Фізична реабілітація - тести

Варіант 1.

1. Соматоскопічним методом лікарського контролю можна визначити: 1 - м'язову силу спортсмена; 2 - поставу спортсмена; 3 - фізичну працездатність спортсмена; 4 - геодинамічний тип реакції на фізичні навантаження спортсмена; 5 - тонус симпатичного відділу ВНС спортсмена;

2.Фізіологічна або нормотонічна реакція системи кровообігу на пробу Мартіне характеризується : 1 - ростомпульсу й пульсового тиску на 80 % щодо спокою ; 2 зменшенням САТ щодо спокою ; 3 – ростом ДАТ щодо спокою ; 4 – ростом пульсу більше , ніж на 120 % щодо спокою ; 5 – зменшенням пульсу щодо спокою ;

3.Перед виконанням тесту з фізичним навантаженням необхідно виключити: 1 – будь які фізичні зусилля; 2 – легкий сніданок; 3 - паління ; 4 - уживання алкоголю протягом декількох місяців 5 - споживання солодощів перед сном;

4.Ступінь стомлення після фізичних вправ у тренувальному занятті визначається лікарським контролем: 1-этапнм ;2 - оперативним ; 3 - поточним ; 4 - через три місяці після тренувального процесу; 5 – під час тренувального заняття ;

5. Дистонічний тип реакції системи кровообігу на фізичне навантаження характеризується змінами щодо спокою наступних показників : 1 – ростом пульсу й пульсового тиску на 110 % ; 2 – ростом пульсу на 120 % і зниженням пульсового тиску ; 3 – ростом пульсу й ДАТ на 100 % ; 4 – ростом пульсу на 102 % і зниженням ДАТ до 40 мм рт ст..; 5 - ростом пульсу й пульсового тиску на 125 % ;

6. Відставлену дію фізичних навантажень у тренуванні спортсмена можна визначити й оцінити : 1 – оперативним лікарським контролем; 2 – поточним лікарським контролем; 3 – під час тренувального заняття; 4 - через кілька місяців тренувальних занять; 5 – етапним лікарським контролем;

7.Стійкість організму спортсмена до гіпоксії визначається й оцінюється пробою : 1 – з динамічним фізичним навантаженням; 2 – з ізометричним фізичним навантаженням; 3 – зі зміною положення тіла в просторі; 4 - із затримкою дихання на вдиху або видиху ; 5 – Ромб ерга

8. Оцінка типу гемодинамічної реакції на фізичне навантаження визначається величинами змін : 1 – частоти й глибини дихання ; 2 – пульсу й артеріального тиску; 3 – амплітудних й інтервальних показників біоелектричної активності серця ; 4 – життєвої ємності легень; 5 - гематологічних показників;

9.Велоергометрію можна віднести до функціональної проби : 1 – з ізометричним фізичним навантаженням; 2 – зі зміною умов зовнішнього середовища; 3 – зі зміною положення тіла в просторі; 4 -з динамічним фізичним навантаженням; 5 -з визначенням тонусу симпатичного відділу ВНС;

10. Пропорційність соматометричних показників фізичного розвитку спортсмена визначається й оцінюється методом: 1 – кореляційним ; 2 – середньоквадратичних відхилень ; 3 – тонусометричним; 4 – центильним ; 5 – індексів;

11. Для визначення тонусу симпатичного відділу ВНС проводиться наступна функціональна проба : 1 – із затримкою подиху, 2 – з динамічним фізичним навантаженням; 3 – зі статичним фізичним навантаженням; 4 - зізміною положення тіла в просторі ; 5 - з холодовою аплікацією

.

12.При симпатикотонії приріст пульсу щодо спокою на ортостатичну пробу становить : 1-10 уд\хв; 2-18 уд\хв ; 3-38 уд\хв; 4-14 уд\хв; 5-16 уд\хв;

13.Поточним лікарським контролем визначається : 1 – безпосередня дія фізичних вправ; 2 - ступінь стомлення після тренувального заняття; 3 – кумулююча дія фізичних вправ; 4 – термінова дія фізичних вправ; 5 – адекватність виконання фізичних вправ;

Варіант 1

14.Економізація функції системи зовнішнього дихання в результаті систематичних адекватних фізичних тренувань характеризується : 1 – збільшенням частоти дихання ;2 – збільшенням дихального об’єму; 3 - зменшенням максимальної вентиляції легень; 4 - зменшенням бронхіальної прохідності; 5 – зменшенням альвеолярної вентиляції;

15.У ФР хворих ішемічною хворобою серця велотренування призначається з метою: 1 нормалізації рефлексу розширення коронарних судин у відповідь на підвищену потребу міокарда в кисні ; 2. Збільшення сили м'язів нижніх кінцівок; 3. збільшення потреби міокарду в кисні; 4. підвищення симпатичних впливів на серце; 5. зниження фібрінолітичної активності крові ;

16.Терміновий ефект дії фізичного навантаження в тренуванні спортсмена визначається й оцінюється : 1 – протягом 24 годин після заняття; 2 - через 6 місяців після заняття; 3 – під час заняття; 4 - етапним лікарським контролем; 5 - поточним лікарським контролем;

17.Заключна частина тренувального заняття становить від всієї його тривалості : 1- не більше 10 % ; 2-10-15 % ; 3-25-30 %; 4 – не менше 50 %; 5-3-5 %;

18. Хворому, що виписався зі стаціонару після гострого інфаркту міокарда доцільно призначити наступні засоби ФР : 1 - фізичні вправи максимальної аеробної потужності ;2 – анаеробні фізичні вправи; 3 – ізометричні фізичні вправи; 4 – фізичні вправи з потужністю , яка не перевищує 50% аеробних можливостей хворого; 5 - рефлекторні;

19.У процедурі лікувальної гімнастики у хворого гіпертонічною хворобою доцільно використовувати вправи:1 - на розслаблення м'язів ; 2. динамічні регіональні; 3. ідеомоторні; 4. анаеробні; 5. локальні

20.Лікування положенням тіла й кінцівок при хронічній недостатності кровообігу сприяє:1. поліпшенню психо-емоційного стану хворого; 2.- зниженню потреби міокарда в кисні; 3. полегшенню повернення крові з периферії; 4.- підвищенню фібрінолітичної активності крові; 5. - підвищенню скорочувальної функції серця ;

21.Для індивідуалізації інтенсивності фізичного навантаження у ФР хворого хронічною ішемічною хворобою серця проводять пробу: 1.ортостатичну; 2.Мартіне-Кушелевського; 3. кліностатичну; 4.велоэргометричну; 5.гипоксичну ;

22.Спеціальним завданням ФР хворого з гіпотонічною і гіпокінетичною дискінезією жовчовивідних шляхів є : 1 - попередження дуодено-гастральних рефлюксів 2 - зняття спазмів гладкої мускулатури жовчовивідних шляхів 3 - посилення жовчовиділення за рахунок плавних змін внутрішньочеревного тиску 4 - підвищення тонусу симпатичної ланки вегетативної нервової системи 5 -поліпшення шунтування крові через артеріо-венозних анастомозів органів черевної порожнини ;

23.Масаж комірцевої зони прийомом безперервної вібрації у хворого гіпертонічною хворобою сприяє:1.підвищенню процесів збудження в центральній нервовій системі; 2.зменшенню процесів збудження в центральній нервовій системі; 3. прискоренню ЧСС; 4. підвищенню тонусу масованих м'язів; 5. підвищенню артеріального тиску

24.Збільшенню енерговитрат за рахунок розщеплення жирів сприяють фізичні вправи, спрямовані на розвиток:1. гнучкості 2. сили 3. загальної аеробної витривалості 4. швидкісно-силової реакції 5. координації рухів

25.Активізація діафрагмального дихання у хворого з важким ступенем недостатності кровообігу сприяє:1. поліпшенню венозного повернення крові з периферії; 2. зменшенню потреби міокарду в кисні; 3

Варіант 1

розвитку колатералей в міокарді; 4 збільшенню потреби міокарду в кисні 5 підвищенню артеріального тиску ;

26. Нормалізувати моторику жовчовивідних шляхів при гіпотонічній – гіпокінетичній гіпокінезії може :1. вібрація переривчаста в правому підребер'ї 2. розтирання 3. прогладжування кругове за годинниковою стрілкою 4. прогладжування кругове проти годинникової стрілки 5. вібрація безперервна ;

27. У фізичній реабілітації хворих з ожирінням доцільно використовувати фізичні вправи : 1 – пасивні для верхніх кінцівок ; 2 – активні локальні ; 3 – активні аеробні ;4- активні анаеробні; 5 - ізометричні ;

29. При обструктивних порушеннях газообміну у фізичній реабілітації хворих необхідно використовувати фізичні вправи: 1 - ідеомоторні ; 2 – рефлекторне; 3 - дихальні з форсуванням вдиху; 4 – дихальні з форсуванням видиху; 5 – дихальні з подовженням видиху;

28. Який із прийомів масажу здатний знизити тонус і моторику жовчновивіднихх шляхів при гіпертонічній - гіперкінетичній дискінезії:1. погладжування кругове проти годинникової стрілки 2. розтирання 3. вібрація переривчаста в правому підребер'ї 4. розминання 5. вібрація безперервна в правому підребер'ї

29.Створення положення руки з розгинанням ліктьового, променево - зап’ястного суглобів і супінації передпліччя сприяє: 1. Збільшенню сили м'язів ураженої кінцівки; 2. Профілактиці суглобних контрактур; 3. Зменшенню рефлекторної збудливості м'язів-згиначів руки; 4. Відновленню вестибулярної функції; 5. Збільшує розтягання периферичних судин і нервів

30.Який з перерахованих прийомів масажу буде сприяти зменшенню тонусу уражених м'язів: 1. Швидке прогладжування кінцівок, що перебувають у позі Вернике-Манна; 2. Інтенсивне розмикання в тім же положенні; 3. Переривчаста вібрація; 4. Повільне прогладжування кінцівок, що перебувають у положенні протилежному можливій контрактурі; 5 - інтенсивне розтирання згиначів руки й розгиначів ноги.

31.У пацієнта з ішемічним мозковим інсультом і лівосторонньою гемиплегією фізичні вправи зі зміною положення голови й тулуба з різних вихідних положень сприяють: 1. Усуненню м'язових дистоній; 2. Профілактиці м'язових контрактур; 3.Профілактиці суглобних контрактур; 4. Відновленню функції рівноваги; 5. Профілактиці розвитку патологічних сінкінезий

32.Який засіб ФР може вирішити спеціальні завдання у хворого з невритом лицьового нерва, що супроводжується парезом мімічної мускулатури? 1.лікувальна гімнастика; 2 - механотерапія; 3 - фізичні вправи; 4 - теренкур; 5 - велотренування;

33.У хворого з параплегією, що розвилася після травми спинного мозку, спеціальним завданням фізичної реабілітації буде попередження : 1. Застійної пневмонії; 2. Пролежнів; 3. Тромбозу вен нижніх кінцівок; 4. Мязово - суглобних контрактур; 5. Втрати кальцію з кісток

34.Фізична реабілітація хворого з переломом правої гомілки в лікувальному періоді іммобілізації в амбулаторних умовах призначаються фізичні вправи у формі: 1 - вільного рухового режиму; 2 - загартовуючих процедур; 3 - лікувальної гімнастики;4 – Щадного рухового режиму; 5 - активних фізичних вправ;

35.Антангическое положення, що призначене пацієнтові з остеохондрозом поперековокрижового відділу хребта сприяє: 1. Утворенню м'язового корсета; 2. Збільшенню загальної витривалості; 3. Розвитку гнучкості; 4. Зменшенню стиску спинномозкових корінців; 5. Збільшенню силової витривалості м'язів черевного преса

36.Хворим з геміплегією після перенесеного інсульту з метою рішення спеціальних завдань ФР необхідно використовувати: 1.атлетичну гімнастику; 2.Теренкур; 3.Лікувальну гімнастику; 4. Велотренування; 5.Ізометричні фізичні вправи

Варіант 1

37.У перші 8 - 10 тижнів вагітності в заняттях фізичними вправами варто уникати: 1 - стрибків й різкоїзміни внутрішньочеревного тиску; 2 - довільної напруги й розслаблення м'язів живота; 3 - вправ для .

зміцнення м'язів живота, тазового дна; 4 - статичних дихальних вправ; 5 - динамічних дихальних вправ без різкого підняття рук нагору;

38. При ФР хворого з травмою стегна в під час імобілізації призначення ідеомоторних вправ сприяє :1 - попередженню м'язових атрофій; 2 - попередженню контрактур в іммобілізованих суглобах; 3 - збереженнюрухового стереотипу в ЦНС; 4 - тромбоутворенню; 5 - стимуляції крово й лимфообігу;

39.Індиввідуальний метод проведення занять фізичними вправами проводиться:1 - методистом з 3-5 хворими в палаті; 2 - методистом з окремим хворим; 3 – самостійно хворим після консультативних рекомендацій ; 4. - методистом з 10 хворими в залі ЛФК; 5 - методистом з 6-8 хворими в палаті

40. 1.У хворого при соматоскопії виявлено асиметричне положення надпліч, нижніх кутів лопаток, сосків, такі зміни характерні для: 1. круглої конфігурації хребта; 2. Плоскої спини; 3. сколіотичної постави; 4. плоско-ввігнутої конфігурації хребта; 5. Кругло-ввігнутої конфігурації хребта

Варіант 2

3.Визначення й оцінка фізичного розвитку при лікарському контролі проводиться з метою: 1 - оцінки безпосередньої дії фізичного навантаження;2 – оцінки кумулятивної дії фізичних навантажень; 3 – оцінки типу реакції на фізичне навантаження;4 - визначення тонусу симпатичного відділу ВНС; 5 – визначення стійкості організму до гіпоксії;

1.При лікарському обстеженні спортсмена змінивши його положення тіла з вертикального на горизонтальне можна визначити й оцінити : 1 – тонус симпатичного відділу ВНС ; 2 – тонус парасимпатичного відділу ВНС;3 – тип реакції системи кровообігу на динамічне фізичне навантаження; 4 - тип реакції системи кровообігу на ізометричне фізичне навантаження; 5 – стійкість організму до гіпоксії;

2.Первинний лікарський контроль у спортивній медицині проводиться для визначення: 1- термінової дії фізичного навантаження; 2 – відставлені дії фізичного навантаження; 3 – кумулятивні дії фізичного навантаження; 4 – можливості допуску до спортивної діяльності; 5 - дострокової адаптації до фізичних навантажень;

4.Визначення й оцінка рельєфності мускулатури спортсмена проводиться методом : 1- антропометрії;2 – соматоскопії;3 – соматометрії;4 -тонусометрії; 5 – динамометрії

5. До функціональних проб зі зміною умов зовнішнього можна віднести проби : 1 - з динамічними фізичними навантаженнями; 2 - з ізометричними фізичними навантаженнями; 3 - із затримкою подиху; 4 - зі зміною положення тіла в просторі; 5 - з фармацевтичними препаратами;

6.При оперативному лікарському контролі доцільно використовувати: 1-функціональні методи контролю;2 - лабораторні методи контролю; 3 - анамнестичні й соматоскопічні методи контролю; 4. - спірографію; 5 - динамометрію;

7.Для оцінки фізичного розвитку методом антропометричних індексів необхідно визначити: 1 - ступінь відхилення показників досліджуваного від середніх величин однорідної групи; 2 – центильну область показників досліджуваного; 3 - ступінь взаємозв'язку антропометричних показників досліджуваного;.4 - ступінь зв'язку антропометричних показників між собою; 5 - пропорційність антропометричних показників між собою;

8.Гіпотонічна реакція системи кровообігу на пробу Мартін - Кушелевского характеризується: 1 – значною активізацією інотропного й хронотропного резерву серця, 2 – значною активізацією тільки хронотропного резерву серця, 3 – активізацією хронотропного й інотропного резерву серця. у межах 80 % щодо стану спокою;4 - значним прискоренням ЧСС і зниженням САТ;5 - значним прискоренням ЧСС і зниженням ДАТ до «нескінченного тону»;

9.На пробу Мартіне-Кушелевського пульс змінився від 60 до 84 уд\ хв, а пульсовий тиск – від 30 до 40 мм рт ст, з відновленням гемодинаміки на 1 хв. 30 сек. Таку реакцію системи кровообігу потрібно вважати: 1 -нормотонічною, 2 – гіпотонічною, 3 – гіпертонічною; 4 – дистонічною ; 5 – сходинковою;

10.Гіпоксичні проби доречно проводити при проведенні лікарського контролю для визначення: 1 - соматотипа спортсмена; 2 - рівня фізичного розвитку спортсмена; 3 – гармонійності фізичного розвитку; 4 – стійкості організму спортсмена до гіпоксії; 5 - тонусу симпатичного відділу ВНС;

11.Методом антропометричних індексів можна оцінити:1 - пропорційність антропометричних показників; 2 - відхилення показників дослідженого середніх від однорідної групи;3 - взаємозв'язок антропометричних показників дослідженого;4 – центильну область антропометричних величин досліджуваного ; 5 - рельєфність мускулатури досліджуваного;

12.Ортостатична проба, це проба: 1 – з динамічним фізичним навантаженням ; 2 – зі статичним фізичним навантаженням ; 3 – зі зміною положення тіла в просторі.; 4 - зі зміною умов зовнішнього середовища ; 5 - із затримкою подиху після видиху;

Варіант 2

13. При значному ( більше 100% ) зростанні пульсу й пульсового тиску щодо спокою на динамічне фізичне навантаження тип реакції системи кровообігу оцінюється як : 1 – гіпертонічний; 2 – астенічний; 3 – гіпотонічний; 4 -дистонічний; 5 - нормотонічний

14.Збільшення кількості колатералей у міокарді після циклу ФР у хворого хронічною ішемічною хворобою серця забезпечується використанням фізичних вправ: 1 - глобальних динамічних ; 2 регіональних ; 3.рефлекторних; 4. локальних; 5. пасивних

15.На 7-й день після гострого трансмурального інфаркту міокарду ФР проводиться у формі: 1. дозованої ходьби; 2. лікувальної гімнастики; 3.спортивних ігор; 4.трудотерапії; 5.лікувального плавання;

16.Хворому гіпертонічною хворобою ІІ стадії , що лікується амбулаторно, доцільно призначити наступні засоби ФР: 1. лікувальну гімнастику; 2. дозовану ходьбу; 3.спортивно-прикладні вправи; 4. теренкур;5.механотерапію;

17.Хворому із хронічною недостатністю кровообігу ІІ ступеня в амбулаторних умовах призначається наступний руховий режим:1.постільний ; 2.- щадний ; 3.палатний ;4. тренувальний; 5. вільний

18.У процедурі лікувальної гімнастики хворому хронічною ішемічною хворобою серця для розв’язання спеціальних завдань доцільно використовувати наступні вправи::1. динамічні глобальні; 2. динамічні локальні; 3. динамічні регіональні;4. ізометричні; 5. ідеомоторні

19.Для поліпшення моторної функції кишко вика хворому з атонічним хронічним колітом потрібно використовувати наступні засоби ФР:1. механотерапію ; 2 - ідеомоторні фізичні вправи для нижніх кінцівок; 3 - спортивно - прикладні фізичні вправи; 4 - рефлекторні вправи, 5 - дозовану ходьбу;

20.Які з перерахованих фізичних вправ здатні підвищити кислотоутворюючу функцію шлунку:1. динамічні дихальні вправи 2.-спортивно - прикладні малої інтенсивності, тривалі 3. активні для дистальних відділів кінцівок з великою амплітудою, короткочасні 4. ігрові малорухомі 5. ізометричні напруги м'язів

21.Для активізації холестеринового обміну у хворого хронічною ішемічною хворобою серця призначають наступні засоби ФР: 1 - загартовування; 2. дозовану ходьбу; 3. механотерапію; 4. динамічні глобальні вправи ; 5. ідеомоторні вправи;

22.Дренажний масаж нижніх кінцівок хворому із хронічною недостатністю кровообігу проводиться з метою: 1.підвищення фізичної працездатності; 2.поліпшення психоемоційного стану хворого; 3. поліпшення венозного повернення крові з периферії; 4. активізації холестеринового обміну 5. підвищення скорочувальної функції міокарда;

23.В результаті систематичних адекватних занять фізичними вправами у хворого гіпертонічною хворобою: 1 знижується периферичний опір судин; 2.збільшується частота подиху в стані спокою; 3.збільшується чутливість м'язів до симпатико - адреналових впливів;4. збільшується кінцево – систолічний об’єм лівого шлуночку;5. збільшується потреба міокарду в кисні

24. Для компенсації порушеного газообміну у хворого з правобічною пневмонією необхідно періодично займати положення :1.на лівому боці;2.на правому боці;3.на спині;4.на животі;5.колінно- ліктьове;.

25.Особливістю проведення фізичного тренування хворому з інсулінозалежним цукровим діабетом є наступне: 1. збільшення дози інсуліну 2. зменшення дози інсуліну 3. зменшення кількості вживаних вуглеводів 4. наближення ділянки ін'єкцій інсуліну до м'язів, які включаються в рухи . 5 - введення інсуліну після фізичних тренувань

Варіант 2

26 Спеціальним завданням ФР хворого з хронічним атонічним колітом є : 1. відновлення природної перистальтичної активності кишковика 2. зниження внутрішньочеревного тиску у верхніх відділах черевної порожнини 3. зняття спазмів гладкої м'язової тканини кишечника 4. підвищення тонусу центральної нервової системи 5. профілактика спланхноптозу

27. Постуральний дренаж хворому із захворюванням органів дихання проводиться :1 – після заняття лікувальною гімнастикою ; 2- до заняття лікувальною гімнастикою ; 3 - з ізометричною напругою черевної стінки ;4 - з обмеженням кашлю ; 5 - з масажними прийомами лагідного погладжування ;

28.Дихальні вправи з подовженням видиху ( на пасивізацію його ) приводять до:1. поліпшення бронхіальної прохідності;2. поліпшення еластичних властивостей легенів;3. збільшення життєвої ємності легенів;4. збільшенню залишкового обсягу;5. зменшення дихального обсягу.

29. Для стимуляції моторно-евакуаторної функції кишечника у ФР хворих використовуються фізичні вправи : 1. - з різкими змінами положення тіла; 2 - з коліно-ліктьового вихідного положення; 3 - з положення сидячи на стільці; 4 - динамічні для верхніх кінцівок;5 - рефлекторні;

30.Для зниження рівня глікемії у хворих на цукровий діабет у ФР потрібно використовувати вправи :1. максимальної аеробної можливості хворого; 2. середньої аеробної можливості хворого; 3 - ізометричні; 4 - анаеробної спрямованості ; 5 - із затримкою дихання;

31.Для стимуляції кислотоствоюючої функції шлунку у ФР хворого використовуються фізичні вправи: 1 – динамічні низької інтенсивності й малого обсягу; 2 – динамічні низької інтенсивності й великого обсягу; 3 – великої інтенсивності й великого обсягу; 4 - великої інтенсивності й малого обсягу; 5 - переважно ізометричні;

32.Які фізичні вправи потрібно використовувати хворим з ожирінням : 1 активні динамічні середньої аеробної потужності; 2 – максимальної аеробної потужності; 3 - ізометричні; 4 – швидкісно- силові; 5 – рефлектортні;

33.Позитивний кумулятивний ефект фізичної реабілітації у хворих , які перенесли інсульт визначається: 1. Появою співдружніх рухів у паралізованих кінцівках і довільних - у здорових; 2. Укороченням зв'язок у променево- зап’ястному суглобі; 3. Збільшенням тонусу м'язів, що приводять плечі; 4. Зниженням тонусу м'язів, що згинають передпліччя; 5. Збільшенням тонусу розгиначі стегне

34. Який засіб ФР з нижче перерахованих допоможе вирішити спеціальні завдання при невриті променевого нерва, що супроводжується паралічем: 1. лікувальна гімнастика; 2 щадно- тренуючий руховий режим; 3 – лікувальна гімнастика; 3. Пасивні вправи в променево - п’ясному суглобі; 4.Циклічні спортивно прикладні вправи; 5. Розширений постільний режим

35.Профілактиці утворення рубців навколо уражених периферичних нервів кінцівок, що супроводжуються паралічем, буде сприяти: 1. Ідеомоторна фізична вправа;2. Лікування положенням; 3.Циклічна прикладну-прикладна-спортивно-прикладна вправа; 4. Масаж; 5-Теренкур

36.Який засіб ФР для розв’язання спеціальних задач можна використовувати пацієнтові, у якого після травми хребта вище рівня кінського хвоста розвилася параплегія: 1. Активні рухи в суглобах нижніх кінцівок; 2. Ізометричні напруги м'язів стегна; 3. Вільний руховий режим; 4. Положення ніг у невеликому відведенні з розігнутими в тазостегнових і колінних суглобах; 5. загартування водою;

Варіант 2

37.Яке із завдань фізичної реабілітації буде спеціальної у вищевказаній ситуації : 1.Профілактика застійної пневмонії; 2. Профілактика згинальних контрактур у тазостегнових суглобах; 3. Профілактика пролежнів; 4. Профілактика розгинальних контрактур в нижніх кінцівках; 5. Профілактика тромбозу глибоких вен

38Для рішення спеціальних завдань фізичної реабілітації в жінки з вагітністю 30 тижнів і поперечним положенням плода доцільно виконувати вправи: 1 - лежачи на боці, протилежному позиції плода;2 - з ізометричної напругою черевної стінки; 3 - рефлекторні; 4 - ідеомоторні; 5 - зі значним підвищенням внутрішньочеревного тиску

39.Ізометричні напруги м'язів травмованої кінцівки, яка імобілізована гіпсовою пов’язкою , сприяють: 1 - попередженню контрактури в іммобілізованих суглобах; 2 - попередженню м'язових атрофій імобілізованої кінцівки; 3 – тромбоутворенню в імобілізованої кінцівки; 4 - збереженню рухового стереотипу в ЦНС; 5 - формуванню тимчасової компенсації для переміщення;

40.У ранньому післяопераційному періоді фізичної реабілітації хворого необхідно акцентувати увагу на: 1 – динамічні дихальні вправи з форсуванням вдиху; 2 – динамічні дихальні вправи з підручними засобами; 3 - грудний тип дихання з форсуванням вдиху; 4. – грудний тип дихання з подовженням видиху; 5 - поглиблення діафрагмального дихання;

Варіант 3

1.Відставлений ефект дії фізичного навантаження можна визначити лікарським контролем: 1 - первинним; 2-поточним; 3 - оперативним ; 4. - етапним ; 5 – під час тренувального заняття;

2. Соматоскопією можна визначити у спортсмена :1 - рельєфність м'язів; 2 - силу м'язів; 3 - тонус м'язів; 4 - товщину жирових складок; 5 - обхват тулуба й кінцівок;

3.Значна активізація тільки хронотропного резерву серцево-судинної системи без зміни інотропного при пробі Мартіне - Кушелевського характеризується як реакція :1 – астенічна , 2 – гіпертонічна , 3 – дистонічна; ; 4 - фізіологічна ;5 - нормотонічна ;

4. Про перевагу тонусу симпатичного відділу ВНС при ортопробі свідчать названі зміни показника ЧСС щодо спокою в ортостазі: 1 зростання на 6 уд /хв.; 2 зростання-на 18уд\хв; 3 - зменшення щодо спокою; 4 – зростання на 30 уд\хв ; 5 – зростання на 10 ударів;

5.Пробою Генча визначається у спортсмена : 1 - тонус парасимпатичного відділу ВНС; 2 – тонус симпатичного відділу ВНС;3 – соматотип ; 4 - стійкість організму до гіпоксії; 5 - бронхіальну прохідність

6.Проведений лікарський контроль під час тренувального заняття визначає: 1 - безпосередню дію фізичного навантаження; 2 – кумулюючу дію фізичних навантажень; 3 - відставлену дію фізичного навантаження; 4 – ступінь стомлення від фізичного навантаження в тренуванні; 5 – ступінь відновлення після фізичного навантаження.

7.Для визначення кумулятивного ефекту фізичних навантажень у тренувальному процесі проводиться: 1 – лікарський контроль під час тренувального заняття; 2 - лікарський контроль протягом 24 годин після тренувального заняття; 3 – лікарський контроль після певного етапу тренувальних занять ; 4 – оперативний лікарський контроль; 5 – поточний лікарський контроль;

8.Визначення фізичної працездатності спортсмена проводиться при лікарському контролі для визначення: 1 – безпосереднього впливу тренувального навантаження ; 2 - термінового ефекту навантаження ; 3 – соматотипу; 4 – тонусу симпатичного відділу ВНС; 5 – кумулюючого впливу фізичних тренувань;

9.Для визначення загальної фізичної працездатності спортсмена доцільно використовувати м'язові навантаження : 1 – локальні ; 2 – глобальні; 3 – регіональні ; 4 – малої аеробної потужності; 5 – переважно ізометричні;

10.При визначенні фізичної працездатності практично здорових студентів на велоергометрі доцільно починати тестування з потужності навантаження в: 1-20 Вт; 2-50 Вт; 3 – 100 Вт; 4 – 170 Вт; 5-25 Вт;

11.Гіпотонічна ( астенічна) гемодинамічна реакція на фізичне навантаження в тренувальному занятті спортсмена характеризується : 1 - прискоренням пульсу в межах суми ЧСС спокою й 40 % хронотропного резерву; 2 - прискоренням пульсу до величини нижче цієї границі; 3 – зниженням САТ щодо спокою ; 4 - ростом САТ щодо спокою; 5 - зменшенням ДАТ до рівня « безкінцевого тону»

12.Для визначення фізичної працездатності спортсменів чоловічої статі за величиною індексу Гарвардську степ-тесту необхідно мати сходинку висотою: 1-35 см; 2-45 см; 3-50 см; 4-55 см; 5-70 см;

13.Заняття фізичними вправами в повному обсязі навчальних програм проводяться з дітьми : 1 – без відхилень у стані здоров'я; 2 – зі слабкою фізичною підготовленістю ;3 – з недостатнім фізичним розвитком і відхиленнями в стані здоров'я; 4 – з відхиленнями в стані здоров'я постійного характеру; 5 -спеціальної медичної групи ;

Варіант 3

14.Оперативним лікарським контролем визначається й оцінюється :1 - відставлений ефект тренувального заняття ; 2- терміновий ефект тренувального заняття; 3 – кумулюючий ефект ; 4 - відновлення спортсмена після тренувального заняття; 5 - перспективність спортсмена в даному виді спорту;

15.Найбільша інтенсивність відновних процесів в організмі спортсмена після тренування спостерігається : 1 – через 12 годин; 2 – наступного дня ; 3 - відразу після закінчення роботи; 4 – через 6 годин; 5 – через 18 годин;

16.Для визначення інтенсивності фізичного навантаження у ФР хворого гіпертонічною хворобою 1 стадії необхідно використовувати пробу: 1. ортостатичну; 2. кліностатичну; 3.гипоксичну; 4. Мартіне-Кушелевського ; 5. велоергометричну;

17.З перерахованих фізичних вправ при постійному їхньому використанні поліпшенню аеробної витривалості хворого гіпертонічною хворобою будуть сприяти вправи: 1. на розслаблення м'язів; 2. пасивні ; 3. циклічні спортивно-прикладні ; 4. ідеомоторні; 5. локальні

18.Дренажний масаж нижніх кінцівок у хворого із хронічною недостатністю кровообігу проводиться прийомом: 1.погладжувняя за ходом крово-і лимфо току;2. погладжування проти крово- і лимфо току;3.разминання; 4.розтирання; 5. переривчастої вібрації

19.У хворого з гострим інфарктом міокарду, що перебуває на постільному руховому режимі, заняття лікувальною гімнастикою адекватно, якщо:1.ЧСС не перевищує стан спокою більше, ніж на 5-10%; 2. ЧСС перевищує стан спокою на 20%; 3. активізується 40-50 % хронотропного резерву; 4. АТ перевищує показники стану спокою більше помилки методу; 5.активізується 75% хронотропного резерву серця;

20. Дистонічна реакція системи кровообігу в тренувальному занятті проявляється : 1 – зниженням САТ щодо стану спокою; 2 - ростом САТ ; 3 – прискоренням пульсу в межах суми пульсу в спокої й 80 % хронотропного резерву спортсмена; 4 – зниженням ДАТ до «безкінцевого тону» ; 5 – відсутністю росту пульсового АТ ;

21.При гравітаційному шоку необхідно : 1 - виключити тривале стояння; 2 – негайно дати склянку теплого цукрового сиропу ; 3 – продовжити повільний біг, ходьбу; 4 - надати вертикальне положення; 5 - припинити м'язову діяльність ;

22.При виконанні яких фізичних вправ спостерігається найбільше розщеплення жирів, як енергетичних продуктів: 1. дихальних у положенні сидячи 2. динамічних у суглобах кисті3. ходьбі по рівній місцевості 4. пасивно-активних 5. ізометричних напругах м'язів передпліччя

23.Поліпшенню дренажної функції жовчовивідних шляхів при гіпотонічної – гіпокінетичній дискинезії будуть сприяти наступні фізичні вправи:1. ходьба 2. плавання 3. нахили тулуба вперед, у сторони 4. ізометричні напруги м'язів живота 5. розслаблення м'язів верхніх кінцівок

24.Які з перерахованих фізичних вправ здатні знижувати кислотостворюючу функцію шлунку?1. статичні дихальні вправи 2. ізометричні напруги м'язів черевного пресу 3. динамічні, малої інтенсивності 4. динамічні, високої інтенсивності 5. ідеомоторні

25. З метою максимального включення жирів у метаболізм потужність тренувального навантаження при велотреніровках повинні рівнятися величині:1. граничного навантаження 2. субмаксимального навантаження 3.50 % від граничного рівня 4. максимального навантаження 5.80 % від граничного рівня

Варіант 3

26. При обструктивних порушеннях газообміну використовуються дихальні вправи : 1 – з форсованим видихом ; 2 - з поглибленням вдиху ; 3 – з подовженням видиху; 4 – з активізацією вдиху;5 - зі значним зростанням частоти дихання;

27.При обструктивних вентиляційних порушеннях доцільно використовувати при ФР: 1 – ідеомоторні фізичні вправи ; 2 – дихальні вправи з акцентом на форсований вдих ; 3 - дихальні вправи з акцентом на форсований видих ; 4 - дихальні вправи з пасивізацією видиху ; 5 - ізометричні вправи для черевної стінки

28.Уповільнення й подовження (пасивізація) видиху у хворих із бронхоспазмом сприяє: 1 збільшенню залишкового обсягу; 2 - натягу плеври; 3 - зменшенню альвеолярної вентиляції; 4 -більш пізньому спадінню бронхів на видиху; 5 - активізації мукокінезу.

29.Яке дренажне положення в ліжку необхідно надати хворому для поліпшення від ходження мокротиння при правобічний верхнедолевій пневмонії:1.лежачи на спині;2.лежачи на лівій стороні з піднятим ножним кінцем;3.на правій стороні;4.лежачи на животі;5.сидячи з опорою на високу подушку з нахилом тулуба вліво.

30.Гіпертонія яких м'язів характерна для центральних паралічів? 1. Згинальна передпліччя; 2. відводячи плече; 3. Згинальна коліно; 4. – виконуючих тильне згинання стопи; 5. Розгиначів пальців рук;

31. Для стимуляції шлункового кислотоутворення доцільно використовувати у ФР фізичні вправи:1 – великої інтенсивності й великого обсягу ;2 - малої інтенсивності й великого обсягу ;3 – малої інтенсивності й малого обсягу ;4 великої інтенсивності й малого об’єму;5 – ідеомоторні для черевної стінки;

32Для найбільшого використання жирів, як енергетичних продуктів, при ФР хворих ожиріння потрібно використовувати вправи наступної інтенсивності:1. малої ;2. максимальної ;3. субмаксимальної; 4. середньої ; 5. високої;

32.Розширення постільного режиму після оперативного втручання із приводу кишкової непрохідності сприяє: 1 - попередженню спланхноптозу; 2 - погрозі тромбоутворення; 3 - попередженню спайок; 4 - застійним явищам у задньонижніх відділах легенів; 5 - уповільненню моторики кишечника;

33.Блокові механотерапевтичні пристрої використовуються для:1 – відновлення рухливості уражених суглобів; 2 – збільшення глобальної аеробної витривалості хворого; 3 -. посилення процесів гальмування в центральній нервовій системі хворого; 4 - прискорення утворення кісткової мозолі; 5 .- компенсації порушених функцій ураженої кінцівки;

34.Рефлекторні фізичні вправи: 1 - виконуються в уяві хворого; 2 -. виконуються методистом лікувальної фізкультури без участі хворого; 3 - базуються на вроджених шкірно - м'язових рефлексах; 4 - супроводжуються тільки напругою м'язів без зміни їхньої довжини; 5 - використовуют

35.Хворому після іммобілізації металлоостеосинтезом середньої третини правого стегна після зняття швів можна призначити : 1 - активні фізичні вправи для травмованої кінцівки;2 - ідеомоторні вправи для нижніх кінцівок;3 – рефлекторні вправи для нижніх кінцівок;4 - швидкісно - силові вправи анаеробної спрямованості енергозабеспечення 5 - пасивні вправи для травмованої кінцівки;

36.З появою активних рухів у хворого з невритом променевого нерву підвищенню сили м'язів лівого передпліччя найкраще будуть сприяти: 1. Ідеомоторні фізичні вправи для ліктьового суглоба; 2. Пасивні рухи в променево – зап’ястному суглобі; 3. Пасивні супінації й пронації передпліччя; 4. Активне тильне згинання кисті з опором; 5. Масажний прийом прогладжування плеча, передпліччя, кисті.;

Варіант 3

37.Спеціальною вправою при інсультах, що супроводжуються геміплегією, буде: 1. Активне згинання передпліччя; 2. Пасивне розгинання кисті; 3. Ізометрична напруга м'язів ноги;4.Пасивне максимально можливе підошовне згинання стоп; 5. Лікування положенням з максимальним приведенням плеча;

38. До аеробних , глобальних , циклічних вправ можна віднести:? 1 – ідеомоторні вправи для рук; 2 - рефлекторні вправи для тулуба ;3 - швидкісно – силові вправи з підніманням ваг;4 - дозовану ходьбу ; 5 - масаж;

39. Розслабленню м'язів сприяє масажний прийом: 1 - погладжування; 2 - переривчастої вібрації; 3 - інтенсивні розтирання; 4 – разминання 5. - рублення;

40.Ідеомоторні фізичні вправи виконуються з : 1 – подумки хворим; 2 -. с напругою м'язів без зміни їхньої довжини;3 - з максимальним споживанням кисню; 4 - зі зміною довжини м'язів і рухами в суглобах; 5 - з активізацією 50% хронотропного резерву;

Варіант 4

1. Фізіологічна реакція організму на фізичне навантаження характеризується : 1 – відсутністю росту пульсу щодо спокою;2 – ростом пульсу й систолічного тиску;3 – зниженням систолічного тиску; 4 – ростом діастолічного тиску; 5 – зниженням ударного об’єму серця;

2Для визначення відставленої дії фізичного навантаження проводиться лікарський контроль: 1 – первинний; 2 – оперативний; 3 – поточний; 4 – етапний ; 5 - повторний оперативний;

3.Відставлений вплив фізичних навантажень можна визначити і оцінити при проведенні лікарського контролю: 1 - оперативного; 2 - етапного; 3 - поточного; 4 - під час тренувального заняття; 5 - після певного етапу тренувальних занять;

4.Пробу з 20 присіданнями за 30 секунд проводять з метою визначення: 1 - аеробної працездатності спортсмена; 2 - тонусу парасимпатичного відділу ВНС спортсмена; 3 - ізометричної витривалості великих м'язів спортсмена; 4 - типу геодинамічної реакції на динамічне фізичне навантаження; 5 - фізичного розвитку спортсмена

5.Соматоскопією можна визначити і оцінити у спортсмена: 1 – мускульний тонус, 2 – соматотип ; 3 – мускульну силу; 4 – фізичну працездатність ; 5 – стійкість організму до гіпоксії;

6.При оцінці фізичного розвитку спортсмена методом індексів можна визначити: 1 – пропорційність його показників; 2 – їхній взаємозв'язок ; 3 – відмінності показників дослідженого від середніх однорідної групи;4 – тісноту взаємозв'язку показників; 5 - величину середньоквадратичних відхилень показників обстеженого в порівнянні зі спортсменами однорідної групи ;

7.Для визначення індексу маси тіла спортсмена потрібно вагу спортсмена співвіднести до : 1 - сили правої кисті; 2 – до росту в сантиметрах; 3 – до росту, вираженому в метрах у квадраті ; 4 – до величини обхвату грудної клітини в сантиметрах;5 – до життєвої ємності легенів у мілі літрах;

8.Для визначення належної маси тіла за індексом Брока у спортсмена з ростом 167 см необхідно від цієї величини відняти : 1 – 100 ; 2 – 105; 3 – 110; 4-90; 5 – 95 ;

.

9.Стійкість організму до гіпоксії можна визначити й оцінити функціональною пробою : 1 – ортостатичною ; 2 велоергометричною; 3 - Штанге; 4 – кліностатичною; 5 – холодовою;

10.Кумулируючий ефект тренувального процесу в спортсмена визначається й оцінюється при проведенні лікарського контролю : 1 – первинного ;2 – етапного ;3 – оперативного;4 - поточного ; 5 – під час тренувального заняття ;

11.Реакція системи кровообігу на пробу Мартін оцінюється як нормотонічна при наступних змінах показників щодо спокою : 1 – росту пульсу й пульсового АТ на 60-80% ; 2 – росту цих показників на 100 і більше відсотків, 3 – рости ЧСС на 100% і зменшення пульсового АТ; 4 – рости ЧСС більше 100 % і падінні діастолічного АД до рівня «безкінцевого тону»; 5 – росту пульсу й збільшенні пульсового тиску на 50 % ;

12.Урівноважений тонус ланок симпатичного відділу ВНС характеризується прискоренням пульсу на ортостатичну пробу : 1 - більше 22 уд\хв ; 2-25 уд\хв; 3-30 уд\хв; 4-34 уд\хв; 5-15 уд\хв.

13.Після проведеного лікарського контролю у висновку про рівень фізичного розвитку спортсмена відзначається :1 – збалансований; 2 – гармонійний ; 3 - достатній 4 - середній; 5 - задовільний;

Варіант 4

14.При фізіологічному типі реагування системи кровообігу на фізичне навантаження адекватно : 1 - зростає пульс і зростає ударний об’єм серця; 2 – зростає пульс і не змінюється ударний об’єм серця; 3 - зростає пульс і зменшується ударний об’єм серця; 4 - зростає пульс і зростає периферичний опір судин; 5 - зростає пульс і різко падає ДАТ;.

15. Інтенсивність фізичного навантаження в тренувальному занятті спортсмена можна оцінити показником: 1 – тонометрії; 2 – спірографії; 3 – динамометрії;4 – пульсометрії ; 5 -тонусометрії;

16.Дослідження фізичної працездатності спортсмена проводиться: 1 – відразу ж після їжі;2 – через 6 годин після їжі; 3 - після спортивного тренування; 4 – через 2 години після легкого сніданку з міцною кавою; 5 – через 2 години після легкого сніданку без міцної кави ;

17.Загальна фізична працездатність спортсмена насамперед обмежується функціонуванням системи :1 – травлення; 2 – імунної; 3 – нервової ; 4 – кардіореспираторної :5 м'язової ;

18. Для визначення величини МПК за номограмою Астранда спортсменові необхідно провести тестування з фізичним навантаженням інтенсивністю: 1 – до 25 % аеробних можливостей індивіда;2 – більше 75 % аеробних можливостей індивіда ; 3 -менше 10 % аеробних можливостей індивіда ; 4-30 %; 5 - не менше 50 % аеробних можливостей індивіда ;

19. Визначення й оцінка фізичної працездатності за допомогою Гарвардський степ - тесту базується на:1 - величині пульсу наприкінці тестування; 2 - швидкості відновлення пульсу після тестування;3 - взаємозв'язку антропометричних показників досліджуваного; 4 - величині частоти подиху під час тестування; 5-величині пульсу перед тестуванням
заняття

20.Позитивне кумулятивний вплив від систематичних тренувальних занять на фізичний розвиток спортсмена виявиться : 1 - зменшенням поперечника діафізів трубчастих костей; 2 – зменшенням змісту кальцію в костях; 3 – зростанням сили й рельєфності м'язів; 4 - зменшенням компактного шару костей ; 5 - формуванням плоскостопості ;

21.Етапним лікарським контролем визначається й оцінюється наступна дія фізичного навантаження : 1 безпосередня ; 2 – термінова ; 3 відставлена ; 4 – кумулююча ; 5 - повторна ;

22.Під час розминки в тренувальному занятті спортсмена доцільно активізувати наступний відсоток хронотропного резерву : 1-10-15 % ; 2 – до 20 % ; 3-40-50 %; 4-75 %; 5-80 %;

23.У результаті систематичних і адекватних організму спортсмена тренувань: 1- збільшується ЧСС у стані спокою ; 2 – збільшується лабільність пульсу; 3 – збільшується приріст ЧСС на стандартне фізичне навантаження; 4 зменшується приріст ЧСС на стандартне навантаження; 5 – зменшується фізична працездатність;

24. Масажний прийом погладжування комірцевої зони у хворого гіпертонічною хворобою може сприяти: 1 – стимуляції кровотворення; 2 – нормалізації фібрінолітичної активності крові;3 – зниженню процесів збудження в корі головного мозку;4 – підвищенню процесів збудження в корі головного мозку; 5 - підвищенню м'язового тонусу;

25.Спеціальними завданнями ФР хворого гіпертонічною хворобою є:

1. розвиток м'язової сили; 2. - зниження периферичного опору судин;;3. підвищення загальної витривалості;4. нормалізація психоемоційного стану; 5. зменшення активності депресорних систем

26.У ФР хворого хронічною ішемічною хворобою серця для рішення спеціальних завдань можна використовувати наступні її форми:1 – дихальні вправи; 2. лікувальну гімнастику;3.загартовування 4. руховий режим, що щадить; 5.спортивно-прикладні фізичні вправи

Варіант 4

27.Ішемічну реакцію у відповідь на фізичне навантаження у хворого при ФР хворого з гострим інфарктом міокарду визначають методом: 1.пульсометрії; 2.тонометрії; 3.ехокардіографії; 4.електрокардіографії; 5. соматоскопії;

28.З перерахованих фізичних вправ при регулярному їхньому використанні знизять потреба міокарду в кисні : 1. ідеомоторні; 2. рефлекторні; 3. циклічні спортивно-прикладні; 4. пасивні; 5. ізометричні

29.Хворому з ішемічною хворобою серця для активізації холестеринового обміну доцільно призначити фізичні вправи: 1 – анаеробної спрямованості енергообміну; 2 – аеробної спрямованості; 3 – пасивні для тулуба; пасивно-активні для нижніх кінцівок; 4 – рефлекторні для нижніх кінцівок; 5 – ідеомоторні для верхніх кінцівок;

30. Для нормалізації периферичного опору судин у хворого з гіпертонічною реакцією використовуються фізичні вправи : 1 - ізометричні ; 2 - динамічні; 3 – рефлекторні; 4 – ідеомоторні ; 5 – анаеробні ;

31. Індивідуальний метод проведення занять фізичними вправами із хворими гострим інфарктом міокарду проводиться: 1 - методистом з 3-5 хворими в палаті; 2 - методистом з окремим хворим; 3 – самостійно хворим після консультативних рекомендацій ; 4. - методистом з 10 хворими в залі ЛФК; 5 - методистом з 6-8 хворими в палаті ;

32.Хворий з хронічною недостатністю кровообігу важкого ступеня в ФР на постільному руховому режимі : 1 має потребу в постійному медичному спостереженні й допомозі при самообслуговуванні; 2 не має потреби в сторонній допомозі при самообслуговуванні; 3 не має потреби в постійному медичному спостереженні ;4.має потребу в постійному медичному спостереженні, але не має потреби в допомозі при самообслуговуванні;5. не має потреби в постійному медичному спостереженні, але потребує допомоги при самообслуговуванні

33. У фізичній реабілітації хворих цукровим діабеті доцільно використовувати фізичні вправи:1 - динамічні ,великої інтенсивності й обсягу; 2 – динамічні , анаеробної спрямованості енергозабезпечення ; 3 - ізометричні , локальні ; 4 – пасивні для нижніх кінцівок 5 – спортивно - прикладні , аеробної спрямованості;;

34Для попередження явищ гипоглікемії при проведенні ФР хворого на цукровий діабет, типу А потрібно розраховувати необхідну інтенсивність навантажень виходячи з:1. максимального хронотропного резерву;2. субмаксимального хронотропного резерву; 3. граничного хронотропного резерву; 4. максимально припустимої за віком ЧСС; 5. припустимої субмаксимальної ЧСС

35. При спастичних колітах доцільно використовувати фізичні вправи: 1 - з підвищенням внутрішньочеревного тиску; 2-із частою зміною положення тіла; 3 – ідеомоторні для черевної стінки; 4 – рефлекторні для н лижних кінцівок; 5 - без підвищення внутрішньочеревного тиску;

36.Розвязанню якого спеціального завдання з нижчеперелічених буде сприяти лікування положенням у хворого з інсультом ? 1.Усуненню м'язової дистонії; 2. Профілактиці формування суглобних контрактур; 3.Збільшенню сили м'язів кінцівок; 4.Поліпшенню вестибулярної функції; 5.Поліпшенню координаційної функції нервової системи.

37. Які спеціальні пасивні фізичні вправи варто використовувати вищевказаному хворому? 1.Тильне згинання стопи й кисті; 2.Підошовне згинання стопи; 3.Одночасне згинання всіх пальців кисті; 4.Згинання передпліччя з його пронаціею; 5.Приведення великого пальця й плеча

38. Який прийом масажу й у якому вихідному положення кінцівок буде сприяти в того ж хворого профілактиці подальшого підвищення тонусу м'язів, м'язової дистонії? 1.Переривчаста вібрація м'язів, що приводять плече; 2. Інтенсивне розминання м'язів, що приводять плече; 3. Інтенсивне

Варіант 4

розминання згиначів передпліччя при зігнутому передпліччі; 4. Погладжування згиначів передпліччя й кисті в положенні розгинання й супінації передпліччя й кисті; 5. Розтирання згиначів пальців при супінованї кисті й розігнутих пальців

39.Хворому із травмою стегнової кістки імобілізованою гіпсовою пов'язкою у ФР призначаються фізичні вправи: 1 - ізометричні скорочення імобілізованих м'язів ; 2 - спортивно-прикладні фізичні вправи ; 3 - рефлекторні фізичні вправі 4 - активні фізичні вправи для імобілізованої кінцівки ; 5 - трудотерапію;

40.Після аорто - коронарного шунтування засобами ФР можна вирішити спеціальні завдання: 1 - зниження кінцево - діастолічного об’єму серця; 2 - зниження кінцеве систолічного об’єму серця; 3 - стимуляція симпатоадреналової системи організму; 4 - збільшення периферичного опору судин; 5-зменшення ударного об’єму серця;

Варіант 5

1.Силовим індексом оцінюється : 1 – пропорційність фізичного розвитку спортсмена ; 2 – відмінності показників обстеженого від середніх однорідної групи;3 – взаємозв'язок показників фізичного розвитку спортсмена;4 – центильний інтервал показників фізичного розвитку спортсмена;5 - середньоквадратичне відхилення показників досліджуваного в порівнянні із середніми однорідної групи ;

2.При оперативному лікарському контролі , як правило : 1 – визначається фізична працездатність спортсмена; 2 - проводиться визначення й оцінка фізичного розвитку спортсмена; 3 – визначається склад тіла спортсмена; 4 – визначається тип реагування системи кровообігу на фізичне навантаження; 5 – оцінюється м'язова сила спортсмена;

3.При оперативному лікарському контролі доцільно використовувати наступні методи :1 – інструментальні ;2 – лабораторні ;3 – анамнестичні й соматоскопічні ; 4 – динамометрію;5 - спірографію;

4.Безпосередній вплив фізичного навантаження в тренуванні спортсмена визначається при : 1 – первинному лікарському контролі; 2 – протягом 2 годин після тренування; 3 – через три місяці після тренувань; 4 – оперативному лікарському контролі ; 5 - поточному лікарському контролі

5.Позитивний кумулятивний ефект систематичних фізичних тренувань з боку системи крові характеризується: 1- зростанням концентрації гемоглобіну й еритроцитів;2 - зменшенням об’єму циркулюючої плазми;3 зменшенням активності ферментів крові; 4 - зниженням кисневої ємності крові; 5 – зменшенням резервної лужності крові;

6.Рельєфність м'язів у спортсмена можна визначити: 1 - соматоскопією;2 - антропометрією; 3 - динамометрією;4 - соматометрією; 5 - спірометрією;

7.Для визначення й оцінки фізичного розвитку спортсмена використовується : 1 – проба зі зміною положення тіла в просторі; 2 – гіпоксичні проби ; 3 – соматометрія ; 4 – проба Штанге; 5 – проба Генча ;

8.При пробі Мартіні – Кушелевського збудження пульсу становило 115%, підвищення пульсового тиску – 125% щодо спокою, відновлення показників наступило на 5 хв. Таку реакцію системи кровообігу потрібно вважати: 1 – нормотонічною,2 – гіпертонічною,3 – дистонічною.;4 - фізіологічною;5 – астенічною

9.Дозовану ходьбу призначають хворому гострим інфарктом міокарда на руховому режимі: 1. строгому постільному; 2. розширеному постільному; 3. палатному; 4. щадному; 5. постільному

10.Первинний лікарський контроль спортсмена проводиться з метою визначення: 1 - безпосереднього впливу фізичних навантажень; 2 - питання допуску до занять фізичними вправами; 3 - кумулятивної дії фізичних тренувань; 4 - ступеня втоми після тренування; 5 - необхідності корекції тренувального процесу спортсмена;

11.Економизация роботи системи кровообігу в результаті кумулюючого впливу фізичних тренувань визначається:1 - збільшенням кінцево- діастолічного об’єму серця;2 - зменшенням кінцево-діастолічного об’єму серця;3 - збільшенням кінцево-ситолічного об’єму серця; 4 - зменшенням коронарного кровообігу; 5 - порівняно більшими величинами приросту пульсу на стандартні навантаження

12.Для визначення належної маси тіла спортсмена за індексом Брока у чоловіка з ростом 182 см необхідно від росту відняти:1 – 100 ; 2 – 130 ; 3 – 110 ; 4 - 105 ; 5- 80 ;

13.Нормотонічний або фізіологічний тип реагування системи кровообігу на пробу Мартіне характеризується: 1 – незначним приростом пульсу й пульсового тиску, 2 – значним збудженням пульсу і зменшенням пульсового тиску, 3 – приростом пульсу й пульсового тиску більше, ніж на 100% від спокою; 4- значним приростом пульсу зі значним падінням діастолічного тиску; 5 - значним приростом пульсу без змін пульсового тиску;

Варіант 5

14.Безпосередній вплив фізичного навантаження в тренуванні спортсмена визначається при : 1 – первинному лікарському контролі; 2 – протягом 2 годин після тренування; 3 – через три місяці після тренувань; 4 – оперативному лікарському контролі ; 5 - поточному лікарському контролі;

15.Після проведеного лікарського контролю у висновку про стан здоров'я спортсмена відзначається :1- задовільне здоров'я; 2 – добре здоров'я; 3 – відмінне здоров'я; 4 – здоровий;5 – не здоровий

16.Щільність тренувального заняття спортсмена визначається по величині :1 – процентного відношення вступної частини заняття до основної ;2 – процентного відношення активного часу заняття до всього обсягу заняття ;3 – відношення основної частини заняття до заключної частини ; 4 - пульсової вартості пікового навантаження; 5 - пульсової вартості основної частини заняття;

17Методи визначення фізичної працездатності спортсмена базуються на прямолінійному взаємозв'язку інтенсивності фізичного навантаження з:

1 - пульсом;2 - артеріальним тиском;3 - частотою дихання; 4 - дихальним об’ємом; 5 - серцевим викидом;

18..Про ефективність реабілітаційних заходів у хворого гіпертонічною хворобою може свідчити: 1-підвищення активності депресорних систем організму; 2 - зниження активності депресорних систем;3 - збільшення потреби міокарда в кисні 4 - підвищення ЧСС у стані спокою; 5 - зниження фібрінолітичної активності крові ;

19.Розтягненню плеври й профілактиці утворення спайок в ній сприяють наступні дихальні вправи: 1 - з вимовою звуків на видиху; 2 - з вольовим обмеженням легеневої вентиляції й затримкою подиху на видиху ( методикою Бутейко); 3 - динамічні з нахилом тулуба в протилежну сторону, на вдиху із затримкою подиху; 4 - форсований вдих зі створенням опору руками на вдиху ( методика Стрельникової)); 5 –дренажні;

20.При рестриктивних вентиляційних порушеннях у ФР хворого варто використовувати:1 – ізометричні напруги м'язів передньої черевної стінки; 2 – динамічні дихальні вправи ; 3 – ідеомоторні вправи для великих грудних м'язів; 4 – дихальні вправи з акцентом на пасивизацію видиху

21.При адекватному фізичному навантаженні реакція системи кровообігу повинна бути: 1 – дистонічною; 2 – астенічною; 3 – гіпотонічною; 4 – нормотонічною ; 5 - гіпертонічною;

22.Який прийом масажу буде сприяти поліпшенню кінетики мокротиння:1.поглажування;2.розминания;3.вібрація переривчаста;4.вібрація безперервна;5.розтирання.???

23.Фізіологічне стомлення після тренувального заняття характеризується : 1 - непритомністю; 2 – відчуттям значної втоми; 3 – ЧСС через 3 хвилини понад 140 уд/ хв..4 -ЧСС через 3 хвилини менше 120 уд/хв.; 5 -ЧСС через 3 хвилини понад 120 уд/хв.

24.Для подальшої індивідуалізації фізичних навантажень після циклу реабілітаційних заходів хворому хронічної ішемічної хвороба серця потрібно провести пробу: 1 гіпоксичну 2.ортостатичну 3.Мартіне- Кушелевського; 4.Гарвардський степ-тест; 5.велоергометрию

25.Про ефективність ФР у хворого гіпертонічною хворобою свідчить зниження: 1. периферичного опору судин ; 2. ударного об’єму серця; 3.активності депрессорних систем; 4. активності холестеринового обміну; 5. фібрінолітичної активності крові ;

26.Для зниження м'язового тонусу масаж комірцевої зони хворому гіпертонічною хворобою проводиться прийомами: 1. інтенсивного розтирання;2. розминання;3. переривчастої вібрації; 4.погладжування; 5.всіма класичними прийомами ;

27.Хворому, що вчора поступив у стаціонар з приводу гострого інфаркту міокарду, призначають наступний руховий режим:1.тренуючий ;2.вільний ; 3.щадний ;4. постільний ;5. щадно - тренуючий.

Варіант 5

28. У пацієнтів з захворюваннями системи кровообігу при ФР використовують наступні фізичні вправи: 1. локальні; 2.анаэробні; 3.рефлекторні; 4. аеробні; 5.ідеомоторні ;

29.Спеціальним завданням ФР при ожирінні є: 1. поліпшення самопочуття 2. зменшення основного обміну; 3. підвищення рівня фізичної працездатності; 4. створення негативного енергетичного балансу; 5. підвищення якості життя;

30.Який прийом масажу, і в якому стані м'язів будуть сприяти відновленню функції уражених м'язів, профілактиці прогресування дистонії м'язів у хворої з невритом лицьового нерва праворуч: 1.Розтирання м'язів справа без усунення м'язової дистрофії; 2.Переривчаста вібрація уражених м'язів з попереднім розтягненням здорових м'язів ліворуч; 3.Переривчаста вібрація уражених м'язів без попереднього усунення дистонії м'язів; 4. Інтенсивне разминання мускулатури праворуч і ліворуч одночасно; 5. Прогладжування праворуч при розтяганні й фіксації долонею м'язів зліва.;

31.Яке лікування положенням варто призначити вищезгаданій пацієнтці: 1. Періодично нахиляти голову вліво при положенні сидячи, підтримуючи голову рукою з опорою на лікоть; 2.Перетягати м'яза із хворої сторони в здорову, знизу нагору за допомогою хустки; 3.Перетягнути м'яза лейкопластиром із права вліво; 4.Спати на лівій стороні; 5. Лейкопластирною тягою перетягнути мімічні м'язи зліва направо, звужуючи очну щілину

32.Які спеціальні завдання можна вирішити у вищезгаданої пацієнтки, використовуючи лікування положенням: 1. Збільшення розтягання судин; 2.Збільшення розтягання ураженого нерва; 3.Профілактика й усунення м'язової дистонії; 4.Збільшення тонусу м'язів здорової сторони ; 5.Збільшення сили м'язів ураженої сторони.

33.Які пасивні фізичні вправи варто використовувати для профілактики розвитку м’язових - суглобових контрактур у хворої з лівосторонньої геміплегією, 10 днів тому розвився геморагічний інсульт? 1. Плавне тильне згинання стопи з її про нацією; 2. Підошовне згинання стопи з її супінацією; 3. Швидке одночасне згинання пальців кисті із приведенням великого пальця; 4.Згинання передпліччя з його про нацією;5. Швидке максимально можливе розгинання колінного суглоба.

34.Груповий метод занять лікувальною гімнастикою призначається хворим, які перебувають на наступному руховому режимі: 1. строгому постільному ; 2.палатному ; 3.вільному ; 4. розширеному постільному ; 5. ліжковому ;

35.Посля проведеного вчора хірургічного втручання з приводу пахової грижі заняття фізичними вправами доцільно проводити у формі:1 - лікувальної гімнастики; 2 - дозовані ходьби; 3 - постільного рухового режиму; 4 - аеробних фізичних вправ; 5 - ізометричних фізичних вправі;

36.Ходьбу можна віднести до:1 -. гімнастичних фізичних вправ; 2- спортивно-прикладних вправ; 3 - пасивних вправ; 4 – ізометричних вправ; 5- анаеробних вправ;

37.Специальнимы завданнями ФР при нормальному плині 23 тижня вагітності є: 1 - зміцнення м'язів черевного преса, спини, тазового дна; 2 - профілактика хронічної пневмонії; 3 - поліпшення психо-емоційного стану; 4 - нормалізація тонусу й рухливості нервових процесів; 5 - зменшення потреби міокарда в кисні;

38..Після зняття гіпсової іммобілізації два дні назад із приводу перелому правої мало гомілкової кістки для формування вторинної кісткової мозолі використовуються засоби ФР: 1 – лікувальна гімнастика; 2 - рефлекторні фізичні вправи; 3 -велотренування; 4 - пасивні фізичні вправи; 5 - теренкур ;

Варіант 5

39..З метою формування вторинної кісткової мозолі. після зняття іммобілізації з приводу перелому правої малогомілкової кістки в фізичній реабілітації необхідно використовувати: 1 - ідеомоторні

фізичні вправи; 2 рефлекторні фізичні вправі;3 - постільний руховий режим; 4 - статичні дихальні вправи; 5 - фізичні вправи з навантаженням по осі травмованої кістки;

40.У фізичній реабілітації жінки перші 8 - 10 тижнів вагітності в заняттях фізичними вправами варто уникати: 1 - стрибків й різкої зміни внутрішньочеревного тиску; 2 - довільної напруги й розслаблення м'язів живота; 3 - вправ для зміцнення м'язів живота, тазового дна; 4 - статичних дихальних

Варіант 6

1.Рельєфність м'язів у спортсмена можна визначити: 1 - соматоскопією;2 - антропометрією; 3 - динамометрією;4 - соматометрією; 5 - спірометрією;

2.При пробі Мартіні – Кушелевського збудження пульсу становило 115%, підвищення пульсового тиску – 125% щодо спокою, відновлення показників наступило на 5 хв. Таку реакцію системи кровообігу потрібно вважати: 1 – нормотонічною,2 – гіпертонічною,3 – дистонічною.;4 - фізіологічною;5 - астенічною;

3Для визначення відставленої дії фізичного навантаження проводиться лікарський контроль: 1 – первинний; 2 – оперативний; 3 – поточний; 4 – етапний ; 5 - повторний оперативний;

4.Для визначення індексу маси тіла спортсмена потрібно вагу спортсмена співвіднести до : 1 - сили правої кисті; 2 – до росту в сантиметрах; 3 – до росту, вираженому в метрах у квадраті ; 4 – до величини обхвату грудної клітини в сантиметрах;5 – до життєвої ємності легенів у мілі літрах;

5. Соматометричним методом лікарського контролю спортсмена визначається й оцінюється : 1 - спадковість по кадіоваскулярним катастрофах ; 2 - тип реакції системи кровообігу на фізичне навантаження; 3 - тонус симпатичного відділу ВНС; 4 – стійкість організму до гіпоксії; 5 - фізичний розвиток

6.Фізичний розвиток спортсмена визначається й оцінюється :1- анамнестичним методом ; 2 - лабораторними методами; 3 - функціональними пробами системи кровообігу; 4 - соматометрією; 5 - гіпоксичними пробами;

7. При значному ( більше 100% ) росту пульсу й пульсового тиску щодо спокою на динамічне фізичне навантаження тип реакції системи кровообігу оцінюється як : 1 – гіпертонічний; 2 – астенічний; 3 – гіпотонічний; 4 -дистонічний; 5 - норма тонічний

8.Для визначення фізичної працездатності спортсменів жіночої статі Гарвардським степ-тестом необхідно мати сходинку висотою: 1-35 см; 2-43 см; 3-50 см; 4-55 см; 5-70 см;

9 По режиму м'язової діяльності фізична робота може бути : 1 - локальною; 2 – субмаксимальною ; 3 – динамічною; 4 – глобальною; 5 – легкою;

10.Фізичну роботу можна назвати глобальної . якщо в ній задіяно м'язового масиву спортсмена : 1 - менше 1/3 ; 2 - 2/3 ; 3-3- 1/2; 4 – більше 1/3 ; 5 – більше 2/3 ;

11.Економизация роботи системи кровообігу в результаті кумулюючого впливу фізичних тренувань визначається:1 - збільшенням кінцево- діастолічного об’єму серця;2 - зменшенням кінцево-діастолічного об’єму серця;3 - збільшенням кінцево-ситолічного об’єму серця; 4 - зменшенням коронарного кровообігу; 5 - порівняно більшими величинами приросту пульсу на стандартні навантаження

12.Проба Штанге проводиться для визначення у спортсмена:1 – рівня фізичного розвитку;2 - гармонійності фізичного розвитку; 3 – стійкості організму до гіпоксії; 4 – рівня фізичної працездатності; 5 - соматотипа ;

13. Безпосередній вплив фізичного навантаження можна визначити при проведенні лікарського контролю:1 - поточного; 2-2- оперативного; 3 - етапного; 4 - первинного; 5 – вторинного етапного;

Варіант 6

14.Для визначення належної маси тіла за індексом Брока у спортсмена з ростом 167 см необхідно від цієї величини відняти : 1 – 100 ; 2 – 105; 3 – 110; 4-90; 5 – 95 ;

Варіант 6

15.Проведений лікарський контроль під час тренувального заняття визначає: 1 - безпосередня дія фізичного навантаження; 2 – кумулюючу дію фізичних навантажень; 3 - відставлену дію фізичного навантаження; 4 – ступінь стомлення від фізичного навантаження в тренуванні; 5 – ступінь відновлення після фізичного навантаження.

16. Відставлений ефект дії фізичного навантаження можна визначити лікарським контролем: 1 - первинним; 2-поточної ; 3 - оперативним ; 4. - етапним ; 5 – під час тренувального заняття;

17.При прямому визначенні максимального споживання кисню (МПК) за методикою сходинково -зростаючого навантаження кожна сходинка триває : 1 – 1-2 мінути; 2 – не більше 3 мінут; 3 -не менше 5 мінут; 4-30 мінут; 5 – більше 30 мінут;

18.Для визначення функціонального стану системи кровообігу пробій Руфьє школярам пропонується: 1 – пробігти 5 мінут; 2 - присісти 20 разів протягом 45 секунд; 3 – присісти 30 разів протягом 45 секунд; 4 – пробігти 100 метрів; 5 – присісти 20 разів протягом 10 секунд ;

19.Обьективним критерієм для припинення виконання тесту з фізичним навантаженням при визначенні фізичної працездатності спортсмена є : 1 - прискорення пульсу до 120 уд\хв; 2 – ріст АТ до 180/90 мм рт ст.; 3 – почуття утоми.; 4 - прискорення пульсу в межах 180 мінус вік; 5 - ріст АТ понад 230/ 130 мм рт ст..

20.Дистоническая реакція системи кровообігу на тренувальному занятті характеризується: 1 – прискоренням пульсу в межах суми пульсу спокою й 10 % хронотропного резерву індивіда;2 -прискоренням пульсу в межах суми пульсу спокою й 75 % хронотропного резерву; 3 – підвищенням САТ до рівня суми 0,5 ЧСС тренувальної плюс 82; 4 - зниженням ДАТ до «без кінцевого тону» ; 5 – зниженням пульсового АТ;

21.Силовим індексом оцінюється : 1 – пропорційність фізичного розвитку спортсмена ; 2 – відмінності показників обстеженого від середніх однорідної групи;3 – взаємозв'язок показників фізичного розвитку спортсмена;4 – центильний інтервал показників фізичного розвитку спортсмена;5 - середньоквадратичне відхилення показників досліджуваного в порівнянні із середніми однорідної групи ;

22 Тонус симпатичного відділу ВНС визначається функціональною пробою: 1 – Мартіне - Кушелевського; 2 – ортостатичною;3 – Штанге ;4 – з хлоридом калію; 5 – з ізометричним навантаженням кистьовим динамометром;

23.Кумулирующий ефект тренувального процесу в спортсмена визначається й оцінюється при проведенні лікарського контролю : 1 – первинного ;2 – етапного ;3 – оперативного;4 - поточного ; 5 – під час тренувального заняття ;

24.Стійкість організму до гіпоксії можна визначити й оцінити функціональною пробою : 1 – ортостатичною ; 2 велоергометричною; 3 - Штанге; 4 – кліностатичною; 5 – холодовою;

25.Для визначення кумулятивного ефекту фізичних навантажень у тренувальному процесі проводиться: 1 – лікарський контроль під час тренувального заняття; 2 - лікарський контроль протягом 24 годин після тренувального заняття; 3 – лікарський контроль після певного етапу тренувальних занять ; 4 – оперативний лікарський контроль; 5 – поточний лікарський контроль;

26.Визначення фізичної працездатності спортсмена проводиться при проведенні: 1 – первинного лікарського контролю;2 – оперативні контролі; 3 – під час тренувального заняття;4 - відразу ж після тренувального заняття; 5 - під час спортивного змагання;

Варіант 6

27.У результаті хронічної глобальної гіпокінезії : 1 – зростає тонус блукаючому нерву ; 2 -зростає емоційна стійкість;3 – зменшується вплив негативних емоцій; 4 розвивається застій у басейні воротної вени; 5 – підвищується розумова працездатність;

28.Критерієм правильного вибору потужностей фізичних навантажень при визначенні фізичної працездатності тестом РWС –170 є : 1 - рівень ЧСС наприкінці першого навантаження в межах 110 – 120;2 –

Варіант 6.

менше 100 ; 3 – більшого 150 ; 4 – рівень ЧСС наприкінці другого навантаження в межах 180 – 200; 5 - менше 90 уд\хв. ;

29.У спортивній діяльності використання спортивних напоїв сприяє : 1 – збільшенню добового раціону спортсмена; 2 – зменшенню добового раціону ; 3 – зниженню фізичної працездатності; 4 – уповільненню процесів відновлення; 5 - погіршенню водно - сольового балансу :

30.Прискорення пульсу й підвищення АТ в стані спокою й на стандартне навантаження після тренувального заняття спортсмена свідчить про : 1 – ортостатичний колапс; 2 – Гравітаційний шоку 3 – стан гіпоглікемії ; 4 - синдромі перетренованості; 5 – гострий больовий печінковий синдром;

31.Для визначення належної маси тіла спортсмена за індексом Брока у чоловіка з ростом 182 см необхідно від росту відняти:1 – 100 ; 2 – 130 ; 3 – 110 ; 4 - 105 ; 5- 80 ;

32.При проведенні проби з ізометричним навантаженням для визначення типу реакції системи кровообігу використовується навантаження, що відповідає: 1 – максимально можливій силі правої кисті; 2-10% від неї; 3-50 % від неї; 4-75 % від неї; 5-25 % від неї;

33.Реакція системи кровообігу на пробу Мартін оцінюється як нормотонічна при наступних змінах показників щодо спокою : 1 – росту пульсу й пульсового АТ на 60-80% ; 2 – рости цих показників на 100 і більше відсотків, 3 – рости ЧСС на 100% і зменшення пульсового АТ; 4 – рости ЧСС більше 100 % і падінні діастолічного АД до рівня «безкінцевого тону»; 5 – росту пульсу й збільшенні пульсового тиску на 50 % ;

34.При фізіологічному типі реагування системи кровообігу на фізичне навантаження адекватно : 1 - зростає пульс і зростає ударний об’єм серця; 2 – зростає пульс і не змінюється ударний об’єм серця; 3 - зростає пульс і зменшується ударний об’єм серця; 4 - зростає пульс і зростає периферичний опір судин; 5 - зростає пульс і різко падає ДАТ;.

35.Визначення фізичної працездатності спортсмена проводиться при лікарському контролі для визначення: 1 – безпосереднього впливу тренувального навантаження ; 2 - термінового ефекту навантаження ; 3 – соматотипу; 4 – тонусу симпатичного відділу ВНС; 5 – кумулюючого впливу фізичних тренувань;

36.При визначенні фізичної працездатності спортсмена навантажувальними тестами пульсометрією доречно проводити : 1 – на 1 мінуті фізичного навантаження; 2 – на перших секундах після навантаження; 3 – перед навантаженням;4 – на 5 мінуті після навантаження; 5 – через 30 мінут після навантаження;

37.При визначенні фізичної працездатності спортсмена навантажувальними тестами пульсометрією доречно проводити : 1 – на 1 мінуті фізичного навантаження; 2 – на перших секундах після навантаження; 3 – перед навантаженням;4 – на 5 мінуті після навантаження; 5 – через 30 мінут після навантаження;

38.Вступна частина (розминка) як правило становить від всієї тривалості тренувального заняття: : 1-1- не більше 10 % ; 2-10-15 % ; 3-25-30 %; 4 – не менше 50 %; 5-5 %;

39..Видалення молочної кислоти із організму спортсмена після фізичного тренування триває: 1-48 годин; 2- 0,5 – 1,5 години; 3-24 години; 4-3-4 дні; 5 – тиждень

Варіант6

40.Використання адаптогенів у спортивній діяльності сприяє :1 – ресинтезу запасів глікогену; 2 - зменшенню енергетичних резервів в організмі ; 3 – затримці розвитку дистрофічних процесів; 4 – зменшенню болючих відчуттів; 5 - росту максимальної вентиляції легенів;

Варіант 7.

1.Нормотонічний або фізіологічний тип реагування системи кровообігу на пробу Мартіне характеризується: 1 – незначним приростом пульсу й пульсового тиску, 2 – значним збудженням пульсу і зменшенням пульсового тиску, 3 – приростом пульсу й пульсового тиску більше, ніж на 100% від спокою; 4- значним приростом пульсу зі значним падінням діастолічного тиску; 5 - значним приростом пульсу без змін пульсового тиску;

2.Рельєфність м'язів у спортсмена можна визначити: 1 - соматоскопією;2 - антропометрією; 3 - динамометрією;4 - соматометрією; 5 - спірометрією;

3.Економизация роботи системи кровообігу в результаті кумулюючого впливу фізичних тренувань визначається:1 - збільшенням кінцево- діастолічного об’єму серця;2 - зменшенням кінцево-діастолічного об’єму серця;3 - збільшенням кінцево-ситолічного об’єму серця; 4 - зменшенням коронарного кровообігу; 5 - порівняно більшими величинами приросту пульсу на стандартні навантаження

4.Силовим індексом оцінюється : 1 – пропорційність фізичного розвитку спортсмена ; 2 – відмінності показників обстеженого від середніх однорідної групи;3 – взаємозв'язок показників фізичного розвитку спортсмена;4 – центильний інтервал показників фізичного розвитку спортсмена;5 - середньоквадратичне відхилення показників досліджуваного в порівнянні із середніми однорідної групи ;

5.Для визначення належної маси тіла спортсмена за індексом Брока у чоловіка з ростом 182 см необхідно від росту відняти:1 – 100 ; 2 – 130 ; 3 – 110 ; 4 - 105 ; 5- 80 ;

6. .Первинний лікарський контроль спортсмена проводиться з метою визначення: 1 - безпосереднього впливу фізичних навантажень; 2 - питання допуску до занять фізичними вправами; 3 - кумулятивної дії фізичних тренувань; 4 - ступеня втоми після тренування; 5 - необхідності корекції тренувального процесу спортсмена;

7Для визначення й оцінки фізичного розвитку спортсмена використовується : 1 – проба зі зміною положення тіла в просторі; 2 – гіпоксині проби ; 3 – соматометрія ; 4 – проба Штанге; 5 – проба Генча ;

8.При оперативному лікарському контролі доцільно використовувати наступні методи :1 – інструментальні ;2 – лабораторні ;3 – анамнестичні й соматоскопічні ; 4 – динамометрію;5 - спірографію;

9.Після проведеного лікарського контролю у висновку про стан здоров'я спортсмена відзначається :1- задовільне здоров'я; 2 – добре здоров'я; 3 – відмінне здоров'я; 4 – здоровий;5 – не здоровий

10.Методи визначення фізичної працездатності спортсмена базуються на прямолінійному взаємозв'язку інтенсивності фізичного навантаження з:

1 - пульсом;2 - артеріальним тиском;3 - частотою дихання; 4 - дихальним об’ємом; 5 - серцевим викидом;

11. Для визначення величини МПК за номограмою Астранда спортсменові необхідно провести тестування з фізичним навантаженням інтенсивністю: 1 – до 25 % аеробних можливостей індивіда;2 – більше 75 % аеробних можливостей індивіда ; 3 -менше 10 % аеробних можливостей індивіда ; 4-30 %; 5 - не менше 50 % аеробних можливостей індивіда ;

12. Визначення й оцінка фізичної працездатності за допомогою Гарвардський степ - тесту базується на:1 - величині пульсу наприкінці тестування; 2 - швидкості відновлення пульсу після тестування;3 - взаємозв'язку антропометричних показників досліджуваного; 4 - величині частоти подиху під час тестування; 5-величині пульсу перед тестуванням
заняття

13.Позитивне кумулятивний вплив від систематичних тренувальних занять на фізичний розвиток спортсмена виявиться : 1 - зменшенням поперечника діафізів трубчастих костей; 2 – зменшенням змісту кальцію в костях; 3 – зростанням сили й рельєфності м'язів; 4 - зменшенням компактного шару костей ; 5 - формуванням плоскостопості ;

Варіант 7

14.Гіпертонічна реакція системи кровообігу у спортсмена на фізичне навантаження характеризується : 1 – ростом САТ до рівня ( 0,5 тренувальної ЧСС плюс 82); 2 – зниженням САТ щодо стану спокою; 3 - відсутністю змін систолічного АТ ; 4 – ростом систолічного АТ вище рівня (0,5 тренувальної ЧСС плюс 82); 5 - зниженням діастолічного АТ до нульового рівня ;

15. Збільшення ЧСС на 34 уд./хв.. щодо спокою при ортостатичній пробі свідчить про: 1 - превалювання тонусу симпатичного відділу ВНС; 2 - превалюванні парасимпатичного відділу ВНС; 3 – астенічному типі геодинамічної реакції на пробу; 4 - гіпертонічному типі геодинамічної реакції на пробу; 5 - збалансованої діяльності симпатичного й парасимпатичного відділів ВНС;

16. Ознаками патологічного стомлення після тренувального заняття є :1 - ЧСС менше, ніж 120 уд\хв через 3 мінути; 2 – ЧСС більше 140 уд/хв.; 3 -ЧСС менше 130 уд/хв.; 4 - відчуття м'язової радості; 5 - гарне самопочуття;.

17. Пропорційність соматометричних показників можна оцінити методом : 1 - перцентилій; 2 - кореляції 3 - індексів; 4 - стандартів; 5 – сигмальних відхилень ;

18. Масажний прийом погладжування комірцевої зони у хворого гіпертонічною хворобою може сприяти: 1 – стимуляції кровотворення; 2 – нормалізації фібрінолітичної активності крові;3 – зниженню процесів збудження в корі головного мозку;4 – підвищенню процесів збудження в корі головного мозку; 5 - підвищенню м'язового тонусу;

19.Спеціальними завданнями ФР хворого гіпертонічною хворобою є:

1. розвиток м'язової сили; 2. - зниження периферичного опору судин;;3. підвищення загальної витривалості;4. нормалізація психоемоційного стану; 5. зменшення активності депресорних систем

20.У ФР хворого хронічною ішемічною хворобою серця для рішення спеціальних завдань можна використовувати наступні її форми:1 – дихальні вправи; 2. лікувальну гімнастику;3.загартовування 4. руховий режим, що щадить; 5.спортивно-прикладні фізичні вправи

21.Хворому, що вчора поступив у стаціонар з приводу гострого інфаркту міокарду, призначають наступний руховий режим:1.тренуючий ;2.вільний ; 3.щадний ;4. постільний ;5. щадно - тренуючий.

22. У пацієнтів з захворюваннями системи кровообігу при ФР використовують наступні фізичні вправи: 1. локальні; 2.анаэробні; 3.рефлекторні; 4. аеробні; 5.ідеомоторні ;

23.Нормалізації фібрінолітичної активності крові при ФР пацієнта з гіпертонічною хворобою сприяють фізичні вправи: 1 - ізометричні ; 2 - ідеомоторні ;3 -рефлекторні ;4 – глобальної, циклічні, аеробної спрямованості ;5 – з різкою зміною положення тіла й затримкою подиху ;

2 Активізація енерговитрат за рахунок розщеплення жирів у хворого з ожирінням розв’язується використанням наступного засобу ФР: 1. локальних фізичних вправ;2. пасивних фізичних вправ; 3. активних фізичних вправ;4. палатнного рухового режиму; 5. загартовуючи процедур;

25. Для хворих з ожирінням доцільно призначати фізичні тренування з навантаженнями , які можуть активізувати хронотропного резерву : 1 – більше 75 % ; 2 - близько 75 % ; 3 - менш 25 %; 4 – 50 %; 5 - не більше 10 %;

26. Особливістю призначення фізичних вправ у процедурі лікувальної гімнастики хворому зі спастичним колітом є:1. часта зміна вихідних положень; 2. інтенсивність навантажень середнього й вище за середній рівня;3. включення силових вправ для м'язів черевного пресу; 4. динамічні

Варіант 7

вправи для кінцівок і тулуба з обмеженою амплітудою рухів; 5. ігрові вправи середньої рухомості;

27 Компенсація газообміну у хворого з правобічною нижньодолевою пневмонією можлива при призначенні : 1 – ідеомоторних фізичних вправ для рук; 2 - вправ з акцентом на діафрагмальний тип дихання ,лежачи на правому боці; 3 - дихальних вправ з акцентом на форсований видих; 4 – ізометричних вправ для нижніх кінцівок; 5. – дихальних вправ за методикою Стрельникової;

28.Постуральный дренаж хворим з бронхоектазами проводиться: 1 - до заняття лікувальною гімнастикою; 2 - після заняття лікувальною гімнастикою; 3 – в основній частині заняття лікувальною гімнастикою; 4 - у заключній частині заняття лікувальною гімнастикою; 5 - у вступній частині заняття лікувальною гімнастикою;

29. Зменшенню залишкового об’єму легень у хворих на бронхіальну астму сприяють:

1 форсований видих з використанням діафрагмального типу дихання; 2 - форсований вдих при грудному типі дихання; 3 - глибокий видих затримка дихання на видиху; 4 плавний подовжений видих і стискання нижньої частини грудної клітини на видиху; 5 - форсований вдих з опором розширенню грудної клітини руками ;

30.Який руховий режим призначається пацієнтам з інсультом, що супроводжується геміплегією, що розвинулась тиждень назад? 1. Вільний; 2. Палатний; 3. Щадно- тренуючий;4. Строгий постільний; 5. Розширений постільний

31.Який прийом масажу сприяє зменшенню тонусу м'язів при їх гіпертонії?1. переривчаста вібрація; 2 інтенсивне разминання; 3. швидке погладжування; 4. інтенсивне швидке розтирання; 5 повільне погладжування

32.Розвязанню якого спеціального завдання з нижчеперелічених буде сприяти лікування положенням у хворого з інсультом ? 1.Усуненню м'язової дистонії; 2. Профілактиці формування суглобних контрактур; 3.Збільшенню сили м'язів кінцівок; 4.Поліпшенню вестибулярної функції; 5.Поліпшенню координаційної функції нервової системи.

33. Які спеціальні пасивні фізичні вправи варто використовувати вищевказаному хворому? 1.Тильне згинання стопи й кисті; 2.Підошовне згинання стопи; 3.Одночасне згинання всіх пальців кисті; 4.Згинання передпліччя з його пронаціею; 5.Приведення великого пальця й плеча

34. Який прийом масажу й у якому вихідному положення кінцівок буде сприяти в того ж хворого профілактиці подальшого підвищення тонусу м'язів, м'язової дистонії? 1.Переривчаста вібрація м'язів, що приводять плече; 2. Інтенсивне розминання м'язів, що приводять плече; 3. Інтенсивне розминання згиначів передпліччя при зігнутому передпліччі; 4. Погладжування згиначів передпліччя й кисті в положенні розгинання й супінації передпліччя й кисті; 5. Розтирання згиначів пальців при супінованї кисті й розігнутих пальців.

35.Яке анталгічне положення тіла варто призначити пацієнтові з радикулярними проявами остеохондрозу попереково - крижового відділу хребта для збільшення між хребцевих просторів в задніх відділах хребта? 1. Лежачи на спині з витягнутими ногами; 2. Лежачи на животі; 3. Лежачи на боці з випрямленими ногами; 4. Лежачи на спині із зігнутими ногами; 5. Сидячи з витягнутими ногами

36.На 23 тижні нормальної вагітності доцільно використовувати засоби фізичної реабілітації: 1 – щадний руховий режим; 2 - лікувальний масаж; 3 - пасивні фізичні вправи; 4 - лікувальну гімнастику; 5 - дозовану ходьбу;

37 В фізичній реабілітації на ліжковому руховому режимі хвора: 1 – має потребу в постійному медичному спостереженні й допомозі при самообслуговуванні; 2 - не має потреби в сторонній допомозі при самообслуговуванні; 3 - не

Варіант 7

має потребу в постійному медичному спостереженні; 4 – має потребу в постійному медичному спостереженні, але може себе обслуговувати; 5 - не має потреби в постійному медичному спостереженні й може себе обслуговувати;

38.Для активізації екстракардіального механізму кровообігу в ФР хворого з недостатністю кровообігу 2 стадії призначаються 1 - ізометричні напруги м'язів нижніх кінцівок; 2 – ідеомоторні вправи для верхніх кінцівок ; 3 - поглиблення діафграгмального подихи й піднесене положення нижніх кінцівок; 4 - анеробні фізичні вправи; 5 - спортивно прикладні фізичні вправи максимальної аеробної потужності;

39.Хворому із травмою стегнової кістки імобілізованою гіпсовою пов'язкою у ФР призначаються фізичні вправи: 1 - ізометричні скорочення імобілізованих м'язів ; 2 - спортивно-прикладні фізичні вправи ; 3 - рефлекторні фізичні вправі 4 - активні фізичні вправи для імобілізованої кінцівки ; 5 - трудотерапію;

40.Після аорто - коронарного шунтування засобами ФР можна вирішити спеціальні завдання: 1 - зниження кінцево - діастолічного об’єму серця; 2 - зниження кінцеве систолічного об’єму серця; 3 - стимуляція симпатоадреналової системи організму; 4 - збільшення периферичного опору судин; 5-зменшення ударного об’єму серця;

Варіант 8

1. Пробою Генча визначається у спортсмена : 1 - тонус парасимпатичного відділу ВНС; 2 – тонус симпатичного відділу ВНС;3 – його соматотип ; 4 - стійкість організму до гіпоксії; 5 - бронхіальну прохідність

2. Оцінка фізичного розвитку спортсмена методом стандартів передбачає: 1 - визначення ступеня взаємозв'язку між окремими його показникам; 2 - визначення кількісної границі відсотка або центеля досліджуваного; 3 - визначення пропорційності показників відносно один одного; 4 - оцінку середньоквадратичних відхилень від середніх однорідної групи; 5 - порівняння певних показників з показниками центильних таблиць ;

3.Значна активізація тільки хронотропного резерву серцево-судинної системи без зміни інотропного при пробі Мартіне - Кушелевського характеризується як реакція :1 – астенічна , 2 – гіпертонічна , 3 – дистонічна; ; 4 - фізіологічна ;5 - нормотонічна ;

4. Про перевагу тонусу симпатичного відділу ВНС при ортопробі свідчать названі зміни показника ЧСС в ортостазі: 1 -ріст пульсу щодо спокою на 6 уд /хв.; 2 - ріст пульсу щодо спокою на 18уд\хв; 3 - зменшення пульсу щодо спокою; 4 – ріст пульсу щодо спокою на 30 уд\хв ; 5 - незмінність пульсу щодо спокою;

5. .Кумулирующее вплив фізичних навантажень визначається лікарським контролем: 1 - оперативним ; 2-поточним 3 - етапним ; 4 - під час тренувального заняття; 5 - на наступний ранок після тренувального заняття;

6. Соматометричним методом лікарського контролю спортсмена визначається й оцінюється : 1 - спадковість по кадіоваскулярним катастрофах ; 2 - тип реакції системи кровообігу на фізичне навантаження; 3 - тонус симпатичного відділу ВНС; 4 – стійкість організму до гіпоксії; 5 - фізичний розвиток

7.Проведений лікарський контроль під час тренувального заняття визначає: 1 - безпосередня дія фізичного навантаження; 2 – кумулюючу дію фізичних навантажень; 3 - відставлену дію фізичного навантаження; 4 – ступінь стомлення від фізичного навантаження в тренуванні; 5 – ступінь відновлення після фізичного навантаження.

8.Для визначення кумулятивного ефекту фізичних навантажень у тренувальному процесі проводиться: 1 – лікарський контроль під час тренувального заняття; 2 - лікарський контроль протягом 24 годин після тренувального заняття; 3 – лікарський контроль після певного етапу тренувальних занять ; 4 – оперативний лікарський контроль; 5 – поточний лікарський контроль;

9.Визначення фізичної працездатності спортсмена проводиться при лікарському контролі для визначення: 1 – безпосереднього впливу тренувального навантаження ; 2 - термінового ефекту навантаження ; 3 – соматотипу; 4 – тонусу симпатичного відділу ВНС; 5 – кумулюючого впливу фізичних тренувань;

10.Для визначення загальної фізичної працездатності спортсмена доцільно використовувати м'язові навантаження : 1 – локальні ; 2 – глобальні; 3 – регіональні ; 4 – малої аеробної потужності; 5 – переважно ізометричні;

11.Для визначення фізичної працездатності спортсменів чоловічої статі за величиною індексу Гарвардську степ-тесту необхідно мати сходинку висотою: 1-35 см; 2-45 см; 3-50 см; 4-55 см; 5-70 см;

12.Заняття фізичними вправами в повному обсязі навчальних програм проводяться з дітьми : 1 – без відхилень у стані здоров'я; 2 – зі слабкою фізичною підготовленістю ;3 – з недостатнім фізичним розвитком і відхиленнями в стані здоров'я; 4 – з відхиленнями в стані здоров'я постійного характеру; 5 -спеціальної медичної групи ;

Варіант 8.

13.Оперативним лікарським контролем визначається й оцінюється :1 - відставлений ефект тренувального заняття ; 2-2- термінової ефект тренувального заняття; 3 – кумулюючий ефект ; 4 - відновлення спортсмена після тренувального заняття; 5 - перспективність спортсмена в даному виді спорту;

14. У заключній частині тренувального заняття фізичне навантаження супроводжується активізацією хронотропного резерву спортсмена в межах : 1-1- 35 % ; 2-10 % ; 3-40-50 % ; 4-75 %; 5-80 %;

15.Экономизация функції системи зовнішнього подиху в результаті систематичних адекватних фізичних тренувань проявляється зменшенням : 1 - дихального об’єму ; 2 – частоти дихання; 3 – життєвої ємності легень; 4 – бронхіальної прохідності; 5 - резерву вдиху;

16. Дистонічна реакція системи кровообігу в тренувальному занятті проявляється : 1 – зниженням САТ щодо стану спокою; 2 - ростом САТ ; 3 – прискоренням пульсу в межах суми пульсу в спокої й 80 % хронотропного резерву спортсмена; 4 – зниженням ДАТ до «безкінцевого тону» ; 5 – відсутністю росту пульсового АТ ;

17.При гравітаційному шоку необхідно : 1 - виключити тривале стояння; 2 – спортсменові негайно дати склянка теплого цукрового сиропу ; 3 – продовжити повільний біг, ходьбу; 4 - спортсменові додати вертикальне положення; 5 - припинити м'язову діяльність ;

18.У ФР хворого ішемічною хворобою серця по режиму м'язового скорочення використовують такі фізичні вправи:1 - динамічні; 2 - активні; 3 - аеробні; 4 - регіональні; 5 - гімнастичні

19.У результаті систематичних занять адекватними фізичними вправами у хворого гіпертонічною хворобою::1. збільшується кінцево- систолічний об’єм лівого шлуночку серця ;2.збільшується ЧСС спокою; 3.підвищується тонус симпатичного відділу нервової системи;4 знижується потреба міокарда в кисні в стані спокою й при фізичному навантаженні; 5. збільшується гіпертрофія міокарду

20.У процедурі лікувальної гімнастики в ФР хворого нейроциркуляторною дистонією , що протікає з гіпотонією використовують:1. часті зміни положення тіла; 2. вправи на розслаблення; 3. низьку інтенсивність навантаження; 4. ідеомоторні вправи; 5. повільний темп виконання вправ

21.Хворому гіпертонічною хворобою ІІ стадії , що лікується амбулаторно, доцільно призначити наступні засоби ФР: 1. лікувальну гімнастику; 2. дозовану ходьбу; 3.спортивно-прикладні вправи; 4. теренкур;5.механотерапію;

22.Хворому із хронічною недостатністю кровообігу ІІ ступеня в амбулаторних умовах призначається наступний руховий режим:1.постільний ; 2.- щадний ; 3.палатний ;4. тренувальний; 5. вільний

23. У процедурі лікувальної гімнастики хворому хронічною ішемічною хворобою серця для розв’язання спеціальних завдань доцільно використовувати наступні вправи::1. динамічні для більших груп м'язів; 2. динамічні локальні; 3. динамічні регіональні;4. ізометричні; 5. ідеомоторні

24.Для поліпшення моторної функції кишко вика хворому з атонічним хронічним колітом потрібно використовувати наступні засоби ФР:1. механотерапію ; 2 - ідеомоторні фізичні вправи для нижніх кінцівок; 3 - спортивно - прикладні фізичні вправи; 4 - рефлекторні вправи, 5 - дозовану ходьбу;

25.Які з перерахованих фізичних вправ здатні підвищити кислотоутворюючу функцію шлунку:1. динамічні дихальні вправи 2. спортивн – прикладні малої інтенсивності тривалі 3. активні для дистальних відділів кінцівок з великою амплітудою, короткочасні 4. ігрові малорухомі 5. ізометричні напруги м'язів

Варіант 8

26.Особливістю проведення фізичного тренування хворому з інсулінозалежним цукровим діабетом є наступне: 1. збільшення дози інсуліну 2. зменшення дози інсуліну 3. зменшення кількості вживаних вуглеводів 4. наближення ділянки ін'єкцій інсуліну до м'язів, які включаються в рухи . 5 - введення інсуліну після фізичних тренувань

27. Спеціальним завданням ФР хворого з хронічним атонічним колітом є : 1. відновлення природної перистальтичної активності кишко вика 2. зниження внутрішньочеревного тиску у верхніх відділах черевної порожнини 3. зняття спазмів гладкої м'язової тканини кишечника 4. підвищення тонусу центральної нервової системи 5. профілактика спланхноптозу

28 Постуральний дренаж хворому із захворюванням органів дихання проводиться :1 – після заняття лікувальною гімнастикою ; 2- до заняття лікувальною гімнастикою ; 3 - з ізометричною напругою черевної стінки ;4 - з обмеженням кашлю ; 5 - з масажними прийомами лагідного погладжування ;

29. Постуральний дренаж здійснюється в сполученні з: 1- вібраційним масажем і покахикуванням на видиху; 2 - масажним прийомом розтирання; 3 - масажним прийомом погладжування грудної клітини на вдиху; 4 -вібраційним масажем на вдиху; 5 - розминанням м'язів спини.

30. Який засіб ФР з нижче перерахованих допоможе вирішити спеціальні завдання при невриті променевого нерва, що супроводжується паралічем: 1. щадний руховий режим: 2 щадно- тренуючий руховий режим; 3 – лікувальна гімнастика; 3. Пасивні рухи в променево - п’ясному суглобі; 4.Циклічні спортивно прикладні вправи; 5. Розширений постільний режим

31.Силу уражених м'язів при невриті ліктьового нерва, що супроводжується парезом, найкраще можуть відновити: 1. Пасивні рухи; 2. Ідеомоторні вправи; 3. Циклічні спортивно-прикладні вправи; 4. Вправи з опором руху; 5. Махові рухи кінцівки;

32.Яка з нижчеперелічених фізичних вправ можна використовувати для розв’язання спеціальних завдань у ФР пацієнта з невритом ліктьового нерва після травми, що супроводжується паралічем: 1. Активне тильне згинання кисті; 2. Пасивне тильне згинання кисті; 3. Пасивне долонне згинання кисті; 4. Активне відведення кисті; 5. Супінація передпліччя ;

33.Який із прийомів масажу буде сприяти рішенню спеціальних завдань у ФР вищезгаданого пацієнта: 1. Повільне погладжування м'язів плеча й передпліччя в положенні легкого тильного згинання променево - зап’ястного суглобу; 2. Швидке погладжування з того ж вихідного положенні руки; 3. Легке розтирання м'язів передпліччя при долонному згинанні кисті; 4 Інтенсивне розминання м'язів передпліччя й кисті при розігнутому променево – зап’ястному суглобі й випрямлених пальцях; 5. Непереривчаста крапкова вібрація ;

34. Хворий перебуває на стаціонарному лікуванні протягом 10 днів з приводу ішемічного мозкового інсульту із правобічної гемиплегії. Яке завдання фізичної реабілітації буде спеціальним ?: 1. Профілактика розвитку патологічних синкінезій; 2. Укорочення м'язів приводящих плече; 3.Поліпшення загального самопочуття хворого; 4. Укорочення м'язів, що згинають передпліччя;5. Профілактика гіпостатичної пневмонії;

35.Яку фізичну вправу з нижчеперелічених варто використовувати для профілактики розвитку суглобних контрактур:1. Швидке одночасне згинання всіх пальців кисті; 2. Повільне розгинання окремо в кожному між фаланговому суглобі, відведення великого пальця;3. Долонне згинання кисті; 4.Активне розгинання кисті;5.Пасивне згинання передпліччя

Варіант 8

36.При фізичній реабілітації хворого з підвищеним тонусом і гіперкінезією жовчного міхура варто акцентувати увагу на фізичні вправи : 1 - з підвищенням внутрішньочеревного тиску ; 2 - зі зниженням внутрішньочеревного тиску ; 3 - зі зсувом органів черевної порожнини ; 4 - ідеомоторні для нижніх кінцівок; 5 - рефлекторні для верхніх кінцівок;

37.Інтенсивність фізичного навантаження при заняттях лікувальною гімнастикою у вагітної жінки буде адекватної, коли в неї: 1 - вираз задоволення на обличчі; 2 - значна гіперемія обличчя; 3 – артеріальний тиск не відповідає пульсу; 4 - порушена координації рухів; 5 – блідість обличчя ;

38.Ізометричні напруги м'язів травмованої кінцівки, яка імобілізована гіпсовою пов’язкою , сприяють: 1 - попередженню контрактури в іммобілізованих суглобах; 2 - попередженню м'язових атрофій імобілізованої кінцівки; 3 – тромбоутворенню в імобілізованої кінцівки; 4 - збереженню рухового стереотипу в ЦНС; 5 - формуванню тимчасової компенсації для переміщення;

39.У ранньому післяопераційному періоді фізичної реабілітації хворого необхідно акцентувати увагу на: 1 – динамічні дихальні вправи з форсуванням вдиху; 2 – динамічні дихальні вправи з підручними засобами; 3 - грудний тип дихання з форсуванням вдиху; 4. – грудний тип дихання з подовженням видиху; 5 - поглиблення діафрагмального дихання;

40 Щадний руховий режим, використовується в ФР хворого , функціональний стан якого : 1 - в стаціонарі потребує постійного медичного спостереженні і допомоги в самообслуговуванні; 2 - в санаторії потребує строгої регламентації фізичних навантажень; 3 - в стаціонарі не потребує постійного медичного спостереження; 4 -в стаціонарі може себе повністю обслуговувати; 5 – в санаторії не потребує строгої регламентації ні інтенсивності ні тривалості фізичних навантажень ;

Варіант 9

1 Для визначення відповідності використаного в занятті фізичного навантаження функціональним можливостям організму необхідно провести:1.поточний лікарський контроль ;2.оперативний лікарський контроль;3 - етапний лікарський контроль; 4 - функціональні проби з ізометричними навантаженнями; 5 - антропометрію спортсмена ;

2. Соматоскопією можна визначити в спортсмена :1 - рельєфність м'язів; 2 - силу м'язів; 3 - тонус м'язів; 4 - товщину жирових складок; 5 - обхват тулуба й кінцівок;

3.Безпосередня дія фізичного навантаження визначається при проведенні лікарського контролю: 1 – етапного ;2 – поточного ; 3 - оперативного: 4 – первинного; 5 - з визначенням фізичного розвитку ;

4.Для оцінки типу реакції системи кровообігу при проведенні проби Мартін – Кушелевського використовується :1 – динамометрія; 2 – спірометрія: 3 – електрокардіографія; 4 – пульсометрія; 5 – гоніометрія;

5 Визначення й оцінка тонусу симпатичного відділу ВНС проводиться функціональною пробою: 1 - з ізометричним фізичним навантаженням; 2 – із затримкою дихання; 3 – з динамічним фізичним навантаженням ; 4 -зі зміною положення тіла в просторі; 5 – зі зміною умов зовнішнього середовища ;

6.Стійкість організму до гіпоксії можна визначити пробій : 1 - з ізометричним фізичним навантаженням; 2 – з динамічним фізичним навантаженням ;3 – зі зміною умов зовнішнього середовища ; 4 -зі зміною положення тіла в просторі;5 – із хлоридом калію;

7.Фізичний розвиток спортсмена визначається й оцінюється :1- анамнестичним методом ; 2 - лабораторними методами; 3 - функціональними пробами системи кровообігу; 4 - соматометрією; 5 - гіпоксичними пробами;

8. Відставлений ефект дії фізичного навантаження можна визначити лікарським контролем: 1 - первинним; 2-поточної ; 3 - оперативним ; 4. - етапним ; 5 – під час тренувального заняття;

9.Визначення фізичної працездатності спортсмена проводиться при проведенні: 1 – первинного лікарського контролю;2 – оперативні контролі; 3 – під час тренувального заняття;4 - відразу ж після тренувального заняття; 5 - під час спортивного змагання;

10.При визначенні фізичної працездатності спортсмена навантажувальними тестами пульсометрією доречно проводити : 1 – на 1 мінуті фізичного навантаження; 2 – на перших секундах після навантаження; 3 – перед навантаженням;4 – на 5 мінуті після навантаження; 5 – через 30 мінут після навантаження;

11.В основу методу непрямого визначення МПК покладені дані лінійної залежності між потужністю навантаження , ЧСС і : 1 - артеріальним тиском у стані спокою; 2 - артеріальним тиском під час навантаження; 3 - споживанням кисню ; 4 - систолічним викидом серця; 5 – товщиною міокарду задньої стінки лівого шлуночка серця;

12.При розрахунку належної величини САД для прогнозування фізіологічної реакції на фізичне навантаження в тренуванні спортсмена чоловічої статі необхідно до 50% індивідуального тренувального пульсу додати : 1-50; 2 – 60; 3-80; 4 – 82; 5-90;

.

13.При лікарському контролі за особами середнього й старшого віку, які займаються спортом, потрібно враховувати : 1- ЕКГ дані тільки в стані спокою; 2 –

Варіант 9

ЕКГ дані в стані спокою й при дозованому фізичному навантаженні; 3 - менш тривале «входження» у роботу . чим у молодих; 4 – менш тривале відновлення після роботи, чим у молодих; 5 - знижену лабільність нервової системи;

14.Гідротерапія в тренувальному процесі спортсмена сприяє: 1 – попередженню травматизму; 2 – відновленню запасів глікогену в м'язах ; 3 – відновленню запасів глікогену в печінці;4 - ослабленню індуктивного синтезу структурних і ферментних білків; 5 – зниженню запасів глікогену в м'язах;

15 Для оптимізації тренувального процесу в спорті найчастіше використовуються:1 – кардіотоніки; 2 – вазодилятатори; 3 – антиоксиданти; 4 – антибіотики; 5 – аналептики;

16.Заняття додатковими фізичними вправами по індивідуальних завданнях безпосередньо на уроках проводяться з дітьми : 1 – без відхилень у стані здоров'я; 2 – зі слабкою фізичною підготовленістю ;3 – з недостатнімфізичним розвитком і відхиленнями в стані здоров'я; 4 – з відхиленнями в стані здоров'я постійного характеру; 5 – основної медичної групи ;

17.Кумулююча дія фізичних навантажень на організм спортсмена визначають і оцінюють : 1 – при оперативному лікарському контролі; 2 – при поточному лікарському контролі; 3 - при етапному контролі ; 4 – під час тренувального заняття; 5 – наступного дня після тренувального заняття;

18.Збільшення кількості колатералей у міокарді після циклу ФР у хворого хронічною ішемічною хворобою серця забезпечується використанням фізичних вправ: 1 - глобальних динамічних ; 2 регіональних ; 3.рефлекторних; 4. локальних; 5. пасивних

19.На 7-й день після гострого трансмурального інфаркту міокарда ФР проводиться у формі: 1. дозованої ходьби; 2. лікувальної гімнастики; 3.спортивних ігор; 4.трудотерапії; 5.лікувального плавання;

20.При тривалому обмеженні фізичної активності хворого гострим інфарктом міокарда: 1.збільшується потреба міокарду в кисні в спокої й при фізичних навантаженнях; 2.зменшується чутливість м'язів до симпатико - адреналових впливів;3.збільшується об’єм циркулюючої крові;4. збільшується ударний об’єм; 5. збільшується товщина міокарду

21.Для активізації холестеринового обміну у хворого хронічною ішемічною хворобою серця призначають наступні засоби ФР: 1 - загартовування; 2. дозовану ходьбу; 3. механотерапію; 4. динамічні гімнастичні вправи для більших груп м'язів ; 5. ідеомоторні вправи;

22.Дренажний масаж нижніх кінцівок хворому із хронічною недостатністю кровообігу проводиться з метою: 1.підвищення фізичної працездатності; 2.поліпшення психоемоційного стану хворого; 3. поліпшення венозного повернення крові з периферії; 4. активізації холестеринового обміну 5. підвищення скорочувальної функції міокарда;

23.У результаті систематичних адекватних занять фізичними вправами у хворого гіпертонічною хворобою: 1 знижується периферичний опір судин; 2.збільшується частота подиху в стані спокою; 3.збільшується чутливість м'язів до симпатико - адреналових впливів;4. збільшується кінцево – систолічний об’єм лівого шлуночку;5. збільшується потреба міокарду в кисні

24. Для компенсації порушеного газообміну у хворого з нижньодольовою правобічною пневмонією необхідно періодично займати положення :1.на лівому боці;2.на правому боці;3.на спині;4.на животі;5.колінно- ліктьове

25.Дихальні вправи з подовженням видиху ( на пасивізацію його ) приводять до:1. поліпшення бронхіальної прохідності;2. поліпшення еластичних властивостей легенів;3. збільшення життєвої ємності легенів;4. збільшенню залишкового обсягу;5. зменшення дихального обсягу.

Варіант 9

26. Для стимуляції моторно-евакуаторної функції кишечника у ФР хворих використовуються фізичні вправи : 1. - з різкими змінами положення тіла; 2 - з коліно-ліктьового вихідного положення; 3 - з положення сидячи на стільці; 4 - динамічні для верхніх кінцівок;5 - рефлекторні;

27.Для зниження рівня глікемії у хворих на цукровий діабет у ФР потрібно використовувати вправи :1. максимальної аеробної можливості хворого; 2. середньої аеробної можливості хворого; 3 - ізометричні; 4 - анаеробної спрямованості ; 5 - із затримкою дихання;

28.Для стимуляції кислотоствоюючої функції шлунку у ФР хворого використовуються фізичні вправи: 1 – динамічні низької інтенсивності й малого обсягу; 2 – динамічні низької інтенсивності й великого обсягу; 3 – великої інтенсивності й великого обсягу; 4 - великої інтенсивності й малого обсягу; 5 - переважно ізометричні;

29.Які фізичні вправи потрібно використовувати хворим з ожирінням : 1 активні динамічні середньої аеробної потужності; 2 – максимальної аеробної потужності; 3 - ізометричні; 4 – швидкісно- силові; 5 – рефлектортні;

30.Позитивний кумулятивний ефект фізичної реабілітації у хворих , які перенесли інсульт визначається: 1. Появою співдружніх рухів у паралізованих кінцівках і довільних - у здорових; 2. Укороченням зв'язок у променево- зап’ястному суглобі; 3. Збільшенням тонусу м'язів, що приводять плечі; 4. Зниженням тонусу м'язів, що згинають передпліччя; 5. Збільшенням тонусу м'язів – розгиначів гомілки, стегна

31.У пацієнта посттравматичним невритом ліктьового нерва для фізичної реабілітації використовуються вправи які : 1. Виконуються за допомогою методиста; 2. Виконує подумки пацієнт; 3. Виконує активно пацієнт; 4. Викликаються рефлекторно; 5. Виконуються з опором руху;

32.Антангическое положення, що призначене пацієнтові з остеохондрозом пояснично-кресцового відділу хребта сприяє: 1. Утворенню м'язового корсета; 2. Збільшенню загальної витривалості; 3. Розвитку гнучкості; 4. Зменшенню стиску спинномозкових корінців; 5. Збільшенню силової витривалості м'язів черевного преса

33.Хворим з гемиплегией після перенесеного інсульту з метою рішення спеціальних завдань фізичної реабілітації необхідно використовувати: 1.атлетичну гімнастику; 2.Теренкур; 3.Лікувальну гімнастику; 4. Велотренування; 5.Ізометричні фізичні вправи

34.Який засіб ФР може вирішити спеціальні завдання у хворого з невритом лицьового нерва, що супроводжується парезом мімічної мускулатури? 1.лікувальна гімнастика; 2 - механотерапія; 3 - фізичні вправи; 4 - теренкур; 5 - велотренування;

35.У хворого з параплегією, що розвилася після травми спинного мозку, спеціальним завданням фізичної реабілітації буде попередження : 1. Застійної пневмонії; 2. Пролежнів; 3. Тромбозу вен нижніх кінцівок; 4. Мязово - суглобних контрактур; 5. Втрати кальцію з костей

36.Індиввідуальний метод проведення занять фізичними вправами проводиться:1 - методистом з 3-5 хворими в палаті; 2 - методистом з окремим хворим; 3 – самостійно хворим після консультативних рекомендацій ; 4. - методистом з 10 хворими в залі ЛФК; 5 - методистом з 6-8 хворими в палаті

37.На постільному руховому режимі тривалість і кратність заняття лікувальною гімнастикою становлять: 1 - 30 - 45 хвилин 1 - 2 рази в день; 2 - 15 - 20 хвилин 2 - 3 рази в день; 3 - 10 - 15 хвилин 4 - 5 разів у день; 4 - 5-10

Варіант 9

хвилин 2 рази на день ; 5 - 10-15 мінут 1-2 разу в день;

38. При ФР хворого з травмою стегна в під час імобілізації призначення ідеомоторних вправ сприяє :1 - попередженню м'язових атрофій; 2 - попередженню контрактур в іммобілізовані суглобах; 3 - збереженню рухового стереотипу в ЦНС; 4 - тромбоутворенню; 5 - стимуляції крово й лимфообращения;

39.Для вирішення спеціальних завдань ФР у жінки з гінекологічними запальними процесами доцільно призначити вправи: 1 - без змін внутрішньочеревного тиску; 2 - з акцентом на зміни внутрішньочеревного тиску ; 3-3- з акцентом на розслаблення м'язів живота; 4 - без нахилів тулуба й високого підйому стегон; 5 - без активізації диафрагмального подиху;

40. В фізичній реабілітації хворих можна використовувати наступні засоби :1 -. трудотерапія; 2 - ідеомоторні фізичні вправи; 3 - велотренування; 4 - дозована ходьба; 5 - масаж;

Варіант 10 уверена не точно

1. . Визначення фізичного розвитку спортсмена проводиться для : 1 – оцінки адекватності тренувального заняття ; 2 – індивідуалізації фізичних навантажень у тренувальному процесі;3 – оцінки типу реакції на фізичне навантаження; 4 – оцінки тонусу парасимпатичного відділу ВНС; 5 – оцінки стійкості організму спортсмена до гіпоксії;

2.Для визначення тонусу симпатичного відділу ВНС спортсмена проводяться функціональні проби : 1 - Штанге, 2 - ортостатична 3 - Мартіне-Кушелевського; 4 - гіпоксичні ; 5 - з ізометричним фізичним навантаженням ;

3. Фізіологічна реакція організму на фізичне навантаження характеризується : 1 – відсутністю росту пульсу щодо спокою;2 – ростом пульсу й систолічного тиску;3 – зниженням систолічного тиску; 4 – ростом діастолічного тиску; 5 – зниженням ударного об’єму серця;

4Для визначення відставленої дії фізичного навантаження проводиться лікарський контроль: 1 – первинний; 2 – оперативний; 3 – поточний; 4 – етапний ; 5 - повторний оперативний;

5. Безпосередній вплив фізичного навантаження можна визначити при проведенні лікарського контролю:1 - поточного; 2-2- оперативного; 3 - етапного; 4 - первинного; 5 – вторинного етапного;

6.Кумулирующий ефект тренувального процесу в спортсмена визначається й оцінюється при проведенні лікарського контролю : 1 – первинного ;2 – етапного ;3 – оперативного;4 - поточного ; 5 – під час тренувального заняття ;

7.Реакція системи кровообігу на пробу Мартін оцінюється як нормотонічна при наступних змінах показників щодо спокою : 1 – росту пульсу й пульсового АТ на 60-80% ; 2 – рости цих показників на 100 і більше відсотків, 3 – рости ЧСС на 100% і зменшення пульсового АТ; 4 – рости ЧСС більше 100 % і падінні діастолічного АД до рівня «безкінцевого тону»; 5 – росту пульсу й збільшенні пульсового тиску на 50 % ;

8 Урівноважений тонус ланок симпатичного відділу ВНС характеризується прискоренням пульсу на ортостатичну пробу : 1 - більше 22 уд\хв ; 2-25 уд\хв; 3-30 уд\хв; 4-34 уд\хв; 5-15 уд\хв.

9.Після проведеного лікарського контролю у висновку про рівень фізичного розвитку спортсмена відзначається :1 – збалансований; 2 – гармонійний ; 3 - достатній 4 - середній; 5 - задовільний;

10.Загальна фізична працездатність спортсмена насамперед обмежується функціонуванням системи :1 – травлення; 2 – імунної; 3 – нервової ; 4 – кардіореспираторної :5 м'язової ;

11.Навантажувальні тести для визначення загальної фізичної працездатності по інтенсивності навантаження діляться на : 1- безперервні; 2 – поступово зростаючої потужності; 3 – ступенево-зростаючої потужності; 4 -субмаксимальні; 5 – локальні;

12.Синдром перенапруги системи кровообігу в спортсмена після певного етапу систематичних тренувань характеризується : 1 - схильністю до гіпотонії в стані спокою; 2 – схильністю до гіпотонії при фізичних навантаженнях; 3- схильністю до гіпертензії при фізичних навантаженнях; 4 - нормотонічною реакцією на фізичне навантаження; 5 – синусовою брадикардією ;

13.Фізіологічне стомлення після тренувального заняття характеризується : 1 - непритомністю; 2 – відчуттям значної втоми; 3 – ЧСС через 3 хвилини понад 140 уд/ хв..4 -ЧСС через 3 хвилини менше 120 уд/хв.; 5 -ЧСС через 3 хвилини понад 120 уд/хв.

Варіант 10

14,Правильно проведений спортивний масаж : 1 – сповільнює виведення метаболітів м'язової діяльності у спортсмена; 2 – погіршує розтягненість сполучної тканини; 3 – викликає збудження нервових процесів ; 4 – збільшує силу й витривалість м'язів ; 5 - сповільнює крово - лімфоток ;.

15. В якій частині тренувального заняття доцільно виконувати найінтенсивніше ( пікове ) фізичне навантаження : 1 - у ввідній ;2 – на початку основної ; 3 – у середині основної ; 4 – наприкінці основної, 5 – у заключній ;

16. Заняття фізичним вихованням з дітьми підготовчої медичної групи проводяться : 1 – переважно за

індивідуальних завданнях безпосередньо на уроках;2 – у повному обсязі навчальної програми; 3 -з поступовим збільшенням фізичних навантажень; за рахунок додаткових занять; 4 – у спортивних секціях; 5 - з підготовкою до спортивних змагань;

17.Відставлена дія тренувального заняття спортсмена визначається й оцінюється : 1 – під час виконання фізичних навантажень 2 – через 4 місяці після систематичних тренувань; 3 – протягом 24 годин після заняття; 4 - при первинному лікарському контролі 5 – при етапному контролі;

18.Для подальшої індивідуалізації фізичних навантажень після циклу реабілітаційних заходів хворому хронічної ішемічної хвороба серця потрібно провести пробу: 1 гіпоксичну 2.ортостатичну 3.Мартіне- Кушелевського; 4.Гарвардський степ-тест; 5.велоергометрию

19.Про ефективність ФР у хворого гіпертонічною хворобою свідчить зниження: 1. периферичного опору судин ; 2. ударного об’єму серця; 3.активності депрессорних систем; 4. активності холестеринового обміну; 5. фібрінолітичної активності крові ;

20.Для зниження м'язового тонусу масаж комірцевої зони хворому гіпертонічною хворобою проводиться прийомами: 1. інтенсивного розтирання;2. розминання;3. переривчастої вібрації; 4.погладжування; 5.всіма класичними прийомами ;

21.При позитивному ефекті ФР у пацієнта з ішемічною хворобою серця при повторній велоергометрії ті ж самі навантаження будуть супроводжуватися: 1.більше високим приростом АТ; 2. більшим приростом ЧСС ; 3. відсутністю приросту систолічного АТ; 4. зниженням амплітуди зубців ЕКГ; 5.меншими приростами ЧСС і АТ;

22.Інтенсивність фізичного навантаження для хворого хронічною ішемічною хворобою серця адекватна, якщо: 1. ЧСС на вершині навантаження досягає величини 220 мінус вік; 2. на ЭКГ горизонтально знижується сегмент ST на 2 мм і більше 3. АТ підвищується до 180/90 мм рт.ст. 4.- зубець R зменшується на 25 % щодо вихідної амплітуди; 5. збільшується ЧСС до величини 200 мінус вік

23.Активізація діафрагмального дихання у хворого з важким ступенем недостатності кровообігу сприяє:1. поліпшенню венозного повернення крові з периферії; 2. зменшенню потреби міокарду в кисні; 3 розвитку колатералей в міокарді; 4 збільшенню потреби міокарду в кисні 5 підвищенню артеріального тиску ;

24 Нормалізувати моторику жовчовивідних шляхів при гіпотонічній – гіпокінетичній гіпокінезії може :1. вібрація переривчаста в правому підребер'ї 2. розтирання 3. прогладжування кругове за годинниковою стрілкою 4. прогладжування кругове проти годинникової стрілки 5. вібрація безперервна ;

25 У хворого з ожирінням необхідно використовувати фізичні вправи : 1 - анаеробної спрямованості енергозабезпечення ; 2 – швидкісно - силові ; 3 – переважно силові; 4 – динамічні з активізацією до 50 % аеробних потенціалів хворого;5 – динамічні з активізацією більше 75 % аєробних потенціалів хворого;

Варіант 10

26.Подовження видиху з вимовою звуків у заняттях дихальними вправами у хворих із бронхіальною астмою сприяє : 1 – нормалізації дренажної функції брохів;2 - збільшенню залишкового об’єму; 3 – стимуляції обміну холестерину; 4 – підвищенню тонусу гладкої мускулатури ;5 – стимуляції кори наднирників;

27. Постуральний дренаж проводиться: 1 - після сніданку; 2 - перед процедурою лікувальної гімнастики; 3 - після процедури лікувальної гімнастики; 4 - лежачи на «хворому» боці; 5 -ранком, натще;

28.У якому положенні необхідно періодично перебувати хворому із сухим лівостороннім плевритом для поліпшення вентиляції лівої легені й профілактиці плевральних шварт? 1 -. на лівому боці; 2 - .на правому боці; 3 - .на животі; 4 -на спині; 5 -сидячи з опорою на високу подушку.

29. При динамічних дихальних вправах активізувати вдих можна при: 1 -. стисканні грудної клітини руками на вдиху; 2 -. розгинанні тулуба й розведенні піднятих нагору рук; 3 - при втриманні гантелей руками ; 4 - згинанні тулуба; 5 - опорі руками на спинку стільця ;

30.У пацієнта з ішемічним мозковим інсультом і лівосторонньою гемиплегією фізичні вправи зі зміною положення голови й тулуби з різних вихідних положень сприяють: 1. Усуненню м'язових дистоній; 2. Профілактиці м'язових контрактур; 3.Профілактиці суглобних контрактур; 4. Відновленню функції рівноваги; 5. Профілактиці розвитку патологічних сінкінезий

31.Профілактиці утворення рубців навколо уражених периферичних нервів кінцівок, що супроводжуються паралічем, буде сприяти: 1. Ідеомоторна фізична вправа;2. Лікування положенням; 3.Циклічна прикладну-прикладна-спортивно-прикладна вправа; 4. Масаж; 5-Теренкур

32.Вільні махові рухи верхніх кінцівок, їх струшування сприяє: 1Підвищенню сили м'язів; 2. Збільшенню загальної витривалості; 3. Зниженню тонусу м'язів; 4.Підвищенню рефлекторної збудливості м'язів; 5.Підвищенню м'язового тонусу

33.Спеціальними завданнями в ФР хворих з паралічем після травми спинного мозку в ранній стадії будуть: 1. Підвищення загальної фізичної працездатності; 2. Розвиток мускулатури плечового пояса; 3. Засвоєння різних видів побутової діяльності; 4. Профілактика розвитку суглобних контрактур; 5. Профілактика застійної пневмонії;

34.Який засіб ФР для розв’язання спеціальних задач можна використовувати пацієнтові, у якого після травми хребта вище рівня кінського хвоста розвилася параплегія: 1. Активні рухи в суглобах нижніх кінцівок; 2. Ізометричні напруги м'язів стегна; 3. Вільний руховий режим; 4. Положення ніг у невеликому відведенні з розігнутими в тазостегнових і колінних суглобах; 5. загартування водою;

35.Яке із завдань фізичної реабілітації буде спеціальної у вищевказаній ситуації : 1.Профілактика застійної пневмонії; 2. Профілактика згинальних контрактур у тазостегнових суглобах; 3. Профілактика пролежнів; 4. Профілактика розгинальних контрактур в нижніх кінцівках; 5. Профілактика тромбозу глибоких вен

36Для рішення спеціальних завдань фізичної реабілітації в жінки з вагітністю 30 тижнів і поперечним положенням плода доцільно виконувати вправи: 1 - лежачи на боці, протилежному позиції плода;2 - з ізометричної напругою черевної стінки; 3 - рефлекторні; 4 - ідеомоторні; 5 - зі значним підвищенням внутрішньочеревного тиску

Варіант 10

37.Дихальні вправи можна віднести до фізичних вправ: 1 - активних 2 - пасивних; 3 - ізометричних; 4 - ідеомоторних; 5 -спортивно-прикладних;

38.Лікувальне положення тіла й кінцівок у ФР хворого з інсультом можна віднести до: 1 - засобу ФР;2 – форми використання фізичних вправ; 3 -. методу заняття фізичними вправами; 4 - руховому режиму; 5 - ідеомоторним фізичним вправам;

39.Лікувальний прийом масажу розминання : 1 - сприяє. підвищенню процесів збудження в центральній нервовій системі; 2 – сприяє зменшенню процесів збудження в центральній нервовій системі; 3 - сприяє зменшенню тонусу масованих м'язів; 4 - використовується в підготовчому етапі процедури масажу; 5 - використовується в заключному етапі процедури масажу;

40.Рухи в дистальних відділах кінцівок в ФР прооперованого хворого день назад сприяють: 1 - попередженню спайок; 2 - попередженню спланхноптозу; 3- активізації венозного повернення з периферії; 4 - зниженню м'язового тонусу в області ранової поверхні; 5 - зниженню екстракардіального механізму кровообігу

Варіант 11

1.; Для визначення фізичного розвитку методом антропометричних індексів необхідно провести:1 - соматоскопию,2 – соматометрію ;3 – пробу Штанге; 4 – ортостатичну пробу;5 – тонометрію;

2 Соматоскопією можна визначити й оцінити у спортсмена: 1 - м'язовий тонус , 2 - соматотип , 3 – м'язову силу ; 4 - аеробну витривалість ; 5 - спеціальну працездатність ;

3.При пробі Мартіні – Кушелевського збудження пульсу становило 115%, підвищення пульсового тиску – 125% щодо спокою, відновлення показників наступило на 5 хв. Таку реакцію системи кровообігу потрібно вважати: 1 – нормотонічною,2 – гіпертонічною,3 – дистонічною.;4 - фізіологічною;5 - астенічною;

4.Проба Штанге проводиться для визначення у спортсмена:1 – рівня фізичного розвитку;2 - гармонійності фізичного розвитку; 3 – стійкості організму до гіпоксії; 4 – рівня фізичної працездатності; 5 - соматотипа ;

5. Тонус симпатичного відділу ВНС визначається функціональною пробою: 1 – Мартіне - Кушелевського; 2 – ортостатичною;3 – Штанге ;4 – з хлоридом калію; 5 – з ізометричним навантаженням кистьовим динамометром;

6.При проведенні проби з ізометричним навантаженням для визначення типу реакції системи кровообігу використовується навантаження, що відповідає: 1 – максимально можливій силі правої кисті; 2-10% від неї; 3-50 % від неї; 4-75 % від неї; 5-25 % від неї;

7. Поточний лікарський контроль проводиться для визначення й оцінки у спортсмена : 1 -кумулюючого впливу фізичних тренувань; 2 - відставленогоефекту фізичного навантаження; 3- безпосереднього ефекту фізичних навантажень; 4 - соматотипа спортсмена; 5 - адекватності тренувального навантаження в занятті ;

8.Функціональні проби в спортивній медицині проводяться з метою визначення у спортсмена: 1 – соматотипа ; 2 - постави ; 3 - прихованих патологічних відхилень ; 4 - фізичного розвитку ; 5 - адекватності фізичного навантаження під час тренувального заняття;

9.Визначення й оцінка показника фізичної працездатності за методикою тесту сходження на 4 поверхи стандартного будинку базується на:

1 - величині пульсу до тестуванню в стані відносного м'язового спокою;2 - відразу ж після виконання тесту;3 - після тестування на 3 хвилині відновлення; 4 - на величині артеріального тиску до тестування; 5 - на величині артеріального тиску відразу ж після тестування;

10.Субмаксимальная фізична робота супроводжується енерговитратами на рівні аеробних можливостей індивіда:1 - менше 10 % ; 2-25 %; 3 - 75 % ; 4 - більше 100 %; 5- у межах 25-50 % ;

11.У лікарському заключенні про те , до якої медичної групи можна віднести обстеженого робиться наступний висновок: 1 – здоровий;2 – практично здоровий; 3 - основна ; 4 - середня ; 5 – низька;

12.В енергопостачанні фізичних навантажень спортсмена вуглеводи становлять : 1-10 %; 2-20%, 3-55-60 %, 4 – менше 50% , 5 – менше 15 %;

13.Причиною гравітаційного шоку у спортсмена може бути :1 – тривале стояння ; 2 – порушення режиму харчування ; 3 – недостатня кількість вуглеводів у його харчуванні ; 4 – раптове припинення фізичного навантаження й виключення «м'язового насоса» із кровообігу; 5 – негативні емоції;

14.Заняття фізичним вихованням за спеціальними програмами проводяться з дітьми, які : 1 – не мають відхилень у стані здоров'я; 2 – з незначними відхиленнями в стані здоров'я ;3 – з недостатнім фізичним розвитком без відхилень у стані здоров'я; 4 – з відхиленнями в стані здоров'я постійного характеру; 5 – ставляться до основної медичної групи;

Варіант 11

15Етапним лікарським контролем визначається й оцінюється наступна дія фізичного навантаження : 1 безпосередня ; 2 – термінова ; 3 відставлена ; 4 – кумулююча ; 5 - повторна ;

16.Під час розминки в тренувальному занятті спортсмена доцільно активізувати наступний відсоток хронотропного резерву : 1-10-15 % ; 2 – до 20 % ; 3-40-50 %; 4-75 %; 5-80 %;

17.У результаті систематичних і адекватних організму спортсмена тренувань: 1- збільшується ЧСС у стані спокою ; 2 – збільшується лабільність пульсу; 3 – збільшується приріст ЧСС на стандартне фізичне навантаження; 4 зменшується приріст ЧСС на стандартне навантаження; 5 – зменшується фізична працездатність;

18.Хворому з гострим інфарктом міокарда після виписки зі стаціонару призначають наступні форми занять фізичними вправами : 1 – пасивні; 2 – активні ; 3 – рефлекторні; 4 дозована ходьба; 5 - ідеомоторні ;

19.Хворому з ішемічною хворобою серця для активізації холестеринового обміну доцільно призначити фізичні вправи: 1 – анаеробної спрямованості енергообміну; 2 – аеробної спрямованості; 3 – пасивні для тулуба; пасивно-активні для нижніх кінцівок; 4 – рефлекторні для нижніх кінцівок; 5 – ідеомоторні для верхніх кінцівок;

20. Для нормалізації периферичного опору судин у хворого з гіпертонічною реакцією використовуються фізичні вправи : 1 - ізометричні ; 2 - динамічні; 3 – рефлекторні; 4 – ідеомоторні ; 5 – анаеробні ;

21.У хворого з гострим інфарктом міокарду, що перебуває на постільному руховому режимі, заняття лікувальною гімнастикою адекватно, якщо:1.ЧСС не перевищує стан спокою більше, ніж на 5-10%; 2. ЧСС перевищує стан спокою на 20%; 3. активізується 40-50 % хронотропного резерву; 4. АТ перевищує показники стану спокою більше помилки методу; 5.активізується 75% хронотропного резерву серця

22.У процедуру лікувальної гімнастики хворого гіпертонічної хворобу обов'язково включають вправи:1. рефлекторні; 2.на розслаблення м'язів; 3.ідеомоторні; 4.для розвитку гнучкості ;5. швидкісно-силові ;

23. Загальну аеробну витривалість хворого із захворюванням системи кровообігу найбільше підвищують наступні вправи:1.їзда на велосипеді; 2. дихальні; 3. пасивні ;4. ідеомоторні; 5. рефлекторні

24. Для зниження жирової маси у хворого з ожирінням доцільно використовувати фізичні навантаження : 1 – з ізометричними напругами; 2 – аеробні максимальної потужності; 3 – аеробні в межах 50 % аеробних можливостей; 4 – анаеробні ; 5 - швидкісно - силові;

25.При виконанні яких фізичних вправ спостерігається найбільше розщеплення жирів, як енергетичних продуктів: 1. дихальних вправах у положенні сидячи 2. динамічних вправах у суглобах кисті3. ходьбі по рівній місцевості 4. пасивно-активних вправах 5. ізометричних напругах м'язів передпліччя

26.Поліпшенню дренажної функції жовчовивідних шляхів при гіпотонічної – гіпокінетичній дискинезії будуть сприяти наступні фізичні вправи:1. ходьба 2. плавання 3. нахили тулуба вперед, у сторони 4. ізометричні напруги м'язів живота 5. розслаблення м'язів верхніх кінцівок

27.Які з перерахованих фізичних вправ здатні знижувати кислотостворюючу функцію шлунку?1. статичні дихальні вправи 2. ізометричні напруги м'язів черевного пресу 3. динамічні, малої інтенсивності 4. динамічні, високої інтенсивності 5. ідеомоторні

Варіант 11

28. З метою максимального включення жирів у метаболізм потужність тренувального навантаження при велотреніровках повинні рівнятися величині:1. граничного навантаження 2. субмаксимального навантаження 3.50 % від граничного рівня 4. максимального навантаження 5.80 % від граничного рівня

29. При обструктивних порушеннях газообміну використовуються дихальні вправи : 1 – з форсованим видихом ; 2 - з поглибленням вдиху ; 3 – з подовженням видиху; 4 – з активізацією вдиху;5 - зі значним зростанням частоти дихання;

30.Гіпертонія яких м'язів характерна для центральних паралічів? 1. Згинальна передпліччя; 2. відводячи плече; 3. Згинальна коліно; 4. – виконуючих тильне згинання стопи; 5. Розгиначів пальців рук;

31.Для усунення м'язової дистонії яке положення ураженим кінцівкам варто надавати: 1. Тильного згинання стопи із пронацією її зі згинанням в колінному суглобі; 2. Підошовного згинання стопи й ротації стегна зовні; 3. Максимального розгинання в колінному суглобі із супінацією стопи;4. Приведення плеча з розігнутим передпліччям і зігнутими пальцями; 5. Відведення плеча із зігнутими пальцями й пронованим передпліччям.

32.У пацієнта неврит променевого нерва ліворуч, що супроводжується паралічем. Яке лікування положенням буде сприяти рішенню спеціальних завдань: 1. Фіксація променево - зап’ястного суглобу в положенні долонного згинання; 2. Фіксація його в положенні максимально можливого тильного згинання; 3. Пальці злегка зігнуті в положенні долонного згинання кисті; 4. Пальці злегка зігнуті в основних фалангах у положенні легкого тильного згинання кисті; 5. Пальці повністю розігнуті з наведеним більшим пальцем і максимальним тильним згинанням кисті.

33.Який засіб фізичної реабілітації можливо використовувати у вищезгаданого пацієнта з метою рішення спеціальних завдань реабілітації? 1. Ізометрична напруга м'язів лівого передпліччя; 2. Активне тильне згинання кисті; 3. Активну супінацію передпліччя й кисті; 4. Пасивне тильне згинання кисті; 5. Вільний руховий режим

34.З появою активних рухів у того ж хворого підвищенню сили м'язів лівого передпліччя найкраще будуть сприяти: 1. Ідеомоторні фізичні вправи для ліктьового суглоба; 2. Пасивні рухи в променево – зап’ястному суглобі; 3. Пасивні супінації й пронації передпліччя; 4. Активне тильне згинання кисті з опором; 5. Масажний прийом прогладжування плеча, передпліччя, кисті.

35.Спеціальною вправою при інсультах, що супроводжуються геміплегією, буде: 1. Активне згинання передпліччя; 2. Пасивне розгинання кисті; 3. Ізометрична напруга м'язів ноги;4.Пасивне максимально можливе підошовне згинання стоп; 5. Лікування положенням з максимальним приведенням плеча

36.Специальні завдання ФР жінки з вагітністю 30 тижнів з поперечним положенням плода є: 1 - перевести плід у головне передлежання; 2 - сприяти скороченню матки; 3 - знизити кровообіг в органах малого таза; 4 - попередити утворення спайок; 5 - попередити застійну пневмонію;

37.Розширення постільного режиму після оперативного втручання із приводу кишкової непрохідності сприяє: 1 - попередженню спланхноптозу; 2 - погрозі тромбоутворення; 3 - попередженню спайок; 4 - застійним явищам у задньонижніх відділах легенів; 5 - уповільненню моторики кишечника;

38.Блокові механотерапевтичні пристрої використовуються для:1 – відновлення рухливості уражених суглобів; 2 – збільшення глобальної аеробної витривалості хворого; 3 -. посилення процесів гальмування в центральній нервовій системі хворого; 4 - прискорення утворення кісткової мозолі; 5 .- компенсації порушених функцій ураженої кінцівки;

Варіант 11

39.Рефлекторні фізичні вправи: 1 - виконуються в уяві хворого; 2 -. виконуються методистом лікувальної фізкультури без участі хворого; 3 - базуються на вроджених шкірно - м'язових рефлексах; 4 - супроводжуються тільки напругою м'язів без зміни їхньої довжини; 5 - використовуються тільки в дорослої людини

40. До аеробних , глобальних , циклічних вправ можна віднести:? 1 – ідеомоторні вправи для рук; 2 - рефлекторні вправи для тулуба ;3 - швидкісно – силові вправи з підніманням ваг;4 - дозовану ходьбу ; 5 - масаж;

Варіант 12

1. При оцінці фізичного розвитку спортсмена методом індексів можна визначити: 1 – пропорційність його показників; 2 – їхній взаємозв'язок ; 3 – відмінності показників дослідженого від середніх однорідної групи;4 – тісноту взаємозв'язку показників; 5 - величину середньоквадратичних відхилень показників обстеженого в порівнянні зі спортсменами однорідної групи ;

2.Пробу з 20 присіданнями за 30 секунд проводять з метою визначення: 1 - оцінки аеробної працездатності спортсмена; 2 - визначення тонусу парасимпатичного відділу ВНС спортсмена; 3 - визначення ізометричної витривалості великих м'язів спортсмена; 4 - визначення типу геодинамічної реакції на динамічне фізичне навантаження; 5 - оцінки фізичного розвитку спортсмена

3.Соматоскопією можна визначити і оцінити у спортсмена: 1 – мускульний тонус, 2 – соматотип ; 3 – мускульну силу; 4 – фізичну працездатність ; 5 – стійкість організму до гіпоксії;

4 Відставлений вплив фізичних навантажень можна визначити і оцінити при проведенні лікарського контролю: 1 - оперативного; 2 - етапного; 3 - поточного; 4 - під час тренувального заняття; 5 - після певного етапу тренувальних занять;

5.Для визначення індексу маси тіла спортсмена потрібно вагу спортсмена співвіднести до : 1 - сили правої кисті; 2 – до росту в сантиметрах; 3 – до росту, вираженому в метрах у квадраті ; 4 – до величини обхвату грудної клітини в сантиметрах;5 – до життєвої ємності легенів у мілі літрах;

6.Для визначення належної маси тіла за індексом Брока у спортсмена з ростом 167 см необхідно від цієї величини відняти : 1 – 100 ; 2 – 105; 3 – 110; 4-90; 5 – 95 ;

.

7.Стійкість організму до гіпоксії можна визначити й оцінити функціональною пробою : 1 – ортостатичною ; 2 велоергометричною; 3 - Штанге; 4 – кліностатичною; 5 – холодовою;

8.При фізіологічному типі реагування системи кровообігу на фізичне навантаження адекватно : 1 - зростає пульс і зростає ударний об’єм серця; 2 – зростає пульс і не змінюється ударний об’єм серця; 3 - зростає пульс і зменшується ударний об’єм серця; 4 - зростає пульс і зростає периферичний опір судин; 5 - зростає пульс і різко падає ДАТ;.

9. Інтенсивність фізичного навантаження в тренувальному занятті спортсмена можна оцінити показником: 1 – тонометрії; 2 – спірографії; 3 – динамометрії;4 – пульсометрії ; 5 -тонусометрії;

10.Дослідження фізичної працездатності спортсмена проводиться: 1 – відразу ж після їжі;2 – через 6 годин після їжі; 3 - після спортивного тренування; 4 – через 2 години після легкого сніданку з міцною кавою; 5 – через 2 години після легкого сніданку без міцної кави ;

11.При визначенні фізичної працездатності практично здорових студентів на велоергометрі доцільно починати тестування з потужності навантаження : 1-20 Вт; 2-50 Вт; 3 – 100 Вт; 4 – 170 Вт; 5-25 Вт;

12.Гіпотонічна ( астенічна) гемодинамічна реакція на фізичне навантаження в тренувальному занятті спортсмена характеризується : 1 - прискоренням пульсу в межах суми ЧСС спокою й 40 % хронотропного резерву; 2 - прискоренням пульсу до величини нижче цієї границі; 3 – зниженням САТ

щодо спокою ; 4 - ростом САТ щодо спокою; 5 - зменшенням ДАТ до рівня « безкінцевого тону»

13..Несвідомість спортсмена під час тренувального заняття може розвитися внаслідок : 1 – несвоєчасного харчування на дистанції; 2 – недостатньої кількості вуглеводів в харчуванні спортсмена; 3 – тривале стояння ; 4 - сильного удару в живіт в епігастральну область або в область серця; 5 – раптового припинення фізичного навантаження й припинення роботи « м'язового насосу»;

14.Профузная пітливість і блідість шкіри у спортсмена під час фізичного навантаження в тренуванні свідчить про наступний тип реагування організму : 1 – фізіологічний ; 2 – патологічний ; 3 – адекватне

Варіант 12

фізичне навантаження можливостям спортсмена; 4 – недостатньої інтенсивності навантаження ; 5 - навантаження відповідає 50 % аеробного енергозабезпечення організму;

.

15.При лікарському контролі за дітьми, які займаються спортом потрібно враховувати : 1- знижену лабільність нервової системи; 2 - підвищену лабільність нервової системи; 3 – менш виражене прискорення ЧСС і АТ на фізичне навантаження, ніж у дорослих;4 - більше тривале входження в роботу , ніж дорослих; 5 - більше тривале відновлення після навантаження, ніж у дорослих ;

16.Серед джерел енергозабезпечення фізичного навантаження у спортсмена жири становлять : 1-10 %; 2-30%, 3-55-60 %, 4 – менше 50% , 5 – менше 15 %;

17.Найбільша інтенсивність відновних процесів в організмі спортсмена після тренування спостерігається : 1 – через 12 годин; 2 – наступного дня ; 3 - відразу після закінчення роботи; 4 – через 6 годин; 5 – через 18 годин;

18.Для визначення інтенсивності фізичного навантаження у ФР хворого гіпертонічної хвороба І стадії необхідно використовувати пробу: 1. ортостатичну; 2. кліностатичну; 3.гипоксичну; 4. Мартіне-Кушелевського ; 5. велоергометричну;

19.З перерахованих фізичних вправ при постійному їхньому використанні поліпшенню аеробної витривалості хворого гіпертонічною хворобою будуть сприяти вправи: 1. на розслаблення м'язів; 2. пасивні ; 3. циклічні спортивно-прикладні ; 4. ідеомоторні; 5. локальні

20.Дренажний масаж нижніх кінцівок у хворого із хронічною недостатністю кровообігу проводиться прийомом: 1.погладжувняя за ходом крово-і лимфо току;2. погладжування проти крово- і лимфо току;3.разминання; 4.розтирання; 5. переривчастої вібрації

21. Зниженню потреби міокарда в кисні у хворого з ХИБС сприяють переважно фізичні вправи :1 – ідеомоторні ; 2 - рефлекторні ;3 - спортивно-прикладні ;4 - пасивні ; 5 - ізометричні ;

22.Про адекватну реакцію на тренувальне навантаження хворого 50 років з трансмуральним інфарктом міокарда, що вже переведений на вільний руховий режим, свідчить: 1. підвищення АТ до 230/130 мм рт ст ; 2. збільшення ЧСС до величини 200 мінус вік пацієнта; 3. приступ болю в області серця, який знімається прийомом нітрогліцерину; 4. помірна гіперемія обличчя; 5.горизонтальне зниження сегмента ST на 2 мм нижче ізолінії.

23.Для вибору подальшої тактики ФР хворого, що виписується зі стаціонару після перенесеного гострого інфаркту міокарда, доцільно призначити: 1.Гарвардський степ-тест ; 2. велоергометрію; 3. пробу Мартіне-Кушелевського ; 4. медикаментозну пробу із хлоридом калію; 5.Гіпоксичну пробу

24 При обструктивних вентиляційних порушеннях доцільно використовувати при ФР: 1 – ідеомоторні фізичні вправи ; 2 – дихальні вправи з акцентом на форсований вдих ; 3 - дихальні вправи з акцентом на форсований видих ; 4 - дихальні вправи з пасивізацією видиху ; 5 - ізометричні вправи для черевної стінки

25. Уповільнення й подовження (пасивізація) видиху у хворих із бронхоспазмом сприяє: 1 збільшенню залишкового обсягу; 2 - натягу плеври; 3 - зменшенню альвеолярної вентиляції; 4 -більш пізньому садінню бронхів на видиху; 5 - активізації мукокінезу.

Варіант 12

26.Яке дренажне положення в ліжку необхідно надати хворому для поліпшення від ходження мокротиння при правобічний верхнедолевій пневмонії:1.лежачи на спині;2.лежачи на лівій стороні з піднятим ножним кінцем;3.на правій стороні;4.лежачи на животі;5.сидячи з опорою на високу подушку з нахилом тулуба вліво.

27.Збільшення зниженого показника односекундної форсованої вентиляції після вдихання бронхолітика свідчить про те, що ведучим у механізмі обструкції є: 1.набряк слизової оболонки бронхів;2.підвищена продукція мокротиння;3.знижена плинність мокротиння;4.спазм бронхіол;5.гноблення мукоцілиарного епітелію.

28. Для стимуляції шлункового кислотоутворення доцільно використовувати у ФР фізичні вправи:1 – великої інтенсивності й великого обсягу ;2 - малі інтенсивності й великий обсяг ;3 – малі інтенсивності й малий обсяг ;4 великої інтенсивності й малого об’єму;5 – ідеомоторні для черевної стінки;

29.Для найбільшого використання жирів, як енергетичних продуктів, при ФР хворих ожиріння потрібно використовувати вправи наступної інтенсивності:1. малої ;2. максимальної ;3. субмаксимальної; 4. середньої ; 5. високої;

30.Яка пасивна фізична вправа варто використовувати для профілактики формування суглобних контрактур хворому 40 років після перенесеного геморрагічного мозкового інсульту з лівосторонньої гемиплегією:&nbnbsp;1. З акцентом на тильне згинання стопи; 2. Підошовне згинання стопи; 3.Згинання пальців кисті із приведенням великого пальця; 4. Згинання передпліччя і його пронацією; 5. Приведення плеча;

31.У пацієнта посттравматичним невритом ліктьового нерва для фізичної реабілітації використовуються вправи які : 1. Виконуються за допомогою методиста; 2. Виконує подумки пацієнт; 3. Виконує активно пацієнт; 4. Викликаються рефлекторно; 5. Виконуються з опором руху;

32.Антангическое положення, що призначене пацієнтові з остеохондрозом пояснично-кресцового відділу хребта сприяє: 1. Утворенню м'язового корсета; 2. Збільшенню загальної витривалості; 3. Розвитку гнучкості; 4. Зменшенню стиску спинномозкових корінців; 5. Збільшенню силової витривалості м'язів черевного преса

33.Хворим з гемиплегией після перенесеного інсульту з метою рішення спеціальних завдань фізичної реабілітації необхідно використовувати: 1.атлетичну гімнастику; 2.Теренкур; 3.Лікувальну гімнастику; 4. Велотренування; 5.Ізометричні фізичні вправи

34.Який засіб ФР може вирішити спеціальні завдання у хворого з невритом лицьового нерва, що супроводжується парезом мімічної мускулатури? 1.лікувальна гімнастика; 2 - механотерапія; 3 - фізичні вправи; 4 - теренкур; 5 - велотренування;

35.У хворого з параплегією, що розвилася після травми спинного мозку, спеціальним завданням фізичної реабілітації буде попередження : 1. Застійної пневмонії; 2. Пролежнів; 3. Тромбозу вен нижніх кінцівок; 4. Мязово - суглобних контрактур; 5. Втрати кальцію з костей

36.Індиввідуальний метод проведення занять фізичними вправами проводиться:1 - методистом з 3-5 хворими в палаті; 2 - методистом з окремим хворим; 3 – самостійно хворим після консультативних рекомендацій ; 4. - методистом з 10 хворими в залі ЛФК; 5 - методистом з 6-8 хворими в палаті

37.На постільному руховому режимі тривалість і кратність заняття лікувальною гімнастикою становлять: 1 - 30 - 45 мінут 1 - 2 рази в день; 2 - 15 - 20 мінут 2 - 3 рази в день; 3 - 10 - 15 мінут 4 - 5 разів у день; 4 - 5-10 мінут 2 раз у дні; 5 - 10-15 мінут 1-2 разу в день;

Варіант 12

38. При ФР хворого з травмою стегна в під час імобілізації призначення ідеомоторних вправ сприяє :1 - попередженню м'язових атрофій; 2 - попередженню контрактур в іммобілізовані суглобах; 3 - збереженню рухового стереотипу в ЦНС; 4 - тромбоутворенню; 5 - стимуляції крово й лимфообращения;

39.Для вирішення спеціальних завдань ФР у жінки з гінекологічними запальними процесами доцільно призначити вправи: 1 - без змін внутрішньочеревного тиску; 2 - з акцентом на зміни внутрішньочеревного тиску ; 3-3- з акцентом на розслаблення м'язів живота; 4 - без нахилів тулуба й високого підйому стегон; 5 - без активізації диафрагмального подиху;

40. В фізичній реабілітації хворих можна використовувати наступні засоби :1 -. трудотерапія; 2 - ідеомоторні фізичні вправи; 3 - велотренування; 4 - дозована ходьба; 5 - масаж;

Варіант 13

1. Гіпотонічна реакція системи кровообігу на пробу Мартін - Кушелевского характеризується: 1 – значною активізацією інотропного й хронотропного резерву серця, 2 – значною активізацією тільки хронотропного резерву серця, 3 – активізацією хронотропного й інотропного резерву серця. у межах 80 % щодо стану спокою;4 - значним прискоренням ЧСС і зниженням САТ;5 - значним прискоренням ЧСС і зниженням ДАТ до «нескінченного тону»;

2.Для оцінки фізичного розвитку методом антропометричних індексів необхідно визначити: 1 - ступінь відхилення показників досліджуваного від середніх величин однорідної групи; 2 – центильную область показників досліджуваного; 3 - ступінь взаємозв'язку антропометричних показників досліджуваного;.4 - ступінь зв'язку антропометричних показників між собою; 5 - пропорційність антропометричних показників між собою;

3. .При оперативному лікарському контролі доцільно використовувати: 1-функціональні методи контролю;2 - лабораторні методи контролю; 3 - анамнестичні й соматоскопічні методи контролю; 4. - спірографію; 5 - динамометрію;

4.На пробу Мартіне-Кушелевського пульс змінився від 60 до 84 уд\ хв, а пульсовий тиск – від 30 до 40 мм рт ст, з відновленням гемодинаміки на 1 хв. 30 сек. Таку реакцію системи кровообігу потрібно вважати: 1 -нормотонічною, 2 – гіпотонічною, 3 – гіпертонічною; 4 – дистонічною ; 5 – сходинковою;

5.Гіпоксичні проби доречно проводити при проведенні лікарського контролю для визначення: 1 - соматотипа спортсмена; 2 - рівня фізичного розвитку спортсмена; 3 – гармонійності фізичного розвитку; 4 – стійкості організму спортсмена до гіпоксії; 5 - тонусу симпатичного відділу ВНС;

6.Для виявлення доклінічних проявів хвороби у лікарському контролі проводиться : 1 -соматоскопия; 2 – соматометрія ;3 – динамометрія; 4 – функціональні проби; 5 - тонусометрия ;

7.Ортостатична проба, це проба: 1 – з динамічним фізичним навантаженням ; 2 – зі статичним фізичним навантаженням ; 3 – зі зміною положення тіла в просторі.; 4 - зі зміною умов зовнішнього середовища ; 5 - із затримкою подиху після видиху;

8. При значному ( більше 100% ) росту пульсу й пульсового тиску щодо спокою на динамічне фізичне навантаження тип реакції системи кровообігу оцінюється як : 1 – гіпертонічний; 2 – астенічний; 3 – гіпотонічний; 4 -дистонічний; 5 - норма тонічний

9.При прямому визначенні максимального споживання кисню (МПК) за методикою сходинково -зростаючого навантаження кожна сходинка триває : 1 – 1-2 мінути; 2 – не більше 3 мінут; 3 -не менше 5 мінут; 4-30 мінут; 5 – більше 30 мінут;

10.У результаті хронічної глобальної гіпокінезії : 1 – зростає тонус блукаючому нерву ; 2 -зростає емоційна стійкість;3 – зменшується вплив негативних емоцій; 4 розвивається застій у басейні воротної вени; 5 – підвищується розумова працездатність;

11.Критерієм правильного вибору потужностей фізичних навантажень при визначенні фізичної працездатності тестом РWС –170 є : 1 - рівень ЧСС наприкінці першого навантаження в межах 110 – 120;2 – менше 100 ; 3 – більшого 150 ; 4 – рівень ЧСС наприкінці другого навантаження в межах 180 – 200; 5 - менше 90 уд\хв. ;

12.Вступна частина (розминка) як правило становить від всієї тривалості тренувального заняття: : 1-1- не більше 10 % ; 2-10-15 % ; 3-25-30 %; 4 – не менше 50 %; 5-5 %;

13.У результаті систематичних адекватних організму спортсмена фізичних тренувань: 1 – знижується збудливість нервової системи; 2 – знижується лабільність нервової системи; 3 – збільшується сила,

Варіант 13

рухливість і врівноваженість нервових процесів;4 зменшується сила, рухливість і врівноваженість нервової системи;5 - зменшується активність аналізаторів;

14.Фізіологічна реакція системи кровообігу в основній частині тренувального заняття спортсмена характеризується ростом ЧСС щодо спокою до рівня: 1 – суми пульсу спокою й 10 % хроноторопного резерву індивіда; 2 - суми пульсу спокою й 50 % хронотропного резерву; 3 – суми пульсу спокою й 75% хронотропного резерву; 4 – суми пульсу спокою й 100 % хронотропного резерву; 5 – суми пульсу спокою й 35 % хронотропного резерву;

15.Патологічна гіпертрофія міокарда в спортсмена характеризується : 1-1- ростом зубця Р у правих грудних відведеннях електрокардіограми; 2 - ростом інтервальних показників електрокардіограми; 3 - відсутністю порушень ритму серця; 4 - патологічними змінами зубця Т на електрокардіограмі ; 5 - відсутністю змін зубця Т на електрокардіограмі;

16.У раціональному харчуванні спортсмена білків повинне бути не менше: 1-1 г на кг маси тіла;2 – 5 г на кг маси тіла; 3-3,8 – 1,0 г на кг маси тіла; 4-4,5 г на кг маси тіла; 5-10 г на кг маси тіла;

17.В етапному лікарському контролі ЕКГ контроль при виконанні дозованого фізичного навантаження повинен бути обов'язковим : 1 – для спортсменів дитячого віку; 2 – для спортсменів підліткового віку; 3 – для молодих спортсменів жіночої статі; 4 – для спортсменів середнього й старшого віку; 5 – для молодих спортсменів чоловічої статі;

18.Про адекватність реакції на навантаження у хворого із трансмуральным інфарктом міокарда, на вільним руховому режим фізичної реабілітації свідчить:: 1 – прискорення пульсу на 10% щодо спокою;2 – прискорення пульсу на 50 % хронотропного резерву хворого;3 – зниження САТ щодо спокою; 4 - приступ болю в області серця, що вимагає прийому нітрогліцерину;5 - гіперемія особи;

19.Для зниження загального периферичного опору у хворого гіпертонічною хворобою доцільно використовувати у ФР наступні вправи:1. циклічні спортивно-прикладні; 2.- ізометричні; 3. анаеробні; 4. ігрові;5 рефлекторні

20.Амбулаторному хворому із хронічною ішемічною хворобою серця доцільно призначити наступні засоби ФР: 1. дозовану ходьбу; 2 теренкур; 3 руховий режим, що щадить; 4 спортивні ігри; 5 вільний руховий режим

21.Інтенсивність фізичного навантаження в процедурі лікувальної гімнастики у пацієнта з гіпертонічною хворобою повинна бути найбільшою в наступній частині заняття: 1.заключній 2. на початку основної; 3. наприкінці основної; 4. у середині основної; 5. у вступній;

22.Розтягненню плеври й профілактиці утворення спайок в ній сприяють наступні дихальні вправи: 1 - з вимовою звуків на видиху; 2 - з вольовим обмеженням легеневої вентиляції й затримкою подиху на видиху ( методикою Бутейко); 3 - динамічні з нахилом тулуба в протилежну сторону, на вдиху із затримкою подиху; 4 - форсований вдих зі створенням опору руками на вдиху ( методика Стрельникової)); 5 –дренажні;

23.При рестриктивних вентиляційних порушеннях у ФР хворого варто використовувати:1 – ізометричні напруги м'язів передньої черевної стінки; 2 – динамічні дихальні вправи ; 3 – ідеомоторні вправи для великих грудних м'язів; 4 – дихальні вправи з акцентом на пасивизацію видиху; 5 – дихальні вправи з форсованим диханням;

24.Дихальні вправи з плавним подовженим видихом і вимовою звуків при цьому сприяють: 1-разстягненню плеври; ; 2-зменшенню бронхоспазму ; 3 зменшенню дихального об’єму; 4 розрідженню мокротиння; 5 зміцненню дихальних м'язів;

Варіант 13

25. Яке дренажне положення необхідно використовувати для дренування бронхоектазів у задньо - нижніх сегментах правої легені:1.на правій стороні з піднятим головним кінцем

ліжка;2.на правій стороні з піднятим ножним кінцем ліжка;3.на животі з піднятим ножним кінцем;4.на лівій стороні з піднятим високо головним кінцем;5.на спині з піднятим головним кінцем.

26.Який прийом масажу буде сприяти поліпшенню кінетики мокротиння:1.поглажування;2.розминания;3.вібрація переривчаста;4.вібрація безперервна;5.розтирання.

27.Спеціальним завданням ФР при ожирінні є: 1. поліпшення самопочуття 2. зменшення основного обміну; 3. підвищення рівня фізичної працездатності; 4. створення негативного енергетичного балансу; 5. підвищення якості життя;

28.. Який прийом масажу, і в якому стані м'язів будуть сприяти відновленню функції уражених м'язів, профілактиці прогресування дистонії м'язів у хворої з невритом лицьового нерва праворуч: 1.Розтирання м'язів справа без усунення м'язової дистрофії; 2.Переривчаста вібрація уражених м'язів з попереднім розтягненням здорових м'язів ліворуч; 3.Переривчаста вібрація уражених м'язів без попереднього усунення дистонії м'язів; 4. Інтенсивне разминання мускулатури праворуч і ліворуч одночасно; 5. Прогладжування праворуч при розтяганні й фіксації долонею м'язів зліва.;

29.Яке лікування положенням варто призначити вищезгаданій пацієнтці: 1. Періодично нахиляти голову вліво при положенні сидячи, підтримуючи голову рукою з опорою на лікоть; 2.Перетягати м'яза із хворої сторони в здорову, знизу нагору за допомогою хустки; 3.Перетягнути м'яза лейкопластиром праворуч вліво; 4.Спати на лівій стороні; 5. Лейкопластирною тягою перетягнути мімічні м'язи зліва направо, звужуючи очну щілину

30.Які спеціальні завдання можна вирішити у вищезгаданої пацієнтки, використовуючи лікування положенням: 1. Збільшення розтягання судин; 2.Збільшення розтягання ураженого нерва; 3.Профілактика й усунення м'язової дистонії; 4.Збільшення тонусу м'язів здорової сторони ; 5.Збільшення сили м'язів ураженої сторони.

31. Який засіб фізичної реабілітації буде сприяти профілактиці суглобних контрактур у хворого 40 років після перенесеного мозкового інсульту, що супроводжується правобічної геміплегією? 1. Пасивний рух у променево - зап’ястного і ліктьовому суглобах з акцентом на їхнє розгинання; 2. Одночасне активне згинання всіх пальців; 3. Одночасне пасивне згинання пальців із приведенням великого пальця; 4. Активна пронація передпліччя5. Положення руки в позі, протилежній контрактурі. Верніке-Манна.

32.Яке завдання фізичної реабілітації з нижчеперелічених буде спеціальним у вищезгаданій ситуації? 1. Профілактика застійної пневмонії; 2. Поліпшення загального самопочуття хворого;3.Профілактика м'язово-суглобних контрактур; 4. Профілактика розвитку пролежнів; 5.Підвищення рефлекторної збудливості уражених м'язів.

33.Яка з нижчеперелічених вправ може вирішити спеціальні завдання при остеохондрозі поперекового відділу хребта? 1. Біг підтюпцем; 2. Стрибки; 3. Ходьба; 4. Плавання; 5. Нахили тулуба вперед з випрямленими ногами

34 Патологічні сінкінезії - це рухи: 1 пасивні; 2 активні; 3 ідеомоторні; 4-спів дружні; 5 активно-пасивні

35.Яка зміна опорно-рухового апарата характерна для центрального паралічу через 2-3 тижні після його розвитку? 1. зниження глибоких рефлексів; 2. зниження тонусу уражених м'язів; 3. підвищення рефлекторної збудливості м'язів; 4. розтягання уражених м'язів; 5. підвищення поверхневих рефлексів;

Варіант 13

36.До засобів фізичної реабілітації відносяться:1 - фізичні вправи; 2 -. трудотерапія; 3 - механотерапія;4.-масаж;5-велотренування;

37.Специальними фізичними вправами в ФР жінки на 23 тижні нормальної вагітності є:: 1 - грудний тип подиху при напрузі й розслабленні м'язів черевного преса; 2-стрибки; 3-їзда на велосипеді; 4 - з різкою зміною положення тіла; 5 - з різким підняттям рук над головою

38. В фізичній реабілітації хворих фізичні вправи за активністю діляться на: 1 - гімнастичні; 2 -. пасивні; 3 - динамічні; 4 - ізометричні; 5 – анаеробні;

39. В фізичній реабілітації хворих загартовуючи засоби сприяють: 1 - розвитку м'язової сили; 2 - адаптації до короткострокових впливів холоду й сонця; 3 – розвитку аеробної витривалості ; 4. – компенсації рухових порушень ; 5 – нормалізації холестеринового обміну ;

40.З метою формування вторинної кісткової мозолі. після зняття іммобілізації з приводу перелому правої малогомілкової кістки в фізичній реабілітації необхідно використовувати: 1 - ідеомоторні фізичні вправи; 2 рефлекторні фізичні вправі;3 - постільний руховий режим; 4 - статичні дихальні вправи; 5 - фізичні вправи з навантаженням по осі травмованої кістки;

Варіант 14

1. Визначення й оцінка фізичного розвитку при лікарському контролі проводиться з метою: 1 - оцінки безпосередньої дії фізичного навантаження;2 – оцінки кумулятивної дії фізичних навантажень; 3 – оцінки типу реакції на фізичне навантаження;4 - визначення тонусу симпатичного відділу ВНС; 5 – визначення стійкості організму до гіпоксії;

2.Методом антропометричних індексів можна оцінити:1 - пропорційність антропометричних показників; 2 - відхилення показників дослідженого середніх від однорідної групи;3 - взаємозв'язок антропометричних показників дослідженого;4 – центильну область антропометричних величин досліджуваного ; 5 - рельєфність мускулатури досліджуваного;

3.При лікарському обстеженні спортсмена змінивши його положення тіла з вертикального на горизонтальне можна визначити й оцінити : 1 – тонус симпатичного відділу ВНС ; 2 – тонус парасимпатичного відділу ВНС;3 – тип реакції системи кровообігу на динамічне фізичне навантаження; 4 - тип реакції системи кровообігу на ізометричне фізичне навантаження; 5 – стійкість організму до гіпоксії;

4.Первинний лікарський контроль у спортивній медицині проводиться для визначення: 1-1- термінової дії фізичного навантаження; 2 – відставлені дії фізичного навантаження; 3 – кумулятивні дії фізичного навантаження; 4 – можливості допуску до спортивної діяльності; 5 - дострокової адаптації до фізичних навантажень;

5. Для визначення адекватності фізичних навантажень функціональним можливостям організму спортсмена в тренувальному занятті проводиться :1 - поточний лікарський контроль;2 - оперативний лікарський контроль; 3 - етапний лікарський контроль; 4 - первинний лікарський контроль; 5-функціональне дослідження;

6..Визначення й оцінка рельєфності мускулатури спортсмена проводиться методом : 1-1- антропометрії;2 – соматоскопії;3 – соматометрії;4 -тонусометрії; 5 – динамометрії

7. Функціональні можливості спортсмена в умовах, що змінюються, зовнішнього середовища можна визначити пробій : 1 - з динамічними фізичними навантаженнями; 2 - з ізометричними фізичними навантаженнями; 3 - із затримкою подиху; 4 - зі зміною положення тіла в просторі; 5 - з фармацевтичними препаратами;

8..На пробу з динамічним фізичним навантаженням пульс зросло на 120 % щодо спокою , систолічний тиск зріс від 120 до 160 мм рт ст. а діастолічний – від 80 до 100 мм рт ст. Таку гемодинамічну реакцію оцінюють як : 1 – нормо тонічну; 2 – гіпертонічну; 3 – дистонічну; 4 – астенічну; 5 – гіпотонічну ;

9.Для визначення фізичної працездатності спортсменів жіночої статі Гарвардським степ-тестом необхідно мати сходинку висотою: 1-35 см; 2-43 см; 3-50 см; 4-55 см; 5-70 см;

10.Для визначення функціонального стану системи кровообігу пробій Руфьє школярам пропонується: 1 – пробігти 5 мінут; 2 - присісти 20 разів протягом 45 секунд; 3 – присісти 30 разів протягом 45 секунд; 4 – пробігти 100 метрів; 5 – присісти 20 разів протягом 10 секунд ;

11.Обьективним критерієм для припинення виконання тесту з фізичним навантаженням при визначенні фізичної працездатності спортсмена є : 1 - прискорення пульсу до 120 уд\хв; 2 – ріст АТ до 180/90 мм рт ст.; 3 – почуття утоми.; 4 - прискорення пульсу в межах 180 мінус вік; 5 - ріст АТ понад 230/ 130 мм рт ст..

12.У спортивній діяльності використання спортивних напоїв сприяє : 1 – збільшенню добового раціону спортсмена; 2 – зменшенню добового раціону ; 3 – зниженню фізичної працездатності; 4 – уповільненню процесів відновлення; 5 - погіршенню водно - сольового балансу :

13.Видалення молочної кислоти із організму спортсмена після фізичного тренування триває: 1-48 годин; 2- 0,5 – 1,5 години; 3-24 години; 4-3-4 дні; 5 – тиждень

Варіант 14

14.Забороняються заняття в спортивних секціях і рекомендуються додаткові заняття в групах загальнофізичної підготовки школярам : 1 – з високим рівнем функціональних резервів системи кровообігу; 2 – з низьким або нижче за середній рівень функціональних резервів ; 3 - основної медичної групи; 4 – підготовчої медичної групи; 5 – спеціальної медичної групи;

15.Терміновий ефект дії фізичного навантаження в тренуванні спортсмена визначається й оцінюється : 1 – протягом 24 годин після заняття; 2 - через 6 місяців після заняття; 3 – під час заняття; 4 - етапним лікарським контролем; 5 - поточним лікарським контролем;

16.Заключна частина тренувального заняття становить від всієї його тривалості : 1- не більше 10 % ; 2-10-15 % ; 3-25-30 %; 4 – не менше 50 %; 5-3-5 %;

17.Економізація функції системи зовнішнього дихання в результаті систематичних адекватних фізичних тренувань характеризується : 1 – збільшенням частоти дихання ;2 – збільшенням дихального об’єму; 3 - зменшенням максимальної вентиляції легень; 4 - зменшенням бронхіальної прохідності; 5 – зменшенням альвеолярної вентиляції;

18.У ФР хворих ішемічною хворобою серця велотренування призначається з метою: 1 нормалізації рефлексу розширення коронарних судин у відповідь на підвищену потребу міокарда в кисні ; 2. Збільшення сили м'язів нижніх кінцівок; 3. збільшення потреби міокарду в кисні; 4. підвищення симпатичних впливів на серце; 5. зниження фібрінолітичної активності крові ;

19. Хворому, що виписався зі стаціонару після гострого інфаркту міокарда доцільно призначити наступні засоби ФР : 1 - фізичні вправи максимальної аеробної потужності ;2 – анаеробні фізичні вправи; 3 – ізометричні фізичні вправи; 4 – фізичні вправи з потужністю , яка не перевищує 50% аеробних можливостей хворого; 5 - рефлекторні;

20.З перерахованих завдань ФР спеціальними для хворого ішемічною хворобою серця є: 1. нормалізація психо - емоційного стану хворого; 2. відновлення фізичної працездатності; 3. зниження активності депрессорных систем; 4. зниження потреби міокарду в кисні; 5. зниження скорочувальної здатності міокарда

21.Ішемічну реакцію у відповідь на фізичне навантаження у хворого при ФР хворого з гострим інфарктом міокарду визначають методом: 1.пульсометрії; 2.тонометрії; 3.ехокардіографії; 4.електрокардіографії; 5. соматоскопії;

22.З перерахованих фізичних вправ при регулярному їхньому використанні знизять потреба міокарду в кисні : 1. ідеомоторні; 2. рефлекторні; 3. циклічні спортивно-прикладні; 4. пасивні; 5. ізометричні

23.Положення нижніх кінцівок вище горизонтального рівня й рухи в гомілково - ступному суглобі у хворого із хронічною недостатністю кровообігу сприяє: 1 – стимуляції екстракардіального механізму кровообігу.; 2. зменшенню венозного повернення; 3. зменшенню потреби міокарду в кисні; 4. профілактиці м'язової гіпотрофії нижніх кінцівок; 5. збільшенню потреби міокарда в кисні.

24. . У заняттях дихальними вправами з хворими на бронхіальну астму треба акцентувати увагу на:1 - форсований глибокий подих; 2 - подовження вдиху; 3 - подовження видиху; 4 - форсований видих; 5 - верхньо-грудний тип подиху;

25. Вплив якого із прийомів масажу на розрідження мокротиння буде найбільшим:1. погладжування; 2 - розтирання ; 3 - вібрація безперервна; 4 - вібрація переривчаста; 5 - розминання;.

Варіант 14

26.Спеціальним завданням ФР при цукровому діабеті є:1. підвищення рівня глікемії 2. активізація розпаду м'язового глікогену 3. зниження чутливості рецепторів до інсуліну 4. підвищення секреції активного інсуліну ;5. підвищення рівня глюкогону

27. У фізичній реабілітації хворих цукровим діабеті доцільно використовувати фізичні вправи:1 - динамічні ,великої інтенсивності й обсягу; 2 – динамічні , анаеробної спрямованості енергозабезпечення ; 3 - ізометричні , локальні ; 4 – пасивні для нижніх кінцівок 5 – спортивно - прикладні , аеробної спрямованості;;

28.Для попередження явищ гипоглікемії при проведенні ФР хворого на цукровий діабет, типу А потрібно розраховувати необхідну інтенсивність навантажень виходячи з:1. максимального хронотропного резерву;2. субмаксимального хронотропного резерву; 3. щирого (граничного) хронотропного резерву; 4. максимально припустимої за віком ЧСС; 5. припустимої субмаксимальної ЧСС

29. При спастичних колітах доцільно використовувати фізичні вправи: 1 - з підвищенням внутрішньочеревного тиску; 2-із частою зміною положення тіла; 3 – ідеомоторні для черевної стінки; 4 – рефлекторні для н лижних кінцівок; 5 - без підвищення внутрішньочеревного тиску;

30. Підвищенню гідратації між хребетних дисків при остеохондрозі в поперековому відділі сприяє наступне положення тіла хворого: 1 - лежачи на спині з випрямленими ногами; 2 - положення коштуючи; 3 - лежачи на спині із зігнутими ногами в колінних і тазостегнових суглобах; 4 – сидячи без підтримки;5 - лежачи на животі прогнувшись;

31.Які пасивні фізичні вправи варто використовувати для профілактики розвитку м’язових - суглобових контрактур у хворої з лівосторонньої геміплегією, 10 днів тому розвився геморагічний інсульт? 1. Плавне тильне згинання стопи з її про нацією; 2. Підошовне згинання стопи з її супінацією; 3. Швидке одночасне згинання пальців кисті із приведенням великого пальця; 4.Згинання передпліччя з його про нацією;5. Швидке максимально можливе розгинання колінного суглоба.

32.Для усунення м'язової дистонії у вищезгаданого хворого яке положення ураженим кінцівкам варто надавати: 1.Тильного згинання стопи з про нацією її й легкого згинання в колінному суглобі; 2. Підошовного згинання стопи й ротації стегна зовні; 3. Максимального розгинання в колінному суглобі із супінацією стопи; 4. Приведення плеча з розігнутим і пронованим передпліччям, зігнутими пальцями; 5.Відведення плеча із зігнутим у ліктьовому суглобі передпліччям, розігнутою кистю й пальцями.

33.Яка зміна м'язів характерна для хворих із центральним паралічем? 1.Зниження тонусу м'язів, що приводять плече; 2. підвищення тонусу м'язів, що приводять плече; 3. зниження тонусу м'язів-згиначів передпліччя; 4. розтягання м'язів, що згинають пальці; 5. зниження рефлекторної збудливості м'язів-згиначів кисті

34. В фізичній реабілітації засоби загартовування сприяють: 1 - розвитку м'язової сили; 2 - адаптації до короткострокових впливів холоду й сонця;3 – розвитку аеробної витривалості ; 4. – компенсації рухових порушень ;
5 – нормалізації холестеринового обміну ;

35.Підвищенню фібрінолітичної активності крові у хворого гіпертонічною хворобою сприяють фізичні вправи 1 - на розслаблення м'язів 2 – пасивні; 3 - циклічні спортивно - прикладні;4 - ідеомоторні ;5 - гімнастичні локальні ;

36.Груповий метод занять лікувальною гімнастикою призначається хворим, які перебувають на наступному руховому режимі: 1. строгому постільному ; 2.палатному ; 3.вільному ; 4. розширеному постільному ; 5. ліжковому ;

Варіант 14

37.Посля проведеного вчора хірургічного втручання з приводу пахової грижі заняття фізичними вправами доцільно проводити у формі:1 - лікувальної гімнастики; 2 - дозовані ходьби; 3 - постільного рухового режиму; 4 - аеробних фізичних вправ; 5 - ізометричних фізичних вправі;

38.Ходьбу можна віднести до:1 -. гімнастичних фізичних вправ; 2- спортивно-прикладних вправ; 3 - пасивних вправ; 4 – ізометричних вправ; 5- анаеробних вправ;

39.Специальнимы завданнями ФР при нормальному плині 23 тижня вагітності є: 1 - зміцнення м'язів черевного преса, спини, тазового дна; 2 - профілактика хронічної пневмонії; 3 - поліпшення психо-емоційного стану; 4 - нормалізація тонусу й рухливості нервових процесів; 5 - зменшення потреби міокарда в кисні;

40.Після зняття гіпсової іммобілізації два дні назад із приводу перелому правої мало гомілкової кістки для формування вторинної кісткової мозолі використовуються засоби ФР: 1 – лікувальна гімнастика; 2 - рефлекторні фізичні вправи; 3 -велотренування; 4 - пасивні фізичні вправи; 5 - теренкур ;

Варіант15

1. У результаті хронічної глобальної гіпокінезії : 1 – зростає внутрішньочеревний тиск; 2 зростає інтенсивність обмінних процесів;3 – зростає резерв вуглеводів у м'язах і печінці; 4 – зменшується об’єм циркулюючої крові; 5 - поліпшується розумова працездатність ;

2. Визначити й оцінити фізичний розвиток спортсмена можна: 1 - методом лабораторних досліджень біологічних речовин спортсмена; 2 – анамнестичним методом лікарського контролю; 3 - соматоскопічним методом лікарського контролю; 4 - пробами з динамічними фізичними навантаженнями; 5 - пробами зі зміною умов зовнішнього середовища ;

3. Відставлену дію фізичних навантажень у тренуванні спортсмена можна визначити й оцінити : 1 – оперативним лікарським контролем; 2 – поточним лікарським контролем; 3 – під час тренувального заняття; 4 - через кілька місяців тренувальних занять; 5 – етапним лікарським контролем;

4. Пропорційність соматометричних показників фізичного розвитку спортсмена визначається й оцінюється методом: 1 – кореляційним ; 2 – середньоквадратичних відхилень ; 3 – тонусометричним; 4 – центильним ; 5 – індексів;

5. Оцінка типу гемодинамічної реакції на фізичне навантаження визначається величинами змін : 1 – частоти й глибини дихання ; 2 – пульсу й артеріального тиску; 3 – амплітудних й інтервальних показників біоелектричної активності серця ; 4 – життєвої ємності легень; 5 - гематологічних показників;

6.Велоергометрію можна віднести до функціональної проби : 1 – з ізометричним фізичним навантаженням; 2 – зі зміною умов зовнішнього середовища; 3 – зі зміною положення тіла в просторі; 4 -з динамічним фізичним навантаженням; 5 -з визначенням тонусу симпатичного відділу ВНС;

7.Можливості допуску до занять фізичними вправами вирішується при проведенні лікарського контролю:1.первинного ;2.оперативного;3. поточного; 4 - етапного; 5 – під час тренувального заняття;

8.Проба Генча - це проба : І – з фізичними статичними навантаженнями ; 2 – зі зміною положення тіла в просторі ; 3 – з динамічними фізичними навантаженнями; 4 -з затримкою дихання після видиху ; 5 – із затримкою дихання після вдиху;

9. Для визначення можливості допуску спортсмена до занять фізичними вправами потрібно провести лікарський контроль: 1 - первинний ; 2 - оперативний ; 3 - поточний ; 4 - під час фізичного навантаження ;5 - наступного дня після тренування ;

10. По режиму м'язової діяльності фізична робота може бути : 1 - локальною; 2 – субмаксимальною ; 3 – динамічною; 4 – глобальною; 5 – легкою;

11.Фізичну роботу можна назвати глобальної . якщо в ній задіяно м'язового масиву спортсмена : 1 - менше 1/3 ; 2 - 2/3 ; 3-3- 1/2; 4 – більше 1/3 ; 5 – більше 2/3 ;

12.Дистоническая реакція системи кровообігу на тренувальному занятті характеризується: 1 – прискоренням пульсу в межах суми пульсу спокою й 10 % хронотропного резерву індивіда;2 -прискоренням пульсу в межах суми пульсу спокою й 75 % хронотропного резерву; 3 – підвищенням САТ до рівня суми 0,5 ЧСС тренувальної плюс 82; 4 - зниженням ДАТ до «без кінцевого тону» ; 5 – зниженням пульсового АТ;

13.Прискорення пульсу й підвищення АТ в стані спокою й на стандартне навантаження після тренувального заняття спортсмена свідчить про : 1 – ортостатичний колапс; 2 – Гравітаційний шоку 3 – стан гіпоглікемії ; 4 - синдромі перетренованості; 5 – гострий больовий печінковий синдром;

14.Використання адаптогенів у спортивній діяльності сприяє :1 – ресинтезу запасів глікогену; 2 - зменшенню енергетичних резервів в організмі ; 3 – затримці розвитку дистрофічних процесів; 4 – зменшенню болючих відчуттів; 5 - росту максимальної вентиляції легенів; ваще не знаю J

15.У розрахунку тренувальної ЧСС для пікових навантажень у тренувальному занятті спортсмена до величини ЧСС у стані спокою додають відсоток його хронотропного резерву: 1-10 % ; 2-20 % ; 3-30 %; 4-75-80 %; 5 – 100%;

16.Використання масажу в спорті сприяє : 1 – уповільненню крово – і лимфотоку; 2 – уповільненню висновку метаболітів м'язової діяльності; 3 – прискоренню крово й лимфотоку; 4 - зменшенню еластичності м'язів і зв'язок ; 5 – порушенню рухливості нервових процесів;

17. Відновлення внутрішньомязових запасів глікогену й глікогену в печінці після напруженої м'язової діяльності відбувається протягом : 1 – 3-4 годин; 2-10-12 годин; 3-12-48 годин ; 4 - трьох - чотирьох днів; 5 – тижня;

18. Масаж прекардіальної зони для зниження м'язового тонусу й рефлекторного впливу на коронарний кровообіг хворому хронічною ішемічною хворобою серця здійснюється прийомом:1.поглаживания; 2. інтенсивного розтирання; 3. переривчастої вібрації; 4.разминания; 5. с використанням льоду

19.Безпосередня дія фізичних вправ у процедурі лікувальної гімнастики у хворого із хронічною ішемічною хворобою серця при оперативному контролі оцінюється методом: 1.динамометрії; 2. эхокардиографії; 3. пульсометрії; 4.доплеркардиографії; 5.спірометрії

20.Лікування положенням тіла й кінцівок при хронічній недостатності кровообігу сприяє:1. поліпшенню психо-емоційного стану хворого; 2.- зниженню потреби міокарда в кисні; 3. полегшенню повернення крові з периферії; 4.- підвищенню фібрінолітичної активності крові; 5. - підвищенню скорочувальної функції серця ;

21. Індивідуальний метод проведення занять фізичними вправами із хворими гострим інфарктом міокарду проводиться: 1 - методистом з 3-5 хворими в палаті; 2 - методистом з окремим хворим; 3 – самостійно хворим після консультативних рекомендацій ; 4. - методистом з 10 хворими в залі ЛФК; 5 - методистом з 6-8 хворими в палаті ;

22.Хворий з хронічною недостатністю кровообігу важкого ступеня в ФР на постільному руховому режимі : 1 має потребу в постійному медичному спостереженні й допомозі при самообслуговуванні; 2 не має потреби в сторонній допомозі при самообслуговуванні; 3 не має потреби в постійному медичному спостереженні ;4.має потребу в постійному медичному спостереженні, але не має потреби в допомозі при самообслуговуванні;5. не має потреби в постійному медичному спостереженні, але потребує допомоги при самообслуговуванні;

23. У хворого хронічною ішемічною хворобою серця, якому провели велоергометричне дослідження, хронотропний резерв серця визначають по різниці:

1 - максимальної вікової ЧСС і ЧСС у стані спокою; 2 - 200 мінус вік хворого; 3 - 170 мінус вік хворого;. 4 - 180 мінус вік хворого; 5 - граничної ЧСС і ЧСС у стані спокою.

24.При проведенні дозованої ходьби в ФР хворого з ожирінням ІV ступеня використовуються фізичні вправи : 1 анаеробної спрямованості енергозабезпечення; ;2 – ізометричні ;3 – циклічні максимальної аеробної можливості ;4 – циклічні з інтенсивністю , не вище 50% аеробних можливостей; 5 – аеробно- анаеробної спрямованості енергозабезпечення;

25.Для рестриктивних порушень газообміну характерні наступні зміни показників зовнішнього дихання: 1 - Зниження МОД 2 - Зниження ОФВ 3 зниження індексу Тіффно 4 - зниження ЖЕЛ 5 - Зниження ЧД;

26 Для введення лікарських препаратів інгаляційним шляхом в нижні частини бронхів хворому потрібно робити:1. форсований вдих при грудному типі подиху;2. глибокий подовжений вдих із затримкою дихання при діафрагмальному типі дихання; 3. форсований вдих при діфрагмальному типі дихання;4. форсований вдих - форсований видих;5. глибокий вдих при «ключичному» типі подиху.

27.Вправи «звукової» гімнастики, які використовуються при бронхоспазмі, сприяють: 1 - більш ранньому спаданню бронхів;2 - зниженню залишкового об’єму легень ;3 підвищенню тонусу мускулатури бронхів ;4 - поліпшенню від ходження мокротиння ;5 - зміцненню дихальних м'язів;

28.Яке положення необхідно використовувати при виконанні дихальних вправ для компенсації порушеного газообміну при лівосторонній нижньодольовій пневмонії:1.на лівій стороні з піднятим ножним кінцем;2.на правій стороні ;3.лежачи на спині на високій подушці;4.лежачи на животі ; 5 -колінно-долонне.

29. У фізичній реабілітації хворих цукровим діабеті доцільно використовувати фізичні вправи:1 - динамічні ,великої інтенсивності й обсягу; 2 – динамічні , анаеробної спрямованості енергозабезпечення ; 3 - ізометричні , локальні ; 4 – пасивні для нижніх кінцівок ; 5 – динамічні із середньою аеробною інтенсивністю;

30.Який засіб фізичної реабілітації допоможе вирішити спеціальні завдання у хворих з враженням ліктьового нерва, що супроводжується паралічем відповідних груп м'язів : 1. розширений постільний режим; 2. щадно - тренуючий; 3. активні рухи в променево - зап’ястному суглобі; 4. ізометрична напруга м'язів передпліччя;5 пасивні рухи в променево – зап’ястному суглобі ;

31.З якою метою необхідно призначити діафрагмальне дихання пацієнтам з інсультом , що перебувають на розширеному постільному режимі? 1 Для профілактики пролежнів; 2. Для збільшення вентиляції верхніх відділів легенів; 3. Попередження появи патологічних сінкінезій; 4. Збільшення вентиляції нижніх відділів легень; 5. Поліпшення вестибулярної функції

32.Яка з нижчеперелічених форм фізичної реабілітації може вирішити спеціальні завдання у пацієнтів з невритом променевого нерва? 1. Теренкур; 2. Дозована ходьба; 3. Велотренування; 4. Біг підтюпцем; 5 Лікувальна гімнастика

33.Яка зміна опорно-рухового апарата характерна для млявих паралічів у ранньому періоді їхнього розвитку? 1. Підвищення тонусу уражених м'язів; 2. Їхня атонія; 3. Підвищення глибоких рефлексів; 4. Зменшення амплітуди рухів при пасивному розгинанні суглобів; 5. Укорочення уражених м'язів ;

34.Яка фізична вправа буде сприяти профілактиці розвитку суглобової контрактури, збереженню сили уражених м'язів у хворої з невритом променевого нерва з поразкою його в середній третині плеча? 1. Пронація передпліччя й кисті; 2.Активні клацання кожним пальцем;3.Активні згинання основних фаланг пальців; 4.Приведення й згинання великого пальця; 5.Пасивне тильне згинання кисті.

35.Рішенню якого спеціального завдання буде сприяти лікування положенням? 1.Зниженню тонусу уражених м'язів; 2. Профілактиці суглобних контрактур; 3.Відновленню рухливості в променевому суглобі; 4.Збільшенню сили уражених м'язів; 5. Усуненню м'язової дистонії.

36.Адекватність інтенсивності фізичного навантаження при заняттях лікувальною гімнастикою визначається:1 -. пульсометрією;2 - спірометрією; 3 - тонометрією 4 – хронометрією ;5 – динамометрією;

37.Пікова ( найбільша )інтенсивність фізичного навантаження в занятті лікувальною гімнастикою повинна бути : 1 - у заключному періоді заняття; 2 - спочатку основного періоду заняття; 3 - наприкінці основного періоду заняття; 4 - посередині основного періоду заняття ;5- у вступному періоді заняття;

38.Для виконання спеціальних завдань у ФР жінки на 23 тижні вагітності варто використовувати: 1 - ізометричні вправи для м'язів черевного преса; 2 - вправи зі збільшенням внутрішньочеревного тиску;3 - вправи великої інтенсивності; 4 - глобальні, динамічні вправи; 5- вправи з різкою зміною положення тіла й затримкою дихання;

39.Хворому, якого прооперували два дні тому з приводу кишкової непрохідності доцільно призначити наступні засоби фізичної реабілітації: 1 - ізометричні фізичні вправи для черевної стінки;2 - лікувальну гімнастику; 3 - велотренування; 4 - дихальні вправи; 5-дозовану ходьбу;

40. В фізичній реабілітації хворих статичні дихальні вправи виконуються: 1 - за участю рухів рук вгору під час вдиху; 2 -. з нахилом тулуба вперед під час видиху; 3 - за участю тільки діафрагми й міжреберних м'язів; 4 – з ізометричними з зусиллями ; 5 – подумки ( в уяві хворого ) ;

1.Повышению энергозатрат, за счет расщепления жиров в ФР у лиц с ожирением, способствуют следующие средства: 1. лечебная гимнастика 2. пассивные физические упражнения 3. идеомоторные упражнения 4 - глобальные активные физические упражнения 5. - дозированная ходьба;

2.Статические дыхательные упражнения: 1 - выполняются с участием движений рук 2 -. сопровождаются наклоном туловища вперед при выдохе 3 - относятся к изометрическим физическим упражнениям 4 - выполняются с участием только диафрагмы и межреберных мышц, 5 - относятся к пассивным физическим упражнениям;

3.Для стимуляции экстракардиальных механизмов кровообращения в ФР больного с хронической недостаточностью кровообращения необходимо включать: 1 - изометрические напряжения брюшной стенки 2 - идеомоторные упражнения 3 - динамические упражнения с углублением диафрагмального дыхания 4 - форсированное дыхание, 5 - упражнения с задержкой дыхания

4.Средства закаливания способствуют: 1 - развитию мышечной силы 2 - адаптации к краткосрочным холода и солнца воздействиям 3 - развитию аэробной выносливости 4. - компенсации двигательных нарушений, 5 - нормализации холестеринового обмена;

5.Причиной гравитационного шока у спортсмена может быть: 1 - длительное стояние, 2 - нарушение режима питания, 3 - недостаточное количество углеводов в его питании 4 - внезапное прекращение физической нагрузки и исключение «мышечного насоса» из кровообращения, 5 - отрицательные эмоции;

6.О преимуществе тонуса симпатического отдела ВНС при ортопроба гласит: 1-прирост пульса на 6 уд / мин. 2 -прирост пульса на 18уд \ мин 3 - уменьшение пульса 4 - прирост пульса на 30 уд \ мин, 5 - неизменность пульса;

7.Для стимуляции кислотообразующей функции желудка в ФР больного используются физические упражнения: 1 - динамические малой интенсивности и малого объема 2 - динамические малой интенсивности и большого объема 3 - большой интенсивности и большого объема 4 - большой интенсивности и малого объема; 5 - преимущественно изометрические

8.С целью снижения уровня гликемии у больных сахарным диабетом в ФР нужно использовать упражнения: 1. максимальной аэробной возможности больного 2. средней аэробной возможности больного 3 - изометрические 4 - анаэробной направленности, 5 - с задержкой

9.Дыхательные упражнения можно отнести к физическим упражнениям: 1 -активным 2 - пассивным 3 - изометрическим 4 - идеомоторным; 5-спортивно-прикладным;

10.Для решения специальных задач ФР у женщины с беременностью 30 недель и поперечным положением плода целесообразно выполнять упражнения: 1 - лежа на боку, противоположном позиции плода 2 - с изометрическим напряжением брюшной стенки 3 - рефлекторные 4 - идеомоторные, 5 - со значительным повышением внутрибрюшного

11.Экономизация функции системы внешнего дыхания вследствие систематических адекватных физических тренировок проявится уменьшением: 1 - дыхательного объема 2 - частоты дыхания, 3 - жизненной емкости легких, 4 - бронхиальной проходимости, 5 - резерва вдоха

12.Отставленное действие физических нагрузок в тренировке можно определить и оценить врачебным контролем: 1 - оперативным 2 - текущим 3 - во время тренировочного занятия 4 - через несколько месяцев после тренировочных занятий, 5 - этапным

13.Наименьшая нагрузка на задние отделы межпозвоночных дисков пояснично-крестцового отдела будет при положении больного 1. Стоя 2. Сидя на стуле без спинки 3. Сидя на кровати с выпрямленными ногами 4. Лежа на спине с выпрямленными ногами 5. Лежа на спине с согнутыми в коленях ногами

14.После аорто - коронарного шунтирования средствами ФР можно решить специальные задачи: 1 - снижение конечного-диастолического объема сердца, 2 - снижение конечно-систолического объема сердца, 3 - стимуляция симпатоадреналовой системы организма 4 - увеличение периферического сопротивления сосудов; 5-уменьшения ударного объема сердца;

15.Изометрическое напряжение мышц иммобилизованной конечности способствуют: 1 - предупреждению контрактуры в иммобилизованных суставах 2 - предупреждению мышечных атрофий конечности 3 - тромбообразованию в ней 4 - сохранению двигательного стереотипа в ЦНС, 5 - формированию временной компенсации для перемещения;

16.После проведенного вчера хирургического вмешательства по поводу паховой грыжи занятия физическими упражнениями целесообразно проводить в форме: 1 - лечебной гимнастики, 2 - дозированные ходьбы 3 - анаэробных физических упражнений 4 - аэробных физических упражнений, 5 - изометрических физических упражнений;

17.Для решения специальных задач физической реабилитации у беременной женщины следует использовать следующие средства: 1 - щадящий двигательный режим, 2 – велотренировку 3 - дозированную ходьбу 4 - лечебную гимнастику, 5 - механотерапию;

18.Специальнимы задачами ФР ребенка с плоской спиной являются: 1 - увеличить сгибание позвоночника 2 - уменьшить разгибание позвоночника 3 - увеличить изометрическую выносливость разгибателей позвоночника 4 - уменьшить изометрическую выносливость разгибателей позвоночника, 5 - увеличить нагрузку на позвоночник

19.При адекватной физической нагрузке реакция системы кровообращения должна быть: 1 - дистоническая 2 - астеническая 3 - гипотоническая 4 - нормотоническая, 5 - гипертоническая;

20.Специальными задачами ФР у больного с гипертонической болезнью являются: 1. улучшение общего самочувствия 2. повышение физической работоспособности 3. снижение потребности миокарда в кислороде 4. нормализация дренажа бронхов, 5 - стимуляция коры надпочечников;

21.Для устранения мышечной дистонии в конечностях больного с инсультом необходимо предоставлять им лечебное положение: 1.Тильного сгибания стопы с пронацией ее и легкое сгибание в коленном суставе 2. Подошвенного сгибания стопы и ротации бедра снаружи 3. Максимального разгибания в коленном суставе с супинацией стопы 4. Приведение плеча разогнутым и пронированным предплечьем, согнутыми пальцами; 5.Отведение плеча с согнутым в локтевом суставе предплечьем, разогнутой кистью и пальцами.

22.Для определения физического развития спортсмена методом антропометрических индексов необходимо провести: 1 - соматоскопию, 2 - соматометрию 3 - пульсометрию, 4-спирографию, 5 - тонометрии;

23.При ФР больного со спастическим колитом следует акцентировать внимание на: 1. частую смену исходных положений 2. идеомоторные упражнения 3. - упражнения без изменений внутрибрюшного давления, 4 - изометрические упражнения для мышц брюшного пресса, 5 - ходьбу с высоким подниманием бедер;

24.Непосредственное влияние физической нагрузки можно определить при проведении врачебного контроля: 1 - текущего, 2 - следующий день после тренировки 3 - этапного 4 - первичного, 5 - оперативного

25.В занятиях дыхательными упражнениями у больных с бронхиальной астмой нужно акцентировать внимание на: 1 - форсированное глубокое дыхание, 2 - удлинение вдоха 3 - удлинения выдоха 4 - форсированный выдох, 5 - верхне-грудной тип дыхания;

26.С целью формирования вторичной костной мозоли. после снятия гипсовой иммобилизации по поводу перелома правой малоберцовой кости необходимо использовать: 1 - идеомоторные физические упражнения, 2 рефлекторные физические упражнения 3 - постельный двигательный режим 4 - статические дыхательные упражнения, 5 - физические упражнения с нагрузкой травмированной кости по оси.;

27.Занятия по специальным программам проводятся с детьми, которые: 1 - без отклонений в состоянии здоровья, 2 - с незначительными отклонениями в состоянии здоровья 3 - с недостаточным физическим развитием без отклонений в состоянии здоровья, 4 - с отклонениями в состоянии здоровья постоянного характера, 5 - отнесены к основной медицинской группе

28.Значительная активизация только хронотропного резерва без изменения инотропного при пробе Мартин - Кушелевского характеризуется, как реакция системы кровообращения: 1 - астеническая, 2 - гипертоническая, 3 - дистоническая. 4 - физиологическая, 5 - нормотоническая;

29.Гипоксические пробы целесообразно проводить при проведении врачебного контроля для определения: 1 - соматотип спортсмена 2 - уровень физического развития спортсмена 3 - гармоничности физического развития 4 - устойчивости организма спортсмена к гипоксии, 5 - тонуса симпатического отдела ВНС;

30.При параплегии после травмы позвоночника выше уровня конского хвоста специальными заданиями ФР являются: 1.Профилактика застойной пневмонии 2. Профилактика контрактуры в тазобедренных суставах 3. Профилактика пролежней 4. Профилактика разгибательной контрактуры в нижних конечностях 5. Профилактика тромбоза глубоких вен;

31.Лечебное положение тела и конечностей в ФР больного с инсультом относится к: 1 - средства ФР 2 - формы использования физических упражнений 3 -. методы занятия физическими упражнениями 4 - двигательного режима, 5 - идеомоторных физических упражнений;

32.Для стимуляции моторной функции кишечника в ФР больных используются физические упражнения: 1. - С резкими изменениями положения тела, 2 - с коленно-локтевого исходного положения 3 - из положения, сидя на стуле, 4 - динамические для верхних конечностей, 5 - рефлекторные;

33.Для активизации жирового обмена у больных с ожирением целесообразно использовать физические упражнения : 1 активные динамические средней аэробной мощности 2 - максимальной аэробной мощности 3 - изометрические, 4-скоростно-силовые, 5 - рефлекторные;

34.К средству физической реабилитации относится: 1 -. трудотерапия 2 - идеомоторные физические упражнения 3 - велотренировка 4 - дозированная ходьба, 5 - массаж;

35.Специальными задачами ФР ребенка с плоской спиной являются: 1 - увеличить сгибание позвоночника 2 - уменьшить разгибание позвоночника 3 - увеличить изометрическую выносливость разгибателей позвоночника 4 - уменьшить изометрическую выносливость разгибателей позвоночника, 5 - увеличить нагрузку на позвоночник;

36.При определении физической работоспособности величине МСК по номограмме Астранда необходимо использовать показатели пробы PWC -170: 1 - продолжительность первой нагрузки; 2 - мощность первой нагрузки 3 - пульс при первой нагрузки, 4-продолжительность второй нагрузки;; 5-мощность второй нагрузки;

37.В раннем послеоперационном периоде целесообразно акцентировать больного: 1 - на форсирование вдоха, 2 - на форсирование выдоха 3 - на активизацию верхнегрудного дыхания 4 - на активизацию брюшного дыхания, 5 - на динамические дыхательные упражнения;

38.После снятия швов при металлоостеосинтез травмированной голени в ФР больного целесообразно использовать: 1 - идеомоторные физические упражнения 2 - физические упражнения в форме дозированной ходьбы: 3 - физические упражнения в форме плавания 4 - рефлекторные физические упражнения, 5 - постельный двигательный режим;

39.Использование изометрических сокращений иммобилизованных мышц при травмах конечностей способствует: 1 - восстановлению двигательной активности в иммобилизованных суставах 2 - стимуляции трофических процессов в иммобилизованных мышцах 3 - восстановлению общей физической работоспособности 4 - компенсации двигательной активности; 5 - восстановлению объема движения в иммобилизованных конечности;

40.Стимуляции коллатерального кровообращения в миокарде при ХИБС способствуют: 1 - пассивные физические упражнения 2 - активные анаэробные упражнения 3 - активные аэробные упражнения локальные 4 - активные аэробные глобальные упражнения, 5 - рефлекторные упражнения;

41.В физической реабилитации больного с обструктивными нарушениями газообмена акцентируется внимание больного: 1 - на форсированное дыхание, 2 - на углубление вдоха 3 - на удлинение выдоха, 4 - на физические упражнения субмаксимальной аэробной мощности, 5 - на физические упражнения анаэробной мощности;

42.Для нормализации гиперкинетической дискинезии желчного пузыря целесообразно использовать: 1 - физические упражнения с изометрическими напряжениями брюшной стенки 2 - упражнения без изменений внутрибрюшного давления 3 - упражнения с изменением внутрибрюшного давления 4 - пассивные физические упражнения, 5 - рефлекторные физические упражнения;

43.В заключительной части тренировочного занятия рационально активизировать хронотропного резерва: 1 - 40%, 2 - 10% 3 - 50%, 4 - 75%, 5 - 15%;

44.Разминка в тренировочном занятии составляет от всего занятия: 1 - 25%, 2 - 50% 3 - 15% 4 - 5%, 5 - 35%;

45.Для определения индекса Брока спортсмена с ростом 167 см необходимо отбросить: 1 - 100, 2 - 105, 3 - 110, 4 - 115, 5 - 120.

46.В занятиях дыхательными упражнениями больному с правосторонним экссудативным плевритом следует акцентировать внимание на: 1 - удлинение вдоха 2 - статические дыхательные упражнения 3 - динамические дыхательные упражнения с гимнастическими палками 4 - форсированный вдох и выдох, 5 - задержки вдоха после выдоха;

47.Востановительные процессы в организме спортсмена после тренировки определяются врачебным контролем: 1 - оперативным 2 - текущим, 3 этапным 4 - первичным, 5 - на 2-3 день после занятия;

48.В физической реабилитации больного с ожирением 3 степени назначаются физические упражнения: 1-анаэробной мощности 2 - субмаксимальной аэробной мощности 3 - умеренной мощности (50% МСК) кратковременные. 4 - умеренной мощности долговременные, 5 - преимущественно скоростно-силовые;

49.Положительный кумулятивный эффект систематических физических тренировок со стороны системы крови характеризуется: 1 - ростом концентрации гемоглобина и эритроцитов, 2-уменьшением объема циркулирующей плазмы, 3-уменьшением активности ферментов крови 4 - снижением кислородной емкости крови, 5 - уменьшением резервной щелочности крови;

50.Про эффективность реабилитационных мероприятий у больного гипертонической болезнью может свидетельствовать: 1-повышение активности депрессорных систем организма, 2 - снижение активности депрессорных систем 3 - увеличение потребности миокарда в кислороде 4 - повышение ЧСС в состоянии покоя, 5 - снижение фибринолитической активности крови;

51.У больных с центральным параличем характерно изменение мышц: 1.Снижение тонуса мышц, приводящих плечо 2. повышение тонуса мышц, приводящих плечо 3. снижение тонуса мышц-сгибателей предплечья 4. растяжения мышц, сгибающих пальцы 5. снижение рефлекторной возбудимости мышц-сгибателей кисти;

52.Функциональные пробы проводятся с целью определения у спортсмена: 1 - соматотипа 2 - осанки 3 - скрытых патологических отклонений в организме 4-рельефности мышц, 5 - развитости подкожных жира

53.Компенсация газообмена у больного с правосторонней нижнедолевою пневмонией возможна при назначении: 1 - идеомоторных физических упражнений 2 - упражнений с акцентом на диафрагмальный тип, лежа на правом боку 3 - дыхательных упражнений с акцентом на форсированный выдох, 4 - изометрических упражнений для нижних конечностей 5. - Дыхательных упражнений по методике Стрельниковой;

54.Общая физическая работоспособность спортсмена ограничивается в основном за счет функционирования системы: 1 - пищеварение 2 - иммунной 3 - нервной 4 - кардиореспираторной: 5 мышечной;

55.Разжижению мокроты у больных с пневмонией способствует массажный прием: 1. поглаживание 2 - растирание 3 - вибрации непрерывной 4 - разминание, 5 - вибрации прерывистой;

56.Отсроченное влияние физических нагрузок можно определить при проведении врачебного контроля: 1 - оперативного 2 - этапного 3 - текущего, 4 - во время тренировочного занятия, 5 - после определенного этапа тренировочных занятий;

57.Этапним врачебным контролем определяется и оценивается следующее действие физической нагрузки: 1 непосредственная 2 - срочная, 3 отсроченная 4 - кумулятивная, 5 - во время тренировочного занятия;

58.Оценка физического развития спортсмена методом стандартов определяет: 1 - степень взаимосвязи между отдельными его показателям 2 - количественную границу процента или центиля исследуемого 3 - пропорциональность показателей относительно друг друга, 4 - величину среднеквадратических отклонений от средних однородной группы; 5-гармоничность физического развития;

59.Для выявления доклинических проявлений болезней в врачебном контроле спортсмена проводится: 1-соматоскопия 2 - соматометрия 3 - динамометрия 4 - функциональные пробы, 5 - тонусометрия;

60.Какое средство ФР можно использовать после травмы позвоночника выше уровня конского хвоста с параплегией, для решения специальных задач: 1. Активные движения в суставах нижних конечностей 2. Изометрические напряжения мышц бедра 3. Свободный двигательный режим 4. Положение ног в небольшом отведении с разгибанием в тазобедренных и коленных суставах; 5. щадящий двигательный режим;

61.Лечебный прием массажа разминания способствует: 1 - повышению процессов возбуждения в центральной нервной системе, 2 -. уменьшению процессов возбуждения в центральной нервной системе 3 - уменьшению тонуса массированных мышц 4 - используется в подготовительном этапе процедуры массажа, 5 - используется в заключительном этапе процедуры массажа;

62.Дыхательные упражнения с удлинением выдоха (на пасивизацию его) способствуют: 1. улучшению бронхиальной проходимости 2. улучшению эластичных свойств легких 3. увеличению жизненной емкости легких 4. увеличению остаточного объема легких 5. уменьшению дыхательного объема.

63.Положительный кумулятивный эффект физической реабилитации у больных с инсультом мозга проявляется 1. Появлением содружественных движений в парализованных конечностях 2. Укорочением связи в лучевой-запясному суставе 3. Увеличением тонуса мышц, приводящих плечи 4. Снижением тонуса мышц, сгибанием предплечье 5. Увеличением тонуса мышц - разгибателей голени, бедра;

64.Оценка типа гемодинамической реакции на физическую нагрузку определяется величинами изменений: 1 - частоты и глубины дыхания, 2 - пульса и артериального давления, 3 - амплитудных и интервальных показателей биоэлектрической активности сердца 4 - жизненной емкости легких, 5 - гематологических показателей;

65.Предоставление положения руки с разгибанием в локтевом, лучево-запястном суставе и супинации предплечья у больного с мозговым инсультом способствует: 1. Увеличению силы мышц пораженной конечности 2. Профилактике суставных контрактур 3. Уменьшению рефлекторной возбудимости мышц-сгибателей руки 4. Восстановлению вестибулярной функции 5. Увеличению растяжения периферических сосудов и нервов;

66.Для решения специальных задач физической реабилитации у беременной женщины следует использовать следующие средства: 1 - щадящий двигательный режим, 2 - велотренировку 3 - дозированную ходьбу 4 - лечебную гимнастику, 5 - механотерапию;

67.В процедуре лечебной гимнастики у больного гипертонической болезнью целесообразно использовать упражнения: 1 - на расслабление мышц 2. динамические региональные 3. идеомоторные 4. анаэробные 5. Локальные

68.Улучшению дренажной функции желчевыводящих путей при гипотонической гипокинетической дискинезии способствуют следующие средства ФР: 1. лечебная гимнастика 2 - механотерапия 3 - закалка 4 - физические упражнения с акцентом на повышение внутрибрюшного давления, 5 физические упражнения без изменения внутрибрюшного давления;

69.При плоской спине у ребенка 10 лет целесообразно использовать формы ФР: 1 - трудотерапию: 2 - изометрические физические упражнения 3 - динамические физические упражнения 4 - лечебную гимнастику, 5 - тренировочный двигательный режим;

70.Для определения физической работоспособности индексом Гарвардского степ-теста необходимо: 1 - подняться на ступеньку 50 см в темпе 120 шагов / мин: 2 - определить пульс во время выполнения теста 3 - определить пульс после выполнения теста на 5 минуте отдыха 4 - определить пульс до тестирования и сразу после него на первых секундах, 5 - подняться на ступеньку 30 см в темпе 100 шагов / мин.

71.В определении первой нагрузки для пробы PWC 170 у спортсмена ориентируются: 1 - на пол, 2 - рост 3 - вес 4 - рельефность мышц, 5 - развитость подкожного жира

72.Для определения МСК по номограмме Астранда необходимо использовать определенные показатели пробы PWC 170: 1 - пульс первой нагрузки 2 - мощность первой нагрузки 3 - пульс второй нагрузки 4 - длительность первой нагрузки, 5 - продолжительность второй нагрузки;

73.В физической реабилитации больных с гипертонической болезнью 1 степени используются средства, 1 - лечебная гимнастика, 2 - велотренировка 3 - дозированная ходьба 4 - динамические физическиеупражнения, 5 - трудотерапия;

74.Изометричные сокращение ануса в раннем послеоперационном периоде ФР способствуют:1-стимуляции вентиляции в задненижних отделах легких, 2-снижению тонуса мышц в области послеоперационной раны 3 - предупреждению спаек 4 - стимуляции мочеиспускания, 5 - предупреждению тромбообразования;

75.Для активизации диафграмального типа дыхания в ФР прооперированного больного следует акцентировать внимание на:1 - углубление вдоха 2 - удлинение выдоха 3 - форсированное дыхание 4 - форсирование выдоха, 5 - напряжение мышц живота;

76.В ФР детей первых месяцев жизни применяют физические упражнения: 1 - идеомоторные, 2-субмаксимальной интенсивности 3 - максимальной интенсивности 4 - рефлекторные;5 - спортивно-прикладные;

77.В ФР взрослого больного в раннем послеоперационном периоде применяются физические упражнения: 1 - идеомоторные 2 - рефлекторные 3 - спортивно-прикладные 4 - дыхательные статические, 5 - субмаксимальной аэробной мощности;

78.Для определения общей физической работоспособности спортсмена используются пробы: 1 - с динамическими физическими нагрузками незначительной мощности, 2 - с динамическими физическими нагрузками максимальной аэробной мощности, 3 - с задержкой дыхания после выдоха, 4 - с изменением условий внешней среды, 5 - с изменением положения тела в пространстве;

79.Адекватная гемодинамическая реакция на тренировочном занятии спортсмена характеризуется изменениями относительно покоя: 1 - значительным ростом систолического давления без изменений ЧСС, 2 - значительным ростом ЧСС без изменения систолического давления, 3 - ростом диастолического давления и ЧСС, 4 - ростом ЧСС и систолического давления до уровня рекомендованных величин при врачебном контроле, 5 - снижением диастолического давления к «бесконечного тона».

80.Пиковая мощность физической нагрузки в тренировочном занятии спортсмена должна быть: 1 - сразу же после разминки, 2 - во время разминки 3 - посередине основной части 4 - в конце основной части, 5 - непосредственно перед заключительной частью,

81.Для стимуляции моторно-эвакуаторной функции желчного пузыря целесообразно использовать физические упражнения: 1 - максимальной аэробной мощности, 2 - без изменений внутрибрюшного давления 3 - обязательно с изменением внутрибрюшного давления, 4 - идеомоторные, 5 - рефлекторные;

82.Для торможения кислотообразовательной функции желудка в ФР больных с гастритом в цену применять физические упражнения: 1 - большой интенсивности и продолжительности, 2 - краткосрочные большой интенсивности после пищи 3 - краткосрочные большой интенсивности до еды, 4 - преимущественно изометрические, 5 - рефлекторные;

83.Удлинение выдоха при занятиях дыхательными упражнениями у больного с бронхиальной астмой способствует росту: 1 - ЖЕЛ 2 - объема форсированного выдоха 3 - тонуса гладкой мускулатуры бронхов, 4 - силы мышц вдоха, 5 - остаточного объема легких

84.Плотность тренировочного занятия спортсмена определяется по величине: 1 - процентного отношения вступительной части занятия к основному 2 - процентного отношения активного времени занятия ко всему объему занятия 3 - отношения основной части занятия к заключительной части 4 - пульсовой стоимости пиковой нагрузки; 5-пульсовой стоимости основной части занятия;

85.Дозированую ходьбу назначают больному острым инфарктом миокарда, находящегося на двигательном режиме: 1. строгом постельном 2. расширенном постельном 3. палатном 4. щадящем 5. полупостельный;

86.Средства закаливания способствуют: 1 - развития мышечной силы 2 - адаптации к краткосрочным воздействиям холода и солнца 3 - развития аэробной выносливости 4. - Компенсации двигательных нарушений, 5 - нормализации холестеринового обмена;

87.Определение и оценка показателя физической работоспособности по методике теста восхождение на 4 этажа стандартного дома базируется на показателе: 1 - пульса к тестированию в состоянии относительного мышечного покоя, 2 - сразу же после выполнения теста, 3 - после тестирования на 3 минуте восстановления 4 - на величине артериального давления к тестированию, 5 - на величине артериального давления сразу же после тестирования;

88.Постуральный дренаж больным с бронхоэктазами проводится: 1 - во вступительной части занятия лечебной гимнастикой, 2 - после занятия лечебной гимнастикой, 3 - в основной части занятия лечебной гимнастикой, 4 - в заключительной части занятия лечебной гимнастикой, 5 - в занятия лечебной гимнастикой;

89.Для определения величины МПК по номограмме Астранда спортсмену необходимо провести тестирование с физической нагрузкой интенсивностью: 1 - до 25% аэробных возможностей индивида, 2 - более 75% аэробных возможностей индивида; 3-менее 10% аэробных возможностей индивида; 4-30%, 5 - 50 - 75% аэробных возможностей индивида;

90.Ортостатическая проба относится к пробам: 1 - с динамическими физическими нагрузками, 2 - со статическими физическими нагрузками 3 - с изменением положения тела в пространстве. 4 - с изменением условий внешней среды, 5 - с задержкой дыхания после выдоха;

91.Специальными задачами ФР больных с параличом после травмы спинного мозга на ранней стадии будут: 1. Повышение общей физической работоспособности 2. Развитие мускулатуры плечевого пояса 3. Усвоения различных видов бытовой деятельности 4. Профилактика развития суставных контрактур 5. Профилактика застойной пневмонии;

92.Движения в дистальных отделах конечностей у прооперированного больного день назад способствуют: 1 - предупреждению спаечного процесса 2 - предупреждению спланхноптоза 3 - активизации венозного возврата с периферии 4 - снижению мышечного тонуса в области раневой поверхности, 5 - снижению экстракардиального механизма кровообращения;

93.Для компенсации нарушенного газообмена у больного с правосторонней пневмонией необходимо периодически занимать положение: 1.на левом боку; 2.На правом боку; 3.на спине 4.на животе 5.коленно-локтевое;.

94.Силу пораженных мышц при неврите локтевого нерва, которые сопровождаются парезом, при появлении активных движений лучше всего возобновит: 1. Пассивное движение 2. Идеомоторные упражнения 3. Циклические спортивно-прикладные упражнения 4. Упражнения с сопротивлением движению 5. Маховое движение конечности;

95.Велоэргометрическая проба относится к группе функциональных проб: 1 - с изометрическими физическими нагрузками, 2 - с изменением условий внешней среды, 3 - с изменением положения тела в пространстве, 4-с динамическим физическим нагрузкам; 5-с определением тонуса симпатического отдела ВНС;

96.У пациента с ишемическим мозговым инсультом и левосторонней гемиплегии физические упражнения с изменением положения головы и туловища из разных исходных положений способствуют: 1. Устранению мышечной дистонии.2. Профилактике мышечных контрактур; 3.Профилактике суставных контрактур 4. Восстановлению функции равновесия 5. Профилактике развития патологических синкинезий

97.В физической реабилитации лечебное положение тела и конечностей больному с мозговым инсультом назначается с целью: 1 - стимуляции общей аэробной выносливости больного; 2 - устранения патологической мышечной дистонии 3 - восстановления мышечной силы 4 - восстановления амплитуды движений в суставах, 5 - компенсации пониженной сократительной функции сердца;

98.Лечение положением тела и конечностей при хронической недостаточности кровообращения способствует: 1. улучшению психоэмоционального состояния больного 2. снижению потребности миокарда в кислороде 3. облегчению возврата крови с периферии 4 - повышению фибринолитической активности крови 5. повышению сократительной функции сердца;

99.В физической реабилитации больных с ожирением целесообразно применять физические упражнения: 1 - пассивные для верхних конечностей 2 - активные локальные 3 - активные аэробные 4 - активные анаэробные, 5 - изометрические;

100.Для разгрузки позвоночника у ребенка 9 лет с плоской спиной ФР целесообразно использовать физические упражнения: 1 - асимметричные 2 - деторсийные 3 - дыхательные 4 - со смешанным висом, 5 - рефлекторные;

101.Пры оперативном контроле тренировочного занятия показатели ЧСС и АД не достигали величин, которые были рекомендованы для тренировки. На какой кумулятивный эффект можно рассчитывать, если принять такие нагрузки? 1 - улучшение функционального состояния, 2 ухудшение функционального состояния 3 - отсутствии изменений функционального состояния 4 - рост аэробной производительности у спортсмена, 5 - снижение аэробной продуктивности у спортсмена;

102.Для стимуляции трофических процессов в мышцах больного с переломом трубчатой кости, иммобилизованной гипсовой повязкой, применяются физические упражнения: 1 - рефлекторные 2 - изометрические, 3 - спортивно-прикладные 4 - пассивные, 5 - активные;

103.Адекватность физической нагрузки в спортивной тренировке можно определить: 1 антропометрией 2 - соматометрией 3 - соматоскопией 4 - динамометрией, 5 - спирометрией;

104.Рефлекторные физические упражнения применяются в в ФР больных: 1 - с артериальной гипертензией 2 - с бронхиальной астмой, 3 - с ишемической болезнью сердца, 4 - у детей раннего возраста, 5 - у детей школьного возраста;

105.Для нормализации периферического сопротивления сосудов у больного с АГ при ФР применяются: 1 - изометрические физические упражнения, 2 - анаэробные динамические упражнения 3 - локальные изометрические упражнения 4 - глобальные аэробные упражнения, 5 - рефлекторные упражнения;

106.Активизации обменных процессов у больного с ожирением способствуют физические упражнения: 1 - анаэробной направленности, 2 - аэробной направленности максимальной мощности 3 - аэробной направленности 50% максимально возможной мощности 4 - изометрические локальные, 5 - изометрические глобальные;

107.Дихательные упражнения в реабилитации больных с артериальной гипертензией способствуют: 1 - повышению мышечного тонуса плечевого пояса 2 - росту периферической сопротивления сосудов 3 -росту сердечного ритма 4 - нормализации периферического сопротивления сосудов, 5 - процессам возбуждения ЦНС

108.Для определения функциональных возможностей и индивидуализации физических нагрузок в ФР больного после аортокоронарного шунтирования нужно провести функциональную пробу: 1 - с медикаментами, 2 - с холодом 3 - с задержкой

109.Для расчета хронотропного резерва сердца больного после аортокоронарного шунтирования используют: 1 - величину артериального давления покоя, 2 - сумму величин пульса в покое и разности его между максимально допустимым и состоянием покоя 3 - возрастную величину максимально допустимого пульса 4 - произведение ЧСС покоя и систолического давления, 5 - сумму величины пульса в покое и разности его между пороговой величиной после велоэргометрии и состоянием покоя;

110.подростка при занятиях физическими упражнениями следует акцентировать внимание на: 1 - симметричном изотоническом напряжении мышц спины, 2 - на асимметричном изотоническом напряжении мышц спины 3 - выполнении сложно технических движений туловища мысленно 4 - кожно-мышечные рефлексы для разгибания спины, 5 - прыжки;

111.В физической реабилитации ребенка трех месяцев с дисплазией тазобедренных суставов целесообразно использовать: 1-изометрические физические упражнения 2 - идеомоторные упражнения 3 - лечебное положение 4 - динамические физические упражнения, 5 - упражнения на равновесие;

112.Нормализации фибринолитической активности крови при ФР больного гипертонической болезнью способствуют физические упражнения 1 - на расслабление мышц 2 - пассивные 3 - циклические спортивно-прикладные 4 - идеомоторные, 5 - гимнастические локальные;

113.При первичном контроле спортсмена, соматоскопией можно оценить: 1 - мускульный тонус, 2 - соматотип спортсмена 3 - мускульную силу 4 - физическую работоспособность спортсмена, 5 - устойчивость организма к гипоксии;

114.Больному с невритом лучевого нерва, что сопровождается параличом соответствующей группы мышц с целью решения специальных задач ФР необходимо использовать: 1. Изометрическое напряжение мышц предплечья 2. Активное тыльное сгибание кисти 3. Активную супинацию предплечья 4. Фиксацию лучево-запястного сустава в положении легкого тыльного сгибания 5. Массажный прием поглаживания;.

115.Для оценки типа реакции системы кровообращения при проведении пробы Мартин - Кушелевского применяется: 1 - динамометрия 2 - спирометрия: 3 - электрокардиография 4 - пульсометрия, 5 - гониометрия;

116.Допуск к занятиям физическими упражнениями определяется врачебным контролем: 1.первичным 2.оперативним 3. текущим 4 - этапным, 5 - во время тренировочного занятия;

117.Целью оценки физического развития в спортивной медицине является определение: 1 - устойчивости организма к гипоксии, 2 - типа гемодинамической реакции на изометрическое нагрузки 3 - физической работоспособности спортсмена, 4 - индивидуального физической нагрузки в тренировке спортсмена, 5 - возбудимости симпатического отдела ВНС;

118.Плоско - изогнутая форма спины определяется выраженностью физиологических изгибов позвоночника: 1 - гр. кифоз ≤ 2 см., пояс. Лордоз 2 - 4 см; 2 - гр. кифоз ≥ 4 см, пояс. лордоз 2 - 4 см; 3 - гр. кифоз ≤ 2 см, пояс. лордоз ≥ 4 см; 4 – Гр. кифоз ≥ 4 см, пояс. лордоз ≥ 4 см, 5 - гр. кифоз ≤ 2 си, пояс. Лордоз ≤ 4 см.

119.Ускорение пульса с одновременным приростом ударного объема и снижением периферического сопротивления сосудов на физической нагрузке оценивается, как реакция: 1 - физиологическая 2 – дистоническая 3 - гипертоническая 4 - гипотоническая, 5 – дистоническая.

120.Тонус симпатического отдела ВНС можно определить функциональной пробой: 1 - с физической динамической нагрузкой, 2 - с физической изометрической нагрузкой 3 - с задержкой дыхания после выдоха, 4 - с изменением положения тела в пространстве, 5 - с задержкой дыхания после вдоха;

121.Изометрические напряжения иммобилизованных мышц гипсовой повязкой решают задачи ФР:1 - восстановление объема движений в иммобилизованных суставах, 2 - предупреждение суставных контрактур 3 - нормализация трофики этих мышц 4 - восстановление координации движений иммобилизованной конечности, 5 - компенсации утраченных двигательных навыков;

122.Адекватность физической нагрузки в занятиях лечебной гимнастикой определяется: 1 - антропометрией 2 - спирометрией 3 - соматоскопией 4 - тонусометрией, 5 - дермографией;

123.Интенсивнисть физической нагрузки при занятиях физическими упражнениями у больных сахарным диабетом определяется: 1 - спирографией 2 - пульсометрией 3 - динамометрией, 4-тонусометрией, 5 - дермографией;

124.Методы определения физической работоспособности спортсмена базируются на прямолинейной взаимосвязи интенсивности физической нагрузки с величиной:1 - пульса 2 - АД 3 - частоты дыхания 4 - дыхательного объема, 5 - сердечного выброса;

125.При спастических колитах целесообразно использовать физические упражнения: 1 - с повышением внутрибрюшного давления, 2-с частой сменой положения тела 3 - идеомоторные для брюшной стенки 4 - рефлекторные для нижних конечностей, 5 - без повышения внутрибрюшного давления;

126.Больному с ишемической болезнью сердца для активизации холестеринового обмена целесообразно назначить физические упражнения: 1 - анаэробной направленности энергообмена 2 - аэробной направленности, 3 - пассивные для туловища, 4 - рефлекторные для нижних конечностей, 5 - идеомоторные;

127.Определение и оценка тонуса симпатического отдела ВНС проводится пробой: 1 - с изометрической физической нагрузкой 2 - с задержкой дыхания, 3 - с динамической физической нагрузкой, 4-с изменением положения тела в пространстве, 5 - с изменением условий внешней среды;

128.Замедление и удлинение (пассивизация) выдоха у больных с бронхоспазмом способствует: 1-увеличению остаточного объема, 2-натяжению плевры 3 - уменьшению альвеолярной вентиляции, 4-более позднему спаданию бронхов на выдохе, 5 - активизации мукокинеза.

129.Специальной задачей физической реабилитации женщины с беременностью 30 недель с поперечным предлежание плода являются: 1 - перевести плод в головное предлежание 2 - способствовать сокращению матки 3 - снизить кровообращение в органах малого таза, 4 - предупредить образование спаек, 5 - предупредить застойную пневмонию;

130.При прямом определении максимального потребления кислорода (МПК) по методике ступенчато-возрастающей нагрузки каждая ступенька продолжается: 1 - 1-2 минуты 2 - не более 3 минут, 3-не менее 5 минут 4-30 минут 5 - более 30 минут ;

131.При неврите лучевого нерва, который сопровождается параличом, специальные задачи можно решать средством ФР: 1.лечебная гимнастика 2. массаж 3. пассивные упражнения; 4.цикличные спортивно прикладные упражнения 5. Расширенный постельный режим;

132.Методом антропометрических индексов можно оценить: 1 - пропорциональность антропометрических показателей 2 - отклонения показателей исследуемого средней однородной группы 3 - взаимосвязь антропометрических показателей исследуемого 4 - центильную область антропометрических величин исследуемого, 5 - рельефность мускулатуры исследуемого;

133.Дренажный массаж нижних конечностей больному с хронической недостаточностью кровообращения проводится с целью: 1.повышения физической работоспособности; 2.улучшения психоэмоционального состояния 3. улучшения венозного возврата крови с периферии 4. активизации холестеринового обмена 5. повышения сократительной функции миокарда;

134.Для решения специальных задач ФР у больного с невритом локтевого нерва целесообразно применять: 1. Медленное поглаживание мышц плеча и предплечья в положении легкого тыльного сгибания в луче-запястном суставе 2. Быстрое поглаживание в том же положении руки 3. Легкое растирание мышц предплечья при ладонном сгибании кисти, 4 Интенсивное разминание мышц предплечья и кисти при разогнутом луче-запястном суставе и выпрямленных пальцах, 5 - беспрерывную точечную вибрацию;

135.Проба Генча проводится: 1 - с физическими статическими нагрузками, 2 - с изменением положения тела в пространстве 3 - с динамическими физическими нагрузками, 4-с задержкой дыхания после выдоха, 5 - с задержкой дыхания после вдоха;

136.В каком положении необходимо периодически находиться больному с сухим левосторонним плевритом для улучшения вентиляции левого легкого и профилактики плевральных шварт: 1 - На левом боку 2 -. На правом боку; 3 -. На животе 4-на спине 5-сидя с опорой на высокую подушку.

137.Для стимуляции моторно-эвакуаторной функции кишечника при физической реабилитации больного целесообразно применить: 1 - лечебное положение 2 - циклические спортивно-прикладные упражнения 3 - рефлекторные физические упражнения для туловища, 4 - гимнастические упражнения для шейного отдела позвоночника, 5 - идеомоторные физические упражнения;

138.Восстановление внутримышечных запасов гликогена и гликогена в печени после напряженной мышечной деятельности происходит в течение 1 - 3-4 часов; 2-10-12 часов; 3-12-48 часов 4 - трех - четырех дней, 5 - недели ;

139.При обструктивных нарушениях газообмена в физической реабилитации больных необходимо использовать физические упражнения: 1 - идеомоторные 2 - рефлекторные 3 - дыхательные с форсированием вдоха 4 - дыхательные с форсированием выдоха, 5 - дыхательные с удлинением выдоха;

140.Нормализовать моторику желчевыводящих путей при гипотонической - гипокинетической гипокинезии может: 1. вибрация прерывистая в правом подреберье 2. растирание 3. поглаживание круговое по часовой стрелке 4. поглаживание круговое против часовой стрелки 5. вибрация непрерывная;

141.В физической реабилитации больных с ожирением целесообразно использовать физические упражнения: 1 - пассивные для верхних конечностей 2 - активные аэробные 3 - активные анаэробные 4 - изометрические, 5 - активные локальные;

142.Какой из приемов массажа живота способен снизить тонус и моторику желчевыводящих путей при гипертонической - гиперкинетической дискинезии: 1. поглаживание круговое против часовой стрелки 2. растирание 3. вибрация прерывистая в правом подреберье 4. разминание 5. вибрация непрерывная в правом подреберье;

143.При обструктивных нарушениях газообмена в физической реабилитации больных необходимо использовать физические упражнения: 1 - рефлекторные 2 - дыхательные с форсированием вдоха 3 - дыхательные с форсированием выдоха 4 - дыхательные с удлинением выдоха, 5 - идеомоторные;

144.У пациента с ишемическим мозговым инсультом и левосторонней гемиплегией физические упражнения с изменением положения головы и туловища из разных исходных положений способствуют: 1. Устранению мышечной дистонии 2. Профилактике мышечных контрактур; 3.Профилактике суставных контрактур 4. Восстановлению функции равновесия 5. Профилактике развития патологических синкинезий;

145.Создание положения руки с разгибанием локтевого, лучезапястного - запястного суставов и супинации предплечья способствует: 1. Увеличению растяжения периферических сосудов и нервов 2-Увеличению силы мышц пораженной конечности 3 - Профилактике суставных контрактур 4 - Уменьшению рефлекторной возбудимости мышц-сгибателей руки; 5-Восстановлению вестибулярной функции;

146.Какой из перечисленных приемов массажа будет способствовать уменьшению тонуса пораженных мышц: 1 - интенсивное растирание сгибателей руки и разгибателей ноги.2. Быстрое поглаживание конечностей, находящихся в позе Вернике-Мана 3. Интенсивное размыкание в том же положении 4. Прерывистая вибрация 5. Медленное поглаживание конечностей, находящихся в положении противоположном возможной контрактуре;.

147.Анталгичное положение, преписанное пациенту с остеохондрозом пояснично-крестцового отдела позвоночника, способствует: 1. Увеличению общей выносливости 2. Развитию гибкости 3. Уменьшению сдавления спинномозговых корешков 4. Увеличению силовой выносливости мышц брюшного пресса 5 Образованию мышечного корсета

148.Больным с гемиплегией после перенесенного инсульта с целью решения специальных задач ФР необходимо использовать: 1.Атлетичную гимнастику; 2.Лечебную гимнастику 3. Велотренировку; 4.Изометричные физические упражнения; 5.Терренкур;

149.Какое средство ФР может решить специальные задачи у больного с невритом лицевого нерва, сопровождающимся парезом мимической мускулатуры? 1.лечебная гимнастика 2 - велотренировка 3 - механотерапия 4 - физические упражнения 4 - терренкур, 5 - велотренировка;

150.У больного с параплегией, появившейся после травмы спинного мозга, специальным заданием физической реабилитации будет предупреждение: 1. Застойной пневмонии 2. Тромбоза вен нижних конечностей, 3 мышечно - суставных контрактур 4. Потери кальция из костей 5 - пролежней;

151.Физическая реабилитация больному с переломом правой голени в лечебном периоде иммобилизации в амбулаторных условиях назначаются физические упражнения в форме: 1 - свободного двигательного режима 2 - закаливающих процедур 3 - лечебной гимнастики 4 - щадящего двигательного режима, 5 - активных физических упражнений;

152.После проведенного врачебного контроля в заключении о состоянии здоровья спортсмена отмечается: 1 - удовлетворительное здоровье 2 - здоровье 3 - отличное здоровье 4 - здоров, 5 - не здоров;

153.Растяжению плевры и профилактике образования спаек способствуют следующие дыхательные упражнения: 1 - с произношением звуков на выдохе 2 - с волевым ограничением легочной вентиляции и задержкой дыхания на выдохе (методика Бутейко), 3 - динамические с наклоном туловища в противоположную сторону на вдохе с задержкой дыхания 4 - форсированный вдох с созданием сопротивления руками на вдохе (методика Стрельниковой)), 1-дренажные.

154.После проведенного вчера хирургического вмешательства по поводу паховой грыжи занятия физическими упражнениями целесообразно проводить в форме: 1 - лечебной гимнастики, 2 - дозированной ходьбы 3 - анаэробных физических упражнений 4 - аэробных физических упражнений, 5 - изометрических физических упражнений;

155.Пиковую нагрузку в спортивной тренировке целесообразно выполнять: 1 - в разминочной части занятия 2 - в начале основной части 3 - в середине основной части 4 - конце основной части, 5 - в заключительной части занятия

156.В остром периоде лечения инсульта использование диафрагмального дыхания способствует предупреждению: 1 - пролежней 2 - синкинезий 3 - застойной пневмонии 4 - нарастанию гиперрефлексии, 5 - мышечная-суставных контрактур;

157.Гипертоническая реакция системы кровообращения спортсмена на физическую нагрузку характеризуется: 1 - ростом САД до уровня (0,5 тренировочной ЧСС плюс 82), 2 - снижением САД в состоянии покоя 3 - отсутствием изменений САД 4 - ростом САД выше уровня (0,5 тренировочной ЧСС плюс 82), 5 - снижением ДАД до нулевого уровня;

158.Повышению гидратации межпозвонковых дисков при остеохондрозе в поясничном отделе способствует следующее положение тела больного: 1 - лежа на спине с выпрямленными ногами, 2 - положение стоя 3 - лежа на спине с согнутыми ногами в коленных и тазобедренных суставах; 4 - сидя без поддержки , 5 - лежа на животе прогнувшись;

159.Для нормализации периферического сопротивления сосудов у больного с артериальной гипертензией используются физические упражнения: 1 - изометрические 2 - динамические 3 - рефлекторные 4 - идеомоторные, 5 - анаэробных;

160.Индивидуальний метод занятий физическими упражнениями с больными острым инфарктом миокарда проводится: 1 - методистом с 3-5 больными в палате 2 - методистом с отдельным больным 3 - самостоятельно больным после консультативных рекомендаций 4. - Методистом с 10 больными в зале ЛФК, 5 - методистом с 6-8 больными в палате

161.Для активизации экстракардиальных механизмов кровообращения больному с недостаточностью кровообращения 2 степени назначаются в ФР: 1 - изометрические напряжения мышц нижних конечностей 2 - идеомоторные упражнения для верхних конечностей 3 - углубление диафрагмального дыхания и возвышенное положение нижних конечностей, 4 - анаэробные физические упражнения; 5 – спортивно-прикладные физические упражнения максимальной аэробной мощности;

162.Для определения интенсивности физической нагрузки в ФР больного артериальной гипертензией необходимо использовать пробу: 1. ортостатическую 2. клиностатическую; 3.гипоксическую 4. Мартин-Кушелевского 5. Велергометрическую

163.Лечение положением при вялых параличах способствует: 1. Восстановлению силы пораженных мышц 2. Повышению общей выносливости 3. Выработке синовиальной жидкости 4. Устранению мышечной дистонии 5. Устранению мышечной атрофии;

164.Устойчивость организма к гипоксии можно определить пробой: 1 - с изометрической физической нагрузкой 2 - с динамической физической нагрузкой 3 - с изменением условий внешней среды, 4-с изменением положения тела в пространстве, 5 - с хлоридом калия

165.При обструктивных вентиляционных нарушениях целесообразно использовать: 1 - идеомоторные физические упражнения 2 - дыхательные упражнения с акцентом на форсированный вдох, 3 - дыхательные упражнения с акцентом на форсированный выдох, 4 - дыхательные упражнения с пассивизацией выдоха, 5 - изометрические упражнения для брюшной стенки

166.Расширение постельного режима после оперативного вмешательства по поводу кишечной непроходимости способствует: 1 - предупреждению спланхноптоза 2 - угрозе тромбообразования 3 - предупреждению спаечной болезни 4 - застойным явления в задне-нижних отделах легких, 5 - замедлению моторики кишечника;

167.Для снижение уровня гликемии у больных сахарным диабетом в ФР нужно использовать упражнения: 1. максимальной аэробной возможности больного, 2 - средней аэробной возможности больного 3 - изометрические 4 - анаэробной направленности, 5 - с задержкой дыхания;

168.Для стимуляции кислотообразующей функции желудка в ФР больного используются физические упражнения: 1 - динамические низкой интенсивности и малого объема 2 - динамические низкой интенсивности и большого объема 3 - большой интенсивности и большого объема 4 - большой интенсивности и малого объема; 5 - преимущественно изометрические;

169.Какие физические упражнения нужно использовать больным с ожирением: 1 активные динамические средней аэробной мощности 2 - максимальной аэробной мощности 3 - изометрические 4 - скоростно-силовые, 5 - рефлекторные;

170.Позитивний кумулятивный эффект ФР у больных, перенесших инсульт, определяется: 1. Появлением содружественных движений в парализованных конечностях и произвольных - в здоровых 2 -Укорочением связок в лучево-запястном суставе 3. Увеличением тонуса мышц, приводящих плечи 4. Снижением тонуса мышц, сгибающих предплечье 5. Увеличением тонуса разгибателей бедра;

171.Какое средство ФР из ниже перечисленных поможет решить специальные задачи при неврите лучевого нерва, что сопровождается параличом: 1. лечебная гимнастика, 2 щадяще-тренирующий двигательный режим 3. Пассивные упражнения в луче - пястном суставе 4.Цикличные спортивно-прикладные упражнения 5. Расширенный постельный режим;

172.Профилактике образования рубцов вокруг пораженных периферических нервов конечностей, сопровождающимся параличом, будет способствовать: 1. Идеомоторные физические упражнения 2. Лечение положением; 3.Цикличная спортивно-прикладная упражнение 4. Массаж; 5-терренкур;

173.Какое средство ФР для решения специальных задач можно рекомендовать пациенту, у которого после травмы позвоночника выше уровня конского хвоста развилась параплегия: 1. Активные движения в суставах нижних конечностей 2. Изометрические напряжения мышц бедра 3. Свободный двигательный режим 4. Положение ног в небольшом отведении с разгибанием в тазобедренных и коленных суставах; 5. закалка водой;

174.Какая из задач физической реабилитации будет специальной в вышеуказанной ситуации 1.Профилактика застойной пневмонии 2. Профилактика сгибательных контрактур в тазобедренных суставах 3. Профилактика пролежней 4. Профилактика разгибательных контрактур в нижних конечностях 5. Профилактика тромбоза глубоких вен;

175.Для решения специальных задач физической реабилитации женщины с беременностью 30 недель и поперечным положением плода целесообразно выполнять упражнения: 1 - лежа на боку, противоположном позиции плода 2 - с изометрической напряжением брюшной стенки 3 - рефлекторные 4 - идеомоторные, 5 - со значительным повышением внутрибрюшного давления;

176.При мозговых инсультах в остром периоде лечения предупреждению суставных контрактур будут способствовать: 1 - пассивные движения в лучево-запястном и локтевом суставах с акцентом на их разгибание 2. одновременное активное сгибание всех пальцев 3 - одновременное пассивное сгибание пальцев с приведением большого пальца 4 - активная пронация предплечья 5 - активное сгибание в коленном суставе

177.Для определения индекса массы тела спортсмена нужно вес спортсмена соотнести к: 1 - силы правой кисти 2 - к росту в сантиметрах 3 - к росту, выраженному в метрах в квадрате 4 - до величины обхвата грудной клетки в сантиметрах, 5 - к жизненной емкости легких в миллилитрах;

178.В ФР больного с недостаточностью кровообращения на постельном двигательном режиме используются средство: 1 - лечебная гимнастика, 2 - массаж 3 - трудотерапия 4 - аэробные физические упражнения, 5 - анаэробные физические упражнения;

179.При постельном двигательном режиме больной: 1 - нуждается в постоянном медицинском наблюдении и помощи при самообслуживании 2 - не нуждается в посторонней помощи при самообслуживании 3 - не нуждается в постоянном медицинском наблюдении, 4 - нуждается в постоянном медицинском наблюдении, но может себя обслуживать, 5 - не нуждается в постоянном медицинском наблюдении и может себя обслуживать

180.Наибольшая интенсивность восстановительных процессов в организме спортсмена после тренировки наблюдается: 1 - через 12 часов, 2 - на следующий день, 3 - сразу после окончания работы 4 - через 6 часов, 5 - через 18 часов;

181.Снижению гипертонуса мышц при центральных параличах будет способствовать прием массажа: 1. Быстрая, прерывистая вибрация 2. Интенсивное, быстрое растирание 3. Глубокое разминание 4. Быстрое поглаживание 5. Медленное поглаживание;

182.Физическое развитие спортсмена определяется и оценивается: 1 - анамнестическим методом 2 - лабораторными методами 3 - ортостатической пробой 4 - соматометрией, 5 - гипоксическими пробами;

183.Для выбора дальнейшей тактики ФР больного, который выписывается изстационара после перенесенного острого инфаркта миокарда, применяется: 1.Гарвардський степ-тест 2. велоэргометрия 3. проба Мартин-Кушелевского 4. медикаментозная проба с хлоридом калия 5.Гипоксична проба;

184.Блочные механотерапевтические устройства используются преимущественно для: 1 - восстановление подвижности пораженных суставов; 2 - увеличение глобальной аэробной выносливости больного; 3 -. усиление процессов торможения в центральной нервной системе больного 4 - ускорения образования костной мозоли 5. - компенсации нарушенных функций пораженной конечности

185.В основе косвенного определения МПК лежит прямолинейная зависимости и величина потребления кислорода, ЧСС и 1 - АО в состоянии покоя, 2 - АД во время нагрузки, 3 - мощностью физической нагрузки 4 - систолическим выбросом сердца, 5 - толщиной миокарда;

186.постуральный дренаж при заболеваниях органов внешнего дыхания проводится: 1 - после занятия лечебной гимнастикой, 2 - в занятия лечебной гимнастикой, 3 - с изометрическими напряжением брюшной стенки 4 - с ограничения кашля, 5 - с массажными приемами мягкого поглаживания;

187.Первичный врачебный контроль в спортивной медицине проводится для определения: 1 – срочного действия физической нагрузки 2 - отсроченного действия физической нагрузки 3 - кумулятивного действия физической нагрузки 4 - возможности допуска к спортивной деятельности, 5 - досрочной адаптации к физическим нагрузкам;

188.Амбулаторном больному с хронической ишемической болезнью сердца целесообразно назначить следующие средства ФР: 1. дозированную ходьбу, 2 терренкур, 3 щадящий двигательный режим, 4 спортивные игры, 5 свободный двигательный режимДля профилактики развития суставных контрактур в ФР больного с мозговым инсультом целесообразно использовать: 1. Быстрое одновременное сгибание всех пальцев кисти 2. Медленное разгибание отдельно в каждом межфаланговых суставе, отведение большого пальца 3. Ладонной сгибание кисти; 4.Активное разгибания кисти; 5.Пасивное сгибание предплечья;

189.По режиму мышечной деятельности физическая работа может быть: 1 - локальной 2 - субмаксимальной 3 - динамичной 4 - глобальной 5 - легкой;

190.Удлинения выдоха с произношением звуков в занятиях дыхательными упражнениями у больных с бронхиальной астмой способствует: 1 - нормализации дренажной функции бронха 2 - увеличению остаточного объема легких, 3 - стимуляции обмена холестерина, 4 - повышению тонуса гладкой мускулатуры, 5 - стимуляции коры надпочечников;

191.В первые 8 - 10 недель беременности в занятиях физическими упражнениями следует избегать: 1 - прыжков и резкое изменение внутрибрюшного давления, 2 - произвольное напряжение и расслабление мышц живота 3 - упражнений для укрепления мышц живота, тазового дна, 4 - статических дыхательных упражнений, 5 - динамических дыхательных упражнений без резкого поднятия рук вверх;

192.В расчете тренировочной ЧСС для пиковых нагрузок тренировочного занятия спортсмена величины ЧСС в состоянии покоя добавляют его хронотропного резерва: 1-10%; 2-20%; 3-30%; 4-75-80%, 5 - 100%;

193.При ФР пациента с невритом локтевого нерва в остром лечебном периоде применяются упражнения которые: 1 -. Выполняются с помощью методиста 2. - Выполняет только мысленно пациент 3. - Выполняет активно пациент 4. - Вызываются рефлекторно 5. - Выполняются с сопротивлением движения;

194.При врожденной левосторонней мышечной кривошеи в ФР ребенка 2-х месяцев целесообразно использовать: 1 - активные физические упражнения: 2 - лечебное положения и пассивные физические упражнения, 3 идеомоторные физические упражнения 4 - растяжение грудино-ключично-сосцевидной мышцы , 5 - прерывистую вибрацию сокращенной мышцы шеи;

195.При обструктивных вентиляционных нарушениях целесообразно использовать при ФР: 1 - идеомоторные физические упражнения 2 - дыхательные упражнения с акцентом на форсированный вдох, 3 - дыхательные упражнения с акцентом на форсированный выдох, 4 - дыхательные упражнения с пасивизациею выдоха, 5 - изометрические упражнения для брюшной стенки;

196.Замедление и удлинение (пасивизация) выдоха у больных с бронхоспазмом способствует: 1 увеличению остаточного объема легких 2 - натяжения плевры 3 - уменьшению альвеолярной вентиляции, 4-более поздним спаданием бронхов на выдохе, 5 - активизации мукокинезу;

197.Какое дренажное положение в постели необходимо предоставить больному для улучшения от происхождения мокроты при правосторонней верхнедолевой пневмонии: 1.лежа на спине 2.лежач на левом боку с приподнятым ножным концом; 3.лежа на правом боку горизонтально 4. - Лежа на животе 5.сидя с опорой на высокую подушку с наклоном туловища влево;.

198.Для центральных параличей характерна гипертония мышц которые: 1. Сгибают предплечье 2. отводят плечо 3. Сгибают колено 4. - Выполняют тыльное сгибание стопы 5. Разгибают пальцы рук;

199.Для стимуляции желудочного кислотообразования целесообразно использовать в ФР физические упражнения: 1 - большой интенсивности и большого объема 2 - малой интенсивности и большого объема 3 - малой интенсивности и малого объема, 4 большой интенсивности и малого объема; 5 - идеомоторные для брюшной стенки ;

200.Для наибольшему использованию жиров, как энергетических продуктов, при ФР больных с ожирением м нужно использовать упражнения следующей интенсивности: 1. малой 2. максимальной 3. субмаксимальной 4. средней 5. высокой;

201.Блоковые механотерапевтические устройства используются для: 1 - восстановление подвижности пораженных суставов; 2 - увеличение глобальной аэробной выносливости больного; 3 -. усиление процессов торможения в центральной нервной системе больного 4 – ускорения образования костной мозоли 5. - компенсации нарушенных функций пораженной конечности;

202.Для определения и оценки физического развития спортсмена используется: 1 - проба с изменением положения тела в пространстве, 2 - гипоксическая проба 3 - соматометрия 4 - проба Штанге, 5 - проба Генча;

203.Дыхательные упражнения с плавным удлиненным выдохом и произношением звуков на выдохе способствуют: 1-разстяжению плевры;, 2-уменьшению бронхоспазма, 3-уменьшению дыхательного объема, 4-разжижению мокроты; 5-укреплению дыхательных мышц;

204.Специальными задачами ФР при нормальном течении 23 недели беременности являются: 1 - укрепление мышц брюшного пресса, спины, тазового дна 2 - профилактика хронической пневмонии 3 - нормализация психо-эмоционального состояния 4 - нормализация тонуса и подвижности нервных процессов, 5 - уменьшение потребности миокарда в кислороде;

205.Отсроченное действие физических нагрузок определяется и оценивается: 1 - при выполнении нагрузки, 2 - через 4 месяца после систематических тренировок, 3 - в течение 24 часов после тренировочного занятия 4 - при первичном врачебном контроле 5 - при этапном контроле;

206.Для вялых параличей в раннем периоде их развития характерны изменения в двигательном аппарате, 1 - повышение тонуса пораженных мышц, 2 - их атония 3 - повышение глубоких рефлексов, 4 - уменьшение амплитуды движений при пассивном разгибании суставов, 5 - укорочение пораженных мышц.

207.Признаками патологического утомления после тренировочного занятия являются: 1 - ЧСС менее 120 уд \ мин через 3 минуты 2 - ЧСС более 140 уд / мин. 3-ЧСС менее 130 уд / мин. 4 - чувство мышечной радости; 5 - хорошее самочувствие

208.Специальной задачей в ФР больного с мозговым инсультом в остром периоде лечения будет : 1-профилактика застойной пневмонии, 2 - улучшение общего самочувствия больного 3 - профилактика мышечно-суставных контрактур 4. профилактика развития пролежней, 5 - повышение рефлекторной возбудимости пораженных мышц;.

209.Для определения должной массы тела по индексу Брока у спортсмена с ростом 177 см необходимо от этой величины отбросить: 1 - 100, 2 - 105, 3 - 110; 4-90, 5 - 95;

210.У больного хронической ишемической болезнью сердца, которому провели велоэргометрическое исследования, хронотропный резерв сердца определяют по разнице: 1 - максимальной возрастной ЧСС и ЧСС в состоянии покоя; 2 - 200 минус возраст больного, 3 - 170 минус возраст больного;. 4 - 180 минус возраст больного; 5-пороговой ЧСС и ЧСС в состоянии покоя.

211.На 23 неделе нормальной беременности целесообразно использовать средства физической реабилитации: 1 - щадящий двигательный режим, 2 - лечебный массаж 3 - пассивные физические упражнения 4 - лечебную гимнастику, 5 - дозированную ходьбу;

212.Среди источников энергообеспечения физической нагрузки у спортсмена жиры составляют: 1-10%; 2-30%, 3-55-60%, 4 - менее 50%, 5 - менее 15%;

213.Физические упражнения с изменением положения головы в пространстве у больных с инсультом способствуют: 1. Повышению общей аэробной выносливости 2. Профилактике развития патологических синкинезий 3. Восстановлению функции равновесия 4. Повышению глубоких рефлексов; 5-предупреждению формирования позы Вернике-Мана;

214.Для определения адекватности использования в занятии физической нагрузки функциональным возможностям организма необходимо провести: 1.текущий врачебный контроль; 2.оперативний врачебный контроль 3 - этапный врачебный контроль, 4 - функциональные пробы с изометрическими нагрузками, 5 - антропометрию спортсмена;

215.Об адекватной реакции на тренировочную нагрузку больного 50 лет с трансмуральным инфарктом миокарда, уже переведен на свободный двигательный режим, гласит: 1. повышение АД до 230/130 мм рт ст 2. увеличение ЧСС до величины 200 минус возраст пациента 3. приступ боли в области сердца, обрывающийся приемом нитроглицерина 4. умеренная гиперемия лица; 5.горизонтальне снижение сегмента ST на 2 мм ниже изолинии.

216.Рефлекторные физические упражнения: 1 - выполняются в воображении больного 2 -. выполняются методистом лечебной физкультуры без участия больного 3 - базируются на врожденных кожно - мышечных рефлексах 4 - сопровождаются только напряжением мышц без изменения их длины, 5 - используются только у взрослого человека;

217.При определении должной величины САТ для прогнозирования физиологической реакции на физическую нагрузку в тренировке спортсмена мужского пола необходимо до 50% индивидуального тренировочного пульса добавить: 1-50, 2 - 60; 3-80 4 - 82; 5-90;

218.Повышению кислотообразующей функции желудка могут способствовать: 1. динамические дыхательные упражнения 2.спортивно прикладные малой интенсивности, длительные 3. активные для дистальных отделов конечностей с большой амплитудой, кратковременные 4. игровые малоподвижные 5. изометрические;

219.Определение и оценка физического развития при врачебном контроле проводится с целью: 1 - оценки непосредственного воздействия физической нагрузки 2 - оценки кумулятивного действия физических нагрузок 3 - оценки типа реакции на физическую нагрузку 4 - определение тонуса симпатического отдела ВНС, 5 - определение устойчивости организма к гипоксии;

220.Определение и оценка рельефности мускулатуры спортсмена проводится методом: 1 - антропометрии 2 - соматоскопии 3 - соматометрии, 4-тонусометрии, 5 – динамометрии

221.Для снижения ОПСС у больного гипертонической болезнью целесообразно использовать в ФР следующие упражнения: 1. циклические спортивно-прикладные 2. - изометрические 3. анаэробные 4. Идеомоторные 5 рефлекторные;

222.При физической реабилитации больного с повышенным тонусом и гиперкинезией желчного пузыря следует акцентировать внимание на физических упражнениях: 1 - с повышением внутрибрюшного давления, 2 - со снижением внутрибрюшного давления 3 - со смещением органов брюшной полости 4 - идеомоторные для нижних конечностей, 5 - рефлекторные для верхних конечностей;

223.Больному с травмой бедренной кости иммобилизованной гипсовой повязкой в ФР назначаются физические упражнения: 1 - изометрические сокращения иммобилизованных мышц 2 - спортивно-прикладные физические упражнения 3 - рефлекторные физические упражнении 4 - активные физические упражнения для иммобилизованные конечности, 5 - трудотерапию;

224..Посля аорто - коронарного шунтирования средствами ФР можно решить специальные задачи: 1 - снижение конечно - диастолического объема сердца; 2 - снижение конечное систолического объема сердца, 3 - стимуляция симпатоадреналовой системы организма 4 - увеличение ОПСС, 5 -уменьшение ударного объема сердца;

225.Нормотонический или физиологический тип реагирования системы кровообращения на пробу Мартин характеризуется: 1 - незначительным приростом пульса и пульсового давления, 2 - значительным возбуждением пульса и уменьшением пульсового давления, 3 - приростом пульса и пульсового давления более, чем на 100% от покоя 4 - значительным приростом пульса со значительным падением диастолического давления, 5 - значительным приростом пульса и без изменений пульсового давления;

226.Какое дренажное положение необходимо использовать для дренирования бронхоэктазов в задне-нижних сегментах правого легкого: 1.на правой стороне с приподнятым головным концом кровати; 2.На правой стороне с приподнятым ножным концом кровати; 3.на животе с приподнятым ножным концом; 4.на левой стороне с поднятым высоко головным концом; 5.На спине с приподнятым головным концом.

227.После снятия гипсовой иммобилизации два дня назад по поводу перелома правой малоберцовой кости для формирования вторичной костной мозоли используются средства ФР: 1 - лечебная гимнастика, 2 - рефлекторные физические упражнения, 3-велотренировка 4 - пассивные физические упражнения, 5 - терренкур;

228.Для дальнейшей индивидуализации физических нагрузок после цикла реабилитационных мероприятий больных хронической ишемической болезнью сердца нужно провести пробу: 1 гипоксическую 2 - ортостатическую, 3-с приседаниями 4 - с изометрическим нагрузкой 5 - велоэргометрическую;

229.Предупреждению развития суставной контрактуры, сохранению силы пораженных мышц у больной с невритом лучевого нерва с поражением его в средней трети плеча будет способствовать: 1 - пронация предплечья и кисти 2 - активные щелкающие движения каждым пальцем, 3 - активные сгибания основных фаланг пальцев 4 - сгибание большого пальца 5 - пассивное тыльное сгибание кисти;

230.Пропорциональность соматометрических показателей можно оценить методом: 1 - перцентили 2 - корреляции 3 - индексов 4 - стандартов, 5 - сигмальных отклонений;

231.В остром периоде лечения радикулярного синдрома в поясничном отделе специальными упражнениями ФР будет: 1. Бег трусцой 2. Прыжки 3. Ходьба 4. Плавание 5. Наклоны туловища вперед с выпрямленными ногами

232.Устойчивость организма к гипоксии можно определить и оценить функциональной пробой: 1 - ортостатической, 2 велоэргометрической 3 - Штанге 4 - клиностатической, 5 - холодовой;

233.В физической реабилитации больного с ожирением IV степени с низкими функциональными возможностями нужно выбрать физические упражнения: 1 аэробной направленности энергообеспечения; 2 - изометрические 3 - циклические максимальной аэробной возможности 4 - идеомоторные физические упражнения; 5 - аэробно-анаэробных направленности энергообеспечения;

234.При поясничном радикулярном синдроме следует использовать положение тела: 1. Лежа на спине с вытянутыми ногами 2. Лежа на животе 3. Лежа на боку с выпрямленными ногами 4. Лежа на спине с согнутыми ногами 5. Сидя с вытянутыми ногами

235.При врачебном контроле за детьми, которые занимаются спортом нужно учитывать: 1 - пониженную лабильность нервной системы, 2 - повышенную лабильность нервной системы, 3 - менее выраженное ускорение ЧСС и АД на физическую нагрузку, чем у взрослых, 4 - более длительное вхождение в работу, чем взрослых, 5 - более длительное восстановление после нагрузки, чем у взрослых

236.Для центральных параличей характерна гипертония мышц которые: 1. Сгибают предплечье 2. - Отводят плечо 3. Сгибают колено 4. создают тыльное сгибание стопы 5. Разгибают пальцы;

237.Определение физической работоспособности спортсмена проводится: 1 - в первичном врачебном контроле, 2 - в оперативном контроле 3 - во время тренировочного занятия, 4-сразу же после тренировочного занятия, 5 - во время спортивного соревнования;

238.Снижению потребности миокарда в кислороде у больного с ХИБС способствуют преимущественно физические упражнения :1 - идеомоторные 2 - рефлекторные 3 - спортивно-прикладные 4 - пассивные, 5 - изометрические;

239.К аэробным, глобальных, ациклических упражнений можно отнести:? 1 - идеомоторные упражнения для рук, 2 - рефлекторные упражнения для туловища 3 - скоростно - силовые упражнения с поднятием тяжестей, 4 - дозированную ходьбу, 5 - массаж;

240.При врачебном контроле за лицами среднего и старшего возраста, которые занимаются спортом, нужно учитывать: 1 - ЭКГ только в состоянии покоя, 2 - ЭКГ в состоянии покоя и при дозированном физической нагрузке 3 - менее длительное «вхождения» в работу. чем у молодых, 4 - менее длительное восстановление после работы, чем у молодых, 5 - пониженную лабильность нервной системы;

241.Для улучшения моторной функции кишечника при атонических колитах в ФР следует использовать: 1. механотерапию 2 - идеомоторные физические упражнения, 3-локальные динамические физические упражнения 4 - рефлекторные упражнения, 5 - дозированную ходьбу;

242.В группу проб с изменением условий внешней среды относится функциональная проба: 1 - с динамическими физическими нагрузками, 2 - с изометрическими физическими нагрузками 3 - с задержкой дыхания, 4 - с изменением положения тела в пространстве, 5 - с фармацевтическими препаратами;

243.Об адекватности реакции на нагрузку в ФР больного с трансмуральным инфарктом миокарда, на свободном двигательном режиме свидетельствует : 1 - повышение ДАД по покою, 2 - учащение пульса до 50% определенного велоэргометрией хронотропного резерва больного 3 - снижение САД по покою 4 - приступ боли в области сердца, требующее приема нитроглицерина, 5 - потливость лица;

244.Интенсивнисть физической нагрузки при занятиях лечебной гимнастикой беременной женщины будет адекватной, когда у нее: 1 - выражение удовольствия на лице 2 - значительная гиперемия лица 3 - артериальное давление не соответствует пульсу 4 - возбуждено координации движений, 5 - прирост пульса более за 75% хронотропного резерва;

245.В спортивной деятельности использование спортивных напитков способствует: 1 - увеличению суточного рациона спортсмена 2 - уменьшению суточного рациона 3 - снижению физической работоспособности 4 - замедлению процессов восстановления, 5 - ухудшению водно - солевого баланса:

246.Нормализовать моторику желчновыводящих путей при гипотонически - гипокинетической гипокинезии может: 1. вибрация прерывистая в правом подреберье 2. растирание 3. поглаживание круговое за ходом стрелок часов 4. поглаживание круговое против хода стрелок часов 5. вибрация непрерывная;

247.Соматоскопичним методом врачебного контроля можно определить у спортсмена: 1 - мышечную силу 2 - осанку 3 - физическую работоспособность, 4 гемодинамический тип реакции на физические нагрузки, 5 - тонус симпатического отдела ВНС;

248.Учащение пульса и повышение АД в состоянии покоя и на стандартной нагрузке после тренировочного занятия спортсмена свидетельствует о: 1 - ортостатическом коллапсе 2 - гравитационном шоке 3 - гипогликемическом состоянии 4 - синдроме перетренированности, 5 - остром болевом печеночном синдроме у спортсмена;

249.Больным с гемиплегии после перенесенного инсульта с целью решения специальных задач ФР применяют: 1.атлетическую гимнастику; 2.Теренкур; 3.Лечебную гимнастику 4. идеомоторные упражнения; 5.Изометрические упражнения;

250.При физической реабилитации ребенка 9 лет с продольным плоскостопием целесообразно применять: 1 - бег 2 - прыжки 3 - езду на велосипеде, 4 - туризм, 5 - пруд;

251.Больному, что вчера поступил в стационар по поводу острого инфаркта миокарда, назначают следующий двигательный режим: 1.тренирующий; 2.свободный; 3.щадящий 4. постельный 5. щадяще - тренирующий.

252.У пациентов с заболеваниями системы кровообращения при ФР используют следующие физические упражнения: 1. локальные; 2.анаэробные; 3.рефлекторные 4. аэробные; 5.идеомоторные;

253.Специальной задачей ФР при ожирении является: 1. улучшение самочувствия 2. уменьшение основного обмена 3. повышение уровня физической работоспособности 4. создание отрицательного энергетического баланса 5. повышение качества жизни;

254.Какой прием массажа, и в каком состоянии мышц будут способствовать восстановлению функции пораженных мышц, профилактике прогрессирования дистонии мышц у больного с невритом лицевого нерва справа: 1.Растирание мышц справа без смещения мышечной дистрофии; 2.Прерывистая вибрация пораженных мышц с предыдущим растяжением здоровых мышц слева; 3.Прерывистая вибрация пораженных мышц без предварительного устранения дистонии мышц 4. Интенсивное разминание мышц справа и слева одновременно 5. Поглаживание справа при растяжении и фиксации ладонью мышц слева.;

255.Какое лечебное положение следует назначить больному с невритом лицевого нерва справа: 1. Периодически наклонять голову влево при положении сидя, поддерживая голову рукой с опорой на локоть; 2.Перетягивать мышцы с больной стороны на здоровую, снизу вверх с помощью платка; 3.Перетягивать мышцы лейкопластырем по праву влево; 4.Спать на левой стороне 5. Лейкопластырной тягой перетащить мимические мышцы слева направо, сужая глазную щель

256.Используя в ФР больного с невритом лицевого нерва справа лечебное положение можно решить специальные задачи: 1. Увеличение растяжения сосудов; 2.Увеличиние растяжения пораженного нерва 3.Профилактика и устранение мышечной дистонии; 4.Увеличение тонуса мышц здоровой стороны; 5.Увеличение силы мышц пораженной стороны.

257.Какие пассивные физические упражнения следует использовать для профилактики развития мышечных - суставных контрактур у больной с гемиплегии, 10 дней назад развился геморрагический инсульт? 1. Плавное тыльное сгибание стопы с ее пронацией 2. Подошвенное сгибание стопы с ее супинацией 3. .Быстрое одновременное сгибание пальцев кисти с приведением большого пальца 4.Сгибание предплечья с его пронацией 5. Быстрое максимально возможное разгибание коленного сустава.

258.Груповий метод занятий лечебной гимнастикой назначается больным, находящимся на следующем двигательном режиме: 1. строгом постельном; 2.палатном; 3.свободном 4. расширенном постельном 5. постельном;

259.После проведенного вчера хирургического вмешательства по поводу паховой грыжи занятия физическими упражнениями целесообразно проводить в форме: 1 - лечебной гимнастики, 2 - дозированные ходьбы 3 - постельный двигательного режима 4 - аэробных физических упражнений, 5 - изометрических физических упражнений;

260.Ходьбу можно отнести к группе физических упражнений: 1 -. гимнастических 2 - спортивно-прикладных 3 - пассивных 4 - изометрических, 5 - анаэробных;

261.Специальними задачами ФР при нормальном течении 23 недели беременности являются: 1 - укрепление мышц брюшного пресса, спины, тазового дна 2 - профилактика хронической пневмонии, 3 - улучшение психо-эмоционального состояния 4 - нормализация тонуса и подвижности нервных процессов; 5 - уменьшение потребности миокарда в кислороде;

262.У ФР беременной женщины первые 8 - 10 недель в занятиях физическими упражнениями следует избегать: 1 - прыжков и резкого изменения внутрибрюшного давления, 2 - произвольного напряжения и расслабления мышц живота 3 - упражнений для укрепления мышц живота, тазового дна 4 - статических дыхательных;

263.Для определения должной массы тела спортсмена по индексу Брока у мужчины ростом 182 см необходимо от роста отнять: 1 - 100, 2 - 130, 3 - 110, 4 - 105; 5-80;

264.Какой прием массажа будет способствовать улучшению кинетики мокроты 1-поглаживание; 2.розминания; 3.вибрация прерывистая; 4.вибрация непрерывная; 5.растирание

265.Текущий врачебный контроль спортсмена проводится для определения и оценки 1-куммулятивного влияния физических тренировок, 2-отсроченного эффекта физической нагрузки 3 - непосредственного эффекта физических нагрузок 4 - соматотип спортсмена, 5 - адекватности тренировочной нагрузки в занятии;

266.Об эффективности использования средств ФР у больного гипертонической болезнью свидетельствует снижение: 1. ОПСС 2. ударного обьема сердца; 3.активности депрессорных систем 4. активности холестеринового обмена 5. фибринолитической активности крови

267.Лечебное положение при поражении периферической части нервной системы будет способствовать: 1-снижению тонуса пораженных мышц, 2 - профилактике суставных контрактур 3 - восстановлению подвижности в суставах; 4 - увеличению силы пораженных мышц, 5 - устранению мышечной дистонии.;

268.Массажный прием поглаживания воротниковой зоны у больного гипертонической болезнью может способствовать: 1 - стимуляции кровотворения 2 - нормализации фибринолитической активности крови 3 - снижению процессов возбуждения в коре головного мозга, 4 - повышению процессов возбуждения в коре головного мозга, 5 - повышению мышечного тонуса;

269.Патологические синестезии - это движения: 1 пассивные, 2 активные, 3 идеомоторные, 4-активно-пассивные, 5 – содружественные.

270.При физиологическом типе реагирования системы кровообращения на физическую нагрузку адекватно: 1 - растет пульс и растет ударный объем сердца, 2 - растет пульс и не меняется ударный объем сердца, 3 - растет пульс и уменьшается ударный объем сердца 4 - растет пульс и растет периферическое сопротивление сосудов, 5 - растет пульс и резко падает ДАТ.

271.При рестриктивных нарушений газообмена в занятиях дыхательными упражнениями следует акцентировать внимание больного, 1 - удлинение выдоха 2 - на углублении вдоха 3 - форсированном дыхание 4 - дыхательной гимнастике Бутейко, 5 - дыхательной гимнастике Стрельниковой.

272.У больного с мозговым инсультом в остром лечебном периоде будет способствовать профилактике дальнейшего повышения тонуса мышц и мышечной дистонии: 1.Прерывистая вибрация мышц, приводящих плечо 2. Интенсивное разминание мышц, приводящих плечо 3. Интенсивное разминание сгибателей предплечья при согнутом предплечье 4. Поглаживание сгибателей предплечья и кисти в положении разгибания и супинации предплечья и кисти 5. Растирание сгибателей пальцев при супинированой кисти и разогнуть пальцы.

273.Профузная потливость и бледность кожи у спортсмена во время физической нагрузки в тренировке свидетельствует о: 1 - физиологический тип реагирования системы кровообращения, 2 - патологический тип реагирования 3 - адекватность физической нагрузки возможностям спортсмена 4 - недостаточной интенсивности нагрузки, 5 - нагрузка соответствует 50% аэробного энергообеспечения организма;

274.При обструктивных нарушениях газообмена используются дыхательные упражнения: 1 - с форсированным выдохом 2 - с углублением вдоха 3 - с удлинением выдоха, 4 - с активизацией вдоха, 5 - с форсированным вдохом и выдохом

275.При определении физической работоспособности спортсмена погрузочными тестами пульсометрии проводится: 1 - на 1 минуте физической нагрузки, 2 - на первых секундах после нагрузки, 3 - перед погрузкой 4 - на 5 минуте после нагрузки; 5 - через 30 минут после нагрузки;

276.В процедуре лечебной гимнастики у больного нейроциркуляторной дистонией, протекающей с гипотонией используются: 1. частые изменения положения тела 2. упражнения на расслабление 3. низкую интенсивность нагрузки 4. идеомоторные упражнения 5. медленный темп выполнения упражнений

277.При оперативном врачебном контроле целесообразно использовать: 1-функциональные методы контроля 2 - лабораторные методы контроля 3 - анамнестические и соматоскопические методы контроля 4. - Спирографию, 5 - динамометрию;

278.Гидротерапия в тренировочном процессе спортсмена способствует: 1 - предупреждению травматизма 2 - восстановлению запасов гликогена в мышцах 3 - восстановлению запасов гликогена в печени 4 - ослаблению индуктивного синтеза структурных и ферментных белков, 5 - снижению запасов гликогена в мышцах;

279.В процедуре лечебной гимнастики больному хронической ишемической болезнью сердца для решения специальных задач целесообразно использовать следующие упражнения : 1. динамические глобальные 2. динамические локальные 3. динамические региональные 4. изометрические 5. идеомоторные

280.На пробу с динамическим физическими нагрузками пульс увеличился на 120% по покою, САТ возрос с 120 до 160 мм рт ст. а ДАД - от 80 до 100 мм рт ст. Такую гемодинамическую реакцию оценивают как: 1 - нормотоническую 2 - гипертоническую 3 - дистоническую 4 - астеническую, 5 - гипотоническую;

281.В этапном врачебном контроле ЭКГ контроль при выполнении дозированной физической нагрузки должен быть обязательным: 1 - для спортсменов детского возраста, 2 - для спортсменов подросткового возраста, 3 - для молодых спортсменов женского пола, 4 - для спортсменов среднего и старшего возраста, 5 - для молодых спортсменов мужского пола;

282.Изометрические напряжения мышц иммобилизованной конечности способствуют: 1 - предупреждению контрактуры в иммобилизованных суставах 2 - предупреждению мышечных атрофий конечности 3 - тромбообразованию в ней 4 - сохранению двигательного стереотипа в ЦНС, 5 - формированию временной компенсации для перемещения;

283.Удаление молочной кислоты из организма спортсмена после физической тренировки продолжается: 1-48 часов 2 - 0,5 - 1,5 часа; 3-24 часа; 4-3-4 дня, 5 – неделю

284.Активизация диафрагмального дыхания у больного с тяжелой степенью недостаточности кровообращения способствует: 1. стимуляции венозного возврата крови с периферии 2. уменьшению потребности миокарда в кислороде, 3 развитию коллатералей, 4 увеличению потребности миокарда в кислороде 5 Повышение артериального давления

285.Физиологическая или нормотонична реакция системы кровообращения на пробу Мартин характеризуется: 1 - ростом пульса и пульсового давления на 80% относительно покоя, 2-уменьшением САТ по покою 3 - ростом ГАО по покою 4 - ростом пульса более, чем на 120% по покою, 5 - уменьшением пульса по покою;

286.Дистонические реакции системы кровообращения на тренировочную физическую нагрузку характеризуется: 1 - ускорением пульса в пределах суммы пульса покоя и 10% хронотропного резерва индивида, 2-ускорением пульса в пределах суммы пульса покоя и 75% хронотропного резерва 3 - повышением САД до уровня суммы 0, 5 ЧСС тренировочной плюс 82; 4 - снижением ДАД до «без конечного тона», 5 - снижением АД пульсового;

287.Специальные задачи у больного с невритом лицевого нерва способны решать следующие средства ФР: 1.лечебная гимнастика 2 - механотерапия 3 - физические упражнения 4 - терренкур, 5 - велотренировка;

288.У ребенка 6-ти месяцев с обострением рахита 1-й степени тяжести при физической реабилитации применяются: 1 - активные физические упражнения 2 - лечебное положения и массаж; 3-идеомоторные физические упражнения 4 - растяжение мышц и связок, 5 - преимущественно рефлекторные физические упражнения;

289.В результате хронической глобальной гипокинезии: 1 - растет тонус блуждающего нерва, 2-растет эмоциональная устойчивость 3 - уменьшается влияние негативных эмоций, 4 развивается застой в бассейне воротной вены, 5 - повышается умственная работоспособность;

290.Критерием правильного выбора мощностей физических нагрузок при определении физической работоспособности тестом РWС -170 являются: 1 - уровень ЧСС в конце первой нагрузки в пределах 110 - 120, 2 - менее 100, 3 - более 150, 4 - уровень ЧСС в конце второй нагрузки в пределах 180 - 200, 5 - менее 90 уд \ мин. ;

291.В спортивной деятельности использование спортивных напитков способствует: 1 - увеличению суточного рациона спортсмена 2 - уменьшению суточного рациона 3 - снижению физической работоспособности 4 - замедлению процессов восстановления, 5 - ухудшению водно - солевого баланса:

292.Ускорение пульса и повышение АД в состоянии покоя и на стандартную нагрузку после тренировочного занятия спортсмена свидетельствует о: 1 - ортостатическом коллапсе 2 - Гравитационном шоке 3 - состоянии гипогликемии 4 - синдроме перетренированности, 5 - остром болевом печеночном синдроме;

293.Для определения должной массы тела спортсмена по индексу Брока у мужчины ростом 182 см необходимо от роста отнять: 1 - 100, 2 - 130, 3 - 110, 4 - 105, 5 - 80;

294.Пры проведении пробы с изометрическим нагрузкой для определения типа реакции системы кровообращения используется нагрузку, соответствующую 1 - максимально возможной силе правой кисти; 2-10% от нее; 3-50% от нее; 4-75% от нее, 5 -25% от нее;

295.Реакция системы кровообращения на пробу Мартин оценивается как нормотоническая при следующих изменениях показателей по покоя: 1 - роста пульса и пульсового АД на 60-80%, 2 - расти этих показателей на 100 и более процентов, 3 - расти ЧСС на 100% и уменьшение пульсового АД 4 - расти ЧСС более 100% и падении диастолического АД до уровня «бесконечного тона», 5 - роста пульса и увеличении пульсового давления на 50%;

296.Пры физиологическом типе реагирования системы кровообращения на физическую нагрузку адекватно: 1 - растет пульс и растет ударный объем сердца, 2 - растет пульс и не меняется ударный объем сердца, 3 - растет пульс и уменьшается ударный объем сердца; 4 - растет пульс и растет периферическое сопротивление сосудов, 5 - растет пульс и резко падает ГАО;.

297.Определение физической работоспособности спортсмена проводится при врачебном контроле для определения: 1 - непосредственного воздействия тренировочной нагрузки, 2 - срочного эффекта нагрузки 3 - соматотипа 4 - тонуса симпатического отдела ВНС, 5 - куммулирующего влияния физических тренировок;

298.При определении физической работоспособности спортсмена погрузочными тестами пульсометрии уместно проводить: 1 - на 1 мин. физической нагрузки, 2 - на первых секундах после нагрузки, 3 - перед погрузкой 4 - на 5 мин. после нагрузки; 5 - через 30 мин. после нагрузки;

299.При определении физической работоспособности спортсмена погрузочными тестами пульсометрии уместно проводить: 1 - на 1 минуте физической нагрузки, 2 - на первых секундах после нагрузки, 3 - перед погрузкой, 4 - на 5 минуте после нагрузки; 5 - через 30 минут после нагрузки;

300.Вступительная часть (разминка) как правило составляет от всей продолжительности тренировочного занятия :: 1 - не более 10%, 2 - 10-15%, 3 - 25 - 30%, 4 - не менее 50%, 5 - 5%;