Вся база тестів з Гігієни та екології

Тема №1. Гігієна як наука. Місце і значення гігієни в системі медичних наук та практичній діяльності лікаря. Основні закони гігієни. Методи гігієнічних досліджень.


1. Дайте визначення предмету “Гігієна”:

A. *Наука, яка вивчає закономірності впливу навколишнього середовища на організм людини i суспільне здоров’я з метою обґрунтування гiгiєнiчних нормативів, санітарних норм і правил та профілактичних заходів, реалізація яких забезпечує оптимальні умови для життєдіяльності людини, збереження і зміцнення її здоров’я та запобігання виникненню різноманітних захворювань

B. Галузь медичних знань, що запроваджує у життя санітарні заходи

C. Наука, що розробляє критерії здоров’я людини

D. Наука про санітарне благополуччя населення

E. Наука, що вивчає закономірності розвитку патологічних процесів в організмі людини внаслідок впливу екзо- та ендогенних чинників навколишнього середовища з метою обґрунтування гiгiєнiчних нормативiв, санiтарних норм і правил та профілактичних заходiв, реалiзацiя яких забезпечує оптимальнi умови для життєдiяльностi людини, збереження і змiцнення її здоров’я та запобігання виникненню різноманітних захворювань

2. Укажіть головне призначення гігієни як галузі медичних знань:

A. *Галузь медичних знань, що являє собою науку про збереження та зміцнення суспільного та індивідуального здоров’я шляхом здійснення профілактичних заходів

B. Галузь медичних знань, що запроваджує у життя санітарні заходи

C. Галузь медичних знань, що являє собою науку, яка розробляє критерії здоров’я людини

D. Галузь медичних знань, що являє собою науку про санітарне благополуччя населення

E Галузь медичних знань, що вивчає закономірності розвитку патологічних процесів в організмі людини внаслідок впливу екзо- та ендогенних чинників навколишнього середовища з метою обґрунтування гiгiєнiчних нормативiв, санiтарних норм і правил та профілактичних заходiв, реалiзацiя яких забезпечує оптимальнi умови для життєдiяльностi людини, збереження і змiцнення її здоров’я та запобігання виникненню різноманітних захворювань

3. Назвіть основну мету гігієни:

А. *Збереження та зміцнення здоров’я людини

В. Вивчення стану навколишнього середовища

С. Вивчення етіології та патогенезу захворювань

D. Обґрунтування гігієнічних нормативів та критеріїв здоров’я людини

E. Прогнозування санітарної ситуації на перспективу


4. Укажіть основні шляхи досягнення основної мети гігієни:

А. *Збереження і підвищення стійкості організму до несприятливих чинників навколишнього середовища та охорона і оздоровлення навколишнього середовища

В. Вивчення стану навколишнього середовища та стану здоров’я населення

С. Вивчення етіології та патогенезу захворювань

D. Обґрунтування гігієнічних нормативів та критеріїв здоров’я людини

E. Прогнозування санітарної ситуації на перспективу


5. Назвіть основні завдання гігієни як науки:

А. *Все перераховане

В. Вивчення природних та антропогенних факторів навколишнього середовища та соціальних умов, що можуть впливати на здоров’я людини

С. Вивчення закономірностей впливу факторів та умов навколишнього середовища на організм людини або популяції.

D. Наукове обґрунтування і розробка гігієнічних нормативів, санітарних правил і норм та їх використання в практиці охорони здоров’я та народному господарстві

E. Прогнозування санітарної ситуації на найближчу та віддалену перспективу з урахуванням планів розвитку народного господарства та визначення відповідних гігієнічних проблем


6. Назвіть основні періоди розвитку гігієни як науки:

А. *Емпіричний та науково-експериментальний

В. Революційний та еволюційний

С. Ергономічний та фізіологічний

D. Індустріальний та постіндустріальний

Е. Радянський та пострадянський


7. Назвіть фактори навколишнього середовища, що впливають на здоров’я людини:

A. *Фізичні, хімічні, біологічні, психологічні

B. Колективні, індивідуальні, особистісні

C. Генетичні, фенотипічні

D. Глобальні, популяційні, регіональні, індивідуальні

E. Психологічні, психофізіологічні. фізіологічні

8. Під профілактикою розуміють:

A. *Систему державних, громадських та медичних заходів, що спрямовані на збереження та зміцнення здоров’я людей, виховання здорового молодого покоління, підвищення працездатності та продовження активного життя.

B. Систему заходів, що спрямовані на підтримку чистоти приміщень різного призначення

C. Систему заходів, що спрямовані на забезпечення санітарного благополуччя населення

D. Систему державних, громадських та медичних заходів, що спрямовані на виховання здорового молодого покоління, оптимізацію умов навчання та виховання, побуту, праці, відпочинку та харчування людей з метою зміцнення та збереження їх здоров’я

E. Діяльність установ, органів та закладів санітарно-епідеміологічної служби


9. Перерахуйте основні види профілактики за характером спрямування:

А. *Суспільна, особиста

В. Первинна, вторинна, третинна

С. Функціональна, інструментальна, лабораторна

D. Законодавча, адміністративна, самостійна

Е. Примусова, усвідомлена


10. Перерахуйте основні види профілактики стосовно конкретних видів патології:

А. *Первинна, вторинна, третинна

В. Суспільна, особиста

С. Функціональна, інструментальна, лабораторна

D. Законодавча, адміністративна, самостійна

Е. Примусова, усвідомлена


11. Суспільна профілактика являє собою:

А. *Систему профілактичних заходів, що забезпечуються державними заходами, зафіксованими в законодавстві України

В. Систему профілактичних заходів, що передбачає боротьбу з перенавантаженням центральної нервової та інших систем, порушеннями режиму праці, відпочинку, харчування, гіпокінезією, вживанням алкоголю та тютюнопалінням

С. Систему профілактичних заходів, що спрямовані на попередження виникнення захворювання та зумовлюють вплив на механізми, які лежать в основі їх розвитку або на ризик-фактори, які сприяють їх виникненню

D. Систему профілактичних заходів, що спрямовані на попередження прогресування або загострення захворювань та полягає в ліквідації несприятливого впливу факторів навколишнього середовища і в систематичному диференційованному лікуванні хворого

Е. Систему профілактичних заходів, що спрямовані на запобігання рецидивів перенесених захворювань


12. Особиста профілактика являє собою:

А. *Систему профілактичних заходів, що передбачає боротьбу з перенавантаженням центральної нервової та інших систем, порушеннями режиму праці, відпочинку, харчування, гіпокінезією, вживанням алкоголю та тютюнопалінням

В. Систему профілактичних заходів, що забезпечуються державними заходами, зафіксованими в законодавстві України про охорону здоров’я

С. Систему профілактичних заходів, що спрямовані на попередження виникнення захворювання та зумовлюють вплив на механізми, які лежать в основі їх розвитку або на ризик-фактори, які сприяють їх виникненню

D. Систему профілактичних заходів, що спрямовані на попередження прогресування або загострення захворювань та полягає в ліквідації несприятливого впливу факторів навколишнього середовища і в систематичному диференційованному лікуванні хворого

Е. Систему профілактичних заходів, що спрямовані на запобігання рецидивів перенесених захворювань


13. Первинна профілактика являє собою:

А. *Систему профілактичних заходів, що спрямовані на попередження виникнення захворювання та зумовлюють вплив на механізми, які лежать в основі їх розвитку або на ризик-фактори, які сприяють їх виникненню

В. Систему профілактичних заходів, що забезпечуються державними заходами, зафіксованими в законодавстві України про охорону здоров’я

С. Систему профілактичних заходів, що передбачає боротьбу з перенавантаженням центральної нервової та інших систем, порушеннями режиму праці, відпочинку, харчування, гіпокінезією, вживанням алкоголю та тютюнопалінням

D. Систему профілактичних заходів, що спрямовані на попередження прогресування або загострення захворювань та полягає в ліквідації несприятливого впливу факторів навколишнього середовища і в систематичному диференційованному лікуванні хворого

Е. Систему профілактичних заходів, що спрямовані на запобігання рецидивів перенесених захворювань


14. Вторинна профілактика являє собою:

А. *Систему профілактичних заходів, що спрямовані на попередження прогресування або загострення захворювань та полягає в ліквідації несприятливого впливу факторів навколишнього середовища і в систематичному диференційованному лікуванні хворого

В. Систему профілактичних заходів, що забезпечуються державними заходами, зафіксованими в законодавстві України про охорону здоров’я

С. Систему профілактичних заходів, що передбачає боротьбу з перенавантаженням центральної нервової та інших систем, порушеннями режиму праці, відпочинку, харчування, гіпокінезією, вживанням алкоголю та тютюнопалінням

D. Систему профілактичних заходів, що спрямовані на попередження виникнення захворювання та зумовлюють вплив на механізми, які лежать в основі їх розвитку або на ризик-фактори, які сприяють їх виникненню

Е. Систему профілактичних заходів, що спрямовані на запобігання рецидивів перенесених захворювань


15. Третинна профілактика являє собою:

А. *Систему профілактичних заходів, що спрямовані на запобігання рецидивів перенесених захворювань

В. Систему профілактичних заходів, що забезпечуються державними заходами, зафіксованими в законодавстві України про охорону здоров’я

С. Систему профілактичних заходів, що передбачає боротьбу з перенавантаженням центральної нервової та інших систем, порушеннями режиму праці, відпочинку, харчування, гіпокінезією, вживанням алкоголю та тютюнопалінням

D. Систему профілактичних заходів, що спрямовані на попередження виникнення захворювання та зумовлюють вплив на механізми, які лежать в основі їх розвитку або на ризик-фактори, які сприяють їх виникненню

Е. Систему профілактичних заходів, що спрямовані на попередження прогресування або загострення захворювань та полягає в ліквідації несприятливого впливу факторів навколишнього середовища і в систематичному диференційованному лікуванні хворого


16. Санітарія – це:

A. *Практичне застосування розроблених гігієнічною наукою нормативів, санітарних правил та рекомендацій, що забезпечують оптимізацію умов навчання, виховання, побуту, праці, відпочинку і харчування людей з метою зміцнення та збереження їх здоров’я

B. Діяльність установ, органів та закладів санітарно-епідеміологічної служби

C. Система заходів, що спрямовані на підтримку чистоти приміщень різного призначення

D. Система заходів, що спрямовані на забезпечення санітарного благополуччя населення

E. Система державних, громадських та медичних заходів, що спрямовані на виховання здорового молодого покоління, оптимізацію умов навчання, виховання, побуту, праці, відпочинку і харчування людей з метою зміцнення та збереження їх здоров’я

17. Назвіть провідні різновиди санітарії:

A. *Все перераховане

B. Шкільна санітарія

C. Житлово-комунальна санітарія

D. Виробнича санітарія

E. Харчова санітарія

18. Назвіть специфічні методи гігієнічних досліджень:

A. *Все перераховане

B. Епідеміологічний метод

C. Методи санітарного обстеження та санітарної експертизи

D. Метод гігієнічного експерименту

E. Метод санітарної освіти, гігієнічного виховання та навчання

19. Перерахуйте специфічні методи гігієнічних досліджень:

А. *Епідеміологічний метод, метод санітарного обстеження, метод гігієнічного експерименту, метод санітарної експертизи, метод санітарної освіти, гігієнічного виховання та навчання

В. Експериментальний метод, економічний метод, історичний метод, медико-географічний метод, соціологічний метод, метод санітарної освіти, гігієнічного виховання та навчання

С. Епідеміологічний метод, контент-аналіз, метод експертної оцінки, метод структурного аналізу, метод математичного моделювання, метод санітарної освіти

Д. Метод індивідуального порівняння, популяційний метод, медико-статистичний метод, метод гігієнічного виховання та навчання

Е. Метод нечіткої логіки, метод нейронних мереж, метод прогностичної екстраполяції, метод мозкового штурму, метод санітарної освіти

20. Назвіть методи гігієнічних досліджень за напрямком реалізації:

A. *Все перераховане

B. Методи санітарного обстеження та описання

C. Інструментально-лабораторні та математичні методи

D. Методи експериментального дослідження

E. Методи натурного спостереження та дослідження


21. Укажіть, який із наведених методів досліджень використовується для вивчення здоров’я населення:

А. *Епідеміологічний метод

В. Метод санітарного обстеження

С. Метод гігієнічного експерименту

D. Метод санітарної експертизи

Е. Метод санітарної освіти


22. Перерахуйте різновиди методу санітарного обстеження у ході проведення гігієнічних досліджень:

А. *Санітарне описання та поглиблене санітарне обстеження

В. Санітарна експертиза та санітарно-статистичний метод

С. Медичне обстеження популяцій та клінічний нагляд за добровольцями

D. Лабораторний та натурний гігієнічний експеримент

Е. Метод прогнозної екстраполяції та епідеміологічний метод


23. Перерахуйте різновиди методу гігієнічного експерименту:

А. *Лабораторний та натурний гігієнічний експеримент

В. Санітарна експертиза та санітарно-статистичний метод

С. Медичне обстеження популяцій та клінічний нагляд за добровольцями

D. Санітарний опис та поглиблене санітарне обстеження

Е. Метод прогностичної екстраполяції та епідеміологічний метод


24. Укажіть, який метод дослідження передбачає проведення експерименту в реальних умовах:

A. *Метод натурного гігієнічного експерименту

B. Метод санітарного обстеження

C. Епідеміологічний метод

D. Метод санітарної експертизи

E. Метод лабораторного гігієнічного експерименту

25. Укажіть, який метод дослідження передбачає проведення експерименту в лабораторних умовах:

A. *Метод лабораторного гігієнічного експерименту

B. Метод санітарного обстеження

C. Епідеміологічний метод

D. Метод санітарної експертизи

E. Метод натурного гігієнічного експерименту

26. Укажіть, який із наведених методів досліджень не відноситься до способів реалізації епідеміологічного методу вивчення здоров’я населення:

A. *Метод санітарної експертизи

B. Санітарно-статистичний метод

C. Метод медичного обстеження

D. Метод клінічного спостереження

E. Метод натурного експерименту

27. Назвіть, яким законом гігієни є закон про рушійні сили порушення рівня здоров’я людей:

A. *Перший закон

B. Другий закон

C. Третій закон

D. Четвертий закон

E. П’ятий закон

28. Назвіть, яким законом гігієни є закон негативного впливу на навколишнє середовище діяльності людей:

A. *Другий закон

B. Перший закон

C. Третій закон

D. Четвертий закон

E. П’ятий закон

29. Назвіть, яким законом гігієни є закон негативного впливу на навколишнє середовище природних екстремальних явищ:

A. *Третій закон

B. Перший закон

C. Другий закон

D. Четвертий закон

E. П’ятий закон

30. Назвіть, яким законом гігієни є закон позитивного впливу на навколишнє середовище людського суспільства:

A. *Четвертий закон

B. Перший закон

C. Другий закон

D. Третій закон

E. П’ятий закон

31. Назвіть, яким законом гігієни є закон негативного впливу забрудненого (денатурованого) природного навколишнього середовища на здоров’я людини:

A. *П’ятий закон

B. Четвертий закон

C. Шостий закон

D. Сьомий закон

E. Восьмий закон

32. Назвіть, яким законом гігієни є закон позитивного впливу природного навколишнього середовища на здоров’я населення:

A. *Шостий закон

B. Четвертий закон

C. П’ятий закон

D. Сьомий закон

E. Восьмий закон

33. Укажіть, яку назву має причина або рушійна сила якого-небудь патологічного процесу, що визначає його характер або окремі особливості:

A. *Етіологічний чинник

B. 3абруднювач

C. Біотичний чинник

D. Абіотичний чинник

E. Етіологічний чинник ризику

34. Укажіть, яку назву має екзо- або ендогенний вплив на людину, який сприяє розвитку захворювання або смерті, не будучи безпосередньою їх причиною:

A. *Етіологічний чинник ризику

B. Абіотичний чинник

C. Біотичний чинник

D. Етіологічний чинник

E. Забруднювач


35. Укажіть, яку назву має будь-який природний або антропогенний фізичний агент, хімічна речовина, біологічний вид, що потрапляють у навколишнє середовище в кількостях, що перевищують граничний рівень:

A. *Забруднювач

B. Абіотичний чинник

C. Біотичний чинник

D. Етіологічний чинник

E. Етіологічний чинник ризику

36. Укажіть, яка дія характеризує вплив на організм людини якого-небудь одного ізольованого чинника:

A. *Роздільна

B. Поєднана

C. Комбінована

D. Комплексна

E. Синергічна

37. Укажіть, яка дія характеризує вплив на організм людини, якщо одна хімічна речовина одночасно надходить в організм із різних об’єктів навколишнього середовища різними шляхами:

A. *Комплексна

B. Поєднана

C. Комбінована

D. Роздільна

E. Синергічна

38. Укажіть, яка дія характеризує вплив на організм людини, якщо декілька речовин однакового походження одночасно надходять в організм з одного об’єкта навколишнього середовища:

A. *Комбінована

B. Поєднана

C. Роздільна

D. Комплексна

E. Синергічна

39. Укажіть, яка дія характеризує вплив на організм людини в тому випадку, якщо на організм одночасно впливають чинники навколишнього середовища різного походження (фізичні, хімічні і біологічні тощо):

A. *Поєднана

B. Роздільна

C. Комбінована

D. Комплексна

E. Синергічна


40. Назвіть, який принцип не відноситься до принципів гігієнічного нормування:

A. *Принцип абсолютності ГДК

B. Принцип відносності ГДК

C. Принцип розподілу об’єктів санітарної безпеки

D. Принцип першочерговості медичних показань

E. Принцип диференціації біологічних відповідей


41. Назвіть форми санітарного нагляду, що використовуються у гігієні:

A. *Поточний та запобіжний

B. Плановий та попередній

C. Позаплановий та періодичний

D. Поглиблений

Е. Щоденний та щоквартальний


42. Укажіть основний тип санітарно-епідеміологічних станцій:

A. *Територіальні

B. Промислові

C. Сільськогосподарські

D. Акціонерні

E. Науково-дослідні


43. Вислови: “Гігієна – супутниця здоров’я” належить:

А. *Демокриту

В. Асклепію

С. Аристотелю

D. Гіппократу

Е. Авіценні


44. Автором першого медичного трактату “Про здоровий спосіб життя” є:

А. *Гіппократ

В. Асклепій

С. Демокрит

D. Аристотель

Е. Авіценна


45. Автором п’ятитомника “Канон лікарської науки” є:

А. *Авіценна

В. Асклепій

С. Демокрит

D. Аристотель

Е. Гіппократ


46. Одним з перших фундаментальних узагальнень ХІХ століття в галузі утримання та порядку здійснення санітарних заходів став дев’ятитомний звід правил “Повна Система медичної поліції”. Його автором є:

А. *Франк І.П.

В. Єстерлен М.

С. Леві М.

D. Петтенкофер М.

Е. Хорнер Л.


47. Першим розробив та застосував в гігієні об’єктивні методи (хімічні та фізичні) досліджень факторів навколишнього середовища:

А. *Петтенкофер М.

В. Єстерлен М.

С. Франк І.П.

D. Леві М.

Е. Хорнер Л.


48. Перша кафедра гігієни в Україні була створена у місті:

А. *Київ

В. Харків

С. Донецьк

D. Львів

Е. Дніпропетровськ


49. Першу кафедру гігієни в Україні організував:

А. *Субботін В.А.

В. Корчак-Чепурківський О.В.

С. Хлопін Г.В.

D. Скворцов І.П.

Е. Орлов В.Д.


50. В 1922 році на з’їзді санітарних лікарів України ідею організації санітарно-епідеміологічних станцій як основної ланки санітарної служби висунув:

А. *Марзєєв О.М.

В. Корчак-Чепурківський О.В.

С. Семашко Р.А.

D. Хлопін Г.В.

Е. Соловйов З.П.

51. Перший інститут санітарно-гігієнічного профілю на теренах України був створений у місті:

А. *Харків

В. Київ

С. Москва

D. Гомель

Е Одеса


Комунальна гігієна


Тема №2. Гігієнічна оцінка променистої енергії, Методика визначення інтенсивності ультрафіолетового випромінювання та його використання для профілактики захворювань і санації повітряного середовища.


1. Дайте визначення поняття “сонячна радіація”:

А. *Інтегральний потік корпускулярних частинок та електромагнітного випромінювання

В. Силове поле, що утворюється нерухомими електричними зарядами

С. Поверхнева щільність сили світла

D. Оптичне випромінювання

Е. Фізичне поле, що зумовлене магнітним полем


2. Перерахуйте основні складові електромагнітного складу сонячного випромінювання відповідно до довжини хвилі:

А. *Рентгенівське випромінювання, ультрафіолетове випромінювання, видима частина спектру, інфрачервоне випромінювання, радіовипромінювання

В. Рентгенівське випромінювання, ультрафіолетове випромінювання, інфрачервоне випромінювання, видима частина спектру, радіовипромінювання

С. Рентгенівське випромінювання, ультрафіолетове випромінювання, видима частина спектру, радіовипромінювання, інфрачервоне випромінювання

D. Рентгенівське випромінювання, інфрачервоне випромінювання, ультрафіолетове випромінювання, видима частина спектру, радіовипромінювання

Е. Рентгенівське випромінювання, ультрафіолетове випромінювання, видима частина спектру, радіовипромінювання, інфрачервоне випромінювання


3. Укажіть на правильний розподіл основних складових частин сонячної радіації (інфрачервоне : видиме : ультрафіолетове випромінювання) на поверхні Землі:

А. *59% : 40% : 1%

В. 43% : 52% : 5%

С. 55% : 25% : 20%

D. 60% : 35% : 5%

Е. 40% : 45% : 15%


4. Назвіть, який відсоток від загальної енергії сонячного випромінювання біля поверхні Землі складає енергія ультрафіолетових променів:

А. *1%

В. 55%

С. 40%

D. 59%

Е. 5%


5. Назвіть довжину хвиль діапазону ультрафіолетового випромінювання:

A. *10-400 нм

B. 10-0,1 нм

C. Понад 1000 нм

D. 760-800 нм

E. 760-10000 нм


6. Укажіть, на які ділянки поділяється діапазон ультрафіолетового випромінювання:

А. *А, В, С

B. α, β, γ

C. А, Б, С, Д, Е

D. А, Б

Е. К, Л, М

7. Укажіть довжину хвилі, властиву для ділянки А ультрафіолетового випромінювання:

А. *315-400 нм

B. 280-315 нм

C. 10-280 нм

D. 50-200 нм

E. 100-250 нм

8. Укажіть довжину хвилі, властиву для ділянки В ультрафіолетового випромінювання:

А. *280-315 нм

B. 315-400 нм

C. 10-280 нм

D. 50-200 нм

E. 100-250 нм


9. Укажіть довжину хвилі, властиву для ділянки С ультрафіолетового випромінювання:

А. *10–280 нм

B. 280–315 нм

C. 315–400 нм

D. 50–200 нм

E. 100–250 нм


10. Назвіть основні ефекти впливу ультрафіолетового випромінювання області А:

A. *Слабкий загальностимулюючий ефект, антирахітичний ефект, пігментоутворюючий ефект

B. Антирахітичний ефект, пігментоутворюючий ефект, тепловий ефект

C. Виражений загальностимулюючий ефект, бактерицидний ефект, іонізуючий ефект, антирахітичний ефект, сильний тепловий ефект

D. Слабкий загальностимулюючий ефект, іонізуючий ефект, сильний тепловий ефект, діуретичний ефект

E. Холодовий ефект, іонізуючий ефект, сильний тепловий ефект, гемо поетичний ефект


11. Назвіть основні ефекти впливу ультрафіолетового випромінювання області В:

A. *Виражений загальностимулюючий ефект, антирахітичний ефект, пігментоутворюючий ефект

B. Слабкий загальностимулюючий ефект, тепловий ефект, іонізуючий ефект, сильний тепловий ефект

C. Антирахітичний ефект, тепловий ефект, іонізуючий ефект, холодовий ефект

D. Пігментоутворюючий ефект, сильний тепловий ефект, діуретичний ефект

E. Холодовий ефект, антирахітичний ефект, слабкий загальностимулюючий ефект, гемо поетичний ефект


12. Назвіть основні ефекти впливу ультрафіолетового випромінювання області С:

A. *Сильний бактерицидний ефект, фотоофтальмологічний ефект

B. Тепловий ефект, пігментоутворюючий ефект

C. Антирахітичний ефект, загальностимулюючий ефект

D. Загальностимулюючий ефект, тепловий ефект

E. Холодовий ефект, тепловий ефект


13. Назвіть основні види біологічної дії ультрафіолетового випромінювання:

A. *Біогенна, абіогенна

B. Теплоутворююча, діуретична

C. Загальностимулююча, загальнозміцнююча

D. Утворення вільних радикалів, синтез актоміозина

E. Гемопоетична, пігментоутворююча 14. Назвіть, які види біологічної дії ультрафіолетового випромінювання відносяться до біогенної:

А. *Антирахітична, загальностимулююча, пігментоутворююча

В. Бактерицидна, канцерогенна

С. Антирахітична, бактерицидна

D. Фотоалергенна, фототоксична

Е. Антирахітична, загальностимулююча, бактерицидна


15. Назвіть, які види біологічної дії ультрафіолетового випромінювання відносяться до абіогенної:

А. *Бактерицидна, канцерогенна

В. Антирахітична, загальностимулююча, пігментоутворююча

С. Антирахітична, бактерицидна

D. Фотоалергенна, фототоксична

Е. Антирахітична, загальностимулююча, бактерицидна


16. Укажіть, в чому полягає механізм загальностимулюючої (еритемної) дії ультрафіолетового випромінювання:

А. *У фотолізі білків у шкірі з утворенням гістаміну, холіну, аденозину, піримідинових сполук та інших його продуктів, які всмоктуються у кров, стимулюють обмін речовин в організмі, ретикулоендотеліальну систему та кістковий мозок, підвищують кількість гемоглобіну, еритроцитів, лейкоцитів, активність ферментів дихання та функцію печінки, стимулюють діяльність нервової системи тощо

В. У розщепленні кальциферолів: із ергостерину (7,8-дегідрохолестерину) в сальних залозах під впливом ультрафіолетової радіації завдяки розщепленню бензольного кільця утворюється вітамін D2 (ергохолекалциферол), вітамін D3 (холекалциферол), а з провітаміну 2,2-дегідроергостеріну – вітамін D 4

С. У перетворенні амінокислоти тирозіну, діоксіфенілаланіну і продуктів розпаду адреналіну під впливом ультрафіолетової радіації і ферменту тірозінази в чорний пігмент меланін, який захищає шкіру (і весь організм) від надлишку ультрафіолетової, видимої та інфрачервоної радіації

D. Виникає подразнення бактерій з активацією їх життєдіяльності, яка зі збільшенням дози опромінення змінюється бактеріостатичним ефектом, а потім – фотодеструкцією, денатурацією білків, загибеллю мікроорганізмів тощо

Е. У розвитку новоутворень та онкологічних захворювань


17. Укажіть, в чому полягає механізм D-вітаміноутворюючої (антирахітичної) дії ультрафіолетового випромінювання:

А. *У розщепленні кальциферолів: із ергостерину (7,8-дегідрохолестерину) в сальних залозах під впливом ультрафіолетової радіації завдяки розщепленню бензольного кільця утворюється вітамін D2 (ергохолекалциферол), вітамін D3 (холекалциферол), а з провітаміну 2,2-дегідроергостеріну – вітамін D 4

В. У фотолізі білків у шкірі з утворенням гістаміну, холіну, аденозину, піртмідтнових сполук та інших його продуктів, які всмоктуються у кров, стимулюють обмін речовин в організмі, ретикулоендотеліальну систему та кістковий мозок, підвищують кількість гемоглобіну, еритроцитів, лейкоцитів, активність ферментів дихання та функцію печінки, стимулюють діяльність нервової системи тощо

С. У перетворенні амінокислоти тирозіну, діоксіфенілаланіну і продуктів розпаду адреналіну під впливом ультрафіолетової радіації і ферменту тірозінази в чорний пігмент меланін, який захищає шкіру (і весь організм) від надлишку ультрафіолетової, видимої та інфрачервоної радіації

D. Виникає подразнення бактерій з активацією їх життєдіяльності, яка зі збільшенням дози опромінення змінюється бактеріостатичним ефектом, а потім – фотодеструкцією, денатурацією білків, загибеллю мікроорганізмів тощо

Е. У розвитку новоутворень та онкологічних захворювань


18. Укажіть, в чому полягає механізм пігментоутворюючої (загарної) дії ультрафіолетового випромінювання:

А. *У перетворенні амінокислоти тирозіну, діоксіфенілаланіну і продуктів розпаду адреналіну під впливом ультрафіолетової радіації і ферменту тірозінази в чорний пігмент меланін, який захищає шкіру (і весь організм) від надлишку ультрафіолетової, видимої та інфрачервоної радіації

В. У фотолізі білків у шкірі з утворенням гістаміну, холіну, аденозину, піримідинових сполук та інших його продуктів, які всмоктуються у кров, стимулюють обмін речовин в організмі, ретикулоендотеліальну систему та кістковий мозок, підвищують кількість гемоглобіну, еритроцитів, лейкоцитів, активність ферментів дихання та функцію печінки, стимулюють діяльність нервової системи тощо

С. У розщепленні кальциферолів: із ергостерину (7,8-дегідрохолестерину) в сальних залозах під впливом ультрафіолетової радіації завдяки розщепленню бензольного кільця утворюється вітамін D2 (ергохолекалциферол), вітамін D3 (холекалциферол), а з провітаміну 2,2-дегідроергостеріну – вітамін D 4

D. Виникає подразнення бактерій з активацією їх життєдіяльності, яка зі збільшенням дози опромінення змінюється бактеріостатичним ефектом, а потім – фотодеструкцією, денатурацією білків, загибеллю мікроорганізмів тощо

Е. У розвитку новоутворень та онкологічних захворювань


19. Укажіть, в чому полягає механізм бактерицидної (абіотичної) дії ультрафіолетового випромінювання:

А. *Виникає подразнення бактерій з активацією їх життєдіяльності, яка зі збільшенням дози опромінення змінюється бактеріостатичним ефектом, а потім – фотодеструкцією, денатурацією білків, загибеллю мікроорганізмів тощо

В. У фотолізі білків у шкірі з утворенням гістаміну, холіну, аденозину, піримідинових сполук та інших його продуктів, які всмоктуються у кров, стимулюють обмін речовин в організмі, ретикулоендотеліальну систему та кістковий мозок, підвищують кількість гемоглобіну, еритроцитів, лейкоцитів, активність ферментів дихання та функцію печінки, стимулюють діяльність нервової системи тощо

С. У розщепленні кальциферолів: із ергостерину (7,8-дегідрохолестерину) в сальних залозах під впливом ультрафіолетової радіації завдяки розщепленню бензольного кільця утворюється вітамін D2 (ергохолекалциферол), вітамін D3 (холекалциферол), а з провітаміну 2,2-дегідроергостеріну – вітамін D 4

D. У перетворенні амінокислоти тирозіну, діоксіфенілаланіну і продуктів розпаду адреналіну під впливом ультрафіолетової радіації і ферменту тірозінази в чорний пігмент меланін, який захищає шкіру (і весь організм) від надлишку ультрафіолетової, видимої та інфрачервоної радіації

Е. У розвитку новоутворень та онкологічних захворювань


20. Укажіть, в чому полягає механізм фотоофтальмологіної дії ультрафіолетового випромінювання:

А. *У розвитку запалень слизової оболонки очей

В. У фотолізі білків у шкірі з утворенням гістаміну, холіну, аденозину, піримідинових сполук та інших його продуктів, які всмоктуються у кров, стимулюють обмін речовин в організмі, ретикулоендотеліальну систему та кістковий мозок, підвищують кількість гемоглобіну, еритроцитів, лейкоцитів, активність ферментів дихання та функцію печінки, стимулюють діяльність нервової системи тощо

С. У розщепленні кальциферолів: із ергостерину (7,8-дегідрохолестерину) в сальних залозах під впливом ультрафіолетової радіації завдяки розщепленню бензольного кільця утворюється вітамін D2 (ергохолекалциферол), вітамін D3 (холекалциферол), а з провітаміну 2,2-дегідроергостеріну – вітамін D 4

D. У перетворенні амінокислоти тирозіну, діоксіфенілаланіну і продуктів розпаду адреналіну під впливом ультрафіолетової радіації і ферменту тірозінази в чорний пігмент меланін, який захищає шкіру (і весь організм) від надлишку ультрафіолетової, видимої та інфрачервоної радіації

Е. Виникає подразнення бактерій з активацією їх життєдіяльності, яка зі збільшенням дози опромінення змінюється бактеріостатичним ефектом, а потім – фотодеструкцією, денатурацією білків, загибеллю мікроорганізмів тощо


21. Укажіть, в чому полягає механізм канцерогенної дії ультрафіолетового випромінювання:

А. *У розвитку новоутворень та онкологічних захворювань

В. У фотолізі білків у шкірі з утворенням гістаміну, холіну, аденозину, піримідинових сполук та інших його продуктів, які всмоктуються у кров, стимулюють обмін речовин в організмі, ретикулоендотеліальну систему та кістковий мозок, підвищують кількість гемоглобіну, еритроцитів, лейкоцитів, активність ферментів дихання та функцію печінки, стимулюють діяльність нервової системи тощо

С. У розщепленні кальциферолів: із ергостерину (7,8-дегідрохолестерину) в сальних залозах під впливом ультрафіолетової радіації завдяки розщепленню бензольного кільця утворюється вітамін D2 (ергохолекалциферол), вітамін D3 (холекалциферол), а з провітаміну 2,2-дегідроергостеріну – вітамін D 4

D. У перетворенні амінокислоти тирозіну, діоксіфенілаланіну і продуктів розпаду адреналіну під впливом ультрафіолетової радіації і ферменту тірозінази в чорний пігмент меланін, який захищає шкіру (і весь організм) від надлишку ультрафіолетової, видимої та інфрачервоної радіації

Е. Дія, що зумовлює спочатку виникає подразнення бактерій з активацією їх життєдіяльності, яка зі збільшенням дози опромінення змінюється бактеріостатичним ефектом, а потім – фотодеструкцією, денатурацією білків, загибеллю мікроорганізмів тощо


22. Укажіть, які основні процеси виділяють в механізмі впливу ультрафіолетового випромінювання на організм людини:

А. *Фотохімічні, гуморальні, нервово-рефлекторні

В. Біологічні, фізіологічні, біохімічні

С. Біохімічні, фізичні, бактеріологічні

D. Денатурація та фотоліз амінокислот

Е. Фотопошкодження генетичного матеріалу, нервово-рефлекторні


23. Назвіть, з якою амінокислотою повязана пігментоутворююча дія ультрафіолетового випромінювання:

А. *Тирозин

В. Триптофан

С. Фенілаланін

D. Валін

Е. Метіонін


24. Назвіть основні методи вимірювання інтенсивності ультрафіолетового випромінювання:

A. *Інтегральний, біологічний, фотохімічний, фізичний, розрахунковий

B. Інтегральний, фотоелектричний, фотохімічний, біологічний, мікробіологічний

C. Фотоелектричний, мікробіологічний, гігієнічний, соціально-гігієнічний

D. Розрахунковий, лабораторний

E. Фотохімічний, біологічний, соціологічний, статистичний


25. Назвіть основні інструментальні методи вимірювання інтенсивності ультрафіолетового випромінювання:

A. *Все перераховане

B. Інтегральний

C. Біологічний

D. Фотохімічний

E. Фізичний


26. Укажіть в чому полягає суть інтегрального методу вимірювання інтенсивності ультрафіолетового випромінювання:

A. *У вимірюванні сумарного потоку радіації Сонця піранометрами

B. У визначенні еритемної дози за допомогою біодозиметра Горбачова

C. У розкладанні щавлевої кислоти у присутності азотнокислого уранілу пропорційно інтенсивності та тривалості ультрафіолетового опромінення її титрованого розчину

D. У проведенні вимірювання інтенсивності ультрафіолетової радіації ультрафіолетметром (уфіметром)

E. У здійсненні розрахунку еритемного потоку маячного (пересувного) опромінювача за спеціальною формулою


27. Укажіть в чому полягає суть біологічного методу вимірювання інтенсивності ультрафіолетового випромінювання:

A. *У визначенні еритемної дози за допомогою біодозиметра Горбачова

B. У вимірюванні сумарного потоку радіації Сонця піранометрами

C. У розкладанні щавлевої кислоти у присутності азотнокислого уранілу пропорційно інтенсивності та тривалості ультрафіолетового опромінення її титрованого розчину

D. У проведенні вимірювання інтенсивності ультрафіолетової радіації ультрафіолетметром (уфіметром)

E. У здійсненні розрахунку еритемного потоку маячного (пересувного) опромінювача за спеціальною формулою


28. Укажіть в чому полягає суть фотохімічного методу вимірювання інтенсивності ультрафіолетового випромінювання:

A. *У розкладанні щавлевої кислоти у присутності азотнокислого уранілу пропорційно інтенсивності та тривалості ультрафіолетового опромінення її титрованого розчину

B. У вимірюванні сумарного потоку радіації Сонця піранометрами

C. У визначенні еритемної дози за допомогою біодозиметра Горбачова

D. У проведенні вимірювання інтенсивності ультрафіолетової радіації ультрафіолетметром (уфіметром)

E. У здійсненні розрахунку еритемного потоку маячного (пересувного) опромінювача за спеціальною формулою


29. Укажіть в чому полягає суть фізичного методу вимірювання інтенсивності ультрафіолетового випромінювання:

A. *У проведенні вимірювання інтенсивності ультрафіолетової радіації ультрафіолетметром (уфіметром)

B. У вимірюванні сумарного потоку радіації Сонця піранометрами

C. У визначенні еритемної дози за допомогою біодозиметра Горбачова

D. У розкладанні щавлевої кислоти у присутності азотнокислого уранілу пропорційно інтенсивності та тривалості ультрафіолетового опромінення її титрованого розчину

E. У здійсненні розрахунку еритемного потоку маячного (пересувного) опромінювача за спеціальною формулою


30. Укажіть в чому полягає суть розрахунковогоо методу вимірювання інтенсивності ультрафіолетового випромінювання:

A. *У здійсненні розрахунку еритемного потоку маячного (пересувного) опромінювача за спеціальною формулою

B. У вимірюванні сумарного потоку радіації Сонця піранометрами

C. У визначенні еритемної дози за допомогою біодозиметра Горбачова

D. У розкладанні щавлевої кислоти у присутності азотнокислого уранілу пропорційно інтенсивності та тривалості ультрафіолетового опромінення її титрованого розчину

E. У проведенні вимірювання інтенсивності ультрафіолетової радіації ультрафіолетметром (уфіметром)


31. Перерахуйте прилади для визначення інтенсивності ультрафіолетового випромінювання:

A. *Ультрафіолетметр, кварцова пробірка з розчином уранілу та щавлевої кислоти, біодозиметр, піранометр

B. Люксметр, актинометр, фотоінтенсиметри

C. Актинометр, фотоінтенсиметри, кварцова пробірка з розчином уранілу

D. Люксметр, актинометр, піранометр Янишевського

E. Фотоекспонометр, фотоінтенсиметри, піранометр Янишевського


32. Назвіть одиниці вимірювання інтенсивності ультрафіолетового випромінювання фізичним методом:

A. *мВт/м2

B. мкР/год

C. Вт/год

D. лк

E. мкВт/с


33. Укажіть, які реактиви потрібні для визначення інтенсивності ультрафіолетового випромінювання фотохімічним методом:

А. *Ураніл азотнокислий, кислота щавлева, перманганат калію, кислота сірчана

В. Кислота щавлева, калій азотнокислий, кислота сірчана

С. Перманганат калію, кислота лимонна, кислота сірчана

D. Кислота азотна, перманганат калію, ураніл азотнокислий,

Е. Кислота азотна, перманганат калію, хлорид натрію


34. Укажіть, яка кількість розкладеної щавлевої кислоти на 1 см2 поверхні опроміненого розчину відповідає одній еритемній дозі:

А. *3,7-4,1 мг/см2

В. 1,1-1,5 мг/см2

С. 1,6-2,1 мг/см2

D. 2,1-2,5 мг/см2

Е. 2,5-3,6 мг/см2


35. Дайте визначення поняття “біологічна доза”:

A. *Найменший термін УФ опромінення незасмаглої шкіри у хвилинах, після якого через 15-20 годин (у дітей через 1-3 години) з’являється виразне почервоніння шкіри (еритема)

B. Найбільша кількість ультрафіолетового випромінювання, яка викликає еритему через 15-20 годин у дорослих та 1-3 годин у дітей

C. Найменша кількість інфрачервоного випромінювання, яка викликає еритему у дорослих та дітей

D. Найбільша кількість інфрачервоного випромінювання, яка викликає еритему у дорослих та дітей

E. Найменший термін УФ опромінення незасмаглої шкіри у хвилинах, після якого через 1-3 годин (у дітей через 15-20 години) з’являється виразне почервоніння шкіри (еритема)

36. Назвіть, який прилад необхідно застосувати для визначення інтенсивності ультрафіолетового випромінювання біологічним методом:

А. *Біодозиметр Горбачова

В. Ультрафіолетметр

С. Кільця Ландольта

D. Хронорефлексометр

Е. Індивідуальний дозиметр КІД-2


37. Укажіть, стандартну відстань, на якій визначається еритемна доза:

А. *0,5 м

B/ 2 м

C. 3 м

D. 1 м

E. 4 м


38. Укажіть тривалість опромінення шкірних покривів під віконцем №6 біодозиметра Горбачова в ході визначення інтенсивності ультрафіолетового випромінювання біологічним методом за стандартних умов:

А. *1 хвилина

В. 2 хвилини

С. 3 хвилини

D. 4 хвилини

Е. 5 хвилин

39. Укажіть тривалість опромінення шкірних покривів під віконцем №5 біодозиметра в ході визначення інтенсивності ультрафіолетового випромінювання біологічним методом за стандартних умов:

А. *2 хвилини

В. 1 хвилина

С. 3 хвилини

D. 4 хвилини

Е. 5 хвилин


40. Укажіть тривалість опромінення шкірних покривів під віконцем №4 біодозиметра в ході визначення інтенсивності ультрафіолетового випромінювання біологічним методом за стандартних умов:

А. *3 хвилини

В. 1 хвилина

С. 2 хвилини

D. 4 хвилини

Е. 5 хвилин


41. Укажіть тривалість опромінення шкірних покривів під віконцем №3 біодозиметра в ході визначення інтенсивності ультрафіолетового випромінювання біологічним методом за стандартних умов:

А. *4 хвилини

В. 1 хвилина

С. 2 хвилини

D. 3 хвилини

Е. 5 хвилин


42. Укажіть тривалість опромінення шкірних покривів під віконцем №2 біодозиметра в ході визначення інтенсивності ультрафіолетового випромінювання біологічним методом за стандартних умов:

А. *5 хвилин

В. 1 хвилина

С. 2 хвилини

D. 3 хвилини

Е. 4 хвилини


44. Назвіть основні види біологічної (еритемної) дози:

A. *Профілактична, фізіологічна (оптимальна)

B. Радіаційна, профілактична, фотоелектрична

C. Фотоелектрична, фотохімічна, узагальнена

D. Радіаційна, фізіологічна (оптимальна), еквівалентна

E. Експозиційна, еквівалентна, ефективна


45. Назвіть кількісні параметри для розрахунку профілактичної дози ультрафіолетового випромінювання:

A. *1/8 еритемної (біологічної) дози

B. ½-1/4 еритемної (біологічної) дози

C. 0,5 еритемної (біологічної) дози

D. ¼ еритемної (біологічної) дози

E. 1-2 еритемної (біологічної) доза

46. Назвіть кількісні параметри для розрахунку фізіологічної (оптимальної) дози ультрафіолетового випромінювання:

A. *1/2-1/4 еритемної (біологічної) дози

В. 1/8 еритемної (біологічної) дози

С. 1-2 еритемної (біологічної) доза

D. 0,5 еритемної (біологічної) дози

E. 1/4 еритемної (біологічної) дози


47. Розрахуйте величину профілактичної дози ультрафіолетового випромінювання, якщо біологічна доза складає 4 хвилини:

A. *30 секунд

B. 18 секунд

C. 1 хвилин

D. 5 хвилин

E. 180 секунд


48. Розрахуйте величину оптимальної дози ультрафіолетового випромінювання, якщо біодоза складає 4 хвилини:

A. *1-2 хвилини

B. 2-3 хвилини

C. 0,5-1 хвилини

D. 4 хвилини

E. 8 хвилин


49. Назвіть штучні джерела ультрафіолетового випромінювання:

A. *Все перераховане

В. Прямі ртутно-кварцові лампи

С. Дугові ртутно-кварцові лампи

D. Еритемні увіолеві лампи

E. Бактерицидні увіолеві

50. Назвіть довжину хвилі діапазону інфрачервоного випромінювання:

A. *760-10000 нм

B. 760-100000 нм

C. 760-1000 нм

D. 315-400 нм

E. 280-313 нм

51. Укажіть біологічний ефект, властивий для інфрачервоного випромінювання:

A. *Тепловий ефект

В. Виражений загально стимулюючий ефект

С. Антирахітичний ефект

D. Пігментоутворюючий ефект

E. Слабкий загально стимулюючий ефект


52. Назвіть прилади для вимірювання інтенсивності інфрачервоного випромінювання:

A. *Актинометр, піранометр

В. Ерметр, ультрафіолетметр

С. Ерметр, уфіметр

D. Уфіметр, люксметр

E. Люксметр, уфіметр


53. Укажіть, при якій довжині хвилі ультрафіолетового випромінювання спостерігається максимальна загальнозміцнююча дія:

A. *250 нм і 297 нм

B. 10-120 нм

C. 120-250 нм

D. 10 нм і 280 нм

E. 280-315 нм


54. Укажіть, при якій довжині хвилі ультрафіолетового випромінювання спостерігається максимальна Д-вітаміноутворююча дія:

A. *280-297 нм

B. 280-297 нм

C. 254-270 нм

D. 315-270 нм

E. 320-330 нм


55. Укажіть, при якій довжині хвилі ультрафіолетового випромінювання спостерігається максимальна пігментоутворюча дія:

A. *320-330 нм

B. 300-180 нм

C. 250-297 нм

D. 254-270 нм

E. 315-270 нм


56. Укажіть, при якій довжині хвилі ультрафіолетового випромінювання спостерігається максимальна бактерицидна дія:

A. *254 нм

B. 250-297 нм

C. 240-260 нм

D. 270-315 нм

E. 330 нм


57. Укажіть орієнтовні показники для оцінки мікробного забруднення (ступеня чистоти) повітря лікарняної палати:

A. *Загальне мікробне число – до 3500, в тому числі гемолітичний стрептокок – до 100

В. Загальне мікробне число – до 2000, в тому числі гемолітичний стрептокок – до 10

С. Загальне мікробне число – 2000-4000, в тому числі гемолітичний стрептокок – 11-40

D. Загальне мікробне число (до операції) – до 500, в тому числі гемолітичний стрептокок – 0

E. Загальне мікробне число – до 1000, в тому числі гемолітичний стрептокок – до 16


58. Дайте визначення поняття “ступінь ефективності”:

А. *Виражене у відсотках відношення різниці між кількістю колоній до і після санації до кількості колоній до санації

В. Число, що показує у скільки разів збільшилась кількість мікроорганізмів

С. Кількісний показник санації повітря

D. Кількість колоній, що виросла на чашці Петрі після санації повітря

Е. Число, що показує у скільки разів в результаті санації зменшилось число колоній


59. Дайте визначення поняття “коефіцієнт ефективності”:

А. *Число, яке показує у скільки разів в результаті санації зменшилось число колоній

В. Відношення різниці між кількістю колоній до і після санації, виражене у відсотках

С. Коефіцієнт корисної дії бактерицидної лампи

D. Кількість загиблих мікроорганізмів

Е. Ступінь чистоти повітря

.

60. Укажіть, при якій величині ступеня ефективності санація повітря в приміщенні у разі використання ультрафіолетової радіації вважається ефективною:

A. *Ступінь ефективності − 80%

B. Ступінь ефективності − 60%

C. Ступінь ефективності − 70%

D. Ступінь ефективності – 100%

E. Ступінь ефективності − 50%


61. Укажіть при якій величині коефіцієнта ефективності санація повітря в приміщенні у разі використання ультрафіолетової радіації вважається ефективною:

A. *Коефіцієнт ефективності − не менше 5

B. Коефіцієнт ефективності − не менше 4

C. Коефіцієнт ефективності − не менше 3

D. Коефіцієнт ефективності − не менше 1

E. Коефіцієнт ефективності − не менше 2


62. Укажіть, яким є ступінь ефективності санації, якщо під час проведення санації повітря у перев’язочній встановлено, що до санації проросло 85 колоній, після неї – 17:

A. *80

B. 2

C. 15

D. 25

E. 50


63. Укажіть, яким є коефіцієнт ефективності санації, якщо під час проведення санації повітря у перев’язочній встановлено, що до санації проросло 85 колоній, після неї – 17:

A. *5

B. 7

C. 9

D. 11

E. 15


64. Для зменшення ступеня бактеріального забруднення повітря в операційній прийнято рішення про необхідність організації ультрафіолетового опромінення повітря. Укажіть промені з якою довжиною хвилі найбільш доцільно використовувати з цією метою:

A. *250 нм

B. 350 нм

C. 450 нм

D. 550 нм

E. 650 нм


65. Необхідно забезпечити максимальний D-вітаміноутворюючий (антирахітичний) ефект ультрафіолетового випромінювання. Укажіть, в якому діапазоні спостерігається максимальна D-вітаміноутворююча дія:

A. *280-297 нм

B. 250-320 нм

C. 280-340 нм

D. 254-267 нм

E. 340-390 нм


66. Необхідно забезпечити максимальний загальностимулюючий ефект ультрафіолетового випромінювання. Укажіть, в якому діапазоні спостерігається максимальна загальностимулююча дія:

A. *254 нм

B. 280-297 нм

C. 280-340 нм

D. 254-267 нм

E. 390 нм


67. Необхідно забезпечити максимальний пігментоутворюючий ефект ультрафіолетового випромінювання. Укажіть, в якому діапазоні спостерігається максимальна пігментоутворююча дія:

A. *320-330 нм

B. 280-297 нм

C. 250-320 нм

D. 254-267 нм

E. 340-390 нм


68. Необхідно забезпечити максимальний бактерицидний ефект ультрафіолетового випромінювання. Укажіть, в якому діапазоні спостерігається максимальна бактерицидна дія:

A. *254-267 нм

B. 280-297 нм

C. 250-320 нм

D. 280-340 нм

E. 340-390 нм


69. Назвіть штучні джерела ультрафіолетового випромінювання, що використовуються для профілактичного опромінення:

A. *Еритемні лампи ЛЕ-15, ЛЕ-30

В. Газорозрядні лампи

С. Світильник СК-300

D. Апарат Кротова

E. Бактерицидні увіолеві лампи


70. Перерахуйте основні патологічні стани при недостатності ультрафіолетового випромінювання:

A. *Зниження резистентності організму, рахіт, карієс зубів тощо

B. Ураження зору, зниження резистентності, ураження шлунково-кишкового тракту, ожиріння тощо

C. Зниження резистентності, ожиріння, цукровий діабет, схуднення тощо

D. Анемія, ураження шлунково-кишкового тракту, ожиріння, остеопороз тощо

E. Ожиріння, остеопороз, цукровий діабет, схуднення тощо


71. Укажіть, який патологічний стан не виникає при недостатності ультрафіолетового випромінювання:

А. *Ожиріння

B. Зниження резистентності організму

C. Анемія

D. Рахіт

E. Карієс зубів


72. Перерахуйте основні види впливу надлишкових доз ультрафіолетового випромінювання:

A. *Зниження загальної резистентності організму, канцерогенний вплив, виникнення специфічних захворювань (кератокон’юнктивіти, опіки тощо)

B. Гемопоетичний вплив, канцерогенний вплив, фіброгенний вплив

C. Канцерогенний вплив, фіброгенний вплив, підвищення загальної резистентності організму

D. Підвищення загальної резистентності організму, зниження загальної резистентності організму, різке прискорення процесів вітаміноутворення

E. Гемопоетичний вплив, фіброгенний вплив, різке прискорення процесів вітаміноутворення


73. Укажіть, який ефект не є результатом впливу надлишкових доз ультрафіолетової радіації:

А. *Фіброгенний вплив

B. Канцерогенний вплив

C. Мутагенний вплив

D. Виникнення специфічних захворювань (кератокон’юнктивіти, опіки тощо)

E. Різке уповільнення процесів вітаміноутворення

74. Укажіть основні наслідки профілактичної дії ультрафіолетового випромінювання:

А. *Все перераховане

В. Підвищення тонусу кори головного мозку та нормалізація процесів збудження і гальмування

С. Покращання стану автономної (вегетативної) нервової системи

D. Підвищення активності ряду ферментів та збільшення вмісту гемоглобіну в крові

Е. Нормалізація ліпідного обміну та підвищення проникності мембран клітин


75. Укажіть основні наслідки профілактичної дії ультрафіолетового випромінювання:

А. *Все перераховане

В. Стимулювання протизгортаючої функції крові та нормалізація мінерального, особливо фосфорно-кальцієвого, обміну

С. Зниження артеріального тиску при гіпертонічній хворобі, зменшення частоти виникнення та ступеня вираження гіпертонічних криз

D. Покращання показників функціонального стану серцево-судинної системи

Е. Зменшується рівня поширення нападів стенокардії, випадків інфаркту міокарда та мозкового інсульту


76. Укажіть, які заходи проводяться для первинної і вторинної геліопрофілактики захворювань:

А. *Організація аеросоляріїв та лікувальних пляжів

В. Покращання природної та штучної вентиляції

С. Покращання природного та штучного освітлення

D. Запровадження виробничої фізичної культури

Е. Організація психопрофілактики та психокорекції


77. Укажіть, при лікуванні яких захворювань використовуються штучні джерела ультрафіолетової радіації:

A. *Ревматизм, невралгічні болі, шкірний туберкульоз, загоювання гнійних ран

B. Ревматизм, сальмонельоз, невралгічні болі, отит

C. Дизентерія, невралгічні болі, шкірний туберкульоз, харчові отруєння

D. Дизентерія, холера, кишкові інфекції

E. Шкірний туберкульоз, загоювання гнійних ран, холера, харчові отруєння


78. Назвіть, при лікуванні яких захворювань не використовують штучні джерела ультрафіолетової радіації:

А. *Харчові отруєння

В. Невралгічні болі

С. Загоювання ран

D. Ревматизм

Е. Гнійні рани

79. Назвіть патологічний стан, при якому протипоказане проведення первинної ультрафіолетової профілактики:

А. *Дифузний токсичний зоб

В. Вагітність

С. Невралгія

D. Анемія

Е. Ожиріння


80. Назвіть патологічний стан, при якому протипоказане проведення вторинної ультрафіолетової профілактики:

А. *Інфаркт міокарда

В. Вагітність

С. Невралгія

D. Анемія

Е. Ожиріння

81. Укажіть назву кабінету для проведення профілактичного опромінення:

А. *Фотарій

В. Солярій

С. Кріосауна

D. Аерарій

Е. Аєросоляеій


82. Назвіть основні санітарно-гігієнічні заходи щодо профілактики недостатності ультрафіолетового випромінювання серед населення:

A. *Раціональне планування та забудова населених пунктів, використання увіолевого скла, застосування еритемно-увіолевих ламп

B. Південна орієнтація вікон житлових приміщень, дієтотерапія, хіміотерапія

C. Хіміотерапія, охорона довкілля від забруднення, забезпечення чистоти віконного скла

D. Охорона довкілля від забруднення, забезпечення чистоти віконного скла, психопрофілактика

E. Охорона довкілля від забруднення, психопрофілактика, серопрофілактика


83. Назвіть один з основних санітарно-гігієнічних заходів щодо профілактики недостатності ультрафіолетового випромінювання:

А. *Раціональне планування та забудова населених пунктів

В. Хіміотерапія

С. Охорона довкілля від забруднення

D. Дієтотерапія

Е. Забезпечення чистоти віконного скла


84. Укажіть, в який період року рекомендується проводити геліопрофілактику захворювань в північних районах України:

А. *З березня до жовтня

В. З лютого до листопада

С. З листопада до травня

D. З вересня до червня

Е. З грудня до березня


85. Укажіть, в який період року рекомендується проводити геліопрофілактику захворювань в південних районах України:

А. *З лютого до листопада

В. З березня до жовтня

С. З листопада до травня

D. З вересня до червня

Е. З грудня до березня

86. Укажіть, який ефект не є результатом впливу надлишкових доз ультрафіолетової радіації:

А. *Фіброгенний вплив

B. Канцерогенний вплив

C. Мутагенний вплив

D. Виникнення специфічних захворювань (кератокон’юнктивіти, опіки тощо)

E. Різке уповільнення процесів вітаміноутворення


87. Укажіть основні наслідки профілактичної дії ультрафіолетового випромінювання:

А. *Все перераховане

В. Стимулювання протизгортаючої функції крові та нормалізація мінерального, особливо фосфорно-кальцієвого, обміну

С. Зниження артеріального тиску при гіпертонічній хворобі, зменшення частоти виникнення та ступеня вираження гіпертонічних криз

D. Покращання показників функціонального стану серцево-судинної системи

Е. Зменшується рівня поширення нападів стенокардії, випадків інфаркту міокарда та мозкового інсульту



Тема №3. Методика визначення гігієнічної оцінки природного та штучного освітлення приміщень.


1. Назвіть основні гігієнічні вимоги до освітлення приміщень:

A. *Повинно бути за спектром максимально наближеним до природного, повинно бути достатнім, рівномірним, не повинно погіршувати хімічних та фізичних якостей повітряного середовища, не повинно створювати відблисків та різких тіней

B. Повинно бути за спектром максимально наближеним до природного, повинно бути розсіяне, повинно бути достатнє, повинно бути естетично привабливим

C. Повинно бути розсіяне, повинно бути достатнє, повинно бути естетично привабливим, повинно забезпечувати бактерицидну дію

D. Повинно бути естетично привабливим, повинно забезпечувати бактерицидну дію, повинно бути рівномірним, повинно забезпечувати загальностимулюючий вплив на організм

E. Повинно бути естетично привабливим, повинно забезпечувати бактерицидну дію, повинно забезпечувати загальностимулюючий вплив на організм, не повинно створювати відблисків та різких тіней


2. Укажіть, які фактори впливають на рівень природної освітленості приміщень:

A. *Зовнішні, внутрішні

B. Мікробіологічні, біологічні

C. Фізичні, хімічні

D. Радіологічні, біологічні

E. Технічні, технологічні


3. Назвіть зовнішні фактори, від яких залежить природне освітлення приміщень:

A. *Географічна широта, клімат місцевості, сезон року, години дня, затінюючі об’єкти (будинки, дерева)

B. Кількість вікон, географічна широта, орієнтація вікон, широта скла, пора року

C. Географічна широта, орієнтація вікон, клімат місцевості, широта скла, висота підвіконня, години дня

D. Орієнтація вікон, клімат місцевості, ширина скла, висота підвіконня, години дня

E. Кількість вікон, орієнтація вікон, ширина скла, висота підвіконня, години дня, затінюючі об’єкти (будинки, дерева)


4. Назвіть внутрішні фактори, від яких залежить природне освітлення приміщень:

A. *Орієнтація вікон, кількість вікон, їх конструкція, якість та чистота скла, наявність квітів, фіранок, яскравість (відбиваюча здатність стін, стелі, меблі, висота підвіконня, висота вікна

B. Орієнтація вікон, наявність будівель, дерев, кількість вікон, їх конструкція, якість та чистота скла, наявність квітів, фіранок

C. Наявність будівель, кількість вікон, їх конструкція, дерев, наявність квітів, фіранок, клімат місцевості, яскравість (відбиваюча здатність стін, стелі, меблів, географічна широта

D. Орієнтація вікон, наявність будівель, дерев, клімат місцевості, клімат місцевості, яскравість (відбиваюча здатність стін, стелі, меблів, висота підвіконня, висота вікна, географічна широта

E. Наявність будівель, дерев, клімат місцевості, географічна широта, орієнтація вікон, кількість вікон, їх конструкція


5. Назвіть чинник, що не впливає на рівень природного освітлення:

A. *Вид освітлювальної арматури

B. Орієнтація будівель

C. Площа засклення вікон

D. Пора року, доби

E. Географічна широта


6. Назвіть основні системи природного освітлення:

A. *Бокова, верхня, комбінована

B. Пряма, бокова, загальна

C. Загальна, місцева, верхня

D. Проміжна, комбінована, нижня

E. Проміжна, нижня, побічна

7. Назвіть основні типи інсоляційного режиму:

A. *Максимальний, помірний, мінімальний

B. Прямий. боковий, змішаний

C. Загальний, місцевий, змішаний

D. Проміжний, комбінований, змішаний

E. Природний, штучний, змішаний


8. Укажіть орієнтацію вікон приміщень, що забезпечують максимальний інсоляційний режим:

A. *Південно-східна, південно-західна

B. Південна, східна, західна

C. Північно-східна, північно-західна, північна

D. Південно-східна, південно-західна, південна

E. Північна, південна


9. Укажіть орієнтацію вікон приміщень, що забезпечують помірний інсоляційний режим:

A. *Південна, східна, західна

B. Південно-східна, південно-західна

C. Північно-східна, північно-західна, північна

D. Південно-східна, південно-західна, південна

E. Північна, південна

10. Укажіть орієнтацію вікон приміщень, що забезпечують мінімальний інсоляційний режим:

A. *Північно-східна, північно-західна, північна

B. Південно-східна, південно-західна

C. Південна, східна, західна

D. Південно-східна, південно-західна, південна

E. Північна, південна


11. Назвіть методи дослідження природного освітлення у приміщенні:

A. *Описовий, геометричний, світлотехнічний

B. Описовий, розрахунковий, світлотехнічний

C. Логарифмічний, розрахунковий, флуоресцентний

D. Розрахунковий, флуоресцентний, фотоколориметричний

E. Хімічний, логарифмічний, розрахунковий


12. Назвіть показники геометричного методу оцінки природного освітлення:

A. *Світловий коефіцієнт, кут падіння, коефіцієнт заглиблення, кут отвору, кут затінення

B. Коефіцієнт затінення, коефіцієнт кореляції, коефіцієнт заглиблення, коефіцієнт аерації, кут отвору, психрометричний коефіцієнт

C. Коефіцієнт кореляції, коефіцієнт заглиблення, кут отвору, психрометричний коефіцієнт, коефіцієнт природної освітленості

D. Коефіцієнт заглиблення, коефіцієнт аерації, кут отвору, психрометричний коефіцієнт, коефіцієнт природної освітленості

E. Коефіцієнт кореляції, коефіцієнт аерації, психрометричний коефіцієнт, коефіцієнт природної освітленості, кут падіння


13. Дайте визначення поняття “світловий коефіцієнт”:

A. *Відношення площі заскленої частини поверхні вікон до площі підлоги

B. Відношення площі всіх вікон до площі підлоги

C. Відношення площі одного вікна до площі підлоги

D. Відношення освітленості у приміщенні і назовні

E. Відношення природної освітленості в середині приміщення до площі підлоги


14. Укажіть нормативні значення величин світлового коефіцієнту для навчальних приміщень:

A. *1 : 4 – 1 : 5

B. 1 : 5 – 1 : 6

C. 1 : 6 – 1 : 8

D. 1 : 2 – 1 : 3

E. 1 : 8 – 1 : 10


15. Укажіть нормативні значення величин світлового коефіцієнту для житлових приміщень:

A. *1 : 6 – 1 : 8

B. 1 : 4 – 1 : 5

C. 1 : 5 – 1 : 6

D. 1 : 2 – 1 : 3

E. 1 : 8 – 1 : 10


16. Укажіть нормативні значення величин світлового коефіцієнту для лікарняних палат:

A. *1 : 5 – 1 : 6

B. 1 : 4 – 1 : 5

C. 1 : 6 – 1 : 8

D. 1 : 2 – 1 : 3

E. 1 : 8 – 1 : 10


17. Укажіть нормативні значення величин світлового коефіцієнту для операційних:

A. *1 : 2 – 1 : 3

B. 1 : 4 – 1 : 5

C. 1 : 5 – 1 : 6

D. 1 : 6 – 1 : 8

E. 1 : 8 – 1 : 10


18. Дайте визначення поняття “кут падіння” світлових променів на робоче місце:

A. *Кут між робочою поверхнею та лінією від робочого місця до верхнього краю вікна

B. Кут між робочою поверхнею та лінією до проекції на вікно верхнього краю протилежного будинку

C. Кут між лініями від робочого місця до верхнього краю вікна та до проекції на вікно верхнього краю протилежного будинку

D. Кут між лінією від робочого місця до верхнього краю вікна та світильника

E. Кут між лініями від робочого місця до верхнього та нижнього країв вікна


19. Приведіть гігієнічні нормативи величини кута падіння світлових променів на робоче місце:

A. *не менше 27°

B. Не більше 27°

C. 25°

D. не менше 30°

E. не менше 45°


20. Дайте визначення поняття “кут отвору”:

A. *кут між лініями від робочого місця до верхнього краю вікна та до проекції на вікно верхнього краю протилежного будинку

B. кут між робочою поверхнею та лінією до проекції на вікно верхнього краю протилежного будинку

C. кут між робочою поверхнею та лінією до верхнього краю вікна

D. кут між лінією від робочого місця до верхнього краю вікна та світильника

E. кут між лініями від робочого місця до верхнього та нижнього країв вікна


21. Приведіть гігієнічні нормативи величини кута отвору:

A. *не менше 5°

B. не менше10°

C. не менше 45°

D. Не більше 5°

E. не менше 27°

22. Дайте визначення поняття “коефіцієнт заглиблення”:

A. *Відношення відстані від вікна до протилежної стіни до відстані від верхнього краю вікна до підлоги

B. Відношення глибини приміщення до відстані від підлоги до верхнього краю вікна

C. Відношення глибини класу до відстані від підлоги до підвіконня

D. Відношення висоти вікна до глибини приміщення

E. Відношення глибини приміщення до відстані від підвіконня до стелі


23. Укажіть параметри, що необхідні для розрахунку коефіцієнта заглиблення приміщення:

A. *Відстань від верхнього краю вікна до підлоги та відстань від вікна до протилежної стіни

B. Відстань від підлоги до підвіконня та відстань від підлоги до стелі

C. Відстань від підлоги до підвіконня та відстань від підлоги до верхнього краю вікна

D. Відстань від світлонесучої стіни до протилежної та відстань від підвіконні до підлоги

E. Відстань від підвіконня до верхнього краю вікна та відстань від внутрішньої стіни до світлонесучої


24. Укажіть нормативні значення величини коефіцієнта заглиблення:

A. *Не більше 2

B. Не більше 3

C. Не менше 4

D. Не більше 5

E. Не менше 1


25. Назвіть нормативи природного освітлення навчальних приміщень за даними геометричного методу:

A. *Світловий коефіцієнт – 1 : 4 – 1 : 5, коефіцієнт заглиблення – не більше 2, кут падіння – не менше 27°

B. Світловий коефіцієнт – 1 : 6 – 1 : 8, коефіцієнт заглиблення – не більше 2, кут падіння – не менше 27°

C. Світловий коефіцієнт – 1 : 5 – 1 : 6, коефіцієнт заглиблення: не більше 2, кут падіння – не менше 27°

D. Світловий коефіцієнт – 1 : 2 – 1 : 3, коефіцієнт заглиблення – не більше 2, кут падіння – не менше 27°

E. Світловий коефіцієнт – 1 : 8 – 1 : 10, коефіцієнт заглиблення – не більше 5, кут падіння – не менше 27°


26. Назвіть нормативи природного освітлення житлових приміщень за даними геометричного методу:

A. *Світловий коефіцієнт – 1 : 5 – 1 : 6, коефіцієнт заглиблення – не більше 2, кут падіння – не менше 27°

B. Світловий коефіцієнт – 1 : 6 – 1 : 8, коефіцієнт заглиблення – не більше 2, кут падіння – не менше 27°

C. Світловий коефіцієнт – 1 : 2 – 1 : 3, коефіцієнт заглиблення – не більше 2, кут падіння – не менше 27°

D. Світловий коефіцієнт – 1 : 4 – 1 : 5, коефіцієнт заглиблення – не більше 2, кут падіння – не менше 27°

E. Світловий коефіцієнт – 1 : 8 – 1 : 10, коефіцієнт заглиблення – не більше 5, кут падіння – не менше 27°


27. Назвіть нормативи природного освітлення лікарняної палати за даними геометричного методу:

A. *Світловий коефіцієнт – 1 : 6 – 1 : 8, коефіцієнт заглиблення – не більше 2, кут падіння – не менше 27°

B. Світловий коефіцієнт – 1 : 2 – 1 : 3, коефіцієнт заглиблення – не більше 2, кут падіння – не менше 27°

C. Світловий коефіцієнт – 1 : 5 – 1 : 6, коефіцієнт заглиблення – не більше 2, кут падіння – не менше 27°

D. Світловий коефіцієнт – 1 : 4 – 1 : 5, коефіцієнт заглиблення – не більше 2, кут падіння – не менше 27°

E. Світловий коефіцієнт – 1 : 8 – 1 : 10, коефіцієнт заглиблення – не більше 5, кут падіння – не менше 27°


28. Назвіть нормативи природного освітлення операційної за даними геометричного методу:

A. *Світловий коефіцієнт – 1 : 2 – 1 : 3, коефіцієнт заглиблення – не більше 2, кут падіння – не менше 27°

B. Світловий коефіцієнт – 1 : 6 – 1 : 8, коефіцієнт заглиблення – не більше 2, кут падіння – не менше 27°

C. Світловий коефіцієнт – 1 : 5 – 1 : 6, коефіцієнт заглиблення – не більше 2, кут падіння – не менше 27°

D. Світловий коефіцієнт – 1 : 4 – 1 : 5, коефіцієнт заглиблення – не більше 2, кут падіння – не менше 27°

E. Світловий коефіцієнт - 1 : 8 – 1 : 10, коефіцієнт заглиблення – не більше 5, кут падіння - не менше 27°


29. Назвіть показники світлотехнічного методу оцінки природного освітлення:

A. *Коефіцієнт природної освітленості

B. Проекція небосхилу

C. Коефіцієнт заглиблення

D. Кут отвору

E. Світловий коефіцієнт


30. Дайте визначення поняття “коефіцієнт природної освітленості”:

A. *Виражене у відсотках відношення освітленості горизонтальної поверхні (на рівні підлоги або робочого місця) в приміщенні до виміряної одночасно освітленості розсіяним світлом горизонтальної поверхні під відкритим небосхилом

B. Щільність світлового потоку на освітлюваній поверхні

C. Виражене у відсотках відношення освітленості горизонтальної поверхні (на рівні протягом робочого дня) освітленості розсіяним світлом горизонтальної поверхні під відкритим небосхилом площі вікон до площі підлоги

D. Природна освітленість, яка припадає на площу 1 м2

E. Відношення природної освітленості в середині приміщення до площі підлоги


31. Назвіть прилади для вимірювання рівня освітлення:

A. *Люксметр

B. Біодозиметр

C. Актинометр

D. Радіометр-рентгенометр

E. Фотоінтенсиметр


32. Назвіть одиниці освітленості:

A. *Люкс

B. Люмен

C. Кандела

D. Ватт

E. Кандела/м2


33. Назвіть нормативи природного освітлення для навчальних приміщень за даними світлотехнічного методу:

A. *Коефіцієнт природної освітленості: 1,25-1,5%

B. Коефіцієнт природної освітленості: 1,25-1,5%

C. Коефіцієнт природної освітленості: 0,5%

D. Коефіцієнт природної освітленості: 2,0%

E. Коефіцієнт природної освітленості: 0,1–-0,5%


34. Назвіть нормативи природного освітлення для житлових приміщень за даними світлотехнічного методу:

A. *Коефіцієнт природної освітленості: 1,0%

B. Коефіцієнт природної освітленості: 1,25-1,5%

C. Коефіцієнт природної освітленості: 0,5%

D. Коефіцієнт природної освітленості: 2,0%

E. Коефіцієнт природної освітленості: 0,1–-0,5%


35. Назвіть нормативи природного освітлення для лікарняної палати за даними світлотехнічного методу:

A. *Коефіцієнт природної освітленості – 0,5%

B. Коефіцієнт природної освітленості – 1,25-1,5%

C. Коефіцієнт природної освітленості – 1,0%

D. Коефіцієнт природної освітленості – 2,0%

E. Коефіцієнт природної освітленості – 0,1–-0,5%


36. Назвіть нормативи природного освітлення для операційних за даними світлотехнічного методу –

A. *Коефіцієнт природної освітленості – 2,0%

B. Коефіцієнт природної освітленості – 1,25-1,5%

C. Коефіцієнт природної освітленості – 1,0%

D. Коефіцієнт природної освітленості – 0,5%

E. Коефіцієнт природної освітленості – 0,1–-0,5%


37. Назвіть основні гігієнічні вимоги до освітлення приміщень:

A. *Повинно бути за спектром максимально наближеним до природного, повинно бути достатнім, рівномірним, не повинно погіршувати хімічних та фізичних якостей повітряного середовища, не повинно створювати відблисків та різких тіней

B. Повинно бути за спектром максимально наближеним до природного, повинно бути розсіяне, повинно бути достатнє, повинно бути естетично привабливим

C. Повинно бути розсіяне, повинно бути достатнє, повинно бути естетично привабливим, повинно забезпечувати бактерицидну дію

D. Повинно бути естетично привабливим, повинно забезпечувати бактерицидну дію, повинно бути рівномірним, повинно забезпечувати загальностимулюючий вплив на організм

E. Повинно бути естетично привабливим, повинно забезпечувати бактерицидну дію, повинно забезпечувати загальностимулюючий вплив на організм, не повинно створювати відблисків та різких тіней


38. Укажіть, в чому полягає основне гігієнічне значення штучного освітлення:

A. *Найважливіша умова забезпечення комфорту та засіб розширення активної діяльності людини

B. Стимулює життєдіяльність організму

C. Посилює обмін речовин

D. Покращує загальне самопочуття

E. Підвищує емоційний настрій, підвищує працездатність

39. Назвіть фізичні характеристики штучного освітлення:

A. *Все перераховане

B. Сила світла

C. Світловий потік

D. Освітленість

E. Яскравість


40. Назвіть фізичні характеристики штучного освітлення:

A. *Все перераховане

B. Сила світла

C. Коефіцієнт відбиття

D. Коефіцієнт світлопропускання

E. Світність


41. Наведіть визначення поняття “гострота зору”:

A. *Здатність зорової сенсорної системи розрізняти найменші деталі об’єкта, що визначається найменшим кутом, під яким дві суміжні точки розрізняються як окремі.

B. Здатність зорової сенсорної системи сприймати мінімальну різницю яскравостей досліджуваного об’єкта і фону

C. Термін, протягом якого відбувається усвідомлення деталей об’єкта, що розглядається

D. Інтегральна функція зорового аналізатора, яка враховує основні його функції: гостроту зору, контрастну чутливість, швидкість зорового сприйняття

E. Відношення терміну ясного бачення об’єкта до сумарного часу його розглядання


42. Укажіть, до якої частини видимого спектра око людини є найчутливішим:

A. *Жовто-зелена ділянка

B. Синьо-фіолетова ділянка

C. Жовтогаряча ділянка

D. Червона ділянка

E. Блакитна ділянка


43. Назвіть основні системи штучного освітлення:

A. *Загальна, локальна та комбінована

B. Верхня та нижня

C. Пряма, побічна та проміжна

D. Загальна, місцева та поєднана

Е. Пряма та бокова


44. Назвіть основні джерела штучного освітлення:

A. *Електричні і неелектричні

B. Природні та штучні

C. Загальні та локальні

D. Специфічні та неспецифічні

E. Прямі та непрямі


45. Назвіть основні неелектричні джерела штучного освітлення:

A. *Все перераховане

B. Керосинові лампи

C. Карбідні лампи

D. Газові світильники

E. Свічки


46. Назвіть основні електричні джерела штучного освітлення:

A. *Все перераховане

B. Дугові лампи

C. Лампи розжарювання

D. Газосвітні лампи

E. Люмінесцентні лампи


47. Укажіть основні недоліки ламп розжарювання:

A. *Зміщення спектру в жовто-червону сторону, спотворення кольорового відчуття та засліплююча дія прямих променів

B. Зміщення спектру в зелено-синю сторону, спотворення кольорового відчуття та засліплююча дія відбитих променів

C. Стробоскопічний ефект: миготіння рухомих предметів

D. Стробоскопічний ефект: миготіння рухомих предметів

E. Погіршання властивостей повітря у приміщенні


48. Укажіть основні недоліки люмінесцентних ламп:

A. *Стробоскопічний ефект: миготіння рухомих предметів

B. Стробоскопічний ефект: миготіння нерухомих предметів

C. Зміщення спектру в жовто-червону сторону, спотворення кольорового відчуття та засліплююча дія прямих променів

D. Зміщення спектру в зелено-синю сторону, спотворення кольорового відчуття та засліплююча дія відбитих променів

E. Погіршання властивостей повітря у приміщенні


49. Укажіть види захисту від яскравого сонячного світла:

A. *Все перераховане

B. Застосування штор

C. Використання жалюзі

D. Тонування скла

E. Використання захисних окулярів


50. Укажіть засоби, що використовуються для захисту від засліплючої дії штучних джерел освітлення:

A. *Освітлювальна арматура

B. Застосування штор

C. Використання жалюзі

D. Тонування скла

E. Використання захисних окулярів


51. Укажіть основні типи люмінесцентних ламп:

A. *Все перераховане

B. Лампи денного світла (ЛД)

C. Лампи білого світла (ЛБ)

D. Лампи теплого білого світла (ЛТБ)

E. Лампи денного світла ртутні (ЛДР)


52. Назвіть основні різновиди люмінесцентних ламп, які використовуються для організації штучного освітлення:

A. *Все перераховане

B. Лампи білого світла

C. Лампи холодно-білого світла

D. Лампи денного світла

Е. Лампи тепло-білого світла


53. Укажіть, з якою метою використовують освітлювальну арматуру:

A. *Для захисту від засліплюючої дії та перерозподілу світлового потоку

B. Для захисту джерела світла від дії мікроорганізмів

C. Для захисту джерела світла від механічних пошкоджень

D. Для захисту джерела світла від вологи

E. Для захисту джерела світла від вибухонебезпечних газів


54. Укажіть основні типи освітлювальної арматури:

A. *Все перераховане

B. Освітлювальна арматура прямого світла

C. Освітлювальна арматура рівномірно-розсіяного світла

D. Освітлювальна арматура відбитого і відбито-розсіяного світла

E. Освітлювальна арматура направлено-розсіяного світла

55. Укажіть фактори, які впливають на рівень штучного освітлення:

A. *Система освітлення (місцеве, загальне, комбіноване)

B. Наявність об’єктів, що затінюють

C. Географічна широта місцевості

D. Пора доби, року

E. Поверховість будівлі


56. Укажіть фактори, які впливають на рівень штучної освітленості:

A. *Висота підвішування світильників, відстань між світильниками в горизонтальній площині

В. Площа приміщення, висота приміщення, поверховість будівлі

C. Кут отвору, кут падіння, коефіцієнт заглиблення

D. Проекція небосхилу, орієнтація вікон, кількість та орієнтація вікон

E. Наявність квітів, фіранок, висота підвіконня


57. Назвіть методи дослідження штучного освітлення у приміщенні:

A. *Описовий, розрахунковий, світлотехнічний

B. Описовий, геометричний, світлотехнічний

C. Логарифмічний, розрахунковий, флуоресцентний

D. Розрахунковий, флуоресцентний, фотоколориметричний

E. Розрахунковий, фотоколориметричний, географічний

58. Назвіть показники розрахункового методу оцінки штучного освітлення:

A. *Рівномірність та достатність освітлення

B. Кут отвору

С. Освітленість

D. Світловий коефіцієнт

E. Коефіцієнт заглиблення


59. Укажіть нормативи рівномірності штучного освітлення в навчальному приміщенні:

A. *Одна світлова точка на 8–9 м2

C. Одна світлова точка на 12–13 м2

B. Одна світлова точка на 10 м2

D. Одна світлова точка на 7–12 м2

E. Одна світлова точка на 12 м2


60. Укажіть нормативи достатності штучного освітлення в навчальному приміщенні:

A. *Питома потужність ламп розжарювання – 36 Вт/м2, питома потужність люмінесцентних ламп 24 Вт/м2

B. Питома потужність ламп розжарювання – 26 Вт/м2, питома потужність люмінесцентних ламп 34 Вт/м2

C. Питома потужність ламп розжарювання – 100 Вт/м2, питома потужність люмінесцентних ламп 50 Вт/м2

D. Питома потужність ламп розжарювання і люмінесцентних ламп 30 Вт/м2

E. Питома потужність ламп розжарювання – 150 Вт/м2, питома потужність люмінесцентних ламп 300 Вт/м2


61. Назвіть прилади для вимірювання рівня освітлення:

A. *Люксметр

B. Біодозиметр

C. Актинометр

D. Радіометр-рентгенометр

E. Фотоінтенсиметр


62. Укажіть, яким чином визначають рівномірність освітлення у разі застосування світлотехнічного методу:

A. *На підставі використання “методу конверта”

B. На підставі визначення коефіцієнту природної освітленості

C. На підставі визначення світлового коефіцієнту

D. На підставі використання “методу шахової дошки”

E. На підставі визначення коефіцієнту заглиблення приміщення


63. Назвіть нормативи загального штучного освітлення для навчальних кімнат:

A. *Лампи розжарювання – 150 лк, лампи люмінесцентні – 300 лк

B. Лампи розжарювання – 30 лк, лампи люмінесцентні – 75 лк

C. Лампи розжарювання – 200 лк, лампи люмінесцентні – 400 лк

D. Лампи розжарювання – 200 лк, лампи люмінесцентні – 500 лк

E. Лампи розжарювання – 75 лк, лампи люмінесцентні – 150 лк


64. Перерахуйте зрушення у стані здоров’я та захворювання, що зумовлені недостатнім освітленням:

A. *Зниження працездатності, порушення постави, міопія

B. Зниження апетиту, гемералопія , гіпотермія

C. Міопія, астигматизм, ксерофтальмія

D. Зниження резистентності капілярів, гіпертермія

E. Порушення постави, астигматизм, нейродерміт


Тема №4. Методика визначення і гігієнічної оцінки температурно-вологісного режиму приміщень та напрямку і швидкості руху повітря.


1. Укажіть функцію організму, яка є найбільш чутливою до змін мікрокліматичних умов:

A. *Терморегуляція

B. Травлення

C. Дихання

D. Діяльність серцево-судинної системи

E. Діяльність системи виділення


2. Укажіть природу процесів, які відбуваються під час терморегуляції організму:

A. *фізична

B. хімічна

C. біологічна

D. механічна

E. Мікробіологічна


3. Назвіть прилади, що використовуються для визначення температури повітря:

A. *Термометр, термограф

B. Гігрометр, барометр

C. Гігрометр, гігрограф

D. Термометр, кататермометр, гігрограф

E. Барометр, барограф


4. Назвіть основні види приладів для вимірювання температури повітря:

A. *Все перераховане

B. Спиртові термометри

C. Ртутні термометри

D. Електричні термометри

E. Термограф


5. Укажіть, який прилад використовують для тривалої реєстрації добових коливань температури повітря:

A. *Термограф

B. Електротермометр

C. Анемометр

D. Електроаспіратор

E. Гігрограф


6. Укажіть, в яких одиницях вимірюється температура повітря:

A. *Все перераховане

B. Градуси Цельсія, °С

C. Градуси Фаренгейта, °Ф

D. Градуси Реомюра, °Р

E. Градуси Кельвіна, °К


7. Укажіть, в скількох точках проводиться вимірювання температури повітря для повної характеристики температурного режиму приміщень:

A. *В 6 та більше точках

B. В 5 точках

C. В 4 точках

D. В 2 точках

E. В одній точці в центрі приміщення


8. Укажіть схему розташування приладів для вимірювання температурного режиму в приміщеннях:

A. *Термометри розміщують на штативах по діагональному перерізу приміщення в 3 точках на висоті 0,2 м від підлоги і в 3 точках на висоті 1,5 м від підлоги та на відстані 20 см від стіни

B. Термометри розміщують на штативах по діагональному перерізу приміщення в 3 точках на висоті 0,2 м від підлоги

C. Термометри розміщують на штативах в 3 точках на висоті 1,5 м від підлоги та на відстані 20 см від стіни

D. Термометри розміщують на штативах по діагональному перерізу приміщення в 1 точці на висоті 0,2 м від підлоги і в 1 точці на висоті 1,5 м від підлоги та на відстані 20 см від стіни

E. Термометри розміщують на штативах по діагональному перерізу приміщення в 2 точках на висоті 0,2 м від підлоги і в 2 точках на висоті 1,5 м від підлоги та на відстані 20 см від стіни


9. Укажіть, після якої експозиції знімають показання термометрів під час оцінки температурного режиму приміщень:

A. *Після експозиції 10 хвилин в точці вимірювання

B. Після експозиції 5 хвилин в точці вимірювання

C. Після експозиції 3 хвилини в точці вимірювання

D. Після експозиції 2 хвилини в точці вимірювання

E. Зразу після початку вимірювання


10. Назвіть основні різновиди температурного режиму приміщень:

A. *Просторовий та часовий температурний режими

B. Загальний та локальний температурний режими

C. Природний та штучний температурний режими

D. Рівномірний та достатній температурний режими

E. Індивідуальний та груповий температурний режими


11. Назвіть показники які визначають температурний режим приміщень:

A. *Середня температура, перепад температури по горизонталі і вертикалі, добовий перепад температури

B. Середня температура, результуюча температура, еквівалентна температура, добовий перепад температури

C. Еквівалентна температура, результуюча температура, перепад температури по горизонталі і вертикалі

D. Еквівалентно-ефективна температура, добовий перепад температури, радіаційна температура

E. Середня температура, радіаційна температура, еквівалентна температура


12. Укажіть нормативи температури повітря у житлових і навчальних приміщеннях, лікарняних палатах:

A. *Середня температура повітря +18 - +21 °С

B. Середня температура повітря +15 - +18 °С

C. Середня температура повітря +20 - +25 °С

D. Середня температура повітря +25 - +30 °С

E. Середня температура повітря +18 - +24 °С


13. Укажіть нормативні показники перепаду температури повітря, що допускаються у житлових і навчальних приміщеннях та лікарняних палатах по вертикалі:

A. *Не більше 1,5–2,0°С по вертикалі, не більше 2,0-3,0°С по горизонталі

B. Більше 1,5–2,0°С по вертикалі, не більше 2,0-3,0°С по горизонталі

C. Не більше 0,5–1,0°С по вертикалі і горизонталі

D. Більше 3,0°С по вертикалі і горизонталі

E. 1,5–4,0°С по вертикалі, 2,0-5,0°С по горизонталі


14. Укажіть нормативні показники перепаду температури повітря, що допускаються у житлових і навчальних приміщеннях та лікарняних палатах по вертикалі:

A. *Не більше 1,5-2,0°С

B. Не більше 2,0-3,0°С

C. Не більше 0,5–1,5°С

D. Не більше 3,0-5,0°С

E. Не більше 5,0-10,0°С


15. Укажіть нормативні показники перепаду температури повітря, що допускаються у житлових і навчальних приміщеннях та лікарняних палатах по горизонталі:

A. *Не більше 2,0-3,0°С

B. Не більше 1,5-2,0°С

C. Не більше 0,5–1,5°С

D. Не більше 3,0-5,0°С

E. Не більше 5,0-10,0°С

16. Укажіть допустимі межи добових коливань температури приміщень:

A. *В межах 6,0°С

B. В межах 1,0°С

C. В межах 3,0°С

D. В межах 10,0°С

E. В межах 15,0°С


17. Укажіть оптимальні та допустимі норми температури для житлових, громадських і адміністративно-побутових приміщень в теплий період року:

A. *Оптимальна температура повітря +20 - +25 °С, допустима температура повітря − не більше, ніж на 3оС вище розрахункової температури зовнішнього повітря

B. Оптимальна температура повітря +15 - +18 °С, допустима температура повітря − не більше, ніж на 3оС вище розрахункової температури зовнішнього повітря

C. Оптимальна температура повітря +25 - +30 °С, допустима температура повітря − не більше, ніж на 5оС вище розрахункової температури зовнішнього повітря

D. Оптимальна температура повітря +20 - +25 °С, допустима температура повітря − не більше, ніж на 10оС вище розрахункової температури зовнішнього повітря

E. Оптимальна температура повітря +10 - +15 °С, допустима температура повітря − не більше, ніж на 3оС вище розрахункової температури зовнішнього повітря


18. Укажіть оптимальні та допустимі норми температури для житлових, громадських і адміністративно-побутових приміщень в холодний і перехідний періоди року:

A. *Оптимальна температура повітря +20 - +22 °С, допустима температура повітря − +18 - +22 °С

B. Оптимальна температура повітря +18 - +22 °С, допустима температура повітря − +15 - +18 °С

C. Оптимальна температура повітря +15 - +18 °С, допустима температура повітря − +10 - +15 °С

D. Оптимальна температура повітря +10 - +15 °С, допустима температура повітря − +5 - +10 °С

E. Оптимальна температура повітря +25 - +30 °С, допустима температура повітря − +20 - +25 °С


19. Норми температури повітря для житлових, громадських і адміністративно-побутових приміщень встановлені для людей, які безперервно знаходяться в приміщенні:

A. *Більше 2 годин

B. Більше 1 години

C. Більше 5 годин

D. Більше 12 годин

E. Будь-яка тривалість

20. Назвіть прилади, які використовуються для визначення радіаційної температури:

A. *Кульовий термометр

B. Спиртовий термометр

C. Електричний термометр

D. Кататермометр

E. Термометр з резервуаром


21. Укажіть, через який термін визначають величини радіаційної температури у разі використання кульового термометру для оцінки радіаційної температури:

A. *Через 15 хвилин

B. Через 10 хвилин

C. Через 5 хвилин

D. Через 2 хвилини

E. Через 1 хвилину


22. Укажіть, яка різниця у показниках кульового термометра засвідчує наявність комфортних умов мікроклімату:

A. *При комфортних умовах мікроклімату різниця в показаннях кульового термометра на рівнях 0,2 м і 1,5 м не перевищує 3оС

B. При комфортних умовах мікроклімату різниця в показаннях кульового термометра на рівнях 0,2 м і 1,5 м не перевищує 5оС

C. При комфортних умовах мікроклімату різниця в показаннях кульового термометра на рівнях 0,2 м і 1,5 м не перевищує 10оС

D. При комфортних умовах мікроклімату різниця в показаннях кульового термометра на рівнях 0,2 м і 1,5 м не перевищує 15оС

E. При комфортних умовах мікроклімату різниця в показаннях кульового термометра на рівнях 0,2 м і 1,5 м не перевищує 20оС


23. Укажіть нормативні величини радіаційної температури для житлових приміщень:

A. *20оС

B. 18оС

C. 20-22оС

D. 22-24оС

E. 25-30оС


24. Укажіть нормативні величини радіаційної температури для навчальних приміщень:

A. *18оС

B. 20оС

C. 20-22оС

D. 22-24оС

E. 25-30оС


25. Укажіть нормативні величини радіаційної температури для лікарняних палат:

A. *20-22оС

B. 18оС

C. 20оС

D. 22-24оС

E. 25-30оС


26. Укажіть нормативні величини радіаційної температури для лікарських кабінетів:

A. *22-24оС

B. 18оС

C. 20оС

D. 20-22оС

E. 25-30оС


27. Укажіть нормативні величини радіаційної температури для операційних:

A. *25-30оС

B. 18оС

C. 20оС

D. 20-22оС

Е. 30-32°С


28. Назвіть прилади, які використовуються для визначення температури стін:

A. *Пристінний термометр з плоским спірально вигнутим резервуаром

B. Актинометр

C. Спиртовий термометр

D. Пристінний кататермометр

E. Пристінний електричний термометр


29. Укажіть, на яких рівнях проводиться визначення радіаційної температури:

A. *На рівнях 0,2 і 1,5 м від підлоги

B. На рівнях 0,2 і 1,5 м від стелі

C. На рівнях 1,0 і 2,5 м від підлоги

D. На рівнях 1,0 і 2,5 м від стелі

E. На рівнях 0,5 і 3,5 м від підлоги

30. Назвіть прилад, який використовують для визначення високих рівнів інфрачервоного випромінювання в гарячих цехах підприємств:

A. *Актинометр

B. Кульовий термометр

C. Гігрометр

D. Кататермометр

E. Психрометр

31. Назвіть прилади, що використовуються для визначення вологості повітря:

A. *Психрометр, гігрометр, гігрограф,

B. Гігрометр, барометр, термометр

C. Психрометр, анемометр, кататермометр

D. Гігрометр, гігрограф, хронорефлексометр

E. Гігрометр, гігрограф, барограф


32. Укажіть основні різновиди психрометрів:

A. *Станційний та аспіраційний психрометри

B. Природний та штучний психрометри

C. Станційний та пересувний психрометри

D. Загальний та локальний психрометри

E. Кульовий та ціліндричний психрометри


33. Назвіть, який мікрокліматичний параметр вимірюється на підставі використання гігрометра:

A. *Відносна вологість повітря

B. Абсолютна вологість повітря

C. Максимальна вологість повітря

D. Точку роси

E. Дефіцит насичення

34. Укажіть, який прилад використовують для тривалої реєстрації добових коливань вологості повітря:

A. *Гігрограф

B. Електротермометр

C. Барограф

D. Електроаспіратор

E. Анемометр


35. Укажіть, який із перелічених метеорологічних приладів відноситься до самозаписуючих:

A. *Гігрограф

B. Універсальний газоаналізатор УГ-2

C. Барометр-анероїд

D. Електротермоанемометр

E. Віброграф


36. Назвіть, за якою формулою розраховується абсолютна вологість повітря у разів використання станційного психрометра Августа:

A. *Формула Реньо

B. Формула Шпрунга

C. Формула Гей-Люсака

D. Формула Лунге-Цункендорфа

E. Формула Ландау


37. Укажіть найбільш істотний недолік станційного психрометра Августа:

A. *Залежність від швидкості руху повітря

B. Залежність від температури повітря

C. Залежність від електропровідності повітря

D. Залежність від радіаційного фону

E. Залежність від хімічного складу повітря


38. Назвіть, за якою формулою розраховується абсолютна вологість повітря у разів використання аспіраційного психрометра Асмана:

A. *Формула Шпрунга

B. Формула Реньо

C. Формула Гей-Люсака

D. Формула Лунге-Цункендорфа

E. Формула Ландау

39. Укажіть, яке фізичне явище покладене в основу принципу роботи психрометра:

A. *Випаровування

B. Висушування

C. Нагрівання

D. Охолодження

E. Зволоження


40. Дайте визначення поняття “відносна вологість”:

A. *Відношення абсолютної вологості до максимальної вологості, у відсотках

B. Це кількість водяної пари (г) на одиницю об’єму (1 м3) повітря

C. Кількість водяної пари, яка міститься у повітрі в стані насичення

D. Відсоткове співвідношення абсолютної вологості при даній температурі повітря до максимальної вологості при температурі 37°С

E. Різниця між максимальною і абсолютною вологістю повітря за даної температури


41. Визначте поняття дефіцит насичення:

A. *Різниця між максимальною та абсолютною вологістю повітря

B. Мале напруження водяних парів

C. Значне напруження водяних парів

D. Різниця між температурою двох термометрів психрометра

E. Недостатнє насичення повітря водяними парами


42. Визначте поняття точка роси:

A. *Температура, за якої абсолютна вологість повітря стає максимальною

B. Температура, за якої абсолютна вологість повітря стає мінімальною

C. Температура, за якої абсолютна вологість повітря стає оптимальною

D. Температура, за якої абсолютна вологість повітря дорівнює 0

E. Температура, за якої абсолютна вологість повітря стає відносною


43. Укажіть, що є вихідним показником для визначення точки роси:

A. *Абсолютна вологість повітря

B. Відносна вологість повітря

C. Дефіцит насичення повітря

D. Температура повітря

E. Максимальна вологість повітря


45. Укажіть, який із перелічених показників відноситься до показників вологості повітря:

A. *Точка роси

B. Точка пароутворення

C. Інтенсивність пароутворення

D. Маса пари на 1 м2

E. Дефіцит вологості

44. Із зростанням температури повітря максимальна вологість:

A. *Зростає в геометричній прогресії

B. Зростає в арифметичній прогресії

C. Зменшується в геометричній прогресії

D. Зменшується в арифметичній прогресії

E. Не змінюється

45. Із зростанням температури повітря абсолютна вологість:

A. *Зростає в арифметичній прогресії

B. Зростає в геометричній прогресії

C. Зменшується в геометричній прогресії

D. Зменшується в арифметичній прогресії

E. Не змінюється

46. Укажіть нормативні показники відносної вологості повітря у житлових, громадських та адміністративно-побутових приміщеннях в теплий період року:

A. *Оптимальна вологість − 30–60%, допустима вологість – 65%

B. Оптимальна вологість − 30–45%, допустима вологість – 65%

C. Оптимальна вологість − 50%, допустима вологість – 75%

D. Оптимальна вологість − 20–50%, допустима вологість – 60%

E. Оптимальна вологість − 50–75%, допустима вологість – 85%

47. Укажіть нормативні показники відносної вологості повітря у житлових, громадських та адміністративно-побутових приміщеннях в холодний і перехідний періоди року:

A. *Оптимальна вологість − 30–45%, допустима вологість – 65%

B. Оптимальна вологість − 30–60%, допустима вологість – 65%

C. Оптимальна вологість − 50%, допустима вологість – 75%

D. Оптимальна вологість − 20–50%, допустима вологість – 60%

E. Оптимальна вологість − 50–75%, допустима вологість – 85%


48. Назвіть прилади, що використовуються для вимірювання атмосферного тиску:

A. *Барометр

B. Анемометр

C. Психрометр

D. Гігрометр

E. Кататермометр


49. Укажіть прилади, що використовують для реєстрації добових коливань температури і вологості повітря та атмосферного тиску:

A. *Термограф, гігрограф, барограф

B. Психрограф, гігрограф, барограф

C. Хроматограф, барограф, віброграф

D. Електроаспіратор, пневмотахометр, хронорефлексометр

E. Анемометр, кататермометр, психрометр


50. Дайте визначення поняття “напрямок вітру”:

A. *Сторона горизонту, звідки віє вітер

B. Сторона горизонту, куди віє вітер

C. Орієнтація флюгера

D. Показник анемометра

E. Напрямок румба


51. Назвіть основні румби, що використовуються для визначення напрямку вітру:

A. *Все перераховане

B. Північний

C. Південний

D. Східний

E. Західний


52. Назвіть проміжні румби, що використовуються для визначення напрямку вітру:

A. *Все перераховане

B. Північно-західний

C. Північно-східний

D. Південно-західний

E. Південно-східний


53. Дайте визначення поняття “роза вітрів”:

A. *Графічне зображення річної повторюваності вітрів в конкретній місцевості

B. Повторюваність вітрів протягом короткого проміжку часу в конкретній місцевості

C. Напрямок повітряних течій у навколишньому середовищі

D. Напрямок вітру відповідно до частин світу

E. Частота реєстрації вітрів певного напрямку в конкретній місцевості


54. Назвіть дані, що необхідні для побудови рози вітрів:

A. *Частота вітрів певного напрямку протягом року, що визначена у відсотках

B. Частота днів вітряної погоди, що визначена у відсотках

C. Кількість днів відсутності вітрів

D. Кількість днів вітряної погоди

E. Графік румбів


55. Укажіть, як позначають штиль на розі вітрів:

A. *У вигляді кола з радіусом відповідно до відсотка днів штилю

B. У вигляді параболи

C. У вигляді прямокутника відповідно до відсотка днів штилю

D. У вигляді шестикутника

E. У вигляді конусу відповідно до відсотка днів штилю


56. Перерахуйте сфери використання рози вітрів:

A. *Гігієна, метеорологія, аеронавігація, гідронавігація,

B. Геологія, екологія, кліматологія ботаніка

C. Гігієна, токсикологія, географія, геологія

D. Аеронавігація, гідронавігація, ергономіка, патофізіологія

E. Метеорологія, кліматологія, токсикологія, екологія


57. Назвіть, в яких галузях санітарної практики використовують розу вітрів:

A. *Запобіжний санітарний нагляд

B. Поточний санітарний нагляд

C. Санітарний освіта

D. Виробнича токсикологія

E. Розслідування випадків професійних отруєнь


58. Укажіть засоби, за допомогою яких визначається напрямок руху атмосферного повітря:

A. *Все перераховане

B. Вимпел (на кораблях)

C. Флюгери різної побудови та

D. Тканинний конус (на аеродромах)

E. Фумігатор


66. Укажіть, за допомогою якого приладу можна визначити напрямок руху атмосферного повітря:

A. *Флюгер

B. Крильчастий анемометр

C. Кататермометр

D. Чашковий анемометр

E. Станційний психрометр

59. Укажіть, за допомогою якого приладу можна дослідити напрямок руху повітря у приміщенні:

A. *Фумігатор

B. Чашковий анемометр

C. Поглинач Петрі

D. Кататермометр Хіла

E. Психрометр


60. Назвіть прилади, які використовуються для визначення швидкості руху повітря:

A. *Кататермометр, анемометр

B. Флюгер, психрометр

C. Барограф, електрорефлексометр

D. Флюгер, анемометр

E. Гігрометр, електротермометр

61. Укажіть, за допомогою якого приладу вимірюється швидкість руху атмосферного повітря:

A. *Крильчастий і чашковий анемометри

B. Кататермометр

C. Барограф

D. Гігрометр

E. Станційний і аспіраційний психрометри


62. Укажіть який із наведених приладів слід використовувати для вимірювання швидкості руху повітря у вентиляційних отворах:

A. *Крильчастий і чашковий анемометри

B. Кататермометр

C. Флюгер

D. Гігрометр

E. Станційний і аспіраційний психрометри


63. Укажіть, за допомогою якого приладу вимірюється швидкість руху повітря у приміщенні:

A. *Кататермометр

B. Крильчастий анемометр

C. Флюгер

D. Чашковий анемометр

E. Станційний психрометр

64. Укажіть, діапазон значень швидкості руху атмосферного повітря, що дозволяє визначити чашковий анемометр:

A. *Від 1 до 50 м/с

B. Від 0,5 до 10 м/с

C. Від 0 до 0,5 м/с

D. Від 50 до 100 м/с

E. Від 100 до 1000 м/с

65. Укажіть, діапазон значень швидкості руху атмосферного повітря, що дозволяє визначити крильчастий анемометр:

A. *Від 0,5 до 10 м/с

B. Від 1 до 50 м/с

C. Від 0,1 до 1,5 м/с

D. Від 50 до 100 м/с

E. Від 100 до 1000 м/с


66. Укажіть, робота якого анемометра, що встановлений вертикально, не залежить від напрямку вітру:

A. *Чашковий анемометр

B. Універсальний анемометр

C. Крильчастий анемометр

D. Компактний анемометр

E. Технічний анемометр


67. Робота з яким анемометром вимагає необхідність чіткої орієнтації приладу відповідно до напрямку вітру:

A. *Крильчастий анемометр: вісь приладу має бути спрямована за вітром

B. Чашковий анемометр: вісь приладу має бути спрямована за вітром

C. Чашковий анемометр: вісь приладу має бути спрямована проти вітру

D. Крильчастий анемометр: вісь приладу має бути спрямована проти вітру

E. Чашковий анемометр: вісь приладу має бути спрямована на північ


68. Укажіть, за допомогою якої шкали можна визначити силу вітру:

A. *Шкала Бофорта

B. Шкала Реомюра

C. Шкала Фаренгейта

D. Шкала Ріхтера

E. Шкала Кельвіна


69. Укажіть кількість балів, за якими визначається швидкість руху повітря за шкалою Бофорта:

A. *12 балів

B. 9 балів

C. 10 балів

D. 5 балів

E. 3 бали


70. Назвіть основні складові шкали Бофорта, що використовуються для оцінки швидкості руху повітря у балах:

A. *Штифти флюгера, візуальна оцінка явищ і предметів, що оточують, характеристика вітру

B. Барометричний тиск, температура, радіаційний фон

C. Штифти флюгера, вологість повітря, тип місцевості

D. Барометричний тиск, швидкість вітру, тип місцевості

E. Характеристика вітру, температура, барометричний тиск, візуальна оцінка явищ і предметів, що оточують

.

71. Укажіть, що являє собою кататермометр:

A. *Спиртовий термометр з циліндричним або кульовим резервуаром

B. Ртутний термометр з циліндричним або кульовим резервуаром

C. Електричний термометр з циліндричним або кульовим резервуаром

D. Спиртовий термометр з кубічним резервуаром

E. Спиртовий термометр

72. Укажіть різновиди кататермометрів:

A. *Цілідричний та кульовий

B. Ртутний та спиртовий

C. Електричний та неелектричний

D. Загальний та локальний

E. Кубічний та кульовий

73. Укажіть діапазон значень швидкості руху атмосферного повітря, що дозволяє визначити кататермометр:

A. *Від 0,1 до 1,5 м/с

B. Від 1 до 50 м/с

C. Від 0,5 до 10 м/с

D. Від 50 до 100 м/с

E. Від 100 до 1000 м/с


74. Укажіть, в яких градусах градуйована шкала циліндричного кататермометра:

A. *В межах від 35 до 38°С

B. В межах від 33 до 40°С

C. В межах від -10 до 40°С

D. В межах від 0 до 10°С

E. В межах від 25 до 40°С


75. Перерахуйте показники мікроклімату, які враховуються в ході проведення кататермометрії:

A. *Швидкість руху повітря, температура повітря, охолоджуюча здатність повітря

B. Швидкість руху повітря, радіаційне тепло, вологість повітря

C. Вологість повітря, швидкість руху повітря, температура повітря

D. Радіаційна температура, атмосферний тиск, швидкість потоку тепла

E. Радіаційна температура, швидкість потоку тепла, інтенсивність тепловіддачі


76. Назвіть гігієнічні нормативи оптимальної швидкості руху повітря у житлових приміщеннях в теплий період року:

A. *0,2-0,3 м/с

B. 0,2 м/с

C. 0,5 м/с

D. 0,05-0,1 м/с

E. 1-3 м/с


77. Назвіть гігієнічні нормативи оптимальної швидкості руху повітря у житлових приміщеннях в холодний та перехідний періоди року:

A. *0,2 м/с

B. 0,2-0,3 м/с

C. 0,5 м/с

D. 0,05-0,1 м/с

E. 1-3 м/с


78. Назвіть гігієнічні нормативи допустимої швидкості руху повітря у житлових приміщеннях в теплий період року:

A. *0,5 м/с

B. 0,2 м/с

C. 0,2-0,3 м/с

D. 0,05-0,1 м/с

E. 1-3 м/с


Тема №5. Методика гігієнічної оцінки повітряного середовища та ефективності вентиляції приміщень. Гігієнічна оцінка комплексного впливу мікроклімату на теплообмін людини.


1. Дайте визначення поняття “мікроклімат”:

A. *Сукупність фізичних факторів повітряного середовища (температура, вологість, швидкість руху повітря, радіаційна температура), які впливають на процеси терморегуляції і формують тепловідчуття

B. Сукупність метеорологічних умов в закритих приміщеннях

C. Сукупність метеорологічних умов в приземному шарі невеликих ділянок земної поверхні

D. Закономірна послідовність метеорологічних процесів, яка виявляється в багаторічному режимі погоди в даній місцевості

E. Сукупність фізичних факторів приземного шару атмосфери


2. Укажіть параметри, які характеризують мікроклімат:

А. *Температура повітря, вологість повітря, радіаційна температура, швидкість руху повітря

B. Радіаційний фон, тиск повітря, радіаційна температура, охолоджувальна здатність повітря

C. Температура повітря, вологість повітря, напрямок руху повітря, швидкість руху повітря

D. Температура повітря, тиск повітря, радіаційна температура, ступінь запиленості повітря

E. Температура повітря, радіаційна температура, тиск повітря, вологість повітря


3. Назвіть основні типи мікроклімату:

A. *Комфортний, дискомфортний нагрівний, дискомфортний охолоджувальний

B. Комфортний, дискомфортний, індиферентний

C. Результуючий, еквівалентний, еквівалентно-ефектний

D. Комфортний, дискомфортний спастичного типу, дискомфортний гіпоксичного типу

E. Комфортно-індиферентний, дискомфортно- індиферентний, еквівалентний


4. Перерахуйте основні шляхи віддачі тепла організмом людини:

A. *Випаровування, проведення, випромінювання

В. Конвекція, кондукція, опромінення, конденсація

C. Кондукція, випаровування, опромінення

D. Випромінювання, випаровування

E. Випромінювання, конденсація, кондукція, випаровування


5. Назвіть, в умовах поєднання яких метеорологічних факторів виникає переохолодження організму:

A. *Низька температура повітря, висока вологість повітря, висока швидкість руху повітря

B. Низька температура повітря, низька вологість повітря, низька швидкість руху повітря

C. Висока температура повітря, висока вологість повітря, висока швидкість руху повітря

D. Низька температура повітря, низька вологість повітря, висока швидкість руху повітря

E. Висока температура повітря, висока вологість повітря, низька швидкість руху повітря


6. Укажіть яку дію на організм справляє низька температура у поєднанні з високою вологістю та високою швидкістю руху повітря:

A. *Охолоджувальна дія

B. Нагрівна дія

C. Індиферентна дія

D. Імуностимулююча дія

E. Загартовувальна дія


7. Перерахуйте патологічні зміни в організмі людини, що виникають внаслідок впливу охолоджувального мікроклімату:

A. *Розвиток застудних захворювань, гіпотермія, відмороження

B. Розвиток простудних захворювань, гемералопія, гіпертермія

C. Місцеві запалення різних ділянок тіла, відмороження, дизурія

D. Гостра гіпотермія, розвиток алергічних захворювань, діарея

E. Зниження слуху, гемералопія, аритмія


8. Назвіть, в умовах поєднання яких метеорологічних факторів виникає перегрівання організму:

A. *Висока температура повітря, висока вологість повітря, низька швидкість руху повітря

B. Низька температура повітря, низька вологість повітря, низька швидкість руху повітря

C. Низька температура повітря, висока вологість повітря, висока швидкість руху повітря

D. Низька температура повітря, низька вологість повітря, висока швидкість руху повітря

E. Висока температура повітря, висока вологість повітря, висока швидкість руху повітря


9. Укажіть яку дію на організм справляє висока температура у поєднанні з високою вологістю та низькою швидкістю руху повітря:

A. *Нагрівна дія

B. Охолоджувальна дія

C. Індиферентна дія

D. Імуностимулююча дія

E. Загартовувальна дія


10. Назвіть яке з перерахованих зрушень у стані здоров’я виникає при перегріванні організму:

A. *Тепловий удар

B. Електро- та фотоофтальмія

C. Фотоалергія

D. Місцеві запальні ураження

E. Гемералопія

11. Назвіть показник, який характеризує тепловий стан повітря та температурний режим приміщення:

A. *Середня температура повітря

2B. Теплоємкість повітря

C. Теплопровідність повітря

D. Теплопроникність повітря

E. Все вище перераховане



12. Укажіть, що з наведеного є головним напрямком профілактики несприятливої дії мікроклімату на організм людини:

A. *Гігієнічне нормування параметрів мікроклімату

B. Покращання водопостачання населених місць

C. Зниження рівнів шуму та вібрації

D. Обмеження викидів промислових підприємств в атмосферне повітря

E. Ефективна санітарна очистка


13. Укажіть, які показники враховуються для оцінки теплового балансу людини при розрахунку тепловиділення шляхом випромінювання (радіацією):

A. *Температура тіла, температура внутрішньої поверхні стін, площа поверхні тіла

B. Температура тіла, температура внутрішньої поверхні стін, температура повітря, швидкість руху повітря

C. Температура тіла, температура внутрішньої поверхні стін, температура повітря, швидкість руху повітря, площа поверхні тіла

D. Теплопродукція організму, площа поверхні тіла, температура тіла, температура внутрішньої поверхні стін, температура повітря, швидкість руху повітря, максимальна вологість при температурі шкіри тіла

E. Теплопродукція організму, площа поверхні тіла, температура тіла, температура повітря, швидкість руху повітря, максимальна вологість при температурі шкіри тіла


14. Які показники враховуються для оцінки теплового балансу людини при розрахунку тепловиділення шляхом проведення. Дайте найбільш вірну відповідь:

A. *Площа поверхні тіла, температура тіла, температура повітря, швидкість руху повітря

B. Температура тіла, температура внутрішньої поверхні стін, температура повітря, швидкість руху повітря

C. Температура тіла, температура внутрішньої поверхні стін, температура повітря, швидкість руху повітря ,площа поверхні тіла

D. Калорійний коефіцієнт випаровування 1 г води, максимальна вологість при температурі шкіри тіла, абсолютна вологість при даній температурі повітря, площа поверхні тіла

E. Теплопродукція організму, площа поверхні тіла, температура тіла, температура повітря, швидкість руху повітря, максимальна вологість при температурі шкіри тіла


15. Укажіть, які показники враховуються для оцінки теплового балансу людини при розрахунку тепловиділення шляхом випаровування:

A. *Калорійний коефіцієнт випаровування 1 г води, максимальна вологість при температурі шкіри тіла, абсолютна вологість при даній температурі повітря, площа поверхні тіла

B. Температура тіла, температура внутрішньої поверхні стін, температура повітря, швидкість руху повітря

C. Температура тіла, температура внутрішньої поверхні стін, температура повітря, швидкість руху повітря, площа поверхні тіла

D. Теплопродукція організму, площа поверхні тіла, температура тіла, температура повітря, швидкість руху повітря, максимальна вологість при температурі шкіри тіла

E. Калорійний коефіцієнт випаровування 1 г води, теплопродукція організму, площа поверхні тіла, температура тіла, температура повітря, швидкість руху повітря, максимальна вологість при температурі шкіри тіла


16. Назвіть ознаки комфортного теплового самопочуття людини:

A. *Все перераховане

B. Фізіологічна рівновага механізмів терморегуляції

C. Оптимальний функціональний стан центральної нервової системи

D. Висока продуктивність праці

E. Добре теплове відчуття


17. Назвіть методи оцінки наявності та інтенсивності потовиділення шкіри чола:

A. *Йодокрохмальна проба та визначення електропровідності шкіри

B. Проба з реактивом Тільманса та визначення температури тіла

C. Йодокрохмальна проба та визначення швидкості зорово-моторної реакції

D. Координаційна проба та визначення електропровідності шкіри

E. Велоергометрія та проба на тредбані


18. Укажіть, яка із перерахованих характеристик не є суб’єктивним показником теплового стану людини:

A. *Душно

B. Холодно

C. Жарко

D. Комфортно

E. Нормально

19. Теплопродукція і тепловиділення людини в приміщенні становить 560 ккал/год. Яке теплове самопочуття людини:

A. *Комфортно

B. Прохолодно

C. Жарко

D. Холодно

E. Дуже жарко


20. Укажіть фактор, що перебуває в основі виникнення такого стану, як “тепловий удар”:

A. *Перевага теплопродукції над тепловіддачею

B. Результат дії ультрафіолетового випромінювання

C. Перевага тепловіддачі над теплоутворенням

D. Специфічне алергічне захворювання

E. Імунодефіцитний стан


21. Укажіть фактор, що перебуває в основі виникнення такого стану, як “сонячний удар”:

A. *Еритематозне запалення мозкових оболонок внаслідок дії інфрачервоного випромінювання

B. Алергічне захворювання внаслідок дії ультрафіолетового випромінювання

C. Імунодефіцитний стан внаслідок дії інфрачервоного випромінювання

D. Ураження сітківки ока внаслідок дії видимого світла

E. Інфекційне захворювання внаслідок дії ультрафіолетового випромінювання


22. Назвіть методи оцінки комплексного впливу мікрокліматичних факторів на організм людини:

A. *Кататермометрія, визначення еквівалентно-ефективної та результуючої температури

B. Кататермометрія, визначення середньої температури

C. Психрометрія, анемометрія

D. Визначення швидкості та напрямку руху повітря, кататермометрія

E. Біодозиметрія, визначення зон теплового комфорту


23. Назвіть показники мікроклімату, які враховуються під час використання методу кататермометрії:

A. *Температура повітря, швидкість руху повітря, радіаційна температура

B. Температура повітря, швидкість руху повітря, радіаційна температура, вологість повітря

C. Температура повітря, швидкість руху повітря, вологість повітря

D. Радіаційна температура, швидкість руху повітря, вологість повітря

E. Температура повітря, швидкість руху повітря, радіаційна температура, вологість повітря, індивідуальні особливості стану організму


24. Назвіть показники мікроклімату, які враховуються під час використання методу результуючої температури (РТ):

A. *Вологість повітря, температура повітря, швидкість руху повітря, радіаційна температура

B. Вологість повітря, температура повітря, швидкість руху повітря, рівень освітлення

C. Радіаційна температура, атмосферний тиск, швидкість руху повітря, рівень інсоляції

D. Вологість повітря, атмосферний тиск, рівень шуму, радіаційна температура

E. Вологість повітря, температура повітря, рівень вібрації, радіаційні фони


25. Укажіть хімічний склад атмосферного повітря:

А. *Кисень – 21,0%; діоксид вуглецю – 0,03-0,04%; азот – 78,1%; інертні гази – 0,7-1,0%

В. Кисень – 41,0%; діоксид вуглецю – 1,0%; азот – 58,09%; інертні гази – 0,7-1,0%

С. Кисень – 31,0%; діоксид вуглецю – 0,01%; азот – 68,09%; інертні гази – 0,7-1,0%

D. Кисень – 21,0%; діоксид вуглецю – 0,01%; азот – 78,0%; інертні гази – 0,03%;

E. Кисень – 78,0%; діоксид вуглецю – 0,03%; азот – 20,9%; інертні гази – 0,03%;


26. Укажіть вміст кисню в атмосферному повітрі:

А. *21,0%

В. 25,0%

С. 0,03-0,04%

D. 78,1%

Е. 0,7-0,1%


27. Назвіть добову потребу людини у кисні:

A. *300-1000 л

B. 100-200 л

C. 50-500 л

D. 400-1500 л

E. 600-1200 л


28. Перерахуйте основні зовнішні джерела забруднення повітря житлових приміщень:

А. *Міський автотранспорт, викиди промислових підприємств

В. Процеси життєдіяльності людини, кімнатний пил

С. Метеорологічні фактори, перепади атмосферного тиску

D. Викиди промислових підприємств, використання пестицидів в сільському господарстві

E. Залізничний транспорт, авіаційний транспорт


29 Укажіть основне внутрішнє джерело забруднення повітря житлових приміщень:

A. *Продукти життєдіяльності людини

B. Викиди промислових підприємств

C. Ґрунтовий пил

D. Полімерні матеріали

E. Побутові прилади


30. Укажіть основні причини погіршання самопочуття у приміщенні, що погано вентилюється:

А. *Накопичення антропотоксинів, продукти розкладання поту, шкірного сала та змертвілого епідермісу

В. Зниження концентрації діоксиду вуглецю, зниження концентрації азоту

С. Підвищення концентрації діоксиду вуглецю, підвищення концентрації азоту

D. Накопичення антропотоксинів, накопичення інертних газів

E. Метеорологічні фактори, перепади атмосферного тиску


31. Укажіть чинники, пропорційно яким у повітря виділяються продукти життєдіяльності людини:

А. *Пропорційно кількості людей, терміну їх перебування у приміщенні та кількості вуглекислого газу, який накопичується у повітрі

В. Пропорційно зниженню концентрації діоксиду вуглецю та азоту

С. Пропорційно підвищенню концентрації діоксиду вуглецю та азоту

D. Пропорційно накопиченню антропотоксинів та інертних газів

E. Пропорційно впливу метеорологічних факторів та перепадам атмосферного тиску


32. Назвіть хімічну сполуку, що використовують як санітарний показник чистоти повітря закритих приміщень:

A. *Діоксид вуглецю

B. Оксид азоту

C. Аміак

D. Сірководень

E. Оксид вуглецю


33. Укажіть, в чому полягає гігієнічне значення діоксиду вуглецю у повітрі приміщень:

А. *Непрямий індикаторний показник антропогенного забруднення повітря приміщень

В. Прямий індикаторний показник антропогенного забруднення повітря приміщень

С. Непрямий показник забруднення атмосферного повітря

D. Прямий показник забруднення атмосферного повітря

E. Регулятор дихального центру


34. Дайте визначення поняття “окислюваність повітря”:

А. *кількість атомарного кисню, необхідного для окислення органічних сполук в 1 м3 повітря за допомогою титрованого розчину біхромату калію к2сr2о7

В. Кількість атомарного азоту, необхідного для окислення органічних сполук в 1 м3 повітря за допомогою титрованого розчину біхромату калію К2Сr2О7

С. Кількість діоксиду вуглецю, необхідного для окислення органічних сполук в 1 м3 повітря за допомогою титрованого розчину біхромату калію К2Сr2О7

D. Кількість атомарного кисню, необхідного для окислення органічних сполук в 1 м3 повітря за допомогою титрованого розчину хлориду натрію NaCl

E. Кількість атомарного кисню, необхідного для окислення органічних сполук в 1 м3 повітря за допомогою титрованого розчину сірчаної кислоти H2SO4


35. Укажіть, при якому значенні окиснюваності повітря вважається чистим:

А. *окиснюваність не перевищує 4-6 мг/м3

В. Окиснюваність перевищує 4-6 мг/м3

С. Окиснюваність не перевищує 1-2 мг/м3

D. Окиснюваність перевищує 1-2 мг/м3

E. Окиснюваність не перевищує 3-5 мг/м3

36. Укажіть максимально можливий вміст діоксиду вуглецю в повітрі, що не викликає помітних змін у самопочутті та працездатності людини:

А. *2-2,5%

В. 0,02-0,03%

С. 3-5%

D. 5-10%

E. 10-12%


37. Вкажіть, які зміни відбудуться у стані організму внаслідок підвищення концентрації со2 в повітрі до рівня 15-20%:

А. *миттєва смерть внаслідок паралічу дихання

В. Відсутні які-небудь помітні відхилення у самопочутті людини та рівня її працездатності

С. Підвищення інтенсивності дихання та серцевої діяльності, зниження працездатності

D. Задишка, підсилення серцевої діяльності, зниження працездатності

E. Нездатність контролювати власні дії, втрата свідомості і навіть смерть


38. Укажіть, яким чином діє на організм діоксид вуглецю в концентрації 3%?

А. *Збуджує дихальний центр

В. Спочатку збуджує дихальний центр, а потім гальмує

С. Спочатку гальмує дихальний центр, а потім збуджує

D. Не впливає на дихальний центр

E. Викликає параліч дихального центру


39. Укажіть смертельну концентрацію діоксиду вуглецю у повітрі:

А. *Понад 7%

В. 1-2%

С. 2-5%

D. 5-7%

E. 50-100%


40. Перерахуйте методи оцінки якості повітря у житловому приміщенні:

А. *Органолептичний, фізичний (ступінь запиленості), хімічний (вміст діоксиду вуглецю), бактеріологічний (кількість мікроорганізмів)

В. Органолептичний, фізичний (шумо-вібраційна обстановка), хімічний (вміст кисню), бактеріологічний (колі-титр та колі-індекс)

С. Органолептичний, фізичний (концентрація токсичних хімічних речовин), хімічний (вміст інертних газів), бактеріологічний (кількість мікроорганізмів)

D. Органолептичний, лабораторний, розрахунковий

E. Спектрофотометричний, калориметричний, статистичний


41. Перерахуйте основні показники чистого повітря закритих житлово-громадських приміщень:

А. *Концентрація діоксиду вуглецю до 0,07%, окислюваність до 4 мг/м3, загальна кількість мікроорганізмів до 3000 в 1 м3, кількість стрептококів до 10 в 1 м3

В. Концентрація діоксиду вуглецю до 0,15%, окислюваність до 8 мг/м3, загальна кількість мікроорганізмів до 5000 в 1 м3, кількість стрептококів до 20 в 1 м3

С. Концентрація діоксиду вуглецю до 0,25%, окислюваність до 10 мг/м3, загальна кількість мікроорганізмів до 10000 в 1 м3, кількість стрептококів до 30 в 1 м3

D. Концентрація діоксиду вуглецю до 0,25%, окислюваність до 10 мг/м3, загальна кількість мікроорганізмів до 10000 в 1 м3, кількість стафілококів до 30 в 1 м3

E. Концентрація діоксиду вуглецю до 0,25%, окислюваність до 10 мг/м3, загальна кількість мікроорганізмів до 10000 в 1 м3, кількість E.coli до 30 в 1 м3


42. Укажіть, на взаємодії з якою хімічною речовиною базується реакція для визначення діоксиду вуглецю за Лунге-Цеккендорфом:

А. *NaHCO3

В. NaOH

С. Na2CI

D. Ba(OH)2

E. BaCI2


43. Назвіть гранично допустиму концентрацію діоксиду вуглецю в житлових та громадських приміщеннях:

A. *0,07-0,1%

B. 1,0-1,5%

C. 0,04-0,06%

D. 0,03-0,04%

E. 1,0-1,5%


44. Укажіть концентрацію діоксиду вуглецю, яка відповідає чистому повітрю приміщень, що населені людьми:

А. *До 0,07%

В. До 0,1%

С. До 0,15%

D. Понад 0,15%

E. До 10%


45. Укажіть концентрацію діоксиду вуглецю, яка відповідає задовільно чистому повітрю приміщень, що населені людьми:

А. *До 0,1%

В. До 0,07%

С. До 0,15%

D. Понад 0,15%

E. До 10%


46. Укажіть концентрацію діоксиду вуглецю, яка відповідає помірно забрудненому повітрю приміщень, що населені людьми:

А. *До 0,15%

В. До 0,07%

С. До 0,1%

D. Понад 0,15%

E. До 10%


47. Укажіть концентрацію діоксиду вуглецю, яка відповідає дуже забрудненому повітрю приміщень, що населені людьми:

А. *Понад 0,15%

В. До 0,07%

С. До 0,1%

D. До 0,15%

E. До 10%


48. Укажіть показники ефективності вентиляції житлового приміщення за величиною концентрації діоксиду вуглецю:

А. *Добра – концентрація діоксиду вуглецю менше 0,07% (чисте повітря), допустима – концентрація діоксиду вуглецю менше 0,1% (задовільно чисте повітря)

В. Добра – концентрація діоксиду вуглецю менше 0,1% (чисте повітря), допустима – концентрація діоксиду вуглецю менше 0,07% (задовільно чисте повітря)

С. Добра – концентрація діоксиду вуглецю менше 0,1% (чисте повітря), допустима – концентрація діоксиду вуглецю менше 0,2% (задовільно чисте повітря)

D. Добра – концентрація діоксиду вуглецю менше 0,25% (чисте повітря), допустима – концентрація діоксиду вуглецю менше 0,5% (задовільно чисте повітря)

E. Добра – концентрація діоксиду вуглецю менше 1% (чисте повітря), допустима – концентрація діоксиду вуглецю менше 5% (задовільно чисте повітря)


49. Перерахуйте фактори, які сприяють природній вентиляції приміщень:

А. *Різниця температур зовнішнього і кімнатного повітря, наявність витяжних вентиляційних каналів, наявність дефлекторів на даху будинків

В. Температура приміщень, відносна вологість приміщень, швидкість руху повітря у приміщеннях

С. Підвищення концентрації діоксиду вуглецю, підвищення концентрації азоту, підвищення концентрації антропотоксинів

D. Сила вітру, напрямок руху повітря, охолоджувальна здатність повітря

E. Достатня потужність і кількість припливних вентиляторів, достатня потужність і кількість витяжних вентиляторів


50. Назвіть засоби забезпечення природної вентиляції приміщень:

А. *Кватирки, фрамуги, витяжні вентиляційні канали, дефлектори, підвіконні канали

В. Кватирки, фрамуги, витяжні вентиляційні канали, дефлектори, вентилятори

С. Витяжна шафа, витяжний зонт, витяжний кожух, бортові відсмоктувачі

D. Засоби для припливної, витяжної та припливно-витяжної вентиляції

E. Кватирки, фрамуги


51. Назвіть види вентиляції за способом організації обміну повітря в приміщення:

А. *Загальна, місцева

В. Природна, штучна припливна, штучна витяжна, штучна припливно-витяжна

С. Централізована, децентралізована

D. Первинна, вторинна, третинна

E. З регенерацією повітря, без регенерацією повітря

.

52. Назвіть види вентиляції за способом надходження повітря в приміщення:

А. *Природна, штучна припливна, штучна витяжна, штучна припливно-витяжна

В. Загальна, місцева

С. Централізована, децентралізована

D. Первинна, вторинна, третинна

E. З регенерацією повітря, без регенерацією повітря

53. Назвіть види загальної штучної вентиляції приміщень:

А. *Припливна, витяжна, припливно-витяжна

В. Загальна, місцева

С. Централізована, децентралізована

D. Механічна, вакуумна, комбінована

E. Первинна, вторинна, третинна


54. Назвіть види та засоби загальної штучної вентиляції приміщень:

А. *Засоби для припливної, витяжної та припливно-витяжної вентиляції

В. Кватирки, фрамуги, витяжні вентиляційні канали, дефлектори, підвіконні канали

С. Кватирки, фрамуги, витяжні вентиляційні канали, дефлектори, вентилятори

D. Витяжна шафа, витяжний зонт, витяжний кожух, бортові відсмоктувачі

E. Кватирки, фрамуги


55. Назвіть засоби місцевої штучної вентиляції:

А. *Витяжна шафа, витяжний зонт, витяжний кожух, бортові відсмоктувачі

В. Кватирки, фрамуги, витяжні вентиляційні канали, дефлектори, підвіконні канали

С. Кватирки, фрамуги, витяжні вентиляційні канали, дефлектори, вентилятори

D. Засоби для припливної, витяжної та припливно-витяжної вентиляції

E. Кватирки, фрамуги


56. Перерахуйте основні гігієнічні показники, які характеризують якість вентиляції приміщень:

А. *Повітряний куб, об’єм вентиляції, кратність обміну повітря, концентрація діоксиду вуглецю

В. Орієнтація приміщень, наявність кватирок, наявність фрамуг

С. Об’єм вентиляції, об’єм вентиляційного повітря, концентрація кисню

D. Концентрація кисню, концентрація діоксиду вуглецю, концентрація антропотоксинів

E. Площа приміщення, об’єм приміщення, кількість людей, що перебувають у приміщенні


57. Укажіть критерій оцінки ефективності природної вентиляції:

А. *Концентрація діоксиду вуглецю

В. Концентрація кисню

С. Концентрація інертних газів

D. Теплове самопочуття

E. Кратність обміну повітря


85. Назвіть показники оцінки ефективності штучної вентиляції:

А. *Кратність обміну повітря, концентрація діоксиду вуглецю

В. Кратність обміну повітря, концентрація кисню

С. Кратність обміну повітря, концентрація інертних газів

D. Коефіцієнт аерації, теплове самопочуття

E. Коефіцієнт аерації, теплове самопочуття, охолоджувальна здатність повітря


59. Необхідний об’єм вентиляції – це об’єм вентиляції, що забезпечує вміст діоксиду вуглецю в повітрі приміщення на рівні:

А. *До 0,1%

В. До 0,01%

С. До 0,03%

D. До 1%

E. До 3%


60. Укажіть показники науково обґрунтовані норми житлової площі:

А. *12 м2/людину (за Флюге), 24 м2/людину (за Петенкофером)

В. 24 м2/людину (за Флюге), 12 м2/людину (за Петенкофером)

С. 10 м2/людину (за Флюге), 20 м2/людину (за Петенкофером)

D. 20 м2/людину (за Флюге), 10 м2/людину (за Петенкофером)

E. 25 м2/людину (за Флюге), 50 м2/людину (за Петенкофером)


Тема №6. Методика гігієнічної оцінки впливу клімато-погодних умов на здоров'я людини.


1. Дайте визначення поняття “клімат”:

А. *Багаторічний режим погоди, який систематично повторюється в певній місцевості

В. Показники температури повітря протягом тижня

С. Сукупність показників електричного стану атмосфери протягом року

D. Сукупність середньодобових показників атмосферного тиску, яка систематично повторюється в певній місцевості

E. Сукупність середньодобових показників температури повітря, яка систематично повторюється в певній місцевості


2. Назвіть основні кліматоформуючі фактори:

А. *Все перераховане

В. Географічна широта місцевості, яка визначає висоту підняття сонця над горизонтом, приплив сонячної радіації на одиницю поверхні землі

С. Висота над рівнем моря та рельєф місцевості

D. Близькість моря, океану, характер морських течій

E. Особливості циркуляції повітряних мас


3. Назвіть основні кліматоформуючі фактори:

А. *Географічна широта та довгота, висота над рівнем моря та рельєф місцевості, особливості циркуляції повітряних мас, близькість морів та океанів

В. Температура, вологість та швидкість руху повітря, характер інсоляції, радіаційний фон, глибина промерзання ґрунту

С. Роза вітрів, ландшафтні умови, індекс нестійкості погоди, радіаційна температура

D. Індекс нестійкості погоди, глибина промерзання ґрунту, напрямок руху повітря, близькість до морів та океанів

E. Температура, вологість та швидкість руху повітря, рівень освітлення, концентрація О2 і СО2


4. Назвіть основні кліматохарактеризуючі фактори:

А. *Все перераховане

В. Температурні умови місцевості

С. Вологість повітря та атмосферний тиск

D. Напрямок і швидкість руху повітря

Е. Світловий клімат та особливості ґрунту


5. Укажіть, який метод із числа нижченаведених належить до методів профілактики геліометеотропних реакцій:

А. *Підвищення неспецифічної резистентності організму

В. Підвищення специфічної реактивності організму

С. Психопрофілактика

D. Тренування організму

Е. Профілактика внутрішньо лікарняних інфекцій


6. Назвіть показники, що відносяться до такого кліматохарактеризуючого фактору як “температурні умови місцевості”:

А. *Сереньосічнева та середньолипнева температури

В. Річна кількість та характер опадів

С. Середньорічний тиск та амплітуда перепадів тиску

D. Роза вітрів місцевості, співвідношення вітряних і штильових днів протягом року

Е. Загальне річне число сонячних днів та дані щодо місяців з найбільшим і найменшим числом сонячних днів


7. Назвіть показники, що відносяться до такого кліматохарактеризуючого фактору як “вологість повітря”:

А. *Річна кількість та характер опадів

В. Сереньосічнева та середньолипнева температури

С. Середньорічний тиск та амплітуда перепадів тиску

D. Роза вітрів місцевості, співвідношення вітряних і штильових днів протягом року

Е. Загальне річне число сонячних днів та дані щодо місяців з найбільшим і найменшим числом сонячних днів


8. Назвіть показники, що відносяться до такого кліматохарактеризуючого фактору як “атмосферний тиск”:

А. *Середньорічний тиск та амплітуда перепадів тиску

В. Сереньосічнева та середньолипнева температури

С. Річна кількість та характер опадів

D. Роза вітрів місцевості, співвідношення вітряних і штильових днів протягом року

Е. Загальне річне число сонячних днів та дані щодо місяців з найбільшим і найменшим числом сонячних днів


9. Назвіть показники, що відносяться до такого кліматохарактеризуючого фактору як “напрямок і швидкість руху повятря”:

А. *Роза вітрів місцевості, співвідношення вітряних і штильових днів протягом року

В. Сереньосічнева та середньолипнева температури

С. Річна кількість та характер опадів

D. Середньорічний тиск та амплітуда перепадів тиску

Е. Загальне річне число сонячних днів та дані щодо місяців з найбільшим і найменшим числом сонячних днів


10. Назвіть показники, що відносяться до такого кліматохарактеризуючого фактору як “світловий клімат”:

А. *Загальне річне число сонячних днів та дані щодо місяців з найбільшим і найменшим числом сонячних днів

В. Сереньосічнева та середньолипнева температури

С. Річна кількість та характер опадів

D. Середньорічний тиск та амплітуда перепадів тиску

Е. Роза вітрів місцевості, співвідношення вітряних і штильових протягом року

11. Назвіть показники, що відносяться до такого кліматохарактеризуючого фактору як “температурні умови місцевості”:

А. *Глибина промерзання ґрунту та тривалість залягання снігового покриву

В. Сереньосічнева та середньолипнева температура

С. Середньорічний тиск та амплітуда перепадів тиску

D. Роза вітрів місцевості, співвідношення вітряних і штильових днів протягом року

Е. Загальне річне число сонячних днів та дані щодо місяців з найбільшим і найменшим числом сонячних днів


12. Назвіть основні класифікації клімату:

А. *Природно-географічна, будівельна, медична

В. Географічна, геологічна, геофізична

С. Терапевтична, хірургічна, педіатрична

D. Глобальна, регіональна, локальна

Е. Адаптаційна, реабілітаційна, репаративна


13. На скільки кліматичних поясів (згідно з природно-географічною класифікацією) поділяється північна півкуля:

А. *Сім (7) поясів

В. Десять (10) поясів

С. Дев’ять (9) поясів

D. Вісім (8) поясів

E. Шість (6) поясів


14. Назвіть основні типи клімату за природно-географічною класифікацією (кліматичні пояси Земної кулі):

А. *Полярний, суворий, холодний, помірний, теплий, жаркий, тропічний

В. Щадний, подразнювальний, індиферентний

С. Спастичний, гіпоксичний, індиферентний

D. Надто сприятливий, сприятливий, поглибленого медичного контролю, суворого медичного контролю

E. Південний берег Криму, Полісся, лісостеп, степ, Карпати


15. Укажіть географічну широту, середньорічну температуру та тип поверхні, властиві для тропічного клімату:

А. *0-13° географічної широти, +20-24°С, вічнозелені ліси, джунглі

В. 13-26° географічної широти, +16-20°С, ліси, степ, пустеля

С. 26-39° географічної широти, +12-16°С, ліси, степ, пустеля

D. 39-52° географічної широти, +8-12°С, лісостеп

E. 69-90° географічної широти, − 4 і нижче, ліси, тундра


16. Укажіть географічну широту, середньорічну температуру та тип поверхні, властиві для жаркого клімату:

А. *13-26° географічної широти, +16-20°С, ліси, степ, пустеля

В. 0-13° географічної широти, +20-24°С, вічнозелені ліси, джунглі

С. 26-39° географічної широти, +12-16°С, ліси, степ, пустеля

D. 69-90° географічної широти, -4 і нижче, ліси, тундра

E. 65-78° географічної широти, 0-4°С, ліси, тундра


17. Укажіть географічну широту, середньорічну температуру та тип поверхні, властиві для теплого клімату:

А. *26-39° географічної широти, +12-16°С, ліси, степ, пустеля

В. 0-13° географічної широти, +20-24°С, вічнозелені ліси, джунглі

С. 65-78° географічної широти, 0-4°С, ліси, тундра

D. 39-52° географічної широти, +8-12°С, лісостеп

E. 52-65° географічної широти, +4-8°С, ліси


18. Укажіть географічну широту, середньорічну температуру та тип поверхні, властиві для помірного клімату:

А. *39-52° географічної широти, +8-12°С, лісостеп

В. 0-13° географічної широти, +20-24°С, вічнозелені ліси, джунглі

С. 13-26° географічної широти, +16-20°С, ліси, степ, пустеля

D. 69-90° географічної широти, -4 і нижче, ліси, тундра

E. 52-65° географічної широти, +4-8°С, ліси


19. Укажіть географічну широту, середньорічну температуру та тип поверхні, властиві для холодного клімату:

А. *52-65° географічної широти, +4-8°С, ліси

В. 0-13° географічної широти, +20-24°С, вічнозелені ліси, джунглі

С. 65-78° географічної широти, 0-4°С, ліси, тундра

D. 26-39° географічної широти, +12-16°С, ліси, степ, пустеля

E. 39-52° географічної широти, +8-12°С, лісостеп


20. Укажіть географічну широту, середньорічну температуру та тип поверхні, властиві для суворого клімату:

А. *65-78° географічної широти, 0-4°С, ліси, тундра

В. 0-13° географічної широти, +20-24°С, вічнозелені ліси, джунглі

С. 26-39° географічної широти, +12-16°С, ліси, степ, пустеля

D. 69-90° географічної широти, − 4 і нижче, ліси, тундра

E. 52-65° географічної широти, +4-8°С, ліси


21. Укажіть географічну широту, середньорічну температуру та тип поверхні, властиві для суворого клімату:

А. *69-90° географічної широти, − 4 і нижче, ліси, тундра

В. 0-13° географічної широти, +20-24°С, вічнозелені ліси, джунглі

С. 26-39° географічної широти, +12-16°С, ліси, степ, пустеля

D. 65-78° географічної широти, 0-4°С, ліси, тундра

E. 52-65° географічної широти, +4-8°С, ліси


22. Назвіть основні кліматичні зони України:

А. *Все перераховане

B. Полісся

С. Лісостеп

D. Степ

Е. Південний берег Криму та Карпати


23. Назвіть основні кліматичні зони України:

А. *Південний берег Криму, Полісся, лісостеп, степ, Карпати

B. Карпати, Закарпаття, Прикарпаття, Буковина, Полісся, Поділля

С. Донбас, Слободжанщина, Сіверщина, Галичина, Буковина, Крим

D. Карпати, Волинь, Донбас, Слободжанщина, Сіверщина, Запоріжжя, Крим

Е. Південний берег Криму, Закарпаття, Прикарпаття, Полісся, Поділля, Волинь


24. Назвіть основні способи медикаментозної профілактики геліометеотропних реакцій:

А. *Сезонна профілактика, термінова профілактика

В. Щомісячна профілактика, щоденна профілактика

С. Активна профілактика, пасивна профілактика

D. Специфічна профілактика, неспецифічна профілактика

Е. Пряма профілактика, опосередкована профілактика


25. Назвіть основні кліматичні райони (типи клімату) за будівельною класифікацією:

А. *Холодний (І район), помірний (ІІ район), теплий (ІІІ район), жаркий (ІV район)

В. Щадний (І район), подразнювальний (ІІ район), індиферентний (ІІІ район),

С. Спастичний (І район), гіпоксичний (ІІ район), індиферентний (ІІІ район)

D. Суворий (І район), холодний (ІІ район), помірний (ІІІ район), теплий (ІV район)

E. Оптимальний (І район), подразнювальний (ІІ район), щадний (ІІІ район)


26. Назвіть основні типи клімату за медичною класифікацією:

А. *Щадний, подразнюючий

В. Жаркий, холодний

С. Комфортний, дискомфортний

D. Суворий, щадний

E. Помірний, подразнюючий

27. Укажіть, на скільки типів поділяється клімат за медичною класифікацією:

А. *Два (2) типи

В. Сім (7) типів

С. П’ять (5) типів

D. Чотири (4) типи

E. Три (3) типи


28. Дайте визначення поняття “акліматизація”:

А. *Складний соціально-біологічний процес активного пристосування до нових кліматичних умов

В. Високий рівень працездатності в нових кліматичних умовах

С. Зміни теплового самопочуття людини

D. Відсутність гострих захворювань

Е. Відсутність хронічних захворювань


29. Назвіть основні фази акліматизації:

А. *Початкова фаза, фаза перебудови динамічного стереотипу, фаза стійкої акліматизації

В. Короткочасна фаза, довготривала фаза

С. Повна фаза, часткова фаза, неповна фаза

D. Початкова фаза, проміжна фаза, кінцева фаза

Е. Фаза термінової акліматизації, фаза відстроченої акліматизації


30. Назвіть основні типи акліматизації:

А. *Часткова акліматизація, повна акліматизація

В. Нестійка акліматизація, стійка акліматизація

С. Початкова акліматизація, остаточна акліматизація

D. Проміжна акліматизація, кінцева акліматизація

Е. Короткочасна акліматизація, перманентна акліматизація

31. Дайте визначення терміну “погода”:

А. *Сукупність фізичних властивостей приземного шару атмосфери у відносно короткий проміжок часу (година, доба, декілька діб)

В. Вологість повітря і радіаційна температура місцевості

С. Сукупність хімічних властивостей приземного шару атмосфери в даний момент часу (годину, добу, декілька діб)

D. Температура та вологість приземного шару атмосфери

Е. Середній показник термобаричних властивостей повітря за рік


32. Назвіть основні види погодоформуючих факторів:

A. *Природні та антропогенні

B. Загальні та локальні

С. Природні та штучні

D. Центральні та периферійні

Е. Техногенні та соціогенні


33. Назвіть природні погодоформуючі фактори:

A. *Все перераховане

B. Інтенсивність сонячної радіації (сумарна і еритемна ультрафіолетова радіація, тривалість сонячного сяйва)

С. Сонячна активність (сонячні плями, активні області, хромосферні спалахи, радіовипромінювання)

D. Характер поверхні, що підстилає (сніг, вода, ґрунт тощо)

Е. Атмосферна циркуляція (циклони, антициклони, атмосферні фронти, пасати, мусони тощо).


34. Назвіть природні погодоформуючі фактори:

A. *Інтенсивність сонячної радіації, сонячна активність, характер поверхні, що підстилає, атмосферна циркуляція

B. Меліорація, іригація, створення штучних водоймищ

С. Атмосферна циркуляція, забруднення атмосферного повітря, знищення лісів

D. Метеорологічні фактори, особливості освітлення, хімічний склад приземного шару атмосфери, сонячна активність

Е. Кондиціювання повітря, електрифікація, ступінь бактеріального забруднення повітря


35. Укажіть явища, що відносяться до такого природного погодоформуючого фактору, як “інтенсивність сонячної радіації”:

A. *Сумарна і еритемна ультрафіолетова радіація, тривалість сонячного сяйва

B. Сонячні плями, активні області, хромосферні спалахи, радіовипромінювання

С. Сніг, вода, ґрунт тощо

D. Циклони, антициклони, атмосферні фронти, пасати, мусони тощо

Е. Роза вітрів місцевості, співвідношення вітряних і штильових днів протягом року


36. Укажіть явища, що відносяться до такого природного погодоформуючого фактору, як “сонячна активність”:

A. *Сонячні плями, активні області, хромосферні спалахи, радіовипромінювання

B. Сумарна і еритемна ультрафіолетова радіація, тривалість сонячного сяйва

С. Сніг, вода, ґрунт тощо

D. Циклони, антициклони, атмосферні фронти, пасати, мусони тощо

Е. Роза вітрів місцевості, співвідношення вітряних і штильових днів протягом року


37. Укажіть явища, що відносяться до такого природного погодоформуючого фактору, як “характер поверхні, що підстилає”:

A. *Сніг, вода, ґрунт тощо

B. Сонячні плями, активні області, хромосферні спалахи, радіовипромінювання

С. Сумарна і еритемна ультрафіолетова радіація, тривалість сонячного сяйва

D. Циклони, антициклони, атмосферні фронти, пасати, мусони тощо

Е. Роза вітрів місцевості, співвідношення вітряних і штильових днів протягом року


38. Укажіть явища, що відносяться до такого природного погодоформуючого фактору, як “атмосферна циркуляція”:

A. *Циклони, антициклони, атмосферні фронти, пасати, мусони тощо

B. Сонячні плями, активні області, хромосферні спалахи, радіовипромінювання

С. Сумарна і еритемна ультрафіолетова радіація, тривалість сонячного сяйва

D. Сніг, вода, ґрунт тощо

Е. Роза вітрів місцевості, співвідношення вітряних і штильових протягом року


39. Укажіть, який із перерахованих показників формує погоду:

А. *Атмосферна циркуляція

В. Кількість зелених насаджень

С. Тривалість дня

D. Рельєф місцевості

Е. Сезон року

40. Укажіть, який із перерахованих показників формує погоду:

А. *Сонячна активність

В. Кількість зелених насаджень

С. Тривалість дня

D. Глибина промерзання ґрунту

Е. Місяць року


41. Укажіть, який із перерахованих показників формує погоду:

А. *Інтенсивність сонячної радіації

В. Кількість зелених насаджень

С. Тривалість дня

D. Рельєф місцевості

Е. Сезон року

42. Укажіть, який із перерахованих показників формує погоду:

А. *Характер поверхні, що підстилає

В. Кількість зелених насаджень

С. Тривалість дня

D. Глибина промерзання ґрунту

Е. Сезон року


43. Назвіть антропогенні погодоформуючі фактори:

A. *Все перераховане

В. Забруднення атмосфери промисловими викидами

С. Знищення лісів

D. Меліорація та іригація

Е. Створення штучних водоймищ


44. Назвіть антропогенні погодоформуючі фактори:

A. *Меліорація, іригація, створення штучних водоймищ, забруднення атмосфери промисловими викидами, знищення лісів

В. Інтенсивність сонячної радіації, особливості ландшафтних умов, сонячна активність, особливості циркуляції повітряних мас

С. Особливості атмосферної циркуляції, забруднення атмосферного повітря, знищення лісів, геліофізичні фактори, геофізичні фактори

D. Метеорологічні фактори, особливості освітлення, хімічний склад приземного шару атмосфери, особливості стратосфери, характеристики озонового шару атмосфери

Е. Кондиціювання повітря, електрифікація, ступінь бактеріального забруднення повітря, наявність штучних водоймищ, характеристики ґрунту


45. Назвіть погодохарактеризуючі фактори:

A. *Все перераховане

В. Геліофізичні та геофізичні фактори

С. Метеорологічні фактори та синоптичні явища

D. Електричний стан атмосфери

Е. Хімічний склад приземного шару атмосфери


46. Назвіть погодохарактеризуючі фактори:

A. *Геліофізичні фактори, геофізичні фактори, метеорологічні фактори, електричний стан атмосфери, синоптичні явища, хімічний склад приземного шару атмосфери

В. Все перераховане

С. Особливості атмосферної циркуляції, забруднення атмосферного повітря, знищення лісів, метеорологічні фактори, особливості освітлення, хімічний склад приземного шару атмосфери

D. Інтенсивність інсоляції, хмарність, напрямок і швидкість руху повітря, атмосферний тиск, вологість повітря, концентрація О2 і СО2

Е. Кондиціювання повітря, електрифікація, ступінь бактеріального забруднення повітря, наявність штучних водойм, характеристики ґрунту


47. Назвіть метеорологічні погодохаратеризуючі фактори:

А. *Температура повітря, вологість повітря, напрямок і швидкість руху повітря, атмосферний тиск

В. Інтенсивність інсоляції, особливості атмосферної циркуляції, забруднення атмосферного повітря, хімічний склад приземного шару атмосфери

С. Опади, хмарність, туман, концентрація О2 і СО2

D. Вміст антропотоксинів, вміст азотних сполук, концентрація атмосферних забруднень, концентрація інертних газів

Е. Ступінь бактеріального забруднення повітря, наявність штучних водойм, характеристики ґрунту, атмосферний тиск


48. Назвіть синоптичні погодохаратеризуючі фактори:

А. *Опади, хмарність, туман

В. Температура повітря, вологість повітря, напрямок і швидкість руху повітря, атмосферний тиск

С. Інтенсивність сонячної радіації (сумарна та еритемна ультрафіолетова радіація, тривалість сонячного сяйва та ін.), сонячна активність (сонячні плями, хромосферні спалахи та ін.)

D. Напруженість планетарного магнітного поля, напруженість аномального магнітного поля, геомагнітна активність (геомагнітні бурі та імпульси)

Е. Напруженість електричного поля, атмосферна іонізація, електропровідність повітря

49. Назвіть геліофізичні погодохаратеризуючі фактори:

А. *Інтенсивність сонячної радіації (сумарна та еритемна ультрафіолетова радіація, тривалість сонячного сяйва та ін.), сонячна активність (сонячні плями, хромосферні спалахи та ін.)

В. Температура повітря, вологість повітря, напрямок і швидкість руху повітря, атмосферний тиск

С. Опади, хмарність, туман

D. Напруженість планетарного магнітного поля, напруженість аномального магнітного поля, геомагнітна активність (геомагнітні бурі та імпульси)

Е. Напруженість електричного поля, атмосферна іонізація, електропровідність повітря


50. Назвіть геофізичні погодохаратеризуючі фактори:

А. *Напруженість планетарного магнітного поля, напруженість аномального магнітного поля, геомагнітна активність (геомагнітні бурі та імпульси)

В. Температура повітря, вологість повітря, напрямок і швидкість руху повітря, атмосферний тиск

С. Інтенсивність сонячної радіації (сумарна та еритемна ультрафіолетова радіація, тривалість сонячного сяйва та ін.), сонячна активність (сонячні плями, хромосферні спалахи та ін.)

D. Опади, хмарність, туман

Е. Напруженість електричного поля, атмосферна іонізація, електропровідність повітря


51. Назвіть показники електричного стану атмосфери, що являють собою погодохаратеризуючі фактори:

А. *Напруженість електричного поля, атмосферна іонізація, електропровідність повітря

B. Інтенсивність сонячної радіації (сумарна та еритемна ультрафіолетова радіація, тривалість сонячного сяйва та ін.), сонячна активність (сонячні плями, хромосферні спалахи та ін.)

C. Температура повітря, вологість повітря, напрямок і швидкість руху повітря, атмосферний тиск

D. Опади, хмарність, туман

Е. Напруженість планетарного магнітного поля, напруженість аномального магнітного поля, геомагнітна активність (геомагнітні бурі та імпульси)


52. Назвіть показники хімічного складу приземного шару атмосфери, що являють собою погодохаратеризуючі фактори:

А. *Концентрація О2 і СО2, концентрація атмосферних забруднень

В. Особливості атмосферної циркуляції, забруднення атмосферного повітря, вміст антропотоксинів

С. Опади, хмарність, туман

D. Концентрація антропотоксинів, концентрація інертних газів, вміст кремнієвих сполук

Е. Ступінь бактеріального забруднення повітря, наявність штучних водойм, характеристики ґрунту


53. Назвіть основні види впливу погоди на організм людини:

А. *Прямий, опосередкований

В. Вихідний, кінцевий

С. Загальний, локальний

D. Щадний, подразнювальний

Е. Адаптаційний, реабілітаційний

54. Укажіть, в чому полягає прямий вплив погоди на організм:

А. *Вплив на процеси терморегуляції

В. Вплив на психоемоційний стан

С. Вплив на працездатність

D. Вплив на захворюваність

Е. Вплив на біологічні ритми

55. Укажіть, в чому полягає опосередкований вплив погоди на організм:

А. *Вплив на біологічні ритми

В. Вплив на психоемоційний стан

С. Вплив на працездатність

D. Вплив на захворюваність

Е. Вплив на процеси терморегуляції


56. Назвіть типи погоди за класифікацією І.І. Григор’єва:

А. *Вельми сприятлива погода, сприятлива погода, погода, що потребує посиленого медичного контролю, погода, що потребує суворого медичного контролю

В. Оптимальна погода, подразнювальна погода, гостра погода

С. Сприятлива погода, помірно несприятлива погода, несприятлива погода

D. Стійка індиферентна погода, погода “спастичного” типу, погода “гіпоксичного” типу

Е. Індиферентна погода, щадна погода, подразнювальна погода


57. Назвіть типи погоди за класифікацією Г.П. Федорова:

А. *Оптимальна погода, подразнювальна погода, гостра погода

В. Надто сприятлива погода, сприятлива погода, погода, що потребує посиленого медичного контролю, погода, що потребує суворого медичного контролю

С. Сприятлива погода, помірно несприятлива погода, несприятлива погода

D. Стійка індиферентна погода, погода “спастичного” типу, погода “гіпоксичного” типу

Е. Індиферентна погода, щадна погода, подразнювальна погода


58. Назвіть типи погоди за орієнтовною схемою медичної оцінки погодних умов, що запропоновані І.І. Нікбергом:

А. *Сприятлива погода, помірно несприятлива погода, несприятлива погода

В. Оптимальна погода, подразнювальна погода, гостра погода

С. Надто сприятлива погода, сприятлива погода, погода, що потребує посиленого медичного контролю, погода, що потребує суворого медичного контролю

D. Стійка індиферентна погода, погода “спастичного” типу, погода “гіпоксичного” типу

Е. Індиферентна погода, щадна погода, подразнювальна погода


59. Назвіть основні типи погоди за класифікацією В.Т. Овчарової та співавторів:

А. *Стійка індиферентна погода, погода “спастичного” типу, погода “гіпоксичного” типу

В. Сприятлива погода, помірно несприятлива погода, несприятлива погода

С. Оптимальна погода, подразнювальна погода, гостра погода

D. Надто сприятлива погода, сприятлива погода, погода, що потребує посиленого медичного контролю, погода, що потребує суворого медичного контролю

Е. Індиферентна погода, щадна погода, подразнювальна погода


60. Укажіть, скільки типів погод включає в свою структуру медична класифікація погоди за В.Ф. Овчаровою зі співавторами:

А. *Сім (7) типів

В. П’ять (5) типів

С. Три (3) типи

D. Вісім (8) типів

Е. Десять (10) типів


61. Укажіть, як називаються реакції людини у відповідь на зміну погодних умов (на несприятливу погоду):

А. *Геліометеотропні реакції

В. Алергічні реакції

С. Фізіологічні реакції

D. Патологічні реакції

Е. Морфофункціональні реакції


62. Назвіть основні фази розвитку геліометеотропних реакцій:

А. *Фаза клініко-фізіологічної адаптації, фаза підвищеної чутливості до різких змін погоди, фаза дезадаптації до погоди

В. Фаза часткової акліматизації, фаза повної акліматизації

В. Фаза нестійкої акліматизації, фаза стійкої акліматизації, фаза перманентної акліматизації

С. Фаза початкової акліматизації, фаза проміжної акліматизації, фаза остаточної акліматизації

D. Фаза початкової акліматизації, фаза проміжної акліматизації, фаза кінцевої акліматизації

Е. Фаза донозологічних змін, субклінічна фаза, клінічна фаза


63. Назвіть основні види геліометеотропних реакцій:

А. *Геліометеотропні реакції з суб’єктивними відчуттями, геліометеотропні реакції з об’єктивними зрушеннями у стані здоров’я, геліометеотропні реакції з вираженими соматичними проявами

В. Нестійкі геліометеотропні реакції з суб’єктивними відчуттями, стійкі геліометеотропні реакції з суб’єктивними відчуттями, геліометеотропні реакції з вираженими соматичними проявами

С. Початкові геліометеотропні реакції, проміжні геліометеотропні реакції, кінцеві геліометеотропні реакції

D. Гострі геліометеотропні реакції, субклінічні геліометеотропні реакції, хронічні геліометеотропні реакції

Е. Короткочасні геліометеотропні реакції, довготривалі геліометеотропні реакції, перманентні геліометеотропні реакції


64. Укажіть один з основних проявів геліометеотропних реакцій:

А. *Загострення хронічного захворювання

В. Порушення сну

С. Зниження працездатності

D. Головний біль

Е. Зміна артеріального тиску


65. Укажіть, за наявності яких захворювань людина є найбільш чутливою до несприятливих погодних умов:

А. *Серцево-судинні захворювання

В. Гастроентерологічні захворювання

С. Дерматологічні захворювання

D. Стоматологічні захворювання

Е. Венеричні захворювання


66. Назвіть провідні заходи щодо профілактики геліометеотропних реакцій:

А. *Медична класифікація погоди, медико-метеорологічне прогнозування, розробка індивідуальних профілактичних заходів на підставі даних щодо прогнозу погоди

В. Географічна класифікація погоди, медико-географічне прогнозування, розробка індивідуальних профілактичних заходів на підставі даних щодо прогнозу погоди

С. Будівельна класифікація погоди, медико-математичне прогнозування, розробка індивідуальних профілактичних заходів на підставі даних щодо прогнозу погоди

D. Визначення виду і фази розвитку геліометеотропних реакцій, розробка популяційних та індивідуальних профілактичних заходів на підставі даних щодо прогнозу погоди

Е. Медико-математичне прогнозування виду і фази розвитку геліометеотропних реакцій, використання індивідуальних засобів захисту


67. Назвіть основні методи профілактики геліометеотропних реакцій:

А. *Підвищення неспецифічної резистентності організму, щадіння організму, застосування медикаментозної профілактики

В. Підвищення специфічної резистентності організму, тренування організму, застосування немедикаментозної профілактики

С. Підвищення неспецифічної резистентності організму, тренування організму, застосування медикаментозної та немедикаментозної профілактики

D. Підвищення рухової активності, психопрофілактиа, медикаментозна корекція

Е. Профілактика внутрішньолікарняних інфекцій, дієтотерапія, застосування нетрадиційних та альтернативних засобів профілактики


Тема №7. Методика гігієнічної оцінки грунту за даними санітарного обстеження земельної ділянки та результатами лабораторного аналізу.


Назвіть елементи, з яких складається абіотична компонента ґрунту:

*Тверда речовина, ґрунтова волога, ґрунтове повітря


До складу абіотичного компоненту ґрунту належить усе перераховане, крім:

*Ґрунтових мікрорганізмів


Укажіть, що являє собою капілярна вода:

*Вода, що утримується капілярними силами в тонких порах ґрунту


Укажіть, в чому полягає самоочищення ґрунту:

*Здатність ґрунту перетворювати органічні сполуки на мінеральні речовини, придатні для засвоєння рослинами


Укажіть, чим обумовлене самоочищення ґрунту:

*Самоочищення ґрунту обумовлене наявністю сапрофітних гнильних, нітри- і нітрофікуючих бактерій, найпростіших організмів, личинок комах, хробаків, грибків, вірусів, бактеріофагів, а також його фізико-хімічними властивостями


Укажіть, що являє собою вільна гравітаційна вода:

*Вода, що знаходиться під дією сили тяжіння або гідравлічного напору та заповнює великі пори ґрунту



1. Дайте визначення поняття “літосфера (земна кора)”:

А. *Мінерально-органічна оболонка планети Земля, яка розповсюджується від її поверхні до магми

B. Мінерально-органічна оболонка планети Земля, яка розповсюджується від її поверхні до космічного простору

C. Поверхневий шар літосфери, сформований після появи життя на планеті Земля, внаслідок дії клімату, рослинності та живих організмів

D. Поверхневий шар літосфери, сформований внаслідок дії фізичних чинників навколишнього середовища

E. Поверхневий шар літосфери, сформований внаслідок дії хімічних чинників навколишнього середовища


2. Назвіть основні компоненти літосфери:

А. *Власне літосфера та ґрунт

B. Власне літосфера та гідросфера

C. Власне літосфера та атмосфера

D. Атмосфера та ґрунт

E. Гідросфера та ґрунт


3. Дайте визначення поняття “ґрунт”:

А. *Поверхневий шар літосфери, сформований після появи життя на планеті Земля, внаслідок дії клімату, рослинності та живих організмів

B. Поверхневий шар літосфери, сформований внаслідок дії фізичних чинників навколишнього середовища

C. Поверхневий шар літосфери, сформований внаслідок дії хімічних чинників навколишнього середовища

D. Мінерально-органічна оболонка планети Земля, яка розповсюджується від її поверхні до магми

E. Мінерально-органічна оболонка планети Земля, яка розповсюджується від її поверхні до космічного простору


4. Назвіть основні фізичні властивості ґрунту:

A. *Механічний склад, пористість, повітропроникність, водопроникність, вологоємність, капілярність

B. Капілярність, розчинність, гігроскопічність, водоємність, фільтраційна здатність, механічний склад

C. Капілярність, окиснюваність, гігроскопічність, водоємність, полярність, розчинність

D. Водопроникність, розчинність, окиснюваність, капілярність, конденсація, конвекція

E. Гігроскопічність, випаровуваність, окиснюваність, капілярність, конвенкція, пористисть


5. Дайте визначення поняття “механічний склад:

A. *Процентний розподіл часток ґрунту за їх розміром

B. Сумарний об’єм пор в одиниці об’єму ґрунту, виражений у відсотках

C. Здатність ґрунту пропускати повітря через свою товщу

D. Здатність ґрунту поглинати та пропускати воду, яка надходить з поверхні

E. Здатність ґрунту піднімати по капілярах воду з нижніх шарів догори


6. Назвіть прилад, який надає можливість визначити механічний склад ґрунту:

A. *Сита Кнопа

B. Сита Петрі

C. Сита Кротова

D. Молекулярні сита Френкеля

E. Прилад Журавльова


7. Назвіть, для чого використовуються сита Кнопа:

А. *Для визначення механічного складу ґрунту

B. Для визначення вологоємності ґрунту

C. Для визначення капілярності ґрунту

D. Для визначення водопроникності ґрунту

E. Для визначення повітропроникності ґрунту


9. Укажіть основні складові механічних елементів ґрунту:

A. *Все перераховане

B. Каміння та гравій (розмір понад 3 мм);

C. Пісок великий (3-1 мм), середній (1-0,25 мм) та дрібний (0,25-0,05 мм)

D. Пил великий (0,05-0,01 мм), середній (0,01-0,005 мм) та дрібний (0,005-0,001 мм)

E. Мул (розмір до 0,001 мм).


9. Дайте визначення поняття “пористість”:

A. *Сумарний об’єм пор в одиниці об’єму ґрунту, виражений у відсотках

B. Здатність ґрунту пропускати повітря через свою товщу

C. Здатність ґрунту поглинати та пропускати воду, яка надходить з поверхні

D. Кількість вологи, яку здатний утримати ґрунт сорбційними та капілярними силами

E. Здатність ґрунту піднімати по капілярах воду з нижніх шарів догори


10. Дайте визначення поняття “повітропроникність”:

A. *Здатність ґрунту пропускати повітря через свою товщу

B. Сумарний об’єм пор в одиниці об’єму ґрунту, виражений у відсотках

C. Здатність ґрунту поглинати та пропускати воду, яка надходить з поверхні

D. Кількість вологи, яку здатний утримати ґрунт сорбційними та капілярними силами

E. Здатність ґрунту піднімати по капілярах воду з нижніх шарів догори


11. Дайте визначення поняття “водопроникність”:

A. *Здатність ґрунту поглинати та пропускати воду, яка надходить з поверхні

B. Сумарний об’єм пор в одиниці об’єму ґрунту, виражений у відсотках

C. Здатність ґрунту пропускати повітря через свою товщу

D. Кількість вологи, яку здатний утримати ґрунт сорбційними та капілярними силами

E. Здатність ґрунту піднімати по капілярах воду з нижніх шарів догори


12. Дайте визначення поняття “вологоємність”:

A. *Кількість вологи, яку здатний утримати ґрунт сорбційними та капілярними силами

B. Сумарний об’єм пор в одиниці об’єму ґрунту, виражений у відсотках

C. Здатність ґрунту пропускати повітря через свою товщу

D. Здатність ґрунту поглинати та пропускати воду, яка надходить з поверхні

E. Здатність ґрунту піднімати по капілярах воду з нижніх шарів догори


13. Дайте визначення поняття “капілярність”:

A. *Здатність ґрунту піднімати по капілярах воду з нижніх шарів догори

B. Сумарний об’єм пор в одиниці об’єму ґрунту, виражений у відсотках

C. Здатність ґрунту пропускати повітря через свою товщу

D. Здатність ґрунту поглинати та пропускати воду, яка надходить з поверхні

E. Кількість вологи, яку здатний утримати ґрунт сорбційними та капілярними силами


14. Аномальний природний хімічний склад ґрунту є причиною наступних ендемічних захворювань:

А.*Ендемічний зоб

B. Виразкова хвороба шлунку

C. Пневмонія

D. Гепатит B

E. Дизентерія

15. Геохімічні ендемії − це захворювання, що пов’язані з:

A. *Аномальним природним хімічним складом ґрунту

B. Забрудненням води і ґрунту рослинними залишками

C. Фізичними властивостями ґрунту

D. Фекальним забрудненням води і ґрунту

E. Забрудненням ґрунту геогельмінтами

16. Геохімічні провінції ― це місцевості з:

A. *Аномальним природним хімічним складом ґрунту

B. Ґрунтом, забрудненим геогельмінтами

C. Кам’янистими ґрунтами

D. Заболоченими ґрунтами

E. Надзвичайно повітряпроникним та водоємним ґрунтом


17. Укажіть геохімічні ендемії, що зумовлені аномальним природним хімічним складом ґрунту в ендемічних провінціях:

А. *Все перераховане

B. Ендемічний флюороз і карієс

C. Ендемічний зоб

D. Молібденова подагра

E. Борний ентериту


18. Укажіть захворювання, фактором передачі збудників яких може бути ґрунт:

А. *Все перераховане

B. Кишкові інфекції бактеріальної природи (черевний тиф, паратифи А і В, бактеріальна дизентерія, холера, ешерихіоз тощо)

C. Кишкові інфекції вірусної природи (гепатит А, ентеровірусні інфекції: поліомієліт, Коксакі, ЕСНО тощо)

D. Кишкові інфекції протозойної природи (амебіаз, лямбліоз тощо)

E. Зооантропонозів (лептоспірози: інфекційна жовтуха або хвороба Васильєва-Вейля, безжовтушний лептоспіроз, бруцельоз, туляремія, сибірка тощо)

19. Укажіть захворювання, фактором передачі збудників яких може бути ґрунт:

А. *Все перераховане

B. Кишкові інфекції бактеріальної природи (черевний тиф, паратифи А і В, бактеріальна дизентерія, холера, ешерихіоз тощо)

C. Правець, газова гангрена, ботулізм

D. Туберкульоз

E. Геогельмінтози (аскаридоз, трихоцефальоз, анкілостомідоз тощо)

20. Ґрунт може бути фактором передачі збудників усіх нижчеперелічених інфекційних захворювань, крім:

А. *ВІЛ/СНІДУ

B. Амебіазу

C. Холери

D. Гепатиту А

E. Черевного тифу

21. Укажіть, в чому полягає санітарне значення ґрунту:

А. *Ґрунт є природним середовищем для знешкодження рідких та твердих побутових та промислових відходів за рахунок процесів самоочищення

B. Ґрунт має важливе ендемічне значення за рахунок процесів самоочищення

C. Ґрунт має суттєве епідеміологічне значення за рахунок процесів самоочищення

D. Ґрунт має важливе санітарно-технічне значення

E. Ґрунт має суттєве санітарно-топографічне значення

22. Укажіть, в чому полягає самоочищення ґрунту:

А. *Здатність ґрунту перетворювати органічні сполуки на мінеральні речовини, придатні для засвоєння рослинами

B. Здатність ґрунту перетворювати неорганічні сполуки на мінеральні речовини, придатні для засвоєння рослинами

C. Здатність ґрунту перетворювати мікроорганізми на мінеральні речовини, придатні для засвоєння рослинами

D. Здатність ґрунту перетворювати біо- і геогельмінти на мінеральні речовини, придатні для засвоєння рослинами

E. Здатність ґрунту перетворювати мінеральні речовини на органічні сполуки, придатні для засвоєння рослинами


23. Гумус − це продукти:

A. *Мікробного синтезу

B. Розкладання білків

C. Розкладання жирів

D. Розкладання вуглеводів

E. Розкладання мікроелементів


24. Укажіть, на якій глибині в ґрунті знаходиться переважна більшість патогенних мікроорганізмів знаходиться в ґрунті на глибині, см:

A. *1-10 см

B. 10-20 см

C. 20-30 см

D. 30-50 см

E. 50-60 см


25. Назвіть етапи проведення санітарного обстеження земельної ділянки:

А. *Все перераховане

B. Визначення призначення ділянки (територія лікарні, дитячих закладів, шкіл, промислових підприємств, об’єктів знешкодження відходів комунально-побутового, виробничого, будівельного походження тощо)

C. Візуальне обстеження території ділянки, визначення характеру, розміщення (віддаленості) джерел забруднення ґрунту, рельєфу місцевості, напряму стоку метеорних вод по відношенню до цих джерел, напрямку руху ґрунтових вод

D. Визначення механічного складу ґрунту (пісок, суглинок, чорнозем тощо)

E. Визначення місць відбору проб ґрунту для аналізу: ділянки біля джерела забруднення і контрольної ділянки завідомо чистого ґрунту (на віддаленні від цього джерела)


26. Укажіть, на підставі використання якого методу здійснюється відбір проб під час обстеження земельної ділянки:

А. *Метод “конверту” на прямокутних або квадратних ділянках

B. Метод “конверту” на ортогональних або діагональних ділянках

C. Метод “кола” на прямокутних або квадратних ділянках

D. Метод “бандеролі” на прямокутних або квадратних ділянках

E. Метод “кювета” на прямокутних або квадратних ділянках


27. Укажіть, яким чином відбирають проби ґрунту під час обстеження земельної ділянки:

A. *З використанням методу “конверту”

B. З використанням методу “трикутника”

C. По діагоналі земельної ділянки

D. З використанням методу “ромбу”

E. По периметру земельної ділянки

28. Укажіть, з земельної ділянки якої площі відбирають проби для фізико-хімічного аналізу ґрунту за методом “конверту”:

A. *200 м2 і більше

B. 10 м2

C. 5 м2 і менше

D. 50 м2

E. 100 м2


29. Укажіть, в чому полягає метод “конверту”:

А. *У кожній з п’яти точок “конверту” відбирають 1 кг ґрунту на глибину 20 см

B. У кожній з трьох точок “конверту” відбирають 1 кг ґрунту на глибину 20 см

C. У точці, що розташована в центрі “конверту” відбирають 1 кг ґрунту на глибину 20 см

D. У точці, що розташована на відстані 1 м від центрі “конверту” відбирають 1 кг ґрунту на глибину 20 см

E. У кожній з п’яти точок “конверту” відбирають 1 кг ґрунту на глибину 100 см

30. Укажіть масу середньої проби ґрунту, яку готують із відібраних зразків під час використання методу “конверту”:

А. *Середня проба має масу 1 кг

B. Середня проба має масу 1 г

C. Середня проба має масу 5 кг

D. Середня проба має масу 10 кг

E. Середня проба має масу 100 кг

31. Укажіть основні групи показників санітарного стану ґрунту:

А. *Прямі та непрямі

B. Природні та штучні

C. Загальні та локальні

D. Безпосередні та віддалені

E. Безпечні та небезпечні

32. Дайте визначення поняття “санітарне число Хлєбнікова”:

А. *Співвідношення азоту гумусу (суто ґрунтової органічної речовини) до загального органічного азоту (складається з азоту гумусу та азоту сторонніх для ґрунту органічних речовин, що його забруднюють)

B. Мінімальна кількість ґрунту у грамах, в якій міститься одна бактерія групи кишкової палички

C. Мінімальна кількість ґрунту (відходів) у грамах, в якій міститься одна Clostridium perfringens

D. Кількість мікроорганізмів в 1 грамі ґрунту, що виросли на 1,5% м’ясо-пептонному агарі при температурі 37°С за 24 години

E. Мінімальна кількість ґрунту (відходів) у грамах, в якій міститься один Proteus vulgaris

33. Дайте визначення поняття “колі-титр ґрунту”:

А. *Мінімальна кількість ґрунту у грамах, в якій міститься одна бактерія групи кишкової палички

B. Співвідношення азоту гумусу (суто ґрунтової органічної речовини) до загального органічного азоту (складається з азоту гумусу та азоту сторонніх для ґрунту органічних речовин, що його забруднюють)

C. Мінімальна кількість ґрунту (відходів) у грамах, в якій міститься одна Clostridium perfringens

D. Кількість мікроорганізмів в 1 грамі ґрунту, що виросли на 1,5% м’ясо-пептонному агарі при температурі 37°С за 24 години

E. Мінімальна кількість ґрунту (відходів) у грамах, в якій міститься один Proteus vulgaris


34. Дайте визначення поняття “титр анаеробів ґрунту”:

А. *Мінімальна кількість ґрунту (відходів) у грамах, в якій міститься одна Clostridium perfringens

B. Співвідношення азоту гумусу (суто ґрунтової органічної речовини) до загального органічного азоту (складається з азоту гумусу та азоту сторонніх для ґрунту органічних речовин, що його забруднюють)

C. Мінімальна кількість ґрунту у грамах, в якій міститься одна бактерія групи кишкової палички

D. Кількість мікроорганізмів в 1 грамі ґрунту, що виросли на 1,5% м’ясо-пептонному агарі при температурі 37°С за 24 години

E. Мінімальна кількість ґрунту (відходів) у грамах, в якій міститься один Proteus vulgaris

35. Дайте визначення поняття “мікробне число ґрунту”:

А. *Кількість мікроорганізмів в 1 грамі ґрунту, що виросли на 1,5% м’ясо-пептонному агарі при температурі 37°С за 24 години

B. Співвідношення азоту гумусу (суто ґрунтової органічної речовини) до загального органічного азоту (складається з азоту гумусу та азоту сторонніх для ґрунту органічних речовин, що його забруднюють)

C. Мінімальна кількість ґрунту у грамах, в якій міститься одна бактерія групи кишкової палички

D. Мінімальна кількість ґрунту (відходів) у грамах, в якій міститься одна Clostridium perfringens

E. Мінімальна кількість ґрунту (відходів) у грамах, в якій міститься один Proteus vulgaris

36. Мінімальна кількість ґрунту у грамах, в якій ще міститься одна бактерія групи кишкової палички визначає наступний показник:

А. *Колі-титр ґрунту

B. Титр анаеробів ґрунту

C. Мікробне число ґрунту

D. Санітарно число Хлєбнікова

E. Титр термофільних бактерій

37. Мінімальна кількість ґрунту в грамах, в якій ще міститься одна анаеробна клостридія, визначає наступний показник:

А. *Титр анаеробів ґрунту

B. Мікробне число ґрунту

C. Колі-титр ґрунту

D. Санітарне число Хлєбнікова

E. Титр термофільних бактерій


38. Назвіть ступені небезпечності ґрунту:

A. *Безпечний, відносно безпечний, небезпечний, надзвичайно небезпечний

B. Чистий, слабо забруднений, забруднений, сильно забруднений

C. Чистий, відносно забруднення, забруднений, недостатньо забруднений

D. Чистий, забруднений, безпечний, небезпечний

E. Нижче ГДК, на рівні ГДК, вище ГДК


39. Назвіть ступені забруднення ґрунту:

A. *Чистий, слабо забруднений, забруднений, сильно забруднений

B. Безпечний, відносно безпечний, небезпечний, надзвичайно небезпечний

C. Чистий, відносно забруднення, забруднений, недостатньо забруднений

D. Чистий, забруднений, безпечний, небезпечний

E. Нижче ГДК, на рівні ГДК, вище ГДК


40. Укажіть показники епідемічної безпеки, властиві для чистого ґрунту:

A. *Колі-титр – 1,0 і вище, титр анаеробів – 0,1 і вище, число яєць гельмінтів в 1 кг – 0, число личинок і лялечок мух на 0,25 м2 – 0, санітарне число Хлєбнікова – 0,98-1,0

B. Колі-титр – 1,0-0,01, титр анаеробів – 0,1-0,01, число яєць гельмінтів в 1 кг – до 10, число личинок і лялечок мух на 0,25 м2 – поодинокі екземпляри, санітарне число Хлєбнікова – 0,86-0,98

C. Колі-титр – 0,01-0,001, титр анаеробів – 0,01-0,0001, число яєць гельмінтів в 1 кг – 11-100, число личинок і лялечок мух на 0,25 м2 – 10-25, санітарне число Хлєбнікова – 0,70-0,86

D. Колі-титр – 0,001 і нижче, титр анаеробів – 0,0001 і нижче, число яєць гельмінтів в 1 кг – більше 100, число личинок і лялечок мух на 0,25 м2 – 25 і більше, санітарне число Хлєбнікова – до 0,70

E. Колі-титр – 0,0001 і нижче, титр анаеробів – 0,00001 і нижче, число яєць гельмінтів в 1 кг – більше 1000, число личинок і лялечок мух на 0,25 м2 – 50 і більше, санітарне число Хлєбнікова – до 0,50


41. Укажіть, основні етапи проведення гігієнічної оцінки санітарного стану ґрунту:

A. *Все перераховане

B. Визначення мети і завдання та встановлення необхідного обсягу досліджень

C. Перевірка повноти представлених матеріалів, контроль наявності даних санітарного обстеження, оцінка схем відбору проб ґрунту та способів їх підготовки до аналізу та аналіз даних санітарного обстеження:

D. Оцінка результатів лабораторного аналізу ґрунту

E. Формулювання загального висновку про санітарний стан ґрунту, ступінь його забруднення та ступінь небезпечності для здоров’я населення


Тема №8. Санітарна очистка населених місць.


1. Дайте визначення поняття “санітарне очищення населених місць”:

A. *Комплекс заходів з збирання, тимчасового зберігання, вивозу, знешкодження та утилізації твердих і рідких побутових та промислових відходів, що утворились в населених місцях

В. Комплекс заходів з збирання, тимчасового зберігання, вивозу, знешкодження та утилізації твердих і рідких промислових відходів, що утворились на промислових підприємствах

С. Комплекс заходів з збирання, тимчасового зберігання, вивозу, знешкодження та утилізації твердих і рідких побутових відходів, що утворились в населених місцях

D. Комплекс заходів з збирання, тимчасового зберігання та вивозу твердих і рідких побутових та промислових відходів, що утворились в населених місцях

E. Комплекс заходів з знешкодження та утилізації твердих і рідких побутових та промислових відходів, що утворились в населених місцях


2. Дайте визначення поняття “відходи”:

A. *Залишки речовин та предметів, що утворилися внаслідок побутової, господарської та промислової діяльності людини, які не можуть бути використані на місці утворення, а їх накопичення та зберігання порушує санітарний стан навколишнього середовища

B. Залишки неорганічних речовин, що утворилися внаслідок побутової, господарської та промислової діяльності людини, які не можуть бути використані на місці утворення

C. Залишки органічних речовин, що утворилися внаслідок побутової, господарської та промислової діяльності людини, які не можуть бути використані на місці утворення

D. Залишки штучних речовин, що утворилися внаслідок побутової, господарської та промислової діяльності людини, які не можуть бути використані на місці утворення, а їх накопичення та зберігання порушує санітарний стан навколишнього середовища

E. Залишки продуктів життєдіяльності людини, які не можуть бути використані на місці утворення, а їх накопичення та зберігання порушує санітарний стан навколишнього середовища


3. Укажіть, на які категорії поділяються відходи:

A. *Рідкі і тверді відходи

B. Природні і штучні відходи

C. Локальні і загальні відходи

D. Відходи фізичного і хімічного походження

E. Технологічні і технічні відходи


4. Укажіть відходи, що відносяться до рідких відходів:

A. *Все перераховане

B. Нечистоти з вигребів туалетів

C. Помиї від приготування їжі, миття посуду, підлоги, прання білизни

D. Господарсько-побутові стічні води

E. Промислові, зливові, міські стічні води


5. До рідких відходів належить усе перелічене, крім:

А. *Вуличного сміття

B. Помиїв

C. Господарсько-побутових стічних вод

D. Промислових стічних вод

E. Нечистот з вигребів туалетів


6. Укажіть відходи, що відносяться до твердих відходів:

A. *Все перераховане

B. Сміття або домові відходи та покидьки або відходи кухні

C. Відходи лікувально-профілактичних установ

D. Відходи інших громадських установ

E. Відходи промислових підприємств


7. До твердих відходів належить усе перелічене, крім:

А. *Помиїв

B. Сміття або домових відходів

C. Покидьків або відходів кухні

D. Відходів лікувально-профілактичних установ

E. Відходів промислових підприємств

8. Назвіть основні системи видалення відходів:

A. *Сплавна, вивізна, змішана

B. Природна, штучна, загальна

C. Локальна, загальна, змішана

D. Планова, позапланова

E. Фізична, хімічна, фізико-хімічна


9. Укажіть, в яких випадках застосовують сплавну систему видалення відходів:

A. *Застосовують у повністю каналізованих населених пунктах, в яких усі рідкі та частково дрібні тверді відходи сплавляють на очисні споруди по системі труб (каналізація), а решту твердих відходів вивозять спецавтотранспортом

B. Застосовують у неканалізованих населених пунктах, в яких і рідкі (асенізація), і тверді (очищення) побутові відходи вивозять у місця їх знешкодження та утилізації спеціальним автотранспортом

C. Застосовують у частково каналізованих населених пунктах, при цьому рідкі відходи з каналізованої частини населеного пункту видаляють за допомогою каналізаційної мережі, з неканалізованої − вивозять асенізаційним транспортом, всі тверді відходи вивозять транспортом санітарного очищення

D. Застосовують у повністю каналізованих населених пунктах, в яких усі рідкі та частково дрібні тверді відходи вивозять спецавтотранспортом, а решту твердих відходів сплавляють на очисні споруди по системі труб

E. Застосовують у повністю каналізованих населених пунктах, при цьому рідкі відходи з каналізованої частини населеного пункту вивозять асенізаційним транспортом, всі тверді відходи вивозять транспортом санітарного очищення або сплавляють по системі труб


10. Укажіть, в яких випадках застосовують вивізну систему видалення відходів:

A. *Застосовують у неканалізованих населених пунктах, в яких і рідкі (асенізація), і тверді (очищення) побутові відходи вивозять у місця їх знешкодження та утилізації спеціальним автотранспортом

B. Застосовують у повністю каналізованих населених пунктах, в яких усі рідкі та частково дрібні тверді відходи сплавляють на очисні споруди по системі труб (каналізація), а решту твердих відходів вивозять спецавтотранспортом

C. Застосовують у частково каналізованих населених пунктах, при цьому рідкі відходи з каналізованої частини населеного пункту видаляють за допомогою каналізаційної мережі, з неканалізованої − вивозять асенізаційним транспортом, всі тверді відходи вивозять транспортом санітарного очищення

D. Застосовують у повністю каналізованих населених пунктах, в яких усі рідкі та частково дрібні тверді відходи вивозять спецавтотранспортом, а решту твердих відходів сплавляють на очисні споруди по системі труб

E. Застосовують у повністю каналізованих населених пунктах, при цьому рідкі відходи з каналізованої частини населеного пункту вивозять асенізаційним транспортом, всі тверді відходи вивозять транспортом санітарного очищення або сплавляють по системі труб


11. Укажіть, в яких випадках застосовують змішану систему видалення відходів:

A. *Застосовують у частково каналізованих населених пунктах, при цьому рідкі відходи з каналізованої частини населеного пункту видаляють за допомогою каналізаційної мережі, з неканалізованої − вивозять асенізаційним транспортом, всі тверді відходи вивозять транспортом санітарного очищення

B. Застосовують у повністю каналізованих населених пунктах, в яких усі рідкі та частково дрібні тверді відходи сплавляють на очисні споруди по системі труб (каналізація), а решту твердих відходів вивозять спецавтотранспортом

C. Застосовують у неканалізованих населених пунктах, в яких і рідкі (асенізація), і тверді (очищення) побутові відходи вивозять у місця їх знешкодження та утилізації спеціальним автотранспортом

D. Застосовують у повністю каналізованих населених пунктах, в яких усі рідкі та частково дрібні тверді відходи вивозять спецавтотранспортом, а решту твердих відходів сплавляють на очисні споруди по системі труб

E. Застосовують у повністю каналізованих населених пунктах, при цьому рідкі відходи з каналізованої частини населеного пункту вивозять асенізаційним транспортом, всі тверді відходи вивозять транспортом санітарного очищення або сплавляють по системі труб


12. Укажіть основні вимоги до санітарного очищення населених місць:

A. *Все перераховане

B. Повинна бути плановою (здійснюється за затвердженим планом, графіком)

C. Повинна бути регулярною (вивіз відходів в теплий період року здійснюється щоденно, в холодний – 1 раз у 1-3 доби)

D. Повинна бути комунальною (здійснюється підприємствами комунального господарства)

E. Повинна не залежати від бажання окремих осіб або установ


13. Перерахуйте основні етапи санітарного очищення населених місць:

A. *Збирання та тимчасове зберігання (1 етап), вивезення (2 етап), знешкодження та утилізація (3 етап)

B. Локалізація (1 етап), аерація та коагуляція (2 етап), знебарвлення та флокуляція (3 етап)

C. Аерація та коагуляція (1 етап), флокуляція (2 етап), знешкодження та знезараження (3 етап)

D. Коагуляція (1 етап), вивезення та транспортування (2 етап), фільтрація (3 етап)

E. Знешкодження та знезараження (1 етап), фільтрація (2 етап), дезактивація (3 етап)


14. Назвіть основні системи збирання та вивезення твердих побутових відходів:

A. *Планово-подвірна, планово-поквартирна

B. Природна, штучна

C. Загальносплавна, локальна, роздільна

D. Загальна, локальна

E. Роздільна, суцільна


15. Назвіть методи реалізації планово-подвірної системи збирання та вивезення твердих побутових я відходів:

A. *Методи “стаціонарного” та “змінного” посуду

B. Методи “природного” та “штучного” посуду

C. Методи “одноразового” та “багаторазового” посуду

D. Методи “ізольованого” та “комплексного” посуду

E. Методи “пакетного” та “безпакетного” посуду


16. Укажіть основні гігієнічні вимоги до знешкодження твердих побутових відходів:

A. *Все перераховане

B. Забезпечення надійного знешкоджувального ефекту, перетворення відходів на нешкідливий в епідемічному та санітарному відношенні субстрат

C. Забезпечення запобіганню відкладанню яєць та розвитку личинок і лялечок мух як у відходах під час знешкодження, так і в отриманому внаслідок знешкодження субстраті

D. Забезпечення відсутності забруднення поверхневих та підземних вод

E. Забезпечення запобігання доступу гризунів у процесі знешкодження відходів і перетворення відходів у субстрат, несприятливий для їх життя та розвитку;

17. Укажіть основні види знешкодження твердих відходів відповідно до кінцевої мети:

A. *Утилізаційні, ліквідаційні

B. Механічні, хімічні

C. Біотермічні, біологічні

D. Токсикологічні, радіометричні

E. Термічні, хімічні


18. Укажіть основні види утилізаційних методів знешкодження твердих відходів:

A. *Все перераховане

B. Переробка відходів в органічні добрива

C. Переробка відходів в біопаливо

D. Виділення вторинної сировини (наприклад, металевого брухту) для промисловості

E. Використання відходів як енергетичного палива


19. Укажіть основні види ліквідаційних методів знешкодження твердих відходів:

A. *Все перераховане

B. Поховання в землю

C. Скид в моря

D. Спалювання без використання тепла

E. Біотермічне спалювання


20. Укажіть основні види знешкодження твердих відходів за технологічним принципом:

A. *Механічні, біотермічні, термічні, хімічні, змішані

B. Утилізаційні, ліквідаційні, термічні, хімічні, змішані

C. Біотермічні, біологічні, утилізаційні, ліквідаційні, змішані

D. Біологічні, термічні, хімічні, радіометричні, змішані

E. Ліквідаційні, утилізаційні, термічні, хімічні, змішані


21. Укажіть, в чому полягають механічні методи знешкодження твердих відходів:

A. *Сепарація відходів з подальшою утилізацією, пресування відходів у будівельні блоки

B. Улаштування полів заорювання, удосконалених звалищ, полігонів складування, полів компостування, біокамер, заводів біотермічної переробки (у сільській місцевості − компостні кучі, парники тощо)

C. Улаштування сміттєспалювальних заводів без або з використанням теплової енергії, що утворюється при спалюванні відходів, а також піроліз з одержанням горючого газу та нафтоподібних мастил

D. Гідроліз відходів

E. Використання аеротенків та септиків


22. Укажіть, в чому полягають біотермічні (біологічні) методи знешкодження твердих відходів:

A. *Улаштування полів заорювання, удосконалених звалищ, полігонів складування, полів компостування, біокамер, заводів біотермічної переробки (у сільській місцевості − компостні кучі, парники тощо)

B. Сепарація відходів з подальшою утилізацією, пресування відходів у будівельні блоки

C. Улаштування сміттєспалювальних заводів без або з використанням теплової енергії, що утворюється при спалюванні відходів, а також піроліз з одержанням горючого газу та нафтоподібних мастил

D. Гідроліз відходів

E. Використання аеротенків та септиків


23. Укажіть, в чому полягають термічні методи знешкодження твердих відходів:

A. *Улаштування сміттєспалювальних заводів без або з використанням теплової енергії, що утворюється при спалюванні відходів, а також піроліз з одержанням горючого газу та нафтоподібних мастил

B. Улаштування полів заорювання, удосконалених звалищ, полігонів складування, полів компостування, біокамер, заводів біотермічної переробки (у сільській місцевості − компостні кучі, парники тощо)

C. Сепарація відходів з подальшою утилізацією, пресування відходів у будівельні блоки

D. Гідроліз відходів

E. Використання аеротенків та септиків


24. Укажіть, в чому полягають хімічні методи знешкодження твердих відходів:

A. *Гідроліз відходів

B. Улаштування полів заорювання, удосконалених звалищ, полігонів складування, полів компостування, біокамер, заводів біотермічної переробки (у сільській місцевості − компостні кучі, парники тощо)

C. Сепарація відходів з подальшою утилізацією, пресування відходів у будівельні блоки

D. Улаштування сміттєспалювальних заводів без або з використанням теплової енергії, що утворюється при спалюванні відходів, а також піроліз з одержанням горючого газу та нафтоподібних мастил

E. Використання аеротенків та септиків


25. Назвіть основні види санітарного очищення населених місць від рідких відходів:

A. *Механічне очищення, біологічне очищення, знезараження, знешкодження, утилізація

B. Коагуляція, флокуляція, знешкодження, дезактивізація, утилізація

C. Локалізація, хімічне очищення, знешкодження, дезактивізація, утилізація

D. Механічне очищення, хімічне очищення, знешкодження, флокуляція

E. Знезараження, флокуляція, фільтрація, гідроліз, утилізація


26. Перерахуйте основні види очисних споруд, які використовуються для проведення механічного очищення стічних вод:

A. *Станція решітчастих фільтрів, пісколовки, відстійники, септиктенки

B. Поля фільтрації, септиктенки, землеробські поля зрошення, комунальні поля зрошення

C. Аеротенки, метантенки, септиктенки, гельминттенки

D. Землеробські поля зрошення, комунальні поля зрошення, локальні поля зрошення

E. Поля фільтрації, поля аерації, відстійники, метантенки


27. Перерахуйте основні засоби та споруди для здійснення біологічного очищення стічних вод:

A. *Поля фільтрації, біологічні фільтри, аеротенки, землеробські поля зрошення

B. Поля фільтрації, септиктенки, біологічні ставки, пісковловлювачі

C. Біологічні ставки, пісковловлювачі, відстійники, швидкі фільтри

D. Пісковловлювачі, метантенки, септиктенки. аеротенки

E. Відстійники, септиктенки, біологічні ставки, поля фільтрації

28. Укажіть, які споруди використовують для біологічного очищення стічних вод на потужних очисних станціях:

A. *Аеротенки

B. Пісковловлювачі

C. Бензиновловлювачі

D. Відстійники

E. Решітчасті фільтри


29. Укажіть, які споруди використовують для біологічного очищення стічних вод на малопотужних очисних станціях та очисних станціях середньої потужності:

A. *Біологічні фільтри

B. Пісковловлювачі

C. Септиктенки

D. Відстійники

E. Решітчасті фільтри


Тема №9. Гігієна планування та забудови населених місць. Загальна методика санітарного обстеження і описання об'єкта.


1. Назвіть форми санітарного нагляду, що використовують у гігієні:

A. *Запобіжний, поточний

B. Щоденний, щотижневий

C. Поверхневий, поглиблений

D. Щорічний, щоквартальний

E. Плановий, позаплановий


2. Дайте визначення поняття “запобіжний санітарний нагляд”:

A. *Комплекс заходів, що передбачають контроль за дотриманням діючих державних санітарних норм і правил на всіх етапах проектування і будівництва

B. Комплекс заходів, що передбачають контроль за дотриманням гігієнічних нормативів, санітарних правил та інструктивних документів під час експлуатації об’єктів

C. Комплекс заходів, що передбачають контроль за запровадженням заходів щодо здорового способу життя, гігієнічного навчання та виховання

D. Комплекс заходів, що передбачають контроль за дотриманням гігієнічних нормативів, санітарних правил та інструктивних документів на етапі припинення функціонування та експлуатації об’єктів

E. Комплекс заходів, що передбачають контроль за проведення протиепідемічних заходів на різноманітних об’єктах


3. Дайте визначення поняття “поточний санітарний нагляд”:

A. *Комплекс заходів, що передбачають контроль за дотриманням гігієнічних нормативів, санітарних правил та інструктивних документів під час експлуатації об’єктів

B. Комплекс заходів, що передбачають контроль за дотриманням діючих державних санітарних норм і правил на всіх етапах проектування і будівництва

C. Комплекс заходів, що передбачають контроль за запровадженням заходів щодо здорового способу життя, гігієнічного навчання та виховання

D. Комплекс заходів, що передбачають контроль за дотриманням гігієнічних нормативів, санітарних правил та інструктивних документів на етапі припинення функціонування та експлуатації об’єктів

E. Комплекс заходів, що передбачають контроль за проведенням протиепідемічних заходів на різноманітних об’єктах


4. Укажіть, в чому полягає мета запобіжного санітарного нагляду:

A. *Контроль за дотриманням діючих державних санітарних норм і правил на всіх етапах проектування і будівництва

B. Створення сприятливих умов побуту, праці, відпочинку, лікування, запобігання шкідливого впливу навколишнього середовища або умов праці на організм людей та шкідливого впливу несприятливих факторів об’єкта на суспільне здоров’я і на довкілля

C. Контроль за дотриманням здорового способу життя, запровадженням гігієнічного навчання та виховання

D. Контроль за дотриманням гігієнічних нормативів, санітарних правил та інструктивних документів на етапі припинення функціонування та експлуатації об’єктів

E. Контроль за проведенням протиепідемічних заходів на різноманітних об’єктах


5. Укажіть, в чому полягає мета поточного санітарного нагляду:

A. *Створення сприятливих умов побуту, праці, відпочинку, лікування, запобігання шкідливого впливу навколишнього середовища або умов праці на організм людей та шкідливого впливу несприятливих факторів об’єкта на суспільне здоров’я і на довкілля

B. Контроль за дотриманням діючих державних санітарних норм і правил на всіх етапах проектування і будівництва

C. Контроль за дотриманням здорового способу життя, запровадженням гігієнічного навчання та виховання

D. Контроль за дотриманням гігієнічних нормативів, санітарних правил та інструктивних документів на етапі припинення функціонування та експлуатації об’єктів

E. Контроль за проведенням протиепідемічних заходів на різноманітних об’єктах


6. Назвіть основні документи, що розробляються та науково обґрунтовуються під час проведення запобіжного санітарного нагляду:

A. *Все перераховане

B. Державні стандарти України (ДСТУ)

C. Державні будівельні норми і правила (ДБН)

D. Санітарні правила і норми (СанПіН)

E. Гігієнічні нормативи (ГДК, ГДД, ГДР, ГДД тощо)


7. Назвіть основні види будівельних і технічних креслень:

A. *Все перераховане

B. Топографічно-ситуаційні плани

C. Інженерно будівельні креслення

D. Архітектурно-будівельні креслення

E. Виробничі креслення та креслення окремих схем


8. Укажіть, що являють собою топографічно-ситуаційні плани:

A. *Копії топографічних карт, на яких зображують ділянку для будівництва проектованого об’єкта і оточуючу територію з зображенням існуючих об’єктів та елементів ландшафту

B. Зображення наземних споруд (мостів, гребель, доріг тощо) та споруд, що заглиблені в землю (трубопроводів, кабелів, тунелів тощо)

C. Зображення будівель різного (житлових, навчальних, громадських, промислових тощо) призначення

D. Зображення технологічних ліній, конвеєрів, машин, верстатів тощо

E. Креслення електросхем, радіотехнічних схем, електронних схем тощо


9. Укажіть, що являють собою інженерно-будівельні креслення:

A. *Зображення наземних споруд (мостів, гребель, доріг тощо) та споруд, що заглиблені в землю (трубопроводів, кабелів, тунелів тощо)

B. Копії топографічних карт, на яких зображують ділянку для будівництва проектованого об’єкта і оточуючу територію з зображенням існуючих об’єктів та елементів ландшафту

C. Зображення будівель різного (житлових, навчальних, громадських, промислових тощо) призначення

D. Зображення технологічних ліній, конвеєрів, машин, верстатів тощо

E. Креслення електросхем, радіотехнічних схем, електронних схем тощо


10. Укажіть, що являють собою архітектурно-будівельні креслення:

A. *Зображення будівель різного (житлових, навчальних, громадських, промислових тощо) призначення

B. Копії топографічних карт, на яких зображують ділянку для будівництва проектованого об’єкта і оточуючу територію з зображенням існуючих об’єктів та елементів ландшафту

C. Зображення наземних споруд (мостів, гребель, доріг тощо) та споруд, що заглиблені в землю (трубопроводів, кабелів, тунелів тощо)

D. Зображення технологічних ліній, конвеєрів, машин, верстатів тощо

E. Креслення електросхем, радіотехнічних схем, електронних схем тощо


11. Укажіть, який документ оформлюється під час роботи комісії з приймання побудованого об’єкта до експлуатації:

A. *Акт прийомки об’єкта в експлуатацію

B. Протокол санітарної експертизи

C. Акт впровадження

D. Інформаційний лист

E. Звіт про будівництво об’єкта


12. Перерахуйте основні документи проектів будівництва лікувально-профілактичних закладів:

A. *Паспортна частина, пояснювальна записка, ситуаційний план, генеральний план, плани поверхів, фасадів та розтин будівлі, план санітарно-технічного та технологічного обладнання

B. Державні санітарні норми та правила, державні будівельні норми, план населеного пункту, паспортна частина, пояснювальна записка, узагальнений план

C. План населеного пункту, пояснювальна записка, ситуаційний план, генеральний план, плани поверхів, фасадів та розтин будівлі, план санітарно-технічного та технологічного обладнання

D. Паспортна частина, пояснювальна записка, ситуаційний план, плани поверхів, фасадів та розтин будівлі, план санітарно-технічного та технологічного обладнання

E. План населеного пункту, узагальнений план лікувально-профілактичного закладу


13. Перерахуйте основні види проектів будівництва:

А. *Індивідуальні, типові

B. Типові, спеціальні

C. Типові, унікальні

D. Специфічні, неспецифічні

E. Первинні, вторинні


14. Дайте визначення поняття “ситуаційний план”:

A. *Це план місцевості (населеного пункту), на якій розміщена земельна ділянка, призначена для будівництва об’єкта, що проектується, та оточуючі існуючі об’єкти

B. Санітарний опис ділянки будівництва та прилеглої території

C. Характеристика окремих елементів будинку з точки зору обґрунтування запроектованих розмірів і об’ємів приміщень

D. Робочий проект, що містить усі дані, необхідні виконавцеві робіт безпосередньо на будівництві

E. Це план, в якому наводяться дані, які не можна накреслити в генеральному плані, але без яких уявлення про проектований об’єкт буде неповне

15. Назвіть складову документів проекту будівництва лікувально-профілактичних закладів:

A. *Ситуаційний план

B. План населеного пункту

C. Регламентаційний план

D. Узагальнений план

E. Топографічна карта місцевості


16. Укажіть, які елементи ситуаційного плану підлягають обов’язковій оцінці в ході його аналізу:

A. *Рельєф місцевості, напрямок панівних вітрів, висота над рівнем моря

B. Конфігурація ділянки забудови, елементи санітарно-технічного обладнання

C. Відстань між будівлями, відсоток забудови, відсоток озеленення

D. Відстань від будівель, від транспортних магістралей до проїжджої частини

Е. Рельєф місцевості, функціональне зонування, напрямок панівних вітрів, висота над рівнем моря


17. Укажіть, на якому етапі здійснення запобіжного санітарного нагляду розглядається ситуаційний план:

A. *Прив’язка індивідуального або типового проекту до земельної ділянки

B. Оцінка екологічної та санітарно-гігієнічної доцільності планування

C. Санітарна експертиза проектних матеріалів

D. Санітарний нагляд за ходом будівництва з метою контролю дотримання всіх елементів затвердженого проекту

E. Участь у роботі комісії з приймання побудованого об’єкта до експлуатації, оформлення технічного, санітарного паспортів


18. Дайте визначення поняття “генеральний план”:

A. *План території (земельної ділянки) об’єкту, що будується

B. План території району в радіусі не менше 1 км, де передбачається розташувати об’єкт, що проектується

C. Віддаль проектованого об’єкта від сусідніх житлових будинків

D. Поповерхові плани будівлі

E. План розташування об’єкту щодо навколишньої забудови


19. Перерахуйте основні питання, які підлягають гігієнічній оцінці під час вивчення генерального плану проекту будівництва лікарні:

A. *Форма ділянки, довжина, ширина та площа земельної ділянки, орієнтація фасадів, щільність озеленення, зонування території

B. Напрямок панівних вітрів, характер ландшафту, напрямок і крутизна схилів, сейсмологічні характеристики

C. Роза вітрів, характер ландшафту, глибина залягання підземних вод

D. Близькість до транспортних магістралей, орієнтація фасадів, щільність озеленення, зонування території

E. Концентрація токсичних речовин в повітрі та радіаційна обстановка


20. Укажіть, які елементи ситуаційного плану підлягають обов’язковій оцінці в ході аналізу ситуаційного плану:

A. *Все перераховане

B. Конфігурація і розміри ділянки забудови (довжина, ширина, площа)

C. Перелік і взаєморозташування будівель та інших об’єктів на території (озеленення, проїздів), функціональне зонування території та відсоток забудови, озеленення території та їх відповідність гігієнічним нормативам

D. Відстань (розриви) між будівлями, можливість і терміни затінення північніших будівель південнішими (або визначення терміну їх інсоляції за допомогою інсоляційної лінійки)

Е. Відстань будівель від проїзджої частини вулиці (захист від шуму, загазованості повітря)


21. Укажіть, які компоненти мають входити до структури архітектурно-будівельних креслень:

А. *Фасад будівлі, поповерхові плани, вертикальний розріз будівлі, вирив, складні розрізи

B. Роза вітрів, особливості мікрокліматичних умов

C. Щільність забудови, щільність озеленення, орієнтація фасадів

D. Щільність забудови, щільність озеленення, фасад будівлі, вертикальний розріз будівлі

Е. Паспортна частина, пояснювальна записка, перелік технологічного обладнання


22. Укажіть, які показники мають бути оцінені за гігієнічними нормативами під час оцінки архітектурно-будівельних креслень:

А. *Все перераховане

B. Ширина, довжина, площа приміщень

C. Ширина вікон, дверей (на плані), висоту приміщень, вікон, дверей (на розрізі)

D. Об’єм приміщень, світловий коефіцієнт, кут падіння, коефіцієнт заглиблення для оцінки природного освітлення

Е. Інтер’єр (розміщення меблів, наприклад, ліжок, тумбочок, столів, іншого обладнання в палатній секції лікарні, парт у класі школи, меблів у житловій квартирі)


23. Укажіть, в чому полягає вивчення текстової частини (пояснювальної записки) проекту:

А. *Вивчення виду проекту, його призначення та техніко-економічного обґрунтування будівництва, санітарно-гігієнічна оцінка доцільності планування задуму того чи іншого будівництва з урахуванням гігієнічних характеристик існуючих об’єктів та обєктів, що проектуються

B. Визначення географічної довготи і широти місцевості, її рельєфу, напрямку панівних вітрів, характер ландшафту, особливостей негативного впливу об’єкту, що проектується, на довкілля

C. Визначення форми, ширини, довжини і площі ділянки, особливостей зонування території, щільності забудови і озеленення, орієнтації фасадів будівель, розривів між будівлями, терміну інсоляції тощо

D. Вивчення фасадів, розрізів, поповерхових планів, планів окремих приміщень та визначення показників природного освітлення і вентиляції, водопостачання та каналізації

Е. Здійснення санітарного нагляду за ходом будівництва з метою контролю дотримання всіх елементів затвердженого проекту


24. Укажіть, в чому полягає експертиза і гігієнічна оцінка ситуаційного плану:

А. *Визначення географічної довготи і широти місцевості, її рельєфу, напрямку панівних вітрів, характер ландшафту, особливостей негативного впливу об’єкту, що проектується, на довкілля

B. Вивчення виду проекту, його призначення та техніко-економічного обґрунтування будівництва, санітарно-гігієнічна оцінка доцільності планування задуму того чи іншого будівництва з урахуванням гігієнічних характеристик існуючих об’єктів та обєктів, що проектуються

C. Визначення форми, ширини, довжини і площі ділянки, особливостей зонування території, щільності забудови і озеленення, орієнтації фасадів будівель, розривів між будівлями, терміну інсоляції тощо

D. Вивчення фасадів, розрізів, поповерхових планів, планів окремих приміщень та визначення показників природного освітлення і вентиляції, водопостачання та каналізації

Е. Здійснення санітарного нагляду за ходом будівництва з метою контролю дотримання всіх елементів затвердженого проекту

25. Укажіть, в чому полягає експертиза і гігієнічна оцінка генерального плану:

А. *Визначення форми, ширини, довжини і площі ділянки, особливостей зонування території, щільності забудови і озеленення, орієнтації фасадів будівель, розривів між будівлями, терміну інсоляції тощо

B. Вивчення виду проекту, його призначення та техніко-економічного обґрунтування будівництва, санітарно-гігієнічна оцінка доцільності планування задуму того чи іншого будівництва з урахуванням гігієнічних характеристик існуючих об’єктів та обєктів, що проектуються

C. Визначення географічної довготи і широти місцевості, її рельєфу, напрямку панівних вітрів, характер ландшафту, особливостей негативного впливу об’єкту, що проектується, на довкілля

D. Вивчення фасадів, розрізів, поповерхових планів, планів окремих приміщень та визначення показників природного освітлення і вентиляції, водопостачання та каналізації

Е. Здійснення санітарного нагляду за ходом будівництва з метою контролю дотримання всіх елементів затвердженого проекту


26. Укажіть, в чому полягає експертиза і гігієнічна оцінка проектованих будівель та окремих приміщень:

А. *Вивчення фасадів, розрізів, поповерхових планів, планів окремих приміщень та визначення показників природного освітлення і вентиляції, водопостачання та каналізації

B. Вивчення виду проекту, його призначення та техніко-економічного обґрунтування будівництва, санітарно-гігієнічна оцінка доцільності планування задуму того чи іншого будівництва з урахуванням гігієнічних характеристик існуючих об’єктів та обєктів, що проектуються

C. Визначення географічної довготи і широти місцевості, її рельєфу, напрямку панівних вітрів, характер ландшафту, особливостей негативного впливу об’єкту, що проектується, на довкілля

D. Визначення форми, ширини, довжини і площі ділянки, особливостей зонування території, щільності забудови і озеленення, орієнтації фасадів будівель, розривів між будівлями, терміну інсоляції тощо

Е. Здійснення санітарного нагляду за ходом будівництва з метою контролю дотримання всіх елементів затвердженого проекту


27. Укажіть, на підставі використання якої лінійки здійснюється визначення терміну інсоляції проектованих будівель:

А. *Контрольно-інсоляційна лінійка

B. Логарифмічна лінійка

C. Лінійка Нікітина-Флерова

D. Контрольно-пропускна лінійка

Е. Лінійка Данилюка


28. Укажіть можливий варіант гігієнічного висновку в ході проведення санітарної експертизи проектів будівництва лікувально-профілактичних закладів:

А. *Проект відповідає гігієнічним вимогам і може бути затвердженим

В. Проект розглянутий

С. Проект рекомендований до реалізації

D. Проект затверджений

Е. Проект вивчений


29. Укажіть можливий варіант гігієнічного висновку в ході проведення санітарної експертизи проектів будівництва лікувально-профілактичних закладів:

А. *Проект не відповідає гігієнічним нормативам і повертається розробникам для виправлення і повторної експертизи

В. Проект не розглянутий

С. Проект не рекомендований до реалізації

D. Проект не затверджений

Е. Проект не вивчений


30. Назвіть фактори навколишнього середовища, що впливають на здоров’я людини:

A. *Фізичні, хімічні, біологічні, психологічні

B. Колективні, індивідуальні, особистісні

C. Генетичні, фенотипічні

D. Глобальні, популяційні, регіональні, індивідуальні

E. Психологічні, психофізіологічні. фізіологічні


31. Дайте визначення поняття “житлово-комунальна санітарія”:

A. *Комплекс заходів щодо дотримання проведення заходів з санітарної охорони атмосферного повітря, води та ґрунту від забруднення, здійснення раціонального науково-обґрунтованого планування, озеленення, забудови, санітарного благоустрою та санітарного стану населених місць, житлових та громадських будівель, установ освіти, культури, охорони здоров’я, споруд для спорту та фізичної культури тощо

B. Комплекс заходів щодо дотримання санітарних норм, правил та гігієнічних вимог по відношенню до фізичного розвитку та стану здоров’я дітей і підлітків, їх режиму дня, організації навчання, праці, відпочинку, фізичної культури, проектуванню, створенню та експлуатації приміщень, меблів, обладнання в дитячих дошкільних та підліткових закладах

C. Комплекс заходів щодо контролю за дотриманням гігієнічних нормативів факторів виробничого середовища, які забезпечують сприятливі умови праці та попереджують можливість виникнення професійних захворювань, розробку санітарно-технічних та інженерних засобів боротьби з шкідливими для здоров’я умовами праці

D. Комплекс заходів щодо дотримання гігієнічних вимог при проектуванні, будівництві та експлуатації харчових підприємств та установ, матеріалів та обладнання для них, при розробці рецептури та технології харчових продуктів, при виробництві, консервуванні, транспортуванні, зберіганні та реалізації харчових продуктів, проведенні заходів з попередження аліментарних захворювань тощо

E. Комплекс заходів щодо запровадження здорового способу життя, організації санітарної освіти та гігієнічного виховання і навчання


32. Назвіть методи гігієнічних досліджень за напрямком реалізації:

A. *Все перераховане

B. Методи санітарного обстеження та описання

C. Інструментально-лабораторні та математичні методи

D. Методи експериментального дослідження

E. Методи натурного спостереження та дослідження


33. Перерахуйте різновиди методу санітарного обстеження у ході проведення гігієнічних досліджень:

А. *Санітарне описання та поглиблене санітарне обстеження

В. Санітарна експертиза та санітарно-статистичний метод

С. Медичне обстеження популяцій та клінічний нагляд за добровольцями

D. Лабораторний та натурний гігієнічний експеримент

Е. Метод прогнозної екстраполяції та епідеміологічний метод


34. Укажіть юридичні основи проведення поточного санітарного нагляду:

A. *Нормативні і інструктивно-методичні матеріали та юридичні (правові) законодавчі документи

B. Підручники та навчальні посібники

C. Методичні рекомендації та інформаційні листи

D. Патенти і галузеві нововведення та юридичні (правові) законодавчі документи

E. Нормативні і інструктивно-методичні матеріали та енциклопедії


35. Назвіть основні види поточного санітарного нагляду:

A. *Поглиблене санітарне обстеження об’єкта та періодичні санітарні обстеження об’єкта в процесі його експлуатації

B. Натурний та лабораторний гігієнічний експеримент

C. Санітарне описання та поглиблене санітарне обстеження об’єкта

D. Санітарно-статистичне та санітарно-епідеміологічне обстеження

E. Соціологічне опитування і інтерв’ювання та санітарне описання


36. Назвіть випадки, при яких проводиться поглиблене санітарне обстеження об’єкта:

A. *Все перераховане

B. При прийманні об’єкта в експлуатацію після будівництва з метою його детального описання та оформлення санітарного паспорта

C. При прийманні об’єкта в експлуатацію після реконструкції з метою його детального описання та оформлення санітарного паспорта

D. При екстрених санітарних обстеженнях, при аварійних ситуаціях та ліквідації їх наслідків

E. При аварійних ситуаціях та в умовах ліквідації їх наслідків


37. Укажіть основну мету проведення періодичних санітарних обстежень об’єкта в процесі його експлуатації:

A. *Здійснення контролю за дотриманням необхідних санітарних норм і правил та перевірки виконання вимог і рекомендацій попередніх обстежень

B. Здійснення контролю за дотриманням здорового способу життя, запровадженням гігієнічного навчання та виховання

C. Здійснення контролю за дотриманням гігієнічних нормативів, санітарних правил та інструктивних документів на етапі припинення функціонування та експлуатації об’єктів

D. Здійснення контролю за дотриманням діючих державних санітарних норм і правил на всіх етапах проектування і будівництва

E. Здійснення контролю за проведенням протиепідемічних заходів на різноманітних об’єктах


38. Назвіть основні види періодичних санітарних обстежень об’єкта в процесі його експлуатації:

A. *Планові, спорадичні (рейдові) та позапланові (екстрені)

B. Загальні, регіональні, локальні

C. Планові, позапланові, понадпланові

D. Лабораторні, функціональні, лабораторно-функціональні

E. Централізовані, децентралізовані, змішані


39. Укажіть, в чому полягає суть планових періодичних санітарних обстежень об’єкта в процесі його експлуатації:

A. *Проводяться у фіксовані щомісячні, поквартальні, піврічні та інші періоди

B. Являють собою позапланові обстеження, які дозволяють виявити грубі порушення санітарного режиму експлуатації об’єкта несподівано для його співробітників

C. Являють собою екстрені санітарні обстеження, що проводяться на підставі скарг співробітників об’єкта або населення, випадків інфекційних захворювань, харчових і професійних отруєнь, аварій тощо

D. Являють собою подвірні обходи у випадку випадків інфекційних захворювань, харчових і професійних отруєнь, аварій тощо

E. Проводяться не частіше 1 разу на 1-2 роки років, після попереднього самообстеження об’єкту його працівниками та співробітникамим


40. Укажіть, в чому полягає суть планових спорадичних (рейдових) санітарних обстежень об’єкта в процесі його експлуатації:

A. *Являють собою позапланові обстеження, які дозволяють виявити грубі порушення санітарного режиму експлуатації об’єкта несподівано для його співробітників

B. Проводяться у фіксовані щомісячні, поквартальні, піврічні та інші періоди

C. Являють собою екстрені санітарні обстеження, що проводяться на підставі скарг співробітників об’єкта або населення, випадків інфекційних захворювань, харчових і професійних отруєнь, аварій тощо

D. Являють собою подвірні обходи у випадку випадків інфекційних захворювань, харчових і професійних отруєнь, аварій тощо

E. Проводяться не частіше 1 разу на 1-2 роки років, після попереднього самообстеження об’єкту його працівниками та співробітниками


41. Укажіть, в чому полягає суть планових позапланових (екстрених) санітарних обстежень об’єкта в процесі його експлуатації:

A. *Являють собою екстрені санітарні обстеження, що проводяться на підставі скарг співробітників об’єкта або населення, випадків інфекційних захворювань, харчових і професійних отруєнь, аварій тощо

B. Проводяться у фіксовані щомісячні, поквартальні, піврічні та інші періоди

C. Являють собою позапланові обстеження, які дозволяють виявити грубі порушення санітарного режиму експлуатації об’єкта несподівано для його співробітників

D. Являють собою подвірні обходи у випадку випадків інфекційних захворювань, харчових і професійних отруєнь, аварій тощо

E. Проводяться не частіше 1 разу на 1-2 роки років, після попереднього самообстеження об’єкту його працівниками та співробітниками


42. Назвіть методи, які використовують при проведенні санітарного обстеження об’єкта:

A. *Все перераховане

B. Опитування персоналу та вивчення і перевірка технічної та санітарної документації

C. Візуальний огляд об’єкта та використання експресних інструментальних методів дослідження фізичних шкідливостей

D. Відбір проб та експресні або лабораторні методи дослідження хімічних, бактеріологічних та інших біологічних шкідливостей

E. Використання розрахункових методів якісної та кількісної оцінки окремих факторів об’єкта


43. Укажіть кінцеву мету поточного санітарного нагляду:

A. *Складання санітарного опису об’єкта – при поглибленому санітарному обстеженні, а також санітарного паспорта або акта санітарного обстеження об’єкта – при поточних планових періодичних, рейдових та екстрених санітарних обстеженнях

B. Складання санітарного опису об’єкта – при поточних планових періодичних, рейдових та екстрених санітарних обстеженнях, а також санітарного паспорта або акта санітарного обстеження об’єкта – при поглибленому санітарному обстеженні

C. Складання санітарного опису об’єкта – як при поглибленому санітарному обстеженні, так і при поточних планових періодичних, рейдових та екстрених санітарних обстеженнях

D. Складання санітарного паспорта або акта санітарного обстеження об’єкта як при поглибленому санітарному обстеженні, так і при поточних планових періодичних, рейдових та екстрених санітарних обстеженнях

E. Складання санітарного протоколу та акту розслідування наслідків подальшого використання об’єкта


44. Укажіть кінцевий пункт санітарного опису або акту обстеження об’єкта:

A. *Рекомендації або розпорядження щодо ліквідації санітарних порушень, профілактичні, оздоровчі заходи з вказівкою терміну їх проведення

B. Штрафи та санкції, пов’язані з наявністю санітарних порушень

C. Перелік тем для занять з персоналом об’єкта, що був обстежений

D. Перелік вправ виробничої фізичної культури, що рекомендуються

E. Рекомендації або розпорядження щодо зміни відомчої підпорядкованості об’єкта


45. Укажіть, які паспортні дані об’єкта підлягають вивченню під час проведення санітарного обстеження:

A. *Назва об’єкта, адреса, кому підпорядкований, коли побудований, реконструйований тощо

B. Розмір, конфігурація ділянки, рельєф, ґрунтові та гідрологічні умови зони забудови, відсотки забудови, озеленення, шляхи сполучення, достатність розмірів санітарно-захисних зон, наявність за межами ділянки об’єктів, що можуть забруднювати повітря, ґрунт, воду або є джерелами шуму, радіації тощо

C. Тип будови, наявність вбудованих об’єктів, характеристика основних будівельних конструкцій, планування і розміри основних функціональних приміщень, їх орієнтація і відповідність гігієнічним нормативам

D. Система водопостачання, гаряче водопостачання, каналізація або інші системи збору і видалення рідких відходів, опалення, вентиляція, природне і штучне освітлення, система видалення твердих відходів тощо

E. Дотримання оптимальних умов ведення технологічного процесу, використання дозволених реагентів, періодичність і регулярність відомчого або державного санітарного нагляду, дотримання термінів експлуатації технічного і санітарного обладнання, реалізації продукції тощо

46. Укажіть, які основні характеристики ділянки, де розміщений об’єкт, та його оточення, підлягають вивченню під час проведення санітарного обстеження:

A. *Розмір, конфігурація ділянки, рельєф, ґрунтові та гідрологічні умови зони забудови, відсотки забудови, озеленення, шляхи сполучення, достатність розмірів санітарно-захисних зон, наявність за межами ділянки об’єктів, що можуть забруднювати повітря, ґрунт, воду або є джерелами шуму, радіації тощо

B. Назва об’єкта, адреса, кому підпорядкований, коли побудований, реконструйований тощо

C. Тип будови, наявність вбудованих об’єктів, характеристика основних будівельних конструкцій, планування і розміри основних функціональних приміщень, їх орієнтація і відповідність гігієнічним нормативам

D. Система водопостачання, гаряче водопостачання, каналізація або інші системи збору і видалення рідких відходів, опалення, вентиляція, природне і штучне освітлення, система видалення твердих відходів тощо

E. Дотримання оптимальних умов ведення технологічного процесу, використання дозволених реагентів, періодичність і регулярність відомчого або державного санітарного нагляду, дотримання термінів експлуатації технічного і санітарного обладнання, реалізації продукції тощо


47. Укажіть, які конструктивні і планувальні особливості об’єкта підлягають вивченню під час проведення санітарного обстеження:

A. *Тип будови, наявність вбудованих об’єктів, характеристика основних будівельних конструкцій, планування і розміри основних функціональних приміщень, їх орієнтація і відповідність гігієнічним нормативам

B. Назва об’єкта, адреса, кому підпорядкований, коли побудований, реконструйований тощо

C. Розмір, конфігурація ділянки, рельєф, ґрунтові та гідрологічні умови зони забудови, відсотки забудови, озеленення, шляхи сполучення, достатність розмірів санітарно-захисних зон, наявність за межами ділянки об’єктів, що можуть забруднювати повітря, ґрунт, воду або є джерелами шуму, радіації тощо

D. Система водопостачання, гаряче водопостачання, каналізація або інші системи збору і видалення рідких відходів, опалення, вентиляція, природне і штучне освітлення, система видалення твердих відходів тощо

E. Дотримання оптимальних умов ведення технологічного процесу, використання дозволених реагентів, періодичність і регулярність відомчого або державного санітарного нагляду, дотримання термінів експлуатації технічного і санітарного обладнання, реалізації продукції тощо


48. Укажіть, які ознаки санітарного благоустрою об’єкта підлягають вивченню під час проведення санітарного обстеження:

A. *Система водопостачання, гаряче водопостачання, каналізація або інші системи збору і видалення рідких відходів, опалення, вентиляція, природне і штучне освітлення, система видалення твердих відходів тощо

B. Назва об’єкта, адреса, кому підпорядкований, коли побудований, реконструйований тощо

C. Розмір, конфігурація ділянки, рельєф, ґрунтові та гідрологічні умови зони забудови, відсотки забудови, озеленення, шляхи сполучення, достатність розмірів санітарно-захисних зон, наявність за межами ділянки об’єктів, що можуть забруднювати повітря, ґрунт, воду або є джерелами шуму, радіації тощо

D. Тип будови, наявність вбудованих об’єктів, характеристика основних будівельних конструкцій, планування і розміри основних функціональних приміщень, їх орієнтація і відповідність гігієнічним нормативам

E. Дотримання оптимальних умов ведення технологічного процесу, використання дозволених реагентів, періодичність і регулярність відомчого або державного санітарного нагляду, дотримання термінів експлуатації технічного і санітарного обладнання, реалізації продукції тощо

49. Укажіть, які характеристики щодо дотримання вимог до експлуатації об’єкта і елементів його обладнання підлягають вивченню під час проведення санітарного обстеження:

A. *Дотримання оптимальних умов ведення технологічного процесу, використання дозволених реагентів, періодичність і регулярність відомчого або державного санітарного нагляду, дотримання термінів експлуатації технічного і санітарного обладнання, реалізації продукції тощо

B. Назва об’єкта, адреса, кому підпорядкований, коли побудований, реконструйований тощо

C. Розмір, конфігурація ділянки, рельєф, ґрунтові та гідрологічні умови зони забудови, відсотки забудови, озеленення, шляхи сполучення, достатність розмірів санітарно-захисних зон, наявність за межами ділянки об’єктів, що можуть забруднювати повітря, ґрунт, воду або є джерелами шуму, радіації тощо

D. Тип будови, наявність вбудованих об’єктів, характеристика основних будівельних конструкцій, планування і розміри основних функціональних приміщень, їх орієнтація і відповідність гігієнічним нормативам

E. Система водопостачання, гаряче водопостачання, каналізація або інші системи збору і видалення рідких відходів, опалення, вентиляція, природне і штучне освітлення, система видалення твердих відходів тощо


50. Укажіть, які дані щодо санітарного стану приміщень і обладнання об’єкта підлягають вивченню під час проведення санітарного обстеження:

A. *Організація і регулярність прибирання, використання заходів загальної та індивідуальної профілактики, відповідність гігієнічним вимогам вентиляційних, холодильних, освітлювальних та інших систем

B. Розмір, конфігурація ділянки, рельєф, ґрунтові та гідрологічні умови зони забудови, відсотки забудови, озеленення, шляхи сполучення, достатність розмірів санітарно-захисних зон, наявність за межами ділянки об’єктів, що можуть забруднювати повітря, ґрунт, воду або є джерелами шуму, радіації тощо

C. Тип будови, наявність вбудованих об’єктів, характеристика основних будівельних конструкцій, планування і розміри основних функціональних приміщень, їх орієнтація і відповідність гігієнічним нормативам

D. Рівень забруднення окремих об’єктів біосфери, характер скарг жителів і працівників об’єкта, випадки захворювань, що пов’язані з даним об’єктом тощо

E. Вимірювання рівня шуму, освітлення, електромагнітних хвиль, хімічних і бактеріологічних забруднень повітря, води, продуктів харчування тощо


51. Укажіть, які дані щодо впливу умов проживання, навчання або праці на об’єкті на здоров’я людини і санітарних умов життя підлягають вивченню під час проведення санітарного обстеження:

A. *Рівень забруднення окремих об’єктів біосфери, характер скарг жителів і працівників об’єкта, випадки захворювань, що пов’язані з даним об’єктом тощо

B. Розмір, конфігурація ділянки, рельєф, ґрунтові та гідрологічні умови зони забудови, відсотки забудови, озеленення, шляхи сполучення, достатність розмірів санітарно-захисних зон, наявність за межами ділянки об’єктів, що можуть забруднювати повітря, ґрунт, воду або є джерелами шуму, радіації тощо

C. Тип будови, наявність вбудованих об’єктів, характеристика основних будівельних конструкцій, планування і розміри основних функціональних приміщень, їх орієнтація і відповідність гігієнічним нормативам

D. Організація і регулярність прибирання, використання заходів загальної та індивідуальної профілактики, відповідність гігієнічним вимогам вентиляційних, холодильних, освітлювальних та інших систем

E. Вимірювання рівня шуму, освітлення, електромагнітних хвиль, хімічних і бактеріологічних забруднень повітря, води, продуктів харчування тощо


52. Укажіть, які дані об’єктивних показників умов та санітарного стану об’єкта повинні бути визначені під час проведення санітарного обстеження:

A. *Вимірювання рівня шуму, освітлення, електромагнітних хвиль, хімічних і бактеріологічних забруднень повітря, води, продуктів харчування тощо

B. Розмір, конфігурація ділянки, рельєф, ґрунтові та гідрологічні умови зони забудови, відсотки забудови, озеленення, шляхи сполучення, достатність розмірів санітарно-захисних зон, наявність за межами ділянки об’єктів, що можуть забруднювати повітря, ґрунт, воду або є джерелами шуму, радіації тощо

C. Тип будови, наявність вбудованих об’єктів, характеристика основних будівельних конструкцій, планування і розміри основних функціональних приміщень, їх орієнтація і відповідність гігієнічним нормативам

D. Організація і регулярність прибирання, використання заходів загальної та індивідуальної профілактики, відповідність гігієнічним вимогам вентиляційних, холодильних, освітлювальних та інших систем

E. Рівень забруднення окремих об’єктів біосфери, характер скарг жителів і працівників об’єкта, випадки захворювань, що пов’язані з даним об’єктом тощо


Тема №10. Методика санітарного обстеження джерел водопостачання та відбору проб води для бактеріологічного та санітарно-хімічного дослідження.


1. Укажіть, в чому полягає епідеміологічна роль води:

А. *Вода є фактором передачі цілого ряду збудників хвороб з фекально-оральним та іншими механізмами передачі

B. Обумовлена скиданням у відкриті водойми, які використовуються для централізованого водопостачання, недостатньо знешкоджених, або зовсім не знешкоджених господарсько-побутових, промислових стічних вод, змивів з полів штучних добрив, отрутохімікатів тощо

C. Вода використовується з лікувальною метою, для реабілітації реконвалесцентів (споживання мінеральних вод, лікувальні ванни), а також як фактор загартовування (купання, плавання, обтирання)

D. Вода використовується як засіб приготування їжі, складова частина харчового раціону, засіб підтримання чистоти тіла, одягу, білизни, посуду, житлових. громадських, виробничих приміщень, території населених пунктів тощо

E. Вода використовується у сільському господарстві (для зрошування у рослинництві та садівництві, тепличних господарствах, птахівницьких та тваринницьких комплексах), промисловості (харчова, хімічна, металургійна промисловість тощо) та як траса для водного (пасажирського, вантажного) транспорту

2. Укажіть, у поширенні яких інфекційних захворювань може брати участь вода:

А. *Все перераховане

B. Вода є фактором передачі збудників хвороб з фекально-оральним механізмом передачі

C. Вода є фактором передачі захворювань шкіри

D. Вода є фактором передачі захворювань слизових оболонок

E. Вода є середовищем розмноження комах та інших переносників хвороб

3 Укажіть, в чому полягає токсикологічна роль води:

А. *Обумовлена скиданням у відкриті водойми, які використовуються для централізованого водопостачання, недостатньо знешкоджених, або зовсім не знешкоджених господарсько-побутових, промислових стічних вод, змивів з полів штучних добрив, отрутохімікатів тощо

B. Вода є фактором передачі цілого ряду збудників хвороб з фекально-оральним та іншими механізмами передачі

C. Вода використовується з лікувальною метою, для реабілітації реконвалесцентів (споживання мінеральних вод, лікувальні ванни), а також як фактор загартовування (купання, плавання, обтирання)

D. Вода використовується як засіб приготування їжі, складова частина харчового раціону, засіб підтримання чистоти тіла, одягу, білизни, посуду, житлових. громадських, виробничих приміщень, території населених пунктів тощо

E. Вода використовується у сільському господарстві (для зрошування у рослинництві та садівництві, тепличних господарствах, птахівницьких та тваринницьких комплексах), промисловості (харчова, хімічна, металургійна тощо) та як траса для водного (пасажирського, вантажного) транспорту


4. Укажіть, в чому полягає бальнеологічна роль води:

А. *Вода використовується з лікувальною метою, для реабілітації реконвалесцентів (споживання мінеральних вод, лікувальні ванни), а також як фактор загартовування (купання, плавання, обтирання)

B. Вода є фактором передачі цілого ряду збудників хвороб з фекально-оральним та іншими механізмами передачі

C. Обумовлена скиданням у відкриті водойми, які використовуються для централізованого водопостачання, недостатньо знешкоджених, або зовсім не знешкоджених господарсько-побутових, промислових стічних вод, змивів з полів штучних добрив, отрутохімікатів тощо

D. Вода використовується як засіб приготування їжі, складова частина харчового раціону, засіб підтримання чистоти тіла, одягу, білизни, посуду, житлових. громадських, виробничих приміщень, території населених пунктів тощо

E. Вода використовується у сільському господарстві (для зрошування у рослинництві та садівництві, тепличних господарствах, птахівницьких та тваринницьких комплексах), промисловості (харчова, хімічна, металургійна тощо) та як траса для водного (пасажирського, вантажного) транспорту


5. Укажіть, в чому полягає господарсько-побутова роль води:

А. *Вода використовується як засіб приготування їжі, складова частина харчового раціону, засіб підтримання чистоти тіла, одягу, білизни, посуду, житлових. громадських, виробничих приміщень, території населених пунктів тощо

B. Вода є фактором передачі цілого ряду збудників хвороб з фекально-оральним та іншими механізмами передачі

C. Обумовлена скиданням у відкриті водойми, які використовуються для централізованого водопостачання, недостатньо знешкоджених, або зовсім не знешкоджених господарсько-побутових, промислових стічних вод, змивів з полів штучних добрив, отрутохімікатів тощо

D. Вода використовується з лікувальною метою, для реабілітації реконвалесцентів (споживання мінеральних вод, лікувальні ванни), а також як фактор загартовування (купання, плавання, обтирання)

E. Вода використовується у сільському господарстві (для зрошування у рослинництві та садівництві, тепличних господарствах, птахівницьких та тваринницьких комплексах), промисловості (харчова, хімічна, металургійна тощо) та як траса для водного (пасажирського, вантажного) транспорту


6. Укажіть, в чому полягає народногосподарська роль води:

А. *Вода використовується у сільському господарстві (для зрошування у рослинництві та садівництві, тепличних господарствах, птахівницьких та тваринницьких комплексах), промисловості (харчова, хімічна, металургійна тощо) та як траса для водного (пасажирського, вантажного) транспорту

B. Вода є фактором передачі цілого ряду збудників хвороб з фекально-оральним та іншими механізмами передачі

C. Обумовлена скиданням у відкриті водойми, які використовуються для централізованого водопостачання, недостатньо знешкоджених, або зовсім не знешкоджених господарсько-побутових, промислових стічних вод, змивів з полів штучних добрив, отрутохімікатів тощо

D. Вода використовується з лікувальною метою, для реабілітації реконвалесцентів (споживання мінеральних вод, лікувальні ванни), а також як фактор загартовування (купання, плавання, обтирання)

E. Вода використовується як засіб приготування їжі, складова частина харчового раціону, засіб підтримання чистоти тіла, одягу, білизни, посуду, житлових. громадських, виробничих приміщень, території населених пунктів тощо


7. Назвіть кишкові інфекції бактеріальної етіології, що можуть передаватися через воду:

A. *Черевний тиф, паратиф А і В, холера, дизентерія, сальмонельоз, ешеріхіоз, туляремія тощо

B. Вірусний гепатит А, вірусний гепатит Е, поліоміеліт, ентеровірусні захворювання, викликані вірусами Коксакі, ЕКХО тощо

C. Аскаридоз, трихоцефальоз, анкілостромідоз тощо

D. Ехінококоз, гіменолепізоз тощо

E. Амебна дизентерія (амебіаз), лямбліоз тощо


8. Назвіть кишкові інфекції бактеріальної етіології, що можуть передаватися через воду:

A. *Вірусний гепатит А, вірусний гепатит Е, поліоміеліт, ентеровірусні захворювання, викликані вірусами Коксакі, ЕКХО тощо

B. Черевний тиф, паратиф А і В, холера, дизентерія, сальмонельоз, ешеріхіоз, туляремія тощо

C. Аскаридоз, трихоцефальоз, анкілостромідоз тощо

D. Ехінококоз, гіменолепідоз тощо

E. Амебна дизентерія (амебіаз), лямбліоз тощо


9. Назвіть геогельмінтози, що можуть передаватися через воду:

A. *Аскаридоз, трихоцефальоз, анкілостомідоз тощо

B. Черевний тиф, паратиф А і В, холера, дизентерія, сальмонельоз, ешеріхіоз, туляремія тощо

C. Вірусний гепатит А, вірусний гепатит Е, поліоміеліт, ентеровірусні захворювання, викликані вірусами Коксакі, ЕКХО тощо

D. Ехінококоз, гіменолепідоз тощо

E. Амебна дизентерія (амебіаз), лямбліоз тощо


10. Назвіть біогельмінтози, що можуть передаватися через воду:

A. *Ехінококоз, гіменолепідоз тощо

B. Черевний тиф, паратиф А і В, холера, дизентерія, сальмонельоз, ешеріхіоз, туляремія тощо

C. Туляремія, лептоспіроз, бруцельоз тощо

D. Аскаридоз, трихоцефальоз, анкілостомідоз тощо

E. Амебна дизентерія (амебіаз), лямбліоз тощо


11. Назвіть інфекції протозойної етіології, що можуть передаватися через воду:

A. *Ехінококоз, гіменолепідоз тощо

B. Черевний тиф, паратиф А і В, холера, дизентерія, сальмонельоз, ешеріхіоз, туляремія тощо

C. Туляремія, лептоспіроз, бруцельоз тощо

D. Аскаридоз, трихоцефальоз, анкілостомідоз тощо

E. Амебна дизентерія (амебіаз), лямбліоз тощо


12. Назвіть гігієнічні вимоги до якості питної води:

А. *Вода повинна мати добрі органолептичні властивості та оптимальний хімічний склад, бути токсикологічно нешкідливою і епідеміологічно безпечною, радіоактивність води має бути в межах встановлених рівнів

бути придатною за хімічним складом, не містити патогенних мікроорганізмів та інших збудників захворювань

B. Вода повинна бути нешкідливою за своїм хімічним складом та фізичними властивостями

C. Вода не повинна містити сапрофітних та патогенних мікроорганізмів

D. Вода повинна бути приємною на смак, мати приємний запах та бути прозорою

E. Вода не повинна викликати захворювань у людей та тварин, які її споживають


13. Перерахуйте гігієнічні вимоги до якості питної води:

А. *Все перераховане

B. Вода повинна мати добрі органолептичні властивості та оптимальний хімічний склад

C. Вода повинна бути токсикологічно нешкідливою (відсутність токсичних речовин в шкідливих для організму концентраціях)

D. Вода повинна бути епідеміологічно безпечною (відсутність збудників інфекційних захворювань, гельмінтозів тощо)

E. Радіоактивність води має бути в межах встановлених рівнів


14. Укажіть, протягом якого часу мають бути проведені бактеріологічні дослідження води в умовах лабораторії:

А. *Бактеріологічні дослідження мають бути проведені протягом 2 годин після відбору проби або за умов зберігання у холодильнику при температурі 1-8°С – не пізніше, ніж через 6 годин

B. Бактеріологічні дослідження мають бути проведені протягом 4 годин після взяття проби або за умов зберігання у холодильнику при температурі при 1-8°С – не пізніше, ніж через 48 годин

C. Бактеріологічні дослідження мають бути проведені протягом 6 годин після взяття проби або за умов зберігання у холодильнику при температурі 1-8°С – не пізніше, ніж через 60 годин

D. Бактеріологічні дослідження мають бути проведені протягом 10 годин після взяття проби або за умов зберігання у холодильнику при температурі 1-8°С – не пізніше, ніж через 75 годин

E. Бактеріологічні дослідження мають бути проведені протягом 12 годин після взяття проби або за умов зберігання у холодильнику при температурі 1-8°С – не пізніше, ніж через 120 годин


15. Укажіть, протягом якого часу має бути проведений фізико-хімічний аналіз води в умовах лабораторії:

А. *Фізико-хімічний аналіз має бути проведений протягом 4 годин після взяття проби або за умов зберігання у холодильнику при температурі 1-8°С – не пізніше, ніж через 48 годин

B. Фізико-хімічний аналіз має бути проведений протягом 2 годин після відбору проби або за умов зберігання у холодильнику при температурі 1-8°С – не пізніше, ніж через 6 годин

C. Фізико-хімічний аналіз має бути проведений протягом 6 годин після взяття проби або за умов зберігання у холодильнику при температурі 1-8°С – не пізніше, ніж через 60 годин

D. Фізико-хімічний аналіз має бути проведений протягом 10 годин після взяття проби або за умов зберігання у холодильнику при температурі 1-8°С – не пізніше, ніж через 75 годин

E. Фізико-хімічний аналіз має бути проведений протягом 12 годин після взяття проби або за умов зберігання у холодильнику при температурі 1-8°С – не пізніше, ніж через 120 годин


16. Для отримання більш точних результатів фізико-хімічного аналізу води його треба провести:

А. *В день відбору проби

B. Не пізніше ніж через 3 дні з моменту відбору проби

C. Не пізніше ніж через 5 дні з моменту відбору проби

D. Не пізніше ніж через 5 днів з моменту відбору проби

E. Не пізніше ніж через тиждень з моменту відбору проби


17. Укажіть, що являє собою питна вода, призначена для споживання людиною:

А. *Вода, склад якої за органолептичними, фізико-хімічними, мікробіологічними, паразитологічними та радіаційними показниками відповідає вимогам державних стандартів та санітарного законодавства, призначена для забезпечення фізіологічних, санітарно-гігієнічних, побутових та господарських потреб населення, а також для виробництва продукції, що потребує використання питної води

B. Питна вода, призначена для споживання людиною, з мінеральним складом, адекватним фізіологічній потребі організму людини

C. Оброблена та привізна питна вода, що розливається в тару споживача без водопровідної мережі

D. Вода, склад якої за органолептичними, фізико-хімічними, мікробіологічними, паразитологічними та радіаційними показниками відповідає вимогам державних стандартів та санітарного законодавства, призначена для виробництва продукції, що потребує використання питної води

E. Оброблена та привізна питна вода, що використовується з бальнеологічною метою


18. Укажіть, що являє собою питна вода з оптимальним вмістом мінеральних речовин:

А. *Питна вода, призначена для споживання людиною, з мінеральним складом, адекватним фізіологічній потребі організму людини

B. Оброблена та привізна питна вода, що розливається в тару споживача без водопровідної мережі

C. Вода, склад якої за органолептичними, фізико-хімічними, мікробіологічними, паразитологічними та радіаційними показниками відповідає вимогам державних стандартів та санітарного законодавства, призначена для забезпечення фізіологічних, санітарно-гігієнічних, побутових та господарських потреб населення, а також для виробництва продукції, що потребує використання питної води.

D. Вода, склад якої за органолептичними, фізико-хімічними, мікробіологічними, паразитологічними та радіаційними показниками відповідає вимогам державних стандартів та санітарного законодавства, призначена для виробництва продукції, що потребує використання питної води.

E. Оброблена та привізна питна вода, що використовується з бальнеологічною метою

19. Укажіть, що являє собою питна вода з пунктів розливу:

А. *Оброблена та привізна питна вода, що розливається в тару споживача без водопровідної мережі

B. Питна вода, призначена для споживання людиною, з мінеральним складом, адекватним фізіологічній потребі організму людини

C. Вода, склад якої за органолептичними, фізико-хімічними, мікробіологічними, паразитологічними та радіаційними показниками відповідає вимогам державних стандартів та санітарного законодавства, призначена для забезпечення фізіологічних, санітарно-гігієнічних, побутових та господарських потреб населення, а також для виробництва продукції, що потребує використання питної води

D. Вода, склад якої за органолептичними, фізико-хімічними, мікробіологічними, паразитологічними та радіаційними показниками відповідає вимогам державних стандартів та санітарного законодавства, призначена для виробництва продукції, що потребує використання питної води

E. Оброблена та привізна питна вода, що використовується з бальнеологічною метою

20. Назвіть гігієнічні вимоги до якості питної води:

А. *Вода повинна мати добрі органолептичні властивості, бути придатною за хімічним складом, не містити патогенних мікроорганізмів та інших збудників захворювань

B. Вода повинна бути нешкідливою за своїм хімічним складом та фізичними властивостями

C. Вода не повинна містити сапрофітних та патогенних мікроорганізмів

D. Вода повинна бути приємною на смак, мати приємний запах та бути прозорою

E. Вода не повинна викликати захворювань у людей та тварин, які її споживають


21. Перерахуйте гігієнічні вимоги до якості питної води:

А. *Все перераховане

B. Вода повинна мати добрі органолептичні властивості та оптимальний хімічний склад

C. Вода повинна бути токсикологічно нешкідливою (відсутність токсичних речовин в шкідливих для організму концентраціях)

D. Вода повинна бути епідеміологічно безпечною (відсутність збудників інфекційних захворювань, гельмінтозів тощо)

E. Радіоактивність води має бути в межах встановлених рівнів


22. Дайте визначення поняття “органолептичні показники питної води”:

А. *Фізичні властивості питної води, що сприймаються органами чуття

B. Фізичні або хімічні показники, що нормуються за загальносанітарною або органолептичною ознакою шкідливості

C. Показники епідемічної безпеки питної води, перевищення яких може призвести до виникнення інфекційних хвороб у людини

D. Показники епідемічної безпеки питної води, перевищення яких може призвести до виникнення паразитарних інвазій у людини

E. Хімічні показники, що нормуються за санітарно-токсикологічною ознакою шкідливості

23. Дайте визначення поняття “фізико-хімічні показники питної води:

А. *Фізичні або хімічні показники, що нормуються за загальносанітарною або органолептичною ознакою шкідливості

B. Фізичні властивості питної води, що сприймаються органами чуття

C. Показники епідемічної безпеки питної води, перевищення яких може призвести до виникнення інфекційних хвороб у людини

D. Показники епідемічної безпеки питної води, перевищення яких може призвести до виникнення паразитарних інвазій у людини

E. Хімічні показники, що нормуються за санітарно-токсикологічною ознакою шкідливості

24. Дайте визначення поняття “мікробіологічні показники питної води:

А. *Показники епідемічної безпеки питної води, перевищення яких може призвести до виникнення інфекційних хвороб у людини

B. Фізичні властивості питної води, що сприймаються органами чуття

C. Фізичні або хімічні показники, що нормуються за загальносанітарною або органолептичною ознакою шкідливості

D. Показники епідемічної безпеки питної води, перевищення яких може призвести до виникнення паразитарних інвазій у людини

E. Хімічні показники, що нормуються за санітарно-токсикологічною ознакою шкідливості


25. Дайте визначення поняття “паразитологічні показники питної води:

А. *Показники епідемічної безпеки питної води, перевищення яких може призвести до виникнення інфекційних хвороб у людини

B. Фізичні властивості питної води, що сприймаються органами чуття

C. Фізичні або хімічні показники, що нормуються за загальносанітарною або органолептичною ознакою шкідливості

D. Показники епідемічної безпеки питної води, перевищення яких може призвести до виникнення паразитарних інвазій у людини

E. Хімічні показники, що нормуються за санітарно-токсикологічною ознакою шкідливості

26. Дайте визначення поняття “санітарно-токсикологічні показники питної води:

А. *Хімічні показники, що нормуються за санітарно-токсикологічною ознакою шкідливості

B. Фізичні властивості питної води, що сприймаються органами чуття

C. Фізичні або хімічні показники, що нормуються за загальносанітарною або органолептичною ознакою шкідливості

D. Показники епідемічної безпеки питної води, перевищення яких може призвести до виникнення паразитарних інвазій у людини

E. Показники епідемічної безпеки питної води, перевищення яких може призвести до виникнення інфекційних хвороб у людини

27. Дайте визначення поняття “радіаційні показники питної води:

А. *Показники, що характеризують властивість води, зумовлену наявністю радіонуклідів

B. Фізичні властивості питної води, що сприймаються органами чуття

C. Фізичні або хімічні показники, що нормуються за загальносанітарною або органолептичною ознакою шкідливості

D. Показники епідемічної безпеки питної води, перевищення яких може призвести до виникнення інфекційних хвороб у людини

E. Хімічні показники, що нормуються за санітарно-токсикологічною ознакою шкідливості

28. Дайте визначення поняття “смак і присмак питної води”:

А. *Показники, що характеризують здатність наявних у воді хімічних речовин після взаємодії зі слиною подразнювати смакові рецептори язика і зумовлювати відповідне відчуття

B. Показник, що характеризує властивість води подразнювати рецептори слизових оболонок носа та синусних пазух, зумовлюючи відповідне відчуття

C. Показник, що характеризує інтенсивність забарвлення води, яке зумовлене вмістом забарвлених органічних речовин

D. Показник, що характеризує природну властивість води, зумовлену наявністю у воді завислих речовин органічного і неорганічного походження (глини, мулу, органічних колоїдів, планктону тощо)

E. Природна властивість води, зумовлена гуміновими речовинами, які вимиваються з ґрунту під час формування поверхневих та підземних водойм і надають воді жовто-коричневого забарвлення


29. Укажіть, що являє собою такий показник якості питної води, як перманганатна окиснюваність:

А. *Кількість кисню, що потрібна для хімічного окиснення перманганатом калію легкоокиснюваних органічних і неорганічних речовин (солей двовалентного заліза, сірководню, амонійних солей, нітритів тощо), які містяться у 1 дм3 води

B. Показник, що характеризує властивість води, зумовлену наявністю у ній розчинених солей кальцію та магнію (сульфатів, хлоридів, карбонатів, гідрокарбонатів тощо)

C. Показник, що характеризує властивість води, зумовлену наявністю у ній аніонів слабких кислот, головним чином вугільної кислоти (карбонатів, гідрокарбонатів)

D. Показник, що характеризує властивість води, зумовлену наявністю у ній вільних іонів водню

E. Показник, що характеризує кількість розчинених речовин, передусім мінеральних солей, в 1 дм3 води


30. Укажіть основні групи показників якості питної води, призначеної для споживання людиною:

А. *Все перераховане

B. Показники епідемічної безпеки

C. Санітарно-хімічні показники безпечності та якості питної води

D. Радіаційні показники безпечності питної води та її питомої сумарної α- і β-активності

E. Показники фізіологічної повноцінності мінерального складу питної води


31. Укажіть епідемічної безпеки питної води, призначеної для споживання людиною:

А. *Мікробіологічні та паразитологічні показники

B. Органолептичні та фізико-хімічні показники

C. Органолептичні, фізико-хімічні та санітарно-токсикологічні показники

D. Радіаційні показники безпечності питної води

E. Показники фізіологічної повноцінності мінерального складу питної води


32. Назвіть мікробіологічні показники епідемічної безпеки питної води, призначеної для споживання людиною:

А. *Все перераховане

B. Загальне мікробне число

C. Загальні колі форми

D. E. Coli, ентерококи та синьо гнійна паличка

E. Коліфаги, ентеровіруси, аденовіруси тощо

33. Назвіть санітарно-хімічні показники безпечності та якості питної води, призначеної для споживання людиною:

А. *Органолептичні, фізико-хімічні та санітарно-токсикологічні показники

B. Органолептичні та фізико-хімічні показники

C. Мікробіологічні та паразитологічні показники

D. Радіаційні показники безпечності питної води

E. Показники фізіологічної повноцінності мінерального складу питної води


34. Назвіть одиниці вимірювання запаху питної води:

A. *Бали

B. Градуси

C. Сантиметри

D. НОК (мг/дм3)

E. Мг×екв/дм3

35. Назвіть одиниці вимірювання забарвленості питної води:

A. *Градуси

B. Бали

C. Сантиметри

D. НОК (мг/дм3)

E. Мг×екв/дм3

36. Назвіть одиниці вимірювання каламутності питної води:

A. *НОК (мг/дм3)

B. Градуси

C. Сантиметри

D. Бали

E. Мг×екв/дм3


37. Назвіть одиниці вимірювання смаку та присмаку питної води:

A. *Бали

B. Градуси

C. Сантиметри

D. НОК (мг/дм3)

E. Мг×екв/дм3


38. Укажіть одиниці вимірювання прозорості води:

A. *Сантиметри

B. Градуси

C. Бали

D. Мг/дм3

E. Мг×екв/дм3

39. Назвіть одиниці вимірювання колірності води:

A. *Градуси

B. Бали

C. Сантиметри

D. Мг/дм3

E. Мг×екв/дм3

40. Укажіть нормативи органолептичних санітарно-хімічних показників безпечності та якості питної водопровідної води:

А. *Запах при температурі 20°С – до 2 балів, запах при температурі 60°С – до 2 балів, забарвленість – до 20°, каламутність – до 1,0 НОК, смак та присмак – до 2 балів

B. Запах при температурі 20°С – до 3 балів, запах при температурі 60°С – до 3 балів, забарвленість – до 35°, каламутність – до 3,5 НОК, смак та присмак – до 3 балів

C. Запах при температурі 20°С – до 4 балів, запах при температурі 60°С – до 4 балів, забарвленість – до 45°, каламутність – до 4,5 НОК, смак та присмак – до 4 балів

D. Запах при температурі 20°С – до 5 балів, запах при температурі 60°С – до 5 балів, забарвленість – до 65°, каламутність – до 5,5 НОК, смак та присмак – до 5 балів

E. Запах при температурі 20°С – до10 балів, запах при температурі 60°С – до 5 балів, забарвленість – до 45°, каламутність – до 10,0 НОК, смак та присмак – до 7 балів


Тема №11. Методика гігієнічної оцінки питної води за даними санітарного обстеження систем водопостачання та результатами лабораторного аналізу проб.


1. Перерахуйте основні функції і ролі води:

А. *Все перераховане

B. Фізіологічні функції

C. Епідеміологічна та токсикологічна роль

D. Бальнеологічна роль

E. Господарсько-побутова та народногосподарська ролі


2. Перерахуйте основні фізіологічні функції води:

А. *Все перераховане

B. Пластична функція

C. Обмінно-гомеостатична функції та функція підтримання осмотичного тиску і кислотно-лужної рівноваги

D. Терморегуляційна функція

E. Транспортна функція


3. Фізіологічна потреба людини у воді в умовах помірного клімату становить:

А. *2,5-3 л/добу

B. 1,5-2 л/добу

C. 3-5 л/добу

D. 0,5-1 л/добу

E. 4-7 л/добу


4. Укажіть, яка мінімальна кількість води необхідна людині для покриття комунально-побутових потреб в умовах міської місцевості?

A. *150 л/добу

B. 50 л/добу

C. 100 л/добу

D. 10 л/добу

E. 400 л/добу


5. Назвіть основні види джерел господарсько-питного водопостачання:

А. *Підземні та поверхневі

B. Природні та штучні

C. Загальні та локальні

D. Централізовані та децентралізовані

E. Активні та пасивні

6. Укажіть основні види підземних джерел господарсько-питного водопостачання:

А. *Все перераховане

B. Міжпластові напірні (артезіанські) та ненапірні води

C. Ґрунтові води

D. Джерельні води

E. Верховодка


7. Дайте визначення поняття “міжпластові напірні (артезіанські) та ненапірні води”:

А. *Води, що залягають у водоносних горизонтах (піщаних, гравелистих, тріщинуватих) між водонепроникними шарами ґрунту (глини, граніти), а тому надійно захищені від проникнення забруднень з поверхні.

B. Води, які залягають у водоносному горизонті над першим водонепроникним шаром ґрунту, а тому у разі неглибокого розташування недостатньо захищені від потрапляння забруднень з поверхні

C. Води, які витікають з водоносних шарів, які виклинюються на поверхню біля підніжжя пагорбів, гір, в понижених місцях рельєфу

D. Води, які залягають найближче до земної поверхні та утворюються за рахунок фільтрації атмосферних опадів на обмеженій ділянці

E. Води, які залягають найближче до земної поверхні та утворюються за рахунок фільтрації морських та океанічних вод на обмеженій ділянці


8. Дайте визначення поняття “ґрунтові води”:

А. *Води, які залягають у водоносному горизонті над першим водонепроникним шаром ґрунту, а тому у разі неглибокого розташування недостатньо захищені від потрапляння забруднень з поверхні

B. Води, що залягають у водоносних горизонтах (піщаних, гравелистих, тріщинуватих) між водонепроникними шарами ґрунту (глини, граніти), а тому надійно захищені від проникнення забруднень з поверхні.

C. Води, які витікають з водоносних шарів, які виклинюються на поверхню біля підніжжя пагорбів, гір, в понижених місцях рельєфу

D. Води, які залягають найближче до земної поверхні та утворюються за рахунок фільтрації атмосферних опадів на обмеженій ділянці

E. Води, які залягають найближче до земної поверхні та утворюються за рахунок фільтрації морських та океанічних вод на обмеженій ділянці


9. Дайте визначення поняття “джерельні води”:

А. *Води, які витікають з водоносних шарів, які виклинюються на поверхню біля підніжжя пагорбів, гір, в понижених місцях рельєфу

B. Води, що залягають у водоносних горизонтах (піщаних, гравелистих, тріщинуватих) між водонепроникними шарами ґрунту (глини, граніти), а тому надійно захищені від проникнення забруднень з поверхні.

C. Води, які залягають у водоносному горизонті над першим водонепроникним шаром ґрунту, а тому у разі неглибокого розташування недостатньо захищені від потрапляння забруднень з поверхні

D. Води, які залягають найближче до земної поверхні та утворюються за рахунок фільтрації атмосферних опадів на обмеженій ділянці

E. Води, які залягають найближче до земної поверхні та утворюються за рахунок фільтрації морських та океанічних вод на обмеженій ділянці


10. Дайте визначення поняття “верховодка”:

А. *Води, які залягають найближче до земної поверхні та утворюються за рахунок фільтрації атмосферних опадів на обмеженій ділянці

B. Води, що залягають у водоносних горизонтах (піщаних, гравелистих, тріщинуватих) між водонепроникними шарами ґрунту (глини, граніти), а тому надійно захищені від проникнення забруднень з поверхні.

C. Води, які залягають у водоносному горизонті над першим водонепроникним шаром ґрунту, а тому у разі неглибокого розташування недостатньо захищені від потрапляння забруднень з поверхні

D. Води, які витікають з водоносних шарів, які виклинюються на поверхню біля підніжжя пагорбів, гір, в понижених місцях рельєфу

E. Води, які залягають найближче до земної поверхні та утворюються за рахунок фільтрації морських та океанічних вод на обмеженій ділянці


11. Укажіть, як називають води, що залягають найближче до земної поверхні та утворюються за рахунок фільтрації атмосферних опадів на обмеженій ділянці:

А. *Верховодка

B. Міжпластові напірні (артезіанські) та ненапірні води

C. Ґрунтові води

D. Джерельні води

E. Метеорні води


12. Назвіть джерела водопостачання, які відносяться до проточних джерел:

А. *Ріки, водоспади льодовиків

B. Озера, ставки, штучні відкриті водосховища

C. Ґрунтові води

D. Джерельні води

E. Верховодка

13. Назвіть джерела водопостачання, які відносяться до непроточних джерел:

А. *Озера, ставки, штучні відкриті водосховища

B. Ріки, водоспади льодовиків

C. Ґрунтові води

D. Джерельні води

E. Верховодка

14. Укажіть, які води використовують в маловодних та безводних регіонах:

А. *Привізні та метеорні (атмосферні) води

B. Природні та штучні води

C. Загальні та локальні

D. Централізовані та децентралізовані води

E. Проточні та непроточні води


15. Укажіть основні джерела забруднення поверхневих водойм:

А. *Все перераховане

B. Води поверхневого стоку: дощові, зливові води, води, що утворюються під час танення снігів

C. Промислові стічні води

D. Стічні води з сільськогосподарських ланів

E. Забруднення внаслідок використання водойми для транспортних (пасажирське та вантажне пароплавство, лісосплав) цілей


16. Найкращим джерелом водопостачання з точки зору якості води для задоволення господарсько-побутових та питних потреб населення є:

А.*Міжпластові води

B. Грунтові води

C. Непроточні поверхневі води

D. Штучно створені водоймища

E. Проточні поверхневі води

17. Назвіть, яка вода має назву артезіанська:

A. *Міжпластова напірна

B. Міжпластова безнапірна

C. Мінералізована

D. Глибока міжпластова

E. Чиста


18. Назвіть позиції, які включає у свою структуру санітарного обстеження джерел водопостачання:

А. *Санітарно-топографічне обстеження джерела води, санітарно-технічне обстеження стану обладнання джерела води, санітарно-епідеміологічне обстеження району розміщення джерела води

B. Санітарно-топографічне обстеження джерела води, санітарно-архітектурне обстеження стану обладнання джерела води, санітарно-епідеміологічне обстеження району розміщення джерела води

C. Санітарно-топографічне обстеження джерела води, санітарно-технічне обстеження стану обладнання джерела води, санітарно-ендемічне обстеження району розміщення джерела води

D. Санітарно-топографічне обстеження джерела води, санітарно-технічне обстеження стану обладнання джерела води, ветеринарне обстеження району розміщення джерела води

E. Картографічне обстеження джерела води, санітарно-технічне обстеження стану обладнання джерела води, санітарно-епідеміологічне обстеження району розміщення джерела води


19. Дайте визначення поняття “дебіт” вододжерела:

A. *Продуктивність (потужність) вододжерела

B. Об’єм води у вододжерелі

C. Глибина вододжерела

D. Швидкість течії води у вододжерелі

E. Час, за який відновиться вода у вододжерелі


20. Назвіть засіб, що використовується для здійснення відбору проб води з відкритих водойм та криниць:

А. *Батометр

B. Барометр

C. Бутирометр

D. Барограф

E. Біодозиметр


21. Назвіть, з якого місця водойми забирають пробу води для проведення аналізу:

A. *З місця водозабору

B. На середині водойми

C. На глибині 0,5 м

D. На відстані 1 м від берега

E. Біля берега


22. До проби води, що направляється до лабораторії для проведення санітарно-хімічного дослідження, обов’язково має додаватися:

А. *Супровідний лист

B. Паспорт вододжерела або водопроводу, де була відібрана проба

C. Ксерокопія паспорта особи, що здійснювала відбір проби

D. Ксерокопія документа про освіту особи, що відбирала пробу води

E. Ксерокопія санітарної книжки особи, що відбирала пробу води


23. Назвіть основні системи водопостачання:

А. *Централізована та децентралізована

B. Природна та штучна

C. Загальна та локальна

D. Підземна та поверхнева

E. Активна та пасивна


24. Укажіть, що являє собою процес підготовки питної води (водопідготовки):

А. *Технологічний процес, який здійснюється для доведення показників безпечності та якості питної води до рівнів гігієнічних нормативів

B. Технологічний процес обробки питної води для збільшення концентрації мінеральних речовин, зокрема макро- і мікроелементів (штучна мінералізація або розведення)

C. Комплекс заходів з ремонту, чищення та дезінфекції колодязів, які проводяться з профілактичною метою або у разі забруднення води в них

D. Технологічний процес, який здійснюється для доведення органолептичних показників питної води до рівнів гігієнічних нормативів

E. Технологічний процес, який здійснюється для доведення мікробіологічних показників питної води до рівнів гігієнічних нормативів


25. Назвіть основні види вододжерел, що використовуються для організації централізованої системи водопостачання:

А. *Все перераховане

B. Міжпластові напірні води

C. Міжпластові безнапірні води

D. Відкрита природна водойма

E. Штучне водосховище

26. Укажіть, за рахунок використання яких засобів здійснюється децентралізоване (місцеве) водопостачання:

А. *Все перераховане

B. Шахтні колодязі

C. Дрібнотрубчасті колодязі

D. Трубчасті колодязі

E. Каптажі вододжерел


27. Укажіть, яку воду використовують у колодязях:

А. *Ґрунтову воду, яка накопичується у водоносному шарі над першим водонепроникним горизонтом

B. Ґрунтову воду, яка накопичується у водоносному шарі під першим водонепроникним горизонтом

C. Ґрунтову воду, яка накопичується у водоносному шарі над п’ятим водонепроникним горизонтом

D. Міжпластову безнапірну воду, яка накопичується у водоносному шарі над третім водонепроникним горизонтом

E. Міжпластову напірну воду, яка накопичується у водоносному шарі над третім водонепроникним горизонтом


28. Укажіть, які функції виконує колодязь в умовах місцевого водопостачання:

А. *Все перераховане

B. Водозабірна

C. Водонакопичувальна

D. Водопідйомна

E. Водорозбірна


29. Укажіть, якою повинна бути відстань від колодязя до споживача води:

А. *Відстань не повинна перевищувати 150 м

B. Відстань не повинна перевищувати 50 м

C. Відстань не повинна перевищувати 500 м

D. Відстань не повинна перевищувати 1000 м

E. Відстань не повинна перевищувати 300 м


30. Укажіть найбільш оптимальне місце розташування колодязя:

А. *Колодязі необхідно розташовувати за нахилом місцевості вище усіх джерел забруднення (вигребу, площадки підземної фільтрації, компосту тощо) на відстані не менше за 30-50 м

B. Колодязі необхідно розташовувати за нахилом місцевості вище усіх джерел забруднення (вигребу, площадки підземної фільтрації, компосту тощо) на відстані не менше за 50-75 м

C. Колодязі необхідно розташовувати за нахилом місцевості вище усіх джерел забруднення (вигребу, площадки підземної фільтрації, компосту тощо) на відстані не менше за 75-100 м

D. Колодязі необхідно розташовувати за нахилом місцевості вище усіх джерел забруднення (вигребу, площадки підземної фільтрації, компосту тощо) на відстані не менше за 100-500 м

E. Колодязі необхідно розташовувати за нахилом місцевості вище усіх джерел забруднення (вигребу, площадки підземної фільтрації, компосту тощо) на відстані не менше за 1000 м


31. Укажіть найбільш оптимальне місце розташування колодязя, якщо потенційне джерело забруднення розташоване вище за рельєфом місцевості:

А. *Якщо потенційне джерело забруднення розташоване вище за рельєфом місцевості, ніж колодязь, то відстань між ними повинна бути не меншою ніж 80–100 м, а в деяких випадках навіть не меншою ніж 120–150 м

B. Якщо потенційне джерело забруднення розташоване вище за рельєфом місцевості, ніж колодязь, то відстань між ними повинна бути не меншою ніж 50–75 м, а в деяких випадках навіть не меншою ніж 75–100 м

C. Якщо потенційне джерело забруднення розташоване вище за рельєфом місцевості, ніж колодязь, то відстань між ними повинна бути не меншою ніж 75–100 м, а в деяких випадках навіть не меншою ніж 100–120 м

D. Якщо потенційне джерело забруднення розташоване вище за рельєфом місцевості, ніж колодязь, то відстань між ними повинна бути не меншою ніж 100–300 м, а в деяких випадках навіть не меншою ніж 300–500 м

E. Якщо потенційне джерело забруднення розташоване вище за рельєфом місцевості, ніж колодязь, то відстань між ними повинна бути не меншою ніж 300–500 м, а в деяких випадках навіть не меншою ніж 1000 м


32. Укажіть основні конструктивні особливості колодязів:

А. *Колодязь являє собою вертикальну шахту квадратного або круглого перерізу, що доходить до водоносного шару, причому бокові стінки шахти закріплені водонепроникним матеріалом (бетон, залізобетон, цегла, дерево тощо)

B. Колодязь являє собою вертикальну шахту квадратного або круглого перерізу, що не доходить до водоносного шару, причому бокові стінки шахти закріплені водонепроникним матеріалом (бетон, залізобетон, цегла, дерево тощо)

C. Колодязь являє собою гозизонтальну шахту квадратного або круглого перерізу, що доходить до водоносного шару, причому бокові стінки шахти закріплені водонепроникним матеріалом (бетон, залізобетон, цегла, дерево тощо)

D. Колодязь являє собою вертикальну шахту ромбовидного або прямокутного перерізу, що доходить до водоносного шару

E. Колодязь являє собою вертикальну шахту квадратного або круглого перерізу, що доходить до водоносного шару, причому бокові стінки шахти закріплені водопроникним матеріалом (пенопласт, картон тощо)


33. Укажіть, якою має бути товщина шару гравію на дні колодязя:

А. *Шар гравію має бути заввишки 30 см

B. Шар гравію має бути заввишки 50 см

C. Шар гравію має бути заввишки 100 см

D. Шар гравію має бути заввишки 1 см

E. Шар гравію має бути заввишки 1000 см


34. Укажіть, якою має бути висота надземної частини зрубу колодязя:

А. *Надземна частина зрубу колодязя повинна підніматися над поверхнею землі не менше ніж на 1,0 м

B. Надземна частина зрубу колодязя повинна підніматися над поверхнею землі не менше ніж на 0,5 м

C. Надземна частина зрубу колодязя повинна підніматися над поверхнею землі не менше ніж на 1,5 м

D. Надземна частина зрубу колодязя повинна підніматися над поверхнею землі не менше ніж на 2,0 м

E. Надземна частина зрубу колодязя повинна підніматися над поверхнею землі не менше ніж на 5,0 м


35. Укажіть основні особливості улаштування глиняного замку колодязя:

А. *Глиняний замок улаштовують довкола зрубу колодязя завглибшки 2 м і завширшки 1 м

B. Глиняний замок улаштовують довкола зрубу колодязя завглибшки 1 м і завширшки 2 м

C. Глиняний замок улаштовують довкола зрубу колодязя завглибшки 2 см і завширшки 1 см

D. Глиняний замок улаштовують довкола зрубу колодязя завглибшки 5 м і завширшки 10 м

E. Глиняний замок улаштовують довкола зрубу колодязя завглибшки 10 м і завширшки 50 м


36. Воду з колодязя піднімають:

А. *За допомогою насосу або обладнують коловорот з громадським відром

B. За допомогою насосу або обладнують коловорот з індивідуальними відрами

C. За допомогою насосу або обладнують коловорот з одноразовими відрами

D. За допомогою насосу

E. За допомогою коловороту з з громадським відром


37. Дайте визначення поняття “санація шахтного колодязя”:

А. *Комплекс заходів, який полягає у ремонті, очищенні та дезинфекції колодязя як споруди з метою запобігання забруднення у ньому води

B. Комплекс заходів, який полягає у покращанні якості питної води на підставі проведення очистки та дезактивації води колодязя

C. Комплекс заходів, який полягає у покращанні якості питної води на підставі проведення знезараження та знешкодження води колодязя

D. Комплекс заходів, який полягає у покращанні якості питної води на підставі використання спеціальних методів знезараження

E. Комплекс заходів, який полягає в улаштуванні та підготовки до експлуатації знов збудованого колодязя


38. Укажіть, в яких випадках проводять санацію колодязя з профілактичною метою:

А. *Все перераховане

B. Перед введенням колодязя в експлуатацію

C. Періодично 1 раз на рік

D. Після поточного ремонту

E. Після капітального ремонту

39. Укажіть, з яких етапів складається профілактична санація колодязя:

А. *1) очищення та ремонт, 2) заключна дезінфекція

B. 1) попередня дезінфекція, 2) заключна дезінфекція

C. 1) очищення та ремонт, 2) період витримки (до 3-4 тижнів), 3) заключна дезінфекція

D. 1) попередня дезінфекція підводної частини колодязя об’ємним способом, 2) очищення та ремонт, 3) заключна дезінфекція спочатку об’ємним, а потім зрошувальним способом

E. 1) попередня дезінфекція підводної частини колодязя об’ємним способом, 2) очищення та ремонт, 3) заключна дезінфекція спочатку зрошувальним, а потім об’ємним способом


40. Укажіть, в яких випадках проводять санацію колодязя за епідпоказаннями:

А. *Все перераховане

B. За несприятливої епідемічної ситуації

C. У разі лабораторно доведеного факту забруднення води у колодязі

D. У разі наочних ознак забруднення води фекаліями

E. У разі забруднення води трупами тварин, іншими сторонніми предметами тощо


41. Укажіть, з яких етапів складається профілактична санація колодязя:

А. *1) попередня дезінфекція підводної частини колодязя об’ємним способом, 2) очищення та ремонт, 3) заключна дезінфекція спочатку зрошувальним, а потім об’ємним способом

B. 1) попередня дезінфекція підводної частини колодязя об’ємним способом, 2) очищення та ремонт, 3) заключна дезінфекція спочатку об’ємним, а потім зрошувальним способом

C. 1) очищення та ремонт, 2) період витримки (до 3-4 тижнів), 3) заключна дезінфекція

D. 1) очищення та ремонт, 2) заключна дезінфекція

E. 1) попередня дезінфекція, 2) заключна дезінфекція


42. Укажіть, що являють собою дозуючі патрони:

А. *Дозуючі патрони являють собою ємності циліндричної форми місткістю 250, 500 або 1000 см3, виготовлені з пористої кераміки, у які вміщують хлорне вапно або гіпохлорит кальцію

B. Дозуючі патрони являють собою ємності циліндричної форми місткістю 50, 100 або 200 см3, виготовлені з пористої кераміки, у які вміщують хлорне вапно або гіпохлорит кальцію

C. Дозуючі патрони являють собою ємності циліндричної форми місткістю 250, 500 або 1000 см3, виготовлені з пористої кераміки, у які вміщують етиловий спирт

D. Дозуючі патрони являють собою ємності циліндричної форми місткістю 250, 500 або 1000 см3, виготовлені з пористої кераміки, у які вміщують гідроксид алюмінію у вигляді великих пластівців

E. Дозуючі патрони являють собою ємності циліндричної форми місткістю 250, 500 або 1000 см3, виготовлені з пористої кераміки, у які вміщують перманганат калію або солі срібла


Тема №12. Гігієнічна оцінка водопостачання. Методи покращання якості питної води.


1. Назвіть чинники, внаслідок впливу яких відбувається самоочищення відкритих водойм:

А. *Все перераховане

B. Гідравлічні чинники

C. Механічні та фізичні чинники

D. Біологічні чинники

E. Хімічні та біохімічні чинники


2. Назвіть, які чинники самоочищення відкритих водойм відносяться до групи гідравлічних чинників:

А. *Змішування і розбавлення забруднень водою водойми

B. Осадження завислих часток

C. Вплив сонячної радіації та температури

D. Процеси взаємодії водоростей та мікроорганізмів з бактеріями стоків, що потрапили до водойми

E. Руйнування забруднюючих речовин внаслідок гідролізу


3. Назвіть, які чинники самоочищення відкритих водойм відносяться до групи механічних чинників:

А. *Осадження завислих часток

B. Змішування і розбавлення забруднень водою водойми

C. Вплив сонячної радіації та температури

D. Процеси взаємодії водоростей та мікроорганізмів з бактеріями стоків, що потрапили до водойми

E. Руйнування забруднюючих речовин внаслідок гідролізу


4. Назвіть, які чинники самоочищення відкритих водойм відносяться до групи фізичних чинників:

А. *Вплив сонячної радіації та температури

B. Змішування і розбавлення забруднень водою водойми

C. Осадження завислих часток

D. Процеси взаємодії водоростей та мікроорганізмів з бактеріями стоків, що потрапили до водойми

E. Руйнування забруднюючих речовин внаслідок гідролізу


5. Назвіть, які чинники самоочищення відкритих водойм відносяться до групи біологічних чинників:

А. * Процеси взаємодії водоростей та мікроорганізмів з бактеріями стоків, що потрапили до водойми

B. Змішування і розбавлення забруднень водою водойми

C. Осадження завислих часток

D. Вплив сонячної радіації та температури

E. Руйнування забруднюючих речовин внаслідок гідролізу


6. Назвіть, які чинники самоочищення відкритих водойм відносяться до групи хімічних чинників:

А. *Руйнування забруднюючих речовин внаслідок гідролізу

B. Змішування і розбавлення забруднень водою водойми

C. Осадження завислих часток

D. Вплив сонячної радіації та температури

E. Мінералізація органічних речовин за рахунок мікробіологічної деструкції, мінералізація органічних речовин внаслідок біохімічного окислення водною автохтонною мікрофлорою


7. Назвіть, які чинники самоочищення відкритих водойм відносяться до групи біохімічних чинників:

А. * Мінералізація органічних речовин за рахунок мікробіологічної деструкції, мінералізація органічних речовин внаслідок біохімічного окислення водною автохтонною мікрофлорою

B. Змішування і розбавлення забруднень водою водойми

C. Осадження завислих часток

D. Вплив сонячної радіації та температури

E. Руйнування забруднюючих речовин внаслідок гідролізу


8. Укажіть, за рахунок впливу яких чинників відбувається самоочищення відкритих водойм від патогенних мікроорганізмів:

А. *За рахунок їх загибелі внаслідок антагоністичного впливу водних сапрофітних організмів, дії антибіотичних речовин, бактеріофагів тощо

B. За рахунок змішування і розбавлення забруднень водою водойми

C. За рахунок впливу сонячної радіації і температури та осадження завислих часток

D. За рахунок процесів взаємодії водних рослинних організмів та мікроорганізмів із організмами стоків, що потрапили до водойми

E. За рахунок руйнування забруднюючих речовин внаслідок гідролізу


9. Укажіть кінцевий результат проведення санітарно-технічного обстеження джерела води у разі централізованого водопостачання:

А. *Визначення правильності улаштування і експлуатації водозабірного ковша, берегового водоприймального колодязя, санітарно-технічного стану головних споруд водопроводу, водопровідної мережі та споруд на ній (водорозбірних колонок тощо)

B. Складання карти-схеми взаєморозміщення джерела води і об’єктів, що являють собою можливі джерела забруднення, з відміткою відстаней та напрямку ухилу місцевості

C. Визначення правильності улаштування і експлуатації шахтної криниці (наявність і стан цямриння, навісу, відмостки, засобів підйому води, “глиняного замка”)

D. Визначення наявність кишкових інфекційних захворювань та епізоотій та оцінка санітарного стану населеного пункту

E. Провести лабораторного дослідження води

10. Укажіть кінцевий результат проведення санітарно-епідеміологічного обстеження джерела води у разі централізованого водопостачання:

А. *Визначення наявність кишкових інфекційних захворювань та епізоотій та оцінка санітарного стану населеного пункту

B. Складання карти-схеми взаєморозміщення джерела води і об’єктів, що являють собою можливі джерела забруднення, з відміткою відстаней та напрямку ухилу місцевості

C. Визначення правильності улаштування і експлуатації шахтної криниці (наявність і стан цямриння, навісу, відмостки, засобів підйому води, “глиняного замка”)

D. Визначення правильності улаштування і експлуатації водозабірного ковша, берегового водоприймального колодязя, санітарно-технічного стану головних споруд водопроводу, водопровідної мережі та споруд на ній (водорозбірних колонок тощо)

E. Провести лабораторного дослідження води


11. Укажіть принципову схему водопроводу в разі використання води підземних джерел І класу:

А. *1 – підземне джерело водопостачання (міжпластові напірні або ненапірні води); 2 – артезіанська свердловина; 3 – насос І підйому; 4 – знезараження; 5 – резервуар чистої води; 6 – насосна станція ІІ підйому; 7 – водопровідна мережа

B. 1 – підземне джерело водопостачання; 2 – артезіанська свердловина; 3 – насос І підйому; 4 – спеціальні методи обробки; 5 – знезараження; 6 – резервуар чистої води; 7 – насосна станція ІІ підйому; 8 – водопровідна мережа

C. 1 – поверхневе джерело; 2 – ківш (водозабірна споруда); 3 – береговий водоприймальний колодязь; 4 – насосна станція І підйому; 5 – камера гасіння напору, яка одночасно виконує функції змішувача води з розчином коагулянту; 6 – камера реакції; 7 – відстійник; 8 – швидкий фільтр; 9 – знезараження; 10 – резервуар чистої води; 11 – насосна станція ІІ підйому; 12 – водопровідна мережа

D. 1 – поверхневе джерело; 2 – ківш (водозабірна споруда); 3 – насосна станція І підйому; 4 – камера реакції; 5 – відстійник; 6 – знезараження; 7 – резервуар чистої води; 8 – насосна станція ІІ підйому; 9 – водопровідна мережа

E. 1 – підземне джерело водопостачання; 2 – артезіанська свердловина; 8 – водопровідна мережа


12. Укажіть принципову схему водопроводу в разі використання води підземних джерел ІI класу:

А. *1 – підземне джерело водопостачання; 2 – артезіанська свердловина; 3 – насос І підйому; 4 – спеціальні методи обробки; 5 – знезараження; 6 – резервуар чистої води; 7 – насосна станція ІІ підйому; 8 – водопровідна мережа

B. 1 – підземне джерело водопостачання (міжпластові напірні або ненапірні води); 2 – артезіанська свердловина; 3 – насос І підйому; 4 – знезараження; 5 – резервуар чистої води; 6 – насосна станція ІІ підйому; 7 – водопровідна мережа

C. 1 – поверхневе джерело; 2 – ківш (водозабірна споруда); 3 – береговий водоприймальний колодязь; 4 – насосна станція І підйому; 5 – камера гасіння напору, яка одночасно виконує функції змішувача води з розчином коагулянту; 6 – камера реакції; 7 – відстійник; 8 – швидкий фільтр; 9 – знезараження; 10 – резервуар чистої води; 11 – насосна станція ІІ підйому; 12 – водопровідна мережа

D. 1 – поверхневе джерело; 2 – ківш (водозабірна споруда); 3 – насосна станція І підйому; 4 – камера реакції; 5 – відстійник; 6 – знезараження; 7 – резервуар чистої води; 8 – насосна станція ІІ підйому; 9 – водопровідна мережа

E. 1 – підземне джерело водопостачання; 2 – артезіанська свердловина; 8 – водопровідна мережа


13. Укажіть принципову схему водопроводу в разі використання води підземних джерел ІII класу:

А. *1 – поверхневе джерело; 2 – ківш (водозабірна споруда); 3 – береговий водоприймальний колодязь; 4 – насосна станція І підйому; 5 – камера гасіння напору, яка одночасно виконує функції змішувача води з розчином коагулянту; 6 – камера реакції; 7 – відстійник; 8 – швидкий фільтр; 9 – знезараження; 10 – резервуар чистої води; 11 – насосна станція ІІ підйому; 12 – водопровідна мережа

B. 1 – підземне джерело водопостачання (міжпластові напірні або ненапірні води); 2 – артезіанська свердловина; 3 – насос І підйому; 4 – знезараження; 5 – резервуар чистої води; 6 – насосна станція ІІ підйому; 7 – водопровідна мережа

C. 1 – підземне джерело водопостачання; 2 – артезіанська свердловина; 3 – насос І підйому; 4 – спеціальні методи обробки; 5 – знезараження; 6 – резервуар чистої води; 7 – насосна станція ІІ підйому; 8 – водопровідна мережа

D. 1 – поверхневе джерело; 2 – ківш (водозабірна споруда); 3 – насосна станція І підйому; 4 – камера реакції; 5 – відстійник; 6 – знезараження; 7 – резервуар чистої води; 8 – насосна станція ІІ підйому; 9 – водопровідна мережа

E. 1 – підземне джерело водопостачання; 2 – артезіанська свердловина; 8 – водопровідна мережа


14. Укажіть, які санітарно-захисні зони утворюються навколо місця водозабору з відкритих водойм:

A. *Зона суворого режиму, зона обмежень, зона спостережень

B. Комунальна зона, дослідна зона

C. Комунальна зона, муніціпальна зона

D. Зона водозабіру, зона водоскиду, контрольно-пропускна зона

E. Контрольно-пропускна зона, зона обстеження, зона обмеження


15. Укажіть, в яку зону входить певна частина акваторії водойми в місці забору води та вверх по течії, а також територія навколо водоочисних споруд:

A. *Зона суворого режиму

B. Зона спостережень

C. Зона обстежень

D. Зона обмежень

E. Зона водоскиду


16. Укажіть, в яку зону входить територія, на якій заборонено будівництво та використання об'єктів, що можуть забруднювати навколо водоочисних споруд і водойму:

A. *Зона обстежень

B. Зона спостережень

C. Зона суворого режиму

D. Зона обмежень

E. Зона водоскиду


17. Укажіть, в яку зону входить територія, яка включає у свою структуру всю водопровідну мережу:

A. *Зона спостережень

B. Зона обстежень

C. Зона суворого режиму

D. Зона обмежень

E. Зона водоскиду

18. Укажіть, які об’єкти можна розташовувати у безпосередній близькості від місця водозабору:

A. *Лише об’єкти водозабору

B. Лабораторний комплекс

C. Об’єкти, які не забруднюють довкілля

D. Об’єкти водозабору та об’єкти, що не забруднюють довкілля

E. Об’єкти водозабору та житла для робітників водозабору


19. Укажіть глибину, на якій повинні бути розміщені водогінні труби для запобігання замерзання або нагрівання:

A. *На глибині не менше ніж 1 м

B. На глибині не менше ніж 0,5 м

C. На глибині 30-40 см

D. На глибині не менше ніж 2 м

E. На глибині не менше ніж 1,5 м


20. Укажіть, яким чином повинні бути розміщені водопровідні труби по відношенню до каналізаційних:

A. *Вище

B. Нижче

C. З лівого боку

D. З правого боку

E. Не має значення


21. Перерахуйте основні складові частини водопровідної системи:

A. *Споруди для забору води, насосна станція для підйому води, очисні споруди, водопровідна мережа

B. Приймальний колодязь, решітки, пісковловлювачі, септики, хлораторна

C. Приймальний колодязь, решітки, хлораторна, метантенки, градирні, водопровідна мережа

D. Приймальний колодязь, відстійники, фільтри, градирні

E. Споруди для забору води, насосна установка для підйому води, очисні споруди, аеротенки, біофільтри

22. Назвіть основні види водозабірних споруд, що використовуються для організації централізованої системи водопостачання:

А. *Артезіанська свердловина та штучна затока з береговим водоприймальним колодязем з фільтруючими сітками

B. Шахтна криниця та штучна затока з береговим водоприймальним колодязем з фільтруючими сітками

C. Артезіанська свердловина та шар верховодки

D. Артезіанська свердловина та шар ґрунтових вод

E. Шахтна свердловина та природна затока з береговим водоприймальним колодязем


23. Артезіанська вода (міжпластова напірна) здебільшого:

А. *Не потребує очистки, інколи потребує лише знезараження, ще рідше – спеціальних методів поліпшення якості

B. Не потребує знезараження, інколи потребує лише очистки, ще рідше – спеціальних методів поліпшення якості

C. Не потребує очистки, інколи потребує застосування спеціальних методів поліпшення якості лише знезараження, ще рідше – знезараження

D. Не потребує дезактивації, інколи потребує знешкодження, ще рідше – спеціальних методів поліпшення якості

E. Не потребує використання будь-яких методів покращання якості питної води

24. Якщо водопровід використовує воду відкритих водойм, вода обов’язково підлягає:

А. *Очистці, яка реалізується на очисних спорудах водопровідної станції і обов’язково передбачає освітлення, знебарвлення і знезараження

B. Знешкодженню, яка реалізується на очисних спорудах водопровідної станції і обов’язково передбачає освітлення, знебарвлення і знезараження

C. Дезактивації, яка реалізується на очисних спорудах водопровідної станції і обов’язково передбачає освітлення, знебарвлення і знезараження

D. Дезодорації, яка реалізується на очисних спорудах водопровідної станції і обов’язково передбачає освітлення, знебарвлення і знезараження

E. Використання будь-яких методів покращання якості питної води не потрібно


25. Укажіть, що являє собою процес очищення питної води:

А. *Спосіб підготовки питної води з метою поліпшення її показників безпечності та якості механічними, хімічними, фізичними та біологічними методами (освітлення, пом'якшення, знесолення, знезалізнення, знезараження тощо

B. Технологічний процес обробки питної води для збільшення концентрації мінеральних речовин, зокрема макро- і мікроелементів (штучна мінералізація або розведення)

C. Процес знищення патогенних та умовно-патогенних мікроорганізмів шляхом впливу на них фізичних (ультрафіолетове опромінювання, ультразвук тощо), хімічних (хлор, гіпохлорит, озон, діоксид хлору, оксидантний газ тощо) та фізико-хімічних факторів

D. Технологічний процес, який здійснюється для доведення органолептичних показників питної води до рівнів гігієнічних нормативів

E. Технологічний процес, який здійснюється для доведення ентомологічних показників питної води до рівнів гігієнічних нормативів

26. Укажіть, що являє собою процес знезараження води:

А. *Процес знищення патогенних та умовно-патогенних мікроорганізмів шляхом впливу на них фізичних (ультрафіолетове опромінювання, ультразвук тощо), хімічних (хлор, гіпохлорит, озон, діоксид хлору, оксидантний газ тощо) та фізико-хімічних факторів

B. Спосіб підготовки питної води з метою поліпшення її показників безпечності та якості механічними, хімічними, фізичними та біологічними методами (освітлення, пом'якшення, знесолення, знезалізнення, знезараження тощо

C. Технологічний процес обробки питної води для збільшення концентрації мінеральних речовин, зокрема макро- і мікроелементів (штучна мінералізація або розведення)

D. Технологічний процес, який здійснюється для доведення органолептичних показників питної води до рівнів гігієнічних нормативів

E. Технологічний процес, який здійснюється для доведення ентомологічних показників питної води до рівнів гігієнічних нормативів


27. Укажіть, що являє собою процес домінералізації питної води:

А. *Технологічний процес обробки питної води для збільшення концентрації мінеральних речовин, зокрема макро- і мікроелементів (штучна мінералізація або розведення)

B. Спосіб підготовки питної води з метою поліпшення її показників безпечності та якості механічними, хімічними, фізичними та біологічними методами (освітлення, пом'якшення, знесолення, знезалізнення, знезараження тощо

C. Процес знищення патогенних та умовно-патогенних мікроорганізмів шляхом впливу на них фізичних (ультрафіолетове опромінювання, ультразвук тощо), хімічних (хлор, гіпохлорит, озон, діоксид хлору, оксидантний газ тощо) та фізико-хімічних факторів

D. Технологічний процес, який здійснюється для доведення органолептичних показників питної води до рівнів гігієнічних нормативів

E. Технологічний процес, який здійснюється для доведення ентомологічних показників питної води до рівнів гігієнічних нормативів


28. Назвіть основні обов’язкові етапи покращання якості питної води на водоочисній станції:

А. *1) Коагуляція, 2) відстоювання, 3) фільтрація, 4) знезараження

B. 1) Коагуляція, 2) відстоювання, 3) дезодорація, 4) знезараження

C. 1) Дезактивація, 2) відстоювання, 3) фільтрація, 4) знезараження

D. 1) Коагуляція, 2) знешкодження, 3) фільтрація, 4) знезараження

E. 1) Коагуляція, 2) відстоювання, 3) фільтрація, 4) фторування


29. Назвіть основні види знезараження, що використовуються для покращання якості питної води на водоочисній станції:

А. *Все перераховане

B. Озонування

C. Ультрафіолетове опромінення

D. Хлорування

E. Хлорування з преамонізацією


30. Укажіть види питних вод залежно від технології отримання:

A. *Оброблені та необроблені

B. Загальні та локальні

C. Фасовані та нефасовані

D. Фіксовані та нефіксовані

E. Природні та антропогенні


31. Назвіть, які води відносяться до категорії оброблених вод:

A. *Питні води, що виготовляються з води, отриманої з поверхневих джерел питного водопостачання, підземних джерел питного водопостачання шляхом очищення або домінералізації

B. Води, отримані безпосередньо з підземних джерел питного водопостачання, які за всіма показниками відповідають вимогам Санітарних правил і норм без їх очищення (крім освітлення) або домінералізації

C. Оброблені та привізні питні води, що розливаються в тару споживача без водопровідної мережі

D. Води, склад яких за органолептичними, фізико-хімічними, мікробіологічними, паразитологічними та радіаційними показниками відповідає вимогам державних стандартів та санітарного законодавства, призначені для виробництва продукції, що потребує використання питної води

E. Оброблені та привізні питні води, що використовуються з бальнеологічною метою


32. Назвіть, які води відносяться до категорії необроблених вод:

A. *Води, отримані безпосередньо з підземних джерел питного водопостачання, які за всіма показниками відповідають вимогам Санітарних правил і норм без їх очищення (крім освітлення) або домінералізації

B. Питні води, що виготовляються з води, отриманої з поверхневих джерел питного водопостачання, підземних джерел питного водопостачання шляхом очищення або домінералізації

C. Оброблені та привізні питні води, що розливаються в тару споживача без водопровідної мережі

D. Води, склад яких за органолептичними, фізико-хімічними, мікробіологічними, паразитологічними та радіаційними показниками відповідає вимогам державних стандартів та санітарного законодавства, призначені для виробництва продукції, що потребує використання питної води

E. Оброблені та привізні питні води, що використовуються з бальнеологічною метою


33. Укажіть, які санітарно-захисні зони утворюються навколо місця водозабору з відкритих водойм:

A. *Зона суворого режиму, зона обмежень, зона спостережень

B. Комунальна зона, дослідна зона

C. Комунальна зона, муніципальна зона

D. Зона водозабору, зона водоскиду, контрольно-пропускна зона

E. Контрольно-пропускна зона, зона обстеження, зона обмеження


Харчування

Тема №13. Гігієнічна оцінка ступеня якості харчових продуктів. Методика санітарної експертизи молока і молочних продуктів, м'яса, риби та консервів.

1. Укажіть основні форми проведення гігієнічної експертизи харчових продуктів і готових страв:

А. *Періодична, спорадична, екстрена

B. Централізована, децентралізована, змішана

C. Відкрита, закрита, змішана

D. Державна, комерційна, змішана

E. Природна, штучна, змішана


2. Укажіть в яких випадках проводиться періодична гігієнічна експертиза харчових продуктів і готових страв:

А. *В плановому порядку

B. У разі проведення рейдових перевірок харчоблоків та об’єктів громадського харчування

C. У випадках виникнення харчових отруєнь, захворювань аліментарної етіології, при грубому порушенні санітарного режиму харчових об’єктів (їдалень, кафе, ресторанів, харчоблоків лікарень тощо)

D. У разі нарікань населення на організацію постачання продуктів харчування

E. Перед святковими та вихідними днями


3. Укажіть в яких випадках проводиться спорадична гігієнічна експертиза харчових продуктів і готових страв:

А. *У разі проведення рейдових перевірок харчоблоків та об’єктів громадського харчування

B. В плановому порядку

C. У випадках виникнення харчових отруєнь, захворювань аліментарної етіології, при грубому порушенні санітарного режиму харчових об’єктів (їдалень, кафе, ресторанів, харчоблоків лікарень тощо)

D. У разі нарікань населення на організацію постачання продуктів харчування

E. Перед святковими та вихідними днями


4. Укажіть в яких випадках проводиться екстрена гігієнічна експертиза харчових продуктів і готових страв:

А. *У випадках виникнення харчових отруєнь, захворювань аліментарної етіології, при грубому порушенні санітарного режиму харчових об’єктів (їдалень, кафе, ресторанів, харчоблоків лікарень тощо)

B. В плановому порядку

C. У разі проведення рейдових перевірок харчоблоків та об’єктів громадського харчування

D. У разі нарікань населення на організацію постачання продуктів харчування

E. Перед святковими та вихідними днями


5. Назвіть мету проведення гігієнічної експертизи харчових продуктів:

А. *Все перераховане

B. Визначення товарних якостей продуктів, оформлення сертифікатів

C. Виявлення наявності фальсифікації, порушень хімічного складу продуктів

D. З метою контролю термінів реалізації продуктів, визначення ступеня псування продуктів при їх зберіганні та можливостей подальшого зберігання, визначення ступеню шкідливості тари, посуду, обладнання, інвентарю та інших.

E. Визначення епідеміологічної та токсикологічної небезпечності продуктів (мікробного обсіменіння, забруднення пестицидами, іншими токсикантами, амбарними шкідниками, пліснявою тощо)


6. Укажіть заходи, проведення яких передбачає гігієнічна експертиза харчових продуктів:

A. *Все перераховане

B. Ознайомлення з документами, що засвідчують походження і якість продуктів та термін їх реалізації

C. Зовнішній огляд партії продуктів і визначення стану тари

D. Вибіркове відкриття тари та органолептичне дослідження продуктів

E. Відбір про та їх направлення у лабораторію для дослідження


7. Укажіть основні етапи проведення санітарної експертизи харчових продуктів:

A. *Визначення ступеня якості, визначення свіжості, визначення придатності до споживання, визначення придатності до зберігання

B. Визначення вмісту білків, визначення придатності до споживання, визначення придатності до зберігання,

C. Визначення енергетичної цінності, визначення свіжості, визначення ступеня радіоактивного забруднення

D. Визначення хімічних властивостей, визначення ступеня якості, визначення вмісту жирів

E. Визначення смакових якостей, визначення фізичних властивостей, визначення свіжості, визначення вмісту вуглеводів


8. Укажіть, від чого залежать методи відбору проб харчових продуктів для лабораторного аналізу:

А. *У залежності від виду продуктів

B. У залежності від товарних властивостей продуктів

C. У залежності від особливостей оформлення сертифікатів

D. У залежності від сезону року

E. У залежності від стану здоров’я споживачів


9. Укажіть, яка проба визначає якість всієї партії продовольства та підлягає відбору для лабораторного аналізу:

А. *Середня проба

B. Перша проба

C. Узагальнена проба

D. Індикаторна проба

E. Довільна проба

10. Укажіть, яким чином здійснюють відбір проб рідких та м’яких харчових продуктів для лабораторного аналізу:

А. *Спочатку розмішують (мутовкою) та, струшують, далі відбирають з різної тари, партії продукту, отримуючи середню пробу

B. Відбирають спеціальними щупами, ножами, совками з різних місць тари або партії продовольства (до 10 зразків), з яких розмішують середню пробу масою до 1 кг

C. Відбирають з партії поштучно, у першу чергу – підозрілі (бомбажні консерви, з пошкодженою тарою)

D. Відбирають зрізанням з туші або напівтуші та з обов’язковим відбором кісток і суглобів

E. Спосіб відбирання якого-небудь значення не має


11. Перерахуйте методи визначення ступеня якості харчових продуктів:

A. *Органолептичні, фiзичнi та хімічні, бактеріологічні, мікроскопічні, токсикологчні

B. Клінічні, фiзичнi та хімічні, седиментацiйнi, мікроскопічні

C. Популяцiйнi, генетичні. гідробіологічні, клінічні, радiометричнi

D. Седиментацiйнi, органолептичні, популяцiйнi, хімічні, клінічні

E. Радiометричнi, органолептичні, популяцiйнi, гідробіологічні


12. Укажіть, яким чином здійснюють відбір проб закритих консервованих харчових продуктів для лабораторного аналізу:

А. *Відбирають з партії поштучно, у першу чергу – підозрілі (бомбажні консерви, з пошкодженою тарою)

B. Відбирають спеціальними щупами, ножами, совками з різних місць тари або партії продовольства (до 10 зразків), з яких розмішують середню пробу масою до 1 кг

C. Спочатку розмішують (мутовкою) та, струшують, далі відбирають з різної тари, партії продукту, отримуючи середню пробу

D. Відбирають зрізанням з туші або напівтуші та з обов’язковим відбором кісток і суглобів

E. Спосіб відбирання якого-небудь значення не має


13. Укажіть, яким чином здійснюють відбір проб м’яса для лабораторного аналізу:

А. *Відбирають зрізанням з туші або напівтуші та з обов’язковим відбором кісток і суглобів

B. Відбирають спеціальними щупами, ножами, совками з різних місць тари або партії продовольства (до 10 зразків), з яких розмішують середню пробу масою до 1 кг

C. Спочатку розмішують (мутовкою) та, струшують, далі відбирають з різної тари, партії продукту, отримуючи середню пробу

D. Відбирають з партії поштучно, у першу чергу – підозрілі (бомбажні консерви, з пошкодженою тарою)

E. Спосіб відбирання якого-небудь значення не має


14. Укажiть ступенi якостi харчових продуктiв:

A. *Продукт придатний для харчування без обмежень (доброякiсний продукт), продукт зниженої якості, умовно придатний продукт, недоброякiсний продукт

B. Продукти-сурогати, непридатний продукт, умовно придатний продукт, недоброякiсний продукт

C. Продукт зниженої якості, продукт придатний для харчування без обмежень (доброякiсний продукт), продукт поганої якостi

D. Продукти-сурогати, фальсифiкований продукт, умовно придатний продукт

E. Непридатний продукт, недоброякiсний продукт, фальсифiкований продукт


15. Дайте визначення поняття “харчовий продукт зниженої якості”:

A. *Продукт, що має відхилення від вимог Державного стандарту, проте вони не викликають зрушень у стані здоров’я споживача

B. Продукт, натуральні властивості якого змінені з метою обману споживача

C. Продукт, що повністю відповідає вимогам Державного стандарту

D. Продукт, що звільнений від баластних речовин

E. Продукт, що має відхилення від вимог Державного стандарту, які викликають зрушення у стані здоров’я споживача, проте можуть бути усунені завдяки використанню засобів спеціальної кулінарної обробки


16. Дайте визначення поняття “умовно придатний харчовий продукт”:

A. *Продукт, що має відхилення від вимог Державного стандарту, які викликають зрушення у стані здоров’я споживача, проте можуть бути усунені завдяки використанню засобів спеціальної кулінарної обробки

B. Продукт, що повністю відповідає вимогам Державного стандарту

C. Продукт, що має відхилення від вимог Державного стандарту, проте вони не викликають зрушень у стані здоров’я споживача

D. Продукт, натуральні властивості якого змінені з метою обману споживача

E. Продукт, що має відхилення від вимог Державного стандарту, які викликають зрушення у стані здоров’я споживача і не можуть бути усунені завдяки використанню засобів спеціальної кулінарної обробки


17. Дайте визначення поняття “недоброякісний харчовий продукт”:

A. *Продукт, що має відхилення від вимог Державного стандарту, які викликають зрушення у стані здоров’я споживача і не можуть бути усунені завдяки використанню засобів спеціальної кулінарної обробки

B. Продукт, що вироблений для заміни натуральних нутрієнтів

C. Продукт, що має відхилення від вимог Державного стандарту, проте вони не викликають зрушень у стані здоров’я споживача

D. Продукт, що має відхилення від вимог Державного стандарту, які викликають зрушення у стані здоров’я споживача, проте можуть бути усунені завдяки використанню засобів спеціальної кулінарної обробки

E. Продукт, натуральні властивості якого змінені з метою обману споживача


18. Дайте визначення поняття “продукт-сурогат”:

A. *Продукт, що вироблений для заміни натуральних нутрієнтів

B. Продукт, що звільнений від баластних речовин

C. Продукт, натуральні властивості якого змінені з метою обману споживача

D. Продукт, що має відхилення від вимог Державного стандарту, проте вони не викликають зрушень у стані здоров’я споживача

E. Продукт, що має відхилення від вимог Державного стандарту, які викликають зрушення у стані здоров’я споживача, проте можуть бути усунені завдяки використанню засобів спеціальної кулінарної обробки


19. Дайте визначення поняття “фальсифікований продукт”

A. *Продукт, натуральні властивості якого змінені з метою обману споживача

B. Продукт, що звільнений від баластних речовин

C. Продукт, що вироблений для заміни натуральних нутрієнтів

D. Продукт, що має відхилення від вимог Державного стандарту, проте вони не викликають зрушень у стані здоров’я споживача

E. Продукт, що має відхилення від вимог Державного стандарту, які викликають зрушення у стані здоров’я споживача, проте можуть бути усунені завдяки використанню засобів спеціальної кулінарної обробки


20. Дайте визначення поняття “рафінований продукт”

A. *Продукт, що звільнений від баластних речовин

B. Продукт, що вироблений для заміни натуральних нутрієнтів

C. Продукт, натуральні властивості якого змінені з метою обману споживача

D. Продукт, що має відхилення від вимог Державного стандарту, проте вони не викликають зрушень у стані здоров’я споживача

E. Продукт, що має відхилення від вимог Державного стандарту, які викликають зрушення у стані здоров’я споживача, проте можуть бути усунені завдяки використанню засобів спеціальної кулінарної обробки


21 Укажіть, до якої категорії харчових продуктів слід віднести молоко, що розбавлене водою:

A. *Фальсифікований харчовий продукт

B. Харчовий продукт зниженої якості

C. Продукт-сурогат

D. Умовно придатний продукт

E. Доброякісний харчовий продукт


22. Укажіть правила зберігання харчових продуктів, які швидко псуються:

A. *Температура холодильника 0 - +8 °С, термін зберігання 12-48 годин, не дозволяється зберігати в одному холодильнику м’ясо сире i м’ясо варене

B. Температура холодильника +4 - +10 °С, термін зберігання 5-10 дiб

C. Температура холодильника +4 - +12 °С, дозволяється зберігати в одному холодильнику м’ясо сире i м’ясо варене

D. Термін зберігання 2-3 години, м'ясо сире може зберігатися у холодильнику на полиці пiд м’ясом вареним

E. Термін зберігання 12-48 годин, не дозволяється зберігати в одному холодильнику м’ясо сире i м’ясо варене, температура холодильника +4 - +12 °С


23. Перерахуйте правила транспортування харчових продуктів, які швидко псуються:

A. *В автофургонах із стінками з оцинкованого заліза, в холодильниках, у спеціальному автотранспорті

B. У звичайному автотранспорті, в автофургонах з висувними лотками, на бортових автомобілях

C. Hа бортових автомобілях, у спеціальному автотранспорті, автомобілем швидкої допомоги

D. В ящиках, у флягах, на холоді

E. Hа брезенті, в автофургонах із стінками з оцинкованого заліза, в холодильниках


24. Назвіть основні показники якості молока:

A. *Все перераховане

B. Кислотність

C. Густина (питома маса)

D. Жирність

E. Бактерійне обсіменіння


25 Назвіть нормативні показники кислотності молока:

A. *16-17 °Тернера

B. 19 °Тернера

C. 20 °Тернера

D. 16-17 °

E. 20 °

26 Назвіть нормативні показники жирності молока:

A. *3,2%

B. 2,5%

C. 3,0%

D. 1,0%

E. 0,5%


27. Назвіть нормативні показники густини (питомої маси) молока:

A.*1,028-1,033 г/см3

B. 1,025-1,030 г/см3

C. 1,045-1,050 г/см3

D. 1,015-1,020 г/см3

E. 1,020-1,025 г/см3


28 Укажіть прилади, що використовують для визначення густини (питомої маси) молока:

A. *Лактоденсиметр

B. Бутирометр (жиромір)

C. Психрометр

D. Прилад Журавльова

E. Хроматограф


29 Укажіть прилади, що використовують для визначення жирності молока:

A. *Бутирометр (жиромір)

B. Лактоденсиметр,

C. Психрометр

D. Прилад Журавльова

E. Хроматограф

30. Hазвiть одиницi вимірювання кислотностi харчових продуктів (молоко, борошно, хліб тощо):

A. *Градуси кислотності, градуси Тернера

B. Градуси Цельсія, проценти

C. Мiлiметри ртутного стовпчика, калорiї

D. Градуси Реомюра, градуси Фаренгейта

E. Градуси Тернера, промілі


31 Укажіть, чому дорiвнює 1 градус Тернера:

A. *1 мл 0,1 Н розчину лугу, що витрачений на титрування 100 мл молока

B. 0,1 мл 1 Н розчину лугу, що витрачений на титрування 10 мл молока

C. 1 мл 0,1 Н розчину лугу, що витрачений на титрування 10 мл молока

D. 1 мл 1 Н розчину лугу, що витрачений на титрування 100 мл молока

E. 1 мл 0,1 Н розчину кислоти, що витрачена на титрування 100 мл молока


32 Укажiть ознаку псування молока:

A. *Кислотнiсть − бiльше 20° Тернера

B. Щiльнiсть − 1,028 г/см3

C. Лужнiсть − бiльше 20° Тернера

D. Температура − вища за 25°С

E. Бактерійне обсіменіння − 300 тис/см3


33. Hазвiть ознаки фальсифiкацiї молока:

A. *Присутність соди, присутність крохмалю

B. Температура вища за 50°С, кислотнiсть бiльше 20° Тернера

C. Hаявнiсть кухонної солі, вмiст жиру менше 5%

D. Вмiст жиру 3-5%, температура вища за 25°С

E. Присутність крохмалю, лужнiсть бiльше 20° Тернера

34. Укажіть, до якої категорії харчових продуктів слід віднести молоко, що розведене водою:

A. *Фальсифікований харчовий продукт

B. Продукт-сурогат

C. Модифікований харчовий продукт

D. Умовно придатний продукт

E. Недоброякісний харчовий продукт


35 Укажіть, до якої категорії харчових продуктів слід віднести молоко, що вміщує крохмаль:

A. *Фальсифікований харчовий продукт

B. Харчовий продукт зниженої якості

C. Повноцінний харчовий продукт

D. Умовно придатний продукт

E. Недоброякісний харчовий продукт


36. Укажіть, з якою метою фальсифікують молоко содою:

А. *Для приховання підвищеної кислотності

B. Для підвищення бактерицидних властивостей молока

С. Для покращення смакових властивостей молока

D. Для підвищення питомої ваги молока

E. Для надання товарного виду


37. Укажіть, з якою метою фальсифікують молоко крохмалем:

А. *Для підвищення питомої ваги молока

B. Для підвищення бактерицидних властивостей молока

С. Для покращення смакових властивостей молока

D. Для приховання підвищеної кислотності

E. Для надання товарного виду

38. Перерахуйте основні методи знезараження молока:

A. *Кип’ятіння, пастеризація, стерилізація

B. Заморожування, консервування, стерилізація, коагуляція

C. Кип’ятіння, пастеризація, дезодорація, освітлення

D. Висушування, заморожування, дезодорація, кондукція

E. Стерилізація, висушування, освітлення, випаровування під вакуумом


39. Перерахуйте основні методи пастеризації молока:

A. *Hагрiвання до 63-65°С протягом 30 хвилин

B. Hагрiвання до 90-100°С протягом 30 хвилин

C. Hагрiвання до 100°С протягом 5 хвилин

D. Автоклавування при 100°С протягом 90 хвилин

E. Автоклавування при 120°С протягом 10 хвилин


40. Назвіть захворювання, що можуть передаватися з молоком:

А. *Туберкульоз, бруцельоз, кишкові інфекції

B. Трихінельоз, опісторхоз і дифілоботріоз

C. Цукровий діабет, туберкульоз, ВІЛ/СНІД

D. Сибірка, чума, туляремія

E. Дифтерія, паротит, стоматит

41. Укажіть, від наявності яких речовин залежить енергетична цінність м’яса і м’ясопродуктів:

A. *Білки, жири

B. Вітаміни, вуглеводи

C. Мінеральні речовини, білки

D. Азотисті речовини, безазотисті речовини

E. Органічні кислоті, фосфоліпіди


42. Укажіть енергетичну цінність яловичини (у ккал):

A. *101-234

B. 6-25

C. 145-555

D. 1200-1300

E. 3000-5000


43. Укажіть кількість білків у яловичині (у г%):

A. *16,3-20,5

B. 6,5-8,2

C. 3,0-5,8

D. 35,0-40,0

E. 45,5-50,0


44. Укажіть кількість жирів в яловичині (у г%):

A. *2,8-18,7

B. 25,0-30,2

C. 35,2-50,6

D. 1,8-2,0

E. 0,1-0,2

45. Укажіть, яка кількість фін може бути виявлена на зрізі м’яса площею 40 см2:

A. *Не більше 3

B. Не більше 30

C. Не більше 5

D. Не більше 10

E. Не менше 3


46. Укажіть, яка кількість трихінел може бути виявлена в 24 зрізах м’яса:

A. *Не більше 5

B. Не більше 30

C. Не більше 3

D. Не більше 10

E. Не менше 5


47. Укажіть, м’ясо яких тварин може бути джерелом зараження трихінельозом:

А. *М’ясо свині

B. М’ясо кроля

C. М’ясо великої рогатої худоби

D. М’ясо овече

E. М’ясо птиці


48. Перерахуйте основні види фізичних способів консервування:

A. *Все перераховане

B. Заморожування

C. Стерилізація

D. Пастеризація

E. Висушування

49. Перерахуйте основні види хімічних способів консервування:

A. *Все перераховане

B. Соління

C. Маринування

D. Цукрування

E. Використання антисептичних засобів

50. Перерахуйте основні методи та засоби консервування харчових продуктів, що використовуються у харчовій промисловості:

A. *Соління, пастеризація, цукрування, стерилізація, заморожування

B. Хлорування, флокуляція, стерилізація, заморожування, А-вітамінізація

C. Дефростацiя, С-вiтамiнiзацiя, соління, пастеризація, флокуляція

D. Цукрування, стерилізація, заморожування, дефростацiя, А-вітамінізація

E. Пастеризація, С-вiтамiнiзацiя, флокуляція, хлорування, заморожування


51. Укажіть максимальний термін зберігання консервів у банках, при якому не відбувається суттєвих негативних змін їх вмісту (у роках):

A. *3-4

B. 1,5-2

C. 2-2,5

D. 2,5-3

E. 1,0-1,5


52. Дайте визначення поняття “продукт придатний для харчування без обмежень (доброякiсний продукт)”:

A. *Продукт, що повністю відповідає вимогам Державного стандарту

B. Продукт, що звільнений від баластних речовин

C. Продукт, що нешкідливий для здоров’я

D. Продукт, що має оптимальні органолептичні якості

E. Продукт, що має відхилення від вимог Державного стандарту, проте вони не викликають зрушень у стані здоров’я споживача


Тема №14. Гігієнічна оцінка ступеня якості харчових продуктів. Методика санітарної експертизи борошна, хліба та зернопродуктів. Методика лабораторного контролю якості напоїв та оцінки їх фальсифікації. Гігієнічні основи використання харчових добавок у харчуванні людини.

1. Укажіть, яким чином здійснюють відбір проб сипучих та твердих харчових продуктів (крупа, зерно, борошно, тверді жири тощо) для лабораторного аналізу:

А. *Відбирають спеціальними щупами, ножами, совками з різних місць тари або партії продовольства (до 10 зразків), з яких розмішують середню пробу масою до 1 кг

B. Спочатку розмішують (мутовкою) та, струшують, далі відбирають з різної тари, партії продукту, отримуючи середню пробу

C. Відбирають з партії поштучно, у першу чергу – підозрілі (бомбажні консерви, з пошкодженою тарою)

D. Відбирають зрізанням з туші або напівтуші та з обов’язковим відбором кісток і суглобів

E. Спосіб відбирання якого-небудь значення не має


2 Укажіть, в яку тару відбирають сипучі, тверді продукти без тари та поштучні товари:

А. *У поліетиленові мішечки

B. В скляну тару

C. У картонні коробки

D. В одноразові пластикові склянки

E. У пластикові пляшки

3. Укажіть, в яку тару відбирають рідкі продукти:

А. *В скляну тару

B. У поліетиленові мішечки

C. У картонні коробки

D. В одноразові пластикові склянки

E. У пластикові пляшки

4. Проби харчових продуктів, призначені для лабораторного аналізу, що відібрані в ході проведення гігієнічної експертизи:

А. *Опечатують та пломбують.

B. Здійснюють детальний опис

C. Розмішують та струшують

D. Випробують на добровольцях (волонтерах)

E. Випробують на лабораторних тваринах

5. Назвіть, який документ, складається у випадку відбору проби харчових продуктів для лабораторного аналізу:

А. *Акт відбору проб

B. Протокол гігієнічної експертизи

C. Екстрене повідомлення

D. Бракеражний журнал

E. Акт здавання-приймання

6. Укажіть осіб, які мають підписати акт відбору проби харчових продуктів для лабораторного аналізу:

А. *Особа, яка відібрала пробу, та відповідальна особа продовольчого об’єкту

B. Лікар-дієтолог лікувально-профілактичного закладу

C. Головний лікар СЕС та відповідальна особа продовольчого об’єкту

D. Особа, яка відібрала пробу, та особи, які були присутні під час відбору – незалежні спостерігачі

E. Особа, яка відібрала пробу, та представники засобів масової інформації


7. Назвіть, який документ додається до проби, що відібрана для лабораторного аналізу:

А. *Супровідний бланк

B. Протокол гігієнічної експертизи

C. Екстрене повідомлення

D. Бракеражний журнал

E. Акт здавання-приймання


8. Укажіть, які дані мають бути відображені у супровідному листі до акту відбору проби:

А. *Все перераховане

B. Паспортні дані продовольчого об’єкту

C. Маса або кількість зразків проб

D. Мета лабораторного дослідження та адреса лабораторії, куди зразок направляється

E. Дата і година відбору проби, підпис особи, яка відібрала пробу


9 Укажіть місце проведення органолептичних досліджень харчових продуктів і готових страв:

А. *В лабораторії та на самому продовольчому об’єкті під час відбору проб

B. В лабораторії

C. На продовольчому об’єкті під час відбору проб

D. На харчоблоці лікувально-профілактичного закладу

E. На типовому підприємстві громадського харчування


10. Укажіть документи, з якими необхідно ознайомитися під час здійснення оцінки документації продовольчого об’єкту:

А. *Все перераховане

B. Накладна

C. Сертифікати на партію продовольства

D. Дата поставки

E. Спеціальні документи


11. Укажіть, на які характеристики харчових продуктів слід звернути увагу під час огляду продовольчого об’єкту:

А. *Все перераховане

B. Умови зберігання та обробки продуктів

C. Наявність холодильників

D. Санітарний стан об’єкта та стан тари,

E. Маркування продуктів (терміни зберігання та реалізації продуктів тощо


12. Назвіть, які характеристики харчових продуктів визначають під час проведення органолептичних досліджень:

А. *Все перераховане

B. Зовнішній вигляд зразків продуктів

C. Консистенція зразків продуктів

D. Запах зразків продуктів

E. Смак зразків продуктів


13. Назвіть інтегральні показники якості харчових продуктів, що визначаються в лабораторних умовах:

А. *Вологість, сухий залишок, зольний залишок

B. Зовнішній вигляд, консистенція, щільність

C. Смак, запах, густина

D. Вологість, сухий залишок, вологий залишок

E. РН, жирність, пористість


14. Укажіть, яким чином визначають такий інтегральний показник якості харчових продуктів, як вологість:

А. *Шляхом висушування або відгону до постійної маси попередньо зваженої проби

B. Шляхом висушування та визначення питомої маси ареометром C. Шляхом спалюванням сухого залишку до світло-сірого попелу мінеральних речовин

D. Шляхом висушування та визначення питомої маси за вологістю

E. Шляхом проведення бульйонної проби


15. Укажіть, яким чином визначають такий інтегральний показник якості харчових продуктів, як сухий залишок:

А. *Шляхом висушування, визначення питомої маси ареометром або розрахунком за вологістю

B. Шляхом висушування або відгону до постійної маси попередньо зваженої проби

C. Шляхом спалюванням сухого залишку до світло-сірого попелу мінеральних речовин

D. Шляхом проведення досліджень на лабораторних тваринах

E. Шляхом проведення бульйонної проби

.

16. Укажіть, яким чином визначають такий інтегральний показник якості харчових продуктів, як зольний залишок:

А. *Шляхом спалюванням сухого залишку до світло-сірого попелу мінеральних речовин

B. Шляхом висушування та визначення питомої маси ареометром

C. Шляхом висушування або відгону до постійної маси попередньо зваженої проби

D. Шляхом висушування та визначення питомої маси за вологістю

E. Шляхом проведення бульйонної проби

17. Перерахуйте методи визначення ступеня якості харчових продуктів:

A. *Органолептичні, фiзичнi та хімічні, бактеріологічні, мікроскопічні, токсикологчні

B. Клінічні, фiзичнi та хімічні, седиментацiйнi, мікроскопічні

C. Популяцiйнi, генетичні. гідробіологічні, клінічні, радiометричнi

D. Седиментацiйнi, органолептичні, популяцiйнi, хімічні, клінічні

E. Радiометричнi, органолептичні, популяцiйнi, гідробіологічні


18. Укажiть ступенi якостi харчових продуктiв:

A. *Продукт придатний для харчування без обмежень (доброякiсний продукт), продукт зниженої якості, умовно придатний продукт, недоброякiсний продукт

B. Продукти-сурогати, непридатний продукт, умовно придатний продукт, недоброякiсний продукт

C. Продукт зниженої якості, продукт придатний для харчування без обмежень (доброякiсний продукт), продукт поганої якостi

D. Продукти-сурогати, фальсифiкований продукт, умовно придатний продукт

E. Непридатний продукт, недоброякiсний продукт, фальсифiкований продукт


19. Укажіть, до якої категорії харчових продуктів слід віднести картоплю з високим відсотком відходів:

A. *Харчовий продукт зниженої якості

B. Продукт-сурогат

C. Фальсифікований харчовий продукт

D. Умовно придатний продукт

E. Доброякісний харчовий продукт


20. Укажіть, до якої категорії харчових продуктів слід віднести черствий хліб:

A. *Харчовий продукт зниженої якості

B. Продукт-сурогат

C. Фальсифікований харчовий продукт

D. Умовно придатний продукт

E. Доброякісний харчовий продукт


21. Укажіть, до якої категорії харчових продуктів слід віднести ячмінну каву:

A. *Продукт-сурогат

B. Харчовий продукт зниженої якості

C. Фальсифікований харчовий продукт

D. Умовно придатний продукт

E. Доброякісний харчовий продукт


22. Укажіть, до якої категорії харчових продуктів слід віднести страву, яка підсолоджена сахарином:

A. *Фальсифікований харчовий продукт

B. Харчовий продукт зниженої якості

C. Продукт-сурогат

D. Умовно придатний продукт

E. Доброякісний харчовий продукт


23. Hазвiть одиницi вимірювання кислотностi харчових продуктів (молоко, борошно, хліб тощо):

A. *Градуси кислотності, градуси Тернера

B. Градуси Цельсія, проценти

C. Мiлiметри ртутного стовпчика, калорiї

D. Градуси Реомюра, градуси Фаренгейта

E. Градуси Тернера, промілі


24. Назвіть, які показники відносять до показників якості зернопродуктів:

А. *Всі перераховані

B. Зольність

C. Засміченість

D. Зіпсовані зерна

E. Вологість

25. Укажіть, для відбору якого продукту використовують циліндричний ніж Журавльова:

А. *Хліб

B. Сир

C. М’ясо

D. Овочі

E. Риба


26. Укажіть, чому дорівнює енергетична цінність 100 г хліба (у кДж):

A. *800-900

B. 100-150

C. 200-500

D. 50-100

E. 1000-1500

27. Назвіть нормативні показники кислотності борошна (у градусах):

A. *Не більше 2,5-6,0

B. Не більше 6,0-8,5

C. Не більше 8,5-10,0

D. Не більше 10,0-11,0

E. Не більше 11,0-15,0


28. Назвіть нормативні показники кислотності пшеничного хліба (у градусах):

A. *Не більше 6

B. Не більше 8

C. Не більше 10

D. Не більше 12

E. Не більше 15


29. Назвіть нормативні показники кислотності житнього хліба (у градусах):

A. *Не більше 12

B. Не більше 6

C. Не більше 8

D. Не більше 10

E. Не більше 2


30. Назвіть нормативні значення вологості пшеничного хліба (у %):

A. *Не більше 47

B. Не більше 30

C. Не більше 49

D. Не більше 40

E. Не більше 25


31. Назвіть нормативні значення вологості житнього хліба (у %):

A. *Не більше 49

B. Не більше 35

C. Не більше 40

D. Не більше 47

E. Не більше 30


32. Назвіть нормативні значення пористості пшеничного хліба (у %):

A. *Не менше 55-70

B. Не менше 42

C. Не менше 48-50

D. Не менше 50

E. Не менше 30-35


33. Назвіть нормативні значення пористості житнього хліба (у %):

A. *Не менше 42

B. Не менше 55-70

C. Не менше 48-50

D. Не менше 50

E. Не менше 30-35


34. Назвіть нормативні значення клейковини у пшеничному борошні (у %):

A. *Не менше 25

B. Не менше 20

C. Не менше 10

D. Не менше 5

E. Не менше 50


35 Укажіть, внаслідок якого процесу відбувається черствіння хлібу:

A. *Міграція води з крохмалю у клейковину

B. Непропеченість хліба

C. Випаровування вологи з поверхні хліба

D. Висока температура навколишнього середовища

E. Втрата здатності клейковини утримувати воду.



36. Укажіть речовини, що входять до складу клейковини:

A. *Гліадин і глютенін

B. Лізин і глютенін

C. Гліадин та ізолейцин

D. Лізин і треонін

E. Глютенін і треонін


37. Укажіть, що являють собою висівки:

A. *Оболонки і зародок, що відділений від зерна

B. Алейроновий шар, що відділений від зерна

C. Зародок і алейроновий шар, що відділений від зерна

D. Ендосперм, що відділений від зерна

E. Оболонки, що відділені від зерна


38. Укажіть, в яких продуктах переробки зерна найбільше міститься клітковини:

А. *Висівки

В. Житній хліб

С. Вівсяна крупа

Д. Зародки пшениці

Е. Зерновий хліб


39. Назвіть рослинний продукт джерело поліненасичених жирних кислот:

A. *Горіх грецький

B. Насіння рапсу

C. Кукурудза

D. Горіх кокосовий

E. Насіння соняшнику

Тема №15. Вивчення адекватності та збалансованості харчування. Методика розрахунку енерговитрат людини та її потреб у харчових речовинах.

1. Дайте визначення поняття “раціональне харчування”:

A. *Повноцінне в кількісному та збалансоване в якісному відношенні харчування, що забезпечує нормальний ріст, фізичний та психофізіологічний розвиток організму, його високу працездатність, активне довголіття та стійкість до несприятливих природних, техногенних, соціальних чинників навколишнього середовища

B. Харчування, що відкоректоване з урахуванням факторів ризику виникнення неінфекційних захворювань та ураховує наявність притаманних кожній людині біохімічних і фізіологічних особливостей, які виникли внаслідок несприятливого впливу навколишнього середовища

C. Повноцінне в кількісному та збалансоване в якісному відношенні харчування, що ураховує особливості впливу на організм людини виробничих чинників

D. Харчування, що ураховує особливості патологічних процесів, які відбуваються в організмі внаслідок захворювання та є невід’ємною частиною лікувально-оздоровчих заходів

E. Харчування, що відповідає ферментативним можливостям травної системи і біологічним ритмам організму та викликає емоційне смакове задоволення


2. Раціональне харчування – це фізіологічно повноцінне харчування:

A. *Здорових людей

B. Людей, що мають схильність до розвитку неінфекційних захворювань

C. Людей, що страждають на хронічні захворювання

D. Людей, що мають професійні захворювання

E. Людей, що страждають на гострі захворювання

3. Перерахуйте основні принципи раціонального харчування:

A. *Все перераховане

B. Бути повноцінним у кількісному відношенні (адекватність) та забезпечувати якісну повноцінність (збалансованість) раціону

C. Забезпечувати дотримання раціонального режиму харчування

D. Їжа повинна відповідати ферментним можливостям травної системи

E. Їжа повинна бути нешкідливою в токсичному відношенні та безпечною в епідемічному відношенні

4. Наведіть головну ознаку харчування, що є повноцінним у кількісному відношенні (адекватним):

A. *Енергетична цінність (калорійність) добового раціону відповідає енергетичним витратам організму, з урахуванням не засвоюваної частини раціону

B. Оптимальний вміст у харчуванні всіх харчових речовин в оптимальних кількостях і співвідношеннях – білків, жирів (у тому числі тваринних), вуглеводів (у тому числі цукрів, клітковини, харчових волокон), вітамінів, макро-, мікроелементів, смакових речовин тощо

C. Розподіл добового раціону за окремими прийомами їжі, що відповідає фізіологічним потребам та біологічним ритмам організму

D. Їжа забезпечує добрі смакові якості, високу поживність, легкотравність та високу засвоюваність харчових продуктів

E. У продуктах та готових стравах не повинно бути токсичних речовин в шкідливих для організму концентраціях

5. Наведіть головну ознаку харчування, що є якісно повноціннім (збалансованим):

A. *Оптимальний вміст у харчуванні всіх харчових речовин в оптимальних кількостях і співвідношеннях – білків, жирів (у тому числі тваринних), вуглеводів (у тому числі цукрів, клітковини, харчових волокон), вітамінів, макро-, мікроелементів, смакових речовин тощо

B. Енергетична цінність (калорійність) добового раціону відповідає енергетичним витратам організму, з урахуванням не засвоюваної частини раціону

C. Розподіл добового раціону за окремими прийомами їжі, що відповідає фізіологічним потребам та біологічним ритмам організму

D. Їжа забезпечує добрі смакові якості, високу поживність, легкотравність та високу засвоюваність харчових продуктів

E. У продуктах та готових стравах не повинно бути токсичних речовин в шкідливих для організму концентраціях

6. Перерахуйте основні складові добових енерговитрат людини:

A. *Основний обмін, енерговитрати, що пов’язані зі специфічно-динамічною дією їжі, енерговитрати, що зумовлені фізичними та емоційними навантаження протягом доби відповідно розпорядку дня індивіда або колективу

B. Енерговитрати, що пов’язані з навчальною діяльністю, енерговитрати у вільний час, основний обмін

C. Енерговитрати у вільний час, енерговитрати, що пов’язані зі специфічно-динамічною дією їжі, енерговитрати за період сну

D. Енерговитрати, що зумовлені професійною діяльністю, енерговитрати, що зумовлені руховою активністю, основний обмін

E. Енерговитрати, що зумовлені нервово-м’язовою діяльністю, енерговитрати, що зумовлені особливостями хімічного складу харчового раціону, енерговитрати у вільний час


7. Назвіть чинники, що впливають на величину добових енерговитрат людини:

A. *Все перераховане

B. Клімато-погодні умови місцевості

C. Мікрокліматичні умови робочого місця

D. Характер і якість одягу

E. Рівень засвоєння основних навичок та умінь в ході виконання трудового процесу


8. Назвіть, серед представників яких категорій населення енергетична цінність добового раціону повинна перевищувати енерговитрати людини:

A. *У вагітних жінок, дітей, жінок, що годують дітей груддю, реконвалесцентів

B. У спортсменів, металургів, жінок, що годують дітей груддю

C. У людей похилого віку, студентів, військовослужбовців

D. У викладачів, вагітних жінок, спортсменів

E. У робітників сільського господарства, спортсменів, шахтарів


9. Назвіть найбільш точні методи для визначення енерговитрат людини:

A. *Все перераховане

B. Методи прямої та непрямої калориметрії

C. Метод пульсометрії

D. Метод аліментарної енергометрії

E. Розрахунковий (хронометражно-табличний) метод


10. Укажіть найбільш поширений метод для визначення енерговитрат організованих колективів:

A. *Розрахунковий (хронометражно-табличний) метод

B. Метод непрямої калориметрії

C. Метод прямої калориметрії

D. Методи визначення динаміки маси тіла

E. Методи опитування


11. Укажіть суть методу прямої калориметрії:

A. *Енерговитрати людини визначаються за показниками щодо виділення тепла з організму в спеціальній калориметричній камері

B. Енерговитрати людини визначаються за показниками газообміну (кількість спожитого за одиницю часу кисню та виділеної вуглекислоти), який визначають у спокої та при виконанні певної роботи з використанням заплічних мішків Дугласа

C. Енерговитрати людини визначаються за допомогою спеціального приладу – пульсотахометра, під час використання якого вимірюють частоту та наповнення серцевих скорочень при виконанні різних видів діяльності

D. Енерговитрати людини визначаються на підставі лабораторного визначення калорійності добового раціону з урахуванням незасвоєної частини їжі

E. Енерговитрати людини визначаються на підставі використання спеціальних таблиць та шляхом здійснення хронометражу основних видів діяльності


12. Укажіть суть методу непрямої калориметрії:

A. *Енерговитрати людини визначаються за показниками газообміну (кількість спожитого за одиницю часу кисню та виділеної вуглекислоти), який визначають у спокої та при виконанні певної роботи з використанням заплічних мішків Дугласа

B. Енерговитрати людини визначаються за показниками щодо виділення тепла з організму в спеціальній калориметричній камері

C. Енерговитрати людини визначаються за допомогою спеціального приладу – пульсотахометра, під час використання якого вимірюють частоту та наповнення серцевих скорочень при виконанні різних видів діяльності

D. Енерговитрати людини визначаються на підставі лабораторного визначення калорійності добового раціону з урахуванням незасвоєної частини їжі

E. Енерговитрати людини визначаються на підставі використання спеціальних таблиць та шляхом здійснення хронометражу основних видів діяльності


13. Укажіть суть методу пульсометрії:

A. *Енерговитрати людини визначаються за допомогою спеціального приладу – пульсотахометра, під час використання якого вимірюють частоту та наповнення серцевих скорочень при виконанні різних видів діяльності

B. Енерговитрати людини визначаються за показниками щодо виділення тепла з організму в спеціальній калориметричній камері

C. Енерговитрати людини визначаються за показниками газообміну (кількість спожитого за одиницю часу кисню та виділеної вуглекислоти), який визначають у спокої та при виконанні певної роботи з використанням заплічних мішків Дугласа

D. Енерговитрати людини визначаються на підставі лабораторного визначення калорійності добового раціону з урахуванням незасвоєної частини їжі

E. Енерговитрати людини визначаються на підставі використання спеціальних таблиць та шляхом здійснення хронометражу основних видів діяльності


14. Укажіть суть методу аліментарної енергометрії:

A. *Енерговитрати людини визначаються на підставі лабораторного визначення калорійності добового раціону з урахуванням незасвоєної частини їжі

B. Енерговитрати людини визначаються за показниками щодо виділення тепла з організму в спеціальній калориметричній камері

C. Енерговитрати людини визначаються за показниками газообміну (кількість спожитого за одиницю часу кисню та виділеної вуглекислоти), який визначають у спокої та при виконанні певної роботи з використанням заплічних мішків Дугласа

D. Енерговитрати людини визначаються за допомогою спеціального приладу – пульсотахометра, під час використання якого вимірюють частоту та наповнення серцевих скорочень при виконанні різних видів діяльності

E. Енерговитрати людини визначаються на підставі використання спеціальних таблиць та шляхом здійснення хронометражу основних видів діяльності


15. Укажіть суть розрахункового (хронометражно-табличного) методу:

A. *Енерговитрати людини визначаються на підставі використання спеціальних таблиць та шляхом здійснення хронометражу основних видів діяльності

B. Енерговитрати людини визначаються за показниками щодо виділення тепла з організму в спеціальній калориметричній камері

C. Енерговитрати людини визначаються за показниками газообміну (кількість спожитого за одиницю часу кисню та виділеної вуглекислоти), який визначають у спокої та при виконанні певної роботи з використанням заплічних мішків Дугласа

D. Енерговитрати людини визначаються за допомогою спеціального приладу – пульсотахометра, під час використання якого вимірюють частоту та наповнення серцевих скорочень пі при виконанні різних видів діяльності

E. Енерговитрати людини визначаються на підставі лабораторного визначення калорійності добового раціону з урахуванням незасвоєної частини їжі


16. Назвіть матеріали, які необхідні для визначення добових енерговитрат розрахунковим (хронометражно-табличним) методом:

A. *Хронометражний лист, таблиці Гаррiса і Бенедікта, таблиці енергетичної вартості різних видів діяльності людини

B. Таблиці енергетичної вартості різних видів діяльності людини, меню-розкладка

C. Розрахункові таблиці хімічного складу та харчової цінності поживних продуктів

D. Дані про стан здоров’я, дані про професію

E. Спеціальні рівняння з урахуванням віку, статі, довжини і маси тіла для визначення основного обміну та дані про величину коефіцієнт фізичної активності (КФА)

17. Величина основного обміну залежить від:

A. *Від довжини і маси тіла, віку, статі

B. Від конституціональних особливостей, професії, психофізіологічних особливостей

C. Від особливостей вживання овочів і фруктів, віку, статі, особливостей особистості

D. Від особливостей професійної діяльності, трудового стажу, вживання хлібобулочних виробів

E Таких чинників не існує

18. Укажіть, яку величину від значення основного обміну складають енерговитрати, що пов’язані зі специфічно-динамічною дією їжі:

A. *10% від величини основного обміну

B. 1% від величини основного обміну

C. 25% від величини основного обміну

D. 50% від величини основного обміну

E. 150% від величини основного обміну

19. Укажіть, яким чином розраховуються енерговитрати, що зумовлені фізичними та емоційними навантаження протягом доби:

A. *Такі енерговитрати розраховують за допомогою спеціальних таблиць, в яких викладена енергетична вартість (в Дж або калоріях) різноманітних видів діяльності протягом одиниці часу, на підставі даних добового хронометражу

B. Такі енерговитрати розраховують за допомогою таблиць Гаррiса і Бенедікта

C. Такі енерговитрати складають 10% від величини основного обміну

D. Такі енерговитрати розраховують за допомогою спеціальних таблиць, в яких викладена енергетична вартість (в Дж або калоріях) різноманітних видів діяльності протягом одиниці часу, на підставі оцінки моторної щільності виконання окремих видів роботи

E. Такі енерговитрати розраховують шляхом множення величин основного обміну на коефіцієнт фізичної активності (КФА), значення якого визначені для різних видів діяльності

20. Дайте визначення поняття “коефіцієнт фізичної активності”:

A. *Відношення величини добових енерговитрат до величини основного обміну

B. Відношення величини основного обміну до величини добових енерговитрат

C. Відношення енергії, що витрачається на виконання м’язової діяльності, до величини основного обміну

D. Відношення величини основного обміну до величини енергії, що витрачається на виконання розумової та фізичної праці

E. Відношення величини добових енерговитрат до величини енергії, що витрачається на виконання розумової праці


21. Укажіть групи фізичної активності відповідно до значень коефіцієнта фізичної активності:

A. *Все перераховане

B. Робітники переважно розумової праці, дуже легка фізична активність

C. Робітники, зайняті легкою працею, легка фізична активність

D. Робітники праці середньої важкості, середня фізична активність

Е. Робітники важкої і особливо важкої фізичної праці, висока і дуже висока фізична активність

22. Назвіть величину енерговитрат, властивих для осіб, які належать до I групи фізичної активності − робітники переважно розумової праці, дуже легка фізична активність:

A. *1800-2450 ккал

B. 2100-2800 ккал

C. 2500-3300 ккал

D. 2850-3900 ккал

Е. 4000-5000 ккал

23. Назвіть величину енерговитрат, властивих для осіб, які належать до II групи фізичної активності − робітники, зайняті легкою працею, легка фізична активність:

A. *2100-2800 ккал

B. 1800-2450 ккал

C. 2500-3300 ккал

D. 2850-3900 ккал

Е. 4000-5000 ккал


24. Назвіть величину енерговитрат, властивих для осіб, які належать до III групи фізичної активності − робітники праці середньої важкості, середня фізична активність:

A. *2500-3300 ккал

B. 1800-2450 ккал

C. 2100-2800 ккал

D. 2850-3900 ккал

Е. 4000-5000 ккал

25. Назвіть величину енерговитрат, властивих для осіб, які належать до IV групи фізичної активності − робітники важкої і особливо важкої фізичної праці, висока і дуже висока фізична активність:

A. *2850-3900 ккал

B. 1800-2450 ккал

C. 2100-2800 ккал

D. 2500-3300 ккал

Е. 4000-5000 ккал


26. Укажіть, яку величину становить коефіцієнт фізичної активності для осіб, що відносяться до I групи фізичної активності:

A. *1,4

B. 1,2

C. 1,0

D. 1,6

E. 1,8


27. Укажіть, яку величину становить коефіцієнт фізичної активності для осіб, що відносяться до II групи фізичної активності:

A. *1,6

B. 1,2

C. 1,4

D. 1,0

E. 1,8


28. Укажіть, яку величину становить коефіцієнт фізичної активності для осіб, що відносяться до III групи фізичної активності:

A. *1,9

B. 1,2

C. 1,4

D. 1,5

E. 1,0


29. Укажіть, яку величину становить коефіцієнт фізичної активності для осіб, що відносяться до IV групи фізичної активності:

A. *2,3 (чоловіки) та 2,2 (жінки)

B. 2,2 (чоловіки) та 2,3 (жінки)

C. 2,0 (чоловіки) та 1,9 (жінки)

D. 1,9 (чоловіки) та 1,6 (жінки)

E. 3,0 (чоловіки) та 3,0 (жінки)


30. Укажіть, що покладене в основу розрахунку потреб людини у харчових речовинах:

A. *Величина добових енерговитрат

B. Величина основного обміну

C. Величина енерговитрат, що пов’язані зі специфічно-динамічною дією їжі

D. Величина енерговитрат, що зумовлені фізичними та емоційними навантаженнями протягом доби відповідно розпорядку дня індивідуума або колективу

E. Величина енерговитрат, що пов’язані з виконання професійної (навчальної) діяльності


31. Назвіть харчові речовини, що забезпечують енергетичну цінність харчового раціону:

A. *Білки, жири, вуглеводи

B. Жиророзчинні вітаміни, жири

C. Білки, полівітаміни

D. Водорозчинні вітаміни, мікроелементи

E. Жири, вуглеводи

32. Укажіть, яку частку енергетичної цінності добового раціону повинні складати білки:

A. *11-13%

B. 10-11%

C. 7-10%

D. 13-16%

E. 25-30%


33. Укажіть, яку частку від загальної кількості білків добового раціону повинні складати білки тваринного походження:

A. *55%

B. 75%

C. 10%

D. 25%

E. 100%


34. Укажіть, яку частку енергетичної цінності добового раціону повинні складати жири:

A. *25%

B. 10%

C. 40%

D. 50%

E. 60%

35. Укажіть, яку частку від загальної кількості жирів добового раціону повинні складати жири рослинного походження:

A. *30%

B. 75%

C. 10%

D. 25%

E. 100%


36. Укажіть, яку частку енергоцінності добового раціону повинні складати вуглеводи:

A. *63%

B. 15%

C. 40%

D. 55%

E. 83%

37. Укажіть, яку частку від загальної кількості вуглеводів добового раціону повинні складати моно- та дисахариди:

A. *Не більше 18-20%

B. Не більше 5-10%

C. Не більше 25-30%

D. Не більше 50-55%

E. Не більше 75-80%

38. Укажіть, яку величину становить калориметричний коефіцієнт для вуглеводів (у ккал):

A. *4,1

B. 3,8

C. 4,0

D. 3,6

E. 4,2

39. Укажіть, яку величину становить калориметричний коефіцієнт для білків (у ккал):

A. *4,1

B. 3,8

C. 4,0

D. 3,6

E. 4,2


40. Укажіть, яку величину становить калориметричний коефіцієнт для жирів (у ккал):

A. *9,3

B. 3,6

C. 4,2

D. 8,0

E. 2,0

41. Укажіть оптимальне співвідношення білків, жирів і вуглеводів в харчовому раціоні за їх масою (білки : жири : вуглеводи):

A. *1 : 1 : 4

B. 4 : 1 : 1

C. 1 : 4 : 1

D. 1 : 2 : 3

E. 1 : 2,5 : 5


42. Укажіть особливості організації раціонального харчування осіб розумової праці:

A. *Все перераховане

B. Енергетична цінність раціону має бути обмеженою

C. Раціон харчування має бути збалансованим за вмістом основних харчових речовин

D. Включення в раціон продуктів високої біологічної цінності та продуктів з анти атеросклеротичним ефектом

E. Для рівномірного навантаження шлунково-кишкового тракту слід приймати їжу не менше ніж 4 рази на добу


43. Укажіть, споживання яких продуктів слід обмежувати у харчуванні службовця:

A. *Жири тваринного походження

B. Овочі

C. Фрукти

D. Молоко

E. Жири рослинного походження


Тема №16. Вивчення адекватності та збалансованості харчування. Методика гігієнічної оцінки харчування людини та організованих колективів.

1. Дайте визначення поняття “раціональне (здорове, повноцінне) харчування”:

A. *Харчування, що забезпечує нормальний ріст і розвиток організму, гомеостаз внутрішнього середовища, стійкість до несприятливих факторів навколишнього середовища

B. Харчування, що викликає емоційне смакове задоволення

C. Харчування, що забезпечує надходження в організм достатньої кількості білків, жирів, вуглеводів, вітамінів, мінеральних солей

D. Харчування, що відповідає ферментативним можливостям травної системи та біологічним ритмам організму

E. Харчування адекватне енерговитратам організму


2. Назвіть наукові принципи раціонального харчування:

A. *Все перераховане

B. Кількісна повноцінність, що передбачає достатню енергетичну цінність раціону в результаті адекватного потребам надходження білків, жирів та вуглеводів, що відповідає величині енерговитрат (адекватність харчування)

C. Якісна повноцінність, що визначається необхідною кількістю основних харчових речовин, збалансованих у найвигідніших відношеннях (збалансованість харчування)

D. Раціональний режим харчування

E. Забезпечення максимального використання харчових речовин, що містяться в продуктах харчування, та дотримання санітарних правил під час отримання, транспортування, зберігання та кулінарної обробки харчових продуктів


3. Дайте визначення поняття “адекватне харчування”:

A. *Достатня енергетична цінність раціону в результаті адекватного потребам надходження білків, жирів та вуглеводів, що відповідає величині енерговитрат

B. Дотримання відповідності ферментного складу хімічній структурі їжі

C. Оптимальне співвідношення харчових та біологічно активних речовин

D. Оптимальний режим харчування

E. Якість продуктів, що входять в раціон


4. Дайте визначення поняття “збалансоване харчування”:

A. *Оптимальне співвідношення харчових та біологічно активних речовин

B. Дотримання відповідності ферментного складу хімічній структурі їжі

C. Достатня енергетична цінність раціону в результаті адекватного потребам надходження білків, жирів та вуглеводів, що відповідає величині енерговитрат

D. Оптимальний режим харчування

E. Якість продуктів, що входять в раціон


5. Назвіть провідні методи визначення енергетичної цінності та нутрієнтного складу харчового раціону:

A. *Все перераховане

B. Методи балансових і бюджетних досліджень харчування

C. Анкетно-опитувальний і ваговий методи

D. Лабораторні методи

E. Розрахункові методи (методи статистичної обробки меню-розкладок)


6. Укажіть, в чому полягає суть методів балансових і бюджетних досліджень харчування:

A. *Оцінка асигнувань на харчування організованих колективів або прибутків сім’ї і індивідуума на придбання продуктів харчування

B. Визначення кількості вживаних харчових продуктів та оцінка якісного складу добового раціону на підставі проведення анкетування та інтерв’ювання або зважування продуктів

C. Визначення енергетичної цінності та нутрієнтного складу добового раціону в лабораторних умовах

D. Визначення енергетичної цінності та нутрієнтного складу добового раціону на підставі статистичної обробки меню-розкладок

E. Визначення енергетичної цінності та нутрієнтного складу добового раціону в історично-еволюційному аспекті


7. Укажіть, в чому полягає суть анкетно-опитувального і вагового методів:

A. *Визначення кількості вживаних харчових продуктів та оцінка якісного складу добового раціону на підставі проведення анкетування та інтерв’ювання або зважування продуктів

B. Оцінка асигнувань на харчування організованих колективів або прибутків сім’ї і індивідуума на придбання продуктів харчування

C. Визначення енергетичної цінності та нутрієнтного складу добового раціону в лабораторних умовах

D. Визначення енергетичної цінності та нутрієнтного складу добового раціону на підставі статистичної обробки меню-розкладок

E. Визначення енергетичної цінності та нутрієнтного складу добового раціону в історично-еволюційному аспекті


8. Укажіть, в чому полягає суть розрахункового методу:

A. *Визначення енергетичної цінності та нутрієнтного складу добового раціону на підставі статистичної обробки меню-розкладок

B. Оцінка асигнувань на харчування організованих колективів або прибутків сім’ї і індивідуума на придбання продуктів харчування

C. Визначення кількості вживаних харчових продуктів та оцінка якісного складу добового раціону на підставі проведення анкетування та інтерв’ювання або зважування продуктів

D. Визначення енергетичної цінності та нутрієнтного складу добового раціону в лабораторних умовах

E. Визначення енергетичної цінності та нутрієнтного складу добового раціону в історично-еволюційному аспекті

9. Укажіть, в чому полягає суть лабораторного методу:

A. *Визначення енергетичної цінності та нутрієнтного складу добового раціону в лабораторних умовах

B. Оцінка асигнувань на харчування організованих колективів або прибутків сім’ї і індивідуума на придбання продуктів харчування

C. Визначення кількості вживаних харчових продуктів та оцінка якісного складу добового раціону на підставі проведення анкетування та інтерв’ювання або зважування продуктів

D. Визначення енергетичної цінності та нутрієнтного складу добового раціону на підставі статистичної обробки меню-розкладок

E. Визначення енергетичної цінності та нутрієнтного складу добового раціону в історично-еволюційному аспекті


10. Укажіть найбільш об’єктивні і точні методи оцінки харчування організованих колективів:

A. *Лабораторний, розрахунковий

B. Історичний, електронний

C. Бюджетний, балансовий

D. Анкетний, опитувально-ваговий

E. Калориметричний, енергометричний


11. Назвіть найбільш об’єктивний метод характеристики харчових раціонів організованих колективів:

A. *Розрахунковий за меню-розкладкою продуктів

B. Анкетно-опитувальний

C. Лабораторний

D. Метод санітарного обстеження харчоблоку

E. Метод вивчення харчового статусу організму людини


12. Назвіть матеріали і документи, які використовують для оцінки фактичного харчування організованих колективів розрахунковими методами:

A. *Все перераховане

B. Фізіологічні норми харчування, що розроблені та науково обґрунтовані для окремих категорій населення

C. Розроблені на основі фізіологічних норм харчування розкладки продуктів (меню-розкладки)

D. Таблиці хімічного складу харчових продуктів

E. Довідкові матеріали про енергетичну цінність і нутрієнтний склад кожного харчового продукту

13. Для оцінки фактичного харчування організованих колективів розрахунковими методами використовують:

А. *Фізіологічні норми харчування

В. Віково-психологічні характеристики групи людей

С. Різноманітність та повторюваність страв в меню

D. Стан здоров’я групи людей

Е. Показники систематичності харчування


14. Дайте визначення поняття “меню-розкладка”:

A. *План харчування колективу, або перелік готових страв, розподілених за окремими прийомами їжі, з перерахуванням харчових продуктів, визначенням їх кількості, енергетичної цінності та хімічного складу.

B. Підрахунок по таблицям або номограмам енергетичної цінності та хімічного складу харчових продуктів

C. Кількість прийомів їжі протягом доби, розподіл енергетичної цінності добового раціону по прийомам, інтервали між прийомами їжі

D. Адекватність добового раціону енерговитратам

E. Особливості походження, хімічний склад, кулінарна обробка, поєднання у стравах, частка в раціоні харчових продуктів

15. Укажіть, які принципи слід ураховувати під час розробки меню-розкладки

A. *Принципи забезпечення різноманітності харчування та його щоденної повноцінності

B. Принципи рівномірності та достатності харчування

C. Принципи натурного і лабораторного гігієнічного експерименту

D. Принципи виваженості харчування та поступового розширення обсягу харчових предметів, що споживаються

E. Принципи агравації та диференціації


16. В ході планування меню-розкладки на 7 днів повторення страв допускається:

А. *Не частіше 3-х разів на тиждень

В. Не частіше 4-х разів на тиждень

С. Не рідше 2-х разів на тиждень

D. Через день

Е. Не допускається взагалі


17. Енергетичну цінність і нутрієнтний склад кожного продукту згідно з меню-розкладкою розраховують за пропорцією, використовуючи:

A. *Таблиці хімічного складу харчових продуктів, в яких приведені всі харчові речовини та калорійність в 100 г продукту

B. Таблиці хімічного складу харчових продуктів, в яких приведені всі харчові речовини та калорійність в 1000 г продукту

C. Таблиці хімічного складу харчових продуктів, в яких приведені всі харчові речовини та калорійність в 1 г продукту

D. Таблиці фізіологічної цінності харчових продуктів

E. Таблиці біохімічного складу та морфофункціональної цінності харчових продуктів


18. Перерахуйте, в чому полягають обов’язки лікаря, який здійснює медичний нагляд за харчуванням організованого колективу при формуванні меню-розкладки:

A. *Все перераховане

B. Оцінка страв з точки зору енергетичної цінності та вмісту нутрієнтів: білків, жирів, вуглеводів, вітамінів, мінеральних, смакових речовин

C. Забезпечення різноманітності блюд на протязі тижня та нагляд за правильністю заміни окремих харчових продуктів у разі їх відсутності;

D. Правильне урахування відходів харчових продуктів

E. Правильний розподіл блюд та окремих харчових продуктів за їх енергетичною і харчовою цінністю і окремими прийомами їжі

19. дайте визначення поняття “режим харчування”:

A. *Кількість прийому їжі протягом доби, інтервали між ними, розподіл енергетичної цінності та харчових речовин по окремим прийомам їжі

B. Різноманітне харчування, приємні органолептичні властивості, відповідні умови прийому їжі

C. Статус організму, обумовлений його харчуванням

D. План харчування колективу, перелік готових страв, розподілених по прийомах їжі, з перерахуванням харчових продуктів, зазначенням їх кількості, енергетичної цінності та хімічного складу

E. Раціональне, здорове, повноцінне харчування, яке забезпечує нормальний ріст та розвиток організму.

20. Наведіть оптимальний розподіл добового раціону за окремими прийомами їжі відповідно до її енергетичної цінності при трьохразовому харчуванні:

А. *Сніданок − 30%, обід – 40-45%, вечеря – 20-25%

В. Сніданок − 20-25%, обід – 40-45%, вечеря – 30%

С. Сніданок − 10%, обід – 30%, вечеря – 60%

D. Сніданок − 60%, обід – 30%, вечеря – 40%

Е. Сніданок − 5%, обід – 75%, вечеря – 20%

21. Наведіть оптимальний розподіл добового раціону за окремими прийомами їжі відповідно до її енергетичної цінності при чотирьохразовому харчуванні:

А. *Перший сніданок − 25%, другий сніданок – 10%, обід – 35-40%, вечеря – 20-25%

В. Перший сніданок − 10%, другий сніданок – 25%, обід – 35-40%, вечеря – 20-25%

С. Перший сніданок − 5%, другий сніданок – 5%, обід – 45-50%, вечеря – 30-35%

D. Перший сніданок − 35%, другий сніданок – 20%, обід – 25-30%, вечеря – 10-125%

Е. Перший сніданок − 10%, другий сніданок – 105, обід – 45-50%, вечеря – 20-25%

22. Укажіть, найбільш фізіологічне співвідношення між тваринними і рослинними білками у добовому раціоні харчування людини (у %):

A. *55 : 45

B. 20 : 80

C. 30 : 70

D. 45 : 55

E. 10 : 90


23. Укажіть, найбільш фізіологічне співвідношення між моно- і поліцукрами у добовому раціоні харчування людини (у %):

A. *20 : 80

B. 30 : 70

C. 40 : 60

D. 50 : 50

E. 80 : 20


24. Укажіть, найбільш фізіологічне співвідношення між жирами тваринного і рослинного походження у добовому раціоні харчування людини (у %):

A. *70 : 30

B. 35 : 65

C. 40 : 60

D. 50 : 50

E. 30 : 70


25. Укажіть оптимальне співвідношення білків, жирів і вуглеводів в харчовому раціоні за їх масою (білки : жири : вуглеводи):

A. *1 : 1 : 4

B. 4 : 1 : 1

C. 1 : 4 : 1

D. 1 : 2 : 3

E. 1 : 2,5 : 5


26. Укажіть, яку величину становить калориметричний коефіцієнт для вуглеводів (у ккал):

A. *4,1

B. 3,8

C. 4,0

D. 3,6

E. 4,2

27. Укажіть, яку величину становить калориметричний коефіцієнт для білків (у ккал):

A. *4,1

B. 3,8

C. 4,0

D. 3,6

E. 4,2


28. Укажіть, яку величину становить калориметричний коефіцієнт для жирів (у ккал):

A. *9,3

B. 3,6

C. 4,2

D. 8,0

E. 2,0


29. Назвіть потребу в аскорбіновій кислоті (вітамін С) на підставі даних щодо оцінки величини енерговитрат:

A. *На кожну 1000 ккал повинно надходити 25 мг аскорбінової кислоти

B. На кожну 1000 ккал повинно надходити 0,6 мг аскорбінової кислоти

C. На кожну 1000 ккал повинно надходити 0,7 мг аскорбінової кислоти

D. На кожну 1000 ккал повинно надходити 6,6 мг аскорбінової кислоти

E. На кожну 1000 ккал повинно надходити 75 мг аскорбінової кислоти

30. Назвіть потребу в тіаміні (вітамін В1) на підставі даних щодо оцінки величини енерговитрат:

A. *На кожну 1000 ккал повинно надходити 0,6 мг тіаміну

B. На кожну 1000 ккал повинно надходити 25 мг тіаміну

C. На кожну 1000 ккал повинно надходити 0,7 мг тіаміну

D. На кожну 1000 ккал повинно надходити 6,6 мг тіаміну

E. На кожну 1000 ккал повинно надходити 0,05 мг тіаміну

31. Назвіть потребу в рибофлавіні (вітамін В2) на підставі даних щодо оцінки величини енерговитрат:

A. *На кожну 1000 ккал повинно надходити 0,7 мг рибофлавіну

B. На кожну 1000 ккал повинно надходити 25 мг рибофлавіну

C. На кожну 1000 ккал повинно надходити 0,6 мг рибофлавіну

D. На кожну 1000 ккал повинно надходити 6,6 мг рибофлавіну

E. На кожну 1000 ккал повинно надходити 0,05 мг рибофлавіну

32. Назвіть потребу в нікотиновій кислоті (вітамін РР) на підставі даних щодо оцінки величини енерговитрат:

A. *На кожну 1000 ккал повинно надходити 6,6 мг нікотинової кислоти

B. На кожну 1000 ккал повинно надходити 25 мг нікотинової кислоти

C. На кожну 1000 ккал повинно надходити 0,7 мг нікотинової кислоти

D. На кожну 1000 ккал повинно надходити 0,6 мг нікотинової кислоти

E. На кожну 1000 ккал повинно надходити 10,0 мг нікотинової кислоти


33. Назвіть добову потребу в ретинолі (вітамін А):

A. *1 мг на добу

B. 0,5 мг на добу

C. 5 мг на добу

D. 15 мг на добу

E. 100 мг на добу

34. Назвіть добову потребу в токоферолі:

A. *15 мг на добу

B. 0,5 мг на добу

C. 5 мг на добу

D. 1 мг на добу

E. 100 мг на добу

35. Назвіть добову потребу в калії (К):

A. *4000 мг/добу

B. 1200 мг/добу

C. 1000-1200 мг/добу

D. 10-18 мг на добу

E. 100 мг на добу


36. Назвіть добову потребу в кальції (Са):

A. *1000-1200 мг/добу

B. 1200 мг/добу

C. 4000 мг/добу

D. 10-18 мг на добу

E. 100 мг на добу

37. Назвіть добову потребу в фосфорі (Р):

A. *1200 мг/добу

B. 1000-1200 мг/добу

C. 4000 мг/добу

D. 10-18 мг на добу

E. 100 мг на добу

38. Назвіть добову потребу в залізі (Fe):

A. *10-18 мг на добу

B. 1000-1200 мг/добу

C. 4000 мг/добу

D. 1200 мг/добу

E. 100 мг на добу

39. Укажіть оптимальне співвідношення кальцію і фосфору (Са : Р):

A. *1 : 1,5

B. 1,5 : 1

C. 1 : 2

D. 2 : 1

E. 1 : 5

40. Укажіть, які питання висвітлюють у висновку щодо оцінки харчування колективу:

А.*Все перераховане

В. Відповідність енергетичної цінності та кількості всіх харчових речовин

С. Відповідність фізіологічним потребам співвідношень між тваринними і рослинними білками, жирами, між складними вуглеводами і дисахаридами

D. Достатність в раціоні вітамінів та мінеральних речовин

Е. Повторюваність страв протягом тижня (різноманітність харчування)


41. Діти різних вікових груп потребують для свого розвитку більше, ніж дорослі:

A. *Все перераховане

B. Білки

C. Мінеральні солі

D. Жири

E. Вуглеводи


42. Укажіть добову потребу в білках для дорослої людини на 1 кг маси тіла:

A. *1,5 г/кг

B. 4,0 г/кг

C. 3,8-4 г/кг

D. 3,5 г/кг

E. 3,0 г/кг


43. Укажіть добову потребу в білках для дитини у віці до 1 року на 1 кг маси тіла:

A. *4,0 г/кг

B. 3,8-4 г/кг

C. 3,5 г/кг

D. 3,0 г/кг

E. 1,5 г/кг


44. Укажіть добову потребу в білках для дитини у віці від 1 до 3 років на 1 кг маси тіла:

A. *3,8-4 г/кг

B. 4,0 г/кг

C. 3,5 г/кг

D. 3,0 г/кг

E. 1,5 г/кг


45. Укажіть добову потребу в білках для дитини у віці від 4 до 6 років на 1 кг маси тіла:

A. *3,5 г/кг

B. 4,0 г/кг

C. 3,8-4 г/кг

D. 3,0 г/кг

E. 1,5 г/кг


46. Укажіть добову потребу в білках для дитини у віці від 7 до 10 років на 1 кг маси тіла:

A. *3,0 г/кг

B. 4,0 г/кг

C. 3,8-4 г/кг

D. 3,5 г/кг

E. 1,5 г/кг


47. Укажіть вміст у харчовому раціоні дитини білків тваринного походження:

A. *60-75%

B. 20-30%

C. 40-55%

D. 80-90%

E. 100%


48. Укажіть співвідношення між білками, жирами та вуглеводами (Б : Ж : В), що рекомендуються для дітей 1-3 років:

A. *1 : 1 : 4

B. 1 : 1,1 : 5,6

C. 1 : 0,8 : 4

D. 1 : 1,1 : 3,8

E. 1 : 1,2 : 5


49. Назвіть добову норму вживання білків тваринного походження для дітей 4-6 років:

A. *33 г

B. 28 г

C. 50 г

D. 45 г

E. 40 г


50. Укажіть оптимальне співвідношення між білками, жирами та вуглеводами (Б : Ж : В) для людей похилого віку:

A. *1 : 0,9 : 4,6

B. 1 : 1 : 4

C. 1 : 1,1 : 3,8

D. 1 : 1 : 5,8

E. 1 : 0,8 : 4


Тема №17. Вивчення адекватності та збалансованості харчування. Методика оцінки харчового статусу та вітамінної забезпеченості організму людини.


1. Перерахуйте основні принципи раціонального харчування:

A. *Все перераховане

B. Бути повноцінним у кількісному відношенні (адекватним) та забезпечувати якісну повноцінність (збалансованим) раціону

C. Забезпечувати дотримання раціонального режиму харчування

D. Їжа повинна відповідати ферментним можливостям травної системи

E. Їжа повинна бути нешкідливою в токсичному відношенні та безпечною в епідемічному відношенні

2. Наведіть головну ознаку харчування, яке є повноцінним у кількісному відношенні (адекватним):

A. *Енергетична цінність (калорійність) добового раціону відповідає енергетичним витратам організму, з урахуванням не засвоюваної частини раціону

B. Оптимальний вміст у харчуванні всіх харчових речовин в оптимальних кількостях і співвідношеннях – білків, жирів (у тому числі тваринних), вуглеводів (у тому числі цукрів, клітковини, харчових волокон), вітамінів, макро-, мікроелементів, смакових речовин тощо

C. Розподіл добового раціону за окремими прийомами їжі, що відповідає фізіологічним потребам та біологічним ритмам організму

D. Їжа забезпечує добрі смакові якості, високу поживність, легкотравність та високу засвоюваність харчових продуктів

E. У продуктах та готових стравах не повинно бути токсичних речовин в шкідливих для організму концентраціях

3. Наведіть головну ознаку харчування, яке є якісно повноцінним (збалансованим):

A. *Оптимальний вміст у харчуванні всіх харчових речовин в оптимальних кількостях і співвідношеннях – білків, жирів (у тому числі тваринних), вуглеводів (у тому числі цукрів, клітковини, харчових волокон), вітамінів, макро-, мікроелементів, смакових речовин тощо

B. Енергетична цінність (калорійність) добового раціону відповідає енергетичним витратам організму, з урахуванням не засвоюваної частини раціону

C. Розподіл добового раціону за окремими прийомами їжі, що відповідає фізіологічним потребам та біологічним ритмам організму

D. Їжа забезпечує добрі смакові якості, високу поживність, легкотравність та високу засвоюваність харчових продуктів

E. У продуктах та готових стравах не повинно бути токсичних речовин в шкідливих для організму концентраціях

4. Наведіть головну ознаку харчування, що забезпечує дотримання раціонального режиму харчування:

A. *Розподіл добового раціону за окремими прийомами їжі, що відповідає фізіологічним потребам та біологічним ритмам організму

B. Енергетична цінність (калорійність) добового раціону відповідає енергетичним витратам організму, з урахуванням не засвоюваної частини раціону

C. Оптимальний вміст у харчуванні всіх харчових речовин в оптимальних кількостях і співвідношеннях – білків, жирів (у тому числі тваринних), вуглеводів (у тому числі цукрів, клітковини, харчових волокон), вітамінів, макро-, мікроелементів, смакових речовин тощо

D. Їжа забезпечує добрі смакові якості, високу поживність, легкотравність та високу засвоюваність харчових продуктів

E. У продуктах та готових стравах не повинно бути токсичних речовин в шкідливих для організму концентраціях

5. Назвіть захворювання аліментарного походження:

A. *Все перераховане

B. Захворювання, пов’язані з голодуванням, кількісним і якісним недоїданням та переїданням

C. Захворювання, пов’язані з порушенням режиму харчування та з порушенням кулінарної обробки продуктів

D. Харчові отруєння мікробної і немікробної етіології, продуктами, забрудненими отруйними речовинами та кишкові бактерійні, вірусні, зоонозні інфекції, гео- і біогельмінтози тощо

E. Ураження продуктами, забрудненими засобами масового знищення у сучасній війні – радіоактивними продуктами ядерних вибухів, бойовими отруйними речовинами, особливо небезпечними бактерійними засобами


6. Перерахуйте захворювання, пов’язані з голодуванням, кількісним і якісним недоїданням:

A. *Маразм, квашіоркор, гіповітамінози, авітамінозу тощо

B. Ожиріння, подагра, гепатити, холецистити, панкреатити, жовчнокам’яна хвороба тощо

C. Гастрити, виразки шлунку, 12-палої кишки, копростаз, гіповітамінози тощо

D. Токсикоінфекції, бактерійні токсикози, мікотоксикози, отруєння пестицидами, солями важких металів тощо

E. Черевний тиф, паратифи А, В, дизентерія, гепатит А, поліомієліт, бруцельоз, ящур, туберкульоз, аскаридоз, трихінельоз тощо


7. Перерахуйте захворювання, пов’язані з переїданням:

A. *Ожиріння, подагра, гепатити, холецистити, панкреатити, жовчнокам’яна хвороба тощо

B. Маразм, квашіоркор, гіповітамінози, авітамінозу тощо

C. Гастрити, виразки шлунку, 12-палої кишки, копростаз, гіповітамінози тощо

D. Токсикоінфекції, бактерійні токсикози, мікотоксикози, отруєння пестицидами, солями важких металів тощо

E. Черевний тиф, паратифи А, В, дизентерія, гепатит А, поліомієліт, бруцельоз, ящур, туберкульоз, аскаридоз, трихінельоз тощо


8. Перерахуйте захворювання, пов’язані з порушенням режиму харчування:

A. *Гастрити, виразки шлунку, 12-палої кишки, копростаз, гіповітамінози тощо

B. Маразм, квашіоркор, гіповітамінози, авітамінозу тощо

C. Ожиріння, подагра, гепатити, холецистити, панкреатити, жовчнокам’яна хвороба тощо

D. Токсикоінфекції, бактерійні токсикози, мікотоксикози, отруєння пестицидами, солями важких металів тощо

E. Черевний тиф, паратифи А, В, дизентерія, гепатит А, поліомієліт, бруцельоз, ящур, туберкульоз, аскаридоз, трихінельоз тощо

9. Перерахуйте захворювання, пов’язані з порушенням кулінарної обробки продуктів:

A. *Гастрити, виразки шлунку, 12-палої кишки, копростаз, гіповітамінози тощо

B. Маразм, квашіоркор, гіповітамінози, авітамінозу тощо

C. Ожиріння, подагра, гепатити, холецистити, панкреатити, жовчнокам’яна хвороба тощо

D. Токсикоінфекції, бактерійні токсикози, мікотоксикози, отруєння пестицидами, солями важких металів тощо

E. Черевний тиф, паратифи А, В, дизентерія, гепатит А, поліомієліт, бруцельоз, ящур, туберкульоз, аскаридоз, трихінельоз тощо

10. Перерахуйте захворювання, що відносяться до групи харчових отруєнь:

A. *Токсикоінфекції, бактерійні токсикози, мікотоксикози, отруєння пестицидами, солями важких металів тощо

B. Маразм, квашіоркор, гіповітамінози, авітамінозу тощо

C. Ожиріння, подагра, гепатити, холецистити, панкреатити, жовчнокам’яна хвороба тощо

D. Гастрити, виразки шлунку, 12-палої кишки, копростаз, гіповітамінози тощо

E. Черевний тиф, паратифи А, В, дизентерія, гепатит А, поліомієліт, бруцельоз, ящур, туберкульоз, аскаридоз, трихінельоз тощо

11. Перерахуйте захворювання, що відносяться до групи кишкових бактеріальних, вірусних і зоонозних інфекцій та гео- і біогельмінтозів:

A. *Черевний тиф, паратифи А, В, дизентерія, гепатит А, поліомієліт, бруцельоз, ящур, туберкульоз, аскаридоз, трихінельоз тощо

B. Ожиріння, подагра, гепатити, холецистити, панкреатити, жовчнокам’яна хвороба тощо

C. Гастрити, виразки шлунку, 12-палої кишки, копростаз, гіповітамінози тощо

D. Токсикоінфекції, бактерійні токсикози, мікотоксикози, отруєння пестицидами, солями важких металів тощо

E. Маразм, квашіоркор, гіповітамінози, авітамінози тощо

12. Назвіть основні методи медичного контролю за повноцінністю і безпечністю харчування як окремих осіб, так і організованих колективів:

A. *Все перераховане

B. Вивчення і оцінка харчового статусу контрольованих осіб

C. Виявлення ознак аліментарних захворювань;

D. Визначення або розрахунок енерговитрат та потреб в харчових речовинах

E. Оцінка фактичного харчування анкетно-опитувальними, бюджетними, ваговими, лабораторними методами, методами санітарного обстеження харчоблоків і розрахунковими методами оцінки енергетичної цінності та нутрієнтного складу добового раціону.

13. Під терміном “харчовий статус” організму слід розуміти:

A. *Фізіологічний стан організму, який зумовлений характером харчування людини

B. Фізіологічний стан організму, який зумовлений фізичним розвитком організму людини

C. Фізіологічний стан організму, який зумовлений особливостями особистості людини

D. Ступінь жировідкладення

E. Формула статевого розвитку

14. Укажіть фактори, що визначають харчовий статус організму людини:

A. *Все перераховане

B. Співвідношення маси тіла з віковими і статевими нормативними показниками

C. Конституціональні особливості організму

D. Біохімічні показники обміну речовин

E. Наявність ознак аліментарних та аліментарно-зумовлених розладів і захворювань

15. Укажіть основні категорії харчового статусу:

A. *Надлишковий, оптимальний, недостатній

B. Астенічний, нозологічний, надлишковий

C. Передхворобливий, астенічний, недостатній

D. Донозологічний, астенічний, нормостенічний

E. Ексудативно-катаральний, оптимальний, надлишковий

16. Наведіть основні ознаки оптимального харчового статусу:

A. *Фізіологічний стан і маса тіла відповідають зросту, віку, статі, важкості, інтенсивності та напруженості виконуваної роботи

B. Стан, обумовлений спадковою схильністю, переїданням, недостатніми фізичними навантаженнями, супроводжується збільшенням маси тіла, ожирінням, яке буває чотирьох ступенів

C. Стан, коли маса тіла відстає від віку, зросту, стан, обумовлений недоїданням (кількісним і якісним), важкою та інтенсивною фізичною працею, психоемоційним напруженням тощо

D. Стан, обумовлений певними порушеннями фізіологічного стану організму або вираженими дефектами в раціоні (енергетична, білкова, жирова, вітамінна, макро-, мікроелементна недостатність)

E. Стан, головним змістом якого є схуднення, обумовлене певною хворобою, голодуванням тощо

17. Наведіть основні ознаки надлишкового харчового статусу:

A. *Стан, обумовлений спадковою схильністю, переїданням, недостатніми фізичними навантаженнями, супроводжується збільшенням маси тіла, ожирінням, яке буває чотирьох ступенів

B. Фізіологічний стан і маса тіла відповідають зросту, віку, статі, важкості, інтенсивності та напруженості виконуваної роботи

C. Стан, коли маса тіла відстає від віку, зросту, стан, обумовлений недоїданням (кількісним і якісним), важкою та інтенсивною фізичною працею, психоемоційним напруженням тощо

D. Стан, обумовлений певними порушеннями фізіологічного стану організму або вираженими дефектами в раціоні (енергетична, білкова, жирова, вітамінна, макро-, мікроелементна недостатність)

E. Стан, головним змістом якого є схуднення, обумовлене певною хворобою, голодуванням тощо

18. Наведіть основні ознаки недостатнього харчового статусу:

A. *Стан, коли маса тіла відстає від віку, зросту, стан, обумовлений недоїданням (кількісним і якісним), важкою та інтенсивною фізичною працею, психоемоційним напруженням тощо

B. Фізіологічний стан і маса тіла відповідають зросту, віку, статі, важкості, інтенсивності та напруженості виконуваної роботи

C. Стан, обумовлений спадковою схильністю, переїданням, недостатніми фізичними навантаженнями, супроводжується збільшенням маси тіла, ожирінням, яке буває чотирьох ступенів

D. Стан, обумовлений певними порушеннями фізіологічного стану організму або вираженими дефектами в раціоні (енергетична, білкова, жирова, вітамінна, макро-, мікроелементна недостатність)

E. Стан, головним змістом якого є схуднення, обумовлене певною хворобою, голодуванням тощо

19. Укажіть основні форми голодування:

A. *Кахектична та набрякова

B. Повна та часткова

C. Загальна та локальна

D. Вихідна та кінцева

E. Тотальна та обмежена

20. Укажіть показники, які слід віднести до соматоскопічних показників оцінки харчового статусу:

A. *Гармонійність статури, наявність деформацій скелета, ребер, плоскостопості та викривлення ніг, вгодованість (норма, худоба, ожиріння), блідість і синюшність шкіри, слизових оболонок та нігтів

B. Довжина і маса тіла, обвід грудної клітки, плеча, попереку, таза та стегна, товщина шкіряно-жирової складки (під нижнім кутом лопатки, на задній стороні середини плеча, на боковій поверхні грудної клітки, живота)

C. М’язова сила та витривалість, станова сила, особливості реституції частоти серцевих скорочень та дихання після фізичних навантажень, показники, які характеризують втому

D. Наявність симптомів хвороб аліментарного походження (гастрит, виразкова хвороба шлунку та дванадцятипалої кишки, захворювання печінки та жовчного міхура, подагра, гіпо-, авітамінозу тощо)

E. Гематологічні, урологічні та інші лабораторні показники харчового статусу

21. Укажіть показники, які слід віднести до соматометричних показників оцінки харчового статусу:

A. *Довжина і маса тіла, обвід грудної клітки, плеча, попереку, таза та стегна, товщина шкіряно-жирової складки (під нижнім кутом лопатки, на задній стороні середини плеча, на боковій поверхні грудної клітки, живота)

B. Гармонійність статури, наявність деформацій скелета, ребер, плоскостопості та викривлення ніг, вгодованість (норма, худоба, ожиріння), блідість і синюшність шкіри, слизових оболонок та нігтів

C. М’язова сила та витривалість, станова сила, особливості реституції частоти серцевих скорочень та дихання після фізичних навантажень, показники, які характеризують втому

D. Наявність симптомів хвороб аліментарного походження (гастрит, виразкова хвороба шлунку та дванадцятипалої кишки, захворювання печінки та жовчного міхура, подагра, гіпо-, авітамінозу тощо)

E. Гематологічні, урологічні та інші лабораторні показники харчового статусу

22. Укажіть показники, які слід віднести до фізіометричних показників оцінки харчового статусу:

A. *М’язова сила та витривалість, станова сила, особливості реституції частоти серцевих скорочень та дихання після фізичних навантажень, показники, які характеризують втому

B. Гармонійність статури, наявність деформацій скелета, ребер, плоскостопості та викривлення ніг, вгодованість (норма, худоба, ожиріння), блідість і синюшність шкіри, слизових оболонок та нігтів

C. Довжина і маса тіла, обвід грудної клітки, плеча, попереку, таза та стегна, товщина шкіряно-жирової складки (під нижнім кутом лопатки, на задній стороні середини плеча, на боковій поверхні грудної клітки, живота)

D. Наявність симптомів хвороб аліментарного походження (гастрит, виразкова хвороба шлунку та дванадцятипалої кишки, захворювання печінки та жовчного міхура, подагра, гіпо-, авітамінозу тощо)

E. Гематологічні, урологічні та інші лабораторні показники харчового статусу

23. Укажіть показники, які слід віднести до клінічних показників оцінки харчового статусу:

A. *Наявність симптомів хвороб аліментарного походження (гастрит, виразкова хвороба шлунку та дванадцятипалої кишки, захворювання печінки та жовчного міхура, подагра, гіпо-, авітамінозу тощо)

B. Гармонійність статури, наявність деформацій скелета, ребер, плоскостопості та викривлення ніг, вгодованість (норма, худоба, ожиріння), блідість і синюшність шкіри, слизових оболонок та нігтів

C. Довжина і маса тіла, обвід грудної клітки, плеча, попереку, таза та стегна, товщина шкіряно-жирової складки (під нижнім кутом лопатки, на задній стороні середини плеча, на боковій поверхні грудної клітки, живота)

D. М’язова сила та витривалість, станова сила, особливості реституції частоти серцевих скорочень та дихання після фізичних навантажень, показники, які характеризують втому

E. Гематологічні, урологічні та інші лабораторні показники харчового статусу

24. Укажіть показники, які слід віднести до біохімічних показників оцінки харчового статусу:

A. *Гематологічні, урологічні та інші лабораторні показники харчового статусу

B. Гармонійність статури, наявність деформацій скелета, ребер, плоскостопості та викривлення ніг, вгодованість (норма, худоба, ожиріння), блідість і синюшність шкіри, слизових оболонок та нігтів

C. Довжина і маса тіла, обвід грудної клітки, плеча, попереку, таза та стегна, товщина шкіряно-жирової складки (під нижнім кутом лопатки, на задній стороні середини плеча, на боковій поверхні грудної клітки, живота)

D. М’язова сила та витривалість, станова сила, особливості реституції частоти серцевих скорочень та дихання після фізичних навантажень, показники, які характеризують втому

E. Наявність симптомів хвороб аліментарного походження (гастрит, виразкова хвороба шлунку та дванадцятипалої кишки, захворювання печінки та жовчного міхура, подагра, гіпо-, авітамінози тощо)

25. Назвіть основні показники, які дозволяють визначити нормальну (рекомендовану) масу тіла:

A. *Все перераховане

B. Індекс Брока

C. Масо-ростовий індекс Кетле (біомас-індекс)

D. Показник маси тіла за даними номограми В.І. Воробйова

E. Показник маси тіла за даними спеціальної таблиці в залежності від віку, статі та довжини тіла

26. Укажіть, яким чином визначають конституційний тип людини:

A. *За результатами вимірювання кута, що утворений реберними дугами з вершиною на кінці мечовидного відростка грудини

B. За даними масо-ростового показника

C. За результатами визначення біомас-індексу

D. За результатами вимірювання величин обводу грудної клітки

E. За результатами вимірювання величин м’язової і станової сили

27. Назвіть основні конституційні типи людини:

A. *Нормостенічний, астенічний, гіперстенічний

B. Гармонійний, дисгармонійний, різко дисгармонійний

C. Оптимальний, надлишковий, недостатній

D. Рівномірний, нерівномірний, різко нерівномірний

E. Гармонійний, дисгармонійний (слабкий розвиток), дисгармонійний (надлишковий розвиток)

28. Назвіть основну фізіологічну функцію вітамінів в організмі:

А. *Біокаталітична функція

B. Пластична функція

C. Енергетична функція

D. Захисна функція

Е. Смакова функція


29. Укажіть професійно-зумовлені фактори, що визначають потребу організму у вітамінах:

А. *Виражене фізичне та нервово-психічне напруження, робота в умовах перегрівання

B. Виражене розумове та нервово-психічне напруження, робота в умовах перегрівання

C. Виражене фізичне та нервово-психічне напруження, робота в умовах переохолодження

D. Виражене розумове та нервово-психічне напруження, робота в умовах переохолодження

E. Суттєвий вплив інформаційних чинників


30. Укажіть патологічні фактори, що визначають потребу організму у вітамінах:

А. *Наявність різноманітних патологічних станів, нераціональне вживання лікарських препаратів

B. Наявність різноманітних патологічних станів, нераціональне вживання продуктів з багатим мікроелементним станом

C. Наявність різноманітних патологічних станів, нераціональний режим харчування

D. Наявність різноманітних патологічних станів, низький рівень рухової активності

E. Наявність різноманітних патологічних станів, наявність граничних розладів особистості


31. Назвіть екзогенні причини виникнення гіповітамінозів:

А. *Недостатнє надходження вітамінів з їжею

B. Підсилення розпадання вітамінів у шлунково-кишковому тракті

C. Недостатній рівень інфрачервоного випромінювання

D. Порушення процесів всмоктування вітамінів

E. Хвороби печінки, підшлункової залози


32. Дайте визначення поняття “гіповітаміноз”:

А. *Патологічний стан, що виникає при недостатній кількості в їжі певного вітаміну або при порушенні процесів його засвоєння

B. Патологічний стан, що виникає при повній відсутності в їжі або повному порушенні засвоєння певного вітаміну

C. Патологічний стан, що обумовлений поганим засвоєнням мікроелементів

D. Токсикоінфекція

E. Патологічний стан, що пов’язаний з надходженням надзвичайно великої кількості певного вітаміну


33. Дайте визначення поняття “авітаміноз”:

А. *Патологічний стан, що виникає при повній відсутності в їжі або повному порушенні засвоєння певного вітаміну

B. Патологічний стан, що виникає при недостатній кількості в їжі певного вітаміну або при порушенні процесів його засвоєння

C. Токсикоінфекція

D. Патологічний стан, обумовлений поганим засвоєнням мікроелементів

E. Патологічний стан, що пов’язаний з надходженням надзвичайно великої кількості певного вітаміну


34. Дайте визначення поняття “гіпервітаміноз”:

А. *Патологічний стан, що пов’язаний з надходженням надзвичайно великої кількості певного вітаміну

B. Патологічний стан, що виникає при недостатній кількості в їжі певного вітаміну або при порушенні процесів його засвоєння

C. Патологічний стан, що виникає при повній відсутності в їжі або повному порушенні засвоєння певного вітаміну

D. Патологічний стан, обумовлений поганим засвоєнням мікроелементів

E. Токсикоінфекція


35. Назвіть найбільш характерні клінічні прояви А-гіповітамінозу:

A. *Фолікулярний гіперкератоз, гемералопія

B. Цинга, себорейна екзема

C. Пелагра, остеопороз

D. Аліментарний поліневрит, діарея

E. Перніціозна анемія, дерматит


36. Назвіть найбільш характерні клінічні прояви В1-гіповітамінозу:

A. *Сухість шкіри, болючість м’язів литок

B. Кровоточивість ясен, ламкість капілярів

C. Жирна себорея, випадіння волосся

D. Ангуліт, сухість шкіри

Е. Ламкість нігтів, сухість шкіри

37. Назвіть найбільш характерні клінічні прояви В1-авітамінозу:

A. *Аліментарний поліневрит (бері-бері)

B. Цинга

C. Гемеролопія

D. Пелагра

E. Аліментарно-токсична алейкія


38. Назвіть найбільш характерні клінічні прояви В2-гіповітамінозу:

A. *Себорейна екзема, перикорнеальна ін’єкція судин склери

B. Аліментарний поліневрит (бері-бері), дерматит

C. Ксерофтальмія, кератомаляція

D. Перніціозна анемія, діарея

E. Нервово-трофічні дерматити, ураження нервової системи

39. Назвіть ознаки недостатнього забезпечення організму рибофлавіном:

A. *Жирна себорея, тріщини губ, гіпертрофія сосочків язика

B. Фолікульоз, набряк слизових, сухість шкіри

C. Сухість шкіри, кровоточивість ясен, ламкість капілярів

D. Жирна себорея, тріщини губ, кровоточивість ясен

E. Набряк міжзубних сосочків, кровоточивість, розпушеність ясен


40. Назвіть найбільш характерні клінічні прояви В6-гіповітамінозу:

A. *Дескваматинвий глоссит, ангуліт

B. Перніціозна анемія, діарея

C. Себорейна екзема, кератит

D. Аліментарно-токсична алейкія, дерматит

E. Остеопоротичні явища, гіперкератоз


41. Назвіть найбільш характерні клінічні прояви В12-гіповітамінозу:

A. *Мегалобластична гіперхромна анемія

B. Себорейна екзема

C. Фолікулярний гіперкератоз

D. Нервово-трофічний дерматит

E. Аліментарно-токсична алейкія


42. Назвіть найбільш характерний симптом С-гіповітамінозу:

А. *Кровоточивість ясен під час чищення зубів

B. Гемералопія

C. Хейлоз

D. Кон’юктивіт і блефарит

E. Язик яскраво-червоний, сухий, болючий


43. Назвіть найбільш характерні клінічні прояви С-авітамінозу:

A. *Цинга

B. Пелагра

C. Гиперкератоз

D. Аліментарний поліневрит

E. Перніціозна анемія


44. Назвіть ознаки недостатнього забезпечення організму ніацином:

A. *Червоний кінчик язика, тріщини губ, хейлоз

B. Петехії, тріщини губ, кровоточивість ясен

C. Сухість шкіри, набряк міжзубних сосочків, кровоточивість ясен

D. Ламкість нігтів, випадіння волосся, сухість шкіри

E. Сухість шкіри, зниження імунітету, зниження апетиту


45. Назвіть найбільш характерні клінічні прояви РР-авітамінозу:

A. *Пелагра

B. Цинга

C. Гиперкератоз

D. Аліментарний поліневрит

E. Себорейна екзема, кератит


46. Назвіть найбільш характерні клінічні прояви D-гіповітамінозу:

A. *Крихкість кісток і зубів, болі у м’язах

B. Цинга, дерматит

C. Нервово-трофічні дерматити, ураження нервової системи

D. Аліментарно-токсична алейкія, діарея

E. Пелагра, гемеролопія, рахіт

47. Назвіть найбільш характерні клінічні прояви D-авітамінозу:

A. *Остеопороз, рахіт

B. Цинга, дерматит

C. Нервово-трофічні дерматити, ураження нервової системи

D. Аліментарно-токсична алейкія, діарея

E. Пелагра, гемералопія

48. Назвіть функціональні проби визначення С-гіповітамінозу:

A. *Все перераховане

B. Визначення резистентності капілярів

C. Язикова проба з реактивом Тільманса

D. Внутрішньошкіряна проба з реактивом Тільманса

E. Визначення аскорбінової кислоти в годинній кількості вранішньої сечі за Железняковою


49. Назвіть функціональні проби визначення А-гіповітамінозу:

A. *Визначення темнової адаптації

B. Визначення резистентності капілярів

C. Язикова проба з реактивом Тільманса

D. Внутрішньошкіряна проба з реактивом Тільманса

E. Визначення аскорбінової кислоти в годинній кількості вранішньої сечі за Железняковою


50. Назвіть прилад за допомогою якого проводять визначення резистентності капілярів:

A. *Прилад Нестерова

B. Адаптометр Кравкова-Вишневського

C. Адаптометр медичний АДМ

D. Поглинач Петрі

E. Апарат Кроткова


51. Назвіть прилад за допомогою якого проводять визначення резистентності капілярів:

A. *Вакуумний ртутний манометр Матуссіса

B. Адаптометр Кравкова-Вишневського

C. Адаптометр медичний АДМ

D. Поглинач Петрі

E. Апарат Кроткова


52. Укажіть кількість петехій, які засвідчують відсутність С-гіповітамінозу:

A. *До 15

B. 15-30

C. Понад 30

D. До 5

E. Понад 50

53. Назвіть прилад за допомогою якого проводять оцінку темнової адаптації:

A. *Адаптометр Кравкова-Вишневського

B. Прилад Нестерова

C. Вакуумний ртутний манометр Матуссіса

D. Поглинач Петрі

E. Апарат Кроткова

54. Назвіть прилад за допомогою якого проводять оцінку темнової адаптації:

A. *Адаптометр медичний АДМ

B. Прилад Нестерова

C. Вакуумний ртутний манометр Матуссіса

D. Поглинач Петрі

E. Апарат Кроткова

55. Укажіть максимальний час темнової адаптації, що засвідчує відсутність проявів А-гіповітамінозу:

A. *Не більше 50-55 с

B. Не більше 5-10 с

C. Не більше 60-65 с

D. Не більше 120 с

E. Не більше 3600 с

56. Назвіть основні джерела надходження вітаміну С:

А. *Свіжі овочі, фрукти та зелень

B. Риба

C. М’ясні вироби

D. Зернові

E. Молочні продукти

57. Назвіть найбільш ефективний, з точки зору максимального збереження вітаміну С, метод консервування:

A. *Квашення

B. Висушування

C. Заморожування

D. Маринування

E. Соління

58. Назвіть страви, які підлягають С-вітамінізації протягом зимово-весняного періоду для харчування організованих колективів:

А. *Перші та треті страви

B. Закуски

C. Другі страви

D. Тільки треті страви (в т.ч. молоко)

E. Десерти


59. Укажіть, протягом якого періоду рекомендується проводити С-вітамінізацію готових страв у школах та їдальнях промислових підприємств:

А. *У зимово-весняний період

B. У весняно-літній період

C. У весняно-осінній період

D. У осінньо-зимовий період

E. Протягом року


60. Основні джерела надходження вітаміну Е (токоферолу):

А. *Рослинне масло (олія)

B. Крупи

C. Молоко, жовток яєць

D. Дріжджі пивні

E. Овочі


61. Назвіть основні джерела надходження вітаміну А (ретинолу):

А. *Печінка морських риб та тварин

B. Рослинне масло

C. Шипшина, чорна смородина

D. Зелені листки рослин

E. Цитрусові


Тема №18. Теоретичні аспекти та методика профілактики аліментарних та аліментарно-зумовлених захворювань. Гігієнічні основи лікувально-дієтичного та лікувально-профілактичного харчування.


1. Назвіть основні принципи лікувального (лікувально-дiєтичного) харчування:

A. *Забезпечення потреб хворого організму в харчових речовинах і енергії та відповідності їжі його функціональним можливостям, забезпечення місцевого та загального впливу їжі на організм, використання методів щадіння, тренування і розвантаження, індивідуалізація харчування

B. Прискорення метаболізму токсичних речовин, індивідуалізація харчування, забезпечення достатнього набору харчових продуктів, забезпечення місцевого та загального впливу їжі на організм

C. Забезпечення високої калорійності добового раціону, максимальне щадіння ураженого органу, уповільнення метаболізму токсичних речовин, забезпечення місцевого та загального впливу їжі на організм

D. Сприяння схудненню організму, прискорення метаболізму токсичних речовин, використання методів щадіння, тренування і розвантаження, індивідуалізація харчування

E. Забезпечення стимулюючого впливу на організм, сприяння схудненню організму, забезпечення високої калорійності добового раціону, індивідуалізація харчування


2. Перерахуйте, чим відрізняються дієти лiкувально-дієтичного харчування від раціонів звичайної їжi:

A. *Обмеження окремих харчових речовин, обмеження або збільшення калорійності, режим харчування, особливості кулінарної обробки

B. Вітамінний склад, якість приготування їжi, обмеження або збільшення калорійності

C. Набір продуктів, вітамінний склад, мікроелементний склад

D. Якість приготування їжi, зовнішній вигляд їжi, засоби кулінарної обробки, висока або низька температура їжі

E. Обмеження або збільшення калорійності, набір продуктів, мікроелементний склад


3. Назвіть основні види щадіння в ході організації лікувально-дієтичного харчування:

A. *Механічне щадіння, термічне щадіння, хімічне щадіння

B. Біологічне щадіння, енергетичне щадіння, екстрактивне щадіння

C. Термічне щадіння, ступінчасте щадіння, контрастне щадіння

D. Хімічне щадіння, розвантажувальне щадіння, біологічне щадіння

E. Механічне щадіння, ступінчасте щадіння, енергетичне щадіння


4. Перерахуйте основні принципи механічного щадіння в ході організації лікувально-дієтичного харчування хворих:

A. *Обмеження надходження клітковини, виключення речовин, що важко засвоюються, подрібнення та протирання їжi

B. Обмеження надходження спецій, гранулювання їжi, виключення речовин, що важко засвоюються

C. Виключення наваристих бульйонів, виключення з раціону кухонної солі, подрібнення та протирання їжi

D. Введення в раціон студнiв, харчування переважно рідкими стравами, гранулювання їжi

E. Виключення з раціону кухонної солі, обмеження надходження клітковини, виключення наваристих бульйонів


5. Перерахуйте основні принципи хімічного щадіння в ході організації лікувально-дієтичного харчування:

A. *Збовтування страв, перемішування їжi, виключення страв, багатих екстрактивними речовинами

B. Обмеження страв, що мають сокогінну дію, паровий метод приготування страв, виключення страв, багатих екстрактивними речовинами

C. Виключення страв, багатих екстрактивними речовинами, подрібнення та протирання їжi, виключення прянощів

D. Тривале обжарювання страв, обмеження кількості білків та вуглеводів, паровий метод приготування страв

E. Паровий метод приготування страв, збовтування страв, тривале обжарювання страв


6. Перерахуйте основні характеристики дієт лікувально-дієтичного харчування:

A. *Показання і мета призначення, енергетична цінність та склад основних нутрієнтів, режим харчування, перелік рекомендованих, обмежувальних та протипоказаних продуктів і страв, особливості кулінарної обробки

B. Показання і мета призначення, особливості застосування у надзвичайних умовах, особливості кулінарної обробки, цільове профілактичне призначення

C. Показання і мета призначення, особливості застосування у різних кліматичних умовах, енергетична цінність та хімічний склад, режим харчування

D. Енергетична цінність та склад основних нутрієнтів, режим харчування Цільове лікувальне призначення, перелік дозволених та рекомендованих страв, особливості застосування у різних національно-етнічних регіонах

E. Особливості застосування у надзвичайних умовах, особливості кулінарної обробки, цільове профілактичне призначення


7. Назвіть основні види контрастних дієт:

A. *Вуглеводні, білкові, жирові

B. Пластичні, жирові, вітамінні

C. Смакові, мікроелементні, білкові

D. Енергетичні, вітамінні, водні

E. Вуглеводні, водні, мікроелементні


8. Назвіть, які дієти призначаються при захворюваннях шлунково-кишкового тракту:

A. *Дієти №1, №2, №3, №4, №5

B. Дієти №1, №2, №7, №8, №9

C. Дієти №2, №3, №5, №9, №10

D. Дієти №3, №4, №5, №8, №9

E. Дієти №7, №8, №9, №10, №11

9. Назвіть, які дієти призначаються при виразкові хворобі шлунка і дванадцятипалої кишки гострому гастриті та хронічному гастриті із збереженою і підвищеної секрецією:

A. *Дієти №1, №1а, №1б

B. Дієта №2

C. Дієта №3

D. Дієти №4, №4б, №4в

E. Дієти №5, №5а, №5п

10. Назвіть, які дієти призначаються при хронічному гастриті із зниженою секрецією:

A. *Дієта №2

B. Дієти №1, №1а, №1б

C. Дієта №3

D. Дієти №4, №4б, №4в

E. Дієти №5, №5а, №5п



11. Назвіть, які дієти призначаються при хронічних захворювань кишок з дискінетичними закрепами:

A. *Дієта №3

B. Дієти №1, №1а, №1б

C. Дієта №2

D. Дієти №4, №4б, №4в

E. Дієти №5, №5а, №5п


12. Назвіть, які дієти призначаються при гострих і хронічних ентеритах та колітах:

A. *Дієти №4, №4б, №4в

B. Дієти №1, №1а, №1б

C. Дієта №2

D. Дієта №3

E. Дієти №5, №5а, №5п


13. Назвіть, які дієти призначаються при гострих і хронічних захворюваннях гепатобіліарної системи та хронічному панкреатиті:

A. *Дієти №5, №5а, №5п

B. Дієти №1, №1а, №1б

C. Дієта №2

D. Дієта №3

E. Дієти №4, №4б, №4в


14. Назвіть, які дієти призначаються при подагрі:

A. *Дієта №6

B. Дієти №7, №7а, №7б, №7в

C. Дієти №8, №8а, №8б

D. Дієта №9, №9а

E. Дієти №10, №10а, №10б


15. Назвіть, які дієти призначаються при гострих і хронічних захворюваннях нирок:

A. *Дієти №7, №7а, №7б, №7в

B. Дієта №6

C. Дієти №8, №8а, №8б

D. Дієта №9, №9а

E. Дієти №10, №10а, №10с


16. Назвіть, які дієти призначаються при ожирінні:

A. *Дієти №8, №8а, №8б

B. Дієта №6

C. Дієти №7, №7а, №7б, №7в

D. Дієта №9, №9а

E. Дієти №10, №10а, №10с


17. Назвіть, які дієти призначаються при цукровому діабеті:

A. *Дієта №9, №9а

B. Дієта №6

C. Дієти №7, №7а, №7б, №7в

D. Дієти №8, №8а, №8б

E. Дієти №10, №10а, №10с


18. Назвіть, які дієти призначаються при захворюваннях серцево-судинної системи:

A. *Дієта №10, №10а, №10с

B. Дієта №6

C. Дієти №7, №7а, №7б, №7в

D. Дієти №8, №8а, №8б

E. Дієти №9, №9а


19. Назвіть, які дієти призначаються при туберкульозі і для виснажених реконвалесцентів:

A. *Дієта №11

B. Дієти №10, №10а, №10с

C. Дієта №2

D. Дієта №13

E. Дієта №15


20. Назвіть, які дієти призначаються при гострих інфекційних захворюваннях:

A. *Дієта №13

B. Дієти №10, №10а, №10с

C. Дієта №2

D. Дієта №11

E. Дієта №15


21. Назвіть, які дієти призначаються при захворюваннях, що не потребують спеціальних лікувальних дієт:

A. *Дієта №15

B. Дієти №10, №10а, №10с

C. Дієта №2

D. Дієта №11

E. Дієта №13


22. Назвіть, які дієти призначаються у післяопераційний період після оперативних втручань на черевній порожнині:

A. *Дієта №0

B. Дієта №1

C. Дієта №2

D. Дієта №13

E. Дієта №15


23. Назвіть енергетичну цінність дієти №0, що забезпечує організм мінімальною кількістю харчових речовин (у ккал):

A. *950-1100

B. 1900-2100

C. 3000-3100

D. 1600-1900

E. 3300-3700


24. Назвіть енергетичну цінність дієти №1а, що забезпечує максимальне хімічне і механічне щадіння травного каналу (у ккал):

A. *1900-2100

B. 950-1100

C. 3000-3100

D. 1600-1900

E. 3300-3700


25. Назвіть енергетичну цінність дієти №1, що використовується для зменшення запальних процесів в шлунку (у ккал):

A. *3000-3100

B. 950-1100

C. 1900-2100

D. 1600-1900

E. 3300-3700


26. Назвіть енергетичну цінність дієти №8, що використовується при ожирінні (у ккал):

A. *1600-1900

B. 950-1100

C. 1900-2100

D. 3000-3100

E. 3300-3700


27. Назвіть енергетичну цінність дієти №11, що використовується при туберкульозі та для виснажених реконвалесцентів (у ккал):

A. *3300-3700

B. 950-1100

C. 1900-2100

D. 3000-3100

E. 1600-1900


28. Назвіть енергетичну цінність дієти №7а, що використовується забезпечення максимального щадіння нирок (у ккал):

A. *2200-2400

B. 950-1100

C. 1900-2100

D. 3000-3100

E. 1600-1900


29. Назвіть енергетичну цінність дієти №15 (загальний стіл) (у ккал):

A. *2700-3000

B. 950-1100

C. 1900-2100

D. 3000-3100

E. 1600-1900


30. Укажіть, які лікувальні дієти обмежують вміст кухонної солі:

A. *Дієти №7, №10

B. Дієти №3, №5

C. Дієти №4, №5

D. Дієти №5, №10

E. Дієти №2, №3


31. Назвіть харчові продукти, що найбільш багаті на поліненасичені жирні кислоти:

A. *Соняшникова олія

B. Яловичина

C. Свиняче сало

D. Вершкове масло

E. Молочні продукти


32. Укажіть, які продукти є переважним джерелом легкозасвоюваного кальцію:

A. *Молоко, молочні продукти

B. Овочі, фрукти

C. Яйця

D. Риба, морські гідробіонти

E. Зернові та бобові культури


33. Укажіть, який харчовий продукт харчування доцільно ввести в раціон для корекції анемії вагітних:

А. *М’ясо, полівітамінно-мінеральні препарати

В. Яблука, яйця

С. Гранатовий сік

D. Печінка, яйця

Е. Варена ковбаса, полівітамінно-мінеральні препарати


34. Укажіть, який специфічний вплив на функцію кишок справляють одноденні кисломолочні напої (кефір, кумис, ацидофільні продукти):

А. *Активують моторику, справляють проносний ефект

В. Пригнічують моторику, справляють закріплюючий ефект

С. Слабо впливають на моторику, підвищують всмоктуваність вітамінів

D. Не впливають на моторику

Е. Слабо впливають на моторику, підвищують всмоктуваність мікроелементі.


35. Укажіть, який специфічний вплив на функцію кишок справляють міцні (триденні) кисломолочні напої (кефір, кумис, ацидофільні продукти):

*А. Пригнічують моторику, справляють закріплюючий ефект.

В. Активують моторику, справляють проносний ефект.

С. Слабо впливають на моторику, підвищують всмоктуваність вітамінів.

D. Не впливають на моторику.

Е. Слабо впливають на моторику, підвищують всмоктуваність мікроелементів.


36. Перерахуйте основні принципи організації лікувально-профілактичного харчування:

A. *Підвищення захисних фізіологічних бар’єрів організму, диференційований вплив на процеси біотрансформації ксенобіотиків, захист організму від дії шкідливих речовин, прискорення або уповільнення метаболізму токсичних речовин, підвищення загальної опірності організму

B. Підвищення енергетичної цінності харчового раціону, прискорення або уповільнення метаболізму токсичних речовин, виключення з харчового раціону окремих продуктів, диференційований вплив на процеси біотрансформації ксенобіотиків

C. Затримка надходження шкідливих речовин в організм, зниження енергетичної цінності харчового раціону, захист організму від дії шкідливих речовин

D. Підвищення загальної реактивності організму, додаткове включення в харчові раціони смакових речовин, виключення з харчового раціону окремих продуктів

E. Зниження енергетичної цінності харчового раціону, затримка надходження шкідливих речовин в організм, уповільнення метаболізму токсичних речовин, диференційований вплив на процеси біотрансформації ксенобіотиків


37. Назвіть раціони лікувально-профілактичного харчування, які призначаються при роботі з радіонуклідами та іонізуючим випромінюванням:

A. *Раціон №1

B. Раціон №2

C. Раціон №3

D. Раціон №4

E. Раціон №5


38. Назвіть раціони лікувально-профілактичного харчування, які призначаються при роботі з фтором, хлором та оксидами азоту:

A. *Раціон №2

B. Раціон №1

C. Раціон №3

D. Раціон №4

E. Раціон №5


39. Назвіть раціони лікувально-профілактичного харчування, які призначаються при роботі з азотною та сірчаною кислотами:

A. *Раціон №2

B. Раціон №1

C. Раціон №3

D. Раціон №4

E. Раціон №5

.

40. Назвіть раціони лікувально-профілактичного харчування, які призначаються при роботі з хромом і хромвмісними сполуками:

A. *Раціон №2а

B. Раціон №2

C. Раціон №3

D. Раціон №4

E. Раціон №5


41. Назвіть раціони лікувально-профілактичного харчування, які призначаються при роботі з неорганічними та органічними сполуками свинцю:

A. *Раціон №3

B. Раціон №2

C. Раціон №1

D. Раціон №4

E. Раціон №5


42. Назвіть раціони лікувально-профілактичного харчування, які призначаються при роботі з хлорованими вуглеводнями та сполуками миш’яку, телуру, ртуті:

A. *Раціон №4

B. Раціон №2

C. Раціон №3

D. Раціон №1

E. Раціон №5


43. Назвіть раціони лікувально-профілактичного харчування, які призначаються при роботі з фосфором і фосфоровмісними сполуками в умовах хімічного виробництва (неорганічні сполуки):

A. *Раціон №4а

B. Раціон №4

C. Раціон №4б

D. Раціон №1

E. Раціон №5


44. Назвіть раціони лікувально-профілактичного харчування, які призначаються при роботі з аміно- та нітросполуками бензолу в умовах хімічного виробництва (органічні сполуки):

A. *Раціон №4б

B. Раціон №4

C. Раціон №4а

D. Раціон №1

E. Раціон №5


45. Назвіть раціони лікувально-профілактичного харчування, які призначаються при роботі з тетраетил свинцем, бромованими вуглеводнями, сірковуглецем та сполуками барію і марганцю:

A. *Раціон №5

B. Раціон №2

C. Раціон №3

D. Раціон №4

E. Раціон №1

Тема №19. Лікарсько-санітарний нагляд за організацією харчування в лікувальних закладах.

1. Дайте визначення поняття “меню-розкладка”:

A. *Перелік страв з ваговою кiлькiстю продуктiв, що необхiдні для приготування однієї порцiї

B. Перелiк продуктiв, що необхiдні для приготування страв

C. Hабiр необхiдних харчових речовин в продуктах

D. Перелік страв на денний прийом їжi

E. Hабiр основних продуктiв, що необхiдні для приготування їжі


2. Укажіть оптимальну тривалість перерв між прийомами їжі при чотирьохразовому харчуванні (у год.):

A. *4

B. 1,5

C. 2

D. 3

E. 1


3. Укажіть, в яких межах може коливатися добовий об’єм їжі при звичайному змішаному харчуванні (у л):

A. *2,0-3,0

B. 1-1,5

C. 1,5-2,0

D. 0,5-1,0

E. 3,0-3,5


4. Укажіть, яку частину енергетичної цінності добового раціону в умовах харчування в санаторії-профілакторії повинен забезпечувати першій сніданок (у%):

A. *30

B. 20

C. 10

D. 40

E. 50


5. Укажіть, яку частину енергетичної цінності добового раціону в умовах харчування в санаторії-профілакторії повинен забезпечувати другій сніданок (у%):

A. *10

B. 5

C. 20

D. 25

E. 35


6. Укажіть, яку частину енергетичної цінності добового раціону в умовах харчування в санаторії-профілакторії повинен забезпечувати обід (у%):

A. *40

B. 10

C. 30

D. 5

E. 50


7. Укажіть, яку частину енергетичної цінності добового раціону в умовах харчування в санаторії-профілакторії повинна забезпечувати вечеря (у%):

A. *20

B. 10

C. 30

D. 40

E. 50


8. Укажіть основні принципи організації роботи харчоблоку лікарні:

A. *Відсутність перетину технологічних процесів переробки готових продуктів та сировини

B. Використання принципу комплексності у відповідності з послідовністю технологічних операцій

C. Періодична зміна профілю діяльності цехів

D. Забезпечення обмеження біологічної цінності їжі

E. Використання традиційних та альтернативних засобів кулінарної обробки


9. Які з перерахованих приміщень входять до харчоблоку лікарні:

A. *Виробничi приміщення

B. Вестибюль та кімнати очікування

C. Роздаточнi приміщення

D. Кiмната сестри-господарки

E. Душова


10. Які з перерахованих приміщень входять до харчоблоку лiкарні

A. *Примiщення для приготування їжi

B. Комора для зберiгання хлiба

C. Кiмната дiєтлiкаря

D. Душова

E. Роздягальня

11. Які з перерахованих приміщень входять до харчоблоку лiкарні

A. *Всі перераховавні

B. Комори для сипучих продуктiв та для зберігання інвентаря

C. Вагова

D. Комори для зберiгання хлiба та овочiв

E. Охолоджувальнi камери


12. Хто з перерахованих нижче входить до Ради з харчування в лікарні:

A. *Всі перераховані

B. Дiєтлiкар

C. Дiєтсестра

D. Завідуючий харчоблоком

E. Головний лікар


13. Що входить в обов'язки лікаря-дієтолога:

A. *Все перераховане

B. Консультативна допомога лiкарям з питань організації дiєтичного харчування

C. Пiдвищення знань лiкарiв та медичних сестер з питань дiєтологiї

D. Участь у складаннi тижневого меню лiкарнi

E. Вибiрковий обхiд вiддiлень лiкарнi з метою контролю правильності призначення дiєтичного харчування

14. Укажіть термін проходження періодичних медичних оглядів, що рекомендовані для працівників системи громадського харчування:

A. *1 раз на 6 місяців

B. 1 раз на 1 рік

C. 1 раз на 2 роки

D. 1 раз на 3 місяці

E. Щомісячно


15. Назвіть обов'язкове лабораторно-інструментальне медичне обстеженння для працівників системи громадського харчування:

A. *Флюорографія легень

B. Визначення наявності стафілококу в ротовій порожнині

C. Визначення наявності сапрофітних мікроорганізмів у випорожненнях

D. Визначення наявності мікобактерій туберкульозу у мокроті

E. Реакція Манту


16. Укажіть, при якій температурі повинні реалізовуватися другі страви на лінії видачі в їдальні громадського харчування (у °С):

A. *+55 - +60

B. +15 - +30

C. +30 - +50

D. +50 - +55

E. 0 - +15


17. Який антиаліментарний фактор міститься в сирому яєчному альбуміні?

A. *Авідин

B. Тіаміназа

C. Ніацитин

D. Інгібітор трипсину

E. Аскорбатоксидаза


18. У дитячому дошкільному закладі до меню входять наступні страви: каша гречана молочна, макарони з м’ясним фаршем, салат з огірків, кисіль, хліб житній. Яку з перерахованих страв необхідно вилучити з меню?

A. *Макарони з м’ясним фаршем

B. Кашу гречану молочну

C. Хліб житній

D. Салат з огірків

E. Кисіль


19. Харчовий раціон жінки 25 років, яка годує груддю дитину містить 1000 мг кальцію, 1300 мг фосфору, 20 мг заліза. Яким чином слід відкоригувати мінеральний склад цього раціону?

A. *Збільшити вміст фосфору

B. Зменшити вміст кальцію

C. Збільшити вміст кальцію

D. Зменшити вміст фосфору

E. Збільшити вміст заліза


20. Добовий раціон лікаря – хірурга 29 років містить 90 г білка (з них 39-тваринного походження), 101 г жирів, 412 г вуглеводів. Енергетична цінність раціону становить 3000ккал. Яким чином необбхідно відкоригувати харчовий раціон лікаря – хірурга?

A. *Збільшити вміст тваринних білків

B. Збільшити калорійність раціону

C. Збільшити вміст вуглеводів

D. Збільшити вміст білків

E. Зменшити вміст жирів.


21. У добовому харчовому раціоні жінки, 23 років, вагове співвідношення білків, жирів та вуглеводів становить 1:1,1:5:6. Які корективи слід внести до складу раціону з метою його гігієнічної оптимізації?

A. *Зменшити вміст вуглеводів

B. Збільшити вміст жирів

C. Збільшити вміст білків

D. Збільшити вміст вуглеводів

E. Корективи не потрібні



22. В дитячому дошкільному закладі проведено аналіз добового набору продуктів встановлено, що до складу меню входять: молоко, масло вершкове, м’ясо, гриби, риба. Який з перерахованих продуктів необхідно вилучити з меню дитячого дошкільного закладу?

A. *Гриби

B. Риба

C. М’ясо

D. Масло вершкове

E. Молоко


23. При аналізі режиму харчування студентів у санаторії-профілакторії виявлено, що калорійність сніданку складає 40% добового калоражу, обіду – 40% та вечері – 20% добового калоражу відповідно. Що з перерахованого необхідно зробити для гігієнічної оптимізації режиму харчування студентів?

A. *Знизити калорійність сніданку

B. Знизити калорійність вечері

C. Знизити калорійність обіду

D. Підвищити калорійність вечері

E. Підвищити калорійність сніданку

24. У зв’язку з нерегулярним харчуванням, пацієнт скаржиться на зниження працездатності, різке відчуття голоду та втоми, періодичні головні болі. Який інтервал між прийомами їжі йому повинен рекомендувати лікар?

A. *3 – 4 год.

B. 5 – 6 год.

C. 6 – 7 год.

D. 7 – 8 год.

E. 8 – 9 год.


25. На прийомі у лікаря жінка 55 років скаржиться на задуху при ходьбі. Зріст пацієнтки – 159 см, маса тіла – 77кг. Робота сидяча, спосіб життя малорухомий, без фізичних навантажень. Харчується регулярно: на сніданок каші, чай або кава з бутербродами; обід в їдальні завжди складається з трьох страв; вечеря вдома включає гарячу страву і чай з печивом. Любить солодке. Який режим харчування повинен рекомендувати лікар пацієнтці у зрілому віці?

A. *Чотириразовий: сніданок – 25%, другий сніданок – 15%, обід – 35%, вечеря – 25%

B. Чотириразовий: сніданок – 25%, другий сніданок – 15%, обід – 45%, вечеря – 15%

C. Чотириразовий: сніданок – 30%, другий сніданок – 10%, обід – 35%, вечеря – 25%

D. Чотириразовий: сніданок – 35%, другий сніданок – 15%, обід – 35%, вечеря – 15%

E. Чотириразовий: сніданок – 25%, другий сніданок – 10%, обід – 40%, вечеря – 25%

26. Укажіть основні форми проведення гігієнічної експертизи харчових продуктів і готових страв:

А. *Періодична, спорадична, екстрена

B. Централізована, децентралізована, змішана

C. Відкрита, закрита, змішана

D. Державна, комерційна, змішана

E. Природна, штучна, змішана


27. Укажіть в яких випадках проводиться періодична гігієнічна експертиза харчових продуктів і готових страв:

А. *В плановому порядку

B. У разі проведення рейдових перевірок харчоблоків та об’єктів громадського харчування

C. У випадках виникнення харчових отруєнь, захворювань аліментарної етіології, при грубому порушенні санітарного режиму харчових об’єктів (їдалень, кафе, ресторанів, харчоблоків лікарень тощо)

D. У разі нарікань населення на організацію постачання продуктів харчування

E. Перед святковими та вихідними днями


28. Укажіть в яких випадках проводиться спорадична гігієнічна експертиза харчових продуктів і готових страв:

А. *У разі проведення рейдових перевірок харчоблоків та об’єктів громадського харчування

B. В плановому порядку

C. У випадках виникнення харчових отруєнь, захворювань аліментарної етіології, при грубому порушенні санітарного режиму харчових об’єктів (їдалень, кафе, ресторанів, харчоблоків лікарень тощо)

D. У разі нарікань населення на організацію постачання продуктів харчування

E. Перед святковими та вихідними днями


29. Укажіть в яких випадках проводиться екстренна гігієнічна експертиза харчових продуктів і готових страв:

А. *У випадках виникнення харчових отруєнь, захворювань аліментарної етіології, при грубому порушенні санітарного режиму харчових об’єктів (їдалень, кафе, ресторанів, харчоблоків лікарень тощо)

B. В плановому порядку

C. У разі проведення рейдових перевірок харчоблоків та об’єктів громадського харчування

D. У разі нарікань населення на організацію постачання продуктів харчування

E. Перед святковими та вихідними днями


30. Укажіть заходи, проведення яких передбачає гігієнічна експертиза харчових продуктів:

A. *Все перераховане

B. Ознайомлення з документами, що засвідчують походження і якість продуктів та термін їх реалізації

C. Зовнішній огляд партії продуктів і визначення стану тари

D. Вибіркове відкриття тари та органолептичне дослідження продуктів

E. Відбір про та їх направлення у лабораторію для дослідження


31. Укажіть основні етапи проведення санітарної експертизи харчових продуктів:

A. *Визначення ступеня якості, визначення свіжості, визначення придатності до споживання, визначення придатності до зберігання

B. Визначення вмісту білків, визначення придатності до споживання, визначення придатності до зберігання,

C. Визначення енергетичної цінності, визначення свіжості, визначення ступеня радіоактивного забруднення

D. Визначення хімічних властивостей, визначення ступеня якості, визначення вмісту жирів

E. Визначення смакових якостей, визначення фізичних властивостей, визначення свіжості, визначення вмісту вуглеводів


32. Укажіть, яка проба визначає якість всієї партії продовольства та підлягає відбору для лабораторного аналізу:

А. *Середня проба

B. Перша проба

C. Узагальнена проба

D. Індикаторна проба

E. Довільна проба


33. Назвіть, який документ, складається у випадку відбору проби харчових продуктів для лабораторного аналізу:

А. *Акт відбору проб

B. Протокол гігієнічної експертизи

C. Екстрене повідомлення

D. Бракеражний журнал

E. Акт здавання-приймання

34. Укажіть осіб, які мають підписати акт відбору проби харчових продуктів для лабораторного аналізу:

А. *Особа, яка відібрала пробу, та відповідальна особа продовольчого об’єкту

B. Лікар-дієтолог лікувально-профілактичного закладу

C. Головний лікар СЕС та відповідальна особа продовольчого об’єкту

D. Особа, яка відібрала пробу, та особи, які були присутні під час відбору – незалежні споcтерігачі

E. Особа, яка відібрала пробу, та представники засобів масової інформації


35. Назвіть, який документ додається до проби, що відібрана для лабораторного аналізу:

А. *Супровідний бланк

B. Протокол гігієнічної експертизи

C. Екстрене повідомлення

D. Бракеражний журнал

E. Акт здавання-приймання


36. Укажіть, які дані мають бути відображені у супровідному листі до акту відбору проби:

А. *Все перераховане

B. Паспортні дані продовольчого об’єкту

C. Маса або кількість зразків проб

D. Мета лабораторного дослідження та адреса лабораторії, куди зразок направляється

E. Дата і година відбору проби, підпис особи, яка відібрала пробу


37. Укажіть місце проведення органолептичних досліджень харчових продуктів і готових страв:

А. *В лабораторії та на самому продовольчому об’єкті під час відбору проб

B. В лабораторії

C. На продовольчому об’єкті під час відбору проб

D. На харчоблоці лікувально-профілактичного закладу

E. На типовому підприємстві громадського харчування


38. Укажіть документи, з якими необхідно ознайомитися під час здійснення оцінки документації продовольчого об’єкту:

А. *Все перераховане

B. Накладна

C. Сертифікати на партію продовольства

D. Дата поставки

E. Спеціальні документи


39. Укажіть, на які характеристики харчових продуктів слід звернути увагу під час огляду продовольчого об’єкту:

А. *Все перераховане

B. Умови зберігання та обробки продуктів

C. Наявність холодильників

D. Санітарний стан об’єкта та стан тари,

E. Маркування продуктів (терміни зберігання та реалізації продуктів тощо


40. Назвіть, які характеристики харчових продуктів визначають під час проведення органолептичних досліджень:

А. *Все перераховане

B. Зовнішній вигляд зразків продуктів

C. Консистенція зразків продуктів

D. Запах зразків продуктів

E. Смак зразків продуктів


41. Дайте визначення поняття “меню-розкладка”:

A. *План харчування колективу, або перелік готових страв, розподілених за окремими прийомами їжі, з перерахуванням харчових продуктів, визначенням їх кількості, енергетичної цінності та хімічного складу.

B. Підрахунок по таблицям або номограмам енергетичної цінності та хімічного складу харчових продуктів

C. Кількість прийомів їжі протягом доби, розподіл енергетичної цінності добового раціону по прийомам, інтервали між прийомами їжі

D. Адекватність добового раціону енерговитратам

E. Особливості походження, хімічний склад, кулінарна обробка, поєднання у стравах, частка в раціоні харчових продуктів

42. Укажіть, які принципи слід ураховувати під час розробки меню-розкладки

A. *Принципи забезпечення різноманітності харчування та його щоденної повноцінності

B. Принципи рівномірності та достатності харчування

C. Принципи натурного і лабораторного гігієнічного експерименту

D. Принципи виваженості харчування та поступового розширення обсягу харчових предметів, що споживаються

E. Принципи агравації та диференціації


43. В ході планування меню-розкладки на 7 днів повторення страв допускається:

А. *Не частіше 3-х разів на тиждень

В. Не частіше 4-х разів на тиждень

С. Не рідше 2-х разів на тиждень

D. Через день

Е. Не допускається взагалі


44. Назвіть, яким шляхом здійснюють оцінку та визначення співвідношення кількості білків тваринного і рослинного походження в харчовому раціоні:

А. *Визначають кількість тваринних і рослинних білків окремо

В. Визначають загальну енергетичну цінність їжі і ділять на 2

С. Використовують калориметричний коефіцієнт

D. Загальну суму білків ділять на 2

Е. Кількість білків тваринного походження помножують на 2


45. Назвіть, яким шляхом здійснюють оцінку та визначення співвідношення кількості білків тваринного і рослинного походження в харчовому раціоні:

А. *Визначають кількість тваринних білків і віднімають показник від загальної суми білків

В. Визначають загальну енергетичну цінність їжі і ділять на 2

С. Використовують калориметричний коефіцієнт

D. Загальну суму білків ділять на 2

Е. Кількість білків тваринного походження помножують на 2


46. дайте визначення поняття “режим харчування”:

A. *Кількість прийому їжі протягом доби, інтервали між ними, розподіл енергетичної цінності та харчових речовин по окремим прийомам їжі

B. Різноманітне харчування, приємні органолептичні властивості, відповідні умови прийому їжі

C. Статус організму, обумовлений його харчуванням

D. План харчування колективу, перелік готових страв, розподілених по прийомах їжі, з перерахуванням харчових продуктів, зазначенням їх кількості, енергетичної цінності та хімічного складу

E. Раціональне, здорове, повноцінне харчування, яке забезпечує нормальний ріст та розвиток організму.

47. Наведіть оптимальний розподіл добового раціону за окремими прийомами їжі відповідно до її енергетичної цінності при трьохразовому харчуванні:

А. *Сніданок − 30%, обід – 40-45%, вечеря – 20-25%

В. Сніданок − 20-25%, обід – 40-45%, вечеря – 30%

С. Сніданок − 10%, обід – 30%, вечеря – 60%

D. Сніданок − 60%, обід – 30%, вечеря – 40%

Е. Сніданок − 5%, обід – 75%, вечеря – 20%

48. Розподіл добового раціону для сніданку за енергетичною цінністю при трьохразовому харчуванні становить:

А. *30%

В. 40%

С. 45%

D. 15%

Е. 20%


49. Розподіл добового раціону для обіду за енергетичною цінністю при трьохразовому харчуванні становить:

А. *40-45%

В. 40-60%

С. 35-45%

D. 25-35%

Е. 50-55%

50. Розподіл добового раціону для вечері за енергетичною цінністю при трьохразовому харчуванні становить:

А. *20-25%

В. 20-30%

С. 35-45%

D. 25-35%

Е. 10-15%


Тема №20. Методика та профілактика випадків харчових отруєнь.


1. Приведіть класифікацію харчових отруєнь:

A. *Харчові отруєння мікробної етіології, харчові отруєння немікробної етіології, харчові отруєння змішаної етіології, харчові отруєння невідомої етіології

B. Аліментарно-токсичні хвороби, харчові отруєння мікробної етіології, харчові отруєння немікробної етіології, харчові отруєння змішаної етіології (міксти)

C. Біогеохімічні ендемії, харчові алергії, харчові отруєння мікробної етіології

D. Гіповітамінози, білково-енергетична недостатність, аліментарно-токсичні хвороби

E. Біо- та геогельмінтози, харчові отруєння мікробної етіології, харчові отруєння немікробної етіології


2. Укажіть основні форми харчових отруєнь за етіологічними факторами:

A. *Все перераховане

B. Харчові отруєння мікробної етіології

C. Харчові отруєння немікробної етіології

D. Харчові отруєння змішаної етіології

E. Харчові отруєння невідомої етіології

3. Укажіть нозологічні форми харчових отруєнь мікробної етіології, що відносяться до групи бактеріальних харчових інтоксикацій:

A. *Харчові отруєння, спричинені токсинами, які виробляють ентеропатогенні штами Staphylococus та Clostridium botulinum

B. Харчові отруєння, спричинені ентеротоксигенними штамами і їх токсинами потенційно-патогенних бактерій Clostridium perfringens, Bacillis cereus та E.coli

C. Харчові отруєння, спричинені слабо вірулентними штамами патогенних кишкових бактерій Salmonella, Shigelдa sonnei та Jersinia enterocolitica

D. Харчові отруєння, спричинені афлатоксинами, охратоксинами та іншими мікотоксинами

E. Харчові отруєння, спричині токсиними амінами (гістаміном, тираміном тощо), які утворюються внаслідок розвитку протеолітичних мкроорганізмів


4. Укажіть нозологічні форми харчових отруєнь мікробної етіології, що відносяться до групи інфекцій з перебігом хвороби, притаманним для харчових отруєнь:

A. *Харчові отруєння, спричинені слабо вірулентними штамами патогенних кишкових бактерій Salmonella, Shigelдa sonnei та Jersinia enterocolitica

B. Харчові отруєння, спричинені ентеротоксигенними штамами і їх токсинами потенційно-патогенних бактерій Clostridium perfringens, Bacillis cereus та E.coli

C. Харчові отруєння, спричинені токсинами, які виробляють ентеропатогенні штами Staphylococus та Clostridium botulinum

D. Харчові отруєння, спричинені афлатоксинами, охратоксинами та іншими мікотоксинами

E. Харчові отруєння, спричині токсиними амінами (гістаміном, тираміном тощо), які утворюються внаслідок розвитку протеолітичних мкроорганізмів


5. Укажіть нозологічні форми харчових отруєнь мікробної етіології, що відносяться до групи мікотоксикозів:

A. *Харчові отруєння, спричинені афлатоксинами, охратоксинами та іншими мікотоксинами

B. Харчові отруєння, спричинені ентеротоксигенними штамами і їх токсинами потенційно-патогенних бактерій Clostridium perfringens, Bacillis cereus та E.coli

C. Харчові отруєння, спричинені токсинами, які виробляють ентеропатогенні штами Staphylococus та Clostridium botulinum

D. Харчові отруєння, спричинені слабо вірулентними штамами патогенних кишкових бактерій Salmonella, Shigelдa sonnei та Jersinia enterocolitica

E. Харчові отруєння, спричині токсиними амінами (гістаміном, тираміном тощо), які утворюються внаслідок розвитку протеолітичних мкроорганізмів


6. Укажіть основні нозологічні форми харчових отруєнь немікробної етіології:

A. *Харчові отруєння домішками хімічних речовин, отруйними речовинами тваринного і рослинного походження

B. Бактеріальні харчові токсикоінфекції та бактеріальні харчові інтоксикації

С. Міксти мікробної природи, міксти немікробної природи, міксти мікробного і немікробного походження

D. Інфекції з перебігом хвороби, притаманним для харчових отруєнь та бактеріальні харчові отруєння неуточнені

E. Мікотоксикози та скомбротоксикози


7. Укажіть основні нозологічні форми харчових отруєнь змішаної етіології:

A. *Міксти мікробної природи, міксти немікробної природи, міксти мікробного і немікробного походження

B. Бактеріальні харчові токсикоінфекції та бактеріальні харчові інтоксикації

С. Харчові отруєння домішками хімічних речовин, отруйними речовинами тваринного і рослинного походження

D. Інфекції з перебігом хвороби, притаманним для харчових отруєнь та бактеріальні харчові отруєння неуточнені

E. Мікотоксикози та скомбротоксикози


8. Перерахуйте характерні ознаки спалаху харчового отруєння:

А. *Раптовість, не контагіозність, масовість, швидке припинення спалаху після проведення санітарних заходів, споживання населенням недоброякiсної їжi

B. Ендемічний характер сплаху, повiльний розвиток спалаху, тривалий перебiг спалаху

С. Поступовiсть, швидке припинення спалаху після проведення санітарних заходів, споживання населенням недоброякiсної їжi

D. Повiльний розвиток спалаху, не контагіозність, масовість, швидке припинення спалаху після проведення санітарних заходів

E. Тривалий перебiг спалаху, споживання недоброякiсної їжi, індивідуальний характер ураження, поступовiсть

9. Перерахуйте ознаки, властиві для харчових отруєнь:

A. *Чіткий зв’язок захворювання із споживанням певної їжі

B. Поодинокі випадки захворювання

C. Наявність контактних випадків захворювання у побуті і в колективі

D. Повільний розвиток хвороби

E. Частий перехід захворювання у хронічну форму

10. Укажіть, чим відрізняються харчові отруєння від кишкових інфекцій:

A. *Мають короткий інкубаційний період

B. Передаються від хворого до здорового

C. Відзначаються виникненням поодиноких випадків

D. Мають контактний шлях передачі

E. Висококонтагіозні

11. Назвіть умови, що сприяють виникненню спалаху харчового отруєння:

A. *Обсіменіння харчового продукту збудниками, що зумовлюють виникнення харчового отруєння, недостатня термiчна обробка їжi, порушення умов зберігання та термінів реалізації готової продукції,

B. Hедостатнiй стаж роботи персоналу, наявнiсть бацилоносiїв серед персоналу харчоблоку, недотримування правил миття посуду

C. Великий наплив вiдвiдувачiв, недостатня термiчна обробка їжi, недотримування термiнiв зберігання та реалiзацiї готової продукції

D. Недостатне природне освітлення у приміщеннях харчоблоку, недостатнiй стаж роботи персоналу; великий наплив вiдвiдувачiв, недостатня термiчна обробка їжi

E. Вiдсутнiсть вентиляцiї у приміщеннях харчоблоку, недостатне природне освітлення у приміщеннях харчоблоку, недотримування термiнiв зберігання та реалiзацiї готової продукції


12. Назвіть умови, які сприяють виникненню харчових отруєнь бактеріальної природи:

A. *Порушення правил технології приготування їжі, мікробне обсіменіння, порушення термінів реалізації продуктів, порушення правил зберігання продуктів

B. Забруднення харчових продуктів радіонуклідами, забруднення продуктів токсичними речовинами, порушення термінів реалізації продуктів, порушення правил зберігання продуктів

C. Неадекватне харчування, вживання продуктів домашнього копчення, порушення правил технології приготування їжі

D. Незбалансоване харчування, вживання м'яса домашнього консервування, порушення правил технології приготування їжі

E. Забруднення продуктів токсичними речовинами, неадекватне харчування, незбалансоване харчування


13. Назвіть основні види харчових отруєнь мікробної етіології:

A. *Бактеріальні харчові токсикоінфекції, бактеріальні харчові інтоксикації, мікотоксикози

B. Біогеохімічні ендемії, отруєння частково отруйними продуктами, мікотоксикози

C. Отруєння домішками хімічних речовин до харчових продуктів, харчові алергії, бактеріальні токсикози

D. Отруєння домішками отруйних бур'янів, мікотоксикози, токсикоінфекції

E. Отруєння отруйними продуктами, біогеохімічні ендемії, мікотоксикози


14. Назвіть етіологічні фактори виникнення харчових токсикоінфекцій:

A. *Бактерії роду proteus, ентеропатогенні кишкові палички

B. Фузаріотоксини, шигели

C. Ентеротоксигені стафілококи, ентеропатогенні кишкові палички

D. Сальмонели, синьогнійна паличка

E. Афлатоксини, мінерали


15. Укажiть найбiльш характерні симптоми сальмонельозу:

A. *Висока температура тіла, явища гастроентериту: нудота та блювання, діарея

B. Бульбарнi зрушення, явища гастроентериту: нудота та блювання, діарея

C. Порушення зорово-рухової координації, запор, явища гастроентериту: нудота та блювання

D. Нормальна температура тіла, судоми, запор

E. Парестезії, судоми, запор


16. Укажіть найбільш типову тривалість інкубаційного періоду при токсикоінфекціях, що викликані Bас. cereus (у годинах):

A. *4-16

B. 2-4

C. До 1

D. 16-24

E. 24-48


17. Назвiть збудникiв харчових токсикозiв:

A. *Staphylococus aureus, Clostridium botulinum

B. Salmonella enteritidis, Clostridium botulinum

C. Патогенні серотипи E. Coli, Staphylococus aureus

D. Туберкульозна паличка, вiрус грипу

E. Aspergilius flavus, Clostridium perfringens


18. Дайте визначення поняття “бактеріальний токсикоз”.

A. *Гостре захворювання, що виникає у разі вживання їжі, яка містить велику кількість токсинів, що накопичились під час розвитку мікроорганізмів

B. Гостре захворювання, що виникає у разі споживання їжі, яка містить велику кількість живих збудників та їх токсинів, виділених під час розмноження і загибелі мікроорганізмів

C. Гостре, часто масове захворювання, що виникає у разі вживання їжі, яка містить велику кількість живих специфічних збудників

D. Хронічне захворювання, яке виникає внаслідок вживання продуктів харчування, що містять токсичні продукти життєдіяльності мікроскопічних грибів

E. Хронічне захворювання ШКТ, викликане постійним споживанням недоброякісної їжі


19. Назвіть продукти, які можуть бути причиною ботулiзму:

A. *Консервовані м’ясопродукти та овочі, ковбасні вироби, копчена риба

B. Молоко та молочнi продукти, кондитерськi вироби, торти та тiстечка

C. Салати, вінегрети, консервовані м’ясопродукти та овочі

D. Паштет, м’ясо відварне, копчена риба, червона ікра

E. Студень, ковбасні вироби, копчена риба, фрукти


20. Укажіть продукти, в яких може відбуватися накопичення Сl. botulinum токсину:

A. *Ковбаса, копчене м’ясо

B. Смажена риба

C. Молоко та молоко

D. Яйця

E. Соки, газовані напої


21. Укажіть найбільш типову тривалість інкубаційного періоду при ботулізмі (у годинах):

A. *2-240

B. 1-2

C. 3-6

D. 6-12

E. До 1


22. Укажіть найбільш характерні симптоми ботулізму:

A. *Розлади мови, порушення зорово-рухової координації, диплопія, порушення ковтання

B. Висока температура тіла, розлади мови, порушення зорово-рухової координації, порушення ковтання

C. Нормальна температура тіла, короткочасні рідкі випорожнення, розлади мови, порушення ковтання

D. Порушення сну, порушення зорово-рухової координації, диплопія

E. Нудота і блювання, висока температура тіла, короткочасні рідкі випорожнення


23. Укажіть, за якої температури і протягом якого часу гинуть спори збудника ботулізму:

A. *100°С протягом 1 год

B. 50°С протягом 1 год

C. 90°С протягом 2 год.

D. 130°С протягом 3 хв

E. 120°С протягом 30 хв


24. Укажіть, за яких умов руйнується екзотоксин Cl. botulinum:

A. *В умовах дії температури 100°С

B. В умовах дії 10% сольового розчину

C. Під час копчення виробів

D. Під час замороження продуктів

E. В умовах дії концентрації цукру 50%


25. Укажіть, причиною виникнення якого захворювання можуть бути гнійничкові захворювання шкіри:

A. *Стафілококовий токсикоз

B. Сальмонельоз

C. Дизентерія

D. Харчова токсикоінфекція, що викликається Bac. cereus.

E. Ботулізм

26. Укажіть найбільш характерні симптоми стафілококової інтоксикації:

A. *Нудота та блювання, короткочасна діарея

B. Нормальна температура тіла, порушення зорово-рухової координації

C. Висока температура тіла, короткочасна діарея

D. Пітливість, нудота та блювання

E. Розлади мови, порушення ковтання


27. Укажіть найбільш характерні клінічні ознаки стафілококової харчової інтоксикації:

A. *Гострий гастрит

В. Гострий гастроентерит

С. Гострий ентерит

D. Гострий ентероколіт

Е. Гострий коліт


28. Назвіть продукти, які можуть бути причиною виникнення стафілококового харчового токсикозу:

A. *Молоко, сир і сметана, торти та тістечка з кремом, варена ковбаса

B. Твердокопчені ковбаси, балики, яйця, торти і тістечка з кремом

C. Консервовані продукти, овочі та фрукти, яйця

D. Хлібобулочні вироби, торти і тістечка з кремом, цукерки

E. Твердокопчені ковбаси, балики, ліверна ковбаса, котлети і фрикадельки




29. Укажіть продукти, в яких може відбуватися утворення стафілококового токсину:

A. *Вироби з кремом

B. Овочевий салат

C. Ковбаса, копчене м’ясо

D. Соки, газовані напої

E. Консервовані гриби


30. Перерахуйте етіологічні фактори мiкотоксикозiв:

A. *Афлатоксини, гриби Claviceps purpurea, гриби роду Fusarium

B. Мухомор, гриби роду Fusarium

C. Умовно придатнi гриби, консервованi гриби

D. Фазин, афлатоксини, гриби Claviceps purpurea

E. Сушенi гриби, перезрiлi гриби


31. Укажіть основні клінічні форми мікотоксикозів:

A. *Аліментарно-токсична алейкія, афлатоксикоз, фузаріоз, ерготизм

B. Харчові токсикоінфекції, афлатоксикоз, фузаріоз, ерготизм

C. Афлатоксикоз, фузаріоз, ерготизм, ботулізм

D. Харчові токсикози, харчові токсикоінфекції, харчові алергії, афлатоксикоз, харчові токсикоінфекції

E. Капіляротоксикоз, біогеохімічні ендемії, ерготизм, мікроелементоз


32. Укажіть, в яких продуктах найчастіше зустрічаються афлатоксини:

A. *Зернопродукти

B. Риба

C. М’ясо

D. Молоко

E. Яйця


33 Назвіть, які внутрішні органи, передусім, уражають афлатоксини:

A. *Печінка

B. Нирки

C. Легені

D. Серце

E. Шлунок


34. Назвіть токсичнi речовини, що знаходяться у квасолi, картоплi та кiсточкових плодах і можуть викликати харчовi отруєння:

A. *Соланін, фазiн, ціанідна кислота

B. Гельвелова кислота, соланін, гiстамiн

C. Афлатоксин, соланін, фазiн

D. Гемолiтичний яд, тетродотоксин,

E. Гiстамiн, афлатоксин


35. Укажіть вид харчового продукту, що є джерелом споживання соланіну:

A. *Проросла картопля

B. Варення з кісточками

C. Боби

D. Квасоля

E. Мигдаль


36. Укажіть, яку речовину містить проросла картопля:

A. *Соланін

B. Гістамін

C. Атропін

D. Біотин

E. Гліадин


37. Укажіть, внаслідок споживання якого продукту розвивається харчове отруєння фазином:

A. *Квасоля

B. Варена картопля

C. Боби

D. Сира картопля

E. Мигдаль


38. Назвіть, причиною якого захворювання є уражені ріжки:

A. *Ерготизм

B. Фузаріотоксикоз

C. Афлатоксикоз

D. Шигельоз

E. Ешеріхіоз

39. Укажіть, яку речовину містить бліда поганка:

A. *Аматотоксин

B. Мускарин

C. Гістамін

D. Синильна кислота

E. Соланін


40. Назвіть заходи щодо профілактики харчових токсикоінфекцій:

A. *Виявлення носіїв умовно-патогенної кишкової флори серед працюючих з харчовими продуктами

B. Боротьба з гризунами

C. Виявлення осіб, які страждають на гнійничкові захворювання та захворювання зубів і носоглотки серед персоналу харчових об’єктів

D. Знищення мух

E. Своєчасне лікування колі-бактеріальних холециститів і пієлітів у працівників харчових об’єктів


41 Назвіть основні заходи щодо профілактики стафілококових токсикозів:

A. *Виявлення осіб, які страждають на гнійничкові захворювання та захворювання зубів і носоглотки, серед персоналу харчових об’єктів

B. Виявлення носіїв збудників кишкових інфекцій серед осіб, що працюють з харчовими продуктами

C. Боротьба з гризунами

D. Знищення мух

E. Своєчасне лікування колібактеріальних холециститів і пієлітів у працівників харчових об’єктів


42. Назвіть основні заходи щодо профілактики ботулізму:

A. *Дотримання правильного режиму стерилізації, умов та термінів зберігання консервів

B. Виявлення носіїв збудників кишкових інфекцій серед працюючих з харчовими продуктами

C. Виявлення осіб, які страждають на гнійничкові захворювання та захворювання зубів і носоглотки серед персоналу харчових об’єктів

D. Знищення мух

E. Своєчасне лікування колі бактеріальних холециститів і пієлітів у працівників харчових об’єктів


43. Назвіть, які документи оформлюються при розслідуванні випадку харчового отруєння:

A. *Все перераховане

B. Схема розслідування групових харчових отруєнь за клінічними симптомами та направлення в лабораторію

C. Лист опитування постраждалих

D. Акт про результати розслідування харчового отруєння

E. Екстрене повідомлення


44. Укажіть, лабораторний аналіз яких матеріалів має найбільше діагностичне значення для ідентифікації харчових токсикоінфекцій:

A. *Лабораторний аналіз крові на гемокультуру та проведення серологічних реакцій

B. Лабораторний аналіз водопровідної води

C. Визначення особливостей природної вентиляції

D. Визначення особливостей штучної вентиляції

E. Лабораторний аналіз підозрілої їжі на наявність стафілококів


45. Укажіть, за якої температури повинні зберігатися продукти, що швидко псуються:

A. *Не вище ніж 8°С

B. Не вище ніж 0°С

C. Не вище ніж 10°С

D. Не вище ніж -5°С

E. Не вище ніж -25°С


46. Дайте визначення поняття “харчова токсикоінфекція”:

A. *Гостре захворювання, що виникає у разі споживання їжі, яка містить велику кількість живих збудників та їх токсинів, виділених під час і загибелі мікроорганізмів

B. Гостре захворювання, що виникає у разі вживання їжі, яка містить велику кількість токсинів, що накопичились під час розвитку і загибелі специфічного збудника

C. Гостре, часто масове захворювання, що виникає у разі вживання їжі, яка містить велику кількість живих специфічних збудників

D. Хронічне захворювання, яке виникає внаслідок вживання продуктів харчування, що містять токсичні продукти життєдіяльності мікроскопічних грибів

E. Хронічне захворювання шлунково-кишкового тракту, викликане постійним споживанням недоброякісної їжі


Гігієна праці


Тема №22. Гігієнічна оцінка ступеня важкості та напруженості праці.


1. Дайте визначення поняття “умови праці”:

A. *Сукупність чинників виробничого середовища та трудового процесу, які впливають на здоров’я і працездатність людини в процесі професійної діяльності

B. Чинник трудового процесу та виробничого середовища, вплив якого на організм людини за певних умов може призвести до погіршання стану здоров’я зниження працездатності людини

C. Чинник трудового процесу та виробничого середовища, вплив якого на організм людини за певних умов може призвести до травми або раптового погіршання здоров’я

D. Чинник трудового процесу та виробничого середовища, вплив якого на організм людини за певних умов може призвести до смертельних випадків

E. Умови, за яких вплив шкідливих і небезпечних виробничих чинників на працівників виключений або їх рівні не перевищують гігієнічних нормативів


2. Дайте визначення поняття “безпечні умови праці”:

A. *Умови, за яких вплив шкідливих і небезпечних виробничих чинників на працівників виключений або їх рівні не перевищують гігієнічних нормативів

B. Сукупність чинників трудового процесу та виробничого середовища, вплив якого на організм людини за певних умов може призвести до погіршання стану здоров’я зниження працездатності людини

C. Сукупність чинників трудового процесу та виробничого середовища, вплив якого на організм людини за певних умов може призвести до травми або раптового погіршання здоров’я

D. Сукупність чинників трудового процесу та виробничого середовища, вплив якого на організм людини за певних умов може призвести до смертельних випадків

E. Сукупність чинників виробничого середовища та трудового процесу, які впливають на здоров’я і працездатність людини в процесі професійної діяльності


3. Дайте визначення поняття “шкідливий виробничий чинник”:

A. *Чинник трудового процесу та виробничого середовища, вплив якого на організм людини за певних умов може призвести до погіршання стану здоров’я зниження працездатності людини

B. Чинник трудового процесу та виробничого середовища, вплив якого на організм людини за певних умов може призвести до травми або раптового погіршання здоров’я

C. Чинник трудового процесу та виробничого середовища, вплив якого на організм людини за певних умов може призвести до смертельних випадків

D. Чинник виробничого середовища та трудового процесу, який впливає на здоров’я і працездатність людини в процесі професійної діяльності

E. Чинник виробничого середовища та трудового процесу, який впливають на формування особливостей особистості людини


4. Дайте визначення поняття “небезпечний виробничий чинник”:

A. *Чинник трудового процесу та виробничого середовища, вплив якого на організм людини за певних умов може призвести до травми або раптового погіршання здоров’я

B. Чинник трудового процесу та виробничого середовища, вплив якого на організм людини за певних умов може призвести до погіршання стану здоров’я зниження працездатності людини

C. Чинник трудового процесу та виробничого середовища, вплив якого на організм людини за певних умов може призвести до смертельних випадків

D. Чинник виробничого середовища та трудового процесу, який впливає на здоров’я і працездатність людини в процесі професійної діяльності

E. Чинник виробничого середовища та трудового процесу, який впливають на формування особливостей особистості людини


5. Укажіть основні класи умов праці за ступенем шкідливості та небезпечності:

A. *Все перераховане

B. Оптимальні умови праці

C. Допустимі умови праці

D. Шкідливі умови праці

E. Небезпечні (екстремальні) умови праці


6. Назвіть основні напрямки кількісної оцінки праці, що входять обов’язки лікарів медико-санітарних частин промислових підприємств:

A. *Все перераховане

B. Оцінки ступеня важкості праці

C. Оцінка ступеня напруженості праці

D. Оцінка фізіологічної вартості праці

E. Оцінка ступеня функціонального напруження організму людини


7. Укажіть, з яких боків визначається функціональне напруження організму під час праці:

A. *Енергетичний та інформаційний

B. Адаптаційний та дезадаптаційний

C. Природний та штучний

D. Аналітичний та емпіричний

E. Загальний та локальний


8. Дайте визначення поняття “важкості праці”:

A. *Характеристика навантаження на організм під час праці, яка вимагає м’язових зусиль і відповідного енергетичного забезпечення

B. Характеристика роботи, що потребує інтенсивної праці головного мозку під час отримання та аналізу інформації

C. Маса вантажу, який піднімають та переміщують

D. Потужність праці в виробничих умовах

E. Статичне навантаження під час виконання фізичної роботи


9. Дайте визначення поняття “напруженіcть праці”:

A. *Характеристика праці, що потребує інтенсивної роботи головного мозку під час отримання та аналізі інформації

B. Характеристика навантаження на організм під праці, яка вимагає м’язових зусиль і відповідного енергетичного забезпечення

C. Маса вантажу, який піднімають та переміщують

D. Потужність праці в виробничих умовах

E. Статичне навантаження під час виконання фізичної роботи


10. Назвіть, які методи використовуються для оцінки ступеня важкості та напруженості праці:

A. *Ергонометричні та фізіологічні методи

B. Адаптаційні та дезадаптаційні методи

C. Природні та штучні методи

D. Аналітичні та емпіричні методи

E. Загальні та локальні методи


11. Укажіть основні категорії праці за ступенем важкості:

A. *Все перераховане

B. Легка

C. Середньої важкості

D. Важка

E. Дуже важка


12. Укажіть основні категорії праці за ступенем напруженості:

A. *Все перераховане

B. Ненапружені

C. Малонапружена

D. Напружена

E. Дуже напружена


13. Назвіть методи, що використовуються для оцінки ступеня важкості та напруженості праці:

A. *Фізіологічні

B. Біохімічні

C. Токсикологічні

D. Фізичні

E. Хімічні


14. Назвіть методи, що використовуються для оцінки ступеня важкості та напруженості праці:

A. *Ергонометричні

B. Біологічні

C. Токсикометричні

D. Статистичні

E. Соціологічні


15. Укажіть показники, що належать до ергонометричних показників важкості праці:

A. *Характеристики робочої пози, потужність роботи, статичне навантаження, маса вантажу, що піднімається

B. Інтелектуальні навантаження, навантаження на зорову сенсорну систему, навантаження на слуховий аналізатор, сенсорні навантаження

C. Режим праці, монотонність, потужність роботи

D. Переміщення у просторі, нахили корпусу, характеристики робочої пози

E. Фізичне динамічне навантаження, маса вантажу, потужність роботи, характеристики робочої пози


16. Назвіть ергонометричні показники важкості праці:

A. *Все перераховане

B. Маса вантажу, що піднімається

C. Потужність праці

D. Характеристики робочої пози

E. Величина статичного навантаження


17. Назвіть основні ергонометричні показники напруженості праці:

A. *Все перераховане

B. Кількість об’єктів одночасного спостереження

C. Тривалість зосередженого спостереження або часу активних дій (у % від загального часу робочого дня

D. Щільність сигналів (оголошень) за 1 год

E. Емоційна напруженість


18. Назвіть основні ергонометричні показники напруженості праці:

A. *Все перераховане

B. Змінність

C. Напруженість функцій сенсорних систем (аналізаторів)

D. Обсяг оперативної пам’яті та інтелектуальна напруженість

E. Ступінь монотонності


19. Укажіть показники, що використовуються як фізіологічні критерії оцінки ступеня важкості та напруженості праці:

A. *Рівень фізіологічних функцій під час виконання праці (відповідно на початку та наприкінці виконання роботи)

B. Характеристики робочої пози

C. Величина статичного навантаження

D. Змінність

E. Ступінь монотонності


20. Укажіть, який з нижченаведених методів використовується для визначення м’язової сили:

A. *Динамометрія

B. Хронорефлексометрія

C. Тремометрія

D. Електрокардіографія

E. Тонометрія


21. Укажіть, який з нижченаведених методів використовується для вивчення особливостей умовно-рефлекторної діяльності та характеристик психофізіологічних функцій:

A. *Хронорефлексометрія

B. Динамометрія

C. Тремометрія

D. Електрокардіографія

E. Ергографія


22. Укажіть, для визначення рівня розвитку яких психофізіологічних функцій призначені хронорефлексометри:

A. *Латентний період зорово- і слухомоторної реакцій

B. Оцінки працездатність певної групи м’язів

C. Координація рухів

D. М’язова сила і статична витривалість

E. Температура тіла в умовах виробництва


23. Укажіть, який з нижченаведених методів використовується для вивчення особливостей координації рухів, частоти і амплітуди довільного тремтіння рук тощо:

A. *Тремометрія

B. Динамометрія

C. Хронорефлексометрія

D. Ергографія

E. Тонометрія


24. Укажіть, яку методику з нижченаведених використовують для вивчення особливостей переключення уваги:

A. *Пошук чисел за спеціальними таблицями

B. Коректурна проба

C. Запам’ятовування геометричних фігур

D. Хронорефлексометрія

E. Тремометрія


25. Укажіть, яку методику з нижченаведених використовують для вивчення особливостей стійкості уваги:

A. *Коректурна проба

B. Пошук чисел за спеціальними таблицями

C. Запам’ятовування геометричних фігур

D. Хронорефлексометрія

E. Тремометрія


26. Укажіть, яку методику з нижченаведених використовують для вивчення особливостей пам’яті:

A. *Запам’ятовування геометричних фігур

B. Пошук чисел за спеціальними таблицями

C. Коректурна проба

D. Хронорефлексометрія

E. Тремометрія


27. Назвіть, який з нижченаведених показників не є критеріями інтелектуальних навантажень:

A. *Число об’єктів одночасного спостереження

B. Зміст роботи

C. Сприймання сигналів та їх оцінка

D. Ступінь складності завдання

E. Характер роботи, що виконується


28. Назвіть, який з нижченаведених показників не є критеріями сенсорних навантажень:

A. *Число елементів робочої операції

B. Тривалість зосередженого спостереження

C. Щільність сигналів

D. Число об’єктів одночасного спостереження

E. Рівень навантажень на зорову та слухову сенсорні системи


29. Назвіть, який з нижченаведених показників не є критеріями монотонності трудового процесу:

A. *Число об’єктів одночасного спостереження

B. Число елементів робочої операції

C. Тривалість виконання операцій, що повторюються

D. Час пасивного спостереження за ходом виробничого процесу

E. Кількість робочих операцій


30. Назвіть, який з нижченаведених показників не є критеріями емоційної напруженості праці:

A. *Напруженість м’язової системи

B. Ступінь відповідальності

C. Рівень значення помилки

D. Ступінь ризику за власну безпеку

E. Ступінь ризику за безпеку інших осіб

31. Дайте визначення поняття “втома”:

A. *Тимчасовий стан організму, який настає в результаті виконання інтенсивної або тривалої праці та характеризується погіршанням рівня її кількісних і якісних показників та зниженням працездатності, що відновлюється після відповідного відпочинку

B. Патологічний стан, при якому послаблюється адаптивна здатність організму, виникає різка невідповідність між витратами енергії організмом і процесами їх поповнення та не спостерігається відновлення фізіологічних процесів після відпочинку до початку наступного робочого дня

C. Патологічне зниження працездатності організму під дією фізичної або розумової роботи

D. Патологічне напруження гомеостазу організму під дією тривалої або інтенсивної роботи

E. Стресова реакція організму, що характеризується зниженням працездатності


32. Дайте визначення поняття “перевтома”:

A. *Патологічний стан, при якому послаблюється адаптивна здатність організму, виникає різка невідповідність між витратами енергії організмом і процесами їх поповнення та не спостерігається відновлення фізіологічних процесів після відпочинку до початку наступного робочого дня

B. Тимчасовий стан організму, який настає в результаті виконання інтенсивної або тривалої праці та характеризується погіршанням рівня її кількісних і якісних показників та зниженням працездатності, що відновлюється після відповідного відпочинку

C. Фізіологічне зниження працездатності організму під дією фізичної або розумової роботи

D. Порушення гомеостазу організму під дією тривалої або інтенсивної роботи

E. Стресова реакція організму, що характеризується зниженням працездатності


33. Перерахуйте основні фази та періоди фізіологічної кривої працездатності:

A. *Фаза втягнення у діяльність, що виконується

Фаза стійкої високої працездатності

Фаза зниження працездатності, період неповної компенсації

Фаза зниження працездатності, період кінцевого пориву

Фаза зниження працездатності, період прогресивного падіння працездатності

B. Фаза втягнення у діяльність, що виконується

Фаза стійкої високої працездатності

Фаза зниження працездатності, період неповної компенсації

Фаза зниження працездатності, період кінцевого пориву

Фаза післядії

C. Фаза низької працездатності

Фаза втягнення у діяльність, що виконується

Фаза стійкої високої працездатності

Фаза зниження працездатності, період кінцевого пориву

Фаза зниження працездатності, період прогресивного падіння працездатності

D. Фаза середньої працездатності

Фаза втягнення у діяльність, що виконується

Фаза стійкої високої працездатності

Фаза зниження працездатності, період кінцевого пориву

Фаза зниження працездатності, період прогресивного падіння працездатності

E. Фаза втягнення у діяльність, що виконується

Фаза стійкої високої працездатності

Фаза зниження працездатності, період повної компенсації

Фаза зниження працездатності, період кінцевого пориву

Фаза зниження працездатності, період прогресивного падіння працездатності


Тема №23. Гігієнічна оцінка впливу шуму та вібрації на організм людини.


1. Дайте визначення поняття “шум”:

А. *Сукупність небажаних звуків різної частоти та інтенсивності, які безладно або періодично змінюються у часі

В. Механічні коливальні рухи системи з пружними зв’язками

С. Механічні аперіодичні коливання пружних тіл з частотою понад 1 Гц

D. Електромагнітні хвилі

Е. Різновид електромагнітного неіонізуючого випромінювання


2. Наведіть характеристику шуму з фізичної точки зору:

А. *Хаотичні пружні коливання повітряного середовища різної частоти, сили та ритму

В. Всілякі звуки, що заважають людині працювати, відпочивати, спати та викликають негативну подразливу дію

С. Механічні аперіодичні коливання пружних тіл з частотою понад 1 Гц

D. Механічні коливальні рухи системи з пружними зв’язками

Е. Різновид електромагнітного неіонізуючого випромінювання


3. Наведіть характеристику шуму з гігієнічної точки зору:

А. *Всілякі звуки, що заважають людині працювати, відпочивати, спати та викликають негативну подразливу дію

В. Хаотичні пружні коливання повітряного середовища різної частоти, сили та ритму

С. Механічні аперіодичні коливання пружних тіл з частотою понад 1 Гц

D. Механічні коливальні рухи системи з пружними зв’язками

Е. Фоновий рівень дзета-потенціалу Землі


4. Назвіть, в яких одиницях вимірюється частота звуку або шуму:

А. *У герцах (Гц) - кількості коливань за секунду та в октавах - діапазоні звуків, верхня межа якого в 2 рази більша нижньої (16-32 Гц; 100-200 Гц і т.д.)

В. В октавах - кількості коливань за секунду та в герцах (Гц) - діапазоні звуків, верхня межа якого в 2 рази більша нижньої (16-32 Гц; 100-200 Гц і т.д.)

С. У белах (Б) і децибелах (дБ)

D. У ньютонах на метр квадратний (Н/м2)

Е. У фонах (децибелах гучності)

5. Укажіть діапазон частот звуку або шуму, що сприймаються людським вухом:

А. *16-20000 Гц, що вкладається в 10 октав

В. 12-32 Гц, що вкладається в 1 октаву

С. 100-200 Гц, що вкладається в 2 октави

D. 500-1000 Гц, що вкладається в 5 октав

Е. 5000-10000 Гц, що вкладається в 10 октав

6. Назвіть, в яких одиницях вимірюється сила звуку:

А. *У ньютонах на метр квадратний (Н/м2)

В. У герцах (Гц) - кількості коливань за секунду та в октавах - діапазоні звуків, верхня межа якого в 2 рази більша нижньої (16-32 Гц; 100-200 Гц і т.д.)

С. В октавах - кількості коливань за секунду та в герцах (Гц) - діапазоні звуків, верхня межа якого в 2 рази більша нижньої (16-32 Гц; 100-200 Гц і т.д.)

D. У белах (Б) і децибелах (дБ)

Е. У фонах (децибелах гучності)

7. Укажіть діапазон частот рівень звукового тиску, що сприймаються людським вухом:

А. *2-10-5 − 2-101,5 Н/м2

В. 2 − 200 Н/м2

С. 200 − 2000 Н/м2

D. 2000 − 20000 Н/м2

Е. 1000 − 100000 Н/м2

8. Назвіть, в яких одиницях вимірюється інтенсивність або сила звукового тиску:

А. *У белах (Б) і децибелах (дБ)

В. У герцах (Гц) - кількості коливань за секунду та в октавах - діапазоні звуків, верхня межа якого в 2 рази більша нижньої (16-32 Гц; 100-200 Гц і т.д.)

С. В октавах - кількості коливань за секунду та в герцах (Гц) - діапазоні звуків, верхня межа якого в 2 рази більша нижньої (16-32 Гц; 100-200 Гц і т.д.)

D. У ньютонах на метр квадратний (Н/м2)

Е. У фонах (децибелах гучності)

9. Укажіть рівень верхнього (больового) порогу звукового тиску:

А. *130 дБ

В. 100 дБ

С. 10 дБ

D. 500 дБ

Е. 1000 дБ


10. Назвіть, в яких одиницях вимірюється гучність звуку або шуму:

А. *У фонах (децибелах гучності)

В. У герцах (Гц) - кількості коливань за секунду та в октавах - діапазоні звуків, верхня межа якого в 2 рази більша нижньої (16-32 Гц; 100-200 Гц і т.д.)

С. В октавах - кількості коливань за секунду та в герцах (Гц) - діапазоні звуків, верхня межа якого в 2 рази більша нижньої (16-32 Гц; 100-200 Гц і т.д.)

D. У ньютонах на метр квадратний (Н/м2)

Е. У белах (Б) і децибелах (дБ)


11. Наведіть часову класифікацію шуму:

А. *Постійний (безперервний), непостійний (переривчастий (ритмічний і аритмічний) та імпульсний (ударний)

В. Низькочастотний, середнє-частотний, високочастотний

С. Тональний (звучить одна частота) вузько смуговий (звучать 1-3 октави), широкосмуговий (4-6 октав), "білий" (звучать всі частоти)

D. Природний, штучний, змішаний

Е. Локальний, загальний змішаний

12. Наведіть класифікацію шуму за частотою:

А. *Низькочастотний, середнє-частотний, високочастотний

В. Постійний (безперервний), непостійний (переривчастий (ритмічний і аритмічний) та імпульсний (ударний)

С. Тональний (звучить одна частота) вузько смуговий (звучать 1-3 октави), широкосмуговий (4-6 октав), "білий" (звучать всі частоти).

D. Природний, штучний, змішаний

Е. Локальний, загальний змішаний

13. Наведіть класифікацію шуму за характеристиками спектру:

А. *Тональний (звучить одна частота) вузько смуговий (звучать 1-3 октави), широкосмуговий (4-6 октав), "білий" (звучать всі частоти)

В. Постійний (безперервний), непостійний (переривчастий (ритмічний і аритмічний) та імпульсний (ударний)

С. Низькочастотний, середнє-частотний, високочастотний

D. Природний, штучний, змішаний

Е. Локальний, загальний змішаний


14. Дайте визначення поняття “постійний шум”:

A. *Шум, рівень якого змінюється у часі не більше, ніж на 5 ДбА

B. Шум, рівень якого змінюється у часі більше, ніж на 5 ДбА

C. Шум, рівень якого безперервно змінюється у часі

D. Шум, рівень якого різко падає до рівня фонового шуму, причому тривалість інтервалів, протягом котрих рівень шуму є постійним та перевищує рівень фонового шуму, становить понад 1 с

E. Шум, який складається з одного або кількох звукових імпульсів, тривалість кожного з котрих менше ніж 1 с

15. Дайте визначення поняття “непостійний шум”:

А. *Шум, рівень якого змінюється у часі більше, ніж на 5 ДбА

B. Шум, рівень якого змінюється у часі не більше, ніж на 5 ДбА

C. Шум, рівень якого безперервно змінюється у часі

D. Шум, рівень якого різко падає до рівня фонового шуму, причому тривалість інтервалів, протягом котрих рівень шуму є постійним та перевищує рівень фонового шуму, становить понад 1 с

E. Шум, який складається з одного або кількох звукових імпульсів, тривалість кожного з котрих менше ніж 1 с

16. Дайте визначення поняття “переривчастий шум”:

А.*Шум, рівень якого східчасто змінюється на 5 ДбА і більше

B. Шум, який складається з одного або кількох звукових імпульсів, тривалість кожного з котрих менше ніж 1 с

C. Шум, рівень якого змінюється у часі не більше, ніж на 5 ДбА

D. Шум, рівень якого змінюється у часі більше, ніж на 5 ДбА

E. Шум, рівень якого безперервно змінюється у часі

17. Дайте визначення поняття “імпульсний шум”:

А.*Шум, який складається з одного або кількох звукових імпульсів, які різко зростають і видко спадають, причому тривалість кожного з них менше ніж 1 с

B. Шум, рівень якого різко падає до рівня фонового шуму, причому тривалість інтервалів, протягом котрих рівень шуму є постійним та перевищує рівень фонового шуму, становить понад 1 с

C. Шум, рівень якого змінюється у часі не більше, ніж на 5 ДбА

D. Шум, рівень якого змінюється у часі більше, ніж на 5 ДбА

E. Шум, рівень якого безперервно змінюється у часі

18. Дайте визначення поняття “тональний шум”:

А.*Шум, у спектрі якого прослуховуються виражені дискретні тони

B. Шум з безперервним спектром шириною понад 1 октаву

С. Шум, рівень якого змінюється у часі не більше, ніж на 5 ДбА

D. Шум, рівень якого змінюється у часі більше, ніж на 5 ДбА

E. Шум, рівень якого безперервно змінюється у часі

19. Дайте визначення поняття “широкосмуговий шум”:

А.*Шум з безперервним спектром шириною понад 1 октаву

B. Шум, у спектрі якого прослуховуються виражені дискретні тони

С. Шум, рівень якого змінюється у часі не більше, ніж на 5 ДбА

D. Шум, рівень якого змінюється у часі більше, ніж на 5 ДбА

E. Шум, рівень якого безперервно змінюється у часі


20. Основною характеристикою інтенсивності постійного широкосмугового шуму є:

А. *Рівень звуку

В. Еквівалентний рівень звуку

С. Рівень сили звуку

D. Рівень звукового тиску

Е. Частота звукової хвилі


21. Основною характеристикою інтенсивності непостійного шуму є:

А. *Еквівалентний рівень звуку

В. Рівень звуку

С. Рівень сили звуку

D. Рівень звукового тиску

Е. Частота звукової хвилі


22. Укажіть, які звуки однієї гучності, проте різної частоти є більш шкідливими:

А. *Низькочастотні – найменш шкідливі, середнє-частотні – більш шкідливі, високочастотні − найбільш шкідливі

В. Високочастотні – найменш шкідливі, середнє-частотні – більш шкідливі, низькочастотні − найбільш шкідливі

С. Низькочастотні – найменш шкідливі, високочастотні – більш шкідливі, середнє-частотні − найбільш шкідливі

D. Високочастотні – найменш шкідливі, низькочастотні – більш шкідливі, середнє-частотні − найбільш шкідливі

Е. Рівень шкідливості низькочастотних, середнє-частотних та високочастотних звуків є однаковим


23. Назвіть, що покладено в основу гігієнічного нормування шуму:

А. *Об’єкти нормування та частотний спектр шуму

В. Суб’єкти нормування та частотний спектр шуму

С. Об’єкти нормування та часові особливості шуму

D. Об’єкти нормування та спектральні особливості шуму

Е. Суб’єкти нормування та часові особливості шуму

24. Назвіть прилади, що використовуються для вимірювання шуму:

A. *Все перераховане

B. Шумомір

C. Аналізатор спектру шуму

D. Вимірювач шуму і вібрації (ВШВ)

E. Шумо-вібраційний комплекс (ШВК)

25. Назвіть прилади, що не використовуються для вимірювання шуму:

A. *Віброметр

B. Шумомір

C. Шумо-вібраційний комплекс (ШВК)

D. Аналізатор спектру шуму

E. Вимірювач шуму і вібрації (ВШВ)

26. Назвіть прилад, за допомогою якого проводиться дослідження порогів слухової чутливості:

A. *Аудіометр

B. Вимірювач шуму і вібрації (ВШВ)

C. Шумомір

D. Вимірювач вібраційної чутливості

E. Вібровимірювальний комплекс

27.Укажіть особливості специфічної дії шуму:

A. *Патологічні зрушення з боку слухової сенсорної системи

B. Патологічні зрушення з боку центральної нервової системи

C. Патологічні зрушення з боку вегетативної нервової системи

D. Патологічні зрушення з боку серцево-судинної системи

E. Патологічні зрушення з боку кістково-м’язової системи

28. Укажіть основні стадії розвитку професійної приглухуватості внаслідок дії шуму:

A. *Слухова адаптація, слухова втома, прогресуюча приглуховатість

B. Слухова адаптація, слухова дезадаптація, прогресуюча приглуховатість

C. Ангіоспазм, полі невропатія, прогресуюча приглуховатість

D. Діенцефальний синдром, енцефальний синдром, прогресуюча приглуховатість

E. Вестибілярний синдром, ангіоспастичний синдром, прогресуюча приглуховатість

29. Максимальний рівень переривчастого шуму не повинен перевищувати:

А. *110 дБ

В. 125 дБ

С. 80 дБ

D. 150 дБ

Е. 500дБ

30. Максимальний рівень імпульсного шуму не повинен перевищувати:

А. *125 дБ

В. 110 дБ

С. 80 дБ

D. 150 дБ

Е. 500дБ

31. Дайте визначення поняття “вібрація”:

А. *Ритмічні коливання твердих тіл різної частоти і сили, при яких відбувається почергове збільшення та зменшення у часі значень, що їх характеризують

В. Механічні коливальні рухи системи без пружних зв’язків

С. Хаотичні пружні коливання повітряного середовища різної частоти, сили та ритму

D. Всілякі звуки, що заважають людині працювати, відпочивати, спати та викликають негативну подразливу дію

Е. Фоновий рівень дзета-потенціалу Землі

32. Укажіть показники, що характеризують вібрацію:

А. *Амплітуда коливань, віброшвидкість, віброприскорення

В. Амплітуда коливань, вібропотужність, віброприскорення

С. Період коливань, мезор, зона блукання акрофази

D. Потужність коливань, питома потужність коливань, сумарна потужність коливань

Е. Фоновий рівень коливань, сумарний рівень коливань, еквівалентний рівень коливань

33. Назвіть основні види вібрації за походженням:

А. *Транспортна, транспортно-технологічна, технологічна

В. Загальна, локальна

С. Вертикальна, горизонтальна переднє-задня, горизонтальна бокова

D. Природна, штучна, змішана

Е. Глибинна, поверхнева


34. Назвіть основні види вібрації за частотним складом:

А. *Низькочастотна, середнє-частотна, високочастотна

В. Загальна, локальна

С. Вертикальна, горизонтальна переднє-задня, горизонтальна бокова

D. Природна, штучна, змішана

Е. Транспортна, транспортно-технологічна, технологічна


35. Назвіть основні види вібрації за механізмом дії на організм:

А. *Загальна, локальна

В. Транспортна, транспортно-технологічна, технологічна

С. Вертикальна, горизонтальна переднє-задня, горизонтальна бокова

D. Природна, штучна, змішана

Е. Глибинна, поверхнева

36. Назвіть основні види загальної вібрації:

А. *Вертикальна, горизонтальна переднє-задня, горизонтальна бокова

В. Транспортна, транспортно-технологічна, технологічна

С. Ізольована, комплексна, комбінована, поєднана

D. Природна, штучна, змішана

Е. Глибинна, поверхнева

37. Дайте визначення поняття “транспортна вібрація”:

А. *Вібрація, яка діє на операторів рухомих машин і засобів пересування по дорогах та місцевості

В. Вібрація, яка діє на операторів машин з обмеженим переміщенням в цеху, у гірничих виробках тощо

С. Вібрація, яка є наслідком виконуваних технологічних операція і діє на операторів стаціонарних машин та інших робітників через підлогу

D. Вібрація робочого місця (підлоги, сидіння)

Е. Вібрація, яка діє на окремі частини тіла людини (руки, ноги, груди)

38. Дайте визначення поняття “транспортно-технологічна вібрація”:

А. *Вібрація, яка діє на операторів машин з обмеженим переміщенням в цеху, у гірничих виробках тощо

В. Вібрація, яка діє на операторів рухомих машин і засобів пересування по дорогах та місцевості

С. Вібрація, яка є наслідком виконуваних технологічних операція і діє на операторів стаціонарних машин та інших робітників через підлогу

D. Вібрація робочого місця (підлоги, сидіння)

Е. Вібрація, яка діє на окремі частини тіла людини (руки, ноги, груди)

39. Дайте визначення поняття “технологічна вібрація”:

А. *Вібрація, яка є наслідком виконуваних технологічних операція і діє на операторів стаціонарних машин та інших робітників через підлогу

В. Вібрація, яка діє на операторів рухомих машин і засобів пересування по дорогах та місцевості

С. Вібрація, яка діє на операторів машин з обмеженим переміщенням в цеху, у гірничих виробках тощо

D. Вібрація робочого місця (підлоги, сидіння)

Е. Вібрація, яка діє на окремі частини тіла людини (руки, ноги, груди)


40. Дайте визначення поняття “загальна вібрація”:

А. *Вібрація робочого місця (підлоги, сидіння)

В. Вібрація, яка діє на операторів рухомих машин і засобів пересування по дорогах та місцевості

С. Вібрація, яка діє на операторів машин з обмеженим переміщенням в цеху, у гірничих виробках тощо

D. Вібрація, яка є наслідком виконуваних технологічних операція і діє на операторів стаціонарних машин та інших робітників через підлогу

Е. Вібрація, яка діє на окремі частини тіла людини (руки, ноги, груди)

41. Дайте визначення поняття “локальна вібрація”:

А. *Вібрація, яка діє на окремі частини тіла людини (руки, ноги, груди)

В. Вібрація, яка діє на операторів рухомих машин і засобів пересування по дорогах та місцевості

С. Вібрація, яка діє на операторів машин з обмеженим переміщенням в цеху, у гірничих виробках тощо

D. Вібрація, яка є наслідком виконуваних технологічних операція і діє на операторів стаціонарних машин та інших робітників через підлогу

Е. Вібрація робочого місця (підлоги, сидіння)

42. Назвіть провідні шляхи передачі локальної вібрації:

A. *На кінцівки працівника

B. Безпосередньо на тіло людини

C. Через опорні поверхні та кістково-м’язову систему

D. На слухову сенсорну систему

E. Через одяг

.

43. Назвіть провідні шляхи передачі загальної вібрації:

A. *Через опорні поверхні та кісткову-м’язову систему

B. На слухову сенсорну систему

C. Безпосередньо на тіло людини

D. На кінцівки працівника

E. Через одяг

44. Укажіть частотні характеристики загальної низькочастотної вібрації:

А. *1 і 4 Гц

В. 1 і 4 дБ

С. 8 і 16 Гц

D. 31,5 і 63 Гц

Е. 125, 250 і 1000 Гц


45. Укажіть частотні характеристики загальної середнє-частотної вібрації:

А. *8 і 16 Гц

В. 8 і 16 дБ

С. 1 і 4 Гц

D. 31,5 і 63 Гц

Е. 125, 250 і 1000 Гц


46. Укажіть прилад, що призначений для вимірювання вібрації:

A. *Вимірювач шуму і вібрації

B. Шумомір

C. Спідометр

D. Аналізатор спектру шуму

E. Аудіометр

47. Укажіть захворювання, яке є наслідком тривалої дії вібрації на організм людини:

А. *Вібраційна хвороба

В. Шумова хвороба

С. Кесонна хвороба

D. Висотна хвороба

Е. Хвороба Паркинсона


48. Укажіть основні клінічні прояви вібраційної хвороби:

А. *Все перераховане

В. Спазми судин кінців пальців рук (при локальній вібрації) або ніг (при загальній вібрації)

С. Зниження температури кінців пальців рук або ніг

D. Відчуття оніміння кінців пальців рук або ніг

Е. Втрата тактильної та температурної чутливості


49. Укажіть віддалені клінічні прояви вібраційної хвороби:

А. *Все перераховане

В. Атрофія м’язів

С. Контрактури

D. Деформації пальців

Е. Поліневропатії

50. Укажіть провідні первинні симптоми вібраційної хвороби в результаті впливу локальної висо­кочастотної вібрації:

A. *Ангіоспазм дистальних відділів верхніх кінцівок та зміни всіх видів шкірної чутливості

B. Порушення трофіки

C. Ангіоспазм дистальних відділів нижніх кінцівок та зміни тактильної і больової шкірної чутливості

D. Зміни у кістково-суглобовому апараті

E. Вестибулярні порушення

51. Укажіть найбільш специфічний симптом вібраційної хвороби внаслідок впливу загальної вібрації:

A. *Поліневротичний синдром

B. Вестибулопатія

C. Ангіодистонічні розлади

D. Діенцефальний синдром

E. Дисфункції шлунково-кишкового тракту

52. Укажіть найбільш характерні для вібраційної хвороби клінічні синдроми:

A. *Все перераховане

B. Ангіодистонічний та ангіоспастичний синдроми

C. Діенцефальний синдром

D. Синдром вегетоміофасциту

E. Вестибулярний синдром

Тема №24. Гігієнічна оцінка пилу та токсичних хімічних речовин. Методика гігієнічної оцінки небезпечних і шкідливих факторів виробничого середовища та реакції організму на їх вплив.


1. Назвіть основні джерела запиленості атмосферного повітря:

А. *Все перераховане

В. Космічний пил (згорання метеоритів у атмосфері)

С. Виверження вулканів та пилові (лесові (Тибет, Китай), ґрунтові, піщані) бурі

D. Сільськогосподарський, промисловий та дорожній пил

E. Морський пил (кришталики солі)


2. Укажіть, які чинники впливають на ступінь запиленості повітря житлових, громадських, навчальних, спортивних приміщень:

А. *Вид та якість покриття підлоги і меблів, ступінь заселеності приміщень, характер і якість прибирання (сухе, вологе) та повітрообміну, культурний рівень мешканців

В. Культура праці, характер прибирання, використання сучасних планувальних рішень та будівельних матеріалів

С. Освітлення, вентиляція, водопостачання, каналізація

D. Інтенсивність ультрафіолетової радіації, рівень шуму, рівень вібрації, концентрації токсичних хімічних речовин

E. Вид виробництва, ступінь механізації виробничого процесу, якість пило відведення, вентиляція


3. Укажіть, які чинники впливають на ступінь запиленості повітря робочої зони в цехах промислових підприємств:

А. *Вид виробництва, ступінь механізації виробничого процесу, якість пило відведення, вентиляція

В. Культура праці, характер прибирання, використання сучасних планувальних рішень та будівельних матеріалів

С. Освітлення, вентиляція, водопостачання, каналізація

D. Інтенсивність ультрафіолетової радіації, рівень шуму, рівень вібрації, концентрації токсичних хімічних речовин

E. Вид та якість покриття підлоги і меблів, ступінь заселеності приміщень, характер і якість прибирання (сухе, вологе) та повітрообміну, культурний рівень мешканців


4. Назвіть чинники, що обумовлюють запиленість повітря робочої зони в цехах промислових підприємств:

А. *Все перераховане

В. Вид виробництва

С. Ступінь механізації виробництва

D. Якість засобів пилоподавлення

E. Якість засобів вентиляції


5. Приведіть класифікацію пилу за хімічним складом (походженням):

А. *Неорганічний, органічний, мікробіологічний, змішаний

В. Видимий, частково видимий, невидимий, змішаний

С. Макроскопічний, мікроскопічний, ультрамікроскопічний, змішаний

D. Ґрунтовий, виробничий, будівельний, змішаний

E. Природний, штучний, синтетичний, змішаний


6. Приведіть класифікацію пилу у залежності від особливостей дії на організм:

А. *Індиферентний, токсичний, дерматотропний, пневмотропний, алергенний, канцерогенний

В. Нефротропний, пневмотропний, алергений, сенсибілізаційний, змішаний

С. Неорганічний, органічний, мікробіологічний, змішаний

D. Природний, штучний, синтетичний, змішаний

E. Аморфний, волокнистий, гострий, тупий


7. Приведіть класифікацію пилу у залежності від розміру часток:

А. *Аеросуспензії, крупнодисперсні аерозолі, середньодисперсні аерозолі, дрібнодисперсні аерозолі

В. Аеросуспензії, аерогелі, аерозолі, аеросироватки

С. Аерозолі дезінтеграції, аерозолі конденсації, аерозолі кондукції, аерозолі конвекції

D. Природний пил, штучний пил, синтетичний пил, змішаний пил

E. Аморфний пил, волокнистий пил, гострий пил, індиферентний пил


8. Приведіть класифікацію пилу у залежності від механізму утворення:

А. *Аерозолі дезінтеграції, аерозолі конденсації

В. Аерозолі утворення, аерозолі розкладання

С. Аерозолі інтеграції, аерозолі конвергенції

D. Аерозолі кондукції, аерозолі конвекції

E. Аерозолі з’єднання, аерозолі розчинення


9. Назвіть, які властивості пилу найбільш важливі для її гігієнічної оцінки:

А. *Хімічний склад, біологічна активність, дисперсність, форма і розмір часток

В. Хімічний склад, морфологічні властивості, функціональні можливості, проникаюча здатність, біотропність

С. Питома вага, щільність, магнітні властивості, іонізуючі властивості, дисперсні властивості

D. Щільність, пористості, вологоємність, повітряємність, питома вага

E. Дисперсність, розчинність, вологоємність, теплопровідність, магнітні властивості


10. Укажіть особливості поведінки аеросуспензій і крупнодисперсних аерозолів у повітрі:

А. *Осідають з повітря з прискоренням: сили гравітації діють на них значно сильніше, ніж опір повітря

В. Осідають з постійною швидкістю: сили гравітації врівноважені з силами опору повітря

С. Не осідають, знаходячись у стані броунівського руху: сили опору повітря для них більші сил гравітації, проте з часом дрібнодисперсні частинки конгломерують, або абсорбують на собі вологу, стають більш важкими і осідають

D. Осідають з повітря з гальмуванням: опір повітря діє на них значно сильніше ніж сили гравітації

E. Зовсім не осідають з повітря

11. Укажіть особливості поведінки середнєдисперсних аерозолів у повітрі:

А. *Осідають з постійною швидкістю: сили гравітації врівноважені з силами опору повітря

В. Осідають з повітря з прискоренням: сили гравітації діють на них значно сильніше, ніж опір повітря

С. Не осідають, знаходячись у стані броунівського руху: сили опору повітря для них більші сил гравітації, проте з часом дрібнодисперсні частинки конгломерують, або абсорбують на собі вологу, стають більш важкими і осідають

D. Осідають з повітря з гальмуванням: опір повітря діє на них значно сильніше ніж сили гравітації

E. Зовсім не осідають з повітря


12. Укажіть особливості поведінки дрібнодисперсних аерозолів у повітрі:

А. *Не осідають, знаходячись у стані броунівського руху: сили опору повітря для них більші сил гравітації, проте з часом дрібнодисперсні частинки конгломерують, або абсорбують на собі вологу, стають більш важкими і осідають

В. Осідають з повітря з прискоренням: сили гравітації діють на них значно сильніше, ніж опір повітря

С. Осідають з постійною швидкістю: сили гравітації врівноважені з силами опору повітря

D. Осідають з повітря з гальмуванням: опір повітря діє на них значно сильніше ніж сили гравітації

E. Зовсім не осідають з повітря


13. Укажіть особливості проникнення аеросуспензій і крупнодисперсних аерозолів у дихальні шляхи людини:

А. *Підкоряючись закону інерції руху Ньютона центробіжною силою відкидаються до стінок дихальних шляхів, а потім завдяки мерехтливому епітелію разом зі слизом видаляються назовні

В. Проникають до бронхів

С. Підпорядковуючись броунівському рухові внаслідок малої маси, разом з повітрям досить легко проникають до альвеол і можуть або викликати пневмоконіози та інші форми пилової патології або видихатися назовні

D. Розчиняються у слизу дихальних шляхів

E. Проникають у травну систему


14. Укажіть особливості проникнення середнєдисперсних аерозолів у дихальні шляхи людини:

А. *Проникають до бронхів

В. Підкоряючись закону інерції руху Ньютона центробіжною силою відкидаються до стінок дихальних шляхів, а потім завдяки мерехтливому епітелію разом зі слизом видаляються назовні

С. Підпорядковуючись броунівському рухові внаслідок малої маси, разом з повітрям досить легко проникають до альвеол і можуть або викликати пневмоконіози та інші форми пилової патології або видихатися назовні

D. Розчиняються у слизу дихальних шляхів

E. Проникають у травну систему


15. Укажіть особливості проникнення дрібнодисперсних аерозолів у дихальні шляхи людини:

А. *Підпорядковуючись броунівському рухові внаслідок малої маси, разом з повітрям досить легко проникають до альвеол і можуть або викликати пневмоконіози та інші форми пилової патології або видихатися назовні

В. Підкоряючись закону інерції руху Ньютона центробіжною силою відкидаються до стінок дихальних шляхів, а потім завдяки мерехтливому епітелію разом зі слизом видаляються назовні

С. Проникають до бронхів

D. Розчиняються у слизу дихальних шляхів

E. Проникають у травну систему


16. Укажіть особливості впливу високого ступеня запиленості атмосферного повітря на стан навколишнього середовища:

А. *Все перераховане

В. Зниження освітленості

С. Зниження інтенсивності ультрафіолетового випромінювання

D. Сприяння появі похмурих погод

E. Сприяння появі туманів і смогу


17. Укажіть особливості впливу пилу на шкіру та слизові оболонки:

А. *Все перераховане

В. Закупорка вивідних протоків сальних і потових залоз, розвиток мацерації шкіри і слизових оболонок

С. Сприяння виникненню піодермій, алергії

D. Загально-токсична дія

E. Негативна дія на теплообмін і дихання шкіри


18. Укажіть особливості впливу пилу на дихальну систему:

А. *Все перераховане

В. Загально-токсична дія

С. Розвиток алергенних та інфекційних захворювань з інгаляційним механізмом передачі

D. Розвиток пневмоконіозів

E. Розвиток раку легенів


19. Назвіть патологічні стани, що характеризують загально-токсичну дію пилу на дихальну систему:

А. *Виникнення внаслідок всмоктування розчиненого у воді пилу із легень та слизових оболонок у кров’яне русло різноманітних отруєнь (отруєння свинцем, цинком, стронцієм тощо)

В. Ядуха, хронічний бронхіт, риніт, фарингіт, трахеїт, бронхіальна астма

С. Туберкульоз, легенева чума тощо

D. Сілікоз, сілікатоз, антракоз, асбестоз тощо

E. Рак легенів

20. Назвіть алергені захворювання, зумовлені впливом пилу:

А. *Ядуха, хронічний бронхіт, риніт, фарингіт, трахеїт, бронхіальна астма

В. Отруєння свинцем, цинком, стронцієм тощо

С. Туберкульоз, легенева чума тощо

D. Сілікоз, сілікатоз, антракоз, асбестоз тощо

E. Рак легенів


21. Назвіть інфекційні захворювання з інгаляційним механізмом передачі, зумовлені впливом пилу:

А. *Туберкульоз, легенева чума тощо

В. Отруєння свинцем, цинком, стронцієм тощо

С. Ядуха, хронічний бронхіт, риніт, фарингіт, трахеїт, бронхіальна астма

D. Сілікоз, сілікатоз, антракоз, асбестоз тощо

E. Рак легенів


22. Назвіть пневмоконіози, зумовлені впливом пилу:

А. *Сілікоз, сілікатоз, антракоз, асбестоз тощо

В. Отруєння свинцем, цинком, стронцієм тощо

С. Ядуха, хронічний бронхіт, риніт, фарингіт, трахеїт, бронхіальна астма

D. Туберкульоз, легенева чума тощо

E. Рак легенів


23. Назвіть основні біологічні ефекти впливу пилу на організм:

А. *Токсичний, подразнювальний, фіброгенний, дерматотропний, пневмотропний, алергенний, канцерогенний

В. Гемолітичний, подразнювальний, імунологічний, гістохімічний, функціональний

С. Поляризаційний, гемокоагуляційний, біохімічний, ретроспективний, проективний

D. Іонізаційний, адсорбційний, генетичний, популяційний, індивідуальний

E. Фізичний, хімічний, фізико-хімічний, біологічний, мікробіологічний


24. Назвіть біологічний ефект, властивий для впливу пилу на організм людини:

A. *Фіброгенний

B. Гемолітичний

C. Іонізаційний

D. Адсорбційний

E. Поляризаційний


25. Назвіть захворювання, що пов’язані з впливом пилу:

А. *Пневмоконіоз, бронхіт, дерматит

В. Піодермія, дерматит, дерматоз

С. Туберкульоз легень, емфізема легень, саркоїдоз

D. Риніт, ангіна, синусит

E. Ентероколіт, гепатит, панкреатит


26. Приведіть класифікацію пневмоконіозів:

А. *Силікоз, силікатози, металоконіози, карбоконіози, пневмоконіози в результаті впливу органічного пилу, пневмоконіози в результаті впливу змішаного пилу

В. Карботоксикоз, антропотоксикоз, силикоз, гемосидероз,

С. Асбестоз, талькоз, богасоз, бісиноз, мікоз

D. Алюміноз, беріліоз, хлороз, пневмоконіози в результаті впливу токсичного пилу

E. Меркуріалізм, сатурнізм, силікоз, сілікатоз, мікоз


27. Укажіть, наявність якої сполуки в складі пилу може призвести до виникнення силікозу:

A. *Кремнію діоксид

B. Алюмінію оксид

C. Сірки діоксид

D. Азоту оксид

E. Вуглецю оксид


28. Укажіть категорії працівників, серед яких найчастіше реєструється силікоз, найагресивніший вид пневмоконіозів:

А. *Працівники гірничої промисловість, працівники, машинобудівної промисловості, працівники, що задіяні у процесах обробки граніту та розмелення піску

В. Працівники сільського господарства, тваринники, механізатори, шліфувальники,

С. Металурги, сталевари, працівники керамічної промисловості, склодуви,

D. Водії автомобільного транспорту, диспетчери, кондуктори, працівники автомобільних господарств

E. Працівники житлово-комунальної сфери, столярі, слюсарі, токарі, сантехніки


29. Назвіть найбільш агресивні види пилу:

А. *Пил, що вміщує двоокис кремнію у вільному стані, азбестовий пил, вугільний пил

В. Деревний пил, металевий пил, вугільний пил

С. Борошняний пил, азбестовий пил, водний пил

D. Пил, що вміщує двоокис кремнію у зв’язаному стані, вовновий пил, піщаний пил

E. Пил, що вміщує двоокис кремнію у крапельному стані, органічний пил, синтетичний пил


30. Назвіть методи, які використовуються для визначення вмісту пилу у повітрі відповідно до технології проведення (за визначенням результатів дослідження):

А. *Ваговий, лічильний

В. Аспіраційний, седиментаційний

С. Органолептичний, фізико-хімічний

D. Колориметричний, бактеріологічний

E. Клінічний, ергонометричний31. Назвіть методи, які використовуються для визначення вмісту пилу у повітрі відповідно до способу відбору проб:

А. *Аспіраційний, седиментаційний

В. Ваговий, лічильний

С. Хроматографічний, фотометричний

D. Колориметричний, бактеріологічний

E. Клінічний, ергонометричний


32. Укажіть метод відбору проб повітря для визначення кількості пилу:

A. *Аспіраційно-лічильний, седиментайно-лічильний

B. Аспіраційно-ваговий, седиментайно-ваговий

C. Аспіраційний, адсорбційний

D. Седиментайно-лічильний, аспіраційно-ваговий

E. Адсорбційний, хроматографічний


33. Назвіть який прилад застосовують для відбору проб повітря при аналізі запиленості повітряного середовища

A. *Електроаспіратор Мігунова

B. Прилад Кротова

C. Поглинач Петрі

D. Біодозиметр

E. Газові піпетки


34. Укажіть гранично допустиму концентрацію та клас небезпеки аерозолів кремнію двоокису кристалічного при вмісті його в пилу понад 70%:

A. *ГДК – 1 мг/м3, клас небезпеки − 3

B. ГДК – 2 мг/м3, клас небезпеки − 4

C. ГДК – 4 мг/м3, клас небезпеки − 4

D. ГДК – 6 мг/м3, клас небезпеки − 3

E. ГДК – 10 мг/м3, клас небезпеки − 2


35. Назвіть заходи щодо запобігання несприятливого впливу пилу на організм людини:

А. *Гігієнічне нормування, удосконалення технології виробництва, механізація та автоматизація виробничих процесів, застосування витяжної вентиляції, використання індивідуальних засобів захисту

В. Гігієнічне нормування, раціональний режим праці, раціональний режим відпочинку, застосування конвеєрного виробництва, використання захисних фільтрів

С. Механізація та автоматизація виробничих процесів, використання захисних фільтрів, використання функціональної музики, санаторно-курортне лікування

D. Психотерапія, психопрофілактика, використання засобів фізичної реабілітації

E. Гігієнічне нормування, раціональний режим праці, застосування конвеєрного виробництва, урахування біоритомологічних особливостей працівників


36. Укажіть, який із нижче перерахованих заходів спрямований проти запиленості повітря на промислових підприємствах:

A. *Механізація технологічних процесів

B. Збільшення розмірів приміщень

C. Раціональне освітлення приміщень

D. Використання функціональної музики

E. Раціоналізація режиму відпочинку


37. Назвіть індивідуальні засоби захисту організму людини від впливу пилу:

А. *Фільтруючі протигази, респіратори, марлеві пов’язки, спецодяг, захисні окуляри

В. Загально-обмінна вентиляція, локальна вентиляція, кондиціювання повітря

С. Загально-обмінні відсмоктувачі, місцеві відсмоктувачі, переносні вентилятори, марлеві пов’язки, спецодяг

D. Антифони, заглушки, беруши, марлеві пов’язки, захисні окуляри

E. Респіратори, марлеві пов’язки, спецодяг, спецвзуття, шлеми, захисні козирки


38. Назвіть основні методи для проведення хімічного аналізу повітря, які використовуються в санітарній практиці:

А. *Експресні, лабораторні

В. Індикаторні, комплексні

С. Лабораторні, розрахункові

D. Бактеріологічні, фізичні

E. Розрахункові, експресні


39. Назвіть основні методи, що використовуються для визначення вмісту токсичних речовин у повітрі:

А. *Лінійно-колористичні методи, методи використання індикаторних папірців

В. Хронорефлексометрія, термометрія

С. Спірометрія, енцефалографія

D. Пряма калориметрія, непряма калориметрія

E. Дозиметрія, аудіометрія


40. Перерахуйте прилади і матеріали, які необхідні для відбору проб повітря:

А. *Водяний аспіратор, пилосос, електроаспіратор, трубка-алонжі, поглинаючі прилади

В. Прилад Оуєнса, спектрофотометр, фотоелектрокалориметр, конічні пробірки

С. Дозиметр, рентгенометр, радіометр, хімічний газоаналізатор

D. Аерометр, батометр, бутирометр, скляні пляшки,

E. Потенціометр, лактоденсиметр, лічильник, гумові камери


41. Назвіть метод відбору проб повітря для хімічного дослідження:

A. *Аспіраційний

B. Хроматографічний

C. Ваговий

D. Фотометричний

E. Хімічний


42. Укажіть засоби, що використовуються для відбору проб повітря аспіраційним методом:

А. *Електричний аспіратор, пилосос, водяний аспіратор

В. Барометр, психрометр, гігрометр

С. Дозиметр, рентгенометр, радіометр

D. Аерометр, батометр, бутирометр

E. Потенціометр, лактоденсиметр, лічильник


43. Перерахуйте прилади, що використовуються для експрес-оцінки ступеня забруднення повітря:

А. *Універсальний газовий аналізатор УГ-2, газовий аналізатор УГ-2 з колористичною лінійкою, газоаналізатор ГМК-3

В. Прилад Ебера, аналізатор спектра, аерометр

С. Газовий лічильник, газовий розподілювач, газовий регулятор

D. Аерометр, батометр, бутирометр

E. Потенціометр, лактоденсиметр, газовий лічильник


44. Назвіть граничнодопустиму концентрацію (ГДК) толуолу в повітрі робочої зони:

А. *50 мг/м3

В. 20 мг/м3

С. 200 мг/м3

D. 100 мг/м3

E. 5 мг/м3


45. Назвіть граничнодопустиму концентрацію (ГДК) хлору в повітрі робочої зони:

А. *1 мг/м3

В. 20 мг/м3

С. 200 мг/м3

D. 100 мг/м3

E. 5 мг/м3


46. Назвіть граничнодопустиму концентрацію (ГДК) етилового ефіру в повітрі робочої зони:

А. *10 мг/м3

В. 20 мг/м3

С. 200 мг/м3

D. 100 мг/м3

E. 5 мг/м3

47. Перерахуйте характерні ознаки токсичного впливу на організм оксиду вуглецю (СО):

А. *Головний біль, головокружіння, карбоксигемоглобін у крові

В. Головний біль, головокружіння, метгемоглобін у крові

С. Анемія, лейкопенія, еозинофілія

D. Підвищення температури тіла, головний біль, біль у суглобах

E. Роздратованість, астенія, пригніченість


48. Назвіть найбільш характерний симптом гострого отруєння оксидом вуглецю (СО):

A. *Важкість, стискання та відчуття пульсації в голові

B. Знижений артеріальний тиск

C. Астено-вегетативний синдром

D. Параліч м’язів кінцівок

E. Загальмованість


49. Укажіть, який гемоглобін утворюється в крові при отруєнні оксидом азоту:

А. *Метгемоглобін

В. Карбоксигемоглобін

С. Карбгемоглобін

D. Оксигемоглобін

E. Фетальний гемоглобін


50. Назвіть основні заходи з охорони атмосферного повітря:

А. *Все перераховане

В. Технологічні заходи

С. Планувальні заходи

D. Санітарно-технічні заходи

E. Законодавчі заходи


51. Назвіть технологічні заходи з охорони атмосферного повітря:

А. *Все перераховане

В. Заміна шкідливих речовин у виробництві на нешкідливі