Організація медичного забезпечення військ - тести

Тема 1.
До медичних формувань ЗС України відносяться:
медична служба видів та з'єднань ЗС
+ підрозділи, частини (заклади), з’єднання медичної служби
медична служба родів та видів ЗС
медична служба ЗС, цивільні лікувально-профілактичні заклади і установи

До підрозділів медичної служби відносяться:
+ медичний пункт батальйону, медична роти бригади
медична рота бригади, військово-польовий пересувний госпіталь
медичний пункт батальйону, медична бригада армійського корпусу
медична рота бригади, медична бригада армійського корпусу

До частин (закладів) медичної служби відносять
медичні пункти батальйонів, окремі медичні роти.
медичні роти бригад, військово-польові пересувні госпіталі.
медична бригада армійського корпусу, санітарно-епідеміологічні заклади.
+ окремі медичні роти, санітарно-транспортні частини, військово-польові
пересувні госпіталі.

До з’єднань медичної служби відносяться
військово-польові пересувні госпіталі, госпітальні бази.
медичні роти бригад, окремі медичні роти.
+ медичні бригади армійських корпусів, госпітальні бази.
медичні бригади армійських корпусів, лікувальні заклади госпітальних баз.

Провідним органом управління системи медичного забезпечення ЗС України є
військово-медичний відділ армійського корпусу.
військово-медичне управління оперативного командування
+ Департамент охорони здоров’я Міністерства оборони України.
медична служба видів Збройних Сил.

Категоріями особового складу військово-медичної служби визначені:
особовий склад медр, ВППГ, МедБр АК, ГБ.
+ лікарський склад, середній та молодший медичний персонал.
сержантський склад, прапорщики (мічмани), молодший, старший та вищий
офіцерський склад.
хірурги, терапевти, невропатологи, офтальмологи, оторіноларингологи,
окулісти.

Оптимізація організаційно-штатної структури медичної служби ЗС України
пропонується:
+на усіх рівнях.
на рівні батальйону, бригади, армійського корпусу.
на рівні госпітальної бази.
на рівні цивільних лікувальних закладів.

Медична служба Збройних Сил України складається з:
Департаменту охорони здоров’я МО України, санітарно-епідеміологічної
служби, медичної служби армійських корпусів, механізованих (танкових)
бригад та окремих частин.
+ Департаменту охорони здоров’я МО України, санітарно-епідеміологічної
служби, медичної служби видів ЗС, медичної служби оперативних
командувань, медичних частин і закладів центрального підпорядкування.
Департаменту охорони здоров’я МО України, медичної служби видів ЗС,
медичної служби оперативних командувань, медичної служби армійських
корпусів, механізованих (танкових) бригад та окремих частин.
Департаменту охорони здоров’я МО України, медичної служби оперативних
командувань, медичних частин і закладів центрального підпорядкування.

Відповідальність за медичне забезпечення особового складу частини
(з'єднання) несуть:
начальник штабу і начальник медичної служби.
заступник командира і начальник медичної служби.
+ командир і начальник медичної служби.
начальник тилу і начальник медичної служби.

До найважливіших аспектів життєдіяльності військовослужбовців, що
вивчаються дисципліною ОМЗВ, відносяться:
соціально-економічний.
+ соціально-медичний.
соціально-професійний.
військово-побутовий.

До основних методів досліджень в дисципліні ОМЗВ не відноситься:
історичний метод.
експериментальний метод.
+ порівняльний метод.
метод експертних оцінок.

В період Великої Вітчизняної війни показники повернення до строю склали:
+ 72,3% поранених і 90,6% хворих.
70,2% поранених і 70,2% хворих.
80,4 поранених і 72,3% хворих.
90,6 поранених і 80,4% хворих.

Медичний пункт батальйону (МПБ) - це:
медична частина.
+ медичний підрозділ.
медичне з’єднання.
медичне об’єднання.

Медична рота бригади (медр) – це:
медична частина.
+ медичний підрозділ.
медичне з’єднання.
медичне об’єднання.

Окремий медичний загін підсилення (ОМЗП) медичної бригади АК - це:
+ медична частина.
медичний підрозділ.
медичне з'єднання.
медичне об'єднання.

Військово-польовий пересувний госпіталь (ВППГ) - це:
медичний заклад.
медичний підрозділ.
+ медична частина.
медичне з'єднання.

Пересувна госпітальна база (ПГБ) - це:
+ медичне з'єднання.
медичне об'єднання.
медичний підрозділ.
медична частина.

Головний військовий клінічний госпіталь (ГВКГ) МО України - це:
+ медичний заклад.
медичне з'єднання.
медичне об'єднання.
медичний підрозділ.

Медична бригада АК - це:
+ медичне з'єднання.
медичне об'єднання.
медичний заклад.
медична частина.

Медична рота (медр) ОМЗП МедБр АК - це:
+ медичний підрозділ.
медична частина.
медичне з'єднання.
медичний заклад

До умов діяльності медичної служби у воєнний час не відносяться:
нерівномірність і одномоментність виникнення санітарних втрат.
загроза виникнення і розповсюдження інфекційних захворювань в діючій армії.
+ ступінь оперативно-розвідувальної роботи.
одномоментне виникнення масових санітарних втрат без застосування ядерної
та хімічної зброї.

До завдань медичної служби Збройних Сил у воєнний час відноситься
збереження та підтримання боєздатності:
+ військ.
підрозділів, частин і закладів медичної служби.
особового складу.
поранених і хворих.



Тема 2.
Загальними втратами називають:
убитих та померлих за час бойових дій.
померлих на шляхах евакуації і тих, які потрапили в полон.
тих, які зникли без вісті, померлих на полі бою і тих, які потрапили в полон.
+ усі втрати особового складу військ (сил), які виникли за час бойових дій.

Загальні втрати поділяються на:
поранених, померлих та вбитих.
+ безповоротні та санітарні.
поранених, вбитих та тих, що зникли без вісті.
поранених, хворих та вбитих.

До санітарних втрат під час бойових дій відносяться
поранені і хворі військовослужбовці, які втратили боєздатність
(працездатність) та надійшли на етапи медичної евакуації.
військовослужбовці, що втатили боєздатність не менш, ніж на одну добу,
надійшли до лікувальних закладів, де на них заведена первинна медична
картка.
+ військовослужбовці, які втратили боєздатність (працездатність) не менш, ніж
на одну добу, надійшли на етапи медичної евакуації, були там зареєстровані й
отримали лікарську допомогу.
військовослужбовці, які за станом здоров'я втратили боєздатність
(працездатність) не менш ніж на одну добу, надійшли на етапи медичної
евакуації та були там зареєстровані.

До безповоротних л втрат під час бойових дій не відносяться:
+ померлі на етапах медичної евакуації.
убиті на полі бою.
ті, що пропали без вісті.
полонені.

Співвідношення безповоротних та санітарних втрат за матеріалами Великої
Вітчизняної війни 1941 - 1945 р.р. “безповоротні (%) – санітарні(%)” склало:
+25%–75%
10%-90%
50%–50%
40%–60%

За етіопатогенетичною ознакою бойові санітарні втрати поділяють на:
4 класи.
5 класів.
+ 6 класів.
7 класів.

У залежності від дії різних видів зброї або вражаючих факторів одного і того ж
виду зброї розрізняють:
комбіновані, локальні та поєднанні ураження.
множинні, високоруйнуючі та поєднанні ураження.
комбіновані, поєднанні та незначні ураження.
+ комбіновані, множинні та поєднанні ураження.

Під величиною санітарних втрат розуміють:
співвідношення кількості поранених i хворих до 1000 військовослужбовців.
+ розміри санітарних втрат в абсолютних числах, або у відсотках від
чисельності особового складу військ (сил) в конкретному військовому
колективі.
співвідношення поранених i хворих до загальних втрат військ.
відсоткове співвідношення різних категорій поранених i хворих до загальної
кількості втрат.

Структура санітарних втрат це відсоткове (%) співвідношення різних категорій
поранених i хворих до:
+ загальної їх кількості.
загальної кількості особового складу.
1000 військовослужбовців.
загальних людських втрат.

Можливі санітарні втрати механізованої (танкової) бригади за день бою в
наступі без застосування зброї масового ураження:
7 %
+8 %
9 %
10 %

До зброї масового ураження відносяться:
ядерна, високоточна, запальні суміші.
хімічна, високоточна, запальні суміші.
хімічна, бактеріологічна (біологічна), боєприпаси об’ємного вибуху.
+ядерна, хімічна, бактеріологічна (біологічна).

До звичайної зброї відносяться:
вогнепальна, стрілецька, боєприпаси об’ємного вибуху.
вогнепальна, артилерія, міни, високоточна зброя.
вогнепальна, авіабомби, запальні суміші, стрілецька зброя.
+вогнепальна, високоточна зброя, боєприпаси об’ємного вибуху, запальні
суміші.

Вибрати варіант класифікації санітарних втрат за евакуаційно-транспортними
ознаками:
здатні до самостійного пересування.
+ходячі, на ношах, транспортабельні, нетранспортабельні.
ходячі, на ношах, транспортабельні, лежачітранспортабельні, ходячі.
нетранспортабельні, виносні, вивізні, ходячі.

Вибрати варіант розподілу санітарних втрат на категорії за ступенем тяжкості
поранення:
легкопоранені, тяжкопоранені, хворі.
тяжкопоранені, поранені (хворі) середнього ступеня тяжкості.
+легкопоранені, тяжкопораненіені, поранені середнього ступеня тяжкості.
легкохворі, тяжкопоранені, поранені середнього ступеня тяжкості.

Вкажіть сучасний характер бойової травми:
комбіновані, локальні та сполучні поранення
множінні, високоруйнуючі та сполучні поранення.
комбіновані, сполучні та незначні поранення.
+комбіновані, множинні та сполучні поранення.

Людські загальні втрати під час війни складають:
убиті та померли під час бою.
померлі на шляхах евакуації і ті, що потрапили в полон.
ті, що зникли без вісті і померлі на полі бою.
+усі втрати серед особового складу військ.

Людські загальні втрати під час війни поділяються на:
померлих та вбитих.
+безповоротні та санітарні.
поранених та тих, що зникли без вісті.
хворих та полонених.

До безповоротних людських втрат під час бойових дій не відноситься:
+померлі на етапах евакуації.
убиті.
ті, що пропали без вісті.
полонені.

Санітарні втрати – це військовослужбовці, які втратили боєздатністъ
(працездатність) і надійшли до медичного підрозділу і лікувального закладу не
менш ніж на:
+одну добу.
дві доби.
три доби.
чотири доби.

Тема 3.
Під лікувально-евакуаційними заходами розуміють заходи з надання медичної
допомоги пораненим і хворим, а також:
санітарно-гігієнічні заходи.
протиепідемічні заходи.
профілактичні заходи.
+евакуацію поранених і хворих, їх лікування та реабілітацію.



Основу лікувально-евакуаційних заходів складає система:
етапного лікування поранених і хворих з евакуацією "на себе".
етапного лікування поранених і хворих з евакуацією "від себе".
розгортання етапів медичної евакуації.
+етапного лікування поранених і хворих з евакуацією їх за призначенням.

Під етапом медичної евакуації розуміють сили та засоби медичної служби, що
розгорнуті на шляхах медичної евакуації для прийому, медичного сортування
та:
лікування і підготовки до подальшої евакуації поранених і хворих.
надання пораненим і хворим вичерпної медичної допомоги.
повноцінного лікування поранених і хворих з наступною їх евакуацією.
+надання пораненим і хворим медичної допомоги, їх лікування та підготовки
до подальшої евакуації за призначенням.

В якому варіанті вірно названі всі етапи медичної евакуації:
медр, ВППГ.
+МПБ в обороні, медр, ВППГ, лікувальні заклади ПГБ, лікувальні заклади
ТерГБ.
ПСТ, медр, ВППГ.
8
МПБ в наступі, МПР, медр, ВППГ.

Під видом медичної допомоги розуміють певний комплекс лікувально-
профілактичних заходів, що проводяться при пораненях та захворюваннях на
полі бою та на етапах медичної евакуації:
+особовим складом військ та медичної служби.
особовим складом медр.
управлінням медичної служби медичної бригади армійського корпусу.
лікарським складом військового госпіталю.

Під видом медичної допомоги розуміють певний комплекс лікувально-
профілактичних заходів, що проводяться при пораненнях (ураженнях) та
захворюваннях особовим складом військ та медичної служби на:
території медр.
+полі бою та на етапах медичної евакуації.
території розташування бригади.
сортувальний площадці та евакуаційній.

Метою медичного сортування є забезпечення поранених і хворих:
вичерпною медичною допомогою та їх евакуацією на етапи медичної евакуації.
медичною допомогою в повному обсязі для підготовки їх до евакуації
санітарним транспортом.
+своєчасним і повним проведенням лікувально-профілактичних заходів та
подальшою їх евакуацією.
своєчасною невідкладною медичною допомогою відповідно до етапу медичної
евакуації та евакуація їх на наступний етап.


Внутрішньопунктове медичне сортування здійснюється з метою визначення:
+відповідного функціонального підрозділу, де буде надана медична допомога, і
встановлена черговість їх направлення.
категорії санітарних втрат, обсягу медичної допомоги, черговості надання
медичної допомоги, напрямку евакуації.
категорій медичного персоналу для надання медичної допомоги, виду та обсягу
медичної допомоги.
стану тяжкості поранених і хворих, порядку надання медичної допомоги,
порядку медичної евакуації.

Обсяг медичної допомоги - це сукупність:
лікувально-евакуаційних, профілактичних та діагностичних заходів, які
проводяться при ураженнях.
встановлених лікувально-профілактичних заходів відповідно до бойової та
медичної обстановки.
+лікувально-профілактичних заходів, що виконують пораненим і хворим на
даному етапі медичної евакуації.
9
лікувальних і діагностичних маніпуляцій відповідно до захворювання,
ураження, поранення.

Обсяг медичної допомоги встановлює:
командир медр.
начальник медичної служби бригади.
+старший начальник медичної служби.
начальник медичної служби АК.

Первинна медична картка заповнюється на:
всіх поранених і хворих, які потребують подальшої евакуації.
+всіх поранених і хворих, які втратили праце- та боєздатність не менш ніж на
одну добу, надійшли на етап медичної евакуації, де їм надана лікарська
допомога.
всіх поранених і хворих, які втратили праце- та боєздатність не менш ніж на
одну добу і потрапили на етапи медичної евакуації.
всіх поранених і хворих, які потрапили на медичний пункт батальйону, де їм
надана долікарська допомога.

Первинні медичні картки на всіх поранених і хворих, які вибули з медр бригади
з визначеним результатом, подають:
командиру бригади.
начальнику медичної служби АК.
начальнику медичної служби оперативного командування.
+в архів військово-медичного музею Міністерства оборони.

Конкретний вид медичної допомоги визначається:
величиною санітарних втрат, кількістю медичних сестер та наявністю техніки.
+місцем надання медичної допомоги, підготовкою осіб, що її надають та
наявністю необхідного оснащення.
бойовою та медичною обстановкою.
оперативною обстановкою, станом здоров’я особового складу.

Перша медична допомога надається на:
сортувальному майданчику медр бригади.
+полі бою.
медичному пункті батальйону.
сортувальному посту ВППГ.

Долікарська (фельдшерська) допомога надається на:
полі бою.
+медичному пункті батальйону.
медр бригади.
сортувальному посту ВППГ.

10
Перша лікарська допомога надається на:
медичному пункті батальйону.
+ медр бригади.
сортувальному майданчику окремого медичного батальйону.
лікувальному закладі ПГБ.

Кваліфікована медична допомога в повному обсязі надається:
на полі бою.
на медичному пункті батальйону.
в медр.
+у ВППГ.

Спеціалізована медична допомога надається:
на медичному пункті батальйону.
на медичному пункті полку.
в медр.
+в лікувальних закладах ПГБ.

Під видом медичної допомоги розуміють певний комплекс лікувально-
профілактичних заходів, що проводяться особовим складом військ та медичним
складом при пораненнях та захворюваннях:
на полі бою.
безпосередньо в бойових машинах.
+на полі бою та на етапах медичної евакуації.
в медр та ВППГ.

Обсяг медичної допомоги та термін лікування поранених і хворих залежать від:
величини санітарних втрат
+умов бойової, тилової та медичної обстановки.
забезпеченості етапу медичної евакуації особовим складом.
забезпеченості етапу медичної евакуації медичним майном.

Обсяг медичної допомоги для медр встановлюється:
командиром бригади.
начальником медичної служби бригади.
командиром медр.
+начальником медичної служби армійського корпусу.

При наданні першої медичної допомоги в першу чергу використовуються
засоби профілактики та надання допомоги ті, що є:
+у пораненого.
у військовослужбовців, які надають першу медичну допомогу.
із сумки санітара.
із сумки медичної військової.

11
Оптимальні терміни надання першої лікарської допомоги:
2-3 години.
+4-5 годин.
6-7 годин.
7-8 годин.

Оптимальні терміни надання кваліфікованої медичної допомоги:
2-3 години.
4-5 годин.
6-8 годин.
+8-12 годин.

Перша лікарська допомога надається:
фельдшером.
+лікарем загальної практики.
лікарем терапевтом.
лікарем хірургом.

Кваліфікована медична допомога надається:
стоматологом, лікарем загальної практики
лікарем неврологом, лікарем інфекціоністом
лікарем радіологом, лікарем токсикологом
+лікарем терапевтом, лікарем хірургом

Медичне сортування проводиться на:
медичному пункті батальйону.
медр.
полі бою.
+кожному етапі медичної евакуації.

Метою медичного сортування є забезпечення поранених і хворих своєчасним
проведенням лікувально-профілактичних заходів та:
санітарно-гігієнічних заходів.
протиепідемічних заходів.
лікувально-діагностичних заходів.
+їх подальшої евакуації.

Внутрішньопунктове медичне сортування здійснюється з метою визначення
відповідного функціонального підрозділу, в якому буде надана медична
допомога та:
+встановлення черговості їх направлення.
переліку заходів медичної допомоги.
виду медичної допомоги.
обсягу медичної допомоги.

12
Евакуаційно-транспортне медичне сортування передбачає розподіл поранених і
хворих на групи у відповідності з направленням, черговістю, засобами та:
тяжкістю поранення.
+способами евакуації.
станом поранених.
відстанню до наступного етапу медичної евакуації.

При проведенні медичного сортування на етапах медичної евакуації поранені
розподіляються на:
3 групи.
4 групи.
+5 груп.
6 груп.

Медичне сортування проводиться:
начальником відділення.
лікарем-терапевтом.
+сортувальною бригадою.
лікарем-хірургом.

Склад сортувальної бригади:
фельдшер, медична сестра, санітар.
+лікар, два фельдшера, два реєстратори, дві ланки санітарів-носіїв.
два лікаря, фельдшер, ланка санітарів-носіїв, реєстратор.
лікар, фельдшер, санінструктор, санітар.

Медична евакуація -це сукупність заходів щодо доставки поранених з району
виникнення санітарних втрат на медичні пункти і в лікувальні заклади для
своєчасного надання медичної допомоги та:
реабілітації.
+лікування.
обстеження.
відпочинку.

Шлях медичної евакуації- це шлях:
обладнаний в інженерному відношенні.
+по якому здійснюється транспортування поранених в тил.
призначений для колісної техніки.
призначений для гусеничної техніки.

Евакуація поранених з підрозділів бригади організується:
командиром підрозділу.
командиром медр.
+начальником медичної служби бригади.
начальником медичної служби АК.
13

Евакуацію поранених з медичної роти бригади організує:
командир бригади
командир медр.
+начальник медичної служби бригади
начальник медичної служби АК.

Евакуація тяжкопоранених в медр проводиться:
санітарним транспортом МПБ.
транспортом загального призначення.
+санітарним транспортом медр.
санітарним транспортом ВППГ.

Евакомісткість санітарного автомобіля УАЗ-3962-на ношах та для сидіння:
3-1.
+4-1.
4-3.
4-4.
Евакомісткість санітарного автомобіля УАЗ- УАЗ-3962 тільки для сидіння:
7.
+8.
9.
10.

Для евакуації уражених з осередку масового ураження використовуються:
санітарний автотранспорт.
транспорт загального призначення.
бойова техніка.
+санітарний транспорт та транспорт загального призначення.

Тема 4
Санітарні заходи включають:
технічні.
організаційно-господарські.
+організаційно-технічні, господарські.
інженерно-технічні.

Санітарні заходи проводить:
медична служба.
+командування та служби забезпечення.
інженерна служба.
хімічна служба.

Гігієнічні заходи проводить:
хімічна служба.
14
інженерна служба.
продовольча служба.
+медична служба.

Гігієнічні заходи проводяться:
+до виникнення інфекційних захворювань.
в період виникнення інфекційних захворювань.
в розпал інфекційних захворювань.
в період обсервації.

Медичний контроль за станом здоров’я військовослужбовців проводиться
шляхом:
проведення та аналізу результатів медичних оглядів.
проведення лабораторних досліджень.
+проведення аналізу захворюваності та результатів медичних оглядів.
проведення аналізу історій хвороб.

Медична служба при санітарному нагляді за розміщенням військ здійснює
очистку території:
+нагляд за своєчасністю і повнотою очищення території.
організацію видалення сміття і нечистот.
очищення місць, що стали об’єктами зараження РР та ОР.

Санітарний нагляд за харчуванням військовослужбовців проводиться з метою:
лікування захворювань органів травлення.
підтримання належного санітарно-гігієнічного стану місцевості.
своєчасного контролю за водопостачанням.
+забезпечення їх адекватного харчування, а також запобігання виникнення -
захворювань, що пов’язані з вживанням недоброякісної їжі та води.

Санітарний нагляд за водопостачанням проводиться з метою:
виявлення джерел водопостачання.
контролю за водогонами.
+виключення вживання особовим складом недоброякісної або зараженої (ОР,
РР, БЗ) води.
організації підвозу води.

Санітарно-гігієнічний стан частини може бути:
незадовільний, добрий.
+незадовільний, задовільний.
задовільний, добрий.
добрий якісний.

Організація розвідки джерел водопостачання, добування і обробка води, а
також обладнання пунктів водопостачання їх експлуатація покладено на:
15
продовольчу службу.
медичну службу.
+інженерну службу.
автомобільну службу.

Участь в розвідці і виборі джерел водопостачання, контроль за санітарним
станом джерел і пунктів водопостачання за якістю води і її обробкою
покладається на:
автомобільну службу.
+медичну службу.
хімічну службу.
продовольчу службу.

Санітарно-епідеміологічний стан частини може бути:
задовільний, незадовільний, благополучний, неблагополучний.
задовільний, незадовільний.
+благополучний, нестійкий, неблагополучний, надзвичайний.
задовільний, стійкий, недостатній, небезпечний.

Обсервація вводиться та відміняється:
заступником командира бригади з тилу.
начальником медичної служби армійського корпусу.
+командиром механізованої бригади.
командувачем армійського корпусу.

Карантин вводиться та відміняється:
командиром механізованої бригади.
+командувачем армійського корпусу.
начальником медичної служби механізованої бригади.
начальником медичної служби армійського корпусу.

Карантин встановлюється на термін:
інкубаційного періоду захворювання.
інкубаційного періоду з моменту ізоляції першого хворого.
+інкубаційного періоду з моменту ізоляції останнього хворого.
до повного видуження останнього хворого.

Вимоги до медичної розвідки:
безперервність, повнота, достовірність, кваліфікованість.
+безперервність, цілеспрямованість, кваліфікованість, швидкість.
активність, своєчасність, кваліфікованість, швидкість.
своєчасність, детальність, активність, направленість, кваліфікованість.

Види медичної розвідки:
наземна, повітряна.
16
медико-тактична, загально-військова.
+медико-тактична, санітарно-епідеміологічна.
медико-хімічна, медико-радіологічна, бактеріологічна.

Медична розвідка проводиться:
тільки начальником медичного пункту батальйону.
тільки начальником медичної служби механізованої бригади.
тільки санітарним інструктором роти.
+усіма ланками медичної служби механізованої бригади.

Етапи санітарно-епідеміологічної розвідки:
підготовчий, планування, підготовка висновків.
планування, проведення розвідки, оформлення результатів розвідки.
+підготовчий, планування, проведення розвідки, оформлення результатів
розвідки.
оперативний, проведення розвідки, аналіз, узагальнення, доповідь результатів.

Протиепідемічні заходи спрямовані на:
зміцнення здоров’я медичного складу.
+запобігання і ліквідацію інфекційних захворювань.
покращення санітарно-гігієнічного стану частини.
запобігання соматичних захворювань.

Чи вимагає обсервація виводу частини з бойових дій:
+ні, не вимагає.
так, обов’язково.
рішення приймає командир частини.
рішення приймає начальник медичної служби частини.

Карантин - це:
система ізоляційно-обмежувальних заходів серед населення.
+система протиепідемічних та режимних заходів у військах.
система етапного лікування уражених БЗ.
система етапного лікування інфекційних хворих.

Начальником карантину є:
начальник медичної служби частини.
+командир частини, на яку накладається карантин.
начальник штабу частини, на яку покладається карантин.
заступник командира частини з тилу.

Чи працює медична рота механізованої бригади, на яку накладено карантин:
ні, згортається і припиняє роботу.
+працює, але в суворому протиепідемічному режимі.
працює з дотриманням медичним складом правил особистої гігієни.
17
працює у звичайному режимі.

Обсервація являє собою:
систему протиепідемічних та лікувально-профілактичних заходів.
систему режимно-обмежувальних заходів.
+систему ізоляційно обмежувальних, лікувально-профілактичних та
протиепідемічних заходів.
систему організаційних та санітарно - гігієнічних заходів.

Чи вимагає карантин виводу частини з бойових дій:
ні, не вимагає.
+так, обов’язково.
рішення приймає командир частини.
рішення приймає начальник медичної служби.

Санітарно-гігієнічний стан частини вважається незадовільним за умов:
виникнення великої кількості уражених.
+виникнення серед особового складу частини гострозаразних групових
інфекційних захворювань, які впливають на боєздатність військ.
благополучного санітарно-епідемічного стану району діяльності військ
рівня захворюваності особового складу біля 0,1-0,2%.

Санітарно-гігієнічний стан частини вважається незадовільним за умов:
+діяльності на місцевості що заражена ОР, РР (більше ніж 5 р/ч), БЗ.
благополучного санітарно-епідемічного стану району діяльності військ.
захворюваності особового складу біля 0,1-0,2% (відсутні гострозаразні
хвороби).
виникнення великої кількості уражених.

Санітарно-гігієнічний стан частини вважається незадовільним за умов:
благополучного санітарно-епідемічного стану району діяльності військ
захворюваності особового складу біля 0,1-0,2%
+отримання більше ніж 30% особового складу зовнішнього радіоактивного
опромінення, яке впливає на боєздатність

Відповідальність за дотриманням особовим складом гігієнічних норм і правил
несуть:
начальник медичної служби.
начальник речової служби.
+командири підрозділів, начальники служб та об’єктів.
заступник командира частини з тилу.

Санітарний нагляд за розміщенням військовослужбовців включає в себе:
гігієнічну оцінку джерел водопостачання.
18
контроль за виконанням гігієнічних норм та санітарних правил при організації
навчально-бойової діяльності військ.
+гігієнічну оцінку умов розміщення та санітарного стану будівель, споруд і
території.
контроль за утриманням приміщень їдалень, кухонь та продовольчих складів.

Санітарно-епідемічний стан частини вважається нестійким за умов:
відсутності гострозаразних захворювань.
виникнення поодиноких інфекційних захворювань характерних для цієї
місцевості.
+виникнення поодиноких інфекційних захворювань, не характерних для цієї
місцевості.
благополучного санітарно-епідемічного стану району діяльності військ.

Санітарно-епідемічний стан частини вважається нестійким за умов:
відсутності гострозаразних захворювань.
+виникнення групових інфекційних захворювань без тенденції до подальшого
поширення.
задовільного санітарно-гігієнічного стану району діяльності військ.
благополучного санітарно-гігієнічного стану району діяльності військ.

Санітарно-епідемічний стан частини вважається неблагополучним за умов:
виникнення поодиноких інфекційних захворювань, не характерних для цієї
місцевості.
+виникнення у військах поодиноких захворювань ОНІ.
задовільного санітарно-гігієнічного стану частини.
виникнення серед населення групових спалахів захворювань ОНІ.

Санітарно-епідемічний стан частини вважається неблагополучним за умов:
+виникнення серед особового складу групових інфекційних захворювань і
наявність умов для їх розповсюдження.
виникнення поодиноких інфекційних захворювань, не характерних для цієї
місцевості.
виникнення у військах групових спалахів захворювань ОНІ.
виникнення серед населення поодиноких захворювань ОНІ.

Санітарно-епідемічний стан частини вважається надзвичайним за умов:
виникнення групових інфекційних захворювань, характерних для цієї
місцевості.
виникнення серед населення групових інфекційних захворювань.
+визначення факту застосування противником біологічної зброї в вигляді
рецептур ОНІ.
заносу у війська поодиноких захворювань ОНІ.

Санітарно-епідемічний стан частини вважається надзвичайним за умов:
19
виникнення групових інфекційних захворювань, характерних для цієї
місцевості.
+виникнення повторних випадків ОНІ.
виникнення серед населення інфекційних захворювань, не характерних для цієї
місцевості.
заносу у війська поодиноких випадків ОНІ.

ТЕМА 5.
1.Основу завдань медичного постачання Збройних Сил України складають
заходи
-щодо визначення потреби в них, витребування, видачі.
-щодо безперервного і повного задоволення потреб частин, підрозділів для
надання медичної допомоги в них пораненим і хворим, їх лікування,
проведення санітарно-гігієнічних і протиепідемічних заходів.
-щодо забезпечення медичним майном і технікою особового складу при захисті
від ЗМУ, високоточної зброї та звичайних видів зброї.
+щодо своєчасного і повного забезпечення медичних підрозділів, частин і
закладів медичним майном і технікою, що необхідно для надання медичної
допомоги військовослужбовцям, накопичення і утримання запасів, технічного
забезпечення медичної техніки та обладнання.

2. Вибрати основні принципи медичного постачання Збройних Сил України:
централізованість, оперативність, гнучкість, нормованість.
безперервність, відповідність нормам, єдиноначальність.
+централізованість, плановість, нарми постачання, натуральне постачання.
твердість, оперативність, своєчасність, централізованість.

3. До органів медичного постачання відносяться
-ДОЗ МО України.
-бази, склади, аптеки та інші підрозділи і заклади забезпечення медичним
майном.
-начальники видів і родів ЗС України, медичні склади АК, а також центральні
медичні депо і склади.
+ДОЗ МО України, військово-медичні управління оперативних командувань,
медична служба виду збройних сил, військово-медичний відділ армійського
корпусу, медична служба бригади, медична служба окремої частини.

4. Медичне майно за функціональним призначенням поділяється на:
+власно медичне майно, санітарно-господорське майно, медичну і санітарну
техніку
медичне майно, військове майно, медичну і військову техніку
медичне майно витратне, медичне майно інвентарне, медичну і санітарну
техніку
власно медичне майно з вітчизняної сировини, медичне майно іноземного
виробництва – союзників, медичне майно іноземного виробництва –трофейне.
20

5. Медичне майно за обліковою ознакою поділяється на:
комплекти спеціального призначення і функціональні комплекти.
спеціального призначення і загального призначення.
+витратне та інвентарне.
медичне майно з вітчизняної сировини та іноземного виробництва.

6. До витратного медичного майна відносять:
+предмети, що витрачаються безпосередньо (одноразово) при їх використанні
або ті, що приходять в непридатний стан при відностно короткочасному їх
застосуванні.
-предмети або апаратура що під час експлуатації прийшли в непридатний стан
та підлягають списанню.
-предмети, що не знаходяться на облікіку і не регламентовані за складом та
кількістю.
-предмети з вітчизняної сировини чи іноземного виробництва в яких дата
виготовлення перевищує затверджений термін придатності, або експлуатації.

7. До інвентарного медичного майна відносять:
предмети, що знаходяться на облікіку і регламентовані за складом та кількістю.
предмети або аппаратура, що володіють необхідною стійкістю при їх зберіганні
і перевезенні.
+предмети, що знаходяться в експлуатації протягом тривалого часу і
застосовуються багаторазово.
предмети і апарати, що відповідають умовам роботи у військово-польовій
обстановці.

8. Кількість категорій придатності інвентарного медичного майна
представлена:
-2 категоріями.
-3 категоріями.
-4 категоріями.
+5 категоріями.

9. Комплект медичного майна - це
-препарати, предмети і апарати, що відповідають умовам роботи у військово-
польовій обстановці, володіють необхідною стійкістю при їх зберіганні і
перевезеннях.
-сукупність предметів медичного майна для розгортання і оснащення
перев'язочної, операційної, лабораторії, аптеки та інших функціональних
підрозділів.
+сукупність лікарських препаратів, предметів та інших видів майна,
регламентованих за складом і кількістю для надання медичної допомоги
пораненим і хворим та їх лікування або оснащення функціональних підрозділів
етапів медичної евакуації.
21
-сукупність предметів медичного майна, що використовуються в ході бойових
дій, містять витратне медичне майно і розраховані для надання медичної
допомоги визначеній кількості поранених і хворих та їх лікування.

10. До витратного медичного майна відносяться:
ДДА-2, СДП-2, КН-4.
+БК-1, Г-1, Б-1.
КІ-4, ДП-10, КПЖ-30.
Г-13, НГ, НО.

11. До інвентарного медичного майна відносяться:
Б-3, БК-1, Г-1.
Б-1, ЛУЧ, АНТ.
+КІ-4, Г-13, ДП-10.
БГ, Г-2, Г-3.

12. Комплекти медичного майна за призначенням розподіляється на:
комплекти спеціального призначення і комплекти загального призначення.
+комплекти функціонального призначення і комплекти спеціального
призначення.
комплекти витратні і комплекти інвентарні.
медичні комплекти з вітчизняної сировини і комплекти іноземного
виробництва.

13. Комплекти функціонального призначення це
-комплекти інвентарного медичного майна для розгортання і оснащення
функціональних підрозділів в польових умовах під час бойових дій, а також в
осередках масових санітарних втрат.
-комплекти, що відповідають умовам роботи у військово-польовій обстановці, в
осередках масових санітарних втрат, мають необхідну витривалість при їх
зберіганні і перевезеннях, та розраховані тільки на оснащення функціональних
підрозділів.
-комплекти що використовуються для оперативного забезпечення медичним
майном військ, медичних підрозділів, частин і закладів, містять тільки витратне
медичне майно, та розраховане для надання медичної допомоги визначеній
кількості поранених і хворих.
+комплекти, що використовуються для розгортання і оснащення
функціональних підрозділів етапу медичної евакуації і розраховані на
визначенний обсяг медичної допомоги, використання конкретного переліку
досліджень або видів робіт.

14. Комплекти спеціального призначення це
-комплекти для розгортання і оснащення функціональних підрозділів.
-комплекти, що відповідають умовам роботи у військово-польовій обстановці,
та мають необхідну витривалість при їх зберіганні та перевезеннях.
22
+комплекти, що використовуються для оперативного забезпечення медичним
майном військ, медичних підрозділів, частин і закладів, містять тільки витратне
медичне майно, розраховане для надання медичної допомоги визначеній
кількості поранених і хворих та їх лікування в ході бойових дій а також в
осередках масових санітарних втрат.
-комплекти для надання спеціалізованої медичної допомоги.

15. До комплектів функціонального призначення відносяться:
Б-2, Б-3, ОВ.
+В-1, В-2, В-3.
РО-1, ЛУЧ, АНТ.
БГ, ПЧО, БК-1.

16. До комплектів спеціального призначення відносяться:
В-1, В-2, В-3.
Г-16, Г-17, Г-21.
+РО-2, ЛУЧ, АНТ.
ПФ, Г-1, СМВ.

17. До засобів індивідуального оснащення особового складу відносяться:
СС, СМВ, Б-1, АВ.
ПФ, ЛУЧ, ОВ,ЗВ.
+таблетки для знезараження води, ІПП, ППІ, АІ.
АП-2, АН, Б-1, БГ.

18. СМВ розрахована на поранених і хворих:
25 чол.
+30 чол.
35 чол.
50 чол.

19. Сумка санітарна (СС) розрахована на поранених і хворих:
25 чол.
+30 чол.
45 чол.
50 чол.

20. Комплект ПФ (фельдшерський) розрахований для надання медичної
допомоги в міжбойовий період хворим:
25 чол.
+50 чол.
100 чол.
200 чол.

23
21. Комплект ПФ (фельдшерський) розрахований для надання медичної
допомоги в бойовий період пораненим і обпеченим:
25 чол..
50 чол.
+100 чол.
200 чол.

22. Комплект ПФ (фельдшерський) розрахований для надання медичної
допомоги в бойовий період ураженим іонізуючим випромінюванням та
отруйними речовинами:
25 чол.
50 чол.
+100 чол.
200 чол.

23. Вкажіть комплекти медичного майна для надання першої лікарської
допомоги:
Г-1, Г-12, АН, Ш-1.
Г-16, Г-17, Г-21.
ПФ, СС, СМВ, АІ.
+В-1, В-2, В-3, АП-2.

24. Вкажіть комплекти медичного майна для надання кваліфікованої медичної
допомоги:
+Г-1, Г-12, АН, Ш-1.
Г-16, Г-17, Г-21.
ПФ, СС, СМВ, АІ.
В-1, В-2, В-3, АП-2.

25. Вкажіть комплекти медичного майна для надання спеціалізованої медичної
допомоги
-Г-1, Г-12, АН, Ш-1.
+Г-16, Г-17, Г-21.
-ПФ, СС, СМВ, АІ.
-В-1, В-2, В-3, АП-2.

26. Комплект Б-1 розрахований для надання медичної допомоги пораненим і
обпеченим:
25 чол.
50 чол.
+100 чол.
200 чол.

27. Комплект Б-2 розрахований на проведення іммобілізацій:
25.
24
+50.
72.
100.

28. Комплект РО-1 розрахований для надання першої лікарської допомоги
пораненим і обпеченим протягом 2-х діб:
50 чол.;
100 чол.;
150 чол.;
+200 чол.

29. Комплект АНТ (антибіотики) в медр призначений для лікування протягом
трьох діб:
100 чол.
200 чол.
300 чол.;
+500 чол.

30. Комплект АНТ (антибіотики) в ВППГ призначений для лікування протягом
15 діб:
+100 чол.
200 чол.
300 чол.
500 чол.

31. Вкажіть комплекти медичного майна, лікарсько-медичні предмети, прилади,
апарати та санітарно-господарське майно для оснащення медичного пункту
батальйону:
АН, Ш-1, Г-1, Г-2, Ш-1, Г-13, Д-6, Д-7, ВПС-1, ВПС-2.
+ПФ, Б-1, Б-2, СМВ, СС, ДП-10, КІ-4, ШР-2, Ш-4, РПН.
СЛВ, СЛА, ВБ, В-1, В-2, В-3, АП-2, ДВ,.Д-1, Д-2, Д-14.
Г-16, Г-17, Г-21, УО-1, СО, ЗВ, УП, УТ, БГ, РО-1, ЛУЧ.


32. Вкажіть комплекти медичного майна для оснащення сортувально-
евакуаційного відділення медичної роти механізованої бригади:
+РО-1, В-2, В-3, Б-1, Б-2, Б-3.
БГ, В-4, Г-5, Г-14, ПФЛ, ПК-1.
3В, ЛУЧ, АН, АНТ, ОВ,Л-1.
Ш-1, СЛВ, Г-17, ВЛК, НГ, УТ.

33. Вкажіть комплекти медичного майна для оснащення операційної,
операційно-перев’язочного відділення медичної роти механізованої бригади:
РО-1, В-2, ПЧО, В-1. Л-1, Г-12.
АП-2, В-4, ПФ, ЗВ, Г-5, Г-15, ЛУЧ, СЛВ.
25
+Б-1, Б-2, Б-3, Б-4, Г-8, Г-9, Г-10, АН, АНТ.
В-4, В-5, АП-2, ПФЛ, Л-2, Г-6, СО, В-5.

34. Вкажіть комплекти медичного майна для оснащення госпітальнго
відділення медичної роти механізованої бригади:
СО, В-5, ПФ, В-4, Г-15, Г-6, АП-2.
+Г-1, Г-2, Г-3, В-3, Б-3, Б-4, АНТ.
Б-1, Б-2, Б-3, Б-4, Г-8, Г-9, Г-10, АН.
В-4, В-5, АП-2, ПФЛ, Л-2, Г-6, СО, В-5.

35. Вкажіть комплекти медичного майна, лікарсько-медичні предмети, прилади,
апарати та санітарно-господарське майно для оснащення відділення
анестезіології та інтенсивної терапії ВППГ:
+АН, Ш-1, РО-2, ДП-10, КІС, “НАРКОН”.
Г-7, Г-8, Г-9, Г-10, В-1, АНТ, Б-2.
В-3, В-5, Б-1, Б-4, Г-12, Г-13, АНТ; ЛУЧ, ОВ.
В-5, СО, ДДА-2.

36. Забезпечення медичним майном військових частин згідно з нормами
здійснюється:
за заявками на медичне майно, якого не вистачає.
відповідно до наказу МО України.
+за табелями до штату частини і нормами, що встановлені відповідними
наказами МО України.
за табелями до штату кожної частини.

Тема 6
Основними завданнями медичної служби механізованої бригади є організація
лікувально-евакуаційних заходів, забезпечення медичним майном, а також
проведення:
радіаційної розвідки в смузі оборони механізованої бригади.
радіаційної розвідки в смузі наступу механізованої бригади.
хімічної розвідки на ділянці оборони і в смузі наступу механізованої бригади.
+санітарно-гігієнічних та протиепідемічних заходів.

Стрілець-санітар взводу під час бою повинен розшукувати поранених, а також:
надавати легкопораненим першу медичну допомогу.
виносити легкопоранених в найближче укриття.
+надавати пораненим першу медичну допомогу і виносити їх в найближче
укриття.
надавати тяжкопораненим долікарську допомогу і виносити їх в найближче
укриття.

26
До оснащення стрільця-санітара взводу належать особиста зброя,
загальновійськовий захисний комплект, протигаз, лямка медична носильна,
нарукавний знак "Червоного Хреста", а також:
сумка медична військова.
+ сумка санітара.
комплект стандартних шин.
ноші санітарні.

Санітарний інструктор роти під час бою повинен керувати роботою стрільців-
санітарів взводів, організовувати надання першої медичної допомоги в порядку
само- та взаємодопомоги, організовувати розшук, вивіз (винос) поранених з
поля бою, а також надавати:
першу медичну допомогу легкопораненим.
долікарську допомогу легкопораненим.
долікарську допомогу тяжкопораненим.
+ першу медичну допомогу тяжкопораненим.

До оснащення санітарного інструктора роти належать загальне оснащення
військовослужбовця (солдата), лямка медична носильна, нарукавний знак
"Червоного Хреста", а також:
сумка санітара.
+сумка медична військова.
ноші санітарні.
комплект стандартних шин.

До заходів першої медичної допомоги пораненим відносяться накладення
асептичної пов’язки на рану, введення знеболюючого засобу, а також:
накладення табельної стандартної шини на кінцівку.
кінцева зупинка зовнішньої кровотечі.
+тимчасова зупинка зовнішньої кровотечі.
первинна хірургічна обробка ран.

Основним завданням МПБ в ході бою є:
проведення радіаційної розвідки в районі оборони та смузі наступу батальйону.
проведення хімічної розвідки.
+своєчасне надання пораненим долікарської допомоги
проведення санітарно-гігієнічних заходів.


До заходів долікарської допомоги пораненим належать усунення асфіксії,
контроль та виправлення накладеного джгута, пов’язки, шини, а також :
+введення знеболюючих і серцево-судинних та дихальних аналептиків.
кінцева зупинка зовнішньої кровотечі.
тимчасова зупинка внутрішньої кровотечі.
переливання кровозамінників.
27

Основними завданнями медр щодо лікувально-евакуаційних заходів є евакуація
поранених з підрозділів механізованої бригади, а також:
надання пораненим долікарської допомоги.
+надання пораненим першої лікарської допомоги та невідкладних заходів
кваліфікованої медичної допомоги.
надання пораненим кваліфікованої медичної допомоги в повному обсязі.
амбулаторне лікування поранених.

До заходів першої лікарської допомоги пораненим відносяться усунення
асфіксії, протишокові заходи, пункція сечового міхура, відсічення кінцівки на
лоскуті, транспортна іммобілізація кінцівки, а також:
+тимчасова зупинка зовнішньої кровотечі.
повна зупинка зовнішньої кровотечі.
тимчасова зупинка внутрішньої кровотечі.
кінцева зупинка внутрішньої кровотечі.

Обсяг медичної допомоги на медр визначається як повний при виконанні
заходів першої лікарської допомоги:
+заходів першої лікарської допомоги та невідкладних захолів кваліфікованої
медичної допомоги.
долікарської та першої лікарської допомоги.
долікарської та кваліфікованої медичної допомоги.

На місцевості в складі медр розгортаються :
лікувальне відділення.
протишокове відділення.
відділення інтенсивної терапії.
+сортувально-евакуаційне відділеня.

Медичне сортування поранених і хворих проводиться за ознаками потреби в
медичній допомозі, подальшій евакуації, а також в:
госпіталізації.
стаціонарному лікуванні.
+санітарній обробці та ізоляції.
амбулаторному лікуванні.

До оснащення сортувального посту медр належать прилади радіаційного та
хімічного контролю, а також :
комплект ПФ (фельдшерський).
сумка санітара.
+сумка медична військова.
комплекти Б-1, Б-2.

28
Станки Павловського та комплект В-2 використовуються:
на сортувальній площадці медр.
+в приймально-сортувальній медр.
в перев’язочній медр.
в евакуаційній медр.

Комплект В-1 використовується:
на сортувальній площадці медр.
в приймально-сортувальній медр.
+в перев’язочній для легкопоранених медр.
в евакуаційній медр.

На медр використовуються такі документи обліку поранених і хворих:
первинна медична картка, книга обліку поранених і хворих, книга обліку
переливання крові та кровозамінюючих рідин, а також:
перев’язочний журнал.
+операційний журнал.
журнал обліку роботи рентгенологічного кабінету.
евакуаційний журнал.

До оснащення МПБ належать ноші та лямки санітарні, сумки санітара та
медичні військові, дихальні апарати та комплекти медичного майна, а також:
2 транспортери та 3 санітарні автомобілі УАЗ-3962.
1 вантажний автомобіль та3 санітарні автомобілі УАЗ-3962.
1 санітарний автобус АС-66 та 4 причепи.
+1 санітарний автобус АС-66 та 3 санітарні автомобілі УАЗ-3962.

До складу медичної служби механізованої бригади входять медична рота
механізованої бригади та:
1 медичний пункт батальйону.
2 медичних пунктів батальйонів.
3 медичних пунктів батальйонів.
+5 медичних пунктів батальйонів.

У складі медичного пункту механізованого батальйону:
+один фельдшер.
два фельдшери.
три фельдшери.
чотири фельдшери.


У складі медичного пункту механізованого батальйону санітарних
інструкторів:
+один.
два.
29
три.
чотири.

У складі медичного пункту механізованого батальйону санітарів:
один.
два.
+три.
чотири.

У складі медичного пункту механізованого батальйону водіїв-санітарів:
один.
два.
+три.
чотири.

На оснащенні медичного пункту механізованого батальйону санітарних
автомобілів:
три.
+чотири.
п’ять.
шість.

На оснащенні медичного пункту механізованого батальйону комплектів ПФ:
+один.
два.
три.
чотири.

На оснащенні медичного пункту механізованого батальйону комплектів Б-1:
+один.
два.
три.
чотири.

На оснащенні медичного пункту механізованого батальйону комплектів Б-2:
+один.
два.
три.
чотири.

На оснащенні медичного пункту механізованого батальйону нош:
десять.
п’ятнадцять.
вісімнадцять.
+двадцять один.
30

На оснащенні медичного пункту механізованого батальйону апаратів КІ-4:
+один.
два.
три.
чотири.

На оснащенні медичного пункту механізованого батальйону апаратів ДП-10:
+один.
два.
три.
чотири.

За штатом медр має лікарів:
вісім.
десять.
+дванадцять.
чотиринадцять.

За штатом медр має лікарів-стоматологів :
+один.
два.
три.
чотири.

За штатом медр має фельдшерів:
один.
+два.
три.
чотири.

У складі відділення збору та евакуації поранених медр санітарних інструкторів:
+один.
два.
три.
чотири.

У складі відділення збору та евакуації поранених медр санітарів:
три.
чотири.
п’ять.
+шість.

У складі відділення збору та евакуації поранених медр водіїв-санітарів:
три.
31
чотири.
п’ять.
+шість.

Функціональним підрозділом медр, в якому працює начальник медр є:
сортувальний пост.
+сортувально евакуаційне відділення.
відділення спеціальної обробки.
евакуаційна.

Функціональним підрозділом медр, в якому працює лікар-стоматолог є:
сортувальний пост.
сортувально евакуаційне відділення.
відділення спеціальної обробки.
+перев’язочна для легкопоранених.

Прилад для подання звукових сигналів оповіщення має такий функціональний
підрозділ медр:
+сортувальний пост.
сортувально евакуаційне відділення.
відділення спеціальної обробки.
евакуаційні.

Найбільшу кількість підставок під ноші має такий функціональний підрозділ
медр:
відділення спеціальної обробки.
+сортувально евакуаційне відділення.
сортувальна для тяжкопоранених.
ізолятор.

Станки Павловського має такий функціональний підрозділ медр:
відділення спеціальної обробки.
сортувально евакуаційне відділення.
+сортувальна для тяжкопоранених.
евакуаційна.

Перев’язочний стіл, який обладнується підйомно-поворотним механізмом має
такий функціональний підрозділ медр:
сортувальна для тяжкопоранених.
евакуаційна.
перев’язочна для легкопоранених.
+автоперев’язочна.

Комплект В-1 має такий функціональний підрозділ медр:
сортувальний пост.
32
сортувально евакуаційне відділення.
+перев’язочна для легкопоранених.
відділення спеціальної обробки.


Комплект В-2 має такий функціональний підрозділ медр:
сортувальний пост.
+сортувальна для тяжкопоранених.
перев’язочна для легкопоранених.
відділення спеціальної обробки.

Комплект В-4 має такий функціональний підрозділ медр:
сортувальний пост.
відділення спеціальної обробки.
ізолятор.
+аптека.

Комплект В-5 має такий функціональний підрозділ медр:
сортувальний пост.
+відділення спеціальної обробки.
сортувальна для тяжкопоранених.
перев’язочна для легкопоранених.

Комплект В-5 має такий функціональний підрозділ медр:
сортувальний пост.
сортувальна для легкопоранених.
+ізолятор.
аптека.

Комплект ЗВ має такий функціональний підрозділ медр:
сортувальна площадка.
відділення спеціальної обробки.
+перев’язочна для легкопоранених.
евакуаційна.

Прилад ДП-5Б має такий функціональний підрозділ медр:
+сортувальний пост.
перев’язочна для легкопоранених.
ізолятор.
евакуаційна.

Прилад ДП-5Б використовує такий функціональний підрозділ медр:
сортувальна для тяжкопоранених
+відділення спеціальної обробки
перев’язочна для легкопоранених
33
евакуаційна

Прилад ПХР-МВ має такий функціональний підрозділ медр:
ізолятор.
сортувальна для тяжкопоранених.
перев’язочна для легкопоранених.
+сортувальний пост.

Апарат КІ-4 має такий функціональний підрозділ медр:
сортувальний пост.
+сортувально евакуаційне відділення.
ізолятор.
аптека.

Апарат КІ-4 має такий функціональний підрозділ медр:
сортувальний пост.
ізолятор.
+сортувальна для тяжкопоранених.
аптека.

Апарат КІ-4 має такий функціональний підрозділ медр:
сортувальний пост.
ізолятор.
аптека.
+операційна.

Апарат ДП-9 використовує такий функціональний підрозділ медр:
+сортувальна для тяжкопоранених.
евакуаційна.
ізолятор.
аптека.

Апарат ДП-9 має такий функціональний підрозділ медр :
сортувальний пост.
+операційна.
ізолятор.
евакуаційна.

Апарат ДП-10 має такий функціональний підрозділ медр:
сортувальний пост.
ізолятор.
+сортувальна для тяжкопоранених
аптека.

Апарат ДП-10 має такий функціональний підрозділ медр:
34
сортувальний пост.
ізолятор.
аптека.
+протишокова для поранених.

При медичному сортуванні хворі, які мають ознаки інфекційного захворювання
з сортувального посту направляються на (в) :
сортувальну площадку.
сортувальну для легкопоранених і хворих.
площадку спеціальної обробки.
+ізолятор.

Медр розгортається:
біля артилерійських позицій.
+на шляхах підвозу та евакуації.
поблизу складу з боєприпасами.
поблизу складу з пально-мастильними матеріалами.

На площадці медр в першу чергу розгортається:
евакуаційна.
+сортувально евакуаційне відділення.
кухня польова.
аптека.

На сортувальному посту медр працює:
санітар.
санітарний інструктор.
+санітарний інструктор-дозиметрист.
санітарний інструктор-хімік.

Санітарний інструктор-дозиметрист має на оснащенні:
кисневий інгалятор КІ-4.
+прилад ДП-5 Б.
комплект ПФ.
ноші санітарні.

При надходженні до медр поранених на автомобілях санітарний інструктор-
дозиметрист на сортувальному посту медр:
+зупиняє транспорт.
дозволяє транзитний проїзд транспорту по площадці медр.
направляє транспорт до евакуаційної.
направляє транспорт до операційної.

Сортувально евакуаційне відділення.медр розгортається за:
площадкою спеціальної обробки.
35
+сортувальним постом.
сортувальною для тяжкопоранених.
перев’язочною для легкопоранених.

Сортувально евакуаційне відділення.медр призначене для:
підготовки поранених до подальшої евакуації.
+сортування поранених і хворих.
перевантаження пораних з транспорту на транспорт.
сортування інфекційних хворих.

На сортувальній площадці медр для розміщення легкопоранених
застосовуються:
дерев’яні нари.
+складні лави.
станки Павловського.
ноші.

На сортувальній площадці медр рішення приймає:
санітар.
санітарний інструктор.
фельдшер.
+лікар.

На сортувальній площадці медр первинну медичну картку на пораненого
заповнює:
санітар.
санітарний інструктор.
+реєстратор.
фельдшер.

На сортувальній площадці медр до одягу пораненого прикріплюється:
сортувальна бірка.
+сортувальна марка.
сортувальна картка.
сортувальний талон.

Сортувальна для тяжкопоранених медр обладнується:
дерев’яними нарами.
підстилочним матеріалом.
+станками Павловського.
ліжками.

Сортувальна для легкопоранених медр обладнується:
дерев’яними нарами.
станками Павловського.
36
ліжками.
+складними лавами.

В сортувальній для тяжкопоранених медр використовується кисневий
інгалятор:
КІ-1.
КІ-2.
КІ-3.
+КІ-4.

В сортувальній для тяжкопоранених медр використовується дихальний прилад:
ДП-2.
ДП-4.
ДП-8.
+ДП-10.


В перев’язочній для легкопоранених медр використовується кисневий
інгалятор:
КІ-2.
+КІ-4.
КІ-6.
КІ-8.
В перев’язочній для легкопоранених медр використовується дихальний прилад:
ДП-5.
+ДП-10.
ДП-15.
ДП-20.

Перев’язочна для легкопоранених медр призначена для надання пораненим:
першої медичної допомоги.
+першої лікарської допомоги.
кваліфікованої медичної допомоги.
спеціалізованої медичної допомоги.

В перев’язочній для легкопоранених медр працює:
лікар загальної практики.
+лікар-хірург.
лікар-анестезіолог.
лікар-терапевт.

В евакуаційній медр постійно працює:
лікар.
+фельдшер.
медична сестра.
37
фармацевт.

В операційній медр використовується комплект:
Г-4.
Г-5.
Г-6.
+Г-9.

В операційній медр використовується комплект:
Г-4.
Г-5.
Г-6.
+Г-10.

В перевяязочній медр для тяжкопоранених використовується комплект:
Г-4.
Г-5.
Г-6.
+Г-7.

В протишоковій для поранених медр використовується комплект:
Б-1.
Г-1.
Г-3.
+АН.

У протишоковій для поранених медр використовується комплект:
Б-2.
Г-2.
Г-4.
+Ш-1.
:
На площадці медр ізолятор розгортається в
центрі площадки медр.
+стороні від функціональних підрозділів медр.
відділенні спеціальної обробки.
сортувально-евакуаційному відділенні.

На площадці медр ізолятор розміщується в:
одному табірному наметі.
+двох табірних наметах.
наметі УСТ (УЛ, УЗ).
наметі УСБ.

38
В ізоляторі медр призначення лікаря з надання медичної допомоги хворим
виконує:
санітар.
+санітарний інструктор.
фельдшер.
фармацевт.

Автоперев’язочна медр призначена для забезпечення переміщення в новий
район:
медичного пункту батальйону.
+медичної роти механізованої бригади.
ВППГ.
медичного складу медр.

Автоперев’язочна медр призначена для надання пораненим:
першої медичної допомоги.
+першої лікарської допомоги.
кваліфікованої медичної допомоги.
спеціалізованої медичної допомоги.

Автоперев’язочна медр має на оснащенні комплект:
Б-3.
Б-2.
Б-4.
+АП-2.

Невідкладні заходи кваліфікованої хірургічної допомоги включають:
+лікування анаеробної інфекції.
ампутацію при відривах, руйнуваннях та ішемічному некрозі кінцівок.
накладання надлобкової нориці при пошкодженнях уретри.
створення протиприродного заднього проходу при позачеревинному
пошкодженні прямої кишки.

Невідкладні заходи кваліфікованої хірургічної допомоги включають:
туалет сильно забруднених опікових поверхонь.
+кінцеву зупинку внутрішньої та зовнішньої кровотечі.
комплексну терапію гострої дихальної недостатності.
ампутацію кінцівок при відривах.

Невідкладні заходи кваліфікованої хірургічної допомоги включають:
+комплексну терапію гострої крововтрати, шоку, травматичного токсикозу.
хірургічну обробку ран із значними ушкодженнями м’яких тканин.
туалет сильно забруднених опікових поверхонь.
введення антидотів і протиботулінічної сиворотки.

39
Невідкладні заходи кваліфікованої хірургічної допомоги включають:
хірургічну обробку ран із значними ушкодженнями м’яких тканин.
туалет сильно забруднених опікових поверхонь.
хірургічна обробка ран, забруднених отруйними речовинами.
+некоротомію при глибоких циркулярних опіках грудей і кінцівок, які
викликають розлади дихання і кровообігу.

Невідкладні заходи кваліфікованої хірургічної допомоги, включають:
хірургічну обробку ран, забруднених отруйними речовинами.
+лапаротомію при пораненнях і закритих травмах живота з покодженням
внутрішніх -органів, хірургічну обробку ран із значними ушкодженнями м’яких
тканин.
туалет сильно забруднених опікових поверхонь.

Невідкладні заходи кваліфікованої хірургічної допомоги, включають:
первинну хірургічну обробку ран.
накладення пластинчатих швів при лоскутних пораненнях обличчя.
+декомпресійну трепанацію черепу.
некротомію при глибоких циркулярних опіках грудей і кінцівок.

Тема 7.
Під медичною службою армійського корпусу (АК) розуміють:
сили і засоби медичної служби механізованих (танкових) бригад АК.
сили і засоби медичної служби, які підпорядковані безпосередньо начальнику
медичної служби АК.
+всю сукупність сил і засобів медичної служби в частинах і з’єднаннях АК.
сили і засоби медичної служби частин спеціального призначення АК.

До корпусної медичної служби відносяться:
сили і засоби медичної служби механізованих (танкових) бригад АК.
+сили і засоби медичної служби, які підпорядковані безпосередньо начальнику
медичної служби АК.
всю сукупність сил і засобів медичної служби в частинах і з’єднаннях АК.
сили і засоби медичної служби частин спеціального призначення АК.


До корпусної медичної служби відносяться:
медичний склад, військово-польовий пересувний госпіталь (ВППГ).
військово-медичний відділ (як орган управління), медичний склад.
+військово-медичний відділ (як орган управління), медична бригада (МедБр)
АК.
МедБр АК, ВППГ.

Які військово-медичні формування не входять до складу МедБр АК:
40
ВППГ.
медичний склад.
+окремий санітарно-епідеміологічний загін.
окремий медичний загін підсилення.

Окремий автомобільний санітарний батальйон (ОАСБ) МедБр АК призначений
для:
евакуації поранених і хворих з МПБ до медр.
евакуації поранених і хворих з медр до пересувної госпітальної бази (ПГБ).
+евакуації поранених і хворих з медр до ВППГ.
евакуації поранених і хворих з ВППГ до ПГБ.

ОАСБ МедБр АК за один рейс може “підняти”:
1700 чоловік.
1750 чоловік.
1800 чоловік.
+1850 чоловік.

Окремий медичний загін підсилення (ОМЗП) МедБр АК призначений для
підсилення етапів медичної евакуації, де надається:
долікарська допомога.
перша лікарська допомога.
+кваліфікована медична допомога.
спеціалізована медична допомога.

Пропускна здатність медичної роти ОМЗП, як етапу медичної евакуації, при
наданні кваліфікованої медичної допомоги у повному обсязі:
50-100 чоловік.
+100-150 чоловік.
150-200 чоловік.
200-250 чоловік.

Пропускна здатність медичної роти ОМЗП, як етапу медичної евакуації, при
наданні кваліфікованої медичної допомоги у скороченому обсязі:
150 чоловік.
200 чоловік.
+250 чоловік.
300 чоловік.


До складу медичної роти підсилення ОМЗП не входять наступні групи
підсилення:
психоневрологічні.
+терпевтичні.
радіологічні.
41
токсикологічні.

Хірургічні групи медичної роти підсилення ОМЗП за 10-12 годин роботи
можуть провести оперативних втручань:
60-80.
70-90.
+80-100.
100-110.

В лікувальних закладах пересувної госпітальної бази (ПГБ) проводиться
лікування поранених і хворих з термінами одужання до:
20-30 діб.
+25-45 діб.
30-50 діб.
40-60 діб.

ПГБ у своєму складі має лікувальних закладів:
10.
11.
+12.
13.

Лікувальні заклади ПГБ мають загальну кількість штатних ліжок:
5000.
+5100.
5200.
5300.

ПГБ у своєму складі має військово-польових хірургічних госпіталів:
5.
+6.
7.
8.

Військово-польовий сортувальний госпіталь має штатних ліжок:
300.
400.
+500.
600.


Військово-польовий хірургічний госпіталь має штатних ліжок:
200.
+300.
400.
42
500.

Військово-польовий неврологічний госпіталь має штатних ліжок:
+200.
300.
400.
500.

Військово-польовий госпіталь легкопоранених має штатних ліжко-місць:
800.
900.
+1000.
1100.

Окремий автомобільний санітарний батальйон ПГБ за один рейс може
“підняти”:
3000 чоловік.
3200 чоловік.
+3400 чоловік.
3660 чоловік.

Тема 8.
ВППГ це :
підрозділ медичної служби.
+окремий медичний заклад медичної бригади АК.
з’єднання медичної служби.
об’єднання медичної служби.

ВППГ безпосередньо підпорядкований :
+заступнику командувача армійського корпусу з тилу.
командувачу армійського корпусу.
начальнику медичної служби армійського корпусу.
начальнику медичної служби механізованої бригади.

В ВППГ надаються наступні види медичної допомоги:
кваліфікована, спеціалізована.
долікарська, перша лікарська.
+перша лікарська, кваліфікована.
перша лікарська, спеціалізована.

Термін лікування легкопоранених і легкохворих в ВППГ:
3-5 діб.
5-15 діб.
+до15 діб.
5-10 діб.
43

В структуру ВППГ входить командування, сортувально-евакуаційне відділення,
хірургічне відділення, відділення анестезіології та інтенсивної терапії,
відділення для легкопоранених, лабораторне відділення, відділення медичного
постачання, рентгенологічний кабінет, а також:
+взвод зв’язку, взвод матеріально-технічного забезпечення, аптека.
взвод розвідки, евакуаційно-транспортне відділення.
взвод зв’язку і взвод транспортного забезпечення.
санітарно-протиепідемічний взвод,аптека.

Розмір площадки для розгортання ВППГ:
100 х 200 м.
200 х 300 м.
400 х 500 м.
+300 х 400 м.

Відстань від лінії фронту, на якій розгортається ВППГ в наступі:
6-8 км.
10-12 км.
15-20 км.
+12-15 км.

Відстань від лінії фронту, на якій розгортається ВППГ в обороні:
10-12 км.
12-15 км.
+20-25 км.
25-30 км.

Відстань між відділеннями ВППГ при розгортанні:
30-40 м.
25 м.
35 м.
+50 м.

Відстань між наметами функціональних підрозділів ВППГ при розгортанні:
10 м.
15-20 м.
15 м.
+20-30 м.

В ВППГ в першу чергу розгортаються відділення:
операційно-перев’язочне відділення, госпітальне і відділення анестезіології та
інтенсивної терапії.
+сортувально-евакуаційне, операційно-перев’язочне і відділення анестезіології
та інтенсивної терапії.
44
спеціальної обробки і сортувально-евакуаційне.
госпітальне відділення і відділення анестезіології та інтенсивної терапії.

Готовність першої черги ВППГ після його прибуття на нове місце розгортання
через:
20 хв.
30 хв.
+40 хв.
1 год.

Сортувально-евакуаційне відділення ВППГ розгортає на місцевості:
евакуаційне відділення.
госпітальне відділення.
+сортувально-евакуаційне відділення і відділення спеціальної обробки.
перев’язочне і госпітальне відділення

Хірургічне відділення ВППГ розгортає на місцевості:
госпітальне відділення з протишоковою.
відділення спеціальної обробки.
+операційно-перев’язочне відділення.
сортувально-евакуаційне відділення.

Госпітальне відділення ВППГ розгортає на місцевості:
відділення спеціальної обробки.
сортувально-евакуаційне відділення.
+госпітальне відділення.
перев’язочне відділення.

Відділення для легкопоранених ВППГ призначене для розгортання:
+відділення для легкопоранених і сортувальної для легкопоранених.
відділення для легкопоранених та евакуаційного відділення.
госпітального відділення.
відділення для легкопоранених і аптеки.

Перев’язочна для легкопоранених в ВППГ розгортається у складі:
госпітального відділення.
сортувально-евакуаційного відділення.
+відділення для легкопоранених.
операційно-перев’язочного відділення.

Термін доставки поранених і хворих в ВППГ для надання кваліфікованої
медичної допомоги не повинен перевищувати:
4-9 год.
+8-12 год.
3-5 год.
45
5-10 год.

Термін доставки поранених і хворих в ВППГ для надання кваліфікованої
медичної допомоги при ураженні ФОР не повинен перевищувати:
5-8 год.
8-10 год.
+6-8 год.
3-5 год.

В структуру ВППГ входять сортувально-евакуаційне відділення, хірургічне
відділення, стоматологічний кабінет, аптека, а також:
+госпітальне відділення, відділення анестезіології та інтенсивної терапії,
лабораторне відділення, відділення для легкопоранених.
медичний взвод і відділення зв’язку.
взвод забезпечення і евакуаційно-транспортне відділення.
взвод хімічної розвідки і відділення медичного постачання.

Повна готовність ВППГ до прийому поранених і хворих влітку через :
1 годину.
+2 години.
3 години.
4 години.

Повна готовність ВППГ до прийому поранених та хворих взимку через :
1 годину.
2 годину.
+3 години.
4 години.

Кількість наметів УСТ, УСБ для розгортання відділення спеціальної обробки:
+2 шт.
3 шт.
4шт.
5 шт.

Кількість наметів УСТ, УСБ для розгортання сортувально-евакуаційного
відділення
6 шт.
+8 шт.
10 шт.
12 шт.

Кількість наметів УСТ, УСБ для розгортання операційно-перев’язочного
відділення:
7 шт.
46
3 шт.
+6 шт.
9 шт.

Кількість наметів УСТ, УСБ для розгортання госпітального відділення:
5-6 шт.
7-8 шт.
+4-5 шт.
9-10 шт.

Кількість наметів табірних для розгортання ізолятора ВППГ:
+2 шт.
3 шт.
4 шт.
5 шт.

Мінімальна кількість наметів для розгортання відділення для легкопоранених:
+2 шт.
3 шт.
4 шт.
5 шт.

Кількість табірних наметів для розгортання клінічної лабораторії:
+1 шт.
2 шт.
3 шт.
4 шт.

Кількість наметів для розгортання психоізолятора:
+1 шт.
2 шт.
3 шт.
4 шт.

Заходи кваліфікованої хірургічної допомоги відмова від виконання яких, як
правило, буде приводити до тяжких ускладнень:
усунення асфіксії і відновлення адекватного дихання.
кінцева зупинка внутрішньої кровотечі.
комплексна терапія гострої крововтрати.
+хірургічна обробка ран, заражених отруйними речовинами, а також ран із
значними руйнуваннями м’яких тканин.

Заходи кваліфікованої хірургічної допомоги відмова від виконання яких, як
правило, буде приводити до тяжких ускладнень:
комплексна терапія гострої крововтрати, шоку, травматичного шоку.
47
+ампутація при відривах, розчавленнях та ішемічному некрозі кінцівок.
некротомія при глибоких циркулярних опіках грудей та кінцівок (для
запобігання розладів дихання кровообігу).
лікування анаеробної інфекції.

Заходи кваліфікованої хірургічної допомоги відмова від виконання яких, як
правило, буде приводити до тяжких ускладнень:
хірургічна обробка та ушивання ран широко відкритому пневмотораксі, який не
герметизується оклюзійною пов’зкою, пораненнях серця, зовнішньому
клапанному пневмотораксі.
лапаротомія при пораненнях і закритих травмах живота з пошкодженням
внутрішніх органів.
+накладання надлобкової нориці при пошкодженнях уретри.
лапаротомія при внутрішньочеревному пошкодженні сечового міхура та прямої
кишки.

Заходи хірургічної кваліфікованої допомоги відмова від виконання яких, не
виключає розвитку тяжких ускладнень:
усунення асфіксії і відновлення адекватного дихання.
кінцева зупинка внутрішньої кровотечі.
+первинна хірургічна обробка ран
декомпресійна трепанація черепу при пораненнях і пошкодженнях, які
супроводжуються стисканням головного мозку.

Заходи хірургічної кваліфікованої допомоги відмова від виконання яких, не
виключає розвитку тяжких ускладнень:
+некротомія при глибоких циркулярних опіках грудей і кінцівок, які не
викликають розладів дихання і кровообігу.
усунення асфіксії і відновлення адекватного дихання.
кінцева зупинка внутрішньої кровотечі.
комплексна терапія гострої крововтрати.

Заходи хірургічної кваліфікованої допомоги відмова від виконання яких, не
виключає розвитку тяжких ускладнень:
кінцева зупинка внутрішньої кровотечі.
комплексна терапія гострої крововтрати.
+накладання пластинчатих швів при лскутних пораненнях обличчя.
введення антидотів і протиботулінічної сиворотки.

Заходи хірургічної кваліфікованої допомоги відмова від виконання яких, не
виключає розвитку тяжких ускладнень:
ампутацію при відривах, руйнуваннях та ішемічному некрозі кінцівок.
+лігатурне зв’зування зубів при переломах нижньої щелепи з дефектом.
комплексну терапію гострої дихальної недостатності.
туалет сильно забруднених опікових поверхонь.
48

Заходи кваліфікованої терапевтичної допомоги, виконання яких може бути
вимушено відкладено:
повна санітарна обробка уражених отруйними речовинами.
введення антидотів.
+введення антибіотиків та сульфаніламідів з профілактичною метою.
комплексна терапія гострої серцево-судинної недостатності.

Заходи кваліфікованої терапевтичної допомоги, виконання яких може бути
вимушено відкладено:
комплексна терапія дихальної недостатності.
дегідраційна терапія набряку головного мозку.
введення знеболюючих, десенсибілізуючих засобів.
+використання симтоматичних медикаментозних засобів.

Заходи кваліфікованої терапевтичної допомоги, виконання яких може бути
вимушено відкладено:
введення противоблювотних, противосудомних і бронхолітичних засобів.
використання транквілізаторів, нейролептиків при гострих реактивних станах.
+гемотрансфузію із замінною метою (при помірній анемізації).
комплексну терапію порушень серцевого ритму.

Невідкладні заходи кваліфікованої терапевтичної допомоги включають:
+комплекс заходів при попаданні в середину отруйних речовин та інших
отруйних засобів.
введення антибіотиків і сульфаніламідів з профілактичною метою.
гемотрансфузію при помірній анемізації.
використання симптоматичних медикаментозних засобів.

Невідкладні заходи кваліфікованої терапевтичної допомоги включають:
+санітарну обробку уражених і хворих при зараженнях отруйними речовинами.
введення антибіотиків і сульфаніламідів з профілактичною метою.
гемотрансфузію при помірній анемізації.
туалет сильно забруднених опікових поверхонь.

Невідкладні заходи кваліфікованої терапевтичної допомоги включають:
кінцеву зупинку внутрішньої кровотечі.
+введення антидотів і протиботулінічної сиворотки.
хірургічну обробку ран із значними ушкодженнями м’яких тканин.
туалет сильно забруднених опікових поверхонь.

Невідкладні заходи кваліфікованої терапевтичної допомоги включають:
кінцеву зупинку внутрішньої кровотечі.
+комплексну терапію серцево-судинної недостатності, порушень серцевого
ритму.
49
первинну хірургічну обробку ран.
накладення пластинчатих швів при лоскутних пораненнях обличчя.

Невідкладні заходи кваліфікованої терапевтичної допомоги включають
+дегідратаційну терапію при набряку головного мозку.
гемотрансфузію при помірній анемізації.
використання симптоматичних медикаментозних засобів.
первинну хірургічну обробку ран.

Невідкладні заходи кваліфікованої терапевтичної допомоги включають:
гемотрансфузію при помірній анемізації.
використання симптоматичних медикаментозних засобів.
+корекцію грубих порушень кислотно-лужного стану та електролітного
балансу.
накладення пластинчатих швів при лоскутних пораненнях обличчя.

Невідкладні заходи кваліфікованої терапевтичної допомоги включають:
введення антибіотиків і сульфаніламідів з профілактичною метою.
гемотрансфузію при помірній анемізації.
+введення знеболюючих, десенсибілізуючих, протиблювотних, протисудомних
і бронхолітичних засобів.
використання симптоматичних медикаментозних засобів.

Невідкладні заходи кваліфікованої терапевтичної допомоги включають:
гемотрансфузію при помірній анемізації.
використання симптоматичних медикаментозних засобів.
+вживання транквілізаторів та нейролептиків при гострих реактивних станах.
гемотрансфузію при помірній анемізації.

Невідкладні заходи кваліфікованої терапевтичної допомоги включають:
первинну хірургічну обробку ран.
накладення пластинчатих швів при лоскутних пораненнях обличчя.
+призначення протисверблячих засобів при поширених іпритних дерматозах.
використання симптоматичних медикаментозних засобів.

При розгортанні функціональних підрозділів ВППГ в укриттях для
розташування поранених і хворих виходять з розрахунку на одного сидячого:
1 м 2.
0,93 м 2.
0,8 м 2.
+ 0,72 м 2.

50
При розгортанні функціональних підрозділів ВППГ в укриттях для
розташування поранених і хворих виходять з розрахунку на одного лежачого
пораненого:
2 м 2.
+2,5 м 2.
3 м 2.
3,5 м 2.


В аптеці працюють:
начальник-фармацевт, санітарний інструктор, санітар.
+начальник-провізор, фармацевт, санітарний інструктор і кочегар-
паропровідник.
начальник-провізор, санітарний інструктор, водій електрик, санітар.
начальник-фармацевт, водій-санітар, санітарний інструктор, ассистент.

Запас медичного майна спеціального призначення на медичному складі ВППГ:
1200 поранених.
1300 поранених.
+1500 поранених.
2000 поранених.

Тема 9.
Основою управління медичною службою бригади є рішення та вказівки:
+командира бригади на бій та вказівки начальника медичної служби АК.
начальника тилу бригади та вказівки начальника медичної служби АК.
командувача АК на бій та вказівки начальника медичної служби дивізії.
командира бригади на бій та вказівки начальника тилу бригади.

Начальник медичної служби бригади підпорядковується:
+командиру бригади, начальнику медичної служби АК.
командиру батальйону, начальнику тилу бригади.
командувачу АК, начальнику штаба бригади.
командиру бригади, начальнику тилу бригади.

Методи роботи начальника медичної служби бригади з планування медичного
забезпечення:
порівняльний та статистичний.
+ послідовної та паралельної роботи.
аналітичний та дослідницький.
вербально-логічний та експертних оцінок.

З’ясування завдання медичної служби бригади полягає в усвідомленні:
факторів обстановки, що будуть мати вплив на лікувально-евакуаційні заходи.
+ виду бою та факторів обстановки, що впливатимуть на медичне забезпечення.
факторів обстановки, що будуть мати вплив на забезпечення медичним майном.
51
факторів, що будуть мати вплив на проведення заходів медичної служби щодо
захисту від зброї масового ураження.

Розраховуючи час, що відводиться на підготовку медичної служби до бою,
начальник медичної служби визначає загальний бюджет часу:
до доповіді командиру полку про готовність медичної служби.
до затвердження командиром рішення і плану медичного забезпечення.
+ для роботи підлеглих і особистий час.
денного періоду доби для підготовки медичного забезпечення.

В попередніх розпорядженнях начальник медичної служби бригади до початку
бою визначає заходи щодо виявлення поранених, їх евакуації,
доукомплектування медичної служби, а також організацію:
підготовки пропозицій щодо медичного забезпечення бригади.
розгортання санітарно-епідемічного загону.
затвердження плану медичного забезпечення командиром бригади.
+ медичної розвідки, приведення медичної служби у готовність до виконання
завдань.

Рубіж розгортання медр бригади вказується:
командиром бригади.
+ начальником медичної служби АК.
командиром медр.
начальником медичної служби бригади.

Рішення начальника медичної служби бригади оформлюється у вигляді:
розпорядження.
+ плану медичного забезпечення.
наказу.
пунктів рішення командиру бригади.

План медичного забезпечення бригади оформлюється у вигляді:
рішення з додаванням розрахункових таблиць.
пояснювальної записки на звороті робочої топографічної карти.
схеми медичного забезпечення бригади.
+ робочої топографічної карти і пояснювальної записки з додаванням
розрахункових таблиць.

План медичного забезпечення бригади підписує та затверджує:
+ начальник медичної служби, командир бригади.
начальник медичного пункту батальйону, командир бригади.
начальник медичної служби бригади, начальник медичної служби АК.
командир медр бригади, заступник командира бригади.

Щоденне медичне донесення в бригаді подається :
52
до 9.00 станом на 8.00.
до 14.00 станом на 12.00.
+до 21.00 станом на 20.00.
-до 17.00 станом на 16.00.

Зв’язок начальника медичної служби бригади з підлеглими підтримується через
штатні засоби зв’язку медичної служби та через:
водіїв санітарного транспорту, посильних, начальника медичної служби АК.
засоби зв’язку командування, засоби зв’язку тилових частин та підрозділів,
посильних.
засоби зв’язку інженерної, речової та продовольчої служб, водіїв санітарного
транспорту.
+ засоби зв’язку командування, водіїв санітарного транспорту, посильних.

Резерв сил та засобів медичної служби бригади знаходиться при:
автоперев'язочній медр.
ТПУ бригади.
КП бригади.
+медр бригади.

Резерв засобів медичної служби бригади складається з:
особового складу медичної служби та медичного майна.
особового складу медичної служби та санітарного транспорту.
+особового складу медичної служби, санітарного транспорту та медичного
майна.
санітарного транспорту та медичного майна.

З’ясувати завдання медичної служби бригади означає, в якому виді бойових дій
необхідно організувати:
лікувально-евакуаційне забезпечення.
+медичне забезпечення.
санітарно-гігієнічні заходи.
забезпечення медичним майном.

З’ясувати завдання медичної служби бригади означає, в яких вирішальних
умовах необхідно організувати:
забезпечення медичним майном.
санітарно-гігієнічні заходи.
+медичне забезпечення.
лікувально-евакуаційне забезпечення.

З’ясування завдання залежить від виду бою та:
бюджету часу.
кліматичних умов.
рельєфу місцевості.
53
+вирішальних умов.

Розрахунок часу начальником медичної служби бригади полягає у визначенні:
оцінки обстановки.
організації зв’язку.
організації тилу.
+бюджету часу.

Основний принцип управління медичною службою:
планування медичного забезпечення.
розрахунок санітарних втрат.
+єдиноначальність.
медична розвідка.

Один з основних принципів управління:
медичне постачання.
інженерне обладнання місцевості.
+централізація.
надання медичної допомоги.

Під час оцінки обстановки в першу чергу оцінюється:
організація тилу.
+противник.
місцевість.
медична обстановка.

Після оцінки противника начальник медичної служби бригади оцінює:
медичну обстановку.
організацію тилу.
+свої війська та сусідів.
місцевість

Після оцінки свого війська та сусідів начальник медичної служби бригади
оцінює:
противника.
організацію тилу.
медичну обстановку.
+місцевість.

Оцінку обстановки начальник медичної служби бригади завершує оцінкою:
організації тилу.
свого війська та сусідів.
+медичної обстановки.
місцевості.

54
Під час планування медичного забезпечення начальник медичної служби
бригади в першу чергу повинен:
прийняти рішення.
оцінити обстановку.
розрахувати час.
+з’ясувати завдання медичної служби.

Після з’ясування завдання начальник медичної служби бригади повинен:
оцінити обстановку.
+розрахувати час.
прийняти рішення.
поставити завдання підлеглим.

Після загальних висновків з оцінки обстановки начальник медичної служби
бригади віддає:
попередні розпорядження.
здійснює постановку завдань підлеглим.
+приймає рішення та планує медичне забезпечення.
розраховує час.

Планування медичного забезпечення начальник медичної служби бригади
завершує:
оформленням плану медичного забезпечення.
оцінкою обстановки.
з’ясуванням завдання медичної служби.
+ постановкою завдань підлеглим.

Першим розділом рішення начальника медичної служби бригади є:
забезпечення медичним майном.
можливі санітарні втрати.
+завдання медичної служби бригади.
організація лікувально-евакуаційного забезпечення.

Другим розділом рішення начальника медичної служби бригади є:
завдання медичної служби бригади.
організація лікувально-евакуаційного забезпечення.
+можливі санітарні втрати.
управління медичною службою.

Третім розділом рішення начальника медичної служби бригади є:
можливі санітарні втрати.
+організація лікувально-евакуаційного забезпечення.
завдання медичної служби бригади.
управління медичною службою.

55
Останнім розділом рішення начальника медичної служби бригади є:
забезпечення медичним майном.
можливі санітарні втрати.
+управління медичною службою.
організація лікувально-евакуаційних заходів.

Рішення начальника медичної служби бригади мають :
5 розділів.
6 розділів.
+7 розділів.
8 розділів.

Під час оцінки медичної обстановки начальник медичної служби розділів в
першу чергу оцінює:
угруповання сил та засобів медичної служби.
бойовий досвід медичного складу.
+укомплектованість медичної служби особовим складом, майном, транспортом.
можливість використання місцевих ресурсів.

Після оцінки укомплектованості медичної служби особовим складом, майном,
транспортом начальник медичної служби розділів оцінює:
можливість використання місцевих ресурсів.
+кваліфікацію та бойовий досвід медичного складу.
угруповання сил та засобів медичної служби.
потребу в силах та засобах медичної служби.

У визначення поняття “управління медичною службою” входить:
лікувально-евакуаційне забезпечення.
+підтримання постійної бойової готовності медичних підрозділів.
з’ясування завдання медичної служби.
оцінка клімато-метеорологічних умов.

У визначення поняття “управління медичною службою” входить:
+підготовка медичних підрозділів до медичного забезпечення бою.
підготовка господарського майна.
оцінка обстановки.
проведення медичної розвідки.

Управління медичною службою визначається як:
організація розгортання медичних.
збір та аналіз інформації про сусідів.
рішення командира бригади.
+цілеспрямована діяльність начальників, командирів та органів управління.

У визначення поняття “управління медичною службою” входить:
56
розрахунок часу медичної служби.
+керування медичним підрозділами під час бою.
з’ясування завдання медичної служби.
оцінка свого війська та сусідів.

В управління медичною службою в ході бойових дій входить:
контроль дій сусідів.
забезпечення медичним майном.
проведення заходів медичного захисту.
+постійний збір інформації.

В управління медичною службою в ході бойових дій входить:
забезпечення медичним майном.
планування медичного забезпечення.
+аналіз обстановки.
забезпечення медичним майном.

В управління медичною службою в ході бойових дій входить:
організація лікувально-евакуаційного забезпечення.
+прийняття рішення.
контроль дій противника.
забезпечення медичним майном.

В управління медичною службою в ході бойових дій входить:
контроль дій свого війська.
забезпечення медичним майном.
оцінка клімато-метеорологічних умов.
+доведення рішення до підлеглих.

Тема 10
На діяльність медичної служби бригади в обороні впливають тактична та
медична обстановка, величина санітарних втрат, а також:
інженерна обстановка, наявність лікувальних закладів.
величина та структура безповоротних втрат, забезпечення медичним майном
підрозділів тилу.
+труднощі щодо розшуку поранених і їх вивіз з осередку масових санітарних
втрат.
недоліки в організації медичного забезпечення бойових дій.

Основним завданням медичного забезпечення бригади під час оборони є вивіз
(винос) поранених і хворих з поля бою, своєчасне надання їм медичної
допомоги, а також:
інженерне обладнання місцевості.
+підготовка їх до подальшої евакуації.
організація взаємодії з начальниками інших служб.
57
організація медичного постачання.

Медична служба бригади при підготовці до оборони проводить евакуацію
поранених і хворих з підрозділів, розгортання МПБ та медр в призначених
районах, планування медичного забезпечення, а також:
проведення радіаційної розвідки місцевості.
проведення хімічної розвідки місцевості.
+отримання засобів підсилення та їх розподіл по підрозділам.
інженерне обладнання місцевості.

Санітарний інструктор роти до початку оборони повинен знаходитись:
в тилу роти.
в траншеї першої позиції.
в центрі опорного пункту роти.
+на медичному посту роти.

Медичний пост роти розміщується :
в районі оборони батальйону на відстані 3 км від переднього краю.
в першій траншеї опорного пункту роти.
+поблизу спостережного пункту командира роти.
в центрі опорного пункту роти.

Пост санітарного транспорту розміщується:
+поблизу опорного пункту роти, найбільш віддаленої від МПБ.
в районі оборони батальйону поблизу МПБ.
поблизу КП командира батальйону.
в центрі району оборони батальйону.

МПБ до початку оборони повинен знаходитись за :
бойовим порядком батальйону в згорнутому стані.
першим ешелоном свого батальйону в згорнутому стані.
+бойовим порядком батальйону, розгортається на відстані до 3-х км від
переднього краю.
першим ешелоном свого батальйону, розгортається на відстані 1,5 км від
переднього краю.

Стрілець-санітар взводу під час оборонного бою повинен спостерігати за полем
бою, а також:
+надавати тяжкопораненим першу медичну допомогу та зосереджувати їх в
укритті.
надавати всім пораненим першу медичну допомогу, супроводжувати їх до
МПБ.
надавати легкопораненим першу медичну допомогу і залишати їх в строю.
відтягувати тяжкопоранених в укриття і лікувати їх.

58
Санітарний інструктор роти в ході оборони повинен:
організувати роботу стрільців-санітарів взводів щодо виносу поранених на
МПБ.
організовувати надання долікарської допомоги і вивіз (винос) поранених до
МПБ.
+організувати пошук та збір поранених на медичні пости рот, звідти
санітарними транспортерами вивозити на пост санітарного транспорту або на
МПБ.
організувати вивіз (винос) поранених до медр з наданням їм першої лікарської
допомоги.

МПБ в ході оборони працює таким чином :
переміщується по призначеному маршруту, надає долікарську допомогу в
місцях зосередження поранених.
+розгортається в укритті, надає пораненим долікарську допомогу.
розшукує поранених, надає їм першу медичну допомогу, зосереджує поранених
в укриттях.
не розгортається, здійснює евакуацію поранених на медр після надання їм
першої лікарської допомоги.

В оборонному бою медр розгортається від переднього краю оборони на відстані
до:
8 км.
+12 км.
9 км.
6 км.

Медр в обороні працює наступним чином:
+розгортається на місцевості з вибором запасної площадки.
не розгортається, знаходиться у резерві начальника медичної служби бригади.
частково розгортається, працює автоперев’язочна.
частково розгортається, працює сортувально-евакуаційне відділення.

Медр в обороні виконує свої завдання при:
постійному переміщенні.
+роботі на одному місці, має запасний майданчик.
частковому розгортанні біля осередку санітарних втрат.
розгортанні не більше одного разу.

Медр в обороні знаходиться за:
першим ешелоном бригади і не розгортається.
бойовим порядком бригади і не розгортається.
+бойовим порядком бригади і розгортається на відстані до 12 км від переднього
краю.
59
першим ешелоном бригади і розгортається на відстані до 6 км від переднього
краю.

Автоперев’язочна медр до початку оборони повинна:
розгорнутися на площадці медр.
знаходитись в попередньому районі розгортання медр.
+знаходитись при медр в згорнутому стані.
частково розгорнутися при КП бригади.

Медр в оточенні працює таким чином
постійно переміщується.
розгортається на відстані 2 км від бойового порядку бригади.
+розгортається в центрі оточення бригади, обладнується як опорний пункт.
не розгортається.

При виході із оточення медр:
розгортається за рахунок автоперев’язочної на відстані 15 км
+слідкує за підрозділами, що здійснюють прорив, може розгортатися повністю
чи частково.
не розгортається, а надає першу лікарську допомогу на короткочасних
зупинках.
виконує функції МПБ.

Під час оборони може здійснюватись маневр медр за рахунок :
медр сусідів.
тилових підрозділів.
+розгортання автоперев’язочної медр.
транспортних засобів командира бригади.

Основними лікувально-евакуаційними заходами в бригаді в ході оборони є
розшук, вивіз (винос) поранених і хворих з поля бою, а також
евакуація поранених і хворих безпосередньо в ВППГ без надання їм медичної
допомоги.
лікування поранених і хворих протягом до тижня з подальшою евакуацією їх в
ВППГ.
+надання пораненим і хворим першої медичної, долікарської, першої лікарської
допомоги та невідкладних заходів кваліфікованої медичної допомоги,
підготовка їх до подальшої евакуації.
лікування поранених та хворих до повного видуження на медр.

Медичний пункт батальйону в обороні розгортається в глибині району оборони
батальйону на відстані від переднього краю до:
1 км.
5 км.
+3 км.
60
7 км.

Медичний пункт бригади в обороні розгортається в межах смуги оборони
бригади на відстані від переднього краю до:
3 км.
7 км.
+8 км.
12 км.

В опорному пункті роти медичний пост роти організує:
начальник медичної служби бригади.
командир бригади.
фельдшер батальйону.
+санітарний інструктор роти.

Санітарні втрати від звичайної зброї в механізованій бригаді під час оборони
можуть скласти до:
4 %
+5 %
6 %
7 %

Розгортання медичного пункту батальйону організує:
начальник медичної служби бригади.
командир бригади.
заступник командира бригади з тилу.
+начальник медичного пункту батальйону.

Організувати медичну розвідку смуги оборони зобов’язаний:
стрілець-санітар.
командир бригади.
начальник медичного пункту батальйону.
+начальник медичної служби бригади.

Медичне забезпечення підрозділів, що обороняють передову позицію організує:
начальник медичного пункту батальйону.
командир бригади.
+начальник медичної служби бригади.
санітарний інструктор роти.

Для поліпшення евакуації з підрозділів бригади в обороні додатково
виділяються:
стрільці-санітари.
+санітарний транспорт.
фельдшери.
61
санітарні інструктори.

Місце розгортання медр бригади в оборонному бою визначає:
начальник тилу бригади.
+командир медр.
начальник медичної служби бригади.
начальник тилу бригади.

Пост санітарного транспорту в оборонному бою організує:
санітарний інструктор
командир батальйону
+начальник медичного пункту батальйону
начальник тилу бригади

Підготовка медичної служби бригади до медичного забезпечення оборони
включає:
проведення хімічної розвідки.
проведення радіаційної розвідки.
+планування медичного забезпечення.
проведення санітарного надзору.

Організація медичного забезпечення бригади в обороні визначається:
+побудовою бойового порядку бригади.
хімічною та радіаційною обстановкою.
організацією тилового забезпечення.
створенням запасів продовольства та речового майна.

На діяльність медичної служби бригади в обороні впливають:
+медична обстановка.
недоліки тилового забезпечення.
санітарні втрати противника.
забезпечення речовим майном.

На діяльність медичної служби бригади в обороні впливають:
+величина та структура санітарних втрат.
недоліки тилового забезпечення.
санітарні втрати противника.
радіаційна та хімічна розвідка.

До медичного забезпечення бригади в обороні входить проведення заходів:
хімічних.
радіаційних.
тилових.
+лікувально-евакуаційних.

62
Успішне рішення завдань медичного забезпечення бригади в обороні
досягається проведенням заходів
ветеринарних та господарчих.
+санітарно-гігієнічних та протиепідемічних.
протихімічних та протирадіаційних.
по забезпеченню продовольчим та речовим майном.

Успішне рішення завдань медичного забезпечення бригади в обороні
досягається своєчасним створенням запасів майна:
продовольчого.
хімічного.
+медичного.
речового.

Тема 11.
На діяльність медичної служби бригади в наступі впливає:
+тактична обстановка.
величина санітарних втрат противника.
медико-тактичний стан території своїх військ.
соціально-економічний стан району бойових дій.

На діяльність медичної служби бригади в наступі впливає:
медико-тактичний стан території своїх військ.
+величина та структура санітарних втрат бригади.
соціально-економічний стан району бойових дій.
недоліки в організації тилового забезпечення.

На діяльність медичної служби бригади в наступі впливає:
величина санітарних втрат противника.
невизначеність стану району бойових дій.
+медична обстановка.
медико-тактичний стан території своїх військ.

На діяльність медичної служби бригади в наступі впливає:
медико-тактичний стан території своїх військ.
величина санітарних втрат противника.
недоліки в організації тилового забезпечення.
+обмеженість інформації про стан території наступних бойових дій.

На діяльність медичної служби бригади в наступі впливає:
+клімато-географічні умови, пора року та доби.
величина санітарних втрат противника.
медико-тактичний стан території своїх військ.
недоліки в організації тилового забезпечення.

63
Санітарні втрати бригади в наступі від звичайної зброї складатимуть до:
5 %;
+8 %;
10 %;
15 %.

Медичне забезпечення бригади в наступі включає проведення заходів:
+лікувально-евакуаційних.
хімічних.
радіаційних.
тилових.

Медичне забезпечення бригади в наступі включає проведення заходів:
тилових.
+санітарно-гігієнічних та протиепідемічних.
хімічних.
радіаційних.

Медичне забезпечення бригади в наступі включає проведення заходів:
тилових.
радіаційних.
+по захисту особового складу бригади від ЗМУ.
хімічних.

Медичне забезпечення бригади в наступі включає проведення заходів
-радіаційних.
-хімічних.
-тилових.
-по забезпеченню медичним майном особового складу та медичних підрозділів.

Виконання завдань медичного забезпечення бригади в наступі досягається
шляхом надання пораненим на полі бою допомоги:
невідкладної.
+першої медичної.
кваліфікованої.
спеціалізованої.

Виконання завдань медичного забезпечення бригади в наступі досягається
евакуацією поранених з підрозділів на:
медичні пункти батальйонів.
+медичну роту бригади.
військово-польовий пересувний госпіталь.
спеціалізований госпіталь.

64
Виконання завдань медичного забезпечення бригади в наступі досягається
встановленням певного обсягу медичної допомоги в:
медичних пунктах батальйонів
+медичній роті бригади
військово-польовому пересувному госпіталі
спеціалізованому госпіталі.

Організація медичного забезпечення бригади в наступі визначається:
проведенням розвідки на території противника.
+побудовою бойового порядку бригади.
організацією тилового забезпечення бригади.
укомплектованістю хімічної служби засобами розвідки.

Організація медичного забезпечення бригади в наступі визначається:
проведенням розвідки на території противника.
проведення тилових заходів.
+завданнями бригади, їх глибиною.
створення запасів води та продовольства.

Підготовка медичної служби бригади до забезпечення наступу включає:
планування тилового забезпечення.
+планування медичного забезпечення.
проведення радіаційної розвідки.
проведення хімічної розвідки.

Підготовка медичної служби бригади до забезпечення наступу включає:
+евакуацію поранених з підрозділів.
планування тилового забезпечення.
проведення радіаційної розвідки.
зв’язок з цивільними медичними закладами.

Підготовка медичної служби бригади до забезпечення наступу включає:
планування тилового забезпечення.
проведення радіаційної розвідки.
+отримання засобів підсилення та їх розподіл за підрозділами.
лабораторний аналіз якості води.

При висуванні бригади для наступу з ходу МПБ пересувається:
+за колоною батальйону.
в голові колони батальйону.
в середині колони батальйону.
в авангарді колони батальйону.

При висуванні бригади для наступу з ходу медр пересувається:
за колоною бригади.
65
в голові колони бригади.
в середині колони бригади.
+за головними силами бригади.
При висуванні бригади до рубежу атаки перша медична допомога пораненим
надається
+безпосередньо в бойових машинах.
в місцях збору поранених.
на рубежах регулювання.
на рубежах розготання бойових колон.

При висуванні бригади до рубежу атаки перша медична допомога пораненим
надається:
санітарним інструктором.
фельдшером.
лікарем.
+в порядку само- взаємодопомоги.

Збір поранених з колони при висуванні бригади до рубежу атаки організується:
на перехресті доріг.
біля регулювальника.
+на рубежі розгортання колон.
на рубежі атаки.

При наступі бригади із положення безпосереднього зіткнення з противником
медр розміщується:
+за першим ешелоном бригади.
за другим ешелоном бригади.
за тиловими підрозділами бригади.
біля КП бригади.

Перед наступом бригади санітарний транспорт підсилення надається:
+МПБ першого ешелону бригади.
МПБ другого ешелону бригади.
МПБ третього ешелону бригади.
всім МПБ.

Під час наступу підрозділу пішим порядком санінструктор роти пересувається
за підрозділом
+пішки.
на санітарному транспортері.
на санітарному автомобілі.
на бойовій машині.

Під час наступу перша медична допомога тяжкопораненим на полі бою
надається:
66
командирами підрозділів.
+стрільцями-санітарами взводів та санітарними інструкторами рот.
фельдшерами.
лікарями.

МПБ під час наступу:
розгортається.
не розгортається.
частково розгортається.
розгортається не повністю.

МПБ під час наступу працює за принципом:
+сходу, на коротких зупинках.
повільно, не зупиняючись.
згорнувся-розгорнувся.
сходу, не зупиняючись.

Під час наступу стрілець-санітар взводу повинен надавати першу медичну
допомогу:
легкопораненим.
+тяжкопораненим.
всім пораненим.
найближчим пораненим.

Під час наступу санінструктор взводу повинен надавати першу медичну
допомогу:
легкопораненим.
всім пораненим.
+тяжкопораненим.
офіцерам, сержантам

Під час наступу санітарні транспортери вивозять поранених до осі пересування:
КП бригади.
медичнї роти бригади.
+медичного пункту батальйону.
ТПУ бригади.

Під час наступу збільшені “гнізда” поранених на полю бою організуються:
+на осі пересування МПБ.
за наступаючими підрозділами.
біля КП батальйону.
де завгодно, аби дозволяла місцевість.

Під час наступу в збільшених “гніздах” поранених надається допомога:
профілактична.
67
спеціальна.
+долікарська.
перша лікарська.

Під час наступу поранені із збільшених “гнізд” евакуюються на:
медичний пост роти.
медичний пункт батальйону.
+медичну роту бригади.
тимчасовий медичний пункт.

Під час наступу евакуація поранених із збільшених “гнізд” проводиться
санітарними транспортерами.
+санітарними автомобілями.
гужовим транспортом.
бойовими машинами.

Під час наступу легкопоранені, що можуть самостійно пересуватися з поля
бою:
+виходять самостійно.
чекають санітарного транспорту.
чекають вантажного транспорту.
чекають вертольотів.

Під час наступу легкопоранені, які можуть пересуватися, з поля бою виходять
самостійно до:
медичної роти бригади.
автоперев’язочної.
+осі пересування МПБ.
осі пересування медр.

Під час наступу легкопоранених з підрозділів евакуюють переважно
транспортом:
санітарним.
+загального призначення.
бойовим.
гужовим.

Одним із основних завдань медр в наступі є:
+евакуація поранених до медр.
евакуація поранених до ВППГ.
евакуація поранених до ПГБ.
евакуація поранених до ТерГБ.

Одним із основних завдань медр в наступі є надання пораненим медичної
допомоги:
68
спеціалізованої.
кваліфікованої в повному обсязі.
долікарської.
+першої лікарської та невідкладних заходів кваліфікованої.

Одним із основних завдань медр в наступі є підготовка до евакуації поранених
в:
МПБ.
автоперев’язочну.
+ВППГ.
цивільний медичний заклад.

Медр до початку наступу :
+розгортається.
не розгортається.
частково розгортається.
розгортає автоперев’язочну.

Медр до початку наступу розгортається:
+за першим ешелоном бригади.
другим ешелоном бригади.
третім ешелоном бригади.
бойовим порядком бригади.

Медр до початку наступу розгортається на відстані від переднього краю до:
3-4 км
5-6 км
+6-8 км
10-12 км

Місце розгортання медр в наступі вибирається:
командиром бригади.
начальником медичної служби бригади.
+командиром медр.
заступником командира бригади з тилу.

Рубіж розгортання медр в наступі визначає:
командир медр.
начальник медичної служби бригади.
+начальник медичної служби корпусу.
командир бригади.

Резерв сил та засобів медичної служби в наступі повинен знаходитися при:
МПБ.
+медр.
69
КП бригади.
ТПУ бригади.

Під час наступу сили та засоби медичної служби підсилення в першу чергу
надаються:
+МПБ першого ешелону бригади.
МПБ другого ешелону бригади.
автоперев’язочній.
санітарним інструкторам рот.

Під час наступу начальник медичної служби бригади знаходиться на:
медичному пункті бригади.
КП бригади.
ТПУ бригади.
медичному пункті батальйону першого ешелону.



Тема 12.
Відстань між тимчасовими медичними пунктами (ТМП), що розгортаються в
смузі маршу бригади:
до 2-3.
+до 3-4.
4-5.
до 5-6.

Хто організує медичну розвідку на марші бригади:
до 20-30.
до 40-50.
+60-80.
до 80-100.

Порядок пересування медичної роти по марші в передбаченій зустрічного бою:
за авангартом бригади.
за бригадною артилерійською групою.
+за головними силами бригади.
за колоною тилу бригади.

Час розгортання медичної роти бригади в ході зустрічного бою:
при зав’язуванні бою авангартом.
при зав’язуванні бою авангартом.
+при вводі в бій головних сил.
при вводі в бій резерву.

70
Відстань розгортання медичної роти від бойового порядку головних сил в
зустрічному бою:
1,0-2,0.
2,0-3,0.
3,0-4,0.
+5,0-6,0.

Посадові особи військового ешелону
- начальник військового ешелону, начальник зв’язку.
-заступник начальника військового ешелону з виховної роботи і лікар
(помічник лікаря).
+начальник ешелону, заступник начальника з виховної роботи, помічник
начальника з матеріально-технічного постачання, начальник зв’язку, лікар
(помічник лікаря).
-начальник ешелону, помічник начальника з матеріально-технічного
постачання, лікар (помічник лікаря).

Коли до складу військового ешелону включається вагон-ізолятор:
перевезення бригади 1 доба, склад потягу 10 вагонів.
перевезення бригади 2 доби, склад потягу 11 вагонів.
перевезення бригади 3 доби, склад потягу 12 вагонів.
+перевезення бригади більше 3 діб, склад потягу не менше 10 вагонів.

Коли в складі військового ешелону обладнується “купе-ізолятор”:
термін перевезення 3 доби, потяг 10 вагонів.
термін перевезення 4 доби, потяг 9 вагонів.
+термін перевезення менше3 діб, потяг менше 10 вагонів.
термін перевезення 5 діб, потяг 10 вагонів.

Коли проводиться санітарна обробка особового складу бригади під час руху
залізниці:
2-3 доби.
3-4 доби.
5-6 діб.
+7-8 діб.