1. Чоловік 50 років розповідає, що його турбують інтенсивні болі в грудях протягом останніх 2 тижнів. Як далі проводити розпитування цього хворого?
A. “Вас має якнайшвидше оглянути лікар”.
B. “Коли і в зв’язку з чим виникають ці болі?”
C. “Чи є у Ваших рідних захворювання серця?
D. “Чи посилюються ці болі після їжі?”
E. “Чому Ви чекали 2 тижні і не звернулись до лікаря одразу?”
2. Після з’ясування сімейного анамнезу хворої, вона звертається до лікаря з запитанням про його власну сім’ю. Що робити в такій ситуації?
A. Дати коротку, загальну відповідь.
B. Ігнорувати запитання і збирати анамнез.
C. Сказати, що Ви не обговорюєте свою родину з пацієнтами.
D. Сказати, що це приватна справа.
E. Спитати хвору, навіщо їй це.
3. Хворого на ексудативний плеврит турбує виражена задишка, тяжкість в правій половині грудної клітки. Коли він лежить на правому боці, задишка зменшується. Як називається таке положення?
A. активне
B. вимушене активне
C. вимушене пасивне
D. невимушене
E. пасивне
4. У хворого на інфаркт міокарда раптово з’явилася інтенсивна задишка, акроціаноз. Дихання поверхневе, 29/хв. Пульс малого наповнення, 114/хв, артеріальний тиск 75/40 мм рт.ст. Зіниці помірно звужені, мляво реагують на світло. Як Ви оцінюєте стан такого хворого?
A. агональний
B. дуже тяжкий
C. клінічна смерть
D. середньої тяжкості
E. тяжкий
5. У хворого на гіпертонічну хворобу діагностовано супутнє захворювання системи дихання. Який із наведених симптомів свідчить тільки про ураження органів дихання?
A. біль при диханні
B. інспіраторна задишка
C. кардіалгія
D. нудота
E. сухий кашель
6. У чоловіка 73 років при огляді виявлено зменшення правої половини грудної клітки і відставання її в акті дихання. Ознаки якого синдрому є у хворого?
A. запальне ущільнення легені
B. компресійний ателектаз
C. обтураційний ателектаз
D. повітря в плевральній порожнині
E. рідина в плевральній порожнині
7. У чоловіка 57 років грудна клітка має бочкоподібну форму. Наявність емфіземи легень можуть підтвердити такі пальпаторні дані як
А. еластичність міжреберних проміжків
В. “котяче муркотіння”
С. ослаблення голосового тремтіння
D. податливість грудної клітки
Е. посилення голосового тремтіння
8. У жінки 43 років ліва половина грудної клітки відстає при диханні. У лівій підлопатковій ділянці голосове тремтіння ослаблене, абсолютно тупий перкуторний звук. Що у хворої?
А. вогнищеве запальне ущільнення легені
В. гідроторакс
С. закритий пневмоторакс
D. компресійний ателектаз
Е. порожнина, що сполучена з бронхом
9. Права половина грудної клітки хворого дещо відстає у диханні. У правій підключичній ділянці голосове тремтіння посилене, тимпанічний перкуторний звук, вислуховується амфоричне дихання, дзвінкі великопухирчасті вологі хрипи. Що у хворого?
А. вогнищеве запальне ущільнення легені
В. закритий пневмоторакс
С. звуження бронхів в’язким ексудатом
D. компресійний ателектаз
Е. порожнина у легені, сполучена з бронхом
10. При обстеженні хворого виявлено накопичення рідини в плевральній порожнині. Які дані топографічної перкусії легень мають значення для визначення характеру рідини (ексудат чи транссудат)?
А. активна рухливість нижнього краю
В. висота стояння верхівок
С. пасивна рухливість нижнього краю
D. розташування нижньої межі
Е. ширина полів Креніга
11. При аускультації легень над усіма ділянками вислуховується жорстке везикулярне дихання, велика кількість сухих хрипів, бронхофонія не змінена. Що у хворого?
А. вогнищеве запальне ущільнення легені
В. закритий пневмоторакс
С. звуження бронхів в’язким ексудатом
D. компресійний ателектаз
Е. потовщення листків плеври
12. У хворого на фоні бронховезикулярного дихання вислуховується побічний дихальний шум, що зменшується після покашлювання. Що це за шум?
А. вологі хрипи
В. крепітація
С. плевроперикардіальні шуми
D. сухі хрипи
Е. шум тертя плеври
13. Права половина грудної клітки хворого відстає у диханні. Під правою лопаткою голосове тремтіння посилене, тупий перкуторний звук, вислуховується бронхіальне дихання, бронхофонія посилена. Що у хворого?
А. ексудативний плеврит
В. запальне ущільнення частки легені
С. звуження бронхів в’язким ексудатом
D. порожнина у легені, сполучена з бронхом
Е. потовщення листків плеври
14. У хворого на фоні ослабленого везикулярного дихання вислуховується додатковий шум, який посилюється при натискуванні на міжребер’я розтрубом фонендоскопа. Що це за шум?
А. вологі хрипи
В. крепітація
С. сухі хрипи
D. шум плеску Гіппократа
Е. шум тертя плеври
15. Жінку 37 років турбує кашель з виділенням клейкого іржавого харкотиння. При мікроскопії харкотиння виявлено до 45 лейкоцитів в полі зору, до 28 змінених еритроцитів в полі зору, зерна гемосидерину і фібрин. Що у хворої?
А. абсцес легені
В. бронхіальна астма
С. бронхоектатична хвороба
D. рак легень
Е. пневмонія
16. У чоловіка 46 років, який курить більше 20 років, на оглядовій рентгенограмі грудної клітки виявлено затемнення у верхній долі правої легені. Це може вказувати на
А. виникнення бронхоектазів
В. емфізему легень
С. периферичний рак легень
D. пневмоторакс
Е. хронічний бронхіт курця
17. Хворого 52 років турбують періодичні болі в лівій половині грудної клітки. Діагноз стенокардії буде більш ймовірним, якщо болі
А. виникають при певному навантаженні
В. виникають у будь-який час доби
С. іноді знімаються теплом
D. мають тупий або ниючий характер
Е. посилюються при кашлі
18. Хвору турбують задишка, сухий кашель, напади задухи вночі. При огляді визначено ортопное, акроціаноз, набряків немає. У хворої є ознаки
А. бронхіальної астми
В. лівошлуночкової серцевої недостатності
С. правошлуночкової серцевої недостатності
D. судинної недостатності
Е. тотальної серцевої недостатності
19. У хворого при вимірюванні артеріального тиску на плечовій артерії перші тони Короткова починають вислуховуватись при тиску в манжеті 200 мм рт.ст., максимальної гучності тони – при тиску 125 мм рт.ст., тони зникають при тиску 100 мм рт.ст. Оцінка результату:
А. діастолічний тиск 125 мм рт.ст.
В. середній тиск 125 мм рт.ст.
С. пульсовий тиск 125 мм рт.ст.
D. систолічний тиск 125 мм рт.ст.
Е. систолічний тиск 200 мм рт.ст.
20. У хворого спостерігається дуже виражена пульсація сонних артерій. Пульс на променевих артеріях однаковий, ритмічний, 78/хв, великий, високий і швидкий. Такі зміни характерні для
А. аортального стенозу
В. артеріальної гіпертензії
С. інфекційних захворювань
D. недостатності аортального клапана
Е. судинної недостатності
21. Верхівковий поштовх розташований у V міжребер’ї на 1 см медіальніше від лівої середньоключичної лінії, звичайний. В ділянці абсолютної тупості серця та в епігастрії визначається посилена розлита пульсація. У хворого є ознаки
А. гіпертрофії лівого шлуночка
В. гіпертрофії і дилатації лівого шлуночка
С. гіпертрофії і дилатації обох шлуночків
D. гіпертрофії і дилатації правого шлуночка
Е. дилатації лівого шлуночка
22. Межі відносної тупості серця: права – на 1см вправо від правого краю грудини, верхня – ІІ ребро, ліва – на 2см назовні від лівої середньоключичної лінії. У хворого є ознаки дилатації
А. лівого передсердя і лівого шлуночка
В. лівого передсердя і правого шлуночка
С. лівого шлуночка
D. обох шлуночків
Е. правого шлуночка
23. При аускультації у другому міжребер’ї справа і зліва від грудини ІІ тон переважає над І. Однак справа ІІ тон гучніший, ніж зліва. Це свідчить про
А. акцент ІІ тону над аортою
В. нормальні серцеві тони
С. ослаблення І тону в обох точках
D. ослаблення І тону над аортою
Е. ослаблення ІІ тону над легеневою артерією
24. У хворого виявлена виражена тотальна серцева недостатність. Артеріальний тиск – 100/50 мм рт.ст. При аускультації над верхівкою серця можна почути
А. ослаблення ІІ тону
В. посилення І тону
С. ритм галопу
D. ритм перепела
Е. розщеплення І тону
25. У другому міжребер’ї справа від грудини вислуховується грубий систолічний шум зростаючо-спадаючого характеру, який проводиться на судини шиї та в точку Боткіна. Це свідчить про
А. аортальний стеноз
В. мітральний стеноз
С. недостатність аортального клапана
D. недостатність мітрального клапана
Е. стеноз легеневої артерії
26. На рівні нижньої третини грудини вислуховується систолічний шум спадаючого характеру, який проводиться вправо та вверх. Шум посилюється на вдиху. Це свідчить про
А. аортальний стеноз
В. мітральний стеноз
С. недостатність аортального клапана
D. недостатність мітрального клапана
Е. недостатність тристулкового клапана
27. У стандартних відведеннях ЕКГ співвідношення амплітуди зубців RI>RII>RIII. Кут альфа становить +15°. Положення електричної осі серця
А. вертикальне
В. відхилення вліво
С. відхилення вправо
D. горизонтальне
Е. нормальне 28. За даними ЕКГ частота серцевих скорочень у хворого збільшувалась на вдиху і зменшувалась на видиху. Такі зміни найбільш характерні для
А. вузлового ритму
В. синусової аритмії
С. періодів Самойлова-Венкенбаха
D. фібриляції передсердь
Е. фібриляції шлуночків
29. У жінки 23 років на ЕКГ реєструється синусова тахікардія, часті суправентрикулярні екстрасистоли. Ці екстрасистоли відрізняються від синусових серцевих скорочень
А. деформацією шлуночкового комплексу
В. негативним зубцем Р у ІІ відведенні
С. негативним зубцем Р у відведенні aVR
D. подовженням інтервалу P-Q
Е. позитивним зубцем Р у ІІ відведенні
30. Чоловіка 39 років турбує стискаючий біль за грудиною. На ЕКГ ритм синусовий, блокада лівої ніжки пучка Гіса, збільшення амплітуди зубця R у відведеннях І, ІІ, V5-V6. У хворого є ЕКГ ознаки
А. гіпертрофії лівого передсердя
В. гіпертрофії лівого шлуночка
С. гіпертрофії обох шлуночків
D. гіпертрофії правого шлуночка
Е. ішемії міокарда
31. У жінки 63 років раптово з’явилися задишка і серцебиття. На ЕКГ зубці Р відсутні, інтервали R-R різні, у відведенні V1 помітні хвилі f з частотою 450/хв. У хворої є ЕКГ ознаки
А. пароксизмальної тахікардії
В. синусової аритмії
С. тріпотіння передсердь
D. фібриляції передсердь
Е. фібриляції шлуночків
32. Жінка 67 років двічі втрачала свідомість. При аускультації серця ЧСС 32/хв, періодична поява “гарматного” тону Стражеска. На ЕКГ різні інтервали P-R, зубці Р потрапляють у різні місця, комплекси QRS поширені. У хворої ознаки
А. блокади ніжки пучка Гіса
В. повної AV-блокади
С. синусової аритмії
D. синусової брадикардії
Е. фібриляції передсердь
33. Чоловіка 32 років впродовж кількох тижнів турбують періодичні пекучі болі в епігастрії. Болі виникають через 1.5 години після їжі, іноді вночі. Дані анамнезу характерні для
А. виразки дванадцятипалої кишки
В. гострого апендициту
С. кишкової непрохідності
D. панкреатиту
Е. хронічного гастриту
34. У хворого горда постава, живіт значно збільшений, пупок випнутий. Симптом флуктуації позитивний. Такі ознаки виявляються при наявності
А. асциту
В. гепатомегалії
С. кахексії
D. метеоризму
Е. ожиріння
35. Загальний стан хворого тяжкий, обличчя бліде, риси загострені. Язик сухий. Живіт не бере участі у диханні, при пальпації болючий і напружений. Симптом Щоткіна-Блюмберга позитивний. У хворого є ознаки
А. асциту
В. виразки шлунку
С. кахексії
D. метеоризму
Е. перитоніту
36. У обстежуваного підвищений тонус м’язів живота, що заважає проведенню глибокої пальпації. Для розслаблення м’язів пацієнт має
А. затримати дихання
В. зігнути ноги в колінах
С. підняти голову над подушкою
D. повернутись на правий або лівий бік
Е. сісти на ліжку, спираючись руками
37. Лікар перкутує по середньоключичній лінії справа, починає нижче від пупка і переміщає палець вгору. Ця методика застосовується для визначення
А. асциту
В. нижньої межі печінки
С. медіальної межі селезінки
D. нижньої межі шлунку
Е. низхідної аорти
38. При глибокій пальпації під лівою реберною дугою визначається еластичне, безболісне, рухливе утворення, на передньому краї якого є вирізки. Перкуторний звук над ним тупий. Що це?
А. ліва нирка
В. ліва частка печінки
С. селезінка
D. селезінковий вигин ободової кишки
Е. тіло шлунка
39. У чоловіка 66 років спостерігаються слабкість, анорексія, блювання шлунковим вмістом з домішками крові. Кал кашкоподібний, чорний. Яке інструментальне дослідження допоможе верифікувати діагноз?
А. дуоденальне зондування
В. іригоскопія
С. езофагогастродуоденоскопія
D. оглядова рентгенографія живота
Е. ректороманоскопія
40. Жінку 56 років турбує постійний тупий біль у правому підребер’ї. При УЗД жовчний міхур грушоподібний, збільшений. Який метод дослідження допоможе визначити гіпотонію і гіпокінезію жовчного міхура?
А. багатомоментне дуоденальне зондування
В. бактеріологічне дослідження жовчі
С. кристалоскопія фракцій жовчі
D. рН-метрія фракцій жовчі
Е. тримоментне дуоденальне зондування
1. Хворий 36 років скаржиться на тривалий пронос, зниження апетиту, нудоту та блювання, схуднення. В анамнезі захворювання кишківника. При огляді лікар виявив блідість шкіри, наявність рубця від апендиктомії.
Які інші показники стану шкіри слід оцінити?
А. висипки, стан волосяного покриву
В. вологість та еластичність
С. консистенція, висипки
Д. наявність підшкірних судин
Е. товщина підшкірної клітковини
2. Хворий 37 років скаржиться на біль та гнійні виділення з правого вуха, запаморочення, нудоту, мерехтіння перед очима.
Яка характерна хода може спостерігатись?
A. «горда»
B. хитлива хода
C. «качача» хода
D. «півняча» хода
E. поза «прохача»
3. Хворого на ексудативний плеврит турбує виражена задишка, тяжкість в правій половині грудної клітки. Коли він лежить на правому боці, задишка зменшується. Як називається таке положення?
A. активне
B. вимушене активне
C. вимушене пасивне
D. невимушене
E. пасивне
4. У хворого з захворюванням тільки системи сечовиділення можуть спостерігатися скарги на:
A. біль в попереку, часте та болюче сечовипускання, неприємний запах сечі
B. біль в попереку, часте сечовипускання, кровохаркання
C. біль в попереку, часте та болюче сечовипускання, напад задухи
D. біль в попереку, часте та болюче сечовипускання, відрижка
E. біль в животі, часте та болюче сечовипускання, блювання
5. Хворого турбують біль в колінних суглобах зі зменшенням їх рухливості, при огляді шкіра над суглобами червоного кольору, набрякла. Враження якої системи може бути у хворого?
A. серцево-судинної
B. дихальної
C. травлення
D. сечовиділення
E. опорно-рухового апарату
6. Хворого турбують тиснучий біль за грудиною, серцебиття та задишка під час незначного фізичного навантаження. Враження якої системи може бути у хворого?
A. серцево-судинної
B. дихальної
C. травлення
D. сечовиділення
E. опорно-рухового апарату
7. У хворого зразу після прийому їжі виникає гострий біль в епігастрії, печія та відрижка кислим. Враження якої системи може бути у хворого?
A. серцево-судинної
B. дихальної
C. травлення
D. сечовиділення
E. нервової
8. Після застуди у хворого з’явився сухий кашель, порушення носового дихання, підвищення температури тіла, пітливість. Враження якої системи може бути у хворого?
A. серцево-судинної
B. дихальної
C. травлення
D. сечовиділення
E. нервової
9. Яка з перерахованих ЕКГ-ознак характерна для шлуночкової екстрасистоли?
A. зубець Р деформований
B. зубець Р розширений
C. комплекс QRS розширений, дискордантність основного зубця і кінцевої частини комплексу
D. комплекс QRS незмінений
E. неповна компенсаторна пауза
10. Яка з перерахованих ЕКГ-ознак характерна для передсердної екстрасистоли?
A. зубець Р відсутній
B. комплекс QRS незмінений
C. комплекс QRS розширений, дискордантність основного зубця і кінцевої частини комплексу
D. повна компенсаторна пауза
E. зубець Р розширений
11. Характерні ознаки пансистолічного шуму:
A. займає всю систолу, але не зливається з І та ІІ тонами
B. займає всю систолу і зливається з тонами
C. визначається на початку і в середині систоли
D. визначається в середині і в кінці систоли
E. визначається тільки в середині систоли
12. Артеріальний тиск на нижніх кінцівках, який нижче тиску на верхніх кінцівках на 20 мм рт.ст. і більше, свідчить про:
A. недостатність кровообігу
B. аортальну недостатність
C. коарктацію аорти
D. аортальний стеноз
E. судинну недостатність
13. В приймальне відділення доставлений хворий після перенесеного великого судомного нападу. Всі види орієнтування збережені, але сповільнені. Мислення сповільнене, відповіді короткі, після тривалої паузи. Визначити стан свідомості пацієнта.
A. ятрогенія
B. депресія
C. сопор
D. ступор
E. кома
14. Хвора 49 років, скаржиться на біль в серці, задишку, серцебиття, підвищення температури до 37,5°С. Вислуховується посилений 1-й тон та пресистолічний шум на верхівці, акцент 2 тону над легеневою артерією. Яка вада серця може бути у хворої?
A. недостатність клапану аорти
B. аортальний стеноз
C. мітральний стеноз
D. коарктація аорти
E. недостатність мітрального клапану
15. Хвора 45 років страждає на мітральну ваду серця, в останні 3 місяця турбує задишка при навантаженні, сухий кашель, при ЕКГ виявлено постійну тахікардіальну форму мерехтіння передсердь. Яка з перерахованих ЕКГ-ознак характерна для даної патології:
A. ЧСС 60-80
B. зубець Р розширений
C. зубець Р деформований
D. комплекс QRS розширений
E. інтервали R-R абсолютно різні
16. Хвора М., 29 років, маніпуляційна медсестра, біля 2,5 років тому при контакті з пеніциліном стала відмічати дертя в горлі, нападоподібний кашель, а пізніше - приступи ядухи.. На момент огляду у хворої раптово розвинувся напад ядухи. Над легенями перкуторно - коробковий звук, аускультативно - дихання ослаблене з подовженим видихом. Які хрипи можуть бути вислухані у хворої в цей час?
A. вологі великоопухирцеві
B. вологі дрібнопухирцеві
C. вологі середньопухирцеві
D. розсіяні сухі дискантні
E. поодинокі сухі
17. У хворого з ішемічною хворобою серця під час лікування шлуночкової пароксизмальної тахікардії відбулася втрата свідомості, пульс на периферичних артеріях відсутній, артеріальний тиск не визначається. ЕКГ нагадує синусоїду правильної форми. Яка аритмія у хворого?
A. фібриляція шлуночків
B. тріпотіння шлуночків
C. атріовентрикулярна блокада І ступеня
D. атріовентрикулярна блокада ІІ ступеня
E. миготлива аритмія
18. ЕКГ-ознака атріовентрікулярної блокади І ступеня:
A. патологічний зубець Q
B. комплекс QRS розширений
C. подовження інтервалу Р - Q
D. депресія сегмента ST
E. зубець Р розширений
19. При якому захворюванні вислуховуються тільки сухі хрипи і ніколи не буває вологих?
A. стискання головних бронхів збільшеними біфукаційними лімфовузлами при туберкульозі
B. бронхіт
C. бронхоектазійна хвороба
D. бронхопневмонія
E. рак легень
20. Біль в грудній клітці пов’язаний з захворюванням органів дихання буває при:
A. бронхіті
B. бронхопневмонії
C. сухому плевриті
D. приступі бронхіальної астми
E. ексудативному плевриті
21. При якому захворюванні може бути кровохаркання?
A. ексудативний плеврит
B. інфаркт легень
C. бронхіальна астма
D. вогнищева пневмонія
E. ексудативний плеврит
22. Збільшення однієї з половин грудної клітки може бути при:
A. гострому бронхіті
B. пневмосклерозі
C. ателектазі легені
D. бронхіальній астмі
E. ексудативному плевриті
23. Зменшення однієї з половин грудної клітки може бути при:
A. гострому бронхіті
B. емфіземі легень
C. ателектазі легені
D. гідротораксі
E. ексудативному плевриті
24. Голосове тремтіння при пальпації грудної клітки підсилюється при:
A. крупозній пневмонії
B. емфіземі легень
C. приступі бронхіальної астми
D. трахеїті
E. ексудативному плевриті над рідиною
25. Голосове тремтіння при пальпації грудної клітки зникає при:
A. крупозній пневмонії
B. повному обтураційному ателектазі
C. приступі бронхіальної астми
D. бронхіті
E. інфаркті легені
26. Тупий звук при перкусії над легенею з’являється при:
A. крупозній пневмонії в стадії опечінкування
B. повному обтураційному ателектазі
C. приступі бронхіальної астми
D. сухому плевриті
E. відкритому пневмотораксі
27. Тон „тріснувшого горщика” при перкусії над легенею з’являється при:
A. крупозній пневмонії
B. емфіземі легень
C. трахеїті
D. над каверною, з’єднаною з бронхом
E. ексудативному плевриті над рідиною
28. Притуплено-тимпанічний звук при перкусії над легенями може бути при:
A. крупозній пневмонії в стадії опечінкування
B. повному обтураційному ателектазі
C. приступі бронхіальної астми
D. крупозній пневмонії на початковій стадії
E. відкритому пневмотораксі
29. Тимпаніт з металевим відтінком при перкусії легень може бути при:
A. крупозній пневмонії
B. емфіземі легень
C. інфаркті легені
D. пухлині легені
E. відкритому пневмотораксі
30. Збільшення полів Креніга спостерігається при:
A. крупозній пневмонії
B. туберкульозі верхівок
C. емфіземі легень
D. набряку легень
E. ексудативному плевриті
31. Зменшення висоти стояння верхівок легень спостерігається при:
A. нижньочастковій пневмонії
B. пневмофіброзі посттуберкульозному
C. емфіземі легень
D. бронхіті
E. ексудативному плевриті
32. Вологі великопухирцеві хрипи характерні для:
A. набряку легень
B. гідротораксу
C. бронхіальної астми під час нападу
D. крупозної пневмонії
E. ексудативного плевриту
33. Жорстке дихання характерне для:
A. пневмотораксу
B. бронхіту
C. емфіземи легень
D. гідротораксу
E. ексудативного плевриту
34. Сакадоване дихання буває при:
A. спазмі гладкої мускулатури дрібних бронхів
B. інфаркті легені
C. емфіземі легень
D. ексудативному плевриті
E. фізичному навантаженні
35. Збільшення окремих ділянок живота з порушенням його симетрії спостерігається при:
A. опущенні шлунка
B. збільшенні окремих органів
C. голодуванні
D. різкому звуженні стравоходу
E. спланхноптозі
36. У хворого на інфаркт міокарда раптово з’явилася інтенсивна задишка, акроціаноз. Дихання поверхневе, 29/хв. Пульс малого наповнення, 114/хв, артеріальний тиск 75/40 мм рт.ст. Зіниці помірно звужені, мляво реагують на світло. Як Ви оцінюєте стан такого хворого?
A. агональний
B. дуже тяжкий
C. клінічна смерть
D. середньої тяжкості
E. тяжкий
37. Хворий 60 рокiв госпiталiзований у кардiологiчне вiддiлення у зв’язку з частими нападами загрудинного болю, якi виникають при незначному фiзичному навантаженнi. При оглядi: пульс 56 за 1 хв. АТ 150/90 мм рт.ст. Межа серця значно розширена влiво, у 2-му мiжребер’i зправа від грудини грубий систолiчний шум. Попереднiй дiагноз: стеноз вiчка аорти. Які зміни тонiв є найбiльш вирирогiдними?
A. 1 тон на верхiвцi посилений, акцент 2 тона над аортою
B. 1 тон на верхiвцi послаблений, акцент 2 тона над аортою
C. 1 тон на верхiвцi послаблений, 2 тон над легеневою артерією вiдсутнiй
D. 1 тон на верхiвцi послаблений, 2 тон над аортою вiдсутнiй
E. 1 тон на верхiвцi посилений, 2 тон над аортою вiдсутнiй
38. Хворий 34 років скаржиться на болі в епігастральній ділянці, які віддають в спину. Біль виникає зразу після вживання страви. Окрім того, хвилює нудота, іноді блювота кислим, печія, відрижка, запори. При поверхневій пальпаціі живота – біль та напруження м’язів в епігастральній області, позитивний симптом Менделя. Враження якого органу найбiльш вирирогiдне:
A. жовчного міхура
B. печінки
C. шлунку
D. 12-типалої кишки
E. селезінки
39. Хвора 38 років скаржиться на тупі, постійні болі в ділянці правого підребер’я, які виникають через 1-3 години після прийому жирної їжі. Біль віддає вверх, в ділянку правого плеча і шиї. Крім цього, часто хвилює відчуття гіркоти в роті, відрижка повітрям, метеоризм. Печінка та селезінка при перкусії не збільшені. При глибокій пальпації живота можна очікувати біль в проекції:
A. селезінки
B. сигмовидної кишки
C. шлунку
D. 12-типалої кишки
E. жовчного міхура
40. Хвора 25 років скаржиться на болі в епігастральній області, які посилюються натще, проходять після вживання страви. При глибокій пальпації живота в правій здухвинній ділянці пальпується мало рухливий безболісний циліндр м’якої консистенції товщиною 2-3 см, який злегка бурчить. Який орган пальпується?
A. клубова кишка
B. сліпа кишка
C. поперечноободова кишка
D. сигмовидної кишка
E. шлунок
1. Представник Київської терапевтичної школи вдосконалював метод аускультації зокрема аускультації безпосередньої при вивченні додаткових тонів серця.
Назвіть прізвище цього вченого-терапевта:
A. Губергриць М.М.
B. Бурчинський Г.Й.
C. Образцов В.П.
D. Стражеско М.Д.
E. Яновський Ф.Г.
2. Студент медичного вузу повинен розпитати хворого і написати анамнестичний розділ історії хвороби.
Які основні розділи анамнезу та правила написання?
A. Паспортна частина, основні скарги, загальний анамнез
B. Основні скарги, анамнез життя, анамнез хвороби
C. Основні скарги, анамнез хвороби, анамнез життя, загальний анамнез
D. Паспортна частина, основні скарги, анамнез хвороби, загальний та анамнез життя
E. Паспортна частина, анамнез хвороби, анамнез життя, загальний анамнез
3. Хворий скаржиться на задишку, кашель з помірною кількістю рідкого харкотиння, набряки на ногах, поганий сон. При огляді хворий сидить, спершись на високі подушки, руки опущені., акроціаноз, гомілки пастозні. Частота дихання 20/хв.
Яке положення хворого у ліжку?
A. Акивне
B. Ортопноє
C. Опістотонус
D. Пасивне
E. Судомне
4. Хворий стогне, лежить горелиць, очі заплющені, дихання глибоке, ритмічне, в повітрі запах ацетону. Обличчя бліде, на щоках рум’янець, слизова губ суха. На запитання лікаря, що вас турбує не відповідає. Коли лікар голосно запитав «Як Ваше прізвище» і торкнувся руки пацієнта той згодом розплющив очі і дав правильну відповідь.
Який стан свідомості у хворого?
A. Кома
B. Маячіння
C. Сопор
D. Ступор
E. Ясна
5. Хворий скаржиться на слабкість, запаморочення, підвищення температури, задишку. Хворіє впродовж 5 років на бронхоектатичну хворобу.
Які скарги характерні для цієї хвороби можуть виявлятись?
A. Інспіраторна задишка
B. Дихання Кусмауля
C. Виділення харкотиння, переважно вранці «повним ротом»
D. Завжди сухий кашель
E. Почуття жмуту за грудиною
6. Хворий скаржиться на задишку експіраторного характеру, кашель, лікується в стаціонарі з приводу загострення хронічного бронхіту. Лікарю необхідно провести огляд грудної клітки та визначити статичні ознаки.
Що це передбачає?
A. З’ясувати анамнез
B. Визначити статуру
C. Визначити тип тілобудови
D. Визначити форму і симетричність грудної клітки
E. Визначити тип та ритм дихання
7. Хворий скаржиться на постійне покашлювання, інколи посилювання його, з виділенням невеличкої кількості харкотиння з домішками крові. Частота дихання 20/хв, ритмічне, поверхневе. При порівняльній перкусії справа під ключицею тимпанічний звук, аускультативно там же бронхіальне дихання. Над усією поверхнею легень ясний легеневий звук. Дихання везикулярне.
Що могло спричинити зміну перкуторного і аускультативних звуків?
A. Зменшення повітряності легень
B. Збільшення повітряності легень
C. Наявність повітря в плевральній порожнині
D. Наявність порожнини заповненої повітрям
E. Наявність порожнини заповненої кров’ю
8. Хворий скаржиться на біль при глибокому диханні в правому боці грудної клітки, кашель із густим і ржавим харкотинням, задишку. Лежить на правому боці. Права половина грудної клітки збільшена, відстає в диханні, частота дихання 24/хв, ритмічне. При перкусії справа над нижньою долею легень тупий звук.
Яка характеристика тупого перкуторного звуку?
A. Гучний тривалий низький
B. Гучний тривалий високий
C. Тихий тривалий низький
D. Тихий короткий низький
E. Тихий короткий високий
9. Хворий скаржиться на експіраторну задишку, кашель з невеличкою кількістю харкотиння, хворіє 10 років на хронічний обструктивний бронхіт. При огляді грудна клітка емфізематозна, симетрична. При порівняльній перкусії перкуторний звук коробковий. При пальпації над боковими поверхнями на симетричних ділянках голосове тремтіння визначається.
Які зміни голосового тремтіння можна визначити?
A. Не визначається над усіма легенями
B. Посилене над боковими поверхнями
C. Послаблене над боковими поверхнями
D. Невиразне зліва
E. Чітко визначається справа
10. У хворого скарги на сухий кашель, колючий при диханні справа, задишка. Грудна клітка нормостенічна, права половина збільшена, відстає в диханні. При перкусії ззаду справа нижче кута лопатки тупий звук. Над іншими ділянками ясний легеневий. Діагностована пневмонія.
Який основний дихальний шум буде вислуховуватись справа нижче кута лопатки?
A. Амфорічне дихання
B. Везикулярне дихання
C. Бронхіальне дихання
D. Жорстке везикулярне дихання
E. Пуерильне дихання
11. Хворий скаржиться на періодичний кашель, з великою кількістю рідкого харкотиння, що приносить полегшення. Грудна клітка астенічна, число дихань 14/хв, ритмічний, голосове тремтіння не змінене. При перкусії над симетричними ділянками легень ясний легеневий звук. Аускультативно основний дихальний шум, жорстке везикулярне дихання. Діагностовано загострення бронхіту.
Які додаткові дихальні шуми можна вислухати?
A. Дзижчачі хрипи при вдосі
B. Вологі дрібно-середньопухирчасті неконсоновані хрипи
C. Вологі дрібно-середньопухирчасті консоновані хрипи
D. Пуерильне дихання
E. Шум плюскоту Гіппократа
12. Хворий скаржиться на експіраторну задишку. При загостренні хвороби напади ядухи. При огляді: центральний ціаноз, пальці в формі барабанних паличок, положення ортопноє. Грудна клітка емфізематозна. При порівняльній перкусії перкуторний звук.
Як можуть бути розташовані нижні межі легень?
A. Опущені нижче норми з двох боків
B. В межах норми з двох боків
C. Підняті справа нижче норми
D. Опущені зліва нижче норми
E. Підняті вище норми з двох боків
13. Хворий скаржиться на експіраторну задишку, кашель з невеличкою кількістю скловидного харкотиння. Хворіє 10 років на хронічний обструктивний бронхіт. При огляді грудна клітка емфізематозна, симетрична, участь додаткових м’язів в диханні. Частота дихання 20/хв. При перкусії коробковий звук перкуторний. Голосове тремтіння на симетричних ділянках ослаблене.
Який основний дихальний шум буде вислуховуватись?
A. Бронхіальне патологічне дихання
B. Підсилене везикулярне дихання
C. Послаблене везикулярне
D. Шум водяної дудки
E. Сакадоване дихання
14. Хворий скаржиться на експіраторну задишку періодичні напади ядухи, що супроводжуються дистанційними хрипами. Хворіє на бронхіальну астму. Положення ортопноє, грудна клітка емфізематозна, при перкусії коробковий звук.
Які додаткові дихальні шуми можна вислухати при нападі ядухи?
A. Вологі велико пухирчасті хрипи
B. Вологі хрипи середньопухирчасті
C. Початкова крепітація
D. Сухі свистячі хрипи
E. Шум тертя плеври
15. Хворий скаржиться на задишку змішаного характеру при незначному фізичному навантаженні, слабкість, серцебиття, хворіє на бронхіт 4 роки. Грудна клітка нормостенічна. При динамічному огляді відхилень від норми не виявлено. При перкусії легеневий звук з коробковим відтінком. Дихання везикулярне, жорстке, поодинокі свистячі хрипи.
Який метод додаткового обстеження допоможе виявити наявність дихальної недостатності та її ступінь?
A. Бронхоскопія
B. Дослідження харкотиння
C. Визначення «ефірного часу»
D. Спірографія
E. Тороскопія
16. Хворий скаржиться на періодичний сухий кашель, задишку. Грудна клітка асиметрична, зліва збільшена, відстає при диханні. Частота дихання 20/хв. При перкусії зліве притуплений тимпанічний звук. Аускультативно дихання везикулярне не прослуховується чути слабке бронхіальне дихання.
Які зміни можна виявити при дослідженні бронхофонії?
A. Відсутня
B. Ослаблена
C. Посилена
D. Шум плюскоту Гіппократа
E. Шум падаючої краплі
17. Хворий скаржиться на задишку при незначному фізнавантаженні, біль в ділянці серця. при огляді: сидить, ноги опущені. На гомілках набряки. Акроціаноз. Кінцівки витончені, пальці у вигляді барабанних паличок. Нормостенічний тип тілобудови. Хода повільна.
Які ознаки при загальному огляді можуть свідчити про захворювання серцево-судинної системи?
A. Біль в ділянці серця
B. Акроціаноз, нормостенік, хода повільна
C. Акроціаноз, положення ортопноє, набряки
D. Хода повільна, набряки
E. Хода повільна, нормостенічний тип тілобудови
18. Скарги на серцебиття, задишку при незначному фізичному навантаженні впродовж 15 років хворіє на мітральний порок серця. При огляді акроціаноз, на щоках «метелик», положення напівсидячи. Спостерігаються серцевий поштовх в У міжребірї до середини від середньо-ключичної лінії. Пульсації в епігастрії, в ІІ міжребірї ліворуч. поштовх в У При пальпації ділянки серця де буде визначатись діастолічне котяче муркотіння?
A. Верхівка серця
B. Друге міжребір’я ліворуч
C. Друге міжребір’я праворуч
D. Епігастральна ділянка
E. Яремна ямка
19. Хворий 50 років скаржиться на головний біль, головокружіння. Мерехтіння перед очима. При огляді: гіперстенік, шкіра та слизові рожеві. При огляді ділянки серця видно позитивний серцевий поштовх. Пальпаторно серцевий поштовх визначається в У міжребір’ї на 1 см назовні від лівої середньо-ключичної лінії, площа 2-3 см2, резистентний, високий. Пульс 60/хв ритмічний, напружений. АТ 180/120 мм рт. ст.
Чи змінена локалізація серцевого поштовху? Яким чином?
A. Вище норми
B. Зміщений праворуч
C. Зміщений ліворуч
D. Нижче норми
E. Ні, не змінена
20. Пацієнтка скаржиться на серцебиття, задишку, інколи кровохаркання. При огляді: «мі тральне» обличчя, над ділянкою серця пульсації в У міжребірї, ліворуч від лівої середньо ключичної лінії, епігастральна на вдосі, в ІІ міжребірї зліва. При перкусії меж відносної тупості серця встановлено права на 1 см праворуч від грудниної лінії, верхня ІІ міжребіря ліва на 1 см досередини від лівої середньо ключичної лінії.
Як оцінити результати перкусії серця?
A. Всі межі не змінені
B. Розширена права межа
C. Розширена ліва межа
D. Верхня межа піднята догори
E. Всі межі змінені
21. Хворий 19 років скаржиться на колючий біль в ділянці серця, раніше не хворів. Астенік. Змін передсерцевої ділянки не виявлено. Перкуторно межі відносної тупості серця в межах норми. Ширина судинного пучка 5 см. Тони серця ритмічні, гучні.
Яка в нормі ширина судинного пучка?
A. 2-3 см
B. 4-6 см
C. 8-10 см
D. 11-12 см
E. 12-14 см
22. Хворий скаржиться на задишку, важкість в правому підребір’ї. При огляді прекардіальної ділянки вени шиї набухлі, епігастральна пульсація правого шлуночка і печінки. Симптом Плеша позитивний.
Як перевірити симптом Плеша?
A. Аускультативно біля мечоподібного відростка І тон ослаблений
B. Епігастральна пульсація стає більш виразною на висоті вдиху
C. Натискання на печінку спричиняє набухання шийних вен
D. Набухання яремних вен відповідає артеріальній пульсовій хвилі
E. Набухання яремних вен не відповідає артеріальній пульсації
23. Хворий скаржиться на головний біль, нежить, біль в м’язах. При огляді на обличчі рум’янець, очі блищать, губи сухі, шкіра гаряча на дотик, волога. Температура 38,50С. Пульс однаковий на двох руках, ритмічний, задовільного наповнення і напруження. Артеріальний тиск 120/80 мм рт. ст.
Яка частота пульсу буде визначатись?
A. Не змінений
B. Рідкий
C. Частий
D. Не визначається
E. Ниткоподібний
24. У хворого скарги на сильний головний біль, блювання, головокружіння. Знаходиться в реанімації з приводу порушення гострого кровопостачання. Шкіра бліда, обличчя асиметричне, в правих кінцівках, слабкість, рухи обмежені. АТ 200/110 мм рт. ст. Пульс ритмічний, 60/хв, задовільного наповнення.
Яке напруження пульсу буде визначатись?
A. М’який
B. Середнього напруження
C. Твердий
D. Ниткоподібний
E. Малий
25. Скарги на серцебиття, перебої, ниючий біль в ділянці серця. Хворіє на мітральний стеноз 15 років. Акроціаноз. При пальпації ділянки серця виявляється симптоми двох молоточків, діастолічне котяче муркотіння.
Що можна вислухати над верхівкою серця?
A. Глухі тони
B. Протодіастолічний
C. Пресистолічний ритм галопу
D. Ритм «перепела»
E. Систолічний клац
26. У хворого 16 років скарги на серцебиття при хвилюванні. При огляді змін не виявлено. Перкуторно межі серця не змінені. При аускультації над верхівкою 2 тони, І тон більш гучний, короткий м’який систолічний шум, що не проводиться зникає після 10 присідань, при пальпації патологічні пульсації та котяче муркотіння не визначаються.
Які зміни виявляються при аускультації серця?
A. Шум тертя перикарда
B. Шум кардіопульмональний
C. Шум плевроперикардіальний
D. Шум органічний
E. Шум функціональний
27. Скарги на пекучий біль в ділянці серця, що не купується нітрогліцерином, тривалий, підсилюється при кашлі. Хворий сидить дещо нахилившись вперед, Перкуторно всі межі серця розширені. При аускультації тони ослаблені, ритмічні, в ділянці абсолютної тупості серця вислуховується грубий гучний шум під час систоли і діастоли, посилюється при нахилі тулуба вперед і залежить від фаз дихання.
Який шум вислуховується?
A. Пансистолічний
B. Систолодіастолічний
C. Шум тертя перикарду
D. Кардіопульмональний
E. Функціональний
28. Скарги на головний біль у потиличній ділянці, дзвін у вухах, головокружіння, серцебиття. Гіперстенік. Обличчя червоного кольору. При перкусії межі серця розширені вліво. Аускультативно на верхівці І тон гучний, систолічний м’який короткий шум, акцент ІІ тону над аортою. АТ 190/110 мм рт. ст.
Оцініть ступінь артеріальної гіпертензії:
A. Висока нормальна
B. Важка
C. Межова
D. М’яка
E. Помірна
29. Хворий скаржиться на пекучий біль в ділянці серця, слабкість, задишку, головний біль. Хворіє на стеноз гирла аорти 20 років. Межі серця розширені вліво. Пульс ритмічний, малий, рідкий.
Які зміни можна виявити при аускультації серця?
A. Над легеневою артерією шум Грехма-Стіла
B. Над мечоподібним відростком систолічний шум
C. Над аортою грубий систолічний шум
D. Над аортою діастолічний шум згасаючий шум
E. Над верхівкою пресистолічний зростаючий шум
30. Скарги на слабкість, головокружіння, задишку, серцебиття, часті носові кровотечі. При огляді шкіра і слизові оболонки сухі, бліді. Тургор шкіри знижений. В кутах губ тріщини. Нігті ложкоподібні. В загальному аналізі крові гемоглобін 70 г/л. Пульс 100/хв, ритмічний, слабкого наповнення.
Які зміни можна виявити при аускультації судин?
A. Акцент ІІ тону над аортою
B. ІІ тон над легеневою артерією ослаблений
C. Подвійний тон Траубе над стегновою артерією
D. Подвійний шум Виноградова-Дюрюзє над сонною артерією
E. Шум дзиги над яремною веною
31. Скарги на стискаючий біль в ділянці серця, серцебиття, запаморочення голови. Хворіє на недостатність клапанів аорти. Межі серця розширені вліво і вниз. АТ 160/20 мм рт . ст.
Які характерні зміни можна виявити при аускультації серця.
A. Акцент ІІ тону над аортою
B. ІІ тон над легеневою артерією ослаблений
C. Над аортою систолічний шум
D. Над аортою діастолічний шум
E. Над мечоподібним відростком діастолічний шум
32. Скарги на слабкість, задишку в спокої, біль тупий в серці, серцебиття, набряки. Хворіє понад 20 років. При огляді ціаноз слизових і шкіри, положення вимушене: сидить і спить в кріслі. На нижніх кінцівках набряки постійні, асцит , межі серця розширені у всі боки. Аускультативно тони приглушені, на верхівці вислуховуються 3 тони, додатковий тон після ІІ тону, тихий, глухий, найголосніший І тон. Пульс 100/хв, ритмічний, слабкого наповнення, не напружений.
Який ритм серця вислуховується?
A. Маятникоподібний ритм
B. Ембріокардія
C. Ритм перепала
D. Протодіастолічний ритм галопу
E. Пресистолічний ритм галопу
33. Скарги на колючий біль в ділянці верхівки серця, інколи почуття нестачі повітря і «провалювання» серця. Зловживає тютюнопалінням і кавою. Пульс 72/хв, аритмічний (деякі хвилі передчасні, а подальша пауза більш тривала), задовільного наповнення і напруження. Тони серця ритмічні, змін не виявлено. На ЕКГ: інтервали R-R різні, ЧСС 80/хв, передчасне позачергове появлення деформованого і значно розширеного комплексу QRS, в якому R I T дискордатні, після нього велика пауза. Перед цим комплексом QRS-T зубець Р відсутній.
Як оцінити зміни на ЕКГ?
A. Атріовентрикулярна блокада ІІ ступеня типу Мобітц ІІ
B. Синоаурикулярна блокада ІІ ст
C. Екстрасистола мезонодальна
D. Екстрасистола шлуночкові
E. Синусна брадікардія
34. Скарги на серцебиття, перебої серця, головокружіння, слабкість. При огляді акроціаноз, набряки на гомілках. Межі серця розширені вліво. При аускультації тони ослаблені, брадікардія. Над верхівкою гучність І тону змінюється, інколи чути «гарматний». На ЕКГ: відстань R-R значно збільшена, нема закономірного зв’язку між зубцями Р і комплексами QRS, збудження шлуночків із частотою 25/хв, комплекс QRS розширений та деформований.
Як оцінити зміни ЕКГ?
A. Атріовентрикулярна блокада ІІ ступеня типу Мобітц І
B. Атріовентрикуялрна блокада ІІ ступеня тону Мобітц ІІ
C. Атріовентрикулярна блокада ІІІ ступеня
D. Синоаурикулярна блокада ІІ ступеня
E. Миготіння передсердь, брадисистолічна форма
35. У хворого скарги на важкість в правому підребір’ї, збільшення маси тіла, нудоту, жовтяницю. При огляді шкіра і склери жовтуваті, шар підшкірної клітковини над лопаткою 1,5 см. Живіт збільшений, змінює форму, залежно від положення тіла, пупок згладжений, шкіра живота тонка, блискуча.
Чим можна пояснити зміну розміру і форми живота?
A. Наявність асциту
B. Ожиріння
C. Кахексія
D. Метеоризм
E. Киста
36. Хворий скаржиться на важкість в правому підребір’ї, нудоту. Зловживає жирною та гострою їжею. При огляді склери субіктеричні, живіт асиметричний випинання в правій підреберній ділянці. При пальпації болісність при пальпації печінки. Висота печінкової тупості по правій середньо ключичній лінії 14 см.
Яка в нормі висота печінкової тупості по правій середньо ключичній лінії?
A. 5-6 см
B. 6-8 см
C. 9-11 см
D. 12-14 см
E. 14-16 см
37. Хворий скаржиться на вздуття живота, бурчання в животі. При огляді живіт не змінений. При пальпації болісність над кишківником. При глибокій пальпації сигмоподібна кишка діаметром 3 см, болісна, визначається буркотіння.
Які в нормі при глибокій пальпації властивості сигмоподібної кишки?
A. Зліва товщиною 1-1,5 см, бурчить, безболісна
B. Зліва товщиною 1-1,5 см, не бурчить, безболісна
C. Зліва товщиною 2-3 см, не бурчить, безболісна
D. Справа товщиною 1-1,5 см, не бурчить, безболісна
E. Справа товщиною 2-3 см бурчить, безболісна
38. Скарги на біль в лівій підреберній ділянці, слабкість, запаморочення, серцебиття. При огляді шкіра і слизові бліді. Живіт збільшений в лівій підреберній ділянці. При глибокій пальпації пальпується край селезінки. Перкуторно повздовжній розмір її 12 см.
Який в нормі повздовжній розмір селезінки?
A. 2-4 см
B. 4-6 см
C. 6-8 см
D. 8-10 см
E. 10-12 см
39. Скарги на пекучий біль в епігастрії, який з’являється після вживання гострої їжі, алкоголю. При огляді живіт не змінений. При пальпації розлитий біль в епігастрії. Нижня межа шлунка методами пальпації, перкусії, стетакустичним визначається на 3 см вище пупка.
Де в нормі розташована нижня межа шлунка?
A. На 2-3 см вище пупка
B. На 4-6 см вище пупка
C. На рівні пупка
D. На 2-3 см нижче пупка
E. На 4-6 см нижче пупка
40. Хворий скаржиться на важкість в правому підребір’ї, нудоту. Зловживає жирною та гострою їжею. При огляді склери субіктеричні, живіт асиметричний, випинання в правій підреберній ділянці. При пальпації печінка болісна. Висота печінкової тупості по правій середньоключичній лінії 14 см.
Яка в нормі характеристика краю печінки, що визначається при глибокій пальпації?
A. Гладенький безболісний
B. Горбкуватий безболісний
C. Щільний фестончатий
D. Щільний гладенький
E. Зернистий безболісний
1. Хворий П., 55 років скаржиться на біль за грудиною, який турбує після фізичного або емоційного навантаження, задишку, серцебиття. Які додаткові питання має задати лікар відносно болю?
А. Характер, інтенсивність
В. Тривалість, ірадіація
С. Чим супроводжується?
D. Провокуючі та полегшуючі фактори
Е. Всі відповіді вірні
2. Хворий М., 58 років, скаржиться на загальну слабкість, задишку при незначному фізичному навантаженні, набряки нижніх кінцівок, що з’являються у ІІ половині дня, серцебиття при фізичному навантаженні або після прийому їжі, часто при підвищеному артеріальному тиску турбує нудота. Ураження якої системи виступає на перший план?
А. Шлунково-кишкового тракту
В. Дихальної
С. Серцево-судинної
D. Сечовидільної
Е. Ендокринної
3. Хворий С., 40 років скаржиться на підвищений артеріальний тиск та набряки на обличчі та нижніх кінцівках (спочатку з’явились на обличчі). При обстеженні АТ – 160/100 PS – 80/xв., набряки на повіках більш виражені зранку, на ногах локалізуються до верхньої третини стегон, шкіра над ними бліда, тепла на дотик, при натисненні набряки м’які. Із анамнезу відомо, що місяць тому хворий переніс переохолодження і захворів на ангіну приймав ампіцилін. Яке походження набряків?
А. Ураження ендокринної системи
В. Ураження cерцево-судинної системи
С. Ураження нирок
D. Алергічна реакція на ліки
Е. Всі відповіді не вірні
4. При обстежені хворого отримані такі дані: нирки не пальпуються, симптом Пастернацького негативний, добовий діурез 1,8 л, нічний діурез складає ¼ від денного, в загальному аналізі сечі білок не визначається, питома вага 1018, лейкоцити – 1-2 в полі зору, еритроцити 0-1 в п/з, серед показників реносцинтиграфії – швидкість клубочкової фільтрації – 120 мл/хв. Дайте заключення:
А. У хворого поліурія, ніктурія
В. У хворого патологія в аналізі сечі
С. Швидкість клубочкової фільтрації значно знижена
D. Всі показники вказують на патологію нирок
Е. Всі показники нормальні
5. Хворий С., 60 років при поступленні в стаціонар скаржиться на кашель, кровохаркання, задишку, загальну слабкість, субфебрильну температуру тіла, схуднення. Палить більше 40 років, 30 років працював шахтарем на вугільній шахті. Хворіє на гіпертонічну хворобу, ішемічну хворобу серця, виразкову хворобу шлунка. При обстеженні встановлено діагноз: рак правої легені. Які дані анамнезу мали найбільше значення для розвитку раку легень?
А. Ураження серцево-судинної системи
В. Патологія шлунково-кишкового тракту
С. Професійні шкідливості та шкідливі звички
D. Всі відповіді вірні
Е. Жодної правильної відповіді
6. При загальному огляді хворого отримані такі дані: продольні розміри тулуба значно переважають над поперечними, грудні клітка вузька, ребра мають косе направлення, надключичні ямки добре виражені, кінцівки довгі, шия вузька та довга, мускулатура та підшкірно-жирова клітковина розвинені слабко. Який конституціональний тип тілобудови у цього хворого?
А. Атлетичний
В. Астенічний
С. Рахітичний
D. Нормостенічний
Е. Гіперстенічний
7. Хворий Т., 35 років скаржиться на загальну слабкість, нудоту, ниючий біль в правому підребір’ї. Із анамнезу відомо, що хворий працює з токсичними фарбами, вживає алкоголь. При огляді шкіри виявлено жовтяницю, на тулубі „судинні зірочки”. Який механізм жовтяниці?
А. Порушення обміну заліза
В. Збільшення рівня білірубіну в крові
С. Зменшення активності алкогольдегідрогінази
D. Порушення обміну вуглеводів
Е. Всі відповідні вірні
8. Хвора Т., 62 роки скаржиться на біль у грудній клітці, що посилюється під час рухів. При огляді грудної клітки: форма нормостенічна, симетрична, тип дихання – грудний, частота дихання – 16 за хв. При пальпації голосове тремтіння нормальне, симетричне, визначається болючість по ходу ребер, в точках Валлє. Чим обумовлений біль?
А. Плевритом
В. Пневмонією
С. Пневмотораксом
D. Ураженням міжреберних нервів
Е. Патологією серця
9. У хворого 25 років відмічається підвищена температура тіла до 39ºС, задишка, кашель з виділенням іржавого харкотиння. При огляді грудної клітки відмічається відставання правої половини у акті дихання. При пальпації грудної клітки визначається посилення голосового тремтіння справа в нижніх відділах, підвищення резистентності грудної клітки. Яка у хворого патологія?
А. Бронхіт
В. Бронхіальна астма
С. Пневмоторакс правобічний
D. Правобічний ексудативний плеврит
Е. Правобічна нижньодольова пневмонія
10. При перкусії легень у хворого визначається коробковий тон. При якому патологічному стані це можливо?
А. При пневмотораксі
В. При емфіземі
С. При неповному обтураційному ателектазі
D. Над навернами, що містять повітря
Е. Всі відповіді вірні
11. У хворого при огляді грудної клітки визначається асиметрія половини грудної клітки за рахунок збільшення правої, розширення міжреберних проміжків та обмеження рухливості. Голосове тремтіння справа над нижніми відділами не визначається, при перкусії в цій зоні – тупий звук. Такі зміни бувають при:
А. Пневмотораксі
В. Ателектазі
С. Емфіземі
D. Ексудативному плевриті
Е. Бронхіті
12. Хворий Ф., 50 років періодично скаржиться на задишку експіраторного характеру, кашель з виділенням в’язного скловидного харкотіння. Грудна клітка бочкоподібна, голосове тремтіння послаблене з обох боків. При порівняльній перкусії легень – коробковий тон. При топографічній перкусії – збільшення висоти стояння верхівок, розширення полів Креніга, зміщення нижніх країв легень донизу, обмеження рухливості нижніх країв легень. Для якого патологічного стану це характерно?
А. Пневмоторакс
В. Пневмонія
С. Емфізема
D. Рак легень
Е. Гідроторакс
13. Хворий Ф., 40 років страждає на бронхіальну астму. Під час нападу бронхіальної астми при аускультації легень визначається:
А. Патологічне бронхіальне дихання
В. Посилене везикулярне дихання
С. Амфоричне дихання
D. Жорстке везикулярне дихання з подовженим видихом
Е. Пуерильне дихання
14. При поступленні до стаціонару хворий А., 56 років скаржився на задишку, кашель, підвищену температуру тіла до 39ºС, загальну слабкість. При об’єктивному обстежені виявлено посилення голосового тремтіння та бронхофонії зліва та в базальних відділах, притуплення перкуторного тону, аускультативно - вологі дрібно-пухирчасті гучні хрипи, крепітація. При огляді на обличчі рум’янець на лівій щоці, шкіра бліда. Що у хворого?
А. Сухий плеврит
В. Бронхіт
С. Пневмонія
D. Ексудативний плеврит
Е. Бронхіальна астма
15. При проведенні пальпації печінки пацієнта 40 р. нижній її край на 4 см нижче правої реберної дуги по середньо-ключичній лінії. В лівому підребер’ї пальпується передній край селезінки. Перкуторні розміри печінки за В.П.Образцовим – 15,13,12 см, перкуторні розміри селезінки 9×12 см. Дайте заключення про розміри досліджених органів:
А. Печінка збільшена, селезінка – норма
В. Печінка та селезінка - норма
С. Печінка збільшена, селезінка зменшена
D. Печінка та селезінка збільшені
Е. Жодної вірної відповіді
16. Хворий 70 років, скаржиться на загальну слабкість, дискомфорт за грудиною, задишку при фізичному навантаженні, запаморочення. В анамнезі переніс двічі інфаркт міокарда. Визначається pulsus regularis, rarus at magnus. При аускультації серця – вислуховується 2 тони, які приглушені, але періодично вислуховується гучний І тон („гарматний тон” по Стражеско), ЧСС – 40 ударів/хв. Що у хворого?
А. Миготлива аритмія
В. Екстрасистолія по типу бігеменії
С. Блокада правої ніжки пучка гіса
D. Внутрішньопередсердна блокада
Е. Повна атріо-вентрикулярна блокада
17. Хворий С., 56 років раптово відчув напад серцебиття. З часом виникла задишка та біль у ділянці серця. При обстеженні визначається: pulsus irregularis, frequens – 118/хв., пульсові хвилі різні за наповненням, дефіцит пульсу = 20 за хвилину. На ЕКГ: зубці Р відсутні, визначаються f-хвилі, інтервали R-R різні. Що у хворого?
А. Гіпертензивний криз
В. Повна атріо-вентрикулярна блокада
С. Шлуночкові пароксизмальна тахікардія
D. Трипотіння шлуночків
Е. Миготіння передсердь
18. Хвора Ш., 52 роки скаржиться на головний біль, погіршення зору та слуху, задишку та болі в ділянці серця. При обстеженні визначаються: pulsus durus, regularis, верхівковий поштовх знаходиться в VІ м.р. по linea axylaris anterior, розлитий, резистентний, при аускультації серця – акцент ІІ тону над аортою. Для якого захворювання це характерно?
А. Міокардит
В. Артеріальна гіпертензія
С. Легенева гіпертензія
D. Миготлива аритмія
Е. Пароксизмальна тахікардія
19. При обстежені хворого 40 років визначається пульсація в епігастрії, що посилюється при глибокому вдосі, при перкусії меж відносної тупості серця: права +2,5 см від l. sternalis dexstra, верхня на рівні верхнього краю ІІІ ребра по l. parasternalis sinisrta, ліва в V м.р. на 1,5 см медіальніше від l. medioclavucularis sinistra. Чим обумовлені, виявлені патологічні зміни?
А. Гіпертрофією лівого шлуночка
В. Пухлиною середостіння
С. Гіпертрофією лівого передсердя
D. Гіпертрофією правого шлуночка
Е. Виявлені показники відповідають нормальним
20. При обстежені 18-річного юнака отримано такі дані: скарг не висуває, властивості пульсу задовільні, АТ – 120/70 мм рт.ст. перкуторно межі серця відповідають нормі, при аускультації вислуховується додатковий ІІІ тон (краще вислуховується при безпосередній аускультації, при зміні положення з вертикального у горизонтальне), І та ІІ тони не змінені. Що у обстеженого?
А. Ритм галопу (описаний В.П. Образцовим – „крик серця про допомогу”)
В. Фізіологічний” ІІІ тон (описаний М.М.Губергріцем)
С. „Гарматний тон” (описаний Н.Д.Стражеско)
D. Додатковий ІІІ тон (описаний М.Я. Мудровим)
Е. Жодної правильної відповіді
21. У хворого при дослідженні органів дихання отримані такі результати: справа над верхніми відділами легень – посилення голосового тремтіння, перкуторний тон „тріснутого горшика”, при аускультації амфоричне дихання вологі гучні хрипи. З анамнезу відомо, що хворий хворіє на туберкульоз легень. Такі ознаки характерні при наявності:
А. Ексудативного плевриту
В. Каверни, що сполучається з бронхом
С. Емфіземи легень
D. Ателектазу легень
Е. Набряку легень
22. При обстежені пацієнта 14 років, астенічної тілобудови при порівняльній аускультації легень вислуховується пуєрильне дихання, голосове тремтіння симетричне, дещо посилене з обох боків. Про що свідчать отримані дані:
А. Розвиток пневмонії
В. Розвиток ателектазу легень
С. Це може бути нормою
D. Це може свідчити про наявність емфіземи легень
Е. Жодної правильної відповіді
23. Хворий С., 50 р страждає на бронхіальну астму. При проведенні спірографії визначається зменшення ЖЕЛ, резервного об’єму видиху та індексу Тифно. Для якого варіанту порушеннь це характерно?
А. Обструктивного
В. Рестриктивного
С. Резервного
D. Інволютивного
Е. Жодної правильної відповіді
24. До пульмонологічного відділення поступив хворий з вираженою задишкою. При проведенні пальпації грудної клітки, перкусії та аускультації легень більшість даних свідчить про наявність ексудативного плевриту. Який лікувально-діагностичний метод треба призначити хворому?
А. Бронхоскопію
В. Бронхографію
С. Спірографію
D. Плевральну пункцію
Е. Жодної правильної відповіді
25. У хворого 63 р, який скаржиться на субфебрильну температуру, кашель, задишку, періодично кровохаркання, загальну слабкість. В аналізі харкотиння виявлено: лейкоцити 30-40 в полі зору, еритроцити 80-100 в п/з, наявні атипові клітини, еластичні волокна. Для якої патології це характерно?
А. Ексудативний плеврит
В. Туберкульоз легень
С. Рак легень
D. Набряк легень
Е. Бронхіальна астма
26. У хворого, що скаржиться на задишку з утрудненим видихом, кашель з відходженням скловидного в’язкого харкотиння проведено дослідження харкотиння. Виявлені еозинофіли, кристали Шарко-Лейдена, спіралі Куршмана. Що у хворого?
А. Рак легень
В. Набряк легень
С. Туберкульоз легень
D. Ексудативний плеврит
Е. Бронхіальна астма
27. У хворої визначається „пляска каротид”, pulsus plenus, altus at celer, псевдокапілярний пульс Квинке, артеріальний тиск 160/50 мм рт. ст. При аускультації серця в ІІ м.р справа вислуховується діастолічний шум. Для якої вади серця це характерно?
А. Стеноз вустя аорти
В. Недостатність клапанів аорти
С. Недостатність клапанів легеневої артерії
D. Стеноз мітрального клапану
Е. Недостатність мітрального клапану
28. У хворої М., 42 р. при пальпації передсерцевої ділянки визначили „котяче муркотіння”, зміщення верхівкового поштовху до VІ м.р. по l. axylaris anterior, при аускультації серця вислуховується грубий систолічний шум в ІІ м.р. справа, що проводиться в яремну ямку, на сонні артерії. Пульс має такі властивості: rarus, parvus at tardus. Що у хворої?
А. Стеноз вустя аорти
В. Недостатність клапанів аорти
С. Недостатність клапанів легеневої артерії
D. Стеноз мітрального клапану
Е. Недостатність мітрального клапану
29. У хворого М., 25 років після перенесеного грипу виникли скарги на задишку, серцебиття набряки на нижніх кінцівках. При аускультації серця: вислуховується ІІІ тони. При проведенні фонокардіографії визначається (на верхівці серця): І тон послаблений, через 0,18 сек після ІІ тона наявні осциляції додаткового тону. Що виявлено у хворого?
А. Пресистолічний ритм галопу
В. Фізіологічний ІІІ тон
С. Роздвоєння ІІ тону
D. Ритм перепела
Е. Протодіастолічний ритм галопу
30. Хвора скаржиться на задишку, періодично турбуються перебої в роботі серця. При огляді – facies mitralis. При проведенні фонокардіографії: І тон посилений, а через 0,1 сек від початку ІІ тону зявляються осциляції додаткового тону, має місце діастолічний шум. Що у хворої?
А. Пресистолічний ритм галопу
В. Фізіологічний ІІІ тон
С. Роздвоєння ІІ тону
D. Ритм перепела
Е. Протодіастолічний ритм галопа
31. У хворої при аускультації серця над мітральним клапаном вислуховується послаблення І тону, систолічний шум, що проводиться в пахвову ділянку, посилюється в горизонтальному положенні. В анамнезі перенесений ревматизм. Який це шум?
А. Шум Виноградова-Дюроз’є
В. Функціональний шум при недостатності мітрального клапану
С. Органічний шум при недостатності мітрального клапану
D. Органічний шум при мітральному стенозі
Е. Шум Флінта
32. При аускультації судин у хворої на яремній вені вислуховується шум „дзиги”. При аускультації серця на верхівці вислуховується м’який систолічний шум, який нікуди не проводиться, лабільний. Це характерно при:
А. Недостатності мітрального клапану
В. Стенозі мітрального клапану
С. Перикардит
D. Анемії
Е. Гіпертонічній хворобі
33. При аускультації стегнової артерії визначається ІІ тони (подвійний тон Траубе), а при натисненні фонендоскопом вислуховується подвійний шум (Виноградова-Дюроз’є). Для якої патології це характерно:
А. Тромбоз стегнової артерії
В. Аневризма аорти
С. Недостатність мітрального клапану
D. Недостатність трикуспідального клапану
Е. Недостатність аортального клапану
34. При обстежені хворого виявлено: а) при перкусії меж серця – збільшення верхньої межі; б) при аускультації серця – на верхівці мелодія перепела, над легеневою артерією акцент ІІ тону; в) на ЕКГ зубець Р двогорбий, шириною 0,12 секунд в І, ІІ, AVL, V5, V6. Це характерно для:
А. Гіпертрофії лівого передсердя при мітральному стенозі
В. Гіпертрофії лівого передсердя при мітральній недостатності
С. Гіпертрофії лівого шлуночка при стенозі вустя аорти
D. Гіпертрофії правого шлуночка при стенозі легеневої артерії
Е. Гіпертрофії лівого шлуночка і лівого передсердя
35. Хворий страждає на гіпертонічну хворобу більше 15 років.
Що при обстеженні буде для нього характерним?
А. Гіпертрофія лівого шлуночка, акцент ІІ тону над аортою
В. Гіпертрофія правого шлуночка, дефіцит пульсу
С. Гіпертрофія лівого шлуночка, гарматний тон Стражеска
D. Гіпертрофія лівого передсевдя, пресистолічний галоп
Е. Гіпертрофія лівого шлуночка, позитивний симптом Плеша
36. Хворий С. раптово відчув інтенсивний ріжучий біль в животі. З анамнезу відомо, що хворіє на виразкову хворобу 12-палої кишки, загострення 2 рази на рік. При загальному огляді – хворий займає вимушене положення – кінцівки зігнуті, приведені до живота. Живіт не доступний для глибокої пальпації через виражене напруження м’язів живота. При перкусії живота, визначається високий тимпаніт, зникнення печінкової тупості. Що у хворого?
А. Метеоризм
В. Асцит
С. Шлунково-кишкова кровотеча
D. Перфорація виразки з розвитком перитоніту та пневмоперітоніуму
Е. Дуодено-гастральний рефлекс
37. При огляді живота у хворого, що страждає більше 15 років на хронічний гепатит, визначається загальне, симетричне його збільшення, пупок випнутий. При перкусії у положенні стоячи визначається тупий перкуторний звук – у нижній частині живота, лежачи на спині – над ділянкою обох фланків. Що у хворого?
А. Абдомінальний тип ожиріння
В. Метеоризм
С. Пневмоперитоніум
D. Асцит
Е. Надмірне споживання рідини
38. Хворий П., 64р скаржиться на появу жовтяниці, зуд шкіри, знебарвлення калу сіро-білого кольору. За день до появи жовтяниці вживав морквяний сік, турбував біль в правому підребір’ї. З анамнезу відомо, що хворий страждає на жовчо-кам’яну хворобу. Який в даному випадку механізм жовтяниці?
А. Обумовлена харчовими барвниками
В. Механічна
С. Гемолітична
D. Паренхіматозна
Е. Загострення холециститу
39. Стан хворого дуже важкий, положення в ліжку пасивне, шкіра бліда, суха, тургор знижений, обличчя з різко загостреними рисами, запалими очницями, має страдальницький вигляд, язик сухий „як щітка”. При аускультації живота – відсутність перестальтичних шумів. Що у хворого?
А. Асцит
В. Пневмоперитоніум
С. Шлунково-кишкова кровотеча
D. Гіпергідратація
Е. Перитоніт
40. При проведенні пальпації нирок у хворої у вертикальному положенні пальпується нижній полюс лівої нирки, а права нирка пальпується повністю до верхнього полюсу. Дайте заключення:
А. Правобічний нефроптоз І ступеня
В. Це варіант норми
С. Нефроптоз зліва та справа І ступеня
D. Нефроптоз зліва І ступеня, справа ІІІ ступеня
Е. Нирки пальпуються тільки в горизонтальному положенні
1. Хворий скаржиться на задишку, відчуття нестачі повітря, збільшений живіт, набряки нижніх кінцівок. Шкіра обличчя, кінцівок ціанотична. Набряки стоп, гомілок. Хворий сидить, спираючись спиною на декілька подушок, ноги опущені додолу. Як називається положення хворого у ліжку?
A. Колінно-ліктьове
B.Ортопное
C. Поза мусульманина під час молитви
D. Пасивне положення
E. Поза лягавої собаки
2. Хворий скаржиться на підвищення температуру тіла до 38-390С з ознобом, задишку при фізичному навантаженні, серцебиття. АТ 130/50 мм рт.ст. PS-108 уд. за 1 хв. Хворіє протягом 4 тижнів після перенесеної ангіни. При аускультації серця тони послаблені, вислуховуються шуми.
Який колі шкіри може бути у хворого?
A. Жовтушний
B. Бронзовий (коричневий)
C. Колір кави з молоком
D. Червоний
E. Блідо-рожевий
3. Хворий скаржиться на періодичний стискаючий біль за грудиною, серцебиття, задишку при незначному фізичному навантаженні, напіввідкритий рот, набряклі повіки, акроціаноз, набухання шийних вен.
Як називається таке обличчя?
A. Обличчя Гіпократа
B. Мітральне обличчя
C. Обличчя Паркінсона
D. Обличчя Корвізара
E. Склеродермічне обличчя
4. Хворий скаржиться на біль у правому підребір’ї, підвищення температури тіла до 380С, нудоту, знебарвлений кал.
Який колір шкіри може бути у хворого?
A. Ціанотичний
B. Блідий
C. Істеричний
D. Землистий
E. Червоний
5. Хворий скаржиться на відчуття нестачі повітря, потруднений видих, сухий кашель. Обличчя бліде. В акті дихання беруть участь додаткові дихальні м’язи, грудна клітка розширена.
Що вислуховується при аускультації легень?
A. Жорстке дихання
B. Патологічне бронхіальне дихання
C. Крепітація на верхівках
D. Вологі різнокаліберні хрипи в міжлопатковому просторі
E. Сухі свистячі хрипи
6. Хворий скаржиться на відчуття нестачі повітря, потруднений видих, сухий кашель. Обличчя бліде. В акті дихання беруть участь додаткові дихальні м’язи, грудна клітка розширена.
Як називається форма грудної клітки?
A. Човноподібна
B. Діжкоподібна
C. Рахітична
D. Паралітична
E. Кіфосколіотична
7. Хворий скаржиться на відчуття нестачі повітря, утруднений видих, сухий кашель. Обличчя бліде. В акті дихання беруть участь додаткові дихальні м’язи, грудна клітка розширена, передньо-задній розмір дорівнює поперечному, міжреберні проміжки широкі, згладжені.
Які дані пальпації грудної клітки?
А. Болісність в міжребір’ях
В. Послаблене голосове тремтіння
С. Підшкірна крепітація
D. Посилене голосове тремтіння
Е. Резистентність відсутня
8. Хворий скаржиться на відчуття нестачі повітря, утруднений видих, сухий кашель. Обличчя бліде. В акті дихання беруть участь додаткові дихальні м’язи, грудна клітка розширена, передньо-задній розмір дорівнює поперечному, міжреберні проміжки широкі, згладжені.
Які дані порівняльної перкусії легень?
А. Коробковий відтінок перкуторного тону
В. Притуплений перкуторний тон
С. Тимпанічний перкуторний тон
D. Тупий перкуторний тон над нижніми ділянками
Е. Ясний легеневий тон
9. Хворий скаржиться на відчуття нестачі повітря, утруднений видих, сухий кашель. Обличчя бліде. В акті дихання беруть участь додаткові дихальні м’язи, грудна клітка розширена, передньо-задній розмір дорівнює поперечному, міжреберні проміжки широкі, згладжені.
Які дані топографічної перкусії?
А. Нижня межа легень розташована вище звичайного положення
В. Нижня межа легень опущена
С. Ширина полів Креніга 3 см
D. Висота стояння верхівок легень над ключицею 1,5 см
Е. Нижня межа легень по середній аксилярній лінії на рівні 8 ребра
10. Хворий скаржиться на відчуття нестачі повітря, утруднений видих, сухий кашель. Обличчя бліде. В акті дихання беруть участь додаткові дихальні м’язи, грудна клітка розширена, передньо-задній розмір дорівнює поперечному, міжреберні проміжки широкі, згладжені.
Чим обумовлений патологічний стан хворого?
А. Порушенням іннервації міжреберних м’язів
В. Запаленням міжреберних нервів
С. Спазмом гладенької мускулатури бронхіол
D. Накопиченням запальної рідини в альвеолах
Е. Наявність інородного тіла в дихальних шляхах
11. Хворий скаржиться на біль в правій половині грудної клітки, підвищення температура тіла до 39ºС, задишку, сухий кашель, слабкість. Діагностована правобічна нижньодольова пневмонія.
Які дані огляду грудної клітки?
А. Емфізематозна форма
В. Згладженність міжреберних проміжків зліва
С. Відставання правої половини грудної клітки в акті дихання
D. Відставання лівої половини грудної клітки в акті дихання
Е. Паралітична форма грудної клітки
12. Хворий скаржиться на біль в правій половині грудної клітки, підвищення температура тіла до 39ºС, задишку, сухий кашель, слабкість. Діагностована правобічна нижньодольова пневмонія.
Які дані пальпації грудної клітки?
А. Посилене голосове тремтіння справа в нижніх відділах
В. Послаблене голосове тремтіння справа в нижніх відділах
С. Незмінене голосове тремтіння
D. Посилене голосове тремтіння зліва в нижніх відділах
Е. Послаблене голосове тремтіння зліва в нижніх відділах
13. Хворий скаржиться на біль в правій половині грудної клітки, підвищення температура тіла до 39ºС, задишку, сухий кашель, слабкість. Діагностована правобічна нижньодольова пневмонія.
Які дані порівняльної перкусії легень?
А. Тимпанічний перкуторний тон в нижніх відділах справа
В. Коробковий перкуторний тон в нижніх відділах справа
С. Тупий перкуторний тон в нижніх відділах справа
D. Притуплено-тимпанічний тон в нижніх відділах зліва
Е. Тупий перкуторний тон над верхівкою легені справа
14. Хворий скаржиться на біль в правій половині грудної клітки, підвищення температура тіла до 39ºС, задишку, сухий кашель, слабкість. Діагностована правобічна нижньодольова пневмонія.
Які дані аускультації легень:
А. Патологічне бронхіальне дихання в нижніх відділах справа
В. Крепітація в нижніх відділах зліва
С. Везикулярне дихання
D. Амфоричне дихання в нижніх відділах справа
Е. Сухі свистячі хрипи в нижніх відділах справа
15. Хвора , яка має серцеву ваду, скаржиться на задишку, кровохаркання, серцебиття. При огляді виявлено: ціаноз губ, кінчика носа, ціанотичний рум’янець на щоках, пульсація в епігастральній ділянці, яка посилюється під час вдиху, набряки гомілок. Пульс на лівій променевій артерії меншого наповнення, ніж на правій. АТ 120/70 мм.рт.ст.
Яка причина кровохаркання?
А. Туберкульоз легень
В. Виражене серцебиття
С. Прикус язика
D. Гіпертензія в малому колі кровообігу
Е. Застій у великому колі кровообігу
16. Хвора , яка має серцеву ваду скаржиться на задишку, кровохаркання, серцебиття. При огляді виявлено: ціаноз губ, кінчика носа, ціанотичний рум’янець на щоках, пульсація в епігастральній ділянці, яка посилюється під час вдиху, набряки гомілок. Пульс на лівій променевій артерії меншого наповнення, ніж на правій. АТ 120/70 мм.рт.ст.
Як називається вказаний пульс?
А. Альтернуючий
В. Різний
С. Парадоксальний
D. Дефіцитний
Е. Нерівномірний
17. Хвора , яка має серцеву ваду, скаржиться на задишку, кровохаркання, серцебиття. При огляді виявлено: ціаноз губ, кінчика носа, ціанотичний рум’янець на щоках, пульсація в епігастральній ділянці, яка посилюється під час вдиху, набряки гомілок. Пульс на лівій променевій артерії меншого наповнення, ніж на правій. АТ 120/70 мм.рт.ст.
Що спричинило такі ознаки пульсу?
А. Аневризма дуги аорти
В. Збільшений лівий шлуночок
С. Збільшене ліве передсердя
D. Тромбоз лівої променевої артерії
Е. Підвищений артеріальний тиск
18. Хвора , яка має серцеву, ваду скаржиться на задишку, кровохаркання, серцебиття. При огляді виявлено: ціаноз губ, кінчика носа, ціанотичний рум’янець на щоках, пульсація в епігастральній ділянці, яка посилюється під час вдиху, набряки гомілок. Пульс на лівій променевій артерії меншого наповнення, ніж на правій. АТ 120/70 мм.рт.ст.
Чим обумовлена епігастральна пульсація
А. Розширеним правим шлуночком
В. Розширеним лівим шлуночком
С. Збільшеною печінкою
D. Черевною аортою
Е. Екскурсією діафрагми
19. Хвора , яка має серцеву ваду, скаржиться на задишку, кровохаркання, серцебиття. При огляді виявлено: ціаноз губ, кінчика носа, ціанотичний рум’янець на щоках, пульсація в епігастральній ділянці, яка посилюється під час вдиху, набряки гомілок. Пульс на лівій променевій артерії меншого наповнення, ніж на правій. АТ 120/70 мм.рт.ст.
Які дані перкусії серця можуть бути?
А. Зміщення лівої межі відносної серцевої тупості назовні
В. Зміщення правої та верхньої меж відносної серцевої тупості назовні
С. Межі серцевої тупості нормально розташовані
D. Зміщена нижня межа серця вниз
Е. Зменшення абсолютної серцевої тупості
20. Хвора , яка має серцеву ваду, скаржиться на задишку, кровохаркання, серцебиття. При огляді виявлено: ціаноз губ, кінчика носа, ціанотичний рум’янець на щоках, пульсація в епігастральній ділянці, яка посилюється під час вдиху, набряки гомілок. Пульс на лівій променевій артерії меншого наповнення, ніж на правій. АТ 120/70 мм.рт.ст
Які дані аускультації серця можуть бути?
А. Послаблення І тону на верхівці
В. Акцент ІІ тону на аорті
С. Посилений І тон на верхівці, акцент ІІ тону на легеневій артерії, тон відкриття мітрального клапану
D. Послаблений І тон на верхівці та тон відкриття мітрального клапану
Е. Посилений І тон на верхівці та пресистолічний ІV тон серця
21. Хворий скаржиться на серцебиття, задишку, головний біль, пульсацію в голові та головокружіння. При огляді обличчя бліде, надмірна пульсація судин шиї, похитування головою у сагітальній площині в такт із скороченням серця. АТ 160/40 мм.рт.ст. Пульс 92 уд. за 1 хв. ритмічний, напружений, швидкий, високий.
Який симптом виявлений при огляді шиї?
А. Негативний венний пульс
В. Танок каротин
С. Позитивний венний пульс
D. Комір Стокса
Е.Збільшення лімфатичних вузлів
22. Хворий скаржиться на серцебиття, задишку, головний біль, пульсацію в голові та головокружіння. При огляді обличчя бліде, надмірна пульсація судин шиї, похитування головою у сагітальній площині в такт із скороченням серця. АТ 160/40 мм.рт.ст. Пульс 92 уд за 1 хв. ритмічний, напружений, швидкий, високий.
Яка межа серцевої тупості може бути зміщена?
А. Верхня
В. Права
С. Верхня та ліва
D. Права та ліва
Е. Ліва
23. Хворий скаржиться на серцебиття, задишку, головний біль, пульсацію в голові та головокружіння. При огляді обличчя бліде, надмірна пульсація судин шиї, похитування головою у сагітальній площині в такт із скороченням серця. АТ 160/40 мм.рт.ст. Пульс 92 уд. за 1 хв. ритмічний, напружений, швидкий, високий.
Які характеристики верхівкового поштовху у хворого?
А. Обмежений, зміщений вгору
В. Розширений , нормально розташований
С. Високий, посилений, зміщений вліво
D. Негативний
Е. Послаблений, зміщений вліво
24. Хворий у важкому стані. Скарги на біль в серці, задишку, серцебиття, важкість у правому пібребір’ї, набряки кінцівок. АТ 100/60 мм.рт.ст. Пульс – 112 ударів за 1 хвилину, ритмічний, слабого наповнення, м’який. При ЕКГ діагностиці виявлений гострий інфаркт міокарда. При аускультації серця вислуховується трьохчленний ритм.
Які дані аускультації серця?
А. Ритм перепілки
В. І тон, ІІ тон, ІV фізіологічний тон
С. Розщеплений І тон, ІІ тон
D. Ритм галопу
Е. Ембріокардія
25. При обстежені хворої, яка має набуту ваду серця, виявлено: ціаноз губ, щік, набряки гомілок, ліва межа відносної серцевої тупості – на 1,0 см ззовні середньо-ключичної лінії, АТ 115/70 мм.рт.ст. Пульс 94 уд. за 1 хв. ритмічний, ненапружений. На верхівці І тон значно послаблений, акцент ІІ тону на легеневій артерії.
Який органічний шум і в якій точці аускультації серця може бути у хворої?
А. ІІ точка систолічний шум
В. І точка систолічний шум
С. ІІІ точка діастолічний шум
D. ІV точка діастолічний шум
Е. І точка діастолічний шум
26. При обстежені хворої, яка має набуту ваду серця, виявлено: ціаноз губ, щік, набряки гомілок, ліва межа відносної серцевої тупості – на 1,0 см ззовні середньо ключичної лінії, АТ 115/ 70 мм.рт.ст. Пульс 94 уд. за 1 хв. ритмічний, ненапружений. На верхівці І тон значно послаблений, акцент ІІ тону на легеневій артерії.
Вказати можливу іррадіацію серцевого органічного шуму:
А. Аксилярна ділянка зліва
В. Аксилярна ділянка справа
С. ІІІ міжребір’я справа
D. Судини шиї
Е. Мечоподібний відросток
27. Хвора скаржиться на задишку, серцебиття, іноді кровохаркання, важкість у правому підребір’ї, збільшення живота, набряки гомілок. На обличчі ціаноз губ, щік. Зміщення верхньої та правої меж відносної серцевої тупості назовні. На верхівці І тон посилений, вислуховується додатковий діастолічний тон, на легеневій артерії акцент ІІ тону.
Який органічний шум може бути у хворої?
А. Систолічний шум в І точці аускультації
В. Систолічний шум в ІІІ точці аускультації
С. Систолічний шум в ІV точці аускультації
D. Діастолічний шум в ІІІ точці аускультації
Е. Діастолічний шум в І точці аускультації
28. Хвора скаржиться на задишку, серцебиття, іноді кровохаркання, важкість у правому підребір’ї, збільшення живота, набряки гомілок. На обличчі ціаноз губ, щік. Зміщення верхньої та правої меж відносної серцевої тупості назовні. На верхівці І тон посилений, вислуховується додатковий діастолічний тон, на легеневій артерії акцент ІІ тону.
Який функціональний шум може бути у хворого?
А. Шум Кумбса
В. Шум Флінта
С. Шум Грехем-Стіла
D. Шум дзиги
Е. Шум Віноградова-Дюроз’є
29. Хвора скаржиться на задишку, серцебиття, іноді кровохаркання, важкість у правому підребір’ї, збільшення живота, набряки гомілок. На обличчі ціаноз губ, щік. Зміщення верхньої та правої меж відносної серцевої тупості назовні. На верхівці І тон посилений, вислуховується додатковий діастолічний тон, на легеневій артерії акцент ІІ тону.
Який додатковий діастолічний тон виявлений у хворої?
А. Патологічний ІІІ тон
В. Патологічний ІV тон
С. Перикард-тон
D. Тон відкриття мітрального клапану
Е. Розщеплення ІІ тону
30. Хвора скаржиться на задишку, серцебиття, іноді кровохаркання, важкість у правому підребір’ї, збільшення живота, набряки гомілок. На обличчі ціаноз губ, щік. Зміщення верхньої та правої меж відносної серцевої тупості назовні. На верхівці І тон посилений, вислуховується додатковий діастолічний тон, на легеневій артерії акцент ІІ тону.
Ознаки гіпертрофії яких відділів серця на ЕКГ можуть бути у хворої?
А. Правого шлуночка та лівого передсердя
В. Лівого шлуночка та лівого передсердя
С. Лівого та правого шлуночків
D. Правого та лівого передсердь
Е. Лівого шлуночка та правого передсердя
31. Хвора скаржиться на задишку, серцебиття, іноді кровохаркання, важкість у правому підребір’ї, збільшення живота, набряки гомілок. На обличчі ціаноз губ, щік. Зміщення верхньої та правої меж відносної серцевої тупості назовні. На верхівці І тон посилений, вислуховується додатковий діастолічний тон, на легеневій артерії акцент ІІ тону.
Що може бути виявлено при пальпації передсерцевої ділянки?
А. Систолічне „котяче муркотіння” на верхівці
В. Діастолічне „котяче муркотіння” на верхівці
С. Систолічне „котяче муркотіння” на основі серця
D. Діастолічне „котяче муркотіння” на основі серця
Е. Систолічне „котяче муркотіння” посередині грудини
32. Хворий скаржиться на задишку, іноді відчуття посиленого серцевого скорочення, набряки на гомілках. Переніс інфаркт міокарду, після якого розвинулась атріовентрикулярна блокада ІІІ ст.
Які дані аускультації серця можуть бути у хворого?
А. Ритм перепілки
В. Ритм галопу
С. Маятникоподібний ритм
D. Брадикардія, гарматний тон Стражеска
Е. Подвійний тон Траубе
33. Хворий скаржиться на періодичні відчуття „зупинки серця”, при цьому бувають головокружіння та легкі запаморочення. Переніс інфаркт міокарда. На ЕКГ зафіксовані періоди Самойлова-Венкебаха.
Яке порушення провідності серця у хворого?
А. Атріовентрикулярна блокада І ст.
В. Атріовентрикулярна блокада ІІ ст.
С. Атріовентрикулярна блокада ІІІ ст.
D. Внутрішньошлуночкова блокада
Е. Синоатріальна блокада
34. Хворий скаржиться на серцебиття, головокружіння, нудоту, неприємні відчуття за грудниною. Шкіра бліда. АТ 80/60 мм.рт.ст. Пульс – 180 уд. за 1 хв, ритмічний, слабкий. При аускультації серця – ембріокардія. На ЕКГ – тахікардія, інтервал R-R-однаковий, комплекс QRS недеформований.
Яка аритмія у хворого?
А. Фібриляція передсердь
В. Трепотіння передсердь
С. Синусова тахікардія
D. Пароксизмальна суправентрикулярна тахікардія
Е. Миготіння шлуночків
35. Хворий скаржиться на серцебиття, перебої в роботі серця, задишку. При аускультації серця виявлено: тони неритмічні, різної гучності, частота серцевих скорочень 126 за 1 хв. Пульс – irregularis, frequens, dificiens, anaequalis.
Які зміни на ЕКГ можуть бути у хворого?
А. Зубець Р перед кожним комплексом QRS, але інтервал R-R вкорочений
В. Наявність хвиль F, які знаходяться в співвідношенні до комплексу QRS
4:1
С. Наявність синусоїдоподібної графіки
D. Відсутність зубця Р, інтервали R-R різні, наявність хвиль f
Е. Відсутність зв’язку між зубцями Р та комплексом QRS
36. Хвора скаржиться на біль в епігастральній ділянці, яка з’являється через 40 хв, після їжі, печію, відрижку кислим, закріпи. Вранці у хворої відбулось блювання „кавовою гущею”, шкіра бліда. АТ 100/60 мм.рт.ст. Пульс – 100 ударів за 1хв.
Яка причина скарг у хворої?
А. Виразка пілоричного відділу шлунка
В. Виразка кардіального відділу шлунка
С. Виразка дванадцятипалої кишки
D. Пухлина великої кривизни шлунка
Е. Харчове отруєння
37. Хвора скаржиться на біль в епігастральній ділянці, яка з’являється через 40 хв, після їжі, печію, відрижку кислим, закріпи. Вранці у хворої відбулось блювання „кавовою гущею”, шкіра бліда. АТ 100/60 мм.рт.ст. Пульс – 100 ударів за 1хв.
Про свідчить блювання „кавовою гущею”?
А. Кровотеча із шлунка на тлі гіперацидності
В. Кровотеча із шлунка на тлі аноцидності
С. Кровотеча з варикозно розширених вен стравоходу
D. Зловживання кавою
Е. Кровотеча із висхідного відділу товстого кишечника
38. Хворий скаржиться на відсутність апетиту, збільшення живота, схуднення, важкість у правому пібребір’ї. При огляді – живіт збільшений, пупок згладжений, контуруються вени довкола пупка. Позитивний симптом флюктуації при дослідженні живота.
Який симптом виявлений при огляді живота?
А. Судинні зірочки
В. Позитивний венний пульс
С. Геморрагії
D. „Голова медузи”
Е. Ніякого симптому не виявлено
39. Хворий скаржиться на відсутність апетиту, збільшення живота, схуднення, важкість у правому пібребір’ї. При огляді – живіт збільшений, пупок згладжений, контуруються вени довкола пупка. Позитивний симптом флюктуації при дослідженні живота.
Про що свідчить симптом флюктуації?
А. Наявність повітря в черевній порожнині
В. Наявність вільної рідини в черевній порожнині
С. Ожиріння пацієнта
D. Значний метеоризм
Е. Кишечну непрохідність
40. Хворий скаржиться на інтенсивний розлитий біль у животі, сухість у роті, підвищення температури тіла до 39ºС. При огляді шкіра суха, язик обкладений темним нальотом, сухий. При пальпації живота визначається м’язове напруження.
Про яку патологію свідчать клінічні симптоми?
А. Вживання недоброякісної їжі
В. Метеоризм
С. Запалення очеревини
D. Шлункову кровотечу
Е. Асцит
1. Хворий скаржиться на задишку, відчуття нестачі повітря, збільшений живіт, набряки нижніх кінцівок. Шкіра обличчя, кінцівок ціанотична. Набряки стоп, гомілок. Хворий сидить, спираючись спиною на декілька подушок, ноги опущені додолу. Як називається положення хворого у ліжку?
A. Колінно-ліктьове
B.Ортопное
C. Поза мусульманина під час молитви
D. Пасивне положення
E. Поза лягавої собаки
2. Студент медичного вузу повинен розпитати хворого і написати анамнестичний розділ історії хвороби.
Які основні розділи анамнезу та правила написання?
A. Паспортна частина, основні скарги, загальний анамнез
B. Основні скарги, анамнез життя, анамнез хвороби
C. Основні скарги, анамнез хвороби, анамнез життя, загальний анамнез
D. Паспортна частина, основні скарги, анамнез хвороби, загальний та анамнез життя
E. Паспортна частина, анамнез хвороби, анамнез життя, загальний анамнез
3. Хворий скаржиться на періодичний стискаючий біль за грудиною, серцебиття, задишку при незначному фізичному навантаженні, напіввідкритий рот, набряклі повіки, акроціаноз, набухання шийних вен.
Як називається таке обличчя?
A. Обличчя Гіпократа
B. Мітральне обличчя
C. Обличчя Паркінсона
D. Обличчя Корвізара
E. Склеродермічне обличчя
4. Хворий стогне, лежить горелиць, очі заплющені, дихання глибоке, ритмічне, в повітрі запах ацетону. Обличчя бліде, на щоках рум’янець, слизова губ суха. На запитання лікаря, що вас турбує не відповідає. Коли лікар голосно запитав «Як Ваше прізвище» і торкнувся руки пацієнта той згодом розплющив очі і дав правильну відповідь.
Який стан свідомості у хворого?
A. Кома
B. Маячіння
C. Сопор
D. Ступор
E. Ясна
5. Хворий скаржиться на відчуття нестачі повітря, потруднений видих, сухий кашель. Обличчя бліде. В акті дихання беруть участь додаткові дихальні м’язи, грудна клітка розширена.
Що вислуховується при аускультації легень?
A. Жорстке дихання
B. Патологічне бронхіальне дихання
C. Крепітація на верхівках
D. Вологі різнокаліберні хрипи в міжлопатковому просторі
E. Сухі свистячі хрипи
6. Хворий скаржиться на задишку експіраторного характеру, кашель, лікується в стаціонарі з приводу загострення хронічного бронхіту. Лікарю необхідно провести огляд грудної клітки та визначити статичні ознаки.
Що це передбачає?
A. З’ясувати анамнез
B. Визначити статуру
C. Визначити тип тілобудови
D. Визначити форму і симетричність грудної клітки
E. Визначити тип та ритм дихання
7. Хворий скаржиться на відчуття нестачі повітря, утруднений видих, сухий кашель. Обличчя бліде. В акті дихання беруть участь додаткові дихальні м’язи, грудна клітка розширена, передньо-задній розмір дорівнює поперечному, міжреберні проміжки широкі, згладжені.
Які дані пальпації грудної клітки?
А. Болісність в міжребір’ях
В. Послаблене голосове тремтіння
С. Підшкірна крепітація
D. Посилене голосове тремтіння
Е. Резистентність відсутня
8. Хворий скаржиться на біль при глибокому диханні в правому боці грудної клітки, кашель із густим і ржавим харкотинням, задишку. Лежить на правому боці. Права половина грудної клітки збільшена, відстає в диханні, частота дихання 24/хв, ритмічне. При перкусії справа над нижньою долею легень тупий звук.
Яка характеристика тупого перкуторного звуку?
A. Гучний тривалий низький
B. Гучний тривалий високий
C. Тихий тривалий низький
D. Тихий короткий низький
E. Тихий короткий високий
9. Хворий скаржиться на відчуття нестачі повітря, утруднений видих, сухий кашель. Обличчя бліде. В акті дихання беруть участь додаткові дихальні м’язи, грудна клітка розширена, передньо-задній розмір дорівнює поперечному, міжреберні проміжки широкі, згладжені.
Які дані топографічної перкусії?
А. Нижня межа легень розташована вище звичайного положення
В. Нижня межа легень опущена
С. Ширина полів Креніга 3 см
D. Висота стояння верхівок легень над ключицею 1,5 см
Е. Нижня межа легень по середній аксилярній лінії на рівні 8 ребра
10. У хворого скарги на сухий кашель, колючий при диханні справа, задишка. Грудна клітка нормостенічна, права половина збільшена, відстає в диханні. При перкусії ззаду справа нижче кута лопатки тупий звук. Над іншими ділянками ясний легеневий. Діагностована пневмонія.
Який основний дихальний шум буде вислуховуватись справа нижче кута лопатки?
A. Амфорічне дихання
B. Везикулярне дихання
C. Бронхіальне дихання
D. Жорстке везикулярне дихання
E. Пуерильне дихання
11. Хворий скаржиться на біль в правій половині грудної клітки, підвищення температура тіла до 39ºС, задишку, сухий кашель, слабкість. Діагностована правобічна нижньодольова пневмонія.
Які дані огляду грудної клітки?
А. Емфізематозна форма
В. Згладженність міжреберних проміжків зліва
С. Відставання правої половини грудної клітки в акті дихання
D. Відставання лівої половини грудної клітки в акті дихання
Е. Паралітична форма грудної клітки
12. Хворий скаржиться на експіраторну задишку. При загостренні хвороби напади ядухи. При огляді: центральний ціаноз, пальці в формі барабанних паличок, положення ортопноє. Грудна клітка емфізематозна. При порівняльній перкусії перкуторний звук.
Як можуть бути розташовані нижні межі легень?
A. Опущені нижче норми з двох боків
B. В межах норми з двох боків
C. Підняті справа нижче норми
D. Опущені зліва нижче норми
E. Підняті вище норми з двох боків
13. Хворий скаржиться на біль в правій половині грудної клітки, підвищення температура тіла до 39ºС, задишку, сухий кашель, слабкість. Діагностована правобічна нижньодольова пневмонія.
Які дані порівняльної перкусії легень?
А. Тимпанічний перкуторний тон в нижніх відділах справа
В. Коробковий перкуторний тон в нижніх відділах справа
С. Тупий перкуторний тон в нижніх відділах справа
D. Притуплено-тимпанічний тон в нижніх відділах зліва
Е. Тупий перкуторний тон над верхівкою легені справа
14. Хворий скаржиться на експіраторну задишку періодичні напади ядухи, що супроводжуються дистанційними хрипами. Хворіє на бронхіальну астму. Положення ортопноє, грудна клітка емфізематозна, при перкусії коробковий звук.
Які додаткові дихальні шуми можна вислухати при нападі ядухи?
A. Вологі велико пухирчасті хрипи
B. Вологі хрипи середньопухирчасті
C. Початкова крепітація
D. Сухі свистячі хрипи
E. Шум тертя плеври
15. Хвора , яка має серцеву ваду, скаржиться на задишку, кровохаркання, серцебиття. При огляді виявлено: ціаноз губ, кінчика носа, ціанотичний рум’янець на щоках, пульсація в епігастральній ділянці, яка посилюється під час вдиху, набряки гомілок. Пульс на лівій променевій артерії меншого наповнення, ніж на правій. АТ 120/70 мм.рт.ст.
Яка причина кровохаркання?
А. Туберкульоз легень
В. Виражене серцебиття
С. Прикус язика
D. Гіпертензія в малому колі кровообігу
Е. Застій у великому колі кровообігу
16. Хворий скаржиться на періодичний сухий кашель, задишку. Грудна клітка асиметрична, зліва збільшена, відстає при диханні. Частота дихання 20/хв. При перкусії зліве притуплений тимпанічний звук. Аускультативно дихання везикулярне не прослуховується чути слабке бронхіальне дихання.
Які зміни можна виявити при дослідженні бронхофонії?
A. Відсутня
B. Ослаблена
C. Посилена
D. Шум плюскоту Гіппократа
E. Шум падаючої краплі
17. Хвора , яка має серцеву ваду, скаржиться на задишку, кровохаркання, серцебиття. При огляді виявлено: ціаноз губ, кінчика носа, ціанотичний рум’янець на щоках, пульсація в епігастральній ділянці, яка посилюється під час вдиху, набряки гомілок. Пульс на лівій променевій артерії меншого наповнення, ніж на правій. АТ 120/70 мм.рт.ст.
Що спричинило такі ознаки пульсу?
А. Аневризма дуги аорти
В. Збільшений лівий шлуночок
С. Збільшене ліве передсердя
D. Тромбоз лівої променевої артерії
Е. Підвищений артеріальний тиск
18. Скарги на серцебиття, задишку при незначному фізичному навантаженні впродовж 15 років хворіє на мітральний порок серця. При огляді акроціаноз, на щоках «метелик», положення напівсидячи. Спостерігаються серцевий поштовх в У міжребірї до середини від середньо-ключичної лінії. Пульсації в епігастрії, в ІІ міжребірї ліворуч. поштовх в У При пальпації ділянки серця де буде визначатись діастолічне котяче муркотіння?
A. Верхівка серця
B. Друге міжребір’я ліворуч
C. Друге міжребір’я праворуч
D. Епігастральна ділянка
E. Яремна ямка
19. Хвора , яка має серцеву ваду, скаржиться на задишку, кровохаркання, серцебиття. При огляді виявлено: ціаноз губ, кінчика носа, ціанотичний рум’янець на щоках, пульсація в епігастральній ділянці, яка посилюється під час вдиху, набряки гомілок. Пульс на лівій променевій артерії меншого наповнення, ніж на правій. АТ 120/70 мм.рт.ст.
Які дані перкусії серця можуть бути?
А. Зміщення лівої межі відносної серцевої тупості назовні
В. Зміщення правої та верхньої меж відносної серцевої тупості назовні
С. Межі серцевої тупості нормально розташовані
D. Зміщена нижня межа серця вниз
Е. Зменшення абсолютної серцевої тупості
20. Пацієнтка скаржиться на серцебиття, задишку, інколи кровохаркання. При огляді: «мі тральне» обличчя, над ділянкою серця пульсації в У міжребірї, ліворуч від лівої середньо ключичної лінії, епігастральна на вдосі, в ІІ міжребірї зліва. При перкусії меж відносної тупості серця встановлено права на 1 см праворуч від грудниної лінії, верхня ІІ міжребіря ліва на 1 см досередини від лівої середньо ключичної лінії.
Як оцінити результати перкусії серця?
A. Всі межі не змінені
B. Розширена права межа
C. Розширена ліва межа
D. Верхня межа піднята догори
E. Всі межі змінені
21. Хворий скаржиться на серцебиття, задишку, головний біль, пульсацію в голові та головокружіння. При огляді обличчя бліде, надмірна пульсація судин шиї, похитування головою у сагітальній площині в такт із скороченням серця. АТ 160/40 мм.рт.ст. Пульс 92 уд. за 1 хв. ритмічний, напружений, швидкий, високий.
Який симптом виявлений при огляді шиї?
А. Негативний венний пульс
В. Танок каротид
С. Позитивний венний пульс
D. Комір Стокса
Е.Збільшення лімфатичних вузлів
22. Хворий скаржиться на задишку, важкість в правому підребір’ї. При огляді прекардіальної ділянки вени шиї набухлі, епігастральна пульсація правого шлуночка і печінки. Симптом Плеша позитивний.
Як перевірити симптом Плеша?
A. Аускультативно біля мечоподібного відростка І тон ослаблений
B. Епігастральна пульсація стає більш виразною на висоті вдиху
C. Натискання на печінку спричиняє набухання шийних вен
D. Набухання яремних вен відповідає артеріальній пульсовій хвилі
E. Набухання яремних вен не відповідає артеріальній пульсації
23. Хворий скаржиться на серцебиття, задишку, головний біль, пульсацію в голові та головокружіння. При огляді обличчя бліде, надмірна пульсація судин шиї, похитування головою у сагітальній площині в такт із скороченням серця. АТ 160/40 мм.рт.ст. Пульс 92 уд. за 1 хв. ритмічний, напружений, швидкий, високий.
Які характеристики верхівкового поштовху у хворого?
А. Обмежений, зміщений вгору
В. Розширений , нормально розташований
С. Високий, посилений, зміщений вліво
D. Негативний
Е. Послаблений, зміщений вліво
24. У хворого скарги на сильний головний біль, блювання, головокружіння. Знаходиться в реанімації з приводу порушення гострого кровопостачання. Шкіра бліда, обличчя асиметричне, в правих кінцівках, слабкість, рухи обмежені. АТ 200/110 мм рт. ст. Пульс ритмічний, 60/хв, задовільного наповнення.
Яке напруження пульсу буде визначатись?
A. М’який
B. Середнього напруження
C. Твердий
D. Ниткоподібний
E. Малий
25. При обстежені хворої, яка має набуту ваду серця, виявлено: ціаноз губ, щік, набряки гомілок, ліва межа відносної серцевої тупості – на 1,0 см ззовні середньо-ключичної лінії, АТ 115/70 мм.рт.ст. Пульс 94 уд. за 1 хв. ритмічний, ненапружений. На верхівці І тон значно послаблений, акцент ІІ тону на легеневій артерії.
Який органічний шум і в якій точці аускультації серця може бути у хворої?
А. ІІ точка систолічний шум
В. І точка систолічний шум
С. ІІІ точка діастолічний шум
D. ІV точка діастолічний шум
Е. І точка діастолічний шум
26. У хворого 16 років скарги на серцебиття при хвилюванні. При огляді змін не виявлено. Перкуторно межі серця не змінені. При аускультації над верхівкою 2 тони, І тон більш гучний, короткий м’який систолічний шум, що не проводиться зникає після 10 присідань, при пальпації патологічні пульсації та котяче муркотіння не визначаються.
Які зміни виявляються при аускультації серця?
A. Шум тертя перикарда
B. Шум кардіопульмональний
C. Шум плевроперикардіальний
D. Шум органічний
E. Шум функціональний
27. Хвора скаржиться на задишку, серцебиття, іноді кровохаркання, важкість у правому підребір’ї, збільшення живота, набряки гомілок. На обличчі ціаноз губ, щік. Зміщення верхньої та правої меж відносної серцевої тупості назовні. На верхівці І тон посилений, вислуховується додатковий діастолічний тон, на легеневій артерії акцент ІІ тону.
Який органічний шум може бути у хворої?
А. Систолічний шум в І точці аускультації
В. Систолічний шум в ІІІ точці аускультації
С. Систолічний шум в ІV точці аускультації
D. Діастолічний шум в ІІІ точці аускультації
Е. Діастолічний шум в І точці аускультації
28. Скарги на головний біль у потиличній ділянці, дзвін у вухах, головокружіння, серцебиття. Гіперстенік. Обличчя червоного кольору. При перкусії межі серця розширені вліво. Аускультативно на верхівці І тон гучний, систолічний м’який короткий шум, акцент ІІ тону над аортою. АТ 190/110 мм рт. ст.
Оцініть ступінь артеріальної гіпертензії:
A. Висока нормальна
B. Важка
C. Межова
D. М’яка
E. Помірна
29. Хвора скаржиться на задишку, серцебиття, іноді кровохаркання, важкість у правому підребір’ї, збільшення живота, набряки гомілок. На обличчі ціаноз губ, щік. Зміщення верхньої та правої меж відносної серцевої тупості назовні. На верхівці І тон посилений, вислуховується додатковий діастолічний тон, на легеневій артерії акцент ІІ тону.
Який додатковий діастолічний тон виявлений у хворої?
А. Патологічний ІІІ тон
В. Патологічний ІV тон
С. Перикард-тон
D. Тон відкриття мітрального клапану
Е. Розщеплення ІІ тону
30. Скарги на слабкість, головокружіння, задишку, серцебиття, часті носові кровотечі. При огляді шкіра і слизові оболонки сухі, бліді. Тургор шкіри знижений. В кутах губ тріщини. Нігті ложкоподібні. В загальному аналізі крові гемоглобін 70 г/л. Пульс 100/хв, ритмічний, слабкого наповнення.
Які зміни можна виявити при аускультації судин?
A. Акцент ІІ тону над аортою
B. ІІ тон над легеневою артерією ослаблений
C. Подвійний тон Траубе над стегновою артерією
D. Подвійний шум Виноградова-Дюрюзє над сонною артерією
E. Шум дзиги над яремною веною
31. Хвора скаржиться на задишку, серцебиття, іноді кровохаркання, важкість у правому підребір’ї, збільшення живота, набряки гомілок. На обличчі ціаноз губ, щік. Зміщення верхньої та правої меж відносної серцевої тупості назовні. На верхівці І тон посилений, вислуховується додатковий діастолічний тон, на легеневій артерії акцент ІІ тону.
Що може бути виявлено при пальпації передсерцевої ділянки?
А. Систолічне „котяче муркотіння” на верхівці
В. Діастолічне „котяче муркотіння” на верхівці
С. Систолічне „котяче муркотіння” на основі серця
D. Діастолічне „котяче муркотіння” на основі серця
Е. Систолічне „котяче муркотіння” посередині грудини
32. Скарги на слабкість, задишку в спокої, біль тупий в серці, серцебиття, набряки. Хворіє понад 20 років. При огляді ціаноз слизових і шкіри, положення вимушене: сидить і спить в кріслі. На нижніх кінцівках набряки постійні, асцит , межі серця розширені у всі боки. Аускультативно тони приглушені, на верхівці вислуховуються 3 тони, додатковий тон після ІІ тону, тихий, глухий, найголосніший І тон. Пульс 100/хв, ритмічний, слабкого наповнення, не напружений.
Який ритм серця вислуховується?
A. Маятникоподібний ритм
B. Ембріокардія
C. Ритм перепала
D. Протодіастолічний ритм галопу
E. Пресистолічний ритм галопу
33. Хворий скаржиться на періодичні відчуття „зупинки серця”, при цьому бувають головокружіння та легкі запаморочення. Переніс інфаркт міокарда. На ЕКГ зафіксовані періоди Самойлова-Венкебаха.
Яке порушення провідності серця у хворого?
А. Атріовентрикулярна блокада І ст.
В. Атріовентрикулярна блокада ІІ ст.
С. Атріовентрикулярна блокада ІІІ ст.
D. Внутрішньошлуночкова блокада
Е. Синоатріальна блокада
34. Скарги на серцебиття, перебої серця, головокружіння, слабкість. При огляді акроціаноз, набряки на гомілках. Межі серця розширені вліво. При аускультації тони ослаблені, брадікардія. Над верхівкою гучність І тону змінюється, інколи чути «гарматний». На ЕКГ: відстань R-R значно збільшена, нема закономірного зв’язку між зубцями Р і комплексами QRS, збудження шлуночків із частотою 25/хв, комплекс QRS розширений та деформований.
Як оцінити зміни ЕКГ?
A. Атріовентрикулярна блокада ІІ ступеня типу Мобітц І
B. Атріовентрикуялрна блокада ІІ ступеня тону Мобітц ІІ
C. Атріовентрикулярна блокада ІІІ ступеня
D. Синоаурикулярна блокада ІІ ступеня
E. Миготіння передсердь, брадисистолічна форма
35. Хворий скаржиться на серцебиття, перебої в роботі серця, задишку. При аускультації серця виявлено: тони неритмічні, різної гучності, частота серцевих скорочень 126 за 1 хв. Пульс – irregularis, frequens, dificiens, anaequalis.
Які зміни на ЕКГ можуть бути у хворого?
А. Зубець Р перед кожним комплексом QRS, але інтервал R-R вкорочений
В. Наявність хвиль F, які знаходяться в співвідношенні до комплексу QRS
4:1
С. Наявність синусоїдоподібної графіки
D. Відсутність зубця Р, інтервали R-R різні, наявність хвиль f
Е. Відсутність зв’язку між зубцями Р та комплексом QRS
36. Хворий скаржиться на важкість в правому підребір’ї, нудоту. Зловживає жирною та гострою їжею. При огляді склери субіктеричні, живіт асиметричний випинання в правій підреберній ділянці. При пальпації болісність при пальпації печінки. Висота печінкової тупості по правій середньо ключичній лінії 14 см.
Яка в нормі висота печінкової тупості по правій середньо ключичній лінії?
A. 5-6 см
B. 6-8 см
C. 9-11 см
D. 12-14 см
E. 14-16 см
37. Хвора скаржиться на біль в епігастральній ділянці, яка з’являється через 40 хв, після їжі, печію, відрижку кислим, закріпи. Вранці у хворої відбулось блювання „кавовою гущею”, шкіра бліда. АТ 100/60 мм.рт.ст. Пульс – 100 ударів за 1хв.
Про свідчить блювання „кавовою гущею”?
А. Кровотеча із шлунка на тлі гіперацидності
В. Кровотеча із шлунка на тлі аноцидності
С. Кровотеча з варикозно розширених вен стравоходу
D. Зловживання кавою
Е. Кровотеча із висхідного відділу товстого кишечника
38. Скарги на біль в лівій підреберній ділянці, слабкість, запаморочення, серцебиття. При огляді шкіра і слизові бліді. Живіт збільшений в лівій підреберній ділянці. При глибокій пальпації пальпується край селезінки. Перкуторно повздовжній розмір її 12 см.
Який в нормі повздовжній розмір селезінки?
A. 2-4 см
B. 4-6 см
C. 6-8 см
D. 8-10 см
E. 10-12 см
39. Хворий скаржиться на відсутність апетиту, збільшення живота, схуднення, важкість у правому пібребір’ї. При огляді – живіт збільшений, пупок згладжений, контуруються вени довкола пупка. Позитивний симптом флюктуації при дослідженні живота.
Про що свідчить симптом флюктуації?
А. Наявність повітря в черевній порожнині
В. Наявність вільної рідини в черевній порожнині
С. Ожиріння пацієнта
D. Значний метеоризм
Е. Кишечну непрохідність
40. Хворий скаржиться на важкість в правому підребір’ї, нудоту. Зловживає жирною та гострою їжею. При огляді склери субіктеричні, живіт асиметричний, випинання в правій підреберній ділянці. При пальпації печінка болісна. Висота печінкової тупості по правій середньоключичній лінії 14 см.
Яка в нормі характеристика краю печінки, що визначається при глибокій пальпації?
A. Гладенький безболісний
B. Горбкуватий безболісний
C. Щільний фестончатий
D. Щільний гладенький
E. Зернистий безболісний
1. Після ознайомлення зі скаргами та анамнезом хвороби пацієнта на ішемічну хворобу серця, лікар розпитав його про умови побуту та праці, зібрав дані про алергологічний анамнез.
Які відомості з анамнезу життя були не отримані?
A. загально біографічні дані (вік, прізвище)
B. скільки років хворіє на ІХС
C. шкідливі звички
D. чи був раніше перенесений інфаркту міокарда
E. частота нападів стенокардії
2. До приймального відділення лікарні швидка допомога доставила хворого у важкому стані. Хворий на питання лікаря відповідає із запізненням або відповідає не на всі питання, в оточенні орієнтується недостатньо.
Як оцінити стан притомності?
A. ступор
B. кома
C. сопор
D. амнезія
E. сінкопальний стан
3. До приймального відділення лікарні швидка допомога привезла хворого у важкому стані. Хворий знаходиться у стані заціпеніння, з цього стану його можна вивести на короткий час у разі голосного звертання до нього. Рефлекси збережені.
Як оцінити стан притомності?
A. ступор
B. кома
C. сопор
D. маячіння
E. амнезія
4. При огляді хворої лікар звернув увагу на нерівномірне ожиріння з характерним відкладанням жиру на обличчі, шиї, у ділянці плечового пояса і живота за наявності худих кінцівок. Обличчя кругле, місяцеподібне, багрово-червоного кольору, іноді з синюшним відтінком. Спостерігається гірсутизм. Такий тип ожиріння є типовим для:
A. гіпотериозу
B. менопаузи
C. ліпоми
D. гіпертиреозу
E. хвороби Іщенко-Куминга
5. Хворий щадить хвору ногу і пересуває її вперед шляхом повороту всього таза без згинання ноги в культовому суглобі, робить подібний до поклону рух тулубом. Оцінюючи таку ходу, лікар може доумати про враження:
A. на спину сухотку
B. остеомаляцію
C. геміпарез, як наслідок мозкового інсульту
D. ураження сідничного нерва
E. розсіяний склероз
6. Хворий скаржиться на субфібрильну температуру, ранковий кашель з виділенням харкотиння зелено-сірого кольору. Такі симптоми є характерними для:
A. ларінгіт
B. сухого плеврит
C. рак легенів
D. бронхоектатична хвороба
E. туберкульоз легенів
7. Хворий скаржиться на субфебрильну температуру протягом останніх трьох місяців, загальну слабкість, кашель з виділенням свіжої червоної крові у харкотинні. Раніше не хворів. Найбільш імовірною причиною кровохаркання може бути:
A. крупозна пневмонія
B. бронхоектатична хвороба
C. мітральний стеноз
D. туберкульоз легенів
E. лімфогранулематоз
8. При статичному огляді грудної клітини пацієнта з захворюванням органів дихання, лікар виявив збільнення однієї з половин. Це може спостерігатись при:
A. пневмосклерозі
B. бронхіальній астмі
C. гострому бронхіті
D. пневмосклерозі
E. ексудативному плевриті
9. При пальпації грудної клітини та визначенні голосового тремтіння лікар виявив його підсилення. Це може спострегіатись при:
A. крупозній пневмоніі в стадії спечінкування
B. бронхіальній астмі
C. бронхоектатичній хворобі
D. ексудативному плевриті
E. дифузному пневмосклерозі
10. При обстеженні хворого на нижньодольову крупозну пневмонію лікар може виявити:
A. виникнення тимпанічного тону
B. зменшення висоти стояння верхівок легень
C. зменшення ширини полей Креніга
D. зменшення активної рухомості нижнього краю легені
E. збільшення активної рухомості нижнього краю легені
11. При обстеженні хворого лікар виявив: збільшення правої половини грудної клітини у розмірах, відставання її в акті дихання, зменшення рухомості нижнього краю легені. При аускультації виявлено бронхіальне дихання в нижніх відділах справа. Поєднання таких ознак більш типово для:
A. бронхіальної астми
B. гідропневотораксу
C. раку легень
D. крупозної пневмонії в стадії спечінування
E. гідротораксу
12. При аускультації нижньої правої легені хворого на крупозну пневмонію лікар вислухав на висоті вдиху особливий тріск який можна оцінити як:
A. плевроперикардіальний шум
B. крепітацію
C. бронхіальне дихання
D. вологі хрипи
E. шум третя плеври
13. При аускультації легень лікар вислуховує переривчастий грубий звук в обидві фази дихання. На прохання лікаря дихати глибше, пацієнт скаржиться на посилення болю в грудній клітці.
Який дихальний шум вислуховує лікар?
A. плевроперикардіальний шум
B. сухі хрипи
C. крепітацію
D. шум тертя плеври
E. жорстке дихання
14. При аускультації легень лікар вислуховує переривчастий грубий звук в обидві фази дихання. На прохання лікаря дихати глибше, пацієнт скаржиться на посилення болю в грудній клітці.
Що необхідно зробити лікарю для уточнення типу дихальних шумів?
A. попросити хворого затримати дихання
B. нахилити хворого у бік враження
C. провести бронхофонію
D. прикласти вухо до грудної клітини над місцем враження та потрусити хворого
E. зробити «ложний» вдих
15. При мікроскопічному дослідженні харкотиння лікар виявив кристали Шарко-Лейдена і спіралі Куршмана. Це є підставою думати про наявність у хворого:
A. бронхіальної астми
B. бронхоектатичної хвороби
C. раку легень
D. актиномікозу
E. туберкульозу
16. Хворий К., 50 рків, страждає бронхіальною астмою впродовж 10 років, регулярно спостерігається пульмонологом.
Які з перерахованих методів дослідження слід призначити хворому для визначення дихальної недостатності?
A. бронхографію
B. бронхоскопію
C. торакоскопію
D. спірографію
E. плеваральну пункцію
17. При огляді хворого лікар звернув увагу на обличчя хворого: шкіра щік має темно-червоний із синюшними відтінками колір у вигляді румянців. Ознаками якого захворювання це може бути:
A. крупозна пневмонія
B. мітральний стеноз
C. враження наднирників
D. ексудативний перикардит
E. атеросклероз
18. При дослідженні верхівкового поштовху лікар помітив що під час систоли замість випинання спостерігається втягування грудної клітини. Такий симптом може свідчити про:
A. аневризму дуги аорти
B. злиплевий перикардит
C. мітральний стеноз
D. перенесений інфаркт міокарду
E. серцеву недостатність
19. Лікар звернув увагу що у пацієнта спостерігається набухання шийних вен одночасно з появою артеріальної пульсової хвилі. Такий симптом може свідчити про:
A. злипливий перикардит
B. аневризму дуги аорти
C. високу гіпертензію в малому колі кровообігу
D. мітральний стеноз
E. недостатність тристулкового клапану
20. При пальпації верхівкового поштовху лікар виявив наступні його властивості: розлитий, високий, посилений, резистентний. Для якого стану такі властивості більш типові:
A. дилятація лівого шлуночка
B. висока гіпертензія у малому колі кровообігу
C. гіпертрофія лівого шлуночка
D. накопичення рідини в перикарді
E. тахікардія
21. При пальпації грудної клітини лікар відчув тремтіння грудної клітини, що нагадує «котяче муркотіння» в ділянці верхівки серця під час діастоли. Наявність цього симптома вказує на:
A. стеноз гирла аорти
B. стеноз мітрального отвору
C. комбінована мітральна вада серця
D. недостатність мітрального клапану
E. недостатність клапанів аорти
22. При перкусії серця лікар визначив зміщення лівої межі відносної тупості назовні від середньо- ключичної лінії на 2 см. Такі зміни можуть спостерігатись при:
A. гіпертрофії лівого передсердя
B. гіпертрофії правого та лівого передсердь
C. гіпертрофії лівого шлуночка
D. збільшення дуги аорти
E. гіпертрофії правого шлуночка
23. При перкусії серця лікар визначив зміщення верхньої межі відносної тупості серця до рівня ІІ міжребіря. Це може спостерігатись при:
А. гіпертрофії лівого передсердя
B. гіпертрофії правого та лівого передсердь
C. гіпертрофії лівого шлуночка
D. збільшення дуги аорти
E. гіпертрофії правого шлуночка
24. При визначенні конфігурації серця лікар визначив трапецієвидну форму серця з широкою основою внизу і поступовим звуженням догори в напрямку до судинного пучка. Така форма серця може спостерігатись при:
А. гіпертрофії лівого передсердя
B. гіпертрофії правого та лівого передсердь
C. гіпертрофії лівого шлуночка
D. збільшення дуги аорти
E. накопиченні великої кількості рідини в перикардіальній порожнині
25. При перкусії серця лікар визначив патологічне збільшення абсолютної тупості серця. В якому випадку можуть спостерігатись такі зміни:
A. емфізема легень
B. пухлина заднього средеостіння
C. пневмосклероз нижньої долі правої легені
D. пневмоперикардит
E. напад бронхіальної астми
26. При обстеженні хворого лікар виявив наявність дефіциту пульсу 15 уд.за хв. При яких патологічних станах це може спостерігатись?
A. недостатність клапанів аорти
B. судинна дистонія
C. серцева недостатність
D. миготлива аритмія
E. Атеросклеротичний кардіосклероз
27. При обстеженні хворого лікар виявив виражену брадикардію - 37, рідкий ритмічний пульс. При яких паталогічних станах це може спостерігатись?
A. підвищення температури
B. серцева недостатність
C. бронхіальна астма
D. повна атріовентрикулярна блокада
E. міокардит
28. При проведенні аускультації серця лікар повинен дотримуватись наступного порядку. Спочатку вислухати першу точку, якою є:
A. трьохстулковий клапан у ділянці верхівки серця
B. тристулковий клапан біля основи мечоподібного відростка
C. двухстулковий клапан у ділянці верхівки серця
D. точка Боткіна-Ерба
Е. друге міжребіря ліворуч від грудини
29. При аускультації серця лікар вислухав підсилення першого тону на верхівці серця. Це може спостерігатись при:
A. інфаркт міокарду
B. міокардит
C. стеноз мі трального отвору
D. хронічна анемія
E. гідроперикардит
30. При аускультації серця лікар вислухав «гарматний тон» Стражеска на верхівці серця. Це може спостерігатись при:
A. інфаркт міокарду
B. повна атріовентрикулярна блокада
C. міокардит
D. недостатність мітрального клапану
E. стеноз аорти
31. При аускультації верхівки серця лікар вислухав ослаблення першого тону. Це може спостерігатись при:
A. міокардит
B. повна атріовентрикулрна блокада
C. тіреотоксикоз
D. стеноз мітрального отвору
E. гостра крововтрата
32. При аускультації серця лікар вислухав на верхівці серця органічний діастолічний шум. Це може спостерігатись при:
A. стеноз мітрального отвору
B. стеноз гирла аорти
C. стеноз гирла легеневої артерії
D. недостатність мітрального клапану
E. недостатність трьохстулкового клапану
33. Нормальна тривалість зубця Р:
A. 0, 02-0,03 с
B. 0, 03-0,04 с
C. 0, 02-0,07с
D. 0, 06-0,01с
E. 0, 12-0,18 с
34. При дослідженні електричної вісі серця виявлено кут альфа - 450. Це свідчить про:
A. нормальне положення електричної вісі
B. горизонтальне положення електричної вісі
C. вертикальне положення електричної вісі
D. відхилення електричної вісі вліво
E. відхилення електричної вісі вправо
35. Хворий скаржиться на напади серцебиття, запаморочення, що виникають раптово та тривають близько години, проходять після медикаментозного лікування .При дослідженні пульсу спостерігається нерегулярний, нерівний дефіцитний пульс. Найбільш імовірно виявити на ЕКГ наступні порушення:
A. наявність поодиноких передсердних екстрасистол
B. мезонодальний ритм
C. ідеовентрикулярний ритм
D. відсутність зубців Р та різні відстані RR, тахікардія
E. деформація комплексу QRS, збільшення його >0,12, однакові відстані RR, тахікардія >140/хв.
36. При дослідженні ЕКГ лікар виявив наступні зміни: частота шлуночкових комплексів 180 хв., ритм правильний, інтервали RR рівні, комплекси QRS розширені, деформовані, нагадують зубці пилки. Такі зміни ЕКГ типові для:
A. надшлуночкова пароксизмальна тахікардія
B. шлуночкова пароксизмальна тахікардія
C. миготлива тахісистолічна аритмія
D. фібриляція шлуночків
E. тріпотіння шлуноків
37. При дослідженні ЕКГ лікар виявив наступні зміни: частота шлуночкивх комплексів 180 хв, ритм правильний, інтервали RR рівні, комплекси QRS не розширені, нормальні. Такі зміни ЕКГ типові для:
A. надшлуночкова пароксизмальна тахікардія
B. шлуночкова пароксизмальна тахікардія
C. миготлива тахісистолічна аритмія
D. фібриляція шлуночків
E. тріпотіння шлуноків
38. Хворий скаржиться на ниючий біль в епігастральній ділянці, відрижку з запахом «тухлих яєць». Такі скарги типові для:
A. підвищення секреторної функції шлунку
B. зниження секреторної функції шлунка
C. анацидітас
D. гастродуоденальний рефлюкс
E. захворювання печінки
39. Хворий скаржиться на відчуття жару і паління в надчеревній ділянці і за грудиною, болі в епігастральній ділянці,які посилюються після прийому їжі, закрепи. Такі скарги типові для:
A. підвищення секреторної функції шлунку
B. зниження секреторної функції шлунка
C. анацидітас
D. гастродуоденальний рефлюкс
E. захворювання печінки
40. При пальпації живота лікар виявив наявність «шуму плеску Гіппократа». Це свідчить про:
A. наявність повітря в шлунку
B. наявність рідини в шлунку
C. наявність великої кількості рідини та повітря в шлунку
D. наявність асциту
E. наявність метеоризму
1. Хворий З., 72 років скаржиться на кашель, задишку змішаного характеру, яка підсилюється після фізичного навантаження. Із анамнезу життя відомо, що сорок років хворий пропрацював мельником, палить з юнацького віку. Останні двадцять років хворіє на хронічний бронхіт.
Що буде вислуховуватись у хворого при аускультації легень:
А. Підсилення везикулярного дихання
В. Жорстке везикулярне дихання
С. Ослаблення везикулярного дихання
D. Патологічне бронхіальне дихання
Е. Амфоричне дихання
2. Хвора К., 36 років скаржиться на кашель з виділенням слизисто-гнійної мокроти, головну біль задишку, виражену слабкість. Хворіє п’ять днів, захворіла гостро після переохолодження. Дільничний лікар після обстеження поставив діагноз позагоспітальної вогнищевої правобічної пневмонії.
Що вислухав лікар при аускультації легень:
А. Сухі свистячі хрипи
В. Вологі дрібнопухірцеві неконсонуючі хрипи
С. Крепітацію
D. Шум тертя плеври
Е. Сухі дзижчачі хрипи
3. Хвора Н., 80 років скаржиться на задишку особливо після фізичного навантаження. Під час проведення рентгенологічного дослідження виявлено підсилення прозорості легеневого малюнку. Поставлено клінічний діагноз емфізема легень.
Яка буде аускультативна картина над легенями у хворої:
А. Патологічне бронхіальне дихання
В. Саккодоване дихання
С. Підсилення везикулярного дихання
D. Ослаблення везикулярного дихання
Е. Жорстке везикулярне дихання
4. Хворий М., 47 років поступив в клініку з погіршенням стану, непродуктивний кашель, задишку, нападами задухи.
Які аускультативні признаки бронхіальної обструкції у даного хворого:
А. Жорстке везикулярне дихання
В. Сухі дзижчачи хрипи
С. Сухі свистячі хрипи
D. Вологі середньопухирцеві хрипи
Е. Шум тертя плеври
5. Хвора П., 35 років поступила в приймальне відділення клінічної лікарні №3 м. Київа по швидкій допомозі. Черговий лікар-терапевт детально провів розпитування пацієнтки.
Яке заключення повинно бути зроблено в результаті даного розпитування:
А. Поставлений попередній діагноз
В. Оцінено загальний стан хворої
С. Вияснено яка система уражена, як між собою зв’язані скарги, гострий чи хронічний характер захворювання
D. Призначено лікування
Е. Проведена оцінка стану здоров’я пацієнтки
6. Студенти 3 курсу медичного факультету №1 провели розпитування хворої С., 40 років, яка знаходиться на лікуванні в терапевтичному відділенні із діагнозом гіпертонічна хвороба.
Хто є основоположником сучасного наукового методу розпитування:
А. С.П.Боткін
В. О.О. Остроумов
С. Г.А. Захар’їн
D. В.П. Образцов
Е. М.Д. Стражеско
7. Хворий Н., 35 років доставлений каретою швидкої допомоги в приймальне відділення лікарні швидкої допомоги після автомобільної аварії. Стан хворого тяжкий. Хворий знаходиться в сопорі.
Які дані характеризують сопор:
А. Стан хворого без свідомості, втрачені всі рефлекси і життєво важливі функції
В. Стан відсутності свідомості
С. Стан оціпеніння, хворий погано орієнтується в просторі, заторможений
D. Стан отупіння – реагує тільки на сильні звукові чи механічні подразнення, рефлекси збереження
Е. Стан маячіння і галюцинації
8. Вночі чергового лікаря терапевтичного стаціонару викликали до хворої Б., 74 років. Хвора скаржиться на виражену задишку, збільшення живота, набряки на нижніх кінцівках. При огляді: стан хворої тяжкий, свідомість ясна, виражений ціаноз шкіряних покровів. Хвора займає положення ортопноє.
При якому із станів хворий займає положення ортопноє:
А. Бронхіальна астма
В. Серцева астма
С. Бронхоектатична хвороба
D. Ексудативний перикардит
Е. Асцит
9. Хворий А., 30 років, який хворіє на ревматизм, звернувся до дільничого лікаря терапевта в зв’язку з погіршенням стану. При огляді хворого лікар спостерігав „танок каротид”.
При якій ваді серця може спостерігатися „танок каротид”:
А. При стенозі вічка аорти
В. При недостатності мітрального клапану
С. При недостатності клапанів аорти
D. При недостатності тристулкового клапану
Е. При стенозі мітрального клапану
10. При огляді хворої В., 25 років, яка хворіє на ревматизм лікар при пальпації виявив діастолічне „котяче муркотіння”.
Де і коли можна виявити діастолічне „котяче муркотіння”:
А. При стенозі вічка аорти в ІІ міжребер’ї справа біля краю грудини
В. При стенозі легеневої артерії в ІІ міжребер’ї зліва від грудини
С. При стенозі мітрального отвору на верхівці серця
D. На верхівці серця при сухому плевриті
Е. В зоні абсолютної тупості серця при сухому перикардиті
11. Лікар проводячи обстеження хворого С., 10 років, при статичному огляді грудної клітки виявив „серцевий горб”.
Що таке статичний огляд:
А. Огляд при якому цікавить рух обох половин грудної клітки
В. Огляд м’язового покриву грудної клітки
С. Огляд при якому звертається увага на участь обох половин грудної клітки в акті дихання
D. Огляд обох половин грудної клітки без акту дихання
Е. Огляд при якому цікавить частота, глибина, ритм дихання
12. Хвора К., 30 років скаржиться на кашель з виділення гнійного харкотиння „повним ротом” вранці, слабкість, пітливість, підвищення температури тіла до 37,8ºС. При огляді у хворої пальці рук у вигляді „барабанних паличок”.
Для якого із захворювань характерно виділяння харкотиння „повним ротом”
А. Туберкульоз легень
В. Вогнищева пневмонія
С. Крупозна пневмонія
D. Бронхоектатична хвороба
Е. Рак легень
13. Хворий М., 62 років скаржиться на кашель з харкотинням у вигляді „малинового желе”, слабкість, втрату ваги тіла. Палить цигарки впродовж 40 років.
Можна думати що у хворого:
А. Рак легень
В. Бронхоектатична хвороба
С. Крупозна пневмонія
D. Туберкульоз легень
Е. Абсцес легень
14. Хвора К., 36 років скаржиться на задишку, кашель з виділенням помірної якості слизиво-гнійного харкотиння, відчуття тяжкості в правому боці. При обстежені лікар справа нижче кута лопатки виявив відсутність голосового тремтіння, тупий легеневий звук, відсутність везикулярного дихання.
Про який патологічний процес найбільш вірогідно можна думати:
А. Емфізему легень
В. Пневмоторакс
С. Ексудативний плеврит
D. Сухий плеврит
Е. Компресійний ателектаз
15. У хворої С., 65 років, яка хворіє на гіпертонічну хворобу під час обстеження лікар знайшов: 1) АТ – 170/110 мм. рт. ст. 2) зміщення верховного поштовху вліво 3) акцент ІІ тону над аортою.
Який патологічний стан привів до зміщення верховного поштовху вліво:
А. Кардіосклероз
В. Атеросклероз аорти
С. Гіпертрофія лівого шлуночка
D. Пневмосклероз
Е. Емфізема легень
16. При обстеженні допризивника С., 16 років лікар знайшов, що верхівковий поштовх у нього розміщений в нормі.
Де знайшов лікар верхівковий поштовх:
А. V міжребір’я по середньоключичній лінії
В. V міжребір’я на 1,0 см досередини від середньоключичної лінії
С. V міжребір’я на 1,0 см назовні від середньоключичної лінії
D. VІ міжребір’я по середньоключичній лінії
Е. ІV міжребір’я по середньоключичній лінії
17. Хвора М., 74 років поступила в терапевтичне відділення з скаргами на задишку, серцебиття, перебої в роботі серця, виражені набряки, збільшення живота. При обстеженні лікар виявив у хворої дефіцит пульсу 20 ударів на хвилину. АТ - 150/80 мм. рт. ст.
Що привело до виникнення дефіциту пульсу:
А. Серцева недостатність
В. Гіпертонічна хвороба
С. Миготлива аритмія
D. Атеросклеротичний кардіосклероз
Е. Недостатність мітрального клапану
18. Хворий М., 25 років страждав на ревматизм. При обстежені лікар виявив у хворого позитивний симптом Попова-Савельева.
Яка вада серця у даного пацієнта могла обумовити даний симптом:
А. Недостатність мітрального клапана
В. Стеноз мітрального отвору
С. Недостатність клапанів аорти
D. Стеноз вічка аорти
Е. Недостатність тристулкового клапану
19. Хвора К., 40 років хворіє на ревматизм. Поступила в стаціонар в кардіологічне відділення зі скаргами на задишку, серцебиття, головні болі, набряки на нижніх кінцівках. При обстежені: АД 240/0 мм.рт.ст., ЧСС – 110 уд. в 1 хв., пульс 110 уд. в 1 хв., високий, швидкий.
Що обумовлює виникнення даного пульсу:
А. Недостатність мітрального клапану
В. Стеноз мітрального отвору
С. Стеноз вічка аорти
D. Недостатність клапанів аорти
Е. Симптоматична артеріальна гіпертензія
20. У хворого А., 20 років, який хворіє на ревматизм, при аускультації серця на верхівці вислуховується „ляскаючий” І тон.
Про яку ваду серця можна думати:
А. Недостатність мітрального клапану
В. Стеноз мітрального отвору
С. Недостатність клапанів аорти
D. Стеноз вічка аорти
Е. Недостатність тристулкового клапана
21. У хворої на гіпертонічну хворобу при обстежені АТ 190/120 мм.рт.ст. Тони серця ритмічні, приглушені, акцент ІІ тону над аортою. Пульс 90 уд. в 1 хв. напружений, ритмічний.
Що лежить в основі акценту ІІ тону над аортою:
А. Підвищення тиску в малому полі кровообігу
В. Підвищення тиску в великому полі кровообігу
С. Підвищення кінцево – діастолічного тиску в лівому шлуночку
D. Підвищення кінцево – діастолічного тиску в правому шлуночку
Е. Підвищення кінцево-систолічного тиску в лівому передсерді
22. У хворого на ревматизм вислуховується „ритм перепела”.
Про яку ваду серця можна думати:
А. Стеноз мітрального отвору
В. Стеноз вічка аорти
С. Недостатність мітрального клапану
D. Недостатність аортальних клапанів
Е. Недостатність тристулкового клапану
23. У хворої З., 35 років, яка хворіє на ревматизм з аортальною вадою серця (недостатність аортальних клапанів), вислуховується при аускультації серця діастолічний шум.
Де є найкраще місце вислуховування даного шуму:
А. Верхівка серця
В. Зона Боткіна-Ерба
С. Друге міжребір’я справа від грудини
D. Друге міжребір’я зліва від грудини
Е. Місце прикріплення мечоподібного відростка до грудини
24. У хворого К., 20 років, який хворіє на ревматизм з наявною вадою серця вислуховується діастолічний шум на верхівці.
Яка вада серця у хворого:
А. Стеноз вічка аорти
В. Стеноз мітрального отвору
С. Стеноз легеневої артерії
D. Недостатність мітрального клапану
Е. Недостатність тристулкового клапану
25. У хворого С., 16 років при досліджені ЕКГ виявлено: ритм синусовий, правильний ЧСС – 100 уд. на хвилину, інтервал PQ – 0,24 сек QRS – 0,08 сек < - 65º. Із анамнезу відомо, що за три тижні перед дослідженням хворий переніс фолікулярну ангіну.
Про які зміни можна думати:
А. Порушення провідності в передсердях
В. Відсутність будь-яких змін
С. Синусову брадикардію
D. А-V блокаду І ступеня
Е. А-V блокаду ІІ ступеня типу (Мобітц І)
26. Під час профілактичного огляду студентів 3 курсу НМУ ім. О.О.Богомольця при досліджені ЕКГ у більшості студентів зроблено заключення про нормальну електричну вісь.
Що таке нормальна електрична вісь (кут альфа):
А. Від – 30 до – 60 º
В. Від 0 до – 30 º
С. Від 0 до + 30 º
D. Від + 30 до 70 º
Е. Від + 70 до 90 º
27. У хворої М., 68 років, яка хворіє на ішемічну хворобу серця періодично виникають напади порушень ритму у вигляді пароксизму миготливої аритмії.
Які ЕКГ признаки миготливої аритмії:
А. Зубець Р відсутній, однакові інтервали R – R
В. Зубець Р відсутній, неоднакові інтервали R - R
С. Зубець Р від’ємний, незмінний шлуночків комплекс
D. Інтервал R – R однаковий, передсердні хвилі „пилкоподібної форми”
Е. Інтервал R – R різний, поступово від циклу до циклі збільшення інтервалу Р – Q
28. У хворого К., 55 років, який переніс інфаркт міокарда, діагностовано шлуночкові екстрасистолію.
Які ЕКГ признаки шлуночкової екстрасистоли:
А. Змінений зубець Р, незмінений шлуночковий комплекс
В. Змінений зубець Р, змінений шлуночків комплекс
С. Відсутність зубця Р, широкий шлуночків комплекс, повна компенсаторна пауза
D. Наявність негативного Р перед шлуночковим комплексом
Е. Наявність негативного Р після шлуночкового комплексу
29. У хворого Д., діагностовано міокардит, порушення ритму (після кожного синусового комплексу з’являється екстрасистолічний комплекс).
Як називається така екстрасистолія:
А. Політопна
В. Групова
С. Бігіменія
D. Тригіменія
Е. Вставна
30. Хвора З., 72 роки періодично втрачає свідомість. Після обстеження у хворої виявлено повну атріовентрикулярну блокаду.
Які ЕКГ признаки повної атріовентрикулярної блокади:
А. Випадіння повного серцевого циклу на фоні регулярних передсердних скорочень
В. Поступове, від циклу до циклу, подовження інтервалу Р - R
С. Нема зв’язку між зубцем Р (70 уд. в 1 хвилину) і розширеним аберантним шлуночковим комплексом (25 уд. в 1 хвилину)
D. Зубець Р негативний після кожного комплексу QRS
Е. Тривалість Р – Q однакова, періодичне випадіння шлуночкового комплексу
31. Хворого К., 32 років з виразкової хворобою шлунку, турбує печія.
Що лежить в основі печії:
А. Підвищена кислоутворююча функція шлунку
В. Знижена секреторна функція шлунку
С. Ахлоргідрія
D. Гастроезофагальний рефлюкс
Е. Гастродуоденальний рефлекс
32. Хворий О., 40 років викликав швидку допомогу. Скаржиться на блювоту „кавою гущою”. Із анамнезу хворіє на виразкову хворобу 12 палої кишки.
Коли буває блювота „кавовою гущею”:
А. Стеноз воротаря
В. Шлункова кровотечею на фоні ахілії
С. Жовтяниці
D. Шлуночкові кровотеча на фоні нормо або гіперацидітас
Е. Зловживанні кавою
33. У хворої В., 65 років з серцевою недостатністю. При огляді лікар побачив збільшений живіт і вип’ячений пупок.
Коли буває вип’ячений пупок:
А. При метеоризмі
В. При гастроптозі
С. При асциті
D. При ентероптозі
Е. При набряку передньої черевної стінки
34. Хвора Б., 15 років доставлена каретою швидкої допомоги в приймальне відділення лікарні №3. При обстежені у пацієнтки виявлено м’язовий дефанс.
Про що можна думати:
А. Про запалення органів черевної порожнини
В. Про запалення очеревини
С. Про загострення виразкової хвороби шлунку
D. Про загострення виразкової хвороби 12 палої кишки
Е. Про стеноз воротаря
35. У хворої М., 30 років, яка зловживає алкоголем, при обстеженні виявлено збільшення розмірів печінки, виражену венозну сітку на передній черевній стінці у вигляді „голови медузи”.
Коли спостерігається „голова медузи”:
А. При вагітності
В. При ожирінні
С. При застої крові в системі воротної вени
D. При асциті
Е. При цирозі печінки
36. Лікар обстежуючи хвору К., 76 років при пальпації горизонтальної частини – ободової кишки виявив новоутворення.
Де в нормі розміщується ця кишка:
А. На рівні пупка
В. На 1 – 2 см вище пупка
С. На 2 – 3 см вище пупка
D. На 2 – 3 см нижче пупка
Е. Нижче великої кривизни шлунка на 2 – 3 см
37. У хворого Ж., 35 років, у якого діагностували цироз, лікар при обстеженні виявив перкуторно збільшення розмірів печінки.
Які нормальні розміри печінки по Образцов:
А. 10-12, 9-11, 8-10 см
В. 12-14, 11-13, 10-12 см
С. 13-15, 12-14, 11-13 см
D. 9-10, 8-9, 7-8 см
Е. 8-9, 7-8, 6-7 см
38. Хвора Н., 40 років скаржиться на задишку, набряки на ногах, збільшення живота. Із анамнезу відомо, що хвора хворіє на ревматизм. При огляді: акроцианоз, набряки на нижніх кінцівках, живіт має вигляд „жаб’ячого живота” з наявністю венозної сітки по бокових поверхнях.
Коли живіт набуває вигляду „жаб’ячого живота”:
А. При метеоризмі
В. При асциті
С. При вагітності
D. При ожирінні
Е. При перитоніті
39. У хворого М., 42 років, який хворіє на цироз печінки виявлено портальну гіпертензію.
Рентгенологічне дослідження якого відділу шлунково-кишкового тракту доцільно при портальній гіпертензії:
А. 12-ти палої кишки
В. Стравоходу
С. Тонкої кишки
D. Сліпої кишки
Е. Поперечно-ободочної кишки
40. Хворий Ш., 22 років скаржиться на болі в епігастральній ділянці . Болі носять „голодний”, „нічний” характер, також мають сезонність (весна, осінь). Із анамнезу – батько пацієнта хворіє на виразкову хворобу.
Який із методів інструментального обстеження ви запропонуєте в першу чергу:
А. Дуодентальне зондування
В. Рентгеноскопію
С. Рентгенографію
D. Фракційне дослідження шлункового вмісту
Е. Гастроскопію
№ 1
У приймальне відділення лікарні машиною швидкої допомоги доставлено хворого зі скаргами на свербіння шкіри, сип на обличчі і кінцівках, нудоту. Об'єктивно: температура – 37,10 С, Ps – 108 уд/хв, аритмічний, АТ – 120/80 мм рт. ст. На ЕКГ: ЧСС – 108 уд/хв, зрідка – передсердні екстрасистоли. З чого потрібно розпочати ведення історії хвороби хворого?
A. Загальний огляд.
B. Встановлення паспортних даних.
C. Огляд окремих частин тіла.
D. Збір скарг.
E. Збір анамнезу життя.
№ 2
З приймального відділення за наявності направлення дільничного лікаря до гастроентерологічного стаціонару поступив хворий з жовтяницею, свербінням, субфебрильною температурою, розладами травлення. З чого розпочати курацію стаціонарного хворого?
A. Збір скарг.
B. Збір анамнезу хвороби.
C. Збір анамнезу життя.
D. Збір загального анамнезу.
E. Детальний огляд хворого.
№ 3
Хвора 58 років, тривалий час проживала на забрудненій території близько ЧАЕС. В анамнезі – тиреотоксикоз. Лікується з приводу порушення функції щитоподібної залози. Об'єктивно: температура – 36,10 С, Ps – 108 уд/хв, ритмічний, АТ – 140/90 мм рт.ст. На ЕКГ: ЧСС – 108 уд/хв, синусова тахикардія, поодинокі екстрасистоли. При аускультації серця – систолічний шум на верхівці. Яка ознака при огляді хворої може стати в нагоді при постановці діагнозу до проведення лабораторно-інструментальних досліджень?
A. Мішки під очима.
B. Екзофтальм.
C. Ендофтальм.
D. Птоз.
E. Ністагм.
№ 4
Чоловік 26 років, тривалий час знаходиться під спостереженням гастроентеролога з приводу синдрому мальабсорбції. Хворого турбують проноси, знижений апетит, крихке волосся та ламкість нігтів. При лабораторному дослідженні встановлена недостатність вітаміна групи В. Яка ознака при огляді вказує на наявність вітамінної недостатності?
A. Тріщини у куточках рота.
B. Незарощення твердого піднебіння.
C. Постійно напіввідкритий рот.
D. Кіфоз.
E. Гіперсалівація.
№ 5
Хвора 56 років, в анамнезі – інфаркт міокарда 2 роки тому. Скаржиться на задишку в стані спокою, біль у серці. При огляді – ортопное, акроціаноз, набряки шийних вен, гомілок. Ps 94 уд/хв, аритмічний. Верхня межа відносної тупості серця у ІІ міжребер’ї по лівій парастернальній лінії, права – на 1 см вправо від правого краю грудини, ліва – на 1,5 см вліво від лівої середньоключичної лінії у VI міжребер’ї. Межі абсолютної тупості серця по вищезазначених лініях: верхня – у ІІІ міжребер’ї, права – по лівому краю грудини, ліва співпадає з лівою межею відносної тупості серця.. Печінка – виступає на 6 см вниз по правій середньоключичній лінії. Під впливом терапії спостерігається позитивна динаміка. Яка стадія серцевої недостатності (СН) у хворої?
A. СН IIБ
B. СН 0
C. СН I
D. СН IIА
E. СН III
№ 6
Хворий 49 років, в анамнезі – стабільна стенокардія, функціональний клас (ФК) ІІ. Потрапив у кардіологічне відділення зі скаргами на болі за грудиною стискаючого характеру, що виникли раптово та не купіруються нітрогліцерином. Об'єктивно: Ps – 108 уд/хв, АТ – 120/80 мм рт.ст., поодинокі екстрасистоли. На ЕКГ: ЧСС – 108 уд/хв, рідко – лівошлуночкові екстрасистоли, депресія сегмента ST у І, аVL та високі, гострокінцеві зубці Т у V2, V3, V4 відведеннях. Який найбільш вірогідний діагноз?
A. Стенокардія стабільна, ФК ІV.
B. Стенокардія стабільна, ФК ІІ.
C. Інфаркт міокарда.
D. Стенокардія нестабільна.
E. Стенокардія варіантна.
№ 7
Хвора 27 років, в анамнезі – гостра ревматична лихоманка. Скаржиться на задишку при значному фізичному навантаженні, періодичні напади серцебиття. Об'єктивно: акроціаноз, Ps – 98 уд/хв, аритмічний, АТ – 105/70 мм рт.ст. Верхня межа відносної тупості серця по верхньому краю ІІ ребра, верхня межа абсолютної тупості серця співпадає з верхньою межею відносної тупості серця. Перший тон на верхівці посилений, вислуховується тричленний ритм, акцент другого тону над легеневою артерією, пресистолічний шум над верхівкою та в п’ятій точці аускультації. Який найбільш імовірний діагноз?
A. Дефект міжшлуночкової перетинки.
B. Недостатність мітрального клапана.
C. Пролапс мітрального клапана.
D. Стеноз лівого атріовентрикулярного отвору.
E. Недостатність клапана аорти.
№ 8
Хворий 24 років, в анамнезі – важка форма гострої вірусної інфекції місяць тому. Скаржиться на болі в нижній третині грудної клітки зліва, періодичні напади серцебиття, задишку при незначному фізичному навантаженні, слабкість, пітливість. впродовж останніх трьох тижнів тримається субфебрильна температура. Останнім часом відмічає підвищення температури до 39-400С, озноб. Об’єктивно: шкіра бліда з помірним жовтяничним відтінком, є синці, тахікардія, над аортою – систолічний і діастолічний шуми різної інтенсивності. Пальпаторно печінка і селезінка збільшені. Який найбільш вірогідний попередній діагноз?
A. Лівобічна нижньочасткова пневмонія.
B. Інфекційний ендокардит.
C. Абсцес нирки.
D. Ревматична атака.
E. Інфаркт селезінки.
№ 9
Хворий 36 років, скаржиться на кашель з виділенням слизистого харкотиння, підвищення температури тіла до 37,60С, пітливість, загальну слабкість. Над легенями ясний легеневий перкуторний звук, вислуховується жорстке везикулярне диихання, розсіяні сухі хрипи. У крові гемоглобін – 144 г/л, еритроцити – 4,4 . 1012/л, лейкоцити – 9,4 . 109/л, лімфоцити –34%. На оглядовій рентгенограмі – посилення легеневого малюнка з обох сторін. Який найбільш імовірний синдромний діагноз?
А. Збільшення повітряності легень.
В. Бронхо-легеневий синдром.
С. Накопичення повітря в плевральній порожнині.
D. Накопичення рідини в плевральній порожнині.
Е. Ущільнення легеневої тканини.
№ 10
Хворий 26 років, скаржиться на підвищення температури тіла до 37,80С, чергування сухого кашлю та вологого – з виділенням невеликої кількості слизистого харкотиння, пітливість, загальну слабкість. Над легенями ясний легеневий перкуторний звук, розсіяні сухі хрипи, жорстке везикулярне дихання. У крові гемоглобін – 143 г/л, еритроцити – 4,3 . 1012/л, лейкоцити – 9,4 . 109/л, лімфоцити – 33%. На оглядовій рентгенограмі посилення легеневого малюнка з обох сторін. Яка найбільш імовірна причина кашлю?
А. Запалення бронхів.
В. Запалення плеври.
С. Здавлення бронхів.
D. Здавлення трахеї.
Е. Подразнення слизової оболонки бронхів.
№ 11
Хвора 25 років, скаржиться на сухий кашель, підвищення температури тіла до 37,8оС, пітливість, загальну слабкість. Голосове тремтіння не змінене. Над легенями ясний легеневий перкуторний звук, жорстке везикулярне дихання. У крові гемоглобін – 142 г/л, еритроцити – 4,2 . 1012/л, лейкоцити – 9,2 . 109/л, лімфоцити – 32%, паличкоядерні нейтрофіли – 14%. На оглядовій рентгенограмі посилення легеневого малюнка з обох сторін. Який найбільш імовірний нозологічний діагноз?
А. Гострий бронхіт.
В. Вогнищева пневмонія.
С. Хронічний бронхіт.
D. Туберкульоз легень.
Е. Бронхіальна астма.
№ 12
Хворий 49 років, скаржиться на підвищення температури тіла до 390С, озноб, кашель із в’язким слизистим харкотинням, яке містить домішки крові, біль у грудях при кашлі та глибокому вдиху. При огляді – виражений рум’янець на лівій щоці, герпетичні висипи на губах. Над зоною ураження при пальпації – посилення голосового третіння, при перкусії – тупий перкуторний звук. Дихання поверхневе, частота його 28/хв. Ліва сторона грудної клітки відстає при диханні. Над нижньою часткою лівої легені вислуховується бронхіальне дихання, різнокаліберні вологі хрипи. В крові еритроцити – 5,3 . 1012/л, лейкоцити – 17,0 . 109/л, фібриноген – 9 г/л, С-реактивний білок +++. Який найбільш імовірний синдромний діагноз?
А. Ущільнення легеневої тканини.
В. Накопичення повітря в плевральній порожнині.
С. Накопичення рідини в плевральній порожнині.
D. Накопичення рідини й повітря в плевральній порожнині.
Е. Збільшення повітряності легень.
№ 13
Хворий 69 років, скаржиться на підвищення температури тіла до 400С, запаморочення, озноб, кашель із в’язким слизистим харкотинням, яке містить домішки крові, біль у грудях при кашлі та глибокому вдиху, слабкість. При огляді – обличчя бліде з хворобливими рум’янцями на щоках, герпетичні висипи на шкірі, губах, слизовій носа. При пальпації – посилення голосового третіння та бронхофонії у нижніх відділах легень з обох сторін. Дихання поверхневе, частота його 28/хв. Обидві сторони грудної клітки відстають при диханні. У нижніх відділах легень вислуховується бронхіальне дихання, різнокаліберні вологі хрипи. В крові еритроцити – 4,3 . 1012/л, лейкоцити –18,0 . 109/л, фібриноген – 9,5 г/л, С-реактивний білок +++. Який найбільш імовірний нозологічний діагноз?
А. Ексудативний плеврит.
В. Вогнищева пневмонія.
С. Крупозна пневмонія.
D. Бронхоектатична хвороба.
Е. Хронічний бронхіт.
№ 14
Хворий 54 років, скаржиться на кашель з відходженням значної кількості гнійного харкотиння, підвищення температури тіла до 380С з коливаннями 1-20С впродовж доби, періодичний озноб, задишку. В анамнезі – верхнедольова пневмонія кілька місяців тому. Обличчя бліде, ціанотичне. Голосове тремтіння справа посилене. Над легенями ослаблене везикулярне дихання, під правою ключицею різнокаліберні гучні вологі хрипи, амфоричне дихання. В крові лейкоцити – 14,0 . 109/л, гемоглобін – 85 г/л, еритроцити – 3,3. 1012/л, ШОЕ – 56 мм/год. При бактеріологічному дослідженні харкотиння виявлено ріст золотистого стафілокока. Який найбільш імовірний синдромний діагноз?
А. Наявність патологічної порожнини в легенях.
В. Накопичення рідини в плевральній порожнині.
С. Накопичення повітря в плевральній порожнині.
D. Підвищення повітряності легень.
Е. Ущільнення легеневої тканини.
№ 15
Хворий 54 років, скаржиться на кашель з відходженням значної кількості гнійного харкотиння, підвищення температури тіла до 380С з коливаннями 1-20С впродовж доби, періодичний озноб, задишку. В анамнезі – лікувався неодноразово з приводу туберкульозу, лікування останнього разу не закінчив, посилаючись на скрутне матеріальне становище. Не працює. Вживає алкоголь. Обличчя бліде, ціанотичне. Під правою ключицею послаблене голосове тремтіння, при перкусії легень притуплений тимпанічний перкуторний звук. Над легенями ослаблене везикулярне дихання, під правою ключицею різнокаліберні гучні вологі хрипи, амфоричне дихання. В крові – лейкоцити 13,0 . 109/л, гемоглобін – 83 г/л, еритроцити – 3,5. 1012/л, ШОЕ – 50 мм/год. При бактеріологічному дослідженні харкотиння виявлено ріст палички Коха. Який найбільш імовірний синдромний діагноз?
А. Правосторонній пневмоторакс.
В. Ателектаз легені.
С. Закрита порожнини в легені.
D. Правосторонній гідроторакс.
Е. Дренована порожнина в легені.
№ 16
Хвора 36 років, скаржиться на кашель з відходженням значної кількості пінистого, схожого на сирну масу харкотиння, підвищення температури тіла до 38-400С, періодичний озноб, задишку. В анамнезі – пневмонія кілька місяців тому. Обличчя бліде, ціанотичне. Збільшені шийні лімфатичні вузли. При перкусії легень під лівою ключицею притуплений тимпанічний перкуторний звук. Над легенями ослаблене везикулярне дихання, під лівою ключицею різнокаліберні гучні вологі хрипи. В крові лейкоцити – 13,0 . 109/л, гемоглобін – 83 г/л, еритроцити – 3,5. 1012/л, ШОЕ – 50 мм/год. Яке дослідження необхідно провести в першу чергу для підтвердження основного діагнозу?
А. Спірографію.
В. Бронхографію.
С. Електрокардіографію.
D. Бактеріоскопію харкотиння.
Е. Рентгенографію легень.
№ 17
Хвора 49 років скаржиться на кашель із виділенням слизисто-гнійного харкотиння, підвищення температури тіла до 39,60С, головний біль, пітливість. Шкіра та видимі слизові оболонки бліді. Ширина полів Креніга справа і зліва 5 см. Рухливість нижніх легеневих країв збережена. Над середньою ділянкою правої легені притуплений тимпаніт чергується з легеневим звуком, на фоні жорсткого везикулярного дихання вислуховуються звучні дрібнопухирчасті вологі хрипи, рентгенологічно — неоднорідне "плямисте" затемнення помірної інтенсивності, тяжистість кореня правої легені. В крові лейкоцити – 16,2 . 109/л, ШОЕ – 40 мм/год. Який найбільш імовірний нозологічний діагноз?
А. Вогнищева пневмонія.
В. Гідроторакс.
С. Ексудативний плеврит.
D. Крупозна пневмонія.
Е. Пневмоторакс.
№ 18
Хвора 19 років скаржиться на кашель із виділенням слизисто-гнійного харкотиння, підвищення температури тіла до 38,60С, головний біль. Шкіра та видимі слизові оболонки бліді. Висота правої та лівої легень відповідно 25 та 3 см. Ширина полів Креніга справа і зліва 4 см. Рухливість нижніх легеневих країв збережена. Над нижньою ділянкою правої легені притуплений тимпаніт чергується з легеневим звуком. На фоні жорсткого везикулярного дихання вислуховуються звучні середньопухирчасті вологі хрипи, рентгенологічно –затемнення помірної інтенсивності, тяжистість кореня правої легені. В крові лейкоцити – 26,2 . 109/л, ШОЕ – 35 мм/год. Який найбільш імовірний синдромний діагноз?
А. Накопичення рідини в плевральній порожнині.
В. Ущільнення легеневої тканини.
С. Накопичення рідини й повітря в плевральній порожнині.
D. Патологічної порожнини в легені.
Е. Накопичення повітря в плевральній порожнині.
№ 19
Хвора 54 років скаржиться на кашель з виділенням слизистого харкотиння, загальну слабкість, пітливість. Хворіє понад 15 років, загострення бувають кілька разів на рік. Над легенями послаблене голосове тремтіння. Бронхофонія послаблена з обох сторін. При перкусії – коробковий перкуторний звук, помірне обмеження рухливості нижніх легеневих країв. При аускультації – ослаблене везикулярне дихання, сухі хрипи. Який найбільш імовірний синдромний діагноз?
А. Емфізема легень.
В. Бронхіальна обструкція.
С. Легенева недостатність.
D. Мукоциліарна недостатність.
Е. Ущільнення легеневої тканини.
№ 20
Хвора 54 років знаходиться на лікуванні в каріологічному відділенні. В юності перенесла гостру ревматичну лихоманку. Верхівковий поштовх розлитий, при аускультації діастолічний шум на верхівці серця та в ІІ міжребер’ї справа від грудини. Ліва межа відносної та абсолютної тупості серця зміщена вниз та вліво. При проведенні ультразвукового дослідження – ділятація лівого шлуночка та аортальна вада. На ФКГ − спадаючий діастолічний шум. Яка ознака може бути інформативною при огляді такої хворої?
А. Невпорядковані рухи обличчя у вигляді гримас..
В. Мимовільні рухи голови незалежно від пульсу.
С. Мимовільні рухи голови в такт пульсу.
D. Старече трясіння голови.
Е. Спадіння вен шиї на вдиху.
№ 21
Хвора 34 років, скаржиться на кашель з відходженням великої кількості гнійного харкотиння ("повним ротом") у ранкові години. При зміні положення тіла кашель посилюється. Температура тіла субфебрильна. Хворіє з дитинства, загострення щорічно навесні та восени. Над легенями на фоні ясного легеневого перкуторного звуку ділянки притуплення, де вислуховуються численні сухі та консонуючі крупно- і середньопухирчасті вологі хрипи. В крові – лейкоцити 24 . 109/л, ШОЕ – 46 мм/год. Який найбільш імовірний нозологічний діагноз?
A. Бронхоектатична хвороба.
B. Бронхіт.
C. Вогнищева пневмонія.
D. Емфізема легень.
E. Рак легень.
№ 22
Хвора 24 років, скаржиться на кашель після пробудження з відходженням великої кількості слизисто-гнійного харкотиння, періодично зловонного. При зміні положення тіла кашель посилюється. Температура тіла в межах 37,0- 37,60С. У дитинстві перенесла операцію – резекцію долі легені. Над легенями на фоні ясного легеневого перкуторного звуку ділянки притуплення, де вислуховуються численні сухі та консонуючі крупно- і середньопухирчасті вологі хрипи. В крові лейкоцити – 24 . 109/л, ШОЕ – 46 мм/год. Який найбільш імовірний синдромологічний діагноз?
А. Накопичення рідини в плевральній порожнині.
В. Деструкція стінки бронхів.
С. Накопичення повітря в плевральній порожнині.
D. Звуження просвіту бронхів.
Е. Ателектаз легені.
№ 23
У чоловіка 48 років під час перебування на морозі з’явився приступ ядухи з переважним утрудненням видиху. Хворий сидить, упершись руками об край ліжка. Обличчя ціанотичне, на відстані чути свистячі хрипи. Грудна клітка бочкоподібно розширена, екскурсія її обмежена. Частота дихання 22/хв. Голосове тремтіння ослаблене. Над легенями коробковий перкуторний звук, ослаблене везикулярне дихання, розсіяні сухі свистячі хрипи. Пульс – 90 уд/хв, АТ – 150/90 мм рт.ст. Індекс Тіффно – 45 %. Який найбільш імовірний нозологічний діагноз?
А. Набряк легень.
B. Бронхоектатична хвороба.
С. Вогнищева пневмонія.
D. Бронхіальна астма.
Е. Серцева астма.
№ 24
Жінка, 49 років, хворіє впродовж 8 років. Скарги на напади експіраторної ядухи, кашлю, котрі з’являються навесні, супроводжуються слизовими виділеннями з носа, чханням. Такі напади з’являються переважно підчас цвітіння квітів. Грудна клітка – бочкоподібна. Голосове тремтіння ослаблене, над легенями легеневий перкуторний звук із коробковим відтінком, жорстке везикулярне дихання з подовженим видихом, дифузні сухі свистячі та дзижчачі хрипи. При нападі ядухи помітно участь допоміжних м’язів у акті дихання. На рентгенограмі підвищена повітряність легень, тяжистість. У крові гемоглобін – 120 г/л, еритроцити – 4,9 . 10 12/л, лейкоцити – 8,0 . 10 9/л, еозинофіли – 11 %. У харкотинні, що має "скловидний" характер, знайдені еозинофіли, кристали Шарко-Лейдена й спіралі Куршмана. Який найбільш імовірний синдромологічний діагноз?
А. Підвищення повітряності легень.
В. Накопичення рідини в плевральній порожнині.
С. Накопичення рідини й повітря в плевральній порожнині.
D. Накопичення повітря в плевральній порожнині.
Е. Ущільнення легеневої тканини.
№ 25
Чоловік 38 років, скаржиться на біль у грудній клітці зліва, сухий кашель, підвищення температури тіла. Хворіє 4 дні, захворювання пов’язує з переохолодженням. У задньобоковому відділі грудної клітки зліва голосове тремтіння ослаблене, виражене притуплення перкуторного звуку з верхньою межею по параболоподібній лінії, різко ослаблене везикулярне дихання. Ширина простору Траубе зменшена. На рентгенограмі органів грудної клітки зліва внизу гомогенна інтенсивна тінь з косою верхньою межею. В крові лейкоцити – 16 . 109/л, ШОЕ – 44 мм/год. Який орієнтовно об’єм випоту?
А. Абсцес легень.
В. Ексудативний плеврит.
С. Крупозна пневмонія.
D. Бронхіальна астма.
Е. Туберкульоз легень.
№ 26
У чоловіка 28 років – біль у грудній клітці зліва, кашель, підвищення температури тіла. У задньобоковому відділі грудної клітки зліва голосове тремтіння ослаблене, виражене притуплення перкуторного звуку з верхньою межею по параболоподібній лінії з найвищою точкою по задній пахвовій лінії, спереду притуплення до рівня ІУ ребра. Над зоною притуплення різко ослаблене везикулярне дихання. У міжлопатковій ділянці зліва бронховезикулярне дихання. Ширина простору Траубе зменшена. В крові лейкоцити – 26 . 109/л, ШОЕ 60 мм/год. Який орієнтовно об’єм випоту?
А. 500 мл
В. 1500 мл
С. 2000 мл
D. 2500 мл
Е. 3000 мл
№ 27
Чоловік 37 років, скаржиться на біль у грудній клітці при кашлі, кровохаркання, підвищення тіла до 380С. У задньобоковому відділі грудної клітки зліва голосове тремтіння різко ослаблене, тупий перкуторний звук з точкою максимуму лінії Еліс-Дамуазо-Соколова на рівні кута лопатки. Над зоною притуплення різко ослаблене везикулярне дихання. У міжлопатковій ділянці зліва бронховезикулярне дихання. В крові лейкоцити – 19 . 109/л, ШОЕ – 55 мм/год. Який метод допоможе встановити характер патологічного процесу?
А. Бронхоскопія.
В. Бронхографія.
С. Аналіз промивних вод із бронхів.
D. Пункція плевральної порожнини.
Е. Сцинтиграфія легень.
№ 28
Чоловік 57 років, скаржиться на сильний кашель, який супроводжується болем у грудній клітці, виділенням харкотиння зі згусткaми крові, тривале підвищення температури тіла до 37,60С, задишку при помірному навантаженні. За рік схуд на 15 кг. Різке погіршення стану відмічає за останні 2 місяці. Палить понад 25 років. Обличчя бліде, права половина грудної клітки відстає в акті дихання. В нижній ділянці правої легені посилена бронхофонія, притуплений перкуторний звук, патологічне бронхіальне дихання, сухі хрипи. В крові лейкоцити 8 . 109/л, гемоглобін 90 г/л, еритроцити 3,4 . 1012/л, ШОЕ 50 мм/год. На рентгенограмі гомогенне інтенсивне затемнення в нижніх відділах правої легені. Який найбільш імовірний нозологічний діагноз?
А. Бронхоектатична хвороба.
В. Крупозна пневмонія.
С. Рак легень.
D. Туберкульоз.
Е. Хронічний бронхіт.
№ 29
Хворий 88 років, доставлений каретою швидкої допомоги з важким ураженням дихального центру внаслідок порушення мозкового кровообігу. Пульс ритмічний, ЧСС – 78 уд/хв. На верхівці серця – систолічний шум. Дихання жорстке везикулярне. Живіт м’який, безболісний при пальпації. Який тип дихання найбільш вірогідний?
А. Слабке поверхневе.
В. Ритмічний.
С. Апное.
D. Періодичний.
Е. Однакове за глибиною і тривалістю.
№ 30
Чоловік 57 років, поступив до реанімаційного відділення з ознаками важкої інтоксикації. Дихання голосне. Глибина дихальних рухів поступово наростає, з максимумом на 5-7 вдиху, з наступним поступовим зниженням глибини і настанням пауз на 15-60 с. Пульс аритмічний, тахикардія. На верхівці серця – систолічний шум. Живіт м’який, чутливий при пальпації. Як називається таке дихання?
А. Чейн-Стокса.
В. Біота.
С. Періодичне.
D. Грокка.
Е. Раухфуса.
№ 31
Жінка 43 років, впродовж 5 років страждає на хворобу Крона, погіршення наступило 6 місяців тому: з’явилася виражена слабкість, швидка стомлюваність, задишка під час ходьби, зниження маси тіла, зберігаються проноси. Об'єктивно: шкіра суха, бліда, на гомілках м'які набряки. Аналіз крові: гемоглобін – 86 г/л, загальний білірубін – 20 ммоль/л, загальний білок – 50 г/л. Який найбільш імовірний синдромологічний діагноз?
A. Синдром мальабсорбції.
B. Синдром подразненої товстої кишки.
C. Синдром печінково-клітинної недостатності.
D. Паранеопластичний синдром.
E. Реактивний панкреатит.
№ 32
Хворий 81 року скаржиться на постійне виділення сечі краплями, відчуття розпирання внизу живота. Об'єктивно: над лобком кулеподібне випинання, над яким перкуторно визначається притуплення, позитивний надлобковий поштовх. Який симптом спостерігається у хворого?
A. Парадоксальна ішурія.
B. Нетримання сечі.
C. Дизурія.
D. Енурез.
E. Полакіурія.
№ 33
Хвора 52, скаржиться на загальну слабкість, носові кровотечі, підвищення температури тіла до 39,50С. Протягом 3 років відмічає наявність збільшених лімфовузлів. Стан погіршився за останні кілька днів. Шкіра та склери з іктеричним відтінком, збільшені всі лімфовузли. Печінка виступає з під реберної дуги на 5 см, селезінка – на 3 см. У крові еритроцити – 2,5 . 1012/л, гемоглобін – 64 г/л, колірний показник – 0,93, ретикулоцити – 40 %, лейкоцити – 124 . 109/л, мієлоцити – 36 %, тромбоцити – 60 . 109/л, ШОЕ –55 мм/год, білірубін загальний – 82,3 мкмоль/л, непрямий – 62 мкмоль/л, у сечі жовчних пігментів не виявлено. Який найбільш імовірний синдромологічний діагноз?
А. Надпечінкова жовтяниця.
В. Гостра печінкова недостатність.
С. Гепато-лієнальний синдром.
D. Гепато-ренальний синдром.
Е. Хронічна печінкова недостатність.
№ 34
Хвора 32 років, скаржиться на загальну слабкість, головні болі, набряки на лиці, нижніх кінцівках, блідість шкіри, періодичне збільшення розмірів живота, виділення сечі до 450 мл за добу. Хворіє 15 років, погіршення настало 2 тижні тому назад після простуди. Пульс 80 уд/хв, ритмічний. АТ – 180/115 мм рт.ст. Шкіра над набряками тепла. Ліва межа відносної тупості серця на 1 см вліво від лівої середньоключичної лінії. Акцент ІІ тону над аортою. В нижніх ділянках живота тупість при перкусії, наявна флуктуація. Печінка пальпаторно й перкуторно на 2 см виступає з-під краю реберної дуги по правій середньоключичній лінії. Нирки не пальпуються. Симптоми Щоткіна-Блюмберга і Пастернацького негативні. Який найбільш імовірний синдромологічний діагноз?
А. Нефротичний синдром.
В. Нефритичний синдром.
С. Гостра ниркова недостатність.
D. Портальна гіпертензія.
Е. Хронічна серцева недостатність.
№ 35
Хворий 44 років, в анамнезі – стабільна стенокардія, функціональний клас (ФК) ІІ. Потрапив у кардіологічне відділення зі скаргами на болі за грудиною стискаючого характеру, що виникають періодично, купіруються нітрогліцерином. Об'єктивно: Ps – 168 уд/хв, АТ – 200/110 мм рт.ст., перебої в роботі серця. На ЕКГ: ЧСС – 168 уд/хв, ритм несинусовий, неправильний, відсутній Р перед комплексами QRS, тривалість QRS – 0,10 c, Q – 0,02 c, амплітуда R 25 мм, наявність хвилі f на ізолінії,. Яка форма аритмії найбільш вірогідна?
A. Повна атріовентрикулярна блокада.
B. Фібриляція шлуночків.
C. Фібриляція передсердь.
D. Неповна атріовентрикулярна блокада.
E. Екстрасистолія.
№ 36
Хворий 46 років, в анамнезі – ішемічна хвороба серця: стабільна стенокардія напруги, функціональний клас (ФК) ІІІ. Потрапив у кардіологічне відділення зі скаргами на болі за грудиною стискаючого характеру, що виникають періодично, купіруються нітрогліцерином. Об'єктивно: Ps – 88 уд/хв, АТ – 180/110 мм рт.ст., перебої в роботі серця. На ЕКГ: ЧСС – 88 уд/хв, ритм синусовий, неправильний, Р є на ізолінії перед всіма комплексами QRS, наявність позачергового комплексу РQRS, форма якого незмінена, після котрого – неповна компенсаторна пауза. Яка форма аритмії найбільш вірогідна?
A. Фібриляція шлуночків.
B. Екстрасистолія.
C. Повна атріовентрикулярна блокада.
D. Неповна атріовентрикулярна блокада.
E. Фібриляція передсердь.
№ 37
Хворий 56 років, в анамнезі – ішемічна хвороба серця: стабільна стенокардія напруги, постінфарктний кардіосклероз, функціональний клас (ФК) ІІІ. Потрапив у кардіологічне відділення зі скаргами на болі за грудиною стискаючого характеру, болі в ділянці серця тупого, розлитого характеру, що виникають періодично, купіруються нітрогліцерином. Об'єктивно: Ps – 98 уд/хв, АТ – 180/110 мм рт.ст., перебої в роботі серця. На ЕКГ: ЧСС – 98 уд/хв, ритм синусовий, неправильний, комплексами QRS, наявність позачергових деформованих комплексів QRS, перед якими Р відсутній, спостерігається дискордантність зубців R та S, після позачергових комплексів QRS довга компенсаторна пауза, в якій вміщується дві нормальні відстані RR, що передують позачерговому скороченню, тривалість QRS – 0,20 c. Яка форма аритмії найбільш вірогідна?
A. Шлуночкова екстрасистолія.
B. Фібриляція шлуночків.
C. Повна атріовентрикулярна блокада.
D. Неповна атріовентрикулярна блокада.
E. Передсердна екстрасистолія.
№ 38
У жінки 36 років спостерігаються загальна слабкість, головні болі, набряки на лиці, нижніх кінцівках, деяка блідість шкіри, періодичне збільшення розмірів живота, виділення сечі до 450 мл за добу. Хворіє 14 років, погіршення настало 2 тижні тому назад після простуди. Пульс 82 уд/ хв, ритмічний. АТ 185/115 мм рт.ст. Температура 36,8оС. Шкіра над набряками тепла. Межі відносної тупості серця: ліва – на 1,5 см вліво від лівої середньоключичної лінії, верхня – у ІІ міжребер’ї, права – на 2 см вправо від правого краю грудини. Акцент ІІ тону над аортою. В нижніх ділянках живота тупість при перкусії, наявна флуктуація. Печінка пальпаторно й перкуторно на 2 см виступає з-під краю реберної дуги по правій середньоключичній лінії. Нирки не пальпуються. Симптоми Щоткіна-Блюмберга і Пастернацького негативні. Визначення яких речовин у крові найбільш важливе для діагностики в хворої провідного синдрому?
А. Білків.
В. Білірубіну.
С. Глюкози.
D. Креатиніну.
Е. Ферментів.
№ 39
Хвора 44 років скаржиться на ниючий біль в попереку, більше справа, інколи підвищення температури тіла до субфебрильної, головний біль. 4 роки тому в пацієнтки був напад болю в правій половині попереку, який супроводжувався різким підвищенням температури та гематурією. Впродовж останнього року відзначено підвищення АТ до 200/110 мм рт.ст. У сечі: білок – 0,99 г/л, лейкоцити – 10-15 в п/з, еритроцити – 2-4 в п/з, циліндри гіалінові – 1-2 в п/з, креатинін – 102 мкмоль/л. Який найбільш імовірний синдромологічний діагноз?
A. Нефротичний синдром.
B. Нефритичний синдром.
C. Набряковий синдром.
D. Дизуричний синдром.
E. Клімактеричний синдром.
№ 40
Хворий 66 років, в анамнезі – гіпертонічна хвороба. Потрапив у кардіологічне відділення зі скаргами на болі в ділянці серця тупого, розлитого характеру, що виникають періодично, купіруються нітрогліцерином. Об'єктивно: Ps – 78 уд/хв, АТ – 170/110 мм рт.ст. На ЕКГ: ЧСС – 78 уд/хв, ритм синусовий, правильний, тривалість QRS – 0,10 c, RI > RII> RIII , RV6> RV5> RV4> RV3 >RV2> RV1 . Які зміни зареєстровані на ЕКГ?
A. Гіпертрофія лівого шлуночка.
B. Гіпертрофія правого шлуночка.
C. Гіпертрофія обох шлуночків.
D. Блокада правої ніжки пучка Гіса.
E. Блокада лівої ніжки пучка Гіса.
1. У хворого К. грудна клітка нагадує циліндр, епігастральний кут більше 90ºС направлення ребер наближається до горизонтального.
Яка форма грудної клітки у хворого?
А. Дифізематозия
В. Паралітична
С. Нормостенічна
D. Астенічна
Е. Гіперстенічна
2. У хворого Н., 56 років внаслідок черепно-мозкової травми виник патологічний ритм дихання, що супроводжується групами відносно ритмічних вдихів з періодами апноє.
Який патологічний ритм дихання у хворого?
А. Дихання Біота
В. Дихання Кусмауля
С. Дихання Грокко-Фургоні
D. Паралітичне дихання
Е. Дихання Чейна-Стокса
3. У хворої З., 69 років в правій половині грудної клітки рентгенологічно виявлено ознаки ексудативного плевриту.
Яким буде голосове тремтіння в правій підлопатковій ділянці при пальпації?
А. Підсилене
В. Послаблене
С. Відсутнє
D. Дзвінке
Е. Гучне
4. У хворого М., 36 років, в терапевтичному відділенні діагностовано правосторонню нижньодольову крупозну пневмонію в стадії сірого опечінкування.
Якими будуть перкуторні ознаки міжреберних проміжків над нижньою долею правої легені?
А. Тимпанічний звук
В. Гучний тимпаніт
С. Тупий перкуторний звук
D.Притуплений перкуторний звук
Е. Коробковий тимпаніт
5. У хворої Б., 42 років перкуторно по паравертебральній лінії з права в проекції середньої долі виявлено тон „тріснувшого горщика”.
Ознакою якої патології є такі перкуторні зміни?
А. Ущільнення легеневої тканини
В. Емфізема
С. Гідроторакс
D. Каверна, сполучена з бронхом
Е. Гемоторакс
6. У хворої В., 67 років діагностовано лівосторонній ексудативний плеврит .
Чи вплине даний стан на простір Траубе
А. Не вплине
В. Збільшиться простір
С. Зменшиться простір
D. Зміститься простір
Е. Зникне простір
7. Як зміниться активність рухливості нижніх країв легенів у хворої з бронхіальною астмою ІІ стадії?
А. Без змін
В. Збільшена активність рухливості
С. Зменшена активність рухливості
D. Відсутня рухливість
Е. Хвилеподібна активність рухливості
8. У хворої М., 39 років Аускультативно встановлено саккадироване дихання в лівій підлопатковій ділянці.
На яку патологію вказує така ознака?
А. Звуження мілких бронхів
В. Розширення мілких бронхів
С. Спазми крупних бронхів
D. Спазми верхівок легенів
Е. Наявність бронхоектазів
9. У хворого З. діагностовано гідроторакс.
Які аускультативні ознаки будуть над цією ділянкою легенів?
А. Дихання відсутнє
В. Дихання ослаблене
С. Дихання шумне
D. Дихання переривчасте
Е. Дихання зростаюче
10. У хворого Н., 36 років в період крупозної пневмонії з’явився вологий кашель з відходженням мокротиння.
Які додаткові шуми над ураженою долею можна вислухати?
A. Шум тертя плеври
B. Сухі хрипи
C. Вологі хрипи
D. Крепітацію
E. Жорстке дихання
11. Хворий Ж., скаржиться на незначний загрудинний біль тупого періодичного характеру, набряки на нижніх кінцівках. При дослідженні лікар назвав одну нетипову ознаку серцевих набряків. Які?
A. Спочатку виникають в ділянках гомілок
B. Рожевого кольору
C. Теплі на дотик
D. м’які
E. рожево-синюшного кольору
12. При написанні історії хвороби студент не дотримався послідовності схеми історії хвороби. В чому була його помилка?
A. Паспортна частина
B. Скарги
C. Анамнез життя
D. Розпитування по органах і системах
E. Анамнез захворювання
13. У хворого при рентгенографічному дослідженні було виявлено каверну з фіброзними краями сполученню з правим бронхом. Яким буде при пальпаторному дослідженні голосове тремтіння?
A. Підсилене асиметричне
B. Ослаблене
C. Відсутнє
D. Помірне враження
E. Підсилене симетрично з двох сторін
14. У хворого З., раптово вночі виник тяжкий стан, загрозливий для життя: задуха, клокочуче дихання, серцебиття, відчуття страху смерті. Лікар корети невідкладної допомоги встановив: наявність поверхневого клокочучого дихання, положення ортопноє, виділення пінистого мокротиння з прожилками крові. АТ 220/125 мм рт. ст. Пульс 120 уд за хв, аритмічний. Відсутнє голосове тремтіння двобічно. Аускальтативно відсутнє дихання в легенях двобічно. Тони серця приглушені.
Який тяжкий стан лікар?
A. Гіпертонічний криз
B. Гіпотіреоз
C. Стенокардія
D. Набряк легень
E. Хронічна серцево-судинна недостатність ІІБ ст.
15. Хвора К., скаржиться на задуху, перебої в серці. Набряк живота, вимушене сидяче положення з опущеними на підлогу ногами. При дослідженні виявлено асцит. Пульс 112 уд. За хв. аритмічний, АД 100 мм рт.ст. Пальпаторно в легенях симетрично з двох сторін ослаблене голосове тремтіння. Перкуторно права межа відносної серцевої тупості 1,5 см від правого краю грудини, верхня по пригрудинній лінії в першому міжребір’ї від середнього ключичної лінії в сторону до грудини Після зональної . Лікар почав надавати невідкладну допомогу. З чим пов'язаний патологічний стан?
A. Загострення хронічної серцевої недостатності
B. Ускладнення при мітральному стенозі
C. Колапс
D. Розпад пухлини легенів
E. Стеноз аортального клапана
16.У хворої З., 32 років виникли скарги на пульсацію в ділянках: скроневих артерій, мякого неба, зіниць сонних артерій, з’явилась блідість шкірного покриву, не дивлячись на нормальні аналізи крові і сечі. При семіологічному аналізі скарг, лікар запідозрив:
A. Стеноз клапана
B. Недостатність аортального клапана
C. Недостатність мітрального клапана
D. Незрощення міжшлуночкової перегрузки
E. Мітральний стеноз
17. При визначенні меж відносної тупості серця в нормі студент порушив послідовність. В чому помилка?
A. Права межа - 1,5 см від правого краю грудини до правої середньо ключичної лінії
B. Верхня межа верхній край 3 ребра
C. Верхня межа верхній край 2 ребра
D. Ліва межа на 1,5 см від лівої середньо ключичної лінії в сторону до грудини
E. Перкусія середньої сили
18. При визначенні меж абсолютної тупості серця в нормі студент допустив помилку. В чому помилка?
A. Тиха перкусія
B. Права межа по лівій пригрудинній лінії
C. Верхня межа - друге ребро
D. Ліва межа співпала з межею відносної тупості - 1,5 см від лівої середньо ключичної лінії в сторону до грудини
E. верхня межа - нижній край
19. При перкуторному дослідженні хворого К., 72 років хворий визначив перкуторно збільшення ширини судинного пучка вправо. Про наявність якої патології міг подумати лікар?
A. Хронічна серцева недостатність
B. Розширення легеневої артерії
C. Міокардіодистрофія
D. Розширення аорти
E. Мітральний стеноз
20. При аускультації хворого з скаргами на задуху і тупий ниючий біль в ділянці серця лікар кваліфікував підсилення І тону. Виключити патологічний стан при якому не може бути підсилення І тону:
A. Недостатність мітрального клапану
B. Стеноз лівого атріо-вентрикулярного отвору
C. Укорочення a-v провідності
D. При зменшенні кровенаповнення лівого шлуночка
E. При мі тральному стенозі
21. При аускультації хворої Н., 47 років лікар кваліфікував ослаблення ІІ тону над аортою.
Який варіант патології виключив лікар?
A. Недостатність аортального клапана
B. Аортальний стеноз ІУ ступеня
C. Ослаблення м’яза лівого шлуночка (гіпертрофія і діл ІІ ступеня)
D. Ослаблення м’яза правого шлуночка
E. При артеріальній гіпертензії
22. При призначенні ФКГ хворому з мітральним стенозом фельдшер неправильно зорієнтувавсь в каналах ФКГ. Якого канала не існує?
A. Аускультативний
B. Низькочастотний
C. Середньочастостний С1, С2
D. Високочастотний
E. Високочастотні
23. Яку помилку допустив студент при аналізі ФКГ в нормі?
A. І тон серця починається через 0,03-0,06 сек. Від початку зубця ЕКГ
B. Амплітуда І тону на верхівці має бути від 10 до 25 мл
C. Тривалість І тону 0,15 сек - 0,25 сек
D. ІІ тон починається за 0,02 сек до початку зубця Т ЕКГ
E. Амплітуда ІІ тону на верхівці від 6 до 15 мм Тривалість 0,04 - 0,07 сек
24. При аналізі даних амплітуди зубців Р, студент допустив помилку. Знайдіть її:
A. Амплітуда зуб Р 2,5-6,0 мм
B. Амплітуда зуб Р 2,5-6,0 мм
C. Амплітуда зубця 1/4 частина амплітуди зубця R
D. амплітуда зубця Р - 0,5-2,5 мм
E. Амплітуда зубця Р в середньому 18 мм
25. При аналізі даних тривалості зубців в нормі була допущена помилка Р, Q, R, T знайдіть її:
A. Тривалість зубця Р-0,06-0,10 сек
B. Тривалість зубця Q - 0,03 сек
C. Тривалість зубця R - 0,1-0,2 сек
D. Тривалість зубця Т - 0,10 -0,25 сек
E. Тривалість зубця R-0,08 сек
26. При аналізі ЕКГ студент правильно кваліфікував на ЕКГ ознаки миготливої аритмії. Знайдіть їх:
A. ЧСС-1-02 за 1 хв укорочення інтервалів R-R на одну і туж величину синусовий ритм
B. Незмінені комплекси QRS різні інтервали R-R, хвилі Е, ЧСС 96 уд за хв
C. Деформовані і розширені комплекси QRS однакові інтервали R-R відсутність зубців
D. Подовження серцевого циклу наявність періодів Самолова Венккебаха
E. ЧСС - 56 збільшення інтервалів R-R і синусовий ритм
27. У хворої 73 років кваліфіковано на ЕКГ різке відхилення електричної осі серця вправо і знайдіть правильне значення:
A.-( - 30о)
B. -(+950)
C. -(650)
D. -(+150)
E. -(+75)
28. При огляді і поверхневій пальпації живота лікар виявив локальну резистентність м’язів в пілородуоденальній області. Вказати невірну ознаку резистентності
A. Асиметрія м’язів локального характеру 1-1,5 см при огляді
B. помірне напруження м’язів при пальпації в нижній третині правого прямого м’яза живота
C. Помірна болісність при пальпації порівняно з симетричної сторони
D. Різка болісність при відриві пальців від пальпуючої ділянки
E. Помірна болісність зникає при відриві пальців рук
29. У хворого М., 45 років визначено симптом Боткіна-Блюмберга. Яка його причина?
A. Нейрорефлекторна резистетність
B. Нейрорефлекторна блокада
C. Запалення і подразнення листка брюшини, перитоніт
D. Асцит
E. гідроторакс
30. Якою буде аускультація живота у хворого на перитоніт після 5 років перфоративної виразки:
A. Урчання
B. Клекотання
C. Дзжижачі хрипи
D. Абсолютна тиша
E. Бурчання
31.
32. Хто із відомих в Україні і за її межами вперше встановив діагноз хворому - інфаркт міокарда за допомогою фізикального методів дослідження?
A. Мудров М.Я.
B. Захар’їн Г.А.
C. Яновський Т.Г.
D. Василенко В.Х.
E. Образцова В.П.
33. Які ознаки уражень клапанного апарата і міокарда не можна дослідити у хворого при ехокардіографії?
A. об’єми порожнин серця
B. Оцінка фракції серцевого викиду
C. Оцінити товщину міжшлуночкової перегородки
D. Оцінка товщини задньої стінки лівого шлуночка
E. Оцінка густини крові
34. Назвати методику яка не використовується при пальпації нирок:
A. Метод дослідження балотуванням при асциті
B. Методика дослідження по Образцову
C. Методика дослідження по Наумову
D. Методика по Салі
E. Методика дослідження балотуванням з нефротичним синдромом
35. Назвати ознаку не характерну для органічного шуму
A. Низькочастотний, низькокоамплітудний
B. Високочастотний
C. Високоамплітудний
D. Має зони іррадіації
E. Грубий, скребучий
36.Лікар визначив у хворого конкордатний тип ЕКГ. Які його ознаки?
A. У всіх відведеннях збільшення амплітуда комплексів QRS
B. У ІІ стандартному відведенні зменшення амплітуда комплексів QRS
C. У ІІ стандартному відведенні збільшення амплітуда комплексів QRS
D. У І, ІІ, ІІІ стандартних відведеннях значно зменшені за амплітудою в ст зубці комплексів QRS
E. У І стандартному відведенні збільшені за амплітудою всі комплекси QRS
37. Яка з причин не впливає на патологічне роздвоєння ІІ тону?
A. Незрощення міжпередсердної перегородки
B. Мі тральний стеноз
C. Недостатність мітрального клапана
D. Стеноз вічка легеневої артерії
E. Блокада правої ніжки пучка Гіса
У хворої при аускультації серця над мітральним клапаном вислуховується послаблення І тону, систолічний шум, що проводиться в пахвову ділянку, посилюється в горизонтальному положенні. В анамнезі перенесений ревматизм. Який це шум?
a. Шум Флінта
b. Функціональний шум при недостатності мітрального клапану
c. Шум Виноградова-Дюроз’є
d. Органічний шум при мітральному стенозі
e. Органічний шум при недостатності мітрального клапану
Хвора скаржиться на задишку, серцебиття, іноді кровохаркання, важкість у правому підребір’ї, збільшення живота, набряки гомілок. На обличчі ціаноз губ, щік. Зміщення верхньої та правої меж відносної серцевої тупості назовні. На верхівці І тон посилений, вислуховується додатковий діастолічний тон, діастолічний шум, на легеневій артерії акцент ІІ тону. Що може бути виявлено при пальпації передсерцевої ділянки?
a. Систолічне „котяче муркотіння” на верхівці
b. Діастолічне „котяче муркотіння” на основі серця
c. Систолічне „котяче муркотіння” на основі серця
d. Діастолічне „котяче муркотіння” на верхівці
e. Систолічне „котяче муркотіння” посередині грудини
Скарги на стискаючий біль в ділянці серця, серцебиття, запаморочення. Хворіє на недостатність клапанів аорти. Межі серця розширені вліво і вниз. АТ 160/20 мм рт . ст. Які характерні зміни можна виявити при аускультації серця.
a. Акцент ІІ тону над аортою
b. ІІ тон над легеневою артерією ослаблений
c. Над мечоподібним відростком діастолічний шум
d. Над аортою систолічний шум
e. Над аортою діастолічний шум
Хворий 60 рокiв госпiталiзований у кардiологiчне вiддiлення у зв’язку з частими нападами загрудинного болю, якi виникають при незначному фiзичному навантаженнi. При оглядi: пульс 56 за 1 хв. АТ 150/90 мм рт.ст. Межа серця значно розширена влiво, у 2-му мiжребер’i зправа від грудини грубий систолiчний шум. Попереднiй дiагноз: стеноз вiчка аорти. Які зміни тонiв є найбiльш вирирогiдними?
a. 1 тон на верхiвцi посилений, акцент 2 тона над аортою
b. 1 тон на верхiвцi посилений, 2 тон над аортою вiдсутнiй
c. 1 тон на верхiвцi послаблений, акцент 2 тона над аортою
d. 1 тон на верхiвцi послаблений, 2 тон над аортою вiдсутнiй
e. 1 тон на верхiвцi послаблений, 2 тон над легеневою артерією вiдсутнiй
Скарги на слабкість, запаморочення, задишку, серцебиття, часті носові кровотечі. При огляді шкіра і слизові оболонки сухі, бліді. Тургор шкіри знижений. В кутах губ тріщини. Нігті ложкоподібні. В загальному аналізі крові гемоглобін 70 г/л. Пульс 100/хв, ритмічний, слабкого наповнення. Які зміни можна виявити при аускультації судин?
a. Акцент ІІ тону над аортою
b. Подвійний тон Траубе над стегновою артерією
c. ІІ тон над легеневою артерією ослаблений
d. Шум дзиги над яремною веною
e. Подвійний шум Виноградова-Дюрюзє над сонною артерією
На рівні нижньої третини грудини вислуховується систолічний шум спадаючого характеру, який проводиться вправо та вверх. Шум посилюється на вдиху. Це свідчить про
a. недостатність мітрального клапана
b. аортальний стеноз
c. мітральний стеноз
d. недостатність тристулкового клапана
e. недостатність аортального клапана
Скарги на пекучий біль в ділянці серця, що не купується нітрогліцерином, тривалий, підсилюється при кашлі. Хворий сидить дещо нахилившись вперед, Перкуторно всі межі серця розширені. При аускультації тони ослаблені, ритмічні, в ділянці абсолютної тупості серця вислуховується грубий гучний шум під час систоли і діастоли, посилюється при нахилі тулуба вперед і залежить від фаз дихання. Який шум вислуховується?
a. Кардіопульмональний
b. Функціональний
c. Систолодіастолічний
d. Пансистолічний
e. Шум тертя перикарду
У хворого К., 20 років, який хворіє на ревматизм з наявною вадою серця вислуховується діастолічний шум на верхівці. Яка вада серця у хворого:
a. Недостатність тристулкового клапану
b. Недостатність мітрального клапану
c. Стеноз легеневої артерії
d. Стеноз вічка аорти
e. Стеноз мітрального отвору
Хворий А., 30 років, який хворіє на ревматизм, звернувся до дільничого лікаря терапевта в зв’язку з погіршенням стану. При огляді хворого лікар спостерігав „танок каротид”. При аускультації – діастолічний шум на аорті. При якій ваді серця може спостерігатися „танок каротид”:
a. При стенозі вічка аорти
b. При недостатності тристулкового клапану
c. При недостатності клапанів аорти
d. При недостатності мітрального клапану
e. При стенозі мітрального клапану
У другому міжребер’ї справа від грудини вислуховується грубий систолічний шум зростаючо-спадаючого характеру, який проводиться на судини шиї та в точку Боткіна. Це свідчить про
a. аортальний стеноз
b. недостатність аортального клапана
c. мітральний стеноз
d. недостатність мітрального клапана
e. стеноз легеневої артерії
У хворої М., 42 р. при пальпації передсерцевої ділянки визначили „котяче муркотіння”, зміщення верхівкового поштовху до VІ м.р. по l. axylaris anterior, при аускультації серця вислуховується грубий систолічний шум в ІІ м.р. справа, що проводиться в яремну ямку, на сонні артерії. Пульс має такі властивості: rarus, parvus at tardus. Що у хворої?
a. Недостатність клапанів аорти
b. Стеноз мітрального клапану
c. Стеноз вустя аорти
d. Недостатність клапанів легеневої артерії
e. Недостатність мітрального клапану
Хвора Ш., 52 роки скаржиться на головний біль, погіршення зору та слуху, задишку та болі в ділянці серця. При обстеженні визначаються: pulsus durus, regularis, верхівковий поштовх знаходиться в VІ м.р. по linea axylaris anterior, розлитий, резистентний, при аускультації серця – акцент ІІ тону над аортою, систолічний шум. Для якого захворювання це характерно?
a. Пароксизмальна тахікардія
b. Артеріальна гіпертензія
c. Миготлива аритмія
d. Міокардит
e. Легенева гіпертензія
При обстежені хворої, яка має набуту ваду серця, виявлено: ціаноз губ, щік, набряки гомілок, ліва межа відносної серцевої тупості – на 1,0 см зовні середньо-ключичної лінії, АТ 115/70 мм.рт.ст. Пульс 94 уд. за 1 хв. ритмічний, ненапружений. На верхівці І тон значно послаблений, акцент ІІ тону на легеневій артерії. Який органічний шум і в якій точці аускультації серця може бути у хворої?
a. І точка систолічний шум
b. ІІ точка систолічний шум
c. ІV точка діастолічний шум
d. ІІІ точка діастолічний шум
e. І точка діастолічний шум
У хворого на ревматизм вислуховується „ритм перепела”, діастолічний шум на верхівці. Про яку ваду серця можна думати:
a. Недостатність тристулкового клапану
b. Недостатність аортальних клапанів
c. Стеноз мітрального отвору
d. Стеноз вічка аорти
e. Недостатність мітрального клапану
У хворої З., 35 років, яка хворіє на ревматизм з аортальною вадою серця (недостатність аортальних клапанів), вислуховується при аускультації серця діастолічний шум. Де є найкраще місце вислуховування даного шуму:
a. Місце прикріплення мечоподібного відростка до грудини
b. Друге міжребір’я справа від грудини
c. Верхівка серця
d. Зона Боткіна-Ерба
e. Друге міжребір’я зліва від грудини
Хворий скаржиться на пекучий біль в ділянці серця, слабкість, задишку, головний біль. Хворіє на стеноз гирла аорти 20 років. Межі серця розширені вліво. Пульс ритмічний, малий, рідкий. Які зміни можна виявити при аускультації серця?
a. Над мечоподібним відростком систолічний шум
b. Над аортою грубий систолічний шум
c. Над легеневою артерією шум Грехма-Стіла
d. Над аортою діастолічний шум згасаючий шум
e. Над верхівкою пресистолічний зростаючий шум
Хворий у важкому стані. Скарги на біль в серці, задишку, серцебиття, важкість у правому пібребір’ї, набряки кінцівок. АТ 100/60 мм.рт.ст. Пульс – 112 ударів за 1 хвилину, ритмічний, слабого наповнення, м’який. При ЕКГ діагностиці виявлений гострий інфаркт міокарда. При аускультації серця вислуховується трьохчленний ритм. Які дані аускультації серця?
a. Ритм галопу
b. Ембріокардія
c. І тон, ІІ тон, ІV фізіологічний тон
d. Розщеплений І тон, ІІ тон
e. Ритм перепілки
При аускультації стегнової артерії визначається ІІ тони (подвійний тон Траубе), а при натисненні фонендоскопом вислуховується подвійний шум (Виноградова-Дюроз’є). Для якої патології це характерно:
a. Аневризма аорти
b. Недостатність мітрального клапану
c. Тромбоз стегнової артерії
d. Недостатність трикуспідального клапану
e. Недостатність аортального клапану
При огляді хворої В., 25 років, яка хворіє на ревматизм лікар при пальпації виявив діастолічне „котяче муркотіння”. Де і коли можна виявити діастолічне „котяче муркотіння”:
a. При стенозі легеневої артерії в ІІ міжребер’ї зліва від грудини
b. На верхівці серця при сухому плевриті
c. При стенозі мітрального отвору на верхівці серця
d. В зоні абсолютної тупості серця при сухому перикардиті
e. При стенозі вічка аорти в ІІ міжребер’ї справа біля краю грудини
Хвора 54 років знаходиться на лікуванні в каріологічному відділенні. В юності перенесла гостру ревматичну лихоманку. Верхівковий поштовх розлитий, при аускультації діастолічний шум на верхівці серця та в ІІ міжребер’ї справа від грудини. Ліва межа відносної та абсолютної тупості серця зміщена вниз та вліво. При проведенні ультразвукового дослідження – ділятація лівого шлуночка та аортальна вада. На ФКГ − спадаючий діастолічний шум. Яка ознака може бути інформативною при огляді такої хворої?
a. Старече трясіння голови.
b. Невпорядковані рухи обличчя у вигляді гримас..
c. Мимовільні рухи голови незалежно від пульсу.
d. Мимовільні рухи голови в такт пульсу.
e. Спадіння вен шиї на вдиху.
У хворого 16 років скарги на серцебиття при хвилюванні. При огляді змін не виявлено. Перкуторно межі серця не змінені. При аускультації над верхівкою 2 тони, І тон більш гучний, короткий м’який систолічний шум, що не проводиться, зникає після 10 присідань, при пальпації патологічні пульсації та котяче муркотіння не визначаються. Які зміни виявляються при аускультації серця?
a. Шум функціональний
b. Шум плевроперикардіальний
c. Шум тертя перикарда
d. Шум органічний
e. Шум кардіопульмональний
Хвора скаржиться на задишку, серцебиття, іноді кровохаркання, важкість у правому підребір’ї, збільшення живота, набряки гомілок. На обличчі ціаноз губ, щік. Зміщення верхньої та правої меж відносної серцевої тупості назовні. На верхівці І тон посилений, вислуховується додатковий діастолічний тон, на легеневій артерії акцент ІІ тону. Який функціональний шум може бути у хворого?
a. Шум Флінта
b. Шум Віноградова-Дюроз’є
c. Шум Кумбса
d. Шум дзиги
e. Шум Грехем-Стіла
У хворого А., 20 років, який хворіє на ревматизм, при аускультації серця на верхівці вислуховується „ляскаючий” І тон, діастолічний шум. Про яку ваду серця можна думати:
a. Недостатність тристулкового клапана
b. Недостатність клапанів аорти
c. Стеноз вічка аорти
d. Недостатність мітрального клапану
e. Стеноз мітрального отвору
Скарги на серцебиття, перебої, ниючий біль в ділянці серця. Хворіє на мітральний стеноз 15 років. Акроціаноз. При пальпації ділянки серця виявляється симптоми двох молоточків, діастолічне котяче муркотіння. Що можна вислухати над верхівкою серця?
a. Систолічний клац, систолічний шум
b. Ритм «перепела», діастолічний шум
c. Протодіастолічний, ритм галопу, діастолічний шум
d. Пресистолічний ритм галопу, діастолічний шум
e. Глухі тони, систолічний шум
Хвора , яка має серцеву ваду, скаржиться на задишку, кровохаркання, серцебиття. При огляді виявлено: ціаноз губ, кінчика носа, ціанотичний рум’янець на щоках, пульсація в епігастральній ділянці, яка посилюється під час вдиху, набряки гомілок. Пульс на лівій променевій артерії меншого наповнення, ніж на правій. АТ 120/70 мм.рт.ст Які дані аускультації серця можуть бути?
a. Послаблений І тон на верхівці та тон відкриття мітрального клапану, діастолічний шум
b. Послаблення І тону на верхівці, діастолічний шум
c. Акцент ІІ тону на аорті, систолічний шум
d. Посилений І тон на верхівці, акцент ІІ тону на легеневій артерії, тон відкриття мітрального клапану, діастолічний шум
e. Посилений І тон на верхівці та пресистолічний ІV тон серця
Хвора скаржиться на задишку, серцебиття, іноді кровохаркання, важкість у правому підребір’ї, збільшення живота, набряки гомілок. На обличчі ціаноз губ, щік. Зміщення верхньої та правої меж відносної серцевої тупості назовні. На верхівці І тон посилений, вислуховується додатковий діастолічний тон, на легеневій артерії акцент ІІ тону. Який органічний шум може бути у хворої?
a. Діастолічний шум в ІІІ точці аускультації
b. Систолічний шум в ІV точці аускультації
c. Діастолічний шум в І точці аускультації
d. Систолічний шум в ІІІ точці аускультації
e. Систолічний шум в І точці аускультації
У хворої визначається „пляска каротид”, pulsus plenus, altus at celer, псевдокапілярний пульс Квинке, артеріальний тиск 160/50 мм рт. ст. При аускультації серця в ІІ м.р справа вислуховується діастолічний шум. Для якої вади серця це характерно?
a. Недостатність клапанів аорти
b. Стеноз мітрального клапану
c. Стеноз вустя аорти
d. Недостатність клапанів легеневої артерії
e. Недостатність мітрального клапану
При аускультації судин у хворої на яремній вені вислуховується шум „дзиги”. При аускультації серця на верхівці вислуховується м’який систолічний шум, який нікуди не проводиться, лабільний. Це характерно для:
a. Стенозу мітрального клапану
b. Недостатності мітрального клапану
c. Гіпертонічної хвороби
d. Перикардиту
e. Анемії
Хвора скаржиться на задишку, серцебиття, іноді кровохаркання, важкість у правому підребір’ї, збільшення живота, набряки гомілок. На обличчі ціаноз губ, щік. Зміщення верхньої та правої меж відносної серцевої тупості назовні. На верхівці І тон посилений, вислуховується додатковий діастолічний тон, на легеневій артерії акцент ІІ тону. Який додатковий діастолічний тон виявлений у хворої?
a. Перикард-тон
b. Розщеплення ІІ тону
c. Патологічний ІV тон
d. Тон відкриття мітрального клапану
e. Патологічний ІІІ тон
При аускультації серця лікар вислухав на верхівці серця органічний діастолічний шум. Це може спостерігатись при:
a. недостатність мітрального клапану
b. стеноз мітрального отвору
c. недостатність трьохстулкового клапану
d. стеноз гирла аорти
e. стеноз гирла легеневої артерії
Послабленя 1-го тону є патогномонічним симптомом при:
a. Склерозі легеневої артерії.
b. Недостатності мітрального клапана.
c. Ранніх стадіях артеріальній гіпертензії.
d. Склерозі дуги аорти.
e. Стенозі мітрального клапана.
До компонентів 2-го тону відноситься:
a. Коливання, що виникають на початку систоли при відкритті клапана аорти.
b. Коливання, що виникають на початку діастоли при закритті судинних клапанів.
c. Коливання, що виникають у протодіастолу при при швидкому наповненні шлуночків.
d. Коливання, що виникають на початку систоли при викиді перших порцій крові у аорту.
e. Коливання, що виникають у кінці діастоли при скороченні передсердя.
До компонентів 1-го тону не відноситься:
a. Коливання, що виникають при закритті мітрального клапана.
b. Коливання, що виникають при закритті тристулкового клапана.
c. Коливання стінок аорти, що виникають на початку систоли при надходженні перших порцій крові зі шлуночка у аорту.
d. Коливання, що виникають на початку діастоли при відкритті мітрального клапана.
e. Коливання стінок легеневого стовбура, що виникають на початку систоли при надходженні перших порцій крові зі шлуночка у легеневий стовбур.
Що з переліченого нижче має відношення до виникнення нормального 4 тону серця?
a. Усе, перелічене вище.
b. Вібрація стінок шлуночка при його швидкому наповненні у протодіастолу.
c. Коливання, що виникають внаслідок вібрації хорд атріовентрикулярних клапанів серця при їх напруженні.
d. Коливання, що виникають у пресистолі внаслідок викиду крові в шлуночок при скороченні передсердь.
e. Коливання, що виникають на початку діастоли при відкритті мітрального клапана.
Жінка 28 років впродовж останніх 13 років страждає хронічним ревматизмом. Має сформований стеноз мітрального клапана середнього ступеня тяжкості. Який симптом з перелічених нижче не характерний для описаного стану та з високою імовірністю не буду виявлений при аускультації серця?
a. Акцент 2 тону на легеневій артерії.
b. Посилений 1-й тон на верхівці.
c. Послаблений 1-й тон на верхівці.
d. Розщеплення 2-го тону.
e. Додатковий тон у фазі діастоли – тон відкриття мітрального клапана.
Чоловік 74-х років впродовж останніх 6-ти років страждає ІХС, що проявляється стенокардією напруження. Звернувся до сімейного лікаря у зв’язку з погіршенням самопочуття. При аускультації виявлений неправильний ритм, який проявляється у позачерговому виникненні кожного 4-го удару серця. Яка причина такої аускультативної картини?
a. Групова екстрасистолія.
b. Одиничні екстрасистоли.
c. Фібриляція передсердь.
d. Квадригемінія.
e. Миготлива аритмія.
Послабленя 1-го тону як правило спостерігається при:
a. Усе, перелічене вище.
b. Блокаді лівої ніжки Гіса.
c. Зниженні скоротливої активності лівого шлуночка.
d. Стенозі устя аорти.
e. Недостатності мітрального клапана.
Чоловік 65 років, впродовж останніх 8 років страждає гіпертензією, приймає гіпотензивну терапію, але нерегулярно. Якщо не брати до увагу гіпертензію, то загалом вважає себе здоровим. Який патогномонічний симптом можна виявити при аускультації серця?
a. Акцент 2 тону на аорті.
b. Патологічний 3-й тон на верхівці.
c. Послаблений 2-й тон на аорті.
d. Акцент 2 тону на легеневій артерії.
e. Послаблений 1-й тон.
Жінка 38 років, впродовж останніх 5 років має хворобу Айєрза (первинна легенева гіпертензія, що проявляється склерозуванням та підвищенням тиску у бассейні легеневого стовбура), приймає специфічну терапію, що дає нестабільний ефект. Який патогномонічний симптом можна виявити при аускультації серця?
a. Послаблений 2-й тон на аорті.
b. Акцент 2 тону на аорті.
c. Акцент 2 тону на легеневій артерії.
d. Патологічний 3-й тон на верхівці.
e. Послаблений 1-й тон.
Проекція тристулкового клапана на поверхню грудної клітини розташована:
a. У 2-му міжребер’ї зліва біля краю груднини.
b. У місці пальпації серцевого поштовху.
c. По центру лінії, що з’єднує місце прикріплення хряща 3-го ребра до груднини зліва і хряща 5-го ребра до груднини справа.
d. У місці прикріплення 3 реберного хряща зліва.
e. По центру груднини на рівні прикріплення хрящів 3-х ребер.
Що з переліченого нижче має відношення до виникнення нормального 3 тону серця?
a. Усе, перелічене вище.
b. Коливання, що виникають у пресистолі внаслідок викиду крові в шлуночок при скороченні передсердь.
c. Коливання, що виникають на початку діастоли при відкритті мітрального клапана.
d. Вібрація стінок шлуночка при його швидкому наповненні у протодіастолу.
e. Коливання, що виникають внаслідок вібрації хорд атріовентрикулярних клапанів серця при їх напруженні.
Чоловік 78-ми років госпіталізований у відділення кардіореанімаації з приводу поширеного трансмурального інфаркту міокарда. Стан пацієнта тяжкий. Артеріальний тиск 100/45 мм рт. ст. ЧСС 65 уд./хв. Який патогномонічний симптом можна виявити при аускультації серця, що з найбільшою імовірністю буде відповідати описаному стану?
a. Тон відкриття мітрального клапана.
b. Посилення 1-го тону серця.
c. Послаблення обох тонів серця.
d. Посилення обох тонів серця.
e. Акцент 2 тону на аорті.
Проекція мітрального клапана на поверхню грудної клітини розташована:
a. У місці прикріплення 3 реберного хряща зліва.
b. По центру лінії, що з’єднує місце прикріплення 3-го ребра до груднини зліва і хряща 5-го ребра до груднини справа.
c. У місці пальпації серцевого поштовху.
d. По центру груднини на рівні прикріплення хрящів 3-х ребер.
e. У 2-му міжребер’ї зліва.
Жінка 28 років впродовж останніх 13 років страждає хронічним ревматизмом. Має сформований стеноз мітрального клапана середнього ступеня тяжкості. Який патогномонічний симптом можна виявити при аускультації серця, що з найбільшою імовірністю буде відповідати описаному стану?
a. Послаблений 2-й тон на легеневій артерії.
b. Посилений 1-й тон у точці прикріплення мечоподібного відростка до тіла груднини.
c. Послаблений 1-й тон на верхівці.
d. Додатковий тон у фазі діастоли – тон відкриття мітрального клапана.
e. Акцент 2 тону на аорті.
Проекція клапана легеневої артерії на поверхню грудної клітини розташована:
a. По центру груднини на рівні прикріплення хрящів 3-х ребер.
b. У 2-му міжребер’ї зліва біля краю груднини.
c. У місці прикріплення 3 реберного хряща зліва.
d. По центру лінії, що з’єднує місце прикріплення хряща 3-го ребра до груднини зліва і хряща 5-го ребра до груднини справа.
e. У місці пальпації серцевого поштовху.
Причиною посилення 2-го тону (акценту) на легеневій артерії може бути:
a. Жодної правильної відповіді
b. Вада мітрального клапана у стадії декомпенсації.
c. Всі відповіді вірні
d. Первинна легенева гіпертензія.
e. Дефект міжпередсердної перегородки.
Причиною посилення 2-го тону (акценту) на аорті може бути:
a. Недостатність мітрального клапана
b. Недостатність аортального клапана.
c. Значний стеноз устя аорти.
d. Атеросклеротичні зміни аортального клапана.
e. Артеріальна гіпертензія.
5-та точка вислуховування (точка Боткіна-Ерба) розташована в:
a. На ділянці верхівкового поштовху трохи досередини від лівої середньо-ключичної лінії.
b. У місці прикріплення мечоподібного відростка до тіла груднини.
c. У другому міжребер’ї біля краю груднини справа.
d. У другому міжребер’ї біля краю груднини зліва.
e. У третьому міжребер’ї біля краю груднини зліва.
Чоловік 72-х років, впродовж останніх 5-ти років має нормосистолічну форму миготливої аритмії (тобто має нормальну ЧСС) на тлі ішемічної хвороби серця та стенокардії напруження. Який з описаних нижче аускультативних феноменів може бути вислуханий у цього пацієнта?
a. Посилення тонів серця.
b. Симптом Образцова.
c. Симптом Пастернацького.
d. Гарматний тон Стражеска.
e. Ритм перепілки.
Посилення 1-го тону спостерігається при:
a. Стенозі мітрального клапана.
b. Недостатності мітрального клапана.
c. Стенозі аортального клапана.
d. Пролапсі мітрального клапана.
e. Недостатності аортального клапана.
Ритм галопу – це
a. Трьохчленний ритм, який пов’язаний з появою додаткового 3-го тону відкриття мітрального клапана.
b. Трьохчленний ритм, який пов’язаний з роздвоєнням 1-го або 2-го тону серця.
c. Трьохчленний ритм, який пов’язаний з роздвоєнням 2-го тону серця.
d. Трьохчленний ритм, який пов’язаний з роздвоєнням 1-го тону серця.
e. Трьохчленний ритм, який пов’язаний з патологічним підсиленням фізіологічних 3-го або 4-го тонів серця.
Студенти на занятті проводять обстеження пацієнта, госпіталізованого до кардіологічного відділення. При аускультації серця виявлене послаблення обох тонів серця в усіх точках аускультації. Позасерцеві причини такого послаблення (емфізема легень, ожиріння, наявність рідини у плевральній порожнині виключаються. Також виключена наявність рідини у порожнині міокарда. Яка з перелічених нижче причин не може пояснити вказаний аускультативний феномен?
a. Інфаркт міокарда.
b. Судинний шок (гіпотонія).
c. Тіреотоксикоз.
d. Кардіосклероз.
e. Міокардит.
Студенти на занятті проводять обстеження пацієнта, госпіталізованого до кардіологічного відділення. При аускультації серця виявлене посилення обох тонів серця в усіх точках аускультації. Яка з перелічених нижче причин не може пояснити вказаний аускультативний феномен?
a. Підвищення тонусу симпатичної системи (що призводить до підвищення ЧСС), як-то фізичне навантаження, психоемоційне збудження.
b. Лихоманка.
c. Тіреотоксикоз.
d. Мікседема (зниження функції щитоподібної залози).
e. Тонка грудна клітина.
Точка вислуховування тристулкового клапана розташована в:
a. На ділянці верхівкового поштовху трохи досередини від лівої середньо-ключичної лінії.
b. У другому міжребер’ї біля краю груднини зліва.
c. У місці прикріплення мечоподібного відростка до тіла груднини.
d. У третьому міжребер’ї біля краю груднини зліва.
e. У другому міжребер’ї біля краю груднини справа.
Точка вислуховування мітрального клапана розташована в:
a. У місці прикріплення мечоподібного відростка до тіла груднини.
b. На ділянці верхівкового поштовху трохи досередини від лівої середньо-ключичної лінії.
c. У третьому міжребер’ї біля краю груднини зліва.
d. У другому міжребер’ї біля краю груднини справа.
e. У другому міжребер’ї біля краю груднини зліва;.
Причиною послаблення 2-го тону на аорті може бути:
a. Всі відповіді вірні
b. Значний стеноз устя аорти.
c. Жодної правильної відповіді
d. Послаблення роботи лівого шлуночка.
e. Недостатність аортального клапана.
Точка вислуховування аортального клапана розташована в:
a. У другому міжребер’ї біля краю груднини зліва.
b. На ділянці верхівкового поштовху трохи досередини від лівої середньо-ключичної лінії.
c. У другому міжребер’ї біля краю груднини справа.
d. У місці прикріплення мечоподібного відростка до тіла груднини.
e. У третьому міжребер’ї біля краю груднини зліва.
Проекція аортального клапана на поверхню грудної клітини розташована:
a. У 2-му міжребер’ї зліва біля краю груднини.
b. По центру лінії, що з’єднує місце прикріплення хряща 3-го ребра до груднини зліва і хряща 5-го ребра до груднини справа.
c. У місці прикріплення 3 реберного хряща зліва.
d. У місці пальпації серцевого поштовху.
e. По центру груднини на рівні прикріплення хрящів 3-х ребер.
Точка вислуховування клапана легеневої артерії розташована в:
a. На ділянці верхівкового поштовху трохи досередини від лівої середньо-ключичної лінії.
b. У другому міжребер’ї біля краю груднини зліва.
c. У третьому міжребер’ї біля краю груднини зліва.
d. У другому міжребер’ї біля краю груднини справа.
e. У місці прикріплення мечоподібного відростка до тіла груднини.
Чоловік 32-х років, впродовж останніх 17 років страждає хронічним ревматизмом. Має помірно виражену компенсовану недостатність мітрального клапана. Який патогномонічний симптом можна виявити при аускультації серця, що з найбільшою імовірністю буде відповідати описаному стану?
a. Акцент 2 тону на аорті.
b. Додатковий тон у фазі діастоли – тон відкриття мітрального клапана.
c. Посилений 1-й тон на верхівці.
d. Посилений 1-й тон у точці прикріплення мечоподібного відростка до тіла груднини.
e. Послаблений 1-й тон на верхівці.
Високий верхівковий поштовх є характерним для даної патології:
a. Гіпертрофія лівого шлуночка.
b. Стеноз гирла аорти.
c. Стеноз мітрального отвору.
d. Дилятація лівого шлуночка.
e. Недостатність мітрального клапана.
При визначенні конфігурації серця лікар визначив трапецієвидну форму серця з широкою основою внизу і поступовим звуженням догори в напрямку до судинного пучка. Така форма серця може спостерігатись при:
a. гіпертрофії лівого передсердя
b. гіпертрофії лівого шлуночка
c. накопиченні великої кількості рідини в перикардіальній порожнині
d. гіпертрофії правого та лівого передсердь
e. збільшення дуги аорти
При перкусії серця лікар визначив збільшення абсолютної тупості серця. В якому випадку можуть спостерігатись такі зміни:
a. пухлина заднього середостіння
b. емфізема легень
c. пневмосклероз нижньої долі правої легені
d. пневмоперикард
e. напад бронхіальної астми
Хворий скаржиться на серцебиття, задишку, головний біль, пульсацію в голові та головокружіння. При огляді обличчя бліде, надмірна пульсація судин шиї, похитування головою у сагітальній площині в такт із скороченням серця. АТ 160/40 мм.рт.ст. Пульс 92 уд. за 1 хв. ритмічний, напружений, швидкий, високий. Які характеристики верхівкового поштовху у хворого?
a. Обмежений, зміщений вгору
b. Високий, посилений, зміщений вліво
c. Негативний
d. Розширений , нормально розташований
e. Послаблений, зміщений вліво
Хворий 50 років скаржиться на головний біль, запаморочення. Мерехтіння перед очима. При огляді: гіперстенік, шкіра та слизові рожеві. При огляді ділянки серця видно позитивний серцевий поштовх. Пальпаторно серцевий поштовх визначається в У міжребір’ї на 1 см назовні від лівої середньо-ключичної лінії, площа 2-3 см2, резистентний, високий. Пульс 60/хв ритмічний, напружений. АТ 180/120 мм рт. ст. Чи змінена локалізація серцевого поштовху? Яким чином?
a. Зміщений праворуч
b. Зміщений ліворуч
c. Вище норми
d. Нижче норми
e. Ні, не змінена
Студент медичного університету складав іспит ОСКІ. В якій послідовності визначаються межі серцевої тупості?
a. Ліва, верхня, права.
b. Права, ліва, верхня.
c. Верхня, ліва, нижня.
d. Права, верхня, ліва.
e. Ліва, права, верхня.
При огляді пацієнта лікарю не вдається визначити верхівковий поштовх. Однією з причин може бути:
a. Усі перелічені варіанти.
b. Низьке стояння діафрагми.
c. Вузькі міжреберні проміжки.
d. Ожиріння.
e. Емфізема легенів.
У хворої С., 65 років, яка хворіє на гіпертонічну хворобу під час обстеження лікар знайшов: 1) АТ – 170/110 мм. рт. ст. 2) зміщення верховного поштовху вліво 3) акцент ІІ тону над аортою. Який патологічний стан привів до зміщення верховного поштовху вліво:
a. Кардіосклероз
b. Пневмосклероз
c. Атеросклероз аорти
d. Гіпертрофія лівого шлуночка
e. Емфізема легень
При дослідженні верхівкового поштовху лікар помітив що під час систоли замість випинання спостерігається втягування грудної клітини. Такий симптом може свідчити про:
a. перенесений інфаркт міокарду
b. аневризму дуги аорти
c. злипливий перикардит
d. серцеву недостатність
e. мітральний стеноз
Систолічне «котяче муркотіння», яке визначається біля основи серця у другому міжребер’ї праворуч, є характерною ознакою:
a. Стенозу устя легеневої артерії.
b. Незарощення міжшлуночкової перегородки.
c. Незарощення Боталової протоки.
d. Стенозу устя аорти.
e. Стенозу мітрального клапану.
Права межа абсолютної серцевої тупості в нормі знаходиться:
a. По лівому краю груднини від IV до VI ребра.
b. По лівому краю груднини від III до VII ребра.
c. Уздовж правого краю груднини від IV до VI ребра.
d. Уздовж нижнього краю IV ребра в місці прикріплення до груднини.
e. На 1 см досередини від лівої межі відносної тупості серця.
Позитивний венозний пульс характерний для такої патології:
a. Недостатності трикуспідального клапану.
b. Недостатності мітрального клапану.
c. Гострої серцевої недостатності.
d. Аортального стенозу.
e. Мітрального стенозу.
При огляді хворої В., 25 років, яка хворіє на ревматизм лікар при пальпації виявив діастолічне „котяче муркотіння”. Де і коли можна виявити діастолічне „котяче муркотіння”:
a. При стенозі мітрального отвору на верхівці серця
b. При стенозі вічка аорти в ІІ міжребер’ї справа біля краю грудини
c. При стенозі легеневої артерії в ІІ міжребер’ї зліва від грудини
d. В зоні абсолютної тупості серця при сухому перикардиті
e. На верхівці серця при сухому плевриті
Хвора скаржиться на задишку, серцебиття, іноді кровохаркання, важкість у правому підребір’ї, збільшення живота, набряки гомілок. На обличчі ціаноз губ, щік. Зміщення верхньої та правої меж відносної серцевої тупості назовні. На верхівці І тон посилений, вислуховується додатковий діастолічний тон, на легеневій артерії акцент ІІ тону. Ознаки гіпертрофії яких відділів серця на ЕКГ можуть бути у хворої?
a. Лівого шлуночка та лівого передсердя
b. Лівого шлуночка та правого передсердя
c. Правого шлуночка та лівого передсердя
d. Правого та лівого передсердь
e. Лівого та правого шлуночків
Верхня межа відносної серцевої тупості в нормі знаходиться:
a. У п'ятому міжребер'ї, на 1 —1,5 см досередини від лівої серединно-ключичної лінії.
b. У п'ятому міжребер'ї на 1 см назовні від правого краю груднини.
c. У четвертому міжребер’ї на 2 см назовні від правого краю груднини.
d. У третьому міжребер’ї по лівому краю груднини.
e. У третьому міжребер’ї назовні від правого краю груднини.
Під час медичного огляду лікар кардіолог визначив у студента верхівковий поштовх. Вкажіть його локалізацію в нормі:
a. У третьому міжребер’ї по лівому краю груднини.
b. У третьому міжребер’ї назовні від правого краю груднини.
c. У четвертому міжребер'ї на 1 см назовні від правого краю груднини.
d. У п’ятому міжребер’ї на 2 см назовні від правого краю груднини.
e. У п'ятому міжребер'ї, на 1 —1,5 см досередини від лівої серединно-ключичної лінії.
Вкажіть, скільки в нормі складає поперечник серця:
a. 11–15 см.
b. 11–13 см.
c. 4–6 см.
d. 10–14 см.
e. 5–7 см.
Ширина судинного пучка серця в нормі дорівнює:
a. 4–6 см.
b. 10–14 см.
c. 11–15 см.
d. 5–7 см.
e. 11–13 см.
При пальпації верхівкового поштовху лікар виявив наступні його властивості: розлитий, високий, посилений, резистентний. Для якого стану такі властивості більш типові:
a. тахікардія
b. накопичення рідини в перикарді
c. висока гіпертензія у малому колі кровообігу
d. дилятація лівого шлуночка
e. гіпертрофія лівого шлуночка
Хворий, 40 років. Під час огляду пальпаторно лікар виявив наявність ретростернальної пульсації. Вкажіть, яку патологію можна запідозрити у даного пацієнта:
a. Атеросклероз аорти.
b. Аневризма аорти.
c. Мітральна недостатність.
d. Усі перелічені варіанти.
e. Стеноз мітрального клапану.
При перкуторному дослідженні хворого К., 72 років хворий визначив перкуторно збільшення ширини судинного пучка вправо. Про наявність якої патології міг подумати лікар?
a. Розширення легеневої артерії
b. Мітральний стеноз
c. Розширення аорти
d. Хронічна серцева недостатність
e. Міокардіодистрофія
Ліва межа абсолютної серцевої тупості в нормі знаходиться:
a. По лівому краю груднини від IV до VI ребра.
b. По лівому краю груднини від III до VII ребра.
c. Уздовж правого краю груднини від IV до VI ребра.
d. На 1 см досередини від лівої межі відносної тупості серця.
e. Уздовж нижнього краю IV ребра в місці прикріплення до груднини.
Скарги на серцебиття, задишку при незначному фізичному навантаженні, впродовж 15 років хворіє на мітральну ваду серця. При огляді акроціаноз, на щоках «метелик», положення напівсидячи. Спостерігаються серцевий поштовх в У міжребір’ї до середини від середньо-ключичної лінії. При пальпації ділянки серця де буде визначатись діастолічне котяче муркотіння?
a. Верхівка серця
b. Епігастральна ділянка
c. Яремна ямка
d. Друге міжребір’я праворуч
e. Друге міжребір’я ліворуч
Хворий, 55 років, встановлено діагноз констриктивний перикардит. Вкажіть, яким буде верхівковий поштовх при даній патології:
a. Резистентним.
b. Розлитим.
c. Обмеженим.
d. Низьким.
e. Негативним.
Межі відносної тупості серця: права – на 1см вправо від правого краю грудини, верхня – ІІ ребро, ліва – на 2см назовні від лівої середньоключичної лінії. У хворого є ознаки дилатації
a. лівого шлуночка
b. правого шлуночка
c. обох шлуночків
d. лівого передсердя і правого шлуночка
e. лівого передсердя і лівого шлуночка
Верхівковий поштовх зміщується вліво і вниз при:
a. Ексудативному перикардиті.
b. Недостатності аортального клапану.
c. Емфіземі легень.
d. Стенозі мітрального отвору.
e. Лівосторонньому ексудативному плевриті.
Хворий 19 років скаржиться на колючий біль в ділянці серця, раніше не хворів. Астенік. Змін передсерцевої ділянки не виявлено. Перкуторно межі відносної тупості серця в межах норми. Ширина судинного пучка 5 см. Тони серця ритмічні, гучні. Яка в нормі ширина судинного пучка?
a. 4-6 см
b. 8-10 см
c. 11-12 см
d. 2-3 см
e. 12-14 см
Хворий скаржиться на серцебиття, задишку, головний біль, пульсацію в голові та запамарочення. При огляді обличчя бліде, надмірна пульсація судин шиї, похитування головою у сагітальній площині в такт із скороченням серця. АТ 160/40 мм.рт.ст. Пульс 92 уд. за 1 хв. ритмічний, напружений, швидкий, високий. Які характеристики верхівкового поштовху у хворого?
a. Послаблений, зміщений вліво
b. Розширений , нормально розташований
c. Високий, посилений, зміщений вліво
d. Обмежений, зміщений вгору
e. Негативний
Верхня межа абсолютної серцевої тупості в нормі знаходиться:
a. По лівому краю груднини від IV до VI ребра.
b. Уздовж нижнього краю IV ребра в місці прикріплення до груднини.
c. .Уздовж правого краю груднини від IV до VI ребра.
d. По лівому краю груднини від III до VII ребра.
e. На 1 см досередини від лівої межі відносної тупості серця.
Що таке “нормальний артеріальний тиск”?
a. >140/>90 мм.рт.ст.
b. >150/>95 мм.рт.ст.
c. 150/95 мм.рт.ст
d. <160/<100 мм.рт.ст
e. <130/<85 мм.рт.ст
Хвора М., 74 років поступила в терапевтичне відділення з скаргами на задишку, серцебиття, перебої в роботі серця, виражені набряки, збільшення живота. При обстеженні лікар виявив у хворої дефіцит пульсу 20 ударів на хвилину. АТ - 150/80 мм. рт. ст. Що привело до виникнення дефіциту пульсу:
a. Миготлива аритмія
b. Атеросклеротичний кардіосклероз
c. Серцева недостатність
d. Гіпертонічна хвороба
e. Недостатність мітрального клапану
Артеріальний тиск на нижніх кінцівках, який нижче тиску на верхніх кінцівках на 20 мм рт.ст. і більше, свідчить про:
a. аортальну недостатність
b. аортальний стеноз
c. судинну недостатність
d. коарктацію аорти
e. недостатність кровообігу
У хворого при вимірюванні артеріального тиску на плечовій артерії перші тони Короткова починають вислуховуватись при тиску в манжеті 200 мм рт.ст., максимальної гучності тони – при тиску 125 мм рт.ст., тони зникають при тиску 100 мм рт.ст. Оцінка результату:
a. пульсовий тиск 125 мм рт.ст.
b. середній тиск 125 мм рт.ст.
c. систолічний тиск 200 мм рт.ст.
d. систолічний тиск 125 мм рт.ст.
e. діастолічний тиск 125 мм рт.ст.
Повний пульс спостерігається при:
a. стенозі мітрального клапана
b. недостатності мітрального клапана
c. стенозі гирла аорти
d. недостатності клапанів аорти
e. артеріальна гіпотонія
Скарги на головний біль у потиличній ділянці, дзвін у вухах, головокружіння, серцебиття. При огляді: гіперстанік, обличчя червоного кольору, скляри ін’єктовані. Ділянка серця без патологічних змін. При перкусії межі серця розширені вліво. Аускультативно на верхівці ІІ гучний, систолічний мякий короткий шум, акцент ІІ тону над аортою. Пульс 80 /хв, ритмічний, напружений. АТ 190/100 мм. Оцініть ступінь артеріальної гіпертензії.
a. помірна
b. мяка
c. легенева
d. важка
e. високий нормальний
Скарги на головний біль у потиличній ділянці, дзвін у вухах, головокружіння, серцебиття. Гіперстенік. Обличчя червоного кольору. При перкусії межі серця розширені вліво. Аускультативно на верхівці І тон гучний, систолічний м’який короткий шум, акцент ІІ тону над аортою. АТ 145/95 мм рт. ст. Оцініть ступінь артеріальної гіпертензії:
a. Важка
b. М’яка
c. Висока нормальна
d. Помірна
e. Межова
Еквівалентом якого геодинамічного параметра може слугувати напруження пульсу?
a. ударного викиду крові
b. в'язкості крові
c. загального судинного периферичного опору
d. поєднання хвилинного об'єму крові і загального судинного опору
e. хвилинного об'єму
В нормі частота пульсу дорівнює:
a. 60-100 уд. за хв.
b. 50-90 уд. за хв.
c. 50-60 уд. за хв.
d. 60-70 уд. за хв.
e. 60-90 уд. за хв.
Прискорений пульс спостерігається при:
a. голодуванні
b. при жовтяниці
c. серцевих блокадах
d. звуженні гирла аорти
e. підвищеній температурі тіла
Який тиск відповідає “ізольованій систолічній” АГ?
a. >160 /<90 мм.рт.ст.
b. <120 / <80 мм.рт.ст.
c. >160 / >110 мм.рт.ст.
d. >140 / <90 мм.рт.ст.
e. >100 / > 60 мм.рт.ст.
Якому періоду Короткова відповідає величина діастолічного АТ?
a. першому
b. четвертому
c. третьому
d. другому
e. п'ятому
Який тиск відповідає м”якій (І стадії) АГ?
a. 120-140 /80-90 мм.рт.ст.
b. 100-130 /60-80 мм.рт.ст.
c. 140-159 / 90-99 мм.рт.ст.
d. 160-180 / 100-110 мм.рт.ст.
e. 130-160 /90-100 мм.рт.ст.
Який тиск відповідає важкій (ІІІ стадії) АГ?
a. >180 / >110 мм.рт.ст.
b. 140-150 / 90-100 мм.рт.ст.
c. 170 / 105 мм.рт.ст.
d. 130-139 / 90-99 мм.рт.ст
e. >150 / >100 мм.рт.ст.
У хворого 25 років скарги на серцебиття, колючий біль в ділянці серця. Хворіє тиреотоксикозом. Щитовидна залоза збільшена, безболісна. АТ 150/90 мм ртс.ст. Пульс ритмічний. Яка велична пульсу може визначатись?
a. повний
b. ниткоподібний
c. великий
d. напружений
e. пустий
Якому періоду Короткова відповідає величина систолічного АТ?
a. першому
b. п'ятому
c. другому
d. четвертому
e. третьому
Хворий скаржиться на головний біль, нежить, біль в мязах. При огляді на обличчі рум’янець, очі блищать, губи сухі. Шкіра звичайного кольору, гаряча на дотик, волога температура 38,5оС. Пульс однаковий на двух руках, ритмічний, задовільного наповнення і напруження АТ 120/80 мм рт.ст. Яка частота пульсу буде визначатись?
a. не змінений
b. ниткоподібний
c. не визначається
d. рідкий
e. частий
Пульс слабкого наповнення спостерігається при:
a. зловживанні кавою
b. симптоматичних артеріальних гіпертензіях
c. артеріальній гіпотонії
d. недостатності клапанів аорти
e. гіпертонічній хворобі
При якому захворюванні спостерігається напружений пульс?:
a. мітральні вади серця
b. серцева недостатність
c. перикардит
d. міокардит
e. гіпертонічна хвороба
У хворого спостерігається дуже виражена пульсація сонних артерій. Пульс на променевих артеріях однаковий, ритмічний, 78/хв, великий, високий і швидкий. Такі зміни характерні для:
a. інфекційних захворювань
b. аортального стенозу
c. недостатності аортального клапана
d. судинної недостатності
e. артеріальної гіпертензії
Дефіцит пульсу спостерігається при:
a. недостатність мітрального клапана
b. атеросклеротичний кардіосклероз
c. серцева недостатність
d. фібриляція передсердь
e. стеноз мітрального клапана
Які цифри АТ відповідають “оптимальному”?
a. <130/85 мм.рт.ст.
b. <120/80 мм.рт.ст.
c. <150/100 мм.рт.ст.
d. <140/90 мм.рт.ст.
e. <160/90 мм.рт.ст.
Хвора , яка має серцеву ваду скаржиться на задишку, кровохаркання, серцебиття. При огляді виявлено: ціаноз губ, кінчика носа, ціанотичний рум’янець на щоках, пульсація в епігастральній ділянці, яка посилюється під час вдиху, набряки гомілок. Пульс на лівій променевій артерії меншого наповнення, ніж на правій. АТ 120/70 мм.рт.ст. Як називається вказаний пульс?
a. Різний
b. Нерівномірний
c. Парадоксальний
d. Дефіцитний
e. Альтернуючий
Швидкий пульс спостерігається при:
a. стенозі гирла аорти
b. стенозі мітрального клапана
c. недостатності мітрального клапана
d. недостатності клапанів аорти
e. симптоматичних артеріальних гіпертензіях
Неоднаковий пульс найчастіше спостерігається при:
a. аортальних вадах серця
b. стенозі мітрального клапана
c. міокардиті
d. ексудативному перикардиті
e. миготливій аритмії
Скарги на серцебиття, кровохаркання. Задишку. При огляді «мі тральне обличчя», в прекардіальній ділянці виявлені епігастральне пульсація, що посилюється під час вдиху та в ІІ міжреберї ліворуч. Аускультативно над верхівкою ритм «перепела», пре систолічний шум, акцент ІІІ над легеневою артерією. Пульс 80/хв, аритмічний, симптом Савельєва-Попова позитивний., задовільного наповнення та напруження. Що означає позитивний симптом Савельєва-Попова?
a. шум аритмічний
b. поява ритму «перепілки»
c. наявність епігастральної пульсації
d. наявність пульсації в ІІ міжреберї ліворуч
e. пульс на лівій руці слабший
Відображення якого гемодинамічного феномену є наповнення пульсу?:
a. показання хвилинного об'єму крові і загального периферичного судинного опору
b. ударного об'єму серця
c. в'язкості крові
d. загального периферичного судинного опору
e. хвилинного об'єму серця
Хворий М., 25 років страждав на ревматизм. При обстежені лікар виявив у хворого позитивний симптом Попова-Савельева. Яка вада серця у даного пацієнта могла обумовити даний симптом:
a. Недостатність мітрального клапана
b. Недостатність тристулкового клапану
c. Недостатність клапанів аорти
d. Стеноз вічка аорти
e. Стеноз мітрального отвору
Який тиск відповідає помірній (ІІ стадії) АГ?
a. 110-140 / 70-90 мм.рт.ст.
b. 190-200/ 140-150 мм.рт.ст.
c. 140-160 / 80-90 мм.рт.ст.
d. 160-179/ 100-109 мм.рт.ст.
e. 130-140 / 90-99 мм.рт.ст.
Сповільнення пульсу спостерігається при:
a. повній атріовентрикулярній блокаді
b. підвищеній температурі тіла
c. тиреотоксикозі
d. міокардитах
e. серцевій недостатності
Як називається пульсація сонних артерій?
a. Артеріальний пульс
b. Позитивний пульс
c. Венозний пульс
d. Танок каротид
e. Негативний пульс
Істинна пульсація печінки і позитивний венний пульс
виявляються
при:
a. Недостатності мітрального клапана
b. Мітральному стенозі
c. Інфаркті міокарда
d. Недостатності аортального клапана
e. Недостатності тристулкового клапана
Пацієнт 48 р. скаржиться на періодичні короткочасні відчуття
здавлювання за грудниною, які не залежать від фаз дихання, що виникають при
фізичному навантаженні й самостійно минають після відпочинку. Уперше скарги
виникли приблизно місяць тому. Про яке захворювання можна
думати на підставі цих скарг?
a. Гіпертонічний криз.
b. Напад серцевої астми.
c. Інфаркт міокарда.
d. Тромбоемболія ділянок легеневої артерії.
e. Уперше виявлена стенокардія.
Що таке акроціаноз?
a. Синюшність шкірних покривів верхніх кінцівок.
b. Дифузна синюшність шкірних покривів
c. Локальна синюшність шкірних покривів.
d. Синюшність шкірних покривів на віддалених частинах тіла.
e. Синюшність шкірних покривів нижніх кінцівок.
У хворого з явищами серцевої недостатності набряки завжди вперше з’являються на нижніх кінцівках. Чому?
a. внаслідок підвищення концентрації антидіуретичного гормону;
b. внаслідок підвищення гідростатичного тиску в венах, сповільнення кровообігу, особливо в низько розміщених частинах тіла
c. внаслідок зниження онкотичного тиску крові;
d. внаслідок зниження гідростатичного тиску крові;
e. внаслідок збільшення концентрації альдостерону.
При якому захворюванні відмічається симптом Мюссе?
a. Недостатності аортального клапана
b. Гіпертонічній хворобі
c. Хронічному пієлонефриті
d. Ішемічнній хворобі
e. Ревматизмі
Для хвороб серцево – судинної системи характерний відтінок
шкірних покривів:
a. Ціанотичний
b. Рожевий
c. Блідий
d. Жовтушний
e. Бронзовий
У хворого після сильного психо-емоційного стресу розвинувся інфаркт міокарда. На даний час він знаходиться в палаті інтенсивної терапії. В анамнезі виразкова хвороба та хронічний бронхіт. З якої системи органів Ви маєте розпочати розпитування по органах і системах
a. немає значення;
b. з дихальної, особливо в холодну пору року;
c. з травної.
d. з серцево-судинної системи
e. з нервової;
Надчеревна пульсація, ослаблена при вдиху, є ознакою:
a. Атеросклерозу аорти.
b. Гіпертрофії правого шлуночка.
c. Гіпертрофії лівого шлуночка
d. Пульсації черевної аорти
e. Аневризми висхідного відділу аорти.
Що таке пастозність?
a. Набряки в ділянці попереку.
b. Кровохаркання.
c. Набряки в ділянці шиї.
d. Незначний набряк.
e. Кашель.
.Серцебиття - це:
a. Збільшення частоти серцевих скорочень
b. Прояв екстрасистолії
c. Відчуття серцевих скорочень
d. Зменшення частоти серцевих скорочень
e. Прояв миготливої аритмії
Серцеві набряки спочатку локалізуються:
a. На губах
b. На нижніх кінцівках
c. На обличчі
d. На руках
e. На повіках
Які диференційні ознаки пульсації сонних артерій від пульсації яремних вен?
a. У нормі пульсація яремних вен візуалізується в яремній ямці.
b. Пульсація сонних артерій візуалізується назовні від груднино-ключичнососкоподібного м'яза, а пульсація яремних вен – досередини від м'яза.
c. Пульсація сонних артерій візуалізується досередини від груднино-ключично-соскоподібного м'яза, а пульсація яремних вен – назовні від м'яза.
d. У нормі пульсація сонних артерій не візуалізується.
e. Пульсація яремних вен більш виражена порівняно з пульсацією
сонних
артерій.
Для хвороб серцево – судинної системи характерне вимушене
положення пацієнта в ліжку:
a. Лежачі на лівому боці
b. Сидячи з опущеними ногами
c. Лежачі на спині
d. Сидячи, спираючись руками на край ліжка
e. Сидячі, нахилившись вперед, руками притискуючи передню стінку живота
Скаргою при розвитку застійних явищ в малому колі кровообігу є:
a. Набряки
b. Важкість в правому підребер'ї
c. Кашель
d. Диспепсичні розлади
При якій патології спостерігається “лице Корвізара”?
a. тяжких захворюваннях органів черевної порожнини.
b. серцевій недостатності;
c. нирковій паталогії;
d. анемії;
e. інфекційних захворюваннях;
У пацієнта 57 років виникли болі за грудиною стискаючого характеру з іррадіацією в ліву руку під час фізичного навантаження . Ураженням яких структур можуть бути викликані дані болі ?
a. Перикарда
b. Хребта
c. Орґанів черевної порожнини
d. Міокарда
e. Коронарних судин
У хворого при огляді виявлено пульсацію вен шиї, яка співпадає з пульсацією серця і артеріальним пульсом. При якій патології зустрічається така ознака?
a. Гіпертонічній хворобі
b. Недостатності мітрального клапана
c. Затяжному септичному ендокардиті
d. Недостатності тристулкового клапана
e. Серцевій недостатності
Прекапілярний пульс Квінке зустрічається при:
a. Недостатності клапана легеневої артерії
b. Недостатності аортального клапана
c. Недостатності мітрального клапана
d. Стенозі гирла аорти
e. Стенозі мітрального отвору
При огляді хворої з явищами серцевої недостатності лікар описав зміни забарвлення шкіри терміном акроціаноз. В яких місцях відмічається синюшність шкіри при серцевій недостатності?
a. Ціаноз обличчя
b. В ділянці носа, губ вушних раковин та кінчиків пальців
c. Тотальний ціаноз
d. Китиць
e. Всього тіла
Пацієнт 56 р. після емоційного навантаження відчув сильний головний біль у потиличній ділянці, що супроводжується нудотою, порушеннями зору у вигляді мерехтіння "мушок перед очима", серцебиттям, відчуттям шуму у вухах. Яке захворювання можна підозрювати на підставі цих скарг?
a. Тромбоемболія стовбура легеневої артерії.
b. Тромбоемболія ділянок легеневої артерії.
c. Інфаркт міокарда.
d. Гіпертонічний криз.
e. Стабільна стенокардія.
Хворий сидить у ліжку у вимушеному положенні, зігнувшись вперед. Що стало цьому причиною?
a. Пневмонія
b. Жовчнокам’яна хвороба
c. Інфаркт міокарда
d. Виразкова хвороба шлунка
e. Випітний перикардит
У хворого при огляді лікар відмітив наявність пульсації сонних артерій. Як опише виявлені зміни лікар в історії хвороби?
a. Венозний пульс
b. Танок каротид
c. Негативний пульс
d. Позитивний пульс
e. Артеріальний пульс
Синюшне забарвлення шкіри є ознакою:
a. Нефриту
b. Гепатиту
c. Кропив`янки
d. Виразкової хвороби
e. Недостатності кровообігу
У хворої виражена серцева недостатність. Як називається обличчя при серцевій недостатності?
a. Обличчя Корвізара
b. Facies mitralis
c. Мікседематозне обличчя
d. Кушингоїдне обличчя
e. Обличчя Гіпократа
У хворого при огляді виявлено пульсацію сонних артерій шиї. При якій патології зустрічається така ознака?
a. Гіпертонічній хворобі
b. Серцевій недостатності
c. Недостатність тристулкового клапана
d. Недостатності мітрального клапана
e. Недостатності аортального клапана
Лікар провів загальний огляд хворого під час якого відмітив що колір шкіри пацієнта як кава з молоком. Яке захворювання можна запідозрити на основі даної знахідки?
a. Недостатність тристулкового клапана
b. Затяжний септичний ендокардит
c. Ураження печінки
d. Недостатність мі трального клапана
e. Жовчнокам’яну хворобу
Що таке анасарка?
a. Набряк усього тіла з наявністю рідини в порожнинах.
b. Набряки в ділянці шиї.
c. Незначний набряк.
d. Набряки в ділянці попереку
e. Охолодження кінцівок.
Серцевий горб характерний для:
a. Уродженої аортальної вади серця.
b. Злипливого перикардиту.
c. Набутої в дорослому віці мітральної вади серця.
d. Лівостороннього ексудативного плевриту.
e. Ексудативного перикардиту.
Для якої патології характерно положення "мусульманин під час молитви"?
a. Гіпертонічна хвороба
b. Серцева недостатність.
c. Злипливий перикардит.
d. Інфекційний ендокардит.
e. Інфаркт міокарда.
З якою метою використовується додатковий прийом при аускультації легенів – імітація вдиху при зімкнутій голосовій щілині?
a. З метою відрізнити сухі хрипи від вологих хрипів.
b. Для відмінності шуму тертя плеври від крепітації й хрипів.
c. З метою відрізнити хрипи від крепітації або шуму тертя плеври.
d. Для кращого вислуховування патологічного бронхіального дихання.
e. Для виявлення прихованої бронхіальної обструкції.
При аускультації хворого з бронхолегеневою патологією студент вислухав вологі великоміхурцеві хрипи. Який мехнізм виникнення цих хрипів?
a. звуження просвіту бронхів внаслідок спазму
b. накопичення рідкого харкотиння у просвіті бронхів
c. накопичення рідини в альвеолах
d. накопичення в‘язкого харкотиння у бронхах
e. накопичення рідкого харкотиння в порожнині абсцесу чи каверни
З якою метою використовується додатковий прийом при аускультації легенів – форсований видих?
a. Для виявлення прихованої бронхіальної обструкції.
b. Для кращого вислуховування патологічного бронхіального дихання.
c. Для відмінності шуму тертя плеври від крепітації й хрипів.
d. З метою відрізнити хрипи від крепітації або шуму тертя плеври.
e. З метою відрізнити сухі хрипи від вологих хрипів.
Чим обумовлена поява сухих дискантових хрипів?
a. В’язке мокротиння у великих бронхах.
b. Запалення листків плеври («сухий» плеврит).
c. Альвеоли повністю заповнені ексудатом або транссудатом.
d. Наявність в альвеолах (пристіночно) невеликої кількості ексудату або транссудату.
e. В’язке мокротиння в дрібних бронхах і/або їх спазм.
Поява дрібнопухирчастих вологих хрипів свідчить про наявність рідкої запальної рідини:
a. В крупних бронхах
b. В дрібних бронхах
c. В бронхах середнього калібру
d. В плевральній порожнині
e. В альвеолах
У хворого з нападом бронхіальної астми вислуховуються сухі свистячі хрипи. Який механізм їх виникнення?
a. звуження просвіту дрібних бронхів внаслідок спазму, набряку слизової і густе харкотиння
b. розвиток фіброзної тканини в стінці бронхів
c. накопичення рідкого харкотиння в бронхах
d. обтураційний ателектаз.
e. накопичення харкотиння у трахеї
У хворого із загостренням хронічного обструктивного захворювання легень чути дистанційні хрипи. Який механізм їх виникнення?
a. розвиток фіброзної тканинин у стінці бронхів
b. обтураційний ателектаз
c. накопичення харкотиння у трахеї і великих бронхах
d. звуження просвіту дрібних бронхів внаслідок спазму, набряку слизової і накопичення вязкого харкотиння
e. накопичення рідкого харкотиння у дрібних бронхах
Шум тертя плеври – це додатковий дихальний шум, який посилюється:
a. Всі відповіді є правильними
b. При нахилі тулуба в хвору сторону
c. Всі відповіді є неправильними
d. При натисканні пальцем у області міжреберного проміжку поблизу місця його аускультації
e. При натисканні стетоскопом поблизу місця аускультації шуму
Шум тертя плеври, як правило, не вислуховується, при:
a. На початку ексудативного плевриту
b. Дольовій пневмонії
c. Ні при яких з вищевказаних захворювань
d. При туберкульозі плеври
e. При сухому плевриті
У хворого із загостренням хронічного необструктивного бронхіту вислуховуються сухі дзижчачі низькотемброві хрипи, що змінюються після кашлю. Який механізм їх виникнення?
a. накопичення рідкого харкотиння у просвіті бронхів
b. плевральні нашарування
c. накопичення рідини в альвеолах
d. бронхоспазм
e. перекриття бронхів в‘язким харкотинням
З якою метою використовується додатковий прийом при аускультації легенів – покашлювання?
a. Для кращого вислуховування патологічного бронхіального дихання.
b. З метою відрізнити сухі хрипи від вологих хрипів.
c. Для виявлення прихованої бронхіальної обструкції.
d. З метою відрізнити хрипи від крепітації або шуму тертя плеври.
e. Для відмінності шуму тертя плеври від крепітації й хрипів.
Вологі хрипи на відміну від крепітації:
a. вислуховується лише на видиху
b. вислуховується лише на вдиху в вертикальному положенні
c. посилюється при натискуванні фонендоскопом на грудну стінку
d. зникає при покашлюванні
e. вислуховується на видиху і на вдиху, переміщується при покашлюванні
Шум тертя плеври можна вислухати:
a. При дольовій пневмонії
b. На початку ексудативного плевриту
c. При сухому плевриті
d. При туберкульозі плеври
e. При всіх вищевказаних захворюваннях
У хворого із загостренням хронічного необструктивного бронхіту вислуховуються вологі середньоміхурцеві дифузні хрипи, що змінюються після кашлю. Який механізм їх виникнення?
a. накопичення рідкого харкотиння у просвіті бронхів
b. плевральні нашарування
c. накопичення в‘язкого харкотиння у бронхах
d. накопичення рідини в альвеолах
e. звуження просвіту бронхів внаслідок спазму
При яких умовах зникає початкова крепітація при крупозній пневмонії ?
a. При приєднанні вторинного бронхіту
b. При заповненні альвеол ексудатом
c. При поганому відходженні харкотиння
d. При залученні у патологічний процес плеври
e. При розрідженні харкотиння
У хворого з нападом бронхіальної астми вислуховують сухі свистячі хрипи. Який механізм їх виникнення?
a. накопичення рідкого харкотиння в бронхах
b. обтураційний ателектаз.
c. накопичення харкотиння у трахеї
d. звуження просвіту дрібних бронхів внаслідок спазму, набряку слизової
e. розвиток фіброзної тканини в стінці бронхів
Шум тертя плеври – це додатковий дихальний шум, який:
a. При кашлі посилюється
b. Не змінюється при кашлі
c. Переміщається в інші відділи легені при кашлі
d. Зникає при кашлі
e. Жодна відповідь не є правильною
У хворого із загостренням хронічного обструктивного бронхіту чути дистанційні хрипи. Який механізм їх виникнення?
a. розвиток фіброзної тканинин у стінці бронхів
b. обтураційний ателектаз
c. звуження просвіту дрібних бронхів внаслідок спазму, набряку слизової
d. накопичення харкотиння у трахеї і великих бронхах
e. накопичення рідкого харкотиння у бронхах
Шум тертя плеври вислуховується:
a. При зміні положення тіла.
b. Протягом усього видиху.
c. Після покахикування.
d. Протягом усього вдиху й видиху.
e. Протягом усього вдиху.
Поява крепітації свідчить про ураження:
a. Плевральних листків
b. Бронхів середнього калібру
c. Паренхіми легень
d. Крупних бронхів.
e. Альвеол
Шум тертя плеври – це додатковий дихальний шум, який сприймається як:
a. Відчуття скрипу снігу
b. Відчуття лопання бульбашок
c. Відчуття свисту при диханні
d. Відчуття тертя волосся біля вуха
e. Жодна відповідь не є правильною
У хворого із загостренням хронічного необструктивного бронхіту вислуховуються вологі середньоміхурцеві дифузні хрипи, що змінюються після кашлю. Який механізм їх виникнення?
a. плевральні нашарування
b. звуження просвіту бронхів внаслідок спазму
c. накопичення в‘язкого харкотиння у бронхах
d. накопичення рідини в альвеолах
e. накопичення рідкого харкотиння у просвіті бронхів
Де утворюються дрібноміхурцеві хрипи ?
a. У великих бронхах
b. У бронхах середнього калібру
c. В гортані
d. В альвеолах
e. В бронхіолах
При якій патології звичайно вислуховуються вологі хрипи в легенях?
a. Плевральний випіт.
b. Пневмоторакс
c. Бронхіт
d. Рак легені.
e. Емфізема легенів.
Чим обумовлена поява вологих великопухирчастих хрипів?
a. Рідке мокротиння в дрібних бронхах при збереженій легкості навколишньої легеневої тканини.
b. Рідке мокротиння у великих бронхах або порожнинах, що сполучаються із бронхом.
c. Рідке мокротиння в дрібних бронхах і запальне ущільнення навколишньої легеневої тканини.
d. В’язке мокротиння в дрібних бронхах і/або їх спазм.
e. В’язке мокротиння у великих бронхах.
При аускультації хворого в обидві фази дихання студент вислухав дихальний шум, що нагадує хрускіт снігу. Як переконатись, що це шум тертя плеври?
a. вислуховувати легені при поверхневому диханні
b. попросити хворого покашляти
c. попросити хворого затримати дахання
d. попросити пацієнта імітувати дихання, рухаючи діафрагмою при закритому роті і носі
e. вислуховувати легені в різному положенні хворого
Шум тертя плеври – це додатковий дихальний шум, який:
a. Зникає при маневрі діафрагмального дихання
b. Переміщається при маневрі діафрагмального дихання
c. Посилюється при маневрі діафрагмального дихання
d. Не залежить від характеру дихання
e. Зберігається при маневрі діафрагмального дихання
У хворого із загостренням хронічного необструктивного бронхіту вислуховуються сухі дзижчачі низькотемброві хрипи, що змінюються після кашлю. Який механізм їх виникнення?
a. бронходилятація
b. накопичення рідкого харкотиння у просвіті бронхів
c. плевральні нашарування
d. перекриття бронхів в‘язким харкотинням
e. накопичення рідини в альвеолах
При аускультації легень можна вислухати основні дихальні шуми, а при патології – ще й побічні.Який з перерахованих дихальних шумів є побічним?
a. сакадоване дихання.
b. бронхіальне дихання
c. жорстке дихання
d. крепітація
e. везикулярне дихання
Що лежить в основі крепітації?
a. Тертя запалених листків плеври
b. Наявність порожнини, що містить рідину і повітря
c. Наявність бронхоектазів, заповнених гноєм
d. Розклеювання на вдиху альвеол, що склеїлися, на стінках яких відклався фібрин
e. Стенозування просвіту бронхів
Лікар перкутує ширину полів Креніга. У хворого вона складає 9 см. При якому стані це можливо?
a. Пневмонія
b. Туберкульоз легень
c. Пневмофіброз
d. Рак легень
e. Емфізема легень
До правил топографічної перкусії відносять усе, окрім:
a. Позначка межі легені ставиться з того боку пальця-плесиметра, що звернений до легені
b. Палець-плесиметр накладається паралельно до межі, яку визначають
c. Перкусія ведеться від ясного легеневого звуку до тупого
d. Перкусія проводиться тихо
e. Визначення меж легень розпочинається з визначення ширини полів Керніга
Чоловік 38 років, скаржиться на біль у грудній клітці зліва, сухий кашель, підвищення температури тіла. Хворіє 4 дні, захворювання пов’язує з переохолодженням. У задньобоковому відділі грудної клітки зліва голосове тремтіння ослаблене, виражене притуплення перкуторного звуку з верхньою межею по параболоподібній лінії, різко ослаблене везикулярне дихання. Ширина простору Траубе зменшена. На рентгенограмі органів грудної клітки зліва внизу гомогенна інтенсивна тінь з косою верхньою межею. В крові лейкоцити – 16 . 109/л, ШОЕ – 44 мм/год. Який синдромологічний діагноз?
a. Абсцес легень.
b. Туберкульоз легень.
c. Крупозна пневмонія.
d. Бронхіальна астма.
e. Ексудативний плеврит.
По якій лінії починають визначати нижню межу лівої легені?
a. Задній пахвинній
b. Передній пахвинній
c. Середньоключичній
d. Середній пахвинній
e. Парастернальній
При перкусії грудної клітки хворого на випітний плеврит лікар отримав тупий перкуторний звук над зоною скупчення рідини. Які основні характеристики цього звуку?
a. Гучний, високий, тривалий
b. Тихий, низький, короткий
c. Тихий, короткий, високий
d. Низький, тривалий, має дзвінкий музичний відтінок
e. Нагадує удар по порожній коробці
Хворий К., 23 років, скаржиться на важкість в грудях, сухий кашель, задишку. Над грудною кліткою зліва по задній поверхні від 7 ребра донизу перкуторно визначається тупий перкуторний звук. Який діагноз слід поставити хворому?
a. Пневмоторакс
b. Ателектаз
c. Гідроторакс
d. Туберкульоз легень
e. Абсцес
Перкуторно визначено лінію. Елліс-Дамуазо. При якій патології вона зустрічається:
a. Інфаркт легені
b. Пневмоторакс
c. Ексудативний плеврит
d. Ателектаз
e. Пневмосклероз
Які будуть результати перкусії у хворих на гострий катаральний бронхіт?
a. Притуплений тимпаніт
b. Тимпанічний звук
c. Тупий перкуторний звук
d. Ясний легеневий звук
e. Коробковий звук
Хто винайшов метод перкусії?
a. Лаеннек
b. Ауенбруггер
c. Корвізар
d. Василенко
e. Піоррі
Де знаходиться нижній край правої легені по лопаточній лінії при топографічній перкусії?
a. Нижній край X ребра.
b. Нижнійній край IX ребра.
c. Верхній край X ребра.
d. Верхній край IX ребра.
e. Верхній край VI ребра.
Де в нормі знаходиться нижній край правої легені по передній аксілярній лінії при топографічній перкусії?
a. Нижнійній край VI ребра.
b. Нижній край VII ребра.
c. Верхній край VII ребра.
d. Верхній край VI ребра.
e. Верхній край VIII ребра.
Що спостерігають при пневмонії, яка локалізується в нижній частці легені?
a. З'являється коробковий перкуторний звук
b. Зменшується висота стояння верхівок легень
c. З'являється тимпанічний перкуторний звук
d. Зменшується активна рухомість нижнього краю легень
e. Збільшується активна рухомість нижнього краю легень
Висота стояння верхівок легені збільшується при:
a. Трахеїті.
b. Крупозній пневмонії верхньої долі легені.
c. Гострому бронхіті.
d. Емфіземі легень.
e. Туберкульозній інфільтрації легень.
При якій патології виникає «шум тріснутого горщика»:
a. Бронхіт
b. Ателектаз легень
c. Відкритий пневмоторакс
d. Пневмонія
e. Пневмосклероз
Тимпаніт у просторі Траубе зникає при:
a. Бронхіальній астмі
b. Лівобічній пневмонії
c. Лівобічному пневмотораксі
d. Правобічному пневмотораксі
e. Правобічній пневмонії
Під час проведення топографічної перкусії легень лікар визначив, що нижня границя праворуч розташована на 1 ребро вище, ніж ліворуч по всіх лініях. Яка ймовірна причина даного стану?
a. Правобічний пневмоторакс
b. Гепатомегалія
c. Емфізема легень
d. Фібринозий плеврит праворуч
e. Туберкульоз
Де в нормі знаходиться нижній край правої легені по середньоключичній лінії при топографічній перкусії?
a. Нижнійній край VI ребра.
b. Верхній край VII ребра.
c. Нижній край VI ребра.
d. Верхній край VI ребра.
e. Верхній край V ребра.
Який за силою перкуторний звук при проведенні порівняльної перкусії?
a. Тихий.
b. Звичайний.
c. Надто тихий.
d. Голосний.
e. Дуже голосний.
Які зміни при перкусії у хворих на пневмонію можна виявити в період ущільнення?
a. Тупий перкуторний звук
b. Коробковий перкуторний звук
c. Тимпанічний звук
d. Ясний легеневий звук
e. Притуплений тимпаніт
Причиною зміщення нижньої межі легень донизу є:
a. Гепатомегалія
b. Пневмосклероз
c. Сухий плеврит
d. Гострий бронхіт
e. Бронхіальна астма
При якому патологічному стані легенів при перкусії буде притуплено-тимпанічний звук?
a. Гідроторакс.
b. Бронхіт.
c. Ателектаз легені.
d. Бронхоектази.
e. Крупозна пневмонія.
У хворого діагностовано правобічну нижньочасткову невмонію. Як зміниться рухомість нижнього краю легень?
a. збільшиться з обох сторін
b. зменшиться з обох сторін
c. збільшиться з ураженого боку
d. не зміниться.
e. зменшиться з ураженого боку
Під час перкусії легень над всією поверхнею визначаєтсья коробковий звук. Яка вирогідна патологія?
a. Ексудативний плеврит
b. Ателектаз
c. Емфізема
d. Пневмоторакс
e. Каверна
Хворому визначено ширини полів Креніга: праворуч – 5 см, ліворуч – 3,5 см. При якому захворюванні це можливо?
a. Лівобічний пневмоторакс
b. Набряк легень
c. Бронхіальна астма
d. Ателектаз верхньої долі лівої легені
e. Обструктивний бронхіт
Де в нормі знаходиться нижній край правої легені по парастернальній лінії при топографічній перкусії?
a. Верхній край V ребра.
b. Нижній край V ребра.
c. Верхній край VI ребра.
d. Нижнійній край VI ребра.
e. Верхній край VII ребра.
Студент проводить порівняльну перкусію грудної клітки
пацієнту. Який у нормі перкуторний звук він повинен отримати?
При профілактичному огляді жінки було проведено топографічну перкусію легень. В
нормі нижня границя легені по l. scapularis:
{
~ Нижній край IX ребра
~ На рівні XI остистого відростку
= Верхній край Х ребра
~ Нижній край Х ребра
~ Нижній край VІІІ ребра
}
a. Притуплений тимпаніт
b. Ясний легеневий
c. Тимпанічний
d. Тупий
e. Коробковий
Метод безпосередньої перкусії, що проводиться шляхом нанесення удару пучкою вказівного пальця правої руки, який зіскакує з краю сусіднього середнього пальця, був запропонований:
a. Л. Ауенбругером
b. Ф.Г. Яновським
c. В. Стоксом
d. В.П. Образцовим
e. П. Піоррі
Де знаходиться нижній край правої легені по задній аксілярній лінії при топографічній перкусії?
a. Нижній край IX ребра.
b. Верхній край IX ребра.
c. Верхній край VIII ребра.
d. Верхній край VI ребра.
e. Нижнійній край VI ребра.
В нормі рухомість нижнього краю лівої легені по l. axillaris media становить:
a. 2-3 см
b. 4-6 см
c. 7-9 см
d. 6-8 см
e. 3-4 см
Який перкуторний звук буде визначатися у пацієнта з ХОЗЛ?
a. Коробковий
b. Тупий
c. Притуплений
d. Тимпанічний
e. Ясний
Ослаблення голосового тремтіння характерне для:
a. Інфаркт легені.
b. Емфізема легень.
c. Крупозна пневмонія в стадії розпалу.
d. Бронхоектатична хвороба.
e. Бронхіт.
Які будуть дані пальпації грудної клітки при ексудативному плевриті?
a. Болючість при пальпації
b. Голосове тремтіння не змінене
c. Пальпаторне відчуття шуму тертя плеври
d. Послаблення голосового тремтіння
e. Посилення голосового тремтіння
Лікар-куратор дав задвання студентові провести статичний огляд грудної клітки одногрупника. У якій послідовності слід виконати огляд:
a. Знизу вверх, спереду назад, справа на ліво
b. Зверху вниз, спереду назад, справа на ліво
c. Знизу вверх, спереду назад, зліва на право
d. Зверху вниз, ззаду на перед, справа на ліво
e. Зверху вниз, спереду назад, зліва на право
Що розуміють під терміном „брадипное”?
a. Дихання з частотою понад 20 дихальних рухів за 1 хв.
b. Дихання з частотою 16-20 дихальних рухів за 1 хв.
c. Дихання з частотою менше 16 дихальних рухів за 1 хв.
d. Дихання з частотою 20-25 дихальних рухів за 1 хв.
e. Дихання з частотою 20-40 дихальних рухів за 1 хв.
Посилення голосового тремтіння характерне для:
a. Бронхоектатична хвороба.
b. Ексудативний плеврит
c. Емфізема легень.
d. Інфаркт легені.
e. Бронхіт.
Коли резистентність міжреберних проміжків збільшена?
a. Емфізема легень.
b. Бронхопневмонія.
c. Бронхіт.
d. Бронхоектатична хвороба.
e. Крупозна пневмонія в стадії розпалу.
Які передумови виникнення посиленого голосового тремтіння?
a. Накопичення повітря в легеневій тканині.
b. Ущільнення легеневої тканини.
c. Накопичення рідини в легеневій тканині.
d. Накопичення рідини та повітря в легеневій тканині.
e. Накопичення рідини в плевральній порожнині.
Кашель із виділенням великої кількості харкотиння (до 1-2 л) переважно у вранішні години характерний для:
a. Сухого плевриту.
b. Бронхоектатичної хвороби.
c. Гострого бронхіту.
d. Ексудативного плевриту.
e. Крупозної пневмонії.
Хворий в пульмонологічному відділенні скаржиться на кровохаркання. Яке із зазначених захворювань не може бути його причиною?
a. Рак легень
b. Мітральний стеноз
c. Інфаркт легень
d. Кавернозний туберкульоз легень
e. Хронічне обструктивне захворювання легень
Чим легенева кровотеча відрізняється від кровотечі з судин стравоходу:
a. Кров яскраво-червона, піниста, виділяється з кашлем.
b. Кров темна, виділяється при кашлі.
c. Кров світло-червона, виділяється з блюванням.
d. Кров у вигляді кавової гущі.
e. Кров темна, піниста, виділяється при нахилі вперед.
Які будуть дані пальпації грудної клітки при сухому плевриті, якщо стан легеневої паренхіми не змінений?
a. Послаблення голосового тремтіння
b. Пальпаторне відчуття шуму тертя плеври
c. Випинання міжреберних проміжків
d. Болючість при пальпації
e. Посилення голосового тремтіння
Що розуміють під терміном „тахипное”?
a. Дихання з частотою 10-20 дихальних рухів за 1 хв.
b. Дихання з частотою 6-8 дихальних рухів за 1 хв.
c. Дихання з частотою 6-20 дихальних рухів за 1 хв.
d. Дихання з частотою понад 20 дихальних рухів за 1 хв.
e. Дихання з частотою 8-10 дихальних рухів за 1 хв.
Студент проводить обстеження хворого з бронхлегеневою патологією. Що він повинен оцінити при статичному огляді грудної клітки?
a. відставання однієї ї половини а акті дихання
b. екскурсію грудної клітки
c. форму і симетричність
d. частоту дихання
e. тип дихання
Виділення гнійного харкотиння у великій кількості, яке при відстоюванні утворює різні шари, характерне для наступного захворювання:
a. Центральний рак легень
b. Туберкульоз легень
c. Абсцес легень
d. Хронічне обструктивне захворювання легень
e. Ексудативний плеврит
При проведенні статичного огляду грудної клітини слід звертати увагу на:
a. Наявність патологічних дихальних ритмів.
b. Участь додаткових м’язів в акті дихання .
c. Симетричності участі обох половин грудної клітини в акті дихання, частоту, глибину дихання, ритм дихання.
d. Рух обох половин грудної клітини.
e. Форму, тип грудної клітини, симетричність обох її половин.
Які будуть дані пальпації грудної клітки при ураженні міжреберного нерва?
a. Послаблення голосового тремтіння
b. Пальпаторне відчуття шуму тертя плеври
c. Болючість при пальпації в обмеженій зоні грудної клітки
d. Хрускіт
e. Болючість при пальпації по ходу міжреберного проміжку
При якому із захворювань спостерігається лише сухий кашель і не буває вологого:
a. Кавернозному туберкульозі легень.
b. Бронхіті.
c. Бронхопневмонії.
d. Бронхоектатичній хворобі.
e. Сухому плевриті.
Хворий в пульмонологічному відділенні скаржиться на виділення харкотиння «повним ротом», особливо в ранковий період часу. Дана скарга притаманна для наступного захворювання:
a. Хронічне обструктивне захворювання легень
b. Негоспітальна пневмонія
c. Інфільтративний туберкульоз легень
d. Бронхоектатична хвороба
e. Гострий бронхіт
Динамічний огляд грудної клітини – це:
a. Огляд м’язевого покриву грудної клітини.
b. Вивчення симетричності участі обох половин грудної клітини в акті дихання, частоти, глибини дихання, ритм дихання.
c. Огляд, при якому цікавить симетричність розмірів обох половин грудної клітини.
d. Огляд, при якому звертається увага на розміри обох половин грудної клітини поза актом дихання.
e. Огляд, при якому цікавить рух обох половин грудної клітини.
Яка скарга найбільш характерна для хворого з ураженням органів дихання?
a. Головний біль.
b. Кашель.
c. Тахипное.
d. Загальна слабкість.
e. Поганий сон.
Яка ознака дихання найбільш характерна хворим на бронхіальну астму?
a. Експіраторно-інспіраторна (змішана) задишка.
b. Експіраторна задишка.
c. Крепітація indux.
d. Крепітація redux.
e. Інспіраторна задишка.
У хворого в кардіологічному відділенні з’явилось кровохаркання. Яке із перелічених захворювань серцево-судинної системи може його спричинити?
a. Артеріальна гіпертензія
b. Аортальний стеноз
c. Мітральний стеноз
d. Ішемічна хвороба серця
e. Недостатність клапанів аорти
Пацієнт 62 років, в анамнезі якого сказано, що він курить з 15 років, сскаржиться на вологий кашель. При макроскопічному огляді мокроти встановлено що вона має вигляд «малинового желе». Яке захворювання може запідозрити лікар:
a. Туберкульоз легень
b. Набряк легень
c. ХОЗЛ
d. Рак легень
e. Гідроторакс
Хворий скаржиться на задишку з утрудненим і подовженим
видихом. При огляді частота дихання 25 дихальних рухів на хвилину, чутні
дистанційні сухі хрипи, видих подовжений. Як називється така задишка?
}
a. фізіологічна
b. інспіраторна
c. об"єктивна
d. експіраторна
e. суб‘єктивна
При якому з зазначених захворювань може спостерігатися виділення «скловидного» харкотиння?
a. Бронхоектатична хвороба
b. Негоспітальна пневмонія
c. Хронічне обструктивне захворювання легень
d. Гострий бронхіт
e. Бронхіальна астма
У хворого діагностовано правобічну нижньочасткову невмонію. Як зміниться рухомість нижнього краю легень?
a. не зміниться.
b. зменшиться з обох сторін
c. збільшиться з обох сторін
d. збільшиться з ураженого боку
e. зменшиться з ураженого боку
У хворої В. діагностовано випітний плеврит. Еластичність грудної клітки з ураженого боку зменшена. Як зміниться при цьому голосове тремтіння?
a. зменшиться з ураженого боку
b. збільшиться з ураженого боку
c. зменшиться з обох сторін
d. відсутнє з ураженого боку
e. збільшиться з обох сторін
Пальпація грудної клітки дає змогу визначити:
a. Резистентність грудної клітки.
b. Накопичення рідини в легеневій тканині.
c. Рухливість нижнього легеневого краю.
d. Наявність хрипів.
e. Накопичення рідини в плевральній порожнині.
Яка частота дихання вважається нормальною у дорослих?
a. 10-12.
b. 16-20.
c. 12-16.
d. 25-30.
e. 20-25.
Які будуть дані пальпації грудної клітки при запаленні міжреберних м’язів (міозиті)?
a. Хрускіт
b. Болючість при пальпації по ходу міжреберного проміжку
c. Болючість при пальпації в обмеженій зоні грудної клітки
d. Послаблення голосового тремтіння
e. Пальпаторне відчуття шуму тертя плеври
Зменшення розмірів печінки, коли вона перестає пальпуватися, характерно для:
a. Ехінокока печінки.
b. Кардіального цирозу печінки.
c. Жировій інфільтрації печінки.
d. Сифіліса.
e. Госторої дистрофії печінки.
При пальпації під правою реберною дугою назовні від латерального краю прямого м’яза живота інколи можна пропальпувати:
a. Висхідну кишку.
b. Ущільнений патологічний жовчний міхур.
c. Праву нирку.
d. Пілоричну частину шлунка.
e. Печінкову кривину ободової кишки.
Який напрямок руху пальпуючих пальців при дослідженні pars coecalis ilei?
a. Зверху вниз праворуч на рівні зовнішньої 1/3 лінії, що з’єднує ость клубової кістки та пупка.
b. Зверху вниз праворуч на рівні середини лінії, що з’єднує ость клубової кістки та пупка.
c. Зверху зліва вниз і вправо.
d. Зверху вниз праворуч на рівні внутрішньої третини лінії, що з’єднує ость клубової кістки та пупка.
e. Зверху справа вниз і вліво.
?Як часто пальпується термінальний відрізок здухвинної кишки?
a. 65-70%.
b. 75-80%.
c. 95-100%.
d. 50-60%.
e. 85-90%.
Як часто при пальпації за Образцовим- Стражеско можна промацати велику кривину шлунка?
a. 15-20%.
b. 55-60%.
c. 35-40%.
d. 25-30%.
e. 45-50%.
При пальпації справа пальпується все тіло нирки, що свідчить про:
a. Опущення нирки 3 ступеня.
b. Пухлину нирки.
c. Опущення нирки 1 ступеня.
d. Кісти нирки.
e. Опущення нирки 2 ступеня.
Лікар проводить обстеження пацієнта зі скаргами на здуття живота, схильність до стійких закрепів, слабкість, t37,5C, поганий апетит, нудоту. Який метод обстеження з перерахованих буде найбільш інформативним?
a. Загальний огляд.
b. Аускультація живота.
c. Огляд живота.
d. Пальпація живота.
e. Перкусія живота.
Чому неможливо проводити пальпаторне дослідження тонкої кишки?
a. Менша рухомість залежно від дихання.
b. В цій ділянці більша кількість газів.
c. В цій ділянці більша глибина черевної порожнини.
d. Неможливо визначити чітко топографію кишки.
e. В цій ділянці більше накопичення підшкірної клітковини.
Який прийом допоможе краще розслабити м’язи черевного пресу?
a. Затримати дихання на глибині видиху.
b. Затримати дихання на висоті вдиху.
c. Великим пальцем лівої руки вище ділянки пальпації натиснути на черевну стінку.
d. Глибоко вдихати.
e. Застосувати місцево тепло.
Студент 3 курсу виконав практичну навичку «пальпація печінки» у здорового волонтера. Зроблений висновок:
a. Нижній край печінки по L. medioclavicularis dextra на 4 см нижче реберної дуги, щільний, горбистий, безболісний.
b. Нижній край печінки по L. medioclavicularis dextra на 1 см нижче реберної дуги, рівний, еластичний, безболісний.
c. Нижній край печінки по L. medioclavicularis dextra на рівні реберної дуги, щільний, фестончатий, безболісний.
d. Нижній край печінки по L. medioclavicularis dextra на рівні реберної дуги, щільний, рівний, чутливий.
e. Нижній край печінки по L. medioclavicularis dextra на 2 см нижче, рівний, еластичний, безболісний.
При пальпаціі печінки визначаеться кам’янистої щільності бугриста поверхня, що більш характерна для?
a. Хронічного холангіту.
b. Гострого гепатиту.
c. Рака печінки.
d. Цирозу печінки.
e. Хронічного гепатиту.
Пальпація еластичного гладенького напруженого грушоподібного безболісного жовчного міхура має назву симптома:
a. Курвуазьє- Тер’є.
b. Кера.
c. Мерфі.
d. Гіно де Мюссі.
e. Дежардена.
Топографія поперековоободової кишки залежить від:
a. Розмірів лівої долі печінки.
b. Розмірів селезінки.
c. Розташування нижньої межі шлунка.
d. Від кількості кишкового вмісту.
e. Звуження кардіального відділу шлунка.
Хворий 45 років, що працює на взуттєвій фабриці, потрапив в лікарню зі скаргами на постійний тупий біль у правому підребір’ї, що віддає в спину, неприємний присмак в роті, здуття живота. Хворіє 5 років. При обстеженні: язик обкладений біля кореня, відбитки зубів. Живіт збільшений. При пальпації нижній край печінки на 4 см нижче реберної дуги, щільний, загострений, поверхня шорохувата. Ці ознаки найчастіше виявляються при:
a. Хронічному гепатиті.
b. Хронічному безкам’яному холециститі.
c. Цирозі печінки.
d. Хронічному холецистохолангіті.
e. ЖКХ.
Глибоку ковзну методичну пальпацію можна доповнити для уточнення деталей наступним фізичним методом:
a. Флюктуації.
b. Безпосередньої перкусії за Образцовим В.П.
c. Перкуторної аускультації.
d. Огляду.
e. Аускультації.
Хворий скаржиться на постійний тупий біль в правому підребір’ї, слабкість, неприємний присмак у роті. Хворіє 6 років. Не працює, веде асоціальний спосіб життя, зловживає алкоголем. При обстеженні колір шкіри попелясто-сірий, м’язева маса знижена, пульс 60/хв, ритмічний, АТ 130/80 мм.рт.ст. Тони серця приглушені, дихання везикулярне, живіт збільшений. Пупок випнутий. Пропальпувати печінку не вдалось. Висота печінкової тупості по L. medioclavicularis dexstra 15 см. В нормі висота печінкової тупості по L. medioclavicularis dexstra складає:
a. 6 см.
b. 4 см.
c. 12 см.
d. 10 см.
e. 15 см.
В якому положенні пацієнта слід проводити глибоку ковзну методичну пальпацію?
a. Лежачи на спині на рівній, твердій основі.
b. Стоячи перед лікарем і трохи нахилившись вперед.
c. Стоячи перед лікарем.
d. Лежачи на правому боці.
e. Лежачи на лівому боці.
Назвіть варіанти пальпації сигмоподібної кишки?
a. Чотирма пальцями правої руки.
b. Всі перераховані.
c. Ульнарним «зрізом» ІІІ, IV, V пальців правої руки.
d. «Коса пальпація» ліктьовим краєм мізинця та нігтьової фаланги IV пальця правої руки.
e. Ульнарною поверхнею мізинця.
В якому випадку неможливо провести глибоку пальпацію кишок?
a. Здуття шлунку.
b. Невеличкий асцит.
c. Неможливіть пацієнта змінити положення тіла.
d. Після вживання напередодні великої кількості їжі.
e. Здуття кишок.
Студент 3 курсу виконав практичну навичку «Пальпація сліпої кишки», необхідно зробити заключення. Яка характеристика цього відрізку товстої кишки в нормі?
a. Циліндр, товщиною 4-5 см, щільноеластичний, помірно рухливий, безболісний, не буркотить.
b. Циліндр, товщиною 2-3 см, гладенький, помірно рухливий, безболісний, не буркотить.
c. Циліндр, товщиною 3-4см,гладенький,помірно рухливий, безболісний, тихенько буркотить.
d. Циліндр, товщиною 3-4см,гладенький,помірно рухливий, безболісний , не буркотить.
e. Циліндр, товщиною 2-3 см, щільноеластичний, помірно рухливий, безболісний, тихо буркототь.
У хворої скарги на біль в правому боці, схильність до проносів, здуття живота, сеча більш насиченого кольору. При пальпації сліпої кишки виявлена болісність, товщина 2-3 см, помірно рухлива, гладенька, трохи підвищена консистенція. Про що можуть свідчити результати обстеження?
a. Позаматкова вагітність.
b. Тіфліт.
c. Правобічний аднексит.
d. Правобічний пієлонефрит.
e. Правобічна нижньодольова пневмонія.
Нижня межа шлунка у здорових чоловіків розташована:
a. На 2-3 см нижче пупка.
b. На 1-2 см вище пупка .
c. На 3-4 см вище пупка.
d. На 1-2 см нижче пупка.
e. На рівні пупка.
Пальпація збільшеного безболісного жовчного міхура, що зміщується при диханні пацієнта і наявності стійкої жовтяниці з зеленкуватим відтінком є ознакою:
a. Пухлини жовчного міхура.
b. Накопичення камінців в жовчному міхурі.
c. Пухлини головки підшлункової залози.
d. Перихолециститу.
e. Хронічного холециститу.
Студент 3 курсу виконує практичну навичку « пальпація сигмоподібної кишки». Необхідно оцінити результат. Яка характеристика цього відрізка товстої кишки в нормі?
a. Циліндр, товщиною 3-4см, гладенький, помірно рухливий, безболісний, тихенько буркотить.
b. Циліндр, товщиною 3-4см, гладенький, помірно рухливий, безболісний , не буркотить.
c. Циліндр, товщиною 2-3 см, щільноеластичний, помірно рухливий, безболісний, тихо буркотить.
d. Циліндр, товщиною 2-3 см, гладенький, помірно рухливий, безболісний, не буркотить.
e. Циліндр, товщиною 4-5 см, щільноеластичний, помірно рухливий, безболісний, не буркотить.
Пацієнт скаржиться на тупий біль в животі, закрепи, знижений апетит, схуднення, слабкість, що турбують впродовж 6 місяців. Після фізичного обстеження виявлені зміни, що можуть свідчити про наявність пухлини товстої кишки. Які це можуть бути ознаки?
a. S romanum щільноеластична, товщина 2-3 см, горбиста, рухливість знижена.
b. S romanum еластична, товщина 3 -4см, гладенька, рухливість помірна, буркотить.
c. S romanum щільноеластична, товщина 1-2 см, рухливість помірна.
d. Coecum щільноеластична, товщина 3-4см, помірно рухлива, буркотить.
e. Coecum щільноеластична, товщина 2-3 см, нерухома, чутлива.
Пацієнт скаржиться на біль в животі, здуття, проноси. При пальпації сліпої кишки виявлено: товщина 4 см, помірно рухлива, голосне буркотіння та інколи шум плескоту. Про що можуть свідчити результати обстеження?
a. Пухлина кишки.
b. Блукаюча сліпа кишка.
c. Ентерит будь якої етіології.
d. Кишкова непрохідність.
e. Черевний тиф.
Який прийом В.П. Образцов назвав «демпф», що дозволяє глибше зануритись в черевну порожнину?
a. Ритмічно і глибоко дихати.
b. Занурити пацієнта в теплу ванну.
c. Затримати дихання на висоті вдиху.
d. Затримати дихання на глибині видиху.
e. Великим пальцем лівої руки разом з тенаром натиснути вище ділянки, яку пальпуємо.
Зменшення калібру сигмоподібної кишки спостерігається при:
a. Хронічному сигмоїдиті.
b. Довготривалих проносах.
c. Розвитку пухлини кишки.
d. Довготривалих закрепах.
e. При порушенні іннервації.
Збільшення товщини S. romanum спостерігається:
a. При відсутності в ній калових мас та газів.
b. При спастичному скороченні.
c. При довготривалих проносах.
d. Гострому сигмоїдиті.
e. При затримці калових мас та газів.
Пацієнтка, 30 років, скаржиться на періодичний ниючий біль в правому підребір’ї, що виникає через 2 години після вживання жирної їжі, нудоту, гіркоту в роті, закрепи. При обстеженні: язик вологий, густий білий наліт, відбитки зубів, живіт збільшений за рахунок підшкірної клітковини, пупок втягнутий. Нижній край печінки на 2 см нижче реберної дуги, рівний, заокруглений, м’який, болючий. Вказані ознаки можуть свідчити про:
a. Хронічний холецистоангіохоліт.
b. Пухлини печінки.
c. Хронічний гепатит.
d. ЖКХ.
e. Хронічний безкам’яний холецистит.
Назвати ознаки наявності рідини в черевній порожнині:
a. збільшений об’єм живота, тупий перкуторний звук
b. збільшений об’єм живота, тимпаніт
c. западіння живота
d. втягнений пупок
e. ціаноз черевної стінки
Хворий О., 40 років викликав швидку допомогу. Скаржиться на блювоту „кавою гущою”. Із анамнезу хворіє на виразкову хворобу 12 палої кишки. Коли буває блювота „кавовою гущею”:
a. Шлункова кровотечею на фоні ахілії
b. Зловживанні кавою
c. Стеноз воротаря
d. Жовтяниці
e. Шлуночкові кровотеча на фоні нормо або гіперацидітас
Механізм виникнення дефансу м'язів живота
a. післяопераційний стан м'язів живота
b. ділянкова атрофія м'язів живота
c. подразнення очеревини запального характеру
d. рефлекторна резистентність м'язів живота
e. ділянкове западіння м'язів живота
Ознаки аускультації шлунка і кишечника у нормі:
a. відсутність шумів
b. гучне буркотіння
c. постійні гучні шуми
d. гучне буркотіння внизу живота
e. періодичні шуми помірної гучності
Як змінюється форма живота у хворого на метеоризм при переході з лежачого положення у положення стоячи:
a. жаб'ячий живіт
b. асиметрія форми живота
c. відвисла форма живота
d. вип'ячується пупок
e. форма живота не змінюється
У яких хворих частіше спостерігаються ознаки спланхноптозу?
a. з астенічною
b. з гіпотеріозом
c. з гіперстенічною будовою тіла
d. з нормостенічною
e. з аліментарним ожирінням
Яка із скарг характерна для хворого із захворюваннями шлунково-кишкового тракту?
a. кардіалгія
b. набряки
c. кашель
d. дисплазія
e. дисфагія
У хворого горда постава, живіт значно збільшений, пупок випнутий. Симптом флуктуації позитивний. Такі ознаки виявляються при наявності
a. асциту
b. гепатомегалії
c. ожиріння
d. метеоризму
e. кахексії
Мезогастральна ділянка знизу обмежена:
a. косими м'язами живота
b. лінією, яка з'єднує обидві передні осі клубових кісток
c. лінією на 4 см нижче пупка
d. лінією на 2 см нижче пупка
e. правим і лівим прямими м'язами живота
8. Хвора Н., 40 років скаржиться на задишку, набряки на ногах, збільшення живота. Із анамнезу відомо, що хвора хворіє на ревматизм. При огляді: акроцианоз, набряки на нижніх кінцівках, живіт має вигляд „жаб’ячого живота” з наявністю венозної сітки по бокових поверхнях. Коли живіт набуває вигляду „жаб’ячого живота”:
a. При вагітності
b. При метеоризмі
c. При перитоніті
d. При ожирінні
e. При асциті
У чоловіка 66 років спостерігаються слабкість, анорексія, блювання шлунковим вмістом з домішками крові. Кал кашкоподібний, чорний. Яке інструментальне дослідження допоможе верифікувати діагноз?
a. іригоскопія
b. оглядова рентгенографія живота
c. ректороманоскопія
d. езофагогастродуоденоскопія
e. дуоденальне зондування
Вопрос 12
Выполнен
Баллов: 0,00 из 1,00
Отметить вопрос
Текст вопроса
Хворий скаржиться на ниючий біль в епігастральній ділянці, відрижку з запахом «тухлих яєць». Такі скарги типові для:
a. підвищення секреторної функції шлунку
b. зниження секреторної функції шлунка
c. захворювання печінки
d. гастродуоденальний рефлюкс
e. анацидітас
Чоловіка 32 років впродовж кількох тижнів турбують періодичні пекучі болі в епігастрії. Болі виникають через 1.5 години після їжі, іноді вночі. Дані анамнезу характерні для
a. гострого апендициту
b. виразки дванадцятипалої кишки
c. хронічного гастриту
d. кишкової непрохідності
e. панкреатиту
Якою буде аускультація живота у хворого на перитоніт після 5 років перфоративної виразки:
a. Урчання
b. Клекотання
c. Дзжижачі хрипи
d. Бурчання
e. Абсолютна тиша
Вказати ознаки спланхноптозу:
a. збільшення верхньої частини живота у положенні лежачі
b. втягнення живота у положенні лежачі
c. вип'ячення пупка, лежачи на боці
d. більшення нижньої частини живота у положенні стоячи
e. збільшення живота в мезогастрії
Порушення симетричності живота не спостерігається при:
В яких положеннях можна проводити перкусію живота?
{
~ тільки лежачи на спині
~ лежачи на лівому чи правому боці
= стоячи, лежачи на спині
~ тільки сидячи руки за головою
~ тільки лежачи на правому боці
}
a. розвитку пухлин
b. печії
c. осумкованих ексудатах
d. грижах
e. збільшенні окремих органів
Характерна ознака аускультації при перитоніті:
a. періодичні гучні шуми
b. помірні шуми
c. періодичні гучні шуми
d. відсутність перистальтичних шумів
e. гучне бурчання
У хворого М., 45 років визначено симптом Боткіна-Блюмберга. Яка його причина?
a. Нейрорефлекторна блокада
b. Асцит
c. Запалення і подразнення листка брюшини, перитоніт
d. Нейрорефлекторна резистетність
e. гідроторакс
Хворий 34 років скаржиться на болі в епігастральній ділянці, які віддають в спину. Біль виникає зразу після вживання страви. Окрім того, хвилює нудота, іноді блювота кислим, печія, відрижка, закрепи. При поверхневій пальпаціі живота – біль та напруження м’язів в епігастральній області, позитивний симптом Менделя. Враження якого органу найбiльш вірогiдне:
a. шлунка
b. селезінки
c. печінки
d. 12-типалої кишки
e. жовчного міхура
Який механізм виникнення локальної резистентності м'язів?
a. дефанс м'язів
b. різка болісність м'язів
c. посттравматична асиметрія м'язів
d. рефлекторне локальне напруження м'язів при внутрішніх захворюваннях
e. подразнення очеревини м'язів
Хворий С. раптово відчув інтенсивний ріжучий біль в животі. З анамнезу відомо, що хворіє на виразкову хворобу 12-палої кишки, загострення 2 рази на рік. При загальному огляді – хворий займає вимушене положення – кінцівки зігнуті, приведені до живота. Живіт не доступний для глибокої пальпації через виражене напруження м’язів живота. При перкусії живота, визначається високий тимпаніт, зникнення печінкової тупості. Що у хворого?
a. Перфорація виразки з розвитком перитоніту та пневмоперітоніуму
b. Метеоризм
c. Дуодено-гастральний рефлекс
d. Асцит
e. Шлунково-кишкова кровотеча
Які два основні синдроми виділяють при семіологічному аналізі скарг хворих із захворюваннями шлунково-кишкового тракту?
a. жовтяниці і печії
b. відрижки повітрям і мелени
c. печії і блювання
d. больовий і диспепсичний
e. гострого і ниючого болю
Стан хворого дуже важкий, положення в ліжку пасивне, шкіра бліда, суха, тургор знижений, обличчя з різко загостреними рисами, запалими очницями, має страдальницький вигляд, язик сухий „як щітка”. При аускультації живота – відсутність перестальтичних шумів. Що у хворого?
a. Пневмоперитоніум
b. Перитоніт
c. Гіпергідратація
d. Шлунково-кишкова кровотеча
e. Асцит
Яке значення має блювання у хворого ?
a. обмінне значення
b. трофічне значення
c. гемодинамічне значення
d. регуляторне значення
e. захисне значення
Хворий скаржиться на відсутність апетиту, збільшення живота, схуднення, важкість у правому пібребір’ї. При огляді – живіт збільшений, пупок згладжений, контуруються вени довкола пупка. Позитивний симптом флюктуації при дослідженні живота. Який симптом виявлений при огляді живота?
a. „Голова медузи”
b. Позитивний венний пульс
c. Геморрагії
d. Ніякого симптому не виявлено
e. Судинні зірочки
Хворий скаржиться на відсутність апетиту, збільшення живота, схуднення, важкість у правому пібребір’ї. При огляді – живіт збільшений, пупок згладжений, контуруються вени довкола пупка. Позитивний симптом флюктуації при дослідженні живота. Про що свідчить симптом флюктуації?
a. Наявність вільної рідини в черевній порожнині
b. Значний метеоризм
c. Ожиріння пацієнта
d. Наявність повітря в черевній порожнині
e. Кишечну непрохідність
Загальне западіння живота може спостерігатись при:
a. гастралгії
b. метеоризмі
c. звуженні воротаря шлунка
d. асциті
e. дистонії
Хворого К., 32 років з виразкової хворобою шлунку, турбує печія. Що лежить в основі печії:
a. Гастродуоденальний рефлекс
b. Підвищена кислоутворююча функція шлунку
c. Ахлоргідрія
d. Гастроезофагальний рефлюкс
e. Знижена секреторна функція шлунку
Хвора скаржиться на біль в епігастральній ділянці, яка з’являється через 40 хв, після їжі, печію, відрижку кислим, закріпи. Вранці у хворої відбулось блювання „кавовою гущею”, шкіра бліда. АТ 100/60 мм.рт.ст. Пульс – 100 ударів за 1хв. Про свідчить блювання „кавовою гущею”?
a. Кровотеча із шлунка на тлі анацидності
b. Кровотеча із висхідного відділу товстого кишечника
c. Кровотеча з варикозно розширених вен стравоходу
d. Кровотеча із шлунка на тлі гіперацидності
e. Зловживання кавою
В чому полягає механізм відрижки?
a. в скороченні м`язів шлунка за умов дефекту кардіального сфінктера
b. в запаленні ділянок дванадцятипалої кишки
c. наявність конкрементів в сечоводах
d. в подразненні очеревини
e. в запаленні ділянок шлунка
За якою ознакою ви запідозрите залучення в патологічний процес плеври:
a. Поява кровохаркання
b. Біль у грудній клітці при диханні
c. Поява експіраторної задишки
d. Посилення везикулярного дихання
e. Виділення іржавого мокротиння
Оберіть патологічний стан, для якого не характерне кровохаркання:
a. Рак легень
b. Бронхіальна астма
c. Бронхоектатична хвороба
d. Мітральний стеноз
e. Туберкульоз легень
Де знаходиться найвища точка лінії Соколова-Дамуазо:
a. Linea parasternalis
b. Linea axillaris anterior
c. Linea axillaris posterior
d. Linea medioclavicularis
e. Linea paravertebralis
Який аускультативний феномен може непрямо свідчити про наявність пневмонії:
a. Вологі дрібнопухирцеві звучні хрипи.
b. Вологі дрібнопухирцеві незвучні хрипи.
c. Посилене везикулярне дихання.
d. Маса сухих хрипів.
e.Шум тертя плеври.
При лобарній пневмонії уражається
a. Інтерстиціальна тканина легень.
b. Окремі часточки легені.
c. Частка легені та вісцеральна плевра.
d. Прикоренева частина легень.
e. Перибронхіальна легенева тканина.
Для якого захворювання більше характерна наявність трансудату у плевральній порожнині:
a. Зневоднення організму при холері.
b. Туберкульоз легень.
c. Серцева недостатність.
d. Ексудативний плеврит.
e. Пухлина легень.
Які зміни перкуторного тону відбуваються над трикутником Грокко-Раухфуса:
a. Ясний легеневий тон.
b. Коробковий тон.
c. Притуплений тимпаніт.
d. Тимпанічний тон.
e. Тупий тон.
Які зміни можна знайти при статичному огляді у хворого на ексудативний плеврит?
a. Згладженість міжреберних проміжків, збільшення ураженого боку.
b. Западіння ураженого боку та зменшення його розмірів.
c. Відставання ураженого боку в акті дихання.
d. Участь додаткових м’язів у диханні.
e. Появу патологічних дихальних ритмів.
Які основні симптоми сухого плевриту:
a. Сухий кашель, біль у грудній клітці, що посилюється на вдосі.
b. Відчуття важкості, тупі болі в грудній клітці.
c. Біль у правому підребер’ї, що розповсюджується під праву лопатку.
d. Глибоке дихання, болі за грудиною, які іррадіюють у ліве плече.
e. Кашель з відходженням мокротиння, підвищення температури тіла до 40 ?С.
Пацієнту П., 52 років після проведення обстеження діагностовано пневмонію нижньої
частки правої легені. При фізикальному обстеженні виявлено посилення голосового
тремтіння нижче кута правої лопатки, в цій же ділянці - тупий перкуторний тон, бронхіальне
дихання з поодинокими вологими дрібнопухирцевими консонуючими хрипами. Яка стадія
пневмонії у хворого?
a. Розрішення
b. Одужання
c. Приливу
d. Продромальна
e. Спечінкування
Які дані пальпації грудної клітки у хворого на крупозну пневмонію:
a. Послаблення голосового тремтіння.
b. Зникнення голосового тремтіння.
c. Незначне посилення голосового тремтіння.
d. Зменшення резистентності грудної клітки.
e. Залежить від стадії пневмонії.
У трикутнику Гарлянда при фізикальному обстеженні відмічається:
a. Притуплений перкуторний тон, везикулярне дихання ослаблене
b. Притуплений тимпаніт, везикуло-бронхіальне дихання
c. Тимпаніт, амфоричне дихання
d. Тимпаніт, везикулярне дихання ослаблене
e. Тупий перкуторний тон, дихання не прослуховується
Які із побічних дихальних шумів можна вислухати у хворого із крупозною пневмонією в
стадії приливу?
a. Crepitatio redux
b. Crepitatio indux
c. Africtus pleuricus
d. Rhonhi grossovesicularis
e. Rhonhi sibilantes
Чим обумовлено наявність притупленого тимпаніту над зоною Шкоди у хворих на
ексудативний плеврит?
a. Обтурацієюголовних бронхів під тисненням рідини
b. Накопиченням повітря у плевральній порожнині вище рівня рідини
c. Ділянкоюкомпресії легеневої тканини над рівнем рідини
d. Збільшенням повітряності легеневої тканини над рівнем рідини
e. Ущільненням легеневої тканини внаслідок запалення над рівнем рідини
Бронхіальне дихання узгоджується із таким фізикальними даними:
a. Тимпаніт, посилення бронхофонії
b. Притуплений тимпаніт, послаблення бронхофонії
c. Тупий перкуторний тон, посилення бронхофонії
d. Тупий перкуторний тон, бронхофонія відсутня
e. Тимпаніт, послаблення бронхофонії
Хворий К, 30 років амбулаторно лікується 3 дні з приводу гострого бронхіту. На 4-й день
знову відчув погіршення стану, посилення загального нездужання, підвищення температури
тіла до 38,7 градусів. При повторному фізикальному обстеженні лікар відмітив появу
вологих дрібнопухирцевих звучних хрипів в аксілярній та підлопатковій ділянці зліва. Що з
Вашої точки зору могло призвести до погіршення стану хворого?
a. Розвиток лівобічного ексудативного плевриту
b. Розвиток хронічного обструктивного захворювання легень
c. Формування абсцесу нижньої частки лівої легені
d. Розвиток лівобічного сухого плевриту
e. Розвиток бронхопневмонії
Про яке ускладнення крупозної пневмонії можна подумати, якщо, незважаючи на проведену
терапію, у хворого зберігається висока гарячка постійного типу з переходом в гектичну,
озноби, профузна пітливість, збільшується кількість відокремлюваної мокроти, яка набуває
гнійний характер і містить прожилки крові?
a. Абсцедування пневмонії
b. Емпієма плеври
c. Обтураційний ателектаз ураженої частки легені
d. Ексудативний плеврит
e. Сухий плеврит
Які дані можна знайти при динамічному огляді грудної клітки у хворого на ексудативний
плеврит?
a. Відставання ураженого боку в акті дихання.
b. Збільшення екскурсії легень на ураженому боці.
c. Збільшення ураженого боку.
d. Розширення полів Креніга.
e. Западіння ураженого боку та зменшення його розмірів.
Для проведення проби Рівальта якісним реагентом виступає :
a. Соляна кислота
b. Оцтова кислота
c. Гліцерин
d. Перекис водню
e. Мурашина кислота
Який аускультативний феномен характерний для сухого плевриту:
a. Вологі консонуючі хрипи.
b. Амфоричне дихання.
c. Крепітація.
d. Сухі свистячі хрипи.
e. Африкт.
Які зміни характерні для пальпації грудної клітки над рідиноюпри ексудативному плевриті?
a. Пальпаторне відчуття шуму тертя плеври.
b. Послаблення або зникнення голосового тремтіння.
c. Незначне посилення голосового тремтіння.
d. Западіння міжреберних проміжків.
e. Посилення голосового тремтіння.
Загальний огляд при синдромі плеврального випоту дозволяє виявити:
a. Facies pneumonica
b. Жовтушність шкірних покривів
c. Акроціаноз
d. Дифузний ціаноз
e. Положення на животі
У пацієнта правобічний сухий плеврит. Які зміни над легенями виявив лікар при проведенні
фізикального обстеження?
a. Коробковий перкуторний тон, ослаблене везикулярне дихання, поодинокі сухі хрипи
b. Ясний легеневий тон, дихання везикулярне, африкт у нижньо-бічних відділах праворуч
c. Тимпанічний перкуторний тон, везикулярне дихання з подовженим видихом
d. Притуплений перкуторний тон, бронхіальне дихання, вологі хрипи
e. Тупий перкуторний тон, у нижніх відділах правої легені дихання не прослуховується
Назвіть найбільш типові зміни у загальному аналізі крові у хворого із бактеріальною
пневмонієюнижньої та середньої частки правої легені:
a. Лейкопенія, анемія, тромбоцитопенія, прискоренняШОЕ
b. Еозинофілія, прискоренняШОЕ
c. Лімфопенія, прискоренняШОЕ
d. Лімфо- моноцитоз, прискоренняШОЕ
e. Лейкоцитоз, зсув лейкоцитарної формули, прискоренаШОЕ
Задишка при синдромі плеврального випоту зумовлена порушенням:
a. Вентиляції по обструктивному типу
b. Скоротливості лівого шлуночка
c. Вентиляції за рестриктивним типом
d. Дифузії газів через альвеолярно-капілярну мембрану
e. Доставки кисню до тканин
Для синдрому порожнини в легені характерні всі наступні фізикальні ознаки, окрім:
a. Амфоричного дихання
b. Дзвінких великопухирчастих хрипів
c. Посилення бронхофонії
d. Посилення голосового тремтіння
e. Крепітації
Які зміни перкуторного тону відбуваються над трикутником Гарлянда:
a. Ясний легеневий тон.
b. Коробковий тон.
c. Притуплений тимпаніт.
d. Тимпанічний тон.
e. Тупий тон.
Назвіть синдром, при якому в області проекції нижньої долі правої легені визначаються
посилене голосове тремтіння, тупий перкуторний звук, бронхіальне дихання, посилена
бронхофонія:
a. Ущільнення легеневої тканини
b. Підвищення повітряності легеневої тканини
c. Скупчення повітря в порожнині плеври
d. Скупчення рідини в порожнині плеври
e. Утворення у легені порожнини, сполученої з бронхом
Чим відрізняється ексудат у плевральній порожнині від трансудату:
a.Щільність 1005–1015.
b. Негативна проба Рівальта.
c. Кількість білку > 20%
d. Меншоющільністю.
e. Серед клітин переважають базофіли.
Які дані аускультації легень у хворого на крупозну пневмоніюв стадії розрішення:
a. Сакадоване дихання.
b. Бронхіальне дихання, маса вологих консонуючих хрипів.
c. Бронхіальне дихання, сухі хрипи.
d. Послаблене везикулярне дихання, заключна крепітація.
e. Посилене везикулярне дихання, сухі хрипи.
Яке мокротиння є характерним для крупозної пневмонії:
a. Серозне.
b. Слизове.
c. Слизово-гнійне.
d. Іржаве.
e. Гнійне з прожилками крові.
Які дані аускультації легень у хворого на крупозну пневмоніюв стадії приливу:
a. Бронхіальне дихання, сухі хрипи.
b. Посилене везикулярне дихання.
c. Послаблене везикулярне дихання, крепітація.
d. Сакадоване дихання.
e. Бронхіальне дихання, крепітація.
Які зміни можна знайти при перкусії грудної клітки у місці накопичення рідини при
ексудативному плевриті?
a. Амфоричний тон.
b. Тупий звук або притуплення.
c. Ясний легеневий тон.
d. Ясний легеневий тон з тимпанічним відтінком.
e. Притуплений тимпаніт.
При подразнені больових рецепторів якої локалізації з’являється біль у грудній клітці при
дольовій пневмонії?
a. Мязів грудної клітки
b. Легеневої тканини (альвеол)
c. Судин легень
d. Хребта
e. Плеври
Для якої патології плеври характерною є наявність геморагічного ексудату:
a. Інфаркту легень.
b. Бронхопневмонії.
c. Абсцесу легень.
d. Бронхоектатичної хвороби.
e. Сухого плевриту.
Дані пальпації грудної клітки у хворого на крупозну пневмонії в стадіюприливу:
a. Зникнення голосового тремтіння.
b. Послаблення голосового тремтіння.
c. Зменшення резистентності грудної клітки.
d. Пальпаторне відчуття африкту.
e. Незначне посилення голосового тремтіння.
Які дані аускультації легень у хворого на крупозну пневмоніюв стадії спечінкування:
a. Послаблене везикулярне дихання, крепітація.
b. Бронхіальне дихання.
c. Сакадоване дихання.
d. Везикуло-бронхіальне дихання, сухі хрипи.
e. Посилене везикулярне дихання.
Які зміни при динамічному огляді грудної клітки можна знайти у хворого на крупозну
пневмоніюу стадії спечінкування:
a. Збільшення ураженої половини грудної клітки.
b. Розвиток емфізематозної грудної клітки.
c. Розширення полів Креніга.
d. Западіння ураженої половини грудної клітки.
e. Відставання ураженої половини в акті дихання.
Які лабораторні зміни плевральної рідини будуть вказувати на трансудат?
a. Прозора рідина, питома щільність 1020, білок 20 г/л, багато лімфоцитів
b. Геморагічна рідина, питома щільність – 1025, білок – 25 г/л
c. Мутна рідина, питома щільність – 1030, білок – 33 г/л, фібриноген – 4,2
d. Мутна, білувата рідина, питома щільність – 1030, білок – 25 г/л, проба Рівальта позитивна
e. Прозора рідина, питома щільність < 1010, білок < 10 г/л, проба Рівальта негативна
Які зміни у загальному аналізі крові можна знайти у пацієнта із гнійним плевритом:
a. Лімфо- та моноцитоз.
b. Гіперхроміюеритроцитів.
c. Як правило, зміни не характерні.
d. Тромбоцитопенію.
e. Нейтрофільний лейкоцитоз.
Дані пальпації грудної клітки у хворого на крупозну пневмонії в стадіюспечінкування:
a. Зменшення резистентності міжреберних проміжків.
b. Зникнення голосового тремтіння.
c. Незначне посилення голосового тремтіння.
d. Послаблення голосового тремтіння.
e. Виразне посилення голосового тремтіння
Дані порівняльної перкусії у хворого на крупозну пневмоніюв стадіюспечінкування:
a. Тупий тон.
b. Коробковий тон.
c. Тимпанічний тон.
d. Притуплений тимпаніт.
e. Ясний легеневий тон.
Які зміни можна знайти при топографічній перкусії у хворого на сухий плеврит?
a. Розширення простору Траубе.
b. Зменшення висоти стояння верхівок легень.
c. Зменшення активної рухливості нижнього краюлегені на боці ураження.
d. Опущення нижньої межі легень.
e. Розширення полів Креніга.
Пацієнт К., 60 р., повернувся 19.03.20 з Польші, звернувся на прийом в поліклініку. Скарги
на задишку змішаного характеру, сухий надсадний непродуктивний кашель, біль за
грудиною, підвищення температури тіла до 39,8 градусів. При фізикальному обстеженні
виявлено ослаблене везикулярне дихання та крепітація в нижніх відділах легень з обох боків,
частота дихання – 28/хв. При рентгенографії органів грудної клітки – множинні вогнища
затемнення легеневої тканини в обох легенях. Який патологічний стан можна запідозрити у
хворого?
a. Пневмоніюу фазі приливу
b. Пневмоніюу фазі спечінкування
c. Загострення хронічного обструктивного бронхіту
d. Напад бронхіальної астми
e. Ексудативний плеврит
Для синдрому вогнищевого ущільнення легеневої тканини характерні всі наступні ознаки,
окрім:
a. Тимпанічний перкуторний тон
b. Відставання ушкодженої половини грудної клітки в акті дихання
c. Посилення голосового тремтіння
d. Посилення бронхофонії
e. Притуплення перкуторного тону__
1. Чоловік 50 років розповідає, що його турбують інтенсивні болі в грудях протягом останніх 2 тижнів. Як далі проводити розпитування цього хворого?
A. “Вас має якнайшвидше оглянути лікар”.
B. “Коли і в зв’язку з чим виникають ці болі?”*
C. “Чи є у Ваших рідних захворювання серця?
D. “Чи посилюються ці болі після їжі?”
E. “Чому Ви чекали 2 тижні і не звернулись до лікаря одразу?” 2. Після з’ясування сімейного анамнезу хворої, вона звертається до лікаря з запитанням про його власну сім’ю. Що робити в такій ситуації?
A. Дати коротку, загальну відповідь.
B. Ігнорувати запитання і збирати анамнез.
C. Сказати, що Ви не обговорюєте свою родину з пацієнтами.
D. Сказати, що це приватна справа.*
E. Спитати хвору, навіщо їй це.
3. Хворого на ексудативний плеврит турбує виражена задишка, тяжкість в правій половині грудної клітки. Коли він лежить на правому боці, задишка зменшується. Як називається таке положення?
A. активне
B. вимушене активне*
C. вимушене пасивне
D. невимушене
E. пасивне
4. У хворого на інфаркт міокарда раптово з’явилася інтенсивна задишка, акроціаноз. Дихання поверхневе, 29/хв. Пульс малого наповнення, 114/хв, артеріальний тиск 75/40 мм рт.ст. Зіниці помірно звужені, мляво реагують на світло. Як Ви оцінюєте стан такого хворого?
A. агональний
B. дуже тяжкий*
C. клінічна смерть
D. середньої тяжкості
E. тяжкий
5. У хворого на гіпертонічну хворобу діагностовано супутнє захворювання системи дихання. Який із наведених симптомів свідчить тільки про ураження органів дихання?
A. біль при диханні*
B. інспіраторна задишка
C. кардіалгія
D. нудота
E. сухий кашель
6. У чоловіка 73 років при огляді виявлено зменшення правої половини грудної клітки і відставання її в акті дихання. Ознаки якого синдрому є у хворого?
A. запальне ущільнення легені
B. компресійний ателектаз
C. обтураційний ателектаз*
D. повітря в плевральній порожнині
E. рідина в плевральній порожнині
7. У чоловіка 57 років грудна клітка має бочкоподібну форму. Наявність емфіземи легень можуть підтвердити такі пальпаторні дані як
А. еластичність міжреберних проміжків
В. “котяче муркотіння”
С. ослаблення голосового тремтіння*
D. податливість грудної клітки
Е. посилення голосового тремтіння
8. У жінки 43 років ліва половина грудної клітки відстає при диханні. У лівій підлопатковій ділянці голосове тремтіння ослаблене, абсолютно тупий перкуторний звук. Що у хворої?
А. вогнищеве запальне ущільнення легені
В. гідроторакс*
С. закритий пневмоторакс
D. компресійний ателектаз
Е. порожнина, що сполучена з бронхом
9. Права половина грудної клітки хворого дещо відстає у диханні. У правій підключичній ділянці голосове тремтіння посилене, тимпанічний перкуторний звук, вислуховується амфоричне дихання, дзвінкі великопухирчасті вологі хрипи. Що у хворого?
А. вогнищеве запальне ущільнення легені
В. закритий пневмоторакс
С. звуження бронхів в’язким ексудатом
D. компресійний ателектаз
Е. порожнина у легені, сполучена з бронхом*
10. При обстеженні хворого виявлено накопичення рідини в плевральній порожнині. Які дані топографічної перкусії легень мають значення для визначення характеру рідини (ексудат чи транссудат)?
А. активна рухливість нижнього краю
В. висота стояння верхівок
С. пасивна рухливість нижнього краю
D. розташування нижньої межі*
Е. ширина полів Креніга
11. При аускультації легень над усіма ділянками вислуховується жорстке везикулярне дихання, велика кількість сухих хрипів, бронхофонія не змінена. Що у хворого?
А. вогнищеве запальне ущільнення легені
В. закритий пневмоторакс
С. звуження бронхів в’язким ексудатом*
D. компресійний ателектаз
Е. потовщення листків плеври
12. У хворого на фоні бронховезикулярного дихання вислуховується побічний дихальний шум, що зменшується після покашлювання. Що це за шум?
А. вологі хрипи*
В. крепітація
С. плевроперикардіальні шуми
D. сухі хрипи
Е. шум тертя плеври
13. Права половина грудної клітки хворого відстає у диханні. Під правою лопаткою голосове тремтіння посилене, тупий перкуторний звук, вислуховується бронхіальне дихання, бронхофонія посилена. Що у хворого?
А. ексудативний плеврит
В. запальне ущільнення частки легені*
С. звуження бронхів в’язким ексудатом
D. порожнина у легені, сполучена з бронхом
Е. потовщення листків плеври
14. У хворого на фоні ослабленого везикулярного дихання вислуховується додатковий шум, який посилюється при натискуванні на міжребер’я розтрубом фонендоскопа. Що це за шум?
А. вологі хрипи
В. крепітація
С. сухі хрипи
D. шум плеску Гіппократа
Е. шум тертя плеври*
15. Жінку 37 років турбує кашель з виділенням клейкого іржавого харкотиння. При мікроскопії харкотиння виявлено до 45 лейкоцитів в полі зору, до 28 змінених еритроцитів в полі зору, зерна гемосидерину і фібрин. Що у хворої?
А. абсцес легені
В. бронхіальна астма
С. бронхоектатична хвороба
D. рак легень
Е. пневмонія*
16. У чоловіка 46 років, який курить більше 20 років, на оглядовій рентгенограмі грудної клітки виявлено затемнення у верхній долі правої легені. Це може вказувати на
А. виникнення бронхоектазів
В. емфізему легень
С. периферичний рак легень*
D. пневмоторакс
Е. хронічний бронхіт курця
17. Хворого 52 років турбують періодичні болі в лівій половині грудної клітки. Діагноз стенокардії буде більш ймовірним, якщо болі
А. виникають при певному навантаженні*
В. виникають у будь-який час доби
С. іноді знімаються теплом
D. мають тупий або ниючий характер
Е. посилюються при кашлі
18. Хвору турбують задишка, сухий кашель, напади задухи вночі. При огляді визначено ортопное, акроціаноз, набряків немає. У хворої є ознаки
А. бронхіальної астми
В. лівошлуночкової серцевої недостатності*
С. правошлуночкової серцевої недостатності
D. судинної недостатності
Е. тотальної серцевої недостатності
19. У хворого при вимірюванні артеріального тиску на плечовій артерії перші тони Короткова починають вислуховуватись при тиску в манжеті 200 мм рт.ст., максимальної гучності тони – при тиску 125 мм рт.ст., тони зникають при тиску 100 мм рт.ст. Оцінка результату:
А. діастолічний тиск 125 мм рт.ст.
В. середній тиск 125 мм рт.ст.
С. пульсовий тиск 125 мм рт.ст.
D. систолічний тиск 125 мм рт.ст.
Е. систолічний тиск 200 мм рт.ст.* 20. У хворого спостерігається дуже виражена пульсація сонних артерій. Пульс на променевих артеріях однаковий, ритмічний, 78/хв, великий, високий і швидкий. Такі зміни характерні для
А. аортального стенозу
В. артеріальної гіпертензії
С. інфекційних захворювань
D. недостатності аортального клапана*
Е. судинної недостатності
21. Верхівковий поштовх розташований у V міжребер’ї на 1 см медіальніше від лівої середньоключичної лінії, звичайний. В ділянці абсолютної тупості серця та в епігастрії визначається посилена розлита пульсація. У хворого є ознаки
А. гіпертрофії лівого шлуночка
В. гіпертрофії і дилатації лівого шлуночка
С. гіпертрофії і дилатації обох шлуночків
D. гіпертрофії і дилатації правого шлуночка*
Е. дилатації лівого шлуночка 22. Межі відносної тупості серця: права – на 1см вправо від правого краю грудини, верхня – ІІ ребро, ліва – на 2см назовні від лівої середньоключичної лінії. У хворого є ознаки дилатації
А. лівого передсердя і лівого шлуночка*
В. лівого передсердя і правого шлуночка
С. лівого шлуночка
D. обох шлуночків
Е. правого шлуночка
23. При аускультації у другому міжребер’ї справа і зліва від грудини ІІ тон переважає над І. Однак справа ІІ тон гучніший, ніж зліва. Це свідчить про
А. акцент ІІ тону над аортою*
В. нормальні серцеві тони
С. ослаблення І тону в обох точках
D. ослаблення І тону над аортою
Е. ослаблення ІІ тону над легеневою артерією 24. У хворого виявлена виражена тотальна серцева недостатність. Артеріальний тиск – 100/50 мм рт.ст. При аускультації над верхівкою серця можна почути
А. ослаблення ІІ тону
В. посилення І тону
С. ритм галопу*
D. ритм перепела
Е. розщеплення І тону
25. У другому міжребер’ї справа від грудини вислуховується грубий систолічний шум зростаючо-спадаючого характеру, який проводиться на судини шиї та в точку Боткіна. Це свідчить про
А. аортальний стеноз*
В. мітральний стеноз
С. недостатність аортального клапана
D. недостатність мітрального клапана
Е. стеноз легеневої артерії 26. На рівні нижньої третини грудини вислуховується систолічний шум спадаючого характеру, який проводиться вправо та вверх. Шум посилюється на вдиху. Це свідчить про
А. аортальний стеноз
В. мітральний стеноз
С. недостатність аортального клапана
D. недостатність мітрального клапана
Е. недостатність тристулкового клапана*
27. У стандартних відведеннях ЕКГ співвідношення амплітуди зубців RI>RII>RIII. Кут альфа становить +15°. Положення електричної осі серця
А. вертикальне
В. відхилення вліво
С. відхилення вправо
D. горизонтальне*
Е. нормальне 28. За даними ЕКГ частота серцевих скорочень у хворого збільшувалась на вдиху і зменшувалась на видиху. Такі зміни найбільш характерні для
А. вузлового ритму
В. синусової аритмії*
С. періодів Самойлова-Венкенбаха
D. фібриляції передсердь
Е. фібриляції шлуночків
29. У жінки 23 років на ЕКГ реєструється синусова тахікардія, часті суправентрикулярні екстрасистоли. Ці екстрасистоли відрізняються від синусових серцевих скорочень
А. деформацією шлуночкового комплексу
В. негативним зубцем Р у ІІ відведенні*
С. негативним зубцем Р у відведенні aVR
D. подовженням інтервалу P-Q
Е. позитивним зубцем Р у ІІ відведенні 30. Чоловіка 39 років турбує стискаючий біль за грудиною. На ЕКГ ритм синусовий, блокада лівої ніжки пучка Гіса, збільшення амплітуди зубця R у відведеннях І, ІІ, V5-V6. У хворого є ЕКГ ознаки
А. гіпертрофії лівого передсердя
В. гіпертрофії лівого шлуночка*
С. гіпертрофії обох шлуночків
D. гіпертрофії правого шлуночка
Е. ішемії міокарда
31. У жінки 63 років раптово з’явилися задишка і серцебиття. На ЕКГ зубці Р відсутні, інтервали R-R різні, у відведенні V1 помітні хвилі f з частотою 450/хв. У хворої є ЕКГ ознаки
А. пароксизмальної тахікардії
В. синусової аритмії
С. тріпотіння передсердь
D. фібриляції передсердь*
Е. фібриляції шлуночків 32. Жінка 67 років двічі втрачала свідомість. При аускультації серця ЧСС 32/хв, періодична поява “гарматного” тону Стражеска. На ЕКГ різні інтервали P-R, зубці Р потрапляють у різні місця, комплекси QRS поширені. У хворої ознаки
А. блокади ніжки пучка Гіса
В. повної AV-блокади*
С. синусової аритмії
D. синусової брадикардії
Е. фібриляції передсердь
33. Чоловіка 32 років впродовж кількох тижнів турбують періодичні пекучі болі в епігастрії. Болі виникають через 1.5 години після їжі, іноді вночі. Дані анамнезу характерні для
А. виразки дванадцятипалої кишки*
В. гострого апендициту
С. кишкової непрохідності
D. панкреатиту
Е. хронічного гастриту 34. У хворого горда постава, живіт значно збільшений, пупок випнутий. Симптом флуктуації позитивний. Такі ознаки виявляються при наявності
А. асциту*
В. гепатомегалії
С. кахексії
D. метеоризму
Е. ожиріння
35. Загальний стан хворого тяжкий, обличчя бліде, риси загострені. Язик сухий. Живіт не бере участі у диханні, при пальпації болючий і напружений. Симптом Щоткіна-Блюмберга позитивний. У хворого є ознаки
А. асциту
В. виразки шлунку
С. кахексії
D. метеоризму
Е. перитоніту*
36. У обстежуваного підвищений тонус м’язів живота, що заважає проведенню глибокої пальпації. Для розслаблення м’язів пацієнт має
А. затримати дихання
В. зігнути ноги в колінах*
С. підняти голову над подушкою
D. повернутись на правий або лівий бік
Е. сісти на ліжку, спираючись руками
37. Лікар перкутує по середньоключичній лінії справа, починає нижче від пупка і переміщає палець вгору. Ця методика застосовується для визначення
А. асциту
В. нижньої межі печінки*
С. медіальної межі селезінки
D. нижньої межі шлунку
Е. низхідної аорти
38. При глибокій пальпації під лівою реберною дугою визначається еластичне, безболісне, рухливе утворення, на передньому краї якого є вирізки. Перкуторний звук над ним тупий. Що це?
А. ліва нирка
В. ліва частка печінки
С. селезінка
D. селезінковий вигин ободової кишки*
Е. тіло шлунка
39. У чоловіка 66 років спостерігаються слабкість, анорексія, блювання шлунковим вмістом з домішками крові. Кал кашкоподібний, чорний. Яке інструментальне дослідження допоможе верифікувати діагноз?
А. дуоденальне зондування
В. іригоскопія
С. езофагогастродуоденоскопія*
D. оглядова рентгенографія живота
Е. ректороманоскопія
40. Жінку 56 років турбує постійний тупий біль у правому підребер’ї. При УЗД жовчний міхур грушоподібний, збільшений. Який метод дослідження допоможе визначити гіпотонію і гіпокінезію жовчного міхура?
А. багатомоментне дуоденальне зондування*
В. бактеріологічне дослідження жовчі
С. кристалоскопія фракцій жовчі
D. рН-метрія фракцій жовчі
Е. тримоментне дуоденальне зондування
1. Хворий 36 років скаржиться на тривалий пронос, зниження апетиту, нудоту та блювання, схуднення. В анамнезі захворювання кишківника. При огляді лікар виявив блідість шкіри, наявність рубця від апендиктомії.
Які інші показники стану шкіри слід оцінити?
А. висипки, стан волосяного покриву
*В. вологість та еластичність
С. консистенція, висипки
Д. наявність підшкірних судин
Е. товщина підшкірної клітковини
2. Хворий 37 років скаржиться на біль та гнійні виділення з правого вуха, запаморочення, нудоту, мерехтіння перед очима.
Яка характерна хода може спостерігатись?
A. «горда»
*B. хитлива хода
C. «качача» хода
D. «півняча» хода
E. поза «прохача»
3. Хворого на ексудативний плеврит турбує виражена задишка, тяжкість в правій половині грудної клітки. Коли він лежить на правому боці, задишка зменшується. Як називається таке положення?
A. активне
*B. вимушене активне
C. вимушене пасивне
D. невимушене
E. пасивне
4. У хворого з захворюванням тільки системи сечовиділення можуть спостерігатися скарги на:
*A. біль в попереку, часте та болюче сечовипускання, неприємний запах сечі
B. біль в попереку, часте сечовипускання, кровохаркання
C. біль в попереку, часте та болюче сечовипускання, напад задухи
D. біль в попереку, часте та болюче сечовипускання, відрижка
E. біль в животі, часте та болюче сечовипускання, блювання
5. Хворого турбують біль в колінних суглобах зі зменшенням їх рухливості, при огляді шкіра над суглобами червоного кольору, набрякла. Враження якої системи може бути у хворого?
A. серцево-судинної
B. дихальної
C. травлення
D. сечовиділення
*E. опорно-рухового апарату
6. Хворого турбують тиснучий біль за грудиною, серцебиття та задишка під час незначного фізичного навантаження. Враження якої системи може бути у хворого?
*A. серцево-судинної
B. дихальної
C. травлення
D. сечовиділення
E. опорно-рухового апарату
7. У хворого зразу після прийому їжі виникає гострий біль в епігастрії, печія та відрижка кислим. Враження якої системи може бути у хворого?
A. серцево-судинної
B. дихальної
*C. травлення
D. сечовиділення
E. нервової
8. Після застуди у хворого з’явився сухий кашель, порушення носового дихання, підвищення температури тіла, пітливість. Враження якої системи може бути у хворого?
A. серцево-судинної
*B. дихальної
C. травлення
D. сечовиділення
E. нервової
9. Яка з перерахованих ЕКГ-ознак характерна для шлуночкової екстрасистоли?
A. зубець Р деформований
B. зубець Р розширений
*C. комплекс QRS розширений, дискордантність основного зубця і кінцевої частини комплексу
D. комплекс QRS незмінений
E. неповна компенсаторна пауза
10. Яка з перерахованих ЕКГ-ознак характерна для передсердної екстрасистоли?
A. зубець Р відсутній
*B. комплекс QRS незмінений
C. комплекс QRS розширений, дискордантність основного зубця і кінцевої частини комплексу
D. повна компенсаторна пауза
E. зубець Р розширений
11. Характерні ознаки пансистолічного шуму:
A. займає всю систолу, але не зливається з І та ІІ тонами
*B. займає всю систолу і зливається з тонами
C. визначається на початку і в середині систоли
D. визначається в середині і в кінці систоли
E. визначається тільки в середині систоли
12. Артеріальний тиск на нижніх кінцівках, який нижче тиску на верхніх кінцівках на 20 мм рт.ст. і більше, свідчить про:
A. недостатність кровообігу
*B. аортальну недостатність
C. коарктацію аорти
D. аортальний стеноз
E. судинну недостатність
13. В приймальне відділення доставлений хворий після перенесеного великого судомного нападу. Всі види орієнтування збережені, але сповільнені. Мислення сповільнене, відповіді короткі, після тривалої паузи. Визначити стан свідомості пацієнта.
A. ятрогенія
B. депресія
C. сопор
*D. ступор
E. кома
14. Хвора 49 років, скаржиться на біль в серці, задишку, серцебиття, підвищення температури до 37,5°С. Вислуховується посилений 1-й тон та пресистолічний шум на верхівці, акцент 2 тону над легеневою артерією. Яка вада серця може бути у хворої?
A. недостатність клапану аорти
B. аортальний стеноз
*C. мітральний стеноз
D. коарктація аорти
E. недостатність мітрального клапану
15. Хвора 45 років страждає на мітральну ваду серця, в останні 3 місяця турбує задишка при навантаженні, сухий кашель, при ЕКГ виявлено постійну тахікардіальну форму мерехтіння передсердь. Яка з перерахованих ЕКГ-ознак характерна для даної патології:
A. ЧСС 60-80
B. зубець Р розширений
C. зубець Р деформований
D. комплекс QRS розширений
*E. інтервали R-R абсолютно різні
16. Хвора М., 29 років, маніпуляційна медсестра, біля 2,5 років тому при контакті з пеніциліном стала відмічати дертя в горлі, нападоподібний кашель, а пізніше - приступи ядухи.. На момент огляду у хворої раптово розвинувся напад ядухи. Над легенями перкуторно - коробковий звук, аускультативно - дихання ослаблене з подовженим видихом. Які хрипи можуть бути вислухані у хворої в цей час?
A. вологі великоопухирцеві
B. вологі дрібнопухирцеві
C. вологі середньопухирцеві
*D. розсіяні сухі дискантні
E. поодинокі сухі
17. У хворого з ішемічною хворобою серця під час лікування шлуночкової пароксизмальної тахікардії відбулася втрата свідомості, пульс на периферичних артеріях відсутній, артеріальний тиск не визначається. ЕКГ нагадує синусоїду правильної форми. Яка аритмія у хворого?
A. фібриляція шлуночків
*B. тріпотіння шлуночків
C. атріовентрикулярна блокада І ступеня
D. атріовентрикулярна блокада ІІ ступеня
E. миготлива аритмія
18. ЕКГ-ознака атріовентрікулярної блокади І ступеня:
A. патологічний зубець Q
B. комплекс QRS розширений
*C. подовження інтервалу Р - Q
D. депресія сегмента ST
E. зубець Р розширений
19. При якому захворюванні вислуховуються тільки сухі хрипи і ніколи не буває вологих?
*A. стискання головних бронхів збільшеними біфукаційними лімфовузлами при туберкульозі
B. бронхіт
C. бронхоектазійна хвороба
D. бронхопневмонія
E. рак легень
20. Біль в грудній клітці пов’язаний з захворюванням органів дихання буває при:
A. бронхіті
B. бронхопневмонії
*C. сухому плевриті
D. приступі бронхіальної астми
E. ексудативному плевриті
21. При якому захворюванні може бути кровохаркання?
A. ексудативний плеврит
*B. інфаркт легень
C. бронхіальна астма
D. вогнищева пневмонія
E. ексудативний плеврит
22. Збільшення однієї з половин грудної клітки може бути при:
A. гострому бронхіті
B. пневмосклерозі
C. ателектазі легені
D. бронхіальній астмі
*E. ексудативному плевриті
23. Зменшення однієї з половин грудної клітки може бути при:
A. гострому бронхіті
B. емфіземі легень
*C. ателектазі легені
D. гідротораксі
E. ексудативному плевриті
24. Голосове тремтіння при пальпації грудної клітки підсилюється при:
*A. крупозній пневмонії
B. емфіземі легень
C. приступі бронхіальної астми
D. трахеїті
E. ексудативному плевриті над рідиною
25. Голосове тремтіння при пальпації грудної клітки зникає при:
A. крупозній пневмонії
*B. повному обтураційному ателектазі
C. приступі бронхіальної астми
D. бронхіті
E. інфаркті легені
26. Тупий звук при перкусії над легенею з’являється при:
*A. крупозній пневмонії в стадії опечінкування
B. повному обтураційному ателектазі
C. приступі бронхіальної астми
D. сухому плевриті
E. відкритому пневмотораксі
27. Тон „тріснувшого горщика” при перкусії над легенею з’являється при:
A. крупозній пневмонії
B. емфіземі легень
C. трахеїті
*D. над каверною, з’єднаною з бронхом
E. ексудативному плевриті над рідиною
28. Притуплено-тимпанічний звук при перкусії над легенями може бути при:
A. крупозній пневмонії в стадії опечінкування
B. повному обтураційному ателектазі
C. приступі бронхіальної астми
*D. крупозній пневмонії на початковій стадії
E. відкритому пневмотораксі
29. Тимпаніт з металевим відтінком при перкусії легень може бути при:
A. крупозній пневмонії
B. емфіземі легень
C. інфаркті легені
D. пухлині легені
*E. відкритому пневмотораксі
30. Збільшення полів Креніга спостерігається при:
A. крупозній пневмонії
B. туберкульозі верхівок
*C. емфіземі легень
D. набряку легень
E. ексудативному плевриті
31. Зменшення висоти стояння верхівок легень спостерігається при:
A. нижньочастковій пневмонії
*B. пневмофіброзі посттуберкульозному
C. емфіземі легень
D. бронхіті
E. ексудативному плевриті
32. Вологі великопухирцеві хрипи характерні для:
*A. набряку легень
B. гідротораксу
C. бронхіальної астми під час нападу
D. крупозної пневмонії
E. ексудативного плевриту
33. Жорстке дихання характерне для:
A. пневмотораксу
*B. бронхіту
C. емфіземи легень
D. гідротораксу
E. ексудативного плевриту
34. Сакадоване дихання буває при:
*A. спазмі гладкої мускулатури дрібних бронхів
B. інфаркті легені
C. емфіземі легень
D. ексудативному плевриті
E. фізичному навантаженні
35. Збільшення окремих ділянок живота з порушенням його симетрії спостерігається при:
A. опущенні шлунка
*B. збільшенні окремих органів
C. голодуванні
D. різкому звуженні стравоходу
E. спланхноптозі
36. У хворого на інфаркт міокарда раптово з’явилася інтенсивна задишка, акроціаноз. Дихання поверхневе, 29/хв. Пульс малого наповнення, 114/хв, артеріальний тиск 75/40 мм рт.ст. Зіниці помірно звужені, мляво реагують на світло. Як Ви оцінюєте стан такого хворого?
A. агональний
*B. дуже тяжкий
C. клінічна смерть
D. середньої тяжкості
E. тяжкий
37. Хворий 60 рокiв госпiталiзований у кардiологiчне вiддiлення у зв’язку з частими нападами загрудинного болю, якi виникають при незначному фiзичному навантаженнi. При оглядi: пульс 56 за 1 хв. АТ 150/90 мм рт.ст. Межа серця значно розширена влiво, у 2-му мiжребер’i зправа від грудини грубий систолiчний шум. Попереднiй дiагноз: стеноз вiчка аорти. Які зміни тонiв є найбiльш вирирогiдними?
A. 1 тон на верхiвцi посилений, акцент 2 тона над аортою
B. 1 тон на верхiвцi послаблений, акцент 2 тона над аортою
C. 1 тон на верхiвцi послаблений, 2 тон над легеневою артерією вiдсутнiй
*D. 1 тон на верхiвцi послаблений, 2 тон над аортою вiдсутнiй
E. 1 тон на верхiвцi посилений, 2 тон над аортою вiдсутнiй
38. Хворий 34 років скаржиться на болі в епігастральній ділянці, які віддають в спину. Біль виникає зразу після вживання страви. Окрім того, хвилює нудота, іноді блювота кислим, печія, відрижка, запори. При поверхневій пальпаціі живота – біль та напруження м’язів в епігастральній області, позитивний симптом Менделя. Враження якого органу найбiльш вирирогiдне:
A. жовчного міхура
B. печінки
*C. шлунку
D. 12-типалої кишки
E. селезінки
39. Хвора 38 років скаржиться на тупі, постійні болі в ділянці правого підребер’я, які виникають через 1-3 години після прийому жирної їжі. Біль віддає вверх, в ділянку правого плеча і шиї. Крім цього, часто хвилює відчуття гіркоти в роті, відрижка повітрям, метеоризм. Печінка та селезінка при перкусії не збільшені. При глибокій пальпації живота можна очікувати біль в проекції:
A. селезінки
B. сигмовидної кишки
C. шлунку
D. 12-типалої кишки
*E. жовчного міхура
40. Хвора 25 років скаржиться на болі в епігастральній області, які посилюються натще, проходять після вживання страви. При глибокій пальпації живота в правій здухвинній ділянці пальпується мало рухливий безболісний циліндр м’якої консистенції товщиною 2-3 см, який злегка бурчить. Який орган пальпується?
A. клубова кишка
*B. сліпа кишка
C. поперечноободова кишка
D. сигмовидної кишка
E. шлунок
1. Представник Київської терапевтичної школи вдосконалював метод аускультації зокрема аускультації безпосередньої при вивченні додаткових тонів серця.
Назвіть прізвище цього вченого-терапевта:
A. Губергриць М.М.
B. Бурчинський Г.Й.
C. Образцов В.П.*
D. Стражеско М.Д.
E. Яновський Ф.Г.
2. Студент медичного вузу повинен розпитати хворого і написати анамнестичний розділ історії хвороби.
Які основні розділи анамнезу та правила написання?
A. Паспортна частина, основні скарги, загальний анамнез
B. Основні скарги, анамнез життя, анамнез хвороби
C. Основні скарги, анамнез хвороби, анамнез життя, загальний анамнез
D. Паспортна частина, основні скарги, анамнез хвороби, загальний та анамнез життя*
E. Паспортна частина, анамнез хвороби, анамнез життя, загальний анамнез
3. Хворий скаржиться на задишку, кашель з помірною кількістю рідкого харкотиння, набряки на ногах, поганий сон. При огляді хворий сидить, спершись на високі подушки, руки опущені., акроціаноз, гомілки пастозні. Частота дихання 20/хв.
Яке положення хворого у ліжку?
A. Акивне
B. Ортопноє*
C. Опістотонус
D. Пасивне
E. Судомне
4. Хворий стогне, лежить горелиць, очі заплющені, дихання глибоке, ритмічне, в повітрі запах ацетону. Обличчя бліде, на щоках рум’янець, слизова губ суха. На запитання лікаря, що вас турбує не відповідає. Коли лікар голосно запитав «Як Ваше прізвище» і торкнувся руки пацієнта той згодом розплющив очі і дав правильну відповідь.
Який стан свідомості у хворого?
A. Кома
B. Маячіння
C. Сопор*
D. Ступор
E. Ясна
5. Хворий скаржиться на слабкість, запаморочення, підвищення температури, задишку. Хворіє впродовж 5 років на бронхоектатичну хворобу.
Які скарги характерні для цієї хвороби можуть виявлятись?
A. Інспіраторна задишка
B. Дихання Кусмауля
C. Виділення харкотиння, переважно вранці «повним ротом»*
D. Завжди сухий кашель
E. Почуття жмуту за грудиною
6. Хворий скаржиться на задишку експіраторного характеру, кашель, лікується в стаціонарі з приводу загострення хронічного бронхіту. Лікарю необхідно провести огляд грудної клітки та визначити статичні ознаки.
Що це передбачає?
A. З’ясувати анамнез
B. Визначити статуру
C. Визначити тип тілобудови
D. Визначити форму і симетричність грудної клітки*
E. Визначити тип та ритм дихання
7. Хворий скаржиться на постійне покашлювання, інколи посилювання його, з виділенням невеличкої кількості харкотиння з домішками крові. Частота дихання 20/хв, ритмічне, поверхневе. При порівняльній перкусії справа під ключицею тимпанічний звук, аускультативно там же бронхіальне дихання. Над усією поверхнею легень ясний легеневий звук. Дихання везикулярне.
Що могло спричинити зміну перкуторного і аускультативних звуків?
A. Зменшення повітряності легень
B. Збільшення повітряності легень
C. Наявність повітря в плевральній порожнині
D. Наявність порожнини заповненої повітрям*
E. Наявність порожнини заповненої кров’ю
8. Хворий скаржиться на біль при глибокому диханні в правому боці грудної клітки, кашель із густим і ржавим харкотинням, задишку. Лежить на правому боці. Права половина грудної клітки збільшена, відстає в диханні, частота дихання 24/хв, ритмічне. При перкусії справа над нижньою долею легень тупий звук.
Яка характеристика тупого перкуторного звуку?
A. Гучний тривалий низький
B. Гучний тривалий високий
C. Тихий тривалий низький
D. Тихий короткий низький
E. Тихий короткий високий*
9. Хворий скаржиться на експіраторну задишку, кашель з невеличкою кількістю харкотиння, хворіє 10 років на хронічний обструктивний бронхіт. При огляді грудна клітка емфізематозна, симетрична. При порівняльній перкусії перкуторний звук коробковий. При пальпації над боковими поверхнями на симетричних ділянках голосове тремтіння визначається.
Які зміни голосового тремтіння можна визначити?
A. Не визначається над усіма легенями
B. Посилене над боковими поверхнями
C. Послаблене над боковими поверхнями*
D. Невиразне зліва
E. Чітко визначається справа
10. У хворого скарги на сухий кашель, колючий при диханні справа, задишка. Грудна клітка нормостенічна, права половина збільшена, відстає в диханні. При перкусії ззаду справа нижче кута лопатки тупий звук. Над іншими ділянками ясний легеневий. Діагностована пневмонія.
Який основний дихальний шум буде вислуховуватись справа нижче кута лопатки?
A. Амфорічне дихання
B. Везикулярне дихання
C. Бронхіальне дихання*
D. Жорстке везикулярне дихання
E. Пуерильне дихання
11. Хворий скаржиться на періодичний кашель, з великою кількістю рідкого харкотиння, що приносить полегшення. Грудна клітка астенічна, число дихань 14/хв, ритмічний, голосове тремтіння не змінене. При перкусії над симетричними ділянками легень ясний легеневий звук. Аускультативно основний дихальний шум, жорстке везикулярне дихання. Діагностовано загострення бронхіту.
Які додаткові дихальні шуми можна вислухати?
A. Дзижчачі хрипи при вдосі
B. Вологі дрібно-середньопухирчасті неконсоновані хрипи*
C. Вологі дрібно-середньопухирчасті консоновані хрипи
D. Пуерильне дихання
E. Шум плюскоту Гіппократа
12. Хворий скаржиться на експіраторну задишку. При загостренні хвороби напади ядухи. При огляді: центральний ціаноз, пальці в формі барабанних паличок, положення ортопноє. Грудна клітка емфізематозна. При порівняльній перкусії перкуторний звук.
Як можуть бути розташовані нижні межі легень?
A. Опущені нижче норми з двох боків*
B. В межах норми з двох боків
C. Підняті справа нижче норми
D. Опущені зліва нижче норми
E. Підняті вище норми з двох боків
13. Хворий скаржиться на експіраторну задишку, кашель з невеличкою кількістю скловидного харкотиння. Хворіє 10 років на хронічний обструктивний бронхіт. При огляді грудна клітка емфізематозна, симетрична, участь додаткових м’язів в диханні. Частота дихання 20/хв. При перкусії коробковий звук перкуторний. Голосове тремтіння на симетричних ділянках ослаблене.
Який основний дихальний шум буде вислуховуватись?
A. Бронхіальне патологічне дихання
B. Підсилене везикулярне дихання
C. Послаблене везикулярне*
D. Шум водяної дудки
E. Сакадоване дихання
14. Хворий скаржиться на експіраторну задишку періодичні напади ядухи, що супроводжуються дистанційними хрипами. Хворіє на бронхіальну астму. Положення ортопноє, грудна клітка емфізематозна, при перкусії коробковий звук.
Які додаткові дихальні шуми можна вислухати при нападі ядухи?
A. Вологі велико пухирчасті хрипи
B. Вологі хрипи середньопухирчасті
C. Початкова крепітація
D. Сухі свистячі хрипи*
E. Шум тертя плеври
15. Хворий скаржиться на задишку змішаного характеру при незначному фізичному навантаженні, слабкість, серцебиття, хворіє на бронхіт 4 роки. Грудна клітка нормостенічна. При динамічному огляді відхилень від норми не виявлено. При перкусії легеневий звук з коробковим відтінком. Дихання везикулярне, жорстке, поодинокі свистячі хрипи.
Який метод додаткового обстеження допоможе виявити наявність дихальної недостатності та її ступінь?
A. Бронхоскопія
B. Дослідження харкотиння
C. Визначення «ефірного часу»
D. Спірографія*
E. Тороскопія
16. Хворий скаржиться на періодичний сухий кашель, задишку. Грудна клітка асиметрична, зліва збільшена, відстає при диханні. Частота дихання 20/хв. При перкусії зліве притуплений тимпанічний звук. Аускультативно дихання везикулярне не прослуховується чути слабке бронхіальне дихання.
Які зміни можна виявити при дослідженні бронхофонії?
A. Відсутня
B. Ослаблена
C. Посилена*
D. Шум плюскоту Гіппократа
E. Шум падаючої краплі
17. Хворий скаржиться на задишку при незначному фізнавантаженні, біль в ділянці серця. при огляді: сидить, ноги опущені. На гомілках набряки. Акроціаноз. Кінцівки витончені, пальці у вигляді барабанних паличок. Нормостенічний тип тілобудови. Хода повільна.
Які ознаки при загальному огляді можуть свідчити про захворювання серцево-судинної системи?
A. Біль в ділянці серця
B. Акроціаноз, нормостенік, хода повільна
C. Акроціаноз, положення ортопноє, набряки*
D. Хода повільна, набряки
E. Хода повільна, нормостенічний тип тілобудови
18. Скарги на серцебиття, задишку при незначному фізичному навантаженні впродовж 15 років хворіє на мітральний порок серця. При огляді акроціаноз, на щоках «метелик», положення напівсидячи. Спостерігаються серцевий поштовх в У міжребірї до середини від середньо-ключичної лінії. Пульсації в епігастрії, в ІІ міжребірї ліворуч. поштовх в У При пальпації ділянки серця де буде визначатись діастолічне котяче муркотіння?
A. Верхівка серця*
B. Друге міжребір’я ліворуч
C. Друге міжребір’я праворуч
D. Епігастральна ділянка
E. Яремна ямка
19. Хворий 50 років скаржиться на головний біль, головокружіння. Мерехтіння перед очима. При огляді: гіперстенік, шкіра та слизові рожеві. При огляді ділянки серця видно позитивний серцевий поштовх. Пальпаторно серцевий поштовх визначається в У міжребір’ї на 1 см назовні від лівої середньо-ключичної лінії, площа 2-3 см2, резистентний, високий. Пульс 60/хв ритмічний, напружений. АТ 180/120 мм рт. ст.
Чи змінена локалізація серцевого поштовху? Яким чином?
A. Вище норми
B. Зміщений праворуч
C. Зміщений ліворуч*
D. Нижче норми
E. Ні, не змінена
20. Пацієнтка скаржиться на серцебиття, задишку, інколи кровохаркання. При огляді: «мі тральне» обличчя, над ділянкою серця пульсації в У міжребірї, ліворуч від лівої середньо ключичної лінії, епігастральна на вдосі, в ІІ міжребірї зліва. При перкусії меж відносної тупості серця встановлено права на 1 см праворуч від грудниної лінії, верхня ІІ міжребіря ліва на 1 см досередини від лівої середньо ключичної лінії.
Як оцінити результати перкусії серця?
A. Всі межі не змінені
B. Розширена права межа
C. Розширена ліва межа
D. Верхня межа піднята догори*
E. Всі межі змінені
21. Хворий 19 років скаржиться на колючий біль в ділянці серця, раніше не хворів. Астенік. Змін передсерцевої ділянки не виявлено. Перкуторно межі відносної тупості серця в межах норми. Ширина судинного пучка 5 см. Тони серця ритмічні, гучні.
Яка в нормі ширина судинного пучка?
A. 2-3 см
B. 4-6 см*
C. 8-10 см
D. 11-12 см
E. 12-14 см
22. Хворий скаржиться на задишку, важкість в правому підребір’ї. При огляді прекардіальної ділянки вени шиї набухлі, епігастральна пульсація правого шлуночка і печінки. Симптом Плеша позитивний.
Як перевірити симптом Плеша?
A. Аускультативно біля мечоподібного відростка І тон ослаблений
B. Епігастральна пульсація стає більш виразною на висоті вдиху
C. Натискання на печінку спричиняє набухання шийних вен*
D. Набухання яремних вен відповідає артеріальній пульсовій хвилі
E. Набухання яремних вен не відповідає артеріальній пульсації
23. Хворий скаржиться на головний біль, нежить, біль в м’язах. При огляді на обличчі рум’янець, очі блищать, губи сухі, шкіра гаряча на дотик, волога. Температура 38,50С. Пульс однаковий на двох руках, ритмічний, задовільного наповнення і напруження. Артеріальний тиск 120/80 мм рт. ст.
Яка частота пульсу буде визначатись?
A. Не змінений
B. Рідкий
C. Частий*
D. Не визначається
E. Ниткоподібний
24. У хворого скарги на сильний головний біль, блювання, головокружіння. Знаходиться в реанімації з приводу порушення гострого кровопостачання. Шкіра бліда, обличчя асиметричне, в правих кінцівках, слабкість, рухи обмежені. АТ 200/110 мм рт. ст. Пульс ритмічний, 60/хв, задовільного наповнення.
Яке напруження пульсу буде визначатись?
A. М’який
B. Середнього напруження
C. Твердий*
D. Ниткоподібний
E. Малий
25. Скарги на серцебиття, перебої, ниючий біль в ділянці серця. Хворіє на мітральний стеноз 15 років. Акроціаноз. При пальпації ділянки серця виявляється симптоми двох молоточків, діастолічне котяче муркотіння.
Що можна вислухати над верхівкою серця?
A. Глухі тони
B. Протодіастолічний
C. Пресистолічний ритм галопу
D. Ритм «перепела»*
E. Систолічний клац
26. У хворого 16 років скарги на серцебиття при хвилюванні. При огляді змін не виявлено. Перкуторно межі серця не змінені. При аускультації над верхівкою 2 тони, І тон більш гучний, короткий м’який систолічний шум, що не проводиться зникає після 10 присідань, при пальпації патологічні пульсації та котяче муркотіння не визначаються.
Які зміни виявляються при аускультації серця?
A. Шум тертя перикарда
B. Шум кардіопульмональний
C. Шум плевроперикардіальний
D. Шум органічний
E. Шум функціональний*
27. Скарги на пекучий біль в ділянці серця, що не купується нітрогліцерином, тривалий, підсилюється при кашлі. Хворий сидить дещо нахилившись вперед, Перкуторно всі межі серця розширені. При аускультації тони ослаблені, ритмічні, в ділянці абсолютної тупості серця вислуховується грубий гучний шум під час систоли і діастоли, посилюється при нахилі тулуба вперед і залежить від фаз дихання.
Який шум вислуховується?
A. Пансистолічний
B. Систолодіастолічний
C. Шум тертя перикарду*
D. Кардіопульмональний
E. Функціональний
28. Скарги на головний біль у потиличній ділянці, дзвін у вухах, головокружіння, серцебиття. Гіперстенік. Обличчя червоного кольору. При перкусії межі серця розширені вліво. Аускультативно на верхівці І тон гучний, систолічний м’який короткий шум, акцент ІІ тону над аортою. АТ 190/110 мм рт. ст.
Оцініть ступінь артеріальної гіпертензії:
A. Висока нормальна
B. Важка*
C. Межова
D. М’яка
E. Помірна
29. Хворий скаржиться на пекучий біль в ділянці серця, слабкість, задишку, головний біль. Хворіє на стеноз гирла аорти 20 років. Межі серця розширені вліво. Пульс ритмічний, малий, рідкий.
Які зміни можна виявити при аускультації серця?
A. Над легеневою артерією шум Грехма-Стіла
B. Над мечоподібним відростком систолічний шум
C. Над аортою грубий систолічний шум*
D. Над аортою діастолічний шум згасаючий шум
E. Над верхівкою пресистолічний зростаючий шум
30. Скарги на слабкість, головокружіння, задишку, серцебиття, часті носові кровотечі. При огляді шкіра і слизові оболонки сухі, бліді. Тургор шкіри знижений. В кутах губ тріщини. Нігті ложкоподібні. В загальному аналізі крові гемоглобін 70 г/л. Пульс 100/хв, ритмічний, слабкого наповнення.
Які зміни можна виявити при аускультації судин?
A. Акцент ІІ тону над аортою
B. ІІ тон над легеневою артерією ослаблений
C. Подвійний тон Траубе над стегновою артерією
D. Подвійний шум Виноградова-Дюрюзє над сонною артерією
E. Шум дзиги над яремною веною*
31. Скарги на стискаючий біль в ділянці серця, серцебиття, запаморочення голови. Хворіє на недостатність клапанів аорти. Межі серця розширені вліво і вниз. АТ 160/20 мм рт . ст.
Які характерні зміни можна виявити при аускультації серця.
A. Акцент ІІ тону над аортою
B. ІІ тон над легеневою артерією ослаблений
C. Над аортою систолічний шум
D. Над аортою діастолічний шум*
E. Над мечоподібним відростком діастолічний шум
32. Скарги на слабкість, задишку в спокої, біль тупий в серці, серцебиття, набряки. Хворіє понад 20 років. При огляді ціаноз слизових і шкіри, положення вимушене: сидить і спить в кріслі. На нижніх кінцівках набряки постійні, асцит , межі серця розширені у всі боки. Аускультативно тони приглушені, на верхівці вислуховуються 3 тони, додатковий тон після ІІ тону, тихий, глухий, найголосніший І тон. Пульс 100/хв, ритмічний, слабкого наповнення, не напружений.
Який ритм серця вислуховується?
A. Маятникоподібний ритм
B. Ембріокардія
C. Ритм перепала
D. Протодіастолічний ритм галопу*
E. Пресистолічний ритм галопу
33. Скарги на колючий біль в ділянці верхівки серця, інколи почуття нестачі повітря і «провалювання» серця. Зловживає тютюнопалінням і кавою. Пульс 72/хв, аритмічний (деякі хвилі передчасні, а подальша пауза більш тривала), задовільного наповнення і напруження. Тони серця ритмічні, змін не виявлено. На ЕКГ: інтервали R-R різні, ЧСС 80/хв, передчасне позачергове появлення деформованого і значно розширеного комплексу QRS, в якому R I T дискордатні, після нього велика пауза. Перед цим комплексом QRS-T зубець Р відсутній.
Як оцінити зміни на ЕКГ?
A. Атріовентрикулярна блокада ІІ ступеня типу Мобітц ІІ
B. Синоаурикулярна блокада ІІ ст
C. Екстрасистола мезонодальна
D. Екстрасистола шлуночкові*
E. Синусна брадікардія
34. Скарги на серцебиття, перебої серця, головокружіння, слабкість. При огляді акроціаноз, набряки на гомілках. Межі серця розширені вліво. При аускультації тони ослаблені, брадікардія. Над верхівкою гучність І тону змінюється, інколи чути «гарматний». На ЕКГ: відстань R-R значно збільшена, нема закономірного зв’язку між зубцями Р і комплексами QRS, збудження шлуночків із частотою 25/хв, комплекс QRS розширений та деформований.
Як оцінити зміни ЕКГ?
A. Атріовентрикулярна блокада ІІ ступеня типу Мобітц І
B. Атріовентрикуялрна блокада ІІ ступеня тону Мобітц ІІ
C. Атріовентрикулярна блокада ІІІ ступеня*
D. Синоаурикулярна блокада ІІ ступеня
E. Миготіння передсердь, брадисистолічна форма
35. У хворого скарги на важкість в правому підребір’ї, збільшення маси тіла, нудоту, жовтяницю. При огляді шкіра і склери жовтуваті, шар підшкірної клітковини над лопаткою 1,5 см. Живіт збільшений, змінює форму, залежно від положення тіла, пупок згладжений, шкіра живота тонка, блискуча.
Чим можна пояснити зміну розміру і форми живота?
A. Наявність асциту*
B. Ожиріння
C. Кахексія
D. Метеоризм
E. Киста
36. Хворий скаржиться на важкість в правому підребір’ї, нудоту. Зловживає жирною та гострою їжею. При огляді склери субіктеричні, живіт асиметричний випинання в правій підреберній ділянці. При пальпації болісність при пальпації печінки. Висота печінкової тупості по правій середньо ключичній лінії 14 см.
Яка в нормі висота печінкової тупості по правій середньо ключичній лінії?
A. 5-6 см
B. 6-8 см
C. 9-11 см*
D. 12-14 см
E. 14-16 см
37. Хворий скаржиться на вздуття живота, бурчання в животі. При огляді живіт не змінений. При пальпації болісність над кишківником. При глибокій пальпації сигмоподібна кишка діаметром 3 см, болісна, визначається буркотіння.
Які в нормі при глибокій пальпації властивості сигмоподібної кишки?
A. Зліва товщиною 1-1,5 см, бурчить, безболісна
B. Зліва товщиною 1-1,5 см, не бурчить, безболісна*
C. Зліва товщиною 2-3 см, не бурчить, безболісна
D. Справа товщиною 1-1,5 см, не бурчить, безболісна
E. Справа товщиною 2-3 см бурчить, безболісна
38. Скарги на біль в лівій підреберній ділянці, слабкість, запаморочення, серцебиття. При огляді шкіра і слизові бліді. Живіт збільшений в лівій підреберній ділянці. При глибокій пальпації пальпується край селезінки. Перкуторно повздовжній розмір її 12 см.
Який в нормі повздовжній розмір селезінки?
A. 2-4 см
B. 4-6 см
C. 6-8 см*
D. 8-10 см
E. 10-12 см
39. Скарги на пекучий біль в епігастрії, який з’являється після вживання гострої їжі, алкоголю. При огляді живіт не змінений. При пальпації розлитий біль в епігастрії. Нижня межа шлунка методами пальпації, перкусії, стетакустичним визначається на 3 см вище пупка.
Де в нормі розташована нижня межа шлунка?
A. На 2-3 см вище пупка*
B. На 4-6 см вище пупка
C. На рівні пупка
D. На 2-3 см нижче пупка
E. На 4-6 см нижче пупка
40. Хворий скаржиться на важкість в правому підребір’ї, нудоту. Зловживає жирною та гострою їжею. При огляді склери субіктеричні, живіт асиметричний, випинання в правій підреберній ділянці. При пальпації печінка болісна. Висота печінкової тупості по правій середньоключичній лінії 14 см.
Яка в нормі характеристика краю печінки, що визначається при глибокій пальпації?
A. Гладенький безболісний*
B. Горбкуватий безболісний
C. Щільний фестончатий
D. Щільний гладенький
E. Зернистий безболісний
1. Хворий П., 55 років скаржиться на біль за грудиною, який турбує після фізичного або емоційного навантаження, задишку, серцебиття. Які додаткові питання має задати лікар відносно болю?
А. Характер, інтенсивність
В. Тривалість, ірадіація
С. Чим супроводжується?
D. Провокуючі та полегшуючі фактори
Е. *Всі відповіді вірні
2. Хворий М., 58 років, скаржиться на загальну слабкість, задишку при незначному фізичному навантаженні, набряки нижніх кінцівок, що з’являються у ІІ половині дня, серцебиття при фізичному навантаженні або після прийому їжі, часто при підвищеному артеріальному тиску турбує нудота. Ураження якої системи виступає на перший план?
А. Шлунково-кишкового тракту
В. Дихальної
С. *Серцево-судинної
D. Сечовидільної
Е. Ендокринної
3. Хворий С., 40 років скаржиться на підвищений артеріальний тиск та набряки на обличчі та нижніх кінцівках (спочатку з’явились на обличчі). При обстеженні АТ – 160/100 PS – 80/xв., набряки на повіках більш виражені зранку, на ногах локалізуються до верхньої третини стегон, шкіра над ними бліда, тепла на дотик, при натисненні набряки м’які. Із анамнезу відомо, що місяць тому хворий переніс переохолодження і захворів на ангіну приймав ампіцилін. Яке походження набряків?
А. Ураження ендокринної системи
В. Ураження cерцево-судинної системи
С. *Ураження нирок
D. Алергічна реакція на ліки
Е. Всі відповіді не вірні
4. При обстежені хворого отримані такі дані: нирки не пальпуються, симптом Пастернацького негативний, добовий діурез 1,8 л, нічний діурез складає ¼ від денного, в загальному аналізі сечі білок не визначається, питома вага 1018, лейкоцити – 1-2 в полі зору, еритроцити 0-1 в п/з, серед показників реносцинтиграфії – швидкість клубочкової фільтрації – 120 мл/хв. Дайте заключення:
А. У хворого поліурія, ніктурія
В. У хворого патологія в аналізі сечі
С. Швидкість клубочкової фільтрації значно знижена
D. Всі показники вказують на патологію нирок
Е. *Всі показники нормальні
5. Хворий С., 60 років при поступленні в стаціонар скаржиться на кашель, кровохаркання, задишку, загальну слабкість, субфебрильну температуру тіла, схуднення. Палить більше 40 років, 30 років працював шахтарем на вугільній шахті. Хворіє на гіпертонічну хворобу, ішемічну хворобу серця, виразкову хворобу шлунка. При обстеженні встановлено діагноз: рак правої легені. Які дані анамнезу мали найбільше значення для розвитку раку легень?
А. Ураження серцево-судинної системи
В. Патологія шлунково-кишкового тракту
С. *Професійні шкідливості та шкідливі звички
D. Всі відповіді вірні
Е. Жодної правильної відповіді
6. При загальному огляді хворого отримані такі дані: продольні розміри тулуба значно переважають над поперечними, грудні клітка вузька, ребра мають косе направлення, надключичні ямки добре виражені, кінцівки довгі, шия вузька та довга, мускулатура та підшкірно-жирова клітковина розвинені слабко. Який конституціональний тип тілобудови у цього хворого?
А. Атлетичний
В. *Астенічний
С. Рахітичний
D. Нормостенічний
Е. Гіперстенічний
7. Хворий Т., 35 років скаржиться на загальну слабкість, нудоту, ниючий біль в правому підребір’ї. Із анамнезу відомо, що хворий працює з токсичними фарбами, вживає алкоголь. При огляді шкіри виявлено жовтяницю, на тулубі „судинні зірочки”. Який механізм жовтяниці?
А. Порушення обміну заліза
В. *Збільшення рівня білірубіну в крові
С. Зменшення активності алкогольдегідрогінази
D. Порушення обміну вуглеводів
Е. Всі відповідні вірні
8. Хвора Т., 62 роки скаржиться на біль у грудній клітці, що посилюється під час рухів. При огляді грудної клітки: форма нормостенічна, симетрична, тип дихання – грудний, частота дихання – 16 за хв. При пальпації голосове тремтіння нормальне, симетричне, визначається болючість по ходу ребер, в точках Валлє. Чим обумовлений біль?
А. Плевритом
В. Пневмонією
С. Пневмотораксом
D. *Ураженням міжреберних нервів
Е. Патологією серця
9. У хворого 25 років відмічається підвищена температура тіла до 39ºС, задишка, кашель з виділенням іржавого харкотиння. При огляді грудної клітки відмічається відставання правої половини у акті дихання. При пальпації грудної клітки визначається посилення голосового тремтіння справа в нижніх відділах, підвищення резистентності грудної клітки. Яка у хворого патологія?
А. Бронхіт
В. Бронхіальна астма
С. Пневмоторакс правобічний
D. Правобічний ексудативний плеврит
Е. *Правобічна нижньодольова пневмонія
10. При перкусії легень у хворого визначається коробковий тон. При якому патологічному стані це можливо?
А. При пневмотораксі
В. При емфіземі
С. При неповному обтураційному ателектазі
D. Над навернами, що містять повітря
Е. *Всі відповіді вірні
11. У хворого при огляді грудної клітки визначається асиметрія половини грудної клітки за рахунок збільшення правої, розширення міжреберних проміжків та обмеження рухливості. Голосове тремтіння справа над нижніми відділами не визначається, при перкусії в цій зоні – тупий звук. Такі зміни бувають при:
А. Пневмотораксі
В. Ателектазі
С. Емфіземі
D. *Ексудативному плевриті
Е. Бронхіті
12. Хворий Ф., 50 років періодично скаржиться на задишку експіраторного характеру, кашель з виділенням в’язного скловидного харкотіння. Грудна клітка бочкоподібна, голосове тремтіння послаблене з обох боків. При порівняльній перкусії легень – коробковий тон. При топографічній перкусії – збільшення висоти стояння верхівок, розширення полів Креніга, зміщення нижніх країв легень донизу, обмеження рухливості нижніх країв легень. Для якого патологічного стану це характерно?
А. Пневмоторакс
В. Пневмонія
С. *Емфізема
D. Рак легень
Е. Гідроторакс
13. Хворий Ф., 40 років страждає на бронхіальну астму. Під час нападу бронхіальної астми при аускультації легень визначається:
А. Патологічне бронхіальне дихання
В. Посилене везикулярне дихання
С. Амфоричне дихання
D. *Жорстке везикулярне дихання з подовженим видихом
Е. Пуерильне дихання
14. При поступленні до стаціонару хворий А., 56 років скаржився на задишку, кашель, підвищену температуру тіла до 39ºС, загальну слабкість. При об’єктивному обстежені виявлено посилення голосового тремтіння та бронхофонії зліва та в базальних відділах, притуплення перкуторного тону, аускультативно - вологі дрібно-пухирчасті гучні хрипи, крепітація. При огляді на обличчі рум’янець на лівій щоці, шкіра бліда. Що у хворого?
А. Сухий плеврит
В. Бронхіт
С. *Пневмонія
D. Ексудативний плеврит
Е. Бронхіальна астма
15. При проведенні пальпації печінки пацієнта 40 р. нижній її край на 4 см нижче правої реберної дуги по середньо-ключичній лінії. В лівому підребер’ї пальпується передній край селезінки. Перкуторні розміри печінки за В.П.Образцовим – 15,13,12 см, перкуторні розміри селезінки 9×12 см. Дайте заключення про розміри досліджених органів:
А. Печінка збільшена, селезінка – норма
В. Печінка та селезінка - норма
С. Печінка збільшена, селезінка зменшена
D. *Печінка та селезінка збільшені
Е. Жодної вірної відповіді
16. Хворий 70 років, скаржиться на загальну слабкість, дискомфорт за грудиною, задишку при фізичному навантаженні, запаморочення. В анамнезі переніс двічі інфаркт міокарда. Визначається pulsus regularis, rarus at magnus. При аускультації серця – вислуховується 2 тони, які приглушені, але періодично вислуховується гучний І тон („гарматний тон” по Стражеско), ЧСС – 40 ударів/хв. Що у хворого?
А. Миготлива аритмія
В. Екстрасистолія по типу бігеменії
С. Блокада правої ніжки пучка гіса
D. Внутрішньопередсердна блокада
Е. *Повна атріо-вентрикулярна блокада
17. Хворий С., 56 років раптово відчув напад серцебиття. З часом виникла задишка та біль у ділянці серця. При обстеженні визначається: pulsus irregularis, frequens – 118/хв., пульсові хвилі різні за наповненням, дефіцит пульсу = 20 за хвилину. На ЕКГ: зубці Р відсутні, визначаються f-хвилі, інтервали R-R різні. Що у хворого?
А. Гіпертензивний криз
В. Повна атріо-вентрикулярна блокада
С. Шлуночкові пароксизмальна тахікардія
D. Трипотіння шлуночків
Е. *Миготіння передсердь
18. Хвора Ш., 52 роки скаржиться на головний біль, погіршення зору та слуху, задишку та болі в ділянці серця. При обстеженні визначаються: pulsus durus, regularis, верхівковий поштовх знаходиться в VІ м.р. по linea axylaris anterior, розлитий, резистентний, при аускультації серця – акцент ІІ тону над аортою. Для якого захворювання це характерно?
А. Міокардит
В. *Артеріальна гіпертензія
С. Легенева гіпертензія
D. Миготлива аритмія
Е. Пароксизмальна тахікардія
19. При обстежені хворого 40 років визначається пульсація в епігастрії, що посилюється при глибокому вдосі, при перкусії меж відносної тупості серця: права +2,5 см від l. sternalis dexstra, верхня на рівні верхнього краю ІІІ ребра по l. parasternalis sinisrta, ліва в V м.р. на 1,5 см медіальніше від l. medioclavucularis sinistra. Чим обумовлені, виявлені патологічні зміни?
А. Гіпертрофією лівого шлуночка
В. Пухлиною середостіння
С. Гіпертрофією лівого передсердя
D. *Гіпертрофією правого шлуночка
Е. Виявлені показники відповідають нормальним
20. При обстежені 18-річного юнака отримано такі дані: скарг не висуває, властивості пульсу задовільні, АТ – 120/70 мм рт.ст. перкуторно межі серця відповідають нормі, при аускультації вислуховується додатковий ІІІ тон (краще вислуховується при безпосередній аускультації, при зміні положення з вертикального у горизонтальне), І та ІІ тони не змінені. Що у обстеженого?
А. Ритм галопу (описаний В.П. Образцовим – „крик серця про допомогу”)
В. *Фізіологічний” ІІІ тон (описаний М.М.Губергріцем)
С. „Гарматний тон” (описаний Н.Д.Стражеско)
D. Додатковий ІІІ тон (описаний М.Я. Мудровим)
Е. Жодної правильної відповіді
21. У хворого при дослідженні органів дихання отримані такі результати: справа над верхніми відділами легень – посилення голосового тремтіння, перкуторний тон „тріснутого горшика”, при аускультації амфоричне дихання вологі гучні хрипи. З анамнезу відомо, що хворий хворіє на туберкульоз легень. Такі ознаки характерні при наявності:
А. Ексудативного плевриту
В. *Каверни, що сполучається з бронхом
С. Емфіземи легень
D. Ателектазу легень
Е. Набряку легень
22. При обстежені пацієнта 14 років, астенічної тілобудови при порівняльній аускультації легень вислуховується пуєрильне дихання, голосове тремтіння симетричне, дещо посилене з обох боків. Про що свідчать отримані дані:
А. Розвиток пневмонії
В. Розвиток ателектазу легень
С. *Це може бути нормою
D. Це може свідчити про наявність емфіземи легень
Е. Жодної правильної відповіді
23. Хворий С., 50 р страждає на бронхіальну астму. При проведенні спірографії визначається зменшення ЖЕЛ, резервного об’єму видиху та індексу Тифно. Для якого варіанту порушеннь це характерно?
А. *Обструктивного
В. Рестриктивного
С. Резервного
D. Інволютивного
Е. Жодної правильної відповіді
24. До пульмонологічного відділення поступив хворий з вираженою задишкою. При проведенні пальпації грудної клітки, перкусії та аускультації легень більшість даних свідчить про наявність ексудативного плевриту. Який лікувально-діагностичний метод треба призначити хворому?
А. Бронхоскопію
В. Бронхографію
С. Спірографію
D. *Плевральну пункцію
Е. Жодної правильної відповіді
25. У хворого 63 р, який скаржиться на субфебрильну температуру, кашель, задишку, періодично кровохаркання, загальну слабкість. В аналізі харкотиння виявлено: лейкоцити 30-40 в полі зору, еритроцити 80-100 в п/з, наявні атипові клітини, еластичні волокна. Для якої патології це характерно?
А. Ексудативний плеврит
В. Туберкульоз легень
С. *Рак легень
D. Набряк легень
Е. Бронхіальна астма
26. У хворого, що скаржиться на задишку з утрудненим видихом, кашель з відходженням скловидного в’язкого харкотиння проведено дослідження харкотиння. Виявлені еозинофіли, кристали Шарко-Лейдена, спіралі Куршмана. Що у хворого?
А. Рак легень
В. Набряк легень
С. Туберкульоз легень
D. Ексудативний плеврит
Е. *Бронхіальна астма
27. У хворої визначається „пляска каротид”, pulsus plenus, altus at celer, псевдокапілярний пульс Квинке, артеріальний тиск 160/50 мм рт. ст. При аускультації серця в ІІ м.р справа вислуховується діастолічний шум. Для якої вади серця це характерно?
А. Стеноз вустя аорти
В. *Недостатність клапанів аорти
С. Недостатність клапанів легеневої артерії
D. Стеноз мітрального клапану
Е. Недостатність мітрального клапану
28. У хворої М., 42 р. при пальпації передсерцевої ділянки визначили „котяче муркотіння”, зміщення верхівкового поштовху до VІ м.р. по l. axylaris anterior, при аускультації серця вислуховується грубий систолічний шум в ІІ м.р. справа, що проводиться в яремну ямку, на сонні артерії. Пульс має такі властивості: rarus, parvus at tardus. Що у хворої?
А. *Стеноз вустя аорти
В. Недостатність клапанів аорти
С. Недостатність клапанів легеневої артерії
D. Стеноз мітрального клапану
Е. Недостатність мітрального клапану
29. У хворого М., 25 років після перенесеного грипу виникли скарги на задишку, серцебиття набряки на нижніх кінцівках. При аускультації серця: вислуховується ІІІ тони. При проведенні фонокардіографії визначається (на верхівці серця): І тон послаблений, через 0,18 сек після ІІ тона наявні осциляції додаткового тону. Що виявлено у хворого?
А. Пресистолічний ритм галопу
В. Фізіологічний ІІІ тон
С. Роздвоєння ІІ тону
D. Ритм перепела
Е. *Протодіастолічний ритм галопу
30. Хвора скаржиться на задишку, періодично турбуються перебої в роботі серця. При огляді – facies mitralis. При проведенні фонокардіографії: І тон посилений, а через 0,1 сек від початку ІІ тону зявляються осциляції додаткового тону, має місце діастолічний шум. Що у хворої?
А. Пресистолічний ритм галопу
В. Фізіологічний ІІІ тон
С. Роздвоєння ІІ тону
D. *Ритм перепела
Е. Протодіастолічний ритм галопа
31. У хворої при аускультації серця над мітральним клапаном вислуховується послаблення І тону, систолічний шум, що проводиться в пахвову ділянку, посилюється в горизонтальному положенні. В анамнезі перенесений ревматизм. Який це шум?
А. Шум Виноградова-Дюроз’є
В. Функціональний шум при недостатності мітрального клапану
С. *Органічний шум при недостатності мітрального клапану
D. Органічний шум при мітральному стенозі
Е. Шум Флінта
32. При аускультації судин у хворої на яремній вені вислуховується шум „дзиги”. При аускультації серця на верхівці вислуховується м’який систолічний шум, який нікуди не проводиться, лабільний. Це характерно при:
А. Недостатності мітрального клапану
В. Стенозі мітрального клапану
С. Перикардит
D. *Анемії
Е. Гіпертонічній хворобі
33. При аускультації стегнової артерії визначається ІІ тони (подвійний тон Траубе), а при натисненні фонендоскопом вислуховується подвійний шум (Виноградова-Дюроз’є). Для якої патології це характерно:
А. Тромбоз стегнової артерії
В. Аневризма аорти
С. Недостатність мітрального клапану
D. Недостатність трикуспідального клапану
Е. *Недостатність аортального клапану
34. При обстежені хворого виявлено: а) при перкусії меж серця – збільшення верхньої межі; б) при аускультації серця – на верхівці мелодія перепела, над легеневою артерією акцент ІІ тону; в) на ЕКГ зубець Р двогорбий, шириною 0,12 секунд в І, ІІ, AVL, V5, V6. Це характерно для:
А. *Гіпертрофії лівого передсердя при мітральному стенозі
В. Гіпертрофії лівого передсердя при мітральній недостатності
С. Гіпертрофії лівого шлуночка при стенозі вустя аорти
D. Гіпертрофії правого шлуночка при стенозі легеневої артерії
Е. Гіпертрофії лівого шлуночка і лівого передсердя
35. Хворий страждає на гіпертонічну хворобу більше 15 років.
Що при обстеженні буде для нього характерним?
А. *Гіпертрофія лівого шлуночка, акцент ІІ тону над аортою
В. Гіпертрофія правого шлуночка, дефіцит пульсу
С. Гіпертрофія лівого шлуночка, гарматний тон Стражеска
D. Гіпертрофія лівого передсевдя, пресистолічний галоп
Е. Гіпертрофія лівого шлуночка, позитивний симптом Плеша
36. Хворий С. раптово відчув інтенсивний ріжучий біль в животі. З анамнезу відомо, що хворіє на виразкову хворобу 12-палої кишки, загострення 2 рази на рік. При загальному огляді – хворий займає вимушене положення – кінцівки зігнуті, приведені до живота. Живіт не доступний для глибокої пальпації через виражене напруження м’язів живота. При перкусії живота, визначається високий тимпаніт, зникнення печінкової тупості. Що у хворого?
А. Метеоризм
В. Асцит
С. Шлунково-кишкова кровотеча
D. *Перфорація виразки з розвитком перитоніту та пневмоперітоніуму
Е. Дуодено-гастральний рефлекс
37. При огляді живота у хворого, що страждає більше 15 років на хронічний гепатит, визначається загальне, симетричне його збільшення, пупок випнутий. При перкусії у положенні стоячи визначається тупий перкуторний звук – у нижній частині живота, лежачи на спині – над ділянкою обох фланків. Що у хворого?
А. Абдомінальний тип ожиріння
В. Метеоризм
С. Пневмоперитоніум
D. *Асцит
Е. Надмірне споживання рідини
38. Хворий П., 64р скаржиться на появу жовтяниці, зуд шкіри, знебарвлення калу сіро-білого кольору. За день до появи жовтяниці вживав морквяний сік, турбував біль в правому підребір’ї. З анамнезу відомо, що хворий страждає на жовчо-кам’яну хворобу. Який в даному випадку механізм жовтяниці?
А. Обумовлена харчовими барвниками
В. *Механічна
С. Гемолітична
D. Паренхіматозна
Е. Загострення холециститу
39. Стан хворого дуже важкий, положення в ліжку пасивне, шкіра бліда, суха, тургор знижений, обличчя з різко загостреними рисами, запалими очницями, має страдальницький вигляд, язик сухий „як щітка”. При аускультації живота – відсутність перестальтичних шумів. Що у хворого?
А. Асцит
В. Пневмоперитоніум
С. Шлунково-кишкова кровотеча
D. Гіпергідратація
Е. *Перитоніт
40. При проведенні пальпації нирок у хворої у вертикальному положенні пальпується нижній полюс лівої нирки, а права нирка пальпується повністю до верхнього полюсу. Дайте заключення:
А. Правобічний нефроптоз І ступеня
В. Це варіант норми
С. Нефроптоз зліва та справа І ступеня
D. *Нефроптоз зліва І ступеня, справа ІІІ ступеня
Е. Нирки пальпуються тільки в горизонтальному положенні
1. Хворий скаржиться на задишку, відчуття нестачі повітря, збільшений живіт, набряки нижніх кінцівок. Шкіра обличчя, кінцівок ціанотична. Набряки стоп, гомілок. Хворий сидить, спираючись спиною на декілька подушок, ноги опущені додолу. Як називається положення хворого у ліжку?
A. Колінно-ліктьове
B.Ортопное*
C. Поза мусульманина під час молитви
D. Пасивне положення
E. Поза лягавої собаки
2. Хворий скаржиться на підвищення температуру тіла до 38-390С з ознобом, задишку при фізичному навантаженні, серцебиття. АТ 130/50 мм рт.ст. PS-108 уд. за 1 хв. Хворіє протягом 4 тижнів після перенесеної ангіни. При аускультації серця тони послаблені, вислуховуються шуми.
Який колі шкіри може бути у хворого?
A. Жовтушний
B. Бронзовий (коричневий)
C. Колір кави з молоком*
D. Червоний
E. Блідо-рожевий
3. Хворий скаржиться на періодичний стискаючий біль за грудиною, серцебиття, задишку при незначному фізичному навантаженні, напіввідкритий рот, набряклі повіки, акроціаноз, набухання шийних вен.
Як називається таке обличчя?
A. Обличчя Гіпократа
B. Мітральне обличчя
C. Обличчя Паркінсона
D. Обличчя Корвізара*
E. Склеродермічне обличчя
4. Хворий скаржиться на біль у правому підребір’ї, підвищення температури тіла до 380С, нудоту, знебарвлений кал.
Який колір шкіри може бути у хворого?
A. Ціанотичний
B. Блідий
C. Істеричний*
D. Землистий
E. Червоний
5. Хворий скаржиться на відчуття нестачі повітря, потруднений видих, сухий кашель. Обличчя бліде. В акті дихання беруть участь додаткові дихальні м’язи, грудна клітка розширена.
Що вислуховується при аускультації легень?
A. Жорстке дихання
B. Патологічне бронхіальне дихання
C. Крепітація на верхівках
D. Вологі різнокаліберні хрипи в міжлопатковому просторі
E. Сухі свистячі хрипи*
6. Хворий скаржиться на відчуття нестачі повітря, потруднений видих, сухий кашель. Обличчя бліде. В акті дихання беруть участь додаткові дихальні м’язи, грудна клітка розширена.
Як називається форма грудної клітки?
A. Човноподібна
B. Діжкоподібна*
C. Рахітична
D. Паралітична
E. Кіфосколіотична
7. Хворий скаржиться на відчуття нестачі повітря, утруднений видих, сухий кашель. Обличчя бліде. В акті дихання беруть участь додаткові дихальні м’язи, грудна клітка розширена, передньо-задній розмір дорівнює поперечному, міжреберні проміжки широкі, згладжені.
Які дані пальпації грудної клітки?
А. Болісність в міжребір’ях
В. Послаблене голосове тремтіння*
С. Підшкірна крепітація
D. Посилене голосове тремтіння
Е. Резистентність відсутня
8. Хворий скаржиться на відчуття нестачі повітря, утруднений видих, сухий кашель. Обличчя бліде. В акті дихання беруть участь додаткові дихальні м’язи, грудна клітка розширена, передньо-задній розмір дорівнює поперечному, міжреберні проміжки широкі, згладжені.
Які дані порівняльної перкусії легень?
А. Коробковий відтінок перкуторного тону *
В. Притуплений перкуторний тон
С. Тимпанічний перкуторний тон
D. Тупий перкуторний тон над нижніми ділянками
Е. Ясний легеневий тон
9. Хворий скаржиться на відчуття нестачі повітря, утруднений видих, сухий кашель. Обличчя бліде. В акті дихання беруть участь додаткові дихальні м’язи, грудна клітка розширена, передньо-задній розмір дорівнює поперечному, міжреберні проміжки широкі, згладжені.
Які дані топографічної перкусії?
А. Нижня межа легень розташована вище звичайного положення
В. Нижня межа легень опущена*
С. Ширина полів Креніга 3 см
D. Висота стояння верхівок легень над ключицею 1,5 см
Е. Нижня межа легень по середній аксилярній лінії на рівні 8 ребра
10. Хворий скаржиться на відчуття нестачі повітря, утруднений видих, сухий кашель. Обличчя бліде. В акті дихання беруть участь додаткові дихальні м’язи, грудна клітка розширена, передньо-задній розмір дорівнює поперечному, міжреберні проміжки широкі, згладжені.
Чим обумовлений патологічний стан хворого?
А. Порушенням іннервації міжреберних м’язів
В. Запаленням міжреберних нервів
С. Спазмом гладенької мускулатури бронхіол*
D. Накопиченням запальної рідини в альвеолах
Е. Наявність інородного тіла в дихальних шляхах
11. Хворий скаржиться на біль в правій половині грудної клітки, підвищення температура тіла до 39ºС, задишку, сухий кашель, слабкість. Діагностована правобічна нижньодольова пневмонія.
Які дані огляду грудної клітки?
А. Емфізематозна форма
В. Згладженність міжреберних проміжків зліва
С. Відставання правої половини грудної клітки в акті дихання*
D. Відставання лівої половини грудної клітки в акті дихання
Е. Паралітична форма грудної клітки
12. Хворий скаржиться на біль в правій половині грудної клітки, підвищення температура тіла до 39ºС, задишку, сухий кашель, слабкість. Діагностована правобічна нижньодольова пневмонія.
Які дані пальпації грудної клітки?
А. Посилене голосове тремтіння справа в нижніх відділах *
В. Послаблене голосове тремтіння справа в нижніх відділах
С. Незмінене голосове тремтіння
D. Посилене голосове тремтіння зліва в нижніх відділах
Е. Послаблене голосове тремтіння зліва в нижніх відділах
13. Хворий скаржиться на біль в правій половині грудної клітки, підвищення температура тіла до 39ºС, задишку, сухий кашель, слабкість. Діагностована правобічна нижньодольова пневмонія.
Які дані порівняльної перкусії легень?
А. Тимпанічний перкуторний тон в нижніх відділах справа
В. Коробковий перкуторний тон в нижніх відділах справа
С. Тупий перкуторний тон в нижніх відділах справа *
D. Притуплено-тимпанічний тон в нижніх відділах зліва
Е. Тупий перкуторний тон над верхівкою легені справа
14. Хворий скаржиться на біль в правій половині грудної клітки, підвищення температура тіла до 39ºС, задишку, сухий кашель, слабкість. Діагностована правобічна нижньодольова пневмонія.
Які дані аускультації легень:
А. Патологічне бронхіальне дихання в нижніх відділах справа *
В. Крепітація в нижніх відділах зліва
С. Везикулярне дихання
D. Амфоричне дихання в нижніх відділах справа
Е. Сухі свистячі хрипи в нижніх відділах справа
15. Хвора , яка має серцеву ваду, скаржиться на задишку, кровохаркання, серцебиття. При огляді виявлено: ціаноз губ, кінчика носа, ціанотичний рум’янець на щоках, пульсація в епігастральній ділянці, яка посилюється під час вдиху, набряки гомілок. Пульс на лівій променевій артерії меншого наповнення, ніж на правій. АТ 120/70 мм.рт.ст.
Яка причина кровохаркання?
А. Туберкульоз легень
В. Виражене серцебиття
С. Прикус язика
D. Гіпертензія в малому колі кровообігу*
Е. Застій у великому колі кровообігу
16. Хвора , яка має серцеву ваду скаржиться на задишку, кровохаркання, серцебиття. При огляді виявлено: ціаноз губ, кінчика носа, ціанотичний рум’янець на щоках, пульсація в епігастральній ділянці, яка посилюється під час вдиху, набряки гомілок. Пульс на лівій променевій артерії меншого наповнення, ніж на правій. АТ 120/70 мм.рт.ст.
Як називається вказаний пульс?
А. Альтернуючий
В. Різний*
С. Парадоксальний
D. Дефіцитний
Е. Нерівномірний
17. Хвора , яка має серцеву ваду, скаржиться на задишку, кровохаркання, серцебиття. При огляді виявлено: ціаноз губ, кінчика носа, ціанотичний рум’янець на щоках, пульсація в епігастральній ділянці, яка посилюється під час вдиху, набряки гомілок. Пульс на лівій променевій артерії меншого наповнення, ніж на правій. АТ 120/70 мм.рт.ст.
Що спричинило такі ознаки пульсу?
А. Аневризма дуги аорти
В. Збільшений лівий шлуночок
С. Збільшене ліве передсердя*
D. Тромбоз лівої променевої артерії
Е. Підвищений артеріальний тиск
18. Хвора , яка має серцеву, ваду скаржиться на задишку, кровохаркання, серцебиття. При огляді виявлено: ціаноз губ, кінчика носа, ціанотичний рум’янець на щоках, пульсація в епігастральній ділянці, яка посилюється під час вдиху, набряки гомілок. Пульс на лівій променевій артерії меншого наповнення, ніж на правій. АТ 120/70 мм.рт.ст.
Чим обумовлена епігастральна пульсація
А. Розширеним правим шлуночком *
В. Розширеним лівим шлуночком
С. Збільшеною печінкою
D. Черевною аортою
Е. Екскурсією діафрагми
19. Хвора , яка має серцеву ваду, скаржиться на задишку, кровохаркання, серцебиття. При огляді виявлено: ціаноз губ, кінчика носа, ціанотичний рум’янець на щоках, пульсація в епігастральній ділянці, яка посилюється під час вдиху, набряки гомілок. Пульс на лівій променевій артерії меншого наповнення, ніж на правій. АТ 120/70 мм.рт.ст.
Які дані перкусії серця можуть бути?
А. Зміщення лівої межі відносної серцевої тупості назовні
В. Зміщення правої та верхньої меж відносної серцевої тупості назовні *
С. Межі серцевої тупості нормально розташовані
D. Зміщена нижня межа серця вниз
Е. Зменшення абсолютної серцевої тупості
20. Хвора , яка має серцеву ваду, скаржиться на задишку, кровохаркання, серцебиття. При огляді виявлено: ціаноз губ, кінчика носа, ціанотичний рум’янець на щоках, пульсація в епігастральній ділянці, яка посилюється під час вдиху, набряки гомілок. Пульс на лівій променевій артерії меншого наповнення, ніж на правій. АТ 120/70 мм.рт.ст
Які дані аускультації серця можуть бути?
А. Послаблення І тону на верхівці
В. Акцент ІІ тону на аорті
С. Посилений І тон на верхівці, акцент ІІ тону на легеневій артерії, тон відкриття мітрального клапану*
D. Послаблений І тон на верхівці та тон відкриття мітрального клапану
Е. Посилений І тон на верхівці та пресистолічний ІV тон серця
21. Хворий скаржиться на серцебиття, задишку, головний біль, пульсацію в голові та головокружіння. При огляді обличчя бліде, надмірна пульсація судин шиї, похитування головою у сагітальній площині в такт із скороченням серця. АТ 160/40 мм.рт.ст. Пульс 92 уд. за 1 хв. ритмічний, напружений, швидкий, високий.
Який симптом виявлений при огляді шиї?
А. Негативний венний пульс
В. Танок каротин*
С. Позитивний венний пульс
D. Комір Стокса
Е.Збільшення лімфатичних вузлів
22. Хворий скаржиться на серцебиття, задишку, головний біль, пульсацію в голові та головокружіння. При огляді обличчя бліде, надмірна пульсація судин шиї, похитування головою у сагітальній площині в такт із скороченням серця. АТ 160/40 мм.рт.ст. Пульс 92 уд за 1 хв. ритмічний, напружений, швидкий, високий.
Яка межа серцевої тупості може бути зміщена?
А. Верхня
В. Права
С. Верхня та ліва
D. Права та ліва
Е. Ліва*
23. Хворий скаржиться на серцебиття, задишку, головний біль, пульсацію в голові та головокружіння. При огляді обличчя бліде, надмірна пульсація судин шиї, похитування головою у сагітальній площині в такт із скороченням серця. АТ 160/40 мм.рт.ст. Пульс 92 уд. за 1 хв. ритмічний, напружений, швидкий, високий.
Які характеристики верхівкового поштовху у хворого?
А. Обмежений, зміщений вгору
В. Розширений , нормально розташований
С. Високий, посилений, зміщений вліво*
D. Негативний
Е. Послаблений, зміщений вліво
24. Хворий у важкому стані. Скарги на біль в серці, задишку, серцебиття, важкість у правому пібребір’ї, набряки кінцівок. АТ 100/60 мм.рт.ст. Пульс – 112 ударів за 1 хвилину, ритмічний, слабого наповнення, м’який. При ЕКГ діагностиці виявлений гострий інфаркт міокарда. При аускультації серця вислуховується трьохчленний ритм.
Які дані аускультації серця?
А. Ритм перепілки
В. І тон, ІІ тон, ІV фізіологічний тон
С. Розщеплений І тон, ІІ тон
D. Ритм галопу*
Е. Ембріокардія
25. При обстежені хворої, яка має набуту ваду серця, виявлено: ціаноз губ, щік, набряки гомілок, ліва межа відносної серцевої тупості – на 1,0 см ззовні середньо-ключичної лінії, АТ 115/70 мм.рт.ст. Пульс 94 уд. за 1 хв. ритмічний, ненапружений. На верхівці І тон значно послаблений, акцент ІІ тону на легеневій артерії.
Який органічний шум і в якій точці аускультації серця може бути у хворої?
А. ІІ точка систолічний шум
В. І точка систолічний шум*
С. ІІІ точка діастолічний шум
D. ІV точка діастолічний шум
Е. І точка діастолічний шум
26. При обстежені хворої, яка має набуту ваду серця, виявлено: ціаноз губ, щік, набряки гомілок, ліва межа відносної серцевої тупості – на 1,0 см ззовні середньо ключичної лінії, АТ 115/ 70 мм.рт.ст. Пульс 94 уд. за 1 хв. ритмічний, ненапружений. На верхівці І тон значно послаблений, акцент ІІ тону на легеневій артерії.
Вказати можливу іррадіацію серцевого органічного шуму:
А. Аксилярна ділянка зліва *
В. Аксилярна ділянка справа
С. ІІІ міжребір’я справа
D. Судини шиї
Е. Мечоподібний відросток
27. Хвора скаржиться на задишку, серцебиття, іноді кровохаркання, важкість у правому підребір’ї, збільшення живота, набряки гомілок. На обличчі ціаноз губ, щік. Зміщення верхньої та правої меж відносної серцевої тупості назовні. На верхівці І тон посилений, вислуховується додатковий діастолічний тон, на легеневій артерії акцент ІІ тону.
Який органічний шум може бути у хворої?
А. Систолічний шум в І точці аускультації
В. Систолічний шум в ІІІ точці аускультації
С. Систолічний шум в ІV точці аускультації
D. Діастолічний шум в ІІІ точці аускультації
Е. Діастолічний шум в І точці аускультації*
28. Хвора скаржиться на задишку, серцебиття, іноді кровохаркання, важкість у правому підребір’ї, збільшення живота, набряки гомілок. На обличчі ціаноз губ, щік. Зміщення верхньої та правої меж відносної серцевої тупості назовні. На верхівці І тон посилений, вислуховується додатковий діастолічний тон, на легеневій артерії акцент ІІ тону.
Який функціональний шум може бути у хворого?
А. Шум Кумбса
В. Шум Флінта
С. Шум Грехем-Стіла*
D. Шум дзиги
Е. Шум Віноградова-Дюроз’є
29. Хвора скаржиться на задишку, серцебиття, іноді кровохаркання, важкість у правому підребір’ї, збільшення живота, набряки гомілок. На обличчі ціаноз губ, щік. Зміщення верхньої та правої меж відносної серцевої тупості назовні. На верхівці І тон посилений, вислуховується додатковий діастолічний тон, на легеневій артерії акцент ІІ тону.
Який додатковий діастолічний тон виявлений у хворої?
А. Патологічний ІІІ тон
В. Патологічний ІV тон
С. Перикард-тон
D. Тон відкриття мітрального клапану*
Е. Розщеплення ІІ тону
30. Хвора скаржиться на задишку, серцебиття, іноді кровохаркання, важкість у правому підребір’ї, збільшення живота, набряки гомілок. На обличчі ціаноз губ, щік. Зміщення верхньої та правої меж відносної серцевої тупості назовні. На верхівці І тон посилений, вислуховується додатковий діастолічний тон, на легеневій артерії акцент ІІ тону.
Ознаки гіпертрофії яких відділів серця на ЕКГ можуть бути у хворої?
А. Правого шлуночка та лівого передсердя *
В. Лівого шлуночка та лівого передсердя
С. Лівого та правого шлуночків
D. Правого та лівого передсердь
Е. Лівого шлуночка та правого передсердя
31. Хвора скаржиться на задишку, серцебиття, іноді кровохаркання, важкість у правому підребір’ї, збільшення живота, набряки гомілок. На обличчі ціаноз губ, щік. Зміщення верхньої та правої меж відносної серцевої тупості назовні. На верхівці І тон посилений, вислуховується додатковий діастолічний тон, на легеневій артерії акцент ІІ тону.
Що може бути виявлено при пальпації передсерцевої ділянки?
А. Систолічне „котяче муркотіння” на верхівці
В. Діастолічне „котяче муркотіння” на верхівці*
С. Систолічне „котяче муркотіння” на основі серця
D. Діастолічне „котяче муркотіння” на основі серця
Е. Систолічне „котяче муркотіння” посередині грудини
32. Хворий скаржиться на задишку, іноді відчуття посиленого серцевого скорочення, набряки на гомілках. Переніс інфаркт міокарду, після якого розвинулась атріовентрикулярна блокада ІІІ ст.
Які дані аускультації серця можуть бути у хворого?
А. Ритм перепілки
В. Ритм галопу
С. Маятникоподібний ритм
D. Брадикардія, гарматний тон Стражеска*
Е. Подвійний тон Траубе
33. Хворий скаржиться на періодичні відчуття „зупинки серця”, при цьому бувають головокружіння та легкі запаморочення. Переніс інфаркт міокарда. На ЕКГ зафіксовані періоди Самойлова-Венкебаха.
Яке порушення провідності серця у хворого?
А. Атріовентрикулярна блокада І ст.
В. Атріовентрикулярна блокада ІІ ст.*
С. Атріовентрикулярна блокада ІІІ ст.
D. Внутрішньошлуночкова блокада
Е. Синоатріальна блокада
34. Хворий скаржиться на серцебиття, головокружіння, нудоту, неприємні відчуття за грудниною. Шкіра бліда. АТ 80/60 мм.рт.ст. Пульс – 180 уд. за 1 хв, ритмічний, слабкий. При аускультації серця – ембріокардія. На ЕКГ – тахікардія, інтервал R-R-однаковий, комплекс QRS недеформований.
Яка аритмія у хворого?
А. Фібриляція передсердь
В. Трепотіння передсердь
С. Синусова тахікардія
D. Пароксизмальна суправентрикулярна тахікардія*
Е. Миготіння шлуночків
35. Хворий скаржиться на серцебиття, перебої в роботі серця, задишку. При аускультації серця виявлено: тони неритмічні, різної гучності, частота серцевих скорочень 126 за 1 хв. Пульс – irregularis, frequens, dificiens, anaequalis.
Які зміни на ЕКГ можуть бути у хворого?
А. Зубець Р перед кожним комплексом QRS, але інтервал R-R вкорочений
В. Наявність хвиль F, які знаходяться в співвідношенні до комплексу QRS
4:1
С. Наявність синусоїдоподібної графіки
D. Відсутність зубця Р, інтервали R-R різні, наявність хвиль f*
Е. Відсутність зв’язку між зубцями Р та комплексом QRS
36. Хвора скаржиться на біль в епігастральній ділянці, яка з’являється через 40 хв, після їжі, печію, відрижку кислим, закріпи. Вранці у хворої відбулось блювання „кавовою гущею”, шкіра бліда. АТ 100/60 мм.рт.ст. Пульс – 100 ударів за 1хв.
Яка причина скарг у хворої?
А. Виразка пілоричного відділу шлунка
В. Виразка кардіального відділу шлунка*
С. Виразка дванадцятипалої кишки
D. Пухлина великої кривизни шлунка
Е. Харчове отруєння
37. Хвора скаржиться на біль в епігастральній ділянці, яка з’являється через 40 хв, після їжі, печію, відрижку кислим, закріпи. Вранці у хворої відбулось блювання „кавовою гущею”, шкіра бліда. АТ 100/60 мм.рт.ст. Пульс – 100 ударів за 1хв.
Про свідчить блювання „кавовою гущею”?
А. Кровотеча із шлунка на тлі гіперацидності *
В. Кровотеча із шлунка на тлі аноцидності
С. Кровотеча з варикозно розширених вен стравоходу
D. Зловживання кавою
Е. Кровотеча із висхідного відділу товстого кишечника
38. Хворий скаржиться на відсутність апетиту, збільшення живота, схуднення, важкість у правому пібребір’ї. При огляді – живіт збільшений, пупок згладжений, контуруються вени довкола пупка. Позитивний симптом флюктуації при дослідженні живота.
Який симптом виявлений при огляді живота?
А. Судинні зірочки
В. Позитивний венний пульс
С. Геморрагії
D. „Голова медузи”*
Е. Ніякого симптому не виявлено
39. Хворий скаржиться на відсутність апетиту, збільшення живота, схуднення, важкість у правому пібребір’ї. При огляді – живіт збільшений, пупок згладжений, контуруються вени довкола пупка. Позитивний симптом флюктуації при дослідженні живота.
Про що свідчить симптом флюктуації?
А. Наявність повітря в черевній порожнині
В. Наявність вільної рідини в черевній порожнині*
С. Ожиріння пацієнта
D. Значний метеоризм
Е. Кишечну непрохідність
40. Хворий скаржиться на інтенсивний розлитий біль у животі, сухість у роті, підвищення температури тіла до 39ºС. При огляді шкіра суха, язик обкладений темним нальотом, сухий. При пальпації живота визначається м’язове напруження.
Про яку патологію свідчать клінічні симптоми?
А. Вживання недоброякісної їжі
В. Метеоризм
С. Запалення очеревини*
D. Шлункову кровотечу
Е. Асцит
1. Хворий скаржиться на задишку, відчуття нестачі повітря, збільшений живіт, набряки нижніх кінцівок. Шкіра обличчя, кінцівок ціанотична. Набряки стоп, гомілок. Хворий сидить, спираючись спиною на декілька подушок, ноги опущені додолу. Як називається положення хворого у ліжку?
A. Колінно-ліктьове
B.Ортопное*
C. Поза мусульманина під час молитви
D. Пасивне положення
E. Поза лягавої собаки
2. Студент медичного вузу повинен розпитати хворого і написати анамнестичний розділ історії хвороби.
Які основні розділи анамнезу та правила написання?
A. Паспортна частина, основні скарги, загальний анамнез
B. Основні скарги, анамнез життя, анамнез хвороби
C. Основні скарги, анамнез хвороби, анамнез життя, загальний анамнез
D. Паспортна частина, основні скарги, анамнез хвороби, загальний та анамнез життя*
E. Паспортна частина, анамнез хвороби, анамнез життя, загальний анамнез
3. Хворий скаржиться на періодичний стискаючий біль за грудиною, серцебиття, задишку при незначному фізичному навантаженні, напіввідкритий рот, набряклі повіки, акроціаноз, набухання шийних вен.
Як називається таке обличчя?
A. Обличчя Гіпократа
B. Мітральне обличчя
C. Обличчя Паркінсона
D. Обличчя Корвізара*
E. Склеродермічне обличчя
4. Хворий стогне, лежить горелиць, очі заплющені, дихання глибоке, ритмічне, в повітрі запах ацетону. Обличчя бліде, на щоках рум’янець, слизова губ суха. На запитання лікаря, що вас турбує не відповідає. Коли лікар голосно запитав «Як Ваше прізвище» і торкнувся руки пацієнта той згодом розплющив очі і дав правильну відповідь.
Який стан свідомості у хворого?
A. Кома
B. Маячіння
C. Сопор*
D. Ступор
E. Ясна
5. Хворий скаржиться на відчуття нестачі повітря, потруднений видих, сухий кашель. Обличчя бліде. В акті дихання беруть участь додаткові дихальні м’язи, грудна клітка розширена.
Що вислуховується при аускультації легень?
A. Жорстке дихання
B. Патологічне бронхіальне дихання
C. Крепітація на верхівках
D. Вологі різнокаліберні хрипи в міжлопатковому просторі
E. Сухі свистячі хрипи*
6. Хворий скаржиться на задишку експіраторного характеру, кашель, лікується в стаціонарі з приводу загострення хронічного бронхіту. Лікарю необхідно провести огляд грудної клітки та визначити статичні ознаки.
Що це передбачає?
A. З’ясувати анамнез
B. Визначити статуру
C. Визначити тип тілобудови
D. Визначити форму і симетричність грудної клітки*
E. Визначити тип та ритм дихання
7. Хворий скаржиться на відчуття нестачі повітря, утруднений видих, сухий кашель. Обличчя бліде. В акті дихання беруть участь додаткові дихальні м’язи, грудна клітка розширена, передньо-задній розмір дорівнює поперечному, міжреберні проміжки широкі, згладжені.
Які дані пальпації грудної клітки?
А. Болісність в міжребір’ях
В. Послаблене голосове тремтіння*
С. Підшкірна крепітація
D. Посилене голосове тремтіння
Е. Резистентність відсутня
8. Хворий скаржиться на біль при глибокому диханні в правому боці грудної клітки, кашель із густим і ржавим харкотинням, задишку. Лежить на правому боці. Права половина грудної клітки збільшена, відстає в диханні, частота дихання 24/хв, ритмічне. При перкусії справа над нижньою долею легень тупий звук.
Яка характеристика тупого перкуторного звуку?
A. Гучний тривалий низький
B. Гучний тривалий високий
C. Тихий тривалий низький
D. Тихий короткий низький
E. Тихий короткий високий*
9. Хворий скаржиться на відчуття нестачі повітря, утруднений видих, сухий кашель. Обличчя бліде. В акті дихання беруть участь додаткові дихальні м’язи, грудна клітка розширена, передньо-задній розмір дорівнює поперечному, міжреберні проміжки широкі, згладжені.
Які дані топографічної перкусії?
А. Нижня межа легень розташована вище звичайного положення
В. Нижня межа легень опущена*
С. Ширина полів Креніга 3 см
D. Висота стояння верхівок легень над ключицею 1,5 см
Е. Нижня межа легень по середній аксилярній лінії на рівні 8 ребра
10. У хворого скарги на сухий кашель, колючий при диханні справа, задишка. Грудна клітка нормостенічна, права половина збільшена, відстає в диханні. При перкусії ззаду справа нижче кута лопатки тупий звук. Над іншими ділянками ясний легеневий. Діагностована пневмонія.
Який основний дихальний шум буде вислуховуватись справа нижче кута лопатки?
A. Амфорічне дихання
B. Везикулярне дихання
C. Бронхіальне дихання*
D. Жорстке везикулярне дихання
E. Пуерильне дихання
11. Хворий скаржиться на біль в правій половині грудної клітки, підвищення температура тіла до 39ºС, задишку, сухий кашель, слабкість. Діагностована правобічна нижньодольова пневмонія.
Які дані огляду грудної клітки?
А. Емфізематозна форма
В. Згладженність міжреберних проміжків зліва
С. Відставання правої половини грудної клітки в акті дихання*
D. Відставання лівої половини грудної клітки в акті дихання
Е. Паралітична форма грудної клітки
12. Хворий скаржиться на експіраторну задишку. При загостренні хвороби напади ядухи. При огляді: центральний ціаноз, пальці в формі барабанних паличок, положення ортопноє. Грудна клітка емфізематозна. При порівняльній перкусії перкуторний звук.
Як можуть бути розташовані нижні межі легень?
A. Опущені нижче норми з двох боків*
B. В межах норми з двох боків
C. Підняті справа нижче норми
D. Опущені зліва нижче норми
E. Підняті вище норми з двох боків
13. Хворий скаржиться на біль в правій половині грудної клітки, підвищення температура тіла до 39ºС, задишку, сухий кашель, слабкість. Діагностована правобічна нижньодольова пневмонія.
Які дані порівняльної перкусії легень?
А. Тимпанічний перкуторний тон в нижніх відділах справа
В. Коробковий перкуторний тон в нижніх відділах справа
С. Тупий перкуторний тон в нижніх відділах справа *
D. Притуплено-тимпанічний тон в нижніх відділах зліва
Е. Тупий перкуторний тон над верхівкою легені справа
14. Хворий скаржиться на експіраторну задишку періодичні напади ядухи, що супроводжуються дистанційними хрипами. Хворіє на бронхіальну астму. Положення ортопноє, грудна клітка емфізематозна, при перкусії коробковий звук.
Які додаткові дихальні шуми можна вислухати при нападі ядухи?
A. Вологі велико пухирчасті хрипи
B. Вологі хрипи середньопухирчасті
C. Початкова крепітація
D. Сухі свистячі хрипи*
E. Шум тертя плеври
15. Хвора , яка має серцеву ваду, скаржиться на задишку, кровохаркання, серцебиття. При огляді виявлено: ціаноз губ, кінчика носа, ціанотичний рум’янець на щоках, пульсація в епігастральній ділянці, яка посилюється під час вдиху, набряки гомілок. Пульс на лівій променевій артерії меншого наповнення, ніж на правій. АТ 120/70 мм.рт.ст.
Яка причина кровохаркання?
А. Туберкульоз легень
В. Виражене серцебиття
С. Прикус язика
D. Гіпертензія в малому колі кровообігу*
Е. Застій у великому колі кровообігу
16. Хворий скаржиться на періодичний сухий кашель, задишку. Грудна клітка асиметрична, зліва збільшена, відстає при диханні. Частота дихання 20/хв. При перкусії зліве притуплений тимпанічний звук. Аускультативно дихання везикулярне не прослуховується чути слабке бронхіальне дихання.
Які зміни можна виявити при дослідженні бронхофонії?
A. Відсутня
B. Ослаблена
C. Посилена*
D. Шум плюскоту Гіппократа
E. Шум падаючої краплі
17. Хвора , яка має серцеву ваду, скаржиться на задишку, кровохаркання, серцебиття. При огляді виявлено: ціаноз губ, кінчика носа, ціанотичний рум’янець на щоках, пульсація в епігастральній ділянці, яка посилюється під час вдиху, набряки гомілок. Пульс на лівій променевій артерії меншого наповнення, ніж на правій. АТ 120/70 мм.рт.ст.
Що спричинило такі ознаки пульсу?
А. Аневризма дуги аорти
В. Збільшений лівий шлуночок
С. Збільшене ліве передсердя*
D. Тромбоз лівої променевої артерії
Е. Підвищений артеріальний тиск
18. Скарги на серцебиття, задишку при незначному фізичному навантаженні впродовж 15 років хворіє на мітральний порок серця. При огляді акроціаноз, на щоках «метелик», положення напівсидячи. Спостерігаються серцевий поштовх в У міжребірї до середини від середньо-ключичної лінії. Пульсації в епігастрії, в ІІ міжребірї ліворуч. поштовх в У При пальпації ділянки серця де буде визначатись діастолічне котяче муркотіння?
A. Верхівка серця*
B. Друге міжребір’я ліворуч
C. Друге міжребір’я праворуч
D. Епігастральна ділянка
E. Яремна ямка
19. Хвора , яка має серцеву ваду, скаржиться на задишку, кровохаркання, серцебиття. При огляді виявлено: ціаноз губ, кінчика носа, ціанотичний рум’янець на щоках, пульсація в епігастральній ділянці, яка посилюється під час вдиху, набряки гомілок. Пульс на лівій променевій артерії меншого наповнення, ніж на правій. АТ 120/70 мм.рт.ст.
Які дані перкусії серця можуть бути?
А. Зміщення лівої межі відносної серцевої тупості назовні
В. Зміщення правої та верхньої меж відносної серцевої тупості назовні *
С. Межі серцевої тупості нормально розташовані
D. Зміщена нижня межа серця вниз
Е. Зменшення абсолютної серцевої тупості
20. Пацієнтка скаржиться на серцебиття, задишку, інколи кровохаркання. При огляді: «мі тральне» обличчя, над ділянкою серця пульсації в У міжребірї, ліворуч від лівої середньо ключичної лінії, епігастральна на вдосі, в ІІ міжребірї зліва. При перкусії меж відносної тупості серця встановлено права на 1 см праворуч від грудниної лінії, верхня ІІ міжребіря ліва на 1 см досередини від лівої середньо ключичної лінії.
Як оцінити результати перкусії серця?
A. Всі межі не змінені
B. Розширена права межа
C. Розширена ліва межа
D. Верхня межа піднята догори*
E. Всі межі змінені
21. Хворий скаржиться на серцебиття, задишку, головний біль, пульсацію в голові та головокружіння. При огляді обличчя бліде, надмірна пульсація судин шиї, похитування головою у сагітальній площині в такт із скороченням серця. АТ 160/40 мм.рт.ст. Пульс 92 уд. за 1 хв. ритмічний, напружений, швидкий, високий.
Який симптом виявлений при огляді шиї?
А. Негативний венний пульс
В. Танок каротид*
С. Позитивний венний пульс
D. Комір Стокса
Е.Збільшення лімфатичних вузлів
22. Хворий скаржиться на задишку, важкість в правому підребір’ї. При огляді прекардіальної ділянки вени шиї набухлі, епігастральна пульсація правого шлуночка і печінки. Симптом Плеша позитивний.
Як перевірити симптом Плеша?
A. Аускультативно біля мечоподібного відростка І тон ослаблений
B. Епігастральна пульсація стає більш виразною на висоті вдиху
C. Натискання на печінку спричиняє набухання шийних вен*
D. Набухання яремних вен відповідає артеріальній пульсовій хвилі
E. Набухання яремних вен не відповідає артеріальній пульсації
23. Хворий скаржиться на серцебиття, задишку, головний біль, пульсацію в голові та головокружіння. При огляді обличчя бліде, надмірна пульсація судин шиї, похитування головою у сагітальній площині в такт із скороченням серця. АТ 160/40 мм.рт.ст. Пульс 92 уд. за 1 хв. ритмічний, напружений, швидкий, високий.
Які характеристики верхівкового поштовху у хворого?
А. Обмежений, зміщений вгору
В. Розширений , нормально розташований
С. Високий, посилений, зміщений вліво*
D. Негативний
Е. Послаблений, зміщений вліво
24. У хворого скарги на сильний головний біль, блювання, головокружіння. Знаходиться в реанімації з приводу порушення гострого кровопостачання. Шкіра бліда, обличчя асиметричне, в правих кінцівках, слабкість, рухи обмежені. АТ 200/110 мм рт. ст. Пульс ритмічний, 60/хв, задовільного наповнення.
Яке напруження пульсу буде визначатись?
A. М’який
B. Середнього напруження
C. Твердий*
D. Ниткоподібний
E. Малий
25. При обстежені хворої, яка має набуту ваду серця, виявлено: ціаноз губ, щік, набряки гомілок, ліва межа відносної серцевої тупості – на 1,0 см ззовні середньо-ключичної лінії, АТ 115/70 мм.рт.ст. Пульс 94 уд. за 1 хв. ритмічний, ненапружений. На верхівці І тон значно послаблений, акцент ІІ тону на легеневій артерії.
Який органічний шум і в якій точці аускультації серця може бути у хворої?
А. ІІ точка систолічний шум
В. І точка систолічний шум*
С. ІІІ точка діастолічний шум
D. ІV точка діастолічний шум
Е. І точка діастолічний шум
26. У хворого 16 років скарги на серцебиття при хвилюванні. При огляді змін не виявлено. Перкуторно межі серця не змінені. При аускультації над верхівкою 2 тони, І тон більш гучний, короткий м’який систолічний шум, що не проводиться зникає після 10 присідань, при пальпації патологічні пульсації та котяче муркотіння не визначаються.
Які зміни виявляються при аускультації серця?
A. Шум тертя перикарда
B. Шум кардіопульмональний
C. Шум плевроперикардіальний
D. Шум органічний
E. Шум функціональний*
27. Хвора скаржиться на задишку, серцебиття, іноді кровохаркання, важкість у правому підребір’ї, збільшення живота, набряки гомілок. На обличчі ціаноз губ, щік. Зміщення верхньої та правої меж відносної серцевої тупості назовні. На верхівці І тон посилений, вислуховується додатковий діастолічний тон, на легеневій артерії акцент ІІ тону.
Який органічний шум може бути у хворої?
А. Систолічний шум в І точці аускультації
В. Систолічний шум в ІІІ точці аускультації
С. Систолічний шум в ІV точці аускультації
D. Діастолічний шум в ІІІ точці аускультації
Е. Діастолічний шум в І точці аускультації*
28. Скарги на головний біль у потиличній ділянці, дзвін у вухах, головокружіння, серцебиття. Гіперстенік. Обличчя червоного кольору. При перкусії межі серця розширені вліво. Аускультативно на верхівці І тон гучний, систолічний м’який короткий шум, акцент ІІ тону над аортою. АТ 190/110 мм рт. ст.
Оцініть ступінь артеріальної гіпертензії:
A. Висока нормальна
B. Важка*
C. Межова
D. М’яка
E. Помірна
29. Хвора скаржиться на задишку, серцебиття, іноді кровохаркання, важкість у правому підребір’ї, збільшення живота, набряки гомілок. На обличчі ціаноз губ, щік. Зміщення верхньої та правої меж відносної серцевої тупості назовні. На верхівці І тон посилений, вислуховується додатковий діастолічний тон, на легеневій артерії акцент ІІ тону.
Який додатковий діастолічний тон виявлений у хворої?
А. Патологічний ІІІ тон
В. Патологічний ІV тон
С. Перикард-тон
D. Тон відкриття мітрального клапану*
Е. Розщеплення ІІ тону
30. Скарги на слабкість, головокружіння, задишку, серцебиття, часті носові кровотечі. При огляді шкіра і слизові оболонки сухі, бліді. Тургор шкіри знижений. В кутах губ тріщини. Нігті ложкоподібні. В загальному аналізі крові гемоглобін 70 г/л. Пульс 100/хв, ритмічний, слабкого наповнення.
Які зміни можна виявити при аускультації судин?
A. Акцент ІІ тону над аортою
B. ІІ тон над легеневою артерією ослаблений
C. Подвійний тон Траубе над стегновою артерією
D. Подвійний шум Виноградова-Дюрюзє над сонною артерією
E. Шум дзиги над яремною веною*
31. Хвора скаржиться на задишку, серцебиття, іноді кровохаркання, важкість у правому підребір’ї, збільшення живота, набряки гомілок. На обличчі ціаноз губ, щік. Зміщення верхньої та правої меж відносної серцевої тупості назовні. На верхівці І тон посилений, вислуховується додатковий діастолічний тон, на легеневій артерії акцент ІІ тону.
Що може бути виявлено при пальпації передсерцевої ділянки?
А. Систолічне „котяче муркотіння” на верхівці
В. Діастолічне „котяче муркотіння” на верхівці*
С. Систолічне „котяче муркотіння” на основі серця
D. Діастолічне „котяче муркотіння” на основі серця
Е. Систолічне „котяче муркотіння” посередині грудини
32. Скарги на слабкість, задишку в спокої, біль тупий в серці, серцебиття, набряки. Хворіє понад 20 років. При огляді ціаноз слизових і шкіри, положення вимушене: сидить і спить в кріслі. На нижніх кінцівках набряки постійні, асцит , межі серця розширені у всі боки. Аускультативно тони приглушені, на верхівці вислуховуються 3 тони, додатковий тон після ІІ тону, тихий, глухий, найголосніший І тон. Пульс 100/хв, ритмічний, слабкого наповнення, не напружений.
Який ритм серця вислуховується?
A. Маятникоподібний ритм
B. Ембріокардія
C. Ритм перепала
D. Протодіастолічний ритм галопу*
E. Пресистолічний ритм галопу
33. Хворий скаржиться на періодичні відчуття „зупинки серця”, при цьому бувають головокружіння та легкі запаморочення. Переніс інфаркт міокарда. На ЕКГ зафіксовані періоди Самойлова-Венкебаха.
Яке порушення провідності серця у хворого?
А. Атріовентрикулярна блокада І ст.
В. Атріовентрикулярна блокада ІІ ст.*
С. Атріовентрикулярна блокада ІІІ ст.
D. Внутрішньошлуночкова блокада
Е. Синоатріальна блокада
34. Скарги на серцебиття, перебої серця, головокружіння, слабкість. При огляді акроціаноз, набряки на гомілках. Межі серця розширені вліво. При аускультації тони ослаблені, брадікардія. Над верхівкою гучність І тону змінюється, інколи чути «гарматний». На ЕКГ: відстань R-R значно збільшена, нема закономірного зв’язку між зубцями Р і комплексами QRS, збудження шлуночків із частотою 25/хв, комплекс QRS розширений та деформований.
Як оцінити зміни ЕКГ?
A. Атріовентрикулярна блокада ІІ ступеня типу Мобітц І
B. Атріовентрикуялрна блокада ІІ ступеня тону Мобітц ІІ
C. Атріовентрикулярна блокада ІІІ ступеня*
D. Синоаурикулярна блокада ІІ ступеня
E. Миготіння передсердь, брадисистолічна форма
35. Хворий скаржиться на серцебиття, перебої в роботі серця, задишку. При аускультації серця виявлено: тони неритмічні, різної гучності, частота серцевих скорочень 126 за 1 хв. Пульс – irregularis, frequens, dificiens, anaequalis.
Які зміни на ЕКГ можуть бути у хворого?
А. Зубець Р перед кожним комплексом QRS, але інтервал R-R вкорочений
В. Наявність хвиль F, які знаходяться в співвідношенні до комплексу QRS
4:1
С. Наявність синусоїдоподібної графіки
D. Відсутність зубця Р, інтервали R-R різні, наявність хвиль f*
Е. Відсутність зв’язку між зубцями Р та комплексом QRS
36. Хворий скаржиться на важкість в правому підребір’ї, нудоту. Зловживає жирною та гострою їжею. При огляді склери субіктеричні, живіт асиметричний випинання в правій підреберній ділянці. При пальпації болісність при пальпації печінки. Висота печінкової тупості по правій середньо ключичній лінії 14 см.
Яка в нормі висота печінкової тупості по правій середньо ключичній лінії?
A. 5-6 см
B. 6-8 см
C. 9-11 см*
D. 12-14 см
E. 14-16 см
37. Хвора скаржиться на біль в епігастральній ділянці, яка з’являється через 40 хв, після їжі, печію, відрижку кислим, закріпи. Вранці у хворої відбулось блювання „кавовою гущею”, шкіра бліда. АТ 100/60 мм.рт.ст. Пульс – 100 ударів за 1хв.
Про свідчить блювання „кавовою гущею”?
А. Кровотеча із шлунка на тлі гіперацидності *
В. Кровотеча із шлунка на тлі аноцидності
С. Кровотеча з варикозно розширених вен стравоходу
D. Зловживання кавою
Е. Кровотеча із висхідного відділу товстого кишечника
38. Скарги на біль в лівій підреберній ділянці, слабкість, запаморочення, серцебиття. При огляді шкіра і слизові бліді. Живіт збільшений в лівій підреберній ділянці. При глибокій пальпації пальпується край селезінки. Перкуторно повздовжній розмір її 12 см.
Який в нормі повздовжній розмір селезінки?
A. 2-4 см
B. 4-6 см
C. 6-8 см*
D. 8-10 см
E. 10-12 см
39. Хворий скаржиться на відсутність апетиту, збільшення живота, схуднення, важкість у правому пібребір’ї. При огляді – живіт збільшений, пупок згладжений, контуруються вени довкола пупка. Позитивний симптом флюктуації при дослідженні живота.
Про що свідчить симптом флюктуації?
А. Наявність повітря в черевній порожнині
В. Наявність вільної рідини в черевній порожнині*
С. Ожиріння пацієнта
D. Значний метеоризм
Е. Кишечну непрохідність
40. Хворий скаржиться на важкість в правому підребір’ї, нудоту. Зловживає жирною та гострою їжею. При огляді склери субіктеричні, живіт асиметричний, випинання в правій підреберній ділянці. При пальпації печінка болісна. Висота печінкової тупості по правій середньоключичній лінії 14 см.
Яка в нормі характеристика краю печінки, що визначається при глибокій пальпації?
A. Гладенький безболісний*
B. Горбкуватий безболісний
C. Щільний фестончатий
D. Щільний гладенький
E. Зернистий безболісний
1. Після ознайомлення зі скаргами та анамнезом хвороби пацієнта на ішемічну хворобу серця, лікар розпитав його про умови побуту та праці, зібрав дані про алергологічний анамнез.
Які відомості з анамнезу життя були не отримані?
A. загально біографічні дані (вік, прізвище)
B. скільки років хворіє на ІХС
*C. шкідливі звички
D. чи був раніше перенесений інфаркту міокарда
E. частота нападів стенокардії
2. До приймального відділення лікарні швидка допомога доставила хворого у важкому стані. Хворий на питання лікаря відповідає із запізненням або відповідає не на всі питання, в оточенні орієнтується недостатньо.
Як оцінити стан притомності?
*A. ступор
B. кома
C. сопор
D. амнезія
E. сінкопальний стан
3. До приймального відділення лікарні швидка допомога привезла хворого у важкому стані. Хворий знаходиться у стані заціпеніння, з цього стану його можна вивести на короткий час у разі голосного звертання до нього. Рефлекси збережені.
Як оцінити стан притомності?
A. ступор
B. кома
*C. сопор
D. маячіння
E. амнезія
4. При огляді хворої лікар звернув увагу на нерівномірне ожиріння з характерним відкладанням жиру на обличчі, шиї, у ділянці плечового пояса і живота за наявності худих кінцівок. Обличчя кругле, місяцеподібне, багрово-червоного кольору, іноді з синюшним відтінком. Спостерігається гірсутизм. Такий тип ожиріння є типовим для:
A. гіпотериозу
B. менопаузи
C. ліпоми
D. гіпертиреозу
*E. хвороби Іщенко-Куминга
5. Хворий щадить хвору ногу і пересуває її вперед шляхом повороту всього таза без згинання ноги в культовому суглобі, робить подібний до поклону рух тулубом. Оцінюючи таку ходу, лікар може доумати про враження:
A. на спину сухотку
B. остеомаляцію
C. геміпарез, як наслідок мозкового інсульту
*D. ураження сідничного нерва
E. розсіяний склероз
6. Хворий скаржиться на субфібрильну температуру, ранковий кашель з виділенням харкотиння зелено-сірого кольору. Такі симптоми є характерними для:
A. ларінгіт
B. сухого плеврит
C. рак легенів
*D. бронхоектатична хвороба
E. туберкульоз легенів
7. Хворий скаржиться на субфебрильну температуру протягом останніх трьох місяців, загальну слабкість, кашель з виділенням свіжої червоної крові у харкотинні. Раніше не хворів. Найбільш імовірною причиною кровохаркання може бути:
A. крупозна пневмонія
B. бронхоектатична хвороба
C. мітральний стеноз
*D. туберкульоз легенів
E. лімфогранулематоз
8. При статичному огляді грудної клітини пацієнта з захворюванням органів дихання, лікар виявив збільнення однієї з половин. Це може спостерігатись при:
A. пневмосклерозі
B. бронхіальній астмі
C. гострому бронхіті
D. пневмосклерозі
*E. ексудативному плевриті
9. При пальпації грудної клітини та визначенні голосового тремтіння лікар виявив його підсилення. Це може спострегіатись при:
*A. крупозній пневмоніі в стадії спечінкування
B. бронхіальній астмі
C. бронхоектатичній хворобі
D. ексудативному плевриті
E. дифузному пневмосклерозі
10. При обстеженні хворого на нижньодольову крупозну пневмонію лікар може виявити:
A. виникнення тимпанічного тону
B. зменшення висоти стояння верхівок легень
C. зменшення ширини полей Креніга
*D. зменшення активної рухомості нижнього краю легені
E. збільшення активної рухомості нижнього краю легені
11. При обстеженні хворого лікар виявив: збільшення правої половини грудної клітини у розмірах, відставання її в акті дихання, зменшення рухомості нижнього краю легені. При аускультації виявлено бронхіальне дихання в нижніх відділах справа. Поєднання таких ознак більш типово для:
A. бронхіальної астми
B. гідропневотораксу
C. раку легень
*D. крупозної пневмонії в стадії спечінування
E. гідротораксу
12. При аускультації нижньої правої легені хворого на крупозну пневмонію лікар вислухав на висоті вдиху особливий тріск який можна оцінити як:
A. плевроперикардіальний шум
*B. крепітацію
C. бронхіальне дихання
D. вологі хрипи
E. шум третя плеври
13. При аускультації легень лікар вислуховує переривчастий грубий звук в обидві фази дихання. На прохання лікаря дихати глибше, пацієнт скаржиться на посилення болю в грудній клітці.
Який дихальний шум вислуховує лікар?
A. плевроперикардіальний шум
B. сухі хрипи
C. крепітацію
*D. шум тертя плеври
E. жорстке дихання
14. При аускультації легень лікар вислуховує переривчастий грубий звук в обидві фази дихання. На прохання лікаря дихати глибше, пацієнт скаржиться на посилення болю в грудній клітці.
Що необхідно зробити лікарю для уточнення типу дихальних шумів?
A. попросити хворого затримати дихання
B. нахилити хворого у бік враження
C. провести бронхофонію
D. прикласти вухо до грудної клітини над місцем враження та потрусити хворого
*E. зробити «ложний» вдих
15. При мікроскопічному дослідженні харкотиння лікар виявив кристали Шарко-Лейдена і спіралі Куршмана. Це є підставою думати про наявність у хворого:
*A. бронхіальної астми
B. бронхоектатичної хвороби
C. раку легень
D. актиномікозу
E. туберкульозу
16. Хворий К., 50 рків, страждає бронхіальною астмою впродовж 10 років, регулярно спостерігається пульмонологом.
Які з перерахованих методів дослідження слід призначити хворому для визначення дихальної недостатності?
A. бронхографію
B. бронхоскопію
C. торакоскопію
*D. спірографію
E. плеваральну пункцію
17. При огляді хворого лікар звернув увагу на обличчя хворого: шкіра щік має темно-червоний із синюшними відтінками колір у вигляді румянців. Ознаками якого захворювання це може бути:
A. крупозна пневмонія
*B. мітральний стеноз
C. враження наднирників
D. ексудативний перикардит
E. атеросклероз
18. При дослідженні верхівкового поштовху лікар помітив що під час систоли замість випинання спостерігається втягування грудної клітини. Такий симптом може свідчити про:
A. аневризму дуги аорти
*B. злиплевий перикардит
C. мітральний стеноз
D. перенесений інфаркт міокарду
E. серцеву недостатність
19. Лікар звернув увагу що у пацієнта спостерігається набухання шийних вен одночасно з появою артеріальної пульсової хвилі. Такий симптом може свідчити про:
A. злипливий перикардит
B. аневризму дуги аорти
C. високу гіпертензію в малому колі кровообігу
D. мітральний стеноз
*E. недостатність тристулкового клапану
20. При пальпації верхівкового поштовху лікар виявив наступні його властивості: розлитий, високий, посилений, резистентний. Для якого стану такі властивості більш типові:
A. дилятація лівого шлуночка
B. висока гіпертензія у малому колі кровообігу
*C. гіпертрофія лівого шлуночка
D. накопичення рідини в перикарді
E. тахікардія
21. При пальпації грудної клітини лікар відчув тремтіння грудної клітини, що нагадує «котяче муркотіння» в ділянці верхівки серця під час діастоли. Наявність цього симптома вказує на:
A. стеноз гирла аорти
*B. стеноз мітрального отвору
C. комбінована мітральна вада серця
D. недостатність мітрального клапану
E. недостатність клапанів аорти
22. При перкусії серця лікар визначив зміщення лівої межі відносної тупості назовні від середньо- ключичної лінії на 2 см. Такі зміни можуть спостерігатись при:
A. гіпертрофії лівого передсердя
B. гіпертрофії правого та лівого передсердь
*C. гіпертрофії лівого шлуночка
D. збільшення дуги аорти
E. гіпертрофії правого шлуночка
23. При перкусії серця лікар визначив зміщення верхньої межі відносної тупості серця до рівня ІІ міжребіря. Це може спостерігатись при:
*А. гіпертрофії лівого передсердя
B. гіпертрофії правого та лівого передсердь
C. гіпертрофії лівого шлуночка
D. збільшення дуги аорти
E. гіпертрофії правого шлуночка
24. При визначенні конфігурації серця лікар визначив трапецієвидну форму серця з широкою основою внизу і поступовим звуженням догори в напрямку до судинного пучка. Така форма серця може спостерігатись при:
А. гіпертрофії лівого передсердя
B. гіпертрофії правого та лівого передсердь
C. гіпертрофії лівого шлуночка
D. збільшення дуги аорти
*E. накопиченні великої кількості рідини в перикардіальній порожнині
25. При перкусії серця лікар визначив патологічне збільшення абсолютної тупості серця. В якому випадку можуть спостерігатись такі зміни:
A. емфізема легень
*B. пухлина заднього средеостіння
C. пневмосклероз нижньої долі правої легені
D. пневмоперикардит
E. напад бронхіальної астми
26. При обстеженні хворого лікар виявив наявність дефіциту пульсу 15 уд.за хв. При яких патологічних станах це може спостерігатись?
A. недостатність клапанів аорти
B. судинна дистонія
C. серцева недостатність
*D. миготлива аритмія
E. Атеросклеротичний кардіосклероз
27. При обстеженні хворого лікар виявив виражену брадикардію - 37, рідкий ритмічний пульс. При яких паталогічних станах це може спостерігатись?
A. підвищення температури
B. серцева недостатність
C. бронхіальна астма
*D. повна атріовентрикулярна блокада
E. міокардит
28. При проведенні аускультації серця лікар повинен дотримуватись наступного порядку. Спочатку вислухати першу точку, якою є:
A. трьохстулковий клапан у ділянці верхівки серця
B. тристулковий клапан біля основи мечоподібного відростка
*C. двухстулковий клапан у ділянці верхівки серця
D. точка Боткіна-Ерба
Е. друге міжребіря ліворуч від грудини
29. При аускультації серця лікар вислухав підсилення першого тону на верхівці серця. Це може спостерігатись при:
A. інфаркт міокарду
B. міокардит
*C. стеноз мі трального отвору
D. хронічна анемія
E. гідроперикардит
30. При аускультації серця лікар вислухав «гарматний тон» Стражеска на верхівці серця. Це може спостерігатись при:
A. інфаркт міокарду
*B. повна атріовентрикулярна блокада
C. міокардит
D. недостатність мітрального клапану
E. стеноз аорти
31. При аускультації верхівки серця лікар вислухав ослаблення першого тону. Це може спостерігатись при:
*A. міокардит
B. повна атріовентрикулрна блокада
C. тіреотоксикоз
D. стеноз мітрального отвору
E. гостра крововтрата
32. При аускультації серця лікар вислухав на верхівці серця органічний діастолічний шум. Це може спостерігатись при:
*A. стеноз мітрального отвору
B. стеноз гирла аорти
C. стеноз гирла легеневої артерії
D. недостатність мітрального клапану
E. недостатність трьохстулкового клапану
33. Нормальна тривалість зубця Р:
A. 0, 02-0,03 с
B. 0, 03-0,04 с
C. 0, 02-0,07с
*D. 0, 06-0,01с
E. 0, 12-0,18 с
34. При дослідженні електричної вісі серця виявлено кут альфа - 450. Це свідчить про:
A. нормальне положення електричної вісі
B. горизонтальне положення електричної вісі
C. вертикальне положення електричної вісі
*D. відхилення електричної вісі вліво
E. відхилення електричної вісі вправо
35. Хворий скаржиться на напади серцебиття, запаморочення, що виникають раптово та тривають близько години, проходять після медикаментозного лікування .При дослідженні пульсу спостерігається нерегулярний, нерівний дефіцитний пульс. Найбільш імовірно виявити на ЕКГ наступні порушення:
A. наявність поодиноких передсердних екстрасистол
B. мезонодальний ритм
C. ідеовентрикулярний ритм
*D. відсутність зубців Р та різні відстані RR, тахікардія
E. деформація комплексу QRS, збільшення його >0,12, однакові відстані RR, тахікардія >140/хв.
36. При дослідженні ЕКГ лікар виявив наступні зміни: частота шлуночкових комплексів 180 хв., ритм правильний, інтервали RR рівні, комплекси QRS розширені, деформовані, нагадують зубці пилки. Такі зміни ЕКГ типові для:
A. надшлуночкова пароксизмальна тахікардія
*B. шлуночкова пароксизмальна тахікардія
C. миготлива тахісистолічна аритмія
D. фібриляція шлуночків
E. тріпотіння шлуноків
37. При дослідженні ЕКГ лікар виявив наступні зміни: частота шлуночкивх комплексів 180 хв, ритм правильний, інтервали RR рівні, комплекси QRS не розширені, нормальні. Такі зміни ЕКГ типові для:
*A. надшлуночкова пароксизмальна тахікардія
B. шлуночкова пароксизмальна тахікардія
C. миготлива тахісистолічна аритмія
D. фібриляція шлуночків
E. тріпотіння шлуноків
38. Хворий скаржиться на ниючий біль в епігастральній ділянці, відрижку з запахом «тухлих яєць». Такі скарги типові для:
A. підвищення секреторної функції шлунку
*B. зниження секреторної функції шлунка
C. анацидітас
D. гастродуоденальний рефлюкс
E. захворювання печінки
39. Хворий скаржиться на відчуття жару і паління в надчеревній ділянці і за грудиною, болі в епігастральній ділянці,які посилюються після прийому їжі, закрепи. Такі скарги типові для:
*A. підвищення секреторної функції шлунку
B. зниження секреторної функції шлунка
C. анацидітас
D. гастродуоденальний рефлюкс
E. захворювання печінки
40. При пальпації живота лікар виявив наявність «шуму плеску Гіппократа». Це свідчить про:
A. наявність повітря в шлунку
B. наявність рідини в шлунку
*C. наявність великої кількості рідини та повітря в шлунку
D. наявність асциту
E. наявність метеоризму
1. Хворий З., 72 років скаржиться на кашель, задишку змішаного характеру, яка підсилюється після фізичного навантаження. Із анамнезу життя відомо, що сорок років хворий пропрацював мельником, палить з юнацького віку. Останні двадцять років хворіє на хронічний бронхіт.
Що буде вислуховуватись у хворого при аускультації легень:
А. Підсилення везикулярного дихання
*В. Жорстке везикулярне дихання
С. Ослаблення везикулярного дихання
D. Патологічне бронхіальне дихання
Е. Амфоричне дихання
2. Хвора К., 36 років скаржиться на кашель з виділенням слизисто-гнійної мокроти, головну біль задишку, виражену слабкість. Хворіє п’ять днів, захворіла гостро після переохолодження. Дільничний лікар після обстеження поставив діагноз позагоспітальної вогнищевої правобічної пневмонії.
Що вислухав лікар при аускультації легень:
А. Сухі свистячі хрипи
В. Вологі дрібнопухірцеві неконсонуючі хрипи
*С. Крепітацію
D. Шум тертя плеври
Е. Сухі дзижчачі хрипи
3. Хвора Н., 80 років скаржиться на задишку особливо після фізичного навантаження. Під час проведення рентгенологічного дослідження виявлено підсилення прозорості легеневого малюнку. Поставлено клінічний діагноз емфізема легень.
Яка буде аускультативна картина над легенями у хворої:
А. Патологічне бронхіальне дихання
В. Саккодоване дихання
С. Підсилення везикулярного дихання
*D. Ослаблення везикулярного дихання
Е. Жорстке везикулярне дихання
4. Хворий М., 47 років поступив в клініку з погіршенням стану, непродуктивний кашель, задишку, нападами задухи.
Які аускультативні признаки бронхіальної обструкції у даного хворого:
А. Жорстке везикулярне дихання
В. Сухі дзижчачи хрипи
*С. Сухі свистячі хрипи
D. Вологі середньопухирцеві хрипи
Е. Шум тертя плеври
5. Хвора П., 35 років поступила в приймальне відділення клінічної лікарні №3 м. Київа по швидкій допомозі. Черговий лікар-терапевт детально провів розпитування пацієнтки.
Яке заключення повинно бути зроблено в результаті даного розпитування:
А. Поставлений попередній діагноз
В. Оцінено загальний стан хворої
*С. Вияснено яка система уражена, як між собою зв’язані скарги, гострий чи хронічний характер захворювання
D. Призначено лікування
Е. Проведена оцінка стану здоров’я пацієнтки
6. Студенти 3 курсу медичного факультету №1 провели розпитування хворої С., 40 років, яка знаходиться на лікуванні в терапевтичному відділенні із діагнозом гіпертонічна хвороба.
Хто є основоположником сучасного наукового методу розпитування:
А. С.П.Боткін
В. О.О. Остроумов
*С. Г.А. Захар’їн
D. В.П. Образцов
Е. М.Д. Стражеско
7. Хворий Н., 35 років доставлений каретою швидкої допомоги в приймальне відділення лікарні швидкої допомоги після автомобільної аварії. Стан хворого тяжкий. Хворий знаходиться в сопорі.
Які дані характеризують сопор:
А. Стан хворого без свідомості, втрачені всі рефлекси і життєво важливі функції
В. Стан відсутності свідомості
С. Стан оціпеніння, хворий погано орієнтується в просторі, заторможений
*D. Стан отупіння – реагує тільки на сильні звукові чи механічні подразнення, рефлекси збереження
Е. Стан маячіння і галюцинації
8. Вночі чергового лікаря терапевтичного стаціонару викликали до хворої Б., 74 років. Хвора скаржиться на виражену задишку, збільшення живота, набряки на нижніх кінцівках. При огляді: стан хворої тяжкий, свідомість ясна, виражений ціаноз шкіряних покровів. Хвора займає положення ортопноє.
При якому із станів хворий займає положення ортопноє:
А. Бронхіальна астма
*В. Серцева астма
С. Бронхоектатична хвороба
D. Ексудативний перикардит
Е. Асцит
9. Хворий А., 30 років, який хворіє на ревматизм, звернувся до дільничого лікаря терапевта в зв’язку з погіршенням стану. При огляді хворого лікар спостерігав „танок каротид”.
При якій ваді серця може спостерігатися „танок каротид”:
А. При стенозі вічка аорти
В. При недостатності мітрального клапану
*С. При недостатності клапанів аорти
D. При недостатності тристулкового клапану
Е. При стенозі мітрального клапану
10. При огляді хворої В., 25 років, яка хворіє на ревматизм лікар при пальпації виявив діастолічне „котяче муркотіння”.
Де і коли можна виявити діастолічне „котяче муркотіння”:
А. При стенозі вічка аорти в ІІ міжребер’ї справа біля краю грудини
В. При стенозі легеневої артерії в ІІ міжребер’ї зліва від грудини
*С. При стенозі мітрального отвору на верхівці серця
D. На верхівці серця при сухому плевриті
Е. В зоні абсолютної тупості серця при сухому перикардиті
11. Лікар проводячи обстеження хворого С., 10 років, при статичному огляді грудної клітки виявив „серцевий горб”.
Що таке статичний огляд:
А. Огляд при якому цікавить рух обох половин грудної клітки
В. Огляд м’язового покриву грудної клітки
С. Огляд при якому звертається увага на участь обох половин грудної клітки в акті дихання
*D. Огляд обох половин грудної клітки без акту дихання
Е. Огляд при якому цікавить частота, глибина, ритм дихання
12. Хвора К., 30 років скаржиться на кашель з виділення гнійного харкотиння „повним ротом” вранці, слабкість, пітливість, підвищення температури тіла до 37,8ºС. При огляді у хворої пальці рук у вигляді „барабанних паличок”.
Для якого із захворювань характерно виділяння харкотиння „повним ротом”
А. Туберкульоз легень
В. Вогнищева пневмонія
С. Крупозна пневмонія
*D. Бронхоектатична хвороба
Е. Рак легень
13. Хворий М., 62 років скаржиться на кашель з харкотинням у вигляді „малинового желе”, слабкість, втрату ваги тіла. Палить цигарки впродовж 40 років.
Можна думати що у хворого:
*А. Рак легень
В. Бронхоектатична хвороба
С. Крупозна пневмонія
D. Туберкульоз легень
Е. Абсцес легень
14. Хвора К., 36 років скаржиться на задишку, кашель з виділенням помірної якості слизиво-гнійного харкотиння, відчуття тяжкості в правому боці. При обстежені лікар справа нижче кута лопатки виявив відсутність голосового тремтіння, тупий легеневий звук, відсутність везикулярного дихання.
Про який патологічний процес найбільш вірогідно можна думати:
А. Емфізему легень
В. Пневмоторакс
*С. Ексудативний плеврит
D. Сухий плеврит
Е. Компресійний ателектаз
15. У хворої С., 65 років, яка хворіє на гіпертонічну хворобу під час обстеження лікар знайшов: 1) АТ – 170/110 мм. рт. ст. 2) зміщення верховного поштовху вліво 3) акцент ІІ тону над аортою.
Який патологічний стан привів до зміщення верховного поштовху вліво:
А. Кардіосклероз
В. Атеросклероз аорти
*С. Гіпертрофія лівого шлуночка
D. Пневмосклероз
Е. Емфізема легень
16. При обстеженні допризивника С., 16 років лікар знайшов, що верхівковий поштовх у нього розміщений в нормі.
Де знайшов лікар верхівковий поштовх:
А. V міжребір’я по середньоключичній лінії
*В. V міжребір’я на 1,0 см досередини від середньоключичної лінії
С. V міжребір’я на 1,0 см назовні від середньоключичної лінії
D. VІ міжребір’я по середньоключичній лінії
Е. ІV міжребір’я по середньоключичній лінії
17. Хвора М., 74 років поступила в терапевтичне відділення з скаргами на задишку, серцебиття, перебої в роботі серця, виражені набряки, збільшення живота. При обстеженні лікар виявив у хворої дефіцит пульсу 20 ударів на хвилину. АТ - 150/80 мм. рт. ст.
Що привело до виникнення дефіциту пульсу:
А. Серцева недостатність
В. Гіпертонічна хвороба
*С. Миготлива аритмія
D. Атеросклеротичний кардіосклероз
Е. Недостатність мітрального клапану
18. Хворий М., 25 років страждав на ревматизм. При обстежені лікар виявив у хворого позитивний симптом Попова-Савельева.
Яка вада серця у даного пацієнта могла обумовити даний симптом:
А. Недостатність мітрального клапана
*В. Стеноз мітрального отвору
С. Недостатність клапанів аорти
D. Стеноз вічка аорти
Е. Недостатність тристулкового клапану
19. Хвора К., 40 років хворіє на ревматизм. Поступила в стаціонар в кардіологічне відділення зі скаргами на задишку, серцебиття, головні болі, набряки на нижніх кінцівках. При обстежені: АД 240/0 мм.рт.ст., ЧСС – 110 уд. в 1 хв., пульс 110 уд. в 1 хв., високий, швидкий.
Що обумовлює виникнення даного пульсу:
А. Недостатність мітрального клапану
В. Стеноз мітрального отвору
С. Стеноз вічка аорти
*D. Недостатність клапанів аорти
Е. Симптоматична артеріальна гіпертензія
20. У хворого А., 20 років, який хворіє на ревматизм, при аускультації серця на верхівці вислуховується „ляскаючий” І тон.
Про яку ваду серця можна думати:
А. Недостатність мітрального клапану
*В. Стеноз мітрального отвору
С. Недостатність клапанів аорти
D. Стеноз вічка аорти
Е. Недостатність тристулкового клапана
21. У хворої на гіпертонічну хворобу при обстежені АТ 190/120 мм.рт.ст. Тони серця ритмічні, приглушені, акцент ІІ тону над аортою. Пульс 90 уд. в 1 хв. напружений, ритмічний.
Що лежить в основі акценту ІІ тону над аортою:
А. Підвищення тиску в малому полі кровообігу
*В. Підвищення тиску в великому полі кровообігу
С. Підвищення кінцево – діастолічного тиску в лівому шлуночку
D. Підвищення кінцево – діастолічного тиску в правому шлуночку
Е. Підвищення кінцево-систолічного тиску в лівому передсерді
22. У хворого на ревматизм вислуховується „ритм перепела”.
Про яку ваду серця можна думати:
*А. Стеноз мітрального отвору
В. Стеноз вічка аорти
С. Недостатність мітрального клапану
D. Недостатність аортальних клапанів
Е. Недостатність тристулкового клапану
23. У хворої З., 35 років, яка хворіє на ревматизм з аортальною вадою серця (недостатність аортальних клапанів), вислуховується при аускультації серця діастолічний шум.
Де є найкраще місце вислуховування даного шуму:
А. Верхівка серця
*В. Зона Боткіна-Ерба
С. Друге міжребір’я справа від грудини
D. Друге міжребір’я зліва від грудини
Е. Місце прикріплення мечоподібного відростка до грудини
24. У хворого К., 20 років, який хворіє на ревматизм з наявною вадою серця вислуховується діастолічний шум на верхівці.
Яка вада серця у хворого:
А. Стеноз вічка аорти
*В. Стеноз мітрального отвору
С. Стеноз легеневої артерії
D. Недостатність мітрального клапану
Е. Недостатність тристулкового клапану
25. У хворого С., 16 років при досліджені ЕКГ виявлено: ритм синусовий, правильний ЧСС – 100 уд. на хвилину, інтервал PQ – 0,24 сек QRS – 0,08 сек < - 65º. Із анамнезу відомо, що за три тижні перед дослідженням хворий переніс фолікулярну ангіну.
Про які зміни можна думати:
А. Порушення провідності в передсердях
В. Відсутність будь-яких змін
С. Синусову брадикардію
*D. А-V блокаду І ступеня
Е. А-V блокаду ІІ ступеня типу (Мобітц І)
26. Під час профілактичного огляду студентів 3 курсу НМУ ім. О.О.Богомольця при досліджені ЕКГ у більшості студентів зроблено заключення про нормальну електричну вісь.
Що таке нормальна електрична вісь (кут альфа):
А. Від – 30 до – 60 º
В. Від 0 до – 30 º
С. Від 0 до + 30 º
*D. Від + 30 до 70 º
Е. Від + 70 до 90 º
27. У хворої М., 68 років, яка хворіє на ішемічну хворобу серця періодично виникають напади порушень ритму у вигляді пароксизму миготливої аритмії.
Які ЕКГ признаки миготливої аритмії:
А. Зубець Р відсутній, однакові інтервали R – R
*В. Зубець Р відсутній, неоднакові інтервали R - R
С. Зубець Р від’ємний, незмінний шлуночків комплекс
D. Інтервал R – R однаковий, передсердні хвилі „пилкоподібної форми”
Е. Інтервал R – R різний, поступово від циклу до циклі збільшення інтервалу Р – Q
28. У хворого К., 55 років, який переніс інфаркт міокарда, діагностовано шлуночкові екстрасистолію.
Які ЕКГ признаки шлуночкової екстрасистоли:
А. Змінений зубець Р, незмінений шлуночковий комплекс
В. Змінений зубець Р, змінений шлуночків комплекс
*С. Відсутність зубця Р, широкий шлуночків комплекс, повна компенсаторна пауза
D. Наявність негативного Р перед шлуночковим комплексом
Е. Наявність негативного Р після шлуночкового комплексу
29. У хворого Д., діагностовано міокардит, порушення ритму (після кожного синусового комплексу з’являється екстрасистолічний комплекс).
Як називається така екстрасистолія:
А. Політопна
В. Групова
*С. Бігіменія
D. Тригіменія
Е. Вставна
30. Хвора З., 72 роки періодично втрачає свідомість. Після обстеження у хворої виявлено повну атріовентрикулярну блокаду.
Які ЕКГ признаки повної атріовентрикулярної блокади:
А. Випадіння повного серцевого циклу на фоні регулярних передсердних скорочень
В. Поступове, від циклу до циклу, подовження інтервалу Р - R
*С. Нема зв’язку між зубцем Р (70 уд. в 1 хвилину) і розширеним аберантним шлуночковим комплексом (25 уд. в 1 хвилину)
D. Зубець Р негативний після кожного комплексу QRS
Е. Тривалість Р – Q однакова, періодичне випадіння шлуночкового комплексу
31. Хворого К., 32 років з виразкової хворобою шлунку, турбує печія.
Що лежить в основі печії:
А. Підвищена кислоутворююча функція шлунку
В. Знижена секреторна функція шлунку
С. Ахлоргідрія
*D. Гастроезофагальний рефлюкс
Е. Гастродуоденальний рефлекс
32. Хворий О., 40 років викликав швидку допомогу. Скаржиться на блювоту „кавою гущою”. Із анамнезу хворіє на виразкову хворобу 12 палої кишки.
Коли буває блювота „кавовою гущею”:
А. Стеноз воротаря
В. Шлункова кровотечею на фоні ахілії
С. Жовтяниці
*D. Шлуночкові кровотеча на фоні нормо або гіперацидітас
Е. Зловживанні кавою
33. У хворої В., 65 років з серцевою недостатністю. При огляді лікар побачив збільшений живіт і вип’ячений пупок.
Коли буває вип’ячений пупок:
А. При метеоризмі
В. При гастроптозі
*С. При асциті
D. При ентероптозі
Е. При набряку передньої черевної стінки
34. Хвора Б., 15 років доставлена каретою швидкої допомоги в приймальне відділення лікарні №3. При обстежені у пацієнтки виявлено м’язовий дефанс.
Про що можна думати:
А. Про запалення органів черевної порожнини
*В. Про запалення очеревини
С. Про загострення виразкової хвороби шлунку
D. Про загострення виразкової хвороби 12 палої кишки
Е. Про стеноз воротаря
35. У хворої М., 30 років, яка зловживає алкоголем, при обстеженні виявлено збільшення розмірів печінки, виражену венозну сітку на передній черевній стінці у вигляді „голови медузи”.
Коли спостерігається „голова медузи”:
А. При вагітності
В. При ожирінні
*С. При застої крові в системі воротної вени
D. При асциті
Е. При цирозі печінки
36. Лікар обстежуючи хвору К., 76 років при пальпації горизонтальної частини – ободової кишки виявив новоутворення.
Де в нормі розміщується ця кишка:
А. На рівні пупка
В. На 1 – 2 см вище пупка
С. На 2 – 3 см вище пупка
D. На 2 – 3 см нижче пупка
*Е. Нижче великої кривизни шлунка на 2 – 3 см
37. У хворого Ж., 35 років, у якого діагностували цироз, лікар при обстеженні виявив перкуторно збільшення розмірів печінки.
Які нормальні розміри печінки по Образцов:
*А. 10-12, 9-11, 8-10 см
В. 12-14, 11-13, 10-12 см
С. 13-15, 12-14, 11-13 см
D. 9-10, 8-9, 7-8 см
Е. 8-9, 7-8, 6-7 см
38. Хвора Н., 40 років скаржиться на задишку, набряки на ногах, збільшення живота. Із анамнезу відомо, що хвора хворіє на ревматизм. При огляді: акроцианоз, набряки на нижніх кінцівках, живіт має вигляд „жаб’ячого живота” з наявністю венозної сітки по бокових поверхнях.
Коли живіт набуває вигляду „жаб’ячого живота”:
А. При метеоризмі
*В. При асциті
С. При вагітності
D. При ожирінні
Е. При перитоніті
39. У хворого М., 42 років, який хворіє на цироз печінки виявлено портальну гіпертензію.
Рентгенологічне дослідження якого відділу шлунково-кишкового тракту доцільно при портальній гіпертензії:
А. 12-ти палої кишки
*В. Стравоходу
С. Тонкої кишки
D. Сліпої кишки
Е. Поперечно-ободочної кишки
40. Хворий Ш., 22 років скаржиться на болі в епігастральній ділянці . Болі носять „голодний”, „нічний” характер, також мають сезонність (весна, осінь). Із анамнезу – батько пацієнта хворіє на виразкову хворобу.
Який із методів інструментального обстеження ви запропонуєте в першу чергу:
А. Дуодентальне зондування
В. Рентгеноскопію
С. Рентгенографію
D. Фракційне дослідження шлункового вмісту
*Е. Гастроскопію
№ 1
У приймальне відділення лікарні машиною швидкої допомоги доставлено хворого зі скаргами на свербіння шкіри, сип на обличчі і кінцівках, нудоту. Об'єктивно: температура – 37,10 С, Ps – 108 уд/хв, аритмічний, АТ – 120/80 мм рт. ст. На ЕКГ: ЧСС – 108 уд/хв, зрідка – передсердні екстрасистоли. З чого потрібно розпочати ведення історії хвороби хворого?
A. Загальний огляд.
B. Встановлення паспортних даних.*
C. Огляд окремих частин тіла.
D. Збір скарг.
E. Збір анамнезу життя.
№ 2
З приймального відділення за наявності направлення дільничного лікаря до гастроентерологічного стаціонару поступив хворий з жовтяницею, свербінням, субфебрильною температурою, розладами травлення. З чого розпочати курацію стаціонарного хворого?
A. Збір скарг.*
B. Збір анамнезу хвороби.
C. Збір анамнезу життя.
D. Збір загального анамнезу.
E. Детальний огляд хворого.
№ 3
Хвора 58 років, тривалий час проживала на забрудненій території близько ЧАЕС. В анамнезі – тиреотоксикоз. Лікується з приводу порушення функції щитоподібної залози. Об'єктивно: температура – 36,10 С, Ps – 108 уд/хв, ритмічний, АТ – 140/90 мм рт.ст. На ЕКГ: ЧСС – 108 уд/хв, синусова тахикардія, поодинокі екстрасистоли. При аускультації серця – систолічний шум на верхівці. Яка ознака при огляді хворої може стати в нагоді при постановці діагнозу до проведення лабораторно-інструментальних досліджень?
A. Мішки під очима.
B. Екзофтальм.
C. Ендофтальм.*
D. Птоз.
E. Ністагм.
№ 4
Чоловік 26 років, тривалий час знаходиться під спостереженням гастроентеролога з приводу синдрому мальабсорбції. Хворого турбують проноси, знижений апетит, крихке волосся та ламкість нігтів. При лабораторному дослідженні встановлена недостатність вітаміна групи В. Яка ознака при огляді вказує на наявність вітамінної недостатності?
A. Тріщини у куточках рота.*
B. Незарощення твердого піднебіння.
C. Постійно напіввідкритий рот.
D. Кіфоз.
E. Гіперсалівація.
№ 5
Хвора 56 років, в анамнезі – інфаркт міокарда 2 роки тому. Скаржиться на задишку в стані спокою, біль у серці. При огляді – ортопное, акроціаноз, набряки шийних вен, гомілок. Ps 94 уд/хв, аритмічний. Верхня межа відносної тупості серця у ІІ міжребер’ї по лівій парастернальній лінії, права – на 1 см вправо від правого краю грудини, ліва – на 1,5 см вліво від лівої середньоключичної лінії у VI міжребер’ї. Межі абсолютної тупості серця по вищезазначених лініях: верхня – у ІІІ міжребер’ї, права – по лівому краю грудини, ліва співпадає з лівою межею відносної тупості серця.. Печінка – виступає на 6 см вниз по правій середньоключичній лінії. Під впливом терапії спостерігається позитивна динаміка. Яка стадія серцевої недостатності (СН) у хворої?
A. СН IIБ*
B. СН 0
C. СН I
D. СН IIА
E. СН III
№ 6
Хворий 49 років, в анамнезі – стабільна стенокардія, функціональний клас (ФК) ІІ. Потрапив у кардіологічне відділення зі скаргами на болі за грудиною стискаючого характеру, що виникли раптово та не купіруються нітрогліцерином. Об'єктивно: Ps – 108 уд/хв, АТ – 120/80 мм рт.ст., поодинокі екстрасистоли. На ЕКГ: ЧСС – 108 уд/хв, рідко – лівошлуночкові екстрасистоли, депресія сегмента ST у І, аVL та високі, гострокінцеві зубці Т у V2, V3, V4 відведеннях. Який найбільш вірогідний діагноз?
A. Стенокардія стабільна, ФК ІV.
B. Стенокардія стабільна, ФК ІІ.
C. Інфаркт міокарда.
D. Стенокардія нестабільна.*
E. Стенокардія варіантна.
№ 7
Хвора 27 років, в анамнезі – гостра ревматична лихоманка. Скаржиться на задишку при значному фізичному навантаженні, періодичні напади серцебиття. Об'єктивно: акроціаноз, Ps – 98 уд/хв, аритмічний, АТ – 105/70 мм рт.ст. Верхня межа відносної тупості серця по верхньому краю ІІ ребра, верхня межа абсолютної тупості серця співпадає з верхньою межею відносної тупості серця. Перший тон на верхівці посилений, вислуховується тричленний ритм, акцент другого тону над легеневою артерією, пресистолічний шум над верхівкою та в п’ятій точці аускультації. Який найбільш імовірний діагноз?
A. Дефект міжшлуночкової перетинки.
B. Недостатність мітрального клапана.
C. Пролапс мітрального клапана.
D. Стеноз лівого атріовентрикулярного отвору.*
E. Недостатність клапана аорти.
№ 8
Хворий 24 років, в анамнезі – важка форма гострої вірусної інфекції місяць тому. Скаржиться на болі в нижній третині грудної клітки зліва, періодичні напади серцебиття, задишку при незначному фізичному навантаженні, слабкість, пітливість. впродовж останніх трьох тижнів тримається субфебрильна температура. Останнім часом відмічає підвищення температури до 39-400С, озноб. Об’єктивно: шкіра бліда з помірним жовтяничним відтінком, є синці, тахікардія, над аортою – систолічний і діастолічний шуми різної інтенсивності. Пальпаторно печінка і селезінка збільшені. Який найбільш вірогідний попередній діагноз?
A. Лівобічна нижньочасткова пневмонія.
B. Інфекційний ендокардит.*
C. Абсцес нирки.
D. Ревматична атака.
E. Інфаркт селезінки.
№ 9
Хворий 36 років, скаржиться на кашель з виділенням слизистого харкотиння, підвищення температури тіла до 37,60С, пітливість, загальну слабкість. Над легенями ясний легеневий перкуторний звук, вислуховується жорстке везикулярне диихання, розсіяні сухі хрипи. У крові гемоглобін – 144 г/л, еритроцити – 4,4 . 1012/л, лейкоцити – 9,4 . 109/л, лімфоцити –34%. На оглядовій рентгенограмі – посилення легеневого малюнка з обох сторін. Який найбільш імовірний синдромний діагноз?
А. Збільшення повітряності легень.
В. Бронхо-легеневий синдром.*
С. Накопичення повітря в плевральній порожнині.
D. Накопичення рідини в плевральній порожнині.
Е. Ущільнення легеневої тканини.
№ 10
Хворий 26 років, скаржиться на підвищення температури тіла до 37,80С, чергування сухого кашлю та вологого – з виділенням невеликої кількості слизистого харкотиння, пітливість, загальну слабкість. Над легенями ясний легеневий перкуторний звук, розсіяні сухі хрипи, жорстке везикулярне дихання. У крові гемоглобін – 143 г/л, еритроцити – 4,3 . 1012/л, лейкоцити – 9,4 . 109/л, лімфоцити – 33%. На оглядовій рентгенограмі посилення легеневого малюнка з обох сторін. Яка найбільш імовірна причина кашлю?
А. Запалення бронхів.*
В. Запалення плеври.
С. Здавлення бронхів.
D. Здавлення трахеї.
Е. Подразнення слизової оболонки бронхів.
№ 11
Хвора 25 років, скаржиться на сухий кашель, підвищення температури тіла до 37,8оС, пітливість, загальну слабкість. Голосове тремтіння не змінене. Над легенями ясний легеневий перкуторний звук, жорстке везикулярне дихання. У крові гемоглобін – 142 г/л, еритроцити – 4,2 . 1012/л, лейкоцити – 9,2 . 109/л, лімфоцити – 32%, паличкоядерні нейтрофіли – 14%. На оглядовій рентгенограмі посилення легеневого малюнка з обох сторін. Який найбільш імовірний нозологічний діагноз?
А. Гострий бронхіт.
В. Вогнищева пневмонія.
С. Хронічний бронхіт. *
D. Туберкульоз легень.
Е. Бронхіальна астма.
№ 12
Хворий 49 років, скаржиться на підвищення температури тіла до 390С, озноб, кашель із в’язким слизистим харкотинням, яке містить домішки крові, біль у грудях при кашлі та глибокому вдиху. При огляді – виражений рум’янець на лівій щоці, герпетичні висипи на губах. Над зоною ураження при пальпації – посилення голосового третіння, при перкусії – тупий перкуторний звук. Дихання поверхневе, частота його 28/хв. Ліва сторона грудної клітки відстає при диханні. Над нижньою часткою лівої легені вислуховується бронхіальне дихання, різнокаліберні вологі хрипи. В крові еритроцити – 5,3 . 1012/л, лейкоцити – 17,0 . 109/л, фібриноген – 9 г/л, С-реактивний білок +++. Який найбільш імовірний синдромний діагноз?
А. Ущільнення легеневої тканини. *
В. Накопичення повітря в плевральній порожнині.
С. Накопичення рідини в плевральній порожнині.
D. Накопичення рідини й повітря в плевральній порожнині.
Е. Збільшення повітряності легень.
№ 13
Хворий 69 років, скаржиться на підвищення температури тіла до 400С, запаморочення, озноб, кашель із в’язким слизистим харкотинням, яке містить домішки крові, біль у грудях при кашлі та глибокому вдиху, слабкість. При огляді – обличчя бліде з хворобливими рум’янцями на щоках, герпетичні висипи на шкірі, губах, слизовій носа. При пальпації – посилення голосового третіння та бронхофонії у нижніх відділах легень з обох сторін. Дихання поверхневе, частота його 28/хв. Обидві сторони грудної клітки відстають при диханні. У нижніх відділах легень вислуховується бронхіальне дихання, різнокаліберні вологі хрипи. В крові еритроцити – 4,3 . 1012/л, лейкоцити –18,0 . 109/л, фібриноген – 9,5 г/л, С-реактивний білок +++. Який найбільш імовірний нозологічний діагноз?
А. Ексудативний плеврит.
В. Вогнищева пневмонія.
С. Крупозна пневмонія.*
D. Бронхоектатична хвороба.
Е. Хронічний бронхіт.
№ 14
Хворий 54 років, скаржиться на кашель з відходженням значної кількості гнійного харкотиння, підвищення температури тіла до 380С з коливаннями 1-20С впродовж доби, періодичний озноб, задишку. В анамнезі – верхнедольова пневмонія кілька місяців тому. Обличчя бліде, ціанотичне. Голосове тремтіння справа посилене. Над легенями ослаблене везикулярне дихання, під правою ключицею різнокаліберні гучні вологі хрипи, амфоричне дихання. В крові лейкоцити – 14,0 . 109/л, гемоглобін – 85 г/л, еритроцити – 3,3. 1012/л, ШОЕ – 56 мм/год. При бактеріологічному дослідженні харкотиння виявлено ріст золотистого стафілокока. Який найбільш імовірний синдромний діагноз?
А. Наявність патологічної порожнини в легенях. *
В. Накопичення рідини в плевральній порожнині.
С. Накопичення повітря в плевральній порожнині.
D. Підвищення повітряності легень.
Е. Ущільнення легеневої тканини.
№ 15
Хворий 54 років, скаржиться на кашель з відходженням значної кількості гнійного харкотиння, підвищення температури тіла до 380С з коливаннями 1-20С впродовж доби, періодичний озноб, задишку. В анамнезі – лікувався неодноразово з приводу туберкульозу, лікування останнього разу не закінчив, посилаючись на скрутне матеріальне становище. Не працює. Вживає алкоголь. Обличчя бліде, ціанотичне. Під правою ключицею послаблене голосове тремтіння, при перкусії легень притуплений тимпанічний перкуторний звук. Над легенями ослаблене везикулярне дихання, під правою ключицею різнокаліберні гучні вологі хрипи, амфоричне дихання. В крові – лейкоцити 13,0 . 109/л, гемоглобін – 83 г/л, еритроцити – 3,5. 1012/л, ШОЕ – 50 мм/год. При бактеріологічному дослідженні харкотиння виявлено ріст палички Коха. Який найбільш імовірний синдромний діагноз?
А. Правосторонній пневмоторакс.
В. Ателектаз легені.
С. Закрита порожнини в легені.
D. Правосторонній гідроторакс.
Е. Дренована порожнина в легені. *
№ 16
Хвора 36 років, скаржиться на кашель з відходженням значної кількості пінистого, схожого на сирну масу харкотиння, підвищення температури тіла до 38-400С, періодичний озноб, задишку. В анамнезі – пневмонія кілька місяців тому. Обличчя бліде, ціанотичне. Збільшені шийні лімфатичні вузли. При перкусії легень під лівою ключицею притуплений тимпанічний перкуторний звук. Над легенями ослаблене везикулярне дихання, під лівою ключицею різнокаліберні гучні вологі хрипи. В крові лейкоцити – 13,0 . 109/л, гемоглобін – 83 г/л, еритроцити – 3,5. 1012/л, ШОЕ – 50 мм/год. Яке дослідження необхідно провести в першу чергу для підтвердження основного діагнозу?
А. Спірографію.
В. Бронхографію.
С. Електрокардіографію.
D. Бактеріоскопію харкотиння.
Е. Рентгенографію легень. *
№ 17
Хвора 49 років скаржиться на кашель із виділенням слизисто-гнійного харкотиння, підвищення температури тіла до 39,60С, головний біль, пітливість. Шкіра та видимі слизові оболонки бліді. Ширина полів Креніга справа і зліва 5 см. Рухливість нижніх легеневих країв збережена. Над середньою ділянкою правої легені притуплений тимпаніт чергується з легеневим звуком, на фоні жорсткого везикулярного дихання вислуховуються звучні дрібнопухирчасті вологі хрипи, рентгенологічно — неоднорідне "плямисте" затемнення помірної інтенсивності, тяжистість кореня правої легені. В крові лейкоцити – 16,2 . 109/л, ШОЕ – 40 мм/год. Який найбільш імовірний нозологічний діагноз?
А. Вогнищева пневмонія.*
В. Гідроторакс.
С. Ексудативний плеврит.
D. Крупозна пневмонія.
Е. Пневмоторакс.
№ 18
Хвора 19 років скаржиться на кашель із виділенням слизисто-гнійного харкотиння, підвищення температури тіла до 38,60С, головний біль. Шкіра та видимі слизові оболонки бліді. Висота правої та лівої легень відповідно 25 та 3 см. Ширина полів Креніга справа і зліва 4 см. Рухливість нижніх легеневих країв збережена. Над нижньою ділянкою правої легені притуплений тимпаніт чергується з легеневим звуком. На фоні жорсткого везикулярного дихання вислуховуються звучні середньопухирчасті вологі хрипи, рентгенологічно –затемнення помірної інтенсивності, тяжистість кореня правої легені. В крові лейкоцити – 26,2 . 109/л, ШОЕ – 35 мм/год. Який найбільш імовірний синдромний діагноз?
А. Накопичення рідини в плевральній порожнині.
В. Ущільнення легеневої тканини. *
С. Накопичення рідини й повітря в плевральній порожнині.
D. Патологічної порожнини в легені.
Е. Накопичення повітря в плевральній порожнині.
№ 19
Хвора 54 років скаржиться на кашель з виділенням слизистого харкотиння, загальну слабкість, пітливість. Хворіє понад 15 років, загострення бувають кілька разів на рік. Над легенями послаблене голосове тремтіння. Бронхофонія послаблена з обох сторін. При перкусії – коробковий перкуторний звук, помірне обмеження рухливості нижніх легеневих країв. При аускультації – ослаблене везикулярне дихання, сухі хрипи. Який найбільш імовірний синдромний діагноз?
А. Емфізема легень. *
В. Бронхіальна обструкція.
С. Легенева недостатність.
D. Мукоциліарна недостатність.
Е. Ущільнення легеневої тканини.
№ 20
Хвора 54 років знаходиться на лікуванні в каріологічному відділенні. В юності перенесла гостру ревматичну лихоманку. Верхівковий поштовх розлитий, при аускультації діастолічний шум на верхівці серця та в ІІ міжребер’ї справа від грудини. Ліва межа відносної та абсолютної тупості серця зміщена вниз та вліво. При проведенні ультразвукового дослідження – ділятація лівого шлуночка та аортальна вада. На ФКГ − спадаючий діастолічний шум. Яка ознака може бути інформативною при огляді такої хворої?
А. Невпорядковані рухи обличчя у вигляді гримас..
В. Мимовільні рухи голови незалежно від пульсу.
С. Мимовільні рухи голови в такт пульсу. *
D. Старече трясіння голови.
Е. Спадіння вен шиї на вдиху.
№ 21
Хвора 34 років, скаржиться на кашель з відходженням великої кількості гнійного харкотиння ("повним ротом") у ранкові години. При зміні положення тіла кашель посилюється. Температура тіла субфебрильна. Хворіє з дитинства, загострення щорічно навесні та восени. Над легенями на фоні ясного легеневого перкуторного звуку ділянки притуплення, де вислуховуються численні сухі та консонуючі крупно- і середньопухирчасті вологі хрипи. В крові – лейкоцити 24 . 109/л, ШОЕ – 46 мм/год. Який найбільш імовірний нозологічний діагноз?
A. Бронхоектатична хвороба. *
B. Бронхіт.
C. Вогнищева пневмонія.
D. Емфізема легень.
E. Рак легень.
№ 22
Хвора 24 років, скаржиться на кашель після пробудження з відходженням великої кількості слизисто-гнійного харкотиння, періодично зловонного. При зміні положення тіла кашель посилюється. Температура тіла в межах 37,0- 37,60С. У дитинстві перенесла операцію – резекцію долі легені. Над легенями на фоні ясного легеневого перкуторного звуку ділянки притуплення, де вислуховуються численні сухі та консонуючі крупно- і середньопухирчасті вологі хрипи. В крові лейкоцити – 24 . 109/л, ШОЕ – 46 мм/год. Який найбільш імовірний синдромологічний діагноз?
А. Накопичення рідини в плевральній порожнині.
В. Деструкція стінки бронхів.*
С. Накопичення повітря в плевральній порожнині.
D. Звуження просвіту бронхів.
Е. Ателектаз легені.
№ 23
У чоловіка 48 років під час перебування на морозі з’явився приступ ядухи з переважним утрудненням видиху. Хворий сидить, упершись руками об край ліжка. Обличчя ціанотичне, на відстані чути свистячі хрипи. Грудна клітка бочкоподібно розширена, екскурсія її обмежена. Частота дихання 22/хв. Голосове тремтіння ослаблене. Над легенями коробковий перкуторний звук, ослаблене везикулярне дихання, розсіяні сухі свистячі хрипи. Пульс – 90 уд/хв, АТ – 150/90 мм рт.ст. Індекс Тіффно – 45 %. Який найбільш імовірний нозологічний діагноз?
А. Набряк легень.
B. Бронхоектатична хвороба.
С. Вогнищева пневмонія.
D. Бронхіальна астма.*
Е. Серцева астма.
№ 24
Жінка, 49 років, хворіє впродовж 8 років. Скарги на напади експіраторної ядухи, кашлю, котрі з’являються навесні, супроводжуються слизовими виділеннями з носа, чханням. Такі напади з’являються переважно підчас цвітіння квітів. Грудна клітка – бочкоподібна. Голосове тремтіння ослаблене, над легенями легеневий перкуторний звук із коробковим відтінком, жорстке везикулярне дихання з подовженим видихом, дифузні сухі свистячі та дзижчачі хрипи. При нападі ядухи помітно участь допоміжних м’язів у акті дихання. На рентгенограмі підвищена повітряність легень, тяжистість. У крові гемоглобін – 120 г/л, еритроцити – 4,9 . 10 12/л, лейкоцити – 8,0 . 10 9/л, еозинофіли – 11 %. У харкотинні, що має "скловидний" характер, знайдені еозинофіли, кристали Шарко-Лейдена й спіралі Куршмана. Який найбільш імовірний синдромологічний діагноз?
А. Підвищення повітряності легень. *
В. Накопичення рідини в плевральній порожнині.
С. Накопичення рідини й повітря в плевральній порожнині.
D. Накопичення повітря в плевральній порожнині.
Е. Ущільнення легеневої тканини.
№ 25
Чоловік 38 років, скаржиться на біль у грудній клітці зліва, сухий кашель, підвищення температури тіла. Хворіє 4 дні, захворювання пов’язує з переохолодженням. У задньобоковому відділі грудної клітки зліва голосове тремтіння ослаблене, виражене притуплення перкуторного звуку з верхньою межею по параболоподібній лінії, різко ослаблене везикулярне дихання. Ширина простору Траубе зменшена. На рентгенограмі органів грудної клітки зліва внизу гомогенна інтенсивна тінь з косою верхньою межею. В крові лейкоцити – 16 . 109/л, ШОЕ – 44 мм/год. Який орієнтовно об’єм випоту?
А. Абсцес легень.
В. Ексудативний плеврит.*
С. Крупозна пневмонія.
D. Бронхіальна астма.
Е. Туберкульоз легень.
№ 26
У чоловіка 28 років – біль у грудній клітці зліва, кашель, підвищення температури тіла. У задньобоковому відділі грудної клітки зліва голосове тремтіння ослаблене, виражене притуплення перкуторного звуку з верхньою межею по параболоподібній лінії з найвищою точкою по задній пахвовій лінії, спереду притуплення до рівня ІУ ребра. Над зоною притуплення різко ослаблене везикулярне дихання. У міжлопатковій ділянці зліва бронховезикулярне дихання. Ширина простору Траубе зменшена. В крові лейкоцити – 26 . 109/л, ШОЕ 60 мм/год. Який орієнтовно об’єм випоту?
А. 500 мл*
В. 1500 мл
С. 2000 мл
D. 2500 мл
Е. 3000 мл
№ 27
Чоловік 37 років, скаржиться на біль у грудній клітці при кашлі, кровохаркання, підвищення тіла до 380С. У задньобоковому відділі грудної клітки зліва голосове тремтіння різко ослаблене, тупий перкуторний звук з точкою максимуму лінії Еліс-Дамуазо-Соколова на рівні кута лопатки. Над зоною притуплення різко ослаблене везикулярне дихання. У міжлопатковій ділянці зліва бронховезикулярне дихання. В крові лейкоцити – 19 . 109/л, ШОЕ – 55 мм/год. Який метод допоможе встановити характер патологічного процесу?
А. Бронхоскопія.
В. Бронхографія.*
С. Аналіз промивних вод із бронхів.
D. Пункція плевральної порожнини.
Е. Сцинтиграфія легень.
№ 28
Чоловік 57 років, скаржиться на сильний кашель, який супроводжується болем у грудній клітці, виділенням харкотиння зі згусткaми крові, тривале підвищення температури тіла до 37,60С, задишку при помірному навантаженні. За рік схуд на 15 кг. Різке погіршення стану відмічає за останні 2 місяці. Палить понад 25 років. Обличчя бліде, права половина грудної клітки відстає в акті дихання. В нижній ділянці правої легені посилена бронхофонія, притуплений перкуторний звук, патологічне бронхіальне дихання, сухі хрипи. В крові лейкоцити 8 . 109/л, гемоглобін 90 г/л, еритроцити 3,4 . 1012/л, ШОЕ 50 мм/год. На рентгенограмі гомогенне інтенсивне затемнення в нижніх відділах правої легені. Який найбільш імовірний нозологічний діагноз?
А. Бронхоектатична хвороба.
В. Крупозна пневмонія.
С. Рак легень. *
D. Туберкульоз.
Е. Хронічний бронхіт.
№ 29
Хворий 88 років, доставлений каретою швидкої допомоги з важким ураженням дихального центру внаслідок порушення мозкового кровообігу. Пульс ритмічний, ЧСС – 78 уд/хв. На верхівці серця – систолічний шум. Дихання жорстке везикулярне. Живіт м’який, безболісний при пальпації. Який тип дихання найбільш вірогідний?
А. Слабке поверхневе.
В. Ритмічний.
С. Апное.
D. Періодичний.*
Е. Однакове за глибиною і тривалістю.
№ 30
Чоловік 57 років, поступив до реанімаційного відділення з ознаками важкої інтоксикації. Дихання голосне. Глибина дихальних рухів поступово наростає, з максимумом на 5-7 вдиху, з наступним поступовим зниженням глибини і настанням пауз на 15-60 с. Пульс аритмічний, тахикардія. На верхівці серця – систолічний шум. Живіт м’який, чутливий при пальпації. Як називається таке дихання?
А. Чейн-Стокса.*
В. Біота.
С. Періодичне.
D. Грокка.
Е. Раухфуса.
№ 31
Жінка 43 років, впродовж 5 років страждає на хворобу Крона, погіршення наступило 6 місяців тому: з’явилася виражена слабкість, швидка стомлюваність, задишка під час ходьби, зниження маси тіла, зберігаються проноси. Об'єктивно: шкіра суха, бліда, на гомілках м'які набряки. Аналіз крові: гемоглобін – 86 г/л, загальний білірубін – 20 ммоль/л, загальний білок – 50 г/л. Який найбільш імовірний синдромологічний діагноз?
A. Синдром мальабсорбції.*
B. Синдром подразненої товстої кишки.
C. Синдром печінково-клітинної недостатності.
D. Паранеопластичний синдром.
E. Реактивний панкреатит.
№ 32
Хворий 81 року скаржиться на постійне виділення сечі краплями, відчуття розпирання внизу живота. Об'єктивно: над лобком кулеподібне випинання, над яким перкуторно визначається притуплення, позитивний надлобковий поштовх. Який симптом спостерігається у хворого?
A. Парадоксальна ішурія.*
B. Нетримання сечі.
C. Дизурія.
D. Енурез.
E. Полакіурія.
№ 33
Хвора 52, скаржиться на загальну слабкість, носові кровотечі, підвищення температури тіла до 39,50С. Протягом 3 років відмічає наявність збільшених лімфовузлів. Стан погіршився за останні кілька днів. Шкіра та склери з іктеричним відтінком, збільшені всі лімфовузли. Печінка виступає з під реберної дуги на 5 см, селезінка – на 3 см. У крові еритроцити – 2,5 . 1012/л, гемоглобін – 64 г/л, колірний показник – 0,93, ретикулоцити – 40 %, лейкоцити – 124 . 109/л, мієлоцити – 36 %, тромбоцити – 60 . 109/л, ШОЕ –55 мм/год, білірубін загальний – 82,3 мкмоль/л, непрямий – 62 мкмоль/л, у сечі жовчних пігментів не виявлено. Який найбільш імовірний синдромологічний діагноз?
А. Надпечінкова жовтяниця.
В. Гостра печінкова недостатність.
С. Гепато-лієнальний синдром.*
D. Гепато-ренальний синдром.
Е. Хронічна печінкова недостатність.
№ 34
Хвора 32 років, скаржиться на загальну слабкість, головні болі, набряки на лиці, нижніх кінцівках, блідість шкіри, періодичне збільшення розмірів живота, виділення сечі до 450 мл за добу. Хворіє 15 років, погіршення настало 2 тижні тому назад після простуди. Пульс 80 уд/хв, ритмічний. АТ – 180/115 мм рт.ст. Шкіра над набряками тепла. Ліва межа відносної тупості серця на 1 см вліво від лівої середньоключичної лінії. Акцент ІІ тону над аортою. В нижніх ділянках живота тупість при перкусії, наявна флуктуація. Печінка пальпаторно й перкуторно на 2 см виступає з-під краю реберної дуги по правій середньоключичній лінії. Нирки не пальпуються. Симптоми Щоткіна-Блюмберга і Пастернацького негативні. Який найбільш імовірний синдромологічний діагноз?
А. Нефротичний синдром.*
В. Нефритичний синдром.
С. Гостра ниркова недостатність.
D. Портальна гіпертензія.
Е. Хронічна серцева недостатність.
№ 35
Хворий 44 років, в анамнезі – стабільна стенокардія, функціональний клас (ФК) ІІ. Потрапив у кардіологічне відділення зі скаргами на болі за грудиною стискаючого характеру, що виникають періодично, купіруються нітрогліцерином. Об'єктивно: Ps – 168 уд/хв, АТ – 200/110 мм рт.ст., перебої в роботі серця. На ЕКГ: ЧСС – 168 уд/хв, ритм несинусовий, неправильний, відсутній Р перед комплексами QRS, тривалість QRS – 0,10 c, Q – 0,02 c, амплітуда R 25 мм, наявність хвилі f на ізолінії,. Яка форма аритмії найбільш вірогідна?
A. Повна атріовентрикулярна блокада.
B. Фібриляція шлуночків.
C. Фібриляція передсердь.*
D. Неповна атріовентрикулярна блокада.
E. Екстрасистолія.
№ 36
Хворий 46 років, в анамнезі – ішемічна хвороба серця: стабільна стенокардія напруги, функціональний клас (ФК) ІІІ. Потрапив у кардіологічне відділення зі скаргами на болі за грудиною стискаючого характеру, що виникають періодично, купіруються нітрогліцерином. Об'єктивно: Ps – 88 уд/хв, АТ – 180/110 мм рт.ст., перебої в роботі серця. На ЕКГ: ЧСС – 88 уд/хв, ритм синусовий, неправильний, Р є на ізолінії перед всіма комплексами QRS, наявність позачергового комплексу РQRS, форма якого незмінена, після котрого – неповна компенсаторна пауза. Яка форма аритмії найбільш вірогідна?
A. Фібриляція шлуночків.
B. Екстрасистолія. *
C. Повна атріовентрикулярна блокада.
D. Неповна атріовентрикулярна блокада.
E. Фібриляція передсердь.
№ 37
Хворий 56 років, в анамнезі – ішемічна хвороба серця: стабільна стенокардія напруги, постінфарктний кардіосклероз, функціональний клас (ФК) ІІІ. Потрапив у кардіологічне відділення зі скаргами на болі за грудиною стискаючого характеру, болі в ділянці серця тупого, розлитого характеру, що виникають періодично, купіруються нітрогліцерином. Об'єктивно: Ps – 98 уд/хв, АТ – 180/110 мм рт.ст., перебої в роботі серця. На ЕКГ: ЧСС – 98 уд/хв, ритм синусовий, неправильний, комплексами QRS, наявність позачергових деформованих комплексів QRS, перед якими Р відсутній, спостерігається дискордантність зубців R та S, після позачергових комплексів QRS довга компенсаторна пауза, в якій вміщується дві нормальні відстані RR, що передують позачерговому скороченню, тривалість QRS – 0,20 c. Яка форма аритмії найбільш вірогідна?
A. Шлуночкова екстрасистолія.*
B. Фібриляція шлуночків.
C. Повна атріовентрикулярна блокада.
D. Неповна атріовентрикулярна блокада.
E. Передсердна екстрасистолія.
№ 38
У жінки 36 років спостерігаються загальна слабкість, головні болі, набряки на лиці, нижніх кінцівках, деяка блідість шкіри, періодичне збільшення розмірів живота, виділення сечі до 450 мл за добу. Хворіє 14 років, погіршення настало 2 тижні тому назад після простуди. Пульс 82 уд/ хв, ритмічний. АТ 185/115 мм рт.ст. Температура 36,8оС. Шкіра над набряками тепла. Межі відносної тупості серця: ліва – на 1,5 см вліво від лівої середньоключичної лінії, верхня – у ІІ міжребер’ї, права – на 2 см вправо від правого краю грудини. Акцент ІІ тону над аортою. В нижніх ділянках живота тупість при перкусії, наявна флуктуація. Печінка пальпаторно й перкуторно на 2 см виступає з-під краю реберної дуги по правій середньоключичній лінії. Нирки не пальпуються. Симптоми Щоткіна-Блюмберга і Пастернацького негативні. Визначення яких речовин у крові найбільш важливе для діагностики в хворої провідного синдрому?
А. Білків.*
В. Білірубіну.
С. Глюкози.
D. Креатиніну.
Е. Ферментів.
№ 39
Хвора 44 років скаржиться на ниючий біль в попереку, більше справа, інколи підвищення температури тіла до субфебрильної, головний біль. 4 роки тому в пацієнтки був напад болю в правій половині попереку, який супроводжувався різким підвищенням температури та гематурією. Впродовж останнього року відзначено підвищення АТ до 200/110 мм рт.ст. У сечі: білок – 0,99 г/л, лейкоцити – 10-15 в п/з, еритроцити – 2-4 в п/з, циліндри гіалінові – 1-2 в п/з, креатинін – 102 мкмоль/л. Який найбільш імовірний синдромологічний діагноз?
A. Нефротичний синдром.
B. Нефритичний синдром.
C. Набряковий синдром.*
D. Дизуричний синдром.
E. Клімактеричний синдром.
№ 40
Хворий 66 років, в анамнезі – гіпертонічна хвороба. Потрапив у кардіологічне відділення зі скаргами на болі в ділянці серця тупого, розлитого характеру, що виникають періодично, купіруються нітрогліцерином. Об'єктивно: Ps – 78 уд/хв, АТ – 170/110 мм рт.ст. На ЕКГ: ЧСС – 78 уд/хв, ритм синусовий, правильний, тривалість QRS – 0,10 c, RI > RII> RIII , RV6> RV5> RV4> RV3 >RV2> RV1 . Які зміни зареєстровані на ЕКГ?
A. Гіпертрофія лівого шлуночка.*
B. Гіпертрофія правого шлуночка.
C. Гіпертрофія обох шлуночків.
D. Блокада правої ніжки пучка Гіса.
E. Блокада лівої ніжки пучка Гіса.
1. У хворого К. грудна клітка нагадує циліндр, епігастральний кут більше 90ºС направлення ребер наближається до горизонтального.
Яка форма грудної клітки у хворого?
А. Дифізематозия
В. Паралітична
С. Нормостенічна
D. Астенічна
Е. *Гіперстенічна
2. У хворого Н., 56 років внаслідок черепно-мозкової травми виник патологічний ритм дихання, що супроводжується групами відносно ритмічних вдихів з періодами апноє.
Який патологічний ритм дихання у хворого?
А. *Дихання Біота
В. Дихання Кусмауля
С. Дихання Грокко-Фургоні
D. Паралітичне дихання
Е. Дихання Чейна-Стокса
3. У хворої З., 69 років в правій половині грудної клітки рентгенологічно виявлено ознаки ексудативного плевриту.
Яким буде голосове тремтіння в правій підлопатковій ділянці при пальпації?
А. Підсилене
В. Послаблене
С.* Відсутнє
D. Дзвінке
Е. Гучне
4. У хворого М., 36 років, в терапевтичному відділенні діагностовано правосторонню нижньодольову крупозну пневмонію в стадії сірого опечінкування.
Якими будуть перкуторні ознаки міжреберних проміжків над нижньою долею правої легені?
А. Тимпанічний звук
В. Гучний тимпаніт
С. *Тупий перкуторний звук
D.Притуплений перкуторний звук
Е. Коробковий тимпаніт
5. У хворої Б., 42 років перкуторно по паравертебральній лінії з права в проекції середньої долі виявлено тон „тріснувшого горщика”.
Ознакою якої патології є такі перкуторні зміни?
А. Ущільнення легеневої тканини
В. Емфізема
С. Гідроторакс
D. *Каверна, сполучена з бронхом
Е. Гемоторакс
6. У хворої В., 67 років діагностовано лівосторонній ексудативний плеврит .
Чи вплине даний стан на простір Траубе
А. Не вплине
В. Збільшиться простір
С. *Зменшиться простір
D. Зміститься простір
Е. Зникне простір
7. Як зміниться активність рухливості нижніх країв легенів у хворої з бронхіальною астмою ІІ стадії?
А. Без змін
В. Збільшена активність рухливості
С. *Зменшена активність рухливості
D. Відсутня рухливість
Е. Хвилеподібна активність рухливості
8. У хворої М., 39 років Аускультативно встановлено саккадироване дихання в лівій підлопатковій ділянці.
На яку патологію вказує така ознака?
А. *Звуження мілких бронхів
В. Розширення мілких бронхів
С. Спазми крупних бронхів
D. Спазми верхівок легенів
Е. Наявність бронхоектазів
9. У хворого З. діагностовано гідроторакс.
Які аускультативні ознаки будуть над цією ділянкою легенів?
А. Дихання відсутнє*
В. Дихання ослаблене
С. Дихання шумне
D. Дихання переривчасте
Е. Дихання зростаюче
10. У хворого Н., 36 років в період крупозної пневмонії з’явився вологий кашель з відходженням мокротиння.
Які додаткові шуми над ураженою долею можна вислухати?
A. Шум тертя плеври
B. Сухі хрипи
C. Вологі хрипи*
D. Крепітацію
E. Жорстке дихання
11. Хворий Ж., скаржиться на незначний загрудинний біль тупого періодичного характеру, набряки на нижніх кінцівках. При дослідженні лікар назвав одну нетипову ознаку серцевих набряків. Які?
A. Спочатку виникають в ділянках гомілок
B. Рожевого кольору
C. Теплі на дотик*
D. м’які
E. рожево-синюшного кольору
12. При написанні історії хвороби студент не дотримався послідовності схеми історії хвороби. В чому була його помилка?
A. Паспортна частина
B. Скарги
C. Анамнез життя
D. Розпитування по органах і системах
E. Анамнез захворювання*
13. У хворого при рентгенографічному дослідженні було виявлено каверну з фіброзними краями сполученню з правим бронхом. Яким буде при пальпаторному дослідженні голосове тремтіння?
A. Підсилене асиметричне*
B. Ослаблене
C. Відсутнє
D. Помірне враження
E. Підсилене симетрично з двох сторін
14. У хворого З., раптово вночі виник тяжкий стан, загрозливий для життя: задуха, клокочуче дихання, серцебиття, відчуття страху смерті. Лікар корети невідкладної допомоги встановив: наявність поверхневого клокочучого дихання, положення ортопноє, виділення пінистого мокротиння з прожилками крові. АТ 220/125 мм рт. ст. Пульс 120 уд за хв, аритмічний. Відсутнє голосове тремтіння двобічно. Аускальтативно відсутнє дихання в легенях двобічно. Тони серця приглушені.
Який тяжкий стан лікар?
A. Гіпертонічний криз
B. Гіпотіреоз
C. Стенокардія
D. Набряк легень*
E. Хронічна серцево-судинна недостатність ІІБ ст.
15. Хвора К., скаржиться на задуху, перебої в серці. Набряк живота, вимушене сидяче положення з опущеними на підлогу ногами. При дослідженні виявлено асцит. Пульс 112 уд. За хв. аритмічний, АД 100 мм рт.ст. Пальпаторно в легенях симетрично з двох сторін ослаблене голосове тремтіння. Перкуторно права межа відносної серцевої тупості 1,5 см від правого краю грудини, верхня по пригрудинній лінії в першому міжребір’ї від середнього ключичної лінії в сторону до грудини Після зональної . Лікар почав надавати невідкладну допомогу. З чим пов'язаний патологічний стан?
A. Загострення хронічної серцевої недостатності
B. Ускладнення при мітральному стенозі*
C. Колапс
D. Розпад пухлини легенів
E. Стеноз аортального клапана
16.У хворої З., 32 років виникли скарги на пульсацію в ділянках: скроневих артерій, мякого неба, зіниць сонних артерій, з’явилась блідість шкірного покриву, не дивлячись на нормальні аналізи крові і сечі. При семіологічному аналізі скарг, лікар запідозрив:
A. Стеноз клапана
B. Недостатність аортального клапана*
C. Недостатність мітрального клапана
D. Незрощення міжшлуночкової перегрузки
E. Мітральний стеноз
17. При визначенні меж відносної тупості серця в нормі студент порушив послідовність. В чому помилка?
A. Права межа - 1,5 см від правого краю грудини до правої середньо ключичної лінії
B. Верхня межа верхній край 3 ребра
C. Верхня межа верхній край 2 ребра
D. Ліва межа на 1,5 см від лівої середньо ключичної лінії в сторону до грудини
E. Перкусія середньої сили
18. При визначенні меж абсолютної тупості серця в нормі студент допустив помилку. В чому помилка?
A. Тиха перкусія
B. Права межа по лівій пригрудинній лінії
C. Верхня межа - друге ребро*
D. Ліва межа співпала з межею відносної тупості - 1,5 см від лівої середньо ключичної лінії в сторону до грудини
E. верхня межа - нижній край
19. При перкуторному дослідженні хворого К., 72 років хворий визначив перкуторно збільшення ширини судинного пучка вправо. Про наявність якої патології міг подумати лікар?
A. Хронічна серцева недостатність
B. Розширення легеневої артерії
C. Міокардіодистрофія
D. Розширення аорти*
E. Мітральний стеноз
20. При аускультації хворого з скаргами на задуху і тупий ниючий біль в ділянці серця лікар кваліфікував підсилення І тону. Виключити патологічний стан при якому не може бути підсилення І тону:
A. Недостатність мітрального клапану*
B. Стеноз лівого атріо-вентрикулярного отвору
C. Укорочення a-v провідності
D. При зменшенні кровенаповнення лівого шлуночка
E. При мі тральному стенозі
21. При аускультації хворої Н., 47 років лікар кваліфікував ослаблення ІІ тону над аортою.
Який варіант патології виключив лікар?
A. Недостатність аортального клапана
B. Аортальний стеноз ІУ ступеня
C. Ослаблення м’яза лівого шлуночка (гіпертрофія і діл ІІ ступеня)
D. Ослаблення м’яза правого шлуночка
E. При артеріальній гіпертензії*
22. При призначенні ФКГ хворому з мітральним стенозом фельдшер неправильно зорієнтувавсь в каналах ФКГ. Якого канала не існує?
A. Аускультативний
B. Низькочастотний
C. Середньочастостний С1, С2
D. Високочастотний
E. Високочастотні
23. Яку помилку допустив студент при аналізі ФКГ в нормі?
A. І тон серця починається через 0,03-0,06 сек. Від початку зубця ЕКГ
B. Амплітуда І тону на верхівці має бути від 10 до 25 мл
C. Тривалість І тону 0,15 сек - 0,25 сек*
D. ІІ тон починається за 0,02 сек до початку зубця Т ЕКГ
E. Амплітуда ІІ тону на верхівці від 6 до 15 мм Тривалість 0,04 - 0,07 сек
24. При аналізі даних амплітуди зубців Р, студент допустив помилку. Знайдіть її:
A. Амплітуда зуб Р 2,5-6,0 мм*
B. Амплітуда зуб Р 2,5-6,0 мм
C. Амплітуда зубця 1/4 частина амплітуди зубця R
D. амплітуда зубця Р - 0,5-2,5 мм
E. Амплітуда зубця Р в середньому 18 мм
25. При аналізі даних тривалості зубців в нормі була допущена помилка Р, Q, R, T знайдіть її:
A. Тривалість зубця Р-0,06-0,10 сек
B. Тривалість зубця Q - 0,03 сек
C. Тривалість зубця R - 0,1-0,2 сек
D. Тривалість зубця Т - 0,10 -0,25 сек
E. Тривалість зубця R-0,08 сек
26. При аналізі ЕКГ студент правильно кваліфікував на ЕКГ ознаки миготливої аритмії. Знайдіть їх:
A. ЧСС-1-02 за 1 хв укорочення інтервалів R-R на одну і туж величину синусовий ритм
B. Незмінені комплекси QRS різні інтервали R-R, хвилі Е, ЧСС 96 уд за хв
C. Деформовані і розширені комплекси QRS однакові інтервали R-R відсутність зубців
D. Подовження серцевого циклу наявність періодів Самолова Венккебаха
E. ЧСС - 56 збільшення інтервалів R-R і синусовий ритм
27. У хворої 73 років кваліфіковано на ЕКГ різке відхилення електричної осі серця вправо і знайдіть правильне значення:
A.-( - 30о)
B. -(+950)
C. -(650)
D. -(+150)
E. -(+75)
28. При огляді і поверхневій пальпації живота лікар виявив локальну резистентність м’язів в пілородуоденальній області. Вказати невірну ознаку резистентності
A. Асиметрія м’язів локального характеру 1-1,5 см при огляді
B. помірне напруження м’язів при пальпації в нижній третині правого прямого м’яза живота
C. Помірна болісність при пальпації порівняно з симетричної сторони
D. Різка болісність при відриві пальців від пальпуючої ділянки
E. Помірна болісність зникає при відриві пальців рук*
29. У хворого М., 45 років визначено симптом Боткіна-Блюмберга. Яка його причина?
A. Нейрорефлекторна резистетність
B. Нейрорефлекторна блокада
C. Запалення і подразнення листка брюшини, перитоніт*
D. Асцит
E. гідроторакс
30. Якою буде аускультація живота у хворого на перитоніт після 5 років перфоративної виразки:
A. Урчання
B. Клекотання
C. Дзжижачі хрипи
D. Абсолютна тиша*
E. Бурчання
31.
32. Хто із відомих в Україні і за її межами вперше встановив діагноз хворому - інфаркт міокарда за допомогою фізикального методів дослідження?
A. Мудров М.Я.
B. Захар’їн Г.А.
C. Яновський Т.Г.
D. Василенко В.Х.
E. Образцова В.П.*
33. Які ознаки уражень клапанного апарата і міокарда не можна дослідити у хворого при ехокардіографії?
A. об’єми порожнин серця
B. Оцінка фракції серцевого викиду
C. Оцінити товщину міжшлуночкової перегородки
D. Оцінка товщини задньої стінки лівого шлуночка
E. Оцінка густини крові*
34. Назвати методику яка не використовується при пальпації нирок:
A. Метод дослідження балотуванням при асциті
B. Методика дослідження по Образцову
C. Методика дослідження по Наумову
D. Методика по Салі*
E. Методика дослідження балотуванням з нефротичним синдромом
35. Назвати ознаку не характерну для органічного шуму
A. Низькочастотний, низькокоамплітудний*
B. Високочастотний
C. Високоамплітудний
D. Має зони іррадіації
E. Грубий, скребучий
36.Лікар визначив у хворого конкордатний тип ЕКГ. Які його ознаки?
A. У всіх відведеннях збільшення амплітуда комплексів QRS
B. У ІІ стандартному відведенні зменшення амплітуда комплексів QRS
C. У ІІ стандартному відведенні збільшення амплітуда комплексів QRS
D. У І, ІІ, ІІІ стандартних відведеннях значно зменшені за амплітудою в ст зубці комплексів QRS*
E. У І стандартному відведенні збільшені за амплітудою всі комплекси QRS
37. Яка з причин не впливає на патологічне роздвоєння ІІ тону?
A. Незрощення міжпередсердної перегородки
B. Мі тральний стеноз
C. Недостатність мітрального клапана
D. Стеноз вічка легеневої артерії
E. Блокада правої ніжки пучка Гіса
1. Жінка 55 років скаржиться на різкий біль у правому підребер'ї та епігастрії, який ірадіює під праву лопатку, нудоту, багаторазову блювоту. Хворіє кілька років, біль знімався но-шпою. Об'єктивно: надмірного харчування, невелика іктеричність склер, температура тіла 38°С, живіт помірно здутий, болючий та напружений у правому підребер'ї та епігастрії. Позитивний симптом Ортнера, ф рен і кус-симптом справа. У крові: лейкоцитоз, прискорена ШЗЕ. При холецистографії: тінь жовчного міхура не контрастується. Який з діагнозів найбільш імовірний?
A. Рак жовчного міхура
B. Хронічний холецистіт
C. Хронічний холангіт
D. Гіпотонічна дискінезія жовчного міхура
E. Жовчнокам'яна хвороба *
2. Хворий, 32 років, скаржиться на задишку, біль в правому боці при диханні, кашель зі ржавим харкотинням, лихоманку з ознобами, слабкість. Об-но: ЧД-24/хв, у задньо-нижній ділянці правої половини грудної клітки посилене голосове тремтіння, притуплений перкуторний тон, аускультативно - крепітація. Про яке захворювання у даного хворого слід подумати в першу чергу?
A. Ексудативний плеврит
B. Гострий бронхіт
C. Пневмосклероз
D. Крупозна пневмонія *
E . Бронхоектазійна хвороба
3. Хворий, 32 років, скаржиться на задишку, біль в правому боці при диханні, кашель зі ржавим харкотинням, лихоманку з ознобами, слабкість. Об-но: ЧД-24/хв, у задньо-нижній ділянці правої половини грудної клітки посилене голосове тремтіння, притуплений перкуторний тон, аускультативно - крепітація. Які основні дихальні шуми можна визначити над вказаною ділянкою?
A . Бронхіальне *
B . Везикулярне ослаблене
C . Сакадоване
D . Підсилене везикулярне
E . Металічне
4. Чоловік 62 років. Скаржиться на загальну слабкість, сухий кашель, задишку, важкість в грудній порожнині. Вважає себе хворим протягом 1 місяця. При об’єктивному обстеженні - права половина грудної клітини відстає при диханні, перкуторно над правою легенею визначається тупість, аускультативно - дихання справа не вислуховується. На рентгенограмі органів грудної порожнини визначається тотальне інтенсивне гомогенне затемнення справа. Органи середостіння зміщені в правий бік. Прозорість лівої легені збільшена, лівий купол діафрагми опущений. Про яке захворювання у даного хворого слід подумати в першу чергу?
А. Ателектаз правої легені як ускладнення центрального раку *
В. Казеозна пневмонія
С. Цироз правої легені
D . Правобічний ексудативний плеврит
Е. Гостра правобічна полісегментарна пневмонія
5. Чоловік 62 років. Скарги на слабкість, задуху, кашель з харкотинням. Вважає себе хворим протягом 2 місяців, стан погіршувався поступово. На рівні I міжребір’я зліва виявлено фокусне однорідне затемнення неправильної форми з нечіткими контурами і “доріжкою” до розширеного кореня легені. Які з перечислених методів будуть оптимальними для уточнення діагнозу?
А. Селективна бронхографія
В. Флюорографія
С. Комп’ютерна томографія *
D . Ангіопульмонографія
Е. Рентгенопневмонографія
6. Хворий 54 р. скаржиться на загрудинний біль, що іррадіює під лопатку та ліве плече, задишку при незначному фізичному навантаженні, серцебиття. Болі турбують протягом 1 доби, виникли вперше в житті. Застосування нітрогліцерину больовий синдром не зменшило. Що може бути виявлено на ЕКГ?
A. Коронарний від’ємний у V1-V3 зубець Т
B . Зубець Q в ІІІ стандартному відведенні, що дорівнює амплітуді зубцю R , підйом ST над ізолінією 3 мм *
C . АВ блокада ІІІ ступеня
D. Депресія сегмента ST 1 мм
E. Позитивний коронарний зубець Т V1-V3
7. Хвора 48 років, скаржиться на підвищення температури тіла до 38,80С, озноб, кашель із в’язким слизистим харкотинням, яке містить домішки крові, біль у грудях при кашлі та глибокому вдиху. При огляді – виражений рум’янець на лівій щоці, герпетична висипка на губах. Дихання поверхневе, частота його 28/хв. Ліва сторона грудної клітки відстає при диханні. Над нижньою часткою лівої легені при пальпації – посилення голосового тремтіння, при перкусії – тупий перкуторний звук, вислуховується – бронхіальне дихання, різнокаліберні вологі хрипи. Який найбільш імовірний синдромний діагноз?
А. Накопичення повітря в плевральній порожнині
В. Ущільнення легеневої тканини*
С. Накопичення рідини в плевральній порожнині
D. Накопичення рідини й повітря в плевральній порожнині
Е. Збільшення повітряності легень
8. Хворий 51 року, скаржиться на виражену задишку, відчуття важкості та розпирання в лівій половині грудної клітини. Об-но: ЧД-30/хв, СЧЧ-108уд/хв. Над лівою половиною грудної клітини голосове тремтіння різко послаблене. Рентгенологічно – гомогенна тінь до рівня 2-го ребра з верхньою косою межею, органи середостіння зміщені праворуч. Які основні дихальні шуми можна визначити над вказаною ділянкою?
A . Бронхіальне
B . Везикулярне ослаблене *
C . Сакадоване
D . Підсилене везикулярне
E . Металічне
9. Чоловік 3 8 років хворіє впродовж 1 2 років. АТ 195/100 мм рт.ст. В крові : гемоглобін 116 г/л, сечовина 12,7 ммоль/л, креатинін 0,216 ммоль/л. В сечі : білок – 1,99 г/добу, відносна щільність – 1,002-1,008, діурез 3,1 л/добу. Швидкість клубочкової фільтрації 5 2 мл/хв. При УЗД виявлено звуження паренхіми нирок: менше 12 мм . Який це синдром?
А. Гострої ниркової недостатності
B. Хронічної ниркової недостатності
C . Нефротичний
D . Нефритичний
E . Жодної вірної відповіді
10. Хвора С., 38 років, прибула в клініку зі скаргами на задишку при фізичному навантаженні, слабість, стомлюваність. В анамнезі: з 18 років ревматизм. Об'єктивно: стан середньої тяжкості ; у легенях а ускультативно жорстке дихання ; діастолічне передсерцеве тремтіння при п альпа ції на верхівці ; т они серця ритмічні, на верхівці : „ ритм перепілки” , ляскаючий I тон, діастолічний шум. АТ = 130/70 мм рт.ст. Пульс 92 за хвилину. Про яке захворювання слід подумати в першу чергу?
A. Стеноз гирла аорти
B. Стеноз лівого атриовентрикулярного отвору *
C. Недостатність мітрального клапана
D. Складна мітральна вада
E. Недостатьність аортального клапана
11. Хворий 51 року, скаржиться на виражену задишку, відчуття важкості та розпирання в лівій половині грудної клітини. Зникнення тимпаніту над простором Траубе при перкусії в цього хворого пов’язано з:
A. Ексудативним лівобічним плевритом *
B . Ексудативним правобічним плевритом
C . Абсцесом легень зліва
D. Правобічною плевропневмонією
E . Сухим лівобічним плевритом
12. Чоловік 62 років. Скаржиться на загальну слабкість, сухий кашель, задишку, важкість в грудній порожнині. При об’єктивному обстеженні - права половина грудної клітини відстає при диханні, над нижніми ділянками правої легені перкуторно визначається тупість, аускультативно - дихання не вислуховується. На рентгенограмі органів грудної порожнини визначається інтенсивне гомогенне затемнення до рівня 4-го ребра справа. Органи середостіння зміщені в лівий бік. Про яке захворювання у даного хворого слід подумати в першу чергу?
А. Ателектаз правої легені. як ускладнення центрального раку
В. Казеозна пневмонія
С. Цироз правої легені
D . Правобічний ексудативний плеврит *
Е. Гостра правобічна полісегментарна пневмонія
13. У чоловіка 52 рокiв артерiальна гiпертензiя на протязi 10 рокiв. Останнi 2 роки приймає еналапрiл в дозi 5 мг на добу. Артерiальний тиск частiше 160-170/100-110 мм рт.ст. На ЕКГ збiльшення амплiтуди зубця R, косонизхiдне змiщення сегменту ST та вiд’ємний зубець Т у вiдведеннях I, аVL, V5, V6 . Яке з перерахованих ЕКГ заключень найбiльш вірогiдно?
A. повна блокада лівої ніжки пучка Гіса
B. гiпертрофiя лiвого шлуночка з систолічним перенавантаженням*
C. інфаркт мiокарда без зубця Q в передньо-боковiй стiнцi лiвого шлуночка
D. вогнищевi змiни в передньо- боковiй cтiнцi лiвого шлуночка
E. лівошлуночкова екстрасистолія
14. У хворого 72 років, вперше виявлений АТ 180/70 мм рт.ст. При обстеженні виявлено розширення судинного пучка до 12 см, зміщення лівої межі серця вліво на 2 см, систолічний шум та акцент ІІ тону над аортою. Поверхневі артерії ущільнені, звивисті. Про яке походження артеріальної гіпертензії можна думати?
A. атеросклероз аорти*
B. ниркова гіпертензія
C. недостатність клапана аорти
D. етіологія невідома (есенціальна гіпертензія)
E. коарктація аорти
15. Хвора 54 рокiв звернулася до лікаря у зв’язку з нападами головного болю, якi супроводжуються запамороченням, нудотою, мерехтінням перед очима. При оглядi: пульс 96 за 1 хв. АТ 160/90 мм рт.ст. Ліва межа серця розширена влiво. На ЕКГ ознаки гiпертрофiї лiвого шлуночка Які зміни тонiв є найбiльш вирирогiдними?
A. 1 тон на верхiвцi посилений, акцент 2 тона над аортою
B. 1 тон на верхiвцi посилений, 2 тон над аортою вiдсутнiй
C. 1 тон на верхiвцi послаблений, 2 тон над легеневою артерією вiдсутнiй
D. 1 тон на верхiвцi послаблений, 2 тон над аортою вiдсутнiй
E. 1 тон на верхiвцi послаблений, акцент 2 тона над аортою*
16. Хворий 42 років, в дитинстві пер е ніс ревматизм. Регулярно приймав протирецидивне лікування. При об`єктивному обстежені: верхівковий поштовх підсилений, систолічне тремтіння в другому межреб е р`ї праворуч від грудини, ліва межа відносної серцевої тупості зміщена ліворуч, ослабленя другого тону серця, а також систолічний шум в ІІ межребір`ї праворуч від грудини. У хворого найбільш вірогідно:
A. Стеноз гирла аорти *
B. Стеноз лівого атриовентрикулярного отвору
C. Недостатність мітрального клапана
D. Складна мітральна вада
E. Недостатьність аортального клапана
17. Хвора М., 29 років, маніпуляційна медсестра, біля 2,5 років тому при контакті з пеніциліном стала відмічати дертя в горлі, нападоподібний кашель, а пізніше - приступи ядухи. На момент огляду у хворої раптово розвинувся напад ядухи, який купувався інгаляцією астмопента. Носове дихання утруднене. Над легенями перкуторно - коробочний звук, дихання ослаблене з подовженим видихом, розсіяні сухі дискантні хрипи. ЧД-17 за хв. Пульс - 97 уд. за 1 хв. Ваш попередній діагноз:
A. Пневмоторакс
B. Серцева астма
C. Хронічний обструктивний бронхіт
D. Інфекційно-алергічна бронхіальна астма
E. Атопічна бронхіальна астма *
18. Хвора Н., 31 року, скаржиться на кашель з виділенням слизово-гнійного харкотиння з неприємним запахом, повним ротом, субфебрилітет, задишку, схуднення. Хворіє з дитинства. Об'єктивно: шкіра бліда, нігтьові фаланги у вигляді „барабанних паличок”, нігті – „годинникового скла”, Над легенями мозаїчність перкуторного звуку, дихання жорстке, осередки середньоміхурових вологих хрипів в місцях притуплення. Ваш діагноз:
A. Бронхоектатична хвороба *
B. Хронічний бронхіт в фазі загострення
C. Абсцес легенів
D. Вірусна пневмонія
E. Гіпоплазія легень
19. Хворий В. хворіє 10 років, скаржиться на напади експіраторної ядухи. Об'єктивно: грудна клітка - діжкоподібної форми, міжребер’я - широкі, дихальні рухи – обмежені; при пальпації грудної клітки – резистетність збільшена, голосове тремтіння – послаблене; перкуторно над легенями – коробковий звук, нижні краї легенів зміщені донизу, дихальна екскурсія зменшена; аускультативно – ослаблене дихання. При дослідженні зовнішнього дихання у хворого виявляють:
A. збільшення життєвої ємкості легенів
B. збільшення експіраторної форсованої життєвої ємкості легенів
C. зменшення тривалості фаз дихального циклу
D. зменшення швидкості видиху*
E. збільшення швидкості видиху
20. Хворий, 32 років, скаржиться на кашель з виділенням невеликої кількості слизово-гнійного харкотиння, задишку. Хворіє 5 років. Об-но: t-37,7, при пальпації та перкусії грудної клітки патологічних змін не виявлено, при аускультації легенів – жорстке дихання. Про яке захворювання у даного хворого слід подумати в першу чергу?
A. Бронхоектатична хвороба
B. Хронічний бронхіт в фазі загострення *
C. Інфекційно-алергічна бронхіальна астма
D. Вірусна пневмонія
E. Позагоспітальна пневмонія
21. У хворого 56 років, який страждає на ІХС, після психоемоційного напруження з’явився сильний пекучий біль за грудиною, який тривав декілька годин. Прийом нітрогліцерину не покращив стан. При огляді: шкіра бліда, на обличчі липкий піт. АТ 90/60 мм рт. ст. Пульс 88/хв, ритмічний малої величини, м’який. При аускультації серця - тони ритмічні, змінені. Яка клінічна форма ІХС у хворого?
A . Нестабільна стенокардія
B . Стенокардія спокою
C . Стабільна стенокардія, напружений ІІІ функціональний клас
D . Інфаркт міокарду *
E . Кардіосклероз
22. Хворий 35 рок i в, поступив у терапевтичне в i дд i лення з i скаргами на бол i в еп i гастральн i й д i лянц i п i сля їж i , блювання. При рентгенолог i чному обстеженн i шлунок натщесерце м i стить р i дину, к i льк i сть якої в процес i обстеження зб i льшується; в середн i й третин i т i ла по мал i й кривизн i спостер i гається „н i ша” розм i рами 0,5х0,7 см, оточена запальним валом. Складки слизової потовщенi, звивистi. Перистальтика по великiй кривизнi посилена, спорожнiння шлунка сповiльнено. Ваш дiагноз?
A. Дивертикул шлунка
B. Хронiчний ерозивний гастрит
C. Рак тiла шлунка
D. Виразкова хвороба шлунка *
E. Компенсований стеноз воротаря
23. Хворий М., 51 рік, в останній час з’явились скарги на відчуття важкості в епігастрії після прийому їжі, відрижку з тухлим запахом, блювоту давно з’їденою їжею після переїдання. Довгий час хворіє на виразку пілоричного відділу шлунка з частими загостреннями. Об’єктивно: маса тіла знижена, нижня межа шлунку на 4-5 см нижче пуп к а, шум плескоту натщесерце. Яке ускладнення виразкової хвороби розвинулось у хворого?
A. Пенетрація
B. Перфорація виразки
C. Перивісцерит
D. Пілоростеноз *
E. Малігнізація виразки
24. Чоловік 45 років скаржиться на слабкість, ламкість нігтів, випадіння волосся. Переніс резекцію шлунка по Більрот ІІ 2 роки тому. Картина крові: гемоглобін − 115 г/л, еритроцити − 3,8 х1012 /л, колірний показник − 0,65, гіпохромність еритроцитів, пойкілоцитоз +++, анізоцитоз +++, ШОЕ − 18 мм/год. Яке захворювання найбільш вірогідне у хворого?
А. Гемолітична анемія.
В. Сидероахрестична анемія.
С. Залізодефіцитна анемія. *
D. Тромбоцитопенічна пурпура.
E. ДВЗ-синдром.
25. Хворий 32 років протягом 5-ти років хворіє на хронічний гасродуоденіт. Палить, харчується нерегулярно, займає керівну посаду. Протягом останнього місяця з`явились нічні та голодні болі. При фіброгастродуоденоскопії виявлена виразка на передній стінці 12-типалої кишки. Що можна визначити при обстеженні живота ?
A. локальна болісність в епігастр альній зоні
B. резистентність в епігастр альній зоні
C. позитивний симптом Менделя в пілородуоденальній зоні *
D. позитивний симптом Ортнера
E. локальна болісність в зоні Шофара
26. У 22-річної студентки з’явились болі в епігастрії, легка нудота. В анамнезі – дід хворої помер від раку шлунку. Об’єктивно: загальний стан хворої задовільний. В епігастрії розлита болючість. При пальпації кишечника також відмічається болючість. Який найбільш ефективний метод верифікації діагнозу?
A. Аналіз калу на скриту кров
B. УЗД органів черевної порожнини
C. Рентгендослідження шлунку
D. Аналіз калу на я йця г листів
E. ФГ Д С з біопсією *
27. Хвора 50 років скаржиться на різку слабкість, зниження працездатності, підвищення температури тіла до 37,80С. Впродовж останніх 2 років 3 рази хворіла на пневмонію. Пальпуються підпахвові, пахові лімфатичні вузли. Картина крові: гемоглобін − 76 г/л, еритроцити − 2,5 х1012 /л, тромбоцити − 40 х109 /л, лімфоцити − 6,6 х109 /л, лімфоцити − 70%, пролімфоцити − 2%, поодинокі тіні Гумпрехта. Яке захворювання найбільш вірогідне у хворої?
А. Тромбоцитопенічна пурпура.
В. Гемолітична анемія.
С. Сидероахрестична анемія.
D. Хронічний лімфолейкоз. *
E . Залізодефіцитна анемія.
28. Чоловік 42 років, інженер, скаржиться на тупий біль в епігастрії через 1,5 - 2 години після прийому їжі, нудоту, кислу регургітацію, схильність до закрепів. Хворіє біля 10 років; загострення - щорічно. Об`єктивно: температура 36,5о С, ЧД - 18 за хв., пульс - 72 за хв., АТ - 120/75 мм рт.ст. Пальпаторно - напруження м'язів та біль справа від пупка. Який рентгенологічний симптом є прямим і найбільш характерним для цього захворювання?
A. Конвергенція складок слизової оболонки шлунку
B. Дефект наповнення
C. Симптом "ніші" *
D. Потовщення та ригідність складок слизової оболонки шлунку
E. Пілороспазм
29. Чоловік 27 років звернувся до лікаря у зв’язку з загостренням виразкової хвороби. Під час гастроскопії взята біопсія для морфологічного дослідження на наявність патологічної мікро флори. Найбільш імовірно, що будуть виявлені
A. Стафілокок
B. Хел і кобактер пілорі *
C. Хламідії
D. Лямблії
E. Кандиди
30. У хворого, 25 років, восени з'явились болі в епігастрії, що виникають через 1,5-2 год. після ї жі , а деколи і вночі , печію, закрепи. Болі посилюються при прийомі гострої, соленої і кислої їжі, зменшуються - після застосуванн я соди і грілки. Хворіє протягом року. Хворий пониженого живлення, язик не обкладений, вологий. При перкусії і пальпації живота - болючість в епі г а стрії, в цій же ділянці - резистентність м'язів черевного пресу. Про яке захворювання можна думати?
A. Виразкова хвороба 12-палої кишки *
B. Аутоімунний г а стрит
C. Діафрагмальна кила
D. Жовч н окам'яна хвороба
E. Хронічний панкреатит
31. Хворий, 24 роки, сантехнік, звернувся в поліклініку зі скаргами на болі в епігастрії через 1-1,5 год. після їжі, нічні болі, часте блювання, яке дає полегшення. Багато курить, випиває . Об'єктивно: язик чистий. При поверхневій пальпації живота виявлений м'язевий дефанс, б іль справа вище пупка. Лабораторно: реакція на скриту кров у калі позитивна. Який діагноз найбільш імовірний?
A. Хронічний холецистит
B. Хронічний гастрит
C. Виразкова хвороба *
D. Хронічний ентерит
E. Хронічний коліт
32. У чоловіка 42 років в аналізі шлункового соку вільна соляна кислота відсутня у всіх фазах. При ендоскопії - блідість, витончення слизової оболонки шлунку, складки згладжені. Мікроскопічно: атрофія залоз з метаплазією за кишковим типом. Для якого захворювання характерна подібна ситуація?
A. Рак шлунку
B. Хронічний гастрит тип В
C. Хронічний гастрит тип С
D. Хвороба Мінетріє
E. Хронічний гастрит тип А *
33. Хворий 27 років скаржиться на ниючі болі в епігастрії зразу після прийому їжі, печію, відрижку повітрям, нудоту, схильність до закрепів. При ендоскопії виявлена велика кількість слизу, гіперемія та набряк слизової фундального відділу шлунка з ділянками її атрофії. Рівень базальної кислотоутворюючої продукції становить 80 ммоль/л, а рівень стимульованої кислотної продукції - 135 ммоль/л. Встановіть діагноз?
A. Хвороба Менетріє
B. Хронічний гастрит тип В
C. Виразкова хвороба шлунка
D. Хронічний гастрит С
E. Хронічний гастрит тип А *
34. Чоловік 45 років скаржиться на інтенсивний біль в епігастрії через 1,5 - 2 години після прийому їжі. Протягом 11 років страждає виразковою хворобою. Об`єктивно: температура 36,5о С, ЧД - 16 за хв., пульс-70 за хв., АТ- 120\80 мм рт.ст. Пальпаторно - локальна болісність в епігастральній ділянці зправа. Які показники внутрішньошлункової рН-метрії в області тіла шлунка найхарактерніші для захворювання пацієнта?
A. рН = 5,0-6,0
B. рН = 3,0-4,0
C. рН = 4,0-5,0
D. рН =1,0 - 2,0 *
E. рН = 6,0-7,0
35. Жінка 7 0 років скаржиться на тупий біль в епігастрії після прийому їжі. Страждає виразковою хворобою шлунку (кардіальний відділ) протягом 2 років. Об`єктивно: температура 36,5о С, ЧД - 18 за хв., пульс-76 за хв., АТ- 125 / 85 мм рт.ст. При пальпації - локальна болісність в епігастрії. Які показники шлункової секреції найхарактерніші при захворюванні даної пацієнтки?
A. Базальна та стимульована - виражена гіпо- або анацидність.
B. Базальна та стимульована - помірна гіпер- або нормацидність
C. Базальна та стимульована - надто виражена гіперацидність
D. Базальна - виражена гіперацидність, стимульована - помірна гіперацидність
E. Базальна та стимульована - помірна гіпо- або нормацидність *
36. Хворий 54 рокiв, 3 роки тому перенiс iнфаркт мiокарда з зубцем Q. Скаржиться на задишку в стані спокою, біль у серці. При огляді – ортопное, акроціаноз, пульсація шийних вен, набряки гомілок. Ps 96 уд/хв, аритмічний. Права межа відносної тупості серця на 1 см вправо від правого краю грудини, верхня – у ІІ міжребер’ї по лівій парастернальній лінії, ліва – на 2 см вліво від лівої середньоключичної лінії у VI міжребер’ї. Печінка при пальпації збільшена на 6 см. Під впливом терапії спостерігається позитивна динаміка. Яка стадія серцевої недостатності (СН) у хворої?
A . СН 0
B . СН I
C . СН IIА
D . СН IIБ*
E. СН III
37. Хворий М. 40 років поступив в гастроентерологічне відділення з скаргами на свербіння шкірних покривів, жовтяницю, тяжкість в правому підребер'ї, слабкість. Об'єктивно: шкірні покриви жовтушні, сліди розчухувань, печінка + 5 см, селезінка 7x9 см. У крові: лужна фосфатаза – 2,0 ммоль/л, загальний білірубін 60 мкмоль/л, холестерин – 8,0 ммоль/л. Який провідний синдром можна виділити у хворого?
A. Гепато-лієнальний *
B. Цитолітичний
C. Мезенхимально-запальний
D. Холестатичний
E. Печінково-клітинної недостатності
38. Жінка 32 роки, скаржиться на біль у лівому підребер’ї, який з ’ являється через 2 години після їжи, нудоту, здуття живота, схильність до проносу. Об’єктивно: Субіктеричність склер. Живіт болючий при пальпації в точці Губергриця-Скульського. Печінка біля края реберної дуги У крові амілаза - 288 ммоль/л, загальний білірубін – 20 мкмоль/л. Яке захворювання найбільш імовірне?
A. Хронічний гастрит
B. Хронічний гепатит
C. Хронічний ентероколіт
D. Хронічний холецистит
E. Хронічний панкреатит *
39. Хвора Г., 49 років, скаржиться на сильний переймоподібний біль в правому підребер’ї з іррадіацією в праве плече, невгамовну блювоту, що не приносила полегшення, Об-но: стан середньої важкості. Склери субіктеричні. Пульс 92 за хв. Язик обкладений білим нашаруванням, сухий. В правому підребер’ї визначається болючість та резистентність м’язів, симптом Курвуазье. Артеріальний тиск – 115/60 мм.рт.ст. Яке захворювання найбільш імовірне?
A. Гостр ий гепатит
B. Хронічний гепатит
C. Гостр ий холецистит *
D. Хронічний холецистит
E. Гостр ий панкреатит
40. У жінки 28 років, що перенесла 1,5 року тому лапароскопічну холецистектомію з'явилися болі в правому підребер'ї колишньої інтенсивності. Відзначила ахолічний кал, потемніння сечі. Який метод найбільш показаний для уточнення діагнозу?
A. Сцинтиграфія печінки
B. Ультразвукове дослідження *
C. Ретроградна холангіографія
D. Термографія тулуба
E. Езофагогастродуоденоскопія
41. Хвора 35 років прокинулась вночі від раптового, різкого болю в правому підребер’ї, що іррадіював в праву лопатку. Біль супроводжувався нудотою та повторним блюванням. Симптоми Кера та Мерфі позитивні. Яке захворювання найбільш імовірне?
A. Гостр ий гепатит
B. Хронічний гепатит
C. Гостр ий холецистит *
D. Хронічний холецистит
E. Гостр ий панкреатит
42. У жінки 50 років при багатоомоментному дуоденальному зондуванні виявлено: 3 фаза – 6 хв, 4мл; 4 фаза – 90 хв, 70 мл. При ультразвуковому дослідженні жовчного міхура: стінки не потовщені, вміст гомогенний. Який діагноз найбільш вірогідний?
A. Гіпер-гіпотонічна дискінезія жовчного міхура
B. Гіперкінетична дискінезія жовчного міхура
C. Гіпокінетична дискінезія жовчного міхура *
D. Гіпо-гіпертонічна дискінезія жовчного міхура
E. Гіпертонічна дискінезія жовчного міхура
43. Хвора 36 років після пологів скаржиться на часті напади болю в правому підребер'ї. Напередодні ввечері хвора відчула сильний біль в правому підребер'ї з ірадіацією в лопатку, двічі була блювота з домішками жовчі. Температура тіла підвищилась до 37,8°С, склери іктеричні, печінка на 1 см виступає з-під реберної дуги, різко болючий жовчний міхур. Який з діагнозів найбільш ймовірний?
A. Абсцес печінки
B. Вірусний гепатит В
C. Загострення хронічного холециститу *
D. Дискінезія жовчного міхура
E. Стр і ктура жовчних ходів
44. Чоловік 55 років протягом 1,5 років спостерігається з приводу вірусного цирозу печінки. За останній місяць посилилась слабкість, з'явилася блювота кольору кавової гущі. При фіброгастродуоденоскопії виявлена кровотеча з розширених вен стравоходу. Виникнення я кого синдрому привело до кровоте чі ?
A. Печінково-клітинної недостатності
B. Цитолітичного
C. Мезенхимально-запального
D. Холестатичного
E. П ортальної гіпертензії *
45. Хвора 50 років скаржиться на напад болі у правому підребер'ї, блювання з домішками жовчі , нудоту. Протягом останніх 5 років турбували болі у епігастральній ділянці, що супроводжувалися нудотою, порушеннями випорожнення, сухістю у роті. Об'єктивно: пульс – 92 за хв. Підвищеної вгодованості , язик обкладений білим нашаруванням, іктеричні склери. Живіт м'який, болісний у проекції жовчного міхура, локальне м'язове напруження у правому підребер'ї, позитивн ий симптом Кера. В аналізі крові: лейк. - 9,6 х 109/л , ШЗЕ 14 мм/год. Який найбільш вірогідний попередній діагноз?
A. Дискінезія жовчних шляхів
B. Хронічний гастрит тип А
C. Жовчнокам'яна хвороба *
D. Хронічний безкам ’яни й холецистит
E. Хронічний гепатит
46. Хворий 54 років, скаржиться на загальну слаб к ість, відсутність апетиту, тупий біль в правому підребер'ї, вздуття живота, похудіння. В останній час спостерігається періодичн е блюв ання з домішками крові. Хворий пониженог о живлення, іктеричність склер, шкіра суха, "судинні зірочки" на обличчі і верхніх кінцівк ах , гіперемія долонь, збільшення молочних залоз. Язик малиновий. Живіт збільшений, нижній край печінки загострений, щільний, виступа є на 4 см з під краю реберної дуги. Селезінка на 6-7 см виступає з під реберної дуги. ШОЕ - 14 мм/год., тимолова проба - 8 од. Ваш попередній діагноз?
A. Жировий гепатоз
B. Хронічний гепатит
C . Цироз печінки *
D . Доброякісна гіпербілірубінемія
E . Ехінокок печінки
47. Жінка 30 років скаржиться на спонтанну появу крововиливів на шкірі гомілок, які з’явилися кілька тижнів тому. Об’єктивно: шкіра гомілок строката, свіжі та старі геморагії, позитивні симптоми джгута і щипка. Тромбоцити − 20 х109 /л. У кістковому мозку збільшена кількість мегакаріоцитів, відсутнє відшнуровування тромбоцитів. Відсутня ретракція кров’яного згустка. Яке захворювання найбільш вірогідне у хворої?
А. Гемолітична анемія.
В. Сидероахрестична анемія.
С. Тромбоцитопенічна пурпура. *
D. Гемофілія.
E. ДВЗ-синдром.
48. Хвора 50 років, протягом року страждає приступами болів в правому підребер'ї, які виникають переважно після жирної їжі. Останній тиждень приступи повторювались щодня, стали більш болючими. На 3-й день перебування в стаціонарі з'явились жовтушність склер та шкіри, світлий стілець і темна сеча. Аналіз крові: Нв - 128 г/л, ретикулоцити - 2%, нейтрофільний лейкоцитоз 13,1 х 109/л, ШЗЕ-28 мм/г од . Що є найбільш ймовірною причиною жовтяниці?
A. Гострий вірусний гепатит
B. Хронічний панкреатит
C. Хронічний холестатичний гепатит
D. Гемолітична анемія
E . Жовчо-кам’яна хвороба *
49. Хворий 36 років страждає на хронічний гломерулонефрит впродовж 2 років, скаржиться на загальну слабкість, головний біль, виражені набряки (збільшення ваги на 10 кг за останній місяць), підвищення АТ до 200/100 мм рт. ст. Креатинін в крові - 0,120 ммоль/л. Які показники можуть свідчити про наявність нефротичного синдрому?
А. Протеїнурія, гематурія в аналізі сечі
B. Протеїнурія 3,5 г на добу*
C . Збільшення питомої ваги сечі
D . Протеїнурія, циліндрурія в аналізі сечі
E . Все вищезазначене
50. У хворої 25 років скарги на біль в попереку справа, часте сечовипускання, температуру 38,50С, слабкість, озноб. Симпом Пастернацького позитивний справа. При дослідженні сечі білок 0,165 г на добу, лейкоцитів 50-60 в полі зору, еритроцитів 3-4 в полі зору. Який діагноз можна поставити?
A. Гострий гломерулонефрит
B. Хронічний гломерулонефрит
C. Гострий пієлонефрит*
D. Хронічний пієлонефрит
E. Сечокам’яна хвороба
Хворий, який страждає на ХОЗЛ 8 років, відзначає посилення задишки, періодичний сухий кашель. При огляді: дифузний ціаноз, бочкоподібна грудна клітка. Перкуторно над легенями коробковий звук, при аускультації – дихання ослаблене над всією поверхнею легень. Яке ускладнення виникло у хворого?
емфізема легень
Хвора А., 24 роки, у вестибюлі поліклініки відчула виражену задуху. Стоїть, спершись руками на стілець, дихання часте, поверхневе, чутні дистантні свистячі хрипи. Обличчя набрякле, екскурсія грудної клітки різко обмежене; частота дихання 26 на хв. Над легенями – дихання везикулярне послаблене над всією поверхнею грудної клітки, видих подовжений; множинні сухі свистячі хрипів. Для якого захворювання характерні вказані зміни?
бронхіальна астма
Які додаткові дихальні шуми характерні для нападу бронхіальної астми
розповсюджені сухі свистячі та джижчаті хрипи
Кашель із виділенням великої кількості харкотиння (до 1-2л) переважно у ранішні години може спостерігатись при:
бронхоектатичній хворобі
Спіралі Куршмана – це:
зліпки бронхів, які складаються з мукозних елементів
У хворого проба Тиффно становить 85%. Про що це свідчить:
нормальний показник
Назвіть провідний метод діагностики бронхоектатичної хвороби:
контрастова бронхографія
Першим симптомом у розвитку ХОЗЛ є:
хронічний кашель
Пацієнт 35 років скаржиться на біль у горлі, кашель з виділенням незначної кількості харкотиння, садніння за грудниною, підвищення температури тіла, загальне нездужання. Після проведення обстеження хворого пацієнтові було діагностовано гостре респіраторне захворювання, гострий трахеїт. Які зміни перкуторного тону можна очікувати над легенями у такого хворого?
зміни перкуторного тону не спостерігаються
Для якої локалазації бронхіту найбільш характерна задишка:
дистального дифузного бронхіту
Для гострого бронхіту характерні наступні ознаки, окрім:
бронхіальне дихання
Яким терміном позначають потовщення слизового та підслизового шарів бронхів з подальшим їх стенозуванням у хворих на хронічне обструктивне захворювання легень?
рарефікація
Який додатковий дихальний шум вислуховується при розрідженні мокротиння у хворого на гострий бронхіт:
вологі неконсонуючі хрипи
Обструктивний тип дихальної недостатность виникає при:
бронхіальній астмі
Який додатковий дихальний шум вислуховується при звуженні бронхів:
сухі хрипи
Хворий В., 45 р., звернувся до сімейного лікаря зі скаргами на сухий кашель, підвищення теиператури тіла до 37,3С, загальне нездужання. Напередодні був на рибалці і переохолов. При фізикальному обстеженні: перкуторно над легенями ясний легеневий тон, аускультативно – жорстке везикулярне дихання, сухі розсіяні хрипи. В загальному аналізі крові без змін. На оглядовій рентгенограмі – посилення бронхіального малюнка. Яке захворювання найбільш імовірне у пацієнта?
гострий бронхіт
Які зміни відбуваються у бронхах при бронхоектатичній хворобі:
зміни (потоншення) усіх шарів стінки бронха
Ранковий кашель з виділенням великої кількості харкотиння характерний для:
бронхоектатичної хвороби
Який перкуторний тон спостерігається над легенями хворого з нападом бронхіальної астми:
тимпанічний
При фізикальному обстеженні хворого виявлено наступні зміни: грудна клітка бочкоподібної форми, дихання поверхневе із задіянням додаткових дихальних м’язів, при пальпації – збільшення резистетності грудної клітки, послаблення голосового тремтіння, перкуторно коробковий тон над всією поверхнею легень. Який основний дихальний шум можна вислухати над легенями такого хворого?
послаблене везикулярне дихання
Хворий К., 65 років; палить більше 40 років. Поступив у стаціонар зі скаргами на прогресуючу задишку з утрудненим видихом, кашель з мокротинням слизисто-гнійного характеру; пітливість. При фізикальному обстеженні: над симетричними ділянками легень – коробковий перкуторний звук, аускультативно – жорстке дихання; розсіяні свистячі та дзижчачі хрипи. ОФВ1 55%. Про яке захворювання можна думати в такому випадку?
хронічне обструктивне захворювання легень
Які зміни периферичної крові характерні для бронхіальної астми:
еозинофілія
Гіперреактивність бронхів відіграє роль в патогенезі наступного захворювання:
бронхіальної астми
Кристали Шарко-Лейдена – це:
Дегенеративні форми еозинофілів
Хворий М., 38 років скаржиться на задишку переважно змішану, іноді експіраторного характеру, непостійний сухий непродуктивний кашель. При проведенні спірометрії після проби з бронходилятатором у пацієнта спостерігається збільшення показників ПОШ видиху, збільшення ОФВ1. Яке захворювання найбільш ймовірне у пацієнта?
бронхіальна астма
Про що свідчить збільшення добової кількості відокремлюваної гнійної мокроти і поява в ній прожилок крові у хворого, що страждав впродовж багатьох років на хронічний бронхіт?
про розвиток вторинних бронхоектазів
При огляді грудної клітки у хворого з синдромом підвищеної повітряності легеневої тканини виявляється:
Рівномірне збільшення об ’ єму грудної клітки
Який основний дихальний шум характерний для нападу бронхіальної астми:
Везикулярне дихання з подовженим видихом
Синдром підвищеної повітряності легеневої тканини при аускультації легень характеризується:
Патологічним послабленням везикулярного дихання
Який аускультативний феномен з‘являється на початку гострого бронхіту?
жорстке везикулярне дихання
Які зміни при проведенні спірометрії найбільш характерні для хворого із обструктивним типом дихальної недостатності?
зниження об‘єму форсованого видиху за першу секунду
Задушливий нічний кашель з дистанційними сухими свистячими хрипамм характерний для:
синдрому бронхіальної обструкції
Бронхоектази утворюються при ураженні:
усіх шарів бронхів
У пацієнтки, яка лікується в пульмонологічному відділенні, при дослідженні мокротиння виявлено еозинофілію, спіралі Куршмана. Для якого захворювання це характерно?
- бронхіальної астми
Оберіть провідний фактор ризику ХОЗЛ:
довготривале тютюнопаління
Вкажіть місця найбільш щільного розташування кашльових рецепторів?
у місцях біфуркації великих та середніх бронхів
Збудження якого типу рецепторів веде до бронходилятації:
альфа2 адренорецептори
Які дані фізикального обстеження характерні для емфіземи легень:
коробковий перкуторний звук, ослаблення везикулярного дихання
Скловидне харкотинняиє характерним для:
закінчення нападу бронхіальної астми
Хворий К., 58 років, скаржиться на кашель з невеликою кількістю слизово-гнійного мокротиння, температуру 37 градусів, загальну слабкість. Курить близько 40 років, 2-3 рази на рік хворіє на гострі респіраторні захворювання, після яких довго зберігається кашель. При перкусії грудної клітки змін не виявлено. При аускультації легень - дихання жорстке, розсіяні сухі та вологі хрипи. Вкажіть найбільш ймовірний діагноз?
хронічний бронхіт
Вкажіть одну найбільш типову анамнестичну ознаку, що виявляється в ході розпитування у хворих на хронічний бронхіт:
продуктивний кашель
Які якісні зміни дихання характерні для ураження найменших бронхів та бронхіол:
поява саккадованого дихання
При ураженні якої частини бронхо-легеневого дерева виникає саккадоване везикулярне дихання:
бронхіол
На користь ефективно проведеної терапії status asthmaticus свідчить:
самостійне відходження мокротиння
Яке значення ОФВ1 відповідає тяжкому ступеню персистуючої БА?
30%-50%
Які основні процеси, поряд із запаленням, відбуваються у слизовій шлунка при аутоімунному гастриті?
a. Гіперплазія залозистих клітин
b. Гіпертрофія основних та обкладових клітин
c. Метаплазія
d. Дифузна атрофія слизової *
e. Гіпертрофія парієтальних клітин
При фізикальному обстеженні хворого виявлено болючість при пальпації живота в епігастральній ділянці, позитивний симптом Менделя. Для якого патологічного стану можуть бути характерні вказані зміни?
a. Виразка 12-палої кишки у фазі загострення
b. Гастро-езофагеальна рефлюксна хвороба
c. Хронічний гастрит у фазі загострення *
d. Езофагіт у фазі загострення
e. Хронічний ентерит у фазі загострення
Аналіз калу на приховану кров дає можливість виявити:
a. Зниження рівня гемоглобіну
b. Кишкову непрохідність
c. Шлунково-кишкову кровотечу *
d. Жовчно-кам’яну хворобу
e. Глистяну інвазію
Вкажіть симптом, який допомагає запідозрити порушення евакуації їжі з шлунка:
a. Хронічні закрепи
b. Немотивоване схуднення
c. Зниження апетиту і спотворення смаку
d. Відрижкою повітрям із запахом сірководню *
e. Блювота кольору кавової гущі
У юнака було короткочасна непритомність, турбує слабкість, запаморочення. При дослідженні калу на приховану кров - реакція позитивна. З яким із наведених нижче станів може бути пов’язана така клініка:
a. Хронічний хелікобактерний гастрит
b. Виразка шлунка, кровотеча *
c. Коліт, кровотеча
d. Хронічний панкреатит
e. Хронічний аутоімунний гастрит
Функція головних клітин фундальних залоз шлунка:
a. Вироблення слизу
b. Участь у регенерації
c. Вироблення хлоридів
d. Вироблення гормонів і біогенних амінів
e. Секреція пепсиногену *
Який симптом є характерним для хронічного гастриту в стадії загострення:
a. Губергриця-Скульського
b.Менделя *
c. Щьоткіна-Блюмберга
d. Мейо-Робсона
e. Кера
Назвати найбільш типову локалізацію болю при виразковій хворобі 12-палої кишки:
a. Поперекова ділянка
b. Епігастральна ділянка та зона Скульського
c. Епігастральна ділянка та зона Шоффара *
d. Ліва здухвинна область
e. Навколопупкова ділянка
У хворого, який тривалий час страждав на виразкову хворобу, протягом останніх 5 міс. відзначаються слабкість, зниження апетиту, прогресуюче схуднення, болі тягнучого характеру в епігастрії, відраза до їжі. При огляді - язик вологий, обкладений нальотом; живіт помірно роздутий, бере участь в диханні, перистальтика активна. Симптом плескоту негативний. Про розвиток якого ускладнення виразкової хвороби ви можете подумати?
a. Пенетрація виразки
b. Хронічний коліт
c. Пухлина сліпої кишки або висхідного відділу товстої кишки
d. Рак шлунка *
e. Хронічний панкреатит
Про що свідчить шум плескоту в епігастрії, що виявляється через 5-10 хвилин після їжі?
a. Є стеноз воротаря
b. Є велика кількість газів в товстому кишечнику (метеоризм у хворого з колітом)
c. Симптом виявляється в нормі *
d. В черевній порожнині є вільна рідина
e. В тонкому кишечнику є рідкий вмісту і скупчуються гази
Хто частіше страждає на виразкову хворобу?
a. Люди монголоїдної раси
b. Пацієнти старшого віку
c. Аквалангісти
d. Професійні спортсмени
e. Люди з 0(І) групою крові *
Який метод дозволяє виявити Helicobacter pylori?
a. Інтрагастральна рН-метрія
b. Загальний аналіз крові
c. Фракційне дослідження шлункового соку
d. 13С-дихальний тест *
e. Визначення уропепсиногену
Яке порушення стільця характерно у хворих з неускладненою виразковою хворобою шлунка?
a. Амілорея
b.Схильність до обстіпації *
c. Схильність до діареї
d. Мелена
e. Стеаторея
Поява «мелени» є характерною ознакою:
a. Шлункової кровотечі *
b. Кровотечі з гемороїдальних вен
c. Дизентерії
d. Бродильної диспепсії
e. Кровотечі з нижніх відділів кишківника
Яке рН навколишнього середовища необхідно для розмноження та колонізації H.pylori:
a. Лужне *
b. Кисле
c. Слабко-кисле
d. Живе при будь-якому рН середовища
e. Нейтральне
Терміном «подвійний біль» при виразковій хворобі позначають біль, який:
a. Пов’язаний з прийомом їжі, її характером
b. Локалізований в епігастрії та у лівому підребер‘ї
c. Пов’язаний з прийомом їжі, порою року *
d. Локалізований в епігастрії та у правому підребер‘ї
e. Локалізований в епігастрії, виникає натще, вночі
Про яке ускладнення виразкової хвороби свідчить поява у шлунковому вмісті крохмальних зерен:
a. Про малігнізацію виразки
b. Про виразкову кровотечу
c. Про пілоростероз *
d. Про гострий панкреатит
e. Про хронічний холецистит
Про що свідчить наявність у хворого печії?
a. Звуження вихідного відділу шлунка
b. Гіперацидний стан шлункової секреції
c. Порушення функції кардіального відділу стравоходу *
d. Стриктуру (звуження) стравоходу
e. Гіпоацидний стан шлункової секреції
Що таке сиалорея?
a. Збільшення кількості мокроти
b. Збільшення продукції жовчі
c. Надмірне виділення слини *
d. Надмірне виділення соляної кислоти
e. Зменшення слизу в шлунку
Через який час після їжі з’являється біль у надчеревній ділянці у хворого на виразку шлунка:
a. Через 10-15 хвил.
b. Одразу після вживання їжі
c. Через 30-50 хвил. *
d. Через 2-3 години
e. Через 3-4 години
Дослідження шлункового вмісту дає інформацію про наступне:
a. Муциноутворення
b. Секреторну, кислотопродукуючу, частково моторну функцію шлунка *
c. Секрецію гастромукопротеїну
d. Секреторну функцію шлунка
e. Секрецію пепсиногену, ліпази
Обкладові клітини фундальних залоз шлунка ... (продовжіть твердження):
a. Виробляють гормони і біогенні аміни
b. Виробляють хлориди *
c. Секретують пепсиноген
d. Беруть участь в регенерації
e. Виробляють слиз
На оглядовій рентгенограмі органів черевної порожнини, виконаній у вертикальному положенні хворої, визначається серповидне просвітлення під куполом діафрагми. Який діагноз найбільш вірогідний?
a. Гострий холецистит
b. Пілоростеноз
c. Малігнізація виразки шлунка
d. Перфорація виразки шлунка *
e. Гостра печінкова недостатність
Вказати найбільш типову локалізацію болю при виразці з локалізацією у тілі шлунка:
a. Поперекова ділянка
b. Навколопупкова область
c. Права здухвинна ділянка
d. Епігастральна ділянка та зона Скульського *
e. Зона Шоффара
Блювота їжею, з’їденою напередодні, характерна для наступної патології:
a. Стенозу пілоричного відділу шлунка *
b. Хелікобактер-асоційованого гастриту
c. Сальмонельозного ентериту
d. Виразкова хвороба шлунка
e. Хронічного панкреатиту
З яким мікроорганізмом пов’язують виникнення гіпер секреторного гастриту:
a. Хламідією
b. Стрептококками
c. Хелікобактером *
d. Акінетобактером
e. Стафілококами
Який стан кислотності шлункового вмісту частіше спостерігається у хворого на виразку 12-палої кишки:
a. Підвищена увечері, знижена вранці
b. Відсутня
c. Не змінена
d. Знижена
e. Підвищена *
Відраза до м’ясних страв частіше спостерігається при:
a. Хронічному хелікобактер-асоційованому гастриті
b. Хронічному коліті
c. Раку шлунка *
d. Виразковій хворобі 12-палої кишки
e. Виразковій хворобі шлунка
Чи може спостерігатися при виразковій хворобі різке напруження м’язів передньої черевної стінки і позитивний симптом подразнення очеревини?
a. При перфорації *
b. При малігнізації
c. При кровотечі
d. Ні, не характерно
e. У фазі загострення захворювання
Який з подразників шлункової секрецї найсильніший:
a. Інсуліновий
b.Гістаміновий*
c. Капустяний сік
d. Кофеїновий
e. Алкогольний
При дослідженні шлункової секреції виявлено ахілію. Для якого з наведених захворювань найбільш характерні такі зміни?
a. Хелікобактер-асоційований гастрит
b.Атрофічний гастрит *
c. Хронічний дискінетичний коліт
d. Іритативний гастрит
e. Хронічний гастродуоденіт
В приймальне відділення доставлений пацієнт із скаргами на різкий біль в епігастрії, положення вимушене з підтягнутими до живота ногами, хворий вкритий холодним потом, дихання поверхневе, живіт напружений, позитивний с-м Щоткіна-Блюмберга, над печінкою тимпаніт. Який стан розвинувся у хворого?
a. Пенетрація шлунка
b. Стеноз воротаря шлунка
c.Перфорація виразки шлунка *
d. Рак шлунка
e. Шлунково-кишкова кровотеча
Вкажіть значення рН базальної секреції, яка характерна для хронічного гастриту з підвищеною секреторною функцією шлунка:
a. РН більше 2.5
b. рН більше 2.0
c. рН більше 3.0
d.рН менше 1.5 *
e. рН близько 4.0
Які показники рН-метрії шлунка в період базальної секрецї свідчать про анацидний стан?
a. 1,0
b. 2,0 і менше
c.Понад 6,0 *
d. 1,5
e. 0
При якому ускладненні виразкової хвороби виявляється пізній «шум плескоту» і посилена перистальтика в епігастрії?
a.Пілоростеноз *
b. Кровотеча
c. Перфорація
d. Пенетрація
e. Малігнізація
Яке обстеження слід провести перед дослідженням шлункової секреції у хворого з підозрою на виразкову хворобу:
a. Фіброгастродуоденоскопію
b. Ультразвукове обстеження органів черевної порожнини
c. Рентгеноскопію
d. Загальний аналіз крові
e.Дослідження випорожнень на приховану кров *
Що таке пенетрація виразки?
a. Збільшення розміру виразкового дефекту
b. Рубцювання виразки
c. Зменшення розміру виразкового дефекту
d.Поширення інфільтративно-деструктивного процесу у сусідній орган *
e. Покриття виразки фібрином
У хворого на виразку шлунка розвинулась шлункова кровотеча. Як зміниться больовий синдром в даному випадку?
a.Біль зменшиться *
b. Біль посилиться
c. Не зміниться
d. Біль стане кинджальним
e. Біль стане переймоподібним
Хелікобактер-асоційований гастрит характеризується:
a. Постійним тупим болем в епігастрії, що супроводжується розвитком тахікардії
b. Розвитком портальної гіпертензії та появою асциту
c. Частими кишковими кровотечами із синкопальними станами
d. Відчуттям переповнення та здуття живота, підвищеною масою тіла
e.Періодичними больовими відчуттями в епігастрії *
Який метод діагностики найбільш інформативний для визначення локалізації виразки шлунка?
a. Рентгенографія
b. Пальпація живота
c. Ультразвукова діагностика
d.Гастроскопія *
e. С-уреазний дихальний тест
У пацієнта, що пред´являє скарги на тупі постійні болі в епігастрії, печію, відрижку повітрям із запахом тухлих яєць, нудоту, блювання неперетравленою їжею (з’їденою кілька годин тому), слабкість, зниження апетиту, схуднення, при пальпації шлунка через 12 годин після прийому їжі визначається шум плескоту. Про яку патологію можна подумати?
a. Рефлюксну хворобу
b. Значне підвищення секреторної функції шлунка
c.Стеноз пілоричного відділу шлунка *
d. Жодне з перелічених станів
e. Пригнічення секреторної і моторної функції шлунка
Якими клітинами слизової оболонки шлунка виробляється гастрин:
a. Головними клітинами
b.G-клітинами *
c. Обкладовими клітинами
d. М-клітинами
e. Мукоцитами
Порушення ковтання рідини при відсутності розладів ковтання твердої їжі характерне для:
a.Функціональної дисфагії*
b. Атонії стравоходу
c. Ахалазії кардії
d. Стриктури стравоходу
e. Раку стравоходу
Через який час після їжі з’являється біль у надчеревній ділянці у хворого на виразку 12-палої кишки:
a.Через 1,5-2 години *
b. Через 30-45 хвил.
c. Через 15-20 хвил.
d. Через 4-5 годин
e. Через 45-60 хвил.
До інформативних інструментальних методів діагностики виразки шлунка належать всі, окрім:
a. С-уреазний дихальний тест
b. Фіброгастроскопія
c.УЗД органів черевної порожнини *
d. Дослідження секреторної функції шлунка
e. Рентгенографія з контрастуванням
Товщина стінки жовчного міхура складає в нормі:
Выберите один ответ:
a. 4,5-5
мм.
b. 2–3 мм.
c. 0,8–1,0 мм.
d. 1,2–1,5 мм.
e. 1,5–1,9 мм.
Про що при захворюваннях печінки свідчить печінковий запах з рота?
Выберите один ответ:
a. Збільшення жовчних кислот в крові
на тлі вираженого холестазу
b. Зниження
дезінтоксикаційної функції печінки, зокрема продуктів розпаду білків
c. Наявність дуодено-гастрального
рефлюксу
d. Порушення
травлення
e. Порушення
синтетичної (білковосинтетичної) функціі печінки
Який нормальний тиск у ворітній вені:
Выберите один ответ:
a. 0–4 мм рт.ст.
b. 5–10
мм рт.ст.
c. 11–15 мм рт.ст.
d. -2 – 0
мм рт.ст.
e. 16–20 мм рт.ст.
Нормальна ємність жовчного міхура складає:
Выберите один ответ:
a. 70–80 мл.
b. 80–100 мл.
c. 40–60 мл.
d. 10–20 мл.
e. 20–30 мл.
Коли спостерігається збільшення вмісту некон’югованого білірубіну у крові:
Выберите один ответ:
a.
При гемолітичній жовтяниці.
b. При
залізодефіцитній анемії.
c. При механічній
жовтяниці.
d. При перніціозній
анемії.
e. При
постгеморагічній анемії.
Чому жовч у хворих на хронічний холецистит втрачає темно-бурий колір:
Выберите один ответ:
a. В результаті
появи уробіліну
b. В результаті
збільшення кількості некон'югованого білірубіну
c. В результаті
підвищення кількості кон'югованого білірубіну
d. В результаті
появи стеркобіліну
e. В результаті порушення концентраційної здатності жовчного
міхура
З чого складається т. з. «замазка» в жовчному міхурі:
Выберите один ответ:
a. Слизу
b. Паразитів
c.
Холестерину, що випав в осад
d. Кристалів жирних
кислот
e. Білірубінату
кальцію
Вкажіть кількість крупних венозних судин, які несуть кров до ворітної вени:
Выберите один ответ:
a. Три.
b. Шість.
c. П’ять.
d. Чотири.
e. Два.
Який відсоток крові, що поступає до печінки, складає венозна та артеріальна кров:
Выберите один ответ:
a. Відповідно 80 та
20.
b. Відповідно 70 та
30.
c. Відповідно 30 та
70.
d. Відповідно 50 та
50.
e. Відповідно 20 та
80.
Тривалість виділення міхурової жовчі (порція В) при дуоденальному зондуванні в нормі:
Выберите один ответ:
a. 5–10 хв.
b. 30–40 хв.
c. 10–15 хв.
d.
20–25 хв.
e. 40–50 хв.
Текст вопроса
Нормальна рН жовчі складає:
Выберите один ответ:
a. 4,3–5,0
b.
7,3–8,0
c. 8,2–9,0
d. 2,5–3,5
e. 5,0–6,0
Хвора Н., 50 років, скаржиться на різкий біль у правому підребер’ї з іррадіацією у праве плече та лопатку, нудоту, блювання. Об’єктивно: збуджена, шкіра волога, живіт здутий. При пальпації у правому підребер’ї відмічається болючість. Позитивні симптоми Ортнера, Кера, Мюссі-Георгієвського. Загострення якого захворювання можна запідозрити?
Выберите один ответ:
a. Хронічного гастриту
b. Хронічного холециститу
c. Хронічного коліту
d. Хронічного
дуоденіту
e. Хронічного
панкреатиту
Які зміни виникають у згортуючій системі крові при ураженнях печінки:
Выберите один ответ:
a. Підвищення вмісту
протромбіну.
b. Підвищення активності
антикоагулянтів.
c.
Зниження загальної коагулюючої активності крові.
d. Підвищення
загальної коагулюючої активності крові.
e. Зниження
активності простацикліну плазми.
Як розташовані гепатоцити в печінкових часточках:
Выберите один ответ:
a. По зовнішньому
краю часточки.
b. Концентрично
навколо вени.
c. По внутрішньому
краю часточки.
d. У центрі
часточки.
e. Радіарно від центру часточки до периферії.
Текст вопроса
Основний фактор, що призводять до розвитку холециститу:
Выберите один ответ:
a. Грижа
стравохідного отвору
b. Дивертикул
стравоходу
c. Езофагіт
d. Ерозивний гастрит
e.
Застій жовчі
Текст вопроса
Який час виділення міхурової жовчі (порція В) вказує на гіпокінезію жовчного міхура:
Выберите один ответ:
a. 15–20 хв.
b. 40–50 хв.
c. 5–10 хв.
d. 20–25 хв.
e. 10–15 хв.
Текст вопроса
Хворого 54 років, турбують поступово прогресуюча слабкість, схуднення, погіршення апетиту, відчуття тяжкості у верхній половині живота, більше справа. Близько 10 років зловживав алкоголем. При обстеженні: шкірні покриви бліді, сухі, шкіра в області tenor і hypotenor гіперемована. Маса тіла знижена. Підшкірно-жировий шар майже відсутній на кінцівках і верхній половині тулуба. На шкірі грудної клітки «судинні зірочки». Гінекомастія. Випадіння волосся на лобку і в пахвових западинах. Живіт рівномірно збільшений в об’ємі. Над верхньою частиною живота виразний тимпанічний перкуторний звук, над бічними відділами - тупий. У положенні на правому боці зона тимпанічого звуку зміщується в ліву половину живота, а зона тупого звуку доходить до білої лінії. Печінка пальпується на 2 см нижче краю реберної дуги. У лівому підребер'ї пальпується край селезінки. Периферичних набряків немає. Ваше попереднє заключення.
Выберите один ответ:
a. Постнекротический
цироз печінки
b. Рак голівки
підшлункової залози
c. Портальний цироз
печінки
d. Гепатит
e. Рак шлунка з
метастазами в печінку і по очеревині
Вкажіть, ознаки портальної гіпертензії, виявлені при огляді та пальпації живота:
Выберите один ответ:
a. Живіт втягнутий,
не бере участь в диханні, пупок втягнутий
b. Живіт збільшений
у верхніх відділах, наявні хвилі перистальтики
c. Живіт збільшений
в розмірах, круглий, пупок втягнутий, пупкове кільце не розширене
d. Живіт збільшений в розмірах, пупок вибухає,
розширені вени черевної стінк;
e. Живіт збільшений
в розмірах, куполоподібно роздутий, пупок втягнутий
Про що при захворюваннях печінки свідчать схуднення та атрофія м'язів?
Выберите один ответ:
a. Зниження
дезінтоксикаційної функції печінки
b. Порушення
травлення
c. Розвиток синдрому
мальабсорбції
d. Збільшення
жовчних кислот в крові на тлі вираженого холестазу
e.
Порушення синтетичної (білковосинтетичної) функції печінки
Які з наступних змін притаманні для цитолітичного синдрому при захворюваннях печінки?
Выберите один ответ:
a. Підвищення вмісту
тропонінів Т та І
b. Підвищення вмісту
амілази крові
c. Лейкоцитоз, зсув
формули вліво, прискорення ШОЕ
d. Лейкопенія,
відносний лімфоцитоз, прискорення ШОЕ
e.
Підвищення вмісту у крові трансаміназ (АЛТ, АСТ)
Текст вопроса
Який основний патологічний процес відбувається при цирозі печінки:
Выберите один ответ:
a. Обтурація жовчних
протоків.
b. Застій лімфи у
печінкових часточках.
c.
Заміщення часточок псевдочасточками.
d. Запалення
печінкових часточок.
e. Застій крові у
внутрішньочасточкових печінковий венах.
Вкажіть поєднання ознак, які найбільш характерні для печінкової недостатності:
Выберите один ответ:
a. Асцит, збільшення
селезінки, синдром гіперспленізму;
b.
Печінкова енцефалопатія, паренхіматозна жовтяниця, геморагічний синдром;
c. Гіперхолічний
кал, темна сеча, анемія.
d. Ахолічний кал,
темна сеча, свербіж шкіри;
e. Гіпохолічний кал,
темна сеча, жовтяничність шкіри;
Пацієнтка 2 роки тому прооперована з приводу видалення жовчного міхура. Звернулась з скаргами на підвищення температури тіла, озноб, відчуття важкості та розпирання у правому підребір’ї, нудоту, блювання. При фізикальному обстеженні: субіктеричність склер, пальпаторно - болісність у правій підреберній ділянці, збільшення печінки та її болючість при пальпації. В загальному аналізі крові: лейкоцити 14,0 х 109/л, ШОЕ – 50 мм/год. Для якого стану найбільш характерні вказані зміни?
Выберите один ответ:
a. Виразка 12 палої
кишки
b.
Гострий холангіт
c. Вірусний гепатит
d. Гострий
холецистит
e. Виразка воротаря
шлунка
Інструментальне дослідження якого відділу шлунково-кишково тракту є необхідним при цирозі печінки:
Выберите один ответ:
a. Сліпої кишки.
b.
Стравоходу.
c. 12-палої кишки.
d. Попереково-ободової
кишки.
e. Тонкої кишки.
Збільшена, щільна, безболісна, з загостреним краєм печінку пальпується при:
Выберите один ответ:
a. Гепатиті
b. Цирозі печінки
c. Раку печінки
d. Серцевій
недостатності
e. Холециститі
Що характерно для хронічного холангіту:
Выберите один ответ:
a. Нормальна ШОЕ
b. Підвищення температури тіла, озноб після прийому їжі
c. Лейкопенія
d. Еозинофілія
e. Відсутність
температури
Коли спостерігається збільшення вмісту кон’югованого білірубіну у крові:
Выберите один ответ:
a. При механічній жовтяниці.
b. При гемолітичній
анемії.
c. При
залізодефіцитній анемії.
d. При перніціозній
анемії.
e. При гемолітичній
жовтяниці.
ривалість “часу закриття сфінктера Одді” в нормі при дуоденальному зондуванні:
Выберите один ответ:
a. 12–15 хв.
b. 9–11 хв.
c.
3–6 хв.
d. 1–2,5 хв.
e. 7–9 хв.
Який компонент відсутній у сечі при механічній жовтяниці:
Выберите один ответ:
a. Хлор.
b.
Уробілін.
c. Лейкоцити.
d. Кон’югований
білірубін.
e. Сечова кислота.
Яка кількість жовчі утворюється за добу у здоровому організмі:
Выберите один ответ:
a. 1500–2000 мл.
b. 500–1500 мл.
c. до 500 мл.
d. 2500–3000 мл.
e. Більше 3000 мл.
Збільшення якого органу, окрім печінки, спостерігається при цирозі печінки:
Выберите один ответ:
a. Шлунка.
b. Серця.
c. Підшлункової
залози.
d. Нирок.
e.
Селезінки.
Від чого переважно залежить характер больового синдрому при захворюваннях жовчно-вивідних шляхів?
Выберите один ответ:
a. Від типу нервової
системи хворого
b. Від режиму
харчування хворого
c.
Від типу дискінезії жовчно-вивідних шляхів
d. Від наявності
збудника у жовчно-вивідних шляхах
e. Від особливостей
змін складу жовчі
Які зміни протеїнограми характерні для хронічного гепатиту:
Выберите один ответ:
a.
Нормоальбумінемія.
b. Гіпоглобулінемія.
c.
Гіперальбумінемія.
d.
Нормоглобулінемія.
e.
Гіпоальбумінемія.
Який час закриття сфінктеру Одді вказує на його гіпотонію:
Выберите один ответ:
a. 9–11 хв.
b.
1–2 хв.
c. 7–9 хв.
d. 3–6 хв.
e. 12–15 хв.
Хвора С, 58 років, вважає себе хворою близько 6 років, протягом яких її періодично турбують болі в правому підребер'ї, зазвичай після жирної, смаженої їжі або переїдання. Інтенсивність болю різна. Нерідко під час нападу температура стає субфебрильною. Іноді біль супроводжується нудотою і блюванням. Зазвичай болі іррадіюють під праву лопатку. Протягом цих років було 7-8 виражених загострень, 4 рази госпіталізувалася для обстеження і лікування. При холецистографії камені в жовчному міхурі виявлені не були. Яке захворювання можна припустити?
Выберите один ответ:
a. Хронічний гепатит
b. Хронічний
панкреатит
c. Атрофічний
гастрит
d. Хронічний
холангіт
e.
Хронічний холецистит
Вкажіть найбільш типову клінічну картину при хронічному неускладненому холециститі в фазі загострення:
Выберите один ответ:
a. Біль в лівому
підребер’ї, позитивний симптом Мейо-Робсона
b. Біль в ділянці
надчерев'я через 1,5-2 години після прийому їжі, печія, блювання, яке приносить
полегшення
c. Біль в правому
підребер'ї, жовтяниця, телеангіектазії, асцит
d. Кинджальний біль
в правому підребер'ї, позитивний симптом Щьоткіна-Блюмберга, збільшення печінки
на 2 см
e.
Біль в правому підребер'ї після прийому жирної їжі, позитивний симптом Кера
Колір випорожнень при механічній жовтяниці:
Выберите один ответ:
a. З домішками
крові.
b. Темно-коричневий.
c.
Світло-коричневий.
d. Чорний.
e. Знебарвлений.
Хвора, звернулася в поліклініку з проханням обстежити її. У момент звернення скарг не пред'являла. Однак з анамнезу з'ясувалося, що місяць тому, коли вона перебувала в геологічній експедиції, через 2-3 години після їжі у неї раптово з'явилися сильні болі в правому підребер'ї. Болі були приступоподібні, віддавали в праву половину шиї, супроводжувалися блювотою, слабкістю, підвищеною пітливістю. Через 1,5-2 години болі стали оперізуючими. Температура піднялася до 37,6 градусів. Після прийому спазмолітиків болі не зменшилися. Вони пройшли самостійно, так само раптово як і почалися, в цілому тривали близько 4 годин. На інший день з'явилася легка жовтушність склер, яка зникла через добу. Страх, що ці сильні болю повторяться змусив хвору звернутися до лікаря. Про що можна подумати?
Выберите один ответ:
a. Холангіт
b. Виразкова хвороба
шлунка і 12-палої кишки
c.
Жовчнокам'яна хвороба
d. Гепатит
e. Панкреатит
Механізм утворення асциту при цирозі печінки:
Выберите один ответ:
a. Серцево-судинна
недостатність.
b. Олігурія,
підвищення тиску у системі v. cava superior.
c. Запалення
очеревини та підвищення внутрішньочеревного тиску.
d. Гіпопротеїнемія;
збільшення тиску в системі v.mesenterica inferior.
e. Підвищення
гідрофільності тканин.
Яка жовтяниця розвивається при жовчокам’яній хворобі:
Выберите один ответ:
a. Жовтяниця не
характерна.
b. Паренхіматозна.
c. Може бути
поєднана печінкова та надпечінкова.
d. Механічна.
e. Гемолітична.
Які з наведених методів не дозволяють підтвердити діагноз хронічного холециститу?
Выберите один ответ:
a. Біохімічне
дослідження жовчі
b. Дуоденальне
зондування і мікроскопія жовчі
c. УЗД печінки і
жовчовивідних шляхів
d.
Підвищення рівня трансаміназ в крові
e. Лейкоцитоз та
зсув формули вліво в загальному аналізі крові
Що є стінкою первинного жовчного канальця:
Выберите один ответ:
a. Базальна
мембрана.
b. Синусоїдальний
полюс гепатоцита.
c. Купферовські
клітини.
d. Фібробластичні
клітини.
e. Біліарний полюс
гепатоцита.
Який симптом є характерним для хронічного холециститу:
Выберите один ответ:
a. Мейо-Робсона.
b. Кера.
c.
Губергриця–Скульського.
d. Мендельсона.
e.
Щьоткіна–Блюмберга.
Ознакою хронічного запального процесу у жовчному міхурі є:
Выберите один ответ:
a. Наявність
лейкоцитів в І фазу багатомоментного дуоденального зондування.
b. Зниження
лейкоцитів в ІІ фазу багатомоментного дуоденального зондування
c. Підвищення вмісту
лейкоцитів в жовчі порції А.
d. Підвищення вмісту
лейкоцитів в жовчі порції С.
e. Підвищення вмісту
лейкоцитів в жовчі порції В.
Де знаходиться сфінктер Одді?
Выберите один ответ:
a. В місці злиття
правої та лівої печінкових жовчних проток
b. В шийці жовчного
міхура
c. В місці впадіння загальної жовчної протоки в 12-палу
кишку
d. В пілоричному
відділі шлунка
e. В місці впадіння
міхурової протоки в загальну жовчну протоку
З яких основних компонентів складається жовч:
Выберите один ответ:
a. Вода, жовчні пігменти, жовчні кислоти, холестерин,
ферменти, неорганічні солі.
b. Вода, жовчні
пігменти, жовчні кислоти, неорганічні солі.
c. Вода, жовчні
кислоти, жовчні пігменти, холекіназа, гастрин.
d. Вода, жовчні пігменти,
жовчні кислоти, холестерин, ліпаза, пепсиноген, гастриксин.
e. Вода, жовчні
пігменти, ферменти, жовчні кислоти, холестерин.
До факторів ризику жовно-кам’яної хвороби належать всі, крім:
Выберите один ответ:
a. Багато
вагітностей у жінки
b. Вік більше 40
років
c. Ожиріння
d.
Чоловіча стать
e. Жіноча стать
Який час закриття сфінктеру Одді вказує на його гіпертонію:
Выберите один ответ:
a. 2–3 хв.
b. 4–6 хв.
c. 1–2 хв.
d. 9–11 хв.
e. 3–4 хв.
Хвора Т., 56 років, скаржиться на переймоподібний біль у правому підребір’ї, блювоту, пожовтіння шкіри, знебарвлення калу. Хворіє 3 дні. При обстеженні: живіт пальпаторно болючий в епігастрії, зоні Шоффара та правій підребровій ділянці, пальпується дно жовчного міхура. В аналізах крові: лейкоцити 12,4 х 109/л, загальний білірубін 84 мкмоль/л, прямий білірубін – 63 мкмоль/л, аланінамітотрансфераза – 18 ОД/л/год. Для якого патологічного стану характерні вказані зміни?
Выберите один ответ:
a. Рак голівки
підшлункової залози
b. Гострий панкреатит
c. Гострий гепатит
d.
Гострий холецистит, жовчно-кам’яна хвороба
e. Рак жовчного
міхура
Текст вопроса
Вкажіть основний механізм виникнення гемолітичної жовтяниці:
Выберите один ответ:
a. Порушення
захоплення білірубіну гепатоцитами
b. Порушення
виведення білірубіну з калом
c.
Надмірне утворення білірубіну
d. Порушення
кон’югації білірубіну
e. Порушення
виведення білірубіну з сечею
Який час виділення міхурової жовчі (порція В) вказує на гіперкінезію жовчного міхура:
Выберите один ответ:
a. 10–15 хв.
b. 30–35 хв.
c. 35–40 хв.
d. 25–30 хв.
e. 20–25 хв.
Ознакою хронічного запального процесу у внутрішньопечінкових шляхах є:
Выберите один ответ:
a. Підвищення вмісту
лейкоцитів в жовчі порції В.
b. Підвищення вмісту
лейкоцитів в жовчі порції А.
c. Зниження
лейкоцитів в ІІ фазу багатомоментного дуоденального зондування
d. Підвищення вмісту
лейкоцитів в жовчі порції С.
e. Наявність
лейкоцитів в І фазу багатомоментного дуоденального зондування.
Інтенсивний свербіж шкіри, потемніння сечі, посвітлішання калу є ознакою:
Выберите один ответ:
a. Гемолітичної
жовтяниці
b. Синдрому
печінкової недостатності
c. Гепаторенального
синдрому
d. Синдрому
портальної гіпертензії
e.
Синдрому холестазу
Які особливості кінцівок при цирозі печінки:
Выберите один ответ:
a. Гіперемія
долоней, підошов, пальці у вигляді барабанних паличок.
b. Койлоніхії,
акроціаноз.
c. Викрівлення рук у
вигляді “ластів моржа”.
d. Набряклість,
деформація дрібних суглобів рук.
e. Акроціаноз,
лимонно-жовтушне забарвлення шкіри.
У скільки разів концентрується жовч у жовчному міхурі:
Выберите один ответ:
a. В 2 рази.
b. В 4 рази.
c. В 20 разів.
d. В 50 разів.
e. В 10 разів.
Назвіть зміни у сечі при гострому гломерулонефриті:
1. Лейкоцитурія та бактеріурія.
2. Значна лейкоцитурія та еритроцитурія.
3. Протеїнурія та гематурія. *
4. Лейкоцитурія та протеїнурія.
5. Бактеріурія та циліндрурія.
Чим характеризуються набряки при гострому нефриті?
1. З’являються увечері.
2. Спочатку з’являються на нижніх кінцівках.
3. Спочатку з’являються на верхніх кінцівках.
4. З’являються вранці на обличчі.*
5. Одразу розвивається анасарка.
(!)Вміст якої речовини у сечі значно збільшує її питому вагу:
1. Урати.
2. Білок.
3. Глюкоза.*
4. Жовчні пігменти.
5. Сечова кислота.
(10) При яких з наведених нижче захворювань може розвиватися значна лейкоцитурія із переважанням в осаді лейкоцитів?
1. Гострий нефрит.
2. Амілоїдоз нирок.
3. Паранефрит.
4. Пієлонефрит.*
5. Рак сечового міхура.
(!) Чим характеризується латентна форма хронічного нефриту?
1. Повільним перебігом та сечовим синдромом.*
2. Нефротичним синдромом.
3. Гіпертонічним синдромом.
4. Швидко прогресуючим перебігом.
5. Поєднанням нефротичного та гіпертонічного синдромів.
У якій ділянці нирок відбувається реабсорбція води та натрію:
1. У клубочках.
2. У канальцях.*
3. У петлі Генле.
4. У клубочках та канальцях.
5. У канальцях та петлі Генле.
Сечові циліндри – це:
1. Слиз, який змінив свою консистенція у кислій сечі.
2. Білкові зліпки ниркових канальців.*
3. Скупчення бактерій.
4. Сольові пробки.
5. Конгломерати тромбоцитів.
Аускультативні дані серця у хворого із гострим нефритом:
1. Аускультативна картина не змінюється.
2. Акцент 2-го тону на легеневій артерії.
3. Діастолічний шум на верхівці.
4. Акцент 2-го тону на аорті.*
5. Ритм перепілки.
До чого призводить ішемія ниркової паренхіми?
1. Збільшення кількості антидіуретичного гормону.
2. Збільшенню секреції альдостерону.
3. Збільшенню секреції реніну*
4. Пригніченню ренін-ангіотензинової системи.
5. Зменшенню секреції реніну.
Для якого захворювання характерним є наявність у сечі білку, циліндрів, лейкоцитів та бактерій:
1. Паранефриту.
2. Гострого гломерулонефриту.
3. Раку сечовому міхура.
4. Хронічного гломерулонефриту.
5. Гострого пієлонефриту.*
При якому патологічному стану у сечі з’являються змінені еритроцити?
1. Гострий нефрит.*
2. Сечокам’яна хвороба.
3. Гострий цистит.
4. Паранефрит.
5. Рак сечового міхура.
Якої умови необхідно дотримуватись при проведенні проби за Зимницьким:
1. Постійний ліжковий режим.
2. Стандартизований водний режим.*
3. Збирання сечі у стерильний посуд.
4. Забирання сечі катетером.
5. Рясний прийом рідини.
Чому в нормі дорівнює тиск у капілярах клубочк:
1. 30–40 мм рт.ст.
2. 50–60 мм рт.ст.
3. 70–90 мм рт.ст. *
4. 100–130 мм рт.ст.
5. 130–150 мм рт.ст.
Виразна білірубінурія характерна для:
1. Обтураційної жовтяниці.*
2. Гемолітичної жовтяниці.
3. Нирково-кам’яної хвороби.
4. Інфаркту нирки.
5. Хронічного гломерулонефриту.
Який синдром характеризує поєднання наступних ознак: набряки, висока протеїнурія, гіпопротеїнемія, диспротеїнемія, гіперхолоестеринемія:
1. Сечовий.
2. Нефротичний.*
3. Гіпертензивний.
4. Змішаний.
5. Гіпертензивний та сечовий.
Які зміни у сечі характерні для хронічного пієлонефриту:
1. Гематурія та циліндрурія.
2. Лейкоцитурія, циліндрурія, протеїнурія.*
3. Гематурія та бактеріурія.
4. Циліндрурія та бактеріурія.
5. Гематурія, циліндрурія, протеїнурія.
Де утворюється первинна сеча:
1. У клубочках.*
2. У проксимальних відділах канальців.
3. У дистальних відділах канальців.
4. У петлі Генле.
5. У клубочках та проксимальному відділі канальців.
Що є найбільш характерним для гіпертензивної форми хронічного нефриту?
1. Нормальний АТ та сечовий синдром.
2. Високий АТ та сечовий синдром.
3. Набряки та сечовий синдром.
4. Високий АТ та набряки.*
5. Набряклість всього тіла (анасарка) та високий АТ.
Виразна уробіліногенурія притаманна:
1. Обтураційній жовтяниці.
2. Гемолітичній жовтяниці.*
3. Нирково-кам’яній хворобі.
4. Інфаркту нирки.
5. Хронічному гломерулонефриту.
Від чого залежить відносна щільність сечі:
1. Від кількості прийнятої рідини.
2. Від характеру їжі.
3. Від кількості формених елементів сечі.
4. Від кількості сечі та кількості щільних речовин, що в ній знаходяться *
5. Від температури тіла.
Які механізми утворення сечі відбуваються на рівні канальців:
1. Фільтрація.
2. Фільтрація і реабсорбція.
3. Реабсорбція та секреція.*
4. Фільтрація та секреція.
5. Часткова реабсорбція.
Кількість білку в сечі при сечовому синдромі:
1. До 3,5 г/л*
2. До 4,5 г/л
3. До 5,5 г/л
4. До 6,5 г/л
5. До 9,5 г/л
Яка кількість сечі виділяється нирками в нормі:
1. 1,0 мл/хв.*
2. 2,5 мл/хв.
3. 3,5 мл/хв.
4. 5,0 мл/хв.
5. 7,0 мл/хв.
Яка кількість крові проходить крізь нирки за 1 хвилину:
1. 1–1,2 л*
2. 3–4 л
3. 6–8 л
4. 14–17 л
5. 12–20 л
Нефротичний синдром складається з перерахованихсимптомів, окрім:
Выберите один ответ:
a. Набряки
b. Гіперхолестеринемія
c. Лактатемія *
d. Гіпоальбумінемія
e. Альбумінурія
За допомогою аналізу сечі за методом Нечипоренка ми досліджуємо:
Концентраційну та видільну функцію нирок
Кількість еритроцитів, лейкоцитів, циліндрів в 1 мл сечі*
Кількість еритроцитів, лейкоцитів, циліндрів у добовій сечі
Фільтраційну та реабсорбційну функцію нирок
Кількість еритроцитів, лейкоцитів, циліндрів, що виділяються за 1 хвилину
Який механізм виникнення гіпертензивного синдрому при захворюваннях нирок
Розлади ренін-ангіотензин-альдостеронової системи*
Збільшення виділення катехоламінів
Гіперхолестеринемія
Збільшення серцевого викиду
Дисбаланс гормонів гіпофізу
Якімеханізмиутвореннясечі на рівніклубочків:
Выберите один ответ:
a. Фільтрація та секреція.
b. Фільтрація та реабсорбція.
c. Секреція.
d. Фільтрація. *
e. Секреція та реабсорбція.
З наведених симптомів і синдромів, що зустрічаються при захворюваннях нирок, виберіть ті, які найбільш характерні для нефротичного синдрому: а) артеріальна гіпертензія; б) тупі ниючі болі в ділянці нирок; в) поширені набряки на обличчі, тулубі, верхніх і нижніх кінцівках; г) невеликі набряки під очима, набрякання повік, одутловатіть обличчя; інших набряків немає; д) гіпоальбумінемія; е) мікрогематурія; ж) странгурія; з) поллакіурія; і) протеїнурія вище 3,5 г/л; к) протеїнурія нижче 3 г/л; л) гіперліпідемія; м) гіалінові і зернисті циліндри; н) гіалінові, зернисті і воскоподібні циліндри:
в, д, і, л, н*
в, д, е, ж, и, н
а, в, д, з, к, л, н
а, б, в, д, и, л, м
б, г, д, е, к, м
Який показник є раннім діагностичним критерієм початкової стадії хронічної ниркової недостатності?
Швидкість клубочкової фільтрації *
pH крові
Альбумінурія
Сечовина крові
Креатинін крові
Який показник pH сечі свідчить про норму?
2,5-3,4
3,5-4,5
5,5-6,5*
4,5-5,4
6,6-7,6
Для синдрому хронічної ниркової недостатності характерні всі симптоми, що перераховані, окрім:
Зниження швидкості клубочкової фільтрації
Розвиток метаболічного ацидозу
Підвищення артеріального тиску
Підвищення рівня креатині ну
Підвищення АлАТ, АсАТ*
Який з перерахованих нижче аналізів дозволяє найбільш точно визначити вміст формених елементів крові і циліндрів в сечовому осаді?
Выберите один ответ:
a. Проба сечі за Зимницьким
b. Трьохстаканна проба Томпсона
c. Загальнийаналізсечі
d. Проба Реберга
e. Проба сечі за Нечипоренком *
За допомогоюякого методу дослідженняможнавизначитиконцентраційнуфункціюнирок?
Выберите один ответ:
a. Проба за Нечипоренком
b. Загальнийаналізсечі
c. Екскреторнаурографія
d. Проба за Зимницьким *
e. Визначеннярівняальбумінурії
Виберіть клініко-лабораторні ознаки, що свідчать про зниження концентраційної функції нирок а) поллакізурія; б) ніктурія; в) азотемія; г) ізостенурія; д) ішурія; е) гіпостенурія; ж) поліурія; з) анурія; і) протеїнурія:
б, в, е, з, и
б, г, е, ж*
б, г, е, з
б, в, д, з
а, б, е, ж
Ніктурія – це симптом, яийе характеризується:
Болісним сечовипусканням
Частим сечовипусканням упродовж доби
Виділенням сечі менше одного разу в нічний час
Виділенням сечі високої питомої щільності
Збільшення виділення сечі в нічний час*
Що може бути пусковим фактором розвитку нефриту?
Споживання пересоленої їжі
Стрептококова інфекція, ангіна*
Гепатит А
Гіпертонічний криз
Надмірне вживання алкоголю
Якіфункціїнирок ми можемодослідити за допомогоюаналізусечі за Зимницьким?
Выберите один ответ:
a. Здатністьвиводитирідину
b. Реабсорбцію та секрецію
c. Фільтраційну
d. Виділенняформенихелементів
e. Концентраційну та видільну *
Якісимптоми з сечового синдрому не притаманнігостромугломерулонефриту?
Выберите один ответ:
a. Альбумінурії
b. Гіперстенурії
c. Циліндрурії
d. Бактерурії *
e. Мікро-чимакрогематурії
Гіперстенурія не є характерною для:
Выберите один ответ:
a. Вираженоїглюкозурії
b. Стадіїальбумінурії при діабетичнійхворобінирок
c. Стадіїолігурії при нирковійнедостатності
d. Гострогогломерулонефриту
e. Хронічногопієлонефриту *
Вкажітьєдиний симптом, найбільшхарактернийдлялатентноїформихронічногогломерулонефриту:
Выберите один ответ:
a. Протеїнуріябільше 3 г / добу
b. Масивнаеритроцитурія і протеїнурія
c. Рецидивуючінабряки на обличчі
d. Незначнаеритроцитурія і протеїнурія *
e. Артеріальнагіпертензія
Жінка 47 роківзвернулась на консультацію до терапевта зіскаргами на біль в поперековійділянці справа, підвищеннятемпературитіла до 38,3 градусів. При оглядівиявленопозитивний симптом Пастернацького справа. В аналізісечілейкоцитипокривають усе поле зору, еритроцити 4-5 в п/з, білоксечі – 0,35 г/л, бактеріурія. Для якогозахворюваннянайбільшхарактерніданізміни?
Выберите один ответ:
a. Пієлонефрит *
b. Остеохондроз поперековоговідділу хребта
c. Цистит
d. Амілоїдознирок
e. Гломерулонефрит
Для розрахунку ШКФ нам необхідно знати:
Выберите один ответ:
a. Вік хворого, масутіла, креатинінкрові *
b. Ступіньвираженостіметаболічного ацидозу
c. Рівеньальбумінурії на добу
d. Достатньорівнякреатинінукрові
e. Вміст у кровісечовини та креатині ну
Якийзбудникнайчастішевідграє роль у розвиткупієлонефриту?
Выберите один ответ:
a. Гриби
b. Кишковапаличка *
c. Протей
d. Синьогнійнапаличка
e. Віруси
Питання 1
Правильно
Балів 1,00 з 1,00
Відмітити
питання
Текст питання
У хворого скарги на слабкість, запаморочення, серцебиття, задишку при незначному фізичному навантаженні, періодичний біль епігастральній ділянці з ірадіацією в спину. Хворіє 6 років на гастрит. Шкіра і слизові бліді, сухість шкіри, в кутках рота тріщини, коійлоніхії. Живіт при пальпації болісний в пілородуоденальній ділянці. Нв 106г/л, ер. 2,5·1012/л, кп 0,8, мікроцитоз, ретикулоцитів 2%. Про яке захворювання можна думати?
Виберіть одну відповідь:
a. Анемія
гіпопластична
b. Анемія
гемолітична
c. Анемія В12
(фолієво) дефіцитна
d. Анемія залізодефіцитна
e. Анемія
постгеморагічна 10 день
Коментар
Правильна відповідь: Анемія залізодефіцитна
Питання 2
Правильно
Балів 1,00 з 1,00
Відмітити
питання
Текст питання
Жінка 22 років скаржиться на підвищення температури тіла до 37,80 С, появу геморагічного сипу на нижніх кінцівках, біль у попереку, виділення сечі з кров’ю. Об’єктивно: шкіра бліда, на поверхні гомілок і стегон − дрібна геморагічна симетрична висипка.ЧСС − 100 за 1 хв., АТ − 115/90 мм рт.ст. Симптом Пастернацького – слабкопозитивний з обох боків. Картина крові: лейкоцити − 9,6 х109/л, тромбоцити − 110 х109 /л, ШОЕ − 35 мм/л; аналіз сечі: білок − 0,33 г/л, змінені еритроцити − 2-50 у полі зору, лейкоцити − 5-8 у полі зору. Яке захворювання найбільш вірогідне у хворої?
Виберіть одну відповідь:
a. Гемолітична
анемія.
b. Сидероахрестична
анемія.
c. Геморагічний
васкуліт.
d. Тромбоцитопенічна
пурпура.
e. ДВЗ-синдром.
Коментар
Правильна відповідь: Геморагічний васкуліт.
Питання 3
Правильно
Балів 1,00 з 1,00
Відмітити
питання
Текст питання
У хворого 32 р. скарги на слабкість, сонливість, серцебиття, задишку, появу на шкірі крововиливів. Працює на хімічному підприємстві, має справу з тетраетилсвинцем. Шкіра бліда з множинними крововиливами. Пульс 100 уд/хв, ритмічний ниткоподібний, тони серця глухі, систолічний шум над усіма точками. Живіт м’який, безболісний, печінка по правій серединноключичній лінії 9 см, поперечник селезінки 4 см. В ан. крові: еритроцитів 1,5·1012/л, Нв 70г/л, кп 1,0, ретикулоцитів 0,5%, лейкоцитів 2,5·109/л, тромбоцитів 35·10а/л, ШОЕ – 44 мм/год Про яке захворювання можна думати?
Виберіть одну відповідь:
a. Анемія В12
(фолієво) дефіцитна
b. Анемія
гіпопластична
c. Анемія
залізодефіцитна
d. Анемія
гемолітична
e. Анемія
постгеморагічна 10 день
Коментар
Правильна відповідь: Анемія гіпопластична
Питання 4
Правильно
Балів 1,00 з 1,00
Відмітити
питання
Текст питання
Хворий скаржиться на загальну слабкість, швидку втомлюваність, неприємні відчуття в епігастрії після вживання їжі, знижений апетит, відчуття «повзання мурах» по ногах, схильність до проносів. Шкіра блідо-жовтувата. Обличчя «воскової ляльки». Язик червоний, сосочки згладжені. АТ - 110/70. Пульс - 88 за 1 хв. Пальпація великої кривизни шлунка болісна. При ЕФГДС виявлений атрофічний гастрит. В анамнезі крові - НВ - 86 г/л, колірний показник - 1,2, Л - 3,0-10 12/л, ШОЕ - 30 мм/г, виявлені кільця Кебота, тільця Жолі. Яка анемія у хворого?
Виберіть одну відповідь:
a. Гемолітична
b. В12-дефіцитна
c. Залізодефіцитна
d. Постгеморагічна
e. Інтоксикаційна
Коментар
Правильна відповідь: В12-дефіцитна
Питання 5
Правильно
Балів 1,00 з 1,00
Відмітити
питання
Текст питання
У хворого 40 р. скарги на слабкість, температура 39,3, біль в горлі, біль в кістках. При огляді шкіра бліда, на шкірі геморагії, мигдалики збільшені вкриті сіруватим нальотом, збільшення лімфовузлів підщелепних, щийних, підпахових. Поперечних селезінки 8 см. Хворіє 4 тижня. Нв 100 г/л, ер. 2,8·1012/л, кп 0,85, лейкоцити 25·109/л; еоз. 0, базофілів 0, мієлобласти 30%, тромбоцитів 120·109/л. Про яке захворювання можна думати?
Виберіть одну відповідь:
a. Еритремія
b. Анемія
постгеморогічна
c. Хронічний
лімфолейкоз
d. Анемія
апластична
e. Гострий
лейкоз
Коментар
Правильна відповідь: Гострий лейкоз
Питання 6
Правильно
Балів 1,00 з 1,00
Відмітити
питання
Текст питання
У хворого скарги на слабкість, пітливість, тупий біль в правому і лівому підребір’ях, біль в кістках. Шкіра і слизові бліді, на шкірі геморрагії. Лімфатичні вузли не пальпуються. Живіт збільшений, асиметричний. Край печінки пальпується на 6 см нижче ребернтої правої дуги, чутливий, ущільнений, селезінка на 10 см нижче реберної лівої дуги, чутлива, більш щільна гладенька. В загальному аналізі крові: Нв – 100 г/л, ер 2,5·1012/л, кп 0,88, лейкоцитів 40·109/л, базофіли 3%, еозинофіли 5%, мієлобласти 6%, промієлоцити 5%, юні 12%, паличкоядерні 15%, сегментоядерні 2%. Про яке захворювання можна думати?
Виберіть одну відповідь:
a. Хронічний
лімфолейкоз
b. Хронічний
мієлобластний лейкоз
c. Гіпопластична
анемія
d. Мієлопроліферативний
синдром
e. Гострий
мієлобластний лейкоз
Коментар
Правильна відповідь: Хронічний мієлобластний лейкоз
Питання 7
Правильно
Балів 1,00 з 1,00
Відмітити
питання
Текст питання
У хворого скарги на запаморочення, слабкість, серцебиття, біль в язику, почуття повзання мурашок та оніміння кінцівок. Шкіра бліда, з жовтуватим відтінком, язик червоний „полірований”. Знижена чутливість за типом «носок та рукавичок». Розлитий біль в епігастрії. При досліджені: еритроцитів 2,1·1012/л, Нв - 55г/л, кп 1,2, мегалоцити, лейкоцити 3,9·109/л, ретикулоцити 1%, реакція Грегерсена негативна. Який діагноз можна поставити?
Виберіть одну відповідь:
a. Виразкова
хвороба шлунка
b. В12 –
(фолієво) – дефіцитна анемія
c. Мієлопроліферативний
синдром
d. Гострий
лейкоз
e. Залізодефіцитна
анемія
Коментар
Правильна відповідь: В12 – (фолієво) – дефіцитна анемія
Питання 8
Правильно
Балів 1,00 з 1,00
Відмітити
питання
Текст питання
Хвора 49 р., скаржиться на слабкість, серцебиття, швидку втомлюваність, інколи головокружіння, зниження апетиту, схуднення. Багато років хворіє гіпосцидним гастритом. Шкіра бліда, суха, волосся ламке, посивіле, нігті - з білими точками, ламкі. Язик вологий, сосочки згладжені, по центру білий наліт. АТ 110/70 мм рт. ст., пульс - 90/хв. В загальному аналізі крові НВ - 87 г/л, колірний показник - 0,78; гіпохромія еритроцитів, анізоцитоз, пойкілоцитоз. Якій анемії відповідають показники периферичної крові?
Виберіть одну відповідь:
a. Гемолітична
b. Залізодефіцитна
c. Фолієво-дефіцитна
d. Постгеморагічна
e. В12-
дефіцитна
Коментар
Правильна відповідь: Залізодефіцитна
Питання 9
Правильно
Балів 1,00 з 1,00
Відмітити
питання
Текст питання
Хвора Г., 54 роки, впродовж останніх 2 років 4 рази хворіла на пневмонію. Скаржиться на різку слабкість, зниження працездатності, підвищення температури тіла до 37,90С. Живіт м’який, болісний при пальпації в епігастрії, пальпуються підпахвові, пахові лімфатичні вузли. Пальпаторно і перкуторно печінка в межах вікової норми, селезінка 12х32 мм. Картина крові: Гемоглобін − 56 г/л, еритроцити − 2,4 х1012 /л, лімфоцити − 6,6 х109 /л, поодинокі тіні Гумпрехта, пролімфоцити − 2%, тромбоцити − 40 х109 /л Пункція кісткового мозку: Яке захворювання найбільш вірогідне у хворого?
Виберіть одну відповідь:
a. Гемолітична
анемія.
b. Хронічний
лімфолейкоз
c. Залізодефіцитна
анемія.
d. Сидероахрестична
анемія.
e. Тромбоцитопенічна
пурпура.
Коментар
Правильна відповідь: Хронічний лімфолейкоз
Питання 10
Правильно
Балів 1,00 з 1,00
Відмітити
питання
Текст питання
Хвора 49 р., скаржиться на слабкість, серцебиття, швидку втомлюваність, інколи головокружіння, зниження апетиту, схуднення. Багато років хворіє гіпосцидним гастритом. Шкіра бліда, суха, волосся ламке, посивіле, нігті - з білими точками, ламкі. Язик вологий, сосочки згладжені, по центру білий наліт. АТ 110/70 мм рт. ст., пульс - 90/хв. В загальному аналізі крові НВ - 87 г/л, колірний показник - 0,78; гіпохромія еритроцитів, анізоцитоз, пойкілоцитоз. Якої етіології анемія у хворої?
Виберіть одну відповідь:
a. Нефрогенна
b. Постгеморагічна
c. Аліментарна
d. Гастрогенна
e. Гемолітична
Коментар
Правильна відповідь: Гастрогенна
Питання 11
Правильно
Балів 1,00 з 1,00
Відмітити
питання
Текст питання
Хворий скаржиться на загальну слабкість, швидку втомлюваність, неприємні відчуття в епігастрії після вживання їжі, знижений апетит, відчуття «повзання мурах» по ногах, схильність до проносів. Шкіра блідо-жовтувата. Обличчя «воскової ляльки». Язик червоний, сосочки згладжені. АТ - 110/70. Пульс - 88 за 1 хв. Пальпація великої кривизни шлунка болісна. При ЕФГДС виявлений атрофічний гастрит. В анамнезі крові - НВ - 86 г/л, колірний показник - 1,2, Л - 3,0-10 12/л, ШОЕ - 30 мм/г, виявлені кільця Кебота, тільця Жолі. З чим пов'язаний анемічний синдром у хворого?
Виберіть одну відповідь:
a. Дефіцитом
заліза
b. Дефіцитом
білкової їжі
c. Дефіцитом
внутрішнього фактора Кастла
d. Дефіцитом
еритропоетину
e. Постійними
кровотечами
Коментар
Правильна відповідь: Дефіцитом внутрішнього фактора Кастла
Питання 12
Правильно
Балів 1,00 з 1,00
Відмітити
питання
Текст питання
У хворого скарги на слабкість, запаморочення, серцебиття, задишку при незначному фізичному навантаженні, періодичний біль епігастральній ділянці з ірадіацією в спину. Хворіє 6 років на виразкову хворобу 12-п кишки. Шкіра і слизові бліді, сухість шкіри, в кутках рота тріщини, коійлоніхії. Живіт при пальпації болісний в пілородуоденальній ділянці. Нв 106г/л, ер. 2,5·1012/л, кп 0,8, мікроцитоз, ретикулоцитів 2%. Який провідний синдром визначається?
Виберіть одну відповідь:
a. Больовий
b. Анемічний
c. Диспептичний
d. Серцевої
недостатності
e. Геморагічний
Коментар
Правильна відповідь: Анемічний
Питання 13
Правильно
Балів 1,00 з 1,00
Відмітити
питання
Текст питання
Хворий скаржиться на загальну слабкість, швидку втомлюваність, неприємні відчуття в епігастрії після вживання їжі, знижений апетит, відчуття «повзання мурах» по ногах, схильність до проносів. Шкіра блідо-жовтувата. Обличчя «воскової ляльки». Язик червоний, сосочки згладжені. АТ - 110/70. Пульс - 88 за 1 хв. Пальпація великої кривизни шлунка болісна. При ЕФГДС виявлений атрофічний гастрит. В анамнезі крові - НВ - 86 г/л, колірний показник - 1,2, Л - 3,0-10 12/л, ШОЕ - 30 мм/г, виявлені кільця Кебота, тільця Жолі. Чим обумовлене жовте забарвлення шкіри?
Виберіть одну відповідь:
a. Відкладанням
в шкірі урохромів
b. Засмагою
c. Відкладанням
β-каротину
d. Накопиченням
в шкірі прямого білірубіну
e. Гемолізом
еритроцитів
Коментар
Правильна відповідь: Гемолізом еритроцитів
Питання 14
Правильно
Балів 1,00 з 1,00
Відмітити
питання
Текст питання
Хвора 49 р., скаржиться на слабкість, серцебиття, швидку втомлюваність, інколи головокружіння, зниження апетиту, схуднення. Багато років хворіє гіпосцидним гастритом. Шкіра бліда, суха, волосся ламке, посивіле, нігті - з білими точками, ламкі. Язик вологий, сосочки згладжені, по центру білий наліт. АТ 110/70 мм рт. ст., пульс - 90/хв. В загальному аналізі крові НВ - 87 г/л, колірний показник - 0,78; гіпохромія еритроцитів, анізоцитоз, пойкілоцитоз. Якому синдрому відповідають зміни шкіри та її приростків?
Виберіть одну відповідь:
a. Неврологічному
b. Астенічному
c. Постгеморагічному
d. Гемолітичному
e. Сідеропенічному
Коментар
Правильна відповідь: Сідеропенічному
Питання 15
Правильно
Балів 1,00 з 1,00
Відмітити
питання
Текст питання
Хвора 49 р., скаржиться на слабкість, серцебиття, швидку втомлюваність, інколи головокружіння, зниження апетиту, схуднення. Багато років хворіє гіпосцидним гастритом. Шкіра бліда, суха, волосся ламке, посивіле, нігті - з білими точками, ламкі. Язик вологий, сосочки згладжені, по центру білий наліт. АТ 110/70 мм рт. ст., пульс - 90/хв. В загальному аналізі крові НВ - 87 г/л, колірний показник - 0,78; гіпохромія еритроцитів, анізоцитоз, пойкілоцитоз. Який шум може бути над яремними венами?
Виберіть одну відповідь:
a. Шум Боткіна-Дюроз’є
b. Шум
дзиги
c. Шум Флінта
d. Шум плескоту
Гіпократа
e. Шум
Грецем-Стіла
Коментар
Правильна відповідь: Шум дзиги
Питання 16
Правильно
Балів 1,00 з 1,00
Відмітити
питання
Текст питання
Чоловік 26 років, скаржиться на слабкість, головний біль. Шкіра бліда з сірим відтінком. Пальпаторно: живіт м’який, болісний при пальпації в епігастрії, печінка щільна, виступає із під краю реберної дуги на 3 см, селезінка 32х11 мм, край рівний. Гемоглобін − 108г/л, еритроцити − 3,0 х1012 /л, колірний показник − 0,45, гіпохромність еритроцитів, залізо сироватки крові − 14,31 ммоль/л. Яке захворювання найбільш вірогідне у хворого?
Виберіть одну відповідь:
a. Залізодефіцитна
анемія.
b. Гемолітична
анемія.
c. Тромбоцитопенічна
пурпура.
d. ДВЗ-синдром.
e. Сидероахрестична
анемія.
Коментар
Правильна відповідь: Сидероахрестична анемія.
Питання 17
Правильно
Балів 1,00 з 1,00
Відмітити
питання
Текст питання
Чоловік 18 років, скаржиться на наявність трофічних виразок на гомілках. При огляді − деформація черепа, лоб виступає вперед, очі глибоко посаджені, неправильний прикус. Шкіра жовтушного кольору. Живіт м’який, болісний при пальпації в правому підребер’ї, позитивний симптом Кера. При ультразвуковому дослідженні − калькульозний холецистит. Картина крові: Гемоглобін − 106 г/л, еритроцити − 3,4 х1012 /л, колірний показник − 1,2, осмотична стійкість еритроцитів знижена, мікросфероцитарні еритроцити ++, ретикулоцити − 0,115, білірубін − 24 мкмоль/л, прямий − 4 мкмоль/л, непрямий − 20 мкмоль/л. Яке захворювання найбільш вірогідне у хворого?
Виберіть одну відповідь:
a. Сидероахрестична
анемія.
b. Тромбоцитопенічна
пурпура.
c. Залізодефіцитна
анемія.
d. Гемолітична
анемія.
e. ДВЗ-синдром.
Коментар
Правильна відповідь: Гемолітична анемія.
Питання 18
Правильно
Балів 1,00 з 1,00
Відмітити
питання
Текст питання
Чоловік 43 років, хворіє впродовж 12 років на виразкову хворобу шлунка, 3 години тому раптово втратив свідомість. Після опритомнення скаржиться на серцебиття, задишку, зниження артеріального тиску до 90/60 мм рт.ст. При огляді шкіра блідого кольору. Пульс 98 уд/хв, ритмічний. Аускультативно − систолічний шум на верхівці. Гемоглобін − 115 г/л, еритроцити − 3,8 х1012 /л. ШОЕ − 18 мм/год. Розвиток якої патології з боку системи кровотворення можна очікувати?
Виберіть одну відповідь:
a. Гемолітична
анемія.
b. Постгеморагічна
анемія..
c. Сидероахрестична
анемія.
d. В12-фолієво-дефіцитна
анемія
e. Мікросфероцитарна
анемія.
Коментар
Правильна відповідь: Постгеморагічна анемія..
Питання 19
Правильно
Балів 1,00 з 1,00
Відмітити
питання
Текст питання
Жінка 29 років, скаржиться на спонтанну появу геморагій на шкірі гомілок, які з’явилися кілька місяців тому. Об’єктивно: шкіра гомілок строката, свіжі та старі геморагії, позитивні симптоми джгута і щипка, кровотечі з ясен. Тромбоцити − 20 х109 /л, у кістковому мозку збільшена кількість мегакаріоцитів, відсутнє відшнуровування тромбоцитів, відсутня ретракція кров’яного згустка. Яке захворювання найбільш вірогідне у хворої?
Виберіть одну відповідь:
a. Тромбоцитопенічна
пурпура.
b. Гемофілія.
c. Гемолітична
анемія.
d. Сидероахрестична
анемія.
e. ДВЗ-синдром.
Коментар
Правильна відповідь: Тромбоцитопенічна пурпура.
Питання 20
Правильно
Балів 1,00 з 1,00
Відмітити
питання
Текст питання
Чоловік 48 років, скаржиться на слабкість, ламкість нігтів, випадіння волосся. 2 роки тому прооперований: резекція шлунка по Більрот ІІ. Гемоглобін − 115 г/л, еритроцити − 3,8 х1012 /л, колірний показник − 0,65, гіпохромність еритроцитів, пойкілоцитоз +++, анізоцитоз +++, залізо сироватки крові − 2,9 ммоль/л, ШОЕ − 18 мм/год. Яке захворювання найбільш вірогідне у хворої?
Виберіть одну відповідь:
a. Гемолітична
анемія.
b. Залізодефіцитна
анемія..
c. Тромбоцитопенічна
пурпура.
d. ДВЗ-синдром.
e. Сидероахрестична
анемія.
Коментар
Правильна відповідь: Залізодефіцитна анемія..
1. Хто є засновником сучасного наукового методу розпитування хворого:
Г.А.Захар ¢ їн.
2. До яких методів діагностики належить розпитування хворого:
Суб ¢ єктивних.
3. З якої системи органів слід починати розпитування про стан органів та систем:
З тієї, яка виходячи із розпиту хворого вважається ураженою.
4. Який висновок слід зробити на підставі розпитування хворого:
Оцінено стан здоров ¢ я хворого.
5. Які скарги хворого слід вважати основними:
Ті, що примусили хворого звернутися до лікаря.
6. Які з перерахованих нижче скарг належать до загальних:
Слабкість, порушення сну, зниження працездатності.
7. З чого слід починати з¢ясування скарг хворого:.
Зі скарг, які турбують пацієнта на момент розпитування.
8. З чого слід починати з¢ясування анамнезу захворювання:
З часу появи та початкових проявів захворювання.
9. Хворий скаржиться на задишку, напади ядухи, періодичний кашель, болі в лівій частині грудної клітки. Про ураження якої (яких) систем (и) Ви зробити висновок у першу чергу?
Дихальної та/або серцево-судинної.
10. Для яких із зазначених захворювань спадкова схильність має особливе значення:
Ішемічна хвороба серця, цукровий діабет.
Тема 2: Загальний огляд хворого. Діагностичне значення симптомів, виявлених під час огляду хворого.
1.У хворого на шкірі грудної клітки є судинні зірочки. Це є характерним для:
Цирозу печінки
2.Хворий на лівобічний ексудативний плеврит лежить:
На правому боці
3.Хворий займає вимушене положення — перебуває в колінно-ліктьовому положенні. Це є симптомом такої хвороби:
Виразкова хвороба шлунка
4.Хворий знаходиться в ліжку з далеко відкинутою назад головою і з притягнутими до живота ногами. Це є ознакою такої хвороби:
Менінгіт
5.Хворий сидить у ліжку, спираючись руками на край ліжка, ноги опущені. Це характерно для:
Нападу бронхіальної астми
6. Хворий сидить у ліжку з опущеними ногами, відкинувшись спиною на подушку. При якому захворюванні спостерігається цей симптом?
Серцева недостатність
7. Хворий погано орієнтується, на питання відповідає повільно. Цей стан називається:
Ступор
8. Хворий безтямний, на питання не відповідає, рефлекси не визначаються. Цей стан називається:
Кома
9. У хворого «горда» постава, живіт збільшений у розмірах. При яких станах це зустрічається?
Асцит
10. У хворого бронзове забарвлення шкіри на відкритих ділянки* тіла. Це є ознакою такої хвороби:
Хвороба Аддісона-Бірмера
Тема 3: Огляд окремих частин тіла: голови, шиї, тулуба кінцівок
1.«Вірховська залоза» є симптомом:
Рака шлунку
2.При огляді голови випнуті лобні та потиличні бугри, потилична кістка сплощена. Цей симптом характерний для:
Гідроцефалії
3.У хворої екзофтальм, симптом Грефе. Це характерно для:
Тиреотоксикозу
4.Обличчя Гіппократа характерно для:
Перитоніту
5.У хворого одутле обличчя, позбавлене міміки, шкіра бліде, повіки набряклі, ніс і губи потовщені. Це характерно для:
Мікседеми
6. У хворого місяцеподібне обличчя із синюшно-червоним забарвленням шкіри. На шкірі живота й стегон є широкі стрічки розтягнення. При якій патології це зустрічається:
Хвороба Іценка-Кушінга
7. У хворого набряки обличчя й повік з'являються ранком, набряки на нижніх кінцівках збільшуються ввечері, на дотик теплі, ямка при натисненні довго не зникає. Це характерно для захворювання:
Нирок
8. У хворого деформація нігтів у вигляді «годинникових скелець» і кінцевих фаланг пальців рук у вигляді «барабанних паличок». Про ураження якої системи органів це може свідчити:
Захворювання дихальної системи
9. У xворого високий зріст, «павучі» пальці, «пташине обличчя». Ваші діагностичні припущення:
Синдром Марфана
10. У хворої низький зріст, коротка шия із крилоподібними шкірними складками на бічній її поверхні, низький ріст волосся на шиї. Для якої патології це є характерним?
Синдром Шерешевського-Тернера.
11. Бліде, набрякле обличчя, з набряками над та під очима зустрічається при:
Захворюваннях нирок
12. Обличчя Корвізара зустрічається при:
Серцевій недостатності
13. Обличчя „воскової ляльки” зустрічається при:
B. + Анемії Адісона-Бірмера
14. „Комір Стокса” є ознакою:
Стиснення верхньої порожнистої вени при пухлинах середостіння
15. У хворого на шкірі грудної клітки є судинні зірочки. Це є характерним для:
Цирозу печінки
16. Поява вузла Золінгера є ознакою::
Раку шлунка
17. Термін „анізокорія” використовується для позначення:
Різних за розмірами зіниць.
18. У хворого деформація нігтів у вигляді «годинникових скелець» і кінцевих фаланг пальців рук у вигляді «барабанних паличок». Про яку патологію це може свідчити:
Тривалий перебіг бронхоектатичної хвороби.
19. У хворої екзофтальм, позитивні симптоми Грефе, Мебіуса. Це характерно для:
Тиреотоксикозу
20. При огляді хворого на вухах та у ділянціміжфаланговихсуглобівпальців рук знайденітофуси. Для якого патології це характерне:
Подагри
Тема 4: Основні скарги хворих із захворюваннями органів дихання. Статичний та динамічний огляд грудної клітки. Пальпація грудної клітки
1. Легенева кровотеча може виникнути при:
Бронхоектатичній хворобі.
2. Голосове тремтіння посилюється при:
Крупозній пневмонії в стадії спечінкування.
3. Хворого було доставлено до лікарні в стані діабетичної коми. Дихання шумне, часте, після глибокого вдиху йде посилений видих. Який тип дихання спостерігається в цього хворого?
Куссмауля.
4. Динамічний огляд грудної клітини – це:
Вивчення симетричності участі обох половин грудної клітини в акті дихання, частоти, глибини дихання, ритм дихання.
5. Скловидне харкотиння є характерним для:
Закінчення нападу бронхіальної астми.
6. У хворого сухий плеврит, який супроводжується сильним болем при диханні. Яке вимушене положення буде займати хворий:
На хворому боці.
7. При пальпації грудної клітини хворого виявлено болючість в точках Валлє. Для якого захворювання це може бути характерним:
Радикуліту.
8. Чим легенева кровотеча відрізняється від кровотечі з судин стравоходу:
Кров яскраво-червона, піниста, виділяється з кашлем.
9.При якому із захворювань спостерігається тільки сухий кашель і ніколи не буває вологого:
Сухому плевриті.
10. Статичний огляд грудної клітини – це:
Огляд обох половин грудної клітини поза актом дихання.
11. Харкотиння у вигляді „малинового желе” характерне для:
Раку легень.
12. Який кістковий орієнтир використовується для підрахунку ребер спереду:
Кут Людовіка.
13. Кашель із виділенням великої кількості харкотиння (до 1-2 л) переважно у вранішні години може спостерігатися при:
Бронхоектатичної хвороби.
14. Динамічний огляд грудної клітини слід починати з:
Оцінки участі додаткових дихальних м’язів в акті дихання.
15. Яка частота дихання вважається нормальною у здорової людини:
16–20 дихань на хвилину.
16.Ранковий кашель характерний для:
Бронхоектатичної хвороби.
17. При проведенні статичного огляду грудної клітини слід звертати увагу на:
Форму, тип грудної клітини, симетричність обох її половин.
18. Голосове тремтіння значно слабшає при:
Емфіземі легень.
19. Терміном „брадипное” позначають:
4. Зменшення частоти дихання менше 16 на хвилину.
20. Терміном „тахіпное” позначають:
Прискорення дихання більше 20 на хвилину.
21. Виділення іржавого харкотиння характерне для:
Крупозної пневмонії.
22. Харкотиння „повним ротом” (частіше в ранковий час) характерне для:
Бронхоектатичної хвороби.
23. Біль в грудній клітині, пов’язаний із захворюваннями органів дихання буває при:
Сухому плевриті.
24. Збільшення однієї з половин грудної клітини зустрічається при:
Ексудативному плевриті.
Тема 5: Перкусія легень. Методика і техніка проведення порівняльної та топографічної перкусії легень.
1. Коли виникає тимпанічний перкуторний звук над легенями:
При пневмотораксі.
2. Який перкуторний феномен зустрічається одночасно з крепітацією при крупозній пневмонії в стадії приливу:
З’являється притуплення перкуторного тону.
3. Який перкуторний тон над легенями характерний для ущільнення легеневої тканини:
Тупий.
4. Висота стояння верхівок легені збільшується при:
Емфіземі легень.
5. Які дані порівняльної перкусії характерні для ущільнення легеневої тканини:
Поява тупого перкуторного тону.
6. Зникнення тимпаніту над простором Траубе є ознакою:
Випоту в ліву плевральну порожнину.
7. Яке захворювання з найбільшою ймовірністю може призвести до обмеження активної рухомості нижнього краю легені:
Емфізема легень.
8. Який кістковий орієнтир використовується для підрахунку ребер спереду:
Кут Людовіка.
9. Над великою каверною, яка містить газ, перкуторно визначається:
Тимпанічний тон.
10. Який перкуторний тон виникає на початковій стадії ателектазу легені:
Тимпанічний.
11. Хто вперше запропонував методику перкусії для дослідження стану внутрішніх органів:
Л. Ауенбруггер.
12. Ширина полів Креніга в нормі складає:
5–8 см.
13. Основною метою порівняльної перкусії легень є:
Порівняння перкуторного тону на симетричних ділянках обох легень.
14. Притуплений тимпаніт над легенею може виникнути при:
На стадії опеченіння при крупозній пневмонії.
15. Тривалість перкуторного тону тим більша, чим:
Тканина менш щільна і маса її менша.
16. Який перкуторний тон виникає в стадії спечінкування при крупозній пневмонії:
Притуплений тимпаніт.
17. Скільки становить висота стояння верхівки легені над ключицею у здорової людини:
3–4 см.
Тема 6: Аускультація легень:основні дихальні шуми(везикулярне та бронхіальне дихання)
1. За яких умов вислуховується пуерильне дихання?
У дітей 5-13 років.
2. Сакадоване дихання свідчить про:
Початок запальних змін у бронхах.
3.Коли виникає послаблене везикулярне дихання?
При пневмонічній інфільтрації легень.
4.При синдромі ущільнення легеневої тканини вислуховується:
Патологічне бронхіальне дихання.
5. При товстостінному абсцесі легені, що випорожнився через бронх вислуховується:
Амфоричне дихання.
6. Коли виникає бронхофонія:
При ущільненні легеневої тканини.
7. При ураженні якої частини бронхо-легеневого дерева виникає саккадоване везикулярнедихання:
Бронхіол.
8. Які причини виникнення патологічного бронхіального дихання:
Бронхоектатитична хвороба.
9. При накопиченні рідини у плевральній порожнині вислуховується:
Послаблене везикулярне дихання або дихальні шуми відсутні.
10. Посилення бронхофонії може спостерігатися при:
Накопиченні рідини у плевральній порожнині.
11. Де вислуховується нормальне бронхіальне дихання:
Паравертебрально до рівня ІІІ- IV грудних хребців.
12. При фізикальному дослідженні органів дихання у хворого знайдено: в нижніх відділах правої легені при пальпації – посилення голосового тремтіння, при перкусії – тупий перкуторний тон, аускультативно – бронхіальне дихання. Для якого процесу в легенях це характерне:
Ущільнення легеневої тканини.
13. Амфоричне бронхіальне дихання виникає при:
Над каверною, сполученою з бронхом.
14. Які з нижче перерахованих ознак притаманні синдрому підвищення повітряності легеневої тканини:
Коробковий перкуторний тон, послаблене везикулярне дихання.
15. До кількісних змін везикулярного дихання належить:
Посилення везикулярного дихання.
16. При синдромі накопичення газу у плевральній порожнині вислуховується:
Значно послаблене везикулярне дихання або відсутнє.
17. Де у нормі вислуховується везикулярне дихання:
Над всією поверхнею легень.
Тема 7: Аускультація легень: додаткові дихальні шуми (крепітація, хрипи, шум тертя плеври)
1) Назвiть захворювання, при яких аускультативно може вислуховуватися крепiтацiя:
6. крупозна пневмонiя в стадiї розсмоктування
7. крупозна пневмонiя при початковiйстадiї
8. застiйна серцева недостатнiсть
9. компресiйний ателектаз
2) Назвiть захворювання, при яких аускультативно можуть вислуховуватися хрипи:
1. гострий бронхiт
2. хронiчнийбронхiт
4. вогнищева пневмонiя
5. бронхоектатична хвороба
9. крупозна пневмонiя в стадiї розпалу
3) Назвiть захворювання, при яких аускультативно може вислуховуватися шум тертя плеври:
2. сухий плеврит
5. холера
6. уремiя
4) Коли бувають звучні (консонуючі) вологі хрипи:
При поєднанні бронхіту з ущільненням легеневої тканини навкруги запаленого бронха (бронхопневмонія).
5) Що лежить в основі крепітації:
Розлипання на вдосі альвеол, на стінках яких відклався фібрин.
6) Коли виникають вологі дрібнопухирцеві хрипи:
При наявності рідкого ексудату в дрібних бронхах.
7) Чим крепітація відрізняється від дрібнопухирцевих хрипів:
5. Вислуховується тільки на вдосі, не зникає після кашлю.
8) Над каверною, що випорожнилася, може вислуховуватись таке дихання:
Амфоричне дихання.
9) Де виникає крепітація:
В альвеолах.
10) При якому із захворювань виникає affrictuspleuricus:
Сухий плеврит.
11) Який додатковий дихальний шум вислуховується при звуженні бронхів:
Сухі хрипи.
12) Який із відомих вам феноменів може непрямо свідчити про наявність ущільнення легеневої тканини:
Дрібнопухирцеві вологі звучні хрипи.
13) В основі виникнення вологих хрипів лежить механізм:
Поява в бронхах рідкого секрету, крові.
14) Посилення бронхофонії може спостерігатися при:
Утворення порожнини, сполученої з бронхом.
15) Шум тертя плеври, на відміну від крепітації:
Чутний в обидві фази дихання.
Який пульс спостерігається при недостатності клапанів аорти?
твердий, напружений, аритмічний.
високий, напружений, твердий.
низький, м’який, повільний.
@ швидкий, високий, скачучий
різний за наповненням, аритмічний
Яка причина лежить в основі виникнення функціонального діастолічного шуму Флінта при недостатності аортальних клапанів?
відносна недостатність мітрального клапану
@ відносний стеноз мітрального клапану
відносна недостатність трьохстворчатого клапана
відносний стеноз гирла аорти
відносний стеноз клапанів легеневої артерії
Виберіть ознаки, характерні для недостатності аортальних клапанів (можливо більше 1 відповіді)
@ симптом Мюссе
@ танець каротид
симптом Ортнера
систолічний шум
@ діастолічний шум
зменшення пульсового тиску
@ збільшення пульсового тиску
@ознаки гіпертрофії лівого передсердя( p - mitrale )
подвійний верхівковий поштовх
@високочастотний діастолічний шум на ФКГ
Продовжіть перелік ознак, характерних для стенозу гирла аорти:
Блідість обличчя.
Головокружіння
Повільний , м’який пульс
Артеріальний тиск : систол.-- Зниж., діастол.-- Норм.
Пульсовий тиск: зниж.
ЕКГ : синусовий ритм, ознаки гіпертрофії л.шл.
ФКГ: високочастотний ромбовидний систолічний шум над аортою J
5. Виберіть ознаки, характерні для симптому Мюссе:
пульсація зіниць в такт серцебиттю,
танець каротид, блідість обличчя,
збільшення лівої зіниці,
* ритмічне, синхронне з пульсом похитування голови
знижений артеріальний тиск, капілярний пульс
6. Коли зустрічається “танок каротид”?
При стенозі мітрального отвору.
При недостатності мітрального клапана.
При стенозі гирла аорти.
* При недостатності аортальних клапанів.
При недостатності трьохстворчастих клапанів.
7. Коли виникає систолічне “котяче муркотіння”?
1. При стенозі мітрального отвору.
2. При недостатності мітрального клапана.
3.* При стенозі гирла аорти.
4. При недостатності аортальних клапанів.
5.При недостатності трьохстворчастих клапанів.
8. Повільний пульс зустрічається при:
1. * Стенозі гирла аорти.
При стенозі мітрального отвору.
При недостатності мітрального клапана.
При недостатності аортальних клапанів.
При недостатності трьохстворчастих клапанів.
9. Подвійний тон Траубе виникає при:
При недостатності мітрального клапана.
Стенозі гирла аорти.
* При недостатності аортальних клапанів.
При недостатності трьохстворчастих клапанів.
При міокардиті.
10. Подвійний шум Виноградова-Дюроз’є виникає при:
При міокардиті.
При недостатності трьохстворчастих клапанів.
При недостатності мітрального клапана.
* При недостатності аортальних клапанів.
При мітральному стенозі.
“Металевий” відтінок ІІ тону над аортою (“клянгор”) зустрічається при:
При недостатності аортальних клапанів.
При мітральному стенозі.
* Склерозі клапанів аорти при її атеросклеротичному ураженні.
Вираженій гіпертрофії лівого шлуночка.
При недостатності трьохстворчастих клапанів.
12. Точкою найкращого вислуховування органічного систолічного шуму при стенозі гирла аорти є:
1. Верхівка серця.
2. Зона Боткіна-Ерба.
3. JІІ міжребер’я з правого краю грудини.
4. ІІ міжребер’я з лівого краю грудини.
5. Посередині грудини в місці прикріплення ІІІ ребра.
13. Швидкий пульс спостерігається при:
1.При недостатності трьохстворчастих клапанів.
2.При недостатності мітрального клапана.
3.При мітральному стенозі.
4. * При недостатності аортальних клапанів.
5.Симптоматичних артеріальних гіпертоніях.
14. Зростання пульсового тиску виникає при:
При мітральному стенозі.
* При недостатності аортальних клапанів.
При недостатності мітрального клапана.
При недостатності трьохстворчастих клапанів.
При гіпертонічній хворобі.
15. Зменшення пульсового тискувиникає при:
При недостатності аортальних клапанів.
2. * При стенозі гирла аорти.
3. При мітральному стенозі.
При недостатності трьохстворчастих клапанів.
5. При симптоматичнихгіпертензіях.
1. Які цифри АТ відповідають “оптимальному”?
< 140 / 90 мм.рт.ст.
< 130 / 85 мм.рт.ст.
@< 120 / 80 мм.рт.ст.
< 150 / 100 мм.рт.ст.
< 160 / 90 мм.рт.ст.
2.Що таке “нормальний артеріальний тиск”?
> 140 /> 90 мм.рт.ст.
150/95 мм.рт.ст
@< 130/< 85 мм.рт.ст
< 160/< 100 мм.рт.ст
> 150/> 95 мм.рт.ст.
3.Яким значенням відповідає “високий нормальний тиск”?
1.160-180-/100 –120 мм.рт.ст.
2.120 /80 мм.рт.ст.
110-140/70-90 мм.рт.ст.
@ 135-139/ 85-89 мм.рт.ст.
140/90 мм.рт.ст.
4. Який тиск відповідає м”якій (І стадії) АГ?
1.130-140 /90-100 мм.рт.ст.
2.100-130 /60-80 мм.рт.ст.
3.120-140 /80-90 мм.рт.ст.
4.160-180 / 100-110 мм.рт.ст.
5.@ 140-159 / 90-99 мм.рт.ст.
5.Який тиск відповідає помірній (ІІ стадії) АГ?
1.@ 160-179/ 100-109 мм.рт.ст.
2. 190-200/ 140-150 мм.рт.ст.
3.140-160 / 80-90 мм.рт.ст.
4. 110-140 / 70-90 мм.рт.ст.
5.130-140 / 90-99 мм.рт.ст.
6. Який тиск відповідає важкій (ІІІ стадії) АГ?
1.130-139 / 90-99 мм.рт.ст
2 @ .> 180 / > 110 мм.рт.ст.
3.< 120 / < 80 мм.рт.ст.
4. 140-150 / 90-100 мм.рт.ст.
5.> 150 / > 100 мм.рт.ст.
7. Який тиск відповідає “ізольованій систолічній” АГ?
1. > 160 / > 110 мм.рт.ст.
2. > 140 / > 90 мм.рт.ст.
3.@ > 160 /< 90 мм.рт.ст.
4.< 120 / < 80 мм.рт.ст.
5. > 100 / > 60 мм .рт.ст
8.У яких випадках не спостерігають симптоматичну АГ?
1.Коарктація аорти.
2.Захворювання нирок дифузного характеру.
3.Атеросклеротичне ураження ниркової артерії.
4. @ Мітральний стеноз.
5.Первинний гіперальдостеронізм.
9.У якому віці найчастіше розвивається симптоматика АГ?
1.15-18 років.
2.20-30 років.
3. @ Після 40 років.
4.Не залежить від вікової характеристики.
5.У віці 55-65 років.
10.Яка аускультативна ознака притаманна АГ?
Ослаблені І і ІІ тони серця.
Посилений, гучний І тон.
Поява ІІІ додаткового тону серця.
@ Посилення ІІ тону над аортою.
Посилення ІІ тону над легеневою артерією.
1. Хто вперше описав клініку стенокардії:
1. В.П.Образцов
2. М.Д.Стражеско
3. @ В.Геберден
4. С.П.Боткін
5. М.М.Амосов
2. Що вважається провідною причиною розвитку ІХС:
1. Запалення міокарда.
2. @ Атеросклероз коронарних судин.
3. Збільшення розмірів міокарда при ряді захворювань.
4. Інфекційне ураження міокарда.
5. Вплив забрудненого оточуючого середовища.
3. Скільки часу триває напад при стенокардії:
1. Не характеризується певною тривалістю.
2. @ Від кількох секунд до 15 хвилин.
3. Більше 30 хвилин.
4. Іноді годинами.
5. В окремих випадках – до кількох діб.
4. Поведінка хворого при нападі стенокардії:
1. @ Застигає на місці (поза «статуї»).
2. Неспокійний, рухове та вербальне збудження.
3. Займає положення ортопное.
4. Займає пасивне положення у ліжку.
5. Змінює положення, намагаючись знайти більш зручне.
5. Хто з клініцистів вперше описав прижиттєву клінічну картину інфаркту міокарда:
1. В.Х.Василенко.
2. Г.А. Захар’їн.
3. Ф.Г.Яновський.
4. @ В.П.Образцов та М.Д.Стражеско.
5. М.М.Амосов.
6. Якими змінами ЕКГ проявляється вогнище ішемії:
1. Поширенням зубця Q.
2. Поглибленням зубця
3. @ Появою негативного зубця Т.
4. Змінами зубців шлуночковогокомплекса.
5. Інверсією зубця Р.
7. Якими змінами ЕКГ проявляється вогнище некрозу міокарда:
1. @Поширенням та поглибленням зубця Q.
2. Розширенням шлуночкового комплексу.
3. Появою негативного зубця Т.
4. Змінами зубця S.
5. Інверсією зубця Р.
8. Інфаркт передньої стінки лівого шлуночка відображається у відведеннях:
1. I, II, аVF, V4.
2. @ I, аVL, V3.
3. I, III, аVL, V5.
4. I, аVR, V6.
5. III, аVF, V3.
9. Інфаркт задньої стінки лівого шлуночка відображається у відведеннях:
1. I, II, аVF, V4.
2. I, аVL, V3.
3. I, III, аVL, V5.
4. I, аVR, V6.
5. @ III, аVF. II
10. Інфаркт міжшлуночкової перетинки відображається у відведеннях:
1. III, аVR, V2.
2. аVR, V1.
3. II, III, аVF, V4.
4. @ V1, V2.
5. V1, V4.
11. Інфаркт верхівки серця відображається у відведеннях:
1. III, аVR, V2.
2. аVR, V1.
3. II, III, аVF, V4.
4. V1, V2.
5. @ V4.
12. Інфаркт бокової стінки відображається у відведеннях:
1. III, аVR, V2.
2. @V5, V6.
3. II, III, аVF, V4.
4. V1, V2.
5. V4.
13. Хворий на ІХС добре переносить звичайні фізичні навантаження, біль за грудиною виникає тільки при значних навантаженнях. Визначте функціональний клас стенокардії у даного хворого:
1. @ І функціональний клас.
2. ІІ функціональний клас.
3. ІІІ функціональний клас.
4. IV функціональний клас.
5. V функціональний клас.
14. У хворого із стенокардією напруги фізична активність помірно обмежена, напади загрудинного болю виникають при ходьбі по рівній місцевості на відстань більше 500 м. Визначте функціональний клас стенокардії у даного хворого:
1. І функціональний клас.
2. @ ІІ функціональний клас.
3. ІІІ функціональний клас.
4. IV функціональний клас.
5. V функціональний клас.
15.Хворий із стенокардією напруги фізична активність значно обмежена, напади загрудинного болю виникають при ходьбі по рівній місцевості на відстань 100– 500 м. Визначте функціональний клас стенокардії у даного хворого:
1. І функціональний клас.
2. ІІ функціональний клас.
3. @ ІІІ функціональний клас.
4. IV функціональний клас.
5. V функціональний клас.
16. Напади болю за грудиною виникають у хворого при найменших фізичних навантаженнях, іноді у стані спокою. Визначте функціональний клас стенокардії у даного хворого:
1. І функціональний клас.
2. ІІ функціональний клас.
3. ІІІ функціональний клас.
4. @ IV функціональний клас.
5. V функціональний клас.
17. Яка локалізацію болю є найбільш типовою у хворих на стенокардію.
1. Ділянка серця.
2. @ Загрудинна область.
3. Вся передня поверхня грудної клітки.
4. Епігастральна ділянка.
5. Ліва половина грудної клітки.
18. Яка іррадіація болю вважається більш типовою при стенокардії:
1. @ У ліву руку, під ліву лопатку.
2. У праву руку, під праву лопатку.
3. В епігастрій.
4. У поперек.
5. У сонячне сплетення.
19. У хворого 65 років виник напад інтенсивного загрудинного болю, який тривав більше 4 годин та не знімався прийомом нітрогліцерину. Яка форма ІХС виникла у хворого:
1. Типовий стенокардитичний напад.
2. @ Ангінозна форма інфаркту міокарда.
3. Астматична форма інфаркту міокарда.
4. Гастралгічна форма інфаркту міокарда.
5. Аритмічна форма інфаркту міокарда.
20. У хворого 60 років з’явилась нудота, інтенсивний біль в нижній третині грудини та епігастральній ділянці, який тривав близько 4 годин та пройшов тільки після введення морфіну. При реєстрації ЕКГ виявлено зміщення догори сегменту ST на 7 мм та появу патологічного зубця Q у ІІІ стандартному та aVF відведеннях. Що найбільш ймовірно у хворого?
1. Загострення виразкової хвороби шлунка.
2. Прободіння виразки шлунка.
3. Інфаркт міокарда передньої стінки лівого шлуночка.
4. Напад стенокардії.
5. @ Інфаркт міокарда задньої стінки лівого шлуночка.
21. Які зміни крові є найбільш характерним для гострого інфаркту міокарда у перші години:
1. Анемія, гіпохромія еритроцитів, підвищення ШОЕ.
2. Підвищення вмісту лужної фосфатази.
3. Підвищення вмісту лактатдегідрогенази (4 та 5 ізоферментів).
4. Еозинофілія.
5. @ Підвищення вмісту тропонінів Т та І.
1. На користь ефективно проведеноїтерапіїstatusasthmaticusсвідчить:
1. Зменшення кашлю.
2. @ Самостійне відходження мокротиння.
3. Поява бронхіального дихання.
4. Гіперемія шкіри.
5. Блідість шкіри.
2. Які зміни відбуваються у бронхах при бронхоектатичній хворобі:
1. Ущільнення легеневої тканини.
2. Звуження бронхів.
3. @ Зміни (потоншення) усіх шарів стінки бронха.
4. Формування фібринових згустків, які закривають просвіт бронха.
5. Утворення скловидного мокротиння, яке відходить наприкінці нападу.
3. Назвіть провідний метод діагностики бронхоектатичної хвороби:
1. Томографія.
2. Оглядова рентгенографія органів грудної порожнини.
3. Спірографія.
4. @ Контрастована бронхографія.
5. пневмотахометрія.
4. Який аускультативний феномен з’являється на початку гострого бронхіту?
1. Вологі дрібно пухирцеві хрипи.
2. Вологі середньо пухирцеві хрипи.
3. Крепітація.
4. @ Жорстке везикулярне дихання.
5. Везікулобронхіальне дихання.
5. Який аускультативнийфеномен вислуховується при розрідженні мокротиння у хворого на гострий бронхіт:
1. Везикуло бронхіальне дихання.
2. @ Вологі неконсонуючі хрипи.
3. Вологі консонуючі хрипи.
4. Бронхіальне дихання.
5. Крепітація.
6. Для якої локалізації бронхіту найбільш характерна задишка:
1. Проксимального бронхіту.
2. Вогнищевого бронхіту з ураженням великих бронхів.
3. Вогнищевого бронхіту з ураженням середніх бронхів.
4. Запалення головних бронхів.
5. @ Дистального дифузного бронхіту.
7. Бронхоектази утворюються при ураженні:
1. Слизової оболонки бронхів.
2. Келихоподібних клітин.
3. Миготливого епітелію бронхів.
4. @ Усіх шарів бронхів, включаючи перибронхіальну тканину.
5. М’язової оболонки бронхів.
8. Спіралі Куршмана – це:
1. @ Зліпки бронхів, які складаються з мукозних елементів.
2. Зліпки бронхів, які складаються із злущеного епітелію.
3. Дегенеративни форми еозинофілів.
4. Нитки фібрину, що згорнулися у бронхах.
5. Згустки гнійного мокротиння.
9. Кристали Шарко-Лейдена – це:
1. Кристали холестерину.
2. Зліпки бронхів, які складаються із злущеного епітелію.
3. @ Дегенеративни форми еозинофілів.
4. Згустки гнійного мокротиння.
5. Нитки фібрину, що згорнулися у бронхах.
10. Якийперкуторний тон спостерігається над легенями хворого з нападом бронхіальної астми:
1. Притуплений.
2. @ Тимпанічний.
3. Ясний легеневий.
4. Тупий.
5. Притуплений тимпаніт.
11. Які аускультативні дані характерні для нападу бронхіальної астми:
1. Пуерильне дихання.
2. Бронхіальне дихання.
3. Посилене везикулярне дихання.
4. Сакадоване дихання.
5. @ Везикулярне дихання з подовженим видихом.
12. Які додаткові дихальні шуми характерні для нападу бронхіальної астми:
1. Крепітація.
2. Шум тертя плеври.
3. Вологі дрібнопухирцевіконсонуючі хрипи.
4. @ Розповсюджені сухі свистячі та джижчачі хрипи.
5. Шум спадаючої краплі.
13. Які зміни периферичної крові характерні для бронхіальної астми:
1. Лейкопенія.
2. @ Еозинофілія.
3. Нейтрофільоз.
4. Відносний лімфоцитоз.
5. Лімфопенія та моноцитоз.
14. Скловидне харкотиння є характерним для:
1. Раку легень.
2. @ Закінчення нападу бронхіальної астми.
3. Бронхоектатичної хвороби.
4. гострого бронхіту.
5. Пневмотораксу.
15. При ураженні якої частини бронхо-легеневого дерева виникає саккадоване везикулярне дихання:
1. Альвеол.
2. Великих бронхів.
3. Трахеї.
4. Бронхів середнього калібру.
5. @ Бронхіол.
16. Обструктивний тип дихальної недостатності виникає при:
1. @ Бронхіальній астмі.
2. Крупозній пневмонії.
3. Сухому плевриті.
4. Накопиченні рідини у плевральній порожнині.
5. Бронхопневмонії.
17. Кашель із виділенням великої кількості харкотиння (до 1-2 л) переважно у вранішні години може спостерігатися при:
1. Гострого бронхіту.
2. Крупозної пневмонії.
3. Сухого плевриту.
4. @ Бронхоектатичної хвороби.
5. Ексудативного плевриту.
18. Який додатковий дихальний шум вислуховується при звуженні бронхів:
1. @ Сухі хрипи.
2. Шум падаючої краплі.
3. Шум тертя плеври.
4. Вологі хрипи.
5. Крепітація.
19. Ранковий кашель характерний для :
1. @ Бронхоектатичної хвороби.
2. Ларингіту.
3. Пневмонії.
4. Сухого плевриту.
5. Раку легені.
20. Які якісні зміни дихання характерні для ураження найменших бронхів та бронхіол:
1. Поява амфоричного дихання.
2. Поява шуму тертя плеври.
3. Посилення везикулярного дихання.
4. @ Поява саккадованого дихання.
5. Поява патологічного бронхіального дихання.
1. В альвеолах легень є спеціальні клітини, через які здійснюється газообмін, вони входять до складу аерогематичного бар’єру. Що це за клітини?
1. Альвеолярні макрофаги.
2. Клітини Клара.
3. @ Альвеолоцити І типу.
4. Альвеолоцити ІІ типу.
5. Мікроворсинчастіепітеліоцити.
2. Коли спостерігається послаблення везикулярного дихання:
1. @ При пневмонічній інфільтрації легень.
2. При пуерильному диханні.
3. При диханні Кусмауля.
4. При фізичному навантаженні.
5. При тонкій грудній клітині.
3. Над трикутником Гарлянда вислуховується:
1. Ослаблене везикулярне дихання.
2. Жорстке везикулрне дихання.
3. Сакадоване дихання.
4. @ Патологічне бронхіальне дихання (чи везикулобронхіальне дихання).
5. Пуерильне дихання.
4. Коли бувають звучні (консонуючі) вологі хрипи:
1. @ При поєднанні бронхіту з ущільненням легеневої тканини навкруги запаленого бронха (бронхопневмонія).
2. При емфіземі легень.
3. При накопиченні ексудату в порожнині плеври.
4. При накопичення трансудату в порожнині плеври.
5. При нападі бронхіальнї астми.
5. Який перкуторний феномен зустрічається одночасно з крепітацією при крупозній пневмонії в стадії приливу:
1. Зберігається ясний перкуторний тон.
2. @ З’являється притуплення перкуторного тону.
3. З’являється тупість.
4. З’являється притуплений тимпаніт.
5. З’являється тимпанічний тон.
6. Який аускультативний феномен в стадії приливу при крупозній пневмонії чи одночасно вислуховується з крепітацією:
1. @ Жорстке везикулярне дихання.
2. Бронхіальне дихання.
3. Везикулобронхіальне дихання.
4. Амфоричне дихання.
5. Сухі хрипи.
7. Коли виникає бронхофонія:
1. При емфіземі легень.
2. При наявностіексудату в порожнині плеври.
3. При пневмотораксі.
4. @ При ущльненні легеневої тканини.
5. При бронхоектатичній хворобі.
8. Який перкуторний тон над легенями характерний для ущільнення легеневої тканини:
1. Тимпанічний.
2. Тон тріснутого горщика.
3. @ Тупий.
4. Ясний легеневий.
5. Коробковий.
9. У хворого сухий плеврит, який супроводжується сильним болем при диханні. Яке вимушене положення буде займати хворий:
1. „Лягавого” собаки.
2. Опістотонус.
3. Ортопное.
4. @ На здоровому боці.
5. На хворому боці.
10. При пальпації грудної клітини хворого виявлено болючість в точках Валлє. Для якого захворювання це може бути характерним:
1. Гострого трахеїту.
2. Радикуліту.
3. @ Бронхопневмонії.
4. Міокардиту.
5. Катарального бронхіту.
11. Чим легенева кровотеча відрізняється від кровотечі з судин стравоходу:
1. Кров темна, виділяється при кашлі.
2. Кров світло-червона, виділяється з блюванням.
3. Кров темна, піниста, виділяється при нахилі вперед.
4. @ Кров яскраво-червона, піниста, виділяється з кашлем.
5. Кров у вигляді кавової гущі.
12. Висота стояння верхівок легені збільшується при:
1. Крупозній пневмонії верхньої долі легені.
2. @ Емфіземі легень.
3. Туберкульозній інфільтрації легень.
4. Гострому бронхіті.
5. Трахеїті.
13. Які дані порівняльної перкусії характерні для ущільнення легеневої тканини:
1. Зменшення ширини полів Креніга.
2. Збільшення активної рухомості нижнього легеневого краю.
3. Зникнення простору Траубе.
4. @ Поява тупого перкуторного тону.
5. Зменшення активної рухомості нижнього легеневого краю.
14. У хворого випіт у плевральній порожнині; при перкусії встановлено, що верхня межа рідини розташована у вигляді параболи з найвищою точкою по задній пахвовій лінії на рівні VI ребра. Який характер випітної рідини можна припустити з найбільшою ймовірністю:
1. Гемоторакс.
2. Хілоторакс.
3. @ Ексудат.
4. Трансудат.
5. Пневмоторакс.
15. Коли виникають вологі дрібнопухирцеві хрипи:
1. При наявності рідкого ексудату в дрібних бронхах.
2. @ При наявності в’язкого густого ексудату в дрібних бронхах.
3. При наявності великих каверн з рідким вмістом.
4. При абсцесі легень.
5. При нападі бронхіальної астми.
16. До клінічних проявів дихальної недостатності належать:
1. @ Задишка, дифузний ціаноз.
2. Збільшення дихальних об’ємів при спірографії.
3. Блідість шкірних покривів.
4. Брадикардія, брадипное.
5. Акроціаноз, болі в грудній клітині.
17. Чим крепітація відрізняється від дрібнопухирцевих хрипів:
1. Аускультативно нічим не відрізняється.
2. Краще вислуховується на видосі.
3. На відміну від хрипів, вислуховується в обидві фази дихання.
4. Зникає після кашлю.
5. @ Вислуховується тільки на вдосі, не зникає після кашлю.
18. Над каверною, що випорожнилася, може вислуховуватись таке дихання:
1. Жорстке везикулярне дихання.
2. Послаблене дихання в поєднанні з крепітацією.
3. @ Амфоричне дихання.
4. Сухі дзижчаті хрипи.
5. Вологі дрібнопухирцеві хрипи.
6. Дихання повертається до незміненого везикулярного.
19. Зникнення тимпаніту над простором Траубе є ознакою:
1. Правобічної нижньодольової пневмонії.
2. @ Випоту в ліву плевральну порожнину.
3. Лівобічного пневмотораксу.
4. Емфіземи легень.
5. Сухого плевриту.
20. Де виникає крепітація:
1. В дрібних бронхах.
2. У великих бронхах.
3. В порожнині каверни.
4. В порожнині плеври.
5. @ В альвеолах.
21. Хворий сидить у ліжку з опущеними ногами, відкинувшись спиною на подушку. При якому стані спостерігається цей симптом:
1. Напад бронхіальної астми.
2. Серцева недостатність.
3. @ Напад стенокардії.
4. Апендицит.
5. Холецистит.
22. Шум тертя плеври, на відміну від крепітації:
1. Зникає після кашлю.
2. Вислуховується тільки на висоті вдиху.
3. Посилюється при розмові.
4. @ Чутний в обидві фази дихання.
5. Не посилюється при натисканні фонендоскопом.
23. Де вислуховується нормальне бронхіальне дихання:
1. Над всією поверхнею легень.
2. @ Паравертебрально до рівня ІІІ-IV грудних хребців.
3. Над верхівками легень.
4. В нижній відділах правої легені.
5. Над півмісяцевим простором Траубе.
24. Який із відомих вам феноменів може непрямо свідчити про наявність ущільнення легеневої тканини:
1. Сухі свистячі хрипи.
2. Сухі дзизчячі хрипи.
3. Дрібнопухирцеві вологі незвучні хрипи.
4. @Дрібнопухирцеві вологі звучні хрипи.
5. Жорстке везикулярне дихання.
25. Основною метою порівняльної перкусії легень є:
1.Порівняння перкуторного тону над передньою та задньою поверхнею легені.
2. @ Порівняння перкуторного тону на симетричних ділянках обох легень.
3. Порівняння перкуторного тону над верхньою та нижньою долями легені.
4. Порівняння перкуторного тону над різними топографічними ділянками однієї половини грудної клітки.
5. Визначення нижньої межі легень.
1. Вкажіть значення рН базальної секреції, яка характерна для хронічного гастриту з підвищеною секреторною функцією шлунка:
1. @ рН менше 1.5
2. рН більше 2.0
3. рН більше 2.5
4. рН більше 3.0
5. рН близько 4.0
2. Через який час після їжі з‘являється біль у надчеревній ділянці у хворого на виразкову хворобу шлунка:
1. Через 10-15 хвил.
2. @ Через 30-50 хвил.
3. Через 1 - 2 години.
4. Через 2 - 3 години.
5. Через 3 - 4 години.
3. Через який час після їжі з‘являється біль у надчеревній ділянці у хворого на виразкову хворобу 12-палої кишки:
1. Через 30-45 хвил.
2. Через 45-60 хвил.
3. @ Через 1,5–2 години.
4. Через 4–5 годин.
5. Через 15-20 хвил.
4. Про яку спрямованість шлункової секреції свідчить наявність молочної кислоти у шлунковому вмісті:
1. Про нормацидітас.
2. Про гіперацидітас.
3. Про гетероацидітас.
4. @ Про анацидітас.
5. Про гіпоацидітас.
5. Про яке ускладнення виразкової хвороби свідчить поява у шлунковому вмісті крохмальних зерен:
1. Про гострий панкреатит.
2. @ Про пілоростеноз.
3. Про малігнізацію виразки.
4. Про хронічний холецистит.
5. Про виразкову кровотечу.
6. Яке обстеження слід провести перед фракційним дослідженням жлункової секреції у хворого з підозрою на виразкову хворобу:
1. Ультразвукове .
2. Загальний аналіз крові.
3. @ Дослідження випорожнень на приховану кров.
4. Гастроскопію.
5. Рентгеноскопію.
7. Який симптом є характерним для хронічного гастриту в стану загострення:
Щьоткіна–Блюмберга.
Мейо-Робсона.
@ Менделя
Кера.
Губергриця–Скульського.
8. Який стан кислотності шлункового вмісту частіше спостерігається у хворого на виразкову хворобу 12-палої кишки:
1. @ Підвищена.
2. Знижена.
3. Не змінена.
4. Відсутня.
5. Підвищена увечері, знижена вранці.
9. Які основні процеси, поряд із запаленням) відбуваються у слизовій шлунка при аутоімунному гастриті:
1. Гіпертрофія парієтальних клітин.
2. Гіперплазія залозистих клітин.
3. @ Дифузна атрофія слизової.
4. Метаплазія.
5. Гіпертрофія основних та обкладових клітин.
10. З яким мікроорганізмом пов’язують виникнення гіперсекреторного гастриту:
1. Стафілококками.
2. Стрептококками.
3. Хламідією.
4. @ Хелікобактером.
5. Акінетобактером.
11. Яке рН навколишнього середовища необхідно для розмноження та колонізації H.pylorі:
1. @ Лужне.
2. Нейтральне.
3. Слабко–кисле.
4. Кисле.
5. Живе при будь-якому рН середовища.
12. Дослідження шлункового вмісту дає інформацію про наступне:
1. Секрецію гастромукопротеїну.
2. Секрецію ліпази.
3. @ Секреторну, кислотопродукуючу, частково моторну функцію шлунка.
4. Муциноутворення.
5. Секреторну функцію шлунка.
13. Який метод дозволяє виявити Helicobacterpylori?
1. Інтрагастральна р H -метр і я
2. Загальний аналіз крові
3. Визначення уропепсиногену
4. @ 13С-дихальний тест
5. Фракційне дослідження шлункового соку.
14. Терміном «подвійний біль» при виразковій хворобі позначають біль, який
1. Локалізований в епігастрії, виникає натще, вночі
2. Локалізований в епігастрії та у лівому підребер’ї
3. Локалізований в епігастрії та у правому підребер’ї
4. @ Пов’язаний з прийомом їжі, порою року
5. Пов’язаний з прийомом їжі, її характером
15. У юнака було короткочасна непритомність, турбує слабкість, запаморочення. При дослідженні калу на приховану кров – реакція позитивна. З яким із наведених нижче станів може бути пов’язана така клініка:
1. Хронічний аутоімунний гастрит.
2. Хронічний хелікобактерний гастрит.
3. @ Виразкова хвороба шлунка, кровотеча.
4. Коліт, кровотеча.
5. Хронічний панкреатит.
1. Як розташовані гепатоцити в печінкових часточках:
Концентрично навколо вени.
У центрі часточки.
По зовнішньому краю часточки.
По внутрішньому краю часточки.
@ Радіарно від центру часточки до периферії.
2. Вкажіть кількість крупних венозних судин, які несуть кров до ворітної вени:
1. Два.
@ Три.
Чотири.
П’ять.
Шість.
3. Який відсоток крові, що поступає до печінки, складає венозна та артеріальна кров:
Відповідно 20 та 80.
Відповідно 30 та 70.
Відповідно 50 та 50.
@ Відповідно 70 та 30.
Відповідно 80 та 20.
4. З яких основних компонентів складається жовч:
Вода, жовчні кислоти, жовчні пігменти.
Вода, жовчні пігменти, ферменти, жовчні кислоти, холестерин.
Вода, жовчні пігменти, жовчні кислоти, холестерин, ліпаза.
@ Вода, жовчні пігменти, жовчні кислоти, холестерин, ферменти, неорганічні солі.
Вода, жовчні пігменти, жовчні кислоти, неорганічні солі.
5. Який основний патологічний процес відбувається при цирозі печінки:
@ Заміщення часточок псевдочасточками.
Обтурація жовчних протоків.
Застій крові у внутрішньочасточкових печінковий венах.
Застій лімфи у печінкових часточках.
Запалення печінкових часточок.
6. Яка кількість жовчі утворюється за добу у здоровому організмі:
до 500 мл.
@ 500–1500 мл.
1500–2000 мл.
2500–3000 мл.
Більше 3000 мл.
7. Що є стінкою первинного жовчного канальця:
Синусоїдальний полюс гепатоцита.
Купферовські клітини.
Фібробластичні клітини.
@ Біліарний полюс гепатоцита.
Базальна мембрана.
8. Який нормальний тиск у ворітній вені:
0–4 мм рт.ст.
@ 5–10 мм рт.ст.
11–15 мм рт.ст.
16–20 мм рт.ст.
-2 – 0 мм рт.ст.
9. Нормальна рН жовчі складає:
@ 7,3–8,0
5,0–6,0
8,2–9,0
2,5–3,5
4,3–5,0
10. Нормальна ємність жовчного міхура складає:
20–30 мл.
@ 40–60 мл.
70–80 мл.
80–100 мл.
10–20 мл.
11. Товщина стінки жовчного міхура складає в нормі:
0,8–1,0 мм.
1,2–1,5 мм.
1,5–1,9 мм.
@ 2–3 мм.
4,5-5 мм.
12. Тривалість “часу закриття сфінктера Одді” в нормі при дуоденальному зондуванні:
1–2,5 хв.
@ 3–6 хв.
7–9 хв.
9–11 хв.
12–15 хв.
13. Який час закриття сфінктеру Одді вказує на його гіпотонію:
@ 1–2 хв.
3–6 хв.
7–9 хв.
9–11 хв.
12–15 хв.
14. Який час закриття сфінктеру Одді вказує на його гіпертонію:
1–2 хв.
2–3 хв.
3–4 хв.
4–6 хв.
@ 9–11 хв.
15. Який компонент відсутній у сечі при механічній жовтяниці:
Кон’югований білірубін.
@ Уробілін.
Сечова кислота.
Хлор.
Лейкоцити.
15. Тривалістьвиділенняміхуровоїжовчі (порція В) при дуоденальному зондуванні в нормі:
5–10 хв.
10–15 хв.
@ 20–25 хв.
30–40 хв.
40–50 хв.
16. Який час виділення міхурової жовчі (порція В) вказує на гіперкінезію жовчного міхура:
@ 10–15 хв.
20–25 хв.
25–30 хв.
30–35 хв.
35–40 хв.
17. Який час виділення міхурової жовчі (порція В) вказує на гіпокінезію жовчного міхура:
5–10 хв.
10–15 хв.
15–20 хв.
20–25 хв.
@ 40–50 хв.
18. Коли спостерігається збільшення вмісту кон’югованого білірубіну у крові:
При гемолітичній жовтяниці.
При залізодефіцитній анемії.
При перніціозній анемії.
При гемолітичній анемії.
@ При механічній жовтяниці.
19. Коли спостерігається збільшення вмісту некон’югованого білірубіну у крові:
При перніціозній анемії.
При механічній жовтяниці.
@ При гемолітичній жовтяниці.
При залізодефіцитній анемії.
При постгеморагічній анемії.
20. У скільки разів концентрується жовч у жовчному міхурі:
В 20 разів.
@ В 10 разів.
В 2 рази.
В 4 рази.
В 20 разів.
21. Колір випорожнень при механічній жовтяниці:
Чорний.
Темно-коричневий.
@ Знебарвлений.
Світло-коричневий.
З домішками крові.
22. Яка з нижченаведенихознак є характерною для запального процесу в жовчномуміхурі:
Зниження вмісту білірубіну у вмісті жовчного міхура.
Зниження вмісту еритроцитів.
Зниження вмісту циліндрів.
Підвищення вмісту білівердину.
@ Підвищення вмісту уробіліну.
23. Ознакою хронічного запального процесу у жовчному міхурі є:
Наявність лейкоцитів в І фазу багатомоментного дуоденального зондування.
Зниження лейкоцитів в ІІ фазу багатомоментного дуоденального зондування
Підвищення вмісту лейкоцитів в жовчі порції А.
@ Підвищення вмісту лейкоцитів в жовчі порції В.
Підвищення вмісту лейкоцитів в жовчі порції С.
24. Ознакою хронічного запального процесу у внутрішньопечінкових шляхах є:
Наявність лейкоцитів в І фазу багатомоментного дуоденального зондування.
Зниження лейкоцитів в ІІ фазу багатомоментного дуоденального зондування
Підвищення вмісту лейкоцитів в жовчі порції А.
Підвищення вмісту лейкоцитів в жовчі порції В.
@ Підвищення вмісту лейкоцитів в жовчі порції С.
25. Яка жовтяниця розвивається при жовчокам’яній хворобі:
Гемолітична.
Паренхіматозна.
@ Механічна.
Жовтяниця не характерна.
Може бути поєднана печінкова та надпечінкова.
26. Який симптом є характерним для хронічного холециститу:
Щьоткіна–Блюмберга.
Мейо-Робсона.
Мендельсона.
@ Кера.
Губергриця–Скульського.
27. Яка макроскопічна ознака є характерною для алкогольного цирозу печінки:
@ Великовузлова поверхня печінки.
Дрібновузлова поверхня печінки.
Розширення жовчних протоків.
Широкі фіброзні поля між вузлами.
Гладенька поверхня печінки.
28. Яка макроскопічна ознака є характерною для біліарного цирозу печінки:
Великовузлова поверхня печінки.
@ Дрібновузлова поверхня печінки.
Вузькі фіброзні перетинки між вузлами.
Мускатна печінка.
Гладенька поверхня печінки.
29. Які особливості кінцівок при цирозі печінки:
Акроціаноз.
@ Гіперемія долоней, підошов, пальці у вигляді барабанних паличок.
Койлоніхії, акроціаноз.
Набряклість, деформація дрібних суглобів рук.
Викрівлення рук у вигляді “ластів моржа”.
30. Механізм утворення асциту при цирозі печінки:
Підвищення гідрофільності тканин.
@ Гіпопротеїнемія; збільшення тиску в системі v . mesentericainferior .
Серцево-судинна недостатність.
Запалення очеревини.
Олігурія.
31. Інструментальне дослідження якого відділу шлунково-кишково тракту є необхідним при цирозі печінки:
12-палої кишки.
@ Стравоходу.
Тонкої кишки.
Сліпої кишки.
Попереково-ободової кишки.
32. Які зміни протеїнограми характерні для хронічного гепатиту:
Нормоальбумінемія.
@ Гіпоальбумінемія.
Гіперальбумінемія.
Гіпоглобулінемія.
Нормоглобулінемія.
33. Які зміни виникають у згортуючій системі крові при ураженнях печінки:
@ Зниження загальної коагулюючої активності крові.
Підвищення загальної коагулюючої активності крові.
Підвищення вмісту протромбіну.
Зниження активності простацикліну плазми.
Підвищення вмісту фібриногену.
34. Який жовчний пігмент переважає у сечі при цирозі печінки:
Стеркобілін.
Прямий білірубін.
Непрямий білірубін.
@ Уробілін.
Дипіррольні сполуки.
35. Збільшення якого органу, окрім печінки, спостерігається при цирозі печінки:
Серця.
Нирок.
Підшлункової залози.
Шлунка.
@ Селезінки.
1. Від чого залежить відносна щільність сечі:
1. Від кількості прийнятої рідини.
2. Від характеру їжі.
3. Від кількості формених елементів сечі.
4. @Від кількості сечі та кількості щільних речовин, що в ній знаходяться
5. Від температури тіла.
2. Вміст якої речовини у сечі значно збільшує її питому вагу:
1. Урати.
2. Білок.
3. Глюкоза.
4. Жовчні пігменти.
5. @ Сечова кислота.
3. Якої умови необхідно дотримуватись при проведенні проби за Зимницьким:
1. Постійний ліжковий режим.
2. Стандартизований водний режим.
3. @ Збирання сечі у стерильний посуд.
4. Забирання сечі катетером.
5. Рясний прийом рідини.
4. Виразна уробіліногенурія притаманна:
1. Обтураційній жовтяниці.
2. @ Гемолітичній жовтяниці.
3. Нирково-кам’яній хворобі.
4. Інфаркту нирки.
5. Хронічному гломерулонефриту.
5. Виразна білірубінурія характерна для:
1.@Обтураційної жовтяниці.
2. Гемолітичної жовтяниці.
3. Нирково-кам’яної хвороби.
4. Інфаркту нирки.
5. Хронічного гломерулонефриту.
6. Сечові циліндри – це:
1. Слиз, який змінив свою консистенція у кислій сечі.
2. @ Білкові зліпки ниркових канальців.
3. Скупчення бактерій.
4. Сольові пробки.
5. Конгломерати тромбоцитів.
7. Яка кількість крові проходить крізь нирки за 1 хвилину:
1. @ 1–1,2 л
2. 3–4 л
3. 6–8 л
4. 14–17 л
5. 12–20 л
8. Де утворюється первинна сеча:
1. @ У клубочках.
2. У проксимальних відділах канальців.
3. У дистальних відділах канальців.
4. У петлі Генле.
5. У клубочках та проксимальному відділі канальців.
9. У якій ділянці нирок відбувається реабсорбція води та натрію:
1. У клубочках.
2. У канальцях.
3. У петлі Генле.
4. У клубочках та канальцях.
5. @ У канальцях та петлі Генле.
10. Чому в нормі дорівнює тиск у капілярах клубочк:
1. 30–40 мм рт.ст.
2. @ 50–60 мм рт.ст.
3. 70–90 мм рт.ст.
4. 100–130 мм рт.ст.
5. 130–150 мм рт.ст.
11. Які механізми утворення сечі на рівні клубочків:
1. Фільтрація та реабсорбція.
2. @ Фільтрація.
3. Секреція.
4. Фільтрація та секреція.
5. Секреція та реабсорбція.
12. Які механізми утворення сечі відбуваються на рівні канальців:
1. Фільтрація.
2. Фільтрація і реабсорбція.
3. @ Реабсорбція та секреція.
4. Фільтрація та секреція.
5. Часткова реабсорбція.
13. Яка кількість сечі виділяється нирками в нормі:
1. 1,0 мл/хв.
2. 2,5 мл/хв.
3. @ 3,5 мл/хв.
4. 5,0 мл/хв.
5. 7,0 мл/хв.
14. До чого призводить ішемія ниркової паренхіми?
1. Збільшення кількості антидіуретичного гормону.
2. Збільшенню секреції альдостерону.
3. @ Збільшенню секреції реніну та зменшенню кількості простагландинів
4. Пригніченню ренін-ангіотензинової системи.
5. Зменшенню секреції реніну.
15. Чим характеризуються набряки при гострому нефриті?
1. З’являються увечері.
2. Спочатку з’являються на нижніх кінцівках.
3. Спочатку з’являються на верхніх кінцівках.
4. @ З’являються вранці на обличчі.
5. Одразу розвивається анасарка.
16. Чим характеризується латентна форма хронічного нефриту?
1. @ Повільним перебігом та сечовим синдромом.
2. Нефротичним синдромом.
3. Гіпертонічним синдромом.
4. Швидко прогресуючим перебігом.
5. Поєднанням нефротичного та гіпертонічного синдромів.
17. Що є найбільш характерним для гіпертнезивної форми хронічного нефриту?
1. Нормальний АТ та сечовий синдром.
2. Високий АТ та сечовий синдром.
3. Набряки та сечовий синдром.
4. @ Високий АТ та набряки.
5. Набряклість всього тіла (анасарка) та високий АТ.
18. При якому патологічному стану у сечі з’являються змінені еритроцити?
1. @ Гострий нефрит ( гломерулонефрит – тіні еритроцитів).
2. Сечокам’яна хвороба.
3. Гострий цистит.
4. Паранефрит.
5. Рак сечового міхура.
19. При яких з наведених нижче захворювань може розвиватися значна лейкоцитурія із переважанням в осаді лейкоцитів?
1. Гострий нефрит.
2. Амілоїдоз нирок.
3. Паранефрит.
4.@ Пієлонефрит.
5. Рак сечового міхура.
20. Кількість білку в сечі при сечовому синдромі:
1. @ До 3,5 г/л
2. До 4,5 г/л
3. До 5,5 г/л
4. До 6,5 г/л
5. До 9,5 г/л
21. Який синдром характеризує поєднання наступних ознак: набряки, висока протеїнурія, гіпопротеїнемія, диспротеїнемія, гіперхолоестеринемія:
1. Сечовий.
2. @ Нефротичний.
3. Гіпертензивний.
4. Змішаний.
5. Гіпертензивний та сечовий.
22. Назвіть зміни у сечі при гострому гломерулонефриті:
1. Лейкоцитурія та бактеріурія.
2. Значна лейкоцитурія та еритроцитурія.
3. @ Протеїнурія та гематурія.
4. Лейкоцитурія та протеїнурія.
5. Бактеріурія та циліндрурія.
23. Для якого захворювання характерним є наявність у сечі білку, циліндрів, лейкоцитів та бактерій:
1. Паранефриту.
2. Гострого гломерулонефриту.
3. Раку сечовому міхура.
4. Хронічного гломерулонефриту.
5. @ Гострого пієлонефриту.
24. Аускультативні дані серця у хворого із гострим нефритом:
1. Аускультативна картина не змінюється.
2. Акцент 2-го тону на легеневій артерії.
3. Діастолічний шум на верхівці.
4. @ Акцент 2-го тону на аорті.
5. Ритм перепілки.
25. Які зміни у сечі характерні для хронічного пієлонефриту:
1. Гематурія та циліндрурія.
2. Лейкоцитурія, циліндрурія, протеїнурія.
3. Гематурія та бактеріурія.
4. @ Циліндрурія та бактеріурія.
5. Гематурія, циліндрурія, протеїнурія.
1. Яке у нормі лейко-еритроїдне співвідношення у кістковому мозку:
1. 2 : 1.
2. 1 : 2.
3. @ 3 : 1.
4. 4 : 1
5. 5 : 1.
2. З якої клітини утворюються всі формені елементи крові:
1. Мієлобласта.
2. Гемоцитобласта.
3. Колоніє утворюючої клітини.
4. @ Стовбурової клітини.
5. Мегакаріобласта.
3. Якими клітинами синтезується гемоглобін:
1. Мегалобластами, мегалоцитами.
2. Еритробластами, нормобластами.
3. @ Сидеробластами.
4. Мієлобластами, мієлоцитами.
5. Опасистими клітинами.
4. Доля якої речовини найбільша в осмотичному тиску крові:
1. Калію .
2. Кальцію.
3. @ Натрію.
4. Білків.
5. Магнію.
5. Чим обумовлений онкотичний тиск крові:
1. Кількістю розчинних іонів солей.
2. @ Білками.
3. Еритроцитами.
4. Вмістом глюкози.
5. Об’ємом циркулюючої крові.
6. На які фізіологічні процеси впливає онкотичний тиск крові:
1. На кровотворення.
2. На процеси згортання крові.
3. На формування артеріального тиску.
4. На формування в’язкості крові.
5. @ На фільтрацію рідини крізь судинну стінку.
7. Який середній рівень онкотичного тиску крові:
1. 100 ммрт.ст.
2. 60 ммрт.ст.
3. 40 ммрт.ст.
4. @ 30 мм рт.ст.
5. 10 ммрт.ст.
8. Мегалобластоз характерний для:
1. Нормальної картини крові.
2. @ В12-фолієводефіцитної анемії.
3. Гемолітичної анемії.
4. Апластичної анемії.
5. Залізодефіцитної анемії.
9. Який білірубін може виходити у сечу:
1. !@Прямий.
2.Непрямий.
3. Мезобілірубін.
4. Мезобілірубіноген.
5. Протобілірубін.
10. Який з факторів, що впливають на рівень ШОЕ, є визначальним:
1. Кількість еритроцитів.
2. Температура тіла.
3. @ Співвідношення білкових фракцій у плазмі крові.
4. Кількість лейкоцитів.
5. Рівень холестерину.
11. Від чого залежить осмотичний тиск крові:
1. Від дисперсності молекул білка.
2. @ Від кількості розчинних іонів.
3. Від молекулярної маси білків.
4. Від в’язкості крові.
5. Від температури тіла.
12. Добова потреба в залізі для синтезу еритроцитів складає:
1. 5–10 мг.
2. 10–20 г.
3. 30–40 г.
4. 50–80 мг.
5. @ 20–25 мг.
13. Основне джерело заліза для синтезу гема еритроцитів:
1. @ Залізо харчових продуктів.
2. Білірубін крові.
3. Міоглобін м’язів.
4. Гемоглобін зруйнованих еритроцитів.
5. Гемосидерин та ферритин.
14. Тільця Жоллі та кільця Кебота – це:
1. Токсична зернистість нейтрофілів.
2. @ Залишки ядер еритроцитів.
3. Включення гемосидерину в еритроцит.
4. Базофільна зернистість еритроцитів.
5. Включення ферритину в еритроцит.
15. Колірний показник 1,8 є характерним для:
1. Нормальної картини крові.
2. Апластичної анемії.
3. Лейкозу.
4. @Мегалобластної анемії.
5. Залізодефіцитної анемії.
16. Провідну роль у патогенезі В12-фолієводефіцитної анемії відіграє:
1. Руйнування еритроцитів.
2. Токсичне пригнічення кісткового мозку.
3. @ Атрофія епітелію шлунка та зниження секреції гастромукопротеїну.
4. Екзогенна недостатність фолієвої кислоти.
5. Екзогенна недостатність вітаміну В12.
17. Клінічна картина анемії Адісона-Бірмера пов’язана з:
1. Синдромом ураження серцево-судинної системи.
2. Синдромом загальної інтоксикації.
3. @ Специфічним анемічним синдромом.
4. Ураженням периферичних артерій.
5. Токсичним ураженням печінки.
18. Клінічна картина анемії Адісона-Бірмера пов’язана з:
1. @ Синдромом ураження органів шлунково-кишкового тракту.
2. Синдромом ураження серцево-судинної системи.
3. Токсичним ураженням печінки.
4. Синдромом загальної інтоксикації.
5. Синдромом накопичення рідини у плевральній порожнині.
19. Клінічна картина анемії Адісона-Бірмера пов’язана з:
1. Синдромом загальної інтоксикації.
2. @ Синдромом ураження задньо-бокових стовпів спинного мозку.
3. Токсичним ураженням печінки.
4. Ураженням периферичних артерій.
5. Ураженням серцево-судинної системи.
20. Обличчя хворого на анемію Адісона-Бірмера має наступний вигляд:
1. Бліде, дифузно набрякле.
2. @ Обличчя «воскової ляльки».
3. Ціанотичне, одутле.
4. Бліде, схудле, з тінями під очима.
5. Бліде, одутле, з набряками над та під очима.
21. Язик хворого на анемію Адісона-Бірмера має наступний вигляд:
1. «Географічний».
2. @ Малиновий, «лакований».
3. Вкритий білім нашаруванням.
4. Вкритий жовтувато-брунатним нашаруванням.
5. Набряклий, з відбитками зубів на краях.
22. Сидеропенічний синдром пов’язаний з:
1. Гіпоксією тканин при анемії.
2. Порушенням циркуляції крові.
3. @ Зниженням тканинного вмісту заліза.
4. Підвищенням тканинного вмісту гемосидерину.
5. Гіпербілірубінемією.
23. Вкажіть ознаки сидеропенічного синдрому:
1. Тахікардія, відчуття серцебиття.
2. @ М’язова кволість, зміни шкіри та нігтів.
3. Головний біль.
3. Зниження ШОЕ.
5. Ниркова недостатність, зменшення діурезу.
24. Вміст якого білірубіну підвищується в крові при гемолітичній анемії:
1. Прямого.
2. @ Непрямого.
3. Кон’югованого.
4. Мезобілірубіну.
5. протобілірубіну.
25. Відкладення гемосидерину в органах і тканинах характерні для:
1. Залізодефіцитної анемії.
2. В12-фолієводефіцитної анемії.
3. Апластичної анемії.
4. Постгеморагічної анемії.
5. @Гемолітичної анемії.
А. Тестові завдання перевірки готовності до вивчення теми:
1. Чим відрізняється клінічна лікарня від звичайної?
1. В клінічній лікарні одночасно мають бути відділення терапевтичного, хірургічного та педіатричного профілю.
2. Тим, що поряд з лікувальною роботою проводиться дослідження медикаментозних засобів робота.
3. Тим, що поряд з лікувальною роботою проводиться навчання студентів.
4. Клінічна лікарня відрізняється більшою кількістю ліжок.
5. У звичайній лікарні, на відміну від клінічної, обмежений перелік інструментальних та лабораторних обстежень.
2. Яка маса тіла вважається нормальною для людини зростом 180 см?
1. Не менше 65 кг.
2. Близько 80 кг.
3. 65–70 кг.
4. Не більше 95 кг.
3. Що таке медична деонтологія?
1. Наука про моральні обов’язки медика в процесі професійної діяльності.
2. Правила вірного призначення медикаментозного лікування.
3. Наука про вірний вибір необхідного обсягу діагностичних заходів.
4. Правила належного підтримання режиму перебування хворих у лікарні.
5. Наука про організацію надання невідкладної медичної допомоги.
4. У приймальне відділення хірургічного стаціонару родичі привезли пацієнта із проявами серцевого нападу. Медичний персонал відділення надав родичам хворого адресу кардіологічної лікарні та направив хворого до неї. Які дії мали здійснити співробітники приймального відділення?
1. Медперсонал поступив абсолютно вірно, оскільки в хірургічному відділенні немає умов для кваліфікованої кардіологічної допомоги.
2. Медперсонал поступив вірно, оскільки надаючи допомогу непрофільному хворому вони могли пропустити хірургічного пацієнта.
3.Медперсонал поступив не вірно, хворого слід було госпіталізувати та лікувати у стаціонарі, незалежно від його профільності, до одужання.
4. Медперсонал поступив не вірно, слід було надати хворому невідкладну допомогу та викликати спеціалізовану кардіологічну бригаду для доправлення пацієнта у кардіологічне відділення.
5. Медперсонал поступив не вірно, слід було одразу відправити хворого до профільного відділення на транспорті лікарні.
5.Що являє собою антропометричне дослідження?
1. Дослідження частоти дихання та властивостей пульсу.
2. Вимірювання зросту, маси тіла, обхвату грудної клітки.
3. Вимірювання артеріального тиску та пульсу.
4. Проведення інструментального дослідження стану серцево-судинної системи.
5. Вимірювання температури тіла.
6. Який, на вашу думку, найбільш прийнятний засіб для санітарного прибирання лікарняних палат?
1. Дистильована вода.
2. Медичний спирт.
3. Розчин хлорного вапна низької концентрації.
4. Розчин йоду низької концентрації.
5. Розчин брильянтового зеленого низької концентрації.
7. Як часто, на Вашу думку, мають провітрювати лікарняні палати?
1. Не повинні провітрюватись, оскільки може виникнути протяг.
2. Не менше 1 разу на тиждень.
3. Не частіше 1 разу на 2–3 дні.
4. Не рідше 2 разів на день.
5. Вікна повинні бути відкритими постійно – і взимку, і в літній період.
8. Яка частота пульсу вважається нормальною.
1. до 60 ударів за хвилину.
2. 60–90 ударів за хвилину.
3. 80–100 ударів за хвилину.
4. 60–80 ударів за 10 хвилин.
5. 80–100 ударів за 10 хвилин.
9. Чим вимірюється зріст пацієнта?
1. Лінійкою.
2. Сантиметром.
3. Ростоміром.
4. Кутовим вимірювачем.
5. Планшетою з позначками довжини.
10. Що потрібно розуміти під поняттям „преморбідний стан”?
1. Проміжний стан між здоров’ям і хворобою.
2. Реабілітаційний етап розвитку хвороби.
3. Етап найбільш виражених ознак захворювання.
4. Етап одужання.
5. Етап після одужання.
11. Що означає поняття „здоров’я”?
1. Відсутність хвороби.
2. Відсутність фізичних вад.
3. Високий рівень фізичної і розумової працездатності.
4. Висока активність адаптаційних резервів організму.
5. Стан фізичного, духовного і соціального благополуччя.
12. Які із зазначених чинників належать до зовнішніх факторів ризику захворювань людини?
1. Обтяжена спадковість.
2. Порушення режиму харчування.
3. Схильність до алергічних реакцій.
4. Зниження парціального тиску в крові.
5. Розлади з боку нервової системи.
13.Що вивчає медична етика?
1.Взаємини між лікарем і хворим.
2.Питання обов’язку, моралі і професійної етики.
3.Взаємовідносини між медперсоналом і родичами хворого.
4.Все вище перелічне вірно.
5.Ятрогенні захворювання.
14.Що таке «ятрогенне захворювання»?
1.Захворювання,що розвинулося в результаті необережного висловлювання медпрацівника про його хвороби або в результаті неправильного лікування.
2.Нозокоміальне захворювання.
3.Ускладнення основного захворювання.
4.Захворювання, що передається від хворого до хворого.
5.Спадкове захворюваня.
16.Хворий, що перебував на лікуванні в клініці, під час прогулянки вийшов за територію парку лікарні.Як розцінити таке порушення?
1.Хворий порушив лікарняний режим.
2.Хворий порушив лікувально-охоронний режим.
3.Хворий порушив санітарно-гігієнічний режим.
4.Хворий порушив розпорядок дня.
5. Хворий порушив процес лікування.
17.Санітарно-гігієнічний режим-це:
1. Лікування хворих.
2.Вимоги до санітарного утримання приміщень.
3. Вимоги до своєчасного виконання лікувальних маніпуляцій.
4. Вимоги до внутрішнього оформлення приміщень.
5. Вимоги до переміщення по лікарні.
18.Назвіть лікувальний заклад, де, крім стаціонарного лікування,проводять навчання студенів, лікарів, середнього медичного персоналу:
1.Поліклініка.
2.Медико-санітарна частина.
3.Лікарня.
4.Госпіталь.
5.Клініка.
19.Хворому при суворому постільному режимі:
1.Не можна рухатися в ліжку.
2.Можна обертатися в ліжку.
3.Відправлення фізіологічний потреб дозволено в санвузлі палати.
4.При хорошій адаптації показані заняття лікувальною фізкультурою.
5.Можна вживати їжу в ліжку сидячи.
20.При постільному режимі:
1.Заборонено рухатися в ліжку.
2.Дозволено ходити по віділенню і виходити на прогулянки.
3. Дозволено обертатися в ліжку, сидіти, але не дозволено вставати.
4.Дозволено обмежені переміщення в межах палати.
5.Можна повертатися в ліжку.
Б. Задачі для самоконтролю:
Завдання1. Прибираючи палати, молодша медична сестра використала прибиральний інвентар для туалетної кімнати. Чи вірно поступила медична сестра, які її дії в даній ситуації?
Завдання 2. Ви помітили, що хворий, якому призначений ліжковий режим, вийшов до коридора та йде у туалет. Ваші дії як молодшої медичної сестри?
Завдання 3. Хворий, який перебуває на лікуванні у клініці, під час прогулянки вийшов за межі території парку лікарні. Як кваліфікувати таке порушення.
Хворий порушив внутрішній розпорядок роботи клініки.
Хворий порушив лікувально-охоронний режим.
Хворий порушив санітрано-гігієнічний режим лікарні.
Не вірний жоден з варіантів відповідей
Завдання 4. Санітарка під час прибирання туалентної кімнати виявила відсутність склянки з просвітленим розчином хлорного вапна, про що голосно сповістила чергову медичну сестру, яка знаходилась у протилежному кінці коридору. Який режим порушила санітарка?
1. Санітарно-гігієнічний.
2. Лікувально-охоронний.
3. Лікарняний.
4. Не вірний жоден з варіантів відповідей.
Завдання 5. В тиху годину медсестра зайшла до палати і голосно зауважила хворому за несвоєчасний прийом ліків. Чи правильно вона поступила? Якщо ні, то який режим в
1. Медсестра поступила абсолютно правильно, бо своєчасне приймання ліків – основа вдалого лікування.
2. Ні, медсестра не права, вона грубо порушила лікувально-охоронний режим.
3. Ні, медсестра не права, вона порушила санітарно-гігієнічний режим.
4. Не вірний жоден з варіантів відповідей.
ОРГАНІЗАЦІЯ РОБОТИ ТЕРАПЕВТИЧНИХ ВІДДІЛЕНЬ СТАЦІОНАРУ
А. Тестові питання:
Хворий, який перебуває на лікуванні у клініці, під час прогулянки вийшов за межі території парку лікарні. Як кваліфікувати таке порушення.
Хворий порушив внутрішній розпорядок роботи клініки.
Хворий порушив лікувально-охоронний режим.
Хворий порушив санітрано-гігієнічний режим лікарні.
2. Санітарка під час прибирання туалентної кімнати виявила відсутність склянки з просвітленим розчином хлорного вапна, про що голосно сповістила чергову медичну сестру, яка знаходилась у протилежному кінці коридору. Який режим порушила санітарка?
1. Санітарно-гігієнічний.
2. Лікувально-охоронний.
3. Лікарняний.
3. В тиху годину медсестра зайшла до палати і голосно зауважила хворому за несвоєчасний прийом ліків. Чи правильно вона поступила? Якщо ні, то який режим в
1. Медсестра поступила абсолютно правильно, бо своєчасне приймання ліків – основа вдалого лікування.
2. Ні, медсестра не права, вона грубо порушила лікувально-охоронний режим.
3. Ні, медсестра не права, вона порушила санітарно-гігієнічний режим.
4. Як часто слід проводити гігієнічне прибирання палат?
1. Один раз.
2. Двічі на добу.
3. Три рази на добу.
4. Два рази на тиждень.
5. Кожного разу після виявлення забруднення.
5. Яка максимальна кількість ліжок може бути розміщена у лікарняній палаті?
1. 4 ліжка.
2. 6 ліжок.
3. 8 ліжок.
4. 12 ліжок.
5. Встановлюється керівництвом лікарні.
6. Визначте оптимальну температуру в лікарняній палаті терапевтичного відділення:
1. 16–17 °С.
2. 18–20 °С.
3. 21–25 °С.
4. 24–26 °С.
5. Залежить від уподобань пацієнтів.
7. Який норматив площі ( із розрахунку на одного хворого) в лікувальній палаті?
1. 3 м2.
2. 5 м2.
3. 7 м2.
4. 10 м2.
5. 12 м2.
8. Який із розчинів застосовується для дезінфекції ванни після санітарної обробки хворого?
1. 0,5% розчин карбофосу.
2. 0,5% розчин хлораміну.
3. 0,5% просвітлений розчин хлорного вапна.
4. 3 % перекис водню.
5. 80% етиловий спирт.
9. Яким термометром вимірюється температура води гігієнічної ванни?
1. Ртутний медичний термометр.
2. Термоментр на рідких кристалах.
3. Спиртовий термометр у футлярі.
4. Електротермометр.
10. Якою повинна бути температура гігієнічної ванни?
1. 31–32 °С.
2. 33–34 °С.
3. 35–36 °С.
4. 38–40 °С.
5. 41–42 °С.
11. Як запобігти утворенню пари підготовці гігієнічної ванни
1. Вимкнути вентиляцію.
2. Підвісити над ванною відкритий посуд із соляною кислотою.
3. Готувати ванну шляхом послідовного наливання холодної, а потім гарячої води.
4. Розвісити над ванною сухе простирадло.
5. Відкрити двері для утворення протягу.
12. Яка оптимальна кількість стільців (табуретів) має бути у палаті?
1. Не обмежується.
2. 5-6 стільців (табуретів).
3. За кількістю ліжок.
4. 1-2 табурети, незалежно від кількості ліжок.
5. 2 стільці на кожне ліжко, щоб вільно розмістити відвідувачів.
13. Яке призначення приліжкових тумбочок?
1. Для зберігання медикаментів.
2. Для зберігання предметів особистої гігієни хворого.
3. Для зберігання коштовних особових речей хворого.
4. Для зберігання взуття та одягу хворого, яке він одягає при прогулянках.
1. Хто є засновником сучасного наукового методу розпитування хворого:
1. С.П.Боткін.
2. Г.А.Захар¢ їн.
3. О.О.Остроумов.
4. В.П.Образцов.
5. М.Д.Стражеско
2. До яких методів діагностики належить розпитування хворого:
1. Об ¢ єктивних.
2. Інструментальних.
3. Додаткових.
4. Суб¢ єктивних.
5. Експериментальних.
3. З якої системи органів слід починати розпитування про стан органів та систем:
1. З серцево-судинної, враховуючи її важливість у кровозабезпеченні органів.
2. З дихальної, враховуючи її роль у постачанні кисню до тканин.
3. З тієї, яка виходячи із розпиту хворого вважається ураженою.
4. З нервової, оскільки саме її функціонування забезпечує нормальну роботу організму.
5. Важливо провести розпит по всіх системах, а з якої починати – принципового значення не має.
4. Який висновок слід зробити на підставі розпитування хворого:
1. Оцінено загальний стан хворого.
2. Поставлений попередній діагноз.
3. З¢ ясовано, яка система уражена та як між собою пов¢ язані скарги.
4. Призначено лікування.
5. Оцінено стан здоров ¢ я хворого.
5. Які скарги хворого слід вважати основними:
1. Ті, що примусили хворого звернутися до лікаря.
2. Ті, з яких розпочалось захворювання.
3. Загальну слабкість, зниження працездатності, оскільки вони найбільше впливають на життєдіяльність хворого.
4. Ті, які не вдається коригувати лікуванням.
5. Скарги з боку серцево-судинної системи, зважаючи на розповсюдженість патології кровообігу та важкі наслідки.
6. Які з перерахованих нижче скарг належать до загальних:
1. Біль у ділянці серця.
2. Кашель з виділенням харкотиння.
3. Печія та відризка кислим.
4. Часте, болюче сечовипускання.
5. Слабкість, порушення сну, зниження працездатності.
7. З чого слід починати з ¢ ясування скарг хворого:.
1. Зі скарг, яких почалось захворювання.
2. Зі скарг, які турбували хворого на момент госпіталізації.
3. Зі скарг, які турбують пацієнта на момент розпитування.
4. Зі скарг, які не піддаються лікуванню.
5. Зі скарг, які першими зникли при призначенні лікування.
8. З чого слід починати з ¢ ясування анамнезу захворювання:
1. З часу появи та початкових проявів захворювання.
2. З вияснення, чим лікувався хворий до звернення до лікаря.
3. При хронічному перебігу захворювання – з кратності звернення до лікаря та результатів попереднього лікування.
4. У стаціонарного хворого слід вияснити, як змінився його стан після госпіталізації.
5. Вияснити скарги на момент розпитування.
10. Для яких із зазначених захворювань спадкова схильність має особливе значення:
1. Гострі респіраторні захворювання.
2. Ішемічна хвороба серця, цукровий діабет.
3. Хронічний тонзиліт.
4. Інфекційні захворювання сечовидільної системи.
5. Бронхіти, особливо гострі.
1. Загальний огляд – це:
1. Огляд шкірних покривів та слизових оболонок.
2. Огляд ділянки, в якій локалізується патологічний процес.
3. Оцінка загального стану хворого.
4. Огляд всього тіла, незалежно від локалізації патологічного процесу.
5. Огляд окремих ділянок тіла.
2. З чого ми маємо розпочинати оцінку стану хворого:
1. Зі стану шкіри.
2. Із загального стану хворого.
3. Зі стану свідомості хворого.
4. З оцінки постави та ходи хворого.
5. З відповідності зовнішнього вигляду паспортному віку.
3. Сопорозний стан – це:
1. Стан „оглушення”, за якого хворий погано орієнтується в оточуючому становищі, загальмований.
2. Стан „сплячки”, з якого хворий може виходити на нетривалий час при гучному зверненні.
3. Несвідомий стан, який характеризується повною втратою рефлексів та розладами життєво важливих функцій.
4. Стан відсутності свідомості.
5. Стан марення, галюцинацій.
4. Хворий погано орієнтується, на питання відповідає повільно. Цей стан називається:
А. Ступор
В. Сопор
С. Кома
D. Колапс
Е. Непритомність
5. Хворий безтямний, на питання не відповідає, рефлекси не визначаються. Цей стан називається:
А. Ступор
В. Сопор
С. Кома
D. Колапс
Е. Непритомність
6. Активно-вимушене положення – це:
1. Положення, яке хворий легко змінює, залежно від своїх потреб та бажань.
2. Положення, яке хворий самостійно змінити не може.
3. Положення, яке, хворий змінює самостійно з метою полегшення больових відчуттів.
4. Положення, зайняти яке хворого примушує патологічний процес поза його бажанням.
5. Необхідність хворому постійно знаходитись на ліжковому режимі.
7. Пасивно-вимушене положення – це:
1. Положення, яке хворий легко змінює, залежно від своїх потреб та бажань.
2. Положення, яке хворий самостійно змінити не може.
3. Положення, яке, хворий змінює самостійно з метою полегшення больових відчуттів.
4. Положення, зайняти яке хворого примушує патологічний процес поза його бажанням.
5. Необхідність хворому постійно знаходитись на ліжковому режимі.
8. У хворого «горда» постава, живіт збільшений у розмірах. При якихстанах це зустрічається?
А. Асцит
В. Метеоризм
С. Перитоніт
D. Апендицит
E. Холецистит
1. Які цифри АТ відповідають “оптимальному”?
1. <140/90 мм.рт.ст.
<130/85 мм.рт.ст.
<120/80 мм.рт.ст.
<150/100 мм.рт.ст.
<160/90 мм.рт.ст.
2.Що таке “нормальний артеріальний тиск”?
1.>140/>90 мм.рт.ст.
2.150/95 мм.рт.ст
3.<130/<85 мм.рт.ст
4. <160/<100 мм.рт.ст
5.>150/>95 мм.рт.ст.
3.Яким значенням відповідає “високий нормальний тиск”?
1.160-180-/100 –120 мм.рт.ст.
2.120 /80 мм.рт.ст.
3. 110-140/70-90 мм.рт.ст.
4.135-139/ 85-89 мм.рт.ст.
5.140 /90 мм.рт.ст.
4. Який тиск відповідає м”якій (І стадії) АГ?
1.130-140 /90-100 мм.рт.ст.
2.100-130 /60-80 мм.рт.ст.
3.120-140 /80-90 мм.рт.ст.
4.160-180 / 100-110 мм.рт.ст.
5.140-159 / 90-99 мм.рт.ст.
5.Який тиск відповідає помірній (ІІ стадії) АГ?
1.160-179/ 100-109 мм.рт.ст.
2. 190-200/ 140-150 мм.рт.ст.
3.140-160 / 80-90 мм.рт.ст.
4. 110-140 / 70-90 мм.рт.ст.
5.130-140 / 90-99 мм.рт.ст
.
Який тиск відповідає важкій (ІІІ стадії) АГ?
1.130-139 / 90-99 мм.рт.ст
2.>180 / >110 мм.рт.ст.
3.<120 / <80 мм.рт.ст.
4. 140-150 / 90-100 мм.рт.ст.
5.>150 / >100 мм.рт.ст.
7. Який тиск відповідає “ізольованій систолічній” АГ?
1. >160 / >110 мм.рт.ст.
2. >140 / >90 мм.рт.ст.
3. >160 /<90 мм.рт.ст.
4.<120 / <80 мм.рт.ст.
5. >100 / > 60 мм.рт.ст.
8. З якого параметру ви починаєте вивчати властивості пульсу?
ритмічності
частоти
наповнення
напруження
однаковий по наповненню на обох променевих артеріях
9..В нормі частота пульсу дорівнює ударам за хвилину:
1.50-60
2.60-70
3.60-100
4.50-90
5.60-90
10. Дефіцит пульсу спостерігається при:
1.Недостатність мітрального клапана
2.стеноз мітрального клапана
3.серцева недостатність
4.миготлива аритмія
5.атеросклеротичний кардіосклероз
11. .Прискорений пульс спостерігається при:
1.звуженні гирла аорти
2.голодуванні
3.серцевих блокадах
4.підвищеній температурі тіла
5.при жовтусі
12. .Сповільнення пульсу спостерігається при:
1.підвищеній температурі тіла
2.серцевій недостатності
3.повній атріовентрикулярній блокаді
4.міокардитах
5.тиреотоксикозі
13.Еквівалентом якого гемодинамічного параметра може слугувати напруження пульсу?
1.хвилинного об'єму
2.загального судинного периферичного опору
3.поєднання хвилинного об'єму крові і загального судинного опору
4.в'язкості крові
5.ударного викиду крові
14.При якому захворюванні спостерігається напружений пульс?:
1.міокардит
2.перикардит
3.мітральні вади серця
4.гіпертонічна хвороба
5.серцева недостатність
15.Відображення якого гемодинамічного феномену є наповнення пульсу?:
1.хвилинного об'єму серця
2.загального периферичного судинного опору
3.показання хвилинного об'єму крові і загального периферичного судинного опору
4.ударного об'єму серця
5.в'язкості крові
16.Скорий пульс спостерігається при:
1.недостатності мітрального клапана
2.стенозі мітрального клапана
3.недостатності клапанів аорти
4.стенозі гирла аорти
5.симптоматичних артеріальних гіпертензіях
17.Повільний пульс спостерігається при:
1. недостатності мітрального клапана
2. стенозі мітрального клапана
3. недостатності клапанів аорти
4.стенозі гирла аорти
5.артеріальних гіпертензіях
18.Повний пульс спостерігається при:
1. недостатності мітрального клапана
2. стенозі мітрального клапана
3. артеріальна гіпотонія
4. стенозі гирла аорти
5. недостатності клапанів аорти
19.Пульс слабкого наповнення спостерігається при:
1.гіпертонічній хворобі
2.зловживанні кавою
3. симптоматичних артеріальних гіпертензіях
4.артеріальній гіпотонії
5. недостатності клапанів аорти
20.Нерівномірний пульс, що найчастіше спостерігається при:
1. стенозі мітрального клапана
2.міокардиті
3.миготливій аритмії
4.ексудативному перикардиті
5.аортальних вадах серця
21.Якому періоду Короткова відповідає величина систолічного АТ?
1.першому
2.другому
3.третьому
4.четвертому
5.п'ятому
22.Якому періоду Короткова відповідає величина діастолічного АТ?
1.першому
2.другому
3.третьому
4.четвертому
5.п'ятому
23.Яка в нормі верхня межа АТ у здорової людини (по даним ВООЗ)?
1.120/80 мм рт ст.
2.130/90 мм рт ст.
3.145/95 мм рт ст.
4.155/100 мм рт ст.
5.160/95 мм рт ст.
24. Тривалий великий пульс на яремних венах спостерігається при:
1.недостатності мітрального клапана
2.стенозі гирла аорти
3.недостатності клапнів аорти
4.стенозі мітрального отвору
5.недостатності трьохстулкового клапана
25 .Шум «дзиги» спостерігається при:
1. недостатності трьохстулкового клапана
2.анемії (гідремії)
3.мітральних вадах
4.аортальних вадах
5.тиреотоксикозі
26.Збільшення частоти пульсу називається:
1.Тахікардією
2. Тахісфігмією.
Брадикардією.
Асистолією
Брадисфігмією
27.Ритм пульсу змінюється при:
1. Екстрасистолії
2. Захворюваннях ендокринної системи.
3. Анемії (гідремії)
4. При ураженні міокарда
5.Під час сну.
1. Яка температура тіла вважається нормальною в пахвинній ділянці:
1. 36,6–36,8 °С.
2. До 37,0 °С.
3. 36,5–37,0 °С.
4. 36,1–36,9 °С.
5. 36,4–36,7 °С.
2. Як відрізняється температура у прямій кишці від температури тіла у пахвинній ділянці?
1. Вища на 1 °С.
2. Вища на 2–3 °С.
3. В нормі така ж сама, відрізняється тільки при патології.
4. Нижча на 1 °С.
5. Вранці така ж сама, ввечері вища на 1 °С.
3. Яка тривалість вимірювання температури тіла у пахвинній ділянці?
1. Не більше 5 хвилин.
2. До 10 хвилин.
3. До 15 хвилин.
4. Від 5 до 15 хвилин в залежності від патології.
5. Понад 20 хвилин, особливо у важких хворих.
4. З якою метою перед вимірюванням температури тіла очищують від поту пахвинну ділянку?
1. Для забезпечення гігієнічних умов процедури.
2. Для профілактики від застуди.
3. Для забезпечення вищої точності вимірювання.
4. З метою кращої фіксації термометра.
5. Для покращення тактильних відчуттів хворого.
5. У яких випадках застосовують вимірювання температури у прямій кишці?
1. При кишковій кровотечі.
2. При геморої.
3. При пухлинах прямої кишки.
4. При проносах.
5. При виснаженні організму.
6. Яке зниження температури тіла називається літичним?
1. Каскадоподібне.
2. Хвилеподібне.
3. Поступове.
4. Раптове.
5. Більше, ніж на 4 °С за 2 години.
7. Яка система у першу чергу страждає при кризисному зниженні температури тіла?
1. Нервова.
2. Серцево-судинна.
3. Система травлення.
4. Система виділення.
5. Ендокринна система.
8. Який рівень температурної реакції свідчить про субфебрильну температуру?
1. 37,0–38,0 °С.
2. 38,5–39,0 °С.
3. 38,0–39,0 °С.
4. 39,0–39,5 °С.
5. Понад 40,0 °С.
9. Який рівень температурної реакції характеризує помірну лихоманку?
1. 37,0–38,0 °С.
2. 38,5–39,0 °С.
3. 38,0–39,0 °С.
4. 39,0–39,5 °С.
5. Понад 40,0 °С.
10. Яку температуру тіла, виміряну в пахвинній ділянці, називають високою?
1. 37,0–38,0 °С.
2. 38,0–39,0 °С.
3. 39,0–40,0 °С.
4. 40,0–41,0 °С.
5. Понад 41,0 °С.
11. Яку температуру тіла, виміряну в пахвинній ділянці, називають надто високою?
1. 37,0–38,0 °С.
2. 38,0–39,0 °С.
3. 39,0–40,0 °С.
4. 40,0–41,0 °С.
5. Понад 41,0 °С.
12. Яка температурна реакція характерна для гіперпіретичної лихоманки?
1. 37,0–38,0 °С.
2. 38,0–39,0 °С.
3. 39,0–40,0 °С.
4. 40,0–41,0 °С.
5. Понад 41,0 °С.
13. Як змінюється температура тіла після приймання їжі?
1. Не змінюється.
2. Незначно знижується.
3. Дещо знижується в конкретній ділянці.
4. Підвищується в ділянці живота.
5. Підвищується.
14. Які коливання температури протягом доби притаманні постійній формі лихоманки?
1. В межах 1 °С.
2. В межах 0,5 °С.
3. Однакова температура тіла протягом доби.
4. В межах 2 °С з мінімальними значеннями увечері.
5. В межах 2 °С з мінімальними значеннями вранці.
15. Добові коливання температури тіла у хворого 4–5 °С. Для якого типу лихоманки характерні такі значення?
1. Ремітуючої.
2. Хвилеподібної.
3. Гектичної.
4. Зворотної.
5. Спотвореної.
16. Які особливості забезпечення рідиною організму у хворого з високою температурою тіла?
1. Частий прийом невеликої кількості рідини.
2. Частий прийом значної кількості рідини.
3. Частий прийом мінеральної води у дозі 2–3 склянки на добу.
4. Часте змочування губ.
5. Рідке (через 6–7 годин) приймання великої кількості напоїв ( до 0,5 л на прийом).
17. У хворого температура супроводжується головним болем. Яку першу допомогу Ви надасте такому хворому?
1. Холодний компрес на голову.
2. Гаряча грілка на потилицю.
3. Вдихання нашатирного спирту.
4. Тепла грілка на скроні.
5. Інгаляція кисню.
1. Яка середня тривалість лікувальної ванни?
1. 5–10 хвилин.
2. 15–20 хвилин.
3. 25–30 хвилин.
4. 40–50 хвилин.
5. До 1 години.
2. У хворого під час прийому електропроцедури раптово з’явились стискаючі болі в ділянці серця, серцебиття. Що повинна зробити медсестра, яка відпускає процедуру?
1. Припинити відпуск процедури.
2. Зробити ін’єкцію кордіаміну та продовжити процедуру.
3. Викликати лікаря, а до його приходу продовжувати процедуру.
4. Дати понюхати ватку з нашатирним спиртом.
5. Дати хворому корвалол та продовжувати процедуру.
3. У хворого через 10 годин після сеансу ртутно-кварцевого опромінювання з’явилась інтенсивна гіперемія шкіри спини. Стан пацієнта супровождувався відчуттям жару і пекучим болем шкіри. Які дії медичної сестри в такій ситуації?
1. Зробити масаж.
2. Протерти шкіру в місцях ураження камфорним спиртом.
3. Змастити шкіру маззю з гідрокортизоном.
4. Накласти холодний компрес на шкіру спини.
5. Накласти теплий компрес на шкіру спини.
4. Через який час після прийому їжі можна відпускати лікувальну ванну?
1. Через 1–2 години після сніданку.
2. Через 30–45 хвилин після сніданку.
3. Тільки до прийому їжі.
4. Не раніше 4 годин після прийому їжі.
5. Через 3 години після обіду.
5. Через який час після прийому їжі можна відпускати лікувальну ванну?
1. Через 1–2 години після сніданку.
2. За 30–40 хвилин до обіду.
3. Через 1–2 години після обіду.
4. Не раніше 4 годин після прийому їжі.
5. Через 4 години після обіду.
6. У хворого біль у правому колінному суглобі. У Вашому розпорядженні є мазь, яка містить у своєму складі знеболюючий засіб. Яку процедуру із застосуванням мазі Ви проведете хворому?
1. Теплий компрес з маззю на суглоб.
2. Накладання мазі на суглоб.
3. Холодний компрес з маззю на суглоб.
4. Втирання мазі в ділянку суглоба.
5. Накладання волого–висихаючої пов’язки з маззю на суглоб.
7. Які ускладнення можуть виникнути при застосуванні міхура з льодом?
1. Пухирі на шкірі.
2. Прорив інфільтрату.
3. Нагноєння інфільтрату.
4. Виразки шкіри.
5. Затвердіння інфільтрату.
8. Яка тривалість застосування компресу?
1. 30 хвилин.
2. 2–3 години.
3. 6–7 годин.
4. 8–10 годин.
5. 24 години.
9. У яких випадках Ви застосуєте холодний компрес?
1. Напад ядухи.
2. Ниркова колька.
3. Гнійний інфільтрат.
4. Печінкова колька.
5. Крововилив у суглоб внаслідок травматичного ушкодження.
10. Яка тривалість перебування банок на шкірі хворого?
1. 5–10 хвилин.
2. До 15 хвилин.
3. 15–20 хвилин.
4. До 30 хвилин.
5. 25–40 хвилин.
11. Визначте серед запропонованого переліку ділянки, на які банки ставити не показано:
1. Ділянка серця.
2. Поперек.
3. Паравертебральні ділянки.
4. Підключичні ділянки.
5. Підлопаткові ділянки.
12. При яких патологічних станах застосування гірчичників протипоказане?
1. Кашель сухий.
2. Запалення трахії (трахеїт).
3. Запалення легень.
4. Гіпертонічна хвороба.
5. Пухлина легень.
13. Які ознаки вірного одноразового застосування гірчичників?
1. Виникнення дрібних пухирців на шкірі.
2. Виникнення пігментації шкіри.
3. Відсутність почервоніння шкіри в ділянці застосування.
4. Почервоніння шкіри, відчуття жару в ділянці застосування.
5. Почервоніння шкіри та набряк підшкірної клітковини в ділянці застосування.
14. Чим спричинена подразнююча дія гірчичників?
1. Терпеновими сполуками.
2. Ефірними оліями.
3. Органічними кислотами.
4. Фенольними сполуками.
5. Спиртами.
15. Після пропускання через шприц і голку бензидинового реактиву його забарвлення стало зеленим. Про що свідчить поява такого кольору реактиву?
1. Наявність залишків ліків в шприці.
2. Наявність залишків крові в шприці.
3. Шприц хімічно чистий.
4. В шприці наявні домішки розчину гідрокарбонату натрію.
5. В шприці наявні домішки миючого засобу.
16. На багаторазовий інструментарій, який після використання був замочений в розчині миючого засобу, а потім промитий проточною водою, нанесено кілька крапель 1% спиртового розчину фенолфталеїну. Про що може свідчити поява рожевого забарвлення?
1. Наявність залишків ліків.
2. Наявність залишків крові.
3. Наявність залишків миючого засобу.
4. Рожевий колір зумовлений забарвленням самого реактиву.
5. Рожевий колір свідчить про якісне проведення передстерилізаційної обробки.
17. Скільки водної витяжки (настою) лікарських рослин міститься в 1 столовій ложці?
1. 30 мл.
2. 20 мл.
3. 15 мл.
4. 10 мл.
5. 5 мл.
18. Яка тривалість зберігання у холодильнику настоїв та відварів?
1. До 1 доби.
2. До 3 діб.
3. До 5 діб.
4. 1–5 годин.
5. До 10–12 годин.
19. Яка тривалість зберігання у холодильнику стерильних розчинів у флаконах?
1. До 1 доби.
2. До 3 діб.
3. До 10 діб.
4. Кілька годин.
5. До 1 місяця.
20. Що таке терапевтична доза препарату?
1. Доза, спроможна поряд із лікувальною дією викликати отруєння організму.
2. Доза, здатна викликати смерть хворого.
3. Доза, в якій препарат проявляє лікувальну дію без помітних проявів токсичності.
4. Доза, в якій препарат може викликати алергічну реакцію.
5. Доза, лікувальний ефект від якої настає тільки після кількратного її застосування.
21. Яким чином слід підготувати міхур з льодом?
1. Налити холодну воду у міхур, після чого заморозити.
2. Налити гарячу воду у міхур, остудити, після чого заморозити.д
3. Налити дистильовану воду у міхур, після чого заморозити.
4. Дрібно наколоти лід з морозильника і заповнити міхур на 2/3.
5. Заморожений у вигляді середніх грудок лід покласти до міхура, заповнивши його на 1/3–2/3 об’єму.
22. Яка тривалість знаходження міхура з льодом на тілі хворого?
1. До 1–2 годин, роблячи перерву кожні 20–30 хвилин.
2. До 5 годин за умови безперервного знаходження на шкірі хворого.
3. До 3 годин за умови безперервного знаходження на шкірі хворого.
4. До 10 годин, роблячи перерву кожні 1–2 години на 10 хвилин.
5. Не більше 20 хвилин.
23. Як правильно застосувати водяну грілку?
1. Наповнити водою температури 40 С та покласти безпосередньо на тіло хворого.
2. Наповнити водою температури 50 С та покласти безпосередньо на тіло хворого.
3. Наповнити кип’ятком, дати охолонути, покласти на тіло хворого.
4. Наповнити водою температури 70 С, обгорнути сухим рушником та покласти на тіло хворого.
5. Наповнити водою температури 70 С, обгорнути вологим чистим рушником та покласти на тіло хворого.
24. Із скількох шарів має складатись вологий компрес?
1. Двох.
2. Трьох.
3. Чотирьох.
4. П’яти.
5. Шести.
25. Який з перерахованих способів уведення препаратів належать до зовнішніх:
1. Пероральний.
2. Через пряму кишку.
3. Підшкірний.
4. Аплікації.
5. Під язик.
26. Який з перерахованих способів уведення препаратів належать до парентеральних:
1. Peros.
2. Внутрішньошкірний.
3. Perrectum.
4. У кон’юктивальний мішок.
5. Під язик.
“Исследование органов кровообращения”
1. Верхушечный толчок в норме расположен в:
1. 5 межреберьи по среднеключичной линии.
2. 5 межреберьи на 1—1,5 см внутрь от среднеключичной линии.
3. 5 межреберьи на 2–3 см внутрь от среднеключичной линии.
4. 5 межреберьи на 1–1,5 см кнаружи от среднеключичной линии.
5. 5 межреберьи на 0,5–2 см кнаружи от среднеключичной линии.
2. Верхушечный толчок смещается влево при:
1. Экссудативном перикардите.
2. Стенозе митрального отверстия.
3. Эмфиземе легких.
4. Левостороннем экссудативном плеврите.
5. Аортальных пороках сердца.
3. Патологическое смещение верхушечного толчка влево бывает при:
1. Гипертрофии левого желудочка.
2. Митральном стенозе.
3. Метеоризме.
4. Эмфиземе легких.
5. Пневмосклерозе.
4. Площадь нормального верхушечного толчка составляет:
1. 1-2 см2.
2. 3–4 см2.
3. 2,5–3.5 см2.
4. 2–4 см2.
5. 3,5–4,5 см2.
5. Разлитым (распространенным) называется такой верхушечный толчок, площадь которого составляет более:
1. 1 см2.
2. 2 см2 .
3. 3 см2.
4. 4 см2.
5. 5 см2.
6. Разлитой верхушечный толчок возникает при:
1. Недостаточности митрального клапана.
2. Стенозе устья аорты.
3. Гипертрофии и дилатации левого желудочка.
4. Недостаточности клапанов аорты.
5. Гипертонической болезни.
7. При тонкой грудной клетке верхушечный толчок может исчезнуть при:
1. Пневмосклерозе.
2. Энтероптозе.
3. Метеоризме.
4. Усилении сокращений сердца.
5. Экссудативном перикардите.
8. Высокий верхушечный толчок свидетельствует о:
1. Гипертрофии левого желудочка.
2. Дилатации левого желудочка.
3. Стенозе митрального отверстия.
4. Недостаточности митрального клапана.
5. Стенозе устья аорты.
9. Низкий верхушечный толчок свидетельствует о:
1. Недостаточности митрального клапана.
2. Стенозе устья аорты.
3. Гипертрофии левого желудочка.
4. Недостаточности клапанов аорты. .
5. Дилатации левого желудочка при слабости его сократительной способности.
10. Резистентный верхушечный толчок свидетельствует о:
1. Недостаточности митрального клапана.
2. Недостаточности клапанов аорты.
3. Стенозе устья аорты.
4. Гипертрофии левого желудочка.
5. Дилатации полости левого желудочка.
11. Отрицательный верхушечный толчок наблюдается при:
1. Экссудативном перикардите.
2. Гипертрофии левого желудочка.
3. Дилатации левого желудочка.
4. Сращении обоих листков перикарда между собой и с грудной клеткой.
5. Гипертрофии правого желудочка.
12. Надчревная пульсация, усиливающаяся на вдохе, свидетельствует о:
1. Атеросклерозе аорты.
2. Гипертрофии левого желудочка.
3. Гипертрофии правого желудочка.
4. Аневризме аорты.
5. Сосудистой опухоли печени (гемангиома).
13. Какой симптом может сопровождать наличие надчревной пульсации, обусловленной гипертрофией правого желудочка:
1. Ландольфи – (звуження зіниць у період систоли серця – недостатність аортальних клапанів ) .
2. Дмитренко.
3. Плеша . (Признак выраженной недостаточности трехстворчатого клапана (печеночно-яремный рефлекс): набухание яремных вен при надавливании на печень снизу вверх .)
4. Попова–Савельева. (послаблення пульсового наповнення променевої артерії – мітральний стеноз)
5. Мюллера. (Признак недостаточности аортальных клапанов: пульсация мягкого нёба, язычка, перемежающаяся покраснением миндалин, синхронна сердечному ритму. При надавливании на корень языка определяется его пульсация.)
14. Симптом Плеша свидетельствует о такой патологии сердца:
1. Относительной недостаточности митрального клапана.
2. Атеросклеротическом стенозе аорты.
3. Недостаточности клапанов аорты.
4. Стенозе устья аорты.
5. Недостаточности трикуспидального клапана.
15. Артериальная пульсация печени может возникать при:
1. Недостаточности митрального клапана.
2. Недостаточности клапанов аорты.
3. Недостаточности трикуспидального клапана.
4. Недостаточности сократительной способности левого желудочка.
5. Стенозе митрального отверстия.
16. Венозная пульсация печени может возникать при:
1. Стенозе митрального отверстия.
2. Недостаточности клапанов аорты.
3. Недостаточности трикуспидального клапана.
4. Недостаточности сократительной способности левого желудочка.
5. Гипертрофии правого желудочка.
17. Когда бывает “пляска каротид”:
1. При стенозе митрального отверстия.
2. При недостаточности митрального клапана.
3. При стенозе устья аорты.
4. При недостаточности клапанов аорты.
5. При недостаточности трикуспидального клапана.
18. Когда и где возникает и определяется диастолическое “кошачье мурлыканье”:
1. При стенозе митрального отверстия на верхушке сердца или в точке Боткина.
2. При стенозе устья аорты во 2-м межреберьи, справа у края грудины.
3. При стенозе устья легочной артерии во 2-е межреберьи слева на 1– 2 см кнаружи от левого края грудины.
4. На верхушке сердца при сухом перикардите.
5. Над зоной абсолютной тупости сердца при сухом перикардите.
19. Когда и где возникает и определяется систолическое “кошачье мурлыканье”:
1. При стенозе митрального отверстия на верхушке сердца или в точке Боткина.
2. При стенозе устья аорты во 2-м межреберьи справа у края грудины
3. При недостаточности клапанов аорты во втором межреберьи справа у края грудины.
4. На верхушке сердца при сухом перикардите.
5. В зоне абсолютной тупости сердца при сухом перикардите.
20. С какого параметра Вы начнете изучение свойств пульса:
1. Ритмичности.
2. Частоты.
3. Наполнения.
4. Напряжения.
5. Одинаковости его наполнению на обеих лучевых артериях.
21. В норме частота пульса равняется ... ударам в 1 минуту:
1. 50–80.
2. 60–70.
3. 60–100.
4. 50–90.
5. 60–90.
22. Дефицит пульса наблюдается при:
1. Недостаточности митрального клапана.
2. Стенозе митрального отверстия.
3. Сердечной недостаточности.
4. Мерцательной аритмии.
5. Атеросклеротическом кардиосклерозе.
23. Учащенный пульс наблюдается при:
1. Сужении устья аорты.
2. Голодании.
3. Сердечных блокадах.
4. Повышении температуры тела.
5. При желтухе.
24. Урежение пульса наблюдается при:
1. Повышении температуры тела.
2. Сердечной недостаточности.
3. Полной атриовентрикулярной блокаде.
4. Миокардитах.
5. Тиреотоксикозе.
25. Эквивалентом какого гемодинамического параметра может служить напряжение пульса:
1. Минутного объема крови.
2. Общего периферического сосудистого сопротивления.
3. Сочетания минутного объема крови и общего и периферического сосудистого сопротивления.
4. Вязкости крови.
5. Ударного выброса крови.
26. При каком заболевании наблюдается напряженный пульс:
1. Миокардите.
2. Перикардите.
3. Митральных пороках сердца.
4. Гипертонической болезни.
5. Сердечной недостаточности.
27. Отражением какого гемодинамического феномена является наполнение пульса:
1. Минутного объема крови.
2. Общего периферического сосудистого сопротивления.
3. Сочетания минутного объема крови и общего периферического сосудистого сопротивления.
4. Ударного объема крови.
5. Вязкости крови.
28. Скорый пульс наблюдается при:
1. Недостаточности митрального клапана.
2. Стенозе митрального отверстия.
3. Недостаточности клапанов аорты.
4. Стенозе устья аорты.
5. Симптоматических артериальных гипертензиях.
29. Медленный пульс наблюдается при:
1. Недостаточности митрального клапана.
2. Стенозе митрального отверстия.
3. Недостаточности клапанов аорты.
4. Стенозе устья аорты.
5. Артериальной гипертензии.
30. Полный пульс наблюдается при:
1. Недостаточности митрального клапана.
2. Стенозе митрального отверстия.
3. При артериальной гипотонии.
4. Стенозе устья аорты.
5. Недостаточности клапанов аорты .
31. Пульс слабого наполнения наблюдается при:
1. Гипертонической болезни.
2. Злоупотреблении кофе.
3. Симптоматических артериальных гипертензиях.
4. Артериальной гипотонии.
5. Недостаточности клапанов аорты.
32. Неравномерный пульс чаще всего встречается при:
1. Стенозе митрального отверстия.
2. Миокардите.
3. Мерцательной аритмии.
4. Экссудативном перикардите.
5. Аортальных пороках сердца.
33. По какому периоду Короткова следует судить о величине систолического артериального давления:
1. Первому.
2. Второму.
3. Третьему.
4. Четвертому.
5. Пятому.
34. По какому периоду Короткова следует судить о величине диастолического артериального давления:
1. Первому.
2. Второму.
3. Третьему.
4. Пятому.
5. Не используется для определения диастолического давления.
35. Каков в норме верхний предел артериального давления у здорового человека (по данным ВОЗ 1999 г.):
1. 120/80 мм рт. ст.
2. 130/90 мм рт. ст.
3. 145/95 мм рт. ст.
4. 155/100 мм рт. ст.
5. 139/89 мм рт. ст .
36. Положительный венный пульс на яремных венах наблюдается при:
1. Недостаточности митрального клапана.
2. Стенозе устья аорты.
3. Недостаточности клапанов аорты.
4. Стенозе митрального отверстия.
5. Недостаточности трикуспидального клапана.
37. Шум “волчка” наблюдается при: (шум волчка
непрерывный жужжащий Ш., выслушиваемый над яремными венами при выраженной анемии и обусловленный пониженной вязкостью крови.)
1. Недостаточности трикуспидального клапана.
2. Анемии (гидремии).
3. Митральных пороках.
4. Аортальных пороках.
5. Тиреотоксикозе.
38. Двойной тон Траубе возникает при:( Траубе двойной тон
( L . Traube , 1818-1876, нем. терапевт; син. Траубе симптом) аускультативный феномен: удвоенный тон, выслушиваемый при сдавлении крупной артерии; признак недостаточности клапана аорты, обусловленный регургитацией крови в левый желудочек сердца в период диастолы.)
1. Недостаточности митрального клапана.
2. Стенозе митрального отверстия.
3. Недостаточности аортальных клапанов. .
4. Стенозе устья аорты.
5. Анемии (гидремии).
39. Двойной шум Виноградова—Дюрозье возникает при:( сочетание систолического и диастолического сосудистых шумов, выявляемых при надавливании головкой стетоскопа на область проекции сонной артерии; возникает при аортальной недостаточности вследствие поступательно-возвратного движения крови по крупным артериям .)
1. Недостаточности митрального клапана.
2. Стенозе митрального отверстия.
3. Анемии (гидремии).
4. Стенозе устья аорты.
5. Недостаточности клапанов аорты.
40. Величина поперечника сердца в норме составляет:
1. 8—9 см.
2. 4—6 см.
3. 12—15 см.
4. 11—13 см.
5. 13—16 см.
41. Ширина сосудистого пучка в норме составляет:
1. 4–6 см.
2. 6–8 см.
3. 7–9 см.
4. 9–12см.
5. 10–14 см.
42. Патологическое уменьшение площади абсолютной сердечной тупости наблюдается при:
1. Сморщивании передних краев легких.
2. Экссудативном перикардите.
3. Эмфиземе легких.
4. При больших опухолях заднего средостения.
5. Аортальных пороках сердца.
43. Увеличение площади абсолютной сердечной тупости наблюдается при:
1. Левостороннем пневмотораксе.
2. Эмфиземе легких.
3. Пневмоперикардите.
4. Сморщивании передних краев левого легкого.
5. Приступе бронхиальной астмы.
44. Увеличение площади абсолютной сердечной тупости наблюдается при:
1. Левостороннем пневмотораксе.
2. Эмфиземе легких.
3. Приступе бронхиальной астмы.
4. Пневмоперикардите.
5. Воспалении передних краев левого легкого.
45. Патологическое увеличение площади абсолютной сердечной тупости наблюдается при:
1. Большой опухоли заднего средостения.
2. Эмфиземе легких.
3. Левостороннем пневмотораксе.
4. Пневмоперикардите.
5. Приступе бронхиальной астмы.
46. Смещение левой границы относительной сердечной тупости влево наблюдается при:
1. Гипертрофии правого предсердия.
2. Гипертрофии левого предсердия.
3. Гипертрофии правого и левого предсердия.
4. Гипертрофии правого и левого желудочка.
5. Стенозе митрального отверстия.
47. Смещение левой границы относительной сердечной тупости влево может наблюдаться при:
1. Гипертрофии левого предсердия.
2. Гипертрофии левого желудочка.
3. Гипертрофии правого и левого предсердия.
4. Увеличении дуги аорты.
5. Стенозе митрального отверстия.
48. Расширение размеров поперечника сердца может наблюдаться при:
1. Гипертрофии правого предсердия.
2. Гипертрофии левого предсердия. ????????????????????
3. Гипертрофии левого желудочка.????????????????????
4. Гипертензии малого круга кровообращения.
5. Расширении дуги аорты.
49. Расширение размеров поперечника сердца наблюдаться при:
1. Гипертрофии правого предсердия.
2. Гипертрофии левого предсердия.
3. Расширении сосудистого пучка.
4. Расширении дуги аорты.
5. Гипертрофии правого и левого желудочков.
50. При каком заболевании встречается ослабление обоих тонов сердца:
1. Базедовой болезни.
2. Дилатации полостей сердца при сердечной недостаточности.
3. Экстрасистолии.
4. Злоупотреблении кофе.
5. Воспалительной инфильтрации передних краев левого легкого.
51. Усиление I тона сердца встречается при:
1. Инфаркте миокарда.
2. Синхронной систоле предсердий и желудочков при полной атриовентрикулярной блокаде.
3. Миокардите.
4. Миокардиосклерозе.
5. Тяжелой хронической анемии.
52. Ослабление I тона на верхушке сердца встречается при:
1. Стенозе митрального отверстия.
2. Недостаточности митрального клапана.
3. Экстрасистолии.
4. Синхронной систоле предсердий и желудочков при полной атриовентрикулярной блокаде.
5. При тиреотоксикозе.
53. При каких заболеваниях наблюдается ослабление I тона сердца:
1. Экстрасистолии.
2. Синхронной систоле предсердий и желудочков при полной атриовентрикулярной блокаде.
3. Миокардиосклерозе. ???
4. Стенозе митрального отверстия.
5. Злоупотреблении кофе.
54. При каких заболеваниях наблюдается ослабление I тона на верхушке сердца:
1. Миокардите .
2. Стенозе митрального отверстия.
3. Экстрасистолии.
4. Тиреотоксикозё.
5. Волнении.
55. Почему при недостаточности митрального клапана происходит ослабление I тона сердца:
1. Вследствие выпячивания двустворчатого клапана в полость левого предсердия и удара его створок о кровь, находящуюся в ней.
2. Так как в диастолическом периоде в левый желудочек поступает меньшее, чем в норме, количество крови.
3. Вследствие отсутствия периода замкнутых клапанов .
4. Вследствие рубцового сужения митрального отверстия.
5. В результате растяжения хордальных нитей и ослабления папиллярных мышц.
56. Если у больного недостаточностью митрального клапана происходит дальнейшее ослабление I тона (например, при наблюдении за ним в течение 5 лет), то Вы можете подумать о:
1. Приостановлении ревматического поражения митрального клапана.
2. Дальнейшем разрушении митрального клапана и увеличении регургитации крови в левое предсердие.
3. Об улучшении сократительной способности левого желудочка.
4. О присоединении стеноза митрального отверстия.
5. О появлении полной блокады левой ножки пучка Гиса.
57. Если у больного недостаточностью митрального клапана происходит дальнейшее ослабление I тона на верхушке сердца (например, при наблюдении за больным в течение 5 лет), то Вы можете подумать о:
1. Ухудшении сократительной способности левого желудочка и нарастании дилатации его полости.
2. О появлении полной блокады левой ножки пучка Гиса.
3. О присоединении стеноза митрального отверстия.
4. Об улучшении сократительной способности левого желудочка.
5. О приостановлении ревматического поражения митрального клапана.
58. В каких случаях у больного с недостаточностью митрального клапана может усилиться ослабленный I тон на верхушке сердца:
1. При перфорации митральных клапанов.
2. При улучшении сократительной способности левого желудочка под влиянием сердечных гликозидов . ??????????????
3. При нарастании сердечной слабости.
4. При увеличении регургитации крови в левое предсердие.
5. При склерозировании хордальных нитей.
59. В каком случае у больного недостаточностью митрального клапана может усилиться ослабленный I тон на верхушке сердца:
1. При присоединении стеноза митрального клапана (комбинация пороков). ????
2. При склерозировании хордальных нитей.
3. При перфорации створок митрального клапана.
4. При отложении солей кальция на митральных клапанах.
5. При нарастании степени гипертрофии левого желудочка и дилатации его полости.
60. Почему происходит ослабление I тона на верхушке сердца при аортальных пороках:
1. В результате повышения сократительной способности левого желудочка.
2. В результате гипертрофии и дилатации левого желудочка .
3. В результате разрушения полулунных клапанов аорты.
4. В результате склерозировании аортальных клапанов.
5. В результате повышения систолического давления в аорте.
61. Усиление I тона на верхушке сердца встречается при:
1. Недостаточности митрального клапана.
2. Стенозе митрального отверстия.
3. Недостаточности клапанов аорты.
4. Стенозе устья аорты.
5. Недостаточности трикуспидального клапанов.
62. Усиление I тона на верхушке сердца встречается при:
1. Базедовой болезни.
2. Миокардите.
3. Миокардиодистрофии.
4. Миокардиосклерозе.
5. Инфаркте миокарда.
63. Усиление (акцент) II тона на аорте встречается при:
1. Недостаточности клапанов аорты.
2. Стенозе устья аорты.
3. Симптоматических артериальных гипертензиях.
4. Повышении давления в малом круге кровообращения.
5. Артериальных гипотониях.
64. В основе появления акцента II тона на аорте в основном лежит:
1. Повышение давления в большом круге кровообращения.
2. Повышение давления в малом круге кровообращения.
3. Повышение конечно-диастолического давления в левом желудочке.
4. Повышение конечно-диастолического давления в правом желудочке.
5. Повышение конечно-систолического давления в левом предсердии.
65. В основе появления акцента II тона на легочной артерии лежит:
1. Повышение конечно-диастолического давления в правом желудочке.
2. Эмфизема легких.
3. Недостаточность трикуспидальных клапанов.
4. Пневмосклероз.
5. Повышение давления в малом круге кровообращения .
66. Акцент II тона на легочной артерии встречается при:
1. Стенозе устья аорты.
2. Стенозе митрального отверстия.
3. Недостаточности трикуспидальных клапанов.
4. Стенозе аортального клапана.
5. Остром катаральном бронхите.
67. “Хлопающий” I тон на верхушке сердца встречается при:
1. Недостаточности митрального клапа на .
2. Стенозе устья аорты.
3. Недостаточности клапанов аорты.
4. Стенозе митрального отверстия.
5. Ппевмосклерозе.
68. “Хлопающий” тембр I тона при стенозе митрального отверстия в основном обусловлен:
1. Гипертрофией левого желудочка.
2. Растяжением хордиальных нитей.
3. Повышением давления в малом круге кровообращения.
4. Ускорением кровотока.
5. Склерозированием митрального клапана и ударом его створок о большое количество крови, находящееся в левом предсердии.
69. “Металлический” оттенок II тона на аорте (“клянгор”) встречается при:
1. Недостаточности аортального клапана.
2. Стенозе устья аорты ревматического происхождения.
3. Склерозе клапанов аорты при ее атеросклеротическом поражении.
4. Гипертрофии левого желудочка.
5. Гипертонической болезни.
70. О расщеплении сердечных тонов следует говорить тогда, когда пауза между компонентами (или парами компонентов) составляет:
1. 0,05—0,06 с.
2. 0,03-0,04 с.
3. 0,035—0,050 с.
4. 0,02—0,03 с.
5. 0.015—0,02 с.
71. О раздвоении сердечных тонов следует говорить тогда, когда пауза между компонентами (или парами компонентов) составляет:
1. 0,05—0,06 с.
2. 0,03—0,04 с.
3. 0,035—0,05 с.
4. 0,02—0,03 с.
5. 0,015—0,02 с.
72. Расщепление (раздвоение) внутри одной пары компонентов I тона встречается при:
1. Полной поперечной блокаде сердца.
2. Атриовентрикулярной блокаде II степени.
3. Гипертонической болезни.
4. Остром бронхите.
5. Гипертрофии одного из желудочков сердца.
73. В основе расщепления (раздвоения) I тона сердца внутри одной пары компонентов лежит:
1. Поперечный асинхронизм деятельности сердца (за счет асинхронной деятельности односторонних предсердий и желудочка).
2. Асинхронность деятельности одноименных левых и правых отделов сердца (продольный асинхронизм).
3. Гипертрофия одного из предсердий или желудочков.
4. Повышение давления в большом или малом круге кровообращения.
5. Полная атриовентрикулярная блокада.
74. Физиологическое расщепление (раздвоение) тонов сердца отличается от патологического:
1. Своей стабильностью.
2. Отсутствием связи с фазой дыхания.
3. Тем, что чаще встречается у лиц пожилого и старческого возраста.
4. Тем, что чаще встречается у детей, лиц молодого возраста.
5. Тем, что не связано с мышечным напряжением и изменением положения тела.
75. Расщепление (раздвоение) II тона сердца происходит при:
1. Атриовентрикулярной блокаде I степени.
2. Атриовентрикулярной блокаде II степени.
3. Полной атриовентрикулярной блокаде.
4. Блокаде одной из ножек пучка Гиса.
5. Гипертензии большого круга кровообращения.
76. Расщепление (раздвоение) II тона сердца происходит при:
1. Экстрасистолической аритмии.
2. Дыхательной аритмии.
3. Гипертензии малого круга кровообращения .
4. Полной атриовентрикулярной блокаде.
5. Анемиях.
77. Расщепление (раздвоение) II тона сердца может встречаться при:
1. Остром диффузном бронхите.
2. Дыхательной аритмии.
3. Гипертрофии левого желудочка,
4. Гипертрофии правого желудочка.
5. Гипертонической болезни.
78. Расщепление (раздвоение) II тона сердца может встречаться при:
1. Полной атриовентрикулярной блокаде.
2. Блокаде правой ножки пучка Гиса.
3. Остром бронхите.
4. Эмфиземе легких .
5. Сухом плеврите.
79. Тон открытия митрального клапана выслушивается при:
1. Недостаточности митрального клапана.
2. Стенозе митрального отверстия.
3. Митрализации аортальных пороков.
4. Перфорации митрального клапана при септическом эндокардите.
5. Отложении солей кальция на створках митрального клапана.
80. Щелчок открытия митрального клапана возникает через ... секунд после II тона:
1. 0,05—0,06 с.
2. 0,07—0,20 с.
3. 0,05—0,11 с.
4. 0,10—0,18 с.
5. 0,12—0,18 с.
81. При одной и той же частоте сердечных сокращений расстояние от II тона до щелчка открытия митрального клапана будет зависеть от:
1. Состояния тонуса миокарда левого желудочка.
2. Состояние проводящей системы желудочков.
3. Степени выраженности стеноза митрального отверстия и уровня давления в левом предсердии .
4. Степени гипертрофии и дилатации левого предсердия.
5. Уровня давления в легочной артерии.
82. В основе механизма образования пресистолического ритма галопа лежит:
1. Удар крови во время опорожнения левого желудочка о склерозированную стенку аорты.
2. Сильное сокращение гипертрофированного левого предсердия.
3. Ослабление сократительной способности левого желудочка.
4. Развитие атриовентрикулярной блокады II степени.
5. Склерозирование створок митрального клапана.
83. При каком заболевании может встречаться пресистолический ритм галопа:
1. Сухом плеврите.
2. Сухом перикардите.
3. Атеросклерозе аорты.
4. В конечной стадии хронического гломерулонефрита.
5. Хроническом бронхите.
84. На фонокардиограмме пресистолический ритм галопа располагается:
1. До начала I тона, совпадает по времени с зубцом Р экг.
2. Совпадает с I тоном сердця.
3. Располагается между I и II тоном сердца.
4. Находится на расстоянии 0,07—0,11 с после II тона.
5. Находится на расстоянии 0,12—0,18 с после II тона.
85. При каком заболевании может встречаться протодиастолический ритм галопа:
1. Полной атриовентрикулярной блокаде.
2. Блокаде одной из ножек пучка Гиса.
3. Тяжелом инфаркте миокарда.
4. Стенозе митрального отверстия.
5. Компенсированных аортальных пороках.
86. Протодиастолический ритм галопа возникает через ... сек после II тона:
1. 0,12–0,18 с.
2. 0,07–0,11 с.
3. 0,12–0,14 с.
4. 0,20-0,25 с.
5. 0,03–0,05 с.
87. Когда может исчезнуть имеющийся у больного протодиастолический ритм галопа:
1. При снижении сократительной способности миокарда.
2. Прекращении регургитации крови из левого желудочка в левое предсердие.
3. Появлении мерцательной аритмии.
4. Сращении створок митрального клапана при стенозе митрального отверстия.
5. Усилении регургитации крови из левого желудочка в левое предсердие.
88. Когда может исчезнуть имеющийся у больного протодиастолический ритм галопа:
1. При ухудшении сократительной способности миокарда левого желудочка.
2. При улучшении сократительной способности миокарда желудочков под влиянием сердечных гликозидов.
3. При появлении митрализации аортальных пороков.
4. При исчезновении регургитации крови из левого желудочка в левое предсердие.
5. При появлении полной атриовентрикулярной блокады.
89. Когда может исчезнуть имеющийся у больного щелчок открытия митрального клапана:
1. При повышении давления в малом круге кровообращения.
2. При появлении атеросклероза аорты.
3. Появлении мерцательной аритмии.
4. При ослаблении сократительной способности левого желудочка.
5. При развитии резкого склероза и кальцификации митрального клапана.
90. В каких случаях происходит усиление шума при пороках сердца:
1. При дальнейшем (до определенной степени) сужении клапанного отверстия.
2. При ослаблении сократительной способности определенного отдела сердца.
3. При склерозировании клапана.
4. При нарушении атриовентрикулярной проводимости.
5. При нарушении внутрижелудочковой проводимости.
91. В каких случаях при пороке сердца происходит ослабление или исчезновение сердечного шума:
1. При повышении сократительной способности определенного отдела сердца.
2. При определенной резкой степени сужения клапанного отверстия.
3. При нарушении атриовентрикулярной проводимости.
4. При повышении давления в малом круге кровообращения.
5. При появлении мерцательной аритмии.
92. Для того чтобы возник шум, необходимо:
1. Определенная степень сужения клапанного отверстия.
2. Определенная степень снижения сократительной способности отдела сердца, расположенного выше места сужения.
3. При нарушении атриовентрикулярной проводимости.
4. Определенные градиентные взаимоотношения между полостями сердца по обе стороны от суженного участка.
5. Определенная степень соответствия между степенью сужения отверстия и скоростью кровотока.
93. При стенозах отверстий шум возникает при токе крови в:
1. Нормальном направлении.
2. В обратном направлении (регургитация).
3. В предсердиях.
4. В желудочках.
5. Сосудах основания сердца.
94. Почему систолические органические шумы всегда громче диастолических органических шумов:
1. Так как связаны с градиентными взаимоотношениями между двумя отделами сердца по обе стороны от суженного отверстия.
2. В связи с большей скоростью кровотока и лучшим проведением звука через сократившийся миокард.
3. Так как при систоле мышца сердца становится менее упругой и лучше проводит звук.
4. Так как при систоле митральный клапан приближается к передней трудной стенке.
5. Так как при диастоле наблюдается расслабление миокарда.
95. При каком из указанных пороков встречается органический систолический шум:
1. Стенозе митрального отверстия.
2. Стенозе устья аорты.
3. Недостаточности клапанов аорты.
4. Недостаточности клапанов легочной артерии (при гипертензии малого круга кровообращения).
5. Относительной недостаточности трикуспидального клапана.
96. При каком пороке сердца бывает органический диастолический шум:
1. Стенозе митрального отверстия.
2. Стенозе устья аорты.
3. Стенозе устья легочной артерии.
4. Недостаточности митрального клапана.
5. Недостаточности трикуспидального клапана.
97. Местом наилучшего выслушивания систолического органического шума при стенозе устья аорты является:
1. Верхушка сердца.
2. Зона Боткина–Эрба.
3. Второе межреберье справа у края грудины.
4. Второе межреберье слева у края грудины.
5. Посередине грудины на уровне прикрепления к ней реберных хрящей третьих ребер.
98. Местом наилучшего выслушивания органического диастолического шума при недостаточности клапанов аорты является:
1. Верхушка сердца.
2. Зона Боткина–Эрба.
3. Основание мечевидного отростка.
4. Второе межреберье слева у края грудины.
5. Посередине грудины на уровне прикрепления к ней реберных хрящей третьих ребер.
99. Анемические (гидремические) функциональные шумы чаще бывают:
1. Систолическими.
2. Диастолическими.
3. Протодиастолическими.
4. Пресистолическими.
5. Систоло-диастолическими.
100. Анемические (гидремические) шумы выслушиваются лучше всего:
1. Над легочной артерией.
2. В точке Боткина.
3. Над всеми клапанными отверстиями.
4. На верхушке сердца.
5. Над аортой.
101. Гемодинамические функциональные шумы могут выслушиваться при:
1. Базедовой болезни.
2. Стенозе митрального отверстия.
3. Миокардите.
4. Миокардиосклерозе.
5. Гипертонической болезни.
102. Функциональный систолический шум отличается от органического тем, что:
1. На него не влияют фазы дыхания.
2. Он более грубый, громкий, продолжительный.
3. Не меняется при физическом напряжении.
4. Не имеет зон проведения (“где возникает, там и умирает”).
5. Часто сопровождается ощущением систолического “кошачьего мурлыканья”.
103. Шум трения перикарда обычно выслушивается лучше в:
1. На верхушке сердца.
2. В точке Боткина.
3. Над зоной абсолютной тупости сердца.
4. На основании сердца.
5. У основания мечевидного отростка.
104. Шум трения перикарда возникает при:
1. Уремии (“похоронный звон брайтиков”).
2. Гидроперикарде.
3. Бычьем сердце (кардиомегалии).
4. При стенокардии.
5. При сращении листков перикарда с плевральными листками.
105. Шум трения перикарда отличается от систоло-диастолического органического шума тем, что он:
1. Более нежный, чем органические шумы.
2. Слышен как бы издалека.
3. Слышен более близко к уху.
4. Всегда совпадает с систолой.
5. Хорошо проводится на другие аускультативные точки.
106. Шум трения перикарда отличается от систоло-диастолического органического шума тем, что он:
1. Усиливается при надавливании на грудную клетку стетоскопом.
2. Ослабевает при наклоне туловища вперед.
3. Выслушивается только над зонами проекции и местами наилучшего выслушивания сердечных клапанов.
4. Полностью совпадает с определенными фазами сердечной деятельности.
5. Никогда не дает осязательных ощущений.
107. Шум трения перикарда отличается от органических систоло-диастолических шумов тем, что он:
1. Никогда не дает пальпаторных ощущений.
2. Усиливается при наклоне туловища вперед.
3. Обязательно совпадает с систолой и диастолой.
4. Хорошо проводится на различные аускультативные точки, сонные артерии.
5. Тихий, слышен как бы издалека.
108. Какой органический шум дает ощущение “кошачьего мурлыканья” на верхушке сердца:
1. Систолический шум недостаточности митрального клапана.
2. Диастолический шум стеноза митрального отверстия.
3. Систолический шум стеноза устья аорты.
4. Диастолический шум недостаточности клапанов аорты.
5. Систолический шум недостаточности трикуспидального клапана.
109. Какой органический шум дает ощущение “кошачьего мурлыканья” во II межреберьи справа у края грудины:
1. Систолический шум недостаточности митрального клапана.
2. Диастолический шум стеноза митрального отверстия.
3. Систолический шум стеноза устья аорты.
4. Диастолический шум недостаточности клапанов аорты.
5. Систолический шум недостаточности трехстворчатого клапана. .
110. 'Какой сердечный шум дает пальпаторные ощущения над зоной абсолютной тупости сердца, усиливающиеся при наклоне туловища вперед:
1. Систолический шум недостаточности митрального клапана.
2. Диастолический шум стеноза митрального отверстия.
3. Систолический шум стеноза устья аорты.
4. Диастолический шум недостаточности клапанов аорты.
5. Систоло-диастолический шум трения перикарда.
111. I стандартное отведение в основном отражает потенциалы:
1. Правого предсердия.
2. Правого желудочка.
3. Межжелудочковой перегородки.
4. Передней стенки левого желудочка.
5. Задней стенки левого желудочка.
112. Третье стандартное отведение в основном отражает потенциалы:
1. Правого предсердия.
2. Правого желудочка.
3. Межжелудочковой перегородки.
4. Передней стенки левого желудочка.
5. Задней стенки левого желудочка.
113. Отведение aVL в основном отражает потенциалы:
1. Передней стенки левого желудочка.
2. Передне-боковой стенки левого желудочка.
3. Задней стенки левого желудочка.
4. Межжелудочковой перегородки.
5. Задне-боковой стенки левого желудочка.
114. Отведение aVF в основном отражает потенциалы:
1. Передней стенки левого желудочка.
2. Передне-боковой стенки левого желудочка.
3. Правого желудочка.
4. Задней стенки левого желудочка.
5. Межжелудочковой перегородки.
115. Отведения V1 и V2 в основном отражают потенциалы:
1. Передней стенки левого желудочка.
2. Передне-боковой стенки левого желудочка.
3. Правого желудочка.
4. Межжелудочковой перегородки.
5. Задней стенки левого желудочка.
116. Отведение V3 в основном отражает потенциалы:
1. Передней стенки левого желудочка.
2. Боковой стенки левого желудочка.
3. Правого желудочка.
4. Межжелудочковой перегородки.
5. Задней стенки левого желудочка.
117. Отведение V4 в основном отражает потенциалы:
1. Передней стенки левого желудочка.
2. Межжелудочковой перегородки.
3. Верхушки сердца.
4. Боковой стенки левого желудочка.
5. Задней стенки левого желудочка.
118. Отведение V5 в основном отражает потенциалы:
1. Передней стенки левого желудочка.
2. Межжелудочковой перегородки.
3. Верхушки сердца.
4. Боковой стенки левого желудочка.
5. Задней стенки левого желудочка.
119. Отведение V6 в основном отражает потенциалы:
1. Передней стенки левого желудочка.
2. Межжелудочковой перегородки.
3. Верхушки сердца.
4. Боковой стенки левого желудочка.
5. Задней стенки левого желудочка.
120. Зубец Р отражает потенциалы:
1. Синусового узла.
2. Правого предсердия.
3. Левого предсердия.
4. Обоих предсердий.
5. Атриовентрикулярного узла.
121. В каком отведении зубец Р обязательно должен быть негативным:
1. I стандартном.
2. II стандартном.
3. III стандартном.
4. aVR.
5. аVF.
122. Нормальная продолжительность зубца Р:
1. 0,02–0,03 с.
2. 0,03–0,04 с.
3. 0,02–0,07 с. .
4. 0,06–0,10 с.
5. 0,12–0,18 с.
123. В каком отведении в норме наиболее высокий зубец Р:
1. I стандартном.
2. II стандартном.
3. III стандартном.
4. аVR.
5. аVF.
124. Амплитуда нормального зубца Р во II стандартном отведении:
1. 0,1—0,2 мм.
2. 0,3—0,5 мм.
3. 0,5—1 мм.
4. 0,5—2,5 мм.
5. 1,5—2 мм.
125. Интервал Р–Q –это:
1. Время прохождения импульса по предсердиям.
2. Время атриовентрикулярной задержки.
3. Время прохождения импульса от синусового узла к предсердиям.
4. Время прохождения импульса по системе Гиса.
5. Время прохождения импульса по предсердиям, атриовентрикулярному узлу, системе Гиса—до рабочего миокарда.
126. В норме интервал Р— Q равен:
1. 0,05—0,06 с.
2. 0,08—0,09 с.
3. 0,10—0.12 с.
4. 0,07—0,14 с.
5. 0,12—0,18 с.
127. Комплекс QRS представляет:
1. Время возбуждения предсердий.
2. Время атриовентрикулярного проведения.
3. Время возбуждения желудочков.
4. Время проведения импульса по системе Гиса.
5. Время реполяризацпн желудочков.
128. Длительность нормального комплекса QRS:
1. 0,01—0,03 с.
2. 0,03—0,06 с.
3. 0,06—0,10 с.
4. 0,11—0,14 с.
5. 0,12—0,18 с.
129. Длительность нормального зубца Q:
1. До 0,01 с.
2. До 0,02 с.
3. До 0,03 с.
4. До 0,04 с.
5. До 0,05 с.
130. Амплитуда (глубина) нормального зубца Q:
1. 1–2 мм.
2. До 5 мм.
3. Не больше амплитуды зубца R в том же цикле.
4. Не больше 50 % амплитуды зубца R в том же цикле.
5. Не больше 30 % амплитуды зубца R в том же цикле.
131. Сегмент SТ отражает:
1. Деполяризацию межжелудочковой перегородки.
2. Деполяризацию правого желудочка.
3. Деполяризацию левого желудочка.
4. Полную деполяризацию обоих желудочков.
5. Полную реполяризацию обоих желудочков.
132. Амплитуда нормального зубца Т:
1. 1—2 мм.
2. 5—10 мм.
3. 3—8 мм.
4. Не более 50 % амплитуды зубца R в том же цикле.
5. Не более 25—30 % амплитуды зубца R в том же цикле.
133. Продолжительность нормального зубца Т при ЧСС 70—80 в 1 минуту:
1. 0,04—0,08 с.
2. 0,09—0,12 с.
3. 0,12—0,18 с.
4. 0,10—0,25 с.
5. 0,20—0,35 с.
134. В каком отведении зубец Т в норме всегда отрицательный:
1. I стандартном.
2. II стандартном.
3. III стандартном.
4. аVR.
5. аVF.
135. Что означает “Зубец Р синусового происхождения”:
1. Не перед каждым комплексом QRS есть зубец Р.
2. Перед каждым комплексом есть зубец Р, негативный во II стандартном отведении.
3. Зубец Р перед каждым комплексом QRS, одинаковый по форме, продолжительности, положительный во II стандартном отведении.
4. Зубец Р перед каждым комплексом ОКЗ, неодинаков в каждом цикле по амплитуде и полярности.
136. Что такое “нормальный синусовый ритм”:
1. Ритм, при котором зубец Р перед каждым комплексом QRS, негативный в отведении аVR, ЧСС=70—100 ударов в 1 мин.
2. Ритм, при котором зубец Р перед каждым комплексом QRS, длительность R—R колеблется в пределах 0,15—0,45 с.
3. Зубец Р перед каждым комплексом QRS, положительный во II стандартном отведении, колебания R—R 0,10—0,15 с; ЧСС 60—90 в 1 мин.
4. Зубец Р перед каждым комплексом QRS, неодинаков в разных циклах по амплитуде, форме, полярности, ЧСС 60—100 в 1 мин.
5. Ритм, при котором перед каждым комплексом ОК5 есть зубец Р, положительный в отведении аVR, Р—Q колеблется от 0,25 до 0,35 с.
137. Нормальная электрическая ось сердца (угол альфа):
1. От —30 до —60°.
2. От 0 до —30°.
3. От 0 до +30°.
4. От +30 до +70°.
5. От +70 до +90°.
138. Угол альфа при горизонтальном положении электрической оси сердца:
1. От –30 до –60°.
2. От 0 до –30°.
3. От 0 до +30°.
4. От +30 до +60°.
5. От +70 до +90°.
139. Угол альфа при вертикальном положении электрической оси сердца:
1. От –30 до -60°.
2. От 0 до –30°.
3. От 0 до +30°.
4. От +30 до +70°.
5. От +70 до +90°.
140. Угол альфа при умеренном отклонении электрической оси сердца:
1. От —30 до —60°.
2. От 0 до —30°.
3. От 0 до +30°.
4. От +30 до +70°.
5. От +70 до +90°.
141. Угол альфа при резком отклонении электрической оси сердца влево:
1. От –30 до –60°.
2. От 0 до –30°.
3. От 0 до +30°.
4. От +30 до +70°.
5. От +70 до +90°.
142. Угол альфа при резком отклонении электрической оси сердца вправо:
1. От +30 до +70°.
2. От +70 до +90°.
3. От +90 до +120°.
4. От —30 до —60°.
5. От 0 до —30°.
143. Основной признак гипертрофии правого предсердия:
1. РIII< РI<РII.
2. РI>РII>РIII.
3. Р–mitrale.
4. Р–pulmonale.
5. Расширенный, двугорбый зубец Р.
144. Основной признак гипертрофии правого предсердия:
1. РIII>РII>РI.
2. РI>РII>РIII.
3. РII>РI>РIII.
4. Р –mitrale.
5. Расширенный, двугорбый зубец Р.
145. ЭКГ-признаки гипертрофии левого предсердия:
1. РIII > РII > РI.
2. РIII > РI > РII.
3. РI > РII > РIII.
4. РII > РI > РIII.
5. Р — pulmonale.
146. ЭКГ—признаки гипертрофии левого предсердия:
1. РIII > РII > РI.
2. РIII > РI > РII.
3. РII < РIII < РI.
4. Р –mitrale.
5. Р–pulmonale.
147. Основные ЭКГ-критерии гипертрофии левого желудочка:
1. RV6 > RV5 > RV4.
2. RV1 > RV2 > RV3.
3. RV4 > RV5 > RV6.
4. RII < RI < RIII.
5. RIII > RII > RI.
148. Основные ЭКГ-признаки гипертрофии левого желудочка:
1. Глубокий зубец S в левых грудных отведениях.
2. Глубокий зубец S в правых грудных отведениях.
3. RV6 < RV5 < RV4
4. RIII > RII > RI.
5. RV4 > RV3 > RV6
149. Основные ЭКГ-признаки гипертрофии правого желудочка:
1. Высокий RV5-6
2. Глубокий SV1-2
3. Высокий RV1-2
4. RI > RII > RIII.
5. RII > RI > RIII.
150. Основные ЭКГ-признаки гипертрофии правого желудочка:
1. Глубокий SV5-6
2. Глубокий SV1-2
3. Высокий RV5-6
4. RV6 > RV5 > RV4
5. RII > RI > RIII
1 Понижение аппетита
Hyporexia
2 Отсутствие аппетита
Anorexia
3 Боязнь принимать пищу из-за возникновения болей в желудке
Cibofobia
4 Отрыжка воздухом
Eructatio
5 Отрыжка пищей
Regurgitatio
6 Изжога
Pyrosis
7 Тошнота
Nausea
8 Рвота
Vomitus (emesis)
9 Вздутие живота
Meteorismus
10,11Когда «от рыжка тухлым»
При пилоростенозе
При желудочной ахилии
12 В основе изжоги
Гастроэзофагальный рефлюкс
13 Рвота «кофейной гущей» при
Желудочном кровотечении при нормацидитас или гиперацидитас
14 Рвота съеденной 1-2 и более суток назад пищей при
Стенозе привратника
15 Боль в эпигастрии, опоясывающая, отдающая в спину при
Панкреатите!
16 Мышечный дефанс при
Воспаление брюшины
17 Симптом флюктуации в брюшной полости при
Асцит
18 Мелена при
Желудочное кровотечение
19 «Голова Медузы» при
Повышение давления в системе воротной вены
20 Выпяченный пупок при
Асцит
21 Нижняя граница желудка в норме
Выше пупка на 2-3 см
22 Мала кривизна желудка пальпируеться
При гастроптозе
23 Размеры норм печени по Образцову
10-12, 9-11, 8-10 см
24 Утренняя «кислая рвота» при
Язвенная болезнь 12перстной кишки
25 «Шум трения брюшины» при
Перитонит
26 Норм перкуторный тон при перкуссии живота
Тимпанит
27 Перкуторный тон при метеоризме
Громкий низкий тимпанит
28 Перкуторный тон при асците
Тупой или притупленный
29 «Шум плеска Гиппократа» при
Одновременное нахождение в желудке большого количества жидкости и воздуха
30 Горизонтальная часть поперечно-ободовой кишки в норме
Ниже большой кривизны желудка на 2-3 см
31 «Жабий живот» при
Асцит
32 «Доскообразный живот» при
Перитоните
33 Перкуторно над правой реберной дугой тимпанит при
Перфорации язвы желудка
34 Болезненность при пальпации в точке Керапри
Поражение желчного пузыря
35 Положительный симптом Менделя при постукивании
В эпигастрии
36 Повышение кислотности желудочного сока
Гиперацидитас
37 Положительный симптом Щёткина-Блюмбергапри
Перитонит
38 При перитоните при поверхностной пальпации
Напряжение мышц брюшной стенки
39 Положительный симптом флюктуации при
Асцит
40 При нарушении кровотока в нижней полой вене расширенные коллатерали наблюдаються
В боковых венах живота!
41 Диспептический синдром
Снижение аппетита, тошнота, рвота
42 Синдром желудочной диспепсии
Изжога, отрыжка, тошнота, рвота
43 Синдром кишечной диспепсии
Запоры, поносы, метеоризм, урчание в животе
44 Желудочное кровотечение проявляеться
Черный стул, рвота кофейной гущей
45 Урчание в норме при пальпации
Терминальный отдел подвздошной кишки, слепая кишка
46 Злокачественная опухоль ЖКТ
Похудание, отвращение к мясной пище, боли в животе
47 Выпячивание живота в эпигастрии
Пилоростеноз
48 Нарушение эвакуаторной функции желудка
Отрыжка с запахом тухлых яиц
49 Глубокую скользящую пальпации восходящего и нисходящего отделов кишки проводят
Бимануальной пальпацией
50 Глубокую скользящую пальпацию поперечной ободовой кишки проводят
Билатеральной пальпацией
51 Пальпация селезёнки – край у реберной дуги
Селезёнка увеличена в 2 раза
52 Портальна вена формируеться
Селезёночной, верхней и нижней мезентериальными венами
1 Зниження апетиту
Hyporexia
2 Відсутність апетиту
Anorexia
3 Боязнь приймати їжу через виникнення болю в шлунку
Cibofobia
4 Відрижка повітрям
Eructatio
5 Відрижка їжею
Regurgitatio
6 Печія
Pyrosis
7 Нудота
Nausea
8 Блювота
Vomitus (emesis)
9 Здуття живота
Meteorismus
10,11Когда «відрижка тухлим»
при пілоростенозі
При шлункової ахілії
12 В основі печії
гастроезофагальний рефлюкс
13 Блювота «кавовою гущею» при
Шлунковому кровотечі при нормацідітас або гіперацідітас
14 Блювота з'їденої 1-2 і більше доби тому їжею при
стенозі воротаря
15 Біль в епігастрії, що оперізує, що віддає в спину при
Панкреатиті!
16 М 'язовий Дефанс при
запалення очеревини
17 Симптом флуктуації в черевній порожнині при
асцит
18 Мелена при
шлункова кровотеча
19 «Голова Медузи» при
Підвищення тиску в системі ворітної вени
20 Випнутий пупок при
асцит
21 Нижня межа шлунка в нормі
Вище пупка на 2-3 см
22 Мала кривизна шлунка пальпується
при гастроптозі
23 Розміри норм печінки по Образцову
10-12, 9-11, 8-10 см
24 Ранкова «кисла блювота» при
Виразкова хвороба 12перстной кишки
25 «Шум тертя очеревини» при
перитоніт
26 Норм перкуторний тон при перкусії живота
тимпанит
27 Перкуторний тон при метеоризмі
Гучний низький тимпаніт
28 Перкуторний тон при асциті
Тупий або притуплений
29 «Шум плескоту Гіппократа» при
Одночасне перебування в шлунку великої кількості рідини і повітря
30 Горизонтальна частина поперечно-ободової кишки в нормі
Нижче великої кривизни шлунка на 2-3 см
31 «жаб ’ ячий живіт» при
асцит
32 «доскообразний живіт» при
перитоніті
33 Перкуторно над правою реберної дугою тимпаніт при
Перфорації виразки шлунка
34 Хворобливість при пальпації в точці Керапрі
Поразка жовчного міхура
35 Позитивний симптом Менделя при постукуванні
В епігастрії
36 Підвищення кислотності шлункового соку
Гіперацидітас
37 Позитивний симптом Щоткіна-Блюмбергапрі
перитоніт
38 При перитоніті при поверхневій пальпації
Напруга м'язів черевної стінки
39 Позитивний симптом флуктуації при
асцит
40 При порушенні кровотоку в нижньої порожнистої вени розширені колатералі наблюдаються
У бічних венах живота!
41 Диспептичний синдром
Зниження апетиту, нудота, блювота
42 Синдром шлункової диспепсії
Печія, відрижка, нудота, блювота
43 Синдром кишкової диспепсії
Запори, проноси, метеоризм, бурчання в животі
44 Шлункова кровотеча проявлятися
Чорний стілець, блювота кавовою гущею
45 Гурчання в нормі при пальпації
Термінальний відділ клубової кишки, сліпа кишка
46 Злоякісна пухлина ШКТ
Схуднення, відраза до м'ясної їжі, болі в животі
47 Випинання живота в епігастрії
пілоростеноз
48 Порушення евакуаторної функції шлунка
Відрижка з запахом тухлих яєць
49 Глибоку ковзаючу пальпацію висхідного і низхідного відділів кишки проводять
бимануальной пальпацией
50 Глибоку ковзаючу пальпацію поперечної ободової кишки проводять
білатеральною пальпацією
51 Пальпація селезінки - край у реберної дуги
Селезінка збільшена в 2 рази
52 портальна вена формується
Селезінково, верхньою та нижньою мезентеріальними венами
Вкажіть одну найбільш типову анамнестичну ознаку, що виявляється в ході розпитування у хворих на хронічний бронхіт:
Продуктивний кашель
Повна атріо-внтрикулярна блокада (ІІІ ступеню) характеризується:
Відсутність зв’язку між зубціми Р та комплексами QRS , зубців Р в 2-4 рози більше
Дані аускультації серця у хворого із аортальною недостатністю:
Інтенсивний діастолічний шум у ІІ міжребер’ї праворуч від грудини
Який з методів дослідження дозволяє найбільш інформативно діагностувати гіпертрофію лівого шлуночка при гіпертонічній хворобі:
ехокардіографія
Які дані аускультації серця найбільш хаарктерні для гіпертонічної хвороби:
поява діастолічного шуму на аорті
ЕКГ-ознаки гіпертрофії лівого передсердя:
P ІІ < РІІІ <PI
При перкусії печінки за методикою В.П. Образцова були визначені наступні її розміри – 16 см, 14 см, 9 см. Подібні результати свідчать при такі зміни розмірів печінки:
збільшення правої долі печінки
ЕКГ-ознаки гіпертрофії правого передсердя:
P - pulmonale
Які інструментально-лабораторні зміни характерні для нападу стенокардії:
Депресія сегменту ST , інверсія зубця Т
Позитивний венозний пульс спостерігається при:
Недостатності тристулкового клапану
При якому захворюванні може зустрічатись протодіастолічний ритм галопу:
Важкому інфаркті міокарда
Монографія – це:
вид наукової публікації, в якій вичерпно висвітлюється обрана наукова проблема з критичним її......
Які дані аускультації серця найбільш характерні для гіпертонічної хвороби:
Акцент ІІ тону на аорті
Що таке пульс Коригана:
Повний, швидкий пульс при аортальній недостатності
Дифузний теплий ціаноз є хаарктерною ознакою:
Недостатності наднирників
1. Які цифри АТ відповідають “оптимальному”?
< 140/90 мм.рт.ст.
< 130/85 мм.рт.ст.
<120/80 мм.рт.ст.
< 150/100 мм.рт.ст.
< 160/90 мм.рт.ст.
2.Що таке “нормальний артеріальний тиск”?
1.> 140/> 90 мм.рт.ст.
2.150/95 мм.рт.ст
3.<130/<85 мм.рт.ст
4. < 160/< 100 мм.рт.ст
5.> 150/> 95 мм.рт.ст.
3.Яким значенням відповідає “високий нормальний тиск”?
1.160-180-/100 –120 мм.рт.ст.
2.120 /80 мм.рт.ст.
3. 110-140/70-90 мм.рт.ст.
4.135-139/ 85-89 мм.рт.ст.
5. 140/90 мм.рт.ст.
4. Який тиск відповідає м’якій (1 ступеню) АГ?
1.130-140 /90-100 мм.рт.ст.
2.100-130 /60-80 мм.рт.ст.
3.120-140 /80-90 мм.рт.ст.
4.160-180 / 100-110 мм.рт.ст.
5.140-159 / 90-99 мм.рт.ст.
5.Який тиск відповідає помірній (2 ступеню) АГ?
1.160-179/ 100-109 мм.рт.ст.
2. 190-200/ 140-150 мм.рт.ст.
3.140-160 / 80-90 мм.рт.ст.
4. 110-140 / 70-90 мм.рт.ст.
5.130-140 / 90-99 мм.рт.ст.
6. Який тиск відповідає важкій (3 ступеню) АГ?
1.130-139 / 90-99 мм.рт.ст
2.>180 / >110 мм.рт.ст.
3.< 120 / < 80 мм.рт.ст.
4. 140-150 / 90-100 мм.рт.ст.
5.> 150 / > 100 мм.рт.ст.
7. Який тиск відповідає “ізольованій систолічній” АГ?
1. > 160 / > 110 мм.рт.ст.
2. > 140 / > 90 мм.рт.ст.
3. >160 /<90 мм.рт.ст.
4.< 120 / < 80 мм.рт.ст.
5. > 100 / > 60 мм.рт.ст.
8. З якого параметру ви починаєте вивчати властивості пульсу?
ритмічності
частоти
наповнення
напруження
однаковий по наповненню на обох променевих артеріях
9. В нормі частота пульсу дорівнює … ударам за хвилину:
1.50-60
2.60-70
3.60-100
4.50-90
5.60-90
Дефіцит пульсу спостерігається при:
1.недостатність мітрального клапана
2.стенозі мітрального клапана
3.серцевій недостатності
4.миготливій аритмії
5.атеросклеротичному кардіосклерозі
11. Прискорений пульс спостерігається при:
1.звуженні гирла аорти
2.голодуванні
3.серцевих блокадах
4.підвищеній температурі тіла
5.при жовтяниці
12. Сповільнення пульсу спостерігається при:
1.підвищеній температурі тіла
2.серцевій недостатності
3.повній атріовентрикулярній блокаді
4.міокардитах
5.тиреотоксикозі
13. Еквівалентом якого геодинамічного параметра може слугувати напруження пульсу?
1.хвилинного об'єму
2.загального судинного периферичного опору
3.поєднання хвилинного об'єму крові і загального судинного опору
4.в'язкості крові
5.ударного викиду крові
14. При якому захворюванні спостерігається напружений пульс?:
1.міокардит
2.перикардит
3.мітральні вади серця
4.гіпертонічна хвороба
5.серцева недостатність
15. Відображення якого гемодинамічного феномену є наповнення пульсу?:
1.хвилинного об'єму серця
2.загального периферичного судинного опору
3.показання хвилинного об'єму крові і загального периферичного судинного опору
4.ударного об'єму серця
5.в'язкості крові
16. Швидкий пульс спостерігається при:
1.недостатності мітрального клапана
2.стенозі мітрального клапана
3.недостатності клапанів аорти
4.стенозі гирла аорти
5.симптоматичних артеріальних гіпертензіях
17. Повільний пульс спостерігається при:
1. недостатності мітрального клапана
2. стенозі мітрального клапана
3. недостатності клапанів аорти
4.стенозі гирла аорти
5.артеріальних гіпертензіях
18. Повний пульс спостерігається при:
1. недостатності мітрального клапана
2. стенозі мітрального клапана
3. артеріальна гіпотонія
4. стенозі гирла аорти
5. недостатності клапанів аорти
19. Пульс слабкого наповнення спостерігається при:
1.гіпертонічній хворобі
2.зловживанні кавою
3. симптоматичних артеріальних гіпертензіях
4.артеріальній гіпотонії
5. недостатності клапанів аорти
20. Нерівномірний пульс, що найчастіше спостерігається при:
1. стенозі мітрального клапана
2.міокардиті
3.миготливій аритмії
4.ексудативному перикардиті
5.аортальних вадах серця
21. Якому періоду Короткова відповідає величина систолічного АТ?
1.першому
2.другому
3.третьому
4.четвертому
5.п'ятому
22. Якому періоду Короткова відповідає величина діастолічного АТ?
1.першому
2.другому
3.третьому
4.четвертому
5.п'ятому
23. Яка в нормі верхня межа АТ у здорової людини (по даним ВООЗ)?
1.120/80 мм рт ст.
2.130/90 мм рт ст.
3.145/95 мм рт ст.
4.155/100 мм рт ст.
5.160/95 мм рт ст.
24. Тривалий великий пульс на яремних венах спостерігається при:
1.недостатності мітрального клапана
2.стенозі гирла аорти
3.недостатності клапнів аорти
4.стенозі мітрального отвору
5.недостатності трьохстулкового клапана
25. Подвійний тон Траубе виникає при:
1.недостатності мітрального клапана
2.стенозі мітрального клапана
3.недостатності аортальних клапанів
4.стенозі гирла аорти
5.анемії (гідремії)
26. Подвійний шум Виноградова-Дюрозьє виникає при:
1.недостатності мітрального клапана
2.стенозі мітрального клапана
3. анемії (гідремії)
4. стенозі гирла аорти
5. недостатності аортальних клапанів
1.При якому захворюванні зустрічаються ослаблення обох тонів серця:
1.базедова хвороба
2.дилатація порожнини серця при серцевій недостатності
3.екстрасистолії
4.зловживання кавою
5.запальні інфільтрати передніх країв лівої легені
2.Підсилення 1 тону серця зустрічається при:
1.інфаркт міокарда
2.синхронна систола передсердь і шлуночків при повній атріовентрикулярній блокаді
3.міокардит
4.міокардіосклероз
5.тяжкі хронічні анемії
3.Ослаблення 1 тону на верхівці серця зустрічається при:
1.стенозі мітрального отвору
2.недостатності мітрального отвору
3.екстрасистолії
4.синхронній систолі передсердь і шлуночків при повній атріовентрикулярній блокаді
5.тиреотоксикозі
4.При яких захворюваннях спостерігається ослаблення 1 тону серця:
1.екстрасистолії
2.синхронна систола передсердь і шлуночків при повній атріовентрикулярній блокаді
3.міокардіосклероз
4. стенозі мітрального отвору
5.зловживання кавою
5.При яких захворюваннях спостерігається ослаблення 1 тона на верхівці серця:
1.міокардиті
2.стенозі мітрального отвору
3.екстрасистолії
4.тиреотоксикозі
5.хвилюванні
6.Чому при недостатності мітрального клапану виникає послаблення І тону серця?
1.внаслідок вип'ячування двостулкового клапана в порожнину лівого передсердя і удара його стулок об кров, яка в ній знаходиться
2.так як в діастолічному періоді в лівий шлуночок надходить менше, ніж в нормі, кількість крові
3.в зв'язку з відсутністю періода замкнутих клапанів
4.в зв'язку з рубцевим звуженням мітрального клапана
5.в результаті розправлення хондральних ниток і послаблення папілярних ниток
7. Якщо у хворого недостатність мітрального клапана, виникає подальше послаблення 1 тону (наприклад, при спостереженні за ним впродовж 5 років), то ви можете подумати про:
1.призупинення ревматичного ураження мітрального клапана;
2.подальшому знищенні мітрального клапана і збільшенні регургітації крові в ліве передсердя;
3.про покращення скоротливої діяльності лівого шлуночка;
4.про приєднання стенозу мітрального отвору;
5.про проявлення повної блокади лівої ніжки пучка Гіса;
8.Якщо у хворого недостатність мітрального клапана, виникає подальше послаблення 1 тону на верхівці серця (наприклад при спостереженні за хворим впродовж 5 років), то ви можете подумати про:
1.погіршення скоротливої здатності лівого шлуночка, наростання дилатації його порожнини;
2.про появу повної блокади лівої ніжки пучка Гіса;
3.про приєднання стенозу мітрального отвору;
4.про покращення скоротливої здатності лівого шлуночка;
5.про призупинення ревматичного ураження мітрального клапана.
9.В яких випадках у хворого з недостатністю мітрального клапана може посилюватись послаблення 1 тону на верхівці серця?
1.при перфорації мітрального клапана;
2.при покращенні скоротливої діяльності лівого шлуночка під дією серцевих глікозидів;
3.при наростанні серцевої слабкості;
4.при збільшенні регургітації крові в ліве передсердя;
5.при склерозуванні хондральних ниток.
10.В якому випадку у хворого з недостатністю мітрального клапана може посилитися послаблений 1 тон на верхівці серця?
1.при приєднанні стеноза мітрального клапана;
2.при склерозуванні хондральних ниток;
3.при перфорації стінок мітрального клапана;
4.при відкладанні солей кальція в стінках мітрального клапана;
5.при наростанні ступеня гіпертрофії лівого шлуночка і дилатації його порожнини;
11.Чому виникає ослаблення 1 тону на верхівці серця при аортальних вадах?
1.в результаті підвищення скоротливої здатності лівого шлуночка;
2.в результаті гіпертрофії і дилатації лівого шлуночка;
3.в результаті порушення півмісяцевих клапанів аорти;
4.в результаті склерозування аортального клапану.
5.в результаті підвищення систолічного тиску в аорті.
12.Посилення 1 тону на верхівці серця зустрічається при:
1.недостатності мітрального клапана;
2.стенозі мітрального отвору;
3.недостатності клапану аорти;
4.стенозі гирла аорти;
5.недостатності трьохстулкового клапана.
13.Посилення 1 тону на верхівці серця зустрічається при:
1.Базедовій хворобі
2.міокардиті
3.міокардіодистрофії
4.міокардіосклерозі
5.інфаркті міокарда
14.Посилення 2 тону на аорті зустрічається при:
1.недостатності клапанів аорти
2.стенозі гирла аорти
3.симптоматичних артеріальних гіпертензіях
4.підвищенні тиску в малому колі кровообігу
5.артеріальних гіпотоніях
15.В основі появи акценту 2 тону на аорті лежить:
1.підвищення тиску в великому колі кровообігу
2. підвищення тиску в малому колі кровообігу
3.підвищення кінцево-діастолічного тиску в лівому шлуночку
4. підвищення кінцево-діастолічного тиску в правому шлуночку
5. підвищення кінцево-систолічного тиску в лівому передсерді
16.В основі появи акцента 2 тону на легеневій артерії лежить:
1.підвищення кінцево-діастолічного тиску в правому шлуночку
2.емфізема легень
3.недостатність трьохстулкового клапана
4.пневмосклероз
5.підвищення тиску в малому колі кровообігу
17.Акцент 2 тону на легеневій артерії зустрічається при:
1.стенозі гирла аорти
2.стенозі мітрального отвору
3.недостатності трьохстулкового клапана
4.стенозі аортального клапана
5.гострому катаральному бронхіті
18. «Хлопаючий» 1 тон на верхівці серця зустрічається при:
1.недостатності мітрального клапана
2.стенозі гирла аорти
3.недостатності клапанів аорти
4.стенозі мітрального отвору
5.пневмосклерозі
19. «Хлопаючий» тембр 1 тона при стенозі мітрального отвору взагалі обумовлений:
1.гіпертрофією лівого шлуночка
2.розтягненням хондральних ниток
3.підвищення тиску в малому колі кровообігу
4.прискоренням кровоточу
5.склерозуванням мітрального клапану і ударом його об велику кількість крові, яка знаходиться в лівому передсерді
20. «Металевий» відтінок 2 тона на аорті зустрічається при:
1.недостатності аортальних клапанів
2.стенозі гирла аорти ревматичного походження
3.склерозі клапанів аорти при її атеросклеротичному ураженні
4.гіпертрофії лівого шлуночка
5.гіпертонічній хворобі
21.Про розщеплення серцевих тонів потрібно говорити тоді, коли пауза між компонентами (чи парами компонентів) становить:
1. 0,05-0,06с
2. 0,03-0,04с
3. 0,035-0,050с
4. 0,02-0,03с
5. 0,015-0,02с
22.Про роздвоєння серцевих тонів потрібно говорити, коли пауза між компонентами (чи парами компонентів) складає:
1. 0,05-0,06с
2. 0,03-0,04с
3. 0,035-0,05с
4. 0,02-0,03с
5. 0,015-0,02с
23.Розщеплення (розділення) всередині однієї пари компонентів 1 тону зустрічається при:
1.повній поперечній блокаді серця
2.атріовентрикулярній блокаді 2 ст.
3.гіпотонічній хворобі
4.гострому бронхіті
5.гіпертрофії одного з шлуночків серця
24.В основі розщеплення (роздвоєння) 1 тона серця всередині однієї з пари компонентів лежить:
1.поперечний асинхронізм діяльності серця (за рахунок асинхронної діяльності односторонніх передсердь і шлуночків)
2.асинхронність діяльності одноіменних лівих і правих відділів серця (прокольний асинхронізм)
3.гіпертрофія одного з передсердь чи шлуночків
4.підвищення тиску в великому чи малому колі кровообігу
5.повна атріовентрикулярна блокада
25.Фізіологічне розщеплення (роздвоєння) тонів серця відрізняється від патологічного:
1.своєю стабільністю
2.відсутністю зв'язку з фазою дихання
3.тим, що частіше зустрічається у людей похилого і старечого віку 4. Тем, что чаще встречается у детей, лиц молодого возраста.
4.тим, що не зв'язано з м'язовим напруженням і зміною положення тіла
26.Розщеплення (роздвоєння) 2 тону серця відбувається при:
1.АВ-блокаді 1 ст.
2.АВ-блокаді 2 ст.
3.повній АВ-блокаді
4.блокаді однієї з ніжок пучка Гіса
5.гіпертензії великого кола кровообігу
27. Розщеплення (роздвоєння) 2 тону серця відбувається при:
1.екстрасистолічній аритмії
2.дихальній аритмії
3.гіпертензії малого кола кровообігу
4.повній АВ-блокаді
5.анеміях
28.Розщеплення 2 тону може зустрічатись при:
1.гострому дифузному бронхіті
2.дихальній аритмії
3.гіпертрофії лівого шлуночка
4.гіпертрофії правого шлуночка
5.гіпертонічній хворобі
29. Розщеплення 2 тону може зустрічатись при:
1.повній АВ-блокаді
2.блокаді правої ніжки пучка Гіса
3.гострому бронхіті
4.емфіземі легень
5.сухому плевриті
30.Тон відкриття мітрального клапана вислуховується при:
1.недостатності мітрального клапана
2.стенозі мітрального отвору
3.мітралізації аортальних вад
4.перфорації мітрального клапана при септичному ендокардиті
5.відкладенні солей кальція на мітральних клапанах
31.Звук відкриття мітрального клапана виникає через … секунд після 2 тону:
1. 0,05-0,06с
2. 0,07-0,20с
3. 0,05-0,11с
4. 0,10-0,18с
5. 0,12-0,18с
32.При одній і тій же частоті серцевих скорочень відстань від 2 тона до тону відкриття мітрального клапана буде залежати від:
1.стану тонусу міокарда лівого шлуночка
2.стану провідної системи шлуночків
3.ступеню вираженості стенозу мітрального отвору і рівня тиску в лівому передсерді
4.ступеня гіпертрофії і дилатації лівого передсердя
5.рівня тиску в легеневій артерії
33.В основі механізма утворення пре систолічного ритма галопа лежить:
1.удар крові під час спустошення лівого шлуночка об склерозовану стінку аорти
2.сильне скорочення гіпертрофованого лівого передсердя
3.послаблення скоротливої здатності лівого шлуночка
4.розвиток АВ-блокади 2 ступеня
5.склерозування стулок мітрального клапана
34.При якому захворюванні може зустрічатись ритм галопу?
1.сухий плеврит
2.сухий перикардит
3.атеросклероз аорти
4.в кінцевій стадії хронічного гломерулонефриту
5.хронічний бронхіт
35.На фонокардіограмі пресистолічний ритм галопа розміщується:
1.до початку 1 тона, співпадає по часу з зубцем Р на ЕКГ
2.співпадає з 1 тоном серця
3.розміщений між 1 і 2 тонами серця
4.знаходиться на відстані 0,07-0,11с після 2 тона
5. знаходиться на відстані 0,12-0,18с після 2 тона
36.При якому захворюванні може зустрічатись протодіастолічний ритм галопа?
1.повній АВ-блокаді
2.блокаді однієї з ніжок пучка Гіса
3.важкому інфаркті міокарда
4.стенозі мітрального отвору
5.компенсованих аортальних вадах
37.Протодіастолічний ритм галопа виникає через … секунд після 2 тону:
1.0,12-0,18с
2.0,07-0,11с
3.0,12-0,14с
4.0,20-0,25с
5.0,03-0,05с
38.Коли може зникнути у хворого протодіастолічний ритм галопа?
1.при зниженні скоротливої здатності міокарда
2.припинення регургітації крові з лівого шлуночка в ліве передсердя
3.поява миготливої аритмії
4.зрощення стулок мітрального клапана при стенозі мітрального отвору
5.посиленні регургітації крові з лівого шлуночка в ліве передсердя
39.Коли може зникнути у хворого протодіастолічний ритм галопа?
1.при погіршенні скоротливої здатності міокарда лівого шлуночка
2. при покращенні скоротливої здатності міокарда шлуночків під впливом серцевих глікозидів
3.при появі мітралізації аортальних вад
4.при зникненні регургітації крові з лівого шлуночка в ліве передсердя
5.при появі повної АВ-блокаді
40.Коли може зникнути у хворого тон відкриття мітрального клапана?
1.при підвищенні тиску в малому колі кровообігу
2.при появі атеросклерозу аорти
3.появі миготливої аритмії
4.при послабленні скоротливої здатності лівого шлуночка
5.при розвитку різкого склерозу і кальцифікації мітрального клапана
1.Для того, щоб виник шум, необхідно:
1.певний ступінь звуження клапанного отвору
2.певний ступіни зниження скоротливої здатності відділа серця, розміщеного вище місця звуження
3.при порушенні атріовентрикулярної провідності
4.певні градієнтні відношення між порожнинами серця по обидва боки від звуження
5.певний ступінь відповідності між ступенем звуження отвору і швидкістю кровотоку.
2.При стенозах отворів шум виникає при тоці крові в:
1.нормальному напрямку
2.в зворотньому напрямку
3.в передсердях
4.в шлуночках
5.судинах основи серця
3.Чому систолічні органічні шуми завжди голосніші діастолічних органічних шумів?
1.оскільки пов'язані з градієнтним відношенням між двома відділами серця по обидва боки від звуженого отвору
2.в зв'язку з більшою швидкістю кровотоку і кращим проведенням звука через скорочений міокард
3.так як в систолі м'яз серця стає більш напруженим і краще проводить звук
4.так як при систолі мітральний клапан наближається до передньої грудної стінки
5.так як в діастолу спостерігається розслаблення міокарда.
4.При якій з вказаних вад серця зустрічається органічний систолічний шум?
1.стеноз мітрального отвору
2.стеноз устя аорти
3.недостатність клапанів аорти
4.недостатність клапанів легеневої артерії (при гіпертензії малого кола кровообігу)
5.відносній недостатності трикуспідального клапана
5.При якій ваді серця буває органічний діастолічний шум?
1.стенозі мітрального отвору
2.стенозі устя аорти
3.стенозі устя легеневої артерії
4.недостатності мітрального клапана
5.недостатності трикуспідального клапана
6.Місцем найкращого вислуховування систолічного органічного шуму при стенозі устя аорти є:
1.верхівка серця
2.зона Боткіна-Ерба
3. 2 міжребер'я справа біля краю грудини
4. 2 міжребер'я зліва біля краю грудини
5.посередині грудини на рівні прикріплення до неї реберних хрящів третіх ребер
7.Місцем найкращого вислуховування органічного діастолічного шуму недостатності клапанів аорти є:
1. верхівка серця
2. зона Боткіна-Ерба
3. 2 міжребер'я справа біля краю грудини
4. 2 міжребер'я зліва біля краю грудини
5. посередині грудини на рівні прикріплення до неї реберних хрящів третіх ребер
8.Анемічні (гідремічні) функціональні шуми частіше бувають:
1.систолічні
2.діастолічні
3.протодіастолічні
4.пресистолічні
5.систоло-діастолічні
9.Анемічні (гідремічні) шуми найкраще вислуховуються:
1.над легеневою артерією
2.в точці Боткіна
3.над всіма клапанними отворами
4.на верхівці серця
5.над аортою
10.Гемодинамічні функціональні шуми можуть вислуховуватись при:
1.Базедовій хворобі
2.стенозі мітрального отвору
3.міокардиті
4.міокардіосклерозі
5.гіпертонічній хворобі
11.Функціональний систолічний шум відрізняється від органічного:
1.на нього не впливають фази дихання
2.грубий, гучний, позитивний
3.не змінюється при фізичному напруженні
4.не має зон проведення
5.часто супроводжується відчуттям систолічного «котячого муркотіння»
12.Шум тертя перикарда зазвичай вислуховується:
1.на верхівці серця
2.в точці Боткіна
3.над зоною абсолютної серцевої тупості
4.на основі серця
5.у основи мечоподібного відростка
13.Шум тертя перикарда краще виникає при:
1.уремії
2.гідроперикарді
3.бичачому серці
4.стенокардії
5.при зрощенні листків перикарда з плевральними листками
14.Шум тертя перикарда відрізняється від систоло-діастолічного органічного шуму тим, що він:
1.більш ніжний, ніж органічні шуми
2.чути його наче здалека
3.чути ближче до вуха
4.завжди співпадає з систолою
5.добре проводиться на інші аускультативні точки
15.Шум тертя перикарда відрізняється від систоло-діастолічного органічного шуму тим, що він:
1.посилюється при натисканні на грудну клітку стетоскопом
2.слабшає при наклоні тулуба вперед
3.вислуховується тільки над зонами проекції і місцями найкращого вислуховування серцевих клапанів
4.повністю співпадає зпевними фазами серцевого циклу
5.ніколи не дає пальпаторних відчуттів
16.Шум тертя перикарда відрізняється від органічних систоло-діастолічних шумів тим, що він:
1.ніколи не дає пальпаторних відчуттів
2.посилюється при наклоні тулуба вперед
3.обов'язково співпадає з систолою і діастолою
4.добре проводиться на різні аускультативні точки, сонні артерії
5.тихий, чутно здалека
17. Який органічний шум дає відчуття «котячого муркотіння»?
1.систолічний шум недостатності мітрального клапана
2.діастол. шум стеноза мітрального клапана
3.систол. шум стеноза гирла аорти
4.діастол. шум недостатності клапанів аорти
5.систол шум недостатності 3-стулкового клапана
18.Який органічний шум дає відчуття «котячого муркотіння» в 2 міжребер'ї справа біля краю грудини?
1.систолічний шум недостатності мітрального клапана
2.діастол. шум стеноза мітрального клапана
3.систол. шум стеноза гирла аорти
4.діастол. шум недостатності клапанів аорти
5.систол шум недостатності 3-стулкового клапана
19.Який серцевий шум дає пальпаторне відчуття над зоною абсолютної серцевої тупості, що посилюється при нахилі тулуба вперед?
1.систолічний шум недостатності мітрального клапана
2.діастол. шум стеноза мітрального клапана
3.систол. шум стеноза гирла аорти
4.діастол. шум недостатності клапанів аорти
5.систоло-діастолічний шум тертя міокарда.
20. В яких випадках відбувається посилення шуму при вадах серця?
1.при подальшому (до певної міри) звуженні клапанного отвору
2.при послабленні скоротливої здатності певного відділу серця
3.при склерозуванні клапана
4.при порушенні АВ-провідності
5.при порушенні внутрішньошлуночкової провідності
1.Автоматизм серця – це:
1. Здатність серця виробляти імпульси, що викликають збудження.
Здатність серця проводити імпульси з місця виникнення до скорочувального міокарду.
Здатність серця збуджуватися під впливом електричного імпульсу.
Здатність серця скорочуватися під впливом електричного імпульсу.
Неможливість збуджених клітин знову активізуватись під впливом додаткових електричних імпульсів.
2.Провідність серця – це:
1.Неможливість збуджених клітин знову активізуватись під впливом додаткових електричних імпульсів.
2. Здатність серця скорочуватися під впливом електричного імпульсу.
3. Здатність серця проводити імпульси з місця виникнення до скорочувального міокарду.
4.Здатність серця збуджуватися під впливом електричного імпульсу.
5.Здатність серця виробляти імпульси, що викликають збудження.
3.Збудливість серця –це:
1.Здатність серця збуджуватися під впливом електричного імпульсу.
2. Здатність серця скорочуватися під впливом електричного імпульсу.
3. Здатність серця проводити імпульси з місця виникнення до скорочувального міокарду.
4.Здатність серця виробляти імпульси, що викликають збудження.
Неможливість збуджених клітин знову активізуватись під впливом додаткових електричних імпульсів.
4.Функція рефрактерності – це:
1. Здатність серця збуджуватися під впливом електричного імпульсу.
2. Здатність серця скорочуватися під впливом електричного імпульсу.
3. Здатність серця проводити імпульси з місця виникнення до скорочувального міокарду.
4.Здатність серця виробляти імпульси, що викликають збудження.
5.Неможливість збуджених клітин знову активізуватись під впливом додаткових електричних імпульсів.
Скорочуваність серця – це:
1. Здатність серця збуджуватися під впливом електричного імпульсу.
2. Здатність серця скорочуватися під впливом електричного імпульсу.
3. Здатність серця проводити імпульси з місця виникнення до скорочувального міокарду.
4.Здатність серця виробляти імпульси, що викликають збудження.
5.Неможливість збуджених клітин знову активізуватись під впливом додаткових електричних імпульсів.
7. Як у міокарді шлуночків йде хід реполяризації?
1. Від ендокарду до епікарду.
2. Від епікарду до ендокарду.
3. По довгій осі серця.
4. Від синусового вузла до шлуночків.
5. По провідній системі серця.
8. Аберантність серця –це:
1.Здатність серця виробляти імпульси.
2. Здатність серця виробляти імпульси, що викликають збудження.
3.Патологічний шлях проведення імпульсів по передсердях та шлуночках.
4.Неможливість збуджених клітин знову активізуватись.
5.Здатність серця проводити імпульси з місця виникнення до скорочувального міокарду.
9.Швидкість проходження збудження по передсердях:
1. 5-10 см/с.
2. 10-20 см/с.
3. 30-50 см/с.
4. 50-75 см/с.
5. 1 м/с.
10. Головна функція атріовентрикулярного вузла в нормі:
1.Фільтрація прходження імпульсів.
2. Затримка проведення імпульсів.
3. Синхронізація збудження і скорочення передсердь та шлуночків.
4.Вироблення електричних імпульсів.
5. Запасний варіант джерела автоматизму у випадку відмови синусового.
1. Яка аускультативна ознака притаманна повній атріо-вентрикулярній блокаді?
1. Тон відкриття мітрального клапана.
2. Посилення ІІ тону над аортою.
3. Посилення І тону над верхівкою.
4. Гарматний тон Стражеско.
5.Ритм галопу.
2. Яка частота передсердних скорочень характерна для тріпотіння передсердь?
70-80 за одну хвилину.
80-110 за одну хвилину.
200-400 за одну хвилину.
35-40 за одну хвилину.
Не піддається підрахунку.
3. Найбільш характерними ЕКГ- ознаками тріпотіння передсердь є:
1.Наявність нормальних незмінених шлуночкових комплексів, кожному з яких передує визначене, частіше число передсердних хвиль F.
2. Наявність різних за амплітудою і кількістю зубців Р.
3. Поява нерівномірних, різних за формою шлуночкових комплексів QRS.
4. Поява передчасних комплексів QRS .
5.Наявність великих пауз між передсердними хвилями F .
4.Характерною ознакою миготіння (фібриляції) передсердь є:
Кількість серцевих скорочень 35-40 за одну хвилину.
Відсутність у всіх ЕКГ відведеннях зубця Р.
Наявність позачергового шлуночкового комплексу QRS .
Поява уширеного двогорбого зубця Р.
Значне розширення і деформація шлуночкового комплексу QRS .
5.Ознакою атріо-вентрикулярної блокади І ступеню є:
1.Постійне подовження інтервалу РQ(R) більше 0,20 с.
2. Постійне вкорочення інтервалу Р Q (R ) менше 0,10 с.
3. Наявність позачергового шлуночкового комплексу QRS .
4. Поява нерівномірних, різних за формою шлуночкових комплексів QRS.
5.Наявність великих пауз між шлуночковими комплексами.
6.Які клінічні ознаки характерні для повної атріо-вентрикулярної блокади?
1.Розвиток приступу задишки.
2. Поява набряків на гомілках.
3.Розвиток приступу Моргані-Адамс-Стокса.
4.Різке підвищення артеріального тиску.
5.Підвищення температури тіла.
7. Електрокардіографічними ознаками атріо-вентрикулярної блокади ІІ ступеню є:
Поява нерівномірних, різних за формою шлуночкових комплексів QRS .
Випадіння окремих шлуночкових комплексів QRS.
Наявність різних за формою зубців Р.
Постійне вкорочення інтервалу Р Q (R ) менше 0,10 с
5.Відсутність у всіх ЕКГ відведеннях зубця Р.
8. Повна атріо-вентрикулярна блокада (ІІІ ступеню) характеризується:
1.Частота серцевих скорочень 70-90 за хвилину.
2.Повною розузгодженістю передсердного та шлуночкового ритмів.
3. Випадіння окремих шлуночкових комплексів QRS .
4. Наявність різних за формою зубців Р.
5.Наявність позачергового шлуночкового комплексу QRS .
9. Яка частота шлуночкових скорочень притаманна повній (ІІІ ступеню) атріовентрикулярній блокаді?
1.180-200 скорочень за хвилину.
2. 80-90 скорочень за хвилину.
3. 60-30 і менше скорочень за хвилину.
4.100-140 і більше скорочень за хвилину.
5. 300-400 скорочень за хвилину.
10. Показами для імплантації штучного водія ритму є наявність:
1.Часта шлуночкова екстрасистолія.
2.Миготлива аритмія з частотою скорочень 50-60 за хвилину.
3.Поява повної (ІІІ ступеню) атріо-вентрикулярної блокади.
4.Синусова тахікардія.
5. Поява атріо-вентрикулярної блокади І ступеню.
Передсердна екстрасистола має ознаки:
Поява позачергового серцевого скорочення.
Прискорення серцевого ритму.
Сповільнення серцевого ритму.
Наявність повної компенсаторної паузи.
Аберантні шлуночкові комплекси.
2.Шлуночкова екстрасистола характеризується:
Поява позачергового деформованого шлуночкового комплексу.
Поява прискореного серцевого ритму.
Поява сповільненого серцевого ритму.
Відсутність компенсаторних пауз.
Наявність передсердних зубців ЕКГ.
3. Для синусової тахікардії характерними є:
Поява сповільненого серцевого ритму.
Наявність позачергового серцевого скорочення.
Зростання числа серцевих скорочень до 90-160(180) за 1 хв.
Наявність передсердних зубців ЕКГ.
Поява сповільненого серцевого ритму.
4. Для синусової брадікардії характерними є:
Зменшення частоти серцевих скорочень до 59-40 за 1 хвилину.
Поява прискореного серцевого ритму.
Поява позачергового деформованого шлуночкового комплексу.
Збільшений та розширений зубець Р.
Подовження тривалості інтервалу R – R .
Повна компенсаторна пауза характерна для:
Передсердної екстрасистоли.
Шлуночкової екстрасистоли.
Синусової тахікардії.
Пароксизмальної надшлуночкової тахікардії.
Міграції водія ритму по передсердях.
7.Шлуночкова пароксизмальна тахікардія характеризується:
Подовження тривалості інтервалу R – R .
2. Збільшений та розширений зубець Р.
3.Раптовим почащенням серцевих скорочень до140-220 за 1 хвилину.
4. Наявність передсердних зубців ЕКГ.
5.Негативні та глибокі зубці Т.
8.Миготіння шлуночків характеризується:
1.Частими від 200 до 500 за 1 хвилину і нерегулярними хвилями.
Збільшеним та розширеним зубцем Р.
Наявність передсердних зубців ЕКГ.
Наявністю повної компенсаторної паузи.
Наявністю позачергових шлуночкових комплексів.
9.Тріпотіння шлуночків – це:
Наявністю повної компенсаторної паузи.
Негативні та глибокі зубці Т.
Часті від 200 до 300 за хвилину регулярні, одинакові по формі хвилі.
Рідкі поодинокі шлуночкові хвилі.
Поява передчасних шлуночкових комплексів.
Коли може вислуховуватись шум тертя очеревини:
При перитоніті
Поява ниючого болю в епігастральній ділянці після прийому їжі, важкість у шлунку, відрижка повітрям частіше свідчать про такий стан шлункової секреції:
Знижену
Чим може проялвятись гіпербілірубінемія при гемолітичній анемії:
Почервоніння долонь та стоп, забарвлення шкіри із помаранчевим відтінком
Шум тертя перикарда зазвичай вислуховується краще:
Над зоною абсолютної тупості серця
Які зміни при аускультації серця і судин найчастіше можна знайти при анемії:
Тахікардія, гемодинамічний шум на верхівці, шум дзиги на яремних венах
Який перкуторний тон над легенями характерний для накопичення рідини в плевральній порожнині:
тупий
Місце найкращого вислуховування органічного шуму при стенозі аортального отвору:
ІІ міжребер’я праворуч від грудини
Аускультативно дані серця у хворого із нефритом:
Акцент 2-го тону на аорті
Які симптоми з сечового синдрому не притаманні гострому гломерулонефриту?
Бактерурії
Вкажіть єдиний симптом, найбільш характерний для латентної форми хронічного гломерулонефриту:
Незначна еритроцитурія і протеїнурія
Для якого патологічного стану характерна жовтушність шкірних покривів з лимонним відтінком:
Гемолітичної анемії
Як змінюються межі серця при мітральному стенозі:
Зміщення верхньої межі догори та правої праворуч
Виразна білірубінеміяхаарктерна для:
Обтураційної жовтяниці
Посилення І тону серця зустрічається при:
Синхронній систолі передсердь та шлуночковій при повній антріовентрикулярній блокаді
Дифузний теплий ціаноз є хаарктерною ознакою:
Дихальної недостатності
Оберіть найбільш характерні для залізодефіцитної анемії лабораторні ознаки:
Мегалоцитоз, тільця Жоллі в еритроцитах, підвищення показника МСН
Які показники рН-метрії шлунка в період базальної секреції свідчать про анацидний стан?
Понал 6,0
Блювання їжею, яка була з’їдена 1-2 доби тому, характерне для:
Пілоростенозу
Пацієнт К., 60 р., повернувся 19.03.20 з Польщі звернувся на прийом в поліклініку. Скарги на задишку змішаного характеру, сухий надсадний непродуктивний кашель, біль за грудиною, підвіщення температури тіла до 39,8. При фізикальному обстеженні виявлено ослаблене везикулярне дихання та крепітацію в нижніх відділах легень з обох боків, частота дихання – 28/хв. При рентгенографії органів грудної клітки – множинні вогнища затемнення легеневої тканини в обох легенях. Які патологічний стан можна запідозрити у хворого?
Пневмонію у фазі приливу
Яку форму на ФКГ має органічний шум при аортальному стенозі:
Ромбоподібну
Найбільш характерними скаргами при гемолітичній анемії є:
Головний біль, запаморочення, пожовтіння шкіри, зміни кольору сечі
Пацієнту П., 52 років після проведення обстеження діагностовано пневмонію нижньої частки правої легені. При фізикальному обстеженні виявлено посилення голосового тремтіння нижче кута правої лопатки, в цій же ділянці – тупий перкуторний тон, бронхіальне дихання з поодинокими вологими дрібнопухирцевими консонуючими хрипами. Яка стадія пневмонії у хворого?
Спечінкування
Ознакою хронічного запального процесу у внутрішньопечінкових шляхах є:
Підвищення вмісту лейкоцитів в жовчі порції С
Який аускультативний феномен є найбільш характерним для сухого плевриту:
Affrictus pleuricus
У хворого у загальному аналізі крові виявлено наступні зміни: кількість Ер. 3,0 х 1012/л, Hb 75 г/л, КП 0,72, ретикулоцити 1,1%. Як Ви оціните вказані зміни?
- Анемія норморегенераторна, гіпохромія еритроцитів
Як змінюються межі серця при мітральному стенозі:
Зміщення верхньої межі догори та правої праворуч
Який відділ серця першим зазнає змін при мітральному стенозі:
Ліве передсердя
Оберіть найбільш характерні для залізодефіцитної анемії лабораторної ознаки:
Зниження показника МСН, зниження вмісту феритину у сироватці крові
Хто частіше страждає на виразкову хворобу?
Люди з О(І) групою крові
У якому з наведених нижче випадків хворий може виглядати молодше свого паспортного віку:
- При стенозі мітрального отвору
Які зміни артеріального тиску характерні для аортальної недостатності:
Підвищення систолічного та діастолічного тиску
Що таке серцебиття?
Відчуття хворим роботи серця при будь-якій ЧСС
Найбільша кількість заліза в організмі людини міститься в:
Гемоглобінні еритроцитів
При проведенні пальпації селезінки її край виявляється у реберної дуги, про що це свідчить:
Наявність гіперспленізму
Як змінюються межі серця при мітральному стенозі:
Зміщення верхньої межі догори та правої праворуч
Назвіть найбільш типові зміни у загальному аналізі крові у хворого із бактеріальною пневмонією нижньої та середньої частки правої легені:
Лейкоцитоз, зсув лейкоцитарної формули, прискорена ШОЕ
Назвіть синдром, при якому в області проекції нижньої долі правої легені визначаються посилене голосове тремтіння, тупий перкуторний звук, бронхіальне дихання, посилена бронхофонія:
Ущільнення легеневої тканини
Хвора А., 24 роки, у вестибюлі поліклініки відчула виражену задуху. Стоїть, спершись руками на стілець, дихання часте, поверхневе, чутні дистантні свистячі хрипи. Обличчя набрякле, екскурсія грудної клітки різко обмежене; частота дихання 26 на хв. Над легенями – дихання везикулярне послаблене над всією поверхнею грудної клітки, видих подовжений; множинні сухі свистячі хрипів. Для якого захворювання характерні вказанні зміни?
Бронхіальна астма
Яка локалізація болю в серці найбільш характерна для стенокардії:
За грудиною
Яку форму на ФКГ має органічний шум при аортальному стенозі:
ромбоподібну
Терміном «фунікулярний мієлоз» при В12-дефіцитній анемії позначають:
Дегенеративно-дистрофічні зміни спинного мозку
Відображенням якого гемодинамічного феномену є напруження пульсу:
Ударного об ’ єму серця
Яка послідовність проведення порівняльної перкусії легень:
Над- та підключичні ділянки, передні, пахвові та задні ділянки
Дані аускультації серця у хворого із аортальною недостатністю:
Інтенсивний діастолічний шум у ІІ міжребер’ї праворуч від грудини
Загальний огляд при синдромі плеврального випоту дозволяє виявити:
дифузний ціаноз
Дані аускультації судин у хворого із аортальною недостатністю:
Подвійний тон Траубе на стегновій артерії
Коли може вислуховуватись шум тертя очеревини
При перитоніті
Коли і де виникає і визначається діастолічне «котяче муркотіння»:
При стенозі мітрального клапана на верхівці серця
Хворий К, 30 років амбулаторно лікується 3 дні з приводу гострого бронхіту. На 4-й день знову відчув погіршення стану, посилення загального нездужання, підвищення температури тіла 38,7. При повторному фізикальному обстеженні лікар відмітив появу вологих дрібнопухирцевих звучних хрипів в аксілярній та підлопатковій ділянці зліва. Що з Вашої точки зору могло призвести до погіршення стану хворого?
Розвиток бронхопневмонії