Коагулограма

Ферменти сироватки (плазми) крові

Деякі біохімічні показники сироватки крові

Гормони крові

Екскреція метаболітів кортикостероїдів і катехоламінів з сечею

Мієлограма в нормі (за A.I.Грабовою, 1979)

Загальний аналіз сечі

2. Провести бімануальне обстеження.

1) вдягнути оглядові рукавички;

2) першим та другим пальцями лівої (правої) руки розвести великі соромні губи, середній палець «домінантної» руки розташувати на рівні задньої спайки, обережно натиснути на неї, щоб відкрити вхід до піхви;

3) обережно та повільно ввести середній палець, потім вказівний палець в піхву по задній стінці до склепіння та шийки матки, четвертий та п'ятий пальці привести до долоні, великий палець відвести до верху;

4) визначити довжину піхвової частини шийки матки (см);

5) визначити консистенцію шийки матки (щільна, м’яка);

6) визначити прохідність зовнішнього вічка цервікального каналу (закритий, пропускає кінчик пальця);

7) оцінити болісність екскурсії шийки матки;

8) другу долоню обережно покласти на живіт (над симфізом) та помірно надавити для визначення дна тіла матки;

9) вивести тіло матки між двома руками та визначити:

· визначити положення матки відносно шийки матки (anteflexio, retroflexio)

· розміри тіла матки (нормальні, зменшені, збільшені)

· консистенцію тіла матки (щільно-еластична, м'яка, ущільнена)

· визначити рухомість тіла матки (відносно рухома, обмежено рухома)

· визначити чутливість при пальпації (болісна, безболісна)

10) розмістити пальці в дні бокових склепінь та використовуючи обидві руки пропальпувати вагінальні склепіння та додатки матки, визначити розмір, рухливість та болісність додатків матки;

11) визначити ємкість піхвових склепінь.

3. Приготувати мазки з вмісту цервікального каналу та уретри для виявлення гонококу

Для взяття будь-якого мазка треба мати:

• піхвові дзеркала;

• ложечку Фолькмана чи гінекологічний шпатель;

• пінцет;

• предметне скельце;

• ватну кульку;

• розчин антисептика;

• бланк направлення в лабораторію.

Підготовка хворої:

• покласти хвору на гінекологічне крісло;

• провести туалет зовнішніх статевих органів;

• ввести гінекологічне дзеркало в піхву, вивести шийку матки в дзеркалах.

з уретри і п і хви :

· миють руки з милом пі д проточною водою , витирають рушником ;

· одягають гумов і рукавички ;

· на г і неколог і чному кр і сл і обмивають зовн і шн і статев і органи розчином перманганатукал і ю (1:5000) зверху вниз у напрямку прямо ї кишки , висушують марлевим тампоном ;

· розводять статеву щ і лину 1 - м і 2- м пальцями л і во ї руки ;

· роблять масаж уретри пальцем , введеним у п і хву ;

· мі кроб і олог і чну петлю прожарюють у полум’ ї, охолоджують ;

· стерильною петлею беруть вид і лення і р і вном і рно тонким шаром розтирають на знежире ному (його протирають спиртом) предметному склі;

· у раз і в і дсутност і вид і лень стерильну м і кроб і олог і чну петлю обережно , пов і льно вводять в уретру на глибину 2-3 см ;

· легенько притискаючи петлю до ст і нок уретри роблять зскр і бки з і слизово ї оболонки уретри і розтирають ї х на предметному скл і;

· препарат висушують на пов і тр і при к і мнатн і й температур і;

· на скл і роблять позначку “У” ( уре тра);

Із цервікального каналу:

· шийку матки протирають сухим стерильним тампоном;

· стерильну мі кроб і олог і чну петлю о бережно вводять у канал шийки на глибину 1-2 смі легенько з і шкрябують секрет ;

· взятий матер і ал розтирають тонким р і вном і рним шаром на

· знежиреному предметному скл і;

· роблять позначку “Ш” ( ши йка);

4. Виконати катетеризацію сечового міхура

• пер ед катетеризацією проводять підмивання чи спринцювання піхви розчином антисептика

• положення пацієнтки – лежачи на спині із зігнутими та розведеними ногами

• лівою рукою розводять статеві губи, а правою, за допомогою серветки, змоченої розчином фурациліну, промивають зовнішні статеві органи в напрямку від уретри до заднього проходу

• проксимальний кінець сечового катетера змащують стерильною вазелиновою олією та беруть його пінцетом таким чином, щоб від відступав від пацієнтки на 3-5 см, а дистальний кінець фіксований між 4 і 5 пальцями

• кінець катетера вводять в зовнішній отвір сечівника та просувають на 8-10 см

• про знаходження катетера в сечовому міхурі свідчить поява сечі

• через просвіт катетера вводиться рідина для роздування балона

• катетер підтягується назовні до моменту фіксації в сечовому міхурі

• до катетера під’єднується сечоприймач

5. Методика переливання крові (Костя)

6. Оцінити ступінь чистоти вмісту піхви по мазку (Костя)

Підготовка пацієнтів:

· протягом 3 годин утриматись від сечовиділення

· протягом 3 днів утриматись від статевих контактів

· протягом 14 днів не приймати антибактеріальні та протигрибкові препарати

· забір матеріалу проводити не раніше 3 днів з моменту закінчення менструації

· протягом 3 днів не використовувати вагінальні свічки та тампони

Матеріал: виділення із вагіни, шийки матки та уретри на склі

Стабільність проби: на склі протягом 7 днів при температурі (+20⁰) – (+25)⁰С

Метод визначення: мікроскопія

Аналіз виділень з піхви - процес дослідження , дані якого свідчать про стан жіночих статевих органів ( відсутність чи наявність патологічних процесів).

6. Оцінити ступінь чистоти вмісту піхви по мазку (Костя)

Виділення сечостатевих органів у жінок складаються з:

1. Плоского епітелію, який в нормі вистилає внутрішню поверхню піхви та шийки матки.

2. Слизу, що виробляється залозами піхви та шийки матки.

3. Лейкоцитів, які сприяють знищенню та виведенню мікроорганізмів.

4.Еритроцитів, що можуть бути присутні в мазку при недотриманні правил забору матеріалу (не раніше 3 днів з моменту закінчення менструації) та при пошкодженні судин.

5. Мікроорганізмів - ​У жінок репродуктивного віку найбільшу кількість мають складати лактобактерії. Вони виробляють велику кількість молочної кислоти, яка запобігає розмноженню патогенних мікрорганізмів.

6. Дріжджеподібного грибка. В нормі в невеликій кількості у виділеннях жінок можуть бути присутні спори дріжджеподібного грибка, які не викликають ніяких симптомів.

В залежності від характеру та кількості мікрофлори і клітинного складу виділень існує 4 ступені чистоти піхви:

І ступінь - У мазку містяться епітеліальні клітини в невеликій кількості, лактобактерії, середовище піхви кисле. У виділеннях повністю відсутні лейкоцити і хвороботворні мікроорганізми.

ІІ ступінь - У мазку визначаються одиничні лейкоцити, кількість лактобактерій знижується, спостерігаються окремі хвороботворні мікроби, середовище піхви кисле.

ІІІ ступінь - У мазку підвищений вміст лейкоцитів, відсутні лактобактерії, визначаються стрептококи, стафілококи, кишкова паличка. Піхвовий вміст має лужну реакцію.

ІV ступінь - Повністю відсутні лактобактерії, лейкоцити містяться у великій кількості, присутня патогенна мікрофлора. Середовище піхви лужне.

Перша і друга ступені чистоти піхви відносяться до норми, третя і четверта свідчать про розвиток запалення.

7. Провести огляд шийки матки в дзеркалах

1) вдягнути оглядові рукавички;

2) взяти гінекологічне дзеркало в домінуючу руку;

3 ) пальцями другої руки обережно розвести статеві губи, повільно ввести закрите дзеркало в піхву не торкаючись уретри та клітора;

4 ) гінекологічне дзеркало розвернути в піхві та відкрити для огляду шийки матки;

5 ) оцінити вагінальну частину шийки матки та стінок піхви:

· колір та стан слизової оболонки піхви (гіперемія, набряк)

· характер піхвових виділень (фізіологічні, патологічні)

· форму шийки матки (конічна, циліндрична) ,

· довжину піхвової частини шийки матки (см)

· форму зовнішнього вічка цервікального каналу (кругла, щілиноподібна, наявність розривів)

· характер виділень з цервікального каналу (слизові, кров’яні, гнійні, водянисті)

6) обережно видалити дзеркало.

8. Провести забір матеріалу з піхви та шийки матки для цитологічного дослідження традиційним методом та методом рідинної цитології

Забір матеріалу проводять із каналу шийки матки та задньої частини склепіння піхви для бактеріоскопічиого дослідження, яке застосовується з метою діагностики запальних процесів, а також для визначення різновиду мікробного чинника, ступеня чистоти піхви, що є необхідним перед гінекологічними операціями та діагностичними маніпуляціями.

Підготовка до дослідження:

Не можна проводити спринцювання та лікувальні процедури, пов’язані з уведенням фармакологічних засобів до піхви; не можна мати напередодні статевих зносин; іноді рекомендують напередодні провести аліментарну провокацію на гонорею (вживати гострі страви, пиво).

Обладнання:

Гінекологічне крісло, піхвові дзеркала, предметне скло, дві ложечки Фолькмана або пінцети, корнцанг, шпатель, стерильний перев’язувальний матеріал, стерильні рукавички, чиста пелюшка, дезинфікуючий розчин, олівець по склу.

Техніка виконання

1. Запропонувати жінці лягти на гінекологічне крісло на чисту пелюшку.

2. Підготувати предметне скло (розділити скло відповідно до місця взяття матеріалу на три частини спеціальним олівцем та позначити ці частини буквами “С”, “V”. Скло мусить бути чистим сухим та знежиреним.

3. Надягнути стерильні рукавички.

4. Пальцями лівої руки розвести соромітні губи.

5. Вказівний палець правої руки увести в піхву.

6. Увести дзеркала в піхву.

7. Протерти шийку матки ватною кулькою.

8. Взяти ложечку Фолькмана й увести в канал шийки матки.

9. Шляхом зскрібка взяти матеріал.

10. Отриманий матеріал нанести на предметне скло із позначкою “С”.

11. Не виймаючи дзеркал із піхви, другою ложечкою Фолькмана взяти матеріал із задньої частини склепіння піхви.

12. Одержаний матеріал нанести на предметне скло із позначкою “V”.

13. Вийняти дзеркала.

14. Заповнити супровідні документи (направлення, в якому вказати прізвище, ім’я та по батькові жінки, відділення, місце проживання, дату взяття мазка, мсту дослідження, прізвище лікаря).

Оцінка результатів дослідження

Місця взяття матеріалу зумовлені наявністю циліндричного епітелію та можливим місцем перебування там збудника гонореї.

У дорослих здорових жінок виділення з піхви білуваті, вершкоподібні, іноді крихкуватої консистенції, кислої реакції. Вони складаються із злущених клітин плоского епітелію, мікрофлори та транссудату.

Під час запальних процесів кількість епітеліальних клітин значно збільшується, іноді вони разом із лейкоцитами покривають усе поле зору під мікроскопом. Під час патологічного запального процесу змінюється і характер виділень. Вони стають рідкої консистенції, жовто-зеленого чи іншого кольору, може з’являтися кров.

Змінюється і кількість мікрофлори піхви, що призводить до зміни рН виділень (чим менша паличок молочно-кислого бродіння, то більш лужна реакція).

Рідинна цитологія (ПАП-тест) - вид цитологічного лабораторного обстеження для скринінгу раку шийки матки. Саме через це синонімом назви ще є «онкоцитологія».

При огляді лікар гінеколог бере мазок на цитологію, можна сказати традиційним методом. Мазок наносять на скло, фіксують, висушують, а потім мазок досліджується цитологом . Отримані результати є корисними, однак менш інформативними.

При рідинній цитології той самий матеріал з мазку переносять у консервувальну рідину (таким чином клітини зберігаються в природньому стані) і досліджують в лабораторії. ПАП-тест виконується за технологією SurePath BD - автоматизованою методикою, що рекомендована агентством FDA (США) та протоколами СЕ. Результати досліджень для скринінгу раку шийки матки є значно більш точними та інформативними.

Переваги рідинній цитології:

· Відповідь з першого взяття матеріалу;

· Значне зниження кількості незадовільних або обмежених для інтерпретації матеріалів, на 43-81%;

· Завдяки технології SurePath BD видаляються домішки крові та слизу, що можуть бути при запальних процесах, у період вагітності;

· Так як в консервувальній рідині зберігаються всі клітини, то це сприяє високій точності дослідження;

· При одномоментному заборі є можливість провести кілька діагностичних тестів для підвищення ефективності цервікального скринінгу.

Підготовка до аналізу:

· Рекомендований період для забору матеріалу 8-20 день менструального циклу;

· За добу до часу призначеного на процедуру не використовувати жодних вагінальних засобів, не мати статевого контакту;

· Забір не менше ніж через добу після огляду гінеколога та кольпоскопії;

· Для жінок, що народили не раніше, ніж через 5-6 тижнів після пологів.

9. Описати рентгенологічний знімок після метросальпінгографії

На данном снимке показано:
1. Матка
2. Проходимые маточные трубы
3. Контраст в брюшной полости
Заключение: матка без патологии, маточные трубы проходимы с двух сторон. На снимке должна быть четко видна полость матки, которая в норме имеет треугольную форму, исходящие из матки маточные трубы и участки излившегося в брюшную полость контрастного вещества. Размеры тени полости матки зависят от ее величины и положения. Маточные трубы видны в виде узких просветов, расположенных дугообразно. Контуры труб ровные.

Нормальная полость матки. Двухсторонний гидросальпинкс.

Проксимальная непроходимость маточных труб - у самого отхождения от матки

Полип эндометрия в виде "затенения"

·Субмукозная лейомиома матки, исходящая из дна

·Синдром Ашермана (синехии в полости матки). ГСГ в данном случае довольно информативна, посколько позволяет четко определиться с площадью синехий и их расположением.

·Перегородка матки. Очень часто такие снимки можно спутать с двурогой маткой. Разница очень принциппиальная - двурогую матку в 99% случаев оперировать не нужно, а перегородку матки чаще нужно удалять.

10.Охарактеризувати порушення менструального циклу за даними базальної температури та кольпоцитологічного обстеження.

Нормальний менструальний цикл має дві термічні фази, що добре розпізнаються:

· У першій половині менструального циклу, до 11—12-го дня, ректальна температура нижче 37 °С. Ця гіпотермічна фаза відповідає фолікуліновій фазі в яєчнику і характеризується насиченістю естрогенами. У середині циклу, на 12—14-й день, відзначається одноденне, ще більш помітне зниження температури — найнижча внутрішня температура тіла, що відповідає максимальній насиченості організму естрогенами і спостерігається за день до овуляції.

· На наступний день (приблизно з 14-го дня циклу) починається друга температурна фаза (гіпертермічна фаза) — гіпертермія, за якої ректальна температура підвищується не менше ніж на 0,4— 0,8 °С (37,2—37,6 °С). Така температура тримається від 14-го до 25—26-го дня циклу і відповідає фазі жовтого тіла, тобто вказує на насиченість прогестероном.

Перший тип (нормальний двофазний менструальний цикл). Гіпотермічна фаза після овуляції (приблизно від 14-го дня циклу) закінчується гіперте- рмічною фазою, причому температура підвищується не менше ніж на 0,4—0,8 °С. Двофазна температура вказує на правильне чергування фолікулінової і прогестеронової фаз і підтверджує, що менструальний цикл є овуляторним, а кровотеча— менструацією.

Другий тип (недостатність прогестерону). Температурна крива двофазна, але температура у гіпертермічній фазі підвищується незначно — на 0,2—0,3 °С.

Третій тип (недостатня насиченість естрогенами і недостатність прогестерону). Спостерігається тривала гіпотермічна фаза, гіпертермічна фаза починається лише за декілька днів до менструації, базальна температура підвищується на 0,2—0,5 °С.

Четвертий тип (ановуляторний). Характерною є однофазність температурної кривої, коли протягом усього циклу температура не перевищує 37 °С, гіпертермічна фаза відсутня.

Кольпоцитологія - гормональна цитологічна діагностика заснована на вивченні відшаровучих клітин епітелію піхви, зміні їх складу і співвідношення, в залежності від циклічних змін рівня жіночих статевих гормонів.

При гормональної кольпоцітології оцінюють кілька індексів.

Каріопікнотичний індекс (КПІ або КІ) - процентне співвідношення поверхневих клітин з пікнотичними ядрами до загальної кількості клітин (у відсотках). КПІ відображає естрогенну насиченість, оскільки естрогени призводять до каріопікнозу (конденсації хроматинової структури) ядра клітин вагінального епітелію. Протягом нормального менструального циклу КПІ змінюється: під час фолікулінової фази він становить 25-30%, при овуляції - 60-80%, в прогестероновій фазі - 25-30%.

Матеріал для дослідження беруть до бімануального дослідження та вагінальних маніпуляцій, найкраще з бічних склепінь за допомогою інструменту (піпетка Папаніколау, шприцом Брауна, шпателем Ейра, браншей пінцета). На предметне скло тонким рівномірним шаром наносять матеріал, який фіксують сумішшю Нікіфорова з подальшим поліхромним забарвленням (гематоксилін-еозин). Потім вивчають під світловим мікроскопом.

Індекс дозрівання (ІД) - процентне співвідношення поверхневих, проміжних і парабазальних клітин в мазку, яке відображає ступінь проліферації епітелію. Позначається у вигляді формули, де зліва записується відсоток парабазальних клітин, посередині - проміжних, праворуч - поверхневих. У разі відсутності будь-якого виду клітин у відповідному місці ставиться цифра 0. Під час піку естрогенної насиченості за рахунок збільшення поверхневих клітин ІД відповідає 70/30/0 або 90/10/0. Недостатність естрогенів визначається співвідношенням 0/40/60 або навіть 0/0/100.

Еозинофільний індекс (ЕІ) - процентне відношення клітин з еозинофільною цитоплазмою до клітин з базофільною цитоплазмою. Даний показник також характеризує естрогенну насиченість і перед настанням овуляції дорівнює 30-45%.

Кольпоцитологічні типи (реакції) мазка:

Перша реакція. В мазку представлені переважно базальні клітини і лейкоцити. Даний тип характерний для різкої гіпоестрогенемії

Друга реакція. В мазку присутні базальні і проміжні клітини і лейкоцити з переважанням базальних клітин і лейкоцитів, що типово для значної естрогенної недостатності.

Третя реакція. Мазок представлений проміжними клітинами з поодинокими парабазальними. Реакція характерна для помірної гіпоестрогенії.

Четверта реакція. Мазок складається з ороговілих клітин, базальні клітини і лейкоцити відсутні - достатня естрогенна насиченість організму

11. Надати пораду з приводу контрацепції.

Молодим жінкам від 20 років і старше 35; ж-кам, які не народжували, тим, які застосовують гормональні контрацептиви вперше:

- бар*єрні методи контрацепції;

- КОК низькодозовані (із дозою етинілестрадіолу 20 мкг): Ліндинет-20;
Мідіана – якщо у жінки підвищений рівень ендогенних естрогенів;

- Гормональний пластир або вагінальні кільця;

- Комбінація кількох видів.

Від 20 до 35 років:

- КОК із дозою етинілестрадіолу 30 мкг: Ліндинет-30;
Лактинет – якщо протипоказані естрогени;
Дарилія – якщо у жінки підвищений рівень ендогенних естрогенів;

- Бар*єрні методи

- Гормональний пластир або вагінальні кільця

- Комбінація кількох видів.

Жінкам після пологів:

- сперміциди (допомагає посилити природнє зволоження у піхві; така як після пологів сексуальні контакти відбуваються нечасто, майже виключається ймовірність порушити ними нормобіоценоз піхви; можливо сприяють деякому захисту від ІПСШ, ВІЛ; дешевий і доступний метод);

- природний метод контрацепції (метод лактаційної аменореї) – якщо жінка годує груддю з перервами не довше 3-4 годин, не використовує пустушки, вік дитини до 6 міс.

- бар*єрний метод (зокрема презервативи; доступний, простий, дешевий, захищає від ІПСШ, ВІЛ; немає побічних ефектів, зниж-ня ймовірності раку шийки матки);

- хірургічна стерилізація – за згодою жінки, яка уже має одну дитину і більше, досягла 32 років) – 100% надійність.

Жінкам після 30-ти: ВМК (ефективні, дешеві,тривалий ефект).

Жінкам із ендометріозом, циклічним/хронічним тазовим болем, профілактика овуляторної дисфункції:

- бар*єрні методи;

- сперміциди, гелі;

- КОК : Силует;

- Комбінації.

12. Охарактеризувати тести функціональної діагностики порушень менструального циклу

У випадку затримки менструації, виникненні кров’янистих виділень, окрім менструальних днів, при аномальній менструації необхідно зробити тест:

- на вагітність

Існують такі тести:

· тест-полоски;

· струйні;

· планшетні;

· елетронні.

Останні два види тестів найбільш якісні.

Ці тести частіше бувають помилково-негативні, ніж помилково-позитивні.

Золотим стандартом діагностики вагітності є визначення бета-ХГЛ + УЗД органів малого тазу.

- дослідження функції яєчників

І. Тести функціональної діагностики:

· вимірювання базальної температури (ректальної);

· феномен вічка

· феномен листка папороті

· феномен цервікального слизу

· КПІ ,еозинофільний індекс…

· кольпоцитологія;

ІІ. Гормональні методи дослідження:

· визначення рівня статевих стероїдних гормонів;

· гонадотропіну;

· пролактину.

ІІІ. Функціональні пробі:

· проби з прогестероном та іншими гестагенами;

· проби з естрогенами;

· проби з дексаметазоном;

· проби з хоріонічним гонадотропіном

Вимірювання базальної температури. Цей метод заснований на властивості прогестерону впливати на терморегулювання та підвищувати температуру. Температуру вимірюють в прямій кишці вранці у ліжку в один і той же час кожного дня протягом менструального циклу.

В першу фазу менструального циклу температура нижче 37°С, в другу – підвищується на 0,5-0,8°С (37-37,3°С). Вимірювати температуру потрібно 2-4 місяці. Цей метод особливо в поєднанні з іншими методами функціональної діагностики надає важливу інформацію про наявність або відсутність овуляції, лютеїнової фази та її тривалості.

Для виявлення гормонального статусу обстеження проводиться на 2-3 день менструального циклу вранці, натще: ЛГ, ФСГ, естрадіол, пролактин, тестостерон, ТТГ (*що пролактин – це гормон стресу і він може підвищуватись не тільки при наявності гормональних захворювань). Прогестерон здається в середині ІІ фази менструального циклу. Якщо немає можливості здати гормони в необхідні дні циклу на фоні аменореї, краще їх не здавати, бо аналіз буде неінформативним.

13. Описати тести імунологічної несумісності при безплідді.

Імунологічні тести спрямовані на виявлення імунологічної несумісності сперматозоїдів чоловіка і цервікального слизу жінки. Крім цервікального слизу аналогічним імунним бар”єром може бути вміст порожнини матки, маткової труби і блискуча оболонка яйцеклітини. Для виявлення імунологічної несумісності можна провести посткоїтальний тест
a ). Посткоїтальний тест (ПКТ) - визначення кількості й рухливості сперматозоїдів у слизу шийки матки жінки (цервікального слизу) через деякий час після статевого акту. Класичний посткоітальний тест (проба Шуварского) рекомендується проводити через 4-6 годин після статевого акту. За рекомендаціями ВООЗ для проведення тесту рекомендується проміжок часу від 9 до 24 годин. Виконується напередодні овуляції, коли цервікальний слиз має найменшу в׳ язкість, найбільше розтягнення і властивість кристалізуватися.
Перед проведенням тесту шлюбна пара повинна відмовитись від статевих зносин протягом 2-3 днів. При виконанні ПКТ шийку матки оголюють в дзеркалах і туберкуліновим шприцом або корнцангом беруть вміст (слиз зі сперматозоїдами) із заднього склепіння, цервікального каналу. Отриманий вміст переносять на предметне скло і розглядають під мікроскопом. Наявність в полі зору до 10 і більше сперматозоїдів, що рухаються, свідчить про задовільні властивості сперми та цервікального слизу. Виявлення в полі зору меньше 10 сперматозоїдів, особливо з кволою або маятникоподібною рухливістю, вказує на патологію з боку сперми і цервікального слизу. Крім того, результати ПКТ можуть бути незадовільними, якщо тест виконано занадто рано або пізно стосовно овуляції, або при інфікуванні цервікального слизу.

При 2 від’ємних пробах Шуварського—Гунера (-Хунера) проводиться імунологічний тест — проба Курцрок— Міллера.

b). Проба Курцрока-Міллера застосовується з метою виявлення, у кого з подружжя є порушення. Методика заснована на тому, що в нормі слиз шийки матки забезпечує пропущення рухливих і морфологічно нормальних сперматозоїдів у цервікальний канал, зберігає їхню рухливість протягом декількох годин або навіть днів. Є дані про те, що у статевих шляхах жінки сперматозоїди залишаються життєздатними й рухливими кілька діб. Розрізняють два варіанти цього тесту. Перший варіант проби: в день овуляції проводиться забір цервікального слизу в жінки. Матеріал міститься на предметне скло, наносять краплю донорської сперми (з вірогідно доведеними нормальними показниками) і з'єднують її зі слизом, далі накритий покривним склом препарат протягом 6 годин витримується в термостаті при температурі 37 градусів. При цьому час від часу проводять мікроскопію препарату. Можливі наступні варіанти дослідження: А - сперматозоїди не проникають у цервікальний слиз. Дана ситуація може бути пов'язана з несприйнятливістю цервікального слизу до сперматозоїдів. Б - сперматозоїди проникають, але втрачають рухливість і швидко гинуть. У цьому випадку також безплідний шлюб пов'язаний з порушенням у жінки.

В - сперматозоїди проникають у цервікальний слиз, і більша їхня частина зберігає рухливість протягом 6 годин після початку проби. У цьому випадку причина безпліддя шлюбу, швидше за все, пов'язана із захворюванням чоловіка.

Другий варіант проби : в цьому випадку досліджуються сперматозоїди обстежуваного чоловіка й донорський слиз здорової жінки, що народжувала, з вірогідно доведеними даними про те, що вона має нормальну сприйнятливість до сперматозоїдів. Якщо сперматозоїди не проникають у донорський цервікальний слиз, то можна припустити, що причина безпліддя полягає в патології чоловіка.

c). Мар-Тест ( MAR ) - реакція змішування імуноглобулінів, являє собою метод визначення стану антиспермального імунітету. Дане дослідження полягає в проведенні підрахунку відсотка сперматозоїдів, які покриті антиспермальними антитілами (АСАТ). Крім того, під час тесту відбувається виявлення їх локалізації (на голівці, шийці або хвості) шляхом проведення мікроскопії. Тест може бути прямим і непрямим. Якщо тест вважається позитивним, то це вказує про можливе імунологічне безпліддя. У нормі це значення менше 50%. Непрямий тест проводиться у випадках, якщо є значне зниження рухливості сперматозоїдів обстежуваного чоловіка. Визначення антиспермальних антитіл проводиться за участю донорської сперми.

14. Провести гормональний гемостаз при ювенільній матковій кровотечі.

1. Комбіновані оральні контрацептиви (перший метод)

Регулон (дезогестрел 150мкг+ етинілестрадіол 30мкг) в один і той самий час доби по схемі :

1-ий день – 4 таблетки

2-ий день – 3 таблетки

3-ий день – 2 таблетки

4-ий день – 1 таблетка і продовжувати прийом мінімум 18 днів (тривалість курсу 21 день)

2. Пероральні прогестини (другий метод)

Дуфастон (Дидрогестерон 10мг) 2 рази на добу 5 днів . З метою профілактики подальшого виникнення кровотечі Дуфастон призначають по 1 таблетці (10 мг ) на добу з 5 -го по 25-й день циклу.

15. Запропонувати об’єм обстежень при запальних захворюваннях нижнього відділу геніталій.

Запальні захворювання нижнього відділу геніталій: кольпіт/вагініт, вульвіт, бартолініт, цервіцит (екто- і ендо-).

Об*єктивне обстеження:

1) Огляд зовнішніх статевих органів + внутрішніх поверхонь стегон (наявність запальних змін, набряку, виразок), огляд зовнішнього вічка уретри і вивідних проток великих залоз присінка піхви (бартолінових залоз), наявність виділень на зовнішніх статевих органах (пінисті – анаеробна інфекція, жовто-зелені – кокова інфекція; слизоподібні прозорі – вірусна, сирнисті - грибкова);

2) Огляд піхви і шийки матки в дзеркалах (виявлення запальних змін – почервоніння, набряк, болючість);

3) Бімануальне дослідження (щоб виключити інші патології).

Клініко-лабораторне дослідження:

1. Мікроскопія виділень з цервікального каналу, піхви і уретри на бактеріальну флору;

2. Бактеріологічний посів матеріалу з виділенням збудника і визначенням його чутливості до антибіотиків.

3. Мазок на онкоцитологію (за Папаніколау);

4. рН-метрія вагінального виділення;

5. Розширена кольпоскопія.