: температура тела - 38,0 °С, бледность кожи, акроцианоз. Язык сухой, покрыт грязно-серым налётом. Живот болезнен в эпигастрии и по ходу толстого кишечника. Пульс- 110 уд/мин., АД- 100/60 мм рт.ст. Гоны сердца приглушены, небольшая одышка, в лёгких хрипов нет.

Диагноз: Сальмонеллез, гастрогштестинальная форма (гастроэнтеритический вариант), среднетяжёлое течение.

Задача №1(18)

Больная П. 40 лет поступила в инфекционное отделение с жалобами на тошноту, неукротимую рвоту, боли режущего характера в животе, головную боль и головокружение. Заболевание началось спустя 2,5 часа после употребления пирожных с заварным кремом.

Объективно: состояние средней тяжести. Температура тела 36,3 °С, кожные покровы бледные, холодный пот, пульс слабого наполнения, АД 90/80 мм рт.ст., тоны приглушены, язык суховат, обложен белым налётом, живот болезнен в эпигастральной области и по ходу толстой кишки. Стул задержан. После проведения соответствующих лечебных мероприятий состояние больной улучшилось, тошнота и рвота прекратились, головная боль, головокружение и боли в животе исчезли. РС и АД нормализовалось. На следующий день больная чувствовала себя хорошо. Диагноз: ПТИ (гастрит), среднетяжёлое течение, дегидратация II степени.

Задача №2( 19)

У хворого 40 років захворювання почалось через 5 годин після обіду з нудоти, неприємного відчуття в епігастрії. безперервного блювання. Через 1 годину приєдналась біль по всьому животу, рясні водянисті випорожнення без патологічних домішок, наросла слабкість, з'явились судоми в кінцівках.

Під час огляду стан хворого тяжкий. Повторне блювання, судоми, акроціаноз, холодний піт. Тони серця глухі, пульс - 120 уд/хв. Язик сухий, покритий білим нальотом. Живіт утягнутий, болючий в епігастрії. Одночасно захворіла дружина. Клініка аналогічна. З епіданамнезу відомо, що за обідом їли торт, який був куплений 3 дня тому, зберігався в холодильнику. Диагноз: ПТИ (гастроэнтерит), тяжёлое течение, дегидратация 1-11 степени.

Задача №3(20)

У больного 40 лет заболевание началось спустя 5 часов после обеда с тошноты, неприятных ощущений в эпигастрии, многократной рвоты. Через 1 час к начальным симптомам присоединились боли по всему животу, обильный водянистый стул без патологических примесей, наросла слабость, появились судороги в конечностях.

При поступлении: состояние тяжёлое, повторная рвота, судороги, акроцианоз. холодный пот. Тоны сердца глухие, пульс 120 уд/мин., слабого наполнения, АД 70/30 мм рт.ст., ЧД 36 дых.движ/мин. Язык сухой, обложен белым налётом. Живот втянут, болезнен в эпигастрии. Одновременно заболела жена. Из эпиданамнеза выяснено, что за обедом они ели торт, купленный 3 дня тому и хранившийся в холодильнике. Диагноз: ПТИ (гастроэнтерит), тяжёлое течение, дегидратация 1-І! степени

Задача №4(21)

Больная 36 лет, доярка. Заболела остро через 1 час после употребления сырого молока. Болезнь началась с озноба, головокружения, резчайшей слабости, режущих болей в эпигастрии, рвоты, однократного обильного водяного стула без примесей.

Объективно: температура тела 37,2 °С, акроцианоз, тахикардия, АД 90/60 мм рт.ст. Живот резко болезнен в эпигастрии. Симптомов раздражения брюшины нет.

По ферме были случаи подобных заболеваний среди сотрудников, но протекали гораздо легче. Среди коров были случаи заболевания маститом. Диагноз: ПТИ (гастроэнтерит), тяжёлое, течение, дегидратация I степени.

Холера 3(24)

Задача №1(22)

Больной К., 53 года, заболел остро, когда появился частый жидкий стул, общая слабость, температура оставалась нормальной. В последующем присоединились рвота без тошноты, рвота повторялась многократно "фонтаном". Состояние быстро ухудшилось, нарастала общая слабость, появились судороги в икроножных мышцах.

Объективно: при поступлении температура тела 35,5 °С, кожа покрыта холодным липким потом, тургор кожи снижен, живот запавший. Пульс нитевидный, 125-130 уд/мин.. АД- 50/30 мм рт.ст. При пальпации живота определяется шум плеска жидкости, продолжается понос, неукротимая рвота. Диагноз: Холера, тяжёлое течение, дегидратация III степени.

Задачи №2(23)

Больной 22 лет поступил на первый день болезни с жалобами на слабость, рвоту, понос. Установлено, что брат и мать больного находятся в инфекционном отделении. Заболевание началось внезапно с поноса без болевых ощущений со стороны кишечника.

Объективно: температура тела — 36,8 °С. Состояние удовлетворительное. Кожа нормальной окраски, тургор не снижен. Язык влажный, жажды нет. Болезненность по ходу живота отсутствует, кишечник урчит. Стул жидкий в виде "рисового отвара", без запаха. Рвоты нет. Пульс - 80 уд/мин., АД - 1 10/70 мм рт.ст. Диагноз: Холера, лёгкое течение, дегидратация I степени

Брюшной тиф

Задача №3(24)

Больной 44 лет поступил в отделение на 2-й день болезни с жалобами на жидкий водянистый стул до, 10-15 раз, без примесей и запаха, сухость во рту, жажду, судороги икроножных мышц. Заболевание началось остро с поноса. Рвоты не было. За 4 дня до болезни вернулся из Керчи, где находился в командировке.

Объективно: температура тела 36.0 °С. Кожа бледная, губы цианотичны. Сниженного питания. Язык обложен, сухой. Пульс 96 уд/мин., слабого наполнения. АД 90/60 мм рт.ст. Живот болезненный, печень и селезёнка не увеличены, стул в вщш43Н^СО£аш-°-'^таР^а-Джігіикц Холера, среднетяжёлое течение, дегидратация II степени.

Брюшной тиф 3(27)

Задача №1(25)

Больной II., 45 лет. поступил в терапевтическое отделение с диагнозом пневмония. Из анамнеза установлено, что заболевание началось постепенно с повышения температуры, которая нарастала в динамике и держалась постоянно на высоких цифрах, беспокоила сильная головная боль, слабость, плохой сон. Лечился участковым врачом по поводу ОРВИ в течение 2-х педель. Принимал оксацилин и антигистамшпше препараты. При поступлении состояние больного тяжёлое, бледен, язык обложен густым белым налётом с отпечатками зубов, живот вздут, урчит в илеоцекальной области. Печень выступает из-под нижнего края рёберной дуги на 2-3 см, пальпируется селезёнка. В последние сутки состояние резко ухудшилось, нарастала общая слабость, головокружение. АД - 70/40 мм рт.ст., холодный пот на лице. Жидкий стул тёмного цвета. Диагноз: Брюшной тиф, тяжёлое течение. Кишечное кровотечение.

Задача №2(26)

Больной Ф., 14 лет, поступил в инфекционное отделение на 12 день заболевания. Заболевание началось остро, температура тела повысилась до 39,0 ^ГС и в последние дни держалась на высоких цифрах. Беспокоила головная боль, плохой аппетит, была 3 раза рвота, носовое кровотечение, сухой кашель. Получал пенициллин. Состояние не улучшилось. Объективно температура тела- 39,8 °С, состояние тяжёлое, заторможен, кожные покровы бледные, на стопах и ладонях желтоватого цвета, язык обложен обильным густым коричневым налётом, сыпи нет, тоны сердца приглушены, пульс 84 уд/мин., ритмичен, в лёгких правосторонняя пневмония, живот вздут, пальпируется печень и селезёнка, стул задержан. Легкая ригидность мышц затылка, слабо „I" симптом Кернига, симптом Филипповича. Диагноз: Брюшной тиф, тяжёлое течение.

Задача №3(27)

У больной 26 лет заболевание началось остро, с повышения температуры тела, головной боли, слабости, ухудшения аппетита. К 3-му дню болезни присоединилась бессонница, усилилась головная боль. К 5-му неприятные ощущения в правой половине живота. В течение 5 дней стула не было. Госпитализирована с подозрением на вирусный гепатит А на 8-й день болезни.

Объективно: температура тела 39,0 °С. Заторможена. Кожа сухая, отмечается субиктеричность склер. На коже живота две розеолы. Язык отёчен, обложен густым белым налётом, края его и копчик чистые. Пульс 98 уд/мин., ритмичный, ЛД 100/60 мм рт.ст., тоны сердца глухие. Над лёгкими определяется очаг укорочения перкуторного звука, при аускультации ослабленное дыхание. Живот вздут. Печень и селезёнка умеренно увеличены. Диагноз: Брюшной тиф, тяжёлое течение.

Псевдотуберкулёз 2(29)

Задача №1(28)

Больной II., 28 лет, геолог, доставлен в инфекционное отделение на 7-й день болезни с диагнозом "Вирусный гепатит". Работал в приморье. Заболел остро с озноба, головной боли, болей в горле, послабления стула до 3-4 раз в сутки, повышения температуры тела до 38,7 °С, появились артралгии. На 3 день - скарлатиноподобная сыпь на коже, сгущающаяся на руках, ногах, верхней части туловища, шее по типу«перчаток», «носков» и «капюшона». На 5 день болезни на фоне продолжающейся волнообразной лихорадки - боли в правой подвздошной области, диарея без примесей крови и слизи, тёмная моча, желтушность склер.

Объективно: состояние средней тяжести, головная боль, артралгии, боли в правой подвздошной области, температура тела - 36,4 °С, пульс - 98 уд/мин., гиперемия лица, иктеричность склер, «малиновый язык», вышеописанного характера сыпь на коже, увеличены периферические лимфатические узлы, печень, селезенка, миндалины. В общем анализе мочи отмечено лишь наличие жёлчных пигментов, в крови - лейкоцитоз, значительное увеличение СОЭ, активность трансаминаз незначительная, повышена эозинофилия. Диагноз: Острый псевдотуберкулёз, генерализованная форма, среднетяжёлое течение.

5адача.№2(29)

Учень 15 років, захворів в березні місяці через тиждень після 5 захворілих однокласників, один з яких був прооперований з приводу гострого апендициту, двох інших госпіталізовано в інфекційне відділення з підозрою на вірусний гепатит, останні звільнені від занять з діагнозами фарингіт, скарлатина. Всі захворілі їли в шкільній їдальні салат із свіжої капусти. Захворювання почалось гостро з нудоти, болю у шлунку, який потім змістився в навколопупкову та праву здухвинну ділянки, відмічалось підвищення температури тіла до 38,5 °С, головний біль, пирхота в горлі, незначний кашель. Двічі було послаблення стільця без слизу та крові, відмічались болі в суглобах.

Під час огляду на 2-й день захворювання шкіра обличчя гіперемована, незначна гіперемія слизової оболонки ротоглотки, збільшені мигдалики. Периферичні лімфатичні вузли не збільшені. Язик вологий, покритий білим нальотом. Живіт під час пальпації м'який, помірно болючий в правій здухвинній ділянці. Перистальтика посилена. Селезінка не пальпується. Печінка біля краю реберної дуги. Частота пульсу відповідає рівню температури. Пульс нормального наповнення, ритмічний. В загальному аналізі крові - моноцитний нейтрофільний лейкоцитоз, еозинофілія, дещо прискорена ШОЕ. Диагноз: Острый псевдлтуберкулёз. абдоминальная форма, среднетяжёлое течение.

Кишечный иерсиниоз 3(32) ’’малиновый’’ язык не характерен, язык сухой,

покрыт бурным налетом

Залача №1(30)

Больной 29 лет, рабочий овощехранилища, заболел остро с головной боли, боли в горле, повышения температуры, артралгии. Поноса болей в животе. На 3 день осмотрен участковым врачом. Отмечается бледность носогубного треугольника, скарлатиноподобная сыпь, сгущающаяся на руках, ногах по типу "перчаток" и "носков", ангина, склерит, гиперемия зева, увеличение заднешейных, подмышечных, паховых .лимфоузлов, печени и селезёнки. Диагноз "Скарлатина". Назначен пенициллин по 1 млн. 6 раз в сутки. Однако состояние больного продолжало ухудшаться. Сохранилась лихорадка, боли в животе, послабление стула до 4-6 раз в сутки (без слизи и крови), тошнота, рвота. Через 7 дней пенициллин отменён, назначен левомицетин по 0,75 г 4 раза в сутки и супрастин, после чего на 2 сутки состояние значительно улучшилось, нормализовалась температура тела, прекратились диарея, тошнота, снизились боли в горле и артралгии. сократилась в размерах печень, исчезла сыпь на коже. На 10 день после отмены (левомицитин получал 5 дней) выписан на работу. Диагноз: Острый кишечный иерсиниоз, генерализованная форма (смешанный вариант), среднетяжёлое течение.

Задача №2(3 1)

Больной Н.. 27 лет, заболел остро, через сутки после употребления_цемыдых_овощ,ей. Поднялась температура тела до 39,0 °С, появились чувство жара, тошнота, рвота, послабление стула до 5-7 раз в сутки, боли в эпигастралыюй области сместились на 2-й день в илеоцекальную область. Доставлен в хирургию. При осмотре гиперемия коныоктив, слизистой зева, склерит, температура тела - 38,5 °С, пульс 98 уд/мин., лабилен, язык обложен белым налётом, суховат, при пальпации болезненность и урчание в илеоцекальной области, сомнительные симптомы Ситковского, Ровзинга, печень, селезёнка несколько увеличены. Лейкоциты

9.8 • 10%; СОЭ 22 мм/ч. На 3-й день болезни в животе боли утихли, рвоты, головной боли не было, однако сохранился последующие 3-е суток субфебрилитет, послабление стула до 2-3 раз в сутки. На 7-й день болезни оперирован в связи с возобновлением болей в правой подвздошной области, появлением симптомов раздражения брюшины, нарастанием лейкоцитоза до 15,8 ■ 10/л, СОЭ - до 30 мм/ч. На операции -микроскопически аппендикс не изменён, брыжеечный лимфаденит, отёк и гиперемия дистального отдела подвздошной кишки, увеличение и гиперемия печени. В послеоперационном периоде диарея, наркозная эритема, уртикарная сыпь, артрит. Несмотря на лечение пенициллином, трихополом в течение 7 дней сохранялась высокая лихорадка. На 14 день болезни: эритроциты - 3,8 ■ 1()'7л; лейкоциты - 22,3 • 10^у/л; э - 8 %; п - 18 %; с - 58 %; л - 12 %; м — 4 %; СОЭ - 40 мм/ч; НЬ -118 г/л. Воспалительной инфекции в области послеоперационной раны нет.

Диагноз: Острый кишечный иересиниоз, генерализованная форма (смешанный вариант), тяжёлое течение. Осложнение: катаральный аппендицит.

Задача №3(32)

Хвора 42 років поступила до інфекційного відділення на 10-й день захворювання зі скаргами на головний біль, озноби, поти, погіршення апетиту. Захворювання почалось гостро з підвищення температури тіла до 39,0 °С, головного болю, постійного блювання, проносу без слизу та крові. Напередодні захворювання вживала залишну^рийіи-—Вдома була під наглядом дільничного лікаря, приймала фталазол. Стан не покращився. Температура тіла утримувалась на високих цифрах, протягом доби коливалась від субфебрильної до високих цифр (38.0-39,0 °С), супроводжуючись ознобами, проливними потами.

Обчктивно: стан хворої тяжкий. Шкіра бліда, суха. Температура тіла 38,0 °С. Склери субіктеричпі. Висипу не мас. Пульс частий, 120 уд/хв., слабкого наповнення, АТ 90/50 мм рт.ст. Живіт м'який, приймає участь в акті дихання, болючий в правій здухвинній ділянці, сліпа кишка бурчить, збільшена печінка та селезінка. В крові лейкоцитоз з пейтрофільиий зрушенням.

Диагноз: Острый кишечный иерсиниоз, генерализованная форма (смешанный вариант), тяжелое течение. І/ТШ I степени.

Ботулизм 4(36)

Задача №1(33)

Больной К.. 30 лет, поступил па 5 день болезни с жалобами на слабость, сухость во рту, неприятные ощущения в горле при глотании, поперхивание, снижение зрения, невозможность открыть глаза, гнусавость голоса, чувство нехватки воздуха. Заболевание началось остро с неприятных ощущений в эпигастрии, тошноты, немногократной рвоты, во время которой возникало поперхивание, потом нарастали слабость, присоединилась дисфагия, снижение зрения, стало, трудно открывать глаза, дизартрия, одышка, задержка стула, метеоризм.

Объективно: состояние тяжёлое, в сознании, язык обложен коричневым налётом, сухой, птоз, мидриаз, анизокария, пульс - 80-84 уд/мин, АД - 140/90 мм рт.ст., ЧД - 26 дых.движ/мин., живот умеренно вздут, чувствителен, при пальпации печень и селезёнка в норме, стул задержан 3 дня. Диагноз: ботулизм, тяжёлое течение.

Задача №2(34)

Хворий 43 років поступив у стаціонар на перший день захворювання зі скаргами на виражену загальну слабкість, підвищену втомлюваність, запаморочення, короткочасну нудоту та блювання, котрі супроводжувались болями в епігастрії, сухість у роті, «туман», «сітку» перед очима, розпливчастість контурів, сиплість голосу, відчуття тиснення за грудиною та нестачі повітря.

При об'єктивному обстеженні: температура тіла - 36,7 °С, шкіра чиста, свідомість збережена, очні щілини звужені, зіниці широкі. Язик сухий, вкритий густим білим нальотом. Виражене відчуття спраги, але під час спроби пити воду вона виливається через ніс. Різка слабість у м'язах. Пульс 96 уд/хв. Топи серця приглушені, на ЕКГ ознаки дистрофічних змін у міокарді. АТ 140/90 мм рт.ст. Частота дихання 20-26 дих.рух/хв. Дихання везикулярне. Живії під час пальпації м'який, дещо здутий, перистальтика не відчувається, випорожнень не було, помірна чутливість в епігастрії. Печінка та селезінка не збільшені. В аналізах крові та сечі змін не виявлено. Диагноз: Ботулизм, тяжёлое течение.

Задача №3(35)

Хворий 55 років поступив у клініку на 2-й день захворювання зі скаргами на утруднення під час дихання та ковтання, різку загальну слабкість, двоїння в очах, погіршення зору. Захворювання почалось через 8 годин після вживання в'яленої риби з неприемного болю в епігастрії, короткочасного блювання.

При вступі стан хворого тяжкий, дихання утруднене, шкіра обличчя бліда с ціанозом. Зіниці широкі, на світло не реагують, птоз. Язик сухий, живіт здутий. АТ 120/70 мм рт.ст. Пульс - 80 уд/'хв. Частота дихання 36 дих.рух/хв. Диагндт. Ботулизм, тяжёлое течение.

Задача №4(36)

Больная 40 лет заболела остро, когда появилось чувство тяжести в эпигастрии, тошнота, многократная рвота, головокружение, однократное послабление стула. Накануне заболевания употребляла в пищу_мздинованньіе грибы домашнего консервирования. В дальнейшем нарастала мышечная слабость, ухудшилось зрение, появилось двоение в глазах.

Объективно: температура тела - 36,8 ^СС. Общее состояние средней тяжести. Выраженная адинамия. Язык сухой. Глотание затруднено, попёрхивается при попытке глотать. Зрачки неравномерно расширены, реакция на свет вялая. Конвергенция отсутствует, выражен птоз, диплопия. Голос гнусавый. Живот вздут. Сердце: тоны звучные, ритм правильный, АД— 120/60 мм рт.ст. Диагноз: Ботулизм, среднетяжёлое течение.

Бруцеллёз 3(39)

Задача №1(37)

Больной К., 45 лет. поступил в инфекционное отделение на 15 день болезни с жалобами на повышенную температуру — 38.0-39,0 'С, сопровождающуюся ознобом и обильным потом, умеренной головной болью, слабостью, раздражительностью, непостоянными болями в суставах. В первые 5-6 дней врачом выставлен диагноз "ОРВИ". принимал сульфодиметоксин, потом была заподозрена прикорневая пневмония, назначен ампиокс. Состояние не улучшилось, при осмотре общее состояние мало нарушено, достаточно активен. Сыпи нет. кожа влажная, пальпируются множественные, мелкие, плотные, малоболезненные лимфатические узлы, шейные, паховые, подмышечные, кубитальные. Печень до 3 см выступает из-под края реберной дуги, пальпируется нижний полюс селезёнки, суставы не изменены. В прошлом месяце отдыхал на Северном Кавказе, пил козье молоко, ел слегка обжаренное мясо. Диагноз: Острый бруцеллёз, среднетяжёлое течение.

Задача №2(38)

Хворого робітника молочної товарної ферми, 45 років, госпіталізовано до інфекційного стаціонару на 14-й день захворювання зі скаргами на горячку, озноб, підвищену пітливість. Захворів гостро з підвищення температури тіла до 38,0 °С, незначного погіршення загального етапу. Продовжував працювати протягом 5 днів. Потім температура стала більш високою 38,5-39,0 °С, з'явились болі в суглобах, наросла загальна слабкість, з'явився помірний головний біль, пітливість.

Об'єктивно: стан хворого задовільний, температура тіла 38.5 °С. Суглоби не деформовані, помірна болючість при рухах. Печінка помірно збільшена до 3 см, промацується нижній край селезінки. Диагноз: Острый бруцеллёз, суставная форма, среднетяжёлое течение.

Задача №3(39)

Больной 35 лет, ветеринарный фельдшер, в течение 3-х лет лечился амбулаторно по поводу хронического неспецифического полиартрита, в последние месяцы - с признаками деформации суставов. Диагноз рентгенологически не подтвердился. Получал лечение: бруфен, индометацин, после чего наблюдались промежутки улучшения. Температура, которая все годы была волнообразно повышена, нормализовалась. Одновременно страдает полиневритом, астеническим синдромом. В крови умеренный лейкоцитоз, хшінофилия, СОЭ - 45 мм/ч. Диагноз: Хронический бруцеллёз, суставно-нервная форма, стадия субкомпенсации, среднетяжёлое течение.

Вирусный гепатит А 3(42)

Задача №1(40)

Больная 18 лет, заболела остро, через 20 дней после отдыха в Крыму. Страдает хроническим холециститом, панкреатитом. Появился озноб, повысилась температура тела до 39.0 °С, наросли слабость, головная боль, миалгии, боли в глазных яблоках, анорексия. На 3 день болезни потемнела моча, появилась тошнота, тяжесть в надчревье, на 4-й день нормализовалась температура тела, улучшилось общее состояние. Сохранились только анорексия. слабость, тяжесть в надчревье после еды, на 6 день после жареной пищи тошнота, рвота, наросли тупые боли в правом подреберье, без иррадиации, обесцветился кал. Доставлена КСП в хирургическое отделение.

При осмотре - иктеричность склер и кожи, язык сухой, с желтоватым налётом. Живот чуть вздут, умеренно болезнен в правом подреберье и в надчревье, " + " симптом Керра, Ортнера, Воскресенского, печень увеличена до і 4 ем. мягкая, чуть болезненна, пульс — 69 уд/мин., ритмичен. Желчные пигменты в моче (++), уробилин (-), диастаза 51 мг/(с • л). Анализ крови: эритроциты 5,2 * 10¹²/л; НЬ 180 г/л; лейкоциты 3.4 10⁹/л; э 1 %; п 9%; с 44%; л 37 %; м 9 %; СОЭ - 3 мм/ч. Диагноз: Острый вирусный гепатит А (клинически), желтушная форма, среднетяжёлое течение.

Задача №2(41)

Хворий 17 років поступив в інфекційний стаціонар із скаргами на відчуття тяжкості в правому підребер'ї, слабкість, поганий апетит, нудоту, жовтяницю. Захворів гостро 5 днів тому. Захворювання почалось з підвищення температури тіла до 38,0 °С, загальної слабкості, прогресивного зниження апетиту, нудоти. На 4-й день температура нормалізувалась, проте слабкість та поганий апетит залишались. Потемніла сеча, з'явилась жовтяниця.

Об'єктивно: температура тіла нормальна. Склери та шкіра жовтяничні. Язик обкладений нальотом. Живіт болючий. Печінка збільшена до 4 см, край щільний, болючий. Промацується нижній полюс селезінки. Виражених змін зі сторони інших внутрішніх органів не виявлено. Сеча нагадує пиво. Диагноз: Острый вирусный гепатит А (клинически), желтушная форма, среднетяжёлое течение.

$адача№3(42)

Хворий 16 років захворів гостро через гри тижні після аналогічного захворювання у молодшого брага, котрий лікувався амбулаторно під наглядом педіатра з діагнозом "Грип". Раптово з'явився озноб, юловний біль, загальна слабкість, міальгії, болі при рухах в очних яблуках, температура тіла підвищилась до 39.5 °С, яка трималась протягом 3-х діб. Потім загальний стан покращився, зберігались лише слабкість та анорексия. З 3-го дня захворювання потемніла сеча, з'явилась тяжкість в епігастрії після прийому їжі. На 5-й день, на тлі подальшого покращення загального стану, помічена жовтяниця.

При вступі до інфекційного стаціонару загальний стан задовільний, знижений апетит, незначна слабкість, нудота. Гіперемія слизової оболонки ротоглотки, збільшення мигдалика, кон'юнктивіту, склериту немає. Субіктеричпість склер, м'якого піднебіння. Живіт м'який, не болючий, печінка до ^: 4 см, м'яка. Селезінка тіе збільшена. Брадикардія, гарячки немає. Лейкоцити 4,5 • 10 /л, ШОЕ 3 мм/год. Диагноз: Острый вирусный гепатит А (клинически), .желтушная форма, среднетяжёлое течение.

Вирусный гепатит В 6(48)

Задача №1(43)

Больной П.. 26 лет, служащий, поступил в инфекционное отделение с жалобами на незначительную слабость, недомогание, снижение аппетита, чувство дискомфорта в подложечной области, тяжесть в правом подреберье, горечь во рту, снижение работоспособности, желтушность склер и кожи. Из анамнеза установлено, что больной перенёс вирусный гепатит В (НВ$Л§ 0 больше года тому назад.

Объективно: состояние больного ближе к удовлетворительному, кожа и склеры субиктеричны. язык влажный, слегка обложен белым налётом, живот мягкий, безболезненный, печень выступает из-под края правой рёберной дуги по среднеключичной линии на 2 см, селезёнка не пальпируется. Гемодинамика стабильна. Гемограмма без существенных изменений. Билирубин крови - 41,4 мкмоль/л, АЛТ - 2 мкмоль/(ч ■ л). АСТ - 1,4 мкмоль/(ч • л). УЗИ печени: печень несколько увеличена, чувствительна, повышена эхогенность. селезёнка однородна, чуть увеличена, жёлчный пузырь в размерах не увеличен, внутрипечёночные жёлчные ходы не расширены. Диагноз: Хронический вирусный гепатит В (НВsАg +), стадия обострения, лёгкое течение.

Задача №2(44)

Хворого ЗО років госпіталізовано до інфекційного відділення на 20-й день захворювання зі скаргами на загальну слабкість, відсутність апетиту, нудоту, періодичні позиви на блювоту, темну сечу, жовтяницю. Захворювання почалось поступово із загальної слабкості, недомагання, болями в суглобах, погіршенням апетиту, нудотою. В наступному позиви на блювання, особливо в разі відчуття запаху їжі, тяжкість в епігастрії, потемніння сечі. На 18-й день хвороби з'явилась жовтяниця. З місяці тому прооперований з приводу інвагінації товстої кишки, проводилось переливання крові.

Об'єктивно: стан хворого тяжкий. Інтенсивна жовтяниця, розчухи па шкірі від свербіння. Язик густо обкладений, сухий, виражений метеоризм. Печінка виступає з-під краю правої реберної дуги на 8 см, чутлива, кал ахолічний. Лейкоцити 3,7 ■ 10⁹/л. Диагноз: Острый вирусный гепатит В, желтушная форма, тяжёлое течение.

Задача №3(45)

Хворого 60 років госпіталізовано в інфекційну клініку на 8-й день хвороби із скаргами на різку загальну слабкість, тупі болі в правій підреберній області, зниження апетиту, нудоту. Захворів поступово з наростаючої загальної слабкості, субфебрильної температури тіла, болю в суглобах, зниження апетиту. На 6-й день потемніла сеча, на 8-й - жовтяниця. При вступі до лікарні стан хворого середньої тяжкості, склери та шкіра жовтяничні. Язик обкладений. Живіт болючий в правому підребер'ї. Печінка збільшена до 4 см, край еластичний. Пульс - 82 уд/хв., ритмічний. Тони серця звучні. Сеча темна. Диагноз: Острый вирусный гепатит В, желтушная форма, среднетяжёлое течение.

Задача №4(46)

Хвора 58 років знаходилась на лікуванні в інфекційному стаціонарі протягом двох тижнів з діагнозом вірусний гепатит В, середньої тяжкості на тлі цукрового діабету. Після грубого порушення дієти - вживання у їжу наваристого курячого бульйону, жирного м'яса, стан різко погіршився: підвищилась температура тіла до 37,5 °С, прогресивно наросла загальна слабкість, виражена анорексия, блювання на запах їжі. Ввечері черговий персонал відмітив неадекватність поведінки хворої, психомоторне збудження, вночі не спала. На ранок різка загальна слабкість, сплутана свідомість, загальмована, наросла жовтяниця. Розміри печінки зменшились, знизилась активність амінотрансфераз. Диагноз: Острый вирусный гепатит В. желтушная форма, тяжёлое течение, печёночная энцефалопатия.

Задача №5(47)

Больной 55 лет, переведён из терапевтического отделения, где находился с диагнозом ревматизм. Кроме болей в суставах, у больного была упорная тошнота, позывы на рвоту, резкая слабость, раздражительность. Потемнение мочи с 12 дня болезни относили за счёт лечения салицилатами. На 16 день болезни замечена желтуха.

Объективно: умеренная желтуха кожи и склер. Конфигурация суставов и кожа над ними не изменены. Живот умеренно вздут. Печень выступает из подреберья на 6 см, эластичная, чувствительная. Кал обесцвечен. Лейкоциты -4,2 • 10⁹/л, СОЭ-3 мм/ч. Диагноз: Острый вирусный гепатит В, .желтушная форма, среднетяжёлое течение.

Задача №6(48)

Больной 32 лет поступил на 12-й день болезни с жалобами на тёмную мочу, ухудшение аппетита, повышенную утомляемость. Заболевание началось постепенно повышенной утомляемостью, недомоганием, ухудшением аппетита. На 8-й день потемнела моча, на 12-й появилась желтуха кожи.

Объективно: состояние удовлетворительное. Склеры истеричны, кожа несколько желтушна. Язык влажный, обложен белым налётом. Живот мягкий, чувствительный в правом подреберье. Печень на 3 см выступает из-под рёберной дуги справа, безболезненная, эластичная. Моча тёмная, кал частично обесцвечен. Лейкоцитов в крови - 4,0 ■ 107л, СОЭ - 6 мм/ч. Диагноз: Острый вирусный гепатит В. желтушная форма, лёгкое течение.

Заболевания преимущественно с воздушно-капельным механизмом передачи

Грипп 8(56)

Задача №1(49)

Больной К., 24 года, поступил в отделение на 1 день болезни, заболел остро с озноба, резкой головной боли, боли в надглазничной области, ломоты в теле, дважды была рвота. При поступлении жаловался на слабость, головную боль, боли при повороте глазными яблоками, сухой кашель, боли за грудиной.

Объективно: состояние тяжёлое, температура тела - 39,8 °С, лицо гиперемировано. пастозно, склерит, зев. мягкое нёбо гиперемированы, энантема. На мягком нёбе некротическая зернистость, пульс - 96 уд/мин., ритмичен, в сердце тоны приглушены, язык покрыт белым нежным налётом, живот безболезненный, печень и селезёнка не пальпируются, затылок пружинит, симптом Кернигаслабо "+". АД- 100/60 мм рт.ст. Диагноз: Грипп, тяжёлое течение.

Задача №2(50)

Больной Н., 42 года, поступил в отделение с жалобами на повышенную температуру тела- 40,2 °С. слабость, сильную головную боль, боли в глазных яблоках, боли в мышцах, потливость, адинамию, слезотечение, сухой кашель, саднение за грудиной, осиплый голос, заложенность носа. Заболел остро.

Объективно: гиперемия лица и шеи, инъекция сосудов склер, в зеве гиперемия и зернистость слизистой оболочки, пульс 102 уд/мин., АД 100/60 мм рт.ст., тоны сердца приглушены, систолический шум на верхушке, над лёгкими жёсткое дыхание. Через 6 часов после поступления в стационар состояние больного значительно ухудшилось, усилилась головная боль, появилась рвота. Сознание спутанное, брадикардия, зрачки расширены, анизокария. Лицо багрово-синюшное. Наблюдалось психомоторное возбуждение, судороги. Диагноз: Грипп, тяжёлое течение. Осложнение: отёк мозга.

Задача №3( 51)

Больной 11., 52 года, заболел остро 7 дней назад, когда повысилась температура тела до 38,7 °С. появилась слабость, головная боль, особенно в лобной области, боли в глазных яблоках, светобоязнь, боли во всём теле, кашель, саднение за грудиной, заложенность носа. Лечился дома анальгетиками и жаропонижающими. В последний день состояние значительно ухудшилось и в тяжёлом состоянии больной доставлен в стационар.

Объективно: температура тела - 40,0 °С, лицо гиперемировано, с выраженным цианозом, одышка, дыхание клокочущее, слышно на расстоянии. Больной беспокоен. Сидит, опираясь руками на край кровати, тоны сердца глухие, над лёгкими разнокалиберные влажные хрипы, пульс - 100 уд/мин., слабого наполнения. АД -180/100 мм рт.ст., живот мягкий, печень до 1 см ниже рёберной дуги. Диагноз: Грипп, тяж:ёлое течение.

Задача №4(52)

У студента, навестившего больного товарища, на 2-е сутки появились озноб, температура тела - 38.0 °С, сильная головная боль, особенно в лобной области, боль в глазных яблоках, ломота в теле, в костях, тошнота. К концу 1-го дня заболевания появились заложенность носа, першение в горле, сухой надсадной кашель с болями за грудиной.

Объективно: гиперемии и одутловатость лица, инъекция сосудов склер и конъюктивы, заложенность носа, в зеве разлитая гиперемия мягкого нёба, миндалин, задней стенки глотки. На мягком нёбе милиарная зернистость, на задней стенке глотки гранулярная зернистость. В лёгких жёсткое дыхание, единичные

хрипы, пульс. 102 уд/мин., ритмичен, тоны сердца приглушены, живот мягкий, безболезненный. Печень и

селезёнка не увеличены, менингеальпых симптомов пет. Диагноз: Грипп, лёгкое течение.

Задача №5(53)

Хворого 14 років госпіталізовано госпіталізовано в інфекційне відділення на 8-й день хвороби зі скаргами на підвищену температуру тіла, болі в грудній клітці, вологий, болючий кашель, головний біль. Захворів гостро з підвищення температури до 39,0 °С, болю в м'язах та суглобах. Спостерігалось дертя в горлі, чхання, сухий болісний кашель, сльозотеча, утруднене носове дихання. Лікувався аспірином, анальгіном. Температура знижувалась на короткий час. На 6-й день захворювання загальний стан покращився. Потім, після переохолодження, стан знову погіршився, температура тіла піднялась до 38,5 °С, з'явився вологий кашель. При перкусії легень вкорочення перкуторного звуку, аускультативно - вологі хрипи, більше справа. В крові помірний лейкоцитоз з нейтрофільний зрушенням. Диагноз: Грипп, тяжёлое течение. Осложнение: пневмония.

Задача №6(54)

Больной 28 лег поступил в инфекционное отделение на 2-й день болезни с жалобами на сильный кашель с болями за грудиной, головную боль в области лба и надбровных дуг, слабость, головокружение. В первый день температура тела повысилась до 39,6 °С, беспокоили озноб, боли в суставах, мышцах. К концу 1-го дня присоединился кашель.

Объективно: температура тела - 39,3 °С. Лицо гиперемировано, одутловато. Выражена инъекция сосудов склер и конъюктивы. Глаза слезятся. Ротоглотка ярко гиперемирована, имеется зернистость мягкого нёба. Носовое дыхание сохранено. Лимфоузлы не увеличены. Пульс - 100 уд/мип., ЛД 110/60 мм рт.ст. Диагноз: Грипп, тяжёлое течение.

Задача №7(55)

Больной 25 лет, поступил в отделение на 1-й день болезни. После озноба температура тела повысилась до 39,0 °С. Жалуется на слабость, боль в височной и лобной областях, боли при движениях глаз, сухой кашель, саднение за грудиной, ломоту в теле.

Объективно: температура тела - 39,9 °С. Лицо гиперемировано. Склерит. В ротоглотке слизистая мягкого нёба гиперемирована с мелкоточечной зернистостью. Регионарные лимфоузлы не увеличены. Пульс - 90 уд/мин., тоны сердца слегка приглушены. АД - 100\60 мм рт.ст. ЧД - 20 дых.движ/мин., дыхание чуть жестковатое. Язык покрыт белым нежным налётом, печень и селезёнка не увеличены. Менингеальные знаки не выявлены. Диагноз: Грипп, среднетяжёлое течение.

Задача №8(56)

Больной 17 лет, поступил в инфекционное отделение на 3-й день болезни. Заболевание началось с озноба, повышения температуры тела до 40,0 °С. Ломило всё тело, беспокоил сухой кашель, боли за грудиной. При поступления жаловался на слабость, головную боль в лобной области, носовые кровотечения, отсутствие аппетита.

Объективно: температура тела 38,4 °С. Вялый, бледен. Акроцианоз. В ротоглотке............................................................................................................................ мягкое нёбо отёчно,

гиперемировано, несколько цианотично, выражен сосудистый рисунок. На мягком нс'бе мелкоточечная зернистость. Пульс 98 уд/мин., топы сердца приглушены. ЛД 90/60 мм рт.ст. В лёгких дыхание везикулярное. Язык равномерно покрыт нежным белым налётом. Печень и селезёнка не увеличены. Мепипгеальных знаков нет. Диагноз: Грипп, тяжёлое течение.

Парагрипп 2(58)

Задача №1(57)

Больной Д.. 19 лет, обратился в поликлинику на 3 день болезни с жалобами на головную боль, боль в лобной области, небольшую слабость, недомогание, насморк, сухость, першение в горле, незначительную боль в горле при глотании, осиплость голоса и сухой кашель. Заболел подостро. В 1-й день температура тела 37,5 °С, наблюдалась головная боль в лобной области, недомогание. Жар, потливость, заложенность носа и серозные выделения из носовых ходов, першение в горле. На 2-й день температура тела 37,8 °С, небольшая осиплость голоса и сухой кашель. Контакт с больными отрицает.

При осмотре: температура тела - 37,5 °С, общее состояние удовлетворительное, кожные покровы обычной окраски, небольшая заложенность носа, в зеве разлитая гиперемия мягкого нёба, дужек, миндалин и задней стенки глотки, умеренная зернистость задней стенки глотки, голос несколько охриплый, тембр изменён, лимфатические узлы не пальпируются. Лёгкие и сердце без отклонений от нормы, печень и селезёнка не увеличены. Диагноз: Острый парагриппозный риноларинготрахеит, лёгкое течение.

Задача №2(58)

Больная 35 лет, поступила на 7-й день болезни с диагнозом «грипп». Жалуется на кашель, осиплость голоса, насморк, повышение температуры тела. Заболевание началось постепенно, появился лающий кашель, насморк. Продолжала работать, температуру не измеряла.

Объективно: температура тела 37,2 °С, в ротоглотке - лёгкая гиперемия дужек. Голос осиплый. В лёгких —

дыхание везикулярное, сердце - без изменений. Печень, селезёнка не увеличены. Диагноз: Острый парагриппозный риноларинготрахеит, лёгкое течение.

Аденовирусная инфекция 4(62)

Задача №1(59)

Вольной К., 16 лет. поступил в больницу на 6-й день болезни с диагнозом "Грипп". При поступлении
больной жаловался на головную боль в лобной области, небольшое головокружение, светобоязнь, озноб,
заложенность носа с обильными слизисто-серозными выделениями из носовых ходов. Заболел остро,
поднялась температура тела до 38,0 °С, появилась умеренная головная боль, боли в глазных яблоках,
светобоязнь, слезотечение, жжение в глазах, сильный насморк, боли в горле при глотании. На следующий день
температура тела поднялась до 40,0 °С. Жалобы были прежними. В последующие дни и до поступления в
больницу температура тела 38,0 °С.

Объективно: вялый, общее состояние средней тяжести, небольшая одутловатость и бледность лица. Носовое дыхание затруднено, обильное серозно-слизистое выделение ИЗ носовых ходов. Веки отёчны, конъюктивы обоих глаз резко гиперемированы. Выявлена умеренная гиперемия дужек, язычка, миндалин и умеренная гиперемия и зернистость задней стенки глотки. Миндалины не увеличены. Пальпируются мягкие, безболезненные подчелюстные, шейные и подмышечные лимфоузлы. В лёгких при аускультации жёсткое дыхание, хрипы па высоте. Пульс 92 уд/мин., ритмичен, удовлетворительного наполнения, тоны сердца отчётливые, язык чистый, влажный, живот мягкий, безболезненный. Печень и селезёнка не пальпируются. Диагноз: Фарингоконъшнктивалъная лихорадка среднетяжёлое течение.

Задача №2(60)

Больной К., 15 лет, поступил в инфекционное отделение на 5-й день болезни с жалобами на кашель со скудной слизистой мокротой, насморк, першение в горле, рези в глазах. Заболевание началось постепенно. К 3-му дню температура тела достигла 38,6 °С, однако самочувствие оставалось относительно удовлетворительны м.

Объективно: температура тела - 38,1 °С, резко выражена инъекция сосудов склер и конъюнктивы, больше правого глаза, зев неярко гиперемирован, миндалины отёчны, выражена гиперплазия лимфатической ткани на задней стенке глотки, увеличены и чувствительны при пальпации подчелюстные и шейные лимфоузлы. В лёгких слева и в нижнем отделе выслушиваются мелкопузырчатые хрипы, печень'на 3 см выступает из-под рёберного края.

Диагноз: Аденовирусное заболевание (ринофаринготонзиллит), среднетяжёлое течение. Левосторонняя интерстщиалъная пневмония.

Задача №3(61)

Хворого 15 років госпіталізовано в інфекційне відділення на 4-й день хвороби. Захворювання почалось з підвищення температури тіла до 37,4 °С. Продовжував ходити на заняття. В день вступу з'явився біль в очах, сльозотеча, біль в горлі під час ковтання.

Під час огляду: стан середньої тяжкості, температура тіла 38,6 °С. Шкіра обличчя бліда. Правосторонній плівчастий кон'юнктивіт. Слизова оболонка ротоглотки гіперемійована. Мигдалики збільшені в розмірах, нальоту немає. На задній стінці глотки гіперемія лімфоїдної тканини. Збільшені підщелепні, шийні, пахові лімфовузли до 2 см, не болючі. Серце та легені без змін. Печінка та селезінка не збільшені. В загальному аналізі крові лейкоцитоз. Диагноз: Аденовирусное заболевание (ринофаринготонзиллит), среднетяжёлое течение.

Задача №4(62)

Хворий М., 17 років, поступив до інфекційного стаціонару на 7 добу хвороби зі скаргами на гарячку, головний біль, кашель, загальну слабкість, нежить, першіння в горлі. Захворювання почалось гостро, з ознобу, головного болю, ломоти в тілі, нежиті, сухого кашлю, першіння в горлі, гарячки'до 39,0 °С. Звернувся по медичну допомогу, встановлено діагноз "Грип", призначене симптоматичне лікування. Однак стан хворого не покращувався, зберігалася горячка, кашель став вологий (слизисте харкотиння). Вдруге звернувся до лікаря, з діагнозом "Правобічна пневмонія" направлений до стаціонару.

Об'єктивно: стан середньотяжкий. Незначний ціаноз губ, шкіра бліда. В ротоглотці - помірна гіперемія дужок, задньої стінки глотки, м'якого піднебіння. Нежить. Помірний епісклерит, збільшені шийні лімфовузли. Над легенями з правого боку визначається притуплення нижче лопатки, там же помірна кількість вологих та

сухих хрипів. Температура тіла 38,5 °С, пульс 106 уд/хв., АТ - 110/70 мм рт.ст., ЧД 18 дих.рух/хв. Тони

серця дещо приглушені. Живіт м'який, безболісний, менінгеального синдрому не має. Поліаденіт. Аналіз

крові: лейцоцити 11,2 • !0⁹/л; п 19 %; с 48 %; л 32 %; м 1 %; ШОЕ - 23 мм/год. Я-графія легень:

значне посилення легеневого малюнку з правого боку в проекції нижньої долі, там же інфільтрація навколо

бронхів.

Диагноз: Аденовирусная пневмония. Среднетяжёлое течение.

Респираторно-синцитиальная инфекция (РС-инфекция) 1(63)

Задача №1(63)

Хвора Р., 26 років, продавець в магазині, поступила до стаціонару на 9 добу хвороби зі скаргами на головний біль, значну загальну слабкість, біль в суглобах та м'язах, значний кашель з невеликою кількістю харкотиння, підвищення температури тіла до 39,0 "С. Захворювання почалось гостро, З ознобу, вищезазначених симптомів інтоксикації, на другу добу приєднався спочатку сухий, а подальшому вологий кашель. Зник апетит. Дільничним лікарем встановлений «грип», хвора отримувала симптоматичне лікування. Однак стан не покращувався, найбільше турбувала горячка, кашель, загальна слабкість, втратила 4 кг маси. Знову звернулась до лікаря, зроблена флюорографія легень і направлена до стаціонару.

Об'єктивно: стан середньотяжкий, шкіра бліда. В ротоглотці.......................................................................................... без змін. Температура тіла.......................................................................................... 39,1 °С, пульс -

82 уд/хв., АТ - 100/60 мм рг.ст., ЧД - 22 дих.рух/хв. Над легенями псркуторпо звук з коробковим відтінком, аускультативно - жорстке дихання, невелика кількість сухих свистячих хрипів з лівого боку нижче лопатки. Живіт м'який, безболісний, пальпується печінка, вертикальний розмір по правій середньо ключичній лінії 14 см, пальпується селезінка. Меііінгеального синдрому немає. Аналіз крові: лейкоцити 3,1 ■ 10⁹/л; п 17 %; с -46 %; л 30 %; м 7 %; ШОЕ 15 мм/год. К-графія легень: значне посилення легеневого малюнку над нижніми долями легень, дрібновогнищеві інфільтрати в нижній долі правої легені. Диагноз: Острыйреспираторно-синцитиальный бронхиолит, среднетяжёлое течение.

Инфекционный мононуклеоз 6(69)

Задача №1(64)

Больной Ф., 15 лет, доставлен на пропускник инфекционного отделения с диагнозом «острый аппендицит». Заболел 4 дня назад, когда почувствовал головную боль, боли в суставах и мышцах. На 2 день присоединились боли в горле при глотании.

Объективно: лицо бледное, склеры субиктеричны, в зеве картина лакунарной ангины. Увеличены все группы лимфатических узлов. На коже туловища и конечностей бледная мелкопятнистая сыпь. Живот болезнен при пальпации в правой подвздошной области (хирург не исключает наличие острого аппендицита). Пальпируется увеличенная печень и селезёнка. Температура тела - 38.6 °С. Диагноз: Инфекционный мононуклеоз, среднетяжёлое течение.

Задача №2(65)

Вольная Д., 32 года, поступила в клинику на 10-й день болезни с жалобами на головную боль, слабость, высокую температуру тела (38,0-39,0 °С). Наблюдалась участковым терапевтом, по назначению которой принимала тетрациклин, состояние не улучшилось.

Объективно: температура тела - 38,6 °С. Состояние средней тяжести, кожные покровы субиктеричные. субиктеричность склер. Сыпи нет, язык обложен умеренным белым налётом, влажный, миндалины удалены в детском возрасте в связи с частыми ангинами, пальпируются множественные увеличенные подмышечные и паховые лимфатические узлы тестоватой консистенции, не связанные с подлежащими тканями, умеренно болезненные. Со стороны сердца и лёгких патологии не выявлено, живот мягкий при пальпации, слегка болезнен в правой подрёберной области, печень и селезёнка увеличены на 2 см. Стул оформлен. В анализе мочи жёлчные пигменты (+), билирубин 60 мкмоль/л; 40 мкмоль/л - прямой и 20 мкмоль/л - не прямой.

АЛТ 280 нмоль/(с ■ л), АСТ ■■■ 140 нмоль/(с ■ л), лейкоциты 13,7 ■ ю"/л; Э.......... 4,7 %; с.............................................................................................................. 30 %; л - 50 %; м 10

%; СО'Э -25 мм/ч, НЬ и эритроциты в норме.

Диагноз: Инфекционный мононуклеоз, среднетяжёлое течение.

Задача №3(66)

Больная Ж., 38 лет. поступила в отделение на 5-й день болезни с жалобами на боли в горле, общее недомогание, слабость. Заболевание началось с повышения температуры - 38,0 °С (в последние дни лихорадка тела в пределах 38,0-39,0 °С). С 3-го дня болезни появились умеренные боли в горле. Участковый диагностировал ангину.

Объективно: температура тела - 38,6 °С, состояние средней тяжести, кожные покровы бледные, сыпи нет, субиктеричность склер. При осмотре зева гиперемия дужек, миндалин. В лакунах беловатый легко снимающийся налёт. Пальпаторно увеличенные болезненные шейные и подмышечные лимфатические узлы. Со стороны сердца и лёгких изменений нет. Тоны сердца приглушены, пульс - 100 уд/мин., ритмичен, удовлетворительного наполнения. Живот безболезненный, печень выступает на 2 см. селезёнка на 2,5 см, несколько болезненна. Диагноз: Инфекционный мононуклеоз, среднетяжёлое течение.

Задача №4(67)

Больная Н., 35 лет, поступила В клинику на 5-й день болезни. Заболевание началось с болей в горле,
носового кровотечения, головной боли, повышения температуры тела 38,0-39,0 °С.

Объективно: температура тела - 38,0 °С, состояние тяжёлое, кожные покровы бледные, на конъюнктивах кровоизлияния, язык обложен, зев гиперемирован, на слизистых носоглотки и рта кровоизлияния, миндалины увеличены, покрыты легко снимающимся серовато-белым налётом, пальпируются множественные лимфатические узлы (шейные, подмышечные и паховые), не спаянные, величиной с фасоль и больше, тоны сердца приглушены, пульс - 100 уд/мин., удовлетворительного наполнения, ритмичный, дыхание везикулярное, живот мягкий, безболезненный, печень и селезёнка увеличены. Выступают из-под рёберной дуги на 2-3 см, стул и мочеиспускание в норме. Диагноз: Инфекционный мононуклеоз, тяжёлое течение.

Задача №5(68)

Больной Н., 19 лет. направлен с диагнозом "Дифтерия зева". Заболевание началось остро, с явлений обшей интоксикации, к которой присоединились боли в горле, температура тела - 38,5-39,5 °С. Принимал аспирин, но самочувствие не улучшилось.

Объективно (5 день болезни): температура тела - 38,7 °С, в зеве - картина язвенно-некротической ангины. Резко увеличены и болезненны подчелюстные и шейные лимфоузлы. Увеличены печень и селезёнка. Со вчерашнего дня моча приобрела кирпичный оттенок. Анализ крови: лейкоциты - 12,5 ■ 10'7л; э - I %; п —7 %; с - 21 %; л - 49 %; м -20 %; плазм - 2 %; СОЭ - 13 мм/ч. Диагноз: Инфекционный мононуклеоз, среднетяжёлое течение.

Задача №6(69)

Хворого 18 років доставлено у відділення на 3-й день хвороби. Захворів гостро: підвищилась температура тіла до 39,0 °С, з'явився біль при ковтанні. При поступленні скаржиться на слабкість, відчуття жару, болі в горлі, наявність висипів на шкірі.

Об'єктивно: температура тіла 39,0 °С. Стан хворого середньої тяжкості. На шкірі тулуба розеольозно.......................................................................................................................................

папульозний висип. Пальпуються підщелепні, задньошійні, пахвові, пахові лімфатичні вузли щільно-еластичної консистенції, помірно чутливі при пальпації, з оточуючими тканинами не спаяні. В ротоглотці правий мигдалик більш набряклий та гіперемійований ніж лівий. Серце тони приглушені. Печінка та селезінка помірно збільшені. В аналізі крові від 45 до 60 % лімфоцитів. Диагноз: Инфекционный мононуклеоз, среднетяжёлое течение.

Дифтерия 2(71)

Задача №1(70)

Больной Р., 56 лет, направлен с диагнозом лакунарпой ангины. При поступлении в стационар состояние больного тяжёлое, миндалины отёчны, покрыты плотным грязно-серым налётом, переходящим на язычок, заднюю стенку глотки, зев умеренно гиперемирован, отмечается отёк боковой стенки глотки, припухлость в области верхней трети шеи, умеренная болезненность при пальпации регионарных лимфоузлов. В связи с изменением диагноза врачом назначено введение 50 000 МЕ антитоксической сыворотки, введение которой производилось дважды. Через 7 дней после госпитализации у больного повысилась температура тела, слабость, появилась скованность, боли в суставах, появилась сыпь, вначале на ягодицах, а затем по всему телу. Сыпь уртикарного характера, обильная, зудящая.

Диагноз: Комбинированная плёнчатая дифтерия миндалин и ротоглотки, тяжёлое течение. Сывороточная болезнь.

Задача №2(71)

Хвору 28 років госпіталізовано у клініку на 2-й день хвороби. Скаржиться на нерізкі болі в горлі при ковтанні, слабкість. Захворювання почалось із болю в горлі, підвищення температури тіла до 37,7 °С, головного болю, загальної слабкості, набряку шиї зліва. Дочка хворої хворіла ангіною тиждень тому.

Об'єктивно: температура тіла - 38,0 °С. Шкіра бліда. Язик незначно обкладений. Слизова оболонка ротоглотки помірно гіперемійована, на лівому мигдалику сіруватий наліт, важко знімається шпателем. Наліт виходить за межі мигдалика. Ліва підщелепна лімфатична залоза збільшена, помірно болюча, навколо залози набряк підшкірної клітковини. Інші лімфатичні вузли не збільшені. Тони серця приглушені, пульс - 100 уд/хв., ритмічний, задовільного наповнення. Живіт м'який при пальпації, не болючий, печінка збільшена на 1 см. Селезінка не збільшена. Дихання везикулярне. Диагноз: Распространённая плёнчатая дифтерия миндалин, среднетяжёлое течение.

Менингококковая инфекция 7(78)

Задача №1(72)

Больной К., 35 лет, доставлен в инфекционное отделение с диагнозом менингоэнцефалит на 2-й день болезни. Заболел остро. Повысилась температура тела, появился озноб. Повышению температуры тела предшествовала заложенность носа. Першение в горле. При поступлении в стационар состояние больного ухудшилось, больной дезориентирован, на вопросы отвечал односложно, неправильно. Периодически жаловался на сильную головную боль, боли в животе, кожные покровы бледные, покрыты холодным липким потом, на коже туловища, ягодиц, конечностей обильная крупная геморрагическая сыпь звёздчатой формы. Печень, селезёнка не увеличены, менингеальных знаков пет. АД - 110/70 мм рт.ст., пульс - 90 уд/мин. После внутривенного введения 4 000 000 пенициллина состояние больного резко ухудшилось, без сознания, выражена бледность, акроцианоз кожных покровов. Пульс нитевидный, не сосчитывается. АД не определяется, гоны сердца глухие. Диагноз: Менингококцемия, очень тяжёлое течение. Осложнения: ИТШ.

Задача №2(73)

Больной П., 15 лет, поступил в инфекционное отделение на 4-й день болезни. Заболел остро с небольшого насморка, болей в горле при глотании, сухого кашля, повышения температуры тела до 39,0 °С, головной боли, головокружения, тошноты, рвоты. При поступлении больной жаловался на недомогание, слабость, головную боль, головокружение, тошноту, заложенность носа.

Объективно: температура тела - 38,6 °С, лицо бледное, на губах герпетичные высыпания, слизистая зева, включая мягкое нёбо, гиперемированы, отёчны, без налётов. На задней стенке глотки гиперплазированные участки лимфоидной ткани со слизисто-гнойным налётом. Пальпируются подчелюстные лимфатические узлы величиной с фасоль, слегка болезненны. Сердце и лёгкие без изменений. Живот при.пальпации, мягкий, печень и селезёнка не увеличены. Анализ крови: эритроциты - 4,1 ■ 10 /л; НЬ - 135 г/л; ц.п. - 0,9; лейкоциты — 13 ■ 10'7л; п - 21 %; л - 14 %; м - 8 %; СОЭ - 22 мм/ч. Диагноз: Острый менингококковый назофарингит, среднетяжёлое течение.

Задача №3(74)

Больной Н., 24 года, доставлен в клинику каретой скорой помощи в крайне тяжёлом состоянии. Болен второй день. Заболевание началось с появления озноба, высокой температуры тела - 40,0 °С, резкой головной боли, болей в глазных яблоках, рвоты 3-4 раза. За 3-4 дня до этого жаловался на слабость, першение в горле, насморк. Продолжал ходить на занятия в институт.

Объективно: температура тела 40,5 °С, выражено речевое и двигательное возбуждение, сознание отсутствует, судороги в нижних конечностях. Лицо гиперемировано, склеры инъецированы, на губах герпетичные высыпания, гиперестезия кожи, тоны сердца ясные, пульс - 70 уд/мин, АД 150/90 мм рт.ст. Дыхание везикулярное, живот мягкий, печень и селезёнка не увеличены, резкая ригидность мышц затылка. Положительный симптом Кернига, Брудзинского. Умеренная гиперемия зева и задней стенки глотки с гнойным налётом. Диагноз: Острый менингококковый менингоэнцефалит, очень тяжёлое течение. Отёк мозга.

Задача №4(75)

Хворого 19 років госпіталізовано в інфекційне відділення з гуртожитку на 4-й день захворювання з діагнозом ГРВІ. Скарги під час вступу на утруднене носове дихання, головний біль, незначне слизисто-гнійне виділення з носа, дряпання та сухість у горлі, слабкість, млявість.

При огляді: температура тіла - 36,6 °С. Шкіра обличчя бліда. Слизова оболонка ротоглотки набрякла, гіперемійована. на задній стінці глотки - картина гранулярного фарингіту, слизисто-гнійні дорожки. Дещо збільшені в розмірах підщелепні лімфовузли. Серце та легені без патологічних змін. В загальному аналізі крові: лейкоцити-9,5 ■ Ю'/л; ШОЕ- 15 мм/год. Диагноз: Острый менингококковый назофарингит, лёгкое течение.

Задача №5(76)

Больная К., 35 лет. доставлена в инфекционное отделение с подозрением на грипп, лекарственную болезнь. Заболела три дня тому, когда появилась умеренная головная боль, заложенность носа, першение в горле, повысилась температура тела до 38,4 °С. В течение дня приняла 1,0 г аспирина и 0,5 Г анальгина. Снижение температуры тела было кратковременным, до 37,4 °С. На второй день болезни усилилась головная боль, повысилась температура тела до 39,6 °С, появилась тошнота, на третий день двукратная рвота, сыпь на коже.

Объективно: на коже ягодиц и бёдер, в виде звёздочек геморрагическая сыпь. Слизистая ротоглотки гиперемировапа, на фоне гиперемированных лимфоидных фолликулов задней слепки глотки имеются наложения слизисто-гнойного характера. Пульс - 128 уд/мин., тоны сердца приглушены. В лёгких дыхание везикулярное. Живот втянут, безболезненный. Определяется резко выраженная ригидность мышц затылка. Положительный симптом Кернига.

Диагноз: Менингококковая инфекция, комбинированная форма (менингококковый менингоэнцефалит + м ен ингокок цемия), тяжёл о е т е ч ен ие.

Задача №6(77)

Больной 24 лет доставлен в клинику на второй день болезни. Заболевание началось с появления озноба, высокой температуры тела до 40,0 °С, резкой головной боли, боли в глазных яблоках, рвоты до 4 раз. За 3-4 дня до этого жаловался на слабость, першение в горле, насморк.

Объективно: температура тела - 40,0 °С. Выражено двигательное возбуждение, сознание отсутствует. Лицо гиперемировано, склеры инъекцированы. Па губах герпес. Гиперестезия кожи. Пульс 110 уд/мин., АД 150/90 мм рт.ст. Тоны сердца чуть приглушены. В лёгких дыхание везикулярное. Живот мягкий. Резкая ригидность затылочных мышц. Положительные симптомы Кернига, Брудзинского. Умеренная гиперемия задней стенки глотки с гнойным налётом. Диагноз: Острый менингококковый менингоэнцефалит, очень тяжёлое течение. Отёк мозга.

Задача №7(78)

Больная 18 лет поступила в инфекционное отделение в первый день болезни. Заболевание началось остро, повысилась температура тела до 39.5 °С после озноба, через 3 часа - обильная сыпь на коже нижних конечностей, рвота, боли в животе, мышцах, резкая головная боль. Госпитализирована через 6 часов от начала заболевания.

Объективно: больная возбуждена, кожа бледная. Множественные кровоизлияния в слизистую оболочку глаз, цианоз губ. Акроцианоз. На коже туловища и конечностей обильная полиморфная геморрагическая сыпь, в области спины, ягодиц кожа местами имеет окраску, напоминающую трупные пятна. Пульс - 130 уд/мин., АД -- 90/60 мм рт.ст., тоны сердца приглушены, ЧД - 38 дых.движ/мин. Определяются симптомы Кернига и Брудзинского с обеих сторон.

Диагноз: Менингококковая инфекция, комбинированная форма (менингококковый менингоэнцефачит + менингококцемия), тяжёлое течение.

Орнитоз 3(81)

Задача №1(79)

Больной К., 38 лет, заболел остро, почувствовал озноб, ломоту в теле, головную боль, температура тела повысилась до 39,5 °С. На 3-й день болезни присоединились сильный кашель сочікудной слизистой мокротой. На 5-й день болезни участковый врач диагностировал правостороннюю пневмонию и направил больного в терапевтическое отделение, где ему был назначен пенициллин. На 4-е сутки лечения в стационаре состояние больного остаётся тяжёлым, температура тела удерживается на высоких цифрах (38,5-39,0 °С), больной сонлив, заторможен, лицо бледное, пульс - 72 уд/мин., ритмичен, пальпируется увеличенная печень и селезёнка. Рентгенография лёгких: справа в нижней доле определяются небольшие участки затемнения с преимущественным поражением интерстициальной ткани. Анализ крови: лейкоциты 4,8 ■ ЮУл: СОЭ — 54 мм/ч. В связи с несоответствием между степенью поражения лёгких и выраженной интоксикацией вызван на консультацию инфекционист. Диагноз: Пневмоническая форма острого орнитоза, среднетяжёлое течение.

Задача №2(80)

Робітника птицефабрики, 37 років, госпіталізовано на 5-й день хвороби. Захворів гостро^з підвищення температури тіла до 39,0 °С, головного болю, сухого кашлю, загальної слабкості, погіршення сну.

При госпіталізації стан середньої тяжкості. Температура тіла - 38,5 °С. Гіперемія слизової оболонки м'якого піднебіння, дужок. Незначна задишка. Зліва в підлопаточній області вислуховуються вологі хрипи. Пульс - 86 уд/хв.. ритмічний, АГ - 120/80 мм рт.ст. Незначна ригідність м'язів потилиці, слабо позитивний симптом ]^ерн|га. Аналіз крові: лейкоцити - 7,9 • 10 /щ є - 1 %; п- 14 %; с - 60 %; л — 19 %; м — б %; ШОЕ - 40 мм/год~ Диагноз: Менингеальная форма острого орнитоза, среднетяжёлое течение.

Задача №3(81)

Больной 48 лет поступил на 5-й день болезни. Заболел остгх». Температура тела повысилась до 38,0 °С. Знобило, появилась головная боль в затылочной области, а затем в лобной, мышечные боли в пояснице и конечностях. Беспокоил сухой кашель. За две недели до заболевания гостил в селе, где ухаживал за голубями.

Объективно: состояние средней тяжести. Температура тела 39,0 °С. Лицо гиперемировано. Количество дыханий до 20 в 1 мин. В легких слева ниже угла лопатки прослушиваются влажные крепитирующие хрипы. Пульс 84 уд/мин., ритмичный. Тоны сердца приглушены. Печень и селезёнка не пальпируются. Анализ крови: лейкоциты 6,4 ■ 10⁹/л; э - 1 %; п 11 %; с 66 %; л 14 %; м 8 %; £ОЭ - 44 мм/ч. Диагноз: Гриппоподобная форма острого орнитоза, среднетяжёлое течение.

Ангина 1(82)

Задача №1(82)

Вольная Н., 26 лет, жалуется на резкие боли в горле, недомогание, высокую температуру тела. Больна 2-й день. Заболевание началось с болей в горле, озноба, повышения температуры тела - 39,5 °С.

Объективно: температура тела- 39,5 °С, состояние средней тяжести, кожные покровы обычной окраски, зев гиперемирован, миндалины увеличены, в лакунах гной, легко снимается. Увеличены и болезненны подчелюстные лимфатические узлы, со стороны внутренних органов патологии нет. Диагноз: Лакунарная ангина, среднетяжёлое течение.

Заболевания с трансмиссивным механизмом передачи

Туляремия 1(83)

Задача №1(83)

Хворого 45 років госпіталізовано на 4-й день хвороби. Захворювання почалося гостро з підвищення температури тіла до 39,0 °С, ознобу, головного болю, пітливості, болю в м'язах та лівій здухвинній ділянці. З епідеміологічного анамнезу встановлено, що за тиждень до захворювання полював на зайців в Одеській області, знімав шкіру із вбитого зайця.

Об'єктивно: температура тіла - 39,5 °С. На шкірі тулуба симетричний, еритематозно-петехіальний висип. На великому пальці лівої руки виразка діаметром 0,5 см із щільним дном, шкіра навколо неї набрякла, гіперемійована. На лівому передпліччі - лімфангаїт. У лівій пахвинній області, збільшений до величини курячого яйця, лімфатичний вузол. "Іони серця приглушені. Пульс частий, відповідає рівню температури тіла. В крові - нормоцитоз, прискорене ШОЕ. Диагноз: Туляремия, язвенно-бубонная форма, среднетяжёлая форма.

Чума 4(87)

Задача 1*1(84)

Больной Т., 27 лет, студент, поступил на 2-й день болезни с жалобами на озноб, сильную головную боль, головокружение тошноту, суставные боли, повышение температуры тела до 40,6 °С, одышку, боли за грудиной, кашель, сердцебиение.

Объективно: больной возбуждён, лицо гиперемировано, с цианотичным оттенком, конъюнктивит. Язик сухой, утолщён, густо покрыт белым налётом, дрожит, гоны сердца глухие, пульс 138 уд/мин., слабого наполнения, АД - 70/45 мм рт.ст. Над лёгкими дыхание везикулярное, ослаблено, выслушивается небольшое количество влажных хрипов, крепитация. Одышка - 47 дых.движ/мин. Кашель с выделением небольшого количества мокроты вначале стекловидного пенистого, а затем кровянистого характера. Умеренно выражен гепатолиенальный синдром. Носовое кровотечение. Из анамнеза: два дня назад прибыл из Перу. Диагноз: Чума, первично-легочная форма, тяжёлое течение. ИТШIII ст.

Задача №2(85)

Больной П., 20 лет, поступил в отделение к концу первых суток от момента заболевания с жалобами на озноб, повышение температуры тела до 40,0 °С, головную боль, головокружение, тошноту, мышечные боли, сердцебиение, сильные боли в левой паховой области, слабость.

Объективно: состояние больного тяжёлое, больной возбуждён, пытается вскакивать с постели, походка шатающаяся, речь невнятная, лицо гиперемировано, одутловато, конъюнктивит, склерит, язык сухой, обложен белым налётом, тоны сердца глухие, ритмичны, пульс - 132 уд/мин., АД - 80/50 мм рт.ст., олигурия. носовое кровотечение, тахипное - 29 дых.движ/мин., над лёгкими дыхание жёсткое, в левой паховой области отмечается резко болезненное уплотнение хрящевидной плотности в диаметре до 5-6 см. Конечность согнута и приведена к животу. Из анамнеза установлено, что больной три дня назад как прибыл из Вьетнама. Диагноз: Чума, бубонная форма, тяжёлое течение. ИТШ III ст.

Задача №3(86)

Больной К., 30 лет, турист, приехал из центральной Африки. Заболел внезапно, температура тела поднялась до 40.0 ^ПС. Лицо и конъюнктивы гиперсмированы, сильная головная боль, тошнота, рвота, озноб, разбитость, выражено чувство страха. Возбуждён, пытается убежать, походка шатающаяся, речь невнятная.

Объективно: температура тела 40,2 °С, лицо и конъюктивы гиперемированы, ноздри расширены, губы

сухие, на слизистой оболочке ротовой полости геморрагии, язык отёчный, сухой, дрожит, обложен густым налётом. Черты лица заострены, цианоз. На лице страдание, ужас. Тахикардия, пульс слабого наполнения, аритмичен, глухость сердечных тонов, падение АД. Увеличена печень и селезёнка. Диагноз: Чума, септическая форма, тяжёлое течение.

Задача №4(87)

Хворий К., 29 років, бізнесмен, поступив до хірургічного стаціонару на 4-ту добу хвороби зі скаргами на сильний головний біль, біль в м'язах та суглобах, горячку до 39,5 °С, біль та набряк в правій пахвинній ділянці. Захворювання почалося гостро, з ознобу, перерахованих виїде симптомів загальної інтоксикації З доби тому. До кінця першої доби біль в пахвинній ділянці з правого боку, який поступово наростав, в подальшому там з'явився набряк, почервоніння, із-за болю було важко ходити. Озноби повторювалися щоденно, двічі була блювота, апетит зник. До кінця 2-ї доби захворювання почав турбувати біль в животі, який "виходив" з правої пахвинної ділянки, приєднався пронос до 7-8 разів на добу (випорожнення рідкі, калові на вигляд, з домішками крові).

Об'єктивно: стан тяжкий, хворий неспокійний, при свідомості. Шкіра гаряча, суха, З цианотичным відтінком, помірна кількість геморагій темно-багрового кольору. Слизова ротоглотки гіперемована, язик вкритий блискучим білим нальотом як натертий крейдою. Над легенями жорстке дихання, ЧД —22 дих.рух/хв, пульс - 126 уд/хв., АТ - 100/80 мм рт.ст. Тони серця глухі. Живіт м'який, помірно здутий та болісний в правій нижній чверті. Збільшені печінка та селезінка. В правій пахвинній ділянці виявляється пухлиноподібне утворення розміром до 10 см в діаметрі, щільної консистенції, без чітких меж, різко болюче. Шкіра над ним гаряча, багряно-червона з синюшним відтінком, лосниться. Лімфаногоїту немає. Мснінгеаііьний синдром

відсутній. Аналіз крові: лейкоцити 18,3 ■ 10/л. Епіданамнез: тиждень тому повернувся з відрядження до

Конго.

Діагноз: Чума, бубонная форма, среднетяжёлое течение.

Болезнь Брилла 1(88)

Задача №1(88)

Больная Л. 72 лет заболела остро, после переохлаждения. Появился озноб, сильные головные боли, бессонница, устрашающие сновидения, снижение аппетита, сухой кашель, слабость. На 3-й сутки при осмотре в поликлинике температура тела - 38,6 °С, пульс - 116 уд/мин., лабилен, дикротичен. Тоны сердца приглушены, ритмичны. При аускультации жёсткое дыхание в межлопаточной области. Чуть увеличена печень, пальпируется селезёнка. В молодости болела малярией, сыпным тифом. Инъекция сосудов склер, конъюнктивит, пятна Киари-Абцина. При осмотре зева гиперемия, энантема Розенберга, на рентгенограмме расширение корней лёгких, усиление сосудистого рисунка. Диагноз: ОРВИ, прикорневая пневмония. Начато лечение ампициллином. На 4-е сутки, после кратковременного снижения температуры, появилась полиморфная розеолёзно-папуллёзная сыпь на спине, груди, боковых поверхностях туловища, конечностях, расцененная как аллергическая. Отменён ампициллин, назначен димедрол, доксициклин, после чего состояние больной стало быстро улучшаться, нормализовалась температура тела, исчезли головная боль, бессонница, кошмары, кашель, сыпь на коже, гиперемия лица, инъекция сосудов склер и конъюнктив. Сократилась в размерах печень, перестала пальпироваться селезёнка. ЛШШИШІ Болезнь Брилла, среднетяжёлое течение. Прикорневая пневмония.

Болезнь Лайма 1(89)

Задача №1(89)

У больной 53 лет после посещения лесистого пригорода, в области левой голени присосался клещ, которого она удалила сама. Через 2 недели обратилась к врачу с жалобами на покраснение кожи. Рассказала, что спустя 1 неделю после укуса клеща увидела на этом месте покраснение їх] см, которое продолжало увеличиваться. Ощущала боль в пояснице и тазобедренном суставе. Температуру тела не измеряла.

При осмотре: температура тела 36,3 °С. Со стороны внутренних органов патологии не выявлено, в месте

укуса— эритематозное кожное поражение диаметром 20-25 см с просветлением в центре. Диагноз: Болезнь Лайма.

ГЛПС 2(91)

Задача №1(90)

Больной П., 29 лет. геолог, поступил в хирургическое отделение с диагнозом "кишечная непроходимость". Заболел остро пять дней тому назад, когда появились озноб, повысилась температура тела до 39,2 °С, присоединились сильная головная боль с локализацией в лобно-височной области, головокружение, "сетка" перед глазами, боль в поясничной области, в животе, тошнота, рвота.

Объективно: состояние больного тяжёлое, сознание сохранено, язык сухой, покрыт белым налётом, живот вздут, болезнен при пальпации в правом и левом подреберье. Симптом Щёткина-Блюмберга слабо "+". Резко положительный симптом Пастернацкого с обеих сторон. Лицо гиперемировано, одутловатое, выражена инъекция сосудов склер. В подмышечной области, на груди, шее - петехиальная сыпь. Тоны сердца

приглушены, ритмичны. АД.................................. 85/40 мм рт.ст., пульс 76 уд/мин. В крови: эритроциты - 4,2 ■ 10^|2/л; НЬ 122

г/л; цветной показатель......................... 0,86; лейкоциты........................................ 12,7 • 10⁹/л; с - 57 %; и 18 %; л - 12 %; м.... 5 %; СОЭ - 36 мм/ч.

Суточное количество мочи 400 мл. В моче относительная плотность - 1007. белок - 2,6 г/л; лейкоциты 6-Ю

в п/зр: эр 24-28 в п/зр; в значительном количестве свежие и выщелоченные зернистые цилиндры, 10 -14 в

п/зр.

Диагноз: ГЛПС, олигурическая стадия, тяжёлое течение.

Задача №2(91)

Больной Г., 22 года, рабочий лесозаготовительного отряда, работал вальщиком леса. В лесу было много грызунов. Заболевание началось остро с озноба, повышения температуры тела до 39,2 °С, головной боли, слабости, недомогания, снижения аппетита. На 2-й день болезни появилась тошнота, рвота, боли в животе и пояснице, сильные мышечные и суставные боли. Наступило снижение остроты зрения.

Объективно: гиперемия лица, шеи, верхней части груди, зев гиперемирован. энантема мягкого нёба. Выражена инъекция сосудов склер, конъюктивит. На 4-й день болезни появилась петехиальная сыпь в подмышечных впадинах, на груди, шее в виде полос. В местах инъекций — крупные кровоизлияния. Гоны сердца приглушены, брадикардия. Гипотония. Живот напряжён, болезнен при пальпации в правом и левом подреберьях. Печень у края рёберной дуги. Симптом Пастернацкого "+" с обеих сторон. В гемограмме -лейкопения с нейтрофильным сдвигом формулы влево, тромбоцитопения. В моче протеинурия, зритроцитурия, цилиндрурия, Суточное количество мочи - 350 мл. Диагноз: ГЛПС, олигурическая стадия, тяжёлое течение.

Ку-лихорадка 1(92)

Задача №1(92)

Хворий Л., 19 років, звернувся по допомогу до інфекційного відділення на 3 добу хвороби зі скаргами на головний біль, кашель з коричневим харкотинням, біль в грудній клітці при глибокому диханні та кашлі, затруднения дихання, загальну слабкість, відсутність апетиту, горячку до 40,8 °С. Захворювання почалося гостро з потрясаючого ознобу, підвищення температури тіла до 39,0 °С, головного болю, ломоти в м'язах та суглобах, болю в попереку біля 18 години вечора. Приймав аспірин, вночі стало погано, під ранок з'явився кашель, спочатку рідкий, в подальшому частий, в харкотинні з'явилася домішка крові. На кінець другої доби почав турбувати різкий біль в грудній клітці зліва при глибокому диханні та кашлі, стало важко дихати. Викликали лікаря, який встановив наявність вогнищевої пневмонії та призначив ін'єкції гентаміцину (80 мг/добу). 1Іочав приймати лікування, однак на ранок наступної доби відчув себе значно гірше - значно наросла загальна слабкість, гірше стало дихати. Особистим автомобілем доставлений до стаціонару.

Об'єктивно: стан тяжкий, хворий при свідомості. Помірна жовтушність склер, незначна - шкіри, ЧД - 32 дих.рух/хв., температура тіла - 38,3 °С, пульс - 132 уд/хв., АТ - 90/70 мм рт.ст. Ціаноз губ. носа, вуха, пальців рук, ніг. Ліва половина грудної клітки відстає від дихання. Над легенями притуплення перкуторного звуку зліва, нижче лопатки, аускультативно - зліва жорстке дихання з бронхіальним відтінком, нижче лопатки вислуховується крепітація, одиничні дрібнопухирчасті хрипи. Тони серця глухі, значний акцент 2 тону на

легеневій артерії. Живіт м'який, печінка 1,5 см. незначно болісна при пальпації, селезінка не збільшена.

Менінгеального синдрому немає. Аналіз крові: л - 21,1 • 10⁹/л; п 25 %; с - 63 %; л- 7 %; м........................................................................................................................................ 5 %; ШОЕ - 36

мм/год.

Диагноз: Ку-лихорадка. тяжёлое течение.

Заболевания с раневым (инокуляционным) и парентеральным механизмом передачи.

Лептоспироз 6(98)

Задача №1(93)

Больной 45 лет поступил с диагнозом "Вирусный гепатит А" на 7-й день болезни с жадобами на сильные боли в мышцах, высокую температуру тела, головную боль, желтуху. Заболевание началось остро потрясающим ознобом, подъёмом температуры тела до 40,0 °С, сильными болями в мышцах. В дальнейшем, температура тела постоянного типа, головная боль, упорная тошнота, позывы на рвоту, кровянистая моча, на 5-й день - интенсивная желтуха. За 2 недели до болезни был в селе, купался в озере.

Объективно: интенсивная желтуха с геморрагиями. Язык сухой, обложен коричневым налётом. Склерит. Печень выступает из подреберья на 3 см, пальпируется селезёнка. Лейкоцитов - 30 • 10⁹/л; СОЭ - 50 мм/ч. Диагноз: Летпоспироз, желтушная форма, тяжёлое течение.

Задача №2(94)

Вольной 47 лет в отделение на 3-й день болезни с жалобами на потрясающий озноб, повышение температуры тела до 41,0 °С. сильную головную боль, бессонницу, отсутствие аппетита, жажду, сильные боли, особенно в икроножных мышцах. Заболел остро. Работает слесарем-сантехником.

Объективно: гиперемия и одутловатость лица, инъекция сосудов склер. Гиперемия верхних отделов грудной клетки. При пальпации мышц отмечается резкая их болезненность. Кожа субиктсрична, на туловище и конечностях имеются петехии, склонные к сливанию. Пульс 120 уд/мин., тоны приглушены. АД 80/50 мм рт.ст. Одышка, в лёгких хрипов нет. Печень на 1,5 см выступает из подреберья. Диагноз: Лвптоспироз, желтушная форма, тяжёлое течение.

Задача №3(95)

Больной 43 лет доставлен с диагнозом "Вирусный гепатит Л". Заболел остро: озноб, температура тела до 39,0 °С, головная боль, головокружение, тошнота, рвота, боли в икроножных мышцах (больной с трудом мог подниматься и передвигаться). На 4-й день болезни появилась субиктеричность склер, потемнела моча. На 5-й день появилась геморрагическая сыпь на спине, нижних конечностях.

Объективно: в сознании, адекватен. Температура тела - 37,2 °С. Язык сухой, покрыт грязночёрным налётом. Кожа и склеры иктеричны. геморрагии на коже спины и туловища, нижних конечностях. Пульс - 120 уд/мин., АД - 95/40 мм рт.ст., ЧД - 42 дых.движ/мин. В нижних отделах обоих лёгких влажные хрипы. Резкая пальпаторная болезненность мышц голеней, бёдер. Сутки не мочился. Билирубин общий - 198 мкмоль/л, прямой - 108 мкмоль/л при небольшой активности АЛТ и АСТ. Мочевина - 18,9 ммоль/л, креатинин - 180 мкмоль/л. 13 крови - гиперлейкоцитоз со сдвигом влево. СОЭ - 64 мм/ч. Диагноз: Лептоспироз, желтушная форма, тяжёлое течение.

Задача №4(96)

Больной К., 47 лет, поступил в отделение на 5-й день болезни с жалобами на высокую температуру тела, слабость, сильные мышечные боли, особенно в мышцах ног, головную боль. Работает дворником, заболел остро. Вначале появился сильный озноб, головная боль, температура тела повысилась до 39,7 °С, с трудом передвигался из-за резкой боли в ногах. На 3-й день болезни заметил, что моча потемнела, стала мутной. Накануне поступления в стационар была однократная кровавая рвота и к вечеру чёрный стул.

Объективно: температура тела 40,2 °С, состояние тяжёлое, заторможен, неохотно вступает в контакт, лицо гиперемировано. склеры инъецированы кровоизлияниями, слегка желтушны. Пульс ритмичен, 118 уд/мин., АД 130/85 мм рт.ст., тоны сердца приглушены, живот слегка вздут, чувствителен при пальпации в эпитастралыюй области, печень на 3 см выступает из-под рёберного края. Пальпируется край селезёнки. Симптом Пастернацкого слабо "+" с обеих сторон. Анализ крови: эритроциты 2,4 • 10¹²/л; НЬ 40 г/л; лейкоциты 23 10 /л. Анализ мочи: эритроциты изменённые и малоизменёниые покрывают поле зрения. Диагноз: Лептоспироз, желтушная форма, тяжёлое течение. ДВС-синдром.

Задача №5(97)

Больной Н., 44 года, доставлен с диагнозом "Вирусный гепатит А". Заболел 26.08. остро. Появились озноб, температура тела - 39,0 °С, головная боль, головокружение, тошнота, рвота, боли в икроножных мышцах (больной с трудом мог' подняться и передвигаться). На 4-й день болезни субиктеричность склер и кожных покровов, „''потемнела¹' моча. На 5-й день геморрагическая сыпь на лице, нижних конечностях. При поступлении состояние больного тяжёлое, в сознании, адекватен, температура тела 37,2 °С, язык сухой, покрыт грязно-серым налётом, кожа, склеры нктеричны, геморрагии на коже спины и туловища, нижних конечностях. Пульс 136 уд/мин., слабого наполнения. АД 155/40 мм рт.ст. Дыхание 42 дых.движ/мин. В нижних отделах обоих лёгких влажные хрипы. При пальпации болезненность мышц голени, бёдер.

Билирубин: общий 198 мкмоль/л, прямой 108 мкмоль/л, непрямой 90 мкмоль/л; АЛТ 21; АСТ 1,34;

тимоловая проба - 4; остаточный азот - остаточный азот - 48; азот мочевины - 36,4; мочевина - 18.9; креатинин - 180,2; л - 26 %; п - 28 %; с - 60 %; л - 8 %: м -4 %; СОЭ - 64 мм/ч; К - 7,8 ммоль/л: № - 134 ммоль/л. Больной больше суток не мочился. Диагноз: Лептоспироз, желтушная форма, тяжёлое течение.

Задача №6(98)

Больной Н., 40 лет, поступил в клинику на 3-й день болезни с жалобами на общую слабость, недомогание, озноб, высокую температуру тела, головные боли, тошноту и рвоту на высоте лихорадки, боли в мышцах, особенно в икроножных, из-за чего не может ходить. Заболевание началось остро с сильного озноба, высокой температуры тела, ломоты во всём теле и болей в мышцах, головных болей, тошноты и рвоты.

Объективно: состояние больного средней тяжести, лицо гиперемировано, глаза красные (склерит, конъюнктивит), слизистая зева незначительно гиперемирована в областях дужек и задней стенки глотки, налётов нет, подчелюстные лимфатические узлы не увеличены. Пульс 96 уд/мин., тоны сердца приглушены, живої' мягкий, безболезненный, печень выступает из-под края рёберной дуги (безболезненна) на 2-2,5 см, селезёнка не пальпируется. Больному начато лечение пенициллином по 1 млн. через 4 часа, димедролом. Сразу после поступления состояние больного ухудшилось, появилось головокружение, головные боли, чувство стеснения за грудиной. Больной бледен, на коже туловища и конечностей уртикарная сыпь, гоны сердца глухие, АД 70/40 мм рт.ст., дыхание учащённое. Диагноз: Лептоспироз, безжелтушная форма, среднетяжёлое течение. Анафилактический шок.

Сибирская язва 3(101)

Задача №1(99)

Больной 53 лег, сторож фермы. Поступил в клинику на 4-й день болезни с жалобами на общую слабость и отёчность лица. Больной заметил на правой щеке "прыщик", который стал быстро увеличиваться в размерах, появилась отёчность лица и шеи. В последующие дни слабость и отёчность нарастали, повысилась температура тела до 38,0 °С.

Объективно: па правой щеке в области угла нижней челюсти везикула до 5 см в диаметре. Вокруг неё венчик из мелких пузырьков с геморрагическим содержимым. Выраженная отёчность лица и шеи. Регионарный лимфоузел увеличен до 2 см в диаметре, безболезненный. Диагноз: Сибирская язва, коленая форма (карбункулёзный вариант), среднетяжёлое течение.

Задача №2(100)

Больной В., 50 лет. сапожник, обратился в поликлинику на 2-й день болезни с жалобами на общую слабость и появление опухоли на шее слева.

Объективно: состояние средней степени тяжести, температура тела - 38,3 °С. На шее слева пузырёк с двухкопеечную монету. Отёк шеи и передней стенки грудной клетки. На 3-й день болезни состояние тяжёлое. Отёк распространился на живот и голову. На месте пузырька образовалась язва. Регионарные лимфатические узлы увеличены, тахикардия, тоны сердца глухие. В лёгких сухие и влажные хрипы. Лейкоциты - 10 • 10⁹/л. Диагноз: Сибирская язва, кожная форма (карбункулёзный вариант), тяжёлое течение.

Задача №3(101)

Больной Л., 65 лет, крестьянин, поступил в инфекционное отделение на 5-й день заболевания в тяжёлом состоянии. При осмотре на левой щеке в центре образовался карбункул в 1см, с большим количеством пузырьков на периферии, чёрным дном и серозным отделяемым. Лицо отёчно, глаза открыть не может. Боковые шейные лимфоузлы умеренно увеличены, безболезненны. Язык сухой, обложен коричневым налётом. Пульс - 126 уд/мин., тоны сердца ритмичны, глухие. АД 80\40 мм рт.ст. Сознание ясное, на вопросы не отвечает, изменений со стороны других органов нет. Диагноз: Сибирская язва, кожная форма (карбункулёзный вариант), тяжёлое течение. ИТШII степени.

Бешенство 2(103)

Задача №1(102)

Хворого, 16 років, школяра, госпіталізовано до інфекційною стаціонару на 6-й лень захворювання у вкрай тяжкому стані: свідомість затьмарена, іноді марить, нерухомо лежить на кушетці, параліч нижніх кінцівок. Пульс - 130 уд/хв. Дихання переривчасте - ЗО дих.рух/хв. На правій руці рубець після укусу собакою два місяці тому. Не щеплений. Диагноз: Бешенство (городской тип), гидрофобическая форма, стадия параличей.

Задача №2(103)

Больной Н., 40 лег, шофёр, обратился к участковому врачу на 2-й день болезни с жалобами на лихорадку, головную боль, бессонницу, раздражительность, боли в зажившей ране на правой кисти после укуса собаки 4 месяца тому назад. Вакцинирован.

Объективно: настроение подавлено. Температура тела 37,0 °С. Пульс 100 уд/мин. 11а месте укуса имеется болезненный рубец и небольшая отёчность. Диагноз: Бешенство (городской тип), гидрофобическая форма, стадия предвестников.

Рожа 3(106)

Задача №1(104)

Больная 56 лет поступила на 2-й день болезни с жалобами на повышение температуры тела до 40 °С, резкую слабость, головную боль, сильные боли в правой ноге (не может опустить ногу), покраснение кожи голени.

При осмотре: состояние средней тяжести, голень резко отёчна, яркая гиперемия с чёткими контурами всей голени и стопы, множественные геморрагии, выраженная болезненность при пальпации по периферии воспалительного очага. Пальпируются увеличенные и болезненные паховые лимфоузлы. В течение двух последних лет трижды болела рожей голени. В анамнезе хронический тромбофлебит, микоз стоп. Диагноз: Рецидивирующая распространённая рожа правой голени, эритематозно-геморрагическая форма, тяжёлое т є ч єни є.

Задача №2( 105)

Больная 25 лет. техник-строитель. Обратилась в поликлинику на 2-й день болезни с жалобами на боль и жжение в области носа, головную боль, озноб и повышение температуры тела до 39,0 °С. Заболевание началось с потрясающего озноба, головной боли, рвоты, появления небольшой боли в области носа, а затем покраснения и отёчности поражённого участка.

Объективно: кожа носа отёчна, гиперемирована. Участки гиперемии отграничены от здоровой кожи воспалительным болезненным валиком. Язык обложен, влажный, в ротоглотке умеренная гиперемия. Увеличены до 3 см подчелюстные лимфоузлы. Тахикардия. Лейкоцитоз - 18 • 10 /л. Диагноз: Первичная локализованная рожа лица, эритематозная форма, среднетяжёлое течение.

Задача №3( 106)

Больная К., 35 лет, поступила в инфекционное отделение на 2-й день болезни с жалобами на повышение температуры тела до 39,0 °С, сильную головную боль, резкую слабость, I раз была рвота, боли и жжение в области лица. Заболевание началось внезапно с потрясающего озноба, быстрого подъёма температуры тела до 40,0 °С, через несколько часов появилось покраснение лица. Принимала таблетки аспирина.

При осмотре: состояние тяжёлое, несколько заторможена, лёгкая ригидность мышц затылка, симптом Кернига отрицательный с обеих сторон, тахикардия, ЛД 110/70 мм рт.ст. Обе щеки, веки резко отёчны, глаза открыть не может, яркая гиперемия с чёткими контурами по границе с непоражённой кожей, на правой щеке множественные мелкие пузырьки, наполненные серозно-геморрагическим содержимым. Увеличены и болезненны подчелюстные лимфатические узлы. Дома дочка болеет ангиной. Диагноз: Первичная локализованная рожа лица, буллёзно-геморрагическая форма, тяжёлое течение.

Столбняк 2(108)

Задача №1(107)

Хворий 46 років поступив в інфекційне відділення на 3-й день захворювання зі скаргами на утруднення під час відкривання рота, жування, ковтання, тягнучий біль у м'язах потилиці, спини.

Під час огляду стан задовільний. Температура тіла 38,0 °С. Свідомість збережена. Шкіра волога. От відкритий на 1 см, щілини очей звужені, шкіра на лобі зібрана у складки. М'язи потилиці, спини, живота ригідні. Під час огляду приступ клонічних судом тривалістю 5 сек. Диагноз: Генерализованный столбняк, средиетяжёлое течение.

Задача №2( 108)

Больной С, 42 года, поступил в инфекционное отделение на 2-й день болезни с жалобами на недомогание, разбитость, повышенную потливость, вздрагивание от незначительного раздражения, чувство жжения в левой стопе, затруднение при открывании рта. За 10 дней до госпитализации больной во время работы в огороде наступил на гвоздь и глубоко травмировал левую стопу, после чего рана была промыта водой.

Объективно: температура тела - 37,1 °С, кожа гиперемирована, повышенной влажности, лицо гиперемировано, углы рта оттянуты кверху, глазные шели сужены, мелкие морщины у углов глаз и на лбу, дыхание не нарушено, тоны сердца ясные, чистые, пульс 92 уд/мин., удовлетворительного наполнения, левая стопа отёчна, гиперемирована на подошве, имеется колотая рана с незначительным отделением сукровицы. Больному введена сыворотка. Спустя несколько минут после введения больной пожаловался на внезапно появившееся ощущение стеснения в груди, удушье, тяжесть в голове, головную боль, чувство жара, лицо очень бледное, цианоз слизистой оболочки губ и кончиков пальцев, конечности холодные, тоны сердца глухие, пульс не прощупывается, АД не определяется. Дыхание очень частое, поверхностное. Больной потерял сознание. Диагноз: Раневой генерализованный столбняк, среднетяжёлое течение. Анафилактический шок.

СПИД 1(109)

Задача №1(109)

Больной 18 лет жалуется на длительный упорный кашель в течение 4 месяцев, повышение температуры тела до высоких цифр, диарею. Первоначально был поставлен диагноз "ОРЗ". В конце первого месяца болезни диагностировали интерстициальную пневмонию, однако проводимое антибиотиками лечение эффекта не дало. Обследован на туберкулёз лёгких, результат отрицательный. Отмечает прогрессирующую слабость, потливость даже при нормализации температуры тела, потерю веса. Несколько раз отмечался рецидив герпетических высыпаний.

Объективно: астенированный, сниженного питания. Увеличены все группы лимфоузлов, в лёгких скудные сухие хрипы. Диагноз: ВИЧ-инфекция, III А стадія.

Болезнь кошачьих царапин 1(110)

Задача №1(110)

Больной В., 25 лет, обратился с жалобами на увеличение шейных и подмышечных лимфоузлов, незначительное нарушение общего состояния, периодично повышающуюся температуру тела до субфебрнльных цифр. Подобное состояние отмечается в течение месяца, после появления в доме кошки.

Объективно: общее состояние удовлетворительное, на коже рук множественные царапины, увеличены и чувствительны при пальпации шейные, подмышечные и кубитальные лимфоузлы. Печень увеличена в размерах, селезенка не пальпируется. Живёт в частном доме, кошка охотится на мышей, кормят её сырым мясом. Диагноз: Болезнь кошачьих царапин, лёгкое течение.

Заболевания, вызываемые простейшими

Амебиаз4(114)

Задача №1(11 Г)

Хворий 55 років, скаржиться па біль внизу живота, часті, до 7 разів на добу, рідкі випорожнення з домішками крові та скловидного слизу. Хворіє біля 2 років. Спочатку помітив домішки крові в оформлених випорожненнях, а через 2 місяці - слиз. Пізніше з'явився розлад випорожнень. Однак самопочуття залишалось задовільним. Після повернення з Чаду 2 роки тому діагностовано неспецифічний виразковий коліт, з того часу кілька разів лікувався в терапевтичному відділенні без помітного ефекту.

Об'єктивно: шкіра нормального кольору. Живіт м'який. Болюча товста кишка під час пальпації. Незначний спазм сигмовидної кишки. Пальпується ущільнена та болюча сліпа кишка. Ректороманоскопія: набряк слизової оболонки, гіперемія. На відстані 8 см від зовнішнього сфінктера багато підритих виразок. У просвіті -слиз та кров. В аналізі крові: еритроцити -2,1 ■ 10¹²/; НЬ - 80 г/л; лейкоцити - 8,1 • 10%; є -2 %; п -6 %; с- 62 %; л - 28 %; м - 2 %; ШОЕ - 14 мм/год. Диагноз: Хроническая амёбная дизентерия, непрерывиопрогрессирующая форма, среднетяжёлое течение.

Задача №2(1 12)

Больной 40 лет болеет на протяжения 2 лег, своё заболевание связывает с пребыванием в Индии. Жалуется на почти постоянные боли в животе, частый жидкий стул с примесью крови. Заболевание началось постепенно с непостоянных болей в животе, неустойчивого стула, в дальнейшем в кале стала обнаруживаться кровь. Лечение антибактериальными средствами стойкого эффекта не дало.

Объективно: температура тела - 37,0 °С. Удовлетворительного питания. Язык влажный, с белым налётом. Живот мягкий, умеренно болезненный по ходу толстого кишечника. Печень и селезёнка без выраженной патологии. При ректороманоскопии обнаружена слегка очагово гиперемированная слизистая, имеются глубокие язвы с подрытыми краями и сальным дном. В просвете много стекловидной слизи. Диагноз: Хроническая амёбная дизентерия, непрерывнопрогрессирующая форма, среднетяжёлое течение.

Задача №3(113)

Больной 30 лет считает себя больным на протяжении семи недель. Заболевание началось с подъёма температуры тела, уртикарных высыпаний на шее. Спустя пять недель появились боли в животе, участился стул, беспокоили тенезмы. В кале отмечает наличие слизи и крови.

Объективно: язык обложен. Живот болезнен по ходу толстого кишечника. Увеличена печень до 3-х см, край плотный. Селезёнка у края ребра. При ректороманоскопии слизистая диффузно гиперемирована, эрозии, небольшие язвы, местами подрыты. Диагноз: Острая амёбная дизентерия, непрерывно прогрессирующая форма, среднетяжёлое течение.

Задача №4(114)

Больной X., 25 лет, из Филиппинских островов, считает себя больным на протяжении года. Заболевание началось болями но всему животу, поносом со слизью и кровью. Спустя 3 месяца поносы чередовались с запорами.

Объективно: пониженного питания, живот напряжён. В брюшной полости свободная жидкость. Печень увеличена до 4-6 см. Край плотный. Селезёнка увеличена. Ректороманоскоггая: частые выпадения прямой кишки, гиперемия, местами полное, мелкие язвы, эрозии. В крови: явления анемизации с наличием

пойкилоцитов и анизоцитов. Копроцитограмма слизь в большом количестве, эритроциты и лейкоциты густо

покрывают поля зрения.

Диагноз: Хроническая амёбная дизентерия, непрерывно прогрессирующая форма, среднетяжёлое течение.

Балантидиаз 1(115)

Задача №1(115)

Больная 50 лег, свинарка в колхозе. Беспокоит выраженная слабость, резкое исхудание, плохой сон и аппетит, жидкий стул с примесью крови. Считает себя больной на протяжении и 2-х лет, когда была госпитализирована в инфекционное отделение по поводу "острой дизентерии", бактериологически не подтверждённой. Выписана была с улучшением. В последнее время у больной была проведена профилактическая дегельминтизация, исключена опухоль кишечника.

Объективно: температура тела 37,1 °С. Резкое исхудание. Бледная кожа с землистым оттенком. Язык суховат, с сероватым налётом. Живот вздут, выражена болезненность по ходу кишечника. При ректороманоскопии слизистая гиперемирована. местами изъязвлена. Умеренный лейкоцитоз, СОЭ - 32 мм/ч. Диагноз: Бал аи т идиаз.

Токсоплазмоз 1(116)

Задача №1< 116)

Больная С, 25 лет, жаловалась на частые повышения температуры до субфебрильных цифр, боли в мышцах, прогрессирующую общую слабость и снижение трудоспособности, периодические приступы сердцебиения и резких головных болей. Болеет в течение года, состояние начало ухудшаться после самопроизвольного аборта при первой беременности, наступившего в сроке 12 нед. За это время неоднократно обследовалась, выставлялись диагнозы миокардита, невроза, вегето-сосудистой дистонии, рекомендованное лечение эффекта не оказывало.

При осмотре астенизирована, кожа бледная, без сыпи, пальпируются увеличенные, плотноватые шейные, подмышечные, паховые лимфоузлы размером + 1,5 см, слегка чувствительны, пульс - 104 уд/мин., ритмичен. АД— 100/70 мм рт.ст., тоны сердца ритмичные, значительно приглушены, систолический шум на верхушке, пальпируется увеличенная печень, пальпация мыши умеренно болезненна. Диагноз: Хронический токсоплазмоз.

Малярия 4(120)

Задача №1(117)

Больной 28 лет поступил в отделение на 9-й день болезни с жалобами на слабость, головную боль, сухость во рту. Дома отмечались приступы, сопровождающиеся ознобом, повышением температуры тела до 40,0 °С, в дальнейшем жаром и обильным потоотделением через каждые два дня в 9 часов утра.

Объективно: температура тела - 40,0 °С. Кожные покровы субиктеричны. Язык сухой, обложен белым налётом. Пальпируется селезёнка на 2,5 см ниже рёберного края, печень на 1,5 см. Пульс - 120 уд/мин., ритмичен. Тоны сердца приглушены. Диагноз: Малярия лч\'ох, первичная атака, среднетяжёяое течение.

Задача №2(118)

Больной 33 лег, поступил в клинику с жалобами на лихорадочные приступы с ознобами. Температура тела повышалась до 40.0 °С и держалась на таком уровне в течение 6-8 часов, затем снижалась до субфебрилыюй с выраженным потоотделением. Подобные приступы повторялись через каждые два дня на третий. Из анамнеза установлено, что 2 месяца назад вернулся из Панамы.

Объективно: кожа, видимые слизистые, склеры нормальной окраски. В лёгких дыхание везикулярное, пульс - 86 уд/мин., удовлетворительных свойств. Тоны сердца ясные. ЛД 120/70 мм рт.ст. Печень выступает из-под ребра на 2 см. пальпируется плотноватая селезёнка. Диагноз: Малярия уіуох, первичная атака, среднетяжёлое течение.

Задача №3(119)

Больной К., 45 лет, заболел 6 мая 1985 года, когда появился незначительный озноб, повышение температуры тела до 37,6 °С, на следующий день температура тела держалась в пределах 37,0 °С, беспокоила небольшая слабость, тошнота, ломота в теле. 8 мая 1985 года в 4 часа - потрясающий озноб, головная боль, температура тела повысилась до 40,0 °С, которая через 4 часа снизилась до нормальных цифр. Появилось обильное потоотделение, через день госпитализирован в инфекционное отделение в 13.05 с диагнозом "Грипп". Из анамнеза установлено, что месяц тому назад больной вернулся из 1Іакистана. где жил с семьёй в течение 2 лет.

Объективно: кожа и слизистые бледные, пульс - 112 уд/мин., тоны сердца приглушены, в лёгких дыхание везикулярное, печень выступает из-под правого ребра на 1,5 см, селезёнка плотной консистенции, выступает на 1,5 см из-под левого подреберья. Диагноз: Малярия 0\>а1е, среднетяжёлое течение.

Задача №4( 120)

Больной М., 28 лет, матрос, поступил в клинику инфекционных болезней на 12 день от начала заболевания с жалобами на высокую лихорадку, головную боль, общую слабость. Заболеванием началось недомоганием, ознобом продолжительностью около часа, затем температура тела повысилась до 39,8 °С. В последние 5-6 дней озноб отмечался ежедневно в середине дня, после чего температура тела па 8-9 часов устанавливалась на уровне 40.0-41.0 °С.

При поступлении состояние тяжёлое, температура тела 39,9 °С. Лицо гиперемироваио, на губах герпетические высыпания, склеры инъецированы, язык обложен коричневым налётом, сухой, в лёгких дыхание жёсткое, тоны сердца приглушены, ритмичны, пульс 140 уд/мин., ритмичен, ЛД 100/60 мм рт.ст. Живот мягкий, печень определяется у рёберной дуги, пальпируется плотная селезёнка на 3 см ниже рёберной дуги, ригидность мыши затылка, симптом Кернига, Брудзинского слабо "+". Диагноз: Малярия тропическая, первичная атака, тяжёлое течение. Малярийная кома.

Гельминтозы

Аскаридоз 1(121)

Задача №1(121)

Больной 24 лет жалуется на кашель с выделением слизистой мокроты. Температура тела - 37,8 °С. В лёгких укорочение перкуторного звука, сухие и влажные хрипы. На коже высыпания типа крапивницы. При рентгенологическом исследовании в лёгких имеются инфильтраты диаметром 2,5 3,0 см, различной величины и формы. В крови эозинофилов — 43 %. Диагноз: Аскаридоз, миграционная фаза.

Трихинеллёз 1(122)

Задача №1(122)

Больной жалуется на головные боли, разбитость во всём теле, тошноту, повышение температуры тела до 38,0 °С, боли в икроножных мышцах рук и спины. Из анамнеза: часто употреблял слабо прожаренное свиное мясо. В анализе крови эозинофилия - 55 %. Диагноз: Трихинеллёз, среднетяжёлое течение.

Эхинококкоз 2(124)

Задача №1(123)

Больной 46 лет поступил с жалобами на приступообразные головные боли, тошноту, рвоту, эпилептоформные приступы, периодически наступающие галлюцинации.

Считает себя больным около года, лечился у невропатолога и психиатра без эффекта. Диагноз: Эхинококкоз головного мозга.

Задача №2(124)

Больной 50 лег считает себя больным на протяжении последних восьми месяцев. Заболевание началось постепенно с ноющих болей в правом подреберье с периодической иррадиацией в правое плечо. Отмечал субфебрилитет. Последние две недели потемнела моча, посветлел кал, пожелтела кожа, появился незначительный кожный зуд.

Из эпиданамнеза установлено, что больной является работником совхоза по выращиванию лис.

Объективно: сниженного питания. Кожа и склеры иктеричны. Язык обложен белым налётом, влажный. Живот напряжён с наличием асцита. В правом подреберье пальпируется плотная, мелкобугристая опухоль. Селезёнка увеличена. Границы сердца расширены в поперечнике до 2 см. В лёгких дыхание везикулярное. В крови умеренный лейкоцитоз с эозипофилией. Диагноз: Эхинококкоз печени.

Описторхоз 2(126)

Задача №1(125)

Больной 27 лет поступил в отделение с жалобами на бшги__в правом подреберье, которые носят опоясывающий характер. Болен около года. Перед заболеванием был в Сибири, где неоднократно ел вяленую рыбу

Объективно: температура тела - 37,6 °С. Состояние удовлетворительное. Кожа субиктерична, склеры желтушны. Нормальной упитанности. Регионарные лимфоузлы не увеличены. Пульс - 80 уд/мин., ритмичный. Тоны сердца слегка приглушены. В лёгких везикулярное дыхание. Язык влажный, густо покрыт белым, налётом. Живот при пальпации мягкий, болезненный в точке в точке проекции жёлчного пузыря. Печень выступает пп_2Л_с.м ниже рёберной дуги справа, более доступна пальпации правая доля. Селезёнка не увеличена. Отрезки кишечника не изменены. В крови умерешщя эозинофилия. Диагноз: Описторхоз, хроническая фаза.

Задача №2(126)

Больной Г., 24 года, поступил в инфекционное отделение с подозрением на вирусный гепатит А. Жалобы при поступлении на боли в подложечной области и в правой подрёберной области, на тошноту, понижение аппетита, головокружение, головные боли, повышение температуры тела до 38,5 °С.

Объективно: температура тела 38,0 °С. Общее состояние средней степени тяжести. Кожные покровы и видимые слизистые ^иктеричны. Язык обложен коричневым налётом. Живот мягкий, болезненный в правом подреберье, селезёнка не пальпируется, печень на 2 см выступает из-под правого подреберья. В крови: ум ере и и ый л е и ко ци тоз 11 ■ ІСг/л, незначительная эозинофилия - 10 %. Диагноз: Описторхоз, острая фаза.

Детские инфекционные болезни

Ветряная оспа 1(127)

Задача №1(127)

Больная 24 лет поступила в стационар на 6-й день болезни. Воспитательница детского сада. При поступлении жалобы на высокую температуру тела, умеренную головную боль, сыпь на геле, боль в горле при глотании. На коже туловища, лица, волосистой части головы, конечностей полиморфная сыпь: везикулы с серозным содержимым, папулы, корочки. Сыпь зудящая. Слизистая ротоглотки гиперемирована. С единичными элементами энантемы. Со стороны внутренних органов патологии не выявлено. Диагноз: Ветряная оспа, типичная форма, среднетяжёлое течение.

Скарлатина 1(128)

Задача №1(128)

Больной 19 лет госпитализирован на 2-й день болезни с жалобами на слабость, боль в горле, температуру тела 38,0 °С. Заболевание началось остро с озноба, умеренных болей в горле, повышения температуры тела до 39,0 °С. К вечеру этого же дня появилась сыпь на лице, туловище, конечностях, не зудящая. Сестра больной неделю назад перенесла ангину.

Объективно: температура тела - 38,0 °С. Лицо гиперемировано, кроме носогубного треугольника. На туловище элементы в виде мелких точек располагаются на боковых поверхностях, на конечностях слущиваются в области естественных складок, дермографизм белый. Слизистая ротоглотки ярко гиперемирована, миндалины рыхлые, с нагноившимися фолликулами. Твёрдое нёбо бледное. Пальпируются переднешейные и подчелюстные лимфоузлы до 1 см, безболезненные. Язык густо обложен белым налётом. Пульс - 100 уд/мин.. АД - 100/60 мм рт.ст., дыхание жёсткое. Живот мягкий. Печень у края ребра. В крови лейкоцитоз со сдвигом влево, умеренная эозинофилия, ускоренное СОЭ. Диагноз: Скарлатина, типичная форма, среднетяжёлое течение.

Корь 1(129)

Задача №1()

Больной 16 лет поступил в клинику на 3-й день болезни с диагнозом «Парагрипп, аллергический дерматит». Заболел остро с повышения температуры тела до 39,0 °С, слабости, першения в горле. На 2-й день болезни появился навязчивый лающий кашель, обильные слизистые выделения из носа, рези в глазах.

Объективно: температура тела - 38,8 °С. Лицо одутловатое, веки утолщены. Склерит, катаральный конъюктивит. Слизистое отделяемое из носа. На коже лица и шеи пятнисто-папуллёзная сыпь, не зудит. Слизистая ротоглотки ярко гиперемирована, мелкая белая энантема у нижних коренных зубов. Пальпируются мелкие подчелюстные и переднешейные лимфоузлы. Дыхание жёсткое, единичные сухие хрипы. Пульс - 110 уд/мин., АД— 100/70 мм рт.ст. Живот мягкий. Печень, селезенка не увеличены. Диагноз: Корь, типичная форма, средентяжёлое течение.

Краснуха 1(130)

Задача №1( 130)

Вольной 17 лет, студент, проживает в общежитии. Поступил в клинику на 2-й день болезни с жалобами на сыпь на теле, незначительное недомогание. Заболевание началось остро с подъёма температуры тела до 38,0 "ОС и одновременного появления сыпи на теле.

Объективно: температура тела - 37,3 °С, небольшая слабость. Умеренная гиперемия конъюктив, слизистые выделения из носа. Сыпь мелкопятнистая на неизменённой коже, лёгкая гиперемия ротоглотки. Пальпируются болезненные заднешейные и затылочные лимфоузлы. Пульс - 80 уд/мин., АД - 100/70 мм рт.ст. Со стороны органов живота и лёгких изменений не выявлено. В крови отмечается лейкопения, лимфоцитоз, І0 % плазматических клеток, СОЭ не увеличено. Диагноз: Краснуха.

Тема 1 Ситуаційне завдання 2

В індивідуальному будинку на околиці міста виявлено хворого на шигельоз. Територія садиби знаходиться в антисанітарному стані, багато мух. Будинок не каналізований, у дворі шахтний колодязь і вбиральня вигрібного типу.

1)Хто, в якій формі та куди сповіщає про інфекційного хворого (хворий на шигельоз)?

Ø Дільничий лікар сповіщає про інфекційного хворого терміновим повідомленням

2)Яка методика обстеження осередку?

Ø Епідеміологічне обстеження, спостереження за епідемічним осередком з проведенням протиепідемічних заходів

3)Яку документацію необхідно заповнити?

Ø Епідеміолгічний висновок

4)Визначте територіальні межі осередку

Ø Будинок та прибудинкова територія

Тема 1 Ситуаційне завдання 1

До інфекційного стаціонару був госпіталізований кухар з діагнозом «черевний тиф». Діагноз був підтверджений на 5 день хвороби на підставі результатів бактеріологічного дослідження крові (гемокультура). Пізніше збудника було виділено з випорожнень. При проведенні бактеріологічного обстеження у працівника кухні, що займається нарізкою зелені, клінічно здорової, виділено збудника черевного тифу при дослідженні копрокультури. Два місяці тому цей кухар проходив черговий медичний огляд і був визнаний здоровим.

1. Хто міг бути джерелом збудника для кухаря?

Ø Працівник кухні, що займається нарізкою зелені

2. Вкажіть категорію джерела збудника.

Ø Бактеріоносій

3. Які протиепідемічні заходи необхідно провести щодо особи, що ймовірно була джерелом збудника для кухаря.

Ø виявлення

Ø ізоляція

Ø санація

Ø лабораторний контроль після санації

Ø санітарно-просвітня робота

Тема 1 Ситуаційне завдання 3

При огляді в школі в одного учня виявленні головні воші. Які заходи необхідно провести з приводу педікульозу в даному випадку.

Ø Проводять дезінфекційні процеси методами:

механічний – вичісування

хімічний - емульсії

Тема 1 Ситуаційне завдання 4

У журналіста, що зупинився в готелі в 2-хмістному номері встановлений діагноз "малярія"? Хворий госпіталізований з лихоманкою на 14-й день після повернення із Індії.

1. Де міг заразитися хворий? Який механізм передачі малярії?

Ø Індія. Трансмісивний механізм

2. Які заходи ефективні відносно механізму передачі?

Ø Своєчасне виявлення та лікування хворих

Ø Епідеміологічний нагляд

Ø Хіміопрофілактика

Ø Дезінсекція

3. Які заходи необхідно провести відносно осіб, що були в спілкуванні з хворим?

Ø Спеціфічна діагностика за допомогою серологічних тестів

Тема 1 Ситуаційне завдання 5

При бактеріологічному обстеженні дітей молодшої групи дитячого саду з приводу контакту з хворим на кашлюк, у однієї дитини була виділена паличка кашлюку. При цьому встановлено, що у нього останні 4-5 днів спостерігався невеликий кашель. Сім'я хворого проживає в окремій, 2-х кімнатній квартирі. Через 3 дні в сім'ю повинна повернутися з пологового будинку мати з новонародженою дитиною.

1. Які заходи необхідно провести у осередку?

Ø Дтини відправити но інфекціного відділення, а членів сімї провакцинувати

2. Які заходи слід провести в дитячому садочку?

Ø Провести діагностику дітей та їхніх батьків на наявність палички кашлюку.

Ø Провести дезінфекцію

Ситуаційна задача №1

Хворий 21 року, студент, захворів вранці, відчувши озноб, підвищилася температура до 39,0°С, з’явилися загальна слабкість, головний біль, помірний біль у горлі під час ковтання, ломота у м’язах та суглобах, нудота, повторне блювання. Тричі протягом дня був кашоподібні випорожнення без патологічних домішок. Ввечері приєднався біль у правій половині живота. Наступного дня біль у животі посилився, локалізувався у правій здухвинній ділянці, зберігалася висока температура тіла. З діагнозом «гострий апендицит» направлений до стаціонару, де у той же вечір прооперований: виявлено незмінений апендикс і збільшені мезентеріальні лімфатичні вузли. З підозрою на черевний тиф хворий переведений в інфекційний стаціонар. Об’єктивно: гіперемія ротоглотки, незначна іктеричність склер. Печінка +2 см, чутлива під час пальпації. З боку серця – без змін. У загальному аналізі крові – помірний лейкоцитоз, нейтрофільоз, зсув лейкоцитарної формули вліво, помірна еозинофілія, помірно прискорена ШОЕ.

1. Попередній діагноз.

2. План обстеження.

3. Лікування.

1. Кишковий єрсеніоз, гастроінтестинальна форма, середній ступінь тяжкості

2. Діагностика:

• Загальний аналіз крові

• Загальний аналіз сечі

• Аналіз крові на RW

• Аналіз крові на HbsAg

• Аналіз калу на яйця гельмінтів

• Біохімія крові (креатинін, сечовина, АЛТ, АСТ, глюкоза, загальний білок і його

• фракції, білурубін(прямий і непрямий))

• ЕКГ

• УЗД ОЧП

Специфічна діагностика:

• Бак-посів калу на збудника кишкового єрсиніозу

• Аналіз крові на РНГА з псевдотуберкульозним Ag в динаміці

• 3.Лікування:

• Постільний режим

• Дієта 5

• Ципрофлоксацин 0,5 2 раза в день, per os

• Лоратадин 0,1 1 раз в день, per os

• Глюкоза 5% 500мл 2 рази на добу в/в крапильно+тепле рясне пиття до 2л на

• добу

• Ентеросгель по 1ст. ложці 2 рази на добу, per os

• Аскорбінова кислота 0,5 3 рази в день, per os

• Парацетамол 0,5 (при підвищенні Т більше 38), per os

• Перев’язка післяопераційної рани

• Кетанов 10мг в/м (при вираженому болю в післяопераційному рубці)

Ситуаційна задача №2

Хворий 32 років захворів гостро з появи гарячки, незначного головного болю, загальної слабкості. На 2 добу з’явилися рідкі випорожнення до 3 р/добу, біль у суглобах, на 3 добу хворий помітив висипання на тілі. Госпіталізований на 4 добу захворювання. З’ясовано, що за 10 днів до захворювання був у відрядженні, часто вживав у їжу салат зі свіжої капусти та моркви. Об’єктивно: температура тіла 39,1°С. На шкірі обличчя, шиї, дистальних відділів кінцівок дрібний точковий висип, що має вигляд «капюшона», «рукавиць» та «шкарпеток». Губи вишневого відтінку. Язик обкладений білим нашаруванням, його кінчик має вигляд «малини». Живіт чутливий під час пальпації у правій здухвинній ділянці, там же - укорочення перкуторного звуку. Печінка та селезінка помірно збільшені. Над легенями дихання везикулярне. Пульс – 88 уд/хв., ритмічний. АТ – 120/80 мм рт.ст. Суглоби візуально не змінені.

1. Попередній діагноз

2. План обстеження

3. Лікування.

1.Гострий псевдотуберкульоз, генералізована форма, середньої тяжкості

2.Діагностика:

• Загальний аналіз крові

• Загальний аналіз сечі

• Аналіз крові на RW

• Аналіз крові на HbsAg

• Аналіз калу на яйця гельмінтів

• Біохімія крові (креатинін, сечовина, АЛТ, АСТ, глюкоза, загальний білок і його

• фракції, білурубін(прямий і непрямий), ревмопроби)

• ЕКГ

• УЗД ОЧП

Специфічна діагностика:

• Кров на гемокультуру

• Копроуринокультура

• Аналіз крові на РНГА з псевдотуберкульозним Ag в динаміці

3.Лікування:

• Постільний режим

• Дієта 5

• Ципрофлоксацин 0,5 2 раза в день, per os

• Лоратадин 0,1 1 раз в день, per os

• Глюкоза 5% 500мл 2 рази на добу в/в крапильно+тепле рясне пиття до 2л на

• добу

• Ентеросгель по 1ст. ложці 2 рази на добу, per os

• Аскорбінова кислота 0,5 3 рази в день, per os

• Парацетамол 0,5 (при підвищенні Т більше 38), per os

Ситуаційна задача №3

Хворого робітника молочної ферми 45 років госпіталізовано до інфекційного стаціонару на 14 день захворювання із скаргами на гарячку, озноб, підвищену пітливість. Захворів гостро з підвищення температури тіла до 38,0°С, незначного погіршення загального стану. Продовжував працювати протягом 5 діб. Надалі температура підвищилась до 38,5-39,0°С, з’явився помірний біль у суглобах, пітливість, наросла загальна слабкість. Об’єктивно: активний, не відчуває інтоксикації. T- 38,5°С. Суглоби не деформовані, помірний біль під час рухів. Печінка збільшена до 3 см, пальпується нижній край селезінки. Пульс – 80 уд/хв, ритмічний, АТ – 140/80 мм рт.ст. Тони серця трохи приглушені.

1. Попередній діагноз

2. План обстеження

3. Лікування.

1.Гострий бруцельоз, середній ступінь тяжкості

2. Діагностика:

• Загальний аналіз крові

• Загальний аналіз сечі

• Аналіз крові на RW

• Аналіз крові на HbsAg

• Аналіз калу на яйця гельмінтів

• Біохімія крові (креатинін, сечовина, АЛТ, АСТ, ЛФ, тимолова проба, глюкоза,

• загальний білок і його фракції, білурубін(прямий і непрямий), ревмопроби)

• ЕКГ

• УЗД ОЧП

Специфічна діагностика

• Реакції Райта, Хаддлсона(реакція аглютинації) з бруцельозним діагностикумом

• в динаміці

• Аналіз крові на ІФА Ig M до збудника бруцельозу в динаміці

• Аналіз крові на ПЛР ДНК бруцел

• Бак посів крові на збудника бруцельозу

• Стернальна пункція з бактеріальним дослідженням кісткового мозку на

• бруцели

3. План лікування.

• ліжковий режим

• дієта стіл № 5

• Доксициклін 0,1 1 раз на добу per os

• Рифампіцин 0,3г х3 рази на добу протягом per os

• рясне пиття (до 3000 мл на добу)

• Лоратадин 0,1 1 раз на добу per os

• Аскорутин (по 1 т х 3 рази на добу, per os)

Ситуаційна задача №4

У студента, що відвідував хворого товариша, на 2 добу після цього з’явився озноб, сильний головний біль у лобній ділянці, ломота в тілі, підвищилася температура тіла до 39,0°C. До кінця першої доби з’явилися закладеність носа, сухий надсадний кашель з відчуттям дряпання за грудниною. Об’єктивно: обличчя гіперемійоване та дещо набрякле. Ін’єкція судин склер та кон’юнктив, утруднене носове дихання. Ротоглотка гіперемійована, зернистість задньої стінки глотки. У легенях жорстке дихання та одиничні сухі розсіяні хрипи. Пульс 96 уд/хв., ритмічний. АТ – 110/75 мм рт.ст. Тони серця приглушені. Менінгеальних знаків не виявлено.

1. Попередній діагноз

2. План обстеження

3. Лікування.

1.Грип, типова форма, середній ступінь тяжкості

2.Діагностика:

• Загальний аналіз крові

• Загальний аналіз сечі

• Аналіз крові на RW

• Аналіз крові на HbsAg

• Аналіз калу на яйця гельмінтів

• ЕКГ

Специфічна діагностика:

• Аналіз мазка з носоглотки на РНІФ вірусу грипу

• Аналіз крові на РНГА з грипозним AG в динаміці

3.Лікування:

• Постільний режим

• Дієта 15

• Озельтамавір 0,075 2 рази на добу, per os

• Тепле рясне пиття до 3,5 л на добу

• Ацетилцистеїн 0,2 3 рази на добу, per os

• Лоратадин 0,1 1 раз в день, per os

• Аскорбінова кислота 0,5 3 рази в день, per os

• Парацетамол 0,5 (при підвищенні Т більше 38), per os

• Полоскання рото глотки розчином хлорофіліпту 3 рази в день

• Назоферон 2 вприскування в кожну ніздрю 2 рази на день

Ситуаційна задача №5

Робітницю птахофабрики 37 років госпіталізовано на 5 день хвороби. Захворіла гостро з підвищення температури тіла до 39,0°С, головного болю, сухого кашлю, загальної слабкості, погіршення сну. Об’єктивно: температура тіла 38,5°С. Гіперемія слизової оболонки м’якого піднебіння, дужок. Незначна задишка. Над легенями жорстке дихання. Пульс 86 уд/хв., ритмічний. АТ - 120/80 мм. рт. ст. Незначна ригідність м’язів потилиці, слабо позитивний симптом Керніга.

1. Попередній діагноз

2. План обстеження

3. Лікування.

1.Орнітоз, типова форма, середній ступінь тяжкості, дихальна недостатність 1

ступеня

2.Діагностика:

• Загальний аналіз крові

• Загальний аналіз сечі

• Аналіз крові на RW

• Аналіз крові на Hbs Ag

• Аналіз калу на яйця гельмінтів

• Біохімія крові (сечовина, креатинін, глюкоза, загальний білок і його фракції,

• лужна фосфатаза, АСТ, АЛТ, КОС)

• Газовий склад крові

• Спірографія

• Рентгенографія ОГП

• УЗД ОЧП

• Бак-посів харкотиння

• Аналіз харкотиння на МБТ

Специфічна діагностика:

• Аналіз крові на РЗК з орнітозним діагностикумом в динаміці

• Аналіз крові на ІФА Ig збудника орнітозу

3. Лікування:

• Постільний режим

• Дієта 5

• Азитроміцин 0,5 1 раз в день, per os

• Рясне тепле пиття до 3,5 л на добу

• Ібупрофен 0,5 3 рази на добу, per os

• Ацетилцистеїн 0,2 3 рази на добу, per os

• Інгаляції кисню

Ситуаційна задача №6

Хворого 45 років госпіталізовано на 4 день хвороби. Захворювання почалося гостро з підвищення температури тіла до 39,0° С, ознобу, головного болю, пітливості, болю у м’язах та лівій пахвовій ділянці. З епідеміологічного анамнезу встановлено, що за тиждень до захворювання полював на зайців в Одеській області, знімав шкіру з убитого зайця.

Об’єктивно: Т - 39,5°С. На шкірі тулуба симетричні, еритематозно – петехіальні висипання. На великому пальці лівої руки виразка діаметром 0,5 см із щільним дном, шкіра навколо неї набрякла, гіперемійована. На лівому передпліччі лімфангоїт. У лівій пахвовій області збільшений до величини курячого яйця лімфатичний вузол, малочутливий. Тони серця приглушені. Пульс частий, відповідає рівню температури тіла. АТ – 130/80 мм рт.ст. В загальному аналізі крові - нормоцитоз, прискорена ШОЕ.

1. Попередній діагноз

2. План обстеження

3. Лікування.

1. Діагноз: Туляремія, виразково-бубонна форма (ульцерогландулярна),

середній ступінь тяжкості

2.Діагностика:

• Загальний аналіз крові

• Загальний аналіз сечі

• Аналіз крові на RW

• Аналіз крові на HbsAg

• Аналіз калу на яйця гельмінтів

• Біохімічне дослідження крові (глюкоза,креатинін, сечовина, КОС)

• Коагулограма

• ЕКГ

• Огляд хірурга

Специфічна діагностика:

• Бак посів (кров, пунктат бубону, виділення з виразки) на виявлення збудника

• туляремії

• Біологічна проба на лабораторних тваринах (пунктат бубону)

• Аналіз крові на ІФА IgM з використанням туляремійного діагностикуму в

• динаміці

• Шкірно-алкргійна проба з тулярином

3.План лікування

• Режим постільний

• Дієта №15

• Стрептоміцин 1г 1раз в день в/м

• Глюкоза 5% 500мл 2рази на добу в/в краплинно

• Трисіль 1000мл 2 рази на добу в/в краплинно

• Лоратадін 0,01 1р/д пер ос

• Аскорутін 0,5 1раз на добу

• Вскриття бубону, аспірація гною, промивання антисептиком, первязка

Ситуаційна задача №7

Хвора 35 років поступила на 7 добу хвороби з діагнозом «грип». Скаржиться на кашель, осиплість голосу, нежить, підвищення температури тіла. Захворювання почалося поступово, з’явився гавкаючий кашель, нежить. Продовжувала працювати, температуру не вимірювала.

Об’єктивно: температура 37,2°С, в ротоглотці – легка гіперемія дужок. Голос осиплий. Носове дихання утруднене. В легенях – дихання з жорстким відтінком. З боку серцевої діяльності без змін. Печінка і селезінка не збільшені.

1. Попередній діагноз

2. План обстеження

3. Лікування.

1. Парагрип, типова форма, середній ступінь ступінь тяжкості

2. Діагностика:

• Загальний аналіз крові

• Загальний аналіз сечі

• Аналіз крові на RW

• Аналіз крові на HbsAg

• Аналіз калу на яйця гельмінтів

• ЕКГ

Специфічна діагностика:

• Аналіз мазка з носоглотки на РНІФ вірусу парагрипу

• Аналіз крові на РНГА з парагрипозним AG в динаміці

3. Лікування:

• Постільний режим

• Дієта 15

• Тепле рясне пиття до 3500мл на добу

• Ацетилцистеїн 0,2 3 рази на добу, per os

• Лоратадин 0,1 1 раз в день, per os

• Аскорбінова кислота 0,5 3 рази в день, per os

• Парацетамол 0,5 (при підвищенні Т більше 38), per os

• Полоскання рото глотки розчином хлорофіліпту 3 рази в день

• Назоферон 2 вприскування в кожну ніздрю 2 рази на день

Ситуаційна задача №8

Хвора 16 років поступила в інфекційне відділення через 20 год від початку хвороби. Захворювання почалося гостро, з ознобу та підвищення температури тіла до 40,0° С, блювання, сильної ломоти у тілі, головного болю. Об’єктивно: температура тіла 36,1°С, свідомість порушена. На ін’єкції реагує слабко. Риси обличчя загострені, шкіра вкрита липким холодним потом. На тулубі та кінцівках геморагічний висип з ціанотичним відтінком неправильної форми та різного ступею забарвлення. Тотальний ціаноз. Тахіпное. Тони серця глухі, пульс ниткоподібний, 148 уд/хв. АТ – 50/0 мм рт.ст. Менінгеальні знаки відсутні.

1. Попередній діагноз

2. План обстеження

3. Лікування.

1. Менінгококова інфекція, менінгококцемія, вкрай тяжкий перебіг, пізній

ІТШ 2 ступеня, ГДН 2 ступеня, ДВЗ-синдром

2. Діагностика:

• ЗАК, ЗАС…

• Біохімія крові (сечовина, креатинін, глюкоза, загальний білок і його фракції,

• електроліти К, Na, Cl, газовий склад крові, КОС)

• Коагулограма

• Група крові і резус фактор

• ЕКГ

• Консультація офтальмолога

• Консультація невропатолога

• Пульсоксиметрія

Специфічна діагностика:

• Бактеріоскопія крові на менінгокок (мазок+товста крапля)

• Бак-посів крові на менінгокок

• Бак-посів мазка з носоглотки на менінгокок

• Аналіз крові на РНГА з менінгококовим Ag в динаміці

3. Лікування:

• Постільний режим

• Дієта 15

• Катетеризація підключичної вени, сечового міхура, назогастральний зонд, ШВЛ

• При збудженні – аміназин 2,5% 2,0 в/м

• Левоміцетин 1,0 4 рази на добу в/в ст

• Глюкоза 5% 500мл 2рази на добу в/в

• Трисіль 1000мл 2 рази на добу в/в кр

• Преднізолон 60мг 2 рази на добу в/в струминно

• Поліглюкін 500 мл 1 раз на добу в/в краплинно

• Аскорбінова кислота 5% 10мл в/в струминно

• Контрикал 100 000 ОД 2 разу на добу в/в крапинко

• Фуросемід 2,0 1 раз на добу в/в стр

• Гепарин 5 000 ОД 4 рази на добу в/в ст

• Адреналін 0,1% 1,0 в/в струминно

Ситуаційна задача №9

Хворого 24 років доставлено в клініку бригадою швидкої медичної допомоги на 2 добу захворювання. Захворювання почалося з ознобу, підвищення температури тіла до 40,0°С, значного головного болю, тричі було блювання. За 3-4 доби до цього скаржився на помірну загальну слабкість, дряпання у горлі, нежить. Продовжував працювати.

Об’єктивно: температура тіла – 40,5°C, мовне та рухове збудження. Свідомість відсутня, судоми нижніх кінцівок. Обличчя гіперемійоване, ін’єкція склер. Гіперестезія шкіри. Пульс 110 уд/хв, ритмічний, АТ 150/90 мм рт.ст. Тони серця звучні, над легенями дихання везикулярне. Живіт м’який, печінка та селезінка не збільшені. Помірна гіперемія задньої стінки глотки, там же гнійна доріжка. Позитивна ригидність потиличних м’язів.

1. Попередній діагноз

2. План обстеження

3. Лікування.

1. Менінгококова інфекція, комбінована форма (назофарингіт + менінгіт),

важкий ступінь тяжкості, набряк мозку

2. Діагностика:

• Загальний аналіз крові з гематокритом

• Загальний аналіз сечі

• Аналіз крові на RW

• Аналіз крові на HbsAg

• Аналіз калу на яйця гельмінтів

• Біохімія крові (сечовина, креатинін, глюкоза, загальний білок і його фракції,

• електроліти К, Na, Cl, газовий склад крові, КОС)

• ЕКГ

• Консультація офтальмолога

• Консультація невропатолога

• Консультація ЛОР

• Пульсоксиметрія

• Люмбальна пунція, загальний і біохімічний аналіз ліквору

Специфічна діагностика:

• Бактеріоскопія ліквору на менінгокок

• Бак-посів ліквору на менінгокок

• Бак-посів мазка з носоглотки на менінгокок

• Аналіз крові на РНГА з менінгококовим Ag в динаміці

3. Лікування:

• Постільний режим

• Дієта №15

• Бензилпеніцилін 6 млн ОД 4 рази на добу ( після проби на чутливість)

• Глюкоза 5% 500мл 2рази на добу в/в краплинно

• Трисіль 1000мл 2 рази на добу в/в краплинно

• Преднізолон 30мг 2 рази на добу в/в струминно

• Аскорбінова кислота 5% 10мл в/в струминно

Ситуаційна задача №10

Чоловік, 40 років, хворіє протягом 2 років, своє захворювання пов’язує з перебуванням в Індії. Скаржиться на майже постійні болі в животі, часті рідкі випорожнення з домішками крові. Захворювання почалося поступово з непостійного болю у животі, періодичного проносу, у подальшому у випорожненнях почали з’являтися домішки крові. Лікування антибактерійними засобами стійкого ефекту не дало.

Об’єктивно: температура тіла 37,0°С. Шкіра бліда. Язик вологий, обкладений білим нашаруванням. У легенях дихання везикулярне. Пульс – 80 уд/хв., АТ 110/75 мм рт.ст. Тони серця звучні. Живіт м’який, помірно болісний за ходом товстого кишечника. Печінка та селезінка не збільшені. Під час ректороманоскопії виявлені глибокі виразки з підритими краями та сальним дном, слизова за межами виразок – без змін. У просвіті кишечнику багато склоподібного слизу.

1. Попередній діагноз

2. План обстеження

3. Лікування.

1. Хронічний амебіаз, кишкова форма, стадія загострення, середній ступінь тяжкості

2. Діагностика:

• Загальний аналіз крові

• Загальний аналіз сечі

• Аналіз крові на RW

• Аналіз крові на HbsAg

• Аналіз калу на яйця гельмінтів

• Біохімія крові (сечовина, креатинін, глюкоза, загальний білок і його фракції)

• ЕКГ

Специфічна діагностика:

Паразитоскопія калу на на амебіаз

3. Лікування:

• Постільний режим

• Дієта 4

• Метронідазол 0,5 3 рази на добу, per os

• Індометацин 0,5 3 рази на добу, per os

• Лоратадин 0,1 1 раз на добу, per os

• Аевіт 1 капсула 3 рази на добу, per os

Ситуаційна задача №11

Хворий 20 років поступив до інфекційного відділення зі скаргами на біль внизу живота, часті рідкі випорожнення спочатку калового характеру, потім мізерні, зі слизом і кров’ю у вигляді «ректального плювка». Температура тіла 39,5°С, язик сухий, обкладений білим нашаруванням. Живіт м’який, болючий в ділянці сигмоподібної кишки, остання спазмована. Зі сторони інших органів та систем – без змін.

1. Попередній діагноз

2. План обстеження

3. Лікування.

1. Шигельоз, колітний варіант, середній ступінь тяжкості

2. Діагностика:

• ЗАК, ЗАК

• Аналіз крові на RW

• Аналіз крові на HbsAg

• Аналіз калу на яйця гельмінтів

• Біохімія крові (сечовина, креатинін, глюкоза, загальний білок і його фракції)

• ЕКГ

• Ректорманоскопія

Специфічна діагностика:

• Бак-посів калу на збудник шигельозу

• Аналіз крові на РНГА з шигельозним Ag в динаміці

3. Лікування:

• Постільний режи

• Дієта 4

• Ципрофлоксацин 0,5 2 рази на добу, per os

• Трисіль 1000 мл 2 рази на добу в/в краплинно+Глюкоза 5% 500мл 2 рази на добу

• в/в краплинно

Ситуаційна задача №12

Хворий 42 років доставлений у відділення на 2 день хвороби зі скаргами на головний біль, розлитий біль у животі, нудоту, безперервне блювання, судоми м’язів нижніх кінцівок, часті рідкі смердючі випорожнення, головний біль. Захворів через 18 год після вживання у їжу сирих курячих яєць.

Об’єктивно: температура тіла 36,2°С. У свідомості, риси обличчя загострені, акроціаноз. Тургор шкіри знижений. Голос осиплий. Язик сухий, живіт здутий, під час пальпації болісний переважно в епігастральній ділянці, навколо пупка та в ілеоцекальному кутку, сигмоподібна кишка не спазмована. Печінка виступає на 2 см нижче краю реберної дуги. Селезінка не пальпується. Тони серця глухі, пульс ниткоподібний, частий, 120 уд/хв. АТ – 40/20 мм рт.ст. ЧД 36/хв., дихання поверхневе. Судоми м’язів нижніх кінцівок. Діурез 400 мл.

1. Попередній діагноз

2. План обстеження

3. Лікування.

1. Сальмонельозний ентерит, тяжкий ступінь важкості, дегідратаційний шок 2

ступеня

2. Діагностика:

• Загальний аналіз крові з гематокритом

• Загальний аналіз сечі

• Аналіз крові на RW

• Аналіз крові на HbsAg

• Аналіз калу на яйця гельмінтів

• Біохімія крові (сечовина, креатинін, глюкоза, загальний білок і його фракції,

• електроліти К, Na, Cl, газовий склад крові, КОС)

• ЕКГ

Специфічна діагностика:

• Бак-посів калу/блювотних мас на збудник сальмонельозу

• Аналіз крові на РНГА з сальмонельоз ним Ag в динаміці

3. Лікування:

• Постільний режим

• Дієта 4

• Промивання шлунку та кишечника розчином гідрокарбонату Na до чистих

• промивних вод

• Спочатку Трисіль 2000 мл в/в зі швидкістю 120мл/хв., далі 2000 мл в/в зі

• швидкістю 80мл/хв., наступні Трисіль 2000 мл в/в зі швидкістю 50мл/хв.

• Ципрофлоксацин 0,5 2 рази на добу, per os

• Аскорбінова кислота 5% 10мл, в/в струминно

Ситуаційна задача №13

Хворий 35 років поступив на 7 добу захворювання зі скаргами на сильний біль у м’язах, високу температуру тіла, головний біль, жовтяницю. Захворювання почалося гостро з остуди, підйому температури тіла до 40,0°C, сильного болю у м’язах. У подальшому – гарячка постійного типу, головний біль, нудота, позиви на блювання, кров’яниста сеча, на 5 добу – жовтяниця. За 2 тижні до захворювання перебував у селі, купався в озері.

Об’єктивно: у свідомості., не дає доторкнутися до м’язів, кричить від болю. Температура тіла 37,4°С. Інтенсивна жовтяниця з геморагіями. Язик сухий, обкладений коричневим нашаруванням. Виражений склерит та кон’юнктивіт. Пульс – 100 уд/хв., АТ – 80/50 мм рт.ст. Тони серця приглушені. Печінка виступає з-під краю реберної дуги на 3 см. В загальному аналізі крові – лейкоцитів 30,0х109/л, ШОЕ – 50 мм/год. Олігурія.

1. Попередній діагноз

2. План обстеження

3. Лікування.

1. Діагноз: Лептоспіроз, жовтянична форма, тяжкий перебіг. ГНН ІІ,

(олігурична стадія). ДВЗ-синдром

2. Діагностика:

• Загальний аналіз крові з гематокритом

• Загальний аналіз сечі

• Аналіз крові на RW

• Аналіз крові на HbsAg

• Аналіз калу на яйця гельмінтів

• Біохімія крові (сечовина, креатинін, азот, глюкоза, загальний білок і його

• фракції, електроліти К, Na, Cl, газовий склад крові, КОС, білірубін та фракції,

• АСТ, АЛТ, КФК, ЛДГ)

• Аналіз сечі за Зимницьким

• Коагулограма

• ЕКГ, ЕхоКГ

• УЗД ОЧП

Специфічна діагностика

Аналіз крові на РМАЛ з жививми культурами лептоспір

3. Лікування:

• Режим суворий ліжковий

• Дієта №7 з обмеженням білка та солі

• Бензилпеніцилін 2млн 6 р/д в/в

• Трисіль 1000мл 2 рази на в/в кр

• Глюкоза 5% 400мл 2рази на добу в/в кр + Допамін 1 ампула (20 мг)

• Реополіглюкін 200мл 2 рази на добу в/в кр

• Етамзилат 12,5 % 8 мл в/в стр

• Контрикал 100тис. 1 раз в день вв краплинно

• Фуросемід 2,0 3 рази на добу в/в стр

Ситуаційна задача №14

Хворий 23 років, працівник забійного цеха м’ясокомбінату, поступив на 6 день хвороби зі скаргами на виражений головний біль, біль у м’язах, особливо ніг, блювання. Захворювання почалося гостро: температура тіла підвищилася до 40,0°С й утримувалася на цьому рівні всі дні, турбував біль в м’язах, головний біль, що поступово посилювався. З 3 дня хвороби - щоденно носові кровотечі. Через м’язовий біль не зміг ходити. Об’єктивно: лежить непорушно, стогне. Незначна жовтяниця, висипка відсутня. На склерах - зливні геморагії, в ротоглотці - без змін. Помірна ригідність потиличних м’язів, позитивний симптом Керніга. Гепатолієнальний синдром. Т тіла 39,6°С, пульс 104 уд/хв., поодинокі екстрасистоли. Тони серця приглушені. АТ – 130/80 мм рт.ст. За добу у відділенні хворий виділив 300 мл сечі, яка мала вигляд «м’ясних помиїв».

1. Попередній діагноз

2. План обстеження

3. Лікування.

4. Діагноз: Лептоспіроз, жовтянична форма, тяжкий перебіг. ГНН ІІ

(олігоурична стадія). Лептоспірозний менінгіт (?).Геморагічний синдром

5. Діагностика: додати люмбальна пункція з дослідженням ліквору в темному полі,

згальним і біохімічним дослідженням

Ситуаційна задача №15

Хвора 45 років госпіталізована у стаціонар на 2 добу захворювання зі скаргами на слабкість, нечіткість зору, двоїння в очах, сухість у роті, закреп. За 2 дні до хвороби їла копчену свинину домашнього приготування. Об’єктивно: бліда, свідомість ясна. Температура тіла 36,8°С, пульс – 68 уд/хв., АТ – 130/80 мм рт.ст. Живіт здутий, метеоризм. Зіниці розширені, на світло реагують погано; птоз, конвергенція порушена. Сухожилкові рефлекси жваві, симетричні. Чутливість не порушена. Менінгеальних симптомів немає.

1. Попередній діагноз

2. План обстеження

3. Лікування.

1. Харчовий ботулізм, середній ступінь тяжкості

2. Діагностика:

• Загальний аналіз крові з гематокритом

• Загальний аналіз сечі

• Аналіз крові на RW

• Аналіз крові на HbsAg

• Аналіз калу на яйця гельмінтів

• Біохімія крові (сечовина, креатинін, глюкоза, загальний білок і його фракції,

• електроліти К, Na, Cl, газовий склад крові, КОС)

• ЕКГ

• Консультація офтальмолога

• Консультація невропатолога

Специфічна діагностика:

• Аналіз крові на РН з ботулотоксином

• Бак-посів промивних вод шлунка/залишків їжі/кишечника на збудник ботулізму

3. Лікування:

• Постільний режим

• Дієта 15

• Промивання шлунку та кишечника розчином гідрокарбонату Na до чистих

• промивних вод

• ПБС 25000 МО в/м 1 раз на день (після проби на чутливість)

• Ципрофлоксацин 0,5 2 рази на добу, per os

• Очисна клізма через день

Ситуаційна задача №16

Хворий 55 років поступив у клініку в 1-й день захворювання зі скаргами на утруднення під час дихання та ковтання, значну загальну слабкість, двоїння в очах, погіршення зору. Захворювання почалось через 8 годин після вживання в’яленої риби з помірного болю в епігастрії, короткочасного блювання. Об’єктивно: дихання утруднене, шкіра обличчя бліда з ціанозом. Зіниці широкі, на світло не реагують, птоз. Порушений глотковий рефлекс, є парез м’якого піднебіння. Виразна слабкість кінцівок. Язик сухий, живіт здутий. АТ - 120/70 мм. рт. ст., пульс - 86 уд/хв., ЧД 36 за хв.

1. Попередній діагноз

2. План обстеження

3. Лікування.

1. Харчовий ботулізм, важкий ступінь тяжкості, ГДН 1 ст.

2. Діагностика:

• Загальний аналіз крові з гематокритом

• Загальний аналіз сечі

• Аналіз крові на RW

• Аналіз крові на HbsAg

• Аналіз калу на яйця гельмінтів

• Біохімія крові (сечовина, креатинін, глюкоза, загальний білок і його фракції,

• електроліти К, Na, Cl, газовий склад крові, КОС)

• ЕКГ

• Консультація офтальмолога

• Консультація невропатолога

Специфічна діагностика:

• Аналіз крові на РН з ботулотоксином

• Бак-посів промивних вод шлунка/залишків їжі/кишечника на збудник ботулізму

3. Лікування:

• Постільний режим

• Дієта 15

• ПБС 25000 МО в/м 1 раз на день (після проби на чутливість)

• Трисіль 1000 мл 2 рази на добу в/в краплинно+Глюкоза 5% 500мл 2 рази на добу

• в/в краплинно

• Ципрофлоксацин 0,5 2 рази на добу, per os

• Гіпербарична оксигенація

• Інгаляції кисню

• Очисна клізма кожен день

Ситуаційна задача №17

Хворий 35 років на добу хвороби госпіталізований у стаціонар зі скаргами на нудоту, повторне блювання, біль у верхній половині живота ріжучого характеру. Однократно був пронос без патологічних домішок. Із анамнезу відомо, що за 3 години до захворювання їв торт, що зберігався в холодильнику протягом 1 тижня. Об’єктивно: шкіра бліда, періодично виникають судоми м’язів нижніх кінцівок. Температура тіла 37,1°С, пульс 90 уд/хв., слабкого наповнення. АТ – 100/60 мм рт.ст., ЧД – 18 за хв. Тони серця приглушені. Над легенями вислуховується жорстке дихання. Язик сухий, обкладений білим нашаруванням. Живіт м’який, чутливий в епігастральній ділянці.

1. Попередній діагноз

2. План обстеження

3. Лікування.

1. Харчова токсикоз-інфекція (стафілококова), середній ступінь тяжкості,

помірна дегідратація

2. Діагностика:

• Загальний аналіз крові з гематокритом

• Загальний аналіз сечі

• Аналіз крові на RW

• Аналіз крові на HbsAg

• Аналіз калу на яйця гельмінтів

• Біохімія крові (сечовина, креатинін, глюкоза, загальний білок і його фракції,

• електроліти К, Na, Cl, газовий склад крові, КОС)

• ЕКГ

Специфічна діагностика:

Бак-посів блювотних мас/калу на s. aureus

3. Лікування

• Постільний режим

• Голод

• Промивання шлунку та кишечника розчином гідрокарбонату Na до чистих

• промивних вод

• Трисіль 1000 мл 2 рази на добу в/в краплинно+Глюкоза 5% 500мл 2 рази на добу

• в/в краплинно

• Ентеросгель 1столова ложка 3 рази на день

Ситуаційна задача №18

Хвора 46 років захворіла гостро: о 5 годині ранку виникли часті водянисті випорожнення та блювання – 5 разів. О 8 годині виникли судоми литкових м’язів, відчула серйозну слабкість, запаморочення.

В приймальному відділенні було рясне блювання «фонтаном». Об’єктивно: температура тіла 36,0°С. Шкіра холодна на дотик, акроціаноз. Тургор шкіри знижений. Риси обличчя загострені, очі запалі. Слизові ротової порожнини та кон’юнктиви сухі, гіперемійовані. Язик обкладений. Голос осиплий. Періодичні судоми м’язів кистей, стоп, гомілок. Пульс ниткоподібний, ЧД 28/хв., АТ – 60/40 мм рт.ст. Живіт м’який, безболісний, бурчання під час пальпації в навколопупковій ділянці. Випорожнення безбарвні, водянисті, нагадують рисовий відвар.

1. Попередній діагноз

2. План обстеження.

3. Лікування.

1. Холера, типова форма, важкий ступінь тяжкості, дегідратаційний шок

2. Діагностика:

• Загальний аналіз крові з гематокритом

• Загальний аналіз сечі

• Аналіз крові на RW

• Аналіз крові на HbsAg

• Аналіз калу на яйця гельмінтів

• Біохімія крові (сечовина, креатинін, глюкоза, загальний білок і його фракції,

• електроліти К, Na, Cl, газовий склад крові, КОС)

• ЕКГ

Специфічна діагностика:

• Бак-посів калу на збудника холери

• Експрес-діагностика Аналіз калі на реакцію мікроаглютинації збудника холери

• Аналіз крові на РНГА з холерни Ag в динаміці

3. Лікування:

• Постільний режим

• Дієта 4

• Промивання шлунку та кишечника розчином гідрокарбонату Na до чистих

• промивних вод

• Спочатку Трисіль 2000 мл в/в зі швидкістю 120мл/хв., далі 2000 мл в/в зі

• швидкістю 80мл/хв., наступні Трисіль 2000 мл в/в зі швидкістю 50мл/хв.

• Ципрофлоксацин 0,5 2 рази на добу, per os

• Аскорбінова кислота 5% 10мл в/в струминно

Ситуаційна задача №19

Хворий 22 років поступив на 1 добу захворювання зі скаргами на слабкість, пронос. Встановлено, що брат і мати хворого знаходяться в інфекційному відділенні. Захворювання розпочалося раптово з проносу без больових відчуттів зі сторони кишечника. Об’єктивно: температура тіла 36,8°С. Шкіра фізіологічного забарвлення, тургор не знижений. Язик вологий. Живіт м’який, безболісний, урчить. Випорожнення рідкі у вигляді «рисового відвару». Блювання немає. Пульс – 80/хв., АТ – 110/70 мм рт.ст. Тони серця звучні.

1. Попередній діагноз

2. План обстеження

3. Лікування.

1. Холера, типова форма, середній ступінь тяжкості, легка дегідратація

2. Діагностика:

• Загальний аналіз крові з гематокритом

• Загальний аналіз сечі

• Аналіз крові на RW

• Аналіз крові на HbsAg

• Аналіз калу на яйця гельмінтів

• Біохімія крові (сечовина, креатинін, глюкоза, загальний білок і його фракції,

• електроліти К, Na, Cl, газовий склад крові, КОС)

• ЕКГ

• Специфічна діагностика:

• Бак-посів калу на збудника холери

• Експрес-діагностика Аналіз калі на реакцію мікроаглютинації збудника холери

• Аналіз крові на РНГА з холерни Ag в динаміці

3. Лікування:

• Постільний режим

• Дієта 4

• Промивання шлунку та кишечника розчином гідрокарбонату Na до чистих

• промивних вод

• Трисіль 1000 мл 2 рази на добу в/в краплинно+Глюкоза 5% 500мл 2 рази на добу

• в/в краплинно

• Ципрофлоксацин 0,5 2 рази на добу, per os

Ситуаційна задача №20

Хворий 16 років захворів гостро через три тижні після аналогічного захворювання у молодшого брата, котрий лікувався амбулаторно під наглядом педіатра з діагнозом «Грип». Раптово з’явився озноб, головний біль, загальна слабкість, міалгії, біль під час рухів очними яблуками, температура підвищилась до 39,5°С і трималась протягом 3 діб. Потім загальний стан покращився, збереглись лише слабкість та знижений апетит. З 3 дня захворювання потемніла сеча, з’явилась тяжкість в епігастрії після прийому їжі. На 5 день на тлі подальшого покращання загального стану помічена жовтяниця. Об’єктивно: субіктеричність склер, м’якого піднебіння. Живіт м’який, неболючий, печінка + 4 см, м’яка, селезінка не збільшена. Пульс – 68 уд/хв, АТ – 110/70 мм рт. ст. Тони серця звучні.

1. Попередній діагноз

2. План обстеження

3. Лікування.

1. Вірусний гепатит А, жовтянична форма, середній ступінь тяжкості

2. Діагностика:

• Загальний аналіз крові

• Загальний аналіз сечі

• Аналіз крові на RW

• Аналіз крові на HbsAg

• Аналіз калу на яйця гельмінтів

• Біохімія крові (сечовина, креатинін, глюкоза, загальний білок і його фракції,

• білірубін і його фракції, лужна фосфатаза, ГГТП, АлАт, АсАТ)

• УЗД ОЧП

Специфічна:

Аналіз крові на ІФА IgM до збудника вірусного гепатиту А

3. Лікування:

• Постільний режим

• Дієта №5

• Рясне тепле пиття до 3,5 л на добу

• Лоратадин 0,1 1 раз на добу per os

• Ентеросгель 1 ст.ложка (15мг) 3 рази на добу per os

• Аскорбінова кислота 0,5 3 рази на добу per os

• Лактулоза 15 мл 2 рази на добу per os

Ситуаційна задача №21

Хворий 37 років поступив в клініку зі скаргами на загальну слабкість, зниження апетиту, свербіж шкіри. Захворювання почалося з болю в суглобах, загальної слабкості, погіршення апетиту. Через 3 дні виникла нудота, двічі було блювання, зник апетит, наросла загальна слабкість. На 8 добу захворювання стала темнішою сеча, знебарвилися випорожнення, з’явився свербіж шкіри, люди з близького оточення помітили жовтяницю. Об’єктивно: температура тіла нормальна, помірна жовтяниця. Пульс 62 уд/хв., АТ – 100/60 мм рт.ст. Язик обкладений нашаруванням. Печінка +3 см, середньої щільності, пальпується збільшена селезінка.

1. Попередній діагноз

2. План обстеження

3. Лікування.

1. Гострий вірусний гепатит В, жовтянична форма, середній ступінь тяжкості

2. Діагностика:

• Загальний аналіз крові

• Загальний аналіз сечі

• Аналіз крові на RW

• Аналіз крові на HbsAg

• Аналіз калу на яйця гельмінтів

• Біохімія крові (сечовина, креатинін, глюкоза, загальний білок і його фракції,

• білірубін і його фракції, лужна фосфатаза, ГГТП, АлАт, АсАТ)

• Коагулограма

• УЗД ОЧП

• ЕКГ

Специфічна:

Аналіз крові на ІФА IgM до збудника вірусного гепатиту В

Аналіз крові на ПЛР ДНК вірусу гепатиту В

4. Лікування:

• Постільний режим

• Дієта №5

• Трисіль 1000мл 2 рази на добу в/в краплинно

• Глюкоза 5% 500 мл 2 рази на добу

• Контрикал 100 тис ОД 1 раз на добу в/в крапельно на фізіологічному розчині

• Лоратадин 0,1 1 раз на добу per os

• Ентеросгель 1 ст.ложка (15мг) 3 рази на добу per os

• Аскорбінова кислота 0,5 3 рази на добу per os

• Лактулоза 15 мл 2 рази на добу per os

Ситуаційна задача №22

Хворий 19 років, студент, поступив в інфекційне відділення на 5 день хвороби зі скаргами на нежить, кашель, відчуття дертя в горлі. Захворювання почалося гостро з підвищення температури тіла, кашлю. Гарячка постійного типу тривала 3 дні. На 4 день спостерігалось короткочасне зниження температури, після чого на обличчі з’явився висип, який наступного дня поширився на шию і грудну клітку. Висип супроводжувався підвищенням температури до 39,5°С. Об’єктивно: температура тіла 39,9°С, хворий кволий. Обличчя набрякле. На шкірі обличчя, шиї, грудей – плямисто-папульозний висип. Виражений кон’юнктивіт і склерит, пальпуються помірно болісні задньошийні лімфовузли розміром до 1 см. Слизова оболонка ротоглотки гіперемійована. Дихання жорсткувате, поодинокі сухі хрипи. Пульс 110 уд/хв., ритмічний. Тони серця приглушені. АТ 105/70 мм рт. ст. Язик вологий, обкладений нашаруванням. Печінка і селезінка не пальпуються.

1. Попередній діагноз

2. План обстеження

3. Лікування.

1. Кір, період розпалу, типова форма, середній ступінь тяжкості

2. Діагностика:

• Загальний аналіз крові

• Загальний аналіз сечі

• Аналіз крові на RW

• Аналіз крові на HbsAg

• Аналіз калу на яйця гельмінтів

• ЕКГ

Специфічна:

Аналіз крові на ІФА IgM до збудника кору

3. Лікування:

• Постільний режим

• Дієта №15

• Трисіль 1000мл 2 рази на добу в/в краплинно

• Глюкоза 5% 500 мл 2 рази на добу

• Лоратадин 0,1 1 раз на добу

• Аскорбінова кислота 0,5 3 рази на добу per os

• Ацетилцистеїн 0,2 3 рази на добу per os

• Дексаметазон 0,01% по 1 краплі в обидва ока 4 рази на день

• Полоскання рото глотки розчином фурациліну 3 рази на день

• Парацетамол 0,5 (при підвищенні температури вище 38,0)

Ситуаційна задача №23

Хворий 17 років, студент, проживає у гуртожитку. Поступив до клініки на 2 день хвороби зі скаргами на висип на тілі, незначне нездужання. Захворювання почалося гостро, з одночасного підвищення температури тіла до 38,0°С і появи висипу на тілі. Об’єктивно: Т-37,3°С, незначна слабкість. Помірна гіперемія кон’юнктив, слабкі слизисті виділення з носу. Висип плямистий, по всьому тілу, незначна гіперемія в ротоглотці. Пальпуються збільшені потиличні лімфатичні вузли. Гемодинаміка стабільна. З боку органів грудної клітки та живота патологічних змін не виявлено.

1. Попередній діагноз

2. План обстеження

3. Лікування.

1. Набута краснуха, типова форма, середній ступінь тяжкості

2. Діагностика:

• Загальний аналіз крові

• Загальний аналіз сечі

• Аналіз крові на RW

• Аналіз крові на HbsAg

• Аналіз калу на яйця гельмінтів

• ЕКГ

Специфічна:

Аналіз крові на ІФА IgM до збудника краснухи

3. Лікування:

• Постільний режим

• Дієта №15

• Трисіль 1000мл 2 рази на добу в/в краплинно

• Глюкоза 5% 500 мл 2 рази на добу

• Лоратадин 0,1 1 раз на добу

• Аскорбінова кислота 0,5 3 рази на добу per os

• Полоскання рото глотки розчином фурациліну 3 рази на день

Ситуаційна задача №24

Хворого 15 років госпіталізовано в інфекційне відділення на 4 день хвороби. Захворювання почалося з підвищення температури тіла до 37,4°С. Продовжував ходити на заняття. В день госпіталізації з’явився біль в очах, сльозотеча, біль в горлі при ковтанні.

Об’єктивно: температура тіла 38,6°С. Шкіра обличчя бліда. Правосторонній плівчастий кон’юнктивіт, повіки очей набряклі. Слизова оболонка ротоглотки гіперемійована. Мигдалики збільшені в розмірах, нашарувань немає. Збільшені підщелепні, шийні лімфовузли до 2 см, не болісні. Серце та легені без змін. Печінка та селезінка не збільшені.

1. Попередній діагноз

2. План обстеження

3. Лікування.

1. Аденовірусна інфекція, фарингокон’юнктивальна гарячка, перебіг

середньої важкості

2. Діагностика.

• Загальний аналіз крові

• Загальний аналіз сечі

• Аналіз крові на RW

• Аналіз крові на HbsAg

• Аналіз калу на яйця гельмінтів

• Біохімія крові – креатинін, сечовина, глюкоза, білок з фракціями

• ЕКГ

Специфічна:

• Аналіз крові на РНІФ з аденовірусним діагностикумом в динаміці

• ПЛР на виявлення ДНК аденовірусів

3. Лікування:

• Режим постільний

• Дієта №15

• Рясне пиття до 3 л на добу

• Дексаметазон 0,01% по 1 краплі в кожне око 4 рази в день

• Назоферон по 2 вприски 3 рази на день

• Лоратадин 0,0 1 раз в день, per os

• Аскорбінова кислота 0,5 3 рази в день, per os

• Парацетамол 0,5 пер ос (при 38 і більше)

• Полоскання рото глотки розчином хлорофіліпту 3 рази в день

Ситуаційна задача №25

Хвора 35 років поступила до лікарні на 7 добу захворювання з діагнозом «грип». Скаржиться на кашель, осиплість голосу, нежить, підвищення температури тіла. Захворювання починалось поступово, з’явився гавкаючий кашель, нежить. Продовжувала працювати, температуру не вимірювала.

Об’єктивно: температура тіла 37,2°С, в ротоглотці – легка гіперемія дужок. Голос осиплий. Носове дихання утруднене. В легенях дихання з жорстким відтінком. Серце без змін. Печінка і селезінка не збільшені. Пульс – 76 уд/хв, АТ – 120/80 мм рт.ст.

1. Попередній діагноз

2. План обстеження

3. Лікування.

4. Парагрип, типова форма, середній ступінь ступінь тяжкості

5. Діагностика:

• Загальний аналіз крові

• Загальний аналіз сечі

• Аналіз крові на RW

• Аналіз крові на HbsAg

• Аналіз калу на яйця гельмінтів

• ЕКГ

Специфічна діагностика:

• Аналіз мазка з носоглотки на РНІФ вірусу парагрипу

• Аналіз крові на РНГА з парагрипозним AG в динаміці

6. Лікування:

• Постільний режим

• Дієта 15

• Тепле рясне пиття до 3500мл на добу

• Ацетилцистеїн 0,2 3 рази на добу, per os

• Лоратадин 0,1 1 раз в день, per os

• Аскорбінова кислота 0,5 3 рази в день, per os

• Парацетамол 0,5 (при підвищенні Т більше 38), per os

• Полоскання рото глотки розчином хлорофіліпту 3 рази в день

• Назоферон 2 вприскування в кожну ніздрю 2 рази на день

Ситуаційна задача №26

Хворий 27 років поступив у клініку на 6 добу хвороби зі скаргами на сильний головний біль, високу температуру, слабкість, безсоння. Захворів гостро, з’явилися головний біль, озноб, ломота в тілі. Вночі були марення, страхітливі сновидіння. В наступні дні симптоми наростали, з’явилися безсоння, зорові галюцинації. На 4 добу з’явився висип на тілі. Протягом місяця до початку захворювання був у відрядженні в Африці, жив у поганих санітарних умовах.

Об’єктивно: збуджений, говіркий, ейфоричний. Свідомість збережена. Обличчя гіперемійоване, набрякле, склерит, кон’юнктивіт, на кон’юнктивах петехії. Температура тіла 39,5°С. На шкірі тулуба, кінцівок значний розеольозно-петехіальний висип, щонагадує «зоряне небо». Пульс 110 уд/хв. АТ – 90/55 мм рт. ст. ЧД – 18/хв. Над легенями сухі розсіяні хрипи. Язик обкладений сіруватим нашаруванням, висовується поштовхами, тремтить. Печінка і селезінка збільшені. Помірна ригідність потиличних м’язів, позитивний симптом Керніга.

1. Попередній діагноз

2. План обстеження

3. Лікування.

1. Діагноз: Епідемічний висипний тиф, типова форма, період розпалу,тяжкий

перебіг. ІТШ ІІст.

2. Діагностика:

• Загальний аналіз крові

• Загальний аналіз сечі

• Аналіз крові на RW

• Аналіз крові на HbsAg

• Аналіз калу на яйця гельмінтів

• Біохімічний аналіз крові( креатинін, сечовина, білірубін та його фракції, АЛТ,

• АСТ, глюкоза, КФК, ЛДГ, калій, натрій, хлор крові)

• Коагулограма

• ЕКГ

• Огляд офтальмолога, невропатолога

• Люмбальна пункція з мікроскопічним, біохімічним дослідженням ліквору

• Консультація невропатолога, психіатра

Специфічна діагностика

Аналіз крові на ІФА Ig M до збудника висипного тифу

3. Лікування

• Режим суворий постільний

• Дієта №15

• Доксициклін 0,1 г 2р/д 3 дні, потім до 10 дня 1 раз на добу парентерально

• Глюкоза 5% 500мл 2рази на добу в/в краплинно

• Трисіль 1000мл 2 рази на добу в/в краплинно

• Преднізолон 40мг 2 рази на добу в/в струминно

• Контрикал 100000 ОД 2р/д в/в

• Гепарин 5000 ОД 4р/д в/в

• Фуросемід 2 мл 3 рази на день в/в стр

• Аскорбінова кислота 0,5 % 10мл в/в

• Контроль гемодинаміки та електрол балансу

Ситуаційна задача №27

Хворий 40 років протягом 2 місяців перебував у Африці. Захворів гостро на 3 добу повернення з відрядження, коли температура тіла підвищилася до 40,0°С, з’явився озноб, головний біль, сильний біль у правій пахвинній ділянці. На 2 і 3 добу гарячка та інтоксикація прогресували. Каретою швидкої допомоги доставлений в стаціонар.

Об’єктивно: хворий неспокійний, хода хитка, мова нерозбірлива, намагається втекти. Язик наче натертий крейдою. ЧД 26/хв., над легенями хрипи невислуховуються. Пульс 110 уд/хв., АТ – 80/55 мм рт. ст. В правій пахвинній області пальпується сильно болісний конгломерат вузлів до 5 см в діаметрі. Шкіра над ним багряного відтінку.

1. Попередній діагноз

2. План обстеження

3. Лікування.

1. Діагноз: Чума, бубонна форма, тяжкий перебіг, ІТШ

2. План обстеження:

• загальний аналіз крові;

• загальний аналіз сечі;

• дослідження сечі на міккроальбумінурію

• аналіз калу на яйца гельмінтів;

• Біохімічний аналіз крові: креатинін, сечовина, електроліти К, Na, Cl, білок з

• фракціями, глюкоза

• аналіз крові на RW;

• анализ крові на HBsAg;

• ЕКГ;

• Рентгенографія ОГП

• Консультація невропатолога, психіатра, хірурга

Специфічна діагностика

• Бактеріоскопія вмісту бубону на збудник чуми

• Бак посів вмісту бубону на збудний чуми

• Біопроба начуму

• Аналіз крові РПГА з чумним діагностикумом в динаміці

3. Лікування.

• Суровий ліжковий режим

• Дієта №15, багато пиття до 3000 мл/доба

• Стрептоміцин 1,0 2рази в день в/в стр

• Ацесіль, 1000 мл 2 рази на добу в/в кр

• Глюкоза 500 мл 2 рази в день в/в кр

• Реополіглюкін 200 мл 2 рази на день в/в кр

• Преднізолон 40 мг 2 рази в день в/в стр

• Фуросемід 2 мл 3 рази в день в/в стр

• Аскорбінова кислота 5% 10мл в/в стр

Ситуаційна задача №28

Хворий 48 років, лісник, поступив до інфекційного відділення на 6 добу хвороби. Захворювання почалося з тягнучого болю у вказівному пальці правої кисті, підвищення температури тіла до 37,3°С слабкості, нездужання, головного болю, зниження апетиту. У наступні дні з’явилися страхітливі сновидіння, безсоння, відчуття занепокоєння, туги, страху, плаксивість, нудота, блювання. Згідно слів сина, 3 місяці тому батька вкусив собака, який потім зник з дому. Рука довго не загоювалась, шкіра навколо рани була гіперемійована. За медичною допомогою не звертався, продовжував працювати.

Об’єктивно: у свідомості, адекватний. Обличчя гіперемійоване, погляд зляканий, зіниці розширені, горизонтальний ністагм. Пульс 98 уд/хв., тони серця приглушені. АТ 110/70 мм рт ст. Дихання переривчасте, шумне. Шкіра гаряча, волога. Хворий попросив води, однак, при вигляді склянки з водою з’явились судоми м’язів обличчя, шиї, дихальної мускулатури. Обличчя посиніло, з’явилася задишка інспіраторного типу. З рота витікала слина. Хворий почав безсистемно бігати по пропускнику, хапаючись за шию. Напад тривав 30 секунд.

1. Попередній діагноз

2. План обстеження

3. Лікування.

1. Діагноз: Сказ, стадія збудження

2. Діагностика:

• Заг. аналіз крові,

• заг. аналіз сечі,

• дослідження крові на RW,

• дослідження крові на HBsAg,

• дослідження калу на я/глистів,

• біохімічний аналіз крові(глюкоза, сечовина , креатинін, КОС, білок, глюкоза,

• електроліти)

• ЕКГ

• огляд невропатолога, офтальмолога

• огляд психіатра

Специфічна діагностика

Аналіз мазків-відбитків рогівки ока на РНІФ для виявлення вірусу сказу

3. Лікування

• Режим постільний,

• дієта№15,

• перевод на ШВЛ

• Антирабічний гамаглобулін 0,5мг/кг в/м

• Аміназин 2,5% 2 мл в/м,

• Трисіль 1000 мл 2 рази на добу в/венно крапельно

• Реосорбілакт 500 2 рази на добу в/венно крапельно

• Глюкоза 400 мл 1 раз на добу в/венно крапельно

• контоль стільця, діурезу, водного балансу.

Ситуаційна задача №29

Хвора 20 років поступила в інфекційного відділення на 3 день хвороби зі скаргами на загальну слабкість, підвищення температури тіла до субфебрильних цифр, біль в горлі під час ковтання, появу висипу. Захворювання почалося гостро. Ввечері того ж дня виявила на шкірі грудей, живота, стегон поодинокі рожеві папули, поява яких супроводжувалася незначним свербежем і була розцінені як алергія на прийняту вранці ацетилсаліцилову кислоту. Наступного ранку, не дивлячись на прийом десенсибілізуючих препаратів, кількість елементів висипу значно збільшилась. На 3 день захворювання з’явився біль в горлі.

Об’єктивно: температура тіла 38,6°С. На всій поверхні тіла, на обличчі, волосистій частині голови наявні множинні висипання у вигляді плям, папул, везикул, поодинокі кірочки. Помірна гіперемія слизової оболонки ротоглотки, на м’якому піднебінні окремі поверхневі ерозії, болісні під час доторкування шпателем. Збільшені і трохи болісні шийні лімфовузли. Пульс – 80 уд/хв. АТ – 120/80 мм рт.ст. Тони серця звучні. Над легенями дихання везикулярне.

1. Попередній діагноз

2. План обстеження

3. Лікування.

1. Вітряна віспа, типова форма, середній ступінь тяжкості

2. Діагностика:

• Загальний аналіз крові

• Загальний аналіз сечі

• Аналіз крові на RW

• Аналіз крові на HbsAg

• Аналіз калу на яйця гельмінтів

• ЕКГ

Специфічна:

Аналіз крові на ІФА IgM до збудника вітряної віспи

3. Лікування:

• Постільний режим

• Дієта №15

• Рясне тепле пиття до 3,5 л на добу

• Ацикловір 0,4 4 рази на добу per os

• Змащування елементів висипу діамантового зеленого 3% 1 раз на день

• Лоратадин 0,1 1 раз на добу per os

• Аскорбінова кислота 0,5 3 рази на добу per os

• Полоскання рото глотки розчином фурациліну 3 рази на день

Ситуаційна задача №30

Хворий 16 років поступив у клініку на 8 добу хвороби зі скаргами на помірний головний біль, слабкість, гарячку, біль у горлі під час ковтання. Захворювання почалося гостро з підвищення температури до 38,5°С, болю в горлі. Гарячка трималася всі дні хвороби, не перевищуючи 39,0°С. Зберігав достатню активність, не відчував інтоксикації.

Об’єктивно: температура 38,7°С. Привушні, задньошийні, аксілярні лімфовузли збільшені до 1,5 см і чутливі під час пальпації. Гіперемія ротоглотки, мигдалики і фолікули задньої стінки глотки розрихлені. Печінка і селезінка збільшені. Пульс 88 уд/хв. Тони серця незначно приглушені. АТ – 110/70 мм рт.ст. Над легенями дихання везикулярне.

1. Попередній діагноз

2. План обстеження

3. Лікування.

1. Інфекційний мононуклеоз, типова форма, середній ступінь тяжкості

2. Діагностика:

• Загальний аналіз крові

• Загальний аналіз сечі

• Аналіз крові на RW

• Аналіз крові на HbsAg

• Аналіз калу на яйця гельмінтів

• БХ крові (АлАт, АсАТ, білірубін і його фракції, білок і його фракції, сечовина,

• креатинін, глюкоза)

• ЕКГ

• УЗД ОЧП

• Огляд ЛОР

Специфічна:

• Аналіз крові на ІФА IgM до збудника вірусу Епштейн-Бар

• Аналіз крові на ПЛР ДНК збудника вірусу Епштейн-Бар

3. Лікування:

• Постільний режим

• Дієта №5

• Рясне тепле пиття до 3,5 л на добу

• Лоратадин 0,1 1 раз на добу per os

• Аскорбінова кислота 0,5 3 рази на добу per os

• Полоскання рото глотки розчином фурациліну 3 рази на день

Ситуаційна задача №31

Хвора 30 років поступила до інфекційного відділення на 2 добу хвороби, яка розпочалася з появи труднощів при відкриванні рота та жуванні, тягнучого болю в м’язах шиї. За кілька годин напруження м’язів тулуба, приєдналися судомні скорочення м’язів кінцівок, тулуба, підвищена пітливість.

Об’єктивно: свідомість збережена. Шкіра бліда, волога на дотик. Вираз обличчя страждальницький. Шкіра лоба зібрана у складки. Очні щілини звужені, кути рота припідняті. М’язи тіла постійно напружені, крім кистей та стоп. В момент огляду напад тетанічних судом тривалістю до 10 секунд. Частота дихання – 28/хв. Пульс – 88 уд/хв., АТ – 160/80 мм рт.ст. Тони серця звучні.

1. Попередній діагноз

2. План обстеження

3. Лікування.

1. Діагноз : Генералізований правець,тяжк.перебіг,ГНД1

2. План обстеж.

• заг.ан.крові ,резус фактор,гр..крові

• заг.ан.сечі

• ан.крові на RW

• ан.крові на Нbs антиген

• ан.калу на я/г

• Б/х,заг.білок фракції, креатинін ,сечов,глюк, КОС, електроліти Na,K,Cl

• ЕКГ

• Рентгенографія ОГК

• Коагулограма

• Пульсоксиметрія

• ЕКГ,огляд хірурга,невроп,офтал, психіатра

3. Лікування:

• Режим постільний,дієта№15,ШВЛ,інкубація,катетеризація

• Протиправцева сиров 100тис ОД 1раз на добу в/в після пров.проби

• Метранідазол 0,5 4р/д в/в крап

• Трисіль 500 мл 2 рази на добу в/вкрап

• Глюкоза 5% 500мл 2р/д в/вкрап

• Реосорбілакт 400 в/в крап 2р/д

• Магнію сульфат 25% 5 мл (при високому тиску)

• Аміназин 2,5 % 2.0 в/в стр (при збудженні)

• Аскорб.кислота 5 % 5мл в/в стр

• Очисна клізма щодня

• Гіпербарична оксигенація

• Контроль гемодинаміки та електролітів

Ситуаційна задача №32

Хворий 27 років, що вживає наркотичні речовини ін’єкційним шляхом, скаржиться на помірний біль в горлі при ковтанні, послаблення випорожнень протягом 3 місяців, втрату маси до 10 кг, слабкість, пітливість, періодичні підйоми температури тіла, двічі за цей період були поширені герпетичні висипання на тілі.

Об’єктивно: хворий астенізований, зниженої вгодованості. Шкіра бліда. Збільшення всіх груп лімфовузлів. Пульс 90 уд/хв., тони серця злегка приглушені. АТ 100/70 мм рт. ст. Живіт м’який, під час пальпації бурчання. На язику волосиста лейкоплакія, є білі нашарування на м’якому піднебінні та задній стінці глотки.

1. Попередній діагноз

2. План обстеження

3. Лікування.

1. D.S : ВІЛ інфекція, клінічна стадія, середній ст. тяжкості. Волосиста

лейкоплакія язика

2. План обстеж

• заг.ан.крові

• заг.ан.сечі

• ан.крові на RW

• ан.крові на Нbs антиген

• ан.калу на я/г

• Б/х-білірубін(загальний,фракції)АЛТ,АСТ,заг.білок фракції,

• креатинін,сечовина,глюкоза, ЛФ, тимолова проба.

• УЗД ор.чер.порж,

• ЕКГ

• ЕЕГ

• Бак посів мазка з рото глотки

Спец.діагн:

1. Ан.крові на ІФА антитіла до ВІЛ

3. Лікування:

• Режим постільний,

• Дієта№4 чи 5

• Зидовудін 0,3г 2р/д пер ос

• Ламівудин 0,3 г 2р/д пер ос

• Індинавір 0,8г 3р/д пер ос

• Флюконазол 0,1 2р/д в/в струм

• Дексаметазон 16мл 2 р/д в/в

• Трисіль 1000 мл 2рази на добу в/в кр

• Глюкоза 5% 500 в/в

• Аскорб.кислота 0,5 г 3р/д per os

• Полоскання рото глотки розчином Ністатину

Ситуаційна задача №33

Хворий 53 років, сторож ферми великої рогатої худоби. Поступив у клініку на 4 добу хвороби зі скаргами на загальну слабкість і набряки обличчя. На початку хвороби хворий помітив на правій щоці «міхурець», який став швидко збільшуватися у розмірах, з’явився набряк обличчя та шиї. В подальшому міхурець лопнув, на його місці утворилася виразка. Наростала слабкість, підвищилась температура тіла до 38,0°С.

Об’єктивно: на правій щоці виразка до 5 см в діаметрі. Навколо неї вінчик із дрібних пухирців з геморагічним вмістом на тлі вираженого драглистого набряку обличчя та шиї. Реґіонарний підщелепний лімфовузол збільшений до 2 см в діаметрі, безболісний. Пульс 90 уд/хв., АТ – 90/60 мм рт ст. Тони серця приглушені. ЧД – 24/хв. Над легенями везикулярне дихання.

1. Попередній діагноз

2. План обстеження

3. Лікування.

1. D.S : Сибірка, шкірна форма, тяжкий перебіг, ІТШ 1

2. План обстеж.

• заг.ан.крові ,резус фактор,гр..крові

• заг.ан.сечі

• ан.крові на RW

• ан.крові на Нbs антиген

• ан.калу на я/г

• Б/х,заг.білок фракції, креатинін, сечов, глюк, КОС, Na, K, Cl, білок

• Коагулограма

• Пульсоксиметрія

• ЕКГ

• Огляд хірурга

Спец.діагн:

• Бактеріоскопія вмісту карбункула на зб.сибірки

• Бак посів вмісту карбункула на зб сибірки

• Біологічна проба на сибірку

• Ан.крові на РНГА з сибірковим діагност в динам

3. Лікування:

• Режим постільний,дієта№15

• Пеніцилін 2млн ОД 6р/д в/в стум

• Глюк 5% 500мл в/вкрап 2р/д

• Реосорбілакт 400 в/в крап 2р/д

• Дексамет 16мг 2р/д в/в

• Аскорб.кислота,5 % 5мл в/в

• Фуросемід 2мл 3 рази на день в/в струм

• Контроль гемодинаміки та еленктрол

Ситуаційна задача №34

У хворого 42 років впродовж 5 днів поступово підвищувалася температура тіла, з’явився головний біль, загальна слабкість. У наступні дні на тлі високої постійної гарячки інтенсивність головного болю наросла; хворого турбували безсоння, затримка випорожнень, помірний сухий кашель. Госпіталізований на 10-у добу.

Об’єктивно: температура тіла 39,8°С, загальмований, адинамічний. Шкіра бліда, на передньо-бокових відділах живота поодинокі розеоли. Язик сухий, вкритий густим білим нашаруванням, краї та кінчик його вільні від нашарування, є виразні відбитки зубів. Метеоризм, гепато-лієнальний синдром. Над легенями жорстке дихання. Пульс 88 уд/хв., АТ – 95/65 мм рт.ст., тони серця глухі, ритм правильний.

1. Попередній діагноз

2. План обстеження

3. Лікування.

1. D.S : Черевний тиф типова форма, тяжкий перебіг, ІТШ-1

2. План обстеж.

• заг.ан.крові

• заг.ан.сечі

• ан.крові на RW

• ан.крові на Нbs антиген

• копроцитограма

• Б/х- креатинін,сечовина,глюкоза, білок,фракції, електроліти(К,Na,Cl)

• коагулогрма

• УЗД ор.чер.порож,

• ЕКГ,

• Ro ОГП,

• Огляд невропатолога

Спец.діагн:

· ан.крові на гемокультуру

· Копроурінокультура

· Р-ція Відаля

• Аналіз крові на РНГА з Vi-АГ в динам

3. Лікування:

• Режим постільний,дієта№1

• Ципрофлоксацин 0,5г 2р/д в/в

• Глюкоза 5% 500мл 2рази на добу в/в краплинно

• Трисіль 1000мл 2 рази на добу в/в краплинно

• Преднізолон 30мг 2 рази на добу в/в струминно

• Аскорб.кислота 0,5 % 10мл в/в

• Ттавегіл 2.0 в/в стр 2р/д

• Контрикал 100000 ОД 2р/д в/в

• Гепарин 5000 ОД 4р/д в/в

• Контроль гемодинаміки та електрол балансу

Ситуаційна задача №35

Хворий 39 років направлений у клініку інфекційних хвороб із діагнозом «сепсис». Захворювання почалося гостро з ознобу, потім з’явилося відчуття жару, підвищилася температура тіла до 40,5°С та утримувалася протягом 6 годин. Зниження температури тіла до норми супроводжувалося рясним потовиділенням. Подібні напади повторювалися кожні 48 годин. Хворіє 14 діб, до того приїхав з Уганди. Об’єктивно: температура тіла в межах норми, незначна іктеричність шкіри та склер. З боку серця та легень - без змін. Живіт м’який, пальпуються збільшені печінка та селезінка.

1. Попередній діагноз

2. План обстеження

3. Лікування.

1. Малярія триденна(vivax), первинна атака, сер.ст.тяж. Вторинна

гемолітична гіпохромна анемія

2. План обстеж.

• заг.ан.крові

• заг.ан.сечі + жовчні пігменти

• ан.крові на RW

• ан.крові на Нbs антиген

• ан.калу на я/г +стеркобілін

• Б/х-білірубін(загальний,фракції)АЛТ,АСТ,заг.білок фракції,

• креа,сечов,глюк,тим.проба,ЛФ

• УЗД ор.чер.порж, ЕКГ

Спец.діагн:

1. Паразитоскопія крові на зб малярії(мазок+товста крапля)

3. Лікування:

• Режим постільний,дієта№5

• Хлорохін 1.0 реr os, через 6год 0,5 г, потім 0,5 1р/д

• Примахін 0,027 1р/д реr os

• Лоратадин 0.01 1р/д реr

• Рясне тепле пиття до 3л на добу

• Ентеросгель 1 ст ложка (15мг) 3 рази на добу

Ситуаційна задача №36

Хвора 32 років захворіла гостро, коли після ознобу підвищилась температура до 39,8°С, з’явився головний біль, було одноразове блювання. У наступні дні, незважаючи на прийом антипіретиків, зберігалась висока гарячка, наростала сонливість. На 6 добу втратила свідомість. 10 днів тому приїхала з Тропічної Африки, де була протягом 1 місяця.

Об’єктивно: температура 40,1°С. Непритомна, значне моторне збудження. Зіниці звужені, слабко реагують на світло. Колінні рефлекси підвищені, позитивні симптоми Бабінського та Оппенгейма. Шкіра бліда, з лимонним відтінком, ціаноз губ. Склери помірно жовтяничні. Пульс 112 уд/хв., слабкого наповнення, АТ 90/60 мм рт.ст. Тони серця глухі. ЧД – 22/хв, над легенями везикулярне дихання. Пальпуються збільшені печінка та селезінка.

1. Попередній діагноз

2. План обстеження

3. Лікування.

1. Малярія тропічна, первинна атака, тяжкий перебіг. Малярійна кома

2. План обстеж.

• заг.ан.крові

• заг.ан.сечі + жовчні пігменти

• ан.крові на RW

• ан.крові на Нbs антиген

• ан.калу на я/г +стеркобілін

• Б/х-білірубін(загальний,фракції)АЛТ,АСТ,заг.білок фракції, креатинін,

• сечовина, глюкоза, тим.проба,

• ЛФ, електроліти, КОС

• Коагулограма

• УЗД ор.чер.порж,

• ЕКГ

• Пульоксиметрія

• Огляд невропатолога, офтальмолога

Спец.діагн:

1. Паразитоскопія крові на зб малярії(мазок+товста крапля)

3. Лікування:

• Режим постільний,дієта№5

• Хінін 0,5 3 рази на добу в/в стр на глюкозі 5%

• Доксициклін 0,1 2 рази на добу в/в струминно

• Глюкоза 5% 500мл 2рази на добу в/в краплинно

• Трисіль 1000мл 2 рази на добу в/в краплинно

• Преднізолон 60мг 2 рази на добу в/в струминно

• Фуросемід 2,0 1 раз на добу в/в струминно

• Аскорбінова кислота 5% 10мл в/в струминно

Ситуаційна задача №37

Хворий 34 років поступив до клініки на 3 добу хвороби зі скаргами на головний біль, біль у горлі, підвищення температури тіла. Об’єктивно: температура тіла 38,6°С. Шкірні покриви бліді. В кутощелепних ділянках спостерігається незначний набряк підшкірної клітковини, пальпуються малочутливі лімфовузли до 1 см в діаметрі. В ротоглотці на тлі ціанозу мигдалики вкриті сірим плівчастим нашаруванням, яке погано знімається шпателем, переходить на піднебінні дужки. Під час риноскопії в правому носовому ході виявлено сіре нашарування, яке не знімається шпателем. Пульс 60 уд/хв., ритмічний. Тони серця приглушені, АТ 110/70 мм рт.ст. ЧД – 12/хв, над легенями ддихання везикулярне.

1. Попередній діагноз

2. План обстеження

3. Лікування.

1. Дифтерія плівчаста, комбінована, глотки та носа, (піднебінні мигдалики,

піднебінні дужки, правий носовий хід), середній ступінь тяжкості

2. Діагностика:

• Загальний аналіз крові

• Загальний аналіз сечі

• Аналіз крові на RW

• Аналіз крові на HbsAg

• Аналіз калу на яйця гельмінтів

• БХ крові (сечовина, креатинін, ЛДГ, КФК, глюкоза, загальний білок з

• фракціями)

• ревмопроби

• ЕКГ

• Огляд ЛОР

• Консультація кардіолога

Специфічна:

• Бактеріоскопія мазка з носа та глотки на збудника дифтерії

• Бак.посів мазка з носа та глотки на збудника дифтерії

• Аналіз крові на РНГА з дифтерійним антигеном в динаміці

3. Лікування:

• Постільний режим

• Дієта №15

• ПДС 80 тис ОД в/м 1 раз на добу після проби на чутливість

• Азитроміцин 0,5 1 раз на добу per os

• Рясне тепле пиття до 3,5 л на добу

• Лоратадин 0,1 1 раз на добу per os

• Аскорбінова кислота 0,5 3 рази на добу per os

• Полоскання рото глотки та носа розчином фурациліну 3 рази на день

Ситуаційна задача №38

Пацієнтка 25 років госпіталізована в інфекційне відділення у тяжкому стані. Скаржиться на виражений головний біль в скроневій та лобовій ділянках, надбрівних дугах, біль при рухах очима, біль у м’язах, ломоту в тілі, виникнення блювання на висоті головного болю. З анамнезу з’ясовано, що вдома хворіє на грип молодший брат. Об’єктивно: хвора збуджена, температура 39,60С, брадикардія змінюється тахікардією, виникли генералізовані судоми, є сумнівні менінгеальні знаки. АТ – 160/90 мм рт.ст. Тони серця приглушені.

1. Попередній діагноз

2. План обстеження

3. Лікування.

1. Грип, типова форма, тяжкий перебіг, набряк мозку

2. Діагностика:

• Загальний аналіз крові з гематокритом

• Загальний аналіз сечі

• Аналіз крові на RW

• Аналіз крові на HbsAg

• Аналіз калу на яйця гельмінтів

• ЕКГ

• Біохімія крові (сечовина, креатинін, глюкоза, загальний білок і його фракції,

• електроліти К, Na, Cl, газовий склад крові, КОС)

• Коагулограма

• Група крові і резус фактор

• ЕКГ

• Консультація офтальмолога

• Консультація невропатолога

• Пульсоксиметрія

• Люмбальна пункція, загальне і біохімічне дослідження ліквору

Специфічна діагностика:

Аналіз мазка з носоглотки на РНІФ вірусу грипу

Аналіз крові на РНГА з грипозним AG в динаміці

3. Лікування:

• Постільний режим

• Дієта 15

• Катетеризація підключичної вени, сечового міхура, назогастральний зонд, ШВЛ

• При збудженні – аміназин 2,5% 2,0 в/м

• Глюкоза 5% 500мл 2рази на добу в/в краплинно

• Трисіль 1000мл 2 рази на добу в/в краплинно

• Преднізолон 60мг 2 рази на добу в/в струминно

• Фуросемід 2,0 1 раз на добу в/в струминно

• Лазолван 2,0 в/в струминно 3 рази на добу

• Аскорбінова кислота 5% 10мл в/в струминно

Ситуаційна задача №39

Хворий 29 років поступив на 6 день хвороби зі скаргами на підвищення Т тіла до 39,20С, сухий кашель з періодичним виділенням слизисто-гнійного харкотиння, задишку. Захворювання почалось з підвищення температури тіла до 38,00С, ознобу, головного болю з локалізацією в ділянці лоба, надбрівних дуг, ломоти в тілі. Потім з’явився сухий кашель з відчуттям дертя за грудниною, сухість та дряпання в горлі, закладення носу. На 4 добу температура тіла нормалізувалась, з’явились мізерні виділення з носу, посилився кашель. Приймав жарознижувальні, відхаркувальні препарати та краплі в ніс. На 5 добу температура знову підвищилась до 39,80С, з’явився кашель з виділенням харкотиння.

Об’єктивно: гіперемія шкіри обличчя, температура тіла 38,20С, АТ 120/70 мм рт. ст., пульс 96 уд/хв., тони серця приглушені, ритмічні, ЧД 24/хв. Над легенями укорочення перкуторного звуку в нижньому відділі правої легені, аускультативно - дихання жорстке, в нижніх відділах вислуховуються дрібнопухирчаті вологі хрипи та крепітація. Живіт м’який, випорожнення без змін.

1. Попередній діагноз

2. План обстеження

3. Лікування.

1. Грип, типова форма, тяжкий перебіг

Пневмонія, поза госпітальна, вторинна, правостороння, нижньодольова, ДН 1

1. Діагностика:

• Загальний аналіз крові з гематокритом

• Загальний аналіз сечі

• Аналіз крові на RW

• Аналіз крові на HbsAg

• Аналіз калу на яйця гельмінтів

• Біохімія крові (глюкоза, сечовина, креатинін, білок загальний і фракції, газовий

• склад крові, КОС)

• ЕКГ

• Рентгенографія ОГК

• Бак.посів харкотиння

• Аналіз харкотиння загальний і на МБТ

• Спірометрія

Специфічна діагностика:

• Аналіз мазка з носоглотки на РНІФ вірусу грипу

• Аналіз крові на РНГА з грипозним AG в динаміці

2. Лікування:

• Постільний режим

• Дієта 15

• Озельтамавір 0,075 2 рази на добу, per os

• Азитроміцин 0,5 1 раз в день per os

• Тепле рясне пиття до 3,5 л на добу

• Ацетилцистеїн 0,2 3 рази на добу, per os

• Лоратадин 0,1 1 раз в день, per os

• Аскорбінова кислота 0,5 3 рази в день, per os

• Парацетамол 0,5 (при підвищенні Т більше 38), per os

• Полоскання рото глотки розчином хлорофіліпту 3 рази в день

• Назоферон 2 вприскування в кожну ніздрю 2 рази на день

• Інгаляції кисню

Ситуаційна задача №40

Хворий 18 років поступив в інфекційне відділення на 3 день хвороби зі скаргами на сухість у роті, гарячку, набряк привушної ділянки праворуч. Об’єктивно: у свідомості, адекватний. Температура тіла – 39,0оС, шкірні покриви без висипки, бліді. Обличчя та шия асиметричні за рахунок м’якуватого набряку безболісної правої привушної залози. Мигдалики не збільшені, нашарувань немає. Тони серця звучні, ритм правильний. Живіт м'який, болісний в епігастрії під час пальпації, печінка й селезінка не збільшені.

1. Попередній діагноз

2. План обстеження

3. Лікування.

1. D.S : Епідемічний паротит, типова форма, середній ступінь тяжкості.

Панкреатит

2. План обстеж.

• заг.ан.крові

• заг.ан.сечі

• ан.крові на RW

• ан.крові на Нbs антиген

• ан.калу на я/г

• Б/х-білірубін(загальний,фракції),заг.білок фракції, креа,сечов,глюк, амілаза

• ЕКГ

• УЗД ОЧП

Спец.діагн:

1. Ан.крові ІФА на IgM до збуд

3. Лікування:

• Режим постільний,дієта№15

• Рясне пиття до 3л на добу

• Лоратадин 0.01 1р/д реr os

• Аскорб.кислота 0,5 г 3р/д per

• Полоскання ротоглостки розчином хлорофіліпту

• Сухе тепло на ураж.ділянки

Ситуаційна задача №41

Хворий 18 років звернувся до лікаря зі скаргами на появу на різних ділянках шкіри червоних плям різного діаметру (3-7 см), що чітко відокремлені від здорової шкіри, головний та м’язовий біль, ломоту у всьому тілі, неприємні відчуття, біль в області серця. Відмічає також періодичний біль у суглобах. Об’єктивно: свідомість не порушена, на шкірі тулуба, кінцівок еритематозні плями різної насиченості, безболісні. Тони серця дещо приглушені, поодинокі екстрасистоли. Конфігурація суглобів не змінена, рухливість у повному обсязі. Три тижні тому хворий помітив почервоніння на правому стегні в місці укусу кліща, яке через кілька днів зникло. Загальний стан у той час практично не погіршувався.

1. Попередній діагноз

2. План обстеження

3. Лікування.

1. Хвороба Лайма, дисемінована стадія,середній ступінь тяжкості

2. План обстеж

• заг.ан.крові

• заг.ан.сечі

• ан.крові на RW

• ан.крові на Нbs антиген

• ан.калу на я/г

• Б/х-білірубін(загальний,фракції),АСТ,ЛДГ, КФК,заг.білок фракції, креа, сечов,

• глюк, ревмо проби

• УЗД ор.чер.порж,

• ЕКГ, ехокардіографія

• Огляд кардіолога, невропатолога

Спец.діагн:

1. Ан крові ІФА на IgM до збуд хв Лайма

3. Лікування:

• Режим постільний,дієта№15

• Доксициклін 0,1 2р/д в/в струм

• Рясне тепле пиття до 3 л добу

• Ібупрофен 0,2 3 рази на день

• Аскорб.кислота 0,5 3 рази на добу пер ос

• Контроль гемодинаміки та електролітного стану

Ситуаційна задача №42

Хворий 21 року поступив в інфекційне відділення на 5 день хвороби зі скаргами на прогресуючу загальну слабкість, неприємні відчуття за грудниною, підвищення температури тіла до 38,6о С, біль у горлі, що підсилюється під час ковтання. Об’єктивно: в свідомості, адекватний. Температура тіла 37,8оС. Шкіра бліда, акроціаноз. Пальпуються підщелепні лімфовузли (0,5-1см). Слизова оболонка ротоглотки набрякла, незначно гіперемійована з ціанотичним відтінком,. На гіпертрофованих мигдаликах визначаються плівчасті нашарування, що виходять за їх межі на задню стінку глотки, язичок, піднебінні дужки, при спробі зняти слизова оболонка кровоточить. Визначається набряк підщелепної області. Дихання везикулярне. Пульс 92 уд/хв., АД- 100/50 мм.рт.ст. Тони серця приглушені. Живіт м’який, безболісний.

1. Попередній діагноз

2. План обстеження

3. Лікування.

1. Дифтерія плівчаста, поширена (піднебінні мигдалики, піднебінні дужки,

язичок, задня стінка глотки), середній ступінь тяжкості

2. Діагностика:

• Загальний аналіз крові

• Загальний аналіз сечі

• Аналіз крові на RW

• Аналіз крові на HbsAg

• Аналіз калу на яйця гельмінтів

• БХ крові (сечовина, креатинін, ЛДГ, КФК, глюкоза, загальний білок з

• фракціями)

• ревмопроби

• ЕКГ

• Огляд ЛОР

• Консультація кардіолога

Специфічна:

• Бактеріоскопія мазка з носа та глотки на збудника дифтерії

• Бак.посів мазка з носа та глотки на збудника дифтерії

• Аналіз крові на РНГА з дифтерійним антигеном в динаміці

3. Лікування:

• Постільний режим

• Дієта №15

• ПДС 80 тис ОД в/м 1 раз на добу після проби на чутливість

• Азитроміцин 0,5 1 раз на добу per os

• Рясне тепле пиття до 3,5 л на добу

• Лоратадин 0,1 1 раз на добу per os

• Аскорбінова кислота 0,5 3 рази на добу per os

• Полоскання рото глотки розчином фурациліну 3 рази на день

Ситуаційна задача №43

Хворий 35 років доставлений до інфекційного відділення через 48 годин після вживання м’ясного салату зі скаргами на багаторазове блювання, профузний пронос, розлитий біль у животі, судоми кінцівок

Об’єктивно: температура тіла 38,6оС, шкіра бліда, тургор знижений, АТ 90/65 мм рт.ст., пульс 115 уд/хв. Тони серця приглушені, ритмічні. Дихання везикулярне. Живіт болісний в епігастрії та правій здухвинній ділянці. Випорожнення рясні, рідкі, смердючі з домішками слизу.

1. Попередній діагноз

2. План обстеження

3. Лікування.

1. Сальмонельозний ентерит, тяжкий ступінь важкості, помірна дегідратація

2. Діагностика:

• Загальний аналіз крові з гематокритом

• Загальний аналіз сечі

• Аналіз крові на RW

• Аналіз крові на HbsAg

• Аналіз калу на яйця гельмінтів

• Біохімія крові (сечовина, креатинін, глюкоза, загальний білок і його фракції,

• електроліти К, Na, Cl)

• ЕКГ

Специфічна діагностика:

Бак-посів калу/блювотних мас на збудник сальмонельозу

Аналіз крові на РНГА з сальмонельоз ним Ag в динаміці

3. Лікування:

• Постільний режим

• Дієта 4

• Регідрон до 4л на добу per os

• Трисіль 1000 мл в/в струминно 2 рази на добу

• Індометацин 0,5 3 рази на добу per os

• Ентеросгель 1ст.ложка (15мг) 3 рази на добу per os

• Аскорбінова кислота 0,5 3 рази на добу per os

Ситуаційна задача №44

Хвора 52 років скаржиться на слабкість, головний біль, підвищення температури тіла до 39,40С. Захворіла напередодні гостро: з ознобом ввечері піднялась до високих цифр температура тіла. Сьогодні зранку виникло відчуття розпирання і тупий біль у правій гомілці, почервоніння шкіри.

Об’єктивно: температура тіла 39,80 С, на шкірі гомілки еритема яскравочервоного кольору, гаряча на дотик, чітко видокремлена у вигляді «язиків полум’я» з нерівними краями. Помірно збільшені болючі пахвинні лімфатичні вузли справа. Пульс – 98 за хвилину. Тони серця ледь приглушені. АТ – 130/85 мм рт.ст. Над легенями везикулярне дихання.

1. Попередній діагноз.

2. План обстеження.

3. Лікування.

1. D.S : Бешиха первинна, еритематозна форма, середній ступінь тяжкості

2. План обстеж.

заг.ан.крові

• заг.ан.сечі

• ан.крові на RW

• ан.крові на Нbs антиген

• ан.калу на я/г

• Б/х - заг.білок фракції, креатинін, сечовина, глюкоза, ревмопроби

• ЕКГ

• огляд хірурга

3. Лікування:

• Режим постільний,дієта№15

• Пеніцілін 1 млн ОД 6р/д в/в струм

• Рясне тепле пиття

• Лоратадин 0,1 1р/д реr os

• Аскорб.кислота 0,5 г 3р/д реr os

• Парацетамол 0,5г реr os (при підвищенні Т 38)

• УФО на уражені ділянки щоденно

Ситуаційна задача №45

Хворий 45 років доставлений у лікарню на 3 день хвороби зі скаргами на виражену задишку, значну загальну слабкість, підвищення температури до 40,00С, біль у грудній клітці під час кашлю. Повернувся літаком з туристичної поїздки, під час якої мешкав у готелі, де працювали кондиціонери. Захворювання почалося з нежитю і дряпання у горлі.

Об’єктивно: шкіра бліда, акроціаноз. ЧД 32/хв. Тони серця значно приглушені, пульс – 60 уд/хв., АТ 100/60 мм. рт. ст. Були одноразове блювання та діарея тричі за добу. Над легенями жорсткедихання, в нижніх відділах обох легень є поодинокі вологі хрипи.

1. Попередній діагноз.

2. План обстеження.

3. Лікування.

1. Легінельоз, хвороба легіонелів, важкий ступінь тяжкості, ГДН 2 ступеня

2. Діагностика:

• Загальний аналіз крові з гематокритом

• Загальний аналіз сечі

• Аналіз крові на RW

• Аналіз крові на HbsAg

• Аналіз калу на яйця гельмінтів

• Біохімія крові (глюкоза, сечовина, креатинін, білок загальний і фракції, газовий

• склад крові, КОС, АлАТ, АсАТ, білірубін загальний і фракції)

• ЕКГ

• Рентгенографія ОГК

• Бак.посів харкотиння

• Аналіз харкотиння загальний і на МБТ

• Спірометрія

• УЗД ОЧП

Специфічна діагностика:

Аналіз харкотиння методом РНІФ на наявність легіонел

Бак посів харкотиння на наявність легіонел

3. Лікування:

• Постільний режим

• Дієта 5

• Катетеризація підключичної вени, сечовий катетер, назогастральний зонд, ШВЛ

• Азитроміцин 0,5 в/в струминно 1 раз на добу

• Глюкоза 5% 500мл 2рази на добу в/в краплинно

• Трисіль 1000мл 2 рази на добу в/в краплинно

• Преднізолон 60мг 2 рази на добу в/в струминно

• Лазолван 2,0 в/в струминно 3 рази на добу

• Аскорбінова кислота 5% 10мл в/в струминно

Ситуаційна задача №46

Хворий, 36 р., скаржиться на сильний головний біль, запаморочення, підвищення температури до 39°С, порушення мови, хиткість ходи, слабкість і обмеження активних рухів у правих та нижніх кінцівках, виражену загальну слабкість та схуднення впродовж останніх 4-х місяців. З анамнезу відомо, що хворий близько 7 років вживав ін’єкційні наркотичні речовини.

Об’єктивно: астенізований, зниженого вгодовування. Збільшені всі групи лімфовузлів. В легенях дихання ослаблене. Тони серця приглушені, АТ 100/70 мм рт.ст., пульс 92 уд/хв, температура тіла 38°С. Живіт м’який, безболісний, печінка збільшена, селезінка не пальпується. Менінгеальний синдром виражений незначно,правобічний геміпарез, порушення координаційних проб, афазія. За результатами МРТ: множинні вогнища ураження головного мозку в області базальних ядер і таламуса, оточені зоною перифокального набряку, ознаки стиснення прилеглої речовини мозку.

1. Попередній діагноз.

2. План обстеження.

3. Лікування.

1. D.S : ВІЛ інфекція, клінічна стадія, тяжкий перебіг. Токсоплазмовий

менінгоенцефаліт

2. План обстеж

• заг.ан.крові

• заг.ан.сечі

• ан.крові на RW

• ан.крові на Нbs антиген

• ан.калу на я/г

• Б/х-білірубін(загальний,фракції)АЛТ,АСТ,заг.білок фракції,

• креатинін,сечовина,глюкоза, ЛФ, тимолова проба.

• УЗД ор.чер.порж,

• ЕКГ

• ЕЕГ

• Люмбальна пункція: бак посів ліквору на токсоплазму

Спец.діагн:

1. Ан.крові на ІФА антитіла до ВІЛ

3. Лікування:

• Режим постільний,

• Дієта№4 чи 5

• Зидовудін 0,3г 2р/д пер ос

• Ламівудин 0,3 г 2р/д пер ос

• Індинавір 0,8г 3р/д пер ос

• Ровоміцин 3 млн ОД 2р/д в/м + Бісептол 0,4 3р/д пер ос

• Дексаметазон 16мл 2 р/д в/в

• Трисіль 1000 мл 2рази на добу в/в кр

• Глюкоза 5% 500 в/в

• Аскорб.кислота 0,5 г 3р/д per os

Ситуаційна задача №47

Хвора 17 років, скаржиться на тупі болі в епігастральній ділянці та правому підребер’ї, що виникають після прийому їжі, нудоту, зниження апетиту, напіврідкі випорожнення до 3 разів на добу, загальну слабкість, роздратованість. Хворіє 3 роки. Неодноразово лікувалася у гастроентеролога з приводу хронічного гастродуоденіту та дискінезії жовчовивідних шляхів.

Об’єктивно: загальний стан задовільний, температура тіла 36,6°С. Астенічної тілобудови, зниженого вгодовування. Живіт при пальпації болісний у пілородуоденальній ділянці, в правому підребер’ї та в точці Кера. Слабопозитивний см Ортнера, симптоми подразнення очеревини негативні. Тони серця ритмічні, звучні, ЧСС – 80 уд/хв, АТ – 100/60 мм рт.ст.

1. Попередній діагноз.

2. План обстеження.

3. Лікування.

1. Хронічний лямбліоз, стадія загострення, середній ступінь тяжкості

2. Діагностика:

• Загальний аналіз крові

• Загальний аналіз сечі

• Аналіз крові на RW

• Аналіз крові на HbsAg

• Аналіз калу на яйця гельмінтів

• Біохімія крові (сечовина, креатинін, глюкоза, загальний білок і його фракції,

• білірубін фракції і загальний, АлАТ, АсАТ)

• ЕКГ

• УЗД ОЧП

• ФЕГДС

• Ретроградна пактеато-дуодено-холангіо графія

• КТ ОЧП

• Огляд хірурга

• Огляд невропатолога

Специфічна діагностика:

Паразитоскопія калу на на лямблії

Аналіз дуоденального вмісту на лямблії

Аналіз крові на ІФА IgM до збудника лямбліозу

3. Лікування:

• Постільний режим

• Дієта 5

• Метронідазол 0,5 3 рази на добу, per os

• Рясне тепле пиття до 3л на добу

• Но-шпа 0,04 1 раз на добу при спазмі per os

• Лоратадин 0,1 1 раз на добу, per os

• Гепабене 0, 25 3 рази на добу per os

• Канадський йогурт 1 капсула 3 рази на день per os

Ситуаційна задача №1

Хворий 21 року, студент, захворів вранці, відчувши озноб, підвищилася
температура до 39,0°С, з’явилися загальна слабкість, головний біль, помірний біль у
горлі під час ковтання, ломота у м’язах та суглобах, нудота, повторне блювання. Тричі
протягом дня був кашоподібні випорожнення без патологічних домішок. Ввечері
приєднався біль у правій половині живота. Наступного дня біль у животі посилився,
локалізувався у правій здухвинній ділянці, зберігалася висока температура тіла. З
діагнозом «гострий апендицит» направлений до стаціонару, де у той же вечір
прооперований: виявлено незмінений апендикс і збільшені мезентеріальні лімфатичні
вузли. З підозрою на черевний тиф хворий переведений в інфекційний стаціонар.
Об’єктивно: гіперемія ротоглотки, незначна іктеричність склер. Печінка +2 см,
чутлива під час пальпації. З боку серця – без змін. У загальному аналізі крові –
помірний лейкоцитоз, нейтрофільоз, зсув лейкоцитарної формули вліво, помірна
еозинофілія, помірно прискорена ШОЕ.
1. Попередній діагноз.
2. План обстеження.
3. Лікування.
1. Кишковий єрсеніоз, гастроінтестинальна форма, середній ступінь тяжкості
2. Діагностика:
    ✓ Загальний аналіз крові
    ✓ Загальний аналіз сечі
    ✓ Аналіз крові на RW
    ✓ Аналіз крові на HbsAg
    ✓ Аналіз калу на яйця гельмінтів
    ✓ Біохімія крові (креатинін, сечовина, АЛТ, АСТ, глюкоза, загальний білок і його
фракції, білурубін(прямий і непрямий))
    ✓ ЕКГ
    ✓ УЗД ОЧП
Специфічна діагностика:
    ✓ Бак-посів калу на збудника кишкового єрсиніозу
    ✓
Аналіз крові на РНГА з псевдотуберкульозним Ag в динаміці
3. Лікування:
    ✓ Постільний режим
    ✓ Дієта 5
    ✓ Ципрофлоксацин 0,5 2 раза в день, per os

    ✓ Лоратадин 0,1 1 раз в день, per os
    ✓ Глюкоза 5% 500мл 2 рази на добу в/в крапильно+тепле рясне пиття до 2л на
добу
    ✓ Ентеросгель по 1ст. ложці 2 рази на добу, per os
    ✓ Аскорбінова кислота 0,5 3 рази в день, per os
    ✓ Парацетамол 0,5 (при підвищенні Т більше 38), per os
    ✓ Перев’язка післяопераційної рани
    ✓ Кетанов 10мг в/м (при вираженому болю в післяопераційному рубці)









Ситуаційна задача №2
Хворий 32 років захворів гостро з появи гарячки, незначного головного болю,
загальної слабкості. На 2 добу з’явилися рідкі випорожнення до 3 р/добу, біль у
суглобах, на 3 добу хворий помітив висипання на тілі. Госпіталізований на 4 добу
захворювання. З’ясовано, що за 10 днів до захворювання був у відрядженні, часто
вживав у їжу салат зі свіжої капусти та моркви.
Об’єктивно: температура тіла 39,1°С. На шкірі обличчя, шиї, дистальних відділів
кінцівок дрібний точковий висип, що має вигляд «капюшона», «рукавиць» та
«шкарпеток». Губи вишневого відтінку. Язик обкладений білим нашаруванням, його
кінчик має вигляд «малини». Живіт чутливий під час пальпації у правій здухвинній
ділянці, там же - укорочення перкуторного звуку. Печінка та селезінка помірно
збільшені. Над легенями дихання везикулярне. Пульс – 88 уд/хв., ритмічний. АТ –
120/80 мм рт.ст. Суглоби візуально не змінені.
1. Попередній діагноз
2. План обстеження
3. Лікування.

1. Гострий псевдотуберкульоз, генералізована форма, середньої тяжкості
2. Діагностика:
    ✓ Загальний аналіз крові
    ✓ Загальний аналіз сечі

    ✓ Аналіз крові на RW
    ✓ Аналіз крові на HbsAg
    ✓ Аналіз калу на яйця гельмінтів
    ✓ Біохімія крові (креатинін, сечовина, АЛТ, АСТ, глюкоза, загальний білок і його
фракції, білурубін(прямий і непрямий), ревмопроби)
    ✓ ЕКГ
    ✓ УЗД ОЧП
Специфічна діагностика:
    ✓ Кров на гемокультуру
    ✓ Копроуринокультура
    ✓ Аналіз крові на РНГА з псевдотуберкульозним Ag в динаміці
3. Лікування:
    ✓ Постільний режим
    ✓ Дієта 5
    ✓ Ципрофлоксацин 0,5 2 раза в день, per os
    ✓ Лоратадин 0,1 1 раз в день, per os
    ✓ Глюкоза 5% 500мл 2 рази на добу в/в крапильно+тепле рясне пиття до 2л на
добу
    ✓ Ентеросгель по 1ст. ложці 2 рази на добу, per os
    ✓ Аскорбінова кислота 0,5 3 рази в день, per os
    ✓ Парацетамол 0,5 (при підвищенні Т більше 38), per os











Ситуаційна задача №3
Хворого робітника молочної ферми 45 років госпіталізовано до інфекційного
стаціонару на 14 день захворювання із скаргами на гарячку, озноб, підвищену
пітливість. Захворів гостро з підвищення температури тіла до 38,0°С, незначного
погіршення загального стану. Продовжував працювати протягом 5 діб. Надалі
температура підвищилась до 38,5-39,0°С, з’явився помірний біль у суглобах,
пітливість, наросла загальна слабкість.

Об’єктивно: активний, не відчуває інтоксикації. T- 38,5°С. Суглоби не
деформовані, помірний біль під час рухів. Печінка збільшена до 3 см, пальпується
нижній край селезінки. Пульс – 80 уд/хв, ритмічний, АТ – 140/80 мм рт.ст. Тони серця
трохи приглушені.
1. Попередній діагноз
2. План обстеження
3. Лікування.
1.Гострий бруцельоз, середній ступінь тяжкості
2. Діагностика:
    ✓ Загальний аналіз крові
    ✓ Загальний аналіз сечі
    ✓ Аналіз крові на RW
    ✓ Аналіз крові на HbsAg
    ✓ Аналіз калу на яйця гельмінтів
    ✓ Біохімія крові (креатинін, сечовина, АЛТ, АСТ, ЛФ, тимолова проба, глюкоза,
загальний білок і його фракції, білурубін(прямий і непрямий), ревмопроби)
    ✓ ЕКГ
    ✓ УЗД ОЧП
Специфічна діагностика
    ✓ Реакції Райта, Хаддлсона(реакція аглютинації) з бруцельозним діагностикумом
в динаміці
    ✓ Аналіз крові на ІФА Ig M до збудника бруцельозу в динаміці
    ✓ Аналіз крові на ПЛР ДНК бруцел
    ✓ Бак посів крові на збудника бруцельозу
    ✓ Стернальна пункція з бактеріальним дослідженням кісткового мозку на
бруцели
3. План лікування.
    ✓ ліжковий режим
    ✓ дієта стіл № 5
    ✓ Доксициклін 0,1 1 раз на добу per os
    ✓ Рифампіцин 0,3г х3 рази на добу протягом per os
    ✓ рясне пиття (до 3000 мл на добу)
    ✓ Лоратадин 0,1 1 раз на добу per os
    ✓ Аскорутин (по 1 т х 3 рази на добу, per os)














Ситуаційна задача №4

У студента, що відвідував хворого товариша, на 2 добу після цього з’явився
озноб, сильний головний біль у лобній ділянці, ломота в тілі, підвищилася
температура тіла до 39,0°C. До кінця першої доби з’явилися закладеність носа, сухий
надсадний кашель з відчуттям дряпання за грудниною.

Об’єктивно: обличчя гіперемійоване та дещо набрякле. Ін’єкція судин склер та
кон’юнктив, утруднене носове дихання. Ротоглотка гіперемійована, зернистість
задньої стінки глотки. У легенях жорстке дихання та одиничні сухі розсіяні хрипи.
Пульс 96 уд/хв., ритмічний. АТ – 110/75 мм рт.ст. Тони серця приглушені.
Менінгеальних знаків не виявлено.
1. Попередній діагноз
2. План обстеження
3. Лікування.

1. Грип, типова форма, середній ступінь тяжкості
2. Діагностика:
    ✓ Загальний аналіз крові
    ✓ Загальний аналіз сечі
    ✓ Аналіз крові на RW
    ✓ Аналіз крові на HbsAg
    ✓ Аналіз калу на яйця гельмінтів
    ✓ ЕКГ
Специфічна діагностика:
    ✓ Аналіз мазка з носоглотки на РНІФ вірусу грипу
    ✓ Аналіз крові на РНГА з грипозним AG в динаміці
3. Лікування:
    ✓ Постільний режим
    ✓ Дієта 15
    ✓ Озельтамавір 0,075 2 рази на добу, per os
    ✓ Тепле рясне пиття до 3,5 л на добу
    ✓ Ацетилцистеїн 0,2 3 рази на добу, per os
    ✓ Лоратадин 0,1 1 раз в день, per os
    ✓ Аскорбінова кислота 0,5 3 рази в день, per os
    ✓ Парацетамол 0,5 (при підвищенні Т більше 38), per os

    ✓ Полоскання рото глотки розчином хлорофіліпту 3 рази в день
    ✓ Назоферон 2 вприскування в кожну ніздрю 2 рази на день















Ситуаційна задача №5
Робітницю птахофабрики 37 років госпіталізовано на 5 день хвороби. Захворіла
гостро з підвищення температури тіла до 39,0°С, головного болю, сухого кашлю,
загальної слабкості, погіршення сну.
Об’єктивно: температура тіла 38,5°С. Гіперемія слизової оболонки м’якого
піднебіння, дужок. Незначна задишка. Над легенями жорстке дихання. Пульс 86
уд/хв., ритмічний. АТ - 120/80 мм. рт. ст. Незначна ригідність м’язів потилиці, слабо
позитивний симптом Керніга.
1. Попередній діагноз
2. План обстеження
3. Лікування.
1. Орнітоз, типова форма, середній ступінь тяжкості, дихальна недостатність 1
ступеня
2. Діагностика:
    ✓ Загальний аналіз крові
    ✓ Загальний аналіз сечі
    ✓ Аналіз крові на RW
    ✓ Аналіз крові на Hbs Ag
    ✓ Аналіз калу на яйця гельмінтів
    ✓ Біохімія крові (сечовина, креатинін, глюкоза, загальний білок і його фракції,
лужна фосфатаза, АСТ, АЛТ, КОС)
    ✓ Газовий склад крові
    ✓ Спірографія

    ✓ Рентгенографія ОГП
    ✓ УЗД ОЧП
    ✓ Бак-посів харкотиння
    ✓ Аналіз харкотиння на МБТ
Специфічна діагностика:
    ✓ Аналіз крові на РЗК з орнітозним діагностикумом в динаміці
    ✓ Аналіз крові на ІФА Ig збудника орнітозу
3. Лікування:
    ✓ Постільний режим
    ✓ Дієта 5
    ✓ Азитроміцин 0,5 1 раз в день, per os
    ✓ Рясне тепле пиття до 3,5 л на добу
    ✓ Ібупрофен 0,5 3 рази на добу, per os
    ✓ Ацетилцистеїн 0,2 3 рази на добу, per os
    ✓ Інгаляції кисню














Ситуаційна задача №6
Хворого 45 років госпіталізовано на 4 день хвороби. Захворювання почалося
гостро з підвищення температури тіла до 39,0° С, ознобу, головного болю, пітливості,
болю у м’язах та лівій пахвовій ділянці. З епідеміологічного анамнезу встановлено, що
за тиждень до захворювання полював на зайців в Одеській області, знімав шкіру з
убитого зайця.
Об’єктивно: Т - 39,5°С. На шкірі тулуба симетричні, еритематозно - петехіальні
висипання. На великому пальці лівої руки виразка діаметром 0,5 см із щільним дном,
шкіра навколо неї набрякла, гіперемійована. На лівому передпліччі лімфангоїт. У лівій

пахвовій області збільшений до величини курячого яйця лімфатичний вузол,
малочутливий. Тони серця приглушені. Пульс частий, відповідає рівню температури
тіла. АТ – 130/80 мм рт.ст. В загальному аналізі крові - нормоцитоз, прискорена ШОЕ.
1. Попередній діагноз
2. План обстеження
3. Лікування.
1. Діагноз: Туляремія, виразково-бубонна форма (ульцерогландулярна),
середній ступінь тяжкості
2. Діагностика:
    ✓ Загальний аналіз крові
    ✓ Загальний аналіз сечі
    ✓ Аналіз крові на RW
    ✓ Аналіз крові на HbsAg
    ✓ Аналіз калу на яйця гельмінтів
    ✓ Біохімічне дослідження крові (глюкоза,креатинін, сечовина, КОС)
    ✓ Коагулограма
    ✓ ЕКГ
    ✓ Огляд хірурга
Специфічна діагностика:
    ✓ Бак посів (кров, пунктат бубону, виділення з виразки) на виявлення збудника
туляремії
    ✓ Біологічна проба на лабораторних тваринах (пунктат бубону)
    ✓ Аналіз крові на ІФА IgM з використанням туляремійного діагностикуму в
динаміці
    ✓ Шкірно-алкргійна проба з тулярином
3. План лікування
    ✓ Режим постільний
    ✓ Дієта №15
    ✓ Стрептоміцин 1г 1раз в день в/м
    ✓ Глюкоза 5% 500мл 2рази на добу в/в краплинно
    ✓ Трисіль 1000мл 2 рази на добу в/в краплинно
    ✓ Лоратадін 0,01 1р/д пер ос
    ✓ Аскорутін 0,5 1раз на добу
    ✓ Вскриття бубону, аспірація гною, промивання антисептиком, первязка











Ситуаційна задача №7

Хвора 35 років поступила на 7 добу хвороби з діагнозом «грип». Скаржиться на
кашель, осиплість голосу, нежить, підвищення температури тіла. Захворювання
почалося поступово, з’явився гавкаючий кашель, нежить. Продовжувала працювати,
температуру не вимірювала.
Об’єктивно: температура 37,2°С, в ротоглотці – легка гіперемія дужок. Голос
осиплий. Носове дихання утруднене. В легенях – дихання з жорстким відтінком. З
боку серцевої діяльності без змін. Печінка і селезінка не збільшені.
1. Попередній діагноз
2. План обстеження
3. Лікування.

1. Парагрип, типова форма, середній ступінь ступінь тяжкості
2. Діагностика:
    ✓ Загальний аналіз крові
    ✓ Загальний аналіз сечі
    ✓ Аналіз крові на RW
    ✓ Аналіз крові на HbsAg
    ✓ Аналіз калу на яйця гельмінтів
    ✓ ЕКГ
Специфічна діагностика:
    ✓ Аналіз мазка з носоглотки на РНІФ вірусу парагрипу
    ✓ Аналіз крові на РНГА з парагрипозним AG в динаміці
3. Лікування:
    ✓ Постільний режим
    ✓ Дієта 15
    ✓ Тепле рясне пиття до 3500мл на добу
    ✓ Ацетилцистеїн 0,2 3 рази на добу, per os
    ✓ Лоратадин 0,1 1 раз в день, per os
    ✓ Аскорбінова кислота 0,5 3 рази в день, per os
    ✓ Парацетамол 0,5 (при підвищенні Т більше 38), per os
    ✓ Полоскання рото глотки розчином хлорофіліпту 3 рази в день
    ✓ Назоферон 2 вприскування в кожну ніздрю 2 рази на день



















Ситуаційна задача №8
Хвора 16 років поступила в інфекційне відділення через 20 год від початку
хвороби. Захворювання почалося гостро, з ознобу та підвищення температури тіла до
40,0° С, блювання, сильної ломоти у тілі, головного болю.

Об’єктивно: температура тіла 36,1°С, свідомість порушена. На ін’єкції реагує
слабко. Риси обличчя загострені, шкіра вкрита липким холодним потом. На тулубі та
кінцівках геморагічний висип з ціанотичним відтінком неправильної форми та різного
ступею забарвлення. Тотальний ціаноз. Тахіпное. Тони серця глухі, пульс
ниткоподібний, 148 уд/хв. АТ – 50/0 мм рт.ст. Менінгеальні знаки відсутні.
1. Попередній діагноз
2. План обстеження
3. Лікування.
1. Менінгококова інфекція, менінгококцемія, вкрай тяжкий перебіг, пізній
ІТШ 2 ступеня, ГДН 2 ступеня, ДВЗ-синдром
2. Діагностика:
    ✓ ЗАК, ЗАС…
    ✓ Біохімія крові (сечовина, креатинін, глюкоза, загальний білок і його фракції,
електроліти К, Na, Cl, газовий склад крові, КОС)
    ✓ Коагулограма
    ✓ Група крові і резус фактор
    ✓ ЕКГ
    ✓ Консультація офтальмолога
    ✓ Консультація невропатолога
    ✓ Пульсоксиметрія

Специфічна діагностика:
    ✓ Бактеріоскопія крові на менінгокок (мазок+товста крапля)
    ✓ Бак-посів крові на менінгокок
    ✓ Бак-посів мазка з носоглотки на менінгокок
    ✓ Аналіз крові на РНГА з менінгококовим Ag в динаміці
3. Лікування:
    ✓ Постільний режим
    ✓ Дієта 15
    ✓ Катетеризація підключичної вени, сечового міхура, назогастральний зонд, ШВЛ
    ✓ При збудженні – аміназин 2,5% 2,0 в/м
    ✓ Левоміцетин 1,0 4 рази на добу в/в ст
    ✓ Глюкоза 5% 500мл 2рази на добу в/в
    ✓ Трисіль 1000мл 2 рази на добу в/в кр
    ✓ Преднізолон 60мг 2 рази на добу в/в струминно
    ✓ Поліглюкін 500 мл 1 раз на добу в/в краплинно
    ✓ Аскорбінова кислота 5% 10мл в/в струминно
    ✓ Контрикал 100 000 ОД 2 разу на добу в/в крапинко
    ✓ Фуросемід 2,0 1 раз на добу в/в стр
    ✓ Гепарин 5 000 ОД 4 рази на добу в/в ст
    ✓ Адреналін 0,1% 1,0 в/в струминно






Ситуаційна задача №9
Хворого 24 років доставлено в клініку бригадою швидкої медичної допомоги на
2 добу захворювання. Захворювання почалося з ознобу, підвищення температури тіла
до 40,0°С, значного головного болю, тричі було блювання. За 3-4 доби до цього
скаржився на помірну загальну слабкість, дряпання у горлі, нежить. Продовжував
працювати.

Об’єктивно: температура тіла – 40,5°C, мовне та рухове збудження. Свідомість
відсутня, судоми нижніх кінцівок. Обличчя гіперемійоване, ін’єкція склер.
Гіперестезія шкіри. Пульс 110 уд/хв, ритмічний, АТ 150/90 мм рт.ст. Тони серця
звучні, над легенями дихання везикулярне. Живіт м’який, печінка та селезінка не
збільшені. Помірна гіперемія задньої стінки глотки, там же гнійна доріжка. Позитивна
ригидність потиличних м’язів.
1. Попередній діагноз
2. План обстеження
3. Лікування.
1.
Менінгококова інфекція, комбінована форма (назофарингіт + менінгіт),
важкий ступінь тяжкості, набряк мозку
2.
Діагностика:
    ✓
Загальний аналіз крові з гематокритом
    ✓
Загальний аналіз сечі
    ✓
Аналіз крові на RW
    ✓
Аналіз крові на HbsAg
    ✓
Аналіз калу на яйця гельмінтів
    ✓
Біохімія крові (сечовина, креатинін, глюкоза, загальний білок і його фракції,
електроліти К, Na, Cl, газовий склад крові, КОС)
    ✓
ЕКГ
    ✓
Консультація офтальмолога
    ✓
Консультація невропатолога
    ✓
Консультація ЛОР
    ✓
Пульсоксиметрія
    ✓
Люмбальна пунція, загальний і біохімічний аналіз ліквору
Специфічна діагностика:
    ✓
Бактеріоскопія ліквору на менінгокок
    ✓
Бак-посів ліквору на менінгокок
    ✓
Бак-посів мазка з носоглотки на менінгокок
    ✓
Аналіз крові на РНГА з менінгококовим Ag в динаміці
3.
Лікування:
    ✓
Постільний режим
    ✓
Дієта №15
    ✓
Бензилпеніцилін 6 млн ОД 4 рази на добу ( після проби на чутливість)

    ✓
Глюкоза 5% 500мл 2рази на добу в/в краплинно
    ✓
Трисіль 1000мл 2 рази на добу в/в краплинно
    ✓
Преднізолон 30мг 2 рази на добу в/в струминно
    ✓
Аскорбінова кислота 5% 10мл в/в струминно








Ситуаційна задача №10
Чоловік, 40 років, хворіє протягом 2 років, своє захворювання пов’язує з
перебуванням в Індії. Скаржиться на майже постійні болі в животі, часті рідкі
випорожнення з домішками крові. Захворювання почалося поступово з непостійного
болю у животі, періодичного проносу, у подальшому у випорожненнях почали
з’являтися домішки крові. Лікування антибактерійними засобами стійкого ефекту не
дало.
Об’єктивно: температура тіла 37,0°С. Шкіра бліда. Язик вологий, обкладений
білим нашаруванням. У легенях дихання везикулярне. Пульс – 80 уд/хв., АТ 110/75 мм
рт.ст. Тони серця звучні. Живіт м’який, помірно болісний за ходом товстого
кишечника. Печінка та селезінка не збільшені. Під час ректороманоскопії виявлені
глибокі виразки з підритими краями та сальним дном, слизова за межами виразок – без
змін. У просвіті кишечнику багато склоподібного слизу.
1. Попередній діагноз
2. План обстеження
3. Лікування.
1.
Хронічний амебіаз, кишкова форма, стадія загострення, середній ступінь
тяжкості
2.
Діагностика:
    ✓
Загальний аналіз крові
    ✓
Загальний аналіз сечі
    ✓
Аналіз крові на RW
    ✓
Аналіз крові на HbsAg
    ✓
Аналіз калу на яйця гельмінтів
    ✓
Біохімія крові (сечовина, креатинін, глюкоза, загальний білок і його фракції)
    ✓
ЕКГ
Специфічна діагностика:

    ✓
Паразитоскопія калу на на амебіаз
3.
Лікування:
    ✓
Постільний режим
    ✓
Дієта 4
    ✓
Метронідазол 0,5 3 рази на добу, per os
    ✓
Індометацин 0,5 3 рази на добу, per os
    ✓
Лоратадин 0,1 1 раз на добу, per os
    ✓
Аевіт 1 капсула 3 рази на добу, per os

















Ситуаційна задача №11

Хворий 20 років поступив до інфекційного відділення зі скаргами на біль внизу
живота, часті рідкі випорожнення спочатку калового характеру, потім мізерні, зі
слизом і кров’ю у вигляді «ректального плювка». Температура тіла 39,5°С, язик сухий,
обкладений білим нашаруванням. Живіт м’який, болючий в ділянці сигмоподібної
кишки, остання спазмована. Зі сторони інших органів та систем – без змін.
1. Попередній діагноз
2. План обстеження
3. Лікування.

1.
Шигельоз, колітний варіант, середній ступінь тяжкості
2.
Діагностика:
    ✓
ЗАК, ЗАК
    ✓
Аналіз крові на RW
    ✓
Аналіз крові на HbsAg
    ✓
Аналіз калу на яйця гельмінтів

    ✓
Біохімія крові (сечовина, креатинін, глюкоза, загальний білок і його фракції)
    ✓ ЕКГ
    ✓ Ректорманоскопія
Специфічна діагностика:
    ✓ Бак-посів калу на збудник шигельозу
    ✓ Аналіз крові на РНГА з шигельозним Ag в динаміці
3. Лікування:
    ✓ Постільний режи
    ✓ Дієта 4
    ✓ Ципрофлоксацин 0,5 2 рази на добу, per os
    ✓ Трисіль 1000 мл 2 рази на добу в/в краплинно+Глюкоза 5% 500мл 2 рази на добу
в/в краплинно






















Ситуаційна задача №12

Хворий 42 років доставлений у відділення на 2 день хвороби зі скаргами на
головний біль, розлитий біль у животі, нудоту, безперервне блювання, судоми м’язів
нижніх кінцівок, часті рідкі смердючі випорожнення, головний біль. Захворів через 18
год після вживання у їжу сирих курячих яєць.

Об’єктивно: температура тіла 36,2°С. У свідомості, риси обличчя загострені,

акроціаноз. Тургор шкіри знижений. Голос осиплий. Язик сухий, живіт здутий, під час
пальпації болісний переважно в епігастральній ділянці, навколо пупка та в
ілеоцекальному кутку, сигмоподібна кишка не спазмована. Печінка виступає на 2 см
нижче краю реберної дуги. Селезінка не пальпується. Тони серця глухі, пульс
ниткоподібний, частий, 120 уд/хв. АТ – 40/20 мм рт.ст. ЧД 36/хв., дихання поверхневе.
Судоми м’язів нижніх кінцівок. Діурез 400 мл.
1. Попередній діагноз
2. План обстеження
3. Лікування.
1. Сальмонельозний ентерит, тяжкий ступінь важкості, дегідратаційний шок 2
ступеня
2. Діагностика:
    ✓ Загальний аналіз крові з гематокритом
    ✓ Загальний аналіз сечі
    ✓ Аналіз крові на RW
    ✓ Аналіз крові на HbsAg
    ✓ Аналіз калу на яйця гельмінтів
    ✓ Біохімія крові (сечовина, креатинін, глюкоза, загальний білок і його фракції,
електроліти К, Na, Cl, газовий склад крові, КОС)
    ✓ ЕКГ
Специфічна діагностика:
    ✓ Бак-посів калу/блювотних мас на збудник сальмонельозу
    ✓ Аналіз крові на РНГА з сальмонельоз ним Ag в динаміці
3. Лікування:
    ✓ Постільний режим
    ✓ Дієта 4
    ✓ Промивання шлунку та кишечника розчином гідрокарбонату Na до чистих
промивних вод
    ✓ Спочатку Трисіль 2000 мл в/в зі швидкістю 120мл/хв., далі 2000 мл в/в зі
швидкістю 80мл/хв., наступні Трисіль 2000 мл в/в зі швидкістю 50мл/хв.
    ✓ Ципрофлоксацин 0,5 2 рази на добу, per os
    ✓ Аскорбінова кислота 5% 10мл, в/в струминно
















Ситуаційна задача №13
Хворий 35 років поступив на 7 добу захворювання зі скаргами на сильний біль у
м’язах, високу температуру тіла, головний біль, жовтяницю. Захворювання почалося
гостро з остуди, підйому температури тіла до 40,0°C, сильного болю у м’язах. У
подальшому – гарячка постійного типу, головний біль, нудота, позиви на блювання,
кров’яниста сеча, на 5 добу – жовтяниця. За 2 тижні до захворювання перебував у селі,
купався в озері.
Об’єктивно: у свідомості., не дає доторкнутися до м’язів, кричить від болю.
Температура тіла 37,4°С. Інтенсивна жовтяниця з геморагіями. Язик сухий,
обкладений коричневим нашаруванням. Виражений склерит та кон’юнктивіт. Пульс –
100 уд/хв., АТ – 80/50 мм рт.ст. Тони серця приглушені. Печінка виступає з-під краю
реберної дуги на 3 см. В загальному аналізі крові – лейкоцитів 30,0х109/л, ШОЕ – 50
мм/год. Олігурія.
1. Попередній діагноз
2. План обстеження
3. Лікування.
1.
Діагноз: Лептоспіроз, жовтянична форма, тяжкий перебіг. ГНН ІІ,
(олігурична стадія). ДВЗ-синдром
2.
Діагностика:
    ✓
Загальний аналіз крові з гематокритом
    ✓
Загальний аналіз сечі
    ✓
Аналіз крові на RW
    ✓
Аналіз крові на HbsAg
    ✓
Аналіз калу на яйця гельмінтів
    ✓
Біохімія крові (сечовина, креатинін, азот, глюкоза, загальний білок і його
фракції, електроліти К, Na, Cl, газовий склад крові, КОС, білірубін та фракції,
АСТ, АЛТ, КФК, ЛДГ)
    ✓
Аналіз сечі за Зимницьким
    ✓
Коагулограма
    ✓
ЕКГ, ЕхоКГ
    ✓
УЗД ОЧП
Специфічна діагностика

    ✓
Аналіз крові на РМАЛ з жививми культурами лептоспір
3.
Лікування:
    ✓
Режим суворий ліжковий
    ✓
Дієта №7 з обмеженням білка та солі
    ✓
Бензилпеніцилін 2млн 6 р/д в/в
    ✓
Трисіль 1000мл 2 рази на в/в кр
    ✓
Глюкоза 5% 400мл 2рази на добу в/в кр + Допамін 1 ампула (20 мг)
    ✓
Реополіглюкін 200мл 2 рази на добу в/в кр
    ✓ Етамзилат 12,5 % 8 мл в/в стр
    ✓ Контрикал 100тис. 1 раз в день вв краплинно
    ✓ Фуросемід 2,0 3 рази на добу в/в стр










Ситуаційна задача №14
Хворий 23 років, працівник забійного цеха м’ясокомбінату, поступив на 6 день
хвороби зі скаргами на виражений головний біль, біль у м’язах, особливо ніг,
блювання. Захворювання почалося гостро: температура тіла підвищилася до 40,0°С й
утримувалася на цьому рівні всі дні, турбував біль в м’язах, головний біль, що
поступово посилювався. З 3 дня хвороби - щоденно носові кровотечі. Через м’язовий
біль не зміг ходити.
Об’єктивно: лежить непорушно, стогне. Незначна жовтяниця, висипка відсутня. На
склерах - зливні геморагії, в ротоглотці - без змін. Помірна ригідність потиличних
м’язів, позитивний симптом Керніга. Гепатолієнальний синдром. Т тіла 39,6°С, пульс
104 уд/хв., поодинокі екстрасистоли. Тони серця приглушені. АТ – 130/80 мм рт.ст. За
добу у відділенні хворий виділив 300 мл сечі, яка мала вигляд «м’ясних помиїв».
1. Попередній діагноз
2. План обстеження
3. Лікування.

4. Діагноз: Лептоспіроз, жовтянична форма, тяжкий перебіг. ГНН ІІ
(олігоурична стадія). Лептоспірозний менінгіт (?).Геморагічний синдром
5. Діагностика: додати люмбальна пункція з дослідженням ліквору в темному полі,
згальним і біохімічним дослідженням





























Ситуаційна задача №15

Хвора 45 років госпіталізована у стаціонар на 2 добу захворювання зі скаргами
на слабкість, нечіткість зору, двоїння в очах, сухість у роті, закреп. За 2 дні до хвороби
їла копчену свинину домашнього приготування.
Об’єктивно: бліда, свідомість ясна. Температура тіла 36,8°С, пульс – 68 уд/хв., АТ –
130/80 мм рт.ст. Живіт здутий, метеоризм. Зіниці розширені, на світло реагують

погано; птоз, конвергенція порушена. Сухожилкові рефлекси жваві, симетричні.
Чутливість не порушена. Менінгеальних симптомів немає.
1. Попередній діагноз
2. План обстеження
3. Лікування.

1. Харчовий ботулізм, середній ступінь тяжкості
2. Діагностика:
    ✓ Загальний аналіз крові з гематокритом
    ✓ Загальний аналіз сечі
    ✓ Аналіз крові на RW
    ✓ Аналіз крові на HbsAg
    ✓ Аналіз калу на яйця гельмінтів
    ✓ Біохімія крові (сечовина, креатинін, глюкоза, загальний білок і його фракції,
електроліти К, Na, Cl, газовий склад крові, КОС)
    ✓ ЕКГ
    ✓ Консультація офтальмолога
    ✓ Консультація невропатолога
Специфічна діагностика:
    ✓ Аналіз крові на РН з ботулотоксином
    ✓ Бак-посів промивних вод шлунка/залишків їжі/кишечника на збудник ботулізму
3. Лікування:
    ✓ Постільний режим
    ✓ Дієта 15
    ✓ Промивання шлунку та кишечника розчином гідрокарбонату Na до чистих
промивних вод
    ✓ ПБС 25000 МО в/м 1 раз на день (після проби на чутливість)
    ✓ Ципрофлоксацин 0,5 2 рази на добу, per os
    ✓ Очисна клізма через день
















Ситуаційна задача №16
Хворий 55 років поступив у клініку в 1-й день захворювання зі скаргами на
утруднення під час дихання та ковтання, значну загальну слабкість, двоїння в очах,
погіршення зору. Захворювання почалось через 8 годин після вживання в’яленої риби
з помірного болю в епігастрії, короткочасного блювання.
Об’єктивно: дихання утруднене, шкіра обличчя бліда з ціанозом. Зіниці широкі,
на світло не реагують, птоз. Порушений глотковий рефлекс, є парез м’якого
піднебіння. Виразна слабкість кінцівок. Язик сухий, живіт здутий. АТ - 120/70 мм. рт.
ст., пульс - 86 уд/хв., ЧД 36 за хв.
1. Попередній діагноз
2. План обстеження
3. Лікування.

1. Харчовий ботулізм, важкий ступінь тяжкості, ГДН 1 ст.
2. Діагностика:
    ✓ Загальний аналіз крові з гематокритом
    ✓ Загальний аналіз сечі
    ✓ Аналіз крові на RW
    ✓ Аналіз крові на HbsAg
    ✓ Аналіз калу на яйця гельмінтів
    ✓ Біохімія крові (сечовина, креатинін, глюкоза, загальний білок і його фракції,
електроліти К, Na, Cl, газовий склад крові, КОС)
    ✓ ЕКГ
    ✓ Консультація офтальмолога
    ✓ Консультація невропатолога
Специфічна діагностика:
    ✓ Аналіз крові на РН з ботулотоксином
    ✓ Бак-посів промивних вод шлунка/залишків їжі/кишечника на збудник ботулізму
3. Лікування:
    ✓ Постільний режим
    ✓ Дієта 15
    ✓ ПБС 25000 МО в/м 1 раз на день (після проби на чутливість)

    ✓ Трисіль 1000 мл 2 рази на добу в/в краплинно+Глюкоза 5% 500мл 2 рази на добу
в/в краплинно
    ✓ Ципрофлоксацин 0,5 2 рази на добу, per os
    ✓ Гіпербарична оксигенація
    ✓ Інгаляції кисню
    ✓ Очисна клізма кожен день














Ситуаційна задача №17
Хворий 35 років на добу хвороби госпіталізований у стаціонар зі скаргами на
нудоту, повторне блювання, біль у верхній половині живота ріжучого характеру.
Однократно був пронос без патологічних домішок. Із анамнезу відомо, що за 3 години
до захворювання їв торт, що зберігався в холодильнику протягом 1 тижня.

Об’єктивно: шкіра бліда, періодично виникають судоми м’язів нижніх кінцівок.
Температура тіла 37,1°С, пульс 90 уд/хв., слабкого наповнення. АТ – 100/60 мм рт.ст.,
ЧД – 18 за хв. Тони серця приглушені. Над легенями вислуховується жорстке дихання.
Язик сухий, обкладений білим нашаруванням. Живіт м’який, чутливий в
епігастральній ділянці.
1. Попередній діагноз
2. План обстеження
3. Лікування.

1. Харчова токсикоз-інфекція (стафілококова), середній ступінь тяжкості,
помірна дегідратація
2. Діагностика:
    ✓ Загальний аналіз крові з гематокритом
    ✓ Загальний аналіз сечі
    ✓ Аналіз крові на RW
    ✓ Аналіз крові на HbsAg
    ✓ Аналіз калу на яйця гельмінтів

    ✓ Біохімія крові (сечовина, креатинін, глюкоза, загальний білок і його фракції,
електроліти К, Na, Cl, газовий склад крові, КОС)
    ✓ ЕКГ
Специфічна діагностика:
    ✓ Бак-посів блювотних мас/калу на s. aureus
3. Лікування
    ✓ Постільний режим
    ✓ Голод
    ✓ Промивання шлунку та кишечника розчином гідрокарбонату Na до чистих
промивних вод
    ✓ Трисіль 1000 мл 2 рази на добу в/в краплинно+Глюкоза 5% 500мл 2 рази на добу
в/в краплинно
    ✓ Ентеросгель 1столова ложка 3 рази на день

















Ситуаційна задача №18
Хвора 46 років захворіла гостро: о 5 годині ранку виникли часті водянисті
випорожнення та блювання – 5 разів. О 8 годині виникли судоми литкових м’язів,
відчула серйозну слабкість, запаморочення.
В приймальному відділенні було рясне блювання «фонтаном». Об’єктивно:
температура тіла 36,0°С. Шкіра холодна на дотик, акроціаноз. Тургор шкіри знижений.
Риси обличчя загострені, очі запалі. Слизові ротової порожнини та кон’юнктиви сухі,
гіперемійовані. Язик обкладений. Голос осиплий. Періодичні судоми м’язів кистей,
стоп, гомілок. Пульс ниткоподібний, ЧД 28/хв., АТ – 60/40 мм рт.ст. Живіт м’який,

безболісний, бурчання під час пальпації в навколопупковій ділянці. Випорожнення
безбарвні, водянисті, нагадують рисовий відвар.
1. Попередній діагноз
2. План обстеження.
3. Лікування.

1. Холера, типова форма, важкий ступінь тяжкості, дегідратаційний шок
2. Діагностика:
    ✓ Загальний аналіз крові з гематокритом
    ✓ Загальний аналіз сечі
    ✓ Аналіз крові на RW
    ✓ Аналіз крові на HbsAg
    ✓ Аналіз калу на яйця гельмінтів
    ✓ Біохімія крові (сечовина, креатинін, глюкоза, загальний білок і його фракції,
електроліти К, Na, Cl, газовий склад крові, КОС)
    ✓ ЕКГ
Специфічна діагностика:
    ✓ Бак-посів калу на збудника холери
    ✓ Експрес-діагностика Аналіз калі на реакцію мікроаглютинації збудника холери
    ✓ Аналіз крові на РНГА з холерни Ag в динаміці
3. Лікування:
    ✓ Постільний режим
    ✓ Дієта 4
    ✓ Промивання шлунку та кишечника розчином гідрокарбонату Na до чистих
промивних вод
    ✓ Спочатку Трисіль 2000 мл в/в зі швидкістю 120мл/хв., далі 2000 мл в/в зі
швидкістю 80мл/хв., наступні Трисіль 2000 мл в/в зі швидкістю 50мл/хв.
    ✓ Ципрофлоксацин 0,5 2 рази на добу, per os
    ✓ Аскорбінова кислота 5% 10мл в/в струминно














Ситуаційна задача №19

Хворий 22 років поступив на 1 добу захворювання зі скаргами на слабкість,
пронос. Встановлено, що брат і мати хворого знаходяться в інфекційному відділенні.
Захворювання розпочалося раптово з проносу без больових відчуттів зі сторони
кишечника.

Об’єктивно: температура тіла 36,8°С. Шкіра фізіологічного забарвлення, тургор
не знижений. Язик вологий. Живіт м’який, безболісний, урчить. Випорожнення рідкі у
вигляді «рисового відвару». Блювання немає. Пульс – 80/хв., АТ – 110/70 мм рт.ст.
Тони серця звучні.
1. Попередній діагноз
2. План обстеження
3. Лікування.

1. Холера, типова форма, середній ступінь тяжкості, легка дегідратація
2. Діагностика:
    ✓ Загальний аналіз крові з гематокритом
    ✓ Загальний аналіз сечі
    ✓ Аналіз крові на RW
    ✓ Аналіз крові на HbsAg
    ✓ Аналіз калу на яйця гельмінтів
    ✓ Біохімія крові (сечовина, креатинін, глюкоза, загальний білок і його фракції,
електроліти К, Na, Cl, газовий склад крові, КОС)
    ✓ ЕКГ
Специфічна діагностика:
    ✓ Бак-посів калу на збудника холери
    ✓ Експрес-діагностика Аналіз калі на реакцію мікроаглютинації збудника холери
    ✓ Аналіз крові на РНГА з холерни Ag в динаміці
3. Лікування:
    ✓ Постільний режим
    ✓ Дієта 4
    ✓ Промивання шлунку та кишечника розчином гідрокарбонату Na до чистих
промивних вод
    ✓ Трисіль 1000 мл 2 рази на добу в/в краплинно+Глюкоза 5% 500мл 2 рази на добу
в/в краплинно
    ✓ Ципрофлоксацин 0,5 2 рази на добу, per os



















Ситуаційна задача №20
Хворий 16 років захворів гостро через три тижні після аналогічного захворювання
у молодшого брата, котрий лікувався амбулаторно під наглядом педіатра з діагнозом
«Грип». Раптово з’явився озноб, головний біль, загальна слабкість, міалгії, біль під час
рухів очними яблуками, температура підвищилась до 39,5°С і трималась протягом 3
діб. Потім загальний стан покращився, збереглись лише слабкість та знижений апетит.
З 3 дня захворювання потемніла сеча, з’явилась тяжкість в епігастрії після прийому
їжі. На 5 день на тлі подальшого покращання загального стану помічена жовтяниця.
Об’єктивно: субіктеричність склер, м’якого піднебіння. Живіт м’який, неболючий,
печінка + 4 см, м’яка, селезінка не збільшена. Пульс – 68 уд/хв, АТ – 110/70 мм рт. ст.
Тони серця звучні.
1. Попередній діагноз
2. План обстеження
3. Лікування.

1. Вірусний гепатит А, жовтянична форма, середній ступінь тяжкості
2. Діагностика:
    ✓ Загальний аналіз крові
    ✓ Загальний аналіз сечі
    ✓ Аналіз крові на RW
    ✓ Аналіз крові на HbsAg
    ✓ Аналіз калу на яйця гельмінтів

    ✓ Біохімія крові (сечовина, креатинін, глюкоза, загальний білок і його фракції,
білірубін і його фракції, лужна фосфатаза, ГГТП, АлАт, АсАТ)
    ✓ УЗД ОЧП
Специфічна:
    ✓ Аналіз крові на ІФА IgM до збудника вірусного гепатиту А
3. Лікування:
    ✓ Постільний режим
    ✓ Дієта №5
    ✓ Рясне тепле пиття до 3,5 л на добу
    ✓ Лоратадин 0,1 1 раз на добу per os
    ✓ Ентеросгель 1 ст.ложка (15мг) 3 рази на добу per os
    ✓ Аскорбінова кислота 0,5 3 рази на добу per os
    ✓ Лактулоза 15 мл 2 рази на добу per os















Ситуаційна задача №21

Хворий 37 років поступив в клініку зі скаргами на загальну слабкість, зниження
апетиту, свербіж шкіри. Захворювання почалося з болю в суглобах, загальної
слабкості, погіршення апетиту. Через 3 дні виникла нудота, двічі було блювання, зник
апетит, наросла загальна слабкість. На 8 добу захворювання стала темнішою сеча,
знебарвилися випорожнення, з’явився свербіж шкіри, люди з близького оточення
помітили жовтяницю.


Об’єктивно: температура тіла нормальна, помірна жовтяниця. Пульс 62 уд/хв.,
АТ – 100/60 мм рт.ст. Язик обкладений нашаруванням. Печінка +3 см, середньої
щільності, пальпується збільшена селезінка.
1. Попередній діагноз
2. План обстеження
3. Лікування.

1. Гострий вірусний гепатит В, жовтянична форма, середній ступінь тяжкості
2. Діагностика:
    ✓ Загальний аналіз крові
    ✓ Загальний аналіз сечі
    ✓ Аналіз крові на RW
    ✓ Аналіз крові на HbsAg
    ✓ Аналіз калу на яйця гельмінтів
    ✓ Біохімія крові (сечовина, креатинін, глюкоза, загальний білок і його фракції,
білірубін і його фракції, лужна фосфатаза, ГГТП, АлАт, АсАТ)
    ✓ Коагулограма
    ✓ УЗД ОЧП
    ✓ ЕКГ
Специфічна:
    ✓ Аналіз крові на ІФА IgM до збудника вірусного гепатиту В
    ✓ Аналіз крові на ПЛР ДНК вірусу гепатиту В
4. Лікування:
    ✓ Постільний режим
    ✓ Дієта №5
    ✓ Трисіль 1000мл 2 рази на добу в/в краплинно
    ✓ Глюкоза 5% 500 мл 2 рази на добу
    ✓ Контрикал 100 тис ОД 1 раз на добу в/в крапельно на фізіологічному розчині
    ✓ Лоратадин 0,1 1 раз на добу per os
    ✓ Ентеросгель 1 ст.ложка (15мг) 3 рази на добу per os
    ✓ Аскорбінова кислота 0,5 3 рази на добу per os
    ✓ Лактулоза 15 мл 2 рази на добу per os












Ситуаційна задача №22
Хворий 19 років, студент, поступив в інфекційне відділення на 5 день хвороби зі
скаргами на нежить, кашель, відчуття дертя в горлі. Захворювання почалося гостро з
підвищення температури тіла, кашлю. Гарячка постійного типу тривала 3 дні. На 4
день спостерігалось короткочасне зниження температури, після чого на обличчі
з’явився висип, який наступного дня поширився на шию і грудну клітку. Висип
супроводжувався підвищенням температури до 39,5°С.
Об’єктивно: температура тіла 39,9°С, хворий кволий. Обличчя набрякле. На
шкірі обличчя, шиї, грудей – плямисто-папульозний висип. Виражений кон’юнктивіт і
склерит, пальпуються помірно болісні задньошийні лімфовузли розміром до 1 см.
Слизова оболонка ротоглотки гіперемійована. Дихання жорсткувате, поодинокі сухі
хрипи. Пульс 110 уд/хв., ритмічний. Тони серця приглушені. АТ 105/70 мм рт. ст. Язик
вологий, обкладений нашаруванням. Печінка і селезінка не пальпуються.
1. Попередній діагноз
2. План обстеження
3. Лікування.

1. Кір, період розпалу, типова форма, середній ступінь тяжкості
2. Діагностика:
    ✓ Загальний аналіз крові
    ✓ Загальний аналіз сечі
    ✓ Аналіз крові на RW
    ✓ Аналіз крові на HbsAg
    ✓ Аналіз калу на яйця гельмінтів
    ✓ ЕКГ
Специфічна:
    ✓ Аналіз крові на ІФА IgM до збудника кору
3. Лікування:

    ✓ Постільний режим
    ✓ Дієта №15
    ✓ Трисіль 1000мл 2 рази на добу в/в краплинно
    ✓ Глюкоза 5% 500 мл 2 рази на добу
    ✓ Лоратадин 0,1 1 раз на добу
    ✓ Аскорбінова кислота 0,5 3 рази на добу per os
    ✓ Ацетилцистеїн 0,2 3 рази на добу per os
    ✓ Дексаметазон 0,01% по 1 краплі в обидва ока 4 рази на день
    ✓ Полоскання рото глотки розчином фурациліну 3 рази на день
    ✓ Парацетамол 0,5 (при підвищенні температури вище 38,0)












Ситуаційна задача №23
Хворий 17 років, студент, проживає у гуртожитку. Поступив до клініки на 2 день
хвороби зі скаргами на висип на тілі, незначне нездужання. Захворювання почалося
гостро, з одночасного підвищення температури тіла до 38,0°С і появи висипу на тілі.
Об’єктивно: Т-37,3°С, незначна слабкість. Помірна гіперемія кон’юнктив, слабкі
слизисті виділення з носу. Висип плямистий, по всьому тілу, незначна гіперемія в
ротоглотці. Пальпуються збільшені потиличні лімфатичні вузли. Гемодинаміка
стабільна. З боку органів грудної клітки та живота патологічних змін не виявлено.
1. Попередній діагноз
2. План обстеження
3. Лікування.

1. Набута краснуха, типова форма, середній ступінь тяжкості
2. Діагностика:

    ✓ Загальний аналіз крові
    ✓ Загальний аналіз сечі
    ✓ Аналіз крові на RW
    ✓ Аналіз крові на HbsAg
    ✓ Аналіз калу на яйця гельмінтів
    ✓ ЕКГ
Специфічна:
    ✓ Аналіз крові на ІФА IgM до збудника краснухи
3. Лікування:
    ✓ Постільний режим
    ✓ Дієта №15
    ✓ Трисіль 1000мл 2 рази на добу в/в краплинно
    ✓ Глюкоза 5% 500 мл 2 рази на добу
    ✓ Лоратадин 0,1 1 раз на добу
    ✓ Аскорбінова кислота 0,5 3 рази на добу per os
    ✓ Полоскання рото глотки розчином фурациліну 3 рази на день



















Ситуаційна задача №24

Хворого 15 років госпіталізовано в інфекційне відділення на 4 день хвороби.
Захворювання почалося з підвищення температури тіла до 37,4°С. Продовжував
ходити на заняття. В день госпіталізації з’явився біль в очах, сльозотеча, біль в горлі
при ковтанні.
Об’єктивно: температура тіла 38,6°С. Шкіра обличчя бліда. Правосторонній
плівчастий кон’юнктивіт, повіки очей набряклі. Слизова оболонка ротоглотки
гіперемійована. Мигдалики збільшені в розмірах, нашарувань немає. Збільшені
підщелепні, шийні лімфовузли до 2 см, не болісні. Серце та легені без змін. Печінка та
селезінка не збільшені.
1. Попередній діагноз
2. План обстеження
3. Лікування.

1. Аденовірусна інфекція, фарингокон’юнктивальна гарячка, перебіг
середньої важкості
2. Діагностика.
    ✓ Загальний аналіз крові
    ✓ Загальний аналіз сечі
    ✓ Аналіз крові на RW
    ✓ Аналіз крові на HbsAg
    ✓ Аналіз калу на яйця гельмінтів
    ✓ Біохімія крові – креатинін, сечовина, глюкоза, білок з фракціями
    ✓ ЕКГ
Специфічна:
    ✓ Аналіз крові на РНІФ з аденовірусним діагностикумом в динаміці
    ✓ ПЛР на виявлення ДНК аденовірусів
3. Лікування:
    ✓ Режим постільний
    ✓ Дієта №15
    ✓ Рясне пиття до 3 л на добу
    ✓ Дексаметазон 0,01% по 1 краплі в кожне око 4 рази в день
    ✓ Назоферон по 2 вприски 3 рази на день
    ✓ Лоратадин 0,0 1 раз в день, per os
    ✓ Аскорбінова кислота 0,5 3 рази в день, per os
    ✓ Парацетамол 0,5 пер ос (при 38 і більше)
    ✓ Полоскання рото глотки розчином хлорофіліпту 3 рази в день

















Ситуаційна задача №25
Хвора 35 років поступила до лікарні на 7 добу захворювання з діагнозом «грип».
Скаржиться на кашель, осиплість голосу, нежить, підвищення температури тіла.
Захворювання починалось поступово, з’явився гавкаючий кашель, нежить.
Продовжувала працювати, температуру не вимірювала.
Об’єктивно: температура тіла 37,2°С, в ротоглотці – легка гіперемія дужок.
Голос осиплий. Носове дихання утруднене. В легенях дихання з жорстким відтінком.
Серце без змін. Печінка і селезінка не збільшені. Пульс – 76 уд/хв, АТ – 120/80 мм
рт.ст.
1. Попередній діагноз
2. План обстеження
3. Лікування.

4. Парагрип, типова форма, середній ступінь ступінь тяжкості
5. Діагностика:
    ✓ Загальний аналіз крові
    ✓ Загальний аналіз сечі
    ✓ Аналіз крові на RW
    ✓ Аналіз крові на HbsAg
    ✓ Аналіз калу на яйця гельмінтів
    ✓ ЕКГ
Специфічна діагностика:
    ✓ Аналіз мазка з носоглотки на РНІФ вірусу парагрипу
    ✓ Аналіз крові на РНГА з парагрипозним AG в динаміці
6. Лікування:

    ✓ Постільний режим
    ✓ Дієта 15
    ✓ Тепле рясне пиття до 3500мл на добу
    ✓ Ацетилцистеїн 0,2 3 рази на добу, per os
    ✓ Лоратадин 0,1 1 раз в день, per os
    ✓ Аскорбінова кислота 0,5 3 рази в день, per os
    ✓ Парацетамол 0,5 (при підвищенні Т більше 38), per os
    ✓ Полоскання рото глотки розчином хлорофіліпту 3 рази в день
    ✓ Назоферон 2 вприскування в кожну ніздрю 2 рази на день
















Ситуаційна задача №26
Хворий 27 років поступив у клініку на 6 добу хвороби зі скаргами на сильний
головний біль, високу температуру, слабкість, безсоння. Захворів гостро, з’явилися
головний біль, озноб, ломота в тілі. Вночі були марення, страхітливі сновидіння. В
наступні дні симптоми наростали, з’явилися безсоння, зорові галюцинації. На 4 добу
з’явився висип на тілі. Протягом місяця до початку захворювання був у відрядженні в
Африці, жив у поганих санітарних умовах.
Об’єктивно: збуджений, говіркий, ейфоричний. Свідомість збережена. Обличчя
гіперемійоване, набрякле, склерит, кон’юнктивіт, на кон’юнктивах петехії.
Температура тіла 39,5°С. На шкірі тулуба, кінцівок значний розеольозно-петехіальний
висип, щонагадує «зоряне небо». Пульс 110 уд/хв. АТ – 90/55 мм рт. ст. ЧД – 18/хв.
Над легенями сухі розсіяні хрипи. Язик обкладений сіруватим нашаруванням,

висовується поштовхами, тремтить. Печінка і селезінка збільшені. Помірна ригідність
потиличних м’язів, позитивний симптом Керніга.
1. Попередній діагноз
2. План обстеження
3. Лікування.

1. Діагноз: Епідемічний висипний тиф, типова форма, період розпалу,тяжкий
перебіг. ІТШ ІІст.
2. Діагностика:
    ✓ Загальний аналіз крові
    ✓ Загальний аналіз сечі
    ✓ Аналіз крові на RW
    ✓ Аналіз крові на HbsAg
    ✓ Аналіз калу на яйця гельмінтів
    ✓ Біохімічний аналіз крові( креатинін, сечовина, білірубін та його фракції, АЛТ,
АСТ, глюкоза, КФК, ЛДГ, калій, натрій, хлор крові)
    ✓ Коагулограма
    ✓ ЕКГ
    ✓ Огляд офтальмолога, невропатолога
    ✓ Люмбальна пункція з мікроскопічним, біохімічним дослідженням ліквору
    ✓ Консультація невропатолога, психіатра
Специфічна діагностика
    ✓ Аналіз крові на ІФА Ig M до збудника висипного тифу
3. Лікування
    ✓ Режим суворий постільний
    ✓ Дієта №15
    ✓ Доксициклін 0,1 г 2р/д 3 дні, потім до 10 дня 1 раз на добу парентерально
    ✓ Глюкоза 5% 500мл 2рази на добу в/в краплинно
    ✓ Трисіль 1000мл 2 рази на добу в/в краплинно
    ✓ Преднізолон 40мг 2 рази на добу в/в струминно
    ✓ Контрикал 100000 ОД 2р/д в/в
    ✓ Гепарин 5000 ОД 4р/д в/в
    ✓ Фуросемід 2 мл 3 рази на день в/в стр
    ✓ Аскорбінова кислота 0,5 % 10мл в/в
    ✓ Контроль гемодинаміки та електрол балансу







Ситуаційна задача №27
Хворий 40 років протягом 2 місяців перебував у Африці. Захворів гостро на 3
добу повернення з відрядження, коли температура тіла підвищилася до 40,0°С,
з’явився озноб, головний біль, сильний біль у правій пахвинній ділянці. На 2 і 3 добу
гарячка та інтоксикація прогресували. Каретою швидкої допомоги доставлений в
стаціонар.
Об’єктивно: хворий неспокійний, хода хитка, мова нерозбірлива, намагається
втекти. Язик наче натертий крейдою. ЧД 26/хв., над легенями хрипи не
вислуховуються. Пульс 110 уд/хв., АТ – 80/55 мм рт. ст. В правій пахвинній області
пальпується сильно болісний конгломерат вузлів до 5 см в діаметрі. Шкіра над ним
багряного відтінку.
1. Попередній діагноз
2. План обстеження
3. Лікування.

1. Діагноз: Чума, бубонна форма, тяжкий перебіг, ІТШ
2. План обстеження:
    ✓ загальний аналіз крові;
    ✓ загальний аналіз сечі;
    ✓ дослідження сечі на міккроальбумінурію
    ✓ аналіз калу на яйца гельмінтів;
    ✓ Біохімічний аналіз крові: креатинін, сечовина, електроліти К, Na, Cl, білок з
фракціями, глюкоза
    ✓ аналіз крові на RW;
    ✓ анализ крові на HBsAg;
    ✓ ЕКГ;
    ✓ Рентгенографія ОГП
    ✓ Консультація невропатолога, психіатра, хірурга
Специфічна діагностика

    ✓ Бактеріоскопія вмісту бубону на збудник чуми
    ✓ Бак посів вмісту бубону на збудний чуми
    ✓ Біопроба начуму
    ✓ Аналіз крові РПГА з чумним діагностикумом в динаміці
3. Лікування.
    ✓ Суровий ліжковий режим
    ✓ Дієта №15, багато пиття до 3000 мл/доба
    ✓ Стрептоміцин 1,0 2рази в день в/в стр
    ✓ Ацесіль, 1000 мл 2 рази на добу в/в кр
    ✓ Глюкоза 500 мл 2 рази в день в/в кр
    ✓ Реополіглюкін 200 мл 2 рази на день в/в кр
    ✓ Преднізолон 40 мг 2 рази в день в/в стр
    ✓ Фуросемід 2 мл 3 рази в день в/в стр
    ✓ Аскорбінова кислота 5% 10мл в/в стр









Ситуаційна задача №28
Хворий 48 років, лісник, поступив до інфекційного відділення на 6 добу хвороби.
Захворювання почалося з тягнучого болю у вказівному пальці правої кисті,
підвищення температури тіла до 37,3°С слабкості, нездужання, головного болю,
зниження апетиту. У наступні дні з’явилися страхітливі сновидіння, безсоння, відчуття
занепокоєння, туги, страху, плаксивість, нудота, блювання. Згідно слів сина, 3 місяці
тому батька вкусив собака, який потім зник з дому. Рука довго не загоювалась, шкіра
навколо рани була гіперемійована. За медичною допомогою не звертався,
продовжував працювати.
Об’єктивно: у свідомості, адекватний. Обличчя гіперемійоване, погляд зляканий,
зіниці розширені, горизонтальний ністагм. Пульс 98 уд/хв., тони серця приглушені. АТ

110/70 мм рт ст. Дихання переривчасте, шумне. Шкіра гаряча, волога. Хворий
попросив води, однак, при вигляді склянки з водою з’явились судоми м’язів обличчя,
шиї, дихальної мускулатури. Обличчя посиніло, з’явилася задишка інспіраторного
типу. З рота витікала слина. Хворий почав безсистемно бігати по пропускнику,
хапаючись за шию. Напад тривав 30 секунд.
1. Попередній діагноз
2. План обстеження
3. Лікування.

1. Діагноз: Сказ, стадія збудження
2. Діагностика:
    ✓ Заг. аналіз крові,
    ✓ заг. аналіз сечі,
    ✓ дослідження крові на RW,
    ✓ дослідження крові на HBsAg,
    ✓ дослідження калу на я/глистів,
    ✓ біохімічний аналіз крові(глюкоза, сечовина , креатинін, КОС, білок, глюкоза,
електроліти)
    ✓ ЕКГ
    ✓ огляд невропатолога, офтальмолога
    ✓ огляд психіатра
Специфічна діагностика
    ✓ Аналіз мазків-відбитків рогівки ока на РНІФ для виявлення вірусу сказу
3. Лікування
    ✓ Режим постільний,
    ✓ дієта№15,
    ✓ перевод на ШВЛ
    ✓ Антирабічний гамаглобулін 0,5мг/кг в/м
    ✓ Аміназин 2,5% 2 мл в/м,
    ✓ Трисіль 1000 мл 2 рази на добу в/венно крапельно
    ✓ Реосорбілакт 500 2 рази на добу в/венно крапельно
Глюкоза 400 мл 1 раз на добу в/венно крапельно

    ✓ контоль стільця, діурезу, водного балансу.








Ситуаційна задача №29
Хвора 20 років поступила в інфекційного відділення на 3 день хвороби зі
скаргами на загальну слабкість, підвищення температури тіла до субфебрильних цифр,
біль в горлі під час ковтання, появу висипу. Захворювання почалося гостро. Ввечері
того ж дня виявила на шкірі грудей, живота, стегон поодинокі рожеві папули, поява
яких супроводжувалася незначним свербежем і була розцінені як алергія на прийняту
вранці ацетилсаліцилову кислоту. Наступного ранку, не дивлячись на прийом
десенсибілізуючих препаратів, кількість елементів висипу значно збільшилась. На 3
день захворювання з’явився біль в горлі.
Об’єктивно: температура тіла 38,6°С. На всій поверхні тіла, на обличчі,
волосистій частині голови наявні множинні висипання у вигляді плям, папул, везикул,
поодинокі кірочки. Помірна гіперемія слизової оболонки ротоглотки, на м’якому
піднебінні окремі поверхневі ерозії, болісні під час доторкування шпателем. Збільшені
і трохи болісні шийні лімфовузли. Пульс – 80 уд/хв. АТ – 120/80 мм рт.ст. Тони серця
звучні. Над легенями дихання везикулярне.
1. Попередній діагноз
2. План обстеження
3. Лікування.

1. Вітряна віспа, типова форма, середній ступінь тяжкості
2. Діагностика:
    ✓ Загальний аналіз крові
    ✓ Загальний аналіз сечі
    ✓ Аналіз крові на RW
    ✓ Аналіз крові на HbsAg
    ✓ Аналіз калу на яйця гельмінтів
    ✓ ЕКГ
Специфічна:
    ✓ Аналіз крові на ІФА IgM до збудника вітряної віспи

3. Лікування:
    ✓ Постільний режим
    ✓ Дієта №15
    ✓ Рясне тепле пиття до 3,5 л на добу
    ✓ Ацикловір 0,4 4 рази на добу per os
    ✓ Змащування елементів висипу діамантового зеленого 3% 1 раз на день
    ✓ Лоратадин 0,1 1 раз на добу per os
    ✓ Аскорбінова кислота 0,5 3 рази на добу per os
    ✓ Полоскання рото глотки розчином фурациліну 3 рази на день













Ситуаційна задача №30
Хворий 16 років поступив у клініку на 8 добу хвороби зі скаргами на помірний
головний біль, слабкість, гарячку, біль у горлі під час ковтання. Захворювання
почалося гостро з підвищення температури до 38,5°С, болю в горлі. Гарячка трималася
всі дні хвороби, не перевищуючи 39,0°С. Зберігав достатню активність, не відчував
інтоксикації.
Об’єктивно: температура 38,7°С. Привушні, задньошийні, аксілярні лімфовузли
збільшені до 1,5 см і чутливі під час пальпації. Гіперемія ротоглотки, мигдалики і
фолікули задньої стінки глотки розрихлені. Печінка і селезінка збільшені. Пульс 88
уд/хв. Тони серця незначно приглушені. АТ – 110/70 мм рт.ст. Над легенями дихання
везикулярне.
1. Попередній діагноз
2. План обстеження
3. Лікування.


1. Інфекційний мононуклеоз, типова форма, середній ступінь тяжкості
2. Діагностика:
    ✓ Загальний аналіз крові
    ✓ Загальний аналіз сечі
    ✓ Аналіз крові на RW
    ✓ Аналіз крові на HbsAg
    ✓ Аналіз калу на яйця гельмінтів
    ✓ БХ крові (АлАт, АсАТ, білірубін і його фракції, білок і його фракції, сечовина,
креатинін, глюкоза)
    ✓ ЕКГ
    ✓ УЗД ОЧП
    ✓ Огляд ЛОР
Специфічна:
    ✓ Аналіз крові на ІФА IgM до збудника вірусу Епштейн-Бар
    ✓ Аналіз крові на ПЛР ДНК збудника вірусу Епштейн-Бар
3. Лікування:
    ✓ Постільний режим
    ✓ Дієта №5
    ✓ Рясне тепле пиття до 3,5 л на добу
    ✓ Лоратадин 0,1 1 раз на добу per os
    ✓ Аскорбінова кислота 0,5 3 рази на добу per os
    ✓ Полоскання рото глотки розчином фурациліну 3 рази на день















Ситуаційна задача №31
Хвора 30 років поступила до інфекційного відділення на 2 добу хвороби, яка
розпочалася з появи труднощів при відкриванні рота та жуванні, тягнучого болю в
м’язах шиї. За кілька годин напруження м’язів тулуба, приєдналися судомні
скорочення м’язів кінцівок, тулуба, підвищена пітливість.

Об’єктивно: свідомість збережена. Шкіра бліда, волога на дотик. Вираз обличчя
страждальницький. Шкіра лоба зібрана у складки. Очні щілини звужені, кути рота
припідняті. М’язи тіла постійно напружені, крім кистей та стоп. В момент огляду
напад тетанічних судом тривалістю до 10 секунд. Частота дихання – 28/хв. Пульс – 88
уд/хв., АТ – 160/80 мм рт.ст. Тони серця звучні.
1. Попередній діагноз
2. План обстеження
3. Лікування.

1. Діагноз : Генералізований правець,тяжк.перебіг,ГНД1
2. План обстеж.
    ✓ заг.ан.крові ,резус фактор,гр..крові
    ✓ заг.ан.сечі
    ✓ ан.крові на RW
    ✓ ан.крові на Нbs антиген
    ✓ ан.калу на я/г
    ✓ Б/х,заг.білок фракції, креатинін ,сечов,глюк, КОС, електроліти Na,K,Cl
    ✓ ЕКГ
    ✓ Рентгенографія ОГК
    ✓ Коагулограма
    ✓ Пульсоксиметрія
    ✓ ЕКГ,огляд хірурга,невроп,офтал, психіатра
3. Лікування:
    ✓ Режим постільний,дієта№15,ШВЛ,інкубація,катетеризація
    ✓ Протиправцева сиров 100тис ОД 1раз на добу в/в після пров.проби
    ✓ Метранідазол 0,5 4р/д в/в крап
    ✓ Трисіль 500 мл 2 рази на добу в/вкрап
    ✓ Глюкоза 5% 500мл 2р/д в/вкрап
    ✓ Реосорбілакт 400 в/в крап 2р/д
    ✓ Магнію сульфат 25% 5 мл (при високому тиску)
    ✓ Аміназин 2,5 % 2.0 в/в стр (при збудженні)
    ✓ Аскорб.кислота 5 % 5мл в/в стр
    ✓ Очисна клізма щодня
    ✓ Гіпербарична оксигенація
    ✓ Контроль гемодинаміки та електролітів












Ситуаційна задача №32
Хворий 27 років, що вживає наркотичні речовини ін’єкційним шляхом,
скаржиться на помірний біль в горлі при ковтанні, послаблення випорожнень
протягом 3 місяців, втрату маси до 10 кг, слабкість, пітливість, періодичні підйоми
температури тіла, двічі за цей період були поширені герпетичні висипання на тілі.
Об’єктивно: хворий астенізований, зниженої вгодованості. Шкіра бліда.
Збільшення всіх груп лімфовузлів. Пульс 90 уд/хв., тони серця злегка приглушені. АТ
100/70 мм рт. ст. Живіт м’який, під час пальпації бурчання. На язику волосиста
лейкоплакія, є білі нашарування на м’якому піднебінні та задній стінці глотки.
1. Попередній діагноз
2. План обстеження
3. Лікування.

1. D.S : ВІЛ інфекція, клінічна стадія, середній ст. тяжкості. Волосиста
лейкоплакія язика
2. План обстеж
    ✓ заг.ан.крові
    ✓ заг.ан.сечі
    ✓ ан.крові на RW
    ✓ ан.крові на Нbs антиген
    ✓ ан.калу на я/г
    ✓ Б/х-білірубін(загальний,фракції)АЛТ,АСТ,заг.білок фракції,
креатинін,сечовина,глюкоза, ЛФ, тимолова проба.
    ✓ УЗД ор.чер.порж,
    ✓ ЕКГ
    ✓ ЕЕГ
    ✓ Бак посів мазка з рото глотки
Спец.діагн:
1. Ан.крові на ІФА антитіла до ВІЛ
3. Лікування:
    ✓ Режим постільний,
    ✓ Дієта№4 чи 5

    ✓ Зидовудін 0,3г 2р/д пер ос
    ✓ Ламівудин 0,3 г 2р/д пер ос
    ✓ Індинавір 0,8г 3р/д пер ос
    ✓ Флюконазол 0,1 2р/д в/в струм
    ✓ Дексаметазон 16мл 2 р/д в/в
    ✓ Трисіль 1000 мл 2рази на добу в/в кр
    ✓ Глюкоза 5% 500 в/в
    ✓ Аскорб.кислота 0,5 г 3р/д per os
    ✓ Полоскання рото глотки розчином Ністатину










Ситуаційна задача №33
Хворий 53 років, сторож ферми великої рогатої худоби. Поступив у клініку на 4
добу хвороби зі скаргами на загальну слабкість і набряки обличчя. На початку хвороби
хворий помітив на правій щоці «міхурець», який став швидко збільшуватися у
розмірах, з’явився набряк обличчя та шиї. В подальшому міхурець лопнув, на його
місці утворилася виразка. Наростала слабкість, підвищилась температура тіла до
38,0°С.
Об’єктивно: на правій щоці виразка до 5 см в діаметрі. Навколо неї вінчик із
дрібних пухирців з геморагічним вмістом на тлі вираженого драглистого набряку
обличчя та шиї. Реґіонарний підщелепний лімфовузол збільшений до 2 см в діаметрі,
безболісний. Пульс 90 уд/хв., АТ – 90/60 мм рт ст. Тони серця приглушені. ЧД – 24/хв.
Над легенями везикулярне дихання.
1. Попередній діагноз
2. План обстеження
3. Лікування.

1. D.S : Сибірка, шкірна форма, тяжкий перебіг, ІТШ 1
2. План обстеж.

    ✓ заг.ан.крові ,резус фактор,гр..крові
    ✓ заг.ан.сечі
    ✓ ан.крові на RW
    ✓ ан.крові на Нbs антиген
    ✓ ан.калу на я/г
    ✓ Б/х,заг.білок фракції, креатинін, сечов, глюк, КОС, Na, K, Cl, білок
    ✓ Коагулограма
    ✓ Пульсоксиметрія
    ✓ ЕКГ
    ✓ Огляд хірурга
Спец.діагн:
    ✓ Бактеріоскопія вмісту карбункула на зб.сибірки
    ✓ Бак посів вмісту карбункула на зб сибірки
    ✓ Біологічна проба на сибірку
    ✓ Ан.крові на РНГА з сибірковим діагност в динам
3. Лікування:
    ✓ Режим постільний,дієта№15
    ✓ Пеніцилін 2млн ОД 6р/д в/в стум
    ✓ Глюк 5% 500мл в/вкрап 2р/д
    ✓ Реосорбілакт 400 в/в крап 2р/д
    ✓ Дексамет 16мг 2р/д в/в
    ✓ Аскорб.кислота,5 % 5мл в/в
    ✓ Фуросемід 2мл 3 рази на день в/в струм
    ✓ Контроль гемодинаміки та еленктрол










Ситуаційна задача №34
У хворого 42 років впродовж 5 днів поступово підвищувалася температура тіла,
з’явився головний біль, загальна слабкість. У наступні дні на тлі високої постійної
гарячки інтенсивність головного болю наросла; хворого турбували безсоння, затримка
випорожнень, помірний сухий кашель. Госпіталізований на 10-у добу.
Об’єктивно: температура тіла 39,8°С, загальмований, адинамічний. Шкіра бліда, на
передньо-бокових відділах живота поодинокі розеоли. Язик сухий, вкритий густим
білим нашаруванням, краї та кінчик його вільні від нашарування, є виразні відбитки

зубів. Метеоризм, гепато-лієнальний синдром. Над легенями жорстке дихання. Пульс
88 уд/хв., АТ – 95/65 мм рт.ст., тони серця глухі, ритм правильний.
1. Попередній діагноз
2. План обстеження
3. Лікування.

1. D.S : Черевний тиф типова форма, тяжкий перебіг, ІТШ-1
2. План обстеж.
    ✓
заг.ан.крові
    ✓
заг.ан.сечі
    ✓
ан.крові на RW
    ✓
ан.крові на Нbs антиген
    ✓
копроцитограма
    ✓
Б/х- креатинін,сечовина,глюкоза, білок,фракції, електроліти(К,Na,Cl)
    ✓
коагулогрма
    ✓
УЗД ор.чер.порож,
    ✓
ЕКГ,
    ✓
Ro ОГП,
    ✓
Огляд невропатолога
Спец.діагн:
1. ан.крові на гемокультуру
2. Копроурінокультура
3. Р-ція Відаля
4. Аналіз крові на РНГА з Vi-АГ в динам
3. Лікування:
    ✓
Режим постільний,дієта№1
    ✓
Ципрофлоксацин 0,5г 2р/д в/в
    ✓
Глюкоза 5% 500мл 2рази на добу в/в краплинно
    ✓
Трисіль 1000мл 2 рази на добу в/в краплинно
    ✓
Преднізолон 30мг 2 рази на добу в/в струминно
    ✓
Аскорб.кислота 0,5 % 10мл в/в
    ✓
Ттавегіл 2.0 в/в стр 2р/д
    ✓
Контрикал 100000 ОД 2р/д в/в
    ✓
Гепарин 5000 ОД 4р/д в/в
    ✓
Контроль гемодинаміки та електрол балансу









Ситуаційна задача №35
Хворий 39 років направлений у клініку інфекційних хвороб із діагнозом
«сепсис». Захворювання почалося гостро з ознобу, потім з’явилося відчуття жару,
підвищилася температура тіла до 40,5°С та утримувалася протягом 6 годин. Зниження
температури тіла до норми супроводжувалося рясним потовиділенням. Подібні напади
повторювалися кожні 48 годин. Хворіє 14 діб, до того приїхав з Уганди.
Об’єктивно: температура тіла в межах норми, незначна іктеричність шкіри та
склер. З боку серця та легень - без змін. Живіт м’який, пальпуються збільшені печінка
та селезінка.
1. Попередній діагноз
2. План обстеження
3. Лікування.

1. Малярія триденна(vivax), первинна атака, сер.ст.тяж. Вторинна
гемолітична гіпохромна анемія
2. План обстеж.
    ✓ заг.ан.крові
    ✓ заг.ан.сечі + жовчні пігменти
    ✓ ан.крові на RW
    ✓ ан.крові на Нbs антиген
    ✓ ан.калу на я/г +стеркобілін
    ✓ Б/х-білірубін(загальний,фракції)АЛТ,АСТ,заг.білок фракції,
креа,сечов,глюк,тим.проба,ЛФ
    ✓ УЗД ор.чер.порж, ЕКГ
Спец.діагн:
1. Паразитоскопія крові на зб малярії(мазок+товста крапля)
3. Лікування:
    ✓ Режим постільний,дієта№5
    ✓ Хлорохін 1.0 реr os, через 6год 0,5 г, потім 0,5 1р/д
    ✓ Примахін 0,027 1р/д реr os
    ✓ Лоратадин 0.01 1р/д реr
    ✓ Рясне тепле пиття до 3л на добу
    ✓ Ентеросгель 1 ст ложка (15мг) 3 рази на добу


















Ситуаційна задача №36
Хвора 32 років захворіла гостро, коли після ознобу підвищилась температура до
39,8°С, з’явився головний біль, було одноразове блювання. У наступні дні,
незважаючи на прийом антипіретиків, зберігалась висока гарячка, наростала
сонливість. На 6 добу втратила свідомість. 10 днів тому приїхала з Тропічної Африки,
де була протягом 1 місяця.
Об’єктивно: температура 40,1°С. Непритомна, значне моторне збудження. Зіниці
звужені, слабко реагують на світло. Колінні рефлекси підвищені, позитивні симптоми
Бабінського та Оппенгейма. Шкіра бліда, з лимонним відтінком, ціаноз губ. Склери
помірно жовтяничні. Пульс 112 уд/хв., слабкого наповнення, АТ 90/60 мм рт.ст. Тони
серця глухі. ЧД – 22/хв, над легенями везикулярне дихання. Пальпуються збільшені
печінка та селезінка.
1. Попередній діагноз
2. План обстеження
3. Лікування.

1. Малярія тропічна, первинна атака, тяжкий перебіг. Малярійна кома
2. План обстеж.
    ✓ заг.ан.крові
    ✓ заг.ан.сечі + жовчні пігменти
    ✓ ан.крові на RW
    ✓ ан.крові на Нbs антиген

    ✓ ан.калу на я/г +стеркобілін
    ✓ Б/х-білірубін(загальний,фракції)АЛТ,АСТ,заг.білок фракції, креатинін,
сечовина, глюкоза, тим.проба,
ЛФ, електроліти, КОС
    ✓ Коагулограма
    ✓ УЗД ор.чер.порж,
    ✓ ЕКГ
    ✓ Пульоксиметрія
    ✓ Огляд невропатолога, офтальмолога
Спец.діагн:
1. Паразитоскопія крові на зб малярії(мазок+товста крапля)
3. Лікування:
    ✓ Режим постільний,дієта№5
    ✓ Хінін 0,5 3 рази на добу в/в стр на глюкозі 5%
    ✓ Доксициклін 0,1 2 рази на добу в/в струминно
    ✓ Глюкоза 5% 500мл 2рази на добу в/в краплинно
    ✓ Трисіль 1000мл 2 рази на добу в/в краплинно
    ✓ Преднізолон 60мг 2 рази на добу в/в струминно
    ✓ Фуросемід 2,0 1 раз на добу в/в струминно
    ✓ Аскорбінова кислота 5% 10мл в/в струминно










Ситуаційна задача №37

Хворий 34 років поступив до клініки на 3 добу хвороби зі скаргами на головний
біль, біль у горлі, підвищення температури тіла.
Об’єктивно: температура тіла 38,6°С. Шкірні покриви бліді. В кутощелепних
ділянках спостерігається незначний набряк підшкірної клітковини, пальпуються
малочутливі лімфовузли до 1 см в діаметрі. В ротоглотці на тлі ціанозу мигдалики
вкриті сірим плівчастим нашаруванням, яке погано знімається шпателем, переходить
на піднебінні дужки. Під час риноскопії в правому носовому ході виявлено сіре
нашарування, яке не знімається шпателем. Пульс 60 уд/хв., ритмічний. Тони серця
приглушені, АТ 110/70 мм рт.ст. ЧД – 12/хв, над легенями ддихання везикулярне.
1. Попередній діагноз
2. План обстеження
3. Лікування.

1. Дифтерія плівчаста, комбінована, глотки та носа, (піднебінні мигдалики,
піднебінні дужки, правий носовий хід), середній ступінь тяжкості
2. Діагностика:
    ✓ Загальний аналіз крові
    ✓ Загальний аналіз сечі
    ✓ Аналіз крові на RW
    ✓ Аналіз крові на HbsAg
    ✓ Аналіз калу на яйця гельмінтів
    ✓ БХ крові (сечовина, креатинін, ЛДГ, КФК, глюкоза, загальний білок з
фракціями)
    ✓ ревмопроби
    ✓ ЕКГ
    ✓ Огляд ЛОР
    ✓ Консультація кардіолога
Специфічна:
    ✓ Бактеріоскопія мазка з носа та глотки на збудника дифтерії
    ✓ Бак.посів мазка з носа та глотки на збудника дифтерії
    ✓ Аналіз крові на РНГА з дифтерійним антигеном в динаміці
3. Лікування:
    ✓ Постільний режим
    ✓ Дієта №15
    ✓ ПДС 80 тис ОД в/м 1 раз на добу після проби на чутливість

    ✓ Азитроміцин 0,5 1 раз на добу per os
    ✓ Рясне тепле пиття до 3,5 л на добу
    ✓ Лоратадин 0,1 1 раз на добу per os
    ✓ Аскорбінова кислота 0,5 3 рази на добу per os
    ✓ Полоскання рото глотки та носа розчином фурациліну 3 рази на день











Ситуаційна задача №38
Пацієнтка 25 років госпіталізована в інфекційне відділення у тяжкому стані.
Скаржиться на виражений головний біль в скроневій та лобовій ділянках, надбрівних
дугах, біль при рухах очима, біль у м’язах, ломоту в тілі, виникнення блювання на
висоті головного болю. З анамнезу з’ясовано, що вдома хворіє на грип молодший брат.

Об’єктивно: хвора збуджена, температура 39,60С, брадикардія змінюється
тахікардією, виникли генералізовані судоми, є сумнівні менінгеальні знаки. АТ –
160/90 мм рт.ст. Тони серця приглушені.
1. Попередній діагноз
2. План обстеження
3. Лікування.

1. Грип, типова форма, тяжкий перебіг, набряк мозку
2. Діагностика:
    ✓ Загальний аналіз крові з гематокритом
    ✓ Загальний аналіз сечі
    ✓ Аналіз крові на RW
    ✓ Аналіз крові на HbsAg
    ✓ Аналіз калу на яйця гельмінтів
    ✓ ЕКГ
    ✓ Біохімія крові (сечовина, креатинін, глюкоза, загальний білок і його фракції,
електроліти К, Na, Cl, газовий склад крові, КОС)

    ✓ Коагулограма
    ✓ Група крові і резус фактор
    ✓ ЕКГ
    ✓ Консультація офтальмолога
    ✓ Консультація невропатолога
    ✓ Пульсоксиметрія
    ✓ Люмбальна пункція, загальне і біохімічне дослідження ліквору
Специфічна діагностика:
    ✓ Аналіз мазка з носоглотки на РНІФ вірусу грипу
    ✓ Аналіз крові на РНГА з грипозним AG в динаміці
3. Лікування:
    ✓ Постільний режим
    ✓ Дієта 15
    ✓ Катетеризація підключичної вени, сечового міхура, назогастральний зонд, ШВЛ
    ✓ При збудженні – аміназин 2,5% 2,0 в/м
    ✓ Глюкоза 5% 500мл 2рази на добу в/в краплинно
    ✓ Трисіль 1000мл 2 рази на добу в/в краплинно
    ✓ Преднізолон 60мг 2 рази на добу в/в струминно
    ✓ Фуросемід 2,0 1 раз на добу в/в струминно
    ✓ Лазолван 2,0 в/в струминно 3 рази на добу
    ✓ Аскорбінова кислота 5% 10мл в/в струминно







Ситуаційна задача №39
Хворий 29 років поступив на 6 день хвороби зі скаргами на підвищення Т тіла
до 39,20С, сухий кашель з періодичним виділенням слизисто-гнійного харкотиння,
задишку. Захворювання почалось з підвищення температури тіла до 38,00С, ознобу,
головного болю з локалізацією в ділянці лоба, надбрівних дуг, ломоти в тілі. Потім
з’явився сухий кашель з відчуттям дертя за грудниною, сухість та дряпання в горлі,

закладення носу. На 4 добу температура тіла нормалізувалась, з’явились мізерні
виділення з носу, посилився кашель. Приймав жарознижувальні, відхаркувальні
препарати та краплі в ніс. На 5 добу температура знову підвищилась до 39,80С,
з’явився кашель з виділенням харкотиння.

Об’єктивно: гіперемія шкіри обличчя, температура тіла 38,20С, АТ 120/70 мм
рт. ст., пульс 96 уд/хв., тони серця приглушені, ритмічні, ЧД 24/хв. Над легенями
укорочення перкуторного звуку в нижньому відділі правої легені, аускультативно -
дихання жорстке, в нижніх відділах вислуховуються дрібнопухирчаті вологі хрипи та
крепітація. Живіт м’який, випорожнення без змін.

1. Попередній діагноз
2. План обстеження
3. Лікування.

1. Грип, типова форма, тяжкий перебіг
Пневмонія, поза госпітальна, вторинна, правостороння, нижньодольова, ДН 1
1. Діагностика:
    ✓ Загальний аналіз крові з гематокритом
    ✓ Загальний аналіз сечі
    ✓ Аналіз крові на RW
    ✓ Аналіз крові на HbsAg
    ✓ Аналіз калу на яйця гельмінтів
    ✓ Біохімія крові (глюкоза, сечовина, креатинін, білок загальний і фракції, газовий
склад крові, КОС)
    ✓ ЕКГ
    ✓ Рентгенографія ОГК
    ✓ Бак.посів харкотиння
    ✓ Аналіз харкотиння загальний і на МБТ
    ✓ Спірометрія
Специфічна діагностика:
    ✓ Аналіз мазка з носоглотки на РНІФ вірусу грипу
    ✓ Аналіз крові на РНГА з грипозним AG в динаміці
2. Лікування:
    ✓ Постільний режим
    ✓ Дієта 15
    ✓ Озельтамавір 0,075 2 рази на добу, per os
    ✓ Азитроміцин 0,5 1 раз в день per os

    ✓ Тепле рясне пиття до 3,5 л на добу
    ✓ Ацетилцистеїн 0,2 3 рази на добу, per os
    ✓ Лоратадин 0,1 1 раз в день, per os
    ✓ Аскорбінова кислота 0,5 3 рази в день, per os
    ✓ Парацетамол 0,5 (при підвищенні Т більше 38), per os
    ✓ Полоскання рото глотки розчином хлорофіліпту 3 рази в день
    ✓ Назоферон 2 вприскування в кожну ніздрю 2 рази на день
    ✓ Інгаляції кисню


Ситуаційна задача №40
Хворий 18 років поступив в інфекційне відділення на 3 день хвороби зі скаргами
на сухість у роті, гарячку, набряк привушної ділянки праворуч.
Об’єктивно: у свідомості, адекватний. Температура тіла – 39,0оС, шкірні
покриви без висипки, бліді. Обличчя та шия асиметричні за рахунок м’якуватого
набряку безболісної правої привушної залози. Мигдалики не збільшені, нашарувань
немає. Тони серця звучні, ритм правильний. Живіт м'який, болісний в епігастрії під
час пальпації, печінка й селезінка не збільшені.
1. Попередній діагноз
2. План обстеження
3. Лікування.

1. D.S : Епідемічний паротит, типова форма, середній ступінь тяжкості.
Панкреатит
2. План обстеж.
    ✓ заг.ан.крові
    ✓ заг.ан.сечі
    ✓ ан.крові на RW
    ✓ ан.крові на Нbs антиген
    ✓ ан.калу на я/г
    ✓ Б/х-білірубін(загальний,фракції),заг.білок фракції, креа,сечов,глюк, амілаза
    ✓ ЕКГ
    ✓ УЗД ОЧП
Спец.діагн:
1. Ан.крові ІФА на IgM до збуд

3. Лікування:
    ✓ Режим постільний,дієта№15
    ✓ Рясне пиття до 3л на добу
    ✓ Лоратадин 0.01 1р/д реr os
    ✓ Аскорб.кислота 0,5 г 3р/д per
    ✓ Полоскання ротоглостки розчином хлорофіліпту
    ✓ Сухе тепло на ураж.ділянки



















Ситуаційна задача №41
Хворий 18 років звернувся до лікаря зі скаргами на появу на різних ділянках
шкіри червоних плям різного діаметру (3-7 см), що чітко відокремлені від здорової
шкіри, головний та м’язовий біль, ломоту у всьому тілі, неприємні відчуття, біль в
області серця. Відмічає також періодичний біль у суглобах.
Об’єктивно: свідомість не порушена, на шкірі тулуба, кінцівок еритематозні
плями різної насиченості, безболісні. Тони серця дещо приглушені, поодинокі
екстрасистоли. Конфігурація суглобів не змінена, рухливість у повному обсязі. Три
тижні тому хворий помітив почервоніння на правому стегні в місці укусу кліща, яке
через кілька днів зникло. Загальний стан у той час практично не погіршувався.
1. Попередній діагноз
2. План обстеження

3. Лікування.

1. Хвороба Лайма, дисемінована стадія,середній ступінь тяжкості
2. План обстеж
    ✓ заг.ан.крові
    ✓ заг.ан.сечі
    ✓ ан.крові на RW
    ✓ ан.крові на Нbs антиген
    ✓ ан.калу на я/г
    ✓ Б/х-білірубін(загальний,фракції),АСТ,ЛДГ, КФК,заг.білок фракції, креа, сечов,
глюк, ревмо проби
    ✓ УЗД ор.чер.порж,
    ✓ ЕКГ, ехокардіографія
    ✓ Огляд кардіолога, невропатолога
Спец.діагн:
1. Ан крові ІФА на IgM до збуд хв Лайма
3. Лікування:
    ✓ Режим постільний,дієта№15
    ✓ Доксициклін 0,1 2р/д в/в струм
    ✓ Рясне тепле пиття до 3 л добу
    ✓ Ібупрофен 0,2 3 рази на день
    ✓ Аскорб.кислота 0,5 3 рази на добу пер ос
    ✓ Контроль гемодинаміки та електролітного стану















Ситуаційна задача №42
Хворий 21 року поступив в інфекційне відділення на 5 день хвороби зі скаргами
на прогресуючу загальну слабкість, неприємні відчуття за грудниною, підвищення
температури тіла до 38,6о С, біль у горлі, що підсилюється під час ковтання.
Об’єктивно: в свідомості, адекватний. Температура тіла 37,8оС.Шкіра бліда,
акроціаноз. Пальпуються підщелепні лімфовузли (0,5-1см). Слизова оболонка
ротоглотки набрякла, незначно гіперемійована з ціанотичним відтінком,. На
гіпертрофованих мигдаликах визначаються плівчасті нашарування, що виходять за їх
межі на задню стінку глотки, язичок, піднебінні дужки, при спробі зняти слизова
оболонка кровоточить. Визначається набряк підщелепної області. Дихання
везикулярне. Пульс 92 уд/хв., АД- 100/50 мм.рт.ст. Тони серця приглушені. Живіт
м’який, безболісний.
1. Попередній діагноз
2. План обстеження
3. Лікування.

1. Дифтерія плівчаста, поширена (піднебінні мигдалики, піднебінні дужки,
язичок, задня стінка глотки), середній ступінь тяжкості
2. Діагностика:
    ✓ Загальний аналіз крові
    ✓ Загальний аналіз сечі
    ✓ Аналіз крові на RW
    ✓ Аналіз крові на HbsAg
    ✓ Аналіз калу на яйця гельмінтів
    ✓ БХ крові (сечовина, креатинін, ЛДГ, КФК, глюкоза, загальний білок з
фракціями)
    ✓ ревмопроби
    ✓ ЕКГ
    ✓ Огляд ЛОР
    ✓ Консультація кардіолога
Специфічна:
    ✓ Бактеріоскопія мазка з носа та глотки на збудника дифтерії
    ✓ Бак.посів мазка з носа та глотки на збудника дифтерії

    ✓ Аналіз крові на РНГА з дифтерійним антигеном в динаміці
3. Лікування:
    ✓ Постільний режим
    ✓ Дієта №15
    ✓ ПДС 80 тис ОД в/м 1 раз на добу після проби на чутливість
    ✓ Азитроміцин 0,5 1 раз на добу per os
    ✓ Рясне тепле пиття до 3,5 л на добу
    ✓ Лоратадин 0,1 1 раз на добу per os
    ✓ Аскорбінова кислота 0,5 3 рази на добу per os
    ✓ Полоскання рото глотки розчином фурациліну 3 рази на день








Ситуаційна задача №43
Хворий 35 років доставлений до інфекційного відділення через 48 годин після
вживання м’ясного салату зі скаргами на багаторазове блювання, профузний пронос,
розлитий біль у животі, судоми кінцівок
Об’єктивно: температура тіла 38,6оС, шкіра бліда, тургор знижений, АТ 90/65 мм
рт.ст., пульс 115 уд/хв. Тони серця приглушені, ритмічні. Дихання везикулярне. Живіт
болісний в епігастрії та правій здухвинній ділянці. Випорожнення рясні, рідкі,
смердючі з домішками слизу.
1. Попередній діагноз
2. План обстеження
3. Лікування.

1. Сальмонельозний ентерит, тяжкий ступінь важкості, помірна дегідратація
2. Діагностика:
    ✓ Загальний аналіз крові з гематокритом
    ✓ Загальний аналіз сечі
    ✓ Аналіз крові на RW
    ✓ Аналіз крові на HbsAg
    ✓ Аналіз калу на яйця гельмінтів

    ✓ Біохімія крові (сечовина, креатинін, глюкоза, загальний білок і його фракції,
електроліти К, Na, Cl)
    ✓ ЕКГ
Специфічна діагностика:
    ✓ Бак-посів калу/блювотних мас на збудник сальмонельозу
    ✓ Аналіз крові на РНГА з сальмонельоз ним Ag в динаміці
3. Лікування:
    ✓ Постільний режим
    ✓ Дієта 4
    ✓ Регідрон до 4л на добу per os
    ✓ Трисіль 1000 мл в/в струминно 2 рази на добу
    ✓ Індометацин 0,5 3 рази на добу per os
    ✓ Ентеросгель 1ст.ложка (15мг) 3 рази на добу per os
    ✓ Аскорбінова кислота 0,5 3 рази на добу per os




















Ситуаційна задача №44
Хвора 52 років скаржиться на слабкість, головний біль, підвищення
температури тіла до 39,40С. Захворіла напередодні гостро: з ознобом ввечері піднялась
до високих цифр температура тіла. Сьогодні зранку виникло відчуття розпирання і
тупий біль у правій гомілці, почервоніння шкіри.
Об’єктивно: температура тіла 39,80 С, на шкірі гомілки еритема яскраво-
червоного кольору, гаряча на дотик, чітко видокремлена у вигляді «язиків полум’я» з
нерівними краями. Помірно збільшені болючі пахвинні лімфатичні вузли справа.

Пульс – 98 за хвилину. Тони серця ледь приглушені. АТ – 130/85 мм рт.ст. Над
легенями везикулярне дихання.
1. Попередній діагноз.
2. План обстеження.
3. Лікування.

1. D.S : Бешиха первинна, еритематозна форма, середній ступінь тяжкості
2. План обстеж.
    ✓ заг.ан.крові
    ✓ заг.ан.сечі
    ✓ ан.крові на RW
    ✓ ан.крові на Нbs антиген
    ✓ ан.калу на я/г
    ✓ Б/х - заг.білок фракції, креатинін, сечовина, глюкоза, ревмопроби
    ✓ ЕКГ
    ✓ огляд хірурга
3. Лікування:
    ✓ Режим постільний,дієта№15
    ✓ Пеніцілін 1 млн ОД 6р/д в/в струм
    ✓ Рясне тепле пиття
    ✓ Лоратадин 0,1 1р/д реr os
    ✓ Аскорб.кислота 0,5 г 3р/д реr os
    ✓ Парацетамол 0,5г реr os (при підвищенні Т 38)
    ✓ УФО на уражені ділянки щоденно




















Ситуаційна задача №45
Хворий 45 років доставлений у лікарню на 3 день хвороби зі скаргами на
виражену задишку, значну загальну слабкість, підвищення температури до 40,00С, біль
у грудній клітці під час кашлю. Повернувся літаком з туристичної поїздки, під час якої
мешкав у готелі, де працювали кондиціонери. Захворювання почалося з нежитю і
дряпання у горлі.

Об’єктивно: шкіра бліда, акроціаноз. ЧД 32/хв. Тони серця значно приглушені,
пульс – 60 уд/хв., АТ 100/60 мм. рт. ст. Були одноразове блювання та діарея тричі за
добу. Над легенями жорсткедихання, в нижніх відділах обох легень є поодинокі вологі
хрипи.
1. Попередній діагноз.
2. План обстеження.
3. Лікування.

1. Легінельоз, хвороба легіонелів, важкий ступінь тяжкості, ГДН 2 ступеня
2. Діагностика:
    ✓ Загальний аналіз крові з гематокритом
    ✓ Загальний аналіз сечі
    ✓ Аналіз крові на RW
    ✓ Аналіз крові на HbsAg
    ✓ Аналіз калу на яйця гельмінтів
    ✓ Біохімія крові (глюкоза, сечовина, креатинін, білок загальний і фракції, газовий
склад крові, КОС, АлАТ, АсАТ, білірубін загальний і фракції)
    ✓ ЕКГ
    ✓ Рентгенографія ОГК
    ✓ Бак.посів харкотиння
    ✓ Аналіз харкотиння загальний і на МБТ
    ✓ Спірометрія
    ✓ УЗД ОЧП

Специфічна діагностика:
    ✓ Аналіз харкотиння методом РНІФ на наявність легіонел
    ✓ Бак посів харкотиння на наявність легіонел
3. Лікування:
    ✓ Постільний режим
    ✓ Дієта 5
    ✓ Катетеризація підключичної вени, сечовий катетер, назогастральний зонд, ШВЛ
    ✓ Азитроміцин 0,5 в/в струминно 1 раз на добу
    ✓ Глюкоза 5% 500мл 2рази на добу в/в краплинно
    ✓ Трисіль 1000мл 2 рази на добу в/в краплинно
    ✓ Преднізолон 60мг 2 рази на добу в/в струминно
    ✓ Лазолван 2,0 в/в струминно 3 рази на добу
    ✓ Аскорбінова кислота 5% 10мл в/в струминно










Ситуаційна задача №46

Хворий, 36 р., скаржиться на сильний головний біль, запаморочення,
підвищення температури до 39°С, порушення мови, хиткість ходи, слабкість і
обмеження активних рухів у правих та нижніх кінцівках, виражену загальну слабкість
та схуднення впродовж останніх 4-х місяців. З анамнезу відомо, що хворий близько 7
років вживав ін’єкційні наркотичні речовини.

Об’єктивно: астенізований, зниженого вгодовування. Збільшені всі групи
лімфовузлів. В легенях дихання ослаблене. Тони серця приглушені, АТ 100/70 мм
рт.ст., пульс 92 уд/хв, температура тіла 38°С. Живіт м’який, безболісний, печінка
збільшена,
селезінка
не
пальпується.
Менінгеальний
синдром
виражений
незначно,правобічний геміпарез, порушення координаційних проб, афазія. За
результатами МРТ: множинні вогнища ураження головного мозку в області базальних
ядер і таламуса, оточені зоною перифокального набряку, ознаки стиснення прилеглої
речовини мозку.
1. Попередній діагноз.
2. План обстеження.

3. Лікування.

1. D.S : ВІЛ інфекція, клінічна стадія, тяжкий перебіг. Токсоплазмовий
менінгоенцефаліт
2. План обстеж
    ✓ заг.ан.крові
    ✓ заг.ан.сечі
    ✓ ан.крові на RW
    ✓ ан.крові на Нbs антиген
    ✓ ан.калу на я/г
    ✓ Б/х-білірубін(загальний,фракції)АЛТ,АСТ,заг.білок фракції,
креатинін,сечовина,глюкоза, ЛФ, тимолова проба.
    ✓ УЗД ор.чер.порж,
    ✓ ЕКГ
    ✓ ЕЕГ
    ✓ Люмбальна пункція: бак посів ліквору на токсоплазму
Спец.діагн:
1. Ан.крові на ІФА антитіла до ВІЛ
3. Лікування:
    ✓ Режим постільний,
    ✓ Дієта№4 чи 5
    ✓ Зидовудін 0,3г 2р/д пер ос
    ✓ Ламівудин 0,3 г 2р/д пер ос
    ✓ Індинавір 0,8г 3р/д пер ос
    ✓ Ровоміцин 3 млн ОД 2р/д в/м + Бісептол 0,4 3р/д пер ос
    ✓ Дексаметазон 16мл 2 р/д в/в
    ✓ Трисіль 1000 мл 2рази на добу в/в кр
    ✓ Глюкоза 5% 500 в/в
    ✓ Аскорб.кислота 0,5 г 3р/д per os









Ситуаційна задача №47
Хвора 17 років, скаржиться на тупі болі в епігастральній ділянці та правому
підребер’ї, що виникають після прийому їжі, нудоту, зниження апетиту, напіврідкі
випорожнення до 3 разів на добу, загальну слабкість, роздратованість. Хворіє 3 роки.
Неодноразово лікувалася у гастроентеролога з приводу хронічного гастродуоденіту та
дискінезії жовчовивідних шляхів.
Об’єктивно: загальний стан задовільний, температура тіла 36,6°С. Астенічної
тілобудови, зниженого вгодовування. Живіт при пальпації болісний у
пілородуоденальній ділянці, в правому підребер’ї та в точці Кера. Слабопозитивний с-
м Ортнера, симптоми подразнення очеревини негативні. Тони серця ритмічні, звучні,
ЧСС – 80 уд/хв, АТ – 100/60 мм рт.ст.
1. Попередній діагноз.
2. План обстеження.
3. Лікування.

1. Хронічний лямбліоз, стадія загострення, середній ступінь тяжкості
2. Діагностика:
    ✓ Загальний аналіз крові
    ✓ Загальний аналіз сечі
    ✓ Аналіз крові на RW
    ✓ Аналіз крові на HbsAg
    ✓ Аналіз калу на яйця гельмінтів
    ✓ Біохімія крові (сечовина, креатинін, глюкоза, загальний білок і його фракції,
білірубін фракції і загальний, АлАТ, АсАТ)
    ✓ ЕКГ
    ✓ УЗД ОЧП
    ✓ ФЕГДС
    ✓ Ретроградна пактеато-дуодено-холангіо графія
    ✓ КТ ОЧП
    ✓ Огляд хірурга
    ✓ Огляд невропатолога
Специфічна діагностика:
    ✓ Паразитоскопія калу на на лямблії
    ✓ Аналіз дуоденального вмісту на лямблії
    ✓ Аналіз крові на ІФА IgM до збудника лямбліозу
3. Лікування:

    ✓ Постільний режим
    ✓ Дієта 5
    ✓ Метронідазол 0,5 3 рази на добу, per os
    ✓ Рясне тепле пиття до 3л на добу
    ✓ Но-шпа 0,04 1 раз на добу при спазмі per os
    ✓ Лоратадин 0,1 1 раз на добу, per os
    ✓ Гепабене 0, 25 3 рази на добу per os
    ✓ Канадський йогурт 1 капсула 3 рази на день per os