Урологія - тести

РЕНТГЕНОЛОГІЧНІ, РАДІОНУКЛІДНІ ТА УЛЬТРАЗВУКОВІ МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ

1. У хворого тотальна гематурія. В сечі червоподібні згортки крові. Яке дослідження допоможе сформулювати діагноз?
А цистографія
В уретроскопія
С радіоренографія
D пневмопієлографія
*Е екскреторна урографія

2. Хворий скаржиться на відсутність сечі на протязі доби. З метою диференційної діагностики слідує виконати:
А видільну урографію
В радіоренографію
С комп’ютерну томографію
*D ультразвукове дослідження нирок і сечового міхура
Е ретроградну пієлографію

3. На прийомі у педіатра дитина трьох років. Мати занепокоєна, що у дитини виділяється каламутна сеча. Лабораторне дослідження осадку сечі виявило лейкоцитурію і бактеріурію. Під час сечовиділення дитина тримає руку на поперекової ділянці з правого боку. Яке дослідження найбільш доцільне для підтвердження міхурово-ниркового рефлюксу?
А радіоренографія
В динамічну сцинтіграфія
*С мікційну цистографія
D ультразвукове дослідження нирок і сечового міхура
Е видільну урографія

4. До терапевта звернувся хворий 35 років в зв’язку з артеріальною гіпертензією. Для підтвердження ниркового ґенезу артеріальної гіпертонії слід виконати:
А радіоренографію
В ультразвукове дослідження
С динамічну цистографію
D ниркову ангіографію
*Е все вище перелічене

5. Хлопчик, під час гри в футбол отримав удар ногою в область промежини. Оглядом зовнішніх статевих органів з’ясована наявність уретрорагії. Підтвердити ушкодження уретри допоможе:
А видільна урографія
В катетеризація сечового міхура
С цистографія
*D уретрографія
Е ультразвукове дослідження

6. В приймальне відділення доставлена жінка 28 років, яка упала з висоти і травмувала поперекову ділянку. Під час сечовиділення помітила, що сеча кольору м’ясних помиїв. Артеріальний тиск 90/60 мм рт. ст. При мікроскопії осадку сечі-еритроцити густо покривають усе поле зору. Функціонально-морфологічний стан нирок допоможе визначити:
А ретроградна уретеропієлографія
В радіоренографія
С пневморен
*D видільна урографія
Е ультразвукове дослідження.

7. Хворий віком 41 рік поступив зі скаргами на сильний нападоподібний біль у лівій половині поперекової ділянки, що іррадіює у праве стегно, нудоту, неодноразове блювання, здуття живота. При об'єктивному дослідженні – живіт здутий, при пальпації напружений, болісний у правому підребер'ї та поперековій ділянці. Яке дослідження найбільш інформативне для швидкої диференційної діагностики ниркової кольки та гострого холециститу?
А оглядова рентгенограма органів черевної порожнини
В УЗД нирок та органів черевної порожнини
С загальний аналіз крові, сечі
*D видільна урографія
Е комп'ютерна томографія

8. Ургентно звернулась хвора 32 років, з інтенсивною біллю в правому підребер’ї і поперековій ділянці, нудотою, блюванням, температура 37,6 0С. Аналіз сечі: лейкоцитів 10-12 в полі зору, еритроцитів 15-20. Яке дослідження може бути доцільним для диференційної діагностики ниркової і печінкової кольки?
А аналіз сечі за Нечипоренко;
*В оглядова урограма;
С аналіз сечі – проба Зимницького;
D рівень креатиніну крові;
E дослідження білірубіну.

9. Максимальною дозою рентген контрастної речовини, що може бути введена внутрішньовенно під час видільної урографії у дорослих є:
А 0,5 мл/кг
*В 1 мл/кг
С 2 мл/кг
D 5 мл/кг
Е 10 мл/кг

10. До функціонального методу дослідження нирок належить:
А хромоцистоскопія
В екскреторна урографія
С радіоізотопна урографія
*D все вище перелічене
Е нічого з переліченого.

ІНСТРУМЕНТАЛЬНІ ТА ЕНДОСКОПІЧНІ МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ В УРОЛОГІЇ

1. У хворого 62 років гостре порушення мозкового кровообігу, сеча відсутня протягом 28 годин. Сечовий міхур перкуторно й пальпаторно на 2 см нижче пупка. Який катетер слід використовувати для тривалого випускання сечі?
А дзьобовидний катетер Тімана
В металевий буж
С металевий чоловічий катетер
*D катетер Померанцева – Фолі
Е головчатий катетер Пеццера

2. Ургентно звернулась хвора з інтенсивним болем у правому підребер’ї й поперековій ділянці, нудотою, блюванням. Т – 37,5 С. Аналіз сечі: Л – 10 -12 п/зр, Ер – 15-20 п/зр. Яке дослідження може бути доцільним для диференційної діагностики ниркової і печінкової кольки?
А аналіз сечі за Нечипоренко
В оглядова урографія
С проба Зимницького
D визначення креатиніну крові
*Е хромоцистоскопія

3. У лікарню звернувся хворих з гострою затримкою сечі, що виникла на фоні доброякісної гіперплазії передміхурової залози. Який катетер найбільш вірогідно й атравматично дозволяє випустити сечу хворому ?
А еластичний конусовидний катетер Нелатона
В металевий чоловічий катетер
*С еластичний дзьобовидний катетер Тімана
D катетер Пеццера
Е трьохходовий еластичний катетер з балоном

4. Хворий 34 років звернувся із скаргами на часте сечовипускання з біллю. За рік до цього переніс операція з приводу травми уретри. Останні 3-4 місяці утруднене сечовипускання тонким струменем. Який інструмент може допомогти в діагностиці і лікуванні хворого?
А цистоскоп
В урофлоуметр
С катетер Фолі
D ехосканер
*Е бужі

5. У хворої 40 років типова картина ниркової кольки, нападоподібний біль протягом тижня, Т 38,6 0С. На оглядовій урограмі - тінь 0,5 х 0,8 см. поблизу сечового міхура. Ін’єкції спазмолітиків та новокаїнові блокади дають тимчасовий ефект. Яка маніпуляція може допомогти хворій?
А в/в введення літичної суміші (з морфіном)
В повторна блокада круглої зв’язки матки
С розпочати введення антибіотиків
*D виконання катетеризації сечоводу
Е фізіопроцедури

6. До приймального відділення доставлено хворого з тотальною моносимптомною макрогематурією, що виникла вперше. Загальний стан хворого задовільний, при огляді патологічних змін не виявлено. Який метод дослідження потрібно терміново провести?
А катетеризація міхура
В бужування
С ехосканування
*D цистоскопія
Е цистографія

7. У відділення доставлено хворого з уретрорагією, що виникла після травми промежини. Яке з нижче перелічених досліджень протипоказано у цьому випадку?
А уретрографія
В екскреторна урографія
*С уретроцистоскопія
D УЗД нирок і сечового міхура
Е ізотопна ренографія

8. Як називається метод, за допомогою якого виконується огляд і маніпуляції в мисці й чашечках нирки?
А комп’ютерна томографія
В цистоскопія
*С пієлоскопія
D уретроскопія
Е ехасканування

9. Функціональний стан нирок можливо оцінити за допомогою наступних досліджень, крім:
А дослідження рівня сироваткового креатиніну
В проба Зимницького
*С УЗД нирок
D ренографія
Е урографія

10. У лікарню доставлено хлопчика 3 років із скаргами на біль у лівій поперековій ділянці, що виникає під час сечовипускання. Який метод дослідження буде доцільним в діагностиці даного захворювання?
А цистоскопія
*В мікційна цистографія
С екскреторна урографія
D уретрографія
Е ренографія

СУЧАСНІ МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ СЕЧІ. ФУНКЦІОНАЛЬНІ ПРОБИ НИРОК.

1. В активній фазі запального процесу при хронічному пієлонефриті лейкоцитурія складає:
А 10000 і більше в 1 мл сечі
*В 25000 і більше в 1 мл сечі
С 50000 і більше в 1 мл сечі
D 100000 і більше в 1 мл сечі
Е 1000000 і більше в 1 мл сечі

2. В активній фазі запального процесу при хронічному пієлонефриті бактеріурія складає:
А 10000 і більше в 1 мл сечі
В 20000 і більше в 1 мл сечіі
С 50000 і більше в 1 мл сечі
*D 100000 і більше в 1 мл сечі
Е 1000000 і більше в 1 мл сечі

3. В латентній фазі запального процесу у хворих хронічним пієлонефритом лейкоцитурія складає:
А до 5000 в 1 мл сечі
В до 15000 в 1 мл сечі
*С до 25000 в 1 мл сечі
D до 50000 в 1 мл сечі
Е до 100000 в 1 мл сечі

4. В латентній фазі запального процесу у хворих хронічним пієлонефритом бактеріурія складає:
*А не переважає 10000 в 1 мл сечі
В не переважає 20000 в 1 мл сечі
С не переважає 30000 в 1 мл сечі
D не переважає 50000 в 1 мл сечі
Е не переважає 100000 в 1 мл сечі

5. Які з нижче перерахованих методів лабораторних досліджень належать до функціональних стосовно нирок?
А. загальний аналіз сечі
В проба Нечипоренко
*С визначення креатиніну крові
D проба Амбюрже
Е трьох склянкова проба

6. У лікарню звернувся хворий із скаргами на дизурію, субфебрильну температуру тіла. В загальному аналізі сечі лейкоцити покривають усі поля зору. Яке дослідження буде доцільним для верифікації джерела лейкоцитурії?
А проба Нечипоренко
*В трьох склянкова проба
С проба Реберга - Тарєєва
D проба Амбюрже
Е проба Зимницького

7. Під час обстеження хворого, що скаржиться на схуднення пригнічення апетиту, спрагу, в загальному аналізі сечі відносна щільність 1035, інші показники – без відхилень. Яке дослідження насамперед слід виконати хворому?
*А визначення рівня цукру
В пробу Зимницького
С кліренс тест
D визначення креатиніну крові
Е пробу на розведення

8. В лікарню доставлено хворого із скаргами на нудоту, схуднення, відсутність апетиту, шкіряний свербіж. З анамнезу відомо, що на протязі 7 років хворіє на хронічний гломерулонефрит. Яке з нижче перелічених досліджень є найбільш інформативним в визначенні функціонального стану нирок?
А проба Зимницького
В визначення сечовини крові
С визначення креатиніну крові
*D кліренс креатиніну
Е визначення загального азоту

9. У хворої скарги на підвищення температури тіла до 38 0С, біль у поперековій ділянці праворуч, нудоту. Хворіє 12 годин. В загальному аналізі сечі лейкоцитурія відсутня, але має місце бактеріурія понад 100 тис. мікробних тіл. Чи можна виключити наявність гострого пієлонефриту?
А так
В так, тільки після проби Нечипоренка
С так, тільки після проби Амбюрже
*D ні
Е так, тільки після УЗД дослідження

10. З метою вивчення анатомо-функціонального стану нирок найбільш доцільним буде використання:
А УЗД дослідження
*В екскреторної урографії
С ізотопної ренографії
D проби Зимницького
Е ретроградної пієлографії

КЛІНІЧНА ОЦІНКА СИМПТОМІВ УРОЛОГІЧНИХ ХВОРИХ

1. Біль, який виникає в поперековій ділянці під час сечовипускання є ознакою:
А гострого холециститу;
В перекруту кісти яєчника;
*С міхурові-мискового рефлюксу;
D радікулопатії.
Е ниркової кольки

2. Жінка, 48 років, скаржиться на те, що втрачає сечу при будь-якій напрузі – кашлю, підніманні ваги. Більше ніяких розладів сечовипускання немає. Про який симптом іде мова?
А нетримання сечі
*В неутримання сечі
С дизурію
D полакіурію
Е странгурію

3. Хвора, 36 років, надійшла до клініки зі скаргами на болі у правій поперековій дільниці, появу крові у сечі після нападу болю. Раніше в осаді сечі знаходила піщинки брунастого кольору. Нирки не пальпуються. Симптом Пастернацького праворуч позитивний. При дослідженні сечі виявлена мікрогематурія, уратурія. Про яке захворювання можуть свідчити вказані симптоми?
*А сечокам’яну хворобу
В пухлину нирки
С пухлину міхура
D цистит
Е травму нирки

4. У хворої 18-ти років, незаміжній, раптово виникли болі у лівій поперековій дільниці. Температура тіла в нормі. Відзначається нудота, поклики на блювання. Сечовипускання не порушено. Під час бімануальної пальпації біль ліворуч посилюється (праворуч пальпація нирки безболісна). Нирки не пальпуються. Про яке захворювання слід думати?
А. гострий пієлонефрит
В гострий холецистит
*С ниркову кольку
D радикуліт
Е пневмонію

5. Хворий 74 роки. Протягом 2-х років відзначає утруднене сечовипускання, сечовипускання натужуючись, в'ялим струменем, що нерідко переривався. При надходженні до лікарні відзначає нетримання сечі, постійний розпираючий біль над лобком. Тут є видиме випинання, верхній край якого знаходиться на рівні пупка. Перкуторно в цій дільниці відзначається тупість. Сеча протягом кількох днів відділяється самовільно по краплинах. Про наявність якого захворювання слід гадати і чому?
*А гіперплазія передміхурової залози
В стриктура уретри
С нейрогенний сечовий міхур
D камінь сечового міхура
Е травма уретри

6. Хворий, 34 роки. Скаржиться на гострий біль у дільниці промежини, що віддає у крижі, над лобком. Температура тіла 38,3? С. Захворів 2 дні тому, коли водночас з біллю з'явилося утруднене сечовипускання. Сьогодні вранці трапилась гостра затримка сечі. Який попередній діагноз?
А травма уретри
В гострий уретрит
С гострий цистит
*D гострий простатит
Е гострий пієлонефрит

7. Мати скаржиться, що дитина 5-ти років мочиться під час сну. Об'єктивно й при дослідженні сечі патологічних змін не виявлено. Яку назву носить захворювання?
А. ніктурія
В нічна полакіурія
*С енурез
D дизурія
Е нетримання сечі

8. Хвора, 28 років, одружена. Два роки тому хворіла на сальпінгоофоріт. З того часу відзначає періодичне (навесні і восени) часте, часом болісне сечовипускання, переважно у денний час, біль у надлобковій дільниці. Вночі поклики до сечовипускання не турбують. Перед відвідуванням уролога, була оглянута гінекологом, який не виявив жодних захворювань з боку жіночих статевих органів. Неодноразові аналізи сечі – без патологічних змін. Про яке захворювання слід подумати?
А хронічний цистит
*В цисталгія
С ендометрит
D уретрит
Е аднексит

9. У хворого 23 років з дизурією, виражене помутніння першої порції сечі внаслідок домішок лейкоцитів і бактерій. Який попередній діагноз?
А. гострий простатит
В гострий цистит
*C гострий уретрит
D гострий пієлонефрит
Е абсцес простати

10. До кількісних змін сечі належать:
А гематурія;
В піурія;
*С олігурія;
D гемоглобінурія.
Е странгурія

НЕСПЕЦИФІЧНІ ЗАПАЛЬНІ ЗАХВОРЮВАННЯ НИРОК ТА ПАРАНЕФРАЛЬНОЇ КЛІТКОВИНИ

1. Хворий 40 років пред’являє скарги на болі в крижові області праворуч, підвищення температури до 39 0С, озноби. В аналізі сечі – лейкоцитурія. За даними УЗД – будова нирок і сечостатевих шляхів без особливостей. На ізотопній ренограмі – зниження піку секреції праворуч. Який попередній діагноз?
А правобічна пневмонія
В гострий холецистит
*С гострий необструктивний пієлонефрит
D гострий обструктивний пієлонефрит
Е гострий цистит.

2.Хворий 40 років пред’являє скарги на підвищення температури до 40 0С, озноби, що виникли після приступу болів в поперековій ділянці праворуч. В аналізі сечі – патологічних змін не виявлено. За даними УЗД – значне розширення мискової системи правої нирки. На ізотопній ренограмі – “обструктивна” крива. Який попередній діагноз?
А правобічна пневмонія
В гострий гнійний холецистит
*С гострий обструктивний пієлонефрит
D гострий апендицит
Е гострий не обструктивний пієлонефрит

3. У хворого скарги на біль в крижовій області справа, озноб. В аналізі сечі – помірна лейкоцитурія. За даними анамнезу два тижні тому лікувався з приводу карбункулу шиї. В аналізі крові – лейкоцитоз 16*109 /л, зсув формули ліворуч. За даними УЗД – у корковому шарі правої нирки – гіпоехогенне утворення з чіткими контурами. Ваш попередній діагноз?
А. гострий холецистит
В гострий апендицит
С кіста нирки
*D карбункул нирки
Е туберкульоз нирки

4. Хвора 60 років, довго страждає на сечокам’яну хворобу. Протягом останнього місяця помічає субфебрильну лихоманку, турбують тупі крижові болі. При пальпації в правому підребер’ї визначається горбистий болючий нижній полюс. В аналізі сечі лейкоцити покривають всі поля зору. В аналізі крові – анемія, високе ШОЕ. При УЗД – розширення порожнинної системи правої нирки, багато конкрементів. Який попередній діагноз?
А пухлина нирки
В полікістоз нирок
*С калькульозний піонефроз
D хронічний пієлонефрит
Е гідронефроз

5. Хвора 70 років, довго страждає на сечокам’яну хворобу. Скарги на біль в крижовій області праворуч, підвищення температури тіла. При огляді визначається набухання в правій крижовій області, гіперемія в цій зоні. В аналізі сечі – лейкоцитурія, в аналізі крові – лейкоцитоз, зсув формули ліворуч. Ваш попередній діагноз?
А абсцес крижової області
*В паранефрит
С пухлина нирки
D сечокам’яна хвороба
Е гострий пієлонефрит

6. У хворого – гострий обструктивний пієлонефрит справа, обумовлений конкрементом нижньої третини сечоводу. Яка лікувальна тактика?
А антибактеріальна терапія
*В дренування нирки плюс антибактеріальна терапія
С люмботомія
D тракція каменя
Е екстракорпоральна літотрипсія

7. У хворого виявлено паранефрит, як ускладнення калькульозного піонефрозу. Стан хворого важкий. Яка тактика лікування?
А розтин паранефриту
В нефректомія
*С нефростомія з дренуванням паранефриту
D пункція паранефриту
Е масивна антибактеріальна терапія.

8.Рентгенологічною ознакою, яка вказує на процеси зморщування нирки при хронічному пієлонефриті є:
А симптом Рапопорта
*В симптом Ходсона
С симптом Пастернацького
D симптом Гюйона
Е симптом Ліхтенберга

9. Основною відмітною ознакою вторинного хронічного пієлонефриту від первинного є наявність:
А цукрового діабету
В тонзиліту, карієсу
С хронічного простатиту
D зниження імунологічної реактивності
*Е порушення пасажу сечі

10 У відділення вступив хворий з термінальною стадією хронічної ниркової недостатності внаслідок хронічного пієлонефриту. Які обстеження необхідно виконати аби виключити обструкцію сечових шляхів?
А хромоцистоскопію
В видільну урографію
С ретроградну пієлографію
*D ізотопну ренографію
Е ниркову ренографію

ЦИСТИТ, ЦИСТАЛГІЯ. ЗАПАЛЬНІ ЗАХВОРЮВАННЯ СТАТЕВИХ ОРГАНІВ У ЧОЛОВІКІВ

1. У відділення поступила хвора із скаргами на часте болісне сечовипускання протягом останніх 3-х місяців. В аналізі сечі значна лейкоцитурія. В анамнезі інших урологічних захворювань немає. Яке дослідження бажано виконати в першу чергу?
А цистографію
В екскреторну урографію
С тазову флебографію
*D цистоскопію
Е ізотопну ренографію

2. Жінка 25 років пред’являє скарги на прискорене, болісне сечовипускання з домішкою крові наприкінці. Занедужала після купання в холодній воді. В аналізі сечі – лейкоцити суцільно, еритроцити 30-40 в полі зору. Який попередній діагноз?
А гострий аднексит
В позаматкова вагітність
С гострий уретрит
*D гострий цистит
Е гострий пієлонефрит

3. До відділення надійшов хворий з температурою 38,5 0С з болями в промежині, частими утрудненими сечовипусканнями. Ректально – дуже болюча, збільшена, напружена простата з флуктуацією. Тактика лікування?
А холод на промежину
*В оперативне лікування
С парапростатична блокада
D антибактеріальна терапія
Е теплі мікроклізми

4. До клініки звернувся хворий з гострим простатитом. Яке необхідно виконати дослідження найбільш інформативне для підтвердження діагнозу?
А ультразвукове
В уретроскопія
С мазок з уретри
*D пальцеве обстеження з мікроскопією секрету
Е простатографія

5. До відділення надійшов хворий зі скаргами на болі, набряк і гіперемію правої половини калитки, температура тіла до 39 0С. Хворіє 6 днів. Під час огляду придаток правого яєчка різко збільшений, болючий, спаяний з шкірою. Тактика лікування?
А антибактеріальна терапія
В блокада за Лорін-Епштейном
С суспензорій та холод на калитку
*D оперативне лікування
Е УВЧ та компрес на калитку

6. За даними обстеження у хворого встановлено діагноз гострого фолікулярного простатиту. Тактика лікування?
А оперативне лікування
В масажі простати
*С антибактеріальна терапія
D мікроклізми з ромашкою
Е парапростатична блокада

7. До відділення надійшов хворий з парафімозом. Хворіє 4 дні. Тактика лікування:
А антибактеріальна терапія
В марганцеві ванночки
*С оперативне лікування
D мазеві пов‘язки
Е антигерпетична терапія

8. Хворий 30 років скаржиться на біль в надлобковій ділянці, болісну еякуляцію, статеву дисфункцію. В аналізах сечі й крові – без патології. При УЗД дослідженні виявлено асиметричне розширення сім’яних міхурців. Який попередній діагноз?
А гострий простатит
В гострий цистит
С гострий уретрит
*D везикуліт
Е колікуліт

9. Чоловік 60 років довго страждає на хронічний простатит. Пред’являє карги на біль в правій половині калитки, збільшенні останньої, субфебрильну температуру тіла. При огляді – права половина калитки збільшена, гіперемована, з цяткоподібної нориці на шкірі виділяється гній. Під час пальпації визначається флуктуація. Який попередній діагноз?
А пухлина яєчка
*В абсцес яєчка
С водянка яєчка
D епідидиміт
Е орхіт

10. Хвора, 28 років, одружена. Два роки тому хворіла на сальпінгоофоріт. З того часу відзначає періодичне (навесні і восени) часте, часом болісне сечовипускання, переважно удень, біль у надлобковій дільниці. Вночі поклики до сечовипускання не турбують. Перед відвідуванням уролога, була оглянута гінекологом, який не виявив жодних захворювань з боку жіночих статевих органів. Неодноразові аналізи сечі – без патологічних змін. Про яке захворювання слід подумати?
А хронічний цистит
*В цисталгія
С ендометрит
D уретрит
Е аднексит

ТУБЕРКУЛЬОЗ СЕЧОСТАТЕВИХ ОРГАНІВ

1. До лікаря поліклініки багато разів звертається хворий, 45 років, в зв’язку з дизурією. Мікроскопія осадку сечі свідчить про наявність лейкоцитурії, еритроцитурії. В анамнезі у хворого туберкульозний спондиліт. Найбільш доцільне дослідження, яке допоможе підтвердити туберкульоз сечової системи:
А мікроскопія сечі
В мікроскопія еякуляту
С бактеріологічне дослідження сечі
*D біологічна проба
Е проба Пірке

2. До хірурга звернувся чоловік 30 років, котрий скаржиться на біль у лівій половині калитки, збільшення яєчка, виділення гною із нориці. При опитуванні хворого з’ясовано, що він хворіє близько 6 місяців. Що характерно для туберкульозу статевих органів?
А хронічний перебіг
В рецидивний характер захворювання
С наявність нориць
D вторинне ушкодження
*Е все перераховане раніше

3. Під час огляду хворого туберкульозом легенів уролог запідозрив специфічне ураження статевих органів. Що найбільш доцільне в цьому випадку?
А цистоскопія
В туберкулостатична терапія
С хірургічне лікування
D пункція
*Е ніщо із перерахованого

4.У хворого 43 років підтверджено туберкульозний епідидиміт. Хірургічне лікування проводиться:
А одночасно з туберкулостатичною терапією
В до туберкулостатичної терапії
*С після туберкулостатичної терапії
D після призначення антибіотиків широкого спектру дії
Е в кожному із названих варіантів

5. У хворого М., 35 років під час пальпації передміхурової залози, виявлено, що остання збільшена в розмірах, нерівна, щільна, безболісна В анамнезі – туберкульоз нирки. Який найбільш вірогідний діагноз?
*А туберкульоз простати
В склероз передміхурової залози
С рак простати
D гіперплазія простати
Е хронічний простатит

6. У хворого Н., 45 років скарги на дизурію, субфебрильну температуру тіла, загальну слабкість, тупий біль у поперековій ділянці праворуч. В аналізі сечі – лейкоцити покривають усі поля зору. Реакція сечі – кисла. За даними бактеріологічного дослідження – патологічна флора сечі не виявлена. Про який діагноз насамперед повинен подумати лікар?
А гострий пієлонефрит
*В туберкульоз сечостатевої системи
С гострий цистит
D гострий простатит
Е гіперплазію простати

7. У хворого Ш., діагностовано інфільтративний туберкульоз правої нирки. Скільки має тривати безперервний курс антибактеріальної терапії даного захворювання?
А 1 місяць
*В 1 рік
С 3 місяці
D 6 місяців
Е 9 місяців

8. У хворого М., під час екскреторної урографії виявлено ампутацію верхньої чашечки, розширення миски правої нирки, множинні звуження правого сечоводу. Який найбільш вірогідний діагноз?
А рак нирки
В гідронефроз
С хронічний пієлонефрит
D дистопія нирки
*Е туберкульоз сечової системи

9. Під час цистоскопії у хворого Л., 32 років виявлено, що отвір правого сечоводу втягнуто, деформовано, зяє. Навколо отвору сечоводу – дрібні блідно-жовті горбики. Ознакою якого захворювання можуть бути дані цистоскопії?
А пухлини нирки
В пухлини ниркової миски
*С туберкульозу сечової системи
D хронічного циститу
Е аномалії розвитку міхура

10. У хворого під час екскреторної урографії виявлено в нижньому сегменті правої нирки каверну 4 см в діаметрі в. Дані підтверджені УЗ дослідженням. До якої стадії туберкульозного процесу належить даний випадок?
А першої
В другої
С четвертої
*D третьої
Е п’ятої

СЕЧОКАМ’ЯНА ХВОРОБА

1. Хвора С, 42 років доставлена СШД у зв’язку з приступом гострого болю у підчеревний області справа. У минулому з сечею відходили дрібні конкременти. Температура тіла з ознобом підвищувалась до 39,5 0С. На ранок температура знизилась до 37 0С з надмірним потовиділенням. Язик сухий. Свідомість затемнена. Аналіз крові – лейкоцитоз (20*109/л, зрушення лейкоцитарної формули вліво. Підвищення ШОС до 36 мм/год. Попередній діагноз:
А гострий апендицит
*В гострий обтураційний калькульозний пієлонефрит
С гострий холецистит
D гострий сальпінгоофорит

2. Хворий К. 28 років звернувся в лікарню з приводу підвищеної температури з ознобом на протязі 3 діб, болю у поперековій ділянці. Раніше спостерігалися приступи болю у поперековій ділянці, але ж без лихоманки. Аналіз крові – лейкоцитоз. Аналіз сечі – без змін. Оглядова урографія – дані не виразні у зв’язку з аероколією у правій половині живота. Під час пальпації м’язи у поперековій ділянці та у підчеревній ділянці справа напружені. Симптом Пастернацького справа різко позитивний. Який вірогідний діагноз?
А гостра пневмонія
*В гострий обструктивний пієлонефрит
С гострий необструктивний пієлонефрит
D гострий холецистит
Е перитоніт

3. Хворий С. 40 років доставлений у лікарню СЩД зі скаргами на гострий раптовий біль у лівій половині живота, метеоризм, сухість у роті, нудоту, блювання. Температура не підвищена. М’язи живота у підчеревній та поперековій ділянках зліва напружені. Язик сухий. Рухове збудження хворого. Пульс 68 уд/хв. Під час аускультації кишкові шуми не чутні. Аналіз крові – без змін. Аналіз сечі – кількість протеїну 0,165% , лейкоцитів 30-40 у полі зору, еритроцитів – свіжих 20-30. Амілаза сечі 250 од. Рівень сечовини в сироватці крові – 9 мм/л. Передбачений діагноз:
А гострий панкреатит
В гострий холецистит (печінкова колька)
*С ниркова колька
D кишкова колька
Е кишкова непрохідність

4. Хворий Ж. 50 років під час пальпації відчував гострий біль у ділянці лівої нирки. Симптом Пастернацького різко позитивний зліва. Аналіз сечі – білок 0,066%, лейкоцити 8-10 п/з, еритроцити 5-6 п/з. Мікробне число сечі 800 в 1 мл. Аналіз крові – без змін. На оглядової урограмі знайдена тінь 1,5 х 2,0 см, яка нагадує конкремент. Екскреторна урографія виявила невелику пієлоектазію, чашкова система та сечовід без змін. Функція нирок не порушена. Діагноз: сечокам’яна хвороба. Камінь лівої нирки без ознак сечової інфекції. Який метод лікування пропонувати хворому?
А пієлолітотомія
В консервативне лікування (фітотерапія)
С консервативне лікування (хемоліз)
*D екстракорпоральна ударно хвильова літотрипсія
Е контактна літотрипсія

5. Хвора Д. 38 років страждає на рецидивний нефролітіаз. Надійшла в тяжкому стані: загальна слабість, біль у поперековій ділянці з обох сторін. Температура субфебрильна. Ультразвукове сканування, екскреторна урографія довели двобічні множинні конкременти нирок. Справа накопичення контрастної рідини у чашечково-мисковій системі немає. Зліва – накопичення знижено (чашечково-мискова система розширена). Анемія, лейкоцитоз, підвищення ШОЕ. Швидкість клубочкової фільтрації – 65 мл/хв. Діагноз: Сечокам’яна хвороба. Двобічні конкременти нирок. Пієлонефрит. ХПН П ст. Запропонуйте план лікування.
А правостороння нефректомія
В лівостороння пієлолітотомія
С правостороння перкутанна нефростомія
D перкутанна лівостороння літотрипсія
*Е білатеральна перкутанна пункційна нефростомія

6. Хворий Ц. 48 років, при амбулаторному дослідженні знайдений коралоподібний камінь лівої нирки 1 ст. За допомогою екскреторної урографії знайдено зниження функції лівої нирки. Чашечково-мискова система останньої розширена. Мисково-сечовідний сегмент звужений. Аналіз сечі – білок 0,165%, лейкоцити суцільно вкривають поле зору, еритроцити 30-40 в п/з. Діагноз: Сечокам’яна хвороба. Коралоподібний камінь лівої нирки. Гідронефроз. Хронічний пієлонефрит. Якому методу лікування належить віддати перевагу?
А екстракорпоральна ударно хвильова літотрипсія
*В пієлолітотомія та нефростомія
С нефректомія
D перкутанна пієлолітотомія
Е нефростомія

7. У хворої Ш. 60 років на протязі багатьох років періодично виникали приступи ниркової кольки справа і зліва, що завершувалися відходженням дрібних конкрементів рудого кольору із гладкою поверхнею. Дані ультразвукового сканування – у проекції чашечок дрібні (до 5 мм) ехопозитивні включення. Оглядова та екскреторна урографія – змін чашечково-мискової системи, функції нирок немає. Загальні аналізи крові та сечі без змін, Рн сечі – 5,2. Діагноз: Сечокислий діатез. На якому рівні повинен триматись Рн сечі під час консервативної терапії?
А РН 5-5,5
В РН 5,6-6,1
*С РН 6,2-6,8
D РН 6,9-7,2
Е РН 7,2 – 7,4

8. Хвора У., 28 років звернулась до лікарні з ознаками ниркової кольки зліва. За даними ультразвукового сканування, радіонуклідної ренографії, оглядової та екскреторної урографії знайдений камінь кульшового відділу лівого сечоводу 0,5х0,6 см, пієлоуретеректазія. Температура не підвищена. Який засіб лікування має перевагу?
А уретеролітотомія
В трансуретральна ендоскопічна уретеролітотомія
*С трансуретральна оптична уретеролітотрипсія
D перкутанна пункційна нефростомія зліва
Е катетеризація лівого сечоводу

9. Хвора 36 років за 2 місяці до звернення до уролога перенесла гістеректомію з поводу пухлини матки. З цього часу спостерігається полакіурія, дизурія. Періодично з’являється гематурія. Оглядова та екскреторна урографія: функція та структура нирок не порушені. У проекції сечового міхура тінь конкременту 2,5х3 см. Цистоскопія: ознаки дифузного гнійного циститу, на дні – конкремент білого кольору, оточений бульозними змінами. При зміні положення тіла конкремент залишається нерухомим. Діагноз?
А камінь сечового міхура
*В лігатурний камінь сечового міхура
С інкрустуючий цистит
D пухлина сечового міхура (рецидив захворювання матки)
Е цисталгія

10. Хворий Г. 36 років. На протязі 10 років спостерігається в урологічній клініці з приводу рецидивної сечокам’яної хвороби. Декілька разів був оперований. Видалені конкременти мали змішану структуру. Хронічний пієлонефрит завжди у активний фазі. Дані ультразвукового сканування, урографії – двобічні камені нирок, Функція нирок знижена. Екскреція фосфору на добу – 200 мм. Мається підозра на гиперпаратиреоз. Яки засоби діагностики найбільш інформативні?
А клінічні ознаки отруєння паратгормоном
В визначення рівня фосфатемії
С визначення рівня кальціємії
D визначення рівня кальціурії
*Е тест Говарда

АНОМАЛІЇ СЕЧОСТАТЕВИХ ОРГАНІВ

1. До чого веде звуження ниркової артерії?
А сечокам’яної хвороби.
*В вазоренальної гіпертензії
С хронічного пієлонефриту
D зморщування нирки
Е хілурії.

2. Які вади нирки відносяться до групи «взаєморозташування»?
А гідронефроз
В мультікістоз
*С підковоподібна нирка
D карликова нирка
Е додаткова нирка

3. Яка вада закінчується хронічною нирковою недостатністю?
А нориця урахусу
*В полікістоз нирок
С епіспадія
D крипторхізм
Е дивертикул сечового міхура

4. Хворий Б., 16 років, помітив у себе двох етапний акт сечовипускання, тобто після спорожнення сечового міхура, що супроводжується біллю в поперековій ділянці, за хвилину – другу відмічає почуття сечі в міхурі, що підтверджується вторинним сечовипусканням. Про яку патологію може йти мова?
*А дивертикул сечового міхура
В міхурово-сечовідний рефлюкс
С нейрогенне ураження міхура
D камінь сечового міхура
Е хронічний цистит

5.У хворої М. 45 років під час УЗ дослідження випадково виявлено наявність солітарної кісти нижнього полюсу правої нирки 2х2 см. За даними ізотопної ренографії секреторно - екскреторна функція нирок не порушена. В загальному аналізі сечі – без патології. Яка тактика лікування?
*А динамічне спостереження
В пункція кісти під рентгеноконтролем
С відкрите оперативне втручання
D пункція кісти під УЗД контролем
Е склеротерапія

6.Чи змінюється фізіологія статевого акту, якщо у хворого спостерігається аплазія передміхурової залози?
*А статевий акт неможливий
В прискорена еякуляція
С статевий акт супроводжується біллю в яєчках
D після статевого акту порушується сечовипускання
Е статевий акт практично не змінюється

7.Яка патологія виникає внаслідок підвищеного венозного тиску в нирці?
А кіста яєчка
В гідроцеле
*С варикоцеле
D гіпоплазія яєчка
Е пухлина яєчка

8. Яка аномалія сечівника не порушує сечовипускання?
*А гіпоспадія
В клапан сечівника
С гіпертрофія сім’яного горбика
D звуження зовнішнього отвору сечі
Е звуження сечівника

9. На екскреторних урограмах у хворого С., в обох позиціях (лежачи та стоячи) нирка знаходиться на рівні L-5. Про яку аномалію йдеться?
*А поперекова дистопія правої нирки.
В нефроптоз
С гідронефроз
D полікістоз
Е губчата нирка

10. На екскреторній урограмі (7-ма хвилина) яку розглядав уролог-інтерн, миска правої нирки спостерігалась на рівні L 3-4. ”У вас нефроптоз 3-го ступеня. Необхідна операція – нефропексія”- відповів лікар хворій. Яка помилка може існувати в однозначному висновку інтерна?
А. нефроптоз розпізнається тільки на ретроградній пієлографії
*В не виконана диференційна діагностика з клубовою дистопією, яка не лікується хірургічно
С при такому уражені краще виконати нефректомію
D нефропексія технічно неможлива
Е операція праворуч неможлива, бо заважає печінка

НЕФРОГЕННА ГІПЕРТЕНЗІЯ

1. Хворий, 18 років, прибув до клініки з скаргами на головний біль, часті гіпертонічні кризи. Вперше артеріальний тиск підвищився 4 роки тому (180/100 - 200/100 мм рт.ст.). З цього часу постійно приймав гіпотензивну терапію. Які обстеження слід провести для підтвердження діагнозу?
А ізотопну ренографію
В УЗД нирок
С дослідження судин нирок
D екскреторну урографію
*Е усі вище перелічені методи

2. Хвора, 13 років, скаржиться на головний біль, часте підвищення AT, погіршення функції зору. Хворіє протягом І року. Гіпотензивна терапія неефективна, AT на правій руці 210/І40, на лівій - 170/140 мм рт.ст. В проекції черевної аорти (на 1 см вище пупка) реєструється систолічний шум. Про яку гіпертензію слід думати?
А гіпертонічну хворобу
В паренхіматозну нефрогенну
*С вазоренальну
D вегето-судинну дистонію
Е центрального ґенезу

3. Хворий, 30 років, прибув до лікарні з скаргами на підвищення AT до І90/130 мм рт.ст. Хворіє біля року після травми ділянки попереку. Яке дослідження буде інформативним для підтвердження ниркового ґенезу гіпертензії?
*А проба з каптопрілом
В УЗД нирок
С проба Зимницького
D дослідження сироваткового креатиніну
Е аналіз сечі за Нечипоренко

4. При яких захворюваннях виникає ренопаренхіматозна гіпертензія?
А діабетичний гломерулосклероз
В гострий та хронічний гломерулонефрит
С пієлонефрит
D сечокам’яна хвороба
*Е при всіх перерахованих захворюваннях

5. Яким засобам діагностики реноваскулярної гіпертензії слід надавати перевагу?
А екскреторна урографія
В біопсія
С сканування
*D ангіографія
Е проба Реберга

6. Які субстанції, що вироблюються нирками, відповідні за підвищення артеріального тиску?
А кініноген
*В ренін
С АКТГ
D ангіотензін
Е вазопресин

7. Які саме ознаки притаманні нефрогенній гіпертензії?
А вік хворого до 20 років
В вік хворого після 60 років
С злоякісний перебіг
D наявне будь-яке захворювання нирок в анамнезі
*Е усі ознаки

8. Пульсовий тиск, це тиск, який визначається
А після фізичного навантаження
В у спокійному стані
С після проби з адреноблокаторами
D після проби з каптоприлом
*Е різниця між систолічним та діастолічним тиском

9. Хвора, 32 років, пред’являє скарги на тупий біль в ділянці попереку, підвищення артеріального тиску до 180/120 мм рт.ст. Хворіє 3 роки. Пульс 80 уд./хв., ритмічний, задовільного наповнення. Живіт м'який, нирки не пальпуються, симптом Пастернацького ледве позитивний з правого боку. В стоячому стані пальпується нижній полюс правої нирки. Дизурії не існує. Спостерігається гематурія. Про який діагноз слід подумати?
А гідронефроз
В полікістоз
*С нефроптоз і ниркова гіпертензія
D дистопія нирки
Е травма нирки

10. Показаннями до реноваскулярної дилатації ниркової артерії є:
*А ангіографічно чітко виражені стенози ниркової артерії
В множинні стенози з ураженням внутрішньо органних гілок
С виражений атеросклероз
D нефросклероз
Е дистопія нирки

ДОБРОЯКІСНА ГІПЕРПЛАЗІЯ І РАК ПЕРЕДМІХУРОВОЇ ЗАЛОЗИ

1. Хворий М., 67 років, на протязі останніх 3-х років звертав увагу на значне порушення відтоку сечі, особливо ввечері. В урологічне відділення звернувся в зв’язку із гострою затримкою сечі. Назвіть найбільш вірогідну причину затримки сечі:
А камінець сечівника
В камінь сечового міхура
С гострий цистит
*D гіперплазія передміхурової залози
E хронічний простатит

2. Найбільш вірогідним показником доброякісної гіперплазії передміхурової залози при ректальному пальцьовому дослідженні є :
А збільшений розмір із зонами затвердіння
В різкий біль при пальпації
С атрофічне зменшення залози
*D збільшений розмір залози із гладким еластичним контуром
Е асиметричне збільшення однієї долі залози

3. Найбільш об’єктивним диференційно-діагностичним показником доброякісної гіперплазії передміхурової залози є:
А рентгенологічний показник
В ректальне пальцьове дослідження
С УЗД залози
D аналіз соку залози
*Е гістологічне дослідження біопсійного матеріалу

4. На прийом до лікаря-уролога звернувся хворий С., 68 років, із проханням призначити йому медикаментозне лікування гіперплазії передміхурової залози. Назвіть найбільш ефективний препарат для симптоматичного лікування хворого:
А атибіотик гентаміцин
В спазмолітик но-шпа
С анальгетик баралгін
*D адреноблокатор доксазозін
E новокаїнова блокада за Лорін – Епштейном

5. У хворого П., 66 років виникла гостра затримка сечі на фоні доброякісної гіперплазії передміхурової залози. Проведення катетеру через уретру неможливо. Вкажіть метод оптимального відведення сечі:
А двобічна нефростомія
В простатектомія
С уретерокутанеостомія
D уретеросігмостомія
*Е троакарна епіцистостомія

6. Вкажіть метод радикального лікування доброякісної гіперплазії передміхурової залози:
А лазерна абляція простати
В індуктотермія
С парціальна трансуретральна резекція
*D простатектомія
Е радикальна простатектомія

7. У хворого М., 58 років, значно погіршилось виділення сечі із сечового міхура. При обслідуванні встановлено діагноз: Рак передміхурової залози. Вкажіть медикаментозний препарат для консервативного лікування:
А баралгін
В но-шпа
С прозерин
D преднізолон
*Е ципротерона ацетат

8. У хворого Ц., 67 років із веріфікованим за пункційною біопсією діагнозом: рак передміхурової залози, виникла гостра затримка сечі. Вкажіть метод відновлення відтоку сечі із сечового міхура.
А уретеросігмостомія
В перкутанна нефростомія
*С троакарна епіцистостомія
D введення баралгіну
Е уретерокутанеостомія

9. Який із засобів оперативного лікування хворого П., 48 років із діагнозом рак простати Т2N0M0 є єдиним радикальним?
А. лазерна абляція
*В радикальна простатектомія
С простатектомія
D трансуретральна резекція
Е епіцистостомія

10. Вкажіть метод посилення ефективності гормонального лікування раку передміхурової залози:
А селективна адреналектомія
*В орхідектомія
С епідідімектомія
D вазорезекція
Е фізіотерапія

ПУХЛИНИ НИРОК ТА СЕЧОВОГО МІХУРА

1. У хворого вперше в житті виникла моносимптомна макрогематурія. Про що, насамперед повинен подумати лікар?
А реноваскулярну гіпертензію
В сечокам’яну хворобу
*С пухлину сечових органів
D гострий цистит
Е травму сечових органів

2. Хворий М., 45 років поступив до клініки із скаргами на макрогематурію. При цистоскопії виявлено виділення крові із лівого сечоводу. При катетеризації останнього кровотеча зникла й по отвору катетера почала виділятись прозора сеча. Про що, насамперед, може свідчити даний симптом?
А перфорацію сечоводу
*В пухлину сечоводу
С подвоєння сечових шляхів
D обструктивний пієлонефрит
Е стиснення катетером судин, що кровоточать

3. У хворого Ш., 42 років за даними видільної урографії виявлено деформацію контуру лівої нирки. Секреторно-екскреторна функція нирок не порушена. Яке дослідження є найбільш інформативним з метою виключення злоякісного новоутворення нирки?
А ізотопна ренографія
В ретроградна пієлографія
*С УЗ дослідження нирок
D сцинтіграфія
Е трьох склянкова проба

4. Хворий К., доставлений у приймальне відділення із скаргами на макрогематурію протягом доби. З метою верифікації джерела кровотечі, першим кроком лікаря є виконання:
А. трьох склянкової проби
*В цистоскопії
С цитологічне дослідження сечі
D УЗД органів сечової системи
Е видільної урографії

5. У хворої Р., 57 років, при загальному задовільному стані підтверджено діагноз пухлини правої нирки, а також наявність солітарного метастазу в легке. Функція контрлатеральної нирки не порушена. Методом вибору в лікуванні даної пацієнтки є:
А променева терапія
*В нефректомія з наступним видаленням метастазу
С хіміотерапія
D хіміопроменева терапія
Е резекція нирки

6. Хворий Ш, 56 років доставлений у приймальне відділення із скаргами на приступ гострого болю в лівій крижовій ділянці, за типом ниркової кольки. З анамнезу відомо, що приступу передувала моносимптомна макрогематурія. Про що може свідчити даний симптомокомплекс?
А сечокам’яну хворобу
В травму сечової системи
С пухлину сечового міхура
D нефроптоз
Е пухлину нирки

7. У хворого 34 років під час профогляду виявлено правобічне варикоцеле, що не зникає в горизонтальному положенні тіла. Якою є тактика лікаря?
А операція перев’язки внутрішньої сім’яної вени
В рекомендації про використання суспензорію
*С комплексне дослідження нирок
D динамічне спостереження
Е перев’язка вен сім’яного канатика

8. Під час УЗД дослідження у хворого виявлена пухлина сечового міхура, що проростає більшу половину стінки детрузора. При дообстеженні ознак метастазування не виявлено. Який вид лікування показаний даному хворому?
А динамічне спостереження
В трансуретральна резекція пухлини
С променева терапія
D хіміотерапія
*Е цистектомія з відведенням сечі

9. При обстежені хворого виявлена злоякісна пухлина сечового міхура, що не проростає в м’язовий шар. Ознаки метастазування пухлини не виявлені. Яка лікувальна тактика у відношенні хворого?
А трансуретральна резекція
В відкрита резекція пухлини
*С трансуретральна резекція з наступною імунотерапією
D хіміотерапія
Е променева терапія

10. Основною відмінною ознакою інфільтративних і поверхневих форм злоякісних новоутворень сечового міхура є:
А розміри пухлини
*В проростання м’язового шару
С проростання слизового шару
D проростання підслизового шару
Е товщина ніжки пухлини

УШКОДЖЕННЯ НИРОК ТА СЕЧОВОГО МІХУРА

1. Який із перерахованих симптомів найчастіше зустрічається при пошкодженні нирки?
А зниження артеріального тиску
В припухлість у поперековій ділянці
*С гематурія
D ниркова колька
Е гіпертермія

2. Який діагностичний метод з перелічених нижче найбільш інформативний для пошуку і виявлення травми нирки?
А оглядова урографія
В пальпація
С ретроградна уретеропієлографія
D хромоцистоскопія
*Е екскреторна урографія

3. Що таке субкапсулярний розрив нирки?
А пошкодження паренхіми нирки з надривом капсули
В урогематома
*С пошкодження нирки із збереженням поверхневої капсули
D пошкодження судинної ніжки нирки
Е множинні пошкодження паренхіми, чашково-мискової системи та капсули

4. При якому з перелічених пошкоджень можлива ниркова колька?
А відрив ниркової ніжки
В множинні розриви паренхіми і капсули
С забій нирки
*D субкапсулярне пошкодження нирки
Е гематома навколониркової клітковини

5. Хворий 25 років, доставлений в лікарню в зв’язку з біллю в поперековій ділянці справа, макрогематурією. За годину одержав удар твердим предметом. Пульс 80 уд./хв., АТ 120/70 мм рт. ст. Пальпаторно, за даними УЗД і екскреторної урографії виявлена урогематома. Яка повинна бути лікувальна тактика?
А постільний режим
В амбулаторне лікування
С нефректомія
*D люмботомія, зшивання розриву, нефростомія
Е спокій, призначення гемостатиків та антибіотиків

6. Що слід вважати найбільш важливим для вирішення питання про можливість нефректомії при травмі?
А ступень крововтрати
*В функція контрлатеральної нирки
С наявність урогематоми
D вираженість пошкодження нирки
Е загальний стан хворого

7. Що обов’язково повинно бути у потерпілого при травмі, для можливості внутрішньочеревинного розриву сечового міхура?
А перелом кісток тазу
В випорожнений сечовий міхур
С травма нижньої половини живота
*D переповнений сечовий міхур
Е тонка стінка м’язів детрузора

8. В зв‘язку з хронічним пієлонефритом вагітної в активній фазі, (ХНН –2 стадія, гестоз у жінки в терміні вагітності 38 тижнів), виконана операція кесаревого розтину. Після завершення операції катетером виведено із сечового міхура 250 мл сечі кольору м‘ясних помиїв. Яке дослідження повинне бути виконане першим до консультації уролога?
А цистоскопія
В аналіз сечі за Зимницьким
С цистографія
*D проба Зельдовича
Е екскреторна урографія з відстроченою цистограмою

9. Хворий П., 21 рік, прибув до приймального відділення лікарні із скаргами на болі в животі, більше справа в крижово-підчеревній ділянці, нудоту, блювання одноразово. За 2 години до госпіталізації пив пиво з товаришами. Після чого оступився і впав. В приймальному відділенні лікарні виділив сечу 250 мл інтенсивно рожевого кольору з декількома невеликими згустками. Який діагноз найбільш вірогідний?
А загострення гломерулонефриту
В гострий апендицит
С перфораційна виразка шлунку
D гострий цистит
*Е внутрішньочеревне пошкодження сечового міхура

10. У хворого З., 37 років при УЗД дослідженні діагностовано субкапсулярний розрив нирки. Яка лікувальна тактика при цій патології?
А нагляд за хворим в амбулаторних умовах
В термінова операція
*С динамічний нагляд в стаціонарі, дотримання постільного режиму на протязі 8 днів
D масивна гемостатична і антибактеріальна терапія
Е виключення фізичних навантажень протягом 3 місяців

УШКОДЖЕННЯ УРЕТРИ ТА ЗОВНІШНІХ СТАТЕВИХ ОРГАНІВ

1. Хворий 18 років, одержав удар ногою в ділянку правої половини калитки за добу до звернення до лікаря. При огляді права половина калитки розміром в два чоловічих кулака (150х80 мм), інтенсивно синього кольору, яєчко справа пальпаторно не диференцюється. Хворому запропонована операція ревізії органів калитки. Яке основне пізнє ускладнення являється підставою для хірургічного лікування?
А нагноєння гематоми
В статева дисфункція
С тривала тимчасова непрацездатність
*D автоімунне безпліддя
Е загроза піхвово-мошонкової грижі

2. Хворий, 42 років, знаходиться в травматологічному відділенні в шоковому стані, куди доставлений 2 години тому після важкої травми. Після виведення із шоку (АТ 115/60 мм рт. Ст..) зроблено рентгенограму кісток тазу – перелом лобкових і сідничних кісток справа. Самостійно не мочиться, пальпаторно сечовий міхур на 5 см вище лобка. Стан хворого важкий. Яка операція показана хворому?
А троакарна цистостомія
В катетеризація трьохходовим катетером Фолі
С первинний шов уретри і цистостомія
D цистостомія
*Е цистостомія з проведенням катетера Фолі по уретрі

3. Яка хірургічна тактика у хворого з пристінковим непроникним закритим пошкодженням сечівника?
А епіцистостомія
*В вичікувальна тактика після капілярної пункції сечового міхура
С спроба ввести постійний катетер
D термінова операція – первинний шов сечівника
Е троакарна епіцистостомія

4. У рамках якого часу можливо при розриві сечівника провести первинний шов (первинну пластику)?
А перші 2 години
*В перші 24 години
С 2 дні
D 3-4 дні
Е 1 тиждень

5. Хворого 42 років госпіталізовано через 1,5 години після падіння та ушкодження краєм металевої арматури. Скаржиться на затримку сечі, уретрорагію. Яке дослідження дозволить вірогідно встановити локалізацію, ступінь та характер ймовірного ушкодження уретри?
А загальний аналіз сечі
В катетеризація уретри
С уретроскопія
*D ретроградна уретрографія
Е рентгенограма кісток тазу

6. Хворого 50 років госпіталізовано в зв’язку з проникним ушкодженням уретри 2-денної давнини. Яке невідкладне хірургічне втручання абсолютно показане хворому?
А первинний уретро-уретроанастамоз
*В цистостомія
С первинна хірургічна обробка
D меатотомія
Е тунелізація уретри

7. Хворого 20 років госпіталізовано у зв’язку із травмою правої половини калитки із скаргами на болі у її проекції, збільшення її розмірів та наявність підшкірної гематоми. Яке дослідження допоможе встановити клінічний діагноз?
А пальпація органів калитки
В радіоізотопне сканування яєчок
С діафаноскопія
D доплерографія тканини яєчок
*Е УЗД органів калитки

8. Хворого 70 років госпіталізовано із скаргами на значний набряк статевого прутня, неможливість сечовиділення, різкий біль в корені статевого прутня, що виникли після надівання на прутень металевого кільця, з метою запобігти нетриманню сечі. Який лікувальний засіб найбільш ефективний?
А меатотомія
В проти набрякова терапія
С анальгетики
*D руйнування ущімлюючого кільця
Е бужування уретри

9.Хворого 39 років госпіталізовано у вкрай тяжкому стані до реанімаційного відділення у зв’язку з осколковим переломом кісток тазу, розривом бульбозної частини уретри, черепно-мозковою травмою. Яке єдине втручання показане хворому з метою відведення сечі?
А цистостомія
В уретро-уретроанастаоз
*С капілярна пункція сечового міхура
D дренування урогематоми
Е катетеризація сечового міхура

10. Хворого 26 років госпіталізовано із розривом кавернозного тіла статевого прутня. Виконано ушивання дефекту білкової оболонки, дренування гематоми, призначена антибактеріальна терапія. Якими лікувальними засобами абсолютно необхідно доповнити терапію ?
А десенсибілізуючими
*В седативними, що пригнічують ерекцію
С вазодилятаторами
D гормональними
Е протеолітичними ферментами

ГОСТРА ТА ХРОНІЧНА НИРКОВА НЕДОСТАТНІСТЬ

1. Хворий, 39 років, звернувся до лікаря з скаргами на ранковий головний біль, зниження апетиту, нудоту, періодичні носові кровотечі. В 15 років був хворий на гострий гломерулонефрит. При обстеженні виявлені підвищення артеріального тиску 220/130 мм рт.ст., геморагії на шкірі кінцівок, шкіра бліда. Який з біохімічних показників має діагностичне значення в цьому випадку?
А. фібриноген
В. сечова кислота
С. натрій крові
*D. креатинін крові
Е. білірубін крові

2. У хворого на полікістоз нирок при обстеженні виявлені такі показники: креатинін крові 550 мкмоль/л, клубочкова фільтрація 25 мл/хв, Нв-87 г/л; ер - 2,8 т/л, діурез 2500 мл. Виберіть який засіб лікування показаний у даному випадку:
*А. консервативна терапія
В операція розтин кист
С гемосорбція
D гемодіаліз
Е трансплантація нирки

3. Працівник рудника потрапив під завал, дрібною породою придушило нижні кінцівки. Під завалом знаходився І2 годин. В момент звільнення AT 140/80 мм рт.ст. Пульс 84 ударів в хв. Яке ускладнення зі сторони нирок може розвинутися у хворого?
А шок
*В гостра ниркова недостатність
С анемія
D гіперкоагуляція
Е сепсис

4. Хворий в тяжкому загальному стані та з анурією, прибув до токсикологічної лікарні. В анамнезі: випадково випив 50 мл антифризу. До якої форми відноситься гостра ниркова недостатність?
А преренальна
*В ренальна
С постренальна
D аренальна
Е існують ознаки всіх форм

5. Які уремічні порушення можуть спричинити швидку смерть хворого з гострою нирковою недостатністю в олігоанурічній стадії?
*А гіперкаліємія
В дегідратація
С анемія
D підвищення рівня сечовини
Е зменшення Рн крові

6. У стані бактеріємічного шоку внаслідок гострого отиту у хворого Г., 23 років, геть зупинилось сечовиділення. Які лікувальні заходи слід виконати, без яких відновлення сечовиділення неможливе?
*А ефективне лікування шоку
В інтенсивна антибактеріальна терапія
С хірургічне втручання на середньому вухові
D діуретична терапія
Е зниження температури тіла

7. У хворої Ч., з гострою нирковою недостатністю в поліурічній стадії діурез складає 9 літрів на добу. Що може скласти небезпеку для життя хворої?
А підвищення еритропоетіну крові
В швидке зменшення маси тіла
*С підвищена втрата калію та води
D швидке зменшення сечовини крові
Е швидке підвищення Рн крові

8. Хвора Н., 27 років, яка 4 роки лікувалась від гострого гломерулонефриту почала спостерігати ніктурію, нудоту, блідість шкіри, головний біль, значне підвищення артеріального тиску. З яким захворюванням слід зв’язувати погіршення її стану?
*А хронічна ниркова недостатність
В початок есенціальної гіпертонії
С отруєння невідомими продуктами
D недопостачання заліза
Е хронічна втома

9. Хворому Д., 35 років виконано пересадку нирки з приводу термінальної ниркової недостатності. Який час має тривати імуносупресивна терапія?
А до кінця операції
В до нормалізації креатиніну крові
С до загоєння рани
D до закінчення стаціонарного лікування
*Е увесь час, поки зберігається функція нирки

10. Хронічна уремія – багатогранний симптомокомплекс. Який із перелічених симптомів не є характерним для уремії?
А перикардит
*В гепатит
С анемія
D гіпергідратація
Е паротит

НЕВІДКЛАДНІ СТАНИ ПРИ УРОЛОГІЧНИХ ЗАХВОРЮВАННЯХ

1. Іррадіація болю при нирковій кольці залежить від рівня оклюзії (спазму) сечівника. Яка іррадіація болю має бути у хворого при оклюзії камінцем верхньої третини сечоводу?
А під лопатку
*В у підребер’я
С в грудну клітку
D в пах
E в статеві органи

2. Хворий 30 років звернувся до лікаря із скаргою на наявність крові в сечі, яка виникла після різкого болю в правому попереку. Яка можлива причина гематурії?
А гострий гломерулонефрит
В апендицит
С пухлина нирки
D гострий цистит
*Е камінець правого сечоводу

3. Хворий 37 років, захворів гостро. В урологічному відділенні встановлено діагноз: гострий вторинний пієлонефрит яка першочерговість надання лікарської допомоги?
А антибактеріальна терапія
В холіномиметики
*С відновлення відтоку сечі
D альфа блокатори
Е анальгетики

4. У хворого 45 років із гострим паранефритом, на фоні масивної антибактеріальної терапії різко знизився тиск і розвилась тахікардія. Яке ускладнення має місце у хворого?
А анемія
В гіповолемічний шок
*С бактеріємічний шок
D травматичний шок
Е сепсис

5. В урологічне відділення терміново госпіталізовано жінку 25 років із діагнозом: вагітність 36 тижнів. Гострий правобічний обструктивний пієлонефрит. Яким повинен бути першочерговий лікувальний захід?
А антибактеріальна терапія
В патогенетична терапія
С кесарів розтин
D стимулювання дострокових пологів
*Е дренування правої нирки

6. В приймальне урологічне відділення звернувся хворий 27 років у якого після падіння на спину із висоти з’явилася кров у сечі. Яка причина гематурії?
А ушкодження сечового міхура
В ушкодження сечівника
С ушкодження уретри
*D ушкодження нирки
Е ушкодження простати

7. Першочерговість дії лікаря при ушкодженні нирки і розвитку позачеревної урогематоми:
А антибактеріальна терапія
В патогенетична терапія
С дренування катетером ниркової миски
*D оперативне втручання (люмботомія, зшивання розриву нирки)
Е симптоматичне лікування

8. В урологічне відділення звернувся хворий С., 68 років з гострою затримкою сечі. Вкажіть першочерговість лікувального заходу:
А оглядова урографія
В антибактеріальна терапія
*С катетеризація сечового міхура
D введення спазмолітиків
Е призначення альфа адреноблокаторів

9. В урологічне відділення госпіталізовано хворого П., 45 років із діагнозом: абсцес передміхурової залози. Яким має бути першочерговий метод лікування?
А пункція сечового міхура
В призначення спазмолітиків
С призначення антибіотиків
*D дренування абсцесу
Е простатектомія

10. У приймальне урологічне відділення направлено хворого Ю., 42 років із діагнозом – травматичний розрив уретри. Вкажіть основний симптом повного розриву уретри?
А біль у спині
В уретрорагія
*C затримка сечі
D підвищення температури тіла
Е неутримання сечі

1. Неможливість акту сечовипускання при інтенсивних позивах до нього:

a. а) гостра затримка сечі;

b. б) парадоксальна ішурія;

c. в) анурія;

d. г) ішурія.

2. Для преренальної гострої ниркової недостатності характерний початок після:

a. а) великої гострої крововтрати;

b. б) ниркової кольки;

c. в) гострого пієлонефриту;

d. г) пухлини нирки.

3. Причиною ренальної анурії може бути:

a. а) переливання несумісної крові;

b. б) шок, колапс;

c. в) тромбоз ниркових судин;

d. г) вживання токсичних речовин.

4. Ренальну форму гострої ниркової недостатності може викликати:

a. а) переливання несумісної крові по групі або резусу;

b. б) геморагічний шок;

c. в) травми нирки;

d. г) травми обох нирок.

5. Причини постренальної анурії:

a. а) перев’язка сечоводів, камені сечоводів;

b. б) шок, колапс;

c. в) тромбоз ниркових судин;

d. г) вживання токсичних речовин.

6. Для ниркової кольки характерно:

a. а) раптовий початок;

b. б) поступовий початок;

c. в) тупий ниючий біль;

d. г) поліурія.

7. До дизуричних явищ відноситься:

a. а) ішурія;

b. б) хілурія;

c. в) анурія;

d. г) піурія.

8. Тотальна гематурія характерна для:

a. а) захворювань нирок, сечоводів, сечового міхура;

b. б) тільки нирок;

c. в) тільки нирок і сечоводів;

d. г) сім’яних міхурців.

9. Полакіурія це:

a. а) збільшення частоти сечовипускань при нормальному діурезі;

b. б) збільшення частоти сечовипускань при підвищеному діурезі;

c. в) збільшений прийом рідини;

d. г) збільшення частоти сечовипускань більше 10.

10. Преднізалоновий тест використовують для виявлення:

a. а) прихованої лейкоцитурії;

b. б) прихованої еритроцитурії;

c. в) хілурії;

d. г) порушення функції нирки.

11. Хронічна ішурія це:

a. а) наявність залишкової сечі;

b. б) болюче і затруднене сечовипускання;

c. в) неспроможність помочитись;

d. г) постійно утруднене сечовипускання.

12. Відносна густина сечі в нормі становить:

a. 1,001 – 1,005;

b. 1,010 – 1,025;

c. 1,500 – 1,800;

d. 1,051 – 0,052.

13. Верхня межа норми при дослідженні сечі за Нечипоренко становить:

a. лейкоцити - 1-2, ерітроцити – 0-1 в 1 мл;

b. лейкоцити - 100-500, ерітроцити –50 –100 в 1 мл;

c. лейкоцити - 2000, ерітроцити –1000 в 1 мл;

d. лейкоцити - немає, ерітроцити –1000 в 1 мл.

14. Наявність якої кількості бактерій в 1 мл сечі свідчить про запальний процес в нирках чи сечовивідних шляхах:

a. 10-20;

b. 50-100;

c. 1000-2000;

d. d) 500000-1000000.

15. Найбільш імовірне джерело кровотечі за наявності безформних згортків крові в сечі:

a. нирка;

b. уретра;

c. сечовід;

d. сечовий міхур.

16. Найбільш імовірне джерело кровотечі за наявності хробакоподібних згортків крові в сечі:

a) нирка;

b) уретра;

c) сечовід;

d) сечовий міхур.

17. Анурія – це:

a. зниження канальцевої секреції;

b. зниження клубочкової фільтрації;

c. зниження канальцевої реабсорбції;

d. відсутність сечі в сечовому міхурі.

18. Причина ниркової кольки:

a. хронічний уростаз;

b. запалення нирки;

c. гострий уростаз в верхніх сечовивідних шляхах;

d. травматизація миски і сечоводу каменем.

19. Біль, який виникає в поперековій ділянці під час сечовипускання є ознакою:

a. А гострого холециститу;

b. В перекруту кісти яєчника;

c. С міхурово-мискового рефлюксу;

d. D радікулопатії.

e. Е ниркової кольки

20. Мати скаржиться, що дитина 5-ти років мочиться під час сну. Об'єктивно й при дослідженні сечі патологічних змін не виявлено. Яку назву носить захворювання?

a. А. ніктурія

b. В нічна полакіурія

c. С енурез

d. D дизурія

e. Е нетримання сечі

21. До кількісних змін сечі належать:

a. А гематурія;

b. В піурія;

c. С олігурія;

d. D гемоглобінурія.

e. Е странгурія

22. Жінка, 48 років, скаржиться на те, що втрачає сечу при будь – якій напрузі – кашлю, підніманні тяжкостей. Більше ніяких розладів сечовипускання немає. Про який симптом іде мова?

1. Ургентне нетримання сечі.

2. Стресове нетримання сечі.

3. Дизурію.

4. Полакіурію.

5. Странгурію.

23. Яким інструментальним методом можна довести наявність ниркової кольки:

a. а) хромоцистоскопія і катетеризація сечоводу;

b. б) хромоцистоскопія і катетеризація сечового міхура;

c. в) пієлоскопія і цистоскопія;

d. г) хромоцистоскопія і цистоскопія.

24. Пієлоскопія – це:

a. а) огляд порожнинної системи нирки через ендоскоп;

b. б) огляд нирки і сечоводу під флюороскопом;

c. в) огляд паренхими нирки;

d. г) огляд порожнини сечового міхура.

25. Основний метод візуального дослідження сечового міхура:

a. а) цистоскопія;

b. б) уретроскопія;

c. в) уретероскопія;

d. г) пієлоскопія.

26. Доплерографія дозволяє оцінити:

a. а) кровопостачання нирок;

b. б) функціональний стан нирок;

c. в) особливості анатомії сечоводів;

d. г) функцію сечового міхура.

27. Ускладнення ретроградної уретеропієлографії:

a. а) гострий пієлонефрит;

b. б) гострий гломерулонефрит;

c. в) гідронефроз;

d. г) уретрит.

28. КТ найкраще виявляє:

a. а) об’ємні процеси;

b. б) гостре запалення;

c. в) хронічне запалення;

d. г) порушення функції нирки.

29. Межа норми кількості лейкоцитів в полі зору в загальному аналізі сечі:

a) до 20;

b) до 10;

c) до 2000;

d) не повинно бути.

30. Межа норми аналізу сечі за Нечипоренко:

a) лейкоцити – до 2000, ерітроцити – до 1000;

b) лейкоцити – до 5000, ерітроцити – до 3000;

c) лейкоцити – до 2, ерітроцити – до 1;

d) лейкоцити – до 20000, ерітроцити – до 10000.

31. Макимальною об’ємна швидкість сечовипускання в нормі становить:

a. 50-60 мл/сек;

b. 100-120 мл/сек;

c. 20-30 мл/сек;

d. 1-2 мл/сек.

32. Найбільш інформативний метод діагностики пухлини нирки:

a) оглядова урографія;

b) екскреторна урографія;

c) ретроградна пієлографія;

d) комп’ютерна томографія з контрастним посиленням.

33. За даними УЗД товщина паренхіми нирки в нормі складає:

a) 25-50 мм;

b) 5-10 мм;

c) 1-2 мм;

d) 14-25 мм.

34. При УЗД об`єм миски нирки при водному навантаженні становить:

a) 20-35 мл;

b) 15 мл;

c) близько 5 мл;

d) 100 мл.

35. Методи відновлення порушеної уродинаміки верхніх сечовивідних шляхів:

a) бужування уретри;

b) катетеризація сечоводу, встановлення сечовідного катетера-стента або перкутанна нефростомія;

c) катетеризація сечового міхура;

d) пункція сечового міхура.

36. За допомогою фіброуретроцистоскопа можна візуально оцінити:

a. слизову та внутрішній просвіт сечоводу;

b. слизову та порожнину сечового міхура;

c. слизову та внутрішній просвіт сечівника;

d. слизову та порожнину ниркової миски;

e. сім’явиносні протоки та сім’яні міхурці.

37. За допомогою фіброуретеропієлоскопа можна візуально оцінити:

a. слизову та внутрішній просвіт сечоводу;

b. слизову та порожнину сечового міхура;

c. слизову та внутрішній просвіт сечівника;

d. слизову та порожнину ниркової миски;

e. сім’явиносні протоки та сім’яні міхурці.

38. До переваг фіброуретроцистоскопу над ригідним уретроцистоскопом відносяться:

a. дешевизна та довговічність ендоскопа;

b. менша травматизація тканин протягом процедури;

c. більший діаметр робочого каналу;

d. можливість огляду всієї внутрішньої поверхні сечового міхура;

e. можливість проведення процедури під місцевою анестезією.

39. До переваг фіброуретеропієлоскопу над ригідним уретеропієлоскопом відносяться:

a. дешевизна та довговічність ендоскопа;

b. менша травматизація тканин протягом процедури;

c. більший діаметр робочого каналу;

d. можливість огляду ниркових чашечок;

e. можливість проведення процедури під місцевою анестезією.

40. Перевагами ригідних уретеропієлоскопів порівняно з гнучкими є:

a. дешевизна та довговічність ендоскопа;

b. менша травматизація тканин протягом процедури;

c. більший діаметр робочого каналу;

d. можливість огляду ниркових чашечок;

e. можливість проведення процедури під місцевою анестезією.

41. Хворий скаржиться на відсутність сечі протягом доби. З метою диференційної діагностики слід виконати:

a. А екскреторну урографію

b. В радіоренографію

c. С комп’ютерну томографію

d. D ультразвукове дослідження нирок і сечового міхура

e. Е ретроградну пієлографію

42. На прийомі у педіатра дитина трьох років. Мати занепокоєна, що у дитини виділяється каламутна сеча. Лабораторне дослідження осаду сечі виявило лейкоцитурію і бактеріурію. Під час сечовиділення дитина тримає руку на поперекової ділянці з правого боку. Яке дослідження найбільш доцільне для підтвердження міхурово-ниркового рефлюксу?

a. А радіоренографія

b. В динамічну сцинтіграфія

c. С мікційну цистографія

d. D ультразвукове дослідження нирок і сечового міхура

e. Е екскреторна урографія

43. Хлопчик, під час гри в футбол отримав удар ногою в ділянку промежини. Оглядом зовнішніх статевих органів з’ясована наявність уретрорагії. Підтвердити ушкодження уретри допоможе:

a. А екскреторна урографія

b. В катетеризація сечового міхура

c. С цистографія

d. D уретрографія

e. Е ультразвукове дослідження

44. В приймальне відділення доставлена жінка 28 років, яка упала з висоти і травмувала поперекову ділянку. Під час сечовиділення помітила, що сеча кольору м’ясних помиїв. Артеріальний тиск 90/60 мм рт. ст. При мікроскопії осаду сечі-еритроцити густо покривають усі поля зору. Функціонально-морфологічний стан нирок допоможе визначити:

a. А ретроградна уретеропієлографія

b. В радіоренографія

c. С пневморен

d. D видільна урографія

e. Е ультразвукове дослідження.

45. Максимальною дозою рентгенконтрастної речовини, що може бути введена внутрішньовенно під час видільної урографії у дорослих є:

a. А 0,5 мл/кг

b. В 1 мл/кг

c. С 2 мл/кг

d. D 5 мл/кг

e. Е 10 мл/кг

46. До функціонального методу дослідження нирок належить:

a. А хромоцистоскопія

b. В екскреторна урографія

c. С радіоізотопна урографія

d. D все вище перелічене

e. Е нічого з переліченого.

47. У хворого 62 років гостре порушення мозкового кровообігу, сеча відсутня протягом 28 годин. Сечовий міхур перкуторно й пальпаторно на 2 см нижче пупка. Який катетер слід використовувати для тривалого відведення сечі?

a. А дзьобовидний катетер Тімана

b. В металевий буж

c. С металевий чоловічий катетер

d. D катетер Померанцева – Фолі

e. Е головчатий катетер Пеццера

48. Ургентно звернулась хвора з інтенсивним болем у правому підребер’ї й поперековій ділянці, нудотою, блюванням. Т – 37,5 С. Аналіз сечі: Л – 10 -12 п/зр, Ер – 15-20 п/зр. Яке дослідження може бути доцільним для диференційної діагностики ниркової і печінкової кольки?

a. А аналіз сечі за Нечипоренко

b. В оглядова урографія

c. С проба Зимницького

d. D визначення креатиніну крові

e. Е хромоцистоскопія

49. У лікарню звернувся хворих з гострою затримкою сечі, що виникла на фоні доброякісної гіперплазії передміхурової залози. Який катетер найбільш вірогідно й атравматично дозволяє випустити сечу хворому ?

a. А еластичний конусовидний катетер Нелатона

b. В металевий чоловічий катетер

c. С еластичний дзьобовидний катетер Тімана

d. D катетер Пеццера

e. Е трьохходовий еластичний катетер з балоном

50. Хворий 34 років звернувся зі скаргами на часте болісне сечовипускання. За рік до цього переніс операцію з приводу травми уретри. Останні 3-4 місяці утруднене сечовипускання тонким струменем. Який інструмент може допомогти в діагностиці і лікуванні хворого?

a. А цистоскоп

b. В урофлоуметр

c. С катетер Фолі

d. D ехосканер

e. Е бужі

51. До приймального відділення доставлено хворого з тотальною моносимптомною макрогематурією, що виникла вперше. Загальний стан хворого задовільний, при огляді патологічних змін не виявлено. Який метод дослідження потрібно терміново провести?

a. А катетеризація міхура

b. В бужування

c. С ехосканування

d. D цистоскопія

e. Е цистографія

52. У відділення доставлено хворого з уретрорагією, що виникла після травми промежини. Яке з нижче перелічених досліджень протипоказано у цьому випадку?

a. А уретрографія

b. В екскреторна урографія

c. С уретроцистоскопія

d. D УЗД нирок і сечового міхура

e. Е ізотопна ренографія

53. Як називається метод, за допомогою якого виконується огляд і маніпуляції в мисці й чашечках нирки?

a. А комп’ютерна томографія

b. В цистоскопія

c. С пієлоскопія

d. D уретроскопія

e. Е ехосканування

54. У лікарню доставлено хлопчика 3 років із скаргами на біль в поперековій ділянці зліва, що виникає під час сечовипускання. Який метод дослідження буде доцільним в діагности- ці даного захворювання?

a. А цистоскопія

b. В мікційна цистографія

c. С екскреторна урографія

d. D уретрографія

e. Е ренографія

55. Які з нижче перерахованих методів лабораторних досліджень належать до функціональних стосовно нирок?

a. А. загальний аналіз сечі

b. В проба Нечипоренко

c. С визначення креатиніну крові

d. D проба Амбюрже

e. Е трьох склянкова проба

56. У лікарню звернувся хворий зі скаргами на дизурію, субфебрильну температуру тіла. В загальному аналізі сечі лейкоцити покривають усі поля зору. Яке дослідження буде доцільним для верифікації джерела лейкоцитурії?

a. А проба Нечипоренко

b. В трьохсклянкова проба

c. С проба Реберга - Тарєєва

d. D проба Амбюрже

e. Е проба Зимницького

57. В лікарню доставлено хворого зі скаргами на нудоту, схуднення, відсутність апетиту, свербіж шкіри. З анамнезу відомо, що протягом 7 років хворіє на хронічний гломерулонефрит. Яке з нижче перелічених досліджень є найбільш інформативним в визначенні функціонального стану нирок?

a. А проба Зимницького

b. В визначення сечовини крові

c. С визначення креатиніну крові

d. D кліренс креатиніну

e. Е визначення загального азоту

58. У хворої скарги на підвищення температури тіла до 38 ⁰С, біль у поперековій ділянці справа, нудоту. Хворіє 12 годин. В загальному аналізі сечі лейкоцитурія відсутня, але має місце бактеріурія понад 100 тис. мікробних тіл. Чи можна виключити наявність гострого пієлонефриту?

a. А так

b. В так, тільки після проби Нечипоренка

c. С так, тільки після проби Амбюрже

d. D ні

e. Е так, тільки після УЗД дослідження

59. Найбільш часте ускладнення полікістозу нирок:

a. а) хронічний пієлонефрит;

b. б) гідронефроз;

c. в) макрогематурія;

d. г) сечокам’яна хвороба.

60. Хронічна ниркова недостатність частіше ускладнює:

a. а) полікістоз нирок;

b. б) дістопію нирок;

c. в) солітарну кісту нирок;

d. г) підковоподібну нирку.

61. Яка дифдиференційна рентгенологічна ознака між нефроптозом і клубовою дистопією нирки:

a. наявність ротації нирки;

b. наявність звитого сечоводу нормальної довжини;

c. подовження судин ниркової ніжки;

d. зменшення розмірів нирки;

e. наявність гідронефрозу.

62. Який із термінів не відноситься до класифікації дистопії нирки:

a. клубова дистонія;

b. перехресна дистонія;

c. торакальна дистонія;

d. пахвинна дистонія;

e. тазова дистопія.

63. Гіпоплазія нирки - це аномалія:

a. взаєморозташування нирки;

b. структури;

c. кількості;

d. величини;

e. розташування.

64. Найбільш частим проявом полікістозу є:

a. нефрогенна гіпертензія;

b. хронічний пієлонефрит;

c. вторинна нефрогенна анемія;

d. сечокам’яна хвороба;

e. нефроптоз.

65. Лікування при подвоєнні нирки:

a. резекція нирки;

b. антибактеріальна терапія;

c. неускладнене подвоєння лікування не потребує;

d. стентування сечоводу;

e. пластика за Андерсеном-Хайнсом.

66. До аномалії взаємовідношення нирок відносяться:

a. поперекова дистонія;

b. ротація нирки;

c. аплазія нирки;

d. підковоподібна нирка;

e. мультикістоз.

67. Стеноз ниркової артерії може бути причиною:

a. сечокам’яної хвороби;

b. вазоренальної гіпертензії;

c. хронічного пієлонефриту;

d. зморщення нирк;.

e. хілурії.

68. Які вади нирки відносяться до аномалій взаєморозташування нирок:

a. гідронефроз;

b. мультикістоз;

c. підковоподібна нирка;

d. карликова нирка;

e. додаткова нирка;

69. Яка аномалія розвитку ускладнюється хронічною нирковою недостатністю:

a. нориця урахуса;

b. полікістоз нирок;

c. епіспадія;

d. крипторхізм;

e. дивертикул сечового міхура.

70. Який із наведених фактів, що виявлені при рентгенобстеженнi, свідчить про дистопiю нирки та проти нефроптозу:

a. розширення порожнинної системи нирки;

b. короткий сечовід;

c. подовження судин ниркової ніжки;

d. збільшення розмірів нирки;

e. звитий сечовід.

71. Який із термінів НЕ вiдноситься до класифікації дистопiї нирки:

a. черевна дистонія;

b. поперекова дистонія;

c. перехресна дистонія;

d. торакальна дистонія;

e. тазова дистопiя.

72. Мультикістоз нирки вiдноситься до аномалій:

a. кількості;

b. взаємовідношення;

c. структури;

d. величини;

e. розташування.

73. Полiкiстоз нирок - це спадкове захворювання, яке пов’язане з:

a. недорозвитком паренхiми нирок;

b. закладенням великої кiлькостi кіст у паренхімі;

c. недорозвитком порожнинної системи нирок;

d. патологією судин нирки;

e. невірним з’єднанням канальцiв та збиральних трубок.

74. Частим проявом мультикістозу є:

a. ниркова колька;

b. хронічний пієлонефрит;

c. сечокам’яна хвороба;

d. макрогематурія;

e. нефрогенна гіпертензія.

75. Агенезія (аплазія) нирки характеризується:

a. недорозвитком нирки;

b. вiдсутнiстю нирки;

c. різким зниженням функції нирки;

d. невірним розташуванням нирки;

e. зменшенням розмірів нирки.

76. Лікування при подвоєнні нирки в себе вміщує:

a. негайне оперативне втручання;

b. сечогінні трави, діуретини;

c. частіше лікування не потребує;

d. курси лікування уросептиками;

e. гормонотерапія.

77. До аномалії взаємовідношення нирок відносяться:

a. полiкiстоз нирок;

b. додаткова нирка;

c. аплазія нирки;

d. L-подібна нирка;

e. дистопiя нирки.

78. Хронічна ниркова недостатність частіше всього ускладнює:

a. полiкiстоз нирок;

b. дистопiю нирки;

c. мультикiстоз нирки;

d. підковоподібну нирку;

e. солiтарну кісту нирки.

79. Уретероцеле - це аномалія розвитку сечової системи, яка характеризується:

a. розширенням сечоводу по усій довжині;

b. розширення нижньої третини сечоводу;

c. нервово-м’язовою дисплазiєю сечоводу;

d. грижоподiбним випинанням iнтрамурального відділу сечоводу в порожнину сечового мiхура;

e. розширенням початкового відділу уретри.

80. Головним проявом ектопiї вічка сечоводу частіше усього є:

a. нетримання сечi при збереженні нормального сечовипускання;

b. розвиток хронічного пієлонефриту;

c. неутримання сечі;

d. утруднене сечовипускання;

e. затримка сечi.

81. Екстрофiя сечового міхура - це:

a. порушення трофіки сечового міхура;

b. відсутність передньої стінки сечового міхура;

c. аномальне розташування сечового міхура;

d. посттравматичне ускладнення;

e. відсутність сечового міхура.

82. Гіпоспадія - це:

a. зменшення розмірів статевого члена;

b. атипове розташування яєчок;

c. недорозвинутість яєчок;

d. відсутність задньої стінки уретри;

e. коротка уретра.

83. Меатостеноз- це:

a. стриктура головчатого відділу уретри;

b. звуження простатичного відділу уретри;

c. стриктура сечоводу;

d. аномалія сім’яного канатика;

e. аномалія судин статевого члена.

84. Крипторхізм не буває:

a. хибним;

b. набутим;

c. черевним;

d. пахвинним;

e. мошонковим.

85. При варикоцеле виконують операцію:

a. Бергмана-Вiнкельмана;

b. Купера;

c. Валдаєва;

d. Пірогова;

e. Iванiсевича.

86. Оперативне лікування фімозу:

a. операція Бергмана;

b. декапітація;

c. циркумцизіо;

d. резекція вуздечки;

e. бужування крайньої шкірочки.

87. Які головні симптоми дивертикула сечового міхура:

a. СКХ, нетримання сечі;

b. полакiурiя, странгурія;

c. полакiурiя, нiктурiя;

d. сечовипускання у 2 етапи, странгурія;

e. СКХ, сечовипускання у 2 етапи.

88. Екстрофiя сечового міхура - це:

a. значне зменшення сечового міхура;

b. відсутність передньої стінки сечового міхура;

c. відсутність сечового міхура;

d. атипове його розташування;

e. відсутність функції сечового міхура.

89. Які аномалії не викликають iнфравезикальної обструкції:

a. мегатрикутник;

b. клапани уретри;

c. контрактура шийки сечового міхура;

d. стеноз уретри;

e. мегалоуретер.

90. Епіспадія - це:

a. відсутність уретри;

b. атипове розташування яєчок;

c. відсутність передньої стінки уретри;

d. відсутність задньої стінки уретри;

e. розташування уретри нижче нормального.

91. Який термін НЕ відноситься до класифікації гіпоспадії:

a. гіпоспадія прутня;

b. лобкова;

c. калиткова;

d. пенільна;

e. промежинна.

92. Коли проводять операцію при гіпоспадії:

a. одразу при встановленні діагнозу;

b. при бажанні хворого;

c. за наявності циститу;

d. при порушенні сечовипускання;

e. при ускладненнях, що не лікуються консервативно;

93. Меатопластика виконується при:

a. Епiспадiї;

b. стриктурах задньої уретри;

c. мегалоуретерi;

d. екстрофiї сечового мiхура;

e. стриктурах зовнішнього отвору уретри.

94. Епiспадiя - це:

a. відсутність передньої стінки уретри;

b. відсутність уретри;

c. розташування уретри нижче звичайного;

d. відсутність задньої стінки уретри;

e. невірне розташування яєчок.

95. Який термін НЕ відноситься до класифікації епiспадiї:

a. клiторна;

b. пенільна;

c. епiспадiя голівки;

d. тотальна;

e. мошонкова.

96. Клінічними проявами фімозу є:

a. полакiурiя, странгурiя;

b. нетримання сечі;

c. гематурiя, пiурiя;

d. странгурія, тонкий струмінь сечі;

e. поліурія, біль при сечовипусканні.

97. Крипторхізм НЕ буває:

a. надбаним;

b. хибним;

c. черевним;

d. пахвинним;

e. мошонковим;

98. Головною причиною виникнення крипторхізму вважається:

a. гормональні зсуви;

b. запальні процеси в придатках матері;

c. порушення пологів;

d. недоношеність;

e. захворювання під час вагітності.

99. Крипторхiзм - це :

a. відсутність яєчок;

b. відсутність додатка яєчка;

c. відсутність одного яєчка в мошонці;

d. відсутність формування одного яєчка;

e. атипове розташування яєчок.

100. Який термін НЕ вiдноситься до класифікації ектопiї яєчка:

a. пахова;

b. скротальна;

c. перехресна;

d. лобкова;

e. стегнова.

101. До чого веде звуження ниркової артерії?

a. А сечокам’яної хвороби.

b. В вазоренальної гіпертензії

c. С хронічного пієлонефриту

d. D зморщування нирки

e. Е хілурії.

102. Які вади нирки відносяться до групи «взаєморозташування»?

a. А гідронефроз

b. В мультікістоз

a. С підковоподібна нирка

c. D карликова нирка

d. Е додаткова нирка

103. У хворої М. 45 років під час УЗ дослідження випадково виявлено наявність солітарної кісти нижнього полюсу правої нирки 2х2 см. За даними ізотопної ренографії секреторно - екскреторна функція нирок не порушена. В загальному аналізі сечі – без патології. Яка тактика лікування?

a. А динамічне спостереження

b. В пункція кісти під рентгеноконтролем С відкрите оперативне втручання

c. D пункція кісти під УЗД контролем Е склеротерапія

104. Чи змінюється фізіологія статевого акту, якщо у хворого спостерігається аплазія передміхурової залози?

a. А статевий акт неможливий

b. В прискорена еякуляція

c. С статевий акт супроводжується біллю в яєчках

d. D після статевого акту порушується сечовипускання

e. Е статевий акт практично не змінюється

105. Яка патологія виникає внаслідок підвищеного венозного тиску в нирці?

a. А кіста яєчка

b. В гідроцеле

c. С варикоцеле

d. D гіпоплазія яєчка

e. Е пухлина яєчка

106. Яка аномалія сечівника не порушує сечовипускання?

a. А гіпоспадія

b. В клапан сечівника

c. С гіпертрофія сім’яного горбика

d. D звуження зовнішнього отвору сечівника

e. Е звуження сечівника

107. На екскреторних урограмах у хворого С., в обох позиціях (лежачи та стоячи) нирка знаходиться на рівні L-5. Про яку аномалію йдеться?

a. А поперекова дистопія правої нирки.

b. В нефроптоз

c. С гідронефроз

d. D полікістоз

e. Е губчата нирка

108. На екскреторній урограмі (7-ма хвилина) яку розглядав уролог-інтерн, миска правої нирки спостерігалась на рівні L 3-4. ”У вас нефроптоз 3-го ступеня. Необхідна операція – нефропексія”- відповів лікар хворій. Яка помилка може існувати в однозначному висновку інтерна?

a. А. нефроптоз розпізнається тільки на ретроградній пієлографії

b. В не виконана диференційна діагностика з дистопією, яка не лікується хірургічно

c. С при такому уражені краще виконати нефректомію

d. D нефропексія технічно неможлива

e. Е операція праворуч неможлива, бо заважає печінка

109. Що сприяє виникненню пієлонефрита на першому році життя?

a. А. Пошкодження сечівника, цистит, уретрит, гіпотрофія, ексудативний1 діабет.

b. Б. Гіпотрофія, гіпервітаміноз, ергональциферолез, ексудативний діабет, розлади функції шлунка і кишок, запальні процеси зовнішніх статевих органів, обструктивні уропатії.

c. В. Запальні процеси зовнішніх статевих органів, обструктивні уропатії, гідронефроз, звуження сечівника.

d. Г. Паранефрит, цистит, уретрит, гіпотрофія, розлади функції шлунка і кишок.

110. Чинники, які сприяють виникненню пієлонефрита у дітей:

a. А. Набуті імунодефіцитні стани, уропатії уродженого характеру, ферментопатії.

b. Б. Уропатії уродженого характеру, мутації, спадкові імунодефіцитні стани.

c. В. Уропатії набутого характеру, мутації, ферментопатії.

d. Г. Уропатії набутого і уродженого характеру, ферментопатії, спадкові імунодефіцитні стани.

111. Методи дослідження, які виявляють первинний чи вторинний пієлонефрит.

a. А. Ультразвукове сканування, екскреторна урографія.

b. Б. Хромоцистоскопія, радіонуклідна реографія, сцинтиграфія, непряма ангіографія.

c. В. Термографія, теплобачення, хромоцистоскопія, радіонуклідна ренографія.

d. Г. Термографія, екскреторна урографія КТГ, ниркова артеріографія.

112. Причини гострого вторинного пієлонефриту.

a. А. Нефроптоз, гідронефроз, аномалія розвитку, МКБ, хвороба Ормонда, новоутворення сечостатевих органів.

b. Б. Гострий бронхіт, пневмонія, нефроптоз, гідронефроз, гострий апендицит.

c. В. Гострий калькульозний холецистит, хвороба Ормонда, новоутворення сечостатевих органів, гострий апендицит.

d. Г. Нефроптоз, гастрит, аднексіт, МКГ, пневмонія.

113. Об’єм операції при абсцесі нирки:

a. а) декапсуляція, розкриття абсцесу, дренування;

b. б) розкриття абсцесу, дренування паранефрію;

c. в) декапсуляція, дренування нирки і паранефрію;

d. г) розкриття абсцесу і дренування.

114. При порушенні відтоку сечі у вагітних при гострому пієлонефриті показана:

a. а) катетеризація нирки або установка стента;

b. б) пієлоскопія;

c. в) уретероскопія;

d. г) перкутанна нефростомія.

115. Лікування апостематозного пієлонефриту:

a. а) масивна антибактеріальна терапія;

b. б) катетеризація нирки;

c. в) декапсуляція і нефростомія;

d. г) перкутанна нефростомія.

116. При діагностиці карбункула нирки необхідно:

a. а) призначити масивну антибактеріальну терапію;

b. б) виконати планову операцію;

c. в) виконати ургентну операцію;

d. г) закатетеризувати нирку.

117. Біль при еякуляції і гемоспермії характерні для:

a. а) везикуліту;

b. б) уретриту;

c. в) простатиту;

d. г) хронічного циститу.

118. Чим може ускладнитись гострий гнійний епідидиміт:

a. а) сепсисом;

b. б) гострим пієлонефритом;

c. в) стриктурою уретри;

d. г) погіршенням статевої функції.

119. Біль при початку сечовипускання характерна для:

a. а) гострого уретриту;

b. б) гострого циститу:

c. в) гострого простатиту;

d. г) гострого везикуліту.

120. Біль в кінці сечовипускання характерна для:

a. а) гострого простатиту;

b. б) гострого уретриту;

c. в) гострого везикуліту;

d. г) гострого пієлонефриту.

121. Необструктивний пієлонефрит частіше виникає у:

a. а) молодих жінок;

b. б) молодих чоловіків;

c. в) старих чоловіків;

d. г) старих жінок.

122. Який вид простатиту належить до неінфекційних:

a. а) конгестивний;

b. б) хронічний;

c. в) катаральний;

d. г) абсцес простати.

123. Основний шлях проникнення інфекції в нирку у жінок:

a. а) висхідний;

b. б) контактний;

c. в) гематогенний;

d. г) з іншої нирки.

124. Яка тріада симптомів типова для гострого пієлонефрита?

a. а) біль, гіпертермія, піурія;

b. б) біль, гематурія, піурія;

c. в) нудота, піурія, біль;

d. г) гіпертензія, гематурія, біль.

125. Характерні зміни в сечі при гострому пієлонефриті:

a. а) піурія, бактеріурія;

b. б) гематурія, піурія;

c. в) піурія, гематурія;

d. г) протеінурія, піурія.

126. Карбункул нирки частіше розвивається:

a. а) при цукровому діабеті;

b. б) у чоловіків;

c. в) у жінок;

d. г) при нейрогенному сечовому міхурі.

127. Який збудник частіше викликає пієлонефрит у жінок?

a. а) E.coli;

b. б) протей;

c. в) коккова флора;

d. г) анаеробна флора.

128. Переважний шлях попадання інфекції в сечовий міхур у жінок:

a. а) висхідний;

b. б) гематогенний;

c. в) нисхідний;

d. г) контактний.

129. При гострому шийковому циститі гематурія:

a. а) термінальна;

b. б) тотальна;

c. в) ініціальна;

d. г) парціальна.

130. Найчастіші збудники циститу:

a. а) E.coli;

b. б) стафілокок;

c. в) стрептокок;

d. г) протей.

131. Основний метод проникнення інфекції в нирку у чоловіків:

a. а) гематогенний;

b. б) лімфогенний;

c. в) висхідний;

d. г) контактний.

132. Патогномонічні симптоми емфізематозного пієлонефриту:

a. ожиріння;

b. різко кисла реакція сечі;

c. лужна реакція сечі;

d. пневматурія;

e. на урограмах скупчення газу в проекції нирки на заочеревиного простору.

133. Виберіть найбільш ймовірну причину абсцесу нирки:

a. міхурово-сечовідно-мисковий рефлюкс;

b. перенесений за два тижні фурункульоз шиї; я думаю, что это верный, но хз

c. дизбактеріоз кишечнику;

d. хронічна урогенітальна інфекція;

e. забій нирки.

134. Некротичний папіліт може розвитись внаслідок наступних причин, крім:

a. цукровий діабет;

b. зловживання анальгетиками;

c. серповидно-клітинна анемія;

d. травма нирки;

e. нефролітіаз.

135. З яких заходів починають лікування хворого на гострий гнійний калькульозний пієлонефрит, при безуспішній спробі ендопієловезикального дренування нирки:

a. відновлення відтоку сечі шляхом виконання перкутанної нефрcотомії;

b. дезінтоксикаційна терапія;

c. уретеролітотомія;

d. масивна антибактеріальна терапія;

e. відновлення рідини з інотропною вазопресорною підтримкою.

136. Виберіть оптимальний об’єм лікувальних заходів при карбункулі нирки у хворого 81 року, без порушення пасажу сечі, ускладненого тяжким сепсисом:

a. перкутанна нефроcтомія;

b. люмботомія, декапсуляція нирки, конусоподібне висічення карбункулу;

c. консервативно-очікувальна тактика;

d. нефректомія;

e. резекція нирки.

137. Показання до оперативного лікування паранефриту:

a. стадія ексудативного запалення;

b. зниження дихальної рухомості нирки;

c. хронічна форма інфекційного запального процесу;

d. неефективність антибактеріальної терапії;

e. паранефральний абсцес.

138. Особливості антибактеріальної терапії при хронічному пієлонефриті в осіб похилого і старечого віку:

a. до повної ерадикації мікробних збудників;

b. протипоказано призначення фторхінолонів;

c. дозування препарату з урахуванням функції кишечнику;

d. дозування препарату з урахуванням функції нирок за швидкістю клубочкової фільтрації плазми;

e. протипоказано призначення аміноглікозидів.

139. Найбільш характерне ускладнення однобічного хронічного пієлонефриту

a. апостематозний нефрит;

b. паранефрит;

c. артеріальна гіпертензія;

d. піонефроз;

e. хронічна ниркова недостатність.

140. Результат двобічного хронічного пієлонефриту:

a. піонефроз;

b. вторинне зморщування нирок;

c. нефролітіаз;

d. хронічна ниркова недостатність;

e. видужання.

141. Назвіть класи антибіотиків, яким віддається перевага при гестаційному пієлонефриті:

a. фторхінолони;

b. аміноглікозіди;

c. тетрацикліни;

d. макроліди;

e. амінопеніциліни.

142. Які показники характерні для синдрому хронічного тазового болю незапального:

a. в секреті передміхурової залози виявлено збільшена кількість лейкоцитів, виявлені уропатогенні бактерії;

b. в секреті передміхурової залози виявлено збільшена кількість лейкоцитів, відсутні уропатогенні бактерії;

c. в секреті передміхурової залози виявлено нормальну кількість лейкоцитів, відсутні уропатогенні бактерії;

143. Частота виявлення хронічного бактеріального простатиту:

a. 30-40%;

b. 5-10%;

c. 50- 60%;

d. 70-80%.

144. Найбільш часто виявляється збудник при гострому епідидиміті в віці до 35 років.

a. Mycoplasma hominis;

b. Escherichia coli;

c. Staphylococcus saprophyticus;

d. С.trachomatis.

145. Хворий 40 років пред’являє скарги на підвищення температури до 40 ⁰С, озноби, що виникли після приступу болю в поперековій ділянці праворуч. В аналізі сечі – патологічних змін не виявлено. За даними УЗД – значне розширення мискової системи правої нирки. На ізотопній ренограмі – “обструктивна” крива. Який попередній діагноз?

a. А правобічна пневмонія

b. В гострий гнійний холецистит

c. С гострий обструктивний пієлонефрит

d. D гострий апендицит

e. Е гострий не обструктивний пієлонефрит

146. У хворого скарги на біль в поперековій ділянці справа, озноб. В аналізі сечі – помірна лейкоцитурія. За даними анамнезу два тижні тому лікувався з приводу карбункулу шиї. В аналізі крові – лейкоцитоз 16 10⁹/л, зсув формули ліворуч. За даними УЗД – у корковому шарі правої нирки – гіпоехогенне утворення з чіткими контурами. Ваш попередній діагноз?

a. А. гострий холецистит

b. В гострий апендицит

c. С кіста нирки

d. D карбункул нирки

e. Е туберкульоз нирки

147. Хвора 60 років, довго страждає на сечокам’яну хворобу. Протягом останнього місяця відмічає субфебрильну лихоманку, турбує тупий біль в поперековій ділянці. При пальпації в правому підребер’ї визначається горбистий болючий нижній полюс правої нирки. В аналізі сечі лейкоцити вкривають всі поля зору. В аналізі крові – анемія, висока ШОЕ. При УЗД – розширення порожнинної системи правої нирки, багато конкрементів. Який попередній діагноз?

a. А пухлина нирки

b. В полікістоз нирок

c. С калькульозний піонефроз

d. D хронічний пієлонефрит

e. Е гідронефроз

148. Хвора 70 років, довго страждає на сечокам’яну хворобу. Скарги на біль в поперековій ділянці справа, підвищення температури тіла. При огляді визначається набухання в поперековій ділянці справа, гіперемія в цій зоні. В аналізі сечі – лейкоцитурія, в аналізі крові – лейкоцитоз, зсув формули ліворуч. Ваш попередній діагноз?

a. А абсцес крижової області

b. В паранефрит

c. С пухлина нирки

d. D сечокам’яна хвороба

e. Е гострий пієлонефрит

149. У хворого – гострий обструктивний пієлонефрит справа, обумовлений конкрементом нижньої третини сечоводу. Яка лікувальна тактика?

a. А антибактеріальна терапія

b. В дренування нирки плюс антибактеріальна терапія

c. С люмботомія

d. D тракція каменя

e. Е екстракорпоральна літотрипсія

150. Рентгенологічною ознакою, яка вказує на процеси зморщування нирки при хронічному пієлонефриті є:

a. А симптом Рапопорта

b. В симптом Ходсона

c. С симптом Пастернацького

d. D симптом Гюйона

e. Е симптом Ліхтенберга

151. Основною відмітною ознакою вторинного хронічного пієлонефриту від первинного є наявність:

a. А цукрового діабету

b. В тонзиліту, карієсу

c. С хронічного простатиту

d. D зниження імунологічної реактивності

e. Е порушення пасажу сечі

152. У відділення поступила хвора із скаргами на часте болісне сечовипускання протягом останніх 3-х місяців. В аналізі сечі значна лейкоцитурія. В анамнезі інших урологічних захворювань немає. Яке дослідження бажано виконати в першу чергу?

a. А цистографію

b. В екскреторну урографію

c. С тазову флебографію

d. D цистоскопію

e. Е ізотопну ренографію

153. Жінка 25 років пред’являє скарги на почащене, болісне сечовипускання з домішкою крові наприкінці. Занедужала після купання в холодній воді. В аналізі сечі – лейкоцити суцільно, еритроцити 30-40 в полі зору. Який попередній діагноз?

a. А гострий аднексит

b. В позаматкова вагітність

c. С гострий уретрит

d. D гострий цистит

e. Е гострий пієлонефрит

154. До відділення надійшов хворий з температурою 38,5 ⁰С, болем в промежині, частим утрудненим сечовипусканням. Ректально – дуже болюча, збільшена, напружена простата з флуктуацією. Тактика лікування?

a. А холод на промежину

b. В оперативне лікування

c. С парапростатична блокада

d. D антибактеріальна терапія

e. Е теплі мікроклізми

155. За даними обстеження у хворого встановлено діагноз гострого фолікулярного простатиту. Тактика лікування?

a. А оперативне лікування

b. В масажі простати

c. С антибактеріальна терапія

d. D мікроклізми з ромашкою

e. Е парапростатична блокада

156. Хворий 30 років скаржиться на біль в надлобковій ділянці, болісну еякуляцію, статеву дисфункцію. В аналізах сечі й крові – без патології. При УЗД дослідженні виявлено аси- метричне розширення сім’яних міхурців. Який попередній діагноз?

a. А гострий простатит

b. В гострий цистит

c. С гострий уретрит

d. D везикуліт

e. Е колікуліт

157. Чоловік 60 років довго страждає на хронічний простатит. Пред’являє скарги на біль в правій половині калитки, збільшенні останньої, субфебрильну температуру тіла. При огляді – права половина калитки збільшена, гіперемована, з цяткоподібної нориці на шкірі виділяється гній. Під час пальпації визначається флуктуація. Який попередній діагноз?

a. А пухлина яєчка

b. В абсцес яєчка

c. С водянка яєчка

d. D епідидиміт

e. Е орхіт

158. Хвора, 28 років, одружена. Два роки тому хворіла на сальпінгоофоріт. З того часу відмічає періодичне (навесні і восени) часте, часом болісне сечовипускання, переважно удень, біль у надлобковій дільниці. Вночі поклики до сечовипускання не турбують. Перед відвідуванням уролога була оглянута гінекологом, який не виявив жодних захворювань з боку жіночих статевих органів. Неодноразові аналізи сечі – без патологічних змін. Про яке захворювання слід подумати?

a. А хронічний цистит

b. В цисталгія

c. С ендометрит

d. D уретрит

e. Е аднексит

159. У хворого 23 років з дизурією, виражене помутніння першої порції сечі внаслідок до- мішок лейкоцитів і бактерій. Який попередній діагноз?

a. А. гострий простатит

b. В гострий цистит

c. C гострий уретрит

d. D гострий пієлонефрит

e. Е абсцес простати

160. Хворий, 34 роки. Скаржиться на гострий біль в промежині, що віддає у крижі, над лобком. Температура тіла 38,3℃. Захворів 2 дні тому, коли водночас з болем з'явилося утруднене сечовипускання. Сьогодні вранці виникла гостра затримка сечі. Який попередній діагноз?

a. А травма уретри

b. В гострий уретрит

c. С гострий цистит

d. D гострий простатит

e. Е гострий пієлонефрит

161. Який фактор сприяє розвитку туберкульозу нирки?

a. а) уростаз;

b. б) супутні інфекційні захворювання;

c. в) зниження імунітету;

d. г) наявність попередніх захворювань нирки.

162. Типовою ознакою при туберкульозі яєчка є:

a. а) нориця;

b. б) його збільшення;

c. в) його зменшення;

d. г) його ущільнення.

163. Головний метод діагностики туберкульоза сечового міхура:

a. а) цистоскопія;

b. б) УЗД;

c. в) цистографія;

d. г) цистометрія.

164. Який орган в чоловічій статевій системі найчастіше уражається туберкульозом?

a. а) додаток яєчка;

b. б) яєчко;

c. в) простата;

d. г) сім’яні міхурці.

165. Зміни в сечі, характерні для туберкульозу нирки:

a. а) піурія, кисла реакція;

b. б) гематурія, хілурія;

c. в) протеїнурія, поліурія;

d. г) гематурія, ізостенурія.

166. Головні ускладнення туберкульозу сечоводу:

a. а) погіршення уродинаміки;

b. б) часта ниркова колька;

c. в) розповсюдження на сечовий міхур;

d. г) виникнення каверн.

167. Головне завдання при оперативному лікуванні туберкульозу сечоводу:

a. а) уретеропластика;

b. б) нефректомія;

c. в) кавернотомія;

d. г) резекція нирки.

168. Показання до нефректомії при туберкульозі нирки:

a. а) піонефроз;

b. б) каверна в нирці;

c. в) наявність петрифікату;

d. г) виключення чашечки.

169. Туберкульозні мікобактерії потрапляють в нирку найчастіше:

a) гематогенним шляхом;

b) контактним шляхом з сусідніх органів;

c) висхідним шляхом;

d) лімфогенним шляхом.

170. При сечостатевому туберкульозі ізольоване ураження найчастіше відбувається:

a. в простаті;

b. в сечовому міхурі;

c. в сечоводах;

d. в паренхімі нирки.

171. При туберкульозі нирки перш за все виникають:

a. ураження ниркового пиптика (специфічний папіліт);

b. виразка слизової оболонки чашок і миски;

c. туберкульозні горбки в паренхімі.

172. До найбільш характерних змін сечі при туберкульозі нирки відносяться:

a. нейтральна реакція;

b. лужна реакція;

c. утримання великої кількості білка;

d. утримання помірної кількості (0,033-0,990%) білка.

173. Для виявлення туберкульозних мікобактерій в сечі застосовуються всі перераховані способи, крім:

a. бактеріологічного;

b. бактеріоскопічного;

c. імунологічного;

d. біологічного.

174. При обмеженому деструктивному туберкульозі нирки і стриктурі сечоводу необхідно:

a. проводити більш інтенсивну антибактеріальну терапію;

b. зробити нефректомію;

c. зробити пластику сечоводу;

d. провести нефроуретеректомію.

175. При туберкульозі нирки із задовільною функцією контралатеральної нирки нефректомія абсолютно показана:

a. при відключеному туберкульозному піонефрозі;

b. при відкритому туберкульозному піонефрозі;

c. при полікавернозному туберкульозі нирки;

d. при відшнурованій каверні нирки.

e. Джерело зараження ехінококозу органів сечостатевої системи:

f. людина;

g. кровоссальні комахи;

h. домашні тварини;

i. птахи.

176. Основний метод діагностики ехінококозу нирки:

a. бактеріоскопія ;

b. рентгенологічне дослідження;

c. загальний аналіз крові;

d. внутрішньошкірна алергічна проба.

177. Зараження сечостатевим шистосомозом відбувається:

a. при купанні в водоймах;

b. при вживанні неякісної їжі;

c. повітряно-крапельним шляхом;

d. ін’єкційним шляхом.

178. Де паразитують дорослі філярії в організмі дорослої людини:

a. в паренхімі нирки;

b. в лімфатичних судинах;

c. в печінці;

d. в мозку.

179. До хірурга звернувся чоловік 30 років, котрий скаржиться на біль у лівій половині калитки, збільшення яєчка, виділення гною з нориці. При опитуванні хворого з’ясовано, що він хворіє близько 6 місяців. Що може свідчити про туберкульоз статевих органів у цього пацієнта?

a. А хронічний перебіг

b. В рецидивний характер захворювання

c. С наявність нориць

d. Д вторинне ушкодження

e. Е все перераховане раніше

180. У хворого М., 35 років під час пальпації передміхурової залози, виявлено, що остання збільшена в розмірах, нерівна, щільна, безболісна. В анамнезі – туберкульоз нирки. Який найбільш імовірний діагноз?

a. А туберкульоз простати

b. В склероз передміхурової залози

c. С рак простати

d. D гіперплазія простати Е хронічний простатит

181. У хворого Н., 45 років скарги на дизурію, субфебрильну температуру тіла, загальну слабкість, тупий біль у поперековій ділянці справа. В аналізі сечі – лейкоцити вкривають усі поля зору. Реакція сечі – кисла. За даними бактеріологічного дослідження – патологічна флора сечі не виявлена. Про який діагноз насамперед повинен подумати лікар?

a. А гострий пієлонефрит

b. В туберкульоз сечостатевої системи

c. С гострий цистит

d. D гострий простатит

e. Е гіперплазію простати

182. У хворого М., під час екскреторної урографії виявлено ампутацію верхньої чашечки, розширення миски правої нирки, множинні звуження правого сечоводу. Який найбільш імовірний діагноз?

a. Арак нирки

b. В гідронефроз

c. С хронічний пієлонефрит

d. D дистопія нирки

e. Е туберкульоз сечової системи

183. Під час цистоскопії у хворого Л., 32 років виявлено, що отвір правого сечоводу втягнуто, деформовано, зяє. Навколо отвору сечоводу – дрібні блідно-жовті горбики. Ознакою якого захворювання можуть бути дані цистоскопії?

a. А пухлини нирки

b. В пухлини ниркової миски

c. С туберкульозу сечової системи

d. D хронічного циститу

e. Е аномалії розвитку міхура

184. У хворого під час екскреторної урографії виявлено в нижньому сегменті правої нирки каверну 4 см в діаметрі. Дані підтверджені УЗ дослідженням. До якої стадії туберкульозного процесу належить даний випадок?

a. А першої

b. В другої

c. С четвертої

d. D третьої

e. Е п’ятої

185. Найважче ускладнення екстракції каменю з сечоводу є:

a. а) розрив сечоводу;

b. б) загострення хронічного пієлонефриту;

c. в) перфорація сечового міхура;

d. г) загострення хронічного простатиту.

186. Головний метод лікування сечокам’яної хвороби:

a. а) літотрипсія;

b. б) пієлолітотомія;

c. в) літоліз;

d. г) літоекстракція.

187. Найголовніший іон для утворення каменю:

a. а) кальцій;

b. б) натрій;

c. в) фосфор;

d. г) калій.

188. Літоліз , направлений на:

a. а) розчинення каменя;

b. б) вигнання каменя;

c. в) дроблення каменя;

d. г) підсилення уродинаміки.

189. Найчастіше ускладнення після літотрипсії:

a. а) макрогематурія;

b. б) загострення пієлонефриту;

c. в) гематома; моя правка, хз

d. г) обструкція сечових шляхів обломками каменю.

e.

190. До неорганічних каменів відносяться:

a. а) гідрати;

b. б) урати;

c. в) фосфати;

d. г) карбонати.

e.

191. Характерними ознаками сечокам’яної хвороби є:

a. а) біль, гематурія, відходження дрібних конкрементів;

b. б) біль, дизурія, піурія;

c. в) дизурія, бактеріурія, біль;

d. г) гематурія, странгурія, піурія.

192. Тіні «хибних» каменів частіше можуть давати:

a. а) флеболіти;

b. б) уламки кісток;

c. в) камені жовчного міхура;

d. г) камені підшлункової залози.

193. Мікстура Айзенберга використовується для:

a. а) нисхідного літолізу;

b. б) вигнання конкремента;

c. в) висхідного літолізу;

d. г) тільки при лужних каменях.

194. До сечокислих каменів відносять:

a. урати;

b. оксалати;

c. фосфати;

d. карбонати;

e. цистинові.

195. Які з нижченаведених конкрементів сечової системи значно рідше утворюються:

a. урати, оксалати, білкові камені;

b. фосфатні, карбонатні;

c. фосфати, урати;

d. білкові, ксантинові, цистинові;

e. білкові, карбонатні, цистинові;

196. Найчастіше симптомом нефролітіазу є:

a. лейкоцитурія;

b. гострий і тупий біль у ділянці нирки;

c. анурія;

d. макрогематурія;

e. вірно а і d.

197. При нирковій кольці біль іррадіює:

a. вздовж сечоводу у пахову ділянку;

b. вздовж сечоводу у пахову ділянку та поперек;

c. вздовж сечівника в зовнішні статеві органи та внутрішню поверхню стегна;

d. вздовж сечоводу у пахову ділянку, зовнішні статеві органи, внутрішню поверхню стегна;

e. вздовж сечоводу у пахову ділянку, зовнішні статеві органи, зовнішню поверхню стегна.

198. До рентгеннегативних каменів відносять:

a. уратні;

b. білкові;

c. цистинові;

d. вірно a і b;

e. всі відповіді вірні.

199. Літолітична терапія ефективна при:

a. оксалатних каменях;

b. фосфатних каменях;

c. вірно a і b;

d. уратних каменях;

e. цистинових каменях.

200. При яких розмірах каменів сечоводу застосовують ЕУХЛ:

a. 0,3-0,7 см;

b. 0,5-1,0 см;

c. 1,0-1,5 см;

d. 1,0- 2,0 см;

e. 1,5-2,5 см.

201. Найбільш ефективним методом лікування оксалатного каменя ниркової миски розміром 2,5 см є:

a. ЕУХЛ;

b. перкутанна нефролітотрипсія;

c. пієлолітотомія;

d. пієлокаліколітотомія;

e. нефректомія.

202. Електро-гідравлічна літотрипсія застосовується для дроблення каменів у:

a. нирці;

b. сечоводі;

c. сечовому міхурі;

d. уретрі;

e. вірно a і b.

203. Показом для проведення ЧШНЛ є камінь нирки розміром:

a. до 1 см;

b. 1,0-1,5 см;

c. 1,5-2,0 см;

d. більше 2,0 см;

e. більше 3,0 см.

204. Показами до проведення черезшкірної нефролітотрипсії є наявність каменя:

a. в нирковій мисці, розміром > 2 см;

b. в нирковій мисці, розміром < 1 см;

c. в нирковій чашці, розміром > 2 см;

d. в нирковій чашці, розміром < 1 см;

e. кораловидного каменя нирки.

205. За допомогою гнучкого уретеропієлоскопа можна проводити уретеролітотрипсію:

a. механічну;

b. лазерну;

c. ультразвукову;

d. пневматичну;

e. всі вищезгадані.

206. За допомогою ригідного уретеропієлоскопа можна проводити уретеролітотрипсію:

a. механічну;

b. лазерну;

c. ультразвукову;

d. пневматичну;

e. жодну з вищезгаданих.

207. Хвора С, 42 років доставлена КШД у зв’язку з приступом гострого болю у правій половині живота. У минулому з сечею відходили дрібні конкременти. Температура тіла з ознобом підвищувалась до 39,5 ⁰С. На ранок температура знизилась до 37 ⁰С з надмірним потовиділенням. Язик сухий. Свідомість затьмарена. Аналіз крові – лейкоцитоз (20 10⁹/л), зсув лейкоцитарної формули вліво. Підвищення ШОЕ до 36 мм/год. Попередній діагноз:

a. А гострий апендицит

b. В гострий обтураційний калькульозний пієлонефрит

c. С гострий холецистит

d. D гострий сальпінгоофорит

208. Хворий К. 28 років звернувся в лікарню з приводу підвищеної температури з ознобом протягом 3 діб, болю в поперековій ділянці. Раніше спостерігалися приступи болю у поперековій ділянці, але ж без лихоманки. Аналіз крові – лейкоцитоз. Аналіз сечі – без змін. Оглядова урографія – дані не виразні у зв’язку з аероколією у правій половині живота. Під час пальпації м’язи у поперековій ділянці та у підчеревній ділянці справа напружені. Симптом Пастернацького справа різко позитивний. Який імовірний діагноз?

a. А гостра пневмонія

b. В гострий обструктивний пієлонефрит

c. С гострий необструктивний пієлонефрит

d. D гострий холецистит

e. Е перитоніт

209. Хворий С. 40 років доставлений у лікарню КШД зі скаргами на гострий раптовий біль у лівій половині живота, метеоризм, сухість у роті, нудоту, блювання. Температура тіла не підвищена. М’язи живота у підчеревній та поперековій ділянках зліва напружені. Язик сухий. Рухове збудження хворого. Пульс 68 уд/хв. Під час аускультації кишкові шуми не чутні. Аналіз крові – без змін. Аналіз сечі – кількість протеїну 0,165 г/л , лейкоцитів 30-40 у полі зору, еритроцитів – свіжих 20-30. Амілаза сечі 250 од. Рівень сечовини в сироватці крові – 9 ммоль/л. Попередній діагноз:

a. А гострий панкреатит

b. В гострий холецистит (печінкова колька)

c. С ниркова колька

d. D кишкова колька

e. Е кишкова непрохідність

210. Хвора 36 років за 2 місяці до звернення до уролога перенесла гістеректомію з поводу пухлини матки. З цього часу спостерігається полакіурія, дизурія. Періодично з’являється гематурія. Оглядова та екскреторна урографія: функція та структура нирок не порушені. У проекції сечового міхура тінь конкременту 2,5х3 см. Цистоскопія: ознаки дифузного гнійного циститу, на дні – конкремент білого кольору, оточений бульозними змінами. При зміні положення тіла конкремент залишається нерухомим. Діагноз?

a. А камінь сечового міхура

b. В лігатурний камінь сечового міхура

c. С інкрустуючий цистит

d. D пухлина сечового міхура (рецидив захворювання матки)

e. Е цисталгія

211. Хворий Г. 36 років. Протягом 10 років спостерігається в урологічній клініці з приводу рецидивної сечокам’яної хвороби. Декілька разів був оперований. Видалені конкременти мали змішану структуру. Хронічний пієлонефрит завжди у активний фазі. Дані ультразву- кового сканування, урографії – двобічні камені нирок, Функція нирок знижена. Екскреція фосфору на добу – 200 мг. Мається підозра на гиперпаратиреоз. Які засоби діагностики найбільш інформативні?

a. А клінічні ознаки отруєння паратгормоном

b. В визначення рівня фосфатемії

+c. С визначення рівня кальціємії

d. D визначення рівня кальціурії

e. Е тест Говарда

212. Хвора, 36 років, надійшла до клініки зі скаргами на біль у поперековій дільниці справа, появу крові у сечі після нападу болю. Раніше в осаді сечі знаходила піщинки брунастого кольору. Нирки не пальпуються. Симптом Пастернацького праворуч позитивний. При до- слідженні сечі виявлена мікрогематурія, уратурія. Про яке захворювання можуть свідчити вказані симптоми?

+a. А сечокам’яну хворобу

b. В пухлину нирки

c. С пухлину міхура

d. D цистит

e. Е травму нирки

213. Який з методів діагностики має найвищу цінність щодо раку нирки?

a. Пальпація нирки.

b. Ортостатична урографія.

c. Радіоізотопна урографія.

+d. Ультрасонографія.

e. Екскреторна урографія.

214. Доброякісні пухлини ниркової миски.

+a. Ангіома, папілома, ендометріома.

b. Остеома, міксома, дермоїдна.

c. Міксома, ангіома, папілома.

d. Дермоїдна, ендометріома, міксома.

215. Позначення Т₄ пухлини нирки вказує, що пухлина нирки:

a. Не зміщується.

b. Не пальпується.

c. Пальпується, зміщується.

+d. Пальпується, не зміщується.

e. Пальпується, зміщується обмежено.

216. Наслідком гематурії при раку сечового міхура може бути:

+a. гостра ішурія;

b. двобічний гідронефроз;

c. гострий пієлонефрит;

d. гострий цистит.

217. Специфічним маркером простати є:

+a. а) ПСА;

b. б) гістоглобулін;

c. в) ТТХ-тест;

d. г) гонадотропний гормон;

218. Яка класична тріада симптомів характерна для раку паренхіми нирки:

+a. а) біль, гематурія. збільшення нирки;

b. б) ниркова колька, гематурія, лейкоцитурія;

c. в) збільшення нирки, піурія, біль;

d. г) гематурія, лейкоцитурія, біль.

219. Який симптом найчастіше є першим симптомом пухлини нирки:

+a. а) гематурія;

b. б) схуднення;

c. в) ниркова колька;

d. г) біль у попереку.

220. Пухлина Вільмса найчастіше метастазує в:

+a. а) легені;

b. б) печінку;

c. в) кістки;

d. г) іншу нирку.

221. При макрогематурії обов’язкове виконання:

+a. а) цистоскопії;

b. б) цистографії;

c. в) УЗД;

d. г) екскреторної урографії.

222. Метод найбільш значимий в діагностиці ДГПЗ:

+a. а) пальцьове ректальне обстеження;

+b. б) біопсія простати;

c. в) КТ;

d. г) цистоскопія.

223. Фермент, який перетворює тестостерон у передміхуровій залозі:

+a. а) 5-альфа-редуктаза;

b. б) тестостериназа;

c. в) рибонуклеаза;

d. г) пероксидаза.

224. Для диференціації склерозу і раку простати необхідно провести:

+a. а) біопсію простати;

b. б) цистоскопію;

c. в) цистографію;

d. г) екскреторну урографію.

225. У хворого, 48 років, тотальна макрогематурія, яка появилась вперше. Загальний стан збережений. При огляді – патологічних змін не виявлено. Який метод дослідження бажано провести терміново?

a. а) уретрографію;

+b. б) екскреторну урографію;

c. в) ехосканування;

d. г) цистоскопію.

226. Визначення ПСА при ДГПЗ допомагає у:

+a. а) диференційній діагностиці з раком простати;

b. б) діагностиці ранніх стадій;

c. в) діагностиці запущених стадій;

d. г) диференційній діагностиці з хронічним простатитом.

227. Операцією вибора при ДГПЗ є:

+a. а) ТУР;

b. б) цистостомія;

c. в) кріодеструкція;

d. г) троакарна цистостомія.

228. Андрогени:

+a. а) активатори поділу клітин простати;

b. б) гальмують ріст простати;

c. в) сприяють склерозуванню залози;

d. г) виробляються в простаті.

229. Яка пухлина нирки найчастіше зустрічається у дітей від 6місяців до 5 років:

а) світлоклітинний рак;
b) тератома;
+c) пухлина Вільмса;
d) плоскоклітинний рак;
e) саркома.

230. Гістологічно пухлина Вільмса складається з:

а) епітеліальних клітин ;
b) сполучнотканинних клітин;
+c) недиференційованої ембріональної пухлинної тканини ;
d) хрящової и м’язової тканини;
e) із усіх вище перелічених.

231. За наявності ембріональної пухлини нирки застосовують:

a. хірургічний метод лікування;

b. променева терапія;

c. медикаментозна терапія;

d. комплексне хірургічне та променеве лікування;

+e. комплексне лікування з використанням всіх перерахованих методів.

232. За наявності пухлини нирки у дітей найбільш зручним є:

+а) поперековий доступ; ¿????????
b) трансторакальний доступ ;
c) трансперитоніальний доступ ;
d) торакоабдомінальний доступ ;
e) доступ по Нагомацу.

233. Первинні пухлини ниркової миски від загальної кількості пухлин нирок становлять близько:
а) 1%;
+b) 7-10%;
c) 30%;
d) 50%;
e) 70%.

234. При пухлини ниркової миски найчастіше спостерігається:
а) біль;
b) пальпується нирка;
+c) гематурія;
d) протеїнурія;
e) субфебрильна температура;

235. Папілярні пухлини сечоводу найчастіше зустрічаються:
а) у верхній третині;
+b) у нижній третині;
c) у середній третині;
d) однаково часто в будь-яких відділах сечоводу;
e) в мисково-сечовідному сегменті.

236. У чоловіків пухлини миски та сечоводу спостерігаються частіше, ніж у жінок. Це співвідношення частоти захворюваності становить:
a) 2:1;
+b) 3:1;
c) 5:1;
d) 10:1;
e) 1:2.

237. Рак ниркової миски дозволяє діагностувати:
a) оглядова рентгенографія нирок і сечових шляхів;
b) інфузійна урографія;
+c) ретроградна уретеропіелографія;
d) реносцінтіграфія.

238. До факторів, що сприяють винекненню пухлин сечового міхура відносять:

+a. паління;

b. порушення імунної реакції організма;

+c. хронічні запальні захворювання;

d. аналінові барвники.

239. Питома вага пухлин сечового міхура в онкопатології людини складає біля:

а) 1-1.5% ;
+b) 3-4%;
c) 5-6%;
d) 7-8% ;
e) 9-10%.

240. Серед пухлин сечового міхура найчастіше зустрічаються:

a. саркома;

b. фіброма ;

c. гематома;

+d. папіллома і рак;

e. міома.

241. За класифікацією ТNМ символ Т2а за наявності раку сечового міхура означає:

a) наявність поверхневої інвазії епітелію ;

+b) пухлина інфільтрує повехневий м'язовий шар;

c) пухлина інфільтрує глибокий м'язовий шар;

d) пухлина інфільтрує підепітеліальну сполучну тканину та не розповсюджується на м'язовий шар, не розповсюджуючись на м’язову оболонку;

e) пухлина інфільтрує усі шари міхурової стінки.

242. Перший за частотою виникнення симптом при пухлині сечового міхура – це:

a. гіперпирексія ;

b. дизурія;

c. болі ;

+d. гематурія;

e. затруднене сечовипускання.

243. Рак сечового міхура найчастіше локалізується:

a. на лівій бічній стінці;

b. на правій бічній стінці;

c. на верхівці;

+d. в області шийки;

e. в зоні трикутника Л'єто.

244. Метастази при раку сечового міхура найчастіше спостерігаються:
а) в печінці;
b) у пахових лімфовузлах;
+c) в легенях;
d) у кістках;
e) в реґіонарних лімфовузлах.

245. Частота раку передміхурової залози серед усіх злоякісних пухлин людини становить приблизно:
а)1%;
b) 2%;
c) 5%;
d) 10%;
+e) 20%. Повинно бути 15%

246. Рак в передміхуровій залозі виникає внаслідок:
а) вірусного захворювання;
+b) гормональних порушень;
c) хронічного запалення;
d) аденоми;
e) екзогенних канцерогенних речовин.

247. Рак передміхурової залози спостерігається у віці після:
a) 10 років;
b) 20 років;
c) 30 років;
d) 40 років;
+e) після 50 років.

248. При пальцьовому ректальному дослідженні для раку передміхурової залози характерні наступні зміни - передміхурова залоза:

a. збільшена за рахунок однієї частки, різко напружена і болюча;

b. збільшена, поверхня її гладка, консистенція еластична, міждольова борозенка згладжена, межі залози чіткі, пальпація безболісна;

c. щільна, безболісна, поверхня горбиста; щільно-еластичної консистенції, в одній з її часткою, вогнище розм'якшення;

+d. збільшена, міждольова борозенка збережена, поверхня нерівна, ділянки розм'якшення чергуються з ділянками щодо щільної тканини.

249. З перерахованих досліджень достовірний діагноз раку передміхурової залози дозволяють поставити:

а) огляд і пальпація зовнішніх статевих органів;
b) пальпація передміхурової залози;
c) цистоскопія;
+d) біопсія передміхурової залози;
e) біопсія кісткового мозку.

250. Тривалість прихованого перебігу "латентного раку" становить:
a) 2 роки;
b) 5 років;
c) 10 років;
d) 20 років;
+e) більше 20 років.??????

251. Найвища захворюваність на рак передміхурової залози спостерігається:

+a. в США;

b. у Франції;

c. в Китаї;

d. в Англії;

e. в Японії.

252. Ранніми клінічними ознаками раку передміхурової залози є:

a. затримка сечі;

b. гематурія;

c. болі в промежині;

d. дизурія;

+e. ранні ознаки не існують.

253. Основні скарги хворих при раку передміхурової залози в стадії Т1NоМо включають:
+а) часте сечовипускання;
b) болі в промежині;
c) біль у крижах;
d) субфебрильна температура;
e) скарги відсутні.

254. Найчастіше метастази при раку передміхурової залози виявляються:
а) в печінці;
+b) в легенях;
c) в очеревині;
d) у кістках;
e)в яєчках.

255. Радикальна простатектомія при раку передміхурової залози показана в стадії:
а) Т1NоМо;
+b) Т2N0Мо;
c) Т3NоМ1;
d) Т4N1М2.

256. Питома вага пухлин яєчка серед інших онкологічних захворювань становить близько:
а) 40%;
b) 20%;
c) 10%;
d) 5%;
+e0 2%.

257. До чинників, сприяючих виникненню пухлин яєчка, відносяться:

a. статеве утримання або статеві надмірності, онанізм;

b. травма органів мошонки;

+c. епідидиміт на ґрунті вірусної інфекції;

+d. крипторхізм.

258. До герміногенних пухлин яєчка ставляться:
а) злоякісна лейдігома і сертоліома;
+b) хоріон епітеліома;
c) фіброаденома;
d) ретикулосаркома і рабдоміосаркома.

259. До негерміногенним пухлин яєчка ставляться:
а) залозистий рак і аденокарцинома;
+b) семінома;
c) ембріональний рак;
d) хоріонепітеліома і тератобластома;
e) жодна з перерахованих.

260. Для пухлини яєчка характерні наступні симптоми:
+а) пальпована пухлина в калитці;
b) збільшені пахові лімфовузли;
c) збільшені заочеревинні лімфовузли;
d) гемоспермія;
e) хронічний пріапізм.

261. З метою діагностики пухлини яєчка необхідні:
а) визначення a-фетопротеїну;
b) радіоізотопна реографія;
c) визначення кислої фосфатази в сироватці крові;
d) все перераховане;
e) нічого з перерахованого.

262. При пухлини яєчка застосовують такі операції:
a) видалення пахових лімфовузлів, перев'язку сім'яного канатика;
b) видалення заочеревинних лімфовузлів;
c) емаскуляцію (видалення калитки і яєчок);
d) орхіфунікулектомію;
e) правильно b) і d).

263. Видалення заочеревинних лімфовузлів показано при наступних гістологічних формах пухлин яєчка:
а) при семіномі;
b) при тератомі;
c) при ембріональніїї карциномі і тератобластомі;
d) при хоріон епітеліомі;
e) у всіх випадках.

264. До хіміо-і променевої терапії найбільш чутливі такі гістологічні форми пухлин яєчок:
a) семінома;
b) хоріон епітеліома;
c) тератома;
d) тератобластома;
e) ембріональна карцинома.

265. При семіномі в стадії Т1-2NоМо показана:
а) операція Дюкена;
b) хіміотерапія до операції;
c) орхіектомія з хіміотерапією після операції;
d) променева терапія до операції;
e) операція Шевассю.

266. При семіномі в стадії Т3NхМо показані наступні види лікування:
а) доопераційна хіміо-та променева терапія;
b) післяопераційна променева терапія;
c) Орхіектомія;
d) операція Шевассю;
e) орхіектомія, поліхіміотерапія та променева терапія.

267. При ембріональному раку яєчка в стадії Т2NхМо показані наступні види лікування:

a. доопераційна поліхіміотерапія;

b. орхіектомія;

c. орхіектомія, заочеревинна лімфаденектомія;

d. орхіектоміяї, операція Шевассю і поліхіміотерапія;

e. симптоматичне лікування.

268. Рак статевого члена серед інших локалізацій раку у чоловіків у Росії спостерігається приблизно:
а) в 0.2% випадків;
b) в 0.5-1.5% випадків;
c) в 5% випадків;
d) в 10% випадків;
e) в 20% випадків.

269. Передраковими захворюваннями статевого члена слід вважати:
а) невірусні папіломи;
b) лейкоплакію;
c) шкірний ріг;
d) ерітроплазія Кейра;
e) все перераховане.

270. Виникненню раку статевого члена сприяють такі чинники:
а) хронічний уретрит, у тому числі трихомонадної етіології;
b) застосування протизаплідних засобів;
c) хронічні запалення (баланіт, баланопостит), фімоз та ін.;
d) вірусна кондилома і лейкоплакія;
e) правильно c) і d).

271. Виділяють такі форми раку статевого члена:
а) вузлову;
b) папілярну і виразкову;
c) Інвазивну;
d) Аденоматозну;
e) правильно а) і b).

272. До раку статевого члена ставляться такі гістологічні форми:
а) мезотеліома;

b) плоскоклітинний незроговілий рак;
c) плоскоклітинний зроговілий рак;
d) гонадобластома;
e) правильно b) і c);

273. При раку статевого члена уражаються метастазами реґіонарні лімфовузли:
а. заочеревинні;
b. Пахові;

с. медіастинальні;
d. тазові.

274. При раку статевого члена Т2-3N1Мо застосовують:
a. хіміотерапію + ампутацію статевого члена
b. променеву терапію + операцію Шевассю
c.ампутацію статевого члена + операцію Дюкена
d. операцію Дюкена
e. операцію Шевассю

275. При раку головки статевого члена Т3NоМ1 (легені) рекомендується:

a. динамічне спостереження;

b. хіміотерапія;

c. променева терапія;

d. ампутація статевого члена + хіміотерапія;

e. цистостомія + ампутація статевого члена.

276. Основні клінічні прояви:

a. гематурія;

b. нудота;

c. гіпертермія;

d. піурія;

e. пальпація пухлини;

f. ниркова коліка;

g. дизурія.

277. Основні методи діагностики:

a. біохімічні зміни;

b. ретроградна пієлографія;

c. в/в орографія;

d. ангіографія;

e. КТ;

f. пальпація ;

g. остеосцинтіграфія;

h. венографія;

i. УЗД.

278. Принципи покладені в основу фотодинамічної діагностики пухлин сечового міхура:

a. використання спеціальної іригаційної рідини під час процедури;

b. використання спеціального монохромного освітлення під час процедури;

c. використання спеціального фотосенсибілізуючого засобу під час процедури;

d. використання спеціального фотосенсибілізуючого засобу за добу до процедури;

e. використання спеціального фотосенсибілізуючого засобу за 1-2 години до процедури.

279. Трансуретральна резекція простати дозволяє адекватно та безпечно відновити прохідність простатичного відділу уретри у хворих з об’ємом залози:

a. < 40 см³ ;

b. < 80 см³ ;

c. < 120 см³ ;

d. < 140 см³ ;

e. < 160 см³ .

280. Хворий М., 67 років, протягом останніх 3-х років звертав увагу на значне порушення відтоку сечі, особливо зранку. В урологічне відділення звернувся в зв’язку із гострою затримкою сечі. Назвіть найбільш вірогідну причину затримки сечі:

a. А камінець сечівника

b. В камінь сечового міхура

c. С гострий цистит

d. D гіперплазія передміхурової залози

e. E хронічний простатит

281. Найбільш характерними ознаками доброякісної гіперплазії передміхурової залози при ректальному пальцьовому дослідженні є :

a. А збільшений розмір із зонами затвердіння

b. В різкий біль при пальпації

c. С атрофічне зменшення залози

d. D збільшений розмір залози з гладким еластичним контуром

e. Е асиметричне збільшення однієї долі залози

282. Найбільш об’єктивним диференційно-діагностичним показником доброякісної гіперплазії передміхурової залози є:

a. А рентгенологічний показник

b. В ректальне пальцьове дослідження

c. С УЗД залози

d. D аналіз соку залози

e. Е гістологічне дослідження біопсійного матеріалу

283. На прийом до лікаря-уролога звернувся хворий С., 68 років, із проханням призначити йому медикаментозне лікування гіперплазії передміхурової залози. Назвіть найбільш ефективний препарат для симптоматичного лікування хворого:

a. А атибіотик гентаміцин

b. В спазмолітик но-шпа

c. С анальгетик баралгін

d. D адреноблокатор доксазозін

e. E новокаїнова блокада за Лорін – Епштейном

284. У хворого П., 66 років виникла гостра затримка сечі на фоні доброякісної гіперплазії передміхурової залози. Проведення катетеру через уретру неможливо. Вкажіть метод оптимального відведення сечі:

a. А двобічна нефростомія

b. В простатектомія

c. С уретерокутанеостомія

d. D уретеросігмостомія

e. Е троакарна епіцистостомія

285. У хворого Ц., 67 років із веріфікованим за пункційною біопсією діагнозом: рак передмі- хурової залози, виникла гостра затримка сечі. Вкажіть метод відновлення відтоку сечі із сечового міхура.

a. А уретеросігмостомія

b. В перкутанна нефростомія

c. С троакарна епіцистостомія

d. D введення баралгіну

e. Е уретерокутанеостомія

286. Який із способів оперативного лікування хворого П., 48 років із діагнозом рак простати Т₂N₀M₀ є єдиним радикальним?

a. А. лазерна абляція

b. В радикальна простатектомія

c. С простатектомія

d. D трансуретральна резекція

e. Е епіцистостомія

287. Вкажіть спосіб гормонального лікування раку передміхурової залози:

a. А селективна адреналектомія

b. В орхідектомія

c. С епідідімектомія

d. D вазорезекція

e. Е фізіотерапія

288. У хворого вперше в житті виникла моносимптомна макрогематурія. Про що, насамперед повинен подумати лікар?

a. А реноваскулярну гіпертензію

b. В сечокам’яну хворобу

c. С пухлину сечових органів

d. D гострий цистит

e. Е травму сечових органів

289. Хворий М., 45 років поступив до клініки зі скаргами на макрогематурію. При цистоскопії виявлено виділення крові із лівого сечоводу. При катетеризації останнього кровотеча зникла й по отвору катетера почала виділятись прозора сеча. Про що, насамперед, може свідчити даний симптом?

a. А перфорацію сечоводу

b. В пухлину сечоводу

c. С подвоєння сечових шляхів

d. D обструктивний пієлонефрит

e. Е стиснення катетером судин, що кровоточать

290. У хворого Ш., 42 років за даними видільної урографії виявлено деформацію контуру лівої нирки. Секреторно-екскреторна функція нирок не порушена. Яке дослідження є більш інформативним з метою виключення злоякісного новоутворення нирки?

a. А ізотопна ренографія

b. В ретроградна пієлографія

c. С УЗ дослідження нирок

d. D сцинтіграфія

e. Е трьох склянкова проба

291. Хвора К., доставлена у приймальне відділення зі скаргами на безбольову макрогематурію протягом доби. З метою верифікації джерела кровотечі, першим кроком лікаря є виконання:

a. А. трьохсклянкової проби

b. В цистоскопії

c. С цитологічного дослідження сечі

d. D УЗД органів сечової системи

e. Е видільної урографії

292. У хворої Р., 57 років, при загальному задовільному стані підтверджено діагноз пухлини правої нирки, а також наявність солітарного метастазу в легеню. Функція контрлатеральної нирки не порушена. Методом вибору в лікуванні даної пацієнтки є:

a. А променева терапія

b. В нефректомія з наступним видаленням метастазу

c. С хіміотерапія

d. D хіміопроменева терапія

e. Е резекція нирки

293. Хворий Ш, 56 років доставлений у приймальне відділення із скаргами на приступ гострого болю в поперековій ділянці зліва за типом ниркової кольки. З анамнезу відомо, що приступу передувала моносимптомна макрогематурія. Про що може свідчити даний симптомокомплекс?

a. А сечокам’яну хворобу

b. В травму сечової системи

c. С пухлину сечового міхура

d. D нефроптоз

e. Е пухлину нирки

294. У хворого 34 років під час профогляду виявлено правобічне варикоцеле, що не зникає в горизонтальному положенні тіла. Якою є тактика лікаря?

a. А операція перев’язки внутрішньої сім’яної вени

b. В рекомендації про використання суспензорію

c. С комплексне дослідження нирок

d. D динамічне спостереження

e. Е перев’язка вен сім’яного канатика

295. Під час УЗД дослідження у хворого виявлена пухлина сечового міхура, що проростає більшу половину стінки детрузора. При дообстеженні ознак метастазування не виявлено. Який вид лікування показаний даному хворому?

a. А динамічне спостереження

b. В трансуретральна резекція пухлини

c. С променева терапія

d. D хіміотерапія

e. Е цистектомія з відведенням сечі

296. При обстежені хворого виявлена злоякісна пухлина сечового міхура, що не проростає в м’язовий шар. Ознаки метастазування пухлини не виявлені. Яка лікувальна тактика у від- ношенні хворого?

a. А трансуретральна коагуляція

b. В відкрита резекція пухлини

c. С трансуретральна резекція з наступною імунотерапією

d. D хіміотерапія

e. Е променева терапія

297. Основною відмінною ознакою інфільтративних і поверхневих форм злоякісних ново- утворень сечового міхура є:

a. А розміри пухлини

b. В проростання м’язового шару

c. С проростання слизового шару

d. D проростання підслизового шару

e. Е товщина ніжки пухлини

298. Метод визначення порушення сечовипускання на ранніх стадіях ДГПЗ:

a. а) урофлоуметрія;

b. б) урографія;

c. в) цистографія;

d. г) екскреторна урографія.

299. При травмі яких органів виконується цистостомія:

a. а) розрив сечового міхура і уретри;

b. б) розрив нирки і уретри;

c. в) розрив сечоводу і сечового міхура;

d. г) розрив нирки і сечового міхура.

300. Пробою Зельдовича можна діагностувати:

a. а) розрив сечового міхура;

b. б) розрив уретри;

c. в) розрив нирки;

d. г) розрив сечоводу.

301. Приступаючи до нефректомії, хірург повинен мати інформацію про:

a. а) наявність і функціональний стан другої нирки;

b. б) пошкодження судин брижі;

c. в) наявність перелому ребер;

d. г) анамнез перенесених урологічних захворювань.

302. Характерною ознакою травми нирки при цистоскопії є:

a. а) виділення крові з вічка сечоводу;

b. б) втягнуте вічко сечоводу;

c. в) зіяюче вічко сечоводу;

d. г) гіперемія навколо вічка сечоводу.

303. Патогномонічний симптом травми нирки:

a. а) вихід контрастної речовини за її межі;

b. б) збільшення нирки;

c. в) відсутність її функції;

d. г) зміна положення нирки.

304. Протипоказання до нефректомії при травмі нирки:

a. а) єдина нирка;

b. б) розчавлення нирки;

c. в) пошкодження судинної ніжки;

d. г) похилий вік хворого.

305. Найчастіше сечовід пошкоджується при:

a. а) медичних маніпуляціях;

b. б) сечокам’яній хворобі;

c. в) тупій травмі черева;

d. г) пієлонефрит.

306. Масивна гематурія при травмах сечового міхура виникає при:

a. а) розривах шийки сечового міхура;

b. б) множинних розривах дна сечового міхура;

c. в) множинних розривах тіла сечового міхура;

d. г) переповненому сечовому міхурі.

307. Які симптоми характерні для ендоуретральної травми передміхурової залози?

a. а) гостра затримка сечі, гематурія;

b. б) біль, гематурія, урогематома;

c. в) уретрорагія, цистит;

d. г) урогематома, хронічна затримка сечі.

308. При якій травмі нирки не буде гематурії:

a. а) відрив нирки від судинної ніжки;

b. б) розрив фіброзної капсули;

c. в) розчавлення;

d. г) забій нирки.

309. Проба Зельдовича дозволяє діагностувати:

a. а) розрив сечового міхура будь-який;

b. б) перитоніт;

c. в) внутрішньоочеревинний розрив сечового міхура;

d. г) позаочеревинний розрив сечового міхура.

310. Проба Зельдовича позитивна при:

a. а) дефіциті введеної рідини;

b. б) домішках крові у введеній рідині;

c. в) згортках крові у введеній рідині;

d. г) домішках сечі у введеній рідині.

311. Для діагностики травми уретри найбільш інформативна:

a. а) уретрографія;

b. б) уретроскопія;

c. в) УЗД;

d. г) КТ.

312. Первинна пластика уретри при травмі полягає в:

a. а) анастомоз «кінець в кінець»;

b. б) пластиці за допомогою м’язів;

c. в) анастомоз «кінець в бік»;

d. г) анастомоз «бік у бік».

313. Яка тріада симптомів характерна для травми нирки:

a. а) біль, гематурія, гематома;

b. б) біль, протеінурія, гематурія;

c. в) гематурія, піурія, біль;

d. г) гематурія, гіпертермія, біль.

314. Найбільш небезпечним раннім ускладненням травми нирки є:

a. а) геморагічний шок;

b. б) макрогематурія;

c. в) сечові запливи;

d. г) відсутність функції нирки.

315. Гостра ниркова недостатність як раннє ускладнення травми нирки виникає при:

a. а) травмі єдиної нирки;

b. б) макрогематурії зі згортками;

c. в) пухлині протилежної нирки;

d. г) травмі не функціонуючої нирки.

316. Особливістю перитоніту при внутрішньоочеревинному розриві сечового міхура є:

a. а) торпідний перебіг;

b. б) швидкий початок;

c. в) інтенсивний біль;

d. г) масивна гематурія.

317. При розриві сечового міхура показана:

a. а) негайна операція;

b. б) нагляд лікаря;

c. в) катетеризація сечового міхура;

d. г) призначення антибіотиків.

318. При заочеревинній травмі сечового міхура обов`язковими рентгенографічними дослідженнями є:

a. ретроградна уретроцистографія;

b. оглядова урографія;

c. уретрографія;

d. цистоскопія;

e. пневмоцистографія.

319. При внутрішньочеревній травмі сечового міхура слід застосовувати:

a. холод на живіт;

b. епіцистостомію, лапаротомію;

c. постійний катетер;

d. дренування малого тазу через запиральний отвір;

e. антибактеріальні засоби.

320. Характерною ознакою ушкодження сечівника при травмі статевого прутня є:

a. уретрорагія;

b. в’яла цівка сечі;

c. характерних ознак немає;

d. різі при печінні;

e. затримка сечі.

321. Ретроградна пієлографія при закритій травмі нирки:

a. проводиться при неясних результатах екскреторної урографії;

b. проводиться при нормальних даних ультразвукового сканування;

c. показана в усіх випадках;

d. Протипоказана в усіх випадках;

e. проводиться тільки жінкам.

322. Який із перерахованих симптомів найбільш типовий для пошкодження нирки? (типа открытой,закрытой???)

a. А зниження артеріального тиску

b. В припухлість у поперековій ділянці

c. С гематурія (скорее всего)

d. D ниркова колька

e. Е гіпертермія

323. Який діагностичний метод з перелічених нижче найбільш інформативний для пошуку і виявлення травми нирки?

a. А оглядова урографія

b. В пальпація

c. С ретроградна уретеропієлографія

d. D хромоцистоскопія

e. Е екскреторна урографія

324. Що таке субкапсулярний розрив нирки?

a. А пошкодження паренхіми нирки з надривом капсули

b. В урогематома

c. С пошкодження нирки із збереженням поверхневої капсули

d. D пошкодження судинної ніжки нирки

e. Е множинні пошкодження паренхіми, чашково-мискової системи та капсули

325. При якому з перелічених пошкоджень можлива ниркова колька?

a. А відрив ниркової ніжки

b. В множинні розриви паренхіми і капсули

c. С забій нирки

d. D субкапсулярне пошкодження нирки

e. Е гематома навколониркової клітковини

326. Хворий 25 років, доставлений в лікарню в зв’язку з болем в поперековій ділянці справа, макрогематурією. За годину до цього одержав удар твердим предметом. Пульс 80 уд./хв., АТ 120/70 мм рт. ст. Пальпаторно, за даними УЗД і екскреторної урографії виявлена урогематома. Яка повинна бути лікувальна тактика?

a. А постільний режим

b. В амбулаторне лікування

c. С нефректомія

d. D люмботомія, ушивання розриву, нефростомія

e. Е спокій, призначення гемостатиків та антибіотиків

327. Що слід вважати найбільш важливим для вирішення питання про можливість нефректомії при травмі?

a. А ступень крововтрати

b. В функція контрлатеральної нирки

c. С наявність урогематоми

d. D ступінь пошкодження нирки

e. Е загальний стан хворого

328. Що обов’язково повинно бути у потерпілого при травмі, для можливості внутрішньочеревинного розриву сечового міхура?

a. А перелом кісток тазу

b. В випорожнений сечовий міхур

c. С травма нижньої половини живота

d. D переповнений сечовий міхур

e. Е тонка стінка м’язів детрузора

329. В зв‘язку з хронічним пієлонефритом вагітної в активній фазі, (ХНН –2 стадія, гестоз у жінки в терміні вагітності 38 тижнів), виконана операція кесаревого розтину. Після завершення операції катетером виведено із сечового міхура 250 мл сечі кольору м‘ясних помиїв. Яке дослідження повинне бути виконане першим до консультації уролога?

a. А цистоскопія

b. В аналіз сечі за Зимницьким

c. С цистографія

d. D проба Зельдовича

e. Е екскреторна урографія з відстроченою цистограмою

330. Хворий П., 21 рік, прибув до приймального відділення лікарні із скаргами на біль в животі, більше справа в крижово-підчеревній ділянці, нудоту, блювання одноразово. За 2 години до госпіталізації пив пиво з товаришами. Після чого оступився і впав. В приймальному відділенні лікарні виділив сечу 250 мл інтенсивно рожевого кольору з декількома невеликими згортками. Який діагноз найбільш імовірний?

a. А загострення гломерулонефриту

b. В гострий апендицит

c. С перфораційна виразка шлунку

d. D гострий цистит

e. Е внутрішньочеревне пошкодження сечового міхура

331. У хворого З., 37 років при УЗД дослідженні діагностовано субкапсулярний розрив нирки. Яка лікувальна тактика при цій патології?

a. А нагляд за хворим в амбулаторних умовах

b. В термінова операція

c. С динамічний нагляд в стаціонарі, дотримання постільного режиму протягом 10-14 днів

d. D масивна гемостатична і антибактеріальна терапія

e. Е виключення фізичних навантажень протягом 3 місяців

332. Хворий 18 років, одержав удар ногою в пах за добу до звернення до лікаря. При огляді права половина калитки розміром в два чоловічих кулака (150х80 мм), інтенсивно синього кольору, яєчко справа пальпаторно не диференцюється. Хворому запропонована операція ревізії органів калитки. Яке основне пізнє ускладнення являється підставою для хірургічного лікування?

a. А нагноєння гематоми

b. В статева дисфункція

c. С тривала тимчасова непрацездатність

d. D автоімунне безпліддя

e. Е загроза піхвово-мошонкової грижі

333. Хворого 42 років госпіталізовано через 1,5 години після падіння та ушкодження краєм металевої арматури. Скаржиться на затримку сечі, уретрорагію. Яке дослідження дозволить вірогідно встановити локалізацію, ступінь та характер ймовірного ушкодження уретри?

a. А загальний аналіз сечі

b. В катетеризація уретри

c. С уретроскопія

d. D ретроградна уретрографія

e. Е рентгенограма кісток тазу

334. Хворого 50 років госпіталізовано в зв’язку з проникним ушкодженням уретри 2-денної давнини. Яке невідкладне хірургічне втручання абсолютно показане хворому?

a. А первинний уретро-уретроанастамоз

b. В цистостомія

c. С первинна хірургічна обробка

d. D меатотомія

e. Е тунелізація уретри

335. Хворого 20 років госпіталізовано у зв’язку із травмою правої половини калитки із скаргами на біль в ній, збільшення її розмірів та наявність підшкірної гематоми. Яке дослідження допоможе встановити клінічний діагноз?

a. А пальпація органів калитки

b. В радіоізотопне сканування яєчок

c. С діафаноскопія

d. D доплерографія тканини яєчок

e. Е УЗД органів калитки

336. Хворого 70 років госпіталізовано із скаргами на значний набряк прутня, неможливість сечовипускання, різкий біль в корені прутня, що виникли після надівання на прутень металевого кільця, з метою запобігти нетриманню сечі. Який лікувальний засіб найбільш ефективний?

a. А меатотомія

b. В проти набрякова терапія

С анальгетики

c. D руйнування защемлюючого кільця

d. Е бужування уретри

337. Хворого 26 років госпіталізовано із розривом кавернозного тіла прутня. Виконано ушивання дефекту білкової оболонки, дренування гематоми, призначена антибактеріальна терапія. Якими лікувальними засобами абсолютно необхідно доповнити терапію?

a. А десенсибілізуючими

b. В седативними, що пригнічують ерекцію

c. С вазодилятаторами

d. D гормональними

e. Е протеолітичними ферментами

338. Для преренальної гострої ниркової недостатності характерний початок після:

a. а) великої гострої крововтрати;

b. б) ниркової кольки;

c. в) гострого пієлонефриту;

d. г) пухлини нирки.

339. Ренальну форму гострої ниркової недостатності може викликати:

a. а) переливання несумісної крові по групі або резусу;

b. б) геморагічний шок;

c. в) травми нирки;

d. г) травми обох нирок.

340. Причиною ренальної анурії може бути:

a. а) переливання несумісної крові;

b. б) шок, колапс;

c. в) тромбоз ниркових судин;

d. г) вживання токсичних речовин.

341. Протипоказання до проведення гемодіалізу є:

a. а) уросепсис;

b. б) ХНН 3 ст.;

c. в) артеріальна гіпертонія;

d. г) хронічний пієлонефрит.

342. Нефротоксичними є антибіотики групи:

a. а) аміноглюкозидів;

b. б) цефалоспоринів;

c. в) фторхінолонів;

d. г) тетрациклинів.

343. Причини постренальної анурії:

a. а) перев’язка сечоводів, камені сечоводів;

b. б) шок, колапс;

c. в) тромбоз ниркових судин;

d. г) вживання токсичних речовин.

344. При гіперкаліємії при гострій нирковій недостатності в олігоанурічній стадії необхідно вводити:

a. а) глюконат кальція;

b. б) бікарбонат натрія;

c. в) гемодез;

d. г) магнезію.

345. При гострій нирковій недостатності гемодіаліз використовують при:

a. а) збільшенні калія більше 7 ммоль/л;

b. б) поліурічній стадії;

c. в) збільшенні натрія більше 150 млмоль/л

d. г) збільшенні хлора більше 140 млмоль/л.

346. Частою причиною хронічної ниркової недостатності є:

a. а) полікістоз нирок;

b. б) гострий пієлонефрит;

c. в) сечокам’яна хвороба;

d. г) амілоідоз нирок.

347. Хронічна ниркова недостатність найчастіше прогресує при:

a. а) двобічному нефролітіазі;

b. б) кораловидному камені нирки;

c. в) каменях простати;

d. г) каменях сечового міхура.

348. Зміни в сечі при хронічній нирковій недостатності:

a. а) гіпостенурія;

b. б) полакіурія;

c. в) олігурія;

d. г) ніктурія.

349. Частою причиною хронічної ниркової недостатності серед патології нижніх сечових шляхів є:

a. а) ДГПЗ;

b. б) хронічний простатит;

c. в) хронічний цистит;

d. г) камені сечового міхура.

350. Найбільш небезпечним при нирковій недостатності є зміни концентрації:

a. а) калію;

b. б) натрію;

c. в) кальцію;

d. г) хлора.

351. Зміни в загальному аналізі крові при хронічній нирковій недостатності є:

a. а) анемія;

b. б) поліцитемія;

c. в) гіперхлоремія;

d. г) гіперкальціємія.

352. Який вид гострої ниркової недостатності може визвати сечокам’яна хвороба:

a. а) постренальну;

b. б) ренальну;

c. в) рефлекторну;

d. г) аренальну.

353. Найбільш тривала стадія гострої ниркової недостатності:

a. а) одужання;

b. б) початкова

c. в) оліго-анурічна;

d. г) діуретична.

354. Для діуретичної стадії гострої ниркової недостатності характерно:

a. а) гіпокаліємія;

b. б) гіперкаліємія;

c. в) гіпернатріємія;

d. г) гіперазотемія.

355. Антидотом при отруєнні солями важких металів є:

a. а) унітіол;

b. б) тіосульфат натрія;

c. в) поліглюкин;

d. г) глюкоза 40 %.

356. Для зниження азотемії при гострій нирковій недостатності використовують:

a. а) анаболітичні препарати;

b. б) калій;

c. в) глюкоза;

d. г) судинні препарати.

357. Гостра ниркова недостатність як раннє ускладнення травми нирки виникає при:

a. а) травмі єдиної нирки;

b. б) макрогематурії зі згортками;

c. в) пухлині протилежної нирки;

d. г) травмі не функціонуючої нирки.

358. До форм гострої ниркової недостатності НЕ відноситься:

a. рефлекторна;

b. екстраренальна;

c. постренальна;

d. ренопривна;

e. аренальна.

359. Преренальну гостру ниркову недостатність може викликати:

a. геморагічний шок;

b. травма обох нирок;

c. камені обох сечоводів;

d. отруєння важкими металами;

e. гострий гломерулонефрит.

360. Ренальну гостру ниркову недостатність може викликати:

a. геморагічний шок;

b. травма нирки;

c. камені обох сечоводів;

d. отруєння важкими металами;

e. тяжкі операції.

361. Аренальну гостру ниркову недостатність може викликати:

a. геморагічний шок;

b. видалення єдиної нирки;

c. камені обох сечоводів;

d. отруєння важкими металами;

e. важкі операції.

362. Постренальну гостру ниркову недостатність може викликати:

a. геморагічний шок;

b. травма обох нирок;

c. камені обох сечоводів;

d. отруєння важкими металами;

e. тяжкі операції.

363. Для постренальної гострої ниркової недостатності характерним є початок захворювання після:

a. крововтрати;

b. ниркової кольки;

c. гострого пiєлонефриту;

d. пухлини нирки;

e. нефректомії.

364. Для преренальної гострої ниркової недостатності характерним є початок захворювання після:

a. гострої крововтрати;

b. ниркової кольки;

c. гострого пiєлонефриту;

d. пухлини нирки;

e. нефректомії.

365. Для ренальної гострої ниркової недостатності характерним є початок захворювання після:

a. контакту з отрутами;

b. ниркової кольки;

c. гострого пiєлонефриту;

d. пухлини нирки;

e. нефректомії.

366. Для аренальної гострої ниркової недостатності характерним є початок захворювання після:

a. крововтрати;

b. ниркової кольки;

c. гострого пiєлонефриту;

d. пухлини нирки;

e. нефректомії.

367. До класифiкацiї стадiй гострої ниркової недостатності не вiдноситься:

a. олiгоанурична стадiя;

b. інтермiтуюча стадiя;

c. полiурична стадiя;

d. стадiя видужання;

e. початкова стадiя.

368. Який вид гострої ниркової недостатності найчастіше викликає переливання несумісної крові?

a. рефлекторну;

b. преренальну;

c. постренальну;

d. ренальну; ?

e. аренальну.

369. Який вид гострої ниркової недостатності може викликати отруєння важкими металами?

a. рефлекторну;

b. преренальну;

c. постренальну;

d. ренальну;

e. аренальну.

370. Який вид гострої ниркової недостатності може викликати масивна кровотеча?

a. рефлекторну;

b. преренальну;

c. постренальну;

d. ренальну;

e. аренальну.

371. Який вид гострої ниркової недостатності може викликати пухлина тазу?

a. рефлекторну;

b. преренальну;

c. постренальну;

d. ренальну;

e. аренальну.

372. Який вид гострої ниркової недостатності може викликати сечокам’яна хвороба?

a. рефлекторну;

b. преренальну;

c. постренальну;

d. ренальну;

e. аренальну.

373. Який вид гострої ниркової недостатності може викликати тривале оперативне втручання?

a. рефлекторну;

b. преренальну;?

c. постренальну;?

d. ренальну;

e. аренальну.

374. Середня тривалість початкової стадії гострої ниркової недостатності сягає:

a. один - два дні;

b. три - сім днів;

c. декілька тижнів;

d. декілька місяців;

e. декілька років.

375. Середня тривалість діуретичної стадії гострої ниркової недостатності сягає:

a. один – два дні;

b. три - сім днів;

c. декілька тижнів;

d. декілька місяців;

e. декілька років.

376. Середня тривалість стадії видужання гострої ниркової недостатності сягає:

a. один – два дні;

b. три - сім днів;

c. декілька тижнів;

d. декілька місяців;

e. декілька років.

377. Найбільш тривалою стадією гострої ниркової недостатності є:

a. олiгоанурична стадія;

b. інтермiтуюча стадія;

c. полiурична стадія;

d. стадія видужання;

e. початкова стадія.

378. Гостра ниркова недостатність, як раннє ускладнення травми нирки, найчастіше виникає при:

a. травмі єдиної нирки;

b. макрогематурiї зі згустками;

c. пухлині протилежної нирки;

d. травмі нефункціонуючої нирки;

e. в усіх цих випадках.

379. До методів позаниркового очищення крові відносяться:

a. плазмаферез;

b. перитонеальний діаліз;

c. гемосорбція;

d. гемодіаліз;

e. усі перелічені.

380. Найбільш нефротоксичними є:

a. аміноглікозиди;

b. цефалоспорини;

c. фторхінолонив;

d. напівсинтетичні пеніциліни;

e. нітрофурани.

381. Найменш нефротоксичним є:

a. гентаміцин;

b. стрептоміцин;

c. ампіцилін;?

d. поліміксин;

e. лінкоміцин.

382. До причин хронічної ниркової недостатності не відносяться:

1. хвороба Пейроні;

2. СКХ;

3. отруєння важкими металами;

4. полікістоз нирок;

5. тубулопатії.

383. Найбiльш чутливим тестом по визначенню функцiї нирок є:

a. проба Говарда;

b. проба Реберга;

c. проба Зимницького;

d. проба Фольгарта;

e. проба Нечипоренка.

384. Хворий, 39 років, звернувся до лікаря зі скаргами на ранковий головний біль, зниження апетиту, нудоту, періодичні носові кровотечі. В 15 років був хворий на гострий гломерулонефрит. При обстеженні виявлені підвищення артеріального тиску 220/130 мм рт.ст., геморагії на шкірі кінцівок, шкіра бліда. Який з біохімічних показників має діагностичне значення в цьому випадку?

a. А. фібриноген

b. В. сечова кислота

c. С. натрій крові

d. D. креатинін крові ?

e. Е. білірубін крові

385. У хворого на полікістоз нирок при обстеженні виявлені такі показники: креатинін крові 550 мкмоль/л, клубочкова фільтрація 25 мл/хв, Нв-87 г/л; ер - 2,8 т/л, діурез 2500 мл. Ви- беріть який засіб лікування показаний у даному випадку:

a. А. консервативне лікування

b. В операція розтин кист

c. С гемосорбція

d. D гемодіаліз

e. Е трансплантація нирки

386. Працівник копальні потрапив під завал, дрібною породою придушило нижні кінцівки. Під завалом знаходився І2 годин. В момент звільнення AT 140/80 мм рт.ст. Пульс 84 удари за хв. Яке ускладнення зі сторони нирок може розвинутись у хворого?

А шок

В гостра ниркова недостатність

С анемія

D гіперкоагуляція

Е сепсис

387. Хворий у тяжкому загальному стані та з анурією, прибув до токсикологічної лікарні. В анамнезі: випадково випив 50 мл антифризу. До якої форми відноситься гостра ниркова недостатність?

А преренальна

В ренальна

С постренальна

D аренальна

Е існують ознаки всіх форм

388. Які уремічні порушення можуть спричинити швидку смерть хворого з гострою нирковою недостатністю в олігоанурічній стадії?

А гіперкаліємія

В дегідратація

С анемія

D підвищення рівня сечовини

Е зменшення Рн крові

389. У стані бактеріємічного шоку внаслідок гострого отиту у хворого Г., 23 років, геть зупинилось сечовиділення. Які лікувальні заходи слід виконати, без яких відновлення сечовиділення неможливе?

А ефективне лікування шоку

В інтенсивна антибактеріальна терапія

С хірургічне втручання на середньому вухові

D діуретична терапія

Е зниження температури тіла

390. У хворої Ч., з гострою нирковою недостатністю в поліурічній стадії діурез складає 9 літрів на добу. Що може скласти небезпеку для життя хворої?

А підвищення еритропоетіну крові

В швидке зменшення маси тіла

С підвищена втрата калію та води

D швидке зменшення сечовини крові

Е швидке підвищення Рн крові

391. Хвора Н., 27 років, яка 4 роки лікувалась від гострого гломерулонефриту почала спостерігати ніктурію, нудоту, блідість шкіри, головний біль, значне підвищення артеріального тиску. З яким захворюванням слід зв’язувати погіршення її стану?

А хронічна ниркова недостатність

В початок есенціальної гіпертонії

С отруєння невідомими продуктами

D недопостачання заліза

Е хронічна втома

392. Хворому Д., 35 років виконано пересадку нирки з приводу термінальної ниркової недостатності. Який час має тривати імуносупресивна терапія?

А до кінця операції

В до нормалізації креатиніну крові

С до загоєння рани

D до закінчення стаціонарного лікування

Е увесь час, поки зберігається функція нирки

393. Хронічна уремія – багатогранний симптомокомплекс. Який із перелічених симптомів не є характерним для уремії?

А перикардит

В гепатит

С анемія

D гіпергідратація

Е паротит

394. У хворого на ДГПЗ гостра затримка сечі. Що допоможе в лікуванні хворого:

a. а) цистоскоп;

b. б) урофлоуметр;

c. в) катетер Фолея;

d. г) ехосканер.

395. Пацієнту з каменем сечоводу розміром 5 мм єдиної нирки та 12-годинною анурією слід виконати:

a. введення лазиксу внутрішньовенно;

b. відкриту нефростомія;

c. перкутанна нефростомія;

d. катетеризацію сечоводу

e. рівноцінно b, c, і d.?

396. При постренальній анурії екстрену допомогу починають з:

a) внутрішньовенного введення лазиксу та інфузійної терапії;

b) катетеризації сечоводів;

c) перкутанної нефростомії;

d) ДЛТ;

e) рівноцінно a і b.

397. При камені верхньої 1/3 сечоводу і гострому серозному пієлонефриті слід застосувати:

a. уретеролітотомію, ревізію нирки;

b. нефректомію;

c. перкутанну нефростомію;

d. стентування сечоводу;

e. продовжити консервативну антимікробну терапію.

398. Ваша послідовність дій при обстеженні хворого з макрогематурією:

1) цистоскопія.

2) Оглядова та екскреторна урографія.

3) Комп’ютерна томографія.

4) Ультразвукова діагностика.

5) Трисклянкова проба.

а) 2.4.1.5.3;

b) 5.4.1.2.3;

c) 1.2.4.3.5;

d) 5.4.3.2.1.

399. Розташуйте по мірі збільшення інвазивності методи визначення залишкової сечі: 1) рентгенологічний; 2) УЗД; 3) радіоізотопний; 4) катетеризація сечового міхура:

a. а) 2.3.1.4;

b. b) 2.1.4.3;

c. c) 1.2.3.4;

d. d) 4.3.1.2;

e. e) 1.3.4.2.

400. Іррадіація болю при нирковій кольці залежить від рівня оклюзії сечоводу. Яка іррадіація болю має бути у хворого при оклюзії конкрементом верхньої третини сечоводу?

А під лопатку

В у підребер’я

С в грудну клітку

D в пах

E в статеві органи

401. Хворий 30 років звернувся до лікаря із скаргою на наявність крові в сечі, яка виникла після різкого болю в поперековій ділянці справа. Яка можлива причина гематурії?

А гострий гломерулонефрит

В апендицит

С пухлина нирки

D гострий цистит

Е камінь правого сечоводу

402. У хворого 45 років із гострим паранефритом, на фоні масивної антибактеріальної терапії різко знизився тиск і розвинулась тахікардія. Яке ускладнення має місце у хворого?

А анемія

В гіповолемічний шок

С бактеріємічний шок

D травматичний шок

Е сепсис

403. В урологічне відділення терміново госпіталізовано жінку 25 років із діагнозом: вагітність 36 тижнів. Гострий правобічний обструктивний пієлонефрит. Яким повинен бути першочерговий лікувальний захід?

a. А антибактеріальна терапія

b. В патогенетична терапія

c. С кесарів розтин

d. D стимулювання дострокових пологів

e. Е дренування правої нирки

404. Першочерговість дії лікаря при ушкодженні нирки і розвитку позачеревної урогематоми:

А антибактеріальна терапія

В патогенетична терапія

С дренування катетером ниркової миски

D оперативне втручання (люмботомія, ушивання розриву нирки)

Е симптоматичне лікування

405. В урологічне відділення звернувся хворий С., 68 років з гострою затримкою сечі. Вкажіть першочерговість лікувального заходу:

А оглядова урографія

В антибактеріальна терапія

С катетеризація сечового міхура

D введення спазмолітиків

Е призначення альфа адреноблокаторів

406. В урологічне відділення госпіталізовано хворого П., 45 років із діагнозом: абсцес передміхурової залози. Яким має бути першочерговий метод лікування?

А пункція сечового міхура

В призначення спазмолітиків

С призначення антибіотиків

D дренування абсцесу

Е простатектомія

407. До відділення надійшов хворий з парафімозом. Хворіє 4 дні. Тактика лікування:

А антибактеріальна терапія

В марганцеві ванночки

С оперативне лікування

D мазеві пов‘язки

Е антигерпетична терапія

408. У хворої 40 років типова картина ниркової кольки, нападоподібний біль протягом тижня, Т 38,6 ⁰С. На оглядовій урограмі - тінь 0,5 х 0,8 см. поблизу сечового міхура. Ін’єкції спазмолітиків та новокаїнові блокади дають тимчасовий ефект. Яка маніпуляція може допомогти хворій?

А в/в введення літичної суміші (з морфіном)

В повторна блокада круглої зв’язки матки

С розпочати введення антибіотиків

D виконання катетеризації сечоводу

Е фізіопроцедури

409. Антидотом до йодовмiстiвних препаратів є:

a. Тiосульфат натрію.

b. Глюкоза.

c. Полiглюкiн.

d. Унiтiол.

e. Глюконат кальцію.

410. При виникненні макрогематурiї обов'язково необхідно проведення термiнової:

a. Цистоскопії.

b. В/в урографiї.

c. Ретроградної урографiї.

d. Цистографiї.

e. УЗД.

411. Для остаточної діагностики ниркової кольки у нестандартних випадках необхідно провести:

a. Хромоцистоскопію.

b. УЗД.

c. Сцинтиграфiю.

d. Оглядову урографiю.

e. Термографію.

412. Лiтоекстракцiя можлива при:

a. Каменях нижньої частини сечоводу.

b. Каменях ниркової миски.

c. Каменях верхньої частини сечоводу.

d. Уратних каменях.

e. Лужних каменях.

413. До абсолютних показань до оперативного лікування СКХ НЕ відноситься:

a. Коралоподібний камінь.

b. Анурія.

c. Профузна гематурія.

d. Сепсис, пов'язаний із СКХ.

e. Гострий обтурацiйний пієлонефрит.

414. Нефролiтотомiя використовується при:

a. Гострому пієлонефриті на фоні СКХ.

b. Каменях ниркової миски.

c. Уратних каменях.

d. Каменях сечового міхура.

e. Каменях чашечки.

415. Ниркова колька може ускладнюватись:

a. Гострим пієлонефритом.

b. Хронічною нирковою недостатністю.

c. Гострим гломерулонефритом.

d. Затримкою сечовипускання.

e. Усім переліченим.

416. Методом вибору у лікуванні СКХ є:

a. Екстракорпоральна літотрипсія.

b. Пієлолітотомія.

c. Уретеролітотомія.

d. Висхідний літоліз.

e. Уретеролітоекстракція.

417. Показом для оперативного видалення каменя нирки є:

a. Стриктура сечоводу.

b. Ниркова колька.

c. Гіперплазія простати.

d. Аплазія нирки.а

e. Стриктура сечівника.

418. Протипоказом для дистанційної літотрипсії є:

a. Стриктура сечоводу.

b. Хронічний пієлонефрит.

c. Хронічний цистит.

d. Хронічна ниркова недостатність.

e. Подвоєння нирки.

419. Дистанційна літотрипсія неможлива при:

a. Уратних каменях нижньої третини сечоводу.

b. Каменях більше 2 см у нижній чашечці.

c. Каменях ниркової миски з обох боків.

d. Рентгеннегативних каменях середньої третини сечоводу.

e. Цистинових каменях вічка сечоводу.

420. Протипоказом для дистанційної літотрипсії є:

a. Вага більше 120 кг.

b. Вік хворого старше 70 р.

c. Пульс більше 90 уд/хв.

d. Перенесений інфаркт міокарду.

e. Вік до 14 років.

421. Одним із найбільш частих ускладнень після літотрипсії є (знайти невірне):

a. Загострення пієлонефриту.

b. Макрогематурія.

c. Обструкція сечових шляхів уламками каменя.

d. Гострий гідронефроз.

e. Гематома.

422. Стентування нирки використовують при (знайти невірне):

a. Коралоподібному камені.

b. Гострому пієлонефриті.

c. У вагітних.

d. Нирковій кольці.

e. Для підготовки до літотрипсії.

423. Одним із методів лікування ниркової кольки є:

a. Антибактеріальна терапія.

b. Сечогінні трави.

c. Фізіопроцедури.

d. Контрастний душ.

e. Літотріпсія.

424. Перед оперативним втручанням з приводу пошкодження нирки необхідно зробити:

a. Хромоцистоскопію.

b. Нефросцинтиграфiю.

c. Катетеризацію нирки.

d. УЗД нирки.

e. Ретроградну пiєлографiю.

425. Протипоказом для оперативного лiкування при травмi нирки є:

a. Жоден з них.

b. Поєднання з пошкодженням органiв черевної порожнини.

c. Похилий вік хворого.

d. Гектична температура.

e. Єдина нирка.

426. Протипоказом для нефректомії при травмi нирки є:

a. Єдина нирка.

b. Поєднання з пошкодженням органiв черевної порожнини.

c. Похилий вік хворого.

d. Пошкодження судинної ніжки.

e. Розчавлення нирки.

427. Показом для нефректомії при травмi нирки є:

a. Розчавлення нирки.

b. Поєднання з пошкодженням органiв черевної порожнини.

c. Пошкодження сечоводу.

d. Розрив паренхіми нирки.

e. Єдина нирка.

428. Оперативне лiкування при травмi нирки показано при:

a. Поєднаннi iз пошкодженням органiв черевної порожнини.

b. Макрогематурiї.

c. Гектичнiй температурi.

d. Наявностi єдиної нирки.

e. Урогематомi.

429. Оперативне лiкування при травмi нирки показано при:

a. Бактеріотоксичному шоку.

b. Макрогематурiї зі згортками.

c. Геморагічному шоку.

d. Наявностi єдиної нирки.

e. Вираженому больовому синдромі.

430. Найбільш небезпечним раннім ускладненням травми нирки є:

a. Геморагічний шок.

b. Макрогематурiя.

c. Гектична температура.

d. Відсутність функції нирки.

e. Сечові затіки.

431. При закритому пошкодженнi нирки найчастіше тактика полягає у:

a. Консервативній терапії.

b. Негайнiй операцiї.

c. Нефректомії.

d. Катетеризації нирки.

e. Нефростомiї.

432. При відкритому пошкодженнi нирки найчастіше тактика полягає у:

a. Негайнiй операцiї.

b. Консервативній терапії.

c. Активній інфузійній терапії.

d. Катетеризації нирки.

e. Нефростомiї.

433. При пошкодженні нирки консервативна терапія полягає у призначенні (знайти невірне):

a. Антикоагулянтів.

b. Антибіотикотерапії.

c. Знеболюючих.

d. Постільному режимі.

e. Уроантисептиків.

434. При пошкодженні нирки тривалість постільного режиму в середньому:

a. 10-15 днів.

b. 3-5 днів.

c. 1 тиждень.

d. До 1 місяця.

e. До зупинки макрогематурії.

435. При пошкодженнi тазового вiддiлу сечоводу найчастіше виконують:

a. Уретероцистонеостомiю

b. Нефректомiю.

c. Резекцiю нирки.

d. Уретерокутанеостомiю.

e. Кишечну пластику сечоводу.

436. При обструктивному гострому пієлонефриті послiдовнiсть лiкувальних заходiв наступна:

a. Відновлення пасажу сечi-антибiотикотерапiя.

b. Засiв сечi-антибiотикотерапiя.

c. Одразу масивна антибiотикотерапiя.

d. Антибiотикотерапiя, при неефективностi-операцiя.

e. Негайна нефректомiя.

437. При гострому пієлонефриті операція полягає у :

a. Дренуванні нирки, декапсуляцiї.

b. Резекції нирки.

c. Нефректомії.

d. Люмботомiї.

e. Уретерокутанеостомiї, декапсуляцiї нирки.

438. Яке ствердження є невірним при гострому пієлонефриті:

a. Пеніцилін є препаратом вибору для лікування гострого пієлонефриту.

b. Призначення антибактеріальної терапії можливо без результатів засіву сечі.

c. При обструктивному пієлонефриті показана обов’язкова госпіталізація.

d. Клініка гострого пієлонефриту може нагадувати клініку холециститу.

e. Для діагностики гострого пієлонефриту важливу роль грає дослідження крові.

439. Перші лікувальні заходи при гнійному пієлонефриті повинні бути направлені на:

a. Нормалізацію уродинаміки.

b. Виявлення збудника.

c. Корекцію імунітету.

d. Пригнічення розвитку інфекції.

e. Дезінтоксикацію.

440. Перші лікувальні заходи при бактеріотоксичному шоці повинні бути спрямовані на:

a. Підтримання функції життєво важливих органів.

b. Ліквідацію обструкції.

c. Відновлення гомеостазу.

d. Призначення ефективної антибактеріальної терапії.

e. Дезінтоксикацію організму.

441. Головними етапами операції при гнійному пієлонефриті є:

a. Пієлостомія, декапсуляція нирки, розкриття гнійнику.

b. Декапсуляція нирки, пластика сечоводу.

c. Резекція нирки, її дренування, розкриття гнійнику.

d. Видалення каменю, декапсуляція нирки.

e. Нефректомія, дренування заочеревинного простору.

442. Операція при гострому пієлонефриті показана при:

a. Відсутності ефекту лікування на протязі 2-3 діб.

b. Одразу при поступленні.

c. Відсутності ефекту лікування на протязі 12 годин.

d. Відсутності ефекту лікування на протязі 1 доби.

e. Після стихання запалення.

443. Найбiльш небезпечним зсувом у кровi хворих на гостру ниркову недостатність в олігуричній стадії є:

a. Гiперкалiемiя.

b. Гiперкальциемiя.

c. Гiпернатрiемiя.

d. Гiперфосфатемiя.

e. Гiперазотемiя.

444. Зменшити негативний вплив гіперкаліємії при гострій нирковій недостатності можна введенням:

a. Ca.

b. Mg.

c. Zn.

d. Na.

e. Гемодезу.

445. Диференціювати анурiю та гостру затримку сечi можна за допомогою:

a. Катетеризації сечового мiхура.

b. УЗД нирок.

c. В/в урографiї.

d. Хромоцистоскопiї.

e. КТ.

446. Антидотом важких металів при отруєнні ними є:

a. Унітіол.

b. Тіосульфат Na.

c. MgSO₄.

d. Глюкоза 40%.

e. Поліглюкін.

447. Важливим компонентом лікування у початковій стадії преренальної гострої ниркової недостатності є:

a. Протишокова терапія.

b. Дезінтоксикаційна терапія.

c. Корекція електролітного складу крові.

d. Нормалізація уродинаміки.

e. Усе перелічене.

448. Важливим компонентом лікування у початковій стадії ренальної гострої ниркової недостатності є:

a. Дезінтоксикаційна терапія.

b. Протишокова терапія.

c. Корекція електролітного складу крові.

d. Нормалізація уродинаміки.

e. Усе перелічене.

449. Важливим компонентом лікування у початковій стадії постренальної гострої ниркової недостатності є:

a. Нормалізація уродинаміки.

b. Дезінтоксикаційна терапія.

c. Протишокова терапія.

d. Корекція електролітного складу крові.

e. Усе перелічене.

450. Важливим компонентом лікування у олігуричній стадії гострої ниркової недостатності є (знайти невірне):

a. Зупинка кровотечі.

b. Дезінтоксикаційна терапія.

c. Корекція електролітного складу крові.

d. Стимуляція діурезу.

e. Антибіотикотерапія.

451. Важливим компонентом лікування у діуретичній стадії гострої ниркової недостатності є (знайти невірне):

a. Стимуляція діурезу.

b. Дезінтоксикаційна терапія.

c. Судинні препарати.

d. Корекція електролітного складу крові.

e. Антибіотики.

452. З метою зменшення азотемії при гострій нирковій недостатності вводять:

a. Глюкозу.

b. Анаболіки.

c. К.

d. Судинні препарати.

e. Антибіотикотерапія.

453. З метою зменшення азотемії при гострій нирковій недостатності використовують (знайти невірне):

a. Антибіотики.

b. Гемодіаліз.

c. Анаболіки.

d. Промивання шлунку.

e. Очисні клізми.

454. В олігуричній стадії гострої ниркової недостатності дієта має містити багато:

a. Рідини.

b. К.

c. Білку та вуглеводів.

d. Жирів та вуглеводів.

e. Усього переліченого.

455. Для нормалізації рН крові при гострій нирковій недостатності використовують:

a. Соду.

b. Судинні препарати.

c. Анаболіки.

d. Глюкозу.

e. К.

456. При гіперкаліємії в олігоануричній стадії гострої ниркової недостатності використовують:

a. Глюконат Са.

b. Соду.

c. Анаболіки.

d. Гемодез.

e. Магнезію.

457. При гострій нирковій недостатності гемодiалiз використовують при:

a. Збiльшеннi калiю бiльше 7 мм/л.

b. Полiуричнiй стадiї.

c. Збiльшеннi натрiю бiльше 150 мм/л.

d. Збiльшеннi кальцію бiльше 4 мм/л.

e. Збiльшеннi хлору бiльше 150 мм/л.

458. При пiдозрi на гостру ниркову недостатність, що виникла внаслiдок випадкової перев'язки сечоводiв, необхiдно провести:

a. Хромоцистоскопiю.

b. УЗД.

c. Цистоскопiю.

d. Ретроградну уретерографiю.

e. Сканування нирок.

459. Iшурiя це:

a. Затримка сечi.

b. Часте сечовипускання.

c. Зменшення кількості сечі.

d. Утруднене сечовипускання.

e. Болюче сечовипускання.

460. Уретрорагiя є ознакою:

a. Травми сечівника.

b. Ниркової кольки.

c. Циститу.

d. Гострого пієлонефриту.

e. Хронічного простатиту.

461. Уретрорагiя – це

a. Виділення крові з уретри без сечовипускання.

b. Виділення крові із сечею.

c. Наявність згортків крові у сечі.

d. Виділення крові з уретри одразу після сечовипускання.

e. Сечовипускання кров'ю.

462. Катетеризація сечового міхура дозволяє визначити:

a. Наявність ішурії.

b. Наявність звуження уретри.

c. Порушення функції нирок.

d. Присутність обструкції сечоводу.

e. Наявність пухлини сечового

463. Протипоказом для проведення катетеризації сечового міхура є:

a. Гострий цистит.

b. Травма уретри.

c. Пухлина простати.

d. Пухлина сечового міхура.

e. Гострий пієлонефрит.

464. Яке найчастіше ускладнення ретроградної цистографії?

a. Гострий пієлонефрит.

b. Гострий гломерулонефрит.

c. Алергічна реакція на контраст.

d. Стриктура уретри.

e. Гідронефроз.

465. Яке найчастіше ускладнення низхідної цистографії?

a. Алергічна реакція на контраст.

b. Гострий гломерулонефрит.

c. Гострий пієлонефрит.

d. Стриктура уретри.

e. Гідронефроз.

466. При виникненні макрогематурiї обов'язково необхідно проведення термiнової:

a. В/в урографiї.

b. Ретроградної урографiї.

c. Цистоскопії.

d. Цистографiї.

e. УЗД.

467. При виникненні гострої затримки сечі головною лікувально-діагностичною процедурою є:

a. Катетеризація сечового міхура.

b. Цистостомія.

c. Уретрографiя.

d. Урофлоуметрiя.

e. Цистоскопія.

468. Виникненню гострої затримки сечі сприяє:

a. Усе вищенаведене.

b. Переохолодження.

c. Прийом алкоголю.

d. Гостра їжа.

e. Закріпи.

469. Гостра затримка сечі виникає:

a. На будь-якій стадії захворювання.

b. Збільшого на 1 стадії гіперплазії простати.

c. Часто свідчить про рак простати.

d. Збільшого на 2 стадії гіперплазії простати.

e. Збільшого на 3 стадії гіперплазії простати.

470. Головним недоліком -адреноблокаторів при гіперплазії простати є:

a. Гіпотензія.

b. Зменшення потенції.

c. Гіпертензія.

d. Погіршання функції нирок.

e. Жоден із них.

471. Показаннями для проведення відкритої простатектомії при гіперплазії простати є:

a. Великий камінь сечового міхура.

b. Гострий пієлонефрит.

c. Хронічний простатит.

d. Порушення функції нирок.

e. Гострий цистит.

472. Гематурія при травмі сечового мiхура, як правило, виникає при:

a. Розривах шийки міхура.

b. Внутрiшньоочеревинному розриві сечового міхура.

c. Множинних розривах дна міхура.

d. Множинних розривах тіла міхура.

e. Переповненому сечовому міхурі.

473. При пошкодженнi сечового міхура тактика полягає у:

a. Негайнiй операцiї.

b. Наглядi лiкаря.

c. Призначеннi антибiотикiв.

d. Катетеризації сечового міхура.

e. Нефростомiї.

474. При позаочеревинному пошкодженнi сечового міхура операція полягає у:

a. Ушиванні стінки, цистостомії, дренуванні порожнини тазу.

b. Резекції стінки, цистостомії, дренуванні порожнини тазу.

c. Ушиванні стінки, цистостомії, дренуванні черевної порожнини.

d. Катетеризації сечового міхура, цистостомії, дренуванні черевної порожнини.

e. Резекції стінки, цистостомії, дренуванні черевної порожнини.

475. При внутрішньоочеревинному пошкодженнi сечового міхура операція полягає у:

a. Ушиванні стінки, цистостомії, дренуванні черевної порожнини.

b. Резекції стінки, цистостомії, дренуванні порожнини тазу.

c. Катетеризації сечового міхура, цистостомії, дренуванні черевної порожнини.

d. Ушиванні стінки, цистостомії, дренуванні порожнини тазу.

e. Резекції стінки, цистостомії, дренуванні черевної порожнини.

476. Яка трiада симптомiв найбiльш характерна для травми уретри?

a. Гостра затримка сечі, уретрорагiя, біль.

b. Гостра затримка сечі, гематурія, біль.

c. Бiль, гематурiя, урогематома.

d. Уретрорагiя, біль, хронічна ішурія.

e. Урогематома, гостра затримка сечі, гострий цистит.

477. При переламах кiсток тазу з пошкодженням уретри по можливості використовують:

a. Консервативнi засоби.

b. Остесинтез.

c. Первинну пластику уретри.

d. Епiцистостомiю.

e. Катетеризацію сечового міхура.

478. Первинна пластика при пошкодженні уретри полягає в:

a. Анастомозі уретри „кінець в кінець”.

b. Пластиці за допомогою м’язів.

c. Анастомозі уретри „кінець в бік”.

d. Анастомозі уретри „бік в бік”.

e. Пластиці за допомогою шкіри.

479. Первинна пластика при пошкодженні уретри неможлива при:

a. Будь-якій з цих умов.

b. Важкому стані хворого.

c. Множинних переламах кісток тазу.

d. Значному діастазі кінців уретри.

e. Більше 12 годин від моменту травми.

480. Яка тактика лікування гострого епідидиміту дає найкращі наслідки?

a. Комбінація 2 антибіотиків.

b. Одразу проведення операції.

c. Ендолiмфатична антибiотикотерапiя.

d. Консервативне лікування 2-3 дні, при неефективності - операцiя.

e. Консервативне лыкування 1-2 дні, при неефективності – операція.

481. Консервативне лікування при гострому циститі полягає у призначенні:

a. Анальгетиків, спазмолітиків, антибіотиків.

b. Спазмолітиків, анальгетиків, жарознижуючих.

c. Анальгетиків, біостимуляторів, вітамінів.

d. Спазмолітиків, жарознижуючих, антибіотиків.

e. Анальгетиків, спазмолітиків, інстиляцій міхура.

482. Оптимальною речовиною для інстиляцій сечового міхура при гострому циститі є:

a. Дибунол.

b. Розчини антибіотиків.

c. Розчин фурациліну.

d. Діоксидин.

e. Жодна .

483. Для лікування гонорейного уретриту необхідно використовувати:

a. Цефтріаксон.

b. Пеніцилін.

c. Ампіцилін.

d. Метронідазол.

e. Гентаміцин.

484. Для лікування трихомонадного уретриту необхідно використовувати:

a. Метронідазол.

b. Норфлоксацин.

c. Доксициклін.

d. Цефтріаксон.

e. Гентаміцин.

485. Для лікування хламідійного уретриту необхідно використовувати:

a. Цефтріаксон.

b. Норфлоксацин.

c. Доксициклін.

d. Метронідазол.

e. Гентаміцин.

486. При циститах не слід застосовувати:

1. Променеву терапію
2. Фітотерапію
3. Місцеве лікування
4. Дієтотерапію
5. Медикаментозне лікування

487. При гангрені сечового міхура показана:

1. Невідкладна цистостомія і інтенсивна антибактеріальна терапія
2. Променева терапія терапия
3. Невідкладна цистостомія
4. Цистектомія
5. Інтенсивна антибактеріальна терапія

488. При простій виразці сечового міхура доцільна:

1. Медикаментозна терапія, інфильтрація стінки сечового міхура кортикостероїдами з новокаїном
2. інфильтрація стінки сечового міхура кортикостероїдами з новокаїном
3. Променева терапія
4. Оперативне лікування
5. Медикаментозна терапія

489. При цисталгії доцільно проводити:

1. Седативну терапію, фізіотерапію и іглорефлексотерапію
2. Променеву терапію
3. Десенсибілізуючу терапію
4. Антибактериальну терапію
5. Все перелічене

490. Для визначення збудника при циститі використовують сечу, отриману шляхом:

1. Середню порцію сечі
2. Дослідження добового діурезу
3. Катетеризації сечового міхура
4. Троакарної епіцистостомії
5. Усіх перелічених методів

491. При випадковому введенні в сечовий міхур йоду доцільно:

1.Інстилляції 10% розчина тіосульфата натрію, жирової емульсії

2.Промивання міхура індиферентним антисептичним розчином
3. Інстиляції 10% розчину тіосульфату натрію
4. Введення в сечовий міхур жирової емульсії
5. Встановлення постійного катетера або цистостомія

492. При опіці сечового міхура спіртом рекомендуеться все перераховане, окрім:

1. Встановлення постійного катетера або цистостомія
2. Промивання міхура індиферентным антисептичним розчином
3. Введення в сечовий міхур жирової емульсії
4. Анальгетиків або ректальних свічок з анальгетиками
5. Тазової новокаїнової блокади

493. Антибіотики при циститі у хворих цукровим діабетом доцільно призначати під контролем чутливості мікрофлори сечі в зв’язку:

1. З швидким розвитком кандидозу сечових шляхів
2. Із зміною рН сечі
3. Із зниженням активності антибіотиків при наявності цукру в сечі
4. Із швидкою появою резистентних до антибіотиків мікроорганизмів
5. З появою L-форм бактерій

494. У початковій (інфільтративній) стадії гострого парациститу не слід призначати:

1. Тепло на ділянку інфильтрату
2. Ліжковий режим
3. Антибіотики
4. Холод на ділянку інфільтрату
5. Хіміопрепарати

495. При розкритті переднього паравезикального абсцесу використовувають доступ:

1. Надлобковий
2. Промежинний
3. По Буяльскому - Мак - Уортеру
4. Трансвезикальний
5. Трансректальний

496. При тяжких термичних, хімічних і травматичних уретритах показано:

1. Цистостомія і інтенсивна антибактеріальна і місцева терапія
2. Інтенсивна антибактеріальна і місцева терапія
3. Встановлення постійного катетера і антібактеріальна терапія
4. Променева терапія
5. Фізіотерапевтичне лікування

497. При уретральній (резорбтивній) лихоманці показана:

1. Інтенсивна антибактеріальна і інфузийна терапія
2. Інтенсивна антибактеріальна терапія і інстиляції уретри жировими емульсіями і рослинними оліями
3. Тільки інфузійн терапія, направлена на зменшення інтоксикації
4. Цистостомія і інтенсивна антибактеріальна терапія
5. Вірно 2) и 4)

498. При баланопоститі показано:

1. Промивання і теплі ванночки з дезинфікуючими розчинами
2. Висічення передньої шкірочки
3. Медикаментозна терапія
4. Промивання і теплі ванночки з дезинфікуючими розчинами, Медикаментозна терапія
5. Місцеве лікування і висічення передньої шкірочки

499. При кавернітах проводиться:

1. Антибактеріальная терапія
2. Накладання сафено -кавернозного анастомозу
3. Розсічення кавернозних тіл
4. Антибактеріальная терапія, розсічення кавернозних тіл
5. Антибактеріальная терапія, накладання сафено -кавернозного анастомозу

500. Лікування парафимозу полягає у:

1. У вправленні голівки статевого члена, у розсіченні защемлюючого кільця
2. Висічення передньої шкірочки
3. В накладанні губчато-печеристого анастомозу
4. В розсіченні защемлюючого кільця
5. У вправленні голівки статевого члена

501. При фібропластичній індурації статевого члена наибільш ефективно:

1. Висічення бляшок, Застосування стероїдів, вітамину Е, ультразвуку
2. Висічення бляшок
3. Накладання губчасто-кавернозного анастомозу
4. Застосування стероїдів, вітамину Е, ультразвуку
5. Правильно все перелічене

502. При відсутності ефекту від консервативної терапії при пріапізмі можливо використання перерахованих операцій:

1. Розтин білкової оболонки кавернозных тіл статевого члена
2. Резекція печеристих тіл статевого члена
3. Накладання сафено-кавернозного анастомозу
4. Накладання губчасто-кавернозного анастомозу

503. Лікування гострого неспецифичного епидидиміту і орхіту починають з:

1. З новокаїновой блокады сім’яного канатику, призначення антибактериальных препаратов
2. З новокаїновой блокады сім’яного канатику
3. З оперативного лікування
4. 3 призначення антибактериальных препаратов
5. З новокаїновой блокады сім’яного канатику, оперативного лікування

504. При абсцесі передміхурової залози показано все перелічене, окрім:

1. Встановлення постійного катетера

2. Інтенсивної антибактеріальної терапії
3. Цистостомії при затримці сечі
4. Дренування порожнини абсцесу
5. Дезінтоксикаційної терапії

505. Поява болю в пахвинній ділянці при гострому епідидиміті свідчить про розвиток:

1. Фунікулиту, диферентиту
2. Фунікулиту
3. Гострого апендициту
4. Коліту
5. Диферентиту

506. Некротичний инфекційний епидидиміт и орхіт виникають:

1. При неповному перекруті яєчка

2. При перекруті і некротизації гидатид
3. Правильно 1 і 2
4. Не виникають

5. При везикуліті

507. Лікування парафимозу включає в себе:

1. Консервативне вправлення головки статевого члена, розсіченні защемлюючего кільца
2. Висічення передньої шкірочкі
3. Ваночки з фурациліном
4. У розсіченні защемлюючого кільця
5. Консервативне вправлення головки статевого члена

508. Ускладненням баланопоститу є все перелічене, окрім:

1. Контрактури шійки сечового міхура
2. Пахвинного лімфаденіту
3. Лімфангоїту
4. Гангрени статевого члена

5. Хвороби Фурньє

509. Ренін виробляється:

a. в юкстагломерулярному комплексі;

b. в мисці;

c. в сечоводі;

d. в мисково-сечовідному сегменті.

510. Ангіотензіназа виробляється:

a. в мозковій речовині нирки;

b. в сечоводі;

c. в мисково-сечовідному сегменті;

d. в юкстагломерулярному комплексі.

511. Гіпертензія при хронічному пієлонефриті:

a. скороминуча

b. транзиторна

c. проявляється тільки в період загострення процесу

d. стабільна

e. короткочасна

f. тривала.

512. Хворий, 18 років, прибув до клініки з скаргами на головний біль, часті гіпертонічні кризи. Вперше артеріальний тиск підвищився 4 роки тому (180/100 - 200/100 мм рт.ст.). З цього часу постійно приймав гіпотензивну терапію. Які обстеження слід провести для підтвердження/спростування нефрогенного ґенезу гіпертензії?

А ізотопну ренографію

В УЗД нирок

С дослідження судин нирок

D екскреторну урографію

Е усі вище перелічені методи

513. Хвора, 13 років, скаржиться на головний біль, часте підвищення AT, погіршення функції зору. Хворіє протягом 1 року. Гіпотензивна терапія неефективна, AT на правій руці 210/І40, на лівій - 170/140 мм рт.ст. В проекції черевної аорти (на 1 см вище пупка) реєструється систолічний шум. Про яку гіпертензію слід думати?

А гіпертонічну хворобу

В паренхіматозну нефрогенну

С вазоренальну

D вегето-судинну дистонію

Е центрального ґенезу

514. Хворий, 30 років, прибув до лікарні зі скаргами на підвищення AT до І90/130 мм рт.ст. Хворіє біля року після травми поперекової ділянки. Яке дослідження буде інформативним для підтвердження ниркового ґенезу гіпертензії?

А проба з каптопрілом

В УЗД нирок

С проба Зимницького

D дослідження сироваткового креатиніну

Е аналіз сечі за Нечипоренко

515. При яких захворюваннях виникає ренопаренхіматозна гіпертензія?

А діабетичний гломерулосклероз

В гострий та хронічний гломерулонефрит

С пієлонефрит

D сечокам’яна хвороба

Е при всіх перерахованих захворюваннях

516. Яким засобам діагностики реноваскулярної гіпертензії слід надавати перевагу?

А екскреторна урографія

В біопсія

С сканування

D ангіографія

Е проба Реберга

517. Які субстанції, що вироблюються нирками, відповідні за підвищення артеріального тиску?

А кініноген

В ренін

С АКТГ

D ангіотензін

Е вазопресин

518. Які саме ознаки притаманні нефрогенній гіпертензії?

А вік хворого до 20 років

В вік хворого після 60 років

С злоякісний перебіг

D наявне будь-яке захворювання нирок в анамнезі

Е усі ознаки

519. Пульсовий тиск, це тиск, який визначається

А після фізичного навантаження

В у спокійному стані

С після проби з адреноблокаторами

D після проби з каптоприлом

Е різниця між систолічним та діастолічним тиском

520. Показаннями до реноваскулярної дилатації ниркової артерії є:

a. А ангіографічно чітко виражені стенози ниркової артерії

b. В множинні стенози з ураженням внутрішньо органних гілок

c. С виражений атеросклероз

d. D нефросклероз

e. Е дистопія нирки

521. Гідронефроз – це:

a. пухлина нирки;

b. поширення миски та чашок;

c. кіста нирки;

d. гнійник нирки.

522. Кількість стадій гідронефрозу:

a. 3;

b. 4;

c. 2;

d. 5.

523. Другий по частоті симптом гідронефрозу:

a. підвищення температури;

b. біль;

c. гематурія;

d. піурія.

524. Найбільш типове ускладнення гідронефрозу:

a. конкрементоутворення;

b. пієлонефрит;

c. малігнізація;

d. абсцедування.

525. Метод діагностики за допомогою якого можливо найбільш точно встановити стадію гідронефрозу:

a. екскреторна урографія;

b. хромоцистографія;

c. ультразвукова діагностика нирок;

d. радіоізотопна ренографія.

526. Якими симптомами характеризується нефроптоз:

a. помірний біль;

b. піурія;

c. еритроцитурія;

d. гіпертермія;

e. нудота;

f. дизурія;

g. ниркова коліка;

h. на урограмах відсутність функції нирки;

i. пальпація нирки.

527. Які діагностичні прийоми використовують при з’ясуванні стадії нефроптозу:

a. комп’ютерна томографія;

b. ЯМР томографія;

c. ретроградна пієлографія;

d. цистоскопія;

e. ангіографія;

f. екскреторная урографія в положенні хворого як в вертикальному так і горизонтальному положенні;

g. пальпація;

h. дослідження сечі;

i. дослідження крові.

528. Хвора, 32 років, пред’являє скарги на тупий біль в поперековій ділянці, підвищення артеріального тиску до 180/120 мм рт.ст. Хворіє 3 роки. Пульс 80 уд./хв., ритмічний, задовільного наповнення. Живіт м'який, нирки не пальпуються, симптом Пастернацького ледве позитивний справа. В стоячому стані пальпується нижній полюс правої нирки. Дизурія відсутня. Спостерігається гематурія. Про який діагноз слід подумати?

А гідронефроз

В полікістоз

С нефроптоз і ниркова гіпертензія

D дистопія нирки

Е травма нирки

529. З яких двох синергічних функцій складається сечовипускання:

a. скорочення детрузора і розслаблення сфінктера сечового міхура;

b. скорочення сфінктера сечового міхура і розслаблення детрузора;

c. скорочення детрузора і сфінктера сечового міхура;

d. розслаблення детрузора і сфінктера сечового міхура.

530. Симпатичною нервова система забезпечує:

a. функцію виведення сечі за допомогою тонічного скорочення детрузора і розслаблення внутрішнього сфінктера;

b. функцію накопичення сечі за допомогою підтримки розслабленого стану детрузора і тонічного скорочення внутрішнього сфінктера;

c. функцію накопичення сечі за рахунок розслаблення детрузора і внутрішнього сфінктера.

531. Стовбуровий (понтінний) центр контролю сечовипускання забезпечує:

a. імперативний поклик до сечовипускання;

b. мимовільне виділення сечі;

c. постійний гальмівний вплив на сигнали про наповнення, що надходять від рецепторів сечового міхура;

d. больові відчуття при наповненні сечового міхура.

532. Парасимпатична нервова система забезпечує:

a. накопичення сечі в сечовому міхурі;

b. відсутність покликів до сечовипускання;

c. нетримання сечі;

d. випорожнення сечового міхура.

533. Незагальмований сечовий міхур характерізується:

a. наявністю нестримних (імперативних) покликів до сечовипускання;

b. відсутністю покликів до сечовипускання;

c. затримкою сечовипускання;

d. болючим сечовипусканням.

534. Які головні симптоми ГСМ:

a. поліурія, нетримання сечі;

b. полакiурiя, странгурiя;

c. полакiурiя, нiктурiя;

d. сечовипускання в 2 етапи, странгурiя;

e. імперативні поклики, полакіурія.

535. ГСМ може бути:

a. вродженим та надбаним;

b. одно- та двобічним;

c. ізольованим та комбінованим;

d. новонароджених та дорослих;

e. повним та неповним.

536. Головною причиною виникнення ГСМ у дітей є:

a. подвоєння уретри;

b. аномалії розвитку нирок;

c. аномалії розвитку простати;

d. незрілість нервової системи;

e. дистопія сечового міхура.

537. Головною причиною виникнення ГСМ у чоловіків є:

a. хронічний цистит;

b. аномалії розвитку нирок;

c. аномалії розвитку простати;

d. незрілість нервової системи;

e. гіперплазія простати.

538. Одним із найважливіших методів діагностики ГСМ є:

a. УЗД;

b. внутрішньовенна урографія;

c. ангіографія;

d. уродинамічні методи;

e. цистографія.

539. На виникненні нічного нетримання сечі не впливає:

a. незрілість нервової системи;

b. кількість випитої рідини;

c. глибокий сон;

d. аномалії розвитку нирок.

e. сечова інфекція.

540. Гіпертонус детрузора полягає у:

a. появі позавольових скорочень;

b. підвищенні тиску у його судинах;

c. збільшенні кількості сечі у міхурі;

d. збільшенні сили його скорочень;

e. спазмуванні його судин.

541. Напрямками лікування нічного нетримання сечі є (знайти невірне):

a. антидепресанти;

b. адреноблокатори;

c. десмопресин;

d. холіноміметики;

e. психотерапія.

542. Уродинамічні методи відіграють головну роль у діагностиці:

a. екстрофії сечового міхура;

b. дистопії уретри;

c. ГСМ;

d. епіспадії;

e. вродженої стриктури уретри.

543. Головним методом лікування ГСМ є:

a. цистостомія;

b. консервативний;

c. пластика сечового міхура;

d. пластика уретри;

e. ендоскопічна ін'єкція вічка сечоводу.

544. ГСМ часто веде до:

a. міхурово-сечовідного рефлюксу;

b. однобічного гідронефрозу;

c. гострої ниркової недостатності;

d. нефрогенної гіпертензії;

e. СКХ.

545. УЗД відіграє найбільшу роль у діагностиці:

a. міхурово-сечовідного рефлюксу;

b. ГСМ;

c. стенозу ниркової артерії;

d. епіспадії;

e. жодної з цих аномалії.

546. Дослідження графіку спонтанних сечовипускань має велику роль у діагностиці:

a. епіспадії;

b. ГСМ;

c. міхурово-сечовідного рефлюксу;

d. стриктур уретри;

e. меатостенозу.

547. Діагностика міхурово-вагінальної нориці грунтується на всьому перерахованому, крім:
a) екскреторної урографії;
b) цистографії;
c) вагінографіі;
d) цистоскопії;
e) огляду піхви в дзеркалах.

548. Основним симптомом міхурово-вагінальної нориці є:
a) дизурія;
b) неутримання сечі;
c) нетримання сечі;
d) підтікання сечі в піхву;
e) менструація через сечовий міхур.

549. Основним симптомом міхурово-маточної нориці є:
a) дизурія;
b) неутримання сечі;
c) нетримання сечі;
d) підтікання сечі в піхву;
e) менструація через сечовий міхур.

550. Показанням до вагінального доступу при міхурово-піхвових норицях є:
а) нориця у зоні гирл сечоводів;
b) нориця нижче усть сечоводів;
c) нориця у зоні сечового міхура;
d) міхурово-вагінальна нориця у поєднанні з уретро-вагінальною;
e) міхурово-вагінальна нориця і звуження сечоводу в нижній третині.

551. Показанням до міхурового доступу при міхурово-піхвових норицях є:
a) нориця у зоні вічок сечоводів;
b) нориця нижче міжсечоводової зв'язки;
c) міхурово-вагінальна нориця у поєднанні з уретро-вагінальним;
d) міхурово-вагінальний свищ у поєднанні з піхвово-ректальною.

552. Показанням до трансперітонеального доступу при міхурово-піхвових норицях є:
а) нориця у зоні вічок сечоводів;
b) нориця вище міжсечоводової зв'язки;
c) нориця вище міжсечоводової зв'язки в поєднанні з малою ємкістю сечового міхура;
d) міхурово-вагінальна і уретро-піхвова нориця;
e) міхурово-піхвово-ректальна нориця.

553. Основний метод діагностики уретро-піхвової нориці – це:
a) екскреторна урографія;
b) цистоскопія;
c) цистографія;
d) вагінографія;
e) огляд піхви в дзеркалах.

554. Клінічними проявами сечовідно-піхвової нориці є:
a) постійне виділення сечі з піхви;
b) нетримання сечі;
c) болі в області нирки;
d) правильно а) і b);
e) правильно а) і c).

555. Методами діагностики сечовідно-піхвової нориці є:
a) цистоскопія;
b) цистографія;
c) екскреторна урографія та вагінографія;
d) ретроградна уретрографія;
e) все перераховане.

556. Нефректомія при сечовідно-піхвовій нориці показана:
a) при задовільній функції ураженої нирки;
b) при не функціонуючій нирці;
c) при хронічній нирковій недостатності;
d) правильно b);
e) правильно c).

557. Показаннями до уретроцистоанастомозу є:
a) нориця нижньої третини сечоводу при задовільній функції нирки;
b) нориця середньої третини сечоводу;
c) не функціонуюча нирка;
d) мікроцист.

558. Операція Боарі показана:
a) при облітерації нижньої третини сечоводу;
b) при зовнішній нориці середньої третини сечоводу при задовільній функції нирки;
c) при не функціонуючій нирці;
d) при малій місткості сечового міхура.

1. Порожнинна система нирок складається:

а. 3 миски, великих та малих чашечок.

б. З миски, великих, середніх та малих чашечок.

в. З великих, середніх та малих чашечок.

г. З миски, чашечок та склепінь.

д. З миски, великих, малих чашечок та початку сечовода.

2. Трикутник Льєто утворюється:

а. Нирками.

б. Хребтом і сечоводами.

в. Нирками та сечовим міхуром.

г. Отворами сечоводів і внутрішнім отвором уретри.

д. Отворами сечоводів і дном сечового міхура.

3. Позаниркова протеїнурія трапляється при:

а. Хворобі Ормонда.

б. Збільшенні секреції в сечоводі.

в. Порушенні реабсорбції в клубочках.

г. Розпаді лейкоцитів та еритроцитів.

д. Хронічному інтерстиціальному уретериті.

4. Гіпоізостенурія характерна для:

а. Інтерстиціального нефриту.

б. Гострого циститу.

в. Гострого гломерулонефриту.

г. Хронічної ниркової недостатності.

д. Сечокам'яної хвороби.

5. Визначте, які з перелічених причин не забарвлюють сечу в червоний колір:

а. Вживання великої кількості буряку.

б. Прийом підвищених доз сульфаніламідів.

в. Прийом рифампіцину.

г. Прийом підвищених доз ціанокобаламіну.

д. Пухлина нирки.

6. Аспермія характеризується:

а. Зменшенням кількості сперматозоїдів.

б. Відсутністю живих сперматозоїдів.

в. Відсутністю сперматозоїдів.

г. Відсутністю еякуляту.

д. Відсутністю клітин сперматогенезу.

7. Гіпостенурією вважається зменшення питомої ваги сечі менше:

а. 1005.

б. 1015.

в. 1020.

г. 1030.

д. 1010.

8. Анурія характеризується:

а. Відсутністю виділення сечі із сечового міхура.

б. Раптовою гіпотонією.

в. Відсутністю білка в сечі.

г. Різким болем у попереку.

д. Відсутністю виділення сечі нирками.

9. Нормальна кількість сперматозоїдів (в 1 мл еякуляту):

а. 1.60- 120 тис.

б. 20- 40 тис.

в. 10-60 млн.

г. 80-100 тис.

д. Більше 20 млн.

10. Олігурія - це зменшення добової кількості сечі менше:

а. 1.50 мл.

б. 100 мл.

в. 300 мл.

г. 500 мл.

д. 1000 мл.

11. Для діагностики захворювань передміхурової залози найбільш інформативним і неінвазивним методом є:

а. Ректальне пальцеве дослідження.

б. Уретроскопія простатичної частини уретри.

в. Біопсія передміхурової залози.

г. Сканування передміхурової залози.

д. Генітографія.

12. До дизуричних явищ не відноситься:

а. Пневматурія.

б. Ішурія.

в. Енурез.

г. Олігакіурія.

д. Полакіурія.

13. Для ниркової коліки не характерні:

а. Гострий біль.

б. Нудота, блювання.

в. Полакіурія.

г. Раптовий початок.

д. Олігакіурія.

14. Гематурія ниркового походження:

а. Ініціальна.

б. Термінальна.

в. Тотальна.

г. Початкова.

д. Змішана.

15. Ішурія - це:

а. Нетримання сечі.

б. Болюче сечовипускання.

в. Збільшення добової кількості сечі.

г. Утруднене сечовипускання.

д. Затримка сечі.

16. Ізогіпостенурія виникає при:

а. Нирковій коліці.

б. Гострому пієлонефриті.

в. Гострому гломерулонефриті.

г. Хронічній нирковій недостатності.

д. Солітарних кістах нирок.

17. Ініціальна гематурія виникає при захворюваннях:

а. Сім'яних міхурців.

б. Сечового міхура.

в. Нирок.

г. Сечоводів.

д. Уретри.

18. Уретрорагія є характерною ознакою:

а. Гострого купериту.

б. Гострого простатиту.

в. Травми сечового міхура.

г. Травми сечівника.

д. Гострого везикуліту.

19. Асперматизм характеризується:

а. Зменшенням кількості сперми.

б. Відсутністю еякуляту.

в. Відсутністю сперматозоїдів.

г. Зменшенням кількості еякуляту.

д. Зменшенням кількості сперматозоїдів.

20. Нудота і блювання характерні для:

а. Кіст нирок

б. Ниркової коліки.

в. Гострого гнійного циститу.

г. Пухлини нирки з макрогематурією.

д. Хвороби Вегенера.

21. Тотальна гематурія виникає при:

а. Пухлині нирки.

б. Пухлині уретри.

в. Дивертикулі сечового міхура.

г. Раку статевого члена.

д. Не буває при цих захворюваннях.

22. Аналіз сечі за методом Зимницького визначає:

а. Кількість білка в сечі за добу.

б. Кількість лейкоцитів у сечі.

в. Кількість лейкоцитів та еритроцитів у сечі

г. Діурез та щільність сечі за добу.

д. Діурез за добу.

23. Пальпаторно сечовий міхур визначається:

а. У наповненому стані.

б. За наявності в міхурі більше 400-500 мл сечі.

в. Тільки в горизонтальному положенні.

г. За наявності в міхурі більше 200 мл сечі.

д. При дивертикулах сечового міхура.

24. У нормі в 1 мл сечі бактерій (верхня межа):

а. До 100.

б. До 500.

в. До 1000.

г. До 10000.

д. До 100000.

25. Передміхурову залозу можна пропальпувати:

а. Через пряму кишку.

б. Бімануально.

в. Через передню черевну стінку.

г. Не можливо.

д. Тільки в положенні Тределенбурга.

26. Максимальна кількість лейкоцитів в аналізі за методом Нечипоренка:

а. До 2-4 тис, в 1 мл сечі.

б. До 1-2 тис. у полі зору.

в. До 1 тис. в 1 мл.

г. До 6-8 у полі зору.

д. До 1000 в 1 л.

27. Для аналізу сечі за методом Нечипоренка беруть:

а. Сечу за 3 години.

б. Нічну сечу.

в. Ранішню сечу.

г. Сечу за годину.

д. Середню порцію сечі.

28. Аналіз сечі за методом Зимницького відображає стан

а. Видільної.

б. Екскреторної.

в. Волюморегулювальної.

г. Концентраційної.

д. Водовидільної.

29. Цитологічно обстежують сечу для:

а. Виявлення патологічних елементів сечі.

б. Виявлення лейкоцитів та еритроцитів.

в. Виявлення циліндрів та видозмінених клітин.

г. Виявлення атипових або ракових клітин.

д. Виявлення гельмінтів.

30. Сеча у пробі Зимницького збирається :

а. Упродовж доби за кожні 3 години окремо.

б. Упродовж доби за кожні 2 години окремо.

в. Упродовж доби при кожному сечовипусканні.

г. Зранку натще за годину.

д. Лише середня порція сечі.

31. Клітини Штернгеймера-Мальбіна типові для:

а. Хронічного простатиту.

б. Гострого циститу.

в. Хронічного пієлонефриту.

г. Хронічного орхоепідидиміту.

д. Раку нирки.

32. Гематурія не буває:

а. Тотальною.

б. Ініціальною.

в. Термінальною.

г. Мікроскопічною.

д. Преренальною.

33. Термінальна гематурія визначається за допомогою:

а. Аналізу за методом Зимницького.

б. Проби Реберга-Тареєва.

в. Трисклянкової проби.

г. Катетеризації.

д. Цистоскопії.

34. Ініціальна піурія типова для:

а. Гострого циститу.

б. Гострого простатиту.

в. Гострого уретриту.

г. Гострого пієлонефриту.

д. Туберкульозу сечового міхура.

35. До методів кількісного визначення лейкоцитурії відноситься:

а. Двосклянкова проба.

б. Аналіз сечі за методом Нечипоренка.

в. Проба Фольгарта.

г. Проба Реберга-Тареєва.

д. Трисклянкова проба.

36. За допомогою УЗД не визначається:

а. Кортико-медулярна диференціація.

б. Наявність конкременту.

в. Урофлоуметричний індекс.

г. Розміри нирок.

д. Розміри передміхурової залози.

37. Нефроскопія - це:

а. Огляд порожнинної системи нирки за допомогою лапароскопа.

б. Огляд порожнинної системи нирки за допомогою УЗД.

в. Огляд порожнинної системи нирки за допомогою рентгена.

г. Огляд паренхіми нирки.

д. Огляд порожнинної системи нирки через ендоскоп.

38. Хромоцистоскопія використовується для:

а. Покращення візуалізації сечового міхура.

б. Визначення прохідності сечоводів.

в. Діагностики циститу.

г. Діагностики пухлин.

д. Виявлення атипових клітин.

39. Трикутник Льєто можна побачити:

а. При екскреторній урографії.

б. Тільки в горизонтальному положенні тіла.

в. При цистоскопії.

г. При цистографії.

д. При уретроскопії.

40. Катетер Фолея:

а. Еластичний із роздувною манжеткою..

б. Залізний жіночий або чоловічий.

в. Еластичний головчастий.

г. Еластичний вікончастий.

д. Еластичний із дзьобом.

41. Катетер Нелатона:

а. Головчастий-вікончастий.

б. Залізний жіночий або чоловічий.

в. З роздувною манжеткою.

г. Простий прямий еластичний.

д. Еластичний вікончастий.

42. Номер бужа за шкалою Шар'єра означає:

а. Окружність бужа.

б. Довжину бужа.

в. Довжину робочої частини бужа.

г. Діаметр робочої частини бужа.

д. Діаметр бужа.

43. Номер 18 бужа за шкалою Шар'єра відповідає діаметру бужа:

а. З мм.

б. 6 мм.

в. 18 мм.

г. 9 мм.

д. 36 мм.

44. Протипоказанням для проведення катетеризації сечового міхура є:

а. Пухлина передміхурової залози.

б. Травма уретри.

в. Пухлина сечового міхура.

г. Гострий простатит.

д. Ішурія.

45. Уретероскопія проводиться для діагностики:

а. Пухлини передміхурової залози.

б. Пухлини сечового міхура.

в. Гострого бартолініту.

г. Звуження сечовода.

д. Склерозу передміхурової залози.

46. Найчастішим ускладненням цистоскопії є:

а. Перфорація сечового міхура.

б. Гематурія.

в. Гострий цистит.

г. Перфорація уретри.

д. Гострий простатит.

47. Функціональний стан нирок не можливо оцінити за допомогою :

а. Дослідження рівня сироваткового креатиніну.

б. Проби Зимницького.

в. УЗД нирок.

г. Радіоізотопної ренографії.

д. Урографії.

48. Коли використовується інфузійна урографія?

а. При нестабільній гемодинаміці.

б. При пухлинах.

в. При хронічній нирковій недостатності.

г. При алергії на контраст.

д. При затримці сечі.

49. Антидотом до йодовмісних препаратів є:

а. Йодоліпол.

б. Реосорбілакт.

в. Тіосульфат натрію.

г. Йодонат.

д. Хлорид кальцію.

50. Екскреторну урографію недоцільно проводити:

а. При нирковій недостатності.

б. Затримці сечі.

в. Єдиній нирці.

г. При надмірній масі тіла.

д. При бронхіальній астмі.

51. Пневмоуретеропієлографія використовується з метою:

а. Визначення прохідності сечовода.

б. Поганому відтоку сечі.

в. Зупинки кровотечі з нирки.

г. Визначення рентгенонегативних каменів.

д. Діагностиці пухлин нирок.

52. Яка середня доза рентгенконтрастної речовини, що уводиться при
екскреторній урографії?

а. 1.0,1 мл/кг маси тіла.

б. 0,5-1 мл/кг маси тіла.

в. 1 мл/кг маси тіла.

г. 1-2 мл/кг маси тіла.

д. 2-4 мл/кг маси тіла.

53. Які існують абсолютні протипоказання для проведення УЗД?

а. Вагітність.

б. Гостра серцева недостатність.

в. Наявність «водія ритму» серця.

г. Надмірна маса тіла.

д. Протипоказань немає.

54. У нормі права нирка:

а. Розташована вище лівої.

б. Розташована нижче лівої.

в. Розташована під кутом 120° до лівої.

г. Має менше паранефральної клітковини.

д. Більша за розмірами.

55. Який метод використовується для визначення стану порожнинної
системи нирки при алергії на рентгеноконтрастні речовини?

а. Хромоцистоскопія.

б. Проба Каковського- Аддіса.

в. Ретроградна уретеропієлографія.

г. В/в урографія, але з меншою дозою контрасту.

д. Радіоізотопна ренографія.

56. В/в урографію недоцільно проводити:

а. Ослабленим хворим.

б. При гострому запальному процесі в нирках.

в. При масі тіла більше 100 кг.

г. При серцевій патології.

д. При значному підвищенні сечовини та креатиніну.

57. При проведенні ретроградної уретеропієлографії після уведення
10 мл контрасту у хворого виник інтенсивний біль у попереку. Яке
ускладнення призвело до цього?

а. Пошкодження катетером стінки сечовода.

б. Мисково-нирковий рефлюкс.

в. Загострення інфекційного процесу.

г. Алергічна реакція на контраст.

д. Порушення правил антисептики.

58. Яка дифдиференційна рентгенологічна ознака між нефроптозом і клубовою дистопією нирки?

а. Наявність ротації нирки.

б. Наявність звитого сечовода нормальної довжини.

в. Подовження судин ниркової ніжки.

г. Зменшення розмірів нирки.

д. Наявність гідронефрозу.

59. Який із термінів не відноситься до класифікації дистопії нирки?

а. Клубова дистопія.

б. Перехресна дистопія.

в. Торакальна дистопія.

г. Пахвинна дистопія.

д. Тазова дистопія.

60. Гіпоплазія нирки - це аномалія:

а. Взаєморозташування нирки.

б. Структури.

в. Кількості.

г. Величини.

д. Розташування.

61. Лікування при подвоєнні нирки:

а. Резекція нирки.

б. Антибактеріальна терапія.

в. Неускладнене подвоєння лікування не потребує.

г. Стентування сечоводу.

д. Пластика за методом Андерсена-Хайнса.

62. До аномалії взаємовідношення нирок відносяться:

а. Поперекова дистопія.

б. Ротація нирки.

в. Аплазія нирки.

г. Підковоподібна нирка.

д. Мультикістоз.

63. Стеноз ниркової артерії може бути причиною:

а. Сечокам'яної хвороби.

б. Вазоренальної гіпертензії.

в. Хронічного пієлонефриту.

г. Зморщення нирки.

д. Хілурії.

64. Які вади нирки відносяться до аномалій взаєморозташування нирок?

а. Гідронефроз.

б. Мультикістоз.

в. Підковоподібна нирка.

г. Карликова нирка.

д. Додаткова нирка.

65. Яка аномалія розвитку ускладнюється хронічною нирковою недо­ статністю?

а. Нориця урахуса.

б. Полікістоз нирок.

в. Епіспадія.

г. Крипторхізм.

д. Дивертикул сечового міхура.

66. Який із наведених фактів, що виявлені при рентгенобстеженні,
свідчить про дистопію нирки та проти нефроптозу?

а. Розширення порожнинної системи нирки.

б. Короткий сечовід.

в. Подовження судин ниркової ніжки.

г. Збільшення розмірів нирки.

д. Звитий сечовід.

67. Який із термінів НЕ відноситься до класифікації дистопії нирки?

а. Черевна дистопія.

б. Поперекова дистопія.

в. Перехресна дистопія.

г. Торакальна дистопія.

д. Тазова дистопія.

68. Мультикістоз нирки відноситься до аномалій:

а. Кількості.

б. Взаємовідношення.

в. Структури.

г. Величини.

д. Розташування.

69. Полікістоз нирок - це спадкове захворювання, яке пов'язане з:

а. Недорозвиненням паренхіми нирок.

б. Закладенням великої кількості кіст у паренхімі.

в. Недорозвиненням порожнинної системи нирок.

г. Патологією судин нирки.

д. Невірним з'єднанням канальців та збиральних трубок.

70. Агенезія (аплазія) нирки характеризується:

а. Недорозвиненням нирки.

б. Відсутністю нирки.

в. Різким зниженням функції нирки.

г. Невірним розташуванням нирки.

д. Зменшенням розмірів нирки.

71. До аномалії взаємовідношення нирок відносяться:

а. Полікістоз нирок.

б. Додаткова нирка.

в. Аплазія нирки.

г. S-подібна нирка.

д. Дистопія нирки.

72. Хронічна ниркова недостатність частіше всього ускладнює:

а. Полікістоз нирок.

б. Дистопію нирки.

в. Мультикістоз нирки.

г. Підковоподібну нирку.

д. Солітарну кісту нирки.

73. Уретероцеле - це аномалія розвитку сечової системи, яка характеризується:

а. Розширенням сечовода по усій довжині.

б. Розширення нижньої третини сечовода.

в. Нервово-м'язовою дисплазією сечовода.

г. Грижоподібним випинанням інтрамурального відділу сечовода в по­рожнину сечового міхура.

д. Розширенням початкового відділу уретри.

74. Головним проявом ектопії вічка сечовода частіше всього є:

а. Нетримання сечі при збереженні нормального сечовипускання.

б. Розвиток хронічного пієлонефриту.

в. Неутримання сечі.

г. Утруднене сечовипускання.

д. Затримка сечі.

75. Екстрофія сечового міхура - це:

а. Порушення трофіки сечового міхура.

б. Відсутність передньої стінки сечового міхура.

в. Аномальне розташування сечового міхура.

г. Посттравматичне ускладнення.

д. Відсутність сечового міхура.

76. Гіпоспадія - це:

а. Зменшення розмірів статевого члена.

б. Атипове розташування яєчок.

в. Недорозвинутість яєчок.

г. Відсутність задньої стінки уретри.

д. Коротка уретра.

77. Меатостеноз- це:

а. Стриктура головчастого відділу уретри.

б. Звуження простатичного відділу уретри.

в. Стриктура сечовода.

г. Аномалія сім'яного канатика.

д. Аномалія судин статевого члена.

78. Крипторхізм не буває:

а. Хибним.

б. Набутим.

в. Черевним.

г. Пахвинним.

д. Мошонковим.

79. При варикоцеле виконують операцію:

а. Бергмана-Вінкельмана.

б. Купера.

в. Валдаєва.

г. Пірогова.

д. Іванісевича.

80. Оперативне лікування фімозу:

а. Операція Бергмана.

б. Декапітація.

в. Циркумцизіо.

г. Резекція вуздечки.

д. Бужування крайньої шкірочки.

81. Які головні симптоми дивертикула сечового міхура?

а. СКХ, нетримання сечі.

б. Полакіурія, странгурія.

в. Полакіурія, ніктурія.

г. Сечовипускання у 2 етапи, странгурія.

д. СКХ, сечовипускання у 2 етапи.

82. Епіспадія - це:

а. Відсутність уретри.

б. Атипове розташування яєчок.

в. Відсутність передньої стінки уретри.

г. Відсутність задньої стінки уретри.

д. Розташування уретри нижче нормального.

83. Який термін НЕ відноситься до класифікації гіпоспадії?

а. Гіпоспадія статевого члена.

б. Лобкова.

в. Машонкова.

г. Пенальна.

д. Промежинна.

84. Коли проводять операцію при гіпоспадії?

а. Одразу при встановленні діагнозу.

б. При бажанні хворого.

в. За наявності циститу.

г. При порушенні сечовипускання.

д. При ускладненнях, що не лікуються консервативно.

85. Який термін НЕ відноситься до класифікації епіспадії?

а. Кліторна.

б. Пенальна.

в. Епіспадія голівки.

г. Тотальна.

д. Мошонкова.

86. Клінічними проявами фімозу є:

а. Полакіурія, странгурія.

б. Нетримання сечі.

в. Гематурія, піурія.

г. Странгурія. тонкий струмінь сечі.

д. Поліурія, біль при сечовипусканні.

87. Головною причиною виникнення крипторхізму вважається:

а. Гормональні зсуви.

б. Запальні процеси в придатках матері.

в. Порушення пологів.

г. Недоношеність.

д. Захворювання під час вагітності.

88. Крипторхізм - це :

а. Відсутність яєчок.

б. Відсутність придатка яєчка.

в. Відсутність одного яєчка в мошонці.

г. Відсутність формування одного яєчка.

д. Атипове розташування яєчок.

89. Найчастішою формою гострого пієлонефриту є:

а. Абсцедивний.

б. Ксантогранулематозний.

в. Серозний.

г. Катаральний.

д. Некротичний.

90. Для апостематозного пієлонефриту характерно:

а. Відсутність уростазу.

б. Формування дрібних гнійників під капсулою нирки.

в. Наявність газоутворювальної мікрофлори.

г. Наявність папілонекрозу.

д. Наявність гідрокалікозу.

91. Вторинний гострий пієлонефрит виникає внаслідок:

а. Переохолодження.

б. Порушення відтоку сечі від нирки.

в. Тонзиліту.

г. Септикопіємії.

д. Аднекситу.

92. Протеїнурія при хронічному пієлонефриті:

а. Не більше 2 г/л.

б. Більше 2 г/л.

в. Ниркова.

г. Неселективна.

д. Селективна.

93. До провокаційних тестів при хронічному пієлонефриті відно­
сяться:

а. Діоксидиновий.

б. Преднізолоновий.

в. Аліментарний.

г. Вазопресиновий.

д. Тропікамідовий.

94. Який термін не має відношення до класифікації гострого пієлонеф­ риту?

а. Папілонекроз.

б. Абсцес нирки.

в. Серозний гострий пієлонефрит.

г. Флегмонозний гострий пієлонефрит.

д. Карбункул нирки.

95. Найчастішою формою гострого гнійного пієлонефриту є:

а. Папілонекроз.

б. Абсцес нирки.

в. Апостематозний пієлонефрит.

г. Флегмонозний пієлонефрит.

д. Карбункул нирки.

96. Рефлюксна нефропатія характеризується:

а. Нирковим рефлюксом без ознак запалення.

б. Хронічним запаленням паренхіми.

в. Пригніченням імунітету.

г. Поєднанням рефлюксу та пієлонефриту.

д. Усім переліченим.

97. Головний шлях проникнення інфекції в нирку в чоловіків є:

а. Лімфогенний.

б. Гематогенний.

в. Висхідний.

г. Контактний.

д. З іншої нирки.

98. Головний шлях проникнення інфекції в нирку в жінок є:

а. Лімфогенний.

б. Гематогенний.

в. Висхідний.

г. Контактний.

д. З іншої нирки.

99. Яка тріада симптомів є найбільш типовою для гострого пієлонефриту:

а. Біль, гіпертермія, піурія.

б. Біль, піурія, гематурія.

в. Нудота, піурія, біль.

г. Гіпертензія, гематурія, піурія.

д. Ниркова коліка, гіпертермія, піурія.

100.Для болю при гострому необструктивному пієлонефриті типово
(знайти невірне):

а. Тупий характер.

б. Нападоподібність.

в. Відсутність іррадіації.

г. Поступовий початок.

д. Локалізація в попереку.

101. При рентгенологічному дослідженні для гострого пієлонефриту
характерним є (знайти невірне):

а. Значне збільшення нирки.

б. Сколіоз у хворий бік.

в. Обмеження рухливості нирки при диханні.

г. Відсутність візуалізації зовнішнього контуру поперекового м'яза.

д. Збільшення тіні нирки та відставання її функції.

102.Для обтураційного гострого пієлонефриту характерно:

а. Тупий біль.

б. Ангіна в анамнезі.

в. Макрогематурія.

г. Піурія.

д. Ниркова коліка перед ним.

103.Для справжньої бактеріурії характерна наявність скількох бакте­ рій у 1 мл сечі (не менше)?

а. 100.

б. 1 000.

в. 10 000.

г. 100 000.

д. 1 000 000.

104.Яка зі скарг патогномонічна для гострого простатиту?

а. Біль над лоном.

б. Біль у промежині.

в. Біль у уретрі.

г. Біль при порожньому сечовому міхурі.

д. Затримка сечі.

105.Для туберкульозного епідидиміту характерно:

а. Гектична гіпертермія.

б. Двобічний процес.

в. Формування нориць.

г. Відсутність больового синдрому.

д. Ураження лише придатка.

106.Збільшення кількості еритроцитів у третій порції трисклянкової
проби свідчить про запалення:

а. Шийки сечового міхура.

б. Сечовода.

в. Яєчок.

г. Уретри.

д. Простати.

107.Проявом якого захворювання може бути біль у попереку, як при радикуліті?

а. Орхіту.

б. Уретриту.

в. Везикуліту.

г. Циститу.

д. Простатиту.

108.За якої ситуації найчастіше виникає цистит у жінок?

а. При утрудненні відтоку сечі.

б. При переохолодженні.

в. Після ангіни.

г. При проктосигмоїдиті.

д. При хронічному пієлонефриті.

109.При гострому шийковому циститі гематурія:

а. Ініціальна.

б. Тотальна.

в. Термінальна.

г. Безбольова.

д. Інтермітуюча.

110.Для інтерстиціального циститу характерно:

а. Ураження усього сечового міхура.

б. Інтенсивний біль.

в. Хронічна затримка сечі.

г. Зморщування сечового міхура.

д. Макрогематурія.

111.Головною причиною виникнення уретриту в чоловіків є:

а. Порушення особистої гігієни.

б. Статеві контакти.

в. Переохолодження.

г. Статеве перенапруження.

д. Хронічна інфекція сечового міхура.

112.Для диференціації між склерозом та раком передміхурової залози необ хідно провести:

а. Біопсію передміхурової залози.

б. Цистоскопію.

в. Аналіз соку передміхурової залози.

г. Цистографію.

д. В/в урографію.

113.Біль при еякуляції та гемоспермія характерні для:

а. Уретриту.

б. Простатиту.

в. Везикуліту.

г. Хронічного циститу.

д. Орхоепідидиміту.

114. Для кращої діагностики інфекції, що викликала хронічний про­статит, виконують:

а. Засів останньої порції сечі.

б. Аналіз соку передміхурової залози.

в. Аналіз еякуляту.

г. Біопсію передміхурової залози.

д. Пірогеналовий тест напередодні обстеження.

115.Чим може ускладнитися гострий гнійний орхоепідидиміт?

а. Сепсисом.

б. Виникненням гострого пієлонефриту.

в. Стриктурою уретри.

г. Зменшенням запліднюючої здатності.

д. Погіршенням статевої функції.

116.Діафаноскопія дозволяє диференціювати неспецифічний орхоепідидиміт та:

а. Туберкульозний.

б. Пухлину яєчка.

в. Водянку яєчка.

г. Варикоцеле.

д. Орхіт.

117.До органічних каменів відносяться:

а. Урати.

б. Цистинові.

в. Оксалати.

г. Карбонати.

д. Фосфати.

118.Які рентгенонегативні конкременти зустрічаються частіше:

а. Ксантинові.

б. Карбонати.

в. Цистинові.

г. Урати.

д. Оксалати.

119.У кислому середовищі сечі утворюються:

а. Урати.

б. Оксалати.

в. Карбонати.

г. Фосфати.

д. Органічні конкременти.

120.У виникненні СКХ велику роль відіграє:

а. Цистинурія.

б. Хронічна інфекція сечових шляхів.

в. Порушення відтоку сечі.

г. Гіперкальціурія.

д. Усе наведене.

121.До теорій виникнення СКХ не відноситься:

а. Оклюзивна теорія.

б. Матрична теорія.

в. Протеолітично-іонна теорія.

г. Теорія колоїдного захисту.

д. Теорія ядроутворення.

122.На виникнення каменя найбільший вплив мають:

а. Інфекція сечових шляхів, склад води.

б. Протеолітична активність та рН сечі.

в. Раціон харчування, інфекція.

г. Недостатня функція нирки, рН сечі.

д. Порушення кровопостачання нирки.

123.Рентгенонегативними каменями є:

а. Фосфати.

б. Карбонати.

в. Солі сечової кислоти.

г. Цистинові.

д. Оксалати.

124.До кислих каменів відносяться:

а. Урати, фосфати.

б. Оксалати, урати.

в. Карбонати, фосфати.

г. Циститові, оксалати.

д. Карбонати, урати.

125.Найбільш характерними ознаками СКХ є:

а. Біль, дизурія, піурія.

б. Піурія, часте сечовипускання, гематурія.

в. Дизурія, бактеріурія, біль.

г. Гематурія, странгурія, каменевиділення.

д. Біль, каменевиділення, гематурія.

126.Для ниркової коліки НЕ характерно:

а. Гематурія.

б. Різкий біль.

в. Дизурія.

г. Протеїнурія.

д. Піурія.

127.Дизурія, як ознака СКХ, частіше виникає при:

а. Камені інтрамурального відділу сечовода.

б. Великому камені сечовода.

в. Вклиненні каменя в мисково-сечовідний сегмент.

г. Сечокислому діатезі.

д. Оксалурії.

128.При нирковій коліці помилково найчастіше ставиться діагноз:

а. Холециститу.

б. Панкреатиту.

в. Апендициту.

г. Кишкової непрохідності.

д. Виразкової хвороби.

129.Літоекстракція можлива при:

а. Каменях ниркової миски.

б. Каменях верхньої частини сечовода.

в. Каменях нижньої частини сечовода.

г. Уратних каменях.

д. Лужних каменях.

130.Одним із найтяжчих ускладнень літоекстракції є:

а. Загострення хронічного пієлонефриту.

б. Розрив сечовода.

в. Перфорація сечового міхура.

г. Поранення нирки.

д. Гострий гломерулонефрит.

131.Екстракорпоральна літотрипсія - це:

а. Дроблення каменя за допомогою цистолітотриптора.

б. Оперативне лікування СКХ.

в. Розчинення каменя.

г. Дроблення каменя за допомогою трипсину.

д. Дроблення каменя за допомогою ударної хвилі.

132.Який термін НЕ відноситься до класифікації туберкульозу нирок?

а. Інфільтративний туберкульоз нирок.

б. Ксантогранулематозний туберкульоз нирок.

в. Субтотальна деструкція.

г. Стадія обмеженої деструкції.

д. Стадія тотальної деструкції.

133.Який відділ сечостатевої системи найчастіше уражається туберку­ льозом?

а. Простата.

б. Сечовід.

в. Сечовий міхур.

г. Нирки.

д. Уретра.

134.Який орган чоловічої статевої системи найчастіше уражається ту беркульозом?

а. Сім'яні міхурці.

б. Простата.

в. Статевий член.

г. Яєчки.

д. Додаток яєчка.

135.Яка початкова стадія туберкульозу нирок?

а. Міліарний туберкульоз нирок.

б. Стадія початкової деструкції.

в. Інфільтративний туберкульоз нирок.

г. Дріюнокавернозний туберкульоз нирок.

д. Стадія тотальної деструкції.

136.Яка кінцева стадія туберкульозу нирок?

а. Стадія обмеженої деструкції.

б. Інфільтративний туберкульоз нирок.

в. Проліферативний туберкульоз нирок.

г. Міліарний туберкульоз нирок.

д. Стадія тотальної деструкції.

137.Які головні клінічні прояви туберкульозу нирок?

а. Субфебрилітет, біль у попереку.

б. Схуднення, дизурія.

в. Дизурія, біль у попереку.

г. Біль у попереку, явища ХНН.

д. Жоден із них.

138.Який фактор є найголовнішим у виникненні деструктивного туберкульозу нирки?

а. Супутні інфекційні захворювання.

б. Уростаз.

в. Порушення імунітету.

г. Наявність попередніх захворювань нирки.

д. Одночасне ураження обох нирок.

139.Типовими проявами туберкульозу простати є:

а. Субфебрилітет, біль у попереку.

б. Схуднення, дизурія.

в. Дизурія, біль у попереку.

г. Ниркова коліка, температура.

д. Жодна з ознак.

140.Що не відноситься до травматичних пошкоджень нирки?

а. Розрив капсули.

б. Відрив нирки від судинної ніжки.

в. Забій нирки.

г. Травматична ротація нирки.

д. Розчавлення нирки.

141.Який вид травми нирки не супроводжується гематурією?

а. Субкапсулярний розрив паренхіми.

б. Розрив капсули.

в. Відрив нирки від судинної ніжки.

г. Розчавлення нирки.

д. Забій нирки.

142.Ятрогенне пошкодження нирки можливе при:

а. Екскреторній урографії.

б. Нефросцинтиграфії.

в. Катетеризації інтрамурального відділу сечовода.

г. Низхідній урографії.

д. Ретроградній уретеропієлографії.

143.Яка з перелічених груп пошкоджень нирки не входить до їх класи­ фікації?

а. Розчавлення нирки.

б. Розрив капсули.

в. Забій нирки.

г. Перекрут судинної ніжки.

д. Відрив судинної ніжки.

144.При якому обстеженні можливо пошкодження сечовода?

а. Екскреторна урографія.

б. Нефросцинтиграфія.

в. Катетеризація сечового міхура.

г. Перкусія нирки.

д. Ретроградна уретеропієлографія.

145.При якій лікувальній процедурі не можливо пошкодити нирку:

а. Дистанційна літотрипсія.

б. Пункція кісти нирки.

в. Катетеризація нирки.

г. Цистолітотрипсія.

д. Встановлення стента.

146.Перед оперативним втручанням із приводу пошкодження нирки
необхідно зробити:

а. Екскреторну урографію.

б. Нефросцинтиграфію.

в. Катетеризацію нирки.

г. УЗД нирки.

д. Ретроградну пієлографію.

147.Яка тріада симптомів найбільш характерна для травми нирки?

а. Біль, протеїнурія, гематурія.

б. Біль, гематурія, урогематома.

в. Гематурія, піурія, біль.

г. Урогематома, протеїнурія, гематурія.

д. Гематурія, біль, гіпертермія.

148.Патогномонічним симптомом пошкодження нирки є:

а. Збільшення нирки.

б. Випинання контуру нирки.

в. Відсутність її функції.

г. Зміна положення нирки.

д. Вихід контрасту за її межі.

149.Протипоказанням для оперативного лікування при травмі нирки є:

а. Поєднання з пошкодженням органів черевної порожнини.

б. Літній вік хворого.

в. Гектична температура.

г. Наявнісь єдиної нирки.

д. Жоден з них.

150.Протипоказанням для нефректомії при травмі нирки є:

а. Поєднання з пошкодженням органів черевної порожнини.

б. Літній вік хворого.

в. Пошкодження судинної ніжки.

г. Наявнісь єдиної нирки.

д. Розчавлення нирки.

151.Показання для нефректомії при травмі нирки є:

а. Поєднання з пошкодженням органів черевної порожнини.

б. Пошкодження сечовода.

в. Розрив паренхіми нирки.

г. Наявнісь єдиної нирки.

д. Розчавлення нирки.

152.Оперативне лікування при травмі нирки показано при:

а. Поєднанні із пошкодженням органів черевної порожнини.

б. Макрогематурії.

в. Гектичній температурі.

г. Наявності єдиної нирки.

д. Урогематомі.

153.Оперативне лікування при травмі нирки показано при:

а. Бактеріотоксичному шоку.

б. Макрогематурії зі згустками.

в. Геморагічному шоку.

г. Наявності єдиної нирки.

д. Вираженому больовому синдромі.

154.Найбільш небезпечним раннім ускладненням травми нирки є:

а. Геморагічний шок.

б. Макрогематурія.

в. Гектична температура.

г. Відсутність функції нирки.

д. Сечові затікання.

155.При закритому пошкодженні нирки найчастіше тактика полягає у:

а. Негайній операції.

б. Консервативній терапії.

в. Нефректомії.

г. Катетеризації нирки.

д. Нефростомії.

156.При відкритому пошкодженні нирки найчастіше тактика полягає у:

а. Негайній операції.

б. Консервативній терапії.

в. Активній інфузійній терапії.

г. Катетеризації нирки.

д. Нефростомії.

157.Першими ознаками доброякісної гіперплазії передміхурової залози є:

а. Странгурія. ніктурія.

б. Хронічна затримка сечі.

в. Ніктурія, поліурія.

г. Странгурія, ішурія.

д. Гостра затримка сечі.

158.Для кінцевої стадії доброякісної гіперплазії передміхурової залози характерно:

а. Парадоксальна ішурія.

б. Парадоксальна странгурія.

в. Гостра затримка сечі.

г. Полакіурія.

д. Макрогематурія.

159.Доброякісна гіперплазія передміхурової залози найчестіше ускладнюється:

а. Поліурією.

б. Олігурією.

в. Ішурією.

г. Олігакіурією.

д. Піурією.

160.Який метод має найбільше значення в діагностиці доброякісної гі­ перплазії передміхурової залози?

а. Біопсія передміхурової залози.

б. Ректальне обстеження.

в. Комп'ютерна томографія.

г. Цистоскопія.

д. Цистографія.

161.Визначення ПСА при гіперплазії передміхурової залози допомагає у:

а. Діагностиці виду гіперплазії.

б. Діагностиці запущених стадій.

в. Диф. діагностиці з раком передміхурової залози.

г. Диф. діагностиці з хронічним простатитом.

д. Визначенні функції нирок.

162.Який метод дозволяє визначити порушення сечовипускання на
ранніх стадіях доброякісної гіперплазії передміхурової залози?

а. Урографія.

б. Цистографія.

в. Проба Реберга.

г. Уретрографія.

д. Урофлоуметрія.

163.Урофлоуметрія дозволяє визначити:

а. Порушення відтоку сечі від нирок.

б. Порушення функції нирок.

в. Міхурово-сечовідний рефлюкс.

г. Порушення функції сечового міхура.

д. Наявність залишкової сечі.

164.Хронічна ішурія - це:

а. Болюче та утруднене сечовипускання.

б. Неспроможність сечовипускання.

в. Наявність залишкової сечі.

г. Часте повторення гострої ішурії.

д. Постійне утруднене сечовипускання.

165.Залишкову сечу можна визначити за допомогою:

а. Урофлоуметрії.

б. Катетеризації сечового міхура.

в. Цистоскопії.

г. Комп'ютерної томографії.

д. Урографії.

166.Головна роль біопсії при гіперплазії передміхурової залози полягає у:

а. Діагностиці ранніх стадій гіперплазії передміхурової залози.

б. Діагностиці запущених стадій гіперплазії передміхурової залози.

в. Диференційній діагностиці з хронічним простатитом.

г. Диференційній діагностиці з раком передміхурової залози.

д. Діагностиці інфравезикальної обструкції.

167.Визначення ПСА при гіперплазії передміхурової залози допомагає у:

а. Діагностиці ранніх стадій.

б. Діагностиці запущених стадій.

в. Диф. діагностиці з хронічним простатитом.

г. Діагностиці інфравезикальної обструкції.

д. Диф. діагностиці з раком передміхурової залози.

168.Операцією вибору при доброякісній гіперплазії передміхурової залози є:

а. Трансуретральна резекція.

б. Епіцистостомія.

в. Аденомектомія.

г. Кріодеструкція.

д. Троакарна епіцистостомія.

169.При виникненні гострої затримки сечі головною лікувально- діагностичною процедурою є:

а. Цисто стомія.

б. Уретрографія.

в. Катетеризація сечового міхура.

г. Урофлоуметрія.

д. Цистоскопія.

170.Який вид пухлин нирок трапляється найчастіше?

а. Гемангіома

б. Доброякісна гіперплазія.

в. Фіброма.

г. Гіпернефрома.

д. Саркома.

171.Який вислів відповідає дійсності?

а. Частіше на пухлину сечового міхура хворіють чоловіки.

б. Пухлини сечового міхура часто розповсюджуються з нирок.

в. Більшість хворих старші 70 років.

г. Частіше уражується дно сечового міхура.

д. Пухлина сечового міхура є спадковою хворобою.

172.Роль якої речовини чітко встановлена у виникненні раку сечово
міхура?

а. Свинцю.

б. ДДТ.

в. Алкоголю.

г. Нікотину.

д. Бензолу.

173.Преренальну гостру ниркову недостатність може викликати:

а. Геморагічний шок.

б. Травма обох нирок.

в. Камені обох сечоводів.

г. Отруєння важкими металами.

д. Гострий гломерулонефрит.

174.Ренальну гостру ниркову недостатність може викликати:

а. Геморагічний шок.

б. Травма нирки.

в. Камені обох сечоводів.

г. Отруєння важкими металами.

д. Тяжкі операції.

175.Аренальну гостру ниркову недостатність може викликати:

а. Геморагічний шок.

б. Видалення єдиної нирки.

в. Камені обох сечоводів.

г. Отруєння важкими металами.

д. Важкі операції.

176.Постренальну гостру ниркову недостатність може викликати:

а. Геморагічний шок.

б. Травма обох нирок.

в. Камені обох сечоводів.

г. Отруєння важкими металами.

д. Тяжкі операції.

177.Для постренальної гострої ниркової недостатності характерним є початок захворювання після:

а. Крововтрати.

б. Ниркової коліки.

в. Гострого пієлонефриту.

г. Пухлини нирки.

д. Нефректомії.

178.До класифікації стадій гострої ниркової недостатності не відноситься:

а. Олігоанурична стадія.

б. Інтермітуюча стадія.

в. Поліурична стадія.

г. Стадія видужання.

д. Початкова стадія.

179.Найбільш частою причиною хронічної ниркової недостатності є:

а. Хронічний пієлонефрит.

б. Солітарні кісти нирок.

в. Хвороба Ормонда.

г. Мультикістоз нирок.

д. 5. Паранефрит.

180.До методів позаниркового очищення крові відносяться:

а. Плазмоферез.

б. Перитонеальний діаліз.

в. Гемосорбція.

г. Гемодіаліз.

д. Усі перелічені.

181.Найбільш частою причиною хронічної ниркової недостатності се ред набутої патології нижніх сечових шляхів є:

а. Хронічний простатит.

б. Хронічний цистит.

в. Доброякісна гіперплазія передміхурової залози.

г. Камені сечового міхура.

д. Дивертикул сечового міхура.

182.Найбільш чутливим тестом з визначення функції нирок є:

а. Проба Говарда.

б. Проба Реберга.

в. Проба Зимницького.

г. Проба Фольгарта.

д. Проба Нечипоренка.

183.Оперативне лікування при абсцесі нирки полягає в:

а. Декапсуляції, розкритті абсцесу, дренуванні нирки і паранефрію.

б. Розкритті абсцесу і дренуванні паранефрію.

в. Декапсуляції, дренуванні нирки і паранефрію.

г. Нефростомії і дренуванні паранефрію.

д. Розкритті і дренуванні абсцесу.

184.У випадку порушення відтоку сечі при пієлонефриті вагітних слід виконати:

а. Катетеризацію або стентування нирки на боці ураження.

б. Пієлоскопію.

в. Ретроградну пієлографію.

г. Перкутанну пієлостомію.

д. Уретро стомію.

185.Лікування апостематозного пієлонефриту полягає в:

а. Призначення масивної антибактеріальної терапії.

б. Катетеризації нирки.

в. Декапсуляції і нефростомії.

г. Перкутанній пієлостомії.

д. Постановці стента.

186.Найбільш інформативним методом для підтвердження карбункула
нирки є:

а. Оглядова урограма, ретроградна пневмопієлограма.

б. Оглядова, екскреторна урограма, ретроградна пієлограма.

в. Радіоізотопна ренографія, ретроградна пієлографія.

г. Хромоцистосокопія, цистографія.

д. Комп'ютерна томографія.

187.При пошкодженні яких органів використовується епіцистостомія?

а. Розрив сечового міхура та уретри.

б. Розрив нирки та уретри.

в. Розрив сечовода і міхура.

г. Розрив нирки і міхура.

д. Розрив сечовода та уретри.

188.Які причини постренальної анурії?

а. Перев'язка сечоводів, камені сечоводів.

б. Переливання несумісної крові.

в. Шок, колапс.

г. Емболія ниркових артерій.

д. Вживання токсичних речовин.

189.Як віддиференціювати гостру затримку сечі від анурії?

а. Провести катетеризацію сечового міхура.

б. Шляхом цистостомії.

в. Хромоцистоскопією.

г. Надлобковою пункцією сечового міхура.

д. Цистоскопією.

190.Яка тактика уролога при гематурії?

а. Цистоскопія під час гематурії.

б. Гемостатична терапія.

в. Хромоцистоскопія.

г. Цистоскопія після припинення гематурії.

д. Оглядова урографія.

191.Відсутність виділення сечі при інтенсивних позивах на сечовипус­ кання називається:

а. Гостра затримка сечі.

б. Парадоксальна ішурія.

в. Анурія.

г. Олігурія.

д. Хронічна затримка сечі.

192.Яку патологію можна діагностувати пробою Зельдовича?

а. Розрив сечового міхура.

б. Розрив уретри.

в. Розрив нирки.

г. Розрив сечовода.

д. Розрив ниркової миски.

193.Яку інформацію повинен мати хірург, приступаючи до оператив ного втручання з приводу травми нирки?

а. Наявність і функціональний стан другої нирки.

б. Наявність перелому ребер.

в. Наявність пошкодження інших внутрішніх органів.

г. Пошкодження судин брижі.

д. Анамнез урологічних захворювань.

194.Характерною ознакою травми нирки при цистоскопії є:

а. Виділення гною з вічка сечовода.

б. Втягнуте вічко сечовода.

в. Розширене вічко сечовода.

г. Виділення крові з вічка сечовода.

д. Гіперемія навколо вічка сечовода.

195.Внутрішньоочеревинні розриви сечового міхура виникають при:

а. Відкритій травмі.

б. Переломах кісток таза.

в. Автоаваріях.

г. Переповненому сечовому міхурі.

д. Сечокам'яний хворобі.

196. Позаочеревинні розриви сечового міхура виникають при:

а. Відкритій травмі.

б. Переломах кісток таза.

в. Автоаваріях.

г. Переповненому сечовому міхурі.

д. Сечокам'яний хворобі.

197.Типовим для внутрішньоочеревинного розриву сечового міхура є:

а. Перитоніт.

б. Біль.

в. Гематурія.

г. Блювання.

д. Набряк мошонки.

198.При пошкодженні сечового міхура тактика полягає в:

а. Негайній операції.

б. Нагляді лікаря.

в. Призначенні антибіотиків.

г. Катетеризації сечового міхура.

д. Нефростомії.

199.Для діагностики пошкоджень уретри не можна використовувати:

а. В/в урографію.

б. Цистографію.

в. Катетеризацію сечового міхура.

г. УЗД.

д. Уретрографію.

200.Найчастіше до пошкодження уретри призводить невміле вико­нання:

а. Уретрографії.

б. Низхідної цистографії.

в. Катетеризації сечового міхура.

г. Антеградної цистографії.

д. Блокади сім'яного канатика.