Професійні хвороби - тести

МОДУЛЬ 1

Заняття 1. Тема 1
Введення в профпатологію. Особливості діагностики, експертизи
працездатності та профілактики професійних захворювань

Профпатологія це (проф. Парпалей І.О.):
А. Клінічна спеціальність, що вивчає особливості професійних хвороб
В. Наукова спеціальність, що досліджує особливості перебігу професійних хвороб
С. Наукова і клінічна спеціальність, що вивчає особливості розвитку, перебігу,
діагностики, лікування та профілактики професійних захворювань
Д. Спеціальність, що вивчає професійні захворювання у людей, що працюють у
шкідливих умовах праці
Е. Наука про перебіг захворювань в умовах впливу виробничих умов

Анамнез хвороби це (проф. Парпалей І.О.):
А. Дані пацієнта про перенесені в минулому хвороби
В. Розповідь хворого про початок та розвиток свого захворювання
С. Дані про наявність хвороб спадкової, алергічної, інфекційної та іншої етіології
Д. Розповідь пацієнта про захворюваність своїх рідних
Е. Усі перераховані вище розділи

Професійний анамнез це (проф. Парпалей І.О.):
А. Розповідь хворого про технологічні особливості своєї професії
В. Характеристика хворим своєї професії та пов’язаних з нею шкідливих факторів
С. Розповідь робітника про характер своєї роботи і отримувану ним продукцію
Д. Розповідь пацієнтом про свої скарги, що з’явилися після влаштування на роботу
Е. Розповідь хворого про послідовність виникнення скарг в залежності від зміни
професії

Професійний маршрут це (проф. Парпалей І.О.):
А. Послідовність виконання пацієнтом технологічних операцій в своїй професії
В. Маршрут руху робітника до місця своєї роботи
С. Хронологічна послідовність виконуваних за все життя професій
Д. Перелік пацієнтом усіх своїх професій, їх тривалості та характеристика їх
шкідливих факторів
Е. Професійне навчання робітника останній професії

Шкідливі умови праці це (проф. Парпалей І.О.):
А. Наявність виробничого пилу, шуму тощо на робочому місці працюючих
В. Наявність та вірогідний контакт хімічних речовин на робочому місці робітників
С. Перевищення параметрів виробничих факторів вище допустимих значень, або їх
вплив на робітника протягом тривалого часу
Д. Виробничі умови, які діють на робітника більше 8 годин робочого часу
Е. Виробничі фактори професії, що раптово діють на організм працюючого

4

Що відноситься до компетенції ЛКК? (проф. Парпалей І.О.)
А. Встановлення групи інвалідності
В. Встановлення причини інвалідності
С. Визнання та продовження у хворого тимчасової непрацездатності
Д. Визначення ступеня втрати стійкої непрацездатності
Е. Встановлення професійного характеру захворювання

Санітарно-гігієнічна характеристика умов праці робітника це (проф. Парпалей І.О.):
А. Розповідь робітника про виробничі умови на своєму робочому місці
В. Дані заводської лабораторії про екологічні параметри на підприємстві
С. Дані СЕС про параметри фізичного навантаження робітника
Д. Повна характеристика усіх параметрів виробничих факторів, що оточують
робітника під час виконання ним своїх професійних обов’язків
Е. Ергономічна характеристика трудового процесу робітника

Для підтвердження умов праці вирішальне значення має (проф. Парпалей І.О.):
А. Оригінал документу про загальний стаж роботи працюючого
В. Професійний анамнез
С. Санітарно-гігієнічна характеристика умов праці, складена лікарем з гігієни праці
Д. Копія трудової книжки робітника
Е. Анамнез життя хворого

Санітарно-гігієнічна характеристика умов праці видається робітнику (проф.
Парпалей І.О.):
А. За його запитом, якщо він наполягає
В. За вимогою підприємства на якому працює хворий
С. За вимогою лікаря (терапевта, невролога та ін.), що його лікує
Д. За запитом голови комісії чи головного лікаря ЛПЗ, що проводять
профілактичний огляд робітників
Е. За вимогою дільничного лікаря при підозрі на профзахворювання

Основною задачею ЛКК є (проф. Парпалей І.О.):
А. Видача листків тимчасової непрацездатності
В. Встановлення професійного захворювання
С. Встановлення стійкої непрацездатності
Д. Направлення на дообстеження у спеціалізований лікувальний заклад
Е. Встановлення тимчасової непрацездатності, продовження її термінів та
направлення (при відповідних показах) хворого на МСЕК

В обов’язки МСЕК не входить (проф. Парпалей І.О.):
А. Встановлення хворому професійного захворювання
В. Визначення наявності стійкої непрацездатності у зв’язку з хворобою
С. Визначення ступеня стійкої непрацездатності
Д. Визначення відсотків доплат у зв’язку з втратою працездатності

5
Е. Встановлення групи інвалідності хворому

Санітарно-гігієнічну характеристику умов праці робітника складає (проф. Парпалей
І.О.):
А. Дільничний терапевт
В. Лікар-профпатолог
С. Головний лікар ЛПЗ
Д. Лікар з гігієни праці СЕС
Е. ЛКК ЛПЗ

До санітарно-гігієнічних методів профілактики не відносяться (проф. Парпалей
І.О.):
А. Заміна технології на операції із менш шкідливими умовами праці
В. Технічний контроль виробничого обладнання на предмет генерації ними
шкідливих параметрів
С. Періодична зміна операцій, що виконуються групою (бригадою) робітників
Д. Використання індивідуальних та колективних заходів профілактики
Е. Використання робітниками додаткових профілактичних відпусток

Згідно з класифікацією, який з термінів не використовують для оцінки видів
непрацездатності (проф. Парпалей І.О.):
А. Стійка часткова
В. Тривала повна
С. Тимчасова повна
Д. Стійка повна
Е. Тимчасова часткова

Діагноз професійного захворювання вперше має право встановити (проф. Парпалей
І.О.):
А. МСЕК
В. ЛКК
С. Спеціалізований ЛПЗ
Д. Лікар стаціонару міської чи обласної лікарні
Е. Завідуючий поліклінікою МСЧ підприємства

Видом реабілітації хворих є (проф. Парпалей І.О.):
А. Соціальна
В. Трудова
С. Медична
Д. Професійна
Е. Усі перераховані

Видами реабілітації хворих є всі перераховані, крім (проф. Парпалей І.О.):
А. Соціальна
В. Моральна та сімейна

6
С. Медична
Д. Трудова
Е. Всі перераховані

Для зв’язку захворювання з професією робітника вирішальне значення мають (проф.
Парпалей І.О.):
А. Скарги хворого
В. Паспортні дані
С. Копія трудової книжки
Д. Санітарно-гігієнічна характеристика умов праці хворого
Е. Анамнез життя

За етіологічною ознакою виділяють групу професійних захворювань зумовлену
(проф. Парпалей І.О.):
А. Впливом промислових аерозолів
В. Фізичними факторами
С. Хімічними факторами
Д. Біологічними факторами
Е. Усіх вище перерахованих факторів

Для підтвердження професійної природи захворювання не потрібні (проф. Парпалей
І.О.):
А. Профанамнез та профмаршрут
В. Виписка із трудової книжки
С. Санітарно-гігієнічна характеристика умов праці
Д. Виписка за місцем проживання
Е. Виписка із амбулаторної карти хворого

Вкажіть основну задачу періодичного медичного огляду працюючих в шкідливих та
небезпечних умовах праці (проф. Парпалей І.О.):
А. Діагностика захворювань з метою взяття їх на диспансерний нагляд і проведення
лікувально-профілактичних заходів
В. Раннє виявлення професійних захворювань
С. Виявлення захворювань, які є протипоказаннями для продовження роботи в
шкідливих умовах праці
Д. Розробка і впровадження санітарно-гігієнічних профілактичних заходів
Е. Зниження захворюваності з тимчасовою втратою працездатності

Вкажіть основну задачу попередніх медичних оглядів працюючих в умовах дії
шкідливих виробничих факторів (проф. Парпалей І.О.):
А. Діагностика захворювань з метою диспансерного нагляду
В. Діагностика захворювань з метою лікування
С. Рання діагностика захворювань з метою попередження їх прогресування
Д. Виявлення захворювань, які є протипоказаннями для роботи в шкідливих
умовах праці

7
Е. Виявлення захворювань з метою направлення їх на стаціонарне лікування

Вкажіть основну задачу попереднього медичного огляду працівника, що
влаштовується на роботу зі шкідливими умовами праці (проф. Парпалей І.О.):
А. Первинна фіксація в медичній карті робітника його висхідних об’єктивних даних
здоров’я
В. Визначення належності робітника (за станом здоров’я) до певної групи
диспансеризації
С. Діагностика загально-соматичних захворювань з метою попередження їх
прогресування
Д. Виявлення захворювань, які є протипоказаннями для роботи в шкідливих умовах
праці
Е. Усі перераховані в тесті

В яких випадках видається листок професійної непрацездатності (профбюлетень)
(проф. Парпалей І.О.)?
А. При виявленні професійного захворюваннях з тимчасовою непрацездатністю
В. При загостренні непрофесійних захворювань від дії профшкідливостей
С. При вроджених захворюваннях
Д. При інфекційних захворюваннях під час епідемії
Е. При туберкульозі

В яких випадках показана видача профбюлетеня (проф. Парпалей І.О.):
А. Тільки при професійному захворюванні
В. При професійному захворюванні і туберкульозі
С. При професійних і інфекційних захворюваннях під час епідемії
Д. При професійних захворюваннях з розвитком тимчасової часткової
непрацездатності
Е. При будь-якому захворюванні

Ким видається листок професійної непрацездатності? (проф. Парпалей І.О.)
А. Лікуючим лікарем
В. Клінікою професійних захворювань
С. Лікарем-профпатологом
Д. МСЕК
Е. ЛКК

Кому надається право вперше встановити діагноз хронічного професійного
захворювання (отруєння)? (проф. Парпалей І.О.)
А. Цеховий терапевт
В. Дільничний терапевт
С. ЛКК
Д. Спеціалізованим ЛПЗ
Е. МСЕК


8
Ініціатором в проведенні періодичних медичних оглядів є (проф. Парпалей І.О.):
А. Власник підприємства
В. Цеховий терапевт
С. СЕС
Д. Головний лікар МСЧ
Е. Дільничний терапевт

На який термін може бути виданий профбюлетень (проф. Парпалей І.О.):
А. На термін не більше 1 місяця
В. На термін не більше 2 місяців протягом року
С. Не більше 2 разів за рік терміном по 2 місяці
Д. На весь період професійного захворювання
Е. На термін до 4 місяців

Ким видається листок професійної непрацездатності (проф. Парпалей І.О.)?
А. Лікуючим лікарем
В. Клінікою професійних захворювань
С. Лікарем-профпатологом
Д. МСЕК
Е. ЛКК ЛПЗ

Що відноситься до компетенції МСЕК? (проф. Парпалей І.О.)
А. Видача листків непрацездатності
В. Встановлення професійного характеру захворювання
С. Визначення стійкої втрати непрацездатності та її ступеню
Д. Видача профбюлетеня
Е. Усе перераховане

Основоположником спеціальності «професійні хвороби» можна вважати (проф.
Парпалей І.О.):
А. Парацельса і його роботу «Про хворобу рудокопів»
В. Гіппократа («перш, ніж роздягнути хворого, треба поцікавитися його роботою»)
С. Ерісмана, що видав 1-й фундаментальний підручник: «Професійна гігієна»
Д. Б. Рамаціні і його працю «Роздуми про хвороби ремісників»
Е. Перніса і Вільяма, авторів імунобіологічної теорії патогенезу пневмоконіозів

Виділіть вчених, які ніколи не вивчали професійні хвороби (проф. Парпалей І.О.):
А. В.Х. Василенко, В.П. Образцов
В. Є.М. Тарєєв, Н.Ф. Летавет, М.А. Відгорчик, Ф.Ф. Ерісман
С. Е.Ц. Андрєєв-Галанін, В.Г. Артамонова
Д. С.І. Каплун, Л.К. Молоканов, Л.К. Хоцянов
Е. Вальтер, М.Ю. Ломоносов, В.А. Суботін

Скільки груп професійних захворювань визначені в «Списку професійних
захворювань»? (проф. Парпалей І.О.)

9
А. 12 груп
В. 10 груп
С. 9 груп
Д. 8 груп
Е. 7 груп

Яка група захворювань не відноситься до «Списку професійних захворювань»?
(проф. Парпалей І.О.)
А. Променева хвороба
В. Онкологічні хвороби шкіри та сечостатевої системи
С. Хвороби опорно-рухового апарату
Д. Системні захворювання сполучної тканини
Е. Нейро-сенсорна приглухуватість

Які особливості не характеризують професійні хвороби (проф. Парпалей І.О.) :
А. Частіше хворіють жінки
В. Частіше хворіють чоловіки
С. Частіше хронічні захворювання
Д. Частіше поліорганна патологія
Е. Непрацездатність пов’язана з хворобою, обов’язково матеріально компенсується

Хто повинен розслідувати випадки хронічних професійних захворювань? (проф.
Парпалей І.О.)
А. Адміністрація виробництва
В. Головний лікар медсанчастини підприємства
С. Лікар з гігієни праці СЕС
Д. Відділ з техніки безпеки підприємства
Е. Цеховий лікар

Діагноз гострого професійного отруєння може бути встановлений лікарем будь-
якого ЛПЗ після обов’язкової консультації з (проф. Парпалей І.О.):
А. Цеховим терапевтом та головою ЛКК
В. Цеховим терапевтом та лікарем з гігієни праці
С. Профпатологом та головою ЛКК
Д. Профпатологом та лікарем з гігієни праці СЕС
Е. Дільничним терапевтом

При якому з приведених професійному захворюванні можна продовжувати роботу в
своїй професії при дотриманні санітарно-гігієнічних норм праці і проведенні
лікувально-профілактичних заходів (проф. Парпалей І.О.):
А. Силікоз I стадії, ДН-0
В. Хронічний пиловий бронхіт 2 стадії, ДН I ступеню
С. Професійна БА у фазі ремісії, ДН 0
Д. Вібраційна хвороба I ступеню
Е. Хронічна інтоксикація марганцем 2 ступеню

10

При якому з приведених профзахворюваннях можна видавати листок професійної
непрацездатності (проф. Парпалей І.О.):
А. БА у фазі ремісії
В. Вібраційна хвороба 2 ступеню
С. Отруєння марганцем середньої важкості
Д. Силікоз I стадії
Е. Кесонна хвороба легкого ступеню важкості

Профбюлетень не видається при (проф. Парпалей І.О.):
А. Силікозі
В. Професійних алергозах
С. Променевій катаракті
Д. Отруєнні марганцем
Е. При усіх перерахованих

Заняття 1. Тема 2
Захворювання, викликані дією неіонізуючого випромінювання

Яке експертне рішення слід прийняти після проведеного курсу лікування з приводу
гострого радіохвильового ураження з повним відновленням функцій (доц. Гулько
С.М.)?
А. Може продовжувати роботу при дотриманні санітарно-гігієнічних норм праці
В. Видати листок непрацездатності для амбулаторного лікування
С. Видати профбюлетень терміном на 2 місяці для амбулаторного лікування
Д. Направити на МСЕК для встановлення відсотка втрати професійної
працездатності
Е. Направити на МСЕК для встановлення групи інвалідності в зв’язку з професійним
захворюванням

Укажіть діапазон радіохвиль, що найчастіше викликають розвиток хвороби,
внаслідок дії ЕМП?
А. Від 100 кГц до 30 мГц
B. Від 30 мГц до 200 мГц
C. Від 300 мГц до 30000 мГц
Д. Від 10 метрів до 1 метра
E. Більше 30000 мГц

Назвіть форми клінічного перебігу уражень неіонізуючим випромінюванням (доц.
Ткачишин В.С.).
А. Гостра, підгостра, хронічна
В. Гостра, хронічна
С. Компенсована, субкомпенсована, декомпенсована
Д. Функціональна, органічна
E. Початкова, помірної важкості, важка

11

Виберіть нехарактерний клінічний синдром хронічної хвороби внаслідок дії
неіонізуючого випромінювання:
А. Екстрасистолія
B. Кардіоміопатія
C. Дистрофія міокарда
Д. Міопатія
E. Вегетативно-сенсорна поліневропатія

Назвіть специфічне ураження при хронічній дії ЕМП:
А. Синром Меньєра
В. Синдром „заломай”
С. НЦД по гіпертонічному типу
Д. Мікровогнищева катаракта
Е. Синдром паркінсонізму

Виберіть найменш патогенетично виправдані групи препаратів для лікування хворих
з помірно важкою формою хвороби внаслідок дії неіонізуючого випромінювання?
А. Тонізуючі
B. Вітаміни
C. Седативні
Д. Кортикостероїдні гормони
E. Антиаритміні препарати

Виберіть найбільш патогенетично виправдані групи препаратів для лікування хворих
з помірно важкою формою хвороби внаслідок дії неіонізуючого випромінювання?
А. Вітаміни і біостимулятори
B. Психоміметики
C. Гангліоблокатори
Д. Судинорозширюючі
E. Цукрознижуючі

Рекомендації хворому при початковій формі хвороби внаслідок дії неіонізуючого
випромінювання:
А. Амбулаторне лікування без відриву від виробництва
B. Тимчасове працевлаштування до 2 місяців, лікування, повернення на свою
роботу
C. Направлення на МСЕК, установлення інвалідності 2 групи
Д. Направлення на МСЕК, установлення інвалідності 3 групи
E. Тимчасове працевлаштування до 6 місяців і повернення на роботу

Рекомендації хворому при важкій формі хвороби внаслідок дії неіонізуючого
випромінювання при наявності органічних проявів
А. Направлення на МСЕК, установлення інвалідності 2 групи
B. Направлення на МСЕК, установлення інвалідності 1 групи

12
C. Установлення % втрати працездатності і перекваліфікація
Д. Інша робота до 2 місяців, лікування і повернення на попереднє місце
Е. Лікування в стаціонарі, перехід на легку роботу до 6 місяців

Назвіть метод профілактики ураження неіонізуючим випромінюванням:
А. Екранізація джерел випромінювання
В. Спеціальні окуляри
С. Нагрудний металевий екран
Д. Профілактика часом і відстанню
Е. Усе назване вірно

Виберіть найменш раціональні санітарно-технічні методи профілактики хвороби
внаслідок дії неіонізуючого випромінювання:
А. Архітектурно-планувальні
B. Екранування генератора радіохвиль
C. Збільшення часу на регламентовані перерви
Д. Захист часом і відстанню
E. Індивідуальні засоби захисту очей, грудей, рук, ніг

Виберіть найменш раціональні медичні методи профілактики хвороби внаслідок дії
неіонізуючого випромінювання:
А. Профілактичне щорічне лікування в амбулаторних умовах
B. Вітаміно- і УФО-профілактика (курсами)
C. Профілактичні інгаляції зі спазмолітиками і седативними препаратами
Д. Періодичні сеанси психотерапії
E. Курси профілактики в умовах санаторію-профілакторію

До ультразвуку відносять частоти (доц. Ткачишин В.С.):
А. Любу частоту
В. До 20 Гц
С. Від 20 до 20000 Гц
Д. Більше 20000 Гц
Е. Що виходить за межі розмовного діапазону

Хронічний вплив ультразвуку на організм людини не приводить до ураження (доц.
Ткачишин В.С.):
А. Слухового аналізатора
В. Шкіри
С. Центральної нервової системи
Д. Серцево-судинної системи
Е. Ендокринної системи

Вкажіть, що можливо не є спільним для хронічного впливу ультразвуку та хронічного впливу
лазерного випромінювання на організм працівника (доц. Ткачишин В.С.):
А. Ураження серцево-судинної системи

13
В. Ураження нервової системи
С. Ураження органу зору
Д. Ураження системи крові і кровотворення
Е. Всі перераховані ураження співпадають.

Вкажіть, що не є спільним для хронічного впливу електромагнітного випромінювання та
хронічного впливу ультразвуку (доц. Ткачишин В.С.):
А. Ураження серцево-судинної системи
В. Ураження нервової системи
С. Ураження ендокринної системи
Д. Ураження системи крові і кровотворення
Е. Ураження слухового аналізатора

Радіовипромінювання НВЧ діапазону чинить на організм людини наступну дію:
А. Теплову та рефлекторну
В. Нефротропну
С. Гепатотропну
Д. Токсичну
Е. Алергічну

Фізичними характеристиками електромагнітного випромінювання є:
А. Частота коливань (Гц), довжина хвилі (м)
В. Віброшвидкість
С. Віброприскорення
Д. Амплітуда випромінювання
Е. Все перераховане вірно

Гостра форма хвороби від впливу електромагнітного випромінювання ділиться на:
А. Гостра, затяжна, хронічна
В. Легка, середня, важка
С. Активна, неактивна
Д. Субклінічна, абортивна
Е. З помірно та швидко прогресуючим перебігом

Найчастіше зміни у разі хронічного впливу електромагнітного випромінювання
характеризуються виникненням синдромів:
А. Кардіального
В. Гіпертермічного
С. Вегетативної дисфункції
Д. Диспептичного
Е. Нефротичного

Специфічним при ураженні електромагнітним випромінюванням є виникнення:
А. Гіпертонічна хвороба
В. Ішемічна хвороба серця

14
С. Катаракти
Д. Хронічного пієлонефриту
Е. Вузлового зобу

Виберіть специфічний клінічний синдром внаслідок хронічної дії електромагнітного
випромінювання?
А. Мієлопатичний
B. Гемолітичний
C. Катаракта
Д. Астено-вегетативний
E. Ангіодистонічний з гіпоталамічними кризами

Електромагнітне випромінювання при хронічному впливі на організм не викликає (доц.
Ткачишин В.С.):
А. Функціональні розлади діяльності органів травлення
В. Патологічні зміни зі сторони системи крові і кровотворення
С. Ураження опорно-рухового апарату
Д. Катаракти
Е. Ендокринно-обмінні порушення

Електромагнітне випромінювання при хронічному впливі на організм не викликає (доц.
Ткачишин В.С.):
А. Функціональні розлади діяльності серцево-судинної системи
В. Ураження серцево-судинної системи
С. Катаракти
Д. Ураження сечовидільної системи
Е. Ендокринно-обмінні порушення

Вкажіть, що не є спільним для хронічного впливу електромагнітного випромінювання та
хронічного впливу лазерного випромінювання на організм (доц. Ткачишин В.С.):
А. Ураження травної системи
В. Ураження нервової системи
С. Ураження органу зору
Д. Ураження серцево-судинної системи
Е. Ураження системи крові і кровотворення

Рекомендують наступні способи та методи захисту від впливу енергії
електромагнітного випромінювання:
А. Організаційні
В. Технологічні
С. Санітарно-технічні
Д. Індивідуальні
Е. Всі перераховані вище


15
У разі впливу лазерного випромінювання насамперед вражаються:
А. Очі, шкіра
В. Серце
С. Нирки
Д. Шлунково-кишковий тракт
Е. Щитоподібна залоза

Гострий вплив лазерного випромінювання на організм людини приводить до максимального
ураження (доц. Ткачишин В.С.):
А. Системи крові і кровотворення
В. Серцево-судинної системи
С. Нервової системи
Д. Органу зору
Е. Ендокринної системи

Гострий вплив лазерного випромінювання на організм людини приводить до максимального
ураження (доц. Ткачишин В.С.):
А. Сечовидільної системи
В. Шкіри
С. Нервової системи
Д. Системи травлення
Е. Ендокринної системи

Хронічний вплив лазерного випромінювання на організм людини не приводить до розвитку
змін у (доц. Ткачишин В.С.):
А. Сечовидільній системі
В. Серцево-судинній системі
С. Нервовій системі
Д. Системі крові і кровотворення
Е. Зоровому аналізаторі

Заняття 2. Тема 3
Професійні захворювання, викликані дією виробничої вібрації і шуму

Орган слуху людини сприймає частоти (доц. Ткачишин В.С.):
А. Любу частоту
В. До 20 Гц
С. Від 20 до 20000 Гц
Д. Від 20000 до 40000 Гц
Е. Від 40000 до 60000 Гц

Вкажіть найбільш небезпечні параметри виробничого шуму (проф. Парпалей І.О.):
А. Стабільний, тональний, низькочастотний
В. Стабільний, широкосмуговий, середньо частотний
С. Нестабільний, високочастотний, імпульсний

16
Д. Широкосмуговий інфразвук
Е. Нестабільний тональний середньо частотний

Вкажіть, що найбільше уражується при впливі шуму на організм у виробничих умовах (доц.
Ткачишин В.С.)?
А. Кортієв орган
В. Барабанна перетинка
С. Слухові кісточки
Д. Слуховий нерв
Е. Центри сприйняття звуку кори головного мозку

Нейросенсорна приглухуватість характеризується (доц. Ткачишин В.С.):
А. Одностороннім ураженням
В. Травматичним ураженням слухового аналізатора у виробничих умовах
С. Ураженням звукоспримаючого апарату
Д. Ураженням звукопровідного апарату
Е. Ураженням коркового аналізатора слуху

Нейросенсорна приглухуватість характеризується (доц. Ткачишин В.С.):
А. Двостороннім ураженням
В. Ураженням спірального (кортієвого) органу
С. Підвищеною чутливістю до шуму
Д. Ураженням коркового аналізатора слуху
Е. Ураженням звукопровідного апарату

Нейросенсорна приглухуватість – це патологічний процес, що характеризується в першу
чергу зниженням сприймання частот (доц. Ткачишин В.С.):
А. 1000 Гц
В. 2000 Гц
С. 3000 Гц
Д. 4000 Гц
Е. Немає характерної частотної ознаки

Нейросенсорна приглухуватість характеризується (доц. Ткачишин В.С.):
А. Об’єктивними змінами при отоскопії
В. Характерною кривою при аудіометрії
С. Тільки суб’єктивними проявами ураження органу слуху
Д. Суб’єктивними проявами і об’єктивними змінами при отоскопії
Е. Суб’єктивними проявами і характерною кривою при аудіометрії

Нейросенсорна приглухуватість – це патологічний процес, що характеризується, крім
ураження органу слуху (доц. Ткачишин В.С.):
А. Інші органи і системи не страждають
В. Порушеннями функціонування органів травлення
С. Порушеннями діяльності ендокринних органів

17
Д. Розладами діяльності статевих органів
Е. Порушеннями функціонального стану серцево-судинної системи

Нейросенсорна приглухуватість – це патологічний процес, що характеризується, крім
ураження органу слуху (доц. Ткачишин В.С.):
А. Інші органи і системи не страждають
В. Порушеннями функціонального стану нервової системи
С. Порушеннями діяльності опорно-рухового апарату
Д. Розладами діяльності статевих органів
Е. Порушеннями функціонування інших органів відчуття

Найбільш вірогідною точкою зору патогенезу нейросенсорної приглухуватості є
(проф. Парпалей І.О.):
А. Порушення еластичності і чутливості до шуму барабанної перетинки
В. Виснаження волоскових клітин равлика на фоні порушення їх метаболізму та
внаслідок порушення кровопостачання і, в т.ч. ЦНС
С. Порушення функціонування кісточок внутрішнього вуха
Д. Метаболічні порушення слухового нерву із гальмуванням проведення нервового
імпульсу
Е. Вегетативно-дистонічні порушення ЦНС з порушенням слуху

Шум може бути фактором ризику прогресування (доц. Ткачишин В.С.):
А. Дисциркуляторної енцефалопатії
В. Гіпертонічної хвороби
С. Хронічного гастриту
Д. Виразкової хвороби шлунка
Е. Полінейропатії

При нейросенсорній приглуховатості страждає (виберіть правильний порядок від першого до
останнього) (доц. Ткачишин В.С.):
А. Сприймання звуку високих частот, на інших тонах, шепітної мови, розмовної мови
В. Сприймання шепітної мови, розмовної мови, звуку високих частот, на інших тонах
С. Сприймання розмовної мови, шепітної мови, звуку високих частот, на інших тонах
Д. Сприймання шепітної мови, розмовної мови, звуку низьких частот, високих частот
Е. Сприймання шепітної мови, розмовної мови, звуку високих частот, низьких частот

При нейросенсорній приглуховатості в першу чергу знижується сприймання (доц.
Ткачишин В.С.):
А. Інфразвукових частот
В. Низьких частот звукового діапазону
С. Середніх частот звукового діапазону
Д. Високих частот звукового діапазону
Е. Ультразвукових частот


18
В розвитку нейросенсорної приглуховатості виділяють наступну кількість ступенів зниження
слуху (доц. Ткачишин В.С.):
А. I ступінь
В. II ступеня
С. III ступеня
Д. IV ступеня
Е. V ступенів

Вкажіть регламентовану класифікація професійної глухоти (проф. Парпалей І.О.):
А. I, II, III, IV ступені професійної глухоти
В. Компенсована, субкомпенсована і некомпенсована глухота
С. Гостра і хронічна
Д. Початкова, помірно важка і важка форми зниження слуху
Е. Первинна і вторинна

Вкажіть, якому із ступенів нейросенсорної приглухуватості відповідає втрати слуху на
частоті 4000 Гц з межами можливого коливання 20 ± 20 дБ (доц. Ткачишин В.С.):
А. I ступінь зниження слуху
В. IІ ступінь зниження слуху
С. IІІ ступінь зниження слуху
Д. IV ступінь зниження слуху
Е. Норма

Вкажіть, якому із ступенів нейросенсорної приглуховатості відповідає втрати слуху на
частоті 4000 Гц з межами можливого коливання 50 ± 20 дБ (доц. Ткачишин В.С.):
А. I ступінь зниження слуху
В. IІ ступінь зниження слуху
С. IІІ ступінь зниження слуху
Д. IV ступінь зниження слуху
Е. Норма

Вкажіть, якому із ступенів нейросенсорної приглуховатості відповідає втрати слуху на
частоті 4000 Гц з межами можливого коливання 60 ± 20 дБ (доц. Ткачишин В.С.):
А. I ступінь зниження слуху
В. IІ ступінь зниження слуху
С. IІІ ступінь зниження слуху
Д. IV ступінь зниження слуху
Е. Норма

Вкажіть, якому із ступенів нейросенсорної приглуховатості відповідає втрата слуху на
частоті 4000 Гц з межами можливого коливання 65 ± 25 дБ (доц. Ткачишин В.С.):
А. I ступінь зниження слуху
В. IІ ступінь зниження слуху
С. IІІ ступінь зниження слуху
Д. IV ступінь зниження слуху

19
Е. Норма

Вкажіть, якому із ступенів нейросенсорної приглухуватості відповідає втрата слуху на
частоті 4000 Гц з межами можливого коливання 70 ± 20 дБ (доц. Ткачишин В.С.):
А. I ступінь зниження слуху
В. IІ ступінь зниження слуху
С. IІІ ступінь зниження слуху
Д. IV ступінь зниження слуху
Е. Норма

Яка втрата слуху на високих частотах 4000 Гц не входить в оцінку ступеня зниження слуху
при нейросенсорній приглухуватості (доц. Ткачишин В.С.)
А. 30 ± 10 дБ
В. 50 ± 20 дБ
С. 60 ± 20 дБ
Д. 65 ± 25 дБ
Е. 70 ± 20 дБ

Виберіть
найбільш
інформативні
методи
діагностики
нейросенсорної
приглухуватості (проф. Парпалей І.О.):
А. Анамнестичні дані
В. Тональна аудіометрія
С. Реовазографія
Д. Палестезіометрія
Е. Рентгенографія кісток черепа

Встановити ступінь втрати слуху при нейросенсорній приглухуватості дозволяє (доц.
Ткачишин В.С.):
А. Дані професійного анамнезу
В. Санітарно-гігієнічна характеристика умов праці
С. Отоскопія
Д. Скарги пацієнта
Е. Тональна аудіометрія

Необов’язковий метод діагностики нейросенсорної приглухуватості (проф.
Парпалей І.О.):
А. Отоскопія
В. Камертонна проба
С. Аудіометрія тональна
Д. Доплерографія судин голови
Е. Палестезіометрія

Несуттєвими критеріями для визначення ступеню важкості нейросенсорної
приглухуватості є (проф. Парпалей І.О.):
А. Шепітна мова

20
В. Аудіометрія на частотах 500-1000 Гц
С. Визначення розбірливості розмовного діапазону
Д. Аудіометрія на частотах 4000-6000 Гц
Е. Отоскопія

Встановити ступінь втрати слуху при нейросенсорній приглуховатості дозволяє (доц.
Ткачишин В.С.):
А. Анамнез захворювання та життя
В. Санітарно-гігієнічна характеристика умов праці
С. Відстань, з якої сприймається шепітна мова
Д. Отоскопія
Е. Скарги пацієнта

Для установки ступеня важкості нейросенсорної приглухуватості використовують
критерії (проф. Парпалей І.О.)::
А. Шепітну мову
В. Частоту 4000 Гц при аудіометрії
С. Розмовний діапазон аудіометрії
Д. Розбірливість розмовної мови
Е. Усі названі вище

Яка втрата слуху в дБ на звукових частотах 500, 1000 і 2000 Гц не входить в оцінку ступеня
зниження слуху при нейросенсорній приглуховатості (доц. Ткачишин В.С.):
А. До 10 дБ
В. 11-20 дБ
С. 21-30 дБ
Д. 31-45 дБ
Е. 46-50 дБ

В критерії оцінки ступеня зниження слуху при нейросенсорній приглуховатості не входить
(доц. Ткачишин В.С.):
А. Тональна порогова аудіометрія на частотах 500 і 1000 Гц
В. Тональна порогова аудіометрія на частотах 1000 і 2000 Гц
С. Тональна порогова аудіометрія на частотах 4000 Гц
Д. Тональна порогова аудіометрія на частотах 7000 і 9000 Гц
Е. Відстань, з якої сприймається шепітна мова

Яка відстань сприймання шепітної мови не входить в оцінку ступеня зниження слуху при
нейросенсорній приглухуватості (доц. Ткачишин В.С.):
А. 6,0 ± 1,0 м
В. 5,0 ± 1,0 м
С. 4,0 ± 1,0 м
Д. 2,0 ± 1,0 м
Е. 1,0 ± 0,5 м


21
Для лікування нейросенсорної приглухуватості на другому етапі використовують всі
зазначені групи препаратів, крім (проф. Парпалей І.О.):
А. Антихолінестеразні
В. Метаболічні
С. Ноотропні
Д. Гангліоблокатори
Е. Вазодилятатори

Назвіть групу медичних препаратів, що не використовуються для лікування
нейросенсорної приглухуватості (проф. Парпалей І.О.):
А. Психовегеторегулятори
В. Селективні антагоністи кальцію
С. Метаболічні
Д. Антихолінестеразні
Е. Неспецифічні протизапальні

До медичних заходів профілактики нейросенсорної приглухуватості належать всі,
крім (проф. Парпалей І.О.):
А. Професійний відбір у шумонебезпечні професії
В. Періодичні медичні огляди з використанням інструментальної діагностики
С. Обов’язковий прийом регламентованих профілактичних процедур
Д. Спелеотерапія
Е. Профілактичні курси в денних стаціонарах та санаторіях профілакторіях

Робота в умовах впливу шуму протипоказана працівникам, коли є (доц. Ткачишин В.С.):
А. Відсутні зміни зі сторони органу слуху при медичному огляді
В. I ступінь зниження слуху
С. II ступінь зниження слуху
Д. III ступінь, кваліфіковані працівники із значним стажем роботи
Е. III ступінь, молоді працівники із незначним стажем роботи

Параметром, що характеризують вібрацію як фізичне явище є (проф. Парпалей І.О.):
А. Частота коливань
В. Віброшвидкість
С. Віброприскорення
Д. Амплітуда коливань
Е. Все зазначене вище

Вкажіть найбільш небезпечну частоту виробничої вібрації (проф. Парпалей І.О.):
А. 16-250 Гц
В. 16-100 Гц
С. 8-25 Гц
Д. 100-1000 Гц
Е. 200-2000 Гц


22
Класифікація форм вібраційної хвороби включає (проф. Парпалей І.О.):
А. Гостра, хронічна
В. Локальна, загальна, комбінована
С. Легка, середня, важка
Д. Підгостра, рецидивуюча
Е. Всі відповіді вірні

До основних форм вібраційної хвороби відносять (проф. Парпалей І.О.):
А. Блискавична
В. Гостра, хронічна
С. Затяжна, рецидивуюча
Д. Загальна, локальна, комбінована
Е. Інтермитуюча, повільнопрогресуюча

Вібраційна хвороба має наступну форму (доц. Ткачишин В.С.):
А. Хронічну
В. Компенсовану
С. Больову
Д. Органічну
Е. Загальну

Вібраційна хвороба має наступну форму (доц. Ткачишин В.С.):
А. Підгостру
В. Функціональну
С. Прогресуючу
Д. Невралгічну
Е. Комбіновану

Вібраційна хвороба має наступну форму (доц. Ткачишин В.С.):
А. Гостру
В. Локальну
С. Декомпенсовану
Д. Ангіоспастичну
Е. Регресуючу

Вкажіть неіснуючу форму вібраційної хвороби (проф. Парпалей І.О.):
А. Вибіркову
В. Локальну
С. Комбіновану
Д. Загальну
Е. Існують усі перераховані

Вкажіть неіснуючу форму вібраційної хвороби (проф. Парпалей І.О.):
А. Усі названі вірно
В. Локальну

23
С. Комбіновану
Д. Загальну
Е. Усі названі невірно

Для вібраційної хвороби є характерним (доц. Ткачишин В.С.):
A. Ангіоспазм
B. Ангіопарез
С. Ангіосклероз
Д. Капіляротоксикоз
Е. Ні один із перерахованих

Для вібраційної хвороби є характерним (доц. Ткачишин В.С.):
A. Ангіопатія
B. Ангіодистрофія
С. Капіляротоксикоз
Д. Ангіосклероз
Е. Ангіодистонія

Вібраційна хвороба розцінюється як (доц. Ткачишин В.С.):
A. Артеріїт
B. Ангіопарез
С. Ангіотрофоневроз
Д. Ангіоатрофія
Е. Ангіоневрит

В клінічній картині вібраційної хвороби провідне значення мають прояви (доц.
Ткачишин В.С.):
А. Нейросудинних порушень
В. Уражень опорно-рухового апарату
С. Вестибулярні розлади
Д. Порушення обміну речовин
Е. Ураження вісцеральних органів

Вкажіть нехарактерні синдроми локальної форми вібраційної хвороби (проф.
Парпалей І.О.):
А. Вегето-вестибулярний
В. Периферичний ангіодистонічний
С. Вегето-сенсорна полінейропатія
Д. Вегето-моторна полінейропатія
Е. Генералізований ангіодистонічний

Вкажіть синдром, що не зустрічається при локальній формі вібраційної хвороби І
ступеня важкості (доц. Ткачишин В.С.):
А. Периферичний ангіодистонічний синдром верхніх кінцівок

24
В. Периферичний ангіодистонічний синдром верхніх кінцівок, у тому числі з
рідкими ангіоспазмами пальців
С. Синдром сенсорної поліневропатії верхніх кінцівок
Д. Периферичний ангіодистонічний синдром верхніх кінцівок з частими
ангіоспазмами пальців
Е. Синдром сенсорної (вегетативно-сенсорної) поліневропатії верхніх кінцівок

Вкажіть синдром, що не входить до переліку тих, що зустрічаються при локальній
формі вібраційної хвороби ІІ ступеня важкості (доц. Ткачишин В.С.):
А. Синдром сенсомоторної поліневропатії верхніх кінцівок
В. Синдром вегетативно-сенсорної поліневропатії верхніх кінцівок зі стійкими
вегетативно-трофічними порушеннями на кистях
С. Синдром вегетативно-сенсорної поліневропатії верхніх кінцівок з дистрофічними
порушеннями опорно-рухового апарату верхніх кінцівок
Д. Синдром вегетативно-сенсорної поліневропатії верхніх кінцівок з частими
ангіоспазмами пальців
Е. Синдром вегетативно-сенсорної поліневропатії верхніх кінцівок з шийно-
плечовою плексопатією

Вкажіть синдром, що не входить до переліку тих, що зустрічаються при локальній
формі вібраційної хвороби ІІ ступеня важкості (доц. Ткачишин В.С.):
А. Периферичний ангіодистонічний синдром верхніх кінцівок з частими
ангіоспазмами пальців
В. Гіпоталамічний синдром
С. Синдром вегетативно-сенсорної поліневропатії верхніх кінцівок з дистрофічними
порушеннями опорно-рухового апарату верхніх кінцівок
Д. Синдром вегетативно-сенсорної поліневропатії верхніх кінцівок з церебральним
ангіодистонічним синдромом
Е. Синдром вегетативно-сенсорної поліневропатії верхніх кінцівок з шийно-
плечовою плексопатією

Для другої стадії локальної форми вібраційної хвороби характерна наявність всіх
наведених синдромів, крім (проф. Парпалей І.О.):
А. Периферичний ангіодистонічний синдром з частими нападами ангіоспазмів на
руках
В. Вегетативно-сенсорна поліневропатія рук з стійкими вегетативно-трофічними
порушеннями
С. Вегетативно-сенсорна поліневропатія рук з дистрофічними ураженнями;
Д. Церебральний ангіодистонічний синдром
Е. Синдром сенсо-моторної поліневропатії

Вкажіть синдром, що не входить до переліку тих, що зустрічаються при локальній
формі вібраційної хвороби ІІІ ступеня важкості (доц. Ткачишин В.С.):
А. Синдром сенсомоторної поліневропатії верхніх кінцівок
В. Синдром енцефалополіневропатїї

25
С. Синдром поліневропатії з генералізованими акроангіоспазмами
Д. Неврастенічний синдром
Е. Входять всі перераховані

Вкажіть нехарактерні синдроми загальної форми вібраційної хвороби (проф.
Парпалей І.О.):
А. Церебральний ангіодистонічний
В. Вегето-вестибулярний
С. Шлунково-кишкової дискінезії
Д. Сенсорної полінейропатії
Е. Сенсорно-моторної полінейропатії

Вкажіть синдром, що не входить до переліку тих, що зустрічаються при загальній
формі вібраційної хвороби І ступеня важкості (доц. Ткачишин В.С.):
А. Ангіодистонічний синдром церебральний
В. Вегетативно-вестибулярний синдром
С. Ангіодистонічний синдром периферичний
Д. Синдром сенсорної (вегетативно-сенсорної) поліневропатії нижніх кінцівок
Е. Синдром енцефалопатії

Вкажіть синдром, що не входить до переліку тих, що зустрічаються при загальній
формі вібраційної хвороби ІІ ступеня важкості (доц. Ткачишин В.С.):
А. Астено-вегетативний синдром
В. Церебрально-периферичний ангіодистонічний синдром
С. Синдром сенсорної (вегетативно-сенсорної) поліневропатії в поєднанні з
полірадикулярними порушеннями (синдром полірадикулоневропатії
Д. Синдром сенсорної (вегетативно-сенсорної) поліневропатії в поєднанні з
вторинним попереково-крижовим корінцевим синдромом
Е. Синдром сенсорної (вегетативно-сенсорної) поліневропатії в поєднанні з
функціональними порушеннями нервової системи (синдром неврастенії)

Для другої стадії загальної форми вібраційної хвороби не характерний синдром
(проф. Парпалей І.О.):
А. Церебрально периферичний ангіодистонічний синдром;
В. Вегетативно-сенсорна поліневропатія з полірадикулярнми порушеннями;
С. Дисцируляторна енцефалопатія в поєднанні з поліневропатією;
Д. Вегетативно-сенсорна поліневропатія з вторинним полірадикулітом;
Е. Синдром неврастенії

Вкажіть синдром, що входить до переліку тих, що зустрічаються при загальній
формі вібраційної хвороби ІІІ ступеня важкості (доц. Ткачишин В.С.):
А. Астенічний синдром
В. Синдром нейро-циркуляторної дистонії
С. Синдром сенсомоторної поліневропатії
Д. Діенцефальний синдром

26
Е. Синдром енцефаліту

Вкажіть синдром, що входить до переліку тих, що зустрічаються при загальній
формі вібраційної хвороби ІІІ ступеня важкості (доц. Ткачишин В.С.):
А. Астено-вегетативний синдром
В. Синдром НЦД
С. Синдром сенсоневральної приглухуватості
Д. Діенцефальний синдром
Е. Синдром енцефалополіневропатії

Зміни чутливості при вібраційній хворобі розвиваються (від першого до останнього)
(доц. Ткачишин В.С.):
А. Вібраційна, температурна, тактильна, больова
В. Больова, вібраційна, температурна, тактильна
С. Вібраційна, температурна, больова, тактильна
Д. Тактильна, вібраційна, больова, температурна
Е. Вібраційна, больова, температурна, тактильна

Виберіть найбільш інформативний метод діагностики вібраційної хвороби (доц.
Ткачишин В.С.):
A. Палестезіометрія
B. Анамнестичні дані
С. Рентгенографія кінцівок
Д. Дистанційна термометрія
Е. Ультразвукове обстеження

Виберіть найбільш інформативний метод діагностики вібраційної хвороби (доц.
Ткачишин В.С.):
A. Ультразвукове обстеження
B. Електрокардіографія
С. Капіляроскопія
Д. Рентгенографія хребта
Е. Оцінка температури на різних ділянках тіла

Виберіть найбільш інформативний метод діагностики вібраційної хвороби (доц.
Ткачишин В.С.):
A. Оцінка тактильної чутливості
B. Оцінка больової чутливості
С. Оцінка температурної чутливості
Д. Оцінка вібраційної чутливості
Е. Всі перераховані в однаковій мірі

Для діагностики вібраційної хвороби локальної форми не обов’язковими є методи
діагностики (проф. Парпалей І.О.):
А. Палестезіометрія

27
В. Аудіометрія
С. Термометрія з холодовою пробою
Д. Капіляроскопія
Е. Динамометрія

Вкажіть обов’язкові методи клініко-інструментальної діагностики вібраційної
хвороби локальної форми (проф. Парпалей І.О.):
А. Аналізи крові та сечі (загальні), РЕГ, алгезіметрія, ЕКГ
В. Палестезіометрія, алгезіметрія, капіляроскопія, рентгенографія кистей,
термометрія з холодовою пробою, динамометрія
С. КТ голови, ЕКГ, алгезіметрія, камертонні проби, загальні аналізи крові та сечі
Д. Термоестезіометрія, ЕКГ, біомікроскопія конюктиви ока,аудіометрія
Е. Віброметрія, динамометрія, ЕКГ, загальні аналізи крові та сечі, алгезіметрія

Диференціальну діагностику вібраційної хвороби проводять в першу чергу з (доц.
Ткачишин В.С.):
А. НЦД
В. Гіпертонічною хворобою
С. Впливом ультразвуку на організм
Д. Хворобою Рейно
Е. Капіляротоксикозом

Диференціальну діагностику вібраційної хвороби проводять в першу чергу з (доц.
Ткачишин В.С.):
А. Міальгією
В. Гіпертонічною хворобою
С. Ангіоспастичним синдромом
Д. Остеохондрозом хребта
Е. Попереково-крижовим радикулітом

Диференціальну діагностику вібраційної хвороби проводять в першу чергу з (доц.
Ткачишин В.С.):
А. Попереково-крижовим радикулітом
В. Гіпертонічною хворобою
С. Сирінгомієлією
Д. Синдромом Рейно
Е. Серцево-судинною недостатністю

Диференціальну діагностику вібраційної хвороби проводять в першу чергу з (доц.
Ткачишин В.С.):
А. Попереково-крижовим радикулітом
В. Гіпертонічною хворобою
С. Ангіоспастичним синдромом
Д. Ангіодистонічним синдромом
Е. Вегетативний поліневрит

28

Диференціальну діагностику вібраційної хвороби проводять в першу чергу з (доц.
Ткачишин В.С.):
А. Гіпертонічною хворобою
В. Міозитом
С. Ангіоспастичним синдромом
Д. Остеохондрозом хребта
Е. НЦД

При хворобі Рейно на відміну від вібраційної хвороби нехарактерні (проф. Парпалей
І.О.):
А. Наявність периферичного ангіодистонічного синдрому
В. Наявність приступів побіління пальців
С. Зниження шкірної температури
Д. Больовий синдром в руках
Е. Зниження больової чутливості на руках

Етіологічний принцип лікування хворих на вібраційну хворобу полягає в (доц. Ткачишин
В.С.):
А. Засоби покращення мікроциркуляції та периферичного кровообігу
В. Засоби, направлені на усунення трофічних розладів
С. Засоби, направлені на усунення нейродинамічних порушень
Д. Усунення впливу на організм фактору вібрації
Е. Стимуляція функцій сенсомоторної системи

Етіологічний принцип лікування хворих на вібраційну хворобу полягає в (доц. Ткачишин
В.С.):
А. Засоби покращення мікроциркуляції та периферичного кровообігу
В. Стимуляція функцій сенсомоторної системи
С. Засоби, направлені на усунення нейродинамічних порушень
Д. Засоби, направлені на усунення трофічних розладів
Е. Серед перерахованих етіологічний принцип не зазначено

Патогенетичний принцип лікування хворих на вібраційну хворобу полягає в (доц.
Ткачишин В.С.):
А. Засоби покращення мікроциркуляції та периферичного кровообігу
В. Стимуляція функцій сенсомоторної системи
С. Засоби, направлені на усунення нейродинамічних порушень
Д. Засоби, направлені на усунення трофічних розладів
Е. Можливий любий з перерахованих варіантів

У лікуванні вібраційної хвороби не застосовують (доц. Ткачишин В.С.):
A. Гангліоблокатори
B. Холінолітики
С. Адреноміметики

29
Д. Судиннорозширювальні засоби
Е. Антагоністи кальцію

У лікуванні вібраційної хвороби не застосовують (доц. Ткачишин В.С.):
A. Природні лікувальні засоби впливу в санаторно-курортних умовах
B. Міорелаксанти
С. Фізіотерапевтичні методи лікування
Д. Медикаментозні засоби, направлені на покращення кровообігу
Е. Спінальні блокади

Пацієнту з вібраційною хворобою І ступеня показана (доц. Ткачишин В.С.):
А. Перекваліфікація з раціональним працевлаштуванням
В. Лікування в стаціонарних умовах з наступним працевлаштуванням
С. Третя група інвалідності і постійне працевлаштування
Д. Продовження роботи на попередньому місці та амбулаторне лікування
Е. Переведення на іншу роботу до 2-х місяців з видачею профбюлетеня і
проведенням амбулаторного лікування

Пацієнту з вібраційною хворобою ІІ ступеня (позитивний ефект лікування) показана
(доц. Ткачишин В.С.):
A. Друга група інвалідності
В. Визначення відсотка втрати працездатності і раціональне працевлаштування
С. Лікування в стаціонарі, надалі профблюлетень до 2-х місяців, повернення до
роботи при нормалізації показників
Д. Видача профбюлетеня на 2 місяці з наступним поверненням на роботу
Е. Перекваліфікація і раціональне працевлаштування

Пацієнту з вібраційною хворобою ІІ ступеня (лікування без ефекту) показана (доц.
Ткачишин В.С.):
A. Перша група інвалідності
В. Лікування в стаціонарі і наступне переведення на іншу роботу до 2-х місяців з
видачею профбюлетеня, направлення на МСЕК при стійких змінах показників
С. Визначення відсотка втрати працездатності і раціональне працевлаштування
Д. Видача профбюлетеня на 2 місяці з наступним поверненням на іншу роботу
Е. Перекваліфікація і раціональне працевлаштування

Формувальник, у якого встановлена вібраційна хвороба II ст., виписаний із
стаціонару з покращенням. Що йому слід рекомендувати? (проф. Парпалей І.О.):
А. Надання «профбюлетеня»
В. Направлення на МСЕК
С. Продовження лікування амбулаторно без відриву від роботи
Д. Повернутись на своє робоче місце
Е. Направлення на санаторне лікування


30
При якому з приведених професійних захворювань слід видавати профбюлетень
(проф. Парпалей І.О.):
А. БА у фазі ремісії
В. Вібраційна хвороба 2 ступеню
С. Отруєння марганцем середньої важкості
Д. Силікоз I стадії
Е. Хронічна кесонна хвороба важкого ступеню

До заходів профілактики вібраційної хвороби не відноситься (доц. Ткачишин В.С.):
A. Зменшення вібрації у джерелі її утворення
B. Застосування амортизаційних засобів
С. Створення нормальних мікрокліматичних умов у приміщеннях
Д. Виконання робіт у стані статичного напруження
Е. Правильна організація режиму праці

До заходів профілактики вібраційної хвороби не відноситься (доц. Ткачишин В.С.):
A. Зниження рівня вібрації на робочому місці
B. Зменшення часу контакту з вібруючими пристроями
С. Підтримання нормального парціального тиску кисню на робочому місці
Д. Проведення гідропроцедур
Е. Масаж, гімнастика

В обрубника металічного литва під час періодичного медичного огляду виникла
підозра на початок профзахворювання; ваші дії:
А. Обстеження в умовах медично-санітарної частини
В. Направлення на лікування в стаціонар
С. Направлення на обстеження у клініку професійних захворювань з видачею
професійної довідки
Д. Залишити працювати на своєму місці
Е. Направлення на МСЕК

В обрубника металевого литва встановлена вібраційна хвороба II ст. Тривале
лікування ефекту не дало. Визначте вид втрати працездатності:
А. Тимчасова часткова
В. Тимчасова повна
С. Стійка часткова
Д. Стійка повна
Е. Тривала

Пацієнту з вібраційною хворобою ІІ ступеня важкості (лікування без ефекту)
показана (доц. Ткачишин В.С.):
А. Визначення відсотка втрати професійної працездатності або групи інвалідності
через МСЕК
В. Інвалідність третьої групи
С. Інвалідність другої групи

31
Д. Тимчасове працевлаштування з видачею профбюлетеня на 6 місяців
Е. Амбулаторне лікування з видачею профбюлетеня на 2 місяці

Вібраційна хвороба локальної форми 1 стадія приводить до непрацездатності (проф.
Парпалей І.О.):
А. Тимчасова часткова
В. Тимчасова повна
С. Стійка часткова
Д. Стійкої повної
Е. Поетапно до усіх названих

При вібраційній хворобі загальної форми 1 стадії розвивається непрацездатність
(проф. Парпалей І.О.):
А. Тимчасова часткова
В. Тимчасова повна
С. Стійка часткова
Д. Стійка повна
Е Інвалідність 3 групи

Вібраційна хвороба загальної форми 2 стадії приводить до непрацездатності (проф.
Парпалей І.О.):
А. Тимчасова часткова
В. Тимчасова повна
С. Стійка часткова
Д. Стійкої повної
Е. Інвалідності 2 групи

Заняття 3. Тема 4
Захворювання, викликані впливом несприятливих умов мікроклімату та
зміненого атмосферного тиску

Вкажіть правильний склад атмосферного повітря (доц. Ткачишин В.С.):
А. О2 – 0,03%; СО2 – 20,93%; N2 та інертні гази – 79,04%
В. О2 – 20,93%; СО2 – 0,03%; N2 та інертні гази – 79,04%
С. О2 – 0,03%; СО2 – 79,04%; N2 та інертні гази – 20,93%
Д. О2 – 79,04%; СО2 – 0,03%; N2 та інертні гази – 20,93%
Е. О2 – 79,04%; СО2 – 20,93%; N2 та інертні гази – 0,03%

Згідно законодавства жіноча праця заборонена в (доц. Ткачишин В.С.):
А. Умовах високогір’я
В. Кесонах
С. Умовах підвищеного пилоутворення
Д. Умовах контакту з вібрацією
Е. Умовах переохолодження


32
Кесонна хвороба розвивається під час (доц. Ткачишин В.С.):
A. Роботи в умовах підвищеного атмосферного тиску
B. Роботи в умовах зниженого атмосферного тиску
C. Переходу з умов підвищеного атмосферного тиску до нормального
Д. Переходу з умов зниженого атмосферного тиску до нормального
E. Коливань атмосферного тиску

Кесонна хвороба розвивається під час (доц. Ткачишин В.С.):
A. Компресії
B. Декомпресії
C. Кесонізації
Д. Підйому на висоту
E. Зануренні на глибину

Кесонна хвороба розвивається під час (доц. Ткачишин В.С.):
A. Роботи в умовах нормального атмосферного тиску
B. Переходу з умов нормального атмосферного тиску до зниженого
C. Переходу з умов нормального атмосферного тиску до підвищеного
Д. Переходу з умов зниженого атмосферного тиску до підвищеного
E. Різкого зниження підвищеного атмосферного тиску

Різкий перехід з умов підвищеного атмосферного тиску до нормального
характеризується розвитком (доц. Ткачишин В.С.):
A. Висотної хвороби
B. Гірської хвороби
C. Кесонної хвороби
Д. Любим із перерахованих станів
E. Ні одним із перерахованих станів

Різкий перехід з умов зниженого атмосферного тиску до нормального
характеризується розвитком (доц. Ткачишин В.С.):
A. Висотної хвороби
B. Гірської хвороби
C. Кесонної хвороби
Д. Любим із перерахованих станів
E. Ні одним із перерахованих станів

Найбільш практична класифікація клінічних форм декомпресійної хвороби (ас.
Володій М.О.):
А. Початкова, помірно важка і важка
В. Гостра, первинно хронічна і вторинно хронічна декомпресійна хвороба
С. Компенсована, субкомпенсована і декомпенсована
Д. Локальна, загальна і комбінована форми
Е. Гостра і хронічна


33
Кесонна хвороба буває (доц. Ткачишин В.С.):
A. Підгостра
B. Періодична
C. Рецидивуюча
Д. Інтермітуюча
E. Гостра

Кесонна хвороба буває (доц. Ткачишин В.С.):
A. Хронічна
B. Атипічна
C. Класична
Д. Миттєва
E. Гіперергічна

Виберіть найбільш обґрунтовану точки зору патогенезу кесонної хвороби (ас.
Володій М.О.)
A. Хронічне отруєння підвищеною кількістю СО2 в кесоні
В. Хронічна баротравма
С. Утворення бульок газу в крові (аероемболізація)
Д. Хронічна гіпоксія тканин з наступними дистрофічними змінами
Е. Хронічна механічна травматизація тканин і органів в кесоні

За умови підвищеного атмосферного тиску тканини організму найшвидше і
найбільше насичуються (доц. Ткачишин В.С.):
A. Киснем
B. Воднем
C. Азотом
Д. Вуглекислим газом
E. Повітрям

В патогенезі кесонної хвороби провідне значення має утворення в тканинах і крові
під час декомпресії бульбашок (доц. Ткачишин В.С.):
A. Кисню
B. Водню
C. СО2
Д. Азоту
E. Повітря

Гостра кесонна хвороба має (доц. Ткачишин В.С.):
A. Один ступінь тяжкості
B. Легкий і важкий ступінь тяжкості
C. Легкий, середній і важкий ступінь тяжкості
Д. Легкий, середній, важкий, дуже важкий ступінь тяжкості
E. Легкий, середній, важкий ступінь тяжкості та абортивну форму


34
Гостра форма кесонної хвороби, легкий ступінь тяжкості характеризується (доц.
Ткачишин В.С.):
A. Геміпарезами
B. Розладами зору
C. Синдромом Меньєра
Д. Кесонною "коростою" (свербіж шкіри)
E. Ураженням легень

Гостра форма кесонної хвороби, легкий ступінь тяжкості характеризується (доц.
Ткачишин В.С.):
A. Підшкірною емфіземою
B. Тетраперезами
C. Шлунково-кишковими розладами
Д. Ураженням серцево-судинної системи
E. Розладами зору

Гостра форма кесонної хвороби, легкий ступінь тяжкості характеризується
розвитком клінічної симптоматики (доц. Ткачишин В.С.):
A. Синдром Меньєра
B. Розлади зору
C. Артралгії
Д. Ураження ЦНС
E. Ураження нирок

Клінічна симптоматика гострої форми декомпресійної хвороби з легким перебігом
клініки включає всі, крім (ас. Володій М.О.):
А. Мармуровість шкіри
В. Шкірний зуд
С. Кардіалгії
Д. Артралгії
Е. Підшкірна емфізема

Синдром Меньєра найчастіше розвивається при (проф. Парпалей І.О.):
А. Вібраційній хворобі локальної форми 1 стадії
В. Координаторних неврозах
С. Сенсоневральній приглухуватості 2 ступеню
Д. Гірській хворобі
Е. Кесонній хвороби середньої важкості

При гострій формі кесонної хвороби, середній ступінь тяжкості має місце (доц.
Ткачишин В.С.):
A. Синдром Меньєра
B. Підшкірна емфізема
C. Артралгії
Д. Ураження легень

35
E. Ураження серцево-судинної системи

При гострій формі кесонної хвороби, середній ступінь тяжкості має місце (доц.
Ткачишин В.С.):
A. Колапс
B. Підшкірна емфізема
C. Артралгії
Д. Шлунково-кишкові розлади
E. Ураження серцево-судинної системи

При гострій формі кесонної хвороби, середній ступінь тяжкості має місце (доц.
Ткачишин В.С.):
A. Ураження серцево-судинної системи
B. Ураження легень
C. Ураження нирок
Д. Порушення функції статевих органів
E. Розлади зору

Гостра форма кесонної хвороби, тяжка форма, характеризується: (доц. Ткачишин
В.С.):
A. Артралгії
B. Ураження легень
C. Ураження нирок
Д. Синдром Меньєра
E. Розлади зору

Гостра форма кесонної хвороби, тяжка форма, характеризується розвитком клінічної
симптоматики (доц. Ткачишин В.С.):
A. Артралгії
B. Розлади зору
C. Ураження нирок
Д. Ураження кісток
E. Ураження центральної нервової системи

Клінічні симптоми декомпресійної хвороби при гострій формі з тяжким перебігом
хвороби включає всі, крім (ас. Володій М.О.):
А. Кропивниця
В. Кровохаркання
С. Різкий біль за грудьми
Д. Тромбоз мезентеріальних судин
Е. Різкий головний біль і втрата свідомості

Гостра форма кесонної хвороби, тяжка форма, характеризується (доц. Ткачишин
В.С.):
A. Розлади зору

36
B. Ураження серцево-судинної системи
C. Шлунково-кишкові розлади
Д. Ураження печінки
E. Кесонна "короста"

Основний клінічний симптом первинно-хронічної форми декомпресійної хвороби
(ас. Володій М.О.) :
А. Остеоартроз кісток
В. Набряк суглобів і їх деформація
С. Синдром Міньєра
Д. Метеотропне загострення стану самопочуття
Е. Нефропатія

Первинно-хронічна форма кесонної хвороби характеризується (доц. Ткачишин В.С.):
A. Ураженням серцево-судинної системи
B. Остеоартрозом
C. Шлунково-кишковими розладами
Д. Ураженням печінки
E. Порушенням статевої функції

Вторинно-хронічна форма кесонної хвороби характеризується (доц. Ткачишин В.С.):
A. Аеропатичним мієлозом
B. Парезом кінцівок
C. Шлунково-кишковими розладами
Д. Ураженням печінки
E. Ураженням нирок

Вторинно-хронічна форма кесонної хвороби характеризується (доц. Ткачишин В.С.):
A. Ураження центральної нервової системи
B. Парези кінцівок
C. Нейро-циркуляторна дистонія
Д. Синдром Меньєра
E. Ураження печінки

Основний метод лікування кесонної хвороби (доц. Ткачишин В.С.):
A. Компресія
B. Декомпресія
C. Рекомпресія
Д. Гіпербарична оксигенація
E. Гемосорбція

Основний метод лікування кесонної хвороби (доц. Ткачишин В.С.):
A. Застосування ентеросорбентів
B. Декомпресія
C. Компресія

37
Д. Лікування у спеціальному лікувальному шлюзі
E. Детоксикаційна терапія

Основний метод лікування кесонної хвороби (доц. Ткачишин В.С.):
A. Переведення в умови зниженого атмосферного тиску
B. Переведення в умови підвищеного атмосферного тиску
C. Гемодіаліз
Д. Гіпербарична оксигенація
E. Симптоматичне лікування

Найбільш раціональна схема лікування гострої форми кесонної хвороби (ас. Володій
М.О.):
А. Курс дезінтоксикаційної терапії і симптоматичної терапії
В. Антидотна терапія
С. Рекомпресія, симптоматичні і метаболічні препарати
Д. Десатурація планова і біостимулятори, фізметоди лікування
Е. Вітаміни, спазмолітині і тонізуючі препарати

Виберіть найбільш раціональну схему лікування неускладненої хронічної
декомпресійної хвороби (ас. Володій М.О.):
А. Рекомпресія, симптоматичне і метаболічне лікування 2 місяці
В. Десатурація в плановому порядку, спазмолітики, вітаміни
С. Вітаміни, метаболіти, біостимулятори, симптоматичні препарати
Д. Фізичні методи лікування, ЛФК, покращуючи мікроциркуляцію тканин
Е. Кортикостероїдні гормони, спазмолітики і біостимулятори

До засобів профілактики кесонної хвороби не відноситься (доц. Ткачишин В.С.):
A. Наявність барокамери при проведенні робіт у кесоні
B. Застосування гіпотензивних засобів
C. Медичний пункт із цілодобовим чергуванням медичного персоналу
Д. Ретельне дотримання вимог безпеки представників професій, зв'язаних з роботою
в умовах підвищеного атмосферного тиску
E. Проведення попередніх і регулярних періодичних медичних оглядів

Виберіть найбільш нераціональний метод профілактики декомпресійної хвороби
(ас. Володій М.О.):
А. Кварцопромінення суглобів перед роботою в кесоні
В. Вітамінопрофілактика
С. Суворе дотримання регламентованих правил при роботі в кесоні
Д. Гарячий душ, чай після кесону, нагляд 2 години після виходу з нього
Е. Щонедільний медичний огляд працюючих в кесоні

Рекомендації хворому, що переніс гостру форму декомпресійної хвороби помірної
важкості (ас. Володій М.О.):
А. Направлення на МСЕК, установлення I групи інвалідності

38
В. Направлення на МСЕК, установлення II групи інвалідності
С. Інвалідність III групи з постійним раціональним працевлаштуванням
Д. Інша робота до 3 місяців, лікування і повернення на попереднє місце роботи
Е. Лікування в умовах стаціонару і повернення на роботу в кесон

Рекомендації
хворому,
що
страждає
на
неускладнену
хронічну
форму
декомпресійної хвороби з проявами остеоартрозу (проф. Парпалей І.О.):
А. Направлення на МСЕК, установлення I групи інвалідності
В. Направлення на МСЕК, установлення II групи інвалідності
С. Тимчасове працевлаштування до 6 місяців, наступне повернення на попереднє
місце роботи
Д. Інвалідність III групи з постійним раціональним працевлаштуванням
Е. Лікування в стаціонарі, працевлаштування до 2 місяців і повернення назад

Вид і строки непрацездатності при кесонній хворобі обумовлений (доц. Ткачишин
В.С.):
A. Тривалістю тимчасової непрацездатності
B. Проведенням адекватного лікування
C. Своєчасним і повним обсягом надання медичної допомоги
Д. Нормативними документами
E. Важкістю патологічного процесу і залишковими змінами

Висотна хвороба виникає в результаті (доц. Ткачишин В.С.):
A. Підвищення парціального тиску О2 в навколишньому газовому середовищі
B. Коливаннях парціального тиску О2 в навколишньому газовому середовищі
C. Компресії
Д. Декомпресії
E. Зниження парціального тиску О2 в навколишньому газовому середовищі

В патогенезі висотної хвороби ведуче місце має (доц. Ткачишин В.С.):
A. Зміни газового складу навколишнього газового середовища
B. Коливаннях вмісту кисню в навколишньому газовому середовищі
C. Зміни атмосферного тиску
Д. Дефіцит кисню в навколишньому газовому середовищі
E. Надлишок кисню в навколишньому газовому середовищі

В клінічній картині розрізняють наступну форму висотної хвороби (доц. Ткачишин
В.С.):
A. Типову
B. Класичну
C. Судомну
Д. Колаптоїдну
E. Больову


39
В клінічній картині розрізняють наступну форму висотної хвороби (доц. Ткачишин
В.С.):
A. Непритомну
B. Аритмічну
C. Гіпертермічну
Д. Абдомінальну
E. Ейфоричну

Основний метод лікування висотної хвороби (доц. Ткачишин В.С.):
A. Компресія
B. Декомпресія
C. Рекомпресія
Д. Підтримання діяльності серцево-судинної системи
E. Вдихання суміші зі зниженим вмістом кисню

До профілактики висотної хвороби відноситься все перераховане, крім (доц.
Ткачишин В.С.):
A. Застосування технічних засобів, що підтримують нормальне надходження кисню
в організм
B. Застосування гіпотензивних засобів
C. Прийомі профілактичних доз вітамінів
Д. Проведенні тренування в умовах барокамери
E. Проведення попередніх і регулярних періодичних медичних оглядів

«Нагріваючий мікроклімат» формують наступні фактори, крім (ас. Володій М.О.):
A. Температура
B. Вологість
C. Швидкість руху повітря
Д. Ультрафіолетове випромінювання
E. Інфрачервоне випромінювання

Тепловіддача відбувається всіма перерахованими методами, крім (доц. Ткачишин
В.С.):
A. Потовиділенням
B. Конвекцією
C. Теплогенерацією
Д. Кондукцією
E. Тепловипромінювання

Перегрівання організму – патологічний процес, що характеризується (доц. Ткачишин
В.С.):
A. Порушенням теплового балансу, збільшенням теплоутворення в організмі
B. Порушенням теплового балансу із зниженням теплоутворення в організмі
C. Коливаннями теплоутворення і тепловіддачі
Д. Збільшення тепловіддачі

40
E. Зниження тепловіддачі

Сонячний удар виникає в результаті (доц. Ткачишин В.С.):
A. Прямого впливу інфрачервоного випромінювання на ЦНС
B. Подразнення терморецепторів і нагрівання крові
C. Зневоднення організму
Д. Активації симпатичного відділу нервової системи
E. Зміни гормонального фону організму

Перегріванню сприяють всі перераховані фактори, крім (доц. Ткачишин В.С.):
A. Важка фізична праця
B. Виконання робіт у щільному одязі
C. Висока вологість повітря
Д. Незначний рух повітря
E. Підвищення атмосферного тиску

При перегріванні розрізняють наступну форму захворювання: (доц. Ткачишин В.С.):
A. Апоплексичну
B. Гіпертермічну
C. Аритмічну
Д. Больову
E. Кардіальну

При перегріванні розрізняють наступну форму захворювання (доц. Ткачишин В.С.):
A. Колаптоїдну
B. Кардіалгічну
C. Судомну
Д. Церебральну
E. Набрякову

Основний патогенетичний механізм гіпертермічної форми перегрівання (доц.
Ткачишин В.С.):
A. Прямий вплив тепла на головний мозок
B. Подразнення терморецепторів і нагрівання крові
C. Зневоднення організму
Д. Активація симпатичного відділу нервової системи
E. Зміна гормонального фону організму

Основний патогенетичний механізм розвитку судомної форми гіпертермії (доц.
Ткачишин В.С.):
A. Денатурація білків
B. Гіпоксемія
C. Зневоднення організму
Д. Гіперкапнія
E. Колапс

41

Виділяють наступну кількість ступенів перегрівання (доц. Ткачишин В.С.):
A. I ступінь
B. II ступеня
C. III ступеня
Д. IV ступеня
E. V ступенів

Основний метод лікування при перегріванні (доц. Ткачишин В.С.):
A. Оксигенотерапія
B. Седативні препарати
C. Усунення гіпертермії
Д. Гіпосенсибілізуюча терапія
E. Антибактеріальна терапія

Профілактика перегрівань в себе не включає (доц. Ткачишин В.С.):
A. Теплоізоляція джерел, що генерують тепло
B. Застосування охолоджувальних і вентиляційних установок
C. Застосування дистанційного керування
Д. Застосування герметичного одягу
E. Розробка спеціального питного та харчового раціонів

Вид і строки непрацездатності при перегріванні обумовлені (доц. Ткачишин В.С.):
A. Тривалістю тимчасової непрацездатності
B. Своєчасним і повним обсягом надання медичної допомоги
C. Важкістю патологічного процесу і залишковими змінами
Д. Нормативними документами
E. Проведенням адекватного лікування

При якому професійному захворюванні слід видати профбюлетень?
А. БА у фазі ремісії
В. Вібраційна хвороба 3 ступеню
С. Загальне перегрівання, початкова стадія
Д. Отруєння марганцем середньої важкості
Е. Силікоз I стадії

Переохолодження організму – патологічний процес, що характеризується (доц.
Ткачишин В.С.):
A. Порушенням теплового балансу, підвищенням теплоутворення в організмі
B. Порушенням теплового балансу із зниженням теплоутворення в організмі
C. Зниження тепловіддачі
Д. Збільшення тепловіддачі
E. Перевищенням тепловіддачі над теплопродукцією

У клінічному перебігу переохолодження розрізняють стадію (доц. Ткачишин В.С.):

42
A. Спастичну
B. Больову
C. Гіпертермічну
Д. Флегмонозну
E. Адинамічну

Профілактика переохолоджень в себе не включає (доц. Ткачишин В.С.):
A. Теплоізоляція виробничих приміщень
B. Загартовування організму
C. Застосування індивідуальних засобів захисту від холоду
Д. Опалення робочих місць
E. Збільшення вентиляції виробничих приміщень

У клінічному перебігу переохолодження розрізняють стадію (доц. Ткачишин В.С.):
A. Компенсаторну
B. Апоплексичну
C. Гіпотермічну
Д. Гангренозну
E. Декомпенсаторну

У клінічному перебігу переохолодження розрізняють стадію (доц. Ткачишин В.С.):
A. Сопорозну
B. Паретичну
C. Гемолітичну
Д. Кардіальну
E. Церебральну

У клінічному перебігу переохолодження розрізняють стадію (доц. Ткачишин В.С.):
A. Колаптоїдну
B. Шокову
C. Коматозну
Д. Набрякову
E. Агональну

В лікування переохолодження не входить (доц. Ткачишин В.С.):
A. Підтримка дихання
B. Підтримка кровообігу
C. Дезінтоксикаційна терапія
Д. Зігрівання організму
E. Запобігання подальшому охолодженню

До механізмів запобігання переохолодженню не відноситься (доц. Ткачишин В.С.):
A. Зменшення тепловіддачі
B. Збільшення теплопродукції
C. Зменшення теплопродукції

43
Д. Зменшення потовиділення
E. Спазм судин шкіри

Відмороження має наступні ступені (доц. Ткачишин В.С.):
A. I ступінь
B. II ступеня
C. III ступеня
Д. IV ступеня
E. V ступенів

Заняття 3. Тема 5
Професійні захворювання від перенапруження окремих органів і систем

До уражень опорно-рухового апарату і прилеглих структур, зумовлених фізичним
перевантаженням відносять (доц. Ткачишин В.С.):
A. Професійні захворювання кісток, хрящів, фіброзно-тканинних і синовіальних
утворень
B. Професійна дискінезія
C. Професійні захворювання м'язів
Д. Професійні захворювання периферичних нервів
E. Все перераховане

Професійні захворювання опорно-рухового апарату і суміжних структур можуть
бути спричинені такими факторами, як (доц. Ткачишин В.С.):
A. Вплив фізичних факторів виробничого середовища
B. Зміни атмосферного тиску
C. Деякі інфекційні захворювання професійної етіології
Д. Конвеєрний спосіб виробництва
E. Всіма перерахованими

В патогенезі професійних захворювань кісток, хрящів, фіброзно-тканинних і
синовіальних утворень, м’язів важливе значення має (доц. Ткачишин В.С.):
A. Накопичення недоокислених продуктів обміну
B. Зміни запального асептичного характеру
C. Мікротравматизація
Д. Порушення кровообігу і метаболізму з тканинах
E. Все перераховане

Професійна дискінезія – це (доц. Ткачишин В.С.):
A. Порушення координації рухів під час ходи
B. Порушення висококоординованих рухів у дрібних суглобах кисті
C. Вегетативно-сенсорна поліневропатія верхніх кінцівок
Д. Невропатія ліктьового нерва
E. Невропатія серединного нерва


44
Професійна дискінезія не має наступної форми (доц. Ткачишин В.С.):
A. Генералізованої
B. Паретичної
C. Атактичної
Д. Дрижальної
E. Змішаної

Професійна дискінезія не має наступної форми (доц. Ткачишин В.С.):
A. Судомної
B. Больової
C. Невралгічної
Д. Гіпертонічної
E. Змішаної

В патогенезі професійної дискінезії найбільше значення має (доц. Ткачишин В.С.):
A. Ураження центральних нервових структур
B. Невроз вищих координаційних центрів
C. Утворення патологічно функціонуючої зони в корі великих півкуль мозку у
певному відділі рухового аналізатора
Д. Все перераховане
E. Ні одне з перерахованих

В патогенезі професійної дискінезії важливе значення має:
A. Ураження периферичних нервів
B. Мікротравматизація
C. Порушення кровообігу і метаболізму з тканинах
Д. Все перераховане
E. Ні одне з перерахованих

В патогенезі професійної дискінезії важливе значення має (доц. Ткачишин В.С.):
A. Ураження центральних нервових структур
B. Ураження периферичних нервів
C. Мікротравматизація
Д. Порушення кровообігу і метаболізму з тканинах
E. Все перераховане

Професійний бурсит – це (доц. Ткачишин В.С.):
A. Дегенеративно-дистрофічний процес синовіальної сумки
B. Асептичне запалення синовіальної сумки
C. Гнійне запалення синовіальної сумки
Д. Травматичне ураження синовіальної сумки
E. Розрив синовіальної сумки

До професійних захворювань кисті відносяться хвороби, крім (доц. Ткачишин В.С.):
А. Хвороба Кінбека

45
В. Хвороба Прайзера
С. Хвороба Кеніга
Д. Хвороба Дюплея
Е. Хвороба Нотта

Біль при епікондиліті плеча не виникає при (доц. Ткачишин В.С.):
A. Пронації та супінації передпліччя при його зігнутому положенні
B. Пронації та супінації передпліччя при витягнутій руці
C. Напруженому розгинанні кисті
Д. Енергійному і швидкому випрямленні зігнутої в лікті руки
E. Проведенні симптому Томсена

Для епікондиліту характерна больова симптоматика при (доц. Ткачишин В.С.):
A. Заведенні руки за спину
B. Повільному згинанні руки в лікті
C. Форсованих рухах передпліччя і напруженої екстензії кисті
Д. Відведення руки в бік
E. Згинанні і розгинанні кисті

Біль при епікондиліті плеча не виникає при (доц. Ткачишин В.С.):
A. Пронації та супінації передпліччя при витягнутій руці
B. Пронації та супінації передпліччя при його зігнутому положенні
C. Напруженому розгинанні кисті
Д. Енергійному і швидкому випрямленні зігнутої в лікті руки
E. Проведенні симптому Велша

Для професійного остеоартрозу не характерний (доц. Ткачишин В.С.):
A. Механічний біль, що виникає при фізичній активності внаслідок денного
навантаження на суглоб
B. Постійний інтенсивний біль
C. Різкий інтенсивний біль, що виникає раптово разом з «блокадою» суглоба
Д. Постійний тупий біль
E. Стартовий біль, що виникає на початку руху

При плечолопатковому періартриті зберігаються рухи (доц. Ткачишин В.С.):
A. Ротація плеча
B. Заведення руки за спину
C. Вздовж тулуба у сагітальній площині
Д. Відведення руки
E. Бокове відведення плеча

При якому захворюванні стає неможливим заведення руки за спину і піднімання її
вище горизонтальної лінії:
А. Тендовагініті
В. Епікондиліті

46
С. Плечо-лопатковому периартриті
Д. Стенозувальному лігаментиті
Е. Координаторних неврозах

Для тендовагініту передпліччя характерні всі ознаки, крім (доц. Ткачишин В.С.):
A. Біль
B. Припухлість
C. Крепітація
Д. Деформація кісток суглобу
E. Порушення функції кисті і передпліччя

Найчастіше крепітуючий тендовагініт уражує (доц. Ткачишин В.С.):
А. Розгинальну поверхню передпліччя робочої руки
В. Розгинальну поверхню лівого передпліччя
С. Передню поверхню гомілки
Д. Ділянку ахілового сухожилку
Е. Згинальну поверхню правого передпліччя

Міогелози Шаде характерні для (доц. Ткачишин В.С.):
A. Міалгії
B. Міозиту
C. Фіброміофасциту
Д. Стенозувального лігаментиту
E. Крепітуючого тендовагініту

Асептичний некроз найбільш часто уражує у кисті (доц. Ткачишин В.С.):
A. Човноподібну кістку
B. Півмісяцеву кістку
C. Головчасту кістку
Д. Тригранну кістку
E. Горохоподібна кістка

Заняття 4. Тема 6
Професійні захворювання бронхо-легеневої системи пилової етіології.
Пневмоконіоз

Хворому з підозрою на пневмоконіоз зроблена оглядова рентгенограма легень. Який
з елементів рентгенмалюнку є властивим для пневмоконіозу (доц. Гулько С.М.)?
A. Дрібні вузликові тіні
B. Невеликі фокуси ущільнення легеневої тканини
C. Великі інфільтрати
Д. Гомогенне затемнення частки
E. Зони розпаду легеневої тканини

47

У електрозварювальників, що працюють із якісними електродами може виникнути (доц.
Ткачишин В.С.):
A. Пневмоконіоз
B. Інтоксикація марганцем
C. Пиловий бронхіт
Д. БА
E. Любе із перерахованих вище захворювань

Пневмоконіоз це (доц. Ткачишин В.С.):
A. Запалення трахеобронхіального дерева
B. Захворювання легень професійного і непрофесійного генезу
C. Персистуюче запалення легень
Д. Любе з перерахованих
E. Жодне з перерахованих

Пневмоконіоз це (доц. Ткачишин В.С.):
A. Захворювання, викликане впливом виробничого пилу
B. Професійне захворювання легень
C. Пневмосклероз
Д. Любе з перерахованих
E. Жодне з перерахованих

Пневмоконіоз це (доц. Ткачишин В.С.):
A. Інфільтрат в легенях
B. Набряк інтерстиціального простору
C. Частковий ателектаз легень
Д. Любе з перерахованих
E. Жодне з перерахованих

Пневмоконіоз це (доц. Ткачишин В.С.):
A. Пневмосклероз
B. Частковий ателектаз легень
C. Інфільтрат в легенях
Д. Набряк інтерстиціального простору
E. Любе з перерахованих

Пневмоконіоз викликається вдиханням (виберіть найбільш правильну відповідь)
(доц. Ткачишин В.С.):
A. Виробничого пилу
B. Органічного пилу
C. Неорганічного пилу
Д. Змішаного пилу
E. Жодним з перерахованих


48
Пневмоконіоз викликається вдиханням (виберіть найбільш правильну відповідь)
(доц. Ткачишин В.С.):
A. Виробничого пилу
B. Органічного пилу
C. Неорганічного пилу
Д. Промислового аерозолю
E. Любим з перерахованих

В патогенезі розвитку пневмоконіозу ведуче значення мають (доц. Ткачишин В.С.):
А. Лаброцити
В. Альвеолярні макрофаги
С. Лейкоцити
Д. Еозінофіли
Е. Всі перераховані

Які з наведених факторів сприяють більш ранньому розвитку і більш важкому
перебігу пневмоконіозів:
А. Фізико-хімічні властивості пилу
В. Підвищена концентрація пилу на робочому місці
С. Важка фізична праця
Д. Висока температура повітря робочої зони
Е. Усі зазначені фактори

В основу класифікації пневмоконіозів покладено принципи (доц. Ткачишин В.С.):
А. Етіологічний
В. Рентгенологічний
С. Клініко-функціональний
Д. Всі перераховані
Е. Жоден з перерахованих

В основу класифікації пневмоконіозів покладено принципи (доц. Ткачишин В.С.):
А. Етіологічний
В. Анамнестичний
С. Патогенетичний
Д. Всі перераховані
Е. Жоден з перерахованих

В основу класифікації пневмоконіозів покладено принципи (доц. Ткачишин В.С.):
А. Клінічний
В. Анамнестичний
С. Патогенетичний
Д. Лабораторний
Е. Жоден з перерахованих

Яка група пневмоконіозів не виділяється в класифікації за етіологічним принципом:

49
А. Силікоз
В. Азбестоз
С. Карбоконіози
Д. Металоконіози
Е. Силікатози

Пневмоконіоз всього має наступну кількість стадій (доц. Ткачишин В.С.):
А. І стадію
В. ІІ стадії
С. ІІІ стадії
Д. ІV стадії
Е. V стадій

Виберіть із перерахованих скарг таку, що характерна для всіх пневмоконіозів (доц.
Ткачишин В.С.):
A. Зниження маси тіла
B. Утруднення при диханні
C. Виділення мокроти
Д. Всі перераховані
E. Жодна з перерахованих

Виберіть із нижче перерахованих скарг таку, що характерна для всіх пневмоконіозів
(доц. Ткачишин В.С.):
A. Кашель
B. Утруднення при диханні
C. Втрата апетиту
Д. Супутні ураження інших органів і систем
E. Субфебрилітет

Виберіть із перерахованих скарг таку, що характерна для всіх пневмоконіозів (доц.
Ткачишин В.С.):
A. Задишка
B. Утруднення при диханні
C. Виділення мокроти
Д. Супутні ураження інших органів і систем
E. Лихоманка

Виберіть із перерахованих нижче скарг таку, що характерна для всіх пневмоконіозів
(доц. Ткачишин В.С.):
A. Зниження маси тіла
B. Утруднення при диханні
C. Виділення мокроти
Д. Біль в грудній клітці
E. Лихоманка


50
Виберіть із перерахованих скарг таку, що характерна для всіх пневмоконіозів (доц.
Ткачишин В.С.):
A. Кашель
B. Задишка
C. Біль в грудній клітці
Д. Всі перераховані
E. Жодна з перерахованих

Виберіть із перерахованих нижче скарг таку, що характерна для всіх пневмоконіозів
(доц. Ткачишин В.С.):
A. Напади ядухи
B. Підвищення температури тіла
C. Кровохаркання
Д. Жодна з перерахованих
E. Всі перераховані

Вкажіть не характерний варіант клінічного перебігу пневмоконіозів:
А. Швидко прогресуючий (гострий)
В. Латентний
С. Повільно прогресуючий (хронічний)
Д. Регресуючий
Е. Пізній

Вкажіть характерні рентгенологічні ознаки пневмоконіозів:
А. Вогнищеві фіброзні зміни мають, як правило, однаковий розмір та нечіткі
контури
В. Як правило симетричне ураження обох легень
С. Змінам в легенях передує і супроводжує симетричне розширення коренів легень
Д. На ранніх етапах розвитку пневмоконіозів зміни з’являються симетрично в
нижніх, а потім середніх полях легень
Е. Усе перераховане вірно

Ступінь вираженості та площа поширеності рентгенологічних змін при
пневмоконіозах позначається цифрами (вказати максимум) (доц. Ткачишин В.С.):
А. 1
В. 2
С. 3
Д. 4
Е. 5

При пневмоконіозі тіні від 1 до 10 см при рентгенографії відповідають (доц.
Ткачишин В.С.):
А. І стадії пневмоконіозу
В. ІІ стадії пневмоконіозу
С. ІІІ стадії пневмоконіозу

51
Д. ІV стадії пневмоконіозу
Е. V стадії пневмоконіозу

Якій формі пневмоконіозу відповідають тіні діаметром від 5 до 10 см при
рентгенографії (доц. Ткачишин В.С.)?
А. Вузликовій
В. Інтерстиціальній
С. Дрібновузловій
Д. Крупновузловій
Е. Масивній

Якій формі пневмоконіозу відповідають тіні діаметром від 1 до 5 см при
рентгенографії (доц. Ткачишин В.С.)?
А. Вузликовій
В. Інтерстиціальній
С. Дрібновузловій
Д. Крупновузловій
Е. Масивній

Якій формі пневмоконіозу відповідають тіні діаметром більше 10 см при
рентгенографії (доц. Ткачишин В.С.)?
А. Масивній
В. Інтерстиціальній
С. Дрібновузловій
Д. Крупновузловій
Е. Вузликовій

Літері “A” при пневмоконіозах відповідають при рентгенографії (доц. Ткачишин
В.С.):
А. Вузли величиною до 1 см
В. Вузли величиною 1-5 см
С. Вузли величиною 5-10 см
Д. Вузли величиною більше 10 см
Е. Таке позначення не передбачене

Літері “B” при пневмоконіозах відповідають при рентгенографії (доц. Ткачишин
В.С.):
А. Вузли величиною до 1 см
В. Вузли величиною 1-5 см
С. Вузли величиною 5-10 см
Д. Вузли величиною більше 10 см
Е. Таке позначення не передбачене

Літері “C” при пневмоконіозах відповідають при рентгенографії (доц. Ткачишин
В.С.):

52
А. Вузли величиною до 1 см
В. Вузли величиною 1-5 см
С. Вузли величиною 5-10 см
Д. Вузли величиною більше 10 см
Е. Таке позначення не передбачене

Літері “D” при пневмоконіозах відповідають при рентгенографії (доц. Ткачишин
В.С.):
А. Вузли величиною до 1 см
В. Вузли величиною до 1-5 см
С. Вузли величиною до 5-10 см
Д. Вузли величиною більше 10 см
Е. Таке позначення не передбачене

Літері “n” при пневмоконіозах відповідають при рентгенографії (доц. Ткачишин
В.С.):
А. Таке позначення не передбачене
В. Затемнення до 1,5 мм
С. Затемнення 1,5-3,0 мм
Д. Затемнення 3,0-10,0 мм
Е. Затемнення 10,0-15,0 мм

Літері “l” при пневмоконіозах відповідають при рентгенографії (доц. Ткачишин
В.С.):
А. Таке позначення не передбачене
В. Малі і сітчасті зміни завширшки до 1,5 мм
С. Тяжисті тіні завширшки 1,5-3,0 мм
Д. Груботяжисті затемнення завширшки 3,0-10,0 мм
Е. Щільні плямисті лінії 10,0-15,0 мм

Літері “p” при пневмоконіозах відповідають при рентгенографії (доц. Ткачишин
В.С.):
А. Таке позначення не передбачене
В. Затемнення 10,0-15,0 мм
С. Затемнення 1,5-3,0 мм
Д. Затемнення до 1,5 мм
Е. Затемнення 3,0-10,0 мм

Літері “q” при пневмоконіозах відповідають при рентгенографії (доц. Ткачишин
В.С.):
А. Таке позначення не передбачене
В. Затемнення до 1,5 мм
С. Затемнення 1,5-3,0 мм
Д. Затемнення 3,0-10,0 мм
Е. Затемнення 10,0-15,0 мм

53

Літері “u” при пневмоконіозах відповідають при рентгенографії (доц. Ткачишин
В.С.):
А. Дрібні лінійні розгалуження завширшки 0,1-1,5 мм
В. Малі і сітчасті зміни завширшки до 1,5 мм
С. Тяжисті тіні завширшки 1,5-3,0 мм
Д. Груботяжисті затемнення завширшки 3,0-10,0 мм
Е. Щільні плямисті лінії 10,0-15,0 мм

Літері “s” при пневмоконіозах відповідають при рентгенографії (доц. Ткачишин
В.С.):
А. Дрібні лінійні розгалуження завширшки 0,1-1,5 мм
В. Малі і сітчасті зміни завширшки до 1,5 мм
С. Тяжисті тіні завширшки 1,5-3,0 мм
Д. Груботяжисті затемнення завширшки 3,0-10,0 мм
Е. Щільні плямисті лінії 10,0-15,0 мм

Літері “r” при пневмоконіозах відповідають при рентгенографії (доц. Ткачишин
В.С.):
А. Затемнення 10,0-15,0 мм
В. Затемнення 3,0-10,0 мм
С. Затемнення 1,5-3,0 мм
Д. Затемнення до 1,5 мм
Е. Таке позначення не передбачене

Вузликові зміни при пневмоконіозі позначаються літерою (доц. Ткачишин В.С.):
А. C
В. u
С. q
Д. g
Е. Жодною з перерахованих

Вузликові зміни при пневмоконіозі позначаються літерою (доц. Ткачишин В.С.):
А. A
В. B
С. C
Д. Всіма перерахованими
Е. Жодною з перерахованих

Вузликові зміни при пневмоконіозі позначаються літерою (доц. Ткачишин В.С.):
А. s
В. t
С. u
Д. Всіма перерахованими
Е. Жодною з перерахованих

54

Вузликові зміни при пневмоконіозі позначаються літерою (доц. Ткачишин В.С.):
А. k
В. l
С. m
Д. Всіма перерахованими
Е. Жодною з перерахованих

Вузликові зміни при пневмоконіозі позначаються літерою (доц. Ткачишин В.С.):
А. p
В. i
С. s
Д. A
Е. k

Вузликові зміни при пневмоконіозі позначаються літерою (доц. Ткачишин В.С.):
А. p
В. q
С. r
Д. Всіма перерахованими
Е. Жодною з перерахованих

Вузликові зміни при пневмоконіозі позначаються літерою (доц. Ткачишин В.С.):
А. r
В. B
С. w
Д. t
Е. m

Вузлові зміни при пневмоконіозі позначаються літерою (доц. Ткачишин В.С.):
А. U
В. q
С. C
Д. g
Е. Жодною з перерахованих

Вузлові зміни при пневмоконіозі позначаються літерою (доц. Ткачишин В.С.):
А. p
В. q
С. r
Д. Всіма перерахованими
Е. Жодною з перерахованих

Вузлові зміни при пневмоконіозі позначаються літерою (доц. Ткачишин В.С.):
А. k

55
В. l
С. M
Д. Всіма перерахованими
Е. Жодною з перерахованих

Вузлові зміни при пневмоконіозі позначаються літерою (доц. Ткачишин В.С.):
А. s
В. t
С. u
Д. Всіма перерахованими
Е. Жодною з перерахованих

Вузлові зміни при пневмоконіозі позначаються літерою (доц. Ткачишин В.С.):
А. p
В. A
С. s
Д. i
Е. k

Вузлові зміни при пневмоконіозі позначаються літерою (доц. Ткачишин В.С.):
А. A
В. B
С. C
Д. Всіма перерахованими
Е. Жодною з перерахованих

Літері “t” при пневмоконіозах відповідають при рентгенографії (доц. Ткачишин
В.С.):
А. Дрібні лінійні розгалуження завширшки 0,1-1,5 мм
В. Малі і сітчасті зміни завширшки до 1,5 мм
С. Тяжисті тіні завширшки 1,5-3,0 мм
Д. Груботяжисті затемнення завширшки 3,0-10,0 мм
Е. Щільні плямисті лінії 10,0-15,0 мм

Інтерстиціальні зміни при пневмоконіозі позначаються літерою (доц. Ткачишин
В.С.):
А. A
В. B
С. C
Д. Всіма перерахованими
Е. Жодною з перерахованих

Інтерстиціальні зміни при пневмоконіозі позначаються літерою (доц. Ткачишин
В.С.):
А. p

56
В. q
С. r
Д. Всіма перерахованими
Е. Жодною з перерахованих

Інтерстиціальні зміни при пневмоконіозі позначаються літерою (доц. Ткачишин
В.С.):
А. t
В. w
С. B
Д. r
Е. m

Інтерстиціальні зміни при пневмоконіозі позначаються літерою (доц. Ткачишин
В.С.):
А. C
В. u
С. q
Д. g
Е. Жодною з перерахованих

Інтерстиціальні зміни при пневмоконіозі позначаються літерою (доц. Ткачишин
В.С.):
А. p
В. i
С. s
Д. A
Е. k

Інтерстиціальні зміни при пневмоконіозі позначаються літерою (доц. Ткачишин
В.С.):
А. B
В. t
С. w
Д. r
Е. m

Інтерстиціальні зміни при пневмоконіозі позначаються літерою (доц. Ткачишин
В.С.):
А. k
В. l
С. m
Д. Всіма перерахованими
Е. Жодною з перерахованих


57
Інтерстиціальні зміни при пневмоконіозі позначаються літерою (доц. Ткачишин
В.С.):
А. s
В. t
С. u
Д. Всіма перерахованими
Е. Жодною з перерахованих

Антракоз виникає від дії пилу що містить:
А. Вільний діоксид кремнію
В. Діоксид кремнію у зв’язаному вигляді
С. Рентгенконтрастні метали
Д. Вуглець
Е. Від пилу токсикоалергенних металів та їх сплавів

Силікатоз виникає від дії пилу що містить:
А. Вільний діоксид кремнію
В. Діоксид кремнію у зв’язаному вигляді
С. Рентгенконтрастні метали
Д. Вуглець
Е. Від пилу токсикоалергенних металів та їх сплавів

Відмітьте, які захворювання відносяться до силікатозів:
А. Манганоконіоз
В. Талькоз
С. Бериліоз
Д. Пневмоконіоз електрозварювальників
Е. Антракоз

Назвіть найбільш важкий за клінічним перебігом пневмоконіоз:
А. Азбестоз
В. Антракоз
С. Бісиноз
Д. Коаліноз
Е. Сидероз

Який з пневмоконіозів ускладнюється раком легень або мезотеліомою плеври) (доц.
Ткачишин В.С.)?
А. Азбестоз
В. Талькоз
С. Бісіноз
Д. Сидероз
Е. Силікоз


58
При вдиханні якого пилу є ризик розвитку раку легень та мезотеліоми плеври (доц.
Ткачишин В.С.)?
А. Діоксиду кремнію
В. Цементного
С. Тютюнового
Д. Азбестового
Е. Кам'яного вугілля

Які з перелічених ускладнень зустрічаються тільки при азбестозі:
А. Гострі і хронічні пневмонії
В. Туберкульоз
С. Набряк легенів
Д. Мезотеліома плеври
Е. Емфізема легень

Який з наведених пневмоконіозів відноситься до силікатозів (доц. Ткачишин В.С.)?
А. Багасоз
В. Бісиноз
С. Сидероз
Д. Станіоз
Е. Цементний пневмоконіоз

Найбільш важким за перебігом із пневмоконіозів є (доц. Ткачишин В.С.):
А. Азбестоз
В. Антракоз
С. Силікоз
Д. Сидероз
Е. Коаліноз

Яке з перелічених ускладнень характерне тільки для силікозу:
А. Хронічний бронхіт
В. Емфізема легень
С. Крупозна пневмонія
Д. Гангрена легень
Е. Артрит колінних суглобів

Яка рентгенологічна картина найбільш характерна для силікозу:
А. Зміни, які локалізуються тільки в правій легені
В. Двобічні зміни, більше виражені в нижніх та середніх відділах легень
С. Переважна локалізація у верхніх відділах легень
Д. Переважна локалізація у передніх і нижніх відділах легень
Е. Рівномірне ураження всіх відділів легень

До якої клінічної стадії силікозу віднесять рентгенологічні зміни, що кодуються 3t?
А. До 1

59
В. До 2
С. До 3
Д. До 4
Е. До 5

Назвіть найчастіші ускладнення силікозу:
А. Легенево-серцева недостатність
В. Туберкульоз легень
С. Рак легень
Д. Емфізема легень
Е. Усе назване вірно

Назвіть регламентований метод дослідження раннього виявлення силікотичного
процесу:
А. Рентгенографічний
В. Функціональний
С. Лабораторний
Д. Бронхоскопічний
Е. Рентгеноскопічний

В діагностиці сілікозу вирішальне значення має:
А. Рентгеноскопія грудної клітки
В. ЕКГ
С. Бронхоскопія
Д. Рентгенографія грудної клітки
Е. Флюорографія грудної клітки

У слюсаря ливарного цеху діагностовано силікоз I ст. Скарг немає. Функціональні
показники в нормі. Як повинна МСЕК оцінити втрату працездатності?
А. Стійка часткова
В. Тимчасова повна
С. Стійка повна
Д. Тривала
Е. Довготривала

Що вважати вірним у відношенні до формувальника ливарного цеху, у якого під час
періодичного огляду виявлені ознаки силікозу I ст., скарг не пред’являє?
А. Направлення на МСЕК
В. Надання «профбюлетеня»
С. Направлення на лікування в стаціонар терапевтичного профілю
Д. Продовжувати працювати на своєму місці під наглядом лікаря
Е. Направлення на обстеження у клініку професійних захворювань

Формувальнику ливарного цеху діагностовано силікоз I ст. ДН. II ст.. Як оцінити
ступінь втрати працездатності?

60
А. Працездатність не втрачена
В. Тимчасова часткова
С. Тимчасова повна
Д. Стійка повна
Е. Стійка часткова

При силікозі 2 стадії у більшості випадків розвивається непрацездатність:
А. Тимчасова повна
В. Тимчасова часткова
С. Стійка часткова
Д. Стійка повна
Е. Інвалідність 1 групи

За наявністю у хворого силікозу ІІІ стадії, «В», емфіземи легень, легенево-серцевої
недостатності ІІІ ст. хворому визначають:
А. Тимчасову часткову непрацездатність (профбюлетень)
В. 3 група інвалідності
С. 2 група інвалідності
Д. Тимчасова часткова непрацездатність та раціональне працевлаштування
Е. Тимчасова повна непрацездатність

До металоконіозів відноситься (доц. Ткачишин В.С.)?
А. Азбестоз
В. Станіоз
С. Коаліноз
Д. Графітоз
Е. Багасоз

До силікатозів відноситься (доц. Ткачишин В.С.)?
А. Манганоконіоз
В. Бісиноз
С. Сидероз
Д. „Легеня фермера”
Е. Талькоз

Відмітьте, яке захворювання відносяться до металоконіозів:
А. Цементний пневмоконіоз
В. Сидероз
С. Олівіноз
Д. Силікоантракоз
Е. Коаліноз

Найбільш виражений регресуючий характер перебігу має (доц. Ткачишин В.С.):
А. Азбестоз
В. Талькоз

61
С. Бісіноз
Д. Сидероз
Е. Силікоз

При талькозі І стадії розвивається непрацездатність:
А. Тимчасова повна
В. Тимчасова часткова
С. Стійка повна
Д. Стійка часткова
Е. Інвалідність першої групи

Заняття 5. Тема 7
Гіперчутливі пневмоніти. Пиловий бронхіт

Хворому на пиловий бронхіт зроблена оглядова рентгенограма легень. Яка
рентгенологічна ознака не властива пиловому бронхіту (доц. Гулько С.М.)?
A. Інтерстиціальний дрібнокомірковий пневмофіброз
B. Посилення судинно-бронхіального малюнку
C. Дифузне підвищення повітряності легеневої тканини
Д. Прикореневий інтерстиціальний пневмофіброз
E. Вибухання конусу легеневої артерії

До захисних механізмів органів дихання не відносять:
А. Звивистий характер носових ходів
В. Миготливий епітелій трахеї і бронхів
С. Активація ферментну α1-антитрипсину
Д. Захисні рефлекси (чихання, кашель)
Е. Фагоцитоз

За хімічним складом виділяють наступний вид пилу:
А. Неорганічний, органічний, змішаний
В. Аерозоль дезінтеграції, конденсації
С. Видимий
Д. Ультрамікроскопічний
Е. Мікроскопічний

До якої форми захворювання легень по клінічній і морфологічній картині може бути віднесена
"легеня фермера"?
А. Пневмоконіоз
В. Альвеолярний протеіноз
С. Екзогенний алергічний альвеоліт
Д. Ідіопатичний фіброзуючий альвеоліт
Е. Все перераховане


62
Фактор, що має значення для розвитку екзогенного алергічного альвеоліту (доц.
Ткачишин В.С.):
А. Стать
В. Вік
С. Перенесені захворювання
Д. Спадковість
Е. Професія

Який перебіг екзогенного алергічного альвеоліту ускладнюється розвитком
легеневого серця (доц. Ткачишин В.С.)?
А. Гострий
В. Підгострий
С. Хронічний
Д. Рецидивуючий
Е. Регресуючий

При хронічному перебігу екзогенного алергічного альвеоліту ФЗД порушується за
типом (доц. Ткачишин В.С.):
А. Рестриктивним
В. Обструктивним
С. Змішаним
Д. Не порушується
Е. Альвеолярним

Фактор, що не має значення в розвитку екзогенного алергічного альвеоліту (доц.
Ткачишин В.С.):
А. Ступінь антигенності алергену
В. Концентрація антигену в повітрі робочої зони
С. Тривалість контакту з алергеном
Д. Імунологічна реактивність організму
Е. Перенесені захворювання в анамнезі

Не характерна ознака для екзогенного алергічного альвеоліту при хронічному
перебігу (доц. Ткачишин В.С.):
А. Кашель
В. Задишка
С. Мокротиння
Д. Лихоманка
Е. Вазомоторний риніт

Багасоз розвивається при вдиханні пилу (доц. Ткачишин В.С.):
А. Бавовни
В. Цукрової тростини
С. Тютюну
Д. Борошна

63
Е. Прілого сіна

Назвіть пневмоконіоз, викликаний дією органічного пилу (доц. Ткачишин В.С.):
А. Бісіноз
В. Коаліноз
С. Антракоз
Д. Сидероз
Е. Станіоз

Назвіть пневмоконіоз рослинного походження:
А. Силікоз
В. Антракоз
С. Бісіноз
Д. Талькоз
Е. Сидероз

Бісіноз розвивається при вдиханні пилу (доц. Ткачишин В.С.):
А. Графіту
В. Льону
С. Борошна
Д. Тютюну
Е. Прілого сіна

Вкажіть, який пил стимулює розвиток бісінозу:
А. Вугільний
В. Металевий
С. Азбестовий
Д. Бавовняний
Е. Тальковий

Для пневмоконіозів, зумовлених органічним пилом найбільш характерним є:
А. Субфебрильна температура
В. Кровохаркання
С. Синдром «понеділка»
Д. Головний біль
Е. Кашель з виділенням мокротиння

«Синдром понеділка» характерний для (доц. Ткачишин В.С.)?
А. Азбестозу
В. Сидерозу
С. Бісінозу
Д. Бериліозу
Е. Силікозу


64
Зниження якого спірографічного показника найбільш характерне для вентиляційної
недостатності обструктивного типу?
А. ЖЄЛ
В. ФЖЄЛ
С. ДО
Д. ХОД
Е. МВЛ

Зниження
якого
спірографічного
показника
найбільш
характерно
для
обструктивного типу ДН:
A. ЖЕЛ
B. ОФВ1
C. проби Тіффно
Д. ФЖЄЛ
E. МОШ75

Зниження
якого
спірографічного
показника
найбільш
характерно
для
рестриктивного типу ДН:
A. ЖЄЛ
B. ОФВ1
C. МОШ25
Д. МОШ50
E. МОШ75

Пиловий бронхіт – це захворювання, що виникає в результаті:
А. Впливу виробничого пилу
В. Впливу токсичних газів
С. Комбінованого впливу газів і пилу
Д. Тривалого перенапруження органів дихання
Е. Дії всіх перерахованих факторів

Пиловий бронхіт має варіанти (доц. Ткачишин В.С.):
А. Астматичний, імунологічний, запальний
В. Бронхоспастичний, астматичний, запальний
С. Бронхоспастичний, емфізематозний, запальний
Д. Бронхоспастичний, рентгенологічний, запальний
Е. На варіанти не розподіляється

Пиловий бронхіт може бути (доц. Ткачишин В.С.):
А. Гострим
В. Гострим, хронічним
С. Гострим, підгострим, хронічним
Д. Хронічним
Е. Гострим, хронічним, рецидивуючим


65
Пиловий бронхіт має всього наступну кількість стадій (доц. Ткачишин В.С.):
А. На стадії не розподіляється
В. ІІ стадії
С. ІІІ стадії
Д. ІV стадії
Е. V стадій

Який тип вентиляційної недостатності найбільш характерний для пилового бронхіту
I стадії?
А. Дифузійний
В. Рестриктивний
С. Обструктивний
Д. Рестриктивно-обструктивний
Е. Обструктивно-рестриктивний

Який тип вентиляційної недостатності найбільш характерний для пилового бронхіту
II стадії?
А. Дифузійний
В. Рестриктивний
С. Обструктивний
Д. Рестриктивно-обструктивний
Е. Обструктивно-рестриктивний

Який тип вентиляційної недостатності найбільш характерний для пилового бронхіту
III стадії?
А. Дифузійний
В. Обструктивний
С. Рестриктивний
Д. Обструктивно-рестриктивний
Е. Рестриктивно-обструктивний

Рентгенологічно при пиловому бронхіті виникає:
А. Дрібновогнищеві однотипні тіні
В. Посилення бронхо-легеневого малюнку
С. Інфільтрація
Д. Дрібновогнищеві поліморфні тіні
Е. Жодне з перерахованих

При наявності у хворого І стадії пилового бронхіту працездатність визначається
наступним чином:
А. Тимчасова часткова непрацездатність (профбюлетень)
В. 3 група інвалідності
С. 2, іноді 1 група інвалідності
Д. Тимчасова часткова непрацездатність та раціональне працевлаштування
Е. Хворий повністю працездатний

66

За наявністю у хворого ІІ стадії пилового бронхіту працездатність визначається
наступним чином:
А. Тимчасова часткова непрацездатність (профбюлетень)
В. 3 група інвалідності або % ВПП
С. 2, іноді 1 група інвалідності
Д. Тимчасова часткова непрацездатність та раціональне працевлаштування
Е. Хворий працездатний

При пиловому бронхіті 2 стадії виникає непрацездатність:
А. Тимчасова часткова
В. Тимчасова повна
С. Стійка часткова
Д. Стійка повна
Е. Жодне з перерахованих

За наявністю у хворого ІІІ стадії пилового бронхіту без суттєвих ускладнень
працездатність визначається наступним чином:
А. Тимчасова часткова непрацездатність (профбюлетень)
В. 3 група інвалідності або % ВПП
С. 2, іноді 1 група інвалідності
Д. Тимчасова часткова непрацездатність та раціональне працевлаштування
Е. Хворий працездатний

При якому з перерахованих професійних захворюваннях можливий розвиток
легеневого серця (доц. Ткачишин В.С.):
А. Пиловий бронхіт
В. БА
С. Силікоз
Д. Сидероз
Е. Усіх перерахованих

Вкажіть раціональні профілактичні заходи пилових захворювань органів дихання:
А. Ефективна вентиляції
В. Зволожування повітря та водні завіси
С. Індивідуальні пилезахісні засоби
Д. Кондиціонери
Е. Усе назване вірно

При гострій формі розвитку «легені фермера» виникає непрацездатність:
А. Тимчасова часткова
В. Стійка часткова
С. Стійка повна
Д. Тимчасова повна
Е. Інвалідність ІІІ групи

67

Беріліоз виникає від дії пилу що містить:
А. Вільний діоксид кремнію
В. Діоксид кремнію у зв’язаному вигляді
С. Рентгенконтрастні метали
Д. Вуглець
Е. Токсико-алергенні метали та їх сплави

Який з пневмоконіозів викликається пилом з вираженими токсико-алергічними
властивостями (доц. Ткачишин В.С.)?
А. Алюміноз
В. Бериліоз
С. Азбестоз
Д. Сидероз
Е. Силікоз

При якому захворюванні гістологічно в легенях виявляють багатоядерні гігантські
клітини Лангханса:
А. Сілікозі
В. Талькозі
С. Бериліозі
Д. Манганоконіозі
Е. Бісінозі

Заняття 6. Тема 8
Професійні ураження органів дихання токсикоз-хімічної та алергічної етіології

Речовини подразнюючої дії, які погано розчиняються у воді приводять до (доц.
Ткачишин В.С.):
A. Опіків нижніх дихальних шляхів
B. Розвитку токсичного набряку легень
C. Опіків верхніх дихальних шляхів
Д. Розвитку гострої токсичної пневмонії
E. Виражених залишкових явищ зі сторони нижніх дихальних шляхів

Вкажіть захворювання із групи гострих токсичних уражень бронхолегеневого
апарату, яке виникає не за рахунок дії токсичних газів (доц. Ткачишин В.С.):
A. Гострий токсичний ларингофарінготрахеїт
B. Гострий токсичний бронхіоліт
C. Гострий токсичний бронхіт
Д. Гострий токсичний набряк легень
E. Гостра токсична пневмонія

Для працівників, що спускаються у силосні ями, можливе виникнення ураження
токсичними концентраціями (доц. Ткачишин В.С.):

68
A. Двоокису азоту
B. Аміаку
C. Метану
Д. Сірководню
E. Оксиду вуглецю

Вкажіть захворювання із групи гострих токсичних уражень бронхолегеневого
апарату, яке виникає за рахунок аспірації токсичної рідини (доц. Ткачишин В.С.):
A. Гостра токсична пневмонія
B. Гострий токсичний бронхіоліт
C. Гострий токсичний бронхіт
Д. Гострий токсичний альвеоліт
E. Відноситься все перераховане

Речовини подразнюючої дії, #160;які добре розчиняються у воді приводять до (доц.
Ткачишин В.С.):
A. Опіків нижніх дихальних шляхів
B. Розвитку токсичного набряку легень
C. Опіків верхніх дихальних шляхів
Д. Розвитку гострої токсичної пневмонії
E. Короткочасної симптоматики подразнення верхніх дихальних шляхів

В розділі токсичних уражень бронхолегеневого апарату виділяють (доц. Ткачишин
В.С.):
A. Гострі токсичні ураження
B. Гострі та підгострі ураження
C. Гострі, підгострі та хронічні ураження
Д. Гострі та хронічні ураження
E. Хронічні ураження

До гострих токсичних уражень бронхолегеневого апарату не відноситься (доц.
Ткачишин В.С.):
A. Гострий токсичний ларингофарінготрахеїт
B. Гостра токсична риносинусопатія
C. Гострий токсичний бронхіт
Д. Гострий токсичний бронхіоліт
E. Відноситься все перераховане

До гострих токсичних уражень бронхолегеневого апарату не відноситься (доц.
Ткачишин В.С.):
A. Гострий токсичний ларингофарінготрахеїт
B. Гострий токсичний бронхіоліт
C. Гострий токсичний бронхіт
Д. Гострий токсичний набряк легень
E. Відноситься все перераховане

69

До гострих токсичних уражень бронхолегеневого апарату не відноситься (доц.
Ткачишин В.С.):
A. Гостра токсична пневмонія
B. Гострий токсичний бронхіоліт
C. Гострий токсичний бронхіт
Д. Гострий токсичний альвеоліт
E. Відноситься все перераховане

Гострі токсичні ураження бронхолегеневого апарату у більшості випадків
спричинюють (доц. Ткачишин В.С.):
A. Токсичні гази
B. Рідкі токсичні речовини
C. Токсичні гази та леткі речовини
Д. Леткі речовини
E. Дрібнодисперсний пил

Які з наведених токсичних речовин уражають переважно нижні відділи дихальних
шляхів:
A. Аміак
B. Хлор
C. Сірчаний газ
Д. Фтористий водень
E. Окисли азоту

Набряк легень може розвинутися при отруєнні:
А. Окислами азоту
В. Бензолом
С. Марганцем
Д. Свинцем
Е. ТЕС

Які властивості хімічної сполуки не грають ролі у розвитку токсичного набряку
легень:
А. Концентрація у повітрі
B. Тривалість дії
C. Розчинність у воді
Д. Гігроскопічність
E. Органолептичні властивості

Яка основна дія хімічних сполук лежить в основі розвитку токсичного набряку
легень:
А. Сенсибілізуюча
B. Подразлива
C. Сенсибілізуюча і подразлива

70
Д. Гуморальна
E. Нервова

Гострі токсичні ураження бронхолегеневого апарату спричинюють токсичні гази та
леткі речовини. Виключенням є (доц. Ткачишин В.С.):
A. Гостра токсична пневмонія
B. Гострий токсичний бронхіоліт
C. Гострий токсичний бронхіт
Д. Гострий токсичний альвеоліт
E. Відноситься все перераховане

Найтяжчою і найнебезпечнішою формою гострого токсичного ураження
бронхолегеневого апарату є (доц. Ткачишин В.С.):
A. Гострий токсичний ларингофарінготрахеїт
B. Гострий токсичний бронхіоліт
C. Гострий токсичний бронхіт
Д. Гострий токсичний набряк легень
E. Гостра токсична пневмонія

При високих концентраціях токсичних газів і інтенсивному їх впливі на організм
розвивається (доц. Ткачишин В.С.):
A. Класичний набряк легень
B. Абортивна форма токсичного набряку легень
C. Розпад легень з розвитком пневмотораксу
Д. Миттєвий набряк легень
E. Асфіксична форма токсичного набряку легень

Який патогенез сірої гіпоксії під час токсичного набряку легень:
A. Гіпоксія
B. Гіпоканпія
C. Гіперкапнія
Д. Гіпокапнія і гіпоксія
E. Гіпоксія і гіперкапнія

У розвитку класичного гострого токсичного набряку легень виділяють наступну
кількість періодів (доц. Ткачишин В.С.):
A. V
B. IV
C. ІІІ
Д. II
E. I

У розвитку абортивної форми гострого токсичного набряку легень виділяють
наступну кількість періодів (доц. Ткачишин В.С.):
A. І

71
B. ІІ
C. ІІІ
Д. IV
E. V

Назвіть І період гострого токсичного набряку легень (доц. Ткачишин В.С.):
A. Збільшення набряку
B. Зворотного розвитку
C. Подразнення
Д. Завершення набряку
E. Уявного благополуччя

Назвіть ІІ період гострого токсичного набряку легень (доц. Ткачишин В.С.):
A. Збільшення набряку
B. Зворотного розвитку
C. Подразнення
Д. Завершення набряку
E. Уявного благополуччя

Назвіть ІІІ період гострого токсичного набряку легень (доц. Ткачишин В.С.):
A. Збільшення набряку
B. Зворотного розвитку
C. Подразнення
Д. Завершення набряку
E. Уявного благополуччя

Назвіть ІV період гострого токсичного набряку легень (доц. Ткачишин В.С.):
A. Збільшення набряку
B. Зворотного розвитку
C. Завершення набряку
Д. Подразнення
E. Уявного благополуччя

Назвіть V період гострого токсичного набряку легень (доц. Ткачишин В.С.):
A. Збільшення набряку
B. Зворотного розвитку
C. Подразнення
Д. Завершення набряку
E. Уявного благополуччя

Для якого періоду розвитку токсичного набряку легень характерні явища
подразнення слизової оболонки дихальних шляхів:
A. Початкового
B. Скритого (латентного)
C. Наростання набряку

72
Д. Завершення набряку
E. Зворотного набряку

В якому періоді токсичного набряку легень може бути гіпокапнічна гіпоксемія:
А. Прихованому
В. Наростання резорбтивної дії
С. Період максимальної дії отрути
Д. Відновному
Е. Періоді наслідків

Різні типи гіпоксемії виділяють в наступному періоді розвитку гострого токсичного
набряку легень (доц. Ткачишин В.С.):
A. Збільшення набряку
B. Зворотного розвитку
C. Подразнення
Д. Завершення набряку
E. Уявного благополуччя

Який період не характерний для клінічної картини токсичного набряку легень:
А. Період подразнення
B. Період збудження
C. Період зворотного розвитку
Д. Період починаючого набряку
E. Латентний період

Основний метод діагностики при токсичному набряку легень (доц. Ткачишин В.С.):
A. Запис показників функції зовнішнього дихання
B. Рентгенографія органів грудної клітки
C. Загальний аналіз крові
Д. Біохімія крові
E. Жодне з перерахованих

В лікуванні токсичного набряку легень застосовують (доц. Ткачишин В.С.):
A. Сечогінні
B. Гангліоблокатори
C. Інгаляції сумішей, що містять кисень
Д. Глюкокортикоїди
E. Всі перераховані

При синьому типі гіпоксемії показано (доц. Ткачишин В.С.):
А. Інгаляції кисню
В. Інгаляції карбогену
С. Інгаляції аміаку
Д. Інгаляції вуглекислого газу
Е. Інгаляції не показані

73

При сірому типі гіпоксемії показано (доц. Ткачишин В.С.):
A. Інгаляції кисню
B. Інгаляції карбогену
C. Інгаляції аміаку
Д. Інгаляції вуглекислого газу
E. Інгаляції не показані

Що протипоказано призначати з лікувальною метою при сірому типі гіпоксемії:
А. Оксигенотерапія
В. Кровопускання
С. Ведення глюкози в/в
Д. Вдихання карбогену
Е. Камфора

Яка з вказаних речовин здатна викликати первинну професійну БА:
A. Ртуть
B. Діоксид кремнію
C. Свинець
Д. Оксид кремнію
E. Хром

Вкажіть найбільш частий з неінфекційних алергенів (доц. Ткачишин В.С.):
A. Пилковий
B. Грибковий
C. Епідермальний
Д. Пиловий
E. Харчовий

Які з вказаних речовин здатні викликати первинну бронхіальну професійну астму:
A. Ртуть
B. Марганець
С. Свинець
Д. Оксид кремнію
Е. Діоксид кремнію

На фоні якого з перерахованих пневмоконіозів частіше розвивається вторинна БА:
А. Силікоз
В. Антракоз
С. Сидероз
Д. Пневмоконіоз електрозварювальника
Е. Азбестоз

При якому професійному захворюванні є необов’язковим перевищення гранично
допустимих концентрацій речовини в оточуючому середовищі:

74
A. Силікоз
B. Антракоз
C. Пиловий бронхіт
Д. Первинна професійна БА
E. Вторинна професійна БА

Які процеси йдуть у бронхах при приступі БА?
А. Набряк слизової
В. Спазм бронхів
С. Збільшення секреції в’язкого секрету бакаловидними клітинами
Д. Набряк слизової і бронхоспазм
Е. Набряк слизової, бронхоспазм, збільшення секреції бакаловидними клітинами

Який перкуторний тон буде у хворого з приступом БА?
А. Тупий
В. Притуплений
С. Притуплений типманіт
Д. Тимпанічний
Е. Ясний легеневий

Який перкуторний тон буде у хворого з приступом БА?
А. Тупий
В. Притуплений
С. Притуплений тимпаніт
Д. Коробковий
Е. Ясний легеневий

Які дані характеризують аускультативну картину БА?
А. Посилення везикулярного дихання
В. Послаблене везикулярне дихання
С. Жорстке везикулярне дихання з подовженим видихом
Д. Бронхіальне дихання
Е. Пуерильне дихання

Які аускультативні дані характерні для приступу БА?
А. Вологі дрібно міхурцеві хрипи
В. Крепітація
С. Везикулярне дихання
Д. Сухі свистячі та дзижчачи хрипи
Е. Бронхіальне дихання

При якій БА характерний ефект елімінації та експозиції (доц. Ткачишин В.С.):
А. Пиловій
В. Харчовій
С. Пилковій

75
Д. Епідермальний
Е. Грибковій

Які зміни периферичної крові характерні для БА?
А. Лейкопенія
В. Лімфоцитоз
С. Лімфоцитопенія
Д. Еозинофілія
Е. Нейтрофільний лейкоцитоз

При професійній БА середньої важкості розвивається непрацездатність:
А. Тимчасова часткова
В. Тимчасова повна
С. Стійка часткова
Д. Стійка повна
Е. Працездатність зберігається

Заняття 7. Тема 9
Професійні отруєння. Невідкладна допомога та антидотна терапія.
Нейроінтоксикації. Отруєння металевою ртуттю, марганцем, сірковуглецем та
тетраетилсвинцем

Проведіть лікарсько-трудову експертизу при хронічній свинцевій інтоксикації,
початковій формі (доц. Гулько С.М.).
A. Видати профбюлетень терміном до 2 місяців з амбулаторним лікуванням
B. Працездатність повністю втрачена
C. Працездатність збережена поза контактом із свинцем
Д. Працездатність втрачена на 3-15 днів лікування
E. Працездатність збережена

Гострі і хронічні отруєння викликаються всіма перерахованими речовинами, крім
(доц. Ткачишин В.С.):
A. Ртуті
B. Марганцю
C. ТЕС
Д. Сірковуглецю
E. Викликаються всіма перерахованими речовинами

Стан вираженої задухи по типу “нестачі повітря” – характерний для інтоксикації
(доц. Ткачишин В.С.):
A. Сірковуглецем
B. Марганцем
C. ТЕС
Д. Ртуттю
E. Не спостерігається в жодному з перерахованих випадків

76

При яких інтоксикаціях частіше розвивається синдром паркінсонізму:
А. Свинцем
В. Похідними бензолу
С. Марганцем
Д. Ртуттю
Е. Сірковуглецем

Яка токсична речовина з нижчеперерахованих має рожеве забарвлення:
А. Бензол
В. Сірковуглець
С. Етильований бензин
Д. Гас
Е. Етиловий спирт

Органічні і неорганічні сполуки свинцю – чи однаковий їх вплив на організм (доц.
Ткачишин В.С.)?
A. Суттєво не відрізняється
B. Відрізняється при надходженні через шкіру
C. Відрізняється при інгаляційному надходженні
Д. Відрізняється при надходженні через органи травлення
E. Представники різних груп отрут по тропності

Хронічне отруєння якою речовиною викликає суттєві зміни в організмі жінок (доц.
Ткачишин В.С.)?
A. Марганцем
B. Ртуттю
C. ТЕС
Д. Любою у рівній мірі
E. Стать не має значення для перебігу інтоксикації

Головна ланка патогенезу при інтоксикація ТЕС:
А. Порушення медіаторного обміну, внаслідок блокування активності ферментів
загальнотоксичної та нейроваскулярної дії
В. Пригнічення тіолових ферментів
С. Порушення синтезу гемоглобіну
Д. Токсичний вплив на стовбурові клітини кісткового мозку
Е. Ушкодження екстрапірамідної системи

Симптоматика наркозу характерна для отруєння (доц. Ткачишин В.С.):
A. ТЕС
B. Ртуттю
C. Сірковуглецем
Д. Марганцем
E. Не характерна для перерахованих

77

Для якої інтоксикації характерний пределіріозний синдром (доц. Ткачишин В.С.)?
А. ТЕС
В. Марганцем
С. Хронічний алкоголізм
Д. Ртуттю
Е. Сірковуглецем

Парестезії по типу відчуття “волосся, нитки в роті” – характерні для інтоксикації
(доц. Ткачишин В.С.):
A. Ртуттю
B. Сірковуглецем
C. ТЕС
Д. Марганцем
E. Не спостерігається в жодному з перерахованих випадків

Жахливі сновидіння, загрозливі галюцинації – характерно для інтоксикації (доц.
Ткачишин В.С.):
A. Ртуттю
B. Марганцем
C. ТЕС
Д. Сірковуглецем
E. Не спостерігається в жодному з перерахованих випадків

Своєрідні парестезії по типу відчуття “повзання мурашок по тілу” – характерна
особливість інтоксикації (доц. Ткачишин В.С.):
A. Ртуттю
B. Сірковуглецем
C. ТЕС
Д. Марганцем
E. Не спостерігається в жодному з перерахованих випадків

ТЕС є отрутою переважно:
А. Гепатотропною
В. Кардіотропною
С. Нейротоксичною
Д. Нефротропною
Е. Гематотропною

Назвіть нехарактерні форми отруєння ТЕС:
А. Початкова
В. Хронічне отруєння
С. Передкульмінаційна
Д. Кульмінаційна
Е. Усі названі вірно

78

Гостра інтоксикація ТЕС має наступну кількість стадій (доц. Ткачишин В.С.):
A. Одну
B. Дві
C. Три
Д. Чотири
E. На стадії не розподіляється

Найбільш специфічний синдром при тяжкому варіанті гострої інтоксикації ТЕС:
А. Астено-вегетативний
В. Гіпоталамічний
С. Деліріозний
Д. Вестибулярний
Е. Поліневритичний

Початкова стадія гострої інтоксикації ТЕС має (доц. Ткачишин В.С.):
A. Астенічний синдром
B. Органічний синдром
C. Псевдопаралітичний синдром
Д. Передделірійний синдром
E. Всі перераховані синдроми

Передкульмінаційна стадія характерна для гострого отруєння (доц. Ткачишин В.С.):
A. Ртуттю
B. ТЕС
C. Сірковуглецем
Д. Марганцем
E. Не спостерігається в жодному з перерахованих випадків

Кульмінаційна стадія характерна для гострого отруєння (доц. Ткачишин В.С.):
A. Ртуттю
B. Марганцем
C. Сірковуглецем
Д. ТЕС
E. Не спостерігається в жодному з перерахованих випадків

Для ІІІ стадії хронічного ураження ТЕС не характерний розвиток:
А. Астенічного синдрому
В. Розладів сну
С. Енцефалопатії
Д. Кардіалгії
Е. Гепатаргії

Найбільш специфічний синдром при III ступені хронічної інтоксикації ТЕС:
А. Астенічний

79
В. Астено-вегетативний
С. Геморагічний синдром
Д. Гіпоталамічний
Е. Епілептиформний

Типова тріада симптомів початкової стадії гострої інтоксикації ТЕС (доц. Ткачишин
В.С.).
А. Тахікардія, гіпертензія, підвищення тонусу м'язів
В. Гіпотонія, брадікардія, гіпотермія
С. Тахікардія, гіпертензія, гіперсалівація
Д. Біль в епігастрії, нудота, блювання
Е. Гіпертензія, гіпертермія, бронхорея

Вкажіть при отруєнні якими речовинами спостерігається тріада симптомів:
брадикардія, гіпотермія, гіпотонія:
А. Марганцем
В. Ртуттю
С. ТЕС
Д. Сірковуглецем
Е. Жодним з перерахованих

В сечі пацієнта, що працює з високооктановим бензином знайшли свинець. Пацієнт почуває
себе добре. Це говорить про (доц. Ткачишин В.С.):
A. Контакт із ТЕС
B. Ранні ознаки інтоксикації ТЕС
C. Виражені ознаки інтоксикації ТЕС
Д. Хронічне отруєння ТЕС
E. Не має інформативності у даному випадку

При отруєнні якими речовинами протипоказані препарати морфіну та брому:
А. Сірковуглецем
В. Марганцем
С. Ртуттю
Д. ТЕС
Е. Всіма перерахованими

Який із спеціалістів обов'язково повинен приймати участь у попередньому
медичному огляді при влаштуванні на роботу в контакті з ТЕС?
А. Хірург
В. Оториноларінголог
С. Психіатр
Д. Дерматолог
Е. Невропатолог

Антидотом при отруєнні ТЕС є (доц. Ткачишин В.С.):

80
А. Пентацин
B. Тетацин-кальцій
С. Д-пеніциламін
Д. Тіосульфат натрію
Е. Специфічного антидоту немає

Яка речовина, що має високу токсичність, попадаючи в організм через шлунково-кишковий
тракт, не викликає ознак інтоксикації (доц. Ткачишин В.С.)?
A. Марганець
B. Токсичні гази
C. ТЕС
Д. Сірковуглець
E. Ртуть

Основний патогенетичний механізм дії ртуті на організм (доц. Ткачишин В.С.):
А. Блокує сульфгідрильні (SH-) групи білкових сполук
В. Пригнічення адренореактивної системи
С. Підвищення активності М- та Н-холінореактивних систем
Д. Порушення синтезу та депонування дофаміну
Е. Блокує нуклефільні (H2-, SH-, OH-) групи білкових сполук

Вкажіть основний механізм дії ртуті на організм:
А. Пригнічує активність холінестерази
В. Утворення метгемоглобіну
С. Порушує порфіриновий обмін
Д. Блокує сульфгідрильні групи ферментів
Е. Пригнічує кістково-мозкове кровотворення

Найбільш характерним для інтоксикації ртуттю є (доц. Ткачишин В.С.):
A. Токсична кома
B. Галюцинації
C. Паркінсонізм
Д. Еретизм
E. Епілепсія

ІІ стадія хронічного меркуріалізму має назву:
А. Ртутної неврастенії
В. Ртутного еретизму
С. Ртутної енцефалотатії
Д. Ртутної астенізації
Е. Сенсо-моторних порушень

Розлади сну при меркуріалізмі пов’язані з безпосереднім впливом ртуті на:
А. Сіру речовину сільвієвого водопроводу, стінки ІІІ шлуночку
В. Зоровий бугор

81
С. Мозочок
Д. Стріарне тіло
Е. Продовгуватий мозок

Підвищена кровоточивість спостерігається при отруєннях (доц. Ткачишин В.С.):
A. Ртуттю
B. Марганцем
C. ТЕС
Д. Сірковуглецем
E. Не спостерігається в жодному з перерахованих випадків

Нефронекроз – характерна особливість інтоксикації (доц. Ткачишин В.С.):
A. Марганцем
B. Ртуттю
C. ТЕС
Д. Сірковуглецем
E. Не характерно для перерахованих

Тотальне ураження слизової оболонки на всьому протязі травного каналу
зустрічається при інтоксикації (доц. Ткачишин В.С.):
A. ТЕС
B. Сірковуглецем
C. Ртуттю
Д. Марганцем
E. Не характерно для перерахованих

Лаково-мідне забарвлення зіву характерне для інтоксикації (доц. Ткачишин В.С.):
A. Марганцем
B. Сірковуглецем
C. ТЕС
Д. Ртуттю
E. Не спостерігається в жодному з перерахованих випадків

Отруєння якими металами приводить до порушень у психічній сфері людини:
А. Свинцем
В. Ртуттю
С. Алюмінієм
Д. Залізом
Е. Берілієм

Ртуть діє токсично, поступаючи в організм людини через (доц. Ткачишин В.С.):
A. Органи дихання
B. Органи дихання та шкіру
C. Органи дихання та травлення
Д. Органи травлення та шкіру

82
E. Органи травлення, дихання та шкіру

Який перебіг є характерним для інтоксикації ртуттю (доц. Ткачишин В.С.):
A. Гострий
B. Гострий та хронічний
C. Хронічний
Д. Гострий, підгострий, хронічний
E. Рецедивуючий

Гостра інтоксикація ртуттю має наступну кількість стадій (доц. Ткачишин В.С.):
A. Одну
B. Дві
C. Три
Д. На стадії не розподіляється
E. Не спостерігається взагалі

Характерний симптом гострої інтоксикації ртуттю, що проявляються в 1-2 добу:
А. Генералізована поліневропатія
В. Виразковий стоматит і гінгівіт
С. Параліч дихального і судинно-рухового центру
Д. Розвиток гострого психозу
Е. Симптом „мертвих пальців”

Хронічна ртутна інтоксикація має наступну кількість стадій (доц. Ткачишин В.С.):
A. Одну
B. Дві
C. Три
Д. На стадії не розподіляється
E. Не спостерігається взагалі

Найбільш характерним для І стадії хронічної інтоксикації ртуттю є (доц. Ткачишин
В.С.):
A. Еретизм
B. Неврастенія
C. Паркінсонізм
Д. Токсична кома
E. Енцефалопатія

Найбільш характерним для ІІ стадії хронічної інтоксикації ртуттю є (доц. Ткачишин
В.С.):
A. Еретизм
B. Токсична кома
C. Паркінсонізм
Д. Неврастенія
E. Енцефалопатія

83

Назвіть не характерний синдром ртутної інтоксикації 2 стадії:
А. Неврастенія
В. Еретизм
С. Галюцинаторний синром
Д. Токсична поліневропатія
Е. Астено-органічний синдром

ІІІ стадія хронічного меркуріалізму має назву:
А. Ртутної неврастенії
В. Ртутного еритизму
С. Ртутної енцефалопатії
Д. Ртутної астенізації
Е. Сенсо-моторних порушень

Найбільш характерним для ІІІ стадії хронічної інтоксикації ртуттю є (доц. Ткачишин
В.С.):
A. Енцефалопатія
B. Неврастенія
C. Паркінсонізм
Д. Токсична кома
E. Еретизм

Що є характерним для неврологічного статусу в стадії ртутної енцефалопатії:
А. Мікрографія
В. Пошкодження малогомілкового нерва
С. Поява патологічних рефлексів
Д. Розвиток псевдотабесу
Е .Півняча хода

Яке дослідження проводяться для підтвердження діагнозу ртутної інтоксикації:
А. Аналіз крові на цукор
В. Аналіз харкотиння
С. Дослідження сечі і крові
Д. Дуодентальне зондування
Е. Аналіз спино-мозкової рідини

Назвіть антидот, що застосовується при інтоксикаціях ртуттю (доц. Ткачишин В.С.):
А. Пентацин
B. Тетацин-кальцій
С. Д-пеніциламін
Д. Тіосульфат натрію
Е. Сукцимер

Специфічні антидоти є для лікування інтоксикацій:

84
A. Всіх перерахованих
B. Сірковуглецем
C. Ртуттю
Д. Марганцем
E. Токсичними газами

Унітіол має дві вільні групи, що забезпечують його антидотні властивості (доц. Ткачишин
В.С.):
A. SH-
B. H2-
C. OH-
Д. CN-
E. CH-

При яких інтоксикаціях показані з лікувальною метою сірковуглецеві ванни:
А. Інтоксикація ТЕС
В. Інтоксикація сірковуглецем
С. Меркуріалізм
Д. Інтоксикація марганцем
Е. Всіма перерахованими

Специфічні антидоти застосовуються при отруєннях (доц. Ткачишин В.С.):
A. Ртуттю
B. Марганцем
C. ТЕС
Д. Сірковуглецем
E. Не має антидотів ні одне із перерахованих вище отруєнь

Вкажіть антидот для лікування отруєння ртуттю:
А. Унітіол
В. Метиленовий синій
С. Діпіроксім
Д. Пентацин
Е. Амілнітрит

Назвіть антидот, що застосовується при інтоксикаціях ртуттю (доц. Ткачишин В.С.):
А. Купреніл
B. Тетацин-кальцій
С. Унітіол
Д. Пентацин
Е. Сукцимер

Вкажіть групу препаратів, яка використовується при хронічній ртутній інтоксикації:
А. Реактиватори холінестерази
В. Донатори сульфгідрильних груп

85
С. Седативні
Д. Проносні
Е. β-адреноблокатори

У електрозварювальників, що працюють із якісними електродами може виникнути (доц.
Ткачишин В.С.):
A. Пневмоконіоз
B. Інтоксикація марганцем
C. Пиловий бронхіт
Д. БА
E. Любе із перерахованих вище захворювань

Вкажіть, чи є в якомусь із перерахованих випадків щось спільне між
пневмоконіозами і інтоксикаціями (доц. Ткачишин В.С.):
A. Ртуттю
B. Сірковуглецем
C. ТЕС
Д. Марганцем
E. Немає нічого спільного

Яка речовина з перерахованих є алергеном (доц. Ткачишин В.С.)?
A. Токсичні гази
B. Марганець
C. ТЕС
Д. Сірковуглець
E. Ртуть

До ураження стріопалідарної системи приводить інтоксикація (доц. Ткачишин В.С.):
A. Марганцем
B. Токсичними газами
C. ТЕС
Д. Сірковуглецем
E. Ртуттю

Прогресуючий,
прогредієнтний
перебіг
навіть
при
припиненні
контакту
спостерігається при інтоксикації (доц. Ткачишин В.С.):
A. Токсичними газами
B. Марганцем
C. ТЕС
Д. Сірковуглецем
E. Ртуттю

Марганець діє токсично, поступаючи в організм людини через (доц. Ткачишин В.С.):
A. Органи дихання
B. Органи дихання та шкіру

86
C. Органи дихання та травлення
Д. Органи травлення та шкіру
E. Органи травлення, дихання та шкіру

Що не входить до патогенезу марганцевої інтоксикації (доц. Ткачишин В.С.).
А. Накопичення ацетилхоліну в синапсах підкіркових вузлів та у гіпоталамусі
В. Пригнічення адренореактивної системи
С. Підвищення активності М- та Н-холінореактивних систем
Д. Порушення синтезу та депонування дофаміну
Е. Блокада нуклефільних (H2-, SH-, OH-) груп білкових сполук

Який перебіг є характерним для інтоксикації марганцем (доц. Ткачишин В.С.):
A. Гострий
B. Гострий та хронічний
C. Хронічний
Д. Гострий, підгострий, хронічний
E. Рецедивуючий

Гостра марганцева інтоксикація має наступну кількість стадій (доц. Ткачишин В.С.):
A. Одну
B. Дві
C. Три
Д. Чотири
E. Не спостерігається взагалі

Хронічна марганцева інтоксикація має наступну кількість стадій (доц. Ткачишин В.С.):
A. Одну
B. Дві
C. Три
Д. Чотири
E. Не спостерігається взагалі

Марганцева інтоксикація, І стадія клінічно характеризується (доц. Ткачишин В.С.):
A. Клінічні прояви відсутні
B. Функціональними розладами діяльності нервової системи
C. Початковими проявами токсичної енцефалопатії
Д. Паркінсонізмом
E. Еретизмом

В якій стадії отруєння марганцем спостерігається астено-вегетативний синдром (доц.
Ткачишин В.С.)?
А. І стадії
В. II стадії
С. III стадії
Д. IV стадії

87
E. V стадії

Якій із симптомів не характерні для I стадії марганцевої інтоксикації:
А. Стійкий яскраво-червоний дермографізм
В. Відчуття волосся в роті
С. Слинотеча
Д. М'язова гіпотонія
Е. Дистальний гіпергідроз

Марганцева інтоксикація ІІ стадія клінічно характеризується (доц. Ткачишин В.С.):
A. Клінічні прояви відсутні
B. Функціональними розладами діяльності нервової системи
C. Проявами токсичної енцефалопатії
Д. Паркінсонізмом
E. Еретизмом

В якій стадії отруєння марганцем спостерігається енцефалопатія (доц. Ткачишин В.С.)?
А. І стадії
В. II стадії
С. III стадії
Д. IV стадії
E. V стадії

Марганцева інтоксикація ІІІ стадія клінічно характеризується (доц. Ткачишин В.С.):
A. Неврастениєю
B. Функціональними розладами діяльності нервової системи
C. Початковими проявами токсичної енцефалопатії
Д. Паркінсонізмом
E. Еритизмом

Характерною ознакою ІІІ стадії отруєння марганцем є наявність синдрому:
А. Астеновегетативного
В. Астеноневротичного
С. Психастенічного
Д. Паркінсонізму
Е. Цитолітичний

Хвороба Паркінсона може розвинутися при отруєнні:
А. Сірковуглецем
В. Ртуттю
С. ТЕС
Д. Марганцем
Е. Окислами азоту


88
В якій стадії отруєння марганцем спостерігається синдром паркінсонізму (доц. Ткачишин
В.С.)?
А. І стадії
В. II стадії
С. III стадії
Д. IV стадії
E. V стадії

Найбільш характерним для інтоксикації марганцем є (доц. Ткачишин В.С.):
A. Еретизм
B. Галюцинації
C. Паркінсонізм
Д. Токсична кома
E. Епілепсія

Характерна зміна почерку при марганцевій інтоксикації:
А. Мікрографія
В. Макрографія
С. Металографія
Д. Анізографія
Е. Вичурна каліграфія

Характерна зміна ходи при марганцевій інтоксикації:
А. Переміжна кульгавість
В. Атактична хода
С. Півняча хода
Д. Флангова
Е. Косяча

Яка симптоматика може супроводжувати манганоконіоз (доц. Ткачишин В.С.):
A. Еретизм
B. Галюцинації
C. Паркінсонізм
Д. Токсична кома
E. Полінейропатія

Що зустрічається при отруєннях і ртуттю і марганцем (доц. Ткачишин В.С.):
A. Енцефалопатія
B. Галюцинації
C. Паркінсонізм
Д. Токсична кома
E. Еретизм

При вираженій стадії марганцевої інтоксикації застосовують (доц. Ткачишин В.С.):
А. Спазмолітики

89
В. Сечогінні
С. Центральні холінолітики
Д. Кортикостероїди
E. Реактиватори холінестерази

Експертиза працездатності при початковій стадії марганцевої інтоксикації:
А. Інвалідність I групи
В. Інвалідність IІ групи
С. Інвалідність III групи
Д. Раціональне працевлаштування поза контактом з марганцем та іншими
токсичними речовинами
Е. Робота на тому ж робочому місці, але під контролем спеціалістів

Які дії доцільні у відношенні до пресувальника якісних електродів з підозрою на
початкові ознаки марганцевої інтоксикації?
А. Направлення на МСЕК
В. Надання «профбюлетеня»
С. Направлення на санаторно-курортне лікування
Д. Продовжувати працювати на своєму місці під наглядом лікаря
Е. Направлення на обстеження у клініку професійних захворювань

При отруєннях марганцем 2 стадії виникає непрацездатність:
А. Тимчасова часткова
В. Стійка часткова
С. Тимчасова повна
Д. Стійка повна
Е. Інвалідність 3 групи

При ІІІ стадії марганцевої інтоксикації розвивається непрацездатність:
А. Тимчасова часткова непрацездатність (профбюлетень)
В. Стійка часткова
С. Стійка повна
Д. Тимчасова повна
Е. Поступово виникають усі види

Як оцінити втрату працездатності в електрозварника з вираженим марганцевим
паркінсонізмом?
А. Стійка часткова
В. Стійка повна
С. Тимчасова часткова
Д. Тимчасова повна
Е. Довготривала

Захворіти на хронічну інтоксикацію сірковуглецем можуть робітники:
А. Типографії

90
В. Радіомонтажники
С. Збірник-клепальник
Д. Екскаваторник
Е. Робітники віскозної промисловості

При виробництві віскози може розвинутися інтоксикація (доц. Ткачишин В.С.):
А. Бензолом
В. Сірковуглецем
С. Марганцем
Д. Свинцем
Е. Ртуттю

Хронічне отруєння якою б речовиною найбільше засмутило осіб чоловічої статі (доц.
Ткачишин В.С.)?
A. Марганцем
B. Ртуттю
C. ТЕС
Д. Сірковуглецем
E. Любою у рівній мірі

Хронічне отруєння якою речовиною найбільше засмутило б осіб жіночої статі (доц.
Ткачишин В.С.)?
A. Марганцем
B. Сірковуглецем
C. ТЕС
Д. Любою у рівній мірі
E. Стать не має значення для перебігу інтоксикації

Яка речовина з перерахованих чинить ембріотоксичну дію (доц. Ткачишин В.С.)?
A. Марганець
B. Ртуть
C. ТЕС
Д. Сірковуглець
E. Жодна з перерахованих

Основний патогенетичний механізм дії сірковуглецю (доц. Ткачишин В.С.):
А. Блокує сульфгідрильні (SH-) групи білкових сполук
В. Пригнічення адренореактивної системи
С. Підвищення активності М- та Н-холінореактивних систем
Д. Порушення синтезу та депонування дофаміну
Е. Блокує нуклефільні (H2-, SH-, OH-) групи білкових сполук

В патогенезі інтоксикації сірковуглецем важливу роль має (ас. Володій М.О.):
А. Порушення синтезу порфіринів та гему
В. Блокування холінестерази

91
С. Утворення карбоксігемоглобіну
Д. Блокування ензимів-МАО та церулоплазміну
Е. Утворення метгемоглобіну

Накопичення сірковуглецю не відбувається:
А. В жировій тканині
В. В кістковій тканині
С. В паренхіматозних органах
Д. В центральній нервовій системі
Е. В периферичній нервовій системі

При інтоксикації сірковуглецем найбільше уражується (ас. Володій М.О.):
А. Система крові
В. Нервова система
С. Дихальна система
Д. Шлунково-кишковий тракт
Е. Ендокринна система

Яка з перерахованих речовин викликає ураження і центрального і периферичного відділу
нервової системи (доц. Ткачишин В.С.)?
A. Марганець
B. Ртуть
C. ТЕС
Д. Сірковуглець
E. Всі перераховані

В клінічній картині хронічної інтоксикації сірковуглецем переважає (ас. Володій
М.О.):
А. Дифузне ураження центральної та периферичної нервової системи
В. Ураження ротової порожнини
С. Ураження шкіряного покриву
Д. Ураження бронхо-легеневого апарату
Е. Ураження тонкої кишки

Що з клінічних проявів більш типово для хронічної інтоксикації сірковуглецем:
А. Пневмонія
В. Симптом паркінсонізму
С. Гінгівіт
Д. Полінейропатія
Е. Атрофія зорового нерву

При якій з перерахованих інтоксикацій виникає поліневрит (доц. Ткачишин В.С.):
A. Ртуттю
B. Марганцем
C. ТЕС

92
Д. Сірковуглецем
E. Не виникає ні в одному з перерахованих випадків

Тактильні галюцинації по типу відчуття “дотику чужої руки” – характерна
особливість інтоксикації (доц. Ткачишин В.С.):
A. Ртуттю
B. Сірковуглецем
C. ТЕС
Д. Марганцем
E. Не спостерігається в жодному з перерахованих випадків

Сновидіння яскравого або виробничого характеру – характерна особливість
інтоксикації (доц. Ткачишин В.С.):
A. Сірковуглецем
B. Марганцем
C. ТЕС
Д. Ртуттю
E. Не спостерігається в жодному з перерахованих випадків

Стан по типу алкогольного сп’яніння з переходом у наркоз виникає при отруєннях
(доц. Ткачишин В.С.):
A. Сірковуглецем
B. Марганцем
C. ТЕС
Д. Ртуттю
E. Алкоголем

Гостре отруєння сірковуглецем у високих концентраціях спричиняє головним чином
(ас. Володій М.О.):
А. Алергічну дію
В. Капіляротоксичну
С. Наркотичну дію
Д.Тератогенну дію
Е. Атерогенну дію

Що з нижче наведених клінічних проявів не характерно для гострої інтоксикації
сірковуглецем середнього ступеню:
А. Головний біль
В. Нудота, блювота
С. Ейфорія, безпідставний сміх
Д. Кашель з виділенням слизового харкотиння
Е. Психічні розлади

Який з нижче наведених інструментальних методів дослідження не є характерним
для діагностики хронічної інтоксикації сірковуглецем (ас. Володій М.О.):

93
А. Електроміографія
В. ЕКГ
С. Спірометрія
Д. Дослідження швидкості проведення імпульсу по чутливим нервам
Е. Електроенцефалографія

В сечі пацієнта – неорганічні сполуки сульфатів. На пацієнта впливає (доц. Ткачишин В.С.):
A. Сірчистий газ
B. Сірководень
C. Сірчана кислота
Д. Сірковуглець
E. ТЕС

Сірковуглець виділяється з організму із (доц. Ткачишин В.С.):
A. Сечею
B. Калом
C. Потом
Д. Через органи дихання
E. Всіма перерахованими способами

Що зустрічається при отруєннях і ртуттю і сірковуглецем (доц. Ткачишин В.С.):
A. Еретизм
B. Енцефалопатія
C. Паркінсонізм
Д. Токсична кома
E. Галюцинації

При отруєннях і сірковуглецем і марганцем зустрічається (доц. Ткачишин В.С.):
A. Еретизм
B. Галюцинації
C. Паркінсонізм
Д. Токсична кома
E. Енцефалопатія

Застосування яких засобів патогенетично не обґрунтовано при лікуванні хронічної
інтоксикації сірковуглецем:
А. Транквілізаторів
В. Антибіотиків
С. Спазмолітиків
Д. Вітамінів
Е. Засобів для поліпшення кровопостачання головного мозку

Антидотом при отруєнні сірковуглецем є (доц. Ткачишин В.С.):
А. Пентацин
B. Тетацин-кальцій

94
С. Д-пеніциламін
Д. Тіосульфат натрію
Е. Специфічного антидоту немає

Ваші дії у відношенні до прядильниці штучного волокна, яка перенесла гостру
інтоксикацію сірковуглецем і виписана за стаціонару із значним покращенням?
А. Направлення на МСЕК
В. Надання «профбюлетеня»
С. Виписати до роботи
Д. Продовжувати працювати на своєму місці під наглядом лікаря
Е. Направлення на обстеження у клініку професійних захворювань

Заняття 8. Тема 10
Професійні інтоксикації гематотропними отрутами

Для лікування хворих з гострою інтоксикацією аміно- та нітросполуками
бензольного ряду протипоказано застосування (доц. Гулько С.М.):
А. Вікасолу
В. Сульфаніламідних препаратів
С. Кортикостероїдів
Д. Вітамінів групи В і С
Е. Гіпербаричної оксигенотерапії

До класифікації професійних захворювань з ураженням системи крові не
відноситься захворювання, обумовлені (доц. Ткачишин В.С.):
A. Порушеннями синтезу гему
B. Токсичним ураженням кісткового мозку
C. Гемолітичною дією
Д. Зміною пігменту крові
E. Відносяться всі перераховані

До класифікації професійних захворювань з ураженням системи крові не
відноситься захворювання, обумовлені (доц. Ткачишин В.С.):
A. Токсичним ураженням кісткового мозку
B. Гіперкоагуляторною дією
C. Зміною пігменту крові
Д. Порушеннями синтезу гему
E. Гемолітичною дією

Із гематотропних отрут канцерогенами можуть бути (доц. Ткачишин В.С.):
A. Аміно- та нітросполуки бензолу
B. Бензол
C. Сполуки миш’яку
Д. Всі перераховані
E. Жодний з перерахованих

95

Отруєння якими речовинами може призвести до раку сечового міхура:
А. Бензолом
В. ТЕС
С. Марганцем
Д. Аніліном і його сполуками
Е. Свинцем

Із гематотропних отрут капіляротоксичний ефект мають (доц. Ткачишин В.С.):
A. Свинець і його неорганічні сполуки
B. Бензол
C. Чадний газ
Д. Арсин
E. Аміно- та нітросполуки бензолу

При гострому отруєнні миш’яком розвивається анемія (доц. Ткачишин В.С.):
А. Апластична
В. Залізодефіцитна
С. Гемолітична
Д. Гіперсидеримічна
Е. Сидеробластна

Вкажіть, при отруєнні якими речовинами в крові визначають непрямий білірубін:
А. Бензолом
В. Сірковуглецем
С. ТЕС
Д. Арсином
Е. Свинцем

Із гематотропних отрут не є канцерогенами (доц. Ткачишин В.С.):
A. Аміно- та нітросполуки бензолу
B. Бензол
C. Сполуки миш’яку
Д. Свинець і його неорганічні сполуки
E. Всі є канцерогенами

Із гематотропних отрут є канцерогеном (викликає лейкоз) (доц. Ткачишин В.С.):
A. Свинець і його неорганічні сполуки
B. Чадний газ
C. Бензол
Д. Арсин
E. Аміно- та нітросполуки бензолу

Вплив бензолу на організм людини призводить до розвитку (доц. Ткачишин В.С.):
A. Гострої та хронічної інтоксикації

96
B. Гострої та підгострої інтоксикації
C. Підгострої та хронічної інтоксикації
Д. Гострої, підгострої та хронічної інтоксикації
E. Хронічної інтоксикації

В основі патогенезу хронічної інтоксикації бензолом є (доц. Ткачишин В.С.):
A. Порушення синтезу порфирінів і гему
B. Пригнічення гемопоезу
C. Гемоліз еритроцитів
Д. Утворення метгемоглобіну
E. Утворення карбоксигемоглобіну

Характерною дією для гострої інтоксикації бензолом є (доц. Ткачишин В.С.):
А. Алергічна
В. Наркотична
С. Тератогенна
Д. Капіляротоксична
Е. Атерогенна

Наркотичний ефект може спричинювати (доц. Ткачишин В.С.):
А. Марганець
В. Хлор
С. Бензол
Д. Миш’як
Е. Аміно- та нітросполуки бензолу

Виразково-некротичні та септичні процеси виникають при отруєнні (доц. Ткачишин
В.С.):
A. Свинцем і його неорганічними сполуками
B. Бензолом
C. Чадним газом
Д. Арсином
E. Аміно- та нітросполуками бензолу

При якій з наведених хронічних інтоксикацій спостерігається депресія гемопоезу
(доц. Ткачишин В.С.):
А. Свинцем
В. Бензолом
С. Аміно- та нітропохідними бензолу
Д. СО
Е. Миш’яком

Профузні кровотечі (носові, шлунково-кишкові, маткові) ознака інтоксикації (доц.
Ткачишин В.С.):
A. Свинцем і його неорганічними сполуками

97
B. Бензолом
C. Чадним газом
Д. Арсином
E. Аміно- та нітросполуками бензолу

При інтоксикації бензолом зміни тільки зі сторони центральної нервової системи
виникають в результаті (доц. Ткачишин В.С.):
A. Гострої та хронічної інтоксикації
B. Гострої та підгострої інтоксикації
C. Підгострої та хронічної інтоксикації
Д. Гострої інтоксикації
E. Хронічної інтоксикації

Гостра інтоксикація бензолом характеризується ураженням (доц. Ткачишин В.С.):
A. Серцево-судинної системи
B. Дихальної системи
C. Сечовидільної системи
Д. Системи крові
E. Центральної нервової системи

При інтоксикації бензолом зміні зі сторони системи крові і кровотворення
виникають в результаті (доц. Ткачишин В.С.):
A. Гострої та хронічної інтоксикації
B. Гострої та підгострої інтоксикації
C. Підгострої та хронічної інтоксикації
Д. Гострої інтоксикації
E. Хронічної інтоксикації

Назвіть основний механізм ураження при хронічній інтоксикації бензолом
А. Інактивація сульфгідрильних груп ензимів
В. Розлад біосинтезу порфіринів та гему
С. Пригнічення кістково-мозкового кровотворення
Д. Пригнічення холінестерази
Е. Пригнічення МАО та церуроплазміну

Вкажіть, яка форма анемії спостерігається при хронічній інтоксикації бензолом:
А. Залізодефіцитна
В. Гемолітична
С. Апластична
Д. Гіперсидеримічна
Е. Сидеробластна

Атиповою формою хронічної бензольної інтоксикації є (доц. Ткачишин В.С.):
A. Бензольний лейкоз
B. Ізольована гіпохромна анемія

98
C. Бензольний агранулоцитоз
Д. Ізольований геморагічний синдром
E. Все перераховане

Хронічне отруєння бензолом в класичному вигляді приводить до розвитку поетапно
(доц. Ткачишин В.С.):
A. Тромбоцтитопенії, лейкопенії, анемії
B. Лейкопенії, тромбоцтитопенії, анемії
C. Лейкопенії, анемії, тромбоцтитопенії
Д. Анемії, лейкопенії, тромбоцтитопенії
E. Анемії, тромбоцитопенії, лейкопенії

Тромбоцитопенічний синдром з порушенням мегакаріоцитопоезу має місце при:
А. Сатурнізмі
В. Меркуріалізмі
С. Хронічній інтоксикації бензолом
Д. Гострій інтоксикації оксидом вуглецю
Е. Гострій інтоксикації бензолом

Периферична кров при хронічній інтоксикації бензолом характеризується:
А. Цитопеніями різного ступеню
В. Збільшенням кількості еритроцитів
С. Наявністю еритроцитів з базофільною зернистістю
Д. Наявністю еритроцитів з тільцями Гейнца
Е. Підвищення кількості еозинофілів

Діагноз хронічної інтоксикації бензолом можна підтвердити на основі:
А. Аналізу крові на цукор
В. Аналізу сечі по Нечипоренко
С. Концентрації білірубіну, прямого, непрямого, загального
Д. Концентрації електролітів у плазмі та у еритроцитах
Е. Дослідження стернального кістково-мозкового пунктату

При хронічній інтоксикації бензолом сеча набуває (доц. Ткачишин В.С.):
A. Забарвлення сечі не змінюється
B. Кольору „м’ясних помиїв”
C. Молочного кольору
Д. Червоного кольору
E. Насиченого темно-жовтого кольору

Бензол виділяється в незміненому стані:
А. Із сечею
В. З потом
С. З калом.
Д. З жіночим молоком

99
Е. Через легені

Бензол виділяється у вигляді фенолу, діоксибензолу, пірокатехіну:
А. З сечею
В. З потом
С. З калом
Д. З жіночим молоком
Е. Через легені

Для лікування хворих з хронічною інтоксикацією бензолом протипоказані:
А. Вітаміни групи В
В. Вітаміни С і Р
С. Вікасол
Д. Сульфаніламіди
Е. Кортикостероїди

Антидотом при отруєнні бензолом є (доц. Ткачишин В.С.):
A. Специфічного антидоту немає
B. Комплексони
C. Кисень
Д. Метиленовий синій
E. Унітіол

Вплив сполук миш’яку на організм людини призводить до розвитку (доц. Ткачишин
В.С.):
A. Гострої та хронічної інтоксикації
B. Гострої та підгострої інтоксикації
C. Підгострої та хронічної інтоксикації
Д. Гострої, підгострої та хронічної інтоксикації
E. Хронічної інтоксикації

В основі патогенезу гострої інтоксикації сполуками миш’яку лежить (доц. Ткачишин
В.С.):
A. Порушення синтезу порфирінів і гему
B. Пригнічення гемопоезу
C. Гемоліз еритроцитів
Д. Утворення метгемоглобіну
E. Утворення карбоксигемоглобіну

При гострій інтоксикації сполуками миш’яку уражується (доц. Ткачишин В.С.):
A. Нервова система
B. Серцево-судинна система
C. Гепатобіліарна система
Д. Система крові
E. Всі перераховані

100

При гострій інтоксикації сполуками миш’яку уражується (доц. Ткачишин В.С.):
A. Опорно-руховий апарат
B. Сечостатева система
C. Система дихання
Д. Система крові
E. Всі перераховані

При гострій інтоксикації сполуками миш’яку пріоритетне значення має ураження
(доц. Ткачишин В.С.):
A. Нервової системи
B. Серцево-судинної системи
C. Гепатобіліарної системи
Д. Системи крові
E. Опорно-рухового апарату

При гострій інтоксикації сполуками миш’яку виникає (доц. Ткачишин В.С.):
A. Гіпопластична анемія
B. Гемолітична анемія
C. Апластична анемія
Д. Залізодефіцитна анемія
E. Гіперхромна анемія

Гостра ниркова недостатність спостерігається при (доц. Ткачишин В.С.):
A. Гострій інтоксикації бензолом
B. Хронічній інтоксикації бензолом
C. Хронічній інтоксикації свинцем
Д. Гострій інтоксикації сполуками миш’яку
E. Гострій інтоксикації чадним газом

При гострій інтоксикації сполуками миш’яку сеча набуває (доц. Ткачишин В.С.):
A. Забарвлення сечі не змінюється
B. Кольору „м’ясних помиїв”
C. Молочного кольору
Д. Червоного кольору
E. Насиченого темно-жовтого кольору

При гострій інтоксикації сполуками миш’яку колір шкіри набуває (доц. Ткачишин
В.С.):
A. Яскравого рожевого забарвлення
B. Синюшного відтінку
C. Блідого характеру
Д. Землисто-сірого кольору
E. Жовтяниця з бронзовим відтінком


101
Спільний антидот для лікування отруєнь ртуттю і миш’яком (доц. Ткачишин В.С.)?
А. Пентацин
В. Унітіол
С. Метиленовий синій
Д. Д-пеніциламін
Е. Тетацин-кальцію

При отруєнні якою речовиною спостерігається гіперсидеремічна анемія (доц.
Ткачишин В.С.):
А. Марганцем
В. Миш’яком
С. Бензолом
Д. Свинцем
Е. СО

Анемія при хронічній інтоксикації свинцем є (доц. Ткачишин В.С.):
A. Гіпохромною
B. Сидероахрестичною
C. Сидеробластною
Д. Гіперсидеремічною
E. Включає все перераховане

Анемія при хронічній інтоксикації свинцем є (доц. Ткачишин В.С.):
А. Залізодефіцитною
В. Сідероахрестичною
С. Апластичною
Д. Гемолітичною
Е. Мегалобластною

Які гематологічні ознаки не характерні для хронічної свинцевої інтоксикації?
А. Збільшення кількості ретикулоцитів
В. Збільшення кількості еритроцитів з базофільною зернистістю
С. Зменшення кількості еритроцитів в периферичній крові
Д. Зменшення кількості гемоглобіну
Е. Зменшення кількості лейкоцитів

При хронічній інтоксикації свинцем колір шкіри набуває (доц. Ткачишин В.С.):
A. Яскравого рожевого забарвлення
B. Синюшного відтінку
C. Землисто-сірого кольору
Д. Блідого характеру
E. Жовтяниця

Що особливо характерно при дослідженні сечі хворого на сатурнізм:
А. Глюкозурія

102
В. Протеінурія
С. Виражена порфіринурія
Д. Еритроцитурія
Е. Циліндрурія

Який з ферментів порфіринового обміну найбільш чутливий до дії свинцю:
А. Синтетаза амінолевулонової кислоти
В. Дегідратаза амінолевулонової кислоти
С. Декарбоксилаза уропорфіриновой кислоти
Д. Декарбоксилаза копропорфірину
Е. Холінестераза

Назвіть не характерний синдром хронічної свинцевої інтоксикації ІІ стадії:
А. Галюцинаторний
В. Токсична поліневропатія
С. Астеновегетативний
Д. Серцево-судинний
Е. Астеноорганічний

У пацієнта в сечі виявлено свинець. Це свідчить про (доц. Ткачишин В.С.):
A. Контакт пацієнта із свинцем
B. Хронічну інтоксикацію свинцем
C. Гостру інтоксикацію ТЕС
Д. Хронічну інтоксикацію ТЕС
E. Любе з перерахованих

При хронічній інтоксикації свинцем в крові виявляються (доц. Ткачишин В.С.):
A. Токсична зернистість нейтрофілів
B. Тільця Гейнця-Ерліха
C. Еритроцити з базофільною зернистістю
Д. Метгемоглобінемія
E. Мегакаріоцити

У пацієнта в сечі виявлено свинець на фоні коліки та анемії. Це свідчить про (доц.
Ткачишин В.С.):
A. Контакт пацієнта із свинцем
B. Хронічну інтоксикацію свинцем
C. Гостру інтоксикацію ТЕС
Д. Хронічну інтоксикацію ТЕС
E. Любе з перерахованих

При хронічній інтоксикації свинцем сеча набуває (доц. Ткачишин В.С.):
A. Забарвлення сечі не змінюється
B. Кольору „м’ясних помиїв”
C. Молочного кольору

103
Д. Червоного кольору
E. Насиченого темно-жовтого кольору

У пацієнта в сечі виявлено підвищений вміст амінолевуленової кислоти і
копропорфірину. Це свідчить про (доц. Ткачишин В.С.):
A. Контакт пацієнта із свинцем
B. Гостру інтоксикацію ТЕС
C. Хронічну інтоксикацію свинцем
Д. Хронічну інтоксикацію ТЕС
E. Любе з перерахованих

Вкажіть шляхи виділення свинцю із організму:
А. З калом
В. З сечею
С. З потом
Д. Все вказане вірно
Е. З грудним молоком

При хронічному отруєнні якою речовиною збільшується виділення з сечею
копропорфірінів і дельта-амінолевуленової кислоти (доц. Ткачишин В.С.):
А. Миш’яком
В. Аміно- та нітросполуками бензолу
С. Свинцем
Д. Бензолом
Е. СО

Антидотом при хронічній інтоксикації свинцем є (доц. Ткачишин В.С.):
A. Унітіол
B. Метиленовий синій
C. Кисень
Д. Комплексони
E. Специфічного антидоту немає

Вкажіть специфічний антидот для лікування отруєння свинцем:
А. Унітіол
В. Метиленовий синій
С. Пентацин
Д. Діпіроксім
Е. Хромосмон

В клініці професійних захворювань у радіомонтажниці вперше встановлена
початкова стадія свинцевої інтоксикації, які потрібні рекомендації?
А. Повернутися до роботи під наглядом лікаря
В. Надання «профбюлетеня»
С. Направлення на санаторне лікування

104
Д. Направлення на МСЕК
Е. Все вказане вірно

При інтоксикації аміно- та нітропохідними бензолу відбувається (доц. Ткачишин
В.С.):
A. Відновлення заліза гемоглобіну
B. Перехід двохвалентного заліза гемоглобіну у трьохвалентне
C. Утворення карбогемоглобіну
Д. Утворення нітрогемоглобіну
E. Утворення карбоксигемоглобіну

В основі патогенезу інтоксикації аміно- та нітропохідними бензолу лежить (доц.
Ткачишин В.С.):
A. Порушення синтезу порфирінів і гему
B. Пригнічення гемопоезу
C. Гемоліз еритроцитів
Д. Утворення метгемоглобіну
E. Утворення карбоксигемоглобіну

Токсична дія аміно- і нітросполук бензольного ряду обумовлена головним чином:
А. Зниженням активності дегідратази амінолевуленової кислоти
В. Зниженням активності холінестерази
С. Пригніченням гемопоезу
Д. Порушенням пігментоутворення та появою в крові метгемоглобіну
Е. Зниження активності МАО

Рак сечового міхура при хронічному ураженні викликають (доц. Ткачишин В.С.):
A. Свинець і його неорганічні сполуки
B. Бензол
C. СО
Д. Миш’як
E. Аміно- та нітросполуки бензолу

Катаракта розвивається при хронічному отруєнні (доц. Ткачишин В.С.)?
А. СО
В. Миш’яком
С. Бензолом
Д. Свинцем
Е. Тринітротолуолом

При отруєнні аміно- та нітросполуками бензолу в крові визначається (доц. Ткачишин
В.С.):
A. Метгемоглобін
B. Сульфгемоглобін
C. Тільця Гейнца-Ерліха

105
Д. Всі перераховані зміни
E. Жодне з перерахованих

При отруєнні аміно- та нітросполуками бензолу в крові визначається (доц. Ткачишин
В.С.):
A. Карбоксигемоглобін
B. Сульфгемоглобін
C. Карбогемоглобін
Д. Всі перераховані зміни
E. Жодне з перерахованих

Який тип анемії розвивається при гострому отруєнні аміносполуками бензолу?
А. Гіпопластична
В. Гемолітична
С. Сидероахрестична
Д. Залізодефіцитна
Е. Постгеморагічна

Вкажіть, який з перерахованих процесів є необоротним (доц. Ткачишин В.С.):
A. Утворення сульфгемоглобіну
B. Утворення карбоксигемоглобіну
C. Утворення метгемоглобіну
Д. Утворення карбогемоглобіну
E. Утворення оксигемоглобіну

Типовим метгемоглобіноутворювачем вважається:
А. СО
В. Ртуть
С. Аміно- і нітросполуки бензолу
Д. Бензол
Е. Свинець

Утворення в крові патологічного пігменту метгемоглобіну спостерігається при:
А. Гострій інтоксикації марганцем
В. Гострій інтоксикації бензолом
С. Хронічних інтоксикаціях бензолом
Д. Гострих отруєннях аміно та нітросполуками бензолу
Е. Гострі інтоксикації оксидом вуглецю

При отруєнні аміно- та нітросполуками бензолу в крові визначається (доц. Ткачишин
В.С.):
A. Сидероахрестична анемія
B. Еритроцити з базофільною зернистістю
C. Метгемоглобін
Д. Всі перераховані зміни

106
E. Жодне з перерахованих

Утворення сульфгемоглобіну спостерігається при гострій інтоксикації (доц.
Ткачишин В.С.):
А. Аміно- і нітросполуками бензолу
В. Бензолом
С. Свинцем
Д. Миш’яком
Е. СО

При інтоксикації аміно- та нітропохідними бензолу колір крові (доц. Ткачишин
В.С.):
A. Не змінюється
B. Змінюється, але візуально ці зміни ідентифікувати важко
C. Набуває темного, практично чорного забарвлення
Д. Набуває яскравого червоного забарвлення
E. Набуває темно-коричневого забарвлення

При отруєнні аміно- та нітросполуками бензолу найбільш виражені зміни
визначаються в (доц. Ткачишин В.С.):
A. Нейтрофілах
B. Лейкоцитах
C. Еритроцитах
Д. Лімфоцитах
E. У всіх формених елементах крові

При отруєнні аміно- та нітросполуками бензолу в еритроцитах утворюються (доц.
Ткачишин В.С.):
A. Тільця Гейнца-Ерліха
B. Білкові гранули у вигляді зерен овальної форми
C. Продукти денатурації глобіну
Д. Еозинофільні або темно-фіолетові включення
E. Всі перераховані

Тільця Гейнця-Ерліха в еритроцитах виявляють при отруєнні (доц. Ткачишин В.С.):
А. Бензолом
В. СО
С. Сірковуглецем
Д. ТЕС
Е. Аміно- та нітросполуками бензолу

Яке дослідження не має діагностичного значення при гострих інтоксикаціях аміно- і
нітросполуками бензолу?
А. Визначення метгемоглобіну
В. Визначення карбоксигемоглобіну

107
С. Визначення сульфгемоглобіну
Д. Визначення оксигемоглобіну
Е. Визначення тілець Гейнца в еритроцитах

Гемолітична нирка може спостерігатися при отруєнні:
А. Нітробензолом
В. СО
С. Ртуттю
Д. Свинцем
Е. Марганцем

Антидотом при отруєнні аміно- та нітропохідними бензолу є (доц. Ткачишин В.С.):
A. Унітіол
B. Комплексони
C. Метиленовий синій
Д. Кисень
E. Специфічного антидоту немає

Метиленовий синій (1% розчин) є антидотом при гострому отруєнні (доц. Ткачишин
В.С.):
А. Свинцем
В. Миш’яком
С. Бензолом
Д. Аміно- та нітросполуками бензолу
Е. СО

Наявність в крові підвищеного вмісту метгемоглобіну свідчить про отруєння
А. Свинцем
В. Ртуттю
С. Марганцем
Д. СО
Е. Аніліном

В основі патогенезу інтоксикації чадним газом лежить (доц. Ткачишин В.С.):
A. Порушення синтезу порфирінів і гему
B. Пригнічення гемопоезу
C. Гемоліз еритроцитів
Д. Утворення метгемоглобіну
E. Утворення карбоксигемоглобіну

Наявність у крові карбоксигемоглобіну свідчить про вплив:
А. Свинцю
В. Бензолу
С. Ртуті
Д. Марганцю

108
Е. СО

При інтоксикації СО відбувається (доц. Ткачишин В.С.):
A. Утворення карбоксигемоглобіну
B. Окислення заліза гемоглобіну
C. Утворення карбогемоглобіну
Д. Утворення метгемоглобіну
E. Перехід двохвалентного заліза гемоглобіну у трьохвалентне

У якої із сполук найбільша спорідненість до гемоглобіну (доц. Ткачишин В.С.):
A. Кисень
B. Вуглекислий газ
C. СО
Д. Аміно- та нітросполуки бензолу
E. Оксиди азоту

Карбоксигемоглобін утворюється при отруєнні:
А. Свинцем
В. Ртуттю
С. Аміно- та нітросполуками бензолу
Д. ТЕС
Е. СО

СО викликає (доц. Ткачишин В.С.):
A. Гострі та хронічні інтоксикації
B. Гострі та підгострі інтоксикації
C. Підгострі та хронічні інтоксикації
Д. Гострої інтоксикації
E. Хронічної інтоксикації

Клінічна картина гострого ураження СО характеризується ураженням (доц.
Ткачишин В.С.):
A. Центральної нервової системи
B. Системи крові і кровотворення
C. Серцево-судинної системи
Д. Периферичної нервової системи
E. Всіх перерахованих

Набряк легенів може виникнути при гострій інтоксикації (доц. Ткачишин В.С.):
А. СО
В. Свинцем
С. Бензолом
Д. Аміно- та нітросполуками бензолу
Е. Миш’яком


109
Сіро-синій колір шкірних покривів спостерігається при гострому отруєнні (доц.
Ткачишин В.С.):
А. СО
В. Свинцем
С. Бензолом
Д. Аміно- та нітросполуками бензолу
Е. Миш’яком

Малиново-червоний відтінок шкірного покриву спостерігається при:
А. Хронічній інтоксикації бензолом
В. Гострій інтоксикації СО
С. Гострій інтоксикації ароматичними аміно- і нітросполуками бензолу
Д. Гострій інтоксикації бензолом
Е. Гострій інтоксикації сірковуглецем

Клінічна картина гострого ураження СО приорітетно обумовлена ураженням (доц.
Ткачишин В.С.):
A. Центральної нервової системи
B. Системи крові і кровотворення
C. Серцево-судинної системи
Д. Периферичної нервової системи
E. Ураженням зорового аналізатора

Який з нижче наведених синдромів не є типовим для ранньої стадії хронічної дії СО:
А. Вегето-судинна дистонія
В. Ангіо-дистонічний синдром
С. Полінейропатія
Д. Астенічний синдром
Е. Артеріальна гіпертензія

При тяжких формах гострої інтоксикації СО до основних проявів приєднується
ураження (доц. Ткачишин В.С.):
A. Центральної нервової системи
B. Системи крові і кровотворення
C. Серцево-судинної системи
Д. Периферичної нервової системи
E. Зорового аналізатора

При тяжких формах гострого ураження СО до основних проявів приєднується
ураженням (доц. Ткачишин В.С.):
A. Центральної нервової системи
B. Периферичної нервової системи
C. Серцево-судинної системи
Д. Шкіри
E. Системи крові і кровотворення

110

Яка з нижче наведених ознак не є типовою для гострої інтоксикації СО:
А. Головний біль
В. Втрата свідомості
С. Судоми
Д. Біль в суглобах верхніх кінцівок
Е. Малиново-червоний відтінок слизових оболонок

При гострому отруєнні СО колір шкіри набуває (доц. Ткачишин В.С.):
A. Яскравого рожевого забарвлення
B. Синюшного відтінку
C. Блідого характеру
Д. Ціанотичного характеру із сіруватим відтінком
E. Жовтяниця

При гострій інтоксикації СО сеча набуває (доц. Ткачишин В.С.):
A. Забарвлення сечі не змінюється
B. Кольору „м’ясних помиїв”
C. Молочного кольору
Д. Червоного кольору
E. Насиченого темно-жовтого кольору

Важкі залишкові явища ураження центральної нервової системи – характерна
особливість отруєння (доц. Ткачишин В.С.):
A. Аміно- та нітросполуками бензолу
B. Бензолом
C. Сполуками миш’яку
Д. Свинцем і його неорганічними сполуками
E. СО

Антидотом при отруєнні СО є (доц. Ткачишин В.С.):
A. Специфічного антидоту немає
B. Комплексони
C. Кисень
Д. Метиленовий синій
E. Унітіол

Гіпербарична оксигенація особливо показана при гострому отруєнні:
А. Ртутю
В. Бензолом
С. СО
Д. ТЕС
Е. Свинцем

В якому випадку слід видати листок професійної непрацездатності?

111
А. Професійна БА у фазі ремісії
В. Вібраційна хвороба 3 ступеня
С. Професійна катаракта
Д. Легка форма професійного отруєння СО
Е. Силікоз I стадії

Що слід вирішити у відношенні шофера з явищами вираженої токсичної
енцефалопатії після перенесеної гострої інтоксикації СО?
А. Надання «профбюлетеня»
В. Направлення на обстеження у клініку професійних захворювань
С. Направлення на МСЕК
Д. Дозволити працювати на своєму місці
Е. Лікувати амбулаторно

При хронічному ураженні тринітротолуолом специфічним є виникнення (доц.
Ткачишин В.С.):
A. Метгемоглобіну
B. Катаракти
C. Геморагічного цистіту
Д. Пухлини сечового міхура
E. Анемії

У підривника виявлена двобічна тринітротолуолова катаракта. Як оцінити втрату
його працездатності?
А. Тимчасова часткова
В. Тимчасова повна
С. Стійка часткова
Д. Стійка повна
Е. Довготривала

Галогенпохідні (хлоровані) бензолу відрізняються від бензолу тим, що викликають
(доц. Ткачишин В.С.):
A. Ураження кісткового мозку
B. Подразнення слизової оболонки травного тракту
C. Гіпо- та апластичну анемію
Д. Подразнення слизової оболонки сечового міхура
E. Подразнення слизових оболонок ока і дихальних шляхів

У монтажниці радіозаводу діагностовано початкову форму хронічної інтоксикації
свинцем. Який препарат необхідно використати для лікування? (доц. Гулько С.М.)
A. Унітіол
B. Діпіроксім
C. Тетацин кальцію
Д. Хромосмон
E. Етанол

112

Який основний патогенетичний механізм має значення в розвитку отруєнь ціанідами
(доц. Ткачишин В.С.):
А. Блокада холінестерази
В. Утворення метгемоглобіну
С. Блокада цитохромоксидази тканин
Д. Порушення зв’язку заліза з гемоглобіном
Е. Утворення карбоксігемоглобіну

Які клінічні ознаки не характерні для гострої інтоксикації ціанідами:
А. Ціаноз шкіри
В. Часте дихання
С. Дихання поверхневе, різке
Д. Широкі зіниці
Е. Рожеве забарвлення шкіри

Антидотом для лікування гострих отруєнь ціанідами є (доц. Ткачишин В.С.):
А. Тетацин кальцію
В. Купреніл
С. Метиленовий синій
Д. Ізонітразін
Е. Сукцимер

Антидотом при отруєннях ціанідами є:
А. Д-пеніциламін
В. Дефероксамін
С. Дипіроксим
Д. Унітіол
Е. Амілнітрит

Вкажіть, при хронічному отруєнні якою речовиною у хворого з’являються на нігтях
смуги Меєса (доц. Ткачишин В.С.):
А. Бензолом
В. Миш’яком
С. СО
Д. Свинцем
Е. Ціанідами

Вплив свинцю на організм людини у виробничих умовах призводить до розвитку
(доц. Ткачишин В.С.):
A. Гострої та хронічної інтоксикації
B. Гострої інтоксикації
C. Хронічної інтоксикації
Д. Гострої та підгострої інтоксикації
E. Підгострої та хронічної інтоксикації

113

В основі патогенезу хронічної інтоксикації свинцем є (доц. Ткачишин В.С.):
A. Порушення синтезу порфирінів і гему
B. Пригнічення гемопоезу
C. Гемоліз еритроцитів
Д. Утворення метгемоглобіну
E. Утворення карбоксигемоглобіну

Що є головним в патогенезі хронічної свинцевої інтоксикації:
А. Порушення біосинтезу порфіринів і гему
В. Порушення в білковому обміні
С. Порушення електролітного обміну
Д. Пригнічення детоксикаційної системи печінки
Е. Вплив на обмін катехоламінів

Назвіть основний шлях проникнення свинцю в організм в умовах виробництва:
А. Шкіряні покриви
В. Слизова оболонка порожнини рота
С. Слизова оболонка шлунку
Д. Слизова оболонка кишечнику
Е. Інгаляційний шлях та слизова оболонка порожнини рота

Які патологічні стани органів шлунково-кишкового тракту найбільш характерні для
свинцевої інтоксикації:
А. Гастродуоденіт
В. Гострий гепатит
С. Кишкова коліка
Д. Холецистит
Е. Панкреатит

Вкажіть, що є найбільшим депо свинцю в організмі (доц. Ткачишин В.С.):
A. Печінка
B. Нирки
C. Кістки
Д. Шкіра
E. Органи кровотворення

Темно-сіра або лілувата облямівка на яснах характерна особливість хронічного
отруєння (доц. Ткачишин В.С.):
A. Свинцем
B. Бензолом
C. Аміно- та нітросполуками бензолу
Д. Сполуками миш’яку
E. СО


114
Вкажіть, при отруєнні якими речовинами в крові появляються сидероцити:
А. Бензолом
В. Сірковуглецем
С. Свинцем
Д. ТЕС
Е. Марганцем

Якими ознаками характеризується свинцева коліка:
А. Різкий переймоподібний болем в животі
В. Закрепами
С. Гіпертензією
Д. Порфіринурією
Е. Усіма перерахованими

Специфічне ураження м’язів розгиначів кисті та і пальців верхніх кінцівок по типу
„висячої кисті” розвивається при хронічному отруєнні (доц. Ткачишин В.С.):
A. Аміно- та нітросполуками бензолу
B. Бензолом
C. Свинцем
Д. Сполуками миш’яку
E. СО

Специфічна коліка розвивається при хронічному отруєнні (доц. Ткачишин В.С.):
A. Свинцем
B. Бензолом
C. Аміно- та нітросполуками бензолу
Д. Сполуками миш’яку
E. СО

При хронічній інтоксикації свинцем уражується (доц. Ткачишин В.С.):
A. Нервова система
B. Серцево-судинна система
C. Система травлення
Д. Система крові
E. Всі перераховані

При хронічній інтоксикації свинцем основним є ураження (доц. Ткачишин В.С.):
A. Системи крові
B. Серцево-судинної системи
C. Системи травлення
Д. Нервової системи
E. Опорно-рухового апарату

При хронічній інтоксикації свинцем уражується (доц. Ткачишин В.С.):
A. Опорно-руховий апарат

115
B. Сечостатева система
C. Система дихання
Д. Система крові
E. Всі перераховані

Заняття 9. Тема 11
Професійні отруєння пестицидами

Вкажіть антидот при гострому отруєнні РОС (доц. Ткачишин В.С.):
А. Метиленовий синій
В. Унітіол
С. Атропін
Д. Амілнітрит
Е. Дипіроксим

Розташуйте у правильній послідовності важкість клінічних проявів при отруєнні
пестицидами (від меншого до більшого) (доц. Ткачишин В.С.):
A. Піретроїди, карбамати, ФОС
B. Карбамати, піретроїди, ФОС
C. ФОС, піретроїди, карбамати
Д. ФОС, карбамати, піретроїди
E. Карбамати, ФОС, піретроїди

Розташуйте у правильній послідовності важкість клінічних проявів при отруєнні
пестицидами (від більшого до меншого) (доц. Ткачишин В.С.):
A. Піретроїди, карбамати, ФОС
B. Карбамати, піретроїди, ФОС
C. ФОС, піретроїди, карбамати
Д. ФОС, карбамати, піретроїди
E. Карбамати, ФОС, піретроїди

Які з приведених груп пестицидів найменш токсичні для людини?
А. ФОС
В. РОС
С. ХОС
Д. Синтетичні перетроїди
Е. Похідні карбамінових кислот

Визначення активності холінестерази важливе при отруєнні (доц. Ткачишин В.С.):
A. ФОС
B. Піретроїдами
C. Карбаматами
Д. Всіма перерахованими
E. Жодним з перерахованих


116
Визначення активності холінестерази важливе при отруєнні (доц. Ткачишин В.С.):
A. РОС
B. ХОС
C. Нітро- та хлорпохідними фенолу
Д. Миш’якмісткими пестицидами
E. Жодним з перерахованих

Активність холінестерази крові відновлюється швидше у такому порядку (доц.
Ткачишин В.С.):
A. ФОС, карбамати, піретроїди
B. Карбамати, піретроїди, ФОС
C. ФОС, піретроїди, карбамати
Д. Піретроїди, карбамати, ФОС
E. Карбамати, ФОС, піретроїди

Який антидот не застосовується при отруєннях пестицидами (доц. Ткачишин В.С.):
A. Унітіол
B. Атропіну сульфат
C. Ізонітрозин
Д. Пентацин
E. Застосовуються всі перераховані

Який антидот не застосовується при отруєннях пестицидами (доц. Ткачишин В.С.):
A. Дипіроксим
B. Атропіну сульфат
C. Метиленовий синій
Д. Тетацин-кальцій
E. Застосовуються всі перераховані

Які з наведених препаратів відносять до групи реактиваторів ацетилхолінестерази:
А. Атропін
В. Платифілін
С. Дипіроксин
Д. Дібазол
Е. Хлористий кальцій

Вкажіть, які аналоги з перерахованих груп пестицидів застосовуються в медицині в
якості лікарських засобів (доц. Ткачишин В.С.):
A. ФОС
B. ХОС
C. Піретроїди
Д. РОС
E. Миш’якмісткі сполуки

Основний патогенетичний механізм дії ФОС (доц. Ткачишин В.С.):

117
A. Руйнування холінестерази
B. Активація холінестерази
C. Пригнічення холінестерази
Д. Збільшення синтезу холінестерази
E. Зменшення синтезу холінестерази

Отруєння якими пестицидами може бути, якщо активність холінестерази складає
30% (доц. Ткачишин В.С.):
A. ФОС
B. ХОС
C. Нітро- та хлорпохідними фенолу
Д. РОС
E. ММП

Подразнення Н-холінорецепторів обумовлює ефект дії ФОС (доц. Ткачишин В.С.):
A. Мускариноподібний
B. Нікотиноподібний
C. Центральний
Д. Холінолітичний
E. Адренергічний

ФОС з фармакологічної точки зору мають (доц. Ткачишин В.С.):
A. Ангіопаралітичний ефект
B. Центральний ефект
C. Знеболюючий ефект
Д. Гіпертонічний ефект
E. Паралітичний ефект

ФОС з фармакологічної точки зору мають (доц. Ткачишин В.С.):
A. Периферичний ефект
B. Нейропаралітичний ефект
C. Нікотиноподібний ефект
Д. Гангліоблокуючий ефект
E. Спазмолітичний ефект

ФОС з фармакологічної точки зору мають (доц. Ткачишин В.С.):
A. Ангіоспастичний ефект
B. Мускариноподібний ефект
C. Симпатоадреналовий ефект
Д. Парасимпатичний ефект
E. Гіпотонічний ефект

Подразнення М-холінорецепторів обумовлює ефект дії ФОС (доц. Ткачишин В.С.):
A. Мускариноподібний
B. Нікотиноподібний

118
C. Периферичний
Д. Холінолітичний
E. Адренергічний

Який симптом не є наслідком периферичної М-холіноміметичної дії ФОС:
А. Міоз
В. Гіперсаліація
С. Бронхорея
Д. Тахікардія
Е. Гіпергідроз

Назвіть характерну ознаку мускариноподібної дії при гострому отруєнні ФОС:
А. Мідріаз
В. Міоз
С. Гіпертензія
Д. Тахікардія
Е. Судоми

При отруєнні ФОС не відмічається (доц. Ткачишин В.С.):
A. Легка форма гострого отруєння
B. Середньої важкості форма гострого отруєння
C. Тяжка форма гострого отруєння
Д. Підгостре отруєння
E. Хронічне отруєння

Яка дія не характерна для отруєння ФОС:
А. Алергічна
В. Подразнююча
С. Гепатотропна
Д. Нейротоксична
Е. Ембріотоксична

Який симптомокомплекс не властивий для інтоксикації ФОС:
А. Енцефалопатія
В. Астено-вегетативний
С. Полінейропатія
Д. Міофібриляції
Е. Менінгіт

Які клінічні ознаки характерні для дії ФОС:
А. Мідріаз
В. Міоз
С. Лихоманка
Д. Тахікардія
Е. Гіпосалівація

119

Міоз – характерна особливість отруєння (доц. Ткачишин В.С.):
A. ФОС
B. ХОС
C. Нітро- та хлорпохідними фенолу
Д. РОС
E. ММП

Гіперсалівація, гіпергідроз, бронхорея – характерні для отруєння (доц. Ткачишин
В.С.):
A. ХОС
B. ФОС
C. Нітро- та хлорпохідними фенолу
Д. РОС
E. ММП

Визначте правильний порядок поетапного розвитку симптоматики при отруєнні
ФОС по ефектам (доц. Ткачишин В.С.):
A. Мускариноподібний, нікотиноподібний, центральний
B. Мускариноподібний, центральний, нікотиноподібний
C. Центральний, мускариноподібний, нікотиноподібний
Д. Центральний, нікотиноподібний, мускариноподібний
E. Нікотиноподібний, мускариноподібний, центральний

Мускариноподібний ефект дії ФОС не проявляється (доц. Ткачишин В.С.):
A. Відчуттям стиснення у грудях
B. Посиленням бронхіальної секреції та гіперсалівацією
C. Проносом
Д. Болем у шлунку
E. Ністагмом

Назвіть характерну ознаку мускариноподібної дії при гострому отруєнні ФОС:
А. Тахікардія
В. Гіпертензія
С. Судоми
Д. Сухість слизових оболонок
Е. Бронхорея

Мускариноподібний ефект дії ФОС не проявляється (доц. Ткачишин В.С.):
A. Блідістю шкіри
B. Бронхоспазмом
C. Посмикуванням м’язів обличчя та шиї
Д. Звуженням зіниць
E. Брадикардією


120
Назвіть характерну ознаку мускариноподібної дії при гострому отруєнні ФОС:
А. Мідріаз
В. Гіпертензія
С. Судоми
Д. Тахікардія
Е. Бронхоспазм

Яка клінічна ознака не характерна для мускаринового ефекту дії ФОС:
А. Ністагм
В. Міоз
С. Бронхорея
Д. Бронхоспазм
Е. Брадикардія

Мускариноподібний ефект отруєння ФОС найкраще знімається (доц. Ткачишин
В.С.):
A. Холінолітиками
B. Реактиваторами холінестерази
C. Гангліоблокаторами
Д. Адреноміметиками
E. Адреноблокаторами

Центральний ефект дії ФОС не проявляється (доц. Ткачишин В.С.):
A. Головним болем
B. Порушення сну та психіки
C. Посиленням бронхіальної секреції та гіперсалівацією
Д. Неспокоєм
E. Судомами

Нікотиноподібний ефект дії ФОС не проявляється (доц. Ткачишин В.С.):
A. Посмикуванням м’язів повік
B. Підвищення артеріального тиску
C. Посмикуванням м’язів обличчя та шиї
Д. Звуженням зіниць
E. Ністагмом

Назвіть характерну ознаку нікотиноподібної дії при гострому отруєнні ФОС:
А. Ністагм
В. Міоз
С. Бронхорея
Д. Брадикардія
Е. Бронхоспазм

Назвіть характерну ознаку нікотиноподібної дії при гострому отруєнні ФОС:
А. Бронхоспазм

121
В. Гіпотонія
С. Брадікардія
Д. Фібриляція м’язів
Е. Гіперсалівація

Нікотиноподібний ефект отруєння ФОС найкраще знімається (доц. Ткачишин В.С.):
A. Холінолітиками
B. Реактиваторами холінестерази
C. Гангліоблокаторами
Д. Адреноміметиками
E. Адреноблокаторами

Які препарати необхідно вводити при підвищенні артеріального тиску і брадикардії,
які розвиваються внаслідок отруєння ФОС:
А. Холінолітики
В. Серцеві глікозиди
С. Антагоністи кальцію
Д. Гангліоблокатори
Е. Діуретики

Що не входить до патогенезу токсичного набряку легенів при гострому отруєнні
ФОС:
А. Гостра лівошлуночкова недостатність
В. Бронхорея
С. Бронхоспазм
Д. Підвищення тиску в системі легеневої артерії
Е. Порушення функції дихальних м’язів

Для отруєння якими пестицидами характерною ознакою є звуження зіниць:
А. ХОС
В. ФОС
С. РОС
Д. Нітро- і хлорпохідними фенолу
Е. Сполуками які містять арсен

Який препарат відносяться до групи реактиваторів холінестерази:
А. Діпіроксім
В. Сукцімер
С. Атропін
Д. Унітіол
Е. Бензогексоній

Антидотом при отруєнні ФОС є (доц. Ткачишин В.С.):
A. Кисень
B. Пентацин

122
C. Унітіол
Д. Реактиватори холінестерази
E. Специфічний антидот відсутній, симптоматичне лікування

Антидотом при отруєнні ФОС є (доц. Ткачишин В.С.):
А. Тетацин кальцію
В. Атропіну сульфат
С. Тіосульфат натрію
Д. Унітіол
Е. Хромосмон

Антидотами при отруєннях ФОС є:
А. Бемегрид, атропін, унітіол
В. Метиленова синька, тетацин, хромосмон
С. Діпіроксім, атропін, ізонітразін
Д. Унітіол, сукцімер, тетацин
Е. Атропін, хромосмон, пірідоксим

Антидотом при отруєнні ФОС є (доц. Ткачишин В.С.):
A. Комплексони
B. Холінолітики
C. Тіосульфат натрію
Д. Гангліоблокатори
E. Унітіол

Основний патогенетичний механізм дії ХОС (доц. Ткачишин В.С.):
A. Блокують сульфгідрильні групи ферментів і білків
B. Гемолітичний ефект
C. Пригнічення холінестерази
Д. Посилення процесів окислення з одночасним гальмуванням утворення АТФ і
пригніченням фосфорилювання
E. Багатогранний, до кінця не з’ясований

Вкажіть на основний патогенетичний механізм при отруєннях ХОС:
А. Блокада холінестерази
В. Утворення метгемоглобіну
С. Блокада ферментів тканинного дихання
Д. Порушення порфіринового обміну
Е. Внутрішньосудинний гемоліз еритроцитів

При отруєнні ХОС виникає (доц. Ткачишин В.С.):
A. БА
B. Кропив’янка, дерматит, екзема
C. Алергійний риніт
Д. Може виникати любе захворювання з перерахованих вище

123
E. Такі прояви при отруєнні ХОС не виникають

Який синдром не властивий для клінічної картини хронічної інтоксикації ХОС:
А. Токсичної коми
Б. Поліневритичний
С. Хронічної ниркової недостатності
Д. Астено-вегетативний
Е. Синдром токсикоалергічного гепатиту

Характерних клініко-об’єктивних проявів не має отруєння (доц. Ткачишин В.С.):
A. ФОС
B. ХОС
C. Похідними карбамінових кислот (карбаматами)
Д. РОС
E. ММП

Антидотом при отруєнні ХОС є (доц. Ткачишин В.С.):
A. Кисень
B. Пентацин
C. Унітіол
Д. Реактиватори холінестерази
E. Специфічний антидот відсутній, симптоматичне лікування

Доцільні заходи при гострому отруєнні ХОС, що потрапили до травного каналу:
А. Введення амілнітриту
В. Промивання шлунку із застосуванням блювотних засобів, сорбентів
С. Введення атропіну
Д. Введення серцевих глікозидів
Е. Застосування транквілізаторів

Назвіть непоказаний захід при гострому отруєнні ХОС:
А. Форсований діурез
В. Дезінтоксикаційні процедури (плазмофорез)
С. Введення гепато- та кардіопротекторів
Д. Призначення цитохрому С та антиоксидантів
Е. Застосовуються всі перераховані

Назвіть раціональний захід профілактики отруєння ХОС:
А. Попередні та періодичні медичні огляди
В. Ретельний санітарний нагляд за зберіганням і застосуванням пестицидів
С. Обмеження часу контакту з пестицидами
Д. Дотримання правил особистої гігієни
Е. Усе назване вірно.

Основний патогенетичний механізм при отруєннях ММП (доц. Ткачишин В.С.).

124
A. Блокада холінестерази
В. Утворення метгемоглобіну
С. Блокада ферментів тканинного дихання
Д. Блокада сульфгідрильних груп
Е. Внутрішньосудинний гемоліз еритроцитів

Вкажіть клінічну форму гострого отруєння ММП (доц. Ткачишин В.С.):
A. Гіпертензивна
B. Судомна
C. Паралітична
Д. Сопорозна
E. Клонічна

Вкажіть клінічну форму гострого отруєння ММП (доц. Ткачишин В.С.):
A. Шлунково-кишкова
B. Церебральна
C. Аритмічна
Д. Ортостатична
E. Арефлекторна

Вкажіть клінічну форму гострого отруєння ММП (доц. Ткачишин В.С.):
A. Апоплексична
B. Гемолітична
C. Дихальна
Д. Гіпотонічна
E. Серцево-судинна

Клінічна картина холери виникає при отруєнні (доц. Ткачишин В.С.)?
A. ФОС
B. ХОС
C. Нітро- та хлорпохідними фенолу
Д. РОС
E. ММП

Схильність до кровотеч виникає при отруєнні (доц. Ткачишин В.С.):
A. ФОС
B. ХОС
C. Карбаматами
Д. ММП
E. Нітро- та хлорпохідними фенолу

Який вид анемії розвивається при інтоксикації ММП?
А. Апластична
В. Залізодефіцитна
С. Гемолітична

125
Д. Гіперсидеремічна
Е. Мегалобластична

Гемолітичний ефект мають (доц. Ткачишин В.С.):
A. РОС
B. ХОС
C. Нітро- та хлорпохідні фенолу
Д. Піретроїди
E. ММП

При гострих інтоксикаціях ММП, що потрапили через дихальні шляхи не
характерно:
А. Ураження слизових оболонок дихальних шляхів
В. Металевий присмак у роті
С. Ураження слизових оболонок очей
Д. Закреп
Е. Профузний кривавий пронос

Меланодермія – характерна пігментація шкіри для отруєння (доц. Ткачишин В.С.):
A. ФОС
B. ХОС
C. ММП
Д. РОС
E. Нітро- та хлорпохідними фенолу

Канцерогенами є (доц. Ткачишин В.С.):
A. ММП
B. ХОС
C. Нітро- та хлорпохідні фенолу
Д. Піретроїди
E. РОС

Рак шкіри може розвиватися при отруєнні (доц. Ткачишин В.С.):
A. ФОС
B. ХОС
C. ММП
Д. РОС
E. Нітро- та хлорпохідними фенолу

Яка дія на організм властива тільки ММП:
А. Токсикоалергічне ураження нирок
В. Токсичне ураження печінки
С. Гемоліз еритроцитів
Д. Загальнотоксична дія
Е. Блокування ацетилхолінестерази

126

Біло-сірі смуги Меєса на нігтях характерні для отруєння (доц. Ткачишин В.С.):
A. ФОС
B. ММП
C. Нітро- та хлорпохідними фенолу
Д. РОС
E. ХОС

Антидотом при отруєннях миш’якмісткими пестицидами є (доц. Ткачишин В.С.):
A. Атропіна сульфат
В. Ізонітразін
С. Унітіол
Д. Діпіроксим
Е. Пентацин

Антидотом при отруєннях ММП є (доц. Ткачишин В.С.):
А. Ізонітрозин
В. Метиленовий синій
С. Діпіроксім
Д. Тіосульфат натрію
Е. Атропіна сульфат

Основний патогенетичний механізм дії нітро- та хлорпохідних фенолу (доц.
Ткачишин В.С.):
A. Блокують сульфгідрильні групи ферментів і білків
B. Гемолітичний ефект
C. Посилення процесів окислення і пригнічення фосфорилювання
Д. Пригнічення холінестерази
E. Багатогранний, до кінця не з’ясований

Метгемоглобіноутворювачами є (доц. Ткачишин В.С.):
A. ММП
B. ХОС
C. РОС
Д. Нітро- та хлорпохідні фенолу
E. Всі перераховані

Метгемоглобіноутворювачами є (доц. Ткачишин В.С.):
A. Піретроїди
B. ХОС
C. РОС
Д. ММП
E. Жоден з перерахованих

Клініка по типу „теплового удару” характерна для отруєння (доц. Ткачишин В.С.):

127
A. Нітро- та хлорпохідними фенолу
B. ХОС
C. Карбаматами
Д. ММП
E. ФОС

Який антидот використовують при гострому отруєнні нітрофенольними сполуками
(доц. Ткачишин В.С.)?
А. Десферал
В. Метиленовий синій
С. Натрію тіосульфат
Д. Сукцимер
Е. Пентацин

Антидотом при отруєннях нітрофенольними пестицидами є:
А. Атропін
В. Метиленова синька
С. Діпіроксім
Д. Унітіол
Е. Д-пеніциламін

За своїм патогенетичним механізмом дії карбамати подібні до (доц. Ткачишин В.С.):
A. РОС
B. ХОС
C. Нітро- та хлорпохідних фенолу
Д. Піретроїдів
E. ММП

За своїм патогенетичним механізмом дії карбамати подібні до (доц. Ткачишин В.С.):
A. ФОС
B. ХОС
C. Нітро- та хлорпохідних фенолу
Д. РОС
E. ММП

Вкажіть основний патогенетичний механізм при отруєннях карбаматами:
А. Блокада холінестерази
В. Утворення метгемоглобіну
С. Блокада ферментів тканинного дихання
Д. Блокада сульфгідрильних груп ферментів
Е. Внутрішньосудинний гемоліз еритроцитів

Отруєння якими пестицидами може бути, якщо активність холінестерази складає
75% (доц. Ткачишин В.С.):
A. Карбаматами

128
B. ХОС
C. Нітро- та хлорпохідними фенолу
Д. РОС
E. ММП

Канцерогенами є (доц. Ткачишин В.С.):
A. РОС
B. ХОС
C. Нітро- та хлорпохідні фенолу
Д. Піретроїди
E. Карбамати

При отруєнні карбаматами спостерігається (доц. Ткачишин В.С.):
A. Дерматоз
B. Кропив’янка
C. Кон’юнктивіт
Д. Все перераховане
E. Жодне з перерахованих

Для отруєння якими пестицидами характерною ознакою є міоз:
А. ХОС
В. РОС
С. Ціаніди
Д. Карбамати
Е. Сполуки миш’яку

Що відрізняє отруєння карбаматами від отруєння ФОС (доц. Ткачишин В.С.):
A. Звуження зіниць
B. Алергічні висипання на шкірі
C. Посмикування м’язів обличчя та шиї
Д. Бронхоспазм
E. Брадикардія

Основний патогенетичний механізм дії РОС (доц. Ткачишин В.С.):
A. Блокують сульфгідрильні групи ферментів і білків
B. Блокада церулоплазміну
C. Пригнічення холінестерази
Д. Посилення процесів окислення і пригніченням фосфорилювання
E. Блокада ферментів тканинного дихання

Найбільш характерне ураження яких органів властиве при отруєнні РОС:
А. Опорно-руховий апарат
В. Кістковий мозок
С. Нервова система
Д. Кришталик

129
Е. Кишечник

Гінгівіт – характерна особливість отруєння (доц. Ткачишин В.С.):
A. ФОС
B. ХОС
C. Карбаматами
Д. РОС
E. ММП

Найбільший капіляротоксичний ефект виникає при отруєнні (доц. Ткачишин В.С.):
A. ФОС
B. ХОС
C. РОС
Д. Карбаматами
E. Піретроїдами

Еретизм – характерна особливість отруєння (доц. Ткачишин В.С.):
A. ФОС
B. РОС
C. Карбаматами
Д. ХОС
E. ММП

Схильність до кровотеч виникає при отруєнні (доц. Ткачишин В.С.):
A. ФОС
B. ХОС
C. Карбаматами
Д. РОС
E. Піретроїдами

Лабораторний метод діагностики хронічної інтоксикації РОС (доц. Ткачишин В.С.):
А. Загальний аналіз крові
В. Виявлення ртуті в біосередовищах з організму людини
С. Біохімічний аналіз крові
Д. Виділення ртуті з повітрям, що видихається
Е. Імунологічне дослідження крові

Препарати етіопатогенетичної терапії при інтоксикації РОС:
А. Антиоксиданти
В. Холінолітики
С. Серцеві глікозиди
Д. Тіолові сполуки
Е. Бета-адреноблокатори

Антидотом при отруєнні РОС є (доц. Ткачишин В.С.):

130
A. Діпіроксім
B. Атропін
C. Унітіол
Д. Реактиватори холінестерази
E. Метиленова синька

При інтоксикації якою групою пестицидів доцільно застосування розчину унітіолу:
А. ХОС
В. ФОС
С. РОС
Д. Нітро- і хлорпохідні фенолу
Е. Ціаніди

Лікування хворих з хронічною інтоксикацією РОС проводиться переважно на
курортах із застосуванням (доц. Ткачишин В.С.):
А. Кумисотерапії
В. Радонових ванн
С. Мінеральних вод
Д. Сірководневих ванн
Е. Грязєвих ванн

Вкажіть специфічний антидот при отруєнні ФОС:
А. Метиленовий синій
В. Тетацин-кальцію
С. Атропін
Д. Пентацин
Е. Унітіол

Список скорочень

БА – бронхіальна астма
ВПП – втрата професійної працездатності
ДН – дихальна недостатність
ДО – дихальний об’єм
ЕКГ – електрокардіографія
ЕМП – електромагнітне поле
ЖЄЛ – життєва ємність легень
КТ – комп’ютерна томографія
ЛКК – лікарська консультативна комісія
ЛПЗ – лікувально-профілактичний заклад
МВЛ – максимальна вентиляція легень
ММП – миш’якмісткі пестициди
МОШ25 – об’єм форсованого видиху на рівні 25% ЖЄЛ
МОШ50 – об’єм форсованого видиху на рівні 50% ЖЄЛ
МОШ75 – об’єм форсованого видиху на рівні 75% ЖЄЛ

131
МСЕК – медико-соціальна експертна комісія
МСЧ – медико-санітарна частина
НВЧ – надвисокі частоти
НЦД – нейроциркуляторна дистонія
ОФВ1 – об’єм форсованого видиху за 1 сек
РЕГ – реоенцефалографія
РОС – ртутьорганічні сполуки
СЕС – санітарно-епідеміологічна станція
СО – оксид вуглецю (чадний газ)
ТЕС – тетраетилсвинець
ФЖЄЛ – форсована життєва ємність легень
ФОС – фосфорорганічні сполуки
ХОД – хвилинний об’єм дихання
ХОС – хлорорганічні сполуки