1. 83-річна жінка скаржиться лікарю на постійне відчуття стомленості. Гематокрит 35%. Мазок крові показує макроцитарні клітини. У пацієнтки проблеми з грошима і в основному вона споживає лише хліб. Споживає лише воду та порошковий апельсиновий сік. Не може дозволити собі купити вітаміни. Дефіцит чого ймовірніше у даної хворої?
A. Фолієвої к-ти*
B. Заліза
C. Вітаміну РР
D. Вітаміну С
E. Вітаміну К
2. 30-річний чоловік скаржиться на слабкість, втому і сонливість протягом останніх 6 місяців, які спочатку пов’язував зі стресом на роботі і тому не звертався за медичною допомогою. Коли його обстежили, виявили панцитопенію. Пацієнт заперечує будь-які кровотечі (в тому числі і носові) або нещодавно перенесені інфекції. При обстеженні відмічається блідість шкіри та слизових оболонок. Пульс - 100/хв регулярний. Кров'яний тиск становить 120/78 мм Hg. Обстеження легенів і серця не виявило змін, не має гепатоспленомегалії. Набряки кінцівок відсутні. Лабораторне обстеження: гемоглобін 71 г/л; гематокрит 22%; лейкоцити 2*109/л; тромбоцити 62*109/л. Біопсія кісткового мозку показує його гіпоцелюлярність (зниження кількості всіх формених елементів крові), переважання жирових клітин і строми кісткового мозку. Злоякісних клітин немає. Яка етіологія панцитопенії є найбільш імовірною?
A. Апластична анемія *
B. Пухлинна інфільтрація кісткового мозку
C. Гемолітична анемія
D. Лейкемія
E. Лімфома
F. Мегалобластна анемія
3. 70-річна жінка, яка не слідкує належно за своїм здоров’ям, має тяжку форму діабету 2 типу та ревматоїдний артрит. Її лікар зазначає, що вона бліда і направив на аналізи. Рівень гематокриту показує 35%. Аналіз мазка крові показує мікроцитарну анемію. Лікар розглядає диференційну діагностику між залізодефіцитною анемією та анемією хронічних захворювань. Які з наступних лабораторних показників вам допоможуть?
A. Співвідношення еритроцитів до гранулоцитів у кістковому мозку
B. Наявність або відсутність поліхроматофільних клітин
C. Наявність або відсутність зернистості еритроцитів
D. Сироваткові ферити *
E. Сироваткове залізо
4. 43-річний чоловік консультується лікарем через наростаючу серйозну втому, яка розвивається протягом приблизно 3 місяців. На медичному огляді його шкіра і слизові оболонки є блідими. В результатах обстеження гематокрит 18%. Мазок периферичної крові показує клітин нормальної морфології, але відсутні сегментоядерні нейтрофіли та ретикулоцити. На питання з приводу можливих токсичних впливів, пацієнта відповів, що використовував бензол під час роботи вдома. Що ймовірніше за все буде у кістковому мозку?
A. Багато мегакаріоцитів
B. Гіперегментовані нейтрофіли
C. Фіброзні зміни кісткового мозку
D. Переважання жиру і строми *
E. Кілька кільцеподібних сидеробластів
5. 48-річна жінка потрапляє на повторний прийом до гінеколога, котрий направив її на обстеження крові на виявлення анемії, через її скарги на втомлюваність. В анамнезі діабет 1 типа. При обстеженні виявлено диспепсію та парестезію нижніх кінцівок. Вона приймає метформін 2 рази/д та лізиноприл 1 р/д. Знижена також вібраційна чутливість нижніх кінцівок. Гематокрит 28% гемоглобін 90 г/л. Сироватковий В12 знижений. В периферичному мазку - макроцитоз та гіперсегментовані нейтрофіли. Які з наступних кроків є правильним у веденні пацієнта
A. Антитіла до власного внутрішнього фактору *
B. Внутрішньо-м’язеві ін’єкції В12
C. Рівень метималонової кислоти
D. Пероральний прийом В12
E. Тест Шилінга
6. 50-річна жінка має хворобу Крона в анамнезі. Скаржиться на поколювання та зниження чутливості в ногах. Вона також відмічає, що хитається коли стоїть рівно. Проблема турбує вже кілька місяців. Неврологічний огляд без особливостей. ЧСС 100 уд/хв, АТ 100/60 мм рт ст. Гематокрит 26% при MCV 130 fL. В мазку крові – анізоцитоз та пойкілоцитоз з макроцитами та полісегментованими нейтрофілами. Лейкоцитів - 4*109/л , тромбоцитів - 140*109. Що з наступного є найімовірнішим діагнозом?
A. Апластична анемія
B. Дефіцит кобаламіну *
C. Дефіцит фолієвої кислоти
D. Мієлодисплазія
E. Мієлофіброз
7. 65-річна жінка на прийомі у лікаря через втрату ваги протягом останніх 3 місяців. Вона також скаржиться на відчуття печіння язика, втомлюваність, анорексію та абдомінальний біль. Шкірні покриви та видимі слизові у жінки бліді. При дотику гострим предметом до великого пальця ноги чутливість знижена. Гематокрит 35%. Гастроскопія показала сглаженість складок на великій кривизні шлунку. Взята біопсія стравоходу та шлунку і відправлена на дослідження. Що вірогідно буде виявлено при подальшому обстеженні?
A. Відхилення при дослідженні на стимуляцію секретина
B. Позитивний тест на приховану кров в стільці
C. Важка дизплазія взятого біоптату
D. Значно знижено рівень кобаламіну *
E. Сироватковий рівень фолієвої кислоти 1,4 нг/мл (нормальний, > 1, нг/мл)
8. 61-річний чоловік приходить до лікаря на обстеження для того щоб мати можливість замовити страхування життя. Здоровий і ні на що не скаржиться. Не палить, помірно займається спортом, вживає до 6 келихів вина за тиждень. Одружений та має сина, який нещодавно був госпіталізований із спленомегалією та парвовірусною інфекцією. Його батько страждав від хронічної анемії та помер у віці 25 років, під час операції по видаленню органа у черевній порожнині. Мати жива і здорова. Тиск пацієнта 125/90 мм рт ст, ЧСС 70 уд/хв. Лабораторно гематокрит 32%, гемоглобін 120 г/л, корпускулярна концентрація гемоглобіну 39% гб/клітині, MCV 88 fL. Ретикулоцитів 4,2%. Тест Кумбса негативний. Еритроцити мають підвищену чутливість до лізису у гіпотонічному розчині. Яка оптимальна тактика ведення на даний момент?
A. Призначити фолієву кислоту
B. Призначити залізо
C. Призначити кортикостероїди
D. Призначити гідроксисечовину
E. Направити його на спленектомію *
9. 54-річний адвокат поступає у відділення невідкладної допомоги з діареєю, що триває протягом останніх 2 місяців. У нього із симптомів наявні втомлюваність, задишка та втрата ваги. Втратив 4-5 кг протягом останніх 2 місяців, а симптоми погіршилися. Анамнез необтяжений. При огляді АТ 115/75 мм рт ст, ЧСС 108 уд/хв. Блідий. Неврологічна симптоматика – відсутність вібраційної чутливості, спастика та позитивний рефлекс Бабінського. Лабораторно: гематокрит 26%; лейкоцити 3,8*109/л; тромбоцити 120*109/л; MCV 116 fL; ретикулоцитів 0,6%; сироваткова ЛДГ 650 ЕД/л; загальний білірубін 2 мкмоль/л. Який найбільш вірогідніший діагноз?
A. Алкогольна хвороба печінки
B. Дефіцит фолієвої кислоти
C. Гемолітична анемія
D. МДС синдром
E. Дефіцит вітаміну В12 *
10. 18-річний солдат марширує протягом 24 годин. Після маршу помітив, що сеча чорного кольору. Солдат звернувся до медсанчастини. Аналізи показали наявність гемоглобіну в сечі. Рівень гематокриту 35%. В периферичному мазку крові виявлена анемія та наявні фрагментовані еритроцити. Яка причина виникнення анемії у даного пацієнта?
A. Гостра лейкемія
B. Автоімунне ураження еритроцитів
C. Порушення синтезу гемоглобіну
D. Перевантаження залізом
E. Механічне ушкодження еритроцитів *
11. 50-річна жінка приходить в клініку на рутинне обстеження. В анамнезі ревматоїдний артрит протягом 10 років. Отримує НПЗП. При обстеженні температура 370С, тиск 117/80, ЧСС 78 уд/хв, ЧД 12/хв. Наявна деформація пальців кисті у вигляді лебединої шиї. Лабораторно: гемоглобін 100 г/л; гематокрит 30%; лейкоцити 8*109/л; тромбоцити 200*109/л; натрій 135 ммоль/л; калій 3,5 ммоль/л; хлор 105 ммоль/л; HCO 3 - 22 ммоль/л; азот сечовини: 5,3 ммоль/л; креатинін 89 ммоль/л.
Що з наступного ми ймовірно побачимо в периферичному мазку крові?
A. Макроцитоз
B. Мікроцитоз *
C. Сфероцитоз
D. Клітини мішені
E. Краплеподібні клітини
12. 25-річний чоловік госпіталізованний в відділення реанімації з 2-денною історією задишки і жовтими очима. Він також помітив, що його сеча стала темного кольору. Хворий заперечує біль у грудях, ортопное, пароксизмальну нічну задишку, нічну пітливість, лихоманку або втрату ваги. Крім того він заперечує будь-яке внутрішньовенне введення наркотиків, наявність недавніх сексуальних контактів, і в його оточенні немає хворих на гепатит. Пацієнту нещодавно був поставлений діагноз пневмонії і він пройшов курс лікування левофлоксацином. Анамнез життя без особливостей. При огляді спостерігається іктеричність склер і блідість слизових оболонок.При обстеженні АТ 110/66 мм рт ст., пульс 94 уд/хв. Сатурація 98%. Легені чисті. При аускультації серця присутній систолічний шум. Немає ні гепатомегалії, ні асциту. Лабораторно: лейкоцити: 8,9*109/л; гематокрит 27%; тромбоцити: 198*109 /л; АСТ 32 ЕД/л; AЛT ЕД/л; Лужна фосфатаза 98 ЕД/л; Білірубін загальний: 65 мкмоль/л; Білірубін прямий: 12 мкмоль/л. Наявні сфероцити в периферичному мазку крові. Яка найбільш вірогідна причина виникнення анемії у даного пацієнта?
A. Аутоімунний гемоліз *
B. Гемалітико-уремічний синдром
C. Спадковий сфероцитоз
D. Дефіцит заліза
E. Пароксизмальна нічна гемоглобінурія
13. 63-річний чоловік на прийомі у лікаря через скарги на втомлюваність. Відмічає що протягом останніх місяців, турбує задишка після проходження малих дистанцій. Раніше він міг багато ходити. Заперечує болі в грудях, нічну задишку, набряки. В спокої дихає нормально. В анамнезі рефлюкс езофагіт та диспепсія. Приймає ранітідин. Він юрист, що вийшов на пенсію. Не палить та не вживає алкоголь. При огляді наявна блідість слизових оболонок. Лімфаденопатії немає. При аускультації вислуховується систолічний шум над верхівкою. Легені чисті. Лабораторно: Лейкоцити: 5,6*109/л, гематокрит 26%: Гемоглобін: 90 г/л; MCV 77 fL; Тромбоцити 245*109/л. Який правильний наступний крок у веденні пацієнта?
A. Тест на приховану кров в калі *
B. В/м декстран заліза та спостереження на 6 місяців
C. Перорально сульфат заліза і спостереження 6 місяців
D. Оглядова колоноскопія
E. Оглядова гнучка ректороманоскопія
14. 45-річний чоловік пройшов медичний огляд. Фізикальне дослідження патологічних змін не виявило. Гематокрит 25%. Мікроскопія мазка периферичної крові виявила еритроцити зменшеного розміру. Клітини різні за розміром, деякі мають змінену форму. Колірний показник не змінений. Кількість ретикулоцитів зменшена. Яка найймовірніша причина анемії у хворого?
A. Низький рівень заліза сироватки *
B. Низька залізозв'язувальна здатність плазми
C. Низький рівень фолієвої кислоти
D. Низька середня концентрація гемоглобіну в крові (MCHC)
E. Низький рівень вітаміну B12
15. У 75-річного чоловіка дисемінований рак передміхурової залози. Його спостерігають вдома, оскільки він відмовився від будь-якого подальшого радикального протиракового лікування. У аналізі крові зменшення рівня гематокриту з попереднього 42% до 25% протягом 2-місячного періоду. Мікроскопія мазка периферичної крові показала нормохромію, анізоцитоз, пойкілоцитоз та макроцитоз еритроцитів. В мазку також виявлено поодинокі незрілі мієлоїдні клітини. Анемія цього пацієнта найкраще класифікується як:
A. Аутоімунна анемія
B. Спадкове порушення синтезу гемоглобіну
C. Мегалобластна анемія *
D. Вітаміно-дефіцитна анемія
E. Анемія, викликана дефектом мембран еритроцитів
16. 23-х річний чоловік прийшов до лікаря через запаморочення, втому і сплутаність свідомості. Хворіє протягом року на епілепсію, для лікування призначався фенітоїн. Останній напад був 6 місяців тому. Він не курить. Випиває від 2 до 3 склянок пива у вихідні. Його температура становить 37,50C (99,5* F). Кров'яний тиск становить 130/65 мм рт. пульс 90 уд/хв. Огляд не вказує ніяких відхилень. Лабораторні дослідження:
Гемоглобін 92 г/л; Тромбоцити 200*109/л; Лейкоцити 4*109/л; Гранулоцити 58%; Лімфоцити 30%; Моноцити 5%; Середній об’єм еритроцитів (MCV): 105 fL; MCHC 35%; MCH 33.6 пг/кл; Гомоцистеїн у плазмі: підвищений. Метилмалова кислота у сечі : нормальна. Що з нижче перерахованого є наступним кроком в діагностиці для визначення лікування?
A. Припинити фенітоїн
B. Замісна терапія фоєлієвою кислотою
C. Вимірювання рівнів вітаміну B12 в сироватці
D. Вимірювання рівнів фолату в сироватці *
17. Хвора 60 років скаржиться на слабкість, запаморочення, тяжкість у верхній половині живота, парестезії кінцівок пальців рук та ніг. Об'єктивно: жовтизна шкіри, язик малинового кольору, гладкий. Гепатомегалія. В крові: Hb - 90 г/л; Ер. - 2,3/л; рет. - 0,2%; КП - 1,2; макроцитоз; тільця Жоллі, кільця Кебота. Який препарат для лікування найбільш доцільний?
A. Фероплекс.
B. Еритроцитарна маса.
C. Вітамін В12 *
D. Преднізолон.
E. Дисферал.
18. Хворий на виразкову хворобу 12-палої кишки звернувся зі скаргами на слабкість, задишку при незначному навантаженні, бажання їсти крейду. Об'єктивно: блідий, трофічні зміни шкіри. В крові: Hb - 90 г/л; Ер. - 3,3 /л; КП - 0,75; рет. - 2%; залізо крові - 5,6 мкмоль/л. Яке ускладнення розвинулося у хворого?
A. Залізодефіцитна анемія. *
B. Гемолітична анемія.
C. Еритремія.
D. Апластична анемія.
E. B12- фолієводефіцитна анемія.
19. У хворої 28 років після самолікування грипу саліцилатами, сульфаніламідними препаратами та антибіотиками з'явилась жовтяниця з вираженою блідістю шкіри та слизових. Об'єктивно: збільшення селезінки, олігурія, темне забарвлення сечі. Лабораторно: Hb - 60 г/л; КП - 0,9; Ер. - 2/л; Л. - 12/л зі зсувом формули вліво; рет. - 24%; поява еритробластів; поліхроматофілія. В сироватці крові визначається підвищена кількість непрямої фракції білірубіну. В сечі підвищена кількість уробіліну, в калі - стеркобіліну. Про яке захворювання можна думати в першу чергу?
A. Гемолітична анемія. *
B. Свинцева інтоксикація.
C. Токсичний гепатит.
D. Гострий лейкоз.
E. Гострий гломерулонефрит
20. Жінка 28 років, яка страждає менорагіями, скаржиться на мерехтіння «мушок» перед очима, запаморочення, сухість шкіри, ламкість нігтів, випадіння волосся. Об'єктивно: блідість шкіри та слизових оболонок. Пульс - 100/хв, ритмічний. Печінка та селезінка не збільшені. В крові: Hb - 90 г/л; Ер. - 3,3 /л; КП - 0,7; рет. - 1,2%; Л. - 4,8 /л; Еоз. - 2%; п/я - 3%; с -70%; лф. - 25%; мон. - 10%; гіпохромія еритроцитів; анізоцитоз; мікроцитоз; сироваткове залізо - 4,2 мкмоль/л. Який діагноз є найбільш ймовірним?
A. Сідероахрестична анемія.
B. В12-дефіцитна анемія.
C. Таласемія.
D. Залізодефіцитна анемія. *
E. Гіпопластична анемія.
21. Хворий 30 років скаржиться на слабкість, синці на шкірі, кровоточивість ясен, підвищення температури тіла, біль в горлі. Протягом 8 років контактує з аніліновими барвниками. Загальний стан важкий. Шкіряні покриви бліді, з численними петехіями та екхімозами. Периферійні лімфовузли не збільшені. Печінка, селезінка не пальпуються. В крові: Ер. - 2,5/л; Hb - 80 г/л; КП - 0,9; Тр. - 15,0/л; Л. - 2,4/л; ШОЕ - 60 мм/год. Мієлограма: кістковий мозок з різко зниженим вмістом клітин. Який найбільш ймовірний діагноз?
A. Гострий лейкоз
B. Гіпопластична анемія. *
C. Променева хвороба.
D. Хвороба Верльгофа.
E. Агранулоцитоз.
22. Чоловік 48 років після перенесеного 2 тижні тому грипу скаржиться на слабкість, задишку, серцебиття. Об'єктивно: температура тіла 37,8°С; пульс - 84/хв; АТ - 120/80 мм рт. ст. Шкіра та слизові оболонки іктеричні. Печінка +4 см, пальпується збільшена селезінка. В крові: Ер. - 2,0 /л; Hb - 70 г/л; КП - 1,0; рет. - 18%; осмотична резистентність еритроцитів зменшена; середній діаметр еритроцитів не змінений; білірубін загальний - 76 мкмоль/л; непрямий - 63 мкмоль/л. Який найбільш вірогідний діагноз?
A. Аутоімунна гемолітична анемія. *
B. Спадковий мікросфероцитоз.
C. Доброякісна гіпербілірубінемія.
D. Хвороба Маркіафави–Мікелі.
E. Жовчнокам'яна хвороба.
23. Чоловік 37 років скаржиться на періодичні напади болю у правому підребер'ї, які з'явились 2 роки тому, слабкість. З 16 років періодично відмічав іктеричність шкіряних покровів. Об'єктивно: шкіряні покрови та слизові іктеричні, язик обкладений, лімфатичні вузли не збільшені, живіт болісний та напружений у правому підребер'ї. Гепатоспленомегалія. В крові: Ер. - 2,4 /л; Hb - 84 г/л; КП - 1,0; рет.- 22%; осмотична резистентність еритроцитів знижена; мікросфероцитоз; ШОЕ - 22 мм/год. Білірубін непрямий - 56 мкмоль/л. Який найбільш вірогідний діагноз?
A. Хронічний гепатит.
B. Аутоімунна гемолітична анемія.
C. Доброякісна гіпербілірубінемія.
D. Спадковий мікросфероцитоз *
E. Хвороба Маркіафави–Мікелі.
24. Чоловік 37 років скаржиться на періодичні напади болю в правому підребер'ї, які з'явились 2 роки тому, слабкість. З 16 років періодично відмічав іктеричність шкіряних покривів. Об'єктивно: шкіряні покриви та слизова іктеричні, язик обкладений, лімфатичні вузли не збільшені, живіт болісний та напружений у правому підребер'ї. Гепатоспленомегалія. У крові: Ер. - 2,4 /л; Hb - 84 г/л; КП - 1,0; рет. - 22%; осмотична резистентність еритроцитів знижена; мікросфероцитоз. ШОЕ - 22 мм/год. Білірубін непрямий - 56 мкмоль/л. Який найбільш вірогідний патогенез анемії у хворого?
A. Генетичний дефект мембрани еритроцитів. *
B. Порушення активності ферментів в еритроцитах.
C. Порушення структури або синтезу ланцюгів глобіну.
D. Вплив антитіл на еритроцити.
E. Соматична мутація еритроїдних клітин.
25. Жінка 57 років відмічає слабкість, задишку , відсутність апетиту, рідкий кал. Хворіє протягом двох років. Об'єктивно: шкіра бліда, склери субіктеричні, язик яскраво-червоний з тріщинами. Лімфатичні вузли не збільшені. Пульс - 100/хв; АТ - 105/70 мм рт. ст. Печінка +3 см; селезінка не пальпується. У крові: Ер. - 1,2/л; Hb - 56 г/л; КП - 1,4; макроцити; Л. - 2,5/л; еоз. - 1%; ю. - 1%; п/я - 8%; с/я - 47%; лф. - 38%; мон. - 4%; рет. - 0,1%; Тр. - 100/л; ШОЕ 20 мм/год; непрямий білірубін 26 ммоль/л. Які зміни в пунктаті кісткового мозку слід очікувати?
A. Переважання мегалобластів. *
B. Збільшення кількості сідеробластів.
C. Гіперплазію еритроїдного ростка.
D. Наявність бластних клітин.
E. Переважання лімфоїдної тканини.
26. Чоловік 62 років скаржиться на слабкість, жар у язиці, заніміння нижніх кінцівок Об'єктивно: шкіра бліда з субіктеричним відтінком, язик яскраво-червоний, смакові сосочки зглажені. Печінка +3 см. При гастроскопії - атрофія слизової оболонки. У крові: Ер. - 1,2*1012/л; Hb - 56 г/л; КП. – 1,4; макроцитоз; Л – 2,8*109/л; еоз. - 2%; п/я - 4%; с/я - 50%; лф. - 42%; мон. - 5%; рет. - 0,1%; Тр. - 120*109/л; ШОЕ - 26 мм/год; білірубін - 29 ммоль/л, непрямий - 26 ммоль/л. Який найбільш вірогідний діагноз?
A. В12-дефіцитна анемія.*
B. Залізодефіцитна анемія.
C. Гіпопластична анемія.
D. Гемолітична анемія.
E. Фолієво-дефіцитна анемія.
27. Жінка 35 років доставлена у клініку після втрати свідомості на вулиці. Скаржилась на різку слабкість, запаморочення. Менструація – 3-й день. Об'єктивно: різка блідість шкіри з лимонним відтінком, на шкірі передпліч та стегон крововиливи у вигляді плям, лімфатичні вузли не збільшені. Пульс - 100/хв. АТ - 90/60 мм рт. ст. Печінка та селезінка не збільшені. В крові: Ер. - 1,5/л; Hb - 42 г/л; КП. - 0,8; рет. - 0,1%; Тр. - 50 /л; Л. - 2,0/л; еоз. - 1%; п/я - 1%; с/я - 45%; лф. -51%; мон. - 2%; ШОЕ - 45 мм/год. Аналіз сечі без патології. Який найбільш вірогідний діагноз?
A. Хвороба Верльгофа
B. Апластична анемія.*
C. Залізодефіцитна анемія.
D. Геморагічний васкуліт.
E. Постгеморагічна анемія.
28. Чоловік 42 років скаржиться на слабкість, серцебиття, носові кровотечі, появу крововиливів у шкірі. Стан прогресивно погіршується протягом місяця. Об'єктивно: Стан тяжкий, на шкірі кінцівок і тулуба петехіальні і плямисті крововиливи. Лімфовузли не пальпуються. Пульс - 116/хв.; печінка +2 см; селезінка не пальпується. В крові виражена панцитопенія. Про яке захворювання треба думати в першу чергу?
A. Гіпопластична анемія.*
B. Гострий лейкоз.
C. Хвороба Верльгофа.
D. Геморагічний васкуліт.
E. Гострий агранулоцитоз.
29. В гематологічне відділення надійшла жінка 24 років зі скаргами на болі в поперековій ділянці, в правому підребер'ї, різку загальну слабкість. Тиждень тому перехворіла на грип. Об'єктивно: шкіра та слизові оболонки блідо-жовтушні; селезінка на 1 см виступає з-під краю реберної дуги. В крові: Ер. - 2,0/л; Hb - 64 г/л; КП - 0,9; Л. -12,0/л; рет. - 8%. Білірубін - 38 мкмоль/л, переважно за рахунок непрямого. Пряма проба Кумбса - позитивна. Який попередній діагноз?
A. Хвороба Маркіафави–Мікелі.
B. Вроджена гемолітична анемія.
C. Хвороба Адісона–Бірмера.
D. Гіпопластична анемія.
E. Набута імунна гемолітична анемія*
30. Жінка 59 років госпіталізована в гематологічне відділення зі скаргами на загальну слабкість, швидку втомлюваність, парестезії в пальцях рук та ніг, підвищення температури тіла до 37,5°С. Об'єктивно: склери субіктеричні; печінка на 1 см виступає з-під реберної дуги. В аналізі крові: Ер. - 2,5/л; Hb - 90 г/л; КП - 1,1; Л. - 2,5/л; Тр. - 152/л; рет. - 0,6%. Білірубін - 38 мкмоль/л, з переважанням непрямого. Мієлограма - мегалобластний тип кровотворення. Який найбільш імовірний діагноз?
A. Фолієводефіцитна анемія.
B. Вроджена гемолітична анемія.
C. Набута гемолітична анемія.
D. В12-дефіцитна анемія *
E. Залізодефіцитна анемія
31. У хворого 19 років протягом останніх 2 місяців відмічаються наростаюча кволість, шкірні геморагії, носові кровотечі, субфебрильна температура. Лімфатичні вузли, печінка, селезінка не збільшені. В крові: Hв - 50 г/л; Еритроцити - 1,5/л; ретикулоцити - 0,2%; КП - 0,9; Лейкоцити - 1,8/л; паличкоядерні - 1%; сегментоядерні - 38%; еозинофіли -1%; лімфоцити - 55%; моноцити - 5%; Тромбоцити - 30/л; ШОЕ - 60 мм/год; сироваткове залізо - 15 мкмоль/л. Який найбільш ймовірний діагноз?
A. Апластична анемія. *
B. Гострий лейкоз.
C. Гемолітична анемія.
D. В12- дефіцитна анемія.
E. Залізодефіцитна анемія.
32. Хвора 26 років відмічала періодичну жовтушність шкіри. Після важкої праці та купання в річці з’явились болі у м’язах і у верхній половині живота. Наступного дня виникла помірна жовтуха, темний кал та сеча. Об'єктивно: помірне збільшення печінки та селезінки. В крові: Hb - 80 г/л; Ер. - 2,8/л; рет. - 15%; КП - 0,9; Тр - 230/л; Л. - 9,5/л; ШОЕ - 20 мм/год; білірубін - 60 мкмоль/л, прямий - 8 мкмоль/л; АЛТ – 1,1 ммоль/л. Яке захворювання найбільш вірогідне?
A. Калькульозний холецистит.
B. Лептоспіроз.
C. Залізодефіцитна анемія.
D. Гемолітична анемія *
E. Хронічний гепатит.
33. Жінка 37 років скаржиться на загальну слабкість, дратівливість, утруднення при ковтанні їжі, бажання їсти крейду. Об'єктивно: температура тіла - 36,5°С; ЧД - 20/хв.; пульс - 96 уд/хв; АТ - 110/70 мм рт. ст. Задовільного харчування. Шкірні покрови та видимі слизові бліді. В крові: Hb - 70 г/л; Ер. - 3,4/л; КП - 0,7; рет. - 2%; Л. – 4,7/л; еоз. - 2%; п/я - 3%; с/я - 64%; лф. - 26%; мон. - 5%; ШОЕ - 15 мм/год. Сироваткове залізо - 7,3 мкмоль/л; загальний білок - 70 г/л. Дефіцит якого із факторів обумовив виникнення хвороби?
A. Заліза.*
B. Вітаміну В6.
C. Вітаміну В12.
D. Білка.
E. Фолієвої кислоти.
34. Жінка 39 років вперше протягом чотирьох місяців відмічає запаморочення, задишку, м’язову слабкість, бажання їсти крейду. В анамнезі: фіброміома матки, маткові кровотечі. У крові: Hb - 80 г/л; Ер. - 2,2 /л; КП - 0,7; ШОЕ - 28 мм/год; анізоцитоз; пойкілоцитоз; сироваткове залізо - 6,0 мкмоль/л. Який найбільш ймовірний діагноз?
A. Гемолітична анемія.
B. В12-дефіцитна анемія.
C. Гіпопластична анемія.
D. Талассемія.
E. Залізодефіцитна анемія *
35. Жінка 54 років скаржиться на слабкість, оніміння кінчиків пальців, хитку ходу, печію в язиці. Об’єктивно: температура тіла 36,6°С; ЧД - 20/хв; пульс – 100/хв; АТ - 110/70 мм рт. ст. Шкіра бліда із жовтуватим відтінком. Язик яскраво-червоного кольору, сосочки згладжені. Систолічний шум над верхівкою серця. В крові: Hb - 58 г/л; Ер. - 2,3 /л; ретикулоцити - 2%; КП - 1,3; макроцитоз; пойкілоцитоз; анізоцитоз; Л. - 2,8 /л; ШОЕ - 40 мм/год; Тр. - 120 /л. Який фактор є провідним в розвитку анемії у цієї хворої?
A. Порушення процесів диференціації еритроїдних клітин.*
B. Порушення синтезу гемоглобіну.
C. Порушення транспорту заліза з ретикулоендотеліального депо.
D. Пригнічення нормальних пагонів кровотворення.
36. Жінка 63 років скаржиться на загальну слабкість, почуття важкості, тиснення, переповнення в епігастрії, нудоту, відрижку після їжі. Хворіє біля 15 років. Об`єктивно: температура тіла - 36,4°С; ЧД - 20/хв; пульс - 88 уд/хв; АТ - 115/75 мм рт. ст. Шкіра та слизові - бліді. В крові: Ер. - 2,0/л; Hb - 100 г/л. Виявлені антитіла до обкладинкових клітин шлунка. Яка найбільш ймовірна причина розвитку анемічного синдрому у даної хворої?
A. Порушення синтезу гемоглобіну.
B. Порушення синтезу еритропоетину.
C. Продукція антитіл до внутрішнього фактору Кастла. *
D. Порушення всмоктування заліза.
E. Підвищена витрата заліза.
37. У чоловіка 35 років, хворого на аутоімунний гастрит та В12-дефіцитну анемію, поступово з’явилися симптоми фунікулярного мієлозу. В крові: Ер. - 2,2/л; Hb - 80 г/л; Л. - 2,4/л; ШОЕ - 40 мм/год; білірубін прямий - 8,6 мкмоль/л, непрямий - 27 мкмоль/л. Яка найбільш ймовірна причина фунікулярного мієлозу?
A. Накопичення пропіонової і метилмалонової кислот. *
B. Тривала гіпоксія нервової системи.
C. Підвищений рівень білірубіну.
D. Активація інфекції внаслідок лейкопенії.
E. Дефіцит харчування через гастрит.
38. Чоловіку 65 років після обстеження був поставлений діагноз В12-дефіцитної анемії, призначено лікування. Через тиждень був узятий контрольний аналіз крові. Що буде раннім критерієм ефективності проведеної терапії?
A. Підвищення рівня гемоглобіну.
B. Зниження кольорового показника крові.
C. Збільшення кількості ретикулоцитів *
D. Нормобластичне кровотворення.
E. Збільшення кількості лейкоцитів.
39. Підліток 16 років скаржиться на періодично виникаючу слабкість, запаморочення, відчуття важкості у лівому підребер'ї. Шкіра та слизові жовті. Вежоподібний череп. Печінка + 2 см, нижній полюс селезінки на рівні пупка. В крові: Ер. - 2,7/л; Hb - 88 г/л; Л. - 5,6/л; ШОЕ - 15 мм/год. Укажіть найбільш ймовірне зміну рівня білірубіна у наведеного хворого.
A. Збільшення вільного білірубіну. *
B. Збільшення зв’язаного білірубіну.
C. Збільшення зв’язаного та вільного білірубіну.
D. Зниження зв’язаного білірубіну.
E. Зниження вільного білірубіну.
40. У чоловіка 52 років, що страждає ерозивним гастритом, прогресує слабкість, серцебиття, запаморочення. Об'єктивно: блідість і сухість шкіри та слизових оболонок, ангулярний стоматит. Пульс - 104 уд/хв, тони серця приглушені, систолічний шум біля верхівки і основи серця. АТ - 130/75 мм рт. ст. Печінка й селезінка не пальпуються. В крові виражена гіпохромна анемія. Який патогенетичний фактор може бути найважливішим у розвитку анемії в даному випадку?
A. Дефіцит вітаміну В12.
B. Інтоксикація.
C. Гемоліз еритроцитів.
D. Хронічна крововтрата *
E. Дефіцит фолієвої кислоти.
41. У хворого на хронічний лімфолейкоз збільшилася загальна слабкість, з'явилась жовтяниця. В крові: Ер. - 2,1/л; Hb - 65 г/л; КП - 1,0; рет. - 5%. Білірубін загальний - 80,3 мкмоль/л, неконьюгований - 65,3 мкмоль/л. Який ведучий патогенез зниження гемоглобіну?
A. Аутоімунний гемоліз.*
B. Пригнічення ерітроїдної гілки гемопоезу.
C. Дефіцит еритропоетину.
D. Дефіцит фолієвої кислоти.
E. Порушення порфіринового обміну.
42. Хвора 50 років скаржиться на слабкість, запаморочення, мерехтіння «цяточок» перед очима. Шкіра та слизові з легкою іктеричністю. Печінка виступає з під краю реберної дуги на 4 см, тверда, чутлива; селезінка - на 8 см, щільна. В крові: Ер. - 2,2/л; Hb - 80 г/л; рет. - 50:1000; Л. - 6,0/л; еоз. - 3%; п/я - 6%; с/я - 62%; лф. - 20%; мон. - 8%; ШОЕ - 30 мм/год; осмотична резистентність еритроцитів - 0,52%-0,56%,; білірубін крові - 42 мкмоль/л, прямий - 4 мкмоль/л, непрямий - 38 мкмоль/л. Аналіз сечі - реакція на уробілін різко позитивна, жовчні пігменти відсутні. Реакція Кумбса позитивна. Найбільш вірогідний діагноз?
A. Аутоімунна гемолітична анемія.*
B. Агранулоцитоз.
C. Нічна гемоглобінурія.
D. Хвороба Мінковського–Шоффара.
E. Хвороба Жильбера.
43. Пацієнт скаржиться на слабкість, відсутність апетиту, біль та печіння у язику, оніміння дистальних відділів кінцівок, проноси. Об’єктивно: шкіра бліда з лимонно-жовтим відтінком, обличчя одутле, коричнева пігментація у вигляді «метелика», на язику яскраво-червоні ділянки. Печінка на 3 см нижче краю реберної дуги, м’яка. В крові: Ер. - 1,5/л; КП - 1,2; Л. - 3,8/л; Тр. - 180/л; еоз. - 0%; п/я - 1%; с/я - 58%; лф. - 38%; мон. - 3%; макроцитоз еритроцитів; ШОЕ - 28 мм/год. Якому діагнозу відповідає ця клінічна картина?
A. Залізодефіцитна анемія.
B. В12-дефіцитна анемія *
C. Апластична анемія.
D. Гострий еритромієлоз.
E. Хронічна надниркова недостатність.
44. Жінка 26 років скаржиться на загальну слабкість, підвищену ламкість нігтів, випадіння волосся. Об’єктивно: пульс - 94/хв.; АТ - 110/70 мм. рт. ст. Шкіра бліда. В крові: Hb - 90 г/л; Ер. - 3,5*1012/л; КП - 0,7; ШОЕ - 20 мм/год. Сироваткове залізо - 8,7 мкмоль/л. Яке призначення доцільно зробити цій хворій?
A. Препарати заліза per os. *
B. Препарати заліза парентерально.
C. Вітамін В12 в/м.
D. Переливання цільної крові.
E. Переливання еритроцитарної маси.
45. В пацієнтки 36 років невелика жовтяниця, слабість, періодичні запаморочення, серцебиття, селезінка виступає на 2,5 см нижче реберної дуги. Сеча кольору міцного чаю. Кал темно-коричневого кольору. В крові нормохромна анемія з ретикулоцитозом 40:1000. В аналізі сечі реакція на уробілін різко позитивна, жовчні пігменти відсутні. Яке дослідження необхідно зробити для встановлення діагнозу?
A. Визначення осмотичної стійкості еритроцитів. *
B. Визначення сироваткового заліза крові.
C. Визначення змісту вітаміну В12.
D. Електрофорез білків сироватки крові.
E. Стернальну пункцію.
46. Жінка 60 років скаржиться на загальну слабкість, відчуття важкості в епігастрії та відрижку після їжі. Об`єктивно: температура - 36,6°С; ЧД - 20/хв; пульс - 96 уд/хв; АТ - 115/70 мм. рт. ст. Загальний аналіз крові: Ер. - 2,0*1012/л; КП - 1,3; ШОЕ - 28 мм/год. Виявлені антитіла до парієнтальних клітин шлунка. Яка найкраща тактика лікування анемічного синдрому у даної хворої?
A. Призначити препарати соляної кислоти.
B. Призначити препарати заліза перорально.
C. Призначити вітамін В12 *
D. Призначити препарати заліза парентерально.
E. Призначити переливання еритроцитарної маси.
47. Чоловік 45 років скаржиться на загальну слабкість, запаморочення. Протягом 15 років страждає виразковою хворобою дванадцятипалої кишки. Об`єктивно: температура - 36,5°С; ЧД - 20/хв.; пульс - 96 уд/хв.; АТ - 115/70 мм. рт. ст. Шкіра та слизові бліді. В крові : Ер. - 3,8*1012/л; Hb - 90 г/л. Реакція Грегерсена слабопозитивна. Яка переважна тактика лікування анемічного синдрому в даного хворого?
A. Призначити препарати заліза перорально.
B. Призначити препарати заліза парентерально*.
C. Призначити вітамін В12.
D. Призначити переливання еритроцитарної маси.
E. Рекомендувати щоденне вживання печінки.
48. Хворий 37 років, ліквідатор ЧАЕС, скаржиться на слабкість, наявність поодиноких синців на шкірі. В крові: Ер. - 2,5*1012/л; рет. - 0,1%; КП. - 1,0; Л. - 2,2*1019/л; Тр. - 10*109/л. В пунктаті кісткового мозку переважають жирові клітини. Який найбільш вірогідний діагноз?
A. Апластична анемія.*
B. Гострий лейкоз.
C. Хронічна променева хвороба.
D. Агранулоцитоз.
E. B12-дефіцитна анемія.
49. У хворої 27 років скарги на носові кровотечі, множинні синці на шкірі передньої поверхні тулуба і кінцівок, різка загальна слабість. В крові: Hb - 74 г/л; рет. - 16%; Ер. - 2,5*1012/л; тромбоцити -30*109/л; ШОЕ - 25 мм/год. Що є найбільш ефективним в лікуванні тромбоцитопенії?
A. Спленектомія. *
B. Препарати заліза.
C. Переливання крові.
D. Цитостатики.
E. Вітамін В12.
50. Хвора 38 років звернулась зі скаргами на часті імперативні потяги до сечовипускання, особливо під час кашлю та сміху, метрорагії. Об’єктивно: стан задовільний. Шкіра бліда, суха, нігті ламкі, волосся рідке. Помірна тахікардія, серцеві тони звучні. Язик блідий, сосочки атрофічні. В крові: Hb - 60 г/л; Ер. - 3,1*1012/л; КП - 0,6; анізоцитоз і пойкілоцитоз. Необхідне застосування:
A. Ціанкобаламіна.
B. Переливання нативної плазми.
C. Пиридоксіна гідрохлорида.
D. Тардіферон.*
E. Преднізолон.
51. Хвора 50 років скаржиться на загальну слабкість, запаморочення, хитливу ходу, відчування печії в язиці. Об’єктивно: субіктеричність склер, язик малиновий, сосочки згладжені. Атрофічний гастрит, гістаміностійкий, ахілія. В крові: Hb - 90 г/л; Ер. - 2,3*1012/л; КП - 1,2; рет. - 0,5%; макроцитоз; тільця Джоллі; кільця Кебота. Що призначити для лікування?
A. Ціанкобаламін.*
B. Препарати заліза.
C. Гемотрансфузії.
D. Ацидін-пепсин.
E. Глюкокортикостероїди.
52. Хворий 62 років скаржиться на постійний ниючий біль у епігастральній області, що посилюється через 15 – 20 хвилин після вживання їжі, загальну слабкість, серцебиття, відчуття оніміння стоп. Фіброгастродуоденоскопія: ділянки атрофії та гіперемії слизової оболонки у області дна шлунка. В крові: Ер. - 1,9*1012/л; Hb - 72 г/л; КП - 1,1; макроцитоз. Який з перерахованих препаратів необхідно включити у комплекс лікування анемії?
A. Ціанокобаламін.*
B. Ферроплект.
C. Тиамина бромід.
D. Омепразол.
E. Піридоксин.
53. Хворий 17 років скаржиться на загальну слабкість, біль в кістках, підвищену температуру тіла. При обстеженні виявлене системне збільшення лімфовузлів, гепато-лієнальний синдром. В крові: Ер - 2,2*1012 /л; Hb - 67 г/л; Тр. - 45*109/л; Л. - 5,6 /л; бластні кл. - 87 %; п/я -1%; с/я-7%; лф. - 5%; ШОЕ - 55 мм/год. Ваш діагноз?
A. Гостра лейкемія.*
B. Хронічно мієлоідна лейкемія.
C. Хронічна лімфоцитарна лейкемія.
D. Гіпопластична анемія.
E. Агранулоцитоз.
54. Хвора 36 років звернулась у зв’язку з появою синців на тілі, кровоточивістю ясен, загальною слабкістю. Місяць тому важке побутове отруєння отрутохімікатом (назви не пам’ятає). Впродовж 7 років працює в контакті з продуктами переробки нафти, зокрема, бензолом. В крові: Ер. - 3,2*1012 /л; Л. - 2,7 /л; Тр. - 70 /л. Яка патологія найбільш ймовірна?
A. Інтоксикація фосфорорганічним отрутохімікатом.
B. Інтоксикація бензолом *
C. Інтоксикація хлорорганічним отрутохімікатом.
D. Інтоксикація отрутохімікатом, що містить ртуть.
E. Синдром хронічної втоми.
55. Хвора 62 років поступила у комі. В крові: Hb - 28 г/л; Ер. - 0,7*1012/л; КП - 1,1; макроцитоз; рет. - 0,2%; анізоцитоз і пойкілоцитоз; лейкопенія; тромбоцитопенія. У кістковому мозку: мегалобластний тип кровотворення. Назвіть препарат для базисного лікування хворої:
A. Преднізолон.
B. Ціанкобаламін.*
C. Ферромплекс.
D. Феррум-ЛЕК.
E. Вітамін В6.
56. Жінка 43 років на протязі двох років відмічає загальну та м’язову слабкість, задишку, запаморочення, ламкість волосся та нігтів. В анамнезі - фіброміома матки, маткові кровотечі. У периферичній крові знижений гемоглобін, еритроцити; КП - 0,76; анізоцитоз; пойкілоцитоз. Який з діагнозів найбільш вірогідний?
A. Залізодефіцитна анемія.*
B. B12- дефіцитна анемія.
C. Аутоімунна гемолітична анемія.
D. Апластична анемія.
E. Анемія у хворої на гіпотиреоз.
57. Жінка, 28 років, скаржиться на слабкість, серцебиття та задишку при ході, спотворення смаку. В анамнезі менорагії. Об'єктивно: шкіра та слизові бліді, невелика болісність. Печінка та селезінка у нормі. В крові: Ер. - 3,1*1012/л, Hb - 60 г/л, КП - 0,65, Л - 4,0*109/л, ШОЕ - 22 мм/год. Які додаткові дослідження доцільно провести, щоб встановити діагноз?
A. Сироваткове залізо та рівень феритину.*
B. Кислотність шлункового соку.
C. Копрограмма.
D. Пробу Кумбса.
E. Реакція Грегорсена з бензидином.
58. Жінка 48 років скаржиться на слабкість, серцебиття та задишку при ході, В анамнезі після перенесеної токсикоінфекції часто непокоять здуття живота, зрідка проноси, особливо після молочних продуктів. Об'єктивно: шкіра та слизові бліді, невелика болісність і бурчання в біля пупковій ділянці. У крові: Ер. - 3,1*1012 /л; Hb - 60 г/л; КП - 0,65; Л. - 4,0*109 /л; ШОЕ - 22 мм/год. Які додаткові дослідження доцільно провести, щоб встановити діагноз?
A. Пункція кісткового мозку.
B. Проба Кумбса.
C. Визначення сироваткового заліза та феритину.*
D. Визначення трансферину в крові.
E. Визначення вітаміну В12 у крові.
59. Жінка 54 років скаржиться на слабкість, втомлюваність, серцебиття під час ходьби, відрижку. Об'єктивно: хитка хода, шкіра бліда, пульс - 105/хв., систолічний шум на верхівці. Язик яскраво-червоний, печінка +3 см. В крові: Hb - 81 г/л; Ер. - 1,8*1012/л; КП - 1,3; макроанізоцитоз; Тр. - 140 /л; Л. -3,2 ; полісегментоядерні нейтрофіли. Загальний білірубін - 47,6 ммоль/л, непряма реакція. Яка патологія обумовлює дану клінічну картину?
A. B12-фолієводефіцитна анемія.*
B. Гіпопластична анемія.
C. Залізодефіцитна анемія.
D. Гемолітична анемія.
E. Метапластична анемія
60. Хворий, що рік тому переніс резекцію шлунку, скаржиться на загальну слабкість, запаморочення. Об'єктивно: шкіра бліда. В крові: Ер. - 2,6*1012/л; гіпохромні; анізо-пойкілоцитоз; Hb - 70 г/л; КП - 0,7; Л. - 3,7*109 /л; рет. - 0,5%; еоз. - 3%; с/я - 56%; лф. - 34%; мон. - 6%; ШОЕ - 7 мм/год. Залізо сироватки - 5 мкмоль/л. Ваш діагноз?
A. Залізодефіцитна анемія.*
B. Хронічний лімфолейкоз.
C. Апластична анемія.
D. Хронічний мієлолейкоз.
E. B12-дефіцитна анемія.
61. Жінка 40 років, яка страждає менорагіями, скаржиться на мерехтіння «мушок» перед очима, запаморочення, сухість шкіри, ламкість нігтів, випадіння волосся. При обстежені виявлено: блідість шкіри та слизових оболонок. Пульс - 100/хв., ритмічний. І тон на верхівці послаблений, систолічний шум над усіма точками при аускультації серця. В легенях везикулярне дихання. Печінка та селезінка не збільшені. Hb - 90 г/л; Ер. - 3,3*1012 /л; КП - 0,7; Л. -9,8*109/л; еоз. - 2%; п/я -3%; с/я - 70%; лф. - 25%; мон. - 10%; гіпохромія еритроцитів; анізоцитоз; мікроцитоз; сироваткове залізо - 7,2 мкмоль/л. Оптимальне лікування гематологічного ускладнення.
A. Препарати заліза парентерально.
B. Цианкобаламін.
C. Препарати заліза per os.*
D. Переливання єритроцитарної маси.
E. Полівітамінні комплекси.
62. Хвора 53 років скаржиться на підвищення температури тіла, біль у суглобах, у животі, слабкість. Шкіра та склери блідо-жовті, на верхівці серця - систолічний шум. Пальпується печінка + 3 см та полюс селезінки. В крові: Hb - 72 г/л; КП - 0,85; рет. - 15%; ШОЕ - 26 мм/год. Осмотична резистентність еритроцитів: мінімум - 0,62%, максимум - 0,36%; білірубін - 52 мкмоль/л, непрямий - 48 мкмоль/л; Г-глобуліни - 26%; АЛТ - 0,7 мкмоль/ч.л; позитивна реакція Кумбса. Ваш попередній діагноз?
A. Хронічний гепатит.
B. Аутоімунна гемолітична анемія *
C. Спадкова мікросфероцитарна анемія.
D. Синдром Жильбера.
E. В12-дефіцитна анемія.
63. Хворий 18 років скаржиться на жовтяницю, загальну слабкість. Хворіє 3 роки. Періодично (2-3 рази на рік) з'являється жовтяниця. Під час огляду: іктеричність шкіри та слизових оболонок. Селезінка збільшена на 1,5-2 см. В крові: Ер. - 3,1*1012/л; Hb - 100 г/л; КП. - 0,9; рет. - 20%. Загальний білірубін - 96 мкмоль/л, непрямий - 84 мкмоль/л. В сечі позитивна реакція на жовчні пігменти. Вміст уробіліна збільшений. Ваш діагноз?
A. Аутоімунна гемолітична анемія.*
B. Залізодефіцитна анемія.
C. B12 (фолієва) дефіцитна анемія.
D. Апластична анемія.
E. Синдром Жильбера.
64. До гематологічного відділення поступив юнак 16 років з проявами гемолітичного кризу. В анамнезі зазначені кризи в 5 і в 9 років. Оперований з приводу вовчої пащі у віці 2 років. Об'єктивно: жовтяниця шкіри та склер, збільшена селезінка. Кал та сеча забарвлені. В крові: Hb - 68 г/л; Ер. - 2,3*1012 /л; ШОЕ - 38 мм/год. Мікросфероцитоз. Осмотична резистентність еритроцитів знижена. Який метод лікування найбільш ефективний?
A. Плазмаферез.
B. Спленектомія.*
C. Глюкокортикоїди.
D. Цитостатики.
E. Гемосорбція.
65. Хвора 29 років протягом двох років, лікувалась у гінеколога з приводу геморагій. Скаржиться на підвищену втомленість, слабкість, пристрасть до різних запахів (бензин, ефір), бажання їсти крейду. В крові: Ер. - 3,5*1012 /л; Hb - 95 г/л; гіпохромія; анізоцитоз; пойкілоцитоз; лейкоцити - 6,8*109 /л, баз. - 0%; еоз. - 3%; п/я - 4%; с/я - 59%; лф. - 26%; мон. - 8%; ШОЕ - 14 мм/год. Сироваткове залізо - 6,5мкм/л. Яке лікування призначити?
A. Ціанокобаламін.
B. Фолієву кислоту.
C. Аскорбінову кислоту.
D. Препарати заліза.*
E. Переливання еритроцитарної маси
66. У хворого на хронічний лімфолейкоз збільшилась загальна слабкість, з’явилась жовтяниця склер. Hb - 65 г/л; рет. - 5%. Білірубін загальний - 80,3 мкмоль/л, неконьюгований - 65,3 мкмоль/л. У сечі жовчних пігментів немає, уробілін підвищений. Пряма проба Кумбса позитивна. Яка основна причина зниження гемоглобіну?
A. Пригнічення еритроїдної гілки гемопоезу.
B. Мієлофіброз.
C. Аутоімуний гемоліз.*
D. Дефіцит фолієвої кислоти.
E. Порушення порфіринового обміну.
67. 45-річний чоловік пройшов медичний огляд. Фізикальне дослідження патологічних змін не виявило. Гематокрит 25%. Мікроскопія мазка периферичної крові виявила еритроцити зменшеного розміру. Клітини різні за розміром, деякі мають змінену форму. Колірний показник не змінений. Кількість ретикулоцитів зменшена. Яка найймовірніша причина анемії у хворого?
A. Низька залізозв'язувальна здатність плазми
B. Низький рівень фолієвої кислоти
C. Низька середня концентрація гемоглобіну в крові (MCHC)
D. Низький рівень заліза сироватки *
E. Низький рівень вітаміну B12
68. 76-річний чоловік в супроводі сина поступає на прийом до лікаря, де син розповідає що батько став забудькуватим, протягом останніх місяців, задає однакові питання. Пацієнт скаржиться на слабкість втомлюваність. Апетит в нормі, харчується добре, температура 37,5С, АТ 140/90 мм рт ст, ЧСС 90/хв. Пацієнт сонливий, але орієнтується в часі, місці і особі. Кон’юнктива трохи іктерична, червоний лакований язик. Неврологічний огляд - м’язова сила 4/5, випадіння вібраційної чутливості та проблеми з балансуванням нижніх кінцівок. Атаксична поза.
Лабораторно: Гемоглобін 100 г/л; Тромбоцити 190*109 /л; Лейкоцити 4 *109 /л; Гранулоцити 60%; Лімфоцити 30%; Моноцити 5%; MCV: 110 fL; MCHC 35%; MCH 33.6 pg/кл; ТТГ: 3 mU/л (норма). Метилмалонова кислота у сечі - підвищена. Після підтвердження діагнозу цього стану, що з наступного необхідно перевірити першочергово?
A. Ціанокобаламін *
B. Кальцій
C. Фолієву кислоту
D. Гастрин
E. Гомоцистеїн плазми
69. 36-річний чоловік, якому нещодавно було встановлено діагноз гострой промієлобластної лейкемії. Розпочав АТРА та даунорубіцин. Два дні після отриманні першої дози, пацієнта привозять до приймального відділення зі слабкістю та сонливістю. Раптово у нього розпочалася кровотеча з носу, кров з прямої кишки та гематурія. При фізичному огляді наявна блідість кон’юнктиви. Його нижня білизна просякнута кров’ю, і при пальцьовому дослідженні виявляється кров. ЧСС 100/хв, ЧД 16/хв, АТ 90/70 мм рт ст. Афебрильний. На шкірі численні петехії. У пацієнта тахікардія. Лабораторно: гемоглобін 92 г/л; лейкоцити 28*109/л (раніше 29*109); тромбоцити 12*109/л; натрій 136 ммоль/л; калій 4,7 ммоль/л; хлор 101 ммоль/л; бікарбонат 27 ммоль/л; азот сечовини 14 ммоль/л; креатинін 159 ммоль/л; глюкоза 6 ммоль л; кальцій 2.3 ммоль/л; ПЧ 18 сек; МНВ 2.0; АЧТЧ 60 сек.
В периферичному мазку крові фрагментовані еритроцити, який діагноз у пацієнта?
A. Апластична криза
B. Фібриногеноліз
C. ДВЗ синдром *
D. Ідіопатична тромбоцитопенічна пурпура
E. Гемолітико-уремічний синдром
F. Тромботична тромбоцитопенічна пурпура
70. 55-річний чоловік приходить до лікаря зі скаргою на кровоточивість ясен при чищенні зубів. Протягом останніх трьох днів він також мав погане самопочуття, головний біль та біль в грудях. Хотів пройтись, але під час ходьби він відчув себе дуже втомленим і змушений був зупинитись. Його температура 39°С, тиск 130/80 мм рт. ст., пульс 110/хв., ЧД становить 20/хв. При аускультації – систолічний шум в ІІ/VІ міжребер’ї . В легенях аускультативно розсіяні двобічні хрипи. На шкірі грудної клітки та кінцівок – петехії; за даними неврологічного дослідження пацієнт орієнтується в часі і просторі; м’язова сила – 2 бали із 5. Лабораторні дослідження: гемоглобін 70,1 г/л; тромбоцитів 30*109/л; лейкоцити 11,8*109/л. В мазку периферичної крові – численні бласти. Біопсія кісткового мозку – 35% бластів. Аналіз на мієлопероксидазу позитивний. Рентгенографія органів грудної клітки: дифузні двобічні інфільтрати в легенях. Що з нижчепереліченого є найбільш вірогідним діагнозом?
A. Гостра мієлобластна лейкемія *
B. Гостра лімфобластна лейкемія
C. Апластична анемія
D. Хронічна мієлоцитарна лейкемія
E. Мієлофіброз
71. Хворий 18 років скаржиться на головний біль, загальну слабкість, відсутність апетиту, підвищення температури тіла до 39°С, появу припухлості на шиї. Об’єктивно: шкіра та слизові оболонки різко бліді, пакети лімфовузлів на шиї по обидва боки розміром до 1 см, болючі; печінка + 1 см, безболісна; селезінка + 1,5 см. В крові: Hb - 98 г/л; Ер. - 2,9*1012 /л; Л. – 32*109 /л; п/я - 0%; с/я - 28%; мон. - 2%; лф. - 39%; бл. кл. - 31%; рет. - 31%; Тр. – 120*109 /л; ШОЕ - 36 мм/год. Яка форма лейкозу може бути у хворого?
A. Гостра мієлобластна лейкемія
B. Гостра лейкемія. *
C. Хронічна лімфоцитарна лейкемія.
D. Хронічна мієлоцитарна лейкемія.
E. Лейкемоїдна реакція.
72. Хвора 46 років лікувалась з приводу менорагії. Порушення циклу почалося півроку тому. Об'єктивно: шкіра і слизові бліді. Передні шийні лімфовузли трохи збільшені. Тони серця ритмічні, систолічний шум на точках аускультації. Живіт м'який, печінка +2 см ; селезінка + 5 см . В крові: Hb - 86 г/л; Ер. - 2,8*1012 /л; КП - 0,9; Л. - 2,52*109 /л ; п/я - 1%; с/я - 29%; еоз. - 0%; баз. - 0%; лф. - 57%; мон. - 11%; бл.кл-2% ШОЕ - 32 мм/год. Яке дослідження найбільш вірогідно підтвердить хронічний мієлолейкоз?
A. Дослідження кісткового мозку.*
B. Визначення тромбоцитів у крові.
C. Лужна фосфатаза.
D. Кисла фосфатаза.
E. Пункційна біопсія лімфатичного вузла.
73. Хвора 41 рік скаржиться на загальну слабкість втомлюваність мерехтіння «мушок» перед очима, підвищення температури тіла до 38°С; біль у горлі, наявність виразок на слизовій ротової порожнини, болі в ребрах і груднині. Шкіра бліда, з наявністю петехій і синців. Стерналгія, осалгія. Пульс - 100/хв, ритмічний. Печінка +3 см, селезінка +4 см, болісні при пальпації. На слизовій оболонці рота, глотки численні виразки з некротичними краями. В крові: Ер.- 2,5*1012 /л; Hb - 70 г/л; КП - 0,9; Тр. - 17,5*109 /л; Л.- 28*109 /л; бл. кл. - 68%; с/я - 14%; лф. - 23%; моноц. - 5%; ШОЕ - 60 мм/год. Який діагноз найбільш вірогідний?
A. Дифтерія.
B. Геморагічний васкуліт.
C. Хронічний гепатит.
D. Гострий лейкоз *
E. Стоматит.
74. Школярка 12 років скаржиться на слабкість, запаморочення, головний біль, підвищення температури тіла до 38°С. Об'єктивно: температура тіла 37,8°С слизові та шкіра бліді, зів без змін. Пальпуються збільшені до 2-х см підщелепні та шийні лімфовузли, щільні, безболісні. Патологічних змін внутрішніх органів немає. В крові: Ер.- 2,8 /л; Hb - 85 г/л; КП - 0,9; Л. – 10*109/л; еоз. - 0%; п/я - 1%; с/я - 8%; лф. - 47%; рет. - 0,5%; Тр. – 60*109 /л; бл. кл. - 44%; пероксидаза в бластах відсутня, реакція на глікоген у бластах позитивна. Який найбільш вірогідний діагноз?
A. Гостра лейкемія.*
B. Гострий еритромієлоз.
C. Хронічна лімфоцитарна лейкемія.
D. Гостра недиференційована лейкемія.
E. Лімфогрануломатоз.
75. Чоловік 44 років надійшов до інфекційного відділення з діагнозом: фолікулярна ангіна. Температура тіла - 38,6°С; шкіра та слизові звичайного кольору. Пульс- 102/хв.; АТ- 130/70 мм рт. ст. В крові: Ер. - 2,7*1012 /л; Hb - 90 г/л; КП - 1,0; Л. – 38*109 /л; бл. кл. - 68%; п/я - 2%; с/я - 14%; лф. - 14%; мон. - 2%; ШОЕ- 46 мм/год. Яке захворювання слід запідозрити у хворого ?
A. Лейкемоїдна реакція.
B. Хронічна лімфоцитарна лейкемія.
C. Хронічний мієлолейкоз
D. Гостра лейкемія.*
E. Гострий агранулоцитоз.
76. У хворої 42 років після перенесеного два місяці тому респіраторного захворювання відмічаються наростаюча кволість, пропасниця. Об'єктивно: блідість шкіри, на тулубі та кінцівках - нечисленні петехіально-плямисті геморагічні висипання. Пахвові лімфатичні вузли збільшені, м’які, безболісні розміром 2-1 см. Печінка та селезінка не збільшені. В крові: Hb - 100 г/л; Ер. – 3*1012 /л; КП - 1,0; Л. - 35*109 /л; бл. кл. - 33%; п/я - 3%; с/я - 35%; еоз. - 1%; лф. - 20%; мон. - 8%; ШОЕ - 20 мм/год; Тр. – 55*109/л. Який діагноз найбільш імовірний?
A. Сепсис стафілококовий.
B. Хронічна мієлоцитарна лейкемія.
C. Хвороба Верльгофа.
D. Лімфагрануломатоз
E. Гостра лейкемія.*
77. Чоловік 48 років впродовж року відмічає слабкість, пітливість, важкість у верхніх відділах живота, лихоманку. Зловживає алкоголем. Об'єктивно: гепато- та спленомегалія. В крові: Ер. - 2,8*1012 /л, Hb - 90 г/л, КП - 1,0, Л. – 30*109 /л, п/я - 0%, с/я - 24%, лф. - 75%, мон. - 1%, ШОЕ - 30 мм/год. В трепанаті кісткового мозку відмічається 78% бласних клітин Який з перелічених діагнозів найбільш вірогідний?
A. Хронічна мієлоцитарна лейкемія.
B. Остеомієлофіброз
C. Цироз печінки.
D. Лейкемоїдна реакція.
E. Гостра лейкемія.*
78. Хвора 18 років звернулась до лікаря в зв'язку з вираженою слабкістю, лихоманкою, прогресивним схудненням, запамороченням. Об'єктивно: при зрості 165 см вага – 40 кг, шкіряні покрови сухі, лущаться, шкіра різко бліда з жовтуватим відтінком. В крові: Ер. - 1,8*1012/л, Hb - 85 г/л, Л. – 120*109/л; бласти - 78%, нейтрофіли - 15%, ліф. - 7%. Який найбільш вірогідний діагноз?
A. Лейкемоїдна реакція
B. Гостра лімфобластна лейкемія.
C. Хронічна лімфобластна лейкемія.
D. Анемія.
E. Гостра лейкемія.*
79. Хвора 64 років скаржиться на загальну слабкість, шум у голові, осиплість голосу. При огляді: блідість із жовтяничним відтінком, язик червоний зі згладженими сосочками, асиметрія тактильної й больової чутливості. Пульс - 120/хв., АТ - 80/50 мм рт. ст., пальпується селезінка. В крові: Нb - 58 г/л, Ер. - 1,2*1012 /л, Л. - 2,8*109 /л, Тр.- 140*109 /л, ШОЕ - 17 мм/год, анізоцитоз, пойкілоцитоз - виражені (++). Яке дослідження буде вирішальної в з'ясуванні генезу анемії?
A. Непряма проба Кумбса
B. Дослідження кісткового мозку.*
C. Пряма проба Кумбса.
D. Фіброгастроскопія.
E. Ендолюмбальна пункція.
80. Хворий 72 років надійшов у стаціонар із пневмонією важкого перебігу. В крові: Л. – 180*109 /л, із бл. кл. - 60%; п/я - 1%; с/я - 10%; лф. - 29%; ШОЕ - 60 мм/год. Білірубін крові - 22 мкмоль/л. Найбільш ймовірний діагноз?
A. Гостра лейкемія.*
B. Лімфогранулематоз.
C. Сепсис.
D. Аутоімунна гемолітична анемія.
E. Хронічна мієлоцитарна лейкемія.
81. Хвора 43 років, скаржиться на слабкість, біль у горлі при ковтанні, підвищення температури тіла до 39°С. Об'єктивно: шкіра бліда, Поодинокі синці на стегнах. Некротичні зміни на мигдаликах. Стерналгія. Печінка не збільшена. Селезінка виступає на 3 см із підребер'я. В крові: Ер. - 2,0*1012 /л; Hb - 70 г/л; Тр. – 40*109 /л; Л. - 28,8*109 /л; бл. кл. - 60%; п/я - 1%; с/я - 10%; лф. - 29%; ШОЕ - 60 мм/год. Ваш діагноз?
A. Гостра лейкемія.*
B. Хронічна мієлоцитарна лейкемія.
C. Гіпопластична анемія.
D. Хронічна лімфоцитарна лейкемія.
E. Тромбоцитопенічна пурпура.
82. Хворий одержав радіаційне опромінення. Скаржиться на слабість, часті носові кровотечі, «синці» на тілі, серцебиття, задишку. Часто хворіє на респіраторні захворювання. В крові: Ер. - 1,2*1012 /л; Hb - 54 г/л; Л.- 1,7*109 /л; еоз. - 0; п/я - 0; с/я - 32%; лф. - 62%; мон. - 6%; ШОЕ - 52 мм/год; Тр. - 30 /л. Найбільш доцільне лікування в цьому випадку:
A. Пересадка кісткового мозку.*
B. Переливання тромбоцитарної маси.
C. Переливання еритоцитарної маси.
D. Переливання цільної крові.
E. Антилімфоцитарний імуноглобулін.
83. Хворий 20 років. Стан важкий. Скарги на біль у горлі, кровотечі з ясен, підвищення температури до 38,5°С, слабість, непритомність, біль у кістках. В крові: Hb - 56 г/л; Ер. -2,2*1012 /л; Л. – 16*109 /л; бл. кл. - 40% із позитивної реакцією на пероксідазу; п/я - 2%; с/я - 28%; лф. - 12%; мон. - 18%; КП - 0,8; рет. - 0,1%; Тр. – 76*109 /л; ШОЕ - 38 мм/год. Ваш діагноз?
A. Гіпопластична анемія.
B. Гостра лейкемія.*
C. Лейкемоідна реакція.
D. Хронічна лімфоцитарна лейкемія.
E. Агранулоцитоз.
84. Хворий 17 років скаржиться на загальну слабкість, біль у кістках, підвищену температуру тіла. При обстеженні виявлене системне збільшення лімфовузлів, гепато-лієнальний синдром. В крові: Ер - 2,2*1012 /л; Hb - 67 г/л; Тр. – 45*109 /л; Л. - 5,6*109 /л; бл. кл. - 87%; п/я - 1%; с/я - 7%; лф. - 5%; ШОЕ - 55 мм/год. Ваш діагноз?
A. Хронічна лімфоцитарна лейкемія.
B. Хронічно мієлоідна лейкемія.
C. Гостра лейкемія *
D. Гіпопластична анемія.
E. Агранулоцитоз.
85. Чоловік 23 років захворів гостро, протягом тижня температура тіла - 39 С - 40°С, слабкість, пітливість, запаморочення, носові та ясеневі кровотечі, крововиливи на шкірі тулуба. В крові: Hb - 72 г/л; Ер. - 2,3*1012 /л; Л. - 7,6*109 /л; с/я - 5%; лф. - 9%; бл. кл. - 86%; ШОЕ - 23 мм/год. Який із перелічених діагнозів найбільш імовірний?
A. Геморагічний васкуліт
B. Сепсис.
C. Агранулоцитоз.
D. Гостра лейкемія.*
E. Кандидоз ротової порожнини.
86. Хворий 29 років звернувся до терапевта з приводу наростаючої слабкості, болі в кістках, лихоманки. Під час огляду: блідість шкірних покровів на шкірі тулуба і кінцівок, невелика кількість петихіально-плямистих геморагічних висипів. Підпахвинні лімфовузли збільшенні, розміром 1,5 1 см, м’які, безболісні. Печінка й селезінка не збільшені. В крові: Hb - 80 г/л; Ер. - 3,1*1012 /л; КП - 0,8; Л. - 3,7*109 /л; бл. кл. - 34%; п/я - 3%; с/я - 34%; лф. - 19%; мон. - 10%; Тр. - 40 /л; ШОЕ - 24 мм/год. Який імовірний діагноз?
A. Хронічна лімфоцитарна лейкемія
B. Хронічна мієлоцитарна лейкемія.
C. Гостра лейкемія..*
D. Лімфогранулематоз.
E. Хвороба Верльгофа.
87. У пацієнта на фоні «ангіни» з'явився біль в трубчатих кістках. Під час обстеження виявлено генералізоване збільшення лімфовузлів, гепато-лієнальний синдром, стерналгія. В крові: Ер - 3,6*1012 /л; Hb - 87 г/л; Тр. – 45*109 /л; Л. – 13*109 /л; бл. кл. - 87%; п/я - 1%; с/я -7%; лф. - 5%; ШОЕ - 55 мм/год. Ваш діагноз?
A. Мієломна хвороба
B. Еритремія.
C. Хронічна лімфоцитарна лейкемія.
D. Хронічно мієлоідна лейкемія.
E. Гостра лейкемія. *
88. Хворий надійшов до клініки зі скаргами на виражену слабкість, підвищення температури до 39,2оС, біль у горлі під час ковтання, геморагічне висипання на шкірі тулуба. У крові анемія, тромбоцитопенія, бласти - 14%, ШОЕ - 40 мм/год. Яке обстеження необхідно провести для уточнення діагнозу?
A. Рентгенографія кісток черепу
B. Розгорнутий аналіз крові
C. Посів із мигдаликів
D. Дослідження кісткового мозку (Стернальна пункція) *
E. Коагулограма
89. Хвора 25-ти років скаржиться на слабкість, запаморочення, геморагічні висипи на шкірі. Хворіє протягом місяця. У крові: ер.- 1,0*1012/л, Hb- 37 г/л, КП- 0,9, лейк.- 1,2*109/л, тр.- 42*109/л. Який метод дослідження буде найбільш інформативним для встановлення діагнозу?
A. Стернальна пункція *
B. УЗД органів черевної порожнини
C. Коагулограма
D. Біопсія селезінки
E. Біопсія печінки
90. Хворий отримав радіаційне опромінення. Скаржиться на слабкість, часті носові кровотечі, "синці" на тілі, серцебиття, задишку. Часто хворіє на респіраторні захворювання. Аналіз крові: ер.- 1,2*1012/л, Нb- 54 г/л, лейк.- 1,7*109/л, е.- 0%, п.- 0%, с.- 32%, л.- 62%, м.- 6%; ШОЕ- 52 мм/год.; тромб.- 30*109/л. Яке лікування найбільш доцільне в даному випадку?
A. Переливання еритроцитарної маси
B. Переливання цільної крові
C. Антилімфоцитарний імуноглобулін
D. Переливання тромбоцитарної маси
E. Пересадка кісткового мозку *
91. Хвора 20 років після грипу скаржиться на тривалі менструації, задишку під час навантаження. Загальний аналіз крові: Нb-35 г/л, Л-13*109/л , ер – 1,6*1012/л, тромбоцити-21*1012/л, бластні клітини-18%, п-6%, с-17%, лімфоцити - 68%, м-9%, ШОЕ 60 мм/год. Яке обстеження необхідно провести?
A. Час згортання крові.
B. Протеінограму.
C. Стернальну пункцію *
D. Пробу Манту.
E. Діагностичне зіскоблювання
92. Хвора 50 років була госпіталізована у гематологічне відділення з підозрою на гострий мієлолейкоз. Які лабораторно-інструментальні дослідження потрібно провести в першу чергу для підтвердження діагнозу?
A. Пункція кісткового мозку *
B. Біохімічний аналіз крові
C. Імунограма
D. КТ органів черевної порожнини
E. Рентгенографія органів черевної порожнини
93. Хворий В., надійшов у клініку зі скаргами на виражену слабкість, підвищення температури до 39,2оС, болі в горлі при ковтанні, геморагічне висипання на шкірі тулубу. При обстеженні в аналізі крові анемія, тромбоцитопенія, бласти – 14%, ШОЕ 40 мм/год. Яке обстеження необхідно для уточнення діагнозу?
A. Стернальна пункція *
B. Рентгеноскопія кісток черепа
C. Розгорнутий аналіз крові
D. Посів із мигдалин
94. Чоловік 32 років, газозварювальник, відмічає загальну слабкість, лихоманку. Хворіє понад 2 місяці, хворобу пов'язує з ангіною. Об'єктивно: температура - 38,9оС, ЧД - 24 за хв., пульс - 110 уд/хв, АТ - 100/65 мм рт. ст. Шкіра бліда, геморагічний висип на кінцівках, збільшені пахвові лімфовузли. В крові: Нв – 70 г/л; еритроцити - 2,2*1012/л; лейкоцити - 3,5*109/л; бласні клітини - 33%; е -1%; п -1%; с - 20%; л - 37%; м - 8%; тромбоцити – 35*109/л; ШОЕ - 47 мм/год. Яке захворювання найбільш вірогідно сприяло формуванню анемічного синдрому у даного хворого?
A. Хронічний лімфолейкоз
B. Гостра лейкемія.*
C. Апластична анемія
D. В12-дефіцитна анемія
95. У хворого 27 років, вперше скарги на високу лихоманку, біль в горлі. Захворів тиждень тому, захворювання пов`язує із переохолодженням. Т-39,2оС, збільшені шийні і підпахвинні лімфовузли, зів гіперемований, слизова із геморрагіями, виразками до 0,5 см, мигдалики збільшені із сірим нашаруванням. Легені без патології, тони серця ритмічні. Пульс-100 уд/хв. АТ-120/70 мм рт. ст. Печінка на 2см нижче реберної дуги. Селезінка не пальпується. Яке захворювання можна запідозрити?
A. Гостра лейкемія. *
B. Виразково-некротична ангіна.
C. інфекційний мононуклеоз.
D. Лімфогрануломатоз
96. Хвора С., 43 років, звернулась до лікаря із скаргами на слабкість, біль у горлі при ковтанні, підвищення температури тіла до 39С. Захворіла гостро тиждень тому. Об'єктивно: шкіра блідого кольору. Поодинокі синці на стегнах. Гіперплазія ясен. Некротичні зміни на мигдаликах. Стерналгія. Печінка не збільшена. Селезінка виступає на 3 см з підребер'я. В крові: ер-2,0*1012 /л, Hb-70 г/л, тр-40*109 /л, лей-0,8*109 /л, п-1/%, с-40/%, л-50/%, м-9/%. ШОЕ-60 мм/год. В мієлограмі 15/% бластних клітин. Ваш діагноз:
A. Алейкемічна форма гострої лейкемії. *
B. В12 – дефіцитна анемія
C. Гіпопластична анемія.
D. Хвороба Маркіафави-Мікелі.
97. 30-річний чоловік поступив у відділення інтенсивної терапії 6 днів тому внаслідок ДТП. Він отримав перелом правої стегнової кістки і утрудненість дихання внаслідок струсу. Наразі стан пацієнта покращився. Фізікальне обстеження показує хрипи нижньої долі правої легені. При огляді живота наявна гепатоспленомегалія. Повне Лабораторне обстеження на показує гемоглобін 90 г/л і Лейкоцитів 55*109 з 95% нейтрофілів і кількість тромбоцитів 160*109, бластних форм не має. Лейкоцитарна лужна фосфатаза підвищена. Які імовірна причина підвищення лейкоцитів?
A. Лейкемоїдна реакція *
B. Агногенна мієлоїдна метаплазія
C. Хронічна лімфолейкемія
D. Хронічнай мієлоцитарна лейкемія
E. Поліцитемія
98. Хвора Р. 49 років скаржиться на біль у лівому підребер’ї, загальну слабість, швидку втомлюваність, схуднення. Об’єктивно: шкіра та слизові оболонки помірно бліді, чисті, периферичні лімфовузли не збільшені. Печінка +4 см., безболісна, щільна ,нижній край селезінки на рівні пупка. В аналізі крові: Ер - 3,0*1012/л, Нb-90г/л, КП-0,9, Л-140,0*109/л, баз - 0 %, е - 0 %, бл.кл-10%, п/я - 2 %, с/я - 28 %, л - 57 %, м- 3%, Тр – 345,0*109/л, ШОЕ - 38 мм/год. У кістковому мозку-45% баластних клітин. Мієлопероксидаза позитивна в бластах. Який найбільш ймовірний діагноз у хворої Р.?
A. Гострий мієлобластний лейкоз *
B. Гострий лімфобластний лейкоз.
C. Хронічний лімфолейкоз.
D. Хронічний мієлолейкоз.
E. Лейкемоїдна реакція
99. Хвора Н. 35 років, доставлена у клініку після втрати свідомості на вулиці. Скаржиться на різку слабкість, запаморочення. Об'єктивно: різка блідість шкіри з лимонним відтінком, на шкірі передпліччя та стегон крововиливи у вигляді плям, лімфатичні вузли не збільшені. Пульс - 100/хв. АТ -90/60 мм рт. ст. Печінка та селезінка не збільшені. В аналізі крові: Ер -1,5*1012/л, НЬ - 42 г/л, КП - 0,8, ретикулоцити - 0,1 %, Тр – 50,0*109/л, Л -2,0*109 л, е - 1 %, п/я - 1 %, с/я - 45 %, л - 51 %, м - 2 %, ШОЕ - 45 мм/год. Аналіз сечі без патології. Який найбільш ймовірний діагноз у хворої Н.?
A. Гострий лейкоз *
B. Гострий лімфобластний лейкоз.
C. Хронічний лімфолейкоз.
D. Хронічний мієлолейкоз.
E. Лейкемоїдна реакція
100. 64-річний чоловік поступає в лікарню з головним болем що посилюється, з мареннями та з нечіткістю зору. Наявна також втомлюваність і ці всі симптоми у нього вже протягом останніх 3 місяців. Відмічає слабкість та генералізований свербіж. При огляді без особливостей. Тиск 138/82 мм рт ст, ЧСС 98 уд/хв, температура 370С. Наявна плетора на обличчі. Селезінка перкуторно нижче краю реберної дуги на 4см. Лабораторно: Гематокрит: 62%; Гемоглобін: 180 г/л; лейкоцитів 18*109 /л; Кількість тромбоцитів: 550*109/л. Сироватка еритропоетин: 1 мU/мл (нормальний: 5-20 mU/мл). Лейкоцитарна лужна фосфатаза 90 U/L. Що з переліченого найімовірніше є у хворого?
A. Хронічна мієлоїдна лейкемія
B. Мієлофіброз
C. МДС синдром
D. Первинна поліцитемія (справжня) *
E. Вторинна поліцитемія
101. 65-річний чоловік поступив в лікарню з головним болем, втомлюваністю, двоїнням в очах протягом останніх 3 місяці. Відмічає слабкість та свербіж по всьому тілу, зазвичай після гарячої ванни. При огляді тиск 134/80 мм рт ст, ЧСС 98 уд/хв, температура 370С. Наявна плетора на обличчі. Виявлена спленомегалія (4 см нижче краю реберної дуги). Лабораторно гематокрит 62%, гемоглобін 180 г/Л, лейкоцити 18*109/л, тромбоцити 550*109/л. Рівень сироваткового еритропоетину низький. Який імовірний діагноз?
A. Хронічна мієлоїдна лейкемія
B. Мієлодиспластичний синдром
C. Мієлофіброз
D. Справжня поліцитемія *
E. Вторинний еритроцитоз
102. 60-річна жінка консультується у лікаря з приводу слабкості, головних болів, головокружіння. При фізичному огляді наявні синці на руках та щоках. Відмічає що за останні 2 місяці разів 5 була кровотеча з носа. Лабораторно тромбоцитів 1200*109/л, еритроцити 5,1*1012/л, лейкоцитів 10*109/л. При обстеженні мазку крові наявні гігантські тромбоцити та агрегація тромбоцитів, а також фрагменти мегакаріоцитів. Філадельфійську хромосому не виявлено. Який най вірогідніший діагноз у хворого?
A. Хронічна мієлоїдна лейкемія
B. Мієлофіброз
C. Поліцитемія істинна
D. Первинна (ідіопатична) тромбоцитемія *
E. Вторинна тромбоцитемія
103. Хворий М., 65 років, протягом багатьох років спостерігався у дерматолога з приводу настирливого свербіння шкіри. Останнім часом помітив появу червоно-темно синього забарвлення шкіри, біль в кістках. Курить протягом 20 років. АТ 170/100 мм рт.ст. Спленомегалія. Загальний аналіз крові: Ер. 7,5*1012/л, Нв- 177 г/л, лейкоцити - 12,8*109/л, п-8/%, е-6/%,с-62/%, л-14/%, м-10/%, тр-364*109/л, ШОЕ-1 мм/год. ОЦК- 8,5 л. Ваш діагноз?
A. Хвороба Вакеза( справжня поліцитемія). *
B. Хвороба Мінковського-Шофара.
C. Аутоімунна гемолітична анемія.
D. Гострий лімфобластний лейкоз
104. 45-річний чоловік поступив до лікарні, зі скаргами на невизначені болі в животі та втому протягом останніх двох місяців. Раніше він почувався добре, поки не почав відчувати втому більшу частину часу, навіть у спокої. Його апетит знизився, і він вважає, що за цей період втратив близько 6 кг. Огляд виявив періодичні артралгій. Температура тіла 38.3(°C), артеріальний тиск 120/80 мм.рт.ст., пульс 92/хв, частота дихання становить 16/хв. Серце: аускультативно ритм правильний, шуми відсутні. Легені: аускультативно без змін. Живіт: м'який, болісний, селезінка пальпується на 3 см нижче лівої реберної дуги. Неврологічний статус: пацієнт орієнтований у власній особистості, часі і просторі, вогнищева неврологічна симптоматика відсутня. Дані лабораторних досліджень: Гемоглобін 170 г/л; Тромбоцити 450*109/л; Лейкоцити 13*109/л; Сегментоядерні нейтрофіли: 68%; Еозинофіли: 4%; Базофіли: 5%; Лімфоцити: 18%; Моноцити: 2%; Бласти 3%; Лужна фосфатаза: знижена. Каріотипування: транслокація довгого плеча з хромосоми 9 на хромосому 22.
Який з наступних діагнозів є найбільш імовірним?
A. Гострий мієлолейкоз
B. Хронічний лімфоцитарний лейкоз
C. Хронічний мієлоїдний лейкоз *
D. Лейкемоїдна реакція
E. Mієлодиспластичний синдром
105. Хворий 38-ми років скаржиться на кволість, субфебрилітет, збільшення лімфатичних вузлів, носові кровотечі, біль у кістках. Об'єктивно: блідість шкіри та слизових, пальпуються збільшені безболісні лімфовузли, стерналгія, печінка +2 см, селезінка +5 см, не болюча. У крові: ер.- 2,7*1012/л, Hb- 84 г/л, лейк.- 58*109/л, е.- 1%, п.- 2%, с.- 12%, лімфоц.- 85%, клітини Боткіна-Гумпрехта; ШОЕ- 57 мм/год. Який найбільш вірогідний діагноз?
A. Гострий мієлолейкоз
B. Лімфогранулематоз
C. Хронічний лімфолейкоз *
D. Гострий лімфолейкоз
E. Хронічний мієлолейкоз
106. Хвора, 56 років, скаржиться на пекучий біль пальців рук, що зникають після прийому аспірину, шкірний свербіж, біль у животі. Об-но: шкірні покриви та видимі слизові вишнево -червоні. Селезінка на 4 см нижче реберної дуги. Аналіз крові: Ер. – 7,5 *1012/л, Нb-180 г/л, КП-1.02, Ht-68/%, Л-12,1*109/л, е-7, б-3, с-8, п-60, л-20, м-2. Тр.-490 *109/л. ШОЕ-2 мм/год. Попередній діагноз?
A. Істинна поліцитемія *
B. Хвороба Рейно
C. Симптоматичний еритроцитоз
D. Глистна інвазія
E. Хронічний мієлоїдний лейкоз
107. Хворий, 58 р., скаржиться на кволість, субфебрилітет, збільшення лімфатичних вузлів, носові кровотечі, болі в кістках. Об-но: блідість шкіри та слизових, пальпуються збільшені безболісні лімфовузли, стерналгія, печінка +2 см, селезінка +5 см, не болюча. ЗАК: Ер-2,7*1012/л, Нв-84 г/л, Лей- 28*109/л, баз.-1/%, еоз.-2/%, пал.-4 /%, сегм.-29/%, лімф.-63%, Тромб. - 80*109/л, клітини Боткіна-Гумпрехта, ШОЕ-27 мм/год. Препаратом вибору для даного захворювання є :
A. Протокол хронічної мієлоїдної лейкемії
B. Протокол хронічної лімфоцитарної лейкемії *
C. Антибіотики
D. Преднізолон
E. Ретаболіл
108. Хворий, 28 р., скаржиться на кволість, субфебрилітет, кровоточивість ясен, часті ангіни, болі в кістках. Об-но: блідість шкіри та слизових, стерналгія, печінка +2 см, селезінка +5 см, неболюча. ЗАК: Ер-2,7*1012/л, Нв-80 г/л, Лей- 3*109/л, еоз.-4/%, баз.-9/%, пал.-2 /%, сегм.-17/%, лімф. - 29/%, мієлоцити-25/%, промієлоцити-12/%, мон.-2/%, Тромб.-80*109/л, ШОЕ-57 мм/год. Позитивна реакція на мієлоперокидазу. Яке дослідження слід провести для верифікації діагнозу ?
A. Дослідження кісткового мозку. *
B. Біопсію м’язів
C. Біопсію лімфатичного вузла
D. Люмбальну пункцію
E. Рентгенографію органів грудної клітки
109. У 68-річного чоловіка зі скаргами на втомлюваність, пітливість, збільшення шийних, підщелепних та пахвових лімфовузлів. При обстеженні крові виявлений абсолютний лімфоцитоз (при кількості лейкоцитів 35*109/л (лімфоцитів 60/%), тільця Боткіна –Гумпрехта; рівень гемоглобіну та кількість тромбоцитів у межах норми; у мієлограмі 40/% лімфоцитів. Який діагноз найбільш імовірно у хворого?
A. Хронічний лімфолейкоз *
B. Хронічний мієлолейкоз
C. Лімфогрануломатоз
D. Гострий лейкоз
110. Хворий скаржиться на нездужання, слабкість, пітливість, збільшення лімфатичних вузлів. Два роки знаходиться на диспансерному обліку з приводу хронічного лімфолейкозу. Об’єктивно: лімфовузли всіх груп збільшені (від 1,2 до 3,6 см). Печінка збільшена на 3 см. Аналіз крові: ер. 3,0*1012/л, Нв – 91 г/л, КП – 0,9, лейк. 21,0*109/л, л – 92 /%, п – 1 /%, с -5 /%, м – 2 /%, тромбоцити 160,0*109/л, ШОЕ – 8 мм/год; в кістковому мозку лімфоцитів 31 /%. Який діагноз найбільш імовірно у хворого?
A. Хронічний мієлолейкоз
B. Хронічний лімфолейкоз *
C. Лімфома Ходжкіна
D. Гострий лейкоз
111. Хворий К., 57 років, страждає мієломною хворобою протягом 3 років. При останньому надходженні в клініку в крові виявлене високий вміст білку утримання білку. У лікуванні даного хворого обов'язково використання:
A. Протокольної терапії мієломної хвороби с проведенням плазмаферезу *
B. Алопурінола
C. Антибіотиків
D. Обмінного переливання еритроцитарної маси
112. Хвора 52 років, звернулася до лікаря зі скаргами на слабкість, болісне свербіння шкіри після умивання та миття у ванній, важкість у голові. Об'єктивно: шкірні покрови обличчя, шиї, кінцівок гіперемовані. АТ 180/100 мм рт.ст. Селезінка на 4 см нижче краю реберної дуги. Ваш діагноз?
A. Гострий лейкоз
B. Алергічний дерматит
C. Еритремія *
D. Гіпертонічна хвороба
113. Хворий 60 років, страждає хронічним лімфолейкозом протягом 5 років. У останній місяць стан погіршився, збільшилися лімфовузли всіх груп, селезінка. Ер 3,6*1012/л, Hb 102 г/л. Яка терапія показана хворому?
A. Терапія не показана
B. Терапія хронічної лімфоцитарної лейкемії в залежності від цитогенетичного статусу*
C. Преднізолон
D. Вітамінотерапія
114. Хворий Е, 35 років, скаржиться на слабкість, відчуття важкості в лівому підребер'ї. У крові: Лейкоцитоз 120*109/л із зрушенням формули крові до промієлоцитів, збільшення числа базофілів, нормальні показники гемоглобіну і тромбоцитів. Який найбільш ймовірний діагноз?
A. Еритремія
B. Хронічний лімфолейкоз
C. Хронічний мієлолейкоз *
D. Гостра пневмонія. Лейкемоїдна реакція
115. Хворий К. 45 років, скаржиться на слабкість, кровоточивість ясен, почуття важкості в лівому підребер’ї. Останні 3 роки перебуває під наглядом лікаря. Об’єктивно: шкіра бліда, пальпуються дрібні, не болючі підщелепні і пахвинні лімфовузли. Пульс - 76 в 1 хв. Серце і легені без змін. Нижній край печінки на 4 см нижче реберної дуги; печінка щільна не болюча. Набряків немає. Аналіз крові: еритроцити - 3,5*1012/л, гемоглобін – 96 г/л, тромбоцити - 152*109/л, лейкоцити – 86*109/л, промієлоцити - 1%, Мієлоцити - 18%, юні - 5/%, паличкоядерні - 56%, базофіли - 8%, еозинофіли - 1%, лімфоцити - 85%, моноцити - 2,5%. ШОЕ - 23 мм/год. Ваш попередній діагноз:
A. Хронічний мієлолейкоз. *
B. Хронічний лімфолейкоз
C. Гострий лейкоз
D. Цироз печінки
116. Жінка 53 років скаржиться на головний біль, слабкість, важкість у животі. Об’єктивно: шкіра обличчя, вух червоно-цианотична, симптом «кролячих очей», АТ 190/120 мм рт ст., печінка + 4 см, селезінка - + 6 см. В крові: ер. - 6,5*1012/л; Нв – 208 г/л; К.П. - 0,9; лейк. – 25*109/л, е – 4%, п – 6%, с – 61%, л – 26%, м – 3%, тромбоцитів – 528*109/л, ШОЕ – 1 мм/год. Який найбільш імовірний патогенез розвитку захворювання?
A. Проліферація усіх ростків кровотворення. *
B. Проліферація мієлоїдного ростка.
C. Проліферація лімфоїдного ростка.
D. Проліферація еритроїдного ростка
117. Хворий 47 років переніс ГРЗ, після чого тривалий час зберігався субфебрилітет. Через 2 місяці почала турбувати загальна слабкість, біль у лівому боці, тяжкість у животі зліва. Під час огляду: шкіра бліда, збільшення всіх лімфатичних вузлів, збільшення селезінка та печінка. В крові: Ер. - 2,9*1012 /л; Hb - 90 г/л; КП - 1,0; Л. - 74*109 /л; бл. кл. - 34%; мц. - 2%; ю. - 3%; п/я - 5%; с/я - 27%; еоз. - 4%; баз. - 3%; лф. - 18%; мон. - 4%; Тр. - 360 /л; ШОЕ - 37 мм/год. Попередній діагноз?
A. Хронічний мієлолейкоз (бластний криз). *
B. Гострий лейкоз.
C. Хронічний лімфолейкоз.
D. Лімфогранульоматоз.
E. Лейкемоїдна реакція за мієлоідним типом.
118. Хворий 58 років відмічає збільшення шийних та підпахвинних лімфатичних вузлів; загальну слабкість. Хворіє близько трьох років. Під час обстеження лімфовузли шийні, потиличні, підпахвинні - розміром 3- 4 см, безболісні, м‘які, неспаяні. Шкіра над ними без змін. Змін збоку інших органів не виявлено. В крові: Ер. - 4,8*1012 /л; Hb - 132 г/л; Л. -75*109 /л. еоз. - 2%; п/я - 4%; с/я - 12%; лф. - 76%; мон.- 6%. Тільця Гумпрехта в деяких полях зору. Попередній діагноз?
A. Реактивний лімфаденіт.
B. Лімфогранульоматоз.
C. Злоякісна лімфома.
D. Хронічний лімфолейкоз *
E. Метастази раку в лімфатичні вузли.
119. У хворої 67 років із гепатоліенальним синдромом протягом 2 років збільшені периферичні лімфовузли, не спаяні з прилеглими тканинами. В крові: Л. - 120*109 /л, с/я - 13%, лф. - 87%, ШОЕ - 40 мм/год. Вкажіть найбільш імовірний діагноз.
A. Хронічний лімфолейкоз. *
B. Лімфогрануломатоз.
C. Хронічний мієлолейкоз.
D. Гострий лейкоз.
E. Лімфосаркома
120. Хворий 53 років скаржиться на слабкість, відсутність апетиту, схуднення, підвищення температури. Об'єктивно: полілімфаденопатія; вузли тістуватої консистенції; гепатомегалія. В крові: Ер - 4,0*1012/л; Hb - 110 г/л; Л. - 100*109 /л ; баз. - 1%; еоз. - 1% ; п/я - 4%; с/я - 42%; мон. - 25%; лф. - 50%; тіні Боткіна–Гумпрехта. Який діагноз найбільш імовірний у даному випадку?
A. Хронічний лімфолейкоз.*
B. Гострий лейкоз.
C. Хронічний мієлолейкоз.
D. Лімфогрануломатоз.
E. Мієломна хвороба.
121. Жінка, 30 років скаржиться на дискомфорт у лівому боці живота, болі в суглобах, лихоманку, періодичні крововиливи. Об’єктивно: гепатолієнальний синдром; збільшені реґіонарні лімфовузли. В крові: Л. - 200*109/л; велика кількість гранулоцитів різної ступені зрілості. Мієлобластів менш ніж 5% у крові і кістковому мозку. Рh-хромосома у клітинах кісткового мозку. Рекомендовано: постійний нагляд гематолога; алкіліруючі препарати, можливо променева терапія та пересадка кісткового мозку. Який діагноз найімовірніший?
A. Мієлофіброз.
B. Гострий мієлолейкоз
C. Хронічний мієлолейкоз.*
D. Злоякісна пухлина.
E. Лейкемоїдна реакція.
122. Хворий 64 років проходив обстеження в поліклініці для направлення на санаторно-курортне лікування. Об'єктивно: збільшені шийні, підпахвинні й пахвинні лімфовузли; печінка на 3 см нижче реберної дуги; збільшена селезінка (в поперечнику - 14 см). В крові: Ер.- 3,7*1012 /л; Hb - 120 г/л, Л. - 30*109 /л; еоз. - 2%; п/я - 1%; с/я - 33%; лф. - 60%; мон. - 4%; ШОЕ - 20 мм/год. Який попередній діагноз?
A. Рак печінки.
B. Цироз печінки.
C. Хронічний лімфолейкоз.*
D. Туберкульозний лімфаденіт.
E. Лімфома Ходжкіна
123. Хвора 49 років скаржиться на біль і наявність пухлини в лівому підребер'ї, загальну слабкість, швидку втомлюваність, схуднення. Об'єктивно: шкіра й слизові оболонки помірно бліді, чисті, периферичні лімфовузли не збільшені. Симптоми стерналгії й осалгії негативні. Пульс - 92/хв., ритмічний. Печінка + 4 см, безболісна, щільна; нижній край селезінки на рівні пупка. В крові: Hb - 90 г/л; Ер.- 3,0*1012 /л; КП - 0,9; Л. - 140 *109 /л; промц. - 10%; мц. - 13%; ю. - 11%; п/я - 28%; с/я - 22%; еоз. - 5%; баз. - 4%; лф. - 4%; мон. - 3%; ШОЕ - 38 мм/год; Тр. - 345 *109 /л. Яка патологія найбільш імовірно зумовлює таку картину?
A. Лейкемоїдна реакція.
B. Хронічний мієлолейкоз.*
C. Синдром Бадда–Кіарі.
D. Цироз печінки.
E. Хронічний лімфолейкоз.
124. Жінка 40 років протягом року скаржиться на слабкість, швидку втомлюваність. Близько місяця тому приєдналась важкість у лівому підребер'ї, пітливість, температура тіла підвищується до 37,5°С, почала втрачати вагу. Об'єктивно: стан середньої важкості, помірна блідість шкіряних покривів із петехіальними висипками. Лімфатичні вузли не збільшені; з боку легень та серця без особливостей. Печінка +2 см; селезінка +7 см, щільна, помірно болісна. В крові: Ер.- 3,0*1012 /л; Hb - 110 г/л; КП - 1,1; Л. - 50*109 /л; баз. - 3%; еоз. - 6%; мц. - 10%; п/я - 19%; с/я - 17%; ліф. - 22%; Тр. - 105 /л; бл. кл. - 23%; ШОЕ - 32 мм/год. Який найбільш вірогідний діагноз?
A. Гострий лімфобластний лейкоз.
B. Хронічний моноцитарний лейкоз
C. Хронічний мієлолейкоз. *
D. Гострий мієлобластний лейкоз.
E. Лейкемоїдна реакція.
125. Чоловік 42 років скаржиться на швидку стомлюваність, пітливість, підвищення температури тіла до 37,7°С, скарги з'явились біля 3-х місяців тому. Об'єктивно: температура тіла - 37,2°С, пульс - 80/хв; АТ - 130/80 мм. рт. ст. Шкіряні покриви звичайного кольору; лімфатичні вузли не пальпуються; серце та легені без особливостей. Печінка +2 см; селезінка +5 см, щільна, трохи болісна. В крові: Ер.- 3,0*1012 /л; Hb - 110 г/л; КП - 1,1; Л. - 105*109 /л; баз. - 7%; еоз. - 9%; промієц. - 2%; мієц. - 22%; ю. - 20%; п/я - 17%; с/я - 15%; ліф. - 8%; ШОЕ - 15 мм/год; Тр. - 250*109 /л. Яким захворюванням найбільш вірогідно зумовлені зміни крові?
A. Хронічним мієлолейкозом. *
B. Гострим мієлобластним лейкозом.
C. Остеомієлозом.
D. Еритромієлозом.
E. Лейкемоїдною реакцією.
126. Чоловік 50 років скаржиться на біль у пальцях ступні, м'язах, особливо при ходінні, головний біль, свербіж шкіри. Об'єктивно: шкіра обличчя з червоно-ціанотичним відтінком; лімфатичні вузли не пальпуються. Пульс - 76/хв. АТ - 180/100 мм. рт. ст. Легені - без особливостей. Межі серця зміщені вліво на 2 см. Печінка +2см; селезінка біля краю реберної дуги, щільна, безболісна. В крові: Ер.- 6,3*1012/л; Hb - 201 г/л; КП - 0,9; Л. - 10,5*109/л; еоз. - 4%; п/я - 7%; с/я - 62%; лф. - 22%; мон. - 5%; Тр. - 500*109/л; ШОЕ - 1 мм/год; гематокрит - 70%. Який з перелічених діагнозів найбільш імовірний?
A. Гіпертонічна хвороба.
B. Облітеруючий ендоартеріїт.
C. Вторинний еритроцитом
D. Справжня поліцитемія.*
E. Хвороба Іценко–Кушинга.
127. Чоловік 24 років протягом двох місяців відчував слабкість, тяжкість у лівому підребер'ї, підвищення температури до субфебрильних цифр. Об'єктивно: шкіра й слизові оболонки блідо-рожеві, геморагій немає. Лімфовузли не пальпуються. Легені й серце без особливостей. Живіт м'який, печінка +3 см; селезінка виступає на 8 см. В крові: Ер.- 3,4*1012 /л; Hb - 108 г/л; КП - 0,9; рет. - 6%; Л.- 128 *109 /л; промц. - 4%; мієц. - 10%; ю. - 15%; п/я - 16%; с/я - 48%; ліф. - 4%; Тр. - 430*109 /л; ШОЕ - 28 мм/год. З яким захворюванням слід пов'язати ці зміни в першу чергу?
A. Лейкемоїдна реакція.*
B. Малярія.
C. Колагеноз.
D. Туберкульоз.
E. Вірусний гепатит.
128. Чоловік 63 років скаржиться на невмотивовану слабість, відчуття тиску й розпирання в лівому підребер'ї. Вважає себе хворим протягом року. До цього нічим не хворів, брав участь у ліквідації аварії на ЧАЕС. Об'єктивно: шкірні покриви бліді, периферичні лімфовузли не збільшені. Печінка + 3 см; селезінка + 10 см. В крові: Ер.- 3,1*1012/л; Hb - 100 г/л; Л.- 46*109/л; бл. кл. - 2%; промієц. - 10%; мієц. - 18%; п/я - 27%; с/я - 10%; ліф. - 12%; еоз. - 6%; баз. - 3%; мон. - 2%; ШОЕ - 20 мм/год. Який діагноз найбільш імовірний?
A. Цироз печінки.
B. Гострий лейкоз.
C. Гемолітична анемія.
D. Хронічний мієлолейкоз *
E. Хронічний лімфолейкоз.
129. Чоловік 63 років звернувся зі скаргами на різку загальну слабкість, поганий апетит, схуднення, біль у суглобах, відчуття важкості в правому підребер'ї. В крові: Ер. - 3,4*1012/л; Hb - 102 г/л; КП - 0,9; Тр. - 240*109/л; Л. - 138*109/л; бл. кл. - 1%; промієц. - 2%; мієц. - 13%; ю. - 12%; п/я - 16%; с/я - 31%; баз. - 3%; еоз. - 8%; лф. - 9%; мон. - 9%; ШОЕ - 30 мм/год. Який попередній діагноз?
A. Хронічний мієлолейкоз. *
B. Гострий лейкоз.
C. Лейкемоїдна реакція.
D. Еритромієлоз.
E. Хронічний лімфолейкоз.
130. Чоловік 48 років близько року відмічає слабкість, пітливість, важкість у верхніх відділах живота. Зловживає алкоголем. Об'єктивно: гепато- та спленомегалія. В крові: Ер. - 2,8*1012 /л, Hb - 90 г/л, КП - 1,0, Л. - 30,0*109 /л, п/я - 1%, с/я - 94%, лф. - 4%, мон. - 1%, ШОЕ - 30 мм/год. В трепанаті кісткового мозку відмічається витіснення жиру гранулоцитарними клітинами; в біоптаті печінки мієлоїдна інфільтрація. Який з перелічених діагнозів найбільш вірогідний?
A. Гострий лейкоз.
B. Цироз печінки.
C. Лейкемоїдна реакція.
D. Остеомієлофіброз.
E. Хронічний мієлолейкоз *
131. Хворий 60 років скаржиться на задишку. Впродовж багатьох років хворіє хронічним бронхітом. Об'єктивно: виражений дифузний ціаноз. Ожиріння. АТ - 180/110 мм. рт. ст. В легенях - розсіяні сухі хрипи. Пальпуються збільшені печінка та селезінка. В крові: Hb - 180 г/л, Ер. - 6,6*1012/л, Л. - 12*109/л, Тр. - 520*109/л, ШОЕ - 2 мм/год. Який найбільш вірогідний діагноз?
A. Справжня поліцитемія. Хронічний бронхіт.*
B. Гіпертонічна хвороба. Симптоматичний еритроцитоз.
C. Хронічний бронхіт. Симптоматичний еритроцитоз.
D. Синдром Піквіка. Симптоматичний еритроцитоз.
E. Хронічний мієлолейкоз. Хронічний бронхіт.
132. Чоловік 64 років скаржиться на слабкість, пітливість, які наростали протягом трьох місяців. В анамнезі часті застудні захворювання. Об'єктивно: пальпуються шийні та пахові лімфатичні вузли розміром до ліщинового горіха, м'якої консистенції, не спаяні з навколишніми тканинами, безболісні. Печінка +2 см. В крові: Ер. - 4,1*1012/л, Hb - 123 г/л, КП - 0,9, Л. - 41*109/л, еоз. - 1%, п/я - 2%, с/я - 21%, лф. - 74%, мон. - 2%, ШОЕ - 40 мм/год, Тр. - 220*109/л. Який найбільш вірогідний діагноз?
A. Лімфома Ходжкіна.
B. Лімфосаркома.
C. Хронічний лімфолейкоз *
D. Інфекційний мононуклеоз.
E. Туберкульоз.
133. Чоловік 58 років скаржиться на появу пухлинних утворень на передній поверхні шиї та у паховій області, слабкість. Пальпуються м'які, безболісні, рухливі шийні й пахові лімфовузли до 2 см у діаметрі. Печінка виступає на 2 см з-під краю реберної дуги, нижній полюс селезінки на рівні пупка. В крові: Ер.- 3,5*1012/л, Hb - 88 г/л, Л. - 86*109/л, п/я - 1%, с/я - 10%, лф. - 85%, еоз. - 2%, баз. - 0%, мон. - 2%, ШОЕ - 15 мм/год. Який найбільш імовірний діагноз?
A. Лейкоцитарна реакція лімфоцитарного типу.
B. Гострий лейкоз.
C. Хронічний лімфолейкоз.*
D. Хронічний мієлолейкоз.
E. Лімфогрануломатоз.
134. Хворий 72 років надійшов у стаціонар із пневмонією важкого перебігу. В крові: Л. - 80*109л, із збільшенням утримання лімфоцитів до 70%; тіні Гумпрехта; нормальне утримання гемоглобіну й тромбоцитов. Білірубін крові - 22 мкмоль/л. Найбільш ймовірний діагноз?
A. Хронічний лімфолейкоз.*
B. Лімфогранулематоз.
C. Сепсис.
D. Аутоімунна гемолітична анемія.
E. Хронічний мієлолейкоз.
135. Чоловік 68 років скаржиться на втомлюваність, пітливість, збільшення шийних, підщелепних та пахвових лімфовузлів. В крові: Л. - 35*109/л; лф. - 60%; тільця Боткіна–Гумпрехта; рівень гемоглобіну та кількість тромбоцитів у межах норми. Який діагноз найбільш імовірно у хворого?
A. Гострий лімфолейкоз.
B. Хронічний лімфолейкоз. *
C. Хронічний мієлолейкоз.
D. Лімфогрануломатоз.
E. Туберкульозний лімфаденіт.
136. Хворий 64 роки, проходив обстеження в поліклініці для направлення на санаторно-курортне лікування. При обстеженні виявлено збільшені шийні, підпахвинні й пахвинні лімфовузли, печінка на 3 см нижче реберної дуги. В крові: Ер. - 3,7*1012 ; Hb - 120 г/л; Л. - 30*109 еоз. - 2%; п/я - 1%; с/я - 33%; лф. - 60%; мон. - 4%; ШОЕ- 20 мм/год. Ваш попередній діагноз?
A. Хронічний мієлолейкоз.
B. Хронічний лімфолейкоз. *
C. Цироз печінки.
D. Туберкульозний лімфаденіт.
E. Лімфогрануломатоз.
137. Хвора 53 років, скаржиться на слабкість, відсутність апетиту, зниження ваги. Об’єктивно: збільшення лімфовузлів шиї, збільшення печінки. В крові: Hb - 110 г/л; Ер. - 3,8/л; Л. - 20 /л; ШОЕ - 12 мм/год; баз.- 1%; еоз. - 1%; п/я - 4%; с/я - 36%; лф. - 56%; мон. - 2%; тіні Боткіна–Гумпрехта. Діагноз?
A. Гострий лейкоз.
B. Хронічний лімфолейкоз *
C. Хронічний мієлолейкоз.
D. Лімфогрануломатоз.
E. Туберкульоз лімфовузлів.
138. Хворий 67-ми років скаржиться на задуху та кашель, які не проходять протягом 2 діб. Хворіє на бронхіальну астму 15 років. Введення сальбутамолу та еуфіліну полегшення не принесли. Об’єктивно: стан важкий, дифузний ціаноз, хрипи чути на відстані. Над легенями коробковий звук, аускультативно - ослаблене везикулярне дихання, велика кількість сухих хрипів. ЧСС - 120/хв, АТ - 130/80 мм рт.ст. Тони серця ослаблені. Яка невідкладна допомога?
A. Преднізолон внутрішньовенно*
B. Інгаляції сальбутамолу
C. Інгаляції ізадрину
D. Пропранолол в/в
E. Димедрол парентерально
139. У хворого на бронхіальну астму після катетеризації правої підключичної вени різко погіршилося самопочуття: пацієнт збуджений, з’явилися акроціаноз, ядуха. АТ - 130/90 мм рт.ст. Тони серця ритмічні, приглушені. Над легенями з правого боку - дихання різко ослаблене; перкуторно-тимпанічний відтінок. Ваш діагноз?
A. Напружений правобічний пневмоторакс*
B. Астматичний статус
C. Кардіогенний шок
D. Повітряна емболія легеневої артерії
E. Тромбоемболія легеневої артерії
140. Хворий 10-ти років впродовж 5-ти років страждає на бронхіальну астму. Під час прийому сімейним лікарем у поліклініці у дитини розвинувся приступ ядухи. Який препарат доцільно використовувати для надання невідкладної допомоги?
A. Сальбутамол*
B. Монтелукаст
C. Фликсотид
D. Тіотропій
E. Но-шпа
141. Хворий 22-х років доставлений у лікарню зі скаргами на задишку, ядуху, сухий кашель. Стан погіршився 2 доби тому. За останні 12 годин користувався беротеком біля 50 разів. Об’єктивно: ЧД - 30/хв., дистанційні хрипи. Обличчя ціанотичне. У легенях вислуховуються ділянки "німої легені". Чим ускладнився перебіг бронхіальної астми?
A. Астматичний статус ІІ стадії*
B. Астматичний статус І стадії
C. Астматичний статус ІІІ стадії
D. Ателектаз легень
E. Ексудативний плеврит
142. У дитини 8-ми років важкий напад бронхіальної астми триває 7 годин, ефекту від призначення інгаляційних β2-агоністів та дексазону в/м не відзначається. При обстеженні - ознаки "німих легень", пригнічення свідомості. Яке лікування треба призначити насамперед?
A. Штучна вентиляція легень*
B. Підвищити дозу інгаляційних β2-агоністів
C. Призначити кортикостероїдні гормони внутрішньовенно
D. Призначити високі дози еуфіліну внутрішньовенно
E. Призначити інфузійну терапію
143. У вагітної 37-ми тижнів, хворої на бронхіальну астму, з’явився напад ядухи, сухий кашель. Який препарат потрібно призначати в першу чергу?
A. Інгаляція сальбутамолу*
B. Таблетовані антигістамінні препарати
C. Інгаляція кортикостероїдів
D. Інгаляція іпратропіуму броміду
E. Введення еуфіліну в/в
144. Хлопчик 12-ти років хворіє на атопічну бронхіальну астму з важким перебігом. Під час останнього нападу 4 інгаляції сальбутамолу ефекту не дали. Наросли задишка, тахікардія, неспокій. Шкіра бліда з ціанотичним відтінком. У легенях різко ослаблене дихання, хрипи не вислуховуються. Який з перелічених заходів є першочерговим?
A. Внутрішньовенне введення преднізолону*
B. Внутрішньовенне введення еуфіліну
C. Внутрішньовенне введення амброксолу
D. Внутрішньовенне введення кларитроміцину
E. Інгаляція зволоженого кисню
145. Вагітна 40-ка років страждає на персистуючу бронхіальну астму, легкого перебігу. Хворіє на бронхіальну астму з 7-ми років. Вагітність VІ, передують 4 пологи, госпіталізована до палати патології вагітних. Виник важкий напад бронхіальної астми (тахіпное більше 30/хв., ЧСС більше 120/хв., різниця систолічного АТ на вдиху і видиху більше 18 мм рт.ст.). Інгаляції сальбутамолу неефективні протягом 6-ти годин. Яка тактика лікаря?
A. Внутрішньовенно ввести преднізолон 60 мг - 90 мг, повторюючи введення по 30 мг кожні 3-4 години до поліпшення стану*
B. Внутрішньовенно ввести платифілін, повторюючи кожні 3-4 години до поліпшення стану
C. Внутрішньовенно крапельно антибіотики широкого спектру дії
D. Внутрішньовенно крапельно розчин анаприліну кожні 3-4 години до поліпшення стану
E. Внутрішньовенно галоперидол, седативні препарати
146. Хворий 10-ти років страждає на бронхіальну астму впродовж 5-ти років. Під час прийому сімейним лікарем у поліклініці у хворого розвився приступ ядухи. Який препарат слід використовувати для надання невідкладної допомоги?
A. Сальбутамол*
B. Атровент Н
C. Фликсотид
D. Кеналог-40
E. Но-шпа
147. Хвора 37-ми років доставлена до реанімаційного відділення. В анамнезі - бронхіальна астма. Об’єктивно: загальний стан вкрай важкий. Сопор. Дифузний ціаноз, холодний піт. Аускультативно: дихальні шуми значно послаблені. В крові: р02- 45 мм рт.ст., рС02- 85 мм рт.ст., АТ- 90/60 мм рт.ст. Які заходи необхідно виконати для усунення гіпоксії?
A. ШВЛ*
B. Введення гідрокарбонату натрію
C. Інгаляція геліо-водневої суміші
D. Гіпербарична оксигенація
E. Введення преднізолону
148. Дівчинка 6-ти років хворіє на бронхіальну астму з 3-х років, у неї відмічаються нічні напади ядухи, свистяче дихання. Під час останнього нападу ядухи тричі вдихала сальбутамол - поліпшення стану у дівчинки не відмічалося. Які засоби лікування слід призначити?
A. Преднізолон*
B. Мукалтин
C. Антибіотики
D. Піпольфен
E. Дигоксин
149. Хлопчик 10-ти років знаходиться на лікуванні з приводу бронхіальної астми. Вранці хлопчик встав з ліжка і раптово з’явились загальна слабкість, запаморочення, блідість шкіри, холодний піт, шум у вухах, хворий впав. Об’єктивно: зіниці розширені, тони серця різко ослаблені, пульс ниткоподібний, ЧСС - 65/хв., AT - 60/40 мм рт.ст. Яке ускладнення розвинулось у хворого?
A. Непритомність*
B. Серцева недостатність
C. Кардіогенний шок
D. Бактеріальний шок
E. Інфекційно-токсичний шок
150. У промисловому районі одного із індустріальних міст у дітей дошкільного віку почастішали захворювання на хронічний астматичний бронхіт та бронхіальну астму. Який із постійних забруднювачів повітря міг стати їх причиною?
A. Діоксид сірки*
B. Оксид вуглецю
C. Свинець
D. Оксиди азоту
E. Продукти фотохімічних реакцій
151. Хворий 47-ми років тривало спостерігається з приводу бронхіальної астми інфекційної етіології. Останнім часом напади почастішали, не купіруються інгаляціями астмопента та беротека. З призначення якого препарату доцільно почати інтенсивне лікування?
A. Глюкокортикоїди*
B. Бронходилятатори
C. Оксигенотерапія
D. Інфузійна терапія
E. Серцеві глікозиди
152. Хворого 27-ми років, в анамнезі у якого бронхіальна астма, вжалила бджола. З’явилися відчуття тиску в грудях, нестачі повітря, утруднення видиху, відчуття жару в верхній половині тулуба, запаморочення, виражений свербіж, судоми. Об’єктивно: дихання шумне, свистяче, АТ - 90/60 мм рт.ст., Ps - 110/хв. Аускультативно: серцеві тони ритмічні, ослаблені; над легенями - жорстке дихання, сухі свистячі хрипи. Яку групу препаратів слід застосувати першочергово?
A. Глюкокортикоїди*
B. Метилксантини
C. Серцеві глікозиди
D. Протисудомні
E. Анальгетики
153. До приймального відділення лікарні надійшов хворий з хриплим диханням (більш утруднений вдих), ціанозом шкіри, тахікардією та артеріальною гіпертензією. В анамнезі - бронхіальна астма. Годину тому робив інгаляцію сальбутамолу та забув зняти ковпачок, який аспірував при глибокому вдиху. Які дії лікаря?
A. Виконати прийом Геймліха*
B. Зразу виконати конікотомію
C. Викликати анестезіолога та чекати на його появу
D. Зробити інгаляцію β2- адреноміметика
E. Ввести підшкірно дексаметазон
154. Хворий 13-ти років скаржиться на періодично (весна, осінь) виникаючі напади задухи, кашель, спочатку сухий, а пізніше вологий. Об’єктивно: обличчя бліде, дещо набрякле, грудна клітка піднята і розширена у передньо-задньому розмірі, ЧД - 3/хв. Чути сухі хрипи. У крові: НЬ-120 г/л, лейк.-8*109/л, п-1, с-52, л-36, мон-3, ШОЕ - 7 мм/год. Яка найбільш імовірна патологія зумовлює таку картину?
A. Бронхіальна астма*
B. Бронхіт
C. ГРВІ
D. Пневмонія
E. Муковісцидоз
155. Жінка, 23 років, 1,5 року перебуває на диспансерному обліку з приводу бронхіальної астми. В останній час напади ядухи виникають 4-5 разів на тиждень, нічні напади – 2-3 рази на місяць. Для купірування застосовує сальбутамол. Скарифікаційна проба з антигеном домашнього кліща позитивна. Об'єктивно: стан відносно задовільний, ЧД - 20 за 1 хв, ЧСС - 76 за 1 хв, АТ - 120/80 мм рт. ст. У легенях дихання везикулярне. Тони серця приглушені, ритм правильний. Який механізм є провідним у розвитку бронхообструкції у хворої?
A. Гіперреактивність бронхів.*
B. Порушення метаболізму арахідонової кислоти.
C. Адренергічний дисбаланс.
D. Підвищений тонус парасимпатичної нервової системи.
E. Трахеобронхіальна дискінезія.
156. Чоловік, 46 років, протягом 10 останніх років хворіє на бронхіальну астму. Під час виконання робіт на дачній ділянці відчув утруднення дихання, з'явився кашель, дистанційні хрипи, почала посилюватися задишка. Препарат якої фармакологічної групи краще рекомендувати хворому для зняття подібних нападів ядухи?
A. Стимулятор β2-адренорецепторів. *
B. Блокатор β2-адренорецепторів.
C. Блокатор мембраностабілізувальних клітин.
D. Метилксантини.
E. Інгаляційний глюкокортикоїд
157. Чоловік, 43 років, скаржиться на задишку під час фізичного навантаження. Об'єктивно: температура тіла - 36,4, ЧД - 20 за 1 хв, пульс - 78 за 1 хв, АТ 125/80 мм рт. ст. Бочкоподібна форма грудної клітки. Над легенями вислуховується послаблене везикулярне дихання. Як дослідження необхідно провести хворому в амбулаторних умовах для оцінки ефективності призначених бронхолітиків.
A. Пікфлоуметрію*.
B. ЕКГ-контроль перевантаження правого серця.
C. Спірографічне.
D. Бронхоскопічне.
E. Аналіз мокротиння (кількість та флора).
158. У клініку поступила хвора, 53 років після зняття нападу бронхіальної астми. 20 років працювала на фармацевтичній фабриці й займалася таблетуванням аміназину, сульфаніламідних препаратів. Протягом 10 років відмічає часті респіраторні захворювання. Пізніше з'явилася задишка, періодично субфебрилітет. У даний час під час роботи у запиленому приміщенні та виходу з теплого приміщення на холод з'являються напади ядухи. Ознаки серцевої декомпенсації відсутні. Який найбільш імовірний діагноз?
A. Професійна бронхіальна астма, атопічна форма.*
B. Хронічний обструктивний бронхіт.
C. Бронхіальна астма, інфекційно-алергійна форма.
D. Серцева астма.
E. Хронічний необструктивний бронхіт.
159. Пацієнт, 38 років, хворіє на бронхіальну астму близько 5 років. Напади ядухи легкі, знімаються таблеткою еуфіліну або двома вдихами дозованого симпатоміметика, у ночі між 4-ю і 5-ю годиною виникає утруднення дихання, яке знімається дозованим симпатоміметиком. Який бронхолітик доцільно рекомендувати хворому перед сном для запобігання нічним симптомам?
A. Теопек *
B. Сальбутамол
C. Антровент
D. Еуфілін
E. Беротек
160. Хворий 49 років скаржиться на ядуху, кашель. Харкотиння не виділяється. Неодноразово застосовував сальбутамол, інтал, але без ефекту. Об’єктивно: сидить, спираючись на стіл, ціаноз обличчя, акроціаноз, пульс 112 за 1 хвилину, артеріальний тиск 110/70 мм рт. ст. Над легенями аускультативно визначається різко послаблене везикулярне дихання, яке місцями не прослуховується, розсіяні хрипи, значно подовжений видих. Який попередній діагноз можна встановити цьому хворому?
A. Бронхіальна астма середнього ступеню важкості
B. Хронічне обструктивне захворювання легень
C. Тяжке загострення бронхіальної астми *
D. Аспірація стороннього тіла
E. Серцева астма
161. Жінка, 50 років, хворіє на бронхіальну астму 20 років. Напади астми розвиваються 2-3 рази на тиждень. Приймає інгаляційний кортикостероїд, сальбутамол за потребою. Не переносить ібупрофен. Відзначає постійне відчуття закладеності в носі. Оториноларинголог виявив поліпи в носі. Об'єктивно: ринорея ЧД - 22 за 1 хв. ЧСС - 88 за 1 хв, АТ - 120/80 мм рт.ст. У легенях везикулярне/ослаблене дихання, розсіяні сухі хрипи. Який варіант астми найбільш імовірно виник у хворої?
A. "Аспіринова" астма*
B. Атопічна астма
C. Інфекційно-алергійна астма
D. Астма фізичного зусилля
E. Холінергічна астма
162. У хворої, що страждає на бронхіальну астму більше 20 років, на фоні нападу ядухи раптово з'явився постійний кашель без мокротиння, біль у грудній клітці, посилила задишка. На ЕКГ: перенавантаження правих відділів серця. Лікування β-адренергічними засобами не має ефекту. Яке можливе ускладнення розвинулося в даної хворої?
A. Астматичний статус.*
B. Серцева астма.
C. Набряк легень.
D. Пневмоторакс.
E. Тромбоемболія гілок легеневої артерії.
163. У хворого під час індукції в наркоз розвинулася клініка дихальної недостатності. Спроба виконати інтубацію трахеї, а також забезпечити вентиляцію легень маскою наркозного апарату не мають успіху. В якому випадку показана конікотомія для забезпечення альтернативного допоміжного дихання?
A. Обструкція верхніх дихальних шляхів внаслідок набряку, кровотечі або наявності стороннього тіла*
B. Значне пониження pO2 і підвищення pCO2
C. Частота дихання менш ніж 7 або більше 40/хв (у дорослих)
D. Загроза зупинки дихання і серцевої діяльності
E. Необхідність бронхоскопічного обстеження
164. В лікарню доставлена дитина 5-ти років, у якої після вживання вишень раптово з’явилися генералізований ціаноз, глибоке шумне дихання до 60/хв, здуття грудної клітки, глухість серцевих тонів, серцева аритмія. Вкажіть першочерговий захід в терапії даного хворого:
A. Забезпечити прохідність дихальних шляхів*
B. Викликати бригаду швидкої допомоги
C. Ввести в/в еуфілін
D. Здійснити дефібриляцію
E. Провести пункцію плевральної порожнини
165. У хворої 56-ти років, яка знаходиться на лікуванні в терапевтичному відділенні з приводу хронічного бронхіту, раптово з’явився різкий біль у лівій половині грудної клітки, задишка, біль у ділянці серця, серцебиття, сухий надсадний кашель. Об’єктивно: виражений акроціаноз, розширення міжреберних проміжків та різке обмеження дихальної екскурсії. Перкуторно - зліва тимпаніт. Аускультативно - різке ослаблення дихання. Яку невідкладну допомогу слід надати хворій?
A. Пункція плевральної порожнини*
B. Введення еуфіліну
C. Введення анальгетиків
D. Забезпечити доступ кисню
E. Терміново транспортувати до відділення торакальної хірургії
166. Породілля перебуває в пологах 2 години. Пологова діяльність бурхлива. Несподівано з’явилися ядуха, кашель, ціаноз, ознаки дихальної недостатності, озноб, підвищилася температура тіла, тахікардія, почав падати артеріальний тиск, розвинувся набряк легень. Роділля неспокійна. Яке ускладнення виникло?
A. Емболія навколоплідними водами*
B. Еклампсія
C. Септичний шок
D. Розрив матки
E. Надниркова недостатність
167. Хлопчик у віці 6 місяців хворіє на тяжку форму кашлюка: число нападів кашлю становить 25, напади тяжкі, тривалістю до 10 хвилин, мають 6-8 репризів, закінчуються блюванням. Один з нападів кашлю призвів до апное. Які невідкладні дії?
A. Штучне дихання (в ручному режимі)*
B. Седуксен в/м
C. Лобелін в/м
D. Налагодити подачу кисню
E. Преднізолон в/м
168. Чоловіка 40-ка років доставлено до приймального відділення. Відзначається запах алкоголю з рота, відкривання очей та мовні відповіді відсутні, нецілеспрямований рух на біль. Об’єктивно: дихання часте (>40/хв), поверхневе, АТ- 90/40 мм рт.ст., Ps-112/хв. Що треба зробити в першу чергу?
A. Інтубація трахеї*
B. Зондове промивання шлунку
C. Форсований діурез
D. Позаниркові методи детоксикації (гемодіаліз, гемосорбція)
E. Внутрішньовенно бемегрід
169. Під час вибуху військовослужбовця було відкинуто ударною хвилею. Попередній діагноз: вибухова травма правої половини грудей з множинними подвійними переломами ІІІ-VІІІ ребер та пошкодження легені. Правобічний передньо-боковий реберний клапан. Правобічний гемопневмоторакс. Гостра крововтрата. Гостра дихальна недостатність ІІІ ступеня. Травматичний шок ІІ ступеня. Що потрібно зробити, щоб зменшити гостру дихальну недостатність?
A. Покласти постраждалого на бік пошкодження*
B. Покласти постраждалого на бік, протилежний пошкодженню
C. Надати положення сидячи
D. Накласти стискаючу пов’язку на груди
E. Провести сегментарну блокаду справа
170. До приймального відділення доставлений потерпілий з опіком полум’ям ША-Б - ІV ст. обличчя, шиї, передньої поверхні грудної клітки. Волосся у ніздрях обгоріло, слизова губ та язик сіро-білого кольору. Голос хриплий, дихання часте, поверхневе, "трубний кашель", що супроводжується виділенням харкотиння з домішками кіптяви. Під час транспортування у відділення інтенсивної терапії почали наростати явища дихальної недостатності. Яка невідкладна допомога?
A. Трахеостомія та ШВЛ*
B. Інтубація трахеї та ШВЛ
C. Введення бронхолітиків
D. Введення дихальних аналептиків
E. Інгаляція зволоженого кисню
171. Постраждалому 67-ми років з переломом шийки плечової кістки в/м ввели 1 мл 2% промедолу. Через 20 хвилин у постраждалого спостерігається клініка гострої дихальної недостатності, гіпоксичний синдром. ЧД- 6/хв, ЧСС- 126/хв., АТ- 60/40 мм рт.ст., шкірні покрови вологі, ціанотичні. Які заходи треба провести негайно?
A. Проведення штучної вентиляції*
B. В/в введення симпатоміметиків
C. Інфузія кристалоїдних розчинів
D. Інфузія колоїдних розчинів
E. В/в введення налоксону
172. Потерпілого доставлено до приймального відділення лікарні з двобічним переломом ребер та дихальною недостатністю. Яке оптимальне знеболення йому показано?
A. Загальне знеболення з ШВЛ*
B. Паравертебральна новокаїнова блокада
C. Пероральне застосування знеболюючих препаратів
D. Міжреберна спирт-новокаїнова блокада
E. Вагосимпатична шийна новокаїнова блокада
173. 27-річний чоловік надійшов до відділення невідкладної медичної допомоги зі скаргами на раптове виникнення задишки. 10 днів тому в нього скінчилися ліки від астми. Протягом останніх 6 місяців його доводилося інтубувати двічі через сильні загострення астми. Дані фізикального обстеження: температура тіла становить 37,2°C, АТ - 140/65 мм рт.ст., Ps - 110/хв., ЧД - 28/хв. Насичення гемоглобіну киснем - 84% при диханні кімнатним повітрям, поліпшується до 94% при диханні крізь кисневу маску з клапаном видиху. Пацієнт притомний, але має дихальну недостатність, задіяні допоміжні дихальні м’язи. При обстеженні легень спостерігається рівномірний двосторонній вхід повітря у легені та дифузний свист в обох долях. Максимальна швидкість видиху, яку він демонстрував, під час попередніх госпіталізацій, становить 60%. Який наступний захід буде найдоцільнішим у веденні даного пацієнта?
A. Розпочати агресивну терапію інгаляціями бета-2-адреноміметиків*
B. Ввести одиничну дозу магнію сульфату - 2 г внутрішньовенно
C. Призначити пацієнтові альбутерол в інгаляторі та стероїди перорально і виписати його
D. Почати давати кортикостероїди внутрішньовенно та перевести до відділення загальнотерапевтичного профілю
E. Почати давати теофілін внутрішньовенно у відділенні невідкладної медичної допомоги
174. У хворого болі в грудній клітці, які виникли після травми, задишка, слабкість. Об’єктивно: тахіпное, відставання правої половини грудної клітки в диханні, розширені вени шиї. Прогресує дихальна недостатність. Рентгенологічно: відсутність легеневого малюнка правої легені, середостіння зміщене вліво, на вдиху зміщується вправо. Купол діафрагми зміщений донизу. Який найбільш імовірний діагноз?
A. Напружений пневмоторакс*
B. Гемопневмоторакс
C. Закритий пневмоторакс
D. Емболія легеневої артерії
E. Емфізема середостіння
175. У хлопчика, хворого на лакунарну ангіну, на 3-й день з’явився гавкаючий кашель, голос став хриплим, а потім - беззвучним. Дитина неспокійна, бліда, акроціаноз. На мигдаликах - біло-сірі щільні нашарування. Тахікардія. Дихання утруднене, супроводжується втягуванням міжреберних проміжків. Чим обумовлена дихальна недостатність?
A. Дифтерія, комбінована форма (мигдаликів і ларингеальна)*
B. Парагрип. Несправжній круп
C. Кашлюк
D. Інфекційний мононуклеоз
E. Стороннє тіло
176. У породіллі 39-ти років на 5-ту добу після кесарського розтину раптово розвинулась гостра дихальна недостатність: шкіра ціанотично-сіра, тахіпное, кашель з кров’янистим харкотинням, загрудинний біль. АТ-100/70 мм рт.ст., ЧСС- 120/хв., ЦВТ- 240 мм вод.ст., помірні кров’янисті виділення із матки. ЕКГ: перевантаження правого шлуночка серця. Яка імовірна причина погіршання стану хворої?
A. Тромбоемболія легеневої артерії*
B. Застійна пневмонія
C. Набряк легені
D. Інфаркт міокарда
E. Внутрішня кровотеча
177. У хворого 65-ти років з дихальною недостатністю діагностований декомпенсований респіраторний ацидоз. Який метод може бути застосований для його лікування?
A. Штучна вентиляція легень*
B. Оксигенотерапія
C. Дихальні аналептики
D. Інфузія розчину натрію гідрокарбонату
E. Седативні препарати
178. У хворого під час індукції в наркоз розвинулася клініка дихальної недостатності. Спроби виконати інтубацію трахеї, а також забезпечити вентиляцію легень маскою наркозного апарату не мають успіху. В якому випадку показана конікотомія для забезпечення альтернативного допоміжного дихання?
A. Обструкція верхніх дихальних шляхів внаслідок набряку, кровотечі або наявності стороннього тіла*
B. Значне пониження pO2 і підвищення pCO2
C. Частота дихання менш ніж 7 або більше 40/хв (у дорослих)
D. Загроза зупинки дихання і серцевої діяльності
E. Необхідність бронхоскопічного обстеження
179. У післяопераційного хворого, якому 6 днів тому проведено видалення нижньої частки лівої легені в зв’язку з бактеріальною деструкцією і розвитком пневмотораксу, наросла задишка до 48/хв., PaO2 знизився до 50 мм рт.ст., PaCO2 підвищився до 65 мм рт.ст., з’явився кашель, виділення великої кількості харкотиння, загальний ціаноз шкіри, гіпотонія 60/20 мм рт.ст. При аускультації правої та лівої легень - велика кількість різнокаліберних хрипів, різко ослаблене дихання. Який обсяг невідкладної допомоги потрібно надати хворому першочергово для ліквідації дихальної недостатності?
A. Провести інтубацію трахеї з ШВЛ*
B. Провести лаважтрахеобронхіального дерева
C. Киснева терапія
D. Положення ортопное
E. Пункція плевральної порожнини
180. У післяопераційного хворого, якому 6 днів тому проведено видалення нижньої частки лівої легені в зв’язку з бактеріальною деструкцією і розвитком пневмотораксу, наросла задишка до 35/хв., PaО2 знизився до 70 мм рт.ст., появився кашель, виділення великої кількості харкотиння. Під час аускультації правої та лівої легень - маса різнокаліберних хрипів, різко ослаблене дихання. Яка ступінь дихальної недостатності у цього хворого?
A. ІІ ступінь*
B. ІІІ ступінь
C. І ступінь
D. 0 ступінь
E. ІV ступінь
181. Хлопчик 12-ти років перебуває у місцевому стаціонарі з приводу крупозної пневмонії з вираженою інтоксикацією, дихальною недостатністю. Впродовж 3-х днів отримує лінкоміцин у сполученні з бісептолом. На тлі терапії, що проводилася, зберігаються гектична лихоманка, короткий, болісний кашель, ослаблене дихання. Які лікувальні заходи необхідно застосувати?
A. Заміна антибактеріальної терапії*
B. Проведення лікувальної бронхоскопії
C. Внутрішньоплевральне введення антибіотиків
D. Призначення еуфіліну
E. Призначення серцевих глюкозидів
182. Хворому 51-го року проведена успішна серцево-легенева реанімація після суїцидальної спроби шляхом повішання. Через 1,5 години: непритомний, АТ - 130/90 мм рт.ст., Ps - 130/хв. Наростає дихальна недостатність: ЧД - 28/хв., задишка інспіраторного характеру, втяжіння надключичних ямок на вдосі, у диханні беруть участь крила носа. Аускультативно: над трахеєю грубий свист, над легенями - жорстке дихання. Яка основна причина дихальної недостатності у хворого?
A. Ушкодження хрящової гортані*
B. Аспіраційний синдром
C. Нейрогенний набряк легень
D. Бронхообтураційний синдром
E. Пригнічення дихального центру
183. Хлопчик 4-х років прокинувся вночі внаслідок нападу кашлю, задишки. В анамнезі - атопічний дерматит. Стан порушений: дихальна недостатність ІІ ступеня. Дитина бліда, перелякана, грудна клітка здута, вислуховуються дистантні хрипи. Над легенями - тимпаніт, видих значно подовжений, розсіяні сухі та вологі хрипи з обох боків. Чим обумовлені виявлені зміни?
A. Бронхообструктивний синдром*
B. Стенозуючий ларинготрахеїт
C. Аспірація стороннього тіла
D. Стридор
E. Пневмонія
184. Хворий 36-ти років час тому госпіталізований до хірургічного відділення після ДТП. Стан прогресивно погіршується: наростає дихальна недостатність, відмічаються порушення серцевої діяльності. На основі клініко-рентгенологічних даних виявлено зміщення органів середостіння. Який процес викликав це ускладнення?
A. Клапанний пневмоторакс*
B. Відкритий пневмоторакс
C. Закритий пневмоторакс
D. Підшкірна емфізема
E. Медіастиніт
185. Хворий 54 років скаржиться на задишку під час незначного фізичного навантаження, кашель з харкотинням, що важко відділяється. Об’єктивно: дифузний ціаноз. Грудна клітка бочкоподібної форми. У легенях ослаблене везикулярне дихання з подовженим видихом, сухі свистячі хрипи. АТ-140/80 мм рт.ст., Ps-92 уд/хв., ритмічний. Спірографія: ОФВ1 - 55%, ОФВ1/ФЖЕЛ- 65%. Визначте тип дихальної недостатності (ДН) у хворого:
A. Змішаний тип ДН з переважанням обструкції*
B. Рестриктивний тип ДН
C. Обструктивний тип ДН*
D. Змішаний тип ДН з переважанням рестрикції
E. Дихальної недостатності немає
186. Хвора 25 років, що страждає на бронхіальну астму, скаржиться на відчуття нестачі повітря, утруднення видиху і вдиху. Об'єктивно: стан середньої важкості, виражені ціаноз і акроціаноз, ЧДР 36 за 1 хв, дихання свистяче, непродуктивний кашель, в акті дихання беруть участь допоміжні м'язи, у легенях вислуховується велика кількість сухих свистячих хрипів. АТ – 140/90 мм рт. ст., діяльність серця ритмічна, ЧСС – 110 за 1 хв, тони значно приглушені. Який ступінь вираженості синдрому дихальної недостатності?
A. ІІ *
B. І
C. ІІІ
D. ІV
E. Відсутній.
187. Потерпілий 36 років доставлений до лікарні у збудженому стані, періодично відзначаються слухові галюцинації, марення. Рани обличчя і шиї. Виражений ціаноз і акроціаноз. Дихання прискорене, поверхневе, в акті дихання беруть участь допоміжні м'язи, частота дихальних рухів (ЧДР) 36 за 1 хв, діяльність серця ритмічна 130 за 1 хв, АТ – 150/95 мм рт. ст. Яке додаткове обстеження необхідне?
A. Визначення СО2 і О2.*
B. Огляд ЛОР-органів.
C. Рентгенографія органів грудної клітки.
D. Дослідження функції зовнішнього дихання.
E. Визначення центрального венозного тиску.
188. Пацієнт 45 років доставлений у несвідомому стані з вулиці. Визначається запах алкоголю. Шкірні покриви і видимі слизові оболонки ціанотичні. На шиї і грудній клітці є садна. Дихання поверхневе, ЧДР 28 за 1 хв. У легенях – крепітація більше праворуч у нижніх відділах. Діяльність серця аритмічна, пульс 120 за 1 хв, АТ – 160/90 мм рт. ст. На ЕКГ – ритм синусовий, правильний, ЧСС 120 за 1 хв, депресія сегмента ST у відведеннях V3-V5 до 1 мм. Яка найбільш ймовірна причина розвитку ГДН?
A. Травма грудної клітки.*
B. Гострий інфаркт міокарда.
C. Гостре порушення мозкового кровообігу.
D. Пневмонія.
E. Алкогольна інтоксикація
189. Хворий 47 років, що страждає на обструктивний бронхіт, скаржиться на відчуття нестачі повітря, утруднення дихання, що з'явилися протягом доби після переохолодження, підвищення температури до 38°C. Об'єктивно: стан середньої тяжкості, виражені ціаноз і акроціаноз, ЧДР 26 за 1 хв, сухий кашель, в акті дихання беруть участь допоміжні м'язи. У легенях вислуховуються одиничні свистячі хрипи, одиничні вологі хрипи. ЧСС 120 за 1 хв, тони серця приглушені, АТ – 140/85 мм рт. ст. Після проведення лікування, що включало антибактеріальні й бронхолітичні препарати, стан хворого покращився. Які міри профілактики розвитку ГДН у даного хворого?
A. Уникати переохолоджень, простудних захворювань.*
B. Постійний прийом антибіотиків.
C. Постійний прийом бронхолітиків.
D. Профілактичний прийом глюкокортикоїдів.
E. Профілактичний прийом нестероїдних протизапальних препаратів.
190. У жінки 67 ми років, що страждає на гіпертонічну хворобу, вночі раптово з’явилися головний біль, задишка, що швидко перейшла в ядуху. Об’єктивно: бліда, на лобі краплі поту, АТ 210/140 мм рт.ст., ЧСС 120/хв., над легенями поодинокі сухі хрипи, в нижніх відділах вологі хрипи. Гомілки пастозні. Яка невідкладна допомога найбільш доцільна у даному випадку?
A. Лабеталол та фуросемід в/в
B. Еналаприл та фуросемід в/в
C. Дигоксин та нітрогліцерин в/в
D. Нітрогліцерин та фуросемід в/в*
E. Нітрогліцерин в/в та капотен всередину
191. У хворої 60 років на третій день після венектомії з приводу тромбофлебіту підшкірних вен раптово з’явилося гостре відчуття нестачі повітря. Шкіра стала спочатку різко ціанотичною, а потім попелястого кольору. Виражене психомоторне збудження, тахіпное, загрудинний біль. Яке ускладнення післяопераційного періоду виникло?
A. Інфаркт міокарду
B. Кровотеча
C. Гіпостатична пневмонія
D. Тромбоемболія легеневої артерії*
E. Клапанний пневмоторакс
192. Хвора 36-ти років скаржиться на задишку, відчуття стискання в правій половині грудної клітки, підвищення температури до 38,7oC, кашель з виділенням невеликої кількості слизово-гнійного харкотиння. Хворіє по над тиждень. Скарги пов’язує з переохолодженням. Об’єктивно: легкий акроціаноз губ, пульс ритмічний, 90/хв., артеріальний тиск - 140/85 мм рт.ст. Права половина грудної клітки відстає в акті дихання. Перкусія - справа нижче кута лопатки прослуховується тупість з межею до верху. В цій ділянці дихання відсутнє. Який найбільш імовірний діагноз?
A. Ексудативний плеврит *
B. Позагоспітальна пневмонія
C. Ателектаз легені
D. ТЕЛА
E. Абсцес легені
193. Дитина знаходиться на стаціонарному лікуванні з приводу гострої стафілококової деструкції правої легені. Раптово з’явилися гострий біль у правій половині грудної клітки, задишка, ціаноз. Права половина грудної клітки відстає в акті дихання. Перкуторно справа внизу - тупість, в верхніх відділах - коробковий звук. Межі відносної серцевої тупості зміщені вліво. Яке ускладнення найімовірніше виникло у дитини?
A. Піопневмоторакс справа *
B. Емпієма плеври
C. Спонтанний пневмоторакс
D. Ексудативний плеврит
E. Абсцес правої легені
194. Хвора 39-ти років скаржиться на задишку, помірний кашель з невеликою кількістю харкотиння, важкість в лівій половині грудної клітки, підвищення температури тіла до 37,7oC. Ця симптоматика з’явилась та посилювалась впродовж тижня. Об’єктивно: ЧД - 26/хв. Ліва половина грудної клітки відстає при диханні. Нижче кута лівої лопатки голосове тремтіння різко послаблене, перкуторно - притуплений тон, аускультативно – послаблене везикулярне дихання. Який попередній діагноз?
A. Лівобічний ексудативний плеврит *
B. Лівобічна пневмонія
C. Лівобічна міжреберна невралгія
D. Бронхоектатична хвороба
E. Абсцес нижньої частки лівої легені
195. У хворого на цукровий діабет з правобічною нижньочастковою пневмонією на 7-му добу підвищилася температура до 39,6°C з остудою, посилилася задишка. Об’єктивно: ЧД-26/хв., ЧСС- 100/хв., АТ-100/60 мм рт.ст. Нижче кута правої лопатки перкуторно тупий звук, дихання не вислуховується. Рентгенографія ОГК: справа від 6 ребра донизу - інтенсивне затемнення легеневої тканини, синус не диференціюється. Яке ускладнення розвинулося у хворого?
A. Емпієма плеври*
B. Пневмоторакс
C. Гідроторакс
D. Тромбоемболія дрібних гілок легеневої артерії
E. Ателектаз нижньої частки правої легені
196. У хворого 46-ти років з гострим абсцесом лівої легені при кашлі раптово виникли сильний біль у грудній клітці та задуха, посилилась тахікардія. На контрольній Ro-грамі виявлено колабовану ліву легеню, повітря в лівій плевральній порожнині з горизонтальним рівнем рідини. Який механізм виникнення даного ускладнення?
A. Прорив гнійника в плевральну порожнину*
B. Розрив булли лівої легені
C. Перехід запалення на вісцеральну плевру
D. Ателектаз лівої легені
E. Гостра серцево-легенева недостатність
197. Чоловік 26-ти років скаржиться на колючий біль при диханні, кашель, задишку. Об’єктивно: t-37,3oC, ЧДР-19/хв., ЧСС = Ps - 92/хв.; АТ- 120/80 мм рт.ст. Дихання везикулярне. Зліва у нижньолатеральних відділах грудної клітки у фазі вдиху та видиху вислуховується шум, який посилюється при натисканні фонендоскопом та зберігається після кашлю. ЕКГ - без патологічних змін. Який найбільш імовірний діагноз?
A. Гострий плеврит*
B. Міжреберна невралгія
C. Підшкірна емфізема
D. Спонтанний пневмоторакс
E. Сухий перикардит
198. Чоловік 40 р., скаржиться на нападоподібний кашель з харкотинням жовтувато- коричневого кольору, біль в правому боці, пов’язаний з глибоким диханням, пітливість. Хворіє 6 діб після переохолодження. Об’єктивно: t-39,60С. ЧД - 26/хв., пульс - 110/хв., АТ - 110/70 мм рт. ст. Справа в нижніх відділах легенів – вологі звучні дрібнопухирчасті хрипи. Рентгенологічно: справа в нижній легені – масивна негомогенна інфільтрація з ділянками просвітлення, синус диференціюється. Яке ускладнення найбільш імовірно розвилося у хворого?
A. Емпієма плеври
B. Абсцедування *
C. Фібринозний плеврит
D. Спонтанний пневмоторакс
E. Ателектаз легені
199. Чоловік 26 р., захворів гостро 2 дні тому, коли виникли головний біль, слабкість, кашель з «іржавим» харкотинням. Об’єктивно: Гіперемія обличчя, ЧД – 36/хв. Над легенями перкуторно – тупий звук праворуч нижче від кута лопатки, Аускультативно – бронхіальне дихання. ЧСС – 98/хвил., АТ – 110/70 мм рт.ст. Т - 38 0С В аналізі крові: Л – 17*109/л, ШОЕ – 32 мм/хв. Рентгенологічно: гомогенне затемнення у нижній часті правої легені. Який з перелічених діагнозів найбільш вірогідний?
A. Пневмонія *
B. Бронхоектатична хвороба
C. Гострий бронхіт
D. Ексудативний плеврит
E. Туберкульоз легень
200. Хворому 46 років з тимчасово невстановленим діагнозом, за клініко- рентгенологічними показниками, рекомендована плевральна пункція. В результаті пункції отримано 1000 мл рідини, яка має властивості: прозора, відн. щільність – 1010, вміст білка – 1%, проба Рівальта – негативна, ер. – 2-3 в п/з. Для якого захворювання характерні ці дані?
A. Серцева недостатність*
B. Ексудативний плеврит
C. Мезотеліома плеври
D. Туберкульоз легень
E. Рак легень
201. У хворого на тлі лихоманки спостерігається сухий кашель наростає задишка. Більшу частину часу лежить на одному боці. Дані аускультації і перкусії дозволили запідозрити ексудативний плеврит. Який метод дослідження підтвердить діагноз?
A. Рентгенографія органів грудної порожнини*
B. Спірометрія
C. Бронхографія
D. Бронхоскопія
E. Ангіографія
202. У хворого 53 років, правосторонній гідроторакс. При пальпації з правої сторони лікар виявив відсутність голосового тремтіння нижче кута лопатки. Де найбільш імовірно при перкусії буде тупий перкуторний звук?
A. Під лінією Дамуазо*
B. Над трикутником Гарланда
C. Над лінією Дамуазо
D. Над трикутником Раухфуса-Гроко
E. Над простором Труабе
203. Проводячи топографічну перкусію у хворого, який отримав на підприємстві значну баротравму, було виявлено, що нижні границі легенів знаходяться на одне ребро нижче норми, висота верхівок обох легенів та поля Креніга значно збільшені. Про яке захворювання повинен подумати лікар?
A. Пневмоторакс
B. Емфізема легенів *
C. Хронічний бронхіт
D. Бронхіальна астма
E. Ексудативний плеврит
204. У хворого 47 років раптово з’явився різкий біль у лівій половині грудної клітки, що посилювався під час дихання, при кашлі та натужуванні. Температура тіла 37,2°C, Нв-120 г/л, Л-6*109л, п-2%, е-2%, с-67%, л-25%, м-4%, ШОЕ-20 мм/год. При рентгенологічному обстеженні відмічається обмеженість рухливості куполу діафрагми, зниження прозорості в області лівого синусу. Яка найбільш імовірна патологія зумовлює таку картину?
A. Фібринозний плеврит*
B. Напад стенокардії
C. Інфаркт міокарда
D. Міжреберна невралгія
E. Пневмонія
205. Хвора О., 38 років, скаржиться на задишку, відчуття стискання в правій половині грудної клітки, піднялась температура до 38,70С, кашель з виділенням невеликої кількості слизово-гнійного харкотиння. Хворіє понад тиждень. Скарги пов'язує з переохолодженням. При огляді: легкий акроціаноз губ, пульс ритмічний, 90 за хв, АТ 140/85 мм рт.ст. Права половина грудної клітки відстає в акті дихання. Перкусія – справа нижче кута лопатки прослуховується тупість з межею до верху. В цій ділянці дихання різко ослаблене, відсутнє. Який найбільш імовірний діагноз?
A. Правобічний ексудативний плеврит*
B. Правобічна нижньочасткова плевропневмонія
C. Ателектаз правої легені
D. Бронхоектатична хвороба
E. Абсцес правої легені
206. У хворого А. на тлі лихоманки спостерігається сухий кашель, наростає задишка. Більшу частину часу лежить на одному боці. Аускультативні і перкуторні дані дозволили запідозрити ексудативний плеврит. Який метод дослідження підтвердить діагноз?
A. Рентгенографія органів грудної порожнини*
B. Спірометрія
C. Бронхографія
D. Бронхоскопія
E. Томографія
207. Чоловік 29 років, скаржиться на кашель з виділенням «іржавої» мокроти, біль в грудній клітці при диханні, підвищення температури тіла до 390С. Захворів гостро після переохолодження. Об’єктивно: ЧД – 30 за хв, ЧСС – 92 за хв., АТ – 130/80 мм рт. ст. В легенях справа від 4 ребра донизу підсилене голосове тремтіння, притуплення перкуторного звуку, бронхіальне дихання. З чого найдоцільніше почати лікування?
A. Амоксицилін *
B. Плевральна пункція
C. Гентаміцин
D. Амінокапронова кислота
E. Бісептол
208. Чоловік 65 років хворий протягом 8 місяців (з'явився сухий кашель, болі в правій половині грудної клітки), в останні 3 тижні стала наростати слабкість, з'явилася задишка в спокої, схуд на 5 кг, стала підніматися температура - до 38°С. При огляді відзначається тупий перкуторний звук праворуч над всією поверхнею, дихання над правою легенею вислуховується тільки над верхівкою, зліва дихання везикулярне. Рентгенологічно в правій плевральній порожнині визначається рідина, що досягає ІІІ ребра. Яке діагностичне дослідження необхідно виконати для уточнення діагнозу?
A. Плевральну пункцію справа з лабораторним дослідженням вмісту;*
B. Аналіз харкотиння на атипові клітини;
C. Комп'ютерну томографію грудної порожнини;
D. Бронхоскопію;
E. Торакоскопію.
209. У хворого 20-ти р. задишка, болі в правій половині грудної клітки, сухий кашель, підвищення t - до 38°С, пітливість, слабкість. Хворіє близько місяця, відмічалось поступове збільшення інтоксикації, а потім з’явились болі та задишка. Раніше вважав себе здоровим. Фізикально справа в нижніх відділах грудної клітки відмічається укорочення перкуторного тону, ослаблення бронхофонії, голосового тремтіння та дихання. Найбільш імовірний діагноз?
A. Селективний спонтанний пневмоторакс
B. Запальний процес нижньої долі лівої легені
C. Ексудативний плеврит *
D. Адгезивний плеврит
E. Ателектаз
210. Хворий 27 р. Захворювання почалось підгостро. З’явились задишка, болі у грудях, болі в ділянці серця, тахікардія, субфебрилітет. Справа в верхньому відділі дихання різко ослаблене, в нижніх - відсутнє. Рентгенологічно - починаючи від кута правої лопатки затемнення, легенева тканина не візуалізується, органи середостіння зміщені вліво. Ваш діагноз?
A. Ексудатитвний плеврит*
B. Нижньодольова лобектомія
C. Ателектаз
D. Цироз легені
E. Інфільтративний туберкульоз
F. Торакопластика
211. До фельдшера ФАПу звернувся чоловік 32-х років, який скаржиться на інтенсивний біль у правій половині грудної клітки, що посилюється при кашлі, глибокому диханні, сухий кашель, підвищення температури тіла до 37,4oC. Захворів 2 дні тому після переохолодження. Об’єктивно: лежить на правому боку. Права половина грудної клітки відстає в акті дихання. Справа на тлі везикулярного дихання вислуховується шум тертя плеври. Найімовірніший попередній діагноз:
A. Сухий плеврит*
B. Гострий бронхіт
C. Рак легень
D. Гостра пневмонія
E. Ексудативний плеврит
212. Чоловік 40 років скаржиться на гострий біль в лівій половині грудної клітки, задишку, що посилюється при будь-яких рухах. Захворів раптово після значного фізичного навантаження. При обстеженні: помірний ціаноз обличчя, ліва половина грудної клітки відстає в акті дихання. Перкуторно: ліворуч – тимпаніт, дихання відсутнє. ЧД - 24 за хв. На рентгенограмі видно лінію вісцеральної плеври. Назовні від неї легеневий малюнок відсутній. Який найбільш вірогідний діагноз?
A. Спонтанний пневмоторакс*
B. Тромбоемболія легеневої артерії
C. Інфаркт міокарда
D. Лівостороння пневмонія
E. Лівосторонній ексудативний плеврит
213. Хворий 35-ти років надійшов до районної лікарні через тиждень після ДТП з клінікою згорненого гемотораксу. Яка доцільна лікувальна тактика в плані профілактики розвитку гострої емпієми плеври в хворого?
A. Хірургічне усунення згорненого гемотораксу*
B. Лікування плевральними пункціями
C. Комплексна консервативна терапія
D. Дренування плевральної порожнини пасивним дренажем
E. Дренування плевральної порожнини активним дренажем
214. Пацієнтка 31 року знаходиться на стаціонарному лікуванні з приводу гострої стафілококової деструкції правої легені. Раптово з’явилися гострий біль у правій половині грудної клітки, задишка, ціаноз. Права половина грудної клітки відстає в акті дихання. Перкуторно справа внизу - тупість, в верхніх відділах - коробковий звук. Межі відносної серцевої тупості зміщені вліво. Яке ускладнення найбільш імовірно виникло?
A. Піопневмоторакс справа*
B. Емпієма плеври
C. Спонтанний пневмоторакс
D. Ексудативний плеврит
E. Абсцес правої легені
215. Хворий Н. 52 років, скаржиться на задишку, яка виникає при незначному фізичному навантаженні, кашель, під час якого хворий напружується, у нього червоніють обличчя, верхня частина грудної клітки, набрякають вени шиї. При огляді грудна клітка бочкоподібна, обличчя одутле синюшне, шия широка з набряклими венами, при перкусії грудної клітки – коробковий звук, при аускультації – ослаблене дихання. Чим найбільш імовірно обумовлена емфізема легень?
A Хронічним обструктивним бронхітом *
B. Бронхіальною астмою
C. Інфекційним ексудативним плевритом
D. Дефіцитом альфа-1 антитрипсину
E. Хронічним абсцесом легені
216. Хворий Д., 55 років, після апендектомії, протягом 2-х днів скаржиться на прогресуючу задуху і кашель з гнійним харкотинням. Такі симптоми відмічаються в осінній та весняний період. Палить 25 років по 1 пачці. Температура - 37,1оС. В легенях – дихання послаблене з поодинокими сухими свистячими хрипами. В крові - Л- 10*109/л. Рентгенологічно - підвищена повітряність легень, посилений легеневий малюнок. Бронхоскопія: гіперемія слизової оболонки з наявністю виділень гнійно-слизового характеру. Який діагноз найбільш ймовірний?
A. Хронічне обструктивне захворювання легень. *
B. Бронхіальна астма.
C. Бронхоектатична хвороба.
D. Тромбоемболія легеневої артерії.
E. Пневмонія
217. Чоловік 39 років, шофер-дальнобійник, скаржиться на задишку при фізичному навантаженні, кашель з невеликою кількістю слизуватого харкотиння здебільшого вранці. Тривалий час хворіє на хронічне обструктивне захворювання легень, гайморит. Палить, алкоголь вживає епізодично. Об'єктивно: температура - 36,5оС, ЧДР - 24 за хв., пульс - 90 уд./хв., АТ - 120/80 мм рт.ст. При аускультації дихання жорстке, помірна кількість сухих свистячих хрипів. ОФВ1-68% від належного значення. Які профілактичні заходи доцільно провести в першу чергу для запобігання прогресування захворювання?
A. Відмова від паління. *
B. Відмова від вживання алкоголю.
C. Санація вогнищ хронічної інфекції.
D. Раціональне працевлаштування.
E. Переїзд в іншу кліматичну зону.
218. Жінка 52 років скаржиться на кашель із слизувато-гнійним харкотинням (до 30 мл за добу), слабкість, пітливість. Хворіє на хронічний бронхіт. Загострення пов'язує з переохолодженням. Об'єктивно: температура - 37,6оС, ЧДР - 24 за хв., пульс - 100 уд./хв., АТ - 120/70 мм рт.ст. При аускультації дихання жорстке, розсіяні сухі та різнокаліберні вологі хрипи. Рентгенологічно: розширення коренів легень, підсилення легеневого малюнку. Антибіотикам якої групи слід віддати перевагу при лікуванні хворої?
A. Макролідам. *
B. Цефалоспоринам.
C. Аміноглікозидам.
D. Рифаміцинам.
E. Тетрациклінам.
219. Хворий 60 років скаржиться на задишку. Впродовж багатьох років хворіє хронічним бронхітом. Об'єктивно: виражений дифузний ціаноз. Ожиріння. АТ- 180/110 мм рт.ст. В легенях - розсіяні сухі хрипи. Пальпуються збільшені печінка та селезінка. Hb- 180 г/л, ер.- 6,6*1012/л, лейк.- 12х109/л, тромб.- 520*109/л, ШОЕ - 2 мм/год. Який найбільш імовірний діагноз?
A. Еритремія. Хронічний бронхіт*
B. Гіпертонічна хвороба. Симптоматичний еритроцитоз
C. Хронічний бронхіт. Симптоматичний еритроцитоз
D. Синдром Піквіка. Симптоматичний еритроцитоз
E. Хронічний мієлолейкоз. Хронічний бронхіт
220. Дівчинка 9-ти років страждала на хронічне бронхолегеневе захворювання з розвитком легеневого серця. Погіршення сталося раптово. З’явилися задишка, біль за грудиною, різка слабкість. Об’єктивно: шкіра бліда, холодна, акроціаноз, вени шиї набухлі, особливо в горизонтальному положенні. Межі серця зміщені вправо, пульсація в епігастрії. Акцент ІІ тону над легеневою артерією, пульс частий, поверхневий, артеріальний тиск знижено. На ЕКГ виявлено ознаки перевантаження правих відділів серця. Печінка при пальпації збільшена, болюча. Який найбільш імовірний діагноз?
A. Гостра правошлуночкова недостатність*
B. Гостра лівошлуночкова недостатність
C. Тотальна серцева недостатність
D. Тромбоемболія легеневої артерії
E. Пневмонія
221. Хворий 54-х років, що страждає бронхоектатичну хворобу, викликав "швидку допомогу" у зв'язку з виділенням яскравою пінистої крові під час кашлю. Зазначає задишку, загальну слабкість, запаморочення. Об'єктивно: шкірні покриви бліді, АТ-100/70 мм рт.ст., Ps-96/хв, ритмічний. Лікар швидкої допомоги запідозрив легеневу кровотечу і прийняв рішення транспортувати хворого в торакальне відділення. Яке положення слід надати хворому при транспортуванні?
A. Горизонтальне
B. З опущеним головним кінцем
C. Звичайне, з піднятим головним кінцем
D. Колінно-ліктьове
E. Напівсидячи, з поворотом голови в бік*
222. Хворий 67 років скаржиться на задишку, болі в грудній клітці, підвищення температури, кашель з гнійною мокротою. Аускультативно: в правій легені різко ослаблене дихання, в нижніх відділах майже не вислуховується. На рентгенограмах легень в прямій і бічній проекціях - зниження прозорості, зменшення об'єму нижньої і середньої часток правої легені, зміщення середостіння вправо. Який найбільш ймовірний діагноз?
A. Емфізема легень
B. Хронічний бронхіт
C. Центральний рак правої легені*
D. Туберкульоз правої легені
E. Позалікарняна пневмонія
223. Хворий В., 72 років, хворіє на хронічне обструктивне захворювання легень. Об-но: ядуха, ЧД-30/хв., ортопное, акроціаноз, дихання клокочуще, чути на відстані, під час кашлю виділяється пінисте харкотиння рожевого кольору у великій кількості, Р - 90/хв., слабкого наповнення, АТ-80/50 мм. рт. Над легенями - маса різнокаліберних вологих хрипів. Який препарат в першу чергу треба ввести хворому?
A. Преднізолон*
B. Нітропрусид натрію
C. Дроперідол
D. Морфін
E. Пентамін
224. Хвора С., тривалий час хворіє бронхоектатичною хворобою. Після сильного кашлю різко виникла задишка, запаморочення, стиснення в грудях, з рота з кашлем почала виділятись світла піниста кров. Об-но: стан хворої важкий, блідість шкіри, Ps 110 за 1 хв., ЧД 30 за 1 хв. Для подальшого лікування хвору необхідно госпіталізувати:
A. Реанімаційне відділення *
B. Пульмонологічне
C. Кардіологічне
D. Хірургічне
E. Можливо амбулаторне лікування
225. У хворого 52 років, який страждає на хронічний обструктивний бронхіт, ДН-ІІ ст.. Після чергового нападу кашлю раптово виник різкий біль під ключицею справа, що поширився на праву половину шиї, праву руку; частота дихання 40 в хвилину, ціаноз обличчя набухання шийних вен, тахікардія. Фізикально: над правою половиною грудної клітини тимпаніт, дихання ледь вловлюється. АТ 90/60 мм рт.ст. Стан хворого погіршується. Ваш першочерговий захід?
A. Плевральна пункція.*
B. В/в еуфілін.
C. В/в серцеві глікозиди.
D. В/в сечогінні.
E. Оксигенотерапія.
226. Хворий, 70 років, скаржиться на кашель з харкотинням, задишку при навантаженні, слабкість, що посилюється. Об-но: t-37,70С , ЧД-21/хв, ЧСС-78/хв. У нижніх відділах правої половини грудної клітини перкуторний тон притуплений, аускультативно – дрібнопухирчасті хрипи на фоні дифузних сухих хрипів. У крові: Нв – 122 г/л, Ер.- 3,8*1012/л; Лейк.–8,1*109/л ШОЕ – 31 мм/год. Рентгенологічно – інфільтрація в нижній половині правої легені. Пацієнту на протязі 10 днів проводилась антибактеріальна терапія, бронхолітична та муколітична терапія, але суттєвого покращення не настало. Яке обстеження необхідно провести першочергово для уточнення діагнозу?
A. Бронхоскопію *
B. Повторну рентгенографію легень
C. Аналіз харкотиння
D. Дослідження ФЗД
E. Плевроскопію
227. Хворий Б., 62 років, курить протягом 38 років. Відзначає поступове посилення задишки протягом останніх 2-х місяців. Оглядова рентгенографія органів грудної клітини в 2-х проекціях, місяць тому, вогнищевих тіней не виявила. Проведене лікування виявилося недостатньо ефективним, продовжує турбувати сухий кашель, задишка. Який метод обстеження доцільно провести для уточнення діагнозу легеневого захворювання?
A. Фібробронхоскопія
B. Спірографія*
C. ЕКГ
D. Оглядова рентгенографія грудної клітини в 2-х проекціях.
E. Дослідження мокротиння на МБТ
228. У чоловіка 28-ми років на фоні бронхопневмонії розвинулася кома. Об’єктивно: ЧСС - 122/хв, екстрасистолія. АТ - 80/45 мм рт.ст. Шкіра суха, тургор знижений. Дихання глибоке , шумне, рідке. Різкий запах ацетону. Печінка +5 см. Глікемія - 32 ммоль/л; рН крові - 7,0. Який розчин буде найбільш ефективним для нормалізації дихання?
A. 4,2% розчин натрію бікарбонату*
B. 5% розчин глюкози
C. 0,9% розчин натрію хлориду
D. 1% розчин калію хлориду
E. Реополіглюкін
229. До дільничного терапевта звернувся хворий 37-ми років, який внаслідок загострення хронічного обструктивного бронхіту протягом року був тимчасово непрацездатним 117 днів. Визначте юридично вірну тактику лікаря в даному випадку:
A. Хворий підлягає направленню на медико-соціальну експертну комісію*
B. Продовження листка непрацездатності терапевтом
C. Направлення на лікарсько-консультаційну комісію для продовження листка непрацездатності
D. Видача трудового (доплатного) листка непрацездатності
E. Направлення хворого на санаторно-курортне лікування
230. Хворого 27-ми років, в анамнезі у якого бронхіальна астма, вжалила бджола. З’явилися відчуття тиску в грудях, нестачі повітря, утруднення видиху, відчуття жару в верхній половині тулуба, запаморочення, виражений свербіж, судоми. Об’єктивно: дихання шумне, свистяче, АТ - 90/60 мм рт.ст., Ps - 110/хв. Аускультативно: серцеві тони ритмічні, ослаблені; над легенями - жорстке дихання, сухі свистячі хрипи. Яку групу препаратів слід застосувати першочергово?
A. Глюкокортикоїди*
B. Метилксантини
C. Серцеві глікозиди
D. Протисудомні
E. Анальгетики
231. Хлопчик 9-ти років з 3-річного віку хворіє на бронхоектатичну хворобу. Загострення виникають часто, 3-4 рази на рік. Після консервативної терапії - короткочасні періоди ремісії. Захворювання прогресує, дитина відстає у фізичному розвитку. Шкіра бліда, акроціаноз, нігті деформовані у вигляді "годинникових скелець". За даними бронхографії виявлено мішкоподібні бронхоектази нижньої частки правої легені. Якою повинна бути подальша лікувальна тактика?
A. Оперативне лікування*
B. Продовжувати консервативну терапію
C. Фізіотерапевтичне лікування
D. Санаторно-курортне лікування
E. Загартовування дитини
232. Клінікою НДІ професійних хвороб встановлено у робітника, який працює на збагачувальній фабриці, професійне захворювання - хронічний пиловий бронхіт. Розслідування випадку проводить комісія у складі представників: підприємства, медико-санітарної частини, територіальної СЕС, відділення Фонду соціального страхування, профспілкової організації. Представник якого закладу повинен очолити роботу комісії згідно з чинним "Положенням про розслідування..." ?
A. Територіальної СЕС*
B. Підприємства
C. Фонду соціального страхування
D. Профспілкової організації
E. Медико-санітарної частини
233. У чоловіка 36 років спостерігаються задишка при фізичному навантаженні, постійний малопродуктивний кашель з виділенням невеликої кількості слизового харкотиння. Відмічає періодичне підвищення температури тіла до 37,20С-37,60С, в такі періоди кількість харкотиння збільшується, воно набуває слизово-гнійного характеру. Палить з 16 років. Над легенями перкуторно виявляється ясний легеневий перкуторний звук, при аускультації – розсіяні сухі хрипи. В загальному аналізі крові: гемоглобін 154 г/л, еритроцити 4,8*1012/л, лейкоцити 9,6*109/л. Яке захворювання можна запідозрити на підставі цих даних?
A. Пневмонію
B. Сухий плеврит
C. Гострий бронхіт
D. Хронічне обструктивне захворювання легень*
E. Бронхоектатичну хворобу
234. Хворий 42 років госпіталізований до клініки з діагнозом: хронічне обструктивне захворювання легень. При обстеженні (бронхографії) були виявлені бронхоектази, локалізовані межами окремого сегменту. Яка подальша тактика лікування?
A. Антибактеріальна терапія
B. Консервативне лікування
C. Диспансерне спостереження
D. Дихальна гімнастика
E. Хірургічне лікування*
235. Хворий 60 років скаржиться на задишку. Впродовж багатьох років хворіє на хронічне обструктивне захворювання легень. Об’єктивно: виражений дифузний ціаноз, ожиріння (індекс маси тіла 38,4 кг/м2), артеріальний тиск 180/110 мм рт. ст. Над легенями аускультативно визначаються розсіяні сухі хрипи. При пальпації органів черевної порожнини виявлене збільшення печінки та селезінки. В загальному аналізі крові: гемоглобін 170 г/л, еритроцити 6,2*1012/л, лейкоцити 7,6*109/л, тромбоцити 220*109/л, ШОЕ 2 мм/год. з чим можна пов'язати виявлені зміни у крові у цього хворого?
A. З синдромом Піквіка
B. З приєднанням еритремії
C. З приєднання хронічного мієлолейкозу
D. З симптоматичним еритроцитозом*
E. З гіпертонічною хворобою
236. Хворий 58 років поступив у лікарню із скаргами на постійну задишку, кашель з виділенням харкотиння в великій кількості, збільшення живота. Хворіє впродовж 20 років, спостерігається з приводу ХОЗЛ, палить. Об’єктивно: дифузний ціаноз обличчя, набряклі вени шиї, пульс 110 за 1 хвилину. При перкусії серце збільшене в розмірах праворуч, при аускультації – тони ослаблені. Над легенями перкуторно визначається коробковий звук, при аускультації – дихання ослаблене, сухі хрипи над поверхнею обох легень. Нижній край печінки пальпується на 4-5 см нижче краю правої реберної дуги, визначається вільна рідина у черевній порожнині. Периферичні набряки. Яке ускладнення слід запідозрити у цього хворого?
A. Хронічна серцева недостатність
B. Хронічне легеневе серце*
C. Нефротичний синдром
D. Цироз печінки
E. Хронічний мієлолейкоз
237. Хворий 57 років впродовж 15 років страждає на хронічне обструктивне захворювання легень. Палить більше 30 років. Останнім часом самопочуття хворого істотно погіршилось: підсилилась задишка, з’явилися набряки гомілок. На ЕКГ: електрична вісь серця відхилена праворуч, блокада правої ніжки пучка Гісу, високий та гострокінцевий зубець Т в ІІ та ІІІ відведеннях. При рентгенологічному дослідженні виявляли розширення конусу легеневої артерії. Яке ускладнення розвинулося у пацієнта?
A. Легеневе серце*
B. Емфізема легень
C. Пневмоторакс
D. Бронхоектази
E. Дифузний пневмосклероз
238. Чоловік 60 років скаржиться на задишку з утрудненим видихом, що посилюється під час фізичного навантаження, кашель з невеликою кількістю слизово-гнійного мокротиння, здебільшого зранку. Об’єктивно: температура тіла 36,80С, частота дихальних рухів 22 за 1 хвилину, пульс 84 за 1 хвилину, артеріальний тиск 110/70 мм рт. ст. Над легенями аускультативно визначається жорстке дихання, розсіяні свистячі хрипи. При дослідженні функції зовнішнього дихання: ОФВ 62% від належного рівня; фармакологічна проба з бронхолітиком – приріст 5%. Який механізм розвитку бронхіальної обструкції найбільш ймовірний у хворого?
A. Мукостаз
B. Гіперкринія
C. Запальний набряк
D. Минущий бронхоспазм
E. Перибронхіальний фіброз*
239. Хворий 80 років близько 5-ти років страждає на хронічне обструктивне захворювання легень. Впродовж 40 років регулярно приймає антигіпертензивні препарати з приводу супутньої артеріальної гіпертензії. Впродовж останнього тижня у пацієнта істотно підсилилась задишка та кашель. Об’єктивно: артеріальний тиск 180/100 мм рт. ст. При аускультації серця виявляли приглушені тони, акцент ІІ тону над легеневою артерією. Над легенями аускультативно визначали жорстке дихання з подовженим видихом, сухі розсіяні хрипи над поверхнею обох легень. Який з наведених антигіпертензивних препаратів не слід призначати хворому?
A. Амлодипін
B. Лізиноприл
C. Лозартан
D. Індапамід
E. Атенолол*
240. У хворого проба Тіффно склала 85%. Це свідчить про:
A. Нормальний показник*
B. Порушення бронхіальної прохідності
C. Зниження життєвої ємкості легень
D. Зниження резервного обсягу легень видиху
E. Зниження резервного обсягу вдиху
241. Хворий 60 років страждає на хронічне обструктивне захворювання легень. Останні 5 років кашель турбує постійно. Під час загострення характер харкотиння гнійний, до 300 мл на добу, часто з домішками крові. Об‘єктивно: пальці у вигляді барабанних паличок. Над легенями перкуторно визначали укорочення тону в нижньобокових відділах грудної клітки, аускультативно там же вислуховували дрібно- і середньопухирчасті вологі хрипи. Яке ускладнення можна запідозрити у хворого?
A. Загострення хронічного обструктивного захворювання легень
B. Бронхоектатичну хворобу*
C. Дифузний пневмосклероз
D. Хронічний абсцес легень
E. Емфізему легень
242. Хворий скаржиться на раптовий початок хвороби: лихоманка до 39°С, неправильного типу, з гострим болем у грудях. Харкотиння гнилісне з домішками крові, запахом, до 400 мл за добу. При перкусії: над ураженою ділянкою скорочення перкуторного звуку, посилене голосове тремтіння. У харкотинні був виділений анаеробний стрептокок. Яку хворобу можна запідозрити в першу чергу?
A. Гангрена легені*
B. Абсцес легені
C. Туберкульоз
D. Бронхоектатична хвороба
E. Абсцедуюча пневмонія
243. Хворий 32 років захворів гостро після переохолодження Т- 40оС, кашель з мокротою до 200 мл/добу. Мокрота - гнійна, з неприємним запахом. Справа над нижньою часткою вислуховуються вологі різнокаліберні хрипи. У крові: лейкоцити – 18*109/л, ШОЕ - 45 мм/год. Рентгенологічно: в нижній частці правої легені визначається товстостінна порожнина 6 см в діаметрі з високим горизонтальним рівнем. Яке захворювання найбільш ймовірно у хворого?
A. Кіста легені
B. Фіброзно-кавернозний туберкульоз легень
C. Абсцес легені*
D. Розпадається рак легені
E. Інфільтративний туберкульоз легень
244. У хворого 46-ти років, що лікується з приводу гострого абсцесу середньої частки правої легені виник біль у правій половині грудної клітки, задишка, стан різко погіршився. Об’єктивно: ЧД- 28/хв., ціаноз, асиметрія грудної клітки. Над правою легенею визначається притуплення перкуторного звуку в нижніх відділах та тимпаніт у верхніх відділах. Аускультативно: різко ослаблене везикулярне дихання. Яке найбільш імовірне ускладнення виникло у хворого?
A. Правобічний обмежений піопневмоторакс
B. Правобічний тотальний піопневмоторакс*
C. Правобічна емпієма плеври
D. Правобічний ексудативний плеврит
E. Правобічний гемопневмоторакс
245. У хворого після амбулаторного лікування пневмонії виникли лихоманка, гіпертермія, озноб та кашель з виділенням харкотиння з неприємним запахом та прожилками крові. При аускультації легень справа в нижній частці амфоричне дихання, вологі хрипи. Рентгенологічно: справа в нижній частці порожнина до 4 см в діаметрі, з рівнем рідини. Яке ускладнення виникло у пацієнта?
A. Крупозна пневмонія
B. Гангрена легень
C. Інфільтративний туберкульоз
D. Рак легень
E. Абсцес легень*
246. У хворого 35 р., 14 днів тому з’явилася лихоманка із трясовицею, підвищення t до 390С, кашель з виділенням харкотиння неприємного запаху. Об-но: стан хворого важкий, ЧД-28, ренгенологічно виявлено порожнину до 3 см в діаметрі з горизонтальним рівнем ; лейкоцити крові – 16,0*109, ШОЕ 45 мм/год. Ваш попередній діагноз?
A. Інфільтративний туберкульоз
B. Крупозна пневмонія
C. Бронхопневмонія
D. Абсцес легень *
E. Рак легень
247. У хворого після амбулаторного лікування пневмонії виникли лихоманка, гіпертермія, озноби, кашель з виділенням харкотиння неприємного запаху та прожилками крові. При аускультації легень справа в н/долі – амфоричне дихання, вологі хрипи. Rtg - справа в н/долі порожнина до 4 см в діаметрі, з рівнем рідини. Яке ускладнення виникло у пацієнта?
A. Рак легень
B. Гангрена легень
C. Інфільтративний туберкульоз
D. Абсцес легень *
E. Крупозна пневмонія
248. У дитини 1-го року з бактеріальною пневмонією на 10-у добу рентгенологічно у нижній частці правої легені діагностований субкортикальний абсцес розміром до 4 см у діаметрі з перифокальною інфільтрацією. Оберіть метод лікування абсцесу легені без дренування його у бронх:
A. Пункція і катетеризація порожнини абсцесу *
B. Бронхоскопічний лаваж
C. Радикальна операція
D. Консервативне лікування
E. Оклюзія часткового бронху
249. Чоловік 38 років захворів 2 тижні тому, з'явився кашель, слабкість піднялась Т до 38,00С. Стан різко погіршився до кінця 1 тижня, коли з'явився озноб, проливний піт, надвечір Т підвищилася до 39,00С. За 2 дні до госпіталізації у хворого при кашлі виділилась велика кількість смердючого харкотиння з кров’ю, після чого стан хворого покращився, Пульс – 80/хв, ЧД – 20/хв, Т – 37,60С, Які зміни можливі на рентгенограмі грудної порожнини?
A. Зміщення середостіння в сторону гомогенної тіні
B. Однорідна округла тінь в легеневому полі
C. Наявність порожнини з горизонтальним рівнем рідини*
D. Тінь в нижньому відділі з косою верхньою межею
E. Затемнення частки легені
250. Чоловік 50 р., надійшов в лікарню на 9 день після початку захворювання зі скаргами на підвищення Т тіла до 38,50С, різку слабкість, біль в ділянці правої лопатки при диханні, сухий кашель. ЧД – 28/хв. Пульс – 100/хв, ознаки інтоксикації. В зоні правої лопатки притуплення перкуторного тону, бронхіальне дихання, по одинокі дрібнопухирцеві хрипи та крепітація. Через три доби виник напад кашлю з виділенням 200 мл гнійної мокроти, після чого температура тіла знизилася. На рівні кута лопатки виявлено на фоні інфільтрації легені округле просвітлення з горизонтальним рівнем рідини. Діагноз?
A. Гострий абсцес легені*
B. Кіста легені
C. Рак легені з розпадом
D. Бронхоектазії
E. Обмежена емпієма плевральної порожнини
251. У хворого була діагностовано пневмонія. Не дивлячись на лікування, з'явилась гектична лихоманка, а потім виділення харкотиння «повним ротом». Яку хворобу слід підозрювати?
A. Бронхоектатична хвороба
B. Абсцес легені*
C. Хронічний бронхіт
D. Туберкульоз легень
E. Стафілококова пневмонія
252. Пацієнт скаржиться на нестерпний кашель з виділенням до 600 мл за добу гнійного харкотиння шоколадного кольору з гнильним запахом. Захворів гостро, Т тіла – 390С, лихоманка неправильного типу. На рентгенограмі ділянка затемнення з порожниною у центрі, з неправильними контурами та з рівнем рідини. Яку хворобу слід підозрювати?
A. Гангрена легенів
B. Абсцес легені*
C. Туберкульоз легень
D. Бронхоектатична хвороба
E. Рак легені з розпадом
253. Чоловік 56 років, алкоголік, раптово захворів: температура підвищилась до 400С, слабкість, з'явився кашель з відходженням темного харкотиння. Об’єктивно: Т - 39,50С, ЧД - 30/хв, ЧСС - 100/хв, АТ - 110/70 мм рт.ст. В легенях справа звучні вологі хрипи. Тони серця приглушені, ритм правильний, помірна тахікардія. На рентгенограмі легенів затінення верхньої частки справа. Яке ускладнення найбільш вірогідно може розвинутись у хворого?
A. Абсцес легені*
B. Бронхоектази
C. Перикардит
D. Ендокардит
E. Легенева кровотеча
254. Під час епідемії грипу у хворого Г. 59 років, після зниження лихоманки появився біль в грудній клітці, кашель з жовто-зеленим харкотинням 100 мл на добу, інколи з домішками крові. Об’єктивно: ЧД - до 36/хв., над легенями під лопаткою справа притуплення перкуторного звуку, жорстке дихання, середньо- і великопухирцеві хрипи. Ан. крові: Л -18,6*109/л, ШОЕ - 64 мм/год. Ан. харкотиння: Л. - 80-100 в п/з, Ер. - 40-50 в п/з, еласт. волокна, коки. Рентгенологічно: корені розширені, справа нижня доля неоднорідно затемнена з двома ділянками просвітлення. Вкажіть найбільш імовірний діагноз?
A. Периферичний рак нижньої частки правої легені
B. Інфільтративний туберкульоз легень у фазі розпаду
C. Ексудативний плеврит
D. Правостороння нижньодольова пневмонія з абсцедуванням*
E. Інфаркт-пневмонія
255. Хвора В. 32 років на диспансерному обліку з хронічним абсцесом легень, з частими загостреннями впродовж 5 років. Направлена на стаціонарне обстеження для визначення найбільш ефективного лікування. У стаціонарі виставлений діагноз: абсцес верхньої частки правої легені з перебігом середньої важкості у фазі ремісії. Яке лікування найбільш ефективне?
A. Санаторно-курортне лікування
B. Антибіотиками
C. Бронхолітиками
D. Фізіотерапія
E. Оперативне*
256. У хворої 26 років спостерігається підвищення температури до 380С, кашель з виділенням гнійного харкотиння, виражена слабкість, задишка, біль у грудній клітці під час дихання. Вкорочення перкуторного звуку у нижніх відділах лівої легені, вислуховуються дрібно пухирцеві вологі хрипи. Який діагностичний прийом є найбільш важливим для встановлення діагнозу?
A. Рентгенологічне обстеження*
B. Спірографія
C. Пневмотахіметрія
D. Бронхографія
E. Аналіз харкотиння на мікрофлору
257. У хворого М., 32 років, який зловживав алкоголем, із масивною пневмонією погіршився стан, підвищилась Т тіла до 39-400С, з'явився неприємний запах з рота, збільшилась кількість гнійного харкотиння; зросла ШОЕ та кількість паличко ядерних лейкоцитів. На Rо-графії ОГК - у нижній частці правої легені масивна інфільтрація з просвітленням у центрі. Яке із ускладнень можна запідозрити?
A. Бронхоектатична хвороба
B. Гострий абсцес легень *
C. Інфаркт-пневмонія
D. Гангрена легень
E. Емпієма плеври
258. У хворого з негоспітальною пневмонією, який лікувався амбулаторно, на 10-ту добу зберігається лихоманка, з'явився озноб, кашель з виділенням харкотиння з неприємним запахом та прожилками крові. При аускультації легень справа в нижній долі прослуховується амфоричне дихання, вологі великопухирцеві хрипи. При рентгенологічному дослідженні справа в нижній долі виявлена порожнина з рівним контуром до 4 см діаметром з рівнем рідини. Яке ускладнення виникло у пацієнта?
A. Рак легень
B. Гангрена легень
C. Абсцес легень*
D. Інфільтративний туберкульоз
E. Туберкульоз легень
259. При рентгенологічному дослідженні органів грудної клітки хворого зі скаргами на кашель та лихоманку у правій легені на рівні 4-го ребра відзначається інтенсивна негомогенна з нечіткими контурами тінь великих розмірів. У центрі вказаної тіні - горизонтальний рівень та просвітлення легеневої тканини над ним. Якому захворюванню відповідає дана рентгенологічна картина?
A. Туберкульозі легені
B. Правобічному пневмотораксу
C. Вогнищевому пневмосклерозу
D. Периферичного раку легень
E. Абсцесу легені*
260. На 4-ту добу після застуди хворий скаржиться на кашель з виділенням невеликої кількості слизового харкотиння. Мало місце одноразове виділення біля 250 мл гнійного харкотиння з прожилками крові. Стан середньої важкості. Пульс 96 за 1 хв., артеріальний тиск 110/70 мм рт. ст. Частота дихальних рухів 30 за 1 хв. При аускультації над лівою легенею дихання везикулярне. Над правою легенею везикулярне дихання послаблене, над нижньою часткою прослуховуються вологі різнокаліберні хрипи та біля кута лопатки - амфоричне дихання. Який попередній діагноз?
A. Емпієма плеври
B. Абсцес легень*
C. Піопневмоторакс
D. Негоспітальна пневмонія
E. Ексудативний плеврит
261. У хворого 25 років після 7-денної лихоманки постійного характеру під час нападу кашлю відійшло 250 мл харкотиння жовтого кольору. Об'єктивно: температура 37,2°С, частота дихальних рухів 22 за 1 хв., пульс 96 за 1 хв., артеріальний тиск 110/70 мм рт.ст. При рентгенологічному дослідженні грудної клітки у лівій легені виявлена тінь круглої форми із чіткими межами та просвітленням у центрі. Яка аускультативна ознака, найбільш імовірно, буде виявлятися в цього хворого?
A. Крепітація
B. Амфоричне дихання*
C. Дрібнопухирчасті звучні хрипи
D. Дрібнопухирчастінезвучні хрипи
E. Бронхіальне дихання
262. Хворий 58 скаржиться на кашель з виділення гнійного харкотиння до 200 мл/добу, експіраторну задуху при ході, періодично підвищення температури тіла до 37,20-37,40С. Хворіє багато років. Об'єктивно: акроціаноз, грудна клітка бочкоподібна, нігті за формою нагадують годинникові скельця. Перкуторно над легенями коробковий звук. при аускультації дихання везикулярне, розсіяні сухі хрипи, в нижніх ділянках правої легені крупнопухирцеві вологі хрипи. В загальному аналізі крові: лейкоцити 8,2*109/л, ШОЕ 15 мм/год. При рентгенологічному дослідженні легені емфізематозні, легеневий рисунок у нижніх відділах подібний до сот, деформований. Ваш діагноз?
A. Хронічне обструктивне захворювання легень
B. Негоспітальна пневмонія
C. Абсцес легень
D. Бронхіальна астма
E. Бронхоектатична хвороба*
263. Хворий 38 років госпіталізований зі скаргами на кашель з виділенням гнійного харкотиння (до 60-80 мл на добу), підвищення температури тіла до 39°С. Захворювання пов'язує з переохолодженням. Об'єктивно: пульс 96 за 1хв., ритмічний. Артеріальний тиск 110/60 мм рт.ст. Частота дихальних рухів 30 за 1 хв. При огляді виявлено відставання правої половини грудної клітки при диханні. Перкуторно визначається локальне притуплення перкуторного звуку біля кута правої лопатки, у цій ділянці вислуховуються вологі різнокаліберні хрипи, амфоричне дихання. Який попередній діагноз у цього хворого?
A. Негоспітальна пневмонія
B. Гострий абсцес легені*
C. Гострий бронхіт
D. Хронічне обструктивне захворювання легень
E. Емпієма плеври
264. Неприємний запах харкотиння у хворих з гангреною пов'язаний з наявністю:
A. Еозинофілів
B. Нейтрофільний лейкоцитів
A. Кліткового детриту
C. Пробок Дітриха*
B. Спіралей Куршмана
265. У хворого С., 49 років у стані алкогольного сп`яніння було неодноразове блювання, порушувалося дихання, застосовувалася штучна вентиляція легенів. Через 4 дні з'явився кашель з гнійним харкотинням до 250 мл за год, задишка. Об`єктивно: загальний стан хворого важкий, вимушене положення на правому боці, шкіра бліда, тахіпноє - 24/хв. Перкуторно: під правою ключицею притуплення, там же везикулярне послаблене дихання, поодинокі великопухирцеві хрипи. В крові: лейк. - 16,8*109/л, ШОЕ-58 мм/год. Рентгенелогічно: справа в ІІ і ІІІ сегментах негомогенне інтенсивне затемнення з множинними просвітленнями. Який діагноз найбільш ймовірний?
C. Множинні аспіраційні абсцеси правої верхньої частки*
D. Інфільтративний туберкульоз легенів в фазі розпаду
E. Правобічна бронхопневмонія
D. Центральний рак правої верхньої частки
E. Периферичний рак верхньої частки справа
266. Хворий 52 років, хронічний алкоголік, звернувся за допомогою у зв‘язку з сильним кашлем і виділенням великої кількості харкотиння. Рентген обстеження останній раз було 5 років тому назад. Захворювання почалось гостро, з ознобу, високої температури тіла 39-40°С, яка трималась три тижні. Відмічає сильне схуднення. При вислуховуванні в нижній частці правої легені маса вологих різнокаліберних хрипів, в між лопатковій зоні у нижнього кута правої лопатки амфоричне дихання. На оглядовій рентгенограмі в шостому сегменті правої легені відмічається велика порожнина розпаду 6х7 см з горизонтальним рівнем рідини. МБТ скопічно не виявлено. Який попередній діагноз?
A. Кавернозний туберкульоз легенів
B. Гострий абсцес правої легені*
C. Кіста легенів
D. Бульозна емфізема легенів
E. Пухлина з розпадом
267. Чоловік 40 років, скаржиться на приступоподібний кашель з харкотинням жовтувато-коричневого кольору, біль у правому боці, пов'язаний з глибоким диханням, пітливість. Хворіє 6 діб після переохолодження. Приймав аспірин. Об'єктивно: температура - 39,6°С, ЧДР - 26 за хв., пульс - 110 уд./хв., АТ - 110/70 мм. рт.ст. Шкіра бліда, волога. Справа в нижніх відділах легенів - велика кількість вологих звучних дрібно пухирчастих хрипів. Рентгенологічно: справа в нижній частці легені - масивна негомогенна інфільтрація з ділянками просвітління, синус диференціюється. Яке ускладнення захворювання найбільш імовірно розвилося у хворого?
A. Емпієма плеври
B. Фібринозний плеврит
C. Абсцедування*
D. Спонтанний пневмоторакс
E. Ателектаз легені
268. Після перенесеної простуди госпіталізований через 4 дні із скаргами на кашель з виділенням поодиноких плювків слизистого харкотиння. Через 2 дні одноразово виділилось біля 250 мл гнійного харкотиння з прожилками крові. Стан середньої важкості. ЧД - 28-30 за 1 хв., PS - 96 за 1 хв., АТ - 110 та 70 ммрт.ст. Дихання над лівою легенею везикулярне, над правою - ослаблене, вологі різнокаліберні хрипи над н/долею та амфорічне дихання біля кута лопатки. Попередній діагноз?
A. Емпієма плеври
B. Ексудативний плеврит
C. Гостра вогнищева пневмонія
D. Гострий абсцес легені *
E. Піопневмоторакс
269. У хворого 50 років після переохолодження підвищилась температура до 40°С, з'явилась задишка та біль в грудній клітині праворуч. Виділилось приблизно 100 мл гнійного харкотиння з кров'яними прожилками та неприємним запахом. Рентгенологічно: в правій легені негомогенна масивна інфільтрація, дві ділянки просвітлення, де не просліджуються легеневі структури. Мікобактерії туберкульозу та атипові клітини в харкотинні не виявлені.
A. Гангрена легені
B. Інфільтративний туберкульоз легені у фазі розпаду
C. Пухлина легені з розпадом
D. Емпієма плеври
E. Гострий абсцес правої легені*
270. Хвора 39-ти років скаржиться на задишку, помірний кашель з невеликою кількістю харкотиння, важкість в лівій половині грудної клітки, підвищення температури тіла до 37,7oC. Ця симптоматика з’явилась та посилювалась впродовж тижня. Об’єктивно: ЧД- 26/хв. Ліва половина грудної клітки відстає при диханні. Нижче кута лівої лопатки голосове тремтіння різко послаблене, перкуторно - притуплений тон, аускультативно - послаблене везикулярне дихання. Який попередній діагноз?
A. Лівобічний ексудативний плеврит*
B. Лівобічна пневмонія
C. Лівобічна міжреберна невралгія
D. Бронхоектатична хвороба
E. Абсцес нижньої частки лівої легені
271. У хворої з нижньочастковою пневмонією лівої легені з’явилися скарги на біль у лівій половині грудної клітки. Об’єктивно: визначається широка зона притуплення на лівій половині грудної клітки (лінія Соколова Елісон Дамуазо). З якого метода дослідження легень доцільно розпочати обстеження з метою уточнення діагнозу?
A. Бронхографія
B. Бронхоскопія з біопсією
C. Рентгенографія*
D. Спірографія
E. Торакоскопія
272. Найбільш частими причинами інфекційних плевритів є:
A. Туберкульоз
B. Пневмонії різної етіології*
C. Абсцес легені
D. Нагнійні бронхоектази
E. Піддіафрагмальний абсцес
273. Хворий 67-ми років скаржиться на задишку, біль у грудях, загальну слабкість. Хворіє 5 місяців. Об’єктивно: температура тіла - 37,3oC, пульс - 96/хв. Над правою легенею голосове тремтіння не визначається, перкуторний звук тупий, дихання не прослуховується. У харкотинні - домішки крові дифузно змішаної зі слизом. Який найбільш імовірний діагноз?
A. Ексудативний плеврит
B. Великовогнищева пневмонія
C. Бронхоектатична хвороба
D. Вогнищевий туберкульоз легенів
E. Рак легенів*
274. Хвора 29-ти років впродовж 2-х місяців скаржиться на болі в лівій половині грудної клітки, кашель, задишку; температура тіла - 39,6oC. Об’єктивно: ліва половина грудної клітки відстає в акті дихання, ослаблення везикулярного дихання та вкорочення перкуторного звуку зліва. Ro-логічно визначається округла тінь у нижній частці лівої легені. Який попередній діагноз?
A. Рак легені
B. Гнійний плеврит
C. Абсцес легені*
D. Емпієма плеври
E. Хронічна пневмонія
275. Хворий 22-х років скаржиться на кашель з виділенням «іржавого» харкотиння, епізоди потьмарення свідомості, підвищення температури тіла до 40,1oC, задишку, біль у м’язах. Об’єктивно: ЧД - 36/хв. Справа, нижче кута лопатки - тупий перкуторний звук, при аускультації - бронхіальне дихання. У крові: лейк.- 17,8*109/л, ШОЕ-39 мм/год. Який діагноз є найбільш імовірним?
A. Туберкульоз легені
B. Негоспітальна пневмонія *
C. Бронхоектатична хвороба
D. Гострий бронхіт
E. Рак легені
276. У хворого на цукровий діабет з правобічною нижньочастковою пневмонією на 7-му добу підвищилася температура до 39,6°C з остудою, посилилася задишка. Об’єктивно: ЧД - 26/хв., ЧСС - 100/хв., АТ - 100/60 мм рт.ст. Нижче кута правої лопатки перкуторно тупий звук, дихання не вислуховується. Рентгенографія ОГК: справа від 6 ребра донизу - інтенсивне затемнення легеневої тканини, синус не диференціюється. Яке ускладнення розвинулося у хворого?
A. Гідроторакс
B. Пневмоторакс
C. Емпієма плеври *
D. Тромбоемболія дрібних гілок легеневої артерії
E. Ателектаз нижньої частки правої легені
277. Чоловік 68-ми років скаржиться на кашель із виділенням харкотиння, який турбує його впродовж декількох років, осиплість голосу, загальну слабкість. Проживає поблизу заводу по переробці азбесту. Об’єктивно: в легенях справа - ослаблене дихання з подовженим видихом, сухі хрипи. На рентгенограмі: в ділянці кореня і прикореневої зони справа неоднорідне, з нечіткими контурами затемнення, підвищена повітряність легень. ЛОР - парез правої голосової зв’язки. Який найбільш імовірний діагноз?
A. Центральний рак правої легені *
B. Правобічна прикоренева пневмонія
C. Хронічний пиловий бронхіт
D. Азбестоз
E. Туберкульоз легень
278. Хворий 33-ти років скаржиться на періодично (весна, осінь) виникаючі напади задухи, кашель, спочатку сухий, а пізніше вологий. Об’єктивно: обличчя бліде, дещо набрякле, грудна клітка піднята і розширена у передньо-задньому розмірі, ЧД- 3/хв. Чути сухі хрипи. У крові: НЬ-120 г/л, лейк.-8*109/л, п-1, с-52, л-36, мон-3, ШОЕ- 7 мм/год. Яка найбільш імовірна патологія зумовлює таку картину?
A. Пневмонія
B. Бронхіт
C. ГРВІ
D. Бронхіальна астма *
E. Муковісцидоз
279. Хворий 40-ка років скаржиться на підвищення температури до 39oC, кашель з виділенням харкотиння та домішками крові, задишку, загальну слабкість, герпетичне висипання на губах. Об’єктивно: ЧД- 32/хв. Справа під лопаткою - посилення голосового тремтіння, там же - притуплення перкуторного звуку. Аускультативно: бронхіальне дихання. У крові: лейк.- 14*109/л, ШОЕ- 35 мм/год. Який попередній діагноз?
A. Крупозна правобічна пневмонія *
B. Вогнищева правобічна пневмонія
C. Кавернозний туберкульоз правої легені
D. Рак легені
E. Ексудативний плеврит
280. Хворий 36-ти років поступив із скаргами на кашель з виділенням гнійного харкотиння до 150 мл на добу, кровохаркання, періодичне підвищення температури до 37,8oC, знижений апетит, загальну слабкість. Хворіє протягом 10-ти років, загострення захворювання навесні і восени. Об’єктивно: блідість, легкий акроціаноз, потовщення нігтьових фаланг пальців. Аускультативно: вологі хрипи під лівою лопаткою. На Ro-грамах: розширення кореня легені, тяжистість і шпаристість легеневого малюнка зліва. Який найбільш вірогідний метод для уточнення діагнозу?
A. Бронхоскопія
B. Рентгеноскопія
C. Томографія
D. Бронхографія *
E. Торакоскопія
281. У 12-річної дитини протягом 6-ти місяців періодично з’являється лихоманка до 38,5oC, кашель, задишка, одноразово кровохаркання. БЦЖ-рубець відсутній. Дідусь хворіє на туберкульоз. В легенях - розсіяні сухі та різнокаліберні вологі хрипи. Рентгенологічно: однотипна рівномірна дрібновогнищева інфільтрація легень, у верхніх частках тонкостінна каверна із слабко вираженою перифокальною інфільтрацією. Яке захворювання найбільш імовірне?
A. Вогнищева пневмонія
B. Туберкульоз легень *
C. Хронічний бронхіт
D. Бронхіальна астма
E. Синдром Хамана-Річа
282. Медсестра 40 років госпіталізована з приводу високої температури (39,40С). Така температура зберігається протягом 2 тижнів, етіологія лихоманки не встановлена. Яке захворювання НЕ СЛІД враховувати при проведенні диференційної діагностики та подальшому обстеженні хворої?
A. Хвороба Стілла
B. Прихована бактеріальна інфекція
C. Лімфома
D. Респіраторна інфекція *
E. Штучна гіпертермія
283. Робітники рибних промислів підлягають впливу низьких температур оточуючого повітря від -50С до - 150С. Захворювання яких органів та систем найбільш часто зустрічаються у робітників цих виробництв?
A. Серцево-судинної
B. Дихальної *
C. Крові
D. Печінки
E. Шлунково-кишкового тракту
284. Хворий 20 років захворів гостро. На 2-й день хвороби скаржиться на сильний головний біль у скронях та ділянці орбіт, ломоту в тілі, сухий болючий кашель. Об’єктивно: t°-39°С, хворий адинамічний, слизова оболонка ротоглотки "палаюча", в легенях хрипи не вислуховуються. Який діагноз найбільш вірогідний?
A. Пневмонія
B. Парагрип
C. Респіраторний мікоплазмоз
D. Грип *
E. Менінгококова інфекція
285. Для хворих на негоспітальну пневмонію ІІІ групи на першому етапі лікування рекомендованим режимом антибіотико терапії є:
A. Монотерапія цефалоспориновим антибіотиком ІІІ покоління внутрішньовенно*
B. Комбінована терапія захищеним амінопеніциліном та макролідом
C. Монотерапія фторхінолоном ІІІ покоління або цефалоспорином ІІ покоління
D. Монотерапія фторхінолоном ІІІ-ІV покоління
E. Монотерапія макролідом або амоксициліном
286. Де утворюється крепітація?
A. В плевральній порожнині
A. В. В трахеї
B. В термінальних відділах бронхіол*
C. В дрібних бронхах
D. В крупних бронхах
287. Який збудник найчастіше викликає негоспітальну пневмонію?
A. Клебсієла
B. Гемофільна паличка
C. Стафілокок
D. Пневмокок*
E. Хламідії
288. Для хворих на негоспітальну пневмонію І групи на першому етапі лікування рекомендованим режимом антибіотикотерапії є:
A. Монотерапія фторхінолоном ІІІ-ІV покоління
B. Монотерапія фторхінолоном ІІІ покоління або цефалоспорином ІІ покоління
C. Монотерапія цефалоспориновим антибіотиком ІІІ покоління внутрішньовенно
D. Комбінована терапія захищеним амінопеніциліном та макролідом
E. Монотерапія макролідом або амоксициліном*
289. Яка перкуторна і аускультативна картина характерна для пневмонії?
A. Легеневий звук та крепітація
B. Укорочення перкуторного звуку та крепітація*
C. Укорочення перкуторного звуку та вологі середньопухирчаті хрипи
D. Тимпанічний звук та вологі дрібнопухирчаті дзвінкі хрипи
290. Згідно клінічному протоколу ведення хворих з негоспітальною пневмонією, до «великих» критеріїв тяжкого перебігу захворювання належить:
A. Збільшення розмірів інфільтрації > 50 % впродовж 2 діб*
B. Порушення свідомості
C. SaO2 менше 90 % (за даними пульсоксиметрії), PaO2 нижче 60 мм рт. ст.
D. Систолічний артеріальний тиск нижче 90 мм рт. ст.
E. Двобічне або багаточасткове ураження легень, порожнини розпаду, плевральний випіт
291. Які гострофазові показники крові характерні для пневмонії?
A. Підвищення рівня трансаміназ
B. Еозинофілія
C. Лімфоцитоз
D. Лейкоцитоз
E. Підвищення С-реактивного білка *
292. Чоловік 58 років, що зловживає алкоголем та тютюнопалінням, надійшов до лікарні зі скаргами на постійний кашель, задишку. За останній час схуд. Об’єктивно: шийні лімфатичні вузли збільшені, щільні, тканини над ними не напружені. На рентгенограмі органів грудної клітки - фіброз верхньої частки легені, лівобічний плеврит. Плевральна рідина солом’яного кольору з вмістом білку 52 г/л та великою кількістю лімфоцитів. Злоякісні клітини не виявлені. При посіві плевральної рідини через тиждень - росту немає. Який найбільш вірогідний діагноз?
A. Атипова пневмонія
B. Туберкульоз легень *
C. Системний червоний вовчак
D. Бронхоектатична хвороба
E. Саркоїдоз
293. У хворої на 4 добу після оперативного втручання з приводу кістоми правого яєчника раптово з’явився біль у правій половині грудної клітки з відходженням харкотиння рожевого кольору, підвищення температури тіла до 37,70С. Під час обстеження легень виявлено притуплення легеневого звуку та поодинокі вологі хрипи в нижніх відділах з правого боку. Яке ускладнення найбільш вірогідне?
A. Абсцес легені
B. Пневмонія
C. Інфаркт легені *
D. Ексудативний плеврит
E. Пневмоторакс
294. У хворого 32 років після переохолодження з’явилися загальна слабкість, пітливість; підвищилася температура, з’явився кашель. Об’єктивно: загальний стан середньої важкості, шкіра волога, ціаноз губ. Грудна клітка симетрично бере участь у диханні, з правого боку під лопаткою незначне притуплення перкуторного звуку, послаблене везикулярне дихання, вологі звучні дрібнопухирчасті хрипи. Над рештою поверхні легенів - жорстке дихання, розсіяні сухі хрипи. Тони серця підсилені, акцент ІІ тону над легеневою артерією. Укрові: лейк.- 8,2*109/л, ШОЕ- 21 мм/год. Який діагноз найбільш вірогідний?
A. Правобічна вогнищева пневмонія*
B. Хронічний необструктивний бронхіт в стадії загострення
C. Гострий бронхіт
D. Рак легені
E. Туберкульоз
295. Хворий 67 років скаржиться на задишку, біль у грудях, загальну слабкість. Хворіє 5 місяців. Об’єктивно: t0-37,30С, Ps- 96/хв. Над правою легенею голосове тремтіння не визначається, перкуторний звук тупий, дихання не прослуховується. У харкотинні - домішок крові дифузно змішаної зі слизом. Який найбільш вірогідний діагноз?
A. Ексудативний плеврит
B. Великовогнищева пневмонія
C. Бронхоектатична хвороба
D. Вогнищевий туберкульоз легень
E. Рак легень *
296. Деструкція легенів та утворення бул може спостерігатися переважно при пневмонії, зумовленій:
A. Клебсієлою
B. Золотистим стафілококом *
C. Стрептококом
D. Кишковою паличкою
E. Всі відповіді вірні
297. У хворої з нижньочастковою пневмонією лівої легені з’явилися скарги на біль у лівій половині грудної клітки. Об’єктивно: визначається широка зона притуплення на лівій половині грудної клітки (лінія Соколова-Елісон-Дамуазо). З якого метода дослідження легень доцільно почати обстеження з метою уточнення діагнозу?
A. Спірографія
B. Бронхоскопія з біопсією
C. Бронхографія
D. Рентгенографія *
E. Торакоскопія
298. Хлопчик 8-ми років скаржиться на постійний кашель з виділенням зеленуватого харкотиння, задишку при фізичному навантаженні. Вперше захворів у віці 1 рік 8 місяців двобічною пневмонією, яка мала затяжний перебіг. В подальшому спостерігалися рецидиви хвороби 5-6 разів на рік, в періоди ремісії стійко утримувався вологий кашель. Результати якого обстеження будуть найбільш вагомими для встановлення остаточного діагнозу?
A. Бронхоскопія
B. Рентгенографія органів грудної клітки
C. Бакпосів харкотиння
D. Бронхографія *
E. Спірографія
299. У хворої 46 років відзначається постійний тупий біль в правому підребер’ї без чіткої іррадіації, який посилюється після вживання великої кількості їжі. Турбує нудота, гіркота у роті, закреп. Пальпаторно визначається болючість у ділянці жовчного міхура. При багатомоментному дуоденальному зондуванні відзначається: ІІ фаза (закритого сфінктера Одді) триває 2 хвилини, ІІІ фаза (фаза “А” жовчі) вкорочена, ІV фаза (“В” жовчі) – виділення жовчі в’яле, з великими перервами, упродовж 60 хвилин виділилось 100 мл, V фаза (“С” жовчі)- жовч появляється через 5 хвилин. Які препарати необхідно призначити пацієнтці?
A. Холекінетики. *
B. Холеретики
C. Антациди.
D. Інгібітори АПФ.
E. Теплові процедури.
300. Хвора 47 років з надмірною масою тіла звернулась за медичною допомогою зі скаргами на біль в правому підребер’ї та епігастральній ділянці, пожовтіння шкірних покривів, свербіння шкіри. Хворіє протягом 2-х тижнів, відмічає потемніння сечі, знебарвлення стільця, періодичні підйоми температури тіла до 38,0оС з лихоманкою, відразу до їжі. Запідозрена жовчно-кам’яна хвороба, ускладнену холангітом. Який інструментальний метод дослідження найбільш інформативний для підтвердження діагностичної версії?
A. Ретроградна холецистопанкреатографія *
B. УЗД органів черевної порожнини
C. Рентгеноскопія шлунково-кишкового каналу
D. Лапароскопія
E. Фіброгастродуоденоскопія
301. У жінки, 30 р., з діагнозом НЦД періодично виникають гострий колючий приступоподібний біль в правому підребер’ї, який провокується погрішностями в дієті, нервовими стресами і супроводжується гіркотою в роті, нудотою, серцебиттям. Об-но: болючість при пальпації в проекції жовчного міхура. Клініко-лабораторні показники в межах норми. Який патогенез даної патології?
A. Імунологічні механізми
B. Порушення інервації жовчних шляхів *
C. Утворення в крові циркулюючих комплексів антиген-антитіло
D. Активація панкреатичних ферментів.
E. Порушення внутрішньо печінкового кровоплину.
302. Хвора 47 років з надмірною масою тіла звернулась за медичною допомогою зі скаргами на біль в правому підребер’ї та епігастральній ділянці, пожовтіння шкірних покривів, свербіння шкіри. Хворіє протягом 2-х тижнів, відмічає потемніння сечі, знебарвлення стільця, періодичні підйоми температури тіла до 38,0оС з лихоманкою, відразу до їжі. Запідозрена жовчно-кам’яна хвороба, ускладнену холангітом. В яких випадках жовчно-кам’яна хвороба ускладнюється холангітом?
A. При наявності дискінезії жовчного міхура.
B. При вірусоносійстві гепатиту В.
C. При супутньому хронічному панкреатиті.
D. При супутньому цукровому діабеті.
E. При великих розмірах жовчного каміння. *
303. У хворої 35-ти років з жовчнокам’яною хворобою після порушення дієти виник гострий напад болю в правому підребер’ї, який припинився на 3-ю добу, але з’явилася жовтяниця, яка з кожним днем наростає. Який неінвазивний метод діагностики хвороби слід застосувати у хворої?
A. Ендоскопічна ретроградна холангіопанкреатографія*
B. Визначення рівня білірубіну в крові
C. Оглядова рентгенографія органів черевної порожнини
D. Інфузійна холецистохолангіографія
E. Дуоденальне зондування
304. У вагітної 23-х років спостерігаються підвищення температури тіла, гіркота в роті, біль у правому підребер’ї, позитивні симптоми Мерфі та Кера. Який з діагностичних методів є найбільш доцільним в такому випадку?
A. Термографія
B. Пероральна холецистографія
C. Внутрішньовенна холецистографія
D. Ультразвукове сканування*
E. Ретроградна панкреатохолангіографія
305. Жінка 46 років прокинулася о 3 годині ранку від різкого болю в правому підребер’ї з іррадіацією в праве плече. Неспокійна, двічі було блювання, відзначає жар та пітливість. Температура 39,00С. Об’єктивно: напруження м’язів живота в правому підребер’ї. Який найбільш вірогідний діагноз?
A. Виразкова хвороба
B. Нестабільна стенокардія
C. Гострий холецистит *
D. Доброякісна стриктура загальної жовчної протоки
E. Жовчнокам’яна хвороба
306. Жінка 50-ти років протягом 2-х років відзначає тупий, періодично гострий біль у правому підребер’ї, пов’язаний з вживанням жирної їжі, гіркоту в роті вранці, закрепи, метеоризм. Об’єктивно: надмірного харчування, язик обкладений біля кореня, живіт помірно здутий, болючий у точці проекції жовчного міхура. Яке дослідження найбільш доцільно провести для встановлення діагнозу?
A. УЗД*
B. Холецистографія
C. Дуоденоскопія
D. Дуоденальне зондування
E. Сканування печінки
307. Хвора 50-ти років протягом року скаржиться на напади болю в правому підребер'ї, які виникають переважно після вживання жирної їжі. Останній тиждень напади повторювалися щодня, стали більш болісними. На 3-й день перебування в стаціонарі з'явились жовтяничність склер і шкірних покривів, випорожнення знебарвилися, сеча набула темного кольору. У крові: нейтрофільний лейкоцитоз - 13,1*109/л, ШОЕ- 28 мм/год. Який найбільш вірогідний діагноз?
A. Хронічний холангіт в стадії загострення
B. Хронічний калькульозний холецистит*
C. Жирова дистрофія печінки
D. Гіпертонічна дискінезія жовчного міхура
E. Хронічний панкреатит, рецидивна форма
308. Дитині 12 років. Скарги на тупий ниючий біль в епігастрії та правій підреберній ділянці, який посилюється після прийому жирної або смаженої їжі, головний біль, загальну слабкість, нудоту, підвищення температури тіла до субфебрильних цифр. При пальпації живота відмічається резистентність м’язів у правій підреберній ділянці, позитивні симптоми Кера, Ортнера, Мерфі. Який найбільш імовірний діагноз?
A. Гострий панкреатит
B. Гострий апендицит
C. Вірусний гепатит
D. Гострий гастрит
E. Хронічний холецистит *
309. Хвора 49-ти років госпіталізована зі скаргами на слабкість, жовтяницю, свербіж шкіри. Захворіла 2,5 місяці тому. При госпіталізації – значна жовтяниця. Печінка не пальпується. Жовчний міхур збільшений, безболісний. Білірубін крові - 190 мкмоль/л, за рахунок прямого. Кал ахолічний. Яка найбільш імовірна причина жовтяниці?
A. Механічна жовтяниця*
B. Гемолітична жовтяниця
C. Хвороба Жильбера
D. Паренхіматозна жовтяниця
E. Синдром Каролі
310. Пацієнт М., 53 років. Після похибок в їжі з'явилися інтенсивні болі у верхній половині живота з іррадіацією під праву лопатку, підвищення температури тіла до 37,80С, озноб. На наступний день зазначив жовтушність шкірних покривів, знебарвлений кал. Симптоми Мерфі, Кера, Ортнера різко позитивні. Найбільш ймовірно у пацієнта розвинулося одне з патологічних станів:
A. Гострий алкогольний гепатит
B. Гострий холангіт
C. Гострий вірусний гепатит А
D. Гострий холецистит, ускладнений механічною жовтяницею *
E. Абсцес печінки
311. Жінка, 49 р., госпіталізована з нападом інтенсивного болю у правому підребер'ї, що розповсюджується на весь правий верхній квадрант живота та іррадіює в праві лопатку і плече. Біль супроводжується нудотою та блюванням. Захворіла після прийому великої кількості жирної їжі. При пальпації: резистентність у ділянці проекції жовчного міхура, позитивні симптоми Кера, Мерфі, Ортнера, Георгієвського-Мюссі. Які лікарські засоби показані для зняття больового нападу?
A. Міотропні спазмолітики, М-холінолітики, анальгетики парентерально *
B. Міотропні спазмолітики, М-холінолітики, анальгетики перорально
C. Панкреатичні ферменти
D. М-холінолітики
E. Анальгетики парентерально
312. Жінка 50 р. скаржиться на ниючий біль у правому підребер'ї з іррадіацією в праве плече, нудоту, блювоту, гіркоту в роті. Хворіє впродовж 4-х років, погіршення відмічає після вживання жирної їжі. Об'єктивно: температура тіла 37,7°С, PS-83/хв. Язик вологий, обкладений білим нальотом. Живіт при пальпації м'який, болючий в правому підребер'ї. Позитивний с-м Ортнера. В крові лейкоцити 12х109/л, ШОЕ – 32 мм/год. Який додатковий метод слід призначити для постановки діагнозу?
A. Фіброгастродуоденоскопія
B. Комп'ютерна томографія
C. УЗД жовчного міхура та жовчних проток *
D. Дуоденальне зондування
E. Контрастна холецистографія
313. Пацієнтка А., 35 р., яка перенесла холецистектомію, скаржиться на ниючий біль в правому підребер'ї з іррадіацією в спину, який наростає впродовж 4-х діб. При ендоскопічній ретроградній холангіопанкреатографії виявлено розширення загального жовчного протоку до 13 мм, виведення контрастної речовини спостерігалося через 50 хв; лабораторно – підвищення рівня АСТ та лужної фосфатази вдвічі понад норму. Встановлено діагноз дисфункції сфінктеру Одді, тип І. Яку лікувальну тактику слід обрати?
A. Ендоскопічна папілосфінктеротомія *
B. Призначення спазмолітиків
C. Призначення жовчогінних препаратів
D. Теплові процедури
E. Папілосфінктеропластика
314. Хвора Н., 42 років, скаржиться на гострий біль у правому підребер’ї, постійну нудоту, блювоту з домішками жовчі. Об’єктивно: надлишкова маса тіла, субіктеричність склер, субфебрильна температура тіла, тахікардія. Живіт помірно здутий, різко болісний в проекції жовчного міхура, позитивні “міхурові” симптоми. В крові: Л – 15,0*109/л, ШОЕ – 22 мм/год. Яка подальша тактика лікаря?
A. Госпіталізація в хірургічне відділення *
B. Планова госпіталізація в гастроентерологічне відділення
C. Стаціонар вдома
D. Консультація гастроентеролога
E. Амбулаторне лікування
315. Хворий М., 40 років, госпіталізований в гастроентерологічне відділення зі скаргами на зуд шкіри, жовтяницю, тяжкість в правому підребер’ї, слабкість. Об-но: шкірні покриви жовтушні, печінка + 5 см, селезінка пальпується глибоко в підребер’ї. В ан.крові: загальний білірубін- 70 ммоль/л, переважно за рахунок прямої фракції, значне підвищення рівня лужної фосфотази та холестерину. Яка причина розвитку вищеозначених змін?
A. Розвиток цитолізу
B. Накопичення компонентів жовчі в гепатоциті *
C. Розвиток імунного запалення
D. Токсичний вплив на печінкову клітину
E. Розвиток печінково- клітинної недостатності
316. Хвора 70 років поступила в хірургічне відділення у важкому стані з приступами гострого болю в животі, підвищенням температури тіла до 38,00С повторним блюванням, нудотою, помірною жовтяницею. При ультразвуковому дослідженні печінка помірно збільшена, підвищеної ехогенності, однорідної ехоструктури, в ділянці жовчного міхура визначається широка дистальна акустична тінь, просвіт міхура не візуалізується. Загальна жовчна протока розширена до 10мм, в ділянках, доступних огляду, просвіт протоки вільний. В проекції головки підшлункової залози видимих змін не виявлено. Загалом, дослідження обмежене за рахунок вираженого метеоризму. Який з перерахованих методів є оптимальним для уточнення діагнозу?
A. Ендоскопічна ретроградна панкреатохоледохографія *
B. Радіонуклідне дослідження з 99mTc-ХІДА
C. Транспечінкова холангіографія
D. Комп'ютерна томографія печінки та підшлункової залози
E. Внутрішньовенна холецистохолангіографія
317. В поліклініку звернулась дитина, 11 років зі скаргами на схваткоподібний біль в ділянці правого підребер'я, який виникає після прийому їжі. Об'єктивно: язик обкладено сіро-жовтим нальотом, відбитки зубів по краях язика. Пальпаторно: чутливість в ділянці проекції жовчного міхура. Попередній діагноз: Хронічний холецистит. Яка з променевих методик дослідження допоможе оцінити функціональний стан печінки та жовчовидільних шляхів:
A. УЗД
B. КТ
C. МРТ
D. Гепатобілісцинтиграфія *
E. Термографія
318. Хвора Л., 38 років. Скаржиться на тупі, постійні болі в ділянці правого підребер'я, які виникають через 1-3 години після прийому жирної їжі. Біль віддає вверх, в ділянку правого плеча і шиї. Крім цього, часто хвилює відчуття гіркоти в роті, відрижка повітрям, метеоризм. При пальпації живота біль в проекції жовчного міхура. Печінка не збільшена, селезінка не пальпується. Ваш попередній діагноз:
A. Цироз печінки.
B. Хронічний холецистит *
C. Гострий холецистит.
D. Гострий гепатит.
E. Хронічний гепатит
319. У дівчинки 15-ти років 2 роки тому діагностований хронічний холецистохолангіт. Дієти не дотримувалася. Стан погіршився останні 3 місяці. Відзначається підвищення температури тіла. Болі у животі нападоподібного характеру після жирної, гострої їжі. Непокоїть шкірний свербіж. Язик обкладений білим нальотом. Живіт м’який, печінка +3 см, пальпація болісна, позитивні міхурні симптоми. У крові: лейк. - 12*109/л, ШОЕ- 20 мм/год. Який препарат слід обов’язково включити у комплекс лікувальних заходів?
A. Антибіотики *
B. Гепатопротектори
C. Прокінетики
D. Ферменти
E. Ентеросорбенти
320. Жінка 41-го року протягом 8-ми років хворіє на хронічний холецистит. Турбують майже постійний монотонний ниючий біль або відчуття важкості у правому підребер’ї, гіркота у роті зранку, закреп. Під час пальпації живота спостерігається невелика болючість у точці проекції жовчного міхура. Об’єм міхура після жовчогінного сніданку зменшився лише на 15% (за даними УЗД). Призначення яких лікарських засобів є найбільш доцільним?
A. Холеспазмолітики
B. М-холінолітики
C. Міоспазмолітики
D. Холекінетики *
E. Холеретики
321. Хворий страждає на хронічний панкреатит. Після вживання жирної чи гострої їжі, алкоголю з’являється блискучий, замазкоподібний неоформлений кал. Зниження продукції якого фактора є найбільш імовірною причиною даного стану?
A. Трипсину
B. Лужної фосфатази
C. Амілази
D. Ліпази*
E. Соляної кислоти
322. Хворий після вживання жирної їжі відзначає появу сильного болю в правому підребер’ї, нудоту, двічі було блювання жовчю. Таке спостерігалось і раніше. Температура тіла 37,80С, склери субіктеричні, печінка не збільшена, позитивний симптом Мерфі. Який діагноз є найбільш імовірним у даного хворого?
A. Виразкова хвороба шлунка
B. Хронічний холецистит *
C. Хронічний гепатит, загострення
D. Хронічний панкреатит
E. Виразкова хвороба ДПК
323. Хворий скаржиться на тупий ниючий біль в епігастрії та правій підреберній ділянці, який посилюється після прийому жирної або смаженої їжі, головний біль, загальну слабкість, нудоту, підвищення температури тіла до субфебрильних цифр. При пальпації живота відмічається резистентність м’язів у правій підреберній ділянці, позитивні симптоми Кера, Ортнера, Мерфі. Який найбільш імовірний діагноз?
A. Вірусний гепатит
B. Гострий апендицит
C. Хронічний холецистит *
D. Гострий гастрит
E. Гострий панкреатит
324. У хворої С., 22 років, яка скаржиться на переймоподібні болі у правому підребер’ї, нудоту, гіркоту в роті, дратівливість, при дуоденальному зондуванні у фазу ІV протягом 11 хвилин виділяється 47 мл коричневого кольору жовчі, що містить помірну кількість пластівців та клітин циліндричного епітелію; лейкоцити – 1-2 в полі зору, слиз, детрит. Який найбільш ймовірний діагноз у цієї хворої?
A. Дисфункція жовчного міхура за гіпокінетичним типом
B. Дисфункція жовчного міхура за гіперкінетичним типом
C. Хронічний холецистит *
D. Хронічний холангіт
E. Хронічний дуоденіт
325. Дівчинка 13-ти років протягом 5-ти років скаржиться на біль у правому підребер’ї, що віддає у праву лопатку, напади болю по в’язані з порушенням дієти, вони нетривалі, легко знімаються спазмолітичними засобами. Під час нападу болю пальпація живота болісна, максимально в точці проекції жовчного міхура. З найбільшою імовірністю у хворої має місце:
A. Дискінезія жовчовивідних шляхів *
B. Хронічний холецистит
C. Хронічний гастродуоденіт
D. Хронічний панкреатит
E. Виразкова хвороба 12-палої кишки
326. Хвора скаржиться на нападоподібні болі в правому підребір’ї з іррадіацією в праве плече, які виникають після вживання смаженої їжі. Періодично відмічає підвищення температури тіла до субфебрильних цифр. Хворіє близько 5 років. Які обстеження необхідно провести хворій в першу чергу?
A. УЗД органів черевної порожнини *
B. Холецистографія
C. Дуоденальне зондування
D. Оглядова рентгенографія
E. Фіброгастродуоденоскопія
327. Дитині 7 років. Скаржиться на біль нападоподібного характеру, який виникає після психічного навантаження, вживання холодних напоїв, морозива. Після клініко-інструментального обстеження виставлений діагноз: дискінезія жовчного міхура за гіпертонічним типом. Препарати яких груп слід призначити в першу чергу для лікування?
A. Спазмолітики та холеретики*
B. Холеретики та холекінетики
C. Седативні та холекінетики
D. Антиоксиданти
E. Антибіотики
328. У 60-річного чоловіка розвинулася дисфагія, яка швидко прогресує протягом декількох тижнів. Спостерігається втрата ваги, анемія. Який найбільш імовірний діагноз?
A. Стороннє тіло стравоходу
B. Рак стравоходу*
C. Ахалазія кардії
D. Дивертикул стравоходу
E. Кила стравохідного отвору діафрагми
329. Жінка 57-ми років скаржиться на відчуття здавлення у стравоході, серцебиття, утруднення дихання при прийомі твердої їжі, іноді з’являється блювання повним ротом, вночі - симптом "мокрої подушки". Хворіє близько 6-ти місяців. Об’єктивно: температура - 36,5oC, зріст - 168 см, вага - 72 кг, Ps - 76/хв., АТ - 120/80 мм рт.ст. Рентгенологічно: стравохід значно розширений, у кардіальній частині - звужений. Яка патологія найбільш імовірно викликала дисфагію у хворої?
A. Рефлюкс-езофагіт
B. Первинний езофагоспазм
C. Грижа стравохідного отвору діафрагми
D. Рак стравоходу
E. Ахалазія кардії *
330. До дільничного терапевта звернувся пацієнт 45-ти років із скаргами на печію, відрижку кислим, прояви болю під час ковтання їжі, а також неможливість вживати тверду їжу. Хворий повідомив, що печія та відрижка кислим у нього спостерігаються протягом 8-ми років. Погіршення свого стану відзначає останні 3 місяці. Яке обстеження потрібно пройти пацієнту в першу чергу?
A. Добовий езофаго-рН-моніторинг
B. Тест з інгібітором протонової помпи
C. Фіброезофагогастродуоденоскопія *
D. Багатогодинний езофаго-рН-моніторинг
E. Комп’ютерна томографія органів грудної клітки
331. Чоловік 29-ти років скаржиться на щоденну печію, що виникає після їди, при нахилах вперед, в положенні лежачи, відрижку кислим, покашлювання. Вказані скарги непокоять протягом 4-х років. Об’єктивний статус і лабораторні показники в нормі. При ФГДС виявлений катаральний езофагіт. Провідним у виникненні даного захворювання є:
A. Гіпергастринемія
B. Гіперсекреція хлоридної кислоти
C. Дуодено-гастральний рефлюкс
D. Недостатність нижнього стравохідного сфінктера*
E. Хелікобактерна інфекція
332. Хворий 38-ми років скаржиться на утруднене ковтання твердої їжі, яке з’явилось біля місяця тому, а в останній час і напіврідкої. Відмічає також слабкість, погіршення загального стану, зниження апетиту, втрату маси тіла, підвищення температури. Об’єктивно: шкіра суха, бліда, язик обкладений, інших відхилень не виявлено. У крові: гіпохромна анемія, підвищення ШОЕ. Який попередній діагноз?
A. Рак стравоходу *
B. Гастроезофагеальна рефлюксна хвороба
C. Склеродермія
D. Рак шлунку
E. Езофагіт
333. Хворий 58 років скаржиться на періодичні болі у мечоподібного відростка і за грудиною, які виникають в горизонтальному положенні, після прийому їжі, відрижку, печію,серцебиття. Хворий підвищеного харчування. Які рекомендації профілактичного порядку необхідні хворому?
A. Підтримуюча терапія антиангінальними препаратами
B. Раціональна психотерапія
C. Прийом їжі в горизонтальному положенні
D. Нормалізація моторики шлунка (прокинетики)*
E. Підтримуюча терапія міотропну спазмолітиками
334. Хворий В., 51 року скаржиться на відрижку, зригування шлунковим умістом, печію, яка посилюється при нахилі тулуба або у горизонтальному положенні, а також загрудинні болі. 5 років тому діагнозована жовчо-кам‘яна хвороба, 4 роки тому - з'явилися зригування, відчуття кислого в роті, яке посилювалося при нахилах. Об’єктивно: загальний стан задовільний. Живіт м’який, чутливий у зоні проекції жовчного міхура. Печінка, селезінка – фізіологічна норма. Який Ваш попередній діагноз?
A. Хронічний гастрит С
B. Грижа стравохідного отвору діафрагми *
C. Хронічний панкреатит
D. Виразкова хвороба шлунка
E. Діскінезія жовчовидільної системи
335. Пацієнт 58-ми років, працював вантажником, періодично скаржиться на печію, регургітацію, пекучий біль в нижній частині грудини, здуття живота. 2 тижні тому після фізичного навантаження появилось відчуття стороннього тіла і посиленого тиску в животів положенні лежачи, а також при нахилах і після їди. Ваш попередній діагноз?
A. Кила стравохідного отвору діафрагми *
B. Дивертикул стравоходу
C. Рефлюкс-езофагіт
D. Дискінезія стравоходу
E. Ахалазія стравоходу
336. У хворого скарги на печію, яка посилюється при нахилі тулуба, біль за грудиною при ковтанні. При рентгенологічному обстеженні виявлено грижа стравохідного отвору діафрагми. Які зміни найбільш вірогідні при гастроскопії?
A. Пептична виразкова шлунка
B. Хронічний гастрит
C. Гастро-езофагеальна рефлюксна хвороба*
D. Гострий ерозивний гастрит
E. Виразкова хвороба 12-палої кишки
337. Хворий гастроезофагеальної рефлюксної хворобою періодично, протягом 5-ти років, за рекомендацією фармацевта приймає препарат, «який знижує кислотність». Виникли такі побічні ефекти: остеопороз, м'язова слабкість, нездужання. Який препарат має такі побічні ефекти?
A. Інгібітор протонної помпи
B. Антацид з вмістом алюмінію*
C. Н2-блокатор
D. Метоклопрамід
E. Гастроцепін
338. Хворий 35 років, скаржиться на печію, відрижку повітрям і кислим, пекучі, що стискають болю за грудиною, по ходу стравоходу, що виникають при нахилах тулуба вперед. Хворий не обстежувався, самостійно приймає альмагель, після якого відзначає поліпшення самопочуття. Поставте попередній діагноз.
A. Кардіоспазм
B. Функціональна диспепсія
C. Гастроезофагеальна рефлюксна хвороба*
D. Виразкова хвороба шлунка
E. Виразкова хвороба 12-палої кишки
339. Чоловік 27-ми років скаржиться на печію, яка посилюється при нахилах тіла і після прийому їжі. При езофагогастроскопіі - зливаються ерозії слизової стравоходу, внутрішньостравохідна рН 3. Виберіть оптимальну групу препаратів для лікування хворого
A. Блокатори протонової помпи*
B. Гастроцітопротектівні препарати
C. Антихолінергічні
D. Прокинетики
E. Антациди
340. Жінка 36 років скаржиться на біль в надчеревній ділянці, що виникає після вживання їжі, нудоту, відрижку, послаблення випорожнень. Хвороба поступово прогресує біля 2 років. Об'єктивно: блідість та сухість шкіри, язик обкладений, вологий, з відбитками зубів по краях. Під час пальпації живота - розповсюджений біль у надчеревній ділянці. Який найбільш інформативний метод дослідження слід застосувати?
A. Фіброгастроскопія з біопсією слизової шлунка.*
B. Рентгенологічне дослідження шлунка та кишечнику.
C. Комп'ютерна томографія черевної порожнини.
D. Розгорнутий клінічний аналіз крові.
E. Фракційне дослідження шлункової секреції
341. Хворий Н., 28 років, звернувся до лікаря зі скарженнями на постійний біль в епігастрільній ділянці, відчуття переповнення шлунку після вживання їжі, натху, тошноту, іноді послаблення стулу. Хворіє близько 8 місяців, за час хвороби схуд на 5 кілограмів. Дільничний лікар призначав омепразол, маалокс, біфіформ, які хворий вживав протягом місяця, але не відчув ефекту. Об’єктивно: шкіра блідно-рожева, периферичні лімфовузли не збільшені, язик рожевого кольору, вологий, нальот відсутній. При пальпації надчеревної ділянки дискомфорт у епігастрії. Клінічний аналіз крові і сечі у нормі, загальний білірубін 18,4 ммоль/л, уреазний тест негативний, при виконанні фіброгастродуоденоскопії патологічних змін не виявлено. Яке захворювання у пацієнта слід виключити?
A. Синдром функціональної диспепсії *
B. Хронічний гастродуоденіт
C. Хронічний коліт
D. Дисбактеріоз
E. Хронічний гастрит тип В
342. У хворого 35 років при фіброгастроскопії з гістологічним дослідженням біоптатів слизової оболонки шлунка діагностований хронічний неатрофічний гастрит. Препарати якої групи необхідно призначити хворому в першу чергу?
A. Антациди
B. Антигелікобактерні засоби *
C. Блокатори Н2-гістамінових рецепторів
D. Репаранти
E. Периферичні М-холінолітики
343. Пацієнт 27 років скаржиться на ниючий біль в епігастральній ділянці, печію на протязі 2 місяців. При проведенні фіброгастроскопії з біопсією виявлений хронічний неатрофічний антральний гастрит. Показники внутрішньошлункової рН-метрії: рН в ділянці тіла - 1,3, в антрумі - 3,0. Яку схему лікування необхідно призначити хворому?
A. Інгібітор протонної помпи + амоксицилін
B. Інгібітор протонної помпи + кларитроміцин + амоксицилін *
C. Інгібітор протонної помпи + амоксицилін + левофлоксацин
D. Інгібітор протонної помпи + амоксицилін + тетрациклін
E. Інгібітор протонної помпи + тетрациклін + еритроміцин
344. Хворий скаржиться біль в епігастрії, печію, нудоту, схильність до закрепів. В шлунковому вмісті визначається жовч. ФГДС: дифузна гіперемія, набряклість слизової оболонки, багато слизу. У біоптаті Нр не виявляється. Який діагноз є найбільш імовірним у даного хворого?
A. Хронічний гастрит тип С
B. Хронічний гастрит тип В
C. Хронічний гастрит тип А *
D. Виразкова хвороба шлунка
E. Невиразкова диспепсія
345. Хвора 58 років, більше 20 років хворіє на хронічний гастрит. Препарати (вікалін, ранітидин), які раніше покращували стан, останнім часом не приносять полегшення. Під час останньої фіброгастроскопії з біопсією (гістологічне дослідження) діагностований аутоімунний гастрит. При проведенні рН-метрії рН в ділянці тіла шлунка - 7,1. Ваші рекомендації по лікуванню?
A. Препарати замісної терапії *
B. Жовчогінні препарати
C. Антациди
D. Вітамінотерапія
E. Антиоксидантна терапія
346. Хвора 64 років скаржиться на ниючі болі в епігастрії, які виникають одразу після їжі, відчуття переповнення шлунка, відрижку, здуття живота. Об'єктивно: при пальпації живота - помірна дифузна болючість в надчеревній ділянці. В загальному аналізі крові – макроцитарна гіперхромна анемія. При дослідженні шлункової секреції - анацидність. При фіброгастроскопії з біопсією (гістологічне дослідження) виявлена виражена атрофія та тонкокишкова метаплазія І типу слизової оболонки тіла шлунка. Швидкий уреазний тест - негативний. Ваш діагноз?
A. Автоімунний гастрит та залізодефіцитна анемія
B. Рак шлунка та залізодефіцитна анемія
C. Автоімунний гастрит та гемолітична анемія
D. Автоімунний гастрит та В12-дефіцитна анемія *
E. Гастрит Менетріє та В12-дефіцитна анемія
347. Чоловік 27 років скаржиться на ниючі болі, дискомфорт в епігастрії, що знімаються прийомом їжі. При фіброгастроскопії виявлені гіперемія та набряклість слизової оболонки антрального відділу шлунка, дуоденогастральний рефлюкс з великою кількістю жовчі в порожнині шлунка. Хворому призначена антигелікобактерна терапія. Який препарат доцільно додатково призначити хворому?
A. Мізопростол
B. Гастроцепін
C. Урсодезоксіхолієву кислоту *
D. Смекту
E. Де-нол
348. У хворого 25-ти років восени з’явився біль у епігастрії, що виникає через 1,5-2 години після вживання їжі та вночі. Скаржиться на печію, закрепи. Біль посилюється при прийомі гострої, солоної та кислої їжі, зменшується - після застосування соди та грілки. Хворіє впродовж року. Об’єктивно: язик не обкладений, вологий. При пальпації живота - болючість у епігастрії справа, в цій же ділянці - резистентність м’язів черевного пресу. Яке захворювання найбільш імовірне?
A. Виразкова хвороба 12-палої кишки*
B. Хронічний холецистит
C. Діафрагмальна грижа
D. Виразкова хвороба шлунка
E. Хронічний панкреатит
349. У хворого 47-ми років з декомпенсованим стенозом пілоричного відділу шлунка виразкового генезу з’явився судомний синдром. Назвіть найбільш імовірне патогенетичне обґрунтування цього синдрому:
A. Залізодефіцитна анемія
B. Гіповолемія
C. Кахексія
D. Ахлоргідрія*
E. Гіпохлоремія
350. Хворий 24-х років звернувся в поліклініку зі скаргами на болі в епігастрії через 1-1,5 години після вживання їжі, нічний біль, часте блювання, яке дає полегшення. Багато палить, вживає алкоголь. Об’єктивно: язик чистий. При поверхневій пальпації живота виявлений м’язовий дефанс, болі справа вище пупка. Лабораторно: реакція на приховану кров у калі позитивна. Який найбільш імовірний діагноз?
A. Хронічний гастрит
B. Виразкова хвороба*
C. Хронічний холецистит
D. Хронічний ентерит
E. Хронічний коліт
351. Хлопчик 18-ти років скаржиться на "голодні" нічні болі у животі, закрепи, печію. Хворіє більше двох років. Яке захворювання найбільш імовірне?
A. Виразкова хвороба 12-палої кишки*
B. Гострий гастрит
C. Хронічний гастрит
D. Дискінезія жовчовивідних шляхів
E. Виразкова хвороба шлунка
352. Хворий 51-го року скаржиться на відчуття важкості в епігастрії після прийому їжі, відрижку з тухлим запахом, блювання після переїдання. Довгий час хворіє на виразку пілоричного відділу шлунка з частими загостреннями. Об’єктивно: маса тіла знижена, нижня межа шлунка на 4-5 см нижче пупа, шум плескоту натщесерце. Яке ускладнення виразкової хвороби розвинулось у хворого?
A. Пілоростеноз *
B. Перфорація виразки
C. Перивісцерит
D. Пенетрація
E. Малігнізація виразки
353. У хворого 42-х років діагностована шлунково-кишкова кровотеча, що підтвердилось реакцією Грегерсена та зниженням рівня гемоглобіну до 90 г/л та кількості еритроцитів до 2,7*1012/л. Загальний стан хворого задовільний. Які додаткові методи обстеження треба виконати?
A. Рентгеноскопія шлунка
B. Лапароскопія
C. Визначення кислотності шлункового соку
D. Проба Холландера
E. Фіброгастродуоденоскопія*
354. Хвора 32-х років скаржиться на біль у епігастрії, що виникає вночі і зранку натще та через 2 години після прийому їжі, блювання "кавовою гущею", печію, періодичні запаморочення, загальну слабкість. Об’єктивно: болючість в гастродуоденальній зоні, позитивний симптом Менделя. У крові: Нb - 90 г/л; лейк. - 8,0*109/л; ШОЕ - 20 мм/год. Чим ускладнився перебіг захворювання?
A. Перфорація
B. Пенетрація
C. Шлунково-кишкова кровотеча *
D. Стеноз
E. Малігнізація
355. Хвора 24-х років скаржиться на ниючі болі, відчуття важкості, розпирання в епігастрії після їди, раннього насичення. Описані скарги непокоять протягом 3-х років (по декілька місяців на рік), іноді пов’язані зі стресовою ситуацією. В анамнезі вегето-судинна дистонія. На ФГДС і УЗД органів черевної порожнини органічної патології не виявлено. Провідним у патогенезі даного захворювання є:
A. Порушення моторики шлунка і 12-палої кишки *
B. Автоімунне запалення слизової оболонки шлунка
C. Інфекційне запалення слизової оболонки шлунка
D. Низький рівень шлункової секреції
E. Високий рівень шлункової секреції
356. Хворий 28-ми років скаржиться на біль у животі ріжучого характеру. Захворів різко 1,5 години тому, коли відчув гострий біль під грудьми. До цього нічим не хворів. Об’єктивно: шкіра бліда, хворий лежить на спині. При зміні положення тіла біль загострюється. Ps - 70/хв, ритмічний, АТ - 100/60 мм рт.ст. З боку серця та легень патології немає. Язик сухий, чистий. Живіт втягнутий, не бере участі в диханні, під час пальпації різко напружений та болісний у всіх відділах. Симптом Щоткіна-Блюмберга позитивний. Який найбільш імовірний діагноз?
A. Перфоративна виразка шлунка*
B. Гострий панкреатит
C. Гострий холецистит
D. Гостра кишкова непрохідність
E. Гострий апендицит
357. Хворий 42-х років скаржиться на постійний біль в епігастральній ділянці з іррадіацією в спину, нудоту, блювання, печію. Хворіє на виразкову хворобу duodenum протягом 20-ти років. Об’єктивно: пониженого харчування, язик обкладений, вологий. Живіт напружений, болючий під час пальпації в пілородуоденальній зоні. Позитивний симптом Образцова. Субфебрилітет. У крові: лейк.- 10,0*109/, ШОЕ - 24 мм/год. Рентгенологічно: в цибулині duodenum занурена тришарова ніша 0,7x1,0 см. Реакція Грегерсена негативна. Яке ускладнення має місце в даному випадку?
A. Стеноз воротаря
B. Перфорація
C. Кровотеча
D. Малігнізація
E. Пенетрація *
358. У хворого з виразковою хворобою 12-палої кишки змінилася клінічна картина: біль постійний з іррадіацією у спину, що посилюється після їжі, погано зупиняється атропіном. Втрата ваги за півроку до 6 кг. Ендоскопічно виявлена виразка цибулини 12-палої кишки з щільними краями, деформація цибулини. Чим можна пояснити зміни клінічної картини?
A. Дуоденоспазм
B. Перфорація
C. Пенетрація *
D. Малігнізація
E. Стеноз воротаря
359. Хворий страждає на виразкову хворобу шлунка більше 15-ти років, неодноразово лікувався з приводу загострень. Упродовж року зазначає відчуття важкості у шлунку, відрижку з неприємним запахом. За останні три дні декілька раз було блювання неперетравленою їжею. Який з наведених методів дослідження є найбільш інформативним для верифікації діагнозу?
A. Дослідження на наявність Helіcobacterpуlorі
B. Ультразвукове дослідження
C. рН-метрія
D. Багатоетапне дуоденальне зондування
E. Рентгенологічне дослідження *
360. Пацієнт 48-ми років при бужуванні стравоходу з причини рубцевої стриктури відчув різкий біль у животі. Раніше хворів на виразкову хворобу 12-ти палої кишки. При огляді: живіт різко напружений, болючий; Ps-110/хв. Болюче ковтання слини. Блідість шкірних покривів. Який найбільш вірогідний діагноз?
A. Перфорація абдомінального відділу стравоходу*
B. Гострий інфаркт міокарда
C. Защемлення діафрагмальної кили
D. Перфорація виразки 12-ти палої кишки
E. Тромбоз мезентеріальних судин
361. До дільничного терапевта звернувся пацієнт 45-ти років із скаргами на печію, відрижку кислим, прояви болю підчас ковтання їжі, а також неможливість вживати тверду їжу. Хворий повідомив, що печія та відрижка кислим у нього спостерігаються протягом 8-ми років. Погіршення свого стану відзначає останні 3 місяці. Яке обстеження потрібно пройти пацієнту в першу чергу?
A. Фіброезофагогастродуоденоскопія *
B. Тест з інгібітором протонової помпи
C. Добовий езофаго-рН-моніторинг
D. Багатогодинний езофаго-рН-моніторинг
E. Комп’ютерна томографія органів грудної клітки
362. Хворий 50-ти років скаржиться на гострий біль у епігастральній ділянці, часте блювання, різку загальну слабкість. Хворіє впродовж 2-х діб. Об’єктивно: різка блідість шкірних покривів, язик сухій. Ps - 100/хв., слабкого наповнення, АТ - 110/70 мм рт.ст. Живіт при пальпації м’який, помірно болючий в епігастрії та мезогастрії, симптомів подразнення очеревини немає. Перистальтика значно посилена у мезогастрії зліва. При оглядовій рентгенографії є чаші Клойбера зліва. Про яку патологію слід думати?
A. Гострий панкреатит
B. Кишкова непрохідність *
C. Проривна виразка 12-палої кишки
D. Гострий холецистит
E. Харчове отруєння
363. В здорового 18-літнього юнака раптово з’явилася діарея з домішками крові, переймисті болі в животі й лихоманка. Після декількох тижнів хвороби він звернувся до лікаря, який під час проктосігмоскопії виявив кровоточивість та розрихленість слизової оболонки. Вірогідна причина захворювання?
A. Зловживання проносними
B. Псевдомембранозний коліт
C. Виразковий коліт *
D. Вірусний гастроентерит
E. Інфекція Campylobacter
364. Хворому К. 23 років з хронічним виразковим неспецифічним колітом була зроблена пересадка печінки з причини склеротичного холангіту. У післяопераційний період хворий приймав середні дози стероїдних гормонів та лінкоміцин. Через тиждень після виписки додому у нього з'являється рідкий кал з кров’ю. Яка найбільш вірогідна причина діареї?
A. Псевдомембранозний коліт*
B. Загострення неспецифічного виразкового коліту
C. Пухлина товстої кишки
D. Ускладнення стероїдної терапії
E. Інфекційний коліт
365. Хвора Н., 20 років, лікувалася з приводу вегето-судинної дистонії. Повторно звернулася зі скаргами на напади болю в нижній частині живота, здуття, буркотіння в животі, періодичні закрепи. Після відходження газів та дефекації біль зникає. Вкажіть найбільш вірогідний діагноз.
A. Cиндром подразненої товстої кишки *
B. Хвороба Крона
C. Неспецифічний виразковий коліт
D. Хронічний коліт
E. Колостаз центрального походження
366. Хвора З, 40 років, скаржиться на біль у нижніх відділах живота, метеоризм, гурчання,відчуття неповного випорожнення кишечника, діарею. Хворіє близько 6 міс. Лікування дієтою, смектою, де-нолом, антидепресантами покращання не дало. При обстеженні виявлено: St.aureus 5х104, Proteus 2х105, ректороманоскопія – катаральний проктосигмоїдит. Найбільш імовірний діагноз?
A. Синдром подразненої товстої кишки з діареєю
B. Дисбіоз кишечника *
C. Хронічний ентероколіт
D. Дизентерія
367. У хворої 35 років після стресової ситуації на роботі виникли скарги на відчуття вздуття у верхній частині живота, переповнення після прийому їжі, нудоту, не виявили відхилень від норми при об’єктивному та лабораторному обстеженні. Стілець щоденний, оформлений. ФЕГДС: слизова оболонка стравоходу, шлунку, дванадцятипалої кишки рожева. При УЗД органів черевної порожнини та дуоденальному зондуванні відхилень від норми не виявлено. Який найбільш ймовірний діагноз у цієї хворої?
A. Гастороезофагеальна рефлюксна хвороба
B. Дисфункція жовчного міхура
C. Синдром подразненої товстої кишки
D. Функціональна диспепсія *
368. У чоловіка 26 років скарги на переймистий біль у животі, часте рідке випорожнення з домішками слизу та крові. Хворіє протягом 3 років, схуд на 14 кг. Об-но: Пульс – 96 уд/хв., А/Т – 110/70 мм.рт.ст., t – 37,6°С. Живіт м’який, болючий при пальпації по ходу товстого кишечнику, особливо зліва. Іригоскопія – товста кишка звужена, гаустри відсутні, контури нерівні, нечіткі. Який діагноз найбільш імовірний?
A. Неспецифічний виразковий коліт*
B. Туберкульоз кишечнику
C. Амебна дизентерія
D. Хвороба Крона
E. Синдром подразненого кишечнику
369. У 30-річної жінки в анамнезі неспецифічний виразковий коліт біля 10 років. Періодично загострення, в зв’язку з чим одержувався курс гормонами. В даний час відмічає свіжу кров в калі і періодами спазматичні болі. З якого дослідження треба починати?
A. Ректоскопія
B. Виконання обох досліджень
C. Ірігоскопія *
D. Фіброгастродуоденоскопія
E. Провести якесь друге дослідження
370. Хвора 38 років звернулася до лікаря зі скаргами на болі в правому нижньому квадранті живота, нестійкий стул, виділення яскраво-червоної крові з калом. Хворіє 8 місяців. До лікарів не зверталася. Об'єктивно: Загальний стан задовільний. З боку серця та легенів - дані без особливостей. Живіт дещо здутий, в правому нижньому квадранті живота пальпується болючий пухлиноподібний утвір. Яка найбільш ймовірна причина появи яскраво-червоної крові у калі?
A. Дисбактеріоз кишківника
B. Спастичний коліт
C. Виразкова хвороба 12-палої кишки
D. Виразкова хвороба шлунка
E. Хвороба Крона *
371. Жінка 53 років скаржиться на появу після виробничих та сімейних конфліктів спастичних болів внизу живота, які турбують хвору впродовж 20 років. Нічних болів не спостерігає. Апетит нестабільний. Випорожнення кишечнику характеризуються чередуванням закрепів (2-3 дні) з проносами (2-3 дні). Після випорожнень самопочуття покращується. Об’єктивно: маса тіла збережена, виявлена помірна болючість при пальпації відрізків товстої кишки. Hb – 135 г/л, Л - 5,7 Г/л, ШОЕ – 8 мм/год. Ректороманоскопічне дослідження: слизова оболонка не змінена, багато слизу (дослідження болісне з-за спастичного стану кишки). Яке захворювання у даної пацієнтки?
A. Неспецифічний виразковий коліт
B. Хвороба Крона
C. Целіакія
D. Ішемічний коліт
E. Синдром подразненої товстої кишки*
372. Хворий 51 року скаржиться на біль в животі, частий рідкий стілець з неприємним запахом, відчуття бурчання та переливання в животі, метеоризм, неприємний присмак в роті. Вищезазначені скарги турбують більше 5 місяців. З’явились після лікування з приводу абсцедуючої пневмонії. Об-но: шкіра та видимі слизові бліді, язик вологий обкладений біло-сіруватим нашаруванням. Живіт болючий в навколопупковій ділянці та по ходу товстої кишки. Найбільш ймовірний діагноз:
A. Неспецифічний виразковий коліт
B. Антибіотико-асоційований ентероколіт *
C. Хвороба Крона
D. Хронічний ентерит
E. Хронічний коліт
373. Хвора 30 років скаржиться на пронос до 5-6 раз на добу. Випорожнення з домішками крові та слизу, підвищення температури тіла, переймоподібний біль знизу живота перед дефекацією, слабкість, зниження ваги. Хворіє більше 6 місяців. Об-но: шкіра і видимі слизові бліді, живіт здутий при пальпації болючий, бурчить в області товстої кишки. Ваш діагноз.
A. Хвороба Крона
B. Рак товстої кишки
C. Хронічний коліт
D. НВК /неспецифічний виразковий коліт/ *
E. Хронічний ентерит
374. Хворий О., 45 р. скаржиться на періодичний тупий біль в правому нижньому квадраті живота, субфебрильну температуру, загальну слабість, періодичний біль в суглобах. Хворіє біля 2 років. В анамнезі операція з приводу апендициту. Об-но живіт помірно здутий, в правій здухвинній ділянці при глибокій пальпації визначається болючий утвір, в проекції термінального відділу повздовжньої кишки. При ФКС виявлено потовщення складок слизової оболонки та шиповидні вип`ячування ілеоцекального відділу; на рельєфі слизової оболонки визначаються контрастовані плями гіперемії, ілеоцекальний відділ звужений. Ваш діагноз?
A. Неспецифічний виразковий коліт
B. Хронічний ентероколіт
C. Хвороба Уіпла
D. Хвороба Крона *
E. Туберкульоз кишок
375. У жінки 45 років спостерігається зміна проносів та закрепів, вздуття живота, біль у ньому під час акту дефекації, виділення калу з домішками слизу, відчуття приливів, відсутність менструацій. Повне клініко-лабораторне дослідження органів травлення патології не виявило. Діагноз?
A. Виразковий коліт
B. Амебеаз
C. Хвороба Крона
D. Синдром подразненої товстої кишки*
E. Хронічний панкреатит
376. Хвора К., 43р. скаржиться на часті до 15 разів на добу дефекації з виділенням кров’янисто-слизової рідини з гноєм, тенезми, болі по всьому животі, нудоту, схуднення, t-37,80С. Хворіє 3 роки. Об-но: дихання везикулярне без хрипів. Ps 92/хв. ритмічний. АТ-95/60 мм рт.ст. Живіт вздутий, болючий при пальпації по ходу товстого кишківника. Печінка +2см, не болюча. Селезінка помірно збільшена. Добовий діурез становить 400-500мл. ЗАК: Нв-86г/л; Le-14,2*109/л; ШОЕ-35мм/год. ЗАС: питома вага 1126, білок-0,066г/л, Le-3-4 в п/з. БАК: заг.білок -56г/л; альбуміни-48,3г/л; глобуліни: α-1 -3,5%; α-2 -11%; β -12,6%; γ -29%. Ваш діагноз?
A. Хронічний ентероколіт
B. Хвороба Крона
C. Пухлина кишок
D. Неспецифічний виразковий коліт *
E. Туберкульоз кишок
377. Хворий К., 43 років, має комплекс функціональних порушень, які тривають більше 3 місяців, основними клінічними проявами якого є болі в животі, що зменшуються після дефекації, супроводяться метеоризмом, вурчанням, відчуттям неповного опорожнення кишечника або імперативними покликами на дефекацію, закрепами чи проносами чи їх чергуванням. Змін у лабораторних показниках не виявлено. Поставте діагноз.
A. Коліт з дискінезією по гіпертонічному типу.
B. Спастичний коліт
C. Синдром подразненої товстої кишки *
D. Хронічний ентероколіт в фазі загострення
E. Атонічний коліт
378. Хворий 70 років, скаржиться на схуднення, відсутність апетиту, біль в правій здухвинній ділянці, стійки закрепи більше 6 місяців. Об-но: Шкіра землиста, суха. Пульс – 78 уд/хв., А/Т = 130/70 мм.рт.ст. При пальпації живота у правій здухвинній ділянці - інфільтрат 8 х 10 см., який майже не зміщується, над інфільтратом тупий перкуторний звук. В крові: Нв. - 86 г/л., ШОЕ - 52 мм/год. Який найбільш вірогідний діагноз?
A. Хвороба Крона
B. Апендикулярний інфільтрат
C. Злоякісна пухлина сліпої кишки *
D. Гіпернефрома правої нирки
E. Хвороба Гіршпрунга
379. Хворий 18 років зі скаргами на біль в правій половині живота, які періодично приймають переймоподібний характер, нудоту, багаторазову блювоту їжею та жовчю, затримку випорожнення та газів на протязі доби. В 7 років була апендектомія. Пульс 96/хв. Язик помірно вологий. Живіт дещо здутий з невеликою асиметрією за рахунок збільшення правої половини. Визначається шум плескотіння. Перистальтичні шуми періодично підсилюються. На оглядовій рентгенограмі органів черевної порожнини поодинокі чаші Клойбера. Найбільш вірогідний діагноз?
A. Обтураційна кишкова непрохідність /пухлинного генезу/
B. Заворот сигмоподібної кишки
C. Тромбоз мезентеріальних судин
D. Неспецифічний виразковий коліт
E. Спайкова кишкова непрохідність *
380. Хвора Н., 42 років, менеджер, скаржиться на часті рідкі випорожнення, особливо після сніданку, іноді з додатками слизу та не перетравленої їжі. Вночі випорожнень не буває. Хворіє 8 років. При об’єктивному обстеженні виявлено незначну болючість при пальпації кишківника. При ректороманоскопічному обстеженні: слизова оболонка не змінена, багато слизу. Ан. крові без патологічних змін. Найбільш вірогідний діагноз?
A. Синдром роздратованої товстої кишки *
B. Неспецифічний виразковий коліт
C. Хвороба Крона
D. Хронічний панкреатит
E. Дивертикулярна хвороба товстої кишки
381. У хворого 42 років виразковий коліт, гостра форма, важкий перебіг, тотальне ураження кишківника, активність ІІІ ступеня, токсична дилятація товстого кишківника. Що необхідно призначити у випадку значного підвищення гамма-глобулінів?
A. Неспецифічні протизапальні середники
B. Глюкокортикоїди
C. Цитостатики *
D. Анаболічні гормони
E. Вітаміни групи В
382. У 30-річного хворого в останні 2-3 місяці виникають біль в правій клубовій ділянці, діарея, біль в колінних суглобах, гарячка. Знизилася маса тіла, на шкірі нижніх кінцівок виявлено вузловату еритему. Яке захворювання можна запідозрити?
A. Туберкульоз кишечнику
B. Хвороба Крона *
C. Хронічний ентерит
D. Саркоідоз
E. Хронічна дизентерія
383. Хворий 38 р., скаржиться на часті випорожнення (до 4 разів), з домішками крові та слизу, переймоподібний біль по ходу товстої кишки. Об-но: зниженого живлення, виражена пальпаторна болючість в ділянці сигмоподібної кишки. Ер - 3,2*1012/л, Нв - 100 г/л, ШОЕ - 28 мм/год, заг.білок - 65 г/л, колоноскопія - дифузна гіперемія слизової оболонки, ерозії, поодинокі поверхневі виразки. Який діагноз є найбільш імовірним?
A. Неспецифічний виразковий коліт *
B. Хвороба Крона
C. Дизентерія
D. Хронічний дискінетичний коліт
E. Пухлина кишечника
384. Жінка 35 років звернулася зі скаргами на періодичний біль у навколопупковій та лівій клубовій ділянках, що зменшується після дефекації або відходження газів. Випорожнення до 6 разів на день, неоформлені, з домішками слизу. Апетит нормальний, вагу не втрачала. Схожі симптоми відзначає протягом 1,5 років, але за даними колоноскопії органічних змін не виявлено. Об'єктивно: живіт м'який, дещо болісний під час пальпації в лівій клубовій ділянці. У крові та сечі - норма. Який найбільш вірогідний діагноз?
A. Хвороба Крона
B. Синдром подразненого кишечнику*
C. Псевдомембранозний коліт
D. Целіакія
E. Диспанкреатизм
385. У хворої 45 років з ожирінням часті, безболісні дефекації до 5 разів на добу протягом двох тижнів, кал жирний з смердючим запахом, без домішку крові. Про яку патологію йдеться?
A. Пептична виразка шлунка
B. Хронічний гепатит
C. Хронічний холецистит
D. Неспецифічний виразковий коліт
E. Хронічний панкреатит *
386. Хвора 68 років, протягом останнього півроку скаржиться на болі по ходу кишечника, метеоризм, періодичні домішки прожилок бурого кольору в калі, зниження апетиту, помірну слабкість, незначне схуднення. При іригоскопії визначається дефект наповнення і звуження просвіту дистального відділу ободової кишки. Ці зміни характерні для:
A. Дивертикула ободової кишки.
B. Раку ободової кишки.*
C. Неспецифічного виразкового коліта.
D. Гранулематозного поліпу.
E. Сегментарного спазма кишки
387. Хворий 46 років скаржиться на раптовий біль у животі. Періодично його інтенсивність зменшується, але невдовзі знову зростає, останніми днями з'явився закреп. Кал з домішками слизу у вигляді плівок. Здуття живота. Аналогічні приступи спостерігалися раніше після стресових ситуацій. Лікар "швидкої допомоги", що прибув на виклик, пальпаторно виявив спазмовані ділянки товстої кишки. Решта її ділянок розслаблена, атонічна. Спазмовані ділянки при пальпації болючі. Ваш діагноз:
A. Печінкова коліка.
B. Синдром подразненої товстої кишки.*
C. Гострий панкреатит.
D. Виразковий коліт.
E. Гострий ентеріт.
388. 22-річна жінка 10 років страждає на неспецифічний виразковий коліт з періодичними загостреннями, лікувалась гормонами. Звернулась зі скаргами на домішки свіжої крові у калі і спастичні болі. Обстеження слід починати з?
A. Ірігоскопія *
B. Ректоскопія
C. Виконати два дослідження
D. Провести якесь інше обстеження
E. Копрологічне дослідження
389. Хворий 15 років раптово відчув сильні болі в животі, які поступово підсилювалися, з’явилась нудота. Живіт помірно здутий, гази не відходять. Стула не було. Симптом Пастернацького негативний. Оглядова рентгенограма органів черевної порожнини виявила горизонтальні рівні рідини, деякі петлі утворюють „аркади”. Клініко-рентгенологічний діагноз?
A. Ниркова коліка
B. Кишкова непрохідність *
C. Перфорація порожнистого органу
D. Неспецифічний виразковий коліт
E. Кровотеча в черевну порожнину
390. Хвора 41 рік, скаржиться на частий рідкий стілець (10-12 раз на добу) з домішками слизу і крові, біль в усій нижній частині живота, зниження маси тіла на 4 кг протягом року. Хворіє біля року. Діагнози гострих інфекційних захворювань заперечені в інфекційній лікарні. Хвора різко пониженого харчування, шкіра дрябла, суха. Язик червоний, живіт м'який, пальпація сигмовидної кишки болюча. Печінка +3 см щільна. Пульс 86 ударів в 1 хв., ритмічний, м'який. АТ 100/60 ммрт.ст. Тони серця послаблені. ЧД 20 в 1 хв. В стільці домішки крові. Попередній діагноз?
A. Хвороба Крона, хронічний перебіг.
B. Хронічний атрофічний гастрит з виразною секреторною недостатністю
C. Гострий панкреатит
D. Неспецифічний виразковий коліт*
E. Мезентеріальний лімфаденіт
391. Хворий О., 54 р. 7 років хворіє хронічним панкреатитом. За останні 5 місяців став відмічати поліфекалії з неприємним запахом, виражене здуття та бурчання в животі, з`явились проноси, слабість, швидка втома, зниження маси тіла. Розвиток якого синдрому можна запідозрити в даному випадку?
A. Синдром мальабсорбції *
B. Паранеопластичний синдром
C. Синдром ексудативної ентеропатії
D. Синдром подразненої товстої кишки
E. Синдром печінково-клітинної недостатності
392. Хворий 52 років скаржиться на здуття живота, кашкоподібний кал (іноді рясний) з домішкою неперетравленої їжі, схуднення протягом останнього року на 5-6 кг. Зловживає алкоголем. Об'єктивно: пальпаторно болючість в епігастрії та обох підребер’ях. Печінка + 2 см, помірно болюча при пальпації. При УЗД органів черевної порожнини - дифузні зміни печінки, збільшення ехогенності і поодинокі кальцинати підшлункової залози. Найбільш інформативним тестом, що відображає причину мальабсорбції в хворого, є:
A. Тест з Д-ксилазой
B. Еластаза-1 кала*
C. Тест толерантності до глюкози
D. Копрограма
E. Рівень амілази крові
393. Хворий страждає на хронічний рецидивний панкреатит з вираженим порушенням зовнішньосекреторної функції. Після вживання жирної, гострої їжі, алкоголю з'являється "жирний" кал. Зниження продукції якого фактора найбільш імовірна причина стеаторея?
A. Амілази
B. Трипсин
C. Кислотності шлункового соку
D. Ліпази*
E. Лужний фосфатази
394. Хвора 37 років, скаржиться на постійні тупі болі в підребер'ї з іррадіацією в спину, які посилюються після їжі. Турбує здуття живота, печінку на 1 см виступає з-під краю реберної дуги, безболісна. Селезінка не пальпується. Про яке захворювання слід думати в першу чергу?
A. Хронічний холецистит
B. Хронічний атрофічний гастрит
C. Виразкова хвороба
D. Хронічний панкреатит*
E. Хронічний ентерит
395. Чоловік 48 років, скаржиться на постійний біль у верхній половині живота, більше зліва, що підсилюється після прийому їжі; проноси, схуднення. Зловживає алкоголем. 2 роки тому переніс гострий панкреатит. Амілаза крові - 4 мгдмлхгод.). Копрограма - стеаторея, креаторея. Цукор крові - 6,0 ммоль/л. Яке лікування показано хворому?
А. Контрикал
В. Інсулін
C. Гастроцепін
D. Панзинорм-форте*
E. Но-шпа
396. Хворий 46 років на другий день після банкету скаржиться на сильний біль у верхній половині живота, більше зліва, нудоту, блювоту, яка не приносить полегшення. Подібні стани спостерігалися неодноразово після порушення дієти. Об'єктивно: температура - 37 ° С, шкіра бліда, волога. Пульс - 88 / хв., Ритмічний живіт помірно роздутий, різко болючий в проекції підшлункової залози. Діастаза сечі - 256 од. по Вольгемуту. Лейкоцити крові – 18*109. Яка найбільш правильна тактика дільничного терапевта?
A. Стаціонар на дому
B. Амбулаторне лікування
C. Термінова госпіталізація в хірургічне відділення*
D. Планова госпіталізація в терапевтичне відділення
E. Консультація гастроентеролога
397. Хворий 52 років скаржиться на тупу оперізуєчу біль в епігастрії з іррадіацією в спину, нудоту, блювоту 1-2 рази на добу. Хворіє близько 10 років. Загострення 2-3 рази, зазвичай після вживання алкоголю. Зниженого харчування. Шкіра суха, злегка жовтушна. Живіт в епігастрії, а також в зоні Шоффара хворобливий і резистентний. Відзначається позитивний симптом Мейо-Робсона. Яка головна ланка патогенезу цього захворювання?
A. Утруднення відтоку жовчі з печінки
B. Підвищена продукція соляної кислоти в шлунку
C. Активація протеолітичних ферментів в підшлунковій залозі*
D. Порушення активності Ентерокиназа в кишечнику
E. Зниження всмоктування поживних речовин в тонкій кишці
398. Жінка 32 років, скаржиться на біль в лівому підребер'ї, який з'являється через 2 години після їжі, нудоту, здуття живота, схильність до проносу. Об'єктивно: субиктеричность склер. Живіт болючий при пальпації в точці Губергрица - Скульського. Печінка біля краю реберної дуги. У крові: амілаза - 256 мг/мл загальний білірубін - 20 мкмоль/л. Яке захворювання найбільш ймовірно?
А. Хронічний гастрит
В. Хронічний гепатит
С. Хронічний ентероколіт
D. Хронічний холецистит
E. Хронічний панкреатит*
399. У хворого Р., після прийому спиртних напоїв і жирної їжі з'явилися болі в лівому підребер'ї, нудота, блювота. Харчування хворого не регулярне. У крові виявлено підвищений рівень амілази. Який етіологічний фактор найбільш ймовірно має місце в розвитку хвороби?
A. Нервові стреси
B. Нерегулярне харчування
C. Вживання алкоголю*
D. Вуглеводна їжа
E. Інфекційні збудники
400. 42-річний хворий скаржиться на нудоту, напади болю в животі, перед актом дефекації, проноси, часте здуття живота. В анамнезі - систематичне вживання алкоголю. Вважає себе хворим 6 років. При об'єктивному обстеженні: зниженого харчування, пульс - 98 / хв., Ритмічний. Язик обкладений білим нальотом. Живіт м'який, чутливий при пальпації в околопупочній області. Печінка і селезінка не збільшені. В аналізі калу стеаторея, креаторея. В аналізі сечі: активність діастази - 128 мг / мл х год. Що з перерахованих діагнозів найбільш ймовірно?
A. Хронічний холецистит
B. Хронічний гепатит
C. Хронічний ентероколіт
D. Хронічний рецидивний алкогольний панкреатит*
E. Гельмінтоз
401. Хвора 48 років, скаржиться на постійну тупий ниючий біль в правому підребер'ї, гіркота в роті зниження апетиту, нудоту. Стан погіршився після вживання жирної, смаженої їжі. Хворіє на протязі декількох років. Об'єктивно: виражена болючість в правому підребер'ї, температура тіла 37,4 ° С. У крові - лейкоцитоз, підвищена ШОЕ. Загальний білірубін - 17,6 мкмоль / л. УЗД органів черевної порожнини: печінка не збільшена, стінки жовчного міхура потовщені, тонус міхура знижений, жовч густа, в'язка. Найбільш вірогідний діагноз?
A. Хронічний холецистит*
B. Хронічний панкреатит
C. Калькульозного холецистит
D. Холангит
E. Хронічний гепатит
402. У клініку доставлений пацієнт 38 років з інтенсивними оперізують болями в епігастрії, нудоту, блювоту. Погіршення настало після вживання алкоголю з жирною, гострою їжею. У хворого підвищений вміст альфа-амілази крові 101 ОД (N до 30), діастази сечі до 281 ОД. (N до 160). Які з перерахованих препаратів найбільш ефективно знижують екскреторну функцію підшлункової залози?
A. Ін'єкції контрікала
B. Інфузії синтетичних аналогів соматостатину*
C. Інфузії кваматела
D. Інфузії 5-фторурацилу
E. Інфузії атропіну
403. Хворий П., 36 років, скаржиться на постійну тупий біль в лівому підребер'ї, після прийому жирної і копченої їжі, блювоту, яка приносить полегшення. Калові маси блискучі, з неприємним запахом. Хворіє на протязі 8 років; зловживає алкоголем, багато курить. Об'єктивно: харчування зниженого. Шкіра бліда і суха. Язик з білим нальотом. Живіт помірно роздутий, відзначається біль в зоні Шоффара, Губергрица - Скульского, точках Дежардена, Мейо - Робсона. Який діагноз найбільш вірогідний?
A. Хронічний холецистит
B. Хронічний панкреатит*
C. Виразкова хвороба
D. Хронічний гастродуоденіт
E. Хронічний ентероколіт
404. Хворий М., 52 роки, скаржиться на болі у епігастральній ділянці, лівому підребер'ї з іррадіацією в ділянку лівого реберно-хребетного кута, проноси, здуття живота. В анамнезі - дієти не дотримувався. Палить з 22 років по 1 пачці цигарок на день, зловживає алкоголем. Хворіє 4 роки. Об'єктивно зниженого харчування. Пульс 94 в 1 хв, ритмічний. Язик вологий, обкладений білими нальотом. Живіт м'який, чутливий при пальпації в епігастрії та лівій епігастральній ділянці. Печінка і селезінка не збільшені. В аналізі калу стеаторея, креаторея, амілорея. В аналізі сечі - активність амілази 66 Од. Що з перерахованих діагнозів найбільш вірогідний?
A. Гельмінтоз
B. Хронічний холецистит
C. Хронічний ентероколіт
D. Хронічний (алкогольний) панкреатит*
E. Хронічний гепатит
405. У хлопчика 10-ти років хронічний вірусний гепатит В з максимальною активністю. Який з лабораторних тестів найбільш чітко характеризує ступінь цитолізу в хворого?
A. Проба Вельтмана
B. Проба Таката-Ара
C. Протромбін
D. Трансамінази *
E. Загальний білок
406. У хворого на гостру лейкемію, на тлі цитостатичного лікування виникла жовтяниця, диспептичні розлади. Виявлено помірне збільшення та болючість печінки, підвищення рівня як прямого (40 ммоль/л), так і непрямого білірубіну (10 ммоль/л), АЛТ-2,1, АСТ-2,2. Реакція на антигени гепатиту В і С негативна. Яке ускладнення виникло у пацієнта?
A. Гемолітична анемія
B. Холецистит
C. Токсичний гепатит *
D. Вірусний гепатит В
E. Вірусний гепатит С
407. Про діагноз гепатиту у вагітної жінки можна думати при підвищенні рівня:
A. ШОЕ
B. Лейкоцитів крові
C. Азоту сечовини
D. АЛТ *
E. Лужної фосфатази
408. Хлопчик 8 років, рік тому перехворів на гепатит В. Останні два місяці скаржиться на підвищену втомлюваність, порушення сну, погіршення апетиту, нудоту, особливо зранку. Шкірні покриви не жовтяничні, печінка та селезінка пальпуються на 1 см нижче реберних країв, безболісні. Активність АлАТ- 2,2 мкмоль/л. Як можна розцінити даний стан?
A. Дискінезія жовчних ходів
B. Розвиток хронічного гепатиту *
C. Розвиток цирозу печінки
D. Рецидив вірусного гепатиту В
E. Залишкові явища перенесеного гепатиту В
409. Хвора С., 41 року, скаржиться на слабкість, поганий апетит, жовтяницю шкіри. Хворіє 2 тижня: погіршився апетит, з'явилися болі в суглобах, стемніла сеча, з'явилася жовтяниця. За 2 міс. до захворювання оперована з приводу виразки шлунка, одержувала гемотрансфузії. Ваш діагноз ?
A. Вірусний гепатит *
B. Доброякісна гіпербілірубінемія
C. Лептоспіроз
D. Гемолітична жовтяниця
E. Рак Фатерова соска
410. У хворої 35 років після 3-х місячного лікування тубазидом з'явилися: адинамія, жовтяниця, біль у правому підребер'ї. Печінка збільшена. В крові підвищена активність ферментів АЛТ-в три рази, АСТ-в два рази. Білірубін крові - 136 мкмоль/л ( кон'югований -78, некон'югований-32). НВs-антиген не виявлений. Про яке захворювання іде мова?
A. Гострий вірусний гепатит
B. Хронічний активний гепатит
C. Гострий медикаментозний гепатит *
D. Цироз печінки ( біліарний)
E. Калькульозний холецистит
411. Хвора 25 років скаржиться на біль в суглобах кінцівок, нудоту, блювання, відчуття важкості та біль в правому підребер’ї. На кінець другого тижня, від моменту появи вищезазначених скарг, потемніла сеча, потім з’явилась жовтушність шкіри та склер. Більше 2-х місяців тому хворому здійснювалась екстракція пульпи 2-х зубів. При проведенні імунологічних досліджень Іg G анти–HAV–позитивний, Hbs Ag – позитивний, анти-HСV-негативний, анти-HDV-негативний. Ваш діагноз?
A. Вірусний гепатит А
B. Вірусний гепатит В *
C. Вірусний гепатит С
D. Вірусний гепатит Д
E. Вірусний гепатит Е
412. Хворий 35 років впродовж тижня відмічає нудоту, відсутність апетиту, швидку втомлюваність. 2 роки тому лікувався з приводу гострого вірусного гепатиту С. Об-но: шкіра та видимі слизові іктеричні, температура 37,8 ОС, печінка на 2 см виступає з під краю правої реберної дуги, помірної щільності із заокругленим краєм. Селезінка не збільшена. Сеча помітно темного забарвлення. АлАТ-3,7ммоль/г л, АсАТ-3,1ммоль/г л. Ваш діагноз?
A. Рак печінки
B. Хронічний мієлолейкоз
C. Хронічний холецистит
D. Цироз печінки
E. Хронічний гепатит *
413. У хворого 50 років виявлені жовтяниця, дефанс (напруження м'язів) у правому верхньому квадранті живота, судинні зірочки на шкірі та асцит. Медичні препарати не приймає. Зловживає алкоголем. Що найбільш вірогідно виявлятиметься при обстеженні пацієнта?
A. Напружені яремні вени
B. АлАТ набагато вище АсАТ
C. Швидке клінічне одужання після припинення прийому алкоголю
D. Спленомегалія
E. Тільця Меллорі при біопсії печінки*
414. Хворий 53 р. скаржиться на пінисті проноси із поліфекалією, метеоризм, біль в ділянці пупка, болючість язика після вживання продуктів із вівса, пшениці. Об-но: блідість і сухість шкіри, тьмяні нігті, болючість живота біля пупка. Нв - 94г/л, заг.білок - 28 г/л, Са - 1,9 ммоль/л, залізо сироватки крові - 9,0 мкмоль/л, стеаторея, зменшення амінопептидази у кишечному соку. Найбільш вірогідний діагноз?
A. Кишечна лімфангіектазія
B. Глютенова ентеропатія*
C. Лімфосаркома тонкої кишки
D. Хвороба Уіппла
E. Хронічний ентерит
415. Жінка 53 років скаржиться на появу після виробничих та сімейних конфліктів спастичних болів внизу живота, які турбують хвору впродовж 20 років. Нічних болів не спостерігає. Апетит нестабільний. Випорожнення кишечнику характеризуються чередуванням закрепів (2-3 дні) з проносами (2-3 дні). Після випорожнень самопочуття покращується. Об’єктивно: маса тіла збережена, виявлена помірна болючість при пальпації відрізків товстої кишки. Hb – 135 г/л, Л - 5,7 Г/л, ШОЕ – 8 мм/год. Ректороманоскопічне дослідження: слизова оболонка не змінена, багато слизу (дослідження болісне з-за спастичного стану кишки). Яке захворювання найбільш імовірне у даної пацієнтки?
A. Целіакія
B. Ішемічний коліт
C. Синдром подразненої товстої кишки*
D. Неспецифічний виразковий коліт
E. Хвороба Крона
416. Хвора М., 50 р. На ІЗЦД хворіє 28 р. У даний час отримує інсулін КОМБ 50 од. вранці. Протягом 2-3 років періодично турбують болі у животі, здуття його, поноси (10-14 разів на добу), які не пов'язані з характером харчування. Лікування ферментними препаратами без значного ефекту. Глікемія натще 10-14 ммоль/л, глюкозурія 1-3%, ацетон відсутній. Вказані прояви є наслідком:
A. Діабетичної ентеропатії*
B. Хронічного панкреатиту
C. Виразкового коліту
D. Хронічного гастриту
E. Хронічного холециститу
417. Хворий 68-ми років впродовж 35-ти років хворіє на хронічний панкреатит. В останні 5 років відзначає зменшення больового синдрому, здуття живота, часті випорожнення (сіруватого кольору, блискучі, з домішками не перетравленої їжі) до 3-4 разів на добу, прогресуючу втрату маси тіла. Зміна симптоматики у хворого обумовлена приєднанням:
А. Хронічного ентероколіту
B. Синдрому лактазної недостатності
C. Синдрому подразненого кишечнику
D. Внутрішньо секреторної недостатності підшлункової залози
E. Зовнішньо секреторної недостатності підшлункової залози *
418. Жінка 32 років скаржиться на водянистий стілець 3-5 раз на добу із залишками не перетравленої їжі, слизу, здуття живота, зниження маси тіла, непереносимість молока. Скарги з'явилися через декілька тижнів після лікування пневмонії лінкомицином. При ректороманоскопії слизова оболонка гіперемійована, набрякла з біло-жовтими нальотами. Вказати діагноз.
A. Синдром роздратованої кишки
B. Лактазодефіцитна ентеропатія *
C. Псевдомембранозний ентероколіт
D. Глютенова ентеропатія
E. Хвороба Крона
419. Хвора 45 років скаржиться на періодичні ниючі болі в припупковій області і нижніх відділах живота, що посилюються через 1,5-2 години після їди і що зменшуються після дефекації і відходження газів, чергування проносів і закрепів. При пальпації живота виявляється хворобливість, бурчання, спазмірованна сигмовидна кишка. На колоноскопії виявлені атрофічні зміни слизової оболонки різної локалізації. Вкажіть найбільш вірогідний діагноз
A. Неспецифічний виразковий коліт
B. Хвороба Крона
C. Хронічний ентероколіт *
D. Синдром подразненої кишки
E. Хронічний панкреатит
420. У підлітка 14 років скарги на пронос, слабкість, зниження маси тіла. Стан погіршується після вживання великої кількості борошняних виробів. Такі явища спостерігаються з раннього дитинства. Об'єктивно: стан задовільний, зниженого живлення, відстає у фізичному розвитку. Причиною захворювання в даному випадку слід вважати:
А. Дефіцит лактази.
B. Гельмінтна інвазія
C. Хронічний панкреатит, синдром мальдигестії
D. Дисбактеріоз кишечника.
E. Непереносимість глютену *
421. Хворий П. лікувався в гастроентерологічному відділенні з діагнозом алкогольний цироз печінки. В останню добу став загальмованим, на запитання не відповідає. При огляді “печінковий запах” із рота, посилення жовтушності шкіри та склер. Відзначається зростання трансаміназ, тимолової проби. Які заходи необхідно провести першочергово?
A. Призначення антибіотиків
B. Призначення ферментних препаратів
С. Проведення дезинтоксикаційної терапії *
D. Призначення інсуліну
E. Призначення жовчогінних засобів
422. Хворий Д. 45 років, страждає на хронічний біліарний цироз печінки. Скарги на помірний ниючий біль у великих суглобах, кістках, хребті. Рентгенологічно виявлено остеопороз хребцевих тіл, їх помірну компресію. Чим можна пояснити зміни у кістках та суглобах у даного хворого?.
А. Порушенням обміну сечової кислоти.
В. Мальабсорбцією вітаміну D та кальцію*
C. Порушенням синтезу та екскреції жовчних кислот.
D. Екзокринною недостатністю підшлункової залози.
E. Зниженням виділеннях олецистокинін-панкреозиміна.
423. Хворий М. 47 років звернувся зі скаргами на тяжкість в правому підребер’ї, гіркоту у роті, свербіж шкіри. З анамнезу: у дитинстві переніс вірусний гепатит. Об’єктивно: живіт збільшений внаслідок асциту, на передній стінці живота розширені вени, пупок вип’ячений, селезінка збільшена. Ваш попередній діагноз?
A. Рак печінки
B. Рак голівки підшлункової залози
C. Цироз печінки *
D. ЖКХ
E. Хронічний гепатит
424. Хворий Т., 49-ти років, скаржиться на нудоту, відчуття переповнення шлунку після вживання будь-якої їжі, здуття живота, зниження маси тіла. В анамнезі - багаторічне зловживання алкоголем. Шкіра бліда. Сaput medusae. Асцит. Гепатоспленомегалія. Набряки ніг. Назвіть основні механізми патогенезу даного стану:
А. Активація перекисного окислення ліпідів і порушення мінерального обміну.
В. Порушення клітинного і гуморального імунітету.
С. Блокування кровотоку у печінці та формування порто-кавальних анастомозів.*
D. Дисфункція гастроінтестинальної гормональної системи.
E. Дисфункція вегетативної нервової системи.
425. Хвора К., 62-х років, десять років хворіє хронічним гепатитом. Скарги на біль у печінці, зменшення маси тіла. Об’єктивно: шкіра суха, блідо-жовта, атрофія м’язів, телеангіектазії на шкірі плечей, гіперемія долонь. Живіт збільшений, на передній черевній стінці - “голова медузи”. Печінка + 4 см, край болючий, щільний. Селезінка + 2 см. В черевній порожнині- вільна рідина. Лабораторні дані: гіпергаммаглобулінемія, помірно збільшений рівень АСТ, АЛТ. Ваш попередній діагноз?
A. Хронічний гепатит, фаза загострення.
B. Печінково-клітинна недостатність.
C. Аутоімуннийгепатии.
D. Рак печінки.
E. Цироз печінки.*
426. У хворої 50 років відмічається виражений свербіж шкіри, жовтяниця, збільшення печінки та селезінки. Симптом Курвуазьє негативний. Загальний білірубін 160 мкмоль/л, пр. - 110 мкмоль/л, АСТ - 2,1 ммоль/л•ч, АЛТ - 1,8 ммоль/л•ч, ЛФ - 4,6 ммоль/ч.л., холестерин - 9,2 ммоль/л, антимітохондріальні антитіла М2 у високому титрі. Виявлено розширення ворітної та селезінкової вен при УЗД дослідженні. В якості базового засобу при даному захворюванні необхідно застосувати:
A. Ессенціале Форте - Н
B. Холестирамін.
C. Рифампіцин.
D. Урсодезоксихолеву кислоту*
E. Карсил.
427. У хворого 48 років, який зловживає алкоголем, відмічається пальмарна еритема, "судинні зірочки" на шкірі грудей, гінекомастія, збільшення живота, асцит, розширені підшкірні вени на животі. При УЗД виявлено збільшення печінки та селезінки, розширення портальної та селезінкової вен. Основним патогенетичним механізмом розвитку даного стану є:
A. Внутрішньопечінковий блок.*
B. Холестаз.
C. Гіперспленізм.
D. Гіперальдостеронізм.
E. Надмірне вживання солі.
428. У хворого на фоні цирозу печінки розвинулась апатія, дезорієнтація, сплутана свідомість, шкірний свербіж, з’явились носові кровотечі. Шкіра жовтушна, видно сліди від розчухів. Печінка виступає на 5 см з-під реберної дуги, щільна. Лабораторні показники: Нв 94 г/л, білірубін крові 280 мкмоль/л, АСТ 2,8 ммоль/л*г, АЛТ 3,0 ммоль/л*г, сечовина 12 ммоль/л. Найбільш вірогідне ускладнення?
A. Уремічна кома
B. Геморагічний васкуліт
C. Гостра печінкова недостатність*
D. Гостра серцева недостатність
E. Біліарний панкреатит
429. Хворий Д., 47 років, з алкогольним цирозом печінки та портальною гіпертензією ІV ст. скаржиться на наростаючу різку слабкість, запаморочення, випорожнення темного кольору. Об’єктивно: хворий загальмований, шкіра та слизові оболонки жовтушні, АТ - 80/60 мм рт.ст., пульс – 110 уд/хв. Який прогноз подальшого стану хворого?
A. Розвиток печінкової коми *
B. Розвиток гіперосмолярної коми
C. Розвиток раку печінки
D. Розвиток гострої серцевої недостатності
E. Одужання
430. Хворий 62 років, музикант, скаржиться на біль та відчуття важкості в правому підребер’ї, нудоту, значну загальну слабкість, атрофію м’язів. Об-но: астенічної тілобудови, жовтушність шкіри та видимих слизових, контрактура Дюпюїтрена, атрофія яєчок, гінекомастія. Найбільш ймовірний діагноз?
A. Вірусний цироз печінки
B. Кардіальний цироз печінки
C. Алкогольний цироз печінки *
D. Біліарний цироз печінки
E. Криптогений цироз печінки
431. Хворий 56 р., впродовж 6 років страждає алкогольним цирозом печінки, поступив в реанімаційне відділення у ступорозному стані. Зі слів родичів, напередодні випив самостійно 1,0 л горілки. Об-но: жовтяниця, печінковий запах з рота, ністагм, дихання Кусмауля. Печінка + 8 см, щільна, болюча. Ер – 2,8 Т/л, Нв - 80 г/л, тромбоцити 68 Г/л, загальний білірубін 320 мкмоль/л, креатинін 270 мкмоль/л, сечовина - 13 ммоль/л. Яке ускладнення розвинулось у хворого?
A. Гостра печінкова недостатність *
B. Гостра ниркова недостатність
C. Алкогольний делірій
D. Алкогольне отруєння
E. Кровотеча з варикозно розширених вени стравоходу
432. Жінка, 42 роки, хворіє на мікронодулярний криптогенний цироз печінки. Протягом останнього тижня стан погіршився: з’явились судоми, запаморочення, посилилась жовтяниця. Виконання якого дослідження може пояснити причину погіршення стану?
А. Визначення рівня аміаку сироватки.
В. Визначення рівня ефірів холестерину
С. Визначення вмісту α-фетопротеїну
D. Визначення АлАТ та АсАт *
Е. Визначення рівня лужної фосфатази.
433. Хворий, що тривалий час хворіє на ЦП, останнім часом скаржиться на помірний біль в епігастрії, здуття живота, яке посилюється після їжі. Об-но: розширені підшкірні вени живота, ознаки вільної рідини в черевній порожнині, збільшені печінка та селезінка. УЗД: розширені портальні вени, збільшення печінки та селезінки. Про яке переважаюче ускладнення ЦП можна думати:
А. Тромбоз воротної вени
В. Печінково-клітинна недостатність
С. Портальна гіпертензія *
D. Перитоніт
Е. Дисбактеріоз кишечника
434. Жінка, 24 роки, скаржиться на інтенсивний свербіж шкіри, особливо ввечері, тупий біль в правому підребер’ї, захворіла 2 роки тому після пологів. Об’єктивно: жовтяниця, ксантелазми на повіках. Печінка на 6 см виступає з-під краю ребрової дуги, щільна, край рівний, безболісний. Селезінка виступає на 3 см. реакція на поверхневий антиген вірусу гепатиту В негативна. Яка форма ураження печінки у хворої?
А. Жировий гепатоз
В. Хронічний гепатит
С. Хронічний холецистит
D. Гемохроматоз
Е. Первинний біліарний цироз*
435. Чоловік 26-ти років скаржиться на спрагу, підвищене сечовиділення, загальну кволість, зменшення ваги тіла. Об’єктивно: шкіра суха, червоні щоки, дихання везикулярне. Тони серця звучні. Язик сухий. Симптомів подразнення очеревини немає. Яке дослідження є найбільш інформативним для уточнення діагнозу?
A. Загальний аналіз крові
B. Аналіз крові на цукор*
C. Загальний аналіз сечі
D. Аналіз сечі за Зимницьким
E. Аналіз крові на печінкові проби
436. Батьки хлопчика 7-ми років звернулись до лікаря зі скаргами на те, що у дитини останні 2-3 тижні спостерігається поліурія, спрага, втрата маси тіла до 4 кг. Об’єктивно: шкіра бліда, суха, на щоках рум’янець, губи і язик сухі, тургор тканин знижений, запах ацетону із рота. Який діагноз найбільш імовірний?
A. Нирковий діабет
B. Нецукровий діабет
C. Ацетонемічний синдром
D. Цукровий діабет*
E. Синдром Альпорта
437. У жінки 30-ти років, що занедужала грипом, виявлена глікемія натщесерце - 11,3 ммоль/л, глюкозурія - 25 г/л. Зріст 168 см, вага 67 кг. Яке дослідження найбільш інформативне для уточнення діагнозу?
A. Глікемія через годину після їжі
B. Добові коливання глікемії
C. Добові коливання глюкозурії
D. Тест толерантності до глюкози
E. Інсулінемія натщесерце*
438. Хворий 33 років, з вперше виявленим цукровим діабетом, за допомогою дієти підтримує глікемію після вживання їжі менше 10,0 ммоль/л. Від інсулінотерапії утримується. Яке дослідження найбільш важливо провести для диференціації 1-го (інсулінозалежний) та 2-го (інсулінонезалежний) типів діабету?
A. Визначення антитіл до острівцевих клітин*
B. Глюкозотолерантний тест
C. Дослідження глікемії натщесерце
D. Визначення глікозильованого гемоглобіну крові
E. Визначення фруктозаміну в крові
439. У хворого 55-ти років під час профогляду виявлено цукровий діабет. Не лікувався. Об’єктивно: зріст 170 см, маса тіла 106 кг, шкіра звичайної вологості. Ps 76/хв., ритмічний, ліва межа відносної тупості серця зміщена на 1 см ліворуч від середньоключичної лінії, тони серця послаблені, АТ 140/80 мм рт.ст. Глікемія натщесерце 6,9 ммоль/л. Вміст глюкози в добовій сечі 0,5% при діурезі 2,5 л. Яка першочергова тактика лікування?
A. Призначити хворому лише дієтотерапію*
B. Призначити метформін
C. Призначити глібенкламід
D. Призначити репаглінід
E. Призначити інсулін
440. Жінці 57-ми років з ожирінням ІІІ ст. два місяці тому встановлено діагноз цукрового діабету. Ендокринологом хворій було рекомендовано субкалорійну дієту та дозовані фізичні навантаження. Рівень глікемії натще 9,2 ммоль/л. Який цукрознижуючий препарат можна рекомендувати хворій?
A. Репаглінід
B. Глібенкламід
C. Гліквідон
D. Гліпізид
E. Метформін*
441. Хворий 56-ти років хворіє на цукровий дыабет 2 типу. Хвороба компенсується дієтою та глюренормом. Хворий чекає на операцію з приводу панарицію. Тактика гіпоглікемізуючої терапії?
A. Призначити глібенкламід
B. Відмінити глюренорм
C. Призначити монокомпонентний інсулін
D. Призначити рекомбінантний інсулін
E. Не змінювати терапію*
442. Хвора з ожирінням ІІ ступеня (ІМТ 36 кг/м2) звернулась до ендокринолога з метою схуднути. Який вид дієтотерапії слід запропонувати хворій?
A. Фізіологічна субкалорійна дієтотерапія*
B. Дієта з обмеженням білків
C. Дієта з обмеженням вуглеводів
D. Дієта з обмеженням жирів
E. Голодування протягом 2-х тижнів
443. У чоловіка 45 років з нормальною масою тіла вперше виявлений цукровий діабет. Коригувати глюкозу крові за допомогою дієти не вдалося, глікемія протягом доби від 10 до 15 ммоль/л. Який препарат оптимальний у цьому випадку?
A. Інсулін
B. Сульфаніламідні цукровознижуючі препарати*
C. Бігуаніди
D. Бігуаніди у поєднанні з сульфаніламідними цукровознижуючими препаратами
E. Інсулін у поєднанні з сульфаніламідними цукровознижуючими препаратами
444. Жінка 55 років страждає на тяжку депресію, поліурію, ніктурію, виражену спрагу. В анамнезі - радикальна мастектомія з приводу карциноми молочної залози (рік тому). У крові: глюкоза- 5,5 ммоль/л, N a+-149 ммоль/л; K+- 3,6 ммоль/л; Ca2+-2,37 ммоль/л (сироватка); сечовина (сироватка)- 10,71 ммоль/л. Осмотичність сечі- 150 мОсм/л. Який найбільш ймовірний діагноз?
A. Нецукровий діабет *
B. Психогенна полідипсія
C. Ниркова глюкозурія
D. Гіперкальційурія
E. Синдром неприйнятної секреції антидиуретичного гормону (SІADH)
445. При проведенні проби на толерантність до глюкози дитині 13-ти років з ожирінням ІІІ ступеня встановлено: цукор крові натще - 5,4 ммоль/л, через 1 годину після вуглеводного навантаження - 10 ммоль/л, через 2 години - 7,8 ммоль/л. Які заходи необхідно провести щодо нормалізації вуглеводного обміну?
A. Препарати бігуанідного ряду
B. Цукрознижуючі збори трав
C. Дієта, руховий режим *
D. Сульфаніламідні препарати
E. Інсулін
446. Хворий 58-ми років страждає на цукровий діабет 2 типу впродовж 3- х років. Дотримувався дієти, регулярно приймав глібенкламід. Доставлений в ургентному порядку з клінікою гострого живота. Об’єктивно: підвищеного харчування, шкіра суха. У легенях - везикулярне дихання. Тони серця ритмічні, 90/хв. АТ- 130/70 мм рт.ст. Живіт "дошкоподібний". Цукор крові - 9,8 ммоль/л. Хворому показана лапаротомія. Як доцільно продовжити лікування цукрового діабету?
A. Перевести хворого на простий інсулін *
B. Продовжити прийом глібенкламіду
C. Семилонг - вранці, а вдень і ввечері – інсулін
D. Глюренорм по 1 т. 3 рази на день
E. Манініл по 1 т. 3 рази на день
447. Пацієнтка 46-ти років хворіє на цукровий діабет 9 років, отримує інсулін Фармасулін HNP 26 од. вранці і 18 од. ввечері. Скарги на слабість, млявість вранці після сну, головний біль, пітливість вночі. Об’єктивно: пульс - 72/хв., артеріальний тиск - 125/70 мм рт.ст. Межі серця в нормі. Печінка +4 см. Цукор крові: 8:00 - 14 ммоль/л, 12:00 -9 ммоль/л, 17:00 - 11 ммоль/л. Цукор сечі в межах 0,5-1%. З чим найбільш імовірно пов’язані скарги, що виникають у хворої вночі?
A. Наявність гепатозу
B. Недостатня вечірня доза інсуліну
C. Надлишок дози інсуліну ввечері*
D. Клімактеричний синдром
E. Недостатність дози інсуліну вранці
448. При проведенні проби на толерантність до глюкози дитині 13-ти років з ожирінням ІІІ ступеня встановлено: цукор крові натще - 5,4 ммоль/л, через 1 годину після вуглеводного навантаження - 10 ммоль/л, через 2 години - 7,8 ммоль/л. Які заходи необхідно провести щодо нормалізації вуглеводного обміну?
A. Дієта, руховий режим Інсулін
B. Цукрознижуючі збори трав
C. Препарати бігуанідного ряду
D. Сульфаніламідні препарати
E. Дієта, руховий режим*
449. Чоловік 52-х років впродовж 18-тироків хворіє на цукровий діабет. Рік тому переніс цистіт. Приймає глібенкламід 0,005 - 3 рази на добу. Об’єктивно: зріст - 176 см, вага - 82 кг. Коливання глікемії натще - 10,3-12,4 ммоль/л. Виявлена протеїнурія - 0,033 г/л. Для профілактики прогресування діабетичної нефропатії найбільш доцільно:
A. Замінити глібенкламід на інсулін *
B. Підвищити дозу глібенкламід
C. Знизити добовий калораж їжі
D. Доповнити терапію інсуліном
E. Призначити антибактеріальну терапію
450. Хвора 39-ти років впродовж 10-ти років хворіє на цукровий діабет. Останній рік відмічає похолодання пальців ніг, біль та відчуття оніміння. Об’єктивно: шкіра нижніх кінцівок суха, витончена, холодна на дотик, пульсація на стегновій і підколінній артеріях збережена. Який найбільш імовірний діагноз?
A. Хвороба Рейно
B. Діабетична макроангіопатія судин нижніх кінцівок
C. Діабетична мікроангіопатія судин нижніх кінцівок*
D. Облітеруючий атеросклероз судин нижніх кінцівок
E. Облітеруючий ендартеріїт судин нижніх кінцівок
451. У хворого, що страждає на цукровий діабет, раптово опустилася верхня повіка правого ока. Лікар виявив розширення правої зіниці і розбіжну косоокість справа. Інших змін в неврологічному статусі не відмічено. Яке захворювання виникло у хворого?
A. Діабетична поліневропатія
B. Невропатія правого окорухового нерва *
C. Гостре порушення мозкового кровообігу
D. Пухлина головного мозку
E. Вторинний менінгіт
452. Чоловік 57-ми років відзначає серцебиття, пітливість, порушення сну, наростаючу слабкість, втрату ваги. Лікувався з приводу ІХС, без ефекту. Об’єктивно: температура 36,8oC, ЧСС - 128/хв., Ps - 112/хв., аритмічний, АТ - 160/70 мм рт.ст. Шкіра тепла, волога. Тремор пальців витягнутих рук. Тони серця посилені, систолічний шум над верхівкою. Щитоподібна залоза не пальпується. Яке з перерахованих досліджень найбільш важливе для уточнення діагнозу?
A. Ліпідний спектр крові
B. Дослідження рівня тиреоїдних гормонів у крові*
C. Проба з дозованим фізичним навантаженням
D. Ультразвукове дослідження щитоподібної залози
E. Ультразвукове дослідження серця
453. Хвора 73-х років скаржиться на слабкість, сонливість, мерзлякуватість, різке погіршення пам’яті, випадіння волосся, закрепи, набряки. Об’єктивно: нормального харчування. Шкіра суха, жовтувата. Обличчя та кінцівки набряклі, при натисканні ямки не залишається. Серцеві тони приглушені, брадикардія. Розміри серця розширені. Об’єм щитоподібної залози зменшений. У крові: Нb - 85 г/л, холестерин - 8,5 ммоль/л, ТТГ 20,5 мкмоль/л. Який попередній діагноз?
A. Хронічний гепатит
B. Кардіосклероз, серцева недостатність
C. Гіпотиреоз*
D. Ниркова недостатність
E. Виражений атеросклероз мозкових судин
454. Хвора звернулася до клініки із скаргами на підвищення ваги, мерзлякуватість, набряки, сухість шкіри, сонливість, утруднення зосередження. Об’єктивно: зріст 165 см, маса тіла 90 кг, пропорції тіла жіночого типу, to 35,8oC, ЧСС58/хв., АТ105/60 мм рт.ст. Тони серця ослаблені, брадикардія. Інші внутрішні органи без змін. Щитоподібна залоза не пальпується. Відзначається виділення краплин молока із молочних залоз. Гормональне дослідження виявило підвищення рівня ТТГ та пролактину, і зниження T4. Яка з причин призвела до формування ожиріння?
A. Первинний гіпотиреоз*
B. Вторинний гіпотиреоз
C. Пролактинома
D. Гіпопітуїтаризм
E. Адипозо-генітальна дистрофія
455. До кардіологічного відділення госпіталізована хвора зі скаргами на ниючий біль у передсердній ділянці, помірну задишку, набряки ніг, мерзлякуватість. На ЕКГ: негативні зубці T V2 − V6 (до 3- 4 мм). Об’єктивно: шкіра суха, голос охриплий, обличчя одутлувате, з жовтяничним відтінком, тони серця глухі, Ps- 60/хв, АТ- 160/90 мм рт.ст., нижні кінцівки набряклі, під час натискання на шкіру гомілок ямка утворюється з утрудненням. У крові: Нb- 76 г/л, ШОЕ- 17 мм/год. Який найбільш вірогідний діагноз?
A. Гіпотиреоз, міокардіодистрофія*
B. Хронічний гломерулонефрит, ХНН
C. ІХС: дрібновогнищевий інфаркт міокарда, СН ІІ А ст
D. Гіпертонічна хвороба ІІ ст., СН ІІ А ст
E. B12-дефіцитна анемія
456. Хвора скаржиться на набрякання нижніх кінцівок, ламкість нігтів, сухість шкіри, зниження пам’яті, слабкість. Місячні відсутні з моменту пологів. Об’є- ктивно: гіпотрофія статевих органів та молочних залоз. З анамнезу: 2 роки тому під час пологів виникла масивна кровотеча понад 2000 мл. Який найбільш імовірний діагноз?
A. Інфантилізм
B. Гіпотиреоз
C. Синдром Шихана *
D. Серцево-судинна недостатність
E. Післяпологове ожиріння
457. Дівчинка 13-ти років скаржиться на підвищення температура тіла до 37, 4oC впродовж останніх 2-х місяців після перенесеної ГРВІ. Об’єктивно: худа, дифузне збільшення щитоподібної залози ІІ ступеня, щільність її при пальпації, екзофтальм, тахікардія. Який патологічний синдром має місце у хворої?
A. Гіпотиреоз
B. Гіпопаратиреоз
C. Тиреотоксикоз*
D. Гіперпаратиреоз
E. Тимомегалія
458. У хворої 38-ми років відмічаються задишка, серцебиття, пітливість, стомлюваність, тремор кінцівок, безсоння. За останній місяць схудла на 10 кг. На ЕКГ - миготлива аритмія, тахісистолічна форма (ЧСС-105/хв). Який механізм ушкодження серця в даному випадку?
A. Токсична дія на міокард надлишку тиреоїдних гормонів*
B. Запальне пошкодження міокарда
C. Постміокардитичний кардіосклероз
D. Атеросклеротичний кардіосклероз
E. Пухлинний процес (міксома) у лівому передсерді
459. Жінка 34-х років скаржиться на слабкість, зниження ваги на 12 кг за півроку, пітливість, серцебиття, дратівливість. Об’єктивно: щитоподібна залоза ІІ ступеня, еластична, на фоні дифузного збільшення в правій частці вузол. Шийні лімфатичні вузли не збільшені. Яка лікувальна тактика найбільш обґрунтована?
A. Консервативна антитиреоїдна терапія
B. Призначення радіоактивного йоду
C. Негайне хірургічне втручання
D. Операція після антитиреоїдної терапії*
E. Негайна телегаматерапія
460. Під час операції з приводу автоімунного тиреоїдиту в поєднанні з багато вузловим зобом виповнено видалення правої долі та субтотальна резекція лівої долі. Що необхідно назначити хворому з метою профілактики післяопераційного гіпотиреозу?
A. Йодомарин
B. Мерказоліл
C. L-тироксин *
D. Препарати літію
E. Інсулін
461. Хвора 16-ти років оперована 12 років тому з приводу дифузного токсичного зоба ІІ ступеня. На цей час у хворої виник рецидив тиреотоксикозу. Хворій запропоновано оперативне втручання, але перед цим треба з’ясувати, де знаходиться функціонуюча тканина залози. Який саме метод дослідження потрібно виконати?
A. Сканування залози*
B. Ультразвукове дослідження залози
C. Пункційну аспіраційну біопсію залози
D. Рентгенологічне дослідження шиї
E. Рентгенологічне дослідження стравоходу
462. Хвору 47-ми років турбує пухлиноподібний утвір на передній поверхні шиї в ділянці щитоподібної залози. Відмічає прогресивне збільшення утвору. Об’єктивно: в правій частці щитоподібної залози відмічається утвір діаметром близько 4 см з гладенькою поверхнею, рухомий, підвищеної щільності. Незначно виражені симптоми тиреотоксикозу. Який із додаткових методів обстеження є найбільш інформативним для уточнення діагнозу?
A. УЗД
B. Рентгенографія шиї
C. Тонкоголкова пункційна біопсія*
D. Визначення тиреоїдних гормонів
E. Визначення білковозв’язанного йоду
463. У жінки 40 років під час пальпації щитоподібної залози у лівій частці виявлено вузол, ущільнений, помірно болючий. При ультразвуковому обстеженні він підвищеної щільності, "холодний"при сцинтіграфії з 131J. Яке обстеження найбільш доцільне для уточнення діагнозу?
A. Термографія
B. Визначення рівня ТТГ у крові
C. Рефлексометрія
D. Визначення екскреції йоду з сечею
E. Аспіраційна тонкоголкова біопсія*
464. Хвора 39-ти років скаржиться на наявність пухлини на передній поверхні шиї. Захворіла 2 роки тому. Пухлина малорухома, збільшилася в розмірах, змінився тембр голосу, з’явилось відчуття тиску. Об’єктивно: в лівій частці щитоподібної залози пальпується вузол 3 см в діаметрі, підвищеної щільності, горбкуватий, неболючий. Збільшені лімфатичні вузли шиї. Функціональний стан щитоподібної залози не змінений. Який найбільш вірогідний діагноз?
A. Вузловий гіпертиреоїдний зоб
B. Вузловий еутиреоїдний зоб
C. Рак щитоподібної залози*
D. Хронічний лімфатозний тиреоїдит Хашимото
E. Хронічний фіброзний тиреоїдит Ріделя
465. Хвора 32-х років відзначає на передній поверхні шиї пухлиноподібне утворення, яке з’явилось два роки тому. Останні три місяці пухлина швидко збільшується, з’явились перешкоди при ковтанні, розмові, відчуття тиску пухлиною. Об’єктивно: шкіра звичайної вологості, Ps- 80/хв., ритмічний, АТ- 130/80 мм рт.ст. В правій частці щитоподібної залози визначається вузол 3,0х3,5 см, щільний, горбистий, який зміщується під час ковтання. На сканограмі в щитоподібній залозі - "холодний вузол". Який попередній діагноз?
A. Рак щитоподібної залози *
B. Аденома щитоподібної залози
C. Кіста щитоподібної залози
D. Вузловий зоб
E. Аутоімунний тиреоїдит
466. Хворий 49-ти років оперується з приводу раку щитоподібної залози. При ревізії пухлини і проведенні експрес-діагностики встановлено: ступінь поширення процесу - T3Na M0, морфологічно - папілярна форма карциноми. Яким повинен бути обсяг радикального оперативного втручання?
A. Енуклеація пухлини
B. Субтотальна резекція залози
C. Резекція ураженої частки
D. Тиреоїдектомія *
E. Резекція ураженої частки з перешийком
467. У хворої 26-ти років виявлено вузол у правій частці щитоподібної залози. Вузол з’явився протягом останніх 3-х місяців. Появу його хвора зв’язує зі стресом. Збільшення вузла та болю хвора не відмічає. Під час УЗД виявлено вузол 2х2,5 см у нижній частині правої частки щитоподібної залози. Яке лікування треба призначити?
A. Хірургічне лікування*
B. Консервативну терапію
C. Динамічний нагляд
D. Не потребує лікування
468. У дівчинки 14-ти років близько року тому з’явилися дратівливість і плаксивість. Тоді ж визначилась дифузно збільшена щитоподібна залоза ІІ ступеня. Стан був розцінений як прояви пубертатного періоду, лікування не проводилося. Дратівливість поступово змінилася повною апатією. З’явились одутлість обличчя, пастозність м’яких тканин, брадикардія, закрепи. Наросла блідість шкіри, вона набула воскоподібного відтінку. Залоза стала більш щільною. Яке захворювання слід припустити?
A. Підгострий тиреоїдит
B. Дифузний токсичний зоб
C. Рак щитоподібної залози
D. Автоімунний тиреоїдит *
E. Пубертатний юнацький базофілізм
469. Дівчинка 14-ти років скаржиться на відчуття стиснення в ділянці шиї, покашлювання, потовщення шиї. Об’єктивно: щитоподібна залоза дифузно збільшена, щільна під час пальпації, не болюча, поверхня гладка. При УЗД - тканина щитоподібної залози неоднорідна. Попередній діагноз: автоімунний тиреоїдит. Для підтвердження діагнозу слід визначати в плазмі крові:
A. Титр антитіл до тиреоглобуліну*
B. Вміст кальцитоніну
C. Вміст гормону росту
D. Вміст паратгормону
E. Вміст йоду в добовій сечі
470. У хворої 26-ти років, оперованої з приводу дифузного токсичного зобу ІІІ ступеня, тиреотоксикозу середньої важкості, на 2 добу після операції з’явилися судоми кистей, стоп та обличчя. Симптоми Хвостека, Трусо позитивні. Хвора скаржиться на болі в ділянці серця. На ЕКГ - подовження інтервалу QT. Яке ускладнення виникло у хворої?
A. Парез гортанних нервів
B. Гіперпаратиреоз
C. Тиреотоксичний криз
D. Гіпопаратиреоз *
E. Тиреотоксична міокардіодистрофія
471. Хвора 63-х років оперована з приводу багатовузлового еутиреоїдного зобу великих розмірів. У зв’язку з технічними труднощами вимушено виконана субтотальна резекція обох часток щитоподібної залози. На 4-й день після операції з’явилися судоми м’язів обличчя та верхніх кінцівок, біль у животі. Позитивні симптоми Хвостека та Труссо. Чим найвірогідніше зумовлений такий стан хворої?
A. Недостатність паращитоподібних залоз *
B. Післяопераційний гіпотиреоз
C. Тиреотоксичний криз
D. Пошкодження зворотнього нерва
E. Трахеомаляція
472. Хвора 35-ти років на 2 добу після операції з приводу змішаного токсичного зоба ІV скаржиться на біль у ділянці серця. На ЕКГ: подовження інтервалу Q-T. Симптоми Хвостека, Трусо чітко не визначені. Виставлено попередній діагноз прихованої тетанії. Яке дослідження треба провести для підтвердження діагнозу?
A. Визначити вміст натрію
B. Визначити вміст тиреотропного гормону
C. Визначити вміст калію
D. Визначити вміст кальцію і фосфору у крові*
E. Визначити вміст тиреоїдних гормонів у крові
473. Жінці 47-ми років зроблена резекція щитоподібної залози з приводу вузлового еутиреоїдного зоба. Призначення якого лікування найбільш імовірно допоможе запобігти рецидиву захворювання?
A. Антиструмін
B. Мерказоліл
C. Тиротропін
D. Тиреоїдні гормони *
E. Радіоактивний йод
474. Хвора 63-х років оперована з приводу багатовузлового еутиреоїдного зоба великих розмірів. З технічними труднощами вимушено виконана субтотальна резекція обох часток щитоподібної залози. На 4-й день після операції з’явилися судоми м’язів обличчя і верхніх кінцівок, біль в животі. Позитивні симптоми Хвостека і Труссо. Чим найімовірніше зумовлений такий стан хворої?
A. Недостатність паращитоподібних залоз*
B. Післяопераційний гіпотиреоз
C. Тиреотоксичний криз
D. Пошкодження зворотнього нерву
E. Трахеомаляція
475. Жінка 34-х років скаржиться на слабкість, зниження ваги на 12 кг за півроку, пітливість, серцебиття, дратівливість. Об’єктивно: щитоподібна залоза ІІ ступеня, еластична, на тлі дифузного збільшення в правій частці вузол. Шийні лімфатичні вузли не збільшені. Яка лікувальна тактика найбільш обґрунтована?
A. Операція після антитиреоїдної терапії*
B. Призначення радіоактивного йоду
C. Негайне хірургічне втручання
D. Консервативна антитиреоїдна терапія
E. Негайна телегамматерапія
476.У хворого 33-х років через 3 місяці після тиреоїдектомії у зв’язку з дифузним токсичним зобом з’явилися остуда, сонливість, апатія, зниження апетиту, закрепи, змінився голос. Об’єктивно: шкіра суха, холодна, бліда, обличчя одутле, щільний набряк губ, кінцівок. Щитоподібна залоза не пальпується. Пульс - 52/хв., артеріальний тиск -100/60 мм рт.ст. Тони серця послаблені. Добова протеінурія -100 мг. Стан хворого зумовлений:
A. Серцевою недостатністю
B. Рецидивом токсичного зобу
C. Розвитком вузлового токсичного зобу
D. Розвитком гіпотиреозу *
E. Нефротичним синдромом
477. Хвора 35-ти років скаржиться на нездужання, лихоманку, біль у горлі та в ділянці шиї з іррадіацією в нижню щелепу. Все це протягом 7 днів супроводжувалося підвищеною знервованістю, пітливістю, втратою ваги. Щитоподібна залоза помірно збільшена і обмежено болюча під час пальпації. В ході обстеження виявлені дані, що відповідають тиреотоксикозу. В крові швидкість осідання еритроцитів - 64 мм/год. Діагностовано підгострий тиреоїдит. Причиною тиреотоксикозу при підгострому тиреоїдиті є:
A. Руйнування тиреоцитів і вихід вмісту фолікулів в кров’яне русло*
B. Вироблення антитіл до рецепторів ТТГ
C. Гіперпродукція ТТГ у відповідь на запальні зміни в щитоподібній залозі
D. Компенсаторна гіперфункція щитоподібної залози у відповідь на запальні зміни
E. Гіперпродукція тиреоїдних гормонів щитоподібною залозою
478. У жінки 40-ка років в ході пальпації щитовидної залози в лівій частці виявлено вузол, ущільнений, помірно болючий під час пальпації. При ультразвуковому обстеженні він підвищеної щільності, ”холодний” при сцинтиграфії з J131. Яке обстеження найбільш доцільне для уточнення діагнозу?
A. Рефлексометрія
B. Визначення рівня ТТГ в крові
C. Аспіраційна тонкоголкова біопсія *
D. Визначення екскреції йоду з сечею
E. Термографія
479. Хвора 73-х років скаржиться на слабкість, сонливість, мерзлякуватість, різке погіршення пам’яті, випадіння волосся, закрепи, набряки. Об’єктивно: нормального харчування. Шкіра суха, жовтувата. Обличчя та кінцівки набряклі, при натисканні ямки не залишається. Серцеві тони приглушені, брадикардія. Розміри серця розширені. Об’єм щитоподібної залози зменшений. У крові: НЬ- 85 г/л, холестерин - 8,5 ммоль/л, ТТГ 20,5 мкмоль/л. Який попередній діагноз?
A. Хронічний гепатит
B. Кардіосклероз, серцева недостатність
C. Гіпотиреоз*
D. Ниркова недостатність
E. Виражений атеросклероз мозкових судин
480. Під час операції з приводу аутоімунного тиреоїдиту в поєднанні з багатовузловим зобом виповнено видалення правої долі та субтотальна резекція лівої долі. Що необхідно назначити хворому з метою профілактики післяопераційного гіпотиреозу?
A. Йодомарин
B. Мерказоліл
C. L-тироксин*
D. Препарати літію
E. Інсулін
481. Хворий 30-ти років скаржиться на ожиріння, слабкість, сонливість, біль голови, зниження потенції, які відзначає 4 роки після перенесеної ГРВІ. Об’єктивно: зріст - 171 см, вага - 101 кг. Відкладення жиру переважно на плечах, тулубі. Шкіра суха, багряномармурова. АТ - 160/102 мм рт.ст. Рівень АКТГ підвищений. Який найбільш імовірний діагноз?
A. Синдром Іценко-Кушинга
B. Хвороба Іценко-Кушінга*
C. Ожиріння аліментарне
D. Гіпертонічна хвороба
E. Патологічний клімакс
482. Хвора 20 років скаржиться на аменорею. Об’єктивно: гірсутизм, ожиріння з переважним розподілом жирової тканини на обличчі, шиї, верхній частині тулуба. На обличчі – acne vulgarіs, на шкірі – смуги розтягнення. АТ- 170/100 мм. рт.ст. Психічний розвиток та інтелект не порушені. Гінекологічний статус: волосистість на зовнішніх статевих органах помірна, гостра гіпоплазія піхви та матки. Який найбільш вірогідний діагноз?
A. Синдром Штейна-Левенталя
B. Синдром Шерешевського-Тернера
C. Синдром Іценка-Кушинга*
D. Синдром Шихана
E. Синдром Пехранца-Бабінського-Фреліха
483. Хвора 14-ти років протягом останнього року різко додала в масі 7 кг, у неї частий головний біль, загальна слабкість. Об’єктивно: накопичення жирової клітковини більш виражене на шиї, грудній клітці, животі. На бокових поверхнях живота смуги розтягу. Молочні залози розвинені недостатньо, менструації відсутні, спостерігається оволосіння за чоловічим типом. АТ - 160/100 мм рт.ст., ЧСС - 92/хв. На рентгенограмах спостерігається виражений остеопороз, розширене турецьке сідло. Клінічний діагноз:
A. Пубертатний діспітуітаризм
B. Синдром Іценка-Кушинга
C. Хвороба Іценка-Кушинга*
D. Синдром Лоренса-Муна-Барде-Бідля
E. Синдром Штейна-Левенталя
484. Хвора 24-х років звернулася до клініки зі скаргами на збільшення маси тіла, підвищений апетит. Об’єктивно: гіперстенічної статури, індекс маси тіла 33,2 /_2, обвід талії 100 см. Співвідношення обвіду талії до обвіду стегон 0,95. Який попередній діагноз?
A. Аліментарно-конституційне ожиріння, ІІІ ст., геноїдний тип
B. Аліментарно-конституційне ожиріння, І ст., абдомінальний тип*
C. Гіпоталамічне ожиріння за типом Іценко-Кушинга, ІІ ст., геноїдний тип
D. Аліментарно-конституційне ожиріння, ІІ ст., абдомінальний тип
E. Гіпоталамічне ожиріння за типом Іценко-Кушинга, І ст., абдомінальний тип
485. У хворого 16-ти років при профогляді виявлено підвищення артеріального тиску до 150/90 мм рт.ст. Об’єктивно: зріст - 178 см, маса тіла - 90 кг. Розподіл жирової клітковини рівномірний. На шкірі живота, внутрішніх поверхонь стегон, плечей невелика кількість рожевих стрій. Стан внутрішніх органів без змін. Статевий розвиток відповідає вікові. Який найбільш імовірний діагноз?
A. Гіпоталамічний синдром пубертатного періоду *
B. Гіпертонічна хвороба
C. Вегето-судинна дистонія за гіпертонічним типом
D. Хвороба Іценка-Кушинга
E. Кортикостером
486. Хвора 49 років надійшла зі скаргами на напади сильного головного болю, який супроводжувався відчуттям пульсації у скронях, підвищення АТ до 280/140 мм рт.ст. Запідозрено феохромоцитому. Який механізм гіпертонічної кризи у цієї хворої?
A. Збільшення виділення тироксину
B. Збільшення рівня альдостерону в крові
C. Збільшення плазмової активності реніну
D. Збільшення виділення вазопресину
E. Збільшення концентрації катехоламінів*
487. У жінки 38-ми років нападоподібно підвищується артеріальний тиск до 240/120 мм рт.ст., при цьому спостерігаються нудота, блювання, тахікардія, підвищене потовиділення, виявляється гіперглікемія. Після нападу рясне виділення сечі. Під час сонографії нирок виявлено додаткове утворення, що прилягає до верхнього полюсу правої нирки, можливо, відноситься до наднирника. Який лабораторний тест допоможе уточнити діагноз?
A. Визначення екскреції катехоламінів і ванілілмигдалевої кислоти з сечею*
B. Визначення інсуліну і С-пептиду в крові
C. Визначення швидкості клубочкової фільтрації за ендогенним креатиніном
D. Визначення тироксину і тиреотропного гормону у крові
E. Визначення рівня реніну крові
488. У хворої з підозрою на феохромоцитому, у період між нападами, артеріальний тиск в межах норми, відзначається тенденція до тахікардії. У сечі патології немає. Вирішено провести провокаційну пробу з гістаміном. Який препарат слід підготувати для надання екстреної допомоги при позитивному результаті проби?
A. Мезатон
B. Піпольфен
C. Ніфедипін
D. Фентоламін *
E. Преднізолон
489. Хвора 50-ти років, яка страждає на хворобу Аддісона (виникла після перенесеного туберкульозу легень у юному віці), під час пожежі в квартирі сильно налякалася і знепритомніла. Хвора бліда, холодна, пульс ниткоподібний, частота серцевих скорочень - 120/хв., артеріальний тиск - 60/30 мм рт.ст. Яке ускладнення виникло у хворої?
A. Гостра наднирникова недостатність*
B. Тиреотоксичний криз
C. Синдром Морганьї-Адамса-Стокса
D. Гострий інфаркт міокарда
E. Тампонада серця
490. Хвора 14-ти років протягом останнього року різко додала в масі 7 кг, у неї частий головний 6іль, загальна слабкість. Об’єктивно: накопичення жирової клітковини більш виражене на шиї, грудній клітці, животі. На бокових поверхнях живота смуги розтягу. Молочні залози розвинені недостатньо, менструації відсутні, спостерігається оволосіння за чоловічим типом. АТ-160/100 мм рт.ст., ЧСС- 92/хв. На рентгенограмах спостерігається виражений остеопороз, розширене турецьке сідло. Клінічний діагноз:
A. Хвороба Іценка-Кушинга*
B. Синдром Іценка-Кушинга
C. Пубертатний диспітуітаризм
D. Синдром Лоренса-Муна-Барде-Бідля
E. Синдром Штейна-Левенталя
491. Хвора 45-ти років доставлена машиною швидкої допомоги зі скаргами на різку загальну слабкість, нудоту, блювання, біль у животі. Останнім часом відзначає зниження апетиту, схуднення. Об’єктивно: гіперпігментація шкіри, АТ - 70/45 мм рт.ст., брадикардія. В додаткових дослідженнях знижений вміст альдостерону, кортизолу в крові, знижена екскреція 17-КС та 17-ОКС з сечею, гіпонатріємія, гіпохлоремія, гіпокаліємія. Які лікувальні заходи потрібно вжити?
A. Призначення інсуліну
B. Призначення дієтотерапії з підвищеним вмістом кухарської солі
C. Призначення преднізолону
D. Призначення альдостерону
E. Призначення глюкокортикоїдів, мінералокортикоїдів, дієти з підвищеним вмістом кухарської солі *
492. Дівчинка 14-ти років скаржиться на відчуття стиснення в ділянці шиї, покашлювання, потовщення шиї. Об’єктивно: щитоподібна залоза дифузно збільшена, щільна під час пальпації, не болюча, поверхня гладка. При УЗД - тканина щитоподібної залози неоднорідна. Попередній діагноз: автоімунний тиреоїдит. Для підтвердження діагнозу слід визначати в плазмі крові:
A. Вміст паратгормону
B. Вміст кальцитоніну
C. Вміст гормону росту
D. Титр антитіл до тиреоглобуліну *
E. Вміст йоду в добовій сечі
493. У хворої 38-ми років відмічаються задишка, серцебиття, пітливість, стомлюваність, тремор кінцівок, безсоння. За останній місяць схудла на 10 кг. На ЕКГ - миготлива аритмія, тахісистолічна форма (ЧСС-105/хв). Який механізм ушкодження серця в даному випадку?
A. Атеросклеротичний кардіосклероз
B. Запальне пошкодження міокарда
C. Постміокардитичний кардіосклероз
D. D.Токсична дія на міокард надлишку тиреоїдних гормонів *
E. Пухлинний процес (міксома) у лівому передсерді
494. Хворий 30-ти років скаржиться на ожиріння, слабкість, сонливість,головний біль, зниження потенції, які відзначає протягом 4 років після перенесеної ГРВІ. Об’єктивно: зріст - 171 см, вага - 101 кг. Відкладення жиру переважно на плечах, тулубі. Шкіра суха, багряно-мармурова. АТ- 160/102 мм рт.ст. Рівень АКТГ підвищений. Який найбільш імовірний діагноз?
A. Гіпертонічна хвороба
B. Синдром Іценко-Кушінга
C. Ожиріння аліментарне
D. D.Хвороба Іценко-Кушінга*
E. Патологічний клімакс
495. У хворого 16-ти років при профогляді виявлено підвищення артеріального тиску до 150/90 мм рт.ст. Об’єктивно: зріст - 178 см, маса тіла - 90 кг. Розподіл жирової клітковини рівномірний. На шкірі живота, внутрішніх поверхонь стегон, плечей невелика кількість рожевих стрій. Стан внутрішніх органів без змін. Статевий розвиток відповідає вікові. Який найбільш імовірний діагноз?
A. Гіпоталамічний синдром пубертатного періоду *
B. Гіпертонічна хвороба
C. Вегето-судинна дистонія за гіпертонічним типом
D. Хвороба Іценка-Кушинга
E. Кортикостерома
496. До санпропускнику доставлена дитина 11-ти років, непритомна. Об’єктивно: дихання Кусмауля, знижений тонус очних яблук, серцеві тони глухі, аритмія. У крові: сечовина - 6,8 ммоль/л, залишковий азот - 17,3 ммоль/л, креатинін - 0,049 ммоль/л, загальний білірубін - 18,5 мкмоль/л за рахунок непрямого, АсАТ- 0,32 ммоль/л, АлАТ- 0,26 ммоль/л, цукор - 20 ммоль/л. Яка причина розвитку вказаної симптоматики?
A. Печінкова кома
B. Гостра ниркова недостатність
C. Гостра судинна недостатність
D. Гіпоглікемічна кома
E. Кетоацидотична кома *
497. Жінка 23-х років, що страждає на інсулінозалежний цукровий діабет, доставлена до відділення невідкладної терапії зі сплутаною свідомістю, неадекватною метушливою поведінкою, пітливістю, підвищеним слиновиділенням, тахікардією. Яке дослідження, у першу чергу, необхідно провести?
A. Аналіз крові на цукор *
B. Загальний аналіз крові
C. Електроліти плазми
D. Газовий склад артеріальної крові
E. Сечовина та креатинін крові
498. На момент огляду хворий непритомний, шкіра суха, гаряча, гіперемія обличчя. Дихання Кусмауля, запах ацетону в повітрі. Позитивні симптоми подразнення очеревини. Цукор крові - 33 ммоль/л. Який невідкладний захід потрібно зробити в першу чергу?
A. В/в інфузія неогемодезу з глютаміновою кислотою
B. В/в інфузія глюкози разом з інсуліном
C. Введення інсуліну пролонгованої дії
D. В/в інфузія інсуліну короткої дії *
E. В/в інфузія фізіологічного розчину натрію хлориду
499. Дитина 8-ми років, що страждає протягом 3-х років на цукровий діабет, доставлена у відділення в стані гіперглікемічної коми. Первинну дозу інсуліну слід призначити із розрахунку:
A. 0,1-0,2 ОД/кг маси тіла на годину *
B. 0,05 ОД/кг маси тіла на годину
C. 0,2-0,3 ОД/кг маси тіла на годину
D. 0,3-0,4 ОД/кг маси тіла на годину
E. 0,4-0,5 ОД/кг маси тіла на годину
500. Хворому на цукровий діабет І типу, якого доставили в реанімаційне відділення в стані кетоацидотичної коми, в перші три години в якості лікування внутрішньовенно введено: фізіологічний розчин 1,2 л, розчин Рінгера 400 мл, розчин калію хлориду 7,5% 200 мл, кокарбоксилаза 5 мл. Який ще засіб обов’язково має бути введений хворому?
A. 10% розчин кальцію хлориду
B. Еритроцитарна маса
C. 4% розчин натрію гідрокарбонату *
D. Плазма крові
E. Промедол
501. У Жінки 23-х років після перенесеного стресу з’явилися спрага, полідипсія, поліурія, схудла, наростала слабкість, потім з’явилися нудота, блювота, сонливість, знепритомніла. Госпіталізована. Глікемія - 28 ммоль/л, ацетон в сечі різко позитивний. Розпочато лікування кетоацидотичної коми. Коли доцільно розпочати профілактику гіпоглікемії шляхом введення 5% розчину глюкози?
A. Після зниження рівня глікемії до 13-14 ммоль/л*
B. Через 2 години після початку інсулінотерапії
C. Після відновлення свідомості хворої
D. Після нормалізації рівня глікемії
E. При швидкості зниження рівня глікемії понад 5 ммоль/л за годину
502. Хвора на цукровий діабет 64-х років лікувалась метформіном. У зв’язку з підвищеним артеріальним тиском приймала сечогінні. Поступово ефективність діуретика знизилась, з’явились нудота, блювання. Контакт з хворою утруднений. Шкіра суха. Запах ацетону відсутній. АТ- 180/100 мм рт.ст. Тони серця глухі. Ps- 98/хв. Дихання везикулярне. Живіт болючий в епігастрії. Печінка +4 см. Глюкоза крові 48 ммоль/л, Nа- 156 ммоль/л, К- 5,2 ммоль/л, сечовина - 15 ммол/л. З якого фармакологічного підходу слід починати?
A. Корекція артеріального тиску за допомогою сульфата натрію
B. Корекція вмісту N a+ у крові
C. Призначення бікарбонату натрію
D. Невідкладна гідратація хворої *
E. Перевести хвору на лікування протамінцинк інсуліном
503. Хворий 32-х років скаржиться на різку загальну слабкість, болі в животі, нудоту, блювання, запаморочення, виражене схуднення. Об’єктивно: шкіра кольору інтенсивної засмаги. Ps- 100/хв., ритмічний, слабкого наповнення, АТ- 70/30 мм рт.ст. Цукор крові - 3,0 ммоль/л. Для лікування даного стану використовується:
A. Введення фізіологічного розчину хлориду натрію і великих доз гідрокортизону *
B. Внутрішньовенне введення адреналіну та інших адреноміметиків
C. Введення морфіну для зняття больового синдрому
D. Введення фентоламіну або тропафену
E. Введення нітрогліцерину, сечогінних
504. Хворий на цукровий діабет 65-ти років почав прийом антибіотиків з приводу пневмонії та за відсутності апетиту відмінив глібенкламід. Незабаром посилилась спрага, з’явились сонливість, судоми м’язів гомілок. Знепритомнів, був госпіталізований. Об’єктивно: свідомість відсутня, шкіра суха. Тонус очних яблук знижений, дихання поверхневе, прискорене. Глюкоза крові - 36 ммоль/л. Реакція сечі на ацетон негативна, на глюкозу - позитивна. Визначте стан хворого:
A. Лактацидемічна кома
B. Кетоацидотична кома
C. Алергічна реакція уповільненої дії
D. Церебральна кома
E. Гіперосмолярна кома *
505. Хворий 26-ти років скаржиться на різку м’язову слабкість, запаморочення, розлитий біль у животі, нудоту, блювання, яке не покращує стан хворого. Захворювання почалося поступово 6 місяців тому. Посилювалася загальна слабкість, потемніла шкіра. Стан різко погіршився після ГРЗ; виникли біль у животі та часте блювання. Об’єктивно: шкіра суха, дифузно пігментована. Тони серця різко послаблені, ЧСС- 60/хв., АТ- 80/40 мм рт.ст. Живіт дещо болючий в епігастральній ділянці. У крові: лейк.- 8,1*109/л, глюкоза - 3,0 ммоль/л. Який найбільш імовірний діагноз?
A. Хронічна надниркова недостатність. Аддісонічний криз *
B. Гострий панкреатит
C. Інфекційно-токсичний шок
D. Гостре харчове отруєння
E. Гострий холецистит
506. Хворий 34-х років протягом 7-ми років страждає на туберкульоз легень; скаржиться на м’язову слабкість, схуднення, проноси, почащене сечовипускання. Об’єктивно: гіперпігментація шкіри, ясен, внутрішніх поверхонь щік. АТ- 90/58 мм рт.ст. У крові: ер.-3,1*1012/л, Hb- 95 г/л, КП- 0,92; лейк.-9,4*109/л , е.- 7, с.- 45, п.- 1, л.- 40, м.-7, N a+- 115 ммоль/л, К+- 7,3 ммоль/л. Який найбільш вірогідний діагноз?
A. Феохромоцитома
B. Первинна недостатність кори наднирників *
C. Первинний гіперальдостеронізм
D. Вроджена гіперплазія кори наднирників
E. Нецукровий діабет
507. Хвора 43-х років госпіталізова на в тяжкому стані. Хворіє на хворобу Аддісона. Постійно приймала преднізолон. Протягом тижня припинила прийом. Об’єктивно: сопорозний стан, шкіра та видимі слизові пігментовані, тургор шкіри та м’язів знижений. Тони серця приглушені, почащені, АТ 60/40 мм рт.ст., ЧСС96/хв. У крові: Na 120 ммоль/л, K5,8 ммоль/л. Дефіцит якого гормону грає провідну роль у розвитку зазначеного ускладнення?
A. Норадреналін
B. Кортикотропін (АКТГ)
C. Адреналін
D. Кортизол *
E. Андростендіон
508. На першу добу після операції з приводу дифузного токсичного зобу у хворої виникли скарги на утруднення дихання, холодний піт, слабкість. Об’єктивно: шкіра бліда, температура тіла 38,5oC, ЧДР- 25/хв., Ps- 110/хв., АТ-90/60 мм рт.ст. Яке ускладнення раннього післяопераційного періоду розвинулося у хворої?
A. Гострий тиреоїдит
B. Гіпотиреоїдний криз
C. Післяопераційна тетанія
D. Тиреотоксичний криз *
E. Стиснення трахеї гематомою
509. Дитина 5-ти років поступила в лікарню із скаргами на температуру 38oC та біль у правому боці. Відомо, що хворіє тиждень. Об’єктивно: стан тяжкий, що обумовлено інтоксикацією та дихальною недостатністю за змішаним типом. Перкуторно: праворуч нижче кута лопатки тупий звук, аускультативно: жорстке дихання, під лопаткою праворуч - відсутність дихальних шумів. Лейкоцитоз з нейтрофільним зсуванням ліворуч, підвищена швидкість осідання еритроцитів (ШОЕ). Ваш діагноз:
A. Плеврит *
B. Пневмонія
C. Обструктивний бронхіт
D. Апендицит
E. Стафілококова деструкція легень
510. Чоловік 38-ми років захворів 2 тижні тому, з’явився кашель, слабкість, підвищилася температура до 38,0oC. Стан різко погіршився до кінця 1-го тижня, коли з’явилися остуда, проливний піт, надвечір температура підвищилася до 39,0oC. За 2 дні до госпіталізації у хворого під час кашлю виділилася велика кількість смердючого харкотиння з кров’ю, після чого стан хворого покращився. Пульс - 80/хв., частота дихання - 20/хв., температура тіла - 37,6oC. Які зміни можливі на рентгенограмі грудної порожнини?
A. Наявність порожнини з горизонтальним рівнем рідини *
B. Однорідна округла тінь в легеневому полі
C. Зміщення середостіння в сторону гомогенної тіні
D. Тінь в нижньому відділі з косою верхньою межею
E. Затемнення частки легені
511. Жінка 50-ти років скаржиться на підвищення артеріального тиску, головний біль, нудоту. З анамнезу відомо, що 15 років хворіє на ХОЗЛ. Об’єктивно: почервоніння обличчя, артеріальний тиск - 170/120 мм рт.ст. Тони серця підсилені. Пульс - 76/хв., ритмічний. В легенях на тлі жорсткого відтінку везикулярного дихання велика кількість сухих розсіяних хрипів. Який засіб контролю артеріального тиску буде найбільш показаним?
A. Амлодипін *
B. Пропранолол
C. Фуросемід
D. Клофелін
E. Каптоприл
512. Хворому 54 роки. Впродовж року лікується з приводу недиференційованої форми раку легень. Наразі приєдналися відчуття тяжкості та болючість у правому підребер’ї. Який метод діагностики буде найбільш інформативним в даному випадку?
A. Комп’ютерна томографія органів черевної порожнини *
B. Радіоізотопна гепатографія
C. Вазографія печінки
D. Діагностична лапароскопія
E. Ультразвукова біолокація з прицільною пункційною біопсією
513. Забійник вугільної шахти 38-ми років, стаж 15 років, скаржиться на кашель з виділенням слизового харкотиння темного кольору, задуху при фізичному навантаженні, біль у грудях під час дихання. Аускультативно: жорстке дихання, сухі та вологі хрипи. На рентгенограмі: бронхо-судинний малюнок посилений, деформований, поодинокі вогнищеві тіні діаметром до 1-3 мм в середніх та нижніх відділах легень, корені розширені, ущільнені. Функція зовнішнього дихання порушена за обструктивним типом. Встановіть попередній діагноз:
A. Антракоз
B. Бронхопневмонія
C. Хронічне обструктивне захворювання легень*
D. Туберкульоз
E. Талькоз
514. В клініку поступив хворий 18-ти років зі скаргами на виражену задишку, кашель, свербіння шкіри. Захворів гостро, близько години тому після прийому анальгіну. З дитинства – кропивниця, аспiринова астма. Об’єктивно: параорбітальний набряк, почервоніння та набряк обличчя. Дихання свистяче. Частота пульсу – 96 хв., артеріальний тиск – 80/50 мм рт.ст. Препаратом невідкладної допомоги буде:
A. Преднізолон*
B. Еуфілін
C. Супрастин
D. Строфантин
E. Дофамін
515. Хворому 27-ми років з двостороннім гідротораксом неодноразово проводили плевральні пункції з обох сторін. Після чергової пункції – погіршення стану, лихоманка, біль у грудях. Наступного дня під час плевральної пункції справа одержано гній. Встановлено діагноз: правостороння гостра емпієма плеври. Який механізм виникнення даного ускладнення?
A. Контактно-аспіраційний *
B. Лімфогенний
C. Гематогенний
D. Імплантаційий
E. Повітряний
516. Хворий 57-ми років перебуває на лікуванні з приводу політравми. Через 8 діб виникли скарги на виражений кашель з виділенням гнійного харкотиння, виражену задишку, підвищення температури до 38,8oC. В анамнезі: хронічний бронхіт, палить 20 років. Об’єктивно: в легенях вислуховується жорстке дихання, в нижніх відділах правої легені - вологі дрібнопухирчасті хрипи. Проба на ВІЛ – негативна. Який дiагноз у даного хворого?
A. Нозокоміальна пневмонія*
B. Позагоспітальна пневмонія
C. Аспіраційна пневмонія
D. Пневмонія осіб з імунодефіцитом
E. Інфекційне загострення бронхіту
517. Жінка 65-ти років хвора на хронічне обструктивне захворювання легень із загостреннями хвороби щонайменше двічі на рік. Останнє загострення з підвищенням температури та гнійним харкотинням було проліковане 3 тижні тому. Яка тактика ведення хворої щодо вторинної імунопрофілактики загострень та прогресування дихальної недостатності?
A. Вакцинація проти пневмококу та проти грипу*
B. Вакцинація проти гемофільної інфекції типу В
C. Призначення гомологічного імуноглобуліну
D. Вакцинація БЦЖ після негативного результату проби Манту
E. Усі щеплення протипоказані
518. Хвора 37-ми років, хімік-технолог. Турбує поява синців на животі, стегнах, гомілках після невеликих травм або без причини. Під час огляду виявлені численні дрібні та дещо більші синці, які місцями зливаються (від 1х1 до 4х5 см). Інших змін немає. Менструація триває до 7 днів. Селезінка не пальпується. В крові: Нb - 92 г/л, лейкоцити - 7,2х109/л, тромбоцити – 6х109/л, швидкість осідання еритроцитів - 33 мм/год. Який патогенез даного захворювання?
A. Скорочення тривалості життя тромбоцитів*
B. Зниження рівня антигемофільного глобуліну
C. Зниження рівня протромбіну крові
D. Зниження рівня фібриногену
E. Підвищення фібринолітичної активності
519. У 10-річного хлопчика, хворого на гемофілію, спостерігаються явища гострої респіраторної вірусної інфекції з лихоманкою. Який з наведених препаратів, що вводяться із жарознижувальною метою, є протипоказаним цьому хворому?
A. Ацетилсаліцилова кислота *
B. Дротаверин
C. Піпольфен
D. Парацетамол
E. Ібупрофен
520. Хлопчик 10-ти років звернувся до лікаря зі скаргами на загальну слабкість, швидку втомлюваність, дратівливість, зниження працездатності, кровоточивість ясен, петехії на ногах. Недостатність якого вітаміну може мати місце у даному випадку?
A. Аскорбінова кислота *
B. Тіамін
C. Рибофлавін
D. Вітамін A
E. Вітамін D
521. Хвора 64-х років скаржиться на загальну слабкість, шум у голові, захриплість голосу. Об’єктивно: блідість з жовтяничним відтінком, язик червоний зі згладженими сосочками, асиметрія тактильної і больової чутливості. Пульс - 120/хв., артеріальний тиск - 80/50 мм рт.ст. Пальпується селезінка. У крові: Нb 58 г/л, еритроцити - 1,2х1012/л, лейкоцити - 2,8х109/л, тромбоцити - 140х109/л, швидкість осідання еритроцитів - 17 мм/год, анізоцитоз, пойкілоцитоз - виражені (++). Яке дослідження буде вирішальним у з’ясуванні генезу анемії?
A. Стернальна пункція*
B. Непряма проба Кумбса
C. Пряма проба Кумбса
D. Фіброгастроскопія
E. Люмбальна пункція
522. Хворий 20-ти років пройшов курс поліхіміотерапії з приводу гострого лімфобластного лейкозу. Яка морфологічна картина кісткового мозку може свідчити про настання ремісії?
A. Вміст бластних клітин до 5% *
B. Вміст бластних клітин до 15%
C. Вміст бластних клітин до 10%
D. Вміст бластних клітин до 1%
E. Відсутність бластних клітин
523. Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди потерпілий отримав множинні переломи кінцівок та кісток тазу. В анамнезі: гемофілія А. Під час обстеження формуються гематоми на ушкоджених ділянках. Стан погіршується. Артеріальний тиск - 90/50 мм рт.ст. Вкажіть найбільш доцільну комбінацію інфузійних засобів для лікування пацієнта після застосування поліглюкіну та сольових розчинів:
A. Кріопреципітат, еритроцитарна маса *
B. Свіжозаморожена плазма, альбумін
C. Еритроцитарна маса, альбумін
D. Кріопреципітат, глюкоза
E. Еритроцитарна маса
524. Дівчинка 13-ти років протягом 5-ти років скаржиться на біль у правому підребер’ї, що віддає у праву лопатку, напади болю пов’язані з порушенням дієти, вони нетривалі, легко знімаються спазмолітичними засобами. Під час нападу болю пальпація живота болюча, максимально в точці проекції жовчного міхура. З найбільшою імовірністю у хворого має місце:
A. Дискінезія жовчовивідних шляхів *
B. Хронічний холецистит
C. Хронічний гастродуоденіт
D. Хронічний панкреатит
E. Виразкова хвороба 12-палої кишки
525. Хворий 58-ми років скаржиться на здуття кишечника, закрепи, різку слабкість, схуднення. Впродовж останнього місяця випорожнення лише після прийому проносних. Під час пальпації живота спостерігається щільне утворення у лівій здухвинній ділянці. Який найбільш імовірний діагноз?
A. Рак сигмоподібної кишки*
B. Рак сліпої кишки
C. Пухлина брижі товстої кишки
D. Пухлина заочеревинного простору зліва
E. Рак лівого сечоводу
526. Підліток 16-ти років скаржиться на періодичне виникнення слабкості, запаморочення, відчуття важкості у лівому підребер’ї. Шкірні покриви і видимі слизові оболонки жовтяничні. Баштовий череп. Печінка +2 см, нижній полюс селезінки на рівні пупка. У крові: еритроцити - 2,7х1012/л, Hb - 88 г/л, лейкоцити - 5,6х109 г/л, швидкість осідання еритроцитів - 15 мм/год. Вкажіть найбільш імовірну зміну рівня білірубіну у даного хворого:
A. Підвищення вільного білірубіну *
B. Підвищення зв’язаного білірубіну
C. Підвищення обох фракцій білірубіну
D. Зниження зв’язаного білірубіну
E. Зниження вільного білірубіну
527. Хвора 37-ми років скаржиться на постійний тупий біль в підребер’ях з іррадіацією в спину, який посилюється після їжі. Турбує здуття живота, часті випорожнення з домішками неперетравленої їжі. Хворіє понад 5 років, схудла на 15 кг. Об’єктивно: помірне здуття живота, болючість в зоні Шоффара, точках Дежардена, Мейо-Робсона. Який з методів дослідження буде найбільш інформативним для підтвердження зовнішньосекреторної недостатності підшлункової залози?
A. Копрограма*
B. Пероральна холецистографія
C. Ретроградна панкреатографія
D. ЕФГДС
E. Ультразвукове дослідження (УЗД) органів черевної порожнини
528. Хвора 50-ти років скаржиться на напад болю у правому підребер’ї, блювання з домішками жовчі, впродовж 5-ти років турбував біль у епігастрії, нудота, порушення випорожнення. Об’єктивно: частота серцевих скорочень - 92/хв. Підвищеної повноти, язик обкладений, іктеричні склери. Живіт м’який, болючий у проекції жовчного міхура, локальне м’язове напруження у правому підребер’ї, позитивний симптом Мерфі. В загальному аналізі крові: лейкоцити - 9,6х109/л, швидкість осідання еритроцитів - 14 мм/год. Яке дослідження доцільно призначити для підтвердження діагнозу в даному випадку?
A. Ультразвукове дослідження жовчного міхура *
B. Сцинтіграфію печінки
C. Бактеріологічне дослідження жовчі
D. Холецистографію
E. Ретроградну холангіопанкреатографію
529. Дитина 1,5 років народилася з масою тіла 3100 г, довжиною 51 см. Годувалася грудьми. Після введення прикорму (вівсяна каша) перестала набирати вагу, з’явилися випорожнення з неприємним запахом у великій кількості. Об’єктивно: явища гіпотрофії ІІ ст., блідість шкіри, великий живіт. Який найбільш імовірний діагноз?
A. Целіакія *
B. Проста диспепсія
C. Муковісцидоз
D. Кишкова інфекція
E. Глистна інвазія
530. У дівчинки 12-ти років хронічний вірусний гепатит С впродовж 7-ми років. Стан погіршився за останні 6 місяців. Схудла, з’явилася жовтяничність шкірних покривів і склер. Виражене свербіння шкіри, судинні ”зірочки”, носові кровотечі. Асцит. Печінка +4 см, селезінка на рівні пупкової лінії. З розвитком якого синдрому пов’язане виражене свербіння шкіри у хворої?
A. Холестаз *
B. Гіперспленізм
C. Набряково-асцитичний синдром
D. Портальна гіпертензія
E. Гепатоцелюлярна недостатність
531. Дитина 7-ми місяців доставлена у хірургічне відділення через 8 годин після захворювання зі скаргами на напади неспокою, біль у животі, одноразове блювання. Об’єктивно: у правій половині живота пальпується пухлиноподібне утворення. При ректальному дослідженні - кров у вигляді ”малинового желе”. Яке захворювання можна припустити?
A. Інвагінація *
B. Подвоєння кишечника
C. Пухлина черевної порожнини
D. Глистна інвазія
E. Ентерокістома
532. У дівчинки 3-х місяців діарея та гіпотрофії. Народилася з масою 3300 г. З 2-х місяців переведена на штучне вигодовування коров’ячим молоком. Шкіра суха, м’язовий тонус знижений, випорожнення рідкі, зеленуваті, смердючі. У копрограмі багато нейтрального жиру. Хлориди поту - 70 мекв/л. Яке захворювання найбільш імовірне?
A. Муковісцидоз *
B. Непереносимість білку коров’ячого молока
C. Кишкова інфекція
D. Дисахаридна недостатність
E. Целіакія
533. Хворий 48-ми років госпіталізований з нападами судом. Багато років страждає на виразку 12-ти палої кишки (ДПК). Протягом останнього місяця спостерігає щоденне блювання, схуд на 20 кг. Об’єктивно: хворий виснажений. В епігастральній ділянці визначається ”шум плеску”. Нижня межа шлунка на рівні гребінцевої лінії. Лабораторно: загальний білок - 47 г/л; K - 2,1 ммоль/л, Na - 118 ммоль/л, Ca - 1,6 ммоль/л, хлориди - 82 ммоль/л, гематокрит - 64%. Який попередній діагноз?
A. Декомпенсований стеноз воротаря *
B. Кровоточива виразка 12-ти палої кишки
C. Субкомпенсований стеноз воротаря
D. Малігнізована виразка шлунка
E. Компенсований стеноз воротаря
534. Пацієнт 60-ти років скаржиться на практично постійне відчуття важкості та переповнення в епігастрії, що посилюється після їжі, відрижку з тухлим запахом, іноді блювання з’їденою 1-2 дні тому їжею, схуднення. 12 років тому вперше виявлена виразка пілоричного каналу. Спостерігав періодичний ”голодний” біль, з приводу якого приймав ранітидин. Погіршення протягом 3-х місяців. Об’єктивно: визначається ”шум плескоту” в епігастрії. Про яке ускладнення йдеться?
A. Стеноз пілоруса*
B. Пенетрація виразки шлунка
C. Функціональний спазм воротаря
D. Стороннє тіло шлунка (безоар)
E. Малігнізація виразки шлунка
535. У хворої 45-ти років з мегалобластною анемією при ендоскопічному дослідженні з біопсією слизової оболонки шлунка виявлені атрофічні ділянки дифузного характеру в фундальній частині шлунка. Який провідний механізм розвитку даного захворювання?
A. Аутоімунний (антитіла до обкладочних клітин)*
B. Н. pylorі - інфекція
C. Променеве ураження
D. Хімічне ураження
E. Застосування НПЗП
536. Хвора 65-ти років госпіталізована в реанімаційне відділення в коматозному стані. Хворіє на цукровий діабет ІІ-го типу 10 років. Останні 2 тижні спостерігалися виражена поліурія, полідипсія. Глюкоза сироватки крові - 30 ммоль/л, рН артеріальної крові - 7,3. Осмолярність плазми крові - 350 мОсм/л. Хворій встановлено діагноз: діабетична гіперосмолярна кома. Який основний патогенетичний механізм коми?
A. Дегідратація *
B. Гіпокоагуляція
C. Гіпонатріємія
D. Підвищення канальцевої реабсорбції
E. Підвищення клубочкової фільтрації
537. Дівчинка 14-ти років скаржиться на порушення сну, зниження маси тіла, серцебиття, кардіалгії, стомлюваність. Спостерігається гіперплазія щитоподібної залози ІІ ст., екзофтальм. Які порушення гормонального рівня найбільш характерні для цього захворювання?
A. Підвищення тироксину і трийодтироніну *
B. Підвищення тиреотропного гормону
C. Підвищення рівня йоду, що пов’язаний з білком
D. Зниження тироксину
E. Зниження трийодтироніну
538. Хворий вводить інсулін в латеральні поверхні плечей, живіт та стегна. Найкомфортніше відчуває себе при введенні препарату в живіт. Чим це може бути зумовлено?
A. Швидкістю всмоктування інсуліну *
B. Зручністю введення інсуліну в живіт
C. Меншою кількістю нервових рецепторів
D. Самонавіюванням
E. Доступністю введення ін’єкцій
539. Хвора 63-х років оперована з приводу багатовузлового еутиреоїдного зобу великих розмірів. З технічними труднощами вимушено виконана субтотальна резекція обох часток щитоподібної залози. На 4-й день після операції з’явилися судоми м’язів обличчя і верхніх кінцівок, біль в животі. Позитивні симптоми Хвостека і Труссо. Чим найімовірніше зумовлений такий стан хворої?
A. Недостатність паращитоподібних залоз *
B. Післяопераційний гіпотиреоз
C. Тиреотоксичний криз
D. Пошкодження зворотнього нерву
E. Трахеомаляція
540. Жінка 72-х років хворіє на цукровий діабет ІІ типу, супутня патологія - гіпертонічна хвороба ІІ ст., серцева недостатність ІІ Б ст. Використовує метформін. Напередодні перенесла гіпертонічний криз після чого з’явилися різка слабкість, міалгії, збільшилася спрага, сухість у роті, поліурія. Артеріальний тиск - 140/95 мм рт.ст., частота серцевих скорочень - 98/хв., набряки та запах ацетону відсутні. Які заходи слід вжити для хворої,щоб попередити розвиток коматозного стану?
A. Відміна метформіну, призначення інсуліну короткої дії*
B. Збільшення дози метформіну в два рази
C. Використання гіпотонічного розчину хло- риду натрію
D. Додаткове призначення пролонгованого інсуліну
E. Призначення глібенкламіду
541. Хвора 54-х років скаржиться на мерзлякуватість, сонливість, слабкість. В минулому лікувалася з приводу аутоімунного вузлового зоба. За рік її стан погіршився: з’явилася слабкість, набрала вагу, стала повільною. Щитоподібна залоза - І ст. Шкіра холодна, суха, бліда, язик потовщений. Голос захриплий. Тони серця ритмічні, глухі, частота серцевих скорочень - 56/хв., живіт здутий. Випорожнення - закрепи. Який препарат слід призначити для профілактики значного збільшення щитоподібної залози?
A. Тироксин*
B. Мерказоліл
C. Преднізолон
D. Радіоактивний йод
E. Метилтіоурацил
542. У хворого 52-х років, який звернувся до гастроентеролога з приводу виразки шлунка, виявлено диспластичне ожиріння, стриї на животі та стегнах. Артеріальний тиск - 170/100 мм рт.ст. В ході лабораторного обстеження виявлено підвищений рівень кортизолу, помірно знижений рівень АКТГ. Встановіть діагноз:
A. Синдром Іценка-Кушинга*
B. Хвороба Іценка-Кушинга
C. Аліментарне ожиріння
D. Гіпоталамічний синдром з ендокриннообмінними порушеннями
E. Синдром Золінгера-Еллісона
1. До лабораторних ознак активної фази ревматизму відноситься
A. Підвищення вмісту фібриногену
B. Підвищення титру АСЛ – 0
C. Прискорення ШОЕ
D. Підвищення вмісту альфа – 2 глобулінів
E. Всі вище згадані*
2. Метою біцілінопрофілактики у хворого на ревматизм є попередження:
A. Порушення ритму серця
B. Застійної серцевої недостатності
C. Формування вади серця
D. Попередження ревмоатак
E. Все вірно*
3. Етіотропним препаратом для лікування активної фази ревматизму є:
A. Аспірин
B. Бензилпеніцилін*
C. Індометацин
D. Преднізолон
E. Делагіл
4. Для якого віку найбільш характерний початок захворювань на ревматизм?
A. 1 – 3 роки
B. 7 – 14 років*
C. 40 – 45 років
D. Більше 60 років
E. В будь якому віці
5. Ураження яких органів і систем не є характерним для ревматизму?
A. Серцево-судинної системи
B. Нервової системи
C. Суглобів
D. Кровотворної системи *
E. Шкіри
6. Вкажіть ознаку найбільш частого ураження нервової системи при ревматизмі
A. Поліневрит
B. Мала хорея *
C. Судомні напади
D. Периферичні паралічі
E. Порушення мозкового кровоточу
7. Результатом ревматичного ураження серця не може бути:
A. Ендокардит
B. Міокардит
C. Перикардит
D. Панкардит
E. Міокардіодистрофія*
8. Препарати яких груп застосовуються для патогенетичної терапії запалення за тяжкого перебігу ревматичної лихоманки?
A. Глюкокортикоїди*
B. Антидепресанти
C. Амінохінолінові похідні
D. Нестероїдні протизапальні препарати
E. Препарати, що покращують метаболізм в міокарді
9. Яким антибактеріальним засобам слід відати перевагу при етіотропному лікуванні ревматизму?
A. Цефалоспоринам
B. Вибір антибіотика немає суттєвого значення
C. Антибіотики групи пеніціліна*
D. Антибіотики групи нітрофуранів
E. Антибіотики групи макролітів
10. Показанням для призначення глюкокортикоїдів при ревматизмі є:
A. Неактивна фаза ревматизму
B. І ступінь ревматичного процесу
C. ІІІ ступінь ревматичного процесу*
D. Ревматичний міокардит
E. Латентний перебіг ревматизму
11. Вказати нехарактерні для ревматизму зміни шкіри:
A. Кропив’янка
B. Вузлова ерітема
C. Кільцеподібна еритема
D. Підшкірні вузлики
E. Геморагічна висипка на шкірі*
12. Виникнення ревматизму пов’язано з перенесеною інфекцією, який визваний:
A. Золотистим стафілококом
B. Синьогнійною палочкою
C. Бета – гемолітичним стрептококом групи «А»*
D. Вірусом Коксакі
E. Цитомегаловірусом
13. Латентний період між розвитком стрептококової інфекції і першою атакою ревматизму, буває частіше всього:
A. Менше одного тижня
B. 2-3 тижні*
C. Більше 6 тижнів
D. 8 тижнів
E. Більше 8 тижнів
14. Для ревматичного ендокардиту характерні такі ознаки :
A. Розширення меж серця
B. Приглушені тони
C. Систолічний шум на верхівці
D. Поява діастолічного шуму
E. Все вірно*
15. Які аускультативні феномени найбільш характерні для ревмокардиту, крім одного:
A. Порушення ритму і провідності
B. Глухі тони серця
C. Розчеплення І тону на верхівці серця
D. Акцент ІІ тону на легеневій артерії
E. Акцент ІІ тону на аорті*
16. Діагностувати активність ревматичного процесу допомагають такі лабораторні тести, крім одного:
A. Збільшення ЩОЕ і лейкоцитів
B. Підвищення рівня церуплазміну
C. Поява С – реактивного білку
D. Підвищення рівня альфа – 2 і гама-глобулінів
E. Гіпоглобулінемія*
17. Серологічно доказати перенесену стрептококову інфекцію можливо при ревматизмі у випадку:
A. Хореї
B. Поліартеріту
C. Ревмокардиту
D. Полісерозиту
E. Все перераховане може бути доказаним*
18. За тяжкої форми ревматизму мають місце:
A. Шуми в серці (ознаки вади серця)
B. Кардіомегалія
C. Застійна серцева недостатність
D. Порушення ритму серця
E. Все вірно*
19. Глюкокортикоїди призначаються при ревматизмі за умов:
A. Тяжкого ревмокардиту
B. Поліартриту
C. Хореї
D. Полісерозиту
E. У всіх перерахованих випадках призначаються*
20. Вторинну профілактику ревматизму необхідно проводить після атаки ревматизму на протязі:
A. 1-2 років
B. 3 років
C. 5 років і більше*
D. 10 років
E. Впродовж всього життя
21. Яка з наведених побічний дій може виникнути при застосуванні деяких нестероїдних протизапальних препаратів?
A. Виразкові ураження шлунку*
B. Гіперглікемія, схильність до ацидозу
C. Загострення вогнищ хронічної інфекції
D. Зниження ниркового кровотоку та розвиток ниркової недостатності
E. Підвищення артеріального тиску
22. Яким антибактеріальним засобам слід віддати перевагу при етіотропному лікуванні ревматизму?
A. Цефалоспоринам
B. Вибір антибіотика немає суттєвого значення
C. Антибіотикам групи пеніціліна*
D. Антибіотикам групи нітрофуранів
E. Макролідам
23. При тяжкій формі ревматизму мають місце:
A. Шуми в серці (ознаки вади серця)
B. Кардіомегалія
C. Застійна серцева недостатність
D. Порушення ритму серця
E. Все вірно*
24. Показання до вторинної профілактики ревматизму:
A. Гострий ревматизм, що був перенесений після 18 років
B. Мала хорея
C. Сформована вада серця
D. Усі випадки перенесеного гострого ревматизму*
E. Гострий ревматизм, що був перенесений в дитинстві
25. При лікуванні тяжкого ревмокардиту преднізолон призначаються в початковій добовій дозі:
A. 5 – 10мг
B. 20 – 40мг
C. 40-60 мг*
D. понад 100 мг
E. 60-80 мг
26. Які з наведених лабораторних показників вказують на активність ревматичного процесу?
A. Лімфоцитоз
B. Нейтрофільний лейкоцитоз*
C. Гіпоглобулінемія
D. Лімфопенія
E. Агранулоцитоз
27. Діагностувати активність ревматичного процесу допомагають всі лабораторні тести, крім:
A. Збільшення ШОЕ і лейкоцитів
B. Зниження титру антистрептокових тіл*
C. Поява С – реактивного білку
D. Підвищення рівня альфа – 2 і гама-глобулінів
E. Підвищення рівня сіалових кислот
28. Атеросклероз – це хронічне захворювання, що характеризується виникненням в стінці артерій вогнищ ліпідної інфільтрації і розростанням сполучної тканини з появою:
A. Фіброзних бляшок, що звужують просвіт судин та порушують кровотік*
B. Некрозу судинної стінки
C. Ішемії судинної стінки
D. Вазоспастичної реакції
E. Телеангіектазій
29. Судини якого типу та калібру переважно вражаються при атеросклерозі:
A. Дрібні артерії та венули
B. Артерії та вени середнього діаметру
C. Аорта та її гілки*
D. Капіляри
E. Лімфатичні судини.
30. До факторів серцево-судинного ризику, що модифікуються, належать:
A. Дисліпідемії
B. Артеріальна гіпертензія
C. Паління
D. Порушення вуглеводневого та жирового обміну (гіперглікемія, цукровий діабет, ожиріння)
E. Все перераховане*
31. До факторів серцево-судинного ризику, що не модифікуються, відносять:
A. Вік
B. Стать
C. Підвищення артеріального тиску
D. Вірні варіанти відповіді А та Б*
E. Ожиріння.
32. Холестерин в крові транспортується, насамперед, за допомогою:
A. Ліпопротеїдів низької щільності*
B. Ліпопротеїдів високої щільності
C. Ліпопротеїдів дуже низької щільності
D. Хіломікронів
E. Ліпопротеїдів проміжної щільності
33. Норма загального холестерину та холестерину ліпопротеїдів низької щільності у хворих з серцево-судинними захворюваннями:
A. ≤5,0 та ≤3,0
B. ≤4,5 та ≤2,5 *
C. ≤5,5 та ≤3,5
D. ≤6,0 та ≤3,0
E. Норми не встановлені
34. Неінвазивні методи діагностики атеросклерозу всі, крім одного:
A. Рентгенографія
B. Ангіографія*
C. Ультразвукове дослідження судин
D. Комп’ютерна томографія
E. Магнітно-резонансна томографія
35. Який з перерахованих факторів викликає звуження периферійних артерій:
A. Збудження бета-адренерічних рецепторів артерій
B. Ренін
C. Збудження альфа-адренергічних рецепторів артерій*
D. Аденозин
E. Гістамін
36. Яке з перерахованих серцево-судинних захворювань є причиною симптоматичної артеріальної гіпертензії:
A. Атеросклероз вінцевих артерій серця
A. Коарктація аорти*
B. Атероклеротичний кардіосклероз
C. Міокардити
D. Дефекти міжшлуночкової перетинки
37. Підвищення рівня реніна в плазмі крові свідчить про наявність:
A. Феохромоцитоми
B. Нефрогенної гіпертензії*
C. Синдрому Кона
D. Есенціальної гіпертензії
E. Коарктації аорти
38. Ударний об’єм серця в нормі (вага 70 кг):
A. 10-20 мл
B. 30-40 мл
C. 60-80 мл*
D. 80-100 мл
E. 100-120 мл
39. Який клінічний симптом дозволяє запідозрити АГ при синдромі Кона:
A. Олігурія
B. Артеріальна гіпертензія резистентна до проведення гіпотензивної терапії
C. Гіпокаліємія*
D. Гіперглікемія
E. Центральне ожиріння
40. Основна причина артеріальної гіпертензії при феохромоцитомі:
A. Зменшення утворення в нирках депресорних речовин
B. Збільшення секреції адреналіну і норадреаліну*
C. Підвищення секреції реніну, збільшення утворення ангіотензіну II
D. Збільшення об’єму циркулюючої крові
E. Зменшення еластичності аорти.
41. Верхня межа норми систолічного АТ:
A. 119 мм.рт.ст.
B. 139 мм.рт.ст.*
C. 154 мм.рт.ст.
D. 159 мм.рт.ст.
E. 179 мм.рт.ст.
42. Яка з перерахованих клінічних ознак найбільш характерна для симптоматичної артеріальної гіпертонії при коартації аорти:
A. Зникнення пульсації обох стегнових артерій*
B. Зникнення пульсації однієї з променевих артерій
C. Систолічний шум в біляпупковій зоні
D. Систоло- діастолічний шум і акцент II тону в II міжребер’ї зліва
E. Різке зниження діастолічного артеріального тиску
43. Який інструментальний метод найбільш інформативний для діагностики реноваскулярної артеріальної гіпертензії:
A. Хромоцистоскопія
B. Оглядова рентгенографія органів черевної порожнини
C. УЗД нирок
D. Селективна рентгеноконтрастна ангіографія*
E. Рентгенографія турецького сідла
44. Найчастіша локалізація пухлини при хворобі Іценко-Кушинга:
A. Нирка
B. Мозкова речовина наднирників
C. Кіркова речовина наднирників
D. Передня частка гіпофізу *
E. Гіпоталамус
45. Причини гострої серцевої недостатності (СН):
A. Декомпенсація наявної СН (наприклад, при кардіоміопатії).
B. Інфаркт міокарда/нестабільна стенокардія з вираженою ішемією та ішемічною дисфункцією міокарда.
C. Інфаркт правого шлуночка (ПШ).
D. Тяжкий гострий міокардит.
E. Всі перераховані причини.*
46. Кардіогенний шок характеризується зниженням систолічного АТ менше рівня:
A. 90 мм рт. ст. *
B. 140 мм рт. ст.
C. 110 мм рт. ст.
D. 120 мм рт. ст.
E. Вірної відповіді немає
47. Для II класу гострої серцевої недостатності за класифікацією Killip характерно:
A. Немає клінічних ознак декомпенсації серця.
B. Хрипи в легенях, ритм галопу, легенева гіпертензія; застій у легенях з наявністю вологих хрипів у нижніх відділах легенів (нижче кута лопатки) з одного або двох боків.*
C. Набряк легенів з вологими хрипами над усією поверхнею.
D. Гіпотензія – систолічний АТ < 90 мм рт. ст., ознаки периферійної вазоконстрикції – олігурія, ціаноз, рясне потовиділення.
E. Кардіогенний шок.
48. Клінічні ознаки набряку легенів:
A. Кров’яниста піна з рота*
B. Гіперемія шкіри обличчя
C. Харкотиння серозного характеру
D. Брадикардія
E. Немає вірної відповіді
49. Найбільш характерною клінічною ознакою кардіальної астми є:
A. Наявність подовженого видиху
B. Дрібнопухирцеві вологі хрипи в нижніх відділах легенів*
C. Сухі свистячі хрипи
D. Кашель з виділеннях серозного харкотиння
E. Брадикардія
50. Невідкладна догоспітальна допомога при гострій лівошлуночковій недостатності полягає у призначенні:
A. Верапамілу
B. β-адреноміметиків (сальбутамол)
C. β-адреноблокаторів в максимальних дозах
D. Нітратів (нітрогліцерин)*
E. Інгібіторів АПФ (еналаприл)
51. Представником серцевих глікозидів є:
A. Дігоксин
B. Строфантин
C. Фуросемід
D. Метопролол
E. Вірно А та В*
52. Для III класу гострої серцевої недостатності за класифікацією Killip характерно:
A. Немає клінічних ознак декомпенсації серця.
B. Хрипи в легенях, ритм галопу, легенева гіпертензія; застій у легенях з наявністю вологих хрипів у нижніх відділах легенів (нижче кута лопатки) з одного або двох боків.
C. Набряк легенів з вологими хрипами над усією поверхнею.*
D. Гіпотензія – систолічний АТ < 90 мм рт. ст., ознаки периферійної вазоконстрикції – олігурія, ціаноз, рясне потовиділення.
E. Кардіогенний шок.
53. Препарати, що протипоказані для лікування гострої серцевої недостатності:
A. Морфін
B. Нітрогліцерин
C. Верапаміл*
D. Фуросемід
E. Добутамін
54. Вплив фуросеміду (лазіксу) на гемодинаміку:
A. Підвищення ОЦК
B. Підвищення після навантаження міокарду
C. Зменшення ОЦК*
D. Підвищення перед навантаження міокарду
E. Не впливає на ОЦК
55. Засобом першого вибору для лікування шлуночкової тахікардії в гострому періоді інфаркту міокарда є:
A. Кордарон. *
B. Новокаїнамід
C. Бета-блокатори
D. Лідокаїн
E. Препарати калію
56. На специфічність методів ферментативної діагностики інфаркту міокарда впливають:
A. Розміри інфаркту.
B. Термін від початку захворювання.*
C. Стать хворого
D. Наявність супутніх захворювань
E. Вік хворого
57. При неускладненому інфаркті міокарда субфебрильна температура з`являється:
A. Через кілька годин від початку захворювання
B. На другий день захворювання*
C. На 3 - 4 день захворювання
D. В більш пізні терміни
E. Ніколи не з’являється
58. Критеріями ефективності тромболітичної терапії у хворих з гострим інфарктом міокарда є:
A. Зменшення больового синдрому
B. Нормалізація АТ
C. Швидке повернення сегмента ST ЕКГ до ізолінії
D. Нормалізація рівня ферментів в крові
E. Все перераховане вірно*
59. У хворих з гострим інфарктом міокарда збільшується ризик виникнення фібриляції шлуночків за наявності:
A. Частої монотопної екстрасистолії
B. Частої політопної шлуночкової екстрасистолії
C. Групової шлуночкової екстрасистолії
D. Епізодів шлуночкової тахікардії*
E. Блокади серця
60. Найбільш частою формою інфаркту міокарда є:
A. Больова *
B. Астматична
C. Гастралгічна
D. Церебро-васкулярна
E. Безбольова
61. Ознаками гіповолемії при фізикальному обстеженні є перераховані, окрім:
A. Спадання підшкірних вен.
B. Зниження рівня пульсації внутрішньої яремної вени справа
C. Відсутність хрипів у легенях.
D. Ортопноє. *
E. Тахікардія
62. Підвищення активності тропонінів в сироватці крові при інфаркті міокарда спостерігається
A. За 1 -2 год.
B. За 4-6 год.
C. За 8-12 год *
D. За 24 год і більше
E. За три доби
63. Електрокардіографічними ознаками заднього інфаркту міокарда є:
A. Патологічний зубець Q, підйом сегмента ST і інверсія зубця Т в II, III, аVF-відведеннях.*
B. Зміщення сегмента ST у відведеннях VI, V2 вниз .
C. Підйом сегмента ST у відведеннях V3 -V4 , інверсія зубця Tв цих же відведеннях
D. Патологічний Q, підйом ST у відведенні aVL
E. Негативний зубець Т в стандартних відведеннях.
64. Тромбоемболія яких судин може бути зумовлена тромбом правого передсердя:
A. Нирки.
B. Селезінки.
C. Легень. *
D. Мозку.
E. Кінцівок.
65. Найбільш вірогідна причина значного розширення абсолютної тупості серця:
A. Дилатація правого передсердя
B. Дилатація правого шлуночка*
C. Дилатація лівого шлуночка
D. Гіпертрофія лівого шлуночка
E. Всі відповіді правильні
66. Задуха змішаного характеру, що посилюється при фізичному навантаженні, може бути при:
A. Серцевій недостатності *
B. Обструктивному хронічному бронхіті
C. Пухлині трахеї
D. Бронхіальній астмі
E. Всі відповіді правильні
67. Найважливішою ехокардіографічною ознакою інфекційного ендокардиту є:
A. Акінезія міокарда.
B. Вегетації на клапанах.*
C. Пролапс мітрального клапана.
D. Рідина в порожнині перикарда.
E. Всі відповіді правильні
68. Повну атріовентрикулярну блокаду діагностують на ЕКГ на підставі:
A. Незалежності появи передсердних та шлуночкових комплексів при правильному ритмі шлуночкових комплексів*
B. Збільшення інтервалу Р - Q ( більше 0,2 с )
C. Відсутність зубців Р
D. Укорочення інтервалу Р -Q (менше 0,1 с)
E. Відсутності зубця Т
69. Електрокардіографічні ознаки синусної брадикардії:
A. Збереження правильного синусового ритму з частотою 40-59 за хвилину*
B. Коливання тривалості інтервалів Р-Р перевищує 0,15 секунд при частоті синусового ритму 69-90 за хвилину
C. Відсутність зубців Р на ЕКГ
D. Укорочення інтервалу Р -Q (менше 0,1 с)
E. Відсутність зубця Т
70. Ознака, що не характерна для дилатаційної кардіоміопатії:
A. Кардіалгії носять переважно стенокардитичний характер.*
B. Застійна серцева недостатність.
C. Тромбоемболія.
D. Порушення ритму і провідності.
E. Збільшення розмірів серця.
71. При міокардиті не спостерігається:
A. Лейкоцитоз.
B. Наростання ШОЕ.
C. Підвищення рівня СРБ
D. Збільшення рівня білірубіну.*
E. Зростання кількості глобулінів в крові
72. Нападоподібні, стискаючі болі за грудиною з іррадіацією в ліву руку, що стихають після нітрогліцерину, характерні для:
A. Міокардиту
B. Стабільної стенокардії*
C. Вегето-судинної дистонії
D. Інфаркту міокарду
E. Всі відповіді правильні
73. Яка аритмія є найбільш характерною для стенозу лівого передсердно-шлуночкового отвору:
A. Неповна атріовентрикулярна блокада
B. Повна атріовентрикулярна блокада
C. Екстрасистолія
D. Фібриляція передсердь *
E. Блокада лівої ніжки пучка Гіса
74. Синдром Фредеріка – це:
A. Брадиаритмічна форма миготливої аритмії
B. Поєднання пароксизмальної передсердної тахікардії з неповною антріовентрикулярною блокадою
C. Поєднання пароксизмальної передсердної тахікардії з повною атріовентрику-лярною блокадою
D. Поєднання фібриляції передсердь з повною атріовентрикулярною блокадою*
E. Тріпотіння передсердь з неповною атріовентрикулярною блокадою
75. Назвіть аускультативну ознаку, що є найбільш характерною для повної атріовентрикулярної блокади:
A. Хлопаючий І тон
B. Періодично вислуховується «гарматний» І тон*
C. Тон відкриття мітрального клапана
D. Тон відкриття трикуспідального клапана
E. Періодично вислуховується ІV тон
76. Для приступу Морганьї-Адамса-Стокса є характерними всі наведені клінічні ознаки, окрім:
A. Зупинки серцевої діяльності
B. Зупинки дихання
C. Втрати свідомості, судоми
D. Сечовиділення та дефекації
E. Задухи з виділенням великої кількості харкотиння*
77. Назвіть механізм протиаритмічної дії мембраностабілізуючих препаратів:
A. Зменшення току Na+ в клітину у фазі деполяризації*
B. Збільшення виходу іонів К+ з клітини у фазі деполяризації
C. Збільшення току Са2+ в клітину у фазі плато
D. Збільшення току Na+ в клітину у фазі деполяризації
E. Зменшення току Са+ в клітину в фазу деполяризації
78. Які фактори викликають зменшення кількості чи зникнення екстрасистол при функціональних захворюваннях міокарда:
A. Фізичне навантаження.*
B. Масаж каротидного синуса, подразнення кореня язика
C. Норадреналін
D. Спокій, положення лежачи
E. Атропін
79. У хворого із синдромом Вольфа-Паркінсона-Уайта виник напад надшлуночкової пароксизмальної тахікардії. Виберіть препарат для зняття нападу:
A. Дигоксин в/в,
B. Аміодарон в/в*
C. Хлорид калію в/в
D. Строфантин в/в
E. Атропін
80. Який з наведених препаратів є найбільш ефективним при шлуночковій пароксизмальній тахікардії?
A. Верапаміл
B. Дігоксин
C. Лідокаїн
D. Панангін
E. Аміодарон*
81. Для атріовентрикулярної блокади І ступеня на ЕКГ характерно :
A. Тривалість інтервалу Q – T більше 0,30с
B. Тривалість інтервалу QRS більше 0,12с
C. Тривалість інтервалу Р – Q менше 0,10с
D. Тривалість інтервалу Р – Q більше 0,20с*
E. Тривалість зубця Р більше 0,08с
82. До гострого коронарного синдрому не належить:
A. Нестабільна стенокардія
B. Стабільна стенокардія напруги*
C. Інфаркт міокарда із патологічним зубцем Q
D. Інфаркт міокарда без патологічного зубця Q
E. Стенокардія, що виникла вперше.
83. Чим може проявлятися ішемічна хвороба серця?
A. Ангінозними нападами
B. Застійною серцевою недостатністю
C. Порушеннями ритму і провідності серця
D. Раптовою коронарною смертю
E. Всім вище перерахованим*
84. Найхарактернішим для стенокардії є наступний характер болю за грудниною:
A. Колючий
B. Ріжучий
C. Ниючий
D. Тупий
E. Стискаючий*
85. Який з перерахованих препаратів необхідно з обережністю застосовувати під час нападу стенокардії при супутній бронхообструктивній патології у хворого:
A. Пропранолол (анаприлін)*
B. Каптопріл (капотен)
C. Верапаміл (фіноптін)
D. Кордарон
E. Гідрохлортиазід
86. При стабільній стенокардії 1 функціонального класу ангінозний біль виникає:
A. Під час незначного фізичного навантаження
B. Під час значного фізичного навантаження*
C. Вночі у стані спокою
D. При ходьбі по рівній місцевості понад 500 метрів
E. Під час емоційного стресу
87. Ефективність нітрогліцерину під час нападу стенокардії обумовлена усіма наведеними факторами, окрім:
A. Розширення периферичних вен та зменшення перед навантаження на серце
B. Зменшення потреби міокарда в кисні
C. Збільшення коронарного кровотоку в зоні ішемії
D. Зменшення ЧСС
E. Підвищення АТ*
88. Антиангінальна дія бета-адреноблокаторів обумовлена усіма наведеними причинами, окрім:
A. Зменшення потреби міокарда в кисні
B. Зниження рівня тригліцеридів в крові*
C. Зменшення ЧСС
D. Зменшення після навантаження на лівий шлуночок
E. Зниження АТ
89. До дезагрегантних препаратів відносять:
A. Лідокаїн
B. Ацетилсаліцилова кислота*
C. Нітрогліцерин
D. Анаприлін
E. Кордарон
90. Які з наведених факторів не сприяють розвитку ішемічної хвороби серця:
A. Куріння
B. Підвищення вмісту в крові ліпопротеїдів низької щільності
C. Ожиріння
D. Тиреотоксикоз*
E. Артеріальна гіпертензія
91. Найчастішою клінічною формою ІХС є:
A. Раптова коронарна смерть
B. Інфаркт міокарда
C. Стенокардія*
D. Постінфарктний кардіосклероз
E. Порушення серцевого ритму
92. Для хронічної серцевої недостатності є характерними такі ознаки:
A. Запаморочення
B. Набряки на нижніх кінцівках *
C. Напади експіраторної задишки
D. Кровохаркання
E. Болі в ділянці серця
93. До суб’єктивних клінічних симптомів ХСН належать:
A. Задишка
B. Нічна пароксизмальна задишка
C. Серцебиття
D. Болі у правому підребер’ї
E. Все перераховане*
94. До об’єктивних ознак хронічної серцевої недостатності відносяться такі симптоми:
A. Двобічні периферичні набряки*
B. «Барабанні палички» на руках
C. Спленомегалія
D. Брадіпное
E. Підвищення АТ
95. Для діагностики у хворих ХСН необхідно провести такі інструментальні обстеження:
A. ЕхоКГ
B. Рентгенографія органів грудної клітки
C. ЕКГ
D. Доплер-ехоКГ
E. Все перераховане*
96. Холтерівське моніторування ЕКГ дозволяє виявити у хворого з ХСН:
A. Коливання АТ
B. Ступінь ураження коронарних судин
C. Порушення серцевого ритму та провідності*
D. Стан скоротливої функції міокарду
E. Порушення діастолічної функції ЛШ
97. Яка величина ФВ при ХСН із систолічною дисфункцією ЛШ:
A. ФВ≤45%
B. ФВ<60%
C. ФВ<55%
D. ФВ≤40%*
E. ФВ≤30%
98. Для лікування ХСН рекомендуються такі β-адреноблокатори:
A. Талінолол
B. Карведілол*
C. Атенолол
D. Пропранолол
E. Бетаксолол
99. До антагоністів рецепторів ангіотензину – ІІ відносять:
A. Фуросемід
B. Верошпірон
C. Еналаприл
D. Валсартан*
E. Верапаміл
100. До інгібіторів АПФ відносять:
A. Метопролол
B. Фуросемід
C. Фізіотенз
D. Еналаприл*
E. Лозартан
101. Внаслідок якого захворювання спостерігаються ниркові набряки під очима вранці:
A. Гострий гломерулонефрит*
B. Гострий пієлонефрит
C. Сечокам'яна хвороба
D. Артеріальна гіпертензія
E. Гострий цистит.
102. Який з наведених показників характерний для нефротичного синдрому:
A. Еритроцитурія більше 5 в п/з
B. Лейкоцитурія більше 20 в п/з
C. Протеїнурія більша за 100 мг/доб.
D. Протеїнурія більша за 3,5 г/доб.*
E. Бактеріурія більша за 105/мл.
103. Основним показником наявності хронічного захворювання нирок, а також критерієм визначення стадії захворювання є:
A. Рівень протеїнурії
B. Ураження нирок тривалістю понад 3 місяці з структурними або функціональними порушеннями*
C. Рівень гіпоальбумінемії
D. Набряковий синдром
E. Швидкість клубочкової фільтрації менше 60 мл/хв/1,73 м2 тривалістю менше 1 місяця
104. Для гострого гломерулонефриту характерна наступна ознака:
A. Сечовипускання переважає в нічний час
B. Утруднене сечовипускання, неприємні відчуття при сечовипусканні
C. Підвищення кількості добової сечі
D. Однобічний біль в поперековій ділянці
E. Зміни аналізу сечі (гематурія).*
105. Які зміни у сечі спостерігаються при хронічному гломерулонефриті:
A. Гематурія та лейкоцитурія
B. Циліндрурія та бактеріурія.
C. Лейкоцитурія, циліндрурія, протеїнурія
D. Гематурія, циліндрурія, значна протеїнурія*
E. Гематурія та бактеріурія
106. Біль в попереку при гострому гломерулонефриті обумовлений:
A. Наявністю конкрементів в сечовивідній системі
B. Розтягненням ниркової капсули*
C. Апостематозними змінами паренхіми нирок
D. Порушеннями уродинаміки
E. Ішемічним інфарктом нирок
107. Для якого захворювання найбільш характерний аналіз сечі:
питома густина 1020, білок 2,5 г/л, еритроцити 30 – 40 у полі зору, лейкоцити – 5 – 8 у полі зору, циліндри гіалінові 3 – 5 у полі зору
A. Хронічний пієлонефрит
B. Хронічний гломерулонефрит *
C. Гострий пієлонефрит
D. Реноваскулярна артеріальна гіпертензія
E. Сечокам’яна хвороба.
108. Найбільш точною методикою для підтвердження діагнозу хронічного гломерулонефриту є:
A. УЗД нирок
B. Сцинтиграфія нирок
C. Екскреторна урографія
D. Пункційна біопсія нирки*
E. Оглядова рентгенографія нирок
109. Патогенетичним лікуванням хронічного гломерулонефриту є призначення:
A. Цитостатиків *
B. Діуретиків
C. Антигіпертензивних препаратів
D. Антибіотиків
E. Антикоагулянтів.
110. Ніктурією називається:
A. Збільшення питомої ваги сечі
B. Зменшення питомої ваги сечі
C. Болісне сечовипускання
D. Збільшення діурезу
E. Переважання нічного діурезу над денним*
111. Синдром, характерний для гострого пієлонефриту:
A. Анемічний
B. Нефротичний
C. Набряковий
D. Бронхообструктивний
E. Сечовий*
112. Ніктурія, гіпоізостенурія і поліурія, що виявляються пробою по Зімницькому, визначаються внаслідок:
A. Серцевої недостатності
B. Гострого пієлонефриту
C. Хронічного пієлонефриту *
D. Нефротичного синдрому
E. Гострого гломерулонефриту
113. Найчастішим збудником пiєлонефриту є:
A. Протей
B. Кишкова паличка*
C. Стафiлокок
D. Синьогнiйна паличка
E. Гриби
114. Яка скарга не характерна для гострого пієлонефриту:
A. Висока температура
B. Задишка*
C. Головний біль
D. Озноб
E. Нудота.
115. Для ниркової кольки характерні наступні симптоми:
A. Гострі, переймоподібні болі у попереку
B. Дизуричні явища
C. Позитивний симптом Пастернацького
D. Іррадіація болю в пахвинну ділянку, статеві органи, внутрішню поверхню стегна
E. Все перераховане. *
116. Для якого захворювання характерним є наявність у сечі незмінених еритроцитів, солей:
A. Сечокам`яної хвороби*
B. Гострого гломерулонефриту
C. Циститу
D. Хронічного гломерулонефриту
E. Гострого пієлонефриту.
117. Для якого захворювання є характерним наведений аналіз сечі за Нечипоренком:
лейкоцити – 12 х 106/л, еритроцити – 0,5 х 106/л
A. Хронічний гломерулонефрит
B. Хронічний пієлонефрит *
C. Амілоїдоз нирок
D. Гіпертонічна хвороба
E. Сечокам’яна хвороба.
118. Які зміни у сечі характерні для хронічного пієлонефриту:
A. Гематурія та циліндрурія
B. Лейкоцитурія, циліндрурія, протеїнурія *
C. Гематурія та бактеріурія
D. Циліндрурія та бактеріурія.
E. Гематурія, циліндрурія, протеїнурія
119. Основними факторами ризику нефрологічних хвороб є всі нижче перелічені, крім:
A. Вагітності
B. Тютюнопаління *
C. Екстремальних умов
D. Ускладненої спадковості
E. Тривалого вживання ліків (особливо нефротоксичних).
120. Основними факторами ризику нефрологічних хвороб є всі нижче перелічені, крім:
A. Зловживання кавою*
B. Артеріальної гіпертензії.
C. Інфекцій (гострих та хронічних)
D. Системних хвороб сполучної тканини
E. Цукрового діабету.
121. Найбільш частим з перелічених синдромів при патології нирок є:
A. Нефротичний
B. Сечовий*
C. Гіпертензивний
D. Ниркової недостатності
E. Канальцевої дисфункції.
122. Тривала і стійка лейкоцитурія і еритроцитурія на фоні тривалого синдрому лихоманки, схуднення підозріла щодо наявності:
A. Дифузних хвороб сполучної тканини
B. Туберкульозу нирок і паранеопластичної нефропатії*
C. Гострого пієлонефриту
D. Загострення хронічного пієлонефриту
E. Сечокам’яної хвороби, вторинного пієлонефриту.
123. При вовчаковому дифузному гломерулонефриті характерними є всі перелічені ознаки, що з’являються протягом року, крім:
A. Рівня сироваткового альбуміну менше 30,0 г/л*
B. Рівня протеїнурії більше 0,5 г/добу
C. Наявності в осаді сечі гіалінових і/або зернистих, і/або еритроцитарних циліндрів, і/або двоякозламаних овальних жирових тіл
D. Персистуючої гематурії, що перевищує 5 еритроцитів у полі зору
E. Рівня сироваткового альбуміну більше 30,0 г/л.
124. Найбільш інформативним морфологічним методом підтвердження діагнозу хронічної хвороби нирок є:
A. Дослідження біоптату стінки прямої кишки.
B. Біопсія нирки*
C. Біопсія ясен
D. Біопсія кісткового мозку
E. Сцинтиграфія з міченим 123J сироватковим Р-компонентом
125. Одночасна поява або виявлення змін в аналізах сечі і стійкої вираженої артеріальної гіпертензії, що погано піддається медикаментозному лікуванню, може свідчити про:
A. Ренопаренхіматозну гіпертензію*
B. Реноваскулярну гіпертензію
C. Змішану артеріальну гіпертензію
D. Артеріальну гіпертензію
E. Дифузне захворювання сполучної тканини.
126. Які з нижчеперелічених препаратів є найбільш нефротоксичними, що часто викликають медикаментозні нефропатії:
A. Нестероїдні протизапальні засоби
B. Антибіотики*
C. Анальгетики
D. Стероїдні протизапальні засоби
E. Вітаміни.
127. Основними принципами лікування ренопаренхіматозної гіпертензії є застосування комбінації різних засобів. Так, на етапі відсутньої ниркової недостатності застосовують всі наведені засоби, крім:
A. Цитостатиків
B. Глюкокортикоїдів
C. Антибіотиків*
D. Антикоагулянтів
E. Антиагрегантів.
128. Які величини систолічного артеріального тиску є критерієм для діагностики початкової артеріальної гіпертензії?
A. 120-139 мм.рт.ст.
B. 140-159 мм.рт.ст. *
C. 160-179 мм.рт.ст.
D. 110-119 мм.рт ст.
E. 100-110 мм.рт ст.
129. При інфекційному ендокардиті емболії можливі в:
A. Артерії нирок
B. Вінцеві артерії
C. Артерії селезінки
D. Артерії мозку
E. В усі перераховані судини*
130. При підгострому інфекційному ендокардиті спостерігається:
A. Помірна лихоманка
B. Біль в грудях
C. Задишка
D. Слабкість
E. Все перераховане*
131. Причиною серцевої недостатності при інфекційному ендокардиті може бути:
A. Формування вади мітрального клапана
B. Формування вади аортального клапана
C. Формування вади трикуспідального клапана
D. Супутній міокардит
E. Все перераховане*
132. Для аускультативної картини ураження аортального клапана при інфекційному ендокардиті характерна наявність:
A. Діастолічного шуму в II міжребер'ї справа*
B. Систолічного шуму в II міжребер'ї справа
C. Діастолічного шуму на верхівці серця
D. Систолічного шуму на верхівці серця
E. Систолічного шумув місці прикріплення мечоподібного паростка до груднини
133. Найбільш часто при інфекційному ендокардиті уражається (за винятком наркоманів):
A. Мітральний клапан
B. Аортальний клапан*
C. Тристулковий клапан
D. Аорта
E. Легенева артерія
134. Для хворого з гострим інфекційним ендокардитом характерна наявність:
A. Бактеріємії
B. Лейкоцитозу
C. Збільшення ШОЕ
D. Анемії
E. Все перераховане*
135. Інфекційний ендокардит частіше виникає:
A. У хворих, що мають ваду клапанного апарату*
B. При інтактних клапанах
C. Частота виникнення ендокардиту приблизно однакова у хворих, що мають ураження клапанного апарату і не мають його
D. При ураженні міокарда
E. При ураженні перикарда
136. Сприятливими до розвитку інфекційного ендокардиту чинниками слід вважати:
A. Наявність катеторів в судинах
B. Проведення гемодіалізу
C. Наявність штучних клапанів серця
D. Все перераховане*
E. Нічого з перерахованого
137. Найбільш часто викликають ураження ендокарда:
A. Лактобактерії
B. Синьогнійна паличка
C. Зеленавий стрептокок*
D. Гриби
E. Менінгококи
138. Перша фаза синдрому Рейно проявляється:
A. Реактивною гіперемією шкіри пальців кистей і стоп
B. Ціанозом дистальних відділів кінцівок
C. "Побілінням" пальців кистей і стоп в результаті вазоконстрикції
D. Парастезії по всій руці, нозі*
E. Трофічні зміни пальців стоп і кистей
139. Крім обов'язкового ураження слинних і/або слізних залоз при хворобі Шегрена можуть відзначатися:
A. Артралгії
B. Синдром Рейно
C. Лимфаденопатия
D. Ураження нирок
E. Все перераховане*
140. Розвиток склеродермічної нефропатії обумовлено первинним ураженням:
A. Клубочків (судин)*
B. Канальців
C. Паренхіми нирок
D. Чашок
E. Мисок
141. При системній склеродермії переважно вражаються такі кровоносні судини:
A. Артеріоли і капіляри*
B. Судини середнього калібру
C. Судини будь-якого діаметру
D. Великі судини
E. Венули
142. З перерахованих уражень плеври і легенів при системному червоному вовчаку зустрічається:
A. Ексудативний плеврит
B. Адгезивний плеврит
C. Фіброзивний альвеоліт
D. Дисковидні ателектази за даними рентгенологічного дослідження
E. Все перераховане*
143. Протеїнурія - один з діагностичних критеріїв системного червоного вовчака, якщо її рівень становить:
A. Сліди білка
B. 0,15г / добу
C. Менш 0,5г / добу
D. 0,15-0,5г / добу
E. > 0,5г / добу*
144. Всі перераховані положення, що стосуються шкірних проявів при системному червоному вовчаку дійсні, за винятком одного:
A. Ураження шкіри, волосся і слизових оболонок
B. Алопеція
C. Фотосесибілізація
D. Наявність дискоїдних вогнищ
E. Індурація шкіри*
145. Проявами шкірного синдрому при системному червоному вовчаку може бути все перераховане, крім:
A. Алопеції
B. Вітилиго*
C. Сітчасте ливедо
D. Фотодерматоз
E. Геморагічний висип
146. При хворобі Шегрена не розвивається:
A. Псевдолімфома
B. Лімфома
C. Лімфогранулематоз
D. Карцинома
E. Мієлобластна анемія*
147. Яке захворювання найчастіше призводить до набутих вад серця:
A. Інфекційний ендокардит
B. Рецидиви ангін
C. Скарлатина
D. Ревматизм*
E. Вірусний гепатит
148. В патогенезі системного червоного вовчака має значення:
A. Надлишкова активність Т-лімфоцитів
B. Порушення взаємодії Т- і В-систем імунітету
C. Шкідлива дія антитіл
D. Гіперпродукція циркулюючих імунних комплексів
E. Все перераховане*
149. Внаслідок якого васкуліту виникає біль в очах, у верхній і нижній щелепі, в язиці, в зубах, в шиї:
A. Гігантоклітинний артеріїт (хвороба Гортона)*
B. Вузликовий поліартеріїт
C. Геморагічний васкуліт;
D. Неспецифічний аортоартеріїт
E. При всіх васкулітах
150. Які синдроми характерні для геморагічного васкуліту (васкуліту Шенлейна-Геноха):
A. Шкіряний
B. Суглобовий
C. Абдомінальний
D. Нирковий
E. Всі перераховані вище*
151. Найбільш достовірним збудником хвороби Рейтера є:
A. Гриби
B. Гонококки
C. Хламідії*
D. Віруси
E. Стафілококи
152. Системні васкуліти - це група захворювань, що характеризуються запально-клітинною інфільтрацією і некрозом судинної стінки, що призводить до:
A. Порушення кровотоку
B. Ішемії тканин
C. Некрозу тканин
D. Гіперемії тканин
E. Порушення кровотоку, ішемії та некрозу*
153. Ознаками запалення судин дрібного калібру є:
A. Геморагічна висипка
B. Набряки
C. Сечовий синдром
D. Задишка і / або кровохаркання
E. Все перераховане*
154. Ураження яких судин є характерним для гігантоклітинного артериїту (хвороби Гортона):
A. Дрібного з відкладенням імунних комплексів
B. Великих судин*
C. Судин дрібного калібру без імунокомплексних депозитів, т.зв. АНЦА-залежними;
D. Судин середнього калібру
E. Дрібного та середнього калібру
155. При лікуванні геморагічного васкуліту (Шенлейна-Геноха) не використовують такі препарати:
A. Антибіотики*
B. Глюкокортикостероїди
C. Похідні гепарину.
D. Цитостатики
E. Дезагреганти
156. Тріада, характерна для хвороби Рейтера:
A. Уретрит, артрит, увеїт*
B. Артрит, міокардит, лихоманка
C. Артеріальна гіпертензія, артрит, кон'юнктивіт
D. Міокардит, артрит, кон'юнктивіт
E. Склерит, кон’юктивіт, артрит.
157. При отруєнні атропіноподібними речовинами спостерігається:
A. Сухість шкіри та слизових оболонок*.
B. Вологість шкіряних покровів.
C. Ціаноз.
D. Брадикардія.
E. Тахікардія.
158. За умов розвитку центрального холінолітичного синдрому в результаті отруєнь атропіноподібними речовинами найбільш показане введення:
A. Прозеріну.
B. Фізостигміну.*
C. Атропіну
D. Дімедролу
E. Адреналіну.
159. Лікування токсичного набряку мозку в першу чергу повинно бути спрямованим на:
A. Підвищення АТ.
B. Зниження внутрішньочерепного тиску*.
C. Зниження рівня глюкози крові.
D. Зменшення гідрофільності мозкової тканини
E. Покращення фільтраційної функції нирок
160. Клінічна картина гострого хімічного отруєння найбільш важко розвивається після надходження токсиканту:
A. Перорально.
B. Інгаляційно.
C. В/в*.
D. Через шкіру.
E. Через очі.
161. Зниження тонусу симпатичної нервової системи досягається застосуванням:
A. М-холіноблокаторів.
B. -адреноблокаторів.*
C. Реактиваторів холінестерази.
D. Реактиваторів ацетилхоліну
E. М-холіноміметиків
162. Всмоктування токсичних речовин при пероральних отруєннях відбувається в основному в:
A. Шлунку.
B. Тонкій кишці.*
C. Товстій кишці
D. Прямій кишці.
E. Все перераховане
163. Обсяг розподілу токсичних речовин залежить від наступних чинників, ЗА ВИНЯТКОМ:
A. Водорозчинності.
B. Питомої ваги.*
C. Жиророзчинності.
D. Дисоціації.
E. Молекулярної маси.
164. До фосфорорганічних сполук відносять:
A. Дихлоретан.
B. Метанол
C. Меркаптофос*
D. Децис
E. Тіурам
165. При отруєнні ціанідами розвивається:
A. Гемодинамічна гіпоксія.
B. Гемічна гіпоксія.
C. Метаболічна гіпоксія*.
D. Дихальна гіпоксія.
E. Циркуляторна гіпоксія.
166. Абсолютна гіповолемія, як чинник розвитку екзотоксичного шоку, відзначається при отруєннях:
A. Фосфорогенними сполуками.
B. Метгемоглобінутворювачами.
C. Дихлоретаном.
D. Корозивними ядами. *
E. Всіма перерахованими
167. При отруєнні чадним газом розвивається:
A. Метаболічна гіпоксія.
B. Гемодинамічна гіпоксія.
C. Гемічна гіпоксія*.
D. Тканинна гіпоксія
E. Дихальна гіпоксія.
168. Основний механізм дії фосфорорганічних речовин:
A. Утворення метгемоглобіну.
B. Утворення щавлевої кислоти.
C. Утворення карбоксигемоглобіну.
D. Блокування ацетилхолінестерази*.
E. Утворення молочної кислоти
169. Клінічна картина гострого перорального отруєння ФОС зумовлена:
A. Пригніченням холінестерази.*
B. Ендогенною холінергічною інтоксикацією.
C. Первинним пригніченням дихального центру.
D. Центральною холінолітичною чинністю
E. Все перераховане.
170. При отруєнні синильною кислотою та ціанідами необхідно промити шлунок розчином:
A. Хлориду кальцію.
B. Тіосульфату натрію*.
C. Перманганату калію.
D. Холодною водою
E. 4% розчином соди.
171. Вкажіть середню дозу атропіну, що застосовується на догоспітальному етапі з важким отруєнням ФОС (ІІ стадія):
A. До 5 мг.
B. До 20 мг*
C. До 50 мг.
D. До 70 мг
E. До 100 мг
172. Антидотами фосфорорганічних сполук є:
A. Купреніл.
B. Унітіол.
C. Активоване вугілля.
D. Реактиватори холінестерази*.
E. Вітамін В1.
173. Антидот при отруєннях метгемоглобінутворювачами (похідні аніліну, нітросполуки):
A. Протамін-сульфат.
B. Прозерин*.
C. Етиловий спирт.
D. Метиленовий синій.
E. Вітамін Є.
174. Для якої отрути служить антидотом унітіол?
A. Барбітурати.
B. Опіати, фентаніл.
C. Важкі метали.*
D. ФОС.
E. Етиленгліколь, метиловий спирт.
175. Для якої отрути служить антидотом дипіроксим?
A. Барбітурати.
B. Опіати.
C. Важкі метали.
D. ФОС.*
E. Метиловий спирт.
176. Реактиватори холінестерази використовують у випадках отруєння:
A. Хлорофосом*.
B. Тіурамом.
C. Прозеріном.
D. Гідразіном.
E. Мухомором.
177. Вкажіть дозування дипіроксиму при отруєнні ФОС середньої важкості:
A. 1 мл 3 рази на добу.*
B. 5 мл 5 разів на добу.
C. 10 мл 10 разів на добу.
D. 20 мл 1 раз на добу
E. 10 мл 5 разів на добу.
178. Алоксим застосовується при отруєннях:
A. Хлорофосом*.
B. Атропіном.
C. Тіурамом.
D. Прозеріном
E. Мухомором.
179. До реактиваторів холінестерази відносять:
A. Атропін.
B. Дипіроксим*
C. Метацин.
D. Циклодол.
E. Апрофен.
180. Гемодіаліз при гострих отруєннях найбільш ефективний:
A. Протягом першої доби.
B. Через 10-12 годин.
C. Перші 4-6 годин*
D. Через 24-36 годин.
E. Перші 6-12 год.
181. Антидотна терапія при отруєннях неорганічними сполученнями ртуті здійснюється:
A. Налоксоном.
B. Унітіолом*.
C. Тетацином кальцію.
D. Десфералом
E. Алоксимом
182. Скільки ступенів важкості у кістково-мозкової форм гострої променевої хвороби ?
A. 1;
B. 2;
C. 3
D. 4.*
E. 5
183. Який з нижче означених синдромів гострої променевої хвороби є провідним при дозі опромінення 1-10 Гр?
A. Кістково-мозковий (гемопоетичний)*
B. Геморагічний
C. Інфекційних ускладнень
D. Гастроінтестинальний (кишковий);
E. Загальної токсемії;
184. Який з нижче означених синдромів гострої променевої хвороби є провідним при дозі опромінення 10-20 Гр.?
A. Кістковомозковий (гемопоетичний);
B. Геморагічний;
C. Інфекційних ускладнень;
D. Гастроінтестинальний (кишковий)*
E. Загальної токсемії
185. Який з нижче означених синдромів гострої променевої хвороби є провідним при дозі опромінення 20-80 Гр.?
A. Кістковомозковий (гемопоетичний);
B. Геморагічний;
C. Інфекційних ускладнень;
D. Гастроінтестинальний (кишковий);
E. Загальної токсемії*
186. Який з нижче означених синдромів гострої променевої хвороби є провідним при дозі опромінення 80-120 Гр.?
A. Кістковомозковий (гемопоетичний);
B. Церебральний*
C. Інфекційних ускладнень;
D. Гастроінтестинальний (кишковий);
E. Загальної токсемії;
187. При важкому ступені кістково-мозкової форми ГПХ скільки лейкоцитів буде у периферичній крові в період першого зниження?
A. 4х1012/л
B. 3х1012/л
C. 2-2,5х1012/л
D. 0,5-1,5х1012/л*
E. Менше 0,5х1012/л.
188. Який синдром буде провідним при важкому ступені кістково-мозкової форми ГПХ?
A. Загальної інтоксикації;
B. Гастроінтестинальний;
C. Геморагічний;
D. Гемопоетичний*
E. Інфекційних ускладнень.
189. Скільки ступенів ХПХ існує?
A. 2
B. 3*
C. 4
D. 5.
E. 6.
190. Скільки ступенів тяжкості розрізняють при місцевих радіаційних ураженнях?
A. 2
B. 3
C. 4*
D. 5
E. 6
191.При якій початковій дозі опромінення виникає гострий сухий еритематозний дерматит?
A. 6-10 Гр*
B. 8-12 Гр
C. 10-20 Гр
D. 12-20 Гр.
E. 20-40Гр
192. У хлопчика 10 років після тривалого перебування на сонці з непокритою головою розвинулися загальні порушення, гіперемія обличчя, тахікардія, підвищення артеріального тиску й температури тіла до 39оС. Яка форма порушення терморегуляції спостерігається у хлопчика?
A. Гіпертермічна кома
B. Ендогенна гіпертермія
C. Сонячний удар *
D. Екзогенна гіпертермія
E. Лихоманка.
193. У хворого внаслідок тривалої роботи в приміщенні в умовах жаркого мікроклімату значно підвищилася температура тіла. До вечора стан погіршився: температура тіла 400С, ступор, блідість шкіряних покривів, почалася кровотеча з носа. Артеріальний тиск 80/50 мм рт.ст. Який екстремальний стан спостерігається у хворого?
A. Геморагічний шок
B. Гіпертермічна кома
C. Кардіогенний шок
D. Гіпертермічний колапс*
E. Тепловий шок.
194. У робітника, що працював улітку в щільному костюмі, різко підвищилася температура тіла, з'явилися задишка, тахікардія, нудота, судоми, непритомність. Що найбільш імовірно стало причиною розвитку цих симптомів?
A. Підвищення теплопродукції
B. Зниження теплопродукції
C. Рівність тепловіддачі й теплопродукції
D. Зниження тепловіддачі*
E. Підвищення тепловіддачі.
195. Чоловіка приблизно 50 років було знайдено на вулиці при температурі повітря +30С. Об'єктивно: температура тіла = 35,20С, не може самостійно рухатися. Температура пальців ніг = 200С. ЧД - 16/хв., АТ - 100/60 мм рт.ст. Тони серця приглушені. Найімовірніше у хворого спостерігається:
A. Загальне переохолодження в стадії компенсації
B. Загальне переохолодження в стадії декомпенсації*
C. Відмороження ніг
D. Серцево-судинна недостатність
E. Гіпоглікемічна кома.
196. Хворого Б. з імплантованим електрокардіостимулятором “вдарило струмом” під час ремонту настільної лампи, після чого він протягом кількох хвилин втратив свідомість. Відмічається ціаноз шкіри, АТ=60/0, ЧСС=25 за 1 хв. Найбільш вірогідною причиною неефективності кровообігу є:
A. Атріовентрикулярна блокада *
B. Електромеханічна дисоціація
C. Травматичний шок
D. Тромбоемболія легеневої артерії
E. Ішемічний інсульт.
197. Емоційний стан пацієнта – суміш туги, тривоги, депресії і страху з безпричинною гнівливістю та злістю, що розвивається періодично без зв'язку із зовнішніми обставинами і ситуацією. Виражається наростаючою пригніченою озлобленістю, похмурою депресивністю, буркотливою незадоволеністю, параксизмальними спалахами гніву і злістю з руйнівними та агресивними діями. Який стан описаний:
A. Ажитована депресія;
B. Гнівлива манія;
C. Дисфорія*;
D. Дистимія.
E. Галюцинаторно-параноїдний синдром;
198. Пацієнт доставлений з діагнозом пневмонія з поля бою. На тлі високої температури (41°С) у хворого розвинулося психомоторне збудження – він намагався бігати по відділенню, вважав, що по стінах тече вода, за вікнами стріляють. Викрикував військові команди, оточуючих називав іменами своїх товаришів по службі. Кричав, що «гранати і патрони закінчилися». Після введення седативних препаратів заснув. Вранці зберігалися спогади про пережитий стан. Назвіть психопатологічний синдром.
A. Деліріозний синдром*
B. Гостра реакція на стрес
C. Галюцинаторно-параноїдний синдром
D. Маніакальний синдром
E. Депресивний синдром
199. Хворий тримається відчужено, жестикулює, розмовляє, свариться без наявності співбесідника. При цілеспрямованому розпитуванні з’ясувалося, що чує голоси чоловіків, які звертаються до нього, залякують, насміхаються, віддають накази. Правильно називає особисті відомості, розуміє, що знаходиться в психіатричній клініці, орієнтований у часі. Назвіть психопатологічний синдром.
A. Синдром вербального галюцинозу*
B. Деліріозний синдром
C. Маніакальний синдром
D. Військовий невроз
E. Депресивний синдром
200. Із службової характеристики військовослужбовця, призваного по мобілізації: «постійно намагається зацікавити оточуючих вигаданими історіями, в яких фігурують знайомства з відомими людьми, завжди прагне знаходитися в центрі уваги, порушує форму одягу яскравими елементами – носить червону шийну хустку. Безсоромний, брехливий, манірний, театральний, демонстративний. Свої службові обов’язки не виконує, прагне перекласти відповідальність і тяготи військової служби на інших військовослужбовців». З яким попереднім діагнозом військовослужбовця слід направити на консультацію до психіатра?
A. Адаптаційний розлад;
B. Демонстративний (істеричний) розлад особистості*;
C. Шизофренія;
D. Циклотимія.
E. Депресивний синдром
201. Яка ознака адаптаційного синдрому може свідчити про початок дезадаптації у військовослужбовця в бойовій обстановці:
A. Зміна в мотиваційній сфері – підвищення сили, якості і вмісту мотивації.
B. Зниження порогів відчуття, активація мислення, збільшення швидкості мислення.
C. Емоційне піднесення, надія на сприятливий результат бойових дій, підвищення витривалості, зниження больової чутливості.
D. Відчуття втоми, або навпаки невиправдана екзальтація*.
E. Збільшення швидкості мислення
202. Передумовами стійкості до стресу є все перераховане, крім:
A. Висока емоційна стійкість.
B. Психологічна резистентність.
C. Індивідуальні процеси опановування стресу (копінг).
D. Наркотичне або алкогольне сп'яніння під час дії стресу*.
E. Висока моральна стійкість
203. Пацієнтка К. 32 роки, під час прогулянки з 6-річним сином біля річки, який посковзнувся і впав у воду. Врятувати хлопчика не вдалося. Після того, як пацієнтка побачила тіло сина, настав мутизм, вона судорожно притискувала руки до грудей. Не кліпаючи дивилася в простір і стереотипно повторювала його ім'я. Запевняла оточуючих, що він пішов і скоро повернеться. «Розмовляла» з ним. Бігала по берегу річки і кликала його, щось балакала, відмовлялася покинути місце трагедії після того, як тіло сина відвезли. Бригадою швидкої допомоги госпіталізована в психіатричну клініку. У клініці відмовлялася лягати в ліжко, чекала повернення сина, намагалася вийти з палати до вхідних дверей відділення. Який стан описаний у пацієнтки?
A. Гостра стресова реакція*.
B. Адаптаційний розлад.
C. Посттравматичний стресовий розлад (ПТСР).
D. Синдром Ганзера.
E. Депресивний стан
204. Пацієнт М. 21 року. В анамнезі часті ангіни. Встановлений діагноз: гостра ревматична лихоманка. Який етіологічний фактор даного захворювання:
A. Золотистий стафілокок
B. Зеленавий стрептокок
C. β Гемолітичний стрептокок групи А *
D. Гемолітичний стрептокок групи В
E. Всі ці збудники
205. Чоловік 72 років скаржиться на головний біль та серцебиття, що виникли у другій половині доби. За останній рік у подібних випадках відмічено підвищення AT. Об'єктивно: межі серця не змінені, систолічний шум та акцент II тону на аорті. ЧСС 88 за хв., AT 170/80 мм рт.ст. На очному дні - звуження артерій. ЕКГ - без патології. Який попередній діагноз?
A. Ізольована систолічна гіпертензія
B. Гіпертонічна хвороба II ст.
C. Феохромоцитома*
D. Церебральний атеросклероз
E. Вікова норма артеріального тиску
206. Пацієнт С. 21 року. В анамнезі часті ангіни. Встановлений діагноз гостра ревматична лихорадка. Яке ураження шкіри найхарактерніше для даного захворювання?
A. Вузли Бушара
B. Кільцеподібна еритема*
C. Вузелки Гебердена
D. Плями Лукіна-Лібмана
E. Геморагічні висипання
207. У хворої 32 р. протягом 2-х років утримується АТ-170/90 - 230/140 мм рт.ст. Лікування ніфедипіном давало частковий гіпотензивний ефект. Однак рівень АТ в момент огляду досяг 230/140 мм рт.ст. Серце розширено вліво. Вислуховується систолічний шум по обидві сторони від пупка. В сечі: білок 0,33 г/л, ер. - 2-4 в п/з. Яке захворювання найбільш імовірне?
A. Феохромоцитома.
B. Коарктація аорти
C. Двостороння гіпоплазія нирок
D. Стенотичне ураження ниркових артерій.*
E. Хронічний гломерулонефріт
208. Пацієнт С. 21 року. В анамнезі часті ангіни. Встановлений діагноз гостра ревматична лихорадка. Яке ураження суглобів найхарактерніші для даного захворювання:
A. Симетричний артрит дрібних суглобів кистей з розвитком стійких деформацій
B. Мігруючий, повністю зворотний з частим ураженням великих суглобів*
C. Симетричний артрит з ураженням крижово-здухвинних зчленувань і ентезопатіями
D. Гнійний олігоартрит стрептококової етіології з ураженням великих суглобів
E. Періартрит дрібних суглобів кистей та стоп
209. Пацієнтка 42 років хворіє на ревматоїдний артрит 5 років. Приймає базисну терапію не постійно. Які із зазначених змін навколо суглобових тканин найхарактерніші для ревматоїдного артриту?
A. Вузли Гебердена
B. Вузлувата еритема
C. Тофуси
D. Підшкірні вузлики*
E. Кальцинати в м'яких тканинах
210. Хворий 53 р. скаржиться на біль в ділянці серця при фізичному навантаженні, інколи запаморочення, серцебиття. Об'єктивно: межі серця розширені вліво на 1 см. Тони серця не змінені, систолічний шум по лівому краю грудини і на верхівці. Кров і сеча без патології. ЧД - 60/хв., ЕКГ - R в V5-V6 26 мм, від'ємний Т (до 5 мм), глибокий S У1-У2. ЕоКГ - міжшлуночкова перетинка 2,8 см, задня стінка - 1,5 см. Ваша думка про попередній діагноз?
A. Недостатність мітрального клапана.
B. Гіпертрофічна кардіоміопатія.*
C. Пролапс мітрального клапана
D. Стеноз гирла аорти.
E. Недостатність аортального клапана.
211. Хвора 50 років скаржиться на біль у дрібних суглобах кистей, променево-зап’ясних, колінних суглобах, ранкову скутість у суглобах більше 1 години, слабкість. При огляді: припухлість, дефігурація, болісність при пальпації та рухах у перерахованих суглобах. В аналізі крові: Нв-91 г/л; ШОЕ-52 мм/год. Які зміни з боку аналізів крові будуть мати найбільше діагностичне значення?
A. Анемія
B. Підвищення ревматоїдного фактору*
C. Прискорена ШОЕ
D. Підвищення тимолової проби
E. Підвищення СРБ
212. У хворої 42 років діагностовано ревматоїдний поліартрит, активність ІІ ступеня, серопозитивний варіант, рентгенологічно ІІ стадія. Назвіть базисний препарат.
A. Метотрексат
B. Диклофенак
C. Індометацин
D. Дипроспан
E. Преднізолон*
213. Хворий, 48 років, хворіє на артеріальну гіпертензію протягом 5 років. Лікування приймав нерегулярно. Вчора, при виконанні важкої фізичної праці, раптово виник інтенсивний біль в ділянці серця з віддачею в ліве плече, пітливість, відчуття страху смерті. Біль зник через 10 хвилини після відпочинку. Об'єктивно : пульс - 72 в 1 хв, ритмічний. AT - 165/100 мм рт.ст., органи грудної клітини та черевної порожнини клінічно без патологічних ознак. ЕКГ після приступу - змін немає. Яка найбільш вірогідна патологія, що зумовлює таку картину?
A. НЦД
B. Стенокардія, що виникла вперше*
C. Варіантна стенокардія
D. Защемлення діафрагмальної кили
E. Защемлення міжреберного м'язу
214. Ураження суглобів найбільш характерне для ревматоїдного артриту в стадії клінічних проявів:
A. Нестійкий асиметричний поліартрит крупних суглобів
B. Гострий артрит плюснефалангового суглоба великого пальця стопи після зловживання алкоголем і жирною м'ясною їжею
C. Асиметричне з ураженням колінного і гомілкового суглобів, пов'язаних з уретритом
D. Поліартрит з ураженням колінних суглобів і поперекового відділу хребта, деформація дистальних міжфалангових суглобів
E. Симетричний поліартрит п'ястно-фалангових, проксимальних міжфалангових і зап'ястних суглобів зі стійкими деформаціями («ласти моржа», «ґудзикова петля») *
215. Жінка 32 років скаржиться на напади запаморочення, головного болю, серцебиття, тремору. Останнім часом такі приступи почастішали, стали важчими. Об'єктивно: вкрита липким потом, тремор кінцівок, ЧСС- 110/хв., АТ-210/110 мм рт. ст. Серцеві тони звучні. В крові - лейкоцити 9,8х109/Л, ШOЕ-22 мм/год. Глюкоза крові - 9,8 ммоль/л. Який з наведених методів діагностики є методом вибору для встановлення заключного діагнозу?
A. Визначення альдостерону сечі
B. Курантиловий тест
C. Атропіновий тест
D. Дослідження катехоламінів сечі*
E. Визначення натрію і калію крові
216. Чоловік 42 роки скаржиться на задишку, серцебиття, набряки, короткочасний стискаючий біль за грудниною. Об’єктивно: ЧД - 26 в хв.,ЧСС - 100 в хв., пульс - 92 в хв., АТ 110/80 мм рт.ст. грубий систолічний шум у II міжребер’ї справа від грудини. При ЭхоКГ- товщина міжшлуночкової перетинки 2,6 см, задньої стінки - 2,1 см, кінцево-діастолічний розмір (КДР) лівого шлуночка 5,2 см. Назвіть вірогідну причину серцевої недостатності?
A. Аортальний клапанний стеноз
B. Асиметрична гіпертрофічна кардіоміопатія*
C. Коарктація аорти
D. Кардіоміопатія дилятаційна
E. Дифузний кардіосклероз
217. Хворий Н., 30р., відзначає протягом 4 років біль у поперековому відділі хребта. Під час огляду: відсутній поперековий лордоз, згинання у поперековому відділі болісне та обмежене. ШОЕ -26мм/год. Рентгенологічне дослідження хребта: суглобові щілини крижово-здухвинних з’єднань звужені. З боку хребта спостерігається симптом “бамбукової палки”. Ваш діагноз?
A. Хвороба Бехтерева*
B. Хвороба Рейтера
C. Ревматоїдний артрит
D. Ревматизм
E. Хвороба Такаясу
218. Чоловік 43 років, виходячи на холодне повітря відчув слабкість, відчуття стискання передсерцевій області, яка супроводжувалась серцебиттям (ЧСС 110 за хв.) та запамороченням. Через 1-2 хвилини стан покращився і хворий зміг продовжити рух. При огляді патології не знайдено. Пульс 66 в 1хв, АТ 110/72 мм рт.ст. Ваша думка про можливий діагноз?
A. Динамічне порушення мозкового кровообігу
B. Ортостатична гіпотонія
C. Стенокардія*
D. Тромбоемболія легеневої артерії
E. Пароксизсальна тахікардія
219. У пацієнта П, 43 років діагностована застійна серцева недостатність. Об'єктивно: анасарка, ортопное. За даними ЕхоКГ: КДР лівого шлуночка - 7,0 см, правий шлуночок 6,0 см. Товщина м'язів лівого шлуночка 0,9 см. Тотальна гіпокінезія стінок, фракція викиду 30 %. Виберіть найбільш правильний діагноз.
A. Дилятаційна кардіоміопатія*
B. Неревматичний міокардит
C. Ексудативний перикардит
D. Мітральна недостатність
E. Тромбоемболія легеневої артерії
220. Жінка 65 років скаржиться на ниючий біль у ділянці серця, головний біль, запаморочення, шум у вухах. Впродовж 6 років виявляється підвищення AT. Об'єктивно: пульс 64 у хвилину, ритмічний, напружений, AT 170/70 мм рт.ст. Акцент II тону та систолічний шум у другому міжребер'ї справа від груднини, позитивний синдром Сиротиніна - Куковерова. З боку інших органів без особливостей. Попередній діагноз.
A. Атеросклероз аорти.*
B. Гіпертонічна хвороба.
C. Коарктація аорти.
D. Сифілітичний мезоаортит
E. Субаортальний стеноз.
221. Чоловік, 30 років, скаржиться на сильний біль, “почервоніння” шкіри, набряк в області гомілкового суглоба, підвищення температури до 39оС. Захворів раптово. В минулому були подібні напади тривалістю до 5-6 днів без залишкових змін з боку суглоба. Шкіра над суглобом гіперемірована без чітких контурів та інфільтративного валу на периферії. Який найбільш вірогідний діагноз?
A. Інфекційний артрит.
B. Ревматоїдний артрит.
C. Остеоартроз.
D. Подагра. *
E. Бешихове запалення.
222. Хворий 32 років скаржиться на головні болі, періодичні запаморочення, відчуття пульсації в скроневих ділянках. Об'єктивно: хворий блідий, пульсація сонних артерій, пульс 90 уд. за Іхв, ритмічний, швидкий, AT 160/50 мм рт ст . Аускультативно І і II тони ослабленні, в точці Боткіна грубий діастолічний шум. Про яке захворювання йде мова?
A. Нейроциркуляторна дистонія
B. Артеріальна гіпертензія.
C. Стеноз гирла аорти.
D. Коарктація аорти
E. Недостатність аортальних клапанів.*
223. Хворий, 25 р., скаржиться на болі у гомілкових суглобах, підвищення температури до 38°С. Об’єктивно: уретрит, кон’юнктивіт. Який діагноз у хворого?
A. Хвороба Рейтера*
B. Гостра ревматична лихоманка
C. Ревматоїдний артрит
D. Остеоартроз
E. Подагра
224. Хвора Л., 37 років скаржиться на значну задишку, перебої в області серці. При огляді: акроціаноз. При пальпації прекардіальної ділянки діастолічне тремтіння ("котяче муркотіння"). При аускультації вислуховується тричленна мелодія серця, перший тон посилений, діастолічний шум на верхівці. На ЕКГ – фібриляція передсердь. Який діагноз вірогідний у даної хворої?
A. Ревматизм, мітральна недостатність
B. Міокардит
C. Дефект міжшлункової перетинки
D. Ревматизм, мітральний стеноз.*
E. Ревматизм, недостатність клапанів аорти
225. Хворий, 25 років, скаржиться на болі у гомілкових суглобах, підвищення температури до 38оС, відчуття піску в очах та сльозотечу, дизуричні явища. Об-но: збільшення об`єму та болючість гомілкових суглобів, обмежений рух в них. Який збудник є найбільш імовірним етіологічним чинником даного захворювання?
A. Стафілокок
B. Гонокок
C. Стрептокок
D. Хламідія *
E. Кампілобактер
226. Хворий скаржиться на відчуття пульсації у голові, епізоди непритомності. При огляді-шкіра бліда, "танець каротид", симптом Мюссе. Позитивний пульс Квінке. Аускультативно - діастолічний шум на аорті. Який пульс буде у хворого?
A. Celer, altus.*
B. Tardus, parvus, rarus
C. Durus, altus
D. Mollis, rarus
E. Filiformis. differens
227. Що являють собою Геберденовські вузлики?
A. Гранульоми м’яких тканин
B. Кісткові розростання в області дистальних міжфалангових суглобів кистей*
C. Кісткові розростання в області проксимальних міжфалангових суглобів кистей
D. Кальцинати в м'яких тканинах
E. Відкладення солей сечової кислоти в периартикулярних тканинах
228. Хвора 46 років, скарги на стискуючі болі за грудиною з ірадиацією у ліву руку, при фізичному навантаженні, що з'явились близько 1 року. 1 місяць тому - двічі непритомніла. Об'єктивно ЧСС 80/хв, AT 160/60 мм рт ст. Грубий систолічний шум у II міжребер'ї правобіч грудини, в яремній ямці, на сонних артеріях. Для якої вади найбільш характерна така клінічна картина?
A. Стеноз гирла аорти *
B. Пролапс мітрального клапану
C. Коарктація аорти
D. Атеросклероз аорти
E. Недостатність аортального клапану
229. Хворий 42 років, звернувся зі скаргами на задишку і стискаючі болі за грудиною, що віддають у нижню щелепу і ліве плече, виникають при фізичному навантаженні, тривають 3-5 хв., проходять після припинення навантаження. Дані скарги з'явились тиждень тому. Об'єктивно: пульс 86/хв., ритмічний, AT - 130/85 мм рт.ст. Які першочергові діагностичні заходи?
A. Катетеризація порожнин серця
B. Рентгеноскопія грудної клітки
C. Велоергометрія
D. Коронарографія
E. ЕКГ*
230. Які з перерахованих уражень шкіри найхарактерніші для системного червоного вовчака?
A. Гіперпігментація, телеангіектазії
B. Фіксована еритема на обличчі у вигляді метелика*
C. Еритема і периорбітальний набряк у вигляді «окулярів»
D. Пузирні і бульозні висипання на шкірі тулуба
E. Щільний набряк і індурація на обличчі, кистях, гомілках
231. Хворий 75 р., два тижні скаржиться на слабість, підвищення t до 37,5-38°C, озноби, задишку при навантаженні, пітливість Об'єктивно: шкіра бліда. Тахікардія. Дрібнопухирчасті хрипи в нижніх відділах легень. Упродовж лівого краю груднини і в точці Боткіна-Ерба вислуховується короткий протодіастолічний шум. Печінка на 5 см виступає з-під краю реберної дуги. AT-140/50 мм рт.ст. Аналіз крові: Нв-96г/л; лейкоцити- 16,2x109; ШОЕ-44мм/год. В аналізі сечі - білок 0,33 г/л, лейкоцити - 5-6 в п/зору. Який попередній діагноз?
A. Гострий пієлонефрит
B. Пневмонія
C. Ревмокардит
D. Лімфогранулематоз
E. Інфекційний ендокардит*
232. У хворої, 18 років, після тривалої інсоляції з’явилися фіксована еритема обличчя, ульцерація ротової порожнини, неерозивний артрит дрібних суглобів кистей, лихоманка, резистентна до лікування антибіотиками та протизапальними препаратами, тахікардія; електрокардіографічно – дифузні зміни у міокарді. Який лабораторний показник патогномонічний для даного захворювання?
A. Лімфоцитоз
B. Лейкоцитоз із зсувом вліво
C. Антитіла до нативної ДНК у високому титрі*
D. Анемія з ретикулоцитозом
E. Позитивний Hbs-Ag в крові
233. Хвора 37 років, хворіє на ревматизм з 15-річного віку. Працює швачкою. Останні 2 роки з’явилася задишка, іноді кровохаркання, приступи задухи в нічний час. На рентгенограмі талія серця згладжена, вибухає дуга легеневої артерії та лівого передсердя, в легенях з обох сторін в нижніх та середніх полях відмічається посилення легеневого малюнку, корні застійні. Який найбільш ймовірний діагноз?
A. Міліарний туберкульоз
B. Азбестоз
C. Мітральний стеноз*
D. Карциноматоз
E. Саркоїдоз
234. Жінка, 42 р., скаржиться на почуття оніміння губ та кистей, біль у суглобах, утруднення при ковтанні, задишку при ході. Об’єктивно: гіперпігментація шкіри, на грудях телеангіектазії, припухлість дрібних суглобів кистей, помірна слабкість проксимальних м’язів, згинальні контрактури. Який найбільш вірогідний діагноз у хворої?
A. Системний червоний вовчак
B. Дерматоміозит*
C. Системна склеродермія
D. Ревматоїдний артрит
E. Адісонова хвороба
235. Хвора, 45 р., скаржиться на біль і слабкість у м’язах рук і ніг; почервоніння, лущення та свербіж шкіри обличчя. Об’єктивно: еритема та набряк параорбітальної клітковини, тістуваті набряки кінцівок. Спостерігається болючість м’язів плечового і тазового поясу при пальпації. Яке дослідження буде провідним для встановлення діагнозу?
A. Електроміографія
B. Шкірно-м’язова біопсія
C. Визначення рівня креатинфосфокінази в крові*
D. Визначення рівня гормонів щитовидної залози в крові
E. Визначення рівня LE-клітин у крові
236. Жінка 30 років, яка хворіє на хронічний пієлонефрит, вступила до приймального відділення лікарні у зв'язку зі значною слабкістю, сонливістю, зниженням діурезу до 100 мл/добу. AT - 200/100 мм рт. ст. В аналізах крові нормохромна анемія, збільшена ШОЕ. Креатинін - 0,62 ммоль/л, альбуміни - 32 г/л, калій-6,8 ммоль/л. Що є першочерговим у лікуванні хворого?
A. Антигіпертензивна терапія
B. Антибактеріальна терапія
C. Діуретики
D. Гемодіаліз*
E. Переливання крові
237. У хворої 36 років захворювання почалося тиждень тому з високої температури тіла, ознобу, профузної пітливості. З'явилися тупі болі в попереку, неприємні відчуття при сечовипусканні. Об'єктивно: відмічається напруження м'язів поперекових ділянок, позитивний симптом Пастернацького з обох боків У загальному аналізі крові лейкоцитоз до 12х109 /л, нейтрофільоз. У загальному аналізі сечі - 0,6 г/л білка, лейкоцити - все п/з. Ваш попередній діагноз?
A. Гострий пієлонефрит*
B. Туберкульоз нирки
C. Гострий гломерулонефрит
D. Гострий цистит
E. Сечокам'яна хвороба
238. Дівчина 18 років, протягом 12 років хворіє на хронічний гломерулонефрит. За останні півроку виникли загальна слабкість, зниження апетиту, працездатності, нудота, головний біль. При обстеженні виявлені: АТ - 180/100 мм рт.ст., Нв-70 г/л, вміст сечовини в крові - 24,5 ммоль/л, креатиніну - 0,66 ммоль/л, калій - 6,0 ммоль/л. Яка лікувальна тактика є найбільш раціональною?
A. Низькобілкова дієта, інгібітори АПФ
B. Ентеросорбенти, бета-блокатори
C. Гемосорбція, ерітропоетин
D. Гемодіаліз, підготовка до трансплантації нирки*
E. Іонообмінні смоли всередину, блокатори рецепторів ангіотензину
239. У дівчини 19 років раптово виникли висока температура, артралгія, головний біль, нудота, блювання, біль та напруження м'язів у поперековій ділянці. Різко позитивний симптом Пастернацького справа. В сечі - бактеріурія, піурія. Який найбільш імовірний діагноз?
A. Гострий гломерулонефрит
B. Гостра ниркова недостатність
C. Гострий пієлонефрит*
D. Паранефральний абсцес
E. Цистит
240. Хвора Н 48 р. скаржиться на загальну слабкість, схуднення, зниження апетиту, головний біль. У дитинстві перенесла гострий гломерулонефрит. З 25-річного віку діагностовано артеріальну гіпертензію. Систематично не лікувалася, до лікаря не зверталася. Після проведеного дослідження виявлені ознаки ХЗН ІІІ ступеня (креатинін крові – 0, 296 ммоль/л, Нв – 119 г/л). Які рекомендації щодо харчування найбільш виправдані для даної хворої?
A. Обмеження вуглеводів
B. Обмеження об’єму рідини
C. Збільшення об’єму рідини
D. Обмеження білків*
E. Обмеження жирів
241. Хворий 50 років, скаржиться на часте болюче сечовипускання, озноби, підвищення температури тіла до 38 °С. В аналізі сечі: білок - 0,33 г/л, Л – до 60 у п/з, Ер - 5-8 у п/з, грамнегативні палички. Який із представлених антибактеріальних препаратів кращий у даному випадку?
A. Оксацилін
B. Норфлоксацин*
C. Еритроміцин
D. Тетрациклін
E. Цефазолін
242. Хвора 50 років скаржиться на біль у дрібних суглобах кистей, променево-зап’ясних, колінних суглобах, ранкову скутість у суглобах більше 1 години, слабкість. При огляді: припухлість, дефігурація, болісність при пальпації та рухах у перерахованих суглобах. В аналізі крові: Нв-91 г/л; ШОЕ-52 мм/год. Які зміни з боку аналізів крові будуть мати найбільше діагностичне значення?
A. Анемія
B. Підвищення ревматоїдного фактору*
C. Прискорена ШОЕ
D. Підвищення тимолової проби
E. Підвищення СРБ
243. Хворий Д, 22 р., поступив в лікарню з лихоманкою, набряками обличчя та кінцівок, скаргами на біль у м’язах та суглобах, головний біль. Місяць назад хворому була введена протиправцева сироватка. Об-но: АТ-150/ 90мм.рт.ст., Ан.крові:ер.-3,7x1012/л, Нв-110 г/л, лейк.-9x109/л, е-7%, б-1%, п-6 %, с-55 %,л-26%, м-5 %; тромбоцити-280 x109/л, ШЗЕ –35 мм/год. В загальному аналізі сечі білок- 2,6 г/л,еритроцити змінені-50-60 в п/з, лейкоцити-2-3 в п/з, гіалінові, еритроцитарні, зернисті циліндри. Ваш попередній діагноз:
A. Гострий пієлонефрит.
B. Хронічний гломерулонефрит, нефротичний синдром
C. Хронічний гломерулонефрит, нефритичний синдром
D. Гострий гломерулонефрит.
E. Алергічна реакція на вакцинацію*
244. Хворий 18 років скарг не має. Перкуторно: межі серця зміщені вправо і вліво на 1 см, грубий систолічний шум з епіцентром в 4-му міжреберії зліва. Яке дослідження найбільш переконливо підтвердить клінічний діагноз?
A. Рентген ОГК
B. ЕКГ
C. Катетеризація порожнин
D. ЭхоКГ*
E. МРТ
245. Хворий, 30 р. скаржиться на задишку, біль у правому підребер'ї, сухий кашель, набряки гомілок. Хворіє 4 місяці, лікувався з приводу ревматизму - без ефекту. Дифузний ціаноз, набряки ніг, ЧД - 28/хв., температура -36,8°С. Над нижніми відділами легенів - дрібнопіхурцеві хрипи. Границі серця розширені. Тони серця послаблені, систолічний шум в 5-й точці. Рs - 90/хв., АТ - 100/80 мм рт.ст. Печінка на 4 см нижче реберної дуги. Ваша думка про попередній діагноз?
A. Гіпертрофічна кардіоміопатія
B. Ревматична недостатність мітрального клапану
C. Бактеріальний ендокардит аортального клапану
D. Дилятаційна кардіоміопатія*
E. Гострий міокардит
246. У дівчинки 6-ти років на тлі гострої респіраторної вірусної інфекції (ГРВІ) з’явилися зміни в аналізі сечі: сліди білку, лейкоцити - 30-40 в п/з, еритроцити (свіжі) - 10-12 в п/з. Артеріальний тиск - 100/60 мм рт.ст. Який з наведених діагнозів найбільш імовірний?
A. Інфекція сечовидільної системи *
B. Гострий гломерулонефрит
C. Геморагічний васкуліт
D. Вульвовагініт
E. Сечокам’яна хвороба
247. Хлопчик 7-ми років перебуває на лікуванні протягом місяця. При обстеженні спостерігаються виражені набряки, протеїнурія - 7,1 г/л, білок в добовій сечі - 4,2 г. В біохімічному аналізі крові- гіпопротеїнемія (43,2 г/л), гіперхолестеринемія (9,2 ммоль/л). Який з перерахованих варіантів гломерулонефриту найімовірніше має місце у хворого?
A. Нефротичний *
B. Нефритичний
C. Ізольований сечовий
D. Гематуричний
E. Змішаний
248. Жінка 28-ми років звернулася до лікаря зі скаргами на набряклість обличчя, набряки ніг, іноді спостерігає сечу кольору ”м’ясних помиїв”. У підлітковому віці часто хворіла на ангіни. Об’єктивно: бліді шкірні покриви, температура – 36,8oC, пульс – 68/хв., ритмічний. Артеріальний тиск – 170/110 мм рт.ст. Які зміни в сечі найімовірніші?
A. Протеїнурія, гематурія, циліндрурія *
B. Підвищення відносної густини, гематурія, бактеріурія
C. Зниження відносної густини, протеїнурія, бідний сечовий осад
D. Еритроцитурія й уринозурія
E. Зниження відносної густини, протеїнурія, міоглобінурія
249. Хворий госпіталізований в лікувально-профілактичний заклад з діагнозом: сечокам’яна хвороба. Під час хімічного аналізу було встановлено, що камені складаються з солей сечової кислоти (уратів). Харчування при даній патології має бути скориговано в напрямку зниження в їжі вмісту:
A. М’ясних продуктів *
B. Молочних продуктів
C. Зернових продуктів
D. Яєчних продуктів
E. Овочів і плодів
250. До приймального покою швидкою допомогою доставлено хворого 46-ти років зі скаргами на різкий, нападоподібний біль у правій поперековій ділянці, що іррадіює у пахвинну ділянку та на внутрішню поверхню стегна. Біль з’явився раптово кілька годин тому. Напередодні у хворого з’явилася профузна безболісна гематурія зі згустками крові черв’якоподібної форми. Раніше нічим не хворів. Яке захворювання можна припустити в першу чергу?
A. Рак правої нирки*
B. Пухлина сечового міхура
C. Некротичний папіліт
D. Гострий гломерулонефрит
E. Сечокам’яна хвороба, камінь правої нирки
251. Жінка 28-ми років протягом 12-ти років хворіє на хронічний гломерулонефрит, який весь цей час мав латентний перебіг. За останні півроку виникла загальна слабкість, зниження апетиту, працездатності, нудота. Хвора скаржиться на головний біль, біль у суглобах. При обстеженні: анемія, рівень сечовини крові - 34,5 ммоль/л, креатинін крові - 0,766 ммоль/л, гіперкаліємія. Чим ускладнився перебіг хвороби?
A. Хронічною нирковою недостатністю *
B. Гострою нирковою недостатністю
C. Нефротичним синдромом
D. Амілоїдозом нирок
E. Пієлонефритом
252. Хвора 36-ти років захворіла гостро. Захворювання почалося з високої температури тіла, остуди, профузного поту. З’явився тупий біль у поперековому відділі, неприємні відчуття при сечовипусканні. Об’єктивно: напруження м’язів поперекового відділу, позитивний симптом Пастернацького з обох боків. В крові: лейкоцити до 12*109/л, нейтрофільоз. В сечі: білок - 0,6 г/л, лейкоцити вкривають п/з, бактерії - більше 100 000 в 1 мл сечі. Яким буде попередній діагноз?
A. Гострий пієлонефрит*
B. Туберкульоз нирки
C. Гострий гломерулонефрит
D. Гострий цистит
E. Сечокам’яна хвороба
253. Хворий 46-ти років вперше помітив набряки на ногах, слабкість, відчуття ”повноти” та важкості в правому підребер’ї. 20 років хворіє на ревматоїдний артрит. Збільшені печінка і селезінка, щільної консистенції. Креатинін крові - 0,23 ммоль/л, протеїнемія - 53 г/л, холестерин - 4,2 ммоль/л, питома вага сечі - 1012, протеїнурія - 3,3 г/л, поодинокі воскоподібні циліндри, еритроцити вилужені в п/з, лейкоцити - 5-6 в п/з. Яке ускладнення найбільш імовірне?
A. Амілоїдоз нирок *
B. Хронічний гломерулонефрит
C. Гострий гломерулонефрит
D. Серцева недостатність
E. Хронічний пієлонефрит
254. Хворий 60-ти років скаржиться на часті болісні утруднені сечовипускання, переривчастий струмінь сечі. Вночі сечовипускання до 5 разів. Після фізичного навантаження відзначає домішки крові у сечі. Ректально простата збільшена, щільно-еластична, безболісна, без вузлів. У сечі: питома вага - 1020, білок - 0,1 г/л, лейкоцити - 20-30 в п/з, еритроцити - 10-20 у п/з. Який метод обстеження першочерговий?
A. Трансректальне ультразвукове дослідження *
B. Цистоскопія
C. Оглядова урографія
D. Екскреторна урографія
E. Бактеріологічне дослідження сечі
255. Дівчинка 6-ти років поступила зі скаргами на підвищення температури тіла до 37,2oC, часті та болісні сечовипускання, які з’явилися після переохолодження. У сечі: сеча каламутна, питома вага - 1012, білок - 0,033 г/л, мікроскопія: лейкоцити - 40-45 в п/з, еритроцити - 8-9 в п/з (свіжі), епітелій плаский: 5-8 в п/з, слиз. Який етіологічний фактор у даному випадку найбільш імовірний?
A. Escherіchіa colі*
B. Staphylococcus aureus
C. Klebsіella pneumonіae
D. Proteus mіrabіlіs
E. Candіda albіcans
256. Хвора 22-х років скаржиться на часте і болюче сечовипускання, поклики на сечопускання вночі, нетримання сечі, біль у надлобковій ділянці та у попереку. Часто сеча має колір пива. Місяць тому вийшла заміж. Об’єктивно: загальний стан задовільний. В легенях - везикулярне дихання. Тони серця ритмічні, частота серцевих скорочень - 78/хв., артеріальний тиск - 128/68 мм рт.ст. Живіт м’який, болючий у надлобковій ділянці. У сечі: еритроцити - 12-18 в п/з, лейкоцити - 12-15, бактерій +++ в п/з. Який найбільш ймовірний діагноз?
A. Інфекція нижніх сечових шляхів – цистит*
B. Сечокам’яна хвороба
C. Інфекція верхніх сечових шляхів - пієлонефрит
D. Гонорея
E. Первинний сифіліс
257. Хвора 32-х років скаржиться на підвищення температури тіла до 39oC , біль у поперековій ділянці справа, дизурію протягом доби. На ізотопній ренограмі - праворуч обструктивний тип кривої. Якими мають бути першочергові дії лікаря?
A. Відновлення відтоку сечі з правої нирки*
B. Антибактеріальна терапія
C. Дезінтоксикаційна терапія
D. Фізіотерапія для поперекової ділянки
E. Введення діуретиків
258. Жінка 53-х років протягом 2-3 місяців скаржиться на постійний ниючий біль в попереку, відчуває потяги до сечовипускання після фізичного перенавантаження. Візуальних змін сечі немає. До теперішнього часу захворювань нирок не було. При проведенні ультразвукового дослідження органів черевної порожнини отримані наступні дані: на рівні ІV-V поперекових хребців виявлено S-подібне утворення неоднорідної структури, розміром 14х12,5 см. Попередній діагноз: вроджена вада розвитку (S-подібна нирка). Який метод діагностики є найбільш інформативним для підтвердження діагнозу?
A. Екскреторна урографія*
B. Оглядова рентгенограма нирок
C. Радіонуклідна ренографія
D. Ангіографія
E. Термографія
259. 25-літній жінці з метою лікування гострого пієлонефриту було призначено 10- денний комплекс антибіотикотерапії. Після закінчення прийому антибіотиків з’явилися густі білі виділення з піхви сирнистого характеру, які супроводжувалися гіперемією зовнішніх статевих органів, вираженим свербінням вульви. Для описаного типу вагініту оберіть раціональну терапію:
A. Протигрибкові препарати*
B. Спринцювання розчином борної кислоти
C. Естрогенвмісні креми
D. Вагінальні свічки з сульфаніламідами
E. Цефтріаксон
260. Жінка 43-х років скаржиться на біль у променево-зап’ясткових, гомілковостопних, міжфалангових суглобах кистей та стоп, скутість рухів уранці. Хворіє протягом 7-ми років. Захворювання почалося з симетричного ураження дрібних суглобів кистей та стоп. Спостерігається деформація стоп, їх рухи обмежені та різко болючі. Внутрішні органи без особливостей. Який показник буде найінформативнішим для постановки діагнозу?
A. Ревматоїдний фактор *
B. Лейкоцитоз
C. Підвищена швидкість осідання еритроцитів
D. Диспротеїнемія
E. С-реактивний протеїн
261. Чоловік 39-ти років, який перебував на лікуванні в хірургічному відділенні з приводу гострого холециститу, переведений в терапевтичне відділення з приводу підвищення артеріального тиску до 180/120 мм рт.ст., появи білка в сечі, стійкої лихоманки. Стійкий субфебрилітет, резистентний до антибіотикотерапії. Через 10 днів після лікування у хворого виник напад задухи з важким видихом, згодом з’явилися артралгії та еритематозне ураження шкіри. В аналізі крові - 18% еозинофілів. Яке захворювання виникло у хворого?
A. Вузликовий поліартеріїт *
B. Неспецифічний аортоартеріїт
C. Гострий гломерулонефрит
D. Системний червоний вовчак
E. Глистна інвазія
262. Жінка 36-ти років скаржиться на біль, обмеження рухів у дрібних суглобах рук, утруднене ковтання твердої їжі, слабкість, сухий кашель. Об’єктивно: шкіра кистей та передпліч щільна, гладенька. Проксимальні суглоби ІІ-ІV пальців кистей рук набряклі, болючі при пальпації. Над легенями сухі розсіяні хрипи, межі серця зміщені вліво на 2 см, тони приглушені. У крові: швидкість осідання еритроцитів - 36 мм/год, γ-глобуліни - 24%. У сечі: змін немає. Який найбільш імовірний діагноз?
A. Системна склеродермія*
B. Системний червоний вовчак
C. Дерматоміозит
D. Ревматоїдний артрит
E. Саркоїдоз
263. Жінка 49-ти років скаржиться на біль у плечових суглобах, що посилюється під час рухів, обмеження рухливості, короткочасну вранішню скутість. Хворіє декілька років. В минулому займалася спортивною гімнастикою. На рентгенограмі плечових суглобів - звуження суглобової щілини, субхондральний остеосклероз, остеофіти у нижньовнутрішньому відділі голівки плечової кістки. Що лежить в основі патогенезу ураження суглобів у хворої?
A. Порушення метаболізму хряща *
B. Відкладення у синовіальній оболонці імунних комплексів
C. Порушення обміну сечової кислоти
D. Відкладення у суглобах пірофосфату кальцію
E. Пошкодження синовіальної оболонки інфекційним агентом
264. Жінка 56-ти років поступила в клініку зі скаргами на біль та припухлість правого колінного суглоба, які з’явилися тиждень тому. В анамнезі: часті застудні захворювання, хронічний холецистопанкреатит. Об’єктивно: на тильно-бокових поверхнях дистальних міжфалангових суглобів є щільні вузлики невеликих розмірів, злегка болючі при пальпації, спостерігається деформація перших плеснофалангових суглобів обох стоп, правий колінний суглоб деформований, рухи в ньому обмежені. Який діагноз найбільш імовірний?
A. Остеоартроз *
B. Ревматичний поліартрит
C. Ревматоїдний артрит
D. Подагра
E. Реактивний артрит
265. У дитини 10-ти років скарги на біль і припухлість колінних і гомілковостопних суглобів та біль у шийному відділі хребта. Ранкова скутість. Призначена протизапальна терапія дала позитивний терапевтичний ефект. Яке захворювання можна припустити?
A. Ювенільний ревматоїдний артрит *
B. Остеохондроз
C. Ревматизм
D. Синдром Рейтера
E. Інфекційний артрит
266. Хворий 46-ти років серед ночі викликав ”швидку допомогу” з приводу раптового, різкого болю, почервоніння і припухлості першого пальця правої стопи, підвищення температури тіла. Напередодні вживав сухе виноградне вино та жирне м’ясо. Раніше нічим подібним не хворів. Поставте попередній діагноз:
A. Подагричний артрит *
B. Ревматоїдний артрит
C. Ревматичний артрит
D. Реактивний артрит
E. Деформівний остеоартроз
267. Дівчинці 13-ти років на підставі клінічних, біохімічних, ЕМГ змін та результату біопсії м’яза поставлено діагноз: первинний ідіопатичний дерматоміозит, первинно- хронічний перебіг, мінімальна активність, ФН 1. Оптимальним вибором лікування буде:
A. Гормонотерапія*
B. Цитостатична терапія
C. Нестероїдні протизапальні препарати
D. Масаж, ЛФК
E. Бальнеотерапія
268. Хлопчик 4-х років госпіталізований до стаціонару зі скаргами на задишку, швидку втомлюваність. В анамнезі часті респіраторні захворювання. Перкуторно: межі серця розширені вліво та догори. Аускультативно: посилення ІІ тону над легеневою артерією, в ІІ-ІІІ міжребер’ї ліворуч від груднини вислуховується грубий систоло-діастолічний ”машинний” шум, що проводиться в усі інші точки та на спину. Який найбільш імовірний діагноз?
A. Відкрита артеріальна протока *
B. Дефект міжшлуночкової перегородки
C. Ізольований стеноз отвору легеневої артерії
D. Дефект міжпередсердної перегородки
E. Клапанний стеноз аорти
269. Хворий 70-ти років скаржиться на слабкість, запаморочення, короткочасні періоди непритомності, біль в ділянці серця. Під час аускультації серця: частота серцевих скорочень - 40/хв., тони ритмічні, І тон періодично значно посилений, артеріальний тиск - 160/90 мм рт.ст. Яка найбільш імовірна причина гемодинамічних порушень?
A. АВ блокада ІІІ ступеня *
B. АВ блокада І ступеня
C. Брадисистолічна форма фібриляції передсердь
E. Повна блокада лівої ніжки пучка Гіса
D. Синусова брадикардія
270. У хворого 35-ти років, що страждає на хронічний гломерулонефрит і останні 3 роки перебуває на гемодіалізі, з’явилися перебої в роботі серця, гіпотонія, зростаюча слабкість, задишка. На ЕКГ: брадикардія, атріовентрикулярна блокада І ст., високі загострені зубці Т. Напередодні - грубе порушення питного та дієтичного режимів. Яка найбільш імовірна причина вказаних змін?
A. Гіперкаліємія *
B. Гіпергідратація
C. Гіпокаліємія
D. Гіпернатріємія
E. Гіпокальціємія
271. У дитини 13-ти років поєднана вада мітрального клапана з переважанням недостатності. На тлі гострої респіраторної вірусної інфекції (ГРВІ) підсилилися задишка та загальна слабкість, з’явилося відчуття стискання в грудях, сухий кашель. В легенях вислуховуються різнокаліберні вологі хрипи. Печінка біля краю реберної дуги. Який невідкладний стан розвинувся у дитини?
A. Гостра лівошлуночкова серцева недостатність *
B. Гостра правошлуночкова серцева недостатність
C. Гостра тотальна серцева недостатність
D. Хронічна лівошлуночкова серцева недостатність
E. Гостра судинна недостатність
272. Хворий 43-х років через 2 місяці після перенесеного тонзиліту госпіталізований у терапевтичне відділення зі скаргами на задишку, біль в ділянці серця, запаморочення, серцебиття. Об’єктивно: загальний стан важкий. Частота дихання - 35/хв., пульс - 100/хв., аритмічний, (екстрасистолія). Артеріальний тиск - 145/60 мм рт.ст. Тони серця аритмічні (екстрасистолія) послаблення І тону, систолічний шум над верхівкою. Печінка збільшена. ЕКГ: синусова тахікардія, поодинокі шлуночкові екстрасистоли. ЕхоКГ: порожнини серця в межах норми, ФВ- 50%. Який найбільш імовірний діагноз?
A. Інфекційний міокардит *
B. Синдром Дресслера
C. Інфекційний перикардит
D. Міокардитичний кардіофіброз
E. Дилатаційна кардіоміопатія
273. Хворий 39-ти років скаржиться на задишку та стискаючий біль за грудниною у стані спокою. 10 днів тому переніс грип. Об’єктивно: поза вимушена - сидить, нахиливши тулуб уперед, обличчя набрякле, ціанотичне, здуті шийні вени. Межі серця значно розширені, тони глухі, ритмічні, частота серцевих скорочень - 104/хв., частота дихальних рухів - 28/хв. На ЕКГ: зниження вольтажу зубців, конкордантні зміни сегменту ST. На рентгенограмі: кулеподібна тінь серця, ознаки застою в легенях. В крові: швидкість осідання еритроцитів - 38 мм/год. Поставте діагноз:
A. Ексудативний перикардит*
B. Вірусний міокардит
C. Ревматична гарячка
D. Дилатаційна кардіоміопатія
E. Нестабільна стенокардія
274. У хвороії 50-ти років, яка страждає на гіпертонічну хворобу понад 10 років, на тлі стресу раптово підвищився артеріальний тиск до 200/110 мм рт.ст. Стан супроводжувався тремтінням тіла, головним болем, тахікардією, загальним збудженням, відчуттям жару та сухості в роті. Призначення яких препаратів є найбільш обґрунтованим?
A. β-адреноблокатори*
B. Антагоністи кальцію дигідропіридинові
C. Сечогінні
D. Антагоністи кальцію недигідропіридинові
E. Блокатори рецепторів ангіотензину ІІ
275. Хворого після перенесеного Q-інфаркту міокарда турбує задишка при незначних навантаженнях, нічні напади сухого кашлю, відчуття хрипів у грудній клітці і ортопное. В ході огляду: акроціаноз, частота серцевих скорочень - 96/хв., тахікардія, ослаблення І- го тону над верхівкою, вислуховується ІІІ-й тон. В легенях в базальних відділах незвучні хрипи. Під час Ехо КГ дилатація лівого шлуночка, витончення і дискінезія міжшлуночкової перегородки, фракція викиду - 39%. Визначити варіант дисфункції міокарда:
A. Систолічна дисфункція лівого шлуночка*
B. Діастолічна дисфункція лівого шлуночка
C. Діастолічна дисфункція правого шлуночка
D. Систолічна дисфункція правого шлуночка
E. Змішана дисфункція обох шлуночків
276. У хворого 52-х років ішемічна хвороба серця (ІХС): нестабільна (що вперше виникла) стенокардія. Стенозивний коронаросклероз, СН І ст. Гіпертонічна хвороба ІІ ст., ст. 3, ризик 4. Зроблено стентування правої коронарної артерії. Кардіолог рекомендував терапію, що включає бета-адреноблокатор, подвійну антиагрегантну комбінацію (плавікс і кардіомагніл), гіполіпідемічні засоби (статини). Зазначте лабораторні показники, які Ви контролюватимете з метою безпечного тривалого застосування статинів:
A. Трансамінази
B. Добова протеїнурія
C. Тригліцериди, бета-ліпопротеїди в сироватці крові*
D. Рівень глюкози в крові
E. Альфа-амілаза сироватки крові
277. У хворого 56-ти років в ході ультразвукового обстеження встановлена наявність вегетацій на штучному мітральному клапані, який було імплантовано 3 роки тому, та підклапанних структурах з ознаками деструкції вегетацій та розвитку недостатності штучного клапану. Яке лікування показане хворому?
A. Оперативне (репротезування)*
B. Призначення вазодилататорів
C. Подальше спостереження
D. Імплантація штучного водія ритму
E. Обмеження фізичного навантаження
Національний медичний університет імені О.О. Богомольця
Кафедра внутрішньої медицини №3
База тестового контролю для підготовки до складання ПМК
Модуль 3. Сучасна практика внутрішньої медицини
(за спеціальністю «Лікувальна справа»)
1. Чоловіку 58 років встановлено діагноз В12 дефіцитна анемія. Призначено лікування ціанкобаламіном. Через тиждень було взято контрольний аналіз крові. Що буде раннім критерієм ефективності лікування?
А. Підвищення рівня гемоглобіну
В. Зниження КП крові
С. Збільшення кількості ретикулоцитів*
D. Збільшення кількості тромбоцитів
Е. Збільшення кількості лейкоцитів
2. Жінка 57-ми років скаржиться на відчуття стиснення у стравоході, серцебиття, утруднення дихання при прийомі твердої їжі, іноді з'являється блювання повним ротом, вночі - симптом "мокрої подушки". Хворіє близько 6-ти місяців. Об'єктивно: Ps- 76/хв., АТ- 120/80 мм рт.ст. Рентгенологічно: стравохід значно розширений, у кардіальній частині - звужений. Яка патологія найбільш імовірно викликала дисфагію у хворої?
A. Первинний езофагоспазм
B. Грижа стравохідного отвору діафрагми
C. Рак стравоходу
D. Ахалазія кардії*
E. Рефлюкс-езофагіт
3. Хвора 40 років скаржиться на головний біль м’язову слабкість, іноді – судоми. АТ - 180/100 мм рт.ст., лікується 10 років. Калій крові - 1,8 ммоль/л., натрій крові - 4.8 ммоль/л. Сеча: відносна щільність - 1012; білок, цукор не знайдені, лейкоцити 3-4 в п/зр., ер. - 1-2 в п/зр. Який препарат доцільно призначити в даній ситуації?
А. Спиронолактон*
B. Анаприлін
C. Еналаприл
D. Гіпотіазид
Е. Клофелін
4. Хвора 36 років, захворіла гостро. Захворювання почалось з високої температури тіла, ознобу, профузного поту. З’явилися тупі болі в попереку, дізурія. Об’єктивно: позитивний симптом Пастернацького з обох сторін. В загальному аналізі сечі 0,6 % білка, лейкоцити на все поле зору, значна бактеріурія (більше 100 000 бактерій в 1 мл. сечі). Ваш попередній діагноз:
А. Загострення хронічного пієлоніфріту
В. Гострий гломерулонефрит.
С. Гострий пієлонефрит.*
D. Гострий цистит.
Е. Сечокам’яна хвороба.
5. Хворий 32-х років 4 дні тому застудився. Вранці наступного дня з'явився сухий кашель, підвищилася температура тіла до 38,2oC, погіршилось самопочуття. Перкуторно: над легенями - легеневий тон, дихання везикулярне, послаблене нижче кута лопатки праворуч, там же дрібноміхурцеві звучні хрипи. Який діагноз найбільш імовірний?
A. Гангрена легені
B. Бронхіальна астма
C. Гострий бронхіт
D. Рак легені
E. Вогнищева правобічна пневмонія *
6. Хворий М., звернувся зі скаргами на біль у колінних суглобах, який посилюється при найменших рухах, припухлість суглобів та підвищення температури,загальну слабкість. За два тижні до цього переніс ангіну. PS – 96 за хв..,на верхівці серця ослаблений 1 тон та м’який систолічний шум. АТ 95/55 мм.рт.ст. На який строк варто призначити а/б терапію?
А. 10 днів
В. 21 день
С. 12 днів
D. 14 днів*
Е. 7 днів
7. Хвора 55-ти років скаржиться на ниючий біль у епігастральній ділянці, нудоту, печію. Зазначені прояви з'явилися після лікування індометацином. Об'єктивно: живіт м'який, болючий в епігастральній ділянці. Печінка, селезінка не збільшені. Відділи кишечнику безболісні. Що треба здійснити в даному випадку в першу чергу?
A. Призначити препарати, які впливають на Helicobacterpylori
B. Промити шлунок
C. Призначити антацидні засоби
D. Відмінити індометацин*
E. Призначити голод на 2 дні
8. Хворий 66 років скаржиться на задишку, серцебиття, набряки ніг. Хворіє 7 років, симптоми наростали повільно. Ліва межа серця зміщена на 1 см, тони глухі, аритмічні. Печінка виступає з-під реберної дуги на 3см. ЕКГ: миготлива аритмія постійна форма, ЧСШ - 110 в хв.. Вибрати препарат для монотерапії.
A. Новокаінамід
B. Анаприлін
C. Корглікон
D. Строфантин
E. Дігоксин *
9. Хворий К., 56 років, скаржиться на постійну задишку, кашель, болі у груднійклітці, пітливість. Палить 30 років. Об'єктивно: дифузний ціаноз обличчя, пульс - 110/хв. Серце збільшене вправо і вліво. Тони ослаблені. В легенях коробковий перкуторний звук, сухі свистячі хрипи, видих подовжений. ЧД - 26/хв. Ваш діагноз?
А. ХОЗЛ*
В. Бронхіальна астма
С. Рак легень
D. Фіброзуючий альвеоліт
Е. Ларингоспазм
10. Хворий 16 років два роки тому переніс первинний ревмокардит з високим ступенем активності. Проведено курс антибіотикотерапії, глюкокортикоїдів, нестероїдних протизапальних препаратів. Визначте заходи вторинної профілактики.
A. Біцілін-5 1500000 ОД 1 раз в 3 тижні більше 5-ти років*
B. Біцілін-3 600000 ОД 1 раз в 7 днів навесні і восени протягом 3-х років
C. Біцілін-5 1500000 ОД 1 раз в 3 тижні навесні і восени протягом 3-х років
D. Аспірин в середньодобовій дозі 2,0г навесні і восени більше 5-ти років
E. Біцілін-3 600000 ОД 1 раз в 7 днів, аспірин 2,0 г/д навесні і восени протягом 5-ти років
11. Хвора 49-ти років госпіталізована зі скаргами на слабкість, жовтяницю, свербіж шкіри. Захворіла 2,5 місяці тому. При госпіталізації – значна жовтяниця. Печінка не пальпується. Жовчний міхур збільшений, безболісний. Білірубін крові - 190 мкмоль/л, за рахунок прямого. Кал ахолічний. Яка найбільш імовірна причина жовтяниці?
A. Паренхіматозна жовтяниця
B. Хвороба Жильбера
C. Механічна жовтяниця*
D. Синдром Каролі
E. Гемолітична жовтяниця
12. Хворий 56-ти років скаржиться на слабкість, зниження працездатності, втомлюваність. На рентгенограмі грудної клітки у нижньому полі правої легені відзначається круглої форми тінь розміром 4х6 см, яка зв'язана з коренем легені. Який найбільш імовірний діагноз?
A. Пневмонія
B. Абсцес легені
C. Периферичний рак легені *
D. Туберкулома
E. Метастаз
13. Чоловік 59 років скаржиться на біль в ділянці серця, кашель, підвищення t до 38°С. Переніс інфаркт міокарду 3 тижні тому. Ps - 86 в хв., ритмічний, АТ - 110/70 мм рт. ст. Серце - шум тертя перикарду. Легені – зліва під лопаткою вологі хрипи. Загальний аналіз крові: лейкоцити - 10х 109/л, ШОЕ - 35 мм/год. ЕКГ - динаміки немає. Призначення якого препарату буде найбільш обґрунтованим?
A. Нітроглицерин.
B. Антибіотики.
C. Фраксипарін.
D. Глюкокортикоїди.*
E. Стрептодеказа.
14. Хворий 36 років, без скарг, під час проходження профогляду перед працевлаштуванням здав сечу на загальний аналіз. Отримані результати: колір світло-жовтий; прозора; питома вага – 1008; рН – 6,5; білок – 0,6 г/л: ер. – 18-20 в п/з, змінені; лейк. – 2-3 в п/з; циліндри 2-3 в п/з, зернисті. Який найбільш імовірний діагноз?
A. Хронічний гломерулонефрит*
B. Гострий гломерулонефрит
C. Хронічний пієлонефрит
D. Амілоїдоз нирок
E. Сечокам'яна хвороба
15. Хворий на виразкову хворобу 12-палої кишки скаржиться на виражену слабкість, запаморочення, задишку при навантаженні. Об’єктивно: хворий блідий, виявляються трофічні зміни шкіри. Ан. крові: ер.- 3,0 х1012\л; Нв- 86г\л; КП 0,75; рц-3,5%; залізо сироватки – 4,8 мкмоль\л. Яке ускладнення розвинулось у хворого?
А. Гемолітична анемія
В. Апластична анемія
С. Залізодефіцитна анемія*
D. В12- дефіцитна анемія
Е. Фолієводефіцитна анемія
16. У хворої К. 30 років, вагітність 28 тижнів, спостерігається підвищення артеріального тиску до 170/110 мм рт.ст. Об'єктивно: акцент II тону над аортою, пастозність гомілок. У сечі: пит. вага 1016, білок 0,33 г/л, лейк.8-10 у п/з, ер. 5-6'у п/з. ЕхоКГ: КДР 5,4 см, товщина міжшлункової перетинки 1,1 см. Який гіпотензивний препарат слід вважати найбільш безпечним у хворого?
A. Клофелін
B. Допегіт*
C. Резерпін
D. Капотен
E. Ніфедіпін
17. Хворий 23-х років скаржиться на тупий біль, відчуття важкості та розпирання в епігастрії одразу після їжі, відрижку тухлим, сухість у роті, нудоту натщесерце, проноси. Об'єктивно: худорлявої статури, шкіра бліда. Живіт під час пальпації м'який, відмічається біль у епігастрії. Печінка не виступає з-під краю реберної дуги. В крові: Hb- 110 г/л, ер.- 3,4*1012/л, лейкоцитарна формула без змін. ШЗЕ- 16 мм/год. Яке найбільш інформативне дослідження допоможе встановити діагноз?
A. Езофагогастродуоденоскопія*
B. Дослідження шлункового соку
C. рН-метрія
D. Дуоденальне зондування
E. Рентгенографія органів травлення
18. У пацієнта, що знаходиться на лікуванні з приводу лівобічної деструктивної пневмонії, різко погіршився загальний стан, наросли задишка, ціаноз. Об'єктивно: t 38.7 ліва половина не бере участі в акті дихання, при аускультації звертає на себе увагу відсутність везикулярного дихання нижче кута лопатки. Рентгенологічно - затемнення до рівня 5 ребра, середостіння зміщене вправо. Яка лікувальна тактика?
A. Інфузійна і антибактеріальна терапія
B. Інтубація трахеї
C. Екстрена бронхоскопія
D. Дренування плевральної порожнини *
E. Відкрита торакотомія
19. Хворий 32 років скаржиться на масивні набряки ніг, попереку, задишку, кашель, серцебиття. Хворіє біля 2-х місяців. Об'єктивно: анасарка. ЧД - 32/хв. В легенях крепітація. ЧСС - 110 /мін, АТ - 220/120 мм рт.ст. Серце: ритм галопу. Перкуторно-печінка + 5 см. У крові: Нв - 84 г/л, креатинин 500мкм/м. У сечі: білок- 5,2 г/л; еритроцити - 15-20 в п/зр, лейкоцити - 10-20 у п/зр. Який попередній діагноз?
A. Швидкопрогресуючий гломерулонефрит*
B. Гострий гломерулонефрит, нефритичний синдром
C. Інфекційний ендокардит, гломерулонефрит
D. Гострий міокардит, СН II Б
E. Хронічний гломерулонефрит
20. Хвора М., 42 р., скаржиться на виражений біль у суглобах кистей та стоп, ранкову скутість більше 1 год. Хворіє 2 роки. Об-но: ульнарнадевіація, атрофія м’язів кистей. Ан крові: Hb - 96 г/л, Л - 4,6x109/л, ШОЕ - 38 мм/год. Rо-графія кистей: епіфізарний остеопороз, поодинокі узури. Ваш діагноз?
A. Системна склеродермія
B. Подагра
C. Системний червоний вовчак
D. Ревматоїдний артрит*
E. Деформуючий остеоартроз
21. Чоловік 48-ми років висловлює скарги на слабкість і задишку. При дослідженні крові - Ht- 32%, Hb- 103 г/л, у мазку визначаються макроцити. Рівень вітаміну B12 у плазмі крові - 90 pg (норма - 200-940), рівень фолієвої кислоти у сироватці - 16 нгр/мл (норма – 10-20). Що не може бути причиною розвитку цих змін:
A. Регіонарний ентерит
B. Глистна інвазія
C. Дивертикульоз товстого кишечнику *
D. Панкреатит
E. Вегетаріанство
22. Жінка 56 років скаржиться на посилення задишки, збільшення набряків при ходьбі та виникнення стискаючого болю за грудниною за останні 2 місяці. Хворіє протягом 10 років, звичайно приймала клофелін. При огляді: акроціаноз, набряки на ногах та обличчі. ЧСС-64/хв., AT- 180/110 мм рт.ст. Тони серця ослаблені, систолічний шум над аортою. Печінка на 2,5 см виступає з-під краю реберної дуги. Якій антигіпертензивний препарат буде препаратом вибору?
A. Дилтіазем
B. Верапаміл
C. Еналаприл*
D. Адельфан
E. Атенолол
23. Хворий, 48 р., на протязі 4 років хворіє на ревматоїдний артрит. При поступленні в стаціонар зроблена рентгенографія суглобів кистей, на якій виявлено поодинокі узури кісток. До якої стадії рентгенологічних змін по Штейнброкеру відносяться наведені ознаки?
A. 0
B. ІІІ
C. ІV
D. І
E. ІІ*
24. Хвора 46 років перебуває в гінекологічному відділенні з приводу метроррагії. Порушення менструального циклу почалося півроку тому після відпочинку на морі. Об-но: шкіра і слизові оболонки бліді. Пульс 96 ударів за 1 хв., АТ 130\85 мм рт ст. Живіт м’який, печінка на 3 см виступає з під краю реберної дуги, селезінка збільшена на 6 см, щільна. Ан. крові: ер.- 2.8х1012\л; Нв-85г\л; КП – 0,9; Л-68х1012\л; мієлоцити-6%; метамієлоцити-5%; п-19%; с-27%; е-4%; б-6%; лімф.-12%; мон.-11%; ШОЕ-38мм\г. Яке дослідження найбільш ймовірно підтвердить діагноз?
А. Визначення лужної фосфатази
В. Визначення кислої фосфатази
С. Мієлограмма *
D. Пункційна біопсія лімф.вузла
Е. Визначення тромбоцитів у крові
25. Пацієнт 53 років 5 років знаходиться під спостереженням дільничного лікаря з приводу підвищеного артеріального тиску. Протягом останнього місяця АТ не знижався менш ніж 160/110 мм рт. ст. Пульс 56 за хвилину. На ЕКГ - ознаки гіпертрофії лівого шлуночка серця. Яку з груп гіпотензивних засобів слід призначити хворому як патогенетично обґрунтовану?
A. Антагоністи кальцію з підгрупи ніфедіпіну *
B. Блокатори В-адренорецепторів
C. Препарати з групи раувольфії
D. Антагоністи кальцію з підгрупи верапамілу
E. Препарати групи клофеліну
26. У хворої К., 17 р., на 18 день після перенесеної ангіни з’явились сильні мігруючі болі у великих суглобах. На шкірі проксимальних відділів кінцівок –кільцеподібна висипка блідо-рожевого кольору. Температура тіла 38,3оС. Пульс 100/1хв., задовільних властивостей. Ніжний систолічний шум на верхівці серця. Лейкоцити – 10,2 * 109 /л, ШОЕ – 22 мм/год., СРБ- +++,АСЛ-о- 600 од. На ЕКГ P – Q – 0,23". Який найбільш вірогідний діагноз?
A. Гостра ревматична лихоманка *
B. Ревматоїдний артрит
C. Бруцельозний артрит
D. Туберкульозний артрит
E. Гонококовий артрит
27. Хвора 20 років, скаржиться на головний біль, підвищення AT, набряки на обличчі, ногах і в поперековій ділянці. Хворіє біля 3-х років. Артеріальний тиск підвищується останні 4 місяці. Стан погіршився тиждень тому. AT - 170/100 мм рт. ст. Тони серця правильні, акцент II тону над аортою. Аналіз сечі: білок -1,2 г/л, Л - 3-5 в п/з, Ер - 10-14 в п/з, циліндри гіалінові і зернисті - 6-8 в п/з. Креатинін крові - 0,08 ммоль/л. Найбільш імовірний діагноз?
A. Сечокам'яна хвороба, артеріальная гіпертензія П ст
B. Хронічний пієлонефрит, артерільна гіпертензія П ст
C. Хронічна хвороба нирок, II стадія, гломерулонефрит, АГ II ступеня
D. Швидкопрогресуючий гломерулонефрит.
E. Хронічна хвороба нирок , I стадія, гломерулонефрит, АГ IІ ступеня. *
28. У хворого 54-х років, який протягом 10-ти років хворіє на виразкову хворобу 12-ти палої кишки, після прийому їжі, виник гострий "кинджальний" біль в епігастрії. Об'єктивно: блідий, брадикардія, "доскоподібний живіт", різко позитивний симптом Щоткіна-Блюмберга. Яку патологію запідозрить лікар швидкої допомоги?
A. Тромбоз кишечнику
B. Гостра кишкова непрохідність
C. Защемлена кила
D. Гострий панкреатит
E. Проривна виразка 12-ти палої кишки *
29. Чоловік 36 років відзначає загальну слабкість, гарячку. Захворів 4 тижні тому , після ангіни. Об-но: Т тіла 38,9С, ЧД-24 за 1хв., пульс-110 за 1хв., АТ-100\65мм рт ст. Шкіра бліда, геморрагічна висипка на кінцівках, збільшені пахвові лімф. вузли. У крові: ер.-2,2х10 12\л; Нв-72г\л; Л-25х10 9\л; бластні клітини-32%; е-2%; п-3%; с-35%; лімф.-20%; мон.-8%; тр.-30х10 9\л; ШОЕ 47мм\год. Яке захворювання виникло у хворого?
А. Хронічний мієлолейкоз
В. Хронічний лімфолейкоз
С. Апластична анемія
D. Тромбоцитопенічна пурпура
Е. Гострий лейкоз *
30. Хворий 56 років звернувся до лікаря зі скаргами на болі у попереку. Був проведений курс фізіотерапевтичного лікування з приводу радикуліту, але стан хворого не поліпшився. Проведено рентгенографію кісток хребта та черепа, виявлено остеопороз і значні кісткові дефекти. У крові помірна нормохромна анемія, у сечі – значна протеінурія. Загальний білок крові – 125г\л. Який попередній діагноз?
А. Анкілозуючий спонділоартрит
В. Мієломна хвороба *
С. Метастази пухлини в кістки
D. Гострий радікулоневрит
Е. Хронічна хвороба нирок
31. Хворий 60 років скаржиться на серцебиття, задишку. Протягом 10 років хворіє на ішемічну хворобу серця, біля півроку - аритмія. При аускультації тони серця аритмічні, різна гучність першого тону . ЧСС - 120 / хв, пульс 100/ хв., аритмічний, пульсові хвилі різної амплітуди. На ЕКГ: RR- 0,58 - 0,74 - 0,9 сек. Який препарат Ви рекомендуєте хворому?
A. Кордарон *
B. Новокаінамід
C. Дигоксин
D. Корглюкон
E. Лідокаїн
32. У хворого на фоні цирозу печінки після вживання алкоголю з'явилися головний біль, блювання, відраза до їжі, безсоння, жовтяниця, "печінковий" запах з рота, здуття живота. Про яке ускладнення цирозу печінки можна подумати?
A. Печінково-клітинна недостатність *
B. Кровотеча з варикозно розширених вен стравоходу
C. Портальна гіпертензія
D. Тромбоз мезентеріальних судин
E. Гостра виразка шлунка
33. Хворий С, 44 роки, хворіє на псоріаз протягом 8 років. Два тижні тому з’явились болі у дрібних суглобах кистей, біль у п’ятках, нічний біль у крижах. При лабораторному дослідженні виявлено: ШОЕ 28 мм/год, РФ – негативний. На рентгенограмі кистей рук – ерозивно-деструктивні зміни та периостальні нашарування, позитивний симптом „протуберанців”. Який діагноз є найбільш ймовірним?
A. Псоріатичний поліартрит *
B. Ревматоїдний артрит
C. Ревматичний артрит
D. Деформуючий остеоартроз
E. Туберкульозний артрит
34. Жінка 40 р., скаржиться на задишку, набряки ніг, збільшення живота, колючі болі в серці. В анамнезі: туберкульозний бронхоаденіт, ангіни. Стан погіршився 6 місяців назад. Об'єктивно: ціаноз, набухші шийні вени. Дихання везикулярне. Границі серця не зміщені. Тони приглушені. Рs - 106 за хв., печінка + 4 см, асцит. Низький вольтаж ЕКГ. Рентгенографія - по лівому контуру серця кальциноз. Яке лікування буде рекомендоване хворій?
A. Діуретичні препарати
B. Дигіталісні препарати
C. Протитуберкульозні препарати
D. Лікування у кардіохірурга*
E. Вазоділататори нітрати
35. У хворого 65 років, якому 10 років тому було проведено субтотальну резекцію шлунку з приводу виразкової хвороби. Аналіз крові: ер.-2,8х1012\л; Нв-65г\л; КП – 0,65. Який з препаратів слід рекомендувати в цьому випадку?
А. Тардиферон
В. Аскофер
С. Гемофер
D. Фербітол *
Е. Ранферон
36. Хворого В., 56 років, турбує кашель з виділенням слизистого харкотиння, який триває біля 4 місяців на рік, на задишку, t - 38,7 °С. Хворіє впродовж 3 років. Палить. Аускультативно - під лопатками жорстке дихання, розповсюджені сухі хрипи. Рентгенографія - корені розширені, тяжисті. Ваш діагноз?
А. Негоспітальна пневмонія
В. Хронічний бронхіт *
С. Пневмоконіоз
D. Гострий бронхіт
Е. Бронхіальна астма
37. Хворий З., 36 років, хворіє на ревматоїдний артрит протягом 8 років. Два місяці тому з’явилось припухлість лівого колінного суглобу, резистентне до лікування. Об’єктивно: синовіт лівого колінного суглобу. Проведено пункцію цього суглобу і отримано 50 мл ексудату. Які клітини характерні для даного захворювання будуть виявленні при дослідженні суглобового пунктату?
A. Рагоцити *
B. LE-клітини
C. Клітини Березовського
D. Еритроцити
E. Еозинофіли
38. Хворий 58 років протягом 28-ти років страждає на гіпертонічну хворобу. 4 роки тому діагностований хронічний обструктивний бронхіт. Об'єктивно: Рs 64 /хв., АТ - 200/120 мм рт. ст., ліва межа відносної серцевої тупості на 2,5 см вліво від лівої середньо-ключичної лінії, перший тон над верхівкою послаблений, акцент другого тону над аортою. На ЕКГ - гіпертрофія лівого шлуночка. Призначення якого препарату найдоцільніше у цьому випадку?
A. обзідан
B. ніфедіпін *
C. гіпотіазід
D. атенолол
E. резерпін
39. Чоловік 40-ка років хворіє на автоімунний гепатит. В крові: А/Г коефіцієнт - 0,8, білірубін - 42 мкмоль/л, трансамінази - АЛТ- 2,3 ммольг/л, АСТ- 1,8 ммольг/л. Що із перерахованого є найбільш ефективним в лікуванні?
A. Гемосорбція, вітамінотерапія
B. Глюкокортикоїди, цитостатики *
C. Антибактеріальні засоби
D. Противірусні препарати
E. Гепатопротектори
40. Чоловік 48 років, після перенесеної 2 тижні тому ГРВІ скаржиться на загальну слабкість, серцебиття, задишку. Об-но: Т тіла 37,8С; пульс 98уд.\хв.; АТ – 120\80мм рт ст. Шкіра та слизові іктеричні. Печінка виступає на 4 см з-під реберної дуги, селезінка також збільшена. У крові: ер.-2,0х10 12\л; Нв-70 г\л; КП – 0,96 рц – 16%, осмотична резистентність еритроцитів зменшена, середній діаметр не змінений. Загальний білірубін – 76 мкмоль\л; непрямий - 65 мкмоль\л. Який найбільш ймовірний діагноз?
А. Автоімунна гемолітична анемія *
В. Доброякісна гіпербілірубінемія
С. Спадковий мікросфероцитоз
D. Хронічний гепатит
Е. Хвороба Маркіафави-Мікеллі
41. Пацієнт, 22 років, скаржиться на набряки обличчя та ніг, слабкість. Захворів через три дні після переохолодження. Об'єктивно: блідість шкіри, пульс - 94/хв, ритмічний. AT-150/95 ммрт.ст. Діяльність серця ритмічна, тони звучні. Аналіз сечі: білок - 1,5 г/л, Л - 10-12 у п/з, Ер – покривають усі поля зору, циліндри гіалінові - поодинокі в препараті. Креатинін крові - 0,130 ммоль/л. Визначте найбільш імовірний діагноз:
A. Гостре ураження нирок
B. Гіпертонічна хвороба.
C. Гострий гломерулонефрит. *
D. Гострий пієлонефрит.
E. Сечокам’яна хвороба.
42. Пацієнтка 39 років скаржиться на сильне серцебиття, запаморочення, виражену слабкість. Об'єктивно: хвора бліда, незначна активність призводить до появи запаморочення. Пульс 200/хв, ритмічний, ниткоподібний, АТ 110/70 мм рт.ст. На ЕКГ зубці Р не визначаються, інтервали R-R однакові та складають 0,3 с, - 0,09 с. З якого препарату найбільш доцільно почати невідкладну допомогу?
A. АТФ *
B. Кордарон
C. Лідокаїн
D. Новокаїнамід
E. Пропафенон
43. Які із зазначених змін на рентгенограмах кистей найбільш характерні для І стадії ревматоїдного артриту?
A. Множинні узури
B. Епіфізарний остеопороз *
C. Звуження суглобних щілин
D. Множинні кисти
E. Множинні крайові остеофіти
44. У хворої 46-ти років діарея з виділенням великої кількості кашкоподібного калу неприємного запаху, без домішки крові й без тенезмів, здуття живота, втрата ваги тіла. При об'єктивному обстеженні - помірна болісність у мезогастрії та лівому флангу живота. В копрологічному дослідженні - стеаторея за рахунок нейтрального жиру, креаторея. В цьому випадку найбільш раціонально призначити:
A. Метронідазол та лоперамід
B. Холінолітики
C. Поліферментні препарати *
D. Антациди та спазмолітики
E. Холінолітики та антибактеріальні препарати
45. Жінка, 42 років, скаржиться на появу набряків на обличчі, кінцівках, загальну слабкість. Хворіє на ревматоіїдний артрит понад 15 років. Лікувалася нерегулярно. Об'єктивно: набряки повік, обличчя, кінцівок. Тони серця приглушені. AT - 130/90 мм рт. ст. ЧСС -64/хв. Аналіз крові: Ер - 2,4хЮ12/л, НЬ - 92 г/л, ШОЕ - 54 мм/год., креатинін - 0,128 ммоль/л, СРБ (+++). Аналіз сечі: питома вага - 1015; білок - 3,8 г/л. Яке найбільш вірогідне ускладнення виникло у хворої?
A. Серцева недостатність
B. Амілоїдоз нирок, нефротичний синдром *
C. Гіпотиреоз
D. Хронічний гломерулонефрит
E. Ниркова недостатність.
46. Хвора 64-х років скаржиться на постійний тупий біль у правій здухвинній ділянці, схуднення на 20 кг за 6 місяців, відсутність апетиту. Об'єктивно: шкіра землистого кольору, тургор її знижений. В правій здухвинній ділянці пальпується інфільтрат 6х8 см, щільний, мало рухливий, неболючий. Вільна рідина в черевній порожнині не визначається. При аускультації - посилення кишкових шумів. В крові: Hb- 80 г/л. Реакція Грегерсена - позитивна. Який найбільш вірогідний діагноз?
A. Заочеревинна пухлина
B. Злоякісна пухлина тонкої кишки
C. Апендикулярний інфільтрат
D. Рак правої нирки
E. Рак сліпої кишки *
47. Пацієнт хворіє на захворювання легень. Йому зробили спірографію: ЖЄЛ – 72% НЖЄЛ, ДО – 620 мл, ЧД – 18, МВЛ – 50%, ОФВ 1 сек.–48%, проба Тіфно –44%. Визначте характер вентиляційних порушень.
A. Обструктивно-рестриктивний
B. Рестриктивний
C. Обструктивний *
D. Дифузійний
E. Рестриктивно-обструктивний
48. У пацієнта анкілозивний спонділоартрит, центральна форма. Носієм якого антигену HLA вірогідніше всього є хворий?
A. HLA-B27 *
B. HLA-DR4
C. HLA-DR20
D. HLA-DR8
E. HLA-B5
49. Хворий 56-ти років скаржиться на головний біль, підвищення АТ до 220/130 мм рт. ст. протягом останніх 3-х років. Періодично - лихоманка. С-м Пастернацького слабо позитивний з обох сторін. Аналіз крові: Л - 9,4x109/л, ШОЕ - 17 мм/год., креатинін - 0,06 ммоль/л. Аналіз сечі: питома вага - 1008, білок - сліди, л - 50-60 в п/з, ер - 0-1 в п/з. Які препарати необхідно призначити хворому?
A. Макроліди
B. Стероїдні гормони
C. Нестероіїдні протизапальні препарати
D. Бензилпеніциліни
E. Похідні фторхінолонів *
50. У 50-літнього хворого, який страждає надлишковою вагою, вночі виник різкий біль і припухлість 1 плюсне-фалангового суглоба, піднялась температура (напередодні був на банкеті). Для уточнення діагнозу лікар призначив ряд досліджень. Найбільш ймовірно, що у крові хворого буде виявлено:
A. Підвищення рівня натрію
B. Гемолітична анемія
C. Підвищення рівня лужної фосфатази
D. Підвищення рівня сечової кислоти *
E. Підвищення рівня калію
51. Хворому 45-ти років було проведено лікування з приводу гастроезофагеальної рефлюксної хвороби. Яку з перерахованих груп препаратів найбільш доцільно використовувати для профілактики рецидивів?
A. Антациди
B. Холінолітики
C. Репаранти
D. Антибактеріальні засоби
E. Інгібітори протонної помпи *
52. Хворий 24-х років звернувся в поліклініку зі скаргами на болі в епігастрії через 1-1,5 години після вживання їжі, нічний біль, часте блювання, яке приносить полегшення. Багато палить, вживає алкоголь. Об'єктивно: язик обкладений білим нальотом. При пальпації виявлені болі справа вище пупка. Лабораторно: реакція на приховану кров у калі позитивна. Який найбільш ймовірний діагноз?
A. Хронічний ентерит
B. Хронічний холецистит
C. Хронічний гастрит
D. Виразкова хвороба *
E. Хронічний коліт
53. Хворий 51-го року скаржиться на відчуття важкості в епігастрії після прийому їжі, відрижку з тухлим запахом, блювання після переїдання. Тривалий час хворіє на виразку пілоричного відділу шлунка з частими загостреннями. Об'єктивно: маса тіла знижена, нижня межа шлунка на 4-5 см нижче пупа, шум плескоту натщесерце. Яке ускладнення виразкової хвороби розвинулось у хворого?
A. Перивісцерит
B. Пілоростеноз *
C. Перфорація виразки
D. Малігнізація виразки
E. Пенетрація
54. У хворого з явищами порушеного харчування через 4 години після вживання їжі виникає біль у животі, особливо вище пупка і лівіше. Проноси можуть змінюватися закрепами до 3-5 днів. Пальпаторно: помірна болісність у лівому підребер’ї. Рентгенологічно виявлені кальцинати, що розташовані вище пупка. Який найбільш ймовірний попередній діагноз?
A. Хронічний гастрит
B. Виразка 12-палої кишки
C. Хронічний панкреатит *
D. Синдром Золінгер-Елісона
E. Хронічний калькульозний холецистит
55. У хворого на гостру лейкемію на фоні хіміотерапії виникли жовтяниця, диспепсичні розлади. Виявлено помірне збільшення та болючість печінки, підвищення рівнів як прямого (40 мкмоль/л) так і непрямого (10 мкмоль/л) білірубіну, АлАТ- 120 ОД/л, АсАТ- 180 ОД/л. Реакція на антигени гепатитів В та С негативна. Яке ускладнення виникло у пацієнта?
A. Гемолітична анемія
B. Вірусний гепатит
C. Гострий панкреатит
D. Токсичний гепатит *
E. Гострий холецистит
56. При обстеженні жінки 37 років з діагнозом хронічного гепатиту виявлено підвищення рівня прямого білірубіну, лужної фосфатази, незначне підвищення рівня непрямого білірубіну. Який з патологічних процесів найімовірніше обумовив ці зміни?
A. Порушення гемостазу
B. Холестаз *
C. Портальна гіпертензія
D. Цитоліз
E. Гіперспленізм
57. Жінка 32-х років скаржиться на біль у лівому підребер'ї, який з'являється через 2 години після їжі, нудоту, здуття живота, схильність до проносу. Об'єктивно: живіт болючий при пальпації в точці Губергрица-Скульського. Печінка - біля краю реберної дуги. У крові: амілаза - 256 ОД/л, загальний білірубін - 20 мкмоль/л. Яке захворювання найбільш ймовірно?
A. Хронічний панкреатит *
B. Хронічний холецистит
C. Хронічний гепатит
D. Хронічний гастрит
E. Хронічний ентероколіт
58. Жінка 30-ти років висуває скарги на нестійкі випорожнення з переважанням закрепів, здуття живота та біль спастичного характеру в нижній частині живота, а також головний біль, порушення сну. Маса тіла не змінена. Який найбільш ймовірний діагноз?
A. Рак кишківника
B. Хронічний атрофічний гастрит
C. Хронічний панкреатит
D. Хронічний ентерит
E. Синдром подразненого кишківника *
59. У хворого 25-ти років восени з'явився біль у епігастрії, що виникає через 1,5-2 години після вживання їжі та вночі. Скаржиться на печію, закрепи. Біль посилюється при прийомі гострої, солоної та кислої їжі, зменшується - після застосування соди та грілки. Хворіє протягом року. Об'єктивно: язик не обкладений, вологий. При пальпації живота - болючість в епігастрії справа. Яке захворювання найбільш ймовірне?
A. Діафрагмальна кила
B. Хронічний холецистит
C. Хронічний панкреатит
D. Виразкова хвороба шлунка
E. Виразкова хвороба 12-палої кишки *
60. У хворої 60-ти років після надмірного вживання жирної їжі раптово виник біль у правому підребер'ї, нудота, блювання жовчю, різке відчуття гіркоти у роті. Через дві доби з'явилася жовтяниця, потемніла сеча. Об'єктивно: склери та шкірні покриви іктеричні, живіт здутий, печінка збільшена на 3 см, м'яка, болісна під час пальпації, с-ми Ортнера, Мерфі, Кера, Захар'їна, Мейо-Робсона позитивні. Який діагностичний метод необхідно використати в першу чергу?
A. УЗД жовчного міхура та жовчної протоки *
B. Діагностична лапароскопія
C. Фіброгастродуоденоскопія
D. Рентгенографія органів черевної порожнини
E. Радіонуклідне сканування печінки та жовчного міхура
61. Чоловік 55-ти років, хворий на рак шлунка, був прооперований 1,5 роки тому, проведена хіміотерапія. Впродовж 4-х місяців відмічає важкість у правому підребер'ї, нудоту, гіркий присмак у роті, іноді блювання з домішками жовчі, субфебрилітет ввечері. При УЗД виявлені множинні об'ємні утворення в печінці, потовщення стінок жовчного міхура, нерівність контуру підшлункової залози. Що, на Вашу думку, обумовило погіршення самопочуття хворого?
A. Загострення панкреатиту
B. Метастатичне ураження печінки
С. Загострення холециститу
D. Кисти печінки
E. Ехінококоз *
62. Хворий В., 23 років, відмічає важкість у правому підребер’ї, загальну слабкість. Об-но: шкірні покриви жовті, склери іктеричні. Рs – 66 уд. за хв., АТ – 120/80 мм рт.ст., АлАт, АсАТ, тимолова проба – N. Загальний білірубін - 34 мкмоль/л за рахунок непрямого. Вкажіть найбільш імовірний діагноз.
А. Хронічний криптогенний гепатит
В. Хронічний медикаментозний гепатит
С. Хронічний вірусний гепатит С
D. Стеатогепатоз
Е. Синдром Жильбера *
63. Хворий Н., 32 років, пройшов курс масивної антибактеріальної терапії. Скаржиться на розлитий біль у животі, частий рідкий стілець (4-6 разів на добу), загальну слабкість. Об’єктивно: загальний стан задовільний. АТ – 120/70 мм рт.ст., ЧСС – 84 уд./хв. Живіт при пальпації м’який, болючий у нижніх відділах. Печінка і селезінка не пальпуються. Використання якого лікарського препарату є доцільним у даному випадку?
A. Панзинорм
B. Лінекс *
C. Ессенціалє
D. Мотиліум
E. Імодіум
64. Хворий 47 років скаржиться на підвищення температури до 37,5oC, загальну слабкість, розлитий тупий біль у животі, який посилюється перед дефекацією та стихає після неї. Випорожнення до 10 разів на добу, містять кров. Хворіє протягом 2-х місяців. Об'єктивно: шкіра бліда, суха. Пальпація товстої кишки болюча. Сліпа кишка пальпується у вигляді тяжу. Яке обстеження найбільш інформативне для встановлення діагнозу?
A. Фіброгастроскопія
B. Ректороманоскопія
C. Іригоскопія
D. Колоноскопія *
E. Оглядова рентгеноскопія органів черевної порожнини
65. Хворий 68 років впродовж 35-ти років хворіє на хронічний панкреатит. Останні 5 років відзначає зменшення больового синдрому, здуття живота, часті випорожнення (сіруватого кольору, блискучі, з домішками неперетравленої їжі) до 3-4 разів на добу, прогресуючу втрату маси тіла. Зміна симптоматики у хворого обумовлена приєднанням:
A. Синдрому подразненого кишківника
B. Синдрому лактазної недостатності
C. Зовнішньосекреторної недостатності підшлункової залози *
D. Внутрішньосекреторної недостатності підшлункової залози
E. Глистної інвазії
66. Хворий 54-х років скаржиться на постійний тупий біль у мезогастральній ділянці, втрату ваги, домішки темної крові в калі, закрепи. Протягом року втрата ваги до 10 кг. В крові: ер.- 3,5*1012/л, , Hb- 87 г/л, лейк.- 12,6*109/л, зсув формули вліво, ШОЕ- 43 мм/год. Який найбільш вірогідний діагноз?
A. Рак шлунка
B. Рак поперечно-ободової кишки *
C. Хронічний панкреатит
D. Виразкова хвороба шлунка
E. Хронічний коліт
67. Хвора 48 років скаржиться на ниючий біль у бічних відділах живота, який зменшується після акту дефекації та відходження газів, бурчання в животі, чергування проносів і закрепів. Два роки тому перенесла дизентерію. При пальпації живота виявляється болючість по ходу нижніх відділів товстого кишківника. Найбільш інформативним для встановлення діагнозу є:
A. Колоноскопія *
B. Ректороманоскопія
C. Пальцеве дослідження прямої кишки
D. УЗД органів черевної порожнини
E. Копрограма
68. Чоловік 45-ти років скаржиться на болючість в епігастрії через 1,5-2 години після вживання їжі. Протягом 11-ти років страждає на виразкову хворобу. Об'єктивно: t0- 36,50С, ЧД - 16/хв, Ps - 70/хв, АТ - 120/80 мм рт.ст. Пальпаторно: локальна болючість справа в епігастрії. Які показники внутрішньошлункової рН-метрії будуть характерні для даного захворювання?
A. рН = 4,0 - 5,0
B. рН = 3,0 - 4,0
C. рН = 5,0 - 6,0
D. рН = 6,0 - 7,0
E. рН = 1,0 - 2,0 *
69. Чоловік 32-х років скаржиться на біль в епігастрії через 1,5-2 години після прийому їжі. Загострення - навесні та восени. Харчова непереносимість яєць та риби. Об'єктивно: при пальпації живота - болючість в епігастральній ділянці. ФГДС: виразка 5 мм по передній стінці дванадцятипалої кишки. Позитивний уреазний тест. Який найбільш вірогідний провідний механізм розвитку захворювання?
A. Зниження синтезу простагландинів
B. Гелікобактерна інфекція *
C. Харчова алергія
D. Продукція аутоантитіл
E. Порушення моторики шлунка
70. Жінка 36-ти років страждає на поліноз впродовж 7-ми років. Останні 2 роки у серпні-вересні (період цвітіння амброзії) пацієнтка відмічає 2-3 напади ядухи, котрі усуваються 1 дозою сальбутамолу. Об'єктивно: температура - 36,5oC, ЧД - 18/хв., Ps - 78/хв., АТ - 115/70 мм рт.ст. Над легенями - везикулярне дихання. Тони серця звучні, ритм правильний. Застосування якого препарату найбільш ефективно запобігає нападам ядухи?
A. Прийом супрастину
B. Інгаляції беротеку
C. Інгаляції інталу *
D. Інгаляції атровенту
E. Прийом теопеку
71. У хворої 53-х років діагностовано абсцес легень. З анамнезу відомо, що пацієнтка 2 тижні тому була виписана у задовільному стані із терапевтичного стаціонару, де знаходилась з приводу позагоспітальної нижньодольової пневмонії. Назвіть найбільш імовірний шлях виникнення абсцесу легень у хворої:
A. Травматичний шлях інфікування
B. Емболічний шлях інфікування
C. Бронхіальна обструкція *
D. Гематогенний шлях інфікування
E. Лімфогенний шлях інфікування
72. Хворий 36-ти років поступив зі скаргами на кашель з виділенням гнійного харкотиння до 150 мл на добу, кровохаркання, періодичне підвищення температури до 37,8oC, зниження апетиту, загальну слабкість. Хворіє протягом 10-ти років, загострення захворювання навесні і восени. Об'єктивно: блідість, акроціаноз, потовщення нігтьових фаланг пальців. Аускультативно: вологі хрипи під лівою лопаткою. На Rg-грамах: розширення кореня легені, тяжистість легеневого малюнка зліва. Який найбільш вірогідний метод для уточнення діагнозу?
A. Бронхоскопія *
B. Томографія
C. Торакоскопія
D. Спірографія
E. Рентгеноскопія
73. Хворий 40 років скаржиться на підвищення температури до 39oC, кашель з виділенням харкотиння та домішками крові, задишку, загальну слабкість, герпетичні висипання на губах. Об'єктивно: ЧД- 32/хв. Справа під лопаткою – посилення голосового тремтіння, там же – притуплення перкуторного звуку. Аускультативно: бронхіальне дихання. У крові: лейк.- 14*109/л, ШОЕ- 35 мм/год. Який попередній діагноз?
A. Ексудативний плеврит
B. Кавернозний туберкульоз правої легені
C. Вогнищева правобічна пневмонія
D. Рак легень
E. Крупозна правобічна пневмонія *
74. Жінка 49 років госпіталізована в клініку в зв'язку з загостренням ХОЗЛ, яким страждає більше 20 років. Скаржиться на задишку при фізичному навантаженні, кашель з виділенням харкотиння, набряки нижніх кінцівок. Об'єктивно: температура - 37,2oC, ЧД- 24/хв., Ps- 90/хв., ритмічний, АТ- 110/70 мм рт.ст, акцент ІІ тону над легеневою артерією. Печінка +4 см. Які зміни ЕКГ найбільш ймовірні у хворої?
A. Блокада лівої ніжки пучка Гіса
B. Гіпертрофія правого шлуночка *
C. Гіпертрофія лівого шлуночка
D. Гіпертрофія правого і лівого шлуночків
E. Патологічний зубець Q
75. Чоловік 60 років скаржиться на задишку, яка посилюється при фізичному навантаженні. Палить 30 років. Об’єктивно: температура - 36,5oC, ЧД – 22/хв., пульс – 88/хв., АТ – 130/85 мм рт.ст. Грудна клітка бочкоподібної форми, легеневий звук з коробковим відтінком над усією поверхнею легеневих полів, ослаблене везикулярне дихання. Яке захворювання в анамнезі, найбільш імовірно, призвело до патологічних змін?
A. Пневмонія
B. ХОЗЛ *
C. Бронхоектатична хвороба
D. Туберкульоз легень
E. Пухлина бронха
76. У приймальне відділення лікарні швидкої медичної допомоги поступила хвора С., 44 років, у якої симптоми астми обмежують фізичну активність, є постійними та тривалими, як вдень, так і вночі. ОФВ1 – 50-60% від належних величин. Який ступінь важкості перебігу захворювання?
A. Легка персистуюча бронхіальна астма
B. Важка персистуюча бронхіальна астма
C. Персистуюча бронхіальна астма середнього ступеня важкості *
D. Інтермітуюча бронхіальна астма
E. Астматичний статус
77. Хворий 56 років, обстежується з приводу хронічного бронхіту. Скаржиться на появу болю в грудях справа, кашель з харкотинням типу «малинового желе», задишку, слабкість. За останні 2 місяці схуднув на 10 кг. Про яке захворювання слід подумати в першу чергу?
A. Рак легень *
B. Пневмонія
C. Бронхоектатична хвороба
D. Абсцес легень
E. Туберкульоз легень
78. Хворий 54 років скаржиться на задишку при незначному фізичному навантаженні, малопродуктивний кашель. Об’єктивно: дифузний ціаноз. Грудна клітка бочкоподібної форми. У легенях ослаблене везикулярне дихання з подовженим видихом, розсіяні сухі свистячі хрипи. АТ – 140/80 мм рт.ст. Пульс – 92/хв., ритмічний. Спірографія: ЖЄЛ – 65%, ОФВ1/ФЖЄЛ – 50%. Визначте тип дихальної недостатності у хворого:
A. Обструктивний тип ДН
B. Змішаний тип ДН із перевагою обструкції *
C. Рестриктивний тип ДН
D. Змішаний тип ДН із перевагою рестрикції
E. Дихальної недостатності немає
79. Хворий 32-х років 4 дні тому застудився: з'явилось першіня у глотці, швидка втомлюваність. Вранці наступного дня з'явився сухий кашель, підвищилась температура тіла до 38,2ºC, з'явилось слизово-гнійне харкотиння. Перкуторно: нижче кута лопатки притуплення легеневого тону. Аускультативно: ослаблене дихання, дрібнопухирцеві звучні хрипи. Який діагноз найбільш імовірний?
A. Рак легень
B. Бронхоектатична хвороба
C. Гангрена легень
D. Гострий бронхіт
E. Вогнищева правобічна пневмонія *
80. Хворий на цукровий діабет 65-ти років почав прийом антибіотиків з приводу позагоспітальної пневмонії та за відсутності апетиту відмінив глібенкламід. Незабаром посилилась спрага, з'явились сонливість, судоми м'язів гомілок. Знепритомнів, був госпіталізований. Об'єктивно: свідомість відсутня, шкіра суха. Тонус очних яблук знижений, дихання неглибоке, прискорене. Глюкоза крові - 36 ммоль/л. Реакція сечі на ацетон негативна, на глюкозу - позитивна. Визначте стан хворого:
A. Лактацидемічна кома
B. Алергічна реакція сповільненої дії
C. Церебральна кома
D. Кетоацидотична кома
E. Гіперосмолярна кома *
81. Жінка 36 років, скаржиться на напади сухого кашлю, ядуху. Хворіє 2 роки. Об’єктивно: ЧД – 16/хв., ЧСС – 68/хв., АТ – 130/90 рт.ст. Перкуторно: над легенями ясний легеневий звук. Аускультативно: на фоні дещо ослабленого дихання – розсіяні сухі хрипи. Для уточнення зворотності бронхіальної обструкції необхідно провести пробу з:
А. Форсованим видихом
В. Пропранололом
С. Фізичним навантаженням
D. Дипіридамолом
E. Сальбутамолом *
82. Хворий 50 років, поступив у лікарню на 9 день після початку захворювання зі скаргами на підвищення температури тіла до 38,5ºС, різку слабкість, біль в ділянці правої лопатки при диханні, сухий кашель. ЧД – 28/хв. Пульс – 100/хв., ознаки інтоксикації. В ділянці правої лопатки притуплення перкуторного тону, бронхіальне дихання, поодинокі дрібнопухирцеві хрипи та крепітація. Через 3 доби виник напад кашлю з виділенням 200 мл гнійного харкотиння, після чого температура тіла знизилась. На рівні кута лопатки виявлено на фоні інфільтрації легені округле просвітлення з горизонтальним рівнем рідини. Діагноз?
А. Кіста легені
В. Гострий абсцес легені *
С. Рак легені з розпадом
D. Бронхоектази
E. Обмежена емпієма плеври
83. Хворий 49-ти років, скаржиться на ядуху, кашель. Харкотиння не виділяє. Неодноразово протягом доби застосовував сальбутамол, інтал, але без ефекту. Об'єктивно: сидить, спираючись на стіл. Дифузний сірий ціаноз. Дихання поверхневе, місцями не вислуховується, значно подовжений видих, розсіяні сухі хрипи. Серце - тони приглушені, тахікардія. Ps - 112/хв., АТ- 110/70 мм рт.ст. Периферичних набряків немає. Який стан розвинувся?
A. ТЕЛА
B. Аспірація стороннього тіла
C. Астматичний статус *
D. Серцева астма
E. Пневмоторакс
84. Чоловік 49-ти років скаржиться на задишку змішаного характеру, кашель, набряки гомілок, збільшення живота за рахунок асциту. Хворіє більше 20 років на ХОЗЛ. Останні 3 роки є інвалідом II групи через зміни з боку серця. Об'єктивно: ціаноз змішаного характеру, набряки на нижніх кінцівках. Ps- 92/хв, ритмічний, АТ- 120/70 мм рт.ст., ЧД- 24/хв. Акцент II тону над легеневою артерією. Перкуторно: над легенями коробковий звук. Аускультативно: ослаблене дихання, сухі хрипи над усією поверхнею легень. Який механізм розвитку змін з боку серця у цього хворого?
A. Рефлекс Бейнбріджа
B. Рефлекс Китаєва
C. Кардіоваскулярний рефлекс
D. Дихальний рефлекс
E. Рефлекс Ейлера-Лільєстранда *
85. Хвора 47-ми років скаржиться на кашель з виділенням гнійного харкотиння, біль у нижній частині лівої половини грудної клітки, періодичне підвищення температури тіла. Хворіє близько 10 років. Об'єктивно: дистальні фаланги пальців у вигляді "барабанних паличок". Яке обстеження буде найбільш інформативним для встановлення діагнозу?
A. Спірометрія
B. Оглядова рентгенографія легень
C. Бронхографія *
D. Бактеріологічне дослідження харкотиння
E. Бронхоскопія
86. Пацієнт П., 27р., який поступив у пульмонологічне відділення скаржиться на виражений біль в грудній клітці зліва, який посилюється при кашлі і глибокому диханні. При огляді: ліва половина грудної клітки відстає в акті дихання. Аускультативно: шум тертя плеври. Температура тіла - 38,5ºС. Для якого захворювання характерні дані симптоми?
A. Сухого плевриту *
B. Ексудативного плевриту
C. Абсцесу легень
D. ХОЗЛ
E. Емфіземи легень
87. Хворий Р., 57 років, впродовж 15 років страждає на ХОЗЛ. Палить більше 30 років. Останнім часом самопочуття хворого істотно погіршилось: посилилась задишка, з’явились набряки гомілок. На ЕКГ: ЕВС відхилена вправо, блокада правої ніжки пучка Гіса, високий гострокінцевий зубець Р в II та III відведеннях. Rg: відхилення конуса легеневої артерії. Тиск в легеневій артерії – 45 мм рт.ст. Яке ускладнення виникло у пацієнта?
A. Бронхоектази
B. Емфізема легень
C. Пневмоторакс
D. Легеневе серце *
E. Мітральний стеноз
88. Чоловік 28 років, що захворів 2 дні тому, скаржиться на біль в грудній клітці, підвищення температури тіла до 38,8ºС, кашель з виділенням «іржавого» харкотиння. Об-но: АТ – 100/70 мм рт.ст., ЧСС – 98/хв., ЧД – 22/хв., перкуторно над легенями справа притуплений легеневий звук, аускультативно – у нижніх відділах дрібнопухирцеві хрипи. Препарати якої групи будуть найбільш доцільними у даному випадку?
A. Макроліди *
B. Фторхінолони
C. Тетрацикліни
D. Напівсинтетичні амінопеніциліни
E. Аміноглікозиди
89. Хворий 22-х рокiв, офiсний працiвник, працює весь день у приміщенні з кондиціонером. Влiтку гостро захворiв: підвищилась температура тіла до 39,0ºС, з’явились задишка, сухий кашель, бiль у грудній клітці при диханні, мiалгiї, артралгiї. Об’єктивно: справа вологi хрипи, шум тертя плеври. Рентгенологiчно: протягом 2-х місяців зберiгається iнфiльтрацiя нижньої частки. В кровi: лейк. - 11×109/л, п.- 6%, c.- 70%, лiмф.- 8%, ШОЕ- 42 мм/год. Який найбільш ймовірний етiологiчний фактор пневмонiї?
A. Стрептокок
B. Мiкоплазма
C. Пневмокок
D. Стафiлокок
E. Легiонела *
90. Хворий, 57 років, скаржиться на загальну слабкість, запаморочення, задишку, відчуття печії в язику. Об-но: шкіра бліда, склери субіктеричні. Тони серця глухі, систолічний шум на верхівці. Язик червоний, гладкий. В крові: ер. – 2,7х1012/л; Нв – 100г/л; КП – 1,4; Л. -4,1х109/л; пойкілоцитоз, ШОЕ – 24 мм/год; білірубін – 34 мкмоль/л. Призначення якого препарату найбільш доцільне хворому?
А. Преднізолон
В. Глобірон
С. Ціанокобаламін *
D. Ліпоєва кислота
E. Рибофлавін
91. Жінка, 40 років, скаржиться на загальну слабкість, роздратованість, сухість шкіри, ламкість нігтів, випадіння волосся. Об-но: шкіра та слизові оболонки бліді, Рs – 98/хв, АТ –100/60 мм рт. ст. У крові: Нb - 74г/л, ер. - 3,2х1012/л, КП - 0,7, ретикулоцити - 1,7%, л -5,8х109/л; е. - 2%; п. - 3%; с. - 64%; лімф. - 26%; м. - 5%; ШОЕ - 25мм/год. Дефіцит якого з факторів зумовив виникнення захворювання?
А. Тіаміну
В. Ціанокобаламіну
С. Фолієвої кислоти
D. Заліза *
Е. Цинку
92. При обстеженні пацієнтки П., 16 років, що скаржиться на часті носові кровотечі, меноррагії, кровоточивість ясен виявлено тромбоцитопенію - 24х109/л, тривалість кровотечі 18 хвилин, протромбіновий час 16 сек. Який діагноз найбільш вірогідний?
А. Гемофілія А
В. Хвороба Віллебранда
С. Хвороба Рандю-Вебера-Ослера
D. Хвороба Верльгофа *
Е. Геморагічний васкуліт
93. У хворого при профогляді виявлено збільшення селезінки. При обстеженні в аналізі крові: ер. - 4,5х1012/л; Нb – 121г/л; Л.- 8,7х109/л; б. - 4%; е. - 6%; промієлоцити - 13%; мієлоцити - 14%; пал. - 23%; сег. - 21%; лім. - 8%; мон. - 1%; тр. - 189х109/л. Яке захворювання слід запідозрити у хворого?
А. Хронічний лімфолейкоз
В. Поліцитемія
С. Хронічний мієлолейкоз *
D. Цироз печінки
Е. Інфаркт селезінки
94. У пацієнта після перенесеної ангіни з’явився біль у кістках, загальна слабкість, задишка при фізичному навантаженні. При обстеженні виявлено збільшення лімфатичних вузлів, гепатолієнальний синдром. В крові: ер. - 3,2х1012/л; Нb - 82 г/л; Л. - 23х109/л; бласти- 87%; пал. - 1%; сег. - 7%; лім. - 5%; тр. - 225х109/л. Ваш діагноз?
А. Еритремія
В. Хронічний лімфолейкоз
С. Гострий лейкоз *
D. Хронічний мієлолейкоз
Е. Лімфогранулематоз
95. Хворий К., 8 років, скаржиться на болючість лівого колінного суглоба після незначної травми. Зі слів матері великі крововиливи на шкірі та у тканини виникають після незначних травм. Об-но: суглоб збільшений в об’ємі, шкіра над ним гіперемована та гаряча. Про яке захворювання слід думати?
А. Спадкова гемолітична анемія
В. Гемофілія *
С. Хронічний лімфолейкоз
D. Геморрагічний васкуліт
Е. Запалення суглоба внаслідок травми
96. Хворий М., 24 років, направлений на консультацію до гематолога з приводу рецидивуючої жовтяниці, спленомегалії. Аналіз крові: Нb - 108г/л; ер. - 3,0х1012/л; ретикулоцити - 18%; середній діаметр еритроцитів - 5,0мкм, непрямий білірубін - 60 мкмоль/л. Ваш попередній діагноз?
А. Анемія Мінковського-Шофара *
В. Хвороба Жильбера
С. Хронічний мієлолейкоз
D. Анемія Адісcона-Бірмера
Е. Таласемія
97. У пацієнта після перенесеного грипу з’явилась висипка на симетричних ділянках тіла, підвищилась температура тіла. При обстеженні виявлено петехіальну висипку на ногах, сідницях, грудях. Який препарат є базисним у лікуванні?
А. Гепарин
В. Пеніцилін
С. Ацикловір
D. Вітамін С
Е. Преднізолон *
98. У хворого виявлене системне збільшення лімфатичних вузлів, гепатолієнальний синдром. При обстеженні в аналізі крові виявлено: ер. - 2,4х1012/л; Нb - 58г/л; КП - 0,86; ретикулоцити - 1%; Л. - 158х109/л; п. - 1%; с. - 7%; лім. - 87%; мон. - 5%; тр. - 145х109/л. Який попередній діагноз?
А. В12-дефіцитна анемія
В. Апластична анемія
С. Агранулоцитоз
D. Хронічний мієлоцитоз
Е. Хронічний лімфолейкоз *
99. Жінка, 35 років, доставлена зі скаргами на сильний розлитий біль по всьому животу, нудоту, блювання. Стан погіршився за 2 дні до госпіталізації, коли на шкірі кінцівок виникла дрібно-крапкова геморагічна висипка, з’явився переймоподібний біль у животі, кров’янисті виділення з прямої кишки. За 2 тижні до цього перенесла ГРВІ. Об’єктивно: АТ – 90/60 мм рт. ст. ЧCC – 95/хв. Живіт при пальпації напружений, позитивні симптоми подразнення очеревини. При дослідженні спостерігаються нейтрофільний лейкоцитоз, еозинофілія, зменшення кількості еритроцитів та гемоглобіну. Який діагноз можна встановити у хворої?
А. Гемороїдальна кровотеча
В. Геморагічний васкуліт *
С. Тромбоцитопенічна пурпура
D. Гемофілія
Е. Хвороба Крона
100. Хвора 37 років, хворіє на ревматизм з 15-річного віку. Працює швачкою. Останні 2 роки з’явилась задишка, іноді кровохаркання, приступи задухи в нічний час. На рентгенограмі талія серця сглажена, вибухає дуга легеневої артерії та лівого передсердя, в легенях з обох сторін в нижніх та середніх полях відмічається посилення легневого малюнку, корні застійні. Який найбільш ймовірний діагноз?
A. Міліарний туберкульоз
B. Бісініоз
C. Мітральний стеноз *
D. Карциноматоз
E. Саркоідоз
101. Хворий 75 р., два тижні скаржиться на слабість, підвищення t до 37,5-38°C, озноби, задишку при навантаженні, пітливість. Об'єктивно: шкіра бліда. Тахікардія. Дрібноміхурцеві хрипи у нижніх відділах легень. Уздовж лівого краю грудини і в точці Богкіна-Ерба вислуховується короткий протодіастолічний шум. Печінка на 5см виступає з-під краю реберної дуги. AT-140/50 мм рт.ст. Аналіз крові: Нв-96г/л; лейкоцити- 10,2x109; ШОЕ-44мм/год. В аналізі сечі - білок 0,33 г/л, лейк - 5-6 в п/зору. Який попередній діагноз?
A. Гострий пієлонефрит
B. Пневмонія
C. Ревмакардит
D. Лімфогранулематоз
E. Інфекційний ендокардит *
102. Хворий 42 років, звернувся зі скаргами на задишку і стискаючі болі за грудиною, що віддають у нижню щелепу і ліве плече, виникають при фізичному навантаженні, тривають 3-5 хв., проходять після припинення навантаження. Дані скарги з'явились тиждень тому. Об'єктивно: пульс 86/хв., ритмічний, AT - 130/85 мм рт.ст. Які першочергові діагностичні заходи ?
A. Вентрикулографія
B. Рентгеноскопія грудної клітки
C. Велоергометрія
D. Коронарографія
E. ЕКГ *
103. Хвора 46 років, скарги на стискуючі болі за грудиною з ірадиацією у ліву руку, при фізичному навантаженні, що з'явились близько 1 року. 1 місяць тому - двічі непритомніла. Об'єктивно ЧСС 80/хв, AT 140/90 мм рт ст. Грубий систолічний шум у II міжребер'ї зправа від грудини, в яремній ямці, на сонних артеріях. Для якої вади найбільш характерна така клінічна картина?
A. Недостатність аортального клапану *
B. Пролапс мітрального клапану
C. Коарктація аорти
D. Атеросклероз аорти
E. Стеноз гирла аорти
104. Хвора Л., 37 років скаржиться на виражену задишку, перебої в серці, що з'явилися на протязі 3-х днів. При огляді яскравий рум’янець на щоках, слизова губ ціанотичного кольору. При пальпації прекардіальної області в області абсолютної тупості серця пальпується діастолічне тремтіння "кошаче муркотіння". При аускультації вислуховується трьохчленна мелодія серця, перший тон посилений. На ЕКГ - миготлива аритмія. Який діагноз вірогідний у даної хворої?
A. Ревматизм, мітральна недостатність
B. Міокардит
C. Дефект міжшлункової перетинки
D. Ревматизм, мітральний стеноз *
E. Ревматизм, недостатність клапанів аорти
105. Хворий 32 років скаржиться на головні болі, періодичні запаморочення, відчуття пульсації в скроневих ділянках. Об'єктивно: хворий блідий, пульсація сонних артерій, пульс 90 уд. за Іхв, ритмічний, швидкий, AT 160/50 мм рт ст. Аускультативно І і II тони ослабленні, в точці Боткіна грубий діастолічний шум. Про яке захворювання іде мова?
A. Нейроциркуляторна дистонія
B. Артеріальну гіпертонію.
C. Стеноз гирла аорти.
D. Коарктація аорти
E. Недостатність аортальних клапанів.*
106. Жінка 25 років скаржиться на постійний біль в ділянці серця, задишку при русі, загальну слабкість. Об’єктивно: шкіра бліда, холодна, акроцианоз. Пульс 96/хв, АТ - 105/70 мм рт.ст. Межі серця зміщена вліво на 2 см. Перший тон над верхівкою серця ослаблений, систолічний шум над верхівкою та проводиться в ліву підпахову області. Чим обумовлено порушення кровообігу?
A. Перевантаженням міокарду за рахунок збільшення опору відтоку крові
B. Перевантаженням міокарду за рахунок збільшення об’єму крові *
C. Ушкодженням міокарду
D. Синдромом гідіастолії
E. Збільшення об’єму циркулюючої крові
107. Жінка 65 років скаржиться на ниючий біль у ділянці серця, головний біль, запаморочення, шум у вухах. Впродовж 6 років виявляється підвищення AT. Об'єктивно: пульс 64 у хвилину, ритмічний, напружений, AT 170/70 мм рт.ст. Акцент II тону та систолічний шум у другому міжребер'ї справа від грудини, позитивний синдром Сиротініна - Куковерова. З боку інших органів без особливостей. Попередній діагноз.
A. Атеросклероз аорти.*
B. Гіпертонічна хвороба.
C. Коарктація аорти.
D. Сифілітичний мезоаортит
E. Субаортальний стеноз.
108. У пацієнта П, 43 років, на фоні симптомів застійної серцевої недостатності, з'явився різкий інтенсивний біль у правій гомілці, похолодіння кінцівки. Об'єктивно: анасарка, ортопное. Права нога бліда, холодна, пульс на стопі не визначається. За даними ехокардіоскопії: КДР лівого шлуночка - 7,0 см, правий шлуночок не розширений. Товщина м'язів лівого шлуночка 0,9 см. Тотальна гіпокінезія стінок, фракція викиду 30%. Виберіть найбільш правильний діагноз.
A. Дилятаційна кардіоміопатія *
B. Неревматичний міокардіт
C. Ексудативний перікардит
D. Мітральна недостатність
E. Тромбоемболія легеневої артерії
109. У чоловіка 43 років, який вийшов на холодне повітря, почала з’являтися слабкість, відчуття стискання передсерцевій області, яке супроводжувалось серцебиттям (ЧСС 110 за хв.) та запамороченням. Через 1-2 хвилини стан покращився і хворий зміг продовжити рух. При огляді патології не знайдено. Пульс 66 в 1 хв, АТ 100/72 мм рт.ст. Ваша думка про можливий діагноз?
A. Динамічне порушення мозкового кровообігу
B. Ортостатична гіпотонія
C. Стенокардія, яка вперше виникла *
D. Повторна тромбоемболія легеневої артерії
E. Пароксизсальна тахікардія
110. Чоловік 42 роки скаржиться на задишку, серцебиття, набряки, на короткочасний стискаючий біль за грудиною. Об’єктивно: ЧД - 26 в хв.,ЧСС - 100 в хв., пульс - 92 в хв., АТ 110/80 мм рт.ст. В нижніх відділах легень вологі хрипи. Грубий систолічний шум з максимумом на груді. Печінка виступає на 5 см, набряки ніг. При ЭхоКГ- товщина міжшлуночкової перетинки 1,6 см, задньої стінки - 1,1 см, КДР лівого шлуночка 5,2 см. Назвіть вірогідну причину серцевої недостатності?
А. Аортальний клапанний стеноз
B. Асиметрична гіпертрофічна кардіоміопатія *
C. Коарктація аорти
D. Кардіоміопатія дилятаційна
E. Дифузний кардіосклероз
111. Жінка 32 років скаржиться на приступи запаморочення, головного болю, серцебиття, тримтливість. Останнім часом такі приступи почастішали, стали важчими. Об'єктивно: вкрита липким потом, тремор кінцівок, ЧСС - 110/хв., АТ - 210/110 мм рт. ст. Серцеві тони звучні. В крові - лейкоцити 9,8х109/Л, ШOЕ - 22 мм/год. Глюкоза крові - 9,8 ммоль/л. Який з наведених методів діагностики є методом вибору для встановлення заключного діагнозу?
A. Визначення альдостерону сечі
B. Курантиловий тест
C. Атропіновий тест
D. Дослідження катехоломінів сечі *
E. Визначення натрію і калію крові
112. Хворий, 48 років, хворіє на артеріальну гіпертензію протягом 5 років. Лікування приймав нерегулярно. Вчора, при виконанні важкої фізичної праці, раптово виник інтенсивний біль в ділянці серця з віддачею в ліве плече, пітливість, відчуття страху смерті. Біль зник через 10 хвилини після відпочинку. Об'єктивно: пульс - 72 в 1 хв, ритмічний. AT - 165/100 мм рт.ст., органи грудної клітини та черевної порожнини клінічно без патологічних ознак. ЕКГ - змін немає. Яка найбільш вірогідна патологія, що зумовлює таку картину?
А. Виразкова хвороба 12-палої кишки
В. Вперше виникла стенокардія *
С. Варіантна стенокардія
D. Защемлення діафрагмальної грижі
E. Защемлення міжреберного м'язу
113. Хворий 54 р. скаржиться на підвищення температури до 37,8°С, слабкість. Вчора після роботи на холоді відчув біль між лопатками. Об'єктивно: незначна блідість і підвищена вологість шкіри. ЧСС - 62 за 1 хв, І тон ослаблений. АТ - 110/70 мм рт. ст. В легенях везикулярне дихання, поодинокі хрипи (хворий палить). Живіт м'який, помірний метеоризм. На ЕКГ - ритм синусовий правильний, у відведеннях II, III, АVF до 0,04 сек з підйомом ST на 2 мм; депресія SТ в І відведенні на 1 мм. В крові: лейкоцити - 10.0 x 109/л, ШOЕ - 12 мм/г. Який діагноз у пацієнта?
A. Сухий плеврит
B. Варіантна стенокардія
C. Інфаркт міокарда*
D. Респіраторна інфекція
E. Гострий перікардит
114. Хворий 53 р. скаржиться на біль в ділянці серця при фізичному навантаженні, інколи зомління, серцебиття. Об'єктивно: границі серця поширені вліво на 1 см. Тони серця не змінені, систолічний шум по лівому краю грудини і на верхівці. Кров і сеча без патології. ЧД - 60/хв., ЕКГ - Я в У5-У6 26 мм, від'ємний Т (до 5 мм), глибокий Б У1-У2. ЕхоКГ - міжшлуночкова перетинка 1,8 см, задня стінка - 1,2 см. Ваша думка про попередній діагноз?
A. Недостатність мітрального клапана.
B. Гіпертрофічна кардіоміопатія. *
C. Пролапс мітрального клапана.
D. Стеноз гирла аорти.
Е. Недостатність аортального клапана.
115. Хворий 30 р., скаржиться на задишку, біль у правому підребер'ї, сухий кашель, набряки гомілок. Хворіє 4 місяці, лікувався з приводу ревматизму - без ефекту. Дифузний ціаноз, набряки ніг, ЧД - 28/хв., температура - 36,8°С. Над нижніми відділами легенів - дрібноміхурцеві хрипи. Границі серця поширені в усі сторони. Тони серця послаблені, систолічний шум в 5-й точці. Рз - 90/хв., АТ - 100/80 мм рт.ст. Печінка на 4 см нижче реберної дуги. Ваша думка про попередній діагноз?
A. Гіпертрофічна кардіоміопатія
B. Ревматична недостатність мітрального клапану
C. Бактеріальний ендокардиткортального клапану
D. Дилятаційна кардіоміопатія *
Е. Гострий міокардит
116. У хворої 32 р. протягом 2-х років утримується АТ - 170/90-230/140 мм рт.ст. Лікування ніфедипіном давало частковий гіпотензивний ефект. Однак рівень АТ в момент огляду досяг 230/140 мм рт.ст. Серце збільшене вліво. Вислуховується систолічний шум по обидві сторони від пупка. В сечі: білок 0,33 г/л, ер. - 2-4 в п/з. Яке захворювання найбільш імовірне?
A. Феохромоцитома.
B. Коарктація аорти
C. Двостороння гіпоплазія нирок
D. Стенотичне ураження ниркових артерій. *
Е. Хронічний гломерулонефріт
117. Жінка 41-го року протягом 8-ми років хворіє на хронічний холецистит. Турбує майже постійний монотонний ниючий біль або відчуття важкості у правому підребер’ї, гіркота у роті зранку, закреп. Під час пальпації живота спостерігається невелика болючість у точці проекції жовчного міхура. Об’єм міхура після жовчогінного сніданку лише на 15 % ( за даними УЗД). Призначення яких лікарських засобів є найбільш доцільним?
A. Холекінетики *
B. М-холінолітики
C. Міоспазмолітики
D. Холеспазмолітики
E. Холеретики
118. Хворий 42-х років скаржиться на серцебиття, постійну слабкість, болі в ділянці серця, що іррадіюють в ліве плече та підсилюються при диханні, підвищення температури тіла до 38,5оС. Об’єктивно: АТ - 105/50 мм рт ст, пульс - 120/хв. У зоні абсолютної тупості серця вислуховується двофазний шум. В легенях дихання послаблене в нижніх відділах. На ЕКГ конкордантний підйом сегменту ST y V2-V6. Який найбільш ймовірний діагноз?
A. Гострий периардит *
B. Інфаркт міокарда
C. Інфаркт легень
D. Синдром Дресслера
E. Позагоспітальна пневмонія
119. На 4-й день після перенесеної застуди хворого госпіталізовано зі скаргами на кашель з виділенням поодиноких плювків слизового харкотиння. На 2-й день одноразово виділилося близько 250 мл гнійного харкотиння з прожилками крові. Об’єктивно: стан середньої важкості. ЧДР - 28-30/хв, пульс - 96/хв, АТ - 110/70 мм рт ст. Дихання над лівою легенею везикулярне, над правою ослаблене, різноманітні, вологі хрипи над нижньою часткою та амфоричне дихання біля кута лопатки. Який імовірний діагноз?
A. Гострий абсцес легені *
B. Ексудативний плеврит
C. Гостра вогнещева пневмонія
D. Емпієма плеври
E. Піопневмоторакс
120. Жінка 42-х років скаржиться на появу синців на ногах та тривалі менструації, загальна слабкість, шум у голові. Об’єктивно: велика кількість плямистих геморагій на ногах і тулубі, тахіпное, тахікардія, систолічний шум у всіх точках. АТ - 75/50 мм рт. ст. У крові ер. - 1,9*1012\л, гемм - 60 г\л, КП - 0,9, лейк. - 6,5*109\л, тромбоцити 20*109\л, ШОЕ - 12 мм\год. Тривалість кровотечі за Дьюком 12 хв. У кістковому мозку велика кількість молодих незрілих форм мегакаріобластів без ознак відшарування тромбоцитів. Який найбільш імовірний діагноз?
A. Ідеопатична тромбоцитопенічна пурпура *
B. Гемофілія А
C. Хвороба Віллебрандта
D. Гострий мегакаріобластний лейкоз
E. Гемофілія В
121.Чоловік 55-ти років поступив до клініки в зв’язку з нападом ниркової коліки, яка періодично повторюється протягом року. Об’єктивно: в ділянці вушних раковин та правого ліктьового суглоба розташовані вузликові утворення, вкриті тонкою блискучою шкіркою, пульс - 88, АТ - 170/100 мм рт ст. Позитивний симптом Пастернацького з обох боків. Хворому призначено обстеження. Вивчення якого лабораторного показника найбільш доцільне для встановлення діагнозу?
A. ШОЕ
B. Ревматоїдний фактор
C. Сечова кислота *
D. Осад сечі
E. Молочна к-та
122. Хвора 14-ти років протягом останнього року різко додала в масі 7 кг, у неї частий головний біль, загальна слабкість. Об’єктивно: накопичення жирової клітковини більш виражене на шиї, грудній клітці, животі. На бокових поверхнях живота смуги розтягу. Молочні залози розвинені недостатньо, менструації відсутні, спостерігається оволосіння за чоловічим типом, АТ - 160/100 мм рт ст, ЧСС - 92/хв. На ретгенограмах спостерігається виражений остеопороз, розширене турецьке сідло. Клін. діагноз:
A. Хвороба Іценка-Кушинга *
B. Синдром Іценка-Кушинга
C. Пубертантний діспітуітаризм
D. Синдром Лоренса-Муна-Барде-Бідля
E. Синдром Штейна-Левенталя
123. Хворий 60-ти років надійшов до клініки зі скаргами на задишку, важкість у правому підребрір’ї, збільшення живота. Явища зростали протягом року. Під час аускультації серце присистолічний ритм галопу. Об’єктивно: набухання шийних вен, асцит, пальпується печінка на селезінка. З яким захворюванням необхідно проводити диференційну діагностику?
A. Хронічне легеневе серце
B. Цироз печінки
C. Рак легенів з проростанням у плевру
D. Конструктивний перикардит *
E. Тромбоемболія легеневої артерії
124. Під час топографічної перкусії легенів у хворого, який отримав на підприємстві значну баротравму, було виявлено, що нижні межі легенів розсташовані на одне ребро нижче норми, висота верхівок обох легенів та поля Креніга значно збільшені. Яке захворювання може припустити лікар в першу чергу?
A. Емфізема легенів *
B. Ексудативний плеврит
C. Хронічний бронхіт
D. Бронхіальна астма
E. Пневмоторакс
125. Чоловік 40-ка років хворіє на аутоімунний гепатит. В крові: А/Г коефіцієнт 0,8, білірубін 42 мкмоль/л, трансмінази: АлАТ – 2,3 ммоль/л, АсАТ – 1,8 ммоль/л. Що з перерахованого є найбільш ефективним в лікуванні?
A. Глюкокортикоїди, цитостатики *
B. Антибактеріальні засоби
C. Гепатопротектори
D. Противірусні
E. Гемосорбція, вітамінотерапія
126. Хвора 47-ми років страждає на гіпомоторну дискінезію товстого кишечнику. Як модернізувати харчовий раціон з метою підвищення моторики кишечнику?
А. У раціональній дієті збільшити кількість рослинного волокна та кисломолочних продуктів *
B. У раціональній дієті збільшити кількість рослинних, кисломолочних продуктів та магнію
C. У раціональній дієті збільшити кількість рослинних білків, тваринних жирів, калію
D. У гіпоенергетичній дієті збільшити кількість рослинних білків, молочних продуктів, кальцію
E. У редукуючій білково-овочевій дієті збільшити кількість тваринних жирів та магнію
127. Хворий 22-х років скаржиться на кашель з виділенням "іржавого" харкотиння, епізоди затьмарення свідомості, підвищення температури тіла до 40,1°С, задишку, біль у м’язах. Об’єктивно: ЧД - 36/хв. Справа, нижче кута лопатки - тупий перкуторний звук, при аускультації - бронхіальне дихання. У крові: лейк. - 17,8*109/л, ШЗЕ - 39 мм/год. Який діагноз є найбільш імовірним?
A. Негоспітальна пневмонія *
B. Туберкульоз легені
C. Бронхоектатична хвороба
D. Гострий бронхіт
E. Рак легені
128. У хворого на цукровий діабет з правобічною нижньочастковою пневмонією на 7-му добу підвищилася температура до 39,6°C з остудою, посилилася задишка. Об’єктивно: ЧД - 26/хв., ЧСС - 100/хв., АТ - 100/60 мм рт.ст. Нижче кута правої лопатки перкуторно тупий звук, дихання не вислуховується. Рентгенографія ОГК: справа від 6 ребра донизу - інтенсивне затемнення легеневої тканини, синус не диференціюється. Яке ускладнення розвинулося у хворого?
A. Ателектаз нижньої частки правої легені
B. Емпієма плеври *
C. Пневмоторакс
D. Гідроторакс
E. Тромбоемболія дрібних гілок легеневої артерії
129. Хвора 63-х років висловлює скарги на болі в ділянці серця, задишку. З анамнезу відомо, що 2 місяці назад вона перенесла гострий інфаркт міокарда. Під час огляду грудної клітки відзначається наявність патологічної прекардиальної пульсації в IV межребер’ї ліворуч від грудини. На ЕКГ - стійкий підйом інтервалу ST і негативний зубець T у грудних відведеннях. В ході рентгенологічного дослідження - зміна конфігурації тіні серця за рахунок мішкоподібного випинання зліва. Який діагноз найбільш імовірний?
A. Постінфарктна аневризма серця *
B. Повторний гострий інфаркт міокарда
C. Стеноз мітрального клапана
D. Стеноз аортального клапана
E. Недостатність мітрального клапана
130. Пацієнт 60-ти років скаржиться на практично постійне відчуття важкості та переповнення у епігастрії, що посилюється після їжі, відрижку з тухлим запахом, іноді блювання з’їденою 1-2 дні тому їжею, схуднення. 12 років тому вперше виявлена виразка пілоричного каналу. Відзначав періодичні "голодні" болі, з приводу яких приймав ранітидин. Погіршення протягом 3-х місяців. Об’єктивно: визначається "шум плескоту" в епігастрії. Про яке ускладнення йдеться?
A. Малігнізація виразки шлунка
B. Стеноз пілоруса *
C. Пенетрація виразки шлунка
D. Функціональний спазм воротаря
E. Стороннє тіло шлунка (безоар)
131. У хворого 49-ти років після значного емоційного напруження вперше в житті виник біль пекучого характеру, локалізований у ділянці серця, без іррадіації. Тривалість нападу близько 12 хвилин. Вжив 1 таблетку нітрогліцерину, яка втамувала біль. В ході огляду через 20 хвилин: тони серця приглушені, АТ - 140/90 мм рт.ст., ЧСС - 82/хв., дихання везикулярне, периферичних набряків не виявлено. ЕКГ - без патологічних ознак. Який попередній діагноз?
A. Стенокардія, що виникла вперше *
B. Прогресуюча стенокардія
C. Стан після неускладненого гіпертензивного кризу
D. Астеноневротичний синдром
E. Дрібновогнищевий інфаркт міокарда
132. Хвора 67-ми років скаржиться на набряки обличчя і ніг, біль у попереку, що посилюється під час рухів, різку слабкість, іноді - носові кровотечі, підвищення температури тіла до 38,4oC. Об’єктивно: болючість при пальпації хребта і ребер. При лабораторному обстеженні: протеїнурія - 4,2 г/добу, ШОЕ - 52 мм/год. Які зміни лабораторних показників найбільш очікувані?
A. Загальний білок сироватки крові - 101 г/л *
B. Лейкоцити -15,3*109/л
C. Гемоглобін - 165 г/л
D. Альбуміни - 65%
E. γ-глобуліни -14%
133. Чоловіка 20-ти років доставлено до лікарні з кровотечею після екстракції зуба, що триває упродовж 4-х годин. Об’єктивно: шкірні покриви бліді, правий колінний суглоб деформований, рухи в ньому обмежені. У крові: ер.- 3,2*1012/л, Hb - 98 г/л, КП - 0,92, лейк. - 7,4-109/л, тромб. - 240-109/л, ШОЕ - 11 мм/год. Час кровотечі за Дьюком - 3 хвилини, час згортання крові за Лі- Уайтом - 20 хвилин. Який найбільш імовірний діагноз?
A. Гемофілія *
B. Хвороба Верльгофа
C. Геморагічний васкуліт
D. Хвороба Рандю-Ослера
E. Синдром ДВЗ
134. Чоловік 47-ми років хворіє на цироз печінки невстановленої етіології. Об’єктивно: живіт збільшений, встановлено наявність вільної рідини в черевній порожнині. Який сечогінний препарат обов’язково слід включити до комплексної терапії цього хворого?
A. Верошпірон *
B. Гіпотіазид
C. Манітол
D. Діакарб
E. Індапамід
135. У хворого 35-ти років після емоційного стресу виникли різкий головний біль, серцебиття, остуда. В анамнезі: хворіє на артеріальну гіпертензію 5 років. Хворий збуджений, гіперемія обличчя, тремор кінцівок, шкіра зволожена. Ps - 100/хв., АТ - 180/100 мм рт.ст. Який препарат необхідно призначити в першу чергу?
A. Бісопролол *
B. Ніфедипін
C. Фуросемід
D. Дібазол
E. Клофелін
136. Чоловік 62-х років звернувся до уролога зі скаргами на часте сечовипускання в нічний час (5-6 разів), відчуття неповного звільнення сечового міхура, болі внизу живота, уповільнення швидкості сечовипускання. В анамнезі - гіпертонічна хвороба II стадії (максимальні цифри АТ - 160/100 мм рт.ст.). Пальпаторно передміхурова залоза збільшена до другого ступеня. PSA - 2,2 нг/мл. Визначте препарат для тривалої терапії поєднаної патології у хворого:
A. Доксазозин *
B. Пропранолол
C. Індапамід
D. Амлодипін
E. Каптоприл
137. Жінка 57-ми років скаржиться на відчуття стиснення у стравоході, серцебиття, утруднення дихання при прийомі твердої їжі, іноді з’являється блювання повним ротом, вночі - симптом "мокрої подушки". Хворіє близько 6-ти місяців. Об’єктивно: температура - 39oC, зріст - 168 см, вага - 72 кг, Ps - 76/хв., АТ - 120/80 мм рт.ст. Рентгенологічно: стравохід значно розширений, у кардіальній частині - звужений. Яка патологія найбільш імовірно викликала дисфагію у хворої?
A. Рак стравоходу
B. Грижа стравохідного отвору дiафрагми
C. Первинний еезофагоспаз
D. Ахалазія кардії *
E. Рефлюкс-езофагіт
138. Жінка 36-ти років страждає на поліноз впродовж 7-ми років. Останні 2 роки у серпні-вересні (період цвітіння амброзії) пацієнтка відмічає 2-3 напади ядухи, котрі усуваються 1 дозою сальбутамолу. Об'єктивно: температура - 36,5oC, ЧД - 18/хв., Ps - 78/хв., АТ - 115/70 мм рт.ст. Над легенями - везикулярне дихання. Тони серця звучні, ритм правильний. Застосування якого препарату дозволить найбільш ефективно запобігти нападам ядухи у критичний для хворої сезон?
A. Прийом супрастину
B. Інгаляції атровенту
C. Інгаляції інталу *
D. Інгаляції беротеку
E. Прийом теопек
139. Хворій 17 років. Скаржиться на біль нападоподібного характеру, який виникає після психічного навантаження, вживання холодних напоїв, морозива. Після клініко-інструментального обстеження виставлений діагноз: дискінезія жовчного міхура за гіпертонічним типом. Препарати яких груп слід призначити в першу чергу для лікування?
A. Спазмолітики та холеретики *
B. Седативні та холекінетики
C. Антибіотики
D. Холеретики та холекінетики
E. Антиоксиданти
140. Хворий 70-ти років звернувся до лікаря зі скаргами на неритмічність серцевої діяльності, задишку. Об’єктивно: АТ - 150/90 мм рт.ст., екстрасистолічна аритмія (10-12 екстрасистол за хвилину), систолічна дисфункція лівого шлуночка (фракція викиду 42%). Який із антиаритмічних препаратів в якості початкової терапії слід призначити в даному випадку?
A. Енкаінід
B. Дигоксин
C. Аміодарон *
D. Морацизин
E. Флекаінід
141. Хворий 56-ти років хворіє на інсулінонезалежний діабет. Хвороба компенсується дієтою та глюренормом. Хворий чекає на операцію з приводу панарицію. Тактика гіпоглікемізуючої терапії?
A. Призначити монокомпонентний інсулін
B. Не змінювати терапію *
C. Відмінити глюренорм
D. Призначити манініл
E. Призначити рекомбінантний інсулін
142. У 12-річної дитини протягом 6-ти місяців періодично з’являється лихоманка до 38,5oC, кашель, задишка, одноразово кровохаркання. БЦЖ-рубець відсутній. Дідусь хворіє на туберкульоз. В легенях - розсіяні сухі та різнокаліберні вологі хрипи. Рентгенологічно: однотипна рівномірна дрібновогнищева інфільтрація легень, у верхніх частках тонкостінна каверна із слабковираженою перифокальною інфільтрацією. Яке захворювання найбільш імовірне?
A. Хронічний бронхіт
B. Бронхіальна астма
C. Туберкульоз легень *
D. Синдром Хамана-Річа
E. Вогнищева пневмонія
143. Хвора 45-ти років висловлює скарги на головний біль, серцебиття, стискаючий біль за грудниною. Протягом семи років хворіє на гіпертонічну хворобу. Під час лікування з’явились набряки нижніх кінцівок. Лікар припустив побічну дію ліків. Який з перерахованих препаратів міг викликати таку реакцію?
A. Фелодипін *
B. Небіволол
C. Метопролол
D. Лізиноприл
E. Ірбесартан
144. Дитина, 15 років. Півроку тому була оперована з приводу УВС. Скарги на лихоманку протягом 3-х тижнів, біль в ділянці серця, м’язах та кістках. При огляді – шкіра кольору “кави з молоком”, аускультативно – систолічний шум в ділянці серця з шумом в III-IV м/р. На кінцівках пальців встановлено плями Джейнуеля. Ваш попередній діагноз?
A. Інфекційний ендокардит *
B. Гостра ревматична лихоманка
C. Сепсис
D. Неревматичний кардит
E. Черевний тиф
145. У дитини 10-ти років з неревматичним кардитом періодично виникають напади, які проявляються відчуттям болю в ділянці серця, задишкою, блідістю, підвищенням артеріального тиску, різким збільшенням ЧСС до 180/хв. Який з медикаментозних засобів є найбільш ефективним у лікуванні?
A. Верапаміл
B. Обзідан *
C. Аймалін
D. Новокаїнамід
E. Лідокаїн
146. Хворий 22-х років на другий день хвороби скаржиться на високу температуру, головний біль у ділянці чола, надбрівних дуг, при русі очними яблуками, у м'язах і суглобах. Об'єктивно: температура - 39оС. Обличчя гіперемоване, склери ін'єковані. Слизова оболонка м'якого піднебіння, задньої стінки глотки яскраво гіперемована з крапковими крововиливами. Які зміни в гемограмі типові для цього захворювання?
A. Нейтрофільоз
B. Лейкопенія *
C. Анемія
D. Прискорена ШОЕ
E. Лейкоцитоз
147. Жінка 37-ми років звернулась до лікаря з приводу загострення хронічного гепатиту. У крові знайдено підвищення рівня непрямого білірубіну, АсАТ, АлАТ та зниження рівня альбуміну і протромбіну. Який з патологічних процесів найбільш імовірно обумовив ці зміни?
A. Порушення гемостазу
B. Цитоліз *
C. Портальна гіпертензія
D. Холестаз
E. Гіперспленізм
148. Жінка 40-ка років, що страждає на комбіновану мітральну ваду з переважанням стенозу, скаржиться на задишку, напади ядухи вночі, перебої у роботі серця. У теперішній час не може виконувати легку домашню роботу. Яка оптимальна тактика ведення хворої?
A. Призначення протиревматичної терапії
B. Проведення антиаритмічної терапії
C. Імплантація штучного клапана
D. Проведення мітральної комісуротомії *
E. Лікування серцевої недостатності
149. Хворий 48-ми років звернувся до лікаря зі скаргами на біль у попереку. Хворіє 3 дні після переохолодження. Після огляду лікар поставив діагноз: гострий попереково-крижовий радикуліт. Які ліки слід призначити хворому?
A. Вітаміни
B. Нестероїдні протизапальні засоби *
C. Кортикостероїди
D. Десенсибілізуючі
E. Антибактеріальні
150. Дитина знаходиться на стаціонарному лікуванні з приводу гострої стафілококової деструкції правої легені. Раптово з'явилися гострий біль у правій половині грудної клітки, задишка, ціаноз. Права половина грудної клітки відстає в акті дихання. Перкуторно справа внизу - тупість, в верхніх відділах - коробковий звук. Межі відносної серцевої тупості зміщені вліво. Яке ускладнення найбільш імовірно виникло?
A. Абсцес правої легені
B. Спонтанний пневмоторакс
C. Емпієма плеври
D. Ексудативний плеврит
E. Піопневмоторакс справа *
151. У хворого 45-ти років після тупої травми грудної клітки з переломом груднини виникли слабкість, гіпотонія, ціаноз верхньої половини тулуба, набухання вен шиї. При плевральній пункції вміст відсутній. Ps - 120/хв., ритмічний, слабкого наповнення. Який діагноз найбільш імовірний?
A. Гострий інфаркт міокарда
B. Струс серця
C. Тампонада серця *
D. Згорнений гемоперикард
E. Тромбоемболія легеневої артерії
152. Хвора, 22 роки. Скарги на тупий ниючий біль у епігастрії та правій підреберній ділянці, який посилюється після прийому жирної або смаженої їжі, головний біль, загальну слабкість, нудоту, підвищення температури тіла до субфебрильних цифр. При пальпації живота відмічається резистентність м'язів у правій підреберній ділянці, позитивні симптоми Кера, Ортнера, Мерфі. Який найбільш імовірний діагноз?
A. Гострий панкреатит
B. Гострий апендицит
C. Хронічний холецистит *
D. Гострий гастрит
E. Вірусний гепатит
153. Хворий терапевтичного відділення 34 років скаржиться на гострий колючий біль у лівій половині грудної клітки при кашлі, на висоті в доха. Об'єктивно: температура тіла 37,5°С. Аускультативно - патологічний фізикальний шум, що не зникає при кашлі. Про який діагноз слід міркувати?
A. Лівобічна крупозна пневмонія.
B. Гострий фібринозний плеврит. *
C. Гострий панкардит.
D. Міжреберна міалгія
E. Лівобічний пневмоторакс.
154. Чоловік 59 років скаржиться на біль в ділянці серця, кашель, підвищення t до 38°С. Переніс інфаркт міокарду 3 тижні тому. Ps - 86 в хв., ритмічний, АТ - 110/70 мм рт. ст. Серце - шум тертя перикарду. Легені - зліва під лопаткою – вологі хрипи. Ro – патології не виявлено. Загальний аналіз крові: лейкоцити - 10х 109/л, ШОЭ - 35 мм/год. ЕКГ - динаміки немає. Призначення якого препарату найбільш обґрунтоване?
А. Нітрогліцерин.
В. Антибіотики.
С. Фраксипарин.
D. Глюкокортикоіди. *
Е. Стрептодеказа
155. У чоловіка 55 років після щедрого застілля з вживанням алкогольних напоїв раптово виник інтенсивний біль в епігастрії та правому підребер’ї. Була однократна блювота. Ps - 100 в хв., ритмічний, АТ - 90/60 мм рт. ст. Живіт вздутий, резистентність м’язів в епігастрії. Аналіз крові: НЬ - 152 г/л, лейкоцити - 9,5*109/л, ШОЭ - 8 мм/г. ЕКГ: зміщення ST вверх на 4 мм в отв. III и АVL. Яку патологію можна запідозрити у хворого?
A. Харчова інтоксикація.
B. Гострий холецистит.
C. Гострий панкреатит.
D. Перфорація виразки шлунку.
E. Гострий інфаркт міокарду. *
156. Хворий 65 років, скаржиться на підвищення АТ, головний біль, запаморочення. Артеріальну гіпертензію відмічає протягом останніх 2-х років. Об-но: Рs - 60 за 1 хв., ритмічний, АТ - 190/110 мм рт.ст. На аорті систолічний шум. Призначення комбінації еналаприлу з гідрохлотіазидом призвело до зниження АТ до 170/96 мм рт.ст. Яким лікарським засобом необхідно посилити цю комбінацію?
А. Ніфедіпін пролонгованої дії *.
В. Верапаміл пролонгованої дії.
С. Метопролол пролонгованої дії
D. Діазепам
Е. Клофелін
157. Хворий 45 років, скаржиться на стискуючий біль за грудиною, який виникає під час сну в передранкові години останні 2 місяці. На ЕКГ під час нападу болю - в відведеннях VI - V2 монофазна крива. Поза нападом - ЕКГ без патологічних змін. Лабораторні дані без змін. Який найбільш вірогідний діагноз?
А. Прогресуюча стенокардія.
В. Стенокардія Принцметала. *
С. Інфаркт міокарду.
D. Стенокардія напруги 4 ФК.
Е. Стенокардія, що виникла вперше.
158. Чоловік 42 років, колишній спортсмен, впродовж року скаржиться на стискаючий біль поза грудниною, що виникає при ходьбі понад 500 метрів, в спокої скарг немає. Об'єктивно: межі серця не змінені, тони звичайної сили. На ЕКГ - без патології. Попередній діагноз: стенокардія. Наступним кроком для визначення функціонального класу стенокардії є:
А. Холтеровський моніторинг
В. Ехокардіографія
С. Коронарографія
D. Велоергометрія *
Е. Проба з курантілом
159. У хворого 41 року з'явився ниючий біль в ділянці серця, перебої в його роботі, ядуха під час ходьби до 200 м. Два тижні тому робили щеплення проти грипу. Робота пов'язана з великим нервовим навантаженням. Раз на тиждень п'є 0,5 л пива. Об'єктивно: тони серця приглушені, ліва межа +3 см. Короткий систолічний шум у V точці, ЧСС - 110/хв., АТ 100/70 мм рт. ст. У крові: лейкоцити - 10,6x109/л, ШОЕ - 24 мм/год. На ЕКГ шлуночкові та суправентрикулярні екстрасистоли. Укажіть найбільш імовірний діагноз.
А. ІХС: стабільна стенокардія
В. Функціональна кардіопатія
С. Кардіоміопатія метаболічна
D. Ділятаційна кардіоміопатія
Е. Міокардит гострий *
160. Хворий 50 років з інфарктом міокарда. Після двох діб лікування з'явилося відчуття нестачі повітря, сухий кашель. При обстеженні не звучні вологі хрипи у нижніх відділах легень, систолічний шум на верхівці серця та в точці Боткіна, акцент ІІ тону над легеневою артерією, яких раніше не було. Укажіть найбільш вірогідний діагноз?
А. Постінфарктний перікардит
В. Тромбоемболія легеневої артерії
С. Нозокоміальна пневмонія
Д. Відрив сосочкового м'язу*
Е. Синдром Дресслер
161. У хворого на 4-му тижні гострого інфаркту міокарда виникли інтенсивний стискаючий біль за грудиною, ядуха, виявилась негативна динаміка на ЕКГ і знову збільшилась активність АСТ, АЛТ, КФК - МВ? Як слід розцінювати причину погіршення стану хворого?
A. Варіантна стенокардія
B. Тромбоемболія легеневої артерії
C. Повторний інфаркт міокарда
D. Розвиток синдрому Дресслера
E. Рецидивуючий інфаркт міокарда *
162. Хворий 54 років скаржиться на тупий головний біль у потилиці, почуття важкості у голові, іноді - мерехтіння перед очима. Протягом року - підвищений артеріальний тиск до 150/100 мм рт.ст. Протягом 4-х років страждає цукровим діабетом, приймає манініл. Об'єктивно: Т- 36,5°С, ЧД - 20 за 1 хв„ пульс - 78 за 1 хв„ ЧСС - 78 за 1 хв„ АТ - 152/98 мм рт.ст. Шкіра звичайного кольору. Дихання везикулярне. Ліва межа серця по лівій середньоключичній лінії. Тони серця приглушені, акцент II тону над аортою, ритм правильний. Печінка біля краю правої реберної дуги. Назвіть групу препаратів для лікування хворого?
A. Бета-блокатори кардіоселективні.
B. Інгібітори ангіотензинперетворюючого ферменту *.
C. Бета-блокатори некардіоселективні.
D. Діуретики тіазідні.
E. Діуретики петльові
163. У хворої 52 років, оперованої з приводу мітральної вади серця з протезуванням клапану несподівано вночі з'явилось відчуття серцебиття. Об'єктивно: АТ 135/80 мм рт.ст., ЧСС 108/хв., ПС 88/хв.. На ЕКГ: Р відсутній, QRS без змін, RR - 0,88-0,60 сек., хвилі f. Найбільш ефективним засобом для відновлення серцевого ритму у хворого є:
A. Строфантин
B. Анаприлін
C. Верапамил
D. Кордарон *
E. Панангин
164. У хворої 50 років, скарги на біль, припухлість, скутість суглобів кистей, стоп та колінних суглобів. При огляді - ульнарна девіація кистей, припухлість міжфалангових суглобів. На рентгенограмі: виражений остеопороз кісток, поодинокі узури, звуження міжсуглобових щілин. Встановлено діагноз - ревматоїдний артрит. Які лабораторні показники найбільш характерні для даного захворювання?
А. Підвищений рівень сечової кислоти в крові і сечі
В. Позитивний РФ та підвищення рівня фібриногену *
С. Наявність М-градіїнту, висока ШОЕ
D. Підвищення рівня КФК і міоглобіну
Е. Нейтрофільний лейкоцитоз , білок Бен-Джонса
165. Хворий 47 років, протягом 10 років лікувався у невропатолога з приводу остеохондрозу хребта з корінцевим синдромом. Останні 2 роки лікування проходило без клінічного ефекту. Лікар помітив зростання лабораторної активності процесу, зникнення фізіологічного лордозу. Була припущена хвороба Бєхтєрєва. Яке дослідження допоможе підтвердити діагноз?
А. Рівень іммуноглобулінів
В. Рентгенографія *
С. Рівень ЦІК в крові
D. Антитіла до ДНК
Е. Наявність ревматоїдного фактору.
166. В стаціонар поступила хвора В., 22 років, з вовчаковою кризою, високою лабораторно-клінічною активністю, температурою 38,5ºС. Найбільш доцільним є призначення:
А. Цитостатиків.
В. Нестероїдних протизапальних препаратів
С. Глюкококортикоїдів
D. Амінохінолінових препаратів
Е. Пульс-терапії *
167. У практично здорової жінки 22 років, під час профілактичного огляду на виробництві виявлені ШОЕ - 25 мм/год, лейкоцити - 2,9х109/л. При додатковому обстеженні - гамаглобулінів сироватки 25%, імуноглобулінів G - 22,3 г/л. Сестра хворіє на системний червоний вовчак. Яка рекомендація лікаря безпідставна?
А. Приймати нестероїдні протизапальні засоби *
В. Протипоказані профілактичні щеплення
С. Уникати інсоляцій
D. Протипоказані фізіотерапевтичні процедури
Е. Приймати ліки тільки за призначенням лікаря.
168. На курорті лікар оглянув хворого на подагру в фазі ремісії перед початком бальнеотерапії (сірководневовмісних ванн). На перші дні лікування додатково слід призначити для профілактики загострення:
A. Антуран
B. Алопуринол
C. Вольтарен *
D. Преднізолон
E. Супрастин.
169. Хвора О., 37 років, скаржиться на виражену слабкість плечових та стегнових м"язів, біль в них, набряки на обличчі, почервоніння шкіри над колінними та гомілково-ступневими суглобами, біль та обмеження рухів в них. В анамнезі - перенесена ангіна 2 тижні тому. Об-но: світло-фіолетова еритема на обличчі з набряком верхніх повік, колоїдні плями на тілі та над суглобами, припухлість колінних, гомілково-ступневих суглобів, біль при пальпації плечових та стегнових м"язів. Температура 37,8°С. Заг.ан.крові: гемоглобін - 92 г/л, ер. - 3,2х1012%, л. - 4,8x109/л, сегм. - 67%, лімф. - 18%, еоз - 6%, мон. - 7%, баз. - 2%, ШОЕ - 42 мм/год., СРБ +++, сіалові кислоти 0,38 од.опт.щільності. У біоптаті литкових м"язів - інфільтрація з фокальною дегенерацією м"язевих волокон. Ваш діагноз.
A. Контактний дерматит
B. Системний червоний вовчак
C. Набряк Квінке
D. Дерматоміозит *
E. Ревматична поліміалгія.
170. Юнак 17-ти років на призовній комісії поскаржився на шум у вухах, який посилюється при фізичному навантаженні. АТ - 150/30 мм рт.ст., вислуховувається діастолічний шум над аортою. На оглядовій рентгенограмі тінь серця аортальної конфігурації, збільшені дуга аорти та лівий шлуночок. Легеневий малюнок не змінений. Пульсація аорти підсилена. Який найбільш імовірний діагноз?
A. Аортальна недостатність *
B. Атеросклероз аорти
C. Гіпертонічна хвороба
D. Декстрапозиція аорти
E. Коарктація аорти
171. В ревматологічне відділення поступила хвора 20-ти років з явищами поліартриту. На шкірі обличчя - почервоніння у вигляді "метелика". У сечі - білок 4,8 г/л. Лікар запідозрив наявність у хворої системного червоного вовчаку. Який додатковий метод дослідження є найбільш інформативним для верифікації діагнозу?
A. Аналіз крові на антинуклеарні антитіла *
B. Загальний аналіз крові
C. Шунологічне дослідження крові
D. Аналіз крові на LE-клітини
E. Аналіз крові на ревматоїдний фактор
172. Хвора 39-ти років впродовж 10-ти років хворіє на цукровий діабет. Останній рік відмічає похолодання пальців ніг, біль та відчуття оніміння. Об’єктивно: шкіра нижніх кінцівок суха, витончена, холодна на дотик; пульсація на стегновій і підколінній артеріях збережена. Який найбільш вірогідний діагноз?
A. Хвороба Рейно
B. Діабетична макроангіопатія судин нижніх кінцівок
C. Діабетична мікроангіопатія судин нижніх кінцівок *
D. Облітеруючий атеросклероз судин нижніх кінцівок
E. Облітеруючий ендартеріїт судин нижніх кінцівок
173. У дівчинки 15-ти років 2 роки тому діагностовано хронічний холецистохолангіт. Дієти не дотримувалася. Стан погіршився останні 3 місяці. Відзначається підвищення температури тіла. Болі у животі нападоподібного характеру після жирної, гострої їжі. Непокоїть шкірний свербіж. Язик обкладений білим нальотом. Живіт м’який, печінка +3 см, пальпація болісна, позитивні міхурні симптоми. У крові: лейк.- 12*109/л, ШЗЕ-20 мм/год. Який препарат слід обов’язково включити у комплекс лікувальних заходів?
A. Антибіотики *
B. Гепатопротектори
C. Прокінетики
D. Ферменти
E. Ентеросорбенти
174. Дівчинка 18-ти років протягом 5-ти років скаржиться на біль у правому підребер’ї, що відлунює у праву лопатку, напади болю пов’язані з порушенням дієти, вони нетривалі, легко знімаються спазмолітичними засобами. Під час нападу болю пальпація живота болісна, максимально в точці проекції жовчного міхура. З найбільшою імовірністю у хворого має місце:
A. Дискінезія жовчовивідних шляхів *
B. Хронічний холецистит
C. Хронічний гастродуоденіт
D. Хронічний панкреатит
E. Виразкова хвороба 12-палої кишки
175. Хвора 22-х років скаржиться на нападоподібне побіління кінчиків пальців, що розвивається внаслідок охолодження. При зігріванні пальці набувають спочатку синюшного, потім багряного забарвлення. Препаратом вибору для лікування даного синдрому є:
A. Нітрати
B. Дипіридамол
C. Но-шпа
D. Аспірин
E. Ніфедипін *
176. Хворий 39-ти років звернувся до лікаря зі скаргами на ранковий головний біль, зниження апетиту, нудоту, ранкові блювання, періодичні носові кровотечі. У 15-річному віці переніс гострий гломерулонефрит. Під час обстеження виявлено підвищення артеріального тиску до 220/130 мм рт.ст., 6лідість шкіри та слизових оболонок. Який з наведених 6іохімічних показників крові має діагностичну значущість у даному випадку?
A. Креатинін *
B. Білірубін
C. Натрій
D. Сечова кислота
E. Фібриноген
177. Хворий 58-ми років скаржиться на здуття кишечника, закрепи, різку слабкість, схуднення. Впродовж останнього місяця випорожнення лише після прийому послаблюючих. Під час пальпації живота спостерігається щільне утворення у лівій здухвинній ділянці. Який найбільш імовірний діагноз?
A. Рак сліпої кишки
B. Рак сигмоподібної кишки *
C. Пухлина брижі товстої кишки
D. Пухлина заочеревинного простору зліва
E. Рак лівого сечоводу
178. У хворого з виразковою хворобою 12-палої кишки змінилася клінічна картина: біль постійний з іррадіацією у спину, що посилюється після їжі, погано зупиняється атропіном. Втрата ваги за півроку до 6 кг. Ендоскопічно виявлена виразка цибулини 12-палої кишки з щільними краями, деформація цибулини. Чим можна пояснити зміни клінічної картини?
A. Пенетрація *
B. Перфорація
C. Дуоденоспазм
D. Малігнізація
E. Стеноз воротаря
179. У чоловіка 47-ми років впродовж останнього місяця з’явилися поширені набряки. 10 років тому лікувався з приводу туберкульозу легень. Об’єктивно: обличчя одутле, набряки ніг, попереку. АТ-160/100 мм рт.ст. В крови: ер. - 3,0 *1012/л, лейк. - 4,5*109/л, ШОЕ - 50 мм/год. Загальний білок - 50 г/л, альбуміни - 42%, глобуліни - 58%, загальний холестерин - 7,2 ммоль/л. У сечі: питома вага - 1020, ер. - 1-2 у п/з, лейк. - 4-5 у п/з, циліндри гіалінові - 2-4 у п/з, білок - 4,5 г/добу. Який найбільш імовірний діагноз?
A. Вторинний амілоїдоз *
B. Хронічний гломерулонефрит
C. Гострий гломерулонефрит
D. Тромбоз ниркових вен
E. Хронічний пієлонефрит
180. У чоловіка 60 років розвинулась дисфагія, яка швидко прогресує протягом декількох тижнів. Спостерігається втрата ваги, анемія. Який найбільш ймовірний діагноз?
А. Рак стравоходу *
В. Стороннє тіло
С. Ахалазія кардії
D. Дивертикул стравоходу
Е. Кила стравохідного отвору діафрагми
181. Чоловік 48 років перебуває на стаціонарному лікуванні з приводу гострої стафілококової деструкції правої легені. Раптово з’явились гострий біль у правій половині грудної клітки, задишка, ціаноз. Права половина грудної клітки відстає в акті дихання. Перкуторно справа знизу тупість, в верхніх відділах коробковий звук. Межі відносної тупості зміщені вліво. Яке ускладнення найбільш імовірно розвинулось?
А. Емпієма плеври
В. Піопневмоторакс справа *
С. Спонтанний пневмоторакс
D. Ексудативний плеврит
Е. Абсцес правої легені
182. Госпіталізовано хвору 49 років з нападом бронхіальної астми, що затягнувся. В легенях ослаблене дихання, сухі хрипи. ЧДР – 32/ хв, АТ – 140/90 мм рт ст., пульс 90/хв.. Зроблена в/м ін’єкція 1 мл адреналіну. Стан не поліпшився: зберігається задишка 28/хв., у легенях зменшилася кількість сухих хрипів. АТ піднявся до 170/110 мм рт.ст., тахікардія – 130/хв. Для надання невідкладної допомоги доцільно застосувати:
А. Верапаміл в/в *
В. В-блокатори в/в
С. Атровент через небулайзер
D. Коринфар розжувати
Е. Кордарон внутрішньо
183. У юнака 17 років упродовж 3 тижнів спостерігаються інтермітуюча лихоманка з остудами; у фебрільні періоди наростають прояви поліартриту, з’являються плямисто-папульозні висипи на тулубі та обличчі. Тахікардія, тони звучні. Гепатолієнальний синдром. Антибактеріальна терапія протягом 2-х тижнів не дала ефекту. Яка найбільш імовірна патологія зумовлює описану картину?
А. Системна склеродермія
В. Ревматизм
С. Сепсис
D. Ювенільний ревматоїдний артрит *
Е. Системний червоний вовчак
184. У юнака 18-ти років на тлі хронічного тонзиліту та гаймориту з’явилися відчуття перебоїв у ділянці серця і додаткових пульсових ударів. ЧСС - 83/хв. На ЕКГ: після кожних двох синусових скорочень регулярно виникають імпульси, в яких відсутній зубець P, QRS поширений більше 0,11 с, різко деформований, дискордантний зубець T, після чого реєструється повна компенсаторна пауза. Вкажіть характер порушень ритму:
A. Екстрасистолія за типом тригемінії *
B. Екстрасистолія за типом бігемінії
C. Часткова AV-блокада
D. Повна AV-блокада
E. Блокада лівої ніжки пучка Гіса
185. У молодої дівчини 22 років після ГРВІ погіршився загальний стан, з’явилась швидка втомлюваність. Шкіра бліда, межі серця поширені вліво, І тон на верхівці глухий, ніжний систолічний шум над верхівкою. На ЕКГ- ознаки перевантаження лівого шлуночка. Який найбільш імовірний діагноз?
A. Неревматичний міокардит *
B. Ревматичний кардит
C. Застійна кардіоміопатія
D. Природжений кардит
E. Набута вада серця
186. Чоловік 32 років скаржиться на "голодні" нічні болі у животі, закрепи, печію. Хворіє більше двох років. Яке захворювання найбільш імовірне?
A. Виразкова хвороба 12-палої кишки *
B. Гострий гастрит
C. Хронічний гастрит
D. Дискінезія жовчовивідних шляхів
E. Виразкова хвороба шлунка
187. Хворий 67-ми років скаржиться на задишку, біль у грудях, загальну слабкість. Хворіє 5 місяців. Об’єктивно: t - 37,30С, Ps - 96/хв. Над правою легенею голосове тремтіння не визначається, перкуторний звук тупий, дихання не прослуховується. У харкотинні - домішок крові, що дифузно змішаний зі слизом. Який найбільш вірогідний діагноз?
A. Ексудативний плеврит
B. Великовогнищева пневмонія
C. Бронхоектатична хвороба
D. Вогнищевий туберкульоз легень
E. Рак легень *
188. Хворий 43-х років надійшов з клінічною картиною ішіоректального парапроктиту. На 12-ту добу лікування стан хворого різко погіршився: почав зростати рівень інтоксикації та печінкової недостатності, температура тіла гектична, АТ - 100/60 мм рт.ст. На УЗД в печінці виявлено гідрофільне утворення. У крові: лейк. - 19,6*109/л, ер. - 3,0*1012/л, НЬ - 98 г/л. Чим ускладнився перебіг захворювання?
A. Абсцес печінки *
B. Пілефлебіт
C. Кіста печінки
D. Некроз печінки
E. Синдром Бадда-Кіарі
189. 47-річного чоловіка доставлено до відділення невідкладної допомоги через 2 години після раптового нападу задишки, сильного болю у грудях та пітливості. Подібних симптомів у нього в анамнезі не було. Він хворіє на гіпертензію, яку лікує гідрохлоротіазідом, викурює одну пачку цигарок на день протягом останніх 30 років. При обстеженні - пульс 110/хв., частота дихання 24/хв., артеріальний тиск 110/50 мм рт.ст. При аускультації по лівому краю груднини вислуховується дуючий діастолічний шум 3/6 ступеню з іррадіацією в правий край груднини. Пульсація стегнових артерій ослаблена з обох боків. На ЕКГ - гіпертрофія лівого шлуночка. Що з наступного є найбільш вірогідним діагнозом?
А. Гострий інфаркт міокарда
B. Розшарування аорти *
C. Розрив стравоходу
D. Пролапс стулок мітрального клапану
E. Легенева емболія
190. 52-річна жінка скаржиться на задишку та кровохаркання протягом місяця. В дитинстві хворіла на гостру ревматичну лихоманку, з юності при аускультації серця виявлені шуми. Температура пацієнтки на момент огляду – 36,7 С, пульс – 130 /хв. аритмічний, частота дихання – 20/хв., артеріальний тиск -– 98/60 мм рт. ст. пульсація яремних вен не виявлена. Прослуховуються дрібнопухирцеві вологі хрипи в нижніх відділах легень. У третьому міжребер’ї ліворуч прослуховується тон відкриття клапана, за яким слідує низькотональний діастолічний шум. Рентген грудної клітки вказує на збільшення лівого передсердя, згладження серцевої талії, ознаки венозного застою в легенях. Що з наступного найкраще пояснює такі показники?
А. Недостатність аортального клапана
B. Стеноз аортального клапана
C. Недостатність мітрального клапана
D. Стеноз мітрального клапана *
E. Недостатність тристулкового клапана
191. 55-річний чоловік відчуває сильний загрудиний біль під час навантаження, що триває останні 6 тижнів. 2 місяці тому у пацієнта був діагностований інфаркт міокарда. Пацієнт приймає нітрогліцерин за потреби та 1 таблетку аспірину щоденно. Чоловік випалює в день по дві пачки цигарок протягом 30 років. При аускультації не виявлено змін звучності тонів серця, шумів над сонною та феморальною артерією. Завдяки яким механізмом лікування β-адреноблокаторами полегшує симптоми пацієнта?
А. Зменшення діастолічної релаксації
B. Зменшення скоротливості міокарда *
C. Розширення коронарних артерій
D. Розширення периферійних кровоносних судин
E. Запобігання склеюванню тромбоцитів та фібрину
192. У 33-річної жінки з ожирінням відмічається періодичний гострий проникаючий біль в правому підребер’ї, який супроводжується блюванням без підвищення температури тіла 12 годин поспіль. Між нападами болю не відмічається діарея, дизурія та жовтяниця. При глибокій пальпації живота у правому верхньому квадранті відмічається незначна болючість. Які мають бути наступні дії лікаря, щоб поставити діагноз?
A. Проведення рентгенологічного обстеження живота у горизонтальному та вертикальному положенні
B. Дослідження верхніх відділів ШКТ (Контрастна радіографія)
C. Ультрасонографічне дослідження верхньої частини ОЧП *
D. КТ органів черевної порожнини
E. Радіоізотопне сканування біліарної системи
193. 24-річна жінка звернулась до лікаря зі скаргами на наявність субфебрильної температури та сухого кашлю впродовж 7 діб. Жінка може виконувати повсякденну роботу. Температура тіла 37,7°С. При аускультації грудної клітки вислуховуються розсіяні сухі хрипи. При рентгенологічному дослідженні грудної клітки виявлено осередкові інфільтрати в обох легенях. Яка початкова фармакотерапія є найбільш доцільною в цьому випадку?
A. Амоксицилін
B. Цефаклор
C. Ципрофлоксацин
D. Еритроміцин *
E. Триметоприм/сульфаметоксазол
194. 47-річна жінка звертається до лікаря зі скаргою на тривалий сухий кашель впродовж 6 тижнів. Вона не скаржиться на лихоманку чи втрату ваги. Має гіпертонію, яку лікує за допомогою препарату еналапріл 3 місяців поспіль. Вона не палить і не мала захворювань легень. Її вага − 54 кг (120 фунтів), а зріст − 163 см. Температура тіла становить 37° С (98,6°F), кров'яний тиск − 130 / 80 мм. рт. ст., пульс − 70 ударів на хвилину, частота дихання − 12 дихальних рухів на хвилину. Під час огляду та рентгенографії порушень не виявлено. Що з наведеного нижче найточніше описує механізм виникнення кашлю у пацієнтки?
А. Знижена активність реніну плазми
B. Знижені концентрації ангіотензину ІІ у сироватці крові
C. Підвищені концентрації ангіотензину І у сироватці крові
D. Підвищені концентрації брадікініну у сироватці крові *
E. Підвищені концентрації гістамінів у сироватці крові
195. Дитина 5-ти років поступила в лікарню із скаргами на температуру 38oC та біль у правому боці. Відомо, що хворіє тиждень. Об’єктивно: стан тяжкий, що обумовлено інтоксикацією та дихальною недостатністю за змішаним типом. Перкуторно: праворуч нижче кута лопатки тупий звук, аускультативно: жорстке дихання, під лопаткою праворуч - відсутність дихальних шумів. Лейкоцитоз з нейтрофільним зсуванням ліворуч, підвищена швидкість осідання еритроцитів (ШОЕ). Ваш діагноз:
A. Плеврит *
B. Пневмонія
C. Обструктивний бронхіт
D. Апендицит
E. Стафілококова деструкція легень
196. Чоловік 38-ми років захворів 2 тижні тому, з’явився кашель, слабкість, підвищилася температура до 38,0oC. Стан різко погіршився до кінця 1-го тижня, коли з’явилися остуда, проливний піт, надвечір температура підвищилася до 39,0oC. За 2 дні до госпіталізації у хворого під час кашлю виділилася велика кількість смердючого харкотиння з кров’ю, після чого стан хворого покращився. Пульс - 80/хв., частота дихання - 20/хв., температура тіла - 37,6oC. Які зміни можливі на рентгенограмі грудної порожнини?
A. Наявність порожнини з горизонтальним рівнем рідини *
B. Однорідна округла тінь в легеневому полі
C. Зміщення середостіння в сторону гомогенної тіні
D. Тінь в нижньому відділі з косою верхньою межею
E. Затемнення частки легені
197. Хвора 36-ти років скаржиться на задишку, відчуття стискання в правій половині грудної клітки, підвищення температури до 38,7oC, кашель з виділенням невеликої кількості слизово-гнійного харкотиння. Хворіє понад тиждень. Скарги пов’язує з переохолодженням. Об’єктивно: легкий акроціаноз губ, пульс ритмічний, 90/хв., артеріальний тиск - 140/85 мм рт.ст. Права половина грудної клітки відстає в акті дихання. Перкусія - справа нижче кута лопатки прослуховується тупість з межею до вер, в цій ділянці дихання відсутнє. Який найбільш імовірний діагноз?
A. Ексудативний плеврит *
B. Позагоспітальна пневмонія
C. Ателектаз легені
D. ТЕЛА
E. Абсцес легені
198. Хворий 67-ми років скаржиться на задишку, біль у грудях, загальну слабкість. Хворіє 5 місяців. Об’єктивно: температура тіла - 37,3oC, пульс - 96/хв. Над правою легенею голосове тремтіння не визначається, перкуторний звук тупий, дихання не прослуховується. У харкотинні - домішка крові, дифузно змішаної зі слизом. Який найбільш імовірний діагноз?
A. Рак легень *
B. Великовогнищева пневмонія
C. Бронхоектатична хвороба
D. Вогнищевий туберкульоз легень
E. Ексудативний плеврит
199. Жінка 50-ти років скаржиться на підвищення артеріального тиску, головний біль, нудоту. З анамнезу відомо, що 15 років хворіє на ХОЗЛ. Об’єктивно: почервоніння обличчя, артеріальний тиск - 170/120 мм рт.ст. Тони серця підсилені. Пульс - 76/хв., ритмічний. В легенях на тлі жорсткого відтінку везикулярного дихання велика кількість сухих розсіяних хрипів. Який засіб контролю артеріального тиску буде найбільш показаним?
A. Амлодипін *
B. Пропранолол
C. Фуросемід
D. Клофелін
E. Каптоприл
200. Хворому 54 роки. Впродовж року лікується з приводу недиференційованої форми раку легень. Наразі приєдналися відчуття тяжкості та болючість у правому підребер’ї. Який метод діагностики буде найбільш інформативним в даному випадку?
A. Комп’ютерна томографія органів черевної порожнини *
B. Радіоізотопна гепатографія
C. Вазографія печінки
D. Діагностична лапароскопія
E. Ультразвукова біолокація з прицільною пункційною біопсією
201. Забійник вугільної шахти 38-ми років, стаж 15 років, скаржиться на кашель з виділенням слизового харкотиння темного кольору, задуху при фізичному навантаженні, біль у грудях під час дихання. Аускультативно: жорстке дихання, сухі та вологі хрипи. На рентгенограмі: бронхо-судинний малюнок посилений, деформований, поодинокі вогнищеві тіні діаметром до 1-3 мм в середніх та нижніх відділах легень, корені розширені, ущільнені. Функція зовнішнього дихання порушена за обструктивним типом. Встановіть попередній діагноз:
A. Антракоз*
B. Бронхопневмонія
C. Бронхіальна астма
D. Туберкульоз
E. Талькоз
202. В клініку поступив хворий 18-ти років зі скаргами на виражену задишку, кашель, свербіж шкіри. Захворів гостро, близько години тому після прийому анальгіну. З дитинства – кропивниця, “бронхіальна астма”. Об’єктивно: параорбітальний набряк, почервоніння та набряк обличчя. Дихання свистяче. Частота пульсу – 96 за хв., артеріальний тиск – 80/50 мм рт.ст. Препаратом невідкладної допомоги буде:
A. Преднізолон*
B. Еуфілін
C. Супрастин
D. Строфантин
E. Дофамін
203. Хворому 27-ми років з двобічним гідротораксом неодноразово проводили плевральні пункції з обох сторін. Після чергової пункції – погіршення стану, лихоманка, біль у грудях. Наступного дня під час плевральної пункції справа одержано гній. Встановлено діагноз: правостороння гостра емпієма плеври. Який механізм виникнення даного ускладнення?
A. Контактно-аспіраційний*
B. Лімфогенний
C. Гематогенний
D. Імплантаційний
E. Повітряний
204. Хворий 57-ми років перебуває на лікуванні з приводу політравми. Через 8 діб виникли скарги на виражений кашель виділенням гнійного харкотиння, важку задишку, підвищення температури до 38,8oC. В анамнезі: хронічний бронхіт, палить 20 років. Об’єктивно: в легенях вислуховується жорстке дихання, в нижніх відділах правої легені - вологі дрібнопухирчасті хрипи. Проба на ВІЛ – негативна. Який попередній діагноз?
A. Нозокоміална пневмонія*
B. Позагоспітальна пневмонія
C. Аспіраційна пневмонія
D. Пневмонія осіб з імунодефіцитом
E. Інфекційне загострення бронхіту
205. Жінка 65-ти років хвора на хронічне обструктивне захворювання легень із загостреннями хвороби щонайменше двічі на рік. Останнє загострення з підвищенням температури та гнійним харкотинням було проліковане 3 тижні тому. Яка тактика ведення хворої щодо вторинної імунопрофілактики загострень та прогресування дихальної недостатності?
A. Вакцинація проти пневмококу та проти грипу*
B. Вакцинація проти гемофільної інфекції типу В
C. Призначення гомологічного імуноглобуліну
D. Вакцинація БЦЖ після негативного результату проби Манту
E. Усі щеплення протипоказані
206. У дівчинки 6-ти років на тлі гострої респіраторної вірусної інфекції (ГРВІ) з’явилися зміни в аналізі сечі: сліди білку, лейкоцити - 30-40 в п/з, еритроцити (свіжі) - 10-12 в п/з. Артеріальний тиск - 100/60 мм рт.с. Який з наведених діагнозів найбільш імовірний?
A. Інфекція сечовидільної системи *
B. Гострий гломерулонефрит
C. Геморагічний васкуліт
D. Вульвовагініт
E. Сечокам’яна хвороба
207. Хлопчик 7-ми років перебуває на лікуванні протягом місяця. При обстеженні спостерігаються виражені набряки, протеїнурія - 7,1 г/л, білок в добовій сечі - 4,2 г. В біохімічному аналізі крові утримуються гіпопротеїнемія (43,2 г/л), гіперхолестеринемія (9,2 ммоль/л). Який з перерахованих варіантів гломерулонефриту найімовірніше має місце у хворого?
A. Нефротичний *
B. Нефритичний
C. Ізольований сечовий
D. Гематуричний
E. Змішаний
208. Жінка 28-ми років звернулася до лікаря зі скаргами на набряклість обличчя, набряки ніг, іноді спостерігає сечу кольору ”м’ясних помиїв”. У підлітковому віці часто хворіла на ангіни. Об’єктивно: бліді шкірні покриви, температура – 36,8oC, пульс – 68/хв., ритмічний. Артеріальний тиск – 170/110 мм рт.ст. Які зміни в сечі найімовірніші?
A. Протеїнурія, гематурія, циліндрурія *
B. Підвищення відносної густини, гематурія, бактеріурія
C. Зниження відносної густини, протеїнурія, бідний сечовий осад
D. Еритроцитурія й уринозурія
E. Зниження відносної густини, протеїнурія, міоглобінурія
209. Хворий госпіталізований в лікувально-профілактичний заклад з діагнозом: сечокам’яна хвороба. Під час хімічного аналізу було встановлено, що камені складаються з солей сечової кислоти (уратів). Харчування при даній патології має бути скориговано в напрямку зниження в їжі вмісту:
A. М’ясних продуктів *
B. Молочних продуктів
C. Зернових продуктів
D. Яєчних продуктів
E. Овочів і плодів
210. До приймального покою швидкою допомогою доставлено хворого 46-ти років зі скаргами на різкий, нападоподібний біль у правій поперековій ділянці, що іррадіює у пахвинну ділянку та на внутрішню поверхню стегна. Біль з’явився раптово кілька годин тому. Напередодні у хворого з’явилася профузна безболісна гематурія зі згустками крові хробакоподібної форми. Раніше нічим не хворів. Яке захворювання можна припустити в першу чергу?
A. Рак правої нирки*
B. Пухлина сечового міхура
C. Некротичний папіліт
D. Гострий гломерулонефрит
E. Сечокам’яна хвороба, камінь правої нирки
211. Жінка 28-ми років протягом 12-ти років хворіє на хронічний гломерулонефрит, який весь цей час мав латентний перебіг. За останні півроку виникла загальна слабкість, зниження апетиту, працездатності, нудота. Хвора скаржиться на головний біль та біль у суглобах. При обстеженні: анемія, підвищення рівня сечовини крові до 34,5 ммоль/л, креатинін крові - 0,766 ммоль/л, гіперкаліємія. Чим ускладнився перебіг хвороби?
A. Хронічною нирковою недостатністю *
B. Гострою нирковою недостатністю
C. Нефротичним синдромом
D. Амілоїдозом нирок
E. Пієлонефритом
212. Хвора 36-ти років захворіла гостро. Захворювання почалося з високої температури тіла, остуди, профузного поту. З’явився тупий біль у поперековому відділі, неприємні відчуття при сечовипусканні. Об’єктивно: напруження м’язів поперекового відділу, позитивний симптом постукування з обох боків. В крові: лейкоцити до 12*109/л, нейтрофільоз. В сечі: білок - 0,6 г/л, лейкоцити на все п/з, бактерії - більше 100 000 в 1 мл сечі. Яким буде попередній діагноз?
A. Гострий пієлонефрит*
B. Туберкульоз нирки
C. Гострий гломерулонефрит
D. Гострий цистит
E. Сечокам’яна хвороба
213. Хворий 46-ти років вперше помітив набряки на ногах, слабкість, відчуття ”повноти” та важкості в правому підребер’ї. 20 років хворіє на ревматоїдний артрит. Збільшені печінка і селезінка, щільної консистенції. Креатинін крові - 0,23 ммоль/л, протеїнемія - 53 г/л, холестерин - 4,2 ммоль/л, питома вага сечі - 1012, протеїнурія - 3,3 г/л, поодинокі воскоподібні циліндри, еритроцити вилужені в п/з, лейкоцити - 5-6 в п/з. Яке ускладнення найбільш імовірне?
A. Амілоїдоз нирок *
B. Хронічний гломерулонефрит
C. Гострий гломерулонефрит
D. Серцева недостатність
E. Хронічний пієлонефрит
214. Хворий 60-ти років скаржиться на часті болісні утруднені сечовипускання, переривчастий струмінь сечі. Вночі сечовипускання до 5 разів. Після фізичного навантаження відзначає домішки крові у сечі. Ректально простата збільшена, щільно-еластична, безболісна, без вузлів. У сечі: питома вага - 1020, білок - 0,1 г/л, лейкоцити - 20-30 у п/з, еритроцити - 10-20 у п/з. Який метод обстеження першочерговий?
A. Трансректальне ультразвукове дослідження *
B. Цистоскопія
C. Оглядова урографія
D. Екскреторна урографія
E. Бактеріологічне дослідження сечі
215. Дівчинка 6-ти років поступила зі скаргами на підвищення температури тіла до 37,2oC, часті та болісні сечовипускання, які з’явилися після переохолодження. У сечі: сеча каламутна, питома вага - 1012, білок - 0,033 г/л, мікроскопія: лейкоцити - 40-45 в п/з, еритроцити - 8-9 в п/з (свіжі), епітелій плаский: 5-8 в п/з, слиз. Який етіологічний фактор у даному випадку найбільш імовірний?
A. Escherіchіa colі*
B. Staphylococcus aureus
C. Klebsіella pneumonіae
D. Proteus mіrabіlіs
E. Candіda albіcans
216. Хвора 22-х років скаржиться на часте і болюче сечовипускання, поклики на сечопуск вночі, нетримання сечі, біль у надлобковій ділянці та у попереку. Часто сеча має колір пива. Місяць тому одружилась. Об’єктивно: загальний стан задовільний. В легенях - везикулярне дихання. Тони серця ритмічні, частота серцевих скорочень - 78/хв., артеріальний тиск - 128/68 мм рт.ст. Живіт м’який, болючий у надлобковій ділянці. У сечі: еритроцити - 12-18 в полі зору, лейкоцити - 12-15, бактерій +++ в полі зору. Який найбільш імовірний діагноз?
A. Інфекція нижніх сечових шляхів – цистит*
B. Сечокам’яна хвороба
C. Інфекція верхніх сечових шляхів - пієлонефрит
D. Гонорея
E. Первинний сифіліс
217. Хвора 32-х років скаржиться на підвищення температури тіла до 39oC з остудою, біль у поперековій ділянці справа, дизурію протягом доби. На ізотопній ренограмі - праворуч обструктивний тип кривої. Якими мають бути першочергові дії лікаря?
A. Відновлення відтоку сечі з правої нирки*
B. Антибактеріальна терапія
C. Дезінтоксикаційна терапія
D. Фізіотерапія для поперекової ділянки
E. Введення діуретиків
218. Жінка 53-х років протягом 2-3 місяців скаржиться на постійний ниючий біль в попереку, відчуває потяги до сечовипускання після фізичного перенавантаження. Візуальних змін сечі немає. До теперішнього часу захворювань нирок не було. При проведенні ультразвукового дослідження (УЗД) органів черевної порожнини отримані наступні дані: на рівні ІV-V поперекових хребців виявлено S-подібне утворення неоднорідної структури, розміром 14х12,5 см. Попередній діагноз: вроджена вада розвитку (S-подібна нирка). Який метод діагностики є найбільш інформативним для підтвердження діагнозу?
A. Екскреторна урографія*
B. Оглядова рентгенограма нирок
C. Радіонуклідна ренографія
D. Ангіографія
E. Термографія
219. 25-літній жінці з метою лікування гострого пієлонефриту було призначено 10-денний комплекс антибіотикотерапії. Після закінчення прийому антибіотиків з’явилися густі білі виділення з піхви сирнистого характеру, які супроводжувалися гіперемією зовнішніх статевих органів, вираженим свербінням вульви. Для описаного типу вагініту оберіть раціональну терапію:
A. Протигрибкові препарати*
B. Спринцювання розчином борної кислоти
C. Естрогенвмісні креми
D. Вагінальні свічки з сульфаніламідами
E. Цефтріаксон
220. Жінка 43-х років скаржиться на біль у променево-зап’ясткових, гомілковостопних, міжфалангових суглобах кистей та стоп, скутість рухів уранці. Хворіє протягом 7-ми років. Захворювання почалося з симетричного ураження дрібних суглобів кистей та стоп. Спостерігається деформація стоп, їх рухи обмежені та різко болючі. Внутрішні органи без особливостей. Який показник буде найінформативнішим для постановки діагнозу?
A. Ревматоїдний фактор *
B. Лейкоцитоз
C. Підвищена швидкість осідання еритроцитів (ШОЕ)
D. Диспротеїнемія
E. С-реактивний протеїн
221. Чоловік 39-ти років, який перебував на лікуванні в хірургічному відділенні з приводу гострого холециститу, переведений в терапевтичне відділення з приводу підвищення артеріального тиску до 180/120 мм рт.ст., появи білка в сечі, стійкої лихоманки. Стійкий субфебрилітет був резистентний до антибіотикотерапії. Через 10 днів після лікування у хворого виник напад задухи з важким видихом, згодом з’явилися артралгії та еритематозне ураження шкіри. В аналізі крові - 18% еозинофілів. Яке захворювання виникло у хворого?
A. Вузликовий периартеріїт *
B. Неспецифічний аортоартеріїт
C. Гострий гломерулонефрит
D. Системний червоний вовчак
E. Глистна інвазія
222. Жінка 36-ти років скаржиться на біль, обмеження рухів у дрібних суглобах рук, утруднене ковтання твердої їжі, слабкість, сухий кашель. Об’єктивно: шкіра кистей та передпліч щільна, гладенька. Проксимальні суглоби ІІ-ІV пальців кистей рук набряклі, болючі при пальпації. Над легенями сухі розсіяні хрипи, межі серця зміщені вліво на 2 см, тони приглушені. У крові: швидкість осідання еритроцитів - 36 мм/год, γ-глобуліни - 24%. У сечі: змін немає. Який найбільш імовірний діагноз?
A. Системна склеродермія*
B. Системний червоний вовчак
C. Дерматоміозит
D. Ревматоїдний артрит
E. Саркоїдоз
223. Жінка 49-ти років скаржиться на біль у плечових суглобах, що посилюється під час рухів, обмеження рухливості, короткочасну вранішню скутість. Хворіє декілька років. В минулому займалася спортивною гімнастикою. На рентгенограмі плечових суглобів - звуження суглобової щілини, субхондральний остеосклероз, остеофіти у нижньовнутрішньому відділі голівки плечової кістки. Що лежить в основі патогенезу ураження суглобів у хворої?
A. Порушення метаболізму хряща *
B. Відкладення у синовіальній оболонці імунних комплексів
C. Порушення обміну сечової кислоти
D. Відкладення у суглобах пірофосфату кальцію
E. Пошкодження синовіальної оболонки інфекційним агентом
224. Жінка 56-ти років поступила в клініку зі скаргами на біль та припухлість правого колінного суглоба, які з’явилися тиждень тому. В анамнезі: часті застудні захворювання, хронічний холецистопанкреатит. Об’єктивно: на тильно-бокових поверхнях дистальних міжфалангових суглобів є щільні вузлики невеликих розмірів, злегка болючі при пальпації, спостерігається деформація перших плюсно-фалангових суглобів обох стоп, правий колінний суглоб деформований, рухи в ньому обмежені. Який діагноз найбільш імовірний?
A. Остеоартроз *
B. Ревматичний поліартрит
C. Ревматоїдний артрит
D. Подагра
E. Реактивний артрит
225. У дитини 10-ти років скарги на біль і припухлість колінних і гомілковостопних суглобів та біль у шийному відділі хребта. Ранкова скутість. Призначена протизапальна терапія дала позитивний терапевтичний ефект. Яке захворювання можна припустити?
A. Ювенільний ревматоїдний артрит *
B. Остеохондроз
C. Ревматизм
D. Синдром Рейтера
E. Інфекційний артрит
226. Хворий 46-ти років серед ночі викликав ”швидку допомогу” з приводу раптового, різкого болю, почервоніння і припухлості першого пальця правої стопи, підвищення температури тіла. Напередодні вживав сухе виноградне вино та жирне м’ясо. Раніше нічим подібним не хворів. Поставте попередній діагноз:
A. Подагричний артрит *
B. Ревматоїдний артрит
C. Ревматичний артрит
D. Реактивний артрит
E. Деформівний остеоартроз
227. Дівчинці 13-ти років на підставі клінічних, біохімічних, ЕМГ змін та результату біопсії м’яза поставлено діагноз: первиний ідіопатичний дерматоміозит, первинно- хронічний перебіг, мінімальна активність, ФН 1. Оптимальним вибором лікування буде:
A. Гормонотерапія*
B. Цитостатична терапія
C. Нестероїдні протизапальні препарати
D. Масаж, ЛФК
E. Бальнеотерапія
228. Хвора 37-ми років, хімік-технолог. Турбує поява синців на животі, стегнах, гомілках після невеликих травм або без причини. Під час огляду виявлені численні дрібні та дещо більші синці, які місцями зливаються (від 1х1 до 4х5 см). Інших змін немає. Менструація триває до 7 днів. Селезінка не пальпується. В крові: Нb- 92 г/л, лейкоцити - 7,2х109/л, тромбоцити – 6х109/л, швидкість осідання еритроцитів - 33 мм/год. Який патогенез даного захворювання?
A. Скорочення тривалості життя тромбоцитів*
B. Зниження рівня антигемофільного глобуліну
C. Зниження рівня протромбіну крові
D. Зниження рівня фібриногену
E. Підвищення фібринолітичної активності
229. У 10-річного хлопчика, хворого на гемофілію, спостерігаються явища гострої респіраторної вірусної інфекції з лихоманкою. Який з наведених препаратів, що вводяться із жарознижувальною метою, є протипоказаним цьому хворому?
A. Ацетилсаліцилова кислота *
B. Дротаверин
C. Піпольфен
D. Парацетамол
E. Ібупрофен
230. Хлопчик 10-ти років звернувся до лікаря зі скаргами на загальну слабкість, швидку втомлюваність, дратівливість, зниження працездатності, кровоточивість ясен, петехії на ногах. Недостатність якого вітаміну може мати місце у даному випадку?
A. Аскорбінова кислота *
B. Тіамін
C. Рибофлавін
D. Вітамін A
E. Вітамін D
231. Хвора 64-х років скаржиться на загальну слабкість, шум у голові, захриплість голосу. Об’єктивно: блідість з жовтяничним відтінком, язик червоний зі згладженими сосочками, асиметрія тактильної і больової чутливості. Пульс - 120/хв., артеріальний тиск - 80/50 мм рт.ст. Пальпується селезінка. У крові: Нb58 г/л, еритроцити - 1,2х1012/л, лейкоцити - 2,8х109/л, тромбоцити – 140х109/л, швидкість осідання еритроцитів - 17 мм/год, анізоцитоз, пойкілоцитоз - виражені (++). Яке дослідження буде вирішальним у з’ясуванні генезу анемії?
A. Стернальна пункція*
B. Непряма проба Кумбса
C. Пряма проба Кумбса
D. Фіброгастроскопія
E. Люмбальна пункція
232. Хворий 20-ти років пройшов курс поліхіміотерапії за схемою ВАМП з приводу гострого лімфобластного лейкозу. Яка морфологічна картина кісткового мозку може свідчити про настання ремісії?
A. Вміст бластних клітин до 5% *
B. Вміст бластних клітин до 15%
C. Вміст бластних клітин до 10%
D. Вміст бластних клітин до 1%
E. Відсутність бластних клітин
233. Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди потерпілий отримав множинні переломи кінцівок та кісток тазу. В анамнезі: гемофілія А. Під час обстеження формуються гематоми на ушкоджених ділянках. Стан погіршується. Артеріальний тиск - 90/50 мм рт.ст. Вкажіть найбільш доцільну комбінацію інфузійних засобів для лікування пацієнта після застосування поліглюкіну та сольових розчинів:
A. Кріопреципітат, еритроцитарна маса *
B. Свіжозаморожена плазма, альбумін
C. Еритроцитарна маса, альбумін
D. Кріопреципітат, глюкоза
E. Еритроцитарна маса
234. Хворий на виразкову хворобу 12-палої кишки звернувся зі скаргами на слабкість, задишку при незначному навантаженні, бажання їсти крейду. Об’єктивно: блідий, трофічні зміни шкіри. В крові: Hb- 82 г/л; еритроцити - 3,3х1012/л; КП- 0,75, ретикулоцити - 0,7%, залізо крові - 5,6 мкмоль/л. Яке ускладнення розвинулося у хворого?
A. Залізодефіцитна анемія *
B. Гемолітична анемія
C. Еритремія
D. Апластична анемія
E. B12-фолієводефіцитна анемія
235. Дівчинка 13-ти років протягом 5-ти років скаржиться на біль у правому підребер’ї, що віддає у праву лопатку, напади болю пов’язані з порушенням дієти, вони нетривалі, легко знімаються спазмолітичними засобами. Під час нападу болю пальпація живота болюча, максимально в точці проекції жовчного міхура. З найбільшою імовірністю у хворого має місце:
A. Дискінезія жовчовивідних шляхів *
B. Хронічний холецистит
C. Хронічний гастродуоденіт
D. Хронічний панкреатит
E. Виразкова хвороба 12-палої кишки
236. Хворий 58-ми років скаржиться на здуття кишечника, закрепи, різку слабкість, схуднення. Впродовж останнього місяця випорожнення лише після прийому проносних. Під час пальпації живота спостерігається щільне утворення у лівій здухвинній ділянці. Який найбільш імовірний діагноз?
A. Рак сигмоподібної кишки*
B. Рак сліпої кишки
C. Пухлина брижі товстої кишки
D. Пухлина заочеревинного простору зліва
E. Рак лівого сечоводу
237. Підліток 16-ти років скаржиться на періодичне виникнення слабкості, запаморочення, відчуття важкості у лівому підребер’ї. Шкірні покриви і видимі слизові оболонки жовтяничні. Баштовий череп. Печінка +2 см, нижній полюс селезінки на рівні пупка. У крові: еритроцити - 2,7х1012/л, Hb- 88 г/л, лейкоцити - 5,6х109 г/л, швидкість осідання еритроцитів - 15 мм/год. Вкажіть найбільш імовірну зміну рівня білірубіну у даного хворого:
A. Підвищення вільного білірубіну *
B. Підвищення зв’язаного білірубіну
C. Підвищення обох фракцій білірубіну
D. Зниження зв’язаного білірубіну
E. Зниження вільного білірубіну
238. Хвора 37-ми років скаржиться на постійний тупий біль в підребер’ях з іррадіацією в спину, який посилюється після їжі. Турбує здуття живота, часті випорожнення з домішками неперетравленої їжі. Хворіє понад 5 років, схудла на 15 кг. Об’єктивно: помірне здуття живота, болючість в зоні Шоффара, точках Дежардена, Мейо-Робсона. Який з методів дослідження буде найбільш інформативним для підтвердження зовнішньосекреторної недостатності підшлункової залози?
A. Копрограма*
B. Пероральна холецистографія
C. Ретроградна панкреатографія
D. ЕФГДС
E. Ультразвукове дослідження (УЗД) органів черевної порожнини
239. Хвора 50-ти років скаржиться на напад болю у правому підребер’ї, блювання з домішками жовчі, впродовж 5-ти років турбував біль у епігастрії, нудота, порушення випорожнення. Об’єктивно: частота серцевих скорочень - 92/хв. Підвищеної повноти, язик обкладений, іктеричні склери. Живіт м’який, болючий у проекції жовчного міхура, локальне м’язове напруження у правому підребер’ї, позитивний симптом Мерфі. В загальному аналізі крові: лейкоцити - 9,6х109/л, швидкість осідання еритроцитів - 14 мм/год. Яке дослідження доцільно призначити для підтвердження діагнозу в даному випадку?
A. Ультразвукове дослідження жовчного міхура *
B. Сцинтіграфію печінки
C. Бактеріологічне дослідження жовчі
D. Холецистографію
E. Ретроградну холангіопанкреатографію
240. Дитина 1,5 років народилася з масою тіла 3100 г, довжиною 51 см. Годувалася грудьми. Після введення прикорму (вівсяна каша) перестала набирати вагу, з’явилися випорожнення з неприємним запахом у великій кількості. Об’єктивно: явища гіпотрофії ІІ ст., блідість шкіри, великий живіт. Який найбільш імовірний діагноз?
A. Целіакія *
B. Проста диспепсія
C. Муковісцидоз
D. Кишкова інфекція
E. Глистна інвазія
241. У дівчинки 12-ти років хронічний вірусний гепатит С впродовж 7-ми років. Стан погіршився за останні 6 місяців. Схудла, з’явилася жовтяничність шкірних покривів і склер. Виражене свербіння шкіри, судинні ”зірочки”, носові кровотечі. Асцит. Печінка +4 см, селезінка на рівні пупкової лінії. З розвитком якого синдрому пов’язане виражене свербіння шкіри у хворої?
A. Холестаз *
B. Гіперспленізм
C. Набряково-асцитичний синдром
D. Портальна гіпертензія
E. Гепатоцелюлярна недостатність
242. Дитина 7-ми місяців доставлена у хірургічне відділення через 8 годин після захворювання зі скаргами на напади неспокою, біль у животі, одноразове блювання. Об’єктивно: у правій половині живота пальпується пухлиноподібне утворення. При ректальному дослідженні - кров у вигляді ”малинового желе”. Яке захворювання можна припустити?
A. Інвагінація *
B. Подвоєння кишечника
C. Пухлина черевної порожнини
D. Глистна інвазія
E. Ентерокістома
243. У дівчинки 3-х місяців діарея та гіпотрофії. Народилася з масою 3300 г. З 2-х місяців переведена на штучне вигодовування коров’ячим молоком. Шкіра суха, м’язовий тонус знижений, випорожнення рідкі, зеленуваті, смердючі. У копрограмі багато нейтрального жиру. Хлориди поту - 70 мекв/л. Яке захворювання найбільш імовірне?
A. Муковісцидоз *
B. Непереносимість білку коров’ячого молока
C. Кишкова інфекція
D. Дисахаридна недостатність
E. Целіакія
244. Хворий 48-ми років госпіталізований з нападами судом. Багато років страждає на виразку 12-ти палої кишки (ДПК). Протягом останнього місяця спостерігає щоденне блювання, схуд на 20 кг. Об’єктивно: хворий виснажений. В епігастральній ділянці визначається ”шум плеску”. Нижня межа шлунка на рівні гребінцевої лінії. Лабораторно: загальний білок - 47 г/л; K - 2,1 ммоль/л, Na - 118 ммоль/л, Ca - 1,6 ммоль/л, хлориди - 82 ммоль/л, гематокрит - 64%. Який попередній діагноз?
A. Декомпенсований стеноз воротаря *
B. Кровоточива виразка 12-ти палої кишки
C. Субкомпенсований стеноз воротаря
D. Малігнізована виразка шлунка
E. Компенсований стеноз воротаря
245. Пацієнт 60-ти років скаржиться на практично постійне відчуття важкості та переповнення в епігастрії, що посилюється після їжі, відрижку з тухлим запахом, іноді блювання з’їденою 1-2 дні тому їжею, схуднення. 12 років тому вперше виявлена виразка пілоричного каналу. Спостерігав періодичний ”голодний” біль, з приводу якого приймав ранітидин. Погіршення протягом 3-х місяців. Об’єктивно: визначається ”шум плескоту” в епігастрії. Про яке ускладнення йдеться?
A. Стеноз пілоруса*
B. Пенетрація виразки шлунка
C. Функціональний спазм воротаря
D. Стороннє тіло шлунка (безоар)
E. Малігнізація виразки шлунка
246. До дільничного терапевта звернувся пацієнт 43-х років зі скаргами на печію, відрижку кислим, появу болю під час ковтання їжі, а також неможливістю вживати тверду їжу. Хворий повідомив, що печія та відрижка кислим у нього спостерігається впродовж 8-ми років. Погіршення свого стану спостерігає останні 3 місяці. Яке обстеження потрібно пройти пацієнту в першу чергу?
A. Фіброезофагогастродуоденоскопія*
B. Тест з інгібітором протонової помпи
C. Добовий езофаго-рН-моніторинг
D. Багатогодинний езофаго-рН-моніторинг
E. Комп’ютерна томографія органів грудної клітки
247. У хворої 45-ти років з мегалобластною анемією при ендоскопічному дослідженні з біопсією слизової оболонки шлунка виявлені атрофічні ділянки дифузного характеру в фундальній частині шлунка. Який провідний механізм розвитку даного захворювання?
A. Аутоімунний (антитіла до обкладочних клітин)*
B. Н. pylorі - інфекція
C. Променеве ураження
D. Хімічне ураження
E. Застосування НПЗП
248. Хвора 65-ти років госпіталізована в реанімаційне відділення в коматозному стані. Хворіє на цукровий діабет ІІ-го типу 10 років. Останні 2 тижні спостерігалися виражена поліурія, полідипсія. Глюкоза сироватки крові - 30 ммоль/л, рН артеріальної крові - 7,3. Осмолярність плазми крові - 350 мОсм/л. Хворій встановлено діагноз: діабетична гіперосмолярна кома. Який основний патогенетичний механізм коми?
A. Дегідратація *
B. Гіпокоагуляція
C. Гіпонатріємія
D. Підвищення канальцевої реабсорбції
E. Підвищення клубочкової фільтрації
249. Дівчинка 14-ти років скаржиться на порушення сну, зниження маси тіла, серцебиття, кардіалгії, стомлюваність. Спостерігається гіперплазія щитоподібної залози ІІ ст., екзофтальм. Які порушення гормонального рівня найбільш характерні для цього захворювання?
A. Підвищення тироксину і трийодтироніну *
B. Підвищення тиреотропного гормону
C. Підвищення рівня йоду, що пов’язаний з білком
D. Зниження тироксину
E. Зниження трийодтироніну
250. Хворий вводить інсулін в латеральні поверхні плечей, живіт та стегна. Найкомфортніше відчуває себе при введенні препарату в живіт. Чим це може бути зумовлено?
A. Швидкістю всмоктування інсуліну *
B. Зручністю введення інсуліну в живіт
C. Меншою кількістю нервових рецепторів
D. Самонавіюванням
E. Доступністю введення ін’єкцій
251. Хвора 63-х років оперована з приводу багатовузлового еутиреоїдного зобу великих розмірів. З технічними труднощами вимушено виконана субтотальна резекція обох часток щитоподібної залози. На 4-й день після операції з’явилися судоми м’язів обличчя і верхніх кінцівок, біль в животі. Позитивні симптоми Хвостека і Труссо. Чим найімовірніше зумовлений такий стан хворої?
A. Недостатність паращитоподібних залоз *
B. Післяопераційний гіпотиреоз
C. Тиреотоксичний криз
D. Пошкодження зворотнього нерву
E. Трахеомаляція
252. Жінка 72-х років хворіє на цукровий діабет ІІ типу, супутня патологія - гіпертонічна хвороба ІІ ст., серцева недостатність ІІ Б ст. Використовує метформін. Напередодні перенесла гіпертонічний криз після чого з’явилися різка слабкість, міалгії, збільшилася спрага, сухість у роті, поліурія. Артеріальний тиск - 140/95 мм рт.ст., частота серцевих скорочень - 98/хв., набряки та запах ацетону відсутні. Які заходи слід вжити для хворої,щоб попередити розвиток коматозного стану?
A. Відміна метформіну, призначення інсуліну короткої дії*
B. Збільшення дози метформіну в два рази
C. Використання гіпотонічного розчину хлориду натрію
D. Додаткове призначення пролонгованого інсуліну
E. Призначення глібенкламіду
253. Хвора 54-х років скаржиться на мерзлякуватість, сонливість, слабкість. В минулому лікувалася з приводу аутоімунного вузлового зоба. За рік її стан погіршився: з’явилася слабкість, набрала вагу, стала повільною. Щитоподібна залоза - І ст. Шкіра холодна, суха, бліда, язик потовщений. Голос захриплий. Тони серця ритмічні, глухі, частота серцевих скорочень - 56/хв., живіт здутий. Випорожнення - закрепи. Який препарат слід призначити для профілактики значного збільшення щитоподібної залози?
A. Тироксин*
B. Мерказоліл
C. Преднізолон
D. Радіоактивний йод
E. Метилтіоурацил
254. У хворого 52-х років, який звернувся до гастроентеролога з приводу виразки шлунка, виявлено диспластичне ожиріння, стриї на животі та стегнах. Артеріальний тиск - 170/100 мм рт.ст. В ході лабораторного обстеження виявлено підвищений рівень кортизолу, помірно знижений рівень АКТГ. Встановіть діагноз:
A. Синдром Іценка-Кушинга*
B. Хвороба Іценка-Кушинга
C. Аліментарне ожиріння
D. Гіпоталамічний синдром з ендокриннообмінними порушеннями
E. Синдром Золінгера-Еллісона
255. Хлопчик 4-х років госпіталізований до стаціонару зі скаргами на задишку, швидку втомлюваність. В анамнезі часті респіраторні захворювання. Перкуторно: межі серця розширені вліво та вгору. Аускультативно: посилення ІІ тону над легеневою артерією, в ІІ-ІІІ міжребер’ї ліворуч від груднини вислуховується грубий систоло-діастолічний ”машинний” шум, що проводиться в усі інші точки та на спину. Який найбільш імовірний діагноз?
A. Відкрита артеріальна протока *
B. Дефект міжшлуночкової перегородки
C. Ізольований стеноз отвору легеневої артерії
D. Дефект міжпередсердної перегородки
E. Клапанний стеноз аорти
256. Хворий 70-ти років скаржиться на слабкість, запаморочення, короткочасні періоди непритомності, біль в ділянці серця. Під час аускультації серця: частота серцевих скорочень - 40/хв., тони ритмічні, І тон періодично значно посилений, артеріальний тиск - 160/90 мм рт.ст. Яка найбільш імовірна причина гемодинамічних порушень?
A. АВ блокада ІІІ ступеня *
B. АВ блокада І ступеня
C. Брадисистолічна форма миготливої аритмії
D. Синусова брадикардія
E. Повна блокада лівої ніжки пучка Гіса
257. У хворого 35-ти років, що страждає на хронічний гломерулонефрит і останні 3 роки перебуває на гемодіалізі, з’явилися перебої в роботі серця, гіпотонія, зростаюча слабкість, задишка. На ЕКГ: брадикардія, атріовентрикулярна блокада І ст., високі загострені зубці Т. Напередодні - грубе порушення питного та дієтичного режимів. Яка найбільш імовірна причина вказаних змін?
A. Гіперкаліємія *
B. Гіпергідратація
C. Гіпокаліємія
D. Гіпернатріємія
E. Гіпокальціємія
258. У дитини 13-ти років сполучена вада мітрального клапана з переважанням недостатності. На тлі гострої респіраторної вірусної інфекції (ГРВІ) підсилилися задишка та загальна слабкість, з’явилося відчуття стискання в грудях, сухий кашель. В легенях вислуховуються різнокаліберні вологі хрипи. Печінка біля краю реберної дуги. Який невідкладний стан розвинувся у дитини?
A. Гостра лівошлуночкова серцева недостатність *
B. Гостра правошлуночкова серцева недостатність
C. Гостра тотальна серцева недостатність
D. Хронічна лівошлуночкова серцева недостатність
E. Гостра судинна недостатність
259. Хворий 43-х років через 2 місяці після перенесеного тонзиліту госпіталізований у терапевтичне відділення зі скаргами на задишку, біль в ділянці серця, запаморочення, серцебиття. Об’єктивно: загальний стан важкий. Частота дихання - 35/хв., пульс - 100/хв., аритмічний, (екстрасистолія). Артеріальний тиск - 145/60 мм рт.ст. Тони серця аритмічні (екстрасистолія) послаблення І тону, систолічний шум над верхівкою. Печінка збільшена. ЕКГ: синусова тахікардія, поодинокі шлуночкові екстрасистоли. ЕхоКГ порожнини серця в межах норми, ФВ- 50%. Який найбільш імовірний діагноз?
A. Інфекційний міокардит *
B. Синдром Дресслера
C. Інфекційний перикардит
D. Міокардитичний кардіофіброз
E. Дилатаційна кардіоміопатія
260. Хворий 39-ти років скаржиться на задишку та стискальний біль за грудниною у стані спокою. 10 днів тому переніс грип. Об’єктивно: поза вимушена - сидить, нахиливши тулуб уперед, обличчя здутле, ціанотичне, здуті шийні вени. Межі серця значно розширені в обидві сторони, тони глухі, ритмічні, частота серцевих скорочень - 104/хв., частота дихальних рухів - 28/хв. На ЕКГ: зниження вольтажу зубців, конкордантні зміни сегменту ST. На рентгенограмі: кулеподібна тінь серця, ознаки застою в легенях. В крові: швидкість осідання еритроцитів - 38 мм/год. Поставте діагноз:
A. Ексудативний перикардит*
B. Вірусний міокардит
C. Ревматична гарячка
D. Дилатаційна кардіоміопатія
E. Нестабільна стенокардія
261. У хворої 50-ти років, яка страждає на гіпертонічну хворобу понад 10 років, на тлі стресу раптово підвищився артеріальний тиск до 200/110 мм рт.ст. Стан супроводжувався тремтінням тіла, головним болем, тахікардією, загальним збудженням, відчуттям жару та сухості в роті. Призначення яких препаратів є найбільш обґрунтованим?
A. β-адреноблокатори*
B. Антагоністи кальцію дигідропіридинові
C. Сечогінні
D. Антагоністи кальцію недигідропіридинові
E. Блокатори рецепторів ангіотензину ІІ
262. Хворого після перенесеного Q-інфаркту міокарда турбує задишка при незначних навантаженнях, нічні напади сухого кашлю, відчуття хрипів у грудній клітці і ортопное. В ході огляду: акроціаноз, частота серцевих скорочень - 96/хв., тахікардія, ослаблення І-го тону над верхівкою, вислуховується ІІІ-й тон. В легенях в базальних відділах незвучні хрипи. Під час ехокардіоскопії дилатація лівого шлуночка, витончення і дискінезія міжшлуночкової перегородки, фракція викиду - 39%. Визначити варіант дисфункції міокарда:
A. Систолічна дисфункція лівого шлуночка*
B. Діастолічна дисфункція лівого шлуночка
C. Діастолічна дисфункція правого шлуночка
D. Систолічна дисфункція правого шлуночка
E. Змішана дисфункція обох шлуночків
263. У хворого 52-х років ішемічна хвороба серця (ІХС): нестабільна (що вперше виникла) стенокардія. Стенозувальний коронаросклероз, СН І ст. Гіпертонічна хвороба ІІ ст., ст. 3, ризик 4. Зроблено стентування правої коронарної артерії. Кардіолог рекомендував терапію, що включає бета-адреноблокатор, подвійну антиагрегантну комбінацію (плавікс і кардіомагніл), гіполіпідемічні засоби (статини). Зазначте лабораторні показники, які Ви контролюватимете з метою безпечного тривалого застосування статинів:
A. Трансамінази*
B. Добова протеїнурія
C. Тригліцериди, бета-ліпопротеїди в сироватці крові
D. Рівень глюкози в крові
E. Альфа-амілаза сироватки крові
264. У хворого 56-ти років в ході ультразвукового обстеження встановлена наявність вегетацій на штучному мітральному клапані, який було імплантовано 3 роки тому, та підклапанних структурах з ознаками деструкції вегетацій та розвитку недостатності штучного клапану. Яке лікування показане хворому?
A. Оперативне (репротезування)*
B. Призначення вазодилататорів
C. Подальше спостереження
D. Імплантація штучного водія ритму
E. Обмеження фізичного навантаження
Національний медичний університет імені О.О. Богомольця
Кафедра внутрішньої медицини №3
База тестового контролю для підготовки до складання ПМК
Модуль 4. Невідкладні стани у клініці внутрішньої медицини
(за спеціальністю «Лікувальна справа»)
1. Пацієнт втратив свідомість після вірогідної обструкції дихальних шляхів стороннім тілом. З чого необхідно починати першу медичну допомогу:
А. Провести інтубацію трахеї.
Б. Відкрити дихальні шляхи і перевірити їх прохідність.*
В. Перевірити пульс на променевій артерії.
Г. Використати метод штучної вентиляції легень за Шефером.
Д. Забезпечити вентиляцію 100% кисню.
2. Ваша першочергова тактика у пацієнта в свідомості при обструкції дихальних шляхів чужорідним предметом:
А. Провести інтубацію трахеї.
Б. Постукати по спині і виконати маневр Геймліха.*
В. Виконати конікотомію або конікопункцію.
Г. Використати метод штучної вентиляції легень за Шефером.
Д. Провести вентиляцію кисню.
3. Мета використання маневру Геймліха:
А. Відновити прохідність дихальних шляхів.*
Б. Зупинити внутрішню кровотечу.
В. Зупинити зовнішню кровотечу.
Г. Провести штучну вентиляцію легень.
Д. Забезпечити стійку імобілізацію грудної клітки.
4. Вкажіть найбільш часту причину порушення прохідності дихальних шляхів у постраждалих без свідомості:
А. Інфекція глотки, що супроводжується набряком гортані.
Б. Западання язика.*
В. Стеноз гортані.
Г. Утоплення.
Д. Наявність стороннього предмету.
5. При наданні допомоги для видалення стороннього тіла з дихальних шляхів необхідно:
А. Потерпілому наносять п'ять різких ударів основою долоні між лопатками.
Б. Виконати прийом Геймліха
В. Маленьку дитину злегка потрясти, тримаючи головою вниз.
Г. Спробувати достати чужеродне тіло.
Д. Все вірно.*
6. При проведенні серцево-легеневої реанімації ларингеальні маски використовують для проведення ШВЛ у разі:
А. Неможливості інтубації трахеї.
Б. Показане в пацієнтів із захворюваннями та травмами шийного відділу хребта.
В. Екстреного забезпечення прохідності дихальних шляхів на догоспітальному етапі.
Г. Дозволяє проводити санаційну бронхоскопію.
Д. Все перераховане.*
7. Що робити, якщо в ході проведення СЛР відбулося відновлення самостійного дихання і роботи серця:
А. Можна вважати, що людина врятована і можна припинити проведення реанімації.
Б. Продовжити реанімацію.
В. Ретельно стежити за характером дихання і пульсу та бути готовим розпочати реанімацію.*
Г. Нанести прекардіальний удар.
Д. Провести додатково дефібриляцію.
8. Виконання алгоритму АВС не включає забезпечення:
А. Натискувань на грудну стінку (непрямий масаж серця).
Б. Проведення ШВЛ, бажано з оксигенотерапією.
В. Вільного дихання.
Г. Нанесення прекардіального удару.*
Д. Фіксацію голови та шиї, шийним комірцем при підозрі на травму хребта.
9. Необхідна частота компресій при проведенні серцево-легеневої реанімації:
А. 100 компресій за хвилину.*
Б. 60 компресій за хвилину.
В. 80 компресій за хвилину.
Г. Понад 120 компресій за хвилину.
Д. Частота компресій не має суттєвого значення.
10. Ударний об’єм серця в нормі (вага 70 кг):
A. 10-20 мл.
Б. 30-40 мл.
В. 60-80 мл.*
Г. 80-100 мл.
Д. 100-120 мл.
11. Нижня межа норми систолічного АТ:
A. 50 мм.рт.ст.
Б. 100 мм.рт.ст.*
В. 154 мм.рт.ст.
Г. 60 мм.рт.ст.
Д. 79 мм.рт.ст.
12. Надання допомоги постраждалому необхідно розпочати з:
A. Транспортування постраждалого якнайшвидше в найближчу лікарню.
Б. Провести первинний огляд.
B. Провести вторинний огляд.
Г. Переконатися в безпеці для Вас i пацієнта.*
Д. Не має суттєвого значення.
13. Вкажіть Ваші дії при надані медичної допомоги в екстремальних ситуаціях:
A. Переконатись в безпеці місця пригоди.
Б. Визначити наявність свідомості у постраждалого.
B. Провести огляд постраждалого, в залежності від його стану.
Г. Стабілізувати стан постраждалого, транспортувати його в найближчу лікарню.
Д. Усе вірно.*
14. Що робити якщо після проведення СЛР у пацієнта відновилося самостійне серцебиття і дихання:
А. Можна вважати, що людина врятована. Супроводити його до лікарні.
Б. Надати хворому стабільного положення і піти шукати допомогу.
В. Ретельно стежити за характером дихання і пульсу і бути готовим у будь-яку хвилину розпочати реанімацію.*
Г. Продовжити СЛР
Д. Визначити наявність свідомості у постраждалого.
15. При проведені первинного огляду постраждалого з підозрою на травму хребта потрібно спочатку забезпечити:
A. Прохідність дихальних шляхів з іммобілізацією шийного відділу хребта.*
Б. Вільне дихання.
B. Адекватний кровообіг.
Г. Іммобілізацію кінцівок.
Д. Оксигенотерапію.
16. При проведені первинного огляду потрібно забезпечити:
A. Прохідність дихальних шляхів, дихання i кровообіг згідно алгоритму ABC. *
Б. Ретельний огляд пацієнта.
B. 3бip анамнезу.
Г. Стабільну позу.
Д. Все перераховане вище.
17. Скільки потрібно зробити контрольних вдихів для перевірки прохідності дихальних шляхів згідно міжнародних рекомендацій:
A. Один.
Б. Два.*
B. Три.
Г. Чотири.
Д. Немає значення.
18. Виберіть правильний алгоритм Ваших дій у постраждалого без свідомості з обструкцією дихальних шляхів стороннім предметом:
А. Спробувати провести штучну вентиляцію легень, потім видалити стороннє тіло щипцями, обома долонями різко натиснути в піддіафрагмальній області в напрямку діафрагми.
Б. Спробувати видалити стороннє тіло щипцями і провести вентиляцію кисню.
В. Провести вентиляцію кисню і спробувати видалити стороннє тіло щипцями потім розпочати СЛР згідно алгоритму АВС.
Г. Обома долонями різко натиснути в піддіафрагмальній області в напрямку діафрагми, потім розпочати СЛР згідно алгоритму АВС. *
Д. Все вірно.
19. При утоплені невідкладну допомогу необхідно розпочати з:
А. Забезпечення прохідності дихальних шляхів і вентиляцію легень.*
Б. Непрямого масажу серця.
В. Необхідно зігріти хворого.
Г. Негайно госпіталізувати.
Д. Нанести прекардіальний удар.
20. Без повітря через 3-5 хвилин наступає помирання клітин головного мозку. Чи варто пацієнту, що більше 5 хвилин пробув під водою проводити реанімацію:
A. Не доцільно, бо навіть за успішної реанімації «соціальна смерть» вже відбулась.
Б. Обов’язково виконувати СЛР.*
B. Не виконувати СЛР, якщо час утоплення більше 8 хвилин.
Г. Виконувати СЛР, якщо немає ознак біологічної смерті.
Д. Не доцільно, бо завжди не ефективна через 5 хвилин.
21. При тривалій зупинці серця зіниці, як правило:
A. Розширені.*
Б. Звужені.
B. Нормального діаметру.
Г. Суттєво не міняються.
Д. У різних людей вони різні.
22. Перед початком серцево-легеневої реанімації необхідно правильно розмістити хворого:
A. На спині, з піднесеною головою.
Б. Горизонтально, на спині на твердій поверхні.*
B. На лівому боці.
Г. На правому боці.
Д. Горизонтально, на спині на м’якій поверхні
23. Який з перерахованих пункт не входить до алгоритму огляду АВС:
A. Перевірка дихання.
Б. Перевірка артеріального тиску*.
B. Перевірка свідомості.
Г. Перевірка пульсу.
Д. Всі входять.
24. Який максимально допустимий час є у лікаря на первинний огляд згідно алгоритму АВС:
A. До 10 сек.*
Б. До 30 сек.
B. До 1 хв.
Г. До 5 хвилин.
Д. До 10 хвилин.
25. Скільки має тривати вторинне обстеження потерпілого:
А. 30 секунд – 1 хвилину
Б. 2-3 хвилини*
В. 10 хвилин
Г. 20-30 хвилин
Д. До 2 годин
26. За яким тестом оцінюють стан свідомості згідно шкали Глазго:
А. Висування язика
Б. Підіймання брів
В. Відкривання очей *
Г. Порушення дихання
Д. Зниження артеріального тиску
27. Якою кількістю балів оцінюють нерозбірливі звуки у відповідь на питання за шкалою Глазго:
А. 1 бал
Б. 2 бали*
В. 3 бали
Г. 4 бали
Д. 5 балів
28. Як можна оцінити ступінь порушення свідомості потерпілого, який на питання «Що трапилось?» дає сплутану відповідь, очі відкриті, дезорієнтований у просторі і часі, команди не виконує, проте відштовхує больовий подразник:
А. Ясна свідомість
Б. Помірне приглушення *
В. Глибоке приглушення
Г. Сопор
Д. Помірна кома.
29. Для реєстрації І стандартного відведення від кінцівок передбачене таке розташування електродів:
А. Права рука – жовтий, ліва нога – зелений
Б. Ліва рука – жовтий, ліва нога – чорний
В. Ліва нога – жовтий, права нога – зелений
Г. Права рука – зелений, ліва рука – червоний
Д. Права рука – червоний, ліва рука – жовтий*
30. Виявлення ознак зовнішньої кровотечі і її зупинка здійснюється під час:
А. Первинного огляду потерпілого*
Б. Вторинного огляду потерпілого
В. Транспортування хворого до найближчої лікарні
Г. Після встановлення внутрішньовенного доступу
Д. Після виклику «швидкої»
31. Яка реакція свідчить про більш важке ураження центральної нервової системи:
А. Патологічне згинання у відповідь на больовий подразник
Б. Відкривання очей на біль
В. Відсмикування кінцівки у відповідь на больовий подразник
Г. Сплутана мова
Д. Патологічне розгинання у відповідь на больовий подразник*
32. Якою максимальною кількістю балів за шкалою Глазго оцінюється смерть мозку:
А. 6 балів
Б. 5 балів
В. 4 бали
Г. 3 бали *
Д. 2 бали
33. Для реєстрації І стандартного відведення від кінцівок передбачене таке розташування електродів:
А. Права рука – жовтий, ліва нога – зелений
Б. Ліва рука – жовтий, ліва нога – чорний
В. Ліва нога – жовтий, права нога – зелений
Г. Права рука – зелений, ліва рука – червоний
Д. Права рука – червоний, ліва рука – жовтий*
34. Процес, який відбувається в імунній системі організму після первинного контакту з алергеном, називають:
А. Алергічна реакція.
Б. Аутоалергічна реакція.
В. Анафілактоїдна реакція.
Г. Сенсибілізація.*
Д. Анафілаксія цитотропна.
35. Підвищення активності в крові якого маркера є найбільш специфічним для гострого ІМ:
А. АСТ
Б. АЛТ
В. МВ-КФК
Г. Тропоніну І і Т *
Д. КФК
36. До гострого коронарного синдрому відносять:
А. Коронарний синдром Х
Б. Нестабільну стенокардію*
В. Вазоспастичну стенокардію
Г. Стабільну стенокардію ІІІ ФК
Д. Стабільну стенокардію ІІ ФК
37. Для лікування кропив’янки використовують:
А. Мінералокортикоїди.
Б. α-адреноблокатори.
В. β-адреноблокатори.
Г. Н1 – гістаміноблокатори. *
Д. Блокатори протонової помпи.
38. Для лікування алергічного набряку Квінке використовують:
А. Мінералокортикоїди.
Б. Глюкокортикоїди. *
В. Свіжозаморожену плазму в/вкрапельно.
Г. α-адреноблокатори.
Д. Транексамову кислоту
39. Який імунний механізм лежить в основі алергічного набряку Квінке:
А. Утворення ЦІК з наступним відкладанням їх на поверхні ендотеліоцитів.
Б. Пряма активація тучих клітин лібераторамигістаміну.
В. Взаємодія алергена з сенсибілізованими Т-лімфоцитами на поверхні клітин різних органів.
Г. Взаємодія антигена з IgE та IgM на поверхні різних клітин крові.
Д. Взаємодія антигена з IgE та IgM на поверхні тучних клітин та базофілів. *
40. У розвитку алергічної кропив’янки провідну патогенетичну роль відіграють:
А. Фактор, блокуючий бластоутворення та мітози.
Б. Фактор хемотаксису, фактор лімфлізису.
В. Гістамін, лейкотрієни, простагландин Д2. *
Г. Лімфотоксин.
Д. Фактор, який тормозить міграцію лімфоцитів.
41. З метою знеболення при ГКС застосовують:
А. Трамадол.
Б. Парацетамол.
В. Анальгін.
Г. Морфін. *
Д. Кетамін.
42. Ефекторними клітинами у хворих з анафілактичним шоком являються:
А. Базофіли. *
Б. Еозинофіли.
В. Нейтрофіли.
Г. Лімфоцити.
Д. Моноцити.
43. Які імуноглобуліни слід вважати реагінами:
А. IgA
Б. IgE *
В. IgM
Г. IgG
Д. IgD
44. Провокують гіпертензивний криз у хворого на феохромоцитому:
А. Гістамін.
Б. Груба пальпація живота. *
В. Сульфат магнія.
Г. Еуфілін.
Д. Все перелічене.
45. Стартова доза аспірину при ГКС:
А. 500 мг.
Б. 75 мг.
В. 100 мг.
Г. 160-325 мг. *
Д. 50 мг.
46. Провідними та найбільш частими в клініці анафілактичного шоку є наступні поєднання:
А.Синдром гострої судинної недостатності та набряк мозку.
Б. Синдром гострої дихальної недостатності та вінцеві ангінозні пароксизми.
В. Ураження шкіри та набряк гортані.
Г. Синдроми гострої судинної та дихальної недостатності.*
Д. Набряк легень та абдомінальні ангінозні пароксизми.
47. Яка ознака не відповідає синдрому гострої судинної недостатності:
А. Зниження АТ.
Б. Частий пульс.
В. Холодний піт.
Г. Напружений пульс. *
Д. Блідість.
48. При ГКС кисень інгаляційно застосовують при сатурації кисню:
А. Менше 50%.
Б. Незалежно від сатурації.
В. Менше 90%. *
Г. Менше 98%.
Д. 50-80%.
49. Початкова доза допаміну при гострій СН, мкг/кг/хв:
А. 2,5-5. *
Б. 50-70.
В. 100-120.
Г. 18-25.
Д. 120-150.
50. У хворих з набряком Квінке найбільш часто вражається:
А. Шкіра.
Б. Слизова ротової порожнини.
В. Підшкірна жирова клітковина. *
Г. Гортань.
Д. Мозкові оболонки.
51. Для кардіогенного шоку характерно:
А. Ізостенурія.
Б. Поліурія.
В. Полідипсія.
Г. Олігурія.*
Д. Поліфагія.
52. До ускладнених гіпертонічних кризів не належить:
А. Гіпоталамічний криз. *
Б. Ішемічний інсульт.
В. ТІА.
Г. ГКС.
Д. Гостра ниркова недостатність.
53. У пацієнта з набряком Квінке гортані вислуховують патологічне дихання:
А. Амфоричне.
Б. Стридорозне.*
В. Чейн-Стокса.
Г. Жорстке.
Д. Ослаблене.
54. Який супутній гіпертонічному кризу стан потребує швидкого зниження АТ до САТ 110 мм рт. ст.:
А. ТІА.
Б. Ішемічний інсульт.
В. Супутня аритмія.
Г. Розшаровуюча аневризма аорти. *
Д. Супутня енцефалопатія.
55. Про наявність ГКС з підйомом сегмента ST свідчить:
А. Будь-який підйом сегмента ST на ЕКГ.
Б. Депресія сегмента ST ≥ 0,2 мВ у І, ІІ та ІІІ відведеннях.
В. Елевація сегмента ST ≥ 0,1 мВ у І, ІІ та ІІІ відведеннях.
Г. Елевація сегмента ST ≥ 0,1 мВ у грудних відведеннях.
Д. Елевація сегмента ST ≥ 0,2 мВ у відведеннях V1 - V3 або ≥ 0,1 мВ в інших відведеннях.
56. Які з наведених препаратів можуть викликати важкі алергічні реакції:
А.Теофілини.
Б. Кромони.
В. Протеолітичні ферменти.*
Г. Кортикостероїди.
Д. Бета-2-адреноміметики.
57. Якщо під час перевезення бригадою екстреної (швидкої) медичної допомоги пацієнта, який перебуває у невідкладному стані, у його стані виникли раптові ускладнення, які не можуть бути усунуті медичними працівниками цієї бригади, такий пацієнт доставляється до:
А. Найближчого закладу охорони здоров’я тільки державного підпорядкування, де йому може бути надано необхідну безоплатну медичну допомогу відповідно до його стану.
Б. Найближчого закладу охорони здоров’я незалежно від форми власності та підпорядкування, де йому може бути надано необхідну платну медичну допомогу відповідно до його стану.
В. Закладу охорони здоров’я державного підпорядкування, де йому може бути надано необхідну спеціалізовану допомогу.
Г. Найближчого закладу охорони здоров’я незалежно від форми власності та підпорядкування, де йому може бути надано необхідну безоплатну медичну допомогу відповідно до його стану. *
Д. Тільки до загально профільної лікарні де є палати інтенсивної терапії та реанімації, де йому може бути надано необхідну безоплатну медичну допомогу відповідно до його стану.
58. Стан пацієнта з відсутністю самостійного дихання, свідомості, пульсу на сонній артерії і розширенням зіниць трактується як:
А. Клінічна смерть. *
Б. Важке.
В. Середньої тяжкості.
Г. Біологічна смерть.
Д. Агонія.
59. Який препарат є препаратом вибору для відновлення ритму серця у пацієнта з зупинкою кровообігу, зумовленої фібриляцією шлуночків:
А. Аміодарон (кордарон). *
Б. Лідокаїну гідрохлорид.
В. Кальцію хлорид.
Г. Калію хлорид.
Д. Натрію бікарбонат.
60. При проведенні непрямого масажу серця у дорослих долоні слід розташувати:
А. На верхній третині грудини.
Б. На межі верхньої і середньої третини грудини.
В. На межі середньої та нижньої третини грудини. *
Г. На нижній третині грудини.
Д. У V міжреберному проміжку зліва.
61. Для клінічної смерті характерні всі симптоми, крім одного:
А. Відсутність серцебиття.
Б. Звуження зіниць. *
В. Ціаноз або блідість шкірних покривів.
Г. Судоми (клонічні, тонічні).
Д. Відсутність дихання.
62. Ефективність реанімаційних заходів оцінюється як позитивна, якщо:
А. Зникає блідість, сірість і ціаноз шкіри, слизових оболонок.
Б. Зіниці звужені, реагують на світло.
В. Визначається пульс на великих артеріях і дихання.
Г. Відновлюється свідомість.
Д. Всі відповіді вірні. *
63. Яка дія з комплексу «потрійного прийому Сафара» повинна бути виключена при підозрі на травму шийного відділу хребта:
А. Розгинання голови *
Б. Висування нижньої щелепи
В. Відкривання рота
Г. Виконання всіх дій не припустимо
Д. Всі дії можуть бути виконані без обмежень
64. Основними ознаками зупинки серця є:
А. Судоми, відсутність пульсу на сонній артерії, вузькі зіниці
Б. Відсутність самостійного дихання, вузькі зіниці
В. Відсутність пульсу на сонній артерії, широкі зіниці, відсутність самостійного дихання *
Г. Відсутність дихання і пульсу на периферичних артеріях, наявність пульсу на сонних артеріях
Д. Відсутність самостійного дихання і пульсу, вузькі зіниці
65. Місцем здійснення грудних компресій при непрямому масажі серця у дорослої людини є:
А. Верхня третина грудини
Б. Середня третина грудини
В. Межа між середньою і нижньою третиною грудини *
Г. Нижня третина грудини
Д. Межа між верхньою і середньою третиною грудини
66. Потрійний прийом Сафара передбачає:
А. Відкривання рота, розгинання шийного відділу хребта, поворот голови набік
Б. Відкривання рота, розгинання шийного відділу хребта, висування нижньої щелепи*
В. Розгинання шийного відділу хребта, поворот голови набік, висування нижньої щелепи
Г. Поворот голови набік, висування нижньої щелепи, відкривання рота
Д. Відкривання рота, згинання шийного відділу хребта, висування нижньої щелепи
67. Переважний шлях введення препаратів при серцево-легеневій реанімації:
А. Внутрішньом'язевий
Б. Внутрішньовенний *
В. Внутрішньоартеріальний
Г. Ендотрахеальний
Д. Сублінгвальний
68. Найчастішою ЕКГ - ознакою раптової смерті є:
А. Асистолія
Б. Фібриляція шлуночків *
В. Повна атріовентрикулярна блокада
Г. Екстремальна синусова брадикардія
Д. Електромеханічна дисоціація
69. До ранніх ознак біологічної смерті відносяться:
А. Розширені зіниці, що не реагують на світло
Б. Трупні плями
В. Задубіння м'язів
Г. Помутніння рогівки *
Д. Відсутність пульсу
70. Співвідношення частоти компресій та дихання при проведенні серцево-легеневої реанімації:
А. 30:2 *
Б. 30:1
В. 15:2
Г. 15:3
Д. 30:3
71. Критеріями ефективності реанімації є:
А. Пульс на сонній артерії під час масажу
Б. Екскурсії грудної клітини під час масажу
В. Розширення зіниць
Г. Звуження зіниць *
Д. Помутніння рогівки
72. Неефективна реанімація проводиться протягом:
А. 5 хвилин
Б. 10 хвилин
В. 20 хвилин
Г. 30 хвилин *
Д. До відновлення самостійної серцевої діяльності
73. Причинами термінальних станів є:
А. Коми.
Б. Гострий інфаркт міокарда, кардіогенний шок.
В. Гострі (масивні) крововтрати.
Г. Важкі (масивні) травми.
Д. Всі відповіді вірні. *
74. Натискання на грудину при непрямому масажі серця у дорослої людини слід проводити:
А. Всією долонною поверхнею кисті, не згинаючи рук у ліктях
Б. Зап’ястям, не згинаючи рук у ліктях *
В. Зап’ястям, помірно зігнувши руки в ліктях
Г. Всією долонною поверхнею кисті, помірно зігнувши руки в ліктях
Д. Одним-двома пальцями рук
75. Раптова коронарна смерть – це раптова смерть від серцевих причин протягом:
А. Однієї години від появи симптомів *
Б. Двох годин від появи симптомів
В. 30 хвилин від появи симптомів
Г. 15 хвилин від появи симптомів
Д. Доби від появи симптомів
76. Основні ознаки зупинки кровообігу всі, крім:
А. Втрата свідомості
Б. Клонічні та тонічні судоми
В. Відсутність пульсації на крупних артеріях
Г. Зупинка дихання чи агональне дихання
Д. Звуження зіниць *
77. Глибина компресій при проведенні серцево-легеневої реанімації у дорослої людини повинна складати:
А. 1-2 см
Б. 3-4 см
В. 5 см *
Г. 6 см
Д. Понад 6 см
78. Інтервал PQ характеризує:
А. Проведення імпульсу по передсердях до шлуночків *
Б. Проведення імпульсу по атріовентрикулярному вузлу
В. Проведення імпульсу по шлуночках
Г. Проведення імпульсу по пучкам Гіса
Д. Процеси деполяризації в правому і лівому передсердях
79. Ефективна реанімація проводиться протягом:
А. 5 хвилин
Б. 10 хвилин
В. 20 хвилин
Г. 30 хвилин
Д. До відновлення самостійної серцевої діяльності *
80. Зубець QRS характеризує:
А. Проведення збудження по передсердям
Б. Проведення збудження по шлуночкам *
В. Процеси реполяризації в шлуночках
Г. Процеси реполяризації в передсердях
Д. Фізіологічну затримку імпульсу в атріовентрикулярному вузлі
81. Для запису відведення V3 активний електрод розташовують:
А. У IV міжребер'ї по правому краю грудини
Б. У V міжребер'ї по лівій середньоключичній лінії
В. Між II і IV позиціями *
Г. У V міжребер'ї біля лівого краю грудини
Д. У IV міжребер'ї по лівому краю грудини
82. Для запису відведення VI активний електрод розташовують:
А. У IV міжребер'ї по правому краю грудини *
Б. У IV міжребер'ї по лівому краю грудини
В. У V міжребер'ї по лівій середньоключичній лінії
Г. У V міжребер'ї біля лівого краю грудини
Д. У V міжребер'ї біля правого краю грудини
83.У хворого за даними кардіомонітору виникла фібриляція шлуночків. Який з перерахованих заходів потрібно застосувати в першу чергу:
А. В/в ввести кордарон
Б. Розпочати закритий масаж серця і ШВЛ
В. Відновити прохідність дихальних шляхів
Г. Ввести внутрішньвенно адреналіну гідрохлорид
Д. Виконати дефібриляцію *
84. При комі внаслідок цукрового діабету пацієнту необхідно контролювати все, окрім:
А. Температури *
Б. Прохідності дихальних шляхів
В. Наявності дихання
Г. Стану кровообігу
Д. Рівня глікемії
85. При наявності гіпоглікемічної коми у пацієнта в стані непритомності призначають:
А. 20 мл 5% глюкози довенно
Б. 5 г глюкози per os.
В. 25 г глюкози (60 мл 40% розчину глюкози довенно) *
Г. 1-2 мл 5% глюкози внутрішньом’язево
Д. 100 мл 5% глюкози per os.
86. При наявності гіперглікемії у пацієнта з комою при цукровому діабеті призначають:
А. Інсулін *
Б. 1-2 мл глюкагону внутрішньом’язево
В. 5 г глюкози
Г. 100 мл 5 % глюкози
Д. Солодкий чай
87. Які дані анамнезу при обстеженні пацієнта з підозрою на гіперглікемічну кому не є важливими:
А. Коли і в якій дозі був введений інсулін останній раз
Б. Коли пацієнт в останній раз приймав їжу
В. Коли пацієнт в останній раз вживав рідину *
Г. Нещодавно перенесені захворювання
Д. Попередні фізичні навантаження і стреси
88. При розвитку гіпоглікемічної коми внаслідок цукрового діабету, якщо пацієнт в свідомості і може ковтати,потрібно дати йому випити:
А. Каву
Б. Солодкий напій *
В. Сік
Г. Слабкий чай з лимоном
Д. Воду
89. Яка причина ранніх вторинних кровотеч:
А. Нагноєння рани.
Б. Поранення судин.
В. Відрив тромбу. *
Г. Перекладання хворого з каталки.
Д. Раннє вставання хворого.
90. Який із препаратів не використовують для зупинки кровотеч:
А. Гемостатична губка.
Б. Желатинова губка.
В. Тромбін.
Г. Фібринова плівка.
Д. Гепарин.*
91. З чого необхідно починати транфузійну терапію при кровотечах:
А. Амінокровін.
Б. 10% розчин альбуміну.
В. Переливання крові.
Г. Поліглюкін. *
Д. Гемодез
92. Для закритого пневмотораксу характерні нижче названі симптоми, крім одного:
А. Тахікардія.
Б. Підвищення АТ.
В. При перкусії коробковий звук.
Г. На рентгенограмі виявляється колапс легенів.
Д. При аускультації на фоні везикулярного дихання вислуховуються дрібно пухирчасті вологі хрипи *
93. У хворого 34 років на пневмонію після ін’єкції антибіотика з’явився шум у вухах, задишка, хворий втратив свідомість, шкіра бліда, серцеві тони глухі, артеріальний тиск 30/0, тахікардія. Перший препарат вибору для лікування невідкладного стану?
А. Адреналін *
Б. Ексаметазон
В. Поліглюкін
Г. Сібазон
Д. Димедрол
94. Жінка 60 років після того, як в спекотний день провела на пляжі, цілий день, ввечері відчула головний біль, шум у вухах, виражену кволість. Об’єктивно: гіперемія обличчя, температура тіла 38,2oС, ps- 110/хв., АТ 105/70 мм рт.ст. Який найбільш ймовірний діагноз:
А. Тепловий удар *
Б. Колапс
В. Симпато-адреналовий криз
Г. ГРВІ
Д. Ваго-інсулярний криз
95. У хворого 23 років після укусу оси з’явились свербіж шкіри, осиплість голосу, неспокій, набряк губ, повік, ціаноз, висипання на шкірі сверблячих пухирців. На догоспітальному етапі треба застосувати в першу чергу:
А. Адреналіну гідрохлорид *
Б. Еуфілін
В. Раунатин
Г. Піпольфен
Д. Преднізолон внутрішньовенно
96. У хворого 39-ти років під час видалення 48 зуба виникли запаморочення, різка слабкість. Свідомість збережена. Шкіра бліда, холодна на дотик, волога. Дихання поверхневе, тахікардія, пульс слабкого наповнення. Температура і артеріальний тиск низькі. Яке ускладнення можна запідозрити у хворого?
А. Травматичний шок
Б. Анафілактичний шок
В. Набряк Квінке
Г. Колапс *
Д. Непритомність
97. Після проведення торусальної анестезії для препарування зубів під металокерамічні коронки розчином лідокаїну у пацієнта настала слабкість, посилюється з часом, відчуття здавлення за грудиною. Об'єктивно: АД- 60/20 мм рт.ст., шкірні покриви бліді, пульс частий, ниткоподібний, почалися болі в животі, нудота, блювота. Який найбільш ймовірний діагноз?
A. Гіпертонічний криз
Б. Анафілактичний шок *
В. Колапс
Г. Непритомність
Д. Набряк Квінке
98. Під час видалення 14 зуба у пацієнта 64-х років з'явились скарги на біль у загрудинний ділянці з іррадіацією в спину. Відмічається блідість слизових та шкірних покривів, асиметрія пульсу на сонних артеріях. Який найбільш імовірний діагноз?
A. Гострий інфаркт міокарда *
Б. Гостра дихальна недостатність
В. Гіпертонічний криз
Г. Колапс
Д. Набряк Квінке
99. Пацієнтка 62-х років звернулась до стоматолога з метою ортопедичного лікування 12, 21, 22 зубів. До протезування артеріальний тиск, за словами пацієнтки, був 165/110 мм рт.ст. У зв'язку з емоційними переживаннями тиск підвищився до 220/130 мм рт.ст. Який діагноз можна встановити?
A. Гостра дихальна недостатність
Б. Гостра серцева недостатність
В. Непритомність
Г. Колапс
Д. Гіпертонічний криз *
100. У хворого 66-ти років, що страждає на ІХС та атеросклероз, під час стоматологічного прийому з'явився сильний загрудинний біль з іррадіацією в ліву лопатку, який супроводжувався онімінням лівої руки. Об'єктивно: шкіра бліда, на лобі виступив піт. АТ- 140/90 мм рт.ст., Ps- 75/хв, ритмічний. Біль не знімається валідолом, але став зменшуватись після прийому нітрогліцерину. Яка хвороба зумовила напад у хворого?
А. Стенокардія *
Б. Тахікардія
В. Гіпертонічний криз
Г. Інфаркт міокарду
Д. Пароксизмальна тахікардія
101. Хвора 65 років скаржиться на напад задухи, біль у серці, серцебиття після фізичного навантаження. Три місяці тому перенесла великовогнищевий інфаркт міокарда. Об'єктивно: шкіра вкрита холодним потом, акроціаноз, вени шиї набряклі, Ps- 110/хв., АТ- 100/60 мм рт.ст. Тони серця глухі. Дихання важке, відчутне на відстані. Під час кашлю виділяється піноподібне харкотиння, забарвлене в рожевий колір. Що обумовлює розвиток цього стану?
A. Гостра судинна недостатність
Б. Гостра лівошлуночкова недостатність *
В. Гостре легеневе серце
Г. Підвищення виділення катехоламінів
Д. Затримання в організмі води та натрію
102. Після проведення торусальної анестезії розчином новокаїну 5,0 у хворої 50 років, раптово з'явилося відчуття страху, стиск у грудях, слабкість, свербіж, обличчя покрилося потом, пульс ниткоподібний, АД- 85/50 мм рт.ст. Слизові оболонки синюшні, зіниці розширені. Який діагноз?
A. Анафілактичний шок *
Б. Набряк Квінке
В. Непритомність
Г. Колапс
Д. Кардіогенний шок
103. Лікаря попросили оглянути сусіда 32-х років, якого випадково знайшли на сходах. При огляді: контакту не доступний; інколи нерозбірливо вимовляє окремі слова; на одежі сліди блювотних мас, мимовільного сечовипускання; гіперемія обличчя; шкіра волога; пульс 109 за хв.; АТ 100/60 мм рт ст.; різкий запах алкоголю з рота; живіт інтактний. Який найбільш вірогідний діагноз?
A. Алкогольна кома. *
Б. Гіпоглікемічна кома.
В. Апоплексична кома.
Г. Печінкова кома.
Д. Уремічна кома.
104. У коридорі поліклініки чоловік 40 років раптово втратив свідомість. З амбулаторної картки (була серед речей непритомного), стало відомо, що він хворіє на цукровий діабет, отримує інсулін. При огляді: свідомість відсутня; шкіра і одежа вологі; судоми м’язів кінцівок; пульс 110 за хв., ритмічний; АТ 130/80 мм рт ст.; язик вологий; живіт інтактний. Який препарат потрібно негайно ввести хворому у даному випадку ?
A. 40\% розчин глюкози *
Б. Інсулін короткої дії.
В. Інсулін пролонгованої дії.
Г. 5\% розчин глюкози.
Д. 0,06\% розчин корглюкону.
105. Госпіталізована хвора 37 років з діагнозом: позалікарняна двобічна нижньодольова плевропневмонія. Захворіла гостро. Стан важкий. ЧД 32 в 1 мин., в акті дихання приймає участь допоміжна мускулатура, шкіра волога, бліда. Аускультативно: дихання різко ослаблене в н/відділах вологі хрипи, рs до 1 в хв., парадоксальний. Яке ускладнення виникло у хворої?
A. Гостра дихальна недостатність *
Б. Хронічна дихальна недостатність
В. Ексудативний плеврит
Г. Гостра судинна недостатність
Д. Гостра серцева недостатність
106. Хвора 48 років поступила в лікарню зі скаргами на сильний головний біль, нудоту, ниючий біль в ділянці серця. Вночі раптом з’явилась задишка, нестача повітря. Об’єктивно: пульс 110 за 1 хв., АТ – 240/120 мм.рт.ст. Яке ускладнення розвинулось у хворої?
A. Гостра лівошлуночкова недостатність. *
Б. Гостра правошлуночкова недостатність.
В. Інфаркт міокарду.
Г. Тромбоемболія легеневої артерії.
Д. Геморагічний інсульт.
107. Хворий 56 років хворіє на гіпертонічну хворобу 10 років. Раптово підвищився АТ до 240/130 мм.рт.ст., з’явився біль за грудиною, який поширився по хребту. Об-но: пульс 120 в 1 хв., асиметричний на обох руках. На ЕКГ – неспецифічні зміни. Біль не купується наркотичними аналгетиками. Яке ускладнення гіпертонічного кризу можливо запідозрити?
A. Розшаровуюча аневризма аорти *
Б. Гострий інфаркт міокарда.
В. Нестабільна стенокардія.
Г. Остеохондроз хребта.
Д. Тампонада серця.
108. На приймальний пункт доставлений хворий, який з метою суїциду близько 2-3 годин тому прийняв 60 мл. оцтової есенції. Хворий скаржиться на головний біль, біль в горлі, нудоту. Зовнішнє дихання не порушене, гемодинаміка стабільна. Розвиток якого ускладнення можливо спостерігати у хворого?
A. Гостру печінкову недостатність *
Б. Гостру ниркову недостатність
В. Токсичний шок
Г. Ерозивний крововилив
Д. Асфіксію
109. Хвора 46 років, під час огляду почала скаржитись на головний біль та серцебиття, що виникли після психоемоційного стресу та фізичного навантаження. Хворіє на гіпертонічну хворобу протягом 12 років. При обстеженні хвора збуджена, обличчя гіперемійоване, шкіра зволожена. Пульс 120 уд/хв, АТ 200/90 мм рт.ст. Що в першу чергу необхідно призначити для зняття кризу?
A. Обзідан *
Б. Гідрохлортіазид
В. Фуросемід
Г. Еналаприл
Д. Амлодипін
110. У хворого 31 року на прийомі у лікаря з'явився шум у вухах, оніміння пальців на руках, холодний піт. Потім розвинулася короткочасна втрата свідомості. Втрата свідомості тривала до 1 хв. Який стан розвинувся у хворого?
A. Непритомність *
Б. Колапс
В. Анафілактичний шок
Г. Приступ БА
Д. Аура перед приступом епілепсії
111. Хворий під час прийому у лікаря раптово відчув експіраторну задишку, страх, покрився холодним потом. Об’єктивно при огляді хворий збуджений, в положенні ортопное, на відстані чути свистячі хрипи. Частота дихання 32 за 1 хв., в легенях вислуховуються сухі хрипи. ЧСС 100 за 1 хв. Ваш попередній діагноз?
A. Астматичний статус *
Б. Набряк легень
В. Тромбоемболія легеневої артерії
Г. Спонтанний пневмоторакс
Д. Гострий плеврит
112. Хворий під час прийому у лікаря раптово знепритомнів, покрився холодним потом. З анамнезу відомо, що хворіє на цукровий діабет. Об’єктивно у пацієнта дихання 22 за 1 хв., шумне, пульс 112 уд. за 1 хв., слабкого наповнення, АТ 90/60 мм.рт.ст. Язик сухий. Спостерігається арефлексія. Яке обстеження слід провести в першу чергу?
A. Концентрація глюкози в крові *
Б. Рівень ацетону в сечі
В. Загальний аналіз сечі
Г. Загальний аналіз крові
Д. Визначення рН крові
113. У хворого 56 років, який страждає на артеріальну гіпертензію раптово підвищився АТ, з’явились гострий стискаючий біль за грудиною, та ядуха. Об-но: гіперемія шкіри, тони серця звучні, систолічний шум над аортою. ЧСС - 94 за 1 хв., АТ - 230/120 мм. рт. ст. Який патологічний стан розвинувся у хворого?
A. Гіпертонічний криз *
Б. Стенокардія
В. Інфаркт міокарда
Г. Феохромацитозний криз
Д. Тромбоемболія легеневої артерії
114. Студентка, що вперше прийшла в анатомічний зал, раптом почула дзвін у вухах, запаморочення, загальну слабкість, похолодання і оніміння рук і ніг. Пульс - 92 в хвилину, ритмічний, слабого наповнення. Частота дихання 12 в 1 хвилину. Зіниці розширені, реакція на світло збережена. Сухожильні рефлекси не змінені. Ваше рішення щодо втрати свідомості.
A. Непритомність внаслідок емоційного перевантаження *
Б. Колапс
В. Шок
Г. Епілепсія
Д. Порушення мозкового кровообігу
115. У хворого 33 р. діагностовано пароксизм суправентрікулярної тахікардії. Відразу після швидкого в/в введення 10 мл 10\% розчину новокаїнаміду у хворого з’явилась слабість, потемніння в очах, холодний піт, він втратив свідомість. Об-но: блідість, АТ- 60/40 мм. рт. ст., пульс - 130/хв, слабкого наповнення, серцеві тони приглушені. Які виникли ускладнення?
A. Колапс *
Б. Кардіогенний шок
В. Порушення мозкового кровообігу
Г. Тромбоемболія легеневої артерії
Д. Серцева астма.
116. Хвора А. на цукровий діабет хворіє 10 років, знаходиться у комі. Об-но: шкіра суха, дихання шумне, запах ацетону з роту. АТ - 100/60 мм. рт. ст. Пульс - 90, два дихання в хвилину, рН крові – 7,2. Ваш діагноз?
A. Кетоацидотична *
Б. Мозгова(інсульт)
В. Молочнокисла
Г. Гіпоглікемічна
Д. Гіперосмолярна
117. Які препарати необхідно в першу чергу ввести хворому, у якого розвинувся анафілактичний шок?
A. Адреналін, стероїдні гормони *
Б. Антигістамінні препарати
В. Жарознижуючі препарати
Г. Дихальні аналептики
Д. Антибіотики
118. Для боротьби з ацидозом, який виникає при різних термінальних станах, в тому . числі і при отруєннях хворого, вводять внутрішньовенно:
A. 300-400 мл 4 \% розчину бікарбонату натрію *
Б. 200 мл фізіологічного розчину
В. 400 мл 5 \% розчину глюкози
Г. 20 мл 10 \% розчину хлористого кальцію
Д. 400 мл. Реополіглюкіну
119. У приймальне відділення доставлений хворий Н., 36 років, без свідомості. Брав участь у ліквідації аварії хімічному виробництві, пов'язаному з галогенованими вуглеводнями. Об-но: зіниці розширені, на світло не реагують, дихання Куссмауля, ригідність м’язів потилиці та кінцівок, позитивні рефлекси Бабінського, Гордона, Жуковського. Різко виражена жовтяниця, петехіальна висипка. Температура тіла - 37,6°C. Яке захворювання зумовило розвиток вказаного стану у хворого?
А. Гостра печінкова недостатність *
Б. Геморагічна лихоманка
В. Гостра наднирникова недостатність
Г. Гостре порушення мозкового кровообігу
Д. Гостра ниркова недостатність
120. В кардіологічне відділення госпіталізовано хворого із скаргами на біль за грудиною. Стан важкий, холодний піт, пульс аритмічний , AT 140/90 мм.рт.ст. На ЕКГ в V2 -V3 QS. Про яке захворювання треба думати?
A. Інфаркт міокарда бокової стінки
B. Інфаркт міокарда передньої стінки*
C. Інфаркт міокарда задне-діафрагмальний
D. Інфаркт міокарда передне верхівковий
E. Інфаркт міокарда правого шлуночка
121. Хвора В., 16 років, надійшла зі скаргами на носову кровотечу, геморагічну висипку у вигляді петехій на шкірі кінцівок, передній поверхні тулуба. З анамнезу: 2 тижні тому було зроблено щеплення. У крові: ер. 4,0х1012/л, лейк. - 6,7х109/л, тр. 30х109/л, ШОЕ - 12 мм/год. Ваш попередній діагноз?
A. Аутоімунна тромбоцитопенічна пурпура *
B. Гострий лейкоз
C. Геморагічний васкуліт
D. Хвороба Рандю-Ослера
E. Лейкемоїдна реакція
122. Чоловік 50 р., вантажник, раптово втратив свідомість. Лікар зафіксував тахікардію з ЧСС - 210/хв., АТ - 40/30 мм рт.ст. Введення новокаїнаміду та вливання норадреналіну не дали ефекту. Після проведення електроімпульсної терапії АТ підвищився до 100/60 мм рт.ст. На ЕКГ - ознаки трансмурального інфаркта міокарду. Про яке ускладнення можна говорити?
A. Рефлекторний кардіогенний шок
B. Клінічна смерть
C. Аритмічний кардіогенний шок *
D. Істинний кардіогенний шок
123. Хворий 54 років, госпіталізований до кардіореанімаціонного відділення з діагнозом: інфаркт міокарда з зубцем Q. Через добу перебування в стаціонарі стан хворого значно погіршився. Скаржиться на задуху. При огляді: шкіра бліда, волога, холодна на дотик. Дихання везикулярне, послаблене, за частотою 36 за 1 хв., пульс 110 за 1 хв, ритмічний, тони серця глухі, ритм галопу, AT - 80/40 мм рт.ст., сечовиділення 10 мл за 1 год. Яке ускладнення інфаркту міокарда у хворого в даному випадку?
A. Кардіогенньїй шок *
B. Сердцева астма
C. Набряк легенів
D. Гостра аневризма серця
E. Синдром Дресслера
125. У хворого 50 років з гострим інфарктом міокарду виник напад задухи. Об'єктивно: дихання клекочуче, з частотою 32 за 1 хв., кашель з виділенням великої кількості пінного рожевого харкотиння, акроцианоз, набрякання вен шиї. Пульс 108 за 1 хв., AT 80/50 мм рт.ст. Тони серця глухі. Над всією поверхнею легенів вислуховуються різнокаліберні вологі хрипи. З введення якого препарату треба розпочинати лікування?
A. Нітрогліцерин
B. Діуретик
C. Серцевий глікозид
D. Допамин *
E. В-блокатор
126. Хворий 54 років з вираженою задишкою, 3 роки тому переніс інфаркт міокарда з зубцем Q, ускладнений розвитком аневризми передньої стінки лівого шлуночка. При огляді: цианоз шкіри та слизових оболонок, акроцианоз, ортопное. ЧСС 110 за 1 хв. AT 110/70 мм рт.ст. При аускультації легень вислуховується велика кількість вологих хрипів. ЕКГ без динаміки. Який з перерахованих діагнозів найбільш вірогідний?
A. Серцева астма
B. Набряк легенів *
C. Кардіогений шок
D. Повторний інфаркт міокарда
E. Догоспітальна пневмонія
127. Хворий М., 52 р., переведений в реанімаційне відділення з терапевтичного відділення, де лікувався з приводу двобічної полісегментарної пневмонії. Стан хворого різко погіршився, стала наростати задишка, хворий збуджений. Профузний піт. Число дихань 36 на хв, пульс 130 на хв, АТ 160/100 мм рт. ст. РО2 60 мм рт. ст. Яке ускладнення привело до погіршення стану хворого?
A. Гостра дихальна недостатність ІІ ст. *
B. Гостра дихальна недостатність І ст.
C. Гостра дихальна недостатність ІІІ ст.
D. Респіраторний дистрес-синдром
E. Інфекційно-токсичний шок
128. Хворий 48 років з діагнозом: ІХС: гострий інфаркт міокарду з зубцем Q передньо-перетенкової області, верхівки та бокової стінки лівого шлуночка, поступив у відділення в перші 4 години захворювання. Які з перерахованих підходів до лікування найбільш ефективно знижують летальність в цьому випадку?
A. Нітрогліцерин в/в
B. Тромболізис в/в *
C. Морфін в/в
D. Лідокаін в/в
E. Гепарин в/в
129. Хворий 70 років госпіталізований в інфарктне відділення через 4 години після початку приступу загрудинного болю. 4 місяців тому переніс інсульт. Встановлений діагноз: ІХС: гострий інфаркт міокарду з зубцем Q передньо-перетинкової області, верхівки та бокової стінки лівого шлуночка. Повна АV блокада.. АТ 160/80 мм рт ст. В легенях вислуховуються вологі незвучні хрипи. Що з перерахованого являється абсолютним протипоказанням до проведення тромболізісу?
A. Наявність вологих хрипів в легенях
B. Вік хворого
C. Високий АТ
D. Повна АV блокада
E. Перенесений інсульт *
130. Хворого 30-ти років госпіталізовано у відділення інтенсивної терапії з діагнозом: множинні укуси бджіл. Шкіра бліда, вкрита холодним потом. Пульс пальпується тільки на сонних артеріях, 110/хв., дихання 24/хв., ритмічне, ослаблене. Який препарат необхідно ввести першочергово?
A. Тавегіл в/в
B. Адреналіну гідрохлорид в/в *
C. Допамін в/в
D. Преднізолон в/в
E. Адреналіну гідрохлорид в/м
131. Хворий 35-ти років отримав пошкодження правої половини грудної клітки під час ДТП. Об'єктивно: ЧДР- 28-30/хв., дихання поверхневе, обмеження дихальної екскурсії грудної клітин, акроціаноз. Ps- 110/хв., АТ- 90/60 мм рт.ст. Аускультативно: дихання над правою легенею не прослуховується. На рентгенограмі грудної клітки: переломи VІ-VII ребер справа, у правій плевральній порожнині горизонтальний рівень рідини на рівні V ребра та вільне повітря, зміщення тіні середостіння вліво. Яку першу медичну допомогу необхідно надати постраждалому?
A. Вагосимпатична блокада
B. Введення антибіотиків
C. Переведення хворого на ШВЛ
D. Пункція плевральної порожнини*
E. Термінова торакотомія
132. Хвора 55 р., лікувалась з приводу тромбофлебіту вен ніг. Через декілька днів раптово з’явились болі в грудній клітці, підвищення температури тіла, короткочасно втрачала свідомість. В легенях притуплення перкуторного звуку справа в н/відділі, там же невелика кількість вологих хрипів. Ro-графічно справа в н/долі клиновидна тінь. Яке ускладнення виникло у хворої ?
A. Ателектаз легені
B. Інфаркт міокарду
C. Інфаркт-пневмонія *
D. Пневмоторакс
E. Нижньодольова пневмонія
133. Жінці 50 років, яка хворіє на хронічний пієлонефрит, в період загострення було призначено комбінацію антибактеріальних засобів - гентаміцин, 80 мг 3 рази на добу та бісептол, 960 мг 2 рази на добу. До розвитку чого може призвести призначення такої комбінації антибіотиків?
A. Гострої надниркової недостатності
B. Гломерулосклерозу
C. Хронічної ниркової недостатності
D. Така комбінація антибіотиків оптимальна та цілком безпечна
E. Гострої ниркової недостатності *
134. Жінка 74 років скаржиться на різкі болі за грудиною з іррадіацією в спину, слабкість, серцебиття, яка виникла гостро після фізичного навантаження. Артеріальна гіпертензія понад 15 років. Об'єктивно: ЧСС 110 за хв., пульс слабого наповнення, особливо на правій руці, AT праворуч 80/60 мм рт. ст., ліворуч - 170/90 мм рт. ст. Тони серця глухі, акцент II тону над аортою. При ЕхоКГ: діаметр аорти 5,2 см, лівий шлуночок КДР 5,6 см. ACT 0,72 ммоль/л/ год. Нв – 80 г/л. Який попередній діагноз?
A. Грудний радикуліт
B. Гострий інфаркт міокарда
C. Розшаровуюча аневризма аорти. *
D. Спонтанний пневмоторакс
E. Тромбоемболія легеневої артерії
135. Хвора 57 років скаржиться на інтенсивний головний біль, запаморочення, нудоту, ниючу біль в ділянці серця. Погіршення стану пов’язує з нервово-психічним перевантаженням. Протягом 5 років підвищений АТ. Об-но: Ps 90/хв., АТ 230/140 мм. рт. ст. Межі серця зміщені вліво на 2,5 см. На верхівці Іт послаблений, акцент ІІт на аорті. На ЕКГ ознаки систолічного перевантаження лівого шлуночку. Надання невідкладної допомоги необхідно провести на протязі:
A. Кількох годин, госпіталізація не обов’язкова *
B. Кількох годин в терапевтичному відділенні
C. 1 – 2 годин в терапевтичному відділенні.
D. Однієї години в палаті інтенсивної терапії
E. Однієї години в палаті інтенсивної терапії
136. Хворий 27 років, хворіє на гемофілію та ерозивий гастродуоденіт. Госпіталізований з меленою, блідістю шкіри, Ps – 110 за 1хв., АТ – 100/60 мм рт ст. В крові: Hb – 80 г/л; Ер. 2,8 х 1012/л. Призначення якого з наведених нижче лікувальних засобів є першочерговим у даному випадку?
А. Ланзопразолу.
В. Еритроцитарної маси.
С. Кріопреципітату. *
D. Ферум – леку.
Е. Епсилон-амінокапронової кислоти.
137. У хворого на 3-му тижні гострого інфаркту міокарда виникли інтенсивний стискаючий біль за грудиною, ядуха, виявилась негативна динаміка на ЕКГ і знову збільшилась активність АСТ, АЛТ, КФК - МВ? Як слід розцінювати причину погіршення стану хворого?
A. Варіантна стенокардія
B. Тромбоемболія легеневоії артерії
C. Повторний інфаркт міокарда
D. Розвиток синдрому Дресслера
E. Рецидивуючий інфаркт міокарда*
138. У хворого 43-х років, який лікується з приводу виразкової хвороби, з’явилися слабкість, запаморочення, блювання кавовою гущею, мелена. Після введення гемостатиків стан не покращився, в блювотинні з’явилася свіжа кров, на шкірі – синці різного розміру. В аналізі крові: тромбоцити – 120,0 х 109/л, час згортання за Лі- Уайтом – 35 хвилин, АЧТВ – 88 сек. В даному випадку найбільш доцільним є призначення:
А. Свіжозамороженої плазми. *
В. Гепарину.
С. Клопідогрелю.
D. Реополіглюкіну.
Е. Тиклопідину.
139. Чоловік 49 р. на 4 добу інфаркту міокарда поскаржився на задишку, ядуху, різку кволість. Об'єктивно: ціаноз. Рз - 110/хв. АТ - 100/70 мм рт.ст..ЧД - 34/хв. Тони серця ослаблені, акцент II тону над легеневою артерією. Над легенями вислуховуються вологі хрипи. Найбільш ймовірне ускладнення ?
A. Двобічна лікарняна пневмонія
B. Кардіогенний шок
C. Напад шлуночкової тахікардії
D. Набряк легень *
Е. Синдром Дресслера
140. Хворий 49 років, шофер, поступив у кардіологічну клініку зі скаргами на стискаючі болі за грудиною, що віддають у шию, які виникли дві години тому, слабість. Валідол і нітрогліцерин не дали ефекту. Стан при поступленні важкий. Шкіра бліда, волога. Тони серця ослаблені, ЧСС - 96/хв., AT - 110/70 мм рт.ст. Живіт м'який, печінка не збільшена. Набряків немає. Який попередній діагноз ?
A. Нейро-циркуляторна дистонія
B. Стенокардія спокою
C. Тромбоемболія легеневої артерії
D. Гострий інфаркт міокарда *
E. Розшаровуюча аневризма аорти
141. Хворий 62 років на протязі кількох місяців відмічає головний біль, колючий біль в ділянці серця, серцебиття. Стан хворого покращувався після вживання ніфедипіну. Вночі раптово виникла важка задишка змішаного характеру, з’явився кашель з виділенням пінистого мокротиння рожевого кольору. Об-но: ЧД 32/хв., Ps 100/хв., АТ 230/110 мм. рт. ст. В легенях велика кількість дрібно і середньопухирчатих хрипів. Серце зміщено вліво на 2 см, Іт послаблений, акцент ІІт на аорті. Препаратом вибору для надання невідкладної допомоги являється:
A. Дібазол 1/% - 2,0 в/в.
B. Клофелін 0,15 мг сублінгвально
C. Ніфедипін 20 мг сублінгвально.
D. Еуфілін 2,4\% - 10,0 в/в.
E. 1/% розчин нітрогліцерину в/в *
142. Хворий Н., 18 років, хворіє з раннього дитинства на анкілоз обох колінних суглобів, свіжий гемартроз правого колінного суглоба. Гемоглобін 110 г/л, еритроцити – 3,6 х 1012/л, лейкоцити – 6,9 х 109/л, КП – 0,9, ШОЕ - 29 мм/год, тромбоцити – 190,0 х 109/л. Час згортання крові по Лі Уайту 54 хвилини. Які гемостатичні засоби ви призначите?
А. Етамзилат.
В. Вікасол.
С. Кальцію хлорид.
D. Переливання еритроцитарної маси.
Е. Антигемофільна плазма. *
143. Хворий 38 років, страждає на бронхіальну астму. Під час огляду шкіра блідно-сіра, волога. Положення вимушене (ортопное), дихання поверхневе, різко виражена задишка, набухання шийних вен. Аускультативно: дихальні шуми над легенями не прослуховуються («німа легеня»). ЧП – 140 за хвилину, слабого наповнення. Тони серця – глухі. Слід думати про:
A. Пневмоторакс
B. Астматичний статус ІІІ ст. *
C. Астматичний статус ІІ ст.
D. Абсцес легені
E. Гостре легеневе серце.
144. В лікарню доставлений хворий після епізоду втрати свідомості. Об-но: хворий блідий, акроціаноз. ЧД – 22 за 1 хв., PS не пальпується, АТ – 64/50 мм рт.ст. На екрані монітору виявляється тахікардія з широким комплексом (QRS – 0,22 с), ЧСС до 200 уд за 1 хв. Яка тактика в даному випадку буде найбільш доцільною ?
A. Електрична кардіоверсія за життєвими показами *
B. Черезстравохідна електростимуляція передсердь.
C. АТФ 2 мл в/в болюсно.
D. Ізоптин 0,25/% 4 мл в/в струминно
E. Допамін 4/% 10 мл в/в крапельно
145. Під час обходу хворих черговим лікарем лікарні у пацієнта після апендектомії, яка проводилась на фоні гострого респіраторного захворювання, виявлена задишка - 45 дих./хв., аускультативно значно ослаблене дихання над обома легенями, тахікардія – 132 уд./хв., гіпотонія – 85/40 мм.рт.ст., сопор. Симптомів кровотечі, перитоніту не виявлено. Сатурація крові знижена до 60\%. Який об’єм невідкладної допомоги при даній ступені дихальної недостатності?
A. Забезпечення прохідності верхніх дихальних шляхів.
B. Призначення кардіотоніків.
C. Оксигенотерапія з ШВЛ *
D. Призначення дихальних аналептиків.
E. Серцево-легенева та мозкова реанімація.
146. Хворий 44 років захворів гостро. Раптово з'явився різкий загрудинний біль, який не зник після прийому кількох таблеток нітрогліцерину. Одночасно виник кашель. АТ швидко знизився до 75/45 мм рт. ст., тахікардія близько 100 ударів за 1 хв. Два роки тому лікувався з приводу тромбофлебіту глибоких вен лівої гомілки. Який попередній діагноз є найбільш вірогідним?
A. Гострий перикардит
B. Гострий інфаркт міокарда
C. Стенокардія
D. Вазоспастична стенокардія
E. Тромбоемболія легеневої артерії *
147. У хронічного курця віком 52 роки при підніманні мішка з картоплею раптово виник сильний колючий біль у лівій половині грудної клітки, кашель, сильна задишка, тахікардія, зниження артеріального тиску. На ЕКГ ознаки перевантаження правих відділів серця. На рентгенограмі органів грудної клітки відсутній легеневий рисунок у лівій половині грудної клітки, органи середостіння зміщені вправо. Дана клінічна картина відповідає:
A. Гострій лівобічній пневмонії
B. Гострому інфаркту міокарда
C. Тромбоемболії легеневої артерії
D. Спонтанному пневмотораксу *
E. Ексудативному плевриту
148. Хворий 48 років госпіталізований в інфарктне відділення через 4 години після початку нападу загрудинного болю. На ЕКГ зареєстрованій відразу після поступлення виявлений патологічний зубець у відведеннях,ІІ, ІІІ, аVF без підйому сегмента SТ, що не дозволяє з упевненістю говорити про можливий розвиток гострого інфаркту міокарду з зубцем задньої стінки лівого шлуночка. Який маркер є найбільш чутливим показником некрозу міокарда в приведені години захворювання?
A. Міоглобін *
B. АсАТ
C. ЛДГ
D. КФК
E. АлАТ
149. У хворої 27 років, скарги на крововиливи з ясен, носові кровотечі, множинні синці на шкірі передньої поверхні тулуба і кінцівок, різка загальна слабкість. У крові: ер. – 2,5 х 1012/л, ретикулоцити-16% Hb – 64 г/л, тромб. – 30,0 х 109/л, ШОЕ -25 мм/год. Яке лікування слід призначити хворій?
А. Переливання крові.
В. Спленектомія *
С. Цитостатики.
D. Кортикостероїди.
Е. Вітаміни.
150. У хворої 35-ти років з жовчнокам'яною хворобою після порушення дієти виник гострий напад болю в правому підребер'ї, який припинився на 3-ю добу, але з'явилася жовтяниця, яка з кожним днем наростає. Який метод діагностики хвороби слід застосувати у хворої?
A. Інфузійна холецистохолангіографія
B. Визначення рівня білірубіну в крові
C. Оглядова рентгенографія органів черевної порожнини
D. Ендоскопічна ретроградна холангіопанкреатографія *
E. Дуоденальне зондування
151. Хворий 68 років госпіталізований з діагнозом: гострий задній інфаркт міокарду. Під час огляду втратив свідомість, вкрився холодним потом. Стан важкий. Шкіра бліда, холодна. Тони серця глухі, ритм сердечних скорочень правильний. Пульс 180 за 1 хв., слабкого наповнення. АТ 80/40 мм рт.ст. На ЕКГ: поширені шлуночкові комплекси по 0,18 сек., неправильної форми. Яке ускладнення інфаркту міокарда має місце?
A. Фібриляція шлуночків
B. Шлуночкова тахікардія *
C. Шлуночкова екстрасистолія
D. Вузлова тахікардія
E. Часткова атріовентрикулярна блокада
152. У хворого С., 45 р., діагностовано гострий артрит лівої стопи. В крові лейкоцитів - 12,4х109/л, нейтрофілів – 73%, ШОЕ – 25 мм/год, сечова кислота – 0,630 ммоль/л. Які засоби найбільш доцільно призначено хворому?
A. Метотрексат
B. Диклофенак натрію *
C. Алопуринол
D. Доксациклін
E. Етамід
153. Хворий 70 років скаржиться на головний біль, запаморочення, нудоту, погіршення зору; на протязі останніх 1,5 – 2 год. з’явилась слабкість в лівій руці і нозі, головний біль прогресивно збільшувався. Об-но: Ps 60/хв. ритмічний, напружений. АТ 205/105 мм. рт. ст. Іт на верхівці послаблений, короткий систолічний шум, акцент ІІт на аорті. Який препарат в першу чергу необхідно призначити?
A. Магнія сульфат 25\% - 10,0 в/в. *
B. Ніфедипін 20 мг сублінгвально.
C. Клофелін 0,15 мг сублінгвально.
D. Арфонад 250 мг в/в.
E. Нітропрусід натрію 50 мг в/в.
154. Хвора К., 42 р., хворіє на системну склеродермію з ураженням легень, серця, суглобів, синдромом Рейно. Проводилось лікування D-пеніциламіном по 1,5г в день. На 4-й день лікування розвинулась анурія (біля 60мл за добу), з’явились нудота, рвота, різко підвищився АТ, концентрація сечовини в крові – 26,6 ммоль/л. Крім відміни пеніциламіну, хворій необхідно призначити:
A. Преднізолон *
B. Еналаприл
C. Циклофосфан
D. Азатіоприн
E. Леспенефрил
155. Студентка 19-ти років госпіталізована в екстреному порядку через виражену задишку, болі у лівій половині грудної клітки. Захворіла 3 дні тому. Об'єктивно: температура тіла - 38,8oC. ЧДР- 42/хв., дихання поверхневе. Перкуторно справа від середини лопатки притуплення звуку, дихання не вислуховується. Ліва межа серця зміщена назовні на 3 см. Ембріокардія, ЧСС- 110/хв. Пальпація правого підребер'я болісна. Які невідкладні лікувальні заходи у даній ситуації?
A. Призначення антибіотиків групи пеніциліну
B. Введення серцевих глікозидів
C. Переведення хворої до відділення торакальної хірургії
D. Термінова пункція плевральної порожнини *
E. Введення лазиксу
156. Хворий 64 років на 2 добу розвитку гострого інфаркту міокарда при вставанні несподівано втратив свідомість. Об-но: блідий, серцевої діяльності та дихання відсутні. На ЕКГ: хвилі різної амплітуди (максимум 3 мм), спрямованості та форми (частота 400-500), зубці Р, Т відсутні. Який засіб треба використати для підвищення ефективності дефібриляції
A. Адреналін
B. Лідокаїн *
C. Магнію сульфат
D. Полярізуючу суміш
E. Строфантін
157. Хвора Р., 42 р., страждає на системний червоний вовчак впродовж 4 років. Перебуває на підтримуючій дозі преднізолону (10 мг) та делагілу (250 мг). 2 тижні тому після переохолодження підвищилась температура, з’явились болі в суглобах, еритематозний висип, набряки на кінцівках і обличчі. За день до надходження до стаціонару з’явились судоми, втрата свідомості. Ан крові: Нв -92 г/л, ер.- 2,9 х 1012/л, тромб.- 100 х 109/л, ШОЕ -62 мм/год. Ан. сечі питома вага -1016, білок -3,6 г/л, ер. – покривають все поле зору, лейк. 6-10 в п/з. Виберіть варіант адекватної терапії?
A. Пульс-терапія метилпреднізолоном та циклофосфаном *
B. Збільшити дозу преднізолону та делагілу
C. НПЗП + азатіоприн
D. Преднізолон, делагіл, курантіл
E. НПЗП, курантіл, гепарин, азатіоприн
158. Чоловік 55-ти років впродовж 1,5 років спостерігається з приводу цирозу печінки з явищами портальної гіпертензії. За останній місяць посилилась слабкість, з'явилося блювання кольору кавової гущі. При фіброгастродуоденоскопії виявлена кровотеча з розширених вен стравоходу. Який препарат необхідно використати для зниження тиску в ворітній вені?
A. Вазопресин *
B. Папаверину гідрохлорид
C. Резерпін
D. Фуросемід
E. Верошпірон
159. У хворого К., 37 р., раптово вночі після святкування дня народження з’явились сильні болі в плюснефаланговому суглобі великого пальця правої стопи. Суглоб синювато-багровий, збільшений в об’ємі. Температура тіла – 38,8оС. В крові – 9,6х109/л лейкоцитів, нейтрофілів – 74%, ШОЕ – 30 мм/год. Сечова кислота 0,490 ммоль/л. Який попередній діагноз можна поставити в даному випадку?
A. Гостра ревматична лихоманка
B. Гострий подагричний артрит *
C. Загострення ревматоїдного артриту
D. Загострення деформуючого артрозу
E. Загострення псоріатичного артриту
160. У хворої, 48 р., раптово виникли різкий головний біль, нудота, запаморочення, відчуття “туману” перед очима, загальної тривоги, тремтіння, серцебиття. Об-но: Пульс – 94 за хв., ритмічний, І тон над верхівкою ослаблений, акцент ІІ тону над аортою, АТ – 180/105 мм рт.ст. ЕКГ: синусова тахікардія, депресія сегменту ST, негативний Т у V5-6. Який засіб є препаратом вибору в даному випадку?
A. Коринфар
B. Фуросемід
C. Метапролол *
D. Церукал
E. Гідралазин
161. Хвора 50-ти років протягом року скаржиться на напади болю в правому підребер'ї, які виникають переважно після вживання жирної їжі. Останній тиждень напади повторювалися щодня, стали більш болісними. На 3-й день перебування в стаціонарі з'явились жовтушність склер і шкірних покривів, випорожнення знебарвилися, сеча набула темного кольору. У крові: лейкоцити - 13,1*109/л, ШОЕ- 28 мм/год. Який найбільш вірогідний діагноз?
A. Гіпертонічна дискінезія жовчного міхура
B. Хронічний панкреатит, рецидивуюча форма
C. Хронічний холангіт в стадії загострення
D. Хронічний калькульозний холецистит *
E. Жирова дистрофія печінки
162. Хвора 20 років, хворіє на системний червоний вовчак впродовж останніх 3 років, перебуває на “Д” обліку, постійно приймає 40мг преднізолону на день. В останні 3 дні самовільно припинила вживання всіх ліків. При огляді – стан важкий, t – 40оС, яскравий метелик, пастозність обличчя. АТ – 210/140 мм.рт.ст., турбує блювота. Ан. крові – ШОЕ – 58 мм/год, Нв – 68 г/л, Л – 2,9х109, Ер – 2,2х1012. Характер імунограми засвідчує наявність високої активності процесу. Зміни стану хворої слід розцінювати як:
A. Медикаментозний гастрит
B. Алергічний стан
C. Гострий пієлонефрит
D. Аденовірусна інфекція
E. Аутоімунний криз *
163. Хворий 43 років в непритомному стані. На протязі наступних 7 тижнів у зв’язку з застудою приймав великі дози бісептолу. Напередодні ввечері з'явилась ядуха, особливо в положенні лижа, набряки на ногах, не мочився 2 доби. Вранці розвились судоми, непритомнів. Об'єктивно: шумне дихання 30 за хв., набряки на ногах та попереку, частота пульсу 50 за хв. Креатинін плазми 0,586 ммоль/л, калій плазми – 7,2 ммоль/л. Яке лікування необхідно призначити даному хворому?
А. Гемодіаліз *
В. Призначити великі дози верошпірону
С. Введення плазмозамінюючих засобів
D. Призначити глюкокортикоїди
Е. Застосування гепарину.
164. Хвора скаржиться на біль у епігастральній ділянці оперізуючого характеру, нудоту, багаторазове блювання, здуття черева, наростаючу слабкість. Стан тяжкий, виражена блідість шкірних покривів, Ps- 100/хв., АТ- 90/50 мм рт.ст. Язик сухий, обкладений. Живіт здутий, але м'який при пальпації. Симптомів подразнення очеревини немає. У крові: лейк.- 26*109/л, амілаза - 44 г(год/л). Який найбільш вірогідний діагноз?
A. Гострий холецистит
B. Гострий панкреатит *
C. Тромбоз мезентеріальних судин
D. Гострий апендицит
E. Пенетрація виразки 12-ти палої кишки
165. Хворий П., 45 років, доставлений каретою швидкої допомоги зі скаргами на болі в епігастрії, блювоту на висоті болю з домішками крові, печію, загальну слабкість, головокружіння, зранку був “чорний” стілець. Хворіє протягом 10 років, харчування не регулярне. Яке ускладнення розвинулось у хворого?
А. Шлункова кровотеча *
В. Кишкова кровотеча
С. Кровотеча з вен стравоходу
D. Кровотеча з гемороїдальних вен
E. Тромбоцитопенія
166. Хворий, 40 р., скаржиться на виражений біль у ділянці плесно-фалангових з’єднань 1-2 пальців правої стопи. При огляді шкіра над ураженими суглобами червоно-синюшного кольору, на дотик гаряча, хворий не може стати на ногу через різкий біль. Для невідкладної допомоги рекомендовано призначити?
A. Колхіцин *
B. Папаверин
C. Аналгін
D. Аплікації димексиду
E. Тетрацилін
167. Півгодини тому у санпропускник доставлений потерпілий в автомобільній катастрофі без ознак кровотечі. Стан хворого важкий, блідий. АТ 80/20 мм рт. ст. Через 12 годин хворий виділив 150 мл. сечі. В даному випадку гостра ниркова недостатність обумовлена:
A. Інфекційно-токсичним шоком
B. Сечокам'яною хворобою.
C. Падінням системного артеріального тиску. *
D. Гострим нефритом.
E. Дегідратацією.
168. Жінка 42-х років страждає на мікронодулярний криптогенний цироз печінки. Протягом останнього тижня стан погіршився: з'явились судоми, затьмарення свідомості, посилилась жовтяниця. Виконання якого дослідження може пояснити причину погіршення стану?
A. Визначення рівня лужної фосфатази
B. Визначення ефірів холестерину
C. Визначення АлАТ та АсАТ
D. Визначення аміаку сироватки *
E. Визначення вмісту -фетопротеїну
169. У хворого 54-х років раптово з'явився сильний біль у надчеревній ділянці. Об'єктивно: вимушене положення тіла. Біль при пальпації живота по всій поверхні, напруженість м'язів черевної стінки. Печінкова тупість відсутня. Який із методів діагностики слід застосувати для встановлення діагнозу?
A. Іригоскопія
B. Фіброгастродуоденоскопія
C. Контрастна рентгенографія шлунку та 12-ти палої кишки
D. Пневмоперитонеографія
E. Оглядова рентгенографія органів черевної порожнини *
170. Хворий 35-ти років четверту добу знаходиться у відділенні інтенсивної терапії після перенесеної кровотечі і геморагічного шоку. Добовий діурез 50 мл. Другу добу відзначає блювання, неадекватно визначає свій стан. ЦВТ – 159 мм вод. ст., при аускультації в легенях останні 3 години відзначаються поодинокі вологі хрипи. ЧД – 32 за хв., в аналізах крові: залишковий азот – 82 ммоль/л, К – 7,1 ммоль/л, Сl – 78 ммоль/л, Nа – 130 ммоль/л, Нt - 0,32, Нb – 100г/л, креатинін крові – 0,9 ммоль/л. Яке ускладнення найбільш імовірно розвинулось у хворого?
А. Гіпостатична пневмонія
В. Гостра серцева недостатність
С. Гостра ниркова недостатність *
D. Дегідратація у зв’язку з гіповолемією
Е. Постгіпоксичнаенцефалопатія
171. У хлопчика 14-ти років на тлі хронічного тонзиліту та гаймориту з’явилися відчуття перебоїв у ділянці серця і додаткових пульсових ударів. ЧСС- 83/хв. На ЕКГ: після кожних двох синусових скорочень регулярно виникають імпульси, в яких відсутній зубець P, QRS поширений більше 0,11 с, різко деформований, дискордантний зубець T, після чого реєструється повна компенсаторна пауза. Вкажіть характер порушень ритму:
A. Часткова АV-блокада
B. Екстрасистолія за типом бігемінії
C. Часткова АV-блокада
D. Екстрасистолія за типом тригемінії *
E. Блокада лівої ніжки пучка Гіса
172. У хворої 64-х років на четвертий день перебування у терапевтичному стаціонарі з діагнозом ”ІХС: Стенокардія напруги ІІІ ФК” виникло серцебиття і різко погіршилося самопочуття. Об’єктивно: тони серця глухі, аритмічні, систолічний шум на верхівці. ЧСС- 94/хв., дефіциту пульсу немає. АТ- 130/85 мм рт.ст. На ЕКГ: групові, політопні шлуночкові екстрасистоли, епізодами аритмії. Розвиток якої фатальної клінічної ситуації можна припустити?
A. Синоатріальна блокада
B. Пароксизм миготливої аритмії
C. Повна атріовентрикулярна блокада
D. Розвиток синдрому слабкості синусового вузла
E. Фібриляція шлуночків *
173. У хворого 49-ти років після значного емоційного напруження вперше в житті виник біль пекучого характеру, локалізований у ділянці серця, без іррадіації. Тривалість нападу близько 12 хвилин. Вжив 1 таблетку нітрогліцерину, яка втамувала біль. Вході огляду через 20 хвилин: підвищеного харчування, тони серця приглушені, АТ- 140/90 мм рт.ст., ЧСС- 82/хв., дихання везикулярне, периферичних набряків не виявлено. ЕКГ - без патологічних ознак. Який попередній діагноз?
A. Прогресуюча стенокардія
B. Стенокардія, що виникла вперше *
C. Стан після неускладненого гіпертензивного кризу
D. Астеноневротичний синдром
E. Дрібновогнищевий інфаркт міокарда
174. Хвора 40 років скаржиться на головний біль, запаморочення, м’язову слабкість, іноді – судоми в кінцівках. АТ - 180/100 мм рт.ст. , лікується 10 років. Калій крові - 1,8 ммоль/л., натрій крові - 4.8 ммоль/л . Сеча: питома вага - 1012; білок, цукор не виявлений, лейкоцити 3-4 в п/зр., ер. - 1-2 в п/зр. Який препарат доцільно призначити для лікування артеріальної гіпертензії?
А. Спиронолактон *
C. Анаприлін
D. Эналаприл
E. Гипотіазид
F. Клофелін
175. У пацієнта останню добу почастішали напади стенокардії, збільшилась у 3 рази добова доза нітратів. Які препарати необхідно додатково призначити хворому, якщо він отримує атенолол, аспірин, нітрати?
A. Каптоприл
B. Курантіл
C. Фраксипарин *
D. Раміприл
E. Неодикумарин
176. Хворий 60 років скаржиться на серцебиття, задишку. Протягом 10 років хворіє на ішемічну хворобу серця, біля півроку - аритмія. При аускультації тони серця аритмічні, різна гучність першого тону . ЧСС - 120 / хв, пульс 100/ хв., аритмічний, пульсові хвилі різної амплітуди. На ЕКГ: RR- 0,58 - 0,74 - 0,9 сек. Який препарат Ви рекомендуєте хворому?
A. Кордарон *
B. Новокаінамід
C. D.Корглікон
D. Дигоксин
E. E.Лідокаїн
177. Чоловік 45 років госпіталізований з приводу здавлюючого болю за грудиною та задишку. Болі почалися 4 години тому назад. Діагностований інфаркт міокарда. Об'єктивно: шкіра волога, над легенями в нижніх відділах вологі не дзвінкі хрипи. Артеріальний тиск 110/70 мм рт.ст., пульс - 72 /хв. На електрокардіограмі - підйом SТ до 8 мм в У1-4-відведеннях, депресія SТ в ІІ, ІІІ, аVF. Який препарат є найбільш ефективним для відновлення коронарного кровотоку?
A. Аспірин
B. Стрептокіназа *
C. Тіклід
D. Клексан
E. Гепарин
178. Хворий 49 років, шофер, поступив у кардіологічну клініку зі скаргами на стискаючі болі за грудиною, що віддають у шию, які виникли дві години тому, слабість. Валідол і нітрогліцерин не дали ефекту, стан при поступленні важкий. Шкіра бліда, волога. Тони серця ослаблені, ЧСС - 96/хв., AT - 110/70 мм рт.ст. Живіт м'який, печінка не збільшена. Набряків немає. Який попередній діагноз ?
А. Нейро-циркуляторна дистонія
В.Стенокардія спокою
С.Тромбоемболія легеневої артерії
D. Гострий інфаркт міокарда *
E. Розшаровуюча аневризма аорти Повтор.140
179. В кардіологічне відділення госпіталізовано хворого із скаргами на біль за грудиною. Стан важкий, холодний піт, пульс аритмічний , AT 140/90 мм.рт.ст. На ЕКГ в VІ -V3 QS.
Про яке захворювання треба думати?
A. Інфаркт міокарда бокової стінки
B. Інфаркт міокарда передньої стінки *
C. Інфаркт міокарда задне-діафрагмальний
D. Інфаркт міокарда дрібновогнищевий
E. Інфаркт міокарда правого шлуночка
180. Жінка 74 років скаржиться на різкі болі за грудиною з іррадіацією в спину, слабкість, серцебиття, яка виникла гостро після фізичного навантаження. Артеріальна гіпертензія понад 15 років. Об'єктивно: ЧСС 110 за хв., пульс слабого наповнення, особливо на правій руці, AT праворуч 80/60 мм рт. ст., ліворуч - 170/90 мм рт. ст. Тони серца глухі, акцент ІІ тону над аортою. При ЕхоКГ: діаметр аорти 5,2 см, лівий шлуночок КДР 5,6 см. ACT 0,72 ммоль/л/ год. Який попередній діагноз?
А. Грудний радикуліт
В. Гострий інфаркт міокарда
С. Розшаровуюча аневризма аорти. *
D. Пароксизмальна тахікардія Повтор
E. Констриктивний перікардит
181. Хворий 49 р., шофер, скаржиться на нестерпні стискаючі болі за грудиною, що "віддають" у ділянку шиї, які виникли дві години тому. Напередодні працював у загазованому гаражі. Валідол і нітрогліцерин не дали ефекту. Стан важкий, блідість, шкіра волога. Тони серця послаблені, ЧСС- 96/хв., AT- 100/60 мм рт.ст. В легенях сухі хрипи. Живіт м'який, печінка не збільшена. Попередній діагноз?
A. Гострий перикардит
B. Стенокардія вперше виявлена
C. Отруєння чадним газом
D. Бензинова пневмонія
E. Гострий інфаркт міокарда *
182. Чоловік 49 р. на 4 добу інфаркту міокарда поскаржився на задишку, ядуху, різку кволість. Об'єктивно: ціаноз. Рз - 110/хв. АТ - 100/70 мм рт.ст..ЧД - 34/хв. Тони серця ослаблені, акцент ІІ тону над легеневою артерією. Під ключицею вислуховуються сухі та вологі хрипи. Найбільш ймовірне ускладнення ?
А. Двобічна лікарняна пневмонія
В. Кардіогенний шок
С. Напад шлуночкової тахікардії
D. Набряк легень *
Е. Синдром Дресслера
183. Чоловік 50 р.. вантажник, раптово втратив свідомість. Лікар зафіксував тахікардію з ЧСС - 210/хв., АТ - 40/30 мм рт.ст. Введення новокаїнаміду та вливання норадреналіну не дали ефекту. Після проведення електроімпульсної терапії АТ підвищився до 100/60 мм рт.ст. На ЕКГ - ознаки трансмурального інфаркту міокарду. Про яке ускладнення можна говорити?
A. Рефлекторний кардіогенний шок
B. Клінічна смерть
C. Аритмічний кардіогенний шок *
D. Істинний кардіогенний шок
184. У хворого на 4-му тижні гострого інфаркту міокарда виникли інтенсивний стискаючий біль за грудиною, ядуха, виявилась негативна динаміка на ЕКГ і знову збільшилась активність АСТ, АЛТ, КФК - МВ? Як слід розцінювати причину погіршення стану хворого?
A. Варіантна стенокардія
B. Тромбоемболія легеневоії артерії
C. Повторний інфаркт міокарда
D. Розвиток синдрому Дресслера
E. Рецидивуючий інфаркт міокарда *
185. Хворий 58 років після порожнинної операції скаржиться на біль у лівій половині грудної клітки. Об'єктивно: ЧСС 102/хв, послаблені тони серця. На ЕКГ патологічний зубець Q у І, аVL; QS у VІ, V2, VЗ відведеннях та куполоподібний підйом SТ з негативним Т. Який найбільш вірогідний діагноз?
A. Тромбоемболія легеневої артерії
B. Розшарування аорти
C. Варіантна стенокардія
D. Ексудативний перикардит
E. Інфаркт міокарду *
186. Хворий 54 років, госпіталізований до кардіореанімаціонного відділення з діагнозом: інфаркт міокарда з зубцем Q. Через добу перебування в стаціонарі стан хворого значно погіршився. Скаржиться на задуху. При огляді: шкіра бліда, волога, холодна на дотик. Дихання везикулярне, послаблене, за частотою 36 за 1 хв., пульс 110 за 1 хв, ритмічний, тони серця глухі, ритм галопу, AT - 80/40 мм рт.ст., сечовиділення 10 мл за 1 год. Яке ускладнення інфаркту міокарда у хворого в даному випадку?
A. Кардіогенний шок *
B. Сердцева астма
C. Набряк легенів
D. Гостра аневризма серця
E. Синдром Дресслера
187. Хворий 48 років з діагнозом: ІХС: гострий інфаркт міокарду з зубцем передньоперогеродкової області, верхівки та бокової стінки лівого шлуночка, поступив у відділення в перші 4 години захворювання. Які з перерахованих підходів до лікування найбільш афективно знижують летальність в цьому випадку?
A. Нітрогліцерин в/в
B. Тромболізіс в/в *
C. Морфій в/в
D. Лідокаін в/в
E. Гепарин в/в
188. У дівчини 17-ти років після нервового стресу розвинулася задишка, відчуття ”стороннього тіла” у горлі, колючий та ниючий біль в ділянці верхівки серця. Об’єктивно: плями червоного кольору на обличчі та шиї, дихання везикулярне, частота дихання - 26/хв. Межі серця у нормі, тони чисті, ритмічні, частота серцевих скорочень - 120/хв., артеріальний тиск - 130/80 мм рт.ст. Лікар ”швидкої вважає, що це соматофорний розлад. Який препарат буде найбільш корисним в даній ситуації?
A. Корвалол *
B. Аспірин
C. Нітрогліцерин
D. Парацетамол
E. Дротаверин
189. Вам довелося прийти на допомогу жінці 58-ми років, у якої виникла рясна кровотеча з розірваного варикозно розширеного венозного вузла на лівій гомілці. У чому полягає перша допомога?
A. Підвищене положення кінцівки. Стискальна стерильна пов’язка *
B. Накладання джгута дистально до джерела кровотечі
C. Накладання джгута проксимально до джерела кровотечі
D. Операція Троянова-Тренделенбурга
E. Z-подібний шов на розірваний варикозний вузол
190. Хворий 20-ти років доставлений бригадою швидкої медичної допомоги в коматозному стані. Зіниці різко звужені, ціаноз і сухість слизових оболонок, шкіра обличчя і тулуба бліда, волога і холодна. Пульс - 60/хв., артеріальний тиск - 80/60 мм рт.ст., частота дихання 8-10/хв. Який найбільш імовірний діагноз?
A. Отруєння платами. *
B. Отруєння атропіном
C. Отруєння барбітуратами
D. Отруєння бензодіазепіновими похідними
E. Отруєння сурогатами алкоголю
191. У післяопераційного хворого, якому 6 днів тому проведено видалення нижньої частки лівої легені в зв’язку з бактеріальною деструкцією і розвитком пневмотораксу, наросла задишка до 48/хв., PaO2 знизився до 50 мм рт.ст., PaCO2 підвищився до 6 в.мм рт.ст., з’явився кашель, виділення великої кількості харкотиння, загальний ціаноз шкіри, гіпотонія - 60/20 мм рт.ст. При аускультації правої і лівої легень – маса різнокаліберних хрипів, різко ослаблене дихання. Який об’єм невідкладної допомоги потрібно надати хворому першочергово для ліквідації дихальної недостатності?
A. Провести інтубацію трахеї з ШВЛ *
B. Провести лаваж трахеобронхiального
C. Киснева терапія
D. Положення ортопное
E. Пункція плевральної порожнини
192. Хвора 50-ти років, яка страждає на хворобу Аддісона (виникла після перенесеного туберкульозу легень у юному віці), під час пожежі в квартирі сильно налякалася і знепритомніла. Хвора бліда, холодна, пульс ниткоподібний, частота серцевих скорочень - 120/хв., артеріальний тиск - 60/30 мм рт.ст. Яке ускладнення виникло у хворої?
А. Госра наднирникова недостаність*
B. Тиреотоксичний криз
C. Синдром Морганьї-Адамса-Стокса
D. Гострий інфаркт міокарда
E. Тампонада серця
193. Дитина 1,5 років у розпал гострої респіраторної вірусної інфекції (ГРВІ) їла волоський горіх. Раптово закашлялася, посиніла. Періодичний сухий кашель зі свистом на видиху продовжується. Стан дитини легкого ступеню важкості, дихальна недостатність. Вкорочення перкуторного звуку, жорстке дихання, сухі і вологі хрипи, бронхоспазм на видиху над правою легенею. Якою буде подальша тактика:
A. Бронхоскопія*
B. Оглядова рентгенографія живота
C. Оглядова рентгенографія грудної клітки
D. Ультразвукове дослідження (УЗД) живота та грудної клітки
E. Комп’ютерна томограма грудної клітки
194. Чоловік 63-х років був госпіталізований 5 днів тому з приводу інфаркту міокарда. Раптом він поскаржився на сильний біль у грудях та втратив свідомість. Пульс не визначається, тони серця відсутні. ЕКГ: синусовий ритм, QS та підйом сегмента ST в V 1 - V 4. Реанімаційні заходи неефективні. При пункцiї виявлена кров в порожнині перикарда. Вкажіть найбільш імовірне ускладнення:
A. Порушення цілісності стінки лівого шлуночка*
B. Тромбоемболія легеневої артерії
C. Гостра мітральна недостатність
D. Гострий перикардит
E. Порушення цілісності міжшлуночкової перегородки
195. У хворого 67-ми років на 6-й день після планової операції раптово виникла гостра дихальна недостатність. Частота серцевих скорочень - 130/хв. Верхня половина тулуба, шия та обличчя ціанотичні, кашель, різкий біль загрудною. Артеріальний тиск - 90/60 мм рт.ст., центральний венозний тиск - 330 мм вод.ст. На ЕКГ інверсія зубця–Т. Яке ускладнення розвинулося у хворого?
A. Тромбоемболія легеневої артерії*
B. Повторна кровотеча
C. Гостра недостатність коронарних артерій
D. Гострий інфаркт міокарда
E. Гіповолемічний шок
196. Дитині 8 років. Скарги на температуру тіла 39,3oC, головний біль, блювання. 1-й день захворювання. Шкіра чиста. Зів гіперемований. Язик обкладений. Кон’юнктивіт. Склерит. Слабко виражена ригідність потиличних м’язів. Позитивний симптом Керніга справа. Ліквор: цитоз - 340/мкл, лімфоцити - 87%, нейтрофіли - 13%, білок - 140 мг/л. Яким буде найімовірніший діагноз?
A. Серозний менінгіт *
B. Арахноїдит
C. Нейротоксикоз
D. Пухлина мозку
E. Гнійний менінгіт
197. Чотирирічний хлопчик провів цілий день на пляжі. Надвечір у дитини з’явилися головний біль, слабкість, блювання. В ході об’єктивного огляду: обличчя гіперемоване, температура тіла - 38,8oC, частота дихання - 28/хв., частота серцевих скорочень - 130/хв. Найбільш імовірною причиною такого стану є:
A. Сонячний удар *
B. Анафілактичний шок
C. Синкопальний стан
D. Запаморочення
E. Колапс
198. Чоловік 38-ми років поступив в лікарню у непритомному стані. Захворів учора: з’явився головний біль, нудота, блювання, температура тіла - 38,5oC, виникло запаморочення, марення. Протягом останніх 4-х днів скаржився на біль та зниження слуху на ліве вухо. Об’єктивно: стан сопорозний, ригідність потиличних м’язів, симптом Керніга з обох боків, загальна гіперстезія, гноєтеча з лівого вуха. Який з перерахованих діагнозів найбільш імовірний?
A. Вторинний гнійний менінгіт*
B. Первинній гнійний менінгіт
C. Туберкульозний менінгіт
D. Субарахноїдальний крововилив
E. Паренхіматозно-субарахноїдальний крововилив
199. Чоловік 74-х років скаржиться на періодичне запаморочення, порушення мови, втрату пам’яті на поточні події, повільну ходу. Хворіє близько 5 років. Об’єктивно: мова дизартрична, міміка бідна, сутулувата постава. Сухожилкові рефлекси S>D, симптом Бабінського двобічно, симптоми орального автоматизму, м’язовий тонус підвищений за пластичним типом. В позі Ромберга нестійкий, ністагм горизонтальний. Який діагноз найбільш імовірний?
A. Дисциркуляторна енцефалопатія*
B. Хвороба Паркінсона
C. Менінгоенцефаліт
D. Енцефаломієліт
E. Набряк мозку
200. Жінка 32-х років доставлена в приймальне відділення машиною швидкої допомоги. В спекотний день працювала тривалий час на полі, збираючи овочі. Відчула головний біль, запаморочення, загальну слабкість, сухість в роті, але продовжувала працювати. Незабаром ”потемніло в очах”, виникли блювання, різкий біль в литкових м’язах. Потім виникло рухове збудження, втрата свідомості. Артеріальний тиск - 170/95 мм рт.ст. Температура - 37,8oC. Сформулюйте найбільш імовірний діагноз:
A. Тепловий удар *
B. Гіпертермічний синдром
C. Гіпертензивний криз
D. Зомління
E. Нейротоксикоз
201. Емоційно лабільна 22-річна студентка медичного університету присутня під час хірургічної операції відчула слабкість, запаморочення, легку нудоту, втратила свідомість і впала. Такий стан тривав 2 хвилини. Об’єктивно: очі закриті, шкіра бліда, дифузний гіпергідроз, пульс слабкий, артеріальний тиск - 90/60 мм рт.ст., дихання поверхневе, реакція на світло уповільнена, сухожилкові рефлекси збережені, судом не має. Який найбільш імовірний діагноз?
A. Синкопальний стан*
B. Істеричний невроз
C. Вегето-судинний пароксизм
D. Транзиторна ішемічна атака
E. Епілептичний напад
9. Хворій на ангіну 16 років призначили ін'єкції антибіотиків і через 3 дні від
початку лікування стан хворої різко погіршився: підвищився артеріальний тиск
до 200/130 мм. рт. ст., з'явилась сеча кольору "м'ясних помиїв", запаморочення,
нудота. В загальному аналізі крові: 3,12х 10
12
/л, НЬ-120 г/л, лейкоцити 10х
10
9
/л, (е 8%, п 14%, с 58%, л 15%, м 5%); ШОЕ-28 мм/год. В загальному аналізі
сечі: відносна щільність 1002; білок - 1,65 г/л, еритроцити покривають все поле
зору, лейкоцити - 15-20 в полі зору. В пробі за Зимницьким: добова кількість
сечі - 3,2 л; коливання відносної щільності - 1002-1005. Рівень креатиніну крові
480 мкмоль/л. Через місяць після лікування стан хворої нормалізувався, рівень
креатиніну 90 мкмоль/л, зміни у сечі відсутні, зберігається незначна поліурія та
еритроцитурія. Який найбільш вірогідний діагноз?
A. Гострий гломерулонефрит
B. Хронічний гломерулонефрит
С. Швидкопрогресуючий гломерулонефрит
D. Гострий тубулоінтерстиціальний нефрит
Е. Інфекційно-токсична нирка
10. Хворого, 52 років, хворіє на гострі респіраторні захворювання та ангіни.
При профілактичному обстеженні виявлені зміни в загальному аналізі сечі:
відносна щільність 1004, білок - 0,066 г/л, гіалінові циліндри 1-2 в полі зору,
лейкоцити - 8-10 в полі зору, еритроцити – 0-2 в полі зору. В аналізі сечі за
Зимницьким: ізостенурія, гіпостенурія. Проба Реберга: клубочкова фільтрація і
канальцева реабсорбція збережені. В крові рівень креатиніну і сечовини в
межах норми. Який найбільш вірогідний діагноз?
A. Хронічний гломерулонефрит, латентна форма
B. Хронічний гломерулонефрит, гематурична форма
C. Хронічний гломерулонефрит, сечовий синдром
D. Хронічний пієлонефрит, латентна форма
Е. Хронічний гломерулонефрит, змішана форма
1. У хворого 24 років з захворюванням нирок при дослідженні сечі виявлено:
відносна щільність 1010, білок 1,65 г/л, еритроцити 5—7 у полі зору, лейкоцити
2—3 у полі зору. Креатинін крові 350 мкмоль/л. Яка основна причина
гіперазотемії у хворого?
A. Зменшений нирковий кровотік
B. Посилена протеїнурія
C. Знижена канальцева реабсорбція
D. Затримка натрію в організмі
E. Знижена клубочкова фільтрація
2. Чоловік 40 років впродовж 18 років хворіє на хронічний гломерулонефрит. 4
міс тому з'явився головний біль, задишка під час ходьбі, поганий апетит,
нудота, загальна слабкість. Було запідозрено, що перебіг захворювання
ускладнився хронічною нирковою недостатністю. Який лабораторний показник
буде найбільш інформативним в даному випадку?
A. Калій крові 5,2 ммоль/л
B. Азот сечовини 20 - 40 % залишкового азоту
C. Креатинін крові 360 мкмоль/л
D. Сечовина крові 8,3 ммоль/л.
E. Натрій крові 130 ммоль/л.
3. Жінка, 42 років, скаржиться на блювання, нудоту, загальну слабкість,
зменшення діурезу до 450 мл. Страждає на хронічний гломерулонефрит 18
років. Об'єктивно: шкіра бліда, суха, із рота запах аміаку. артеріальний тиск
210/ 115 мм рт.ст. В загальному аналізі крові: еритроцити 2,7х10
12
/л, гемоглобін
92 г/л. В крові: креатинін 720 мкмоль/л, К
+
5,6 ммоль/л. В загальному аналізі
сечі: відносна щільність 1010, білок 0,3 г/л, циліндри воскоподібні 2—4 в
препараті, лейкоцити 4-6 у полі зору, еритроцити 8—10 у полі зору. Коливання
відносної щільності сечі у пробі за Зимницьким 1005—1011 од. Яке ускладнення
розвилося у хворої
A. Загострення гломерулонефриту
B. Розвиток хронічного захворювання нирок
C. Приєднання гіпертонічної хвороби
D. Приєднання нефротичного синдрому
E. Приєднання анемії
4. Жінка, 28 років, впродовж 12 років хворіє на хронічний гломерулонефрит. За
останні півроку з'явилася загальна слабкість, зниження апетиту, працездатності,
нудота. Хвора скаржиться на головний біль, біль у суглобах. Під час обстеження:
анемія, підвищення рівня сечовини крові до 24,5 ммоль/л, креатиніну до 766
мкмоль/л, гіперкаліємія. Чим ускладнився перебіг хвороби?
A. Подагричною нефропатією
B. Гострою нирковою недостатністю
C. Нефротичним синдромом
D. Амілоїдозом нирок
E. Хронічним захворюванням нирок
5. Хворий, 46 років, скаржиться на набряки на гомілках, загальну слабкість,
відчуття тяжкості в правому підребер'ї. Двадцять років хворіє на хронічний
гломерулонефритом. Об'єктивно: набряки на обличчі, артеріальний тиск
170/100 мм рт. ст. В загальному аналізі крові: еритроцити 2,4х10
12
/л, гемоглобін
92 г/л. В крові: креатинін 670 мкмоль/л, загальний білок 68 г/л, загальний
холестерол 5,2 ммоль/л. В загальному аналізі сечі: відносна щільність 1015,
білок 1,33 г/л, поодинокі воскоподібні циліндри, свіжі та вилужені еритроцити
5-8, лейкоцити 5—6 у полі зору. Який стан розвився у хворої?
A. Амілоїдоз нирок
B. Хронічне захворювання нирок
C. Гострий гломерулонефрит
D. Серцева недостатність
E. Хронічний пієлонефрит
6. Жінка, 36 років, після 5 днів прийому нестероідного протизапального
препарату відмітили появу запаморочення та нудоти. Об'єктивно: набряки на
обличчі, артеріальний тиск 200/120 мм рт. ст. В загальному аналізі крові:
еритроцити 3,7х10
12
/л, гемоглобін 120 г/л, ШОЕ 24 мм/г. В крові: креатинін 670
мкмоль/л. В загальному аналізі сечі: відносна щільність 1014, білок 1,65 г/л,
еритроцити 12-20 в полі зору, лейкоцити 5—6 в полі зору. При проведені проби
за Зимницьким добова кількість сечі 520 мл, ІЗОСТЕНУРІЯ, ГІПОСТЕНУРІЯ. Яке
захворювання стало причиною ниркової недостатності?
A. Тубулоінтерстиціальний нефрит
B. Гострий гломерулонефрит
С. Загострення хронічного гломерулонефриту
Д. Хронічний піелонефрит
Е. Гострий пієлонефрит
7. Хвора, 39 років, поступила зі скаргами на швидку втомлюваність, головний
біль, ниючий біль в поясниці, більше справа, інколи підвищення температури
тіла до субфебрильних цифр. Об'єктивно: артеріальний тиск 150/100 мм рт. ст.
В загальному аналізі крові: еритроцити 3,5х10
12
/л, гемоглобін 110 г/л, ШОЕ 20
мм/год. В загальному аналізі сечі: відносна щільність 1004, білок 0,33 г/л,
ГІАЛІНОВІ ЦИЛІНДРИ 1-2 В ПОЛІ ЗОРУ, еритроцити — 4-5 в полі зору, лейкоцити —
10-15 в полі зору. Швидкість кЛУБОЧКОВОЇ ФІЛЬТРАЦІЇ 49 мл/мин/1,73 м. ВАШ
ДІАГНОЗ?
А. Хронічна хвороба нирок І ст.: хронічний гломерулонефрит
В. Хронічна хвороба нирок ІІ ст.: хронічний пієлонефрит
С. Хронічна хвороба нирок ІІІ ст.: хронічний пієлонефрит
Д. Хронічна хвороба нирок ІІ ст.: амілоїдоз нирок
Е. Хронічна хвороба нирок ІІ ст.: хронічний гломерулонефрит
8. ХВОРИЙ, З0 РОКІВ, ВПРОДОВЖ 15 РОКІВ ХВОРІЄ на хронічний гломерулонефрит.
СКАРЖИТЬСЯ НА ВИРАЖЕНУ ЗАДУХУ, ГОЛОВНИЙ БІЛЬ, ЗМЕНШЕННЯ КІЛЬКІСТЬ СЕЧІ.
Об'єктивно: БЛІДИЙ, НАБРЯКИ НА ОБЛИЧЧІ, ПОПЕРЕКУ. ПУЛЬС 130 ЗА 1 ХВ.,
артеріальний тиск 200/100 ММ РТ.СТ. ТОНИ СЕРЦЯ ОСЛАБЛЕНІ, СЛАБКИЙ
СИСТОЛІЧНИЙ ШУМ НАД ВЕРХІВКОЮ. ГІДРОТОРАКС. ПРИ ДОСЛІДЖЕННІ СЕЧІ БУЛА
ВИЯВЛЕНА ЗНАЧНА ПРОТЕЇНУРІЯ (БІЛОК 4,6 Г/Л), ГЕМАТУРІЯ, ЦИЛІНДРУРІЯ.
ШВИДКІСТЬ КЛУБОЧКОВОЇ ФІЛЬТРАЦІЇ 25 мл/мин/1,73 м. ЯКА ОПТИМАЛЬНА
ТАКТИКА ЛІКУВАННЯ?
А. Призначити гідрокортизон
В. Проводити нирковозамісну терапію
С. Призначити фуросемід
Д. Призначити нітроксолін
Е. Провести пульс-терапію
9. У ХВОРОГО, 44 РОКІВ, З ХРОНІЧНИМ ГЛОМЕРУЛОНЕФРИТОМ в загальному аналізі
крові: еритроцити 3,5х10
12
/л, гемоглобін 110 г/л, ШОЕ 20 мм/г. В крові
креатинін 820 мкмоль/л. В загальному аналізі сечі: відносна щільність 1010,
білок 1,35 г/л, ГІАЛІНОВІ ЦИЛІНДРИ 1-2, еритроцити 8-10 полі зору, лейкоцити 4-
6 в полі зору. ЯКІ ЗМІНИ ВМІСТУ ЕЛЕКТРОЛІТІВ ЙМОВІРНІ В ПЕРИФЕРИЧНІЙ КРОВІ?
А. Гіперкальціемія
В. Гіпокалійемія
С. Гіперфосфатемія
Д. Гіпомагніемія
Е. Гіпохлоремія
10. Жінка, 30 років, скаржиться на головний біль, неприємні відчуття у
попереку. 5 років тому під час вагітності діагностували нефропатію.
Погіршення пов’язує з переохолодженням. Об'єктивно: набряки на обличчі,
артеріальний тиск 150/100 мм рт. ст. В загальному аналізі сечі: відносна
щільність 1015, білок 3,12 г/л, циліндри гіалінові 1-2 у полі зору, зернисті 1-2 у
полі зору, еритроцити — покривають все поле зору. Креатинін 720 мкмоль/л,
швидкість клубочкової фільтрації 20 мл/хв/1,73. Який діагноз можна
встановити хворій?
A. Хронічна хвороба нирок ІІ ст.: хронічний гломерулонефрит
B. Хронічна хвороба нирок ІІІ ст.: хронічний гломерулонефрит
C. Хронічна хвороба нирок І ст.: хронічний гломерулонефрит
Д. Хронічна хвороба нирок ІV ст.: хронічний гломерулонефрит
E. Хронічна хвороба нирок V ст.: хронічний гломерулонефрит
Основні симптоми пульмонологічної патології та методи обстеження в пульмонології
Тестові запитання початкового рівня знань
1-й варіант
1. Де утворюються дрібнопухирчасті хрипи?
А. В трахеї
B. В крупних бронхах
C. В бронхіолах
D. В альвеолах
E. В плевральній порожнині
2. Спірографія дозволяє оцінити:
А. Газовий склад артеріальної крові
В. Етіологію бронхо-легеневого захворювання
С. Наявність легеневої гіпертензії
D. Сатурацію крові киснем
Е. Функцію зовнішнього дихання
3. Які ознаки характерні для дрібнопухирчастих хрипів?
A. Вислуховуються лише наприкінці вдиху, зникають після кашлю
B. Вислуховуються лише наприкінці вдиху, не змінюються після кашлю
C. Вислуховуються наприкінці вдиху та зникають після кашлю
D. Вислуховуються на вдиху і видиху, не змінюються після кашлю
E. Вислуховуються на вдиху і видиху, зникають після кашлю
4. Життєва ємкість легень це – сума:
А. Дихального об'єму, резервних об'ємів вдиху та видиху
В. Дихального об'єму, резервного об'єму вдиху та залишкового об'єму легень
С. Дихального об'єму, резервного об'єму видиху та залишкового об'єму легень
D. Дихального та залишкового об'ємів легень;
Е. Залишкового об'єму легень, резервних об'ємів видиху та вдиху
5. Послаблення голосового тремтіння може свідчити про наступне захворювання:
A. Пневмонію
B. Ексудативний плеврит
C. Сухий плеврит
D. Пневмосклероз
E. Хронічне обструктивне захворювання легень
6. При огляді шкіри хворого з легеневою недостатністю виявляють:
А. Акроціаноз
В. Гіперемію
С. Дифузний ціаноз
D. Іктеричність
Е. Телеангіоектазії
7. Недостатність зовнішнього дихання за обструктивним типом виникає внаслідок:
A. Потрапляння повітря в плевральну порожнину
B. Обмеження рухливості грудної клітки
C. Порушення вентиляції альвеол внаслідок зменшення дихальної поверхні легень
D. Порушення вентиляції альвеол внаслідок порушення розтягнення легень
E. Звуження повітряносних шляхів та підвищення опору руху повітря
8. Крепітація вислуховується:
А. В останню фазу вдиху
В. В останню фазу видиху
С. В першу фазу вдиху
D. В першу фазу видиху
Е. Під час вдиху та видиху
9. Наявність газів в плевральній порожнині пов'язана з:
A. Наявністю з’єднання між плевральною порожниною та зовнішнім середовищем
B. Порушенням лімфатичного дренажу в парієнтальній плеврі
C. Наявністю з’єднання між плевральною порожниною та порожниною перикарда
D. Наявністю з’єднання між плевральною та черевною порожнинами
Е. Порушенням кровопостачання вісцеральної плеври
10. Для якого захворювання найбільш характерні наступні зміни плевральної рідини: відносна щільність 1020, білок 28 г/л, проба Рівальта позитивна, лейкоцити 10-15 в п/з, переважають нейтрофіли, еритроцити 1-2 в п/з, атипові клітини не виявлені.
A. Туберкульозного плевриту
B. Емпієми плеври
C. Плевриту при раці легені або плеври
D. Застійної серцевої недостатності
E. Парапневмонічного плевриту
Основні симптоми пульмонологічної патології та методи обстеження в пульмонології
Тести початкового рівня знань
2-й варіант
1. При огляді шкіри хворого з легеневою недостатністю виявляють:
А. Акроціаноз
В. Гіперемію
С. Дифузний ціаноз
D. Іктеричність
Е. Телеангіоектазії
2. Недостатність зовнішнього дихання за обструктивним типом виникає внаслідок:
A. Потрапляння повітря в плевральну порожнину
B. Обмеження рухливості грудної клітки
C. Порушення вентиляції альвеол внаслідок зменшення дихальної поверхні легень
D. Порушення вентиляції альвеол внаслідок порушення розтягнення легень
E. Звуження повітряносних шляхів та підвищення опору руху повітря
3. Крепітація вислуховується:
А. В останню фазу вдиху
В. В останню фазу видиху
С. В першу фазу вдиху
D. В першу фазу видиху
Е. Під час вдиху та видиху
4. Наявність газів в плевральній порожнині пов'язана з:
A. Наявністю з’єднання між плевральною порожниною та зовнішнім середовищем
B. Порушенням лімфатичного дренажу в парієнтальній плеврі
C. Наявністю з’єднання між плевральною порожниною та порожниною перикарда
D. Наявністю з’єднання між плевральною та черевною порожнинами
Е. Порушенням кровопостачання вісцеральної плеври
5. Для якого захворювання найбільш характерні наступні зміни плевральної рідини: відносна щільність 1020, білок 28 г/л, проба Рівальта позитивна, лейкоцити 10-15 в п/з, переважають нейтрофіли, еритроцити 1-2 в п/з, атипові клітини не виявлені.
A. Туберкульозного плевриту
B. Емпієми плеври
C. Плевриту при раці легені або плеври
D. Застійної серцевої недостатності
E. Парапневмонічного плевриту
6. Де утворюються дрібнопухирчасті хрипи?
А. В трахеї
B. В крупних бронхах
C. В бронхіолах
D. В альвеолах
E. В плевральній порожнині
7. Спірографія дозволяє оцінити:
А. Газовий склад артеріальної крові
В. Етіологію бронхо-легеневого захворювання
С. Наявність легеневої гіпертензії
D. Сатурацію крові киснем
Е. Функцію зовнішнього дихання
8. Які ознаки характерні для дрібнопухирчастих хрипів?
A. Вислуховуються лише наприкінці вдиху, зникають після кашлю
B. Вислуховуються лише наприкінці вдиху, не змінюються після кашлю
C. Вислуховуються наприкінці вдиху та зникають після кашлю
D. Вислуховуються на вдиху і видиху, не змінюються після кашлю
E. Вислуховуються на вдиху і видиху, зникають після кашлю
9. Життєва ємкість легень це – сума:
А. Дихального об'єму, резервних об'ємів вдиху та видиху
В. Дихального об'єму, резервного об'єму вдиху та залишкового об'єму легень
С. Дихального об'єму, резервного об'єму видиху та залишкового об'єму легень
D. Дихального та залишкового об'ємів легень;
Е. Залишкового об'єму легень, резервних об'ємів видиху та вдиху
10. Послаблення голосового тремтіння може свідчити про наступне захворювання:
A. Пневмонію
B. Ексудативний плеврит
C. Сухий плеврит
D. Пневмосклероз
E. Хронічне обструктивне захворювання легень
Основні симптоми пульмонологічної патології та методи обстеження в пульмонології
Тести початкового рівня знань
3-й варіант
1. Життєва ємкість легень це – сума:
А. Дихального об'єму, резервних об'ємів вдиху та видиху
В. Дихального об'єму, резервного об'єму вдиху та залишкового об'єму легень
С. Дихального об'єму, резервного об'єму видиху та залишкового об'єму легень
D. Дихального та залишкового об'ємів легень;
Е. Залишкового об'єму легень, резервних об'ємів видиху та вдиху
2. Послаблення голосового тремтіння може свідчити про наступне захворювання:
A. Пневмонію
B. Ексудативний плеврит
C. Сухий плеврит
D. Пневмосклероз
E. Хронічне обструктивне захворювання легень
3. При огляді шкіри хворого з легеневою недостатністю виявляють:
А. Акроціаноз
В. Гіперемію
С. Дифузний ціаноз
D. Іктеричність
Е. Телеангіоектазії
4. Недостатність зовнішнього дихання за обструктивним типом виникає внаслідок:
A. Потрапляння повітря в плевральну порожнину
B. Обмеження рухливості грудної клітки
C. Порушення вентиляції альвеол внаслідок зменшення дихальної поверхні легень
D. Порушення вентиляції альвеол внаслідок порушення розтягнення легень
E. Звуження повітряносних шляхів та підвищення опору руху повітря
5. Крепітація вислуховується:
А. В останню фазу вдиху
В. В останню фазу видиху
С. В першу фазу вдиху
D. В першу фазу видиху
Е. Під час вдиху та видиху
6. Наявність газів в плевральній порожнині пов'язана з:
A. Наявністю з’єднання між плевральною порожниною та зовнішнім середовищем
B. Порушенням лімфатичного дренажу в парієнтальній плеврі
C. Наявністю з’єднання між плевральною порожниною та порожниною перикарда
D. Наявністю з’єднання між плевральною та черевною порожнинами
Е. Порушенням кровопостачання вісцеральної плеври
7. Для якого захворювання найбільш характерні наступні зміни плевральної рідини: відносна щільність 1020, білок 28 г/л, проба Рівальта позитивна, лейкоцити 10-15 в п/з, переважають нейтрофіли, еритроцити 1-2 в п/з, атипові клітини не виявлені.
A. Туберкульозного плевриту
B. Емпієми плеври
C. Плевриту при раці легені або плеври
D. Застійної серцевої недостатності
E. Парапневмонічного плевриту
8. Де утворюються дрібнопухирчасті хрипи?
А. В трахеї
B. В крупних бронхах
C. В бронхіолах
D. В альвеолах
E. В плевральній порожнині
9. Спірографія дозволяє оцінити:
А. Газовий склад артеріальної крові
В. Етіологію бронхо-легеневого захворювання
С. Наявність легеневої гіпертензії
D. Сатурацію крові киснем
Е. Функцію зовнішнього дихання
10. Які ознаки характерні для дрібнопухирчастих хрипів?
A. Вислуховуються лише наприкінці вдиху, зникають після кашлю
B. Вислуховуються лише наприкінці вдиху, не змінюються після кашлю
C. Вислуховуються наприкінці вдиху та зникають після кашлю
D. Вислуховуються на вдиху і видиху, не змінюються після кашлю
E. Вислуховуються на вдиху і видиху, зникають після кашлю
Еталони відповідей на тести початкового контролю знань за темою:
«Основні симптоми пульмонологічної патології та методи обстеження в пульмонології»
|
№ тесту |
1 |
2 |
3 |
|
1. |
C |
C |
A |
|
2. |
E |
E |
B |
|
3. |
E |
A |
C |
|
4. |
A |
A |
E |
|
5. |
B |
E |
A |
|
6. |
C |
C |
A |
|
7. |
E |
E |
E |
|
8. |
A |
E |
C |
|
9. |
A |
A |
E |
|
10. |
E |
B |
E |
Основні симптоми пульмонологічної патології та методи обстеження в пульмонології
Тестові завдання кінцевого рівня знань
1-й варіант
1. У чоловіка 36 років спостерігаються сухий кашель, виділення слизового харкотиння, підвищення температури тіла до 37,60С, пітливість, загальна слабкість. Хворіє впродовж 3 років, палить 6 років. Над легенями виявляється ясний легеневий перкуторний звук, при аускультації – розсіяні сухі хрипи. В загальному аналізі крові: гемоглобін 148 г/л, еритроцити 4,6×1012/л, лейкоцити 9,2×109/л. При рентгенологічному дослідженні органів грудної клітки – посилення легеневого малюнка з обох сторін. Який метод додаткового обстеження необхідно провести хворому з метою оцінки функціонального стану органів дихання?
A. Спірографію
B. Загальний аналіз харкотиння
C. Бронхографію
D. Комп’ютерну томографію легень
E. Мікробіологічний аналіз харкотиння
2. Хвора 62 роки скаржиться на задишку, кашель, біль у ділянці серця. Об’єктивно: дифузний ціаноз, набухання шийних вен, частота дихальних рухів 26 за 1 хвилину, пульс 100 за 1 хвилину. При аускультації серця виявляється послаблення тонів, акцент ІІ тону. Над легенями при аускультації виявляється жорстке дихання, розсіяні сухі хрипи. На ЕКГ – «Р-рulmonale». При рентгенологічному дослідженні органів грудної клітки – розширення правого шлуночка, вогнищеві та інфільтративні зміни у легенях відсутні. Найбільш інформативним методом для діагностики даного стану є :
A. Дослідження функції зовнішнього дихання
B. Полікардіографічне дослідження
C. Вимірювання венозного тиску
D. Катетеризація легеневої артерії
E. Комп’ютерна томографія ОГК
3. Дівчина 19 років скаржиться на кашель з “іржавим” харкотинням, біль у м’язах, суглобах, виражену загальну слабкість, задишку при навантаженні. Захворіла гостро, два дні тому, після переохолодження. Об’єктивно: температура тіла 38,90С, пульс 110 за 1 хвилину, артеріальний тиск 100/70 мм рт. ст. Гіперемія обличчя. При аускультації серця виявляли ритмічні, чисті тони. Над легенями перкуторно визначали тупий звук нижче від кута лівої лопатки, при аускультації у цій області – бронхіальне дихання. В загальному аналізі крові: лейкоцити 16,8×109/л, ШОЕ 41 мм/год. При рентгенологічному дослідженні легень: гомогенне інтенсивне затемнення нижньої частки лівої легені. Який попередній діагноз можна встановити цій хворій?
A. Гострий бронхіт
B. Не госпітальна пневмонія
C. Туберкульоз легень
D. Тромбоемболія легеневої артерії
E. Ексудативний плеврит
4. Хвора 30 років звернулась до пульмонолога зі скаргами на кашель з харкотинням гнійного характеру до 300 мл за добу, кровохаркання, задишку при фізичному навантаженні, загальну слабість, підвищену пітливість. При рентгенологічному дослідженні органів грудної клітки – деформація та посилення легеневого малюнку, тонкостінні мішкоподібні утворення. Який попередній діагноз можна встановити цій хворій?
A. Бронхоектатична хвороба
B. Хронічний бронхіт
C. Пневмонія
D. Гангрена легені
E. Сухий плеврит
5. Хвора 43 років з приводу ревматоїдного артриту постійно приймала нестероїдні протизапальні препарати, потім - глюкокортикостероїди. Поступово з'явились задишка під час фізичного навантаження, швидка втомлюваність, непродуктивний кашель. При аускультації легень – сухі "целофанові" хрипи в нижніх відділах обох легень. Патологічні зміни при фізикальному обстеженні інших органів і систем не виявлені. При рентгенологічному дослідженні має місце посилення легеневого малюнку за рахунок інтерстиціального компоненту, корені легень широкі, щільні. При дослідженні функції зовнішнього дихання: життєва ємність легень 68% від належної, індекс Тиффно 88%. Яка найбільш імовірна причина прогресування задишки у хворої?
A. Бронхоектатична хвороба
B. Сухий плеврит
C. Пневмонія
D. Інтерстиціальний фіброз легень
E. Хронічний бронхіт
6. Хворий 45 років захворів гостро, після переохолодження. При кашлі виділяється мокротиння з неприємним запахом. Об’єктивно: температура тіла 38,70С. При аускультації легень - різнокаліберні вологі хрипи над правою легенею, ділянка амфоричного дихання. В загальному аналізі крові: лейкоцити 16,0×109/л (паличкоядерні нейтрофіли – 12%), ШОЕ 52 мм/год. При рентгенологічному дослідженні органів грудної клітки: в нижній частці правої легені визначається фокус затемнення 3 см у діаметрі малої інтенсивності з нечіткими рівними контурами і просвітленням в центрі. Який попередній діагноз можна встановити цьому хворому?
A. Периферичний рак легень
B. Інфільтративний туберкульоз
C. Абсцедуюча пневмонія
D. Ехінококова кіста
E. Кавернозний туберкульоз
7. Хворий 68 років скаржиться на задишку при фізичному навантаженні, кашель з виділенням слизового харкотиння. Скарги турбують біля 15 років. Об’єктивно: допоміжна мускулатура приймає участь в акті дихання, набухання шийних вен на вдиху. Над легенями перкуторно визначається коробчастий тон, при аускультації – дихання везикулярне, послаблене. При рентгенологічному дослідженні органів грудної клітки – сплощення діафрагми, збіднення легеневого малюнка. Виявлені зміни при рентгенологічному дослідженні свідчать про наявність:
A. Пневмосклерозу
B. Фіброзуючого альвеоліту
C. Хронічного обструктивного захворювання легень
D. Двобічного пневмотораксу
E. Емфіземи легень
8. Сімейний лікар оглянув хворого 72 років, який скаржиться на виражену задишку, біль в грудній клітці, сильний кашель з виділенням харкотиння, відсутність сечовипускання впродовж останньої доби. Об’єктивно: свідомість збережена, температура тіла 39,50-400С, пульс 120 за 1 хвилину, артеріальний тиск 80/60 мм. рт. ст., частота дихальних рухів 36 за 1 хвилину. При аускультації серця виявлені глухі тони. Над нижньою часткою правої легені перкуторно визначається притуплений звук, при аускультації – бронхіальне дихання, вологі дрібнопухирцеві хрипи у великій кількості. Яка тактика сімейного лікаря щодо подальшого лікування хворого?
A. Госпіталізація до терапевтичного відділення
B. Амбулаторне лікування
C. Лікування в умовах денного стаціонару поліклініки
D. Госпіталізація до пульмонологічного відділення
E. Госпіталізація до реанімаційного відділення
9. Хвора 48 років скаржиться на стійкий кашель з виділенням слизово-гнійного харкотиння (повним ротом), який турбує переважно зранку, експіраторну задишку, кволість. З анамнезу відомо: в дитинства часто хворіла на пневмонії. Об’єктивно: пальці у вигляді “барабанних паличок”, частота дихальних рухів 20 за 1 хвилину. Над нижньою часткою лівої легені визначається вогнище коробкового звуку, при аускультації – вологі дрібно- та середньопухирцеві хрипи. Проба Манту негативна. Яке з наведених досліджень має найбільшу діагностичну цінність для верифікації діагнозу?
A. Бронхографія
B. Бронхоскопія
C. Рентгенологічне дослідження органів грудної клітки
D. Дослідження функції зовнішнього дихання
E. Торакоскопія з біопсією легень
10. Забійник вугільної шахти, 48 років, знаходиться на диспансерному обліку в профпатологічному центрі з приводу антракозу ІІ ст., легеневої недостатності ІІ ст. При дослідженні функції зовнішнього дихання: частота дихальних рухів 18 за 1 хвилину, дихальний об'єм 620 мл, життєва ємність легень 72% від належного, об'єм форсованого дихання за першу секунду 48% від належного, індекс Тиффно 44%. Визначте характер вентиляційних порушень?
A. Норма
B. Рестриктивний
C. Обструктивний
D. Дифузійний
E. Обструктивно-рестриктивний (змішаний)
Основні симптоми пульмонологічної патології та методи обстеження в пульмонології
Тести кінцевого рівня знань
2-й варіант
1. Хвора 48 років скаржиться на стійкий кашель з виділенням слизово-гнійного харкотиння (повним ротом), який турбує переважно зранку, експіраторну задишку, кволість. З анамнезу відомо: в дитинства часто хворіла на пневмонії. Об’єктивно: пальці у вигляді “барабанних паличок”, частота дихальних рухів 20 за 1 хвилину. Над нижньою часткою лівої легені визначається вогнище коробкового звуку, при аускультації – вологі дрібно- та середньопухирцеві хрипи. Проба Манту негативна. Яке з наведених досліджень має найбільшу діагностичну цінність для верифікації діагнозу?
A. Бронхографія
B. Бронхоскопія
C. Рентгенологічне дослідження органів грудної клітки
D. Дослідження функції зовнішнього дихання
E. Торакоскопія з біопсією легень
2. Забійник вугільної шахти, 48 років, знаходиться на диспансерному обліку в профпатологічному центрі з приводу антракозу ІІ ст., легеневої недостатності ІІ ст. При дослідженні функції зовнішнього дихання: частота дихальних рухів 18 за 1 хвилину, дихальний об'єм 620 мл, життєва ємність легень 72% від належного, об'єм форсованого дихання за першу секунду 48% від належного, індекс Тиффно 44%. Визначте характер вентиляційних порушень?
A. Норма
B. Рестриктивний
C. Обструктивний
D. Дифузійний
E. Обструктивно-рестриктивний (змішаний)
3. Хвора 43 років з приводу ревматоїдного артриту постійно приймала нестероїдні протизапальні препарати, потім - глюкокортикостероїди. Поступово з'явились задишка під час фізичного навантаження, швидка втомлюваність, непродуктивний кашель. При аускультації легень – сухі "целофанові" хрипи в нижніх відділах обох легень. Патологічні зміни при фізикальному обстеженні інших органів і систем не виявлені. При рентгенологічному дослідженні має місце посилення легеневого малюнку за рахунок інтерстиціального компоненту, корені легень широкі, щільні. При дослідженні функції зовнішнього дихання: життєва ємність легень 68% від належної, індекс Тиффно 88%. Яка найбільш імовірна причина прогресування задишки у хворої?
A. Бронхоектатична хвороба
B. Сухий плеврит
C. Пневмонія
D. Інтерстиціальний фіброз легень
E. Хронічний бронхіт
4. Хворий 45 років захворів гостро, після переохолодження. При кашлі виділяється мокротиння з неприємним запахом. Об’єктивно: температура тіла 38,70С. При аускультації легень - різнокаліберні вологі хрипи над правою легенею, ділянка амфоричного дихання. В загальному аналізі крові: лейкоцити 16,0×109/л (паличкоядерні нейтрофіли – 12%), ШОЕ 52 мм/год. При рентгенологічному дослідженні органів грудної клітки: в нижній частці правої легені визначається фокус затемнення 3 см у діаметрі малої інтенсивності з нечіткими рівними контурами і просвітленням в центрі. Який попередній діагноз можна встановити цьому хворому?
A. Периферичний рак легень
B. Інфільтративний туберкульоз
C. Абсцедуюча пневмонія
D. Ехінококова кіста
E. Кавернозний туберкульоз
5. Хворий 68 років скаржиться на задишку при фізичному навантаженні, кашель з виділенням слизового харкотиння. Скарги турбують біля 15 років. Об’єктивно: допоміжна мускулатура приймає участь в акті дихання, набухання шийних вен на вдиху. Над легенями перкуторно визначається коробчастий тон, при аускультації – дихання везикулярне, послаблене. При рентгенологічному дослідженні органів грудної клітки – сплощення діафрагми, збіднення легеневого малюнка. Виявлені зміни при рентгенологічному дослідженні свідчать про наявність:
A. Пневмосклерозу
B. Фіброзуючого альвеоліту
C. Хронічного обструктивного захворювання легень
D. Двобічного пневмотораксу
E. Емфіземи легень
6. Сімейний лікар оглянув хворого 72 років, який скаржиться на виражену задишку, біль в грудній клітці, сильний кашель з виділенням харкотиння, відсутність сечовипускання впродовж останньої доби. Об’єктивно: свідомість збережена, температура тіла 39,50-400С, пульс 120 за 1 хвилину, артеріальний тиск 80/60 мм. рт. ст., частота дихальних рухів 36 за 1 хвилину. При аускультації серця виявлені глухі тони. Над нижньою часткою правої легені перкуторно визначається притуплений звук, при аускультації – бронхіальне дихання, вологі дрібнопухирцеві хрипи у великій кількості. Яка тактика сімейного лікаря щодо подальшого лікування хворого?
A. Госпіталізація до терапевтичного відділення
B. Амбулаторне лікування
C. Лікування в умовах денного стаціонару поліклініки
D. Госпіталізація до пульмонологічного відділення
E. Госпіталізація до реанімаційного відділення
7. У чоловіка 36 років спостерігаються сухий кашель, виділення слизового харкотиння, підвищення температури тіла до 37,60С, пітливість, загальна слабкість. Хворіє впродовж 3 років, палить 6 років. Над легенями виявляється ясний легеневий перкуторний звук, при аускультації – розсіяні сухі хрипи. В загальному аналізі крові: гемоглобін 148 г/л, еритроцити 4,6×1012/л, лейкоцити 9,2×109/л. При рентгенологічному дослідженні органів грудної клітки – посилення легеневого малюнка з обох сторін. Який метод додаткового обстеження необхідно провести хворому з метою оцінки функціонального стану органів дихання?
A. Спірографію
B. Загальний аналіз харкотиння
C. Бронхографію
D. Комп’ютерну томографію легень
E. Мікробіологічний аналіз харкотиння
8. Хвора 62 роки скаржиться на задишку, кашель, біль у ділянці серця. Об’єктивно: дифузний ціаноз, набухання шийних вен, частота дихальних рухів 26 за 1 хвилину, пульс 100 за 1 хвилину. При аускультації серця виявляється послаблення тонів, акцент ІІ тону. Над легенями при аускультації виявляється жорстке дихання, розсіяні сухі хрипи. На ЕКГ – «Р-рulmonale». При рентгенологічному дослідженні органів грудної клітки – розширення правого шлуночка, вогнищеві та інфільтративні зміни у легенях відсутні. Найбільш інформативним методом для діагностики даного стану є :
A. Дослідження функції зовнішнього дихання
B. Полікардіографічне дослідження
C. Вимірювання венозного тиску
D. Катетеризація легеневої артерії
E. Комп’ютерна томографія ОГК
9. Дівчина 19 років скаржиться на кашель з “іржавим” харкотинням, біль у м’язах, суглобах, виражену загальну слабкість, задишку при навантаженні. Захворіла гостро, два дні тому, після переохолодження. Об’єктивно: температура тіла 38,90С, пульс 110 за 1 хвилину, артеріальний тиск 100/70 мм рт. ст. Гіперемія обличчя. При аускультації серця виявляли ритмічні, чисті тони. Над легенями перкуторно визначали тупий звук нижче від кута лівої лопатки, при аускультації у цій області – бронхіальне дихання. В загальному аналізі крові: лейкоцити 16,8×109/л, ШОЕ 41 мм/год. При рентгенологічному дослідженні легень: гомогенне інтенсивне затемнення нижньої частки лівої легені. Який попередній діагноз можна встановити цій хворій?
A. Гострий бронхіт
B. Не госпітальна пневмонія
C. Туберкульоз легень
D. Тромбоемболія легеневої артерії
E. Ексудативний плеврит
10. Хвора 30 років звернулась до пульмонолога зі скаргами на кашель з харкотинням гнійного характеру до 300 мл за добу, кровохаркання, задишку при фізичному навантаженні, загальну слабість, підвищену пітливість. При рентгенологічному дослідженні органів грудної клітки – деформація та посилення легеневого малюнку, тонкостінні мішкоподібні утворення. Який попередній діагноз можна встановити цій хворій?
A. Бронхоектатична хвороба
B. Хронічний бронхіт
C. Пневмонія
D. Гангрена легені
E. Сухий плеврит
Основні симптоми пульмонологічної патології та методи обстеження в пульмонології
Тести кінцевого рівня знань
3-й варіант
1. Дівчина 19 років скаржиться на кашель з “іржавим” харкотинням, біль у м’язах, суглобах, виражену загальну слабкість, задишку при навантаженні. Захворіла гостро, два дні тому, після переохолодження. Об’єктивно: температура тіла 38,90С, пульс 110 за 1 хвилину, артеріальний тиск 100/70 мм рт. ст. Гіперемія обличчя. При аускультації серця виявляли ритмічні, чисті тони. Над легенями перкуторно визначали тупий звук нижче від кута лівої лопатки, при аускультації у цій області – бронхіальне дихання. В загальному аналізі крові: лейкоцити 16,8×109/л, ШОЕ 41 мм/год. При рентгенологічному дослідженні легень: гомогенне інтенсивне затемнення нижньої частки лівої легені. Який попередній діагноз можна встановити цій хворій?
A. Гострий бронхіт
B. Не госпітальна пневмонія
C. Туберкульоз легень
D. Тромбоемболія легеневої артерії
E. Ексудативний плеврит
2. Хвора 30 років звернулась до пульмонолога зі скаргами на кашель з харкотинням гнійного характеру до 300 мл за добу, кровохаркання, задишку при фізичному навантаженні, загальну слабість, підвищену пітливість. При рентгенологічному дослідженні органів грудної клітки – деформація та посилення легеневого малюнку, тонкостінні мішкоподібні утворення. Який попередній діагноз можна встановити цій хворій?
A. Бронхоектатична хвороба
B. Хронічний бронхіт
C. Пневмонія
D. Гангрена легені
E. Сухий плеврит
3. Хворий 68 років скаржиться на задишку при фізичному навантаженні, кашель з виділенням слизового харкотиння. Скарги турбують біля 15 років. Об’єктивно: допоміжна мускулатура приймає участь в акті дихання, набухання шийних вен на вдиху. Над легенями перкуторно визначається коробчастий тон, при аускультації – дихання везикулярне, послаблене. При рентгенологічному дослідженні органів грудної клітки – сплощення діафрагми, збіднення легеневого малюнка. Виявлені зміни при рентгенологічному дослідженні свідчать про наявність:
A. Пневмосклерозу
B. Фіброзуючого альвеоліту
C. Хронічного обструктивного захворювання легень
D. Двобічного пневмотораксу
E. Емфіземи легень
4. Сімейний лікар оглянув хворого 72 років, який скаржиться на виражену задишку, біль в грудній клітці, сильний кашель з виділенням харкотиння, відсутність сечовипускання впродовж останньої доби. Об’єктивно: свідомість збережена, температура тіла 39,50-400С, пульс 120 за 1 хвилину, артеріальний тиск 80/60 мм. рт. ст., частота дихальних рухів 36 за 1 хвилину. При аускультації серця виявлені глухі тони. Над нижньою часткою правої легені перкуторно визначається притуплений звук, при аускультації – бронхіальне дихання, вологі дрібнопухирцеві хрипи у великій кількості. Яка тактика сімейного лікаря щодо подальшого лікування хворого?
A. Госпіталізація до терапевтичного відділення
B. Амбулаторне лікування
C. Лікування в умовах денного стаціонару поліклініки
D. Госпіталізація до пульмонологічного відділення
E. Госпіталізація до реанімаційного відділення
5. У чоловіка 36 років спостерігаються сухий кашель, виділення слизового харкотиння, підвищення температури тіла до 37,60С, пітливість, загальна слабкість. Хворіє впродовж 3 років, палить 6 років. Над легенями виявляється ясний легеневий перкуторний звук, при аускультації – розсіяні сухі хрипи. В загальному аналізі крові: гемоглобін 148 г/л, еритроцити 4,6×1012/л, лейкоцити 9,2×109/л. При рентгенологічному дослідженні органів грудної клітки – посилення легеневого малюнка з обох сторін. Який метод додаткового обстеження необхідно провести хворому з метою оцінки функціонального стану органів дихання?
A. Спірографію
B. Загальний аналіз харкотиння
C. Бронхографію
D. Комп’ютерну томографію легень
E. Мікробіологічний аналіз харкотиння
6. Хвора 62 роки скаржиться на задишку, кашель, біль у ділянці серця. Об’єктивно: дифузний ціаноз, набухання шийних вен, частота дихальних рухів 26 за 1 хвилину, пульс 100 за 1 хвилину. При аускультації серця виявляється послаблення тонів, акцент ІІ тону. Над легенями при аускультації виявляється жорстке дихання, розсіяні сухі хрипи. На ЕКГ – «Р-рulmonale». При рентгенологічному дослідженні органів грудної клітки – розширення правого шлуночка, вогнищеві та інфільтративні зміни у легенях відсутні. Найбільш інформативним методом для діагностики даного стану є :
A. Дослідження функції зовнішнього дихання
B. Полікардіографічне дослідження
C. Вимірювання венозного тиску
D. Катетеризація легеневої артерії
E. Комп’ютерна томографія ОГК
7. Хвора 48 років скаржиться на стійкий кашель з виділенням слизово-гнійного харкотиння (повним ротом), який турбує переважно зранку, експіраторну задишку, кволість. З анамнезу відомо: в дитинства часто хворіла на пневмонії. Об’єктивно: пальці у вигляді “барабанних паличок”, частота дихальних рухів 20 за 1 хвилину. Над нижньою часткою лівої легені визначається вогнище коробкового звуку, при аускультації – вологі дрібно- та середньопухирцеві хрипи. Проба Манту негативна. Яке з наведених досліджень має найбільшу діагностичну цінність для верифікації діагнозу?
A. Бронхографія
B. Бронхоскопія
C. Рентгенологічне дослідження органів грудної клітки
D. Дослідження функції зовнішнього дихання
E. Торакоскопія з біопсією легень
8. Забійник вугільної шахти, 48 років, знаходиться на диспансерному обліку в профпатологічному центрі з приводу антракозу ІІ ст., легеневої недостатності ІІ ст. При дослідженні функції зовнішнього дихання: частота дихальних рухів 18 за 1 хвилину, дихальний об'єм 620 мл, життєва ємність легень 72% від належного, об'єм форсованого дихання за першу секунду 48% від належного, індекс Тиффно 44%. Визначте характер вентиляційних порушень?
A. Норма
B. Рестриктивний
C. Обструктивний
D. Дифузійний
E. Обструктивно-рестриктивний (змішаний)
9. Хвора 43 років з приводу ревматоїдного артриту постійно приймала нестероїдні протизапальні препарати, потім - глюкокортикостероїди. Поступово з'явились задишка під час фізичного навантаження, швидка втомлюваність, непродуктивний кашель. При аускультації легень – сухі "целофанові" хрипи в нижніх відділах обох легень. Патологічні зміни при фізикальному обстеженні інших органів і систем не виявлені. При рентгенологічному дослідженні має місце посилення легеневого малюнку за рахунок інтерстиціального компоненту, корені легень широкі, щільні. При дослідженні функції зовнішнього дихання: життєва ємність легень 68% від належної, індекс Тиффно 88%. Яка найбільш імовірна причина прогресування задишки у хворої?
A. Бронхоектатична хвороба
B. Сухий плеврит
C. Пневмонія
D. Інтерстиціальний фіброз легень
E. Хронічний бронхіт
10. Хворий 45 років захворів гостро, після переохолодження. При кашлі виділяється мокротиння з неприємним запахом. Об’єктивно: температура тіла 38,70С. При аускультації легень - різнокаліберні вологі хрипи над правою легенею, ділянка амфоричного дихання. В загальному аналізі крові: лейкоцити 16,0×109/л (паличкоядерні нейтрофіли – 12%), ШОЕ 52 мм/год. При рентгенологічному дослідженні органів грудної клітки: в нижній частці правої легені визначається фокус затемнення 3 см у діаметрі малої інтенсивності з нечіткими рівними контурами і просвітленням в центрі. Який попередній діагноз можна встановити цьому хворому?
A. Периферичний рак легень
B. Інфільтративний туберкульоз
C. Абсцедуюча пневмонія
D. Ехінококова кіста
E. Кавернозний туберкульоз
Еталони відповідей на задачі за темою:
«Основні симптоми пульмонологічної патології та методи обстеження в пульмонології»
|
№ тесту |
1 |
2 |
3 |
|
1. |
A |
A |
B |
|
2. |
D |
E |
A |
|
3. |
B |
D |
E |
|
4. |
A |
C |
E |
|
5. |
D |
E |
A |
|
6. |
C |
E |
D |
|
7. |
E |
A |
A |
|
8. |
E |
D |
E |
|
9. |
A |
B |
D |
|
10. |
E |
A |
C |
Хронічні обструктивні захворювання легень
Тести початкового рівня знань
1-й варіант
1. Основним симптомом при хронічному обструктивному захворюванні легень є:
A. Біль в грудній клітці при диханні
B. Підвищення температури тіла
C. Кровохаркання
D. Сухий кашель
E. Прогресуюча задишка
2. Яке лікування призначають хворим з хронічним обструктивним захворюванням легень І стадії:
A. Глюкокортикостероїди
B. Бронхолітики пролонгованої дії
C. Бронхолітики короткої дії
D. Оксигенотерапію
E. Хірургічне лікування
3. У хворого проба Тіффно склала 85%. Це свідчить про:
А. Нормальний показник
В. Порушення бронхіальної прохідності
С. Зниження життєвої ємкості легень
D. Зниження резервного обсягу легень видиху
Е. Зниження резервного обсягу вдиху
4. Однією з причин хронічного легеневого серця є:
A. Ексудативний плеврит
B. Гострий абсцес легені
C. Хронічне обструктивне захворювання легень
D. Осумкований плеврит
E. Негоспітальна пневмонія
5. Яка клінічна ознака дозволяє диференціювати хронічне обструктивне захворювання легень від бронхіальної астми?
A. Подовження фази видиху
B. Наявність емфіземи легень
C. Наявність свистячих хрипів при форсованому вдиху
D. Наявність сухих хрипів при аускультації легень
E. Відсутність нападів ядухи
6. Фізикальною ознакою при обстеженні хворих з хронічним обструктивним захворюванням легень є:
A. Акроціаноз
B. Збільшення розміру серцевої тупості
C. Подовжений вдих
D. Блідість шкірних покривів
E. Свистячі хрипи при аускультації легень
7. Ускладненням хронічного обструктивного захворювання легень може бути:
A. Лівошлуночкова серцева недостатність
B. Бронхоектатична хвороба
C. Правошлуночкова серцева недостатність
D. Вогнищевий пневмосклероз
8. Лікування хворого з ХОЗЛ ІІ стадії повинно включати:
A. Бронхолітик пролонгованої дії
B. Інгаляційний глюкокортикостероїд
C. Ксантини
D. Системний глюкокортикостероїд
9. Основним методом постановки діагнозу хронічного обструктивного захворювання легень є:
A. Рентгенографія органів грудної клітки
B. Аналіз харкотиння
C. Бронхографія
D. Дослідження функції зовнішнього дихання
E. Комп’ютерна томографія органів грудної клітки
10. Яка група препаратів додається до планової терапії хворих з хронічним обструктивним захворюванням легень ІІІ стадії?
A. Бронхолітики короткої дії
B. Бронхолітики пролонгованої дії
C. Інгаляційні глюкокортикостероїди
D. Протизапальні нестероїдні препарати
E. Антибіотики
Хронічні обструктивні захворювання легень
Тести початкового рівня знань
2-й варіант
1. Основним методом постановки діагнозу хронічного обструктивного захворювання легень є:
A. Рентгенографія органів грудної клітки
B. Аналіз харкотиння
C. Бронхографія
D. Дослідження функції зовнішнього дихання
E. Комп’ютерна томографія органів грудної клітки
2. Яка група препаратів додається до планової терапії хворих з хронічним обструктивним захворюванням легень ІІІ стадії?
A. Бронхолітики короткої дії
B. Бронхолітики пролонгованої дії
C. Інгаляційні глюкокортикостероїди
D. Протизапальні нестероїдні препарати
E. Антибіотики
3. Яка клінічна ознака дозволяє диференціювати хронічне обструктивне захворювання легень від бронхіальної астми?
A. Подовження фази видиху
B. Наявність емфіземи легень
C. Наявність свистячих хрипів при форсованому вдиху
D. Наявність сухих хрипів при аускультації легень
E. Відсутність нападів ядухи
4. Фізикальною ознакою при обстеженні хворих з хронічним обструктивним захворюванням легень є:
A. Акроціаноз
B. Збільшення розміру серцевої тупості
C. Подовжений вдих
D. Блідість шкірних покривів
E. Свистячі хрипи при аускультації легень
5. Ускладненням хронічного обструктивного захворювання легень може бути:
A. Лівошлуночкова серцева недостатність
B. Бронхоектатична хвороба
C. Правошлуночкова серцева недостатність
D. Вогнищевий пневмосклероз
6. Лікування хворого з ХОЗЛ ІІ стадії повинно включати:
A. Бронхолітик пролонгованої дії
B. Інгаляційний глюкокортикостероїд
C. Ксантини
D. Системний глюкокортикостероїд
7. Основним симптомом при хронічному обструктивному захворюванні легень є:
A. Біль в грудній клітці при диханні
B. Підвищення температури тіла
C. Кровохаркання
D. Сухий кашель
E. Прогресуюча задишка
8. Яке лікування призначають хворим з хронічним обструктивним захворюванням легень І стадії:
A. Глюкокортикостероїди
B. Бронхолітики пролонгованої дії
C. Бронхолітики короткої дії
D. Оксигенотерапію
E. Хірургічне лікування
9. У хворого проба Тіффно склала 85%. Це свідчить про:
А. Нормальний показник
В. Порушення бронхіальної прохідності
С. Зниження життєвої ємкості легень
D. Зниження резервного обсягу легень видиху
Е. Зниження резервного обсягу вдиху
10. Однією з причин хронічного легеневого серця є:
A. Ексудативний плеврит
B. Гострий абсцес легені
C. Хронічне обструктивне захворювання легень
D. Осумкований плеврит
E. Негоспітальна пневмонія
Хронічні обструктивні захворювання легень
Тести початкового рівня знань
3-й варіант
1. У хворого проба Тіффно склала 85%. Це свідчить про:
А. Нормальний показник
В. Порушення бронхіальної прохідності
С. Зниження життєвої ємкості легень
D. Зниження резервного обсягу легень видиху
Е. Зниження резервного обсягу вдиху
2. Однією з причин хронічного легеневого серця є:
A. Ексудативний плеврит
B. Гострий абсцес легені
C. Хронічне обструктивне захворювання легень
D. Осумкований плеврит
E. Негоспітальна пневмонія
3. Ускладненням хронічного обструктивного захворювання легень може бути:
A. Лівошлуночкова серцева недостатність
B. Бронхоектатична хвороба
C. Правошлуночкова серцева недостатність
D. Вогнищевий пневмосклероз
4. Лікування хворого з ХОЗЛ ІІ стадії повинно включати:
A. Бронхолітик пролонгованої дії
B. Інгаляційний глюкокортикостероїд
C. Ксантини
D. Системний глюкокортикостероїд
5. Основним симптомом при хронічному обструктивному захворюванні легень є:
A. Біль в грудній клітці при диханні
B. Підвищення температури тіла
C. Кровохаркання
D. Сухий кашель
E. Прогресуюча задишка
6. Яке лікування призначають хворим з хронічним обструктивним захворюванням легень І стадії:
A. Глюкокортикостероїди
B. Бронхолітики пролонгованої дії
C. Бронхолітики короткої дії
D. Оксигенотерапію
E. Хірургічне лікування
7. Основним методом постановки діагнозу хронічного обструктивного захворювання легень є:
A. Рентгенографія органів грудної клітки
B. Аналіз харкотиння
C. Бронхографія
D. Дослідження функції зовнішнього дихання
E. Комп’ютерна томографія органів грудної клітки
8. Яка група препаратів додається до планової терапії хворих з хронічним обструктивним захворюванням легень ІІІ стадії?
A. Бронхолітики короткої дії
B. Бронхолітики пролонгованої дії
C. Інгаляційні глюкокортикостероїди
D. Протизапальні нестероїдні препарати
E. Антибіотики
9. Яка клінічна ознака дозволяє диференціювати хронічне обструктивне захворювання легень від бронхіальної астми?
A. Подовження фази видиху
B. Наявність емфіземи легень
C. Наявність свистячих хрипів при форсованому вдиху
D. Наявність сухих хрипів при аускультації легень
E. Відсутність нападів ядухи
10. Фізикальною ознакою при обстеженні хворих з хронічним обструктивним захворюванням легень є:
A. Акроціаноз
B. Збільшення розміру серцевої тупості
C. Подовжений вдих
D. Блідість шкірних покривів
E. Свистячі хрипи при аускультації легень
Еталони відповідей на тести початкового рівня за темою:
«Хронічні обструктивні захворювання легень»
|
№ тесту |
1 |
2 |
3 |
|
1. |
E |
D |
A |
|
2. |
C |
C |
C |
|
3. |
A |
E |
C |
|
4. |
C |
E |
A |
|
5. |
E |
C |
E |
|
6. |
E |
A |
C |
|
7. |
C |
E |
D |
|
8. |
A |
C |
C |
|
9. |
D |
A |
E |
|
10. |
C |
C |
E |
Хронічні обструктивні захворювання легень
Тести кінцевого рівня знань
1-й варіант
1. У чоловіка 36 років спостерігаються задишка при фізичному навантаженні, постійний малопродуктивний кашель з виділенням невеликої кількості слизового харкотиння. Відмічає періодичне підвищення температури тіла до 37,20С-37,60С, в такі періоди кількість харкотиння збільшується, воно набуває слизово-гнійного характеру. Палить з 16 років. Над легенями перкуторно виявляється ясний легеневий перкуторний звук, при аускультації – розсіяні сухі хрипи. В загальному аналізі крові: гемоглобін 154 г/л, еритроцити 4,8×1012/л, лейкоцити 9,6×109/л. Яке захворювання можна запідозрити на підставі цих даних?
A. Пневмонію
B. Сухий плеврит
C. Гострий бронхіт
D. Хронічне обструктивне захворювання легень
E. Бронхоектатичну хворобу
2. Хворий 42 років госпіталізований до клініки з діагнозом: хронічне обструктивне захворювання легень. При обстеженні (бронхографії) були виявлені бронхоектази, локалізовані межами окремого сегменту. Яка подальша тактика лікування?
A. Антибактеріальна терапія
B. Консервативне лікування
C. Диспансерне спостереження
D. Дихальна гімнастика
E. Хірургічне лікування
3. Хворий 57 років впродовж 15 років страждає на хронічне обструктивне захворювання легень. Палить більше 30 років. Останнім часом самопочуття хворого істотно погіршилось: підсилилась задишка, з’явилися набряки гомілок. На ЕКГ: електрична вісь серця відхилена праворуч, блокада правої ніжки пучка Гісу, високий та гострокінцевий зубець Т в ІІ та ІІІ відведеннях. При рентгенологічному дослідженні виявляли розширення конусу легеневої артерії. Яке ускладнення розвинулося у пацієнта?
A. Легеневе серце
B. Емфізема легень
C. Пневмоторакс
D. Бронхоектази
E. Дифузний пневмосклероз
4. Хворий 60 років скаржиться на задишку. Впродовж багатьох років хворіє на хронічне обструктивне захворювання легень. Об’єктивно: виражений дифузний ціаноз, ожиріння (індекс маси тіла 38,4 кг/м2), артеріальний тиск 180/110 мм рт. ст. Над легенями аускультативно визначаються розсіяні сухі хрипи. При пальпації органів черевної порожнини виявлене збільшення печінки та селезінки. В загальному аналізі крові: гемоглобін 170 г/л, еритроцити 6,2×1012/л, лейкоцити 7,6×109/л, тромбоцити 220×109/л, ШОЕ 2 мм/год. з чим можна пов'язати виявлені зміни у крові у цього хворого?
А. З синдромом Піквіка
В. З приєднанням еритремії
С. з приєднання хронічного мієлолейкозу
D. з симптоматичним еритроцитозом
Е. З гіпертонічною хворобою
5. Хворий 80 років близько 5-ти років страждає на хронічне обструктивне захворювання легень. Впродовж 40 років регулярно приймає антигіпертензивні препарати з приводу супутньої артеріальної гіпертензії. Впродовж останнього тижня у пацієнта істотно підсилилась задишка та кашель. Об’єктивно: артеріальний тиск 180/100 мм рт. ст. При аускультації серця виявляли приглушені тони, акцент ІІ тону над легеневою артерією. Над легенями аускультативно визначали жорстке дихання з подовженим видихом, сухі розсіяні хрипи над поверхнею обох легень. Який з наведених антигіпертензивних препаратів не слід призначати хворому?
A. Амлодипін
B. Лізиноприл
C. Лозартан
D. Індапамід
E. Атенолол
6. Хворий 60 років страждає на хронічне обструктивне захворювання легень. Останні 5 років кашель турбує постійно. Під час загострення характер харкотиння гнійний, до 300 мл на добу, часто з домішками крові. Об‘єктивно: пальці у вигляді барабанних паличок. Над легенями перкуторно визначали укорочення тону в нижньобокових відділах грудної клітки, аускультативно там же вислуховували дрібно- і середньопухирчасті вологі хрипи. Яке ускладнення можна запідозрити у хворого?
А. загострення хронічного обструктивного захворювання легень
В. Бронхоектатичну хворобу
С. Дифузний пневмосклероз
D. Хронічний абсцес легень
Е. Емфізему легень
7. Хвора, 21 рік, працює аптекарем. Через два місяці після початку роботи стала відмічати дертя в горлі, надсадний сухий кашель, а пізніше почали розвиватися напади ядухи, у вихідні дні симптоми суттєво зменшуються. На момент огляду у хворої напад ядухи, який був усунений інгаляцією сальбутамолу. Об’єктивно: частота дихання 12 за 1 хвилину, пульс 100 за 1 хвилину. Над легенями аускультативно визначається послаблене дихання, подовжений видих, розсіяні сухі свистячі хрипи. Який попередній діагноз можна встановити цій хворій?
A. Бронхіальна астма
B. Пневмонія
C. Медикаментозна хвороба
D. Спонтанний пневмоторакс
E. Хронічне обструктивне захворювання легень
8. Хвора 25 років відчула себе погано в приміщенні аптеки. Стоїть, спираючись на підвіконня з фіксованим плечовим поясом. Об’єктивно: обличчя одутле, вдих короткий, видих подовжений, частота дихальних рухів 12 за 1 хвилину, пульс 100 за 1 хвилину, артеріальний тиск 100/70 мм рт. ст. При аускультації серця акцент ІІ тону над легеневою артерією. Над легенями перкуторно визначається коробковий відтінок перкуторного звуку, аускультативно – жорстке дихання, сухі, свистячі хрипи, більше на видиху. Який попередній діагноз можна встановити цій хворій?
A. Хронічне обструктивне захворювання легень
B. Бронхіальну астму
C. Гострий ларингоспазм
D. Гострий ларинготрахеїт
E. Тромбоемболію легеневої артерії
9. Хворий 58 років поступив у лікарню із скаргами на постійну задишку, кашель з виділенням харкотиння в великій кількості, збільшення живота. Хворіє впродовж 20 років, спостерігається з приводу ХОЗЛ, палить. Об’єктивно: дифузний ціаноз обличчя, набряклі вени шиї, пульс 110 за 1 хвилину. При перкусії серце збільшене в розмірах праворуч, при аускультації – тони ослаблені. Над легенями перкуторно визначається коробковий звук, при аускультації – дихання ослаблене, сухі хрипи над поверхнею обох легень. Нижній край печінки пальпується на 4-5 см нижче краю правої реберної дуги, визначається вільна рідина у черевній порожнині. Периферичні набряки. Яке ускладнення слід запідозрити у цього хворого?
A. Хронічна серцева недостатність
B. Хронічне легеневе серце
C. Нефротичний синдром
D. Цироз печінки
E. Хронічний мієлолейкоз
10. Чоловік 60 років скаржиться на задишку з утрудненим видихом, що посилюється під час фізичного навантаження, кашель з невеликою кількістю слизово-гнійного мокротиння, здебільшого зранку. Об’єктивно: температура тіла 36,80С, частота дихальних рухів 22 за 1 хвилину, пульс 84 за 1 хвилину, артеріальний тиск 110/70 мм рт. ст. Над легенями аускультативно визначається жорстке дихання, розсіяні свистячі хрипи. При дослідженні функції зовнішнього дихання: ОФВ 62% від належного рівня; фармакологічна проба з бронхолітиком – приріст 5%. Який механізм розвитку бронхіальної обструкції найбільш ймовірний у хворого?
А. Мукостаз
В. Дифузно-склеротичні зміни
С. Запальний набряк
D. Минущий бронхоспазм
Хронічні обструктивні захворювання легень
Тести кінцевого рівня знань
2-й варіант
1. Хворий 58 років поступив у лікарню із скаргами на постійну задишку, кашель з виділенням харкотиння в великій кількості, збільшення живота. Хворіє впродовж 20 років, спостерігається з приводу ХОЗЛ, палить. Об’єктивно: дифузний ціаноз обличчя, набряклі вени шиї, пульс 110 за 1 хвилину. При перкусії серце збільшене в розмірах праворуч, при аускультації – тони ослаблені. Над легенями перкуторно визначається коробковий звук, при аускультації – дихання ослаблене, сухі хрипи над поверхнею обох легень. Нижній край печінки пальпується на 4-5 см нижче краю правої реберної дуги, визначається вільна рідина у черевній порожнині. Периферичні набряки. Яке ускладнення слід запідозрити у цього хворого?
A. Хронічна серцева недостатність
B. Хронічне легеневе серце
C. Нефротичний синдром
D. Цироз печінки
E. Хронічний мієлолейкоз
2. Чоловік 60 років скаржиться на задишку з утрудненим видихом, що посилюється під час фізичного навантаження, кашель з невеликою кількістю слизово-гнійного мокротиння, здебільшого зранку. Об’єктивно: температура тіла 36,80С, частота дихальних рухів 22 за 1 хвилину, пульс 84 за 1 хвилину, артеріальний тиск 110/70 мм рт. ст. Над легенями аускультативно визначається жорстке дихання, розсіяні свистячі хрипи. При дослідженні функції зовнішнього дихання: ОФВ 62% від належного рівня; фармакологічна проба з бронхолітиком – приріст 5%. Який механізм розвитку бронхіальної обструкції найбільш ймовірний у хворого?
А. Мукостаз
В. Дифузно-склеротичні зміни
С. Запальний набряк
D. Минущий бронхоспазм
3. Хворий 80 років близько 5-ти років страждає на хронічне обструктивне захворювання легень. Впродовж 40 років регулярно приймає антигіпертензивні препарати з приводу супутньої артеріальної гіпертензії. Впродовж останнього тижня у пацієнта істотно підсилилась задишка та кашель. Об’єктивно: артеріальний тиск 180/100 мм рт. ст. При аускультації серця виявляли приглушені тони, акцент ІІ тону над легеневою артерією. Над легенями аускультативно визначали жорстке дихання з подовженим видихом, сухі розсіяні хрипи над поверхнею обох легень. Який з наведених антигіпертензивних препаратів не слід призначати хворому?
A. Амлодипін
B. Лізиноприл
C. Лозартан
D. Індапамід
E. Атенолол
4. Хворий 60 років страждає на хронічне обструктивне захворювання легень. Останні 5 років кашель турбує постійно. Під час загострення характер харкотиння гнійний, до 300 мл на добу, часто з домішками крові. Об‘єктивно: пальці у вигляді барабанних паличок. Над легенями перкуторно визначали укорочення тону в нижньобокових відділах грудної клітки, аускультативно там же вислуховували дрібно- і середньопухирчасті вологі хрипи. Яке ускладнення можна запідозрити у хворого?
А. загострення хронічного обструктивного захворювання легень
В. Бронхоектатичну хворобу
С. Дифузний пневмосклероз
D. Хронічний абсцес легень
Е. Емфізему легень
5. Хвора, 21 рік, працює аптекарем. Через два місяці після початку роботи стала відмічати дертя в горлі, надсадний сухий кашель, а пізніше почали розвиватися напади ядухи, у вихідні дні симптоми суттєво зменшуються. На момент огляду у хворої напад ядухи, який був усунений інгаляцією сальбутамолу. Об’єктивно: частота дихання 12 за 1 хвилину, пульс 100 за 1 хвилину. Над легенями аускультативно визначається послаблене дихання, подовжений видих, розсіяні сухі свистячі хрипи. Який попередній діагноз можна встановити цій хворій?
A. Бронхіальна астма
B. Пневмонія
C. Медикаментозна хвороба
D. Спонтанний пневмоторакс
E. Хронічне обструктивне захворювання легень
6. Хвора 25 років відчула себе погано в приміщенні аптеки. Стоїть, спираючись на підвіконня з фіксованим плечовим поясом. Об’єктивно: обличчя одутле, вдих короткий, видих подовжений, частота дихальних рухів 12 за 1 хвилину, пульс 100 за 1 хвилину, артеріальний тиск 100/70 мм рт. ст. При аускультації серця акцент ІІ тону над легеневою артерією. Над легенями перкуторно визначається коробковий відтінок перкуторного звуку, аускультативно – жорстке дихання, сухі, свистячі хрипи, більше на видиху. Який попередній діагноз можна встановити цій хворій?
A. Хронічне обструктивне захворювання легень
B. Бронхіальну астму
C. Гострий ларингоспазм
D. Гострий ларинготрахеїт
E. Тромбоемболію легеневої артерії
7. У чоловіка 36 років спостерігаються задишка при фізичному навантаженні, постійний малопродуктивний кашель з виділенням невеликої кількості слизового харкотиння. Відмічає періодичне підвищення температури тіла до 37,20С-37,60С, в такі періоди кількість харкотиння збільшується, воно набуває слизово-гнійного характеру. Палить з 16 років. Над легенями перкуторно виявляється ясний легеневий перкуторний звук, при аускультації – розсіяні сухі хрипи. В загальному аналізі крові: гемоглобін 154 г/л, еритроцити 4,8×1012/л, лейкоцити 9,6×109/л. Яке захворювання можна запідозрити на підставі цих даних?
A. Пневмонію
B. Сухий плеврит
C. Гострий бронхіт
D. Хронічне обструктивне захворювання легень
E. Бронхоектатичну хворобу
8. Хворий 42 років госпіталізований до клініки з діагнозом: хронічне обструктивне захворювання легень. При обстеженні (бронхографії) були виявлені бронхоектази, локалізовані межами окремого сегменту. Яка подальша тактика лікування?
A. Антибактеріальна терапія
B. Консервативне лікування
C. Диспансерне спостереження
D. Дихальна гімнастика
E. Хірургічне лікування
9. Хворий 57 років впродовж 15 років страждає на хронічне обструктивне захворювання легень. Палить більше 30 років. Останнім часом самопочуття хворого істотно погіршилось: підсилилась задишка, з’явилися набряки гомілок. На ЕКГ: електрична вісь серця відхилена праворуч, блокада правої ніжки пучка Гісу, високий та гострокінцевий зубець Т в ІІ та ІІІ відведеннях. При рентгенологічному дослідженні виявляли розширення конусу легеневої артерії. Яке ускладнення розвинулося у пацієнта?
A. Легеневе серце
B. Емфізема легень
C. Пневмоторакс
D. Бронхоектази
E. Дифузний пневмосклероз
10. Хворий 60 років скаржиться на задишку. Впродовж багатьох років хворіє на хронічне обструктивне захворювання легень. Об’єктивно: виражений дифузний ціаноз, ожиріння (індекс маси тіла 38,4 кг/м2), артеріальний тиск 180/110 мм рт. ст. Над легенями аускультативно визначаються розсіяні сухі хрипи. При пальпації органів черевної порожнини виявлене збільшення печінки та селезінки. В загальному аналізі крові: гемоглобін 170 г/л, еритроцити 6,2×1012/л, лейкоцити 7,6×109/л, тромбоцити 220×109/л, ШОЕ 2 мм/год. з чим можна пов'язати виявлені зміни у крові у цього хворого?
А. З синдромом Піквіка
В. З приєднанням еритремії
С. з приєднання хронічного мієлолейкозу
D. з симптоматичним еритроцитозом
Е. З гіпертонічною хворобою
Хронічні обструктивні захворювання легень
Тести кінцевого рівня знань
3-й варіант
1. Хворий 57 років впродовж 15 років страждає на хронічне обструктивне захворювання легень. Палить більше 30 років. Останнім часом самопочуття хворого істотно погіршилось: підсилилась задишка, з’явилися набряки гомілок. На ЕКГ: електрична вісь серця відхилена праворуч, блокада правої ніжки пучка Гісу, високий та гострокінцевий зубець Т в ІІ та ІІІ відведеннях. При рентгенологічному дослідженні виявляли розширення конусу легеневої артерії. Яке ускладнення розвинулося у пацієнта?
A. Легеневе серце
B. Емфізема легень
C. Пневмоторакс
D. Бронхоектази
E. Дифузний пневмосклероз
2. Хворий 60 років скаржиться на задишку. Впродовж багатьох років хворіє на хронічне обструктивне захворювання легень. Об’єктивно: виражений дифузний ціаноз, ожиріння (індекс маси тіла 38,4 кг/м2), артеріальний тиск 180/110 мм рт. ст. Над легенями аускультативно визначаються розсіяні сухі хрипи. При пальпації органів черевної порожнини виявлене збільшення печінки та селезінки. В загальному аналізі крові: гемоглобін 170 г/л, еритроцити 6,2×1012/л, лейкоцити 7,6×109/л, тромбоцити 220×109/л, ШОЕ 2 мм/год. з чим можна пов'язати виявлені зміни у крові у цього хворого?
А. З синдромом Піквіка
В. З приєднанням еритремії
С. з приєднання хронічного мієлолейкозу
D. з симптоматичним еритроцитозом
Е. З гіпертонічною хворобою
3. Хвора, 21 рік, працює аптекарем. Через два місяці після початку роботи стала відмічати дертя в горлі, надсадний сухий кашель, а пізніше почали розвиватися напади ядухи, у вихідні дні симптоми суттєво зменшуються. На момент огляду у хворої напад ядухи, який був усунений інгаляцією сальбутамолу. Об’єктивно: частота дихання 12 за 1 хвилину, пульс 100 за 1 хвилину. Над легенями аускультативно визначається послаблене дихання, подовжений видих, розсіяні сухі свистячі хрипи. Який попередній діагноз можна встановити цій хворій?
A. Бронхіальна астма
B. Пневмонія
C. Медикаментозна хвороба
D. Спонтанний пневмоторакс
E. Хронічне обструктивне захворювання легень
4. Хвора 25 років відчула себе погано в приміщенні аптеки. Стоїть, спираючись на підвіконня з фіксованим плечовим поясом. Об’єктивно: обличчя одутле, вдих короткий, видих подовжений, частота дихальних рухів 12 за 1 хвилину, пульс 100 за 1 хвилину, артеріальний тиск 100/70 мм рт. ст. При аускультації серця акцент ІІ тону над легеневою артерією. Над легенями перкуторно визначається коробковий відтінок перкуторного звуку, аускультативно – жорстке дихання, сухі, свистячі хрипи, більше на видиху. Який попередній діагноз можна встановити цій хворій?
A. Хронічне обструктивне захворювання легень
B. Бронхіальну астму
C. Гострий ларингоспазм
D. Гострий ларинготрахеїт
E. Тромбоемболію легеневої артерії
5. У чоловіка 36 років спостерігаються задишка при фізичному навантаженні, постійний малопродуктивний кашель з виділенням невеликої кількості слизового харкотиння. Відмічає періодичне підвищення температури тіла до 37,20С-37,60С, в такі періоди кількість харкотиння збільшується, воно набуває слизово-гнійного характеру. Палить з 16 років. Над легенями перкуторно виявляється ясний легеневий перкуторний звук, при аускультації – розсіяні сухі хрипи. В загальному аналізі крові: гемоглобін 154 г/л, еритроцити 4,8×1012/л, лейкоцити 9,6×109/л. Яке захворювання можна запідозрити на підставі цих даних?
A. Пневмонію
B. Сухий плеврит
C. Гострий бронхіт
D. Хронічне обструктивне захворювання легень
E. Бронхоектатичну хворобу
6. Хворий 42 років госпіталізований до клініки з діагнозом: хронічне обструктивне захворювання легень. При обстеженні (бронхографії) були виявлені бронхоектази, локалізовані межами окремого сегменту. Яка подальша тактика лікування?
A. Антибактеріальна терапія
B. Консервативне лікування
C. Диспансерне спостереження
D. Дихальна гімнастика
E. Хірургічне лікування
7. Хворий 58 років поступив у лікарню із скаргами на постійну задишку, кашель з виділенням харкотиння в великій кількості, збільшення живота. Хворіє впродовж 20 років, спостерігається з приводу ХОЗЛ, палить. Об’єктивно: дифузний ціаноз обличчя, набряклі вени шиї, пульс 110 за 1 хвилину. При перкусії серце збільшене в розмірах праворуч, при аускультації – тони ослаблені. Над легенями перкуторно визначається коробковий звук, при аускультації – дихання ослаблене, сухі хрипи над поверхнею обох легень. Нижній край печінки пальпується на 4-5 см нижче краю правої реберної дуги, визначається вільна рідина у черевній порожнині. Периферичні набряки. Яке ускладнення слід запідозрити у цього хворого?
A. Хронічна серцева недостатність
B. Хронічне легеневе серце
C. Нефротичний синдром
D. Цироз печінки
E. Хронічний мієлолейкоз
8. Чоловік 60 років скаржиться на задишку з утрудненим видихом, що посилюється під час фізичного навантаження, кашель з невеликою кількістю слизово-гнійного мокротиння, здебільшого зранку. Об’єктивно: температура тіла 36,80С, частота дихальних рухів 22 за 1 хвилину, пульс 84 за 1 хвилину, артеріальний тиск 110/70 мм рт. ст. Над легенями аускультативно визначається жорстке дихання, розсіяні свистячі хрипи. При дослідженні функції зовнішнього дихання: ОФВ 62% від належного рівня; фармакологічна проба з бронхолітиком – приріст 5%. Який механізм розвитку бронхіальної обструкції найбільш ймовірний у хворого?
А. Мукостаз
В. Дифузно-склеротичні зміни
С. Запальний набряк
D. Минущий бронхоспазм
9. Хворий 80 років близько 5-ти років страждає на хронічне обструктивне захворювання легень. Впродовж 40 років регулярно приймає антигіпертензивні препарати з приводу супутньої артеріальної гіпертензії. Впродовж останнього тижня у пацієнта істотно підсилилась задишка та кашель. Об’єктивно: артеріальний тиск 180/100 мм рт. ст. При аускультації серця виявляли приглушені тони, акцент ІІ тону над легеневою артерією. Над легенями аускультативно визначали жорстке дихання з подовженим видихом, сухі розсіяні хрипи над поверхнею обох легень. Який з наведених антигіпертензивних препаратів не слід призначати хворому?
A. Амлодипін
B. Лізиноприл
C. Лозартан
D. Індапамід
E. Атенолол
10. Хворий 60 років страждає на хронічне обструктивне захворювання легень. Останні 5 років кашель турбує постійно. Під час загострення характер харкотиння гнійний, до 300 мл на добу, часто з домішками крові. Об‘єктивно: пальці у вигляді барабанних паличок. Над легенями перкуторно визначали укорочення тону в нижньобокових відділах грудної клітки, аускультативно там же вислуховували дрібно- і середньопухирчасті вологі хрипи. Яке ускладнення можна запідозрити у хворого?
А. загострення хронічного обструктивного захворювання легень
В. Бронхоектатичну хворобу
С. Дифузний пневмосклероз
D. Хронічний абсцес легень
Е. Емфізему легень
Еталони відповідей на задачі за темою:
«Хронічні обструктивні захворювання легень»
|
№ тесту |
1 |
2 |
3 |
|
1. |
D |
B |
A |
|
2. |
E |
B |
D |
|
3. |
A |
E |
A |
|
4. |
D |
B |
B |
|
5. |
E |
A |
D |
|
6. |
B |
B |
E |
|
7. |
A |
D |
B |
|
8. |
B |
E |
B |
|
9. |
B |
A |
E |
|
10. |
B |
D |
B |
Бронхіальна астма
Тести початкового рівня знань
1-й варіант
1. Недостатність зовнішнього дихання за обструктивним типом виникає внаслідок:
A. Потрапляння повітря в плевральну порожнину
B. Обмеження рухливості грудної клітки
C. Порушення вентиляції альвеол внаслідок зменшення дихальної поверхні легень
D. Порушення вентиляції альвеол внаслідок порушення розтягнення легень
E. Обмеження прохідності дихальних шляхів
2. При якому захворюванні в харкотинні виявляють еластичні волокна?
A. Бронхіальній астмі
B. Хронічному обструктивному захворюванні легень
C. Бронхоектатичній хворобі
D. Пневмонії
E. Абсцесі легені
3. Для якого захворювання характерні наступні зміни в харкотинні: безбарвна, характер – слизовий, консистенція – скловидний; мікроскопія – 4-5 лейкоцитів в п/з (переважно еозинофіли), спіралі Куршмана та кристали Шарко-Лейдена в невеликій кількості:
A. Хронічного обструктивного захворювання легень
B. Бронхіальної астми
C. Пневмонії
D. Раку легені
E. Бронхоектатичної хвороби
4. Яка клінічна ознака дозволяє диференціювати бронхіальну астму від хронічного обструктивного захворювання легень?
A. Подовження фази видиху
B. Наявність емфіземи легень
C. Наявність нападів ядухи
D. Наявність сухих хрипів при аускультації легень
E. Наявність свистячих хрипів при форсованому вдиху
5. Яка з наведених ознак є найбільш характерною для бронхіальної астми?
A. Задишка
B. Кашель з відходженням іржавого мокротиння
C. Напади ядухи
D. Сухий кашель
E. Розвиток емфіземи
6. Яка клінічна ознака визначає належність до легкої персистуючої бронхіальної астми?
A. Симптоми виникають рідше 1 разу на тиждень
B. Нічні симптоми частіше 2 разів на місяць
C. Необхідність у щоденному прийомі β2-агоністів короткої дії
D. ОФВ1 або ПОШвид 60-80 від належних
E. Добові коливання ПОШвид або ОФВ1 > 30%
7. Лікування хворого з персистуючою бронхіальною астмою легкої важкості слід розпочинати з:
A. Інгаляційних глюкокортикостероїдів
B. Інгаляційних β2-агоністів короткої дії
C. Інгаляційних β2-агоністів пролонгованої дії
D. Комбінації інгаляційних β2-агоністів короткої та пролонгованої дії
E. Комбінації інгаляційних β2-агоністів пролонгованої дії та глюкокортикостероїдів
8. Для якого захворювання найбільш характерна еозинофілія в харкотинні?
A. Хронічного обструктивного захворювання легень
B. Бронхоектатичної хвороби
C. Бронхіальної астми
D. Пневмонії
E. Туберкульозу
9. Основним методом постановки діагнозу бронхіальної астми є:
A. Бронхоскопія
B. Комп’ютерна томографія органів грудної клітки
C. Рентгенографія органів грудної клітки
D. Дослідження функції зовнішнього дихання
E. Загальний аналіз харкотиння
10. Для обструктивної легеневої недостатності характерно:
A. Зменшення індексу Тіффно
B. Зменшення залишкового об’єму
C. Збільшення резервного об’єму видиху
D. Зменшення резервного об’єму видиху
E. Збільшення життєвої ємкості легень
Бронхіальна астма
Тести початкового рівня знань
2-й варіант
1. Основним методом постановки діагнозу бронхіальної астми є:
A. Бронхоскопія
B. Комп’ютерна томографія органів грудної клітки
C. Рентгенографія органів грудної клітки
D. Дослідження функції зовнішнього дихання
E. Загальний аналіз харкотиння
2. Для обструктивної легеневої недостатності характерно:
A. Зменшення індексу Тіффно
B. Зменшення залишкового об’єму
C. Збільшення резервного об’єму видиху
D. Зменшення резервного об’єму видиху
E. Збільшення життєвої ємкості легень
3. Яка з наведених ознак є найбільш характерною для бронхіальної астми?
A. Задишка
B. Кашель з відходженням іржавого мокротиння
C. Напади ядухи
D. Сухий кашель
E. Розвиток емфіземи
4. Яка клінічна ознака визначає належність до легкої персистуючої бронхіальної астми?
A. Симптоми виникають рідше 1 разу на тиждень
B. Нічні симптоми частіше 2 разів на місяць
C. Необхідність у щоденному прийомі β2-агоністів короткої дії
D. ОФВ1 або ПОШвид 60-80 від належних
E. Добові коливання ПОШвид або ОФВ1 > 30%
5. Лікування хворого з персистуючою бронхіальною астмою легкої важкості слід розпочинати з:
A. Інгаляційних глюкокортикостероїдів
B. Інгаляційних β2-агоністів короткої дії
C. Інгаляційних β2-агоністів пролонгованої дії
D. Комбінації інгаляційних β2-агоністів короткої та пролонгованої дії
E. Комбінації інгаляційних β2-агоністів пролонгованої дії та глюкокортикостероїдів
6. Для якого захворювання найбільш характерна еозинофілія в харкотинні?
A. Хронічного обструктивного захворювання легень
B. Бронхоектатичної хвороби
C. Бронхіальної астми
D. Пневмонії
E. Туберкульозу
7. Недостатність зовнішнього дихання за обструктивним типом виникає внаслідок:
A. Потрапляння повітря в плевральну порожнину
B. Обмеження рухливості грудної клітки
C. Порушення вентиляції альвеол внаслідок зменшення дихальної поверхні легень
D. Порушення вентиляції альвеол внаслідок порушення розтягнення легень
E. Обмеження прохідності дихальних шляхів
8. При якому захворюванні в харкотинні виявляють еластичні волокна?
A. Бронхіальній астмі
B. Хронічному обструктивному захворюванні легень
C. Бронхоектатичній хворобі
D. Пневмонії
E. Абсцесі легені
9. Для якого захворювання характерні наступні зміни в харкотинні: безбарвна, характер – слизовий, консистенція – скловидний; мікроскопія – 4-5 лейкоцитів в п/з (переважно еозинофіли), спіралі Куршмана та кристали Шарко-Лейдена в невеликій кількості:
A. Хронічного обструктивного захворювання легень
B. Бронхіальної астми
C. Пневмонії
D. Раку легені
E. Бронхоектатичної хвороби
10. Яка клінічна ознака дозволяє диференціювати бронхіальну астму від хронічного обструктивного захворювання легень?
A. Подовження фази видиху
B. Наявність емфіземи легень
C. Наявність нападів ядухи
D. Наявність сухих хрипів при аускультації легень
E. Наявність свистячих хрипів при форсованому вдиху
Бронхіальна астма
Тести початкового рівня знань
3-й варіант
1. Для якого захворювання характерні наступні зміни в харкотинні: безбарвна, характер – слизовий, консистенція – скловидний; мікроскопія – 4-5 лейкоцитів в п/з (переважно еозинофіли), спіралі Куршмана та кристали Шарко-Лейдена в невеликій кількості:
A. Хронічного обструктивного захворювання легень
B. Бронхіальної астми
C. Пневмонії
D. Раку легені
E. Бронхоектатичної хвороби
2. Яка клінічна ознака дозволяє диференціювати бронхіальну астму від хронічного обструктивного захворювання легень?
A. Подовження фази видиху
B. Наявність емфіземи легень
C. Наявність нападів ядухи
D. Наявність сухих хрипів при аускультації легень
E. Наявність свистячих хрипів при форсованому вдиху
3. Лікування хворого з персистуючою бронхіальною астмою легкої важкості слід розпочинати з:
A. Інгаляційних глюкокортикостероїдів
B. Інгаляційних β2-агоністів короткої дії
C. Інгаляційних β2-агоністів пролонгованої дії
D. Комбінації інгаляційних β2-агоністів короткої та пролонгованої дії
E. Комбінації інгаляційних β2-агоністів пролонгованої дії та глюкокортикостероїдів
4. Для якого захворювання найбільш характерна еозинофілія в харкотинні?
A. Хронічного обструктивного захворювання легень
B. Бронхоектатичної хвороби
C. Бронхіальної астми
D. Пневмонії
E. Туберкульозу
Хворий 66 років госпіталізований до реанімаційного відділення із скаргами на нестерпний біль в епігастрії, який не зменшилися після в/в введення морфіну. Об’єктивно: загальний стан вкрай тяжкий, свідомість порушена, хворий загальмований, пульс 115 на хв., слабкого наповнення, ритмічний, артеріальний тиск 70/30 мм рт. ст. Тони серця ритмічні, глухі. В загальному аналізі крові: Hb 90 г/л, еритроцити - 2,9 х 1012/л; лейкоцити – 7,6 х 109/л, тромбоцити - 320 х 103/л, ШЗЕ – 12 мм/год. У епігастральній ділянці - пульсуюче утворення 6х12 см. Яке захворювання можна запідозрити у цього хворого?
Розшарування черевної аорти
У хворого 68 років виявлене підвищення артеріального тиску до 210/120 мм рт. ст. Ліва межа серця розширена на 2 см, тони серця ритмічні, гучні, акцент ІІ тону над аортою. При аускультації у
навколопупковій ділянки вислуховується систолічний шум. Яке захворювання можна запідозрити у цього хворого?
Атеросклероз ниркових артерій
У чоловіка 49 років спостерігається постійно підвищений рівень загальний холестерину та ліпопротеїдів низької щільності (ЛПНЩ), незважаючи на зміну способу життя. Ви призначаєте інгібітор HMG-CoA, щоб зменшити ризик розвитку коронарних подій. Цей препарат має всі наступні корисні ефекти, крім безпосередня дія на прогресування атероми
59 річний чоловік звернувся до лікаря зі скаргами на сухий кашель. Показники функції зовнішнього дихання в нормі. На рентгенограмі органів грудної клітки легеневі поля без інфільтративних змін, виявлено розширення аорти. Лікар запідозрив аневризму аорти. Який метод найінформативніший для діагности даної патології?
КТ ОГК з контрастом
Під час диспансерного огляду у хворого 56 років, який рік тому переніс аорто коронарне шунтування з приводу багато-судинного атеросклеротичного ураження коронарних артерій, виявлено вміст холестерину в сироватці крові 7,3 ммоль/л. Який цільовий рівень загального холестерину в сироватці крові для цього хворого?
До 4,0 ммоль/л
Мужчина 50 років впродовж 2 років хворіє на гіпертонічну хворобу, з приводу чого регулярно приймає гіпотензивні препарати. Його старший брат рік тому переніс інфаркт міокарду. Для визначення 10річного ризику серцево-судинних захворювань за шкалою SCORE необхідно визначити:
Рівень загального холестерину і відношення до паління
Хворому 60 років після обстеження в стацiонарi встановлено діагноз IXC: стабільна стенокардія напруги ІІІ ФК. Призначена медикаментозна терапія, на фоні прийому якої значно покращилася якість життя хворого. Який з призначених препаратів зменшує рівень загального холестерину сироватки?
Симвастатин
При обстеженні у стацiонарi хворого 46 років з діагнозом: IXC: стабільна стенокардія напруги, ІІ ФК, виявлено, що рівень холестерину ліпопротеїдів низької щільності в сироватці крові становить 4,2 ммоль/л. Який рівень холестерину ліпопротеїдів низької щільності є цільовим у цього хворого?
<1,8 ммоль/л
При обстеженні в стацiонарi 45-річного хворого на хронічний бронхіт виявлений рівень загального холестерину плазми 6,0 ммоль/л. Який рівень загального холестерину рекомендований для цього пацієнта з метою профілактики розвитку атеросклерозу, якщо кардiальноi патології в нього не виявлено? <5,2 ммоль/л
У хворого 61 року артеріальний тиск 180/120 мм рт. ст. При аускультації в проекції ниркових артерій вислуховується шум. Який з перерахованих методів діагностики дозволяє підтвердити діагноз стенозу ниркових артерій?
Рентгенконтрастна ангіографія ниркових артерій
Хвора 37 років скаржиться на головний біль, серцебиття, нудоту, пітливість, різке підвищення артеріального тиску. Відмічає часте виникнення цих нападів без видимої причини. Об’єктивно: блідість шкірних покривів, пульс 100 за 1 хв., артеріальний тиск 220/140 мм рт. ст. При аускультації діяльність серця ритмічна, акцент другого тону над аортою. У добовій сечі підвищена екскреція ваніліл-мигдальної кислоти. При комп’ютерному томографічному дослідженні виявлено пухлину наднирника. Призначення якої групи препаратів показано?
α-адреноблокатори
Хвора 57 років скаржиться на головний біль, запаморочення, нудоту, ниючий біль в ділянці серця. В анамнезі хронічний пієлонефрит, впродовж 9 років відмічає підвищення АТ, медикаментозні препарати приймає не регулярно. Об’єктивно: пульс 90 уд/хв, ритмічний, артеріальний тиск 180/110 мм рт.ст., при аускультації тони серця ритмічні, акцент 2-го тону над аортою. Які зміни на ЕКГ можна спостерігати у даної пацієнтки ?
R v5+Sv1> 35 mm
Хворий 42 років, скаржиться на виражену м’язову слабкість та парестезії. Відмічає підвищення артеріального тиску протягом двох років. Об'єктивно: пульс – 92 за 1 хв. артеріальний тиск – 190/100 мм рт.ст. При перкусії межі серця розширені вліво, при аускультації серця акцент II тону над аортою. При дослідженні крові калій сироватки 2,8 ммоль/л, низька активність реніну в плазмі. Аналіз сечі за методом Зимницького: поліурія, ніктурія з ізостенурією. На ЕКГ: синусовий ритм, косонизхідне зниження сегмента ST у відведеннях V5-V6. Який найбільш імовірний діагноз у цього пацієнта?
Первинний гіперальдостеронізм
Хвора 35 років скаржиться на підвищення артеріального тиску, м’язову слабкість, серцебиття, поліурію. Об’єктивно: пульс 100 за 1 хв., артеріальний тиск 170/115 мм рт. ст. При аускультації серця: діяльність серця ритмічна, тахікардія. У аналізі сечі лужна реакція, гіпоізостенурія. При проведенні комп’ютерного томографічного дослідження виявляли пухлину наднирника. Який препарат показаний у даному випадку?
Спіронолактон
Хворий 20-ти рокiв скаржиться на перiодичне запаморочення, головний бiль, носовi кровотечi, ниючий бiль в дiлянцi серця, судоми м’язiв нiг, похолодання ступнiв. Об’єктивно: фiзичний розвиток супроводжується диспропорцiєю м’язової системи (м’язи верхньої половини тiла гiпертрофованi, при вiдноснiй гiпотрофiї м’язiв тазу та нижнiх кiнцiвок), ноги на дотик холоднi. Пульс - 86/хв., ритмiчний, артерiальний тиск: на руках - 200/100 мм рт.ст., на ногах - 140/90 мм рт.ст. Якe захворювання можна припустити в першу чергу? Коарктацiя аорти
Хвора 30-ти рокiв, що страждає на діабетичну нефропатію, звернулась до сімейного лікаря з скаргами на стабільне підвищення артеріального тиску до 145-150,100 мм рт.ст. Об’єктивно: АТ 150/100 мм.рт.ст, ЧСС- 64 в 1 хв, З якого препарату доцільно почати лікування?
Вальсартан
Жінка 28 років скаржиться на підвищення артеріального тиску. Об'єктивно: ЧСС 70/хв., АТ 160/110 мм рт. ст., акцент ІІ тону на аорті, систолічний шум в навколо пупковій ділянці. Який метод діагностики допоможе підтвердити вторинний характер гіпертензії?
КТ з контрастом ниркових артерій
Хвора 48 років поступила до клініки зі скаргами на напади головного болю, серцебиття, блювання, пітливість. Під час нападу хвора стає блідою, різко підвищується артеріальний тиск до 260/160 мм рт. ст. Напади виникають спонтанно, часто під час сну, тривають 25-40 хв. Які зміни лабораторних показників є характерними у даному випадку?
Підвищений вміст в добовій сечі адреналіну та норадреналіну
Хвора 18 років скаржиться на підвищення артеріального тиску, збільшення маси тіла, появу багряних смуг внизу живота, ріст волосся на обличчі. Вміст кортизолу у добовій сечі – 140 нмоль. При комп΄ютерній томографії виявлене об΄ємне утворення правого наднирника. Який попередній діагноз у цієї хворої?
Синдром Іценко-Кушинга
У хворого 35-ти рокiв, що страждає на хронiчний гломерулонефрит з’явилися перебої в роботi серця, зростаюча слабкiсть, задишка, лабільність цифр артеріального тиску. Постійно приймає амлодипін, енелаприл, індапамід, доксазозин, симвастатин. Об’єктивно: АТ 150/100 мм.рт.ст, ЧСС- 50 в 1 хв, аускультативно акцент ІІ тону на аорті.На ЕКГ: брадикардiя, атрiовентрикулярна блокада Iст., високi загостренi зубцi Т. Креатинін 205 мкмоль/л, калій -5.8 ммоль/л, натрій -140 ммоль/л. Який препарат необхідно відмінити?
Амлодипін
Хворий 64 років упродовж 14 років хворіє на гіпертонічну хворобу. Регулярно приймає раміприл і амлодипін. Останнім часом відмітив часті підйоми тиску. Об’єктивно: пульс 64 уд за 1 хв, ритмічний. Артеріальний тиск 160/110 мм рт.ст. Який з гіпотензивних препаратів доцільно додати хворому?
|
Індапамід |
|
|
|
|
На прийом до сімейного лікаря звернувся мужчина 49 років, який 6 міс тому переніс інфаркт міокарду. Перед ним 4 роки відмічав підвищення артеріально тиску до 150-160/100 мм рт.ст. На момент огляду об’єктивно: пульс 60 уд/хв, ритмічний, артеріальний тиск 115/75 мм рт.ст., при аускультації тони серця ритмічні, приглушені, акцент 2-го тону над аортою. Пацієнт регулярно приймає метопролол, аспірин, розувастати н, еналаприл, клопідогрель. Яка стадія артериріальної гіпертензії у хворого?
|
III |
|
|
|
|
Хворий 54 років скаржиться на тупий головний біль у потилиці, почуття важкості у голові, іноді мерехтіння перед очим Упродовж року підвищений артеріальний тиск до 150/100 мм рт. ст, 4 роки страждає на цукровий діабет, приймає метформін. Об’єктивно: пульс 58 за 1 хв., артеріальний тиск – 155/90 мм рт.ст. При перкусії серця ліва межа серця по лівій середньоключичній лінії. При аускультації серця тони приглушені, акцент II тону над аортою. Препаратом якої групи найбільш доцільно починати антигіпертензивну терапію?
Інгібітори АПФ
Хвора 54 років, яка 4 роки страждає на цукровий діабет і приймає метформін, прийшола на плановий медичний огляд до сімейного лікаря. Об’єктивно: пульс 58 за 1 хв., артеріальний тиск – 155/90 мм рт.ст. При перкусії серця ліва межа серця по лівій середньоключичній лінії. При аускультації серця тони приглушені, акцент II тону над аортою. Препаратом якої групи найбільш доцільно починати антигіпертензивну терапію?
Хворий 50 років скаржиться на тупий головний біль у потилиці, почуття важкості у голові, іноді – мерехтіння перед очима. Упродовж 4 міс – підвищений артеріальний тиск до 150/100 мм рт. Об’єктивно: пульс 68 за 1 хв., артеріальний тиск – 165/90 мм рт.ст. При аускультації серця тониослаблені, акцент II тону над аортою. Було призначено гіпотензивні препарати. Через 3 дні хворий звернувся з висипом по типу кропивниці на передпліччях. Препарат якої групи має таку побічну дію?
Інгібітори АПФ Хворий 51
років скаржиться на появу ядухи, виникнення пінистого рожевого харкотиння.
Об’єктивно: частота дихання 25 за 1 хв, пульс 110 уд/хв, артеріальний тиск
230/120 мм рт.ст. При аускультації легень над всією поверхнею легень
вислуховуються різнокаліберні вологі хрипи. Які препарати показані для
першочергової допомоги?
Хворий 53 років скаржиться на стискаючий біль в ділянці серця з іррадіацією в ліву руку, перебої, різкий головний біль, запаморочення. Погіршення стану пов’язує з фізичним перевантаженням. Упродовж кількох років відмічає підвищений артеріальний тиск. Об’єктивно: пульс 95 за 1 хв. аритмічний, артеріальний тиск 230/115 мм. рт. ст. Межі серця розширені ліворуч на 3 см. При аускультаціі: діяльність серця аритмічна, акцент ІІ тону над аортою. На ЕКГ зареєстровані часті ранні шлуночкові екстрасистоли.
Який препарат найбільш доцільно використати для надання невідкладної допомоги?
Лабеталол 100 мг в/в.
Пацієнтка 63 років страждає на гіпертонічну хворобу
протягом 15 років. Останні 3 дні відмічає погіршення стану: головний біль,
нудоту, запаморочення, набряк обличчя, задишку при незначних навантаженнях, що
пов’язує з надлишковим споживанням солоної їжі і перериванням призначеного
лікування. Об'єктивно: АТ – 180/120 мм рт.ст. , ЧСС – 88/хв., ослаблення
дихання в задньо–базальних відділах легень. Надання допомоги пацієнту слід
почати з: 
В/в введення 40 мг
фуросеміду
58-річний хворий скаржиться на стискаючий біль за грудиною при звичайному фізичному навантаженні,
перебої в роботі серця. Страждає на АГ. Рік тому переніс ІМ. Об’єктивно: пульс 90 уд за1 хв., артеріальний тиск 180/90 мм рт.ст. На ЕКГ – передсердна екстрасистолія, гіпертрофія ЛШ, ознаки перенесеного Q-інфаркта міокарда задньої стінки ЛШ. PQ-0,16 с. Виберіть найбільш оптимальний антигіпертензивний засіб.
Хворий 57 років скаржиться на виражену задишку, головний біль. Об’єктивно: збуджений, пульс 92 уд/хв, ритмічний, артеріальний тиск 240/120 мм рт.ст. При аускультації тони серця ритмічні, акцент 2-го тону над аортою. При аускультації легень у нижніх відділах вологі дрібнопухирчаті хрипи. На ЕКГ ознаки гіпертрофії та систолічного перевантаження лівого шлуночк~ Яке ускладнення розвинулося у хворого?
Ускладнений гіпертензивний криз, серцева астма
До сімейного лікаря звернувся 62-річний чоловік зі скаргами на стискаючі болі в грудній клітці, іноді іррадіюючі в ліву руку. Біль виникає при незначному навантаженні, але ніколи в стані спокою. Пацієнт вказує, що коли він відчуває біль, той зазвичай триває близько 5 хвилин, але проходить із відпочинком. При фізичному огляді він не відчуває болючості при пальпації грудної стінки. Батько пацієнта переніс інфаркт міокарда у віці 56 років. На момент огляду біль у грудях відсутній. Що з перерахованого є найбільш підходящим діагностичним втручанням?
Хворий 54 років скаржиться на появу відчуття стискання за грудиною під час великих навантажень, яке проходить за 2-3 хвилини після припинення навантаження. Раніше вважав себе здоровим. Об’єктивно: пульс 64 за 1 хв., ритмічний, артеріальний тиск 120/60 мм рт.ст., при аускультації серця патологічних шумів не виявлено. Яке захворювання потрібно виключити в першу чергу?
Хвора 56 років скаржиться на стискаючий біль за грудиною при звичайному фізичному навантаженні, який турбує упродовж останнього року. Об’єктивно: пульс 64 за 1 хв., ритмічний, артеріальний тиск 130/80 мм рт.ст. При аускультації тони серця ритмічні. При проведенні велоергометрії проба на ІХС позитивна, при коронарографії атеросклеротичних змін коронарних артерій не виявлено. Який діагноз можна поставити цій хворій?
Коронарний синдром Х
Хворий 62 років скаржиться на появу відчуття стискання за грудиною під час навантажень, яке проходить через 2-3 хвилини після припинення навантаження. Раніше вважав себе здоровим. Об’єктивно: пульс 64 за 1 хв., ритмічний, артеріальний тиск 120/60 мм рт.ст., при аускультації серця патологічних шумів не виявлено. Яке захворювання потрібно виключити в першу чергу?
Ішемічну хворобу серця
У хворого 58 років, який страждає на стабільну стенокардію напруги, з`явилось відчуття перебоїв у роботі серця. Рік тому переніс інфаркт міокарда. Об’єктивно: пульс 86 за 1 хв, артеріальний тиск 160/100 мм рт. ст. На ЕКГ зареєстровано позачергову появу деформованого комплексу QRS = 0,16 с з періодами тригемінії. Якій групі засобів слід надати перевагу при тривалому лікуванні хворого?
Бета-адреноблокатори
До сімейного лікаря на плановий огляд звернулась 59-річна жінка. 2 міс тому вона перенесла інфаркт міокарду. На Ехо-КГ перед випискою фракція викиду - 52%, проба з дозованим фізичним навантаженням без ознак ішемії. Який з наведених з наведених нижче препаратів покращує прогноз в данному випадку?
Бета-блокатор
Хворий 48 років скаржиться на короткочасний стискаючий біль за грудиною, що виникає при звичайних фізичних навантаженнях. 3 роки тому переніс інфаркт міокарда. Об’єктивно: пульс 90 за 1 хв., ритмічний, артеріальний тиск 150/95 мм рт. ст. На ЕКГ суправентрикулярна екстрасистолія, гіпертрофія лівого шлуночка, патологічний зубець Q, неативний зубець Т у відведеннях ІІ, ІІІ, aVF (рубцеві зміни). Який найбільш оптимальний засіб для лікування даного хворого?
Чоловік 56-ти років, впродовж 6 місяців скаржиться на стискаючий біль за грудиною, тривалістю декілька хвилин, що виникає під час ходи на відстань 500 м і припиняється через декілька хвилин після припинення навантаження. Об'єктивно: підвищеного харчування. Пульс 78 уд. за 1 хв., артеріальний тиск -140/90 мм рт ст. При аускультації серця тони ритмічні. ЕКГ: у спокої зміни відсутні. Який наступний крок найбільш доцільний у даному випадку?
Проба з
дозованим фізичним навантаженням
Лікар скерував свого пацієнта на пробу з дозованим фізичним навантаженням. Тривалість проби була 7хв і пацієнт досягнув розрахункової ЧСС. Під час навантаження пацієнт мав кілька шлуночкових екстраситол. Зразу по завершенню пацієнт відчув біль за грудиною, на ЕКГ під час відновлення депресія сегмента ST 3-мм, яка тривала впродовж 6 хв. Артеріальний тиск піднімався зі 127/78 до 167/102 мм рт.ст. при максимальному навантаженні. Що дозволяє поставити данному пацієнту ішемічну хворобу?
Хворий 45 років, скаржиться на стискаючий біль за грудиною, який виникає під час сну в передранкові години. На ЕКГ поза нападом патологічні зміни відсутні, при реєстрації під час больового нападу – у відведеннях V1-V3 елевація сегменту ST. Лабораторні дані без змін. Який найбільш імовірний діагноз?
Хворий 58 років госпіталізований зі скаргами на пекучий, стискаючий біль у лівій половині грудної клітки, що віддає в ліву руку, під лопатку, різку слабкість. Біль з’явився раптово годину тому після психоемоційного збудження, потім почала наростати загальна слабкість. Об’єктивно: пульс 112 за 1 хв., неритмічний, артеріальний тиск 70/50 мм рт.ст., шкіра бліда, холодний піт. Тони серця глухі. Дихання везикулярне. Живіт м’який, неболючий. ЕКГ: ритм синусовий, шлуночкові екстрасистоли, патологічний зубець Q, зниження амплітуди зубця R, різкий підйом сегмента ST над ізолінією у відведеннях V1-3. Який найбільш імовірний діагноз?
Хвора 55 років скаржиться на інтенсивний біль за грудиною, що супроводжується відчуттям страху, задишку у спокої, запаморочення, пітливість. Об’єктивно: збуджена. Акроціаноз. Пульс 110 за 1 хв., ритмічний, АТ 80/40 мм рт. ст. При аускультації серця перший тон ослаблений на верхівці. В легенях у нижніх відділах вислуховуються вологі хрипи. На ЕКГ: патологічний зубець Q та елевація сегменту ST в V1-V4 відведеннях на 4 мм. Яке ускладнення інфаркту міокарда розвинулося у хворої?
Гостра
лівошлуночкова недостатність ІV клас за T. Killip та J.T. Kimball
Хворого 50 років впродовж 2 тижнів турбує стискаючий біль за грудиною, який виникає при фізичному навантаженні (хода в швидкому темпі до 100 м), проходить після відпочинку 10 хв. Об’єктивно: пульс 78 за 1 хв, ритмічний, артеріальний тиск 130/80 мм.рт.ст. ЕКГ поза нападом без патологічних змін. Який найбільш імовірний діагноз?
Хворий 56 років знаходиться на стаціонарному лікуванні з приводу Q-ІМ нижньої ділянки лівого шлуночка. На 6 день перебування у стаціонарі у хворого розвинувся інтенсивний загрудинний біль з іррадіацією в шию, нижню щелепу. Об’єктивно: пульс 64 за 1 хв., ритмічний, артеріальний тиск 130/70 мм рт. ст. Діяльність серця ритмічна, перший тон на верхівці серця ослаблений. В легенях хрипи не вислуховуються. На ЕКГ: патологічний зубець Q, елевація сегменту ST в ІІ, ІІІ, aVF відведеннях. Визначення рівня якого біохімічного показника найбільш доцільно провести у даному випадку?
Хворий 48 років скаржиться на стискаючий, пекучий біль в загрудинній ділянці тривалістю 45 хвилин з ірадіацією в ліву руку. Об’єктивно: пульс 90 за 1 хв. артеріальний тиск 125/70 мм рт.ст. На ЕКГ елевація сегменту ST більше 1 мм у відведеннях V1-V4. Які препарати показані для медикаментозної реперфузії?
До сімейного лікаря звернулась 68-річна жінка з пекучий білем у грудях, що іррадіював у шию та ліве передпліччя, посилюючи задишку. Нітрогліцерин не полегшив біль, але дещо зменшив задишку. Об’єктивно: частота дихання 22 / хв. У хворої везикулярне дихання. Тони серця приглушені, з ритмом галопу. Ps - 100 / хв, AТ - 100/65 мм рт. ЕКГ : негативний з.Т у відведеннях V 2 - V 6. Який препарат може зменшити потребу серця в кисні?
Хворий 47 років скаржиться на інтенсивний біль за грудиною, що супроводжується відчуттям страху, задишку у спокої, запаморочення, пітливість. Об’єктивно: збуджений. акроціаноз. Пульс 110 за хв, ритмічний, артеріальний тиск 80/60 мм рт.ст. На ЕКГ: патологічний зубець Q та куполоподібний підйом сегменту ST в V1 – V4. Для лікування хворого Ви застосуєте:
Морфін, допамін
В лікарню звернувся 52-річний чоловік із стискаючим болем у грудях впродовж 30 хв. , який погано знімається нітрогліцерином. В анамнезі стабільна стенокардія. Проте останні 2 тижнів типові ангінозні болі розвиваються при менших навантаженнях. Пацієнт частіше вживає сублінгвальний нітрогліцерин. Інші його ліки включають бета-блокатор, аспірин та ловастатин. При огляді АТ- 160/88 мм рт.ст .; частота серцевих скорочень 110 / хв та частота дихання 25 / хв. На ЕКГ: депресію сегмента ST 3-мм у відведеннях V3 – V5. До терапії рекомендовано додати все КРІМ:
Тромболітик
У хворого 45 років після значного фізичного навантаження з’явився різкий, стискаючий загрудинний біль, який віддає в ліву лопатку. Біль був знятий внутрішньовенним введенням морфіну. Об’єктивно: шкіра бліда, волога. Пульс 106 за 1 хв., частота дихальних рухів 20 за 1 хв., артеріальний тиск 105/75 мм рт.ст. В легенях дихання жорстке, хрипів немає. Тони серця глухі. Печінка не збільшена, набряків немає. На ЕКГ: патологічний зубець Q, елевація сегменту ST більше 3 мм у відведеннях І, AVL, V5-V6, депресія сегменту ST у відведеннях ІІІ, avF. Який попередній діагноз?
Q-ІМ передньо-бічних відділів ЛШ
Хворий 55 років скаржиться на стискаючий біль за грудиною, що триває 1 годину. Об’єктивно: пульс 100 уд. за хв., АТ- 130/85 мм рт. ст. На ЕКГ: елевація сегмента ST в ІI, ІІІ, aVF на 2 мм. Хворому проведено первинного ПКВ, імплантовано стент в ПКА. Призначено подвійну антитромбоцитарну терапію. Яка її тривалість?
1 міс
У 35-річного хворого виник напад серцебиття, що супроводжувався нудотою, запамороченням, загальною слабкістю. На ЕКГ зафіксована тахікардія з частотою серцевих скорочень 220 за 1 хвилину. Шлуночкові комплекси деформовані і розширені, зубець Р відсутній. Який препарат необхідно призначити для надання невідкладної допомоги?
Лідокаїн
Хвора 66 років скаржиться на стискаючий біль за грудиною при звичайному фізичному навантаженні, головний біль, перебої в роботі серця. 2 роки тому перенесла інфаркт міокарда. Об’єктивно: пульс 84 за 1 хв., аритмічний. Артеріальний тиск 160/90 мм рт.ст. При аускультації серця акцент ІІ тону над аортою. На ЕКГ: шлуночкова екстрасистолія, патологічний зубець Q, негативний зубець Т у відведеннях V1-V3 (рубцеві зміни). Який препарат є оптимальним в даному випадку?
Бісопролол
У жінка 40 років звернулась до сімейного лікаря зі скаргами на перебої в роботі серця, відчуття замирання серця. Пульс 84 за 1 хвилину, аритмічний. Артеріальний тиск 100/50 мм рт. ст. На ЕКГ:
реєструються часті, позачергові, комплекси QRS тривалістю 0,08 с. Яке порушення ритму серця ускладнило перебіг захворювання?
Суправентрикулярна екстрасистолія
Хвора 64 років скаржиться на слабкість, задишку, перебої в роботі серця. В анамнезі хронічна ревматична хвороба серця комбінована мітральна вада зперевагою стенозу. На ЕКГ: фібриляція передсердь, тахісистолічний варіант. Який препарат необхідно призначити для профілактики тромбоемболічних ускладнень?
Варфарин
43-річна жінка госпіталізована зі скаргами на раптовий початок серцебиття. Тривалість серцебиття більше години. Раніше вважала себе здоровою. При огляді пульсація шийних вен, ЧСС 180/хв, АТ 100/56 мм.рт.ст, сатурація кисню 98%. На ЕКГ реєструються часті вузькі комплекси QRS, зубці Р відсутні. З чого варто почати лікування?
Масаж каротидного синуса
Хвора 44 років скаржиться на слабкість, задишку, перебої в роботі серця. Об'єктивно: акроціаноз, синюшний рум’янець, пульс 90 за 1 хв., аритмічний. При аускультації серця посилений І тон, мезодіастолічний шум на верхівці серця, акцент ІІ тону над легеневою артерією. На ЕКГ: фібриляція передсердь. Яку шкалу треба використати для оцінки ризику тромбоемболічних ускладнень?
CHA2DS2-VASc
У 28-річної дівчини періодично виникають раптові короткочасні болі в серці, головокружіння, запаморочення, нудота. Об'єктивно: хвора бліда, частота дихання - 30 / хв, присутній яремний пульс. Частота серцевих скорочень - 185 уд / хв, слабкого наповнення. АТ - 85/40 мм рт. ЕКГ, зроблена під час нападу, реєструє регулярні вузькі комплекси QRS. В кінці нападу спостерігається компенсаторна пауза. Найбільш вірогідною причиною нападу є:
Пароксизмальна суправентрикулярна тахікардія
До сімейного лікаря на плановий огляд прийшив пацієнт 65 років. В анамнезі багато років гіпертонічна хвороба, впродовж 2 років фібриляція передсердь. Регулярно приймає бісопролол, еналаприл та амлодипін. З метою профілактики тромбоемболічних ускладнень – варфарин 3 мг. Об’єктивно: пульс 68 за 1 хвилину, аритмічний, різного наповнення. Артеріальний тиск 135/80 мм рт. ст. На ЕКГ: зубці P відсутні, різні відстані R-R, ознаки гіпертрофії міокарду лівого шлуночка. МНВ 2,3. Яка подальша тактика?
Доза варфарину адекватна, контроль через 1 місяць
Хворий 62 років скаржиться на задишку при помірному фізичному навантаженні, серцебиття,загальну слабість. Об'єктивно: пульс 92 за 1 хв. Артеріальний тиск 130/80 мм рт. ст. Діяльність серця аритмічна, систолічний шум на верхівці. На ЕКГ: зубці Р відсутні, реєструються хвилі f, ритм шлуночків нерегулярний. ЕхоКГ: фракція викиду - 54%. Який препарат доцільно призначити в даному випадку для контролю ЧСС?
Метопролол
Пацієнт 62 роки звернувся зі скаргами на задишку при незначному фізичному навантаженні серцебиття, перебої в роботі серця. В анамнезі багато років гіпертонічна хвороба, регулярно приймає еналаприл та амлодипін. Об’єктивно: пульс 90 за 1 хвилину, аритмічний, різного наповнення. Артеріальний тиск 135/80 мм рт. ст. На ЕКГ: зубці P відсутні, різні відстані R-R, ознаки гіпертрофії міокарду лівого шлуночка. Про яке порушення ритму слід думати?
Фібриляція передсердь
Чоловік 78 років госпіталізований після епізоду втрати свідомості. В анамнезі захворювання нирок, проте до лікарів давно не звертався. При огляді: шкіра бліда, суха, набряки на обличчі, АТ 180/115 мм рт.ст, ЧСС - 40 в 1 хв. На ЕКГ синусова брадикардія. Лабораторні показники: Hb 100 г/л, ер - 3.8 10?? /л, ШЗЕ - 28 мм/год, креатинін - 710 мкмоль/л. Яка Ваша лікувальна тактика?
Імплантація тимчасового кардіостимулятора
58-річний чоловік потрапив до лікарні госпіталізований в лікарню з вираженою задишкою. 2 місяці тому він переніс Q інфаркт міокарда з підйомом ST. На даний момент він приймає аторвастатин, лізиноприл, метопролол та аспірин. При огляді частота серцевих скорочень становить 44 удари / хв, артеріальний тиск 100/45 мм рт. ст. При аускультації легень поодинокі вологі хрипи з обох сторін. Серцеві тни глухі, брадикардія. Наявні набряки на нижніх кінцівках. На ЕКГ синусова брадикардія, рубцеві зміни по задній стінці лівого шлуночка. Дані за гостру ішемію відсутні. Яка подальша тактика лікування?
Імплантуйте кардіостимулятор
Хвора 25 років скаржиться на тупий біль в ділянці серця, задишку при фізичному навантаженні, серцебиття впродовж 10 днів. Ці симптоми розвинулись два тижні тому після респіраторної інфекції. Об’єктивні дані: акроціаноз, АТ - 90/75 мм рт.ст., пульс - 96 / хв, межі серця зміщені вліво та вправо; тони серця глухі, ритм галопу, систолічний шум на верхівці. Дані ЕКГ: синусовий ритм, QRS- 0,14 мм, «М подібний» комплекс QRS у V5-V6. Які зміни на ЕКГ?
Повна блокада лівої ніжки пучка Гіса
63-річний чоловік скаржиться на дискомфорт у грудях. При огляді: пульс у нього регулярний - 60 ударів 1 хв, АТ 140/70 мм.рт.ст. На ЕКГ відмічається поступове збільшення інтервалу PR, який в кінцевому підсумку завершується відсутністю комплексу QRS після зубця Р. Який діагноз найбільш вірогідний?
АВ блокада Mobitz тип 1
Хвора 76 років прийшла на плановий огляд до сімейного лікаря. В анамнезі гіпертонічна хвороба більше 10 років (для нормалізації артеріального тиску регулярно приймає амлодипін та індапамід) та цукровий діабет (приймає метформін 1000 мг/день). Об’єктивно: пульс - 68 за 1 хвилину, ритмічний. Артеріальний тиск 130/80 мм рт. ст. При аускультації тони серця ритмічні, акцент ІІ тону на аорті.Дихання везикулярне ослаблене. На ЕКГ: ритм синусовий правильний, PQ- 0,26 мм, QRS- 0,1 мм, QT- 0,36 мм. Враховуючи зміни на ЕКГ, яка подальша тактика ?
Моніторинг ЕКГ періодично
Хворий 46 років скаржиться на стискаючий біль за грудиною, що виник 2 години тому. Об'єктивно: пульс
50 за 1 хв., ритмічний. Артеріальний тиск 130/80 мм рт. ст. При аускультації серця тони серця приглушені. На ЕКГ: ритм синусовий, інтервали Р-Р однакові, всі інтервали РQ-0.18с, випадіння кожного другого комплексу QRSТ, патологічний зубець Q і елевація сегменту SТ у відведеннях ІІ, ІІІ, аVF, депресія сегменту SТ у відведеннях ІІ, aVL, V1- V4. Яке ускладнення основного захворювання розвинулось у хворого?
Атріовентрикулярна блокада ІІст., за типом Мобіц ІІ
68 річний пацієнт скаржиться на втрати свідомості двічі впродовж тиждня. При огляді: тони серця глухі, періодично посилений І тон. ЧСС 48 в 1 хв, АТ 140/70 мм.рт.ст. Під час холтерівського моніторування виявлено АВ блокаду ІІ ст, Мобітц 2 (3:1), період асистолії 3-4 с. Ваша тактика?
Імплантація постійного кардіостимулятора
Пацієнтка, 76 років, з приводу стабільної стенокардії напруги ІІІ ФК постійно приймає метопролол, аспірин, еналаприл, розувастатин. Сьогодні вранці вона раптово втратила свідомість, на ЕКГ повна АВ блокада з частотою шлуночкових скорочень 32 в 1 хв. Передозування якого препарату спричинило даний стан?
Метопролол
Хворий 70 років скаржиться на слабкість, запаморочення, короткочасні періоди непритомності, біль у ділянці серця. Об’єктивно: пульс 40 за 1 хвилину, ритмічний. Артеріальний тиск 180/80 мм рт. ст. При аускультації тони серця ритмічні, І тон глухий, періодично значно посилений. Яка найбільш вірогідна причина гемодинамічних порушень?
Атріовентрикулярна блокада ІІІ ступеня
Хворий 70 років скаржиться на запаморочення, періодичну втрату свідомості. Об’єктивно: пульс 35 за 1 хв., ритмічний, артеріальний тиск 150/70 мм рт. ст. При аускультації серця акцент ІІ тону і систолічний шум над аортою. На ЕКГ: відсутність зв'язку зубців Р з комплексами QRSТ, відсутність коливань тривалості інтервалів Р-Р і
R-R, величина інтервалів Р-Р меньша ніж інтервалів R-R. Яка тактика ведення пацієнта?
Імплантація постійного електрокардіостимулятора
Після зняття пароксизму фібриляції передсердь у хворого раптово виникли біль угрудній клітці,задишка.Об’єктивно:ціаноз,набухання шийних вен.Пульс 120 за 1хв,частота дихання 24 за 1хв,артеріальний тиск 80/40ммрт.ст.На ЕКГ відхилення електричної вісі серця праворуч,симптом SI– QIII.Яке ускладнення виникло у хворого?
Тромбоемболія легеневої артерії
Хвора 61 років cтраждає на тромбофлебіт глибоких вен гомілок. В минулому році перенесла тромбоемболію легеневої артерії. Об’єктивно: пульс 85 за 1 хв, частота дихання 20 за 1 хв, артеріальний тиск 130/80 мм рт. ст. При аускультації серця акцент ІІ тону над легеневою артерією. При допплерівському обстеженні вен нижніх кінцівок виявлено реканалізований тромб в підколінній вені зліва. Які препарати доцільно призначити для профілактики повторних епізодів ТЕЛА?
Варфарин
57-річний мужчина скаржиться на задишку при фізичному навантаженні, тяжкість у правому підребер'ї та набряки гомілки до вечора. Об'єктивно: ЧСС - 20 / хв, ЧСС = 92 / хв, АТ - 140/90 мм рт. Наявний виражений кіфосколіоз. В легенях вислуховуються поодинокі сухі хрипи. Тони серця приглушені, ритмічні. ЕКГ: Rv1 + Sv5 = 15 мм. На рентгенівському знімку видно вибухання легеневої артерії, збільшення правого передсердя. Що є найбільш вірогідною причиною цього стану?
Легеневе серце
До сімейного лікаря звернулась молода жінка 22 років зі скаргами на задишку під час незначного фізичного навантаження. Хвороба виникла і прогресувала по-ступово, ніяких очевидних провокувальних чинників хвора не відмічає. Об'єктивно: стан середньої важкості, акроціаноз губ, набухання шийних вен, печінка виступає з-під краю пра¬вої реберної дуги на 4 см. Пастозність стоп і гомілок. На ЕКГ: відхилення електричної вісі серця праворуч і по¬вна блокада правої ніжки пучка Гіса. За даними допплерехокардіографії: збільшений розмір ПШ, систолічний тиск в легеневій артерії 85 мм рт. ст. Який препарат НЕМАЄ патогенетичної дії?
Рівароксабан
У жінки 52 років на 3-й день після екстирпації матки з приводу фібро¬міоми раптово виникли задишка, біль у грудній клітці. Хвора збуджена, шкіра ціанотична, шийні вени набряклі. Пульс 112 на 1 хв, слабкого наповнення, частота дихання 24 на 1 хв. Артеріальний тиск 90/70 мм рт. ст. Під час
аускуль¬тації легень — везикулярне дихання. Під час аускультації серця — акцент ІІ тону над легеневою артерією. Яка зміна на ЕКГ НЕ характерна для даного ускладнення?
Елевація ST у відведеннях V1-V3, ІІІ, aVF
До сімейного лікаря звернувся хворий 65 років зі скаргами на задишку, кашель з виділенням
харко¬тиння. Об'єктивно: пульс 110 на 1 хв, частота дихання 22 на 1 хв. Акроціа¬ноз, набухання шийних вен, симпто¬ми «барабанних паличок» і «годинни¬кових скелець». Під час аускультації серця акцент ІІ тону над легеневою артерією. Під час аускультації легень розсіяні сухі свистячі хрипи. Під час пальпації живота печінка виступає з-під краю правої реберної дуги на 5 см. Набряки на стопах і гомілках. Який попередній діагноз?
Хронічне легеневе серце бронхо-легеневого генезу
Хвора 68 років госпіталізована із скаргами на виражену задишку,серцебиття,що виникли
раптово.Відмічалась втрата свідомості на догоспітальному етапі.Страждає на тромбофлебіт глибоких вен гомілок.Об’єктивно:стан тяжкий,дифузний ціаноз.Пульс 115 за 1хв,частота дихання 26 за
1хв,артеріальний тиск 80/40 ммрт.ст.При аускультації серця акцент ІІ тону над легеневою артерією.Ліва гомілка збільшена в об’ємі за рахунок набряку.Які препарати доцільно призначити у даному випадку?
Тромболітична терапія
Хворий 44 років захворів гостро.Раптово виник інтенсивний біль у грудній клітці,який не пройшов після прийому кількох таблеток нітрогліцерину,задишка.Два роки тому лікувався з приводу тромбофлебіту глибоких вен лівої гомілки.Об’єктивно:пульс 100 за 1 хв,часто та дихання 27 за 1хв,артеріальний тиск 75/45ммрт.ст.На ЕКГ синусова тахікардія,ознаки перевантаження правого шлуночка.У плазмі крові значно підвищений рівень Д-димеру.Ліва гомілка збільшена в об’ємі за рахунок набряку.Який попередній діагноз?
Тромбоемболіялегеневої артерії
Хворий 56 років скаржиться на задишку,біль у грудній клітці,що виникли раптово.Напередодні переніс операцію протезуваннякульшового суглоба.Об’єктивно:дифузний ціаноз,пульс 110 за
1хв,ритмічний,частота дихання 25 за 1хв,артеріальний тиск 90/50 ммрт.ст.При аускультації серця акцент ІІ тону над легеневою артерією,протодіастолічний ритм галопу.На ЕКГ:синусова тахікардія,Ppulmonale,негативний зубець Т у V1-V3 відведеннях.Який метод дозволить підтвердити діагноз?
Комп’ютерна томографія органів грудної порожнини
Хворий 72 років скаржиться на задишку у стані спокою, набряки на ногах,відчуття важкості у правому підребер’ї.Більше 25 років хворі є на хронічне обструктивне захворювання легень.Об’єктивно:дифузний ціаноз,набуханняшийнихвен.Грудна клітка бочкоподібна.При перкусії легень перкуторний тон з коробковим відтінком,при аускультації розсіяні сухі свистячі хрипи над усією поверхнею легень.При аускультації серця акцент ІІ тону над легеневою артерією.Яке ускладнення найбільш ймовірно у даного хворого?
Хронічне легеневе серце
Хворий 20 років скаржиться на головний біль, носові кровотечі, біль у ділянці серця під час фізичного навантаження. У дитинстві вислуховували систолічний шум. Об'єктивно: пульсація артерій в ділянці шиї. Пульс 88 на 1 хв, твердий. Артеріальний тиск на верхніх кінцівках 180/100 мм рт. ст., на нижніх кінцівках — 90/60 мм рт. ст. Яку рентгенологічну картину під час дослідження серця можна очі¬кувати в даному випадку?
Збільшення лівого шлуночка
У дівчини 18 років без скарг при обстеженні виявлено систолічний шум, акцент і розщеплення ІІ тону у
ІІ міжребровому проміжку ліворуч від грудини. На ЕКГ зареєстровано повну блокаду правої ніжки пучка Гіса. При ЕхоКГ-дослідженні виявлено збільшення порожнини правого шлуночка, парадоксальний рух міжшлуночкової перетинки, недостатність тристулкового клапану І ст. Систолічний тиск в легеневій артерії 30 мм рт.ст. Який найбільш ймовірний діагноз?
Дефект міжпередсердної перетинки
Хворий 16 років, скаржиться на відчуття холоду в ногах, головний біль, запаморочення. Об‘єктивно: 88 за 1 хв, пульс ритмічний, артеріальний тиск 180/120 мм. рт. ст. При аускультації серця : систолічний шум вздовж лівого краю грудини, в міжлопатковому просторі. При рентгенологічному дослідженні: узурація нижнього краю ребер. Вкажіть найбільш ймовірне захворювання:
Коарктація аорти
Юнак 18 років направлений на дообстеження військовою медичною комісією у кардіологічне відділення. Попередній діагноз: Вроджена вада серця. При огляді: ступінь розвитку мускулатури верхнього плечового поясу переважає над нижнім. Артеріальний тиск на верхніх кінцівках 180/100 мм рт.ст.
артеріальний тиск на нижніх 80/60 мм рт. ст. Систолічний шум вздовж лівого краю грудини і в міжлопатковій ділянці, акцент ІІ тону над аортою Яке дослідження необхідно провести для підтвердження діагнозу?
Аортографію
Жінку 25 років оглянув лікар з приводу наявності серцевого шуму. Скарг немає. В анамнезі відсутні свідчення про гостру ревматичну лихоманку. Пульс 72 за 1 хв. Артеріальний тиск 120/70 мм рт.ст. При аускультації серця акцент і розщеплення ІІ тону, незвучний систолічний шум у II міжребровому проміжку ліворуч. На ЕКГ неповна блокада правої ніжки пучка Гіса. Який найвірогідніший діагноз?
Дефект міжпередсердної перетинки
Хворий 19 років скаржиться на задишку при фізичному навантаженні, втомлюваність. В анамнезі часті бронхолегеневі інфекції. Хворіє з дитинства. Об'єктивно: серцевий горб. При аускультації серця у ІІІ-ІV міжребрових проміжках ліворуч біля краю грудини грубий систолічний шум, акцент ІІ тону над легеневою артерією. При рентгенологічному дослідженні посилення легеневого судинного малюнку, збільшення лівого шлуночка, лівого передсердя, збільшення дуги легеневої артерії, зменшення дуги аорти. Найбільш ймовірний діагноз:
Дефект міжшлуночковоі перетинки
Хлопчик 16-ти років скаржиться на задишку, швидку втомлюваність. Об'єктивно: при перкусії серця межі серця розширені ліворуч та вгору. При аускультації серця акцент II тону над легеневою артерією, в II міжребровому проміжку ліворуч від груднини грубий систоло-діастолічний "машинний" шум, що проводиться на судини шиї. Який найбільш вірогідний діагноз?
Відкрита артеріальна протока
Чоловік 22 років. Скаржиться на задишку при фізичному навантаженні. Об'єктивно: пульс 74 за 1 хв, артеріальний тиск 115/70 мм рт. ст. При аускультації серця: у ІІІ – ІV міжребрових проміжках ліворуч біля краю грудини грубий систолічний шум, акцент ІІ тону над легеневою артерією. При рентгенологічному дослідженні: збільшення дуги лівого шлуночка, розширення легеневої артерії, підсилення легеневого малюнка. Найбільш імовірний діагноз?
Дефект міжшлуночковой перегородки
Чоловік 36-ти років скаржиться на слабкість, задишку під час фізичного навантаження, серцебиття. З дитинства вислуховується серцевий шум. При аускультації серця акцент і розщеплення ІІ тону, систолічний шум у ІІ міжребровому проміжку ліворуч від краю груднини. При рентгенологічному дослідженні: збільшення правих відділів серця і дуги легеневої артерії. На ЕКГ: фібриляція передсердь і блокада правої ніжки пучка Гіса. Який найбільш вірогідний діагноз?
Дефект міжпередсердної перегородки
Юнак 15-ти років скаржиться на головний біль, носові кровотечі, відчуття похолодання нижніх кінцівок. Об'єктивно: м'язи плечового поясу добре розвинуті порівняно з м‗язами нижніх кінцівок. Пульсація на стегнових артеріях різко ослаблена. Артеріальний тиск на верхніх кінцівках 170/90 мм рт.ст., на нижніх - 90/60 мм рт. ст. При аускультації над сонними артеріями визначали систолічний шум. Який найбільш вірогідний діагноз?
Коарктація аорти
Жінка 27 років скаржиться на задишку при значному фізичному навантаженні, періодичні напади серцебиття. Об'єктивно: акроціаноз, пульс - 98/хв., ритмічний, артеріальний тиск 105/70 мм рт.ст. При аускультації: І тон на верхівці посилений, вислуховується тричленний ритм, акцент другого тону над легеневою артерією, пресистолічний шум над верхівкою. Який найбільш імовірний діагноз?
Стеноз
лівого атріовентрикулярного отвору
У хворої 25 років, після пологів з'явилась задишка при ходьбі, різкий біль в поперековій ділянці, пропасниця, загальна слабкість. Впродовж доби сеча червоного кольору. Об'єктивно: температура тіла
39,2°С, шкіра бліда. При аускультації серця IІ тон ослаблений над аортою, протодіастолічний шум в III- IV міжребровому проміжку вздовж лівого краю грудини. На ЕКГ- АВ-блокада I ст., ознаки перевантаження лівого шлуночка. Який найбільш ймовірний діагноз?
Хворий 23 років, скаржиться на задишку при фізичному навантаженні, біль в лівому підребер’ї, підвищення температури тіла до 38-39оС. Об‘єктивно: стан важкий, шкіра кольору «кави з молоком», симетричні геморагії на руках. Пульс 96 за 1 хв, ритмічний, АТ 110/40 мм рт. ст. При перкусії межі серця зміщені вліво, при аускультації серця протодіастолічний шум в ІІ міжреберному проміжку справа від грудини і в V точці. Печінка на 3 см нижче правої реберної дуги, пальпується болючий край селезінки. Загальний аналіз крові: лейкоцити 13,2 х 109/л, еритроцити 2,8 х 1012/л, Нв 96 г/л, ШЗЕ 58 мм/год. Ваш діагноз?
Хворий 32 років скаржиться на задишку при фізичному навантаженні, напади інспіраторної задишки вночі, відчуття пульсації в голові, запаморочення. Об‘єктивно: пульсація сонних артерій. Пульс - 98 за 1 хв., ритмічний, високий, швидкий. артеріальний тиск 160/50 мм.рт.ст. При аускультації перший тон над верхівкою, другий тон над аортою ослаблені, діастолічний шум в ІІ міжребровому проміжку праворуч біля краю грудини. Ймовірний діагноз?
Недостатність аортального
клапана
Хворий 33 років, скаржиться на підвищення температури тіла до 38-39°С, що супроводжується ознобом та пітливістю. Об‘єктивно: стан важкий, шкіра кольору «кави з молоком». Пульс 107 за 1 хв, ритмічний, АТ 120/50 мм рт. ст. При перкусії межі серця зміщені вліво, при аускультації серця протодіастолічний шум в ІІ міжреберному проміжку справа від грудини і в V точці. Печінка на 3 см нижче правої реберної дуги. Загальний аналіз крові: лейкоцити 14,8 х 109/л, еритроцити 2,1 х 1012/л, Нв 86 г/л, ШЗЕ 62 мм/год. Який метод дослідження дозволить встановити діагноз?
Посів крові на стерильність
Хворий 37 років, який переніс операцію протезування аортального клапану. Через два рокі після лікування у стоматолога у хворого з’явилась гектична лихоманка з підвищенням температури тіла до 39 °С, пропасниця, задишка. За даними ехокардіографії регургітація на протезі клапана, якої раніше не було. Який метод лікування показаний хворому?
Хворий 42 років, скаржиться на задишку, біль за грудиною під час фізичного навантаження. Об'єктивно: шкіра бліда, пульс 64 за 1 хв., ритмічний, артеріальний тиск 105/70 мм рт.ст. Під час пальпації визначається посилений верхівковий поштовх, систолічне тремтіння у ІІ міжребровому проміжку праворуч біля краю грудини. I тон над верхівкою ослаблений, II тон над аортою ослаблений, систолічний шум у другому міжребровому проміжку праворуч від грудини, який проводиться на сонні артерії. Яка вада серця найбільш ймовірна?
Хворий 47 років, що хворіє на хронічну ревматичну хворобу з комбінованою мітральною вадою серця, переніс операцію протезування мітрального клапану. Через два тижні після оперативного втручання у хворого з’явилась гектична лихоманка з підвищенням температури тіла до 39 °С, пропасниця, болі в колінних суглобах. В загальному аналізі крові Hb 104 г/л, лейкоцити – 15,6 х 109/л, ШЗЕ – 48 мм/год. Який діагноз можна запідозрити?
Інфекційний ендокардит протезованого клапана
Хворий 50
років скаржиться на біль в ділянці серця під час фізичного навантаження,
запаморочення. Об'єктивно: шкіра бліда, пульс 60 за 1 хв., ритмічний,
артеріальний тиск 110/80 мм.рт.ст. Верхівковий поштовх у п’ятому міжребровому
проміжку на 1 см вліво від лівої середньоключичної лінії, посилений. При
аускультації серця IІ тон ослаблений, грубий систолічний шум над аортою, який
проводиться на судини шиї. Про яке захворювання серця слід думати в першу
чергу?
Стеноз гирла аорти.
Хворий 60 рокiв скаржиться на часті напади болю за грудиною, які виникають при незначному фізичному навантаженні. Об‘єктивно: ЧСС 56 на хв. Артеріальний тиск 150/90 мм рт.ст. При перкусії: межа серця значно розширена у лівий бік. При аускультації: І тон ослаблений над верхiвкою, ІІ тон ослаблений, грубий систолiчний шум у другому міжреберному проміжку праворуч від груднини. На ЕКГ: високий зубець R, косонизхiдне зміщення сегменту ST та негативний зубець Т у відведеннях V5-V6. Який з наступних попередніх дiагнозiв є найбільш вірогідним ?
Стеноз устя аорти
Жінка 25 років, емоційно лабільна. Об'єктивно: тремор пальців рук, шкіра волога, тепла. Пульс 96 уд. за 1 хв., ЧСС 116 за 1 хв., артеріальний тиск 170/70 мм. рт. ст., температура тіла 36,7°С. Верхівковий поштовх посилений, межі серця розширені ліворуч, тони серця гучні, аритмічні, систолічний шум над верхівкою. Збільшення щитоподібної залози ІІІ ступеня. Який діагноз найбільш ймовірний?
Чоловік 55 років скаржиться на задишку впродовж 6 місяців. Вона прогресує, і зараз турбує в спокої. Аускультація легенів виявляє двосторонні поодинокі вологі хрипи. У чоловіка наявні набряки нижніх кінцівок. На рентгенограмі грудної клітки - збільшений серцевий силует. На ехокардіограмі виявлено розширення камер серця, фракцію викиду 20%, легку мітральна регургітацію та незначний перикардіальний випіт. Які зміни Не характерні на ЕКГ?
RV6 +Sv1 >35
Хворий 22 років скаржиться на задишку, серцебиття, запаморочення, ортостатичну втрату свідомості. В сімейному анамнезі раптова смерть у молодому віці. Об’єктивно: Пульс 80 уд за хв АТ 120/85 мм рт ст При аускультації серця систолічний шум в ІІІ-ІV міжреберних проміжках по лівому краю грудини. ЕхоКГ: асиметрична гіпертрофія міокарда в ділянці ЛШ. Що з нижченаведеного лежить в основі розвитку патології ?
Мутації генів саркомерних білків
Чоловік 30 років скаржиться на запаморочення, серцебиття, загрудинний біль, задишку при незначному фіз.. навантаженні. Об’єктивно: Пульс 80 уд за 1 хв. При аускультації серця систолічний шум в ІІІ-ІV міжреберних проміжках праворуч, що посилюється при пробі
Вальсальви. За даними ЕхоКГ виражена асиметрія ЛШ , систолічний градієнт тиску в виносному тракті лівого шлуночка. Який препарат доцільно призначити пацієнту?
Метопролол
Сімейному лікарю скаржиться пацієнт 47 років на стискаючий біль у грудях, що виникає як у стані спокою, так і під час легких фізичних навантажень; нерегулярне серцебиття. Ці проблеми виникли 3 місяці тому. Брат пацієнта раптово помер у віці 30 років. Об'єктивно: Ps- 84 / хв, аритмічний, AP-130/80 мм рт. ст. На ЕКГ ознаки гіпертрофії лівого шлуночка, з.Q у відведеннях V 4 - V 6. На ЕхоКС виявлено, що міжшлуночкова перегородка становить 1,7 см, товщина стінки лівого шлуночка - 1,2 см, порушення скоротливості лівого шлуночка немає. Який найбільш вірогідний діагноз?
Гіпертрофічна кардіоміопатія
57-річний чоловік скаржиться на задишку, набряки на гомілках, порушення роботи серця, дискомфорт у лівій половині грудної клітки без зв’язку з навантаженням. При фізичному обстеженні: збільшення серцевої тіні на всі боки звуки; тони серця глухі, на верхівці м’яко систолічний шум. Ps - 100 / хв, аритмічний, BP - 115/75 мм рт. ст. Печінка +2 см, болюча. ЕКГ: лівошлуночкова екстрасистолія, зниження напрвольтаж знижений. Який метод дослідження необхідно зробити в першу чергу для встановлення діагнозу?
Ехо-КС
У хворого 45 років при обстеженні виявлені кардіомегалія, фібриляція передсердь, клінічні прояви СН ІІ Б ст. Ознаки ураження клапанних структур та активності запального процесу відсутні. По завершенню обстеження встановлений диагноз дилатаційної кардіоміопатії. Який підхід до лікування є єдиним перспективним у цьому випадку?
Трансплантація серця Хвора 22 років через 2 тижні після перенесеного
грипу відчуває серцебиття, задишку при звичайному навантаженні, пітливість,
слабкість. Температура тіла коливається у межах 37-37,5
0С. При аускультації серця ослаблений І тон над верхівкою. На ЕКГ тахікардія, ознаки порушення реполяризації. Виявлено підвищення рівня серцевого тропоніну Т. Який діагноз найбільш ймовірний?
Гострий міокардит
Хвора 50 років скаржиться на ниючий біль у ділянці серця, задишку, підвищення температури до 380C. 14 днів тому перенесла ГРВІ. Об'єктивно: пульс 100 за 1 хв. Артеріальний тиск 110/70 мм рт.ст. При аускультації серця І тон над верхівкою ослаблений. На ЕКГ негативний зубець Т у відведеннях V1- V3, передсердна екстрасистолія. Який найбільш вірогідний діагноз?
Гострий міокардит
Хворий 39 років скаржиться
на задишку при фізичному навантаженні, серцебиття, перебої в роботі серця,
набряки на гомілках. Об'єктивно: пульс 150 за 1 хв. При аускультації серця тони
приглушені. Печінка виступає на 6 см нижче краю реберної дуги. На ЕКГ
фібриляція передсердь. ЕхоКГ- дилатація камер серця, ФВ- 29. Який найбільш
вірогідний діагноз? 
Дилатаційна кардіоміопатія
Жінка 39 років через короткий час після ― ГРВЗ, відмічає задишку інспіраторного характеру, біль в ділянці серця, підвищення температури до 38°С. Перкуторно – межі серця розширено вліво і вправо. При аускультації серця прослуховується різке ослаблення тонів серця, шум тертя перикарду. На рентгенограмі органів грудної клітки – серце збільшене, трикутної форми. У загальному аналізі крові - запальні зміни. Найбільш ймовірним діагнозом є: Ексудативний перикардит
Жінка 35 років доставлена до приймального відділення зі скаргами на біль у грудній клітці. На ЕКГ виявлено конкордантні зміни сегменту ST дугою донизу. Хвора відмічає, що нещодавно її непокоїли болі у суглобах, міалгії та відзначалася фотосенсибілізація. В аналізі сечі – значна кількість білку. Який попередній діагноз?
Жінка 58 років з‘явилась на щорічний огляд до онколога, після перенесеного комбінованого лікування раку лівої молочної залози (хірургічне, хіміотерапія та променева терапія) 10 років тому. Скаржиться на задишку при помірному фізичному навантаженні, появу набряків нижніх кінцівок протягом останніх 6 місяців. Об‘єктивно: АТ=110/60 мм.рт.ст., пульс=97 уд/хв. Визначається розширення вен шиї. В легенях послаблене везикулярне диханні в нижніх відділах з обох боків, ЧД=20/хв. Діяльність серця ритмічна, вислуховується гучний ранній протодіастолічний тон. Печінка на 4 см нижче краю реберної дуги, при пальпації чутлива. Притуплення в бокових фланках живота. Набряки обох гомілок до середньої третини. Який діагноз можна запідозрити у хворої?
Констриктивний перикардит
43-річній жінці проведено перикардіоцентез, отримано 400 мл рідини. Цитопатологічне дослідження виявило багато клітин запалення, без атипових клітин. Серологічне дослідження на наявність антитіл до вірусу Коксакі В – негативне. За даними магнітно-резонансної томографії, після перикардіоцентезу, зберігаються ознаки перикардиту. Пацієнтці спочатку призначено нестероїдні протизапальні препарати та колхіцин. За умови задовільної відповіді на призначене лікування, як довго слід продовжувати терапію колхіцином?
3 місяці
Пацієнт 65 років, на 5-ту добу після аорто-коронарного шунтування та аневризмектомії лівого шлуночка скаржиться на прогресуючу задишку в спокої. При огляді – втрата свідомості, АТ - 80/40 мм.рт.ст., пульс 110/хв, частота дихальних рухів 28/хв, температура тіла 37,1?С. Об‘єктивно відмічається розширення вен шиї, аускультативно тони серця різко послаблені. ЕКГ – знижений вольтаж шлуночкових комплексів та ознаки електричної альтернації. Який наступний крок збільшить шанси на виживання хворого?
Перикардіоцентез
Хворий 50 років поступив до клініки з діагнозом: гострий передній Q-інфаркт міокарда. Через ти тижні з‘явились сухий кашель, ниючий біль в ділянці серця, підвищення температури тіла до 37,4- 37,6°С. При обстеженні: шум тертя перикарда, який раніше не вислуховувався. Яке ускладнення виникло у хворого?
ІХС: гострий інфаркт міокарда. Синдром Дресслера
35-річний чоловік, звернувся в приймальне відділення з інтенсивним болем за грудиною, тривалістю 2 доби, який прогресує, посилюється лежачи, зменшується сидячи. До цього часу щодня бігав до 5 кілометрів 3-4 рази на тиждень. 5 днів тому одужав від інфекції верхніх дихальних шляхів. Об‘єктивно: температура тіла 37,6 ?C, АТ-120/80 мм.рт.ст., пульс 95/хв., частота дихання - 18/хв. При аускультації серця вислуховується шум тертя перикарда. Рентгенографія органів грудної клітини – без патологічних змін. ЕКГ - елевація сегмента ST до 3 мм у всіх відведеннях, окрім aVR. Який наступний крок є найбільш доцільним у веденні даного хворого?
Ехокардіографія
У чоловіка 22 років через десять діб після гострої респіраторної вірусної інфекції з'явився сильний біль за грудиною. Об‘єктивно: осиплість голосу, набухання вен шиї, розширення зони абсолютної тупості. На ЕКГ відмічається підйом сегменту SТ в усіх стандартних, посилених і грудних відведеннях. На рентгенограмі органів грудної порожнини тінь серця значно збільшена трикутної конфігурації. Який діагноз є найбільш ймовірним?
Гострий ексудативний перикардит
Хвора 60 років страждає на цукровий діабет. 2 роки тому перенесла Q-інфаркт міокарду. За останні 2 місяці з‘явилась та стала прогресувати задишка, яка зменшується в положенні сидячи. Об‘єктивно: ціаноз обличчя та шиї, виражене набухання яремних вен, збільшена та болюча печінка, набряки на ногах. Рентгенологічно та ехокардіографічно визначається помірна кількість рідини в порожнині перикарду. Який найбільш ймовірний діагноз?
ІХС: післяінфарктний кардіосклероз. Гідроперикард
Чоловік 45 років, хворіє три тижні. Відмічає біль у лівій половині грудей, задишку, підвищення температури тіла до 38,5°С, незначний кашель. Захворів після переохолодження. Об‘єктивно: пульс 90 в 1 хвилину, артеріальний тиск 115/70 мм.рт.ст., частота дихання 22 за хвилину. Хворий бік відстає в акті дихання, перкуторно в нижній частині легені визначається тупість з косою межею, аускультативно - дихання відсутнє. Права межа серця розширена праворуч. Який діагноз найбільш ймовірний?
Ексудативний плеврит
60 річна жінка скаржиться на біль в області серця, виражену задишку, слабкість. В анамнезі тромбофлебіт правої нижньої кінцівки. Об-но: ціаноз, набухання шийних вен. Пульс 115 уд. за 1 хв, аритмічний, АТ 85/45 мм рт.ст. ЧДР 26 за хвилину. Діяльність серця аритмічна, ритм галопу, акцент ІІ тону над ЛА. В легенях хрипи відсутні. Печінка збільшена, болюча при пальпації. Що з нижче перерахованого є найбільш доцільним при лікуванні?
Стрептокіназа
У хворого Ч., 64 років, що знаходиться в палаті інтенсивної терапії з приводу гострого інфаркту міокарда, раптово розвинувся напад ядухи, спостерігається кашель з виділенням рожевого харкотиння. Об‘єктивно: хворий неспокійний, положення ортопное, акроціаноз. Тони серця глухі, ритмічні, інтенсивний систолічний шум на верхівці, що проводиться в пахвову ділянку. ЧСС – 110 за 1 хв. АТ 105/70 мм рт.ст. ЧД – 24 за 1 хв. При аускультації легень вислуховується велика кількість вологих різнокаліберних хрипів. Яке ускладнення ГІМ ймовірно розвинулось у даного хворого?
ГЛШН ІІІ клас за T.Killip, розрив папілярного м‘язу
Хвора 30 р. скаржиться на задишку, що посилюється в горизонтальному положенні, напади ядухи, що супроводжується кашлем. Також відмічає серцебиття, втомлюваність. Об‘єктивно: акроціаноз, ціанотичний румʹянець. Пульс – 115 за хв, аритмічний, АТ 120/70 мм рт.ст. ЧДД 22 за 1 хвилину. При аускультації серця І тон посилений, діастолічний шум на верхівці; акцент ІІ тону над клапаном легенової артерії. Яка причина найбільш ймовірно спричинила розвиток проявів СН у даної хворої?:
Мітральний стеноз
Хворий 38 років скаржиться на задишку, підвищення температури тіла до 37.5 °С, постійний біль за грудиною з іррадіацією в шию, який зменшується в положенні сидячи, нахиливши тулуб уперед. Захворювання пов‘язує з перенесеною ГРВІ. Об'єктивно: при аускультації серця вислуховується шум тертя перикарда, тони приглушені. При ЕхоКГ: ФВ- 55%, випіт у порожнину перикарда близько 300 мл і стовщення його листків. Який варіант серцевої недостатності характерний для даного захворювання?
Жоден з перерахованих невірний
Хворий 38 років скаржиться на задишку, серцебиття, перебої в роботі серця, набряки нижніх кінцівок. Хворіє 2 роки. Об‘єктивно: акроціаноз. Пульс 90 за 1 хв, артеріальний тиск 120/70 мм рт.ст. При аускультації систолічний шум над верхівкою серця і над мечоподібним відростком. Набряки нижніх кінцівок. ЕКГ: фібриляція передсердь. ЕхоКГ: дилатація порожнин серця, відносна недостатність мітрального і трикуспідального клапанів, ФВ-35%. Який препарат може бути застосований для контролю частоти скорочень шлуночків?
Дигоксин
Хворий 43 років скаржиться на задишку, втомлюваність, серцебиття при незначному фізичному навантаженні, набряки нижніх кінцівок. Вважає себе хворим 2 роки. Об‘єктивно: акроціаноз. Пульс 95 за 1 хв., артеріальний тиск 120/70 мм рт. ст. При аускультації серця І тон ослаблений, систолічний шум над верхівкою і над мечоподібним відростком. При допплер-ЕхоКГ: дилатація порожнин серця, відносна недостатність мітрального і тристулкового клапанів, дифузний гіпокінез, ФВ- 32%. Який препарат необхідно включити в схему лікування в даному випадку?
Бісопролол
Хворий 48 років скаржиться на слабкість, задишку, серцебиття. Об‘єктивно: акроціаноз. Пульс 100 за 1 хв., ритмічний. При аускультації серця- І тон ослаблений, систолічний шум над верхівкою серця, що проводиться в ліву пахвову ділянку, акцент ІІ тону над легеневою артерією. Яке захворювання зумовило розвиток серцевої недостатності?
Недостатність мітрального клапана
Хворий 63 років госпіталізований зі скаргами на пекучий, стискаючий біль за грудиною, що віддає в ліву руку, під лопатку, задишку, різку слабість. Біль з‘явився раптово годину тому у стані спокою. Об-но: шкіра бліда, холодний піт. Пульс – 105 за 1 хв., АТ – 70/50 мм рт.ст. Тони серця глухі. Дихання жорстке, множинні вологі хрипи. Живіт м‘який, неболючий. ЕКГ: ритм синусовий, патологічний зубець Q підйом сегмента ST у відведеннях I, aVL, V1–V 4 до 5 мм. Який найбільш вірогідний діагноз?
Гострий Q-ІМ передньо-перетинково-верхівкових відділів ЛШ. ГЛШН ІV клас за T.Killip
Хворий 67 років скаржиться на серцебиття, задишку при незначному фізичному навантаженні, набряки нижніх кінцівок. Рік тому переніс Q-інфаркт міокарду. Об‘єктивно: пульс 90 за 1 хв, артеріальний тиск 140/90 мм рт.ст. При аускультації легень у нижніх відділах незвучні дрібнопухирцеві хрипи. Набряки нижніх кінцівок. При ЕхоКГ: дилатація лівого шлуночку, гіпокінез передньої стінки, перегородки та верхівки лівого шлуночка, ФВ - 35 %. Який препарат необхідно включити в схему лікування в даному випадку?
Фуросемід
У відділення невідкладної допомоги доставлений 48-річний пацієнт зі скаргами на інтенсивний «розриваючий» біль за грудиною із іррадіацією в спину, короткочасну втрату свідомості. Об-но: стан дуже тяжкий. Пульс 120 уд за хв, різного наповнення, АТ 80/50 мм рт.ст. При аускультації серця протодіастолічний шум ІІІ-IV між реберʹї біля лівого краю грудини, який раніше не вислуховувався. Пульс на стегнових артеріях ослаблений. Який найбільш ймовірний діагноз?
Диссекція аорти
Хвора 42 років страждає на системний червоний вовчак упродовж 4 років. Перебуває на підтримуючій дозі преднізолону (10 мг) та делагілу (250 мг). 2 тижні тому після переохолодження підвищилась температура, з‗явились болі в суглобах, еритематозний висип на обличчі, набряки на кінцівках і обличчі. За день до надходження до стаціонару з‗явились судоми, минуча втрата свідомості. В загальному аналізі крові: гемоглобін 92 г/л, еритроцити 2,9 х 1012/л, тромбоцити 100 х 109/л, ШЗЕ 62 мм/год. В загальному аналізі сечі: питома вага 1016, білок 3,6 г/л, еритроцити – покривають все поле зору, лейкоцити 6-10 в полі зору. Виберіть варіант адекватної терапії.
Пульс-терапія метилпреднізолоном та циклофосфамідом
Жінка, 28 років, скаржиться на стійкий біль за грудниною, який підсилюється при чханні, головний біль, набряки, слабкість. Об‘єктивно: t0-38,6, Ps-100 уд/хв., еритематозний висип на обличчі та грудній клітці, серце – ліва межа зміщена вліво на 2 см, на верхівці систолічний шум, шум тертя перикарду, печінка + 3 см, набряки обличчя та ніг. У загальному аналізі крові: еритроцити - 2,8 х 1012/л; ШЗЕ - 42 мм/год. У загальному аналізі сечі: білок-4,8 г/л; еритроцити - 8-10, лейкоцити - 10-12 в полі зору. Яке лікування найбільш доцільно призначити хворій?
Глюкокортикоїди, цитостатики
У хворої 22 років після відпочинку в Криму з‘явилась гіперемія шкіри обличчя, болі в суглобах кистей, болі в попереку. Об‘єктивно: стан хворої відносно задовільний, над легенями вислуховується ясний легеневий звук, діяльність серця ритмічна, пульс – 84 уд/хв., АТ 130/90 мм рт. ст., відмічається обмеження рухів та болісність в дрібних суглобах обох кистей. Длчя уточнення діагнозу Ви призначите:
Аналіз крові на антитіла до нативної ДНК
У хворої 18 років після тривалої інсоляції з‘явилися фіксована еритема обличчя, ульцерація ротової порожнини, неерозивний артрит дрібних суглобів кистей, лихоманка, резистентна до лікування антибіотиками та нестероїдними протизапальними препаратами, тахікардія; електрокардіографічно – дифузні зміни в міокарді. Який лабораторний показник патогномонічний для даного захворювання?
Нормохромна анемія та підвищення ШОЕ
Хвора 31 року скаржиться на сухий кашель, задишку, біль у дрібних суглобах, субфебрильну температуру, схуднення, випадіння волосся, червоні висипання на обличчі. Об‘єктивно: стан хворої середньої важкості, гіперемія обличчя, спинки носа, деформація проксимальних міжфалангових суглобів, зміщення назовні лівої межі тупості серця, при аускультації – тони серця ослаблені, систолічний шум над верхівкою. На рентгенограмі органів грудної клітини: потовщення міждольової плеври, збільшення лівого шлуночка. В загальному аналізі крові: еритроцити – 2,8*1012/л, лейкоцити – 3,3*109/л, ШЗЕ – 72 мм/год. В загальному аналізі сечі: білок – 1,65 г/л, еритроцити – 8 – 10, гіалінові циліндри – 4 – 5 в полі зору. Ваш попередній діагноз:
Системний червоний вовчак
У хворого 18 років через 2 тижні після перенесеної ангіни з'явилися скарги на біль в ділянці серця ниючого характеру, без іррадіації, задишку і серцебиття при фізичному навантаженні. Об'єктивно: температура тіла – 37,8оС, ЧСС- 96 уд/хв., на верхівці серця I тон ослаблений, систолічний шум, на ЕКГ: інтервал PQ – 0,24 с, у крові: ШОЕ – 28 мм/год. Яке дослідження є провідним у визначенні етіологічного фактору захворювання?
Визначення титра протистрептококових антитіл
У хворого 42 років з комбінованою мітральною вадою з перевагою стенозу III ступеня, після перенесеної вірусної інфекції зберігається субфебрилітет, посилилась задишка, серцебиття, з‘явилось відчуття перебоїв в роботі серця. Об‘єктивно: tо тіла 37,2 оС, акроцианоз, набряки литок та гомілок. Пульс-98 уд/хв., фібриляція передсердь, ЧСС – 120 уд/хв., АТ–115/70 мм рт.ст. Яке лікування найбільш доцільне в даному випадку?
Протизапальна терапія + лікування СН +
оперативне лікування після ліквідації активності ревматичного процесу +
відновлення синусового ритму
Хвора 27 років звернулась зі скаргами на задишку при значному фізичному навантаженні, періодичні напади серцебиття. Об‘єктивно: акроцианоз, пульс-78 уд/хв., ритмічний, АТ–105/70 мм.рт.ст; перший тон на верхівці посилений, вислуховується трьохчленний ритм, акцент другого тону над легеневою артерією, пресистолічний шум над верхівкою та в п‘ятій точці. Який найбільш імовірний діагноз?
Мітральний стеноз
Хвора 43 років, при огляді привертає увагу рум‘янець з синюшним відтінком губ та кінчика носа. Багато років хворіє на ревматизм, має мітральний стеноз. Після фізичного навантаження почався кашель зі світлим пінистим харкотинням рожевого кольору. Обличчя стало синюшньо-сірим. В легенях дихання послаблене, в нижніх відділах дрібно- та середньопухирчасті хрипи. ЧД - 28 вд/хв. Тони серця глухі, діяльність аритмічна. ЧСС-120 уд/хв. Пульс-92 уд/хв. АТ-105/60 мм рт. ст. Який патологічний стан виник у хворої?
Набряк легень
Хворий 18 років захворів 20 днів тому після перенесеної ангіни. З‘явилась лихоманка, біль і припухання в лівому, а потім правому колінних суглобах. Через 3 дні ці явища зникли у вищеназваних суглобах, але з‘явились у гомілково-ступневих суглобах. Об‘єктивно: ліва межа серця – по середньо-ключичній лінії, при аускультації – систолічний шум над верхівкою серця. В загальному аналізі крові: лейкоцити – 10*109/л; ШЗЕ – 37мм/год. Титр АСЛО – 600 ОД. Яке ураження шкіри найбільш ймовірно може виникнути у хворого?
Кільцеподібна еритема
Жінка 42 років скаржиться на почуття оніміння губ та кистей, біль у суглобах, ранкову скутість, утруднення при ковтанні, задишку під час руху. Об‘єктивно: гіперпігментація шкіри, на грудях телеангіектазії, припухлість дрібних суглобів кистей, помірна слабкість проксимальних м‘язів, згинальні контрактури. В нижніх відділах легенів жорстке дихання, шум тертя плеври. Який найбільш вірогідний діагноз у хворої?
Системна склеродермія
Хвора 63 років поступила в ревматологічне відділення у тяжкому стані. Об‘єктивно: зниженого харчування, маскоподібність обличчя, гіперпігментація та атрофія шкіра,згинальні контрактури пальців кистей, остеоліз нігтьових фаланг пальців рук, У крові: ер. — 2,2 ♦ 109 г/л; ШОЕ — 40 мм/год. У сечі — підвищення рівня вільного оксипроліну. Однією з найважливіших ланок патогенезу є:
Гіперфункція фібробластів
До сімейного лікаря звернулась хвора на склеродермію зі скаргами на виражену сухість у роті, відчуття піску в очах, почервоніння склер. Привушні слинні залози збільшенні в розмірах, на дотик ущільнені. Проявом якого синдрому є зазначені клінічні симптоми:
Шегрена
Хворий 35 років скаржиться на слабкість і помірний біль у м‘язах плечового і тазового поясу, шиї, почервоніння і лущення шкіри обличчя. Об‘єктивно: пурпурова еритема на обличчі, включаючи параорбітальну зону, помірний біль при пальпації і тістувата консистенція м‘язів кінцівок. Яке лабораторне дослідження крові матиме найбільше значення для встановлення діагнозу:
Визначення рівня Jo-1 антигену
У хворого 32 років після стресу підвищилась температура тіла, з‘явилася слабкість у м‘язах, без допомоги рук не може підніматися сходами, встати з ліжка. Об‘єктивно: помірна болючість і ущільнення м‘язів плечей, стегон; еритема грудної клітки спереду, розгинальних поверхонь великих суглобів кінцівок, періорбітальний набряк з геліотропною еритемою, позитивний симптом Готтрона. Який діагноз у пацієнта:
Дерматоміозит
До сімейного лікаря звернулась жінка зі скаргами на пекучі болі за грудиною після їди, утруднення ковтання твердої їжі, болі в кінчиках пальців після хвилювання, на холоді. Після огляду лікар запідозрив CREST синдром. Що виявив лікар:
Телеангіектазії, синдром Рейно,
езофагіт, кальциноз, склеродактилію
У 28-річного хворого виявлені: симетричний поліартрит, синдром Рейно, утруднення при ковтанні твердої їжи. ШЗЕ 15 мм/год. Який попередній діагноз може бути обгрунтованим за наявності таких даних?
Системна склеродермія
У 38-річної жінки протягом останніх 10 років спостерігається болісне побіління пальців рук на холоді. Протягом останнього року синдром став більш вираженим, з‘явились ознаки артриту дрібних суглобів кистей та зап‘ясть, ущільнення шкіри кінцівок і обличчя, труднощі при ковтанні твердої їжі. Аналіз крові: ШЗЕ 40 мм/год., поодинокі вовчакові клітини. Який найбільш чутливий маркер в крові дозволить верифікувати дане діагноз?
АТ до Scl – 70
Хвора 32 років скаржиться на почуття стягування шкіри обличчя, рук, болі в суглобах кистей та ступнів, затруднення при ковтанні твердої їжі. Хворіє приблизно 3 роки, коли вперше почала турбувати підвищена мерзлякуватість рук та ніг, за останній рік приєдналися вищевказані скарги. Який препарат можна віднести до базисних при даній патології?
Д-пеніциламін
Хвора 45 років скаржиться на слабкість і біль у м‘язах плечового і тазового поясу; почервоніння, лущення та незначне свербіння шкіри обличчя. Об‘єктивно: еритема та набряк параорбітальних тканин, тістувати набряки кінцівок. Спостерігається болючість м‘язів плечового і тазового поясу при пальпації. Яке дослідження буде провідним для встановлення діагнозу?
Визначення рівня креатинфосфокінази в крові
До хірургічного відділення поступив підліток 16 років зі скаргами на різкий дифузний біль у животі та появу домішок крові в калі. Захворів гостро, за кілька днів до появи абдомінальних скарг на шкірі гомілок з‘явилась геморагічна висипка і підвищилась температура тіла до 38°С. В аналізі крові: лейкоцитоз та підвищення ШЗЕ до 32 мм/год. Про яке захворювання слід подумати?
Геморагічний васкуліт
Жінка 23 років скаржиться на підвищення температури тіла до 37,4ºС, появу геморагічної висипки на нижніх кінцівках, біль в попереку, появу червоного забарвлення сечі. Захворіла 3 дні тому після переохолодження. Об'єктивно: шкіра бліда, на поверхні гомілок і стегон – дрібна геморагічна симетрична висипка. ЧСС - 90/хв, артеріальний тиск -115/90 мм.рт.ст. Симптом Пастернацького - слабкопозитивний з обох боків. В аналізі крові: лейкоцити - 8,6×109/л, тромбоцити - 185×109/л, ШЗЕ - 31 мм/год. В загальному аналізі сечі: білок - 0,33 г/л, еритроцити змінені – 25-30 в п/з, лейкоцити - 5-8 в п/з. Який найбільш ймовірний діагноз?
Геморагічний васкуліт
У підлітка 15 років після перенесеної гострої респіраторної вірусної інфекції з'явився спастичний біль в животі, пронос з домішкою невеликої кількості крові, біль в колінних суглобах, підвищення температури тіла. Об'єктивно: стан тяжкий, хворий лежить на боці, підібравши ноги. Дрібна геморагічна висипка на шкірі гомілок, колінні та гомілково-ступневі суглоби припухлі. Пальпація живота викликає біль, переважно біля пупка. У крові: лейкоцитоз, прискорена ШЗЕ. В аналізі сечі: мікрогематурія. Який діагноз є найбільш ймовірним?
Геморагічний васкуліт
Хворий 31 року поступив в лікарню зі скаргами на стійке підвищення температури тіла, пітливість, біль в м‗язах і суглобах, схуднення. Об‘єктивно: на гомілках та передпліччях пальпуються болючі дрібні підшкірні утворення. В аналізі крові: еритроцити -3,7×1012/л, гемоглобін - 110 г/л, лейкоцити – 11,2×109/л (п.-6%, с.-76%, е.-3%, б.-1%, л.-9%, м.-5%), тромбоцити - 280×109/л, ШЗЕ - 45 мм/год. В сечі: білок - 0,066 г/л, еритроцити - 9-10 в п/з. Який діагноз у даного хворого?
Вузликовий поліартеріїт
Хворий 32 років скаржиться на підвищення температури до 38,5ºС, озноб, загальну слабкість, біль у попереку, м‘язах гомілок, наявність сечі рожевого кольору, втрату ваги до 10 кг, терпкість обох кистей. Об‘єктивно: шкірні покриви бліді. Тони серця послабленої звучності, ЧСС - 110/хв., артеріальний тиск 190/115 мм рт.ст. Симптом Пастернацького слабко позитивний з обох боків. В аналізі крові: еритроцити – 2,8×1012/л, гемоглобін – 65 г/л, ШЗЕ – 58 мм/год, співвідношення альбумінів до глобулінів – 0,82, (γглобуліни – 30%), креатинін – 190 мкмоль/л. В загальному аналізі сечі: білок – 0,8 г/л, лейкоцити 20-25 у п/з, еритроцити до 100 у п/з. Який вірогідний діагноз у хворого?
Вузликовий поліартеріїт
Хворий 38 років скаржиться на підвищення температури до 38ºС, біль в м‘язах, суглобах, сухий кашель та біль у животі. Об‘єктивно: сітчасте ліведо на шкірі кінцівок та тулубі, болючість м‘язів при пальпації. Сухі хрипи в легенях. Артеріальний- тиск 160/100 мм рт.ст. В аналізі крові: лейкоцитоз, підвищення ШЗЕ, підвищення рівня сечовини. В загальному аналізі сечі: протеїнурія, гематурія. Який діагноз є найбільш ймовірним?
Вузликовий поліартеріїт
Чоловік 25 років звернувся зі скаргами на появу геморагічної висипки після прийому еритроміцину, який він застосовував з приводу загострення синуситу. Об'єктивно: на шкірі стоп і гомілок дрібна геморагічна висипка, яка не зникає при натискуванні. Артеріальний тиск -115/90 мм.рт.ст., пульс - 76/хв. Клінічних ознак ураження інших органів і систем не виявлено. В аналізі крові: лейкоцити - 8,6×109/л, тромбоцити - 215×109/л, ШЗЕ - 22 мм/год. В загальному аналізі сечі патологічних відхилень немає. Який найбільш ймовірний діагноз?
Гіперсенситивний васкуліт
Чоловік 37 років схуд на 6 кг за останні 3 місяці. Скаржиться на постійний біль в м‘язах гомілок, лівому яєчку, оніміння нижніх кінцівок. В аналізі крові: позитивний тест на поверхневий антиген вірусу гепатиту В; сечовина – 10,2 ммоль/л, креатинин – 123 мкмоль/л. Встановіть діагноз хворому.
Вузликовий поліартеріїт
Чоловік 39 років, який перебував на лікуванні в хірургічному відділенні з приводу гострого холециститу, переведений в терапевтичне відділення у зв‘язку з підвищенням артеріальний тиск до 180/120 мм рт.ст., появою білка в сечі, підвищенням температури. Стійкий субфебрилітет був резистентним до антибіотикотерапії. Через 10 днів після лікування у хворого з'явились артралгії та некротичне ураження шкіри нижніх кінцівок. В аналізі крові: лейкоцити – 14,6×109/л, ШЗЕ – 48 мм/год. Яке захворювання виникло у хворого?
Вузликовий поліартеріїт
Чоловік 40 років відмічає періодичне підвищення температури до 39°С, зниження маси тіла. Хворіє близько року, коли на фоні підвищення температури з'явились болі в гомілковостопних суглобах і м‘язах гомілок, почав втрачати вагу. Після призначення преднізолону температура нормалізувалась. Через 1 місяць після відміни препарату стан знову погіршився, з'явилось сітчасте ліведо, підвищився артеріальний тиск. В аналізі крові: гемоглобін - 110 г/л, еритроцити - 3,6×1012/л, лейкоцити -
12,2×109/л, ШЗЕ - 44 мм/год. В загальному аналізі сечі: питома вага - 1018, білок - 1,4 г/л, лейкоцити - 4-6 в п/з, еритроцити - 10-12 в п/з. Який найбільш ймовірний діагноз?
Вузликовий поліартеріїт
До сімейного лікаря звернулась 46-річна жінка зі скаргами на втому та загальну слабість впродовж 2–3 місяців, зниження апетиту. Вона вказує що схудла приблизно на 5,5 кг. Останнім часом пацієнтка відзначає біль і скутість у пальцях обох рук, особливо вранці. У жінка бабуся та сестра страждають на ревматоїдний артрит, і вона дуже стурбована тим, що зараз у неї це теж є. Яка з її скарг є найпоширенішим проявом встановленого ревматоїдного артриту?
Ранкова скутість суглобів, що триває більше 1 години
Хвора 50 років скаржиться на біль у дрібних суглобах кистей рук, променево-зап‘ясткових, колінних, ранкову скутість у суглобах до години, слабкість. При огляді: припухлість, дефігурація, болісність при пальпації та рухах у перерахованих суглобах. В загальному аналізі крові: гемоглобін - 91 г/л; ШЗЕ-52 мм/год. Які суглоби не вражаються при даному захворюванні?
Крижово-клубові з'єднання, дистальні міжфалангові суглоби кисті, поперековий відділ хребта
Хвора 42 років. Скарги на виражений біль в дрібних суглобах кистей, ранкову скутість рухів. Хворіє 7 тижнів. Об‘єктивно: припухлість симетричних суглобів кисті, зменшення м‘язевої сили. В загальному аналізі крові: гемоглобін - 96 г/л, лейкоцити - 3,6x109/л, ШЗЕ - 38 мм/год, РФ - (++). Хворій було призначено метотрексат. Які показники необхідно моніторувати для вчасного виявлення побічної дії?
Загальний аналіз крові, АЛТ, АСТ
Пацієнт 18 років скаржиться на біль у проксимальних міжфалангових суглобах кистей, підвищення температури тіла до 38.4 С, плямисту висипку на тілі. яка посилюється при підвищенні температури тіла, біль у горлі. Об'єктивно: спленомегалія та лімфаденопатія. У загальному аналізі крові значний лейкоцитоз та збільшення ШОЕ. Яку ревматологічну патологію можна запідозрити при такому симптомокомплексі: Синдром Стілла
Хворий страждає на ревматоїдний артрит 12 років. В останній рік з‘явились набряки на обличчі та нижніх кінцівках. У сечі білок — 5,4 г/л, л. — 3—5, еритроцити —3—4 в полі зору. У кроні: ШОЕ — 53 мм/год, альбумін — 28 %, холестерин— 9,8 ммоль/л. Яке із перелічених досліджень буде визначальне у постановці діагнозу
Біопсія нирки
У хворої 42 років діагностовано ревматоїдний поліартрит, активність ІІ ступеня, серопозитивний варіант, рентгенологічно ІІ стадія. Назвіть базисний препарат для лікування цієї хворої:
Метотрексат
Хвора 34 років захворіла гостро, 3 місяці тому після гострої респіраторної інфекції. З‘явився біль в міжфалангових, а потім, через 2 тижні, в колінних суглобах, ранкова скутість, підвищилась температура тіла до 38оС. Міжфалангові, п‘ястково-фалангові, колінні суглоби припухлі, малорухомі, гарячі на дотик. В крові: ШЗЕ 45 мм/год, СРБ +++, реакція Ваалер-Роузе – 1:128. Ваш діагноз?
Хвора 42 років, скарги на виражений біль в дрібних суглобах кистей, зранку скутість у рухах до 60 хв. Хворіє 2 роки. Об‘єктивно: деформація міжфалангових суглобів кистей, атрофія м‘язів кистей. В загальному аналізі крові: гемоглобін - 96 г/л, лейкоцити - 3,6x109/л, ШЗЕ - 38 мм/год, Rо-графія кистей: епіфізарний остеопороз, крайові ерозії, звуження суглобової щілини. Ваш діагноз ?
Хвора 50 років скаржиться на біль у дрібних суглобах кистей рук, променево-зап‘ясткових, колінних, ранкову скутість у суглобах до години, слабкість. При огляді: припухлість, дефігурація, болісність при пальпації та рухах у перерахованих суглобах. В загальному аналізі крові: гемоглобін - 91 г/л; ШОЕ-52 мм/год. Які зміни з боку аналізів крові будуть мати найбільше діагностичне значення?
Виявлення антитіл до ЦЦП
Хворий на ревматоїдний артрит, 42 років, отримував 35 мг преднізолону протягом 4 місяців. На фоні диспепсичних розладів самостійно відмінив преднізолон. Через 2 дні з‘явилась загальна слабкість, болі в суглобах та животі. При огляді: млявий, адинамічний, шкірні покриви бліді, з мармуровим відтінком. При пальпації кишечника відмічається болючість. АТ 90/60 мм рт.ст. Натрій сироватки крові – 90 ммоль/л; калій – 6,6 ммоль/л. Для профілактики такого стану необхідно:
Поступове зниження дози глюкокортикоїдів
Хвора 55 років скаржиться на біль і хруст в лівому колінному суглобі, який виникає при ходінні сходами, періодичне ―заклинювання‖ суглобу при рухах. 5 років тому була травма лівого коліна. Клінічний та біохімічний аналізи крові без змін. Рентгенологічно виражений остеосклероз, остеофіти, звуження суглобової щілини. Ваш попередній діагноз?
Деформуючий остеоартрит
Хвора 56 років скаржиться на біль в колінних суглобах. Хворіє 8 років. Температура тіла нормальна.
Міжфалангові суглоби рук потовщені і болючі при пальпації, хруст в колінних суглобах при згинанні. Рентгенографія колінних суглобів: остеопороз, звуження суглобової щілини, незначні кісткові розростання по краям суглобів. В аналізі крові: лейкоцити - 6,2×109/л, ШОЕ - 13 мм/год. Ваш діагноз?
Остеоартрит
Хвора 60 років скаржиться на ниючий біль, скутість у дистальних міжфалангових суглобах, їх припухлість. На рентгенограмі кистей виявлено: суглобові краї ущільнені, суглобові щілини значно звужені, крайові кісткові розростання. Для якого ураження суглобів характерна така рентгенологічна картина?
Остеоартрит дрібних суглобів кистей
Хвора 63 роки скаржиться на біль в колінних та кульшових суглобах, який виникає при перших рухах, та при тривалому навантаженні, деформацію колінних суглобів. При об‗єктивному обстеженні патологічних змін з боку внутрішніх органів не виявлено. Рентгенографія колінних суглобів: остеопороз, звуження суглобової щілини, кісти в епіфізах великогомілкових кісток, кісткові розростання по краях суглобів. Яку комбінацію ліків слід призначити?
Хондроїтин сульфат, препарати кальцію з віт Д
Хвора 68 років скаржиться на біль, незначну припухлість та хруст в дистальних суглобах пальців рук та колінних суглобах. Хворіє упродовж 4 років. Об‘єктивно: деформація колінних суглобів та потовщення міжфалангових суглобів кистей, об‗єм рухів в них зменшений. В аналізі крові: лейкоцити - 5,4×109/л, ШОЕ - 12 мм/год, фібриноген 3,5 г/л, ревматоїдний фактор 6 МЕ/мл , АСЛ-О - 160 МЕ/мл., СРБ 0,5 мг/л. Який можливий механізм розвитку даного захворювання?
Порушення синтезу глікозаміногліканів
Хворий 36 років страждає на подагру. Після прийнятого напередодні алкоголю та жирної їжі вночі виник напад гострого артриту І-го плеснефалангового суглобу правої стопи. Суглоб синюшний, різко болісний, набряклий. Аналіз крові: лейкоцити 17×109/л, ШОЕ 42 мм/год. Виберіть варіант стартової терапії?
Диклофенак 75 мг 2 р/д в/м + колхіцин 0,5 мг 4 р/день
Хворий 46 років серед ночі викликав ―швидку допомогу‖ з приводу раптового, різкого болю, почервоніння і припухлості першого пальця правої стопи, підвищення температури тіла. Напередодні вживав сухе виноградне вино та жирне м‘ясо. Раніше нічим подібним не хворів. Ваш попередній діагноз?
Подагра
Хворий 49 років скаржиться на значний біль та набряк дрібних суглобів правої стопи, почервоніння шкіри над ними, підвищення температури тіла до 38ºС, що з‘явились три дні тому. За останні 6 років було декілька нападів артриту, що тривали до 7-10 днів. При огляді: плеснефалангові суглоби правої стопи збільшені в об‘ємі, дефігуровані, рухи в суглобах різко болючі. Інші суглоби без патологічних змін. ШОЕ - 26 мм/год. Який механізм розвитку цього захворювання?
Підвищення біосинтезу сечової кислоти
Чоловік 30 років скаржиться на сильний біль, ―почервоніння‖ шкіри, набряк в ділянці гомілковостопного суглоба, підвищення температури до 39оС. Захворів раптово. В минулому були подібні напади тривалістю до 5-6 днів без залишкових змін з боку суглоба. Шкіра над суглобом гіперемірована без чітких контурів та інфільтративного валу на периферії. Який найбільш ймовірний діагноз?
Подагра
Чоловік 62 років скаржиться на помірний біль у лівій ступні в області плеснефалангового суглоба, який посилюється під час рухів. Хворіє протягом 12 років, захворювання почалося з гострого нападу болю. 2 роки тому під шкірою суглоба з'явився жовтувато-білий вузлик. Під час огляду суглоб деформований, багряно-синюшний. На рентгенограмі суглоба спостерігається звуження суглобової щілини, чітко обмежені дефекти кісткової тканини в епіфізі ("симптом пробійника"). Який найбільш імовірний діагноз?
Подагра
У пацієнта 36 років, який звернувся до невропатолога зі скаргами на болі в сідницях і стегнах, які поширюються на всю праву нижню кінцівку, при об‘єктивному обстеженні виявлено зменшення поперекового лордозу та грудного кіфозу, зниження дихальної екскурсії грудної клітки, позитивні симптоми Отта і Шобера. Який метод обстеження дозволить встановити діагноз?
HLA-В27
Хвора 36 років скаржиться на біль у правому колінному, лівому гомілковостопному суглобі, набряк і синюшність другого пальця правої стопи, підвищення температури тіла до 380С. Наявний HLA B27.
Ревматоїдний фактор в крові відсутній. Тиждень тому перенесла ентероколіт. Який попередній діагноз?
Реактивний артрит
Хвора 47 років скаржиться на біль в І плесне-фаланговому суглобі зліва, що підсилюється після відпочинку. Занедужала 2 тижні тому. Місяць тому під час відпочинку в Єгипті протягом трьох днів відзначала рідкий неоформлений стілець до 5 разів на добу. Очі гіперемовані. Лівий І плеснефаланговий суглоб набряклий, гіперемований, позитивний симптом Кушелевського справа. Гіперкератоз долонь. Найбільш ймовірний діагноз:
Реактивний артрит
Хворий 23 років скаржиться на біль в лівому гомілковостопному суглобі та п‘яті. Захворів раптово після тривалого бігу. З анамнезу відомо, що 2 тижні тому була різь при сечовиділенні. Об‘єктивно:
гомілковостопний суглоб припухлий, гарячий на дотик, рухи в ньому обмежені. На рентгенограмі щілина суглобу не змінена. В аналізі крові: еритроцити – 5,0×1012/л, лейкоцити - 15,0×109/л; ШОЕ - 20 мм/год. Який діагноз найбільш вірогідний у хворого?
Реактивний артрит
Хворий 25 років скаржиться на помірні болі, скутість в грудному і попереково-крижовому відділі хребта, підвищення температури до 37,4ºС. Хворіє протягом 5 років, захворів після переохолодження.
Об‘єктивно: сутулість, болісність паравертебральних точок в попереково – крижовому відділі хребта. Рентгенограма: суглобові поверхні крижово-здухвинних з‘єднань нерівні, нечіткі, з ділянками остеосклерозу, щілини нерівномірно звужені. Який з перерахованих препаратів Ви призначите хворому:
Сульфасалазин
Хворий 28 років скаржиться на біль в правому колінному суглобі, що посилюється під ранок. Два тижні тому звертався до уролога у зв‘язку з простатитом. Об‘єктивно: кон‘юнктивіт, периартикулярний набряк колінного суглоба, гіперемія шкіри над ним. Ревматоїдний фактор в крові відсутній. Який антибіотик доцільно призначити хворому?
Тетрациклінового ряду
Хворий 35-ти років поступив до стаціонару зі скаргами на біль в лівому грудино-ключичному та колінному суглобах, попереку. Захворів гостро, з підвищенням температури до 380С. Об'єктивно: лівий грудино-ключичний та колінний суглоби набряклі, болісні під час пальпації. В аналізі крові: лейкоцити- 9,5×109/л, ШОЕ - 40 мм/год, СРБ - 7,5 мг/л, фібриноген - 4,8 г/л, сечова кислота - 0,28 ммоль/л. У зішкрябі з уретри - хламідії. Який діагноз найбільш вірогідний?
Реактивний артрит
Хворий 40 років скаржиться на підвищення температури тіла до 37,8ºС, болі в спині і скутість, особливо в другій половині ночі. Хворіє 2 роки. Об‘єктивно: обмеження об‘єму рухів в хребті, болісність крижовоздухвинних з‘єднань, ШОЕ - 45 мм/год. Рентгенологічно виявлено звуження щілин крижово-здухвинних з‘єднань. Яка патологія очей часто відмічається при цьому захворюванні?
Іридоцикліт
Хворий 43 років звернувся до лікаря зі скаргами на раптово виниклий після підняття ваги різкий, сковуючий біль у поперековому відділі хребта. При огляді різке обмеження рухів поперекової ділянки, помірне напруження м‘язів попереку, різке посилення болю під час кашлю, сплощення поперекового лордозу, змін у рефлекторній сфері не спостерігається. Який метод дослідження варто застосувати в першу чергу?
Рентгенографія попереково-крижового відділу хребта
Чоловіка 38 років протягом 10-ти років непокоїть поступово зростаючий біль у нижній частині хребта з порушенням рухів у ньому. Лікувався з приводу остеохондрозу, потім ревматоїдного артриту з
короткочасним ефектом. Спостерігався у офтальмотолога з приводу іридоцикліту. В аналізі крові: ШОЕ - 27 мм/год. Рентгенологічно: двобічне періартикулярне склерозування і звуження суглобової щілини у крижово-здухвинних зчленуваннях. Яка найбільш ймовірна патологія у данному випадку?
Анкілозивний спондилоартрит
Чоловік, 23 років, скаржиться на головний біль, запаморочення, зменшене виділення сечі, зміну кольору сечі (темно-червона). Наведені скарги з'явилися після перенесеного 2 тижні назад фарингіту.
Об'єктивно: температура тіла — 37,4°С; ЧСС — 86 за 1 хв, артеріальний тиск 170/110 мм рт. ст., набряки на обличчі, шкіра бліда. В загальному аналізі сечі: відносна щільність 1016, білок — 9 г/л, циліндри (восковидні)— 2—4 у полі зору, еритроцити — 40—50 у полі зору, лейкоцити — 2-4 у полі зору. Серцеві тони приглушені, акцент II тону над аортою. Найбільш вірогідним етіологічним чинником захворювання є:
β-Гемолітичний стрептокок
У хворого, 36 років під час проходження профогляду виявлені зміни у сечі: колір світло-жовтий; прозора; відносна щільність 1008; рН 6,5; білок — 0,6 г/л, циліндри — 2-3 у полі зору, зернисті еритроцити — 18-20 у полі зору, змінені; лейкоцити — 2-3 у полі зору. Який найбільш імовірний діагноз?
Хронічний гломерулонефрит
Хворий скаржиться на загальну слабкість, тупий біль тупого характеру у попереку, незначні набряки під очами, більше зранку. В загальному аналізі сечі: відносна щільність 1012, білок 1,47 г/л, поодинокі гіалінові і воскоподібні циліндри, лейкоцити — 2-3 у полі зору, еритроцити — 6-8 у полі зору, Який найбільш імовірний попередній діагноз?
Хронічний гломерулонефрит
Чоловік, 23 років, скаржитеся на головний біль, запаморочення, зменшення виділення сечі та її бурий колір. Наведені скарги з'явилися після фарингіту. Об'єктивно: температура тіла — 37,4 °С; ЧСС — 86 за 1 хв, артеріальний тиск 170/110 мм рт. ст., набряки на обличчі, шкіра бліда. У загальному аналізі сечі найімовірніше буде спостерігатися:
Еритроцитурія, протеїнурія, гіалінові циліндри
Хворий, 29 років, через 2 тиж після ангіни помітив набряки на обличчі, відчув загальну слабкість, зниження працездатності. Поступово з'явились набряки нижніх кінцівок та поперекового відділу. Об'єктивно: артеріальний тиск 150/100 мм рт. ст. Блідість шкірних покривів. Гідроторакс, анасарка. В загальному аналізі сечі: відносна щільність 1016, білок — 2,99 г/л, еритроцити — 8-12 у полі зору, гіалінові циліндри — 4—6 у полі зору. Який попередній діагноз?
Гострий гломерулонефрит
У хворого 24 років з захворюванням нирок при дослідженні сечі виявлено: відносна щільність 1010, білок 1,65 г/л, еритроцити 5—7 у полі зору, лейкоцити 2—3 у полі зору. Креатинін крові 350 мкмоль/л. Яка основна причина гіперазотемії у хворого?
Знижена клубочкова фільтрація
Хвора, 59 років, скаржиться на головний біль, нудоту, сухість у роті, спрагу. Об‘єктивно: шкіра бліда . Пульс 86 за хв. Артеріальний тиск 230/140 мм. рт. ст. І тон над верхівкою ослаблений, акцент II тону у II міжребер'ї справа від грудини. Печінка на 2 см виступає з-під краю ребра. Симптом поколочування слабо позитивний справа. В загальному аналізі крові: еритроцити 2,4х 1012/л, лейкоцити 10,2х109/л, ШОЕ -54 мм/год. Креатинін крові 0,468 ммоль/л. В загальному аналізі сечі: відносна щільність 1008, білок - 1,65 г/л, циліндри гіалінові 5-6 в полі, лейкоцити – 30-40 в полі зору, еритроцити вилужені - 6-8 в полі зору. Які препарати можна застосувати в даному випадку?
Антибіотики
Хвора, 39 років, поступила зі скаргами на швидку втомлюваність, головний біль, ниючий біль в поясниці, більше справа, інколи підвищення температури тіла до субфебрильних цифр. Об'єктивно: артеріальний тиск 150/100 мм рт. ст. В загальному аналізі крові: еритроцити 3,5х1012/л, гемоглобін 110 г/л, ШОЕ 20 мм/год. В загальному аналізі сечі: відносна щільність 1004, білок 0,33 г/л, гіалінові циліндри 1-2 в полі зору, еритроцити — 4-5 в полі зору, лейкоцити — 10-15 в полі зору. Швидкість клубочкової фільтрації 49 мл/мин/1,73 м. Ваш діагноз?
Хронічна хвороба нирок ІІІ ст.: хронічний пієлонефрит
Чоловік 40 років впродовж 18 років хворіє на хронічний гломерулонефрит. 4 міс тому з'явився головний біль, задишка під час ходьбі, поганий апетит, нудота, загальна слабкість. Було запідозрено, що перебіг захворювання ускладнився хронічною нирковою недостатністю. Який лабораторний показник буде найбільш інформативним в даному випадку?
Креатинін крові 360 мкмоль/л
Хвора, 37 років, скаржиться на тупий біль в лівій поперековій області, який періодично посилюється, підвищення температури тіла до 38,7оС, часте сечовипускання. Хворіє біля 4 років. Об‗єктивно: пульс 80 ударів за 1 хв., ритмічний. Артеріальний тиск 160/100 мм. рт. ст. Має місце болючість при пальпації обох нирок, більше зліва, позитивний симптом поколочування. Набряків немає. В загальному аналізі сечі: питома вага 1012, білок 0,99 г/л, 12-14 лейкоцитів в полі зору, 2-3 еритроцити в полі зору. Ваш діагноз:
Хронічний пієлонефрит
Хвора, 42 років, скаржиться на ниючий біль в поясниці, більше справа, інколи підвищення температури тіла до субфебрильних цифр. 10 років назад під час вагітності у пацієнтки був приступ болю в правій половині попереку, який супроводжувався різким підвищенням температури. Останнім часом артеріальний тиск реєструється на рівні 160-170/110-120 мм. рт.ст. В загальному аналізі сечі: відносна щільність 1006, білок 0,99 г/л, циліндри гіалінові 1-2 в полі зору, лейкоцити 10-15 в полі зору, еритроцити 2-4 в полі зору. Креатинін 102 мкмоль/л. Ваш діагноз
Хронічний пієлонефрит
Чоловік, 42 років, хворіє на пієлонефрит протягом 2 років. 5 днів тому після переохолодження з‘явився правобічний біль у попереку. Симптом поколочування праворуч позитивний. Об‘єктивно: температура 380С, пульс 92 уд. за хв. В загальному аналізі крові: лейкоцитів -11х109 /л, ШОЕ-22 мм/год. В загальному аналізі сечі: лейкоцити покривають все поле зору, реакція-кисла, відносна щільність-1018. Бактерії сечі – 150х103 /мл. Який з перелічених препаратів доцільний у даному випадку?
Ципрофлоксацин
Жінка, 30 років, скаржиться на головний біль, неприємні відчуття у попереку. 5 років тому під час вагітності діагностували нефропатію. Погіршення пов’язує з переохолодженням. Об'єктивно: набряки на обличчі, артеріальний тиск 150/100 мм рт. ст. В загальному аналізі сечі: відносна щільність 1015, білок 3,12 г/л, циліндри гіалінові 1-2 у полі зору, зернисті 1-2 у полі зору, еритроцити — покривають все поле зору. Креатинін 720 мкмоль/л, швидкість клубочкової фільтрації 20 мл/хв/1,73. Який діагноз можна встановити хворій?
Хронічна хвороба нирок ІV ст.: хронічний гломерулонефрит
Хворий, 46 років, скаржиться на набряки на гомілках, загальну слабкість, відчуття тяжкості в правому підребер'ї. Двадцять років хворіє на хронічний гломерулонефритом. Об'єктивно: набряки на обличчі, артеріальний тиск 170/100 мм рт. ст. В загальному аналізі крові: еритроцити 2,4х1012/л, гемоглобін 92 г/л. В крові: креатинін 670 мкмоль/л, загальний білок 68 г/л, загальний холестерол 5,2 ммоль/л. В загальному аналізі сечі: відносна щільність 1015, білок 1,33 г/л, поодинокі воскоподібні циліндри, свіжі та вилужені еритроцити 5-8, лейкоцити 5—6 у полі зору. Який стан розвився у хворої?
Хронічне захворювання нирок
Хвора, 56 років, поступила до клініки в зв’язку з підвищенням артеріального тиску (до 220/130 мм. рт. ст.). Хворіє 12 років, регулярно не лікувалась. В анамнезі двічі правобічна ниркова коліка. Об’єктивно: пульс 88 за 1 хв. Симптом поколочування позитивний справа. В загальному аналізі крові: еритроцити 3,2×1012/л, гемоглобін 108 г/л, лейкоцити 13×109/л, ШОЕ 22 мм/год. В загальному аналізі сечі: відносна щільність 1016, білок 1,65 г/л, циліндри гіалінові 5-6 в полі зору, лейкоцити 80-100 в полі зору, еритроцити 8-10 в полі зору. Ваш попередній діагноз :
Вторинний хронічний пієлонефрит
Чоловік 40 років впродовж 18 років
хворіє на хронічний гломерулонефрит. 4 міс тому з'явився головний біль, задишка
під час ходьбі, поганий апетит, нудота, загальна слабкість. Було запідозрено,
що перебіг захворювання ускладнився хронічною нирковою недостатністю. Який
лабораторний показник буде найбільш інформативним в даному випадку? 
Креатинін крові 360 мкмоль/л
Хвора, 39 років, поступила зі скаргами на швидку втомлюваність, головний біль, ниючий біль в поясниці, більше справа, інколи підвищення температури тіла до субфебрильних цифр. Об'єктивно: артеріальний тиск 150/100 мм рт. ст. В загальному аналізі крові: еритроцити 3,5х1012/л, гемоглобін 110 г/л, ШОЕ 20 мм/год. В загальному аналізі сечі: відносна щільність 1004, білок 0,33 г/л, гіалінові циліндри 1-2 в полі зору, еритроцити — 4-5 в полі зору, лейкоцити — 10-15 в полі зору. Швидкість клубочкової фільтрації 49 мл/мин/1,73 м. Ваш діагноз?
Хронічна хвороба нирок ІІІ ст.: хронічний пієлонефрит
Жінка, 30 років, скаржиться на головний біль, неприємні відчуття у попереку. 5 років тому під час вагітності діагностували нефропатію. Погіршення пов‘язує з переохолодженням. Об'єктивно: набряки на обличчі, артеріальний тиск 150/100 мм рт. ст. В загальному аналізі сечі: відносна щільність 1015, білок 3,12 г/л, циліндри гіалінові 1-2 у полі зору, зернисті 1-2 у полі зору, еритроцити — покривають все поле зору. Креатинін 720 мкмоль/л, швидкість клубочкової фільтрації 20 мл/хв/1,73. Який діагноз можна встановити хворій?
Хронічна хвороба нирок ІV ст.: хронічний гломерулонефрит
Хворий, 46 років, скаржиться на набряки на гомілках, загальну слабкість, відчуття тяжкості в правому підребер'ї. Двадцять років хворіє на хронічний гломерулонефритом. Об'єктивно: набряки на обличчі, артеріальний тиск 170/100 мм рт. ст. В загальному аналізі крові: еритроцити 2,4х1012/л, гемоглобін 92 г/л. В крові: креатинін 670 мкмоль/л, загальний білок 68 г/л, загальний холестерол 5,2 ммоль/л. В загальному аналізі сечі: відносна щільність 1015, білок 1,33 г/л, поодинокі воскоподібні циліндри, свіжі та вилужені еритроцити 5-8, лейкоцити 5—6 у полі зору. Який стан розвився у хворої?
Хронічне захворювання нирок
У хворого 24 років з захворюванням нирок при дослідженні сечі виявлено: відносна щільність 1010, білок 1,65 г/л, еритроцити 5—7 у полі зору, лейкоцити 2—3 у полі зору. Креатинін крові 350 мкмоль/л. Яка основна причина гіперазотемії у хворого?
Знижена клубочкова фільтрація
Хвора 50 років скаржиться на біль у дрібних суглобах кистей рук, променево-зап’ясткових, колінних, ранкову скутість у суглобах до години, слабкість. При огляді: припухлість, дефігурація, болісність при пальпації та рухах у перерахованих суглобах. В загальному аналізі крові: гемоглобін - 91 г/л; ШЗЕ-52 мм/год. Які зміни з боку аналізів крові будуть мати найбільше діагностичне значення?
А. Анемія
В. Прискорена ШЗЕ
С. *Виявлення антитіл до ЦЦП
D. Наявність антитіл до ДНК
Е. Підвищення СРБ
У хворого 18 років через 2 тижні після перенесеної ангіни з'явилися скарги на біль в ділянці серця ниючого характеру, без іррадіації, задишку і серцебиття при фізичному навантаженні. Об'єктивно: температура тіла –
37,8оС, ЧСС- 96 уд/хв., на верхівці серця I тон ослаблений, систолічний шум, на ЕКГ: інтервал
PQ – 0,24 с, у крові: ШОЕ – 28 мм/год. Яке дослідження є провідним у визначенні етіологічного фактору захворювання?
А.* Визначення титра протистрептококових антитіл
В. Визначення тропоніна Т
С. Посів крові на стерильність
D. Визначення рівня СРП Е. Визначення рівня фібриногену
У 38-річної жінки протягом останніх 10 років спостерігається болісне побіління пальців рук на холоді. Протягом останнього року синдром став більш вираженим, з’явились ознаки артриту дрібних суглобів кистей та зап’ясть, ущільнення шкіри кінцівок і обличчя, труднощі при ковтанні твердої їжі. Аналіз крові: ШЗЕ 40 мм/год., поодинокі вовчакові клітини. Який найбільш чутливий маркер в крові дозволить верифікувати дане діагноз?
А. КФК
В. *АТ до Scl – 70
С. НLA B 27
D. АТ до ЦЦП
Е. РФ
У хворої 22 років після відпочинку в Криму з’явилась гіперемія шкіри обличчя, болі в суглобах кистей, болі в попереку. Об’єктивно: стан хворої відносно задовільний, над легенями вислуховується ясний легеневий звук, діяльність серця ритмічна, пульс – 84 уд/хв., АТ 130/90 мм рт. ст., відмічається обмеження рухів та болісність в дрібних суглобах обох кистей. Для уточнення діагнозу Ви призначите:
А. Аналіз крові на ревматоїдний фактор
В. Аналіз крові на С-реактивний білок
С. Рентгенологічне дослідження суглобів кистей
D. *Аналіз крові на антитіла до нативної ДНК
Е. Аналіз крові на титр антистрептококовых антитіл
Хвора 31 року скаржиться на сухий кашель, задишку, біль у дрібних суглобах, субфебрильну температуру, схуднення, випадіння волосся, червоні висипання на обличчі. Об’єктивно: стан хворої середньої важкості, гіперемія обличчя, спинки носа, деформація проксимальних міжфалангових суглобів, зміщення назовні лівої межі тупості серця, при аускультації – тони серця ослаблені, систолічний шум над верхівкою. На рентгенограмі органів грудної клітини: потовщення міждольової плеври, збільшення лівого шлуночка. В загальному аналізі крові: еритроцити – 2,8*1012/л, лейкоцити – 3,3*109/л, ШЗЕ – 72 мм/год. В загальному аналізі сечі: білок – 1,65 г/л, еритроцити – 8 – 10, гіалінові циліндри – 4 – 5 в полі зору. Що з наведеного є характерним для захворювання, на яке страждає хвора?
А. Звуження ниркових артерій при ангіографії
В. *Антинуклеарний фактор у крові
С. Активні лейкоцити в сечі
D. Остеоліз нігтьових фаланг
Е. Антиген HLA В 27 в крові
Хвора 60 років скаржиться на ниючий біль, скутість у дистальних між фалангових суглобах, їх припухлість. На рентгенограмі кистей виявлено: суглобові краї ущільнені, суглобові щілини значно звужені, крайові кісткові розростання. Для якого ураження суглобів характерна така рентгенологічна картина? А. Подагра
В. Ревматоїдний артрит
С.* Остеоартроз дрібних суглобів кистей
D. Системний червоний вовчак
Е. Системна склеродермія
Хворий 57 років, який протягом 8 років страждає на болі і знерухомленість в хребті і ніколи не обстежувався, звернувся до лікаря зі скаргами на повне обмеження рухів в шийному і грудному відділах хребта, болі в кульшових суглобах. При огляді – «поза прохача», ознаки двобічного кокситу. На рентгенограмі – «бамбукова палиця». Яке захворювання має місце у хворого?
Туберкульозне ураження хребта
Остеоартроз з ураженням хребта
*Хвороба Бєхтєрєва
Псоріатичний сакроілеїт
Хвороба Рейтера із залученням хребта
Чоловік 30 років скаржиться на сильний біль, «почервоніння» шкіри, набряк в ділянці гомілковостопного суглоба, підвищення температури до 39 С. Захворів раптово. В минулому були подібні напади тривалістю до 5-
6 днів без залишкових змін з боку суглоба. Шкіра над суглобом гіперемована без чітких контурів та інфільтративного валу на периферії. Рівень сечової кислоти крові – 600 мкмоль/л. Який найбільш ймовірний діагноз?
А. Ревматичний артрит
В.* Подагричний артрит
С. Хвороба Рейтера
D. Деформуючий остеоартроз
Е. Ревматоїдний артрит
У хворої 18 років після тривалої інсоляції з’явилися фіксована еритема обличчя, ульцерація ротової порожнини, неерозивний артрит дрібних суглобів кистей, лихоманка, резистентна до лікування антибіотиками та нестероїдними протизапальними препаратами, тахікардія; електрокардіографічно – дифузні зміни в міокарді. Який лабораторний показник патогномонічний для даного захворювання?
А. Лейкоцитоз із зсувом вліво
В. Лімфоцитоз
С. *Антитіла до нативної ДНК у високому титрі
D. Анемія без ретикулоцитозу
Е. Позитивний Hbs-Ag в крові
Хвора Т., 33 років, госпіталізована із скаргами на біль у дрібних суглобах рук, ранкову скутість, важкість самообслуговування, які з'явилися 3 дні тому після переохолодження. Об'єктивно: променево-запястні, II, III п’ястно-фалангові та проксимальні міжфалангові суглоби II, III пальців набряклі, гарячі на дотик, гіперемовані, болючі при рухах. Кров: Ер. -- 3,9х1012/л, НЬ - 120 г/л, Л 6,0x109/л,
ШОЕ 35 мм/год., ревмопроби; СРБ 36 мг/дл, сіаловий тест 480 од, ревматоїдний фактор - позитивний, сіркомукоїд 660 од. Rо-графія суглобів: остеопороз, поодинокі крайові узури, звуження міжсуглобових щілин. Ваш попередній діагноз?
* Ревматоїдний артрит
Остеоартроз
Реактивний артрит
Подагра
Псоріатичний артрит
Хвора лікується з приводу важкого перебігу хронічного обструктивного захворювання легень. В анамнезі - ревматизм з мітральним стенозом. Стан хворої різко погіршився. Об’єктивно: збуджена, задишка змішаного характеру, акроцианоз, кашель з виділенням значної кількості пінистого харкотиння рожевого кольору. ЧД – 28 вд/хв., Над легенями - маса різнокаліберних вологих хрипів. Тони серця різко ослаблені, діяльність аритмічна. Пульс – 95 уд/хв., АТ130/80 мм.рт.ст. Який препарат треба ввести хворій першочергово?
А. *Фуросемід
В. Строфантин
С. Еуфілін
Д. Гідралазин
Е. Адреналін
Хвора 43 років, при огляді привертає увагу рум’янець з синюшним відтінком губ та кінчика носа. Багато років хворіє на ревматизм, має мітральний стеноз. Після фізичного навантаження почався кашель зі світлим пінистим харкотинням рожевого кольору. Обличчя стало синюшньо-сірим. В легенях дихання послаблене, в нижніх відділах дрібно- та середньопухирчасті хрипи. ЧД - 28 вд/хв. Тони серця глухі, діяльність аритмічна. ЧСС-120 уд/хв. Пульс-92 уд/хв. АТ105/60 мм рт. ст. Який патологічний стан виник у хворої?
А. *Набряк легень
В. Бронхіальна астма
С. Істерична астма
Д. Напад пароксизмальної тахікардії
Е. Спонтанний пневмоторакс 3. Пацієнтка 52 років лікувалась з приводу ревматичної комбінованої мітральної вади серця з перевагою стенозу IV ст., фібриляція передсердь. В день виписки з'явилися гострі болі в лівому підребер'ї, підвищення температури тіла, збільшення селезінки. Яке ускладнення у хворої?
А. Гострий лівобічний плеврит
В. Інфаркт лівої нирки
С. Лівобічна інфаркт-пневмонія
Д. *Інфаркт селезінки
Е. Розрив селезінки
Хворий 18 років захворів 20 днів тому після перенесеної ангіни. З’явилась лихоманка, біль і припухання в лівому, а потім правому колінних суглобах. Через 3 дні ці явища зникли у вищеназваних суглобах, але з’явились у гомілково-ступневих суглобах. Об’єктивно: ліва межа серця – по середньоключичній лінії, при аускультації – систолічний шум над верхівкою серця. В загальному аналізі крові: лейкоцити – 10*109/л; ШЗЕ – 37мм/год. Титр АСЛО – 600 ОД. Яке ураження шкіри найбільш ймовірно може виникнути у хворого?
А. Вузлики Ослера
В. * Кільцеподібна еритема
С. Вузлики Бушара
Д. Плями Лукіна-Лібмана
Е. Тофуси
У хворого 46 років, який з дитинства страждає на ревматизм, під час дослідження пульсу виявлено: pulsus differens, dеficiens, irregularis, vacuus. Вкажіть, яка вада серця більш вірогідна?
А. Недостатність мітрального клапану
В. Недостатність напівмісяцевих клапанів аорти
С. Звуження аортального отвору
Д. Трикуспідальна недостатність
Е. *Звуження лівого атріовентрикулярного отвору 6. Хвора 27 років звернулась зі скаргами на задишку при значному фізичному навантаженні, періодичні напади серцебиття. Об’єктивно: акроцианоз, пульс-78 уд/хв., ритмічний, АТ–105/70 мм.рт.ст; перший тон на верхівці посилений, вислуховується трьохчленний ритм, акцент другого тону над легеневою артерією, пресистолічний шум над верхівкою та в п’ятій точці. Який найбільш імовірний діагноз?
А. Мітральна недостатність
В. Пролапс мітрального клапану
С. *Мітральний стеноз
Д. Дефект міжшлуночкової перегородки
Е. Недостатність клапанів аорти
Хворий 32 років звернувся зі скаргами на задишку при фізичному навантаженні, напади інспіраторної задишки вночі, відчуття пульсації в голові, запаморочення. Об’єктивно: блідість шкіри, пульсація каротид, пульс-98 уд/хв., ритмічний, високий, швидкий. АТ–160/50 мм.рт.ст; при аускультації: перший тон над верхівкою, другий тон над аортою послаблені, діастолічний шум в другому міжреберні справа від грудини Який найбільш імовірний діагноз?
А. *Аортальна недостатність
В. Мітральний стеноз
С. Аортальний стеноз
Д. Дефект міжпередсердної перегородки
Е. Коарктація аорти.
Хворий 47 років, з дитинства хворів на ревматизм, який був ускладнений комбінованою мітральною вадою серця. Переніс операцію протезування мітрального клапану. Через два тижні після оперативного втручання у хворого з’явилась гектична лихоманка з підвищенням tо тіла до 39оС, озноби, болі в колінних суглобах, інспіраторна задишка Який діагноз можна запідозрити?
А.* Інфекційний ендокардит
В. Госпітальна пневмонія
С. Ревматизм в стадії загострення
Д. Тромбоемболія легеневої артерії
Е. Інфекційно – алергічний міокардит 9. У хворого 42 років з комбінованою мітральною вадою з перевагою стенозу III ступеня, після перенесеної вірусної інфекції зберігається субфебрилітет, посилилась задишка, серцебиття, з’явилось відчуття перебоїв в роботі серця. Об’єктивно: tо тіла 37,2 оС, акроцианоз, набряки литок та гомілок. Пульс-98 уд/хв., фібриляція передсердь, ЧСС – 120 уд/хв., АТ–115/70 мм рт.ст. Яке лікування найбільш доцільне в даному випадку?
А. Протизапальна терапія
В. Відновлення синусового ритму + оперативне лікування
С. Оперативне лікування
Д. Протизапальна терапія + лікування СН
Е. *Протизапальна терапія + лікування СН + оперативне лікування після ліквідації активності ревматичного процесу + відновлення синусового ритму
10. У хворого 18 років через 2 тижні після перенесеної ангіни з'явилися скарги на біль в ділянці серця ниючого характеру, без іррадіації, задишку і серцебиття при фізичному навантаженні. Об'єктивно: температура тіла – 37,8оС, ЧСС- 96 уд/хв., на верхівці серця I тон ослаблений, систолічний шум, на ЕКГ: інтервал PQ – 0,24 с, у крові: ШОЕ – 28 мм/год. Яке дослідження є провідним у визначенні етіологічного фактору захворювання?
А.* Визначення титра протистрептококових антитіл
В. Визначення тропоніна Т
С. Посів крові на стерильність
Д. Визначення рівня СРП
Е. Визначення рівня фібриногену
1. Хвора 42 років страждає на системний червоний вовчак упродовж 4 років. Перебуває на підтримуючій дозі преднізолону (10 мг) та делагілу (250 мг). 2 тижні тому після переохолодження підвищилась температура, з‘явились болі в суглобах, еритематозний висип на обличчі, набряки на кінцівках і обличчі. За день до надходження до стаціонару з‘явились судоми, минуча втрата свідомості. В загальному аналізі крові: гемоглобін 92 г/л, еритроцити 2,9 х 1012/л, тромбоцити 100 х 109/л, ШЗЕ 62 мм/год. В загальному аналізі сечі: питома вага 1016, білок 3,6 г/л, еритроцити – покривають все поле зору, лейкоцити 6-10 в полі зору. Виберіть варіант адекватної терапії. А. Збільшити дозу преднізолону та делагілу . В. *Пульс-терапія метилпреднізолоном та циклофосфамідом .
С. НПЗП + азатіоприн
Д. Преднізолон, делагіл, курантіл Е. НПЗП, курантіл,
гепарин, азатіоприн 2. Жінка, 28 років, скаржиться на стійкий біль за грудниною, який підсилюється при чханні, головний біль, набряки, слабкість. Об’єктивно: t0-38,6, Ps-100 уд/хв., еритематозний висип на обличчі та грудній клітці, серце – ліва межа зміщена вліво на 2 см, на верхівці систолічний шум, шум тертя перикарду, печінка + 3 см, набряки обличчя та ніг. У загальному аналізі крові: еритроцити - 2,8 х 1012/л; ШЗЕ - 42 мм/год. У загальному аналізі сечі: білок-4,8 г/л; еритроцити - 8-10, лейкоцити - 10-12 в полі зору. Яке лікування найбільш доцільно призначити хворій?
А. *Глюкокортикоїди, цитостатики
В. Нестероїдні протизапальні препарати
С. Амінохінолінові похідні
Д. Д-пеніциламін
Е. Плазмаферез
3. У хворої 22 років після відпочинку в Криму з’явилась гіперемія шкіри обличчя, болі в суглобах кистей, болі в попереку. Об’єктивно: стан хворої відносно задовільний, над легенями вислуховується ясний легеневий звук, діяльність серця ритмічна, пульс – 84 уд/хв., АТ 130/90 мм рт. ст., відмічається обмеження рухів та болісність в дрібних суглобах обох кистей. Длчя уточнення діагнозу Ви призначите:
А. Аналіз крові на ревматоїдний фактор
В. Аналіз крові на С-реактивний білок
С. Рентгенологічне дослідження суглобів кистей
Д. *Аналіз крові на антитіла до нативної ДНК Е. Аналіз крові на титр
антистрептококовых антитіл 4. У хворої 18 років після тривалої інсоляції з’явилися фіксована еритема обличчя, ульцерація ротової порожнини, неерозивний артрит дрібних суглобів кистей, лихоманка, резистентна до лікування антибіотиками та нестероїдними протизапальними препаратами, тахікардія; електрокардіографічно – дифузні зміни в міокарді. Який лабораторний показник патогномонічний для даного захворювання?
А. Лейкоцитоз із зсувом вліво
В. Лімфоцитоз
С. *Антитіла до нативної ДНК у високому титрі
Д. Анемія без ретикулоцитозу Е.
Позитивний Hbs-Ag в крові 5. Хвора віком 50 років, за фахом геолог, скаржиться на почервоніння шкіри обличчя, яке посилюється у літні місяці. Хворіє 2 роки. Суб'єктивних розладів немає. Об'єктивно: на шкірі спинки носа з переходом на обидві щоки спостерігається суцільна інфільтрована червона пляма, вкрита білуватими лусочками. У центрі ураження шкіри - незначні острівці рубцевої атрофії, оточені зоною гіперкератозу, а по периферії еритема. Про яке захворювання слід подумати?
А. Туберкульозний вовчак
В.* Хронічний дисковидний червоний вовчак
С. Псоріаз
Д. Екзема
Е. Алергічний дерматит
Хвора 32 років, 5 років хворіє на системний червоний вовчак. Після стресу tо - 40оС, виражений біль у м'язах та суглобах, животі, періодична втрата свідомості. Об'єктивно: еритема обличчя, стоматит, припухлість дрібних суглобів кистей, шум тертя плеври та перикарду, позитивний симптом Щоткіна. В загальному аналізі крові - значна анемія, тромбоцито- та лейкопенія, ШЗЕ - 65 мм/год, LЕ-клітин: 4-5 в полі зору. З чого слід починати лікування хворої ?
А. Масивні дози антибіотиків
В. Призначення імуностимуляторів
С. Призначення антипіретиків
Д. Призначення нестероїдних протизапальних препаратів
Е.* Пульс-терапія глюкокортикоїдами
Хвора 31 року скаржиться на сухий кашель, задишку, біль у дрібних суглобах, субфебрильну температуру, схуднення, випадіння волосся, червоні висипання на обличчі. Об’єктивно: стан хворої середньої важкості, гіперемія обличчя, спинки носа, деформація проксимальних міжфалангових суглобів, зміщення назовні лівої межі тупості серця, при аускультації – тони серця ослаблені, систолічний шум над верхівкою. На рентгенограмі органів грудної клітини: потовщення міждольової плеври, збільшення лівого шлуночка. В загальному аналізі крові: еритроцити – 2,8*1012/л, лейкоцити – 3,3*109/л, ШЗЕ – 72 мм/год. В загальному аналізі сечі: білок – 1,65 г/л, еритроцити – 8 – 10, гіалінові циліндри – 4 – 5 в полі зору. Ваш попередній діагноз:
А. Ревматоїдний артрит
В. Підгострий інфекційний ендокардит
С.* Системний червоний вовчак
Д. Системна склеродермія
Е. Неспецифічний аортоартеріїт
Хвора 31 року скаржиться на сухий кашель, задишку, біль у дрібних суглобах, субфебрильну температуру, схуднення, випадіння волосся, червоні висипання на обличчі. Об’єктивно: стан хворої середньої важкості, гіперемія обличчя, спинки носа, деформація проксимальних міжфалангових суглобів, зміщення назовні лівої межі тупості серця, при аускультації – тони серця ослаблені, систолічний шум над верхівкою. На рентгенограмі органів грудної клітини: потовщення міждольової плеври, збільшення лівого шлуночка. В загальному аналізі крові: еритроцити – 2,8*1012/л, лейкоцити – 3,3*109/л, ШЗЕ – 72 мм/год. В загальному аналізі сечі: білок – 1,65 г/л, еритроцити – 8 – 10, гіалінові циліндри – 4 – 5 в полі зору. Що з наведеного є характерним для захворювання, на яке страждає хвора?
А. Звуження ниркових артерій при ангіографії
В. *Антинуклеарний фактор у крові
С. Активні лейкоцити в сечі
Д. Остеоліз нігтьових фаланг
Е. Антиген HLA В 27 в крові
Хвора 27 років скаржиться на схуднення, випадіння волосся, червоні висипання на обличчі сухий кашель, задишку, біль у дрібних суглобах, субфебрильну температуру. Об’єктивно: стан хворої середньої важкості, гіперемія обличчя, спинки носа, деформація проксимальних міжфалангових суглобів, зміщення назовні лівої межі тупості серця, при аускультації – тони серця ослаблені, систолічний шум над верхівкою. На рентгенограмі органів грудної клітини: потовщення міждольової плеври, збільшення лівого шлуночка.
В загальному аналізі крові: еритроцити – 2,8*1012/л, лейкоцити – 3,3*109/л,
ШЗЕ – 72 мм/год. В загальному аналізі сечі: білок – 1,65 г/л, еритроцити – 8 – 10, гіалінові циліндри – 4 – 5 в полі зору. Яке з наведених уражень міокарда виникло у хворої?
А. Кардіоміопатія
В. *Міокардит
С. Хронічна аневризма серця
Д. Інфаркт міокарда
Е. Набута вада серця
Хвора 27 років скаржиться на схуднення, випадіння волосся, червоні висипання на обличчі сухий кашель, задишку, біль у дрібних суглобах, субфебрильну температуру. Об’єктивно: стан хворої середньої важкості, гіперемія обличчя, спинки носа, деформація проксимальних міжфалангових суглобів, зміщення назовні лівої межі тупості серця, при аускультації – тони серця ослаблені, систолічний шум над верхівкою. На рентгенограмі органів грудної клітини: потовщення міждольової плеври, збільшення лівого шлуночка.
В загальному аналізі крові: еритроцити – 2,8*1012/л, лейкоцити – 3,3*109/л,
ШЗЕ – 72 мм/год. В загальному аналізі сечі: білок – 1,65 г/л, еритроцити – 8 –
10, гіалінові циліндри – 4 – 5 в полі зору. При підтвердженні у хворої діагнозу СЧВ, які з наведених препаратів є основними в лікуванні:
А. Делагіл
В. Нестероїдні протизапальні засоби С. *Глюкокортикоїди і цитостатичні імунодепресанти
Д. Алопуринол Е.
Судинна терапія
1. Жінка 42 років скаржиться на почуття оніміння губ та кистей, біль у суглобах, ранкову скутість, утруднення при ковтанні, задишку під час руху. Об’єктивно: гіперпігментація шкіри, на грудях телеангіектазії, припухлість дрібних суглобів кистей, помірна слабкість проксимальних м’язів, згинальні контрактури. В нижніх відділах легенів жорстке дихання, шум тертя плеври. Який найбільш вірогідний діагноз у хворої?
А. Дерматоміозит
В. Системний червоний вовчак
С. Ревматоїдний артрит Д. Аддісонова
хвороба
Е. *Системна склеродермія 2. Хвора 45 років скаржиться на слабкість і біль у м’язах плечового і тазового поясу; почервоніння, лущення та незначне свербіння шкіри обличчя. Об’єктивно: еритема та набряк параорбітальних тканин, тістувати набряки кінцівок. Спостерігається болючість м’язів плечового і тазового поясу при пальпації. Яке дослідження буде провідним для встановлення діагнозу?
А. Електроміографія
В. Визначення рівня СРБ
С*. Визначення рівня креатинфосфокінази в крові
Д. Визначення рівня гормонів щитовидної залози в крові
Е. Визначення рівня LE-клітин у крові
Хвора 32 років скаржиться на почуття стягування шкіри обличчя, рук, болі в суглобах кистей та ступнів, затруднення при ковтанні твердої їжі. Хворіє приблизно 3 роки, коли вперше почала турбувати підвищена мерзлякуватість рук та ніг, за останній рік приєдналися вищевказані скарги. Який препарат можна віднести до базисних при даній патології?
А. Моваліс
В. Преднізолон
С. Метотрексат
Д. *Д-пеніциламін
Е. Диклофенак.
У 28-річного хворого виявлені: симетричний поліартрит, синдром Рейно, утруднення при ковтанні твердої їжи. ШЗЕ 15 мм/год. Який попередній діагноз може бути обгрунтованим за наявності таких даних?
А. *Системна склеродермія
В. Системний червоний вовчак С. Вузликовий поліартеріїт
Д. Облітеруючий тромбангіїт
Е. Дерматоміозит
У 38-річної жінки протягом останніх 10 років спостерігається болісне побіління пальців рук на холоді. Протягом останнього року синдром став більш вираженим, з’явились ознаки артриту дрібних суглобів кистей та зап’ясть, ущільнення шкіри кінцівок і обличчя, труднощі при ковтанні твердої їжі. Аналіз крові: ШЗЕ 40 мм/год., поодинокі вовчакові клітини. Який найбільш ймовірний діагноз на основі цих даних?
А. Пухлина стравоходу
В. Дерматоміозит
С. Ревматоідний артрит
Д. Системний червоний вовчак
Е. *Системна склеродермія 6. Хвора К., 23 р., скаржиться на задишку при фізичному навантаженні, сухий кашель, біль в дрібних суглобах рук та ніг, підвищення температури тіла до 38оС, схуднення, випадіння волосся, висипку на обличчі червоного кольору. Об’єктивно: стан тяжкий, гіперемія обличчя, спинки носа, зміна форми проксимальних міжфалангових суглобів. АТ 100/70 мм
рт. ст. Пульс 100 уд/хв, ритмічний, межі серця зміщені вліво, тони серця послаблені, систолічний шум на верхівці. При рентгеноскопії органів грудної клітини виявлено потовщення міждольової плеври, збільшення лівого шлуночка. В загальному аналізі крові: еритроцити 2,6 х 1012/л, гемоглобін 96 г/л, лейкоцити 3,3 х 109/л, ШЗЕ 68 мм/год. В загальному аналізі сечі: білок 1,65 г/л, еритроцити 8-10, гіалінові циліндри 4-5 в полі зору. В крові виявлені LEклітини. Який препарат доцільно призначити хворій?
А. Індометацин
В. Пеніцилін
С. *Преднізолон
Д. Бісептол
Е. Аспірин
Хвора 34 років відмічає затруднення при ковтанні твердої їжі, болі в дрібних суглобах кистей, сухий кашель. При огляді звертає на себе увагу наявність телеангіектазій на шкірі, рот у вигляді «кисета». В загальному аналізі крові ніяких змін немає. Виявляються поодинокі LE – клітини, значно підвищений титр антитіл до Scl – 70. Ваш попередній діагноз?
А. *Системна склеродермія
В. Системний червоний вовчак
С. Дерматоміозит
Д. Подагра
Е. Ревматоїдний артрит
Жінка 28 років скаржиться на стійкий біль за грудниною, який підсилюється при чханні, головний біль, набряки, слабкість. Об’єктивно: t0 - 38,60С, Ps-100 уд/хв., еритематозний висип на обличчі та грудній клітці, серце – ліва межа зміщена вліво на 2 см, на верхівці систолічний шум, шум тертя перикарду, печінка + 3 см, набряки обличчя та ніг. У загальному аналізі крові: еритроцити -
2,8 х 1012/л; ШЗЕ-42 мм/год. У загальному аналізі сечі: білок-4,8 г/л; еритроцити -8-10, лейк.-10-12 в полі зору. Яке лікування найбільш доцільне призначити хворій?
А. Нестероїдні протизапальні препарати
В. Амінохінолінові
С. *Глюкокортикоїди, цитостатики
Д. Д-пеніциламін Е.
Плазмаферез 9. Хвора 56 років скаржиться на виражені болі в м’язах плечового поясу, неможливість підняти руки, ущільненість м’язів, їх тістувату консистенцію, лущення і почервоніння шкіри обличчя, набряк параорбітальних тканин. При обстеженні в крові значно підвищений рівень КФК. Який Ваш попередній діагноз?
А. Системна склеродермія
В. Системний червоний вовчак
С. Подагра
Д. *Дерматоміозит
Е. Ревматоїдний артрит
10. У 38-річної жінки протягом останніх 10 років спостерігається болісне побіління пальців рук на холоді. Протягом останнього року синдром став більш вираженим, з’явились ознаки артриту дрібних суглобів кистей та зап’ясть, ущільнення шкіри кінцівок і обличчя, труднощі при ковтанні твердої їжі. Аналіз крові: ШЗЕ 40 мм/год., поодинокі вовчакові клітини. Який найбільш чутливий маркер в крові дозволить верифікувати дане діагноз?
А. КФК
В. *АТ до Scl – 70
С. НLA B 27
Д. АТ до ЦЦП
Е. РФ
Чоловік 37 років схуд на 6 кг за останні 3 місяці. Скаржиться на постійний біль в м’язах гомілок, лівому яєчку, оніміння нижніх кінцівок. В аналізі крові: позитивний тест на поверхневий антиген вірусу гепатиту В; сечовина – 10,2 ммоль/л, креатинин – 123 мкмоль/л. Встановіть діагноз хворому.
Дерматоміозит
Вірусний гепатит В
Васкуліт Шенляйна-Геноха
*Вузликовий поліартеріїт
Лептоспіроз
Хворий 31 року поступив в лікарню зі скаргами на стійке підвищення температури тіла, пітливість, біль в м‘язах і суглобах, схуднення. Об’єктивно: на гомілках та передпліччях пальпуються болючі дрібні підшкірні утворення. В аналізі крові: еритроцити -3,7×1012/л, гемоглобін - 110 г/л, лейкоцити –
11,2×109/л (п.-6%, с.-76%, е.-3%, б.-1%, л.-9%, м.-5%), тромбоцити - 280×109/л, ШЗЕ - 45 мм/год. В сечі: білок - 0,066 г/л, еритроцити - 9-10 в п/з. Який діагноз у даного хворого?
Синдром Рейтера
*Вузликовий поліартеріїт
Системна склеродермія
Ревматична лихоманка
Геморагічний васкуліт
Хворий 32 років скаржиться на підвищення температури до 38,5ºС, озноб, загальну слабкість, біль у попереку, м’язах гомілок, наявність сечі рожевого кольору, втрату ваги до 10 кг, терпкість обох кистей. Об’єктивно: шкірні покриви бліді. Тони серця послабленої звучності, ЧСС - 110/хв., артеріальний тиск -190/115 мм рт.ст. Симптом Пастернацького слабко позитивний з обох боків. В аналізі крові: еритроцити – 2,8×1012/л, гемоглобін – 65 г/л, ШЗЕ – 58 мм/год, співвідношення альбумінів до глобулінів – 0,82, (γ-глобуліни – 30%), креатинін – 190 мкмоль/л. В загальному аналізі сечі: білок – 0,8 г/л, лейкоцити 20-25 у п/з, еритроцити до 100 у п/з. Який вірогідний діагноз у хворого?
Гострий нефрит
Системний червоний вовчак
*Вузликовий поліартеріїт
Дерматоміозит
Сечокам`яна хвороба
Чоловік 39 років, який перебував на лікуванні в хірургічному відділенні з приводу гострого холециститу, переведений в терапевтичне відділення у зв’язку з підвищенням артеріальний тиск до 180/120 мм рт.ст., появою білка в сечі, підвищенням температури. Стійкий субфебрилітет був резистентним до антибіотикотерапії. Через 10 днів після лікування у хворого з'явились артралгії та некротичне ураження шкіри нижніх кінцівок. В аналізі крові: лейкоцити – 14,6×109/л, ШЗЕ – 48 мм/год. Яке захворювання виникло у хворого?
Геморагічний васкуліт
Гострий гломерулонефрит
Хронічний гломерулонефрит
Системний червоний вовчак
*Вузликовий поліартеріїт
Жінка 23 років скаржиться на підвищення температури тіла до 37,4ºС, появу геморагічної висипки на нижніх кінцівках, біль в попереку, появу червоного забарвлення сечі. Захворіла 3 дні тому після переохолодження. Об'єктивно: шкіра бліда, на поверхні гомілок і стегон – дрібна геморагічна симетрична висипка. ЧСС - 90/хв, артеріальний тиск -115/90 мм.рт.ст. Симптом Пастернацького - слабкопозитивний з обох боків. В аналізі крові: лейкоцити - 8,6×109/л, тромбоцити - 185×109/л, ШЗЕ - 31 мм/год. В загальному аналізі сечі: білок - 0,33 г/л, еритроцити змінені – 25-30 в п/з, лейкоцити - 5-8 в п/з. Який найбільш ймовірний діагноз?
A.* Геморагічний васкуліт B. Вузликовий поліартеріїт
C. Системний червоний вовчак D. Тромбоцитопенічна пурпура E. Гострий інтерстиціальний нефрит
Чоловік 40 років відмічає періодичне підвищення температури до 39°С, зниження маси тіла. Хворіє близько року, коли на фоні підвищення температури з'явились болі в гомілковостопних суглобах і м’язах гомілок, почав втрачати вагу. Після призначення преднізолону температура нормалізувалась. Через 1 місяць після відміни препарату стан знову погіршився, з'явилось сітчасте ліведо, підвищився артеріальний тиск. В аналізі крові: гемоглобін - 110 г/л, еритроцити - 3,6×1012/л, лейкоцити - 12,2×109/л, ШЗЕ - 44 мм/год. В загальному аналізі сечі: питома вага - 1018, білок - 1,4 г/л, лейкоцити - 4-6 в п/з, еритроцити - 10-12 в п/з. Який найбільш ймовірний діагноз?
Хронічний гломерулонефрит
Системний червоний вовчак
Пухлина нирки
*Вузликовий поліартеріїт
Геморагічний васкуліт
Чоловік 25 років звернувся зі скаргами на появу геморагічної висипки після прийому еритроміцину, який він застосовував з приводу загострення синуситу. Об'єктивно: на шкірі стоп і гомілок дрібна геморагічна висипка, яка не зникає при натискуванні. Артеріальний тиск -115/90 мм.рт.ст., пульс - 76/хв. Клінічних ознак ураження інших органів і систем не виявлено. В аналізі крові: лейкоцити
- 8,6×109/л, тромбоцити - 215×109/л, ШЗЕ - 22 мм/год. В загальному аналізі сечі патологічних відхилень немає. Який найбільш ймовірний діагноз?
Геморагічний васкуліт
Вузликовий поліартеріїт
Системний червоний вовчак D. Тромбоцитопенічна пурпура
E.* Гіперсенситивний васкуліт
8. У підлітка 15 років після перенесеної гострої респіраторної вірусної інфекції з'явився спастичний біль в животі, пронос з домішкою невеликої кількості крові, біль в колінних суглобах, підвищення температури тіла. Об'єктивно: стан тяжкий, хворий лежить на боці, підібравши ноги. Дрібна геморагічна висипка на шкірі гомілок, колінні та гомілково-ступневі суглоби припухлі. Пальпація живота викликає біль, переважно біля пупка. У крові: лейкоцитоз, прискорена ШЗЕ. В аналізі сечі: мікрогематурія. Який діагноз є найбільш ймовірним?
Ревматизм
Вузликовий поліартеріїт
Неспецифічний виразковий коліт
*Геморагічний васкуліт
Хвороба Крона
Хворий 38 років скаржиться на підвищення температури до 38ºС, біль в м’язах, суглобах, сухий кашель та біль у животі. Об’єктивно: сітчасте ліведо на шкірі кінцівок та тулубі, болючість м’язів при пальпації. Сухі хрипи в легенях. Артеріальний- тиск 160/100 мм рт.ст. В аналізі крові: лейкоцитоз, підвищення ШЗЕ, підвищення рівня сечовини. В загальному аналізі сечі: протеїнурія, гематурія. Який діагноз є найбільш ймовірним?
*Вузликовий поліартеріїт
Системний червоний вовчак C. Хронічний гломерулонефрит
Туберкульоз
СНІД
До хірургічного відділення поступив підліток 16 років зі скаргами на різкий дифузний біль у животі та появу домішок крові в калі. Захворів гостро, за кілька днів до появи абдомінальних скарг на шкірі гомілок з’явилась геморагічна висипка і підвищилась температура тіла до 38°С. В аналізі крові: лейкоцитоз та підвищення ШЗЕ до 32 мм/год. Про яке захворювання слід подумати?
Неспецифічний виразковий коліт
*Геморагічний васкуліт
Вузликовий поліартеріїт
Хвороба Крона
Гіперсенситивний васкуліт
Хворий на ревматоїдний артрит, 42 років, отримував 35 мг преднізолону протягом 4 місяців. На фоні диспепсичних розладів самостійно відмінив преднізолон. Через 2 дні з’явилась загальна слабкість, болі в суглобах та животі. При огляді: млявий, адинамічний, шкірні покриви бліді, з мармуровим відтінком. При пальпації кишечника відмічається болючість. АТ
90/60 мм рт.ст. Натрій сироватки крові – 90 ммоль/л; калій – 6,6 ммоль/л. Для профілактики такого стану необхідно:
А.* Поступове зниження дози глюкокортикоїдів
В. Систематичний прийом нестероїдних протизапальних препаратів
С. Застосування базисних препаратів для лікування ревматоїдного артриту
Д. Застосування судинних препаратів
Е. Антибіотики групи тетрацикліну
Хвора 34 років захворіла гостро, 3 місяці тому після гострої респіраторної інфекції. З’явився біль в міжфалангових, а потім, через 2 тижні, в колінних суглобах, ранкова скутість, підвищилась температура
тіла до 38оС. Міжфалангові, п’ястково-фалангові, колінні суглоби припухлі, малорухомі, гарячі на дотик. В крові: ШЗЕ 45 мм/год, СРБ +++, реакція Ваалер-Роузе – 1:128. Ваш діагноз?
А. Ревматичний поліартрит
В. *Ревматоїдний артрит
С. Подагрична артропатія
Д. Остеоартроз з реактивним синовітом
Е. Постравматичний артрит
Хвора 34 років захворіла гостро, 3 місяці тому після гострої респіраторної інфекції. З’явився біль в міжфалангових, а потім, через 2 тижні, в колінних суглобах, ранкова скутість, підвищилась температура тіла до 38оС. Міжфалангові, п’ястково-фалангові, колінні суглоби припухлі, малорухомі, гарячі на дотик. В крові: ШЗЕ 45 мм/год, СРБ +++, реакція Ваалер-Роузе – 1:128. Які з перерахованих груп медикаментів необхідно призначити хворій?
А. Антибіотики групи цефалоспоринів
В. Сульфаніламіди
С. Хондропротектори
Д. Антибіотики групи тетрацикліну
Е. *Нестероїдні протизапальні препарати
Хвора 50 років скаржиться на біль у дрібних суглобах кистей рук, променево-зап’ясткових, колінних, ранкову скутість у суглобах до години, слабкість. При огляді: припухлість, дефігурація, болісність при пальпації та рухах у перерахованих суглобах. В загальному аналізі крові: гемоглобін - 91 г/л; ШЗЕ-52 мм/год. Які зміни з боку аналізів крові будуть мати найбільше діагностичне значення?
А. Анемія
В. Прискорена ШЗЕ
С. *Виявлення антитіл до ЦЦП
Д. Наявність антитіл до ДНК
Е. Підвищення СРБ
Хворий 23 років скаржитья на біль в лівому гомілковому суглобі та п’ятці. Захворів раптово після тривалого бігу. З анамнезу відомо, що 2 тижні тому були різі при сечовиділенні. Об’єктивно: гомілковий суглоб припухлий, гарячий на дотик, рух у суглобі обмежений. На рентгенограмі лівого гомілкового суглобу щілина не змінена, ознаки синовіту. В загальному аналізі крові: ШЗЕ-20 мм/год., лейкоцитів- 15,0 х 109/л; еритроцитів – 5,0 х 1012/л. Який діагноз найбільш вірогідний у хворого?
А. Ревматоїдний артрит
В. Остеоартроз
С. Постравматичний артрит
Д. *Реактивний артрит
Е. Системний червоний вовчак
У хворого: ревматоїдний артрит, поліартрит, серонегативний, активність ІІ ст., рентгенологічно ІІІ ст., ФНС ІІІ-ІV з вісцеральними проявами: міокардит СН І ст, пульмоніт ДН 0-І ст, нефрит ХНН 0-І ст, гепатит, васкуліт. Який з препаратів протипоказаний хворому?
А. Целебрекс
В. Плаквеніл
С. Преднізолон
Д. Диклофенак внутрішньом’язево
Е. *Кризанол
У хворої 42 років діагностовано ревматоїдний поліартрит, активність ІІ ступеня, серопозитивний варіант, рентгенологічно ІІ стадія. Назвіть базисний препарат для лікування цієї хворої:
А. *Метотрексат
В. Диклофенак
С. Німесулід
Д. Індометацин
Е. Дипроспан
48-річний хворий скаржиться на інтенсивний біль та припухлість в ділянці променевозап’ясткових, п’ястково-фалангових суглобів, які посилюються вночі та зранку, ранкову скутість, підвищення температури до 37,6оС, відчуття тяжкості в правій половині грудної клітки. Відзначається симетричне ураження суглобів кистей, відхилення кистей в ліктьовий бік. В ділянці ліктьових суглобів виявлені вузлики, тверді, розміром 0,5 – 0,8 см. За даними рентгенографії суглобів кистей відмічаються звуження суглобових щілин, поодинокі узури поверхонь суглобів. При рентгенографії органів грудної порожнини визначається рідина в правій плевральній порожнині до рівня VI ребра. Яка найбільш імовірна причина появи плеврального випоту?
А. Пневмонія, яка ускладнилася ексудативним плевритом
В. Гідроторакс при серцевій недостатності
С. Ексудативний плеврит при тромбоемболії легеневої артерії
Д. *Ексудативний плеврит при ревматоідному артриті
Е. Сухий перикардит
Хвора 42 років, скарги на виражений біль в дрібних суглобах кистей, ранкову скутість рухів. Хворіє 2 роки. Об’єктивно: деформація міжфалангових суглобів кистей, атрофія м’язів кистей. В загальному аналізі крові: гемоглобін - 96 г/л, лейкоцити - 3,6x109/л, ШЗЕ - 38 мм/год, LE клітини - (+). Rо-графія кистей: епіфізарний остеопороз, крайові ерозії, звуження суглобової щілини. Ваш діагноз ?
А. Подагра
В.* Ревматоїдний артрит
С. Системний червоний вовчак
Д. Системна склеродермія
Е. Остеоартроз
Хворий 36 років, скарги на симетричний біль в ліктьових суглобах, в пальцях кистей, ранкову скутість рухів тривалістю до 1 год. Хворіє 6 місяців. Об’єктивно: tо -37,8оС. Проксимальні міжфалангові суглоби гарячі на дотик, контури їх згладжені. В загальному аналізі крові: гемоглобін - 106 г/л, лейкоцити - 4,2х109/л, ШЗЕ-36 мм/год. РФ - негативний. Ro-графія кистей: суглобова щілина збережена, початковий остеропороз. Ваш діагноз ?
А. Ревматичний поліартрит
В. Деформуючий остеоартроз
С.* Ревматоїдний артрит
Д. Системна склеродермія
Е. Подагра
Хвора 56 років скаржиться на біль в колінних суглобах. Хворіє 8 років. Температура тіла нормальна. Міжфалангові суглоби рук потовщені і болючі при пальпації, хруст в колінних суглобах при згинанні.
Рентгенографія колінних суглобів: остеопороз, звуження суглобової щілини, незначні кісткові розростання по краям суглобів. В аналізі крові: лейкоцити - 6,2×109/л, ШОЕ - 13 мм/год. Ваш діагноз? A. *Остеоартроз
Ревматичний поліартрит
Подагра
Ревматоїдний артрит E. Реактивний артрит
Хвора 60 років скаржиться на ниючий біль, скутість у дистальних міжфалангових суглобах, їх припухлість. На рентгенограмі кистей виявлено: суглобові краї ущільнені, суглобові щілини значно звужені, крайові кісткові розростання. Для якого ураження суглобів характерна така рентгенологічна картина? A. Подагра
Ревматоїдний артрит
*Остеоартроз дрібних суглобів кистей
Системний червоний вовчак E. Системна склеродермія
Хвору 55 років турбує біль в суглобах пальців рук, що підсилюється упродовж дня, припухлість пальців рук. Рентгенологічно: звуження суглобових щілин, наявність остеофітів на бокових поверхнях проксимальних та дистальних міжфалангових суглобів кисті. Найбільш ймовірний діагноз? A. Хвороба Бєхтєрєва
Ревматоїдний артрит
Реактивний артрит
Подагра
*Первинний остеоартроз
Хвора 55 років скаржиться на біль і хруст в лівому колінному суглобі, який виникає при ходінні сходами, періодичне “заклинювання” суглобу при рухах. 5 років тому була травма лівого коліна. Клінічний та біохімічний аналізи крові без змін. Рентгенологічно виражений остеосклероз, остеофіти, звуження суглобової щілини. Ваш попередній діагноз?
A. Псоріатичний артрит B. Ревматоїдний артрит C. Подагричний артрит
*Деформуючий остеоартроз
Реактивний артрит
Хвора 63 роки скаржиться на біль в колінних та кульшових суглобах, який виникає при перших рухах, та при тривалому навантаженні, деформацію колінних суглобів. При об‘єктивному обстеженні патологічних змін з боку внутрішніх органів не виявлено. Рентгенографія колінних суглобів: остеопороз, звуження суглобової щілини, кісти в епіфізах великогомілкових кісток, кісткові розростання по краях суглобів. Яку комбінацію ліків слід призначити?
A. Хондроїтину сульфат, індометацин B.* Терафлекс, препарати кальцію
Кризанол, вітамін С
Бензилпеніцилін, аспірин E. Преднізолон, плаквеніл
6. Хвора 68 років скаржиться на біль, незначну припухлість та хруст в дистальних суглобах пальців рук та колінних суглобах. Хворіє упродовж 4 років. Об’єктивно: деформація колінних суглобів та потовщення міжфалангових суглобів кистей, об‘єм рухів в них зменшений. В аналізі крові: лейкоцити - 5,4×109/л, ШОЕ - 12 мм/год, фібриноген 3,5 г/л, ревматоїдний фактор 6 МЕ/мл , АСЛ-О - 160 МЕ/мл., СРБ 0,5 мг/л. Який можливий механізм розвитку даного захворювання?
A. *Порушення синтезу глікозаміногліканів B. Утворення ревматоїдного фактора
Гіперпродукція антитіл до нативної ДНК
Підвищенний синтез сечової кислоти
Імунна реакція на стрептококову інфекцію
Хвора 58-ми років, два роки хворіє на остеоартроз колінних суглобів. Два тижні лікувалась в стаціонарі. Виписана в задовільному стані із скаргами на незначний больовий синдром після тривалого статичного навантаження. Локальні гіпертермія та ексудативні явища у ділянці суглобів відсутні. Яка найбільш доцільна подальша тактика ведення хворої? A. Повторне стаціонарне лікування B. *Лікування в умовах санаторію C. Провести артроскопію
Направити на МСЕК
Консультація у ортопеда
Хвора 60-ти років скаржиться на біль у міжфалангових суглобах кистей, який посилюється при роботі.
Об'єктивно: дистальні та проксимальні суглоби II-IV пальців дефігуровані, з вузликами Гебердена, Бушара, болючі,
з обмеженою рухомістю. Рентгенограма суглобів: суглобові щілини звужені, крайові остеофіти, субхондральний остеосклероз. Який діагноз найбільш вірогідний? A. *Вузликова форма остеоартрозу
Псоріатичний артрит
Хвороба Рейтера
Хвороба Бєхтєрєва
Ревматичний артрит
Чоловік 60 років, будівельник, скаржиться на болі в колінних і правому кульшовому суглобах, які посилюються після навантаження. Хворіє протягом останніх 5 років. Об'єктивно: гіперстенічної тілобудови. Правий колінний суглоб помірно деформований. З боку інших органів і систем патології не виявлено. В аналізі крові: лейкоцити - 8,2×109/л, ШОЕ - 15 мм/год, сечова кислота - 350 мкмоль/л. Який діагноз найбільш вірогідний? A. Реактивний артрит
*Остеоартроз
Подагра
Ревматоїдний артрит
Хвороба Рейтера
Жінка 57 років звернулась зі скаргами на болі в правому колінному суглобі, що посилюються при рухах і надвечір. Ці явища турбують близько року. Об'єктивно: температура - 36,4°С, зріст - 161 см, вага - 98 кг. Суглоб дещо дефігурований, місцево температура не змінена, при рухах в суглобі визначається хрускіт. Вкажіть найбільш вірогідну рентгенологічну картину суглоба.
Відсутність будь-яких змін
Наявність "пробійників" в епіфізах
*Крайові остеофіти
Вогнищевий остеопороз
Звуження суглобової щілини і поодинокі узури
1. Чоловіка 38 років протягом 10-ти років непокоїть поступово зростаючий біль у нижній частині хребта з порушенням рухів у ньому. Лікувався з приводу остеохондрозу, потім ревматоїдного артриту з короткочасним ефектом. Спостерігався у офтальмотолога з приводу іридоцикліту. В аналізі крові: ШОЕ - 27 мм/год. Рентгенологічно: двобічне періартикулярне склерозування і звуження суглобової щілини у крижовоздухвинних зчленуваннях. Яка найбільш ймовірна патологія у данному випадку?
Реактивний артрит
Ревматоїдний артрит
Деформівний остеоартроз
**Анкілозивний спондилоартрит
Остеохондроз
2. Хворий 23 років поступив у терапевтичне відділення зі скаргами на помірні, постійного характеру болі і відчуття скутості в грудному і поперековому відділі хребта. Болі підсилюються після довготривалого перебування в одному і тому ж положенні, останнім часом стали турбувати і в нічний час. Періодично підвищується температура до 37,2 – 37,50С. Перші ознаки захворювання розвинулись після перебування на морі 5 років тому. Об’єктивно: при нахилі вперед хворий не дотягнувся до підлоги кінчиками пальців, позитивний симптом Отта, Форестьє, Шобера. В аналізі крові: лейкоцити – 14×109/л, ШОЕ – 36 мм/год, СРБ - 24 мг/л, фібриноген - 5 г/л. На рентгенограммі клубовоздухвинних з’єднань – поверхні нерівномірно звужені, нечіткі, з ділянками остеосклерозу. У даного хворого:
A. Ревматоїдний артрит
B.* Анкілозивний спондилоартрит
Реактивний артрит
Остеоартроз
Подагра
Хворий 43 років звернувся до лікаря зі скаргами на раптово виниклий після підняття ваги різкий, сковуючий біль у поперековому відділі хребта. При огляді різке обмеження рухів поперекової ділянки, помірне напруження м’язів попереку, різке посилення болю під час кашлю, сплощення поперекового лордозу, змін у рефлекторній сфері не спостерігається. Який метод дослідження варто застосувати в першу чергу?
*Рентгенографія попереково-крижового відділу хребта
Загальний аналіз сечі
Ультразвукове дослідження внутрішніх органів
Електроміографія
Ірігоскопія
Хворий 40 років скаржиться на підвищення температури тіла до 37,8ºС, болі в спині і скутість, особливо в другій половині ночі. Хворіє 2 роки. Об’єктивно: обмеження об’єму рухів в хребті, болісність крижовоздухвинних з’єднань, ШОЕ - 45 мм/год. Рентгенологічно виявлено звуження щілин крижовоздухвинних з’єднань. Яка патологія очей часто відмічається при цьому захворюванні?
Катаракта
Відшарування сітківки
C.* Іридоцикліт
Атрофія зорового нерву
Блефарит
Хворий 25 років скаржиться на помірні болі, скутість в грудному і попереково-крижовому відділі хребта, підвищення температури до 37,4ºС. Хворіє протягом 5 років, захворів після переохолодження. Об’єктивно: сутулість, болісність паравертебральних точок в попереково – крижовому відділі хребта. Рентгенограма: суглобові поверхні крижово-здухвинних з’єднань нерівні, нечіткі, з ділянками остеосклерозу, щілини нерівномірно звужені. Який з перерахованих препаратів Ви призначите хворому:
Аспірин
Хондроітину сульфат
Целебрекс
*Сульфасалазин
Кризанол
У хворого 30 років скарги на болі і скутість в грудному і поперековому відділах хребта після тривалого перебування в положенні сидячи, нічні болі. Об’єктивно: невелика сутулість, хода скута, іридоцикліт, позитивний симптом Отта і Шобера. Рентгенографія кісток тазу: крижово-здухвинні з’єднання нерівні, нечіткі, ділянки остеосклерозу, їх щілини нерівномірно звужені. Ваш попередній діагноз?
Хвороба Рейтера, сакроілеїт
Остеоартроз з ураженням хребта
*Анкілозивний спондилоартрит
Псоріатичний артрит, сакроілеїт
Туберкульозне ураження хребта
Пацієнт 22 років звернувся до лікаря зі скаргами на ранкову скутість і біль у спині, які посилюються вночі, а також біль у сідницях і стегнах. Зазначена симптоматика триває вже півроку. При лабораторному обстеженні виявлено помірну гіпохромну анемію (гемоглобін - 105 г/л), підвищення ШОЕ до 38 мм/год. та СРБ до 196 мг/л. Про яке захворювання слід подумати?
Подагра
Остеоартроз з ураженням хребта
Реактивний артрит, спондиліт
Псоріатичний артрит, сакроілеїт
E.* Хвороба Бєхтєрєва
У пацієнта 36 років, який звернувся до невропатолога зі скаргами на болі в сідницях і стегнах, які поширюються на всю праву нижню кінцівку, при об’єктивному обстеженні виявлено зменшення поперекового лордозу та грудного кіфозу, зниження дихальної екскурсії грудної клітки, позитивні симптоми Отта і Шобера. Який метод обстеження дозволить встановити діагноз?
*Рентгенографія крижово-здухвинних з’єднань та поперекового відділу хребта
Електроміографія
Загальноклінічні лабораторні тести
УЗД органів черевної порожнини
Аналіз сечі на урати
Хворий 57 років, який протягом 8 років страждає на болі і знерухомленість в хребті і ніколи не обстежувався, звернувся до лікаря зі скаргами на повне обмеження рухів в шийному і грудному відділах хребта, болі в кульшових суглобах. При огляді – «поза прохача», ознаки двобічного кокситу. На рентгенограмі – «бамбукова палиця». Яке захворювання має місце у хворого?
Туберкульозне ураження хребта
Остеоартроз з ураженням хребта C.* Хвороба Бєхтєрєва
Псоріатичний сакроілеїт
Хвороба Рейтера із залученням хребта
Хворий 26 років, якому пів-року тому було встановлено діагноз «хвороба Бєхтєрєва», відмічає появу сечі червоного кольору, набряки на обличчі зранку, підвищення температури тіла до 37,9 ºС. Яка форма захворювання має місце у пацієнта?
A. Центральна
B.* Вісцеральна
Ризомелічна
Периферична E. Скандинавська
Хворий 35-ти років поступив до стаціонару зі скаргами на біль в лівому грудино-ключичному та колінному суглобах, попереку. Захворів гостро, з підвищенням температури до 380С. Об'єктивно: лівий грудиноключичний та колінний суглоби набряклі, болісні під час пальпації. В аналізі крові: лейкоцити- 9,5×109/л, ШОЕ - 40 мм/год, СРБ - 7,5 мг/л, фібриноген - 4,8 г/л, сечова кислота - 0,28 ммоль/л. У зішкрябі з уретри - хламідії. Який діагноз найбільш вірогідний?
Хвороба Бєхтєрєва
Ревматоїдний артрит
Подагра
*Реактивний артрит
Ревматичний артрит
Хворий 23 років скаржиться на біль в лівому гомілковостопному суглобі та п’яті. Захворів раптово після тривалого бігу. З анамнезу відомо, що 2 тижні тому була різь при сечовиділенні. Об’єктивно: гомілковостопний суглоб припухлий, гарячий на дотик, рухи в ньому обмежені. На рентгенограмі щілина суглобу не змінена. В аналізі крові: еритроцити – 5,0×1012/л, лейкоцити - 15,0×109/л; ШОЕ - 20 мм/год. Який діагноз найбільш вірогідний у хворого?
*Реактивний артрит
Ревматоїдний артрит
Остеоартроз
Постравматичний артрит
Подагра
Хвора 47 років скаржиться на біль в І плесне-фаланговому суглобі зліва, що підсилюється після відпочинку. Занедужала 2 тижні тому. Місяць тому під час відпочинку в Єгипті протягом трьох днів відзначала рідкий неоформлений стілець до 5 разів на добу. Очі гіперемовані. Лівий І плесне-фаланговий суглоб набряклий, гіперемований, позитивний симптом Кушелевського справа. Гіперкератоз долонь. Найбільш ймовірний діагноз:
*Синдром Рейтера
Ревматоїдний артрит
Деформуючий остеоартроз
Гонорейний артрит E. Подагричний артрит
Хвора 36 років скаржиться на біль у правому колінному, лівому гомілковостопному суглобі, набряк і синюшність другого пальця правої стопи, підвищення температури тіла до 380С. Наявний HLA B27. Ревматоїдний фактор в крові відсутній. Тиждень тому перенесла ентероколіт. Який попередній діагноз?
A.* Реактивний артрит
Неспецифічний бактеріальний артрит
Ревматоїдний артрит
Ревматичний артрит
Хвороба Уіппла
Хвора 42 років скаржиться на діарею, біль в правій здухвинній області, біль в лівому гомілковоступневому суглобі, біль і припухлість в ділянці правого ахілового сухожилка, підвищення температури тіла до 38,30С. В крові наявні антитіла до ієрсиній. Яке захворювання суглобів розвинулося у хворої?
*Реактивний артрит
Септичний бактеріальний артрит
Паразитарний артрит
Грибковий артрит
Ревматоїдний артрит
Перебуваючи на відпочинку в Криму, хворий 48 років переніс сальмонельоз з тошнотою, блюванням і проносами. До лікарів не звертався. Через 10 днів з’явився сильний біль в лівому колінному і гомілковоступневому суглобі: обидва суглоби набряклі, пальпація їх болісна, рухи обмежені. Проведена пункція суглоба: отримана світла густа рідина. Рентгенографія суглоба: розширення суглобової щілі, початкові явища остеопорозу. Попередній діагноз?
Гонорейний артрит
Ревматичний поліартрит
Ревматоїдний артрит
*Реактивний артрит
Стафілококовий гнійний артрит
Хворий 19 років поступив зі скаргами на біль в лівому колінному суглобі, його припухлість, які відмічає протягом двох діб. Два тижні тому переніс епізод діареї (рідкий стілець із зеленуватим відтінком до 8 разів на добу з підвищенням температури тіла). Дядько хворого страждає на хворобу Бєхтєрєва. Об’єктивно: дефігурація лівого колінного суглоба, надколінник балотує. Суглоб при пальпації болісний. Яка ймовірна етіологія захворювання?
Shigella flexneri
* Salmonella thyphimurium
Chlamydia trachomatis
Chlamydia pneumonia
Streptococcus haemoliticus
Чоловік 32 років два тижні тому переніс дизентерію. Скаржиться на наявність висипки на статевому члені, болі в лівій п’яті та ранішню скутість в поперековій ділянці, більше справа. Відмічаються також дизуричні явища, але результати бактеріологічного і ПЛР дослідження сечі негативні. Ваш діагноз?
*Синдром Рейтера
Гонококовий артрит
Псевдоподагра
Синдром Шегрена E. Ревматоїдний артрит
Хворий 26 років скаржиться на болі в колінному суглобі, ахіловій зв’язці, слизувато-гнійні виділення з уретри, печіння в очах, субфебрильну температуру. При огляді виявлена кератодермія стоп. В аналізі крові:
помірний лейкоцитоз, значне збільшення ШОЕ. Ревматоїдний фактор не виявлено. Синовіальна рідина містить переважно нейтрофіли. Ваш діагноз ?
Хвороба Уіпла
*Хвороба Рейтера
Хвороба Лайма
Хвороба Кашина-Бека
Хвороба Бехтєрєва
Хворий 28 років скаржиться на біль в правому колінному суглобі, що посилюється під ранок. Два тижні тому звертався до уролога у зв’язку з простатитом. Об’єктивно: кон’юнктивіт, периартикулярний набряк колінного суглоба, гіперемія шкіри над ним. Ревматоїдний фактор в крові відсутній. Який антибіотик доцільно призначити хворому?
Левоміцетин
Аміноглікозиди
Пеніцилінового ряду
Цефалоспорини
*Тетрациклінового ряду
1. Хворий 36 років страждає на подагру. Після прийнятого напередодні алкоголю та жирної їжі вночі виник напад гострого артриту І-го плеснефалангового суглобу правої стопи. Суглоб синюшний, різко болісний, набряклий. Аналіз крові: лейкоцити 17×109/л, ШОЕ 42 мм/год. Виберіть варіант стартової терапії?
*Диклофенак 75 мг 2 р/д в/м + колхіцин 0,5 мг 4 р/день
Аллопуринол 300 мг/добу, диклофенак 75 мг в/м 2 р/день
Аллопуринол 100 мг, дипроспан внутрішньосуглобово
Аллопуринол 300 мг, колхіцин 0,5 мг 4 р/день
Диклофенак 75 мг 4 р/день, етамід 1 табл. 4 рази на день
Чоловік 30 років скаржиться на сильний біль, “почервоніння” шкіри, набряк в ділянці гомілковостопного суглоба, підвищення температури до 39оС. Захворів раптово. В минулому були подібні напади тривалістю до 5-6 днів без залишкових змін з боку суглоба. Шкіра над суглобом гіперемірована без чітких контурів та інфільтративного валу на периферії. Який найбільш ймовірний діагноз?
*Подагра
Інфекційний артрит
Ревматоїдний артрит
Бешихове запалення
Реактивний артрит
Хворий 46 років серед ночі викликав “швидку допомогу” з приводу раптового, різкого болю, почервоніння і припухлості першого пальця правої стопи, підвищення температури тіла. Напередодні вживав сухе виноградне вино та жирне м’ясо. Раніше нічим подібним не хворів. Ваш попередній діагноз? A. *Подагра
Ревматоїдний артрит
Ревматичний артрит
Реактивний артрит
Деформівний остеоартроз
Хворий 49 років скаржиться на значний біль та набряк дрібних суглобів правої стопи, почервоніння шкіри над ними, підвищення температури тіла до 38ºС, що з’явились три дні тому. За останні 6 років було декілька нападів артриту, що тривали до 7-10 днів. При огляді: плеснефалангові суглоби правої стопи збільшені в об’ємі, дефігуровані, рухи в суглобах різко болючі. Інші суглоби без патологічних змін. ШОЕ - 26 мм/год. Який механізм розвитку цього захворювання?
Гіперпродукція аутоантитіл до коллагену
Імунна відповідь на стрептококкову інфекцію
*Підвищення біосинтезу сечової кислоти
Зменшення кількості хондроїтинсульфату
Утворення антитіл до нативної ДНК
Чоловік 62 років скаржиться на помірний біль у лівій ступні в області плеснефалангового суглоба, який посилюється під час рухів. Хворіє протягом 12 років, захворювання почалося з гострого нападу болю. 2 роки тому під шкірою суглоба з'явився жовтувато-білий вузлик. Під час огляду суглоб деформований, багряносинюшний. На рентгенограмі суглоба спостерігається звуження суглобової щілини, чітко обмежені дефекти кісткової тканини в епіфізі ("симптом пробійника"). Який найбільш імовірний діагноз?
*Подагра
Ревматоїдний артрит
Деформуючий остеоартроз
Псоріатичний артрит
Синдром Рейтера
Чоловік 44 років відзначив раптовий різкий біль у дрібних суглобах ніг, колінному суглобі, гарячку до 38,7 °С. Ці скарги з'явилися після тривалого ходіння в тісному взутті. Об'єктивно: суглоби припухлі, шкіра над ними гіперемована, лущиться. У крові: лейкоцити - 9,9×109/л, ШОЕ - 30 мм/год, СРБ - 12 мг/л. Рівень сечової кислоти – 600 мкмоль/л. Який найбільш ймовірний діагноз?
Ревматичний артрит
*Подагричний артрит
Хвороба Рейтера
Гострий інфекційний артрит
Деформівний остеоартроз
У хворого 37 років раптово вночі після святкування дня народження з’явився сильний біль в плеснефаланговому суглобі великого пальця ступні. Суглоб синювато-багряний, збільшений в об’ємі. Температура тіла – 38,8ºС. В аналізі крові: лейкоцитів - 9,6×109/л, нейтрофілів – 74%, ШОЕ – 30 мм/год. Сечова кислота - 490 мкмоль/л. Який попередній діагноз можна поставити в данному випадку?
Ревматоїдний артрит
Псоріатичний артрит
Деформівний остеоартроз
*Подагричний артрит
Ревматизм
У хворого 42 років наступного дня після святкування ювілею з’явились нестерпні болі в І-му плеснефаланговому суглобі правої ступні. Суглоб синюшно-багряний, різко болісний, шкіра над ним виблискує. В аналізі крові гострофазові відхилення, сечова кислота – 630 мкмоль/л. З якого препарата доцільно розпочинати лікування?
Етамід
Глюкокортикоїди
*НПЗП у великих дозах
Антуран
Аллопуринол
Хворого 58 років, що стараждає на подагричний артрит, турбує головний біль, підвищення АТ. Об’єктивно: стан умовно задовільний, пульс 56 уд/хв, ритмічний. АТ – 190/100 мм.рт.ст. Аускультативно: серцеві тони звучні, шуми не вислуховуються, акцент ІІ тону над аортою. Рівень сечової кислоти крові - 520 мкмоль/л. Який із гіпотензивних засобів найбільш доцільно призначити хворому?
Гіпотіазид
Пропранолол
Верапаміл D. *Амлодипін
E. Тріампур
У чоловіка 49 років скарги на різкі болі в плесне-фаланговому суглобі великого пальця стопи. При огляді відмічається набряк, виражена гіперемія, температура тіла – 38,8 ºС. На рентгенограмі - “штамповані” дефекти епіфізів зі склеротичною облямівкою, великі (5-7мм в діаметрі) крайові дефекти з нависанням кісткового краю. Які лабораторні зміни найбільш характерні для цього захворювання? A. Позитивний РФ
Еозинофілія
*Гіперурікемія
М-градієнт протеїнограми
Бактеріємія
І. Тестові задачі.
У хворого, 36 років під час проходження профогляду виявлені зміни у сечі: колір світло-жовтий; прозора; відносна щільність 1008; рН 6,5; білок — 0,6 г/л, циліндри — 2-3 у полі зору, зернисті еритроцити — 18-20 у полі зору, змінені; лейкоцити — 2-3 у полі зору. Який найбільш імовірний діагноз?
Хронічний пієлонефрит
Сечокам'яна хвороба
Гострий гломерулонефрит
Д. Амілоїдоз нирок
E. *Хронічний гломерулонефрит
Хворий скаржиться на загальну слабкість, тупий біль тупого характеру у попереку, незначні набряки під очами, більше зранку. В загальному аналізі сечі: відносна щільність 1012, білок 1,47 г/л, поодинокі гіалінові і воскоподібні циліндри, лейкоцити — 2-3 у полі зору, еритроцити — 6-8 у полі зору, Який найбільш імовірний попередній діагноз?
A*. Хронічний гломерулонефрит
Амілоїдоз нирок
Гострий гломерулонефрит
Д. Хронічний пієлонефрит
E. Гострий пієлонефрит
Жінка, 25 років, скаржиться на головний біль, неприємні відчуття у попереку. 5 років тому під час вагітності діагностували нефропатію. Погіршення пов’язує з переохолодженням. Об'єктивно: набряки на обличчі, артеріальний тиск 150/100 мм рт. ст. В загальному аналізі сечі: відносна щільність 1014, білок — 0,93 г/л, циліндри гіалінові— 3-4 у полі зору, зернисті — 1-2 у полі зору, еритроцити — 20-25 у полі зору. Креатинін 63 мкмоль/л. Який діагноз є найбільш імовірним?
Гострий гломерулонефрит
Хронічний гломерулонефрит, гіпертонічна форма
Хронічний гломерулонефрит, латентна форма Д. *Хронічний гломерулонефрит, змішана форма
E. Хронічний пієлонефрит, гіпертензивна форма
Хворий, 29 років, через 2 тиж після ангіни помітив набряки на обличчі, відчув загальну слабкість, зниження працездатності. Поступово з'явились набряки нижніх кінцівок та поперекового відділу. Об'єктивно: артеріальний тиск 150/100 мм рт. ст. Блідість шкірних покривів. Гідроторакс, анасарка. В загальному аналізі сечі: відносна щільність 1016, білок — 2,99 г/л, еритроцити — 8-12 у полі зору, гіалінові циліндри — 4—6 у полі зору. Який попередній діагноз?
Загострення хронічного гломерулонефриту
Мікседема
Гострий пієлонефрит
Д. Серцева недостатність
Е. *Гострий гломерулонефрит
Чоловік, 23 років, скаржиться на головний біль, запаморочення, зменшене виділення сечі, зміну кольору сечі (темно-червона). Наведені скарги з'явилися після перенесеного 2 тижні назад фарингіту. Об'єктивно: температура тіла — 37,4°С; ЧСС — 86 за 1 хв, артеріальний тиск 170/110 мм рт. ст., набряки на обличчі, шкіра бліда. В загальному аналізі сечі: відносна щільність 1016, білок — 9 г/л, циліндри (восковидні)— 2—4 у полі зору, еритроцити — 40—50 у полі зору, лейкоцити — 2-4 у полі зору. Серцеві тони приглушені, акцент II тону над аортою. Найбільш вірогідним етіологічним чинником захворювання є:
Сапрофітний стафілокок
Золотистий стафілокок
α-Гемолітичний стрептокок
Д. Гноєтворний стрептокок
E.* y-Гемолітичний стрептокок
Жінка, 42 років, скаржиться на загальну слабкість, нудоту, , зменшення добової сечі до 450 мл. Страждає на хронічний гломерулонефрит 8 років. Об'єктивно: артеріальний тиск 210/ 115 мм рт.ст., шкіра бліда, суха, із рота — запах аміаку. В загальному аналізі крові: еритроцити — 2,7×109 /л, гемоглобін — 92 г/л. Креатинін сиворотки крові 720 мкмоль/л, К+ — 6,25 ммоль/л. В загальному аналізі сечі: відносна щільність 1003, білок — 0,3 г/л, циліндри воскоподібні 2—4 в препараті, лейкоцити — 2—4 у полі зору, еритроцити — 8— 10 у полі зору, Відносна щільність сечі у пробі за Зимницьким — 1005—1011. Яке ускладнення розвинулося у хворої? A. Хронічна хвороба нирок І стадії
Хронічна хвороба нирок ІІ стадії
Хронічна хвороба нирок ІІІ стадії
Д. Хронічна хвороба нирок ІV стадії
E.* Хронічна хвороба нирок V стадії
Чоловік, 23 років, скаржитеся на головний біль, запаморочення, зменшення виділення сечі та її бурий колір. Наведені скарги з'явилися після фарингіту. Об'єктивно: температура тіла — 37,4 °С; ЧСС — 86 за 1 хв, артеріальний тиск 170/110 мм рт. ст., набряки на обличчі, шкіра бліда. У загальному аналізі сечі найімовірніше буде спостерігатися:
Еритроцитурія, лейкоцитурія, лейкоцитарні циліндри
Лейкоцитурія, протеїнурія, епітеліальні циліндри
Еритроцитурія, оксалатурія, еритроцитарні циліндри
Д. *Еритроцитурія, протеїнурія, гіалінові циліндри
E. Гемоглобінурія, білірубінурія, зернисті циліндри
У чоловіка, 25 років, через 2 тиж після ангіни з'явилися набряки обличчя, помірний біль у крижах, температура тіла — 37,5°С, артеріальний тиск 80/100 мм рт. ст. У загальному аналізі сечі: відносна щільність — 1020, білок — 2,2 г/л, гіалінові циліндри — до 10 в полі зору, еритроцити — покривають усе поле зору. Який найбільш імовірний діагноз?
Рак нирки
Сечокам'яна хвороба
Хронічний гломерулонефрит
Д. *Гострий гломерулонефрит
E. Гострий пієлонефрит
Хворий, 27 років, старждас на хронічний тонзиліт. З місяці тому після переохолодження захворів ангіною. Лікувався амбулаторно, але через 2 тижні з'явились набряки на повіках, загальна слабість. Об'єктивно: загальний стан важкий. Виявляються набряки обличчя, поперекової ділянки. Пульс - 98 за 1 хв., артеріальний тиск 150/90 мм рт.ст. Ритм серцевої діяльності правильний, ослаблення І зону над верхівкою. Над легенями в нижніх відділах тупий перкуторний звук, при аускультації - ослаблення везикулярного дихання.В загальному аналізі сечі: відносна щільність 1022; білок - 7,92 г/л, еритроцити 6-8 в полі зору, циліндри гіалінові - 4-6 в препараті. Ваш попередній діагноз:
А. *Гострий гломерулонефрит з нефротичним синдромом
B. Гострий гломерулонефрит з ізольованим сечовим синдромом C. Хронічний пієлонефрит з нефротичним синдромом
D. Амілоїдоз нирок, нефротична фаза
Е. Гострий пієлонефрит з нефротичним синдромом
Хвора 50 років скаржиться на запаморочення, загальну слабість. В молодому віці перенесла якесь захворювання нирок, але потім не обстежувалась і не лікувалась. Об'єктивно: шкіра бліда, суха, обличчя одутловате набряки гомілок. ЧСС-98 за 1 хв. артеріальний тиск 165/110 мм рт.сг. Тони ослаблені, над верхівкою і аортою систолічний шум. Дихання везикулярне, в задньо-ннжніх відділах ослаблене. Живіт збільшений, в зовнішніх відділах притуплення. Печінка +3 см. В загальному аналізі крові: еритроцити 2,9х 1012/л, гемоглобін-90 г/л, лейкоцити-6,6х 109/л. В загальному аналізі сечі: відносна щільність 1016, білок - 0,99 г/л, циліндри гіалінові і зернисті - до 5-6 в полі зору, лейкоцити 6 - 8 в полі зору, еритроцити 5-7 в полі зору. Ваш попередній діагноз :
А. Гострий гломерулонефрит
В. *Хронічний гломерулонефрит
C. Хронічний пієлонефрит D. Амілоїдоз нирок
Е. Гострий пієлонефрит
Хвора, 42 років, скаржиться на ниючий біль в поясниці, більше справа, інколи підвищення температури тіла до субфебрильних цифр. 10 років назад під час вагітності у пацієнтки був приступ болю в правій половині попереку, який супроводжувався різким підвищенням температури. Останнім часом артеріальний тиск реєструється на рівні 160-170/110-120 мм. рт.ст. В загальному аналізі сечі: відносна щільність 1006, білок 0,99 г/л, циліндри гіалінові 1-2 в полі зору, лейкоцити 10-15 в полі зору, еритроцити 2-4 в полі зору. Креатинін 102 мкмоль/л. Ваш діагноз:
А. Хронічний гломерулонефрит
В. *Хронічний пієлонефрит
С. Гіпертонічна хвороба
D. Туберкульоз нирок
Е. Амілоїдоз нирок
Хворий, 69 років скаржиться на головний біль, нудоту, сухість у роті, спрагу. Об‘єктивно: шкіра блiда. Артеріальний тиск 210/130 мм. рт. ст. Симптом поколочування позитивний зліва. В загальному аналізі крові - еритроцити 2,4х1012/л, лейкоцити 10,5х109/л, ШОЕ-24 мм/г. Креатинін крові 470 мкмоль/л. В загальному аналізі сечі: питома вага 1008, бiлок 0,65 г/л, циліндри гiалiнові 56 в полі зору, лейкоцити 30- 40 в полі зору. Ваш діагноз:
А. Хронічна хвороба нирок І ст., хронічний гломерулонефрит
В. Хронічна хвороба нирок ІІ ст., хронічний пієлонефрит
С. *Хронічна хвороба нирок ІІІ ст., хронічний пієлонефрит
D. Амілоїдоз нирок, ХНН Ш ст
Е. Хронічна хвороба нирок ІІ ст., хронічний гломерулонефрит
Хвора, 37 років, скаржиться на тупий біль в лівій поперековій області, який періодично посилюється, підвищення температури тіла до 38,7оС, часте сечовипускання. Хворіє біля 4 років. Об‘єктивно: пульс 80 ударів за 1 хв., ритмічний. Артеріальний тиск 160/100 мм. рт. ст. Має місце болючість при пальпації обох нирок, більше зліва, позитивний симптом поколочування. Набряків немає. В загальному аналізі сечі: питома вага 1012, білок 0,99 г/л, 1214 лейкоцитів в полі зору, 2-3 еритроцити в полі зору. Ваш діагноз: А. Хронічний цистит
В. Ниркова коліка
С. Гострий пієлонефрит
D. Хронічний гломерулонефрит
Е. *Хронічний пієлонефрит
Хвора, 56 років, поступила до клініки в зв’язку з підвищенням артеріального тиску (до 220/130 мм. рт. ст.). Хворіє 12 років, регулярно не лікувалась. В анамнезі двічі правобічна ниркова коліка. Об’єктивно: пульс 88 за 1 хв. Симптом поколочування позитивний справа. В загальному аналізі крові: еритроцити 3,2×1012/л, гемоглобін 108 г/л, лейкоцити 13×109/л, ШОЕ 22 мм/год. В загальному аналізі сечі: відносна щільність 1016, білок 1,65 г/л, циліндри гіалінові 5-6 в полі зору, лейкоцити 80-100 в полі зору, еритроцити 8-10 в полі зору. Ваш попередній діагноз :
А. Тубулоінтерстиціальний нефрит
В. *Вторинний хронічний пієлонефрит
С. Гіпертонічна хвороба
D. Гострий гломерулонефрит
Е. Хронічний гломерулонефрит
Чоловік, 42 років, хворіє на пієлонефрит протягом 2 років. 5 днів тому після переохолодження з’явився правобічний біль у попереку. Симптом поколочування праворуч позитивний. Об’єктивно: температура 380С, пульс 92 уд. за хв. В загальному аналізі крові: лейкоцитів -11х109 /л, ШОЕ-22 мм/год. В загальному аналізі сечі: лейкоцити покривають все поле зору, реакція-кисла, відносна щільність-1018. Бактерії сечі – 150х103 /мл. Який з перелічених препаратів доцільний у даному випадку?
А. *Ципрофлоксацин
В. Ко-тримаксизол
С. Преднізолон
D. Дипірідамол
Е. Нітроксолін
Хвора, 59 років, скаржиться на головний біль, нудоту, сухість у роті, спрагу. 10 років спостерігається лікарем з приводу підвищення артеріального тиску.
Об’єктивно: шкіра бліда. Пульс 86 за 1 хв. Артеріальний тиск -230/140 мм. рт. ст. І тон над верхівкою серця ослаблений, акцент II тону у II міжребер’ї справа від груднини. Печінка на 2 см виступає з-під краю ребра. Симптом поколочування слабко позитивний справа. В загальному аналізі крові: еритроцити-2,4х 1012/л, лейкоцити-10,2х109/л, ШОЕ-24 мм/год.
В загальному аналізі сечі: відносна щільність 1008, білок - 1,65 г/л, циліндри гіалінові 5-6 в полі зору, лейкоцити – 30-40 в полі зору, еритроцити вилужені - 6-8 в полі зору. Ваш попередній діагноз : А.* Хронічний пієлонефрит
Гіпертонічна хвороба
Хронічний гломерулонефрит
D.Гострий гломерулонефрит
E. Амілоїдоз нирок
Хвора, 59 років, скаржиться на головний біль, нудоту, сухість у роті, спрагу. Об’єктивно: шкіра бліда . Пульс 86 за хв. Артеріальний тиск 230/140 мм. рт. ст. І тон над верхівкою ослаблений, акцент II тону у II міжребер'ї справа від грудини. Печінка на 2 см виступає з-під краю ребра. Симптом поколочування слабо позитивний справа. В загальному аналізі крові: еритроцити 2,4х 1012/л, лейкоцити 10,2х109/л, ШОЕ -54 мм/год. Креатинін крові 0,468 ммоль/л. В загальному аналізі сечі: відносна щільність 1008, білок - 1,65 г/л, циліндри гіалінові 5-6 в полі, лейкоцити – 30-40 в полі зору, еритроцити вилужені - 6-8 в полі зору. Які препарати можна застосувати в даному випадку?
А. Глюкокортикостероїди
В. *Антибіотики
Нестероїдні протизапальні
Похідні нітрофурану E. Цитостатики
Хворий, 56 років, скаржиться на задуху, кашель з гнійним харкотинням (до
100-150 мл за добу), набряки ніг, загальну слабість. Хворіє 10 років. За останній рік помітно схуднув.
Об’єктивно: блідий, обличчя одутловате, акроціаноз, пальці у вигляді "барабанних паличок". Пульс-92 за хв. Артеріальний тиск 105/60 мм. рт. ст. У легенях ослаблене везикулярне дихання. Печінка +3 см. Пальпується нижній полюс селезінки. В загальному аналізі крові: еритроцити -3,4х1012/л, лейкоцити -7,8х1 х109/л, ШОЕ54 мм/год. В крові: загальний білок-58 г/л, альбуміни 30,2%, глобуліни 69,8%. В загальному аналізі сечі: відносна щільність 1006, білок - 4,28 г/л; циліндри гіалінові - 0-1 в полі зору, лейкоцити 2-4 в полі зору. Яке ускладнення з боку нирок виникло у хворого ?
A. Хронічний пієлонефрит
В. Хронічний гломерулонефрит
Амілоїдоз первинний
*Амілоїдоз вторинний
Е.Застійна нирка
Хворій на ангіну 16 років призначили ін'єкції антибіотиків і через 3 дні від початку лікування стан хворої різко погіршився: підвищився артеріальний тиск до 200/130 мм. рт. ст., з'явилась сеча кольору "м'ясних помиїв", запаморочення, нудота. В загальному аналізі крові: 3,12х 1012/л, НЬ-120 г/л, лейкоцити 10х
109/л, (е 8%, п 14%, с 58%, л 15%, м 5%); ШОЕ-28 мм/год. В загальному аналізі сечі: відносна щільність 1002; білок - 1,65 г/л, еритроцити покривають все поле зору, лейкоцити - 15-20 в полі зору. В пробі за Зимницьким: добова кількість сечі - 3,2 л; коливання відносної щільності - 1002-1005. Рівень креатиніну крові 480 мкмоль/л. Через місяць після лікування стан хворої нормалізувався, рівень креатиніну 90 мкмоль/л, зміни у сечі відсутні, зберігається незначна поліурія та еритроцитурія. Який найбільш вірогідний діагноз?
Гострий гломерулонефрит
Хронічний гломерулонефрит
С. Швидкопрогресуючий гломерулонефрит
D. *Гострий тубулоінтерстиціальний нефрит
Е. Інфекційно-токсична нирка
Хворого, 52 років, хворіє на гострі респіраторні захворювання та ангіни.
При профілактичному обстеженні виявлені зміни в загальному аналізі сечі: відносна щільність 1004, білок - 0,066 г/л, гіалінові циліндри 1-2 в полі зору, лейкоцити - 8-10 в полі зору, еритроцити – 0-2 в полі зору. В аналізі сечі за Зимницьким: ізостенурія, гіпостенурія. Проба Реберга: клубочкова фільтрація і канальцева реабсорбція збережені. В крові рівень креатиніну і сечовини в межах норми. Який найбільш вірогідний діагноз?
Хронічний гломерулонефрит, латентна форма
Хронічний гломерулонефрит, гематурична форма
Хронічний гломерулонефрит, сечовий синдром D. *Хронічний пієлонефрит, латентна форма Е. Хронічний гломерулонефрит, змішана форма
У хворого 24 років з захворюванням нирок при дослідженні сечі виявлено: відносна щільність 1010, білок 1,65 г/л, еритроцити 5—7 у полі зору, лейкоцити 2—3 у полі зору. Креатинін крові 350 мкмоль/л. Яка основна причина гіперазотемії у хворого?
Зменшений нирковий кровотік
Посилена протеїнурія
Знижена канальцева реабсорбція
Затримка натрію в організмі
*Знижена клубочкова фільтрація
Чоловік 40 років впродовж 18 років хворіє на хронічний гломерулонефрит. 4 міс тому з'явився головний біль, задишка під час ходьбі, поганий апетит, нудота, загальна слабкість. Було запідозрено, що перебіг захворювання ускладнився хронічною нирковою недостатністю. Який лабораторний показник буде найбільш інформативним в даному випадку?
Калій крові 5,2 ммоль/л
Азот сечовини 20 - 40 % залишкового азоту
*Креатинін крові 360 мкмоль/л
Сечовина крові 8,3 ммоль/л.
Натрій крові 130 ммоль/л.
Жінка, 42 років, скаржиться на блювання, нудоту, загальну слабкість, зменшення діурезу до 450 мл. Страждає на хронічний гломерулонефрит 18 років. Об'єктивно: шкіра бліда, суха, із рота запах аміаку. артеріальний тиск 210/ 115 мм рт.ст. В загальному аналізі крові: еритроцити 2,7х1012/л, гемоглобін 92 г/л. В крові: креатинін 720 мкмоль/л, К+ 5,6 ммоль/л. В загальному аналізі сечі: відносна щільність 1010, білок 0,3 г/л, циліндри воскоподібні 2—4 в препараті, лейкоцити 4-6 у полі зору, еритроцити 8—10 у полі зору. Коливання відносної щільності сечі у пробі за Зимницьким 1005—1011 од. Яке ускладнення розвилося у хворої
Загострення гломерулонефриту
*Розвиток хронічного захворювання нирок
Приєднання гіпертонічної хвороби
Приєднання нефротичного синдрому
Приєднання анемії
Жінка, 28 років, впродовж 12 років хворіє на хронічний гломерулонефрит. За останні півроку з'явилася загальна слабкість, зниження апетиту, працездатності, нудота. Хвора скаржиться на головний біль, біль у суглобах. Під час обстеження: анемія, підвищення рівня сечовини крові до 24,5 ммоль/л, креатиніну до 766 мкмоль/л, гіперкаліємія. Чим ускладнився перебіг хвороби?
Подагричною нефропатією
Гострою нирковою недостатністю
Нефротичним синдромом
Амілоїдозом нирок
*Хронічним захворюванням нирок
Хворий, 46 років, скаржиться на набряки на гомілках, загальну слабкість, відчуття тяжкості в правому підребер'ї. Двадцять років хворіє на хронічний гломерулонефритом. Об'єктивно: набряки на обличчі, артеріальний тиск 170/100 мм рт. ст. В загальному аналізі крові: еритроцити 2,4х1012/л, гемоглобін 92 г/л. В крові: креатинін 670 мкмоль/л, загальний білок 68 г/л, загальний холестерол 5,2 ммоль/л. В загальному аналізі сечі: відносна щільність 1015, білок 1,33 г/л, поодинокі воскоподібні циліндри, свіжі та вилужені еритроцити 5-8, лейкоцити 5—6 у полі зору. Який стан розвився у хворої?
Амілоїдоз нирок
*Хронічне захворювання нирок
Гострий гломерулонефрит
Серцева недостатність
Хронічний пієлонефрит
Жінка, 36 років, після 5 днів прийому нестероідного протизапального препарату відмітили появу запаморочення та нудоти. Об'єктивно: набряки на обличчі, артеріальний тиск 200/120 мм рт. ст. В загальному аналізі крові: еритроцити 3,7х1012/л, гемоглобін 120 г/л, ШОЕ 24 мм/г. В крові: креатинін 670 мкмоль/л. В загальному аналізі сечі: відносна щільність 1014, білок 1,65 г/л, еритроцити 12-20 в полі зору, лейкоцити 5—6 в полі зору. При проведені проби за Зимницьким добова кількість сечі 520 мл, ІЗОСТЕНУРІЯ, ГІПОСТЕНУРІЯ. Яке захворювання стало причиною ниркової недостатності?
*Тубулоінтерстиціальний нефрит
Гострий гломерулонефрит
С. Загострення хронічного гломерулонефриту
Д. Хронічний піелонефрит
Е. Гострий пієлонефрит
Хвора, 39 років, поступила зі скаргами на швидку втомлюваність, головний біль, ниючий біль в поясниці, більше справа, інколи підвищення температури тіла до субфебрильних цифр. Об'єктивно: артеріальний тиск 150/100 мм рт. ст. В загальному аналізі крові: еритроцити 3,5х1012/л, гемоглобін 110 г/л, ШОЕ 20 мм/год. В загальному аналізі сечі: відносна щільність 1004, білок 0,33 г/л,
ГІАЛІНОВІ ЦИЛІНДРИ 1-2 В ПОЛІ ЗОРУ, еритроцити — 4-5 в полі зору, лейкоцити — 10-15 в полі зору. Швидкість кЛУБОЧКОВОЇ ФІЛЬТРАЦІЇ 49 мл/мин/1,73 м. ВАШ
ДІАГНОЗ?
А. Хронічна хвороба нирок І ст.: хронічний гломерулонефрит
В. Хронічна хвороба нирок ІІ ст.: хронічний пієлонефрит
С. *Хронічна хвороба нирок ІІІ ст.: хронічний пієлонефрит
Д. Хронічна хвороба нирок ІІ ст.: амілоїдоз нирок
Е. Хронічна хвороба нирок ІІ ст.: хронічний гломерулонефрит
ХВОРИЙ, З0 РОКІВ, ВПРОДОВЖ 15 РОКІВ ХВОРІЄ на хронічний гломерулонефрит.
СКАРЖИТЬСЯ НА ВИРАЖЕНУ ЗАДУХУ, ГОЛОВНИЙ БІЛЬ, ЗМЕНШЕННЯ КІЛЬКІСТЬ СЕЧІ. Об'єктивно: БЛІДИЙ,
НАБРЯКИ НА ОБЛИЧЧІ, ПОПЕРЕКУ. ПУЛЬС 130 ЗА 1 ХВ., артеріальний тиск 200/100 ММ РТ.СТ. ТОНИ СЕРЦЯ ОСЛАБЛЕНІ, СЛАБКИЙ
СИСТОЛІЧНИЙ ШУМ НАД ВЕРХІВКОЮ. ГІДРОТОРАКС. ПРИ ДОСЛІДЖЕННІ СЕЧІ БУЛА ВИЯВЛЕНА ЗНАЧНА ПРОТЕЇНУРІЯ (БІЛОК 4,6 Г/Л), ГЕМАТУРІЯ, ЦИЛІНДРУРІЯ. ШВИДКІСТЬ КЛУБОЧКОВОЇ ФІЛЬТРАЦІЇ 25 мл/мин/1,73 м. ЯКА ОПТИМАЛЬНА ТАКТИКА ЛІКУВАННЯ?
А. Призначити гідрокортизон
В. *Проводити нирковозамісну терапію
С. Призначити фуросемід
Д. Призначити нітроксолін
Е. Провести пульс-терапію
У ХВОРОГО, 44 РОКІВ, З ХРОНІЧНИМ ГЛОМЕРУЛОНЕФРИТОМ в загальному аналізі крові: еритроцити 3,5х1012/л, гемоглобін 110 г/л, ШОЕ 20 мм/г. В крові креатинін 820 мкмоль/л. В загальному аналізі сечі: відносна щільність
1010, білок 1,35 г/л, ГІАЛІНОВІ ЦИЛІНДРИ 1-2, еритроцити 8-10 полі зору, лейкоцити 4-
6 в полі зору. ЯКІ ЗМІНИ ВМІСТУ ЕЛЕКТРОЛІТІВ ЙМОВІРНІ В ПЕРИФЕРИЧНІЙ КРОВІ?
А. Гіперкальціемія
В. Гіпокалійемія
С. *Гіперфосфатемія
Д. Гіпомагніемія
Е. Гіпохлоремія
Жінка, 30 років, скаржиться на головний біль, неприємні відчуття у попереку. 5 років тому під час вагітності діагностували нефропатію. Погіршення пов’язує з переохолодженням. Об'єктивно: набряки на обличчі, артеріальний тиск 150/100 мм рт. ст. В загальному аналізі сечі: відносна щільність 1015, білок 3,12 г/л, циліндри гіалінові 1-2 у полі зору, зернисті 1-2 у полі зору, еритроцити — покривають все поле зору. Креатинін 720 мкмоль/л, швидкість клубочкової фільтрації 20 мл/хв/1,73. Який діагноз можна встановити хворій?
Хронічна хвороба нирок ІІ ст.: хронічний гломерулонефрит
Хронічна хвороба нирок ІІІ ст.: хронічний гломерулонефрит
Хронічна хвороба нирок І ст.: хронічний гломерулонефрит
Д. *Хронічна хвороба нирок ІV ст.: хронічний гломерулонефрит
E. Хронічна хвороба нирок V ст.: хронічний гломерулонефрит
Хвора 22 років скаржиться на відчуття невдоволеності диханням як під час фізичного навантаження, так і в стані спокою. Вказані скарги з’явилися після стресу. Об’єктивно: стан задовільний, пульс 72 за 1 хв., частота дихання 18 за 1 хв., артеріальний тиск 90/60мм.рт.ст.. Шкірні покриви вологі. При дослідженні функції зовнішнього дихання виявлені ознаки гіпервентиляції. На флюорографії патології не виявлено. Який імовірний діагноз у хворої ?
*Нейроциркуляторна дистонія
Хронічне обструктивне захворювання легень C.
Бронхіальна астма
Міокардит
Тиреотоксикоз
Хворий 30 років скаржиться на ниючий біль в ділянці серця, серцебиття, періоди субфебрильної температури з монотонною температурною кривою без істотних коливань температури тіла в ранкові та вечірні години. Об’єктивно: мармуровість шкіри, пітливість долонь та стоп. Пульс 72 за 1 хв., артеріальний тиск 120/70 мм рт.ст. Щитовидна залоза не збільшена. У загальному аналізі крові та сечі патологічних змін не виявлено. ЕКГ без особливостей. Флюорографія без патологічних змін. Який попередній діагноз у хворого? A. Гострий міокардит B. Тиреотоксикоз
*Нейроциркуляторна дистонія
Гострий перикардит
Туберкульоз
Хвора 18 років після стресу скаржиться на раптову появу відчуття тривоги, серцебиття, сильний головний біль, озноб. Встановлений діагноз нейроциркуляторна дистонія за гіпертензивним типом. Об’єктивно: блідість та сухість шкірних покривів. Пульс 112 на хв., артеріальний тиск 160/90 мм.рт.ст. У загальному аналізі крові та сечі патологічних змін не виявлено. На ЕКГ синусова тахікардія. Які препарати показані в даному випадку:
*β-адреноблокатори
Нітрати
Діуретики
Інгібітори АПФ
Серцеві глікозиди
Хвора 20 років скаржиться на загальну слабкість, пітливість, різке запаморочення. Ці скарги виникли раптово 40 хвилин тому. Страждає на нейроциркуляторну дистонію за гіпотензивним типом. Об’єктивно: пульс 50 за 1 хв., ритмічний, артеріальний тиск 90/50 мм рт.ст. Межі серця не розширені. При аускультації серця тони звучні. На ЕКГ синусова брадикардія. Яке ускладнення виникло у хворої? A.
Гіпертензивний криз
*Вагоінсулярний криз
Симпатоадреналовий криз D. Змішаний криз
E. Істеричний стан
У хворого 25 років після стресової ситуації, раптово виникло відчуття тривоги, страху, головний біль, ниючий біль в ділянці серця. Пульс 100 за 1 хв., артеріальний тиск 140/90 мм.рт.ст. Криз закінчився раптово, супроводжувався поліурією та загальною слабкістю. Хворий перебував на поліклінічному обліку з приводу нейроциркуляторної дистонії. Яке ускладнення виникло у хворого? A.
*Симпатоадреналовий криз
B. Вагоінсулярний криз C. Змішаний криз
D. Гіпертензивний криз E. Істеричний стан
Хворий 36 років скаржиться на ниючий біль в ділянці серця, серцебиття, перебої у роботі серця, періодичне нестійке підвищення артеріального тиску до 140/90- 160/100 мм рт. ст.. Об’єктивно: мармуровість шкіри, пітливість долонь та стоп.
Пульс 92 на хв., артеріальний тиск 130/80 мм рт.ст. Щитовидна залоза не збільшена. У загальному аналізі крові та сечі патологічних змін не виявлено. ЕКГ без особливостей. Флюорографія без патологічних змін. Який метод дослідження дозволить провести диференційну діагностику із ішемічною хворобою серця? A.
Холтеровське моніторування B. Єргометринова проба
*Проба із дозованим фізичним навантаженням
Визначення рівня загального холестерину крові
Оглядова рентгенографія органів грудної порожнини
Хворий 42 років скаржиться на ниючий біль в ділянці серця, серцебиття, відчуття невдоволеності диханням у спокої, періодичне підвищення артеріального тиску до 150/90- 160/100 мм рт. ст.. Об’єктивно: пітливість долонь та стоп. Пульс 82 на хв., артеріальний тиск 140/90 мм рт.ст. У загальному аналізі крові та сечі патологічних змін не виявлено. На ЕКГ синдром ранньої реполярізації шлуночків. На оглядовій рентгенограмі органів грудної порожнини патологічні зміни відсутні. Який метод дослідження дозволить провести диференційну діагностику із гіпертонічною хворобою?
Холтеровське моніторування
*Добове моніторування артеріального тиску
Проба із дозованим фізичним навантаженням
Визначення рівня загального холестерину крові E.
Допплерехокардіографія
Хворий 32 років скаржиться на відчуття серцебиття, часті перебої у ділянці серця, відчуття невдоволеності диханням під час навантаження та у спокої, періодичне підвищення артеріального тиску до 150/90- 160/100 мм рт. ст.. Пульс 92 на хв. неритмічний, артеріальний тиск 140/90 мм рт.ст. У загальному аналізі крові та сечі патологічних змін не виявлено. На ЕКГ патологічні зміни відсутні. Який метод дослідження дозволить встановити характер порушення ритму у хворого? A.
*Холтеровське моніторування
Добове моніторування артеріального тиску
Проба із дозованим фізичним навантаженням
Визначення рівня загального холестерину крові E. Фіксація додаткових відведень ЕКГ
Хворий 35 років скаржиться на ниючий біль в ділянці серця, серцебиття, відчуття невдоволеності диханням у спокої, загальну слабкість. 2 місяці тому хворів на респіраторне вірусне захворювання. Пульс 96 на хв., артеріальний тиск 90/60 мм рт.ст. У загальному аналізі крові та сечі патологічних змін не виявлено. На ЕКГ поодинокі передсерді екстрасистоли. На оглядовій рентгенограмі органів грудної порожнини патологічні зміни відсутні. Який метод дослідження дозволить встановити стан систолічної функції лівого шлуночка та розміри порожнин серця з метою проведення диференційної діагностики із міокардитом? A. Холтеровське моніторування
Добове моніторування артеріального тиску
Проба із дозованим фізичним навантаженням
Визначення рівня загального холестерину крові
*Допплерехокардіографія
У хворого 33 років після стресової ситуації, раптово виникло відчуття тривоги, страху, сильний головний біль, перебої та ниючий біль в ділянці серця. Пульс 100 на хв., неритмічний. Артеріальний тиск 150/90 мм.рт.ст. Криз закінчився раптово, супроводжувався поліурією та загальною слабкістю. На ЕКГ: передсердна екстрасистолія. Подальше лікування хворого повинне проводитися у?
Відділенні кардіологічної реанімації
Терапевтичному відділенні
Кардіологічному відділенні
*В умовах амбулаторного спостереження E. Нефрологічному відділенні
ЕСЕНЦІАЛЬНА АГ
Варіант 1.Тестові завдання
1. У хворого 55 років під час гіпертензивного кризу (артеріальний тиск – 244/140 мм.рт.ст.) з’явились скарги на стискаючий біль за грудиною. На ЕКГ патологічний зубець Q та елевація сегменту ST у відведеннях V3-V6. Упродовж якого часу потрібно знижувати артеріальний тиск у хворого? А. *1 год. В. 24 год.
С. 2 год.
D. 6 год.
Е. 12 год.
2. Хворий 53 років скаржиться на стискаючий біль в ділянці серця з іррадіацією в ліву руку, перебої, різкий головний біль, запаморочення. Погіршення стану пов’язує з фізичним перевантаженням. Упродовж кількох років відмічає підвищений артеріальний тиск.
Об’єктивно: пульс 95 за 1 хв. аритмічний, артеріальний тиск 230/115 мм. рт. ст. Межі серця розширені ліворуч на 3 см. При аускультаціі: діяльність серця аритмічна, акцент ІІ тону над аортою. На ЕКГ зареєстровані часті ранні шлуночкові екстрасистоли. Який препарат найбільш доцільно використати для надання невідкладної допомоги? А. Новокаїнамід 10% -
10,0
В. *Лабеталол 100 мг в/в. С. Лідокаїн 2% - 6,0 в/в.
D. Нітропрусид натрію 50 мг в/в.
Е. Арфонад 250 мг в/в.
3. Хворий 54 років скаржиться на тупий головний біль у потилиці, почуття важкості у голові, іноді – мерехтіння перед очима. Упродовж року – підвищений артеріальний тиск до 150/100 мм рт. ст, 4 роки страждає на цукровий діабет, приймає манініл. Об’єктивно: пульс 58 за 1 хв., артеріальний тиск – 155/90 мм рт.ст. При перкусії серця ліва межа серця по лівій середньоключичній лінії. При аускультації серця тони приглушені, акцент II тону над аортою. Препаратом якої групи найбільш доцільно починати антигіпертензивну терапію? А.
β-адреноблокатори
В. *Інгібітори АПФ
С. Альфа-адреноблокатори.
D. Тіазидоподібні діуретики.
Е. Салуретики.
58-річний хворий скаржиться на стискаючий біль за грудиною при звичайному фізичному навантаженні, перебої в роботі серця. Страждає на АГ. Рік тому переніс ІМ. Об’єктивно: пульс 90 уд за1 хв., артеріальний тиск 180/90 мм рт.ст. На ЕКГ – передсердна екстрасистолія, гіпертрофія ЛШ, ознаки перенесеного Q-інфаркта міокарда задньої стінки ЛШ. PQ-0,16 с. Виберіть найбільш оптимальний антигіпертензивний засіб. А . Верапаміл
В. Ніфедипін
С. Клофелін
Д. Еналаприл
Е. *Метопролол
Хворий 64 років упродовж 14 років хворіє на гіпертонічну хворобу. Об’єктивно:
пульс 84 уд за 1 хв, ритмічний. Артеріальний тиск 170/110 мм рт.ст. Цукор крові 7,2 ммоль/л, загальний холестерин 8,2 ммоль/л, тригліцериди 2,4 ммоль/л, рівень сечової кислоти 480 мкмоль/л. Який з діуретичних засобів найбільш доцільно призначити хворому? А. Гідрохлортіазид
В. *Індапамід
С. Фуросемід
D. Спіроналоктон
Е. Торасемід
6. Хвора 57 років скаржиться на головний біль, запаморочення, нудоту, ниючий біль в ділянці серця. Упродовж 5 років страждає на гіпертонічну хворобу. Об’єктивно: пульс 90 уд/хв, ритмічний, артеріальний тиск 200/110 мм рт.ст., при аускультації тони серця ритмічні, акцент 2-го тону над аортою. На ЕКГ ознаки гіпертрофії та систолічного перевантаження лівого шлуночка. Надання невідкладної допомоги необхідно розпочати упродовж якого терміну?
Кількох годин у терапевтичному відділенні
1 години у палаті інтенсивної терапії
*Кількох годин, госпіталізація необов’язкова D. 1 години у терапевтичному відділенні
E. 2 годин у палаті інтенсивної терапії
7. Хворий 57 років скаржиться на виражену задишку, головний біль. Об’єктивно: збуджений, пульс 92 уд/хв, ритмічний, артеріальний тиск 240/120 мм рт.ст. При аускультації тони серця ритмічні, акцент 2-го тону над аортою. При аускультації легень у нижніх відділах вологі дрібнопухирчаті хрипи. На ЕКГ ознаки гіпертрофії та систолічного перевантаження лівого шлуночка. Яке ускладнення розвинулося у хворого?
*Ускладнений гіпертензивний криз, серцева астма
Гостра гіпертензивна енцефалопатія
Церебральний неускладнений гіпертензивний криз
Кардіальний неускладнений гіпертензивний криз
Гострий інфаркт міокарда, серцева астма
8. Хворий 51 років скаржиться на появу ядухи, виникнення пінистого рожевого харкотиння. Об’єктивно: частота дихання 25 за 1 хв, пульс 110 уд/хв, артеріальний тиск 230/120 мм рт.ст. При аускультації легень над всією поверхнею легень вислуховуються різнокаліберні вологі хрипи. Які препарати показані для першочергової допомоги? A. *Нітрогліцерин B. Дігоксин
Еуфілін
Верапаміл E. Клофелін
9. Хвора 27 років скаржиться на періодичні болі в області серця, серцебиття. Об’єктивно: пульс 95 уд/хв, артеріальний тиск 100/70 мм рт.ст. Рівень Т3, Т4, ТТГ в межах норми. ЕКГ: синусова тахікардія. Проба з фізичним навантаженням на ІХС негативна. Який діагноз у даної хворої?
Вазоспастична стенокардія
Стабільна стенокардія напруги
*Нейроциркуляторна дистонія D. Метаболічна кардіоміопатія
E. Коронарний синдром Х
10. Хворий 56 років скаржиться на головний біль. Об’єктивно: пульс 78 уд. в 1 хв.
ритмічний, артеріальний тиск 150/95 мм.рт.ст. При аускультації серця – акцент ІІ тону над аортою. При біохімічному дослідженні крові: креатинін 130 мкмоль/л., швидкість клуб очкової фільтрації – 70 мл/хв./1,73 м2. Яка стадія артеріальної гіпертензії у даного хворого?
A.* ІІ
ІV
I
IIA
ІІБ
Варіант 1
Тестові задачі
Хворий 42 років, скаржиться на виражену м’язову слабкість та парестезії. Відмічає підвищення артеріального тиску протягом двох років. Об'єктивно: пульс – 92 за 1 хв. артеріальний тиск – 190/100 мм рт.ст. При перкусії межі серця розширені вліво, при аускультації серця акцент II тону над аортою. При дослідженні крові калій сироватки 2,8 ммоль/л, низька активність реніну в плазмі. Аналіз сечі за методом Зимницького: поліурія, ніктурія з ізостенурією. На ЕКГ: синусовий ритм, косонизхідне зниження сегмента ST у відведеннях V5-V6. Який найбільш імовірний діагноз у цього пацієнта?
*Первинний гіперальдостеронізм
Гіперпаратиреоїдизм
Есенціальна гіпертензія
Феохромоцитома E. Синдром Кушинга
Хвора 18 років скаржиться на підвищення артеріального тиску, збільшення маси тіла, появу багряних смуг внизу живота, ріст волосся на обличчі. Вміст кортизолу у добовій сечі – 140 нмоль. При комп΄ютерній томографії виявлене об΄ємне утворення правого наднирника. Який попередній діагноз у цієї хворої?
Метаболічний синдром
Нейроциркуляторна дистонія
*Синдром Іценко-Кушинга
Гіпотиреоз
Абдомінальне ожиріння
Хвора 48 років поступила до клініки зі скаргами на напади головного болю, серцебиття, блювання, пітливість. Під час нападу хвора стає блідою, різко підвищується артеріальний тиск до 260/160 мм рт. ст. Напади виникають спонтанно, часто під час сну, тривають 25-40 хв. Які зміни лабораторних показників є характерними у даному випадку?
Збільшення рівня альдостерону в плазмі крові
Збільшення виділення кортизолу в добовій сечі C. Підвищення активності реніну в плазмі крові
Зниження активності реніну в плазмі крові
*Підвищений вміст в добовій сечі адреналіну та норадреналіну
Хворий 23 років звернувся до лікаря зі скаргами на загальну слабкість, головний біль, погіршення зору, задишку, набряки на обличчі, зменшення кількості виділеної сечі та зміну кольору сечі у вигляді «м'ясних помиїв». 3 тижні тому переніс ангіну. Об'єктивно: помірна блідість, набряки на обличчі. Пульс – 65 за 1 хв., ритмічний. Артеріальний тиск – 175/105 мм рт. ст. Серцева діяльність ритмічна, І тон на верхівці ослаблений, систолічний шум. Симптом Пастернацького слабко позитивний з обох боків. Аналіз сечі: білок – 1,48 г/л, еритроцити – 35-40 у полі зору, змінені, лейкоцити – 2-3 у полі зору. Який діагноз є найбільш імовірним?
Амілоїдоз нирок
Есенціальна артеріальна гіпертонія
Гострий міокардит
Гострий пієлонефрит
E.* Гострий гломерулонефрит
Хвора 37 років скаржиться на головний біль, серцебиття, нудоту, пітливість, різке підвищення артеріального тиску. Відмічає часте виникнення цих нападів без видимої причини. Об’єктивно: блідість шкірних покривів, пульс 100 за 1 хв., артеріальний тиск 220/140 мм рт. ст. При аускультації діяльність серця ритмічна, акцент другого тону над аортою. У добовій сечі підвищена екскреція ваніліл-мигдальної кислоти. При комп’ютерному томографічному дослідженні виявлено пухлину наднирника. Призначення якої групи препаратів показано?
А. *α-адреноблокатори
В. Антагоністи кальцію
С. Інгібітори АПФ
Сечогінні
β-адреноблокатори
Жінка 26 років скаржиться на підвищення артеріального тиску, збільшення маси тіла, порушення менструального циклу. Об’єктивно: пульс 70 за 1 хв., артеріальний тиск 180/110 мм рт. ст., абдомінальне ожиріння. На шкірі внизу живота, на стегнах- багряні стрії, гірсутизм. При комп’ютерній томографії головного мозку виявлена пухлина в області турецького сідла. Який діагноз є найбільш імовірним?
A.* Хвороба Іценко-Кушинга
Синдром Кона
Феохромоцитома
Гіпертонічна хвороба E. Аліментарне ожиріння
Хворий 30 років скаржиться на м’язову слабкість, парестезії, спрагу, поліурію, ніктурію. Об’єктивно: пульс 80 за 1 хв., артеріальний тиск 160/100 мм рт. ст. На ЕКГ синусова тахікардія, негативний Т, зубець U. При УЗД виявили збільшення правого наднирника. Яка тактика лікування?
A.* Оперативне лікування
Призначення α-адреноблокаторів
Призначення β-адреноблокаторів D. Призначення гідрохлортіазиду E. Призначення фуросеміду
Хвора 35 років скаржиться на підвищення артеріального тиску, м’язову слабкість, серцебиття, поліурію. Об’єктивно: пульс 100 за 1 хв., артеріальний тиск 170/115 мм рт. ст. При аускультації серця: діяльність серця ритмічна, тахікардія. У аналізі сечі лужна реакція, гіпоізостенурія. При проведенні комп’ютерного томографічного дослідження виявляли пухлину наднирника. Який препарат показаний у даному випадку?
A.* Спіронолактон
Еналаприл
Пропранолол D. Ніфедипін
E. Доксазозін
Хвора 42 років поступила до клініки зі скаргами на ниючий біль у попереку, більше справа, підвищення температури тіла до субфебрильних цифр, головний біль. 20 років тому під час вагітності був напад болю в правій частині попереку. 5 років тому підвищився артеріальний тиск. Загальний аналіз сечі: відносна густина 1009-1010, білок – 0,99 г/л, лейкоцити – 10-15 у полі зору, еритроцити – 2-4 у полі зору, циліндри гіалінові – 1-2 у полі зору. Креатинін сироватки крові – 102 мкмоль/л. Яку комбінацію антигіпертензивних препаратів ви використаєте з метою зниження артеріального тиску?
β-блокатори + тіазидні діуретики
α-адреноблокатори + β-блокатори
C.* Антагоністи кальцію + інгібітори АПФ
Антагоністи кальцію + β-блокатори
Тіазидні діуретики + інгібітори АПФ
У хворого 18 років під час проходження медичної комісії зафіксований артеріальний тиск 170/85 мм рт. ст. Скарг немає. Об'єктивно: м'язи нижніх кінцівок погано розвинені, пульсація на артеріях стоп ослаблена. При перкусії серця межі розширені ліворуч. При аускультації серця акцент ІІ тону над аортою, систолічний шум. Загальні аналізи крові і сечі без змін. Який попередній діагноз?
A..Нейроциркуляторна дистонія
Вазоренальна артеріальна гіпертензія
Есенціальна артеріальна гіпертензія
*Коарктація аорти
Ренопаренхіматозна артеріальна гіпертензія
1. Під час диспансерного огляду у хворого 56 років, який рік тому переніс аорто коронарне шунтування з приводу багато-судинного атеросклеротичного ураження коронарних артерій, виявлено вміст холестерину в сироватці крові 7,3 ммоль/л. Який цільовий рівень загального холестерину в сироватці крові для цього хворого?
До 3,0 ммоль/л
*До 4,5 ммоль/л
До 5,2 ммоль/л D. До 6,4 ммоль/л
E. До 7,2 ммоль/л
2. У хворого 72 років впродовж 5 років виявляють підвищення артеріального тиску до 160/80 мм рт. ст. При обстеженні виявлено розширення судинного пучка до 12 см, зміщення межі серця ліворуч на 2 см, систолічний шум та акцент ІІ тону над аортою. Про яке походження артеріальної гіпертензії можна думати? A. Неспецифічний аорто-артеріїт B. *Атеросклероз аорти
Коарктація аорти
Недостатність клапанів аорти
Етіологія невідома (ессенціальна артеріальна гіпертензія)
3. Хворому 60 років після обстеження в стацiонарi встановлено діагноз IXC: стабільна стенокардія напруги ІІІ ФК. Призначена медикаментозна терапія, на фоні прийому якої значно покращилася якість життя хворого. Який з призначених препаратів зменшує рівень загального холестерину сироватки?
Триметазидин
Нітросорбід
*Симвастатин
Амлодипін
Індапамід
4. При обстеженні в стацiонарi 45-річного хворого на хронічний бронхіт виявлений рівень загального холестерину плазми 6,0 ммоль/л. Який рівень загального холестерину рекомендований для цього пацієнта з метою профілактики розвитку атеросклерозу, якщо кардiальноi патології в нього не виявлено?
<6,0 ммоль/л
<5,2 ммоль/л
*<5,0 ммоль/л
<4,5 ммоль/л
<4,1 ммоль/л
5. При обстеженні у стацiонарi хворого 46 років з діагнозом: IXC: стабільна стенокардія напруги, ІІ ФК, виявлено, що рівень холестерину ліпопротеїдів низької щільності в сироватці крові становить 4,2 ммоль/л. Який рівень холестерину ліпопротеїдів низької щільності є цільовим у цього хворого?
<3,0 ммоль/л
*<2,5 ммоль/л
<4,1 ммоль/л
<1,8 ммоль/л
<5,2 ммоль/л
6. У хворого 68 років виявлене підвищення артеріального тиску до 210/120 мм рт. ст. Ліва межа серця розширена на 2 см, тони серця ритмічні, гучні, акцент ІІ тону над аортою. При аускультації у навколопупковій ділянки вислуховується систолічний шум. Яке захворювання можна запідозрити у цього хворого?
Стеноз аортального клапану
Атеросклероз дуги аорти C. *Атеросклероз ниркових артерій
Недостатність клапанів аорти
Атеросклероз черевної аорти
7. У хворого 61 року артеріальний тиск 180/120 мм рт. ст. При аускультації в проекції ниркових артерій вислуховується шум. Який з перерахованих методів діагностики дозволяє підтвердити діагноз стенозу ниркових артерій?
Ультразвукове дослідження органів черевної порожнини
Загальний аналіз сечі
Оглядова рентгенографія органів черевної порожнини
*Рентгенконтрастна ангіографія ниркових артерій
Аналіз сечі за Нечипоренко
8. Хворий 66 років госпіталізований до реанімаційного відділення із скаргами на нестерпний біль в епігастрії, який не зменшилися після в/в введення морфіну. Об’єктивно: загальний стан вкрай тяжкий, свідомість порушена, хворий загальмований, пульс 115 на хв., слабкого наповнення, ритмічний, артеріальний тиск 70/30 мм рт. ст. Тони серця ритмічні, глухі. В загальному аналізі крові: Hb 90 г/л, еритроцити - 2,9 х 1012/л; лейкоцити – 7,6 х 109/л, тромбоцити - 320 х 103/л, ШЗЕ – 12 мм/год. У епігастральній ділянці - пульсуюче утворення 6х12 см. Яке захворювання можна запідозрити у цього хворого?
Мезентеріальний тромбоз
Перфорація шлунка C. Еритремія
Гострий перитоніт
*Розшаровання черевної аорти
9. Хворий 54 років знаходився в кардіологічному відділенні з діагнозом: ІХС. Стенокардія, що виникла вперше. Після проведеного лікування стан хворого значно покращився. Який препарат необхідно призначити цьому хворому для вторинної профілактики атеросклерозу? A. Кандесартан B. Амлодипін
C. *Розувастатин D. Бісопролол E. Еналаприл
10. Хворий 67 років, якому з приводу ІХС, стабільної стенокардії напруження ІІІ ФК, були призначені аспірин, пропанолол, симвастатин, еналаприл, нітросорбід, звернувся до дільничого терапевта із скаргами на біль у м’язах гомілок та переміжну кульгавість. Яка група препаратів могла призвести до появи зазначеної симптоматики у цього хворого? A. Антагоністи кальцію
B. ІАПФ C.
Дезагреганти
*Бетаблокатори
Нітрати
Варіант 1
Хворий 48 років скаржиться на короткочасний стискаючий біль за грудиною, що виникає при звичайних фізичних навантаженнях. 3 роки тому переніс інфаркт міокарда. Об’єктивно: пульс 90 за 1 хв., ритмічний, артеріальний тиск 150/95 мм рт. ст. На ЕКГ суправентрикулярна екстрасистолія, гіпертрофія лівого шлуночка, патологічний зубець Q, неативний зубець Т у відведеннях ІІ, ІІІ, aVF (рубцеві зміни).
Який найбільш оптимальний засіб для лікування даного хворого?
*Метопролол
Ніфедипін C. Еналаприл
D. Фуросемід E.
Гідрохлортіазид
У хворого 58 років, який страждає на стабільну стенокардію напруги, з`явилось відчуття перебоїв у роботі серця. Рік тому переніс інфаркт міокарда. Об’єктивно: пульс 86 за 1 хв, артеріальний тиск 160/100 мм рт. ст. На ЕКГ зареєстровано позачергову появу деформованого комплексу QRS = 0,16 с з періодами тригемінії.
Якій групі засобів слід надати перевагу при тривалому лікуванні хворого?
*Бета-адреноблокатори
Антагоністи кальцієвих каналів C. Інгібітори АПФ
Нітрати короткої дії
Триметазидин
Хворий 54 років скаржиться на появу відчуття стискання за грудиною під час великих навантажень, яке проходить за 2-3 хвилини після припинення навантаження. Раніше вважав себе здоровим. Об’єктивно: пульс 64 за 1 хв., ритмічний, артеріальний тиск 120/60 мм рт.ст., при аускультації серця патологічних шумів не виявлено. Яке захворювання потрібно виключити в першу чергу?
Аортальну недостатність
*Ішемічну хворобу серця
Мітральний стеноз
Гіпертонічну хворобу E. Стеноз гирла аорти
Хворий 45 років, скаржиться на стискаючий біль за грудиною, який виникає під час сну в передранкові години. На ЕКГ поза нападом патологічні зміни відсутні, при реєстрації під час больового нападу – у відведеннях V1-V3 елевація сегменту ST. Лабораторні дані без змін. Який найбільш імовірний діагноз? A. Прогресуюча стенокардія
Інфаркт міокарду
Стенокардія напруги III ФК
Стенокардія, що виникла вперше
*Стенокардія Принцметала
Хвора 56 років скаржиться на стискаючий біль за грудиною при звичайному фізичному навантаженні, який турбує упродовж останнього року. Об’єктивно: пульс 64 за 1 хв., ритмічний, артеріальний тиск 130/80 мм рт.ст. При аускультації тони серця ритмічні. При проведенні велоергометрії проба на ІХС позитивна, при коронарографії атеросклеротичних змін коронарних артерій не виявлено. Який діагноз можна поставити цій хворій?
Стабільна стенокардія напруги ІІІ ФК
Прогресуюча стенокардія
Стенокардія, що вперше виникла D. * Коронарний синдром Х
E. Гострий міокардит
У хворого 72 років впродовж 5 років виявляють підвищення артеріального тиску до 160/80 мм рт. ст. При обстеженні виявлено розширення судинного пучка до 12 см, зміщення межі серця ліворуч на 2 см, систолічний шум та акцент ІІ тону над аортою.
Про яке походження артеріальної гіпертензії можна думати? А. Неспецифічний аорто-артеріїт
В. *Атеросклероз аорти С. Коарктація аорти
Недостатність клапанів аорти
Етіологія невідома (есенціальна артеріальна гіпертензія)
Хворий 60 років скаржиться на короткочасний стискаючий біль за грудиною при звичайному фізичному навантаженні. Упродовж останніх п’яти років хворіє на артеріальну гіпертензію, два роки тому переніс інфаркт міокарда. Об’єктивно: пульс 64 за 1 хв., ритмічний, артеріальний тиск 170/100 мм рт. ст. При аускультації серця тони ритмічні, акцент 2-го тону над аортою. При перкусії ліва межа серця розширена на 2 см. На ЕКГ ритм синусовий правильний, патологічний зубець Q, слабо негативний зубець Т у відведеннях V1-V3 (рубцеві зміни в області передньої стінки та перегородки лівого шлуночка). Які препарати показані для вторинної профілактики у даної хворої?
A. *β-адреноблокатори B. Антагоністи кальцію
Нітрати
α- адреноблокатори
Метаболічні препарати
Хворий 34 років скаржиться на короткочасний стискаючий біль за грудиною при значних фізичних навантаженнях, який проходить через 2-3 хвилини після припинення навантаження. Об’єктивно: пульс 64 за 1 хв., ритмічний, артеріальний тиск 160/100 мм рт. ст. При аускультації серця ослаблення ІІ тону і протодіастолічний шум над аортою. Який попередній діагноз можна встановити цьому хворому? A.
*Недостатність аортального клапана
ІХС. Стабільна стенокардія напруги ІІ ФК
Стеноз гирла аорти D. Мітральний стеноз
E. Гіпертонічна хвороба
Хвора 48 років скаржиться на стискаючий біль за грудиною тривалістю до 15 хв., що виникає вночі проходить після прийому нітрогліцерину. Об’єктивно: пульс 75 за 1 хв., ритмічний, артеріальний тиск 125/80 мм рт. ст. При аускультації серця тони ритмічні, звучні. На ЕКГ під час нападу відмічається підвищення сегменту ST V1-V4, поза нападом ЕКГ без змін. Проведення якої проби показано з діагностичною метою у даному випадку?
*З метилергометрином
Велоергометрія
Калієва проба D. Обзіданова проба E. Тредміл тест
Хвора 60 років скаржиться на стискаючий біль за грудиною при незначному фізичному навантаженні тривалістю 5 хв, проходить після прийому нітрогліцерину. 3 роки тому переніс Q - інфаркт міокарда. Об’єктивно: пульс 70 за 1 хв., артеріальний тиск 140/90 мм рт. ст. При аускультації серця – акцент ІІ тону над аортою. Які препарати показані для вторинної профілактики у даної хворої?
*Симвастатин
Нітрогліцерин
Триметазидин D. Дилтіазем
E. Верапаміл
Тестові завдання 1 варіант
1. Хворий 58 років госпіталізований зі скаргами на пекучий, стискаючий біль у лівій половині грудної клітки, що віддає в ліву руку, під лопатку, різку слабкість. Біль з’явився раптово годину тому після психо-емоційного збудження, потім почала наростати загальна слабкість. Об’єктивно: пульс 112 за 1 хв., неритмічний, артеріальний тиск 70/50 мм рт.ст., шкіра бліда, холодний піт. Тони серця глухі. Дихання везикулярне. Живіт м’який, неболючий. ЕКГ: ритм синусовий, шлуночкові екстрасистоли, патологічний зубець Q, зниження амплітуди зубця R, різкий підйом сегмента ST над ізолінією у відведеннях V1-3. Який найбільш імовірний діагноз?
*Q-ІМ передньо-перегородкових відділів лівого шлуночка
Нестабільна (прогресуюча) стенокардія
Не-Q-ІМ передньо-перегородкових відділів лівого шлуночка
Стабільна стенокардія напруги IV ФК
Q-ІМ задньої стінки лівого шлуночка
Хворого 50 років впродовж 2 тижнів турбує стискаючий біль за грудиною, який виникає при фізичному навантаженні (хода в швидкому темпі до 100 м), проходить після відпочинку 10 хв. Об’єктивно: пульс 78 за 1 хв, ритмічний, артеріальний тиск 130/80 мм.рт.ст. ЕКГ поза нападом без патологічних змін. Який найбільш імовірний діагноз? A. Стабільна стенокардія напруги II ФК B. Прогресуюча стенокардія C. Стенокардія Принцметала
Інфаркт міокарда
*Стенокардія, що виникла вперше
У хворого 45 років після значного фізичного навантаження з’явився різкий, стискаючий загрудинний біль, який віддає в ліву лопатку. Біль був знятий внутрішньовенним введенням морфіну. Об’єктивно: шкіра бліда, волога. Пульс 106 за 1 хв., частота дихальних рухів 20 за 1 хв., артеріальний тиск 105/75 мм рт.ст. В легенях дихання жорстке, хрипів немає. Тони серця глухі. Печінка не збільшена, набряків немає. На ЕКГ: патологічний зубець Q, елевація сегменту ST більше 3 мм у відведеннях І, AVL, V5-V6, депресія сегменту ST у відведеннях ІІІ, avF. Який попередній діагноз?
Тромбоемболія легеневої артерії
*Q-ІМ передньо-бічних відділів ЛШ
Q-ІМ задньо-діафрагмальних відділів ЛШ
Q-ІМ передньо-перегородкових відділів ЛШ E. Не-Q-ІМ задньо-базальних відділів ЛШ
Хворий 47 років скаржиться на інтенсивний біль за грудиною, що супроводжується відчуттям страху, задишку у спокої, запаморочення, пітливість. Об’єктивно: збуджений. акроціаноз. Пульс 110 за хв, ритмічний, артеріальний тиск 80/60 мм рт.ст. На ЕКГ: патологічний зубець Q та куполоподібний підйом сегменту ST в V1 – V4. Для лікування хворого Ви застосуєте: A. Преднізолон, ніфедипін B. Еналаприл, пропранолол
Кофеїн, еуфіллін.
*Морфін, допамін E. Аміодарон, дигоксин
Чоловік 45 років поступив до блоку реанімації та інтенсивної терапії з приводу стискаючих болів за грудиною та задишки впродовж 2 год. Об’єктивно: шкіра волога, пульс 82 за 1 хв, артеріальний тиск 110/70 мм.рт.ст. При аускультації над легенями в нижніх відділах вологі недзвінкі хрипи. На ЕКГ – підйом ST в V1-4, депресія ST в II, III, aVF. Біль припинений введенням морфіну. Яка найбільш доцільна початкова терапія?
Спостереження в терапевтичному відділенні B. В/в введення атропіну
В/в введення фуросеміду
В/в введення еуфіліну
*В/в введення стрептокінази
Хворий 54 років, що знаходиться в палаті інтенсивної терапії з приводу гострого переднього інфаркту міокарда, скаржиться на ядуху, кашель з незначним виділенням пінистого харкотиння. Об’єктивно: хворий неспокійний, ортопное, акроціаноз. Пульс 110 за 1 хв., частота дихання – 24 за 1 хв артеріальний тиск 105/70 мм рт.ст.,. При аускультації серця тони приглушені, ритмічні. При аускультації легень вислуховується велика кількість вологих різнокаліберних хрипів. Яке ускладнення найбільш вірогідно розвинулось у даного хворого? A.* Гостра лівошлуночкова недостатність.
Кардіогенний шок.
Госпітальна пневмонія.
Бронхіальна астма.
Тромбоемболія легеневої артерії.
Хворий 48 років скаржиться на стискаючий, пекучий біль в загрудинній ділянці тривалістю 45 хвилин з ірадіацією в ліву руку. Об’єктивно: пульс 90 за 1 хв. артеріальний тиск 125/70 мм рт.ст. На ЕКГ елевація сегменту ST більше 1 мм у відведеннях V1-V4. Які препарати показані для медикаментозної реперфузії?
Антиагреганти
Антикоагулянти C. *Тромболітики
Бета-адреноблокатори
Наркотичні знеболюючі препарати
Хворий 52 років, пред’являє скарги на біль стискаючого характеру, за грудиною з ірадіацією у ліву руку. Прийняв 2 таб. нітрогліцерину – без полегшення. Об’єктивно: блідий, холодний піт, пульс 92 за 1 хв, артеріальний тиск 160/90 мм рт.ст., при аускультації серця тони приглушені, при аускультації легень дихання везикулярне, хрипів немає. На ЕКГ: патологічний зубець Q і підйом сегмента ST у відведеннях V1-V5 на 4 мм. Який попередній діагноз ?
*Гострий інфаркт міокарда
Вазоспастична стенокардія
Прогресуюча стенокардія
Неускладнений гіпертензивний криз E. Стенокардія, що вперше виникла
Хворий 53 роки скаржиться на напади короткочасного стискаючого болю за грудиною з іррадіацією у ліву руку, що знімається нітрогліцерином. Хворий 10 днів знаходився на стаціонарному лікуванні з діагнозом: ІХС, гострий Q-інфаркт міокарда передньо-перегородкової області лівого шлуночка. Об’єктивно: пульс 78 за 1 хв. артеріальний тиск 130/90 мм рт.ст. При аускультації серця тони приглушені. ЕКГ: негативний зубець Т у відведеннях V1-V3. Яке ускладнення гострого інфаркту міокарда має місце у даного хворого? A. *Рання постінфарктна стенокардія B. Синдром Дресслера
C. Епістенокардитичний перикардит D. Рецидив інфаркту міокарда
E. Гостра лівошлуночкова недостатність
Хвора 55 років госпіталізована зі скаргами на стискаючий біль за грудиною, що не знімається нітрогліцерином. Об’єктивно: стан середньої важкості, бліда. Пульс 96 за 1 хв, артеріальний тиск 100/70 мм рт.ст. Під час огляду раптово втратила свідомість, відмічаються мимовільне сечовиділення і дефекація.На сонних артеріях пульс не визначається. Дихання відсутнє. На ЕКГ хвилеподібна крива. Яку невідкладну терапію слід проводити:
*Електроімпульсна терапія B. Електрокардіостимуляція C. Кордарон
D. Лідокаїн E. Дексаметазон
Юнак 15-ти років скаржиться на головний біль, носові кровотечі, відчуття похолодання нижніх кінцівок. Об'єктивно: м'язи плечового поясу добре розвинуті порівняно з м‘язами нижніх кінцівок. Пульсація на стегнових артеріях різко ослаблена. Артеріальний тиск на верхніх кінцівках 170/90 мм рт.ст., на нижніх - 90/60 мм рт. ст. При аускультації над сонними артеріями визначали систолічний шум. Який найбільш вірогідний діагноз?
Аневризма аорти
Аортальна недостатність
Відкрита артеріальна протока
*Коарктація аорти
Стеноз устя аорти
Чоловік 36-ти років скаржиться на слабкість, задишку під час фізичного навантаження, серцебиття. З дитинства вислуховується серцевий шум. При аускультації серця акцент і розщеплення ІІ тону, систолічний шум у ІІ міжребровому проміжку ліворуч від краю груднини. При рентгенологічному дослідженні: збільшення правих відділів серця і дуги легеневої артерії. На ЕКГ: фібриляція передсердь і блокада правої ніжки пучка Гіса. Який найбільш вірогідний діагноз?
*Дефект міжпередсердної перегородки
Дефект міжшлуночкової перегородки
Тетрада Фалло
Відкрита артеріальна протока
Коарктація аорти
Хлопчик 16-ти років скаржиться на задишку, швидку втомлюваність. Об'єктивно: при перкусії серця межі серця розширені ліворуч та вгору. При аускультації серця акцент II тону над легеневою артерією, в II міжребровому проміжку ліворуч від груднини грубий систоло-діастолічний "машинний" шум, що проводиться на судини шиї. Який найбільш вірогідний діагноз?
Стеноз устя легеневої артерії
Дефект міжшлуночкової перегородки
Дефект міжпередсердної перегородки
Стеноз устя аорти
E.* Відкрита артеріальна протока
Чоловік 22 років. Скаржиться на задишку при фізичному навантаженні. Об'єктивно: пульс 74 за 1 хв, артеріальний тиск 115/70 мм рт. ст. При аускультації серця: у ІІІ – ІV міжребрових проміжках ліворуч біля краю грудини грубий систолічний шум, акцент ІІ тону над легеневою артерією. При рентгенологічному дослідженні: збільшення дуги лівого шлуночка, розширення легеневої артерії, підсилення легеневого малюнка.
Найбільш імовірний діагноз?
*Дефект міжшлуночковой перегородки
Відкрита артеріальна протока
Коарктація аорти
Дефект міжпередсердної перегородки
Тетрада Фалло
Хворий 16 років, скаржиться на відчуття холоду в ногах, головний біль, запаморочення. Об’єктивно: 88 за 1 хв, пульс ритмічний, артеріальний тиск 180/120 мм. рт. ст. При аускультації серця : систолічний шум вздовж лівого краю грудини, в міжлопатковому просторі. При рентгенологічному дослідженні: узурація нижнього краю ребер. Вкажіть найбільш ймовірне захворювання:
Атеросклероз аорти
Дефект міжшлуночкової перетинки
*Коарктація аорти
Гіпертонічна хвороба
Аневризма аорти
У дівчини 18 років без скарг при обстеженні виявлено систолічний шум, акцент і розщеплення ІІ тону у ІІ міжребровому проміжку ліворуч від грудини. На ЕКГ зареєстровано повну блокаду правої ніжки пучка Гіса. При ЕхоКГ-дослідженні виявлено збільшення порожнини правого шлуночка, парадоксальний рух міжшлуночкової перетинки, недостатність тристулкового клапану І ст. Систолічний тиск в легеневій артерії 30 мм рт.ст. Який найбільш ймовірний діагноз?
А. Мітральний стеноз.
В. Дефект міжшлуночкової перетинки.
С. Відкрита артеріальна протока D.
*Дефект міжпередсердної перетинки.
Е. Коарктація аорти.
Жінку 25 років оглянув лікар з приводу наявності серцевого шуму. Скарг немає. В анамнезі відсутні свідчення про гостру ревматичну лихоманку. Пульс 72 за 1 хв. Артеріальний тиск 120/70 мм рт.ст. При аускультації серця акцент і розщеплення ІІ тону, незвучний систолічний шум у II міжребровому проміжку ліворуч. На ЕКГ неповна блокада правої ніжки пучка Гіса. Який найвірогідніший діагноз? А.
*Дефект міжпередсердної перетинки.
В. Відкрита артеріальна протока.
С. Дефект міжшлуночкової перетинки.
D. Пролапс мітрального клапана.
Е. Функціональний шум.
Юнака 16 років обстежено в період проходження медичного огляду. Скарг немає. Об'єктивно: пульс 70 за 1 хв., артеріальний тиск 120/70 мм рт. ст. При аускультації серця систолічний шум в ІІІ-IV міжребровому проміжках по лівому краю грудини, що супроводжується систолічним тремтінням, акцент II тону над легеневою артерією.
Ваш попередній діагноз?
А. Стеноз аортального клапана.
В. Функціональний шум.
С. Дефект міжпередсердної перетинки.
D. *Дефект міжшлуночкової перетинки.
Е. Недостатність мітрального клапану.
Хворий 19 років скаржиться на задишку при фізичному навантаженні, втомлюваність. В анамнезі часті бронхолегеневі інфекції. Хворіє з дитинства. Об'єктивно: серцевий горб. При аускультації серця у ІІІ-ІV міжребрових проміжках ліворуч біля краю грудини грубий систолічний шум, акцент ІІ тону над легеневою артерією. При рентгенологічному дослідженні посилення легеневого судинного малюнку, збільшення лівого шлуночка, лівого передсердя, збільшення дуги легеневої артерії, зменшення дуги аорти. Найбільш ймовірний діагноз: А. Коарктація аорти
В. Відкрита артеріальна протока
С. *Дефект міжшлуночковоі перетинки
D. Дефект міжпередсердної перегородки
Е. Тетрада Фалло
Юнак 18 років направлений на дообстеження військовою медичною комісією у кардіологічне відділення. Попередній діагноз: Вроджена вада серця. При огляді: ступінь розвитку мускулатури верхнього плечового поясу переважає над нижнім. Артеріальний тиск на верхніх кінцівках 180/100 мм рт.ст. артеріальний тиск на нижніх 80/60 мм рт. ст. Систолічний шум вздовж лівого краю грудини і в міжлопатковій ділянці, акцент ІІ тону над аортою Яке дослідження необхідно провести для підтвердження діагнозу?
А. Визначення ступеня насичення крові киснем
В. Рентгенографію ОГК
С. *Аортографію
D. Ехокардіографію
Е. Електрокардіографію
Хворий 23 років, скаржиться на задишку при фізичному навантаженні, біль в лівому підребер’ї, підвищення температури тіла до 38-39оС. Об‘єктивно: стан важкий, шкіра кольору «кави з молоком», симетричні геморагії на руках. Пульс 96 за 1 хв, ритмічний, АТ 110/40 мм рт. ст. При перкусії межі серця зміщені вліво, при аускультації серця протодіастолічний шум в ІІ міжреберному проміжку справа від грудини і в V точці. Печінка на 3 см нижче правої реберної дуги, пальпується болючий край селезінки. Загальний аналіз крові: лейкоцити 13,2 х 109/л, еритроцити 2,8 х 1012/л, Нв 96 г/л, ШЗЕ 58 мм/год. Ваш діагноз?
*Інфекційний ендокардит
Ревматичний ендокардит
Системний червоний вовчак
Гострий міокардит
Гіпертрофічна кардіоміопатія
Хворий 33 років, скаржиться на підвищення температури тіла до 38-39°С, що супроводжується ознобом та пітливістю. Об‘єктивно: стан важкий, шкіра кольору «кави з молоком». Пульс 107 за 1 хв, ритмічний, АТ 120/50 мм рт. ст. При перкусії межі серця зміщені вліво, при аускультації серця протодіастолічний шум в ІІ міжреберному проміжку справа від грудини і в V точці. Печінка на 3 см нижче правої реберної дуги. Загальний аналіз крові: лейкоцити 14,8 х 109/л, еритроцити 2,1 х 1012/л, Нв 86 г/л, ШЗЕ 62 мм/год. Який метод дослідження дозволить встановити діагноз? A. Оглядова рентгенографія органів грудної порожнини
Комп’ютерна томографія органів черевної порожнини
*Посів крові на стерильність
Визначення рівню АЛТ та АСТ крові E. Електрокардіографія
Хворий 47 років, що хворіє на хронічну ревматичну хворобу з комбінованою мітральною вадою серця, переніс операцію протезування мітрального клапану. Через два тижні після оперативного втручання у хворого з’явилась гектична лихоманка з підвищенням температури тіла до 39 °С, пропасниця, болі в колінних суглобах. В загальному аналізі крові Hb 104 г/л, лейкоцити – 15,6 х 109/л, ШЗЕ – 48 мм/год. Який діагноз можна запідозрити?
*Інфекційний ендокардит протезованого клапана
Госпітальна пневмонія.
Тромбоемболія легеневої артерії.
Гострий міокардит.
Повторна ревматична лихоманка
Хворий 37 років, який переніс операцію протезування аортального клапану. Через два рокі після лікування у стоматолога у хворого з’явилась гектична лихоманка з підвищенням температури тіла до 39 °С, пропасниця, задишка. За даними ехокардіографії регургітація на протезі клапана, якої раніше не було. Який метод лікування показаний хворому?
Емпірична антібіотикотерапія
*Хірургічне лікування
Медикаментозне лікування серцевої недостатності D. Призначення глюкокортикостероїдів
E. Антибіотикотерапія після визначення збудника інфекції
У хворої 25 років, після пологів з'явилась задишка при ходьбі, різкий біль в поперековій ділянці, пропасниця, загальна слабкість. Впродовж доби сеча червоного кольору. Об'єктивно: температура тіла 39,2°С, шкіра бліда. При аускультації серця IІ тон ослаблений над аортою, протодіастолічний шум в III- IV міжребровому проміжку вздовж лівого краю грудини. На ЕКГ- АВ-блокада I ст., ознаки перевантаження лівого шлуночка. Який найбільш ймовірний діагноз?
Гострий пієлонефрит
Сечокам'яна хвороба C. Гострий гломерулонефрит D. *Інфекційний ендокардит E. Радикулярний синдром
Хвора 52 років, два роки тому прооперована з приводу мітральної вади серця з протезуванням клапану. На 7 добу після екстракції зуба з`явилась виражена слабкість, пропасниця, серцебиття, болі в суглобах. Об'єктивно: загальний стан тяжкий, температура тіла 39 °С, пульс 108 за 1 хв., АТ 135/80 мм. рт. ст., лінійні геморагії під нігтьовими пластинами, петехії на кон`юнктиві. При аускультації на верхівці серця I тон ослаблений, грубий систолічний шум. При аускультації легень везикулярне дихання, хрипів немає. Який діагноз необхідно запідозрити? A. Негоспітальна пневмонія. B. Периостит.
Гострий міокардит.
* Інфекційний ендокардит
Гостра ревматична лихоманка
Хвора 22 років, наркозалежна. На фоні загострення флебіту кубітальної вени стала відчувати слабкість, підвищення температури тіла до 39- 40°С, інспіраторну задишку, пропасницю, з’явились набряки на гомілках. З діагнозом гострий інфекційний ендокардит була доставлена в терапевтичне відділення. Який з перерахованих методів дослідження є основним для підтвердження діагнозу? A. Загальний аналіз крові. B. ЕКГ.
Рентгенографія органів грудної клітки.
*Посів крові на гемокультуру.
Визначення титру стрептококових антитіл.
У хворого 23 років, якому встановлений діагноз інфекційний ендокардит та призначено лікування амоксіциліном та гентаміцином, протягом 12 діб зберігається підвищення температури тіла до 38-39°С, з ознобом та пітливістю. Об‘єктивно: стан важкий, шкіра кольору «кави з молоком». Пульс 114 за 1 хв, аритмічний, АТ 90/50 мм рт. ст. На ЕКГ атріовентрикулярна блокада ІІ ступеню, Мобітц І. При аускультації серця систолічний шум на верхівці та в точці Боткіна. Який метод лікування показаний хворому?
Додати до лікування ванкоміцин
*Хірургічне лікування
Імплантувати штучний водій ритму серця
Призначити глюкокортикостероїди
Збільшити дозу антибіотиків
Хворий 77 років, що хворіє на кальцинуючу хворобу серця та стеноз гірла аорти, через два тижні після екстракції зуба скаржиться на підвищення температури тіла до 39 °С з ознобом, пропасницу, біль у колінних суглобах. При аускультації серця: IІ тон ослаблений над аортою, систолічний шум у II міжребровому праворуч від грудини та протодіастолічний шум в III- IV міжребровому проміжку вздовж лівого краю грудини, який раніше не вислуховувався. В загальному аналізі крові Hb 104 г/л, лейкоцити – 15,6 х 109/л, ШЗЕ – 48 мм/год. Яка ознака допоможе встановити діагноз?
Лейкоцитоз
Підвищення ШОЕ
*Зміна аускультативної картини
Анемія
Лихоманка з ознобом
Хвора 52 років, що хворіє на ревматичну хворобу серця, комбіновану мітральну вади, на 7 добу після екстракції зуба скаржиться на виражену слабкість, пропасниця, серцебиття, болі в суглобах. Об'єктивно: загальний стан тяжкий, температура тіла 39 °С, пульс 108 за 1 хв., АТ 135/80 мм. рт. ст., лінійні геморагії під нігтьовими пластинами, петехії на кон`юнктиві. За даними ехокардіографії: вегетація розміром 0,7×0,8см на передній стулці мітрального клапана При аускультації легень везикулярне дихання, хрипів немає. Яка з наведених клінічних ознак є великим діагностичним критерієм інфекційного ендокардиту? A. Наявність ураження клапана у анамнезі
Наявність стоматологічної маніпуляції у анамнезі
Ураження шкіри
Ураження кон`юнктиви
*Наявність вегетацій
Жінка 27 років скаржиться на задишку при значному фізичному навантаженні, періодичні напади серцебиття. Об'єктивно: акроціаноз, пульс - 98/хв., ритмічний, артеріальний тиск 105/70 мм рт.ст. При аускультації: І тон на верхівці посилений, вислуховується тричленний ритм, акцент другого тону над легеневою артерією, пресистолічний шум над верхівкою. Який найбільш імовірний діагноз? A.* Стеноз лівого атріовентрикулярного отвору
Недостатність мітрального клапана
Пролапс мітрального клапана
Дефект міжшлуночкової перегородки
Недостатність аортального клапана
Хворий 32 років скаржиться на задишку при фізичному навантаженні, напади інспіраторної задишки вночі, відчуття пульсації в голові, запаморочення. Об‘єктивно: пульсація сонних артерій. Пульс - 98 за 1 хв., ритмічний, високий, швидкий. артеріальний тиск 160/50 мм.рт.ст. При аускультації перший тон над верхівкою, другий тон над аортою ослаблені, діастолічний шум в ІІ міжребровому проміжку праворуч біля краю грудини. Ймовірний діагноз? A. *Недостатність аортального клапана
B. Мітральний стеноз C. Стеноз устя аорти
D. Дефект міжпередсердної перетинки E. Коарктація аорти
Чоловік 34 років скаржиться на відчуття стиснення за грудиною під час великих фізичних навантажень., що проходить за 2-3 хвилини після припинення навантаження. Об'єктивно: пульс 84 за 1 хв, артеріальний тиск 140/60 мм рт.ст. При пальпації прекардіальної ділянки: посилення верхівкового поштовху. При аускультації серця ослаблення ІІ тону і слабкий протодіастолічний шум над аортою. Який попередній діагноз? A. Ішемічна хвороба серця. B. *Недостатність аортального клапана.
Мітральний стеноз.
Гіпертонічна хвороба.
Стеноз устя аорти
Хворий 60 рокiв скаржиться на часті напади болю за грудиною, які виникають при незначному фізичному навантаженні. Об‘єктивно: ЧСС 56 на хв. Артеріальний тиск 150/90 мм рт.ст. При перкусії: межа серця значно розширена у лівий бік. При аускультації: І тон ослаблений над верхiвкою, ІІ тон ослаблений, грубий систолiчний шум у другому міжреберному проміжку праворуч від груднини. На ЕКГ: високий зубець R, косонизхiдне зміщення сегменту ST та негативний зубець Т у відведеннях V5-V6. Який з наступних попередніх дiагнозiв є найбільш вірогідним ? A. Недостатність аортального клапана B. IХС: стенокардiя напруги, ІІІ ФК C. ІХС: гострий інфаркт міокарда
Гiпертонiчна хвороба, ІІ ст.
* Стеноз устя аорти
У хворої 40 років на хронічну ревматичну хворобу серця при аускультації визначається діастолічне тремтіння грудної стінки ("котяче муркотіння"), посилений І тон, діастолічний шум, тон відкриття стулок мітрального клапану над верхівкою, акцент ІІ тону над легеневою артерією. Яка вада серця у хворої?
Недостатність мітрального клапану
Відкрита артеріальна протока
*Стеноз мітрального клапану
Недостатність аортального клапана
Дефект міжпередсердної перегородки
Хворий 23 років, скаржиться на задишку при фізичному навантаженні, біль в лівому підребер’ї, підвищення температури тіла до 38-39оС. Об‘єктивно: стан важкий, шкіра кольору “кави з молоком“, симетричні геморагії на руках. Пульс 96 за 1 хв, ритмічний, артеріальний тиск 110/40 мм рт. ст. При перкусії межі серця зміщені вліво, при аускультації серця протодіастолічний шум в ІІ міжреберному проміжку справа від грудини і в V точці. Печінка на 3 см нижче правої реберної дуги, пальпується болючий край селезінки. Загальний аналіз крові: лейкоцити 13,2 х 109/л, еритроцити 2,8 х 1012/л, Нв 96 г/л, ШЗЕ 58 мм/год. Ваш діагноз?
*Інфекційний ендокардит
Ревматичний ендокардит
Системний червоний вовчак
Гострий міокардит
Гіпертрофічна кардіоміопатія
Хворий 50 років скаржиться на біль в ділянці серця під час фізичного навантаження, запаморочення. Об'єктивно: шкіра бліда, пульс 60 за 1 хв., ритмічний, артеріальний тиск 110/80 мм.рт.ст. Верхівковий поштовх у п’ятому міжребровому проміжку на 1 см вліво від лівої середньоключичної лінії, посилений. При аускультації серця IІ тон ослаблений, грубий систолічний шум над аортою, який проводиться на судини шиї. Про яке захворювання серця слід думати в першу чергу?
А. Коарктація аорти.
В. Атеросклероз аорти.
С. *Стеноз гирла аорти.
D. Стеноз легеневої артерії.
Е. Дефект міжпередсердної перетинки.
Хворий 42 років, скаржиться на задишку, біль за грудиною під час фізичного навантаження. Об'єктивно: шкіра бліда, пульс 64 за 1 хв., ритмічний, артеріальний тиск 105/70 мм рт.ст. Під час пальпації визначається посилений верхівковий поштовх, систолічне тремтіння у ІІ міжребровому проміжку праворуч біля краю грудини. I тон над верхівкою ослаблений, II тон над аортою ослаблений, систолічний шум у другому міжребровому проміжку праворуч від грудини, який проводиться на сонні артерії. Яка вада серця найбільш ймовірна? А. Недостатність трикуспідального клапана.
В. Недостатність аортального клапана.
С. Недостатність мітрального клапана.
D. *Стеноз устя аорти. Е. Стеноз устя легеневої артерії.
Хвора, 18 років, яка закінчила курс стаціонарного лікування з діагнозом: гостра ревматична лихоманка, активність ІІ ст., ендоміокардит, підгострий перебіг. Які заходи мають бути обов’язковими у подальшому веденні хворої?
А. Щорічна консультація у серцево-судинного хірурга
В. Стаціонарне лікування 2 рази на рік
С. Проведення вторинної профілактики біциліном-3
*Проведення вторинної профілактики ретарпеном Е. Припинення лікування.
Хворий 47 років, який хворіє на хронічну ревматичну хворобу серця з комбінованою мітральною вадою, переніс операцію протезування мітрального клапана. Через два тижні після оперативного втручання у хворого з’явилась гектична лихоманка з підвищенням температури до 39◦С, пропасниця, більу колінних суглобах. У загальному аналізі крові Hb – 104г/л, лейкоцити – 15,6х109/л, ШЗЕ – 48 мм/год. Яке ускладнення розвинулось?
*Інфекційний ендокардит
Госпітальна пневмонія
Тромбоемболія легеневої артерії
Повторна ревматична лихоманка
Гострий міокардит
1. Хвора 22 років через 2 тижні після перенесеного грипу відчуває серцебиття, задишку при звичайному навантаженні, пітливість, слабкість. Температура тіла коливається у межах 37-37,5 0С. При аускультації серця ослаблений І тон над верхівкою. На ЕКГ тахікардія, ознаки порушення реполяризації. Виявлено підвищення рівня серцевого тропоніну Т. Який діагноз найбільш ймовірний?
Ідіопатична кардіоміопатія
Ішемічна хвороба серця
Метаболічна кардіоміопатія D. Нейроциркуляторна дистонія
E. *Гострий міокардит
2. Хворий 35 років скаржиться на біль в ділянці серця, слабкість, задишку, підвищення температури тіла до 38ºС. В анамнезі пневмонія, яку лікував амбулаторно. Об’єктивно: сидить, нахилившись вперед, пульс 96 за 1 хв. При аускультації серця тони глухі, в ІІІ-ІV міжреберних проміжках ліворуч від грудини вислуховується шум тертя перикарду. При аускультації легень дихання везикулярне.
Який попередній діагноз?
А.Гострий міокардит
*Гострий перикардит
ІХС. Гострий інфаркт міокарда
Пневмоторакс
Плеврит
3. У хворого 45 років при обстеженні виявлені кардіомегалія, фібриляція передсердь, клінічні прояви СН ІІ Б ст. Ознаки ураження клапанних структур та активності запального процесу відсутні. По завершенню обстеження встановлений діагноз дилатаційної кардіоміопатії. Який підхід до лікування є єдиним перспективним у цьому випадку?
*Трансплантація серця
Антиаритмічна та метаболічна терапія
Сечогінні препарати та інгібітори АПФ
Серцеві глікозиди та метаболічні засоби
Антикоагулянти та периферичні вазодилататори
4. Хвора 50 років скаржиться на ниючий біль у ділянці серця, задишку, підвищення температури до 380C. 14 днів тому перенесла ГРВІ. Об'єктивно: пульс 100 за 1 хв. Артеріальний тиск 110/70 мм рт.ст. При аускультації серця І тон над верхівкою ослаблений. На ЕКГ негативний зубець Т у відведеннях V1- V3, передсердна екстрасистолія. Який найбільш вірогідний діагноз?
Інфаркт міокарда
Дилатаційна кардіоміопатія
Гострий перикардит
*Гострий міокардит
Стабільна стенокардія
5. Хворий 39 років скаржиться на задишку при фізичному навантаженні, серцебиття, перебої в роботі серця набряки на гомілках. Об'єктивно: пульс 150 за 1 хв. При аускультації серця тони приглушені.
Печінка виступає на 6 см нижче краю реберної дуги. На ЕКГ фібриляція передсердь. ЕхоКГ- дилатація камер серця, ФВ- 29%. Який найбільш вірогідний діагноз?
Ексудативний перикардит
Рестриктивна кардіоміопатія
Тиреотоксична кардіоміопатія
*Дилатаційна кардіоміопатія
Гіпертрофічна кардіоміопатія
6. Жінка 25 років, емоційно лабільна. Об'єктивно: тремор пальців рук, шкіра волога, тепла. Пульс 96 за 1 хв., ЧСС 116 за 1 хв., артеріальний тиск 170/70 мм. рт. ст., температура тіла 36,7°С. Верхівковий поштовх посилений, межі серця розширені ліворуч, тони серця гучні, аритмічні, систолічний шум над верхівкою. Збільшення щитоподібної залози ІІІ ступеня. Який діагноз найбільш ймовірний? А.*Метаболічна кардіоміопатія
В. Рестриктивна кардіоміопатія
С. Дилатаційна кардіоміопатія
D. Гіпертрофічна кардіоміопатія Е.
Первинна легенева гіпертензія
7. Жінка 30-ти років через 10 днів після перенесеної ГРВІ скаржиться на задишку при помірному фізичному навантаженні, серцебиття, ниючий біль в ділянці серця. Об'єктивно: пульс 96 за 1 хв, артеріальний тиск 100/60 мм рт.ст. При аускультації серця: ослаблений І тон, м'який систолічний шум над верхівкою. Який попередній діагноз?
A.* Гострий міокардит
Гострий перикардит
Гострий ендокардит
Дилатаційна кардіоміопатія
Нейроциркуляторна дистонія
8. Хворий 42 років скаржиться на біль за грудиною, задишку, підвищення температури тіла до 37.5
°
С. Біль іррадіює в спину, не знімається нітрогліцерином. Захворювання пов’язує з перенесеним грипом. Об'єктивно: сидить з нахилом тулуба вперед, набухання шийних вен. Пульс 100 за 1 хв., артеріальний тиск 110/70 мм рт. ст. При аускультації серця тони приглушені, в ІІІ-ІV міжреберних проміжках вислуховується двокомпонентний шум. На ЕКГ зниження вольтажу зубців, елевація сегменту ST у всіх відведеннях. В загальному аналізі крові: лейкоцитоз, підвищення ШЗЕ. Який найбільш вірогідний діагноз? А. Гострий дифузний міокардит
В. Негоспітальна пневмонія
С. *Гострий ексудативний перикардит
D. ІХС. Стабільна стенокардія напруги
Е. Гострий ендокардит
9. Хворий 44 років скаржиться на задишку при мінімальному фізичному навантаженні, серцебиття, загальну слабкість, підвищення температура тіла до 37,6ºС. 12 днів назад перенесла гостре респіраторне захворювання. Об’єктивно: сидить, нахилившись уперед, пульс 88 за 1 хвилину. При аускультації серця тони глухі, в ІІІ-ІV міжреберних проміжках ліворуч від грудини вислуховується шкрябаючий шум, не пов’язаний з тонами. При аускультації легень дихання везикулярне. Який попередній діагноз? А. *Гострий перикардит
Гострий міокардит
Плеврит
Пневмоторакс
ІХС. Гострий інфаркт міокарда
10. Жінка 28 років через 2 тижні після перенесеного грипу відмічає біль за грудиною. Об’єктивно: осиплість голосу, набухання шийних вен, розширення меж серця. На ЕКГ зниження вольтажу зубців і підйом сегмента ST над ізолінією у всіх відведеннях. Який найбільш ймовірний діагноз? А. Дилатаційна кардіоміопатія
В. Гострий інфаркт міокарда
С. Гострий міокардит
D. *Гострий перикардит
Е. Гіпертрофічна кардіоміопатія
1. Хвора 60 років страждає на цукровий діабет. 2 роки тому перенесла Q-інфаркт міокарду. За останні 2 місяці з’явилась та стала прогресувати задишка, яка зменшується в положенні сидячи. Об’єктивно: ціаноз обличчя та шиї, виражене набухання яремних вен, збільшена та болюча печінка, набряки на ногах. Рентгенологічно та ехокардіографічно визначається помірна кількість рідини в порожнині перикарду. Який найбільш ймовірний діагноз?
А.* ІХС: післяінфарктний кардіосклероз. Гідроперикард
Гострий перикардит
ІХС: гострий інфаркт міокарда. Синдром Дресслера D. Туберкульозний перикардит
E. Ревматичний панкардит
2. Жінка 35 років доставлена до приймального відділення зі скаргами на біль у грудній клітці. На ЕКГ виявлено конкордантні зміни сегменту ST дугою донизу. Хвора відмічає, що нещодавно її непокоїли болі у суглобах, міалгії та відзначалася фотосенсибілізація. В аналізі сечі – значна кількість білку. Який попередній діагноз?
А. Мієломна хвороба
Нефротичний синдром
*Системний червоний вовчак D. Ревматоїдний поліартрит
E. Синдром набутого імунодефіциту
3. Чоловік 45 років, хворіє три тижні. Відмічає біль у лівій половині грудей, задишку, підвищення температури тіла до 38,5°С, незначний кашель. Захворів після переохолодження. Об’єктивно: пульс 90 в 1 хвилину, артеріальний тиск 115/70 мм.рт.ст., частота дихання 22 за хвилину. Хворий бік відстає в акті дихання, перкуторно в нижній частині легені визначається тупість з косою межею, аускультативно - дихання відсутнє.
Права межа серця розширена праворуч. Який діагноз найбільш ймовірний?
А. *Ексудативний плеврит B. Гострий перикардит
C. Негоспітальна пневмонія D. Туберкульозний плеврит E. Рак лівої легені
4. Хворий 58 років доставлений в приймальне відділення з болями у лівій половині грудної клітки, що ірадіюють під ліву лопатку. При обстеженні, окрім тахікардії (102/хв.), відхилень не виявлено. На ЕКГ: комплекс QS і куполоподібний підйом сегменту ST у відведеннях V1-V3. Який найбільш вірогідний діагноз?
А. *ІХС: гострий Q-ІМ передньо-перетинкових відділів лівого шлуночка
ІХС: варіантна стенокардія Принцметала
Розшарування аорти
Ексудативний перикардит
Тромбоемболія легеневої артерії
5. Хворий 50 років поступив до клініки з діагнозом: гострий передній Q-інфаркт міокарда. Через ти тижні з’явились сухий кашель, ниючий біль в ділянці серця, підвищення температури тіла до 37,4- 37,6°С. При обстеженні: шум тертя перикарда, який раніше не вислуховувався. Яке ускладнення виникло у хворого?
А. Госпітальна пневмонія
B. Тромбоемболія легеневої артерії
C.* ІХС: гострий інфаркт міокарда. Синдром Дресслера
D. ІХС: гострий інфаркт міокарда. Епістенокардитичний перикардит E. ІХС: гострий інфаркт міокарда. Відрив сосочкового м’язу
6. У чоловіка 22 років через десять діб після гострої респіраторної вірусної інфекції з'явився сильний біль за грудиною. Об’єктивно: осиплість голосу, набухання вен шиї, розширення зони абсолютної тупості. На ЕКГ відмічається підйом сегменту SТ в усіх стандартних, посилених і грудних відведеннях. На рентгенограмі органів грудної порожнини тінь серця значно збільшена трикутної конфігурації. Який діагноз є найбільш ймовірним?
А. Гострий міокардит
*Гострий ексудативний перикардит
Тромбоемболія легеневої артерії
ІХС: варіантна стенокардія Принцметала
ІХС: гострий інфаркт міокарда
7. Хворий 32 років скаржиться на задуху, яка посилюється в лежачому положенні, біль за грудниною, підвищену температуру тіла. Захворів через тиждень після ГРВЗ. Об’єктивно: положення вимушене сидяче з нахилом тулуба вперед, обличчя одутле, ціаноз, шийні вени набухлі, Ps 110 у хв., парадоксальний, слабкого наповнення; АТ – 100/65 мм.рт.ст. Значне розширення лівої і правої меж серця, тони глухі. Печінка виступає на 5 см з під реберної дуги. На рентгенограмі органів грудної порожнини: значне збільшення розмірів серцевої тіні у всі боки. Яке лікування є найдоцільнішим?
A *Пункція перикарда B Серцеві глікозиди C Глюкокортикоїди D
Сечогінні
E Препарати калію
8. 2.Хворий 32 років скаржиться на задуху, біль за грудниною, що посилюється у лежачому положенні підвищену температуру тіла. 10 днів тому хворів на ГРВЗ. Обєктивно: ціаноз, шийні вени набухлі, Ps 100 у хв., парадоксальний, слабкого наповнення; АТ – 90/60 мм.рт.ст. Межі серця істотно розширенні вліво і вправо, тони глухі. Печінка виступає на 6 см з під реберної дуги. На рентгенограмі органів грудної порожнини: значне збільшення розмірів серцевої тіні у всі боки. Який патогенетичний механізм лежить в основі такого стану хворого?
Недостатність систолічної функції лівого шлуночка
Порушення діастолічного наповнення шлуночків
*Зменшення притоку крові до серця по порожнистим венам
Зменшення об’єму циркулюючої крові
Різьке зниження периферичного судинного опору
Хворий В., 60 років, госпіталізований зі скаргами на задишку, відчуття важкості у правому підребер’ї, збільшення живота. Під час огляду лікар звернув увагу на відсутність набряку на ногах при явному асциті (ascitis praecox), набухання шийних вен, частий малий пульс, під час аускультації серця визначається приглушеність тонів. ЕхоКГ: потовщення листків перикарда, діаметр правого передсердя – 2,5см, правого шлуночка – 3,5см,діаметр ніжньої полої вени – 2,2см, який не змінюється під час вдиху. Рентгенологічно: серце нормальних розмірів, вздовж краю правих відділів серця визначається рентгеноконтрастний контур. Яке захворювання можливо запідозрити в даному випадку?
Дилатаційну кардіоміопатію
Констриктивний перикардит
Гострий інфаркт міокарда
*Ексудативний перикардит
Недостатність мітрального клапана
Жінка 39 років через короткий час після “ ГРВЗ, відмічає задишку інспіраторного характеру, біль в ділянці серця, підвищення температури до 38°С. Перкуторно – межі серця розширено вліво і вправо. При аускультації серця прослуховується різке ослаблення тонів серця, шум тертя перикарду. На рентгенограмі органів грудної клітки – серце збільшене, трикутної форми. У загальному аналізі крові - запальні зміни. Найбільш ймовірним діагнозом є:
Інфекційний ендокардит
Інфекційно-алергічний міокардит
Комбінована аортальна вада серця D Дилатаційна кардіоміопатія E *Ексудативний перикардит
Після зняття пароксизму фібриляції передсердь у хворого раптово виникли біль у грудній клітці, задишка. Об’єктивно: ціаноз, набухання шийних вен. Пульс 120 за 1 хв, частота дихання 24 за 1 хв, артеріальний тиск 80/40 мм рт. ст. На ЕКГ відхилення електричної вісі серця праворуч, симптом SI –QIII. Яке ускладнення виникло у хворого? A. Гострий інфаркт міокарда
*Тромбоемболія легеневої артерії
Розрив міжшлуночкової перегородки
Тампонада серця
Серцева астма
У хворого 63 років на 18-ту добу гострого інфаркту міокарду раптово з’явився біль у лівій половині грудної клітки, що супроводжувався нападом ядухи. Об’єктивно: хворий збуджений, ціаноз. Пульс 110 за 1 хв, частота дихання 30 за 1 хв, артеріальний тиск 90/70 мм рт. ст. При аускультації серця тони ослаблені, акцент ІІ тону над легеневою артерією. Варикозне розширення вен нижніх кінцівок, ліва гомілка збільшена в об’ємі за рахунок набряку. На ЕКГ відхилення електричної вісі серця праворуч, симптом SI-QIII. Що може спричинити такий стан хворого?
Рецидив інфаркту міокарду
Синдром Дресслера
*Тромбоемболія легеневої артерії
Пневмоторакс
Ексудативний плеврит
Хворий 44 років захворів гостро. Раптово виник інтенсивний біль у грудній клітці, який не пройшов після прийому кількох таблеток нітрогліцерину, задишка. Два роки тому лікувався з приводу тромбофлебіту глибоких вен лівої гомілки. Об’єктивно: пульс 100 за 1 хв, частота дихання 27 за 1 хв, артеріальний тиск 75/45 мм рт. ст. На ЕКГ синусова тахікардія, ознаки перевантаження правого шлуночка. У плазмі крові значно підвищений рівень Д-димеру. Ліва гомілка збільшена в об’ємі за рахунок набряку. Який попередній діагноз?
Гострий перикардит
Гострий інфаркт міокарду
Стенокардія
*Тромбоемболія легеневої артерії
Бронхіальна астма
Хворий 72 років скаржиться на задишку у стані спокою, набряки на ногах, відчуття важкості у правому підребер’ї. Більше 25 років хворіє на хронічне обструктивне захворювання легень. Об’єктивно: дифузний ціаноз, набухання шийних вен. Грудна клітка бочкоподібна. При перкусії легень перкуторний тон з коробковим відтінком, при аускультації розсіяні сухі свистячі хрипи над усією поверхнею легень. При аускультації серця акцент ІІ тону над легеневою артерією. Яке ускладнення найбільш ймовірно у даного хворого? A. *Хронічне легеневе серце B.
Гостре легеневе серце
Гостра лівошлуночкова недостатність
Спонтанний пневмоторакс
Негоспітальна пневмонія
Хворий 55 років скаржиться на задишку, кашель з виділенням харкотиння. Об’єктивно: акроціаноз, набухання шийних вен, симптоми «барабанних паличок» і «годинникових скелець». Пульс 110 за 1 хв, частота дихання 22 за 1 хв. При аускультації серця акцент ІІ тону над легеневою артерією. При аускультації легень розсіяні сухі свистячі хрипи. При пальпації живота печінка виступає з-під краю реберної дуги на 5 см. Набряки на стопах і гомілках. Який попередній діагноз?
Тромбоемболія легеневої артерії
*Хронічне легеневе серце бронхолегеневого генезу
Дилятаційна кардіоміопатія
Негоспітальна пневмонія
Інфекційний ендокардит
Хворий 56 років скаржиться на задишку, біль у грудній клітці, що виникли раптово. Напередодні переніс операцію протезування кульшового суглоба. Об’єктивно: дифузний ціаноз, пульс 110 за 1 хв, ритмічний, частота дихання 25 за 1 хв, артеріальний тиск 90/50 мм рт. ст. При аускультації серця акцент ІІ тону над легеневою артерією, протодіастолічний ритм галопу. На ЕКГ: синусова тахікардія, P-pulmonale, негативний зубець Т у V1-V3 відведеннях.
Який метод дозволить підтвердити діагноз?
*Комп’ютерна томографія органів грудної порожнини
Ехокардіографія
Бронхоскопія
Флюорографія
Коронарографія
Хвора 55 років скаржиться на задишку, біль у грудній клітці, що посилюється під час вдиху, кашель, кровохаркання. Три дні тому перенесла операцію – гістеректомію. Об’єктивно: набухання шийних вен. Пульс 95 за 1 хв, ритмічний, частота дихання 22 за 1 хв. При аускультації серця акцент ІІ тону над легеневою артерією. При аускультації легень справа у нижніх відділах ослаблене везикулярне дихання, вологі дрібнопухирчасті хрипи. Які зміни можуть бути виявлені при рентгенографії органів грудної порожнини?
*Трикутна тінь, обернена основою до грудної стінки
Порожнина деструкції з горизонтальним рівнем рідини C. Наявність рідини у плевральній порожнині
Емфізематозні були, низьке стояння діафрагми
Ознаки дисемінації у легенях
Хвора 68 років госпіталізована із скаргами на виражену задишку, серцебиття, що виникли раптово. Відмічалась втрата свідомості на догоспітальному етапі. Страждає на тромбофлебіт глибоких вен гомілок. Об’єктивно: стан тяжкий, дифузний ціаноз. Пульс 115 за 1 хв, частота дихання 26 за 1 хв, артеріальний тиск 80/40 мм рт. ст. При аускультації серця акцент ІІ тону над легеневою артерією. Ліва гомілка збільшена в об’ємі за рахунок набряку. Які препарати доцільно призначити у даному випадку? A. *Тромболітична терапія B.
Непрямі антикоагулянти
Дезагреганти
Діуретики
Нітрати
Хворий 58 років скаржиться на кашель з виділенням слизистого мокротиння, слабкість, задишку під час незначного фізичного навантаження, важкість у правому підребер’ї, набряки ніг. Палить 30 років. Об’єктивно: Пульс 90 за 1 хв, частота дихання 23 за 1 хв, артеріальний тиск 130/80 мм рт. ст. При аускультації серця акцент ІІ тону над легеневою артерією. Діжкоподібна грудна клітка, при перкусії коробковий перкуторний тон. При аускультації легень сухі свистячі хрипи. Набряки нижніх кінцівок. При спірографії: ОФВ1 – 30%. Яке ускладнення основного захворювання розвинулось у хворого?
Гострий міокардит
*Хронічне легеневе серце
Гострий перикардит
Негоспітальна пневмонія
Гостре легеневе серце
Хворий 70 років скаржиться на серцебиття, задишку і біль у грудній клітці, що виникли раптово. Перебуває на стаціонарному лікуванні після оперативного втручання з приводу пухлини передміхурової залози. Об’єктивно: дифузний ціаноз, пульс 100 за 1 хв, регулярний, артеріальний тиск 130/70 мм рт.ст. При аускультації серця акцент ІІ тону над легеневою артерією. На ЕКГ: синусова тахікардія, ознаки перевантаження правого шлуночка. Який попередній діагноз?
Набряк легень
Серцева астма
Гострий міокардит
Гострий перикардит
*Тромбоемболія легеневої артерії
1.Хворий 70 років скаржиться на слабкість, запаморочення, короткочасні періоди непритомності, біль у ділянці серця. Об’єктивно: пульс 40 за 1 хвилину, ритмічний. Артеріальний тиск 180/80 мм рт. ст. При аускультації тони серця ритмічні, І тон глухий, періодично значно посилений. Яка найбільш вірогідна причина гемодинамічних порушень?
А. Брадисистолічна форма фібриляції передсердь
В. Синусова брадикардія
С. Атріовентрикулярна блокада І ступеня
D. Повна блокада лівої ніжки пучка Гіса Е.
*Атріовентрикулярна блокада ІІІ ступеня
У 55-річного хворого виник напад серцебиття, що супроводжувався нудотою, запамороченням, загальною слабкістю. На ЕКГ зафіксована тахікардія з частотою серцевих скорочень 220 за 1 хвилину. Шлуночкові комплекси деформовані і розширені, зубець Р відсутній. Який препарат необхідно призначити для надання невідкладної допомоги?
А. *Аміодарон
В. Ізоптин
С. Строфантин
D. Седуксен Е. Прокаїнамід
Пацієнт 72 роки скаржиться на серцебиття, перебої в роботі серця, задишку при помірному фізичному навантаженні. Рік тому переніс інфаркт міокарда. Об’єктивно: пульс 90 за 1 хвилину, аритмічний, різного наповнення. Артеріальний тиск 115/60 мм рт. ст. На ЕКГ: зубці P відсутні, різні відстані R-R, реєструються хвилі f, найкраще виражені у відведенні V1, патологічний зубець Q, ізоелектричний зубець Т у відведеннях V1-V4. Про яке порушення ритму слід думати?
Шлуночкова екстрасистолія
Атріовентрикулярна блокада
Неповна блокада лівої ніжки пучка Гіса
*Фібриляція передсердь E. Передсердна екстрасистолія
Хворий 56 років скаржиться на стискаючий біль за грудиною при звичайному фізичному навантаженні, головний біль, перебої в роботі серця. 2 роки тому переніс інфаркт міокарда. Об’єктивно: пульс 84 за 1 хв., аритмічний. Артеріальний тиск 160/90 мм рт.ст. При аускультації серця акцент ІІ тону над аортою. На ЕКГ: шлуночкова екстрасистолія, патологічний зубець Q, негативний зубець Т у відведеннях V1-V3 (рубцеві зміни). Який препарат є оптимальним в даному випадку?
Верапаміл
Дігоксин
Ніфедипін
Еналаприл
Е. *Метопролол
У жінки 40 років після перенесеної гострої респіраторної інфекції з’явились задишка, ниючий біль у серці, набряки ніг, що виникають ввечері. Пульс 84 за 1 хвилину, ритмічний. Артеріальний тиск 100/50 мм рт. ст. На ЕКГ: слабонегативний зубець T в V1-V4, реєструються часті, позачергові, деформовані комплекси QRS тривалістю 0,12 с. Яке порушення ритму серця ускладнило перебіг захворювання?
Атріовентрикулярна блокада ІІ ступеня
*Шлуночкова екстрасистолія
Синусова тахікардія
Атріовентрикулярна блокада І ступеня
Фібриляція передсердь
Хворий 70 років скаржиться на запаморочення, періодичну втрату свідомості. Об’єктивно: пульс 35 за 1 хв., ритмічний, артеріальний тиск 150/70 мм рт. ст. При аускультації серця акцент ІІ тону і систолічний шум над аортою. На ЕКГ: відсутність зв'язку зубців Р з комплексами QRSТ, відсутність коливань тривалості інтервалів Р-Р і
R-R, величина інтервалів Р-Р меньша ніж інтервалів R-R. Яка тактика ведення хворого?
А. *Імплантація постійного електрокардіостимулятора
В. Імплантація тимчасового електрокардіостимулятора
С. Черезстравохідна електрокардіостимуляція
D. Електрична кардіоверсія Е. Медикаментозна кардіоверсія
Хворий 46 років скаржиться на стискаючий біль за грудиною, що виник 2 години тому. Об'єктивно: пульс 50 за 1 хв., ритмічний. Артеріальний тиск 130/80 мм рт. ст. При аускультації серця тони серця приглушені. На ЕКГ: ритм синусів, інтервали Р-Р однакові, всі інтервали РQ-0.18с, випадіння кожного другого комплексу QRSТ, патологічний зубець Q і елевація сегменту SТ у відведеннях ІІ, ІІІ, аVF, депресія сегменту SТ у відведеннях ІІ, aVL, V1- V4. Яке ускладнення основного захворювання розвинулось у хворого?
А. *Атріовентрикулярна блокада ІІст., за типом Мобіц ІІ
В. Атріовентрикулярна блокада ІІст., за типом Мобіц І С. Повна атріовентрикулярна блокада
D. Синоатріальна блокада ІІст.
Е. Атріовентрикулярна блокада Іст.
Хвора 46 років скаржиться на ниючий тривалий біль в ділянці серця, невдоволеність диханням, перебої в роботі серця. Об'єктивно: пульс 90 за 1 хв., аритмічний. Артеріальний тиск 120/80 мм рт. ст. При аускультації серця тони звучні. На ЕКГ: передчасні незмінені комплекси QRS, зубець Р реєструється слідом за комплексом QRS які накладаючись на сегмент SТ. Яке порушення ритму ускладнило перебіг основного захворювання?
А. Суправентрикулярна тахікардія
В. Шлуночкова екстрасистолія
С. Тріпотіння передсердь
D. *Суправентрикулярна екстрасистолія Е. Шлуночкова тахікардія
Хворий 42 років скаржиться на задишку при незначному фізичному навантаженні, серцебиття, набряки нижніх кінцівок. Об'єктивно: пульс 92 за 1 хв. Артеріальний тиск 115/70 мм рт. ст. Діяльність серця аритмічна, систолічний шум над верхівкою. На ЕКГ: зубці Р відсутні, реєструються хвилі f, ритм шлуночків нерегулярний. ЕхоКГ: дилатація порожнин серця. Який препарат доцільно призначити в даному випадку?
А. Хінідін
В. Лідокаїн
С. Новокаїномід
D. *Дігоксин
Е. Метопролол
Хвора 44 років скаржиться на слабкість, задишку, перебої в роботі серця. Об'єктивно: акроціаноз, синюшний рум’янець, пульс 90 за 1 хв., аритмічний. При аускультації серця посилений І тон, мнзодіастолічний шум над верхівкою серця, акцент ІІ тону над легеневою артерією. На ЕКГ: фібриляція передсердь, тахісистолічний варіант. Який препарат необхідно призначити для профілактики тромбоемболічних ускладнень?
А. *Варфарин
В. Аспірин
С. Клопідогрель
D. Стрептокіназа
Е. Тиклопідин
1.Хворий 38 років скаржиться на задишку, підвищення температури тіла до 37.5 °С, постійний біль за грудиною з іррадіацією в шию, який зменшується в положенні сидячи, нахиливши тулуб уперед. Захворювання пов’язує з перенесеною ГРВІ. Об'єктивно: при аускультації серця вислуховується шум тертя перикарда, тони приглушені. При ЕхоКГ: ФВ- 55%, випіт у порожнину перикарда близько 300 мл і стовщення його листків. Який варіант серцевої недостатності характерний для даного захворювання?
А. *Зі збереженою систолічною функцією
В. З систолічною дисфункцією
С. Змішаний
D. Жоден з перерахованих невірний
Е. Всі з перерахованих вірні
Хворий 48 років скаржиться на слабкість, задишку, серцебиття. Об’єктивно: акроціаноз. Пульс 100 за 1 хв., ритмічний. При аускультації серця- І тон ослаблений, систолічний шум над верхівкою серця, що проводиться в ліву пахвову ділянку, акцент ІІ тону над легеневою артерією. Яке захворювання зумовило розвиток серцевої недостатності?
А. *Недостатність мітрального клапана
В. Недостатність аортального клапана
С. Стеноз устя аорти
D. Мітральний стеноз
Е. Дефект міжшлуночкової перегородки
Хворий 43 років скаржиться на задишку, втомлюваність, серцебиття при незначному фізичному навантаженні, , набряки нижніх кінцівок. Вважає себе хворим 2 роки. Об’єктивно: акроціаноз. Пульс 95 за 1 хв., артеріальний тиск 120/70 мм рт. ст. При аускультації серця І тон ослаблений, систолічний шум над верхівкою і над мечоподібним відростком. При допплер-ЕхоКГ: дилатація порожнин серця, відносна недостатність мітрального і тристулкового клапанів, дифузний гіпокінез, ФВ- 32%. Який препарат необхідно включити в схему лікування в даному випадку?
А. Хінідін
В. Пропранолол
С.Атенолол
D. Новокаїнамід
Е. *Бісопролол
Хворий 18 років скаржиться на задишку при фізичному навантаженні, втомлюваність. В анамнезі часті бронхолегеневі інфекції. Об’єктивно: при пальпації відзначається посилений верхівковий поштовх. При аускультації серця – грубий пансистолічний шум в ІІІ-ІV міжреберних проміжках ліворуч біля краю грудини, посилення ІІ тону над легеневою артерією. Яке захворювання зумовило виникнення серцевої недостатності у даного хворого?
А. *Дефект міжшлуночкової перетинки
В. Дефект міжпередсердної перетинки
С. Стеноз устя аорти
D. Відкрита артеріальна протока
С. Недостатність мітрального клапана
Хвора 56 років скаржиться на задишку, втомлюваність, серцебиття, які виникають під час звичайного фізичного навантаження. Рік тому перенесла Q-інфаркт міокарда передньої стінки лівого шлуночка. Об’єктивно: пульс 80 за 1 хв, ритмічний, артеріальний тиск 130/80 мм рт.ст. При аускультації серця І тон ослаблений, систолічний шум на верхівці. Який функціональний клас (ФК) серцевої недостатності за критеріями Нью-Йоркської Асоціації серця у даному випадку? А. ФК І В. ФК ІV
С.*ФК ІІ
D. ФК ІІІ
Е. ФК V
Хворий 35 років скаржиться на задишку при незначному фізичному навантаженні, серцебиття, набряки гомілок. Хворіє на дилатаційну кардіоміопатію 2 роки. Об’єктивно: стан середнього ступеня тяжкості. Пульс 95 за 1 хв, артеріальний тиск 120/70 мм рт.ст. При аускультації серця ослаблення І тону, систолічний шум над верхівкою, акцент ІІ тону над легеневою артерією. При допплер-ЕхоКГ - дилатація порожнин серця, мітральна недостатність ІІ ст., ФВ 35%. Який препарат доцільно включити в схему лікування в даному випадку?
А. Пропранолол
В. Верапаміл
С. Ніфедипін
D. *Карведилол
Е. Аміодарон
Хворий 38 років скаржиться на задишку, серцебиття, перебої в роботі серця, набряки нижніх кінцівок. Хворіє 2 роки. Об’єктивно: акроціаноз. Пульс 90 за 1 хв, артеріальний тиск 120/70 мм рт.ст. При аускультації систолічний шум над верхівкою серця і над мечоподібним відростком. Набряки нижніх кінцівок. ЕКГ: фібриляція передсердь. ЕхоКГ: дилатація порожнин серця, відносна недостатність мітрального і трикуспідального клапанів, ФВ-35%. Який препарат може бути застосований для контролю частоти скорочень шлуночків?
А. Пропранолол
В. Лідокаїн
С. Хінідін
D. Новокаїнамід
Е.* Дигоксин
Хвора 65 років скаржиться на задишку, серцебиття, перебої в роботі серця, набряки нижніх кінцівок. 2 роки тому перенесла Q-інфаркт міокарду. Об’єктивно: пульс 90 за 1 хв, аритмічний. Артеріальний тиск 130/85 мм рт. ст. При аускультації серця ослаблений І тон і систолічний шум над верхівкою, акцент ІІ тону над аортою. Набряки на нижніх кінцівках. На ЕКГ: фібриляція передсердь, патологічний зубець Q у відведеннях V1-V4 (рубцеві зміни). Хворій призначений варфарин. Який показник використовується для оцінки проведення лікування варфарином?
А. Фібриноген
В. Д-димер
С. Час згортання крові
D. *Міжнародне нормалізаційне відношення Е.
Активований частково тромбопластинований час
Хворий 67 років скаржиться на серцебиття, задишку при незначному фізичному навантаженні, набряки нижніх кінцівок. Рік тому переніс Q-інфаркт міокарду. Об’єктивно: пульс 90 за 1 хв, артеріальний тиск 140/90 мм рт.ст. При аускультації легень у нижніх відділах незвучні дрібнопухирцеві хрипи. Набряки нижніх кінцівок. При ЕхоКГ: дилатація лівого шлуночку, гіпокінез передньої стінки, перегородки та верхівки лівого шлуночка, ФВ - 35 %. Який препарат необхідно включити в схему лікування в даному випадку?
А. Верапаміл
В.* Фуросемід
С. Аміодарон
D. Ніфедипін
Е. Пропранолол
Хворий 50 років госпіталізований у відділення кардіологічної реанімації зі скаргами на стискаючий біль за грудиною, що триває 1 годину, ядуху, виділення пінистого рожевого мокротиння. Об’єктивно: акроціаноз, ортопное. Пульс 100 за 1 хв., ЧДД 26 за хв., дихання клекочуче, артеріальний тиск 150/80 мм рт. ст. При аускультації серця- ритм галопу. При аускультації легень – над всією поверхнею вологі різнокаліберні хрипи. На ЕКГ: патологічний зубець Q і елевація сегмента ST у відведеннях V1-V4, депресія сегмента ST у відведеннях ІІІ, aVF. Яке ускладнення основного захворювання виникло у хворого?
А. *Гостра лівошлуночкова недостатність
В. Гостра правошлуночкова недостатність
С. Гостра аневризма серця
D. Постінфарктний синдром Дресслера
Е. Негоспітальна пневмонія
Хвора 50 років скаржиться на біль у дрібних суглобах кистей рук, променево-зап’ясткових, колінних, ранкову скутість у суглобах до години, слабкість. При огляді: припухлість, дефігурація, болісність при пальпації та рухах у перерахованих суглобах. В загальному аналізі крові: гемоглобін - 91 г/л; ШЗЕ-52 мм/год. Які зміни з боку аналізів крові будуть мати найбільше діагностичне значення?
А. Анемія
В. Прискорена ШЗЕ
С. *Виявлення антитіл до ЦЦП
D. Наявність антитіл до ДНК
Е. Підвищення СРБ
У хворого 18 років через 2 тижні після перенесеної ангіни з'явилися скарги на біль в ділянці серця ниючого характеру, без іррадіації, задишку і серцебиття при фізичному навантаженні. Об'єктивно: температура тіла – 37,8оС, ЧСС- 96 уд/хв., на верхівці серця I тон ослаблений, систолічний шум, на ЕКГ: інтервал
PQ – 0,24 с, у крові: ШОЕ – 28 мм/год. Яке дослідження є провідним у визначенні етіологічного фактору захворювання?
А.* Визначення титра протистрептококових антитіл
В. Визначення тропоніна Т
С. Посів крові на стерильність
D. Визначення рівня СРП Е. Визначення рівня фібриногену
У 38-річної жінки протягом останніх 10 років спостерігається болісне побіління пальців рук на холоді. Протягом останнього року синдром став більш вираженим, з’явились ознаки артриту дрібних суглобів кистей та зап’ясть, ущільнення шкіри кінцівок і обличчя, труднощі при ковтанні твердої їжі. Аналіз крові: ШЗЕ 40 мм/год., поодинокі вовчакові клітини. Який найбільш чутливий маркер в крові дозволить верифікувати дане діагноз?
А. КФК
В. *АТ до Scl – 70
С. НLA B 27
D. АТ до ЦЦП
Е. РФ
У хворої 22 років після відпочинку в Криму з’явилась гіперемія шкіри обличчя, болі в суглобах кистей, болі в попереку. Об’єктивно: стан хворої відносно задовільний, над легенями вислуховується ясний легеневий звук, діяльність серця ритмічна, пульс – 84 уд/хв., АТ 130/90 мм рт. ст., відмічається обмеження рухів та болісність в дрібних суглобах обох кистей. Для уточнення діагнозу Ви призначите:
А. Аналіз крові на ревматоїдний фактор
В. Аналіз крові на С-реактивний білок
С. Рентгенологічне дослідження суглобів кистей
D. *Аналіз крові на антитіла до нативної ДНК
Е. Аналіз крові на титр антистрептококовых антитіл
Хвора 31 року скаржиться на сухий кашель, задишку, біль у дрібних суглобах, субфебрильну температуру, схуднення, випадіння волосся, червоні висипання на обличчі. Об’єктивно: стан хворої середньої важкості, гіперемія обличчя, спинки носа, деформація проксимальних міжфалангових суглобів, зміщення назовні лівої межі тупості серця, при аускультації – тони серця ослаблені, систолічний шум над верхівкою. На рентгенограмі органів грудної клітини: потовщення міждольової плеври, збільшення лівого шлуночка. В загальному аналізі крові: еритроцити – 2,8*1012/л, лейкоцити – 3,3*109/л, ШЗЕ – 72 мм/год. В загальному аналізі сечі: білок – 1,65 г/л, еритроцити – 8 – 10, гіалінові циліндри – 4 – 5 в полі зору. Що з наведеного є характерним для захворювання, на яке страждає хвора?
А. Звуження ниркових артерій при ангіографії
В. *Антинуклеарний фактор у крові
С. Активні лейкоцити в сечі
D. Остеоліз нігтьових фаланг
Е. Антиген HLA В 27 в крові
6. Хвора 60 років скаржиться на ниючий біль, скутість у дистальних між фалангових суглобах, їх припухлість. На рентгенограмі кистей виявлено: суглобові краї ущільнені, суглобові щілини значно звужені, крайові кісткові розростання. Для якого ураження суглобів характерна така рентгенологічна картина?
А. Подагра
В. Ревматоїдний артрит
С.* Остеоартроз дрібних суглобів кистей
D. Системний червоний вовчак
Е. Системна склеродермія
Хворий 57 років, який протягом 8 років страждає на болі і знерухомленість в хребті і ніколи не обстежувався, звернувся до лікаря зі скаргами на повне обмеження рухів в шийному і грудному відділах хребта, болі в кульшових суглобах. При огляді – «поза прохача», ознаки двобічного кокситу. На рентгенограмі – «бамбукова палиця». Яке захворювання має місце у хворого?
Туберкульозне ураження хребта
Остеоартроз з ураженням хребта
*Хвороба Бєхтєрєва
Псоріатичний сакроілеїт
Хвороба Рейтера із залученням хребта
Чоловік 30 років скаржиться на сильний біль, «почервоніння» шкіри, набряк в ділянці гомілковостопного суглоба, підвищення температури до 39 С. Захворів раптово. В минулому були подібні напади тривалістю до 5-6 днів без залишкових змін з боку суглоба. Шкіра над суглобом гіперемована без чітких контурів та інфільтративного валу на периферії. Рівень сечової кислоти крові – 600 мкмоль/л. Який найбільш ймовірний діагноз?
А. Ревматичний артрит
В.* Подагричний артрит
С. Хвороба Рейтера
D. Деформуючий остеоартроз
Е. Ревматоїдний артрит
У хворої 18 років після тривалої інсоляції з’явилися фіксована еритема обличчя, ульцерація ротової порожнини, неерозивний артрит дрібних суглобів кистей, лихоманка, резистентна до лікування антибіотиками та нестероїдними протизапальними препаратами, тахікардія; електрокардіографічно – дифузні зміни в міокарді. Який лабораторний показник патогномонічний для даного захворювання?
А. Лейкоцитоз із зсувом вліво
В. Лімфоцитоз
С. *Антитіла до нативної ДНК у високому титрі
D. Анемія без ретикулоцитозу
Е. Позитивний Hbs-Ag в крові
Хвора Т., 33 років, госпіталізована із скаргами на біль у дрібних суглобах рук, ранкову скутість, важкість самообслуговування, які з'явилися 3 дні тому після переохолодження. Об'єктивно: променево-запястні, II, III п’ястно-фалангові та проксимальні міжфалангові суглоби II, III пальців набряклі, гарячі на дотик, гіперемовані, болючі при рухах. Кров: Ер. -- 3,9х1012/л, НЬ - 120 г/л, Л 6,0x109/л,
ШОЕ 35 мм/год., ревмопроби; СРБ 36 мг/дл, сіаловий тест 480 од, ревматоїдний фактор - позитивний, сіркомукоїд 660 од. Rо-графія суглобів: остеопороз, поодинокі крайові узури, звуження міжсуглобових щілин. Ваш попередній діагноз?
* Ревматоїдний артрит
Остеоартроз
Реактивний артрит
Подагра
Псоріатичний артрит
Хвора лікується з приводу важкого перебігу хронічного обструктивного захворювання легень. В анамнезі - ревматизм з мітральним стенозом. Стан хворої різко погіршився. Об’єктивно: збуджена, задишка змішаного характеру, акроцианоз, кашель з виділенням значної кількості пінистого харкотиння рожевого кольору. ЧД – 28 вд/хв., Над легенями - маса різнокаліберних вологих хрипів. Тони серця різко ослаблені, діяльність аритмічна. Пульс – 95 уд/хв., АТ130/80 мм.рт.ст. Який препарат треба ввести хворій першочергово?
А. *Фуросемід
В. Строфантин
С. Еуфілін
Д. Гідралазин
Е. Адреналін
Хвора 43 років, при огляді привертає увагу рум’янець з синюшним відтінком губ та кінчика носа. Багато років хворіє на ревматизм, має мітральний стеноз. Після фізичного навантаження почався кашель зі світлим пінистим харкотинням рожевого кольору. Обличчя стало синюшньо-сірим. В легенях дихання послаблене, в нижніх відділах дрібно- та середньопухирчасті хрипи. ЧД - 28 вд/хв. Тони серця глухі, діяльність аритмічна. ЧСС-120 уд/хв. Пульс-92 уд/хв. АТ105/60 мм рт. ст. Який патологічний стан виник у хворої?
А. *Набряк легень
В. Бронхіальна астма
С. Істерична астма
Д. Напад пароксизмальної тахікардії
Е. Спонтанний пневмоторакс
Пацієнтка 52 років лікувалась з приводу ревматичної комбінованої мітральної вади серця з перевагою стенозу IV ст., фібриляція передсердь. В день виписки з'явилися гострі болі в лівому підребер'ї, підвищення температури тіла, збільшення селезінки. Яке ускладнення у хворої?
А. Гострий лівобічний плеврит
В. Інфаркт лівої нирки
С. Лівобічна інфаркт-пневмонія
Д. *Інфаркт селезінки
Е. Розрив селезінки
Хворий 18 років захворів 20 днів тому після перенесеної ангіни. З’явилась лихоманка, біль і припухання в лівому, а потім правому колінних суглобах. Через 3 дні ці явища зникли у вищеназваних суглобах, але з’явились у гомілково-ступневих суглобах. Об’єктивно: ліва межа серця – по середньоключичній лінії, при аускультації – систолічний шум над верхівкою серця. В загальному аналізі крові: лейкоцити – 10*109/л; ШЗЕ – 37мм/год. Титр АСЛО – 600 ОД. Яке ураження шкіри найбільш ймовірно може виникнути у хворого?
А. Вузлики Ослера
В. * Кільцеподібна еритема
С. Вузлики Бушара
Д. Плями Лукіна-Лібмана
Е. Тофуси
У хворого 46 років, який з дитинства страждає на ревматизм, під час дослідження пульсу виявлено: pulsus differens, dеficiens, irregularis, vacuus. Вкажіть, яка вада серця більш вірогідна?
А. Недостатність мітрального клапану
В. Недостатність напівмісяцевих клапанів аорти
С. Звуження аортального отвору
Д. Трикуспідальна недостатність
Е. *Звуження лівого атріовентрикулярного отвору
Хвора 27 років звернулась зі скаргами на задишку при значному фізичному навантаженні, періодичні напади серцебиття. Об’єктивно: акроцианоз, пульс-78 уд/хв., ритмічний, АТ–105/70 мм.рт.ст; перший тон на верхівці посилений, вислуховується трьохчленний ритм, акцент другого тону над легеневою артерією, пресистолічний шум над верхівкою та в п’ятій точці. Який найбільш імовірний діагноз?
А. Мітральна недостатність
В. Пролапс мітрального клапану
С. *Мітральний стеноз
Д. Дефект міжшлуночкової перегородки
Е. Недостатність клапанів аорти
Хворий 32 років звернувся зі скаргами на задишку при фізичному навантаженні, напади інспіраторної задишки вночі, відчуття пульсації в голові, запаморочення. Об’єктивно: блідість шкіри, пульсація каротид, пульс-98 уд/хв., ритмічний, високий, швидкий. АТ–160/50 мм.рт.ст; при аускультації: перший тон над верхівкою, другий тон над аортою послаблені, діастолічний шум в другому міжреберні справа від грудини Який найбільш імовірний діагноз?
А. *Аортальна недостатність
В. Мітральний стеноз
С. Аортальний стеноз
Д. Дефект міжпередсердної перегородки
Е. Коарктація аорти.
Хворий 47 років, з дитинства хворів на ревматизм, який був ускладнений комбінованою мітральною вадою серця. Переніс операцію протезування мітрального клапану. Через два тижні після оперативного втручання у хворого з’явилась гектична лихоманка з підвищенням tо тіла до 39оС, озноби, болі в колінних суглобах, інспіраторна задишка Який діагноз можна запідозрити?
А.* Інфекційний ендокардит
В. Госпітальна пневмонія
С. Ревматизм в стадії загострення
Д. Тромбоемболія легеневої артерії
Е. Інфекційно – алергічний міокардит
У хворого 42 років з комбінованою мітральною вадою з перевагою стенозу III ступеня, після перенесеної вірусної інфекції зберігається субфебрилітет, посилилась задишка, серцебиття, з’явилось відчуття перебоїв в роботі серця. Об’єктивно: tо тіла 37,2 оС, акроцианоз, набряки литок та гомілок. Пульс-98 уд/хв., фібриляція передсердь, ЧСС – 120 уд/хв., АТ–115/70 мм рт.ст. Яке лікування найбільш доцільне в даному випадку?
А. Протизапальна терапія
В. Відновлення синусового ритму + оперативне лікування
С. Оперативне лікування
Д. Протизапальна терапія + лікування СН
Е. *Протизапальна терапія + лікування СН + оперативне лікування після ліквідації активності ревматичного процесу + відновлення синусового ритму
У хворого 18 років через 2 тижні після перенесеної ангіни з'явилися скарги на біль в ділянці серця ниючого характеру, без іррадіації, задишку і серцебиття при фізичному навантаженні. Об'єктивно: температура тіла – 37,8оС, ЧСС- 96 уд/хв., на верхівці серця I тон ослаблений, систолічний шум, на ЕКГ: інтервал PQ – 0,24 с, у крові: ШОЕ – 28 мм/год. Яке дослідження є провідним у визначенні етіологічного фактору захворювання?
А.* Визначення титра протистрептококових антитіл
В. Визначення тропоніна Т
С. Посів крові на стерильність
Д. Визначення рівня СРП
Е. Визначення рівня фібриногену
Хвора 42 років страждає на системний червоний вовчак упродовж 4 років. Перебуває на підтримуючій дозі преднізолону (10 мг) та делагілу (250 мг). 2 тижні тому після переохолодження підвищилась температура, з‘явились болі в суглобах, еритематозний висип на обличчі, набряки на кінцівках і обличчі. За день до надходження до стаціонару з‘явились судоми, минуча втрата свідомості. В загальному аналізі крові: гемоглобін 92 г/л, еритроцити 2,9 х 1012/л, тромбоцити 100 х 109/л, ШЗЕ 62 мм/год. В загальному аналізі сечі: питома вага 1016, білок 3,6 г/л, еритроцити – покривають все поле зору, лейкоцити 6-10 в полі зору. Виберіть варіант адекватної терапії. А. Збільшити дозу преднізолону та делагілу .
В. *Пульс-терапія метилпреднізолоном та циклофосфамідом .
С. НПЗП + азатіоприн
Д. Преднізолон, делагіл, курантіл Е. НПЗП, курантіл, гепарин, азатіоприн
Жінка, 28 років, скаржиться на стійкий біль за грудниною, який підсилюється при чханні, головний біль, набряки, слабкість. Об’єктивно: t0-38,6, Ps-100 уд/хв., еритематозний висип на обличчі та грудній клітці, серце – ліва межа зміщена вліво на 2 см, на верхівці систолічний шум, шум тертя перикарду, печінка + 3 см, набряки обличчя та ніг. У загальному аналізі крові: еритроцити - 2,8 х 1012/л; ШЗЕ - 42 мм/год. У загальному аналізі сечі: білок-4,8 г/л; еритроцити - 8-10, лейкоцити - 10-12 в полі зору. Яке лікування найбільш доцільно призначити хворій?
А. *Глюкокортикоїди, цитостатики
В. Нестероїдні протизапальні препарати
С. Амінохінолінові похідні
Д. Д-пеніциламін
Е. Плазмаферез
У хворої 22 років після відпочинку в Криму з’явилась гіперемія шкіри обличчя, болі в суглобах кистей, болі в попереку. Об’єктивно: стан хворої відносно задовільний, над легенями вислуховується ясний легеневий звук, діяльність серця ритмічна, пульс – 84 уд/хв., АТ 130/90 мм рт. ст., відмічається обмеження рухів та болісність в дрібних суглобах обох кистей. Длчя уточнення діагнозу Ви призначите:
А. Аналіз крові на ревматоїдний фактор
В. Аналіз крові на С-реактивний білок
С. Рентгенологічне дослідження суглобів кистей
Д. *Аналіз крові на антитіла до нативної ДНК Е. Аналіз крові на титр антистрептококовых антитіл
У хворої 18 років після тривалої інсоляції з’явилися фіксована еритема обличчя, ульцерація ротової порожнини, неерозивний артрит дрібних суглобів кистей, лихоманка, резистентна до лікування антибіотиками та нестероїдними протизапальними препаратами, тахікардія; електрокардіографічно – дифузні зміни в міокарді. Який лабораторний показник патогномонічний для даного захворювання?
А. Лейкоцитоз із зсувом вліво
В. Лімфоцитоз
С. *Антитіла до нативної ДНК у високому титрі
Д. Анемія без ретикулоцитозу Е. Позитивний Hbs-Ag в крові
Хвора віком 50 років, за фахом геолог, скаржиться на почервоніння шкіри обличчя, яке посилюється у літні місяці. Хворіє 2 роки. Суб'єктивних розладів немає. Об'єктивно: на шкірі спинки носа з переходом на обидві щоки спостерігається суцільна інфільтрована червона пляма, вкрита білуватими лусочками. У центрі ураження шкіри - незначні острівці рубцевої атрофії, оточені зоною гіперкератозу, а по периферії еритема. Про яке захворювання слід подумати?
А. Туберкульозний вовчак
В.* Хронічний дисковидний червоний вовчак
С. Псоріаз
Д. Екзема
Е. Алергічний дерматит
Хвора 32 років, 5 років хворіє на системний червоний вовчак. Після стресу tо - 40оС, виражений біль у м'язах та суглобах, животі, періодична втрата свідомості. Об'єктивно: еритема обличчя, стоматит, припухлість дрібних суглобів кистей, шум тертя плеври та перикарду, позитивний симптом Щоткіна. В загальному аналізі крові - значна анемія, тромбоцито- та лейкопенія, ШЗЕ - 65 мм/год, LЕ-клітин: 4-5 в полі зору. З чого слід починати лікування хворої ?
А. Масивні дози антибіотиків
В. Призначення імуностимуляторів
С. Призначення антипіретиків
Д. Призначення нестероїдних протизапальних препаратів
Е.* Пульс-терапія глюкокортикоїдами
Хвора 31 року скаржиться на сухий кашель, задишку, біль у дрібних суглобах, субфебрильну температуру, схуднення, випадіння волосся, червоні висипання на обличчі. Об’єктивно: стан хворої середньої важкості, гіперемія обличчя, спинки носа, деформація проксимальних міжфалангових суглобів, зміщення назовні лівої межі тупості серця, при аускультації – тони серця ослаблені, систолічний шум над верхівкою. На рентгенограмі органів грудної клітини: потовщення міждольової плеври, збільшення лівого шлуночка. В загальному аналізі крові: еритроцити – 2,8*1012/л, лейкоцити – 3,3*109/л, ШЗЕ – 72 мм/год. В загальному аналізі сечі: білок – 1,65 г/л, еритроцити – 8 – 10, гіалінові циліндри – 4 – 5 в полі зору. Ваш попередній діагноз:
А. Ревматоїдний артрит
В. Підгострий інфекційний ендокардит
С.* Системний червоний вовчак
Д. Системна склеродермія
Е. Неспецифічний аортоартеріїт
Хвора 31 року скаржиться на сухий кашель, задишку, біль у дрібних суглобах, субфебрильну температуру, схуднення, випадіння волосся, червоні висипання на обличчі. Об’єктивно: стан хворої середньої важкості, гіперемія обличчя, спинки носа, деформація проксимальних міжфалангових суглобів, зміщення назовні лівої межі тупості серця, при аускультації – тони серця ослаблені, систолічний шум над верхівкою. На рентгенограмі органів грудної клітини: потовщення міждольової плеври, збільшення лівого шлуночка. В загальному аналізі крові: еритроцити – 2,8*1012/л, лейкоцити – 3,3*109/л, ШЗЕ – 72 мм/год. В загальному аналізі сечі: білок – 1,65 г/л, еритроцити – 8 – 10, гіалінові циліндри – 4 – 5 в полі зору. Що з наведеного є характерним для захворювання, на яке страждає хвора?
А. Звуження ниркових артерій при ангіографії
В. *Антинуклеарний фактор у крові
С. Активні лейкоцити в сечі
Д. Остеоліз нігтьових фаланг
Е. Антиген HLA В 27 в крові
Хвора 27 років скаржиться на схуднення, випадіння волосся, червоні висипання на обличчі сухий кашель, задишку, біль у дрібних суглобах, субфебрильну температуру. Об’єктивно: стан хворої середньої важкості, гіперемія обличчя, спинки носа, деформація проксимальних міжфалангових суглобів, зміщення назовні лівої межі тупості серця, при аускультації – тони серця ослаблені, систолічний шум над верхівкою. На рентгенограмі органів грудної клітини: потовщення міждольової плеври, збільшення лівого шлуночка.
В загальному аналізі крові: еритроцити – 2,8*1012/л, лейкоцити – 3,3*109/л,
ШЗЕ – 72 мм/год. В загальному аналізі сечі: білок – 1,65 г/л, еритроцити – 8 – 10, гіалінові циліндри – 4 – 5 в полі зору. Яке з наведених уражень міокарда виникло у хворої?
А. Кардіоміопатія
В. *Міокардит
С. Хронічна аневризма серця
Д. Інфаркт міокарда
Е. Набута вада серця
Хвора 27 років скаржиться на схуднення, випадіння волосся, червоні висипання на обличчі сухий кашель, задишку, біль у дрібних суглобах, субфебрильну температуру. Об’єктивно: стан хворої середньої важкості, гіперемія обличчя, спинки носа, деформація проксимальних міжфалангових суглобів, зміщення назовні лівої межі тупості серця, при аускультації – тони серця ослаблені, систолічний шум над верхівкою. На рентгенограмі органів грудної клітини: потовщення міждольової плеври, збільшення лівого шлуночка.
В загальному аналізі крові: еритроцити – 2,8*1012/л, лейкоцити – 3,3*109/л,
ШЗЕ – 72 мм/год. В загальному аналізі сечі: білок – 1,65 г/л, еритроцити – 8 –
10, гіалінові циліндри – 4 – 5 в полі зору. При підтвердженні у хворої діагнозу СЧВ, які з наведених препаратів є основними в лікуванні:
А. Делагіл
В. Нестероїдні протизапальні засоби
С. *Глюкокортикоїди і цитостатичні імунодепресанти
Д. Алопуринол Е. Судинна терапія
Жінка 42 років скаржиться на почуття оніміння губ та кистей, біль у суглобах, ранкову скутість, утруднення при ковтанні, задишку під час руху. Об’єктивно: гіперпігментація шкіри, на грудях телеангіектазії, припухлість дрібних суглобів кистей, помірна слабкість проксимальних м’язів, згинальні контрактури. В нижніх відділах легенів жорстке дихання, шум тертя плеври. Який найбільш вірогідний діагноз у хворої?
А. Дерматоміозит
В. Системний червоний вовчак
С. Ревматоїдний артрит Д. Аддісонова хвороба
Е. *Системна склеродермія
Хвора 45 років скаржиться на слабкість і біль у м’язах плечового і тазового поясу; почервоніння, лущення та незначне свербіння шкіри обличчя. Об’єктивно: еритема та набряк параорбітальних тканин, тістувати набряки кінцівок. Спостерігається болючість м’язів плечового і тазового поясу при пальпації. Яке дослідження буде провідним для встановлення діагнозу?
А. Електроміографія
В. Визначення рівня СРБ
С*. Визначення рівня креатинфосфокінази в крові
Д. Визначення рівня гормонів щитовидної залози в крові
Е. Визначення рівня LE-клітин у крові
Хвора 32 років скаржиться на почуття стягування шкіри обличчя, рук, болі в суглобах кистей та ступнів, затруднення при ковтанні твердої їжі. Хворіє приблизно 3 роки, коли вперше почала турбувати підвищена мерзлякуватість рук та ніг, за останній рік приєдналися вищевказані скарги. Який препарат можна віднести до базисних при даній патології?
А. Моваліс
В. Преднізолон
С. Метотрексат
Д. *Д-пеніциламін
Е. Диклофенак.
У 28-річного хворого виявлені: симетричний поліартрит, синдром Рейно, утруднення при ковтанні твердої їжи. ШЗЕ 15 мм/год. Який попередній діагноз може бути обгрунтованим за наявності таких даних?
А. *Системна склеродермія
В. Системний червоний вовчак С. Вузликовий поліартеріїт
Д. Облітеруючий тромбангіїт
Е. Дерматоміозит
У 38-річної жінки протягом останніх 10 років спостерігається болісне побіління пальців рук на холоді. Протягом останнього року синдром став більш вираженим, з’явились ознаки артриту дрібних суглобів кистей та зап’ясть, ущільнення шкіри кінцівок і обличчя, труднощі при ковтанні твердої їжі. Аналіз крові: ШЗЕ 40 мм/год., поодинокі вовчакові клітини. Який найбільш ймовірний діагноз на основі цих даних?
А. Пухлина стравоходу
В. Дерматоміозит
С. Ревматоідний артрит
Д. Системний червоний вовчак
Е. *Системна склеродермія
Хвора К., 23 р., скаржиться на задишку при фізичному навантаженні, сухий кашель, біль в дрібних суглобах рук та ніг, підвищення температури тіла до 38оС, схуднення, випадіння волосся, висипку на обличчі червоного кольору. Об’єктивно: стан тяжкий, гіперемія обличчя, спинки носа, зміна форми проксимальних міжфалангових суглобів. АТ 100/70 мм
рт. ст. Пульс 100 уд/хв, ритмічний, межі серця зміщені вліво, тони серця послаблені, систолічний шум на верхівці. При рентгеноскопії органів грудної клітини виявлено потовщення міждольової плеври, збільшення лівого шлуночка. В загальному аналізі крові: еритроцити 2,6 х 1012/л, гемоглобін 96 г/л, лейкоцити 3,3 х 109/л, ШЗЕ 68 мм/год. В загальному аналізі сечі: білок 1,65 г/л, еритроцити 8-10, гіалінові циліндри 4-5 в полі зору. В крові виявлені LEклітини. Який препарат доцільно призначити хворій?
А. Індометацин
В. Пеніцилін
С. *Преднізолон
Д. Бісептол
Е. Аспірин
Хвора 34 років відмічає затруднення при ковтанні твердої їжі, болі в дрібних суглобах кистей, сухий кашель. При огляді звертає на себе увагу наявність телеангіектазій на шкірі, рот у вигляді «кисета». В загальному аналізі крові ніяких змін немає. Виявляються поодинокі LE – клітини, значно підвищений титр антитіл до Scl – 70. Ваш попередній діагноз?
А. *Системна склеродермія
В. Системний червоний вовчак
С. Дерматоміозит
Д. Подагра
Е. Ревматоїдний артрит
Жінка 28 років скаржиться на стійкий біль за грудниною, який підсилюється при чханні, головний біль, набряки, слабкість. Об’єктивно: t0 - 38,60С, Ps-100 уд/хв., еритематозний висип на обличчі та грудній клітці, серце – ліва межа зміщена вліво на 2 см, на верхівці систолічний шум, шум тертя перикарду, печінка + 3 см, набряки обличчя та ніг. У загальному аналізі крові: еритроцити -
2,8 х 1012/л; ШЗЕ-42 мм/год. У загальному аналізі сечі: білок-4,8 г/л; еритроцити -8-10, лейк.-10-12 в полі зору. Яке лікування найбільш доцільне призначити хворій?
А. Нестероїдні протизапальні препарати
В. Амінохінолінові
С. *Глюкокортикоїди, цитостатики
Д. Д-пеніциламін Е. Плазмаферез
Хвора 56 років скаржиться на виражені болі в м’язах плечового поясу, неможливість підняти руки, ущільненість м’язів, їх тістувату консистенцію, лущення і почервоніння шкіри обличчя, набряк параорбітальних тканин. При обстеженні в крові значно підвищений рівень КФК. Який Ваш попередній діагноз?
А. Системна склеродермія
В. Системний червоний вовчак
С. Подагра
Д. *Дерматоміозит
Е. Ревматоїдний артрит
У 38-річної жінки протягом останніх 10 років спостерігається болісне побіління пальців рук на холоді. Протягом останнього року синдром став більш вираженим, з’явились ознаки артриту дрібних суглобів кистей та зап’ясть, ущільнення шкіри кінцівок і обличчя, труднощі при ковтанні твердої їжі. Аналіз крові: ШЗЕ 40 мм/год., поодинокі вовчакові клітини. Який найбільш чутливий маркер в крові дозволить верифікувати дане діагноз?
А. КФК
В. *АТ до Scl – 70
С. НLA B 27
Д. АТ до ЦЦП
Е. РФ
Чоловік 37 років схуд на 6 кг за останні 3 місяці. Скаржиться на постійний біль в м’язах гомілок, лівому яєчку, оніміння нижніх кінцівок. В аналізі крові: позитивний тест на поверхневий антиген вірусу гепатиту В; сечовина – 10,2 ммоль/л, креатинин – 123 мкмоль/л. Встановіть діагноз хворому.
Дерматоміозит
Вірусний гепатит В
Васкуліт Шенляйна-Геноха
*Вузликовий поліартеріїт
Лептоспіроз
Хворий 31 року поступив в лікарню зі скаргами на стійке підвищення температури тіла, пітливість, біль в м‘язах і суглобах, схуднення. Об’єктивно: на гомілках та передпліччях пальпуються болючі дрібні підшкірні утворення. В аналізі крові: еритроцити -3,7×1012/л, гемоглобін - 110 г/л, лейкоцити –
11,2×109/л (п.-6%, с.-76%, е.-3%, б.-1%, л.-9%, м.-5%), тромбоцити - 280×109/л, ШЗЕ - 45 мм/год. В сечі: білок - 0,066 г/л, еритроцити - 9-10 в п/з. Який діагноз у даного хворого?
Синдром Рейтера
*Вузликовий поліартеріїт
Системна склеродермія
Ревматична лихоманка
Геморагічний васкуліт
Хворий 32 років скаржиться на підвищення температури до 38,5ºС, озноб, загальну слабкість, біль у попереку, м’язах гомілок, наявність сечі рожевого кольору, втрату ваги до 10 кг, терпкість обох кистей. Об’єктивно: шкірні покриви бліді. Тони серця послабленої звучності, ЧСС - 110/хв., артеріальний тиск -190/115 мм рт.ст. Симптом Пастернацького слабко позитивний з обох боків. В аналізі крові: еритроцити – 2,8×1012/л, гемоглобін – 65 г/л, ШЗЕ – 58 мм/год, співвідношення альбумінів до глобулінів – 0,82, (γ-глобуліни – 30%), креатинін – 190 мкмоль/л. В загальному аналізі сечі: білок – 0,8 г/л, лейкоцити 20-25 у п/з, еритроцити до 100 у п/з. Який вірогідний діагноз у хворого?
Гострий нефрит
Системний червоний вовчак
*Вузликовий поліартеріїт
Дерматоміозит
Сечокам`яна хвороба
Чоловік 39 років, який перебував на лікуванні в хірургічному відділенні з приводу гострого холециститу, переведений в терапевтичне відділення у зв’язку з підвищенням артеріальний тиск до 180/120 мм рт.ст., появою білка в сечі, підвищенням температури. Стійкий субфебрилітет був резистентним до антибіотикотерапії. Через 10 днів після лікування у хворого з'явились артралгії та некротичне ураження шкіри нижніх кінцівок. В аналізі крові: лейкоцити – 14,6×109/л, ШЗЕ – 48 мм/год. Яке захворювання виникло у хворого?
Геморагічний васкуліт
Гострий гломерулонефрит
Хронічний гломерулонефрит
Системний червоний вовчак
*Вузликовий поліартеріїт
Жінка 23 років скаржиться на підвищення температури тіла до 37,4ºС, появу геморагічної висипки на нижніх кінцівках, біль в попереку, появу червоного забарвлення сечі. Захворіла 3 дні тому після переохолодження. Об'єктивно: шкіра бліда, на поверхні гомілок і стегон – дрібна геморагічна симетрична висипка. ЧСС - 90/хв, артеріальний тиск -115/90 мм.рт.ст. Симптом Пастернацького - слабкопозитивний з обох боків. В аналізі крові: лейкоцити - 8,6×109/л, тромбоцити - 185×109/л, ШЗЕ - 31 мм/год. В загальному аналізі сечі: білок - 0,33 г/л, еритроцити змінені – 25-30 в п/з, лейкоцити - 5-8 в п/з. Який найбільш ймовірний діагноз?
A.* Геморагічний васкуліт B. Вузликовий поліартеріїт
C. Системний червоний вовчак D. Тромбоцитопенічна пурпура E. Гострий інтерстиціальний нефрит
Чоловік 40 років відмічає періодичне підвищення температури до 39°С, зниження маси тіла. Хворіє близько року, коли на фоні підвищення температури з'явились болі в гомілковостопних суглобах і м’язах гомілок, почав втрачати вагу. Після призначення преднізолону температура нормалізувалась. Через 1 місяць після відміни препарату стан знову погіршився, з'явилось сітчасте ліведо, підвищився артеріальний тиск. В аналізі крові: гемоглобін - 110 г/л, еритроцити - 3,6×1012/л, лейкоцити - 12,2×109/л, ШЗЕ - 44 мм/год. В загальному аналізі сечі: питома вага - 1018, білок - 1,4 г/л, лейкоцити - 4-6 в п/з, еритроцити - 10-12 в п/з. Який найбільш ймовірний діагноз?
Хронічний гломерулонефрит
Системний червоний вовчак
Пухлина нирки
*Вузликовий поліартеріїт
Геморагічний васкуліт
Чоловік 25 років звернувся зі скаргами на появу геморагічної висипки після прийому еритроміцину, який він застосовував з приводу загострення синуситу. Об'єктивно: на шкірі стоп і гомілок дрібна геморагічна висипка, яка не зникає при натискуванні. Артеріальний тиск -115/90 мм.рт.ст., пульс - 76/хв. Клінічних ознак ураження інших органів і систем не виявлено. В аналізі крові: лейкоцити
- 8,6×109/л, тромбоцити - 215×109/л, ШЗЕ - 22 мм/год. В загальному аналізі сечі патологічних відхилень немає. Який найбільш ймовірний діагноз?
Геморагічний васкуліт
Вузликовий поліартеріїт
Системний червоний вовчак D. Тромбоцитопенічна пурпура
E.* Гіперсенситивний васкуліт
У підлітка 15 років після перенесеної гострої респіраторної вірусної інфекції з'явився спастичний біль в животі, пронос з домішкою невеликої кількості крові, біль в колінних суглобах, підвищення температури тіла. Об'єктивно: стан тяжкий, хворий лежить на боці, підібравши ноги. Дрібна геморагічна висипка на шкірі гомілок, колінні та гомілково-ступневі суглоби припухлі. Пальпація живота викликає біль, переважно біля пупка. У крові: лейкоцитоз, прискорена ШЗЕ. В аналізі сечі: мікрогематурія. Який діагноз є найбільш ймовірним?
Ревматизм
Вузликовий поліартеріїт
Неспецифічний виразковий коліт
*Геморагічний васкуліт
Хвороба Крона
Хворий 38 років скаржиться на підвищення температури до 38ºС, біль в м’язах, суглобах, сухий кашель та біль у животі. Об’єктивно: сітчасте ліведо на шкірі кінцівок та тулубі, болючість м’язів при пальпації. Сухі хрипи в легенях. Артеріальний- тиск 160/100 мм рт.ст. В аналізі крові: лейкоцитоз, підвищення ШЗЕ, підвищення рівня сечовини. В загальному аналізі сечі: протеїнурія, гематурія. Який діагноз є найбільш ймовірним?
*Вузликовий поліартеріїт
Системний червоний вовчак C. Хронічний гломерулонефрит
Туберкульоз
СНІД
До хірургічного відділення поступив підліток 16 років зі скаргами на різкий дифузний біль у животі та появу домішок крові в калі. Захворів гостро, за кілька днів до появи абдомінальних скарг на шкірі гомілок з’явилась геморагічна висипка і підвищилась температура тіла до 38°С. В аналізі крові: лейкоцитоз та підвищення ШЗЕ до 32 мм/год. Про яке захворювання слід подумати?
Неспецифічний виразковий коліт
*Геморагічний васкуліт
Вузликовий поліартеріїт
Хвороба Крона
Гіперсенситивний васкуліт
Хворий на ревматоїдний артрит, 42 років, отримував 35 мг преднізолону протягом 4 місяців. На фоні диспепсичних розладів самостійно відмінив преднізолон. Через 2 дні з’явилась загальна слабкість, болі в суглобах та животі. При огляді: млявий, адинамічний, шкірні покриви бліді, з мармуровим відтінком. При пальпації кишечника відмічається болючість. АТ
90/60 мм рт.ст. Натрій сироватки крові – 90 ммоль/л; калій – 6,6 ммоль/л. Для профілактики такого стану необхідно:
А.* Поступове зниження дози глюкокортикоїдів
В. Систематичний прийом нестероїдних протизапальних препаратів
С. Застосування базисних препаратів для лікування ревматоїдного артриту
Д. Застосування судинних препаратів
Е. Антибіотики групи тетрацикліну
Хвора 34 років захворіла гостро, 3 місяці тому після гострої респіраторної інфекції. З’явився біль в міжфалангових, а потім, через 2 тижні, в колінних суглобах, ранкова скутість, підвищилась температура тіла до 38оС. Міжфалангові, п’ястково-фалангові, колінні суглоби припухлі, малорухомі, гарячі на дотик. В крові: ШЗЕ 45 мм/год, СРБ +++, реакція Ваалер-Роузе – 1:128. Ваш діагноз?
А. Ревматичний поліартрит
В. *Ревматоїдний артрит
С. Подагрична артропатія
Д. Остеоартроз з реактивним синовітом
Е. Постравматичний артрит
Хвора 34 років захворіла гостро, 3 місяці тому після гострої респіраторної інфекції. З’явився біль в міжфалангових, а потім, через 2 тижні, в колінних суглобах, ранкова скутість, підвищилась температура тіла до 38оС. Міжфалангові, п’ястково-фалангові, колінні суглоби припухлі, малорухомі, гарячі на дотик. В крові: ШЗЕ 45 мм/год, СРБ +++, реакція Ваалер-Роузе – 1:128. Які з перерахованих груп медикаментів необхідно призначити хворій?
А. Антибіотики групи цефалоспоринів
В. Сульфаніламіди
С. Хондропротектори
Д. Антибіотики групи тетрацикліну
Е. *Нестероїдні протизапальні препарати
Хвора 50 років скаржиться на біль у дрібних суглобах кистей рук, променево-зап’ясткових, колінних, ранкову скутість у суглобах до години, слабкість. При огляді: припухлість, дефігурація, болісність при пальпації та рухах у перерахованих суглобах. В загальному аналізі крові: гемоглобін - 91 г/л; ШЗЕ-52 мм/год. Які зміни з боку аналізів крові будуть мати найбільше діагностичне значення?
А. Анемія
В. Прискорена ШЗЕ
С. *Виявлення антитіл до ЦЦП
Д. Наявність антитіл до ДНК
Е. Підвищення СРБ
Хворий 23 років скаржитья на біль в лівому гомілковому суглобі та п’ятці. Захворів раптово після тривалого бігу. З анамнезу відомо, що 2 тижні тому були різі при сечовиділенні. Об’єктивно: гомілковий суглоб припухлий, гарячий на дотик, рух у суглобі обмежений. На рентгенограмі лівого гомілкового суглобу щілина не змінена, ознаки синовіту. В загальному аналізі крові: ШЗЕ-20 мм/год., лейкоцитів- 15,0 х 109/л; еритроцитів – 5,0 х 1012/л. Який діагноз найбільш вірогідний у хворого?
А. Ревматоїдний артрит
В. Остеоартроз
С. Постравматичний артрит
Д. *Реактивний артрит
Е. Системний червоний вовчак
У хворого: ревматоїдний артрит, поліартрит, серонегативний, активність ІІ ст., рентгенологічно ІІІ ст., ФНС ІІІ-ІV з вісцеральними проявами: міокардит СН І ст, пульмоніт ДН 0-І ст, нефрит ХНН 0-І ст, гепатит, васкуліт. Який з препаратів протипоказаний хворому?
А. Целебрекс
В. Плаквеніл
С. Преднізолон
Д. Диклофенак внутрішньом’язево
Е. *Кризанол
У хворої 42 років діагностовано ревматоїдний поліартрит, активність ІІ ступеня, серопозитивний варіант, рентгенологічно ІІ стадія. Назвіть базисний препарат для лікування цієї хворої:
А. *Метотрексат
В. Диклофенак
С. Німесулід
Д. Індометацин
Е. Дипроспан
48-річний хворий скаржиться на інтенсивний біль та припухлість в ділянці променевозап’ясткових, п’ястково-фалангових суглобів, які посилюються вночі та зранку, ранкову скутість, підвищення температури до 37,6оС, відчуття тяжкості в правій половині грудної клітки. Відзначається симетричне ураження суглобів кистей, відхилення кистей в ліктьовий бік. В ділянці ліктьових суглобів виявлені вузлики, тверді, розміром 0,5 – 0,8 см. За даними рентгенографії суглобів кистей відмічаються звуження суглобових щілин, поодинокі узури поверхонь суглобів. При рентгенографії органів грудної порожнини визначається рідина в правій плевральній порожнині до рівня VI ребра. Яка найбільш імовірна причина появи плеврального випоту?
А. Пневмонія, яка ускладнилася ексудативним плевритом
В. Гідроторакс при серцевій недостатності
С. Ексудативний плеврит при тромбоемболії легеневої артерії
Д. *Ексудативний плеврит при ревматоідному артриті
Е. Сухий перикардит
Хвора 42 років, скарги на виражений біль в дрібних суглобах кистей, ранкову скутість рухів. Хворіє 2 роки. Об’єктивно: деформація міжфалангових суглобів кистей, атрофія м’язів кистей. В загальному аналізі крові: гемоглобін - 96 г/л, лейкоцити - 3,6x109/л, ШЗЕ - 38 мм/год, LE клітини - (+). Rо-графія кистей: епіфізарний остеопороз, крайові ерозії, звуження суглобової щілини. Ваш діагноз ?
А. Подагра
В.* Ревматоїдний артрит
С. Системний червоний вовчак
Д. Системна склеродермія
Е. Остеоартроз
Хворий 36 років, скарги на симетричний біль в ліктьових суглобах, в пальцях кистей, ранкову скутість рухів тривалістю до 1 год. Хворіє 6 місяців. Об’єктивно: tо -37,8оС. Проксимальні міжфалангові суглоби гарячі на дотик, контури їх згладжені. В загальному аналізі крові: гемоглобін - 106 г/л, лейкоцити - 4,2х109/л, ШЗЕ-36 мм/год. РФ - негативний. Ro-графія кистей: суглобова щілина збережена, початковий остеропороз. Ваш діагноз ?
А. Ревматичний поліартрит
В. Деформуючий остеоартроз
С.* Ревматоїдний артрит
Д. Системна склеродермія
Е. Подагра
1. Хвора 56 років скаржиться на біль в колінних суглобах. Хворіє 8 років. Температура тіла нормальна. Міжфалангові суглоби рук потовщені і болючі при пальпації, хруст в колінних суглобах при згинанні. Рентгенографія колінних суглобів: остеопороз, звуження суглобової щілини, незначні кісткові розростання по краям суглобів. В аналізі крові: лейкоцити - 6,2×109/л, ШОЕ - 13 мм/год. Ваш діагноз? A. *Остеоартроз
Ревматичний поліартрит
Подагра
Ревматоїдний артрит E. Реактивний артрит
2. Хвора 60 років скаржиться на ниючий біль, скутість у дистальних міжфалангових суглобах, їх припухлість. На рентгенограмі кистей виявлено: суглобові краї ущільнені, суглобові щілини значно звужені, крайові кісткові розростання. Для якого ураження суглобів характерна така рентгенологічна картина? A. Подагра
Ревматоїдний артрит
*Остеоартроз дрібних суглобів кистей
Системний червоний вовчак E. Системна склеродермія
3. Хвору 55 років турбує біль в суглобах пальців рук, що підсилюється упродовж дня, припухлість пальців рук. Рентгенологічно: звуження суглобових щілин, наявність остеофітів на бокових поверхнях проксимальних та дистальних міжфалангових суглобів кисті. Найбільш ймовірний діагноз? A. Хвороба Бєхтєрєва
Ревматоїдний артрит
Реактивний артрит
Подагра
*Первинний остеоартроз
4. Хвора 55 років скаржиться на біль і хруст в лівому колінному суглобі, який виникає при ходінні сходами, періодичне “заклинювання” суглобу при рухах. 5 років тому була травма лівого коліна. Клінічний та біохімічний аналізи крові без змін. Рентгенологічно виражений остеосклероз, остеофіти, звуження суглобової щілини. Ваш попередній діагноз?
A. Псоріатичний артрит B. Ревматоїдний артрит C. Подагричний артрит
*Деформуючий остеоартроз
Реактивний артрит
5. Хвора 63 роки скаржиться на біль в колінних та кульшових суглобах, який виникає при перших рухах, та при тривалому навантаженні, деформацію колінних суглобів. При об‘єктивному обстеженні патологічних змін з боку внутрішніх органів не виявлено. Рентгенографія колінних суглобів: остеопороз, звуження суглобової щілини, кісти в епіфізах великогомілкових кісток, кісткові розростання по краях суглобів. Яку комбінацію ліків слід призначити?
A. Хондроїтину сульфат, індометацин B.* Терафлекс, препарати кальцію
Кризанол, вітамін С
Бензилпеніцилін, аспірин E. Преднізолон, плаквеніл
6. Хвора 68 років скаржиться на біль, незначну припухлість та хруст в дистальних суглобах пальців рук та колінних суглобах. Хворіє упродовж 4 років. Об’єктивно: деформація колінних суглобів та потовщення міжфалангових суглобів кистей, об‘єм рухів в них зменшений. В аналізі крові: лейкоцити - 5,4×109/л, ШОЕ - 12 мм/год, фібриноген 3,5 г/л, ревматоїдний фактор 6 МЕ/мл , АСЛ-О - 160 МЕ/мл., СРБ 0,5 мг/л. Який можливий механізм розвитку даного захворювання?
A. *Порушення синтезу глікозаміногліканів B. Утворення ревматоїдного фактора
Гіперпродукція антитіл до нативної ДНК
Підвищенний синтез сечової кислоти
Імунна реакція на стрептококову інфекцію
7. Хвора 58-ми років, два роки хворіє на остеоартроз колінних суглобів. Два тижні лікувалась в стаціонарі. Виписана в задовільному стані із скаргами на незначний больовий синдром після тривалого статичного навантаження. Локальні гіпертермія та ексудативні явища у ділянці суглобів відсутні. Яка найбільш доцільна подальша тактика ведення хворої? A. Повторне стаціонарне лікування B. *Лікування в умовах санаторію C. Провести артроскопію
Направити на МСЕК
Консультація у ортопеда
8. Хвора 60-ти років скаржиться на біль у міжфалангових суглобах кистей, який посилюється при роботі. Об'єктивно: дистальні та проксимальні суглоби II-IV пальців дефігуровані, з вузликами Гебердена, Бушара, болючі, з обмеженою рухомістю. Рентгенограма суглобів: суглобові щілини звужені, крайові остеофіти, субхондральний остеосклероз. Який діагноз найбільш вірогідний? A. *Вузликова форма остеоартрозу
Псоріатичний артрит
Хвороба Рейтера
Хвороба Бєхтєрєва
Ревматичний артрит
9. Чоловік 60 років, будівельник, скаржиться на болі в колінних і правому кульшовому суглобах, які посилюються після навантаження. Хворіє протягом останніх 5 років. Об'єктивно: гіперстенічної тілобудови. Правий колінний суглоб помірно деформований. З боку інших органів і систем патології не виявлено. В аналізі крові: лейкоцити - 8,2×109/л, ШОЕ - 15 мм/год, сечова кислота - 350 мкмоль/л. Який діагноз найбільш вірогідний? A. Реактивний артрит
*Остеоартроз
Подагра
Ревматоїдний артрит
Хвороба Рейтера
10. Жінка 57 років звернулась зі скаргами на болі в правому колінному суглобі, що посилюються при рухах і надвечір. Ці явища турбують близько року. Об'єктивно: температура - 36,4°С, зріст - 161 см, вага - 98 кг. Суглоб дещо дефігурований, місцево температура не змінена, при рухах в суглобі визначається хрускіт. Вкажіть найбільш вірогідну рентгенологічну картину суглоба.
Відсутність будь-яких змін
Наявність "пробійників" в епіфізах
*Крайові остеофіти
Вогнищевий остеопороз
Звуження суглобової щілини і поодинокі узури
Чоловіка 38 років протягом 10-ти років непокоїть поступово зростаючий біль у нижній частині хребта з порушенням рухів у ньому. Лікувався з приводу остеохондрозу, потім ревматоїдного артриту з короткочасним ефектом. Спостерігався у офтальмотолога з приводу іридоцикліту. В аналізі крові: ШОЕ - 27 мм/год. Рентгенологічно: двобічне періартикулярне склерозування і звуження суглобової щілини у крижово-здухвинних зчленуваннях. Яка найбільш ймовірна патологія у данному випадку?
Реактивний артрит
Ревматоїдний артрит
Деформівний остеоартроз
**Анкілозивний спондилоартрит
Остеохондроз
Хворий 23 років поступив у терапевтичне відділення зі скаргами на помірні, постійного характеру болі і відчуття скутості в грудному і поперековому відділі хребта. Болі підсилюються після довготривалого перебування в одному і тому ж положенні, останнім часом стали турбувати і в нічний час. Періодично підвищується температура до 37,2 – 37,50С. Перші ознаки захворювання розвинулись після перебування на морі 5 років тому. Об’єктивно: при нахилі вперед хворий не дотягнувся до підлоги кінчиками пальців, позитивний симптом Отта, Форестьє, Шобера. В аналізі крові: лейкоцити – 14×109/л, ШОЕ – 36 мм/год, СРБ - 24 мг/л, фібриноген - 5 г/л. На рентгенограммі клубовоздухвинних з’єднань – поверхні нерівномірно звужені, нечіткі, з ділянками остеосклерозу. У даного хворого:
A. Ревматоїдний артрит
B.* Анкілозивний спондилоартрит
Реактивний артрит
Остеоартроз
Подагра
Хворий 43 років звернувся до лікаря зі скаргами на раптово виниклий після підняття ваги різкий, сковуючий біль у поперековому відділі хребта. При огляді різке обмеження рухів поперекової ділянки, помірне напруження м’язів попереку, різке посилення болю під час кашлю, сплощення поперекового лордозу, змін у рефлекторній сфері не спостерігається. Який метод дослідження варто застосувати в першу чергу?
*Рентгенографія попереково-крижового відділу хребта
Загальний аналіз сечі
Ультразвукове дослідження внутрішніх органів
Електроміографія
Ірігоскопія
Хворий 40 років скаржиться на підвищення температури тіла до 37,8ºС, болі в спині і скутість, особливо в другій половині ночі. Хворіє 2 роки. Об’єктивно: обмеження об’єму рухів в хребті, болісність крижово-здухвинних з’єднань, ШОЕ - 45 мм/год. Рентгенологічно виявлено звуження щілин крижовоздухвинних з’єднань. Яка патологія очей часто відмічається при цьому захворюванні?
Катаракта
Відшарування сітківки
C.* Іридоцикліт
Атрофія зорового нерву
Блефарит
Хворий 25 років скаржиться на помірні болі, скутість в грудному і попереково-крижовому відділі хребта, підвищення температури до 37,4ºС. Хворіє протягом 5 років, захворів після переохолодження. Об’єктивно: сутулість, болісність паравертебральних точок в попереково – крижовому відділі хребта. Рентгенограма: суглобові поверхні крижово-здухвинних з’єднань нерівні, нечіткі, з ділянками остеосклерозу, щілини нерівномірно звужені. Який з перерахованих препаратів Ви призначите хворому:
Аспірин
Хондроітину сульфат
Целебрекс
*Сульфасалазин
Кризанол
У хворого 30 років скарги на болі і скутість в грудному і поперековому відділах хребта після тривалого перебування в положенні сидячи, нічні болі. Об’єктивно: невелика сутулість, хода скута, іридоцикліт, позитивний симптом Отта і Шобера. Рентгенографія кісток тазу: крижово-здухвинні з’єднання нерівні, нечіткі, ділянки остеосклерозу, їх щілини нерівномірно звужені. Ваш попередній діагноз?
Хвороба Рейтера, сакроілеїт
Остеоартроз з ураженням хребта
*Анкілозивний спондилоартрит
Псоріатичний артрит, сакроілеїт
Туберкульозне ураження хребта
Пацієнт 22 років звернувся до лікаря зі скаргами на ранкову скутість і біль у спині, які посилюються вночі, а також біль у сідницях і стегнах. Зазначена симптоматика триває вже півроку. При лабораторному обстеженні виявлено помірну гіпохромну анемію (гемоглобін - 105 г/л), підвищення ШОЕ до 38 мм/год. та СРБ до 196 мг/л. Про яке захворювання слід подумати?
Подагра
Остеоартроз з ураженням хребта
Реактивний артрит, спондиліт
Псоріатичний артрит, сакроілеїт
E.* Хвороба Бєхтєрєва
У пацієнта 36 років, який звернувся до невропатолога зі скаргами на болі в сідницях і стегнах, які поширюються на всю праву нижню кінцівку, при об’єктивному обстеженні виявлено зменшення поперекового лордозу та грудного кіфозу, зниження дихальної екскурсії грудної клітки, позитивні симптоми Отта і Шобера. Який метод обстеження дозволить встановити діагноз?
*Рентгенографія крижово-здухвинних з’єднань та поперекового відділу хребта
Електроміографія
Загальноклінічні лабораторні тести
УЗД органів черевної порожнини
Аналіз сечі на урати
Хворий 57 років, який протягом 8 років страждає на болі і знерухомленість в хребті і ніколи не обстежувався, звернувся до лікаря зі скаргами на повне обмеження рухів в шийному і грудному відділах хребта, болі в кульшових суглобах. При огляді – «поза прохача», ознаки двобічного кокситу. На рентгенограмі – «бамбукова палиця». Яке захворювання має місце у хворого?
Туберкульозне ураження хребта
Остеоартроз з ураженням хребта
C.* Хвороба Бєхтєрєва
Псоріатичний сакроілеїт
Хвороба Рейтера із залученням хребта
Хворий 26 років, якому пів-року тому було встановлено діагноз «хвороба Бєхтєрєва», відмічає появу сечі червоного кольору, набряки на обличчі зранку, підвищення температури тіла до 37,9 ºС. Яка форма захворювання має місце у пацієнта?
A. Центральна
B.* Вісцеральна
Ризомелічна
Периферична E. Скандинавська
Хворий 35-ти років поступив до стаціонару зі скаргами на біль в лівому грудино-ключичному та колінному суглобах, попереку. Захворів гостро, з підвищенням температури до 380С. Об'єктивно: лівий грудино-ключичний та колінний суглоби набряклі, болісні під час пальпації. В аналізі крові: лейкоцити- 9,5×109/л, ШОЕ - 40 мм/год, СРБ - 7,5 мг/л, фібриноген - 4,8 г/л, сечова кислота - 0,28 ммоль/л. У зішкрябі з уретри - хламідії. Який діагноз найбільш вірогідний?
Хвороба Бєхтєрєва
Ревматоїдний артрит
Подагра
*Реактивний артрит
Ревматичний артрит
Хворий 23 років скаржиться на біль в лівому гомілковостопному суглобі та п’яті. Захворів раптово після тривалого бігу. З анамнезу відомо, що 2 тижні тому була різь при сечовиділенні. Об’єктивно: гомілковостопний суглоб припухлий, гарячий на дотик, рухи в ньому обмежені. На рентгенограмі щілина суглобу не змінена. В аналізі крові: еритроцити – 5,0×1012/л, лейкоцити - 15,0×109/л; ШОЕ - 20 мм/год. Який діагноз найбільш вірогідний у хворого?
*Реактивний артрит
Ревматоїдний артрит
Остеоартроз
Постравматичний артрит
Подагра
Хвора 47 років скаржиться на біль в І плесне-фаланговому суглобі зліва, що підсилюється після відпочинку. Занедужала 2 тижні тому. Місяць тому під час відпочинку в Єгипті протягом трьох днів відзначала рідкий неоформлений стілець до 5 разів на добу. Очі гіперемовані. Лівий І плесне-фаланговий суглоб набряклий, гіперемований, позитивний симптом Кушелевського справа. Гіперкератоз долонь. Найбільш ймовірний діагноз:
*Синдром Рейтера
Ревматоїдний артрит
Деформуючий остеоартроз
Гонорейний артрит E. Подагричний артрит
Хвора 36 років скаржиться на біль у правому колінному, лівому гомілковостопному суглобі, набряк і синюшність другого пальця правої стопи, підвищення температури тіла до 380С. Наявний HLA B27. Ревматоїдний фактор в крові відсутній. Тиждень тому перенесла ентероколіт. Який попередній діагноз?
A.* Реактивний артрит
Неспецифічний бактеріальний артрит
Ревматоїдний артрит
Ревматичний артрит
Хвороба Уіппла
Хвора 42 років скаржиться на діарею, біль в правій здухвинній області, біль в лівому гомілковоступневому суглобі, біль і припухлість в ділянці правого ахілового сухожилка, підвищення температури тіла до 38,30С. В крові наявні антитіла до ієрсиній. Яке захворювання суглобів розвинулося у хворої?
*Реактивний артрит
Септичний бактеріальний артрит
Паразитарний артрит
Грибковий артрит
Ревматоїдний артрит
Перебуваючи на відпочинку в Криму, хворий 48 років переніс сальмонельоз з тошнотою, блюванням і проносами. До лікарів не звертався. Через 10 днів з’явився сильний біль в лівому колінному і гомілковоступневому суглобі: обидва суглоби набряклі, пальпація їх болісна, рухи обмежені. Проведена пункція суглоба: отримана світла густа рідина. Рентгенографія суглоба: розширення суглобової щілі, початкові явища остеопорозу. Попередній діагноз?
Гонорейний артрит
Ревматичний поліартрит
Ревматоїдний артрит
*Реактивний артрит
Стафілококовий гнійний артрит
Хворий 19 років поступив зі скаргами на біль в лівому колінному суглобі, його припухлість, які відмічає протягом двох діб. Два тижні тому переніс епізод діареї (рідкий стілець із зеленуватим відтінком до 8 разів на добу з підвищенням температури тіла). Дядько хворого страждає на хворобу Бєхтєрєва. Об’єктивно: дефігурація лівого колінного суглоба, надколінник балотує. Суглоб при пальпації болісний. Яка ймовірна етіологія захворювання?
Shigella flexneri
* Salmonella thyphimurium
Chlamydia trachomatis
Chlamydia pneumonia
Streptococcus haemoliticus
Чоловік 32 років два тижні тому переніс дизентерію. Скаржиться на наявність висипки на статевому члені, болі в лівій п’яті та ранішню скутість в поперековій ділянці, більше справа. Відмічаються також дизуричні явища, але результати бактеріологічного і ПЛР дослідження сечі негативні. Ваш діагноз?
*Синдром Рейтера
Гонококовий артрит
Псевдоподагра
Синдром Шегрена E. Ревматоїдний артрит
Хворий 26 років скаржиться на болі в колінному суглобі, ахіловій зв’язці, слизувато-гнійні виділення з уретри, печіння в очах, субфебрильну температуру. При огляді виявлена кератодермія стоп. В аналізі крові: помірний лейкоцитоз, значне збільшення ШОЕ. Ревматоїдний фактор не виявлено.
Синовіальна рідина містить переважно нейтрофіли. Ваш діагноз ?
Хвороба Уіпла
*Хвороба Рейтера
Хвороба Лайма
Хвороба Кашина-Бека
Хвороба Бехтєрєва
Хворий 28 років скаржиться на біль в правому колінному суглобі, що посилюється під ранок. Два тижні тому звертався до уролога у зв’язку з простатитом. Об’єктивно: кон’юнктивіт, периартикулярний набряк колінного суглоба, гіперемія шкіри над ним. Ревматоїдний фактор в крові відсутній. Який антибіотик доцільно призначити хворому?
Левоміцетин
Аміноглікозиди
Пеніцилінового ряду
Цефалоспорини
*Тетрациклінового ряду
Хворий 36 років страждає на подагру. Після прийнятого напередодні алкоголю та жирної їжі вночі виник напад гострого артриту І-го плеснефалангового суглобу правої стопи. Суглоб синюшний, різко болісний, набряклий. Аналіз крові: лейкоцити 17×109/л, ШОЕ 42 мм/год. Виберіть варіант стартової терапії?
*Диклофенак 75 мг 2 р/д в/м + колхіцин 0,5 мг 4 р/день
Аллопуринол 300 мг/добу, диклофенак 75 мг в/м 2 р/день
Аллопуринол 100 мг, дипроспан внутрішньосуглобово
Аллопуринол 300 мг, колхіцин 0,5 мг 4 р/день
Диклофенак 75 мг 4 р/день, етамід 1 табл. 4 рази на день
Чоловік 30 років скаржиться на сильний біль, “почервоніння” шкіри, набряк в ділянці гомілковостопного суглоба, підвищення температури до 39оС. Захворів раптово. В минулому були подібні напади тривалістю до 5-6 днів без залишкових змін з боку суглоба. Шкіра над суглобом гіперемірована без чітких контурів та інфільтративного валу на периферії. Який найбільш ймовірний діагноз?
*Подагра
Інфекційний артрит
Ревматоїдний артрит
Бешихове запалення
Реактивний артрит
Хворий 46 років серед ночі викликав “швидку допомогу” з приводу раптового, різкого болю, почервоніння і припухлості першого пальця правої стопи, підвищення температури тіла. Напередодні вживав сухе виноградне вино та жирне м’ясо. Раніше нічим подібним не хворів. Ваш попередній діагноз?
*Подагра
Ревматоїдний артрит
Ревматичний артрит
Реактивний артрит
Деформівний остеоартроз
Хворий 49 років скаржиться на значний біль та набряк дрібних суглобів правої стопи, почервоніння шкіри над ними, підвищення температури тіла до 38ºС, що з’явились три дні тому. За останні 6 років було декілька нападів артриту, що тривали до 7-10 днів. При огляді: плеснефалангові суглоби правої стопи збільшені в об’ємі, дефігуровані, рухи в суглобах різко болючі. Інші суглоби без патологічних змін. ШОЕ - 26 мм/год. Який механізм розвитку цього захворювання?
Гіперпродукція аутоантитіл до коллагену
Імунна відповідь на стрептококкову інфекцію
*Підвищення біосинтезу сечової кислоти
Зменшення кількості хондроїтинсульфату
Утворення антитіл до нативної ДНК
Чоловік 62 років скаржиться на помірний біль у лівій ступні в області плеснефалангового суглоба, який посилюється під час рухів. Хворіє протягом 12 років, захворювання почалося з гострого нападу болю. 2 роки тому під шкірою суглоба з'явився жовтувато-білий вузлик. Під час огляду суглоб деформований, багряно-синюшний. На рентгенограмі суглоба спостерігається звуження суглобової щілини, чітко обмежені дефекти кісткової тканини в епіфізі ("симптом пробійника"). Який найбільш імовірний діагноз?
*Подагра
Ревматоїдний артрит
Деформуючий остеоартроз
Псоріатичний артрит
Синдром Рейтера
Чоловік 44 років відзначив раптовий різкий біль у дрібних суглобах ніг, колінному суглобі, гарячку до 38,7 °С. Ці скарги з'явилися після тривалого ходіння в тісному взутті. Об'єктивно: суглоби припухлі, шкіра над ними гіперемована, лущиться. У крові: лейкоцити - 9,9×109/л, ШОЕ - 30 мм/год, СРБ - 12 мг/л. Рівень сечової кислоти – 600 мкмоль/л. Який найбільш ймовірний діагноз?
Ревматичний артрит
*Подагричний артрит
Хвороба Рейтера
Гострий інфекційний артрит
Деформівний остеоартроз
У хворого 37 років раптово вночі після святкування дня народження з’явився сильний біль в плеснефаланговому суглобі великого пальця ступні. Суглоб синювато-багряний, збільшений в об’ємі. Температура тіла – 38,8ºС. В аналізі крові: лейкоцитів - 9,6×109/л, нейтрофілів – 74%, ШОЕ – 30 мм/год. Сечова кислота - 490 мкмоль/л. Який попередній діагноз можна поставити в данному випадку?
Ревматоїдний артрит
Псоріатичний артрит
Деформівний остеоартроз
*Подагричний артрит
Ревматизм
У хворого 42 років наступного дня після святкування ювілею з’явились нестерпні болі в І-му плеснефаланговому суглобі правої ступні. Суглоб синюшно-багряний, різко болісний, шкіра над ним виблискує. В аналізі крові гострофазові відхилення, сечова кислота – 630 мкмоль/л. З якого препарата доцільно розпочинати лікування?
Етамід
Глюкокортикоїди
*НПЗП у великих дозах
Антуран
Аллопуринол
Хворого 58 років, що стараждає на подагричний артрит, турбує головний біль, підвищення АТ. Об’єктивно: стан умовно задовільний, пульс 56 уд/хв, ритмічний. АТ – 190/100 мм.рт.ст. Аускультативно: серцеві тони звучні, шуми не вислуховуються, акцент ІІ тону над аортою. Рівень сечової кислоти крові - 520 мкмоль/л. Який із гіпотензивних засобів найбільш доцільно призначити хворому?
Гіпотіазид
Пропранолол
Верапаміл D. *Амлодипін
E. Тріампур
У чоловіка 49 років скарги на різкі болі в плесне-фаланговому суглобі великого пальця стопи. При огляді відмічається набряк, виражена гіперемія, температура тіла – 38,8 ºС. На рентгенограмі - “штамповані” дефекти епіфізів зі склеротичною облямівкою, великі (5-7мм в діаметрі) крайові дефекти з нависанням кісткового краю. Які лабораторні зміни найбільш характерні для цього захворювання?
Позитивний РФ
Еозинофілія
*Гіперурікемія
М-градієнт протеїнограми
Бактеріємія
І. Тестові задачі.
У хворого, 36 років під час проходження профогляду виявлені зміни у сечі: колір світло-жовтий; прозора; відносна щільність 1008; рН 6,5; білок — 0,6 г/л, циліндри — 2-3 у полі зору, зернисті еритроцити — 18-20 у полі зору, змінені; лейкоцити — 2-3 у полі зору. Який найбільш імовірний діагноз?
Хронічний пієлонефрит
Сечокам'яна хвороба
Гострий гломерулонефрит
Д. Амілоїдоз нирок
E. *Хронічний гломерулонефрит
Хворий скаржиться на загальну слабкість, тупий біль тупого характеру у попереку, незначні набряки під очами, більше зранку. В загальному аналізі сечі: відносна щільність 1012, білок 1,47 г/л, поодинокі гіалінові і воскоподібні циліндри, лейкоцити — 2-3 у полі зору, еритроцити — 6-8 у полі зору, Який найбільш імовірний попередній діагноз?
A*. Хронічний гломерулонефрит
Амілоїдоз нирок
Гострий гломерулонефрит
Д. Хронічний пієлонефрит
E. Гострий пієлонефрит
Жінка, 25 років, скаржиться на головний біль, неприємні відчуття у попереку. 5 років тому під час вагітності діагностували нефропатію. Погіршення пов’язує з переохолодженням. Об'єктивно: набряки на обличчі, артеріальний тиск 150/100 мм рт. ст. В загальному аналізі сечі: відносна щільність 1014, білок — 0,93 г/л, циліндри гіалінові— 3-4 у полі зору, зернисті — 1-2 у полі зору, еритроцити — 20-25 у полі зору. Креатинін 63 мкмоль/л. Який діагноз є найбільш імовірним?
Гострий гломерулонефрит
Хронічний гломерулонефрит, гіпертонічна форма
Хронічний гломерулонефрит, латентна форма
Д. *Хронічний гломерулонефрит, змішана форма
E. Хронічний пієлонефрит, гіпертензивна форма
Хворий, 29 років, через 2 тиж після ангіни помітив набряки на обличчі, відчув загальну слабкість, зниження працездатності. Поступово з'явились набряки нижніх кінцівок та поперекового відділу. Об'єктивно: артеріальний тиск 150/100 мм рт. ст. Блідість шкірних покривів. Гідроторакс, анасарка. В загальному аналізі сечі: відносна щільність 1016, білок — 2,99 г/л, еритроцити — 8-12 у полі зору, гіалінові циліндри — 4—6 у полі зору. Який попередній діагноз?
Загострення хронічного гломерулонефриту
Мікседема
Гострий пієлонефрит
Д. Серцева недостатність
Е. *Гострий гломерулонефрит
Чоловік, 23 років, скаржиться на головний біль, запаморочення, зменшене виділення сечі, зміну кольору сечі (темно-червона). Наведені скарги з'явилися після перенесеного 2 тижні назад фарингіту. Об'єктивно: температура тіла — 37,4°С; ЧСС — 86 за 1 хв, артеріальний тиск 170/110 мм рт. ст., набряки на обличчі, шкіра бліда. В загальному аналізі сечі: відносна щільність 1016, білок — 9 г/л, циліндри (восковидні)— 2—4 у полі зору, еритроцити — 40—50 у полі зору, лейкоцити — 2-4 у полі зору. Серцеві тони приглушені, акцент II тону над аортою. Найбільш вірогідним етіологічним чинником захворювання є:
Сапрофітний стафілокок
Золотистий стафілокок
α-Гемолітичний стрептокок
Д. Гноєтворний стрептокок
E.* y-Гемолітичний стрептокок
Жінка, 42 років, скаржиться на загальну слабкість, нудоту, , зменшення добової сечі до 450 мл. Страждає на хронічний гломерулонефрит 8 років. Об'єктивно: артеріальний тиск 210/ 115 мм рт.ст., шкіра бліда, суха, із рота — запах аміаку. В загальному аналізі крові: еритроцити — 2,7×109 /л, гемоглобін — 92 г/л. Креатинін сиворотки крові 720 мкмоль/л, К+ — 6,25 ммоль/л. В загальному аналізі сечі: відносна щільність 1003, білок — 0,3 г/л, циліндри воскоподібні 2—4 в препараті, лейкоцити — 2—4 у полі зору, еритроцити — 8— 10 у полі зору, Відносна щільність сечі у пробі за Зимницьким — 1005—1011. Яке ускладнення розвинулося у хворої?
Хронічна хвороба нирок І стадії
Хронічна хвороба нирок ІІ стадії
Хронічна хвороба нирок ІІІ стадії
Д. Хронічна хвороба нирок ІV стадії
E.* Хронічна хвороба нирок V стадії
Чоловік, 23 років, скаржитеся на головний біль, запаморочення, зменшення виділення сечі та її бурий колір. Наведені скарги з'явилися після фарингіту. Об'єктивно: температура тіла — 37,4 °С; ЧСС — 86 за 1 хв, артеріальний тиск 170/110 мм рт. ст., набряки на обличчі, шкіра бліда. У загальному аналізі сечі найімовірніше буде спостерігатися:
Еритроцитурія, лейкоцитурія, лейкоцитарні циліндри
Лейкоцитурія, протеїнурія, епітеліальні циліндри
Еритроцитурія, оксалатурія, еритроцитарні циліндри
Д. *Еритроцитурія, протеїнурія, гіалінові циліндри
E. Гемоглобінурія, білірубінурія, зернисті циліндри
У чоловіка, 25 років, через 2 тиж після ангіни з'явилися набряки обличчя, помірний біль у крижах, температура тіла — 37,5°С, артеріальний тиск 80/100 мм рт. ст. У загальному аналізі сечі: відносна щільність — 1020, білок — 2,2 г/л, гіалінові циліндри — до 10 в полі зору, еритроцити — покривають усе поле зору. Який найбільш імовірний діагноз?
Рак нирки
Сечокам'яна хвороба
Хронічний гломерулонефрит
Д. *Гострий гломерулонефрит
E. Гострий пієлонефрит
Хворий, 27 років, старждас на хронічний тонзиліт. З місяці тому після переохолодження захворів ангіною. Лікувався амбулаторно, але через 2 тижні з'явились набряки на повіках, загальна слабість. Об'єктивно: загальний стан важкий. Виявляються набряки обличчя, поперекової ділянки. Пульс - 98 за 1 хв., артеріальний тиск 150/90 мм рт.ст. Ритм серцевої діяльності правильний, ослаблення І зону над верхівкою. Над легенями в нижніх відділах тупий перкуторний звук, при аускультації - ослаблення везикулярного дихання.В загальному аналізі сечі: відносна щільність 1022; білок - 7,92 г/л, еритроцити 6-8 в полі зору, циліндри гіалінові - 4-6 в препараті. Ваш попередній діагноз:
А. *Гострий гломерулонефрит з нефротичним синдромом
B. Гострий гломерулонефрит з ізольованим сечовим синдромом C. Хронічний пієлонефрит з нефротичним синдромом
D. Амілоїдоз нирок, нефротична фаза
Е. Гострий пієлонефрит з нефротичним синдромом
Хвора 50 років скаржиться на запаморочення, загальну слабість. В молодому віці перенесла якесь захворювання нирок, але потім не обстежувалась і не лікувалась. Об'єктивно: шкіра бліда, суха, обличчя одутловате набряки гомілок. ЧСС-98 за 1 хв. артеріальний тиск 165/110 мм рт.сг. Тони ослаблені, над верхівкою і аортою систолічний шум. Дихання везикулярне, в задньо-ннжніх відділах ослаблене. Живіт збільшений, в зовнішніх відділах притуплення. Печінка +3 см. В загальному аналізі крові: еритроцити 2,9х 1012/л, гемоглобін-90 г/л, лейкоцити-6,6х 109/л. В загальному аналізі сечі: відносна щільність 1016, білок - 0,99 г/л, циліндри гіалінові і зернисті - до 5-6 в полі зору, лейкоцити 6 - 8 в полі зору, еритроцити 5-7 в полі зору. Ваш попередній діагноз :
А. Гострий гломерулонефрит
В. *Хронічний гломерулонефрит
C. Хронічний пієлонефрит D. Амілоїдоз нирок
Е. Гострий пієлонефрит
Хвора, 42 років, скаржиться на ниючий біль в поясниці, більше справа, інколи підвищення температури тіла до субфебрильних цифр. 10 років назад під час вагітності у пацієнтки був приступ болю в правій половині попереку, який супроводжувався різким підвищенням температури. Останнім часом артеріальний тиск реєструється на рівні 160-170/110-120 мм. рт.ст. В загальному аналізі сечі: відносна щільність 1006, білок 0,99 г/л, циліндри гіалінові 1-2 в полі зору, лейкоцити 10-15 в полі зору, еритроцити 2-4 в полі зору. Креатинін 102 мкмоль/л. Ваш діагноз:
А. Хронічний гломерулонефрит
В. *Хронічний пієлонефрит
С. Гіпертонічна хвороба
D. Туберкульоз нирок
Е. Амілоїдоз нирок
Хворий, 69 років скаржиться на головний біль, нудоту, сухість у роті, спрагу. Об‘єктивно: шкіра блiда. Артеріальний тиск 210/130 мм. рт. ст. Симптом поколочування позитивний зліва. В загальному аналізі крові - еритроцити 2,4х1012/л, лейкоцити 10,5х109/л, ШОЕ-24 мм/г. Креатинін крові 470 мкмоль/л. В загальному аналізі сечі: питома вага 1008, бiлок 0,65 г/л, циліндри гiалiнові 56 в полі зору, лейкоцити 30- 40 в полі зору. Ваш діагноз:
А. Хронічна хвороба нирок І ст., хронічний гломерулонефрит
В. Хронічна хвороба нирок ІІ ст., хронічний пієлонефрит
С. *Хронічна хвороба нирок ІІІ ст., хронічний пієлонефрит
D. Амілоїдоз нирок, ХНН Ш ст
Е. Хронічна хвороба нирок ІІ ст., хронічний гломерулонефрит
Хвора, 37 років, скаржиться на тупий біль в лівій поперековій області, який періодично посилюється, підвищення температури тіла до 38,7оС, часте сечовипускання. Хворіє біля 4 років. Об‘єктивно: пульс 80 ударів за 1 хв., ритмічний. Артеріальний тиск 160/100 мм. рт. ст. Має місце болючість при пальпації обох нирок, більше зліва, позитивний симптом поколочування. Набряків немає. В загальному аналізі сечі: питома вага 1012, білок 0,99 г/л, 1214 лейкоцитів в полі зору, 2-3 еритроцити в полі зору. Ваш діагноз:
А. Хронічний цистит
В. Ниркова коліка
С. Гострий пієлонефрит
D. Хронічний гломерулонефрит
Е. *Хронічний пієлонефрит
Хвора, 56 років, поступила до клініки в зв’язку з підвищенням артеріального тиску (до 220/130 мм. рт. ст.). Хворіє 12 років, регулярно не лікувалась. В анамнезі двічі правобічна ниркова коліка. Об’єктивно: пульс 88 за 1 хв. Симптом поколочування позитивний справа. В загальному аналізі крові: еритроцити 3,2×1012/л, гемоглобін 108 г/л, лейкоцити 13×109/л, ШОЕ 22 мм/год. В загальному аналізі сечі: відносна щільність 1016, білок 1,65 г/л, циліндри гіалінові 5-6 в полі зору, лейкоцити 80-100 в полі зору, еритроцити 8-10 в полі зору. Ваш попередній діагноз :
А. Тубулоінтерстиціальний нефрит
В. *Вторинний хронічний пієлонефрит
С. Гіпертонічна хвороба
D. Гострий гломерулонефрит
Е. Хронічний гломерулонефрит
Чоловік, 42 років, хворіє на пієлонефрит протягом 2 років. 5 днів тому після переохолодження з’явився правобічний біль у попереку. Симптом поколочування праворуч позитивний. Об’єктивно: температура 380С, пульс 92 уд. за хв. В загальному аналізі крові: лейкоцитів -11х109 /л, ШОЕ-22 мм/год. В загальному аналізі сечі: лейкоцити покривають все поле зору, реакція-кисла, відносна щільність-1018. Бактерії сечі – 150х103 /мл. Який з перелічених препаратів доцільний у даному випадку?
А. *Ципрофлоксацин
В. Ко-тримаксизол
С. Преднізолон
D. Дипірідамол
Е. Нітроксолін
Хвора, 59 років, скаржиться на головний біль, нудоту, сухість у роті, спрагу. 10 років спостерігається лікарем з приводу підвищення артеріального тиску.
Об’єктивно: шкіра бліда. Пульс 86 за 1 хв. Артеріальний тиск -230/140 мм. рт. ст. І тон над верхівкою серця ослаблений, акцент II тону у II міжребер’ї справа від груднини. Печінка на 2 см виступає з-під краю ребра. Симптом поколочування слабко позитивний справа. В загальному аналізі крові: еритроцити-2,4х 1012/л, лейкоцити-10,2х109/л, ШОЕ-24 мм/год.
В загальному аналізі сечі: відносна щільність 1008, білок - 1,65 г/л, циліндри гіалінові 5-6 в полі зору, лейкоцити – 30-40 в полі зору, еритроцити вилужені - 6-8 в полі зору. Ваш попередній діагноз :
А.* Хронічний пієлонефрит
Гіпертонічна хвороба
Хронічний гломерулонефрит
D.Гострий гломерулонефрит
E. Амілоїдоз нирок
Хвора, 59 років, скаржиться на головний біль, нудоту, сухість у роті, спрагу. Об’єктивно: шкіра бліда . Пульс 86 за хв. Артеріальний тиск 230/140 мм. рт. ст. І тон над верхівкою ослаблений, акцент II тону у II міжребер'ї справа від грудини. Печінка на 2 см виступає з-під краю ребра. Симптом поколочування слабо позитивний справа. В загальному аналізі крові: еритроцити 2,4х 1012/л, лейкоцити 10,2х109/л, ШОЕ -54 мм/год. Креатинін крові 0,468 ммоль/л. В загальному аналізі сечі: відносна щільність 1008, білок - 1,65 г/л, циліндри гіалінові 5-6 в полі, лейкоцити – 30-40 в полі зору, еритроцити вилужені - 6-8 в полі зору. Які препарати можна застосувати в даному випадку?
А. Глюкокортикостероїди
В. *Антибіотики
Нестероїдні протизапальні
Похідні нітрофурану E. Цитостатики
Хворий, 56 років, скаржиться на задуху, кашель з гнійним харкотинням (до
100-150 мл за добу), набряки ніг, загальну слабість. Хворіє 10 років. За останній рік помітно схуднув. Об’єктивно: блідий, обличчя одутловате, акроціаноз, пальці у вигляді "барабанних паличок". Пульс-92 за хв. Артеріальний тиск 105/60 мм. рт. ст. У легенях ослаблене везикулярне дихання. Печінка +3 см. Пальпується нижній полюс селезінки. В загальному аналізі крові: еритроцити -3,4х1012/л, лейкоцити -7,8х1 х109/л, ШОЕ-54 мм/год. В крові: загальний білок-58 г/л, альбуміни 30,2%, глобуліни 69,8%. В загальному аналізі сечі: відносна щільність 1006, білок - 4,28 г/л; циліндри гіалінові - 0-1 в полі зору, лейкоцити 2-4 в полі зору. Яке ускладнення з боку нирок виникло у хворого ?
A. Хронічний пієлонефрит
В. Хронічний гломерулонефрит
Амілоїдоз первинний
*Амілоїдоз вторинний
Е.Застійна нирка
Хворій на ангіну 16 років призначили ін'єкції антибіотиків і через 3 дні від початку лікування стан хворої різко погіршився: підвищився артеріальний тиск до 200/130 мм. рт. ст., з'явилась сеча кольору "м'ясних помиїв", запаморочення, нудота. В загальному аналізі крові: 3,12х 1012/л, НЬ-120 г/л, лейкоцити 10х
109/л, (е 8%, п 14%, с 58%, л 15%, м 5%); ШОЕ-28 мм/год. В загальному аналізі сечі: відносна щільність 1002; білок - 1,65 г/л, еритроцити покривають все поле зору, лейкоцити - 15-20 в полі зору. В пробі за Зимницьким: добова кількість сечі - 3,2 л; коливання відносної щільності - 1002-1005. Рівень креатиніну крові 480 мкмоль/л. Через місяць після лікування стан хворої нормалізувався, рівень креатиніну 90 мкмоль/л, зміни у сечі відсутні, зберігається незначна поліурія та еритроцитурія. Який найбільш вірогідний діагноз?
Гострий гломерулонефрит
Хронічний гломерулонефрит
С. Швидкопрогресуючий гломерулонефрит
D. *Гострий тубулоінтерстиціальний нефрит
Е. Інфекційно-токсична нирка
Хворого, 52 років, хворіє на гострі респіраторні захворювання та ангіни.
При профілактичному обстеженні виявлені зміни в загальному аналізі сечі: відносна щільність 1004, білок - 0,066 г/л, гіалінові циліндри 1-2 в полі зору, лейкоцити - 8-10 в полі зору, еритроцити – 0-2 в полі зору. В аналізі сечі за Зимницьким: ізостенурія, гіпостенурія. Проба Реберга: клубочкова фільтрація і канальцева реабсорбція збережені. В крові рівень креатиніну і сечовини в межах норми. Який найбільш вірогідний діагноз?
Хронічний гломерулонефрит, латентна форма
Хронічний гломерулонефрит, гематурична форма
Хронічний гломерулонефрит, сечовий синдром D. *Хронічний пієлонефрит, латентна форма
Е. Хронічний гломерулонефрит, змішана форма
У хворого 24 років з захворюванням нирок при дослідженні сечі виявлено: відносна щільність 1010, білок 1,65 г/л, еритроцити 5—7 у полі зору, лейкоцити 2—3 у полі зору. Креатинін крові 350 мкмоль/л. Яка основна причина гіперазотемії у хворого?
Зменшений нирковий кровотік
Посилена протеїнурія
Знижена канальцева реабсорбція
Затримка натрію в організмі
*Знижена клубочкова фільтрація
Чоловік 40 років впродовж 18 років хворіє на хронічний гломерулонефрит. 4 міс тому з'явився головний біль, задишка під час ходьбі, поганий апетит, нудота, загальна слабкість. Було запідозрено, що перебіг захворювання ускладнився хронічною нирковою недостатністю. Який лабораторний показник буде найбільш інформативним в даному випадку?
Калій крові 5,2 ммоль/л
Азот сечовини 20 - 40 % залишкового азоту
*Креатинін крові 360 мкмоль/л
Сечовина крові 8,3 ммоль/л.
Натрій крові 130 ммоль/л.
Жінка, 42 років, скаржиться на блювання, нудоту, загальну слабкість, зменшення діурезу до 450 мл. Страждає на хронічний гломерулонефрит 18 років. Об'єктивно: шкіра бліда, суха, із рота запах аміаку. артеріальний тиск 210/ 115 мм рт.ст. В загальному аналізі крові: еритроцити 2,7х1012/л, гемоглобін 92 г/л. В крові: креатинін 720 мкмоль/л, К+ 5,6 ммоль/л. В загальному аналізі сечі: відносна щільність 1010, білок 0,3 г/л, циліндри воскоподібні 2—4 в препараті, лейкоцити 4-6 у полі зору, еритроцити 8—10 у полі зору. Коливання відносної щільності сечі у пробі за Зимницьким 1005—1011 од. Яке ускладнення розвилося у хворої
Загострення гломерулонефриту
*Розвиток хронічного захворювання нирок
Приєднання гіпертонічної хвороби
Приєднання нефротичного синдрому
Приєднання анемії
Жінка, 28 років, впродовж 12 років хворіє на хронічний гломерулонефрит. За останні півроку з'явилася загальна слабкість, зниження апетиту, працездатності, нудота. Хвора скаржиться на головний біль, біль у суглобах. Під час обстеження: анемія, підвищення рівня сечовини крові до 24,5 ммоль/л, креатиніну до 766 мкмоль/л, гіперкаліємія. Чим ускладнився перебіг хвороби?
Подагричною нефропатією
Гострою нирковою недостатністю
Нефротичним синдромом
Амілоїдозом нирок
*Хронічним захворюванням нирок
Хворий, 46 років, скаржиться на набряки на гомілках, загальну слабкість, відчуття тяжкості в правому підребер'ї. Двадцять років хворіє на хронічний гломерулонефритом. Об'єктивно: набряки на обличчі, артеріальний тиск 170/100 мм рт. ст. В загальному аналізі крові: еритроцити 2,4х1012/л, гемоглобін 92 г/л. В крові: креатинін 670 мкмоль/л, загальний білок 68 г/л, загальний холестерол 5,2 ммоль/л. В загальному аналізі сечі: відносна щільність 1015, білок 1,33 г/л, поодинокі воскоподібні циліндри, свіжі та вилужені еритроцити 5-8, лейкоцити 5—6 у полі зору. Який стан розвився у хворої?
Амілоїдоз нирок
*Хронічне захворювання нирок
Гострий гломерулонефрит
Серцева недостатність
Хронічний пієлонефрит
Жінка, 36 років, після 5 днів прийому нестероідного протизапального препарату відмітили появу запаморочення та нудоти. Об'єктивно: набряки на обличчі, артеріальний тиск 200/120 мм рт. ст. В загальному аналізі крові: еритроцити 3,7х1012/л, гемоглобін 120 г/л, ШОЕ 24 мм/г. В крові: креатинін 670 мкмоль/л. В загальному аналізі сечі: відносна щільність 1014, білок 1,65 г/л, еритроцити 12-20 в полі зору, лейкоцити 5—6 в полі зору. При проведені проби за Зимницьким добова кількість сечі 520 мл, ІЗОСТЕНУРІЯ, ГІПОСТЕНУРІЯ. Яке захворювання стало причиною ниркової недостатності?
*Тубулоінтерстиціальний нефрит
Гострий гломерулонефрит
С. Загострення хронічного гломерулонефриту
Д. Хронічний піелонефрит
Е. Гострий пієлонефрит
Хвора, 39 років, поступила зі скаргами на швидку втомлюваність, головний біль, ниючий біль в поясниці, більше справа, інколи підвищення температури тіла до субфебрильних цифр. Об'єктивно: артеріальний тиск 150/100 мм рт. ст. В загальному аналізі крові: еритроцити 3,5х1012/л, гемоглобін 110 г/л, ШОЕ 20 мм/год. В загальному аналізі сечі: відносна щільність 1004, білок 0,33 г/л,
ГІАЛІНОВІ ЦИЛІНДРИ 1-2 В ПОЛІ ЗОРУ, еритроцити — 4-5 в полі зору, лейкоцити — 10-15 в полі зору. Швидкість кЛУБОЧКОВОЇ ФІЛЬТРАЦІЇ 49 мл/мин/1,73 м. ВАШ
ДІАГНОЗ?
А. Хронічна хвороба нирок І ст.: хронічний гломерулонефрит
В. Хронічна хвороба нирок ІІ ст.: хронічний пієлонефрит
С. *Хронічна хвороба нирок ІІІ ст.: хронічний пієлонефрит
Д. Хронічна хвороба нирок ІІ ст.: амілоїдоз нирок
Е. Хронічна хвороба нирок ІІ ст.: хронічний гломерулонефрит
ХВОРИЙ, З0 РОКІВ, ВПРОДОВЖ 15 РОКІВ ХВОРІЄ на хронічний гломерулонефрит.
СКАРЖИТЬСЯ НА ВИРАЖЕНУ ЗАДУХУ, ГОЛОВНИЙ БІЛЬ, ЗМЕНШЕННЯ КІЛЬКІСТЬ СЕЧІ. Об'єктивно: БЛІДИЙ, НАБРЯКИ НА ОБЛИЧЧІ, ПОПЕРЕКУ. ПУЛЬС 130 ЗА 1 ХВ., артеріальний тиск 200/100 ММ РТ.СТ. ТОНИ СЕРЦЯ ОСЛАБЛЕНІ, СЛАБКИЙ
СИСТОЛІЧНИЙ ШУМ НАД ВЕРХІВКОЮ. ГІДРОТОРАКС. ПРИ ДОСЛІДЖЕННІ СЕЧІ БУЛА ВИЯВЛЕНА ЗНАЧНА ПРОТЕЇНУРІЯ (БІЛОК 4,6 Г/Л), ГЕМАТУРІЯ, ЦИЛІНДРУРІЯ. ШВИДКІСТЬ КЛУБОЧКОВОЇ ФІЛЬТРАЦІЇ 25 мл/мин/1,73 м. ЯКА ОПТИМАЛЬНА
ТАКТИКА ЛІКУВАННЯ?
А. Призначити гідрокортизон
В. *Проводити нирковозамісну терапію
С. Призначити фуросемід
Д. Призначити нітроксолін
Е. Провести пульс-терапію
9. У ХВОРОГО, 44 РОКІВ, З ХРОНІЧНИМ ГЛОМЕРУЛОНЕФРИТОМ в загальному аналізі крові: еритроцити 3,5х1012/л, гемоглобін 110 г/л, ШОЕ 20 мм/г. В крові креатинін 820 мкмоль/л. В загальному аналізі сечі: відносна щільність 1010, білок 1,35 г/л, ГІАЛІНОВІ ЦИЛІНДРИ 1-2, еритроцити 8-10 полі зору, лейкоцити 4-
6 в полі зору. ЯКІ ЗМІНИ ВМІСТУ ЕЛЕКТРОЛІТІВ ЙМОВІРНІ В ПЕРИФЕРИЧНІЙ КРОВІ?
А. Гіперкальціемія
В. Гіпокалійемія
С. *Гіперфосфатемія
Д. Гіпомагніемія
Е. Гіпохлоремія
10. Жінка, 30 років, скаржиться на головний біль, неприємні відчуття у попереку. 5 років тому під час вагітності діагностували нефропатію. Погіршення пов’язує з переохолодженням. Об'єктивно: набряки на обличчі, артеріальний тиск 150/100 мм рт. ст. В загальному аналізі сечі: відносна щільність 1015, білок 3,12 г/л, циліндри гіалінові 1-2 у полі зору, зернисті 1-2 у полі зору, еритроцити — покривають все поле зору. Креатинін 720 мкмоль/л, швидкість клубочкової фільтрації 20 мл/хв/1,73. Який діагноз можна встановити хворій?
Хронічна хвороба нирок ІІ ст.: хронічний гломерулонефрит
Хронічна хвороба нирок ІІІ ст.: хронічний гломерулонефрит
Хронічна хвороба нирок І ст.: хронічний гломерулонефрит
Д. *Хронічна хвороба нирок ІV ст.: хронічний гломерулонефрит
E. Хронічна хвороба нирок V ст.: хронічний гломерулонефрит
ТЕМА №1 «НЕЙРОЦИРКУЛЯТОРНА ДИСТОНІЯ»
Хвора 22 років скаржиться на відчуття невдоволеності диханням як під час фізичного навантаження, так і в стані спокою. Вказані скарги з’явилися після стресу. Об’єктивно: стан задовільний, пульс 72 за 1 хв., частота дихання 18 за 1 хв., артеріальний тиск 90/60мм.рт.ст.. Шкірні покриви вологі. При дослідженні функції зовнішнього дихання виявлені ознаки гіпервентиляції. На флюорографії патології не виявлено. Який імовірний діагноз у хворої ?
*Нейроциркуляторна дистонія
Хронічне обструктивне захворювання легень C. Бронхіальна астма
Міокардит
Тиреотоксикоз
Хворий 30 років скаржиться на ниючий біль в ділянці серця, серцебиття, періоди субфебрильної температури з монотонною температурною кривою без істотних коливань температури тіла в ранкові та вечірні години. Об’єктивно: мармуровість шкіри, пітливість долонь та стоп. Пульс 72 за 1 хв., артеріальний тиск 120/70 мм рт.ст. Щитовидна залоза не збільшена. У загальному аналізі крові та сечі патологічних змін не виявлено. ЕКГ без особливостей. Флюорографія без патологічних змін. Який попередній діагноз у хворого?
A. Гострий міокардит B. Тиреотоксикоз
*Нейроциркуляторна дистонія
Гострий перикардит
Туберкульоз
Хвора 18 років після стресу скаржиться на раптову появу відчуття тривоги, серцебиття, сильний головний біль, озноб. Встановлений діагноз нейроциркуляторна дистонія за гіпертензивним типом. Об’єктивно: блідість та сухість шкірних покривів. Пульс 112 на хв., артеріальний тиск 160/90 мм.рт.ст. У загальному аналізі крові та сечі патологічних змін не виявлено. На ЕКГ синусова тахікардія. Які препарати показані в даному випадку:
*β-адреноблокатори
Нітрати
Діуретики
Інгібітори АПФ
Серцеві глікозиди
Хвора 20 років скаржиться на загальну слабкість, пітливість, різке запаморочення. Ці скарги виникли раптово 40 хвилин тому. Страждає на нейроциркуляторну дистонію за гіпотензивним типом. Об’єктивно: пульс 50 за 1 хв., ритмічний, артеріальний тиск 90/50 мм рт.ст. Межі серця не розширені. При аускультації серця тони звучні. На ЕКГ синусова брадикардія. Яке ускладнення виникло у хворої? A. Гіпертензивний криз
*Вагоінсулярний криз
Симпатоадреналовий криз D. Змішаний криз
E. Істеричний стан
У хворого 25 років після стресової ситуації, раптово виникло відчуття тривоги, страху, головний біль, ниючий біль в ділянці серця. Пульс 100 за 1 хв., артеріальний тиск 140/90 мм.рт.ст. Криз закінчився раптово, супроводжувався поліурією та загальною слабкістю. Хворий перебував на поліклінічному обліку з приводу нейроциркуляторної дистонії. Яке ускладнення виникло у хворого? A. *Симпатоадреналовий криз
B. Вагоінсулярний криз C. Змішаний криз
D. Гіпертензивний криз E. Істеричний стан
Хворий 36 років скаржиться на ниючий біль в ділянці серця, серцебиття, перебої у роботі серця, періодичне нестійке підвищення артеріального тиску до 140/90- 160/100 мм рт. ст.. Об’єктивно: мармуровість шкіри, пітливість долонь та стоп. Пульс 92 на хв., артеріальний тиск 130/80 мм рт.ст. Щитовидна залоза не збільшена. У загальному аналізі крові та сечі патологічних змін не виявлено. ЕКГ без особливостей. Флюорографія без патологічних змін. Який метод дослідження дозволить провести диференційну діагностику із ішемічною хворобою серця? A. Холтеровське моніторування B. Єргометринова проба
*Проба із дозованим фізичним навантаженням
Визначення рівня загального холестерину крові
Оглядова рентгенографія органів грудної порожнини
Хворий 42 років скаржиться на ниючий біль в ділянці серця, серцебиття, відчуття невдоволеності диханням у спокої, періодичне підвищення артеріального тиску до 150/90- 160/100 мм рт. ст.. Об’єктивно: пітливість долонь та стоп. Пульс 82 на хв., артеріальний тиск 140/90 мм рт.ст. У загальному аналізі крові та сечі патологічних змін не виявлено. На ЕКГ синдром ранньої реполярізації шлуночків. На оглядовій рентгенограмі органів грудної порожнини патологічні зміни відсутні. Який метод дослідження дозволить провести диференційну діагностику із гіпертонічною хворобою?
Холтеровське моніторування
*Добове моніторування артеріального тиску
Проба із дозованим фізичним навантаженням
Визначення рівня загального холестерину крові E. Допплерехокардіографія
Хворий 32 років скаржиться на відчуття серцебиття, часті перебої у ділянці серця, відчуття невдоволеності диханням під час навантаження та у спокої, періодичне підвищення артеріального тиску до 150/90- 160/100 мм рт. ст.. Пульс 92 на хв. неритмічний, артеріальний тиск 140/90 мм рт.ст. У загальному аналізі крові та сечі патологічних змін не виявлено. На ЕКГ патологічні зміни відсутні. Який метод дослідження дозволить встановити характер порушення ритму у хворого? A. *Холтеровське моніторування
Добове моніторування артеріального тиску
Проба із дозованим фізичним навантаженням
Визначення рівня загального холестерину крові E. Фіксація додаткових відведень ЕКГ
Хворий 35 років скаржиться на ниючий біль в ділянці серця, серцебиття, відчуття невдоволеності диханням у спокої, загальну слабкість. 2 місяці тому хворів на респіраторне вірусне захворювання. Пульс 96 на хв., артеріальний тиск 90/60 мм рт.ст. У загальному аналізі крові та сечі патологічних змін не виявлено. На ЕКГ поодинокі передсерді екстрасистоли. На оглядовій рентгенограмі органів грудної порожнини патологічні зміни відсутні. Який метод дослідження дозволить встановити стан систолічної функції лівого шлуночка та розміри порожнин серця з метою проведення диференційної діагностики із міокардитом? A. Холтеровське моніторування
Добове моніторування артеріального тиску
Проба із дозованим фізичним навантаженням
Визначення рівня загального холестерину крові
*Допплерехокардіографія
У хворого 33 років після стресової ситуації, раптово виникло відчуття тривоги, страху, сильний головний біль, перебої та ниючий біль в ділянці серця. Пульс 100 на хв., неритмічний. Артеріальний тиск 150/90 мм.рт.ст. Криз закінчився раптово, супроводжувався поліурією та загальною слабкістю. На ЕКГ: передсердна екстрасистолія. Подальше лікування хворого повинне проводитися у?
Відділенні кардіологічної реанімації
Терапевтичному відділенні
Кардіологічному відділенні
*В умовах амбулаторного спостереження E. Нефрологічному відділенні
ЕСЕНЦІАЛЬНА АГ
Варіант 1.Тестові завдання
1. У хворого 55 років під час гіпертензивного кризу (артеріальний тиск – 244/140 мм.рт.ст.) з’явились скарги на стискаючий біль за грудиною. На ЕКГ патологічний зубець Q та елевація сегменту ST у відведеннях V3-V6. Упродовж якого часу потрібно знижувати артеріальний тиск у хворого? А. *1 год.
В. 24 год.
С. 2 год.
D. 6 год.
Е. 12 год.
2. Хворий 53 років скаржиться на стискаючий біль в ділянці серця з іррадіацією в ліву руку, перебої, різкий головний біль, запаморочення. Погіршення стану пов’язує з фізичним перевантаженням. Упродовж кількох років відмічає підвищений артеріальний тиск.
Об’єктивно: пульс 95 за 1 хв. аритмічний, артеріальний тиск 230/115 мм. рт. ст. Межі серця розширені ліворуч на 3 см. При аускультаціі: діяльність серця аритмічна, акцент ІІ тону над аортою. На ЕКГ зареєстровані часті ранні шлуночкові екстрасистоли. Який препарат найбільш доцільно використати для надання невідкладної допомоги? А. Новокаїнамід 10% - 10,0
В. *Лабеталол 100 мг в/в. С. Лідокаїн 2% - 6,0 в/в.
D. Нітропрусид натрію 50 мг в/в. Е. Арфонад 250 мг в/в.
3. Хворий 54 років скаржиться на тупий головний біль у потилиці, почуття важкості у голові, іноді – мерехтіння перед очима. Упродовж року – підвищений артеріальний тиск до 150/100 мм рт. ст, 4 роки страждає на цукровий діабет, приймає манініл. Об’єктивно: пульс 58 за 1 хв., артеріальний тиск – 155/90 мм рт.ст. При перкусії серця ліва межа серця по лівій середньоключичній лінії. При аускультації серця тони приглушені, акцент II тону над аортою. Препаратом якої групи найбільш доцільно починати антигіпертензивну терапію? А. β-адреноблокатори
В. *Інгібітори АПФ
С. Альфа-адреноблокатори.
D. Тіазидоподібні діуретики.
Е. Салуретики.
58-річний хворий скаржиться на стискаючий біль за грудиною при звичайному фізичному навантаженні, перебої в роботі серця. Страждає на АГ. Рік тому переніс ІМ. Об’єктивно: пульс 90 уд за1 хв., артеріальний тиск 180/90 мм рт.ст. На ЕКГ – передсердна екстрасистолія, гіпертрофія ЛШ, ознаки перенесеного Q-інфаркта міокарда задньої стінки ЛШ. PQ-0,16 с. Виберіть найбільш оптимальний антигіпертензивний засіб. А . Верапаміл
В. Ніфедипін
С. Клофелін
Д. Еналаприл
Е. *Метопролол
Хворий 64 років упродовж 14 років хворіє на гіпертонічну хворобу. Об’єктивно:
пульс 84 уд за 1 хв, ритмічний. Артеріальний тиск 170/110 мм рт.ст. Цукор крові 7,2 ммоль/л, загальний холестерин 8,2 ммоль/л, тригліцериди 2,4 ммоль/л, рівень сечової кислоти 480 мкмоль/л. Який з діуретичних засобів найбільш доцільно призначити хворому? А. Гідрохлортіазид
В. *Індапамід
С. Фуросемід
D. Спіроналоктон Е. Торасемід
6. Хвора 57 років скаржиться на головний біль, запаморочення, нудоту, ниючий біль в ділянці серця. Упродовж 5 років страждає на гіпертонічну хворобу. Об’єктивно: пульс 90 уд/хв, ритмічний, артеріальний тиск 200/110 мм рт.ст., при аускультації тони серця ритмічні, акцент 2-го тону над аортою. На ЕКГ ознаки гіпертрофії та систолічного перевантаження лівого шлуночка. Надання невідкладної допомоги необхідно розпочати упродовж якого терміну?
Кількох годин у терапевтичному відділенні
1 години у палаті інтенсивної терапії
*Кількох годин, госпіталізація необов’язкова D. 1 години у терапевтичному відділенні
E. 2 годин у палаті інтенсивної терапії
7. Хворий 57 років скаржиться на виражену задишку, головний біль. Об’єктивно: збуджений, пульс 92 уд/хв, ритмічний, артеріальний тиск 240/120 мм рт.ст. При аускультації тони серця ритмічні, акцент 2-го тону над аортою. При аускультації легень у нижніх відділах вологі дрібнопухирчаті хрипи. На ЕКГ ознаки гіпертрофії та систолічного перевантаження лівого шлуночка. Яке ускладнення розвинулося у хворого?
A. *Ускладнений гіпертензивний криз, серцева астма B. Гостра гіпертензивна енцефалопатія
C. Церебральний неускладнений гіпертензивний криз D. Кардіальний неускладнений гіпертензивний криз E. Гострий інфаркт міокарда, серцева астма
8. Хворий 51 років скаржиться на появу ядухи, виникнення пінистого рожевого харкотиння. Об’єктивно: частота дихання 25 за 1 хв, пульс 110 уд/хв, артеріальний тиск 230/120 мм рт.ст. При аускультації легень над всією поверхнею легень вислуховуються різнокаліберні вологі хрипи. Які препарати показані для першочергової допомоги? A. *Нітрогліцерин
Дігоксин
Еуфілін
Верапаміл E. Клофелін
9. Хвора 27 років скаржиться на періодичні болі в області серця, серцебиття. Об’єктивно: пульс 95 уд/хв, артеріальний тиск 100/70 мм рт.ст. Рівень Т3, Т4, ТТГ в межах норми. ЕКГ: синусова тахікардія. Проба з фізичним навантаженням на ІХС негативна. Який діагноз у даної хворої?
Вазоспастична стенокардія
Стабільна стенокардія напруги
*Нейроциркуляторна дистонія D. Метаболічна кардіоміопатія
E. Коронарний синдром Х
10. Хворий 56 років скаржиться на головний біль. Об’єктивно: пульс 78 уд. в 1 хв.
ритмічний, артеріальний тиск 150/95 мм.рт.ст. При аускультації серця – акцент ІІ тону над аортою. При біохімічному дослідженні крові: креатинін 130 мкмоль/л., швидкість клуб очкової фільтрації – 70 мл/хв./1,73 м2. Яка стадія артеріальної гіпертензії у даного хворого?
A.* ІІ
ІV
I
IIA
ІІБ
Варіант 1
Тестові задачі
Хворий 42 років, скаржиться на виражену м’язову слабкість та парестезії. Відмічає підвищення артеріального тиску протягом двох років. Об'єктивно: пульс – 92 за 1 хв. артеріальний тиск – 190/100 мм рт.ст. При перкусії межі серця розширені вліво, при аускультації серця акцент II тону над аортою. При дослідженні крові калій сироватки 2,8 ммоль/л, низька активність реніну в плазмі. Аналіз сечі за методом Зимницького: поліурія, ніктурія з ізостенурією. На ЕКГ: синусовий ритм, косонизхідне зниження сегмента ST у відведеннях V5-V6. Який найбільш імовірний діагноз у цього пацієнта?
*Первинний гіперальдостеронізм
Гіперпаратиреоїдизм
Есенціальна гіпертензія
Феохромоцитома E. Синдром Кушинга
Хвора 18 років скаржиться на підвищення артеріального тиску, збільшення маси тіла, появу багряних смуг внизу живота, ріст волосся на обличчі. Вміст кортизолу у добовій сечі – 140 нмоль. При комп΄ютерній томографії виявлене об΄ємне утворення правого наднирника. Який попередній діагноз у цієї хворої?
Метаболічний синдром
Нейроциркуляторна дистонія
*Синдром Іценко-Кушинга
Гіпотиреоз
Абдомінальне ожиріння
Хвора 48 років поступила до клініки зі скаргами на напади головного болю, серцебиття, блювання, пітливість. Під час нападу хвора стає блідою, різко підвищується артеріальний тиск до 260/160 мм рт. ст. Напади виникають спонтанно, часто під час сну, тривають 25-40 хв. Які зміни лабораторних показників є характерними у даному випадку?
A. Збільшення рівня альдостерону в плазмі крові B. Збільшення виділення кортизолу в добовій сечі
Підвищення активності реніну в плазмі крові
Зниження активності реніну в плазмі крові
*Підвищений вміст в добовій сечі адреналіну та норадреналіну
Хворий 23 років звернувся до лікаря зі скаргами на загальну слабкість, головний біль, погіршення зору, задишку, набряки на обличчі, зменшення кількості виділеної сечі та зміну кольору сечі у вигляді «м'ясних помиїв». 3 тижні тому переніс ангіну. Об'єктивно: помірна блідість, набряки на обличчі. Пульс – 65 за 1 хв., ритмічний. Артеріальний тиск – 175/105 мм рт. ст. Серцева діяльність ритмічна, І тон на верхівці ослаблений, систолічний шум. Симптом Пастернацького слабко позитивний з обох боків. Аналіз сечі: білок – 1,48 г/л, еритроцити – 35-40 у полі зору, змінені, лейкоцити – 2-3 у полі зору. Який діагноз є найбільш імовірним?
Амілоїдоз нирок
Есенціальна артеріальна гіпертонія
Гострий міокардит
Гострий пієлонефрит
E.* Гострий гломерулонефрит
Хвора 37 років скаржиться на головний біль, серцебиття, нудоту, пітливість, різке підвищення артеріального тиску. Відмічає часте виникнення цих нападів без видимої причини. Об’єктивно: блідість шкірних покривів, пульс 100 за 1 хв., артеріальний тиск 220/140 мм рт. ст. При аускультації діяльність серця ритмічна, акцент другого тону над аортою. У добовій сечі підвищена екскреція ваніліл-мигдальної кислоти. При комп’ютерному томографічному дослідженні виявлено пухлину наднирника. Призначення якої групи препаратів показано?
А. *α-адреноблокатори
В. Антагоністи кальцію
С. Інгібітори АПФ
Сечогінні
β-адреноблокатори
Жінка 26 років скаржиться на підвищення артеріального тиску, збільшення маси тіла, порушення менструального циклу. Об’єктивно: пульс 70 за 1 хв., артеріальний тиск 180/110 мм рт. ст., абдомінальне ожиріння. На шкірі внизу живота, на стегнах- багряні стрії, гірсутизм. При комп’ютерній томографії головного мозку виявлена пухлина в області турецького сідла. Який діагноз є найбільш імовірним?
A.* Хвороба Іценко-Кушинга
Синдром Кона
Феохромоцитома
Гіпертонічна хвороба E. Аліментарне ожиріння
Хворий 30 років скаржиться на м’язову слабкість, парестезії, спрагу, поліурію, ніктурію. Об’єктивно: пульс 80 за 1 хв., артеріальний тиск 160/100 мм рт. ст. На ЕКГ синусова тахікардія, негативний Т, зубець U. При УЗД виявили збільшення правого наднирника. Яка тактика лікування? A.* Оперативне лікування
Призначення α-адреноблокаторів
Призначення β-адреноблокаторів D. Призначення гідрохлортіазиду E. Призначення фуросеміду
Хвора 35 років скаржиться на підвищення артеріального тиску, м’язову слабкість, серцебиття, поліурію. Об’єктивно: пульс 100 за 1 хв., артеріальний тиск 170/115 мм рт. ст. При аускультації серця: діяльність серця ритмічна, тахікардія. У аналізі сечі лужна реакція, гіпоізостенурія. При проведенні комп’ютерного томографічного дослідження виявляли пухлину наднирника. Який препарат показаний у даному випадку?
A.* Спіронолактон
Еналаприл
Пропранолол D. Ніфедипін
E. Доксазозін
Хвора 42 років поступила до клініки зі скаргами на ниючий біль у попереку, більше справа, підвищення температури тіла до субфебрильних цифр, головний біль. 20 років тому під час вагітності був напад болю в правій частині попереку. 5 років тому підвищився артеріальний тиск.
Загальний аналіз сечі: відносна густина 1009-1010, білок – 0,99 г/л, лейкоцити – 10-15 у полі зору, еритроцити – 2-4 у полі зору, циліндри гіалінові – 1-2 у полі зору. Креатинін сироватки крові – 102 мкмоль/л. Яку комбінацію антигіпертензивних препаратів ви використаєте з метою зниження артеріального тиску?
A. β-блокатори + тіазидні діуретики B. α-адреноблокатори + β-блокатори
C.* Антагоністи кальцію + інгібітори АПФ
D. Антагоністи кальцію + β-блокатори E. Тіазидні діуретики + інгібітори АПФ
У хворого 18 років під час проходження медичної комісії зафіксований артеріальний тиск 170/85 мм рт. ст. Скарг немає. Об'єктивно: м'язи нижніх кінцівок погано розвинені, пульсація на артеріях стоп ослаблена. При перкусії серця межі розширені ліворуч. При аускультації серця акцент ІІ тону над аортою, систолічний шум. Загальні аналізи крові і сечі без змін. Який попередній діагноз?
A..Нейроциркуляторна дистонія
Вазоренальна артеріальна гіпертензія
Есенціальна артеріальна гіпертензія
*Коарктація аорти
Ренопаренхіматозна артеріальна гіпертензія
1. Під час диспансерного огляду у хворого 56 років, який рік тому переніс аорто коронарне шунтування з приводу багато-судинного атеросклеротичного ураження коронарних артерій, виявлено вміст холестерину в сироватці крові 7,3 ммоль/л. Який цільовий рівень загального холестерину в сироватці крові для цього хворого?
До 3,0 ммоль/л
*До 4,5 ммоль/л
До 5,2 ммоль/л D. До 6,4 ммоль/л
E. До 7,2 ммоль/л
2. У хворого 72 років впродовж 5 років виявляють підвищення артеріального тиску до 160/80 мм рт. ст. При обстеженні виявлено розширення судинного пучка до 12 см, зміщення межі серця ліворуч на 2 см, систолічний шум та акцент ІІ тону над аортою. Про яке походження артеріальної гіпертензії можна думати?
A. Неспецифічний аорто-артеріїт B. *Атеросклероз аорти
Коарктація аорти
Недостатність клапанів аорти
Етіологія невідома (ессенціальна артеріальна гіпертензія)
3. Хворому 60 років після обстеження в стацiонарi встановлено діагноз IXC: стабільна стенокардія напруги ІІІ ФК. Призначена медикаментозна терапія, на фоні прийому якої значно покращилася якість життя хворого. Який з призначених препаратів зменшує рівень загального холестерину сироватки?
Триметазидин
Нітросорбід
*Симвастатин
Амлодипін
Індапамід
4. При обстеженні в стацiонарi 45-річного хворого на хронічний бронхіт виявлений рівень загального холестерину плазми 6,0 ммоль/л. Який рівень загального холестерину рекомендований для цього пацієнта з метою профілактики розвитку атеросклерозу, якщо кардiальноi патології в нього не виявлено?
<6,0 ммоль/л
<5,2 ммоль/л
*<5,0 ммоль/л
<4,5 ммоль/л
<4,1 ммоль/л
5. При обстеженні у стацiонарi хворого 46 років з діагнозом: IXC: стабільна стенокардія напруги, ІІ ФК, виявлено, що рівень холестерину ліпопротеїдів низької щільності в сироватці крові становить 4,2 ммоль/л. Який рівень холестерину ліпопротеїдів низької щільності є цільовим у цього хворого?
<3,0 ммоль/л
*<2,5 ммоль/л
<4,1 ммоль/л
<1,8 ммоль/л
<5,2 ммоль/л
6. У хворого 68 років виявлене підвищення артеріального тиску до 210/120 мм рт. ст. Ліва межа серця розширена на 2 см, тони серця ритмічні, гучні, акцент ІІ тону над аортою. При аускультації у навколопупковій ділянки вислуховується систолічний шум. Яке захворювання можна запідозрити у цього хворого?
Стеноз аортального клапану
Атеросклероз дуги аорти C. *Атеросклероз ниркових артерій
Недостатність клапанів аорти
Атеросклероз черевної аорти
7. У хворого 61 року артеріальний тиск 180/120 мм рт. ст. При аускультації в проекції ниркових артерій вислуховується шум. Який з перерахованих методів діагностики дозволяє підтвердити діагноз стенозу ниркових артерій?
Ультразвукове дослідження органів черевної порожнини
Загальний аналіз сечі
Оглядова рентгенографія органів черевної порожнини
*Рентгенконтрастна ангіографія ниркових артерій
Аналіз сечі за Нечипоренко
8. Хворий 66 років госпіталізований до реанімаційного відділення із скаргами на нестерпний біль в епігастрії, який не зменшилися після в/в введення морфіну. Об’єктивно: загальний стан вкрай тяжкий, свідомість порушена, хворий загальмований, пульс 115 на хв., слабкого наповнення, ритмічний, артеріальний тиск 70/30 мм рт. ст. Тони серця ритмічні, глухі. В загальному аналізі крові: Hb 90 г/л, еритроцити - 2,9 х 1012/л; лейкоцити – 7,6 х 109/л, тромбоцити - 320 х 103/л, ШЗЕ – 12 мм/год. У епігастральній ділянці - пульсуюче утворення 6х12 см. Яке захворювання можна запідозрити у цього хворого?
A. Мезентеріальний тромбоз B. Перфорація шлунка C. Еритремія
Гострий перитоніт
*Розшаровання черевної аорти
9. Хворий 54 років знаходився в кардіологічному відділенні з діагнозом: ІХС. Стенокардія, що виникла вперше. Після проведеного лікування стан хворого значно покращився. Який препарат необхідно призначити цьому хворому для вторинної профілактики атеросклерозу? A. Кандесартан B. Амлодипін
C. *Розувастатин D. Бісопролол
E. Еналаприл
10. Хворий 67 років, якому з приводу ІХС, стабільної стенокардії напруження ІІІ ФК, були призначені аспірин, пропанолол, симвастатин, еналаприл, нітросорбід, звернувся до дільничого терапевта із скаргами на біль у м’язах гомілок та переміжну кульгавість. Яка група препаратів могла призвести до появи зазначеної симптоматики у цього хворого? A. Антагоністи кальцію
B. ІАПФ C. Дезагреганти
*Бетаблокатори
Нітрати
Варіант 1
Хворий 48 років скаржиться на короткочасний стискаючий біль за грудиною, що виникає при звичайних фізичних навантаженнях. 3 роки тому переніс інфаркт міокарда. Об’єктивно: пульс 90 за 1 хв., ритмічний, артеріальний тиск 150/95 мм рт. ст. На ЕКГ суправентрикулярна екстрасистолія, гіпертрофія лівого шлуночка, патологічний зубець Q, неативний зубець Т у відведеннях ІІ, ІІІ, aVF (рубцеві зміни). Який найбільш оптимальний засіб для лікування даного хворого?
*Метопролол
Ніфедипін C. Еналаприл
D. Фуросемід E. Гідрохлортіазид
У хворого 58 років, який страждає на стабільну стенокардію напруги, з`явилось відчуття перебоїв у роботі серця. Рік тому переніс інфаркт міокарда. Об’єктивно: пульс 86 за 1 хв, артеріальний тиск 160/100 мм рт. ст. На ЕКГ зареєстровано позачергову появу деформованого комплексу QRS = 0,16 с з періодами тригемінії. Якій групі засобів слід надати перевагу при тривалому лікуванні хворого?
*Бета-адреноблокатори
Антагоністи кальцієвих каналів C. Інгібітори АПФ
Нітрати короткої дії
Триметазидин
Хворий 54 років скаржиться на появу відчуття стискання за грудиною під час великих навантажень, яке проходить за 2-3 хвилини після припинення навантаження. Раніше вважав себе здоровим. Об’єктивно: пульс 64 за 1 хв., ритмічний, артеріальний тиск 120/60 мм рт.ст., при аускультації серця патологічних шумів не виявлено. Яке захворювання потрібно виключити в першу чергу?
Аортальну недостатність
*Ішемічну хворобу серця
Мітральний стеноз
Гіпертонічну хворобу E. Стеноз гирла аорти
Хворий 45 років, скаржиться на стискаючий біль за грудиною, який виникає під час сну в передранкові години. На ЕКГ поза нападом патологічні зміни відсутні, при реєстрації під час больового нападу – у відведеннях V1-V3 елевація сегменту ST. Лабораторні дані без змін. Який найбільш імовірний діагноз? A. Прогресуюча стенокардія
Інфаркт міокарду
Стенокардія напруги III ФК
Стенокардія, що виникла вперше
*Стенокардія Принцметала
Хвора 56 років скаржиться на стискаючий біль за грудиною при звичайному фізичному навантаженні, який турбує упродовж останнього року. Об’єктивно: пульс 64 за 1 хв., ритмічний, артеріальний тиск 130/80 мм рт.ст. При аускультації тони серця ритмічні. При проведенні велоергометрії проба на ІХС позитивна, при коронарографії атеросклеротичних змін коронарних артерій не виявлено. Який діагноз можна поставити цій хворій?
Стабільна стенокардія напруги ІІІ ФК
Прогресуюча стенокардія
Стенокардія, що вперше виникла D. * Коронарний синдром Х
E. Гострий міокардит
У хворого 72 років впродовж 5 років виявляють підвищення артеріального тиску до 160/80 мм рт. ст. При обстеженні виявлено розширення судинного пучка до 12 см, зміщення межі серця ліворуч на 2 см, систолічний шум та акцент ІІ тону над аортою.
Про яке походження артеріальної гіпертензії можна думати?
А. Неспецифічний аорто-артеріїт В. *Атеросклероз аорти С. Коарктація аорти
Недостатність клапанів аорти
Етіологія невідома (есенціальна артеріальна гіпертензія)
Хворий 60 років скаржиться на короткочасний стискаючий біль за грудиною при звичайному фізичному навантаженні. Упродовж останніх п’яти років хворіє на артеріальну гіпертензію, два роки тому переніс інфаркт міокарда. Об’єктивно: пульс 64 за 1 хв., ритмічний, артеріальний тиск 170/100 мм рт. ст. При аускультації серця тони ритмічні, акцент 2-го тону над аортою. При перкусії ліва межа серця розширена на 2 см. На ЕКГ ритм синусовий правильний, патологічний зубець Q, слабо негативний зубець Т у відведеннях V1-V3 (рубцеві зміни в області передньої стінки та перегородки лівого шлуночка). Які препарати показані для вторинної профілактики у даної хворої?
*β-адреноблокатори B. Антагоністи кальцію
Нітрати
α- адреноблокатори
Метаболічні препарати
Хворий 34 років скаржиться на короткочасний стискаючий біль за грудиною при значних фізичних навантаженнях, який проходить через 2-3 хвилини після припинення навантаження. Об’єктивно: пульс 64 за 1 хв., ритмічний, артеріальний тиск 160/100 мм рт. ст. При аускультації серця ослаблення ІІ тону і протодіастолічний шум над аортою. Який попередній діагноз можна встановити цьому хворому? A. *Недостатність аортального клапана
ІХС. Стабільна стенокардія напруги ІІ ФК
Стеноз гирла аорти D. Мітральний стеноз
E. Гіпертонічна хвороба
Хвора 48 років скаржиться на стискаючий біль за грудиною тривалістю до 15 хв., що виникає вночі проходить після прийому нітрогліцерину. Об’єктивно: пульс 75 за 1 хв., ритмічний, артеріальний тиск 125/80 мм рт. ст. При аускультації серця тони ритмічні, звучні. На ЕКГ під час нападу відмічається підвищення сегменту ST V1-V4, поза нападом ЕКГ без змін. Проведення якої проби показано з діагностичною метою у даному випадку?
*З метилергометрином
Велоергометрія
Калієва проба D. Обзіданова проба E. Тредміл тест
Хвора 60 років скаржиться на стискаючий біль за грудиною при незначному фізичному навантаженні тривалістю 5 хв, проходить після прийому нітрогліцерину. 3 роки тому переніс Q - інфаркт міокарда. Об’єктивно: пульс 70 за 1 хв., артеріальний тиск 140/90 мм рт. ст. При аускультації серця – акцент ІІ тону над аортою. Які препарати показані для вторинної профілактики у даної хворої?
*Симвастатин
Нітрогліцерин
Триметазидин D. Дилтіазем
E. Верапаміл
Тестові завдання 1 варіант
Хворий 58 років госпіталізований зі скаргами на пекучий, стискаючий біль у лівій половині грудної клітки, що віддає в ліву руку, під лопатку, різку слабкість. Біль з’явився раптово годину тому після психо-емоційного збудження, потім почала наростати загальна слабкість. Об’єктивно: пульс 112 за 1 хв., неритмічний, артеріальний тиск 70/50 мм рт.ст., шкіра бліда, холодний піт. Тони серця глухі. Дихання везикулярне. Живіт м’який, неболючий. ЕКГ: ритм синусовий, шлуночкові екстрасистоли, патологічний зубець Q, зниження амплітуди зубця R, різкий підйом сегмента ST над ізолінією у відведеннях V1-3. Який найбільш імовірний діагноз?
*Q-ІМ передньо-перегородкових відділів лівого шлуночка
Нестабільна (прогресуюча) стенокардія
Не-Q-ІМ передньо-перегородкових відділів лівого шлуночка
Стабільна стенокардія напруги IV ФК
Q-ІМ задньої стінки лівого шлуночка
Хворого 50 років впродовж 2 тижнів турбує стискаючий біль за грудиною, який виникає при фізичному навантаженні (хода в швидкому темпі до 100 м), проходить після відпочинку 10 хв. Об’єктивно: пульс 78 за 1 хв, ритмічний, артеріальний тиск 130/80 мм.рт.ст. ЕКГ поза нападом без патологічних змін. Який найбільш імовірний діагноз? A. Стабільна стенокардія напруги II ФК
B. Прогресуюча стенокардія C. Стенокардія Принцметала
Інфаркт міокарда
*Стенокардія, що виникла вперше
У хворого 45 років після значного фізичного навантаження з’явився різкий, стискаючий загрудинний біль, який віддає в ліву лопатку. Біль був знятий внутрішньовенним введенням морфіну. Об’єктивно: шкіра бліда, волога. Пульс 106 за 1 хв., частота дихальних рухів 20 за 1 хв., артеріальний тиск 105/75 мм рт.ст. В легенях дихання жорстке, хрипів немає. Тони серця глухі. Печінка не збільшена, набряків немає. На ЕКГ: патологічний зубець Q, елевація сегменту ST більше 3 мм у відведеннях І, AVL, V5-V6, депресія сегменту ST у відведеннях ІІІ, avF. Який попередній діагноз?
Тромбоемболія легеневої артерії
*Q-ІМ передньо-бічних відділів ЛШ
Q-ІМ задньо-діафрагмальних відділів ЛШ
Q-ІМ передньо-перегородкових відділів ЛШ E. Не-Q-ІМ задньо-базальних відділів ЛШ
Хворий 47 років скаржиться на інтенсивний біль за грудиною, що супроводжується відчуттям страху, задишку у спокої, запаморочення, пітливість. Об’єктивно: збуджений. акроціаноз. Пульс 110 за хв, ритмічний, артеріальний тиск 80/60 мм рт.ст. На ЕКГ: патологічний зубець Q та куполоподібний підйом сегменту ST в V1 – V4. Для лікування хворого Ви застосуєте:
Преднізолон, ніфедипін B. Еналаприл, пропранолол
Кофеїн, еуфіллін.
*Морфін, допамін E. Аміодарон, дигоксин
Чоловік 45 років поступив до блоку реанімації та інтенсивної терапії з приводу стискаючих болів за грудиною та задишки впродовж 2 год. Об’єктивно: шкіра волога, пульс 82 за 1 хв, артеріальний тиск 110/70 мм.рт.ст. При аускультації над легенями в нижніх відділах вологі недзвінкі хрипи. На ЕКГ – підйом ST в V1-4, депресія ST в II, III, aVF. Біль припинений введенням морфіну. Яка найбільш доцільна початкова терапія?
Спостереження в терапевтичному відділенні B. В/в введення атропіну
C. В/в введення фуросеміду D. В/в введення еуфіліну
E. *В/в введення стрептокінази
Хворий 54 років, що знаходиться в палаті інтенсивної терапії з приводу гострого переднього інфаркту міокарда, скаржиться на ядуху, кашель з незначним виділенням пінистого харкотиння. Об’єктивно: хворий неспокійний, ортопное, акроціаноз. Пульс 110 за 1 хв., частота дихання – 24 за 1 хв артеріальний тиск 105/70 мм рт.ст.,. При аускультації серця тони приглушені, ритмічні. При аускультації легень вислуховується велика кількість вологих різнокаліберних хрипів. Яке ускладнення найбільш вірогідно розвинулось у даного хворого? A.* Гостра лівошлуночкова недостатність.
Кардіогенний шок.
Госпітальна пневмонія.
Бронхіальна астма.
Тромбоемболія легеневої артерії.
Хворий 48 років скаржиться на стискаючий, пекучий біль в загрудинній ділянці тривалістю 45 хвилин з ірадіацією в ліву руку. Об’єктивно: пульс 90 за 1 хв. артеріальний тиск 125/70 мм рт.ст. На ЕКГ елевація сегменту ST більше 1 мм у відведеннях V1-V4. Які препарати показані для медикаментозної реперфузії?
Антиагреганти
Антикоагулянти C. *Тромболітики
Бета-адреноблокатори
Наркотичні знеболюючі препарати
Хворий 52 років, пред’являє скарги на біль стискаючого характеру, за грудиною з ірадіацією у ліву руку. Прийняв 2 таб. нітрогліцерину – без полегшення. Об’єктивно: блідий, холодний піт, пульс 92 за 1 хв, артеріальний тиск 160/90 мм рт.ст., при аускультації серця тони приглушені, при аускультації легень дихання везикулярне, хрипів немає. На ЕКГ: патологічний зубець Q і підйом сегмента ST у відведеннях V1-V5 на 4 мм. Який попередній діагноз ?
*Гострий інфаркт міокарда
Вазоспастична стенокардія
Прогресуюча стенокардія
Неускладнений гіпертензивний криз E. Стенокардія, що вперше виникла
Хворий 53 роки скаржиться на напади короткочасного стискаючого болю за грудиною з іррадіацією у ліву руку, що знімається нітрогліцерином. Хворий 10 днів знаходився на стаціонарному лікуванні з діагнозом: ІХС, гострий Q-інфаркт міокарда передньо-перегородкової області лівого шлуночка. Об’єктивно: пульс 78 за 1 хв. артеріальний тиск 130/90 мм рт.ст. При аускультації серця тони приглушені. ЕКГ: негативний зубець Т у відведеннях V1-V3. Яке ускладнення гострого інфаркту міокарда має місце у даного хворого?
*Рання постінфарктна стенокардія B. Синдром Дресслера
C. Епістенокардитичний перикардит D. Рецидив інфаркту міокарда
E. Гостра лівошлуночкова недостатність
Хвора 55 років госпіталізована зі скаргами на стискаючий біль за грудиною, що не знімається нітрогліцерином. Об’єктивно: стан середньої важкості, бліда. Пульс 96 за 1 хв, артеріальний тиск 100/70 мм рт.ст. Під час огляду раптово втратила свідомість, відмічаються мимовільне сечовиділення і дефекація.На сонних артеріях пульс не визначається. Дихання відсутнє. На ЕКГ хвилеподібна крива. Яку невідкладну терапію слід проводити:
*Електроімпульсна терапія B. Електрокардіостимуляція C. Кордарон
D. Лідокаїн E. Дексаметазон
Юнак 15-ти років скаржиться на головний біль, носові кровотечі, відчуття похолодання нижніх кінцівок. Об'єктивно: м'язи плечового поясу добре розвинуті порівняно з м‘язами нижніх кінцівок. Пульсація на стегнових артеріях різко ослаблена. Артеріальний тиск на верхніх кінцівках 170/90 мм рт.ст., на нижніх - 90/60 мм рт. ст. При аускультації над сонними артеріями визначали систолічний шум. Який найбільш вірогідний діагноз?
Аневризма аорти
Аортальна недостатність
Відкрита артеріальна протока
*Коарктація аорти
Стеноз устя аорти
Чоловік 36-ти років скаржиться на слабкість, задишку під час фізичного навантаження, серцебиття. З дитинства вислуховується серцевий шум. При аускультації серця акцент і розщеплення ІІ тону, систолічний шум у ІІ міжребровому проміжку ліворуч від краю груднини. При рентгенологічному дослідженні: збільшення правих відділів серця і дуги легеневої артерії. На ЕКГ: фібриляція передсердь і блокада правої ніжки пучка Гіса. Який найбільш вірогідний діагноз?
*Дефект міжпередсердної перегородки
Дефект міжшлуночкової перегородки
Тетрада Фалло
Відкрита артеріальна протока
Коарктація аорти
Хлопчик 16-ти років скаржиться на задишку, швидку втомлюваність. Об'єктивно: при перкусії серця межі серця розширені ліворуч та вгору. При аускультації серця акцент II тону над легеневою артерією, в II міжребровому проміжку ліворуч від груднини грубий систоло-діастолічний "машинний" шум, що проводиться на судини шиї. Який найбільш вірогідний діагноз?
Стеноз устя легеневої артерії
Дефект міжшлуночкової перегородки
Дефект міжпередсердної перегородки
Стеноз устя аорти
E.* Відкрита артеріальна протока
Чоловік 22 років. Скаржиться на задишку при фізичному навантаженні. Об'єктивно: пульс 74 за 1 хв, артеріальний тиск 115/70 мм рт. ст. При аускультації серця: у ІІІ – ІV міжребрових проміжках ліворуч біля краю грудини грубий систолічний шум, акцент ІІ тону над легеневою артерією. При рентгенологічному дослідженні: збільшення дуги лівого шлуночка, розширення легеневої артерії, підсилення легеневого малюнка.
Найбільш імовірний діагноз?
*Дефект міжшлуночковой перегородки
Відкрита артеріальна протока
Коарктація аорти
Дефект міжпередсердної перегородки
Тетрада Фалло
Хворий 16 років, скаржиться на відчуття холоду в ногах, головний біль, запаморочення. Об’єктивно: 88 за 1 хв, пульс ритмічний, артеріальний тиск 180/120 мм. рт. ст. При аускультації серця : систолічний шум вздовж лівого краю грудини, в міжлопатковому просторі. При рентгенологічному дослідженні: узурація нижнього краю ребер. Вкажіть найбільш ймовірне захворювання:
Атеросклероз аорти
Дефект міжшлуночкової перетинки
*Коарктація аорти
Гіпертонічна хвороба
Аневризма аорти
У дівчини 18 років без скарг при обстеженні виявлено систолічний шум, акцент і розщеплення ІІ тону у ІІ міжребровому проміжку ліворуч від грудини. На ЕКГ зареєстровано повну блокаду правої ніжки пучка Гіса. При ЕхоКГ-дослідженні виявлено збільшення порожнини правого шлуночка, парадоксальний рух міжшлуночкової перетинки, недостатність тристулкового клапану І ст. Систолічний тиск в легеневій артерії 30 мм рт.ст. Який найбільш ймовірний діагноз?
А. Мітральний стеноз.
В. Дефект міжшлуночкової перетинки.
С. Відкрита артеріальна протока D. *Дефект міжпередсердної перетинки.
Е. Коарктація аорти.
Жінку 25 років оглянув лікар з приводу наявності серцевого шуму. Скарг немає. В анамнезі відсутні свідчення про гостру ревматичну лихоманку. Пульс 72 за 1 хв. Артеріальний тиск 120/70 мм рт.ст. При аускультації серця акцент і розщеплення ІІ тону, незвучний систолічний шум у II міжребровому проміжку ліворуч. На ЕКГ неповна блокада правої ніжки пучка Гіса. Який найвірогідніший діагноз? А. *Дефект міжпередсердної перетинки.
В. Відкрита артеріальна протока.
С. Дефект міжшлуночкової перетинки.
D. Пролапс мітрального клапана.
Е. Функціональний шум.
Юнака 16 років обстежено в період проходження медичного огляду. Скарг немає. Об'єктивно: пульс 70 за 1 хв., артеріальний тиск 120/70 мм рт. ст. При аускультації серця систолічний шум в ІІІ-IV міжребровому проміжках по лівому краю грудини, що супроводжується систолічним тремтінням, акцент II тону над легеневою артерією.
Ваш попередній діагноз?
А. Стеноз аортального клапана.
В. Функціональний шум.
С. Дефект міжпередсердної перетинки.
D. *Дефект міжшлуночкової перетинки.
Е. Недостатність мітрального клапану.
Хворий 19 років скаржиться на задишку при фізичному навантаженні, втомлюваність. В анамнезі часті бронхолегеневі інфекції. Хворіє з дитинства. Об'єктивно: серцевий горб. При аускультації серця у ІІІ-ІV міжребрових проміжках ліворуч біля краю грудини грубий систолічний шум, акцент ІІ тону над легеневою артерією. При рентгенологічному дослідженні посилення легеневого судинного малюнку, збільшення лівого шлуночка, лівого передсердя, збільшення дуги легеневої артерії, зменшення дуги аорти. Найбільш ймовірний діагноз: А. Коарктація аорти
В. Відкрита артеріальна протока
С. *Дефект міжшлуночковоі перетинки
D. Дефект міжпередсердної перегородки
Е. Тетрада Фалло
Юнак 18 років направлений на дообстеження військовою медичною комісією у кардіологічне відділення. Попередній діагноз: Вроджена вада серця. При огляді: ступінь розвитку мускулатури верхнього плечового поясу переважає над нижнім. Артеріальний тиск на верхніх кінцівках 180/100 мм рт.ст. артеріальний тиск на нижніх 80/60 мм рт. ст. Систолічний шум вздовж лівого краю грудини і в міжлопатковій ділянці, акцент ІІ тону над аортою Яке дослідження необхідно провести для підтвердження діагнозу?
А. Визначення ступеня насичення крові киснем
В. Рентгенографію ОГК
С. *Аортографію
D. Ехокардіографію
Е. Електрокардіографію
Хворий 23 років, скаржиться на задишку при фізичному навантаженні, біль в лівому підребер’ї, підвищення температури тіла до 38-39оС. Об‘єктивно: стан важкий, шкіра кольору «кави з молоком», симетричні геморагії на руках. Пульс 96 за 1 хв, ритмічний, АТ 110/40 мм рт. ст. При перкусії межі серця зміщені вліво, при аускультації серця протодіастолічний шум в ІІ міжреберному проміжку справа від грудини і в V точці. Печінка на 3 см нижче правої реберної дуги, пальпується болючий край селезінки. Загальний аналіз крові: лейкоцити 13,2 х 109/л, еритроцити 2,8 х 1012/л, Нв 96 г/л, ШЗЕ 58 мм/год. Ваш діагноз?
*Інфекційний ендокардит
Ревматичний ендокардит
Системний червоний вовчак
Гострий міокардит
Гіпертрофічна кардіоміопатія
Хворий 33 років, скаржиться на підвищення температури тіла до 38-39°С, що супроводжується ознобом та пітливістю. Об‘єктивно: стан важкий, шкіра кольору «кави з молоком». Пульс 107 за 1 хв, ритмічний, АТ 120/50 мм рт. ст. При перкусії межі серця зміщені вліво, при аускультації серця протодіастолічний шум в ІІ міжреберному проміжку справа від грудини і в V точці. Печінка на 3 см нижче правої реберної дуги. Загальний аналіз крові: лейкоцити 14,8 х 109/л, еритроцити 2,1 х 1012/л, Нв 86 г/л, ШЗЕ 62 мм/год. Який метод дослідження дозволить встановити діагноз? A. Оглядова рентгенографія органів грудної порожнини
Комп’ютерна томографія органів черевної порожнини
*Посів крові на стерильність
Визначення рівню АЛТ та АСТ крові E. Електрокардіографія
Хворий 47 років, що хворіє на хронічну ревматичну хворобу з комбінованою мітральною вадою серця, переніс операцію протезування мітрального клапану. Через два тижні після оперативного втручання у хворого з’явилась гектична лихоманка з підвищенням температури тіла до 39 °С, пропасниця, болі в колінних суглобах. В загальному аналізі крові Hb 104 г/л, лейкоцити – 15,6 х 109/л, ШЗЕ – 48 мм/год. Який діагноз можна запідозрити?
*Інфекційний ендокардит протезованого клапана
Госпітальна пневмонія.
Тромбоемболія легеневої артерії.
Гострий міокардит.
Повторна ревматична лихоманка
Хворий 37 років, який переніс операцію протезування аортального клапану. Через два рокі після лікування у стоматолога у хворого з’явилась гектична лихоманка з підвищенням температури тіла до 39 °С, пропасниця, задишка. За даними ехокардіографії регургітація на протезі клапана, якої раніше не було. Який метод лікування показаний хворому?
Емпірична антібіотикотерапія
*Хірургічне лікування
Медикаментозне лікування серцевої недостатності D. Призначення глюкокортикостероїдів
E. Антибіотикотерапія після визначення збудника інфекції
У хворої 25 років, після пологів з'явилась задишка при ходьбі, різкий біль в поперековій ділянці, пропасниця, загальна слабкість. Впродовж доби сеча червоного кольору. Об'єктивно: температура тіла 39,2°С, шкіра бліда. При аускультації серця IІ тон ослаблений над аортою, протодіастолічний шум в III- IV міжребровому проміжку вздовж лівого краю грудини. На ЕКГ- АВ-блокада I ст., ознаки перевантаження лівого шлуночка. Який найбільш ймовірний діагноз?
Гострий пієлонефрит
Сечокам'яна хвороба C. Гострий гломерулонефрит D. *Інфекційний ендокардит E. Радикулярний синдром
Хвора 52 років, два роки тому прооперована з приводу мітральної вади серця з протезуванням клапану. На 7 добу після екстракції зуба з`явилась виражена слабкість, пропасниця, серцебиття, болі в суглобах. Об'єктивно: загальний стан тяжкий, температура тіла 39 °С, пульс 108 за 1 хв., АТ 135/80 мм. рт. ст., лінійні геморагії під нігтьовими пластинами, петехії на кон`юнктиві. При аускультації на верхівці серця I тон ослаблений, грубий систолічний шум. При аускультації легень везикулярне дихання, хрипів немає. Який діагноз необхідно запідозрити? A. Негоспітальна пневмонія.
Периостит.
Гострий міокардит.
* Інфекційний ендокардит
Гостра ревматична лихоманка
Хвора 22 років, наркозалежна. На фоні загострення флебіту кубітальної вени стала відчувати слабкість, підвищення температури тіла до 39- 40°С, інспіраторну задишку, пропасницю, з’явились набряки на гомілках. З діагнозом гострий інфекційний ендокардит була доставлена в терапевтичне відділення. Який з перерахованих методів дослідження є основним для підтвердження діагнозу? A. Загальний аналіз крові.
ЕКГ.
Рентгенографія органів грудної клітки.
*Посів крові на гемокультуру.
Визначення титру стрептококових антитіл.
У хворого 23 років, якому встановлений діагноз інфекційний ендокардит та призначено лікування амоксіциліном та гентаміцином, протягом 12 діб зберігається підвищення температури тіла до 38-39°С, з ознобом та пітливістю. Об‘єктивно: стан важкий, шкіра кольору «кави з молоком». Пульс 114 за 1 хв, аритмічний, АТ 90/50 мм рт. ст. На ЕКГ атріовентрикулярна блокада ІІ ступеню, Мобітц І. При аускультації серця систолічний шум на верхівці та в точці Боткіна. Який метод лікування показаний хворому?
Додати до лікування ванкоміцин
*Хірургічне лікування
Імплантувати штучний водій ритму серця
Призначити глюкокортикостероїди
Збільшити дозу антибіотиків
Хворий 77 років, що хворіє на кальцинуючу хворобу серця та стеноз гірла аорти, через два тижні після екстракції зуба скаржиться на підвищення температури тіла до 39 °С з ознобом, пропасницу, біль у колінних суглобах. При аускультації серця: IІ тон ослаблений над аортою, систолічний шум у II міжребровому праворуч від грудини та протодіастолічний шум в III- IV міжребровому проміжку вздовж лівого краю грудини, який раніше не вислуховувався. В загальному аналізі крові Hb 104 г/л, лейкоцити – 15,6 х 109/л, ШЗЕ – 48 мм/год. Яка ознака допоможе встановити діагноз?
Лейкоцитоз
Підвищення ШОЕ
*Зміна аускультативної картини
Анемія
Лихоманка з ознобом
Хвора 52 років, що хворіє на ревматичну хворобу серця, комбіновану мітральну вади, на 7 добу після екстракції зуба скаржиться на виражену слабкість, пропасниця, серцебиття, болі в суглобах. Об'єктивно: загальний стан тяжкий, температура тіла 39 °С, пульс 108 за 1 хв., АТ 135/80 мм. рт. ст., лінійні геморагії під нігтьовими пластинами, петехії на кон`юнктиві. За даними ехокардіографії: вегетація розміром 0,7×0,8см на передній стулці мітрального клапана При аускультації легень везикулярне дихання, хрипів немає. Яка з наведених клінічних ознак є великим діагностичним критерієм інфекційного ендокардиту? A. Наявність ураження клапана у анамнезі
Наявність стоматологічної маніпуляції у анамнезі
Ураження шкіри
Ураження кон`юнктиви
*Наявність вегетацій
Жінка 27 років скаржиться на задишку при значному фізичному навантаженні, періодичні напади серцебиття. Об'єктивно: акроціаноз, пульс - 98/хв., ритмічний, артеріальний тиск 105/70 мм рт.ст. При аускультації: І тон на верхівці посилений, вислуховується тричленний ритм, акцент другого тону над легеневою артерією, пресистолічний шум над верхівкою. Який найбільш імовірний діагноз?
A.* Стеноз лівого атріовентрикулярного отвору
Недостатність мітрального клапана
Пролапс мітрального клапана
Дефект міжшлуночкової перегородки
Недостатність аортального клапана
Хворий 32 років скаржиться на задишку при фізичному навантаженні, напади інспіраторної задишки вночі, відчуття пульсації в голові, запаморочення. Об‘єктивно: пульсація сонних артерій. Пульс - 98 за 1 хв., ритмічний, високий, швидкий. артеріальний тиск 160/50 мм.рт.ст. При аускультації перший тон над верхівкою, другий тон над аортою ослаблені, діастолічний шум в ІІ міжребровому проміжку праворуч біля краю грудини. Ймовірний діагноз? A. *Недостатність аортального клапана
B. Мітральний стеноз C. Стеноз устя аорти
D. Дефект міжпередсердної перетинки E. Коарктація аорти
Чоловік 34 років скаржиться на відчуття стиснення за грудиною під час великих фізичних навантажень., що проходить за 2-3 хвилини після припинення навантаження. Об'єктивно: пульс 84 за 1 хв, артеріальний тиск 140/60 мм рт.ст. При пальпації прекардіальної ділянки: посилення верхівкового поштовху. При аускультації серця ослаблення ІІ тону і слабкий протодіастолічний шум над аортою. Який попередній діагноз? A. Ішемічна хвороба серця.
*Недостатність аортального клапана.
Мітральний стеноз.
Гіпертонічна хвороба.
Стеноз устя аорти
Хворий 60 рокiв скаржиться на часті напади болю за грудиною, які виникають при незначному фізичному навантаженні. Об‘єктивно: ЧСС 56 на хв. Артеріальний тиск 150/90 мм рт.ст. При перкусії: межа серця значно розширена у лівий бік. При аускультації: І тон ослаблений над верхiвкою, ІІ тон ослаблений, грубий систолiчний шум у другому міжреберному проміжку праворуч від груднини. На ЕКГ: високий зубець R, косонизхiдне зміщення сегменту ST та негативний зубець Т у відведеннях V5-V6. Який з наступних попередніх дiагнозiв є найбільш вірогідним ? A. Недостатність аортального клапана B. IХС: стенокардiя напруги, ІІІ ФК C. ІХС: гострий інфаркт міокарда
Гiпертонiчна хвороба, ІІ ст.
* Стеноз устя аорти
У хворої 40 років на хронічну ревматичну хворобу серця при аускультації визначається діастолічне тремтіння грудної стінки ("котяче муркотіння"), посилений І тон, діастолічний шум, тон відкриття стулок мітрального клапану над верхівкою, акцент ІІ тону над легеневою артерією. Яка вада серця у хворої?
A. Недостатність мітрального клапану B. Відкрита артеріальна протока
*Стеноз мітрального клапану
Недостатність аортального клапана
Дефект міжпередсердної перегородки
Хворий 23 років, скаржиться на задишку при фізичному навантаженні, біль в лівому підребер’ї, підвищення температури тіла до 38-39оС. Об‘єктивно: стан важкий, шкіра кольору “кави з молоком“, симетричні геморагії на руках. Пульс 96 за 1 хв, ритмічний, артеріальний тиск 110/40 мм рт. ст. При перкусії межі серця зміщені вліво, при аускультації серця протодіастолічний шум в ІІ міжреберному проміжку справа від грудини і в V точці. Печінка на 3 см нижче правої реберної дуги, пальпується болючий край селезінки. Загальний аналіз крові: лейкоцити 13,2 х 109/л, еритроцити 2,8 х 1012/л, Нв
96 г/л, ШЗЕ 58 мм/год. Ваш діагноз?
*Інфекційний ендокардит
Ревматичний ендокардит
Системний червоний вовчак
Гострий міокардит
Гіпертрофічна кардіоміопатія
Хворий 50 років скаржиться на біль в ділянці серця під час фізичного навантаження, запаморочення. Об'єктивно: шкіра бліда, пульс 60 за 1 хв., ритмічний, артеріальний тиск 110/80 мм.рт.ст. Верхівковий поштовх у п’ятому міжребровому проміжку на 1 см вліво від лівої середньоключичної лінії, посилений. При аускультації серця IІ тон ослаблений, грубий систолічний шум над аортою, який проводиться на судини шиї. Про яке захворювання серця слід думати в першу чергу?
А. Коарктація аорти.
В. Атеросклероз аорти.
С. *Стеноз гирла аорти.
D. Стеноз легеневої артерії.
Е. Дефект міжпередсердної перетинки.
Хворий 42 років, скаржиться на задишку, біль за грудиною під час фізичного навантаження. Об'єктивно: шкіра бліда, пульс 64 за 1 хв., ритмічний, артеріальний тиск 105/70 мм рт.ст. Під час пальпації визначається посилений верхівковий поштовх, систолічне тремтіння у ІІ міжребровому проміжку праворуч біля краю грудини. I тон над верхівкою ослаблений, II тон над аортою ослаблений, систолічний шум у другому міжребровому проміжку праворуч від грудини, який проводиться на сонні артерії. Яка вада серця найбільш ймовірна? А. Недостатність трикуспідального клапана.
В. Недостатність аортального клапана.
С. Недостатність мітрального клапана.
D. *Стеноз устя аорти.
Е. Стеноз устя легеневої артерії.
Хвора, 18 років, яка закінчила курс стаціонарного лікування з діагнозом: гостра ревматична лихоманка, активність ІІ ст., ендоміокардит, підгострий перебіг. Які заходи мають бути обов’язковими у подальшому веденні хворої?
А. Щорічна консультація у серцево-судинного хірурга
В. Стаціонарне лікування 2 рази на рік
С. Проведення вторинної профілактики біциліном-3 D. *Проведення вторинної профілактики ретарпеном
Е. Припинення лікування.
Хворий 47 років, який хворіє на хронічну ревматичну хворобу серця з комбінованою мітральною вадою, переніс операцію протезування мітрального клапана. Через два тижні після оперативного втручання у хворого з’явилась гектична лихоманка з підвищенням температури до 39◦С, пропасниця, більу колінних суглобах. У загальному аналізі крові Hb – 104г/л, лейкоцити – 15,6х109/л, ШЗЕ – 48 мм/год. Яке ускладнення розвинулось?
*Інфекційний ендокардит
Госпітальна пневмонія
Тромбоемболія легеневої артерії
Повторна ревматична лихоманка
Гострий міокардит
1. Хвора 22 років через 2 тижні після перенесеного грипу відчуває серцебиття, задишку при звичайному навантаженні, пітливість, слабкість. Температура тіла коливається у межах 37-37,5 0С. При аускультації серця ослаблений І тон над верхівкою. На ЕКГ тахікардія, ознаки порушення реполяризації. Виявлено підвищення рівня серцевого тропоніну Т. Який діагноз найбільш ймовірний?
Ідіопатична кардіоміопатія
Ішемічна хвороба серця
Метаболічна кардіоміопатія D. Нейроциркуляторна дистонія
E. *Гострий міокардит
2. Хворий 35 років скаржиться на біль в ділянці серця, слабкість, задишку, підвищення температури тіла до 38ºС. В анамнезі пневмонія, яку лікував амбулаторно. Об’єктивно: сидить, нахилившись вперед, пульс 96 за 1 хв. При аускультації серця тони глухі, в ІІІ-ІV міжреберних проміжках ліворуч від грудини вислуховується шум тертя перикарду. При аускультації легень дихання везикулярне.
Який попередній діагноз?
А.Гострий міокардит
*Гострий перикардит
ІХС. Гострий інфаркт міокарда
Пневмоторакс
Плеврит
3. У хворого 45 років при обстеженні виявлені кардіомегалія, фібриляція передсердь, клінічні прояви СН ІІ Б ст. Ознаки ураження клапанних структур та активності запального процесу відсутні. По завершенню обстеження встановлений діагноз дилатаційної кардіоміопатії. Який підхід до лікування є єдиним перспективним у цьому випадку?
*Трансплантація серця
Антиаритмічна та метаболічна терапія
Сечогінні препарати та інгібітори АПФ
Серцеві глікозиди та метаболічні засоби
Антикоагулянти та периферичні вазодилататори
4. Хвора 50 років скаржиться на ниючий біль у ділянці серця, задишку, підвищення температури до 380C. 14 днів тому перенесла ГРВІ. Об'єктивно: пульс 100 за 1 хв. Артеріальний тиск 110/70 мм рт.ст. При аускультації серця І тон над верхівкою ослаблений. На ЕКГ негативний зубець Т у відведеннях V1- V3, передсердна екстрасистолія. Який найбільш вірогідний діагноз?
Інфаркт міокарда
Дилатаційна кардіоміопатія
Гострий перикардит
*Гострий міокардит
Стабільна стенокардія
5. Хворий 39 років скаржиться на задишку при фізичному навантаженні, серцебиття, перебої в роботі серця набряки на гомілках. Об'єктивно: пульс 150 за 1 хв. При аускультації серця тони приглушені. Печінка виступає на 6 см нижче краю реберної дуги. На ЕКГ фібриляція передсердь. ЕхоКГ- дилатація камер серця, ФВ- 29%. Який найбільш вірогідний діагноз?
Ексудативний перикардит
Рестриктивна кардіоміопатія
Тиреотоксична кардіоміопатія
*Дилатаційна кардіоміопатія
Гіпертрофічна кардіоміопатія
6. Жінка 25 років, емоційно лабільна. Об'єктивно: тремор пальців рук, шкіра волога, тепла. Пульс 96 за 1 хв., ЧСС 116 за 1 хв., артеріальний тиск 170/70 мм. рт. ст., температура тіла 36,7°С. Верхівковий поштовх посилений, межі серця розширені ліворуч, тони серця гучні, аритмічні, систолічний шум над верхівкою. Збільшення щитоподібної залози ІІІ ступеня. Який діагноз найбільш ймовірний? А.*Метаболічна кардіоміопатія
В. Рестриктивна кардіоміопатія
С. Дилатаційна кардіоміопатія
D. Гіпертрофічна кардіоміопатія Е. Первинна легенева гіпертензія
7. Жінка 30-ти років через 10 днів після перенесеної ГРВІ скаржиться на задишку при помірному фізичному навантаженні, серцебиття, ниючий біль в ділянці серця. Об'єктивно: пульс 96 за 1 хв, артеріальний тиск 100/60 мм рт.ст. При аускультації серця: ослаблений І тон, м'який систолічний шум над верхівкою. Який попередній діагноз?
A.* Гострий міокардит
Гострий перикардит
Гострий ендокардит
Дилатаційна кардіоміопатія
Нейроциркуляторна дистонія
8. Хворий 42 років скаржиться на біль за грудиною, задишку, підвищення температури тіла до 37.5
°С. Біль іррадіює в спину, не знімається нітрогліцерином. Захворювання пов’язує з перенесеним грипом. Об'єктивно: сидить з нахилом тулуба вперед, набухання шийних вен. Пульс 100 за 1 хв., артеріальний тиск 110/70 мм рт. ст. При аускультації серця тони приглушені, в ІІІ-ІV міжреберних проміжках вислуховується двокомпонентний шум. На ЕКГ зниження вольтажу зубців, елевація сегменту ST у всіх відведеннях. В загальному аналізі крові: лейкоцитоз, підвищення ШЗЕ. Який найбільш вірогідний діагноз? А. Гострий дифузний міокардит
В. Негоспітальна пневмонія
С. *Гострий ексудативний перикардит
D. ІХС. Стабільна стенокардія напруги
Е. Гострий ендокардит
9. Хворий 44 років скаржиться на задишку при мінімальному фізичному навантаженні, серцебиття, загальну слабкість, підвищення температура тіла до 37,6ºС. 12 днів назад перенесла гостре респіраторне захворювання. Об’єктивно: сидить, нахилившись уперед, пульс 88 за 1 хвилину. При аускультації серця тони глухі, в ІІІ-ІV міжреберних проміжках ліворуч від грудини вислуховується шкрябаючий шум, не пов’язаний з тонами. При аускультації легень дихання везикулярне. Який попередній діагноз? А. *Гострий перикардит
Гострий міокардит
Плеврит
Пневмоторакс
ІХС. Гострий інфаркт міокарда
10. Жінка 28 років через 2 тижні після перенесеного грипу відмічає біль за грудиною. Об’єктивно: осиплість голосу, набухання шийних вен, розширення меж серця. На ЕКГ зниження вольтажу зубців і підйом сегмента ST над ізолінією у всіх відведеннях. Який найбільш ймовірний діагноз?
А. Дилатаційна кардіоміопатія
В. Гострий інфаркт міокарда
С. Гострий міокардит
D. *Гострий перикардит
Е. Гіпертрофічна кардіоміопатія
1. Хвора 60 років страждає на цукровий діабет. 2 роки тому перенесла Q-інфаркт міокарду. За останні 2 місяці з’явилась та стала прогресувати задишка, яка зменшується в положенні сидячи. Об’єктивно: ціаноз обличчя та шиї, виражене набухання яремних вен, збільшена та болюча печінка, набряки на ногах. Рентгенологічно та ехокардіографічно визначається помірна кількість рідини в порожнині перикарду. Який найбільш ймовірний діагноз?
А.* ІХС: післяінфарктний кардіосклероз. Гідроперикард
Гострий перикардит
ІХС: гострий інфаркт міокарда. Синдром Дресслера D. Туберкульозний перикардит
E. Ревматичний панкардит
2. Жінка 35 років доставлена до приймального відділення зі скаргами на біль у грудній клітці. На ЕКГ виявлено конкордантні зміни сегменту ST дугою донизу. Хвора відмічає, що нещодавно її непокоїли болі у суглобах, міалгії та відзначалася фотосенсибілізація. В аналізі сечі – значна кількість білку. Який попередній діагноз?
А. Мієломна хвороба
Нефротичний синдром
*Системний червоний вовчак D. Ревматоїдний поліартрит
E. Синдром набутого імунодефіциту
3. Чоловік 45 років, хворіє три тижні. Відмічає біль у лівій половині грудей, задишку, підвищення температури тіла до 38,5°С, незначний кашель. Захворів після переохолодження. Об’єктивно: пульс 90 в 1 хвилину, артеріальний тиск 115/70 мм.рт.ст., частота дихання 22 за хвилину. Хворий бік відстає в акті дихання, перкуторно в нижній частині легені визначається тупість з косою межею, аускультативно - дихання відсутнє. Права межа серця розширена праворуч. Який діагноз найбільш ймовірний?
А. *Ексудативний плеврит B. Гострий перикардит
C. Негоспітальна пневмонія D. Туберкульозний плеврит
E. Рак лівої легені
4. Хворий 58 років доставлений в приймальне відділення з болями у лівій половині грудної клітки, що ірадіюють під ліву лопатку. При обстеженні, окрім тахікардії (102/хв.), відхилень не виявлено. На ЕКГ: комплекс QS і куполоподібний підйом сегменту ST у відведеннях V1-V3. Який найбільш вірогідний діагноз?
А. *ІХС: гострий Q-ІМ передньо-перетинкових відділів лівого шлуночка
ІХС: варіантна стенокардія Принцметала
Розшарування аорти
Ексудативний перикардит
Тромбоемболія легеневої артерії
5. Хворий 50 років поступив до клініки з діагнозом: гострий передній Q-інфаркт міокарда. Через ти тижні з’явились сухий кашель, ниючий біль в ділянці серця, підвищення температури тіла до 37,4- 37,6°С. При обстеженні: шум тертя перикарда, який раніше не вислуховувався. Яке ускладнення виникло у хворого?
А. Госпітальна пневмонія
B. Тромбоемболія легеневої артерії
C.* ІХС: гострий інфаркт міокарда. Синдром Дресслера
ІХС: гострий інфаркт міокарда. Епістенокардитичний перикардит
ІХС: гострий інфаркт міокарда. Відрив сосочкового м’язу
6. У чоловіка 22 років через десять діб після гострої респіраторної вірусної інфекції з'явився сильний біль за грудиною. Об’єктивно: осиплість голосу, набухання вен шиї, розширення зони абсолютної тупості. На ЕКГ відмічається підйом сегменту SТ в усіх стандартних, посилених і грудних відведеннях. На рентгенограмі органів грудної порожнини тінь серця значно збільшена трикутної конфігурації. Який діагноз є найбільш ймовірним?
А. Гострий міокардит
*Гострий ексудативний перикардит
Тромбоемболія легеневої артерії
ІХС: варіантна стенокардія Принцметала
ІХС: гострий інфаркт міокарда
7. Хворий 32 років скаржиться на задуху, яка посилюється в лежачому положенні, біль за грудниною, підвищену температуру тіла. Захворів через тиждень після ГРВЗ. Об’єктивно: положення вимушене сидяче з нахилом тулуба вперед, обличчя одутле, ціаноз, шийні вени набухлі, Ps 110 у хв., парадоксальний, слабкого наповнення; АТ – 100/65 мм.рт.ст. Значне розширення лівої і правої меж серця, тони глухі. Печінка виступає на 5 см з під реберної дуги. На рентгенограмі органів грудної порожнини: значне збільшення розмірів серцевої тіні у всі боки. Яке лікування є найдоцільнішим?
A *Пункція перикарда B Серцеві глікозиди C Глюкокортикоїди D Сечогінні
E Препарати калію
8. 2.Хворий 32 років скаржиться на задуху, біль за грудниною, що посилюється у лежачому положенні підвищену температуру тіла. 10 днів тому хворів на ГРВЗ. Обєктивно: ціаноз, шийні вени набухлі, Ps 100 у хв., парадоксальний, слабкого наповнення; АТ – 90/60 мм.рт.ст. Межі серця істотно розширенні вліво і вправо, тони глухі. Печінка виступає на 6 см з під реберної дуги. На рентгенограмі органів грудної порожнини: значне збільшення розмірів серцевої тіні у всі боки. Який патогенетичний механізм лежить в основі такого стану хворого?
Недостатність систолічної функції лівого шлуночка
Порушення діастолічного наповнення шлуночків
*Зменшення притоку крові до серця по порожнистим венам
Зменшення об’єму циркулюючої крові
Різьке зниження периферичного судинного опору
Хворий В., 60 років, госпіталізований зі скаргами на задишку, відчуття важкості у правому підребер’ї, збільшення живота. Під час огляду лікар звернув увагу на відсутність набряку на ногах при явному асциті (ascitis praecox), набухання шийних вен, частий малий пульс, під час аускультації серця визначається приглушеність тонів. ЕхоКГ: потовщення листків перикарда, діаметр правого передсердя – 2,5см, правого шлуночка – 3,5см,діаметр ніжньої полої вени – 2,2см, який не змінюється під час вдиху. Рентгенологічно: серце нормальних розмірів, вздовж краю правих відділів серця визначається рентгеноконтрастний контур. Яке захворювання можливо запідозрити в даному випадку?
Дилатаційну кардіоміопатію
Констриктивний перикардит
Гострий інфаркт міокарда
*Ексудативний перикардит
Недостатність мітрального клапана
Жінка 39 років через короткий час після “ ГРВЗ, відмічає задишку інспіраторного характеру, біль в ділянці серця, підвищення температури до 38°С. Перкуторно – межі серця розширено вліво і вправо. При аускультації серця прослуховується різке ослаблення тонів серця, шум тертя перикарду. На рентгенограмі органів грудної клітки – серце збільшене, трикутної форми. У загальному аналізі крові - запальні зміни. Найбільш ймовірним діагнозом є:
Інфекційний ендокардит
Інфекційно-алергічний міокардит
Комбінована аортальна вада серця D Дилатаційна кардіоміопатія
E *Ексудативний перикардит
Після зняття пароксизму фібриляції передсердь у хворого раптово виникли біль у грудній клітці, задишка. Об’єктивно: ціаноз, набухання шийних вен. Пульс 120 за 1 хв, частота дихання 24 за 1 хв, артеріальний тиск 80/40 мм рт. ст. На ЕКГ відхилення електричної вісі серця праворуч, симптом SI –QIII. Яке ускладнення виникло у хворого? A. Гострий інфаркт міокарда
*Тромбоемболія легеневої артерії
Розрив міжшлуночкової перегородки
Тампонада серця
Серцева астма
У хворого 63 років на 18-ту добу гострого інфаркту міокарду раптово з’явився біль у лівій половині грудної клітки, що супроводжувався нападом ядухи. Об’єктивно: хворий збуджений, ціаноз. Пульс 110 за 1 хв, частота дихання 30 за 1 хв, артеріальний тиск 90/70 мм рт. ст. При аускультації серця тони ослаблені, акцент ІІ тону над легеневою артерією. Варикозне розширення вен нижніх кінцівок, ліва гомілка збільшена в об’ємі за рахунок набряку. На ЕКГ відхилення електричної вісі серця праворуч, симптом SI-QIII. Що може спричинити такий стан хворого?
Рецидив інфаркту міокарду
Синдром Дресслера
*Тромбоемболія легеневої артерії
Пневмоторакс
Ексудативний плеврит
Хворий 44 років захворів гостро. Раптово виник інтенсивний біль у грудній клітці, який не пройшов після прийому кількох таблеток нітрогліцерину, задишка. Два роки тому лікувався з приводу тромбофлебіту глибоких вен лівої гомілки. Об’єктивно: пульс 100 за 1 хв, частота дихання 27 за 1 хв, артеріальний тиск 75/45 мм рт. ст. На ЕКГ синусова тахікардія, ознаки перевантаження правого шлуночка. У плазмі крові значно підвищений рівень Д-димеру. Ліва гомілка збільшена в об’ємі за рахунок набряку. Який попередній діагноз?
Гострий перикардит
Гострий інфаркт міокарду
Стенокардія
*Тромбоемболія легеневої артерії
Бронхіальна астма
Хворий 72 років скаржиться на задишку у стані спокою, набряки на ногах, відчуття важкості у правому підребер’ї. Більше 25 років хворіє на хронічне обструктивне захворювання легень. Об’єктивно: дифузний ціаноз, набухання шийних вен. Грудна клітка бочкоподібна. При перкусії легень перкуторний тон з коробковим відтінком, при аускультації розсіяні сухі свистячі хрипи над усією поверхнею легень. При аускультації серця акцент ІІ тону над легеневою артерією. Яке ускладнення найбільш ймовірно у даного хворого?
A. *Хронічне легеневе серце B. Гостре легеневе серце
Гостра лівошлуночкова недостатність
Спонтанний пневмоторакс
Негоспітальна пневмонія
Хворий 55 років скаржиться на задишку, кашель з виділенням харкотиння. Об’єктивно: акроціаноз, набухання шийних вен, симптоми «барабанних паличок» і «годинникових скелець». Пульс 110 за 1 хв, частота дихання 22 за 1 хв. При аускультації серця акцент ІІ тону над легеневою артерією. При аускультації легень розсіяні сухі свистячі хрипи. При пальпації живота печінка виступає з-під краю реберної дуги на 5 см. Набряки на стопах і гомілках. Який попередній діагноз?
Тромбоемболія легеневої артерії
*Хронічне легеневе серце бронхолегеневого генезу
Дилятаційна кардіоміопатія
Негоспітальна пневмонія
Інфекційний ендокардит
Хворий 56 років скаржиться на задишку, біль у грудній клітці, що виникли раптово. Напередодні переніс операцію протезування кульшового суглоба. Об’єктивно: дифузний ціаноз, пульс 110 за 1 хв, ритмічний, частота дихання 25 за 1 хв, артеріальний тиск 90/50 мм рт. ст. При аускультації серця акцент ІІ тону над легеневою артерією, протодіастолічний ритм галопу. На ЕКГ: синусова тахікардія, P-pulmonale, негативний зубець Т у V1-V3 відведеннях.
Який метод дозволить підтвердити діагноз?
*Комп’ютерна томографія органів грудної порожнини
Ехокардіографія
Бронхоскопія
Флюорографія
Коронарографія
Хвора 55 років скаржиться на задишку, біль у грудній клітці, що посилюється під час вдиху, кашель, кровохаркання. Три дні тому перенесла операцію – гістеректомію. Об’єктивно: набухання шийних вен. Пульс 95 за 1 хв, ритмічний, частота дихання 22 за 1 хв. При аускультації серця акцент ІІ тону над легеневою артерією. При аускультації легень справа у нижніх відділах ослаблене везикулярне дихання, вологі дрібнопухирчасті хрипи. Які зміни можуть бути виявлені при рентгенографії органів грудної порожнини?
*Трикутна тінь, обернена основою до грудної стінки
Порожнина деструкції з горизонтальним рівнем рідини C. Наявність рідини у плевральній порожнині
Емфізематозні були, низьке стояння діафрагми
Ознаки дисемінації у легенях
Хвора 68 років госпіталізована із скаргами на виражену задишку, серцебиття, що виникли раптово. Відмічалась втрата свідомості на догоспітальному етапі. Страждає на тромбофлебіт глибоких вен гомілок. Об’єктивно: стан тяжкий, дифузний ціаноз. Пульс 115 за 1 хв, частота дихання 26 за 1 хв, артеріальний тиск 80/40 мм рт. ст. При аускультації серця акцент ІІ тону над легеневою артерією. Ліва гомілка збільшена в об’ємі за рахунок набряку. Які препарати доцільно призначити у даному випадку?
A. *Тромболітична терапія B. Непрямі антикоагулянти
Дезагреганти
Діуретики
Нітрати
Хворий 58 років скаржиться на кашель з виділенням слизистого мокротиння, слабкість, задишку під час незначного фізичного навантаження, важкість у правому підребер’ї, набряки ніг. Палить 30 років. Об’єктивно: Пульс 90 за 1 хв, частота дихання 23 за 1 хв, артеріальний тиск 130/80 мм рт. ст. При аускультації серця акцент ІІ тону над легеневою артерією. Діжкоподібна грудна клітка, при перкусії коробковий перкуторний тон. При аускультації легень сухі свистячі хрипи. Набряки нижніх кінцівок. При спірографії: ОФВ1 – 30%. Яке ускладнення основного захворювання розвинулось у хворого?
Гострий міокардит
*Хронічне легеневе серце
Гострий перикардит
Негоспітальна пневмонія
Гостре легеневе серце
Хворий 70 років скаржиться на серцебиття, задишку і біль у грудній клітці, що виникли раптово. Перебуває на стаціонарному лікуванні після оперативного втручання з приводу пухлини передміхурової залози. Об’єктивно: дифузний ціаноз, пульс 100 за 1 хв, регулярний, артеріальний тиск 130/70 мм рт.ст. При аускультації серця акцент ІІ тону над легеневою артерією. На ЕКГ: синусова тахікардія, ознаки перевантаження правого шлуночка. Який попередній діагноз?
Набряк легень
Серцева астма
Гострий міокардит
Гострий перикардит
*Тромбоемболія легеневої артерії
1.Хворий 70 років скаржиться на слабкість, запаморочення, короткочасні періоди непритомності, біль у ділянці серця. Об’єктивно: пульс 40 за 1 хвилину, ритмічний. Артеріальний тиск 180/80 мм рт. ст. При аускультації тони серця ритмічні, І тон глухий, періодично значно посилений. Яка найбільш вірогідна причина гемодинамічних порушень?
А. Брадисистолічна форма фібриляції передсердь
В. Синусова брадикардія
С. Атріовентрикулярна блокада І ступеня
D. Повна блокада лівої ніжки пучка Гіса Е. *Атріовентрикулярна блокада ІІІ ступеня
У 55-річного хворого виник напад серцебиття, що супроводжувався нудотою, запамороченням, загальною слабкістю. На ЕКГ зафіксована тахікардія з частотою серцевих скорочень 220 за 1 хвилину. Шлуночкові комплекси деформовані і розширені, зубець Р відсутній. Який препарат необхідно призначити для надання невідкладної допомоги?
А. *Аміодарон
В. Ізоптин
С. Строфантин
Седуксен Е. Прокаїнамід
Пацієнт 72 роки скаржиться на серцебиття, перебої в роботі серця, задишку при помірному фізичному навантаженні. Рік тому переніс інфаркт міокарда. Об’єктивно: пульс 90 за 1 хвилину, аритмічний, різного наповнення. Артеріальний тиск 115/60 мм рт. ст. На ЕКГ: зубці P відсутні, різні відстані R-R, реєструються хвилі f, найкраще виражені у відведенні V1, патологічний зубець Q, ізоелектричний зубець Т у відведеннях V1-V4. Про яке порушення ритму слід думати?
Шлуночкова екстрасистолія
Атріовентрикулярна блокада
Неповна блокада лівої ніжки пучка Гіса
*Фібриляція передсердь E. Передсердна екстрасистолія
Хворий 56 років скаржиться на стискаючий біль за грудиною при звичайному фізичному навантаженні, головний біль, перебої в роботі серця. 2 роки тому переніс інфаркт міокарда. Об’єктивно: пульс 84 за 1 хв., аритмічний. Артеріальний тиск 160/90 мм рт.ст. При аускультації серця акцент ІІ тону над аортою. На ЕКГ: шлуночкова екстрасистолія, патологічний зубець Q, негативний зубець Т у відведеннях V1-V3 (рубцеві зміни). Який препарат є оптимальним в даному випадку?
Верапаміл
Дігоксин
Ніфедипін
Еналаприл
Е. *Метопролол
У жінки 40 років після перенесеної гострої респіраторної інфекції з’явились задишка, ниючий біль у серці, набряки ніг, що виникають ввечері. Пульс 84 за 1 хвилину, ритмічний. Артеріальний тиск 100/50 мм рт. ст. На ЕКГ: слабонегативний зубець T в V1-V4, реєструються часті, позачергові, деформовані комплекси QRS тривалістю 0,12 с. Яке порушення ритму серця ускладнило перебіг захворювання?
Атріовентрикулярна блокада ІІ ступеня
*Шлуночкова екстрасистолія
Синусова тахікардія
Атріовентрикулярна блокада І ступеня
Фібриляція передсердь
Хворий 70 років скаржиться на запаморочення, періодичну втрату свідомості. Об’єктивно: пульс 35 за 1 хв., ритмічний, артеріальний тиск 150/70 мм рт. ст. При аускультації серця акцент ІІ тону і систолічний шум над аортою. На ЕКГ: відсутність зв'язку зубців Р з комплексами QRSТ, відсутність коливань тривалості інтервалів Р-Р і
R-R, величина інтервалів Р-Р меньша ніж інтервалів R-R. Яка тактика ведення хворого?
А. *Імплантація постійного електрокардіостимулятора
В. Імплантація тимчасового електрокардіостимулятора
С. Черезстравохідна електрокардіостимуляція
Електрична кардіоверсія Е. Медикаментозна кардіоверсія
Хворий 46 років скаржиться на стискаючий біль за грудиною, що виник 2 години тому. Об'єктивно: пульс 50 за 1 хв., ритмічний. Артеріальний тиск 130/80 мм рт. ст. При аускультації серця тони серця приглушені. На ЕКГ: ритм синусів, інтервали Р-Р однакові, всі інтервали РQ-0.18с, випадіння кожного другого комплексу QRSТ, патологічний зубець Q і елевація сегменту SТ у відведеннях ІІ, ІІІ, аVF, депресія сегменту SТ у відведеннях ІІ, aVL, V1- V4. Яке ускладнення основного захворювання розвинулось у хворого?
А. *Атріовентрикулярна блокада ІІст., за типом Мобіц ІІ
В. Атріовентрикулярна блокада ІІст., за типом Мобіц І С. Повна атріовентрикулярна блокада
Синоатріальна блокада ІІст.
Е. Атріовентрикулярна блокада Іст.
Хвора 46 років скаржиться на ниючий тривалий біль в ділянці серця, невдоволеність диханням, перебої в роботі серця. Об'єктивно: пульс 90 за 1 хв., аритмічний. Артеріальний тиск 120/80 мм рт. ст. При аускультації серця тони звучні. На ЕКГ: передчасні незмінені комплекси QRS, зубець Р реєструється слідом за комплексом QRS які накладаючись на сегмент SТ. Яке порушення ритму ускладнило перебіг основного захворювання?
А. Суправентрикулярна тахікардія
В. Шлуночкова екстрасистолія
С. Тріпотіння передсердь
*Суправентрикулярна екстрасистолія Е. Шлуночкова тахікардія
Хворий 42 років скаржиться на задишку при незначному фізичному навантаженні, серцебиття, набряки нижніх кінцівок. Об'єктивно: пульс 92 за 1 хв. Артеріальний тиск 115/70 мм рт. ст. Діяльність серця аритмічна, систолічний шум над верхівкою. На ЕКГ: зубці Р відсутні, реєструються хвилі f, ритм шлуночків нерегулярний. ЕхоКГ: дилатація порожнин серця. Який препарат доцільно призначити в даному випадку?
А. Хінідін
В. Лідокаїн
С. Новокаїномід
*Дігоксин
Е. Метопролол
Хвора 44 років скаржиться на слабкість, задишку, перебої в роботі серця. Об'єктивно: акроціаноз, синюшний рум’янець, пульс 90 за 1 хв., аритмічний. При аускультації серця посилений І тон, мнзодіастолічний шум над верхівкою серця, акцент ІІ тону над легеневою артерією. На ЕКГ: фібриляція передсердь, тахісистолічний варіант. Який препарат необхідно призначити для профілактики тромбоемболічних ускладнень?
А. *Варфарин
В. Аспірин
С. Клопідогрель
Стрептокіназа
Е. Тиклопідин
1.Хворий 38 років скаржиться на задишку, підвищення температури тіла до 37.5 °С, постійний біль за грудиною з іррадіацією в шию, який зменшується в положенні сидячи, нахиливши тулуб уперед. Захворювання пов’язує з перенесеною ГРВІ. Об'єктивно: при аускультації серця вислуховується шум тертя перикарда, тони приглушені. При ЕхоКГ: ФВ- 55%, випіт у порожнину перикарда близько 300 мл і стовщення його листків. Який варіант серцевої недостатності характерний для даного захворювання?
А. *Зі збереженою систолічною функцією
В. З систолічною дисфункцією
С. Змішаний
D. Жоден з перерахованих невірний
Е. Всі з перерахованих вірні
Хворий 48 років скаржиться на слабкість, задишку, серцебиття. Об’єктивно: акроціаноз. Пульс 100 за 1 хв., ритмічний. При аускультації серця- І тон ослаблений, систолічний шум над верхівкою серця, що проводиться в ліву пахвову ділянку, акцент ІІ тону над легеневою артерією. Яке захворювання зумовило розвиток серцевої недостатності?
А. *Недостатність мітрального клапана
В. Недостатність аортального клапана
С. Стеноз устя аорти D. Мітральний стеноз
Е. Дефект міжшлуночкової перегородки
Хворий 43 років скаржиться на задишку, втомлюваність, серцебиття при незначному фізичному навантаженні, , набряки нижніх кінцівок. Вважає себе хворим 2 роки. Об’єктивно: акроціаноз. Пульс
95 за 1 хв., артеріальний тиск 120/70 мм рт. ст. При аускультації серця І тон ослаблений, систолічний шум над верхівкою і над мечоподібним відростком. При допплер-ЕхоКГ: дилатація порожнин серця, відносна недостатність мітрального і тристулкового клапанів, дифузний гіпокінез, ФВ- 32%. Який препарат необхідно включити в схему лікування в даному випадку?
А. Хінідін
В. Пропранолол
С.Атенолол
D. Новокаїнамід
Е. *Бісопролол
Хворий 18 років скаржиться на задишку при фізичному навантаженні, втомлюваність. В анамнезі часті бронхолегеневі інфекції. Об’єктивно: при пальпації відзначається посилений верхівковий поштовх. При аускультації серця – грубий пансистолічний шум в ІІІ-ІV міжреберних проміжках ліворуч біля краю грудини, посилення ІІ тону над легеневою артерією. Яке захворювання зумовило виникнення серцевої недостатності у даного хворого?
А. *Дефект міжшлуночкової перетинки
В. Дефект міжпередсердної перетинки
С. Стеноз устя аорти
Відкрита артеріальна протока
С. Недостатність мітрального клапана
Хвора 56 років скаржиться на задишку, втомлюваність, серцебиття, які виникають під час звичайного фізичного навантаження. Рік тому перенесла Q-інфаркт міокарда передньої стінки лівого шлуночка. Об’єктивно: пульс 80 за 1 хв, ритмічний, артеріальний тиск 130/80 мм рт.ст. При аускультації серця І тон ослаблений, систолічний шум на верхівці. Який функціональний клас (ФК) серцевої недостатності за критеріями Нью-Йоркської Асоціації серця у даному випадку? А. ФК І
В. ФК ІV
С.*ФК ІІ
ФК ІІІ
Е. ФК V
Хворий 35 років скаржиться на задишку при незначному фізичному навантаженні, серцебиття, набряки гомілок. Хворіє на дилатаційну кардіоміопатію 2 роки. Об’єктивно: стан середнього ступеня тяжкості. Пульс 95 за 1 хв, артеріальний тиск 120/70 мм рт.ст. При аускультації серця ослаблення І тону, систолічний шум над верхівкою, акцент ІІ тону над легеневою артерією. При допплер-ЕхоКГ - дилатація порожнин серця, мітральна недостатність ІІ ст., ФВ 35%. Який препарат доцільно включити в схему лікування в даному випадку?
А. Пропранолол
В. Верапаміл С. Ніфедипін
D. *Карведилол
Е. Аміодарон
Хворий 38 років скаржиться на задишку, серцебиття, перебої в роботі серця, набряки нижніх кінцівок. Хворіє 2 роки. Об’єктивно: акроціаноз. Пульс 90 за 1 хв, артеріальний тиск 120/70 мм рт.ст. При аускультації систолічний шум над верхівкою серця і над мечоподібним відростком. Набряки нижніх кінцівок. ЕКГ: фібриляція передсердь. ЕхоКГ: дилатація порожнин серця, відносна недостатність мітрального і трикуспідального клапанів, ФВ-35%. Який препарат може бути застосований для контролю частоти скорочень шлуночків?
А. Пропранолол
В. Лідокаїн
С. Хінідін
D. Новокаїнамід
Е.* Дигоксин
Хвора 65 років скаржиться на задишку, серцебиття, перебої в роботі серця, набряки нижніх кінцівок. 2 роки тому перенесла Q-інфаркт міокарду. Об’єктивно: пульс 90 за 1 хв, аритмічний. Артеріальний тиск 130/85 мм рт. ст. При аускультації серця ослаблений І тон і систолічний шум над верхівкою, акцент ІІ тону над аортою. Набряки на нижніх кінцівках. На ЕКГ: фібриляція передсердь, патологічний зубець Q у відведеннях V1-V4 (рубцеві зміни). Хворій призначений варфарин. Який показник використовується для оцінки проведення лікування варфарином?
А. Фібриноген
В. Д-димер
С. Час згортання крові
D. *Міжнародне нормалізаційне відношення Е. Активований частково тромбопластинований час
Хворий 67 років скаржиться на серцебиття, задишку при незначному фізичному навантаженні, набряки нижніх кінцівок. Рік тому переніс Q-інфаркт міокарду. Об’єктивно: пульс 90 за 1 хв, артеріальний тиск 140/90 мм рт.ст. При аускультації легень у нижніх відділах незвучні дрібнопухирцеві хрипи. Набряки нижніх кінцівок. При ЕхоКГ: дилатація лівого шлуночку, гіпокінез передньої стінки, перегородки та верхівки лівого шлуночка, ФВ - 35 %. Який препарат необхідно включити в схему лікування в даному випадку?
А. Верапаміл
В.* Фуросемід
С. Аміодарон
D. Ніфедипін
Е. Пропранолол
Хворий 50 років госпіталізований у відділення кардіологічної реанімації зі скаргами на стискаючий біль за грудиною, що триває 1 годину, ядуху, виділення пінистого рожевого мокротиння. Об’єктивно: акроціаноз, ортопное. Пульс 100 за 1 хв., ЧДД 26 за хв., дихання клекочуче, артеріальний тиск 150/80 мм рт. ст. При аускультації серця- ритм галопу. При аускультації легень – над всією поверхнею вологі різнокаліберні хрипи. На ЕКГ: патологічний зубець Q і елевація сегмента ST у відведеннях V1-V4, депресія сегмента ST у відведеннях ІІІ, aVF. Яке ускладнення основного захворювання виникло у хворого?
А. *Гостра лівошлуночкова недостатність
В. Гостра правошлуночкова недостатність
С. Гостра аневризма серця
D. Постінфарктний синдром Дресслера
Е. Негоспітальна пневмонія