Тема №1. Гігієна як наука. Місце і значення гігієни в системі медичних наук та практичній діяльності лікаря. Основні закони гігієни. Методи гігієнічних досліджень.
1. Дайте визначення предмету “Гігієна”:
A. *Наука, яка вивчає закономірності впливу навколишнього середовища на організм людини i суспільне здоров’я з метою обґрунтування гiгiєнiчних нормативів, санітарних норм і правил та профілактичних заходів, реалізація яких забезпечує оптимальні умови для життєдіяльності людини, збереження і зміцнення її здоров’я та запобігання виникненню різноманітних захворювань
B. Галузь медичних знань, що запроваджує у життя санітарні заходи
C. Наука, що розробляє критерії здоров’я людини
D. Наука про санітарне благополуччя населення
E. Наука, що вивчає закономірності розвитку патологічних процесів в організмі людини внаслідок впливу екзо- та ендогенних чинників навколишнього середовища з метою обґрунтування гiгiєнiчних нормативiв, санiтарних норм і правил та профілактичних заходiв, реалiзацiя яких забезпечує оптимальнi умови для життєдiяльностi людини, збереження і змiцнення її здоров’я та запобігання виникненню різноманітних захворювань
2. Укажіть головне призначення гігієни як галузі медичних знань:
A. *Галузь медичних знань, що являє собою науку про збереження та зміцнення суспільного та індивідуального здоров’я шляхом здійснення профілактичних заходів
B. Галузь медичних знань, що запроваджує у життя санітарні заходи
C. Галузь медичних знань, що являє собою науку, яка розробляє критерії здоров’я людини
D. Галузь медичних знань, що являє собою науку про санітарне благополуччя населення
E Галузь медичних знань, що вивчає закономірності розвитку патологічних процесів в організмі людини внаслідок впливу екзо- та ендогенних чинників навколишнього середовища з метою обґрунтування гiгiєнiчних нормативiв, санiтарних норм і правил та профілактичних заходiв, реалiзацiя яких забезпечує оптимальнi умови для життєдiяльностi людини, збереження і змiцнення її здоров’я та запобігання виникненню різноманітних захворювань
3. Назвіть основну мету гігієни:
А. *Збереження та зміцнення здоров’я людини
В. Вивчення стану навколишнього середовища
С. Вивчення етіології та патогенезу захворювань
D. Обґрунтування гігієнічних нормативів та критеріїв здоров’я людини
E. Прогнозування санітарної ситуації на перспективу
4. Укажіть основні шляхи досягнення основної мети гігієни:
А. *Збереження і підвищення стійкості організму до несприятливих чинників навколишнього середовища та охорона і оздоровлення навколишнього середовища
В. Вивчення стану навколишнього середовища та стану здоров’я населення
С. Вивчення етіології та патогенезу захворювань
D. Обґрунтування гігієнічних нормативів та критеріїв здоров’я людини
E. Прогнозування санітарної ситуації на перспективу
5. Назвіть основні завдання гігієни як науки:
А. *Все перераховане
В. Вивчення природних та антропогенних факторів навколишнього середовища та соціальних умов, що можуть впливати на здоров’я людини
С. Вивчення закономірностей впливу факторів та умов навколишнього середовища на організм людини або популяції.
D. Наукове обґрунтування і розробка гігієнічних нормативів, санітарних правил і норм та їх використання в практиці охорони здоров’я та народному господарстві
E. Прогнозування санітарної ситуації на найближчу та віддалену перспективу з урахуванням планів розвитку народного господарства та визначення відповідних гігієнічних проблем
6. Назвіть основні періоди розвитку гігієни як науки:
А. *Емпіричний та науково-експериментальний
В. Революційний та еволюційний
С. Ергономічний та фізіологічний
D. Індустріальний та постіндустріальний
Е. Радянський та пострадянський
7. Назвіть фактори навколишнього середовища, що впливають на здоров’я людини:
A. *Фізичні, хімічні, біологічні, психологічні
B. Колективні, індивідуальні, особистісні
C. Генетичні, фенотипічні
D. Глобальні, популяційні, регіональні, індивідуальні
E. Психологічні, психофізіологічні. фізіологічні
8. Під профілактикою розуміють:
A. *Систему державних, громадських та медичних заходів, що спрямовані на збереження та зміцнення здоров’я людей, виховання здорового молодого покоління, підвищення працездатності та продовження активного життя.
B. Систему заходів, що спрямовані на підтримку чистоти приміщень різного призначення
C. Систему заходів, що спрямовані на забезпечення санітарного благополуччя населення
D. Систему державних, громадських та медичних заходів, що спрямовані на виховання здорового молодого покоління, оптимізацію умов навчання та виховання, побуту, праці, відпочинку та харчування людей з метою зміцнення та збереження їх здоров’я
E. Діяльність установ, органів та закладів санітарно-епідеміологічної служби
9. Перерахуйте основні види профілактики за характером спрямування:
А. *Суспільна, особиста
В. Первинна, вторинна, третинна
С. Функціональна, інструментальна, лабораторна
D. Законодавча, адміністративна, самостійна
Е. Примусова, усвідомлена
10. Перерахуйте основні види профілактики стосовно конкретних видів патології:
А. *Первинна, вторинна, третинна
В. Суспільна, особиста
С. Функціональна, інструментальна, лабораторна
D. Законодавча, адміністративна, самостійна
Е. Примусова, усвідомлена
11. Суспільна профілактика являє собою:
А. *Систему профілактичних заходів, що забезпечуються державними заходами, зафіксованими в законодавстві України
В. Систему профілактичних заходів, що передбачає боротьбу з перенавантаженням центральної нервової та інших систем, порушеннями режиму праці, відпочинку, харчування, гіпокінезією, вживанням алкоголю та тютюнопалінням
С. Систему профілактичних заходів, що спрямовані на попередження виникнення захворювання та зумовлюють вплив на механізми, які лежать в основі їх розвитку або на ризик-фактори, які сприяють їх виникненню
D. Систему профілактичних заходів, що спрямовані на попередження прогресування або загострення захворювань та полягає в ліквідації несприятливого впливу факторів навколишнього середовища і в систематичному диференційованному лікуванні хворого
Е. Систему профілактичних заходів, що спрямовані на запобігання рецидивів перенесених захворювань
12. Особиста профілактика являє собою:
А. *Систему профілактичних заходів, що передбачає боротьбу з перенавантаженням центральної нервової та інших систем, порушеннями режиму праці, відпочинку, харчування, гіпокінезією, вживанням алкоголю та тютюнопалінням
В. Систему профілактичних заходів, що забезпечуються державними заходами, зафіксованими в законодавстві України про охорону здоров’я
С. Систему профілактичних заходів, що спрямовані на попередження виникнення захворювання та зумовлюють вплив на механізми, які лежать в основі їх розвитку або на ризик-фактори, які сприяють їх виникненню
D. Систему профілактичних заходів, що спрямовані на попередження прогресування або загострення захворювань та полягає в ліквідації несприятливого впливу факторів навколишнього середовища і в систематичному диференційованному лікуванні хворого
Е. Систему профілактичних заходів, що спрямовані на запобігання рецидивів перенесених захворювань
13. Первинна профілактика являє собою:
А. *Систему профілактичних заходів, що спрямовані на попередження виникнення захворювання та зумовлюють вплив на механізми, які лежать в основі їх розвитку або на ризик-фактори, які сприяють їх виникненню
В. Систему профілактичних заходів, що забезпечуються державними заходами, зафіксованими в законодавстві України про охорону здоров’я
С. Систему профілактичних заходів, що передбачає боротьбу з перенавантаженням центральної нервової та інших систем, порушеннями режиму праці, відпочинку, харчування, гіпокінезією, вживанням алкоголю та тютюнопалінням
D. Систему профілактичних заходів, що спрямовані на попередження прогресування або загострення захворювань та полягає в ліквідації несприятливого впливу факторів навколишнього середовища і в систематичному диференційованному лікуванні хворого
Е. Систему профілактичних заходів, що спрямовані на запобігання рецидивів перенесених захворювань
14. Вторинна профілактика являє собою:
А. *Систему профілактичних заходів, що спрямовані на попередження прогресування або загострення захворювань та полягає в ліквідації несприятливого впливу факторів навколишнього середовища і в систематичному диференційованному лікуванні хворого
В. Систему профілактичних заходів, що забезпечуються державними заходами, зафіксованими в законодавстві України про охорону здоров’я
С. Систему профілактичних заходів, що передбачає боротьбу з перенавантаженням центральної нервової та інших систем, порушеннями режиму праці, відпочинку, харчування, гіпокінезією, вживанням алкоголю та тютюнопалінням
D. Систему профілактичних заходів, що спрямовані на попередження виникнення захворювання та зумовлюють вплив на механізми, які лежать в основі їх розвитку або на ризик-фактори, які сприяють їх виникненню
Е. Систему профілактичних заходів, що спрямовані на запобігання рецидивів перенесених захворювань
15. Третинна профілактика являє собою:
А. *Систему профілактичних заходів, що спрямовані на запобігання рецидивів перенесених захворювань
В. Систему профілактичних заходів, що забезпечуються державними заходами, зафіксованими в законодавстві України про охорону здоров’я
С. Систему профілактичних заходів, що передбачає боротьбу з перенавантаженням центральної нервової та інших систем, порушеннями режиму праці, відпочинку, харчування, гіпокінезією, вживанням алкоголю та тютюнопалінням
D. Систему профілактичних заходів, що спрямовані на попередження виникнення захворювання та зумовлюють вплив на механізми, які лежать в основі їх розвитку або на ризик-фактори, які сприяють їх виникненню
Е. Систему профілактичних заходів, що спрямовані на попередження прогресування або загострення захворювань та полягає в ліквідації несприятливого впливу факторів навколишнього середовища і в систематичному диференційованному лікуванні хворого
16. Санітарія – це:
A. *Практичне застосування розроблених гігієнічною наукою нормативів, санітарних правил та рекомендацій, що забезпечують оптимізацію умов навчання, виховання, побуту, праці, відпочинку і харчування людей з метою зміцнення та збереження їх здоров’я
B. Діяльність установ, органів та закладів санітарно-епідеміологічної служби
C. Система заходів, що спрямовані на підтримку чистоти приміщень різного призначення
D. Система заходів, що спрямовані на забезпечення санітарного благополуччя населення
E. Система державних, громадських та медичних заходів, що спрямовані на виховання здорового молодого покоління, оптимізацію умов навчання, виховання, побуту, праці, відпочинку і харчування людей з метою зміцнення та збереження їх здоров’я
17. Назвіть провідні різновиди санітарії:
A. *Все перераховане
B. Шкільна санітарія
C. Житлово-комунальна санітарія
D. Виробнича санітарія
E. Харчова санітарія
18. Назвіть специфічні методи гігієнічних досліджень:
A. *Все перераховане
B. Епідеміологічний метод
C. Методи санітарного обстеження та санітарної експертизи
D. Метод гігієнічного експерименту
E. Метод санітарної освіти, гігієнічного виховання та навчання
19. Перерахуйте специфічні методи гігієнічних досліджень:
А. *Епідеміологічний метод, метод санітарного обстеження, метод гігієнічного експерименту, метод санітарної експертизи, метод санітарної освіти, гігієнічного виховання та навчання
В. Експериментальний метод, економічний метод, історичний метод, медико-географічний метод, соціологічний метод, метод санітарної освіти, гігієнічного виховання та навчання
С. Епідеміологічний метод, контент-аналіз, метод експертної оцінки, метод структурного аналізу, метод математичного моделювання, метод санітарної освіти
Д. Метод індивідуального порівняння, популяційний метод, медико-статистичний метод, метод гігієнічного виховання та навчання
Е. Метод нечіткої логіки, метод нейронних мереж, метод прогностичної екстраполяції, метод мозкового штурму, метод санітарної освіти
20. Назвіть методи гігієнічних досліджень за напрямком реалізації:
A. *Все перераховане
B. Методи санітарного обстеження та описання
C. Інструментально-лабораторні та математичні методи
D. Методи експериментального дослідження
E. Методи натурного спостереження та дослідження
21. Укажіть, який із наведених методів досліджень використовується для вивчення здоров’я населення:
А. *Епідеміологічний метод
В. Метод санітарного обстеження
С. Метод гігієнічного експерименту
D. Метод санітарної експертизи
Е. Метод санітарної освіти
22. Перерахуйте різновиди методу санітарного обстеження у ході проведення гігієнічних досліджень:
А. *Санітарне описання та поглиблене санітарне обстеження
В. Санітарна експертиза та санітарно-статистичний метод
С. Медичне обстеження популяцій та клінічний нагляд за добровольцями
D. Лабораторний та натурний гігієнічний експеримент
Е. Метод прогнозної екстраполяції та епідеміологічний метод
23. Перерахуйте різновиди методу гігієнічного експерименту:
А. *Лабораторний та натурний гігієнічний експеримент
В. Санітарна експертиза та санітарно-статистичний метод
С. Медичне обстеження популяцій та клінічний нагляд за добровольцями
D. Санітарний опис та поглиблене санітарне обстеження
Е. Метод прогностичної екстраполяції та епідеміологічний метод
24. Укажіть, який метод дослідження передбачає проведення експерименту в реальних умовах:
A. *Метод натурного гігієнічного експерименту
B. Метод санітарного обстеження
C. Епідеміологічний метод
D. Метод санітарної експертизи
E. Метод лабораторного гігієнічного експерименту
25. Укажіть, який метод дослідження передбачає проведення експерименту в лабораторних умовах:
A. *Метод лабораторного гігієнічного експерименту
B. Метод санітарного обстеження
C. Епідеміологічний метод
D. Метод санітарної експертизи
E. Метод натурного гігієнічного експерименту
26. Укажіть, який із наведених методів досліджень не відноситься до способів реалізації епідеміологічного методу вивчення здоров’я населення:
A. *Метод санітарної експертизи
B. Санітарно-статистичний метод
C. Метод медичного обстеження
D. Метод клінічного спостереження
E. Метод натурного експерименту
27. Назвіть, яким законом гігієни є закон про рушійні сили порушення рівня здоров’я людей:
A. *Перший закон
B. Другий закон
C. Третій закон
D. Четвертий закон
E. П’ятий закон
28. Назвіть, яким законом гігієни є закон негативного впливу на навколишнє середовище діяльності людей:
A. *Другий закон
B. Перший закон
C. Третій закон
D. Четвертий закон
E. П’ятий закон
29. Назвіть, яким законом гігієни є закон негативного впливу на навколишнє середовище природних екстремальних явищ:
A. *Третій закон
B. Перший закон
C. Другий закон
D. Четвертий закон
E. П’ятий закон
30. Назвіть, яким законом гігієни є закон позитивного впливу на навколишнє середовище людського суспільства:
A. *Четвертий закон
B. Перший закон
C. Другий закон
D. Третій закон
E. П’ятий закон
31. Назвіть, яким законом гігієни є закон негативного впливу забрудненого (денатурованого) природного навколишнього середовища на здоров’я людини:
A. *П’ятий закон
B. Четвертий закон
C. Шостий закон
D. Сьомий закон
E. Восьмий закон
32. Назвіть, яким законом гігієни є закон позитивного впливу природного навколишнього середовища на здоров’я населення:
A. *Шостий закон
B. Четвертий закон
C. П’ятий закон
D. Сьомий закон
E. Восьмий закон
33. Укажіть, яку назву має причина або рушійна сила якого-небудь патологічного процесу, що визначає його характер або окремі особливості:
A. *Етіологічний чинник
B. 3абруднювач
C. Біотичний чинник
D. Абіотичний чинник
E. Етіологічний чинник ризику
34. Укажіть, яку назву має екзо- або ендогенний вплив на людину, який сприяє розвитку захворювання або смерті, не будучи безпосередньою їх причиною:
A. *Етіологічний чинник ризику
B. Абіотичний чинник
C. Біотичний чинник
D. Етіологічний чинник
E. Забруднювач
35. Укажіть, яку назву має будь-який природний або антропогенний фізичний агент, хімічна речовина, біологічний вид, що потрапляють у навколишнє середовище в кількостях, що перевищують граничний рівень:
A. *Забруднювач
B. Абіотичний чинник
C. Біотичний чинник
D. Етіологічний чинник
E. Етіологічний чинник ризику
36. Укажіть, яка дія характеризує вплив на організм людини якого-небудь одного ізольованого чинника:
A. *Роздільна
B. Поєднана
C. Комбінована
D. Комплексна
E. Синергічна
37. Укажіть, яка дія характеризує вплив на організм людини, якщо одна хімічна речовина одночасно надходить в організм із різних об’єктів навколишнього середовища різними шляхами:
A. *Комплексна
B. Поєднана
C. Комбінована
D. Роздільна
E. Синергічна
38. Укажіть, яка дія характеризує вплив на організм людини, якщо декілька речовин однакового походження одночасно надходять в організм з одного об’єкта навколишнього середовища:
A. *Комбінована
B. Поєднана
C. Роздільна
D. Комплексна
E. Синергічна
39. Укажіть, яка дія характеризує вплив на організм людини в тому випадку, якщо на організм одночасно впливають чинники навколишнього середовища різного походження (фізичні, хімічні і біологічні тощо):
A. *Поєднана
B. Роздільна
C. Комбінована
D. Комплексна
E. Синергічна
40. Назвіть, який принцип не відноситься до принципів гігієнічного нормування:
A. *Принцип абсолютності ГДК
B. Принцип відносності ГДК
C. Принцип розподілу об’єктів санітарної безпеки
D. Принцип першочерговості медичних показань
E. Принцип диференціації біологічних відповідей
41. Назвіть форми санітарного нагляду, що використовуються у гігієні:
A. *Поточний та запобіжний
B. Плановий та попередній
C. Позаплановий та періодичний
D. Поглиблений
Е. Щоденний та щоквартальний
42. Укажіть основний тип санітарно-епідеміологічних станцій:
A. *Територіальні
B. Промислові
C. Сільськогосподарські
D. Акціонерні
E. Науково-дослідні
43. Вислови: “Гігієна – супутниця здоров’я” належить:
А. *Демокриту
В. Асклепію
С. Аристотелю
D. Гіппократу
Е. Авіценні
44. Автором першого медичного трактату “Про здоровий спосіб життя” є:
А. *Гіппократ
В. Асклепій
С. Демокрит
D. Аристотель
Е. Авіценна
45. Автором п’ятитомника “Канон лікарської науки” є:
А. *Авіценна
В. Асклепій
С. Демокрит
D. Аристотель
Е. Гіппократ
46. Одним з перших фундаментальних узагальнень ХІХ століття в галузі утримання та порядку здійснення санітарних заходів став дев’ятитомний звід правил “Повна Система медичної поліції”. Його автором є:
А. *Франк І.П.
В. Єстерлен М.
С. Леві М.
D. Петтенкофер М.
Е. Хорнер Л.
47. Першим розробив та застосував в гігієні об’єктивні методи (хімічні та фізичні) досліджень факторів навколишнього середовища:
А. *Петтенкофер М.
В. Єстерлен М.
С. Франк І.П.
D. Леві М.
Е. Хорнер Л.
48. Перша кафедра гігієни в Україні була створена у місті:
А. *Київ
В. Харків
С. Донецьк
D. Львів
Е. Дніпропетровськ
49. Першу кафедру гігієни в Україні організував:
А. *Субботін В.А.
В. Корчак-Чепурківський О.В.
С. Хлопін Г.В.
D. Скворцов І.П.
Е. Орлов В.Д.
50. В 1922 році на з’їзді санітарних лікарів України ідею організації санітарно-епідеміологічних станцій як основної ланки санітарної служби висунув:
А. *Марзєєв О.М.
В. Корчак-Чепурківський О.В.
С. Семашко Р.А.
D. Хлопін Г.В.
Е. Соловйов З.П.
51. Перший інститут санітарно-гігієнічного профілю на теренах України був створений у місті:
А. *Харків
В. Київ
С. Москва
D. Гомель
Е Одеса
Комунальна гігієна
Тема №2. Гігієнічна оцінка променистої енергії, Методика визначення інтенсивності ультрафіолетового випромінювання та його використання для профілактики захворювань і санації повітряного середовища.
1. Дайте визначення поняття “сонячна радіація”:
А. *Інтегральний потік корпускулярних частинок та електромагнітного випромінювання
В. Силове поле, що утворюється нерухомими електричними зарядами
С. Поверхнева щільність сили світла
D. Оптичне випромінювання
Е. Фізичне поле, що зумовлене магнітним полем
2. Перерахуйте основні складові електромагнітного складу сонячного випромінювання відповідно до довжини хвилі:
А. *Рентгенівське випромінювання, ультрафіолетове випромінювання, видима частина спектру, інфрачервоне випромінювання, радіовипромінювання
В. Рентгенівське випромінювання, ультрафіолетове випромінювання, інфрачервоне випромінювання, видима частина спектру, радіовипромінювання
С. Рентгенівське випромінювання, ультрафіолетове випромінювання, видима частина спектру, радіовипромінювання, інфрачервоне випромінювання
D. Рентгенівське випромінювання, інфрачервоне випромінювання, ультрафіолетове випромінювання, видима частина спектру, радіовипромінювання
Е. Рентгенівське випромінювання, ультрафіолетове випромінювання, видима частина спектру, радіовипромінювання, інфрачервоне випромінювання
3. Укажіть на правильний розподіл основних складових частин сонячної радіації (інфрачервоне : видиме : ультрафіолетове випромінювання) на поверхні Землі:
А. *59% : 40% : 1%
В. 43% : 52% : 5%
С. 55% : 25% : 20%
D. 60% : 35% : 5%
Е. 40% : 45% : 15%
4. Назвіть, який відсоток від загальної енергії сонячного випромінювання біля поверхні Землі складає енергія ультрафіолетових променів:
А. *1%
В. 55%
С. 40%
D. 59%
Е. 5%
5. Назвіть довжину хвиль діапазону ультрафіолетового випромінювання:
A. *10-400 нм
B. 10-0,1 нм
C. Понад 1000 нм
D. 760-800 нм
E. 760-10000 нм
6. Укажіть, на які ділянки поділяється діапазон ультрафіолетового випромінювання:
А. *А, В, С
B. α, β, γ
C. А, Б, С, Д, Е
D. А, Б
Е. К, Л, М
7. Укажіть довжину хвилі, властиву для ділянки А ультрафіолетового випромінювання:
А. *315-400 нм
B. 280-315 нм
C. 10-280 нм
D. 50-200 нм
E. 100-250 нм
8. Укажіть довжину хвилі, властиву для ділянки В ультрафіолетового випромінювання:
А. *280-315 нм
B. 315-400 нм
C. 10-280 нм
D. 50-200 нм
E. 100-250 нм
9. Укажіть довжину хвилі, властиву для ділянки С ультрафіолетового випромінювання:
А. *10–280 нм
B. 280–315 нм
C. 315–400 нм
D. 50–200 нм
E. 100–250 нм
10. Назвіть основні ефекти впливу ультрафіолетового випромінювання області А:
A. *Слабкий загальностимулюючий ефект, антирахітичний ефект, пігментоутворюючий ефект
B. Антирахітичний ефект, пігментоутворюючий ефект, тепловий ефект
C. Виражений загальностимулюючий ефект, бактерицидний ефект, іонізуючий ефект, антирахітичний ефект, сильний тепловий ефект
D. Слабкий загальностимулюючий ефект, іонізуючий ефект, сильний тепловий ефект, діуретичний ефект
E. Холодовий ефект, іонізуючий ефект, сильний тепловий ефект, гемо поетичний ефект
11. Назвіть основні ефекти впливу ультрафіолетового випромінювання області В:
A. *Виражений загальностимулюючий ефект, антирахітичний ефект, пігментоутворюючий ефект
B. Слабкий загальностимулюючий ефект, тепловий ефект, іонізуючий ефект, сильний тепловий ефект
C. Антирахітичний ефект, тепловий ефект, іонізуючий ефект, холодовий ефект
D. Пігментоутворюючий ефект, сильний тепловий ефект, діуретичний ефект
E. Холодовий ефект, антирахітичний ефект, слабкий загальностимулюючий ефект, гемо поетичний ефект
12. Назвіть основні ефекти впливу ультрафіолетового випромінювання області С:
A. *Сильний бактерицидний ефект, фотоофтальмологічний ефект
B. Тепловий ефект, пігментоутворюючий ефект
C. Антирахітичний ефект, загальностимулюючий ефект
D. Загальностимулюючий ефект, тепловий ефект
E. Холодовий ефект, тепловий ефект
13. Назвіть основні види біологічної дії ультрафіолетового випромінювання:
A. *Біогенна, абіогенна
B. Теплоутворююча, діуретична
C. Загальностимулююча, загальнозміцнююча
D. Утворення вільних радикалів, синтез актоміозина
E. Гемопоетична, пігментоутворююча 14. Назвіть, які види біологічної дії ультрафіолетового випромінювання відносяться до біогенної:
А. *Антирахітична, загальностимулююча, пігментоутворююча
В. Бактерицидна, канцерогенна
С. Антирахітична, бактерицидна
D. Фотоалергенна, фототоксична
Е. Антирахітична, загальностимулююча, бактерицидна
15. Назвіть, які види біологічної дії ультрафіолетового випромінювання відносяться до абіогенної:
А. *Бактерицидна, канцерогенна
В. Антирахітична, загальностимулююча, пігментоутворююча
С. Антирахітична, бактерицидна
D. Фотоалергенна, фототоксична
Е. Антирахітична, загальностимулююча, бактерицидна
16. Укажіть, в чому полягає механізм загальностимулюючої (еритемної) дії ультрафіолетового випромінювання:
А. *У фотолізі білків у шкірі з утворенням гістаміну, холіну, аденозину, піримідинових сполук та інших його продуктів, які всмоктуються у кров, стимулюють обмін речовин в організмі, ретикулоендотеліальну систему та кістковий мозок, підвищують кількість гемоглобіну, еритроцитів, лейкоцитів, активність ферментів дихання та функцію печінки, стимулюють діяльність нервової системи тощо
В. У розщепленні кальциферолів: із ергостерину (7,8-дегідрохолестерину) в сальних залозах під впливом ультрафіолетової радіації завдяки розщепленню бензольного кільця утворюється вітамін D2 (ергохолекалциферол), вітамін D3 (холекалциферол), а з провітаміну 2,2-дегідроергостеріну – вітамін D 4
С. У перетворенні амінокислоти тирозіну, діоксіфенілаланіну і продуктів розпаду адреналіну під впливом ультрафіолетової радіації і ферменту тірозінази в чорний пігмент меланін, який захищає шкіру (і весь організм) від надлишку ультрафіолетової, видимої та інфрачервоної радіації
D. Виникає подразнення бактерій з активацією їх життєдіяльності, яка зі збільшенням дози опромінення змінюється бактеріостатичним ефектом, а потім – фотодеструкцією, денатурацією білків, загибеллю мікроорганізмів тощо
Е. У розвитку новоутворень та онкологічних захворювань
17. Укажіть, в чому полягає механізм D-вітаміноутворюючої (антирахітичної) дії ультрафіолетового випромінювання:
А. *У розщепленні кальциферолів: із ергостерину (7,8-дегідрохолестерину) в сальних залозах під впливом ультрафіолетової радіації завдяки розщепленню бензольного кільця утворюється вітамін D2 (ергохолекалциферол), вітамін D3 (холекалциферол), а з провітаміну 2,2-дегідроергостеріну – вітамін D 4
В. У фотолізі білків у шкірі з утворенням гістаміну, холіну, аденозину, піртмідтнових сполук та інших його продуктів, які всмоктуються у кров, стимулюють обмін речовин в організмі, ретикулоендотеліальну систему та кістковий мозок, підвищують кількість гемоглобіну, еритроцитів, лейкоцитів, активність ферментів дихання та функцію печінки, стимулюють діяльність нервової системи тощо
С. У перетворенні амінокислоти тирозіну, діоксіфенілаланіну і продуктів розпаду адреналіну під впливом ультрафіолетової радіації і ферменту тірозінази в чорний пігмент меланін, який захищає шкіру (і весь організм) від надлишку ультрафіолетової, видимої та інфрачервоної радіації
D. Виникає подразнення бактерій з активацією їх життєдіяльності, яка зі збільшенням дози опромінення змінюється бактеріостатичним ефектом, а потім – фотодеструкцією, денатурацією білків, загибеллю мікроорганізмів тощо
Е. У розвитку новоутворень та онкологічних захворювань
18. Укажіть, в чому полягає механізм пігментоутворюючої (загарної) дії ультрафіолетового випромінювання:
А. *У перетворенні амінокислоти тирозіну, діоксіфенілаланіну і продуктів розпаду адреналіну під впливом ультрафіолетової радіації і ферменту тірозінази в чорний пігмент меланін, який захищає шкіру (і весь організм) від надлишку ультрафіолетової, видимої та інфрачервоної радіації
В. У фотолізі білків у шкірі з утворенням гістаміну, холіну, аденозину, піримідинових сполук та інших його продуктів, які всмоктуються у кров, стимулюють обмін речовин в організмі, ретикулоендотеліальну систему та кістковий мозок, підвищують кількість гемоглобіну, еритроцитів, лейкоцитів, активність ферментів дихання та функцію печінки, стимулюють діяльність нервової системи тощо
С. У розщепленні кальциферолів: із ергостерину (7,8-дегідрохолестерину) в сальних залозах під впливом ультрафіолетової радіації завдяки розщепленню бензольного кільця утворюється вітамін D2 (ергохолекалциферол), вітамін D3 (холекалциферол), а з провітаміну 2,2-дегідроергостеріну – вітамін D 4
D. Виникає подразнення бактерій з активацією їх життєдіяльності, яка зі збільшенням дози опромінення змінюється бактеріостатичним ефектом, а потім – фотодеструкцією, денатурацією білків, загибеллю мікроорганізмів тощо
Е. У розвитку новоутворень та онкологічних захворювань
19. Укажіть, в чому полягає механізм бактерицидної (абіотичної) дії ультрафіолетового випромінювання:
А. *Виникає подразнення бактерій з активацією їх життєдіяльності, яка зі збільшенням дози опромінення змінюється бактеріостатичним ефектом, а потім – фотодеструкцією, денатурацією білків, загибеллю мікроорганізмів тощо
В. У фотолізі білків у шкірі з утворенням гістаміну, холіну, аденозину, піримідинових сполук та інших його продуктів, які всмоктуються у кров, стимулюють обмін речовин в організмі, ретикулоендотеліальну систему та кістковий мозок, підвищують кількість гемоглобіну, еритроцитів, лейкоцитів, активність ферментів дихання та функцію печінки, стимулюють діяльність нервової системи тощо
С. У розщепленні кальциферолів: із ергостерину (7,8-дегідрохолестерину) в сальних залозах під впливом ультрафіолетової радіації завдяки розщепленню бензольного кільця утворюється вітамін D2 (ергохолекалциферол), вітамін D3 (холекалциферол), а з провітаміну 2,2-дегідроергостеріну – вітамін D 4
D. У перетворенні амінокислоти тирозіну, діоксіфенілаланіну і продуктів розпаду адреналіну під впливом ультрафіолетової радіації і ферменту тірозінази в чорний пігмент меланін, який захищає шкіру (і весь організм) від надлишку ультрафіолетової, видимої та інфрачервоної радіації
Е. У розвитку новоутворень та онкологічних захворювань
20. Укажіть, в чому полягає механізм фотоофтальмологіної дії ультрафіолетового випромінювання:
А. *У розвитку запалень слизової оболонки очей
В. У фотолізі білків у шкірі з утворенням гістаміну, холіну, аденозину, піримідинових сполук та інших його продуктів, які всмоктуються у кров, стимулюють обмін речовин в організмі, ретикулоендотеліальну систему та кістковий мозок, підвищують кількість гемоглобіну, еритроцитів, лейкоцитів, активність ферментів дихання та функцію печінки, стимулюють діяльність нервової системи тощо
С. У розщепленні кальциферолів: із ергостерину (7,8-дегідрохолестерину) в сальних залозах під впливом ультрафіолетової радіації завдяки розщепленню бензольного кільця утворюється вітамін D2 (ергохолекалциферол), вітамін D3 (холекалциферол), а з провітаміну 2,2-дегідроергостеріну – вітамін D 4
D. У перетворенні амінокислоти тирозіну, діоксіфенілаланіну і продуктів розпаду адреналіну під впливом ультрафіолетової радіації і ферменту тірозінази в чорний пігмент меланін, який захищає шкіру (і весь організм) від надлишку ультрафіолетової, видимої та інфрачервоної радіації
Е. Виникає подразнення бактерій з активацією їх життєдіяльності, яка зі збільшенням дози опромінення змінюється бактеріостатичним ефектом, а потім – фотодеструкцією, денатурацією білків, загибеллю мікроорганізмів тощо
21. Укажіть, в чому полягає механізм канцерогенної дії ультрафіолетового випромінювання:
А. *У розвитку новоутворень та онкологічних захворювань
В. У фотолізі білків у шкірі з утворенням гістаміну, холіну, аденозину, піримідинових сполук та інших його продуктів, які всмоктуються у кров, стимулюють обмін речовин в організмі, ретикулоендотеліальну систему та кістковий мозок, підвищують кількість гемоглобіну, еритроцитів, лейкоцитів, активність ферментів дихання та функцію печінки, стимулюють діяльність нервової системи тощо
С. У розщепленні кальциферолів: із ергостерину (7,8-дегідрохолестерину) в сальних залозах під впливом ультрафіолетової радіації завдяки розщепленню бензольного кільця утворюється вітамін D2 (ергохолекалциферол), вітамін D3 (холекалциферол), а з провітаміну 2,2-дегідроергостеріну – вітамін D 4
D. У перетворенні амінокислоти тирозіну, діоксіфенілаланіну і продуктів розпаду адреналіну під впливом ультрафіолетової радіації і ферменту тірозінази в чорний пігмент меланін, який захищає шкіру (і весь організм) від надлишку ультрафіолетової, видимої та інфрачервоної радіації
Е. Дія, що зумовлює спочатку виникає подразнення бактерій з активацією їх життєдіяльності, яка зі збільшенням дози опромінення змінюється бактеріостатичним ефектом, а потім – фотодеструкцією, денатурацією білків, загибеллю мікроорганізмів тощо
22. Укажіть, які основні процеси виділяють в механізмі впливу ультрафіолетового випромінювання на організм людини:
А. *Фотохімічні, гуморальні, нервово-рефлекторні
В. Біологічні, фізіологічні, біохімічні
С. Біохімічні, фізичні, бактеріологічні
D. Денатурація та фотоліз амінокислот
Е. Фотопошкодження генетичного матеріалу, нервово-рефлекторні
23. Назвіть, з якою амінокислотою пов’язана пігментоутворююча дія ультрафіолетового випромінювання:
А. *Тирозин
В. Триптофан
С. Фенілаланін
D. Валін
Е. Метіонін
24. Назвіть основні методи вимірювання інтенсивності ультрафіолетового випромінювання:
A. *Інтегральний, біологічний, фотохімічний, фізичний, розрахунковий
B. Інтегральний, фотоелектричний, фотохімічний, біологічний, мікробіологічний
C. Фотоелектричний, мікробіологічний, гігієнічний, соціально-гігієнічний
D. Розрахунковий, лабораторний
E. Фотохімічний, біологічний, соціологічний, статистичний
25. Назвіть основні інструментальні методи вимірювання інтенсивності ультрафіолетового випромінювання:
A. *Все перераховане
B. Інтегральний
C. Біологічний
D. Фотохімічний
E. Фізичний
26. Укажіть в чому полягає суть інтегрального методу вимірювання інтенсивності ультрафіолетового випромінювання:
A. *У вимірюванні сумарного потоку радіації Сонця піранометрами
B. У визначенні еритемної дози за допомогою біодозиметра Горбачова
C. У розкладанні щавлевої кислоти у присутності азотнокислого уранілу пропорційно інтенсивності та тривалості ультрафіолетового опромінення її титрованого розчину
D. У проведенні вимірювання інтенсивності ультрафіолетової радіації ультрафіолетметром (уфіметром)
E. У здійсненні розрахунку еритемного потоку маячного (пересувного) опромінювача за спеціальною формулою
27. Укажіть в чому полягає суть біологічного методу вимірювання інтенсивності ультрафіолетового випромінювання:
A. *У визначенні еритемної дози за допомогою біодозиметра Горбачова
B. У вимірюванні сумарного потоку радіації Сонця піранометрами
C. У розкладанні щавлевої кислоти у присутності азотнокислого уранілу пропорційно інтенсивності та тривалості ультрафіолетового опромінення її титрованого розчину
D. У проведенні вимірювання інтенсивності ультрафіолетової радіації ультрафіолетметром (уфіметром)
E. У здійсненні розрахунку еритемного потоку маячного (пересувного) опромінювача за спеціальною формулою
28. Укажіть в чому полягає суть фотохімічного методу вимірювання інтенсивності ультрафіолетового випромінювання:
A. *У розкладанні щавлевої кислоти у присутності азотнокислого уранілу пропорційно інтенсивності та тривалості ультрафіолетового опромінення її титрованого розчину
B. У вимірюванні сумарного потоку радіації Сонця піранометрами
C. У визначенні еритемної дози за допомогою біодозиметра Горбачова
D. У проведенні вимірювання інтенсивності ультрафіолетової радіації ультрафіолетметром (уфіметром)
E. У здійсненні розрахунку еритемного потоку маячного (пересувного) опромінювача за спеціальною формулою
29. Укажіть в чому полягає суть фізичного методу вимірювання інтенсивності ультрафіолетового випромінювання:
A. *У проведенні вимірювання інтенсивності ультрафіолетової радіації ультрафіолетметром (уфіметром)
B. У вимірюванні сумарного потоку радіації Сонця піранометрами
C. У визначенні еритемної дози за допомогою біодозиметра Горбачова
D. У розкладанні щавлевої кислоти у присутності азотнокислого уранілу пропорційно інтенсивності та тривалості ультрафіолетового опромінення її титрованого розчину
E. У здійсненні розрахунку еритемного потоку маячного (пересувного) опромінювача за спеціальною формулою
30. Укажіть в чому полягає суть розрахунковогоо методу вимірювання інтенсивності ультрафіолетового випромінювання:
A. *У здійсненні розрахунку еритемного потоку маячного (пересувного) опромінювача за спеціальною формулою
B. У вимірюванні сумарного потоку радіації Сонця піранометрами
C. У визначенні еритемної дози за допомогою біодозиметра Горбачова
D. У розкладанні щавлевої кислоти у присутності азотнокислого уранілу пропорційно інтенсивності та тривалості ультрафіолетового опромінення її титрованого розчину
E. У проведенні вимірювання інтенсивності ультрафіолетової радіації ультрафіолетметром (уфіметром)
31. Перерахуйте прилади для визначення інтенсивності ультрафіолетового випромінювання:
A. *Ультрафіолетметр, кварцова пробірка з розчином уранілу та щавлевої кислоти, біодозиметр, піранометр
B. Люксметр, актинометр, фотоінтенсиметри
C. Актинометр, фотоінтенсиметри, кварцова пробірка з розчином уранілу
D. Люксметр, актинометр, піранометр Янишевського
E. Фотоекспонометр, фотоінтенсиметри, піранометр Янишевського
32. Назвіть одиниці вимірювання інтенсивності ультрафіолетового випромінювання фізичним методом:
A. *мВт/м2
B. мкР/год
C. Вт/год
D. лк
E. мкВт/с
33. Укажіть, які реактиви потрібні для визначення інтенсивності ультрафіолетового випромінювання фотохімічним методом:
А. *Ураніл азотнокислий, кислота щавлева, перманганат калію, кислота сірчана
В. Кислота щавлева, калій азотнокислий, кислота сірчана
С. Перманганат калію, кислота лимонна, кислота сірчана
D. Кислота азотна, перманганат калію, ураніл азотнокислий,
Е. Кислота азотна, перманганат калію, хлорид натрію
34. Укажіть, яка кількість розкладеної щавлевої кислоти на 1 см2 поверхні опроміненого розчину відповідає одній еритемній дозі:
А. *3,7-4,1 мг/см2
В. 1,1-1,5 мг/см2
С. 1,6-2,1 мг/см2
D. 2,1-2,5 мг/см2
Е. 2,5-3,6 мг/см2
35. Дайте визначення поняття “біологічна доза”:
A. *Найменший термін УФ опромінення незасмаглої шкіри у хвилинах, після якого через 15-20 годин (у дітей через 1-3 години) з’являється виразне почервоніння шкіри (еритема)
B. Найбільша кількість ультрафіолетового випромінювання, яка викликає еритему через 15-20 годин у дорослих та 1-3 годин у дітей
C. Найменша кількість інфрачервоного випромінювання, яка викликає еритему у дорослих та дітей
D. Найбільша кількість інфрачервоного випромінювання, яка викликає еритему у дорослих та дітей
E. Найменший термін УФ опромінення незасмаглої шкіри у хвилинах, після якого через 1-3 годин (у дітей через 15-20 години) з’являється виразне почервоніння шкіри (еритема)
36. Назвіть, який прилад необхідно застосувати для визначення інтенсивності ультрафіолетового випромінювання біологічним методом:
А. *Біодозиметр Горбачова
В. Ультрафіолетметр
С. Кільця Ландольта
D. Хронорефлексометр
Е. Індивідуальний дозиметр КІД-2
37. Укажіть, стандартну відстань, на якій визначається еритемна доза:
А. *0,5 м
B/ 2 м
C. 3 м
D. 1 м
E. 4 м
38. Укажіть тривалість опромінення шкірних покривів під віконцем №6 біодозиметра Горбачова в ході визначення інтенсивності ультрафіолетового випромінювання біологічним методом за стандартних умов:
А. *1 хвилина
В. 2 хвилини
С. 3 хвилини
D. 4 хвилини
Е. 5 хвилин
39. Укажіть тривалість опромінення шкірних покривів під віконцем №5 біодозиметра в ході визначення інтенсивності ультрафіолетового випромінювання біологічним методом за стандартних умов:
А. *2 хвилини
В. 1 хвилина
С. 3 хвилини
D. 4 хвилини
Е. 5 хвилин
40. Укажіть тривалість опромінення шкірних покривів під віконцем №4 біодозиметра в ході визначення інтенсивності ультрафіолетового випромінювання біологічним методом за стандартних умов:
А. *3 хвилини
В. 1 хвилина
С. 2 хвилини
D. 4 хвилини
Е. 5 хвилин
41. Укажіть тривалість опромінення шкірних покривів під віконцем №3 біодозиметра в ході визначення інтенсивності ультрафіолетового випромінювання біологічним методом за стандартних умов:
А. *4 хвилини
В. 1 хвилина
С. 2 хвилини
D. 3 хвилини
Е. 5 хвилин
42. Укажіть тривалість опромінення шкірних покривів під віконцем №2 біодозиметра в ході визначення інтенсивності ультрафіолетового випромінювання біологічним методом за стандартних умов:
А. *5 хвилин
В. 1 хвилина
С. 2 хвилини
D. 3 хвилини
Е. 4 хвилини
44. Назвіть основні види біологічної (еритемної) дози:
A. *Профілактична, фізіологічна (оптимальна)
B. Радіаційна, профілактична, фотоелектрична
C. Фотоелектрична, фотохімічна, узагальнена
D. Радіаційна, фізіологічна (оптимальна), еквівалентна
E. Експозиційна, еквівалентна, ефективна
45. Назвіть кількісні параметри для розрахунку профілактичної дози ультрафіолетового випромінювання:
A. *1/8 еритемної (біологічної) дози
B. ½-1/4 еритемної (біологічної) дози
C. 0,5 еритемної (біологічної) дози
D. ¼ еритемної (біологічної) дози
E. 1-2 еритемної (біологічної) доза
46. Назвіть кількісні параметри для розрахунку фізіологічної (оптимальної) дози ультрафіолетового випромінювання:
A. *1/2-1/4 еритемної (біологічної) дози
В. 1/8 еритемної (біологічної) дози
С. 1-2 еритемної (біологічної) доза
D. 0,5 еритемної (біологічної) дози
E. 1/4 еритемної (біологічної) дози
47. Розрахуйте величину профілактичної дози ультрафіолетового випромінювання, якщо біологічна доза складає 4 хвилини:
A. *30 секунд
B. 18 секунд
C. 1 хвилин
D. 5 хвилин
E. 180 секунд
48. Розрахуйте величину оптимальної дози ультрафіолетового випромінювання, якщо біодоза складає 4 хвилини:
A. *1-2 хвилини
B. 2-3 хвилини
C. 0,5-1 хвилини
D. 4 хвилини
E. 8 хвилин
49. Назвіть штучні джерела ультрафіолетового випромінювання:
A. *Все перераховане
В. Прямі ртутно-кварцові лампи
С. Дугові ртутно-кварцові лампи
D. Еритемні увіолеві лампи
E. Бактерицидні увіолеві
50. Назвіть довжину хвилі діапазону інфрачервоного випромінювання:
A. *760-10000 нм
B. 760-100000 нм
C. 760-1000 нм
D. 315-400 нм
E. 280-313 нм
51. Укажіть біологічний ефект, властивий для інфрачервоного випромінювання:
A. *Тепловий ефект
В. Виражений загально стимулюючий ефект
С. Антирахітичний ефект
D. Пігментоутворюючий ефект
E. Слабкий загально стимулюючий ефект
52. Назвіть прилади для вимірювання інтенсивності інфрачервоного випромінювання:
A. *Актинометр, піранометр
В. Ерметр, ультрафіолетметр
С. Ерметр, уфіметр
D. Уфіметр, люксметр
E. Люксметр, уфіметр
53. Укажіть, при якій довжині хвилі ультрафіолетового випромінювання спостерігається максимальна загальнозміцнююча дія:
A. *250 нм і 297 нм
B. 10-120 нм
C. 120-250 нм
D. 10 нм і 280 нм
E. 280-315 нм
54. Укажіть, при якій довжині хвилі ультрафіолетового випромінювання спостерігається максимальна Д-вітаміноутворююча дія:
A. *280-297 нм
B. 280-297 нм
C. 254-270 нм
D. 315-270 нм
E. 320-330 нм
55. Укажіть, при якій довжині хвилі ультрафіолетового випромінювання спостерігається максимальна пігментоутворюча дія:
A. *320-330 нм
B. 300-180 нм
C. 250-297 нм
D. 254-270 нм
E. 315-270 нм
56. Укажіть, при якій довжині хвилі ультрафіолетового випромінювання спостерігається максимальна бактерицидна дія:
A. *254 нм
B. 250-297 нм
C. 240-260 нм
D. 270-315 нм
E. 330 нм
57. Укажіть орієнтовні показники для оцінки мікробного забруднення (ступеня чистоти) повітря лікарняної палати:
A. *Загальне мікробне число – до 3500, в тому числі гемолітичний стрептокок – до 100
В. Загальне мікробне число – до 2000, в тому числі гемолітичний стрептокок – до 10
С. Загальне мікробне число – 2000-4000, в тому числі гемолітичний стрептокок – 11-40
D. Загальне мікробне число (до операції) – до 500, в тому числі гемолітичний стрептокок – 0
E. Загальне мікробне число – до 1000, в тому числі гемолітичний стрептокок – до 16
58. Дайте визначення поняття “ступінь ефективності”:
А. *Виражене у відсотках відношення різниці між кількістю колоній до і після санації до кількості колоній до санації
В. Число, що показує у скільки разів збільшилась кількість мікроорганізмів
С. Кількісний показник санації повітря
D. Кількість колоній, що виросла на чашці Петрі після санації повітря
Е. Число, що показує у скільки разів в результаті санації зменшилось число колоній
59. Дайте визначення поняття “коефіцієнт ефективності”:
А. *Число, яке показує у скільки разів в результаті санації зменшилось число колоній
В. Відношення різниці між кількістю колоній до і після санації, виражене у відсотках
С. Коефіцієнт корисної дії бактерицидної лампи
D. Кількість загиблих мікроорганізмів
Е. Ступінь чистоти повітря
.
60. Укажіть, при якій величині ступеня ефективності санація повітря в приміщенні у разі використання ультрафіолетової радіації вважається ефективною:
A. *Ступінь ефективності − 80%
B. Ступінь ефективності − 60%
C. Ступінь ефективності − 70%
D. Ступінь ефективності – 100%
E. Ступінь ефективності − 50%
61. Укажіть при якій величині коефіцієнта ефективності санація повітря в приміщенні у разі використання ультрафіолетової радіації вважається ефективною:
A. *Коефіцієнт ефективності − не менше 5
B. Коефіцієнт ефективності − не менше 4
C. Коефіцієнт ефективності − не менше 3
D. Коефіцієнт ефективності − не менше 1
E. Коефіцієнт ефективності − не менше 2
62. Укажіть, яким є ступінь ефективності санації, якщо під час проведення санації повітря у перев’язочній встановлено, що до санації проросло 85 колоній, після неї – 17:
A. *80
B. 2
C. 15
D. 25
E. 50
63. Укажіть, яким є коефіцієнт ефективності санації, якщо під час проведення санації повітря у перев’язочній встановлено, що до санації проросло 85 колоній, після неї – 17:
A. *5
B. 7
C. 9
D. 11
E. 15
64. Для зменшення ступеня бактеріального забруднення повітря в операційній прийнято рішення про необхідність організації ультрафіолетового опромінення повітря. Укажіть промені з якою довжиною хвилі найбільш доцільно використовувати з цією метою:
A. *250 нм
B. 350 нм
C. 450 нм
D. 550 нм
E. 650 нм
65. Необхідно забезпечити максимальний D-вітаміноутворюючий (антирахітичний) ефект ультрафіолетового випромінювання. Укажіть, в якому діапазоні спостерігається максимальна D-вітаміноутворююча дія:
A. *280-297 нм
B. 250-320 нм
C. 280-340 нм
D. 254-267 нм
E. 340-390 нм
66. Необхідно забезпечити максимальний загальностимулюючий ефект ультрафіолетового випромінювання. Укажіть, в якому діапазоні спостерігається максимальна загальностимулююча дія:
A. *254 нм
B. 280-297 нм
C. 280-340 нм
D. 254-267 нм
E. 390 нм
67. Необхідно забезпечити максимальний пігментоутворюючий ефект ультрафіолетового випромінювання. Укажіть, в якому діапазоні спостерігається максимальна пігментоутворююча дія:
A. *320-330 нм
B. 280-297 нм
C. 250-320 нм
D. 254-267 нм
E. 340-390 нм
68. Необхідно забезпечити максимальний бактерицидний ефект ультрафіолетового випромінювання. Укажіть, в якому діапазоні спостерігається максимальна бактерицидна дія:
A. *254-267 нм
B. 280-297 нм
C. 250-320 нм
D. 280-340 нм
E. 340-390 нм
69. Назвіть штучні джерела ультрафіолетового випромінювання, що використовуються для профілактичного опромінення:
A. *Еритемні лампи ЛЕ-15, ЛЕ-30
В. Газорозрядні лампи
С. Світильник СК-300
D. Апарат Кротова
E. Бактерицидні увіолеві лампи
70. Перерахуйте основні патологічні стани при недостатності ультрафіолетового випромінювання:
A. *Зниження резистентності організму, рахіт, карієс зубів тощо
B. Ураження зору, зниження резистентності, ураження шлунково-кишкового тракту, ожиріння тощо
C. Зниження резистентності, ожиріння, цукровий діабет, схуднення тощо
D. Анемія, ураження шлунково-кишкового тракту, ожиріння, остеопороз тощо
E. Ожиріння, остеопороз, цукровий діабет, схуднення тощо
71. Укажіть, який патологічний стан не виникає при недостатності ультрафіолетового випромінювання:
А. *Ожиріння
B. Зниження резистентності організму
C. Анемія
D. Рахіт
E. Карієс зубів
72. Перерахуйте основні види впливу надлишкових доз ультрафіолетового випромінювання:
A. *Зниження загальної резистентності організму, канцерогенний вплив, виникнення специфічних захворювань (кератокон’юнктивіти, опіки тощо)
B. Гемопоетичний вплив, канцерогенний вплив, фіброгенний вплив
C. Канцерогенний вплив, фіброгенний вплив, підвищення загальної резистентності організму
D. Підвищення загальної резистентності організму, зниження загальної резистентності організму, різке прискорення процесів вітаміноутворення
E. Гемопоетичний вплив, фіброгенний вплив, різке прискорення процесів вітаміноутворення
73. Укажіть, який ефект не є результатом впливу надлишкових доз ультрафіолетової радіації:
А. *Фіброгенний вплив
B. Канцерогенний вплив
C. Мутагенний вплив
D. Виникнення специфічних захворювань (кератокон’юнктивіти, опіки тощо)
E. Різке уповільнення процесів вітаміноутворення
74. Укажіть основні наслідки профілактичної дії ультрафіолетового випромінювання:
А. *Все перераховане
В. Підвищення тонусу кори головного мозку та нормалізація процесів збудження і гальмування
С. Покращання стану автономної (вегетативної) нервової системи
D. Підвищення активності ряду ферментів та збільшення вмісту гемоглобіну в крові
Е. Нормалізація ліпідного обміну та підвищення проникності мембран клітин
75. Укажіть основні наслідки профілактичної дії ультрафіолетового випромінювання:
А. *Все перераховане
В. Стимулювання протизгортаючої функції крові та нормалізація мінерального, особливо фосфорно-кальцієвого, обміну
С. Зниження артеріального тиску при гіпертонічній хворобі, зменшення частоти виникнення та ступеня вираження гіпертонічних криз
D. Покращання показників функціонального стану серцево-судинної системи
Е. Зменшується рівня поширення нападів стенокардії, випадків інфаркту міокарда та мозкового інсульту
76. Укажіть, які заходи проводяться для первинної і вторинної геліопрофілактики захворювань:
А. *Організація аеросоляріїв та лікувальних пляжів
В. Покращання природної та штучної вентиляції
С. Покращання природного та штучного освітлення
D. Запровадження виробничої фізичної культури
Е. Організація психопрофілактики та психокорекції
77. Укажіть, при лікуванні яких захворювань використовуються штучні джерела ультрафіолетової радіації:
A. *Ревматизм, невралгічні болі, шкірний туберкульоз, загоювання гнійних ран
B. Ревматизм, сальмонельоз, невралгічні болі, отит
C. Дизентерія, невралгічні болі, шкірний туберкульоз, харчові отруєння
D. Дизентерія, холера, кишкові інфекції
E. Шкірний туберкульоз, загоювання гнійних ран, холера, харчові отруєння
78. Назвіть, при лікуванні яких захворювань не використовують штучні джерела ультрафіолетової радіації:
А. *Харчові отруєння
В. Невралгічні болі
С. Загоювання ран
D. Ревматизм
Е. Гнійні рани
79. Назвіть патологічний стан, при якому протипоказане проведення первинної ультрафіолетової профілактики:
А. *Дифузний токсичний зоб
В. Вагітність
С. Невралгія
D. Анемія
Е. Ожиріння
80. Назвіть патологічний стан, при якому протипоказане проведення вторинної ультрафіолетової профілактики:
А. *Інфаркт міокарда
В. Вагітність
С. Невралгія
D. Анемія
Е. Ожиріння
81. Укажіть назву кабінету для проведення профілактичного опромінення:
А. *Фотарій
В. Солярій
С. Кріосауна
D. Аерарій
Е. Аєросоляеій
82. Назвіть основні санітарно-гігієнічні заходи щодо профілактики недостатності ультрафіолетового випромінювання серед населення:
A. *Раціональне планування та забудова населених пунктів, використання увіолевого скла, застосування еритемно-увіолевих ламп
B. Південна орієнтація вікон житлових приміщень, дієтотерапія, хіміотерапія
C. Хіміотерапія, охорона довкілля від забруднення, забезпечення чистоти віконного скла
D. Охорона довкілля від забруднення, забезпечення чистоти віконного скла, психопрофілактика
E. Охорона довкілля від забруднення, психопрофілактика, серопрофілактика
83. Назвіть один з основних санітарно-гігієнічних заходів щодо профілактики недостатності ультрафіолетового випромінювання:
А. *Раціональне планування та забудова населених пунктів
В. Хіміотерапія
С. Охорона довкілля від забруднення
D. Дієтотерапія
Е. Забезпечення чистоти віконного скла
84. Укажіть, в який період року рекомендується проводити геліопрофілактику захворювань в північних районах України:
А. *З березня до жовтня
В. З лютого до листопада
С. З листопада до травня
D. З вересня до червня
Е. З грудня до березня
85. Укажіть, в який період року рекомендується проводити геліопрофілактику захворювань в південних районах України:
А. *З лютого до листопада
В. З березня до жовтня
С. З листопада до травня
D. З вересня до червня
Е. З грудня до березня
86. Укажіть, який ефект не є результатом впливу надлишкових доз ультрафіолетової радіації:
А. *Фіброгенний вплив
B. Канцерогенний вплив
C. Мутагенний вплив
D. Виникнення специфічних захворювань (кератокон’юнктивіти, опіки тощо)
E. Різке уповільнення процесів вітаміноутворення
87. Укажіть основні наслідки профілактичної дії ультрафіолетового випромінювання:
А. *Все перераховане
В. Стимулювання протизгортаючої функції крові та нормалізація мінерального, особливо фосфорно-кальцієвого, обміну
С. Зниження артеріального тиску при гіпертонічній хворобі, зменшення частоти виникнення та ступеня вираження гіпертонічних криз
D. Покращання показників функціонального стану серцево-судинної системи
Е. Зменшується рівня поширення нападів стенокардії, випадків інфаркту міокарда та мозкового інсульту
Тема №3. Методика визначення гігієнічної оцінки природного та штучного освітлення приміщень.
1. Назвіть основні гігієнічні вимоги до освітлення приміщень:
A. *Повинно бути за спектром максимально наближеним до природного, повинно бути достатнім, рівномірним, не повинно погіршувати хімічних та фізичних якостей повітряного середовища, не повинно створювати відблисків та різких тіней
B. Повинно бути за спектром максимально наближеним до природного, повинно бути розсіяне, повинно бути достатнє, повинно бути естетично привабливим
C. Повинно бути розсіяне, повинно бути достатнє, повинно бути естетично привабливим, повинно забезпечувати бактерицидну дію
D. Повинно бути естетично привабливим, повинно забезпечувати бактерицидну дію, повинно бути рівномірним, повинно забезпечувати загальностимулюючий вплив на організм
E. Повинно бути естетично привабливим, повинно забезпечувати бактерицидну дію, повинно забезпечувати загальностимулюючий вплив на організм, не повинно створювати відблисків та різких тіней
2. Укажіть, які фактори впливають на рівень природної освітленості приміщень:
A. *Зовнішні, внутрішні
B. Мікробіологічні, біологічні
C. Фізичні, хімічні
D. Радіологічні, біологічні
E. Технічні, технологічні
3. Назвіть зовнішні фактори, від яких залежить природне освітлення приміщень:
A. *Географічна широта, клімат місцевості, сезон року, години дня, затінюючі об’єкти (будинки, дерева)
B. Кількість вікон, географічна широта, орієнтація вікон, широта скла, пора року
C. Географічна широта, орієнтація вікон, клімат місцевості, широта скла, висота підвіконня, години дня
D. Орієнтація вікон, клімат місцевості, ширина скла, висота підвіконня, години дня
E. Кількість вікон, орієнтація вікон, ширина скла, висота підвіконня, години дня, затінюючі об’єкти (будинки, дерева)
4. Назвіть внутрішні фактори, від яких залежить природне освітлення приміщень:
A. *Орієнтація вікон, кількість вікон, їх конструкція, якість та чистота скла, наявність квітів, фіранок, яскравість (відбиваюча здатність стін, стелі, меблі, висота підвіконня, висота вікна
B. Орієнтація вікон, наявність будівель, дерев, кількість вікон, їх конструкція, якість та чистота скла, наявність квітів, фіранок
C. Наявність будівель, кількість вікон, їх конструкція, дерев, наявність квітів, фіранок, клімат місцевості, яскравість (відбиваюча здатність стін, стелі, меблів, географічна широта
D. Орієнтація вікон, наявність будівель, дерев, клімат місцевості, клімат місцевості, яскравість (відбиваюча здатність стін, стелі, меблів, висота підвіконня, висота вікна, географічна широта
E. Наявність будівель, дерев, клімат місцевості, географічна широта, орієнтація вікон, кількість вікон, їх конструкція
5. Назвіть чинник, що не впливає на рівень природного освітлення:
A. *Вид освітлювальної арматури
B. Орієнтація будівель
C. Площа засклення вікон
D. Пора року, доби
E. Географічна широта
6. Назвіть основні системи природного освітлення:
A. *Бокова, верхня, комбінована
B. Пряма, бокова, загальна
C. Загальна, місцева, верхня
D. Проміжна, комбінована, нижня
E. Проміжна, нижня, побічна
7. Назвіть основні типи інсоляційного режиму:
A. *Максимальний, помірний, мінімальний
B. Прямий. боковий, змішаний
C. Загальний, місцевий, змішаний
D. Проміжний, комбінований, змішаний
E. Природний, штучний, змішаний
8. Укажіть орієнтацію вікон приміщень, що забезпечують максимальний інсоляційний режим:
A. *Південно-східна, південно-західна
B. Південна, східна, західна
C. Північно-східна, північно-західна, північна
D. Південно-східна, південно-західна, південна
E. Північна, південна
9. Укажіть орієнтацію вікон приміщень, що забезпечують помірний інсоляційний режим:
A. *Південна, східна, західна
B. Південно-східна, південно-західна
C. Північно-східна, північно-західна, північна
D. Південно-східна, південно-західна, південна
E. Північна, південна
10. Укажіть орієнтацію вікон приміщень, що забезпечують мінімальний інсоляційний режим:
A. *Північно-східна, північно-західна, північна
B. Південно-східна, південно-західна
C. Південна, східна, західна
D. Південно-східна, південно-західна, південна
E. Північна, південна
11. Назвіть методи дослідження природного освітлення у приміщенні:
A. *Описовий, геометричний, світлотехнічний
B. Описовий, розрахунковий, світлотехнічний
C. Логарифмічний, розрахунковий, флуоресцентний
D. Розрахунковий, флуоресцентний, фотоколориметричний
E. Хімічний, логарифмічний, розрахунковий
12. Назвіть показники геометричного методу оцінки природного освітлення:
A. *Світловий коефіцієнт, кут падіння, коефіцієнт заглиблення, кут отвору, кут затінення
B. Коефіцієнт затінення, коефіцієнт кореляції, коефіцієнт заглиблення, коефіцієнт аерації, кут отвору, психрометричний коефіцієнт
C. Коефіцієнт кореляції, коефіцієнт заглиблення, кут отвору, психрометричний коефіцієнт, коефіцієнт природної освітленості
D. Коефіцієнт заглиблення, коефіцієнт аерації, кут отвору, психрометричний коефіцієнт, коефіцієнт природної освітленості
E. Коефіцієнт кореляції, коефіцієнт аерації, психрометричний коефіцієнт, коефіцієнт природної освітленості, кут падіння
13. Дайте визначення поняття “світловий коефіцієнт”:
A. *Відношення площі заскленої частини поверхні вікон до площі підлоги
B. Відношення площі всіх вікон до площі підлоги
C. Відношення площі одного вікна до площі підлоги
D. Відношення освітленості у приміщенні і назовні
E. Відношення природної освітленості в середині приміщення до площі підлоги
14. Укажіть нормативні значення величин світлового коефіцієнту для навчальних приміщень:
A. *1 : 4 – 1 : 5
B. 1 : 5 – 1 : 6
C. 1 : 6 – 1 : 8
D. 1 : 2 – 1 : 3
E. 1 : 8 – 1 : 10
15. Укажіть нормативні значення величин світлового коефіцієнту для житлових приміщень:
A. *1 : 6 – 1 : 8
B. 1 : 4 – 1 : 5
C. 1 : 5 – 1 : 6
D. 1 : 2 – 1 : 3
E. 1 : 8 – 1 : 10
16. Укажіть нормативні значення величин світлового коефіцієнту для лікарняних палат:
A. *1 : 5 – 1 : 6
B. 1 : 4 – 1 : 5
C. 1 : 6 – 1 : 8
D. 1 : 2 – 1 : 3
E. 1 : 8 – 1 : 10
17. Укажіть нормативні значення величин світлового коефіцієнту для операційних:
A. *1 : 2 – 1 : 3
B. 1 : 4 – 1 : 5
C. 1 : 5 – 1 : 6
D. 1 : 6 – 1 : 8
E. 1 : 8 – 1 : 10
18. Дайте визначення поняття “кут падіння” світлових променів на робоче місце:
A. *Кут між робочою поверхнею та лінією від робочого місця до верхнього краю вікна
B. Кут між робочою поверхнею та лінією до проекції на вікно верхнього краю протилежного будинку
C. Кут між лініями від робочого місця до верхнього краю вікна та до проекції на вікно верхнього краю протилежного будинку
D. Кут між лінією від робочого місця до верхнього краю вікна та світильника
E. Кут між лініями від робочого місця до верхнього та нижнього країв вікна
19. Приведіть гігієнічні нормативи величини кута падіння світлових променів на робоче місце:
A. *не менше 27°
B. Не більше 27°
C. 25°
D. не менше 30°
E. не менше 45°
20. Дайте визначення поняття “кут отвору”:
A. *кут між лініями від робочого місця до верхнього краю вікна та до проекції на вікно верхнього краю протилежного будинку
B. кут між робочою поверхнею та лінією до проекції на вікно верхнього краю протилежного будинку
C. кут між робочою поверхнею та лінією до верхнього краю вікна
D. кут між лінією від робочого місця до верхнього краю вікна та світильника
E. кут між лініями від робочого місця до верхнього та нижнього країв вікна
21. Приведіть гігієнічні нормативи величини кута отвору:
A. *не менше 5°
B. не менше10°
C. не менше 45°
D. Не більше 5°
E. не менше 27°
22. Дайте визначення поняття “коефіцієнт заглиблення”:
A. *Відношення відстані від вікна до протилежної стіни до відстані від верхнього краю вікна до підлоги
B. Відношення глибини приміщення до відстані від підлоги до верхнього краю вікна
C. Відношення глибини класу до відстані від підлоги до підвіконня
D. Відношення висоти вікна до глибини приміщення
E. Відношення глибини приміщення до відстані від підвіконня до стелі
23. Укажіть параметри, що необхідні для розрахунку коефіцієнта заглиблення приміщення:
A. *Відстань від верхнього краю вікна до підлоги та відстань від вікна до протилежної стіни
B. Відстань від підлоги до підвіконня та відстань від підлоги до стелі
C. Відстань від підлоги до підвіконня та відстань від підлоги до верхнього краю вікна
D. Відстань від світлонесучої стіни до протилежної та відстань від підвіконні до підлоги
E. Відстань від підвіконня до верхнього краю вікна та відстань від внутрішньої стіни до світлонесучої
24. Укажіть нормативні значення величини коефіцієнта заглиблення:
A. *Не більше 2
B. Не більше 3
C. Не менше 4
D. Не більше 5
E. Не менше 1
25. Назвіть нормативи природного освітлення навчальних приміщень за даними геометричного методу:
A. *Світловий коефіцієнт – 1 : 4 – 1 : 5, коефіцієнт заглиблення – не більше 2, кут падіння – не менше 27°
B. Світловий коефіцієнт – 1 : 6 – 1 : 8, коефіцієнт заглиблення – не більше 2, кут падіння – не менше 27°
C. Світловий коефіцієнт – 1 : 5 – 1 : 6, коефіцієнт заглиблення: не більше 2, кут падіння – не менше 27°
D. Світловий коефіцієнт – 1 : 2 – 1 : 3, коефіцієнт заглиблення – не більше 2, кут падіння – не менше 27°
E. Світловий коефіцієнт – 1 : 8 – 1 : 10, коефіцієнт заглиблення – не більше 5, кут падіння – не менше 27°
26. Назвіть нормативи природного освітлення житлових приміщень за даними геометричного методу:
A. *Світловий коефіцієнт – 1 : 5 – 1 : 6, коефіцієнт заглиблення – не більше 2, кут падіння – не менше 27°
B. Світловий коефіцієнт – 1 : 6 – 1 : 8, коефіцієнт заглиблення – не більше 2, кут падіння – не менше 27°
C. Світловий коефіцієнт – 1 : 2 – 1 : 3, коефіцієнт заглиблення – не більше 2, кут падіння – не менше 27°
D. Світловий коефіцієнт – 1 : 4 – 1 : 5, коефіцієнт заглиблення – не більше 2, кут падіння – не менше 27°
E. Світловий коефіцієнт – 1 : 8 – 1 : 10, коефіцієнт заглиблення – не більше 5, кут падіння – не менше 27°
27. Назвіть нормативи природного освітлення лікарняної палати за даними геометричного методу:
A. *Світловий коефіцієнт – 1 : 6 – 1 : 8, коефіцієнт заглиблення – не більше 2, кут падіння – не менше 27°
B. Світловий коефіцієнт – 1 : 2 – 1 : 3, коефіцієнт заглиблення – не більше 2, кут падіння – не менше 27°
C. Світловий коефіцієнт – 1 : 5 – 1 : 6, коефіцієнт заглиблення – не більше 2, кут падіння – не менше 27°
D. Світловий коефіцієнт – 1 : 4 – 1 : 5, коефіцієнт заглиблення – не більше 2, кут падіння – не менше 27°
E. Світловий коефіцієнт – 1 : 8 – 1 : 10, коефіцієнт заглиблення – не більше 5, кут падіння – не менше 27°
28. Назвіть нормативи природного освітлення операційної за даними геометричного методу:
A. *Світловий коефіцієнт – 1 : 2 – 1 : 3, коефіцієнт заглиблення – не більше 2, кут падіння – не менше 27°
B. Світловий коефіцієнт – 1 : 6 – 1 : 8, коефіцієнт заглиблення – не більше 2, кут падіння – не менше 27°
C. Світловий коефіцієнт – 1 : 5 – 1 : 6, коефіцієнт заглиблення – не більше 2, кут падіння – не менше 27°
D. Світловий коефіцієнт – 1 : 4 – 1 : 5, коефіцієнт заглиблення – не більше 2, кут падіння – не менше 27°
E. Світловий коефіцієнт - 1 : 8 – 1 : 10, коефіцієнт заглиблення – не більше 5, кут падіння - не менше 27°
29. Назвіть показники світлотехнічного методу оцінки природного освітлення:
A. *Коефіцієнт природної освітленості
B. Проекція небосхилу
C. Коефіцієнт заглиблення
D. Кут отвору
E. Світловий коефіцієнт
30. Дайте визначення поняття “коефіцієнт природної освітленості”:
A. *Виражене у відсотках відношення освітленості горизонтальної поверхні (на рівні підлоги або робочого місця) в приміщенні до виміряної одночасно освітленості розсіяним світлом горизонтальної поверхні під відкритим небосхилом
B. Щільність світлового потоку на освітлюваній поверхні
C. Виражене у відсотках відношення освітленості горизонтальної поверхні (на рівні протягом робочого дня) освітленості розсіяним світлом горизонтальної поверхні під відкритим небосхилом площі вікон до площі підлоги
D. Природна освітленість, яка припадає на площу 1 м2
E. Відношення природної освітленості в середині приміщення до площі підлоги
31. Назвіть прилади для вимірювання рівня освітлення:
A. *Люксметр
B. Біодозиметр
C. Актинометр
D. Радіометр-рентгенометр
E. Фотоінтенсиметр
32. Назвіть одиниці освітленості:
A. *Люкс
B. Люмен
C. Кандела
D. Ватт
E. Кандела/м2
33. Назвіть нормативи природного освітлення для навчальних приміщень за даними світлотехнічного методу:
A. *Коефіцієнт природної освітленості: 1,25-1,5%
B. Коефіцієнт природної освітленості: 1,25-1,5%
C. Коефіцієнт природної освітленості: 0,5%
D. Коефіцієнт природної освітленості: 2,0%
E. Коефіцієнт природної освітленості: 0,1–-0,5%
34. Назвіть нормативи природного освітлення для житлових приміщень за даними світлотехнічного методу:
A. *Коефіцієнт природної освітленості: 1,0%
B. Коефіцієнт природної освітленості: 1,25-1,5%
C. Коефіцієнт природної освітленості: 0,5%
D. Коефіцієнт природної освітленості: 2,0%
E. Коефіцієнт природної освітленості: 0,1–-0,5%
35. Назвіть нормативи природного освітлення для лікарняної палати за даними світлотехнічного методу:
A. *Коефіцієнт природної освітленості – 0,5%
B. Коефіцієнт природної освітленості – 1,25-1,5%
C. Коефіцієнт природної освітленості – 1,0%
D. Коефіцієнт природної освітленості – 2,0%
E. Коефіцієнт природної освітленості – 0,1–-0,5%
36. Назвіть нормативи природного освітлення для операційних за даними світлотехнічного методу –
A. *Коефіцієнт природної освітленості – 2,0%
B. Коефіцієнт природної освітленості – 1,25-1,5%
C. Коефіцієнт природної освітленості – 1,0%
D. Коефіцієнт природної освітленості – 0,5%
E. Коефіцієнт природної освітленості – 0,1–-0,5%
37. Назвіть основні гігієнічні вимоги до освітлення приміщень:
A. *Повинно бути за спектром максимально наближеним до природного, повинно бути достатнім, рівномірним, не повинно погіршувати хімічних та фізичних якостей повітряного середовища, не повинно створювати відблисків та різких тіней
B. Повинно бути за спектром максимально наближеним до природного, повинно бути розсіяне, повинно бути достатнє, повинно бути естетично привабливим
C. Повинно бути розсіяне, повинно бути достатнє, повинно бути естетично привабливим, повинно забезпечувати бактерицидну дію
D. Повинно бути естетично привабливим, повинно забезпечувати бактерицидну дію, повинно бути рівномірним, повинно забезпечувати загальностимулюючий вплив на організм
E. Повинно бути естетично привабливим, повинно забезпечувати бактерицидну дію, повинно забезпечувати загальностимулюючий вплив на організм, не повинно створювати відблисків та різких тіней
38. Укажіть, в чому полягає основне гігієнічне значення штучного освітлення:
A. *Найважливіша умова забезпечення комфорту та засіб розширення активної діяльності людини
B. Стимулює життєдіяльність організму
C. Посилює обмін речовин
D. Покращує загальне самопочуття
E. Підвищує емоційний настрій, підвищує працездатність
39. Назвіть фізичні характеристики штучного освітлення:
A. *Все перераховане
B. Сила світла
C. Світловий потік
D. Освітленість
E. Яскравість
40. Назвіть фізичні характеристики штучного освітлення:
A. *Все перераховане
B. Сила світла
C. Коефіцієнт відбиття
D. Коефіцієнт світлопропускання
E. Світність
41. Наведіть визначення поняття “гострота зору”:
A. *Здатність зорової сенсорної системи розрізняти найменші деталі об’єкта, що визначається найменшим кутом, під яким дві суміжні точки розрізняються як окремі.
B. Здатність зорової сенсорної системи сприймати мінімальну різницю яскравостей досліджуваного об’єкта і фону
C. Термін, протягом якого відбувається усвідомлення деталей об’єкта, що розглядається
D. Інтегральна функція зорового аналізатора, яка враховує основні його функції: гостроту зору, контрастну чутливість, швидкість зорового сприйняття
E. Відношення терміну ясного бачення об’єкта до сумарного часу його розглядання
42. Укажіть, до якої частини видимого спектра око людини є найчутливішим:
A. *Жовто-зелена ділянка
B. Синьо-фіолетова ділянка
C. Жовтогаряча ділянка
D. Червона ділянка
E. Блакитна ділянка
43. Назвіть основні системи штучного освітлення:
A. *Загальна, локальна та комбінована
B. Верхня та нижня
C. Пряма, побічна та проміжна
D. Загальна, місцева та поєднана
Е. Пряма та бокова
44. Назвіть основні джерела штучного освітлення:
A. *Електричні і неелектричні
B. Природні та штучні
C. Загальні та локальні
D. Специфічні та неспецифічні
E. Прямі та непрямі
45. Назвіть основні неелектричні джерела штучного освітлення:
A. *Все перераховане
B. Керосинові лампи
C. Карбідні лампи
D. Газові світильники
E. Свічки
46. Назвіть основні електричні джерела штучного освітлення:
A. *Все перераховане
B. Дугові лампи
C. Лампи розжарювання
D. Газосвітні лампи
E. Люмінесцентні лампи
47. Укажіть основні недоліки ламп розжарювання:
A. *Зміщення спектру в жовто-червону сторону, спотворення кольорового відчуття та засліплююча дія прямих променів
B. Зміщення спектру в зелено-синю сторону, спотворення кольорового відчуття та засліплююча дія відбитих променів
C. Стробоскопічний ефект: миготіння рухомих предметів
D. Стробоскопічний ефект: миготіння рухомих предметів
E. Погіршання властивостей повітря у приміщенні
48. Укажіть основні недоліки люмінесцентних ламп:
A. *Стробоскопічний ефект: миготіння рухомих предметів
B. Стробоскопічний ефект: миготіння нерухомих предметів
C. Зміщення спектру в жовто-червону сторону, спотворення кольорового відчуття та засліплююча дія прямих променів
D. Зміщення спектру в зелено-синю сторону, спотворення кольорового відчуття та засліплююча дія відбитих променів
E. Погіршання властивостей повітря у приміщенні
49. Укажіть види захисту від яскравого сонячного світла:
A. *Все перераховане
B. Застосування штор
C. Використання жалюзі
D. Тонування скла
E. Використання захисних окулярів
50. Укажіть засоби, що використовуються для захисту від засліплючої дії штучних джерел освітлення:
A. *Освітлювальна арматура
B. Застосування штор
C. Використання жалюзі
D. Тонування скла
E. Використання захисних окулярів
51. Укажіть основні типи люмінесцентних ламп:
A. *Все перераховане
B. Лампи денного світла (ЛД)
C. Лампи білого світла (ЛБ)
D. Лампи теплого білого світла (ЛТБ)
E. Лампи денного світла ртутні (ЛДР)
52. Назвіть основні різновиди люмінесцентних ламп, які використовуються для організації штучного освітлення:
A. *Все перераховане
B. Лампи білого світла
C. Лампи холодно-білого світла
D. Лампи денного світла
Е. Лампи тепло-білого світла
53. Укажіть, з якою метою використовують освітлювальну арматуру:
A. *Для захисту від засліплюючої дії та перерозподілу світлового потоку
B. Для захисту джерела світла від дії мікроорганізмів
C. Для захисту джерела світла від механічних пошкоджень
D. Для захисту джерела світла від вологи
E. Для захисту джерела світла від вибухонебезпечних газів
54. Укажіть основні типи освітлювальної арматури:
A. *Все перераховане
B. Освітлювальна арматура прямого світла
C. Освітлювальна арматура рівномірно-розсіяного світла
D. Освітлювальна арматура відбитого і відбито-розсіяного світла
E. Освітлювальна арматура направлено-розсіяного світла
55. Укажіть фактори, які впливають на рівень штучного освітлення:
A. *Система освітлення (місцеве, загальне, комбіноване)
B. Наявність об’єктів, що затінюють
C. Географічна широта місцевості
D. Пора доби, року
E. Поверховість будівлі
56. Укажіть фактори, які впливають на рівень штучної освітленості:
A. *Висота підвішування світильників, відстань між світильниками в горизонтальній площині
В. Площа приміщення, висота приміщення, поверховість будівлі
C. Кут отвору, кут падіння, коефіцієнт заглиблення
D. Проекція небосхилу, орієнтація вікон, кількість та орієнтація вікон
E. Наявність квітів, фіранок, висота підвіконня
57. Назвіть методи дослідження штучного освітлення у приміщенні:
A. *Описовий, розрахунковий, світлотехнічний
B. Описовий, геометричний, світлотехнічний
C. Логарифмічний, розрахунковий, флуоресцентний
D. Розрахунковий, флуоресцентний, фотоколориметричний
E. Розрахунковий, фотоколориметричний, географічний
58. Назвіть показники розрахункового методу оцінки штучного освітлення:
A. *Рівномірність та достатність освітлення
B. Кут отвору
С. Освітленість
D. Світловий коефіцієнт
E. Коефіцієнт заглиблення
59. Укажіть нормативи рівномірності штучного освітлення в навчальному приміщенні:
A. *Одна світлова точка на 8–9 м2
C. Одна світлова точка на 12–13 м2
B. Одна світлова точка на 10 м2
D. Одна світлова точка на 7–12 м2
E. Одна світлова точка на 12 м2
60. Укажіть нормативи достатності штучного освітлення в навчальному приміщенні:
A. *Питома потужність ламп розжарювання – 36 Вт/м2, питома потужність люмінесцентних ламп 24 Вт/м2
B. Питома потужність ламп розжарювання – 26 Вт/м2, питома потужність люмінесцентних ламп 34 Вт/м2
C. Питома потужність ламп розжарювання – 100 Вт/м2, питома потужність люмінесцентних ламп 50 Вт/м2
D. Питома потужність ламп розжарювання і люмінесцентних ламп 30 Вт/м2
E. Питома потужність ламп розжарювання – 150 Вт/м2, питома потужність люмінесцентних ламп 300 Вт/м2
61. Назвіть прилади для вимірювання рівня освітлення:
A. *Люксметр
B. Біодозиметр
C. Актинометр
D. Радіометр-рентгенометр
E. Фотоінтенсиметр
62. Укажіть, яким чином визначають рівномірність освітлення у разі застосування світлотехнічного методу:
A. *На підставі використання “методу конверта”
B. На підставі визначення коефіцієнту природної освітленості
C. На підставі визначення світлового коефіцієнту
D. На підставі використання “методу шахової дошки”
E. На підставі визначення коефіцієнту заглиблення приміщення
63. Назвіть нормативи загального штучного освітлення для навчальних кімнат:
A. *Лампи розжарювання – 150 лк, лампи люмінесцентні – 300 лк
B. Лампи розжарювання – 30 лк, лампи люмінесцентні – 75 лк
C. Лампи розжарювання – 200 лк, лампи люмінесцентні – 400 лк
D. Лампи розжарювання – 200 лк, лампи люмінесцентні – 500 лк
E. Лампи розжарювання – 75 лк, лампи люмінесцентні – 150 лк
64. Перерахуйте зрушення у стані здоров’я та захворювання, що зумовлені недостатнім освітленням:
A. *Зниження працездатності, порушення постави, міопія
B. Зниження апетиту, гемералопія , гіпотермія
C. Міопія, астигматизм, ксерофтальмія
D. Зниження резистентності капілярів, гіпертермія
E. Порушення постави, астигматизм, нейродерміт
Тема №4. Методика визначення і гігієнічної оцінки температурно-вологісного режиму приміщень та напрямку і швидкості руху повітря.
1. Укажіть функцію організму, яка є найбільш чутливою до змін мікрокліматичних умов:
A. *Терморегуляція
B. Травлення
C. Дихання
D. Діяльність серцево-судинної системи
E. Діяльність системи виділення
2. Укажіть природу процесів, які відбуваються під час терморегуляції організму:
A. *фізична
B. хімічна
C. біологічна
D. механічна
E. Мікробіологічна
3. Назвіть прилади, що використовуються для визначення температури повітря:
A. *Термометр, термограф
B. Гігрометр, барометр
C. Гігрометр, гігрограф
D. Термометр, кататермометр, гігрограф
E. Барометр, барограф
4. Назвіть основні види приладів для вимірювання температури повітря:
A. *Все перераховане
B. Спиртові термометри
C. Ртутні термометри
D. Електричні термометри
E. Термограф
5. Укажіть, який прилад використовують для тривалої реєстрації добових коливань температури повітря:
A. *Термограф
B. Електротермометр
C. Анемометр
D. Електроаспіратор
E. Гігрограф
6. Укажіть, в яких одиницях вимірюється температура повітря:
A. *Все перераховане
B. Градуси Цельсія, °С
C. Градуси Фаренгейта, °Ф
D. Градуси Реомюра, °Р
E. Градуси Кельвіна, °К
7. Укажіть, в скількох точках проводиться вимірювання температури повітря для повної характеристики температурного режиму приміщень:
A. *В 6 та більше точках
B. В 5 точках
C. В 4 точках
D. В 2 точках
E. В одній точці в центрі приміщення
8. Укажіть схему розташування приладів для вимірювання температурного режиму в приміщеннях:
A. *Термометри розміщують на штативах по діагональному перерізу приміщення в 3 точках на висоті 0,2 м від підлоги і в 3 точках на висоті 1,5 м від підлоги та на відстані 20 см від стіни
B. Термометри розміщують на штативах по діагональному перерізу приміщення в 3 точках на висоті 0,2 м від підлоги
C. Термометри розміщують на штативах в 3 точках на висоті 1,5 м від підлоги та на відстані 20 см від стіни
D. Термометри розміщують на штативах по діагональному перерізу приміщення в 1 точці на висоті 0,2 м від підлоги і в 1 точці на висоті 1,5 м від підлоги та на відстані 20 см від стіни
E. Термометри розміщують на штативах по діагональному перерізу приміщення в 2 точках на висоті 0,2 м від підлоги і в 2 точках на висоті 1,5 м від підлоги та на відстані 20 см від стіни
9. Укажіть, після якої експозиції знімають показання термометрів під час оцінки температурного режиму приміщень:
A. *Після експозиції 10 хвилин в точці вимірювання
B. Після експозиції 5 хвилин в точці вимірювання
C. Після експозиції 3 хвилини в точці вимірювання
D. Після експозиції 2 хвилини в точці вимірювання
E. Зразу після початку вимірювання
10. Назвіть основні різновиди температурного режиму приміщень:
A. *Просторовий та часовий температурний режими
B. Загальний та локальний температурний режими
C. Природний та штучний температурний режими
D. Рівномірний та достатній температурний режими
E. Індивідуальний та груповий температурний режими
11. Назвіть показники які визначають температурний режим приміщень:
A. *Середня температура, перепад температури по горизонталі і вертикалі, добовий перепад температури
B. Середня температура, результуюча температура, еквівалентна температура, добовий перепад температури
C. Еквівалентна температура, результуюча температура, перепад температури по горизонталі і вертикалі
D. Еквівалентно-ефективна температура, добовий перепад температури, радіаційна температура
E. Середня температура, радіаційна температура, еквівалентна температура
12. Укажіть нормативи температури повітря у житлових і навчальних приміщеннях, лікарняних палатах:
A. *Середня температура повітря +18 - +21 °С
B. Середня температура повітря +15 - +18 °С
C. Середня температура повітря +20 - +25 °С
D. Середня температура повітря +25 - +30 °С
E. Середня температура повітря +18 - +24 °С
13. Укажіть нормативні показники перепаду температури повітря, що допускаються у житлових і навчальних приміщеннях та лікарняних палатах по вертикалі:
A. *Не більше 1,5–2,0°С по вертикалі, не більше 2,0-3,0°С по горизонталі
B. Більше 1,5–2,0°С по вертикалі, не більше 2,0-3,0°С по горизонталі
C. Не більше 0,5–1,0°С по вертикалі і горизонталі
D. Більше 3,0°С по вертикалі і горизонталі
E. 1,5–4,0°С по вертикалі, 2,0-5,0°С по горизонталі
14. Укажіть нормативні показники перепаду температури повітря, що допускаються у житлових і навчальних приміщеннях та лікарняних палатах по вертикалі:
A. *Не більше 1,5-2,0°С
B. Не більше 2,0-3,0°С
C. Не більше 0,5–1,5°С
D. Не більше 3,0-5,0°С
E. Не більше 5,0-10,0°С
15. Укажіть нормативні показники перепаду температури повітря, що допускаються у житлових і навчальних приміщеннях та лікарняних палатах по горизонталі:
A. *Не більше 2,0-3,0°С
B. Не більше 1,5-2,0°С
C. Не більше 0,5–1,5°С
D. Не більше 3,0-5,0°С
E. Не більше 5,0-10,0°С
16. Укажіть допустимі межи добових коливань температури приміщень:
A. *В межах 6,0°С
B. В межах 1,0°С
C. В межах 3,0°С
D. В межах 10,0°С
E. В межах 15,0°С
17. Укажіть оптимальні та допустимі норми температури для житлових, громадських і адміністративно-побутових приміщень в теплий період року:
A. *Оптимальна температура повітря +20 - +25 °С, допустима температура повітря − не більше, ніж на 3оС вище розрахункової температури зовнішнього повітря
B. Оптимальна температура повітря +15 - +18 °С, допустима температура повітря − не більше, ніж на 3оС вище розрахункової температури зовнішнього повітря
C. Оптимальна температура повітря +25 - +30 °С, допустима температура повітря − не більше, ніж на 5оС вище розрахункової температури зовнішнього повітря
D. Оптимальна температура повітря +20 - +25 °С, допустима температура повітря − не більше, ніж на 10оС вище розрахункової температури зовнішнього повітря
E. Оптимальна температура повітря +10 - +15 °С, допустима температура повітря − не більше, ніж на 3оС вище розрахункової температури зовнішнього повітря
18. Укажіть оптимальні та допустимі норми температури для житлових, громадських і адміністративно-побутових приміщень в холодний і перехідний періоди року:
A. *Оптимальна температура повітря +20 - +22 °С, допустима температура повітря − +18 - +22 °С
B. Оптимальна температура повітря +18 - +22 °С, допустима температура повітря − +15 - +18 °С
C. Оптимальна температура повітря +15 - +18 °С, допустима температура повітря − +10 - +15 °С
D. Оптимальна температура повітря +10 - +15 °С, допустима температура повітря − +5 - +10 °С
E. Оптимальна температура повітря +25 - +30 °С, допустима температура повітря − +20 - +25 °С
19. Норми температури повітря для житлових, громадських і адміністративно-побутових приміщень встановлені для людей, які безперервно знаходяться в приміщенні:
A. *Більше 2 годин
B. Більше 1 години
C. Більше 5 годин
D. Більше 12 годин
E. Будь-яка тривалість
20. Назвіть прилади, які використовуються для визначення радіаційної температури:
A. *Кульовий термометр
B. Спиртовий термометр
C. Електричний термометр
D. Кататермометр
E. Термометр з резервуаром
21. Укажіть, через який термін визначають величини радіаційної температури у разі використання кульового термометру для оцінки радіаційної температури:
A. *Через 15 хвилин
B. Через 10 хвилин
C. Через 5 хвилин
D. Через 2 хвилини
E. Через 1 хвилину
22. Укажіть, яка різниця у показниках кульового термометра засвідчує наявність комфортних умов мікроклімату:
A. *При комфортних умовах мікроклімату різниця в показаннях кульового термометра на рівнях 0,2 м і 1,5 м не перевищує 3оС
B. При комфортних умовах мікроклімату різниця в показаннях кульового термометра на рівнях 0,2 м і 1,5 м не перевищує 5оС
C. При комфортних умовах мікроклімату різниця в показаннях кульового термометра на рівнях 0,2 м і 1,5 м не перевищує 10оС
D. При комфортних умовах мікроклімату різниця в показаннях кульового термометра на рівнях 0,2 м і 1,5 м не перевищує 15оС
E. При комфортних умовах мікроклімату різниця в показаннях кульового термометра на рівнях 0,2 м і 1,5 м не перевищує 20оС
23. Укажіть нормативні величини радіаційної температури для житлових приміщень:
A. *20оС
B. 18оС
C. 20-22оС
D. 22-24оС
E. 25-30оС
24. Укажіть нормативні величини радіаційної температури для навчальних приміщень:
A. *18оС
B. 20оС
C. 20-22оС
D. 22-24оС
E. 25-30оС
25. Укажіть нормативні величини радіаційної температури для лікарняних палат:
A. *20-22оС
B. 18оС
C. 20оС
D. 22-24оС
E. 25-30оС
26. Укажіть нормативні величини радіаційної температури для лікарських кабінетів:
A. *22-24оС
B. 18оС
C. 20оС
D. 20-22оС
E. 25-30оС
27. Укажіть нормативні величини радіаційної температури для операційних:
A. *25-30оС
B. 18оС
C. 20оС
D. 20-22оС
Е. 30-32°С
28. Назвіть прилади, які використовуються для визначення температури стін:
A. *Пристінний термометр з плоским спірально вигнутим резервуаром
B. Актинометр
C. Спиртовий термометр
D. Пристінний кататермометр
E. Пристінний електричний термометр
29. Укажіть, на яких рівнях проводиться визначення радіаційної температури:
A. *На рівнях 0,2 і 1,5 м від підлоги
B. На рівнях 0,2 і 1,5 м від стелі
C. На рівнях 1,0 і 2,5 м від підлоги
D. На рівнях 1,0 і 2,5 м від стелі
E. На рівнях 0,5 і 3,5 м від підлоги
30. Назвіть прилад, який використовують для визначення високих рівнів інфрачервоного випромінювання в гарячих цехах підприємств:
A. *Актинометр
B. Кульовий термометр
C. Гігрометр
D. Кататермометр
E. Психрометр
31. Назвіть прилади, що використовуються для визначення вологості повітря:
A. *Психрометр, гігрометр, гігрограф,
B. Гігрометр, барометр, термометр
C. Психрометр, анемометр, кататермометр
D. Гігрометр, гігрограф, хронорефлексометр
E. Гігрометр, гігрограф, барограф
32. Укажіть основні різновиди психрометрів:
A. *Станційний та аспіраційний психрометри
B. Природний та штучний психрометри
C. Станційний та пересувний психрометри
D. Загальний та локальний психрометри
E. Кульовий та ціліндричний психрометри
33. Назвіть, який мікрокліматичний параметр вимірюється на підставі використання гігрометра:
A. *Відносна вологість повітря
B. Абсолютна вологість повітря
C. Максимальна вологість повітря
D. Точку роси
E. Дефіцит насичення
34. Укажіть, який прилад використовують для тривалої реєстрації добових коливань вологості повітря:
A. *Гігрограф
B. Електротермометр
C. Барограф
D. Електроаспіратор
E. Анемометр
35. Укажіть, який із перелічених метеорологічних приладів відноситься до самозаписуючих:
A. *Гігрограф
B. Універсальний газоаналізатор УГ-2
C. Барометр-анероїд
D. Електротермоанемометр
E. Віброграф
36. Назвіть, за якою формулою розраховується абсолютна вологість повітря у разів використання станційного психрометра Августа:
A. *Формула Реньо
B. Формула Шпрунга
C. Формула Гей-Люсака
D. Формула Лунге-Цункендорфа
E. Формула Ландау
37. Укажіть найбільш істотний недолік станційного психрометра Августа:
A. *Залежність від швидкості руху повітря
B. Залежність від температури повітря
C. Залежність від електропровідності повітря
D. Залежність від радіаційного фону
E. Залежність від хімічного складу повітря
38. Назвіть, за якою формулою розраховується абсолютна вологість повітря у разів використання аспіраційного психрометра Асмана:
A. *Формула Шпрунга
B. Формула Реньо
C. Формула Гей-Люсака
D. Формула Лунге-Цункендорфа
E. Формула Ландау
39. Укажіть, яке фізичне явище покладене в основу принципу роботи психрометра:
A. *Випаровування
B. Висушування
C. Нагрівання
D. Охолодження
E. Зволоження
40. Дайте визначення поняття “відносна вологість”:
A. *Відношення абсолютної вологості до максимальної вологості, у відсотках
B. Це кількість водяної пари (г) на одиницю об’єму (1 м3) повітря
C. Кількість водяної пари, яка міститься у повітрі в стані насичення
D. Відсоткове співвідношення абсолютної вологості при даній температурі повітря до максимальної вологості при температурі 37°С
E. Різниця між максимальною і абсолютною вологістю повітря за даної температури
41. Визначте поняття “дефіцит насичення”:
A. *Різниця між максимальною та абсолютною вологістю повітря
B. Мале напруження водяних парів
C. Значне напруження водяних парів
D. Різниця між температурою двох термометрів психрометра
E. Недостатнє насичення повітря водяними парами
42. Визначте поняття “точка роси”:
A. *Температура, за якої абсолютна вологість повітря стає максимальною
B. Температура, за якої абсолютна вологість повітря стає мінімальною
C. Температура, за якої абсолютна вологість повітря стає оптимальною
D. Температура, за якої абсолютна вологість повітря дорівнює 0
E. Температура, за якої абсолютна вологість повітря стає відносною
43. Укажіть, що є вихідним показником для визначення точки роси:
A. *Абсолютна вологість повітря
B. Відносна вологість повітря
C. Дефіцит насичення повітря
D. Температура повітря
E. Максимальна вологість повітря
45. Укажіть, який із перелічених показників відноситься до показників вологості повітря:
A. *Точка роси
B. Точка пароутворення
C. Інтенсивність пароутворення
D. Маса пари на 1 м2
E. Дефіцит вологості
44. Із зростанням температури повітря максимальна вологість:
A. *Зростає в геометричній прогресії
B. Зростає в арифметичній прогресії
C. Зменшується в геометричній прогресії
D. Зменшується в арифметичній прогресії
E. Не змінюється
45. Із зростанням температури повітря абсолютна вологість:
A. *Зростає в арифметичній прогресії
B. Зростає в геометричній прогресії
C. Зменшується в геометричній прогресії
D. Зменшується в арифметичній прогресії
E. Не змінюється
46. Укажіть нормативні показники відносної вологості повітря у житлових, громадських та адміністративно-побутових приміщеннях в теплий період року:
A. *Оптимальна вологість − 30–60%, допустима вологість – 65%
B. Оптимальна вологість − 30–45%, допустима вологість – 65%
C. Оптимальна вологість − 50%, допустима вологість – 75%
D. Оптимальна вологість − 20–50%, допустима вологість – 60%
E. Оптимальна вологість − 50–75%, допустима вологість – 85%
47. Укажіть нормативні показники відносної вологості повітря у житлових, громадських та адміністративно-побутових приміщеннях в холодний і перехідний періоди року:
A. *Оптимальна вологість − 30–45%, допустима вологість – 65%
B. Оптимальна вологість − 30–60%, допустима вологість – 65%
C. Оптимальна вологість − 50%, допустима вологість – 75%
D. Оптимальна вологість − 20–50%, допустима вологість – 60%
E. Оптимальна вологість − 50–75%, допустима вологість – 85%
48. Назвіть прилади, що використовуються для вимірювання атмосферного тиску:
A. *Барометр
B. Анемометр
C. Психрометр
D. Гігрометр
E. Кататермометр
49. Укажіть прилади, що використовують для реєстрації добових коливань температури і вологості повітря та атмосферного тиску:
A. *Термограф, гігрограф, барограф
B. Психрограф, гігрограф, барограф
C. Хроматограф, барограф, віброграф
D. Електроаспіратор, пневмотахометр, хронорефлексометр
E. Анемометр, кататермометр, психрометр
50. Дайте визначення поняття “напрямок вітру”:
A. *Сторона горизонту, звідки віє вітер
B. Сторона горизонту, куди віє вітер
C. Орієнтація флюгера
D. Показник анемометра
E. Напрямок румба
51. Назвіть основні румби, що використовуються для визначення напрямку вітру:
A. *Все перераховане
B. Північний
C. Південний
D. Східний
E. Західний
52. Назвіть проміжні румби, що використовуються для визначення напрямку вітру:
A. *Все перераховане
B. Північно-західний
C. Північно-східний
D. Південно-західний
E. Південно-східний
53. Дайте визначення поняття “роза вітрів”:
A. *Графічне зображення річної повторюваності вітрів в конкретній місцевості
B. Повторюваність вітрів протягом короткого проміжку часу в конкретній місцевості
C. Напрямок повітряних течій у навколишньому середовищі
D. Напрямок вітру відповідно до частин світу
E. Частота реєстрації вітрів певного напрямку в конкретній місцевості
54. Назвіть дані, що необхідні для побудови рози вітрів:
A. *Частота вітрів певного напрямку протягом року, що визначена у відсотках
B. Частота днів вітряної погоди, що визначена у відсотках
C. Кількість днів відсутності вітрів
D. Кількість днів вітряної погоди
E. Графік румбів
55. Укажіть, як позначають штиль на розі вітрів:
A. *У вигляді кола з радіусом відповідно до відсотка днів штилю
B. У вигляді параболи
C. У вигляді прямокутника відповідно до відсотка днів штилю
D. У вигляді шестикутника
E. У вигляді конусу відповідно до відсотка днів штилю
56. Перерахуйте сфери використання рози вітрів:
A. *Гігієна, метеорологія, аеронавігація, гідронавігація,
B. Геологія, екологія, кліматологія ботаніка
C. Гігієна, токсикологія, географія, геологія
D. Аеронавігація, гідронавігація, ергономіка, патофізіологія
E. Метеорологія, кліматологія, токсикологія, екологія
57. Назвіть, в яких галузях санітарної практики використовують розу вітрів:
A. *Запобіжний санітарний нагляд
B. Поточний санітарний нагляд
C. Санітарний освіта
D. Виробнича токсикологія
E. Розслідування випадків професійних отруєнь
58. Укажіть засоби, за допомогою яких визначається напрямок руху атмосферного повітря:
A. *Все перераховане
B. Вимпел (на кораблях)
C. Флюгери різної побудови та
D. Тканинний конус (на аеродромах)
E. Фумігатор
66. Укажіть, за допомогою якого приладу можна визначити напрямок руху атмосферного повітря:
A. *Флюгер
B. Крильчастий анемометр
C. Кататермометр
D. Чашковий анемометр
E. Станційний психрометр
59. Укажіть, за допомогою якого приладу можна дослідити напрямок руху повітря у приміщенні:
A. *Фумігатор
B. Чашковий анемометр
C. Поглинач Петрі
D. Кататермометр Хіла
E. Психрометр
60. Назвіть прилади, які використовуються для визначення швидкості руху повітря:
A. *Кататермометр, анемометр
B. Флюгер, психрометр
C. Барограф, електрорефлексометр
D. Флюгер, анемометр
E. Гігрометр, електротермометр
61. Укажіть, за допомогою якого приладу вимірюється швидкість руху атмосферного повітря:
A. *Крильчастий і чашковий анемометри
B. Кататермометр
C. Барограф
D. Гігрометр
E. Станційний і аспіраційний психрометри
62. Укажіть який із наведених приладів слід використовувати для вимірювання швидкості руху повітря у вентиляційних отворах:
A. *Крильчастий і чашковий анемометри
B. Кататермометр
C. Флюгер
D. Гігрометр
E. Станційний і аспіраційний психрометри
63. Укажіть, за допомогою якого приладу вимірюється швидкість руху повітря у приміщенні:
A. *Кататермометр
B. Крильчастий анемометр
C. Флюгер
D. Чашковий анемометр
E. Станційний психрометр
64. Укажіть, діапазон значень швидкості руху атмосферного повітря, що дозволяє визначити чашковий анемометр:
A. *Від 1 до 50 м/с
B. Від 0,5 до 10 м/с
C. Від 0 до 0,5 м/с
D. Від 50 до 100 м/с
E. Від 100 до 1000 м/с
65. Укажіть, діапазон значень швидкості руху атмосферного повітря, що дозволяє визначити крильчастий анемометр:
A. *Від 0,5 до 10 м/с
B. Від 1 до 50 м/с
C. Від 0,1 до 1,5 м/с
D. Від 50 до 100 м/с
E. Від 100 до 1000 м/с
66. Укажіть, робота якого анемометра, що встановлений вертикально, не залежить від напрямку вітру:
A. *Чашковий анемометр
B. Універсальний анемометр
C. Крильчастий анемометр
D. Компактний анемометр
E. Технічний анемометр
67. Робота з яким анемометром вимагає необхідність чіткої орієнтації приладу відповідно до напрямку вітру:
A. *Крильчастий анемометр: вісь приладу має бути спрямована за вітром
B. Чашковий анемометр: вісь приладу має бути спрямована за вітром
C. Чашковий анемометр: вісь приладу має бути спрямована проти вітру
D. Крильчастий анемометр: вісь приладу має бути спрямована проти вітру
E. Чашковий анемометр: вісь приладу має бути спрямована на північ
68. Укажіть, за допомогою якої шкали можна визначити силу вітру:
A. *Шкала Бофорта
B. Шкала Реомюра
C. Шкала Фаренгейта
D. Шкала Ріхтера
E. Шкала Кельвіна
69. Укажіть кількість балів, за якими визначається швидкість руху повітря за шкалою Бофорта:
A. *12 балів
B. 9 балів
C. 10 балів
D. 5 балів
E. 3 бали
70. Назвіть основні складові шкали Бофорта, що використовуються для оцінки швидкості руху повітря у балах:
A. *Штифти флюгера, візуальна оцінка явищ і предметів, що оточують, характеристика вітру
B. Барометричний тиск, температура, радіаційний фон
C. Штифти флюгера, вологість повітря, тип місцевості
D. Барометричний тиск, швидкість вітру, тип місцевості
E. Характеристика вітру, температура, барометричний тиск, візуальна оцінка явищ і предметів, що оточують
.
71. Укажіть, що являє собою кататермометр:
A. *Спиртовий термометр з циліндричним або кульовим резервуаром
B. Ртутний термометр з циліндричним або кульовим резервуаром
C. Електричний термометр з циліндричним або кульовим резервуаром
D. Спиртовий термометр з кубічним резервуаром
E. Спиртовий термометр
72. Укажіть різновиди кататермометрів:
A. *Цілідричний та кульовий
B. Ртутний та спиртовий
C. Електричний та неелектричний
D. Загальний та локальний
E. Кубічний та кульовий
73. Укажіть діапазон значень швидкості руху атмосферного повітря, що дозволяє визначити кататермометр:
A. *Від 0,1 до 1,5 м/с
B. Від 1 до 50 м/с
C. Від 0,5 до 10 м/с
D. Від 50 до 100 м/с
E. Від 100 до 1000 м/с
74. Укажіть, в яких градусах градуйована шкала циліндричного кататермометра:
A. *В межах від 35 до 38°С
B. В межах від 33 до 40°С
C. В межах від -10 до 40°С
D. В межах від 0 до 10°С
E. В межах від 25 до 40°С
75. Перерахуйте показники мікроклімату, які враховуються в ході проведення кататермометрії:
A. *Швидкість руху повітря, температура повітря, охолоджуюча здатність повітря
B. Швидкість руху повітря, радіаційне тепло, вологість повітря
C. Вологість повітря, швидкість руху повітря, температура повітря
D. Радіаційна температура, атмосферний тиск, швидкість потоку тепла
E. Радіаційна температура, швидкість потоку тепла, інтенсивність тепловіддачі
76. Назвіть гігієнічні нормативи оптимальної швидкості руху повітря у житлових приміщеннях в теплий період року:
A. *0,2-0,3 м/с
B. 0,2 м/с
C. 0,5 м/с
D. 0,05-0,1 м/с
E. 1-3 м/с
77. Назвіть гігієнічні нормативи оптимальної швидкості руху повітря у житлових приміщеннях в холодний та перехідний періоди року:
A. *0,2 м/с
B. 0,2-0,3 м/с
C. 0,5 м/с
D. 0,05-0,1 м/с
E. 1-3 м/с
78. Назвіть гігієнічні нормативи допустимої швидкості руху повітря у житлових приміщеннях в теплий період року:
A. *0,5 м/с
B. 0,2 м/с
C. 0,2-0,3 м/с
D. 0,05-0,1 м/с
E. 1-3 м/с
Тема №5. Методика гігієнічної оцінки повітряного середовища та ефективності вентиляції приміщень. Гігієнічна оцінка комплексного впливу мікроклімату на теплообмін людини.
1. Дайте визначення поняття “мікроклімат”:
A. *Сукупність фізичних факторів повітряного середовища (температура, вологість, швидкість руху повітря, радіаційна температура), які впливають на процеси терморегуляції і формують тепловідчуття
B. Сукупність метеорологічних умов в закритих приміщеннях
C. Сукупність метеорологічних умов в приземному шарі невеликих ділянок земної поверхні
D. Закономірна послідовність метеорологічних процесів, яка виявляється в багаторічному режимі погоди в даній місцевості
E. Сукупність фізичних факторів приземного шару атмосфери
2. Укажіть параметри, які характеризують мікроклімат:
А. *Температура повітря, вологість повітря, радіаційна температура, швидкість руху повітря
B. Радіаційний фон, тиск повітря, радіаційна температура, охолоджувальна здатність повітря
C. Температура повітря, вологість повітря, напрямок руху повітря, швидкість руху повітря
D. Температура повітря, тиск повітря, радіаційна температура, ступінь запиленості повітря
E. Температура повітря, радіаційна температура, тиск повітря, вологість повітря
3. Назвіть основні типи мікроклімату:
A. *Комфортний, дискомфортний нагрівний, дискомфортний охолоджувальний
B. Комфортний, дискомфортний, індиферентний
C. Результуючий, еквівалентний, еквівалентно-ефектний
D. Комфортний, дискомфортний спастичного типу, дискомфортний гіпоксичного типу
E. Комфортно-індиферентний, дискомфортно- індиферентний, еквівалентний
4. Перерахуйте основні шляхи віддачі тепла організмом людини:
A. *Випаровування, проведення, випромінювання
В. Конвекція, кондукція, опромінення, конденсація
C. Кондукція, випаровування, опромінення
D. Випромінювання, випаровування
E. Випромінювання, конденсація, кондукція, випаровування
5. Назвіть, в умовах поєднання яких метеорологічних факторів виникає переохолодження організму:
A. *Низька температура повітря, висока вологість повітря, висока швидкість руху повітря
B. Низька температура повітря, низька вологість повітря, низька швидкість руху повітря
C. Висока температура повітря, висока вологість повітря, висока швидкість руху повітря
D. Низька температура повітря, низька вологість повітря, висока швидкість руху повітря
E. Висока температура повітря, висока вологість повітря, низька швидкість руху повітря
6. Укажіть яку дію на організм справляє низька температура у поєднанні з високою вологістю та високою швидкістю руху повітря:
A. *Охолоджувальна дія
B. Нагрівна дія
C. Індиферентна дія
D. Імуностимулююча дія
E. Загартовувальна дія
7. Перерахуйте патологічні зміни в організмі людини, що виникають внаслідок впливу охолоджувального мікроклімату:
A. *Розвиток застудних захворювань, гіпотермія, відмороження
B. Розвиток простудних захворювань, гемералопія, гіпертермія
C. Місцеві запалення різних ділянок тіла, відмороження, дизурія
D. Гостра гіпотермія, розвиток алергічних захворювань, діарея
E. Зниження слуху, гемералопія, аритмія
8. Назвіть, в умовах поєднання яких метеорологічних факторів виникає перегрівання організму:
A. *Висока температура повітря, висока вологість повітря, низька швидкість руху повітря
B. Низька температура повітря, низька вологість повітря, низька швидкість руху повітря
C. Низька температура повітря, висока вологість повітря, висока швидкість руху повітря
D. Низька температура повітря, низька вологість повітря, висока швидкість руху повітря
E. Висока температура повітря, висока вологість повітря, висока швидкість руху повітря
9. Укажіть яку дію на організм справляє висока температура у поєднанні з високою вологістю та низькою швидкістю руху повітря:
A. *Нагрівна дія
B. Охолоджувальна дія
C. Індиферентна дія
D. Імуностимулююча дія
E. Загартовувальна дія
10. Назвіть яке з перерахованих зрушень у стані здоров’я виникає при перегріванні організму:
A. *Тепловий удар
B. Електро- та фотоофтальмія
C. Фотоалергія
D. Місцеві запальні ураження
E. Гемералопія
11. Назвіть показник, який характеризує тепловий стан повітря та температурний режим приміщення:
A. *Середня температура повітря
2B. Теплоємкість повітря
C. Теплопровідність повітря
D. Теплопроникність повітря
E. Все вище перераховане
12. Укажіть, що з наведеного є головним напрямком профілактики несприятливої дії мікроклімату на організм людини:
A. *Гігієнічне нормування параметрів мікроклімату
B. Покращання водопостачання населених місць
C. Зниження рівнів шуму та вібрації
D. Обмеження викидів промислових підприємств в атмосферне повітря
E. Ефективна санітарна очистка
13. Укажіть, які показники враховуються для оцінки теплового балансу людини при розрахунку тепловиділення шляхом випромінювання (радіацією):
A. *Температура тіла, температура внутрішньої поверхні стін, площа поверхні тіла
B. Температура тіла, температура внутрішньої поверхні стін, температура повітря, швидкість руху повітря
C. Температура тіла, температура внутрішньої поверхні стін, температура повітря, швидкість руху повітря, площа поверхні тіла
D. Теплопродукція організму, площа поверхні тіла, температура тіла, температура внутрішньої поверхні стін, температура повітря, швидкість руху повітря, максимальна вологість при температурі шкіри тіла
E. Теплопродукція організму, площа поверхні тіла, температура тіла, температура повітря, швидкість руху повітря, максимальна вологість при температурі шкіри тіла
14. Які показники враховуються для оцінки теплового балансу людини при розрахунку тепловиділення шляхом проведення. Дайте найбільш вірну відповідь:
A. *Площа поверхні тіла, температура тіла, температура повітря, швидкість руху повітря
B. Температура тіла, температура внутрішньої поверхні стін, температура повітря, швидкість руху повітря
C. Температура тіла, температура внутрішньої поверхні стін, температура повітря, швидкість руху повітря ,площа поверхні тіла
D. Калорійний коефіцієнт випаровування 1 г води, максимальна вологість при температурі шкіри тіла, абсолютна вологість при даній температурі повітря, площа поверхні тіла
E. Теплопродукція організму, площа поверхні тіла, температура тіла, температура повітря, швидкість руху повітря, максимальна вологість при температурі шкіри тіла
15. Укажіть, які показники враховуються для оцінки теплового балансу людини при розрахунку тепловиділення шляхом випаровування:
A. *Калорійний коефіцієнт випаровування 1 г води, максимальна вологість при температурі шкіри тіла, абсолютна вологість при даній температурі повітря, площа поверхні тіла
B. Температура тіла, температура внутрішньої поверхні стін, температура повітря, швидкість руху повітря
C. Температура тіла, температура внутрішньої поверхні стін, температура повітря, швидкість руху повітря, площа поверхні тіла
D. Теплопродукція організму, площа поверхні тіла, температура тіла, температура повітря, швидкість руху повітря, максимальна вологість при температурі шкіри тіла
E. Калорійний коефіцієнт випаровування 1 г води, теплопродукція організму, площа поверхні тіла, температура тіла, температура повітря, швидкість руху повітря, максимальна вологість при температурі шкіри тіла
16. Назвіть ознаки комфортного теплового самопочуття людини:
A. *Все перераховане
B. Фізіологічна рівновага механізмів терморегуляції
C. Оптимальний функціональний стан центральної нервової системи
D. Висока продуктивність праці
E. Добре теплове відчуття
17. Назвіть методи оцінки наявності та інтенсивності потовиділення шкіри чола:
A. *Йодокрохмальна проба та визначення електропровідності шкіри
B. Проба з реактивом Тільманса та визначення температури тіла
C. Йодокрохмальна проба та визначення швидкості зорово-моторної реакції
D. Координаційна проба та визначення електропровідності шкіри
E. Велоергометрія та проба на тредбані
18. Укажіть, яка із перерахованих характеристик не є суб’єктивним показником теплового стану людини:
A. *Душно
B. Холодно
C. Жарко
D. Комфортно
E. Нормально
19. Теплопродукція і тепловиділення людини в приміщенні становить 560 ккал/год. Яке теплове самопочуття людини:
A. *Комфортно
B. Прохолодно
C. Жарко
D. Холодно
E. Дуже жарко
20. Укажіть фактор, що перебуває в основі виникнення такого стану, як “тепловий удар”:
A. *Перевага теплопродукції над тепловіддачею
B. Результат дії ультрафіолетового випромінювання
C. Перевага тепловіддачі над теплоутворенням
D. Специфічне алергічне захворювання
E. Імунодефіцитний стан
21. Укажіть фактор, що перебуває в основі виникнення такого стану, як “сонячний удар”:
A. *Еритематозне запалення мозкових оболонок внаслідок дії інфрачервоного випромінювання
B. Алергічне захворювання внаслідок дії ультрафіолетового випромінювання
C. Імунодефіцитний стан внаслідок дії інфрачервоного випромінювання
D. Ураження сітківки ока внаслідок дії видимого світла
E. Інфекційне захворювання внаслідок дії ультрафіолетового випромінювання
22. Назвіть методи оцінки комплексного впливу мікрокліматичних факторів на організм людини:
A. *Кататермометрія, визначення еквівалентно-ефективної та результуючої температури
B. Кататермометрія, визначення середньої температури
C. Психрометрія, анемометрія
D. Визначення швидкості та напрямку руху повітря, кататермометрія
E. Біодозиметрія, визначення зон теплового комфорту
23. Назвіть показники мікроклімату, які враховуються під час використання методу кататермометрії:
A. *Температура повітря, швидкість руху повітря, радіаційна температура
B. Температура повітря, швидкість руху повітря, радіаційна температура, вологість повітря
C. Температура повітря, швидкість руху повітря, вологість повітря
D. Радіаційна температура, швидкість руху повітря, вологість повітря
E. Температура повітря, швидкість руху повітря, радіаційна температура, вологість повітря, індивідуальні особливості стану організму
24. Назвіть показники мікроклімату, які враховуються під час використання методу результуючої температури (РТ):
A. *Вологість повітря, температура повітря, швидкість руху повітря, радіаційна температура
B. Вологість повітря, температура повітря, швидкість руху повітря, рівень освітлення
C. Радіаційна температура, атмосферний тиск, швидкість руху повітря, рівень інсоляції
D. Вологість повітря, атмосферний тиск, рівень шуму, радіаційна температура
E. Вологість повітря, температура повітря, рівень вібрації, радіаційні фони
25. Укажіть хімічний склад атмосферного повітря:
А. *Кисень – 21,0%; діоксид вуглецю – 0,03-0,04%; азот – 78,1%; інертні гази – 0,7-1,0%
В. Кисень – 41,0%; діоксид вуглецю – 1,0%; азот – 58,09%; інертні гази – 0,7-1,0%
С. Кисень – 31,0%; діоксид вуглецю – 0,01%; азот – 68,09%; інертні гази – 0,7-1,0%
D. Кисень – 21,0%; діоксид вуглецю – 0,01%; азот – 78,0%; інертні гази – 0,03%;
E. Кисень – 78,0%; діоксид вуглецю – 0,03%; азот – 20,9%; інертні гази – 0,03%;
26. Укажіть вміст кисню в атмосферному повітрі:
А. *21,0%
В. 25,0%
С. 0,03-0,04%
D. 78,1%
Е. 0,7-0,1%
27. Назвіть добову потребу людини у кисні:
A. *300-1000 л
B. 100-200 л
C. 50-500 л
D. 400-1500 л
E. 600-1200 л
28. Перерахуйте основні зовнішні джерела забруднення повітря житлових приміщень:
А. *Міський автотранспорт, викиди промислових підприємств
В. Процеси життєдіяльності людини, кімнатний пил
С. Метеорологічні фактори, перепади атмосферного тиску
D. Викиди промислових підприємств, використання пестицидів в сільському господарстві
E. Залізничний транспорт, авіаційний транспорт
29 Укажіть основне внутрішнє джерело забруднення повітря житлових приміщень:
A. *Продукти життєдіяльності людини
B. Викиди промислових підприємств
C. Ґрунтовий пил
D. Полімерні матеріали
E. Побутові прилади
30. Укажіть основні причини погіршання самопочуття у приміщенні, що погано вентилюється:
А. *Накопичення антропотоксинів, продукти розкладання поту, шкірного сала та змертвілого епідермісу
В. Зниження концентрації діоксиду вуглецю, зниження концентрації азоту
С. Підвищення концентрації діоксиду вуглецю, підвищення концентрації азоту
D. Накопичення антропотоксинів, накопичення інертних газів
E. Метеорологічні фактори, перепади атмосферного тиску
31. Укажіть чинники, пропорційно яким у повітря виділяються продукти життєдіяльності людини:
А. *Пропорційно кількості людей, терміну їх перебування у приміщенні та кількості вуглекислого газу, який накопичується у повітрі
В. Пропорційно зниженню концентрації діоксиду вуглецю та азоту
С. Пропорційно підвищенню концентрації діоксиду вуглецю та азоту
D. Пропорційно накопиченню антропотоксинів та інертних газів
E. Пропорційно впливу метеорологічних факторів та перепадам атмосферного тиску
32. Назвіть хімічну сполуку, що використовують як санітарний показник чистоти повітря закритих приміщень:
A. *Діоксид вуглецю
B. Оксид азоту
C. Аміак
D. Сірководень
E. Оксид вуглецю
33. Укажіть, в чому полягає гігієнічне значення діоксиду вуглецю у повітрі приміщень:
А. *Непрямий індикаторний показник антропогенного забруднення повітря приміщень
В. Прямий індикаторний показник антропогенного забруднення повітря приміщень
С. Непрямий показник забруднення атмосферного повітря
D. Прямий показник забруднення атмосферного повітря
E. Регулятор дихального центру
34. Дайте визначення поняття “окислюваність повітря”:
А. *кількість атомарного кисню, необхідного для окислення органічних сполук в 1 м3 повітря за допомогою титрованого розчину біхромату калію к2сr2о7
В. Кількість атомарного азоту, необхідного для окислення органічних сполук в 1 м3 повітря за допомогою титрованого розчину біхромату калію К2Сr2О7
С. Кількість діоксиду вуглецю, необхідного для окислення органічних сполук в 1 м3 повітря за допомогою титрованого розчину біхромату калію К2Сr2О7
D. Кількість атомарного кисню, необхідного для окислення органічних сполук в 1 м3 повітря за допомогою титрованого розчину хлориду натрію NaCl
E. Кількість атомарного кисню, необхідного для окислення органічних сполук в 1 м3 повітря за допомогою титрованого розчину сірчаної кислоти H2SO4
35. Укажіть, при якому значенні окиснюваності повітря вважається чистим:
А. *окиснюваність не перевищує 4-6 мг/м3
В. Окиснюваність перевищує 4-6 мг/м3
С. Окиснюваність не перевищує 1-2 мг/м3
D. Окиснюваність перевищує 1-2 мг/м3
E. Окиснюваність не перевищує 3-5 мг/м3
36. Укажіть максимально можливий вміст діоксиду вуглецю в повітрі, що не викликає помітних змін у самопочутті та працездатності людини:
А. *2-2,5%
В. 0,02-0,03%
С. 3-5%
D. 5-10%
E. 10-12%
37. Вкажіть, які зміни відбудуться у стані організму внаслідок підвищення концентрації со2 в повітрі до рівня 15-20%:
А. *миттєва смерть внаслідок паралічу дихання
В. Відсутні які-небудь помітні відхилення у самопочутті людини та рівня її працездатності
С. Підвищення інтенсивності дихання та серцевої діяльності, зниження працездатності
D. Задишка, підсилення серцевої діяльності, зниження працездатності
E. Нездатність контролювати власні дії, втрата свідомості і навіть смерть
38. Укажіть, яким чином діє на організм діоксид вуглецю в концентрації 3%?
А. *Збуджує дихальний центр
В. Спочатку збуджує дихальний центр, а потім гальмує
С. Спочатку гальмує дихальний центр, а потім збуджує
D. Не впливає на дихальний центр
E. Викликає параліч дихального центру
39. Укажіть смертельну концентрацію діоксиду вуглецю у повітрі:
А. *Понад 7%
В. 1-2%
С. 2-5%
D. 5-7%
E. 50-100%
40. Перерахуйте методи оцінки якості повітря у житловому приміщенні:
А. *Органолептичний, фізичний (ступінь запиленості), хімічний (вміст діоксиду вуглецю), бактеріологічний (кількість мікроорганізмів)
В. Органолептичний, фізичний (шумо-вібраційна обстановка), хімічний (вміст кисню), бактеріологічний (колі-титр та колі-індекс)
С. Органолептичний, фізичний (концентрація токсичних хімічних речовин), хімічний (вміст інертних газів), бактеріологічний (кількість мікроорганізмів)
D. Органолептичний, лабораторний, розрахунковий
E. Спектрофотометричний, калориметричний, статистичний
41. Перерахуйте основні показники чистого повітря закритих житлово-громадських приміщень:
А. *Концентрація діоксиду вуглецю до 0,07%, окислюваність до 4 мг/м3, загальна кількість мікроорганізмів до 3000 в 1 м3, кількість стрептококів до 10 в 1 м3
В. Концентрація діоксиду вуглецю до 0,15%, окислюваність до 8 мг/м3, загальна кількість мікроорганізмів до 5000 в 1 м3, кількість стрептококів до 20 в 1 м3
С. Концентрація діоксиду вуглецю до 0,25%, окислюваність до 10 мг/м3, загальна кількість мікроорганізмів до 10000 в 1 м3, кількість стрептококів до 30 в 1 м3
D. Концентрація діоксиду вуглецю до 0,25%, окислюваність до 10 мг/м3, загальна кількість мікроорганізмів до 10000 в 1 м3, кількість стафілококів до 30 в 1 м3
E. Концентрація діоксиду вуглецю до 0,25%, окислюваність до 10 мг/м3, загальна кількість мікроорганізмів до 10000 в 1 м3, кількість E.coli до 30 в 1 м3
42. Укажіть, на взаємодії з якою хімічною речовиною базується реакція для визначення діоксиду вуглецю за Лунге-Цеккендорфом:
А. *NaHCO3
В. NaOH
С. Na2CI
D. Ba(OH)2
E. BaCI2
43. Назвіть гранично допустиму концентрацію діоксиду вуглецю в житлових та громадських приміщеннях:
A. *0,07-0,1%
B. 1,0-1,5%
C. 0,04-0,06%
D. 0,03-0,04%
E. 1,0-1,5%
44. Укажіть концентрацію діоксиду вуглецю, яка відповідає чистому повітрю приміщень, що населені людьми:
А. *До 0,07%
В. До 0,1%
С. До 0,15%
D. Понад 0,15%
E. До 10%
45. Укажіть концентрацію діоксиду вуглецю, яка відповідає задовільно чистому повітрю приміщень, що населені людьми:
А. *До 0,1%
В. До 0,07%
С. До 0,15%
D. Понад 0,15%
E. До 10%
46. Укажіть концентрацію діоксиду вуглецю, яка відповідає помірно забрудненому повітрю приміщень, що населені людьми:
А. *До 0,15%
В. До 0,07%
С. До 0,1%
D. Понад 0,15%
E. До 10%
47. Укажіть концентрацію діоксиду вуглецю, яка відповідає дуже забрудненому повітрю приміщень, що населені людьми:
А. *Понад 0,15%
В. До 0,07%
С. До 0,1%
D. До 0,15%
E. До 10%
48. Укажіть показники ефективності вентиляції житлового приміщення за величиною концентрації діоксиду вуглецю:
А. *Добра – концентрація діоксиду вуглецю менше 0,07% (чисте повітря), допустима – концентрація діоксиду вуглецю менше 0,1% (задовільно чисте повітря)
В. Добра – концентрація діоксиду вуглецю менше 0,1% (чисте повітря), допустима – концентрація діоксиду вуглецю менше 0,07% (задовільно чисте повітря)
С. Добра – концентрація діоксиду вуглецю менше 0,1% (чисте повітря), допустима – концентрація діоксиду вуглецю менше 0,2% (задовільно чисте повітря)
D. Добра – концентрація діоксиду вуглецю менше 0,25% (чисте повітря), допустима – концентрація діоксиду вуглецю менше 0,5% (задовільно чисте повітря)
E. Добра – концентрація діоксиду вуглецю менше 1% (чисте повітря), допустима – концентрація діоксиду вуглецю менше 5% (задовільно чисте повітря)
49. Перерахуйте фактори, які сприяють природній вентиляції приміщень:
А. *Різниця температур зовнішнього і кімнатного повітря, наявність витяжних вентиляційних каналів, наявність дефлекторів на даху будинків
В. Температура приміщень, відносна вологість приміщень, швидкість руху повітря у приміщеннях
С. Підвищення концентрації діоксиду вуглецю, підвищення концентрації азоту, підвищення концентрації антропотоксинів
D. Сила вітру, напрямок руху повітря, охолоджувальна здатність повітря
E. Достатня потужність і кількість припливних вентиляторів, достатня потужність і кількість витяжних вентиляторів
50. Назвіть засоби забезпечення природної вентиляції приміщень:
А. *Кватирки, фрамуги, витяжні вентиляційні канали, дефлектори, підвіконні канали
В. Кватирки, фрамуги, витяжні вентиляційні канали, дефлектори, вентилятори
С. Витяжна шафа, витяжний зонт, витяжний кожух, бортові відсмоктувачі
D. Засоби для припливної, витяжної та припливно-витяжної вентиляції
E. Кватирки, фрамуги
51. Назвіть види вентиляції за способом організації обміну повітря в приміщення:
А. *Загальна, місцева
В. Природна, штучна припливна, штучна витяжна, штучна припливно-витяжна
С. Централізована, децентралізована
D. Первинна, вторинна, третинна
E. З регенерацією повітря, без регенерацією повітря
.
52. Назвіть види вентиляції за способом надходження повітря в приміщення:
А. *Природна, штучна припливна, штучна витяжна, штучна припливно-витяжна
В. Загальна, місцева
С. Централізована, децентралізована
D. Первинна, вторинна, третинна
E. З регенерацією повітря, без регенерацією повітря
53. Назвіть види загальної штучної вентиляції приміщень:
А. *Припливна, витяжна, припливно-витяжна
В. Загальна, місцева
С. Централізована, децентралізована
D. Механічна, вакуумна, комбінована
E. Первинна, вторинна, третинна
54. Назвіть види та засоби загальної штучної вентиляції приміщень:
А. *Засоби для припливної, витяжної та припливно-витяжної вентиляції
В. Кватирки, фрамуги, витяжні вентиляційні канали, дефлектори, підвіконні канали
С. Кватирки, фрамуги, витяжні вентиляційні канали, дефлектори, вентилятори
D. Витяжна шафа, витяжний зонт, витяжний кожух, бортові відсмоктувачі
E. Кватирки, фрамуги
55. Назвіть засоби місцевої штучної вентиляції:
А. *Витяжна шафа, витяжний зонт, витяжний кожух, бортові відсмоктувачі
В. Кватирки, фрамуги, витяжні вентиляційні канали, дефлектори, підвіконні канали
С. Кватирки, фрамуги, витяжні вентиляційні канали, дефлектори, вентилятори
D. Засоби для припливної, витяжної та припливно-витяжної вентиляції
E. Кватирки, фрамуги
56. Перерахуйте основні гігієнічні показники, які характеризують якість вентиляції приміщень:
А. *Повітряний куб, об’єм вентиляції, кратність обміну повітря, концентрація діоксиду вуглецю
В. Орієнтація приміщень, наявність кватирок, наявність фрамуг
С. Об’єм вентиляції, об’єм вентиляційного повітря, концентрація кисню
D. Концентрація кисню, концентрація діоксиду вуглецю, концентрація антропотоксинів
E. Площа приміщення, об’єм приміщення, кількість людей, що перебувають у приміщенні
57. Укажіть критерій оцінки ефективності природної вентиляції:
А. *Концентрація діоксиду вуглецю
В. Концентрація кисню
С. Концентрація інертних газів
D. Теплове самопочуття
E. Кратність обміну повітря
85. Назвіть показники оцінки ефективності штучної вентиляції:
А. *Кратність обміну повітря, концентрація діоксиду вуглецю
В. Кратність обміну повітря, концентрація кисню
С. Кратність обміну повітря, концентрація інертних газів
D. Коефіцієнт аерації, теплове самопочуття
E. Коефіцієнт аерації, теплове самопочуття, охолоджувальна здатність повітря
59. Необхідний об’єм вентиляції – це об’єм вентиляції, що забезпечує вміст діоксиду вуглецю в повітрі приміщення на рівні:
А. *До 0,1%
В. До 0,01%
С. До 0,03%
D. До 1%
E. До 3%
60. Укажіть показники науково обґрунтовані норми житлової площі:
А. *12 м2/людину (за Флюге), 24 м2/людину (за Петенкофером)
В. 24 м2/людину (за Флюге), 12 м2/людину (за Петенкофером)
С. 10 м2/людину (за Флюге), 20 м2/людину (за Петенкофером)
D. 20 м2/людину (за Флюге), 10 м2/людину (за Петенкофером)
E. 25 м2/людину (за Флюге), 50 м2/людину (за Петенкофером)
Тема №6. Методика гігієнічної оцінки впливу клімато-погодних умов на здоров'я людини.
1. Дайте визначення поняття “клімат”:
А. *Багаторічний режим погоди, який систематично повторюється в певній місцевості
В. Показники температури повітря протягом тижня
С. Сукупність показників електричного стану атмосфери протягом року
D. Сукупність середньодобових показників атмосферного тиску, яка систематично повторюється в певній місцевості
E. Сукупність середньодобових показників температури повітря, яка систематично повторюється в певній місцевості
2. Назвіть основні кліматоформуючі фактори:
А. *Все перераховане
В. Географічна широта місцевості, яка визначає висоту підняття сонця над горизонтом, приплив сонячної радіації на одиницю поверхні землі
С. Висота над рівнем моря та рельєф місцевості
D. Близькість моря, океану, характер морських течій
E. Особливості циркуляції повітряних мас
3. Назвіть основні кліматоформуючі фактори:
А. *Географічна широта та довгота, висота над рівнем моря та рельєф місцевості, особливості циркуляції повітряних мас, близькість морів та океанів
В. Температура, вологість та швидкість руху повітря, характер інсоляції, радіаційний фон, глибина промерзання ґрунту
С. Роза вітрів, ландшафтні умови, індекс нестійкості погоди, радіаційна температура
D. Індекс нестійкості погоди, глибина промерзання ґрунту, напрямок руху повітря, близькість до морів та океанів
E. Температура, вологість та швидкість руху повітря, рівень освітлення, концентрація О2 і СО2
4. Назвіть основні кліматохарактеризуючі фактори:
А. *Все перераховане
В. Температурні умови місцевості
С. Вологість повітря та атмосферний тиск
D. Напрямок і швидкість руху повітря
Е. Світловий клімат та особливості ґрунту
5. Укажіть, який метод із числа нижченаведених належить до методів профілактики геліометеотропних реакцій:
А. *Підвищення неспецифічної резистентності організму
В. Підвищення специфічної реактивності організму
С. Психопрофілактика
D. Тренування організму
Е. Профілактика внутрішньо лікарняних інфекцій
6. Назвіть показники, що відносяться до такого кліматохарактеризуючого фактору як “температурні умови місцевості”:
А. *Сереньосічнева та середньолипнева температури
В. Річна кількість та характер опадів
С. Середньорічний тиск та амплітуда перепадів тиску
D. Роза вітрів місцевості, співвідношення вітряних і штильових днів протягом року
Е. Загальне річне число сонячних днів та дані щодо місяців з найбільшим і найменшим числом сонячних днів
7. Назвіть показники, що відносяться до такого кліматохарактеризуючого фактору як “вологість повітря”:
А. *Річна кількість та характер опадів
В. Сереньосічнева та середньолипнева температури
С. Середньорічний тиск та амплітуда перепадів тиску
D. Роза вітрів місцевості, співвідношення вітряних і штильових днів протягом року
Е. Загальне річне число сонячних днів та дані щодо місяців з найбільшим і найменшим числом сонячних днів
8. Назвіть показники, що відносяться до такого кліматохарактеризуючого фактору як “атмосферний тиск”:
А. *Середньорічний тиск та амплітуда перепадів тиску
В. Сереньосічнева та середньолипнева температури
С. Річна кількість та характер опадів
D. Роза вітрів місцевості, співвідношення вітряних і штильових днів протягом року
Е. Загальне річне число сонячних днів та дані щодо місяців з найбільшим і найменшим числом сонячних днів
9. Назвіть показники, що відносяться до такого кліматохарактеризуючого фактору як “напрямок і швидкість руху повятря”:
А. *Роза вітрів місцевості, співвідношення вітряних і штильових днів протягом року
В. Сереньосічнева та середньолипнева температури
С. Річна кількість та характер опадів
D. Середньорічний тиск та амплітуда перепадів тиску
Е. Загальне річне число сонячних днів та дані щодо місяців з найбільшим і найменшим числом сонячних днів
10. Назвіть показники, що відносяться до такого кліматохарактеризуючого фактору як “світловий клімат”:
А. *Загальне річне число сонячних днів та дані щодо місяців з найбільшим і найменшим числом сонячних днів
В. Сереньосічнева та середньолипнева температури
С. Річна кількість та характер опадів
D. Середньорічний тиск та амплітуда перепадів тиску
Е. Роза вітрів місцевості, співвідношення вітряних і штильових протягом року
11. Назвіть показники, що відносяться до такого кліматохарактеризуючого фактору як “температурні умови місцевості”:
А. *Глибина промерзання ґрунту та тривалість залягання снігового покриву
В. Сереньосічнева та середньолипнева температура
С. Середньорічний тиск та амплітуда перепадів тиску
D. Роза вітрів місцевості, співвідношення вітряних і штильових днів протягом року
Е. Загальне річне число сонячних днів та дані щодо місяців з найбільшим і найменшим числом сонячних днів
12. Назвіть основні класифікації клімату:
А. *Природно-географічна, будівельна, медична
В. Географічна, геологічна, геофізична
С. Терапевтична, хірургічна, педіатрична
D. Глобальна, регіональна, локальна
Е. Адаптаційна, реабілітаційна, репаративна
13. На скільки кліматичних поясів (згідно з природно-географічною класифікацією) поділяється північна півкуля:
А. *Сім (7) поясів
В. Десять (10) поясів
С. Дев’ять (9) поясів
D. Вісім (8) поясів
E. Шість (6) поясів
14. Назвіть основні типи клімату за природно-географічною класифікацією (кліматичні пояси Земної кулі):
А. *Полярний, суворий, холодний, помірний, теплий, жаркий, тропічний
В. Щадний, подразнювальний, індиферентний
С. Спастичний, гіпоксичний, індиферентний
D. Надто сприятливий, сприятливий, поглибленого медичного контролю, суворого медичного контролю
E. Південний берег Криму, Полісся, лісостеп, степ, Карпати
15. Укажіть географічну широту, середньорічну температуру та тип поверхні, властиві для тропічного клімату:
А. *0-13° географічної широти, +20-24°С, вічнозелені ліси, джунглі
В. 13-26° географічної широти, +16-20°С, ліси, степ, пустеля
С. 26-39° географічної широти, +12-16°С, ліси, степ, пустеля
D. 39-52° географічної широти, +8-12°С, лісостеп
E. 69-90° географічної широти, − 4 і нижче, ліси, тундра
16. Укажіть географічну широту, середньорічну температуру та тип поверхні, властиві для жаркого клімату:
А. *13-26° географічної широти, +16-20°С, ліси, степ, пустеля
В. 0-13° географічної широти, +20-24°С, вічнозелені ліси, джунглі
С. 26-39° географічної широти, +12-16°С, ліси, степ, пустеля
D. 69-90° географічної широти, -4 і нижче, ліси, тундра
E. 65-78° географічної широти, 0-4°С, ліси, тундра
17. Укажіть географічну широту, середньорічну температуру та тип поверхні, властиві для теплого клімату:
А. *26-39° географічної широти, +12-16°С, ліси, степ, пустеля
В. 0-13° географічної широти, +20-24°С, вічнозелені ліси, джунглі
С. 65-78° географічної широти, 0-4°С, ліси, тундра
D. 39-52° географічної широти, +8-12°С, лісостеп
E. 52-65° географічної широти, +4-8°С, ліси
18. Укажіть географічну широту, середньорічну температуру та тип поверхні, властиві для помірного клімату:
А. *39-52° географічної широти, +8-12°С, лісостеп
В. 0-13° географічної широти, +20-24°С, вічнозелені ліси, джунглі
С. 13-26° географічної широти, +16-20°С, ліси, степ, пустеля
D. 69-90° географічної широти, -4 і нижче, ліси, тундра
E. 52-65° географічної широти, +4-8°С, ліси
19. Укажіть географічну широту, середньорічну температуру та тип поверхні, властиві для холодного клімату:
А. *52-65° географічної широти, +4-8°С, ліси
В. 0-13° географічної широти, +20-24°С, вічнозелені ліси, джунглі
С. 65-78° географічної широти, 0-4°С, ліси, тундра
D. 26-39° географічної широти, +12-16°С, ліси, степ, пустеля
E. 39-52° географічної широти, +8-12°С, лісостеп
20. Укажіть географічну широту, середньорічну температуру та тип поверхні, властиві для суворого клімату:
А. *65-78° географічної широти, 0-4°С, ліси, тундра
В. 0-13° географічної широти, +20-24°С, вічнозелені ліси, джунглі
С. 26-39° географічної широти, +12-16°С, ліси, степ, пустеля
D. 69-90° географічної широти, − 4 і нижче, ліси, тундра
E. 52-65° географічної широти, +4-8°С, ліси
21. Укажіть географічну широту, середньорічну температуру та тип поверхні, властиві для суворого клімату:
А. *69-90° географічної широти, − 4 і нижче, ліси, тундра
В. 0-13° географічної широти, +20-24°С, вічнозелені ліси, джунглі
С. 26-39° географічної широти, +12-16°С, ліси, степ, пустеля
D. 65-78° географічної широти, 0-4°С, ліси, тундра
E. 52-65° географічної широти, +4-8°С, ліси
22. Назвіть основні кліматичні зони України:
А. *Все перераховане
B. Полісся
С. Лісостеп
D. Степ
Е. Південний берег Криму та Карпати
23. Назвіть основні кліматичні зони України:
А. *Південний берег Криму, Полісся, лісостеп, степ, Карпати
B. Карпати, Закарпаття, Прикарпаття, Буковина, Полісся, Поділля
С. Донбас, Слободжанщина, Сіверщина, Галичина, Буковина, Крим
D. Карпати, Волинь, Донбас, Слободжанщина, Сіверщина, Запоріжжя, Крим
Е. Південний берег Криму, Закарпаття, Прикарпаття, Полісся, Поділля, Волинь
24. Назвіть основні способи медикаментозної профілактики геліометеотропних реакцій:
А. *Сезонна профілактика, термінова профілактика
В. Щомісячна профілактика, щоденна профілактика
С. Активна профілактика, пасивна профілактика
D. Специфічна профілактика, неспецифічна профілактика
Е. Пряма профілактика, опосередкована профілактика
25. Назвіть основні кліматичні райони (типи клімату) за будівельною класифікацією:
А. *Холодний (І район), помірний (ІІ район), теплий (ІІІ район), жаркий (ІV район)
В. Щадний (І район), подразнювальний (ІІ район), індиферентний (ІІІ район),
С. Спастичний (І район), гіпоксичний (ІІ район), індиферентний (ІІІ район)
D. Суворий (І район), холодний (ІІ район), помірний (ІІІ район), теплий (ІV район)
E. Оптимальний (І район), подразнювальний (ІІ район), щадний (ІІІ район)
26. Назвіть основні типи клімату за медичною класифікацією:
А. *Щадний, подразнюючий
В. Жаркий, холодний
С. Комфортний, дискомфортний
D. Суворий, щадний
E. Помірний, подразнюючий
27. Укажіть, на скільки типів поділяється клімат за медичною класифікацією:
А. *Два (2) типи
В. Сім (7) типів
С. П’ять (5) типів
D. Чотири (4) типи
E. Три (3) типи
28. Дайте визначення поняття “акліматизація”:
А. *Складний соціально-біологічний процес активного пристосування до нових кліматичних умов
В. Високий рівень працездатності в нових кліматичних умовах
С. Зміни теплового самопочуття людини
D. Відсутність гострих захворювань
Е. Відсутність хронічних захворювань
29. Назвіть основні фази акліматизації:
А. *Початкова фаза, фаза перебудови динамічного стереотипу, фаза стійкої акліматизації
В. Короткочасна фаза, довготривала фаза
С. Повна фаза, часткова фаза, неповна фаза
D. Початкова фаза, проміжна фаза, кінцева фаза
Е. Фаза термінової акліматизації, фаза відстроченої акліматизації
30. Назвіть основні типи акліматизації:
А. *Часткова акліматизація, повна акліматизація
В. Нестійка акліматизація, стійка акліматизація
С. Початкова акліматизація, остаточна акліматизація
D. Проміжна акліматизація, кінцева акліматизація
Е. Короткочасна акліматизація, перманентна акліматизація
31. Дайте визначення терміну “погода”:
А. *Сукупність фізичних властивостей приземного шару атмосфери у відносно короткий проміжок часу (година, доба, декілька діб)
В. Вологість повітря і радіаційна температура місцевості
С. Сукупність хімічних властивостей приземного шару атмосфери в даний момент часу (годину, добу, декілька діб)
D. Температура та вологість приземного шару атмосфери
Е. Середній показник термобаричних властивостей повітря за рік
32. Назвіть основні види погодоформуючих факторів:
A. *Природні та антропогенні
B. Загальні та локальні
С. Природні та штучні
D. Центральні та периферійні
Е. Техногенні та соціогенні
33. Назвіть природні погодоформуючі фактори:
A. *Все перераховане
B. Інтенсивність сонячної радіації (сумарна і еритемна ультрафіолетова радіація, тривалість сонячного сяйва)
С. Сонячна активність (сонячні плями, активні області, хромосферні спалахи, радіовипромінювання)
D. Характер поверхні, що підстилає (сніг, вода, ґрунт тощо)
Е. Атмосферна циркуляція (циклони, антициклони, атмосферні фронти, пасати, мусони тощо).
34. Назвіть природні погодоформуючі фактори:
A. *Інтенсивність сонячної радіації, сонячна активність, характер поверхні, що підстилає, атмосферна циркуляція
B. Меліорація, іригація, створення штучних водоймищ
С. Атмосферна циркуляція, забруднення атмосферного повітря, знищення лісів
D. Метеорологічні фактори, особливості освітлення, хімічний склад приземного шару атмосфери, сонячна активність
Е. Кондиціювання повітря, електрифікація, ступінь бактеріального забруднення повітря
35. Укажіть явища, що відносяться до такого природного погодоформуючого фактору, як “інтенсивність сонячної радіації”:
A. *Сумарна і еритемна ультрафіолетова радіація, тривалість сонячного сяйва
B. Сонячні плями, активні області, хромосферні спалахи, радіовипромінювання
С. Сніг, вода, ґрунт тощо
D. Циклони, антициклони, атмосферні фронти, пасати, мусони тощо
Е. Роза вітрів місцевості, співвідношення вітряних і штильових днів протягом року
36. Укажіть явища, що відносяться до такого природного погодоформуючого фактору, як “сонячна активність”:
A. *Сонячні плями, активні області, хромосферні спалахи, радіовипромінювання
B. Сумарна і еритемна ультрафіолетова радіація, тривалість сонячного сяйва
С. Сніг, вода, ґрунт тощо
D. Циклони, антициклони, атмосферні фронти, пасати, мусони тощо
Е. Роза вітрів місцевості, співвідношення вітряних і штильових днів протягом року
37. Укажіть явища, що відносяться до такого природного погодоформуючого фактору, як “характер поверхні, що підстилає”:
A. *Сніг, вода, ґрунт тощо
B. Сонячні плями, активні області, хромосферні спалахи, радіовипромінювання
С. Сумарна і еритемна ультрафіолетова радіація, тривалість сонячного сяйва
D. Циклони, антициклони, атмосферні фронти, пасати, мусони тощо
Е. Роза вітрів місцевості, співвідношення вітряних і штильових днів протягом року
38. Укажіть явища, що відносяться до такого природного погодоформуючого фактору, як “атмосферна циркуляція”:
A. *Циклони, антициклони, атмосферні фронти, пасати, мусони тощо
B. Сонячні плями, активні області, хромосферні спалахи, радіовипромінювання
С. Сумарна і еритемна ультрафіолетова радіація, тривалість сонячного сяйва
D. Сніг, вода, ґрунт тощо
Е. Роза вітрів місцевості, співвідношення вітряних і штильових протягом року
39. Укажіть, який із перерахованих показників формує погоду:
А. *Атмосферна циркуляція
В. Кількість зелених насаджень
С. Тривалість дня
D. Рельєф місцевості
Е. Сезон року
40. Укажіть, який із перерахованих показників формує погоду:
А. *Сонячна активність
В. Кількість зелених насаджень
С. Тривалість дня
D. Глибина промерзання ґрунту
Е. Місяць року
41. Укажіть, який із перерахованих показників формує погоду:
А. *Інтенсивність сонячної радіації
В. Кількість зелених насаджень
С. Тривалість дня
D. Рельєф місцевості
Е. Сезон року
42. Укажіть, який із перерахованих показників формує погоду:
А. *Характер поверхні, що підстилає
В. Кількість зелених насаджень
С. Тривалість дня
D. Глибина промерзання ґрунту
Е. Сезон року
43. Назвіть антропогенні погодоформуючі фактори:
A. *Все перераховане
В. Забруднення атмосфери промисловими викидами
С. Знищення лісів
D. Меліорація та іригація
Е. Створення штучних водоймищ
44. Назвіть антропогенні погодоформуючі фактори:
A. *Меліорація, іригація, створення штучних водоймищ, забруднення атмосфери промисловими викидами, знищення лісів
В. Інтенсивність сонячної радіації, особливості ландшафтних умов, сонячна активність, особливості циркуляції повітряних мас
С. Особливості атмосферної циркуляції, забруднення атмосферного повітря, знищення лісів, геліофізичні фактори, геофізичні фактори
D. Метеорологічні фактори, особливості освітлення, хімічний склад приземного шару атмосфери, особливості стратосфери, характеристики озонового шару атмосфери
Е. Кондиціювання повітря, електрифікація, ступінь бактеріального забруднення повітря, наявність штучних водоймищ, характеристики ґрунту
45. Назвіть погодохарактеризуючі фактори:
A. *Все перераховане
В. Геліофізичні та геофізичні фактори
С. Метеорологічні фактори та синоптичні явища
D. Електричний стан атмосфери
Е. Хімічний склад приземного шару атмосфери
46. Назвіть погодохарактеризуючі фактори:
A. *Геліофізичні фактори, геофізичні фактори, метеорологічні фактори, електричний стан атмосфери, синоптичні явища, хімічний склад приземного шару атмосфери
В. Все перераховане
С. Особливості атмосферної циркуляції, забруднення атмосферного повітря, знищення лісів, метеорологічні фактори, особливості освітлення, хімічний склад приземного шару атмосфери
D. Інтенсивність інсоляції, хмарність, напрямок і швидкість руху повітря, атмосферний тиск, вологість повітря, концентрація О2 і СО2
Е. Кондиціювання повітря, електрифікація, ступінь бактеріального забруднення повітря, наявність штучних водойм, характеристики ґрунту
47. Назвіть метеорологічні погодохаратеризуючі фактори:
А. *Температура повітря, вологість повітря, напрямок і швидкість руху повітря, атмосферний тиск
В. Інтенсивність інсоляції, особливості атмосферної циркуляції, забруднення атмосферного повітря, хімічний склад приземного шару атмосфери
С. Опади, хмарність, туман, концентрація О2 і СО2
D. Вміст антропотоксинів, вміст азотних сполук, концентрація атмосферних забруднень, концентрація інертних газів
Е. Ступінь бактеріального забруднення повітря, наявність штучних водойм, характеристики ґрунту, атмосферний тиск
48. Назвіть синоптичні погодохаратеризуючі фактори:
А. *Опади, хмарність, туман
В. Температура повітря, вологість повітря, напрямок і швидкість руху повітря, атмосферний тиск
С. Інтенсивність сонячної радіації (сумарна та еритемна ультрафіолетова радіація, тривалість сонячного сяйва та ін.), сонячна активність (сонячні плями, хромосферні спалахи та ін.)
D. Напруженість планетарного магнітного поля, напруженість аномального магнітного поля, геомагнітна активність (геомагнітні бурі та імпульси)
Е. Напруженість електричного поля, атмосферна іонізація, електропровідність повітря
49. Назвіть геліофізичні погодохаратеризуючі фактори:
А. *Інтенсивність сонячної радіації (сумарна та еритемна ультрафіолетова радіація, тривалість сонячного сяйва та ін.), сонячна активність (сонячні плями, хромосферні спалахи та ін.)
В. Температура повітря, вологість повітря, напрямок і швидкість руху повітря, атмосферний тиск
С. Опади, хмарність, туман
D. Напруженість планетарного магнітного поля, напруженість аномального магнітного поля, геомагнітна активність (геомагнітні бурі та імпульси)
Е. Напруженість електричного поля, атмосферна іонізація, електропровідність повітря
50. Назвіть геофізичні погодохаратеризуючі фактори:
А. *Напруженість планетарного магнітного поля, напруженість аномального магнітного поля, геомагнітна активність (геомагнітні бурі та імпульси)
В. Температура повітря, вологість повітря, напрямок і швидкість руху повітря, атмосферний тиск
С. Інтенсивність сонячної радіації (сумарна та еритемна ультрафіолетова радіація, тривалість сонячного сяйва та ін.), сонячна активність (сонячні плями, хромосферні спалахи та ін.)
D. Опади, хмарність, туман
Е. Напруженість електричного поля, атмосферна іонізація, електропровідність повітря
51. Назвіть показники електричного стану атмосфери, що являють собою погодохаратеризуючі фактори:
А. *Напруженість електричного поля, атмосферна іонізація, електропровідність повітря
B. Інтенсивність сонячної радіації (сумарна та еритемна ультрафіолетова радіація, тривалість сонячного сяйва та ін.), сонячна активність (сонячні плями, хромосферні спалахи та ін.)
C. Температура повітря, вологість повітря, напрямок і швидкість руху повітря, атмосферний тиск
D. Опади, хмарність, туман
Е. Напруженість планетарного магнітного поля, напруженість аномального магнітного поля, геомагнітна активність (геомагнітні бурі та імпульси)
52. Назвіть показники хімічного складу приземного шару атмосфери, що являють собою погодохаратеризуючі фактори:
А. *Концентрація О2 і СО2, концентрація атмосферних забруднень
В. Особливості атмосферної циркуляції, забруднення атмосферного повітря, вміст антропотоксинів
С. Опади, хмарність, туман
D. Концентрація антропотоксинів, концентрація інертних газів, вміст кремнієвих сполук
Е. Ступінь бактеріального забруднення повітря, наявність штучних водойм, характеристики ґрунту
53. Назвіть основні види впливу погоди на організм людини:
А. *Прямий, опосередкований
В. Вихідний, кінцевий
С. Загальний, локальний
D. Щадний, подразнювальний
Е. Адаптаційний, реабілітаційний
54. Укажіть, в чому полягає прямий вплив погоди на організм:
А. *Вплив на процеси терморегуляції
В. Вплив на психоемоційний стан
С. Вплив на працездатність
D. Вплив на захворюваність
Е. Вплив на біологічні ритми
55. Укажіть, в чому полягає опосередкований вплив погоди на організм:
А. *Вплив на біологічні ритми
В. Вплив на психоемоційний стан
С. Вплив на працездатність
D. Вплив на захворюваність
Е. Вплив на процеси терморегуляції
56. Назвіть типи погоди за класифікацією І.І. Григор’єва:
А. *Вельми сприятлива погода, сприятлива погода, погода, що потребує посиленого медичного контролю, погода, що потребує суворого медичного контролю
В. Оптимальна погода, подразнювальна погода, гостра погода
С. Сприятлива погода, помірно несприятлива погода, несприятлива погода
D. Стійка індиферентна погода, погода “спастичного” типу, погода “гіпоксичного” типу
Е. Індиферентна погода, щадна погода, подразнювальна погода
57. Назвіть типи погоди за класифікацією Г.П. Федорова:
А. *Оптимальна погода, подразнювальна погода, гостра погода
В. Надто сприятлива погода, сприятлива погода, погода, що потребує посиленого медичного контролю, погода, що потребує суворого медичного контролю
С. Сприятлива погода, помірно несприятлива погода, несприятлива погода
D. Стійка індиферентна погода, погода “спастичного” типу, погода “гіпоксичного” типу
Е. Індиферентна погода, щадна погода, подразнювальна погода
58. Назвіть типи погоди за орієнтовною схемою медичної оцінки погодних умов, що запропоновані І.І. Нікбергом:
А. *Сприятлива погода, помірно несприятлива погода, несприятлива погода
В. Оптимальна погода, подразнювальна погода, гостра погода
С. Надто сприятлива погода, сприятлива погода, погода, що потребує посиленого медичного контролю, погода, що потребує суворого медичного контролю
D. Стійка індиферентна погода, погода “спастичного” типу, погода “гіпоксичного” типу
Е. Індиферентна погода, щадна погода, подразнювальна погода
59. Назвіть основні типи погоди за класифікацією В.Т. Овчарової та співавторів:
А. *Стійка індиферентна погода, погода “спастичного” типу, погода “гіпоксичного” типу
В. Сприятлива погода, помірно несприятлива погода, несприятлива погода
С. Оптимальна погода, подразнювальна погода, гостра погода
D. Надто сприятлива погода, сприятлива погода, погода, що потребує посиленого медичного контролю, погода, що потребує суворого медичного контролю
Е. Індиферентна погода, щадна погода, подразнювальна погода
60. Укажіть, скільки типів погод включає в свою структуру медична класифікація погоди за В.Ф. Овчаровою зі співавторами:
А. *Сім (7) типів
В. П’ять (5) типів
С. Три (3) типи
D. Вісім (8) типів
Е. Десять (10) типів
61. Укажіть, як називаються реакції людини у відповідь на зміну погодних умов (на несприятливу погоду):
А. *Геліометеотропні реакції
В. Алергічні реакції
С. Фізіологічні реакції
D. Патологічні реакції
Е. Морфофункціональні реакції
62. Назвіть основні фази розвитку геліометеотропних реакцій:
А. *Фаза клініко-фізіологічної адаптації, фаза підвищеної чутливості до різких змін погоди, фаза дезадаптації до погоди
В. Фаза часткової акліматизації, фаза повної акліматизації
В. Фаза нестійкої акліматизації, фаза стійкої акліматизації, фаза перманентної акліматизації
С. Фаза початкової акліматизації, фаза проміжної акліматизації, фаза остаточної акліматизації
D. Фаза початкової акліматизації, фаза проміжної акліматизації, фаза кінцевої акліматизації
Е. Фаза донозологічних змін, субклінічна фаза, клінічна фаза
63. Назвіть основні види геліометеотропних реакцій:
А. *Геліометеотропні реакції з суб’єктивними відчуттями, геліометеотропні реакції з об’єктивними зрушеннями у стані здоров’я, геліометеотропні реакції з вираженими соматичними проявами
В. Нестійкі геліометеотропні реакції з суб’єктивними відчуттями, стійкі геліометеотропні реакції з суб’єктивними відчуттями, геліометеотропні реакції з вираженими соматичними проявами
С. Початкові геліометеотропні реакції, проміжні геліометеотропні реакції, кінцеві геліометеотропні реакції
D. Гострі геліометеотропні реакції, субклінічні геліометеотропні реакції, хронічні геліометеотропні реакції
Е. Короткочасні геліометеотропні реакції, довготривалі геліометеотропні реакції, перманентні геліометеотропні реакції
64. Укажіть один з основних проявів геліометеотропних реакцій:
А. *Загострення хронічного захворювання
В. Порушення сну
С. Зниження працездатності
D. Головний біль
Е. Зміна артеріального тиску
65. Укажіть, за наявності яких захворювань людина є найбільш чутливою до несприятливих погодних умов:
А. *Серцево-судинні захворювання
В. Гастроентерологічні захворювання
С. Дерматологічні захворювання
D. Стоматологічні захворювання
Е. Венеричні захворювання
66. Назвіть провідні заходи щодо профілактики геліометеотропних реакцій:
А. *Медична класифікація погоди, медико-метеорологічне прогнозування, розробка індивідуальних профілактичних заходів на підставі даних щодо прогнозу погоди
В. Географічна класифікація погоди, медико-географічне прогнозування, розробка індивідуальних профілактичних заходів на підставі даних щодо прогнозу погоди
С. Будівельна класифікація погоди, медико-математичне прогнозування, розробка індивідуальних профілактичних заходів на підставі даних щодо прогнозу погоди
D. Визначення виду і фази розвитку геліометеотропних реакцій, розробка популяційних та індивідуальних профілактичних заходів на підставі даних щодо прогнозу погоди
Е. Медико-математичне прогнозування виду і фази розвитку геліометеотропних реакцій, використання індивідуальних засобів захисту
67. Назвіть основні методи профілактики геліометеотропних реакцій:
А. *Підвищення неспецифічної резистентності організму, щадіння організму, застосування медикаментозної профілактики
В. Підвищення специфічної резистентності організму, тренування організму, застосування немедикаментозної профілактики
С. Підвищення неспецифічної резистентності організму, тренування організму, застосування медикаментозної та немедикаментозної профілактики
D. Підвищення рухової активності, психопрофілактиа, медикаментозна корекція
Е. Профілактика внутрішньолікарняних інфекцій, дієтотерапія, застосування нетрадиційних та альтернативних засобів профілактики
Тема №7. Методика гігієнічної оцінки грунту за даними санітарного обстеження земельної ділянки та результатами лабораторного аналізу.
Назвіть елементи, з яких складається абіотична компонента ґрунту:
*Тверда речовина, ґрунтова волога, ґрунтове повітря
До складу абіотичного компоненту ґрунту належить усе перераховане, крім:
*Ґрунтових мікрорганізмів
Укажіть, що являє собою капілярна вода:
*Вода, що утримується капілярними силами в тонких порах ґрунту
Укажіть, в чому полягає самоочищення ґрунту:
*Здатність ґрунту перетворювати органічні сполуки на мінеральні речовини, придатні для засвоєння рослинами
Укажіть, чим обумовлене самоочищення ґрунту:
*Самоочищення ґрунту обумовлене наявністю сапрофітних гнильних, нітри- і нітрофікуючих бактерій, найпростіших організмів, личинок комах, хробаків, грибків, вірусів, бактеріофагів, а також його фізико-хімічними властивостями
Укажіть, що являє собою вільна гравітаційна вода:
*Вода, що знаходиться під дією сили тяжіння або гідравлічного напору та заповнює великі пори ґрунту
1. Дайте визначення поняття “літосфера (земна кора)”:
А. *Мінерально-органічна оболонка планети Земля, яка розповсюджується від її поверхні до магми
B. Мінерально-органічна оболонка планети Земля, яка розповсюджується від її поверхні до космічного простору
C. Поверхневий шар літосфери, сформований після появи життя на планеті Земля, внаслідок дії клімату, рослинності та живих організмів
D. Поверхневий шар літосфери, сформований внаслідок дії фізичних чинників навколишнього середовища
E. Поверхневий шар літосфери, сформований внаслідок дії хімічних чинників навколишнього середовища
2. Назвіть основні компоненти літосфери:
А. *Власне літосфера та ґрунт
B. Власне літосфера та гідросфера
C. Власне літосфера та атмосфера
D. Атмосфера та ґрунт
E. Гідросфера та ґрунт
3. Дайте визначення поняття “ґрунт”:
А. *Поверхневий шар літосфери, сформований після появи життя на планеті Земля, внаслідок дії клімату, рослинності та живих організмів
B. Поверхневий шар літосфери, сформований внаслідок дії фізичних чинників навколишнього середовища
C. Поверхневий шар літосфери, сформований внаслідок дії хімічних чинників навколишнього середовища
D. Мінерально-органічна оболонка планети Земля, яка розповсюджується від її поверхні до магми
E. Мінерально-органічна оболонка планети Земля, яка розповсюджується від її поверхні до космічного простору
4. Назвіть основні фізичні властивості ґрунту:
A. *Механічний склад, пористість, повітропроникність, водопроникність, вологоємність, капілярність
B. Капілярність, розчинність, гігроскопічність, водоємність, фільтраційна здатність, механічний склад
C. Капілярність, окиснюваність, гігроскопічність, водоємність, полярність, розчинність
D. Водопроникність, розчинність, окиснюваність, капілярність, конденсація, конвекція
E. Гігроскопічність, випаровуваність, окиснюваність, капілярність, конвенкція, пористисть
5. Дайте визначення поняття “механічний склад:
A. *Процентний розподіл часток ґрунту за їх розміром
B. Сумарний об’єм пор в одиниці об’єму ґрунту, виражений у відсотках
C. Здатність ґрунту пропускати повітря через свою товщу
D. Здатність ґрунту поглинати та пропускати воду, яка надходить з поверхні
E. Здатність ґрунту піднімати по капілярах воду з нижніх шарів догори
6. Назвіть прилад, який надає можливість визначити механічний склад ґрунту:
A. *Сита Кнопа
B. Сита Петрі
C. Сита Кротова
D. Молекулярні сита Френкеля
E. Прилад Журавльова
7. Назвіть, для чого використовуються сита Кнопа:
А. *Для визначення механічного складу ґрунту
B. Для визначення вологоємності ґрунту
C. Для визначення капілярності ґрунту
D. Для визначення водопроникності ґрунту
E. Для визначення повітропроникності ґрунту
9. Укажіть основні складові механічних елементів ґрунту:
A. *Все перераховане
B. Каміння та гравій (розмір понад 3 мм);
C. Пісок великий (3-1 мм), середній (1-0,25 мм) та дрібний (0,25-0,05 мм)
D. Пил великий (0,05-0,01 мм), середній (0,01-0,005 мм) та дрібний (0,005-0,001 мм)
E. Мул (розмір до 0,001 мм).
9. Дайте визначення поняття “пористість”:
A. *Сумарний об’єм пор в одиниці об’єму ґрунту, виражений у відсотках
B. Здатність ґрунту пропускати повітря через свою товщу
C. Здатність ґрунту поглинати та пропускати воду, яка надходить з поверхні
D. Кількість вологи, яку здатний утримати ґрунт сорбційними та капілярними силами
E. Здатність ґрунту піднімати по капілярах воду з нижніх шарів догори
10. Дайте визначення поняття “повітропроникність”:
A. *Здатність ґрунту пропускати повітря через свою товщу
B. Сумарний об’єм пор в одиниці об’єму ґрунту, виражений у відсотках
C. Здатність ґрунту поглинати та пропускати воду, яка надходить з поверхні
D. Кількість вологи, яку здатний утримати ґрунт сорбційними та капілярними силами
E. Здатність ґрунту піднімати по капілярах воду з нижніх шарів догори
11. Дайте визначення поняття “водопроникність”:
A. *Здатність ґрунту поглинати та пропускати воду, яка надходить з поверхні
B. Сумарний об’єм пор в одиниці об’єму ґрунту, виражений у відсотках
C. Здатність ґрунту пропускати повітря через свою товщу
D. Кількість вологи, яку здатний утримати ґрунт сорбційними та капілярними силами
E. Здатність ґрунту піднімати по капілярах воду з нижніх шарів догори
12. Дайте визначення поняття “вологоємність”:
A. *Кількість вологи, яку здатний утримати ґрунт сорбційними та капілярними силами
B. Сумарний об’єм пор в одиниці об’єму ґрунту, виражений у відсотках
C. Здатність ґрунту пропускати повітря через свою товщу
D. Здатність ґрунту поглинати та пропускати воду, яка надходить з поверхні
E. Здатність ґрунту піднімати по капілярах воду з нижніх шарів догори
13. Дайте визначення поняття “капілярність”:
A. *Здатність ґрунту піднімати по капілярах воду з нижніх шарів догори
B. Сумарний об’єм пор в одиниці об’єму ґрунту, виражений у відсотках
C. Здатність ґрунту пропускати повітря через свою товщу
D. Здатність ґрунту поглинати та пропускати воду, яка надходить з поверхні
E. Кількість вологи, яку здатний утримати ґрунт сорбційними та капілярними силами
14. Аномальний природний хімічний склад ґрунту є причиною наступних ендемічних захворювань:
А.*Ендемічний зоб
B. Виразкова хвороба шлунку
C. Пневмонія
D. Гепатит B
E. Дизентерія
15. Геохімічні ендемії − це захворювання, що пов’язані з:
A. *Аномальним природним хімічним складом ґрунту
B. Забрудненням води і ґрунту рослинними залишками
C. Фізичними властивостями ґрунту
D. Фекальним забрудненням води і ґрунту
E. Забрудненням ґрунту геогельмінтами
16. Геохімічні провінції ― це місцевості з:
A. *Аномальним природним хімічним складом ґрунту
B. Ґрунтом, забрудненим геогельмінтами
C. Кам’янистими ґрунтами
D. Заболоченими ґрунтами
E. Надзвичайно повітряпроникним та водоємним ґрунтом
17. Укажіть геохімічні ендемії, що зумовлені аномальним природним хімічним складом ґрунту в ендемічних провінціях:
А. *Все перераховане
B. Ендемічний флюороз і карієс
C. Ендемічний зоб
D. Молібденова подагра
E. Борний ентериту
18. Укажіть захворювання, фактором передачі збудників яких може бути ґрунт:
А. *Все перераховане
B. Кишкові інфекції бактеріальної природи (черевний тиф, паратифи А і В, бактеріальна дизентерія, холера, ешерихіоз тощо)
C. Кишкові інфекції вірусної природи (гепатит А, ентеровірусні інфекції: поліомієліт, Коксакі, ЕСНО тощо)
D. Кишкові інфекції протозойної природи (амебіаз, лямбліоз тощо)
E. Зооантропонозів (лептоспірози: інфекційна жовтуха або хвороба Васильєва-Вейля, безжовтушний лептоспіроз, бруцельоз, туляремія, сибірка тощо)
19. Укажіть захворювання, фактором передачі збудників яких може бути ґрунт:
А. *Все перераховане
B. Кишкові інфекції бактеріальної природи (черевний тиф, паратифи А і В, бактеріальна дизентерія, холера, ешерихіоз тощо)
C. Правець, газова гангрена, ботулізм
D. Туберкульоз
E. Геогельмінтози (аскаридоз, трихоцефальоз, анкілостомідоз тощо)
20. Ґрунт може бути фактором передачі збудників усіх нижчеперелічених інфекційних захворювань, крім:
А. *ВІЛ/СНІДУ
B. Амебіазу
C. Холери
D. Гепатиту А
E. Черевного тифу
21. Укажіть, в чому полягає санітарне значення ґрунту:
А. *Ґрунт є природним середовищем для знешкодження рідких та твердих побутових та промислових відходів за рахунок процесів самоочищення
B. Ґрунт має важливе ендемічне значення за рахунок процесів самоочищення
C. Ґрунт має суттєве епідеміологічне значення за рахунок процесів самоочищення
D. Ґрунт має важливе санітарно-технічне значення
E. Ґрунт має суттєве санітарно-топографічне значення
22. Укажіть, в чому полягає самоочищення ґрунту:
А. *Здатність ґрунту перетворювати органічні сполуки на мінеральні речовини, придатні для засвоєння рослинами
B. Здатність ґрунту перетворювати неорганічні сполуки на мінеральні речовини, придатні для засвоєння рослинами
C. Здатність ґрунту перетворювати мікроорганізми на мінеральні речовини, придатні для засвоєння рослинами
D. Здатність ґрунту перетворювати біо- і геогельмінти на мінеральні речовини, придатні для засвоєння рослинами
E. Здатність ґрунту перетворювати мінеральні речовини на органічні сполуки, придатні для засвоєння рослинами
23. Гумус − це продукти:
A. *Мікробного синтезу
B. Розкладання білків
C. Розкладання жирів
D. Розкладання вуглеводів
E. Розкладання мікроелементів
24. Укажіть, на якій глибині в ґрунті знаходиться переважна більшість патогенних мікроорганізмів знаходиться в ґрунті на глибині, см:
A. *1-10 см
B. 10-20 см
C. 20-30 см
D. 30-50 см
E. 50-60 см
25. Назвіть етапи проведення санітарного обстеження земельної ділянки:
А. *Все перераховане
B. Визначення призначення ділянки (територія лікарні, дитячих закладів, шкіл, промислових підприємств, об’єктів знешкодження відходів комунально-побутового, виробничого, будівельного походження тощо)
C. Візуальне обстеження території ділянки, визначення характеру, розміщення (віддаленості) джерел забруднення ґрунту, рельєфу місцевості, напряму стоку метеорних вод по відношенню до цих джерел, напрямку руху ґрунтових вод
D. Визначення механічного складу ґрунту (пісок, суглинок, чорнозем тощо)
E. Визначення місць відбору проб ґрунту для аналізу: ділянки біля джерела забруднення і контрольної ділянки завідомо чистого ґрунту (на віддаленні від цього джерела)
26. Укажіть, на підставі використання якого методу здійснюється відбір проб під час обстеження земельної ділянки:
А. *Метод “конверту” на прямокутних або квадратних ділянках
B. Метод “конверту” на ортогональних або діагональних ділянках
C. Метод “кола” на прямокутних або квадратних ділянках
D. Метод “бандеролі” на прямокутних або квадратних ділянках
E. Метод “кювета” на прямокутних або квадратних ділянках
27. Укажіть, яким чином відбирають проби ґрунту під час обстеження земельної ділянки:
A. *З використанням методу “конверту”
B. З використанням методу “трикутника”
C. По діагоналі земельної ділянки
D. З використанням методу “ромбу”
E. По периметру земельної ділянки
28. Укажіть, з земельної ділянки якої площі відбирають проби для фізико-хімічного аналізу ґрунту за методом “конверту”:
A. *200 м2 і більше
B. 10 м2
C. 5 м2 і менше
D. 50 м2
E. 100 м2
29. Укажіть, в чому полягає метод “конверту”:
А. *У кожній з п’яти точок “конверту” відбирають 1 кг ґрунту на глибину 20 см
B. У кожній з трьох точок “конверту” відбирають 1 кг ґрунту на глибину 20 см
C. У точці, що розташована в центрі “конверту” відбирають 1 кг ґрунту на глибину 20 см
D. У точці, що розташована на відстані 1 м від центрі “конверту” відбирають 1 кг ґрунту на глибину 20 см
E. У кожній з п’яти точок “конверту” відбирають 1 кг ґрунту на глибину 100 см
30. Укажіть масу середньої проби ґрунту, яку готують із відібраних зразків під час використання методу “конверту”:
А. *Середня проба має масу 1 кг
B. Середня проба має масу 1 г
C. Середня проба має масу 5 кг
D. Середня проба має масу 10 кг
E. Середня проба має масу 100 кг
31. Укажіть основні групи показників санітарного стану ґрунту:
А. *Прямі та непрямі
B. Природні та штучні
C. Загальні та локальні
D. Безпосередні та віддалені
E. Безпечні та небезпечні
32. Дайте визначення поняття “санітарне число Хлєбнікова”:
А. *Співвідношення азоту гумусу (суто ґрунтової органічної речовини) до загального органічного азоту (складається з азоту гумусу та азоту сторонніх для ґрунту органічних речовин, що його забруднюють)
B. Мінімальна кількість ґрунту у грамах, в якій міститься одна бактерія групи кишкової палички
C. Мінімальна кількість ґрунту (відходів) у грамах, в якій міститься одна Clostridium perfringens
D. Кількість мікроорганізмів в 1 грамі ґрунту, що виросли на 1,5% м’ясо-пептонному агарі при температурі 37°С за 24 години
E. Мінімальна кількість ґрунту (відходів) у грамах, в якій міститься один Proteus vulgaris
33. Дайте визначення поняття “колі-титр ґрунту”:
А. *Мінімальна кількість ґрунту у грамах, в якій міститься одна бактерія групи кишкової палички
B. Співвідношення азоту гумусу (суто ґрунтової органічної речовини) до загального органічного азоту (складається з азоту гумусу та азоту сторонніх для ґрунту органічних речовин, що його забруднюють)
C. Мінімальна кількість ґрунту (відходів) у грамах, в якій міститься одна Clostridium perfringens
D. Кількість мікроорганізмів в 1 грамі ґрунту, що виросли на 1,5% м’ясо-пептонному агарі при температурі 37°С за 24 години
E. Мінімальна кількість ґрунту (відходів) у грамах, в якій міститься один Proteus vulgaris
34. Дайте визначення поняття “титр анаеробів ґрунту”:
А. *Мінімальна кількість ґрунту (відходів) у грамах, в якій міститься одна Clostridium perfringens
B. Співвідношення азоту гумусу (суто ґрунтової органічної речовини) до загального органічного азоту (складається з азоту гумусу та азоту сторонніх для ґрунту органічних речовин, що його забруднюють)
C. Мінімальна кількість ґрунту у грамах, в якій міститься одна бактерія групи кишкової палички
D. Кількість мікроорганізмів в 1 грамі ґрунту, що виросли на 1,5% м’ясо-пептонному агарі при температурі 37°С за 24 години
E. Мінімальна кількість ґрунту (відходів) у грамах, в якій міститься один Proteus vulgaris
35. Дайте визначення поняття “мікробне число ґрунту”:
А. *Кількість мікроорганізмів в 1 грамі ґрунту, що виросли на 1,5% м’ясо-пептонному агарі при температурі 37°С за 24 години
B. Співвідношення азоту гумусу (суто ґрунтової органічної речовини) до загального органічного азоту (складається з азоту гумусу та азоту сторонніх для ґрунту органічних речовин, що його забруднюють)
C. Мінімальна кількість ґрунту у грамах, в якій міститься одна бактерія групи кишкової палички
D. Мінімальна кількість ґрунту (відходів) у грамах, в якій міститься одна Clostridium perfringens
E. Мінімальна кількість ґрунту (відходів) у грамах, в якій міститься один Proteus vulgaris
36. Мінімальна кількість ґрунту у грамах, в якій ще міститься одна бактерія групи кишкової палички визначає наступний показник:
А. *Колі-титр ґрунту
B. Титр анаеробів ґрунту
C. Мікробне число ґрунту
D. Санітарно число Хлєбнікова
E. Титр термофільних бактерій
37. Мінімальна кількість ґрунту в грамах, в якій ще міститься одна анаеробна клостридія, визначає наступний показник:
А. *Титр анаеробів ґрунту
B. Мікробне число ґрунту
C. Колі-титр ґрунту
D. Санітарне число Хлєбнікова
E. Титр термофільних бактерій
38. Назвіть ступені небезпечності ґрунту:
A. *Безпечний, відносно безпечний, небезпечний, надзвичайно небезпечний
B. Чистий, слабо забруднений, забруднений, сильно забруднений
C. Чистий, відносно забруднення, забруднений, недостатньо забруднений
D. Чистий, забруднений, безпечний, небезпечний
E. Нижче ГДК, на рівні ГДК, вище ГДК
39. Назвіть ступені забруднення ґрунту:
A. *Чистий, слабо забруднений, забруднений, сильно забруднений
B. Безпечний, відносно безпечний, небезпечний, надзвичайно небезпечний
C. Чистий, відносно забруднення, забруднений, недостатньо забруднений
D. Чистий, забруднений, безпечний, небезпечний
E. Нижче ГДК, на рівні ГДК, вище ГДК
40. Укажіть показники епідемічної безпеки, властиві для чистого ґрунту:
A. *Колі-титр – 1,0 і вище, титр анаеробів – 0,1 і вище, число яєць гельмінтів в 1 кг – 0, число личинок і лялечок мух на 0,25 м2 – 0, санітарне число Хлєбнікова – 0,98-1,0
B. Колі-титр – 1,0-0,01, титр анаеробів – 0,1-0,01, число яєць гельмінтів в 1 кг – до 10, число личинок і лялечок мух на 0,25 м2 – поодинокі екземпляри, санітарне число Хлєбнікова – 0,86-0,98
C. Колі-титр – 0,01-0,001, титр анаеробів – 0,01-0,0001, число яєць гельмінтів в 1 кг – 11-100, число личинок і лялечок мух на 0,25 м2 – 10-25, санітарне число Хлєбнікова – 0,70-0,86
D. Колі-титр – 0,001 і нижче, титр анаеробів – 0,0001 і нижче, число яєць гельмінтів в 1 кг – більше 100, число личинок і лялечок мух на 0,25 м2 – 25 і більше, санітарне число Хлєбнікова – до 0,70
E. Колі-титр – 0,0001 і нижче, титр анаеробів – 0,00001 і нижче, число яєць гельмінтів в 1 кг – більше 1000, число личинок і лялечок мух на 0,25 м2 – 50 і більше, санітарне число Хлєбнікова – до 0,50
41. Укажіть, основні етапи проведення гігієнічної оцінки санітарного стану ґрунту:
A. *Все перераховане
B. Визначення мети і завдання та встановлення необхідного обсягу досліджень
C. Перевірка повноти представлених матеріалів, контроль наявності даних санітарного обстеження, оцінка схем відбору проб ґрунту та способів їх підготовки до аналізу та аналіз даних санітарного обстеження:
D. Оцінка результатів лабораторного аналізу ґрунту
E. Формулювання загального висновку про санітарний стан ґрунту, ступінь його забруднення та ступінь небезпечності для здоров’я населення
Тема №8. Санітарна очистка населених місць.
1. Дайте визначення поняття “санітарне очищення населених місць”:
A. *Комплекс заходів з збирання, тимчасового зберігання, вивозу, знешкодження та утилізації твердих і рідких побутових та промислових відходів, що утворились в населених місцях
В. Комплекс заходів з збирання, тимчасового зберігання, вивозу, знешкодження та утилізації твердих і рідких промислових відходів, що утворились на промислових підприємствах
С. Комплекс заходів з збирання, тимчасового зберігання, вивозу, знешкодження та утилізації твердих і рідких побутових відходів, що утворились в населених місцях
D. Комплекс заходів з збирання, тимчасового зберігання та вивозу твердих і рідких побутових та промислових відходів, що утворились в населених місцях
E. Комплекс заходів з знешкодження та утилізації твердих і рідких побутових та промислових відходів, що утворились в населених місцях
2. Дайте визначення поняття “відходи”:
A. *Залишки речовин та предметів, що утворилися внаслідок побутової, господарської та промислової діяльності людини, які не можуть бути використані на місці утворення, а їх накопичення та зберігання порушує санітарний стан навколишнього середовища
B. Залишки неорганічних речовин, що утворилися внаслідок побутової, господарської та промислової діяльності людини, які не можуть бути використані на місці утворення
C. Залишки органічних речовин, що утворилися внаслідок побутової, господарської та промислової діяльності людини, які не можуть бути використані на місці утворення
D. Залишки штучних речовин, що утворилися внаслідок побутової, господарської та промислової діяльності людини, які не можуть бути використані на місці утворення, а їх накопичення та зберігання порушує санітарний стан навколишнього середовища
E. Залишки продуктів життєдіяльності людини, які не можуть бути використані на місці утворення, а їх накопичення та зберігання порушує санітарний стан навколишнього середовища
3. Укажіть, на які категорії поділяються відходи:
A. *Рідкі і тверді відходи
B. Природні і штучні відходи
C. Локальні і загальні відходи
D. Відходи фізичного і хімічного походження
E. Технологічні і технічні відходи
4. Укажіть відходи, що відносяться до рідких відходів:
A. *Все перераховане
B. Нечистоти з вигребів туалетів
C. Помиї від приготування їжі, миття посуду, підлоги, прання білизни
D. Господарсько-побутові стічні води
E. Промислові, зливові, міські стічні води
5. До рідких відходів належить усе перелічене, крім:
А. *Вуличного сміття
B. Помиїв
C. Господарсько-побутових стічних вод
D. Промислових стічних вод
E. Нечистот з вигребів туалетів
6. Укажіть відходи, що відносяться до твердих відходів:
A. *Все перераховане
B. Сміття або домові відходи та покидьки або відходи кухні
C. Відходи лікувально-профілактичних установ
D. Відходи інших громадських установ
E. Відходи промислових підприємств
7. До твердих відходів належить усе перелічене, крім:
А. *Помиїв
B. Сміття або домових відходів
C. Покидьків або відходів кухні
D. Відходів лікувально-профілактичних установ
E. Відходів промислових підприємств
8. Назвіть основні системи видалення відходів:
A. *Сплавна, вивізна, змішана
B. Природна, штучна, загальна
C. Локальна, загальна, змішана
D. Планова, позапланова
E. Фізична, хімічна, фізико-хімічна
9. Укажіть, в яких випадках застосовують сплавну систему видалення відходів:
A. *Застосовують у повністю каналізованих населених пунктах, в яких усі рідкі та частково дрібні тверді відходи сплавляють на очисні споруди по системі труб (каналізація), а решту твердих відходів вивозять спецавтотранспортом
B. Застосовують у неканалізованих населених пунктах, в яких і рідкі (асенізація), і тверді (очищення) побутові відходи вивозять у місця їх знешкодження та утилізації спеціальним автотранспортом
C. Застосовують у частково каналізованих населених пунктах, при цьому рідкі відходи з каналізованої частини населеного пункту видаляють за допомогою каналізаційної мережі, з неканалізованої − вивозять асенізаційним транспортом, всі тверді відходи вивозять транспортом санітарного очищення
D. Застосовують у повністю каналізованих населених пунктах, в яких усі рідкі та частково дрібні тверді відходи вивозять спецавтотранспортом, а решту твердих відходів сплавляють на очисні споруди по системі труб
E. Застосовують у повністю каналізованих населених пунктах, при цьому рідкі відходи з каналізованої частини населеного пункту вивозять асенізаційним транспортом, всі тверді відходи вивозять транспортом санітарного очищення або сплавляють по системі труб
10. Укажіть, в яких випадках застосовують вивізну систему видалення відходів:
A. *Застосовують у неканалізованих населених пунктах, в яких і рідкі (асенізація), і тверді (очищення) побутові відходи вивозять у місця їх знешкодження та утилізації спеціальним автотранспортом
B. Застосовують у повністю каналізованих населених пунктах, в яких усі рідкі та частково дрібні тверді відходи сплавляють на очисні споруди по системі труб (каналізація), а решту твердих відходів вивозять спецавтотранспортом
C. Застосовують у частково каналізованих населених пунктах, при цьому рідкі відходи з каналізованої частини населеного пункту видаляють за допомогою каналізаційної мережі, з неканалізованої − вивозять асенізаційним транспортом, всі тверді відходи вивозять транспортом санітарного очищення
D. Застосовують у повністю каналізованих населених пунктах, в яких усі рідкі та частково дрібні тверді відходи вивозять спецавтотранспортом, а решту твердих відходів сплавляють на очисні споруди по системі труб
E. Застосовують у повністю каналізованих населених пунктах, при цьому рідкі відходи з каналізованої частини населеного пункту вивозять асенізаційним транспортом, всі тверді відходи вивозять транспортом санітарного очищення або сплавляють по системі труб
11. Укажіть, в яких випадках застосовують змішану систему видалення відходів:
A. *Застосовують у частково каналізованих населених пунктах, при цьому рідкі відходи з каналізованої частини населеного пункту видаляють за допомогою каналізаційної мережі, з неканалізованої − вивозять асенізаційним транспортом, всі тверді відходи вивозять транспортом санітарного очищення
B. Застосовують у повністю каналізованих населених пунктах, в яких усі рідкі та частково дрібні тверді відходи сплавляють на очисні споруди по системі труб (каналізація), а решту твердих відходів вивозять спецавтотранспортом
C. Застосовують у неканалізованих населених пунктах, в яких і рідкі (асенізація), і тверді (очищення) побутові відходи вивозять у місця їх знешкодження та утилізації спеціальним автотранспортом
D. Застосовують у повністю каналізованих населених пунктах, в яких усі рідкі та частково дрібні тверді відходи вивозять спецавтотранспортом, а решту твердих відходів сплавляють на очисні споруди по системі труб
E. Застосовують у повністю каналізованих населених пунктах, при цьому рідкі відходи з каналізованої частини населеного пункту вивозять асенізаційним транспортом, всі тверді відходи вивозять транспортом санітарного очищення або сплавляють по системі труб
12. Укажіть основні вимоги до санітарного очищення населених місць:
A. *Все перераховане
B. Повинна бути плановою (здійснюється за затвердженим планом, графіком)
C. Повинна бути регулярною (вивіз відходів в теплий період року здійснюється щоденно, в холодний – 1 раз у 1-3 доби)
D. Повинна бути комунальною (здійснюється підприємствами комунального господарства)
E. Повинна не залежати від бажання окремих осіб або установ
13. Перерахуйте основні етапи санітарного очищення населених місць:
A. *Збирання та тимчасове зберігання (1 етап), вивезення (2 етап), знешкодження та утилізація (3 етап)
B. Локалізація (1 етап), аерація та коагуляція (2 етап), знебарвлення та флокуляція (3 етап)
C. Аерація та коагуляція (1 етап), флокуляція (2 етап), знешкодження та знезараження (3 етап)
D. Коагуляція (1 етап), вивезення та транспортування (2 етап), фільтрація (3 етап)
E. Знешкодження та знезараження (1 етап), фільтрація (2 етап), дезактивація (3 етап)
14. Назвіть основні системи збирання та вивезення твердих побутових відходів:
A. *Планово-подвірна, планово-поквартирна
B. Природна, штучна
C. Загальносплавна, локальна, роздільна
D. Загальна, локальна
E. Роздільна, суцільна
15. Назвіть методи реалізації планово-подвірної системи збирання та вивезення твердих побутових я відходів:
A. *Методи “стаціонарного” та “змінного” посуду
B. Методи “природного” та “штучного” посуду
C. Методи “одноразового” та “багаторазового” посуду
D. Методи “ізольованого” та “комплексного” посуду
E. Методи “пакетного” та “безпакетного” посуду
16. Укажіть основні гігієнічні вимоги до знешкодження твердих побутових відходів:
A. *Все перераховане
B. Забезпечення надійного знешкоджувального ефекту, перетворення відходів на нешкідливий в епідемічному та санітарному відношенні субстрат
C. Забезпечення запобіганню відкладанню яєць та розвитку личинок і лялечок мух як у відходах під час знешкодження, так і в отриманому внаслідок знешкодження субстраті
D. Забезпечення відсутності забруднення поверхневих та підземних вод
E. Забезпечення запобігання доступу гризунів у процесі знешкодження відходів і перетворення відходів у субстрат, несприятливий для їх життя та розвитку;
17. Укажіть основні види знешкодження твердих відходів відповідно до кінцевої мети:
A. *Утилізаційні, ліквідаційні
B. Механічні, хімічні
C. Біотермічні, біологічні
D. Токсикологічні, радіометричні
E. Термічні, хімічні
18. Укажіть основні види утилізаційних методів знешкодження твердих відходів:
A. *Все перераховане
B. Переробка відходів в органічні добрива
C. Переробка відходів в біопаливо
D. Виділення вторинної сировини (наприклад, металевого брухту) для промисловості
E. Використання відходів як енергетичного палива
19. Укажіть основні види ліквідаційних методів знешкодження твердих відходів:
A. *Все перераховане
B. Поховання в землю
C. Скид в моря
D. Спалювання без використання тепла
E. Біотермічне спалювання
20. Укажіть основні види знешкодження твердих відходів за технологічним принципом:
A. *Механічні, біотермічні, термічні, хімічні, змішані
B. Утилізаційні, ліквідаційні, термічні, хімічні, змішані
C. Біотермічні, біологічні, утилізаційні, ліквідаційні, змішані
D. Біологічні, термічні, хімічні, радіометричні, змішані
E. Ліквідаційні, утилізаційні, термічні, хімічні, змішані
21. Укажіть, в чому полягають механічні методи знешкодження твердих відходів:
A. *Сепарація відходів з подальшою утилізацією, пресування відходів у будівельні блоки
B. Улаштування полів заорювання, удосконалених звалищ, полігонів складування, полів компостування, біокамер, заводів біотермічної переробки (у сільській місцевості − компостні кучі, парники тощо)
C. Улаштування сміттєспалювальних заводів без або з використанням теплової енергії, що утворюється при спалюванні відходів, а також піроліз з одержанням горючого газу та нафтоподібних мастил
D. Гідроліз відходів
E. Використання аеротенків та септиків
22. Укажіть, в чому полягають біотермічні (біологічні) методи знешкодження твердих відходів:
A. *Улаштування полів заорювання, удосконалених звалищ, полігонів складування, полів компостування, біокамер, заводів біотермічної переробки (у сільській місцевості − компостні кучі, парники тощо)
B. Сепарація відходів з подальшою утилізацією, пресування відходів у будівельні блоки
C. Улаштування сміттєспалювальних заводів без або з використанням теплової енергії, що утворюється при спалюванні відходів, а також піроліз з одержанням горючого газу та нафтоподібних мастил
D. Гідроліз відходів
E. Використання аеротенків та септиків
23. Укажіть, в чому полягають термічні методи знешкодження твердих відходів:
A. *Улаштування сміттєспалювальних заводів без або з використанням теплової енергії, що утворюється при спалюванні відходів, а також піроліз з одержанням горючого газу та нафтоподібних мастил
B. Улаштування полів заорювання, удосконалених звалищ, полігонів складування, полів компостування, біокамер, заводів біотермічної переробки (у сільській місцевості − компостні кучі, парники тощо)
C. Сепарація відходів з подальшою утилізацією, пресування відходів у будівельні блоки
D. Гідроліз відходів
E. Використання аеротенків та септиків
24. Укажіть, в чому полягають хімічні методи знешкодження твердих відходів:
A. *Гідроліз відходів
B. Улаштування полів заорювання, удосконалених звалищ, полігонів складування, полів компостування, біокамер, заводів біотермічної переробки (у сільській місцевості − компостні кучі, парники тощо)
C. Сепарація відходів з подальшою утилізацією, пресування відходів у будівельні блоки
D. Улаштування сміттєспалювальних заводів без або з використанням теплової енергії, що утворюється при спалюванні відходів, а також піроліз з одержанням горючого газу та нафтоподібних мастил
E. Використання аеротенків та септиків
25. Назвіть основні види санітарного очищення населених місць від рідких відходів:
A. *Механічне очищення, біологічне очищення, знезараження, знешкодження, утилізація
B. Коагуляція, флокуляція, знешкодження, дезактивізація, утилізація
C. Локалізація, хімічне очищення, знешкодження, дезактивізація, утилізація
D. Механічне очищення, хімічне очищення, знешкодження, флокуляція
E. Знезараження, флокуляція, фільтрація, гідроліз, утилізація
26. Перерахуйте основні види очисних споруд, які використовуються для проведення механічного очищення стічних вод:
A. *Станція решітчастих фільтрів, пісколовки, відстійники, септиктенки
B. Поля фільтрації, септиктенки, землеробські поля зрошення, комунальні поля зрошення
C. Аеротенки, метантенки, септиктенки, гельминттенки
D. Землеробські поля зрошення, комунальні поля зрошення, локальні поля зрошення
E. Поля фільтрації, поля аерації, відстійники, метантенки
27. Перерахуйте основні засоби та споруди для здійснення біологічного очищення стічних вод:
A. *Поля фільтрації, біологічні фільтри, аеротенки, землеробські поля зрошення
B. Поля фільтрації, септиктенки, біологічні ставки, пісковловлювачі
C. Біологічні ставки, пісковловлювачі, відстійники, швидкі фільтри
D. Пісковловлювачі, метантенки, септиктенки. аеротенки
E. Відстійники, септиктенки, біологічні ставки, поля фільтрації
28. Укажіть, які споруди використовують для біологічного очищення стічних вод на потужних очисних станціях:
A. *Аеротенки
B. Пісковловлювачі
C. Бензиновловлювачі
D. Відстійники
E. Решітчасті фільтри
29. Укажіть, які споруди використовують для біологічного очищення стічних вод на малопотужних очисних станціях та очисних станціях середньої потужності:
A. *Біологічні фільтри
B. Пісковловлювачі
C. Септиктенки
D. Відстійники
E. Решітчасті фільтри
Тема №9. Гігієна планування та забудови населених місць. Загальна методика санітарного обстеження і описання об'єкта.
1. Назвіть форми санітарного нагляду, що використовують у гігієні:
A. *Запобіжний, поточний
B. Щоденний, щотижневий
C. Поверхневий, поглиблений
D. Щорічний, щоквартальний
E. Плановий, позаплановий
2. Дайте визначення поняття “запобіжний санітарний нагляд”:
A. *Комплекс заходів, що передбачають контроль за дотриманням діючих державних санітарних норм і правил на всіх етапах проектування і будівництва
B. Комплекс заходів, що передбачають контроль за дотриманням гігієнічних нормативів, санітарних правил та інструктивних документів під час експлуатації об’єктів
C. Комплекс заходів, що передбачають контроль за запровадженням заходів щодо здорового способу життя, гігієнічного навчання та виховання
D. Комплекс заходів, що передбачають контроль за дотриманням гігієнічних нормативів, санітарних правил та інструктивних документів на етапі припинення функціонування та експлуатації об’єктів
E. Комплекс заходів, що передбачають контроль за проведення протиепідемічних заходів на різноманітних об’єктах
3. Дайте визначення поняття “поточний санітарний нагляд”:
A. *Комплекс заходів, що передбачають контроль за дотриманням гігієнічних нормативів, санітарних правил та інструктивних документів під час експлуатації об’єктів
B. Комплекс заходів, що передбачають контроль за дотриманням діючих державних санітарних норм і правил на всіх етапах проектування і будівництва
C. Комплекс заходів, що передбачають контроль за запровадженням заходів щодо здорового способу життя, гігієнічного навчання та виховання
D. Комплекс заходів, що передбачають контроль за дотриманням гігієнічних нормативів, санітарних правил та інструктивних документів на етапі припинення функціонування та експлуатації об’єктів
E. Комплекс заходів, що передбачають контроль за проведенням протиепідемічних заходів на різноманітних об’єктах
4. Укажіть, в чому полягає мета запобіжного санітарного нагляду:
A. *Контроль за дотриманням діючих державних санітарних норм і правил на всіх етапах проектування і будівництва
B. Створення сприятливих умов побуту, праці, відпочинку, лікування, запобігання шкідливого впливу навколишнього середовища або умов праці на організм людей та шкідливого впливу несприятливих факторів об’єкта на суспільне здоров’я і на довкілля
C. Контроль за дотриманням здорового способу життя, запровадженням гігієнічного навчання та виховання
D. Контроль за дотриманням гігієнічних нормативів, санітарних правил та інструктивних документів на етапі припинення функціонування та експлуатації об’єктів
E. Контроль за проведенням протиепідемічних заходів на різноманітних об’єктах
5. Укажіть, в чому полягає мета поточного санітарного нагляду:
A. *Створення сприятливих умов побуту, праці, відпочинку, лікування, запобігання шкідливого впливу навколишнього середовища або умов праці на організм людей та шкідливого впливу несприятливих факторів об’єкта на суспільне здоров’я і на довкілля
B. Контроль за дотриманням діючих державних санітарних норм і правил на всіх етапах проектування і будівництва
C. Контроль за дотриманням здорового способу життя, запровадженням гігієнічного навчання та виховання
D. Контроль за дотриманням гігієнічних нормативів, санітарних правил та інструктивних документів на етапі припинення функціонування та експлуатації об’єктів
E. Контроль за проведенням протиепідемічних заходів на різноманітних об’єктах
6. Назвіть основні документи, що розробляються та науково обґрунтовуються під час проведення запобіжного санітарного нагляду:
A. *Все перераховане
B. Державні стандарти України (ДСТУ)
C. Державні будівельні норми і правила (ДБН)
D. Санітарні правила і норми (СанПіН)
E. Гігієнічні нормативи (ГДК, ГДД, ГДР, ГДД тощо)
7. Назвіть основні види будівельних і технічних креслень:
A. *Все перераховане
B. Топографічно-ситуаційні плани
C. Інженерно будівельні креслення
D. Архітектурно-будівельні креслення
E. Виробничі креслення та креслення окремих схем
8. Укажіть, що являють собою топографічно-ситуаційні плани:
A. *Копії топографічних карт, на яких зображують ділянку для будівництва проектованого об’єкта і оточуючу територію з зображенням існуючих об’єктів та елементів ландшафту
B. Зображення наземних споруд (мостів, гребель, доріг тощо) та споруд, що заглиблені в землю (трубопроводів, кабелів, тунелів тощо)
C. Зображення будівель різного (житлових, навчальних, громадських, промислових тощо) призначення
D. Зображення технологічних ліній, конвеєрів, машин, верстатів тощо
E. Креслення електросхем, радіотехнічних схем, електронних схем тощо
9. Укажіть, що являють собою інженерно-будівельні креслення:
A. *Зображення наземних споруд (мостів, гребель, доріг тощо) та споруд, що заглиблені в землю (трубопроводів, кабелів, тунелів тощо)
B. Копії топографічних карт, на яких зображують ділянку для будівництва проектованого об’єкта і оточуючу територію з зображенням існуючих об’єктів та елементів ландшафту
C. Зображення будівель різного (житлових, навчальних, громадських, промислових тощо) призначення
D. Зображення технологічних ліній, конвеєрів, машин, верстатів тощо
E. Креслення електросхем, радіотехнічних схем, електронних схем тощо
10. Укажіть, що являють собою архітектурно-будівельні креслення:
A. *Зображення будівель різного (житлових, навчальних, громадських, промислових тощо) призначення
B. Копії топографічних карт, на яких зображують ділянку для будівництва проектованого об’єкта і оточуючу територію з зображенням існуючих об’єктів та елементів ландшафту
C. Зображення наземних споруд (мостів, гребель, доріг тощо) та споруд, що заглиблені в землю (трубопроводів, кабелів, тунелів тощо)
D. Зображення технологічних ліній, конвеєрів, машин, верстатів тощо
E. Креслення електросхем, радіотехнічних схем, електронних схем тощо
11. Укажіть, який документ оформлюється під час роботи комісії з приймання побудованого об’єкта до експлуатації:
A. *Акт прийомки об’єкта в експлуатацію
B. Протокол санітарної експертизи
C. Акт впровадження
D. Інформаційний лист
E. Звіт про будівництво об’єкта
12. Перерахуйте основні документи проектів будівництва лікувально-профілактичних закладів:
A. *Паспортна частина, пояснювальна записка, ситуаційний план, генеральний план, плани поверхів, фасадів та розтин будівлі, план санітарно-технічного та технологічного обладнання
B. Державні санітарні норми та правила, державні будівельні норми, план населеного пункту, паспортна частина, пояснювальна записка, узагальнений план
C. План населеного пункту, пояснювальна записка, ситуаційний план, генеральний план, плани поверхів, фасадів та розтин будівлі, план санітарно-технічного та технологічного обладнання
D. Паспортна частина, пояснювальна записка, ситуаційний план, плани поверхів, фасадів та розтин будівлі, план санітарно-технічного та технологічного обладнання
E. План населеного пункту, узагальнений план лікувально-профілактичного закладу
13. Перерахуйте основні види проектів будівництва:
А. *Індивідуальні, типові
B. Типові, спеціальні
C. Типові, унікальні
D. Специфічні, неспецифічні
E. Первинні, вторинні
14. Дайте визначення поняття “ситуаційний план”:
A. *Це план місцевості (населеного пункту), на якій розміщена земельна ділянка, призначена для будівництва об’єкта, що проектується, та оточуючі існуючі об’єкти
B. Санітарний опис ділянки будівництва та прилеглої території
C. Характеристика окремих елементів будинку з точки зору обґрунтування запроектованих розмірів і об’ємів приміщень
D. Робочий проект, що містить усі дані, необхідні виконавцеві робіт безпосередньо на будівництві
E. Це план, в якому наводяться дані, які не можна накреслити в генеральному плані, але без яких уявлення про проектований об’єкт буде неповне
15. Назвіть складову документів проекту будівництва лікувально-профілактичних закладів:
A. *Ситуаційний план
B. План населеного пункту
C. Регламентаційний план
D. Узагальнений план
E. Топографічна карта місцевості
16. Укажіть, які елементи ситуаційного плану підлягають обов’язковій оцінці в ході його аналізу:
A. *Рельєф місцевості, напрямок панівних вітрів, висота над рівнем моря
B. Конфігурація ділянки забудови, елементи санітарно-технічного обладнання
C. Відстань між будівлями, відсоток забудови, відсоток озеленення
D. Відстань від будівель, від транспортних магістралей до проїжджої частини
Е. Рельєф місцевості, функціональне зонування, напрямок панівних вітрів, висота над рівнем моря
17. Укажіть, на якому етапі здійснення запобіжного санітарного нагляду розглядається ситуаційний план:
A. *Прив’язка індивідуального або типового проекту до земельної ділянки
B. Оцінка екологічної та санітарно-гігієнічної доцільності планування
C. Санітарна експертиза проектних матеріалів
D. Санітарний нагляд за ходом будівництва з метою контролю дотримання всіх елементів затвердженого проекту
E. Участь у роботі комісії з приймання побудованого об’єкта до експлуатації, оформлення технічного, санітарного паспортів
18. Дайте визначення поняття “генеральний план”:
A. *План території (земельної ділянки) об’єкту, що будується
B. План території району в радіусі не менше 1 км, де передбачається розташувати об’єкт, що проектується
C. Віддаль проектованого об’єкта від сусідніх житлових будинків
D. Поповерхові плани будівлі
E. План розташування об’єкту щодо навколишньої забудови
19. Перерахуйте основні питання, які підлягають гігієнічній оцінці під час вивчення генерального плану проекту будівництва лікарні:
A. *Форма ділянки, довжина, ширина та площа земельної ділянки, орієнтація фасадів, щільність озеленення, зонування території
B. Напрямок панівних вітрів, характер ландшафту, напрямок і крутизна схилів, сейсмологічні характеристики
C. Роза вітрів, характер ландшафту, глибина залягання підземних вод
D. Близькість до транспортних магістралей, орієнтація фасадів, щільність озеленення, зонування території
E. Концентрація токсичних речовин в повітрі та радіаційна обстановка
20. Укажіть, які елементи ситуаційного плану підлягають обов’язковій оцінці в ході аналізу ситуаційного плану:
A. *Все перераховане
B. Конфігурація і розміри ділянки забудови (довжина, ширина, площа)
C. Перелік і взаєморозташування будівель та інших об’єктів на території (озеленення, проїздів), функціональне зонування території та відсоток забудови, озеленення території та їх відповідність гігієнічним нормативам
D. Відстань (розриви) між будівлями, можливість і терміни затінення північніших будівель південнішими (або визначення терміну їх інсоляції за допомогою інсоляційної лінійки)
Е. Відстань будівель від проїзджої частини вулиці (захист від шуму, загазованості повітря)
21. Укажіть, які компоненти мають входити до структури архітектурно-будівельних креслень:
А. *Фасад будівлі, поповерхові плани, вертикальний розріз будівлі, вирив, складні розрізи
B. Роза вітрів, особливості мікрокліматичних умов
C. Щільність забудови, щільність озеленення, орієнтація фасадів
D. Щільність забудови, щільність озеленення, фасад будівлі, вертикальний розріз будівлі
Е. Паспортна частина, пояснювальна записка, перелік технологічного обладнання
22. Укажіть, які показники мають бути оцінені за гігієнічними нормативами під час оцінки архітектурно-будівельних креслень:
А. *Все перераховане
B. Ширина, довжина, площа приміщень
C. Ширина вікон, дверей (на плані), висоту приміщень, вікон, дверей (на розрізі)
D. Об’єм приміщень, світловий коефіцієнт, кут падіння, коефіцієнт заглиблення для оцінки природного освітлення
Е. Інтер’єр (розміщення меблів, наприклад, ліжок, тумбочок, столів, іншого обладнання в палатній секції лікарні, парт у класі школи, меблів у житловій квартирі)
23. Укажіть, в чому полягає вивчення текстової частини (пояснювальної записки) проекту:
А. *Вивчення виду проекту, його призначення та техніко-економічного обґрунтування будівництва, санітарно-гігієнічна оцінка доцільності планування задуму того чи іншого будівництва з урахуванням гігієнічних характеристик існуючих об’єктів та об’єктів, що проектуються
B. Визначення географічної довготи і широти місцевості, її рельєфу, напрямку панівних вітрів, характер ландшафту, особливостей негативного впливу об’єкту, що проектується, на довкілля
C. Визначення форми, ширини, довжини і площі ділянки, особливостей зонування території, щільності забудови і озеленення, орієнтації фасадів будівель, розривів між будівлями, терміну інсоляції тощо
D. Вивчення фасадів, розрізів, поповерхових планів, планів окремих приміщень та визначення показників природного освітлення і вентиляції, водопостачання та каналізації
Е. Здійснення санітарного нагляду за ходом будівництва з метою контролю дотримання всіх елементів затвердженого проекту
24. Укажіть, в чому полягає експертиза і гігієнічна оцінка ситуаційного плану:
А. *Визначення географічної довготи і широти місцевості, її рельєфу, напрямку панівних вітрів, характер ландшафту, особливостей негативного впливу об’єкту, що проектується, на довкілля
B. Вивчення виду проекту, його призначення та техніко-економічного обґрунтування будівництва, санітарно-гігієнічна оцінка доцільності планування задуму того чи іншого будівництва з урахуванням гігієнічних характеристик існуючих об’єктів та об’єктів, що проектуються
C. Визначення форми, ширини, довжини і площі ділянки, особливостей зонування території, щільності забудови і озеленення, орієнтації фасадів будівель, розривів між будівлями, терміну інсоляції тощо
D. Вивчення фасадів, розрізів, поповерхових планів, планів окремих приміщень та визначення показників природного освітлення і вентиляції, водопостачання та каналізації
Е. Здійснення санітарного нагляду за ходом будівництва з метою контролю дотримання всіх елементів затвердженого проекту
25. Укажіть, в чому полягає експертиза і гігієнічна оцінка генерального плану:
А. *Визначення форми, ширини, довжини і площі ділянки, особливостей зонування території, щільності забудови і озеленення, орієнтації фасадів будівель, розривів між будівлями, терміну інсоляції тощо
B. Вивчення виду проекту, його призначення та техніко-економічного обґрунтування будівництва, санітарно-гігієнічна оцінка доцільності планування задуму того чи іншого будівництва з урахуванням гігієнічних характеристик існуючих об’єктів та об’єктів, що проектуються
C. Визначення географічної довготи і широти місцевості, її рельєфу, напрямку панівних вітрів, характер ландшафту, особливостей негативного впливу об’єкту, що проектується, на довкілля
D. Вивчення фасадів, розрізів, поповерхових планів, планів окремих приміщень та визначення показників природного освітлення і вентиляції, водопостачання та каналізації
Е. Здійснення санітарного нагляду за ходом будівництва з метою контролю дотримання всіх елементів затвердженого проекту
26. Укажіть, в чому полягає експертиза і гігієнічна оцінка проектованих будівель та окремих приміщень:
А. *Вивчення фасадів, розрізів, поповерхових планів, планів окремих приміщень та визначення показників природного освітлення і вентиляції, водопостачання та каналізації
B. Вивчення виду проекту, його призначення та техніко-економічного обґрунтування будівництва, санітарно-гігієнічна оцінка доцільності планування задуму того чи іншого будівництва з урахуванням гігієнічних характеристик існуючих об’єктів та об’єктів, що проектуються
C. Визначення географічної довготи і широти місцевості, її рельєфу, напрямку панівних вітрів, характер ландшафту, особливостей негативного впливу об’єкту, що проектується, на довкілля
D. Визначення форми, ширини, довжини і площі ділянки, особливостей зонування території, щільності забудови і озеленення, орієнтації фасадів будівель, розривів між будівлями, терміну інсоляції тощо
Е. Здійснення санітарного нагляду за ходом будівництва з метою контролю дотримання всіх елементів затвердженого проекту
27. Укажіть, на підставі використання якої лінійки здійснюється визначення терміну інсоляції проектованих будівель:
А. *Контрольно-інсоляційна лінійка
B. Логарифмічна лінійка
C. Лінійка Нікітина-Флерова
D. Контрольно-пропускна лінійка
Е. Лінійка Данилюка
28. Укажіть можливий варіант гігієнічного висновку в ході проведення санітарної експертизи проектів будівництва лікувально-профілактичних закладів:
А. *Проект відповідає гігієнічним вимогам і може бути затвердженим
В. Проект розглянутий
С. Проект рекомендований до реалізації
D. Проект затверджений
Е. Проект вивчений
29. Укажіть можливий варіант гігієнічного висновку в ході проведення санітарної експертизи проектів будівництва лікувально-профілактичних закладів:
А. *Проект не відповідає гігієнічним нормативам і повертається розробникам для виправлення і повторної експертизи
В. Проект не розглянутий
С. Проект не рекомендований до реалізації
D. Проект не затверджений
Е. Проект не вивчений
30. Назвіть фактори навколишнього середовища, що впливають на здоров’я людини:
A. *Фізичні, хімічні, біологічні, психологічні
B. Колективні, індивідуальні, особистісні
C. Генетичні, фенотипічні
D. Глобальні, популяційні, регіональні, індивідуальні
E. Психологічні, психофізіологічні. фізіологічні
31. Дайте визначення поняття “житлово-комунальна санітарія”:
A. *Комплекс заходів щодо дотримання проведення заходів з санітарної охорони атмосферного повітря, води та ґрунту від забруднення, здійснення раціонального науково-обґрунтованого планування, озеленення, забудови, санітарного благоустрою та санітарного стану населених місць, житлових та громадських будівель, установ освіти, культури, охорони здоров’я, споруд для спорту та фізичної культури тощо
B. Комплекс заходів щодо дотримання санітарних норм, правил та гігієнічних вимог по відношенню до фізичного розвитку та стану здоров’я дітей і підлітків, їх режиму дня, організації навчання, праці, відпочинку, фізичної культури, проектуванню, створенню та експлуатації приміщень, меблів, обладнання в дитячих дошкільних та підліткових закладах
C. Комплекс заходів щодо контролю за дотриманням гігієнічних нормативів факторів виробничого середовища, які забезпечують сприятливі умови праці та попереджують можливість виникнення професійних захворювань, розробку санітарно-технічних та інженерних засобів боротьби з шкідливими для здоров’я умовами праці
D. Комплекс заходів щодо дотримання гігієнічних вимог при проектуванні, будівництві та експлуатації харчових підприємств та установ, матеріалів та обладнання для них, при розробці рецептури та технології харчових продуктів, при виробництві, консервуванні, транспортуванні, зберіганні та реалізації харчових продуктів, проведенні заходів з попередження аліментарних захворювань тощо
E. Комплекс заходів щодо запровадження здорового способу життя, організації санітарної освіти та гігієнічного виховання і навчання
32. Назвіть методи гігієнічних досліджень за напрямком реалізації:
A. *Все перераховане
B. Методи санітарного обстеження та описання
C. Інструментально-лабораторні та математичні методи
D. Методи експериментального дослідження
E. Методи натурного спостереження та дослідження
33. Перерахуйте різновиди методу санітарного обстеження у ході проведення гігієнічних досліджень:
А. *Санітарне описання та поглиблене санітарне обстеження
В. Санітарна експертиза та санітарно-статистичний метод
С. Медичне обстеження популяцій та клінічний нагляд за добровольцями
D. Лабораторний та натурний гігієнічний експеримент
Е. Метод прогнозної екстраполяції та епідеміологічний метод
34. Укажіть юридичні основи проведення поточного санітарного нагляду:
A. *Нормативні і інструктивно-методичні матеріали та юридичні (правові) законодавчі документи
B. Підручники та навчальні посібники
C. Методичні рекомендації та інформаційні листи
D. Патенти і галузеві нововведення та юридичні (правові) законодавчі документи
E. Нормативні і інструктивно-методичні матеріали та енциклопедії
35. Назвіть основні види поточного санітарного нагляду:
A. *Поглиблене санітарне обстеження об’єкта та періодичні санітарні обстеження об’єкта в процесі його експлуатації
B. Натурний та лабораторний гігієнічний експеримент
C. Санітарне описання та поглиблене санітарне обстеження об’єкта
D. Санітарно-статистичне та санітарно-епідеміологічне обстеження
E. Соціологічне опитування і інтерв’ювання та санітарне описання
36. Назвіть випадки, при яких проводиться поглиблене санітарне обстеження об’єкта:
A. *Все перераховане
B. При прийманні об’єкта в експлуатацію після будівництва з метою його детального описання та оформлення санітарного паспорта
C. При прийманні об’єкта в експлуатацію після реконструкції з метою його детального описання та оформлення санітарного паспорта
D. При екстрених санітарних обстеженнях, при аварійних ситуаціях та ліквідації їх наслідків
E. При аварійних ситуаціях та в умовах ліквідації їх наслідків
37. Укажіть основну мету проведення періодичних санітарних обстежень об’єкта в процесі його експлуатації:
A. *Здійснення контролю за дотриманням необхідних санітарних норм і правил та перевірки виконання вимог і рекомендацій попередніх обстежень
B. Здійснення контролю за дотриманням здорового способу життя, запровадженням гігієнічного навчання та виховання
C. Здійснення контролю за дотриманням гігієнічних нормативів, санітарних правил та інструктивних документів на етапі припинення функціонування та експлуатації об’єктів
D. Здійснення контролю за дотриманням діючих державних санітарних норм і правил на всіх етапах проектування і будівництва
E. Здійснення контролю за проведенням протиепідемічних заходів на різноманітних об’єктах
38. Назвіть основні види періодичних санітарних обстежень об’єкта в процесі його експлуатації:
A. *Планові, спорадичні (рейдові) та позапланові (екстрені)
B. Загальні, регіональні, локальні
C. Планові, позапланові, понадпланові
D. Лабораторні, функціональні, лабораторно-функціональні
E. Централізовані, децентралізовані, змішані
39. Укажіть, в чому полягає суть планових періодичних санітарних обстежень об’єкта в процесі його експлуатації:
A. *Проводяться у фіксовані щомісячні, поквартальні, піврічні та інші періоди
B. Являють собою позапланові обстеження, які дозволяють виявити грубі порушення санітарного режиму експлуатації об’єкта несподівано для його співробітників
C. Являють собою екстрені санітарні обстеження, що проводяться на підставі скарг співробітників об’єкта або населення, випадків інфекційних захворювань, харчових і професійних отруєнь, аварій тощо
D. Являють собою подвірні обходи у випадку випадків інфекційних захворювань, харчових і професійних отруєнь, аварій тощо
E. Проводяться не частіше 1 разу на 1-2 роки років, після попереднього самообстеження об’єкту його працівниками та співробітникамим
40. Укажіть, в чому полягає суть планових спорадичних (рейдових) санітарних обстежень об’єкта в процесі його експлуатації:
A. *Являють собою позапланові обстеження, які дозволяють виявити грубі порушення санітарного режиму експлуатації об’єкта несподівано для його співробітників
B. Проводяться у фіксовані щомісячні, поквартальні, піврічні та інші періоди
C. Являють собою екстрені санітарні обстеження, що проводяться на підставі скарг співробітників об’єкта або населення, випадків інфекційних захворювань, харчових і професійних отруєнь, аварій тощо
D. Являють собою подвірні обходи у випадку випадків інфекційних захворювань, харчових і професійних отруєнь, аварій тощо
E. Проводяться не частіше 1 разу на 1-2 роки років, після попереднього самообстеження об’єкту його працівниками та співробітниками
41. Укажіть, в чому полягає суть планових позапланових (екстрених) санітарних обстежень об’єкта в процесі його експлуатації:
A. *Являють собою екстрені санітарні обстеження, що проводяться на підставі скарг співробітників об’єкта або населення, випадків інфекційних захворювань, харчових і професійних отруєнь, аварій тощо
B. Проводяться у фіксовані щомісячні, поквартальні, піврічні та інші періоди
C. Являють собою позапланові обстеження, які дозволяють виявити грубі порушення санітарного режиму експлуатації об’єкта несподівано для його співробітників
D. Являють собою подвірні обходи у випадку випадків інфекційних захворювань, харчових і професійних отруєнь, аварій тощо
E. Проводяться не частіше 1 разу на 1-2 роки років, після попереднього самообстеження об’єкту його працівниками та співробітниками
42. Назвіть методи, які використовують при проведенні санітарного обстеження об’єкта:
A. *Все перераховане
B. Опитування персоналу та вивчення і перевірка технічної та санітарної документації
C. Візуальний огляд об’єкта та використання експресних інструментальних методів дослідження фізичних шкідливостей
D. Відбір проб та експресні або лабораторні методи дослідження хімічних, бактеріологічних та інших біологічних шкідливостей
E. Використання розрахункових методів якісної та кількісної оцінки окремих факторів об’єкта
43. Укажіть кінцеву мету поточного санітарного нагляду:
A. *Складання санітарного опису об’єкта – при поглибленому санітарному обстеженні, а також санітарного паспорта або акта санітарного обстеження об’єкта – при поточних планових періодичних, рейдових та екстрених санітарних обстеженнях
B. Складання санітарного опису об’єкта – при поточних планових періодичних, рейдових та екстрених санітарних обстеженнях, а також санітарного паспорта або акта санітарного обстеження об’єкта – при поглибленому санітарному обстеженні
C. Складання санітарного опису об’єкта – як при поглибленому санітарному обстеженні, так і при поточних планових періодичних, рейдових та екстрених санітарних обстеженнях
D. Складання санітарного паспорта або акта санітарного обстеження об’єкта як при поглибленому санітарному обстеженні, так і при поточних планових періодичних, рейдових та екстрених санітарних обстеженнях
E. Складання санітарного протоколу та акту розслідування наслідків подальшого використання об’єкта
44. Укажіть кінцевий пункт санітарного опису або акту обстеження об’єкта:
A. *Рекомендації або розпорядження щодо ліквідації санітарних порушень, профілактичні, оздоровчі заходи з вказівкою терміну їх проведення
B. Штрафи та санкції, пов’язані з наявністю санітарних порушень
C. Перелік тем для занять з персоналом об’єкта, що був обстежений
D. Перелік вправ виробничої фізичної культури, що рекомендуються
E. Рекомендації або розпорядження щодо зміни відомчої підпорядкованості об’єкта
45. Укажіть, які паспортні дані об’єкта підлягають вивченню під час проведення санітарного обстеження:
A. *Назва об’єкта, адреса, кому підпорядкований, коли побудований, реконструйований тощо
B. Розмір, конфігурація ділянки, рельєф, ґрунтові та гідрологічні умови зони забудови, відсотки забудови, озеленення, шляхи сполучення, достатність розмірів санітарно-захисних зон, наявність за межами ділянки об’єктів, що можуть забруднювати повітря, ґрунт, воду або є джерелами шуму, радіації тощо
C. Тип будови, наявність вбудованих об’єктів, характеристика основних будівельних конструкцій, планування і розміри основних функціональних приміщень, їх орієнтація і відповідність гігієнічним нормативам
D. Система водопостачання, гаряче водопостачання, каналізація або інші системи збору і видалення рідких відходів, опалення, вентиляція, природне і штучне освітлення, система видалення твердих відходів тощо
E. Дотримання оптимальних умов ведення технологічного процесу, використання дозволених реагентів, періодичність і регулярність відомчого або державного санітарного нагляду, дотримання термінів експлуатації технічного і санітарного обладнання, реалізації продукції тощо
46. Укажіть, які основні характеристики ділянки, де розміщений об’єкт, та його оточення, підлягають вивченню під час проведення санітарного обстеження:
A. *Розмір, конфігурація ділянки, рельєф, ґрунтові та гідрологічні умови зони забудови, відсотки забудови, озеленення, шляхи сполучення, достатність розмірів санітарно-захисних зон, наявність за межами ділянки об’єктів, що можуть забруднювати повітря, ґрунт, воду або є джерелами шуму, радіації тощо
B. Назва об’єкта, адреса, кому підпорядкований, коли побудований, реконструйований тощо
C. Тип будови, наявність вбудованих об’єктів, характеристика основних будівельних конструкцій, планування і розміри основних функціональних приміщень, їх орієнтація і відповідність гігієнічним нормативам
D. Система водопостачання, гаряче водопостачання, каналізація або інші системи збору і видалення рідких відходів, опалення, вентиляція, природне і штучне освітлення, система видалення твердих відходів тощо
E. Дотримання оптимальних умов ведення технологічного процесу, використання дозволених реагентів, періодичність і регулярність відомчого або державного санітарного нагляду, дотримання термінів експлуатації технічного і санітарного обладнання, реалізації продукції тощо
47. Укажіть, які конструктивні і планувальні особливості об’єкта підлягають вивченню під час проведення санітарного обстеження:
A. *Тип будови, наявність вбудованих об’єктів, характеристика основних будівельних конструкцій, планування і розміри основних функціональних приміщень, їх орієнтація і відповідність гігієнічним нормативам
B. Назва об’єкта, адреса, кому підпорядкований, коли побудований, реконструйований тощо
C. Розмір, конфігурація ділянки, рельєф, ґрунтові та гідрологічні умови зони забудови, відсотки забудови, озеленення, шляхи сполучення, достатність розмірів санітарно-захисних зон, наявність за межами ділянки об’єктів, що можуть забруднювати повітря, ґрунт, воду або є джерелами шуму, радіації тощо
D. Система водопостачання, гаряче водопостачання, каналізація або інші системи збору і видалення рідких відходів, опалення, вентиляція, природне і штучне освітлення, система видалення твердих відходів тощо
E. Дотримання оптимальних умов ведення технологічного процесу, використання дозволених реагентів, періодичність і регулярність відомчого або державного санітарного нагляду, дотримання термінів експлуатації технічного і санітарного обладнання, реалізації продукції тощо
48. Укажіть, які ознаки санітарного благоустрою об’єкта підлягають вивченню під час проведення санітарного обстеження:
A. *Система водопостачання, гаряче водопостачання, каналізація або інші системи збору і видалення рідких відходів, опалення, вентиляція, природне і штучне освітлення, система видалення твердих відходів тощо
B. Назва об’єкта, адреса, кому підпорядкований, коли побудований, реконструйований тощо
C. Розмір, конфігурація ділянки, рельєф, ґрунтові та гідрологічні умови зони забудови, відсотки забудови, озеленення, шляхи сполучення, достатність розмірів санітарно-захисних зон, наявність за межами ділянки об’єктів, що можуть забруднювати повітря, ґрунт, воду або є джерелами шуму, радіації тощо
D. Тип будови, наявність вбудованих об’єктів, характеристика основних будівельних конструкцій, планування і розміри основних функціональних приміщень, їх орієнтація і відповідність гігієнічним нормативам
E. Дотримання оптимальних умов ведення технологічного процесу, використання дозволених реагентів, періодичність і регулярність відомчого або державного санітарного нагляду, дотримання термінів експлуатації технічного і санітарного обладнання, реалізації продукції тощо
49. Укажіть, які характеристики щодо дотримання вимог до експлуатації об’єкта і елементів його обладнання підлягають вивченню під час проведення санітарного обстеження:
A. *Дотримання оптимальних умов ведення технологічного процесу, використання дозволених реагентів, періодичність і регулярність відомчого або державного санітарного нагляду, дотримання термінів експлуатації технічного і санітарного обладнання, реалізації продукції тощо
B. Назва об’єкта, адреса, кому підпорядкований, коли побудований, реконструйований тощо
C. Розмір, конфігурація ділянки, рельєф, ґрунтові та гідрологічні умови зони забудови, відсотки забудови, озеленення, шляхи сполучення, достатність розмірів санітарно-захисних зон, наявність за межами ділянки об’єктів, що можуть забруднювати повітря, ґрунт, воду або є джерелами шуму, радіації тощо
D. Тип будови, наявність вбудованих об’єктів, характеристика основних будівельних конструкцій, планування і розміри основних функціональних приміщень, їх орієнтація і відповідність гігієнічним нормативам
E. Система водопостачання, гаряче водопостачання, каналізація або інші системи збору і видалення рідких відходів, опалення, вентиляція, природне і штучне освітлення, система видалення твердих відходів тощо
50. Укажіть, які дані щодо санітарного стану приміщень і обладнання об’єкта підлягають вивченню під час проведення санітарного обстеження:
A. *Організація і регулярність прибирання, використання заходів загальної та індивідуальної профілактики, відповідність гігієнічним вимогам вентиляційних, холодильних, освітлювальних та інших систем
B. Розмір, конфігурація ділянки, рельєф, ґрунтові та гідрологічні умови зони забудови, відсотки забудови, озеленення, шляхи сполучення, достатність розмірів санітарно-захисних зон, наявність за межами ділянки об’єктів, що можуть забруднювати повітря, ґрунт, воду або є джерелами шуму, радіації тощо
C. Тип будови, наявність вбудованих об’єктів, характеристика основних будівельних конструкцій, планування і розміри основних функціональних приміщень, їх орієнтація і відповідність гігієнічним нормативам
D. Рівень забруднення окремих об’єктів біосфери, характер скарг жителів і працівників об’єкта, випадки захворювань, що пов’язані з даним об’єктом тощо
E. Вимірювання рівня шуму, освітлення, електромагнітних хвиль, хімічних і бактеріологічних забруднень повітря, води, продуктів харчування тощо
51. Укажіть, які дані щодо впливу умов проживання, навчання або праці на об’єкті на здоров’я людини і санітарних умов життя підлягають вивченню під час проведення санітарного обстеження:
A. *Рівень забруднення окремих об’єктів біосфери, характер скарг жителів і працівників об’єкта, випадки захворювань, що пов’язані з даним об’єктом тощо
B. Розмір, конфігурація ділянки, рельєф, ґрунтові та гідрологічні умови зони забудови, відсотки забудови, озеленення, шляхи сполучення, достатність розмірів санітарно-захисних зон, наявність за межами ділянки об’єктів, що можуть забруднювати повітря, ґрунт, воду або є джерелами шуму, радіації тощо
C. Тип будови, наявність вбудованих об’єктів, характеристика основних будівельних конструкцій, планування і розміри основних функціональних приміщень, їх орієнтація і відповідність гігієнічним нормативам
D. Організація і регулярність прибирання, використання заходів загальної та індивідуальної профілактики, відповідність гігієнічним вимогам вентиляційних, холодильних, освітлювальних та інших систем
E. Вимірювання рівня шуму, освітлення, електромагнітних хвиль, хімічних і бактеріологічних забруднень повітря, води, продуктів харчування тощо
52. Укажіть, які дані об’єктивних показників умов та санітарного стану об’єкта повинні бути визначені під час проведення санітарного обстеження:
A. *Вимірювання рівня шуму, освітлення, електромагнітних хвиль, хімічних і бактеріологічних забруднень повітря, води, продуктів харчування тощо
B. Розмір, конфігурація ділянки, рельєф, ґрунтові та гідрологічні умови зони забудови, відсотки забудови, озеленення, шляхи сполучення, достатність розмірів санітарно-захисних зон, наявність за межами ділянки об’єктів, що можуть забруднювати повітря, ґрунт, воду або є джерелами шуму, радіації тощо
C. Тип будови, наявність вбудованих об’єктів, характеристика основних будівельних конструкцій, планування і розміри основних функціональних приміщень, їх орієнтація і відповідність гігієнічним нормативам
D. Організація і регулярність прибирання, використання заходів загальної та індивідуальної профілактики, відповідність гігієнічним вимогам вентиляційних, холодильних, освітлювальних та інших систем
E. Рівень забруднення окремих об’єктів біосфери, характер скарг жителів і працівників об’єкта, випадки захворювань, що пов’язані з даним об’єктом тощо
Тема №10. Методика санітарного обстеження джерел водопостачання та відбору проб води для бактеріологічного та санітарно-хімічного дослідження.
1. Укажіть, в чому полягає епідеміологічна роль води:
А. *Вода є фактором передачі цілого ряду збудників хвороб з фекально-оральним та іншими механізмами передачі
B. Обумовлена скиданням у відкриті водойми, які використовуються для централізованого водопостачання, недостатньо знешкоджених, або зовсім не знешкоджених господарсько-побутових, промислових стічних вод, змивів з полів штучних добрив, отрутохімікатів тощо
C. Вода використовується з лікувальною метою, для реабілітації реконвалесцентів (споживання мінеральних вод, лікувальні ванни), а також як фактор загартовування (купання, плавання, обтирання)
D. Вода використовується як засіб приготування їжі, складова частина харчового раціону, засіб підтримання чистоти тіла, одягу, білизни, посуду, житлових. громадських, виробничих приміщень, території населених пунктів тощо
E. Вода використовується у сільському господарстві (для зрошування у рослинництві та садівництві, тепличних господарствах, птахівницьких та тваринницьких комплексах), промисловості (харчова, хімічна, металургійна промисловість тощо) та як траса для водного (пасажирського, вантажного) транспорту
2. Укажіть, у поширенні яких інфекційних захворювань може брати участь вода:
А. *Все перераховане
B. Вода є фактором передачі збудників хвороб з фекально-оральним механізмом передачі
C. Вода є фактором передачі захворювань шкіри
D. Вода є фактором передачі захворювань слизових оболонок
E. Вода є середовищем розмноження комах та інших переносників хвороб
3 Укажіть, в чому полягає токсикологічна роль води:
А. *Обумовлена скиданням у відкриті водойми, які використовуються для централізованого водопостачання, недостатньо знешкоджених, або зовсім не знешкоджених господарсько-побутових, промислових стічних вод, змивів з полів штучних добрив, отрутохімікатів тощо
B. Вода є фактором передачі цілого ряду збудників хвороб з фекально-оральним та іншими механізмами передачі
C. Вода використовується з лікувальною метою, для реабілітації реконвалесцентів (споживання мінеральних вод, лікувальні ванни), а також як фактор загартовування (купання, плавання, обтирання)
D. Вода використовується як засіб приготування їжі, складова частина харчового раціону, засіб підтримання чистоти тіла, одягу, білизни, посуду, житлових. громадських, виробничих приміщень, території населених пунктів тощо
E. Вода використовується у сільському господарстві (для зрошування у рослинництві та садівництві, тепличних господарствах, птахівницьких та тваринницьких комплексах), промисловості (харчова, хімічна, металургійна тощо) та як траса для водного (пасажирського, вантажного) транспорту
4. Укажіть, в чому полягає бальнеологічна роль води:
А. *Вода використовується з лікувальною метою, для реабілітації реконвалесцентів (споживання мінеральних вод, лікувальні ванни), а також як фактор загартовування (купання, плавання, обтирання)
B. Вода є фактором передачі цілого ряду збудників хвороб з фекально-оральним та іншими механізмами передачі
C. Обумовлена скиданням у відкриті водойми, які використовуються для централізованого водопостачання, недостатньо знешкоджених, або зовсім не знешкоджених господарсько-побутових, промислових стічних вод, змивів з полів штучних добрив, отрутохімікатів тощо
D. Вода використовується як засіб приготування їжі, складова частина харчового раціону, засіб підтримання чистоти тіла, одягу, білизни, посуду, житлових. громадських, виробничих приміщень, території населених пунктів тощо
E. Вода використовується у сільському господарстві (для зрошування у рослинництві та садівництві, тепличних господарствах, птахівницьких та тваринницьких комплексах), промисловості (харчова, хімічна, металургійна тощо) та як траса для водного (пасажирського, вантажного) транспорту
5. Укажіть, в чому полягає господарсько-побутова роль води:
А. *Вода використовується як засіб приготування їжі, складова частина харчового раціону, засіб підтримання чистоти тіла, одягу, білизни, посуду, житлових. громадських, виробничих приміщень, території населених пунктів тощо
B. Вода є фактором передачі цілого ряду збудників хвороб з фекально-оральним та іншими механізмами передачі
C. Обумовлена скиданням у відкриті водойми, які використовуються для централізованого водопостачання, недостатньо знешкоджених, або зовсім не знешкоджених господарсько-побутових, промислових стічних вод, змивів з полів штучних добрив, отрутохімікатів тощо
D. Вода використовується з лікувальною метою, для реабілітації реконвалесцентів (споживання мінеральних вод, лікувальні ванни), а також як фактор загартовування (купання, плавання, обтирання)
E. Вода використовується у сільському господарстві (для зрошування у рослинництві та садівництві, тепличних господарствах, птахівницьких та тваринницьких комплексах), промисловості (харчова, хімічна, металургійна тощо) та як траса для водного (пасажирського, вантажного) транспорту
6. Укажіть, в чому полягає народногосподарська роль води:
А. *Вода використовується у сільському господарстві (для зрошування у рослинництві та садівництві, тепличних господарствах, птахівницьких та тваринницьких комплексах), промисловості (харчова, хімічна, металургійна тощо) та як траса для водного (пасажирського, вантажного) транспорту
B. Вода є фактором передачі цілого ряду збудників хвороб з фекально-оральним та іншими механізмами передачі
C. Обумовлена скиданням у відкриті водойми, які використовуються для централізованого водопостачання, недостатньо знешкоджених, або зовсім не знешкоджених господарсько-побутових, промислових стічних вод, змивів з полів штучних добрив, отрутохімікатів тощо
D. Вода використовується з лікувальною метою, для реабілітації реконвалесцентів (споживання мінеральних вод, лікувальні ванни), а також як фактор загартовування (купання, плавання, обтирання)
E. Вода використовується як засіб приготування їжі, складова частина харчового раціону, засіб підтримання чистоти тіла, одягу, білизни, посуду, житлових. громадських, виробничих приміщень, території населених пунктів тощо
7. Назвіть кишкові інфекції бактеріальної етіології, що можуть передаватися через воду:
A. *Черевний тиф, паратиф А і В, холера, дизентерія, сальмонельоз, ешеріхіоз, туляремія тощо
B. Вірусний гепатит А, вірусний гепатит Е, поліоміеліт, ентеровірусні захворювання, викликані вірусами Коксакі, ЕКХО тощо
C. Аскаридоз, трихоцефальоз, анкілостромідоз тощо
D. Ехінококоз, гіменолепізоз тощо
E. Амебна дизентерія (амебіаз), лямбліоз тощо
8. Назвіть кишкові інфекції бактеріальної етіології, що можуть передаватися через воду:
A. *Вірусний гепатит А, вірусний гепатит Е, поліоміеліт, ентеровірусні захворювання, викликані вірусами Коксакі, ЕКХО тощо
B. Черевний тиф, паратиф А і В, холера, дизентерія, сальмонельоз, ешеріхіоз, туляремія тощо
C. Аскаридоз, трихоцефальоз, анкілостромідоз тощо
D. Ехінококоз, гіменолепідоз тощо
E. Амебна дизентерія (амебіаз), лямбліоз тощо
9. Назвіть геогельмінтози, що можуть передаватися через воду:
A. *Аскаридоз, трихоцефальоз, анкілостомідоз тощо
B. Черевний тиф, паратиф А і В, холера, дизентерія, сальмонельоз, ешеріхіоз, туляремія тощо
C. Вірусний гепатит А, вірусний гепатит Е, поліоміеліт, ентеровірусні захворювання, викликані вірусами Коксакі, ЕКХО тощо
D. Ехінококоз, гіменолепідоз тощо
E. Амебна дизентерія (амебіаз), лямбліоз тощо
10. Назвіть біогельмінтози, що можуть передаватися через воду:
A. *Ехінококоз, гіменолепідоз тощо
B. Черевний тиф, паратиф А і В, холера, дизентерія, сальмонельоз, ешеріхіоз, туляремія тощо
C. Туляремія, лептоспіроз, бруцельоз тощо
D. Аскаридоз, трихоцефальоз, анкілостомідоз тощо
E. Амебна дизентерія (амебіаз), лямбліоз тощо
11. Назвіть інфекції протозойної етіології, що можуть передаватися через воду:
A. *Ехінококоз, гіменолепідоз тощо
B. Черевний тиф, паратиф А і В, холера, дизентерія, сальмонельоз, ешеріхіоз, туляремія тощо
C. Туляремія, лептоспіроз, бруцельоз тощо
D. Аскаридоз, трихоцефальоз, анкілостомідоз тощо
E. Амебна дизентерія (амебіаз), лямбліоз тощо
12. Назвіть гігієнічні вимоги до якості питної води:
А. *Вода повинна мати добрі органолептичні властивості та оптимальний хімічний склад, бути токсикологічно нешкідливою і епідеміологічно безпечною, радіоактивність води має бути в межах встановлених рівнів
бути придатною за хімічним складом, не містити патогенних мікроорганізмів та інших збудників захворювань
B. Вода повинна бути нешкідливою за своїм хімічним складом та фізичними властивостями
C. Вода не повинна містити сапрофітних та патогенних мікроорганізмів
D. Вода повинна бути приємною на смак, мати приємний запах та бути прозорою
E. Вода не повинна викликати захворювань у людей та тварин, які її споживають
13. Перерахуйте гігієнічні вимоги до якості питної води:
А. *Все перераховане
B. Вода повинна мати добрі органолептичні властивості та оптимальний хімічний склад
C. Вода повинна бути токсикологічно нешкідливою (відсутність токсичних речовин в шкідливих для організму концентраціях)
D. Вода повинна бути епідеміологічно безпечною (відсутність збудників інфекційних захворювань, гельмінтозів тощо)
E. Радіоактивність води має бути в межах встановлених рівнів
14. Укажіть, протягом якого часу мають бути проведені бактеріологічні дослідження води в умовах лабораторії:
А. *Бактеріологічні дослідження мають бути проведені протягом 2 годин після відбору проби або за умов зберігання у холодильнику при температурі 1-8°С – не пізніше, ніж через 6 годин
B. Бактеріологічні дослідження мають бути проведені протягом 4 годин після взяття проби або за умов зберігання у холодильнику при температурі при 1-8°С – не пізніше, ніж через 48 годин
C. Бактеріологічні дослідження мають бути проведені протягом 6 годин після взяття проби або за умов зберігання у холодильнику при температурі 1-8°С – не пізніше, ніж через 60 годин
D. Бактеріологічні дослідження мають бути проведені протягом 10 годин після взяття проби або за умов зберігання у холодильнику при температурі 1-8°С – не пізніше, ніж через 75 годин
E. Бактеріологічні дослідження мають бути проведені протягом 12 годин після взяття проби або за умов зберігання у холодильнику при температурі 1-8°С – не пізніше, ніж через 120 годин
15. Укажіть, протягом якого часу має бути проведений фізико-хімічний аналіз води в умовах лабораторії:
А. *Фізико-хімічний аналіз має бути проведений протягом 4 годин після взяття проби або за умов зберігання у холодильнику при температурі 1-8°С – не пізніше, ніж через 48 годин
B. Фізико-хімічний аналіз має бути проведений протягом 2 годин після відбору проби або за умов зберігання у холодильнику при температурі 1-8°С – не пізніше, ніж через 6 годин
C. Фізико-хімічний аналіз має бути проведений протягом 6 годин після взяття проби або за умов зберігання у холодильнику при температурі 1-8°С – не пізніше, ніж через 60 годин
D. Фізико-хімічний аналіз має бути проведений протягом 10 годин після взяття проби або за умов зберігання у холодильнику при температурі 1-8°С – не пізніше, ніж через 75 годин
E. Фізико-хімічний аналіз має бути проведений протягом 12 годин після взяття проби або за умов зберігання у холодильнику при температурі 1-8°С – не пізніше, ніж через 120 годин
16. Для отримання більш точних результатів фізико-хімічного аналізу води його треба провести:
А. *В день відбору проби
B. Не пізніше ніж через 3 дні з моменту відбору проби
C. Не пізніше ніж через 5 дні з моменту відбору проби
D. Не пізніше ніж через 5 днів з моменту відбору проби
E. Не пізніше ніж через тиждень з моменту відбору проби
17. Укажіть, що являє собою питна вода, призначена для споживання людиною:
А. *Вода, склад якої за органолептичними, фізико-хімічними, мікробіологічними, паразитологічними та радіаційними показниками відповідає вимогам державних стандартів та санітарного законодавства, призначена для забезпечення фізіологічних, санітарно-гігієнічних, побутових та господарських потреб населення, а також для виробництва продукції, що потребує використання питної води
B. Питна вода, призначена для споживання людиною, з мінеральним складом, адекватним фізіологічній потребі організму людини
C. Оброблена та привізна питна вода, що розливається в тару споживача без водопровідної мережі
D. Вода, склад якої за органолептичними, фізико-хімічними, мікробіологічними, паразитологічними та радіаційними показниками відповідає вимогам державних стандартів та санітарного законодавства, призначена для виробництва продукції, що потребує використання питної води
E. Оброблена та привізна питна вода, що використовується з бальнеологічною метою
18. Укажіть, що являє собою питна вода з оптимальним вмістом мінеральних речовин:
А. *Питна вода, призначена для споживання людиною, з мінеральним складом, адекватним фізіологічній потребі організму людини
B. Оброблена та привізна питна вода, що розливається в тару споживача без водопровідної мережі
C. Вода, склад якої за органолептичними, фізико-хімічними, мікробіологічними, паразитологічними та радіаційними показниками відповідає вимогам державних стандартів та санітарного законодавства, призначена для забезпечення фізіологічних, санітарно-гігієнічних, побутових та господарських потреб населення, а також для виробництва продукції, що потребує використання питної води.
D. Вода, склад якої за органолептичними, фізико-хімічними, мікробіологічними, паразитологічними та радіаційними показниками відповідає вимогам державних стандартів та санітарного законодавства, призначена для виробництва продукції, що потребує використання питної води.
E. Оброблена та привізна питна вода, що використовується з бальнеологічною метою
19. Укажіть, що являє собою питна вода з пунктів розливу:
А. *Оброблена та привізна питна вода, що розливається в тару споживача без водопровідної мережі
B. Питна вода, призначена для споживання людиною, з мінеральним складом, адекватним фізіологічній потребі організму людини
C. Вода, склад якої за органолептичними, фізико-хімічними, мікробіологічними, паразитологічними та радіаційними показниками відповідає вимогам державних стандартів та санітарного законодавства, призначена для забезпечення фізіологічних, санітарно-гігієнічних, побутових та господарських потреб населення, а також для виробництва продукції, що потребує використання питної води
D. Вода, склад якої за органолептичними, фізико-хімічними, мікробіологічними, паразитологічними та радіаційними показниками відповідає вимогам державних стандартів та санітарного законодавства, призначена для виробництва продукції, що потребує використання питної води
E. Оброблена та привізна питна вода, що використовується з бальнеологічною метою
20. Назвіть гігієнічні вимоги до якості питної води:
А. *Вода повинна мати добрі органолептичні властивості, бути придатною за хімічним складом, не містити патогенних мікроорганізмів та інших збудників захворювань
B. Вода повинна бути нешкідливою за своїм хімічним складом та фізичними властивостями
C. Вода не повинна містити сапрофітних та патогенних мікроорганізмів
D. Вода повинна бути приємною на смак, мати приємний запах та бути прозорою
E. Вода не повинна викликати захворювань у людей та тварин, які її споживають
21. Перерахуйте гігієнічні вимоги до якості питної води:
А. *Все перераховане
B. Вода повинна мати добрі органолептичні властивості та оптимальний хімічний склад
C. Вода повинна бути токсикологічно нешкідливою (відсутність токсичних речовин в шкідливих для організму концентраціях)
D. Вода повинна бути епідеміологічно безпечною (відсутність збудників інфекційних захворювань, гельмінтозів тощо)
E. Радіоактивність води має бути в межах встановлених рівнів
22. Дайте визначення поняття “органолептичні показники питної води”:
А. *Фізичні властивості питної води, що сприймаються органами чуття
B. Фізичні або хімічні показники, що нормуються за загальносанітарною або органолептичною ознакою шкідливості
C. Показники епідемічної безпеки питної води, перевищення яких може призвести до виникнення інфекційних хвороб у людини
D. Показники епідемічної безпеки питної води, перевищення яких може призвести до виникнення паразитарних інвазій у людини
E. Хімічні показники, що нормуються за санітарно-токсикологічною ознакою шкідливості
23. Дайте визначення поняття “фізико-хімічні показники питної води:
А. *Фізичні або хімічні показники, що нормуються за загальносанітарною або органолептичною ознакою шкідливості
B. Фізичні властивості питної води, що сприймаються органами чуття
C. Показники епідемічної безпеки питної води, перевищення яких може призвести до виникнення інфекційних хвороб у людини
D. Показники епідемічної безпеки питної води, перевищення яких може призвести до виникнення паразитарних інвазій у людини
E. Хімічні показники, що нормуються за санітарно-токсикологічною ознакою шкідливості
24. Дайте визначення поняття “мікробіологічні показники питної води:
А. *Показники епідемічної безпеки питної води, перевищення яких може призвести до виникнення інфекційних хвороб у людини
B. Фізичні властивості питної води, що сприймаються органами чуття
C. Фізичні або хімічні показники, що нормуються за загальносанітарною або органолептичною ознакою шкідливості
D. Показники епідемічної безпеки питної води, перевищення яких може призвести до виникнення паразитарних інвазій у людини
E. Хімічні показники, що нормуються за санітарно-токсикологічною ознакою шкідливості
25. Дайте визначення поняття “паразитологічні показники питної води:
А. *Показники епідемічної безпеки питної води, перевищення яких може призвести до виникнення інфекційних хвороб у людини
B. Фізичні властивості питної води, що сприймаються органами чуття
C. Фізичні або хімічні показники, що нормуються за загальносанітарною або органолептичною ознакою шкідливості
D. Показники епідемічної безпеки питної води, перевищення яких може призвести до виникнення паразитарних інвазій у людини
E. Хімічні показники, що нормуються за санітарно-токсикологічною ознакою шкідливості
26. Дайте визначення поняття “санітарно-токсикологічні показники питної води:
А. *Хімічні показники, що нормуються за санітарно-токсикологічною ознакою шкідливості
B. Фізичні властивості питної води, що сприймаються органами чуття
C. Фізичні або хімічні показники, що нормуються за загальносанітарною або органолептичною ознакою шкідливості
D. Показники епідемічної безпеки питної води, перевищення яких може призвести до виникнення паразитарних інвазій у людини
E. Показники епідемічної безпеки питної води, перевищення яких може призвести до виникнення інфекційних хвороб у людини
27. Дайте визначення поняття “радіаційні показники питної води:
А. *Показники, що характеризують властивість води, зумовлену наявністю радіонуклідів
B. Фізичні властивості питної води, що сприймаються органами чуття
C. Фізичні або хімічні показники, що нормуються за загальносанітарною або органолептичною ознакою шкідливості
D. Показники епідемічної безпеки питної води, перевищення яких може призвести до виникнення інфекційних хвороб у людини
E. Хімічні показники, що нормуються за санітарно-токсикологічною ознакою шкідливості
28. Дайте визначення поняття “смак і присмак питної води”:
А. *Показники, що характеризують здатність наявних у воді хімічних речовин після взаємодії зі слиною подразнювати смакові рецептори язика і зумовлювати відповідне відчуття
B. Показник, що характеризує властивість води подразнювати рецептори слизових оболонок носа та синусних пазух, зумовлюючи відповідне відчуття
C. Показник, що характеризує інтенсивність забарвлення води, яке зумовлене вмістом забарвлених органічних речовин
D. Показник, що характеризує природну властивість води, зумовлену наявністю у воді завислих речовин органічного і неорганічного походження (глини, мулу, органічних колоїдів, планктону тощо)
E. Природна властивість води, зумовлена гуміновими речовинами, які вимиваються з ґрунту під час формування поверхневих та підземних водойм і надають воді жовто-коричневого забарвлення
29. Укажіть, що являє собою такий показник якості питної води, як перманганатна окиснюваність:
А. *Кількість кисню, що потрібна для хімічного окиснення перманганатом калію легкоокиснюваних органічних і неорганічних речовин (солей двовалентного заліза, сірководню, амонійних солей, нітритів тощо), які містяться у 1 дм3 води
B. Показник, що характеризує властивість води, зумовлену наявністю у ній розчинених солей кальцію та магнію (сульфатів, хлоридів, карбонатів, гідрокарбонатів тощо)
C. Показник, що характеризує властивість води, зумовлену наявністю у ній аніонів слабких кислот, головним чином вугільної кислоти (карбонатів, гідрокарбонатів)
D. Показник, що характеризує властивість води, зумовлену наявністю у ній вільних іонів водню
E. Показник, що характеризує кількість розчинених речовин, передусім мінеральних солей, в 1 дм3 води
30. Укажіть основні групи показників якості питної води, призначеної для споживання людиною:
А. *Все перераховане
B. Показники епідемічної безпеки
C. Санітарно-хімічні показники безпечності та якості питної води
D. Радіаційні показники безпечності питної води та її питомої сумарної α- і β-активності
E. Показники фізіологічної повноцінності мінерального складу питної води
31. Укажіть епідемічної безпеки питної води, призначеної для споживання людиною:
А. *Мікробіологічні та паразитологічні показники
B. Органолептичні та фізико-хімічні показники
C. Органолептичні, фізико-хімічні та санітарно-токсикологічні показники
D. Радіаційні показники безпечності питної води
E. Показники фізіологічної повноцінності мінерального складу питної води
32. Назвіть мікробіологічні показники епідемічної безпеки питної води, призначеної для споживання людиною:
А. *Все перераховане
B. Загальне мікробне число
C. Загальні колі форми
D. E. Coli, ентерококи та синьо гнійна паличка
E. Коліфаги, ентеровіруси, аденовіруси тощо
33. Назвіть санітарно-хімічні показники безпечності та якості питної води, призначеної для споживання людиною:
А. *Органолептичні, фізико-хімічні та санітарно-токсикологічні показники
B. Органолептичні та фізико-хімічні показники
C. Мікробіологічні та паразитологічні показники
D. Радіаційні показники безпечності питної води
E. Показники фізіологічної повноцінності мінерального складу питної води
34. Назвіть одиниці вимірювання запаху питної води:
A. *Бали
B. Градуси
C. Сантиметри
D. НОК (мг/дм3)
E. Мг×екв/дм3
35. Назвіть одиниці вимірювання забарвленості питної води:
A. *Градуси
B. Бали
C. Сантиметри
D. НОК (мг/дм3)
E. Мг×екв/дм3
36. Назвіть одиниці вимірювання каламутності питної води:
A. *НОК (мг/дм3)
B. Градуси
C. Сантиметри
D. Бали
E. Мг×екв/дм3
37. Назвіть одиниці вимірювання смаку та присмаку питної води:
A. *Бали
B. Градуси
C. Сантиметри
D. НОК (мг/дм3)
E. Мг×екв/дм3
38. Укажіть одиниці вимірювання прозорості води:
A. *Сантиметри
B. Градуси
C. Бали
D. Мг/дм3
E. Мг×екв/дм3
39. Назвіть одиниці вимірювання колірності води:
A. *Градуси
B. Бали
C. Сантиметри
D. Мг/дм3
E. Мг×екв/дм3
40. Укажіть нормативи органолептичних санітарно-хімічних показників безпечності та якості питної водопровідної води:
А. *Запах при температурі 20°С – до 2 балів, запах при температурі 60°С – до 2 балів, забарвленість – до 20°, каламутність – до 1,0 НОК, смак та присмак – до 2 балів
B. Запах при температурі 20°С – до 3 балів, запах при температурі 60°С – до 3 балів, забарвленість – до 35°, каламутність – до 3,5 НОК, смак та присмак – до 3 балів
C. Запах при температурі 20°С – до 4 балів, запах при температурі 60°С – до 4 балів, забарвленість – до 45°, каламутність – до 4,5 НОК, смак та присмак – до 4 балів
D. Запах при температурі 20°С – до 5 балів, запах при температурі 60°С – до 5 балів, забарвленість – до 65°, каламутність – до 5,5 НОК, смак та присмак – до 5 балів
E. Запах при температурі 20°С – до10 балів, запах при температурі 60°С – до 5 балів, забарвленість – до 45°, каламутність – до 10,0 НОК, смак та присмак – до 7 балів
Тема №11. Методика гігієнічної оцінки питної води за даними санітарного обстеження систем водопостачання та результатами лабораторного аналізу проб.
1. Перерахуйте основні функції і ролі води:
А. *Все перераховане
B. Фізіологічні функції
C. Епідеміологічна та токсикологічна роль
D. Бальнеологічна роль
E. Господарсько-побутова та народногосподарська ролі
2. Перерахуйте основні фізіологічні функції води:
А. *Все перераховане
B. Пластична функція
C. Обмінно-гомеостатична функції та функція підтримання осмотичного тиску і кислотно-лужної рівноваги
D. Терморегуляційна функція
E. Транспортна функція
3. Фізіологічна потреба людини у воді в умовах помірного клімату становить:
А. *2,5-3 л/добу
B. 1,5-2 л/добу
C. 3-5 л/добу
D. 0,5-1 л/добу
E. 4-7 л/добу
4. Укажіть, яка мінімальна кількість води необхідна людині для покриття комунально-побутових потреб в умовах міської місцевості?
A. *150 л/добу
B. 50 л/добу
C. 100 л/добу
D. 10 л/добу
E. 400 л/добу
5. Назвіть основні види джерел господарсько-питного водопостачання:
А. *Підземні та поверхневі
B. Природні та штучні
C. Загальні та локальні
D. Централізовані та децентралізовані
E. Активні та пасивні
6. Укажіть основні види підземних джерел господарсько-питного водопостачання:
А. *Все перераховане
B. Міжпластові напірні (артезіанські) та ненапірні води
C. Ґрунтові води
D. Джерельні води
E. Верховодка
7. Дайте визначення поняття “міжпластові напірні (артезіанські) та ненапірні води”:
А. *Води, що залягають у водоносних горизонтах (піщаних, гравелистих, тріщинуватих) між водонепроникними шарами ґрунту (глини, граніти), а тому надійно захищені від проникнення забруднень з поверхні.
B. Води, які залягають у водоносному горизонті над першим водонепроникним шаром ґрунту, а тому у разі неглибокого розташування недостатньо захищені від потрапляння забруднень з поверхні
C. Води, які витікають з водоносних шарів, які виклинюються на поверхню біля підніжжя пагорбів, гір, в понижених місцях рельєфу
D. Води, які залягають найближче до земної поверхні та утворюються за рахунок фільтрації атмосферних опадів на обмеженій ділянці
E. Води, які залягають найближче до земної поверхні та утворюються за рахунок фільтрації морських та океанічних вод на обмеженій ділянці
8. Дайте визначення поняття “ґрунтові води”:
А. *Води, які залягають у водоносному горизонті над першим водонепроникним шаром ґрунту, а тому у разі неглибокого розташування недостатньо захищені від потрапляння забруднень з поверхні
B. Води, що залягають у водоносних горизонтах (піщаних, гравелистих, тріщинуватих) між водонепроникними шарами ґрунту (глини, граніти), а тому надійно захищені від проникнення забруднень з поверхні.
C. Води, які витікають з водоносних шарів, які виклинюються на поверхню біля підніжжя пагорбів, гір, в понижених місцях рельєфу
D. Води, які залягають найближче до земної поверхні та утворюються за рахунок фільтрації атмосферних опадів на обмеженій ділянці
E. Води, які залягають найближче до земної поверхні та утворюються за рахунок фільтрації морських та океанічних вод на обмеженій ділянці
9. Дайте визначення поняття “джерельні води”:
А. *Води, які витікають з водоносних шарів, які виклинюються на поверхню біля підніжжя пагорбів, гір, в понижених місцях рельєфу
B. Води, що залягають у водоносних горизонтах (піщаних, гравелистих, тріщинуватих) між водонепроникними шарами ґрунту (глини, граніти), а тому надійно захищені від проникнення забруднень з поверхні.
C. Води, які залягають у водоносному горизонті над першим водонепроникним шаром ґрунту, а тому у разі неглибокого розташування недостатньо захищені від потрапляння забруднень з поверхні
D. Води, які залягають найближче до земної поверхні та утворюються за рахунок фільтрації атмосферних опадів на обмеженій ділянці
E. Води, які залягають найближче до земної поверхні та утворюються за рахунок фільтрації морських та океанічних вод на обмеженій ділянці
10. Дайте визначення поняття “верховодка”:
А. *Води, які залягають найближче до земної поверхні та утворюються за рахунок фільтрації атмосферних опадів на обмеженій ділянці
B. Води, що залягають у водоносних горизонтах (піщаних, гравелистих, тріщинуватих) між водонепроникними шарами ґрунту (глини, граніти), а тому надійно захищені від проникнення забруднень з поверхні.
C. Води, які залягають у водоносному горизонті над першим водонепроникним шаром ґрунту, а тому у разі неглибокого розташування недостатньо захищені від потрапляння забруднень з поверхні
D. Води, які витікають з водоносних шарів, які виклинюються на поверхню біля підніжжя пагорбів, гір, в понижених місцях рельєфу
E. Води, які залягають найближче до земної поверхні та утворюються за рахунок фільтрації морських та океанічних вод на обмеженій ділянці
11. Укажіть, як називають води, що залягають найближче до земної поверхні та утворюються за рахунок фільтрації атмосферних опадів на обмеженій ділянці:
А. *Верховодка
B. Міжпластові напірні (артезіанські) та ненапірні води
C. Ґрунтові води
D. Джерельні води
E. Метеорні води
12. Назвіть джерела водопостачання, які відносяться до проточних джерел:
А. *Ріки, водоспади льодовиків
B. Озера, ставки, штучні відкриті водосховища
C. Ґрунтові води
D. Джерельні води
E. Верховодка
13. Назвіть джерела водопостачання, які відносяться до непроточних джерел:
А. *Озера, ставки, штучні відкриті водосховища
B. Ріки, водоспади льодовиків
C. Ґрунтові води
D. Джерельні води
E. Верховодка
14. Укажіть, які води використовують в маловодних та безводних регіонах:
А. *Привізні та метеорні (атмосферні) води
B. Природні та штучні води
C. Загальні та локальні
D. Централізовані та децентралізовані води
E. Проточні та непроточні води
15. Укажіть основні джерела забруднення поверхневих водойм:
А. *Все перераховане
B. Води поверхневого стоку: дощові, зливові води, води, що утворюються під час танення снігів
C. Промислові стічні води
D. Стічні води з сільськогосподарських ланів
E. Забруднення внаслідок використання водойми для транспортних (пасажирське та вантажне пароплавство, лісосплав) цілей
16. Найкращим джерелом водопостачання з точки зору якості води для задоволення господарсько-побутових та питних потреб населення є:
А.*Міжпластові води
B. Грунтові води
C. Непроточні поверхневі води
D. Штучно створені водоймища
E. Проточні поверхневі води
17. Назвіть, яка вода має назву артезіанська:
A. *Міжпластова напірна
B. Міжпластова безнапірна
C. Мінералізована
D. Глибока міжпластова
E. Чиста
18. Назвіть позиції, які включає у свою структуру санітарного обстеження джерел водопостачання:
А. *Санітарно-топографічне обстеження джерела води, санітарно-технічне обстеження стану обладнання джерела води, санітарно-епідеміологічне обстеження району розміщення джерела води
B. Санітарно-топографічне обстеження джерела води, санітарно-архітектурне обстеження стану обладнання джерела води, санітарно-епідеміологічне обстеження району розміщення джерела води
C. Санітарно-топографічне обстеження джерела води, санітарно-технічне обстеження стану обладнання джерела води, санітарно-ендемічне обстеження району розміщення джерела води
D. Санітарно-топографічне обстеження джерела води, санітарно-технічне обстеження стану обладнання джерела води, ветеринарне обстеження району розміщення джерела води
E. Картографічне обстеження джерела води, санітарно-технічне обстеження стану обладнання джерела води, санітарно-епідеміологічне обстеження району розміщення джерела води
19. Дайте визначення поняття “дебіт” вододжерела:
A. *Продуктивність (потужність) вододжерела
B. Об’єм води у вододжерелі
C. Глибина вододжерела
D. Швидкість течії води у вододжерелі
E. Час, за який відновиться вода у вододжерелі
20. Назвіть засіб, що використовується для здійснення відбору проб води з відкритих водойм та криниць:
А. *Батометр
B. Барометр
C. Бутирометр
D. Барограф
E. Біодозиметр
21. Назвіть, з якого місця водойми забирають пробу води для проведення аналізу:
A. *З місця водозабору
B. На середині водойми
C. На глибині 0,5 м
D. На відстані 1 м від берега
E. Біля берега
22. До проби води, що направляється до лабораторії для проведення санітарно-хімічного дослідження, обов’язково має додаватися:
А. *Супровідний лист
B. Паспорт вододжерела або водопроводу, де була відібрана проба
C. Ксерокопія паспорта особи, що здійснювала відбір проби
D. Ксерокопія документа про освіту особи, що відбирала пробу води
E. Ксерокопія санітарної книжки особи, що відбирала пробу води
23. Назвіть основні системи водопостачання:
А. *Централізована та децентралізована
B. Природна та штучна
C. Загальна та локальна
D. Підземна та поверхнева
E. Активна та пасивна
24. Укажіть, що являє собою процес підготовки питної води (водопідготовки):
А. *Технологічний процес, який здійснюється для доведення показників безпечності та якості питної води до рівнів гігієнічних нормативів
B. Технологічний процес обробки питної води для збільшення концентрації мінеральних речовин, зокрема макро- і мікроелементів (штучна мінералізація або розведення)
C. Комплекс заходів з ремонту, чищення та дезінфекції колодязів, які проводяться з профілактичною метою або у разі забруднення води в них
D. Технологічний процес, який здійснюється для доведення органолептичних показників питної води до рівнів гігієнічних нормативів
E. Технологічний процес, який здійснюється для доведення мікробіологічних показників питної води до рівнів гігієнічних нормативів
25. Назвіть основні види вододжерел, що використовуються для організації централізованої системи водопостачання:
А. *Все перераховане
B. Міжпластові напірні води
C. Міжпластові безнапірні води
D. Відкрита природна водойма
E. Штучне водосховище
26. Укажіть, за рахунок використання яких засобів здійснюється децентралізоване (місцеве) водопостачання:
А. *Все перераховане
B. Шахтні колодязі
C. Дрібнотрубчасті колодязі
D. Трубчасті колодязі
E. Каптажі вододжерел
27. Укажіть, яку воду використовують у колодязях:
А. *Ґрунтову воду, яка накопичується у водоносному шарі над першим водонепроникним горизонтом
B. Ґрунтову воду, яка накопичується у водоносному шарі під першим водонепроникним горизонтом
C. Ґрунтову воду, яка накопичується у водоносному шарі над п’ятим водонепроникним горизонтом
D. Міжпластову безнапірну воду, яка накопичується у водоносному шарі над третім водонепроникним горизонтом
E. Міжпластову напірну воду, яка накопичується у водоносному шарі над третім водонепроникним горизонтом
28. Укажіть, які функції виконує колодязь в умовах місцевого водопостачання:
А. *Все перераховане
B. Водозабірна
C. Водонакопичувальна
D. Водопідйомна
E. Водорозбірна
29. Укажіть, якою повинна бути відстань від колодязя до споживача води:
А. *Відстань не повинна перевищувати 150 м
B. Відстань не повинна перевищувати 50 м
C. Відстань не повинна перевищувати 500 м
D. Відстань не повинна перевищувати 1000 м
E. Відстань не повинна перевищувати 300 м
30. Укажіть найбільш оптимальне місце розташування колодязя:
А. *Колодязі необхідно розташовувати за нахилом місцевості вище усіх джерел забруднення (вигребу, площадки підземної фільтрації, компосту тощо) на відстані не менше за 30-50 м
B. Колодязі необхідно розташовувати за нахилом місцевості вище усіх джерел забруднення (вигребу, площадки підземної фільтрації, компосту тощо) на відстані не менше за 50-75 м
C. Колодязі необхідно розташовувати за нахилом місцевості вище усіх джерел забруднення (вигребу, площадки підземної фільтрації, компосту тощо) на відстані не менше за 75-100 м
D. Колодязі необхідно розташовувати за нахилом місцевості вище усіх джерел забруднення (вигребу, площадки підземної фільтрації, компосту тощо) на відстані не менше за 100-500 м
E. Колодязі необхідно розташовувати за нахилом місцевості вище усіх джерел забруднення (вигребу, площадки підземної фільтрації, компосту тощо) на відстані не менше за 1000 м
31. Укажіть найбільш оптимальне місце розташування колодязя, якщо потенційне джерело забруднення розташоване вище за рельєфом місцевості:
А. *Якщо потенційне джерело забруднення розташоване вище за рельєфом місцевості, ніж колодязь, то відстань між ними повинна бути не меншою ніж 80–100 м, а в деяких випадках навіть не меншою ніж 120–150 м
B. Якщо потенційне джерело забруднення розташоване вище за рельєфом місцевості, ніж колодязь, то відстань між ними повинна бути не меншою ніж 50–75 м, а в деяких випадках навіть не меншою ніж 75–100 м
C. Якщо потенційне джерело забруднення розташоване вище за рельєфом місцевості, ніж колодязь, то відстань між ними повинна бути не меншою ніж 75–100 м, а в деяких випадках навіть не меншою ніж 100–120 м
D. Якщо потенційне джерело забруднення розташоване вище за рельєфом місцевості, ніж колодязь, то відстань між ними повинна бути не меншою ніж 100–300 м, а в деяких випадках навіть не меншою ніж 300–500 м
E. Якщо потенційне джерело забруднення розташоване вище за рельєфом місцевості, ніж колодязь, то відстань між ними повинна бути не меншою ніж 300–500 м, а в деяких випадках навіть не меншою ніж 1000 м
32. Укажіть основні конструктивні особливості колодязів:
А. *Колодязь являє собою вертикальну шахту квадратного або круглого перерізу, що доходить до водоносного шару, причому бокові стінки шахти закріплені водонепроникним матеріалом (бетон, залізобетон, цегла, дерево тощо)
B. Колодязь являє собою вертикальну шахту квадратного або круглого перерізу, що не доходить до водоносного шару, причому бокові стінки шахти закріплені водонепроникним матеріалом (бетон, залізобетон, цегла, дерево тощо)
C. Колодязь являє собою гозизонтальну шахту квадратного або круглого перерізу, що доходить до водоносного шару, причому бокові стінки шахти закріплені водонепроникним матеріалом (бетон, залізобетон, цегла, дерево тощо)
D. Колодязь являє собою вертикальну шахту ромбовидного або прямокутного перерізу, що доходить до водоносного шару
E. Колодязь являє собою вертикальну шахту квадратного або круглого перерізу, що доходить до водоносного шару, причому бокові стінки шахти закріплені водопроникним матеріалом (пенопласт, картон тощо)
33. Укажіть, якою має бути товщина шару гравію на дні колодязя:
А. *Шар гравію має бути заввишки 30 см
B. Шар гравію має бути заввишки 50 см
C. Шар гравію має бути заввишки 100 см
D. Шар гравію має бути заввишки 1 см
E. Шар гравію має бути заввишки 1000 см
34. Укажіть, якою має бути висота надземної частини зрубу колодязя:
А. *Надземна частина зрубу колодязя повинна підніматися над поверхнею землі не менше ніж на 1,0 м
B. Надземна частина зрубу колодязя повинна підніматися над поверхнею землі не менше ніж на 0,5 м
C. Надземна частина зрубу колодязя повинна підніматися над поверхнею землі не менше ніж на 1,5 м
D. Надземна частина зрубу колодязя повинна підніматися над поверхнею землі не менше ніж на 2,0 м
E. Надземна частина зрубу колодязя повинна підніматися над поверхнею землі не менше ніж на 5,0 м
35. Укажіть основні особливості улаштування глиняного замку колодязя:
А. *Глиняний замок улаштовують довкола зрубу колодязя завглибшки 2 м і завширшки 1 м
B. Глиняний замок улаштовують довкола зрубу колодязя завглибшки 1 м і завширшки 2 м
C. Глиняний замок улаштовують довкола зрубу колодязя завглибшки 2 см і завширшки 1 см
D. Глиняний замок улаштовують довкола зрубу колодязя завглибшки 5 м і завширшки 10 м
E. Глиняний замок улаштовують довкола зрубу колодязя завглибшки 10 м і завширшки 50 м
36. Воду з колодязя піднімають:
А. *За допомогою насосу або обладнують коловорот з громадським відром
B. За допомогою насосу або обладнують коловорот з індивідуальними відрами
C. За допомогою насосу або обладнують коловорот з одноразовими відрами
D. За допомогою насосу
E. За допомогою коловороту з з громадським відром
37. Дайте визначення поняття “санація шахтного колодязя”:
А. *Комплекс заходів, який полягає у ремонті, очищенні та дезинфекції колодязя як споруди з метою запобігання забруднення у ньому води
B. Комплекс заходів, який полягає у покращанні якості питної води на підставі проведення очистки та дезактивації води колодязя
C. Комплекс заходів, який полягає у покращанні якості питної води на підставі проведення знезараження та знешкодження води колодязя
D. Комплекс заходів, який полягає у покращанні якості питної води на підставі використання спеціальних методів знезараження
E. Комплекс заходів, який полягає в улаштуванні та підготовки до експлуатації знов збудованого колодязя
38. Укажіть, в яких випадках проводять санацію колодязя з профілактичною метою:
А. *Все перераховане
B. Перед введенням колодязя в експлуатацію
C. Періодично 1 раз на рік
D. Після поточного ремонту
E. Після капітального ремонту
39. Укажіть, з яких етапів складається профілактична санація колодязя:
А. *1) очищення та ремонт, 2) заключна дезінфекція
B. 1) попередня дезінфекція, 2) заключна дезінфекція
C. 1) очищення та ремонт, 2) період витримки (до 3-4 тижнів), 3) заключна дезінфекція
D. 1) попередня дезінфекція підводної частини колодязя об’ємним способом, 2) очищення та ремонт, 3) заключна дезінфекція спочатку об’ємним, а потім зрошувальним способом
E. 1) попередня дезінфекція підводної частини колодязя об’ємним способом, 2) очищення та ремонт, 3) заключна дезінфекція спочатку зрошувальним, а потім об’ємним способом
40. Укажіть, в яких випадках проводять санацію колодязя за епідпоказаннями:
А. *Все перераховане
B. За несприятливої епідемічної ситуації
C. У разі лабораторно доведеного факту забруднення води у колодязі
D. У разі наочних ознак забруднення води фекаліями
E. У разі забруднення води трупами тварин, іншими сторонніми предметами тощо
41. Укажіть, з яких етапів складається профілактична санація колодязя:
А. *1) попередня дезінфекція підводної частини колодязя об’ємним способом, 2) очищення та ремонт, 3) заключна дезінфекція спочатку зрошувальним, а потім об’ємним способом
B. 1) попередня дезінфекція підводної частини колодязя об’ємним способом, 2) очищення та ремонт, 3) заключна дезінфекція спочатку об’ємним, а потім зрошувальним способом
C. 1) очищення та ремонт, 2) період витримки (до 3-4 тижнів), 3) заключна дезінфекція
D. 1) очищення та ремонт, 2) заключна дезінфекція
E. 1) попередня дезінфекція, 2) заключна дезінфекція
42. Укажіть, що являють собою дозуючі патрони:
А. *Дозуючі патрони являють собою ємності циліндричної форми місткістю 250, 500 або 1000 см3, виготовлені з пористої кераміки, у які вміщують хлорне вапно або гіпохлорит кальцію
B. Дозуючі патрони являють собою ємності циліндричної форми місткістю 50, 100 або 200 см3, виготовлені з пористої кераміки, у які вміщують хлорне вапно або гіпохлорит кальцію
C. Дозуючі патрони являють собою ємності циліндричної форми місткістю 250, 500 або 1000 см3, виготовлені з пористої кераміки, у які вміщують етиловий спирт
D. Дозуючі патрони являють собою ємності циліндричної форми місткістю 250, 500 або 1000 см3, виготовлені з пористої кераміки, у які вміщують гідроксид алюмінію у вигляді великих пластівців
E. Дозуючі патрони являють собою ємності циліндричної форми місткістю 250, 500 або 1000 см3, виготовлені з пористої кераміки, у які вміщують перманганат калію або солі срібла
Тема №12. Гігієнічна оцінка водопостачання. Методи покращання якості питної води.
1. Назвіть чинники, внаслідок впливу яких відбувається самоочищення відкритих водойм:
А. *Все перераховане
B. Гідравлічні чинники
C. Механічні та фізичні чинники
D. Біологічні чинники
E. Хімічні та біохімічні чинники
2. Назвіть, які чинники самоочищення відкритих водойм відносяться до групи гідравлічних чинників:
А. *Змішування і розбавлення забруднень водою водойми
B. Осадження завислих часток
C. Вплив сонячної радіації та температури
D. Процеси взаємодії водоростей та мікроорганізмів з бактеріями стоків, що потрапили до водойми
E. Руйнування забруднюючих речовин внаслідок гідролізу
3. Назвіть, які чинники самоочищення відкритих водойм відносяться до групи механічних чинників:
А. *Осадження завислих часток
B. Змішування і розбавлення забруднень водою водойми
C. Вплив сонячної радіації та температури
D. Процеси взаємодії водоростей та мікроорганізмів з бактеріями стоків, що потрапили до водойми
E. Руйнування забруднюючих речовин внаслідок гідролізу
4. Назвіть, які чинники самоочищення відкритих водойм відносяться до групи фізичних чинників:
А. *Вплив сонячної радіації та температури
B. Змішування і розбавлення забруднень водою водойми
C. Осадження завислих часток
D. Процеси взаємодії водоростей та мікроорганізмів з бактеріями стоків, що потрапили до водойми
E. Руйнування забруднюючих речовин внаслідок гідролізу
5. Назвіть, які чинники самоочищення відкритих водойм відносяться до групи біологічних чинників:
А. * Процеси взаємодії водоростей та мікроорганізмів з бактеріями стоків, що потрапили до водойми
B. Змішування і розбавлення забруднень водою водойми
C. Осадження завислих часток
D. Вплив сонячної радіації та температури
E. Руйнування забруднюючих речовин внаслідок гідролізу
6. Назвіть, які чинники самоочищення відкритих водойм відносяться до групи хімічних чинників:
А. *Руйнування забруднюючих речовин внаслідок гідролізу
B. Змішування і розбавлення забруднень водою водойми
C. Осадження завислих часток
D. Вплив сонячної радіації та температури
E. Мінералізація органічних речовин за рахунок мікробіологічної деструкції, мінералізація органічних речовин внаслідок біохімічного окислення водною автохтонною мікрофлорою
7. Назвіть, які чинники самоочищення відкритих водойм відносяться до групи біохімічних чинників:
А. * Мінералізація органічних речовин за рахунок мікробіологічної деструкції, мінералізація органічних речовин внаслідок біохімічного окислення водною автохтонною мікрофлорою
B. Змішування і розбавлення забруднень водою водойми
C. Осадження завислих часток
D. Вплив сонячної радіації та температури
E. Руйнування забруднюючих речовин внаслідок гідролізу
8. Укажіть, за рахунок впливу яких чинників відбувається самоочищення відкритих водойм від патогенних мікроорганізмів:
А. *За рахунок їх загибелі внаслідок антагоністичного впливу водних сапрофітних організмів, дії антибіотичних речовин, бактеріофагів тощо
B. За рахунок змішування і розбавлення забруднень водою водойми
C. За рахунок впливу сонячної радіації і температури та осадження завислих часток
D. За рахунок процесів взаємодії водних рослинних організмів та мікроорганізмів із організмами стоків, що потрапили до водойми
E. За рахунок руйнування забруднюючих речовин внаслідок гідролізу
9. Укажіть кінцевий результат проведення санітарно-технічного обстеження джерела води у разі централізованого водопостачання:
А. *Визначення правильності улаштування і експлуатації водозабірного ковша, берегового водоприймального колодязя, санітарно-технічного стану головних споруд водопроводу, водопровідної мережі та споруд на ній (водорозбірних колонок тощо)
B. Складання карти-схеми взаєморозміщення джерела води і об’єктів, що являють собою можливі джерела забруднення, з відміткою відстаней та напрямку ухилу місцевості
C. Визначення правильності улаштування і експлуатації шахтної криниці (наявність і стан цямриння, навісу, відмостки, засобів підйому води, “глиняного замка”)
D. Визначення наявність кишкових інфекційних захворювань та епізоотій та оцінка санітарного стану населеного пункту
E. Провести лабораторного дослідження води
10. Укажіть кінцевий результат проведення санітарно-епідеміологічного обстеження джерела води у разі централізованого водопостачання:
А. *Визначення наявність кишкових інфекційних захворювань та епізоотій та оцінка санітарного стану населеного пункту
B. Складання карти-схеми взаєморозміщення джерела води і об’єктів, що являють собою можливі джерела забруднення, з відміткою відстаней та напрямку ухилу місцевості
C. Визначення правильності улаштування і експлуатації шахтної криниці (наявність і стан цямриння, навісу, відмостки, засобів підйому води, “глиняного замка”)
D. Визначення правильності улаштування і експлуатації водозабірного ковша, берегового водоприймального колодязя, санітарно-технічного стану головних споруд водопроводу, водопровідної мережі та споруд на ній (водорозбірних колонок тощо)
E. Провести лабораторного дослідження води
11. Укажіть принципову схему водопроводу в разі використання води підземних джерел І класу:
А. *1 – підземне джерело водопостачання (міжпластові напірні або ненапірні води); 2 – артезіанська свердловина; 3 – насос І підйому; 4 – знезараження; 5 – резервуар чистої води; 6 – насосна станція ІІ підйому; 7 – водопровідна мережа
B. 1 – підземне джерело водопостачання; 2 – артезіанська свердловина; 3 – насос І підйому; 4 – спеціальні методи обробки; 5 – знезараження; 6 – резервуар чистої води; 7 – насосна станція ІІ підйому; 8 – водопровідна мережа
C. 1 – поверхневе джерело; 2 – ківш (водозабірна споруда); 3 – береговий водоприймальний колодязь; 4 – насосна станція І підйому; 5 – камера гасіння напору, яка одночасно виконує функції змішувача води з розчином коагулянту; 6 – камера реакції; 7 – відстійник; 8 – швидкий фільтр; 9 – знезараження; 10 – резервуар чистої води; 11 – насосна станція ІІ підйому; 12 – водопровідна мережа
D. 1 – поверхневе джерело; 2 – ківш (водозабірна споруда); 3 – насосна станція І підйому; 4 – камера реакції; 5 – відстійник; 6 – знезараження; 7 – резервуар чистої води; 8 – насосна станція ІІ підйому; 9 – водопровідна мережа
E. 1 – підземне джерело водопостачання; 2 – артезіанська свердловина; 8 – водопровідна мережа
12. Укажіть принципову схему водопроводу в разі використання води підземних джерел ІI класу:
А. *1 – підземне джерело водопостачання; 2 – артезіанська свердловина; 3 – насос І підйому; 4 – спеціальні методи обробки; 5 – знезараження; 6 – резервуар чистої води; 7 – насосна станція ІІ підйому; 8 – водопровідна мережа
B. 1 – підземне джерело водопостачання (міжпластові напірні або ненапірні води); 2 – артезіанська свердловина; 3 – насос І підйому; 4 – знезараження; 5 – резервуар чистої води; 6 – насосна станція ІІ підйому; 7 – водопровідна мережа
C. 1 – поверхневе джерело; 2 – ківш (водозабірна споруда); 3 – береговий водоприймальний колодязь; 4 – насосна станція І підйому; 5 – камера гасіння напору, яка одночасно виконує функції змішувача води з розчином коагулянту; 6 – камера реакції; 7 – відстійник; 8 – швидкий фільтр; 9 – знезараження; 10 – резервуар чистої води; 11 – насосна станція ІІ підйому; 12 – водопровідна мережа
D. 1 – поверхневе джерело; 2 – ківш (водозабірна споруда); 3 – насосна станція І підйому; 4 – камера реакції; 5 – відстійник; 6 – знезараження; 7 – резервуар чистої води; 8 – насосна станція ІІ підйому; 9 – водопровідна мережа
E. 1 – підземне джерело водопостачання; 2 – артезіанська свердловина; 8 – водопровідна мережа
13. Укажіть принципову схему водопроводу в разі використання води підземних джерел ІII класу:
А. *1 – поверхневе джерело; 2 – ківш (водозабірна споруда); 3 – береговий водоприймальний колодязь; 4 – насосна станція І підйому; 5 – камера гасіння напору, яка одночасно виконує функції змішувача води з розчином коагулянту; 6 – камера реакції; 7 – відстійник; 8 – швидкий фільтр; 9 – знезараження; 10 – резервуар чистої води; 11 – насосна станція ІІ підйому; 12 – водопровідна мережа
B. 1 – підземне джерело водопостачання (міжпластові напірні або ненапірні води); 2 – артезіанська свердловина; 3 – насос І підйому; 4 – знезараження; 5 – резервуар чистої води; 6 – насосна станція ІІ підйому; 7 – водопровідна мережа
C. 1 – підземне джерело водопостачання; 2 – артезіанська свердловина; 3 – насос І підйому; 4 – спеціальні методи обробки; 5 – знезараження; 6 – резервуар чистої води; 7 – насосна станція ІІ підйому; 8 – водопровідна мережа
D. 1 – поверхневе джерело; 2 – ківш (водозабірна споруда); 3 – насосна станція І підйому; 4 – камера реакції; 5 – відстійник; 6 – знезараження; 7 – резервуар чистої води; 8 – насосна станція ІІ підйому; 9 – водопровідна мережа
E. 1 – підземне джерело водопостачання; 2 – артезіанська свердловина; 8 – водопровідна мережа
14. Укажіть, які санітарно-захисні зони утворюються навколо місця водозабору з відкритих водойм:
A. *Зона суворого режиму, зона обмежень, зона спостережень
B. Комунальна зона, дослідна зона
C. Комунальна зона, муніціпальна зона
D. Зона водозабіру, зона водоскиду, контрольно-пропускна зона
E. Контрольно-пропускна зона, зона обстеження, зона обмеження
15. Укажіть, в яку зону входить певна частина акваторії водойми в місці забору води та вверх по течії, а також територія навколо водоочисних споруд:
A. *Зона суворого режиму
B. Зона спостережень
C. Зона обстежень
D. Зона обмежень
E. Зона водоскиду
16. Укажіть, в яку зону входить територія, на якій заборонено будівництво та використання об'єктів, що можуть забруднювати навколо водоочисних споруд і водойму:
A. *Зона обстежень
B. Зона спостережень
C. Зона суворого режиму
D. Зона обмежень
E. Зона водоскиду
17. Укажіть, в яку зону входить територія, яка включає у свою структуру всю водопровідну мережу:
A. *Зона спостережень
B. Зона обстежень
C. Зона суворого режиму
D. Зона обмежень
E. Зона водоскиду
18. Укажіть, які об’єкти можна розташовувати у безпосередній близькості від місця водозабору:
A. *Лише об’єкти водозабору
B. Лабораторний комплекс
C. Об’єкти, які не забруднюють довкілля
D. Об’єкти водозабору та об’єкти, що не забруднюють довкілля
E. Об’єкти водозабору та житла для робітників водозабору
19. Укажіть глибину, на якій повинні бути розміщені водогінні труби для запобігання замерзання або нагрівання:
A. *На глибині не менше ніж 1 м
B. На глибині не менше ніж 0,5 м
C. На глибині 30-40 см
D. На глибині не менше ніж 2 м
E. На глибині не менше ніж 1,5 м
20. Укажіть, яким чином повинні бути розміщені водопровідні труби по відношенню до каналізаційних:
A. *Вище
B. Нижче
C. З лівого боку
D. З правого боку
E. Не має значення
21. Перерахуйте основні складові частини водопровідної системи:
A. *Споруди для забору води, насосна станція для підйому води, очисні споруди, водопровідна мережа
B. Приймальний колодязь, решітки, пісковловлювачі, септики, хлораторна
C. Приймальний колодязь, решітки, хлораторна, метантенки, градирні, водопровідна мережа
D. Приймальний колодязь, відстійники, фільтри, градирні
E. Споруди для забору води, насосна установка для підйому води, очисні споруди, аеротенки, біофільтри
22. Назвіть основні види водозабірних споруд, що використовуються для організації централізованої системи водопостачання:
А. *Артезіанська свердловина та штучна затока з береговим водоприймальним колодязем з фільтруючими сітками
B. Шахтна криниця та штучна затока з береговим водоприймальним колодязем з фільтруючими сітками
C. Артезіанська свердловина та шар верховодки
D. Артезіанська свердловина та шар ґрунтових вод
E. Шахтна свердловина та природна затока з береговим водоприймальним колодязем
23. Артезіанська вода (міжпластова напірна) здебільшого:
А. *Не потребує очистки, інколи потребує лише знезараження, ще рідше – спеціальних методів поліпшення якості
B. Не потребує знезараження, інколи потребує лише очистки, ще рідше – спеціальних методів поліпшення якості
C. Не потребує очистки, інколи потребує застосування спеціальних методів поліпшення якості лише знезараження, ще рідше – знезараження
D. Не потребує дезактивації, інколи потребує знешкодження, ще рідше – спеціальних методів поліпшення якості
E. Не потребує використання будь-яких методів покращання якості питної води
24. Якщо водопровід використовує воду відкритих водойм, вода обов’язково підлягає:
А. *Очистці, яка реалізується на очисних спорудах водопровідної станції і обов’язково передбачає освітлення, знебарвлення і знезараження
B. Знешкодженню, яка реалізується на очисних спорудах водопровідної станції і обов’язково передбачає освітлення, знебарвлення і знезараження
C. Дезактивації, яка реалізується на очисних спорудах водопровідної станції і обов’язково передбачає освітлення, знебарвлення і знезараження
D. Дезодорації, яка реалізується на очисних спорудах водопровідної станції і обов’язково передбачає освітлення, знебарвлення і знезараження
E. Використання будь-яких методів покращання якості питної води не потрібно
25. Укажіть, що являє собою процес очищення питної води:
А. *Спосіб підготовки питної води з метою поліпшення її показників безпечності та якості механічними, хімічними, фізичними та біологічними методами (освітлення, пом'якшення, знесолення, знезалізнення, знезараження тощо
B. Технологічний процес обробки питної води для збільшення концентрації мінеральних речовин, зокрема макро- і мікроелементів (штучна мінералізація або розведення)
C. Процес знищення патогенних та умовно-патогенних мікроорганізмів шляхом впливу на них фізичних (ультрафіолетове опромінювання, ультразвук тощо), хімічних (хлор, гіпохлорит, озон, діоксид хлору, оксидантний газ тощо) та фізико-хімічних факторів
D. Технологічний процес, який здійснюється для доведення органолептичних показників питної води до рівнів гігієнічних нормативів
E. Технологічний процес, який здійснюється для доведення ентомологічних показників питної води до рівнів гігієнічних нормативів
26. Укажіть, що являє собою процес знезараження води:
А. *Процес знищення патогенних та умовно-патогенних мікроорганізмів шляхом впливу на них фізичних (ультрафіолетове опромінювання, ультразвук тощо), хімічних (хлор, гіпохлорит, озон, діоксид хлору, оксидантний газ тощо) та фізико-хімічних факторів
B. Спосіб підготовки питної води з метою поліпшення її показників безпечності та якості механічними, хімічними, фізичними та біологічними методами (освітлення, пом'якшення, знесолення, знезалізнення, знезараження тощо
C. Технологічний процес обробки питної води для збільшення концентрації мінеральних речовин, зокрема макро- і мікроелементів (штучна мінералізація або розведення)
D. Технологічний процес, який здійснюється для доведення органолептичних показників питної води до рівнів гігієнічних нормативів
E. Технологічний процес, який здійснюється для доведення ентомологічних показників питної води до рівнів гігієнічних нормативів
27. Укажіть, що являє собою процес домінералізації питної води:
А. *Технологічний процес обробки питної води для збільшення концентрації мінеральних речовин, зокрема макро- і мікроелементів (штучна мінералізація або розведення)
B. Спосіб підготовки питної води з метою поліпшення її показників безпечності та якості механічними, хімічними, фізичними та біологічними методами (освітлення, пом'якшення, знесолення, знезалізнення, знезараження тощо
C. Процес знищення патогенних та умовно-патогенних мікроорганізмів шляхом впливу на них фізичних (ультрафіолетове опромінювання, ультразвук тощо), хімічних (хлор, гіпохлорит, озон, діоксид хлору, оксидантний газ тощо) та фізико-хімічних факторів
D. Технологічний процес, який здійснюється для доведення органолептичних показників питної води до рівнів гігієнічних нормативів
E. Технологічний процес, який здійснюється для доведення ентомологічних показників питної води до рівнів гігієнічних нормативів
28. Назвіть основні обов’язкові етапи покращання якості питної води на водоочисній станції:
А. *1) Коагуляція, 2) відстоювання, 3) фільтрація, 4) знезараження
B. 1) Коагуляція, 2) відстоювання, 3) дезодорація, 4) знезараження
C. 1) Дезактивація, 2) відстоювання, 3) фільтрація, 4) знезараження
D. 1) Коагуляція, 2) знешкодження, 3) фільтрація, 4) знезараження
E. 1) Коагуляція, 2) відстоювання, 3) фільтрація, 4) фторування
29. Назвіть основні види знезараження, що використовуються для покращання якості питної води на водоочисній станції:
А. *Все перераховане
B. Озонування
C. Ультрафіолетове опромінення
D. Хлорування
E. Хлорування з преамонізацією
30. Укажіть види питних вод залежно від технології отримання:
A. *Оброблені та необроблені
B. Загальні та локальні
C. Фасовані та нефасовані
D. Фіксовані та нефіксовані
E. Природні та антропогенні
31. Назвіть, які води відносяться до категорії оброблених вод:
A. *Питні води, що виготовляються з води, отриманої з поверхневих джерел питного водопостачання, підземних джерел питного водопостачання шляхом очищення або домінералізації
B. Води, отримані безпосередньо з підземних джерел питного водопостачання, які за всіма показниками відповідають вимогам Санітарних правил і норм без їх очищення (крім освітлення) або домінералізації
C. Оброблені та привізні питні води, що розливаються в тару споживача без водопровідної мережі
D. Води, склад яких за органолептичними, фізико-хімічними, мікробіологічними, паразитологічними та радіаційними показниками відповідає вимогам державних стандартів та санітарного законодавства, призначені для виробництва продукції, що потребує використання питної води
E. Оброблені та привізні питні води, що використовуються з бальнеологічною метою
32. Назвіть, які води відносяться до категорії необроблених вод:
A. *Води, отримані безпосередньо з підземних джерел питного водопостачання, які за всіма показниками відповідають вимогам Санітарних правил і норм без їх очищення (крім освітлення) або домінералізації
B. Питні води, що виготовляються з води, отриманої з поверхневих джерел питного водопостачання, підземних джерел питного водопостачання шляхом очищення або домінералізації
C. Оброблені та привізні питні води, що розливаються в тару споживача без водопровідної мережі
D. Води, склад яких за органолептичними, фізико-хімічними, мікробіологічними, паразитологічними та радіаційними показниками відповідає вимогам державних стандартів та санітарного законодавства, призначені для виробництва продукції, що потребує використання питної води
E. Оброблені та привізні питні води, що використовуються з бальнеологічною метою
33. Укажіть, які санітарно-захисні зони утворюються навколо місця водозабору з відкритих водойм:
A. *Зона суворого режиму, зона обмежень, зона спостережень
B. Комунальна зона, дослідна зона
C. Комунальна зона, муніципальна зона
D. Зона водозабору, зона водоскиду, контрольно-пропускна зона
E. Контрольно-пропускна зона, зона обстеження, зона обмеження
Харчування
Тема №13. Гігієнічна оцінка ступеня якості харчових продуктів. Методика санітарної експертизи молока і молочних продуктів, м'яса, риби та консервів.
1. Укажіть основні форми проведення гігієнічної експертизи харчових продуктів і готових страв:
А. *Періодична, спорадична, екстрена
B. Централізована, децентралізована, змішана
C. Відкрита, закрита, змішана
D. Державна, комерційна, змішана
E. Природна, штучна, змішана
2. Укажіть в яких випадках проводиться періодична гігієнічна експертиза харчових продуктів і готових страв:
А. *В плановому порядку
B. У разі проведення рейдових перевірок харчоблоків та об’єктів громадського харчування
C. У випадках виникнення харчових отруєнь, захворювань аліментарної етіології, при грубому порушенні санітарного режиму харчових об’єктів (їдалень, кафе, ресторанів, харчоблоків лікарень тощо)
D. У разі нарікань населення на організацію постачання продуктів харчування
E. Перед святковими та вихідними днями
3. Укажіть в яких випадках проводиться спорадична гігієнічна експертиза харчових продуктів і готових страв:
А. *У разі проведення рейдових перевірок харчоблоків та об’єктів громадського харчування
B. В плановому порядку
C. У випадках виникнення харчових отруєнь, захворювань аліментарної етіології, при грубому порушенні санітарного режиму харчових об’єктів (їдалень, кафе, ресторанів, харчоблоків лікарень тощо)
D. У разі нарікань населення на організацію постачання продуктів харчування
E. Перед святковими та вихідними днями
4. Укажіть в яких випадках проводиться екстрена гігієнічна експертиза харчових продуктів і готових страв:
А. *У випадках виникнення харчових отруєнь, захворювань аліментарної етіології, при грубому порушенні санітарного режиму харчових об’єктів (їдалень, кафе, ресторанів, харчоблоків лікарень тощо)
B. В плановому порядку
C. У разі проведення рейдових перевірок харчоблоків та об’єктів громадського харчування
D. У разі нарікань населення на організацію постачання продуктів харчування
E. Перед святковими та вихідними днями
5. Назвіть мету проведення гігієнічної експертизи харчових продуктів:
А. *Все перераховане
B. Визначення товарних якостей продуктів, оформлення сертифікатів
C. Виявлення наявності фальсифікації, порушень хімічного складу продуктів
D. З метою контролю термінів реалізації продуктів, визначення ступеня псування продуктів при їх зберіганні та можливостей подальшого зберігання, визначення ступеню шкідливості тари, посуду, обладнання, інвентарю та інших.
E. Визначення епідеміологічної та токсикологічної небезпечності продуктів (мікробного обсіменіння, забруднення пестицидами, іншими токсикантами, амбарними шкідниками, пліснявою тощо)
6. Укажіть заходи, проведення яких передбачає гігієнічна експертиза харчових продуктів:
A. *Все перераховане
B. Ознайомлення з документами, що засвідчують походження і якість продуктів та термін їх реалізації
C. Зовнішній огляд партії продуктів і визначення стану тари
D. Вибіркове відкриття тари та органолептичне дослідження продуктів
E. Відбір про та їх направлення у лабораторію для дослідження
7. Укажіть основні етапи проведення санітарної експертизи харчових продуктів:
A. *Визначення ступеня якості, визначення свіжості, визначення придатності до споживання, визначення придатності до зберігання
B. Визначення вмісту білків, визначення придатності до споживання, визначення придатності до зберігання,
C. Визначення енергетичної цінності, визначення свіжості, визначення ступеня радіоактивного забруднення
D. Визначення хімічних властивостей, визначення ступеня якості, визначення вмісту жирів
E. Визначення смакових якостей, визначення фізичних властивостей, визначення свіжості, визначення вмісту вуглеводів
8. Укажіть, від чого залежать методи відбору проб харчових продуктів для лабораторного аналізу:
А. *У залежності від виду продуктів
B. У залежності від товарних властивостей продуктів
C. У залежності від особливостей оформлення сертифікатів
D. У залежності від сезону року
E. У залежності від стану здоров’я споживачів
9. Укажіть, яка проба визначає якість всієї партії продовольства та підлягає відбору для лабораторного аналізу:
А. *Середня проба
B. Перша проба
C. Узагальнена проба
D. Індикаторна проба
E. Довільна проба
10. Укажіть, яким чином здійснюють відбір проб рідких та м’яких харчових продуктів для лабораторного аналізу:
А. *Спочатку розмішують (мутовкою) та, струшують, далі відбирають з різної тари, партії продукту, отримуючи середню пробу
B. Відбирають спеціальними щупами, ножами, совками з різних місць тари або партії продовольства (до 10 зразків), з яких розмішують середню пробу масою до 1 кг
C. Відбирають з партії поштучно, у першу чергу – підозрілі (бомбажні консерви, з пошкодженою тарою)
D. Відбирають зрізанням з туші або напівтуші та з обов’язковим відбором кісток і суглобів
E. Спосіб відбирання якого-небудь значення не має
11. Перерахуйте методи визначення ступеня якості харчових продуктів:
A. *Органолептичні, фiзичнi та хімічні, бактеріологічні, мікроскопічні, токсикологчні
B. Клінічні, фiзичнi та хімічні, седиментацiйнi, мікроскопічні
C. Популяцiйнi, генетичні. гідробіологічні, клінічні, радiометричнiD. Седиментацiйнi, органолептичні, популяцiйнi, хімічні, клінічні
E. Радiометричнi, органолептичні, популяцiйнi, гідробіологічні
12. Укажіть, яким чином здійснюють відбір проб закритих консервованих харчових продуктів для лабораторного аналізу:
А. *Відбирають з партії поштучно, у першу чергу – підозрілі (бомбажні консерви, з пошкодженою тарою)
B. Відбирають спеціальними щупами, ножами, совками з різних місць тари або партії продовольства (до 10 зразків), з яких розмішують середню пробу масою до 1 кг
C. Спочатку розмішують (мутовкою) та, струшують, далі відбирають з різної тари, партії продукту, отримуючи середню пробу
D. Відбирають зрізанням з туші або напівтуші та з обов’язковим відбором кісток і суглобів
E. Спосіб відбирання якого-небудь значення не має
13. Укажіть, яким чином здійснюють відбір проб м’яса для лабораторного аналізу:
А. *Відбирають зрізанням з туші або напівтуші та з обов’язковим відбором кісток і суглобів
B. Відбирають спеціальними щупами, ножами, совками з різних місць тари або партії продовольства (до 10 зразків), з яких розмішують середню пробу масою до 1 кг
C. Спочатку розмішують (мутовкою) та, струшують, далі відбирають з різної тари, партії продукту, отримуючи середню пробу
D. Відбирають з партії поштучно, у першу чергу – підозрілі (бомбажні консерви, з пошкодженою тарою)
E. Спосіб відбирання якого-небудь значення не має
14. Укажiть ступенi якостi харчових продуктiв:
A. *Продукт придатний для харчування без обмежень (доброякiсний продукт), продукт зниженої якості, умовно придатний продукт, недоброякiсний продукт
B. Продукти-сурогати, непридатний продукт, умовно придатний продукт, недоброякiсний продукт
C. Продукт зниженої якості, продукт придатний для харчування без обмежень (доброякiсний продукт), продукт поганої якостi
D. Продукти-сурогати, фальсифiкований продукт, умовно придатний продукт
E. Непридатний продукт, недоброякiсний продукт, фальсифiкований продукт
15. Дайте визначення поняття “харчовий продукт зниженої якості”:
A. *Продукт, що має відхилення від вимог Державного стандарту, проте вони не викликають зрушень у стані здоров’я споживача
B. Продукт, натуральні властивості якого змінені з метою обману споживача
C. Продукт, що повністю відповідає вимогам Державного стандарту
D. Продукт, що звільнений від баластних речовин
E. Продукт, що має відхилення від вимог Державного стандарту, які викликають зрушення у стані здоров’я споживача, проте можуть бути усунені завдяки використанню засобів спеціальної кулінарної обробки
16. Дайте визначення поняття “умовно придатний харчовий продукт”:
A. *Продукт, що має відхилення від вимог Державного стандарту, які викликають зрушення у стані здоров’я споживача, проте можуть бути усунені завдяки використанню засобів спеціальної кулінарної обробки
B. Продукт, що повністю відповідає вимогам Державного стандарту
C. Продукт, що має відхилення від вимог Державного стандарту, проте вони не викликають зрушень у стані здоров’я споживача
D. Продукт, натуральні властивості якого змінені з метою обману споживача
E. Продукт, що має відхилення від вимог Державного стандарту, які викликають зрушення у стані здоров’я споживача і не можуть бути усунені завдяки використанню засобів спеціальної кулінарної обробки
17. Дайте визначення поняття “недоброякісний харчовий продукт”:
A. *Продукт, що має відхилення від вимог Державного стандарту, які викликають зрушення у стані здоров’я споживача і не можуть бути усунені завдяки використанню засобів спеціальної кулінарної обробки
B. Продукт, що вироблений для заміни натуральних нутрієнтів
C. Продукт, що має відхилення від вимог Державного стандарту, проте вони не викликають зрушень у стані здоров’я споживача
D. Продукт, що має відхилення від вимог Державного стандарту, які викликають зрушення у стані здоров’я споживача, проте можуть бути усунені завдяки використанню засобів спеціальної кулінарної обробки
E. Продукт, натуральні властивості якого змінені з метою обману споживача
18. Дайте визначення поняття “продукт-сурогат”:
A. *Продукт, що вироблений для заміни натуральних нутрієнтів
B. Продукт, що звільнений від баластних речовин
C. Продукт, натуральні властивості якого змінені з метою обману споживача
D. Продукт, що має відхилення від вимог Державного стандарту, проте вони не викликають зрушень у стані здоров’я споживача
E. Продукт, що має відхилення від вимог Державного стандарту, які викликають зрушення у стані здоров’я споживача, проте можуть бути усунені завдяки використанню засобів спеціальної кулінарної обробки
19. Дайте визначення поняття “фальсифікований продукт”
A. *Продукт, натуральні властивості якого змінені з метою обману споживача
B. Продукт, що звільнений від баластних речовин
C. Продукт, що вироблений для заміни натуральних нутрієнтів
D. Продукт, що має відхилення від вимог Державного стандарту, проте вони не викликають зрушень у стані здоров’я споживача
E. Продукт, що має відхилення від вимог Державного стандарту, які викликають зрушення у стані здоров’я споживача, проте можуть бути усунені завдяки використанню засобів спеціальної кулінарної обробки
20. Дайте визначення поняття “рафінований продукт”
A. *Продукт, що звільнений від баластних речовин
B. Продукт, що вироблений для заміни натуральних нутрієнтів
C. Продукт, натуральні властивості якого змінені з метою обману споживача
D. Продукт, що має відхилення від вимог Державного стандарту, проте вони не викликають зрушень у стані здоров’я споживача
E. Продукт, що має відхилення від вимог Державного стандарту, які викликають зрушення у стані здоров’я споживача, проте можуть бути усунені завдяки використанню засобів спеціальної кулінарної обробки
21 Укажіть, до якої категорії харчових продуктів слід віднести молоко, що розбавлене водою:
A. *Фальсифікований харчовий продукт
B. Харчовий продукт зниженої якості
C. Продукт-сурогат
D. Умовно придатний продукт
E. Доброякісний харчовий продукт
22. Укажіть правила зберігання харчових продуктів, які швидко псуються:
A. *Температура холодильника 0 - +8 °С, термін зберігання 12-48 годин, не дозволяється зберігати в одному холодильнику м’ясо сире i м’ясо варене
B. Температура холодильника +4 - +10 °С, термін зберігання 5-10 дiб
C. Температура холодильника +4 - +12 °С, дозволяється зберігати в одному холодильнику м’ясо сире i м’ясо варене
D. Термін зберігання 2-3 години, м'ясо сире може зберігатися у холодильнику на полиці пiд м’ясом вареним
E. Термін зберігання 12-48 годин, не дозволяється зберігати в одному холодильнику м’ясо сире i м’ясо варене, температура холодильника +4 - +12 °С
23. Перерахуйте правила транспортування харчових продуктів, які швидко псуються:
A. *В автофургонах із стінками з оцинкованого заліза, в холодильниках, у спеціальному автотранспорті
B. У звичайному автотранспорті, в автофургонах з висувними лотками, на бортових автомобілях
C. Hа бортових автомобілях, у спеціальному автотранспорті, автомобілем швидкої допомоги
D. В ящиках, у флягах, на холоді
E. Hа брезенті, в автофургонах із стінками з оцинкованого заліза, в холодильниках
24. Назвіть основні показники якості молока:
A. *Все перераховане
B. Кислотність
C. Густина (питома маса)
D. Жирність
E. Бактерійне обсіменіння
25 Назвіть нормативні показники кислотності молока:
A. *16-17 °Тернера
B. 19 °Тернера
C. 20 °Тернера
D. 16-17 °
E. 20 °
26 Назвіть нормативні показники жирності молока:
A. *3,2%
B. 2,5%
C. 3,0%
D. 1,0%
E. 0,5%
27. Назвіть нормативні показники густини (питомої маси) молока:
A.*1,028-1,033 г/см3
B. 1,025-1,030 г/см3
C. 1,045-1,050 г/см3
D. 1,015-1,020 г/см3
E. 1,020-1,025 г/см3
28 Укажіть прилади, що використовують для визначення густини (питомої маси) молока:
A. *Лактоденсиметр
B. Бутирометр (жиромір)
C. Психрометр
D. Прилад Журавльова
E. Хроматограф
29 Укажіть прилади, що використовують для визначення жирності молока:
A. *Бутирометр (жиромір)
B. Лактоденсиметр,
C. Психрометр
D. Прилад Журавльова
E. Хроматограф
30. Hазвiть одиницi вимірювання кислотностi харчових продуктів (молоко, борошно, хліб тощо):
A. *Градуси кислотності, градуси Тернера
B. Градуси Цельсія, проценти
C. Мiлiметри ртутного стовпчика, калорiї
D. Градуси Реомюра, градуси Фаренгейта
E. Градуси Тернера, промілі
31 Укажіть, чому дорiвнює 1 градус Тернера:
A. *1 мл 0,1 Н розчину лугу, що витрачений на титрування 100 мл молока
B. 0,1 мл 1 Н розчину лугу, що витрачений на титрування 10 мл молока
C. 1 мл 0,1 Н розчину лугу, що витрачений на титрування 10 мл молока
D. 1 мл 1 Н розчину лугу, що витрачений на титрування 100 мл молока
E. 1 мл 0,1 Н розчину кислоти, що витрачена на титрування 100 мл молока
32 Укажiть ознаку псування молока:
A. *Кислотнiсть − бiльше 20° Тернера
B. Щiльнiсть − 1,028 г/см3
C. Лужнiсть − бiльше 20° ТернераD. Температура − вища за 25°С
E. Бактерійне обсіменіння − 300 тис/см3
33. Hазвiть ознаки фальсифiкацiї молока:
A. *Присутність соди, присутність крохмалю
B. Температура вища за 50°С, кислотнiсть бiльше 20° Тернера
C. Hаявнiсть кухонної солі, вмiст жиру менше 5%
D. Вмiст жиру 3-5%, температура вища за 25°С
E. Присутність крохмалю, лужнiсть бiльше 20° Тернера
34. Укажіть, до якої категорії харчових продуктів слід віднести молоко, що розведене водою:
A. *Фальсифікований харчовий продукт
B. Продукт-сурогат
C. Модифікований харчовий продукт
D. Умовно придатний продукт
E. Недоброякісний харчовий продукт
35 Укажіть, до якої категорії харчових продуктів слід віднести молоко, що вміщує крохмаль:
A. *Фальсифікований харчовий продукт
B. Харчовий продукт зниженої якості
C. Повноцінний харчовий продукт
D. Умовно придатний продукт
E. Недоброякісний харчовий продукт
36. Укажіть, з якою метою фальсифікують молоко содою:
А. *Для приховання підвищеної кислотності
B. Для підвищення бактерицидних властивостей молока
С. Для покращення смакових властивостей молока
D. Для підвищення питомої ваги молока
E. Для надання товарного виду
37. Укажіть, з якою метою фальсифікують молоко крохмалем:
А. *Для підвищення питомої ваги молока
B. Для підвищення бактерицидних властивостей молока
С. Для покращення смакових властивостей молока
D. Для приховання підвищеної кислотності
E. Для надання товарного виду
38. Перерахуйте основні методи знезараження молока:
A. *Кип’ятіння, пастеризація, стерилізація
B. Заморожування, консервування, стерилізація, коагуляція
C. Кип’ятіння, пастеризація, дезодорація, освітлення
D. Висушування, заморожування, дезодорація, кондукція
E. Стерилізація, висушування, освітлення, випаровування під вакуумом
39. Перерахуйте основні методи пастеризації молока:
A. *Hагрiвання до 63-65°С протягом 30 хвилин
B. Hагрiвання до 90-100°С протягом 30 хвилин
C. Hагрiвання до 100°С протягом 5 хвилин
D. Автоклавування при 100°С протягом 90 хвилин
E. Автоклавування при 120°С протягом 10 хвилин
40. Назвіть захворювання, що можуть передаватися з молоком:
А. *Туберкульоз, бруцельоз, кишкові інфекції
B. Трихінельоз, опісторхоз і дифілоботріоз
C. Цукровий діабет, туберкульоз, ВІЛ/СНІД
D. Сибірка, чума, туляремія
E. Дифтерія, паротит, стоматит
41. Укажіть, від наявності яких речовин залежить енергетична цінність м’яса і м’ясопродуктів:
A. *Білки, жири
B. Вітаміни, вуглеводиC. Мінеральні речовини, білки
D. Азотисті речовини, безазотисті речовини
E. Органічні кислоті, фосфоліпіди
42. Укажіть енергетичну цінність яловичини (у ккал):
A. *101-234
B. 6-25
C. 145-555
D. 1200-1300
E. 3000-5000
43. Укажіть кількість білків у яловичині (у г%):
A. *16,3-20,5
B. 6,5-8,2
C. 3,0-5,8
D. 35,0-40,0
E. 45,5-50,0
44. Укажіть кількість жирів в яловичині (у г%):
A. *2,8-18,7
B. 25,0-30,2
C. 35,2-50,6
D. 1,8-2,0
E. 0,1-0,2
45. Укажіть, яка кількість фін може бути виявлена на зрізі м’яса площею 40 см2:
A. *Не більше 3
B. Не більше 30
C. Не більше 5
D. Не більше 10
E. Не менше 3
46. Укажіть, яка кількість трихінел може бути виявлена в 24 зрізах м’яса:
A. *Не більше 5
B. Не більше 30
C. Не більше 3
D. Не більше 10
E. Не менше 5
47. Укажіть, м’ясо яких тварин може бути джерелом зараження трихінельозом:
А. *М’ясо свині
B. М’ясо кроля
C. М’ясо великої рогатої худоби
D. М’ясо овече
E. М’ясо птиці
48. Перерахуйте основні види фізичних способів консервування:
A. *Все перераховане
B. Заморожування
C. Стерилізація
D. Пастеризація
E. Висушування49. Перерахуйте основні види хімічних способів консервування:
A. *Все перераховане
B. Соління
C. Маринування
D. Цукрування
E. Використання антисептичних засобів50. Перерахуйте основні методи та засоби консервування харчових продуктів, що використовуються у харчовій промисловості:
A. *Соління, пастеризація, цукрування, стерилізація, заморожування
B. Хлорування, флокуляція, стерилізація, заморожування, А-вітамінізація
C. Дефростацiя, С-вiтамiнiзацiя, соління, пастеризація, флокуляція
D. Цукрування, стерилізація, заморожування, дефростацiя, А-вітамінізація
E. Пастеризація, С-вiтамiнiзацiя, флокуляція, хлорування, заморожування
51. Укажіть максимальний термін зберігання консервів у банках, при якому не відбувається суттєвих негативних змін їх вмісту (у роках):
A. *3-4
B. 1,5-2
C. 2-2,5
D. 2,5-3
E. 1,0-1,5
52. Дайте визначення поняття “продукт придатний для харчування без обмежень (доброякiсний продукт)”:
A. *Продукт, що повністю відповідає вимогам Державного стандарту
B. Продукт, що звільнений від баластних речовин
C. Продукт, що нешкідливий для здоров’я
D. Продукт, що має оптимальні органолептичні якості
E. Продукт, що має відхилення від вимог Державного стандарту, проте вони не викликають зрушень у стані здоров’я споживача
Тема №14. Гігієнічна оцінка ступеня якості харчових продуктів. Методика санітарної експертизи борошна, хліба та зернопродуктів. Методика лабораторного контролю якості напоїв та оцінки їх фальсифікації. Гігієнічні основи використання харчових добавок у харчуванні людини.
1. Укажіть, яким чином здійснюють відбір проб сипучих та твердих харчових продуктів (крупа, зерно, борошно, тверді жири тощо) для лабораторного аналізу:
А. *Відбирають спеціальними щупами, ножами, совками з різних місць тари або партії продовольства (до 10 зразків), з яких розмішують середню пробу масою до 1 кг
B. Спочатку розмішують (мутовкою) та, струшують, далі відбирають з різної тари, партії продукту, отримуючи середню пробу
C. Відбирають з партії поштучно, у першу чергу – підозрілі (бомбажні консерви, з пошкодженою тарою)
D. Відбирають зрізанням з туші або напівтуші та з обов’язковим відбором кісток і суглобів
E. Спосіб відбирання якого-небудь значення не має
2 Укажіть, в яку тару відбирають сипучі, тверді продукти без тари та поштучні товари:
А. *У поліетиленові мішечки
B. В скляну тару
C. У картонні коробки
D. В одноразові пластикові склянки
E. У пластикові пляшки
3. Укажіть, в яку тару відбирають рідкі продукти:
А. *В скляну тару
B. У поліетиленові мішечки
C. У картонні коробки
D. В одноразові пластикові склянки
E. У пластикові пляшки
4. Проби харчових продуктів, призначені для лабораторного аналізу, що відібрані в ході проведення гігієнічної експертизи:
А. *Опечатують та пломбують.
B. Здійснюють детальний опис
C. Розмішують та струшують
D. Випробують на добровольцях (волонтерах)
E. Випробують на лабораторних тваринах
5. Назвіть, який документ, складається у випадку відбору проби харчових продуктів для лабораторного аналізу:
А. *Акт відбору проб
B. Протокол гігієнічної експертизи
C. Екстрене повідомлення
D. Бракеражний журнал
E. Акт здавання-приймання
6. Укажіть осіб, які мають підписати акт відбору проби харчових продуктів для лабораторного аналізу:
А. *Особа, яка відібрала пробу, та відповідальна особа продовольчого об’єкту
B. Лікар-дієтолог лікувально-профілактичного закладу
C. Головний лікар СЕС та відповідальна особа продовольчого об’єкту
D. Особа, яка відібрала пробу, та особи, які були присутні під час відбору – незалежні спостерігачі
E. Особа, яка відібрала пробу, та представники засобів масової інформації
7. Назвіть, який документ додається до проби, що відібрана для лабораторного аналізу:
А. *Супровідний бланк
B. Протокол гігієнічної експертизи
C. Екстрене повідомлення
D. Бракеражний журнал
E. Акт здавання-приймання
8. Укажіть, які дані мають бути відображені у супровідному листі до акту відбору проби:
А. *Все перераховане
B. Паспортні дані продовольчого об’єкту
C. Маса або кількість зразків проб
D. Мета лабораторного дослідження та адреса лабораторії, куди зразок направляється
E. Дата і година відбору проби, підпис особи, яка відібрала пробу
9 Укажіть місце проведення органолептичних досліджень харчових продуктів і готових страв:
А. *В лабораторії та на самому продовольчому об’єкті під час відбору проб
B. В лабораторії
C. На продовольчому об’єкті під час відбору проб
D. На харчоблоці лікувально-профілактичного закладу
E. На типовому підприємстві громадського харчування
10. Укажіть документи, з якими необхідно ознайомитися під час здійснення оцінки документації продовольчого об’єкту:
А. *Все перераховане
B. Накладна
C. Сертифікати на партію продовольства
D. Дата поставки
E. Спеціальні документи
11. Укажіть, на які характеристики харчових продуктів слід звернути увагу під час огляду продовольчого об’єкту:
А. *Все перераховане
B. Умови зберігання та обробки продуктів
C. Наявність холодильників
D. Санітарний стан об’єкта та стан тари,
E. Маркування продуктів (терміни зберігання та реалізації продуктів тощо
12. Назвіть, які характеристики харчових продуктів визначають під час проведення органолептичних досліджень:
А. *Все перераховане
B. Зовнішній вигляд зразків продуктів
C. Консистенція зразків продуктів
D. Запах зразків продуктів
E. Смак зразків продуктів
13. Назвіть інтегральні показники якості харчових продуктів, що визначаються в лабораторних умовах:
А. *Вологість, сухий залишок, зольний залишок
B. Зовнішній вигляд, консистенція, щільність
C. Смак, запах, густина
D. Вологість, сухий залишок, вологий залишок
E. РН, жирність, пористість
14. Укажіть, яким чином визначають такий інтегральний показник якості харчових продуктів, як вологість:
А. *Шляхом висушування або відгону до постійної маси попередньо зваженої проби
B. Шляхом висушування та визначення питомої маси ареометром C. Шляхом спалюванням сухого залишку до світло-сірого попелу мінеральних речовин
D. Шляхом висушування та визначення питомої маси за вологістю
E. Шляхом проведення бульйонної проби
15. Укажіть, яким чином визначають такий інтегральний показник якості харчових продуктів, як сухий залишок:
А. *Шляхом висушування, визначення питомої маси ареометром або розрахунком за вологістю
B. Шляхом висушування або відгону до постійної маси попередньо зваженої проби
C. Шляхом спалюванням сухого залишку до світло-сірого попелу мінеральних речовин
D. Шляхом проведення досліджень на лабораторних тваринах
E. Шляхом проведення бульйонної проби
.
16. Укажіть, яким чином визначають такий інтегральний показник якості харчових продуктів, як зольний залишок:
А. *Шляхом спалюванням сухого залишку до світло-сірого попелу мінеральних речовин
B. Шляхом висушування та визначення питомої маси ареометром
C. Шляхом висушування або відгону до постійної маси попередньо зваженої проби
D. Шляхом висушування та визначення питомої маси за вологістю
E. Шляхом проведення бульйонної проби
17. Перерахуйте методи визначення ступеня якості харчових продуктів:
A. *Органолептичні, фiзичнi та хімічні, бактеріологічні, мікроскопічні, токсикологчні
B. Клінічні, фiзичнi та хімічні, седиментацiйнi, мікроскопічні
C. Популяцiйнi, генетичні. гідробіологічні, клінічні, радiометричнiD. Седиментацiйнi, органолептичні, популяцiйнi, хімічні, клінічні
E. Радiометричнi, органолептичні, популяцiйнi, гідробіологічні
18. Укажiть ступенi якостi харчових продуктiв:
A. *Продукт придатний для харчування без обмежень (доброякiсний продукт), продукт зниженої якості, умовно придатний продукт, недоброякiсний продукт
B. Продукти-сурогати, непридатний продукт, умовно придатний продукт, недоброякiсний продукт
C. Продукт зниженої якості, продукт придатний для харчування без обмежень (доброякiсний продукт), продукт поганої якостi
D. Продукти-сурогати, фальсифiкований продукт, умовно придатний продукт
E. Непридатний продукт, недоброякiсний продукт, фальсифiкований продукт
19. Укажіть, до якої категорії харчових продуктів слід віднести картоплю з високим відсотком відходів:
A. *Харчовий продукт зниженої якості
B. Продукт-сурогат
C. Фальсифікований харчовий продукт
D. Умовно придатний продукт
E. Доброякісний харчовий продукт
20. Укажіть, до якої категорії харчових продуктів слід віднести черствий хліб:
A. *Харчовий продукт зниженої якості
B. Продукт-сурогат
C. Фальсифікований харчовий продукт
D. Умовно придатний продукт
E. Доброякісний харчовий продукт
21. Укажіть, до якої категорії харчових продуктів слід віднести ячмінну каву:
A. *Продукт-сурогат
B. Харчовий продукт зниженої якості
C. Фальсифікований харчовий продукт
D. Умовно придатний продукт
E. Доброякісний харчовий продукт
22. Укажіть, до якої категорії харчових продуктів слід віднести страву, яка підсолоджена сахарином:
A. *Фальсифікований харчовий продукт
B. Харчовий продукт зниженої якості
C. Продукт-сурогат
D. Умовно придатний продукт
E. Доброякісний харчовий продукт
23. Hазвiть одиницi вимірювання кислотностi харчових продуктів (молоко, борошно, хліб тощо):
A. *Градуси кислотності, градуси Тернера
B. Градуси Цельсія, проценти
C. Мiлiметри ртутного стовпчика, калорiї
D. Градуси Реомюра, градуси Фаренгейта
E. Градуси Тернера, промілі
24. Назвіть, які показники відносять до показників якості зернопродуктів:
А. *Всі перераховані
B. Зольність
C. Засміченість
D. Зіпсовані зерна
E. Вологість
25. Укажіть, для відбору якого продукту використовують циліндричний ніж Журавльова:
А. *Хліб
B. Сир
C. М’ясо
D. Овочі
E. Риба
26. Укажіть, чому дорівнює енергетична цінність 100 г хліба (у кДж):
A. *800-900
B. 100-150
C. 200-500
D. 50-100
E. 1000-1500
27. Назвіть нормативні показники кислотності борошна (у градусах):
A. *Не більше 2,5-6,0
B. Не більше 6,0-8,5
C. Не більше 8,5-10,0
D. Не більше 10,0-11,0
E. Не більше 11,0-15,0
28. Назвіть нормативні показники кислотності пшеничного хліба (у градусах):
A. *Не більше 6
B. Не більше 8
C. Не більше 10
D. Не більше 12
E. Не більше 15
29. Назвіть нормативні показники кислотності житнього хліба (у градусах):
A. *Не більше 12
B. Не більше 6
C. Не більше 8
D. Не більше 10
E. Не більше 2
30. Назвіть нормативні значення вологості пшеничного хліба (у %):
A. *Не більше 47
B. Не більше 30
C. Не більше 49
D. Не більше 40
E. Не більше 25
31. Назвіть нормативні значення вологості житнього хліба (у %):
A. *Не більше 49
B. Не більше 35
C. Не більше 40
D. Не більше 47
E. Не більше 30
32. Назвіть нормативні значення пористості пшеничного хліба (у %):
A. *Не менше 55-70
B. Не менше 42
C. Не менше 48-50
D. Не менше 50E. Не менше 30-35
33. Назвіть нормативні значення пористості житнього хліба (у %):
A. *Не менше 42
B. Не менше 55-70
C. Не менше 48-50
D. Не менше 50E. Не менше 30-35
34. Назвіть нормативні значення клейковини у пшеничному борошні (у %):
A. *Не менше 25
B. Не менше 20
C. Не менше 10
D. Не менше 5
E. Не менше 50
35 Укажіть, внаслідок якого процесу відбувається черствіння хлібу:
A. *Міграція води з крохмалю у клейковину
B. Непропеченість хліба
C. Випаровування вологи з поверхні хліба
D. Висока температура навколишнього середовища
E. Втрата здатності клейковини утримувати воду.
36. Укажіть речовини, що входять до складу клейковини:
A. *Гліадин і глютенін
B. Лізин і глютенін
C. Гліадин та ізолейцин
D. Лізин і треонін
E. Глютенін і треонін
37. Укажіть, що являють собою висівки:
A. *Оболонки і зародок, що відділений від зерна
B. Алейроновий шар, що відділений від зерна
C. Зародок і алейроновий шар, що відділений від зерна
D. Ендосперм, що відділений від зерна
E. Оболонки, що відділені від зерна
38. Укажіть, в яких продуктах переробки зерна найбільше міститься клітковини:
А. *Висівки
В. Житній хліб
С. Вівсяна крупа
Д. Зародки пшениці
Е. Зерновий хліб
39. Назвіть рослинний продукт – джерело поліненасичених жирних кислот:
A. *Горіх грецький
B. Насіння рапсу
C. Кукурудза
D. Горіх кокосовий
E. Насіння соняшнику
Тема №15. Вивчення адекватності та збалансованості харчування. Методика розрахунку енерговитрат людини та її потреб у харчових речовинах.
1. Дайте визначення поняття “раціональне харчування”:
A. *Повноцінне в кількісному та збалансоване в якісному відношенні харчування, що забезпечує нормальний ріст, фізичний та психофізіологічний розвиток організму, його високу працездатність, активне довголіття та стійкість до несприятливих природних, техногенних, соціальних чинників навколишнього середовища
B. Харчування, що відкоректоване з урахуванням факторів ризику виникнення неінфекційних захворювань та ураховує наявність притаманних кожній людині біохімічних і фізіологічних особливостей, які виникли внаслідок несприятливого впливу навколишнього середовища
C. Повноцінне в кількісному та збалансоване в якісному відношенні харчування, що ураховує особливості впливу на організм людини виробничих чинників
D. Харчування, що ураховує особливості патологічних процесів, які відбуваються в організмі внаслідок захворювання та є невід’ємною частиною лікувально-оздоровчих заходів
E. Харчування, що відповідає ферментативним можливостям травної системи і біологічним ритмам організму та викликає емоційне смакове задоволення
2. Раціональне харчування – це фізіологічно повноцінне харчування:
A. *Здорових людей
B. Людей, що мають схильність до розвитку неінфекційних захворювань
C. Людей, що страждають на хронічні захворювання
D. Людей, що мають професійні захворювання
E. Людей, що страждають на гострі захворювання
3. Перерахуйте основні принципи раціонального харчування:
A. *Все перераховане
B. Бути повноцінним у кількісному відношенні (адекватність) та забезпечувати якісну повноцінність (збалансованість) раціону
C. Забезпечувати дотримання раціонального режиму харчування
D. Їжа повинна відповідати ферментним можливостям травної системи
E. Їжа повинна бути нешкідливою в токсичному відношенні та безпечною в епідемічному відношенні
4. Наведіть головну ознаку харчування, що є повноцінним у кількісному відношенні (адекватним):
A. *Енергетична цінність (калорійність) добового раціону відповідає енергетичним витратам організму, з урахуванням не засвоюваної частини раціону
B. Оптимальний вміст у харчуванні всіх харчових речовин в оптимальних кількостях і співвідношеннях – білків, жирів (у тому числі тваринних), вуглеводів (у тому числі цукрів, клітковини, харчових волокон), вітамінів, макро-, мікроелементів, смакових речовин тощо
C. Розподіл добового раціону за окремими прийомами їжі, що відповідає фізіологічним потребам та біологічним ритмам організму
D. Їжа забезпечує добрі смакові якості, високу поживність, легкотравність та високу засвоюваність харчових продуктів
E. У продуктах та готових стравах не повинно бути токсичних речовин в шкідливих для організму концентраціях
5. Наведіть головну ознаку харчування, що є якісно повноціннім (збалансованим):
A. *Оптимальний вміст у харчуванні всіх харчових речовин в оптимальних кількостях і співвідношеннях – білків, жирів (у тому числі тваринних), вуглеводів (у тому числі цукрів, клітковини, харчових волокон), вітамінів, макро-, мікроелементів, смакових речовин тощо
B. Енергетична цінність (калорійність) добового раціону відповідає енергетичним витратам організму, з урахуванням не засвоюваної частини раціону
C. Розподіл добового раціону за окремими прийомами їжі, що відповідає фізіологічним потребам та біологічним ритмам організму
D. Їжа забезпечує добрі смакові якості, високу поживність, легкотравність та високу засвоюваність харчових продуктів
E. У продуктах та готових стравах не повинно бути токсичних речовин в шкідливих для організму концентраціях
6. Перерахуйте основні складові добових енерговитрат людини:
A. *Основний обмін, енерговитрати, що пов’язані зі специфічно-динамічною дією їжі, енерговитрати, що зумовлені фізичними та емоційними навантаження протягом доби відповідно розпорядку дня індивіда або колективу
B. Енерговитрати, що пов’язані з навчальною діяльністю, енерговитрати у вільний час, основний обмін
C. Енерговитрати у вільний час, енерговитрати, що пов’язані зі специфічно-динамічною дією їжі, енерговитрати за період сну
D. Енерговитрати, що зумовлені професійною діяльністю, енерговитрати, що зумовлені руховою активністю, основний обмін
E. Енерговитрати, що зумовлені нервово-м’язовою діяльністю, енерговитрати, що зумовлені особливостями хімічного складу харчового раціону, енерговитрати у вільний час
7. Назвіть чинники, що впливають на величину добових енерговитрат людини:
A. *Все перераховане
B. Клімато-погодні умови місцевості
C. Мікрокліматичні умови робочого місця
D. Характер і якість одягу
E. Рівень засвоєння основних навичок та умінь в ході виконання трудового процесу
8. Назвіть, серед представників яких категорій населення енергетична цінність добового раціону повинна перевищувати енерговитрати людини:
A. *У вагітних жінок, дітей, жінок, що годують дітей груддю, реконвалесцентів
B. У спортсменів, металургів, жінок, що годують дітей груддю
C. У людей похилого віку, студентів, військовослужбовців
D. У викладачів, вагітних жінок, спортсменів
E. У робітників сільського господарства, спортсменів, шахтарів
9. Назвіть найбільш точні методи для визначення енерговитрат людини:
A. *Все перераховане
B. Методи прямої та непрямої калориметрії
C. Метод пульсометрії
D. Метод аліментарної енергометрії
E. Розрахунковий (хронометражно-табличний) метод
10. Укажіть найбільш поширений метод для визначення енерговитрат організованих колективів:
A. *Розрахунковий (хронометражно-табличний) метод
B. Метод непрямої калориметрії
C. Метод прямої калориметрії
D. Методи визначення динаміки маси тіла
E. Методи опитування
11. Укажіть суть методу прямої калориметрії:
A. *Енерговитрати людини визначаються за показниками щодо виділення тепла з організму в спеціальній калориметричній камері
B. Енерговитрати людини визначаються за показниками газообміну (кількість спожитого за одиницю часу кисню та виділеної вуглекислоти), який визначають у спокої та при виконанні певної роботи з використанням заплічних мішків Дугласа
C. Енерговитрати людини визначаються за допомогою спеціального приладу – пульсотахометра, під час використання якого вимірюють частоту та наповнення серцевих скорочень при виконанні різних видів діяльності
D. Енерговитрати людини визначаються на підставі лабораторного визначення калорійності добового раціону з урахуванням незасвоєної частини їжі
E. Енерговитрати людини визначаються на підставі використання спеціальних таблиць та шляхом здійснення хронометражу основних видів діяльності
12. Укажіть суть методу непрямої калориметрії:
A. *Енерговитрати людини визначаються за показниками газообміну (кількість спожитого за одиницю часу кисню та виділеної вуглекислоти), який визначають у спокої та при виконанні певної роботи з використанням заплічних мішків Дугласа
B. Енерговитрати людини визначаються за показниками щодо виділення тепла з організму в спеціальній калориметричній камері
C. Енерговитрати людини визначаються за допомогою спеціального приладу – пульсотахометра, під час використання якого вимірюють частоту та наповнення серцевих скорочень при виконанні різних видів діяльності
D. Енерговитрати людини визначаються на підставі лабораторного визначення калорійності добового раціону з урахуванням незасвоєної частини їжі
E. Енерговитрати людини визначаються на підставі використання спеціальних таблиць та шляхом здійснення хронометражу основних видів діяльності
13. Укажіть суть методу пульсометрії:
A. *Енерговитрати людини визначаються за допомогою спеціального приладу – пульсотахометра, під час використання якого вимірюють частоту та наповнення серцевих скорочень при виконанні різних видів діяльності
B. Енерговитрати людини визначаються за показниками щодо виділення тепла з організму в спеціальній калориметричній камері
C. Енерговитрати людини визначаються за показниками газообміну (кількість спожитого за одиницю часу кисню та виділеної вуглекислоти), який визначають у спокої та при виконанні певної роботи з використанням заплічних мішків Дугласа
D. Енерговитрати людини визначаються на підставі лабораторного визначення калорійності добового раціону з урахуванням незасвоєної частини їжі
E. Енерговитрати людини визначаються на підставі використання спеціальних таблиць та шляхом здійснення хронометражу основних видів діяльності
14. Укажіть суть методу аліментарної енергометрії:
A. *Енерговитрати людини визначаються на підставі лабораторного визначення калорійності добового раціону з урахуванням незасвоєної частини їжі
B. Енерговитрати людини визначаються за показниками щодо виділення тепла з організму в спеціальній калориметричній камері
C. Енерговитрати людини визначаються за показниками газообміну (кількість спожитого за одиницю часу кисню та виділеної вуглекислоти), який визначають у спокої та при виконанні певної роботи з використанням заплічних мішків Дугласа
D. Енерговитрати людини визначаються за допомогою спеціального приладу – пульсотахометра, під час використання якого вимірюють частоту та наповнення серцевих скорочень при виконанні різних видів діяльності
E. Енерговитрати людини визначаються на підставі використання спеціальних таблиць та шляхом здійснення хронометражу основних видів діяльності
15. Укажіть суть розрахункового (хронометражно-табличного) методу:
A. *Енерговитрати людини визначаються на підставі використання спеціальних таблиць та шляхом здійснення хронометражу основних видів діяльності
B. Енерговитрати людини визначаються за показниками щодо виділення тепла з організму в спеціальній калориметричній камері
C. Енерговитрати людини визначаються за показниками газообміну (кількість спожитого за одиницю часу кисню та виділеної вуглекислоти), який визначають у спокої та при виконанні певної роботи з використанням заплічних мішків Дугласа
D. Енерговитрати людини визначаються за допомогою спеціального приладу – пульсотахометра, під час використання якого вимірюють частоту та наповнення серцевих скорочень пі при виконанні різних видів діяльності
E. Енерговитрати людини визначаються на підставі лабораторного визначення калорійності добового раціону з урахуванням незасвоєної частини їжі
16. Назвіть матеріали, які необхідні для визначення добових енерговитрат розрахунковим (хронометражно-табличним) методом:
A. *Хронометражний лист, таблиці Гаррiса і Бенедікта, таблиці енергетичної вартості різних видів діяльності людини
B. Таблиці енергетичної вартості різних видів діяльності людини, меню-розкладка
C. Розрахункові таблиці хімічного складу та харчової цінності поживних продуктів
D. Дані про стан здоров’я, дані про професію
E. Спеціальні рівняння з урахуванням віку, статі, довжини і маси тіла для визначення основного обміну та дані про величину коефіцієнт фізичної активності (КФА)
17. Величина основного обміну залежить від:
A. *Від довжини і маси тіла, віку, статі
B. Від конституціональних особливостей, професії, психофізіологічних особливостей
C. Від особливостей вживання овочів і фруктів, віку, статі, особливостей особистості
D. Від особливостей професійної діяльності, трудового стажу, вживання хлібобулочних виробів
E Таких чинників не існує
18. Укажіть, яку величину від значення основного обміну складають енерговитрати, що пов’язані зі специфічно-динамічною дією їжі:
A. *10% від величини основного обміну
B. 1% від величини основного обміну
C. 25% від величини основного обміну
D. 50% від величини основного обміну
E. 150% від величини основного обміну
19. Укажіть, яким чином розраховуються енерговитрати, що зумовлені фізичними та емоційними навантаження протягом доби:
A. *Такі енерговитрати розраховують за допомогою спеціальних таблиць, в яких викладена енергетична вартість (в Дж або калоріях) різноманітних видів діяльності протягом одиниці часу, на підставі даних добового хронометражу
B. Такі енерговитрати розраховують за допомогою таблиць Гаррiса і Бенедікта
C. Такі енерговитрати складають 10% від величини основного обміну
D. Такі енерговитрати розраховують за допомогою спеціальних таблиць, в яких викладена енергетична вартість (в Дж або калоріях) різноманітних видів діяльності протягом одиниці часу, на підставі оцінки моторної щільності виконання окремих видів роботи
E. Такі енерговитрати розраховують шляхом множення величин основного обміну на коефіцієнт фізичної активності (КФА), значення якого визначені для різних видів діяльності
20. Дайте визначення поняття “коефіцієнт фізичної активності”:
A. *Відношення величини добових енерговитрат до величини основного обміну
B. Відношення величини основного обміну до величини добових енерговитрат
C. Відношення енергії, що витрачається на виконання м’язової діяльності, до величини основного обміну
D. Відношення величини основного обміну до величини енергії, що витрачається на виконання розумової та фізичної праці
E. Відношення величини добових енерговитрат до величини енергії, що витрачається на виконання розумової праці
21. Укажіть групи фізичної активності відповідно до значень коефіцієнта фізичної активності:
A. *Все перераховане
B. Робітники переважно розумової праці, дуже легка фізична активність
C. Робітники, зайняті легкою працею, легка фізична активність
D. Робітники праці середньої важкості, середня фізична активність
Е. Робітники важкої і особливо важкої фізичної праці, висока і дуже висока фізична активність
22. Назвіть величину енерговитрат, властивих для осіб, які належать до I групи фізичної активності − робітники переважно розумової праці, дуже легка фізична активність:
A. *1800-2450 ккал
B. 2100-2800 ккал
C. 2500-3300 ккал
D. 2850-3900 ккал
Е. 4000-5000 ккал
23. Назвіть величину енерговитрат, властивих для осіб, які належать до II групи фізичної активності − робітники, зайняті легкою працею, легка фізична активність:
A. *2100-2800 ккал
B. 1800-2450 ккал
C. 2500-3300 ккал
D. 2850-3900 ккал
Е. 4000-5000 ккал
24. Назвіть величину енерговитрат, властивих для осіб, які належать до III групи фізичної активності − робітники праці середньої важкості, середня фізична активність:
A. *2500-3300 ккал
B. 1800-2450 ккал
C. 2100-2800 ккал
D. 2850-3900 ккал
Е. 4000-5000 ккал
25. Назвіть величину енерговитрат, властивих для осіб, які належать до IV групи фізичної активності − робітники важкої і особливо важкої фізичної праці, висока і дуже висока фізична активність:
A. *2850-3900 ккал
B. 1800-2450 ккал
C. 2100-2800 ккал
D. 2500-3300 ккал
Е. 4000-5000 ккал
26. Укажіть, яку величину становить коефіцієнт фізичної активності для осіб, що відносяться до I групи фізичної активності:
A. *1,4
B. 1,2
C. 1,0
D. 1,6
E. 1,8
27. Укажіть, яку величину становить коефіцієнт фізичної активності для осіб, що відносяться до II групи фізичної активності:
A. *1,6
B. 1,2
C. 1,4
D. 1,0
E. 1,8
28. Укажіть, яку величину становить коефіцієнт фізичної активності для осіб, що відносяться до III групи фізичної активності:
A. *1,9
B. 1,2
C. 1,4
D. 1,5
E. 1,0
29. Укажіть, яку величину становить коефіцієнт фізичної активності для осіб, що відносяться до IV групи фізичної активності:
A. *2,3 (чоловіки) та 2,2 (жінки)
B. 2,2 (чоловіки) та 2,3 (жінки)
C. 2,0 (чоловіки) та 1,9 (жінки)
D. 1,9 (чоловіки) та 1,6 (жінки)
E. 3,0 (чоловіки) та 3,0 (жінки)
30. Укажіть, що покладене в основу розрахунку потреб людини у харчових речовинах:
A. *Величина добових енерговитрат
B. Величина основного обміну
C. Величина енерговитрат, що пов’язані зі специфічно-динамічною дією їжі
D. Величина енерговитрат, що зумовлені фізичними та емоційними навантаженнями протягом доби відповідно розпорядку дня індивідуума або колективу
E. Величина енерговитрат, що пов’язані з виконання професійної (навчальної) діяльності
31. Назвіть харчові речовини, що забезпечують енергетичну цінність харчового раціону:
A. *Білки, жири, вуглеводи
B. Жиророзчинні вітаміни, жири
C. Білки, полівітаміни
D. Водорозчинні вітаміни, мікроелементи
E. Жири, вуглеводи
32. Укажіть, яку частку енергетичної цінності добового раціону повинні складати білки:
A. *11-13%
B. 10-11%
C. 7-10%
D. 13-16%
E. 25-30%
33. Укажіть, яку частку від загальної кількості білків добового раціону повинні складати білки тваринного походження:
A. *55%
B. 75%
C. 10%
D. 25%
E. 100%
34. Укажіть, яку частку енергетичної цінності добового раціону повинні складати жири:
A. *25%
B. 10%
C. 40%
D. 50%
E. 60%
35. Укажіть, яку частку від загальної кількості жирів добового раціону повинні складати жири рослинного походження:
A. *30%
B. 75%
C. 10%
D. 25%
E. 100%
36. Укажіть, яку частку енергоцінності добового раціону повинні складати вуглеводи:
A. *63%
B. 15%
C. 40%
D. 55%
E. 83%
37. Укажіть, яку частку від загальної кількості вуглеводів добового раціону повинні складати моно- та дисахариди:
A. *Не більше 18-20%
B. Не більше 5-10%
C. Не більше 25-30%
D. Не більше 50-55%
E. Не більше 75-80%
38. Укажіть, яку величину становить калориметричний коефіцієнт для вуглеводів (у ккал):
A. *4,1
B. 3,8
C. 4,0
D. 3,6
E. 4,2
39. Укажіть, яку величину становить калориметричний коефіцієнт для білків (у ккал):
A. *4,1
B. 3,8
C. 4,0
D. 3,6
E. 4,2
40. Укажіть, яку величину становить калориметричний коефіцієнт для жирів (у ккал):
A. *9,3
B. 3,6
C. 4,2
D. 8,0
E. 2,0
41. Укажіть оптимальне співвідношення білків, жирів і вуглеводів в харчовому раціоні за їх масою (білки : жири : вуглеводи):
A. *1 : 1 : 4
B. 4 : 1 : 1
C. 1 : 4 : 1
D. 1 : 2 : 3
E. 1 : 2,5 : 5
42. Укажіть особливості організації раціонального харчування осіб розумової праці:
A. *Все перераховане
B. Енергетична цінність раціону має бути обмеженою
C. Раціон харчування має бути збалансованим за вмістом основних харчових речовин
D. Включення в раціон продуктів високої біологічної цінності та продуктів з анти атеросклеротичним ефектомE. Для рівномірного навантаження шлунково-кишкового тракту слід приймати їжу не менше ніж 4 рази на добу
43. Укажіть, споживання яких продуктів слід обмежувати у харчуванні службовця:
A. *Жири тваринного походження
B. Овочі
C. Фрукти
D. МолокоE. Жири рослинного походження
Тема №16. Вивчення адекватності та збалансованості харчування. Методика гігієнічної оцінки харчування людини та організованих колективів.
1. Дайте визначення поняття “раціональне (здорове, повноцінне) харчування”:
A. *Харчування, що забезпечує нормальний ріст і розвиток організму, гомеостаз внутрішнього середовища, стійкість до несприятливих факторів навколишнього середовища
B. Харчування, що викликає емоційне смакове задоволення
C. Харчування, що забезпечує надходження в організм достатньої кількості білків, жирів, вуглеводів, вітамінів, мінеральних солей
D. Харчування, що відповідає ферментативним можливостям травної системи та біологічним ритмам організму
E. Харчування адекватне енерговитратам організму
2. Назвіть наукові принципи раціонального харчування:
A. *Все перераховане
B. Кількісна повноцінність, що передбачає достатню енергетичну цінність раціону в результаті адекватного потребам надходження білків, жирів та вуглеводів, що відповідає величині енерговитрат (адекватність харчування)
C. Якісна повноцінність, що визначається необхідною кількістю основних харчових речовин, збалансованих у найвигідніших відношеннях (збалансованість харчування)
D. Раціональний режим харчування
E. Забезпечення максимального використання харчових речовин, що містяться в продуктах харчування, та дотримання санітарних правил під час отримання, транспортування, зберігання та кулінарної обробки харчових продуктів
3. Дайте визначення поняття “адекватне харчування”:
A. *Достатня енергетична цінність раціону в результаті адекватного потребам надходження білків, жирів та вуглеводів, що відповідає величині енерговитрат
B. Дотримання відповідності ферментного складу хімічній структурі їжі
C. Оптимальне співвідношення харчових та біологічно активних речовин
D. Оптимальний режим харчування
E. Якість продуктів, що входять в раціон
4. Дайте визначення поняття “збалансоване харчування”:
A. *Оптимальне співвідношення харчових та біологічно активних речовин
B. Дотримання відповідності ферментного складу хімічній структурі їжі
C. Достатня енергетична цінність раціону в результаті адекватного потребам надходження білків, жирів та вуглеводів, що відповідає величині енерговитрат
D. Оптимальний режим харчування
E. Якість продуктів, що входять в раціон
5. Назвіть провідні методи визначення енергетичної цінності та нутрієнтного складу харчового раціону:
A. *Все перераховане
B. Методи балансових і бюджетних досліджень харчування
C. Анкетно-опитувальний і ваговий методи
D. Лабораторні методи
E. Розрахункові методи (методи статистичної обробки меню-розкладок)
6. Укажіть, в чому полягає суть методів балансових і бюджетних досліджень харчування:
A. *Оцінка асигнувань на харчування організованих колективів або прибутків сім’ї і індивідуума на придбання продуктів харчування
B. Визначення кількості вживаних харчових продуктів та оцінка якісного складу добового раціону на підставі проведення анкетування та інтерв’ювання або зважування продуктів
C. Визначення енергетичної цінності та нутрієнтного складу добового раціону в лабораторних умовах
D. Визначення енергетичної цінності та нутрієнтного складу добового раціону на підставі статистичної обробки меню-розкладок
E. Визначення енергетичної цінності та нутрієнтного складу добового раціону в історично-еволюційному аспекті
7. Укажіть, в чому полягає суть анкетно-опитувального і вагового методів:
A. *Визначення кількості вживаних харчових продуктів та оцінка якісного складу добового раціону на підставі проведення анкетування та інтерв’ювання або зважування продуктів
B. Оцінка асигнувань на харчування організованих колективів або прибутків сім’ї і індивідуума на придбання продуктів харчування
C. Визначення енергетичної цінності та нутрієнтного складу добового раціону в лабораторних умовах
D. Визначення енергетичної цінності та нутрієнтного складу добового раціону на підставі статистичної обробки меню-розкладок
E. Визначення енергетичної цінності та нутрієнтного складу добового раціону в історично-еволюційному аспекті
8. Укажіть, в чому полягає суть розрахункового методу:
A. *Визначення енергетичної цінності та нутрієнтного складу добового раціону на підставі статистичної обробки меню-розкладок
B. Оцінка асигнувань на харчування організованих колективів або прибутків сім’ї і індивідуума на придбання продуктів харчування
C. Визначення кількості вживаних харчових продуктів та оцінка якісного складу добового раціону на підставі проведення анкетування та інтерв’ювання або зважування продуктів
D. Визначення енергетичної цінності та нутрієнтного складу добового раціону в лабораторних умовах
E. Визначення енергетичної цінності та нутрієнтного складу добового раціону в історично-еволюційному аспекті
9. Укажіть, в чому полягає суть лабораторного методу:
A. *Визначення енергетичної цінності та нутрієнтного складу добового раціону в лабораторних умовах
B. Оцінка асигнувань на харчування організованих колективів або прибутків сім’ї і індивідуума на придбання продуктів харчування
C. Визначення кількості вживаних харчових продуктів та оцінка якісного складу добового раціону на підставі проведення анкетування та інтерв’ювання або зважування продуктів
D. Визначення енергетичної цінності та нутрієнтного складу добового раціону на підставі статистичної обробки меню-розкладок
E. Визначення енергетичної цінності та нутрієнтного складу добового раціону в історично-еволюційному аспекті
10. Укажіть найбільш об’єктивні і точні методи оцінки харчування організованих колективів:
A. *Лабораторний, розрахунковий
B. Історичний, електронний
C. Бюджетний, балансовий
D. Анкетний, опитувально-ваговий
E. Калориметричний, енергометричний
11. Назвіть найбільш об’єктивний метод характеристики харчових раціонів організованих колективів:
A. *Розрахунковий за меню-розкладкою продуктів
B. Анкетно-опитувальний
C. Лабораторний
D. Метод санітарного обстеження харчоблоку
E. Метод вивчення харчового статусу організму людини
12. Назвіть матеріали і документи, які використовують для оцінки фактичного харчування організованих колективів розрахунковими методами:
A. *Все перераховане
B. Фізіологічні норми харчування, що розроблені та науково обґрунтовані для окремих категорій населення
C. Розроблені на основі фізіологічних норм харчування розкладки продуктів (меню-розкладки)
D. Таблиці хімічного складу харчових продуктів
E. Довідкові матеріали про енергетичну цінність і нутрієнтний склад кожного харчового продукту
13. Для оцінки фактичного харчування організованих колективів розрахунковими методами використовують:
А. *Фізіологічні норми харчування
В. Віково-психологічні характеристики групи людей
С. Різноманітність та повторюваність страв в меню
D. Стан здоров’я групи людей
Е. Показники систематичності харчування
14. Дайте визначення поняття “меню-розкладка”:
A. *План харчування колективу, або перелік готових страв, розподілених за окремими прийомами їжі, з перерахуванням харчових продуктів, визначенням їх кількості, енергетичної цінності та хімічного складу.
B. Підрахунок по таблицям або номограмам енергетичної цінності та хімічного складу харчових продуктів
C. Кількість прийомів їжі протягом доби, розподіл енергетичної цінності добового раціону по прийомам, інтервали між прийомами їжі
D. Адекватність добового раціону енерговитратам
E. Особливості походження, хімічний склад, кулінарна обробка, поєднання у стравах, частка в раціоні харчових продуктів
15. Укажіть, які принципи слід ураховувати під час розробки меню-розкладки
A. *Принципи забезпечення різноманітності харчування та його щоденної повноцінності
B. Принципи рівномірності та достатності харчування
C. Принципи натурного і лабораторного гігієнічного експерименту
D. Принципи виваженості харчування та поступового розширення обсягу харчових предметів, що споживаються
E. Принципи агравації та диференціації
16. В ході планування меню-розкладки на 7 днів повторення страв допускається:
А. *Не частіше 3-х разів на тиждень
В. Не частіше 4-х разів на тиждень
С. Не рідше 2-х разів на тиждень
D. Через день
Е. Не допускається взагалі
17. Енергетичну цінність і нутрієнтний склад кожного продукту згідно з меню-розкладкою розраховують за пропорцією, використовуючи:
A. *Таблиці хімічного складу харчових продуктів, в яких приведені всі харчові речовини та калорійність в 100 г продукту
B. Таблиці хімічного складу харчових продуктів, в яких приведені всі харчові речовини та калорійність в 1000 г продукту
C. Таблиці хімічного складу харчових продуктів, в яких приведені всі харчові речовини та калорійність в 1 г продукту
D. Таблиці фізіологічної цінності харчових продуктів
E. Таблиці біохімічного складу та морфофункціональної цінності харчових продуктів
18. Перерахуйте, в чому полягають обов’язки лікаря, який здійснює медичний нагляд за харчуванням організованого колективу при формуванні меню-розкладки:
A. *Все перераховане
B. Оцінка страв з точки зору енергетичної цінності та вмісту нутрієнтів: білків, жирів, вуглеводів, вітамінів, мінеральних, смакових речовин
C. Забезпечення різноманітності блюд на протязі тижня та нагляд за правильністю заміни окремих харчових продуктів у разі їх відсутності;
D. Правильне урахування відходів харчових продуктів
E. Правильний розподіл блюд та окремих харчових продуктів за їх енергетичною і харчовою цінністю і окремими прийомами їжі
19. дайте визначення поняття “режим харчування”:
A. *Кількість прийому їжі протягом доби, інтервали між ними, розподіл енергетичної цінності та харчових речовин по окремим прийомам їжі
B. Різноманітне харчування, приємні органолептичні властивості, відповідні умови прийому їжі
C. Статус організму, обумовлений його харчуванням
D. План харчування колективу, перелік готових страв, розподілених по прийомах їжі, з перерахуванням харчових продуктів, зазначенням їх кількості, енергетичної цінності та хімічного складу
E. Раціональне, здорове, повноцінне харчування, яке забезпечує нормальний ріст та розвиток організму.
20. Наведіть оптимальний розподіл добового раціону за окремими прийомами їжі відповідно до її енергетичної цінності при трьохразовому харчуванні:
А. *Сніданок − 30%, обід – 40-45%, вечеря – 20-25%
В. Сніданок − 20-25%, обід – 40-45%, вечеря – 30%
С. Сніданок − 10%, обід – 30%, вечеря – 60%
D. Сніданок − 60%, обід – 30%, вечеря – 40%
Е. Сніданок − 5%, обід – 75%, вечеря – 20%
21. Наведіть оптимальний розподіл добового раціону за окремими прийомами їжі відповідно до її енергетичної цінності при чотирьохразовому харчуванні:
А. *Перший сніданок − 25%, другий сніданок – 10%, обід – 35-40%, вечеря – 20-25%
В. Перший сніданок − 10%, другий сніданок – 25%, обід – 35-40%, вечеря – 20-25%
С. Перший сніданок − 5%, другий сніданок – 5%, обід – 45-50%, вечеря – 30-35%
D. Перший сніданок − 35%, другий сніданок – 20%, обід – 25-30%, вечеря – 10-125%
Е. Перший сніданок − 10%, другий сніданок – 105, обід – 45-50%, вечеря – 20-25%
22. Укажіть, найбільш фізіологічне співвідношення між тваринними і рослинними білками у добовому раціоні харчування людини (у %):
A. *55 : 45
B. 20 : 80
C. 30 : 70
D. 45 : 55
E. 10 : 90
23. Укажіть, найбільш фізіологічне співвідношення між моно- і поліцукрами у добовому раціоні харчування людини (у %):
A. *20 : 80
B. 30 : 70
C. 40 : 60
D. 50 : 50
E. 80 : 20
24. Укажіть, найбільш фізіологічне співвідношення між жирами тваринного і рослинного походження у добовому раціоні харчування людини (у %):
A. *70 : 30
B. 35 : 65
C. 40 : 60
D. 50 : 50
E. 30 : 70
25. Укажіть оптимальне співвідношення білків, жирів і вуглеводів в харчовому раціоні за їх масою (білки : жири : вуглеводи):
A. *1 : 1 : 4
B. 4 : 1 : 1
C. 1 : 4 : 1
D. 1 : 2 : 3
E. 1 : 2,5 : 5
26. Укажіть, яку величину становить калориметричний коефіцієнт для вуглеводів (у ккал):
A. *4,1
B. 3,8
C. 4,0
D. 3,6
E. 4,2
27. Укажіть, яку величину становить калориметричний коефіцієнт для білків (у ккал):
A. *4,1
B. 3,8
C. 4,0
D. 3,6
E. 4,2
28. Укажіть, яку величину становить калориметричний коефіцієнт для жирів (у ккал):
A. *9,3
B. 3,6
C. 4,2
D. 8,0
E. 2,0
29. Назвіть потребу в аскорбіновій кислоті (вітамін С) на підставі даних щодо оцінки величини енерговитрат:
A. *На кожну 1000 ккал повинно надходити 25 мг аскорбінової кислоти
B. На кожну 1000 ккал повинно надходити 0,6 мг аскорбінової кислоти
C. На кожну 1000 ккал повинно надходити 0,7 мг аскорбінової кислоти
D. На кожну 1000 ккал повинно надходити 6,6 мг аскорбінової кислоти
E. На кожну 1000 ккал повинно надходити 75 мг аскорбінової кислоти
30. Назвіть потребу в тіаміні (вітамін В1) на підставі даних щодо оцінки величини енерговитрат:
A. *На кожну 1000 ккал повинно надходити 0,6 мг тіаміну
B. На кожну 1000 ккал повинно надходити 25 мг тіаміну
C. На кожну 1000 ккал повинно надходити 0,7 мг тіаміну
D. На кожну 1000 ккал повинно надходити 6,6 мг тіаміну
E. На кожну 1000 ккал повинно надходити 0,05 мг тіаміну
31. Назвіть потребу в рибофлавіні (вітамін В2) на підставі даних щодо оцінки величини енерговитрат:
A. *На кожну 1000 ккал повинно надходити 0,7 мг рибофлавіну
B. На кожну 1000 ккал повинно надходити 25 мг рибофлавіну
C. На кожну 1000 ккал повинно надходити 0,6 мг рибофлавіну
D. На кожну 1000 ккал повинно надходити 6,6 мг рибофлавіну
E. На кожну 1000 ккал повинно надходити 0,05 мг рибофлавіну
32. Назвіть потребу в нікотиновій кислоті (вітамін РР) на підставі даних щодо оцінки величини енерговитрат:
A. *На кожну 1000 ккал повинно надходити 6,6 мг нікотинової кислоти
B. На кожну 1000 ккал повинно надходити 25 мг нікотинової кислоти
C. На кожну 1000 ккал повинно надходити 0,7 мг нікотинової кислоти
D. На кожну 1000 ккал повинно надходити 0,6 мг нікотинової кислоти
E. На кожну 1000 ккал повинно надходити 10,0 мг нікотинової кислоти
33. Назвіть добову потребу в ретинолі (вітамін А):
A. *1 мг на добу
B. 0,5 мг на добу
C. 5 мг на добу
D. 15 мг на добу
E. 100 мг на добу
34. Назвіть добову потребу в токоферолі:
A. *15 мг на добу
B. 0,5 мг на добу
C. 5 мг на добу
D. 1 мг на добу
E. 100 мг на добу
35. Назвіть добову потребу в калії (К):
A. *4000 мг/добу
B. 1200 мг/добу
C. 1000-1200 мг/добу
D. 10-18 мг на добу
E. 100 мг на добу
36. Назвіть добову потребу в кальції (Са):
A. *1000-1200 мг/добу
B. 1200 мг/добу
C. 4000 мг/добу
D. 10-18 мг на добу
E. 100 мг на добу
37. Назвіть добову потребу в фосфорі (Р):
A. *1200 мг/добу
B. 1000-1200 мг/добу
C. 4000 мг/добу
D. 10-18 мг на добу
E. 100 мг на добу
38. Назвіть добову потребу в залізі (Fe):
A. *10-18 мг на добу
B. 1000-1200 мг/добу
C. 4000 мг/добу
D. 1200 мг/добу
E. 100 мг на добу
39. Укажіть оптимальне співвідношення кальцію і фосфору (Са : Р):
A. *1 : 1,5
B. 1,5 : 1
C. 1 : 2
D. 2 : 1
E. 1 : 5
40. Укажіть, які питання висвітлюють у висновку щодо оцінки харчування колективу:
А.*Все перераховане
В. Відповідність енергетичної цінності та кількості всіх харчових речовин
С. Відповідність фізіологічним потребам співвідношень між тваринними і рослинними білками, жирами, між складними вуглеводами і дисахаридами
D. Достатність в раціоні вітамінів та мінеральних речовин
Е. Повторюваність страв протягом тижня (різноманітність харчування)
41. Діти різних вікових груп потребують для свого розвитку більше, ніж дорослі:
A. *Все перераховане
B. Білки
C. Мінеральні солі
D. Жири
E. Вуглеводи
42. Укажіть добову потребу в білках для дорослої людини на 1 кг маси тіла:
A. *1,5 г/кг
B. 4,0 г/кг
C. 3,8-4 г/кг
D. 3,5 г/кг
E. 3,0 г/кг
43. Укажіть добову потребу в білках для дитини у віці до 1 року на 1 кг маси тіла:
A. *4,0 г/кг
B. 3,8-4 г/кг
C. 3,5 г/кг
D. 3,0 г/кг
E. 1,5 г/кг
44. Укажіть добову потребу в білках для дитини у віці від 1 до 3 років на 1 кг маси тіла:
A. *3,8-4 г/кг
B. 4,0 г/кг
C. 3,5 г/кг
D. 3,0 г/кг
E. 1,5 г/кг
45. Укажіть добову потребу в білках для дитини у віці від 4 до 6 років на 1 кг маси тіла:
A. *3,5 г/кг
B. 4,0 г/кг
C. 3,8-4 г/кг
D. 3,0 г/кг
E. 1,5 г/кг
46. Укажіть добову потребу в білках для дитини у віці від 7 до 10 років на 1 кг маси тіла:
A. *3,0 г/кг
B. 4,0 г/кг
C. 3,8-4 г/кг
D. 3,5 г/кг
E. 1,5 г/кг
47. Укажіть вміст у харчовому раціоні дитини білків тваринного походження:
A. *60-75%
B. 20-30%
C. 40-55%
D. 80-90%
E. 100%
48. Укажіть співвідношення між білками, жирами та вуглеводами (Б : Ж : В), що рекомендуються для дітей 1-3 років:
A. *1 : 1 : 4
B. 1 : 1,1 : 5,6C. 1 : 0,8 : 4
D. 1 : 1,1 : 3,8
E. 1 : 1,2 : 5
49. Назвіть добову норму вживання білків тваринного походження для дітей 4-6 років:
A. *33 г
B. 28 г
C. 50 г
D. 45 г
E. 40 г
50. Укажіть оптимальне співвідношення між білками, жирами та вуглеводами (Б : Ж : В) для людей похилого віку:
A. *1 : 0,9 : 4,6
B. 1 : 1 : 4
C. 1 : 1,1 : 3,8
D. 1 : 1 : 5,8E. 1 : 0,8 : 4
Тема №17. Вивчення адекватності та збалансованості харчування. Методика оцінки харчового статусу та вітамінної забезпеченості організму людини.
1. Перерахуйте основні принципи раціонального харчування:
A. *Все перераховане
B. Бути повноцінним у кількісному відношенні (адекватним) та забезпечувати якісну повноцінність (збалансованим) раціону
C. Забезпечувати дотримання раціонального режиму харчування
D. Їжа повинна відповідати ферментним можливостям травної системи
E. Їжа повинна бути нешкідливою в токсичному відношенні та безпечною в епідемічному відношенні
2. Наведіть головну ознаку харчування, яке є повноцінним у кількісному відношенні (адекватним):
A. *Енергетична цінність (калорійність) добового раціону відповідає енергетичним витратам організму, з урахуванням не засвоюваної частини раціону
B. Оптимальний вміст у харчуванні всіх харчових речовин в оптимальних кількостях і співвідношеннях – білків, жирів (у тому числі тваринних), вуглеводів (у тому числі цукрів, клітковини, харчових волокон), вітамінів, макро-, мікроелементів, смакових речовин тощо
C. Розподіл добового раціону за окремими прийомами їжі, що відповідає фізіологічним потребам та біологічним ритмам організму
D. Їжа забезпечує добрі смакові якості, високу поживність, легкотравність та високу засвоюваність харчових продуктів
E. У продуктах та готових стравах не повинно бути токсичних речовин в шкідливих для організму концентраціях
3. Наведіть головну ознаку харчування, яке є якісно повноцінним (збалансованим):
A. *Оптимальний вміст у харчуванні всіх харчових речовин в оптимальних кількостях і співвідношеннях – білків, жирів (у тому числі тваринних), вуглеводів (у тому числі цукрів, клітковини, харчових волокон), вітамінів, макро-, мікроелементів, смакових речовин тощо
B. Енергетична цінність (калорійність) добового раціону відповідає енергетичним витратам організму, з урахуванням не засвоюваної частини раціону
C. Розподіл добового раціону за окремими прийомами їжі, що відповідає фізіологічним потребам та біологічним ритмам організму
D. Їжа забезпечує добрі смакові якості, високу поживність, легкотравність та високу засвоюваність харчових продуктів
E. У продуктах та готових стравах не повинно бути токсичних речовин в шкідливих для організму концентраціях
4. Наведіть головну ознаку харчування, що забезпечує дотримання раціонального режиму харчування:
A. *Розподіл добового раціону за окремими прийомами їжі, що відповідає фізіологічним потребам та біологічним ритмам організму
B. Енергетична цінність (калорійність) добового раціону відповідає енергетичним витратам організму, з урахуванням не засвоюваної частини раціону
C. Оптимальний вміст у харчуванні всіх харчових речовин в оптимальних кількостях і співвідношеннях – білків, жирів (у тому числі тваринних), вуглеводів (у тому числі цукрів, клітковини, харчових волокон), вітамінів, макро-, мікроелементів, смакових речовин тощо
D. Їжа забезпечує добрі смакові якості, високу поживність, легкотравність та високу засвоюваність харчових продуктів
E. У продуктах та готових стравах не повинно бути токсичних речовин в шкідливих для організму концентраціях
5. Назвіть захворювання аліментарного походження:
A. *Все перераховане
B. Захворювання, пов’язані з голодуванням, кількісним і якісним недоїданням та переїданням
C. Захворювання, пов’язані з порушенням режиму харчування та з порушенням кулінарної обробки продуктів
D. Харчові отруєння мікробної і немікробної етіології, продуктами, забрудненими отруйними речовинами та кишкові бактерійні, вірусні, зоонозні інфекції, гео- і біогельмінтози тощо
E. Ураження продуктами, забрудненими засобами масового знищення у сучасній війні – радіоактивними продуктами ядерних вибухів, бойовими отруйними речовинами, особливо небезпечними бактерійними засобами
6. Перерахуйте захворювання, пов’язані з голодуванням, кількісним і якісним недоїданням:
A. *Маразм, квашіоркор, гіповітамінози, авітамінозу тощо
B. Ожиріння, подагра, гепатити, холецистити, панкреатити, жовчнокам’яна хвороба тощо
C. Гастрити, виразки шлунку, 12-палої кишки, копростаз, гіповітамінози тощо
D. Токсикоінфекції, бактерійні токсикози, мікотоксикози, отруєння пестицидами, солями важких металів тощо
E. Черевний тиф, паратифи А, В, дизентерія, гепатит А, поліомієліт, бруцельоз, ящур, туберкульоз, аскаридоз, трихінельоз тощо
7. Перерахуйте захворювання, пов’язані з переїданням:
A. *Ожиріння, подагра, гепатити, холецистити, панкреатити, жовчнокам’яна хвороба тощо
B. Маразм, квашіоркор, гіповітамінози, авітамінозу тощо
C. Гастрити, виразки шлунку, 12-палої кишки, копростаз, гіповітамінози тощо
D. Токсикоінфекції, бактерійні токсикози, мікотоксикози, отруєння пестицидами, солями важких металів тощо
E. Черевний тиф, паратифи А, В, дизентерія, гепатит А, поліомієліт, бруцельоз, ящур, туберкульоз, аскаридоз, трихінельоз тощо
8. Перерахуйте захворювання, пов’язані з порушенням режиму харчування:
A. *Гастрити, виразки шлунку, 12-палої кишки, копростаз, гіповітамінози тощо
B. Маразм, квашіоркор, гіповітамінози, авітамінозу тощо
C. Ожиріння, подагра, гепатити, холецистити, панкреатити, жовчнокам’яна хвороба тощо
D. Токсикоінфекції, бактерійні токсикози, мікотоксикози, отруєння пестицидами, солями важких металів тощо
E. Черевний тиф, паратифи А, В, дизентерія, гепатит А, поліомієліт, бруцельоз, ящур, туберкульоз, аскаридоз, трихінельоз тощо
9. Перерахуйте захворювання, пов’язані з порушенням кулінарної обробки продуктів:
A. *Гастрити, виразки шлунку, 12-палої кишки, копростаз, гіповітамінози тощо
B. Маразм, квашіоркор, гіповітамінози, авітамінозу тощо
C. Ожиріння, подагра, гепатити, холецистити, панкреатити, жовчнокам’яна хвороба тощо
D. Токсикоінфекції, бактерійні токсикози, мікотоксикози, отруєння пестицидами, солями важких металів тощо
E. Черевний тиф, паратифи А, В, дизентерія, гепатит А, поліомієліт, бруцельоз, ящур, туберкульоз, аскаридоз, трихінельоз тощо
10. Перерахуйте захворювання, що відносяться до групи харчових отруєнь:
A. *Токсикоінфекції, бактерійні токсикози, мікотоксикози, отруєння пестицидами, солями важких металів тощо
B. Маразм, квашіоркор, гіповітамінози, авітамінозу тощо
C. Ожиріння, подагра, гепатити, холецистити, панкреатити, жовчнокам’яна хвороба тощо
D. Гастрити, виразки шлунку, 12-палої кишки, копростаз, гіповітамінози тощо
E. Черевний тиф, паратифи А, В, дизентерія, гепатит А, поліомієліт, бруцельоз, ящур, туберкульоз, аскаридоз, трихінельоз тощо
11. Перерахуйте захворювання, що відносяться до групи кишкових бактеріальних, вірусних і зоонозних інфекцій та гео- і біогельмінтозів:
A. *Черевний тиф, паратифи А, В, дизентерія, гепатит А, поліомієліт, бруцельоз, ящур, туберкульоз, аскаридоз, трихінельоз тощо
B. Ожиріння, подагра, гепатити, холецистити, панкреатити, жовчнокам’яна хвороба тощо
C. Гастрити, виразки шлунку, 12-палої кишки, копростаз, гіповітамінози тощо
D. Токсикоінфекції, бактерійні токсикози, мікотоксикози, отруєння пестицидами, солями важких металів тощо
E. Маразм, квашіоркор, гіповітамінози, авітамінози тощо
12. Назвіть основні методи медичного контролю за повноцінністю і безпечністю харчування як окремих осіб, так і організованих колективів:
A. *Все перераховане
B. Вивчення і оцінка харчового статусу контрольованих осіб
C. Виявлення ознак аліментарних захворювань;
D. Визначення або розрахунок енерговитрат та потреб в харчових речовинах
E. Оцінка фактичного харчування анкетно-опитувальними, бюджетними, ваговими, лабораторними методами, методами санітарного обстеження харчоблоків і розрахунковими методами оцінки енергетичної цінності та нутрієнтного складу добового раціону.
13. Під терміном “харчовий статус” організму слід розуміти:
A. *Фізіологічний стан організму, який зумовлений характером харчування людини
B. Фізіологічний стан організму, який зумовлений фізичним розвитком організму людини
C. Фізіологічний стан організму, який зумовлений особливостями особистості людини
D. Ступінь жировідкладення
E. Формула статевого розвитку
14. Укажіть фактори, що визначають харчовий статус організму людини:
A. *Все перераховане
B. Співвідношення маси тіла з віковими і статевими нормативними показниками
C. Конституціональні особливості організму
D. Біохімічні показники обміну речовин
E. Наявність ознак аліментарних та аліментарно-зумовлених розладів і захворювань
15. Укажіть основні категорії харчового статусу:
A. *Надлишковий, оптимальний, недостатній
B. Астенічний, нозологічний, надлишковий
C. Передхворобливий, астенічний, недостатній
D. Донозологічний, астенічний, нормостенічний
E. Ексудативно-катаральний, оптимальний, надлишковий
16. Наведіть основні ознаки оптимального харчового статусу:
A. *Фізіологічний стан і маса тіла відповідають зросту, віку, статі, важкості, інтенсивності та напруженості виконуваної роботи
B. Стан, обумовлений спадковою схильністю, переїданням, недостатніми фізичними навантаженнями, супроводжується збільшенням маси тіла, ожирінням, яке буває чотирьох ступенів
C. Стан, коли маса тіла відстає від віку, зросту, стан, обумовлений недоїданням (кількісним і якісним), важкою та інтенсивною фізичною працею, психоемоційним напруженням тощо
D. Стан, обумовлений певними порушеннями фізіологічного стану організму або вираженими дефектами в раціоні (енергетична, білкова, жирова, вітамінна, макро-, мікроелементна недостатність)
E. Стан, головним змістом якого є схуднення, обумовлене певною хворобою, голодуванням тощо
17. Наведіть основні ознаки надлишкового харчового статусу:
A. *Стан, обумовлений спадковою схильністю, переїданням, недостатніми фізичними навантаженнями, супроводжується збільшенням маси тіла, ожирінням, яке буває чотирьох ступенів
B. Фізіологічний стан і маса тіла відповідають зросту, віку, статі, важкості, інтенсивності та напруженості виконуваної роботи
C. Стан, коли маса тіла відстає від віку, зросту, стан, обумовлений недоїданням (кількісним і якісним), важкою та інтенсивною фізичною працею, психоемоційним напруженням тощо
D. Стан, обумовлений певними порушеннями фізіологічного стану організму або вираженими дефектами в раціоні (енергетична, білкова, жирова, вітамінна, макро-, мікроелементна недостатність)
E. Стан, головним змістом якого є схуднення, обумовлене певною хворобою, голодуванням тощо
18. Наведіть основні ознаки недостатнього харчового статусу:
A. *Стан, коли маса тіла відстає від віку, зросту, стан, обумовлений недоїданням (кількісним і якісним), важкою та інтенсивною фізичною працею, психоемоційним напруженням тощо
B. Фізіологічний стан і маса тіла відповідають зросту, віку, статі, важкості, інтенсивності та напруженості виконуваної роботи
C. Стан, обумовлений спадковою схильністю, переїданням, недостатніми фізичними навантаженнями, супроводжується збільшенням маси тіла, ожирінням, яке буває чотирьох ступенів
D. Стан, обумовлений певними порушеннями фізіологічного стану організму або вираженими дефектами в раціоні (енергетична, білкова, жирова, вітамінна, макро-, мікроелементна недостатність)
E. Стан, головним змістом якого є схуднення, обумовлене певною хворобою, голодуванням тощо
19. Укажіть основні форми голодування:
A. *Кахектична та набрякова
B. Повна та часткова
C. Загальна та локальна
D. Вихідна та кінцева
E. Тотальна та обмежена
20. Укажіть показники, які слід віднести до соматоскопічних показників оцінки харчового статусу:
A. *Гармонійність статури, наявність деформацій скелета, ребер, плоскостопості та викривлення ніг, вгодованість (норма, худоба, ожиріння), блідість і синюшність шкіри, слизових оболонок та нігтів
B. Довжина і маса тіла, обвід грудної клітки, плеча, попереку, таза та стегна, товщина шкіряно-жирової складки (під нижнім кутом лопатки, на задній стороні середини плеча, на боковій поверхні грудної клітки, живота)
C. М’язова сила та витривалість, станова сила, особливості реституції частоти серцевих скорочень та дихання після фізичних навантажень, показники, які характеризують втому
D. Наявність симптомів хвороб аліментарного походження (гастрит, виразкова хвороба шлунку та дванадцятипалої кишки, захворювання печінки та жовчного міхура, подагра, гіпо-, авітамінозу тощо)
E. Гематологічні, урологічні та інші лабораторні показники харчового статусу
21. Укажіть показники, які слід віднести до соматометричних показників оцінки харчового статусу:
A. *Довжина і маса тіла, обвід грудної клітки, плеча, попереку, таза та стегна, товщина шкіряно-жирової складки (під нижнім кутом лопатки, на задній стороні середини плеча, на боковій поверхні грудної клітки, живота)
B. Гармонійність статури, наявність деформацій скелета, ребер, плоскостопості та викривлення ніг, вгодованість (норма, худоба, ожиріння), блідість і синюшність шкіри, слизових оболонок та нігтів
C. М’язова сила та витривалість, станова сила, особливості реституції частоти серцевих скорочень та дихання після фізичних навантажень, показники, які характеризують втому
D. Наявність симптомів хвороб аліментарного походження (гастрит, виразкова хвороба шлунку та дванадцятипалої кишки, захворювання печінки та жовчного міхура, подагра, гіпо-, авітамінозу тощо)
E. Гематологічні, урологічні та інші лабораторні показники харчового статусу
22. Укажіть показники, які слід віднести до фізіометричних показників оцінки харчового статусу:
A. *М’язова сила та витривалість, станова сила, особливості реституції частоти серцевих скорочень та дихання після фізичних навантажень, показники, які характеризують втому
B. Гармонійність статури, наявність деформацій скелета, ребер, плоскостопості та викривлення ніг, вгодованість (норма, худоба, ожиріння), блідість і синюшність шкіри, слизових оболонок та нігтів
C. Довжина і маса тіла, обвід грудної клітки, плеча, попереку, таза та стегна, товщина шкіряно-жирової складки (під нижнім кутом лопатки, на задній стороні середини плеча, на боковій поверхні грудної клітки, живота)
D. Наявність симптомів хвороб аліментарного походження (гастрит, виразкова хвороба шлунку та дванадцятипалої кишки, захворювання печінки та жовчного міхура, подагра, гіпо-, авітамінозу тощо)
E. Гематологічні, урологічні та інші лабораторні показники харчового статусу
23. Укажіть показники, які слід віднести до клінічних показників оцінки харчового статусу:
A. *Наявність симптомів хвороб аліментарного походження (гастрит, виразкова хвороба шлунку та дванадцятипалої кишки, захворювання печінки та жовчного міхура, подагра, гіпо-, авітамінозу тощо)
B. Гармонійність статури, наявність деформацій скелета, ребер, плоскостопості та викривлення ніг, вгодованість (норма, худоба, ожиріння), блідість і синюшність шкіри, слизових оболонок та нігтів
C. Довжина і маса тіла, обвід грудної клітки, плеча, попереку, таза та стегна, товщина шкіряно-жирової складки (під нижнім кутом лопатки, на задній стороні середини плеча, на боковій поверхні грудної клітки, живота)
D. М’язова сила та витривалість, станова сила, особливості реституції частоти серцевих скорочень та дихання після фізичних навантажень, показники, які характеризують втому
E. Гематологічні, урологічні та інші лабораторні показники харчового статусу
24. Укажіть показники, які слід віднести до біохімічних показників оцінки харчового статусу:
A. *Гематологічні, урологічні та інші лабораторні показники харчового статусу
B. Гармонійність статури, наявність деформацій скелета, ребер, плоскостопості та викривлення ніг, вгодованість (норма, худоба, ожиріння), блідість і синюшність шкіри, слизових оболонок та нігтів
C. Довжина і маса тіла, обвід грудної клітки, плеча, попереку, таза та стегна, товщина шкіряно-жирової складки (під нижнім кутом лопатки, на задній стороні середини плеча, на боковій поверхні грудної клітки, живота)
D. М’язова сила та витривалість, станова сила, особливості реституції частоти серцевих скорочень та дихання після фізичних навантажень, показники, які характеризують втому
E. Наявність симптомів хвороб аліментарного походження (гастрит, виразкова хвороба шлунку та дванадцятипалої кишки, захворювання печінки та жовчного міхура, подагра, гіпо-, авітамінози тощо)
25. Назвіть основні показники, які дозволяють визначити нормальну (рекомендовану) масу тіла:
A. *Все перераховане
B. Індекс Брока
C. Масо-ростовий індекс Кетле (біомас-індекс)
D. Показник маси тіла за даними номограми В.І. Воробйова
E. Показник маси тіла за даними спеціальної таблиці в залежності від віку, статі та довжини тіла
26. Укажіть, яким чином визначають конституційний тип людини:
A. *За результатами вимірювання кута, що утворений реберними дугами з вершиною на кінці мечовидного відростка грудини
B. За даними масо-ростового показника
C. За результатами визначення біомас-індексу
D. За результатами вимірювання величин обводу грудної клітки
E. За результатами вимірювання величин м’язової і станової сили
27. Назвіть основні конституційні типи людини:
A. *Нормостенічний, астенічний, гіперстенічний
B. Гармонійний, дисгармонійний, різко дисгармонійний
C. Оптимальний, надлишковий, недостатній
D. Рівномірний, нерівномірний, різко нерівномірний
E. Гармонійний, дисгармонійний (слабкий розвиток), дисгармонійний (надлишковий розвиток)
28. Назвіть основну фізіологічну функцію вітамінів в організмі:
А. *Біокаталітична функція
B. Пластична функція
C. Енергетична функція
D. Захисна функція
Е. Смакова функція
29. Укажіть професійно-зумовлені фактори, що визначають потребу організму у вітамінах:
А. *Виражене фізичне та нервово-психічне напруження, робота в умовах перегрівання
B. Виражене розумове та нервово-психічне напруження, робота в умовах перегрівання
C. Виражене фізичне та нервово-психічне напруження, робота в умовах переохолодження
D. Виражене розумове та нервово-психічне напруження, робота в умовах переохолодження
E. Суттєвий вплив інформаційних чинників
30. Укажіть патологічні фактори, що визначають потребу організму у вітамінах:
А. *Наявність різноманітних патологічних станів, нераціональне вживання лікарських препаратів
B. Наявність різноманітних патологічних станів, нераціональне вживання продуктів з багатим мікроелементним станом
C. Наявність різноманітних патологічних станів, нераціональний режим харчування
D. Наявність різноманітних патологічних станів, низький рівень рухової активності
E. Наявність різноманітних патологічних станів, наявність граничних розладів особистості
31. Назвіть екзогенні причини виникнення гіповітамінозів:
А. *Недостатнє надходження вітамінів з їжею
B. Підсилення розпадання вітамінів у шлунково-кишковому тракті
C. Недостатній рівень інфрачервоного випромінювання
D. Порушення процесів всмоктування вітамінів
E. Хвороби печінки, підшлункової залози
32. Дайте визначення поняття “гіповітаміноз”:
А. *Патологічний стан, що виникає при недостатній кількості в їжі певного вітаміну або при порушенні процесів його засвоєння
B. Патологічний стан, що виникає при повній відсутності в їжі або повному порушенні засвоєння певного вітаміну
C. Патологічний стан, що обумовлений поганим засвоєнням мікроелементів
D. Токсикоінфекція
E. Патологічний стан, що пов’язаний з надходженням надзвичайно великої кількості певного вітаміну
33. Дайте визначення поняття “авітаміноз”:
А. *Патологічний стан, що виникає при повній відсутності в їжі або повному порушенні засвоєння певного вітаміну
B. Патологічний стан, що виникає при недостатній кількості в їжі певного вітаміну або при порушенні процесів його засвоєння
C. Токсикоінфекція
D. Патологічний стан, обумовлений поганим засвоєнням мікроелементів
E. Патологічний стан, що пов’язаний з надходженням надзвичайно великої кількості певного вітаміну
34. Дайте визначення поняття “гіпервітаміноз”:
А. *Патологічний стан, що пов’язаний з надходженням надзвичайно великої кількості певного вітаміну
B. Патологічний стан, що виникає при недостатній кількості в їжі певного вітаміну або при порушенні процесів його засвоєння
C. Патологічний стан, що виникає при повній відсутності в їжі або повному порушенні засвоєння певного вітаміну
D. Патологічний стан, обумовлений поганим засвоєнням мікроелементів
E. Токсикоінфекція
35. Назвіть найбільш характерні клінічні прояви А-гіповітамінозу:
A. *Фолікулярний гіперкератоз, гемералопія
B. Цинга, себорейна екзема
C. Пелагра, остеопороз
D. Аліментарний поліневрит, діарея
E. Перніціозна анемія, дерматит
36. Назвіть найбільш характерні клінічні прояви В1-гіповітамінозу:
A. *Сухість шкіри, болючість м’язів литок
B. Кровоточивість ясен, ламкість капілярів
C. Жирна себорея, випадіння волосся
D. Ангуліт, сухість шкіри
Е. Ламкість нігтів, сухість шкіри
37. Назвіть найбільш характерні клінічні прояви В1-авітамінозу:
A. *Аліментарний поліневрит (бері-бері)
B. Цинга
C. Гемеролопія
D. Пелагра
E. Аліментарно-токсична алейкія
38. Назвіть найбільш характерні клінічні прояви В2-гіповітамінозу:
A. *Себорейна екзема, перикорнеальна ін’єкція судин склери
B. Аліментарний поліневрит (бері-бері), дерматит
C. Ксерофтальмія, кератомаляція
D. Перніціозна анемія, діарея
E. Нервово-трофічні дерматити, ураження нервової системи
39. Назвіть ознаки недостатнього забезпечення організму рибофлавіном:
A. *Жирна себорея, тріщини губ, гіпертрофія сосочків язика
B. Фолікульоз, набряк слизових, сухість шкіри
C. Сухість шкіри, кровоточивість ясен, ламкість капілярів
D. Жирна себорея, тріщини губ, кровоточивість ясен
E. Набряк міжзубних сосочків, кровоточивість, розпушеність ясен
40. Назвіть найбільш характерні клінічні прояви В6-гіповітамінозу:
A. *Дескваматинвий глоссит, ангуліт
B. Перніціозна анемія, діарея
C. Себорейна екзема, кератит
D. Аліментарно-токсична алейкія, дерматит
E. Остеопоротичні явища, гіперкератоз
41. Назвіть найбільш характерні клінічні прояви В12-гіповітамінозу:
A. *Мегалобластична гіперхромна анемія
B. Себорейна екзема
C. Фолікулярний гіперкератоз
D. Нервово-трофічний дерматит
E. Аліментарно-токсична алейкія
42. Назвіть найбільш характерний симптом С-гіповітамінозу:
А. *Кровоточивість ясен під час чищення зубів
B. Гемералопія
C. Хейлоз
D. Кон’юктивіт і блефарит
E. Язик яскраво-червоний, сухий, болючий
43. Назвіть найбільш характерні клінічні прояви С-авітамінозу:
A. *Цинга
B. Пелагра
C. Гиперкератоз
D. Аліментарний поліневрит
E. Перніціозна анемія
44. Назвіть ознаки недостатнього забезпечення організму ніацином:
A. *Червоний кінчик язика, тріщини губ, хейлоз
B. Петехії, тріщини губ, кровоточивість ясен
C. Сухість шкіри, набряк міжзубних сосочків, кровоточивість ясен
D. Ламкість нігтів, випадіння волосся, сухість шкіри
E. Сухість шкіри, зниження імунітету, зниження апетиту
45. Назвіть найбільш характерні клінічні прояви РР-авітамінозу:
A. *Пелагра
B. Цинга
C. Гиперкератоз
D. Аліментарний поліневрит
E. Себорейна екзема, кератит
46. Назвіть найбільш характерні клінічні прояви D-гіповітамінозу:
A. *Крихкість кісток і зубів, болі у м’язах
B. Цинга, дерматит
C. Нервово-трофічні дерматити, ураження нервової системи
D. Аліментарно-токсична алейкія, діарея
E. Пелагра, гемеролопія, рахіт
47. Назвіть найбільш характерні клінічні прояви D-авітамінозу:
A. *Остеопороз, рахіт
B. Цинга, дерматит
C. Нервово-трофічні дерматити, ураження нервової системи
D. Аліментарно-токсична алейкія, діарея
E. Пелагра, гемералопія
48. Назвіть функціональні проби визначення С-гіповітамінозу:
A. *Все перераховане
B. Визначення резистентності капілярів
C. Язикова проба з реактивом Тільманса
D. Внутрішньошкіряна проба з реактивом Тільманса
E. Визначення аскорбінової кислоти в годинній кількості вранішньої сечі за Железняковою
49. Назвіть функціональні проби визначення А-гіповітамінозу:
A. *Визначення темнової адаптації
B. Визначення резистентності капілярів
C. Язикова проба з реактивом Тільманса
D. Внутрішньошкіряна проба з реактивом Тільманса
E. Визначення аскорбінової кислоти в годинній кількості вранішньої сечі за Железняковою
50. Назвіть прилад за допомогою якого проводять визначення резистентності капілярів:
A. *Прилад Нестерова
B. Адаптометр Кравкова-Вишневського
C. Адаптометр медичний АДМ
D. Поглинач Петрі
E. Апарат Кроткова
51. Назвіть прилад за допомогою якого проводять визначення резистентності капілярів:
A. *Вакуумний ртутний манометр Матуссіса
B. Адаптометр Кравкова-Вишневського
C. Адаптометр медичний АДМ
D. Поглинач Петрі
E. Апарат Кроткова
52. Укажіть кількість петехій, які засвідчують відсутність С-гіповітамінозу:
A. *До 15
B. 15-30
C. Понад 30
D. До 5
E. Понад 50
53. Назвіть прилад за допомогою якого проводять оцінку темнової адаптації:
A. *Адаптометр Кравкова-Вишневського
B. Прилад Нестерова
C. Вакуумний ртутний манометр Матуссіса
D. Поглинач Петрі
E. Апарат Кроткова
54. Назвіть прилад за допомогою якого проводять оцінку темнової адаптації:
A. *Адаптометр медичний АДМ
B. Прилад Нестерова
C. Вакуумний ртутний манометр Матуссіса
D. Поглинач Петрі
E. Апарат Кроткова
55. Укажіть максимальний час темнової адаптації, що засвідчує відсутність проявів А-гіповітамінозу:
A. *Не більше 50-55 с
B. Не більше 5-10 с
C. Не більше 60-65 с
D. Не більше 120 с
E. Не більше 3600 с
56. Назвіть основні джерела надходження вітаміну С:
А. *Свіжі овочі, фрукти та зелень
B. Риба
C. М’ясні вироби
D. Зернові
E. Молочні продукти
57. Назвіть найбільш ефективний, з точки зору максимального збереження вітаміну С, метод консервування:
A. *Квашення
B. Висушування
C. Заморожування
D. Маринування
E. Соління
58. Назвіть страви, які підлягають С-вітамінізації протягом зимово-весняного періоду для харчування організованих колективів:
А. *Перші та треті страви
B. Закуски
C. Другі страви
D. Тільки треті страви (в т.ч. молоко)
E. Десерти
59. Укажіть, протягом якого періоду рекомендується проводити С-вітамінізацію готових страв у школах та їдальнях промислових підприємств:
А. *У зимово-весняний період
B. У весняно-літній період
C. У весняно-осінній період
D. У осінньо-зимовий період
E. Протягом року
60. Основні джерела надходження вітаміну Е (токоферолу):
А. *Рослинне масло (олія)
B. Крупи
C. Молоко, жовток яєць
D. Дріжджі пивні
E. Овочі
61. Назвіть основні джерела надходження вітаміну А (ретинолу):
А. *Печінка морських риб та тварин
B. Рослинне масло
C. Шипшина, чорна смородина
D. Зелені листки рослин
E. Цитрусові
Тема №18. Теоретичні аспекти та методика профілактики аліментарних та аліментарно-зумовлених захворювань. Гігієнічні основи лікувально-дієтичного та лікувально-профілактичного харчування.
1. Назвіть основні принципи лікувального (лікувально-дiєтичного) харчування:
A. *Забезпечення потреб хворого організму в харчових речовинах і енергії та відповідності їжі його функціональним можливостям, забезпечення місцевого та загального впливу їжі на організм, використання методів щадіння, тренування і розвантаження, індивідуалізація харчування
B. Прискорення метаболізму токсичних речовин, індивідуалізація харчування, забезпечення достатнього набору харчових продуктів, забезпечення місцевого та загального впливу їжі на організм
C. Забезпечення високої калорійності добового раціону, максимальне щадіння ураженого органу, уповільнення метаболізму токсичних речовин, забезпечення місцевого та загального впливу їжі на організм
D. Сприяння схудненню організму, прискорення метаболізму токсичних речовин, використання методів щадіння, тренування і розвантаження, індивідуалізація харчування
E. Забезпечення стимулюючого впливу на організм, сприяння схудненню організму, забезпечення високої калорійності добового раціону, індивідуалізація харчування
2. Перерахуйте, чим відрізняються дієти лiкувально-дієтичного харчування від раціонів звичайної їжi:
A. *Обмеження окремих харчових речовин, обмеження або збільшення калорійності, режим харчування, особливості кулінарної обробки
B. Вітамінний склад, якість приготування їжi, обмеження або збільшення калорійності
C. Набір продуктів, вітамінний склад, мікроелементний склад
D. Якість приготування їжi, зовнішній вигляд їжi, засоби кулінарної обробки, висока або низька температура їжі
E. Обмеження або збільшення калорійності, набір продуктів, мікроелементний склад
3. Назвіть основні види щадіння в ході організації лікувально-дієтичного харчування:
A. *Механічне щадіння, термічне щадіння, хімічне щадіння
B. Біологічне щадіння, енергетичне щадіння, екстрактивне щадінняC. Термічне щадіння, ступінчасте щадіння, контрастне щадіння
D. Хімічне щадіння, розвантажувальне щадіння, біологічне щадіння
E. Механічне щадіння, ступінчасте щадіння, енергетичне щадіння
4. Перерахуйте основні принципи механічного щадіння в ході організації лікувально-дієтичного харчування хворих:
A. *Обмеження надходження клітковини, виключення речовин, що важко засвоюються, подрібнення та протирання їжi
B. Обмеження надходження спецій, гранулювання їжi, виключення речовин, що важко засвоюються
C. Виключення наваристих бульйонів, виключення з раціону кухонної солі, подрібнення та протирання їжi
D. Введення в раціон студнiв, харчування переважно рідкими стравами, гранулювання їжi
E. Виключення з раціону кухонної солі, обмеження надходження клітковини, виключення наваристих бульйонів
5. Перерахуйте основні принципи хімічного щадіння в ході організації лікувально-дієтичного харчування:
A. *Збовтування страв, перемішування їжi, виключення страв, багатих екстрактивними речовинами
B. Обмеження страв, що мають сокогінну дію, паровий метод приготування страв, виключення страв, багатих екстрактивними речовинами
C. Виключення страв, багатих екстрактивними речовинами, подрібнення та протирання їжi, виключення прянощів
D. Тривале обжарювання страв, обмеження кількості білків та вуглеводів, паровий метод приготування страв
E. Паровий метод приготування страв, збовтування страв, тривале обжарювання страв
6. Перерахуйте основні характеристики дієт лікувально-дієтичного харчування:
A. *Показання і мета призначення, енергетична цінність та склад основних нутрієнтів, режим харчування, перелік рекомендованих, обмежувальних та протипоказаних продуктів і страв, особливості кулінарної обробки
B. Показання і мета призначення, особливості застосування у надзвичайних умовах, особливості кулінарної обробки, цільове профілактичне призначення
C. Показання і мета призначення, особливості застосування у різних кліматичних умовах, енергетична цінність та хімічний склад, режим харчування
D. Енергетична цінність та склад основних нутрієнтів, режим харчування Цільове лікувальне призначення, перелік дозволених та рекомендованих страв, особливості застосування у різних національно-етнічних регіонах
E. Особливості застосування у надзвичайних умовах, особливості кулінарної обробки, цільове профілактичне призначення
7. Назвіть основні види контрастних дієт:
A. *Вуглеводні, білкові, жирові
B. Пластичні, жирові, вітамінні
C. Смакові, мікроелементні, білкові
D. Енергетичні, вітамінні, водні
E. Вуглеводні, водні, мікроелементні
8. Назвіть, які дієти призначаються при захворюваннях шлунково-кишкового тракту:
A. *Дієти №1, №2, №3, №4, №5
B. Дієти №1, №2, №7, №8, №9
C. Дієти №2, №3, №5, №9, №10
D. Дієти №3, №4, №5, №8, №9
E. Дієти №7, №8, №9, №10, №11
9. Назвіть, які дієти призначаються при виразкові хворобі шлунка і дванадцятипалої кишки гострому гастриті та хронічному гастриті із збереженою і підвищеної секрецією:
A. *Дієти №1, №1а, №1б
B. Дієта №2
C. Дієта №3
D. Дієти №4, №4б, №4в
E. Дієти №5, №5а, №5п
10. Назвіть, які дієти призначаються при хронічному гастриті із зниженою секрецією:
A. *Дієта №2
B. Дієти №1, №1а, №1б
C. Дієта №3
D. Дієти №4, №4б, №4в
E. Дієти №5, №5а, №5п
11. Назвіть, які дієти призначаються при хронічних захворювань кишок з дискінетичними закрепами:
A. *Дієта №3
B. Дієти №1, №1а, №1б
C. Дієта №2
D. Дієти №4, №4б, №4в
E. Дієти №5, №5а, №5п
12. Назвіть, які дієти призначаються при гострих і хронічних ентеритах та колітах:
A. *Дієти №4, №4б, №4в
B. Дієти №1, №1а, №1б
C. Дієта №2
D. Дієта №3
E. Дієти №5, №5а, №5п
13. Назвіть, які дієти призначаються при гострих і хронічних захворюваннях гепатобіліарної системи та хронічному панкреатиті:
A. *Дієти №5, №5а, №5п
B. Дієти №1, №1а, №1б
C. Дієта №2
D. Дієта №3
E. Дієти №4, №4б, №4в
14. Назвіть, які дієти призначаються при подагрі:
A. *Дієта №6
B. Дієти №7, №7а, №7б, №7в
C. Дієти №8, №8а, №8б
D. Дієта №9, №9а
E. Дієти №10, №10а, №10б
15. Назвіть, які дієти призначаються при гострих і хронічних захворюваннях нирок:
A. *Дієти №7, №7а, №7б, №7в
B. Дієта №6
C. Дієти №8, №8а, №8б
D. Дієта №9, №9а
E. Дієти №10, №10а, №10с
16. Назвіть, які дієти призначаються при ожирінні:
A. *Дієти №8, №8а, №8б
B. Дієта №6
C. Дієти №7, №7а, №7б, №7в
D. Дієта №9, №9а
E. Дієти №10, №10а, №10с
17. Назвіть, які дієти призначаються при цукровому діабеті:
A. *Дієта №9, №9а
B. Дієта №6
C. Дієти №7, №7а, №7б, №7в
D. Дієти №8, №8а, №8б
E. Дієти №10, №10а, №10с
18. Назвіть, які дієти призначаються при захворюваннях серцево-судинної системи:
A. *Дієта №10, №10а, №10с
B. Дієта №6
C. Дієти №7, №7а, №7б, №7в
D. Дієти №8, №8а, №8б
E. Дієти №9, №9а
19. Назвіть, які дієти призначаються при туберкульозі і для виснажених реконвалесцентів:
A. *Дієта №11
B. Дієти №10, №10а, №10с
C. Дієта №2
D. Дієта №13
E. Дієта №15
20. Назвіть, які дієти призначаються при гострих інфекційних захворюваннях:
A. *Дієта №13
B. Дієти №10, №10а, №10с
C. Дієта №2
D. Дієта №11
E. Дієта №15
21. Назвіть, які дієти призначаються при захворюваннях, що не потребують спеціальних лікувальних дієт:
A. *Дієта №15
B. Дієти №10, №10а, №10с
C. Дієта №2
D. Дієта №11
E. Дієта №13
22. Назвіть, які дієти призначаються у післяопераційний період після оперативних втручань на черевній порожнині:
A. *Дієта №0
B. Дієта №1
C. Дієта №2
D. Дієта №13
E. Дієта №15
23. Назвіть енергетичну цінність дієти №0, що забезпечує організм мінімальною кількістю харчових речовин (у ккал):
A. *950-1100
B. 1900-2100C. 3000-3100
D. 1600-1900
E. 3300-3700
24. Назвіть енергетичну цінність дієти №1а, що забезпечує максимальне хімічне і механічне щадіння травного каналу (у ккал):
A. *1900-2100
B. 950-1100C. 3000-3100
D. 1600-1900
E. 3300-3700
25. Назвіть енергетичну цінність дієти №1, що використовується для зменшення запальних процесів в шлунку (у ккал):
A. *3000-3100
B. 950-1100C. 1900-2100
D. 1600-1900
E. 3300-3700
26. Назвіть енергетичну цінність дієти №8, що використовується при ожирінні (у ккал):
A. *1600-1900
B. 950-1100C. 1900-2100
D. 3000-3100
E. 3300-3700
27. Назвіть енергетичну цінність дієти №11, що використовується при туберкульозі та для виснажених реконвалесцентів (у ккал):
A. *3300-3700
B. 950-1100C. 1900-2100
D. 3000-3100
E. 1600-1900
28. Назвіть енергетичну цінність дієти №7а, що використовується забезпечення максимального щадіння нирок (у ккал):
A. *2200-2400
B. 950-1100C. 1900-2100
D. 3000-3100
E. 1600-1900
29. Назвіть енергетичну цінність дієти №15 (загальний стіл) (у ккал):
A. *2700-3000
B. 950-1100C. 1900-2100
D. 3000-3100
E. 1600-1900
30. Укажіть, які лікувальні дієти обмежують вміст кухонної солі:
A. *Дієти №7, №10
B. Дієти №3, №5
C. Дієти №4, №5
D. Дієти №5, №10
E. Дієти №2, №3
31. Назвіть харчові продукти, що найбільш багаті на поліненасичені жирні кислоти:
A. *Соняшникова олія
B. Яловичина
C. Свиняче сало
D. Вершкове маслоE. Молочні продукти
32. Укажіть, які продукти є переважним джерелом легкозасвоюваного кальцію:
A. *Молоко, молочні продукти
B. Овочі, фрукти
C. Яйця
D. Риба, морські гідробіонти
E. Зернові та бобові культури
33. Укажіть, який харчовий продукт харчування доцільно ввести в раціон для корекції анемії вагітних:
А. *М’ясо, полівітамінно-мінеральні препарати
В. Яблука, яйця
С. Гранатовий сік
D. Печінка, яйця
Е. Варена ковбаса, полівітамінно-мінеральні препарати
34. Укажіть, який специфічний вплив на функцію кишок справляють одноденні кисломолочні напої (кефір, кумис, ацидофільні продукти):
А. *Активують моторику, справляють проносний ефект
В. Пригнічують моторику, справляють закріплюючий ефект
С. Слабо впливають на моторику, підвищують всмоктуваність вітамінів
D. Не впливають на моторику
Е. Слабо впливають на моторику, підвищують всмоктуваність мікроелементі.
35. Укажіть, який специфічний вплив на функцію кишок справляють міцні (триденні) кисломолочні напої (кефір, кумис, ацидофільні продукти):
*А. Пригнічують моторику, справляють закріплюючий ефект.
В. Активують моторику, справляють проносний ефект.
С. Слабо впливають на моторику, підвищують всмоктуваність вітамінів.
D. Не впливають на моторику.
Е. Слабо впливають на моторику, підвищують всмоктуваність мікроелементів.
36. Перерахуйте основні принципи організації лікувально-профілактичного харчування:
A. *Підвищення захисних фізіологічних бар’єрів організму, диференційований вплив на процеси біотрансформації ксенобіотиків, захист організму від дії шкідливих речовин, прискорення або уповільнення метаболізму токсичних речовин, підвищення загальної опірності організму
B. Підвищення енергетичної цінності харчового раціону, прискорення або уповільнення метаболізму токсичних речовин, виключення з харчового раціону окремих продуктів, диференційований вплив на процеси біотрансформації ксенобіотиків
C. Затримка надходження шкідливих речовин в організм, зниження енергетичної цінності харчового раціону, захист організму від дії шкідливих речовин
D. Підвищення загальної реактивності організму, додаткове включення в харчові раціони смакових речовин, виключення з харчового раціону окремих продуктів
E. Зниження енергетичної цінності харчового раціону, затримка надходження шкідливих речовин в організм, уповільнення метаболізму токсичних речовин, диференційований вплив на процеси біотрансформації ксенобіотиків
37. Назвіть раціони лікувально-профілактичного харчування, які призначаються при роботі з радіонуклідами та іонізуючим випромінюванням:
A. *Раціон №1
B. Раціон №2
C. Раціон №3
D. Раціон №4
E. Раціон №5
38. Назвіть раціони лікувально-профілактичного харчування, які призначаються при роботі з фтором, хлором та оксидами азоту:
A. *Раціон №2
B. Раціон №1
C. Раціон №3
D. Раціон №4
E. Раціон №5
39. Назвіть раціони лікувально-профілактичного харчування, які призначаються при роботі з азотною та сірчаною кислотами:
A. *Раціон №2B. Раціон №1
C. Раціон №3
D. Раціон №4
E. Раціон №5
.
40. Назвіть раціони лікувально-профілактичного харчування, які призначаються при роботі з хромом і хромвмісними сполуками:
A. *Раціон №2а
B. Раціон №2
C. Раціон №3
D. Раціон №4
E. Раціон №5
41. Назвіть раціони лікувально-профілактичного харчування, які призначаються при роботі з неорганічними та органічними сполуками свинцю:
A. *Раціон №3
B. Раціон №2
C. Раціон №1
D. Раціон №4
E. Раціон №5
42. Назвіть раціони лікувально-профілактичного харчування, які призначаються при роботі з хлорованими вуглеводнями та сполуками миш’яку, телуру, ртуті:
A. *Раціон №4
B. Раціон №2
C. Раціон №3
D. Раціон №1E. Раціон №5
43. Назвіть раціони лікувально-профілактичного харчування, які призначаються при роботі з фосфором і фосфоровмісними сполуками в умовах хімічного виробництва (неорганічні сполуки):
A. *Раціон №4а
B. Раціон №4
C. Раціон №4б
D. Раціон №1E. Раціон №5
44. Назвіть раціони лікувально-профілактичного харчування, які призначаються при роботі з аміно- та нітросполуками бензолу в умовах хімічного виробництва (органічні сполуки):
A. *Раціон №4б
B. Раціон №4
C. Раціон №4а
D. Раціон №1E. Раціон №5
45. Назвіть раціони лікувально-профілактичного харчування, які призначаються при роботі з тетраетил свинцем, бромованими вуглеводнями, сірковуглецем та сполуками барію і марганцю:
A. *Раціон №5
B. Раціон №2
C. Раціон №3
D. Раціон №4
E. Раціон №1
Тема №19. Лікарсько-санітарний нагляд за організацією харчування в лікувальних закладах.
1. Дайте визначення поняття “меню-розкладка”:
A. *Перелік страв з ваговою кiлькiстю продуктiв, що необхiдні для приготування однієї порцiї
B. Перелiк продуктiв, що необхiдні для приготування страв
C. Hабiр необхiдних харчових речовин в продуктах
D. Перелік страв на денний прийом їжi
E. Hабiр основних продуктiв, що необхiдні для приготування їжі
2. Укажіть оптимальну тривалість перерв між прийомами їжі при чотирьохразовому харчуванні (у год.):
A. *4
B. 1,5
C. 2
D. 3
E. 1
3. Укажіть, в яких межах може коливатися добовий об’єм їжі при звичайному змішаному харчуванні (у л):
A. *2,0-3,0
B. 1-1,5
C. 1,5-2,0
D. 0,5-1,0
E. 3,0-3,5
4. Укажіть, яку частину енергетичної цінності добового раціону в умовах харчування в санаторії-профілакторії повинен забезпечувати першій сніданок (у%):
A. *30
B. 20
C. 10
D. 40
E. 50
5. Укажіть, яку частину енергетичної цінності добового раціону в умовах харчування в санаторії-профілакторії повинен забезпечувати другій сніданок (у%):
A. *10
B. 5
C. 20
D. 25
E. 35
6. Укажіть, яку частину енергетичної цінності добового раціону в умовах харчування в санаторії-профілакторії повинен забезпечувати обід (у%):
A. *40
B. 10
C. 30
D. 5
E. 50
7. Укажіть, яку частину енергетичної цінності добового раціону в умовах харчування в санаторії-профілакторії повинна забезпечувати вечеря (у%):
A. *20
B. 10
C. 30
D. 40
E. 50
8. Укажіть основні принципи організації роботи харчоблоку лікарні:
A. *Відсутність перетину технологічних процесів переробки готових продуктів та сировини
B. Використання принципу комплексності у відповідності з послідовністю технологічних операцій
C. Періодична зміна профілю діяльності цехів
D. Забезпечення обмеження біологічної цінності їжі
E. Використання традиційних та альтернативних засобів кулінарної обробки
9. Які з перерахованих приміщень входять до харчоблоку лікарні:
A. *Виробничi приміщення
B. Вестибюль та кімнати очікування
C. Роздаточнi приміщення
D. Кiмната сестри-господарки
E. Душова
10. Які з перерахованих приміщень входять до харчоблоку лiкарні
A. *Примiщення для приготування їжi
B. Комора для зберiгання хлiба
C. Кiмната дiєтлiкаря
D. Душова
E. Роздягальня
11. Які з перерахованих приміщень входять до харчоблоку лiкарні
A. *Всі перераховавні
B. Комори для сипучих продуктiв та для зберігання інвентаря
C. Вагова
D. Комори для зберiгання хлiба та овочiв
E. Охолоджувальнi камери
12. Хто з перерахованих нижче входить до Ради з харчування в лікарні:
A. *Всі перераховані
B. Дiєтлiкар
C. Дiєтсестра
D. Завідуючий харчоблоком
E. Головний лікар
13. Що входить в обов'язки лікаря-дієтолога:
A. *Все перераховане
B. Консультативна допомога лiкарям з питань організації дiєтичного харчування
C. Пiдвищення знань лiкарiв та медичних сестер з питань дiєтологiї
D. Участь у складаннi тижневого меню лiкарнi
E. Вибiрковий обхiд вiддiлень лiкарнi з метою контролю правильності призначення дiєтичного харчування
14. Укажіть термін проходження періодичних медичних оглядів, що рекомендовані для працівників системи громадського харчування:
A. *1 раз на 6 місяців
B. 1 раз на 1 рік
C. 1 раз на 2 роки
D. 1 раз на 3 місяці
E. Щомісячно
15. Назвіть обов'язкове лабораторно-інструментальне медичне обстеженння для працівників системи громадського харчування:
A. *Флюорографія легень
B. Визначення наявності стафілококу в ротовій порожнині
C. Визначення наявності сапрофітних мікроорганізмів у випорожненнях
D. Визначення наявності мікобактерій туберкульозу у мокроті
E. Реакція Манту
16. Укажіть, при якій температурі повинні реалізовуватися другі страви на лінії видачі в їдальні громадського харчування (у °С):
A. *+55 - +60
B. +15 - +30
C. +30 - +50
D. +50 - +55
E. 0 - +15
17. Який антиаліментарний фактор міститься в сирому яєчному альбуміні?
A. *Авідин
B. Тіаміназа
C. Ніацитин
D. Інгібітор трипсину
E. Аскорбатоксидаза
18. У дитячому дошкільному закладі до меню входять наступні страви: каша гречана молочна, макарони з м’ясним фаршем, салат з огірків, кисіль, хліб житній. Яку з перерахованих страв необхідно вилучити з меню?
A. *Макарони з м’ясним фаршем
B. Кашу гречану молочну
C. Хліб житній
D. Салат з огірків
E. Кисіль
19. Харчовий раціон жінки 25 років, яка годує груддю дитину містить 1000 мг кальцію, 1300 мг фосфору, 20 мг заліза. Яким чином слід відкоригувати мінеральний склад цього раціону?
A. *Збільшити вміст фосфору
B. Зменшити вміст кальцію
C. Збільшити вміст кальцію
D. Зменшити вміст фосфору
E. Збільшити вміст заліза
20. Добовий раціон лікаря – хірурга 29 років містить 90 г білка (з них 39-тваринного походження), 101 г жирів, 412 г вуглеводів. Енергетична цінність раціону становить 3000ккал. Яким чином необбхідно відкоригувати харчовий раціон лікаря – хірурга?
A. *Збільшити вміст тваринних білків
B. Збільшити калорійність раціону
C. Збільшити вміст вуглеводів
D. Збільшити вміст білків
E. Зменшити вміст жирів.
21. У добовому харчовому раціоні жінки, 23 років, вагове співвідношення білків, жирів та вуглеводів становить 1:1,1:5:6. Які корективи слід внести до складу раціону з метою його гігієнічної оптимізації?
A. *Зменшити вміст вуглеводів
B. Збільшити вміст жирів
C. Збільшити вміст білків
D. Збільшити вміст вуглеводів
E. Корективи не потрібні
22. В дитячому дошкільному закладі проведено аналіз добового набору продуктів встановлено, що до складу меню входять: молоко, масло вершкове, м’ясо, гриби, риба. Який з перерахованих продуктів необхідно вилучити з меню дитячого дошкільного закладу?
A. *Гриби
B. Риба
C. М’ясо
D. Масло вершкове
E. Молоко
23. При аналізі режиму харчування студентів у санаторії-профілакторії виявлено, що калорійність сніданку складає 40% добового калоражу, обіду – 40% та вечері – 20% добового калоражу відповідно. Що з перерахованого необхідно зробити для гігієнічної оптимізації режиму харчування студентів?
A. *Знизити калорійність сніданку
B. Знизити калорійність вечері
C. Знизити калорійність обіду
D. Підвищити калорійність вечері
E. Підвищити калорійність сніданку
24. У зв’язку з нерегулярним харчуванням, пацієнт скаржиться на зниження працездатності, різке відчуття голоду та втоми, періодичні головні болі. Який інтервал між прийомами їжі йому повинен рекомендувати лікар?
A. *3 – 4 год.
B. 5 – 6 год.
C. 6 – 7 год.
D. 7 – 8 год.
E. 8 – 9 год.
25. На прийомі у лікаря жінка 55 років скаржиться на задуху при ходьбі. Зріст пацієнтки – 159 см, маса тіла – 77кг. Робота сидяча, спосіб життя малорухомий, без фізичних навантажень. Харчується регулярно: на сніданок каші, чай або кава з бутербродами; обід в їдальні завжди складається з трьох страв; вечеря вдома включає гарячу страву і чай з печивом. Любить солодке. Який режим харчування повинен рекомендувати лікар пацієнтці у зрілому віці?
A. *Чотириразовий: сніданок – 25%, другий сніданок – 15%, обід – 35%, вечеря – 25%
B. Чотириразовий: сніданок – 25%, другий сніданок – 15%, обід – 45%, вечеря – 15%
C. Чотириразовий: сніданок – 30%, другий сніданок – 10%, обід – 35%, вечеря – 25%
D. Чотириразовий: сніданок – 35%, другий сніданок – 15%, обід – 35%, вечеря – 15%
E. Чотириразовий: сніданок – 25%, другий сніданок – 10%, обід – 40%, вечеря – 25%
26. Укажіть основні форми проведення гігієнічної експертизи харчових продуктів і готових страв:
А. *Періодична, спорадична, екстрена
B. Централізована, децентралізована, змішана
C. Відкрита, закрита, змішана
D. Державна, комерційна, змішана
E. Природна, штучна, змішана
27. Укажіть в яких випадках проводиться періодична гігієнічна експертиза харчових продуктів і готових страв:
А. *В плановому порядку
B. У разі проведення рейдових перевірок харчоблоків та об’єктів громадського харчування
C. У випадках виникнення харчових отруєнь, захворювань аліментарної етіології, при грубому порушенні санітарного режиму харчових об’єктів (їдалень, кафе, ресторанів, харчоблоків лікарень тощо)
D. У разі нарікань населення на організацію постачання продуктів харчування
E. Перед святковими та вихідними днями
28. Укажіть в яких випадках проводиться спорадична гігієнічна експертиза харчових продуктів і готових страв:
А. *У разі проведення рейдових перевірок харчоблоків та об’єктів громадського харчування
B. В плановому порядку
C. У випадках виникнення харчових отруєнь, захворювань аліментарної етіології, при грубому порушенні санітарного режиму харчових об’єктів (їдалень, кафе, ресторанів, харчоблоків лікарень тощо)
D. У разі нарікань населення на організацію постачання продуктів харчування
E. Перед святковими та вихідними днями
29. Укажіть в яких випадках проводиться екстренна гігієнічна експертиза харчових продуктів і готових страв:
А. *У випадках виникнення харчових отруєнь, захворювань аліментарної етіології, при грубому порушенні санітарного режиму харчових об’єктів (їдалень, кафе, ресторанів, харчоблоків лікарень тощо)
B. В плановому порядку
C. У разі проведення рейдових перевірок харчоблоків та об’єктів громадського харчування
D. У разі нарікань населення на організацію постачання продуктів харчування
E. Перед святковими та вихідними днями
30. Укажіть заходи, проведення яких передбачає гігієнічна експертиза харчових продуктів:
A. *Все перераховане
B. Ознайомлення з документами, що засвідчують походження і якість продуктів та термін їх реалізації
C. Зовнішній огляд партії продуктів і визначення стану тари
D. Вибіркове відкриття тари та органолептичне дослідження продуктів
E. Відбір про та їх направлення у лабораторію для дослідження
31. Укажіть основні етапи проведення санітарної експертизи харчових продуктів:
A. *Визначення ступеня якості, визначення свіжості, визначення придатності до споживання, визначення придатності до зберігання
B. Визначення вмісту білків, визначення придатності до споживання, визначення придатності до зберігання,
C. Визначення енергетичної цінності, визначення свіжості, визначення ступеня радіоактивного забруднення
D. Визначення хімічних властивостей, визначення ступеня якості, визначення вмісту жирів
E. Визначення смакових якостей, визначення фізичних властивостей, визначення свіжості, визначення вмісту вуглеводів
32. Укажіть, яка проба визначає якість всієї партії продовольства та підлягає відбору для лабораторного аналізу:
А. *Середня проба
B. Перша проба
C. Узагальнена проба
D. Індикаторна проба
E. Довільна проба
33. Назвіть, який документ, складається у випадку відбору проби харчових продуктів для лабораторного аналізу:
А. *Акт відбору проб
B. Протокол гігієнічної експертизи
C. Екстрене повідомлення
D. Бракеражний журнал
E. Акт здавання-приймання
34. Укажіть осіб, які мають підписати акт відбору проби харчових продуктів для лабораторного аналізу:
А. *Особа, яка відібрала пробу, та відповідальна особа продовольчого об’єкту
B. Лікар-дієтолог лікувально-профілактичного закладу
C. Головний лікар СЕС та відповідальна особа продовольчого об’єкту
D. Особа, яка відібрала пробу, та особи, які були присутні під час відбору – незалежні споcтерігачі
E. Особа, яка відібрала пробу, та представники засобів масової інформації
35. Назвіть, який документ додається до проби, що відібрана для лабораторного аналізу:
А. *Супровідний бланк
B. Протокол гігієнічної експертизи
C. Екстрене повідомлення
D. Бракеражний журнал
E. Акт здавання-приймання
36. Укажіть, які дані мають бути відображені у супровідному листі до акту відбору проби:
А. *Все перераховане
B. Паспортні дані продовольчого об’єкту
C. Маса або кількість зразків проб
D. Мета лабораторного дослідження та адреса лабораторії, куди зразок направляється
E. Дата і година відбору проби, підпис особи, яка відібрала пробу
37. Укажіть місце проведення органолептичних досліджень харчових продуктів і готових страв:
А. *В лабораторії та на самому продовольчому об’єкті під час відбору проб
B. В лабораторії
C. На продовольчому об’єкті під час відбору проб
D. На харчоблоці лікувально-профілактичного закладу
E. На типовому підприємстві громадського харчування
38. Укажіть документи, з якими необхідно ознайомитися під час здійснення оцінки документації продовольчого об’єкту:
А. *Все перераховане
B. Накладна
C. Сертифікати на партію продовольства
D. Дата поставки
E. Спеціальні документи
39. Укажіть, на які характеристики харчових продуктів слід звернути увагу під час огляду продовольчого об’єкту:
А. *Все перераховане
B. Умови зберігання та обробки продуктів
C. Наявність холодильників
D. Санітарний стан об’єкта та стан тари,
E. Маркування продуктів (терміни зберігання та реалізації продуктів тощо
40. Назвіть, які характеристики харчових продуктів визначають під час проведення органолептичних досліджень:
А. *Все перераховане
B. Зовнішній вигляд зразків продуктів
C. Консистенція зразків продуктів
D. Запах зразків продуктів
E. Смак зразків продуктів
41. Дайте визначення поняття “меню-розкладка”:
A. *План харчування колективу, або перелік готових страв, розподілених за окремими прийомами їжі, з перерахуванням харчових продуктів, визначенням їх кількості, енергетичної цінності та хімічного складу.
B. Підрахунок по таблицям або номограмам енергетичної цінності та хімічного складу харчових продуктів
C. Кількість прийомів їжі протягом доби, розподіл енергетичної цінності добового раціону по прийомам, інтервали між прийомами їжі
D. Адекватність добового раціону енерговитратам
E. Особливості походження, хімічний склад, кулінарна обробка, поєднання у стравах, частка в раціоні харчових продуктів
42. Укажіть, які принципи слід ураховувати під час розробки меню-розкладки
A. *Принципи забезпечення різноманітності харчування та його щоденної повноцінності
B. Принципи рівномірності та достатності харчування
C. Принципи натурного і лабораторного гігієнічного експерименту
D. Принципи виваженості харчування та поступового розширення обсягу харчових предметів, що споживаються
E. Принципи агравації та диференціації
43. В ході планування меню-розкладки на 7 днів повторення страв допускається:
А. *Не частіше 3-х разів на тиждень
В. Не частіше 4-х разів на тиждень
С. Не рідше 2-х разів на тиждень
D. Через день
Е. Не допускається взагалі
44. Назвіть, яким шляхом здійснюють оцінку та визначення співвідношення кількості білків тваринного і рослинного походження в харчовому раціоні:
А. *Визначають кількість тваринних і рослинних білків окремо
В. Визначають загальну енергетичну цінність їжі і ділять на 2
С. Використовують калориметричний коефіцієнт
D. Загальну суму білків ділять на 2
Е. Кількість білків тваринного походження помножують на 2
45. Назвіть, яким шляхом здійснюють оцінку та визначення співвідношення кількості білків тваринного і рослинного походження в харчовому раціоні:
А. *Визначають кількість тваринних білків і віднімають показник від загальної суми білків
В. Визначають загальну енергетичну цінність їжі і ділять на 2
С. Використовують калориметричний коефіцієнт
D. Загальну суму білків ділять на 2
Е. Кількість білків тваринного походження помножують на 2
46. дайте визначення поняття “режим харчування”:
A. *Кількість прийому їжі протягом доби, інтервали між ними, розподіл енергетичної цінності та харчових речовин по окремим прийомам їжі
B. Різноманітне харчування, приємні органолептичні властивості, відповідні умови прийому їжі
C. Статус організму, обумовлений його харчуванням
D. План харчування колективу, перелік готових страв, розподілених по прийомах їжі, з перерахуванням харчових продуктів, зазначенням їх кількості, енергетичної цінності та хімічного складу
E. Раціональне, здорове, повноцінне харчування, яке забезпечує нормальний ріст та розвиток організму.
47. Наведіть оптимальний розподіл добового раціону за окремими прийомами їжі відповідно до її енергетичної цінності при трьохразовому харчуванні:
А. *Сніданок − 30%, обід – 40-45%, вечеря – 20-25%
В. Сніданок − 20-25%, обід – 40-45%, вечеря – 30%
С. Сніданок − 10%, обід – 30%, вечеря – 60%
D. Сніданок − 60%, обід – 30%, вечеря – 40%
Е. Сніданок − 5%, обід – 75%, вечеря – 20%
48. Розподіл добового раціону для сніданку за енергетичною цінністю при трьохразовому харчуванні становить:
А. *30%
В. 40%
С. 45%
D. 15%
Е. 20%
49. Розподіл добового раціону для обіду за енергетичною цінністю при трьохразовому харчуванні становить:
А. *40-45%
В. 40-60%
С. 35-45%
D. 25-35%
Е. 50-55%
50. Розподіл добового раціону для вечері за енергетичною цінністю при трьохразовому харчуванні становить:
А. *20-25%
В. 20-30%
С. 35-45%
D. 25-35%
Е. 10-15%
Тема №20. Методика та профілактика випадків харчових отруєнь.
1. Приведіть класифікацію харчових отруєнь:
A. *Харчові отруєння мікробної етіології, харчові отруєння немікробної етіології, харчові отруєння змішаної етіології, харчові отруєння невідомої етіології
B. Аліментарно-токсичні хвороби, харчові отруєння мікробної етіології, харчові отруєння немікробної етіології, харчові отруєння змішаної етіології (міксти)
C. Біогеохімічні ендемії, харчові алергії, харчові отруєння мікробної етіології
D. Гіповітамінози, білково-енергетична недостатність, аліментарно-токсичні хвороби
E. Біо- та геогельмінтози, харчові отруєння мікробної етіології, харчові отруєння немікробної етіології
2. Укажіть основні форми харчових отруєнь за етіологічними факторами:
A. *Все перераховане
B. Харчові отруєння мікробної етіології
C. Харчові отруєння немікробної етіології
D. Харчові отруєння змішаної етіології
E. Харчові отруєння невідомої етіології
3. Укажіть нозологічні форми харчових отруєнь мікробної етіології, що відносяться до групи бактеріальних харчових інтоксикацій:
A. *Харчові отруєння, спричинені токсинами, які виробляють ентеропатогенні штами Staphylococus та Clostridium botulinum
B. Харчові отруєння, спричинені ентеротоксигенними штамами і їх токсинами потенційно-патогенних бактерій Clostridium perfringens, Bacillis cereus та E.coli
C. Харчові отруєння, спричинені слабо вірулентними штамами патогенних кишкових бактерій Salmonella, Shigelдa sonnei та Jersinia enterocolitica
D. Харчові отруєння, спричинені афлатоксинами, охратоксинами та іншими мікотоксинами
E. Харчові отруєння, спричині токсиними амінами (гістаміном, тираміном тощо), які утворюються внаслідок розвитку протеолітичних мкроорганізмів
4. Укажіть нозологічні форми харчових отруєнь мікробної етіології, що відносяться до групи інфекцій з перебігом хвороби, притаманним для харчових отруєнь:
A. *Харчові отруєння, спричинені слабо вірулентними штамами патогенних кишкових бактерій Salmonella, Shigelдa sonnei та Jersinia enterocolitica
B. Харчові отруєння, спричинені ентеротоксигенними штамами і їх токсинами потенційно-патогенних бактерій Clostridium perfringens, Bacillis cereus та E.coli
C. Харчові отруєння, спричинені токсинами, які виробляють ентеропатогенні штами Staphylococus та Clostridium botulinum
D. Харчові отруєння, спричинені афлатоксинами, охратоксинами та іншими мікотоксинами
E. Харчові отруєння, спричині токсиними амінами (гістаміном, тираміном тощо), які утворюються внаслідок розвитку протеолітичних мкроорганізмів
5. Укажіть нозологічні форми харчових отруєнь мікробної етіології, що відносяться до групи мікотоксикозів:
A. *Харчові отруєння, спричинені афлатоксинами, охратоксинами та іншими мікотоксинами
B. Харчові отруєння, спричинені ентеротоксигенними штамами і їх токсинами потенційно-патогенних бактерій Clostridium perfringens, Bacillis cereus та E.coli
C. Харчові отруєння, спричинені токсинами, які виробляють ентеропатогенні штами Staphylococus та Clostridium botulinum
D. Харчові отруєння, спричинені слабо вірулентними штамами патогенних кишкових бактерій Salmonella, Shigelдa sonnei та Jersinia enterocolitica
E. Харчові отруєння, спричині токсиними амінами (гістаміном, тираміном тощо), які утворюються внаслідок розвитку протеолітичних мкроорганізмів
6. Укажіть основні нозологічні форми харчових отруєнь немікробної етіології:
A. *Харчові отруєння домішками хімічних речовин, отруйними речовинами тваринного і рослинного походження
B. Бактеріальні харчові токсикоінфекції та бактеріальні харчові інтоксикації
С. Міксти мікробної природи, міксти немікробної природи, міксти мікробного і немікробного походження
D. Інфекції з перебігом хвороби, притаманним для харчових отруєнь та бактеріальні харчові отруєння неуточнені
E. Мікотоксикози та скомбротоксикози
7. Укажіть основні нозологічні форми харчових отруєнь змішаної етіології:
A. *Міксти мікробної природи, міксти немікробної природи, міксти мікробного і немікробного походження
B. Бактеріальні харчові токсикоінфекції та бактеріальні харчові інтоксикації
С. Харчові отруєння домішками хімічних речовин, отруйними речовинами тваринного і рослинного походження
D. Інфекції з перебігом хвороби, притаманним для харчових отруєнь та бактеріальні харчові отруєння неуточнені
E. Мікотоксикози та скомбротоксикози
8. Перерахуйте характерні ознаки спалаху харчового отруєння:
А. *Раптовість, не контагіозність, масовість, швидке припинення спалаху після проведення санітарних заходів, споживання населенням недоброякiсної їжi
B. Ендемічний характер сплаху, повiльний розвиток спалаху, тривалий перебiг спалаху
С. Поступовiсть, швидке припинення спалаху після проведення санітарних заходів, споживання населенням недоброякiсної їжi
D. Повiльний розвиток спалаху, не контагіозність, масовість, швидке припинення спалаху після проведення санітарних заходів
E. Тривалий перебiг спалаху, споживання недоброякiсної їжi, індивідуальний характер ураження, поступовiсть
9. Перерахуйте ознаки, властиві для харчових отруєнь:
A. *Чіткий зв’язок захворювання із споживанням певної їжі
B. Поодинокі випадки захворювання
C. Наявність контактних випадків захворювання у побуті і в колективі
D. Повільний розвиток хвороби
E. Частий перехід захворювання у хронічну форму
10. Укажіть, чим відрізняються харчові отруєння від кишкових інфекцій:
A. *Мають короткий інкубаційний період
B. Передаються від хворого до здорового
C. Відзначаються виникненням поодиноких випадків
D. Мають контактний шлях передачі
E. Висококонтагіозні
11. Назвіть умови, що сприяють виникненню спалаху харчового отруєння:
A. *Обсіменіння харчового продукту збудниками, що зумовлюють виникнення харчового отруєння, недостатня термiчна обробка їжi, порушення умов зберігання та термінів реалізації готової продукції,
B. Hедостатнiй стаж роботи персоналу, наявнiсть бацилоносiїв серед персоналу харчоблоку, недотримування правил миття посуду
C. Великий наплив вiдвiдувачiв, недостатня термiчна обробка їжi, недотримування термiнiв зберігання та реалiзацiї готової продукції
D. Недостатне природне освітлення у приміщеннях харчоблоку, недостатнiй стаж роботи персоналу; великий наплив вiдвiдувачiв, недостатня термiчна обробка їжi
E. Вiдсутнiсть вентиляцiї у приміщеннях харчоблоку, недостатне природне освітлення у приміщеннях харчоблоку, недотримування термiнiв зберігання та реалiзацiї готової продукції
12. Назвіть умови, які сприяють виникненню харчових отруєнь бактеріальної природи:
A. *Порушення правил технології приготування їжі, мікробне обсіменіння, порушення термінів реалізації продуктів, порушення правил зберігання продуктів
B. Забруднення харчових продуктів радіонуклідами, забруднення продуктів токсичними речовинами, порушення термінів реалізації продуктів, порушення правил зберігання продуктів
C. Неадекватне харчування, вживання продуктів домашнього копчення, порушення правил технології приготування їжі
D. Незбалансоване харчування, вживання м'яса домашнього консервування, порушення правил технології приготування їжі
E. Забруднення продуктів токсичними речовинами, неадекватне харчування, незбалансоване харчування
13. Назвіть основні види харчових отруєнь мікробної етіології:
A. *Бактеріальні харчові токсикоінфекції, бактеріальні харчові інтоксикації, мікотоксикози
B. Біогеохімічні ендемії, отруєння частково отруйними продуктами, мікотоксикози
C. Отруєння домішками хімічних речовин до харчових продуктів, харчові алергії, бактеріальні токсикози
D. Отруєння домішками отруйних бур'янів, мікотоксикози, токсикоінфекції
E. Отруєння отруйними продуктами, біогеохімічні ендемії, мікотоксикози
14. Назвіть етіологічні фактори виникнення харчових токсикоінфекцій:
A. *Бактерії роду proteus, ентеропатогенні кишкові палички
B. Фузаріотоксини, шигели
C. Ентеротоксигені стафілококи, ентеропатогенні кишкові палички
D. Сальмонели, синьогнійна паличка
E. Афлатоксини, мінерали
15. Укажiть найбiльш характерні симптоми сальмонельозу:
A. *Висока температура тіла, явища гастроентериту: нудота та блювання, діарея
B. Бульбарнi зрушення, явища гастроентериту: нудота та блювання, діарея
C. Порушення зорово-рухової координації, запор, явища гастроентериту: нудота та блювання
D. Нормальна температура тіла, судоми, запор
E. Парестезії, судоми, запор
16. Укажіть найбільш типову тривалість інкубаційного періоду при токсикоінфекціях, що викликані Bас. cereus (у годинах):
A. *4-16
B. 2-4
C. До 1
D. 16-24
E. 24-48
17. Назвiть збудникiв харчових токсикозiв:
A. *Staphylococus aureus, Clostridium botulinum
B. Salmonella enteritidis, Clostridium botulinum
C. Патогенні серотипи E. Coli, Staphylococus aureus
D. Туберкульозна паличка, вiрус грипу
E. Aspergilius flavus, Clostridium perfringens
18. Дайте визначення поняття “бактеріальний токсикоз”.
A. *Гостре захворювання, що виникає у разі вживання їжі, яка містить велику кількість токсинів, що накопичились під час розвитку мікроорганізмів
B. Гостре захворювання, що виникає у разі споживання їжі, яка містить велику кількість живих збудників та їх токсинів, виділених під час розмноження і загибелі мікроорганізмів
C. Гостре, часто масове захворювання, що виникає у разі вживання їжі, яка містить велику кількість живих специфічних збудників
D. Хронічне захворювання, яке виникає внаслідок вживання продуктів харчування, що містять токсичні продукти життєдіяльності мікроскопічних грибів
E. Хронічне захворювання ШКТ, викликане постійним споживанням недоброякісної їжі
19. Назвіть продукти, які можуть бути причиною ботулiзму:
A. *Консервовані м’ясопродукти та овочі, ковбасні вироби, копчена риба
B. Молоко та молочнi продукти, кондитерськi вироби, торти та тiстечка
C. Салати, вінегрети, консервовані м’ясопродукти та овочі
D. Паштет, м’ясо відварне, копчена риба, червона ікра
E. Студень, ковбасні вироби, копчена риба, фрукти
20. Укажіть продукти, в яких може відбуватися накопичення Сl. botulinum токсину:
A. *Ковбаса, копчене м’ясо
B. Смажена риба
C. Молоко та молоко
D. Яйця
E. Соки, газовані напої
21. Укажіть найбільш типову тривалість інкубаційного періоду при ботулізмі (у годинах):
A. *2-240
B. 1-2
C. 3-6
D. 6-12
E. До 1
22. Укажіть найбільш характерні симптоми ботулізму:
A. *Розлади мови, порушення зорово-рухової координації, диплопія, порушення ковтання
B. Висока температура тіла, розлади мови, порушення зорово-рухової координації, порушення ковтання
C. Нормальна температура тіла, короткочасні рідкі випорожнення, розлади мови, порушення ковтання
D. Порушення сну, порушення зорово-рухової координації, диплопія
E. Нудота і блювання, висока температура тіла, короткочасні рідкі випорожнення
23. Укажіть, за якої температури і протягом якого часу гинуть спори збудника ботулізму:
A. *100°С протягом 1 год
B. 50°С протягом 1 год
C. 90°С протягом 2 год.
D. 130°С протягом 3 хв
E. 120°С протягом 30 хв
24. Укажіть, за яких умов руйнується екзотоксин Cl. botulinum:
A. *В умовах дії температури 100°С
B. В умовах дії 10% сольового розчину
C. Під час копчення виробів
D. Під час замороження продуктів
E. В умовах дії концентрації цукру 50%
25. Укажіть, причиною виникнення якого захворювання можуть бути гнійничкові захворювання шкіри:
A. *Стафілококовий токсикоз
B. Сальмонельоз
C. Дизентерія
D. Харчова токсикоінфекція, що викликається Bac. cereus.
E. Ботулізм
26. Укажіть найбільш характерні симптоми стафілококової інтоксикації:
A. *Нудота та блювання, короткочасна діарея
B. Нормальна температура тіла, порушення зорово-рухової координації
C. Висока температура тіла, короткочасна діарея
D. Пітливість, нудота та блювання
E. Розлади мови, порушення ковтання
27. Укажіть найбільш характерні клінічні ознаки стафілококової харчової інтоксикації:
A. *Гострий гастрит
В. Гострий гастроентерит
С. Гострий ентерит
D. Гострий ентероколіт
Е. Гострий коліт
28. Назвіть продукти, які можуть бути причиною виникнення стафілококового харчового токсикозу:
A. *Молоко, сир і сметана, торти та тістечка з кремом, варена ковбаса
B. Твердокопчені ковбаси, балики, яйця, торти і тістечка з кремом
C. Консервовані продукти, овочі та фрукти, яйця
D. Хлібобулочні вироби, торти і тістечка з кремом, цукерки
E. Твердокопчені ковбаси, балики, ліверна ковбаса, котлети і фрикадельки
29. Укажіть продукти, в яких може відбуватися утворення стафілококового токсину:
A. *Вироби з кремом
B. Овочевий салат
C. Ковбаса, копчене м’ясо
D. Соки, газовані напої
E. Консервовані гриби
30. Перерахуйте етіологічні фактори мiкотоксикозiв:
A. *Афлатоксини, гриби Claviceps purpurea, гриби роду Fusarium
B. Мухомор, гриби роду Fusarium
C. Умовно придатнi гриби, консервованi гриби
D. Фазин, афлатоксини, гриби Claviceps purpurea
E. Сушенi гриби, перезрiлi гриби
31. Укажіть основні клінічні форми мікотоксикозів:
A. *Аліментарно-токсична алейкія, афлатоксикоз, фузаріоз, ерготизм
B. Харчові токсикоінфекції, афлатоксикоз, фузаріоз, ерготизм
C. Афлатоксикоз, фузаріоз, ерготизм, ботулізм
D. Харчові токсикози, харчові токсикоінфекції, харчові алергії, афлатоксикоз, харчові токсикоінфекції
E. Капіляротоксикоз, біогеохімічні ендемії, ерготизм, мікроелементоз
32. Укажіть, в яких продуктах найчастіше зустрічаються афлатоксини:
A. *Зернопродукти
B. Риба
C. М’ясо
D. Молоко
E. Яйця
33 Назвіть, які внутрішні органи, передусім, уражають афлатоксини:
A. *Печінка
B. Нирки
C. Легені
D. Серце
E. Шлунок
34. Назвіть токсичнi речовини, що знаходяться у квасолi, картоплi та кiсточкових плодах і можуть викликати харчовi отруєння:
A. *Соланін, фазiн, ціанідна кислота
B. Гельвелова кислота, соланін, гiстамiн
C. Афлатоксин, соланін, фазiн
D. Гемолiтичний яд, тетродотоксин,
E. Гiстамiн, афлатоксин
35. Укажіть вид харчового продукту, що є джерелом споживання соланіну:
A. *Проросла картопля
B. Варення з кісточками
C. Боби
D. Квасоля
E. Мигдаль
36. Укажіть, яку речовину містить проросла картопля:
A. *Соланін
B. Гістамін
C. Атропін
D. Біотин
E. Гліадин
37. Укажіть, внаслідок споживання якого продукту розвивається харчове отруєння фазином:
A. *Квасоля
B. Варена картопля
C. Боби
D. Сира картопля
E. Мигдаль
38. Назвіть, причиною якого захворювання є уражені ріжки:
A. *Ерготизм
B. Фузаріотоксикоз
C. Афлатоксикоз
D. Шигельоз
E. Ешеріхіоз
39. Укажіть, яку речовину містить бліда поганка:
A. *Аматотоксин
B. Мускарин
C. Гістамін
D. Синильна кислота
E. Соланін
40. Назвіть заходи щодо профілактики харчових токсикоінфекцій:
A. *Виявлення носіїв умовно-патогенної кишкової флори серед працюючих з харчовими продуктами
B. Боротьба з гризунами
C. Виявлення осіб, які страждають на гнійничкові захворювання та захворювання зубів і носоглотки серед персоналу харчових об’єктів
D. Знищення мух
E. Своєчасне лікування колі-бактеріальних холециститів і пієлітів у працівників харчових об’єктів
41 Назвіть основні заходи щодо профілактики стафілококових токсикозів:
A. *Виявлення осіб, які страждають на гнійничкові захворювання та захворювання зубів і носоглотки, серед персоналу харчових об’єктів
B. Виявлення носіїв збудників кишкових інфекцій серед осіб, що працюють з харчовими продуктами
C. Боротьба з гризунами
D. Знищення мух
E. Своєчасне лікування колібактеріальних холециститів і пієлітів у працівників харчових об’єктів
42. Назвіть основні заходи щодо профілактики ботулізму:
A. *Дотримання правильного режиму стерилізації, умов та термінів зберігання консервів
B. Виявлення носіїв збудників кишкових інфекцій серед працюючих з харчовими продуктами
C. Виявлення осіб, які страждають на гнійничкові захворювання та захворювання зубів і носоглотки серед персоналу харчових об’єктів
D. Знищення мух
E. Своєчасне лікування колі бактеріальних холециститів і пієлітів у працівників харчових об’єктів
43. Назвіть, які документи оформлюються при розслідуванні випадку харчового отруєння:
A. *Все перераховане
B. Схема розслідування групових харчових отруєнь за клінічними симптомами та направлення в лабораторію
C. Лист опитування постраждалих
D. Акт про результати розслідування харчового отруєння
E. Екстрене повідомлення
44. Укажіть, лабораторний аналіз яких матеріалів має найбільше діагностичне значення для ідентифікації харчових токсикоінфекцій:
A. *Лабораторний аналіз крові на гемокультуру та проведення серологічних реакцій
B. Лабораторний аналіз водопровідної води
C. Визначення особливостей природної вентиляції
D. Визначення особливостей штучної вентиляції
E. Лабораторний аналіз підозрілої їжі на наявність стафілококів
45. Укажіть, за якої температури повинні зберігатися продукти, що швидко псуються:
A. *Не вище ніж 8°С
B. Не вище ніж 0°С
C. Не вище ніж 10°С
D. Не вище ніж -5°С
E. Не вище ніж -25°С
46. Дайте визначення поняття “харчова токсикоінфекція”:
A. *Гостре захворювання, що виникає у разі споживання їжі, яка містить велику кількість живих збудників та їх токсинів, виділених під час і загибелі мікроорганізмів
B. Гостре захворювання, що виникає у разі вживання їжі, яка містить велику кількість токсинів, що накопичились під час розвитку і загибелі специфічного збудника
C. Гостре, часто масове захворювання, що виникає у разі вживання їжі, яка містить велику кількість живих специфічних збудників
D. Хронічне захворювання, яке виникає внаслідок вживання продуктів харчування, що містять токсичні продукти життєдіяльності мікроскопічних грибів
E. Хронічне захворювання шлунково-кишкового тракту, викликане постійним споживанням недоброякісної їжі
Гігієна праці
Тема №22. Гігієнічна оцінка ступеня важкості та напруженості праці.
1. Дайте визначення поняття “умови праці”:
A. *Сукупність чинників виробничого середовища та трудового процесу, які впливають на здоров’я і працездатність людини в процесі професійної діяльності
B. Чинник трудового процесу та виробничого середовища, вплив якого на організм людини за певних умов може призвести до погіршання стану здоров’я зниження працездатності людини
C. Чинник трудового процесу та виробничого середовища, вплив якого на організм людини за певних умов може призвести до травми або раптового погіршання здоров’я
D. Чинник трудового процесу та виробничого середовища, вплив якого на організм людини за певних умов може призвести до смертельних випадків
E. Умови, за яких вплив шкідливих і небезпечних виробничих чинників на працівників виключений або їх рівні не перевищують гігієнічних нормативів
2. Дайте визначення поняття “безпечні умови праці”:
A. *Умови, за яких вплив шкідливих і небезпечних виробничих чинників на працівників виключений або їх рівні не перевищують гігієнічних нормативів
B. Сукупність чинників трудового процесу та виробничого середовища, вплив якого на організм людини за певних умов може призвести до погіршання стану здоров’я зниження працездатності людини
C. Сукупність чинників трудового процесу та виробничого середовища, вплив якого на організм людини за певних умов може призвести до травми або раптового погіршання здоров’я
D. Сукупність чинників трудового процесу та виробничого середовища, вплив якого на організм людини за певних умов може призвести до смертельних випадків
E. Сукупність чинників виробничого середовища та трудового процесу, які впливають на здоров’я і працездатність людини в процесі професійної діяльності
3. Дайте визначення поняття “шкідливий виробничий чинник”:
A. *Чинник трудового процесу та виробничого середовища, вплив якого на організм людини за певних умов може призвести до погіршання стану здоров’я зниження працездатності людини
B. Чинник трудового процесу та виробничого середовища, вплив якого на організм людини за певних умов може призвести до травми або раптового погіршання здоров’я
C. Чинник трудового процесу та виробничого середовища, вплив якого на організм людини за певних умов може призвести до смертельних випадків
D. Чинник виробничого середовища та трудового процесу, який впливає на здоров’я і працездатність людини в процесі професійної діяльності
E. Чинник виробничого середовища та трудового процесу, який впливають на формування особливостей особистості людини
4. Дайте визначення поняття “небезпечний виробничий чинник”:
A. *Чинник трудового процесу та виробничого середовища, вплив якого на організм людини за певних умов може призвести до травми або раптового погіршання здоров’я
B. Чинник трудового процесу та виробничого середовища, вплив якого на організм людини за певних умов може призвести до погіршання стану здоров’я зниження працездатності людини
C. Чинник трудового процесу та виробничого середовища, вплив якого на організм людини за певних умов може призвести до смертельних випадків
D. Чинник виробничого середовища та трудового процесу, який впливає на здоров’я і працездатність людини в процесі професійної діяльності
E. Чинник виробничого середовища та трудового процесу, який впливають на формування особливостей особистості людини
5. Укажіть основні класи умов праці за ступенем шкідливості та небезпечності:
A. *Все перераховане
B. Оптимальні умови праці
C. Допустимі умови праці
D. Шкідливі умови праці
E. Небезпечні (екстремальні) умови праці
6. Назвіть основні напрямки кількісної оцінки праці, що входять обов’язки лікарів медико-санітарних частин промислових підприємств:
A. *Все перераховане
B. Оцінки ступеня важкості праці
C. Оцінка ступеня напруженості праці
D. Оцінка фізіологічної вартості праці
E. Оцінка ступеня функціонального напруження організму людини
7. Укажіть, з яких боків визначається функціональне напруження організму під час праці:
A. *Енергетичний та інформаційний
B. Адаптаційний та дезадаптаційний
C. Природний та штучний
D. Аналітичний та емпіричний
E. Загальний та локальний
8. Дайте визначення поняття “важкості праці”:
A. *Характеристика навантаження на організм під час праці, яка вимагає м’язових зусиль і відповідного енергетичного забезпечення
B. Характеристика роботи, що потребує інтенсивної праці головного мозку під час отримання та аналізу інформації
C. Маса вантажу, який піднімають та переміщують
D. Потужність праці в виробничих умовах
E. Статичне навантаження під час виконання фізичної роботи
9. Дайте визначення поняття “напруженіcть праці”:
A. *Характеристика праці, що потребує інтенсивної роботи головного мозку під час отримання та аналізі інформації
B. Характеристика навантаження на організм під праці, яка вимагає м’язових зусиль і відповідного енергетичного забезпечення
C. Маса вантажу, який піднімають та переміщують
D. Потужність праці в виробничих умовах
E. Статичне навантаження під час виконання фізичної роботи
10. Назвіть, які методи використовуються для оцінки ступеня важкості та напруженості праці:
A. *Ергонометричні та фізіологічні методи
B. Адаптаційні та дезадаптаційні методи
C. Природні та штучні методи
D. Аналітичні та емпіричні методи
E. Загальні та локальні методи
11. Укажіть основні категорії праці за ступенем важкості:
A. *Все перераховане
B. Легка
C. Середньої важкості
D. Важка
E. Дуже важка
12. Укажіть основні категорії праці за ступенем напруженості:
A. *Все перераховане
B. Ненапружені
C. Малонапружена
D. Напружена
E. Дуже напружена
13. Назвіть методи, що використовуються для оцінки ступеня важкості та напруженості праці:
A. *Фізіологічні
B. Біохімічні
C. Токсикологічні
D. Фізичні
E. Хімічні
14. Назвіть методи, що використовуються для оцінки ступеня важкості та напруженості праці:
A. *Ергонометричні
B. Біологічні
C. Токсикометричні
D. Статистичні
E. Соціологічні
15. Укажіть показники, що належать до ергонометричних показників важкості праці:
A. *Характеристики робочої пози, потужність роботи, статичне навантаження, маса вантажу, що піднімається
B. Інтелектуальні навантаження, навантаження на зорову сенсорну систему, навантаження на слуховий аналізатор, сенсорні навантаження
C. Режим праці, монотонність, потужність роботи
D. Переміщення у просторі, нахили корпусу, характеристики робочої пози
E. Фізичне динамічне навантаження, маса вантажу, потужність роботи, характеристики робочої пози
16. Назвіть ергонометричні показники важкості праці:
A. *Все перераховане
B. Маса вантажу, що піднімається
C. Потужність праці
D. Характеристики робочої пози
E. Величина статичного навантаження
17. Назвіть основні ергонометричні показники напруженості праці:
A. *Все перераховане
B. Кількість об’єктів одночасного спостереження
C. Тривалість зосередженого спостереження або часу активних дій (у % від загального часу робочого дня
D. Щільність сигналів (оголошень) за 1 год
E. Емоційна напруженість
18. Назвіть основні ергонометричні показники напруженості праці:
A. *Все перераховане
B. Змінність
C. Напруженість функцій сенсорних систем (аналізаторів)
D. Обсяг оперативної пам’яті та інтелектуальна напруженість
E. Ступінь монотонності
19. Укажіть показники, що використовуються як фізіологічні критерії оцінки ступеня важкості та напруженості праці:
A. *Рівень фізіологічних функцій під час виконання праці (відповідно на початку та наприкінці виконання роботи)
B. Характеристики робочої пози
C. Величина статичного навантаження
D. Змінність
E. Ступінь монотонності
20. Укажіть, який з нижченаведених методів використовується для визначення м’язової сили:
A. *Динамометрія
B. Хронорефлексометрія
C. Тремометрія
D. Електрокардіографія
E. Тонометрія
21. Укажіть, який з нижченаведених методів використовується для вивчення особливостей умовно-рефлекторної діяльності та характеристик психофізіологічних функцій:
A. *Хронорефлексометрія
B. Динамометрія
C. Тремометрія
D. Електрокардіографія
E. Ергографія
22. Укажіть, для визначення рівня розвитку яких психофізіологічних функцій призначені хронорефлексометри:
A. *Латентний період зорово- і слухомоторної реакцій
B. Оцінки працездатність певної групи м’язів
C. Координація рухів
D. М’язова сила і статична витривалість
E. Температура тіла в умовах виробництва
23. Укажіть, який з нижченаведених методів використовується для вивчення особливостей координації рухів, частоти і амплітуди довільного тремтіння рук тощо:
A. *Тремометрія
B. Динамометрія
C. Хронорефлексометрія
D. Ергографія
E. Тонометрія
24. Укажіть, яку методику з нижченаведених використовують для вивчення особливостей переключення уваги:
A. *Пошук чисел за спеціальними таблицями
B. Коректурна проба
C. Запам’ятовування геометричних фігур
D. Хронорефлексометрія
E. Тремометрія
25. Укажіть, яку методику з нижченаведених використовують для вивчення особливостей стійкості уваги:
A. *Коректурна проба
B. Пошук чисел за спеціальними таблицями
C. Запам’ятовування геометричних фігур
D. Хронорефлексометрія
E. Тремометрія
26. Укажіть, яку методику з нижченаведених використовують для вивчення особливостей пам’яті:
A. *Запам’ятовування геометричних фігур
B. Пошук чисел за спеціальними таблицями
C. Коректурна проба
D. Хронорефлексометрія
E. Тремометрія
27. Назвіть, який з нижченаведених показників не є критеріями інтелектуальних навантажень:
A. *Число об’єктів одночасного спостереження
B. Зміст роботи
C. Сприймання сигналів та їх оцінка
D. Ступінь складності завдання
E. Характер роботи, що виконується
28. Назвіть, який з нижченаведених показників не є критеріями сенсорних навантажень:
A. *Число елементів робочої операції
B. Тривалість зосередженого спостереження
C. Щільність сигналів
D. Число об’єктів одночасного спостереження
E. Рівень навантажень на зорову та слухову сенсорні системи
29. Назвіть, який з нижченаведених показників не є критеріями монотонності трудового процесу:
A. *Число об’єктів одночасного спостереження
B. Число елементів робочої операції
C. Тривалість виконання операцій, що повторюються
D. Час пасивного спостереження за ходом виробничого процесу
E. Кількість робочих операцій
30. Назвіть, який з нижченаведених показників не є критеріями емоційної напруженості праці:
A. *Напруженість м’язової системи
B. Ступінь відповідальності
C. Рівень значення помилки
D. Ступінь ризику за власну безпеку
E. Ступінь ризику за безпеку інших осіб
31. Дайте визначення поняття “втома”:
A. *Тимчасовий стан організму, який настає в результаті виконання інтенсивної або тривалої праці та характеризується погіршанням рівня її кількісних і якісних показників та зниженням працездатності, що відновлюється після відповідного відпочинку
B. Патологічний стан, при якому послаблюється адаптивна здатність організму, виникає різка невідповідність між витратами енергії організмом і процесами їх поповнення та не спостерігається відновлення фізіологічних процесів після відпочинку до початку наступного робочого дня
C. Патологічне зниження працездатності організму під дією фізичної або розумової роботи
D. Патологічне напруження гомеостазу організму під дією тривалої або інтенсивної роботи
E. Стресова реакція організму, що характеризується зниженням працездатності
32. Дайте визначення поняття “перевтома”:
A. *Патологічний стан, при якому послаблюється адаптивна здатність організму, виникає різка невідповідність між витратами енергії організмом і процесами їх поповнення та не спостерігається відновлення фізіологічних процесів після відпочинку до початку наступного робочого дня
B. Тимчасовий стан організму, який настає в результаті виконання інтенсивної або тривалої праці та характеризується погіршанням рівня її кількісних і якісних показників та зниженням працездатності, що відновлюється після відповідного відпочинку
C. Фізіологічне зниження працездатності організму під дією фізичної або розумової роботи
D. Порушення гомеостазу організму під дією тривалої або інтенсивної роботи
E. Стресова реакція організму, що характеризується зниженням працездатності
33. Перерахуйте основні фази та періоди фізіологічної кривої працездатності:
A. *Фаза втягнення у діяльність, що виконується
Фаза стійкої високої працездатності
Фаза зниження працездатності, період неповної компенсації
Фаза зниження працездатності, період кінцевого пориву
Фаза зниження працездатності, період прогресивного падіння працездатності
B. Фаза втягнення у діяльність, що виконується
Фаза стійкої високої працездатності
Фаза зниження працездатності, період неповної компенсації
Фаза зниження працездатності, період кінцевого пориву
Фаза післядії
C. Фаза низької працездатності
Фаза втягнення у діяльність, що виконується
Фаза стійкої високої працездатності
Фаза зниження працездатності, період кінцевого пориву
Фаза зниження працездатності, період прогресивного падіння працездатності
D. Фаза середньої працездатності
Фаза втягнення у діяльність, що виконується
Фаза стійкої високої працездатності
Фаза зниження працездатності, період кінцевого пориву
Фаза зниження працездатності, період прогресивного падіння працездатності
E. Фаза втягнення у діяльність, що виконується
Фаза стійкої високої працездатності
Фаза зниження працездатності, період повної компенсації
Фаза зниження працездатності, період кінцевого пориву
Фаза зниження працездатності, період прогресивного падіння працездатності
Тема №23. Гігієнічна оцінка впливу шуму та вібрації на організм людини.
1. Дайте визначення поняття “шум”:
А. *Сукупність небажаних звуків різної частоти та інтенсивності, які безладно або періодично змінюються у часі
В. Механічні коливальні рухи системи з пружними зв’язками
С. Механічні аперіодичні коливання пружних тіл з частотою понад 1 Гц
D. Електромагнітні хвилі
Е. Різновид електромагнітного неіонізуючого випромінювання
2. Наведіть характеристику шуму з фізичної точки зору:
А. *Хаотичні пружні коливання повітряного середовища різної частоти, сили та ритму
В. Всілякі звуки, що заважають людині працювати, відпочивати, спати та викликають негативну подразливу дію
С. Механічні аперіодичні коливання пружних тіл з частотою понад 1 Гц
D. Механічні коливальні рухи системи з пружними зв’язками
Е. Різновид електромагнітного неіонізуючого випромінювання
3. Наведіть характеристику шуму з гігієнічної точки зору:
А. *Всілякі звуки, що заважають людині працювати, відпочивати, спати та викликають негативну подразливу дію
В. Хаотичні пружні коливання повітряного середовища різної частоти, сили та ритму
С. Механічні аперіодичні коливання пружних тіл з частотою понад 1 Гц
D. Механічні коливальні рухи системи з пружними зв’язками
Е. Фоновий рівень дзета-потенціалу Землі
4. Назвіть, в яких одиницях вимірюється частота звуку або шуму:
А. *У герцах (Гц) - кількості коливань за секунду та в октавах - діапазоні звуків, верхня межа якого в 2 рази більша нижньої (16-32 Гц; 100-200 Гц і т.д.)
В. В октавах - кількості коливань за секунду та в герцах (Гц) - діапазоні звуків, верхня межа якого в 2 рази більша нижньої (16-32 Гц; 100-200 Гц і т.д.)
С. У белах (Б) і децибелах (дБ)
D. У ньютонах на метр квадратний (Н/м2)
Е. У фонах (децибелах гучності)
5. Укажіть діапазон частот звуку або шуму, що сприймаються людським вухом:
А. *16-20000 Гц, що вкладається в 10 октав
В. 12-32 Гц, що вкладається в 1 октаву
С. 100-200 Гц, що вкладається в 2 октави
D. 500-1000 Гц, що вкладається в 5 октав
Е. 5000-10000 Гц, що вкладається в 10 октав
6. Назвіть, в яких одиницях вимірюється сила звуку:
А. *У ньютонах на метр квадратний (Н/м2)
В. У герцах (Гц) - кількості коливань за секунду та в октавах - діапазоні звуків, верхня межа якого в 2 рази більша нижньої (16-32 Гц; 100-200 Гц і т.д.)
С. В октавах - кількості коливань за секунду та в герцах (Гц) - діапазоні звуків, верхня межа якого в 2 рази більша нижньої (16-32 Гц; 100-200 Гц і т.д.)
D. У белах (Б) і децибелах (дБ)
Е. У фонах (децибелах гучності)
7. Укажіть діапазон частот рівень звукового тиску, що сприймаються людським вухом:
А. *2-10-5 − 2-101,5 Н/м2
В. 2 − 200 Н/м2
С. 200 − 2000 Н/м2
D. 2000 − 20000 Н/м2
Е. 1000 − 100000 Н/м2
8. Назвіть, в яких одиницях вимірюється інтенсивність або сила звукового тиску:
А. *У белах (Б) і децибелах (дБ)
В. У герцах (Гц) - кількості коливань за секунду та в октавах - діапазоні звуків, верхня межа якого в 2 рази більша нижньої (16-32 Гц; 100-200 Гц і т.д.)
С. В октавах - кількості коливань за секунду та в герцах (Гц) - діапазоні звуків, верхня межа якого в 2 рази більша нижньої (16-32 Гц; 100-200 Гц і т.д.)
D. У ньютонах на метр квадратний (Н/м2)
Е. У фонах (децибелах гучності)
9. Укажіть рівень верхнього (больового) порогу звукового тиску:
А. *130 дБ
В. 100 дБ
С. 10 дБ
D. 500 дБ
Е. 1000 дБ
10. Назвіть, в яких одиницях вимірюється гучність звуку або шуму:
А. *У фонах (децибелах гучності)
В. У герцах (Гц) - кількості коливань за секунду та в октавах - діапазоні звуків, верхня межа якого в 2 рази більша нижньої (16-32 Гц; 100-200 Гц і т.д.)
С. В октавах - кількості коливань за секунду та в герцах (Гц) - діапазоні звуків, верхня межа якого в 2 рази більша нижньої (16-32 Гц; 100-200 Гц і т.д.)
D. У ньютонах на метр квадратний (Н/м2)
Е. У белах (Б) і децибелах (дБ)
11. Наведіть часову класифікацію шуму:
А. *Постійний (безперервний), непостійний (переривчастий (ритмічний і аритмічний) та імпульсний (ударний)
В. Низькочастотний, середнє-частотний, високочастотний
С. Тональний (звучить одна частота) вузько смуговий (звучать 1-3 октави), широкосмуговий (4-6 октав), "білий" (звучать всі частоти)
D. Природний, штучний, змішаний
Е. Локальний, загальний змішаний
12. Наведіть класифікацію шуму за частотою:
А. *Низькочастотний, середнє-частотний, високочастотний
В. Постійний (безперервний), непостійний (переривчастий (ритмічний і аритмічний) та імпульсний (ударний)
С. Тональний (звучить одна частота) вузько смуговий (звучать 1-3 октави), широкосмуговий (4-6 октав), "білий" (звучать всі частоти).
D. Природний, штучний, змішаний
Е. Локальний, загальний змішаний
13. Наведіть класифікацію шуму за характеристиками спектру:
А. *Тональний (звучить одна частота) вузько смуговий (звучать 1-3 октави), широкосмуговий (4-6 октав), "білий" (звучать всі частоти)
В. Постійний (безперервний), непостійний (переривчастий (ритмічний і аритмічний) та імпульсний (ударний)
С. Низькочастотний, середнє-частотний, високочастотний
D. Природний, штучний, змішаний
Е. Локальний, загальний змішаний
14. Дайте визначення поняття “постійний шум”:
A. *Шум, рівень якого змінюється у часі не більше, ніж на 5 ДбА
B. Шум, рівень якого змінюється у часі більше, ніж на 5 ДбА
C. Шум, рівень якого безперервно змінюється у часі
D. Шум, рівень якого різко падає до рівня фонового шуму, причому тривалість інтервалів, протягом котрих рівень шуму є постійним та перевищує рівень фонового шуму, становить понад 1 с
E. Шум, який складається з одного або кількох звукових імпульсів, тривалість кожного з котрих менше ніж 1 с
15. Дайте визначення поняття “непостійний шум”:
А. *Шум, рівень якого змінюється у часі більше, ніж на 5 ДбА
B. Шум, рівень якого змінюється у часі не більше, ніж на 5 ДбА
C. Шум, рівень якого безперервно змінюється у часі
D. Шум, рівень якого різко падає до рівня фонового шуму, причому тривалість інтервалів, протягом котрих рівень шуму є постійним та перевищує рівень фонового шуму, становить понад 1 с
E. Шум, який складається з одного або кількох звукових імпульсів, тривалість кожного з котрих менше ніж 1 с
16. Дайте визначення поняття “переривчастий шум”:
А.*Шум, рівень якого східчасто змінюється на 5 ДбА і більше
B. Шум, який складається з одного або кількох звукових імпульсів, тривалість кожного з котрих менше ніж 1 с
C. Шум, рівень якого змінюється у часі не більше, ніж на 5 ДбА
D. Шум, рівень якого змінюється у часі більше, ніж на 5 ДбА
E. Шум, рівень якого безперервно змінюється у часі
17. Дайте визначення поняття “імпульсний шум”:
А.*Шум, який складається з одного або кількох звукових імпульсів, які різко зростають і видко спадають, причому тривалість кожного з них менше ніж 1 с
B. Шум, рівень якого різко падає до рівня фонового шуму, причому тривалість інтервалів, протягом котрих рівень шуму є постійним та перевищує рівень фонового шуму, становить понад 1 с
C. Шум, рівень якого змінюється у часі не більше, ніж на 5 ДбА
D. Шум, рівень якого змінюється у часі більше, ніж на 5 ДбА
E. Шум, рівень якого безперервно змінюється у часі
18. Дайте визначення поняття “тональний шум”:
А.*Шум, у спектрі якого прослуховуються виражені дискретні тони
B. Шум з безперервним спектром шириною понад 1 октаву
С. Шум, рівень якого змінюється у часі не більше, ніж на 5 ДбА
D. Шум, рівень якого змінюється у часі більше, ніж на 5 ДбА
E. Шум, рівень якого безперервно змінюється у часі
19. Дайте визначення поняття “широкосмуговий шум”:
А.*Шум з безперервним спектром шириною понад 1 октаву
B. Шум, у спектрі якого прослуховуються виражені дискретні тони
С. Шум, рівень якого змінюється у часі не більше, ніж на 5 ДбА
D. Шум, рівень якого змінюється у часі більше, ніж на 5 ДбА
E. Шум, рівень якого безперервно змінюється у часі
20. Основною характеристикою інтенсивності постійного широкосмугового шуму є:
А. *Рівень звуку
В. Еквівалентний рівень звуку
С. Рівень сили звуку
D. Рівень звукового тиску
Е. Частота звукової хвилі
21. Основною характеристикою інтенсивності непостійного шуму є:
А. *Еквівалентний рівень звуку
В. Рівень звуку
С. Рівень сили звуку
D. Рівень звукового тиску
Е. Частота звукової хвилі
22. Укажіть, які звуки однієї гучності, проте різної частоти є більш шкідливими:
А. *Низькочастотні – найменш шкідливі, середнє-частотні – більш шкідливі, високочастотні − найбільш шкідливі
В. Високочастотні – найменш шкідливі, середнє-частотні – більш шкідливі, низькочастотні − найбільш шкідливі
С. Низькочастотні – найменш шкідливі, високочастотні – більш шкідливі, середнє-частотні − найбільш шкідливі
D. Високочастотні – найменш шкідливі, низькочастотні – більш шкідливі, середнє-частотні − найбільш шкідливі
Е. Рівень шкідливості низькочастотних, середнє-частотних та високочастотних звуків є однаковим
23. Назвіть, що покладено в основу гігієнічного нормування шуму:
А. *Об’єкти нормування та частотний спектр шуму
В. Суб’єкти нормування та частотний спектр шуму
С. Об’єкти нормування та часові особливості шуму
D. Об’єкти нормування та спектральні особливості шуму
Е. Суб’єкти нормування та часові особливості шуму
24. Назвіть прилади, що використовуються для вимірювання шуму:
A. *Все перераховане
B. Шумомір
C. Аналізатор спектру шуму
D. Вимірювач шуму і вібрації (ВШВ)
E. Шумо-вібраційний комплекс (ШВК)
25. Назвіть прилади, що не використовуються для вимірювання шуму:
A. *Віброметр
B. Шумомір
C. Шумо-вібраційний комплекс (ШВК)
D. Аналізатор спектру шуму
E. Вимірювач шуму і вібрації (ВШВ)
26. Назвіть прилад, за допомогою якого проводиться дослідження порогів слухової чутливості:
A. *Аудіометр
B. Вимірювач шуму і вібрації (ВШВ)
C. Шумомір
D. Вимірювач вібраційної чутливості
E. Вібровимірювальний комплекс
27.Укажіть особливості специфічної дії шуму:
A. *Патологічні зрушення з боку слухової сенсорної системи
B. Патологічні зрушення з боку центральної нервової системи
C. Патологічні зрушення з боку вегетативної нервової системи
D. Патологічні зрушення з боку серцево-судинної системи
E. Патологічні зрушення з боку кістково-м’язової системи
28. Укажіть основні стадії розвитку професійної приглухуватості внаслідок дії шуму:
A. *Слухова адаптація, слухова втома, прогресуюча приглуховатість
B. Слухова адаптація, слухова дезадаптація, прогресуюча приглуховатість
C. Ангіоспазм, полі невропатія, прогресуюча приглуховатість
D. Діенцефальний синдром, енцефальний синдром, прогресуюча приглуховатість
E. Вестибілярний синдром, ангіоспастичний синдром, прогресуюча приглуховатість
29. Максимальний рівень переривчастого шуму не повинен перевищувати:
А. *110 дБ
В. 125 дБ
С. 80 дБ
D. 150 дБ
Е. 500дБ
30. Максимальний рівень імпульсного шуму не повинен перевищувати:
А. *125 дБ
В. 110 дБ
С. 80 дБ
D. 150 дБ
Е. 500дБ
31. Дайте визначення поняття “вібрація”:
А. *Ритмічні коливання твердих тіл різної частоти і сили, при яких відбувається почергове збільшення та зменшення у часі значень, що їх характеризують
В. Механічні коливальні рухи системи без пружних зв’язків
С. Хаотичні пружні коливання повітряного середовища різної частоти, сили та ритму
D. Всілякі звуки, що заважають людині працювати, відпочивати, спати та викликають негативну подразливу дію
Е. Фоновий рівень дзета-потенціалу Землі
32. Укажіть показники, що характеризують вібрацію:
А. *Амплітуда коливань, віброшвидкість, віброприскорення
В. Амплітуда коливань, вібропотужність, віброприскорення
С. Період коливань, мезор, зона блукання акрофази
D. Потужність коливань, питома потужність коливань, сумарна потужність коливань
Е. Фоновий рівень коливань, сумарний рівень коливань, еквівалентний рівень коливань
33. Назвіть основні види вібрації за походженням:
А. *Транспортна, транспортно-технологічна, технологічна
В. Загальна, локальна
С. Вертикальна, горизонтальна переднє-задня, горизонтальна бокова
D. Природна, штучна, змішана
Е. Глибинна, поверхнева
34. Назвіть основні види вібрації за частотним складом:
А. *Низькочастотна, середнє-частотна, високочастотна
В. Загальна, локальна
С. Вертикальна, горизонтальна переднє-задня, горизонтальна бокова
D. Природна, штучна, змішана
Е. Транспортна, транспортно-технологічна, технологічна
35. Назвіть основні види вібрації за механізмом дії на організм:
А. *Загальна, локальна
В. Транспортна, транспортно-технологічна, технологічна
С. Вертикальна, горизонтальна переднє-задня, горизонтальна бокова
D. Природна, штучна, змішана
Е. Глибинна, поверхнева
36. Назвіть основні види загальної вібрації:
А. *Вертикальна, горизонтальна переднє-задня, горизонтальна бокова
В. Транспортна, транспортно-технологічна, технологічна
С. Ізольована, комплексна, комбінована, поєднана
D. Природна, штучна, змішана
Е. Глибинна, поверхнева
37. Дайте визначення поняття “транспортна вібрація”:
А. *Вібрація, яка діє на операторів рухомих машин і засобів пересування по дорогах та місцевості
В. Вібрація, яка діє на операторів машин з обмеженим переміщенням в цеху, у гірничих виробках тощо
С. Вібрація, яка є наслідком виконуваних технологічних операція і діє на операторів стаціонарних машин та інших робітників через підлогу
D. Вібрація робочого місця (підлоги, сидіння)
Е. Вібрація, яка діє на окремі частини тіла людини (руки, ноги, груди)
38. Дайте визначення поняття “транспортно-технологічна вібрація”:
А. *Вібрація, яка діє на операторів машин з обмеженим переміщенням в цеху, у гірничих виробках тощо
В. Вібрація, яка діє на операторів рухомих машин і засобів пересування по дорогах та місцевості
С. Вібрація, яка є наслідком виконуваних технологічних операція і діє на операторів стаціонарних машин та інших робітників через підлогу
D. Вібрація робочого місця (підлоги, сидіння)
Е. Вібрація, яка діє на окремі частини тіла людини (руки, ноги, груди)
39. Дайте визначення поняття “технологічна вібрація”:
А. *Вібрація, яка є наслідком виконуваних технологічних операція і діє на операторів стаціонарних машин та інших робітників через підлогу
В. Вібрація, яка діє на операторів рухомих машин і засобів пересування по дорогах та місцевості
С. Вібрація, яка діє на операторів машин з обмеженим переміщенням в цеху, у гірничих виробках тощо
D. Вібрація робочого місця (підлоги, сидіння)
Е. Вібрація, яка діє на окремі частини тіла людини (руки, ноги, груди)
40. Дайте визначення поняття “загальна вібрація”:
А. *Вібрація робочого місця (підлоги, сидіння)
В. Вібрація, яка діє на операторів рухомих машин і засобів пересування по дорогах та місцевості
С. Вібрація, яка діє на операторів машин з обмеженим переміщенням в цеху, у гірничих виробках тощо
D. Вібрація, яка є наслідком виконуваних технологічних операція і діє на операторів стаціонарних машин та інших робітників через підлогу
Е. Вібрація, яка діє на окремі частини тіла людини (руки, ноги, груди)
41. Дайте визначення поняття “локальна вібрація”:
А. *Вібрація, яка діє на окремі частини тіла людини (руки, ноги, груди)
В. Вібрація, яка діє на операторів рухомих машин і засобів пересування по дорогах та місцевості
С. Вібрація, яка діє на операторів машин з обмеженим переміщенням в цеху, у гірничих виробках тощо
D. Вібрація, яка є наслідком виконуваних технологічних операція і діє на операторів стаціонарних машин та інших робітників через підлогу
Е. Вібрація робочого місця (підлоги, сидіння)
42. Назвіть провідні шляхи передачі локальної вібрації:
A. *На кінцівки працівника
B. Безпосередньо на тіло людини
C. Через опорні поверхні та кістково-м’язову систему
D. На слухову сенсорну систему
E. Через одяг
.
43. Назвіть провідні шляхи передачі загальної вібрації:
A. *Через опорні поверхні та кісткову-м’язову систему
B. На слухову сенсорну систему
C. Безпосередньо на тіло людини
D. На кінцівки працівника
E. Через одяг
44. Укажіть частотні характеристики загальної низькочастотної вібрації:
А. *1 і 4 Гц
В. 1 і 4 дБ
С. 8 і 16 Гц
D. 31,5 і 63 Гц
Е. 125, 250 і 1000 Гц
45. Укажіть частотні характеристики загальної середнє-частотної вібрації:
А. *8 і 16 Гц
В. 8 і 16 дБ
С. 1 і 4 Гц
D. 31,5 і 63 Гц
Е. 125, 250 і 1000 Гц
46. Укажіть прилад, що призначений для вимірювання вібрації:
A. *Вимірювач шуму і вібрації
B. Шумомір
C. Спідометр
D. Аналізатор спектру шуму
E. Аудіометр
47. Укажіть захворювання, яке є наслідком тривалої дії вібрації на організм людини:
А. *Вібраційна хвороба
В. Шумова хвороба
С. Кесонна хвороба
D. Висотна хвороба
Е. Хвороба Паркинсона
48. Укажіть основні клінічні прояви вібраційної хвороби:
А. *Все перераховане
В. Спазми судин кінців пальців рук (при локальній вібрації) або ніг (при загальній вібрації)
С. Зниження температури кінців пальців рук або ніг
D. Відчуття оніміння кінців пальців рук або ніг
Е. Втрата тактильної та температурної чутливості
49. Укажіть віддалені клінічні прояви вібраційної хвороби:
А. *Все перераховане
В. Атрофія м’язів
С. Контрактури
D. Деформації пальців
Е. Поліневропатії
50. Укажіть провідні первинні симптоми вібраційної хвороби в результаті впливу локальної високочастотної вібрації:
A. *Ангіоспазм дистальних відділів верхніх кінцівок та зміни всіх видів шкірної чутливості
B. Порушення трофіки
C. Ангіоспазм дистальних відділів нижніх кінцівок та зміни тактильної і больової шкірної чутливості
D. Зміни у кістково-суглобовому апараті
E. Вестибулярні порушення
51. Укажіть найбільш специфічний симптом вібраційної хвороби внаслідок впливу загальної вібрації:
A. *Поліневротичний синдром
B. Вестибулопатія
C. Ангіодистонічні розлади
D. Діенцефальний синдром
E. Дисфункції шлунково-кишкового тракту
52. Укажіть найбільш характерні для вібраційної хвороби клінічні синдроми:
A. *Все перераховане
B. Ангіодистонічний та ангіоспастичний синдроми
C. Діенцефальний синдром
D. Синдром вегетоміофасциту
E. Вестибулярний синдром
Тема №24. Гігієнічна оцінка пилу та токсичних хімічних речовин. Методика гігієнічної оцінки небезпечних і шкідливих факторів виробничого середовища та реакції організму на їх вплив.
1. Назвіть основні джерела запиленості атмосферного повітря:
А. *Все перераховане
В. Космічний пил (згорання метеоритів у атмосфері)
С. Виверження вулканів та пилові (лесові (Тибет, Китай), ґрунтові, піщані) бурі
D. Сільськогосподарський, промисловий та дорожній пил
E. Морський пил (кришталики солі)
2. Укажіть, які чинники впливають на ступінь запиленості повітря житлових, громадських, навчальних, спортивних приміщень:
А. *Вид та якість покриття підлоги і меблів, ступінь заселеності приміщень, характер і якість прибирання (сухе, вологе) та повітрообміну, культурний рівень мешканців
В. Культура праці, характер прибирання, використання сучасних планувальних рішень та будівельних матеріалів
С. Освітлення, вентиляція, водопостачання, каналізація
D. Інтенсивність ультрафіолетової радіації, рівень шуму, рівень вібрації, концентрації токсичних хімічних речовин
E. Вид виробництва, ступінь механізації виробничого процесу, якість пило відведення, вентиляція
3. Укажіть, які чинники впливають на ступінь запиленості повітря робочої зони в цехах промислових підприємств:
А. *Вид виробництва, ступінь механізації виробничого процесу, якість пило відведення, вентиляція
В. Культура праці, характер прибирання, використання сучасних планувальних рішень та будівельних матеріалів
С. Освітлення, вентиляція, водопостачання, каналізація
D. Інтенсивність ультрафіолетової радіації, рівень шуму, рівень вібрації, концентрації токсичних хімічних речовин
E. Вид та якість покриття підлоги і меблів, ступінь заселеності приміщень, характер і якість прибирання (сухе, вологе) та повітрообміну, культурний рівень мешканців
4. Назвіть чинники, що обумовлюють запиленість повітря робочої зони в цехах промислових підприємств:
А. *Все перераховане
В. Вид виробництва
С. Ступінь механізації виробництва
D. Якість засобів пилоподавлення
E. Якість засобів вентиляції
5. Приведіть класифікацію пилу за хімічним складом (походженням):
А. *Неорганічний, органічний, мікробіологічний, змішаний
В. Видимий, частково видимий, невидимий, змішаний
С. Макроскопічний, мікроскопічний, ультрамікроскопічний, змішаний
D. Ґрунтовий, виробничий, будівельний, змішаний
E. Природний, штучний, синтетичний, змішаний
6. Приведіть класифікацію пилу у залежності від особливостей дії на організм:
А. *Індиферентний, токсичний, дерматотропний, пневмотропний, алергенний, канцерогенний
В. Нефротропний, пневмотропний, алергений, сенсибілізаційний, змішаний
С. Неорганічний, органічний, мікробіологічний, змішаний
D. Природний, штучний, синтетичний, змішаний
E. Аморфний, волокнистий, гострий, тупий
7. Приведіть класифікацію пилу у залежності від розміру часток:
А. *Аеросуспензії, крупнодисперсні аерозолі, середньодисперсні аерозолі, дрібнодисперсні аерозолі
В. Аеросуспензії, аерогелі, аерозолі, аеросироватки
С. Аерозолі дезінтеграції, аерозолі конденсації, аерозолі кондукції, аерозолі конвекції
D. Природний пил, штучний пил, синтетичний пил, змішаний пил
E. Аморфний пил, волокнистий пил, гострий пил, індиферентний пил
8. Приведіть класифікацію пилу у залежності від механізму утворення:
А. *Аерозолі дезінтеграції, аерозолі конденсації
В. Аерозолі утворення, аерозолі розкладання
С. Аерозолі інтеграції, аерозолі конвергенції
D. Аерозолі кондукції, аерозолі конвекції
E. Аерозолі з’єднання, аерозолі розчинення
9. Назвіть, які властивості пилу найбільш важливі для її гігієнічної оцінки:
А. *Хімічний склад, біологічна активність, дисперсність, форма і розмір часток
В. Хімічний склад, морфологічні властивості, функціональні можливості, проникаюча здатність, біотропність
С. Питома вага, щільність, магнітні властивості, іонізуючі властивості, дисперсні властивості
D. Щільність, пористості, вологоємність, повітряємність, питома вага
E. Дисперсність, розчинність, вологоємність, теплопровідність, магнітні властивості
10. Укажіть особливості поведінки аеросуспензій і крупнодисперсних аерозолів у повітрі:
А. *Осідають з повітря з прискоренням: сили гравітації діють на них значно сильніше, ніж опір повітря
В. Осідають з постійною швидкістю: сили гравітації врівноважені з силами опору повітря
С. Не осідають, знаходячись у стані броунівського руху: сили опору повітря для них більші сил гравітації, проте з часом дрібнодисперсні частинки конгломерують, або абсорбують на собі вологу, стають більш важкими і осідають
D. Осідають з повітря з гальмуванням: опір повітря діє на них значно сильніше ніж сили гравітації
E. Зовсім не осідають з повітря
11. Укажіть особливості поведінки середнєдисперсних аерозолів у повітрі:
А. *Осідають з постійною швидкістю: сили гравітації врівноважені з силами опору повітря
В. Осідають з повітря з прискоренням: сили гравітації діють на них значно сильніше, ніж опір повітря
С. Не осідають, знаходячись у стані броунівського руху: сили опору повітря для них більші сил гравітації, проте з часом дрібнодисперсні частинки конгломерують, або абсорбують на собі вологу, стають більш важкими і осідають
D. Осідають з повітря з гальмуванням: опір повітря діє на них значно сильніше ніж сили гравітації
E. Зовсім не осідають з повітря
12. Укажіть особливості поведінки дрібнодисперсних аерозолів у повітрі:
А. *Не осідають, знаходячись у стані броунівського руху: сили опору повітря для них більші сил гравітації, проте з часом дрібнодисперсні частинки конгломерують, або абсорбують на собі вологу, стають більш важкими і осідають
В. Осідають з повітря з прискоренням: сили гравітації діють на них значно сильніше, ніж опір повітря
С. Осідають з постійною швидкістю: сили гравітації врівноважені з силами опору повітря
D. Осідають з повітря з гальмуванням: опір повітря діє на них значно сильніше ніж сили гравітації
E. Зовсім не осідають з повітря
13. Укажіть особливості проникнення аеросуспензій і крупнодисперсних аерозолів у дихальні шляхи людини:
А. *Підкоряючись закону інерції руху Ньютона центробіжною силою відкидаються до стінок дихальних шляхів, а потім завдяки мерехтливому епітелію разом зі слизом видаляються назовні
В. Проникають до бронхів
С. Підпорядковуючись броунівському рухові внаслідок малої маси, разом з повітрям досить легко проникають до альвеол і можуть або викликати пневмоконіози та інші форми пилової патології або видихатися назовні
D. Розчиняються у слизу дихальних шляхів
E. Проникають у травну систему
14. Укажіть особливості проникнення середнєдисперсних аерозолів у дихальні шляхи людини:
А. *Проникають до бронхів
В. Підкоряючись закону інерції руху Ньютона центробіжною силою відкидаються до стінок дихальних шляхів, а потім завдяки мерехтливому епітелію разом зі слизом видаляються назовні
С. Підпорядковуючись броунівському рухові внаслідок малої маси, разом з повітрям досить легко проникають до альвеол і можуть або викликати пневмоконіози та інші форми пилової патології або видихатися назовні
D. Розчиняються у слизу дихальних шляхів
E. Проникають у травну систему
15. Укажіть особливості проникнення дрібнодисперсних аерозолів у дихальні шляхи людини:
А. *Підпорядковуючись броунівському рухові внаслідок малої маси, разом з повітрям досить легко проникають до альвеол і можуть або викликати пневмоконіози та інші форми пилової патології або видихатися назовні
В. Підкоряючись закону інерції руху Ньютона центробіжною силою відкидаються до стінок дихальних шляхів, а потім завдяки мерехтливому епітелію разом зі слизом видаляються назовні
С. Проникають до бронхів
D. Розчиняються у слизу дихальних шляхів
E. Проникають у травну систему
16. Укажіть особливості впливу високого ступеня запиленості атмосферного повітря на стан навколишнього середовища:
А. *Все перераховане
В. Зниження освітленості
С. Зниження інтенсивності ультрафіолетового випромінювання
D. Сприяння появі похмурих погод
E. Сприяння появі туманів і смогу
17. Укажіть особливості впливу пилу на шкіру та слизові оболонки:
А. *Все перераховане
В. Закупорка вивідних протоків сальних і потових залоз, розвиток мацерації шкіри і слизових оболонок
С. Сприяння виникненню піодермій, алергії
D. Загально-токсична дія
E. Негативна дія на теплообмін і дихання шкіри
18. Укажіть особливості впливу пилу на дихальну систему:
А. *Все перераховане
В. Загально-токсична дія
С. Розвиток алергенних та інфекційних захворювань з інгаляційним механізмом передачі
D. Розвиток пневмоконіозів
E. Розвиток раку легенів
19. Назвіть патологічні стани, що характеризують загально-токсичну дію пилу на дихальну систему:
А. *Виникнення внаслідок всмоктування розчиненого у воді пилу із легень та слизових оболонок у кров’яне русло різноманітних отруєнь (отруєння свинцем, цинком, стронцієм тощо)
В. Ядуха, хронічний бронхіт, риніт, фарингіт, трахеїт, бронхіальна астма
С. Туберкульоз, легенева чума тощо
D. Сілікоз, сілікатоз, антракоз, асбестоз тощо
E. Рак легенів
20. Назвіть алергені захворювання, зумовлені впливом пилу:
А. *Ядуха, хронічний бронхіт, риніт, фарингіт, трахеїт, бронхіальна астма
В. Отруєння свинцем, цинком, стронцієм тощо
С. Туберкульоз, легенева чума тощо
D. Сілікоз, сілікатоз, антракоз, асбестоз тощо
E. Рак легенів
21. Назвіть інфекційні захворювання з інгаляційним механізмом передачі, зумовлені впливом пилу:
А. *Туберкульоз, легенева чума тощо
В. Отруєння свинцем, цинком, стронцієм тощо
С. Ядуха, хронічний бронхіт, риніт, фарингіт, трахеїт, бронхіальна астма
D. Сілікоз, сілікатоз, антракоз, асбестоз тощо
E. Рак легенів
22. Назвіть пневмоконіози, зумовлені впливом пилу:
А. *Сілікоз, сілікатоз, антракоз, асбестоз тощо
В. Отруєння свинцем, цинком, стронцієм тощо
С. Ядуха, хронічний бронхіт, риніт, фарингіт, трахеїт, бронхіальна астма
D. Туберкульоз, легенева чума тощо
E. Рак легенів
23. Назвіть основні біологічні ефекти впливу пилу на організм:
А. *Токсичний, подразнювальний, фіброгенний, дерматотропний, пневмотропний, алергенний, канцерогенний
В. Гемолітичний, подразнювальний, імунологічний, гістохімічний, функціональний
С. Поляризаційний, гемокоагуляційний, біохімічний, ретроспективний, проективний
D. Іонізаційний, адсорбційний, генетичний, популяційний, індивідуальний
E. Фізичний, хімічний, фізико-хімічний, біологічний, мікробіологічний
24. Назвіть біологічний ефект, властивий для впливу пилу на організм людини:
A. *Фіброгенний
B. Гемолітичний
C. Іонізаційний
D. Адсорбційний
E. Поляризаційний
25. Назвіть захворювання, що пов’язані з впливом пилу:
А. *Пневмоконіоз, бронхіт, дерматит
В. Піодермія, дерматит, дерматоз
С. Туберкульоз легень, емфізема легень, саркоїдоз
D. Риніт, ангіна, синусит
E. Ентероколіт, гепатит, панкреатит
26. Приведіть класифікацію пневмоконіозів:
А. *Силікоз, силікатози, металоконіози, карбоконіози, пневмоконіози в результаті впливу органічного пилу, пневмоконіози в результаті впливу змішаного пилу
В. Карботоксикоз, антропотоксикоз, силикоз, гемосидероз,
С. Асбестоз, талькоз, богасоз, бісиноз, мікоз
D. Алюміноз, беріліоз, хлороз, пневмоконіози в результаті впливу токсичного пилу
E. Меркуріалізм, сатурнізм, силікоз, сілікатоз, мікоз
27. Укажіть, наявність якої сполуки в складі пилу може призвести до виникнення силікозу:
A. *Кремнію діоксид
B. Алюмінію оксид
C. Сірки діоксид
D. Азоту оксид
E. Вуглецю оксид
28. Укажіть категорії працівників, серед яких найчастіше реєструється силікоз, найагресивніший вид пневмоконіозів:
А. *Працівники гірничої промисловість, працівники, машинобудівної промисловості, працівники, що задіяні у процесах обробки граніту та розмелення піску
В. Працівники сільського господарства, тваринники, механізатори, шліфувальники,
С. Металурги, сталевари, працівники керамічної промисловості, склодуви,
D. Водії автомобільного транспорту, диспетчери, кондуктори, працівники автомобільних господарств
E. Працівники житлово-комунальної сфери, столярі, слюсарі, токарі, сантехніки
29. Назвіть найбільш агресивні види пилу:
А. *Пил, що вміщує двоокис кремнію у вільному стані, азбестовий пил, вугільний пил
В. Деревний пил, металевий пил, вугільний пил
С. Борошняний пил, азбестовий пил, водний пил
D. Пил, що вміщує двоокис кремнію у зв’язаному стані, вовновий пил, піщаний пил
E. Пил, що вміщує двоокис кремнію у крапельному стані, органічний пил, синтетичний пил
30. Назвіть методи, які використовуються для визначення вмісту пилу у повітрі відповідно до технології проведення (за визначенням результатів дослідження):
А. *Ваговий, лічильний
В. Аспіраційний, седиментаційний
С. Органолептичний, фізико-хімічний
D. Колориметричний, бактеріологічний
E. Клінічний, ергонометричний31. Назвіть методи, які використовуються для визначення вмісту пилу у повітрі відповідно до способу відбору проб:
А. *Аспіраційний, седиментаційний
В. Ваговий, лічильний
С. Хроматографічний, фотометричний
D. Колориметричний, бактеріологічний
E. Клінічний, ергонометричний
32. Укажіть метод відбору проб повітря для визначення кількості пилу:
A. *Аспіраційно-лічильний, седиментайно-лічильний
B. Аспіраційно-ваговий, седиментайно-ваговий
C. Аспіраційний, адсорбційний
D. Седиментайно-лічильний, аспіраційно-ваговий
E. Адсорбційний, хроматографічний
33. Назвіть який прилад застосовують для відбору проб повітря при аналізі запиленості повітряного середовища
A. *Електроаспіратор Мігунова
B. Прилад Кротова
C. Поглинач Петрі
D. Біодозиметр
E. Газові піпетки
34. Укажіть гранично допустиму концентрацію та клас небезпеки аерозолів кремнію двоокису кристалічного при вмісті його в пилу понад 70%:
A. *ГДК – 1 мг/м3, клас небезпеки − 3
B. ГДК – 2 мг/м3, клас небезпеки − 4
C. ГДК – 4 мг/м3, клас небезпеки − 4
D. ГДК – 6 мг/м3, клас небезпеки − 3
E. ГДК – 10 мг/м3, клас небезпеки − 2
35. Назвіть заходи щодо запобігання несприятливого впливу пилу на організм людини:
А. *Гігієнічне нормування, удосконалення технології виробництва, механізація та автоматизація виробничих процесів, застосування витяжної вентиляції, використання індивідуальних засобів захисту
В. Гігієнічне нормування, раціональний режим праці, раціональний режим відпочинку, застосування конвеєрного виробництва, використання захисних фільтрів
С. Механізація та автоматизація виробничих процесів, використання захисних фільтрів, використання функціональної музики, санаторно-курортне лікування
D. Психотерапія, психопрофілактика, використання засобів фізичної реабілітації
E. Гігієнічне нормування, раціональний режим праці, застосування конвеєрного виробництва, урахування біоритомологічних особливостей працівників
36. Укажіть, який із нижче перерахованих заходів спрямований проти запиленості повітря на промислових підприємствах:
A. *Механізація технологічних процесів
B. Збільшення розмірів приміщень
C. Раціональне освітлення приміщень
D. Використання функціональної музики
E. Раціоналізація режиму відпочинку
37. Назвіть індивідуальні засоби захисту організму людини від впливу пилу:
А. *Фільтруючі протигази, респіратори, марлеві пов’язки, спецодяг, захисні окуляри
В. Загально-обмінна вентиляція, локальна вентиляція, кондиціювання повітря
С. Загально-обмінні відсмоктувачі, місцеві відсмоктувачі, переносні вентилятори, марлеві пов’язки, спецодяг
D. Антифони, заглушки, беруши, марлеві пов’язки, захисні окуляри
E. Респіратори, марлеві пов’язки, спецодяг, спецвзуття, шлеми, захисні козирки
38. Назвіть основні методи для проведення хімічного аналізу повітря, які використовуються в санітарній практиці:
А. *Експресні, лабораторні
В. Індикаторні, комплексні
С. Лабораторні, розрахункові
D. Бактеріологічні, фізичні
E. Розрахункові, експресні
39. Назвіть основні методи, що використовуються для визначення вмісту токсичних речовин у повітрі:
А. *Лінійно-колористичні методи, методи використання індикаторних папірців
В. Хронорефлексометрія, термометрія
С. Спірометрія, енцефалографія
D. Пряма калориметрія, непряма калориметрія
E. Дозиметрія, аудіометрія
40. Перерахуйте прилади і матеріали, які необхідні для відбору проб повітря:
А. *Водяний аспіратор, пилосос, електроаспіратор, трубка-алонжі, поглинаючі прилади
В. Прилад Оуєнса, спектрофотометр, фотоелектрокалориметр, конічні пробірки
С. Дозиметр, рентгенометр, радіометр, хімічний газоаналізатор
D. Аерометр, батометр, бутирометр, скляні пляшки,
E. Потенціометр, лактоденсиметр, лічильник, гумові камери
41. Назвіть метод відбору проб повітря для хімічного дослідження:
A. *Аспіраційний
B. Хроматографічний
C. Ваговий
D. Фотометричний
E. Хімічний
42. Укажіть засоби, що використовуються для відбору проб повітря аспіраційним методом:
А. *Електричний аспіратор, пилосос, водяний аспіратор
В. Барометр, психрометр, гігрометр
С. Дозиметр, рентгенометр, радіометр
D. Аерометр, батометр, бутирометр
E. Потенціометр, лактоденсиметр, лічильник
43. Перерахуйте прилади, що використовуються для експрес-оцінки ступеня забруднення повітря:
А. *Універсальний газовий аналізатор УГ-2, газовий аналізатор УГ-2 з колористичною лінійкою, газоаналізатор ГМК-3
В. Прилад Ебера, аналізатор спектра, аерометр
С. Газовий лічильник, газовий розподілювач, газовий регулятор
D. Аерометр, батометр, бутирометр
E. Потенціометр, лактоденсиметр, газовий лічильник
44. Назвіть граничнодопустиму концентрацію (ГДК) толуолу в повітрі робочої зони:
А. *50 мг/м3
В. 20 мг/м3
С. 200 мг/м3
D. 100 мг/м3
E. 5 мг/м3
45. Назвіть граничнодопустиму концентрацію (ГДК) хлору в повітрі робочої зони:
А. *1 мг/м3
В. 20 мг/м3
С. 200 мг/м3
D. 100 мг/м3
E. 5 мг/м3
46. Назвіть граничнодопустиму концентрацію (ГДК) етилового ефіру в повітрі робочої зони:
А. *10 мг/м3
В. 20 мг/м3
С. 200 мг/м3
D. 100 мг/м3
E. 5 мг/м3
47. Перерахуйте характерні ознаки токсичного впливу на організм оксиду вуглецю (СО):
А. *Головний біль, головокружіння, карбоксигемоглобін у крові
В. Головний біль, головокружіння, метгемоглобін у крові
С. Анемія, лейкопенія, еозинофілія
D. Підвищення температури тіла, головний біль, біль у суглобах
E. Роздратованість, астенія, пригніченість
48. Назвіть найбільш характерний симптом гострого отруєння оксидом вуглецю (СО):
A. *Важкість, стискання та відчуття пульсації в голові
B. Знижений артеріальний тиск
C. Астено-вегетативний синдром
D. Параліч м’язів кінцівок
E. Загальмованість
49. Укажіть, який гемоглобін утворюється в крові при отруєнні оксидом азоту:
А. *Метгемоглобін
В. Карбоксигемоглобін
С. Карбгемоглобін
D. Оксигемоглобін
E. Фетальний гемоглобін
50. Назвіть основні заходи з охорони атмосферного повітря:
А. *Все перераховане
В. Технологічні заходи
С. Планувальні заходи
D. Санітарно-технічні заходи
E. Законодавчі заходи
51. Назвіть технологічні заходи з охорони атмосферного повітря:
А. *Все перераховане
В. Заміна шкідливих речовин у виробництві на нешкідливі та герметизація технологічних процесів
С. Очищення сировини від шкідливих домішок та заміна сухих способів перероблення
D. Заміна перерваних процесів на неперервані та рекуперація цінних викидів і їх використання
E. Раціоналізація процесів спалювання та заміна димного палива на бездимне
52. Назвіть планувальні заходи з охорони атмосферного повітря:
А. *Все перераховане
В. Зонування території міста
С. Організація санітарно-захисних зон
D. Правильне планування житлових мікрорайонів
E. Озеленення населених місць
53. Назвіть санітарно-технічні заходи з охорони атмосферного повітря:
А. *Очищення викидів
В. Заміна шкідливих речовин у виробництві на нешкідливі та герметизація технологічних процесів
С. Організація санітарно-захисних зон та правильне планування житлових мікрорайонів
D. Раціоналізація процесів спалювання та заміна димного палива на бездимне
E. Створення стандартів на емісію
Тема №25. Основи охорони праці у медицині. Санітарне законодавство в галузі охорони праці. Служба охорони праці лікувально-профілактичного закладу: функції, права, організація роботи. Особливості охорони праці лікарів різних спеціальностей та основні шляхи профілактики негативного впливу виробничого середовища.
1. Визначте основні завдання гігієни праці як науки:
A. *Вивчення впливу різноманітних чинників виробничого середовища на організм з метою розробки гігієнічних нормативів
B. Вивчення стану здоров’я людини до початку роботи, під час трудової діяльності та після її закінчення
C. Вивчення виробничого середовища з метою підвищення продуктивності праці
D. Вивчення ролі фізико-хімічних факторів виробничого середовища у виникненні професійних захворювань
E. Вивчення патогенезу професійних захворювань
2. Укажіть, якими органами і структурами регламентується законодавство про охорону праці в Україні:
A. *Все перераховане
B. Урядові структури (Кабінет Міністрів, Міністерство праці та соціальної політики, Міністерство охорони здоров’я тощо)
C. Верховна Рада України
D. Профспілкові організації
E. Громадські організації
3. Укажіть, основні закони, що регламентують діяльність в галузі гігієни та охорони праці в Україні:
A. *Все перераховане
B. Конституція України
C. Закон України “Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення”
D. Закон України “Про охорону праці”
E. Кодекс законів про охорону праці
4. Укажіть, основні документи санітарного законодавства, розроблені Міністерством охорони здоров’я України, що регламентують діяльність в галузі гігієни та охорони праці:
A. *Все перераховане
B. Основи законодавства України про охорону здоров’я
C. Санітарні норми мікроклімату виробничих приміщень
D. Гранично допустимі концентрації шкідливих речовин у повітрі робочої зони
E. Положення про порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів
5. Назвіть основні групи небезпечних та шкідливих виробничих факторів:
A. *Все перераховане
B. Фізичні фактори
C. Хімічні фактори
D. Біологічні фактори
E. Психофізіологічні фактори
6. Укажіть фактори виробничого середовища, що належать до групи фізичних небезпечних та шкідливих виробничих чинників:
A. *Все перераховане
B. Рухомі машини, механізми, незахищені рухомі елементи виробничого обладнання, заготовки, матеріали, вироби, що переміщуються, інші механічні фактори
C. Нагрівальний або охолоджувальний мікроклімат робочої зони, високі рівні інфрачервоного випромінювання, гаряча вода або пара
D. Підвищений або знижений барометричний тиск та його різкі зміни
E. Високі рівні шуму, вібрації, інфра- та ультрамеханічних коливань повітря або твердих поверхонь
7. Укажіть фактори виробничого середовища, що належать до групи фізичних небезпечних та шкідливих виробничих чинників:
A. *Все перераховане
B. Високі рівні електромагнітних коливань радіодіапазону, електричних магнітних полів промислових частот, статичної електрики
C. Високі рівні іонізуючої радіації (рентгенівське, γ-, корпускулярне випромінювання)
D. Недостатнє або надмірне освітлення робочих місць, низька контрастність, висока яскравість світла, його засліплююча дія, нерівномірність, пульсація світла, стробоскопічний ефект
E. Висока запиленість повітря, горючі, вибухонебезпечні гази
8. Укажіть фактори виробничого середовища, що належать до групи хімічних небезпечних та шкідливих виробничих чинників:
A. *Все перераховане
B. За характером дії на організм: подразнювальні, загальнотоксичні, сенсибілізуючі, канцерогенні, мутагенні, тератогенні
C. За шляхами проникнення в організм: через дихальні шляхи, через травну систему, через шкіру (хімічні опіки)
D. За тропністю дії: пневмотропні, нейротропні, гепатотропні, гематотропні, нефротропні, дермотропні, політропні
E. За ступенем токсичності: особливо високотоксичні (ГДК у повітрі до 0,1 мг/м3 ), високотоксичні (ГДК 0,1 – 1,0 мг/м3), середньотоксичні (ГДК 1,0 – 10,0 мг/м3), малотоксичні (ГДК понад 10,0 мг/м3)
9. Укажіть фактори виробничого середовища, що належать до групи біологічних небезпечних та шкідливих виробничих чинників:
A. *Все перераховане
B. Зоонозні бактерійні, вірусні, грибкові інфекції (сибірка, ящур, коров’ячий сказ, туляремія), інвазії, алергійні захворювання (від тваринного, рослинного пилу) тощо
C. Рослинні отрути
D. Тваринні отрути
E. Виробничі біологічні об’єкти: антибіотики, білково-вітамінні концентрати, стимулятори росту, біологічно активні препарати тощо
10. Укажіть фактори виробничого середовища, що належать до групи психофізіологічних небезпечних та шкідливих виробничих чинників:
A. *Все перераховане
B. Фізичні перенавантаження
C. Гіпокінезія, вимушене положення тіла
D. Неренапруження окремих органів і систем
E. Нервово-психічні перенавантаження
11. Укажіть фактори виробничого середовища, що належать до групи фізичних небезпечних та шкідливих виробничих чинників:
A. *Нагрівальний або охолоджувальний мікроклімат робочої зони, високі рівні інфрачервоного випромінювання, гаряча вода або пара
B. Подразнювальні, загальнотоксичні, сенсибілізуючі, канцерогенні, мутагенні та тератогенні хімічні речовини
C. Зоонозні бактерійні, вірусні, грибкові інфекції (сибірка, ящур, коров’ячий сказ, туляремія), інвазії, алергійні захворювання (від тваринного, рослинного пилу) тощо
D. Фізичні та нервово-психічні перенавантаження
E. Все перераховане
12. Укажіть фактори виробничого середовища, що належать до групи хімічних небезпечних та шкідливих виробничих чинників:
A. *Подразнювальні, загальнотоксичні, сенсибілізуючі, канцерогенні, мутагенні та тератогенні хімічні речовини
B. Нагрівальний або охолоджувальний мікроклімат робочої зони, високі рівні інфрачервоного випромінювання, гаряча вода або пара
C. Зоонозні бактерійні, вірусні, грибкові інфекції (сибірка, ящур, коров’ячий сказ, туляремія), інвазії, алергійні захворювання (від тваринного, рослинного пилу) тощо
D. Фізичні та нервово-психічні перенавантаження
E. Все перераховане
13. Укажіть фактори виробничого середовища, що належать до групи біологічних небезпечних та шкідливих виробничих чинників:
A. *Зоонозні бактерійні, вірусні, грибкові інфекції (сибірка, ящур, коров’ячий сказ, туляремія), інвазії, алергійні захворювання (від тваринного, рослинного пилу) тощо
B. Все перераховане
C. Подразнювальні, загальнотоксичні, сенсибілізуючі, канцерогенні, мутагенні та тератогенні хімічні речовини
D. Фізичні та нервово-психічні перенавантаження
E. Висока запиленість повітря, горючі, вибухонебезпечні гази
14. Укажіть фактори виробничого середовища, що належать до групи психофізіологічних небезпечних та шкідливих виробничих чинників:
A. *Фізичні та нервово-психічні перенавантаження
B. Нагрівальний або охолоджувальний мікроклімат робочої зони, високі рівні інфрачервоного випромінювання, гаряча вода або пара
C. Подразнювальні, загальнотоксичні, сенсибілізуючі, канцерогенні, мутагенні та тератогенні хімічні речовини
D. Все перераховане
E. Недостатнє або надмірне освітлення робочих місць, низька контрастність, висока яскравість світла, його засліплююча дія, нерівномірність, пульсація світла, стробоскопічний ефект
15. Укажіть різновиди хімічних небезпечних та шкідливих виробничих чинників за характером їх дії на організм:
A. *Подразнювальні, загальнотоксичні, сенсибілізуючі, канцерогенні, мутагенні, тератогенні хімічні речовини
B. Хімічні речовини, що надходять в організм: через дихальні шляхи, через травну систему, через шкіру (хімічні опіки)
C. Пневмотропні, нейротропні, гепатотропні, гематотропні, нефротропні, дермотропні, політропні хімічні речовини
D. Особливо високотоксичні, високотоксичні, середньотоксичні, малотоксичні хімічні речовини
E. Хімічні речовини, що є основою антибіотиків, білково-вітамінних концентратиів, стимуляторів росту, біологічно активних препаратів
16. Укажіть різновиди хімічних небезпечних та шкідливих виробничих чинників за шляхами проникнення в організм:
A. *Хімічні речовини, що надходять в організм: через дихальні шляхи, через травну систему, через шкіру (хімічні опіки)
B. Подразнювальні, загальнотоксичні, сенсибілізуючі, канцерогенні, мутагенні, тератогенні хімічні речовини
C. Пневмотропні, нейротропні, гепатотропні, гематотропні, нефротропні, дермотропні, політропні хімічні речовини
D. Особливо високотоксичні, високотоксичні, середньотоксичні, малотоксичні хімічні речовини
E. Хімічні речовини, що є основою антибіотиків, білково-вітамінних концентратиів, стимуляторів росту, біологічно активних препаратів
17. Укажіть різновиди хімічних небезпечних та шкідливих виробничих чинників за тропністю дії:
A. *Пневмотропні, нейротропні, гепатотропні, гематотропні, нефротропні, дермотропні, політропні хімічні речовини
B. Подразнювальні, загальнотоксичні, сенсибілізуючі, канцерогенні, мутагенні, тератогенні хімічні речовини
C. Хімічні речовини, що надходять в організм: через дихальні шляхи, через травну систему, через шкіру (хімічні опіки)
D. Особливо високотоксичні, високотоксичні, середньотоксичні, малотоксичні хімічні речовини
E. Хімічні речовини, що є основою антибіотиків, білково-вітамінних концентратиів, стимуляторів росту, біологічно активних препаратів
18. Укажіть різновиди хімічних небезпечних та шкідливих виробничих чинників за ступенем токсичності:
A. *Особливо високотоксичні, високотоксичні, середньотоксичні, малотоксичні хімічні речовини
B. Подразнювальні, загальнотоксичні, сенсибілізуючі, канцерогенні, мутагенні, тератогенні хімічні речовини
C. Хімічні речовини, що надходять в організм: через дихальні шляхи, через травну систему, через шкіру (хімічні опіки)
D. Пневмотропні, нейротропні, гепатотропні, гематотропні, нефротропні, дермотропні, політропні хімічні речовини
E. Хімічні речовини, що є основою антибіотиків, білково-вітамінних концентратів, стимуляторів росту, біологічно активних препаратів
19. Укажіть психофізіологічні фактори виробничого середовища, що належать до групи фізичних перенавантажень:
A. *Все перераховане
B. Статичні (утримання великих вантажів тощо) фактори
C. Динамічні (підняття і переміщення великих вантажів та його інтенсивність) фактори
D. Гіпокінезія, вимушене положення тіла
E. Перенапруження окремих органів і систем
20. Укажіть психофізіологічні фактори виробничого середовища, що належать до групи нервово-психічних перенавантажень:
A. *Все перераховане
B. Розумове перенапруження, перенапруження уваги та сенсорних систем
C. Дуже інтенсивна зміна виробничих процесів
D. Монотонність праці
E. Психоемоційні перенавантаження
21. Назвіть показники, які за характером і ступенем витрат енергії характеризують фізичну працю:
A. *Важкість праці
B. Напруженість праці
C. Все перераховане
D. Монотонність праці
E. Психоемоційні перенавантаження
22. Назвіть показники, які за характером і ступенем витрат енергії характеризують розумову працю:
A. *Напруженість праці
B. Важкість праці
C. Все перераховане
D. Монотонність праці
E. Психоемоційні перенавантаження
23. Назвіть основні різновиди фізичної праці:
A. *Легка, середньої важкості, важка, дуже важка
B. Ненапружена, малонапружена, напружена, дуже напружена
C. Особливо високотоксична, високотоксична, середньотоксична, малотоксична
D. Подразнювальна, загальнотоксична, сенсибілізуюча, канцерогенна, мутагенна, тератогенна
E. Пневмотропна, нейротропна, гепатотропна, гематотропна, нефротропна, дермотропна, політропна
24. Назвіть основні різновиди розумової праці:
A. *Ненапружена, малонапружена, напружена, дуже напружена
B. Легка, середньої важкості, важка, дуже важка
C. Особливо високотоксична, високотоксична, середньотоксична, малотоксична
D. Подразнювальна, загальнотоксична, сенсибілізуюча, канцерогенна, мутагенна, тератогенна
E. Пневмотропна, нейротропна, гепатотропна, гематотропна, нефротропна, дермотропна, політропна
25. Перерахуйте провідні завдання лікарів-спеціалістів з гігієни праці, професійних патологів, лікарів різних фахів медико-санітарних частин промислових підприємств та лікувально-профілактичних закладів:
A. *Все перераховане
B. Вивчення шкідливих факторів виробничого середовища, технологічних процесів та їх відповідності гігієнічним нормативам
C. Вивчення впливу на організм різних шкідливостей виробничого середовища (технологічного процесу, повітряного середовища робочої зони, сировини, напівфабрикатів, готової продукції, супутніх продуктів, відходів та викидів виробництва)
D. Вивчення стану здоров’я працівників, їх загальної та професійної захворюваності
E. Діагностика, лікування професійних захворювань і отруєнь, диспансерне та санаторно-курортне забезпечення працівників, участь у роботі лікарсько-соціальних експертних комісій (ЛСЕК), лікарсько-контрольних комісій (ЛКК) і лікарсько-трудових експертних комісій (ЛТЕК) тощо
26. Перерахуйте провідні завдання лікарів-спеціалістів з гігієни праці, професійних патологів, лікарів різних фахів медико-санітарних частин промислових підприємств та лікувально-профілактичних закладів:
A. *Все перераховане
B. Участь у розробці інженерно-технічних засобів оздоровлення умов праці (вентиляція, герметизація, автоматизація, механізація, дистанційне управління тощо)
C. Наукова розробка гігієнічних нормативів, наукова організація праці
D. Запобіжний і поточний санітарний нагляд
E. Санітарно-освітня та профілактична робота серед трудового колективу (навчання санітарним правилам, правилам техніки безпеки, використанню спецодягу, індивідуальних засобів захисту, лікувально-профілактичного харчування, питного режиму)
27. В якому році була прийнята нова редакція Закону України „Про охорону праці”?
A. *2004
B. 2002
C. 2005
D. 2006
E. 2007
28. Чи залежить поширення дії Закону України „Про охорону праці” від того, якої форми власності підприємство?
A. *Дія Закону України „Про охорону праці” поширюється на всі підприємства, установи і організації незалежно від форм їх власності та видів діяльності, на усіх громадян, які працюють
B. Дія Закону України „Про охорону праці” поширюється лише на всі підприємства, установи і організації державної форми власності
C. Дія Закону України „Про охорону праці” поширюється лише на всі підприємства, установи і організації приватної форми власності
D. Дія Закону України „Про охорону праці” поширюється лише на всі підприємства, установи і організації змішаної форми власності
E. Дія Закону України „Про охорону праці” поширюється лише на всі підприємства, установи і організації державної та змішаної форми власності
29. Дайте точне визначення поняття „роботодавець”
A. *Роботодавець – це власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган, незалежно від форм власності, виду діяльності, господарювання, або фізична господарювання, який використовує найману працю. особа, які використовують найману працю
B. Роботодавець – це власник підприємства, установи, організації, який використовує найману працю
C. Роботодавець – уповноважений власником орган, який використовує найману працю
D. Роботодавець – це власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган, незалежно від форм власності, виду діяльності
E. Роботодавець – це фізична особа, яка використовує найману працю
30 Дайте точне визначення поняття „працівник”
A. *Працівник – це особа, яка працює на підприємстві, в організації, установі та виконує обов’язки або функції згідно з трудовим договором (контрактом)
B. Працівник – це особа, яка працює на підприємстві приватної форми власності
C. Працівник – це особа, яка виконує обов’язки або функції згідно з трудовим договором (контрактом)
D. Працівник – це особа, яка працює на підприємстві лише державної форми власності
E. Працівник – це особа, яка працює на підприємстві, в організації, установі та виконує різні обов’язки або функції
31. Які пільги, згідно Закону України „Про охорону праці”, передбачені для працівників, що зайняті на роботах з важкими та шкідливими умовами праці?
A. *Передбачено скорочення тривалості робочого часу
B. Передбачено призначення премій для працівників
C. Оплата праці здійснюється у подвійному розмірі
D. Безоплатне забезпечення лікувально-дієтичним харчуванням
E. Все перераховане
32. За чий рахунок повинні бути придбані засоби індивідуального захисту та спецодяг?
A. *За рахунок роботодавця
B. За власний рахунок працівника
C. За рахунок держбюджету
D. За рахунок фонду соціального страхування
E. За рахунок фонду оплати праці
33. Із яких фондів здійснюються виплати в разі ушкодження здоров’я працівників або у разі смерті працівника?
A. *За рахунок Фонду соціального страхування від нещасних випадків та професійних захворювань
B. За рахунок держбюджету
C. За рахунок роботодавця
D. За рахунок пенсійного фонду
E. За рахунок фондів місцевих бюджетів
34. Які категорії працівників не дозволяється залучати до важких робіт, а також до робіт зі шкідливими та небезпечними умовами праці?
A. *Неповнолітніх
B. Жінок.
C. Робітників розумової праці
D. Інженерно-технічних робітників
E. Всіх перерахованих
35. Як називається спеціально уповноважений державний орган з нагляду за охороною праці в Україні?
A. *Державний комітет України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду
B. Державне управління з нагляду за охороною праці в Україні
C. Державна комісія з нагляду за охороною праці в Україні
D. Міністерство з нагляду за охороною праці в Україні
E. Державний комітет з нагляду за охороною праці в Україні
36.. Хто є основними особами, відповідальними за організацію та проведення медичних оглядів на виробництві:
A. *Власник підприємства;
B. Головний лікар територіальної санепідстанції
C. Лікар з гігієни праці територіальної санепідстанції
D. Завідувач відділом комунальної гігієни
E. Фельдшер цехової дільниці
37. Перерахуйте основні завдання попередніх медичних оглядів:
A. * Виявлення абсолютних протипоказань до роботи за фахом
B. Виявлення ранніх ознак професійних захворювань
C. Розробка та впровадження профілактичних заходів
D. Корекція зрушень у стані здоров’я робітників
E. Проведення антропометричних досліджень
38. Перерахуйте основні завдання періодичних медичних оглядів:
A. *Виявлення ранніх ознак професійних захворювань
B. Виявлення абсолютних протипоказань до роботи за фахом
C. Виявлення відносних протипоказань до роботи за фахом
D. Проведення роботи щодо гігієнічного виховання робітників
E. Санітарно-просвітницька робота
39. Служба охорони праці очолюється інженером, якщо підприємство нараховує не менше ... осіб.
A. *50
B. 30
C. 40
D. 100
E. 150
40. Хто, згідно Закону України „Про охорону праці,” фінансує проведення медоглядів?
A. *За власний рахунок працівника
B. За рахунок держбюджету
C. За рахунок роботодавця
D. За рахунок фонду соціального страхування
E. За рахунок профсоюзних внесків
41. Як часто працівники, зайняті на роботах з підвищеною небезпекою, повинні проходити спеціальне навчання і перевірку знань з охорони праці?
A. *1 раз на 1рік
B. 1 раз на 1,5 роки
C. 1 раз на 2 роки
D. 1 раз на 3 роки
E. 1 раз на 5 років
42. В якому випадку необхідно проведення атестації робочих місць?
A. *Якщо технологічний процес є потенційним джерелом шкідливих і небезпечних виробничих факторів
B. Необхідно проведення атестації всіх робочих місць
C. Якщо на підприємстві підвищується загальна захворюваність працівників
D. Якщо реєструються професійні захворювання
E. Якщо реєструються професійні захворювання зі стійкою втратою працездатності
43 Як часто проводиться атестація робочих місць?
A. *Не рідше 1 разу на 5 років
B. Не рідше 1 разу на 1рік
C. 1 раз на 1,5 роки
D. 1 раз на 2 роки
E. 1 раз на 3 роки
44. Скільки років повинні зберігатись матеріли атестації робочих місць?
A. *50 років
B. 20 років
C. 25років
D. 30 років
E. 75 років
45. Перерахуйте негативні чинники, які характерні для лікарських професій.
A. *Все перераховане
B. Порушення оптимальної з фізіологічної точки зору структури режиму дня
C. Виражене зорове напруження
D. Високе нервово-емоційне, психічне та розумове напруження
E. Контакт з інфекційними агентами
46. Перерахуйте негативні чинники, які характерні для професії лікаря-рентгенолога.
A. *Дія іонізуючого випромінювання
B. Вимушене положення тіла
C. Дія високого тиску
D. Порушення оптимальної з фізіологічної точки зору структури режиму дня
E. Дія високих рівнів шуму
47. Перерахуйте негативні чинники, які характерні для професії лікаря хірургічного профілю.
A. *Виражене зорове напруження
B. Дія високих рівнів шуму
C. Дія іонізуючого випромінювання
D. Дія високого тиску
E. Порушення оптимальної з фізіологічної точки зору структури режиму дня
Тема №26. Медико-санітарні частини та медичні пункти промислових підприємств. Гігієнічні аспекти роботи цехового ординатора. Методика вивчення захворюваності працівників виробничих підприємств.
1. Назвіть спеціалізовані медичні заклади, що призначені для обслуговування працівників промислових підприємств:
A. *Оздоровчий пункт та медико-санітарна частина
B. Амбулаторія загальної практики та сімейної медицини
C. Пункти надання невідкладної медичної допомоги
D. Територіальна поліклініка
E. Лікувально-діагностичний центр університетської клініки
2. Назвіть, які з нижченаведених заходів не є завданнями медико-санітарної частини підприємства:
A. *Надання високо спеціалізованої медичної допомоги
B. Максимальне наближення до місця роботи кваліфікованої медичної допомоги
C. Розробка та проведення заходів щодо оздоровлення умов праці і побуту
D. Попередження та зниження професійної захворюваності
E. Попередження та зниження виробничого травматизму
3. В ході організації медичного обслуговування промислових підприємств із нешкідливими умовами до уваги беруть наступні їх категорії відповідно до кількості працюючих:
A. *До 400, 400-1000, 1000-5000, 5000-10000, понад 10000
B. До 300, 300-900, 900-4000, 4000-9000, понад 9000
C. До 200, 200-800, 800-3000, 3000-8000, понад 8000
D. До 100, 100-700, 700-2000, 2000-7000, понад 7000
E. До 50, 50-500, 500-1000, 1000-5000, понад 5000
4. В ході організації медичного обслуговування промислових підприємств із шкідливими умовами до уваги беруть наступні їх категорії відповідно до кількості працюючих:
A. *До 200, 200-400, 400-1000, 1000-5000, понад 5000
B. До 300, 300-500, 500-1000, 1000-5000, понад 5000
C. До 400, 400-500, 500-1000, 1000-5000, понад 5000
D. До 100, 100-300, 300-900, 900-4000, понад 4000
E. До 500, 500-600, 600-1000, 1000-5000, понад 5000
5. Обслуговування територіальними медичними закладами (районна поліклініка, лікарня) передбачено на промислових підприємствах із кількістю працівників:
A. *До 400 на нешкідливих та до 200 на шкідливих виробництвах
B. До 500 на нешкідливих та до 300 на шкідливих виробництвах
C. До 600 на нешкідливих та до 400 на шкідливих виробництвах
D. До 700 на нешкідливих та до 500 на шкідливих виробництвах
E. До 800 на нешкідливих та до 600 на шкідливих виробництвах
6. Обслуговування фельдшерськими (сестринськими) медичними пунктами зі штатів районної поліклініки передбачено на промислових підприємствах із кількістю працівників:
A. *400-1000 на нешкідливих та 200-400 на шкідливих виробництвах
B. 500-1100 на нешкідливих та 300-500 на шкідливих виробництвах
C. 600-1200 на нешкідливих та 400-600 на шкідливих виробництвах
D. 700-1300 на нешкідливих та 500-700 на шкідливих виробництвах
E. 800-1400 на нешкідливих та 600-800 на шкідливих виробництвах
7. Лікарські пункти охорони здоров’я від районної поліклініки або об’єднаної медико-санітарної частини підприємства передбачені на промислових підприємствах із кількістю працівників:
A. *1000-5000 на нешкідливих та 400-1000 на шкідливих виробництвах
B. 1100-5100 на нешкідливих та 500-1100 на шкідливих виробництвах
C. 1200-5200 на нешкідливих та 600-1200 на шкідливих виробництвах
D. 1400-5400 на нешкідливих та 800-1400 на шкідливих виробництвах
E. 1500-5500 на нешкідливих та 900-1500 на шкідливих виробництвах
8. Медико-санітарної частини з поліклінікою, цеховими фельдшерськими медичними пунктами створюються на підприємствах з кількістю працівників:
A. *5000-10000 на нешкідливих та 1000-5000 на шкідливих виробництвах
B. 4000-9000 на нешкідливих та 1000-4000 на шкідливих виробництвах
C. 3000-8000 на нешкідливих та 2000-5000 на шкідливих виробництвах
D. 2000-7000 на нешкідливих та 3000-6000 на шкідливих виробництвах
E. 1000-6000 на нешкідливих та 4000-7000 на шкідливих виробництвах
9. Медико-санітарної частини з поліклініками, стаціонарами, профілакторіями, лікарськими і фельдшерськими медпунктами створюються на підприємствах з кількістю працівників:
A. *Понад 10000 на нешкідливих та понад 5000 на шкідливих виробництвах
B. Понад 8000 на нешкідливих та понад 3000 на шкідливих виробництвах
C. Понад 6000 на нешкідливих та понад 1000 на шкідливих виробництвах
D. Понад 5000 на нешкідливих та понад 1000 на шкідливих виробництвах
E. Понад 4000 на нешкідливих та понад 1000 на шкідливих виробництвах
10. Укажіть основний зміст роботи фельдшерських (сестринських) мед. пунктів із штатів районної поліклініки:
A. *Перша (долікарська) медична допомога на місці
B. Перша лікарська допомога на місці
C. Перша лікарська кваліфікована допомога
D. Лікарська кваліфікована допомога
E. Лікарська спеціалізована допомога
11. Укажіть основний зміст роботи лікарських пунктів охорони здоров’я від районної поліклініки або від об’єднаної медико-санітарної частини:
A. *Перша лікарська допомога на місці
B. Перша (долікарська) медична допомога на місці
C. Перша лікарська кваліфікована допомога
D. Лікарська спеціалізована допомога
E. Диспансерний нагляд
12. Укажіть основний зміст роботи медико-санітарної частини з поліклінікою, цеховими фельдшерськими медичними пунктами:
A. *Усі види кваліфікованої і спеціалізованої допомоги
B. Перша (долікарська) медична допомога на місці
C. Перша лікарська кваліфікована допомога
D. Лікарська спеціалізована допомога
E. Диспансерний нагляд
13. Укажіть основний зміст роботи медико-санітарної частини з поліклініками, стаціонарами, профілакторіями, санаторно-курортними закладами, лікарськими і фельдшерськими медичними пунктами:
A. *Повний об’єм лікування, оздоровчих заходів, профілактика, санаторно-курортне забезпечення, диспансерний нагляд
B. Перша (долікарська) медична допомога на місці
C. Перша лікарська кваліфікована допомога
D. Лікарська спеціалізована допомога
E. Усі види кваліфікованої і спеціалізованої допомоги
14. Зміст роботи медико-санітарної частини з поліклінікою не передбачає надання такого виду медичної допомоги, як:
A. *Перша (долікарська) медична допомога на місці
B. Перша лікарська кваліфікована допомога
C. Перша лікарська допомога в цеху
D. Лікарська спеціалізована допомога
E. Перша лікарська допомога в цеху
15. Назвіть спеціалізовані медичні заклади, що призначені для обслуговування працівників і службовців промислових підприємств:
A. *Оздоровчий медичний пункт та медико-санітарна частина (в залежності від розміру підприємства)
B. Амбулаторія
C. Пункти невідкладної медичної допомоги
D. Територіальна поліклініка
E. Лікувально-діагностичний центр
16. Назвіть, які з нижченаведених заходів не є основними завданнями медико-санітарної частини підприємства:
A. *Проведення профорієнтаційної роботи
B. Максимальне наближення до місця роботи кваліфікованої медичної допомоги
C. Розробка та проведення заходів щодо оздоровлення умов праці і побуту
D. Попередження та зниження професійної захворюваності
E. Попередження та зниження виробничого травматизму
17. Щоденні обстеження санітарного стану побутових приміщень та об’єктів харчування на промисловому підприємстві здійснюються:
A. *Медичним персоналом пункту охорони здоров’я
B. Цеховим терапевтом
C. Головним лікарем медико-санітарної частини
D. Лікарями-профпатологами міської поліклініки
E. Лікарями-терапевтами міської поліклініки
18. Укажіть посадову особу, що відповідальна за організацію та проведення медичних оглядів на виробництві:
A. *Лікар-терапевт цехової дільниці
B. Головний лікар лікувально-профілактичного закладу, що обслуговує підприємство
C. Головний лікар територіальної санепідстанції
D. Лікар з гігієни праці територіальної санепідстанції
E. Фельдшер цехової дільниці
19. Назвіть основні види професійних захворювань та отруєнь:
A. *Гострі та хронічні
B. Загальні та локальні
C. Прямі та рекурентні
D. Природні та штучні
E. Органічні та неорганічні
20. Кінцевим підсумком гігієнічних обстежень цехової дільниці має стати:
A. *Комплексний план оздоровлення умов праці працівників
B. Звіт про причини захворюваності працівників
C. Акт санітарного обстеження дільниці
D. Аналіз захворюваності працівників
E. Поглиблений аналіз захворюваності працівників
21. Укажіть періодичність (кратність) гігієнічного обстеження промислового підприємства, що проводиться цеховим лікарем:
A. *Щомісяця
B. Щотижня
C. Щодня
D. Один раз на півріччя
E. Один раз на рік
22. Укажіть в яких випадках проводяться позапланові обстеження цехової дільниці:
A. *У випадку виникнення професійних захворювань та при зміні технологічного процесу
B. У випадку виникненні харчових отруєнь
C. У випадку застосування засобів індивідуального захисту
D. У випадку підготовки плану лікувально-профілактичної та санітарно-гігієнічної роботи
E. У випадку виникнення епідемічних спалахів інфекційних захворювань
23. Назвіть провідні види профілактичних медичних оглядів:
A. *Попередні та періодичні
B. Загальні та цільові
C. Антропометричні та фізіометричні
D. Амбулаторні та диспансерні
E. Консультативні
24. Перерахуйте основні завдання попередніх медичних оглядів:
A. *Виявлення абсолютних та відносних протипоказань до роботи за фахом
B. Виявлення ранніх ознак професійних захворювань
C. Розробка та впровадження профілактичних заходів
D. Корекція зрушень у стані здоров’я працівників
E. Проведення антропометричних досліджень
25. Перерахуйте основні завдання періодичних медичних оглядів:
A. *Виявлення ранніх ознак професійних захворювань, виявлення захворювань загального характеру, що можуть прогресувати під впливом шкідливих виробничих факторів
B. Проведення роботи щодо гігієнічного виховання працівників, здійснення профілактичної роботи
C. Розробка та впровадження профілактичних заходів щодо покращання умов праці, санітарно-освітня робота
D. Розробка та впровадження профілактичних заходів щодо оздоровлення працюючих, раціональна організація робочого місця
Е. Впровадження раціональних режимів праці та відпочинку, визначення категорій осіб для санаторно-курортного лікування
26. Укажіть, на базі якого закладу проводяться періодичні медичні огляди:
A. *Медико-санітарна частина підприємства
B. Стаціонарне, лікувально-профілактичного закладу
C. Фельдшерсько-акушерський пункт
D. Безпосередньо у цеху
E. У поліклініці за місцем проживання
27. Укажіть, який фахівець повинен проводити аналіз даних періодичного медичного огляду працівників промислових підприємств:
A. *Цеховий лікар
B. Лікар оздоровчого пункту
C. Лікар-профпатолог
D. Головний лікар медико-санітарної частини
E. Заступник головного лікаря лікарні медико-санітарної частини
28. Укажіть періодичність проведення медичних оглядів при роботі з азотною кислотою, аміаком, оксидами азоту:
A. *1 раз на 24 місяці
B. 1 раз на 12 місяців
C. 1 раз на 6 місяців
D. 1 раз на 3 місяців
E. 1 раз на 1 місяць
29. Укажіть періодичність проведення медичних оглядів при роботі з бензолом та його похідними:
A. *1 раз на 12 місяців
B. 1 раз на 24 місяці
C. 1 раз на 6 місяців
D. 1 раз на 3 місяців
E. 1 раз на 1 місяць
30. Укажіть періодичність проведення медичних оглядів при роботі з пестицидами:
A. *1 раз на 12 місяців
B. 1 раз на 24 місяці
C. 1 раз на 6 місяців
D. 1 раз на 3 місяців
E. 1 раз на 1 місяць
31. Укажіть періодичність проведення медичних оглядів при контактіз ртуттю:
A. *1 раз на 12 місяців
B. 1 раз на 24 місяці
C. 1 раз на 6 місяців
D. 1 раз на 3 місяців
E. 1 раз на 1 місяць
32. Укажіть періодичність проведення медичних оглядів при виробництві і роботі з приладами із закритою ртуттю:
A. *1 раз на 24 місяці
B. 1 раз на 12 місяців
C. 1 раз на 6 місяців
D. 1 раз на 3 місяців
E. 1 раз на 1 місяць
33. Укажіть періодичність проведення медичних оглядів при роботі із свинцем та його органічними сполуками:
A. *1 раз на 24 місяці
B. 1 раз на 12 місяців
C. 1 раз на 6 місяців
D. 1 раз на 3 місяців
E. 1 раз на 1 місяць
34. Укажіть періодичність проведення медичних оглядів при виробництві металів та їх сплавів:
A. *1 раз на 24 місяці
B. 1 раз на 12 місяців
C. 1 раз на 6 місяців
D. 1 раз на 3 місяців
E. 1 раз на 1 місяць
35. Укажіть періодичність проведення медичних оглядів при виробництві полімерних матеріалів:
A. *1 раз на 24 місяці
B. 1 раз на 12 місяців
C. 1 раз на 6 місяців
D. 1 раз на 3 місяців
E. 1 раз на 1 місяць
36. Укажіть періодичність проведення медичних оглядів за умов дії інтенсивного виробничого шуму:
A. *1 раз на 12 місяців
B. 1 раз на 24 місяці
C. 1 раз на 6 місяців
D. 1 раз на 3 місяців
E. 1 раз на 1 місяць
37. Укажіть періодичність проведення медичних оглядів при роботі за умов дії виробничої вібрації:
A. *1 раз на 12 місяців
B. 1 раз на 24 місяці
C. 1 раз на 6 місяців
D. 1 раз на 3 місяців
E. 1 раз на 1 місяць
38. Укажіть періодичність проведення медичних оглядів при роботі за умов дії підвищеного атмосферного тиску:
A. *1 раз на 12 місяців
B. 1 раз на 24 місяці
C. 1 раз на 6 місяців
D. 1 раз на 3 місяців
E. 1 раз на 1 місяць
39. Укажіть періодичність проведення медичних оглядів при роботі за умов дії підвищеної температури та інтенсивного теплового випромінювання:
A. *1 раз на 24 місяці
B. 1 раз на 12 місяців
C. 1 раз на 6 місяців
D. 1 раз на 3 місяців
E. 1 раз на 1 місяць
40. Укажіть, які захворювання є найбільш поширеними у структурі хвороб працівників виробничих підприємств та відносяться до першої категорії захворюваності працівників виробничих підприємств:
A. *Захворювання з тимчасовою втратою працездатності
B. Хронічні та ремітуючі захворювання
C. Професійні захворювання і отруєння, виробничий травматизм
D. Інфекційні захворювання
E. Професійні ендемії
41. Укажіть основні показники захворюваності з тимчасовою втратою працездатності:
A. *Все перераховане
B. показник випадків тимчасової непрацездатності
C. Показник календарних днів тимчасової непрацездатності
D. Середня тривалість одного випадку тимчасової непрацездатності
E. Показник структури захворюваності з тимчасовою втратою працездатності
42. Укажіть, яким чином розраховують показник випадків тимчасової непрацездатності (у %):
A. *Розраховують шляхом ділення абсолютного числа випадків захворювань з тимчасовою непрацездатністю на середню чисельність працівників і множення на 100
B. Розраховують шляхом ділення абсолютного сумарного числа календарних днів тимчасової непрацездатності за рік на середню чисельність працюючих і множення на 100
C. Розраховують як відношення сумарного за рік числа календарних днів тимчасової непрацездатності до числа випадків цієї непрацездатності
D. Розраховують шляхом ділення числа випадків (або календарних днів) непрацездатності з кожної нозологічної хвороби на число випадків (або календарних днів) непрацездатності при всіх захворюваннях і множення на 100
E. Розраховують шляхом ділення відносного сумарного числа календарних днів тимчасової непрацездатності за рік на середню чисельність працюючих і множення на 1000
43. Укажіть, яким чином розраховують показник календарних днів тимчасової непрацездатності (у %):
A. *Розраховують шляхом ділення абсолютного сумарного числа календарних днів тимчасової непрацездатності за рік на середню чисельність працюючих і множення на 100
B. Розраховують шляхом ділення абсолютного числа випадків захворювань з тимчасовою непрацездатністю на середню чисельність працівників і множення на 100
C. Розраховують як відношення сумарного за рік числа календарних днів тимчасової непрацездатності до числа випадків цієї непрацездатності
D. Розраховують шляхом ділення числа випадків (або календарних днів) непрацездатності з кожної нозологічної хвороби на число випадків (або календарних днів) непрацездатності при всіх захворюваннях і множення на 100
E. Розраховують шляхом ділення відносного сумарного числа календарних днів тимчасової непрацездатності за рік на середню чисельність працюючих і множення на 1000
44. Укажіть, яким чином розраховують середню тривалість одного випадку тимчасової непрацездатності:
A. *Розраховують як відношення сумарного за рік числа календарних днів тимчасової непрацездатності до числа випадків цієї непрацездатності
B. Розраховують шляхом ділення абсолютного числа випадків захворювань з тимчасовою непрацездатністю на середню чисельність працівників і множення на 100
C. Розраховують шляхом ділення абсолютного сумарного числа календарних днів тимчасової непрацездатності за рік на середню чисельність працюючих і множення на 100
D. Розраховують шляхом ділення числа випадків (або календарних днів) непрацездатності з кожної нозологічної хвороби на число випадків (або календарних днів) непрацездатності при всіх захворюваннях і множення на 100
E. Розраховують шляхом ділення відносного сумарного числа календарних днів тимчасової непрацездатності за рік на середню чисельність працюючих і множення на 1000
45. Укажіть, яким чином розраховують показник структури захворюваності з тимчасовою втратою працездатності (у %):
A. *Розраховують шляхом ділення числа випадків (або календарних днів) непрацездатності з кожної нозологічної хвороби на число випадків (або календарних днів) непрацездатності при всіх захворюваннях і множення на 100
B. Розраховують шляхом ділення абсолютного числа випадків захворювань з тимчасовою непрацездатністю на середню чисельність працівників і множення на 100
C. Розраховують шляхом ділення абсолютного сумарного числа календарних днів тимчасової непрацездатності за рік на середню чисельність працюючих і множення на 100
D. Розраховують як відношення сумарного за рік числа календарних днів тимчасової непрацездатності до числа випадків цієї непрацездатності
E. Розраховують шляхом ділення відносного сумарного числа календарних днів тимчасової непрацездатності за рік на середню чисельність працюючих і множення на 1000
46. Укажіть документ, що є юридичним документом і видається у разі виникнення захворювання з тимчасовою втратою працездатності:
A. *Лікарняний листок непрацездатності
B. Статистичний талон
C. Адміністративний протокол
D. Довідка про хворобу
E. Лікарняна довідка про недієздатність
47. Укажіть, який документ слугує вихідним документом для складання звіту про причини тимчасової непрацездатності за формою 23–ТН:
A. *Лікарняний листок непрацездатності
B. Статистичний талон
C. Медична карта
D. Історія хвороби
E. Журнал реєстрації працівників
48. Укажіть, в які структури та підрозділи направляється звіт про причини тимчасової непрацездатності за формою 23–ТН:
A. *Управління статистики України та інформаційно-аналітичний центр медичної статистики МОЗ України
B. Управління статистики України та санітарно-епідеміологічне управління МОЗ України
C. Міністерство фінансів та управління освіти і науки МОЗ України
D. Обласна (міська, районна) державна адміністрація та фонд страхування від нещасних випадків
E. Управління охорони здоров’я та екологічна інспекція
49. Укажіть, в яких одиницях розраховується показник структури розподілу працівників виробничих підприємств за групами здоров’я:
A. *%
B. Кількість випадків захворювань
C. Кількість днів захворювань
D. Кількість осіб, що захворіли
E. Кількість ліжко-днів
50. Укажіть, в яких одиницях розраховується структура захворювань із тимчасовою втратою працездатності серед працівників:
A.*%
B. Кількість випадків захворювань
C. Кількість днів захворювань
D. Кількість осіб, що захворіли
E. Кількість ліжко-днів
51. Кількість випадків тимчасової непрацездатності розраховується на підприємстві:
A. *На 100 працівників
B. На 10 працівників
C. На 1000 працівників
D. На 10000 працівників
E. На 100000 працівників
52. Звіт про причини тимчасової непрацездатності працівників промислових підприємств складається за формою:
A. *23-ТН
B. 20-ТН
C. 50-ТН
D. 208-У
E. 54-У
53. Укажіть джерело інформації про захворюваність працівників виробничих підприємств та її причини:
A. *Листки непрацездатності, матеріали медичних оглядів, результати санітарних обстежень умов праці
B. Талони відвідування вузьких спеціалістів, табелі обліку робочих годин, статистичні талони
C. Результати обстежень умов праці на підприємстві екологічною інспекцією, табелі обліку робочих годин, матеріали медичних оглядів
D. Результати обстежень умов праці на підприємстві пожежною та екологічною інспекцією, звіт про атестацію робочих місць
E. Результати обстежень умов праці на підприємстві ветеринарною інспекцією, довідки про працездатність, результати опитування працівників про умови праці
54. Назвіть санітарно-статистичні показники, які характеризують захворюваність працівників виробничих підприємств:
A. *Частота звернень за медичною допомогою, частота захворювань з тимчасовою непрацездатністю у випадках, середня тривалість випадків тимчасової непрацездатності
B. Частота випадків інвалідності, кількість оздоровлених осіб, кількість осіб, що страждають на хронічні захворювання
C. Структура причин інвалідності, структура хронічних захворювань, структура захворювань з тимчасовою втратою працездатності
D. Індекс здоров’я, індекс фертильності жінок, індекс професійної адаптації
E. Індекс і частота захворювань
Тема №27. Методика розслідування випадків професійних захворювань та отруєнь. Розслідування та облік нещасних випадків на виробництві. Комісія з розслідування нещасного випадку на виробництві: порядок створення, права та обов'язки.
1. Назвіть основні групи небезпечних та шкідливих виробничих факторів:
A. *Все перераховане
B. Фізичні фактори
C. Хімічні фактори
D. Біологічні фактори
E. Психофізіологічні фактори
2. Укажіть фактори виробничого середовища, що належать до групи фізичних небезпечних та шкідливих виробничих чинників:
A. *Все перераховане
B. Рухомі машини, механізми, незахищені рухомі елементи виробничого обладнання, заготовки, матеріали, вироби, що переміщуються, інші механічні фактори
C. Нагрівальний або охолоджувальний мікроклімат робочої зони, високі рівні інфрачервоного випромінювання, гаряча вода або пара
D. Підвищений або знижений барометричний тиск та його різкі зміни
E. Високі рівні шуму, вібрації, інфра- та ультрамеханічних коливань повітря або твердих поверхонь
3. Укажіть фактори виробничого середовища, що належать до групи фізичних небезпечних та шкідливих виробничих чинників:
A. *Все перераховане
B. Високі рівні електромагнітних коливань радіодіапазону, електричних магнітних полів промислових частот, статичної електрики
C. Високі рівні іонізуючої радіації (рентгенівське, γ-, корпускулярне випромінювання)
D. Недостатнє або надмірне освітлення робочих місць, низька контрастність, висока яскравість світла, його засліплююча дія, нерівномірність, пульсація світла, стробоскопічний ефект
E. Висока запиленість повітря, горючі, вибухонебезпечні гази
4. Укажіть фактори виробничого середовища, що належать до групи хімічних небезпечних та шкідливих виробничих чинників:
A. *Все перераховане
B. За характером дії на організм: подразнювальні, загальнотоксичні, сенсибілізуючі, канцерогенні, мутагенні, тератогенні
C. За шляхами проникнення в організм: через дихальні шляхи, через травну систему, через шкіру (хімічні опіки)
D. За тропністю дії: пневмотропні, нейротропні, гепатотропні, гематотропні, нефротропні, дермотропні, політропні
E. За ступенем токсичності: особливо високотоксичні (ГДК у повітрі до 0,1 мг/м3 ), високотоксичні (ГДК 0,1 – 1,0 мг/м3), середньотоксичні (ГДК 1,0 – 10,0 мг/м3), малотоксичні (ГДК понад 10,0 мг/м3)
5. Укажіть фактори виробничого середовища, що належать до групи біологічних небезпечних та шкідливих виробничих чинників:
A. *Все перераховане
B. Зоонозні бактерійні, вірусні, грибкові інфекції (сибірка, ящур, коров’ячий сказ, туляремія), інвазії, алергійні захворювання (від тваринного, рослинного пилу) тощо
C. Рослинні отрути
D. Тваринні отрути
E. Виробничі біологічні об’єкти: антибіотики, білково-вітамінні концентрати, стимулятори росту, біологічно активні препарати тощо
6. Укажіть фактори виробничого середовища, що належать до групи психофізіологічних небезпечних та шкідливих виробничих чинників:
A. *Все перераховане
B. Фізичні перенавантаження
C. Гіпокінезія, вимушене положення тіла
D. Неренапруження окремих органів і систем
E. Нервово-психічні перенавантаження
7. Укажіть фактори виробничого середовища, що належать до групи фізичних небезпечних та шкідливих виробничих чинників:
A. *Нагрівний або охолоджувальний мікроклімат робочої зони, високі рівні інфрачервоного випромінювання, гаряча вода або пара
B. Подразнювальні, загальнотоксичні, сенсибілізуючі, канцерогенні, мутагенні та тератогенні хімічні речовини
C. Зоонозні бактерійні, вірусні, грибкові інфекції (сибірка, ящур, коров’ячий сказ, туляремія), інвазії, алергійні захворювання (від тваринного, рослинного пилу) тощо
D. Фізичні та нервово-психічні перенавантаження
E. Виробничі біологічні об’єкти: антибіотики, білково-вітамінні концентрати, стимулятори росту, біологічно активні препарати тощо
8. Укажіть фактори виробничого середовища, що належать до групи хімічних небезпечних та шкідливих виробничих чинників:
A. *Подразнювальні, загальнотоксичні, сенсибілізуючі, канцерогенні, мутагенні та тератогенні хімічні речовини
B. Нагрівний або охолоджувальний мікроклімат робочої зони, високі рівні інфрачервоного випромінювання, гаряча вода або пара
C. Зоонозні бактерійні, вірусні, грибкові інфекції (сибірка, ящур, коров’ячий сказ, туляремія), інвазії, алергійні захворювання (від тваринного, рослинного пилу) тощо
D. Фізичні та нервово-психічні перенавантаження
E. Високі рівні електромагнітних коливань радіодіапазону, електричних магнітних полів промислових частот, статичної електрики
9. Укажіть фактори виробничого середовища, що належать до групи біологічних небезпечних та шкідливих виробничих чинників:
A. *Зоонозні бактерійні, вірусні, грибкові інфекції (сибірка, ящур, коров’ячий сказ, туляремія), інвазії, алергійні захворювання (від тваринного, рослинного пилу) тощо
B. Нагрівний або охолоджувальний мікроклімат робочої зони, високі рівні інфрачервоного випромінювання, гаряча вода або пара
C. Подразнювальні, загальнотоксичні, сенсибілізуючі, канцерогенні, мутагенні та тератогенні хімічні речовини
D. Фізичні та нервово-психічні перенавантаження
E. Висока запиленість повітря, горючі, вибухонебезпечні гази
10. Укажіть фактори виробничого середовища, що належать до групи психофізіологічних небезпечних та шкідливих виробничих чинників:
A. *Фізичні та нервово-психічні перенавантаження
B. Нагрівний або охолоджувальний мікроклімат робочої зони, високі рівні інфрачервоного випромінювання, гаряча вода або пара
C. Подразнювальні, загальнотоксичні, сенсибілізуючі, канцерогенні, мутагенні та тератогенні хімічні речовини
D. Зоонозні бактерійні, вірусні, грибкові інфекції (сибірка, ящур, коров’ячий сказ, туляремія), інвазії, алергійні захворювання (від тваринного, рослинного пилу) тощо
E. Недостатнє або надмірне освітлення робочих місць, низька контрастність, висока яскравість світла, його засліплююча дія, нерівномірність, пульсація світла, стробоскопічний ефект
11. Укажіть різновиди хімічних небезпечних та шкідливих виробничих чинників за характером їх дії на організм:
A. *Подразнювальні, загальнотоксичні, сенсибілізуючі, канцерогенні, мутагенні, тератогенні хімічні речовини
B. Хімічні речовини, що надходять в організм: через дихальні шляхи, через травну систему, через шкіру (хімічні опіки)
C. Пневмотропні, нейротропні, гепатотропні, гематотропні, нефротропні, дермотропні, політропні хімічні речовини
D. Особливо високотоксичні, високотоксичні, середньотоксичні, малотоксичні хімічні речовини
E. Хімічні речовини, що є основою антибіотиків, білково-вітамінних концентратиів, стимуляторів росту, біологічно активних препаратів
12. Укажіть різновиди хімічних небезпечних та шкідливих виробничих чинників за шляхами проникнення в організм:
A. *Хімічні речовини, що надходять в організм: через дихальні шляхи, через травну систему, через шкіру (хімічні опіки)
B. Подразнювальні, загальнотоксичні, сенсибілізуючі, канцерогенні, мутагенні, тератогенні хімічні речовини
C. Пневмотропні, нейротропні, гепатотропні, гематотропні, нефротропні, дермотропні, політропні хімічні речовини
D. Особливо високотоксичні, високотоксичні, середньотоксичні, малотоксичні хімічні речовини
E. Хімічні речовини, що є основою антибіотиків, білково-вітамінних концентратиів, стимуляторів росту, біологічно активних препаратів
13. Укажіть різновиди хімічних небезпечних та шкідливих виробничих чинників за тропністю дії:
A. *Пневмотропні, нейротропні, гепатотропні, гематотропні, нефротропні, дермотропні, політропні хімічні речовини
B. Подразнювальні, загальнотоксичні, сенсибілізуючі, канцерогенні, мутагенні, тератогенні хімічні речовини
C. Хімічні речовини, що надходять в організм: через дихальні шляхи, через травну систему, через шкіру (хімічні опіки)
D. Особливо високотоксичні, високотоксичні, середньотоксичні, малотоксичні хімічні речовини
E. Хімічні речовини, що є основою антибіотиків, білково-вітамінних концентратиів, стимуляторів росту, біологічно активних препаратів
14. Укажіть різновиди хімічних небезпечних та шкідливих виробничих чинників за ступенем токсичності:
A. *Особливо високотоксичні, високотоксичні, середньотоксичні, малотоксичні хімічні речовини
B. Подразнювальні, загальнотоксичні, сенсибілізуючі, канцерогенні, мутагенні, тератогенні хімічні речовини
C. Хімічні речовини, що надходять в організм: через дихальні шляхи, через травну систему, через шкіру (хімічні опіки)
D. Пневмотропні, нейротропні, гепатотропні, гематотропні, нефротропні, дермотропні, політропні хімічні речовини
E. Хімічні речовини, що є основою антибіотиків, білково-вітамінних концентратиів, стимуляторів росту, біологічно активних препаратів
15. Шкідливий виробничий чинник сприяє виникненню:
A. *Професійного захворювання (інтоксикації)
B. Травми, гострого отруєння
C. Каліцтва, професійного захворювання
D. Загрози життю, гострого отруєння
E. Хронічного отруєння, зниження працездатності
16. Назвіть основні види професійних захворювань та отруєнь:
A. *Гострі та хронічні
B. Загальні та локальні
C. Прямі та рекурентні
D. Природні та штучні
E. Органічні та неорганічні
17. Дайте визначення поняття “професійне захворювання”:
A. *Захворювання, що зумовлене впливом виробничих шкідливостей та підтверджене в установленому законодавством порядку
B. Захворювання, що зумовлене впливом інфекційних чинників
C. Захворювання, що зумовлене недостатньою кваліфікацією робітників
D. Захворювання, що зумовлене низьким рівнем медичного обслуговування на виробництві
E. Захворювання, що зумовлене низьким ступенем механізації виробництва
18. Дайте визначення поняття “професійне отруєння”:
A. *Патологічний стан, причиною виникнення якого є надходження в організм токсичних хімічних речовин в умовах виробництва
B. Патологічний стан, причиною виникнення якого є вживання в умовах виробництва продуктів харчування, що вміщують патогенні мікроорганізми
C. Патологічний стан, причиною виникнення якого є вживання в умовах виробництва продуктів харчування, що вміщують токсини рослинного походження
D. Патологічний стан, причиною виникнення якого є вживання в умовах виробництва продуктів харчування, що вміщують токсини тваринного походження
E. Патологічний стан, причиною виникнення якого є вживання в умовах виробництва продуктів харчування, що вміщують бактеріальні токсини
19. Дайте визначення поняття “гостре професійне захворювання”:
A. *Професійне захворювання, що виникає в умовах виробництва після одноразового (протягом не більше однієї робочої зміни) впливу відносно високих концентрацій хімічних речовин, що знаходяться у повітрі робочої зони, або рівнів чи доз інших шкідливих факторів
B. Професійне захворювання, що виникає в умовах виробництва після багатократного і тривалого впливу невисоких (але перевищуючих ГДК, ГДР, ГДД) концентрацій, рівнів, доз шкідливих виробничо-професійних факторів
C. Професійне захворювання, що виникає в умовах виробництва після однократного впливу виробничих шкідливостей біологічного походження
D. Професійне захворювання, що виникає в умовах виробництва після багатократного і тривалого впливу невисоких (але перевищуючих ГДК, ГДР, ГДД) концентрацій, рівнів, доз виробничих шкідливостей хімічного походження
E. Професійне захворювання, що виникає в умовах виробництва після одноразового (протягом не більше однієї робочої зміни) впливу відносно високих рівнів шкідливих речовин фізичного походження, що знаходяться у повітрі робочої зони, або рівнів чи доз інших шкідливих факторів
20. Дайте визначення поняття “хронічне професійне отруєння”:
A. *Професійне захворювання, що виникає в умовах виробництва після багатократного і тривалого впливу невисоких (але перевищуючих ГДК, ГДР, ГДД) концентрацій, рівнів, доз шкідливих виробничо-професійних факторів
B. Професійне захворювання, що виникає в умовах виробництва після одноразового (протягом не більше однієї робочої зміни) впливу відносно високих концентрацій хімічних речовин, що знаходяться у повітрі робочої зони, або рівнів чи доз інших шкідливих факторів
C. Професійне захворювання, що виникає в умовах виробництва після однократного впливу виробничих шкідливостей біологічного походження
D. Професійне захворювання, що виникає в умовах виробництва після багатократного і тривалого впливу невисоких (але перевищуючих ГДК, ГДР, ГДД) концентрацій, рівнів, доз виробничих шкідливостей хімічного походження
E. Професійне захворювання, що виникає в умовах виробництва після одноразового (протягом не більше однієї робочої зміни) впливу відносно високих рівнів шкідливих речовин фізичного походження, що знаходяться у повітрі робочої зони, або рівнів чи доз інших шкідливих факторів
21. Укажіть захворювання, що відносяться до професійних захворювань, які викликані впливом промислових аерозолів:
A. *Пневмоконіози, пилові бронхіти, ринофарінголарингіти
B. Гострі, хронічні інтоксикації різної тропності дії (нейро-, гемо-, гепато-, нефро-, політропні, дерматропні, алергічні тощо)
C. Гостра, хронічна променева хвороба, місцеві променеві ураження, декомпресійна (кесонна) хвороба, гострий, хронічний перегрів, шумова, вібраційна хвороба тощо
D. Координаторні неврози, радикуліти, тендовагініти, артрози, бурсити, тромбофлебіти, ларингіти, прогресуюча міопія тощо
E. Інфекційні та паразитарні захворювання у тваринників, ветеринарів, інфекціоністів, лаборантів бактеріологічних лабораторій тощо
22. Укажіть захворювання, що відносяться до професійних захворювань, які пов’язані з дією фізичних факторів:
A. *Гостра, хронічна променева хвороба, місцеві променеві ураження, декомпресійна (кесонна) хвороба, гострий, хронічний перегрів, шумова, вібраційна хвороба тощо
B. Гострі, хронічні інтоксикації різної тропності дії (нейро-, гемо-, гепато-, нефро-, політропні, дерматропні, алергічні тощо)
C. Пневмоконіози, пилові бронхіти, ринофарінголарингіти
D. Координаторні неврози, радикуліти, тендовагініти, артрози, бурсити, тромбофлебіти, ларингіти, прогресуюча міопія тощо
E. Інфекційні та паразитарні захворювання у тваринників, ветеринарів, інфекціоністів, лаборантів бактеріологічних лабораторій тощо
23. Укажіть захворювання, що відносяться до професійних захворювань, які пов’язані з перевантаженням та перенапруженням окремих органів і систем:
A. *Координаторні неврози, радикуліти, тендовагініти, артрози, бурсити, тромбофлебіти, ларингіти, прогресуюча міопія тощо
B. Гострі, хронічні інтоксикації різної тропності дії (нейро-, гемо-, гепато-, нефро-, політропні, дерматропні, алергічні тощо)
C. Пневмоконіози, пилові бронхіти, ринофарінголарингіти
D. Гостра, хронічна променева хвороба, місцеві променеві ураження, декомпресійна (кесонна) хвороба, гострий, хронічний перегрів, шумова, вібраційна хвороба тощо
E. Інфекційні та паразитарні захворювання у тваринників, ветеринарів, інфекціоністів, лаборантів бактеріологічних лабораторій тощо
24. Укажіть захворювання, що відносяться до професійних захворювань, які пов’язані з дією біологічних факторів:
A. *Інфекційні та паразитарні захворювання у тваринників, ветеринарів, інфекціоністів, лаборантів бактеріологічних лабораторій тощо
B. Гострі, хронічні інтоксикації різної тропності дії (нейро-, гемо-, гепато-, нефро-, політропні, дерматропні, алергічні тощо)
C. Пневмоконіози, пилові бронхіти, ринофарінголарингіти
D. Гостра, хронічна променева хвороба, місцеві променеві ураження, декомпресійна (кесонна) хвороба, гострий, хронічний перегрів, шумова, вібраційна хвороба тощо
E. Координаторні неврози, радикуліти, тендовагініти, артрози, бурсити, тромбофлебіти, ларингіти, прогресуюча міопія тощо
25. Укажіть захворювання, що відносяться до професійних алергічних захворювань:
A. *Кон’юнктивіти, риніти, бронхіальна астма, дерматити, екземи, кропивниця тощо, які виникають при роботі з відповідними подразниками рослинного чи тваринного походження
B. Злоякісні пухлини при роботі з канцерогенами фізичного (іонізуючі випромінювання, ультрафіолетова радіація) або хімічного походження (3, 4-бензпірен, смоли тощо)
C. Пневмоконіози, пилові бронхіти, ринофарінголарингіти
D. Інфекційні та паразитарні захворювання у тваринників, ветеринарів, інфекціоністів, лаборантів бактеріологічних лабораторій тощо
E. Координаторні неврози, радикуліти, тендовагініти, артрози, бурсити, тромбофлебіти, ларингіти, прогресуюча міопія тощо
26. Укажіть захворювання, що відносяться до професійно-зумовлених новоутворень:
A. *Злоякісні пухлини при роботі з канцерогенами фізичного (іонізуючі випромінювання, ультрафіолетова радіація) або хімічного походження (3, 4-бензпірен, смоли тощо)
B. Кон’юнктивіти, риніти, бронхіальна астма, дерматити, екземи, кропивниця тощо, які виникають при роботі з відповідними подразниками рослинного чи тваринного походження
C. Пневмоконіози, пилові бронхіти, ринофарінголарингіти
D. Інфекційні та паразитарні захворювання у тваринників, ветеринарів, інфекціоністів, лаборантів бактеріологічних лабораторій тощо
E. Координаторні неврози, радикуліти, тендовагініти, артрози, бурсити, тромбофлебіти, ларингіти, прогресуюча міопія тощо
27. Перерахуйте провідні завдання лікарів-спеціалістів з гігієни праці, професійних патологів, лікарів різних фахів медико-санітарних частин промислових підприємств та лікувально-профілактичних закладів:
A. *Все перераховане
B. Вивчення шкідливих факторів виробничого середовища, технологічних процесів та їх відповідності гігієнічним нормативам
C. Вивчення впливу на організм різних шкідливостей виробничого середовища (технологічного процесу, повітряного середовища робочої зони, сировини, напівфабрикатів, готової продукції, супутніх продуктів, відходів та викидів виробництва)
D. Вивчення стану здоров’я працівників, їх загальної та професійної захворюваності
E. Діагностика, лікування професійних захворювань і отруєнь, диспансерне та санаторно-курортне забезпечення працівників, участь у роботі лікарсько-соціальних експертних комісій (ЛСЕК), лікарсько-контрольних комісій (ЛКК) і лікарсько-трудових експертних комісій (ЛТЕК) тощо
28. Перерахуйте провідні завдання лікарів-спеціалістів з гігієни праці, професійних патологів, лікарів різних фахів медико-санітарних частин промислових підприємств та лікувально-профілактичних закладів:
A. *Все перераховане
B. Участь у розробці інженерно-технічних засобів оздоровлення умов праці (вентиляція, герметизація, автоматизація, механізація, дистанційне управління тощо)
C. Наукова розробка гігієнічних нормативів, наукова організація праці
D. Запобіжний і поточний санітарний нагляд
E. Санітарно-освітня та профілактична робота серед трудового колективу (навчання санітарним правилам, правилам техніки безпеки, використанню спецодягу, індивідуальних засобів захисту, лікувально-профілактичного харчування, питного режиму)
29. Назвіть фактори виробничого середовища, що можуть збільшувати ступінь токсичної дію шкідливих речовин на організм робітників:
A. *Умови праці
B. Несприятливі клімато-погодні умови
C. Високий ступінь бактеріального забруднення повітря та ґрунту
D. Режим праці
E. Рівень нервово-психічного нарпруження
30. Назвіть найбільш характерний ранній клінічний прояв випадків хронічного отруєння виробничими отрутами:
A. *Астено-вегетативний синдром
B. Розлад координації рухів
C. Диплопія
D. Підвищення температури тіла
E. Ураження шкіри
31. Назвіть шляхи, які не є основними шляхами виведення токсичних речовин з організму:
A. *Через слинні залози
B. Через шкіру
C. Через нирки
D. Через травну систему
E. Через легені
32. Укажіть документи, що використовуються в процесі вивчення ступеня поширення професійних захворювань та отруєнь на виробництві:
A. *“Екстрене повідомлення про гостре захворювання (отруєння)”, “Карта обліку професійного захворювання (отруєння)”, “Журнал обліку професійних захворювань (отруєнь)”, “Акт про нещасний випадок”
B. “Екстрене повідомлення про гостре захворювання (отруєння)”, “Карта обліку професійного захворювання (отруєння)”, “Журнал обліку професійних захворювань (отруєнь”, “Акт про нещасний випадок”, “Звіт про тимчасову втрату працездатності”
C. “Екстрене повідомлення про гостре захворювання (отруєння)”, “Карта обліку професійного захворювання (отруєння)”, “Журнал обліку професійних захворювань (отруєнь)”, “Акт про нещасний випадок”, “Інструкція по складанню санітарно-гігієнічної характеристики умов праці”
D. “Екстрене повідомлення про гостре захворювання (отруєння)”, “Карта обліку професійного захворювання (отруєння)”, “Журнал обліку професійних захворювань (отруєнь)”, “Акт про нещасний випадок”, “Положення про медичний огляд працівників певних категорій”
E. “Екстрене повідомлення про гостре захворювання (отруєння)”, “Карта обліку професійного захворювання (отруєння)”, “Журнал обліку професійних захворювань (отруєнь)”, “Акт про нещасний випадок”, Положення “Про взаємодію підприємств (об’єднань, організацій, установ і СЕС) по лабораторному контролю умов праці”
33. Укажіть документи, що використовуються в процесі розслідування випадків професійних захворювань та отруєнь на виробництві:
A. *Все перераховане
B. Екстрене повідомлення про гостре захворювання (отруєння)
C. Карта обліку професійного захворювання (отруєння)
D. Журнал обліку професійних захворювань (отруєнь)
E. Акт про нещасний випадок
34. Укажіть, яка облікова форма використовується в процесі вивчення рівня поширення професійних отруєнь та захворювань на виробництві:
A. *Облікова форма Н-3 “Екстрене повідомлення про гостре професійне захворювання (отруєння)”, облікова форма П-5 “Карта обліку професійного захворювання (отруєння)”, облікова форма П-6 ”Журнал обліку професійних захворювань (отруєнь)”, облікова форма Н-1 “Акт про нещасний випадок”
B. Облікова форма Н-3 “Екстрене повідомлення про гостре професійне захворювання (отруєння”, облікова форма П-5 “Карта обліку професійного захворювання (отруєння)”, облікова форма П-6 “Журнал обліку професійних захворювань (отруєнь)”, облікова форма 23-ТН “Звіт про тимчасову втрату непрацездатності”
C. Облікова форма П-5 “Карта обліку професійного захворювання (отруєння)”, облікова форма П-6 “Журнал обліку професійних захворювань (отруєнь)”, облікова форма Н-1 “Акт про нещасний випадок”, облікова форма 23-ТН “Звіт про тимчасову втрату непрацездатності”
D. Облікова форма П-5 “Карта обліку професійного захворювання (отруєння)”, облікова форма П-6 “Журнал обліку професійних захворювань (отруєнь)”, облікова форма Н-1 “Акт про нещасний випадок”, облікова форма Ж-2 “Журнал обліку проведення медичних оглядів”
E. Облікова форма Н-3 “Екстрене повідомлення про гостре професійне захворювання (отруєння)”, облікова форма П-5 “Карта обліку професійного захворювання (отруєння)”, облікова форма 23-ТН “Звіт про тимчасову втрату непрацездатності”
35. Документ щодо гострого професійного захворювання (отруєння), який направляється у відповідний підрозділ санітарно-епідеміологічної служби має назву:
A. *Екстрене повідомлення про гостре захворювання (отруєння)
B. Акт про порушення санітарного законодавства
C. Карта обліку професійного захворювання (отруєння)
D. Журнал обліку професійних захворювань (отруєнь)
E. Акт про нещасний випадок
36. Документ щодо гострого професійного захворювання (отруєння), в якому визначаються дані щодо галузі виробництва, детальної професії та діагнозу, який встановлений, має назву:
A. *Журнал обліку професійних захворювань (отруєнь)
B. Акт про порушення санітарного законодавства
C. Карта обліку професійного захворювання (отруєння)
D. Екстрене повідомлення про гостре захворювання (отруєння)
E. Акт про нещасний випадок
37. Документ щодо гострого професійного захворювання (отруєння), в якому визначаються діагнозу, який встановлений, обставини отруєння та його зв’язок з професією, має назву:
A. *Карта обліку професійного захворювання (отруєння)
B. Акт про порушення санітарного законодавства
C. Журнал обліку професійних захворювань (отруєнь)
D. Екстрене повідомлення про гостре захворювання (отруєння)
E. Акт про нещасний випадок
38. Результати розслідування гострого професійного захворювання (отруєння) та нещасного випадку оформляються у вигляді:
A. *Акт про нещасний випадок
B. Журнал обліку професійних захворювань (отруєнь)
C. Карта обліку професійного захворювання (отруєння)
D. Акт про порушення санітарного законодавства
E. Журналу обліку професійних захворювань (отруєнь)
39. Укажіть показники, що мають бути віднесені до гігієнічних нормативів:
A. *ГДК, ОБРД
B. DL100max, DL200max
C. ГДВ, ГДС
D. ГДС, ОБР
E. DL50min, DL100min
40. Дайте визначення поняття “Гранично-допустима концентрація (ГДК) шкідливих речовин у повітрі робочої зони”:
А. *Концентрація шкідливої речовини, яка при щоденній (крім вихідних днів) роботі протягом 8 годин (але не більше 41 год на тиждень) за весь період трудової діяльності не обумовлює виникнення захворювань або відхилень у стані здоров’я робітників та їх нащадків під час роботи чи у віддалені строки життся
B. Максимальна доза пестициду в мг на 1 кг маси тіла людини, надходження якої в організм щоденно на протягом всього життя не може негативно вплинути на стан здоров’я теперішнього і майбутнього поколінь
C. Максимальна доза речовини, яка надходить в організм і викликає фізіологічні реакції
D. Максимальна доза речовин, які надходять в організм і викликає донозологічні зміни
E. Концентрація шкідливої речовини, яка при щоденній (включаючи вихідні дні) роботі протягом 8 годин (але не більше 41 год на тиждень) за весь період трудової діяльності не обумовлює виникнення захворювань чи відхилень у стані здоров’я робітників та їх нащадків під час роботи чи у віддалені строки
41. Укажіть, в яких одиницях визначається гранично-допустима концентрація у повітрі робочої зони в нормативних документах:
А. *мг/м3
B. мг/кг
C. мг/л
D. мг/дм3
E. мг/см3
42. Назвіть симптоми, які не є основними клінічними ознаками гострої ртутної інтоксикації:
A. *Катар верхніх дихальних шляхів
B. Паренхіматозний нефрит
C. Стоматит та синювата кайма на яснах
D. Ентероколіт
E. Тремор пальців
43. Назвіть симптоми, які не є основними клінічними ознаками хронічного меркуріалізму:
A. *Порфірінурія
B. Стоматит
C. Тремор пальців
D. Наявність у сечі білка, геалінових та епітеліальних циліндрів
E. Гінгівіт
44. Назвіть симптоми, які не є основними клінічними ознаками гострої свинцевої інтоксикації:
A. *Світлобоязкість
B. Астено-вегетативний синдром
C. Анемія з базофільною зернистістю еритроцитів
D. Сіра свинцева кайма на яснах
E. Парези та паралічі
45. Назвіть симптоми, які не є клінічними ознаками хронічного сатурнізму:
A. *Червоний дермографізм
B. Землисто-сірий колір обличчя
C. Тремор пальців
D. Базофільна зернистість еритроцитів та збільшення кількісного вмісту порфірину у сечі
E. Сіра кайма на яснах
46. Назвіть які з нижченаведених клінічних ознак не є симптомами хронічних форм отруєння марганцем:
A. *Сіра кайма ясен
B. Астено-вегетативний синдром
C. Ураження шлунково-кишкового тракту
D. Марганоконіоз
E. Поліневрит
47. Алергени – це хімічні речовини, що викликають:
A. *Сенсибілізацію
B. Подразнення дихальних шляхів
C. Героефекти
D. Онкогенний ефект (канцерогенний ефект)
E. Зниження імунної реактивності організму
48. Назвіть заходи, які не є заходами щодо профілактики декомпресійної (кесонної) хвороби:
A. *Використання спеціальних медикаментозних засобів
B. Дотримування режиму декомпресії
C. Механізація кесонних робіт
D. Автоматизація кесонних робіт
E. Використання спеціальних камер декомпресії
Гігієні дітей і підлітків
Тема №28. Методи вивчення вікових психофізіологічних особливостей організму дітей і підлітків. Оцінка функціональної готовності дітей до навчання у школі.
1. Укажіть провідні принципи складання режиму дня дітей і підлітків:
А. *Наявність та тривалість основних режимних елементів, відповідність стану здоров’я, відповідність віково-статевим та анатомо-фізіологічним особливостям організму
В. Урахування генетичних особливостей, урахування особливостей фізичного розвитку, урахування рівня фізичної працездатності
С. Урахування фенотипічних особливостей, урахування величин добової рухової активності, урахування особливостей розумової працездатності
D. Урахування стану здоров’я та морфофункціональних можливостей організму, урахування особливостей фізіологічної кривої працездатності
Е. Урахування мотиваційної спрямованості, урахування нервово-психічного стану, урахування характерологічних властивостей
2. Назвіть, які показники в першу чергу повинен враховувати режим дня дітей і підлітків:
A. *Стан здоров’я, вікові особливості фізичної та розумової працездатності дитини
B. Морфологічні та фізіологічні особливості організму дитини
C. Рівень поширення донозологічних зрушень
D. Рівень розвитку, що досягнутий
E. Віково-статеві, анатомо-фізіологічні та функціональні особливості організму дитини
3. Назвіть, які методи використовуються для проведення гігієнічної оцінки режиму дня дітей і підлітків:
A. *Методи анкетування, інтерв’ювання та хронометражних спостережень
B. Методи анкетування та хронометражних спостережень
C. Методи анкетування та інтерв’ювання
D. Методи інтерв’ювання та хронометражних спостережень
E. Методи анкетування, інтерв’ювання, динамометричних та хронометражних спостережень
4. Укажіть основні напрямки здійснення контролю за навчальним розпорядком школярів:
A. *Визначення часу занять у школі, тривалості уроків і перерв між уроками та змінами, встановлення відповідності кількості уроків протягом року і тижня навчальному плану
B. Визначення часу занять у школі, тривалості уроків та відповідності кількості уроків протягом тижня навчальному плану
C. Визначення часу занять у школі та перерв між уроками і змінами
D. Визначення відповідності кількості уроків протягом року навчальному плану
E. Визначення відповідності кількості уроків протягом тижня та тривалості уроків віковим особливостям дитини
5. Назвіть провідні принципи складання розкладу занять у школі:
А. *Урахування стану здоров’я та морфофункціональних можливостей організму, урахування особливостей фізіологічної кривої працездатності, урахування ступеня важкості предметів та характеру їх взаєморозташування
В. Урахування генетичних особливостей, урахування особливостей фізичного розвитку, урахування рівня фізичної працездатності
С. Урахування фенотипічних особливостей, урахування величин добової рухової активності, урахування особливостей розумової працездатності
D. Урахування морфофункціональних можливостей організму, урахування рівня фізичної працездатності, урахування ступеня важкості предметів та характеру їх взаєморозташування
Е. Урахування мотиваційної спрямованості, урахування нервово-психічного стану та характерологічних властивостей
6. Назвіть основні структурні елементи уроку в загальноосвітній школі:
А. *Організаційна частина, перевірка домашнього завдання, основна частина, закріплення нового матеріалу, заключна частина
В. Вступна частина, проміжна частина, заключна частина
С. Вступна частина, тренувальна частина, додаткова частина
D. Організаційна частина, перевірка домашнього завдання, основна частина, тренувальна частина, додаткова частина
Е. Вихідна частина, перехідна частина, кінцева частина
7. Укажіть основні методики визначення ступеня складності предметів у середній школі:
А. *Групування предметів за ступенем важкості, використання рангової шкали складності шкільних предметів, визначення бального рівня складності окремих предметів
В. Проведення хронометражу навчальних занять, визначення щільності уроку, визначення бального рівня складності окремих предметів
С. Проведення функціональних проб, поглиблене психофізіологічне обстеження, проведення степ-енергометрії (PWC170)
D. Оцінка фізичного розвитку, проведення степ-енергометрії (PWC170), використання рангової шкали складності шкільних предметів
Е. Визначення розумової підготовленості, визначення фізичної підготовленості, визначення розумової і фізичної працездатності
8. Назвіть основні періоди фізіологічної кривої працездатності:
А. *I – період втягнення в роботу, II – період високої стійкої працездатності, III – період зниження працездатності
В. I – період початку навчального дня, II – період середини навчального дня, III – період закінчення навчального дня
С. I – період неповної компенсації, II – період кінцевого пориву, III – період зниження працездатності
D. I – вступний період, II – період максимальної працездатності, III – прикінцевий період
Е. I – підготовчий період, II – основний період, II – завершальний період
9. Назвіть основні зони періоду зниження працездатності відповідно до фізіологічної кривої працездатності:
А. *А – зона неповної компенсації, Б – зона кінцевого пориву, В – зона зниження працездатності
В. А – зона втягнення в роботу, Б – зона високої стійкої працездатності, В – зона зниження працездатності
С. А – зона суворого режиму, Б – зона обмежень, В – зона спостережень
D. А – вступна зона, Б – зона максимальної працездатності, В – прикінцева зона
Е. А – підготовча зона, Б – основна зона В – завершальний період
10. Дайте визначення поняття “втома”:
А. *Тимчасове зниження функціональних можливостей організму внаслідок впливу інтенсивної або тривалої праці, що виражається в погіршанні її кількісних і якісних показників та в дискоординації фізіологічних функцій
В. Зниження функціональних можливостей організму внаслідок впливу інтенсивної або тривалої праці, що виражається в погіршанні її кількісних і якісних показників та в дискоординації фізіологічних функцій, що накопичується щоденно
С. Патологічний стан, при якому послаблюється адаптивна здатність організму, що може призвести до підвищення рівня захворюваності
D. Постійне зниження функціональних можливостей організму внаслідок впливу інтенсивної або тривалої праці, що виражається в погіршанні її кількісних і якісних показників та в дискоординації фізіологічних функцій
E. Хронічне захворювання, що виявляється рядом ознак: послаблення психічних функцій, головний біль, порушення сну, безсоння, погіршання апетиту, апатія тощо
11. Дайте визначення поняття “хронічна втома”:
А. *Зниження функціональних можливостей організму внаслідок впливу інтенсивної або тривалої праці, що виражається в погіршанні її кількісних і якісних показників та в дискоординації фізіологічних функцій, що накопичується щоденно
В. Тимчасове зниження функціональних можливостей організму внаслідок впливу інтенсивної або тривалої праці, що виражається в погіршанні її кількісних і якісних показників та в дискоординації фізіологічних функцій
С. Патологічний стан, при якому послаблюється адаптивна здатність організму, що може призвести до підвищення рівня захворюваності
D. Постійне зниження функціональних можливостей організму внаслідок впливу інтенсивної або тривалої праці, що виражається в погіршанні її кількісних і якісних показників та в дискоординації фізіологічних функцій
E. Хронічне захворювання, що виявляється рядом ознак: послаблення психічних функцій, головний біль, порушення сну, безсоння, погіршання апетиту, апатія тощо
12. Дайте визначення поняття “перевтома”:
А. *Патологічний стан, при якому послаблюється адаптивна здатність організму, що може призвести до підвищення рівня захворюваності
В. Тимчасове зниження функціональних можливостей організму внаслідок впливу інтенсивної або тривалої праці, що виражається в погіршанні її кількісних і якісних показників та в дискоординації фізіологічних функцій
С. Зниження функціональних можливостей організму внаслідок впливу інтенсивної або тривалої праці, що виражається в погіршанні її кількісних і якісних показників та в дискоординації фізіологічних функцій, що накопичується щоденно
D. Постійне зниження функціональних можливостей організму внаслідок впливу інтенсивної або тривалої праці, що виражається в погіршанні її кількісних і якісних показників та в дискоординації фізіологічних функцій
E. Хронічне захворювання, що виявляється рядом ознак: послаблення психічних функцій, головний біль, порушення сну, безсоння, погіршання апетиту, апатія тощо
13. Назвіть провідні методи визначення розумової працездатності дітей і підлітків:
А. *Визначення сили, врівноваженості та рухомості нервових процесів, визначення переключення та стійкості уваги, визначення тонкої координації рухів
В. Оцінка механічної пам’яті, оцінка вербально-логічної пам’яті, оцінка образної пам’яті, оцінка вербально-логічного мислення
С. Проведення степ-енергометрії (PWC 170), оцінка фізичної підготовленості, оцінка рівня рухової активності
D. Визначення м’язової сили, визначення частоти серцевих скорочень, визначення артеріального тиску
Е. Оцінка мотиваційної спрямованості, оцінка нервово-психічного стану, оцінка характерологічних властивостей
14. Укажіть, яку методику використовують для визначення швидкості простої і диференційованої зорово-моторної реакції:
A. *Методика хронорефлексометрії
B. Методика тремометрії
C. Методика коректурних проб
D. Методика застосування червоно-чорних таблиць Шульте-Платонова
E. Методика визначення реакції на об’єкт, що рухається
15. Укажіть, яку методику використовують для визначення рухомості нервових процесів:
A. *Методика реєстрації числа зривів умовних реакцій у відповідь на пред’явлення диференційованого подразника – світлового сигналу червоного кольору на підставі проведення хронорефлексометрії
B. Методика тремометрії
C. Методика визначення реакції на об’єкт, що рухається
D. Методика застосування червоно-чорних таблиць Шульте-Платонова
E. Методика коректурних проб
16. Укажіть, яку методику використовують для визначення врівноваженості нервових процесів:
A. *Методика визначення реакції на об’єкт, що рухається
B. Методика реєстрації числа зривів умовних реакцій у відповідь на пред’явлення диференційованого подразника – світлового сигналу червоного кольору на підставі проведення хронорефлексометрії
C. Методика тремометрії
D. Методика застосування червоно-чорних таблиць Шульте-Платонова
E. Методика коректурних проб
17. Укажіть, яку методику використовують для дослідження переключення уваги:
A. *Методика застосування червоно-чорних таблиць Шульте-Платонова
B. Методика реєстрації числа зривів умовних реакцій у відповідь на пред’явлення диференційованого подразника – світлового сигналу червоного кольору на підставі проведення хронорефлексометрії
C. Методика визначення реакції на об’єкт, що рухається
D. Методика тремометрії
E. Методика коректурних проб
18. Укажіть, яку методику використовують для оцінки показників стійкості уваги:
A. *Методика коректурних проб
B. Методику тремометрії
C. Методика реєстрації числа зривів умовних реакцій у відповідь на пред’явлення диференційованого подразника – світлового сигналу червоного кольору на підставі проведення хронорефлексометрії
D. Методика визначення реакції на об’єкт, що рухається
E. Методика застосування червоно-чорних таблиць Шульте-Платонова
19. Укажіть, з якою метою під час проведення психофізіологічних досліджень використовується методика тремометрії:
A. *Для дослідження координації рухів
B. Для визначення м’язово-суглобової чутливості
C. З метою дослідження точності лінійного окоміру
D. Для визначення зрушень з боку характеристик дихання
E. Для визначення м’язової сили та м’язової витривалості
20. Укажіть, з якою метою під час проведення психофізіологічних досліджень використовується кистьовий і ртутний динамометри:
A. *Для визначення м’язової сили та м’язової витривалості
B. Для визначення м’язово-суглобової чутливості
C. Для дослідження тремору
D. Для дослідження координації рухів
E. З метою дослідження точності лінійного окоміру
22. Укажіть методи експрес-оцінки функціональної готовності дитини до вступу в школу:
А. *Проведення тесту Керна-Ірасека, оцінка якості та чистоти звуковимови, оцінка координації рухів
В. Оцінка розумової працездатності, оцінка фізичної працездатності, оцінка фізичної підготовленості
С. Оцінка рівня рухової активності, проведення ортостатичної проби, проведення тесту Мартине
D. Оцінка рівня домагань та уподобань, оцінка емоційного стану, оцінка ступеня навчально-зумовленого вигоряння
Е. Оцінка мотиваційної спрямованості, оцінка нервово-психічного стану, оцінка характерологічних властивостей
23. Укажіть методи поглибленого психофізіологічного обстеження вищої нервової діяльності дитини з метою визначення функціональної готовності до вступу в школу:
А. *Оцінка механічної пам’яті, оцінка вербально-логічної пам’яті, оцінка образної пам’яті, оцінка вербально-логічного мислення
В. Оцінка розумової працездатності, оцінка фізичної працездатності, оцінка фізичної підготовленості
С. Оцінка рівня рухової активності, проведення ортостатичної проби, проведення тесту Мартине
D. Оцінка рівня домагань та уподобань, оцінка емоційного стану, оцінка ступеня навчально-зумовленого вигоряння
Е. Оцінка мотиваційної спрямованості, оцінка нервово-психічного стану, оцінка характерологічних властивостей
24. Укажіть, що можна оцінити за допомогою тесту Керна-Ірасека:
A. *Ступінь сформованості зорово-моторної координації
B. Розвиток довільної регуляції діяльності
C. Інтелектуальні здібності дитини
D. Динаміку нервово-психічного розвитку
E. Найпроблемніші моменти процесів формування слухо-моторної координації
25. Продуктивність механічної, вербально-логічної і образної пам’яті дитини, що вступає до школи, вважають високою, якщо одержаний результат знаходиться в межах:
A. *Від 80% до 100%
B. Від 50% до 100%
C. Від 50% до 80%
D. Менше ніж 50%
E. Від 20% до 50%
26. Продуктивність механічної, вербально-логічної і образної пам’яті дитини, що вступає до школи, вважають середньою, якщо одержаний результат знаходиться в межах:
A. *Від 50% до 80%
B. Від 80% до 100%
C. Від 50% до 100%
D. Менше ніж 50%
E. Від 20% до 50%.
27. Продуктивність механічної, вербально-логічної і образної пам’яті дитини, що вступає до школи, вважають низькою, якщо одержаний результат знаходиться в межах:
A. *Менше ніж 50%
B. Від 80% до 100%
C. Від 50% до 100%
D. Від 50% до 80%
E. Від 20% до 50%
28. Перерахуйте провідні гігієнічні принципи оптимізації вільного часу учнів:
А. *Урахування стану здоров’я, особливостей особистостей та хронобіологічних характеристик організму, урахування психофізіологічних особливостей організму, підвищення рухової активності до оптимальних величин у вільний час, наявність адекватних методів цілеспрямованого впливу на процеси розвитку особистості під час позаурочної діяльності, наявність концептуальної моделі ефективного використання вільного часу
В. Урахування стану здоров’я, особливостей особистостей та хронобіологічних характеристик організму, урахування психофізіологічних особливостей організму, підвищення рухової активності до оптимальних величин у навчальний час, наявність адекватних методів цілеспрямованого впливу на процеси розвитку особистості під час навчальної діяльності, наявність концептуальної моделі ефективного використання навчального часу
С. Урахування стану здоров’я, особливостей особистостей та хронобіологічних характеристик організму, урахування особливостей фізичного розвитку, урахування особливостей організації харчування, наявність адекватних методів цілеспрямованого впливу на процеси розвитку особистості під час позаурочної діяльності, наявність концептуальної моделі ефективного використання вільного часу
D. Визначення особливостей поширення гострої та хронічної захворюваності, визначення структурних особливостей гострої та хронічної захворюваності, визначення індексу здоров’я, наявність концептуальної моделі ефективного використання вільного часу
Е. Урахування морфофункціональних можливостей організму, урахування рівня фізичної працездатності, урахування величин добової рухової активності, урахування особливостей розумової працездатності, підвищення рухової активності до оптимальних величин у вільний час, наявність адекватних методів цілеспрямованого впливу на процеси розвитку особистості під час позаурочної діяльності
29. Назвіть провідні компоненти концептуальної моделі ефективного використання вільного часу дітей і підлітків:
А. *Впровадження оптимального рухового режиму, використання традиційних та нетрадиційних форм фізичного виховання, застосування засобів психофізіологічного впливу на організм, проведення самостійних тренувальних занять у вільний час
В. Впровадження максимальних рухових навантажень, використання альтернативних форм фізичного виховання, застосування засобів аутогенного тренування, проведення самостійних тренувальних занять у навчальний час
С. Впровадження мінімальних рухових навантажень, використання альтернативних форм фізичного виховання, застосування засобів аутогенного тренування, проведення самостійних тренувальних занять у навчальний час
D. Визначення структурних особливостей гострої та хронічної захворюваності, урахування особливостей фізичного розвитку, проведення самостійних тренувальних занять у вільний час
Е. Урахування особливостей організації харчування, урахування особливостей організації відпочинку, урахування особливостей розподілу режимних компонентів
30. Перерахуйте основні методи та засоби цілеспрямованого впливу на функціональний стан організму дітей і підлітків у вільний час:
А. *Психофізичне тренування, психотехнічні ігри, вправи традиційних і нетрадиційних форм фізичного виховання, професійно-прикладна фізична підготовка
В. Аутогенне тренування, вправи альтернативних форм фізичного виховання, вправи нетрадиційних форм фізичного виховання
С. Вправи нейролінгвістичного програмування, вправи нейровізуального програмування
D. Когнитівно-поведінкова терапія, колективно-орієнтовна терапія, особистісно-орієнтована терапія,
Е. Зорова гімнастика, імітаційні вправи, професійно-прикладні ігри, військово-прикладні ігри
31. Укажіть методи експрес-оцінки функціональної готовності дитини до вступу в школу:
А. *Проведення тесту Керна-Ірасека, оцінка якості та чистоти звуковимови, оцінка координації рухів
В. Оцінка розумової працездатності, оцінка фізичної працездатності, оцінка фізичної підготовленості
С. Оцінка рівня рухової активності, проведення ортостатичної проби, проведення тесту Мартине
D. Оцінка рівня домагань та уподобань, оцінка емоційного стану, оцінка ступеня навчально-зумовленого вигоряння
Е. Оцінка мотиваційної спрямованості, оцінка нервово-психічного стану, оцінка характерологічних властивостей
32. Укажіть методи поглибленого психофізіологічного обстеження вищої нервової діяльності дитини з метою визначення функціональної готовності до вступу в школу:
А. *Оцінка механічної пам’яті, оцінка вербально-логічної пам’яті, оцінка образної пам’яті, оцінка вербально-логічного мислення
В. Оцінка розумової працездатності, оцінка фізичної працездатності, оцінка фізичної підготовленості
С. Оцінка рівня рухової активності, проведення ортостатичної проби, проведення тесту Мартине
D. Оцінка рівня домагань та уподобань, оцінка емоційного стану, оцінка ступеня навчально-зумовленого вигоряння
Е. Оцінка мотиваційної спрямованості, оцінка нервово-психічного стану, оцінка характерологічних властивостей
33. Укажіть, що можна оцінити за допомогою тесту Керна-Ірасека:
A. *Ступінь сформованості зорово-моторної координації
B. Розвиток довільної регуляції діяльності
C. Інтелектуальні здібності дитини
D. Динаміку нервово-психічного розвитку
E. Найпроблемніші моменти процесів формування слухо-моторної координації
34. Назвіть кількість завдань, з яких складається Тест Керна-Ірасека:
A. *Три завдання
B. Чотири завдання
C. Одне завдання
D. Два завдання
E. П’ять завдань
35. Про високий рівень готовності до навчання у школі у разі використання тесту Керна-Ірасека свідчить узагальнений результат, що становить:
A. *До 5 балів
B. 6-10 балів
C. Понад 11 балів
D. 40-60%
E. 25-75%
36. Про середній рівень готовності до навчання у школі у разі використання тесту Керна-Ірасека свідчить узагальнений результат, що становить:
A. *6-10 балів
B. До 5 балів
C. Понад 11 балів
D. 40-60%
E. 25-75%
37. Про низький рівень готовності до навчання у школі у разі використання тесту Керна-Ірасека свідчить узагальнений результат, що становить:
A. *Понад 11 балів
B. 6-10 балів
C. До 5 балів
D. 40-60%
E. 25-75%
Тема №29. Гігієнічна оцінка режиму дня та навчально-виховного процесу учнів різного віку.
1. Укажіть провідні принципи складання режиму дня дітей і підлітків:
А. *Наявність та тривалість основних режимних елементів, відповідність стану здоров’я, відповідність віково-статевим та анатомо-фізіологічним особливостям організму
В. Урахування генетичних особливостей, урахування особливостей фізичного розвитку, урахування рівня фізичної працездатності
С. Урахування фенотипічних особливостей, урахування величин добової рухової активності, урахування особливостей розумової працездатності
D. Урахування стану здоров’я та морфофункціональних можливостей організму, урахування особливостей фізіологічної кривої працездатності
Е. Урахування мотиваційної спрямованості, урахування нервово-психічного стану, урахування характерологічних властивостей
2. Назвіть, які показники в першу чергу повинен враховувати режим дня дітей і підлітків:
A. *Стан здоров’я, вікові особливості фізичної та розумової працездатності дитини
B. Морфологічні та фізіологічні особливості організму дитини
C. Рівень поширення донозологічних зрушень
D. Рівень розвитку, що досягнутий
E. Віково-статеві, анатомо-фізіологічні та функціональні особливості організму дитини
3. Назвіть, які методи використовуються для проведення гігієнічної оцінки режиму дня дітей і підлітків:
A. *Методи анкетування, інтерв’ювання та хронометражних спостережень
B. Методи анкетування та хронометражних спостережень
C. Методи анкетування та інтерв’ювання
D. Методи інтерв’ювання та хронометражних спостережень
E. Методи анкетування, інтерв’ювання, динамометричних та хронометражних спостережень
4. Укажіть основні напрямки здійснення контролю за навчальним розпорядком школярів:
A. *Визначення часу занять у школі, тривалості уроків і перерв між уроками та змінами, встановлення відповідності кількості уроків протягом року і тижня навчальному плану
B. Визначення часу занять у школі, тривалості уроків та відповідності кількості уроків протягом тижня навчальному плану
C. Визначення часу занять у школі та перерв між уроками і змінами
D. Визначення відповідності кількості уроків протягом року навчальному плану
E. Визначення відповідності кількості уроків протягом тижня та тривалості уроків віковим особливостям дитини
5. Назвіть провідні принципи складання розкладу занять у школі:
А. *Урахування стану здоров’я та морфофункціональних можливостей організму, урахування особливостей фізіологічної кривої працездатності, урахування ступеня важкості предметів та характеру їх взаєморозташування
В. Урахування генетичних особливостей, урахування особливостей фізичного розвитку, урахування рівня фізичної працездатності
С. Урахування фенотипічних особливостей, урахування величин добової рухової активності, урахування особливостей розумової працездатності
D. Урахування морфофункціональних можливостей організму, урахування рівня фізичної працездатності, урахування ступеня важкості предметів та характеру їх взаєморозташування
Е. Урахування мотиваційної спрямованості, урахування нервово-психічного стану та характерологічних властивостей
6. Назвіть провідні принципи гігієнічної оцінки уроку в загальноосвітній школі:
А. *Дослідження умов проведення уроку, вивчення особливостей подання навчального матеріалу, вивчення методики та наочності викладання, проведення хронометражу основних структурних елементів уроку, оцінка ступеня розвитку втоми учнів
В. Оцінка шкільних меблів, оцінка шкільних підручників, урахування особливостей фізичного розвитку, урахування рівня фізичної працездатності
С. Урахування стану здоров’я та морфофункціональних можливостей організму, урахування особливостей фізіологічної кривої працездатності, урахування ступеня важкості предметів та характеру їх взаєморозташування
D. Урахування морфофункціональних можливостей організму, урахування рівня фізичної працездатності, урахування величин добової рухової активності, урахування особливостей розумової працездатності
Е. Оцінка функціональної готовності до навчання у школі, урахування мотиваційної спрямованості, урахування нервово-психічного стану, урахування характерологічних властивостей
7. Назвіть основні структурні елементи уроку в загальноосвітній школі:
А. *Організаційна частина, перевірка домашнього завдання, основна частина, закріплення нового матеріалу, заключна частина
В. Вступна частина, проміжна частина, заключна частина
С. Вступна частина, тренувальна частина, додаткова частина
D. Організаційна частина, перевірка домашнього завдання, основна частина, тренувальна частина, додаткова частина
Е. Вихідна частина, перехідна частина, кінцева частина
8. Укажіть основні методики визначення ступеня складності предметів у середній школі:
А. *Групування предметів за ступенем важкості, використання рангової шкали складності шкільних предметів, визначення бального рівня складності окремих предметів
В. Проведення хронометражу навчальних занять, визначення щільності уроку, визначення бального рівня складності окремих предметів
С. Проведення функціональних проб, поглиблене психофізіологічне обстеження, проведення степ-енергометрії (PWC170)
D. Оцінка фізичного розвитку, проведення степ-енергометрії (PWC170), використання рангової шкали складності шкільних предметів
Е. Визначення розумової підготовленості, визначення фізичної підготовленості, визначення розумової і фізичної працездатності
9. Назвіть основні періоди фізіологічної кривої працездатності:
А. *I – період втягнення в роботу, II – період високої стійкої працездатності, III – період зниження працездатності
В. I – період початку навчального дня, II – період середини навчального дня, III – період закінчення навчального дня
С. I – період неповної компенсації, II – період кінцевого пориву, III – період зниження працездатності
D. I – вступний період, II – період максимальної працездатності, III – прикінцевий період
Е. I – підготовчий період, II – основний період, II – завершальний період
10. Назвіть основні зони періоду зниження працездатності відповідно до фізіологічної кривої працездатності:
А. *А – зона неповної компенсації, Б – зона кінцевого пориву, В – зона зниження працездатності
В. А – зона втягнення в роботу, Б – зона високої стійкої працездатності, В – зона зниження працездатності
С. А – зона суворого режиму, Б – зона обмежень, В – зона спостережень
D. А – вступна зона, Б – зона максимальної працездатності, В – прикінцева зона
Е. А – підготовча зона, Б – основна зона В – завершальний період
11. Дайте визначення поняття “втома”:
А. *Тимчасове зниження функціональних можливостей організму внаслідок впливу інтенсивної або тривалої праці, що виражається в погіршанні її кількісних і якісних показників та в дискоординації фізіологічних функцій
В. Зниження функціональних можливостей організму внаслідок впливу інтенсивної або тривалої праці, що виражається в погіршанні її кількісних і якісних показників та в дискоординації фізіологічних функцій, що накопичується щоденно
С. Патологічний стан, при якому послаблюється адаптивна здатність організму, що може призвести до підвищення рівня захворюваності
D. Постійне зниження функціональних можливостей організму внаслідок впливу інтенсивної або тривалої праці, що виражається в погіршанні її кількісних і якісних показників та в дискоординації фізіологічних функцій
E. Хронічне захворювання, що виявляється рядом ознак: послаблення психічних функцій, головний біль, порушення сну, безсоння, погіршання апетиту, апатія тощо
12. Дайте визначення поняття “хронічна втома”:
А. *Зниження функціональних можливостей організму внаслідок впливу інтенсивної або тривалої праці, що виражається в погіршанні її кількісних і якісних показників та в дискоординації фізіологічних функцій, що накопичується щоденно
В. Тимчасове зниження функціональних можливостей організму внаслідок впливу інтенсивної або тривалої праці, що виражається в погіршанні її кількісних і якісних показників та в дискоординації фізіологічних функцій
С. Патологічний стан, при якому послаблюється адаптивна здатність організму, що може призвести до підвищення рівня захворюваності
D. Постійне зниження функціональних можливостей організму внаслідок впливу інтенсивної або тривалої праці, що виражається в погіршанні її кількісних і якісних показників та в дискоординації фізіологічних функцій
E. Хронічне захворювання, що виявляється рядом ознак: послаблення психічних функцій, головний біль, порушення сну, безсоння, погіршання апетиту, апатія тощо
13. Дайте визначення поняття “перевтома”:
А. *Патологічний стан, при якому послаблюється адаптивна здатність організму, що може призвести до підвищення рівня захворюваності
В. Тимчасове зниження функціональних можливостей організму внаслідок впливу інтенсивної або тривалої праці, що виражається в погіршанні її кількісних і якісних показників та в дискоординації фізіологічних функцій
С. Зниження функціональних можливостей організму внаслідок впливу інтенсивної або тривалої праці, що виражається в погіршанні її кількісних і якісних показників та в дискоординації фізіологічних функцій, що накопичується щоденно
D. Постійне зниження функціональних можливостей організму внаслідок впливу інтенсивної або тривалої праці, що виражається в погіршанні її кількісних і якісних показників та в дискоординації фізіологічних функцій
E. Хронічне захворювання, що виявляється рядом ознак: послаблення психічних функцій, головний біль, порушення сну, безсоння, погіршання апетиту, апатія тощо
14. Укажіть, скільки ступенів втоми виділяють в сучасній профілактичній медицині:
А. *4
В. 10
С. 3
D. 2
E. 5
15. Назвіть якими зрушеннями у функціональному стані організму та працездатності характеризується перший ступінь втоми:
А. *Незначні порушення фізіологічних функцій
В. Виражене зниження працездатності
С. Достатньо виражене зниження працездатності
D. Різко виражене зниження працездатності
E. Погіршання перебігу процесів мислення, пам’яті і уваги
16. Назвіть якими зрушеннями у функціональному стані організму та працездатності характеризується другій ступінь втоми:
А. *Виражене зниження працездатності
В. Незначні порушення фізіологічних функцій
С. Достатньо виражене зниження працездатності
D. Різко виражене зниження працездатності
E. Погіршання перебігу процесів мислення, пам’яті і уваги
17. Назвіть якими зрушеннями у функціональному стані організму та працездатності характеризується третій ступінь втоми:
А. *Достатньо виражене зниження працездатності
В. Незначні порушення фізіологічних функцій
С. Виражене зниження працездатності
D. Різко виражене зниження працездатності
E. Погіршання перебігу процесів мислення, пам’яті і уваги
18. Назвіть якими зрушеннями у функціональному стані організму та працездатності характеризується четвертий ступінь втоми:
А. *Різко виражене зниження працездатності
В. Незначні порушення фізіологічних функцій
С. Виражене зниження працездатності
D. Достатньо виражене зниження працездатності
E. Погіршання перебігу процесів мислення, пам’яті і уваги
19. Назвіть провідні методи визначення розумової працездатності дітей і підлітків:
А. *Визначення сили, врівноваженості та рухомості нервових процесів, визначення переключення та стійкості уваги, визначення тонкої координації рухів
В. Оцінка механічної пам’яті, оцінка вербально-логічної пам’яті, оцінка образної пам’яті, оцінка вербально-логічного мислення
С. Проведення степ-енергометрії (PWC 170), оцінка фізичної підготовленості, оцінка рівня рухової активності
D. Визначення м’язової сили, визначення частоти серцевих скорочень, визначення артеріального тиску
Е. Оцінка мотиваційної спрямованості, оцінка нервово-психічного стану, оцінка характерологічних властивостей
20. Назвіть провідну методику визначення фізичної працездатності дітей і підлітків:
А. *Проведення степ-енергометрії (PWC170)
В. Визначення тонкої координації рухів
С. Визначення м’язової сили
D. Визначення м’язової витривалості
Е. Визначення фізичної підготовленості
21. Укажіть, яку методику використовують для визначення швидкості простої і диференційованої зорово-моторної реакції:
A. *Методика хронорефлексометрії
B. Методика тремометрії
C. Методика коректурних проб
D. Методика застосування червоно-чорних таблиць Шульте-Платонова
E. Методика визначення реакції на об’єкт, що рухається
22. Укажіть, яку методику використовують для визначення рухомості нервових процесів:
A. *Методика реєстрації числа зривів умовних реакцій у відповідь на пред’явлення диференційованого подразника – світлового сигналу червоного кольору на підставі проведення хронорефлексометрії
B. Методика тремометрії
C. Методика визначення реакції на об’єкт, що рухається
D. Методика застосування червоно-чорних таблиць Шульте-Платонова
E. Методика коректурних проб
23. Укажіть, яку методику використовують для визначення врівноваженості нервових процесів:
A. *Методика визначення реакції на об’єкт, що рухається
B. Методика реєстрації числа зривів умовних реакцій у відповідь на пред’явлення диференційованого подразника – світлового сигналу червоного кольору на підставі проведення хронорефлексометрії
C. Методика тремометрії
D. Методика застосування червоно-чорних таблиць Шульте-Платонова
E. Методика коректурних проб
24. Укажіть, яку методику використовують для дослідження переключення уваги:
A. *Методика застосування червоно-чорних таблиць Шульте-Платонова
B. Методика реєстрації числа зривів умовних реакцій у відповідь на пред’явлення диференційованого подразника – світлового сигналу червоного кольору на підставі проведення хронорефлексометрії
C. Методика визначення реакції на об’єкт, що рухається
D. Методика тремометрії
E. Методика коректурних проб
25. Укажіть, яку методику використовують для оцінки показників стійкості уваги:
A. *Методика коректурних проб
B. Методику тремометрії
C. Методика реєстрації числа зривів умовних реакцій у відповідь на пред’явлення диференційованого подразника – світлового сигналу червоного кольору на підставі проведення хронорефлексометрії
D. Методика визначення реакції на об’єкт, що рухається
E. Методика застосування червоно-чорних таблиць Шульте-Платонова
26. Укажіть, за допомогою якого приладу вимірюється м'язово-суглобова чутливість:
A. *Кінематометр Жуковського
B. Лінійка Гальтона
C. Хронорефлексометр
D. Динаморефлексометр
E. Рефлексокінематометр
27. Укажіть, з якою метою під час проведення психофізіологічних досліджень використовується методика тремометрії:
A. *Для дослідження координації рухів
B. Для визначення м’язово-суглобової чутливості
C. З метою дослідження точності лінійного окоміру
D. Для визначення зрушень з боку характеристик дихання
E. Для визначення м’язової сили та м’язової витривалості
С. Для дослідження тремору
28. Укажіть, з якою метою під час проведення психофізіологічних досліджень використовується кистьовий і ртутний динамометри:
A. *Для визначення м’язової сили та м’язової витривалості
B. Для визначення м’язово-суглобової чутливості
C. Для дослідження тремору
D. Для дослідження координації рухів
E. З метою дослідження точності лінійного окоміру
29. Продуктивність механічної, вербально-логічної і образної пам’яті дитини, що вступає до школи, вважають високою, якщо одержаний результат знаходиться в межах:
A. *Від 80% до 100%
B. Від 50% до 100%
C. Від 50% до 80%
D. Менше ніж 50%
E. Від 20% до 50%
30. Продуктивність механічної, вербально-логічної і образної пам’яті дитини, що вступає до школи, вважають середньою, якщо одержаний результат знаходиться в межах:
A. *Від 50% до 80%
B. Від 80% до 100%
C. Від 50% до 100%
D. Менше ніж 50%
E. Від 20% до 50%.
31. Продуктивність механічної, вербально-логічної і образної пам’яті дитини, що вступає до школи, вважають низькою, якщо одержаний результат знаходиться в межах:
A. *Менше ніж 50%
B. Від 80% до 100%
C. Від 50% до 100%
D. Від 50% до 80%
E. Від 20% до 50%
32. Перерахуйте провідні гігієнічні принципи оптимізації вільного часу учнів:
А. *Урахування стану здоров’я, особливостей особистостей та хронобіологічних характеристик організму, урахування психофізіологічних особливостей організму, підвищення рухової активності до оптимальних величин у вільний час, наявність адекватних методів цілеспрямованого впливу на процеси розвитку особистості під час позаурочної діяльності, наявність концептуальної моделі ефективного використання вільного часу
В. Урахування стану здоров’я, особливостей особистостей та хронобіологічних характеристик організму, урахування психофізіологічних особливостей організму, підвищення рухової активності до оптимальних величин у навчальний час, наявність адекватних методів цілеспрямованого впливу на процеси розвитку особистості під час навчальної діяльності, наявність концептуальної моделі ефективного використання навчального часу
С. Урахування стану здоров’я, особливостей особистостей та хронобіологічних характеристик організму, урахування особливостей фізичного розвитку, урахування особливостей організації харчування, наявність адекватних методів цілеспрямованого впливу на процеси розвитку особистості під час позаурочної діяльності, наявність концептуальної моделі ефективного використання вільного часу
D. Визначення особливостей поширення гострої та хронічної захворюваності, визначення структурних особливостей гострої та хронічної захворюваності, визначення індексу здоров’я, наявність концептуальної моделі ефективного використання вільного часу
Е. Урахування морфофункціональних можливостей організму, урахування рівня фізичної працездатності, урахування величин добової рухової активності, урахування особливостей розумової працездатності, підвищення рухової активності до оптимальних величин у вільний час, наявність адекватних методів цілеспрямованого впливу на процеси розвитку особистості під час позаурочної діяльності
33. Назвіть провідні компоненти концептуальної моделі ефективного використання вільного часу дітей і підлітків:
А. *Впровадження оптимального рухового режиму, використання традиційних та нетрадиційних форм фізичного виховання, застосування засобів психофізіологічного впливу на організм, проведення самостійних тренувальних занять у вільний час
В. Впровадження максимальних рухових навантажень, використання альтернативних форм фізичного виховання, застосування засобів аутогенного тренування, проведення самостійних тренувальних занять у навчальний час
С. Впровадження мінімальних рухових навантажень, використання альтернативних форм фізичного виховання, застосування засобів аутогенного тренування, проведення самостійних тренувальних занять у навчальний час
D. Визначення структурних особливостей гострої та хронічної захворюваності, урахування особливостей фізичного розвитку, проведення самостійних тренувальних занять у вільний час
Е. Урахування особливостей організації харчування, урахування особливостей організації відпочинку, урахування особливостей розподілу режимних компонентів
34. Перерахуйте основні методи та засоби цілеспрямованого впливу на функціональний стан організму дітей і підлітків у вільний час:
А. *Психофізичне тренування, психотехнічні ігри, вправи традиційних і нетрадиційних форм фізичного виховання, професійно-прикладна фізична підготовка
В. Аутогенне тренування, вправи альтернативних форм фізичного виховання, вправи нетрадиційних форм фізичного виховання
С. Вправи нейролінгвістичного програмування, вправи нейровізуального програмування
D. Когнитівно-поведінкова терапія, колективно-орієнтовна терапія, особистісно-орієнтована терапія,
Е. Зорова гімнастика, імітаційні вправи, професійно-прикладні ігри, військово-прикладні ігри
Тема №30. Методи гігієнічної оцінки устаткування та утримання навчально-виховних установ для дітей і підлітків. Гігієнічна оцінка дитячих меблів.
1. Укажіть оптимальне місце для земельної ділянки під забудову загальноосвітнього навчального закладу:
А. *У межах населеного пункту з дотриманням санітарних норм щодо забезпечення належної відстані від джерел викидів шкідливих речовин, шуму, вібрації, електромагнітних та іонізуючих випромінювань B. Поза межами населеного пункту з дотриманням санітарних норм щодо забезпечення належної відстані від джерел викидів шкідливих речовин, шуму, вібрації, електромагнітних та іонізуючих випромінюваньC. У межах населеного пункту в санітарно-захисних зонах промислових підприємств
D. У межах населеного пункту в садово-паркових зонах
E. У приміських зонах на відстані не більше 2 км від адміністративної межі населеного пункту
2. Укажіть, яким має бути радіус обслуговування школярів від місця проживання учнів до загальноосвітнього навчального закладу:
А. *Не більше 0,5 км пішохідної доступності B. Не більше 1 км пішохідної доступностіC. Не більше 2,5 км пішохідної доступності
D. Не більше 5 км пішохідної доступності
E. Не більше 10 км пішохідної доступності
3. Назвіть максимальну величину транспортної доступності школярів від місця проживання учнів до загальноосвітнього навчального закладу I ступеня (початкова школа):
А. *15 хвилин B. 30 хвилинC. 5 хвилин
D. 45 хвилин
E. 2 години
4. Назвіть максимальну величину транспортної доступності школярів від місця проживання учнів до загальноосвітнього навчального закладу II-III ступенів (основна або неповна середня і середня та старша школа):
А. *30 хвилин B. 15 хвилинC. 5 хвилин
D. 45 хвилин
E. 2 години
5. Назвіть максимальний радіус пішохідної доступності щодо розміщення загальноосвітніх навчальних закладів I ступеня (початкова школа) у сільській місцевості:
А. *2 км B. 15 кмC. 5 км
D. 10 км
E. 100 км
6. Назвіть максимальний радіус пішохідної доступності щодо розміщення загальноосвітніх навчальних закладів II-III ступенів (основна або неповна середня і середня та старша школа) у сільській місцевості:
А. *15 км B. 2 кмC. 5 км
D. 10 км
E. 100 км
7. Укажіть, яким чином має здійснюватися підвезення учнів до навчального закладу у сільській місцевості:
А. *Спеціальний транспорт B. Громадський транспортC. Маршрутні таксі
D. Таксі
E. Учні мають йти до школи пішки
8. Назвіть, на якій відстані від червоної лінії земельної ділянки повинні розміщуватися будівлі загальноосвітніх шкіл:
А. *Не ближче, ніж за 25 м B. Не ближче, ніж за 5 мC. Не ближче, ніж за 50 м
D. Не ближче, ніж за 100 м
E. Не ближче, ніж за 1000 м
9. Укажіть нормативні величини площі озеленення земельної ділянки загальноосвітнього навчального закладу:
А. *45-50% від загальної площі земельної ділянки
B. 10-20% від загальної площі земельної ділянкиC. 25-40% від загальної площі земельної ділянки
D. 50-65% від загальної площі земельної ділянки
E. 75-90% від загальної площі земельної ділянки
10. Назвіть, в яких випадках ступінь озеленення земельної ділянки загальноосвітнього навчального закладу може бути зменшений до 30%:
А. *Якщо земельна ділянка безпосередньо прилягає до зелених масивів (парки, сади, сквери)
B. Якщо земельна ділянка безпосередньо прилягає до водних акваторій
C. Якщо земельна ділянка безпосередньо прилягає до території промислової зони
D. Якщо земельна ділянка безпосередньо прилягає до земельної ділянки іншої школи
E. Таких випадків не існує
11. Назвіть основний принцип проектування та функціонування земельної ділянки загальноосвітнього навчального закладу:
А. *Принцип функціонального зонування
B. Принцип групової ізоляції
C. Принцип структурного зонування
D. Принцип класно-предметної ізоляції
E. Принцип гігієнічного нормування
12. Перерахуйте основні зони земельної ділянки загальноосвітньої школи:
А. *Навчальна зона, навчально-виробнича зона, навчально-дослідна зона, фізкультурно-спортивна зона, зона відпочинку, господарська зона
В. Зона забудови, науково-дослідна зона, спортивна зона, зона відпочинку, рекреаційна зона, господарча зона
С. Зона забудови, зона групових майданчиків, фізкультурна зона, реабілітаційна зона, зона зелених насаджень, господарча зона
D. Житлова зона, навчально-дослідна зона, спортивна зона, зона відпочинку, зона зелених насаджень, господарча зона
Е. Зона забудови, лікувально-профілактична зона, санітарно-протиепідемічна зона, психокорекційна зона, реабілітаційна зона, зона зелених насаджень
13. Укажіть зону, що відноситься до функціональних зон земельної ділянки загальноосвітньої школи:
А. *Навчально-дослідна зона
B. Клубно-спортивна зона
C. Адміністративна зона
D. Навчально-адміністративна зона
E. Складська зона
14. Укажіть % від загальної площі школи, що має припадати на спортивну зону загальноосвітнього навчального закладу:
А. *30-40%
В. До 5%
С. 10-20 %
D. 6-10 %
Е. 45-50 %
15. Укажіть, які будівлі і об’єкти розміщуються в господарській зоні земельної ділянки загальноосвітньої школи:
А. *Ремонтні майстерні, склади, гаражі, сміттезбірники та підсобно-виробничі приміщення
B. Шкільний стадіон, майданчики для спортивних ігор (для гімнастики, спортивних ігор, метання м’яча та стрибків у висоту і довжину)
C. Майданчики для рухливих ігор учнів 1 класу, 2-4, 5-12 класів, а також тихого відпочинку
D. Метеорологічний та географічний майданчики, класи для занять на повітрі (з накриттям), майданчик для польових та овочевих культур
E. Майданчик для початкової допризовної підготовки, теплиця з зоомайданчиком, зоотваринна ділянка, відділ колекції рослин
16. Укажіть, які майданчики та ділянки розміщуються в навчально-дослідній зоні земельної ділянки загальноосвітньої школи:
А. *Метеорологічний та географічний майданчики, класи для занять на повітрі (з накриттям), майданчик для польових та овочевих культур
B. Шкільний стадіон, майданчики для спортивних ігор (для гімнастики, спортивних ігор, метання м’яча та стрибків у висоту і довжину)
C. Ремонтні майстерні, склади, гаражі, сміттезбірники та підсобно-виробничі приміщення
D. Майданчики для рухливих ігор учнів 1 класу, 2-4, 5-12 класів, а також тихого відпочинку
E. Майданчик для початкової допризовної підготовки, теплиця з зоомайданчиком, зоотваринна ділянка, відділ колекції рослин
17. Укажіть % від загальної площі школи, що має припадати на навчально-дослідну зону загальноосвітнього навчального закладу:
А. *До 25% від загальної площі земельної ділянки
В. До 30% від загальної площі земельної ділянки
С. До 50% від загальної площі земельної ділянки
D. До 60% від загальної площі земельної ділянки
Е. До 75% від загальної площі земельної ділянки
18. Назвіть основні варіанти архітектурно-планувальних композицій будівель загальноосвітніх навчальних закладів:
А. *Компактна, блочна, павільйонна
В. Центральна, автономна, змішана
С. Периметральна, кільцева, рядкова
D. Поверхова, ярусна, змішана
Е. Монофункціональна, функціональна, поліфункціональна
19. Укажіть оптимальну поверховість шкільних споруд:
А. *Не вище 3 поверхів
В. Не вище 1 поверху
С. Не вище 2 поверхів
D. Не вище 5 поверхів
Е. Не вище 9 поверхів
20. Укажіть, на якому поверсі під час планування будівлі загальноосвітньої школи найоптимальніше розташувати навчальні приміщення для учнів 1-4 класів:
А. *На 1 поверсі
B. В окремій будівлі
C. На 3 поверсі
D. На 2 поверсі
E. На цокольному поверсі
21. Укажіть, на якому поверсі під час планування будівлі загальноосвітньої школи найоптимальніше розташувати спортивну залу:
А. *На 1 поверсі
B. В окремій будівлі
C. На 2 поверсі
D. На 1 поверсі
E. У підвалі
22. Перерахуйте основні гігієнічні вимоги до освітлення класу загальноосвітньої школи:
А. *Світловий коефіцієнт - 1:4, коефіцієнт природної освітленості - 1,5%, освітленість робочого місця - 150 лк (лампи розжарювання) або 300 лк (люмінесцентні лампи)
В. Світловий коефіцієнт - 1:6, коефіцієнт природної освітленості - 1,0%, освітленість робочого місця - 100 лк (лампи розжарювання) або 200 лк (люмінесцентні лампи)
С. Світловий коефіцієнт - 1:8, коефіцієнт природної освітленості - 2,0%, освітленість робочого місця - 50 лк (лампи розжарювання) або 100 лк (люмінесцентні лампи)
D. Світловий коефіцієнт - 1:10, коефіцієнт природної освітленості - 1,5%, освітленість робочого місця - 50 лк (лампи розжарювання) або 100 лк (люмінесцентні лампи)
Е. Світловий коефіцієнт - 1:2, коефіцієнт природної освітленості - 10,0%, освітленість робочого місця - 300 лк (лампи розжарювання) або 500 лк (люмінесцентні лампи)
23. Назвіть значення оптимальної температури повітря в класних кімнатах:
А. *20-22оС
B. 21-23 оС
C. 18-20 оС
D. 22-24 оС
E. 16-20 оС
24. Назвіть значення допустимої температури повітря в класних кімнатах:
А. *18-22оС
B. 21-25 оС
C. 16-20 оС
D. 25-30 оС
E. 10-15 оС
25. Назвіть значення оптимальної вологості повітря в класних кімнатах:
А. *30-50%
B. 25-60%
C. 50%
D. 20-40%
E. 60-75%
26. Назвіть значення допустимої вологості повітря в класних кімнатах:
А. *25-60%
B. 30-50%
C. 50%
D. 20-40%
E. 60-75%
27. Перерахуйте основні вимоги до навчальних меблів:
А. *Забезпечення зручної та правильної посадки, відповідність характеру навчально-виховного процесу та атравматичність, безпечність в епідеміологічному відношенні та доступність до очистки і дезінфекції, оптимальне фарбування, економічність у виготовленні та використанні
В. Забезпечення зручної та правильної посадки, відповідність характеру навчально-виховного процесу та атравматичність, відповідність психологічним особливостям учнів
С. Забезпечення зручної та правильної посадки, відповідність характеру навчально-виховного процесу та атравматичність, відповідність стану здоров’я учнів
D. Забезпечення індивідуального характеру навчального процесу, безпечність в епідеміологічному відношенні та доступність до очистки і дезінфекції, оптимальне фарбування, економічність у виготовленні та використанні
Е. Забезпечення зручної та правильної посадки, забезпечення динамічності навчального процесу, профілактика виникнення інфекційних захворювань
28. Назвіть основні розміри навчальних меблів:
А. *Висота стола, висота сидіння, дистанція спинки, дистанція сидіння, диференція
В. Висота спинки сидіння, дистанція стола, дистанція сидіння, висота підставки для ніг
С. Ширина стола, ширина сидіння, дистанція спинки, дистанція сидіння, диференція
D. Висота стола, висота сидіння, ширина сидіння, ширина спинки, диференція
Е. Висота стола, висота сидіння, дистанція спинки, дистанція сидіння, диагональ парти
29. Дайте визначення поняття “висота стола” навчальних меблів:
А. *Відстань від заднього краю стола до підлоги
В. Відстань від переднього краю сидіння до підлоги
С. Відстань у горизонтальній площині від переднього краю сидіння до проекції на площину сидіння заднього краю кришки стола
D. Відстань від заднього краю кришки стола до спинки стільця
Е. Відстань у вертикальній площині від заднього краю кришки стола до площини сидіння
30. Дайте визначення поняття “висота сидіння” навчальних меблів:
А. *Відстань від переднього краю сидіння до підлоги
В. Відстань від заднього краю стола до підлоги
С. Відстань у горизонтальній площині від переднього краю сидіння до проекції на площину сидіння заднього краю кришки стола
D. Відстань від заднього краю кришки стола до спинки стільця
Е. Відстань у вертикальній площині від заднього краю кришки стола до площини сидіння
31. Дайте визначення поняття “дистанція сидіння” навчальних меблів:
А. *Відстань у горизонтальній площині від переднього краю сидіння до проекції на площину сидіння заднього краю кришки стола
В. Відстань від заднього краю стола до підлоги
С. Відстань від переднього краю сидіння до підлоги
D. Відстань від заднього краю кришки стола до спинки стільця
Е. Відстань у вертикальній площині від заднього краю кришки стола до площини сидіння
32. Дайте визначення поняття “дистанція спинки” навчальних меблів:
А. *Відстань від заднього краю кришки стола до спинки стільця
В. Відстань від заднього краю стола до підлоги
С. Відстань від переднього краю сидіння до підлоги
D. Відстань у горизонтальній площині від переднього краю сидіння до проекції на площину сидіння заднього краю кришки стола
Е. Відстань у вертикальній площині від заднього краю кришки стола до площини сидіння
33. Дайте визначення поняття “диференція” навчальних меблів:
А. *Відстань у вертикальній площині від заднього краю кришки стола до площини сидіння
В. Відстань від заднього краю стола до підлоги
С. Відстань від переднього краю сидіння до підлоги
D. Відстань у горизонтальній площині від переднього краю сидіння до проекції на площину сидіння заднього краю кришки стола
Е. Відстань від заднього краю кришки стола до спинки стільця
34. Укажіть, якою повинна бути дистанція сидіння навчальних меблів у робочій позі учня сидячи:
А. *Від’ємна (-3 - -5 см)
В. Від’ємна (-1 - -2 см)
С. Від’ємна (-2 - -3 см)
D. Від’ємна (-5 - -10 см)
Е. Додатна
35. Укажіть, чому має дорівнювати висота сидіння навчальних меблів:
А. *Довжина гомілки зі стопою + 1,5-2 см
В. Довжина гомілки
С. Довжина гомілки зі стопою
D. Довжина гомілки зі стопою + 4-5 см
Е. Довжина гомілки зі стопою – 4-5 см
36. Укажіть, чому має дорівнювати диференція навчальних меблів:
А. *Повинна дорівнювати відстані від сидіння до ліктя вільно опущеної руки з додаванням 5-6 см
В. Повинна дорівнювати відстані від сидіння до ліктя вільно опущеної руки з додаванням 1,5-2 см
С. Повинна дорівнювати відстані від сидіння до ліктя вільно опущеної руки
D. Повинна дорівнювати відстані від сидіння до ліктя вільно опущеної руки з додаванням 10-15 см
Е. Повинна дорівнювати відстані від сидіння до ліктя вільно опущеної руки з додаванням 25-50 см
37. Укажіть, яким має бути кут нахилу кришки навчальних меблів:
А. *15°
В. 10°
С. 25°
D. 5°
Е. 20°
38. Укажіть, якою має бути відстань очей до робочої поверхні навчальних меблів:
А. *30-35 см
В. 25-30 см
С. 10-25 см
D. 40-50 см
Е. 50-100 см
39. Укажіть, які дані дозволяє визначити універсальний парто-ростомір (лінійка Нікітіна-Флерова):
А. *Номер шкільної парти, відповідність номера парти довжині тіла учнів
В. Номер шкільної парти, рівень фізичного розвитку учнів
С. Величина дистанції спинки, величина дистанції сидіння
D. Рівень фізичного розвитку, біологічний вік учнів
Е. Рівень фізичної працездатності, рівень фізичної підготовленості
40. Укажіть за якими партами та в якому ряду повинні сидіти школярі зі зниженою гостротою зору:
А. *За першими партами у першому від світлонесучої стіни ряду
В. За першою та другою партами бокових рядів
С. У третьому (біля внутрішньої стіни) ряду парт
D. За останніми партами у першому від світлонесучої стіни ряду
Е. У першому (біля вікон) ряду парт
41. Укажіть за якими партами та в якому ряду повинні сидіти школярі зі зниженим слухом:
А. *За першою та другою партами бокових рядів
В. За першими партами у першому від світлонесучої стіни ряду
С. У третьому (біля внутрішньої стіни) ряду парт
D. За останніми партами у першому від світлонесучої стіни ряду
Е. У першому (біля вікон) ряду парт
42. Укажіть за якими партами та в якому ряду повинні сидіти школярі, які часто та тривало хворіють:
А. *За першою та другою партами бокових рядів
В. За першими партами у першому від світлонесучої стіни ряду
С. У третьому (біля внутрішньої стіни) ряду парт
D. За останніми партами у першому від світлонесучої стіни ряду
Е. У першому (біля вікон) ряду парт
Тема №31. Лікарсько-санітарний нагляд за умовами виховання та навчання дітей і підлітків у школі.
1. Назвіть головні критерії комплексної оцінки стану здоров’я дітей і підлітків:
А. *Відсутність або наявність хронічних захворювань, рівень функціонального стану основних систем організму, рівень опірності організму несприятливому впливу чинників навколишнього середовища, рівень фізичного розвитку, що досягнутий, та ступінь його гармонійності
В. Відсутність або наявність гострих захворювань, рівень функціонального стану основних систем організму, рівень опірності організму несприятливому впливу чинників навколишнього середовища, рівень фізичного розвитку, що досягнутий, та ступінь його гармонійності
С. Рівень функціональної готовності до навчання у школі, рівень фізичного розвитку, що досягнутий, та ступінь його гармонійності, особливості нервово-емоційного стану, рівень розумової працездатності
D. Рівень біологічного розвитку, біоритмологічний оптимум функціонального стану організму, рівень фізичної підготовленості, віддалені ефекти соціальної адаптації
Е. Тип денної працездатності, рівень фізичної працездатності і фізичної підготовленості, ступінь поширення до нозологічних відхилень у стані здоров’я
2. Укажіть основний критерій визначення груп здоров`я дітей і підлітків:
A. *Наявність або відсутність хронічних захворювань
B. Стан психічної врівноваженості
C. Статева зрілість
D. Показники морфофункцінального розвитку
E. Шкільна зрілість
3. Укажіть категорії дітей і підлітків, яких слід віднести до I групи здоров’я:
А. *Особи з гармонійним розвитком та рівнем розвитку функціональних систем організму, що відповідає вікові
В. Особи, що мають функціональні та деякі морфологічні відхилення у стані основних органів і систем організму, особи, що часто та тривало хворіють
С. Особи, що мають хронічні захворювання у стадії компенсації
D. Особи, що мають хронічні захворювання у стадії субкомпенсації
Е. Особи, що мають хронічні захворювання у стадії декомпенсації
4. Укажіть категорії дітей і підлітків, яких слід віднести до II групи здоров’я:
А. *Особи, що мають функціональні та деякі морфологічні відхилення у стані основних органів і систем організму, особи, що часто та тривало хворіють
В. Особи з гармонійним розвитком та рівнем розвитку функціональних систем організму, що відповідає вікові
С. Особи, що мають хронічні захворювання у стадії компенсації
D. Особи, що мають хронічні захворювання у стадії субкомпенсації
Е. Особи, що мають хронічні захворювання у стадії декомпенсації
5. Укажіть категорії дітей і підлітків, яких слід віднести до III групи здоров’я:
А. *Особи, що мають хронічні захворювання у стадії компенсації
В. Особи, що мають хронічні захворювання у стадії субкомпенсації
С. Особи, що мають хронічні захворювання у стадії декомпенсації
D. Особи, що мають функціональні та деякі морфологічні відхилення у стані основних органів і систем організму, особи, що часто та тривало хворіють
E. Особи з гармонійним розвитком та рівнем розвитку функціональних систем організму, що відповідає вікові
6. Укажіть категорії дітей і підлітків, яких слід віднести до IV групи здоров’я:
А. *Особи, що мають хронічні захворювання у стадії cубкомпенсації
В. Особи, що мають хронічні захворювання у стадії компенсації
С. Особи, що мають хронічні захворювання у стадії декомпенсації
D. Особи, що мають функціональні та деякі морфологічні відхилення у стані основних органів і систем організму, особи, що часто та тривало хворіють
E. Особи з гармонійним розвитком та рівнем розвитку функціональних систем організму, що відповідає вікові
7. Укажіть категорії дітей і підлітків, яких слід віднести до V групи здоров’я:
А. *Особи, що мають хронічні захворювання у стадії декомпенсації
В. Особи, що мають хронічні захворювання у стадії компенсації
С. Особи, що мають хронічні захворювання у стадії субкомпенсації
D. Особи, що мають функціональні відхилення у стані основних органів і систем організму, особи, що часто та тривало хворіють
E. Особи з гармонійним розвитком та рівнем розвитку функціональних систем організму, що відповідає вікові
8. Назвіть основні критерії оцінки ступеня опірності (резистентності) організму:
А. *Дані щодо кількості захворювань з тимчасовою втратою працездатності і загострень хронічних хвороб протягом минулого та поточного років, показники стану неспецифічної резистентності
В. Дані щодо тривалості захворювань з тимчасовою втратою працездатності і загострень хронічних хвороб протягом минулого та поточного років, показники стану специфічної резистентності
С. Дані клінічних методів та результатів виконання спеціальних функціональних проб (ортостатична проба, проба Мартіне–Кушелевського, проба Летунова, степ–тест (РWС170) тощо)
D. Дані щодо забезпечення раціонального режиму добової діяльності, організації здорового способу життя, адекватності і збалансованості харчування,
Е. Дані щодо використання засобів загартовування, особливостей біоритмологічного та психофізіологічного стану організму
9. Назвіть основні критерії оцінки функціонального стану організму:
А. *Дані клінічних методів та результатів виконання спеціальних функціональних проб (ортостатична проба, проба Мартіне-Кушелевського, проба Летунова, степ-тест (РWС170) тощо
В. Дані щодо кількості захворювань з тимчасовою втратою працездатності і загострень хронічних хвороб протягом минулого та поточного років, показники стану неспецифічної резистентності
С. Дані морфологічних методів та результатів виконання спеціальних функціональних проб (ортостатична проба, проба Мартіне-Кушелевського, проба Летунова, степ-тест (РWС170) тощо
D. Дані щодо забезпечення раціонального режиму добової діяльності, організації здорового способу життя, адекватності і збалансованості харчування,
Е. Дані щодо використання засобів загартовування, особливостей біоритмологічного та психофізіологічного стану організму
10. Укажіть провідні сприятливі фактори, що формують здоров’я дітей і підлітків:
А. *Раціональний режим добової діяльності, здоровий спосіб життя, адекватне та збалансоване харчування, загартовування
В. Внутрішнє середовище, зовнішнє середовище, природнє середовище, штучне середовище
С. Соціально-політичні передумови, соціально-екологічні фактори, інформаційні фактори, відповідність навколишнього середовища гігієнічним вимогам
D. Оптимальний біоритмологічний стан, здоровий спосіб життя, превентивне харчування, професійно-прикладна фізична підготовка
Е. Раціональний режим навчальної та позанавчальної діяльності, ранкова гімнастика, загартовування, соціально-екологічні фактори
11. До несприятливих чинників, що формують здоров’я, належать всі крім:
A. *Посилений руховий режим
B. Порушення режиму дня та навчально-виховного процесу
C. Несприятливий психологічний клімат у родині та в колективі
D. Відсутність гігієнічних навичок
E. Наявність шкідливих звичок
12. Дайте визначення поняття “фізичний розвиток дитини”:
A. *Сукупність морфологічних (соматоскопічних, соматометричних) та функціональних (фізіометричних) особливостей організму, що характеризують його ріст та розвиток в даний період життя
B. Темпи росту та розвитку окремих органів і тканин
C. Ступінь розвитку м’язової системи та її функціональні особливості в різні періоди життя
D. Сукупність заходів, що спрямовані на підготовку фізично розвинених дітей
E. Об’єктивний критерій для оцінки здоров’я та санітарного стану населення
13. Перерахуйте особливості фізичного розвитку дітей і підлітків:
А. *Швидкі темпи розвитку, нерівномірний характер розвитку, наявність критичних періодів, пластичність процесів розвитку, великі компенсаторні можливості
В. Уповільнені темпи розвитку, рівномірний характер розвитку, відсутність критичних періодів, низькі компенсаторні можливості
С. Недостатність адаптаційних можливостей, ригідність процесів розвитку, незначні компенсаторні можливості
D. Високий ступінь розвитку адаптаційних можливостей, лабільність процесів розвитку, значні компенсаторні можливості
Е. Наявність критичних періодів, високий рівень сенситивності, ригідність процесів розвитку, великі компенсаторні можливості
14. Укажіть основні завдання масових досліджень фізичного розвитку в дитячих колективах:
А. *Оцінка впливу чинників навколишнього середовища на здоров’я населення певних регіонів, розробка вікових та статевих нормативів фізичного розвитку
В. Виявлення дітей, які часто хворіють, виявлення дітей, які тривало хворіють
С. Визначення груп здоров’я, оцінка рівня розумової підготовленості
D. Визначення біологічного віку дитини, оцінка рівня фізичної підготовленості
Е. Визначення груп фізичного виховання, визначення ступеня загартовування дітей
15. Назвіть провідні антропометричні показники фізичного розвитку дітей і підлітків:
А. *Соматоскопічні, соматометричні, фізіометричні
В. Антропологічні, антропометричні, антропоскопічні
С. Біологічні, генетичні, фенотипічні
D. Фізіолого-гігієнічні, соціально-гігієнічні, еколого-гігієнічні
Е. Соматоскопічні, соматометричні, соматотипологічні
16. Перерахуйте основні соматометричні показники фізичного розвитку дітей і підлітків:
А. *Довжина тіла, маса тіла, обвід грудної клітки
В. Ступінь жировідкладання, ознаки статевого дозрівання, стан шкірних покривів та слизових оболонок
С. М’язова сила кисті, станова сила, життєва ємність легень
D. Довжина тіла, кількість постійних зубів, терміни окостеніння кісток кисті
Е. Властивості темпераменту, властивості тривожності, властивості характеру
17. Перерахуйте основні фізіометричні показники фізичного розвитку дітей і підлітків:
А. *М’язова сила кисті, станова сила, життєва ємність легень
В. Довжина тіла, маса тіла, обвід грудної клітки
С. Ступінь жировідкладання, ознаки статевого дозрівання, стан шкірних покривів та слизових оболонок
D. Довжина тіла, кількість постійних зубів, терміни окостеніння кісток кисті
Е. Властивості темпераменту, властивості тривожності, властивості характеру
18. Перерахуйте основні соматоскопічні показники фізичного розвитку дітей і підлітків:
А. *Ступінь жировідкладання, ознаки статевого дозрівання, стан шкірних покривів та слизових оболонок
В. Довжина тіла, маса тіла, обвід грудної клітки
С. М’язова сила кисті, станова сила, життєва ємність легень
D. Довжина тіла, кількість постійних зубів, терміни окостеніння кісток кисті
Е. Властивості темпераменту, властивості тривожності, властивості характеру
19. Назвіть основні соматоскопічні характеристики опорно-рухового апарату дітей і підлітків:
А. *Форма грудної клітки, форма хребта, форма ніг та стан стопи
В. Довжина тіла, маса тіла, обвід грудної клітки
С. М’язова сила кисті, станова сила, життєва ємність легень
D. Розвиток молочних залоз, розвиток щитовидного хряща гортані, волосяний покрив на лобку
Е. Ступінь жировідкладання, ознаки статевого дозрівання, стан шкірних покривів та слизових оболонок
20. Назвіть основні види постави:
A. *Лордотична, кіфотична, правильна, сутулувата, випрямлена
B. Правильна, випрямлена, Х-подібна, О-подібна
C. Лордотична, кіфотична, сколіотична
D. Пряма, випрямлена, сутулувата, згорблена
E. Нормальна, сутулувата, У-подібна
21. Назвіть прилади та обладнання, які необхідні для визначення довжини тіла дітей і підлітків:
А. *Ростомір
В. Медичні ваги
С. Динамометр
D. Спірометр
Е. Сфігмоманометр
22. Укажіть скількома точками дитина має торкатися стояка ростоміра під час вимірювання довжини тіла стоячи:
А. *3
В. 1
С. 2
D. 4
Е. 5
23. Назвіть прилади та обладнання, які необхідні для визначення маси тіла дітей і підлітків:
А. *Медичні ваги
В. Ростомір
С. Динамометр
D. Спірометр
Е. Сфігмоманометр
24. Назвіть засоби, які необхідні для визначення обводу грудної клітки тіла дітей і підлітків:
А. *Сантиметрова стрічка
В. Ростомір
С. Рулетка
D. Медичні ваги
Е. Сфігмоманометр
25. Укажіть, в якому стані та в якому положенні проводиться вимірювання обводу грудної клітки:
А. *У положенні стоячи в стані спокою, максимального вдиху та максимального видиху
В. У положенні сидячи в стані спокою, максимального вдиху та максимального видиху
С. У положенні лежачи в стані спокою, максимального вдиху та максимального видиху
D. Під час бігу на місці в стані спокою, максимального вдиху та максимального видиху
Е. У положенні стоячи тільки в стані спокою
26. В ході вимірювання обводу грудної клітки у дівчат і хлопців сантиметрова стрічка повинна проходити спереду:
A. *Вздовж IV ребра (у дівчат), нижнім краєм соскового кільця (у хлопців)
B. Вздовж V ребра (у дівчат), верхнім краєм соскового кільця (у хлопців)
C. На рівні IV ребра (у дівчат), через центр соскового кільця (у хлопців)
D. Вздовж III ребра (у дівчат), нижнім краєм лопаток при піднятих руках
E. Вздовж IV ребра у дівчат та хлопців
27. Діаметри і обводи вимірюють шляхом використання наступного обладнання:
A. *Товщинний циркуль, сантиметрова стрічка, рулетка
B. Товщинний циркуль, антропометр, ростомір
C. Лінійка, мікрометр, лінійка Нікітіна-Флорова
D. Сантиметрова стрічка, рулетка, динамометр
E. Лінійка, динамометр, секундомір
28. Укажіть, який прилад використовується для визначення бічних викривлень хребта:
А. *Сколіозиметр
В. Універсальний росто-партомір
С. Рулетка
D. Товщинний циркуль
Е. Спірометр
29. Укажіть, з якою метою проводиться плантографія:
А. *Для оцінки ступеня сплощення стопи
В. Для оцінки форми хребта
С. Для оцінки ступеня жировідкладення
D. Для оцінки ступеня розвитку мускулатури
Е. Для отримання відбитків пальців
30. Перерахуйте провідні методи гігієнічної оцінки фізичного розвитку дітей і підлітків:
А. *Метод сигмальних відхилень з графічним зображенням профілю фізичного розвитку, оцінка фізичного розвитку за шкалами регресії, комплексний метод, центильний метод
В. Метод сигмальних відхилень з графічним зображенням профілю фізичного розвитку, оцінка фізичного розвитку за шкалами регресії
С. Метод енергометрії, метод степ-енергометрії, метод степ-бай-степ енергометрії, метод крокометрії
D. Метод прямої калориметрії, метод непрямої калориметрії, метод аліментарної калориметрії
Е. Кореляційний метод, регресійний метод, дискримінантний метод, кластерний метод
31. Укажіть найбільш повний метод оцінки фізичного розвитку дітей і підлітків:
А. *Комплексна оцінка біологічного розвитку
B. Визначення регіональних стандартів розвитку
C. Оцінка за шкалою регресії
D. Виявлення календарного віку дитини
E. Вимірювання соматометричних ознак фізичного розвитку
32. Дайте визначення поняття “регіональні стандартизовані показники фізичного розвитку”:
А. *Середні стандартизовані величини антропометричних показників дітей і підлітків, які мешкають у конкретній місцевості, створені на підставі даних статистичної обробки необхідної кількості антропометричних вимірювань
В. Абсолютні величини показників антропометричних досліджень дітей і підлітків, які мешкають у конкретній місцевості, створені на підставі даних статистичної обробки необхідної кількості антропометричних вимірювань
С. Відносні величини показників антропометричних досліджень дітей і підлітків, які мешкають у конкретній місцевості, створені на підставі даних статистичної обробки необхідної кількості антропометричних вимірювань
D. Показники фізичного розвитку групи дітей і підлітків з найкращими антропометричними показниками
Е. Показники фізичного розвитку групи дітей і підлітків з найгіршими антропометричними показниками
33. Укажіть вимоги до регіональних стандартизованих показників фізичного розвитку:
А. *Повинні вміщувати всі необхідні статистичні показники, ураховувати віково-статеві особливості, бути засновані на достатній кількості вимірювань та поновлюватися через кожні п’ять років, ураховувати соціальні, національно-етнічні та регіональні особливості, вміщувати дані про лише практично здорових дітей і підлітків
В. Повинні вміщувати всі необхідні статистичні показники, ураховувати віково-статеві особливості, ураховувати соціальні, національно-етнічні та регіональні особливості, вміщувати дані про дітей і підлітків, які належать до різних груп здоров’я
С. Повинні вміщувати всі необхідні статистичні показники, ураховувати екологічну обстановку та особливості особистості, вміщувати дані про дітей і підлітків, які належать до різних груп здоров’я
D. Повинні ураховувати віково-статеві особливості, бути засновані на достатній кількості вимірювань та поновлюватися через кожні п’ять років, ураховувати екологічні особливості та клімато-погодну обстановку, вміщувати дані про лише практично здорових дітей і підлітків
Е. Повинні вміщувати всі необхідні статистичні показники, ураховувати екологічні особливості та клімато-погодну обстановку, вміщувати дані про дітей і підлітків, які належать до різних груп здоров’я
34. Перерахуйте основні етапи проведення оцінки фізичного розвитку дітей і підлітків методом сигмальних відхилень:
А. *Визначення сигмальних відхилень розвитку соматометричних показників, побудова профілю фізичного розвитку
В. Пошук групи фізичного розвитку, до якої слід віднести довжину тіла, визначення показників маси та обводу грудної клітки, що відповідають фактичному росту, оцінка морфологічних показників з використанням шкал регресії
С. Визначення біологічного віку, оцінка морфологічних показників з використанням шкал регресії, оцінка функціональних показників з використанням віково-статевих стандартів
D. Індивідуальна оцінка морфофункціональних показників, визначення гармонійності фізичного розвитку
Е. Визначення біологічного віку, визначення рівня рухової активності, оцінка фізичної працездатності
35. Назвіть вихідні матеріали для оцінки фізичного розвитку методом сигмальних відхилень:
А. *Регіональні віково-статеві стандартизовані показники фізичного розвитку
В. Стандартизовані показники біологічного розвитку
С. Віково-статеві стандартизовані показники розвитку психофізіологічних функцій
D. Оціночні таблиці фізичного розвитку (шкали регресії за ростом)
Е. Багатовимірні центильні шкали
36. Перерахуйте основні характеристики фізичного розвитку, які дозволяє визначити метод сигмальних відхилень:
А. *Середній, нижче середнього, вище середнього, високий, низький, пропорційний або непропорційний
В. Середній, нижче середнього, вище середнього, високий, низький, гармонійний, дисгармонійний або різко дисгармонійний
С. Середній, нижче середнього, вище середнього, високий, низький, сприятливий або несприятливий
D. Сприятливий, несприятливий, сприятливий або несприятливий
Е. Середній, нижче середнього, вище середнього, пропорційний або непропорційний
37. Середній ступінь фізичного розвитку дитини характеризується величиною сигмального відхилення від значень середнього стандартизованого показника в межах:
А. *Від –1σ до +1σ
В. Від –1σ до –2σ
С. Від –2,1σ та нижче
D. Від +1σ до +2σ
Е. Від +2,1σ та вище
38. Ступінь фізичного розвитку дитини вище середнього характеризується величиною сигмального відхилення від значень середнього стандартизованого показника в межах:
А. *Від +1σ до +2σ
В. Від –1σ до –2σ
С. Від –2,1σ та нижче
D. Від –1σ до +1σ
Е. Від +1σ до +2σ
39. Ступінь фізичного розвитку дитини нижче середнього характеризується величиною сигмального відхилення від значень середнього стандартизованого показника в межах:
А. *Від –1σ до –2σ
В. Від +2,1σ та вище
С. Від –2,1σ та нижче
D. Від –1σ до +1σ
Е. Від +1σ до +2σ
40. Високий ступінь фізичного розвитку дитини характеризується величиною сигмального відхилення від значень середнього стандартизованого показника в межах:
А. *Від +2,1σ та вище
В. Від –1σ до –2σ
С. Від –2,1σ та нижче
D. Від +1σ до +2σ
Е. Від –1σ до +1σ
41. Низький ступінь фізичного розвитку дитини характеризується величиною сигмального відхилення від значень середнього стандартизованого показника в межах:
А. *Від –2,1σ та нижче
В. Від –1σ до –2σ
С. Від –1σ до +1σ
D. Від +1σ до +2σ
Е. Від +2,1σ та вище
42. Дайте визначення поняття “профіль фізичного розвитку дитини”:
А. *Графічне зображення величини сигмальних відхилень основних антропометричних ознак
B. Фронтальна проекція тіла дитини при вертикальному положенні
C. Співвідношення довжини тіла сидячи та стоячи
D. Відношення маси тіла до обводу грудної клітини
E. Бокова проекція тіла дитини при вертикальному положенні
43. Фізичний розвиток дитини вважається пропорційним:
А. *Якщо величини відхилень вкладаються в одну сигму (σ)
В. Якщо величини відхилень не вкладаються в одну сигму (σ)
С. Якщо величини відхилень вкладаються в дві сигми (σ)
D. Якщо величини відхилень вкладаються в одну сигму регресії (σR)
Е. Якщо величини відхилень не вкладаються в одну сигму регресії (σR)
44. Фізичний розвиток дитини вважається непропорційним:
А. *Якщо величини відхилень не вкладаються в одну сигму (σ)
В. Якщо величини відхилень вкладаються в одну сигму (σ)
С. Якщо величини відхилень вкладаються в дві сигми (σ)
D. Якщо величини відхилень вкладаються в одну сигму регресії (σR)
Е. Якщо величини відхилень не вкладаються в одну сигму регресії (σR)
45. Перерахуйте основні етапи проведення оцінки фізичного розвитку дітей і підлітків за шкалами регресії:
А. *Пошук групи фізичного розвитку, до якої слід віднести довжину тіла, визначення показників маси та обводу грудної клітки, що відповідають фактичному росту, оцінка морфологічних показників з використанням шкал регресії
В. Визначення сигмальних відхилень розвитку соматометричних показників, побудова профілю фізичного розвитку
С. Визначення біологічного віку, оцінка морфологічних показників з використанням шкал регресії, оцінка функціональних показників з використанням віково-статевих стандартів
D. Індивідуальна оцінка морфофункціональних показників, визначення гармонійності фізичного розвитку
Е. Визначення біологічного віку, визначення рівня рухової активності, оцінка фізичної працездатності
46. Укажіть, які показники визначаються в ході оцінки фізичного розвитку за шкалами регресії:
А. *Довжина тіла, маса тіла, обвід грудної клітки
В. Довжина тіла, маса тіла
С. Довжина тіла, маса тіла, життєва ємність легень
D. Довжина тіла, маса тіла, м’язова сила
Е. Довжина тіла, маса тіла, станова сила
47. Укажіть, яку характеристику фізичного розвитку оцінюють за шкалами регресії:
А. *Гармонійність розвитку
В. Пропорційність розвитку
С. Відповідність біологічного віку календарному
D. Стан здоров’я дитини
Е. Особливості розвитку окремих систем організму
48. Укажіть, на що вказує коефіцієнт регресії:
А. *На скільки змінюється ознака фізичного розвитку дитини при зміні довжини тіла на одиницю вимірювання (на 1 см)
В. На скільки змінюється ознака фізичного розвитку дитини при зміні довжини тіла на одиницю вимірювання (на 10 см)
С. На скільки змінюється ознака фізичного розвитку дитини при зміні довжини тіла на одиницю вимірювання (на 1 м)
D. Величину зміни довжини тіла протягом 1 року
Е. Величину зміни маси тіла протягом 1 року
49. Перерахуйте основні групи фізичного розвитку:
А. *Нормальний фізичний розвиток, дефіцит маси тіла, надлишок маси тіла, низький зріст
В. Фізичний розвиток середній, вище середнього, нижче середнього, високий, низький
С. Фізичний розвиток гармонійний, дисгармонійний, різко дисгармонійний
D. Фізичний розвиток відповідає біологічному віку, випереджає біологічний вік, відстає від біологічного віку
Е. Нормальний фізичний розвиток, аномальний фізичний розвиток, дефіцит маси тіла, надлишок маси тіла
50. Дітей і підлітків, які досліджуються, слід віднести до групи учнів з нормальним фізичним розвитком:
А. *Якщо маса тіла перебуває в межах від М–1σR до М+2σR
В. Якщо маса тіла є меншою ніж М–1,1σR
С. Якщо маса тіла є більшою ніж М+2,1σR
D. Якщо довжина тіла є меншою ніж М–2σ
Е. Якщо довжина тіла є більшою ніж М+2σ
51. Дітей і підлітків, які досліджуються, слід віднести до групи учнів з дефіцитом маси тіла:
А. *Якщо маса тіла є меншою ніж М–1,1σR
В. Якщо маса тіла є більшою ніж М+2,1σR
С. Якщо маса тіла перебуває в межах від М–1σR до М+2σR
D. Якщо довжина тіла є меншою ніж М–2σ
Е. Якщо довжина тіла є більшою ніж М+2σ
52. Дітей і підлітків, які досліджуються, слід віднести до групи учнів з надлишком маси тіла:
А. *Якщо маса тіла є більшою ніж М+2,1σR
В. Якщо маса тіла є меншою ніж М–1,1σR
С. Якщо маса тіла перебуває в межах від М–1σR до М+2σR
D. Якщо довжина тіла є меншою ніж М–2σ
Е. Якщо довжина тіла є більшою ніж М+2σ
53. Дітей і підлітків, які досліджуються, слід віднести до групи учнів з низьким ростом:
А. *Якщо довжина тіла є меншою ніж М–2σ
В. Якщо довжина тіла є більшою ніж М+2σ
С. Якщо маса тіла перебуває в межах від М–1σR до М+2σR
D. Якщо маса тіла є більшою ніж М+2,1σR
Е. Якщо маса тіла є меншою ніж М–1,1σR
54. Перерахуйте основні етапи проведення оцінки фізичного розвитку дітей і підлітків комплексним методом:
А. *Визначення біологічного віку, оцінка морфологічних показників з використанням шкал регресії, оцінка функціональних показників з використанням віково-статевих стандартів
В. Пошук групи фізичного розвитку, до якої слід віднести довжину тіла, визначення показників маси та обводу грудної клітки, що відповідають фактичному росту, оцінка морфологічних показників з використанням шкал регресії
С. Визначення сигмальних відхилень розвитку соматометричних показників, побудова профілю фізичного розвитку
D. Індивідуальна оцінка морфофункціональних показників, визначення гармонійності фізичного розвитку
Е. Визначення біологічного віку, визначення рівня рухової активності, оцінка фізичної працездатності
55. Метод комплексної оцінки фізичного розвитку надає можливість встановити:
А. *Особливості морфофункціонального стану дитячого організму та рівень його біологічного розвитку
В. Особливості морфофункціонального стану дитячого організму та рівень його пропорційності
С. Особливості морфофункціонального стану дитячого організму та рівень рухової активності
D. Групу здоров’я та групу для занять фізичною культурою
Е. Індекс здоров’я та індекс психофізіологічної адаптації
56. Рівень фізичного розвитку дитини вважається гармонійним:
А. *Якщо величини маси тіла і обводу грудної клітки, що визначені, перебувають у межах М±1σR або від М±1,1σR та функціональні показники характеризуються відхиленнями від –1σ і вище
В. Якщо величини маси тіла і обводу грудної клітки, що визначені, перебувають у межах від М-1,1σR до М-2σR або від М+1,1σR до М+2σR за рахунок дефіциту маси або підвищеного жировідкладання та функціональні показники знаходяться у межах від –1,1σ до –2σ
С. Якщо величини маси тіла і обводу грудної клітки, що визначені, перебувають у межах від М-2,1σR і нижче або від М+2,1σR і вище за рахунок дефіциту маси або підвищеного жировідкладання та функціональні показники характеризуються відхиленнями від –2,1σ і нижче
D. Якщо величини маси тіла і обводу грудної клітки, що визначені, перебувають у межах від М-31σR і нижче або від М+3,1σR і вище за рахунок дефіциту маси або підвищеного жировідкладання та функціональні показники характеризуються відхиленнями від –31σ і нижче
Е. Якщо величини маси тіла і обводу грудної клітки, що визначені перебувають у межах М±1σ або від М±1,1σ та функціональні показники характеризуються відхиленнями від –1σR і вище
57. Рівень фізичного розвитку дитини вважається дисгармонійним:
А. *Якщо величини маси тіла і обводу грудної клітки, що визначені, перебувають у межах від М-1,1σR до М-2σR або від М+1,1σR до М+2σR за рахунок дефіциту маси або підвищеного жировідкладання та функціональні показники знаходяться у межах від –1,1σ до –2σ
В. Якщо величини маси тіла і обводу грудної клітки, що визначені, перебувають у межах М±1σR або від М±1,1σR та функціональні показники характеризуються відхиленнями від –1σ і вище
С. Якщо величини маси тіла і обводу грудної клітки, що визначені, перебувають у межах від М-2,1σR і нижче або від М+2,1σR і вище за рахунок дефіциту маси або підвищеного жировідкладання та функціональні показники характеризуються відхиленнями від –2,1σ і нижче
D. Якщо величини маси тіла і обводу грудної клітки, що визначені, перебувають у межах від М-31σR і нижче або від М+3,1σR і вище за рахунок дефіциту маси або підвищеного жировідкладання та функціональні показники характеризуються відхиленнями від –31σ і нижче
Е. Якщо величини маси тіла і обводу грудної клітки, що визначені перебувають у межах М±1σ або від М±1,1σ та функціональні показники характеризуються відхиленнями від –1σR і вище
58. Рівень фізичного розвитку дитини вважається різко дисгармонійним:
А. *Якщо величини маси тіла і обводу грудної клітки, що визначені, перебувають у межах від М-2,1σR і нижче або від М+2,1σR і вище за рахунок дефіциту маси або підвищеного жировідкладання та функціональні показники характеризуються відхиленнями від –2,1σ і нижче
В. Якщо величини маси тіла і обводу грудної клітки, що визначені, перебувають у межах М±1σR або від М±1,1σR та функціональні показники характеризуються відхиленнями від –1σ і вище
С. Якщо величини маси тіла і обводу грудної клітки, що визначені, перебувають у межах від М-1,1σR до М-2σR або від М+1,1σR до М+2σR за рахунок дефіциту маси або підвищеного жировідкладання та функціональні показники знаходяться у межах від –1,1σ до –2σ
D. Якщо величини маси тіла і обводу грудної клітки, що визначені, перебувають у межах від М-3,1σR і нижче або від М+3,1σR і вище за рахунок дефіциту маси або підвищеного жировідкладання та функціональні показники характеризуються відхиленнями від –31σ і нижче
Е. Якщо величини маси тіла і обводу грудної клітки, що визначені перебувають у межах М±1σ або від М±1,1σ та функціональні показники характеризуються відхиленнями від –1σR і вище
59. Дайте визначення поняття “календарний (хронологічний) вік”:
А. *Період, прожитий дитиною від народження до моменту обстеження, що має чітку вікову межу
B. Сукупність морфофункціональних особливостей організму, що залежать від індивідуального темпу росту і розвитку
C. Вік, що зазначений в офіційному документі
D. Кількість років, протягом яких дитина найінтенсивніше розвивалась
E. Зміна вікових періодів в відповідні терміни
60. Дайте визначення поняття “біологічний вік”:
А. *Сукупність морфофункціональних особливостей організму, що залежать від індивідуального темпу росту і розвитку
B. Період, прожитий дитиною від народження до моменту обстеження, що має чітку вікову межу
C. Вік, що зазначений в офіційному документі
D. Кількість років, протягом яких дитина найінтенсивніше розвивалась
E. Зміна вікових періодів в відповідні терміни
61. Укажіть основні критерії оцінки біологічного розвитку:
А. *Довжина тіла, щорічне збільшення довжини тіла, кількість постійних зубів, ступінь розвитку вторинних статевих ознак, терміни осифікації кісток кисті
В. Довжина тіла, щорічне збільшення довжини тіла, маса тіла, щорічне збільшення маси тіла, обвід грудної клітки
С. Кістяк, форма грудної клітки, форма хребта, форма ніг та стан стопи
D. Розвиток щитоподібного хряща гортані, волосяний покрив на лобку, ступінь оволосіння обличчя, волосяний покрив нижніх кінцівок
Е. Форма грудної клітки, ступінь розвитку первинних статевих ознак, стан шкірних покривів та слизових оболонок
62. Назвіть основні соматоскопічні ознаки статевого дозрівання дівчаток як показника біологічного розвитку:
А. *Розвиток молочних залоз, волосяний покрив на лобку, волосяний покрив пахвової ямки, час появи перших менструацій
В. Розвиток молочних залоз, волосяний покрив нижніх кінцівок, розвиток щитовидного хряща гортані, мутація голосу
С. Кістяк, форма грудної клітки, форма хребта, форма ніг та стан стопи
D. Розвиток молочних залоз, розвиток щитоподібного хряща гортані, волосяний покрив на лобку, ступінь оволосіння обличчя
Е. Розвиток молочних залоз, ступінь жировідкладання, ознаки статевого дозрівання, стан шкірних покривів та слизових оболонок
63. Назвіть основні соматоскопічні ознаки статевого дозрівання хлопчиків як показника біологічного розвитку:
А. *Волосяний покрив на лобку, волосяний покрив пахвової ямки, ступінь оволосіння обличчя, розвиток щитовидного хряща гортані, мутація голосу
В. Волосяний покрив нижніх кінцівок, розвиток щитоподібного хряща гортані, мутація голосу, форма ніг та стан стопи
С. Кістяк, форма грудної клітки, форма хребта, форма ніг та стан стопи
D. Розвиток щитовидного хряща гортані, волосяний покрив на лобку, ступінь оволосіння обличчя, волосяний покрив нижніх кінцівок
Е. Ступінь жировідкладання, форма грудної клітки, ознаки статевого дозрівання, стан шкірних покривів та слизових оболонок
64. Укажіть, який із наведених показників є критерієм оцінки біологічного віку дитини:
А. *Число постійних зубів
B. Довжина тіла
C. Обвід грудної клітини
D. Маса тіла
E. Обвід голови
65. Назвіть, яким може бути біологічний вік у разі використання комплексного методу оцінки фізичного розвитку:
А. *Відповідає календарному віку, випереджує календарний вік, відстає від календарного віку
B. Є середнім, нижче середнього, вище середнього, високим, низьким
C. Є гармонійним, дисгармонійним, різко дисгармонійним
D. Є комфортним, дискомфортним, різко дискомфортним
E. Відповідає існуючим реаліям, випереджує існуючі реалії, відстає від існуючих реалій
66. Перерахуйте основні етапи проведення оцінки фізичного розвитку дітей і підлітків центильним методом:
А. *Індивідуальна оцінка морфофункціональних показників, визначення гармонійності фізичного розвитку
В. Пошук групи фізичного розвитку, до якої слід віднести довжину тіла, визначення показників маси та обводу грудної клітки, що відповідають фактичному росту, оцінка морфологічних показників з використанням шкал регресії
С. Визначення сигмальних відхилень розвитку соматометричних показників, побудова профілю фізичного розвитку
D. Визначення біологічного віку, оцінка морфологічних показників з використанням шкал регресії, оцінка функціональних показників з використанням віково-статевих стандартів
Е. Визначення біологічного віку, визначення рівня рухової активності, оцінка фізичної працездатності
67. Укажіть кількість фіксованих центилів, що використовують під час оцінки фізичного розвитку центильним методом:
А. *Сім фіксованих центилів
В. П’ять фіксованих центилів
С. Три фіксованих центилі
D. Десять фіксованих центилів
Е. Вісім фіксованих центилів
68. Укажіть кількість центильних інтервалів, що використовують під час оцінки фізичного розвитку центильним методом:
А. *Вісім центильних інтервалів
В. Сім центильних інтервалів
С. Три центильних інтервали
D. Десять центильних інтервалів
Е. Два центильних інтервали
69. Назвіть методи гігієнічної оцінки фізичного розвитку організованого дитячого колективу:
А. *Метод порівняння середніх арифметичних величин, метод розподілу відносних чисел, метод порівняння квадратичних відхилень, кореляційний метод
В. Метод сигмальних відхилень, комплексний метод, центильний метод
С. Описовий метод, геометричний метод, розрахунковий метод
D. Прямий метод, опосередкований метод, комбінований метод
Е. Кластерний метод, факторний метод, дискримінантний метод, дисперсійний метод
70. Укажіть основний зміст методу порівняння середніх арифметичних величин в ході проведення гігієнічної оцінки фізичного розвитку організованого дитячого колективу:
А. *Встановлення достовірності відмінностей середніх величин досліджуваних показників фізичного розвитку дітей однорідних віково-статевих груп на підставі використання статистичних критеріїв (критерій Ст’юдента тощо)
В. Здійснення оцінки фізичного розвитку окремо кожної дитини, що входить до складу організованого колективу, визначення оціночної групи, до якої вона відноситься, та розрахунок відносних показників кількості дітей в кожній групі
С. Здійснення оцінки фізичного розвитку за певним показником з урахуванням того, що чим більшим є значення стандартного відхилення (σ), тим більшим є розмах коливань досліджуваної ознаки і, таким чином, ступінь її мінливості та неоднорідності
D. Встановлення наявності певного зв’язку між провідними характеристиками фізичного розвитку шляхом визначення коефіцієнта кореляції (r)
Е. Встановлення наявності певного зв’язку між провідними характеристиками фізичного розвитку шляхом визначення коефіцієнта регресії (Ry/x)
71. Укажіть основний зміст методу розподілу відносних чисел в ході проведення гігієнічної оцінки фізичного розвитку організованого дитячого колективу:
А. *Здійснення оцінки фізичного розвитку окремо кожної дитини, що входить до складу організованого колективу, визначення оціночної групи, до якої вона відноситься, та розрахунок відносного числа дітей в кожній групі
В. Встановлення достовірності відмінностей середніх величин досліджуваних показників фізичного розвитку дітей однорідних віково-статевих груп на підставі використання статистичних критеріїв (критерій Ст’юдента тощо)
С. Здійснення оцінки фізичного розвитку за певним показником з урахуванням того, що чим більшим є значення стандартного відхилення (σ), тим більшим є розмах коливань досліджуваної ознаки і, таким чином, ступінь її мінливості та неоднорідності
D. Встановлення наявності певного зв’язку між провідними характеристиками фізичного розвитку шляхом визначення коефіцієнта кореляції (r)
Е. Встановлення наявності певного зв’язку між провідними характеристиками фізичного розвитку шляхом визначення коефіцієнта регресії (Ry/x)
72. Укажіть основний зміст методу порівняння квадратичних відхилень в ході проведення гігієнічної оцінки фізичного розвитку організованого дитячого колективу:
А. *Здійснення оцінки фізичного розвитку за певним показником з урахуванням того, що чим більшим є значення стандартного відхилення (σ), тим більшим є розмах коливань досліджуваної ознаки і, таким чином, ступінь її мінливості та неоднорідності
В. Встановлення достовірності відмінностей середніх величин досліджуваних показників фізичного розвитку дітей однорідних віково-статевих груп на підставі використання статистичних критеріїв (критерій Ст’юдента тощо)
С. Здійснення оцінки фізичного розвитку окремо кожної дитини, що входить до складу організованого колективу, визначення оціночної групи, до якої вона відноситься, та розрахунок відносного числа дітей в кожній групі
D. Встановлення наявності певного зв’язку між провідними характеристиками фізичного розвитку шляхом визначення коефіцієнта кореляції (r)
Е. Встановлення наявності певного зв’язку між провідними характеристиками фізичного розвитку шляхом визначення коефіцієнта регресії (Ry/x)
73. Укажіть основний зміст кореляційного методу в ході проведення гігієнічної оцінки фізичного розвитку організованого дитячого колективу:
А. *Встановлення наявності певного зв’язку між провідними характеристиками фізичного розвитку шляхом визначення коефіцієнта кореляції (r)
В. Встановлення наявності певного зв’язку між провідними характеристиками фізичного розвитку шляхом визначення коефіцієнта регресії (Ry/x)
С. Здійснення оцінки фізичного розвитку за певним показником з урахуванням того, що чим більшим є значення стандартного відхилення (σ), тим більшим є розмах коливань досліджуваної ознаки і, таким чином, ступінь її мінливості та неоднорідності
D. Встановлення достовірності відмінностей середніх величин досліджуваних показників фізичного розвитку дітей однорідних віково-статевих груп на підставі використання статистичних критеріїв (критерій Ст’юдента тощо)
Е. Здійснення оцінки фізичного розвитку окремо кожної дитини, що входить до складу організованого колективу, визначення оціночної групи, до якої вона відноситься, та розрахунок відносного числа дітей в кожній групі
Тема №32-33. Методи оцінки стану здоров'я та фізичного розвитку дітей і підлітків.
1. Укажіть оптимальне місце для земельної ділянки під забудову загальноосвітнього навчального закладу:
А. *У межах населеного пункту з дотриманням санітарних норм щодо забезпечення належної відстані від джерел викидів шкідливих речовин, шуму, вібрації, електромагнітних та іонізуючих випромінювань B. Поза межами населеного пункту з дотриманням санітарних норм щодо забезпечення належної відстані від джерел викидів шкідливих речовин, шуму, вібрації, електромагнітних та іонізуючих випромінюваньC. У межах населеного пункту в санітарно-захисних зонах промислових підприємств
D. У межах населеного пункту в садово-паркових зонах
E. У приміських зонах на відстані не більше 2 км від адміністративної межі населеного пункту
2. Укажіть необхідну ширину санітарно-захисної зони загальноосвітнього навчального закладу:
А. *Не менше 50 м B. Не менше 100 мC. Не більше 50 м
D. Не менше 500 м
E. Не менше 1000 м
3. Укажіть, на якій відстані від проїжджої частини дороги має розміщуватися будівля загальноосвітнього навчального закладу:
А. *На відстані 100-170 м B. На відстані 200-300 мC. На відстані 500 м
D. На відстані 1000 м
E. На відстані 10-25 м
4. Укажіть, яким має бути радіус обслуговування школярів від місця проживання учнів до загальноосвітнього навчального закладу:
А. *Не більше 0,5 км пішохідної доступності B. Не більше 1 км пішохідної доступностіC. Не більше 2,5 км пішохідної доступності
D. Не більше 5 км пішохідної доступності
E. Не більше 10 км пішохідної доступності
5. Назвіть максимальну величину транспортної доступності школярів від місця проживання учнів до загальноосвітнього навчального закладу I ступеня (початкова школа):
А. *15 хвилин B. 30 хвилинC. 5 хвилин
D. 45 хвилин
E. 2 години
6. Назвіть максимальну величину транспортної доступності школярів від місця проживання учнів до загальноосвітнього навчального закладу II-III ступенів (основна або неповна середня і середня та старша школа):
А. *30 хвилин B. 15 хвилинC. 5 хвилин
D. 45 хвилин
E. 2 години
7. Назвіть максимальний радіус пішохідної доступності щодо розміщення загальноосвітніх навчальних закладів I ступеня (початкова школа) у сільській місцевості:
А. *2 км B. 15 кмC. 5 км
D. 10 км
E. 100 км
8. Назвіть максимальний радіус пішохідної доступності щодо розміщення загальноосвітніх навчальних закладів II-III ступенів (основна або неповна середня і середня та старша школа) у сільській місцевості:
А. *15 км B. 2 кмC. 5 км
D. 10 км
E. 100 км
9. Укажіть, яким чином має здійснюватися підвезення учнів до навчального закладу у сільській місцевості:
А. *Спеціальний транспорт B. Громадський транспортC. Маршрутні таксі
D. Таксі
E. Учні мають йти до школи пішки
10. Назвіть основні типи будівель дитячих дошкільних та загальноосвітніх закладів:
А. *Компактний, блочний, павільйонний
B. Автономний кільцевий
C. Функціональний
D. Ярусний, рядковий
E. Периметральний
11. Укажіть оптимальну поверховість шкільних споруд:
A. *Не вище 3 поверхів
B. Одноповерхова споруда
C. Не вище 2 поверхів
D. Не вище 4 поверхів
E. Не вище 5 поверхів
12. Назвіть, на якій відстані від червоної лінії земельної ділянки повинні розміщуватися будівлі загальноосвітніх шкіл:
А. *Не ближче, ніж за 25 м B. Не ближче, ніж за 5 мC. Не ближче, ніж за 50 м
D. Не ближче, ніж за 100 м
E. Не ближче, ніж за 1000 м
13. Назвіть, якою має бути відстань від межі ділянок шкіл до стін житлових будинків із входами та вікнами:
А. *Понад 10 м B. Понад 5 мC. Понад 1 м
D. Понад 3 м
E. Понад 7,5 м
14. Назвіть, яким має бути характер розташування та орієнтації основних функціональних приміщень загальноосвітніх навчальних закладів:
А. *Має бути забезпечена безперервна тригодинна тривалість інсоляції на день
B. Має бути забезпечена безперервна годинна тривалість інсоляції на день
C. Має бути забезпечена безперервна півгодинна тривалість інсоляції на день
D. Має бути забезпечена безперервна двогодинна тривалість інсоляції на день
E. Має бути забезпечена безперервна десятигодинна тривалість інсоляції на день
15. Перерахуйте основні зони земельної ділянки загальноосвітньої школи:
А. *Навчальна зона, навчально-виробнича зона, навчально-дослідна зона, фізкультурно-спортивна зона, зона відпочинку, господарська зона
В. Зона забудови, науково-дослідна зона, спортивна зона, зона відпочинку, рекреаційна зона, господарча зона
С. Зона забудови, зона групових майданчиків, фізкультурна зона, реабілітаційна зона, зона зелених насаджень, господарча зона
D. Житлова зона, навчально-дослідна зона, спортивна зона, зона відпочинку, зона зелених насаджень, господарча зона
Е. Зона забудови, лікувально-профілактична зона, санітарно-протиепідемічна зона, психокорекційна зона, реабілітаційна зона, зона зелених насаджень
16. Укажіть нормативні величини площі озеленення земельної ділянки загальноосвітнього навчального закладу:
А. *45-50% від загальної площі земельної ділянки
B. 10-20% від загальної площі земельної ділянкиC. 25-40% від загальної площі земельної ділянки
D. 50-65% від загальної площі земельної ділянки
E. 75-90% від загальної площі земельної ділянки
17. Укажіть % від загальної площі школи, що має припадати на спортивну зону загальноосвітнього навчального закладу:
А. *30-40%
В. До 5%
С. 10-20 %
D. 6-10 %
Е. 45-50 %
18. Назвіть, яким чином має бути розташована на території земельної ділянки школи фізкультурно-спортивна зона:
А. *По довжині земельної ділянки з півночі на південь поруч із навчальною зоною
B. По довжині земельної ділянки зі сходу на захід поруч із навчальною зоною
C. По довжині земельної ділянки з півночі на південь поруч із господарською зоною
D. По довжині земельної ділянки зі сходу на захід поруч із господарською зоною
E. По довжині земельної ділянки з півночі на південь поруч із зоною відпочинку
19. Укажіть, яким повинно бути покриття спортивних майданчиків:
А. *Спортивні майданчики повинні мати тверде та рівне, з метою попередження виникнення травм, покриття
B. Спортивні майданчики повинні мати піщане покриття
C. Спортивні майданчики повинні мати штучне покриття
D. Спортивні майданчики повинні мати трав’янисте покриття
E. Спортивні майданчики повинні мати м’яке та рівне, з метою попередження виникнення травм, покриття
20. Укажіть, чим мають бути заповнені ями для стрибків у висоту і довжину:
А. *Ями для стрибків у висоту і довжину мають заповнюватися піском, що змішаний з тирсою, їх бортики, крім переднього, оббиваються гумою
B. Ями для стрибків у висоту і довжину мають заповнюватися галькою та щебенем, що змішаний з тирсою, їх бортики, крім переднього, оббиваються гумою
C. Ями для стрибків у висоту і довжину мають заповнюватися водою, їх бортики, крім переднього, оббиваються деревиною
D. Ями для стрибків у висоту і довжину асфальтуються
E. Ями для стрибків у висоту заповнюватися спеціальними матами, ями для стрибків у довжину – піском
21. Назвіть, яким чином має бути розташована на території земельної ділянки школи господарська зона:
А. *Господарська зона повинна мати окремий в’їзд і розташовується поблизу від навчальної зони та приміщень їдальні
B. Господарська зона не повинна мати окремий в’їзд і розташовується поблизу від навчальної зони та приміщень їдальні.
C. Господарська зона повинна мати окремий в’їзд і розташовується поблизу від фізкультурно-спортивної зони
D. Господарська зона не повинна мати окремий в’їзд і розташовується поблизу від фізкультурно-спортивної зони
E. Господарська зона повинна мати окремий в’їзд і розташовується поблизу від зони відпочинку
22. Укажіть, які майданчики розміщуються в зоні відпочинку земельної ділянки загальноосвітньої школи:
А. *Майданчики для рухливих ігор учнів 1 класу, 2-4, 5-12 класів, а також тихого відпочинку
B. Шкільний стадіон, майданчики для спортивних ігор (для гімнастики, спортивних ігор, метання м’яча та стрибків у висоту і довжину)
C. Ремонтні майстерні, склади, гаражі, сміттезбірники та підсобно-виробничі приміщення
D. Метеорологічний та географічний майданчики, класи для занять на повітрі (з накриттям), майданчик для польових та овочевих культур
E. Майданчик для початкової допризовної підготовки, теплиця з зоомайданчиком, зоотваринна ділянка, відділ колекції рослин
23. Укажіть, які майданчики та ділянки розміщуються в навчально-дослідній зоні земельної ділянки загальноосвітньої школи:
А. *Метеорологічний та географічний майданчики, класи для занять на повітрі (з накриттям), майданчик для польових та овочевих культур
B. Шкільний стадіон, майданчики для спортивних ігор (для гімнастики, спортивних ігор, метання м’яча та стрибків у висоту і довжину)
C. Ремонтні майстерні, склади, гаражі, сміттезбірники та підсобно-виробничі приміщення
D. Майданчики для рухливих ігор учнів 1 класу, 2-4, 5-12 класів, а також тихого відпочинку
E. Майданчик для початкової допризовної підготовки, теплиця з зоомайданчиком, зоотваринна ділянка, відділ колекції рослин
24. Назвіть функціональні групи навчальних приміщень загальноосвітньої школи:
А. *Класні кімнати, навчальні кабінети, лабораторії з лаборантськими, блоки (кабінети) трудового навчання та професійної орієнтації, класи продовженого дня, фізкультурно-спортивні приміщення, приміщення харчоблоку, медичний блок, актова зала, бібліотека, адміністративні та допоміжні приміщення
В. Навчальні секції для початкових класів, навчальні секції для середніх класів, навчальні секції для старших класів, приміщення для трудового навчання і занять фізичною культурою, адміністративно-господарчі та допоміжні приміщення
С. Навчальні кабінети для початкових класів, навчальні кабінети для середніх класів, навчальні кабінети для старших класів, житлові приміщення, адміністративно-господарчі та допоміжні приміщення
D. Навчальні кабінети для початкових класів, навчальні кабінети для середніх класів, навчальні кабінети для старших класів, приміщення для трудового навчання і занять фізичною культурою, Приміщення для відпочинку учнів та викладачів
Е. Навчальні секції для початкових класів, навчальні кабінети та лабораторії, приміщення для трудового навчання, навчально-спортивні приміщення та приміщення культурно-масового призначення, групові приміщення, пральня, їдальня та допоміжні приміщення
25. Укажіть оптимальну наповнюваність класу:
А. *25 учнів
В. 30 учнів
С. 35 учнів
D. 50 учнів
Е. 75 учнів
26. Укажіть нормативні величини площі на одного учня для класних приміщень:
А. *2,4 м2
В. 2,0 м2
С. 1,5 м2
D. 1,0 м2
Е. 0,2 м2
27. Укажіть нормативні величини площі на одного учня для лабораторій з природничих наук для школярів 5-12 класів:
А. *2,8 м2
В. 2,4 м2
С. 1,5 м2
D. 1,0 м2
Е. 2,0 м2
28. Укажіть площу спортивного залу, що має припадати на одного учня:
А. *2,5-3,6 м2
В. 7,2-10,0 м2
С. 10,0-12,2 м2
D. 12,0-15,0 м2
Е. 3,6-7,2 м2
29. Укажіть площу класу, що є рекомендованою згідно з існуючими нормативними документами:
А. *60 м2
В. 30 м2
С. 25 м2
D. 100 м2
Е. 50 м2
30. Укажіть, на якому поверсі під час планування будівлі загальноосвітньої школи найоптимальніше розташувати навчальні приміщення для учнів 1-4 класів:
А. *На 1 поверсі
B. В окремій будівлі
C. На 3 поверсі
D. На 2 поверсі
E. На цокольному поверсі
31. Укажіть, на якому поверсі під час планування будівлі загальноосвітньої школи найоптимальніше розташувати спортивну залу:
А. *На 1 поверсі
B. В окремій будівлі
C. На 3 поверсі
D. На 2 поверсі
E. У підвалі
32. Назвіть основні складові приміщень для фізкультурно-оздоровчої роботи загальноосвітньої школи:
А. *Фізкультурно-спортивні зали, роздягальні з душовими і туалетами для дівчаток та хлопчиків, інвентарні
B. Майстерні з обробки деревини, майстерні з обробки металу, комбіновані майстерні з обробки металу та деревини, кабінет обслуговуючої праці
C. Навчально-спортивні приміщення та приміщення культурно-масового призначення, групові приміщення, пральня, їдальня та допоміжні приміщення
D. Шкільний стадіон, майданчики для спортивних ігор (для гімнастики, спортивних ігор, метання м’яча та стрибків у висоту і довжину)
E. Кабінет лікаря з приймальною, кабінет лікаря-стоматолога, процедурний кабінет для проведення профілактичних щеплень та кабінет психофізіологічного розвантаження, фізіотерапевтичний кабінет
33. Назвіть основні складові приміщень для трудового навчання та професійної орієнтації:
А. *Майстерні з обробки деревини, майстерні з обробки металу, комбіновані майстерні з обробки металу та деревини, кабінет обслуговуючої праці
B. Фізкультурно-спортивні зали, роздягальні з душовими і туалетами для дівчаток та хлопчиків, інвентарні
C. Навчально-спортивні приміщення та приміщення культурно-масового призначення, групові приміщення, пральня, їдальня та допоміжні приміщення
D. Шкільний стадіон, майданчики для спортивних ігор (для гімнастики, спортивних ігор, метання м’яча та стрибків у висоту і довжину)
E. Кабінет лікаря з приймальною, кабінет лікаря-стоматолога, процедурний кабінет для проведення профілактичних щеплень та кабінет психофізіологічного розвантаження, фізіотерапевтичний кабінет
34. Назвіть основні складові приміщень медичного блоку загальноосвітньої школи:
А. *Кабінет лікаря з приймальною, кабінет лікаря-стоматолога, процедурний кабінет для проведення профілактичних щеплень та кабінет психофізіологічного розвантаження, фізіотерапевтичний кабінет
B. Фізкультурно-спортивні зали, роздягальні з душовими і туалетами для дівчаток та хлопчиків, інвентарні
C. Навчально-спортивні приміщення та приміщення культурно-масового призначення, групові приміщення, пральня, їдальня та допоміжні приміщення
D. Шкільний стадіон, майданчики для спортивних ігор (для гімнастики, спортивних ігор, метання м’яча та стрибків у висоту і довжину)
E. Майстерні з обробки деревини, майстерні з обробки металу, комбіновані майстерні з обробки металу та деревини, кабінет обслуговуючої праці
35. Укажіть необхідну площу на одного учня для рекреаційних приміщень загальноосвітньої школи
А. *2,0 м2
В. 2,4 м2
С. 1,5 м2
D. 1,0 м2
Е. 0,2 м2
36. Укажіть необхідну ширину рекреаційних приміщень загальноосвітньої школи
А. *Не менше ніж 2,8 м
В. Не менше ніж 2,5 м
С. Не менше ніж 2,0 м
D. Не менше ніж 1,0 м
Е. Не менше ніж 0,8 м
37. Перерахуйте основні гігієнічні вимоги до освітлення класу загальноосвітньої школи:
А. *Світловий коефіцієнт - 1:4, коефіцієнт природної освітленості - 1,5%, освітленість робочого місця - 150 лк (лампи розжарювання) або 300 лк (люмінесцентні лампи)
В. Світловий коефіцієнт - 1:6, коефіцієнт природної освітленості - 1,0%, освітленість робочого місця - 100 лк (лампи розжарювання) або 200 лк (люмінесцентні лампи)
С. Світловий коефіцієнт - 1:8, коефіцієнт природної освітленості - 2,0%, освітленість робочого місця - 50 лк (лампи розжарювання) або 100 лк (люмінесцентні лампи)
D. Світловий коефіцієнт - 1:10, коефіцієнт природної освітленості - 1,5%, освітленість робочого місця - 50 лк (лампи розжарювання) або 100 лк (люмінесцентні лампи)
Е. Світловий коефіцієнт - 1:2, коефіцієнт природної освітленості - 10,0%, освітленість робочого місця - 300 лк (лампи розжарювання) або 500 лк (люмінесцентні лампи)
38. Назвіть значення оптимальної температури повітря в класних кімнатах:
А. *20-22оС
B. 21-23 оС
C. 18-20 оС
D. 22-24 оС
E. 16-20 оС
39. Назвіть значення допустимої температури повітря в класних кімнатах:
А. *18-22оС
B. 21-25 оС
C. 16-20 оС
D. 25-30 оС
E. 10-15 оС
40. Назвіть значення оптимальної вологості повітря в класних кімнатах:
А. *30-50%
B. 25-60%
C. 50%
D. 20-40%
E. 60-75%
41. Назвіть значення допустимої вологості повітря в класних кімнатах:
А. *25-60%
B. 30-50%
C. 50%
D. 20-40%
E. 60-75%
42. Назвіть значення оптимальної швидкості руху повітря в класних кімнатах:
А. *0,06-0,25 м/с
B. 0,30 м/с
C. 0,25-0,50 м/с
D. 0,01-0,05 м/с
E. 1,0 м/с
43. Назвіть значення допустимої швидкості руху повітря в класних кімнатах:
А. *0,30 м/с
B. 0,06-0,25 м/с
C. 0,25-0,50 м/с
D. 0,01-0,05 м/с
E. 0,50 м/с
44. Назвіть системи центрального опалення, що можуть бути використані у дитячих закладах:
A. *Водяна система опалення, панельна система опалення
B. Парова система опалення
C. Повітряна система опалення
D. Місцева система опалення
E. Контактна система опалення
45. У приміщенні навчального класу школи концентрація СО2 у повітрі – 0,2%, світловий коефіцієнт 1:5, температура – 20°С, вологість – 55%. Загальне освітлення лампами розжарювання – 200 лк. Які функціональні чи патологічні відхилення найбільш імовірні?
A. *Зниження працездатності, головний біль
B. Простудні захворювання
C. Гастроентероколіт
D. Глістні інвазії
E. Автоімунні захворювання
46. Проектом передбачено обладнання приміщень дитячої дошкільної установи панельно-променистим опаленням, припливною вентиляцією, штучним освітленням лампами розжарювання, централізованим водопостачанням і каналізацією. Яку помилку допущено при проектуванні дитячої установи?
А. *Влаштування припливної вентиляції
B. Влаштування панельно-променистого опалення
C. Влаштування штучного освітлення лампами розжарювання
D. Влаштування централізованого водопостачання
E. Влаштування каналізації
47. Проектант розраховує систему опалення дитячої дошкільної установи. В якому приміщенні він повинен забезпечити найвищу температуру повітря?
А. *Ігрова молодшої ясельної групи
B. Групова дошкільної групи
C. Спальня молодшої ясельної групи
D. Спальня дошкільної групи
E. Музично-гімнастичний зал
48. За даними проекту дошкільної установи до складу всіх групових осередків входять поєднані ігрова та спальня, які відокремлюються за допомогою розсувної перегородки, приміщення для прийняття дітей, буфетна, яка поєднана з ігровою, санвузол. За яким показником планування групових осередків не відповідає гігієнічним вимогам?
A. *Поєднання ігрової кімнати та спальні для дітей ясельного віку
B. Поєднання ігрової кімнати та спальні для дітей дошкільного віку
C. Поєднання ігрової кімнати та спальні для дітей підготовчої групи
D. Поєднання ігрової кімнати та буфетної
E. Поєднання роздягальні та ігрової
49. За даними проекту дошкільної установи до складу всіх групових осередків входять поєднані ігрова та спальня, які відокремлюються за допомогою розсувної перегородки, приміщення для прийняття дітей, буфетна, яка поєднана з ігровою, санвузол. Площа на одну дитину в ігровій кімнаті 1,0 м2. Які недоліки є в представленому проекті?
А. *Площа на 1 дитину недостатня
B. Поєднання буфетної та спальні, площа недостатня
C. Поєднання роздягальні та ігрової, площа недостатня
D. Поєднання роздягальні та умивальної, площа достатня
E. Поєднання ігрової кімнати та спальні для дітей підготовчої групи
50. Для досягнення ефективності провітрювання в груповій кімнаті ДНЗ температура повітря повинна знизитись на:
A. *2–3ºС
B. 5–6ºС
C. 4–8ºС
D. 6–9ºС
E. 10–12ºС
51. У приміщенні навчального класу школи концентрація СО2 у повітрі 0,3%, світовий коефіцієнт 1 : 7, температура – 20°С, вологість – 55%. Загальне освітлення лампами розжарювання – 150 лк. Які відхилення у стані здоров’я найбільш імовірні?
A. *Зниження працездатності, гостроти зору, головний біль
B. Простудні захворювання
C. Сколіози
D. Кіфози
E. Вегето-судинна дистонія
52. За дорученням лікаря медична сестра зробила вимірювання, необхідні для оцінки мікрокліматичних умов у групових кімнатах дитячого садка. Результати вимірювань: середня температура повітря – 20о С, швидкість руху повітря – 0,5 м/с, відносна вологість повітря – 50%. Дайте гігієнічну оцінку мікроклімату групової кімнати дитячого садка:
А. *Мікроклімат комфортний
B. Мікроклімат дискомфортний, нагрівного типу
C. Мікроклімат дискомфортний, охолоджувального типу
D. Мікроклімат дискомфортний, нагрівного типу з високою вологістю
E. Мікроклімат дискомфортний, зі значними коливаннями його основних параметрів
53. Під час виконання медичного контролю за дитячим дошкільним закладом педіатром встановлено: групова провітрюється до приходу дітей, перед заняттями та під час прогулянок (наскрізне провітрювання). Спальня провітрюється (кутове провітрювання) перед сном та після сну, під час сну проводиться аерація. Чи правильно організований повітряний режим?
А. *Правильно
B. Неправильно організоване провітрювання спальні після сну
C. Неправильно організоване провітрювання групової
D. Неправильно організоване аерацію
E. Неправильно організоване провітрювання спальні перед сном
54. До загальних заходів загартування відносяться:
А. *Створення оптимального теплового режиму в групових приміщеннях, раціональний одяг, прогулянки, фізичне виховання
B. Фізичне виховання, прогулянки, обливання теплою водою
C. Полоскання горла, фізичне виховання, одяг
D. Раціональний режим харчування, фізичне виховання
E. Створення оптимального теплового режиму в групових приміщеннях, фізичне виховання
55. Оптимальний температурний режим в групових приміщеннях для молодшої вікової групи дошкільників регламентується температурою повітря у межах:
А. *19°С–20°С
B. 18°С–20°С
C. 20°С–21°С
D. 21°С–22°С
E. 17°С–18°С
56. Оптимальний температурний режим в груповій для старшої групи дошкільнят регламентується температурою повітря:
А. *18°С–19°С
B. 19°С–20°С
C. 17°С–18°С
D. 20°С–21°С
E. 21°С–22°С
57. Назвіть максимально допустиму концентрацію чадного газу в атмосферному повітрі у районі розташування дитячого закладу (у мг/м3):
A. *3,0
B. 10,0
C. 1,0
D. 0,7
E. 0,1
58. Шість ігрових майданчиків дитячої дошкільної установи на 240 місць, розрахованої на 5 ясельні, 4 дошкільні і підготовчу групи, обладнуються тіньовими навісами площею 40 м2, оточуються смугою кущів, засіваються травою і з’єднуються кільцевою доріжкою. Який показник не відповідає гігієнічним вимогам?
A. *Кількість майданчиків
B. Площа тіньових навісів
C. Озеленення майданчиків
D. Влаштування кільцевої доріжки
E. Господарча зона
59. Дошкільний навчальний заклад розміщений в середині мікрорайону. Земельна ділянка межує з приватними гаражами для 20 автомобілів. У атмосферному повітрі визначені концентрації СО та бензапірену, які перевищують ГДК в 0,5 рази. У вихованців ДНЗ спостерігається зниження апетиту, емоційна неврівноваженість, швидка втомлюваність. Під час поглибленого медичного огляду виявлена анемія у 5% дітей. Які оздоровчі заходи необхідно передбачити?
A. *Перенести гаражі для автомобілів на відстань 10 м
B. Проводити провітрювання приміщень
C. Проводити прогулянки дітей у парковій зоні
D. Організувати штучну С-вітамінізацію страв
E. Заборонити користуватися транспортом на протязі світового дня
60. Загальне штучне освітлення учбової кімнати планується забезпечити світильниками з освітлювальною арматурою розсіяного світла і люмінесцентними лампами денного світла (ЛД). Вкажіть найменше значення освітленості в люксах (ЛК), яке відповідає гігієнічним вимогам штучного освітлення для даного типу приміщень:
А. *300 ЛК
B. 350 ЛК
C. 400 ЛК
D. 450 ЛК
E. 500 ЛК
61. За даними проекту груповий блок молодшої ясельної групи розташований на першому поверсі, обладнаний окремим входом з тамбуром. Ігровий майданчик групи знаходиться поблизу входу в груповий блок, площа майданчика становить 80 м2. Майданчик за периметром оточений смугою дерев. Який недолік має планування дитячої установи?
А. *Оточення майданчика смугою дерев
B. Недостатня площа ігрового майданчика
C. Розташування ігрового майданчика поблизу входу
D. Наявність окремого входу з тамбуром у груповий блок
E. Розташування групового блоку на першому поверсі
62. Комп’ютерний клас на 25 робочих місць площею 150 м2 розташований на третьому поверсі загальноосвітньої школи. Вікна класів орієнтовані на північ. Коефіцієнт природної освітленості – 1,5%, штучна освітленість – 200 лк на екрані дисплеїв та 400 лк на клавіатурі. Який показник не відповідає гігієнічним вимогам?
А. *Наповнюваність класу
B. Площа на одного учня
C. Орієнтація вікон
D. Природна освітленість
E. Штучна освітленість
E. 1,0 м/с
63. Вимірювання рівня шуму на виробництві, де проходять виробничу практику підлітки, виявило його рівні в межах 95 дБ–100 дБ. Відповідно з вимогами “Санітарних норм допустимих рівнів шуму на робочих місцях” підлітки:
A. *Не мають права працювати на виробництві з рівнем шуму 95 дБ і вище
B. Мають право працювати на виробництві за умови перерв через кожні 20 хвилин
C. Мають право працювати за наявності необхідних індивідуальних захисних засобів
D. Мають право працювати за умов сумарної тривалості дії шуму – 30 хвилин
E. Рівні шуму на виробництві не нормуються на виробництві
64. Для збирання врожаю картоплі у сільськогосподарському підприємстві “Мрія”, яке знаходиться в зоні гарантованого добровільного відселення, планується залучити школярів 10–11 класів. Яке рішення повинна прийняти дирекція школи з даного питання?
A. *Заборонити роботу школярів
B. Заборонити роботу школярів тривалістю більше 2 годин
C. Заборонити роботу школярів тривалістю більше 6 годин
D. Заборонити залучення до роботи дівчат
E. Дозволити роботу школярів I та II груп здоров’я на 5 годин
Екологія
Тема №34. Методологічні та методичні основи і загальна схема вивчення впливу навколишнього середовища на здоров'я людини.
1. Назвіть фактори навколишнього середовища, що впливають на здоров’я людини:
A. *Біотичні, абіотичні
B. Особистісні, популяційні
C. Ггенетичні, фенотипічні
D. Донозологічні, нозологічні
E. Індивідуальні, колективні
2. Назвіть біотичні фактори навколишнього середовища, що впливають на здоров’я людини:
A. *Фітогенні, мікробіогенні, зоогенні, антропогенні фактори
B. Радіаційні, виробничі, комунальні, природні фактори
C. Фізичні, хімічні, орографічні, едафічні фактори
D. Виробничі, харчові, психологічні, кліматичні фактори
E. Електромагнітні поля, канцерогени, мутагени, тератогени
3. Назвіть абіотичні фактори навколишнього середовища, що впливають на здоров’я людини:
A. *Фізичні, хімічні, орографічні, едафічні фактори
B. Радіаційні, виробничі, комунальні, природні фактори
C. Фітогенні, мікробіогенні, зоогенні, антропогенні фактори
D. Виробничі, харчові, психологічні, кліматичні фактори
E. Електромагнітні поля, канцерогени, мутагени, тератогени
4. Дайте визначення поняття “біосфера”:
A. *Частина атмосфери, гідросфери та літосфери, в якій відбувається життєдіяльність організмів
B. Частина навколишнього середовища
C. Частина стратосфери та ноосфери, в якій відбувається життєдіяльність організмів
D. Літосфера та космічний простір, в якій відбувається життєдіяльність організмів
E. Частина літосфери та стратосфери, в якій відбувається життєдіяльність організмів
5. Дайте визначення поняття “незмінне природне середовище”:
A. *Природне середовище, що не змінене в результаті діяльності людини
B. Штучне середовище
C. Соціальне середовище
D. Середовище, що створене людиною у закритому просторі
E. Забруднене природне середовище
6. Дайте визначення поняття “денатуроване навколишнє середовище”:
A. *Забруднене природне середовище
B. Ноосфера
C. Виробниче середовище
D. Природне середовище, що не змінене в результаті діяльності людини
E. Середовище проживання
7. Дайте визначення поняття “штучне середовище”:
A. *Середовище, що створене людиною у закритому просторі
B. Виробниче середовище
C. Соціальне середовище
D. Природне середовище, що не змінене в результаті діяльності людини
E. Забруднене природне середовище
8. Дайте визначення поняття “загальнопатологічне здоров’я”:
A. *Інтервал, в межах якого кількісні коливання психофізіологічних процесів здатні утримувати живу систему на рівні функціонального оптимуму
B. Умовне статистичне поняття, яке досить повно характеризується комплексом демографічних показників, рівнем фізичного розвитку, захворюваністю та частотою преморбідних станів, інвалідністю певної групи населення.
C. Стан повного соціального, біологічного та психічного благополуччя, коли функції всіх органів і систем організму людини врівноважені з навколишнім середовищем, відсутні будь-які захворювання, хворобливі стани та фізичні дефекти.
D. Стан повної адаптації організму до змін, які відбулися у денатурованому навколишньому середовищі
E. Стан організму, коли всі частини нормально розвинуті і адекватно функціонують, а організм здатний повноцінно виконувати свої соціальні та біологічні функції
9. Дайте визначення поняття “популяційне здоров’я”:
A. *Умовне статистичне поняття, яке досить повно характеризується комплексом демографічних показників, рівнем фізичного розвитку, захворюваністю та частотою преморбідних станів, інвалідністю певної групи населення.
B. Інтервал, в межах якого кількісні коливання психофізіологічних процесів здатні утримувати живу систему на рівні функціонального оптимуму
C. Стан повного соціального, біологічного та психічного благополуччя, коли функції всіх органів і систем організму людини врівноважені з навколишнім середовищем, відсутні будь-які захворювання, хворобливі стани та фізичні дефекти.
D. Стан повної адаптації організму до змін, які відбулися у денатурованому навколишньому середовищі
E. Стан організму, коли всі частини нормально розвинуті і адекватно функціонують, а організм здатний повноцінно виконувати свої соціальні та біологічні функції
10. Дайте визначення поняття “індивідуальне здоров’я”:
A. *Стан повного соціального, біологічного та психічного благополуччя, коли функції всіх органів і систем організму людини врівноважені з навколишнім середовищем, відсутні будь-які захворювання, хворобливі стани та фізичні дефекти, а організм здатний повноцінно виконувати свої соціальні та біологічні функції
B. Інтервал, в межах якого кількісні коливання психофізіологічних процесів здатні утримувати живу систему на рівні функціонального оптимуму
C. Умовне статистичне поняття, яке досить повно характеризується комплексом демографічних показників, рівнем фізичного розвитку, захворюваністю та частотою преморбідних станів, інвалідністю певної групи населення.
D. Стан повної адаптації організму до змін, які відбулися у денатурованому навколишньому середовищі
E. Стан організму, коли всі частини нормально розвинуті і адекватно функціонують, а організм здатний повноцінно виконувати свої соціальні та біологічні функції
11. Дайте визначення поняття “індивідуальне теоретичне здоров’я”:
A. *Стан повного соціального, біологічного та психічного благополуччя, коли функції всіх органів і систем організму людини врівноважені з навколишнім середовищем, відсутні будь-які захворювання, хворобливі стани та фізичні дефекти
B. Інтервал, в межах якого кількісні коливання психофізіологічних процесів здатні утримувати живу систему на рівні функціонального оптимуму
C. Умовне статистичне поняття, яке досить повно характеризується комплексом демографічних показників, рівнем фізичного розвитку, захворюваністю та частотою преморбідних станів, інвалідністю певної групи населення.
D. Стан повної адаптації організму до змін, які відбулися у денатурованому навколишньому середовищі
E. Стан організму, коли всі частини нормально розвинуті і адекватно функціонують, а організм здатний повноцінно виконувати свої соціальні та біологічні функції
12. Дайте визначення поняття “індивідуальне фактичне здоров’я”:
A. *Стан організму, при якому він здатний повноцінно виконувати свої соціальні та біологічні функції
B. Інтервал, в межах якого кількісні коливання психофізіологічних процесів здатні утримувати живу систему на рівні функціонального оптимуму
C. Умовне статистичне поняття, яке досить повно характеризується комплексом демографічних показників, рівнем фізичного розвитку, захворюваністю та частотою преморбідних станів, інвалідністю певної групи населення.
D. Стан повної адаптації організму до змін, які відбулися у денатурованому навколишньому середовищі
E. Стан організму, коли всі частини нормально розвинуті і адекватно функціонують, а організм здатний повноцінно виконувати свої соціальні та біологічні функції
13 Назвіть показники, що використовуються для характеристики здоров’я:
A. *Медичні показники, показники соціального благополуччя, показники психічного благополуччя
B. Медичні показники, екологічні показники, генетичні показники
C. Медичні показники, біологічні показники, медико-біологічні показники
D. Соматичні показники, соматико-стохастичні показники, генетичні показники
E. Санітарно-епідеміологічні показники, лікувально-профілактичні показники
14. Укажіть показники, що відносяться до групи медичних показників:
А. *Захворюваність, смертність (загальна та немовлят), фізичний розвиток, інвалідність
В. Демографічна ситуація, стан навколишнього середовища, спосіб життя, рівень медичної допомоги
С. Захворюваність на психічні хвороби, частота виникнення невротичних станів і психопатій, психологічний мікроклімат
D. Дані агробіологічного, генетичного та соціально-гігієнічного моніторингу
E. Фізичний розвиток, психічний розвиток, статевий розвиток, інтелектуальний розвиток
15. Укажіть показники, що відносяться до групи показників соціального благополуччя:
А. *Демографічна ситуація, стан навколишнього середовища, спосіб життя, рівень медичної допомоги
В. Захворюваність, смертність (загальна та немовлят), фізичний розвиток, інвалідність
С. Захворюваність на психічні хвороби, частота виникнення невротичних станів і психопатій, психологічний мікроклімат
D. Дані агробіологічного, генетичного та соціально-гігієнічного моніторингу
E. Фізичний розвиток, психічний розвиток, статевий розвиток, інтелектуальний розвиток
16. Укажіть показники, що відносяться до групи показників психічного благополуччя:
А. *Захворюваність на психічні хвороби, частота виникнення невротичних станів і психопатій, психологічний мікроклімат
В. Захворюваність, смертність (загальна та немовлят), фізичний розвиток, інвалідність
С. Демографічна ситуація, стан навколишнього середовища, спосіб життя, рівень медичної допомоги
D. Дані агробіологічного, генетичного та соціально-гігієнічного моніторингу
E. Фізичний розвиток, психічний розвиток, статевий розвиток, інтелектуальний розвиток
17. Назвіть критерії розподілу населення на групи здоров’я:
А. *Все перераховане
В. Наявність або відсутність хронічного захворювання
С. Ступінь опірності організму
D. Рівень фізичного розвитку;
E. Відповідність морфофункціональних показників нормативним значенням
18. Укажіть кількість груп здоров’я, на які прийнято розподіляти населеня:
А. *5 груп здоров’я
В. 4 групи здоров’я
С. 2 групи здоров’я
D. 10 груп здоров’я
E. 3 основних та 2 перехідних групи здоров’я
19. Перерахуйте специфічні методи гігієнічних досліджень:
A. *Епідеміологічний метод, метод санітарного обстеження, метод гігієнічного експерименту, метод санітарної експертизи, метод санітарної освіти
B. Метод математичного моделювання, популяційний метод, метод мозкового штурму, контакт-метод, контент-метод
C. Ентомологічний метод, паразитологічний метод, бактеріологічний метод, хімічний метод, фізичний метод
D. Метод екологічного експерименту, статистичний метод, метод нечіткої логіки, метод нейронних мереж
E. Ентомологічний метод, фізико-хімічний метод, спектроскопічний метод, фотометричний метод
20. Перерахуйте різновиди епідеміологічного методу гігієнічних досліджень:
A. *Санітарно-статистичне вивчення здоров’я населення, медичне обстеження популяцій, клінічний нагляд за добровольцями, натурний експеримент серед населення
B. Планова та позапланова санітарна експертиза, арбітраж
C. Санітарний опис, поглиблене санітарне обстеження, натурний експеримент серед населення
D. Медичне обстеження популяцій, санітарна освіта
E. Лабораторний гігієнічний експеримент, натурний гігієнічний експеримент
21. Перерахуйте різновиди методу санітарного обстеження у ході гігієнічних досліджень:
A. *Санітарний опис, поглиблене санітарне обстеження
B. Планова та позапланова санітарна експертиза, арбітраж
C. Санітарно-статистичне вивчення здоров’я населення, медичне обстеження популяцій, клінічний нагляд за добровольцями, натурний експеримент серед населення
D. Медичне обстеження популяцій, санітарна освіта
E. Лабораторний гігієнічний експеримент, натурний гігієнічний експеримент
22. Перерахуйте різновиди методу гігієнічного експерименту:
A. *Лабораторний гігієнічний експеримент, натурний гігієнічний експеримент
B. Планова та позапланова санітарна експертиза, арбітраж
C. Санітарно-статистичне вивчення здоров’я населення, медичне обстеження популяцій, клінічний нагляд за добровольцями, натурний експеримент серед населення
D. Медичне обстеження популяцій, санітарна освіта, натурний експеримент серед населення
E. Санітарний опис, поглиблене санітарне обстеження
23. Укажіть в чому полягає зміст якісного аналізу стану навколишнього середовища:
А. *Порівняння результатів інструментального або лабораторного дослідження з гігієнічними нормативами
В. Розрахунок інтегрального індексу забруднення при кратності його перевищення ГДК з наступною бальною оцінкою
С. Порівняння результатів інструментального або лабораторного дослідження з даними експертних оцінок
D. Порівняння результатів інструментального або лабораторного дослідження з показниками, властивими для досліджуваного показника в інших країнах
E. Розрахунок окремих індексів забруднення окремими факторами з наступною бальною оцінкою
24. Укажіть в чому полягає зміст кількісного аналізу стану навколишнього середовища:
А. *Розрахунок інтегрального індексу забруднення при кратності його перевищення ГДК з наступною бальною оцінкою
В. Порівняння результатів інструментального або лабораторного дослідження з гігієнічними нормативами
С. Порівняння результатів інструментального або лабораторного дослідження з даними експертних оцінок
D. Порівняння результатів інструментального або лабораторного дослідження з показниками, властивими для досліджуваного показника в інших країнах
E. Розрахунок окремих індексів забруднення окремими факторами з наступною бальною оцінкою
25. Назвіть можливі варіанти оцінки стану навколишнього середовища:
А. *Все перераховане
В. В межах норми
С. На рівні нормативу
D. Перевищує норматив
E. Кратність перевищення нормативу
26. Дайте визначення поняття “зона спостереження”
A. *Досліджувана і контрольна території, що характеризуються ідентичними умовами проживання та діяльності населення, але відрізняються спрямованістю, поширенням та інтенсивністю впливу досліджуваних етіологічних чинників навколишнього середовища і обмежені необхідною кількістю контингентів, які спостерігаються
B. Досліджувані території (дослідна і контрольна), що характеризуються ідентичними впливу досліджуваних етіологічних чинників навколишнього середовища, але відрізняються умовами проживання та діяльності населення
C. Досліджувана і контрольна території, де здійснюється попереджувальний санітарний нагляд
D. Досліджувана і контрольна території, де здійснюється поточний санітарний нагляд
E. Зона розташування лабораторного устаткування, що використовується для проведення натурних спостережень та клінічних випробувань
27. Укажіть провідні способи проведення епідеміологічного методи досліджень:
А. *Поперечні та поздовжні дослідження
В. Прямі та опосередковані дослідження
С. Концептуальні та імовірнісні дослідження
D. Проспективні та ретроспективні дослідження
E. Морфологічні та функціональні дослідження
28. Укажіть суть поперечного дослідження:
А. *Спостереження за впливом факторів навколишнього середовища на здоров’я населення у даний конкретний момент
В. Проведення тривалого динамічного спостереження за певним контингентом людей
С. Здійснення одномоментного пілотного дослідження
D. Один з різновидів клінічного випробування
E. Оцінка клініко-лабораторних показників функціонального стану організму
29. Укажіть суть поздовжного дослідження:
А. *Проведення тривалого динамічного спостереження за певним контингентом людей
В. Спостереження за впливом факторів навколишнього середовища на здоров’я населення у даний конкретний момент
С. Здійснення одномоментного пілотного дослідження
D. Один з різновидів клінічного випробування
E. Оцінка клініко-лабораторних показників функціонального стану організму
30. Назвіть різновиди поперечного дослідження:
А. *Проспективне, ретроспективне
В. Паралельні, непаралельні
С. Прямі, опосередковані
D. Концептуальні, імовірнісні
E. Морфологічні, функціональні
31. Назвіть різновиди поздовжнього дослідження:
А. *Паралельні, непаралельні
В. Проспективне, ретроспективне
С. Прямі, опосередковані
D. Концептуальні, імовірнісні
E. Морфологічні, функціональні
32. Укажіть, які фактори навколишнього середовища підлягають дослідженню в ході використання методу натурного гігієнічного експерименту:
A. *Повітря, вода, ґрунт, соціальні умови, харчові продукти
B. Бактеріологічні, хімічні, фізичні, інформаційні
C. Біологічні, мікробіологічні, біотичні, абіотичні
D. Біотичні, абіотичні, психологічні, соціальні, побутові
E. Біологічні, токсикологічні, гігієнічні, соціально-гігієнічні
33. Перерахуйте обладнання, які слід використовувати у ході проведення лабораторного гігієнічного експерименту на тваринах:
A. *Спеціальні камери, стенди, лабораторні установки
B. Витяжні шафи, польові лабораторії, обладнання робочої зони цеху
C. Польові лабораторії, адаптометри, скляні ємності, бікси
D. Обладнання робочої зони цеху, електроенцефалографи, електроміографи
E. Мішки Дугласа, велоергометри, реовазографи, реоенцефалографи
34. Назвіть, які гігієнічні нормативи слід обґрунтовувати з використанням методу лабораторного гігієнічного експерименту:
A. *Гранично допустима концентрація, гранично допустимий рівень, гранично допустима доза
B. Середня доза, середній рівень, межа дози, орієнтовна доза
C. Смертельна доза, смертельна концентрація, коефіцієнт кумуляції, зона хронічного впливу
D. Коефіцієнт можливості інгаляційного отруєння, зона гострої дії, зона специфічної дії, зона неспецифічної дії
E. Поріг гострої дії, поріг хронічної дії, зона канцерогенної дії
35. Назвіть, які методи досліджень використовуються у ході проведення лабораторного експерименту на людях-добровольцях:
A. *Гігієнічні, біохімічні, імунологічні, психофізіологічні, клінічні
B. Статистичні, фізичні, хімічні, бактеріологічні, вірусологічні
C. Бактеріологічні, гельмінтологічні, ентомологічні, біологічні, радіометричні
D. Неінвазійні, інвазійні, токсикологічні, алергологічні, генетичні
E. Патоморфологічні, патофізіологічні, біохімічні, імунологічні
36. Назвіть об’єкти навколишнього середовища, що підлягають обов’язковому контролю в ході проведення санітарно-епідеміологічних спостережень:
A. *Поверхневі водойми, джерела водопостачання, атмосферне повітря, ґрунт
B. Умови побуту, вільний час, виробниче середовище
C. Організація навчальної діяльності, умови побуту, харчування населення
D. Виробниче середовище, умови побуту, харчування населення
E. Космосфера, іоносфера, стратосфера, ноосфера
37. Назвіть основні етапи здійснення контролю за станом навколишнього середовища:
A. *Розробка та обґрунтування гігієнічних нормативів, контроль за їх дотриманням, корекція впливу факторів навколишнього середовища на організм людини
B. Контроль за умовами праці та побуту, контроль за станом атмосферного повітря прилеглої території
C. Дослідження вмісту хімічних речовин у навколишньому середовищі, фізіологічні та бактеріологічні дослідження середовища
D. Контроль за станом атмосферного повітря прилеглої території
E. Гігієнічні дослідження стану навколишнього середовища, фізіологічні дослідження організму людини
38. Назвіть стадії адаптаційного процесу, які слід ураховувати в ході проведення гігієнічних досліджень:
A. *Термінова стадія, стадія формування довгострокової адаптації, стадія довгострокової адаптації, що сформована, стадія виснаження
B. Стадія втягнення у діяльність, що виконується, стадія максимальної працездатності, стадія зниження працездатності, стадія кінцевого пориву
C. Стадія компенсації, неповної компенсації, стадія субкоменсації, декомпенсації
D. Стадія зниження працездатності, до клітинна стадія, субклінічна стадія, клінічна стадія
E. Стадія формування довгострокової адаптації, стадія кінцевого пориву, стадія виснаження, стадія відновлення
39. Перерахуйте види досліджень, які необхідно провести у ході розробки гігієнічних нормативів:
A. *Гігієнічні, токсикологічні, фізіологічні, клініко-функціональні, бактеріологічні
B. Статистичні, розрахункові, балансові, бюджетні, токсикологічні
C. Балансові, фізіологічні, клініко-функціональні, морфологічні, гігієнічні
D. Бюджетні, біологічні, гігієнічні, токсикологічні, ентомологічні
E. Розрахункові, статистичні, токсикологічні, гігієнічні, радіометричні
40. Назвіть провідні принципи гігієнічного нормування:
A. *Принципи пріоритету медичних показників, розподілу об'єктів санітарної безпеки, диференціації біологічних відповідей, пороговості, лабораторного експерименту, агравації, відносності та періодичного перегляду нормативів
B. Принципи пріоритету санітарних показників, допустимого соціального ризику, принцип об'єднання об'єктів санітарної безпеки, відокремлення другорядних чинників
C. Принципи розподілу біологічних відповідей, об'єднання об'єктів санітарної безпеки, принцип постійного перегляду нормативів, лабораторного експерименту
D. Принципи об’єднання біологічних відповідей, натурного експерименту, постійного перегляду нормативів, агравації
E. Принципи відносності об'єктів санітарної безпеки, об’єднання біологічних відповідей, допустимого соціального ризику, агравації, пороговості, натурного експерименту
41. Перерахуйте методи, що використовуються у ході обґрунтування гігієнічних нормативів:
A. *Математичні, кібернетичні, санітарно-технічні, лабораторні
B. Фізико-хімічні, бактеріологічні, патологоанатомічні
C. Бактеріологічні, патофізіологічні, клінічні
D. Клінічні, статистичні, токсикологічні
E. Клінічні, бюджетні, балансові
Тема №35. Методика вибору зон спостереження. Методи комплексної гігієнічної оцінки стану навколишнього середовища. Методика розрахунку інтегрального індексу здоров'я і оцінки кількісних показників стану здоров'я населення у зв'язку з впливом навколишнього середовища.
1. Перерахуйте основні джерела забруднення атмосферного повітря:
A. *Промислові підприємства, автомобільний транспорт, теплові електростанції, атомна енергетика, авіаційна і космічна техніка
B. Водний транспорт, стічні води промислового виробництва, біологічні забруднювачі, нафтохімічна промисловість
C. Хімічні речовини різного походження, побутові і промислові стічні води і тверді відходи, автомобільний транспорт
D. Виверження вулканів, цунамі, біологічні забруднювачі, спалювання сміття
E. Промислові і побутові стічні води, стічні води тваринницьких комплексів, зливові стічні води з території населених пунктів, промислових майданчиків і сільськогосподарських полів, судноплавство
2. Перерахуйте основні джерела забруднення водойм:
A. *Промислові і побутові стічні води, стічні води тваринницьких комплексів, зливові стічні води з території населених пунктів, промислових майданчиків і сільськогосподарських полів, судноплавство
B. Промислові підприємства, автомобільний транспорт, теплові електростанції, атомна енергетика, авіаційна і космічна техніка
C. Хімічні речовини різного походження, побутові і промислові стічні води і тверді відходи, автомобільний транспорт
D. Виверження вулканів, цунамі, вихлопні гази автотранспорту та авіації, атмосферні забруднювачі
E. Хімічні речовини різного походження, побутові і промислові стічні води і тверді відходи, автомобільний транспорт
3. Перерахуйте основні джерела забруднення ґрунту:
A. *Хімічні речовини різного походження, побутові і промислові стічні води і тверді відходи, автомобільний транспорт
B. Промислові підприємства, автомобільний транспорт, теплові електростанції, атомна енергетика, авіаційна і космічна техніка
C. Промислові і побутові стічні води, стічні води тваринницьких комплексів, зливові стічні води з території населених пунктів, промислових майданчиків і сільськогосподарських полів, судноплавство
D. Виверження вулканів, цунамі, вихлопні гази автотранспорту та авіації, атмосферні забруднювачі
E. Промислові підприємства, автомобільний транспорт, теплові електростанції, атомна енергетика, авіаційна і космічна техніка
4. Укажіть основні види впливу шкідливих чинників навколишнього середовища різного походження на організм людини:
A. *Роздільний, комбінований, поєднаний, комплексний
B. Індивідуальний, колективний. роздільний, змішаний
C. Популяційний, груповий, індивідуальний, змішаний
D. Соматичний, стохастичний, генетичний, фенотичний
E. Стохастичний, нестохастичний, соматичний, психічний
5. Назвіть основні типи комбінованої дії шкідливих чинників навколишнього середовища:
A. *Адитивна дія (підсумування), синергізм або потенціювання, антагонізм
B. Біотична дія, абіотична дія
C. Конкурентна, локальна, узагальнена дія
D. Конкурентна дія, пряма дія, побічна дія
E. Синергізм, антагонізм, симетрична дія
6. Назвіть основні види шкідливих хімічних речовин за агрегатним станом у повітряному середовищі:
A. *Гази, пари, рідкі аерозолі, тверді аерозолі
B. Суспензії, рідини, газоподібні аерозолі, емульсії
C. Пари, тверді тіла, рідини, емульсії
D. Тверді тіла, рідкі аерозолі, газоподібні аерозолі, емульсії
E. Рідкі аерозолі, тверді аерозолі, газоподібні аерозолі
7. Назвіть основні види шкідливих речовин за хімічною будовою:
A. *Органічні, неорганічні, елементоорганічні
B. Природні, полімерні, синтетичні
C. Біотичні, абіотичні
D. Подразнювальні, токсичні, мутагенні, тератогенні
E. Матеріальні, інформаційні
8. Назвіть основні види шкідливих речовин залежно від ушкодження органів і систем:
A. *Нейротропні, гепатотропні, нефротоксичні, кардіотоксичні, отрути крові
B. Нейрогенні, фіброгенні, нефротоксичні, кардіотоксичні
C. Біотичні, абіотичні, генетичні, фенотипічні
D. Подразнювальні, токсичні, мутагенні, тератогенні, отрути крові
E. Алергенні, мутагенні, тератогенні, канцерогенні
9. Назвіть основні види шкідливих речовин залежно за специфічною дією:
A. *Алергенні, мутагенні, тератогенні, канцерогенні
B. Нейрогенні, фіброгенні, нефротоксичні, кардіотоксичні
C. Біотичні, абіотичні, генетичні, фенотипічні
D. Подразнювальні, токсичні, мутагенні, тератогенні
E. Нейротропні, гепатотропні, нефротоксичні, кардіотоксичні, отрути крові
10. Назвіть основні види шкідливих речовин залежно за ступенем токсичності:
A. *Надзвичайно токсичні, високотоксичні, помірно токсичні, малотоксичні
B. Надзвичайно небезпечні, високонебезпечні, помірно небезпечні, малонебезпечні
C. Надзвичайно токсичні, токсичні, нетоксичні
D. Надзвичайно небезпечні, небезпечні, малонебезпечні
E. Подразнювальні, токсичні, мутагенні, тератогенні
11. Назвіть основні види шкідливих речовин залежно за ступенем небезпеки:
A. *Надзвичайно небезпечні, високонебезпечні, помірно небезпечні, малонебезпечні
B. Надзвичайно токсичні, високотоксичні, помірно токсичні, малотоксичні
C. Надзвичайно токсичні, токсичні, нетоксичні
D. Надзвичайно небезпечні, небезпечні, малонебезпечні
E. Подразнювальні, токсичні, мутагенні, тератогенні
12. Назвіть основні шляхи надходження шкідливих речовин в організм людини:
A. *Через дихальні шляхи, через шлунково-кишковий тракт, через шкіру
B. Через центральну нервову систему, через шлунково-кишковий тракт, через ендокринну систему
C. Через шлунково-кишковий тракт, статеву систему, через органи чуття
D. Через опорно-руховий апарат, через органи чуття, через шкіру
E. Через органи чуття, через ендокринну систему, через нирки
13. Перерахуйте основні віддалені наслідки впливу хімічних чинників навколишнього середовища на організм людини:
A. *Онкогенна, мутагенна, тератогенна, ембріотоксична, алергенна дія
B. Локальна, загальна , комбінована, комплексна, поєднана дія
C. Матеріальна, інформаційна дія
D. Фізіологічна, патофізіологічна, донозоологічна, субклінічна, клінічна дія
E. Соматична, генетична дія
14. Укажіть основні типи кумуляції шкідливих хімічних речовин в організмі людини:
A. *Матеріальний (хімічний) тип, функціональний тип, змішаний тип
B. Матеріальний (біологічний) тип, інформаційний тип, поєднаний тип
C. Матеріальний (фізичний) тип, біотичний тип, абіотичний тип
D. Функціональний тип, інформаційний тип, поєднаний тип
E. Інформаційний тип, біотичний тип, локальний тип
15. Назвіть основні типи схем гігієнічних досліджень
A. *Всі перераховані
B. Гігієнічне дослідження типу: чинник – показник здоров’я
C. Гігієнічне дослідження типу: чинник – комплекс показників здоров’я
D. Гігієнічне дослідження типу: комплекс чинників – показник здоров’я
E. Гігієнічне дослідження типу: комплекс чинників – комплекс показників здоров’я
16. Дайте визначення поняття “зона спостереження”
A. *Досліджувана і контрольна території, що характеризуються ідентичними умовами проживання та діяльності населення, але відрізняються спрямованістю, поширенням та інтенсивністю впливу досліджуваних етіологічних чинників навколишнього середовища і обмежені необхідною кількістю контингентів, які спостерігаються
B. Досліджувані території (дослідна і контрольна), що характеризуються ідентичними впливу досліджуваних етіологічних чинників навколишнього середовища, але відрізняються умовами проживання та діяльності населення
C. Досліджувана і контрольна території, де здійснюється попереджувальний санітарний нагляд
D. Досліджувана і контрольна території, де здійснюється поточний санітарний нагляд
E. Зона розташування лабораторного устаткування, що використовується для проведення натурних спостережень та клінічних випробувань
17. Укажіть мінімальну у кількість зон спостереження, що мають бути виділені під час при вивченні впливу чинників навколишнього середовища на здоров’я населення?
A. *2
B. 3
C. 1
D. 5
E. 4
18. Назвіть, за якими показниками повинні відрізнятись дослідна та контрольна зони спостережень:
A. *За вмістом забруднювачів
B. За географічним розташуванням
C. За кількістю населення
D. За структурою населення
E. За кліматичними факторами
19. Укажіть, які показники повинні бути однаковими в дослідній та контрольній зонах спостереження:
A. *Кліматичні, географічні, економічні умови, кількість та структура населення
B. Кількість населення, вміст забруднювачів, вікові особливості населення
C. Структура населення, віддаленість від об’єктів, що забруднюють
D. Вміст забруднювачів, географічне розташування, економічні умови
E. Віддаленість від забруднюючих об’єктів, кількість сімей, що проживають, інтенсивність впливу досліджуваних факторів
20. Укажіть, за допомогою якого методу гігієнічних досліджень проводиться вивчення здоров’я населення, що перебуває у зонах спостереження:
A. *Епідеміологічний метод
B. Метод санітарного обстеження
C. Метод гігієнічного експерименту
D. Метод санітарної експертизи
E. Метод санітарної освіти
21. Укажіть вихідний етап гігієнічного дослідження типу: “чинник – показник здоров’я”:
А. *Вибір лімітуючого чинника шкідливості в навколишньому середовищі
В. Складання переліку етіологічних чинників навколишнього середовища
С. Визначення найбільш чутливого показника здоров’я для піддослідної групи населення
D. Визначення найбільш чутливого показника здоров’я для контрольної групи населення
E. Оцінка рівня здоров’я населення
22. Укажіть вихідний етап гігієнічного дослідження типу: “чинник – комплекс показників здоров’я”:
А. *Вибір лімітуючого чинника шкідливості в навколишньому середовищі
В. Складання переліку етіологічних чинників навколишнього середовища
С. Визначення найбільш чутливого показника здоров’я для піддослідної групи населення
D. Визначення найбільш чутливого показника здоров’я для контрольної групи населення
E. Оцінка рівня здоров’я населення
23. Укажіть вихідний етап гігієнічного дослідження типу: “комплекс чинників – показник здоров’я”:
А. *Складання переліку етіологічних чинників навколишнього середовища
В. Вибір лімітуючого чинника шкідливості в навколишньому середовищі
С. Визначення найбільш чутливого показника здоров’я для піддослідної групи населення
D. Визначення найбільш чутливого показника здоров’я для контрольної групи населення
E. Оцінка рівня здоров’я населення
24. Укажіть вихідний етап гігієнічного дослідження типу: “комплекс чинників – комплекс показників здоров’я”:
А. *Складання переліку етіологічних чинників навколишнього середовища
В. Вибір лімітуючого чинника шкідливості в навколишньому середовищі
С. Визначення найбільш чутливого показника здоров’я для піддослідної групи населення
D. Визначення найбільш чутливого показника здоров’я для контрольної групи населення
E. Оцінка рівня здоров’я населення
25. Укажіть вихідний етап інверсійного підходу до вивчення впливу чинників навколишнього середовища на здоров’я населення:
А. *Оцінка рівня здоров’я населення
В. Складання переліку етіологічних чинників навколишнього середовища
С. Вибір лімітуючого чинника шкідливості в навколишньому середовищі
D. Визначення найбільш чутливого показника здоров’я для піддослідної групи населення
E. Визначення найбільш чутливого показника здоров’я для контрольної групи населення
26. Укажіть кінцевий етап гігієнічного дослідження типу: “чинник – показник здоров’я”:
А. *Розробка і впровадження профілактичних рекомендацій та оцінка їх ефективності
В. Складання переліку етіологічних чинників навколишнього середовища
С. Вибір лімітуючого чинника шкідливості в навколишньому середовищі
D. Оцінка рівня здоров’я населення
E. Оцінка ефективності профілактичних заходів, спрямованих на покращання стану здоров’я населення
27. Укажіть кінцевий етап гігієнічного дослідження типу: “чинник – комплекс показників здоров’я”:
А. *Розробка і впровадження профілактичних рекомендацій та оцінка їх ефективності
В. Складання переліку етіологічних чинників навколишнього середовища
С. Вибір лімітуючого чинника шкідливості в навколишньому середовищі
D. Оцінка рівня здоров’я населення
E. Оцінка ефективності профілактичних заходів, спрямованих на покращання стану здоров’я населення
28. Укажіть кінцевий етап гігієнічного дослідження типу: “комплекс чинник – показник здоров’я”:
А. *Розробка і впровадження профілактичних рекомендацій та оцінка їх ефективності
В. Складання переліку етіологічних чинників навколишнього середовища
С. Вибір лімітуючого чинника шкідливості в навколишньому середовищі
D. Оцінка рівня здоров’я населення
E. Оцінка ефективності профілактичних заходів, спрямованих на покращання стану здоров’я населення
29. Укажіть кінцевий етап гігієнічного дослідження типу: “комплекс чинників – комплекс показників здоров’я”:
А. *Розробка і впровадження профілактичних рекомендацій та оцінка їх ефективності
В. Складання переліку етіологічних чинників навколишнього середовища
С. Вибір лімітуючого чинника шкідливості в навколишньому середовищі
D. Оцінка рівня здоров’я населення
E. Оцінка ефективності профілактичних заходів, спрямованих на покращання стану здоров’я населення
30. Укажіть кінцевий етап інверсійного підходу до вивчення впливу чинників навколишнього середовища на здоров’я населення:
А. *Оцінка ефективності профілактичних заходів, спрямованих на покращання стану здоров’я населення
В. Складання переліку етіологічних чинників навколишнього середовища
С. Вибір лімітуючого чинника шкідливості в навколишньому середовищі
D. Оцінка рівня здоров’я населення
E. Розробка і впровадження профілактичних рекомендацій та оцінка їх ефективності
31. Укажіть, що вивчає сучасна медична екологія:
A. *Взаємовідносини людського суспільства та навколишнього середовища
B. Взаємовідносини людського суспільства та тваринного світу
C. Взаємовідносини людського суспільства та рослинного світу
D. Взаємовідносини людського суспільства та космосу
E. Взаємовідносини людського суспільства та мікроорганізмів
32. Укажіть питому вагу внеску навколишнього середовища у формуванні здоров’я населення:
A. *20%
B. 15%
C. 50%
D. 5%
E. 60%
33. Дайте визначення поняття “популяція”:
A. *Частина населення у межах конкретної території, виділена за найбільш характерними для її життєдіяльності чинниками, що об’єднують її як єдине ціле
B. Частина населення, об’єднана одночасним строком настання певної події (народження, початку трудової діяльності, одруження тощо)
C. Населення, виділене за національною ознакою
D. Населення, виділене за медико-біологічними ознаками
E. Розрахункове число осіб, яке є в наявності на певній території в роки між переписами населення
34. Назвіть, які методи дослідження використовують під час здійснення медичного обстеження популяції:
A. *Клінічні, фізіологічні, біохімічні, санітарно-статистичні, медико-географічні
B. Фізіологічні, хронофізіологічні, психофізіологічні, психологічні, психодіагностичні
C. Радіометричні, радіологічні, хімічні, фізичні, фізико-хімічні
D. Об’єктивні, суб’єктивні, астрологічні, дерматогліфічні
E. Кореляційний, регресіний, кластер ний, фаторний, дискримінант ний аналіз
35. Дайте визначення поняття “здоров’я” відповідно до тлумачення Всесвітньої організації охорони здоров’я:
A. *Здоров’я – стан повного фізичного, духовного та соціального благополуччя, а не тільки відсутність хвороби або фізичних дефектів
B. Здоров’я – це процес збереження і розвитку біологічних, фізіологічних, психофізіологічних функцій, оптимальної працездатності і соціальної активності людини при максимальній тривалості життя
C. Здоров’я – це природний стан організму, який характеризується його повною врівноваженістю з біосферою та відсутністю яких-небудь хворобливих змін
D. Здоров’я – це стан повної адаптації організму людини до впливу різноманітних чинників навколишнього середовища
E. Здоров’я – це досягнення максимального рівня здоров’я і творчої працездатності протягом максимально тривалого індивідуального життя
36. Назвіть основні види здоров’я:
A. *Загально-патологічне, популяційне, індивідуальне теоретичне, індивідуальне фактичне здоров’я
B. Чоловіче, жіноче, дитяче, сімейне здоров’я
C. Дитяче, жіноче, чоловіче здоров’я, здоров’я новонароджених та людей похилого віку
D. Загально-популяційне, індивідуальне, генетичне здоров’я
E. Популяційне, професійне, індивідуальне, групове здоров’я
37. Дайте визначення поняття “загальнопатологічне здоров’я”:
A. *Інтервал, в межах якого кількісні коливання психофізіологічних процесів здатні утримувати живу систему на рівні функціонального оптимуму
B. Умовне статистичне поняття, яке досить повно характеризується комплексом демографічних показників, рівнем фізичного розвитку, захворюваністю та частотою преморбідних станів, інвалідністю певної групи населення.
C. Стан повного соціального, біологічного та психічного благополуччя, коли функції всіх органів і систем організму людини врівноважені з навколишнім середовищем, відсутні будь-які захворювання, хворобливі стани та фізичні дефекти.
D. Стан повної адаптації організму до змін, які відбулися у денатурованому навколишньому середовищі
E. Стан організму, коли всі частини нормально розвинуті і адекватно функціонують
38. Дайте визначення поняття “популяційне здоров’я”:
A. *Умовне статистичне поняття, яке досить повно характеризується комплексом демографічних показників, рівнем фізичного розвитку, захворюваністю та частотою преморбідних станів, інвалідністю певної групи населення.
B. Інтервал, в межах якого кількісні коливання психофізіологічних процесів здатні утримувати живу систему на рівні функціонального оптимуму
C. Стан повного соціального, біологічного та психічного благополуччя, коли функції всіх органів і систем організму людини врівноважені з навколишнім середовищем, відсутні будь-які захворювання, хворобливі стани та фізичні дефекти.
D. Стан повної адаптації організму до змін, які відбулися у денатурованому навколишньому середовищі
E. Стан організму, коли всі частини нормально розвинуті і адекватно функціонують
39. Дайте визначення поняттю “індивідуальне теоретичне здоров’я”:
A. *Це стан повного соціального, біологічного та психічного благополуччя, при якому функції всіх органів і систем організму людини врівноважені з навколишнім середовищем, відсутні будь-які захворювання, хворобливі стани та фізичні дефекти
B. Це стан повного фізичного, психічного та душевного благополуччя
C. Це стан повної адаптації організму до змін, які відбулися у денатурованому навколишньому середовищі
D. Це стан організму, коли всі його органи і системи нормально розвинуті і адекватно функціонують
E. Це досягнення максимального рівня здоров’я і творчої працездатності протягом максимально подовженого індивідуального життя
40. Дайте визначення поняттю “індивідуальне фактичне здоров’я”:
A. *Це стан організму, при якому він здатний повністю виконувати свої соціальні та біологічні функції
B. Це стан повного фізичного, психічного та душевного благополуччя
C. Це стан повної адаптації організму до змін, які відбулися у денатурованому навколишньому середовищі
D. Це стан організму, коли всі частини нормально розвинуті і адекватно функціонують
E. Це досягнення максимального рівня здоров’я і творчої працездатності протягом максимально подовженого індивідуального життя
41. Назвіть показники, що використовуються для характеристики здоров’я:
A. *Медичні показники, показники соціального благополуччя, показники психічного благополуччя
B. Медичні показники, екологічні показники, генетичні показники
C. Медичні показники, біологічні показники, медико-біологічні показники
D. Соматичні показники, соматико-стохастичні показники, генетичні показники
E. Санітарно-епідеміологічні показники, лікувально-профілактичні показники
42. Укажіть показники, що відносяться до групи медичних показників:
А. *Захворюваність, смертність (загальна та немовлят), фізичний розвиток, інвалідність
В. Демографічна ситуація, стан навколишнього середовища, спосіб життя, рівень медичної допомоги
С. Захворюваність на психічні хвороби, частота виникнення невротичних станів і психопатій, психологічний мікроклімат
D. Дані агробіологічного, генетичного та соціально-гігієнічного моніторингу
E. Фізичний розвиток, психічний розвиток, статевий розвиток, інтелектуальний розвиток
43. Укажіть показники, що відносяться до групи показників соціального благополуччя:
А. *Демографічна ситуація, стан навколишнього середовища, спосіб життя, рівень медичної допомоги
В. Захворюваність, смертність (загальна та немовлят), фізичний розвиток, інвалідність
С. Захворюваність на психічні хвороби, частота виникнення невротичних станів і психопатій, психологічний мікроклімат
D. Дані агробіологічного, генетичного та соціально-гігієнічного моніторингу
E. Фізичний розвиток, психічний розвиток, статевий розвиток, інтелектуальний розвиток
44. Укажіть показники, що відносяться до групи показників психічного благополуччя:
А. *Захворюваність на психічні хвороби, частота виникнення невротичних станів і психопатій, психологічний мікроклімат
В. Захворюваність, смертність (загальна та немовлят), фізичний розвиток, інвалідність
С. Демографічна ситуація, стан навколишнього середовища, спосіб життя, рівень медичної допомоги
D. Дані агробіологічного, генетичного та соціально-гігієнічного моніторингу
E. Фізичний розвиток, психічний розвиток, статевий розвиток, інтелектуальний розвиток
45. Назвіть критерії розподілу населення на групи здоров’я:
А. *Все перераховане
В. Наявність або відсутність хронічного захворювання
С. Ступінь опірності організму
D. Рівень фізичного розвитку;
E. Відповідність морфо-функціональних показників нормативним значенням
46. Укажіть категорії осіб, що відносяться до першої групи здоров’я:
А. *Здорові особи, що не хворіли в період спостереження (3 роки) на гострі і хронічні захворювання та не мають відхилень від норми
В. Практично здорові особи, що не хворіли більше 3 разів на гострі захворювання та мають функціональні відхилення, преморбідний стан або незначні наслідки хвороби
С. Особи з хронічними хворобами на стадії компенсації
D. Особи з хронічними хворобами на стадії субкомпенсації
E. Особи з хронічними хворобами на стадії декомпенсації
47. Укажіть категорії осіб, що відносяться до другої групи здоров’я:
А. *Практично здорові особи, що не хворіли більше 3 разів на гострі захворювання та мають функціональні відхилення, преморбідний стан або незначні наслідки хвороби
В. Здорові особи, що не хворіли в період спостереження (3 роки) на гострі і хронічні захворювання та не мають відхилень від норми
С. Особи з хронічними хворобами на стадії компенсації
D. Особи з хронічними хворобами на стадії субкомпенсації
E. Особи з хронічними хворобами на стадії декомпенсації
48. Укажіть категорії осіб, що відносяться до третьої групи здоров’я:
А. *Особи з хронічними хворобами на стадії компенсації
В. Особи з хронічними хворобами на стадії субкомпенсації
С. Особи з хронічними хворобами на стадії декомпенсації
D. Практично здорові особи, що не хворіли більше 3 разів на гострі захворювання та мають функціональні відхилення, преморбідний стан або незначні наслідки хвороби
Е. Здорові особи, що не хворіли в період спостереження (3 роки) на гострі і хронічні захворювання та не мають відхилень від норми
49. Укажіть категорії осіб, що відносяться до четвертої групи здоров’я:
А. *Особи з хронічними хворобами на стадії субкомпенсації
В. Особи з хронічними хворобами на стадії компенсації
С. Особи з хронічними хворобами на стадії декомпенсації
D. Практично здорові особи, що не хворіли більше 3 разів на гострі захворювання та мають функціональні відхилення, преморбідний стан або незначні наслідки хвороби
Е. Здорові особи, що не хворіли в період спостереження (3 роки) на гострі і хронічні захворювання та не мають відхилень від норми
50. Укажіть категорії осіб, що відносяться до п’ятої групи здоров’я:
А. *Особи з хронічними хворобами на стадії декомпенсації
В. Особи з хронічними хворобами на стадії субкомпенсації
С. Особи з хронічними хворобами на стадії компенсації
D. Практично здорові особи, що не хворіли більше 3 разів на гострі захворювання та мають функціональні відхилення, преморбідний стан або незначні наслідки хвороби
Е. Здорові особи, що не хворіли в період спостереження (3 роки) на гострі і хронічні захворювання та не мають відхилень від норми
51. Укажіть, який метод використовується для моделювання взаємозв’язків у системі “навколишнє середовище – здоров’я населення”
А. *Математико-статистичний метод
В. Клініко-фізіологічний метод
С. Метод мозкового штурму
D. Метод нечіткої логіки
Е. Морфо-функціональний метод
52. Назвіть, що є результатом використання математико-статистичного методу для моделювання взаємозв’язків у системі “навколишнє середовище – здоров’я населення”
А. *Розрахунок узагальнених індексів здоров’я
В. Розрахунок внеску окремих факторів навколишнього середовища у здоров’я
С. Розрахунок ступеня імовірності виникнення донозологічних зрушень у стані здоров’я
D. Розрахунок ступеня імовірності виникнення патологічних змін у стані здоров’я
Е. Розрахунок рівня енергетичного та інформаційного навантаження на організм людини
53. Укажіть інтегральний індекс, який використовується для оцінки стану здоров’я населення:
A. *Індекс Полякова-Малінського
B. Індекс Кротова
C. Індекс Петрі
D. Індекс Суботіна
E. Індекс Ебера
54. Назвіть кількість етапів, що використовуються під час розрахунку інтегрального індексу Полякова-Малінського:
A. *7
B. 5
C. 10
D. 4
E. 3
55. Укажіть, яка величина інтегрального індексу Полякова-Малінського свідчить про повне санітарне благополуччя навколишнього середовища:
A. *65-70%
B. 50-60%
C. 30-50%
D. 40-50%
E. 35-40%
Гігієна лікувально-профілактичних заходів
Тема №36. Гігієнічна оцінка розміщення та планування окремих структурних підрозділів лікарні за матеріалами проекту
1. Укажіть, з якого документу слід розпочинати санітарно-гігієнічну експертизу проекту лікувально-профілактичного закладу:
А. *Пояснювальна записка
B. Генеральний план
C. Ситуаційний план
D. Креслення фасадів
E. План приймального відділення
2. Укажіть, які дані мають бути наведені у пояснювальній записці проекту лікувально-профілактичного закладу:
А. *Паспортні дані запроектованої під будівництво лікарні, особливості архітектурно-будівельних, санітарно-технічних рішень та інші довідкові матеріали, які не можна відобразити на кресленнях
B. План, що надає можливість визначити розміри та конфігурацію ділянки з урахуванням резерву для можливого розширення і реконструкції, оцінити особливості зонування території, відносноо забудови та озеленення, комунікації, благоустрій (водопровід, водовідведення, електро-, тепло-, газофікація), проїзди та під’їзди до корпусів
C. План санітарно-технічного обладнання
D. Зображення фасадів та інших зовнішніх характеристик об’єкту, що проектується
E. Збільшена у масштабі копія топографічної карти ділянки, що виділена для забудови із зображенням існуючих та запроектованих об’єктів навколо цієї ділянки
3. Укажіть, що являє собою ситуаційний план проекту лікувально-профілактичного закладу:
А. *Копія топографічної карти ділянки, що виділена для забудови з зображенням існуючих та запроектованих об’єктів навколо цієї ділянки
B. План, що надає можливість визначити розміри та конфігурацію ділянки з урахуванням резерву для можливого розширення і реконструкції, оцінити особливості зонування території, відсотку забудови та озеленення, комунікації благоустрою (водопровід, водовідведення, електро-, тепло-, газофікація), проїзди та під’їзди до корпусів
C. План санітарно-технічного обладнання
D. Зображення фасадів та інших зовнішніх характеристик об’єкту, що проектується
E. Паспортні дані запроектованої лікарні, особливості архітектурно-будівельних, санітарно-технічних рішень та інші довідкові матеріали, які не можна зобразити на кресленнях
4. Укажіть, що являє собою генеральний план проекту лікувально-профілактичного закладу:
А. *План, що надає можливість визначити розміри та конфігурацію ділянки з урахуванням резерву для можливого розширення і реконструкції, оцінити особливості зонування території, відсоток забудови та озеленення, комунікації благоустрою (водопровід, водовідведення, електро-, тепло-, газофікація), проїзди та під’їзди до корпусів
B. Збільшена у масштабі копія топографічної карти ділянки, що виділена для забудови з зображенням існуючих та запроектованих об’єктів навколо цієї ділянки
C. План санітарно-технічного обладнання
D. Зображення фасадів та інших зовнішніх характеристик об’єкту, що проектується
E. Паспортні дані запроектованої під будівництво лікарні, особливості архітектурно-будівельних, санітарно-технічних рішень та інші довідкові матеріали, які не можна зобразити на кресленнях
5. Укажіть, яку інформацію можна отримати з гігієнічної точки зору, розглядаючи генеральний план:
А. *Функціональне зонування земельної ділянки та її площу
B. Місце розташування навчального закладу в населеному пункті
C. Місце розташування парків, доріг, водойм в населеному пункті
D. Місце розташування лікувального закладу в населеному пункті
E. Розташування жилих кварталів в населеному пункті відносно ділянки будівництва
6. У населеному пункті планується будівництво лікарні. Укажіть, на який показник необхідно в першу чергу звернути увагу в ході обґрунтування площі земельної ділянки, яка відводиться під будівництво:
A. *Ліжковий фонд лікарні та тип її забудови
B. Систему лікарняного будівництва
C. Категорійність населеного пункту
D. Рівень захворюваності населення
E. Територіальні розміри населеного пункту
7. Назвіть основні системи забудови лікарні:
А. *Децентралізована, централізована та змішана
B. Компактна, павільйонна, блочна
C. Периметральна, рядкова, раціональна
D. Децентралізована, централізована
E. Міська, приміська, заміська
8. Основним недоліком централізованої системи забудови лікарні є:
А. *Труднощі в організації санепідрежиму та ускладнення у профілактиці внутрішньо-лікарняних інфекцій
Б. Ускладнення використання діагностичних та фізіотерапевтичних засобів
C. Централізація діагностичного обладнання
D. Централізація комунікацій та санітарно-технічних споруд
E. Несприятливі умови доставки їжі з харчоблоку
9. Основним недоліком децентралізованої системи забудови лікарні є:
А. *Ускладнення використання діагностичних та фізіотерапевтичних засобів
Б. Труднощі в організації лікувально-охоронного режиму та ускладнення боротьби з внутрішньо-лікарняними інфекціями
C. Централізація діагностичного обладнання
D. Централізація комунікацій та санітарно-технічних споруд
E. Несприятливі умови доставки їжі з харчоблоку
10. Назвіть одну із основних систем забудови лікарень:
A. *Централізовано
C. Проміжна
D. Радіальна
E. Відкрита
11. Укажіть, яку з перерахованих систем не використовують в ході забудови лікарень:
A. *Радіальна
B. Децентралізована (павільйонна)
C. Централізована (компактна)
D. Змішана
E. Централізовано-блочна
12. Проектом лікарні передбачено поділ лікарняних корпусів на три групи: лікарняні, лікувально-діагностичні та господарські, що з’єднані між собою підземними переходами. Укажіть, яка система забудови застосована під час проектування лікарні:
A. *Централізовано-блочна
B. Змішана
C. Централізована
D. Децентралізована
E. Периметральна
13. Передбачається будівництво багатопрофільної лікарні в одному з центральних районів міста В. Назвіть, яка система забудови найбільш доцільна у даному випадку:
A. *Централізовано-блочна
B. Централізована
C. Децентралізована
D. Змішана
E. Блочна
14. Міська лікарня складається з головного корпусу, в якому розміщені хірургічне і терапевтичне відділення, та декілька окремих будинків, що призначені для інфекційного, пологового і дитячого відділень. Визначте систему будівництва лікарні:
A. *Змішана
B. Централізована
C. Децентралізована
D. Централізовано-блочна
E. Блочна
15. Укажіть найбільш доцільний варіант конфігурації (співвідношення сторін) земельної ділянки для будівництва лікарні:
A. *Прямокутна, з співвідношенням сторін 1:2, 2:3
B. Квадратна, з співвідношенням сторін 1:1
C Прямокутна, з співвідношенням сторін 1:3, 3:4
D. Прямокутна, з співвідношенням сторін 1:4, 1:5
E. Прямокутна, з співвідношенням сторін 1:5, 3:4
16. Назвіть зони земельної ділянки лікарні багатопрофільного призначення:
A. *Зона поліклініки, зона лікувальних корпусів для неінфекційних хворих, зона лікувальних корпусів для інфекційних хворих, зона поліклініки, садово-паркова зона, господарська зона, зона патологоанатомічного відділення з моргом
B. Зона поліклініки, зона лікувальних корпусів, селітебна зона, навчально-дослідна зона,спортивно-реабілітаційна зона, господарська зона
C. Зона спостереження, зона суворого контролю, зона надзвичайно суворого режиму
D. Селітебна зона, промислова зона, зона адміністративних будівель, зона відпочинку
E. Селітебна зона, спортивно-реабілітаційна зона, зона патологоанатомічного відділення з моргом
17. Укажіть, яку площу повинна займати зона забудови земельної ділянки лікарні:
A. *12-15%
B. 60%
C. 1-5%
D. 20-25%
E. 30-35%
18. Назвіть зону, яка не має бути передбачена на території земельної ділянки лікарні багатопрофільного призначення:
A. *Навчально-дослідна зона
B. Зона лікувальних корпусів
C. Садово-паркова зона
D. Зона патологоанатомічного відділення з моргом
E. Господарська зона
19. Площа, що відведена під забудову лікарняними корпусами, займає 19% земельної ділянки, площа озеленення – 62%, площа садово-паркової зони – 30 м3 на одне ліжко. Зелені насадження розміщені по периметру ділянки шириною 15 м. Відстань від патологоанатомічного корпусу до палатних корпусів дорівнює 32 м. Укажіть, який із наведених показників не відповідає гігієнічним вимогам:
A. *Площа забудови
B. Відстань від палатних корпусів до патологоанатомічного корпусу
C. Ширина зелених насаджень по периметру ділянки
D. Площа озеленення
E. Площа садово-паркової зони
20. На земельній ділянці лікарні 15% її площі зайнято будівлями, 70% зеленими насадженнями та 15% припадає на господарський двір і проїзди. Назвіть, що необхідно зробити, виходячи із особливостей планування лікарняної ділянки:
A. *Зменшити відсоток площі озеленення
B. Зменшити відсоток площі забудови
C. Збільшити відсоток площі забудови
D. Збільшити відсоток площі озеленення
E. Зменшити відсоток площі, що припадає на господарський двір та проїзди
21. Укажіть, яку площу повинна займати зона зелених насаджень земельної ділянки лікарні:
A. *60%
B. 12-15%
C. 1-5%
D. 20-25%
E. 30-35%
22. Укажіть, яку площу повинна займати господарська зона земельної ділянки лікарні:
A. *20-25%
B. 60%
C. 12-15%
D. 1-5%
E. 30-35%
23. Укажіть рекомендовані розміри садово-паркової зони (з розрахунку на одне ліжко):
А. *Не менше 25 м2
B. Не менше 30 м2
C. Не більше 25 м2
D. Не менше 60 м2
E. Не менше 300 м2
24. На земельній ділянці лікарні при змішаній системі будівництва виділяють головний корпус, поліклініку, акушерсько-гінекологічний корпус, інфекційний корпус, харчоблок, господарські будівлі, патологоанатомічний корпус, лікарняний сад зі смугою зелених насаджень. Укажіть, яким повинен бути максимальний відсоток забудівлі лікарняної ділянки:
A. *12-15%
B. 20-25%
C. 35-40%
D. 5-10%
E. 25-30%
25. Укажіть, на яку величину збільшується у порівнянні із загальноприйнятими нормами площа земельної ділянки такого спеціалізованого лікувально-профілактичного закладу як інфекційна лікарня, що розміщена у приміській зоні:
A. *На 15%
B. На 10%
C. На 25%
D. На 5%
E. На 40%
5
26. Укажіть, на яку величину збільшується у порівнянні із загальноприйнятими нормами площа земельної ділянки такого спеціалізованого лікувально-профілактичного закладу як онкологічний диспансер, що розміщений у приміській зоні:
A. *На 15%
B. На 10%
C. На 25%
D. На 5%
E. На 40%
27. Укажіть, на яку величину збільшується у порівнянні із загальноприйнятими нормами площа земельної ділянки такого спеціалізованого лікувально-профілактичного закладу як лікарня для реабілітації дорослих, що розміщена у приміській зоні:
A. *На 25%
B. На 10%
C. На 15%
D. На 5%
E. На 40%
28. Укажіть, на яку величину збільшується у порівнянні із загальноприйнятими нормами площа земельної ділянки такого спеціалізованого лікувально-профілактичного закладу як лікарня для реабілітації дітей, що розміщена у приміській зоні:
А *На 40%
В. На 10%
С. На 15%
D. На 5%
Е. На 25%
29. Земельна ділянка централізованої лікарні має прямокутну форму розміром 200 × 300 м. По фасаду ділянки розташований лікувальний корпус, в центрі – лікарняний сад, в глибині території – господарські будови. Укажіть, на якій відстані від межі ділянки повинен розташовуватися лікувальний корпус:
A. *Не менше 30 м
B. Не менше 20 м
C. Не менше 15 м
D. Не менше 50 м
E. Не менше 25 м
30. Укажіть мінімальну відстань між двома лікарняними корпусами:
А. *Не менше ніж 2,5 висоти найбільш високого корпусу
B. 50м
C. 20 м
D. Не менше ніж 3 висоти найбільш високого корпусу
E. Не менше 10 м
31. Назвіть основні системи планування лікарняних відділень:
A. *Однобічна, частково однобічна, двобічна, внутрішня
B. Компактна, павільйонна, змішана
C. Централізована, централізовано-блочна, децентралізована, змішана
D. Внутрішня, зовнішня, змішана
E. Загальна, локальна, комбінована, змішана
32. Назвіть основні приміщення палатної секції:
A. *Палати, кімната для денного перебування хворих, лікувально-допоміжні приміщення, господарські приміщення, санітарний блок , кімната старшої медичної сестри
B. Палати, перев’язочна, та реанімаційна
C. Кімната для денного перебування хворих
D. Пост чергового лікаря та медсестри
E. Лікувально-допоміжні приміщення, сестринський пост та очікувальна
33. Назвіть приміщення, що розміщують в спеціалізованих відділеннях між палатними секціями:
A. *Кабінет завідувача відділення, дві кімнати для персоналу, кімната старшої медсестри, кімната сестри-господарки
B. Санітарний вузол
C. Приміщення для зберігання переносної апаратури, пральня, спецкабінет
D. Місце для каталок, котельня, автоклавна
E. Клізмова, реанімаційна, баклабораторія
34. Перерахуйте основні кімнати та кабінети лікувально-допоміжних приміщень палатної секції:
A. *Кабінет лікаря, процедурна, пост чергової медсестри, санітарний блок
B. Їдальня, буфет, реанімаційна
C. Маніпуляційна, масажна, інгаляційна
D. Кімната сестри-господарки та зав. відділенням
E. Кімната старшої медичної сестри реанімаційна, очікувальна та приймальна
35. Укажіть максимально допустиму кількість ліжок у палатній секції для дорослих:
А. *30
B. 20
С. 10
D. 40
E. 50
36. Укажіть, який відсоток палатної секції лікарні повинен бути розрахований на чотири, два та одне ліжко?
A. *60%, 20%, 20%
B. 40%, 40%, 20%
C. 30%, 60%, 10%
D. 70%, 20%, 10%
E. 90%,5%,5%
37. Перерахуйте основні типи палат у лікувально-профілактичних закладах:
A. *Звичайна палата, палата інтенсивної терапії, напівбокс, бокс, палата боксована
B. Палата-веранда, бокс-палата, палата-маніпуляційна
C. Цокольна палата, операційна, напівбокс, бокс
D. Палата інтенсивної терапії, маніпуляційна, процедурна. бокс
E. Маніпуляційна, боксована палата, процедурна
38. Назвіть приміщення, що можуть входити до складу приймального відділення для соматичних хворих:
А. *Всі перераховані варіанти
B. Санітарний пропускник
C. Палати тимчасового перебування хворих
D. Реанімаційний бокс
E. Оглядове приміщення
39. Назвіть приміщення санітарного пропускника приймального відділення:
A. *Роздягальня, ванна з душем, одягальня, оглядова, кімната очікування
B. Лабораторія для проведення термінових аналізів
C. Одягальня, роздягальня, маніпуляційна, господарські приміщення
D. Реєстратура
E. Роздягальня, ванна з душем, одягальня, оглядова, операційна,
40. Назвіть основні приміщення операційного блоку:
A. *Операційна, передопераційна, стерилізаційна, наркозна, інструментальна
B. Реєстратура, кімната відвідувачів, очікувальна, допоміжні приміщення
C. Господарські приміщення (приміщення для розбирання та миття інструментів, кімната для чистої білизни і т.д.) та стерилізаційна
D. Очікувальна, стерилізаційна, мийна
E. Оглядова, лікувально-допоміжні приміщення, автоклавна
41. Назвіть основні приміщення інфекційних відділень:
A. *Бокси, напівбокси, процедурна, боксована палата, палата інтенсивної терапії, санітарний пропускник (шлюз), кабінет лікаря
B. Бокси, реєстратура, ізолятор, очікувальна
C. Напівбокс, процедурна, реанімаційна, фотарій
D. Палати, господарські приміщення, фізкабінет, кабінет ЛФК
E. Палати, кабінети функціональної діагностики, кабінет гідро- і бактрапії
42. Укажіть основні структурні елементи боксу:
A. *Палата, санітарний вузол, шлюз, вуличний тамбур з окремим виходом на вулицю
B. Палата, шлюз, санітарний вузол
C. Санітарний вузол суміжний з сусідніми палатами та боксами
D. Ізольовані палати з загальним туалетом і ванною
E. Палата, що має два входи
43. Укажіть основні структурні елементи напівбоксу:
A. *Палата, шлюз, санітарний вузол
B. Палата, санітарний вузол, шлюз, вуличний тамбур з окремим виходом на вулицю
C. Санітарний вузол суміжний з сусідніми палатами та боксами
D. Ізольовані палати з загальним туалетом і ванною
E. Палата, що має два входи
44. Укажіть головну відмінність боксу від напівбоксу:
A. *Наявність входу із вулиці
B. Наявність санітарного вузла
C. Наявність шлюзу
D. Наявність входу з приймального відділення
E. Наявність входу з відділення
45. Укажіть, що являють собою боксовані палати:
А. *Палати з ізоляцією кожного ліжка
B. Ізольовані палати з загальним туалетом і ванною
C. Ізольовані палати з ванною і туалетом
D. Палати, що мають два входи
E. Ізольовані палати, розміщені у окремому приміщенні
46. Укажіть, яка площа боксу повинна бути у інфекційному відділенні:
A. *22 м2
B. 20 м2
C. 24 м2
D. 18 м2
E. 26 м2
Тема №37. Гігієнічні основи профілактики внутрішньолікарняних інфекцій. Гігієнічні основи санітарно-протиепідемічного режиму. Сучасні методи дезінфекції.
1. Укажіть гігієнічні вимоги до бактеріального забруднення лікарняних палат лікувально-профілактичних закладів:
A. *Мікробне число – до 3500 в 1 м3
B. Мікробне число – до 1000 в 1 м3
C. Мікробне число – до 500 в 1 м3
D. Мікробне число – до 1500 в 1 м3
E. Мікробне число – до 2500 в 1 м3
2. Укажіть гігієнічні вимоги до бактеріального забруднення операційних лікувально-профілактичних закладів:
A. *Мікробне число – 500–1000 в 1 м3
B. Мікробне число – 250–500 в 1 м3
C. Мікробне число – 1000–2000 в 1 м3
D. Мікробне число – 2000–5000 в 1 м3
E. Мікробне число – 100–500 в 1 м3
3. Укажіть гігієнічні вимоги до властивостей атмосферного повітря лікарняних палат лікувально-профілактичних закладів:
A. *Концентрація вуглекислого газу – 0,07-0,1%, окиснюваність повітря – 20-24 мг О2/м3, мікробне число – до 3500 в 1 м3
B. Концентрація вуглекислого газу – 0,01-0,05%, окиснюваність повітря – 20–24 мг О2/м3, мікробне число – до 1000 в 1 м3
C. Концентрація вуглекислого газу – 0,05–0,07%, окиснюваність повітря – 15–20 мг О2/м3, мікробне число – до 500 в 1 м3
D. Концентрація вуглекислого газу – 0,1–0,2%, окиснюваність повітря – 24–30 мг О2/м3, мікробне число – до 3500 в 1 м3
E. Концентрація вуглекислого газу – 0,2-0,5%, окиснюваність повітря – 25-50 мг О2/м3, мікробне число – до 2500 в 1 м3
4. В інфекційному відділенні міської лікарні планується проведення бактеріологічного дослідження повітря. Укажіть який прилад із числа нижче наведених має використовуватися?
A. *Апарат Кротова
B. Електроаспіратор
C. Гігрограф
D. Апарат Вишневського
E. Барометр–анероїд
5. В ході лабораторного дослідження якості повітряного середовища палати для хворих влітку було встановлено, що бактеріальне обсіменіння складає 3500 клітин/м3, гемолітичного стрептококу – 25 КУО/м3, вміст вуглекислого газу – 0,07%. Оцініть ступінь чистоти повітря:
A. *Чисте повітря
B. Дуже чисте
C. Чисте
D. Забруднене
E. Дуже забруднене
6. Під час лабораторного дослідження повітря лікарняної палати знайдено: загальна кількість мікроорганізмів у повітрі – 2500 на 1 м3, з них 125 – гемолітичного стрептококу. Укажіть, які заходи повинні проводитись з метою знезаражування повітря в палаті:
A. *Ультрафіолетове опромінювання бактерицидними лампами
B. Розпилення 0,5% розчину хлораміну в повітрі
C. Електроаероіонізація повітря
D. Інфрачервоне опромінювання повітря
E. Кондиціювання
7. Для оцінки ефективності санації операційної використали показник – коефіцієнт ефективності санації. Укажіть мінімальне значення коефіцієнта ефективності санації, яке свідчить про ефективну санацію повітря:
A. *Не менше 5
B. 25
C. 10
D. 15
E. 20
8. Вміст мікроорганізмів у повітрі операційної після операції склав 2500 КУО/м3. Проведена санація повітря з використанням бактерицидних ламп та розраховано ступінь ефективності санації. Укажіть його величину, що свідчить про ефективність санації:
A. *На 80%
B. На 60%
C. На 40%
D. На 20%
E. На 99%
9. До числа санітарно-протиепідемічних заходів, що спрямовані на джерела інфекції слід віднести:
A. *Своєчасне виявлення, ізоляція та адекватність лікування хворих, а також виявлення і санацію бацилоносіїв
B. Санітарно-просвітню роботу та контроль якості пастеризації їжі
C. Атестацію робочих місць технічного персоналу поліклініки
D. Дезінфекцію приміщень та предметів догляду за хворими
E. Проведення специфічної та неспецифічної профілактики
10. До числа окремих санітарно-протиепідемічних заходів, що спрямовані на шляхи передачі інфекцій слід віднести:
A. *Дезінфекцію приміщень та предметів догляду за хворими
B. Санітарно-просвітню роботу та контроль якості пастеризації їжі
C. Атестацію робочих місць технічного персоналу поліклініки
D. Своєчасне виявлення, ізоляція та адекватність лікування відвідувачів а також виявлення і санацію бацилоносіїв
E. Проведення специфічної та неспецифічної профілактики
11. До числа провідних санітарно-протиепідемічних заходів, що спрямовані на профілактику інфекційних хвороб слід віднести:
A. *Проведення специфічної та неспецифічної профілактики
B. Санітарно-просвітню роботу та контроль якості пастеризації їжі
C. Атестацію робочих місць технічного персоналу поліклініки
D. Дезінфекцію приміщень та предметів догляду за хворими
E. Своєчасне виявлення, ізоляція та адекватність лікування хворих, а також виявлення і санацію бацилоносіїв
12. Для профілактики виникнення внутрішньолікарняних інфекцій використовуються архітектурно-планувальні заходи, що передбачають:
A. *Зонування території, ізоляція палатних секцій, раціональне взаєморозташування окремих підрозділів лікарні
B. Раціональне розміщення відділень по поверхам
C. Зберігання поточності хворих та роботи медичного персоналу
D. Зонування території земельної ділянки та окремих лікарняних відділень
E. Ізоляція секцій, палат, операційних блоків
13. Укажіть скільки разів на день необхідно проводити наскрізне провітрювання лікарняних палат із застосуванням дезинфікуючих засобів для забезпечення оптимального санітарно-гігієнічного режиму:
A. *4
B. 1
C. 2
D. 3
E. 5
14. Укажіть скільки разів на день необхідно проводити вологе прибирання лікарняних палат із застосуванням дезинфікуючих засобів для забезпечення оптимального санітарно-гігієнічного режиму:
A. *2
B. 1
C. 3
D. 4
E. 5
15. З метою профілактики внутрішньолікарняної інфекції відходи шкірно-венерологічних, хірургічних та туберкульозних відділень та лікарень необхідно:
A. *Спалювати в спеціальних сміттєспалювальних печах на відокремленій ділянці лікарні
B. Вивозити за межи місця звалища
C. Вивозити на спеціально виділені місця
D. Закопувати на ділянці лікарні
E. Заборонити до вивозу.
16. Внутрішньолікарняні інфекції це:
A. *Інфекційний стан якого дістав хворий у лікувальній установі
B. Обов’язковий стан після реанімації хворого
C. Інфекції від переохолодження
D. Хвороби дискомфортного мікроклімату
E. Таких інфекцій не буває
17. За яких умов ризик внутрішньолікарняних інфекцій зростає:
A. *Якщо госпіталізований не проходив поліклінічне обстеження
B. Якщо палата одноліжкова
C. Якщо хворий перебуває у палаті бокс
D. Якщо у багатоліжковій палаті на одного хворого припадає 12 м2 площі
E. Такі умови не відомі
18. За яких умов ризик внутрішньолікарняних інфекцій мінімалізується:
A. *Якщо мінімалізується термін оперативних втручань
B. Якщо хворий займається самолікуванням
C. Якщо хворий вживає алкогольні напої
D. Якщо хворий палить
E. Такі ризики не існують
19. Внутрішньолікарняні інфекціі зумовлюють:
A. *Зростання тривалості госпіталізації хворих та ускладнюють прояв основного діагнозу
B. Сприяють економіїї енергоносіїв та бюджету
C. Скорочення термінів госпіталізації та одужання
D. Економію ліків та виробів медичного призначення
E. Багато позитивних емоцій
20. Дезобробка, як складова комплексу заходів з профілактикою внутрішньо лікарняних інфекцій, має такі види:
A. *Дератизація, дезінсекція та дезінфекція
B. Санація, знезараження та стерилізація.
C. Стерилізація, дезактивація та знешкодження
D. Інгаляція, барбітурація та вентиляція
E. Дезінсекція, дезактивація та денатурація
21. Дератизація:
A. *Це комплекс заходів що спрямовані на знищення гризунів (мишей нащадків)
B. Це комплекс знезараження спрямований на знищення комах (комарів, тараканів)
C. Це комплекс заходів що спрямовані на знищення бактерій та вірусів
D. Це різновид стерилізації та санації
E. Це різновид пастеризації та імунізації
22. Дезінфекція
A. *Це комплекс заходів що спрямовані на знищення збудників інфекційних хвороб
B. Це комплекс заходів що спрямовані на знищення гризунів
C. Це комплекс заходів що спрямовані на знищення гельмінтів
D. Це синонім дератизації
E. Це синонім імунізації
23. Дезінсекція
A. *Це комплекс знезараження спрямований на знищення комах (мух,комарів, тараканів)
B. Це комплекс заходів що спрямовані на знищення гризунів
C. Це комплекс знезараження спрямований на знищення вірусів
D. Це синонім дезінфекції
E. Це синонім санації
24. Основними джерелами внутрішньо лікарняних інфекцій є:
A. *Хворі, медичний персонал, відвідувачі
B. Неадекватне харчування та тютюнопаління
C. Нераціональне та незбалансоване харчування
D. Дискомфортний мікроклімат
E. Надлишкова маса тіла, або кахексія пацієнтів
25. Носіями (бацилоносіями) бувають особи:
A. *У яких інфекційний процес перебігає без клінічних проявів
B. Похилого віку та діти
C. Що не пройшли акліматизацію
D. Що не дотримуються режиму праці та відпочинку
E. Що зловживають алкогольними напоями та палять
26. Назвіть основні природні шляхи передачі внутрішньолікарняних інфекцій
A. *Повітряно-крапельні, фекально-оральні, контактні
B. Повітряно-крапельні та транспортні
C. Фекально–оральні та побутові
D. Контактні та дистанційні
E. Виробничі та невиробничі
27. Назвіть основні штучні шляхи передачі внутрішньолікарняних інфекцій
A. *Транспортний, ін’єкційний, оперативні втручання, інгаляції, інтубації
B. Часті перепади атмосферного тиску
C. Гіподинамія, гіпокінезія та вимушене положення тіла
D. Анорексія, булемія, білково-енергетичний голод
E. Надлишковий сон та сонячна радіація
28. За останні 50 років збудники внутрішньолікарняних інфекцій
A. *Набули контамінації, асоціації та поліетіологічності
B. Відчутно розмежувались та відокремились
C. Витіснені кишковою паличкою та гельмінтами
D. Не змінилися та стабілізувались
E. Дуже легко прогнозуються
29. Які заходи та засоби найбільш дієві у справі профілактики внутрішньолікарняних інфекцій
A. *Архітектурно-планувальні, адміністративні, санітарно-протиепідемічні, медичні тощо
B. Архітектурно-планувальні і тільки
C. Законодавчі та адміністративні
D. Досить санітарно-протиепідемічних
E. Медичні заходи і тільки
30. В умовах лікарень стерилізації підлягають
A. *Вироби, що дотикаються до ранової поверхні, що контактують із кров’ю, ін’єкційні препарати тощо
B. Дверні ручки та поручні сходових маршів
C. Тільки руки хірургів
D. Іноді халати
E. Світильники
31. В умовах лікарень дезінфекції підлягають
A. *Практично усі приміщення, інвентар, санітарно-технічне устаткування тощо
B. Ін’єкційні препарати та білизна
C. Тільки одяг медперсоналу
D. Тільки руки санітарок
E. Як мінімум – сестринські пости
32. Найбільш надійною забудовою лікарняних споруд у розумінні профілактики внутрішньолікарняних інфекцій є:
A. *Децентралізована (павільйонна)
B. Централізована
C. Змішана
D. Комбінован
E. Вільна
33. На території інфекційної лікарні мають бути виділені зони
A. *“Чисті” та “брудні”
B. Рекреаційні
C. Фізкультурні
D. Реабілітаційні
E. Суворого режиму
Тема №38. Гігієнічна оцінка перебування хворих та праці медичного персоналу в лікувальних закладах.
1. Назвіть можливі варіанти планування палатних секцій у структурі відділення лікувально-профілактичного закладу:
А *Всі перераховані
B. Двобічне
C. Частково двобічне
D. Однобічне
E. Внутрішнє
2. Укажіть нормативи палати, що мають припадати на одного хворого в різних відділеннях лікарні:
A. *В палатах інтенсивної терапії – 13 м2, інфекційних і туберкульозних відділеннях – 7,5 м2, в багатоліжковій палаті – 7 м2
B. В багатоліжковій палаті – 10 м2, в інфекційних –10 м2
C. В інфекційних і туберкульозних відділеннях – 12 м2
D. В палатах інтенсивної терапії – 17 м2 але дозволено – 4 м2
E. В палатах інтенсивної терапії – 15м2 або 4 м2 на одного хворого
3. Назвіть гігієнічні вимоги до площі лікарняних палат соматичного профілю:
A. *Площа палати на 1 ліжко – 9-12 м2, багатоліжкової палати – 7 м2 на 1 ліжко
B. Площа палати на 1 ліжко – 10-15 м2, багатоліжкової палати – 10 м2 на 1 ліжко
C. Площа палати на 1 ліжко – 15-20 м2, багатоліжкової палати – 5 м2 на 1 ліжко
D. Площа палати на 1 ліжко – 10 м2, багатоліжкової палати – 20 м2 на 1 ліжко
E. Площа палати на 1 ліжко – 15 м2 , багатоліжкової палати – 10 м2 на 1 ліжко
4. Назвіть гігієнічні вимоги до площі лікарняних палат інфекційного профілю:
A. *Площа палати на 1 ліжко – 9-12 м2, багатоліжкової палати – 7 м2 на 1 ліжко
B. Площа палати на 1 ліжко – 10-15 м2, багатоліжкової палати – 10 м2 на 1 ліжко
C. Площа палати на 1 ліжко – 15-20 м2, багатоліжкової палати – 5 м2 на 1 ліжко
D. Площа палати на 1 ліжко – 10 м2, багатоліжкової палати – 20 м2 на 1 ліжко
E. Площа палати на 1 ліжко – 15 м2 , багатоліжкової палати – 10 м2 на 1 ліжко
5. Назвіть гігієнічні вимоги до об’єму (кубатури) лікарняних палат :
A. *Об’єм палати на 1 ліжко – 20-25 м3
B. Об’єм палати на 1 ліжко – 2-5 м3
C. Об’єм палати на 1 ліжко – 10-15 м3
D. Об’єм палати на 1 ліжко – 15-20 м3
E. Об’єм палати на 1 ліжко – 25-50 м3
6. Укажіть правильне, виходячи із гігієнічних вимог, розташування ліжок в палаті:
A. *Паралельно світлонесучій стіні
B. Перпендикулярно світлонесучій стіні
C. Під кутом 45° до світлонесучої стіни
D. Під кутом 25° до світлонесучої стіни
E. Все залежить від бажань госпіталізованих та можливостей закладу
7. Загальна площа палати терапевтичного відділення становить 28 м2. Укажіть, на яку максимальну кількість ліжок розраховане приміщення:
A. *4
B. 7
C. 9
D. 5
E. 6
8. В палатній секції соматичної лікарні на 40 ліжок кількість 4-ліжкових палат становить 60%, 2-ліжкових – 20%, 1-ліжкових – 20%. Ширина коридору – 2,5 м. Укажіть, який з наведених показників не відповідає гігієнічним вимогам?
A. *Загальна кількість ліжок
B. Ширина коридору
C. Кількість 2-ліжкових палат
D. Кількість 1-ліжкових палат
E. Кількість 4-ліжкових палат
9. Бокс інфекційного відділення має площу 22 м2. На яку максимальну кількість ліжок він може бути розрахований:
A. *1
B. 2
C. 3
D. 4
E. 5
10. У відділеннях інфекційного профілю обладнуються боксовані палати, які являють собою:
А. *Палати з ізоляцією кожного ліжка
B. Ізольовані палати з загальним туалетом і ванною
С. Ізольовані палати з ванною і туалетом
D. Ізольовані палати з одним входом
E. Ізольовані палати з двома входами
11. В ході санітарної експертизи проекту лікарні було встановлено: операційний блок, до складу якого входить 4 операційних, знаходиться на другому поверсі будівлі, площа операційної складає 10 м2, вікна операційних орієнтовані на північ, на відстані 10 м знаходиться головний корпус висотою 20 м. Укажіть, які дані із числа наведених не відповідають гігієнічним вимогам:
A. *Недостатня площа операційної
B. Недостатня кількість операційних
C. Надлишкова кількість операційних
D. Недостатня відстань до головного корпусу
E. Невірно вибраний поверх для операційної
12. Під час санітарного обстеження соматичного відділення для дорослих було встановлено, що палати на 4 ліжка мають площу 20 м2. Укажіть, яка мінімальна площа палат повинна бути у цьому відділенні?
A. *28 м2
B. 24 м2
C. 22 м2
D. 30 м2
E. 52 м2
13. Під час планування операційного блоку принципове значення має його поділ на зони:
А. *Стерильна зона, особливо чиста зона, чиста зона
B. Зона суворого режиму, зона обмежень, зона спостережень
С. Централізована зона, децентралізована зона, змішана зона
D. Стерильна зона, нестерильна зона
Е. В операційному блоці жодних зон не виділяється
14. Укажіть найбільш оптимальну орієнтацію вікон лікарняної палати:
A. *Південно-східна. південна
B. Північна північно-західна
C. Західна, північно-західна
D. Північно-західна, східна
E. Орієнтація значення не має
15. Укажіть необхідні умови для створення оптимального природного освітлення лікарняних палат лікувально-профілактичних закладів:
A. *Коефіцієнт природної освітленості – 1,3-1,5%, світловий коефіцієнт – 1:4 – 1:6, кут падіння – не менше 27°, кут отвору – не менше 5°, коефіцієнт заглиблення – не більше 2
B. Коефіцієнт природної освітленості – 0,5-1,0%, світловий коефіцієнт – 1:4 – 1:6, кут падіння – не більше 27°, кут отвору – не більше 5°, коефіцієнт заглиблення – не менше 2
C. Коефіцієнт природної освітленості – 10-15%, світловий коефіцієнт – 1:4 – 1:6, кут падіння – не менше 5°, кут отвору – не менше 27°, коефіцієнт заглиблення – не більше 2
D. Коефіцієнт природної освітленості – 1,0-1,5%, світловий коефіцієнт – 1:10 – 1:15, кут падіння – не менше 27°, кут отвору – не менше 5°, коефіцієнт заглиблення – не більше 2
E. Коефіцієнт природної освітленості – 1%, світловий коефіцієнт – 1:2 – 1:4, кут падіння – не менше 27°, кут отвору – не менше 5°, коефіцієнт заглиблення – не більше 2
16. Укажіть необхідні умови для створення оптимального природного освітлення операційних, процедурних, маніпуляційних та перев’язувальних лікувально-профілактичних закладів:
A. *Коефіцієнт природної освітленості – 1,5-2,0%, світловий коефіцієнт – 1:3 – 1:5
B. Коефіцієнт природної освітленості – 0,5-1,0%, світловий коефіцієнт – 1:4 – 1:6
C. Коефіцієнт природної освітленості – 10-15%, світловий коефіцієнт – 1:4 – 1:6
D. Коефіцієнт природної освітленості – 1,0-1,5%, світловий коефіцієнт – 1:10 – 1:15
E. Коефіцієнт природної освітленості – 1%, світловий коефіцієнт – 1:2 – 1:4
17. Назвіть особливості штучного освітлення в лікарняних палатах:
А. *Загальне і нічне чергове освітлення та світильники в нижній частині стін
B. Тільки місцеве (світильники в нижній частині стін) освітлення
C. Тільки загальне освітлення
D. Тільки нічне чергове освітлення
E. Ніяких особливостей не існує
18. Укажіть оптимальні параметри штучного освітлення лікарняних палат лікувально-профілактичних закладів:
A. *Рівень освітлення – 100 лк (люмінесцентні лампи), рівень освітлення – 30 лк (лампи розжарювання)
B. Рівень освітлення – 400 лк (люмінесцентні лампи), рівень освітлення – 200 лк (лампи розжарювання)
C. Рівень освітлення – 200 лк (люмінесцентні лампи), рівень освітлення – 100 лк (лампи розжарювання)
D. Рівень освітлення – 150 лк (люмінесцентні лампи), рівень освітлення – 75 лк (лампи розжарювання)
E. Рівень освітлення – 75 лк (люмінесцентні лампи), рівень освітлення – 30 лк (лампи розжарювання)
19. Укажіть оптимальні параметри загального штучного освітлення операційних лікувально-профілактичних закладів:
A. *Рівень освітлення – 400 лк (люмінесцентні лампи), рівень освітлення – 200 лк (лампи розжарювання)
B. Рівень освітлення – 100 лк (люмінесцентні лампи), рівень освітлення – 30 лк (лампи розжарювання)
C. Рівень освітлення – 200 лк (люмінесцентні лампи), рівень освітлення – 100 лк (лампи розжарювання)
D. Рівень освітлення – 150 лк (люмінесцентні лампи), рівень освітлення – 75 лк (лампи розжарювання)
E. Рівень освітлення – 75 лк (люмінесцентні лампи), рівень освітлення – 30 лк (лампи розжарювання)
20. Укажіть оптимальні параметри штучного освітлення кабінетів лікарів лікувально-профілактичних закладів:
A. *Рівень освітлення – 200 лк (люмінесцентні лампи), рівень освітлення – 100 лк (лампи розжарювання)
B. Рівень освітлення – 400 лк (люмінесцентні лампи), рівень освітлення – 200 лк (лампи розжарювання)
C. Рівень освітлення – 100 лк (люмінесцентні лампи), рівень освітлення – 30 лк (лампи розжарювання)
D. Рівень освітлення – 150 лк (люмінесцентні лампи), рівень освітлення – 75 лк (лампи розжарювання)
E. Рівень освітлення – 75 лк (люмінесцентні лампи), рівень освітлення – 30 лк (лампи розжарювання)
.
21. Укажіть оптимальні параметри штучного освітлення процедурних кабінетів та постів чергової сестри лікувально-профілактичних закладів:
A. *Рівень освітлення – 150 лк (люмінесцентні лампи), рівень освітлення – 75 лк (лампи розжарювання)
B. Рівень освітлення – 400 лк (люмінесцентні лампи), рівень освітлення – 200 лк (лампи розжарювання)
C. Рівень освітлення – 200 лк (люмінесцентні лампи), рівень освітлення – 100 лк (лампи розжарювання)
D. Рівень освітлення – 100 лк (люмінесцентні лампи), рівень освітлення – 30 лк (лампи розжарювання)
E. Рівень освітлення – 75 лк (люмінесцентні лампи), рівень освітлення – 30 лк (лампи розжарювання)
22. Укажіть оптимальні параметри штучного освітлення коридорів проходів та санітарних вузлів лікувально-профілактичних закладів:
A. *Рівень освітлення – 75 лк (люмінесцентні лампи), рівень освітлення – 30 лк (лампи розжарювання)
B. Рівень освітлення – 400 лк (люмінесцентні лампи), рівень освітлення – 200 лк (лампи розжарювання)
C. Рівень освітлення – 200 лк (люмінесцентні лампи), рівень освітлення – 100 лк (лампи розжарювання)
D. Рівень освітлення – 150 лк (люмінесцентні лампи), рівень освітлення – 75 лк (лампи розжарювання)
E. Рівень освітлення – 100 лк (люмінесцентні лампи), рівень освітлення – 30 лк (лампи розжарювання)
23. Укажіть оптимальні параметри нічного чергового освітлення лікарняних палат лікувально-профілактичних закладів:
A. *Рівень освітлення – 10-15 лк
B. Рівень освітлення – 30-50 лк
C. Рівень освітлення – 100-150 лк
D. Рівень освітлення – 200-400 лк
E. Рівень освітлення – 50-100 лк
24. В ході санітарного обстеження операційної багатопрофільної лікарні виявлено: площа операційної складає 38 м2, вікна орієнтовані на північ, загальне освітлення забезпечується люмінесцентними лампами, його рівень становить 200 лк, температура повітря в операційній – 22°С. Укажіть, який з наведених показників не відповідає гігієнічним нормативам:
A. *Рівень освітленості
B. Орієнтація вікон
C. Площа операційної
D. Температура
E. Кратність обміну повітря
25. Назвіть показники оптимальної температури лікарняних палат лікувально-профілактичних закладів:
A. *19-22°С
B. 22-25°С
C. 25-30°С
D. 17-18°С
E. 12-18°С
26. Назвіть показники оптимальної температури палат для новонароджених дітей лікувально-профілактичних закладів:
A. *22-25°С
B. 19-22°С
C. 25-30°С
D. 17-18°С
E. 12-18°С
27. Назвіть показники оптимальної температури палат для післяопераційних хворих лікувально-профілактичних закладів:
A. *22-25°С
B. 19-22°С
C. 25-30°С
D. 17-18°С
E. 12-18°С
28. Назвіть показники оптимальної температури палат для опікових відділень лікувально-профілактичних закладів:
A. *22-25°С
B. 19-22°С
C. 25-30°С
D. 17-18°С
E. 12-18°С
29. Назвіть показники оптимальної температури палат для хворих на тиреотоксикоз в лікувально-профілактичних закладах:
A. *12-18°С
B. 19-22°С
C. 25-30°С
D. 17-18°С
E. 22-25°С
30. Назвіть показники оптимальної вологості повітря лікарняних палат лікувально-профілактичних закладів:
A. *40-60%
B. 20-40%
C. 60-80%
D. 15-25%
E. 80-100%
31. Назвіть показники оптимальної швидкості руху повітря лікарняних палат лікувально-профілактичних закладів:
A. *0,05-0,1 м/с
B. 0,1-0,2 м/с
C. 0,2-0,3 м/с
D. 0,25-0,5 м/с
E. 0,01-0,05 м/с
32. В ході санітарного обстеження операційної багатопрофільної лікарні виявлено: площа операційної 38 м2, вікна орієнтовані на північ, освітлення зони люмінесцентними лампами, його рівень становить 400 лк, температура повітря в операційній – 27˚С. Укажіть, який з наведених показників не відповідає гігієнічним нормативам:
A. *Температура повітря
B. Орієнтація вікон
C. Вид. освітлення та рівень освітленості
D. Площа операційної
E. Кратність обміну повітря
33. В операційній обласної клінічної лікарні проведено вимірювання мікрокліматичних показників. Результати проведених досліджень: середня температура повітря складає 20°С, відносна вологість повітря – 48%, швидкість руху повітря – 0,1 м/с. Дайте гігієнічну оцінку мікроклімату операційної.
A. *Мікроклімат комфортний
B. Мікроклімат дискомфортний з підвищеною вологістю
C. Мікроклімат дискомфортний
D. Мікроклімат дискомфортний охолоджуючий
E. Мікроклімат дискомфортний з підвищеною швидкістю руху повітря
34. Під час вивчення мікрокліматичних умов лікарняної палати встановлено: площа – 6 м3, середня температура повітря – 16°С, відносна вологість – 72%, швидкість руху повітря – 0,35 м/с, коефіцієнт природної освітленості – 0,88%, світловий коефіцієнт – 1:5. Дайте гігієнічну оцінку мікроклімату лікарняної палати:
A. *Дискомфортний охолоджуючий
B. Комфортний
C. Дискомфортний з підвищеною вологістю повітря
D. Дискомфортний нагріваючий
E. Дискомфортний зі значними коливаннями основних параметрів
35. Укажіть гігієнічні вимоги до вмісту вуглекислого газу в повітрі лікарняних палат лікувально-профілактичних закладів:
A. *Концентрація вуглекислого газу – 0,07-0,1%
B. Концентрація вуглекислого газу – 0,01-0,05%
C. Концентрація вуглекислого газу – 0,05-0,07%,
D. Концентрація вуглекислого газу – 0,1-0,2%
E. Концентрація вуглекислого газу – 0,2-0,5%
36. Укажіть гігієнічні вимоги до окиснюваності повітря лікарняних палат лікувально-профілактичних закладів:
A. *Окиснюваність повітря – 20-24 мг О2/м3
B. Окиснюваність повітря – 10-15 мг О2/м3
C. Окиснюваність повітря – 15-20 мг О2/м3
D. Окиснюваність повітря – 24-30 мг О2/м3
E. Окиснюваність повітря – 25-50 мг О2/м3
37. Рівень звуку на території лікарні в нічний час не повинен перевищувати, дБ:
A. *35
B. 20
C. 10
D. 40
E. 50
38. Перерахуйте основні професійні фактори, що негативно впливають на організм медичних працівників:
A. *Високе нервово-емоційне напруження, дискомфортний мікроклімат, вимушена робоча поза, шкідливі фізичні, хімічні та біологічні чинники
B. Комфортний мікроклімат, ненормальна тривалість відпусток
C. Низька рухова активність та ультрафіолетовий голод
D. Шкідливі хімічні речовини, напружені стосунки та скарги пацієнтів
E. Біологічні аспекти, безсоння, астенія
39. До професійних навантажень та шкідливостей праці лікарів хірургічних спеціальностей відносяться:
A. *Все перераховане
B. Вимушене положення тіла, тривале статичне напруження
C. Дискомфортний нагрівний мікроклімат
D. Біологічні та психогенні фактори
E. Хімічні чинники
40. До числа основних заходів з покращання умов праці лікарів необхідно віднести:
A. *Архітектурно-планувальні та будівельні заходи, нормування чинників виробничого середовища та контроль за їх дотриманням
B. Вибіркові медогляди та оздоровлення допоміжного персоналу
C. Утримання штатної комісії з розслідувань нещасних випадків на виробництві та професійної патології
D. Своєчасна інформація про нещасні випадки на виробництві та професійну патологію
E. Штрафні санкції, акти, приписи, а при необхідності передача справи до силових структур
Особиста гігієна
Тема №39. Гігієнічна оцінка лікарняного та побутового одягу. Методика гігієнічної оцінки засобів по догляду за ротовою порожниною.
1. Дайте визначення поняття “одяг”:
А. *Засіб щодо забезпечення теплового комфорту та захисту тіла від несприятливого впливу навколишнього середовища, механічних і хімічних пошкоджень та бактеріального забруднення
В. Засіб щодо запобігання або зниження впливу на працівника небезпечних або шкідливих виробничих чинників
С. Засіб щодо захисту медичних працівників від впливу негативних чинників внутрішньо лікарняного середовища
D. Засіб щодо захисту тіла, який видається відвідувачам хворих лікувально-профілактичний закладів
Е. Засіб щодо захисту окремих органів і систем організму від впливу несприятливих чинників
2. Дайте визначення поняття “виробничий одяг”:
А. *Засіб щодо запобігання або зниження впливу на працівника небезпечних або шкідливих виробничих чинників
В. Засіб щодо забезпечення теплового комфорту та захисту тіла від несприятливого впливу навколишнього середовища, механічних і хімічних пошкоджень та бактеріального забруднення
С. Засіб щодо захисту медичних працівників від впливу негативних чинників внутрішньо лікарняного середовища
D. Засіб щодо захисту тіла, який видається відвідувачам хворих лікувально-профілактичний закладів
Е. Засіб щодо захисту окремих органів і систем організму від впливу несприятливих чинників
3. Дайте визначення поняття “лікарняний одяг”:
А. *Засіб щодо захисту медичних працівників від впливу негативних чинників внутрішньо лікарняного середовища
В. Засіб щодо запобігання або зниження впливу на працівника небезпечних або шкідливих виробничих чинників
С. Засіб щодо забезпечення теплового комфорту та захисту тіла від несприятливого впливу навколишнього середовища, забезпечення механічних і хімічних пошкоджень, бактеріального забруднення
D. Засіб щодо захисту тіла, який видається відвідувачам хворих лікувально-профілактичний закладів
Е. Засіб щодо захисту окремих органів і систем організму від впливу несприятливих чинників
4. Укажіть загальні вимоги до тканин, що використовуються для виготовлення одягу:
А. *Низька (для зимового одягу) або висока (для літнього одягу) теплопровідність, належна пористість, легкість, низька гігроскопічність, водоємкість та водопровідність, висока паропровідність та випаровуюча здатність
В. Висока (для зимового одягу) або низька (для літнього) теплопровідність, належна пористість, легкість, висока гігроскопічність, водоємкість, низька паро провідність та випаровуючи здатність
С. Відповідність модним тенденціям
D. Збільшення об’єму та зросту людини і зменшення маси та зросту користувача
Е. Відповідність ергономічним вимогам, економність та дешевизна
5. Назвіть гігієнічні вимоги, що ставляться до повсякденного одягу:
А. *Забезпечити оптимальний підодяговий мікроклімат та тепловий комфорт людини, не утруднювати дихання, кровообіг і рух людини, мати порівняно невелику масу та бути достатньо міцним
В. Основна гігієнічна вимога ― тривалість використання та стійкість до вологи
С.Якщо одяг влаштовує користувача, то гігієнічні вимоги до одягу є некоректними
D. Бути стійким до вологи та сонця та мати загальну масу менше 15% від маси тіла користувача
Е. Відповідати естетичним вимогам та забезпечувати оптимальний під одяговий мікроклімат, бути достатньо міцним та не мати у своїй структурі токсичних хімічних домішок
6. Укажіть, від якого чинника з числа нижченаведених залежать гігієнічні властивості одягу:
А. *вид тканин
B. Температура повітря
C. Охолоджувальна здатність повітря
D. Швидкість руху повітря
E. Вологість повітря
7. Підодяговий мікроклімат буде оптимальним, якщо при температурі навколишнього середовища 18-22°С мають місце наступні його параметри:
А. *Температура повітря – 32,5-34,5°С, відносна вологість – 55-60%, концентрація оксиду вуглецю – 1-1,5%
В. Температура повітря – 36-40°С, відносна вологість – 70-76%, концентрація оксиду вуглецю – 0,5-1%
С. Температура повітря – 15-20°С, відносна вологість – 25-30%, концентрація оксиду вуглецю – 5-10%
D. Температура повітря має дорівнювати температурі тіла користувача, оксид вуглецю має бути відсутнім, відносна вологість має дорівнювати абсолютній вологості
Е. Температура повітря та вологість мають бути мінімальною, швидкість руху повітря має скласти 0,1-0,3 м/с
8. Найбільш оптимальні гігієнічні властивості має одяг із волокон:
А. *Бавовни, льону, коноплі, вовни, шовку
В. Азбесту у поєднанні із епоксидними композиціями та картоном
С. Бавовни у поєднанні із гумою
D. Льону у суміші із пінопластом
Е. Виключно синтетичного походження
9. Укажіть які основні властивості тканин покладені в основу класифікації спеціального одягу:
а. *захисні властивості
b. повітропроникність
c. капілярність
d. теплопровідність
E. Гігроскопічність
10. До основних груп виробничого одягу відносять спеціальний одяг:
А. *Для використання в умовах підвищеної вологості, кислотно-луго-захисний, пилозахисний, для захисту від механічних і фізичних чинників
В. Халати білі, сині та чорні
С. Сигнальні жилети червоного та зеленого кольорів
D. Фартухи побутові із національним орнаментом та вишивкою
Е. Костюми для захисту від мух та тепла, бавовняні халати
11. Укажіть види одягу, що використовують при роботі в умовах підвищеної вологості:
А. *Костюми водонепроникні, санітарно-захисний одяг для епідеміологів, ветеринарів та дезінфекторів, гідрокостюми
В. Ватно-марлеві маски, світлозахисні окуляри
С. Протигази, парасольки, респіратор “Пелюстка”, бахіли
D. Фартухи та нарукавники
Е. Захисний шолом, гідрокостюми, ватно-марлеві маски
12. Укажіть основні види індивідуальних засобів захисту органів дихання:
А. *Фільтруюючі та ізолюючі засоби
В. Фільтруючі та знезаражуючі засоби
С. Фільтруючі та знешкоджуючі засоби
D. Ізолюючі та знешкоджуючі засоби
Е. Ізолюючі та стабілізуючі засоби
13. Назвіть засоби, що відносяться до фільтруючих засобів захисту органів дихання:
А. *Маски, респіратори, фільтруючі протигази
В. Шлангові та ізолюючі протигази
С. Відкриті та закриті захисні окуляри, ручні і наголовні щитки, маски та шоломи
D. Внутрішні та зовнішні антифони
Е. Шлангові та ізолюючі маски
14. Назвіть засоби, що відносяться до фільтруючих засобів захисту органів дихання:
А. *Шлангові та ізолюючі протигази
В. Маски, респіратори, фільтруючі протигази
С. Відкриті та закриті захисні окуляри, ручні і наголовні щитки, маски та шоломи
D. Внутрішні та зовнішні антифони
Е. Шлангові та ізолюючі каски
15. Назвіть засоби, що відносяться до засобів захисту органу зору:
А. *Відкриті та закриті захисні окуляри, ручні і наголовні щитки, маски та шоломи
В. Маски, респіратори, фільтруючі протигази
С. Шлангові та ізолюючі протигази
D. Внутрішні та зовнішні антифони
Е. Шлангові та ізолюючі каски
16. Назвіть засоби, що відносяться до засобів захисту органу слуху:
А. *Внутрішні та зовнішні антифони
В. Маски, респіратори, фільтруючі протигази
С. Шлангові та ізолюючі протигази
D. Відкриті та закриті захисні окуляри, ручні і наголовні щитки, маски та шоломи
Е. Шлангові та ізолюючі каски
17. Назвіть засоби, що відносяться до засобів захисту голови:
А. *Каски
В. Маски, респіратори, фільтруючі протигази
С. Шлангові та ізолюючі протигази
D. Відкриті та закриті захисні окуляри, ручні і наголовні щитки, маски та шоломи
Е. Внутрішні та зовнішні антифони
18. Укажіть найкращі тканини для виготовлення білизни є:
А. *Бавовна, льон, шовк
В. Нейлон, шерсть, поролон
С. Лавсан, нейлон, поролон
D. Бавовна в поєднанні із гумою
Е. Шовк у поєднанні із поролоном
19. Укажіть одну з основних переваг натуральних тканин:
а. *висока гігроскопічність
b. низька капілярність
c. низька повітропрохідність
d. низька гігроскопічність
e. низька пористість
20. Назвіть для виготовлення якого одягу використовуються хімічні неорганічні волокна:
а. *спеціальний одяг
b. спортивний одяг
c. дитячий одяг
d. лікарняний одяг
e. побутовий одяг
21. Назвіть переваги одягу із волокон природного походження над одягом із волокон хімічного походження:
А. *Краща повітропроникність, волого проникність, гігроскопічність
В. Переваг немає
С. Перевага залежить від маси одягу
D. Головне не походження волокон, а їх товщина
Е. Все залежить від моди на одяг
22. Синтетичні волокна отримують шляхом хімічного синтезу з:
а. *нафти
b. джуту
c. азбесту
d. казеїну
E. Віскози
23. Укажіть волокна хімічного походження:
А. *Віскоза, капрон, нейлон, лавсан, ацетат
В. Льон у поєднанні із бавовною
С. Бавовна у поєднанні із коноплею
D. Конопля у поєднанні із льоном
Е. Шовк з’єднаний із бавовною
24. Укажіть чому білизна із полівінілхлоридних волокон отримала назву лікувальної:
А. *Тому, що зменшує біль у суглобах, м’язах, по ходу периферійних нервів
В. Тому, що її видають хворим у поліклініках та за рецептами у аптеках
С. Тому, що вона видається на курортах
D. Тому, що вона виробляється у лікарнях
Е. Тому, що вона є незамінною при виготовленні спецодягу
25. Назвіть перелік основних показників фізичних властивостей тканини:
А. *Товщина та питома вага, пористість та капілярність, відносна теплопровідність сухої та вологої тканини
В. Стійкість до впливу лазерних променів, товщина та питома вага
С. Здатність поглинати ультрафіолетові промені, пористість та капілярність
D. Здатність затримувати ультразвук, відносна теплопровідність сухої та вологої тканини
Е. Фізичні властивості тканин значення не мають, головне ‒ оптимальні хімічні показники
26. Назвіть перелік основних показників хімічних властивостей тканини:
А. *Стійкість до кислот, лугів та органічних розчинників
В. Стійкість до ультрафіолетових променів
С. Стійкість до змін аероіонного стану атмосфери
D. Стійкість до змін барометричного тиску
Е. Стійкість до комбінованого впливу хімічного складу повітря
27. Укажіть прилад, за допомогою якого визначають товщину тканини:
А. *мікрометр
В. Реометр
С. Кататермометр
D. Термометр
E. Психрометр
28. Дайте визначення поняття “щільність тканини”:
А. *Це маса 1 см3 тканини (у грамах)
В. Це кількість волокон у 1 см3
С. Це кількість волокон у 1 см2
D. Це співвідношення маси одягу до його розмірів
Е. Це співвідношення діаметрів волокон до їх ваги
29. Дайте визначення поняття “повітропроникність тканин”:
А. *здатність тканини пропускати через свої пори повітря
B. Здатність пропускати водяну пару через пори тканини
C. Властивість волокон тканини поглинати водяну пару з повітря і поверхні тіла і утримувати її за певних умова
D. Властивість вбирати краплинно-рідку вологу
E. Час випаровування вологи з поверхні тканини
30. Дайте визначення поняття “гігроскопічність тканин”:
А. *властивість волокон тканини поглинати водяну пару з повітря і поверхні тіла і утримувати її за певних умова
B. Здатність пропускати водяну пару через пори тканини
C. Здатність тканини пропускати через свої пори повітря
D. Властивість вбирати краплинно-рідку вологу
E. Час випаровування вологи з поверхні тканини
31. Укажіть прилад, за допомогою якого визначають теплопровідність тканин:
А. *кататермометр
B. Психрометр
C. Реометр
D. Термометр
E. Мікрометр
32. Для дослідження природи (походження) тканини використовують наступні методики:
А. *Кип’ятіння з лугами, обробка з ацетоном, ксантопротеїнові реакції з HNO3
В. Опромінення ультрафіолетовими лампами
С. Пропускання лазерних променів
D. Компресія та перевірка на міцність
Е. Тривале прання у нейтральному мийному розчині
33. Під час кип’ятіння волокон одягу в 10% розчині NaOH або KOH:
А. *Волокна тваринного походження (шовк, шерсть) розчиняються, а волокна рослинного походження (бавовна, льон) лише набухають
В. Волокна рослинного походження (бавовна, льон) розчиняються, а волокна тваринного походження (шовк, шерсть) лише набухають
С. Волокна рослинного походження (бавовна, льон) розчиняються, а волокна тваринного походження (шовк, шерсть) забарвлюються у жовтий або світло-коричневий колір
D. Волокна будь-якого походження розчиняються
Е. Ніяких змін із волокнами та тканинами не відбувається
34. В ході проведення ксантопротеїнової реакції волокон одягу:
А. *Волокна тваринного походження (шовк, шерсть) забарвлюються у жовтий або світло-коричневий колір, а колір волокон рослинного походження (бавовна, льон) не змінюється
В. Волокна рослинного походження (шовк, шерсть) забарвлюються у жовтий або світло-коричневий колір, а колір волокон тваринного походження (бавовна, льон) не змінюється
С. Волокна будь-якого походження залишаються без змін
D. Волокна тваринного походження (шовк, шерсть) розчиняються, а волокна рослинного походження (бавовна, льон) лише набухають
Е. Волокна рослинного походження (бавовна, льон) розчиняються, а волокна тваринного походження (шовк, шерсть) лише набухають
35. В результаті обробки волокон тканини ацетоном:
А. *В ацетоні розчиняється штучний ацетатний шовк і не розчиняються натуральні волокна
В. В ацетоні розчиняються натуральні волокна і не розчиняється штучний ацетатний шовк
С. В ацетоні натуральні волокна знебарвлюються та ущільнюються
D. Ацетон не впливає на стан та забарвлення ацетатного шовку
Е. Ацетон швидко випаровується та кристалізується
Тема №40. Психогігієнічні основи оптимізації повсякденної діяльності людини.
1. Психогігієна як наука вивчає та реалізує такі основні положення:
А. *Все перераховане
B. Досліджує стан психічного здоров’я людини
C. Вивчає динаміку психічного здоров’я у зв’язку з дією на її організм природних, виробничих і соціально-побутових факторів
D. Розробляє науково-обґрунтовані заходи щодо активного впливу на людський організм та середовище його перебування
E. Забезпечує створення найбільш сприятливих умов для збереження та зміцнення психічного і соматичного здоров’я
2. Укажіть основні завдання психогігієни:
A. *Аналіз психічного здоров’я населення, розроблення вікових стандартів розвитку та вивчення особливостей впливу чинників середовища на організм
B. Здійснення професійної орієнтації
С. Обґрунтування раціонального режиму організації навчальної та позанавчальної діяльності
D. Вивчення особливостей впливу навколишнього середовища на організм людини та визначення рівня соматичної і психічної захворюваності
Е. Встановлення віково-статевих особливостей періоду нервово-психічних розладів та психічних захворювань.
3. Укажіть основні характеристики психічного здоров’я людини:
А. *Відсутність виражених нервово-психічних розладів, стійка рівновага між організмом та навколишнім світом, нервово-психічний розвиток, що відповідає віку
В. Наявність незначних нервово-психічних розладів, стійка рівновага між організмом та навколишнім світом, нервово-психічний розвиток, що відповідає віку
C. Наявність виражених нервово-психічних розладів, нестійка рівновага між організмом та навколишнім світом, нервово-психічний розвиток, що відповідає віку
D. Відсутність виражених нервово-психічних розладів, нестійка рівновага між організмом та навколишнім світом, нервово-психічний розвиток, що відповідає віку
E. Наявність незначних нервово-психічних розладів, нестійка рівновага між організмом та навколишнім світом, нервово-психічний розвиток, що відповідає віку
4. Укажіть, які фактори впливають на формування психічного здоров’я людини?
A. *Чинники середовища та соціальні фактори
B. Чинники середовища та фізичні фактори
C. Природні та антропогенні чинники
D. Чинники середовища та антропогенні фактори
E. Спадкові та економічні фактори
5. Перерахуйте основні критерії психічного здоров’я людини:
A. *Все перераховане
B. Відсутність виражених форм психічних захворювань та граничних нервово-психічних розладів
C. Гармонійність психічного розвитку
D. Відповідність психічного розвитку вікові
E. Рівень розвитку показників стану провідних соціально- та професійно-значущих психофізіологічних функцій
6. Дайте визначення “сенситивний період психічного розвитку”:
A. *Віковий період індивідуального розвитку, протягом якого організм є надзвичайно чутливим до специфічного впливу навколишнього середовища
B. Віковий період індивідуального розвитку, протягом якого організм є надзвичайно чутливим до канцерогенних і тератогенних чинників
C. Віковий період індивідуального розвитку, протягом якого організм є надзвичайно резистентним до соціального впливу
D. Віковий період індивідуального розвитку, протягом якого організм є надзвичайно розвитку, протягом якого організм є надзвичайно чутливим резистентним до впливу навколишнього середовища
E. віковий період індивідуального до соціального впливу
7. Укажіть, що знаходиться в основі кризових періодів у житті людини:
A. *Психофізіологічні та поведінкові зрушення
B. Підвищення мотиваційної спрямованості та психологічної орієнтації
C. Поведінкові та емоційні зрушення
D. Зміна поведінки та соціальної орієнтації
E. перебудова властивостей характеру особистості
8. Укажіть провідні характеристики психічного розвитку:
A. *Темперамент і характер
B. Стабільність настрою
C. Психофізіологічна стабільність
D. Професійна адаптація
E. Фізична адаптованість
9. В ході проведення психогігієнічних досліджень вивчаються:
A. *Властивості характеру та темпераменту
B. Стан здоров’я та настрій
C. Самопочуття та активність досліджуваного
D. Адекватність самооцінки
E. Рівень статевого дозрівання
10. Укажіть, які з вказаних нижче особливостей особистості людини не підлягають обов’язковому вивченню під час проведення психогігієнічних досліджень:
A. *Адаптаційні можливості особистості
B. Мотиваційна спрямованість особистості
C. Властивості темпераменту
D. Особливості нервово-психічного стану
E. Властивості характеру
11. Під час здійснення психологічної професійної орієнтації школярів спеціалістами вивчаються такі параметри:
A. *Властивості особистості та психофізіологічні особливості школярів
B. Сила спонукання та мотиваційна спрямованість школярів
C. Стан психічного здоров’я школярів
D. Наявність захворювань центральної нервової системи
E. Стан фізичного розвитку школярів
12. У структурі особливостей особистості центральне, серцевинне, місце посідають:
А. *Властивості темпераменту
В. Поведінкові реакції у відповідь на зміни соціальних умов життя
С. Емоційні реакції людини
D. Поведінкові реакції
Е. Рівень сформованості соціально-значущих навичок
13. Назвіть головну рису визначення поняття “темперамент”:
A. *Характеристика індивідуального стереотипу реакцій на соціальні умови життя та соціальних умов життя
В. Особливості настрою та рівень активності людини
С. Характеристика емоційного стану людини
D. Характеристика психічного стану людини
Е. Характеристика психофізіологічного стану людини
14. Укажіть провідні властивості темпераменту:
A. *Екстраверсія, інтроверсія
B. Настрій, поведінка
C. Самооцінка, цілеспрямованість
D. Імпульсивність, стабільність настрою
E. Здатність до самовідновлення, здатність до саморуйнування
15. До основних показників ступеня вираження головних рис темпераменту відносяться:
A. *Сила спонукання, швидкісні характеристики моторної діяльності та стійкість рухових проявів
B. Зміни настрою соціальної активності та самопочуття
C. Професійна спрямованість та рівень психологічної готовності до засвоєння професійних навичок та умінь
D. Розумові та фізичні здібності
E. Сила спонукання, психофізіологічна, психічна та соціально-психофізіологічна адекватність
16. З метою визначення властивостей темпераменту використовують:
A. *Особистісні опитувальники Айзенка і Русалова
B. Особистісні опитувальники Спілбергера і Тейлора
C. Особистісні опитувальники Шмішека і Mini-mult
D. Особистісні опитувальники САН і Люшера
E. Особистісні опитувальники Роттера і Гербачевського
17. Назвіть головні риси властивостей характеру, що визначають їх виключне значення у процесів становлення особистості:
A. *Чіткий зв’язок зі станом адаптаційних систем організму, високий рівень індивідуальних проявів, чітке визначення окремих тенденцій до здійснення різного роду вчинків
B. Чіткий зв’язок з біохімічними процесами, що відбуваються в організмі, низький рівень індивідуальних проявів
C. Чіткий зв’язок з процесами становлення гуморального імунітету та розвитком функціональних систем організму
D. Чіткий зв’язок з процесами становлення клітинного імунітету та розвитком функціональних систем організму
E. Чіткий зв’язок з процесами компенсаторних змін в умовах хвороби та розвитком функціональних систем організму
18. Укажіть, що забезпечують характерологічні прояви особистості:
A. *Регуляція діяльності стеження, переключення, передбачення та планування особистої поведінки
B. Регуляція діяльності центральної нервової системи та органів кровообігу
C. Регуляція діяльності автономної нервової системи та органів кровообігу
D. Регуляція діяльності гуморального та клітинного імунітету
E. Регуляція діяльності мотиваційної сфери особистості
19. З метою визначення властивостей характеру використовують:
A. *Особистісні опитувальники Шмішека і Mini-mult
B. Особистісні опитувальники Айзенка і Русалова
C. Особистісні опитувальники Спілбергера і Тейлора
D. Особистісні опитувальники Роттера і Гербачевського
E. Особистісні опитувальники САН і Люшера
20. Високий рівень розумової та фізичної працездатності зумовлює наявність:
А. *Адекватної мотиваційної спрямованості
В. Гарного настрою
С. Спадкової схильності
D. Високого рівня фізичної підготовки
Е. Низького рівня нейротизму
21. Укажіть, що зумовлює висока позитивна мотивація:
A. *Готовність суб’єкта до здійснення діяльності з найбільшою ефективністю у стислі строки
B. Оптимальну регуляцію діяльності центральної нервової системи та органів кровообігу
C. Оптимальну регуляцію діяльності автономної нервової системи та органів кровообігу
D. Оптимальну регуляцію діяльності гуморального та клітинного імунітету
E. Готовність суб’єкта до здійснення діяльності з найбільшою ефективністю у відділені строки
22. З метою визначення мотиваційної спрямованості використовують:
A. *Особистісні опитувальники Роттера і Гербачевського
B. Особистісні опитувальники Айзенка і Русалова
C. Особистісні опитувальники Спілбергера і Тейлора
D. Особистісні опитувальники Шмішека і Mini-mult
E. Особистісні опитувальники САН і Люшера
23. Укажіть, що визначає такий компонент мотиваційної структури особистості, як внутрішній мотив:
A. *Мотив, що безпосередньо пов’язаний з процесом діяльності
B. Мотив, що характеризує відношення суб’єкта до результатів своєї роботи
C. Мотив, що виражається у прагненні суб’єкта ставити перед собою в однотиповій повсякденній діяльності все складнішу і складнішу мету
D. Мотив, що виражається у прагненні суб’єкта ставити перед собою в однотиповій повсякденній діяльності все простішу і простішу мету
E. Мотив, що виражається у прагненні суб’єкта уникати виконання складних завдань у одно типовій повсякденній діяльності
24. Укажіть, що визначає такий компонент мотиваційної структури особистості, як пізнавальний мотив:
A. *Мотив, що характеризує відношення суб’єкта до результатів своєї роботи
B. Мотив, що безпосередньо пов’язаний з процесом діяльності
C. Мотив, що виражається у прагненні суб’єкта ставити перед собою в однотиповій повсякденній діяльності все складнішу і складнішу мету
D. Мотив, що виражається у прагненні суб’єкта ставити перед собою в однотиповій повсякденній діяльності все простішу і простішу мету
E. Мотив, що виражається у прагненні суб’єкта уникати виконання складних завдань у одно типовій повсякденній діяльності
25. Укажіть, що визначає такий компонент мотиваційної структури особистості, як мотив самоповаги:
A. *Мотив, що виражається у прагненні суб’єкта ставити перед собою в однотиповій повсякденній діяльності все складнішу і складнішу мету
В. Мотив, що виражається у прагненні суб’єкта ставити перед собою в однотиповій повсякденній діяльності все простішу і простішу мету
С. Мотив, що виражається у прагненні суб’єкта уникати виконання складних завдань у одно типовій повсякденній діяльності
D. Мотив, що безпосередньо пов’язаний з процесом діяльності
Е. Мотив, що характеризує відношення суб’єкта до результатів своєї роботи
26. Дайте визначення поняття “психічний стан”:
A. *Узагальнена картина психічного функціонування вищої нервової діяльності організму в обмежений проміжок часу, уявлення про яку в свідомості людини реалізується на підставі самооціночних процесів
В. Характеристика індивідуального стереотипу реакцій на соціальні умови життя та соціальних умов життя
С. Характеристика емоційного стану людини, уявлення про яку в свідомості людини реалізується на підставі само оціночних процесів
D. Узагальнена картина соматичного функціонування організму в обмежений проміжок часу, уявлення про яку в свідомості людини реалізується на підставі самооціночних процесів
Е. Характеристика психофізіологічного стану людини
27. З метою визначення особливостей нервово-психічних станів використовують тестові методики:
A. *Особистісні опитувальники САН і Люшера
B. Особистісні опитувальники Шмішека і Mini-mult
C. Особистісні опитувальники Спілбергера і Тейлора
D. Особистісні опитувальники Роттера і Гербачевського
E. Особистісні опитувальники Айзенка і Русалова
28. Ефективність навчання та оптимальний вплив на стан психічного здоров’я учнів і студентів залежить від:
A. *Діяльності викладача та рівня сформованості розумових умінь та навичок
B. Забезпечення функціонального зонування території навченого закладу
C. Достатнього природного та штучного освітлення
D. Високого рівня особливостей мікроклімату та фізичної підготовленості
E. Вентиляції приміщення
29. Укажіть провідні психогігієнічні принципи оптимізації повсякденної діяльності людини:
A. *Все перераховане
B. Проведення гігієнічного нормування професійної діяльності людини С. Визначення чинників, які сприяють ломці адаптаційних механізмів
D. Раціональна організація позаробочої діяльності людини
E. Обґрунтування та диференційоване запровадження заходів психогігієнічної корекції та реабілітації
30. Психогігієнічна корекція та реабілітація є одним із провідних принципів:
A. *Оптимізації повсякденної діяльності людини
B. Забезпечення комфортного теплового стану організму
C. Зміни властивостей темпераменту
D. Оптимізації рухової активності
E. Покращання умов життя
31. До провідних гігієнічних принципів оптимізації позаробочої (позанавчальної) діяльності людини відносять:
A. *Визначення та урахування індивідуальних особливостей особистості та використання активних методів психофізіологічного впливу на організм
B. Корекція донозологічних і нозологічних станів та використання активних методів психофізіологічного впливу на організм
C. Самовдосконалення та урахування індивідуальних особливостей особистості
D. Зниження рівня нейротизму та використання активних методів психофізіологічного впливу на організм
E. Створення професіограм, психограм та психофізіограм
Тема №41. Гігієнічні аспекти медичної біоритмології та хроногігієни. Гігієна адаптаційного процесу. Наукові основи діагностики та профілактики хронічної втоми.
1. Синхронізація життєдіяльності організму – це:
A. *Здатність центральної нервової системи до забезпечення взаємодії різних періодичних функцій організму та співпадання у часі їх ритміки з ритмікою навколишнього середовища
B. Нормалізація сну і неспання та підвищення рівня працездатності
C. Покращання настрою та процесів психофізіологічної адаптації
D. Процеси підвищення рівня уваги та покращання соціально-психологічної адаптації
E. Забезпечення зменшення рівня захворюваності та підвищення психофізіологічної готовності до ефективного виконання різних видів діяльності
2. Від синхронізації життєдіяльності організму залежить:
A. *Самопочуття, рівень активності і працездатності
B. Статевий розвиток, біологічний вік
C. Взаємовідношення з оточуючими
D. Рівень освіти, фізичний стан
E. Рівень уваги, фізичний розвиток
3. Дайте визначення поняття “біологічні ритми”:
A. *Самопідтримуючі автономні процеси чергувань станів організму і коливань фізіологічних реакцій індивідуума
B. Процеси чергувань станів організму, що необхідно тренувати
C. Фізіологічні коливання реакцій у відповідь на подразнення
D. Психологічні реакції організму у відповідь на дію зовнішніх чинників
E. Ритм роботи серця
4. Назвіть основні види біологічних ритмів відповідно до їх частотних характеристик:
А. *Ритми високої частоти, ритми середньої частоти, мезоритми, макроритми, мегаритми
В. Органні, організмові, популяційні ритми
С. Адаптивні, фізіологічні ритми
D. Комфортні, дискомфортні, різнодискомфортні ритми
E. Гармонійні, дисгармонійні, різнодисгармонійні ритми
5. Дайте визначення поняття “ритми високої частоти”:
А. *Ритми з періодом від мілісекунд до 30 хвилин
В. Ритми з періодом від 30 хвилин до 28 годин
С. Ритми з періодом від 28 годин до 20 днів
D. Ритми з періодом від 20 днів до 1 року
E. Ритми з періодом від 1 року до десятків років
6. Дайте визначення поняття “ритми середньої частоти”:
А. *Ритми з періодом від 30 хвилин до 28 годин
В. Ритми з періодом від 20 днів до 1 року
С. Ритми з періодом від мілісекунд до 30 хвилин
D. Ритми з періодом від 1 року до десятків років
E. Ритми з періодом від 28 годин до 20 днів
7. Дайте визначення поняття “мезоритми”:
А. *Ритми з періодом від 28 годин до 20 днів
В. Ритми з періодом від мілісекунд до 30 хвилин
С. Ритми з періодом від 30 хвилин до 28 годин
D. Ритми з періодом від 1 року до десятків років
E. Ритми з періодом від 20 днів до 1 року
8. Дайте визначення поняття “макроритми”:
А. *Ритми з періодом від 20 днів до 1 року
В. Ритми з періодом від 28 годин до 20 днів
С. Ритми з періодом від мілісекунд до 30 хвилин
D. Ритми з періодом від 30 хвилин до 28 годин
E. Ритми з періодом від 1 року до десятків років
9. Дайте визначення поняття “мегаритми”:
А. *Ритми з періодом від 1 року до десятків років
В. Ритми з періодом від 20 днів до 1 року
С. Ритми з періодом від 28 годин до 20 днів
D. Ритми з періодом від мілісекунд до 30 хвилин
E. Ритми з періодом від 30 хвилин до 28 годин
10. Назвіть основні типи біологічних ритмів середньої частоти:
А. *Ультрадіанні, циркадіанні (циркадні) ритми
В. Інфрадіанні, циркасептидальні ритми
С. Органні, організмові, популяційні ритми
D. Адаптивні, фізіологічні ритми
E. Стандартні, нестандартні ритми
11. Назвіть основні типи біологічних ритмів, що відносяться до мезоритмів:
А. *Інфрадіанні, циркасептидальні ритми
В. Адаптивні, фізіологічні ритми
С. Стандартні, нестандартні ритми
D. Органні, організмові, популяційні ритми
E. Ультрадіанні, циркадіанні (циркадні) ритми
12. Назвіть основні види біологічних ритмів згідно з рівнем організації біосистем:
А. *Клітинні, органні, організмові, популяційні ритми
В. Адаптивні, фізіологічні ритми
С. Ритми високої частоти, ритми середньої частоти, мезоритми, макроритми, мегаритми
D. Комфортні, дискомфортні, різкодискомфортні ритми
E. Гармонійні, дисгармонійні, різкодисгармонійні ритми
13. Назвіть основні види біологічних ритмів з точки зору особливостей взаємодії організму та навколишнього середовища:
А. *Адаптивні, фізіологічні ритми
В. Ритми високої частоти, ритми середньої частоти, мезоритми, макроритми, мегаритми
С. Гармонійні, дисгармонійні, різкодисгармонійні ритми
D. Комфортні, дискомфортні, різкодискомфортні ритми
E. Клітинні, органні, організмові, популяційні ритми
14. Дайте визначення поняття “мезор”:
A. *Рівень ритму, що являє собою середню величину фізіологічної функції протягом одного біологічного циклу
B. Рівень ритму, що являє собою максимальну величину фізіологічної функції протягом одного біологічного циклу
C. Рівень ритму, що являє собою мінімальну величину фізіологічної функції протягом одного біологічного циклу
D. Рівень ритму, що являє собою максимальну величину фізіологічної функції протягом двох біологічних циклів
E. Середня величина фізіологічної функції протягом одного біологічного циклу
15. Дайте визначення поняття “період ритму”:
A. *Відрізок часу, після закінчення якого стан організму повторюється
B. Середня величина фізіологічної функції, яка розглядається протягом одного біологічного циклу, графічне зображення якого наближається до синусоїди
C. Різниця між максимальними та мінімальними значеннями певного фізіологічного процесу впродовж одного біологічного циклу
D. Час, на який припадає максимальний рівень функції
E. Час, на який припадає мінімальний рівень функції
16. Дайте визначення поняття “амплітуда”:
А. *Різниця між максимальними та мінімальними значеннями певного фізіологічного процесу впродовж одного біологічного циклу
В. Середня величина фізіологічної функції, яка розглядається протягом одного біологічного циклу, графічне зображення якого наближається до синусоїди
С. Час, на який припадає мінімальний рівень функції
D. Відрізок часу, після закінчення якого стан організму повторюється
E. Час, на який припадає максимальний рівень функції
17. Дайте визначення поняття “акрофаза”:
А. *Відрізок часу, протягом якого реєструється максимальний рівень функції
В. Відрізок часу, протягом якого реєструється мінімальний рівень функції
С. Відрізок часу, протягом якого реєструється оптимальний рівень функції
D. Різниця між максимальним і мінімальним значенням біологічного ритму
E. Середня величина фізіологічної функції протягом одного біологічного циклу
18. Укажіть фактори, внаслідок впливу яких відбувається зрушення біологічних ритмів:
А. *Зміни часових поясів, вплив стресових факторів та психічних навантажень
В. Зміни погодних умов та мікроклімату
С. Погіршання взаємовідносин у колективі, зміни настрою, зниження позитивного емоційного самопочуття
D. Зниження рівня фізичного навантаження, зниження резистентності організму
E. Переїзд з місця постійного мешкання до місця роботи
19. Нормальна фізіологічна крива – це:
А. *Параболоподібна крива з максимальною акрофазою в ранковий і денний час
В. Параболоподібна крива з мінімальною акрофазою в ранковий і денний час
С. Параболоподібна крива з максимальною акрофазою в нічний час
D. Параболоподібна крива з мінімальною акрофазою в нічний час
E. Пряма, що пересікає нульову відмітку та має дві максимальні акрофази
20. До змінених фізіологічних кривих відносять:
А. *Платоподібні, інертні, двовершинні (бігемінальні), інвертовані криві
В. Параболоподібні, гіперболоподібні, синусоїдні, інертні криві
С. Циркулярні, пологі, піскоподібні, інвертовані криві
D. Двовершинні, тривершинні, чотирьохвершинні, багато вершинні криві
E. Прискорені, інертні, інвертовані, циркадіанні криві
21. Назвіть основні типи денної працездатності людини:
А. *Ранковий, вечірній, аритмічний
В. Адаптивний, фізіологічний
С. Органічний, організмовий, популяційний
D. Інфрадіанний, ультрадіанний, циркасептидальний
E. Бігемінальний, платоподібний, інвертований
22. Дайте визначення поняття “десинхроноз ”:
А. *Вид хронопатології
В. Процес лікування хронічних захворювань
С. Передвісник одужання
D. Покращання фізичної форми
E. Порушення взаємовідносин в сім’ї
23. Для профілактики десинхронозів на робочому місці необхідно:
А. *Організовувати денний сон, періоди тиші, гаряче харчування та влаштовувати мікропаузи в роботі
В. Покращувати настрій, забезпечувати оптимальні умови освітлення та вентиляції
С. Покращання мікроклімату та шумо-вібраційної обстановки
D. Використовувати зручні ергономічні меблі
E. Забезпечувати гарний мікроклімат у колективі та емоційний комфорт
24. Назвіть основні типи розрахункових біологічних ритмів людини:
А. *Фізичний, емоційний, інтелектуальний
В. Ранковий, аритмічний, вечірній
С. Органічний, організмовий, популяційний
D. Інфрадіанний, ультрадіанний, циркасептидальний
E. Бігемінальний, платоподібний, інвертований
25. Укажіть тривалість періоду фізичного циклу розрахункових біологічних ритмів:
А. *23 дні
В. 26 днів
С. 15 днів
D. 33 дні
E. 28 днів
26. Укажіть тривалість періоду емоційного циклу розрахункових біологічних ритмів:
А. *28 днів
В. 26 днів
С. 33 дні
D. 42 дні
E. 23 дні
27. Укажіть тривалість періоду інтелектуального циклу розрахункових біологічних ритмів:
А. *33 дні
В. 23 дні
С. 54 дні
D. 28 днів
E. 36 днів
28. Укажіть несприятливі ”критичні” дні кожного циклу:
А. *Дні, коли синусоїда перетинає нульову позначку
В. Дні, коли дві синусоїди перетинаються між собою
С. Дні, коли три синусоїди перетинаються між собою
D. Дні, коли синусоїда досягає свого піку
E. Дні, коли дві синусоїди досягають піку
28. Хрономедицина − це галузь медичної науки, що включає у свою структуру такі розділи, як:
А. *Хронотерапія, хронофармакологія, хроногігієна
В. Хронологія, хронографія, хроноергономіка
С. Хронопатологія, хронометрологія, хронопрофілактика
D. Хронофорія, хронологія, хронокінезія
E. Покращання настрою та зниження рівня фізичного навантаження
30. При інфаркті міокарду виникають порушення:
А. *Добових ритмів електролітного балансу, ліпідного обміну, концентрації Na та Са
В. Добових ритмів працездатності
С. Добових ритмів сну
D. Добових ритмів настрою
E. Добових ритмів поведінкових проявів
31. До основних біоритмологічних принципів раціональної організації повсякденної діяльності людини слід віднести:
А. *Забезпечення поєднання часу трудової діяльності з часом оптимуму фізіологічних функцій організму, використання рухової активності як синхронізатора біологічних ритмів та запровадження методів раціональної організації вільного часу
В. Підвищення резистентності організму, організація гарячого харчування
С. Підвищення позитивного емоційного самопочуття
D. Покращання мікроклімату у колективі, створення емоційного комфорту
E. Зниження рівня фізичного навантаження, використання заходів психогігієнічної корекції
Радіацйна гігієная
Тема №42. Методика радіаційного контролю при роботі з джерелами іонізуючих випромінювань.
1. Укажіть основну мету радіаційної гігієни:
A. *Радіаційна гігієна – це галузь гігієнічної науки і санітарної практики, метою якої є забезпечення безпеки для працюючих з джерелами іонізуючої радіації та населення загалом
B. Радіаційна гігієна – це галузь гігієнічної науки і санітарної практики, метою якої є забезпечення безпеки для населення, що мешкає в регіонах, де розташовані атомні електростанції
C. Радіаційна гігієна – це галузь гігієнічної науки і санітарної практики, метою якої є забезпечення безпеки для працюючих з джерелами іонізуючої радіації у виробничих умовах
D. Радіаційна гігієна – це галузь медичної науки і практики, метою якої є розроблення методів та засобів ефективного проведення променевої терапії
E. Радіаційна гігієна – це галузь медичної науки та санітарної практики, метою якої є розроблення стандартів та клінічних настанов взаємодії з іонізуючим випромінюванням
2. Назвіть джерела природної радіації:
A. *Внутрішнє та зовнішнє опромінення Землі
B. Радіаційне поле Землі
C. Магнітні бурі та магнітне поле Землі
D. Циклони та антициклони
E. Сонячний вітер та радіоактивні опади
3. Назвіть джерела штучної радіації:
A. *Джерела радіації, що використовуються у науці, техніці і медицині, атомна енергетика та радіоактивні опади
B. Сонячний вітер та радіоактивні опади.
C. Космічне випромінювання, яке досягає поверхні Землі та радіоактивні опади
D. Магнітні бурі та магнітне поле Землі
E. Лазерне випромінювання, що використовуються у науці, техніці і медицині, атомна енергетика та радіоактивні опади
4. Назвіть компоненти природного радіаційного фону:
A. *Космічне випромінювання та природні радіонукліди земного та космічного походження
B. Природна радіоактивність повітря опромінення космічними променями при польотах на надзвукових реактивних літаках
C. Космічне випромінювання з корисних копалин, що підняті на поверхню Землі
D. Опромінення під час проходження рентген-діагностичних процедур
E. Опромінення під час проїзду в метрополітені та в ході виконання підземних робіт у шахтах
5. Дайте визначення поняття “радіоактивність”:
A. *Спонтанне перетворення ядер атомів хімічних елементів зі зміною їх хімічної природи або енергетичного стану ядра, яке супроводжується ядерними випромінюваннями
B. Перетворення ядер атомів хімічних елементів зі зміною їх хімічної природи або енергетичного стану ядра, яке супроводжується ядерними випромінюваннями внаслідок впливу певного зовнішнього чинника
C. Перетворення ядер атомів хімічних елементів зі зміною їх хімічної природи або енергетичного стану ядра, яке супроводжується ядерними випромінюваннями внаслідок впливу певного внутрішнього чинника
D. Гальмівне рентгенівське випромінювання, яке супроводжується ядерними випромінюваннями
E. Прискорене рентгенівське випромінювання, яке супроводжується ядерними випромінюваннями
6. Дайте визначення поняття “радіонукліди”:
A. *Радіоактивні атоми з певним масовим числом і зарядом (атомним номером)
B. Радіоактивні атоми з одинаковим зарядом (атомним номером) і різними масовими числами, тобто з одинаковою кількістю протонів та різною кількістю нейтронів у ядрі
C. Радіоактивні атоми без певного масового числа і заряду (атомного номеру)
D. Гальмівне рентгенівське випромінювання, яке супроводжується ядерними випромінюваннями
E. Нерадіоактивні атоми з певним масовим числом і зарядом (атомним номером)
7. Дайте визначення поняття “радіоактивні ізотопи”:
A. *Радіоактивні атоми з одинаковим зарядом (атомним номером) і різними масовими числами, тобто з одинаковою кількістю протонів та різною кількістю нейтронів у ядрі
B. Радіоактивні атоми з певним масовим числом і зарядом (атомним номером)
C. Радіоактивні атоми без певного масового числа і заряду (атомного номеру)
D. Гальмівне рентгенівське випромінювання, яке супроводжується ядерними випромінюваннями
E. Нерадіоактивні атоми з певним масовим числом і зарядом (атомним номером)
8. Укажіть найбільш характерні особливості радіоізотопів:
A. *Однакова кількість протонів та електронів, але різна кількість нейтронів
B. Різна кількість протонів, електронів та нейтронів
C. Однакова кількість протонів, електронів та нейтронів
D. Однакова кількість нейтронів, але різна кількість протонів
E. Однакова кількість протонів, але різна кількість електронів
9. Укажіть види ядерних перетворень:
A. *Все перераховане
B. a-розпад
C. b-електронний розпад
D. b-позитронний розпад
E. Електронний-К-захват
10. α-випромінювання – це:
A. *Ядра гелію
B. Потік електронів
C. Потік позитронів
D. Незаряджені частинки – фотони
E. Потік електронів і позитронів
11. β-випромінювання – це:
A. *Потік електронів
B. Ядра гелію
C. Потік позитронів
D. Незаряджені частинки – фотони
E. Потік електронів і позитронів
12. γ-випромінювання – це:
A. *Незаряджені частинки – фотони
B. Швидкі електрони
C. Потік нейтронів
D. Потік позитронів
E. Потік електронів і позитронів
13. Назвіть основні фактори, що впливають на радіочутливість органів і тканин:
A. *Вміст води у тканинах, швидкість пластичних процесів, видова радіочутливість, віково-статеві особливості
B. Вміст білків у тканинах, видова радіочутливість, віково-статеві особливості, маса тіла
C. Вміст води у тканинах, вміст білків у тканинах, швидкість пластичних процесів, віково-статеві особливості
D. Вміст води у тканинах, швидкість пластичних процесів, видова радіочутливість, особливості харчування
E. Вміст жирів у тканинах, вміст вуглеводів у тканинах, швидкість пластичних процесів, забезпеченість організму вітамінами та мікроелементами, віково-статеві особливості
14. Укажіть, який вид випромінювання є найбільш небезпечним при внутрішньому опроміненні?
A. *a–випромінювання
B. b–випромінювання
C. g–випромінювання
D. Рентгенівське випромінювання
E. Позитронне випромінювання
15. Назвіть показники, що з якісної точки зору характеризують ядерні перетворення:
A. *Вид розпаду, вид випромінювання, період напіврозпаду
B. Вид розпаду, період напіврозпаду, період напівстійкості
C. Пронікаюча здатність, іонізуюча здатність, розпадаюча здатність
D. Енергія випромінювання, енергія розпаду, наявність екрануючих поверхонь
E. Період виведення, період напіввиведення, період чвертьвиведення
16. Дайте визначення поняття “період напіврозпаду”:
A. *Час, протягом якого розпадається половина вихідної кількості атомів
B. Час, протягом якого повністю розпадається вихідна кількість атомів
C. Зменшення вдвічі енергії випромінювання радіонукліду
D. Зменшення вдвічі відстані, на якій знаходиться радіонуклід
E. Зменшення вдвічі проникаючої здатності радіонукліду
17. Укажіть кількісну міру радіоактивного розпаду:
A. *Активність
B. Продуктивність
C. Іонізуюча здатність
D. Проникаюча здатність
E. Енергія випромінювання
18. Укажіть, що являє собою кількісна міра радіоактивного розпаду – активність:
A. *Кількість розпадів атомів радіоактивної речовини за одиницю часу
B. Кількість розпадів атомів радіоактивної речовини в динаміці часу
C. Кількість розпадів атомів радіоактивної речовини у співвідношенні з кількістю звільненої енергії
D. Кількість розпадів атомів радіоактивної речовини у співвідношенні з кількістю створених атомів
E. Кількість розпадів атомів радіоактивної речовини протягом життя людини
19. Укажіть одиницю вимірювання активності в системі Si:
A. *Беккерель (Бк)
B. Кюрі (Кі)
C. Міліграм-еквівалент радію (мг-екв. Ra)
D. Грей (Гр)
E. Зіверт (Зв)
20. Укажіть, що являє собою гама-еквівалент:
A. *Відношення γ-випромінювання даного радіонукліда до γ-випромінювання радію
B. Один розпад радіонукліда за 1 секунду
C. Активність 1 г хімічно чистого радію, що дорівнює 3,7 ×1010 Бк
D. Поглинута доза опромінення, яка дорівнює енергії 1 джоуль, поглинутій в 1 кг маси середовища
E. Доза будь-якого виду іонізуючого випромінювання, що дає такий же біологічний ефект, як один грей стандартного рентгенівського випромінювання
21. Назвіть якісні характеристики іонізуючого випромінювання:
A. *Вид і енергія випромінювання, проникаюча та іонізуюча здатність
В. Поглинута доза, потужність поглинутою у повітрі дози, еквівалентна доза, ефективна доза
С. Мінімальна доза, оптимальна доза, максимальна доза
D. Еквівалентна доза, еквівалентно-ефективна доза, результуюча доза
E. Іонізуюче випромінювання не має якісних характеристик
22. Назвіть кількісні характеристики іонізуючого випромінювання:
A. *Поглинута доза, потужність поглинутої у повітрі дози, еквівалентна доза, ефективна доза
В. Вид і енергія випромінювання, проникаюча та іонізуюча здатність
С. Мінімальна доза, оптимальна доза, максимальна доза
D. Еквівалентна доза, еквівалентно-ефективна доза, результуюча доза
E. Іонізуюче випромінювання не має кількісних характеристик
23. Назвіть якісні характеристики іонізуючого випромінювання:
A. *Все перераховане
В. Вид випромінювання
С. Енергія випромінювання
D. Проникаюча здатність
E. Іонізуюча здатність
24. Назвіть кількісні характеристики іонізуючого випромінювання:
A. *Все перераховане
В. Поглинута доза
С. Потужність поглинутою у повітрі дози
D. Еквівалентна доза
E. Ефективна доза
25. Назвіть види іонізуючого випромінювання:
A. *Корпускулярне та електромагнітне
В. Місцеве та загальне
С. Статичне та динамічне
D. Еквівалентне та ефективне
E. Просте та складне
26. Назвіть різновиди корпускулярного іонізуючого випромінювання:
A. *Все перераховане
В. a-випромінювання
С. b-випромінювання
D. нейтронне
E. Нейтринне
27. Назвіть різновиди електромагнітного іонізуючого випромінювання:
A. *Все перераховане
В. γ -випромінювання
С. Рентгенівське
D. Характеристичне при К-захваті
E. Гальмівне – в рентгенівській трубці
28. Укажіть, якою величиною виражають енергію випромінювання в системі Si:
A. *Джоуль (Дж)
B. Електрон-вольт (еВ)
C. Рентген (Р)
D. Грей (Гр)
E. Зіверт (Зв)
29. Укажіть, якою позасистемною величиною виражають енергію випромінювання:
A. *Електрон-вольт (еВ)
B. Джоуль (Дж)
C. Рентген (Р)
D. Грей (Гр)
E. Зіверт (Зв)
30. Укажіть, що являє собою проникаюча здатність іонізуючого випромінювання:
A. *Відстань, що іонізуюче випромінювання проходить в середовищі, з яким взаємодіє
B. Кількість пар іонів, що утворюються на всій довжині пробігу частинок або квантів
C. Кількість пар іонів, що припадає на одиницю довжини пробігу
D. Кількість пар іонів, що припадає на одиницю площі приміщення
E. Кількість пар іонів, що припадає на одиницю об’єму приміщення
31. Укажіть, що являє собою іонізуюча здатність іонізуючого випромінювання:
A. *Кількість пар іонів, що утворюються на всій довжині пробігу частинок або квантів
B. Відстань, що іонізуюче випромінювання проходить в середовищі, з яким взаємодіє
C. Кількість пар іонів, що припадає на одиницю довжини пробігу
D. Кількість пар іонів, що припадає на одиницю площі приміщення
E. Кількість пар іонів, що припадає на одиницю об’єму приміщення
32. Укажіть, що являє собою поглинута доза:
A. *Кількість енергії іонізуючого випромінювання, поглинутої одиницею маси опромінюваного середовища
В. Приріст дози за одиницю часу або рівень радіації
С. Доза будь-якого виду іонізуючого випромінювання, яка викликає такий же біологічний ефект, як стандартне (еталонне) рентгенівське випромінювання з енергією 200 КеВ
D. Сума еквівалентних доз, одержаних окремими органами і тканинами при нерівномірному опроміненні організму, помножених на тканинні зважуючі фактори
E. Сума відповідних індивідуальних доз окремих контингентів населення (персоналу підприємств атомної промисловості, атомної енергетики, населення, що проживає в межах контрольованих зон), які використовуються для прогнозування стохастичних (імовірних) ефектів опромінення – лейкозів, інших злоякісних новоутворень
33. Укажіть, що являє собою поглинута у повітрі (експозиційна) доза:
A. *Доза, під якою розуміють об’ємну щільність іонізації повітря
В. Приріст дози за одиницю часу або рівень радіації
С. Доза будь-якого виду іонізуючого випромінювання, яка викликає такий же біологічний ефект, як стандартне (еталонне) рентгенівське випромінювання з енергією 200 КеВ
D. Сума еквівалентних доз, одержаних окремими органами і тканинами при нерівномірному опроміненні організму, помножених на тканинні зважуючі фактори
E. Кількість енергії іонізуючого випромінювання, поглинутої одиницею маси опромінюваного середовища
34. Укажіть, що являє собою еквівалентна доза:
A. *Доза будь-якого виду іонізуючого випромінювання, яка викликає такий же біологічний ефект, як стандартне (еталонне) рентгенівське випромінювання з енергією 200 КеВ
В. Приріст дози за одиницю часу або рівень радіації
С. Кількість енергії іонізуючого випромінювання, поглинутої одиницею маси опромінюваного середовища
D. Сума еквівалентних доз, одержаних окремими органами і тканинами при нерівномірному опроміненні організму, помножених на тканинні зважуючі фактори
E. Сума відповідних індивідуальних доз окремих контингентів населення (персоналу підприємств атомної промисловості, атомної енергетики, населення, що проживає в межах контрольованих зон), які використовуються для прогнозування стохастичних (імовірних) ефектів опромінення – лейкозів, інших злоякісних новоутворень
35. Укажіть, що являє собою ефективна доза:
A. *Сума еквівалентних доз, одержаних окремими органами і тканинами при нерівномірному опроміненні організму, помножених на тканинні зважуючі фактори
В. Приріст дози за одиницю часу або рівень радіації
С. Доза будь-якого виду іонізуючого випромінювання, яка викликає такий же біологічний ефект, як стандартне (еталонне) рентгенівське випромінювання з енергією 200 КеВ
D. Кількість енергії іонізуючого випромінювання, поглинутої одиницею маси опромінюваного середовища
E. Сума відповідних індивідуальних доз окремих контингентів населення (персоналу підприємств атомної промисловості, атомної енергетики, населення, що проживає в межах контрольованих зон), які використовуються для прогнозування стохастичних (імовірних) ефектів опромінення – лейкозів, інших злоякісних новоутворень
36. Укажіть, що являє собою колективна еквівалентна та колективна ефективна дози:
A. *Сума відповідних індивідуальних доз окремих контингентів населення (персоналу підприємств атомної промисловості, атомної енергетики, населення, що проживає в межах контрольованих зон), які використовуються для прогнозування стохастичних (імовірних) ефектів опромінення – лейкозів, інших злоякісних новоутворень
В. Приріст дози за одиницю часу або рівень радіації
С. Доза будь-якого виду іонізуючого випромінювання, яка викликає такий же біологічний ефект, як стандартне (еталонне) рентгенівське випромінювання з енергією 200 КеВ
D. Сума еквівалентних доз, одержаних окремими органами і тканинами при нерівномірному опроміненні організму, помножених на тканинні вагові фактори
E. Кількість енергії іонізуючого випромінювання, поглинутої одиницею маси опромінюваного середовища
37. Укажіть, якою величиною виражають поглинуту дозу в системі Si:
A. *Грей (Гр)
B. Рад
C. Рентген (Р)
D. Зіверт (Зв)
E. Кюрі (Ku)
38. Укажіть, якою позасистемною величиною виражають поглинуту дозу:
A. *Рад
B. Грей (Гр)
C. Рентген (Р)
D. Зіверт (Зв)
E. Кюрі (Ku)
39. Укажіть, якою позасистемною величиною виражають поглинуту у повітрі (експозиційну) дозу:
A. *Рентген (Р)
B. Грей (Гр)
C. Рад
D. Зіверт (Зв)
E. Кюрі (Ku)
40. Укажіть, якою величиною виражають потужність поглинутої у повітрі дози в системі Si:
A. *Грей на годину
B. Рентген на годину
C. Рад на годину
D. Зіверт на годину
E. Кюрі на годину
41. Укажіть, якою величиною виражають еквівалентну дозу в системі Si:
A. *Зіверт (Зв)
B. Рад
C. Рентген (Р)
D. Грей (Гр)
E. Кюрі (Ku)
42. Укажіть, якою величиною виражають ефективну дозу в системі Si:
A. *Зіверт (Зв)
B. Рад
C. Рентген (Р)
D. Грей (Гр)
E. Кюрі (Ku)
43. Назвіть зважуючі фактори окремих органів і систем організму, що ураховуються під час визначення ефективної дози:
A. *Для гонад – 0,20; для червоного кісткового мозку, легень, шлунку – 0,12; для інших органів і тканин – 0,05
B. Для гонад – 0,05; для червоного кісткового мозку, легень, шлунку – 0,12; для інших органів і тканин – 0,20
C. Для гонад – 2; для червоного кісткового мозку, легень, шлунку – 2; для інших органів і тканин – 1
D. Для гонад – 5; для червоного кісткового мозку – 4, легень – 3; шлунку – 2; для інших органів і тканин – 1
E. Для гонад – 2; для всіх інших органів і систем – 1
44. Укажіть, якою величиною виражають колективну еквівалентну та колективну ефективну дози:
A. *Людино-Зіверт
B. Людино-Рад
C. Людино-Рентген
D. Людино-Грей
E. Людино-Кюрі
45. Укажіть основні розділи здійснення об’єктивного інструментального радіаційного контролю:
A. *Все перераховане
B. Визначення рівнів радіації, тобто потужності поглинутих доз радіації у повітрі (потужність експозиційних доз) за допомогою рентгенометрів та мікрорентгенометрів
C. Визначення індивідуальних доз опромінення персоналу за допомогою індивідуальних дозиметрів
D. Визначення забруднення радіонуклідами робочих поверхонь, рук, одягу працюючих за допомогою переносних радіометрів
E. Визначення концентрації радіонуклідів в об’єктах середовища – атмосферному повітрі, повітрі робочої зони, ґрунті, воді водойм, питній воді, харчових продуктах за допомогою лабораторних радіометрів
Тема №43. Розрахункові методи оцінки радіаційної безпеки та параметрів захисту населення від зовнішнього опромінення.
1. Перерахуйте параметри протирадіаційного захисту, що визначаються розрахунковими методами:
A. *Активність радіонукліду, час роботи з радіонуклідом, відстань до джерела випромінювання, товщина захисного екрану
B. Величина поглинутої дози, рівень забруднення робочої поверхні, величина экспозиційної дози, токсичність радіонукліду
C. Експозиційна доза, еквівалентна доза, енергія випромінювання, іонізуюча здатність
D. Вид випромінювання, енергія випромінювання, проникаюча здатність, іонізуюча здатність.
E. Активність радіонукліду, час роботи з радіонуклідом, відстань до джерела випромінювання
2. Укажіть матеріали, що можуть використовуватися для захисту від α-випромінювання:
A. *Все перераховане
B. Алюміній, пластик
C. Свинець, залізо
D. Бетон
E. Силікатне та органічне скло
3. Укажіть матеріали, що використовуються для захисту від b -випромінювання:
A. *Алюміній, силікатне та органічне скло, пластик
B. Свинець, залізо, бетон
C. Вода
D. Папір
E. Таких матеріалів не існує
4. Укажіть матеріали, що використовуються для захисту від g -випромінювання:
A. *Свинець, залізо, бетон
B. Алюміній, силікатне та органічне скло, пластик
C. Вода
D. Папір
E. Таких матеріалів не існує
5. Перерахуйте матеріали, що використовуються для захисту при роботі з джерелами рентгенівського випромінювання:
A. *Свинець та чавун, барит та барито-бетон, залізо, бетон
B. Оргскло, алюміній, золото, платина
C. Бітум, асфальт, земля, вода
D. Свинець, оргскло, чавун, бітум
E. Стекло, барито-бетон, залізо, берилій
6. Укажіть, який з перерахованих матеріалів має найвищу екрануючу здатність по відношенню до γ- та рентгенівського випромінювання:
A. *Свинець
B. Цегла
C. Бетон
D. Пінобетон
E. Органічне скло
7. Укажіть вірне положення:
A. *Захист від зовнішнього γ-випромінювання повністю забезпечує захист від a- та b-випромінювання
B. Захист від зовнішнього a-випромінювання повністю забезпечує захист від b- та γ-випромінювання
C. Захист від зовнішнього b-випромінювання повністю забезпечує захист від a- та γ-випромінювання
D. Захист від зовнішнього γ-випромінювання повністю забезпечує захист від a-випроміювання, проте не забезпечує захист від b-випромінювання
E. Захист від зовнішнього γ-випромінювання повністю забезпечує захист від b-випроміювання, проте не забезпечує захист від a-випромінювання
8. Для визначення безпечної відстані або товщини захисного екрану у разі використання b-випромінювання:
A. *За спеціальними таблицями знаходять максимальну енергію b-випромінювання певного ізотопу та безпечну відстань (довжина пробігу у повітрі), або товщину захисного екрану з алюмінію, силікатного, органічного скла, пластиків тощо
B. За спеціальними таблицями знаходять максимальну енергію b-випромінювання певного ізотопу та безпечну відстань (довжина пробігу у повітрі), або товщину захисного екрану з свинцю, заліза, бетону
C. За спеціальними таблицями знаходять максимальну енергію b-випромінювання певного ізотопу та безпечну відстань (довжина пробігу у повітрі), або товщину захисного екрану з паперу
D. За спеціальними формулами розраховують максимальну енергію b-випромінювання певного ізотопу та безпечну відстань (довжина пробігу у повітрі), або товщину захисного екрану з алюмінію, силікатного, органічного скла, пластиків тощо
E. За спеціальними номограмами визначають максимальну енергію b-випромінювання певного ізотопу та безпечну відстань (довжина пробігу у повітрі), або товщину захисного екрану з алюмінію, силікатного, органічного скла, пластиків тощо
9. Для оцінки умов праці при роботі з джерелами g -випромінювання та розрахунку захисту від зовнішнього опромінення користуються формулами і, отже, дози опромінення, що може отримати людина, ураховують:
A. *Все перераховане
B. Активність джерела в мілікюрі або активність джерела в мг/екв радію
C. g-постійну радіонукліду або g-постійну радію
D. Час опромінення за робочий тиждень (в годинах: 30 годин – у рентгенологів і радіологів при роботі з закритими джерелами; 27 годин – при роботі з відкритими джерелами)
E. Відстань між джерелом і опромінюваним об’єктом у сантиметрах
10. Укажіть, яким чином здійснюється оцінка умов праці працівників при роботі з джерелами g-випромінювання:
A. *Шляхом порівняння розрахункової дози з допустимим для категорії А рівнем – 20 мЗв/на 50 робочих тижнів = 0,4 мЗв/тиждень, що для g-випромінювання дорівнює 0,04 Р/тиждень
B. Шляхом порівняння розрахункової дози з допустимим для категорії В рівнем – 50 мЗв/на 50 робочих тижнів = 1,0 мЗв/тиждень, що для g-випромінювання дорівнює 1,0 Р/тиждень
C. Шляхом порівняння розрахункової дози з допустимим для категорії С рівнем – 100 мЗв/на 50 робочих тижнів = 2,0 мЗв/тиждень, що для g-випромінювання дорівнює 2,0 Р/тиждень
D. Шляхом визначення товщини захисного екрану в сантиметрах
E. Шляхом визначення відстані між джерелом і опромінюваним об’єктом у сантиметрах
11. У випадку збільшення відстані від джерела іонізуючого випромінювання в 2 рази поглинута доза:
A. *Зменшиться в 4 рази
B. Збільшиться в 2 рази
C. Не змінюється
D. Зменшиться в 2 рази
E. Збільшиться в 4 рази
12. У випадку збільшення часу контакту з джерелом іонізуючого випромінювання вдвічі поглинута доза:
A. *Збільшиться в 2 рази
B. Зменшиться в 2 рази
C. Залишиться без змін
D. Збільшиться в 4 рази
E. Збільшиться в 6 разів
13. У випадку збільшення активності джерела іонізуючого випромінювання вдвічі поглинута доза:
A. *Збільшиться в 2 рази
B. Зменшиться в 2 рази
C. Залишиться без змін
D. Збільшиться в 4 рази
E. Збільшиться в 6 разів
14. Укажіть основні методи радіаційного захисту:
A. *Все перераховане
B. Захист кількістю
C. Захист відстанню
D. Захист часом
E. Екранування
15. Укажіть, що являє собою кратність послаблення:
A. *Число, що показує, в скільки разів за допомогою екрана необхідно послабити випромінювання, щоб створена доза опромінення не перевищувала допустимий ліміт дози
B. Число, що показує, наскільки за допомогою екрана необхідно посилити випромінювання, щоб створена доза опромінення не перевищувала допустимий ліміт дози
C. Число, що вказує на співвідношення дози опромінення та допустимого ліміту дози
D. Число, що вказує на співвідношення відстані від джерела випромінювання до величини часу опромінення
E. Число, що вказує на співвідношення величини часу опромінення та відстані від джерела випромінювання
16. Укажіть вихідні дані для оцінки ефективності протирадіаційного захисту при роботі з джерелами γ-випромінювання:
A. *Все перераховане
B. Дані щодо активності джерела γ-випромінювання (Бк) та енергії γ-випромінювання (Мев)
C. Дані щодо відстані від джерела випромінювання до об’єкта опромінення в метрах (м) та часу опромінення в годинах (год.)
D. Дані щодо керми радіонукліда (G) та потужності поглинутої в повітрі дози (мкГр/год)
E. Дані щодо матеріалу захисту (його назва та щільність)
17. Укажіть, на чому базується оцінка відповідності параметрів протирадіаційного захисту вимогам чинного законодавства:
A. *Порівняння розрахункової потужності поглинутої у повітрі дози (ПД) з допустимою потужністю поглинутої в повітрі дози (ДПД)
B. Порівняння активності джерела γ-випромінювання (Бк) та енергії γ-випромінювання (Мев)
C. Порівняння відстані від джерела випромінювання до об’єкта опромінення в метрах (м) та часу опромінення в годинах (год.)
D. Порівняння створеної дози опромінення та допустимого ліміту дози
E. Порівняння розрахункової потужності поглинутої у повітрі концентрації (ПК) з допустимою потужністю поглинутої в повітрі концентрації (ДПК)
18. Укажіть, яким чином здійснюється визначення величини потужності поглинутої в повітрі дози зовнішнього опромінення:
A. *За допомогою спеціальної формули
B. За допомогою спеціальних номограм
C. За допомогою спеціальних таблиць
D. Лабораторним шляхом
E. Емпіричним шляхом
19. Укажіть, на підставі урахування яких даних здійснюється визначення величини потужності поглинутої в повітрі дози зовнішнього опромінення:
A. *Все перераховане
B. Потужність поглинутої в повітрі дози (Гр/год)
C. Активність джерела g–випромінювання (Бк) та керма радіонукліда (G)
D. Час опромінення (с)
E. Відстань від джерела випромінювання до об’єкта опромінення (м)
20. Назвіть перший етап розрахунку захисту від зовнішнього g -опромінення за допомогою екранів:
A. *Розрахунок потужності поглинутої у повітрі дози від конкретного джерела за спеціальною формулою
B. Визначення необхідної кратності ослаблення потужності поглинутої у повітрі дози
C. Знаходження товщини захисного екрану з відповідного матеріалу (свинцю, заліза, бетону) за величинами необхідної кратності ослаблення g-випромінювання та його енергії
D. Знаходження товщини захисного екрану з відповідного матеріалу (алюміній, силікатне та органічне скло, пластик) за величинами необхідної кратності ослаблення g-випромінювання та його енергії
E. Знаходження товщини захисного екрану з відповідного матеріалу (свинцю, заліза, бетону) за величинами необхідної кратності ослаблення α- і β-випромінювання та їх енергії
21. Назвіть другий етап розрахунку захисту від зовнішнього g -опромінення за допомогою екранів:
A. *Визначення необхідної кратності ослаблення потужності поглинутої у повітрі дози
B. Розрахунок потужності поглинутої у повітрі дози від конкретного джерела за спеціальною формулою
C. Знаходження товщини захисного екрану з відповідного матеріалу (свинцю, заліза, бетону) за величинами необхідної кратності ослаблення g-випромінювання та його енергії
D. Знаходження товщини захисного екрану з відповідного матеріалу (алюміній, силікатне та органічне скло, пластик) за величинами необхідної кратності ослаблення g-випромінювання та його енергії
E. Знаходження товщини захисного екрану з відповідного матеріалу (свинцю, заліза, бетону) за величинами необхідної кратності ослаблення α- і β-випромінювання та їх енергії
22. Назвіть третій етап розрахунку захисту від зовнішнього g -опромінення за допомогою екранів:
A. *Знаходження товщини захисного екрану з відповідного матеріалу (свинцю, заліза, бетону) за величинами необхідної кратності ослаблення g-випромінювання та його енергії
B. Визначення необхідної кратності ослаблення потужності поглинутої у повітрі дози
C. Розрахунок потужності поглинутої у повітрі дози від конкретного джерела за спеціальною формулою
D. Знаходження товщини захисного екрану з відповідного матеріалу (алюміній, силікатне та органічне скло, пластик) за величинами необхідної кратності ослаблення g-випромінювання та його енергії
E. Знаходження товщини захисного екрану з відповідного матеріалу (свинцю, заліза, бетону) за величинами необхідної кратності ослаблення α- і β-випромінювання та їх енергії
23. Назвіть, в чому полягає методика розрахунку товщини стін, підлоги, стелі приміщень рентгенкабінету, захисних ширм і екранів:
A. *Розрахунок товщини стін, підлоги, стелі приміщень рентгенкабінету, захисних ширм і екранів складається з трьох дій: 1) визначення необхідного коефіцієнта послаблення рентгенівського випромінювання (К), який показує, у скільки разів потрібно знизити потужність дози до допустимої; 2) визначення товщини захисту із свинцю, необхідного для зниження потужності поглинутої в повітрі дози, створюваної джерелом рентгенівського випромінювання, до допустимої величини; 3) перерахунок знайденої товщини захисту із свинцю на той матеріал, з якого проектуються або існують будівельні конструкції чи інші пристрої.
B. Розрахунок товщини стін, підлоги, стелі приміщень рентгенкабінету, захисних ширм і екранів складається з двох дій: 1) визначення необхідного коефіцієнта послаблення рентгенівського випромінювання (К), який показує, у скільки разів потрібно знизити потужність дози до допустимої; 2) визначення товщини захисту із свинцю, необхідного для зниження потужності поглинутої в повітрі дози, створюваної джерелом рентгенівського випромінювання, до допустимої величини
C. Розрахунок товщини стін, підлоги, стелі приміщень рентгенкабінету, захисних ширм і екранів передбачає визначення необхідного коефіцієнта послаблення рентгенівського випромінювання (К), який показує, у скільки разів потрібно знизити потужність дози до допустимої
D. Розрахунок товщини стін, підлоги, стелі приміщень рентгенкабінету, захисних ширм і екранів передбачає визначення необхідної кратності ослаблення потужності поглинутої у повітрі дози
E. Розрахунок товщини стін, підлоги, стелі приміщень рентгенкабінету, захисних ширм і екранів передбачає визначення потужності поглинутої у повітрі дози від конкретного джерела за спеціальною формулою
24. Визначте категорії осіб, що зазнають опромінення, відповідно до “Норм радіаційної безпеки”:
A. *А – персонал, що безпосередньо контактує з джерелом випромінювання, Б – особи, що не працюють безпосередньо з джерелом випромінювання, проте можуть підпадати під опромінення в зв’язку з умовами проживання або професійної діяльності, В – решта населення регіону
B. А – лікарі, що безпосередньо контактують з джерелом випромінювання, Б – середній медичний персонал, що працює безпосередньо з джерелом випромінювання, В – решта населення регіону
C. А – працівники атомних станцій, що безпосередньо контактують з джерелом випромінювання, Б – особи, працюють на атомних станціях, проте не мають безпосереднього контакту з джерелом випромінювання, В – населення регіону, де розташована атомна станція
D. А – працівники атомних станцій, що безпосередньо контактують з джерелом випромінювання, Б – особи, працюють на атомних станціях, проте не мають безпосереднього контакту з джерелом випромінювання, В – члени сімей працівників атомних станцій, Г - населення регіону, де розташована атомна станція
E. С – персонал, що безпосередньо контактує з джерелом випромінювання, Б – особи, що не працюють безпосередньо з джерелом випромінювання, проте можуть підпадати під опромінення в зв’язку з умовами проживання або професійної діяльності А – решта населення регіону
25. Назвіть ліміт ефективної дози для осіб категорії А:
A. *20 мЗв/рік
B. 2 мЗв/рік
C. 1 мЗв/рік
D. 50 мЗв/рік
E. 100 мЗв/рік
26 Назвіть ліміт ефективної дози для осіб категорії Б:
A. *2 мЗв/рік
B. 1 мЗв/рік
C. 20 мЗв/рік
D. 50 мЗв/рік
E. 100 мЗв/рік
27. Назвіть ліміт ефективної дози для осіб категорії В:
A. *1 мЗв/рік
B. 2 мЗв/рік
C. 20 мЗв/рік
D. 50 мЗв/рік
E. 100 мЗв/рік
28. Назвіть допустиму тривалість опромінення для осіб категорії А (приміщення постійного перебування персоналу):
A. *1700 год/рік
B. 850 год/рік
C. 2000 год/рік
D. 8800 год/рік
E. 10000 год/рік
29. Назвіть допустиму тривалість опромінення для осіб категорії А (приміщення тимчасового перебування персоналу):
A. *850 год/рік
B. 1700 год/рік
C. 2000 год/рік
D. 8800 год/рік
E. 10000 год/рік
30. Назвіть допустиму тривалість опромінення для осіб категорії Б:
A. *2000 год/рік
B. 850 год/рік
C. 1700 год/рік
D. 8800 год/рік
E. 10000 год/рік
31. Назвіть допустиму тривалість опромінення для осіб категорії В:
A. *8800 год/рік
B. 850 год/рік
C. 1700 год/рік
D. 2000 год/рік
E. 10000 год/рік
32. Назвіть допустиму потужність поглинутої у повітрі дози для осіб категорії А (приміщення постійного перебування персоналу):
A. *6,0 мкЗв/год
B. 12,0 мкЗв/год
C. 1,2 мкЗв/год
D. 0,06 мкЗв/год
E. 50 мкЗв/год
33. Назвіть допустиму потужність поглинутої у повітрі дози для осіб категорії А (приміщення тимчасового перебування персоналу):
A. *12,0 мкЗв/год
B. 6,0 мкЗв/год
C. 1,2 мкЗв/год
D. 0,06 мкЗв/год
E. 50 мкЗв/год
34. Назвіть допустиму потужність поглинутої у повітрі дози для осіб категорії Б:
A. *1,2 мкЗв/год
B. 6,0 мкЗв/год
C. 12,0 мкЗв/год
D. 0,06 мкЗв/год
E. 50 мкЗв/год
35. Назвіть допустиму потужність поглинутої у повітрі дози для осіб категорії В:
A. *0,06 мкЗв/год
B. 6,0 мкЗв/год
C. 12,0 мкЗв/год
D. 1,2 мкЗв/год
E. 50 мкЗв/год
36. Назвіть допустиму потужність поглинутої дози рентгенівського випромінювання (ДПД) та ліміт дози (ЛД) за стаціонарним захистом процедурної рентгенівського кабінету для осіб категорії А (процедурна, кімната управління, кімната для приготування барієвої суміші, фотолабораторія, кабінет лікаря):
A. *ДПП – 13,0 мкГ/год; ЛД – 20,0 мЗв/рік
B. ДПП – 2,5 мкГ/год; ЛД – 5,0 мЗв/рік
C. ДПП – 10,0 мкГ/год; ЛД – 5,0 мЗв/рік
D. ДПП – 40,0 мкГ/год; ЛД – 5,0 мЗв/рік
E. ДПП – 2,8 мкГ/год; ЛД – 1,0 мЗв/рік
37. Назвіть допустиму потужність поглинутої дози рентгенівського випромінювання (ДПД) та ліміт дози (ЛД) за стаціонарним захистом процедурної рентгенівського кабінету для осіб категорії Б (суміжні приміщення з процедурною рентгенівського кабінету у горизонтальному та вертикальному напрямках):
A. *ДПП – 2,5 мкГ/год; ЛД – 5,0 мЗв/рік
B. ДПП – 13,0 мкГ/год; ЛД – 20,0 мЗв/рік
C. ДПП – 10,0 мкГ/год; ЛД – 5,0 мЗв/рік
D. ДПП – 40,0 мкГ/год; ЛД – 5,0 мЗв/рік
E. ДПП – 2,8 мкГ/год; ЛД – 1,0 мЗв/рік
38. Назвіть допустиму потужність поглинутої дози рентгенівського випромінювання (ДПД) та ліміт дози (ЛД) за стаціонарним захистом процедурної рентгенівського кабінету для території, що прилегла до зовнішніх стін процедурної рентгенівського кабінет):
A. *ДПП – 2,8 мкГ/год; ЛД – 1,0 мЗв/рік
B. ДПП – 13,0 мкГ/год; ЛД – 20,0 мЗв/рік
C. ДПП – 10,0 мкГ/год; ЛД – 5,0 мЗв/рік
D. ДПП – 40,0 мкГ/год; ЛД – 5,0 мЗв/рік
E. ДПП – 2,5 мкГ/год; ЛД – 5,0 мЗв/рік
39. Назвіть допустиму потужність поглинутої дози рентгенівського випромінювання (ДПД) та ліміт дози (ЛД) за стаціонарним захистом процедурної рентгенівського кабінету для житлових приміщень, що суміжні з процедурною рентгеностоматологічного кабінету):
A. *ДПП – 0,1 мкГ/год; ЛД – 1,0 мЗв/рік
B. ДПП – 13,0 мкГ/год; ЛД – 20,0 мЗв/рік
C. ДПП – 10,0 мкГ/год; ЛД – 5,0 мЗв/рік
D. ДПП – 40,0 мкГ/год; ЛД – 5,0 мЗв/рік
E. ДПП – 2,5 мкГ/год; ЛД – 5,0 мЗв/рік
40. Назвіть основні види променевих уражень:
A. *Соматичні, соматико-стохастичні
B. Функціональні, морфологічні
C. Внутрішньоклітинні, зовнішні
D. Генетичні, органічні
E. Дезадаптаційні, токсичні
41. Назвіть основні види соматичних променевих уражень:
A. *Гостра і хронічна променева хвороба, місцеві променеві ураження
B. Генні мутації, хромосомні аберрації
C. Ураження центральної нервової системи, ураження шлунково-кишкового тракту
D. Катаракта, лейкози
E. Захворювання крові, новоутворення різних органів
42. Назвіть основні види соматико-стохастичних променевих уражень:
A. *Лейкози, новоутворення різних органів, генні мутації, хромосомні аберації скорочення тривалості життя
B. Анемії, міопія, гіпертонічна хвороба
C. Гостра і хронічна променева хвороба, місцеві променеві ураження
D. Ураження центральної нервової системи, ураження шлунково-кишкового тракту
E. Ураження кістково-м’язової системи, катаракта.
43. Назвіть основні групи органів у залежності від радіочутливості:
A. *I група – все тіло, гонади, червоний кістковий мозок, II група – щитовидна залоза, м’язова та жирова тканини, нирки, органи шлунково-кишкового тракту, легені, кришталик ока, III група – шкіра, кісткова тканина, кисті, ступні та гомілки
B. I група – шкіра, кісткова тканина, кисті, ступні та гомілки, II група – щитовидна залоза, м’язова та жирова тканини, нирки, органи шлунково-кишкового тракту, легені, кришталик ока, III група – все тіло, гонади, червоний кістковий мозок
C. I група – щитовидна залоза, м’язова та жирова тканини, нирки, органи шлунково-кишкового тракту, легені, кришталик ока, II група – шкіра, кісткова тканина, кисті, ступні та гомілки , III група – все тіло, гонади, червоний кістковий мозок.
D. I група – червоний кістковий мозок, центральна нервова система, II група – гомілки, верхні кінцівки, шлунково-кишковий тракт, III група – шкіра, хрящова тканина, жирова тканина, нервова тканина
E. I група – червоний кістковий мозок, II група – м’язова тканина, внутрішні органи, шкіра, III група – шкіра долонь та ступенів, м’язова тканина
44. Укажіть в яких органах та тканинах переважно накопичується радіоактивний йод та стронцій:
A. *Радіоактивний йод накопичується у щитоподібній залозі, стронцій - в кістках
B. Радіоактивний йод накопичується у кістках залозі, стронцій - в м’язах
C. Радіоактивний йод накопичується у щитоподібній залозі, стронцій - печінці
D. Радіоактивний йод накопичується у щитоподібній залозі, стронцій - в серці
E. Радіоактивний йод накопичується у щитоподібній залозі, стронцій - в мозку
45. Гостра променева хвороба розвивається при опроміненні, еквівалентна доза якого дорівнює:
A. *1-2,5 Зв
B. 0,5-1 Зв
C. 1-5 мЗв
D. 10-20 Зв
E. 2,5-6,5 Зв
46. Хронічна променева хвороба розвивається при опроміненні, еквівалентна доза якого дорівнює; мЗв/добу:
A. *1-5 мЗв
B. 0,5-1 Зв
C. 1-2,5 Зв
D. 10-20 Зв
E. 2,5-6,5 Зв
Тема №44. Гігієнічна оцінка протирадіаційного захисту персоналу і радіаційної безпеки пацієнтів при застосуванні радіонуклідів та інших джерел іонізуючих випромінювань в лікувальних закладах.
1. Назвіть джерела іонізуючих випромінювань, які є найбільш розповсюдженими в медичних установах:
A. *Джерела рентгенівського випромінювання
B. Джерела α-випромінювання
C. Джерела β-випромінювання
D. Джерела γ-випромінювання
E. Джерела нейтронно-позитронного випромінювання
2. Відповідно до санітарного законодавства не дозволяється розміщувати рентгенологічні відділенняь (кабінети):
A. *В житлових будинках і дитячих установах
B. В лікувально-профілактичних закладах
C. На території промислових підприємств
D. В заміській зоні
E. В реабілітаційних та оздоровчих центрах
3. Назвіть основні приміщення рентгенівського кабінету:
A. *Все перераховане
B. Процедурна та пультова
C. Кабінет лікаря
D. Фотолабораторія та кабіна для приготування розчинів барію
E. Роздягальня, туалет, кімната чекання (в поліклініці)
4. Відповідно до санітарного законодавства не дозволяється розміщувати процедурні рентгенологічних відділень (кабінетів):
A. *Над (під) палатами для вагітних і дітей або в суміжних з ними приміщеннях.
B. Над (під) палатами відділення реанімації та інтенсивної терапії
C. Над (під) палатами гастроентерологічного відділення
D. Над (під) палатами кардіологічного відділення
E. Над (під) палатами відділення лікувальної фізкультури
5. Укажіть, яким чином забезпечується протирадіаційний захист прилеглої території (при розміщенні рентген-кабінету на першому поверсі) і суміжних приміщень:
A. *Екранування будівельними конструкціями (стіни, міжповерхові перекриття, перегородки)
B. Захист відстанню
C. Захист часом
D. Захист кількістю
E. Захист на підставі застосування хімічних засобів захисту
6. Укажіть, яким чином усувається основний недолік протирадіаційного захисту на підставі використання будівельних конструкцій:
A. *Все перераховане
B. Покриття дверей листами заліза або свинцю
C. Покриття дверей і вікон просвинцьованою гумою
D. Обладнання вікон залізними віконницями (дерев’яними з покриттям їх залізом або просвинцьованою гумою)
E. Підняття підвіконня на висоту 1,6 м над рівнем підлоги.
7. Укажіть, яким чином необхідно розміщувати рентгенівський апарат у процедурній рентгенівського кабінету:
A. *Відстань від фокусу рентгенівської трубки до стін має бути не менше 2 м, а її випромінювання повинно бути спрямоване переважно у напрямку капітальної стіни.
B. Відстань від фокусу рентгенівської трубки до стін має бути не менше 3 м, а її випромінювання повинно бути спрямоване переважно у напрямку зовнішньої стіни.
C. Відстань від фокусу рентгенівської трубки до стін має бути не менше 1 м, а її випромінювання повинно бути спрямоване переважно у напрямку внутрішньої стіни.
D. Відстань від фокусу рентгенівської трубки до стін має бути не менше 10 м, а її випромінювання повинно бути спрямоване переважно у напрямку капітальної стіни.
E. Відстань від фокусу рентгенівської трубки до стін має бути не менше 2 м, а її випромінювання повинно бути спрямоване переважно у напрямку зовнішньої стіни.
8. Укажіть категорії осіб, які можуть перебувати в процедурній під час проведення рентгенологічних процедур:
A. *Особи, які приймають участь в їх проведенні – персонал інших відділень лікарні, родичі пацієнта, супроводжуючі особи, які повинні підтримувати дитину або важкохворого при умові, що одержана ним доза не перевищить рівень опромінення категорії Б
B. Особи, які приймають участь в їх проведення – персонал інших відділень лікарні, родичі пацієнта, супроводжуючі особи, які повинні підтримувати дитину або важкохворого при умові, що одержана ним доза не перевищить рівень опромінення категорії В
C. Молодший медичний персонал
D. Середній медичний персонал
E. Завідувач рентгенологічного кабінету (відділення)
9. Назвіть категорії пацієнтів, які підлягають рентгенологічним дослідженням:
A. *Все перераховане
B. Категорія Ад
C. Категорія Бд
D. Категорія Вд
E. Категорія Гд
10. Укажіть пацієнтів, які відносяться до категорії Ад:
A. *Хворі з онкологічними захворюваннями або підозрою на них, хворі, дослідження яких проводять з метою диференціальної діагностики вродженої серцево-судинної патології, хворі, яким проводять рентгенотерапевтичні заходи, особи, досліджувані в ургентній практиці за життєвими показаннями
B. Хворі, дослідження яких проводять за клінічними показаннями при неонкологічних захворюваннях з метою уточнення діагнозу та (або) вибору тактики лікування
C. Особи з груп ризику, в тому числі працюючі на підприємствах з шкідливими умовами праці та ті, що проходять професійний відбір для роботи на цих підприємствах, хворі, зняті з обліку після радикального лікування онкологічних захворювань
D. Особи, яким проводять всі види профілактичних обстежень, за винятком тих, які віднесені до категорії Вд
Е. Особи, яким проводять всі види діагностичних обстежень
11. Укажіть пацієнтів, які відносяться до категорії Бд:
A. *Хворі, дослідження яких проводять за клінічними показаннями при неонкологічних захворюваннях з метою уточнення діагнозу та (або) вибору тактики лікування
B. Хворі з онкологічними захворюваннями або підозрою на них, хворі, дослідження яких проводять з метою диференціальної діагностики вродженої серцево-судинної патології, хворі, яким проводять рентгенотерапевтичні заходи, особи, досліджувані в ургентній практиці за життєвими показаннями
C. Особи з груп ризику, в тому числі працюючі на підприємствах з шкідливими умовами праці та ті, що проходять професійний відбір для роботи на цих підприємствах, хворі, зняті з обліку після радикального лікування онкологічних захворювань
D. Особи, яким проводять всі види профілактичних обстежень, за винятком тих, які віднесені до категорії Вд
Е. Особи, яким проводять всі види діагностичних обстежень
12. Укажіть пацієнтів, які відносяться до категорії Вд:
A. *Особи з груп ризику, в тому числі працюючі на підприємствах з шкідливими умовами праці та ті, що проходять професійний відбір для роботи на цих підприємствах, хворі, зняті з обліку після радикального лікування онкологічних захворювань
B. Хворі, дослідження яких проводять за клінічними показаннями при неонкологічних захворюваннях з метою уточнення діагнозу та (або) вибору тактики лікування
C. Хворі з онкологічними захворюваннями або підозрою на них, хворі, дослідження яких проводять з метою диференціальної діагностики вродженої серцево-судинної патології, хворі, яким проводять рентгенотерапевтичні заходи, особи, досліджувані в ургентній практиці за життєвими показаннями
D. Особи, яким проводять всі види профілактичних обстежень, за винятком тих, які віднесені до категорії Бд
Е. Особи, яким проводять всі види діагностичних обстежень
13. Укажіть пацієнтів, які відносяться до категорії Гд:
A. *Особи, яким проводять всі види профілактичних обстежень, за винятком тих, які віднесені до категорії Вд
B. Особи з груп ризику, в тому числі працюючі на підприємствах з шкідливими умовами праці та ті, що проходять професійний відбір для роботи на цих підприємствах, хворі, зняті з обліку після радикального лікування онкологічних захворювань
C. Хворі, дослідження яких проводять за клінічними показаннями при неонкологічних захворюваннях з метою уточнення діагнозу та (або) вибору тактики лікування
D. Хворі з онкологічними захворюваннями або підозрою на них, хворі, дослідження яких проводять з метою диференціальної діагностики вродженої серцево-судинної патології, хворі, яким проводять рентгенотерапевтичні заходи, особи, досліджувані в ургентній практиці за життєвими показаннями
Е. Особи, яким проводять всі види діагностичних обстежень
14. Назвіть рекомендований граничний рівень річного опромінення для осіб категорії Ад:
A. *100 мЗв
B. 20 мЗв
C. 2 мЗв
D. 1 мЗв
Е. 0,5 мЗв
15. Назвіть рекомендований граничний рівень річного опромінення для осіб категорії Вд:
A. *20 мЗв
B. 100 мЗв
C. 2 мЗв
D. 1 мЗв
Е. 0,5 мЗв
16. Назвіть рекомендований граничний рівень річного опромінення для осіб категорії Вд:
A. *2 мЗв
B. 100 мЗв
C. 20 мЗв
D. 1 мЗв
Е. 0,5 мЗв
17. Назвіть рекомендований граничний рівень річного опромінення для осіб категорії Гд:
A. *1 мЗв
B. 100 мЗв
C. 20 мЗв
D. 2 мЗв
Е. 0,5 мЗв
18. Укажіть шляхи та засоби забезпечення захисту лікаря-рентгенолога:
A. *Все перераховане
B. Використання просвинцьованого скла, яке закриває флуоресцентний екран
C. Застосування багатосмугового в напуск фартуха з просвинцьованої гуми, який підвішується до екран-знімального пристрою
D. Використання малої захисної ширми
E. Застосування в ході спеціальних досліджень засобів індивідуального захисту (рукавички, фартух з просвинцьованої гуми (в тканинному чохлі для захисту від розпилення свинцю))
19. Укажіть шляхи та засоби забезпечення захисту рентгенлаборанта:
A. *Розміщення робочого місця рентгенлаборанта в окремому суміжному приміщенні – кімнаті управління (пультова), що забезпечене вікном з просвинцьованого скла в процедурну та селекторним зв’язком з лікарем
B. Використання просвинцьованого скла, яке закриває флуоресцентний екран
C. Застосування багатосмугового в напуск фартуха з просвинцьованої гуми, який підвішується до екран-знімального пристрою
D. Використання малої захисної ширми
E. Застосування в ході спеціальних досліджень засобів індивідуального захисту (рукавички, фартух з просвинцьованої гуми (в тканинному чохлі для захисту від розпилення свинцю))
20. Назвіть джерела квантових та корпускулярних випромінювань, що використовуються для проведення променевої терапії:
A. *Все перераховане
B. b-випромінюючі радіонукліди у вигляді закритих і відкритих джерел
C. g-випромінюючі радіонукліди у вигляді закритих і відкритих джерел
D. Рентгенівські апарати, які є генераторами квантового випромінювання низьких та середніх енергій
E. Бетатрони і лінійні прискорювачі, які генерують гальмівне та корпускулярне випромінювання високих енергій
21. Назвіть основні способи променевої терапії:
A. *Способи дистанційного та контактного опромінення
B. Способи закритого та відкритого опромінення
C. Способи тимчасового та перманентного опромінення
D. Способи теплового та холодового опромінення
E. Способи лінійного та нелінійного опромінення
22. Назвіть основні види дистанційного опромінення в ході променевої терапії:
A. *Далеко-дистанційне хвильове та коротко-дистанційне хвильове опромінення
B. Аплікаційне, внутрішньопорожнинне і внутрішньотканинне опромінення та опромінення за допомогою спеціальних пристроїв
C. Тимчасове та перманентне опромінення
D. Теплове та холодове опромінення
E. Лінійне та нелінійне опромінення
23. Назвіть основні види контактного опромінення в ході променевої терапії:
A. *Аплікаційне, внутрішньопорожнинне і внутрішньотканинне опромінення та опромінення за допомогою спеціальних пристроїв
B. Далеко-дистанційне та коротко-дистанційне опромінення
C. Тимчасове та перманентне опромінення
D. Теплове та холодове опромінення
E. Лінійне та нелінійне опромінення
24. Назвіть структурні підрозділи радіологічного відділення лікарні:
A. *Все перераховане
B. Відділення дистанційної променевої терапії
C. Відділення для лікування закритими джерелами
D. Відділення для лікування відкритими джерелами
E. Відділення (лабораторії) радіонуклідної діагностики
25. Назвіть структурні підрозділи відділення дистанційної променевої терапії:
A. *Процедурні з кімнатами управління
B. Блок радіонуклідного забезпечення, який включає: сховище джерел випромінювання, маніпуляційну, процедурну, радіологічні палати, побутові та інші приміщення
C. Блок радіонуклідного забезпечення у складі: сховища радіонуклідів, фасувальної, процедурної, мийної, кімнати тимчасового зберігання радіоактивних відходів, відстійних резервуарів системи каналізації
D. Радіологічні палати
E. Лабораторії радіонуклідної діагностики
26. Назвіть установки, які використовують для проведення дистанційної променевої терапії:
A. *Все перераховане
B. Рентгенотерапевтичні установки, які генерують випромінювання енергією 0,1-0,3 МеВ;
C. Бетатрони, які генерують електронне випромінювання з енергією 15-30 Мев;
D. g-терапевтичні установки з активністю радіонукліду (кобальт-60) від 1200 до 6000 кюрі
E. g-терапевтичні установки з енергією g-випромінювання 1,17 і 1,33 МеВ.
27. Назвіть, які радіонукліди відносяться до категорії закритих джерел іонізуючого випромінювання:
A. *Радіонукліди, фізичний стан яких (метал) або оболонка, в якій вони знаходяться, виключають можливість забруднення ними навколишнього середовища (в тому числі і тканин хворого)
B. Радіонукліди, хімічний стан яких (метал) або оболонка, в якій вони знаходяться, виключають можливість забруднення ними навколишнього середовища (в тому числі і тканин хворого)
C. Радіонукліди, при роботі з якими можливе забруднення ними навколишнього середовища – повітря, рук, одягу, інших поверхонь
D. Радіонукліди, фізичний стан яких (метал) або оболонка, в якій вони знаходяться, не виключають можливість забруднення ними навколишнього середовища (в тому числі і тканин хворого), проте, використання радіопротекторів та радіоінгибиторів нівелює імовірне забруднення
E. Радіонукліди, хімічний стан яких (метал) або оболонка, в якій вони знаходяться, не виключають можливість забруднення ними навколишнього середовища (в тому числі і тканин хворого), проте, використання радіопротекторів та радіоінгибиторів нівелює імовірне забруднення
28. Назвіть, які радіонукліди відносяться до категорії відкритих джерел іонізуючого випромінювання:
A. *Радіонукліди, при роботі з якими можливе забруднення ними навколишнього середовища – повітря, рук, одягу, інших поверхонь
B. Радіонукліди, фізичний стан яких (метал) або оболонка, в якій вони знаходяться, виключають можливість забруднення ними навколишнього середовища (в тому числі і тканин хворого)
C. Радіонукліди, хімічний стан яких (метал) або оболонка, в якій вони знаходяться, виключають можливість забруднення ними навколишнього середовища (в тому числі і тканин хворого).
D. Радіонукліди, фізичний стан яких (метал) або оболонка, в якій вони знаходяться, не виключають можливість забруднення ними навколишнього середовища (в тому числі і тканин хворого), проте, використання радіопротекторів та радіоінгибиторів нівелює імовірне забруднення
E. Радіонукліди, хімічний стан яких (метал) або оболонка, в якій вони знаходяться, не виключають можливість забруднення ними навколишнього середовища (в тому числі і тканин хворого), проте, використання радіопротекторів та радіоінгибиторів нівелює імовірне забруднення
29. Укажіть, що являють собою закриті джерела іонізуючого випромінювання:
A. *Закриті джерела мають форму циліндрів з закругленими кінцями або голок, у яких один кінець загострений, другий закруглений, коротких стрижнів, кульок, які містять g-випромінюючі радіонукліди
B. Закриті джерела являють собою b- і g-випромінюючі радіоактивні речовини в порошкоподібній формі та у формі істинних розчинів, колоїдних розчинів, суспензій, які вводять в пухлини через ін’єкційні голки
C. Закриті джерела являють собою b- і g-випромінюючі радіоактивні речовини в порошкоподібній формі та у формі істинних розчинів, колоїдних розчинів, суспензій, які вводять в організм аліментарним шляхом
D. Закриті джерела являють собою α-випромінюючі радіоактивні речовини в порошкоподібній формі та у формі істинних розчинів, колоїдних розчинів, суспензій, які вводять в пухлини через ін’єкційні голки
E. Закриті джерела являють собою α-випромінюючі радіоактивні речовини в порошкоподібній формі та у формі істинних розчинів, колоїдних розчинів, суспензій, які вводять в організм аліментарним шляхом
30. Укажіть, що являють собою відкриті джерела іонізуючого випромінювання:
A. *Відкриті джерела являють собою b- і g-випромінюючі радіоактивні речовини в порошкоподібній формі та у формі істинних розчинів, колоїдних розчинів, суспензій, які вводять в пухлини через ін’єкційні голки
B. Відкриті джерела мають форму циліндрів з закругленими кінцями або голок, у яких один кінець загострений, другий закруглений, коротких стрижнів, кульок, які містять g-випромінюючі радіонукліди
C. Відкриті джерела являють собою b- і g-випромінюючі радіоактивні речовини в порошкоподібній формі та у формі істинних розчинів, колоїдних розчинів, суспензій, які вводять в організм аліментарним шляхом
D. Відкриті джерела являють собою α-випромінюючі радіоактивні речовини в порошкоподібній формі та у формі істинних розчинів, колоїдних розчинів, суспензій, які вводять в пухлини через ін’єкційні голки
E. Відкриті джерела являють собою α-випромінюючі радіоактивні речовини в порошкоподібній формі та у формі істинних розчинів, колоїдних розчинів, суспензій, які вводять в організм аліментарним шляхом
31. Назвіть основні структурні підрозділи відділення для лікування закритими джерелами:
A. *Блок радіонуклідного забезпечення, який включає: сховище джерел випромінювання, маніпуляційну, процедурну, радіологічні палати, побутові та інші приміщення
B. Процедурні з кімнатами управління
C. Блок радіонуклідного забезпечення у складі: сховища радіонуклідів, фасувальної, процедурної, мийної, кімнати тимчасового зберігання радіоактивних відходів, відстійних резервуарів системи каналізації
D. Радіологічні палати
E. Лабораторії радіонуклідної діагностики
32. Назвіть основні структурні підрозділи відділення для лікування відкритими джерелами:
A. *Блок радіонуклідного забезпечення у складі: сховища радіонуклідів, фасувальної, процедурної, мийної, кімнати тимчасового зберігання радіоактивних відходів, відстійних резервуарів системи каналізації, радіологічні палати, лабораторії радіонуклідної діагностики
B. Процедурні з кімнатами управління
C. Блок радіонуклідного забезпечення, який включає: сховище джерел випромінювання, маніпуляційну, процедурну, радіологічні палати, побутові та інші приміщення
D. Процедурні з кімнатами для проведення аплікаційної терапії
E. Процедурні з кімнатами для проведення внутрішньопорожниної терапії
33. Назвіть групи радіаційної небезпеки:
A. *Все перераховане
B. Група А – радіонукліди з особливо високою радіаційною небезпекою
C. Група Б - радіонукліди з високою радіаційною небезпекою
D. Група В – радіонукліди з помірною радіаційною небезпекою
E. Група Г – радіонукліди з малою радіаційною небезпекою
34. Укажіть, чим забезпечується протирадіаційний захист персоналу відділення для лікування закритими джерелами:
A. *Використання всіх засобів протирадіаційного захисту (захист відстанню, часом, кількістю, екрануванням (всі маніпуляції з радіонуклідними джерелами повинні виконуватись тільки в захисних боксах та за захисними екранами, вхід в маніпуляційну зсередини повинен мати захисну стінку з бетону, дотримання норм радіаційної безпеки і санітарних правил при роботі з джерелами випромінювання
B. Звичайні будівельні конструкції, товщина яких повинна відповідати вимогам чинного законодавства, регламентація сумарної активності радіонуклідних джерел в радіологічних палатах, влаштування зони недоступності на прилеглій території
C. Раціональний вибір форми променевої терапії, дотримання існуючих правил проведення променевої терапії
D. Використання радіопротекторів та радіоінгибиторів (хімічний метод захисту)
E. Гігієнічне виховання та запровадження наукових засад здорового способу життя
35. Укажіть, чим забезпечується радіаційна безпека хворих у відділенні для лікування закритими джерелами:
A. *Раціональний вибір форми променевої терапії, дотримання існуючих правил проведення променевої терапії
B. Звичайні будівельні конструкції, товщина яких повинна відповідати вимогам чинного законодавства, регламентація сумарної активності радіонуклідних джерел в радіологічних палатах, влаштування зони недоступності на прилеглій території
C. Використання всіх засобів протирадіаційного захисту (захист відстанню, часом, кількістю, екрануванням (всі маніпуляції з радіонуклідними джерелами повинні виконуватись тільки в захисних боксах та за захисними екранами, вхід в маніпуляційну зсередини повинен мати захисну стінку з бетону, дотримання норм радіаційної безпеки і санітарних правил при роботі з джерелами випромінювання
D. Використання радіопротекторів та радіоінгибиторів (хімічний метод захисту)
E. Гігієнічне виховання та запровадження наукових засад здорового способу життя
36. Укажіть, чим забезпечується протирадіаційний захист персоналу відділення для лікування відкритими джерелами:
A. *Використання всіх засобів захисту від зовнішнього опромінення, дотримання вимог радіаційної асептики, які попереджують можливість внутрішнього опромінення, дотримання правил особистої гігієни
B. Система заходів з радіаційної асептики, які попереджують можливість винесення радіонуклідів за межі виробничих приміщень
C. Дотримання вимог радіаційної асептики в межах відділення
D. Використання радіопротекторів та радіоінгибиторів (хімічний метод захисту)
E. Гігієнічне виховання та запровадження наукових засад здорового способу життя
37. Укажіть, чим забезпечується радіаційна безпека хворих у відділенні для лікування відкритими джерелами:
A. *Дотримання вимог радіаційної асептики в межах відділення
B. Система заходів з радіаційної асептики, які попереджують можливість винесення радіонуклідів за межі виробничих приміщень
C. Використання всіх засобів захисту від зовнішнього опромінення, дотримання вимог радіаційної асептики, які попереджують можливість внутрішнього опромінення, дотримання правил особистої гігієни
D. Використання радіопротекторів та радіоінгибиторів (хімічний метод захисту)
E. Гігієнічне виховання та запровадження наукових засад здорового способу життя
38. Назвіть основні методи захисту від іонізуючої радіації:
A. *Все перераховане
B. Захист кількістю
C. Захист часом
D. Захист відстанню
E. Захист екрануванням
30. При роботі з закритими джерелами використовуються захисні екрани та дистанційні захвати, скорочено час роботи, медичний персонал приймає радіопротектори. Укажіть, який принцип захисту не використовується персоналом:
A. *Захист кількістю
B. Захист часом
C. Хімічні методи захисту
D. Захист екрануванням
E. Захист відстанню
40. Укажіть, на які категорії поділяються методи захисту від іонізуючої радіації:
A. *Законодавчі (нормативні) та організаційно-технічні
B. Природні та штучні
C. Загальні та локальні
D. Радіопротекторні та радіоінгібіторні
E. Законодавчі (нормативні) та лікувальні
41. Укажіть, чим регламентований захист кількістю:
A. *НРБУ-97 (ліміти доз, допустимі рівні надходження радіонуклідів в організм, допустимі концентрації радіонуклідів у повітрі, питній воді, допустимі рівні забруднення радіонуклідами робочих поверхонь, одягу, рук персоналу тощо)
B. Скороченням робочого часу персоналу (категорії А), збільшенням тривалості відпустки та більш раннім виходом на пенсію
C. Будівельними нормами і правилами, якими передбачені відповідні норми площі, кубатури відповідних приміщень, їх технічне обладнання тощо
D. Використанням радіопротекторів та радіоінгібіторів
E. Культурою праці
42. Укажіть, чим забезпечується захист часом:
A. *Скороченням робочого часу персоналу (категорії А), збільшенням тривалості відпустки та більш раннім виходом на пенсію
B. НРБУ-97 (ліміти доз, допустимі рівні надходження радіонуклідів в організм, допустимі концентрації радіонуклідів у повітрі, питній воді, допустимі рівні забруднення радіонуклідами робочих поверхонь, одягу, рук персоналу тощо)
C. Будівельними нормами і правилами, якими передбачені відповідні норми площі, кубатури відповідних приміщень, їх технічне обладнання тощо
D. Використанням радіопротекторів та радіоінгібіторів
E. Культурою праці
43. Укажіть, чим регламентований захист відстанню:
A. *Будівельними нормами і правилами, якими передбачені відповідні норми площі, кубатури відповідних приміщень, їх технічне обладнання тощо
B. НРБУ-97 (ліміти доз, допустимі рівні надходження радіонуклідів в організм, допустимі концентрації радіонуклідів у повітрі, питній воді, допустимі рівні забруднення радіонуклідами робочих поверхонь, одягу, рук персоналу тощо)
C. Скороченням робочого часу персоналу (категорії А), збільшенням тривалості відпустки та більш раннім виходом на пенсію
D. Використанням радіопротекторів та радіоінгібіторів
E. Культурою праці
44. Укажіть, чим регламентований захист екрануванням:
A. *Будівельними нормами і правилами, якими передбачені відповідні норми площі, кубатури відповідних приміщень, їх технічне обладнання тощо
B. НРБУ-97 (ліміти доз, допустимі рівні надходження радіонуклідів в організм, допустимі концентрації радіонуклідів у повітрі, питній воді, допустимі рівні забруднення радіонуклідами робочих поверхонь, одягу, рук персоналу тощо)
C. Скороченням робочого часу персоналу (категорії А), збільшенням тривалості відпустки та більш раннім виходом на пенсію
D. Використанням радіопротекторів та радіоінгібіторів
E. Культурою праці
Військова гігієна
Тема №46. Основи організації та проведення санітарного нагляду за водопостачанням особового складу формувань на період надзвичайних ситуацій і катастроф та у воєнний час. Організація та проведення розвідки вододжерел при надзвичайних ситуаціях та під час війни. Оцінка якості води польовими методами.
1. Укажіть гігієнічне значення води в польових умовах:
А. *все перераховане
В. Фізіологічна роль
С. Засіб загартовування організму
D. Засіб підтримання чистоти тіла, одежі, посуду, приготування їжі тощо
E. Засіб дезінфекції та стерилізації
2. Назвіть, в чому полягає фізіологічна роль води в польових умовах:
А. *участь в обміні речовин, теплообміні людини тощо
В. Забезпечення загартовування людини
С. Забезпечення приготування їжі,
D. Забезпечення підтримання чистоти тіла, одежі, посуду
E. Забезпечення дезінфекції та стерилізації.
3. Укажіть гігієнічне значення води в польових умовах:
А. *фізіологічне
В. Культурне
С. Технічне
D. Освіжаюче
E. Фізкультурне
4. Укажіть гігієнічне значення води в польових умовах:
А. *засіб підтримання чистоти тіла, одягу, посуду, приготування їжі
в. фізкультурне
С. Освіжаюче
D. Культурне
E. Стимулююче
5. Назвіть, в чому полягає епідеміологічне значення води в польових умовах:
А. *участь в механізмах передачі інфекційних захворювань аліментарного походження (бактерійних, вірусних, найпростіших, зоонозів, трансмісійних (анафілогенні водойми) та гельмінтозів
В. Фізіологічна роль
С. Засіб загартовування організму
D. Засіб підтримання чистоти тіла, одежі, посуду, приготування їжі тощо
E. Засіб дезінфекції та стерилізації
6. Укажіть суворо обов’язкові вимоги до питної води у польових умовах при надзвичайних ситуаціях:
А. *безпечність води в епідеміологічному і токсикологічному відношенні
В. Низька жорсткість, відсутність амонійних сполук та нітратів і нітритів
С. Добрі органолептичні властивості та оптимальний мінеральний склад
D. Постійний хімічний склад і низька каламутність
E. Висока прозорість та низький вміст сухого залишку і висока РН
7. Укажіть бажані вимоги до питної води у польових умовах при надзвичайних ситуаціях:
А. *добрі органолептичні властивості та оптимальний мінеральний склад
В. Безпечність води в епідеміологічному та токсикологічному відношенні
С. Низький вміст сухого залишку та висока РН
D. Відсутність амонійних сполук та нітратів і нітритів
E. Висока прозорість та низька каламутність
8. Укажіть норму добового польового водопостачання для людини в умовах помірного кліматичного поясу:
А. *10 л
В. 15 л
С. 100 л
D. 50 л
E. 3 л
9. . Укажіть норму добового польового водопостачання для людини в умовах жаркого кліматичного поясу:
А. *15 л
В. 10 л
С. 100 л
D. 50 л
E. 3 л
10. Укажіть потребу у воді на лазню в польових умовах:
А. *30 л на одну особу
В. 20 л на одну особу
С. 10 л на одну особу
D. 100 л на одну особу
E. 1 л на одну особу
11. Укажіть потребу у воді для прання білизни та одягу в польових умовах:
А. *45 л на 1 кг одягу
В. 50 л на 1 кг одягу
С. 100 л на 1 кг одягу
D. 1000 л на 1 кг одягу
E. 15 л на 1 кг одягу
12. Назвіть одне з основних завдань організації польового водопостачання:
А. *розвідка водного джерела
В. Опис місцевості, де передбачається видобуток води
С. Визначення у воді вмісту радіоактивних речовин
D. Відстоювання води
E. Визначення у воді вмісту токсичних речовин
13. Назвіть мету розвідки джерел водопостачання при надзвичайних ситуаціях та під час війни:
А. *отримання відомостей технічного і санітарно-епідеміологічного характеру, необхідних для адекватного вирішення питання забезпечення формувань (та потерпілого населення) доброякісною водою в достатній кількості та найбільш простими і надійними засобами
В. Отримання відомостей соціологічного характеру, необхідних для адекватного вирішення питання забезпечення формувань (та потерпілого населення) доброякісною водою в достатній кількості та найбільш простими і надійними засобами
С. Отримання відомостей щодо санітарно-топографічних особливостей розташування джерела водопостачання для забезпечення формувань (та потерпілого населення) доброякісною водою
D. Отримання відомостей щодо санітарно-технічного стану джерела водопостачання для забезпечення формувань (та потерпілого населення) доброякісною водою
E. Отримання відомостей щодо особливостей впливу денатурованого навколишнього середовища на джерело водопостачання та даних лабораторного аналізу води
14. Укажіть представників служб. які приймають участь в розвідці джерел водопостачання при надзвичайних ситуаціях та під час війни:
А. *за участю представників інженерної служби формування (начальник розвідки), медичної служби та хімічної служби
В. За участю представників медичної служби формування (начальник розвідки), інженерної служби та хімічної служби
С. За участю представників хімічної служби формування (начальник розвідки), інженерної служби та медичної служби
D. За участю представників інженерної служби формування (начальник розвідки) і хімічної служби та працівників найближчої СЕС
E. За участю представників служби тилу формування (начальник розвідки), медичної служби, хімічної служби та ентомологічної служби
15. Назвіть оснащення групи для розвідки джерел водопостачання при надзвичайних ситуаціях та під час війни:
А. *прилад хімічної розвідки медико-ветеринарний пхр-мв, польовий рентгенометр-радіометр дп-5а або дп-5в, набір гідрохімічний нгх для санітарного аналізу води
В. Прилад хімічної розвідки медико-ветеринарний пхр-мв, індивідуальний дозиметр конденсаторний, індивідуальний дозиметр термолюмінісцентний
С. Польовий рентгенометр-радіометр ДП-5А або ДП-5В, генератор надвисоких частот ЛУЧ-3, вимірювач цільності потоку енергії НВЧ-поля ПО-1 “Медик”
D. Набір гідрохімічний нгх для санітарного аналізу води, лабораторія гігієнічна фотодозиметрична, медична токсикологічна лабораторія
E. Психрометри Августа і Асмана, гігрометр, апарат Кротова, поглинач Петрі
16. Назвіть етапи розвідки джерел водопостачання при надзвичайних ситуаціях та під час війни:
А. *Все перераховане
В. Збирання попередніх даних про гідрогеологічну характеристику району розвідки та розробка маршруту розвідки
С. Обстеження джерел води на місці
D. Відбір проб води та її аналіз на місці
E. Визначення місця розгортання пункту водопостачання і зон санітарної охорони та оформлення донесення про результати розвідки
17. Укажіть, в чому полягає етап збирання попередніх даних про гідрогеологічну характеристику району розвідки джерел водопостачання при надзвичайних ситуаціях та під час війни:
А. *Опитування населення, аналіз топографічних карт тощо
В. Виявлення наявності серед населення гострозаразних кишкових інфекцій та епізоотій серед свійських і диких тварин
С. Виявлення об’єктів можливого забруднення води навколо джерела з урахування відстані та рельєфу місцевості
D. Визначення особливостей обладнання джерела води: свердловини, каптажу, його стану, необхідності ремонту тощо)
E. Аналіз води на місці на хімічне, радіоактивне забруднення, визначення органолептичних та санітарно-хімічних показників забруднення, направлення проб води на бактеріологічне дослідження тощо
18. Укажіть, в чому полягає санітарно-епідеміологічне обстеження джерел води на місці в ході здійснення розвідки джерел водопостачання при надзвичайних ситуаціях та під час війни:
А. *Виявлення наявності серед населення гострозаразних кишкових інфекцій та епізоотій серед свійських і диких тварин
В. Опитування населення, аналіз топографічних карт тощо
С. Виявлення об’єктів можливого забруднення води навколо джерела з урахування відстані та рельєфу місцевості
D. Визначення особливостей обладнання джерела води: свердловини, каптажу, його стану, необхідності ремонту тощо)
E. Аналіз води на місці на хімічне, радіоактивне забруднення, визначення органолептичних та санітарно-хімічних показників забруднення, направлення проб води на бактеріологічне дослідження тощо
19. Укажіть, в чому полягає санітарно-топографічне обстеження джерел води на місці в ході здійснення розвідки джерел водопостачання при надзвичайних ситуаціях та під час війни:
А. *Виявлення об’єктів можливого забруднення води навколо джерела з урахування відстані та рельєфу місцевості
В. Опитування населення, аналіз топографічних карт тощо
С. Виявлення наявності серед населення гострозаразних кишкових інфекцій та епізоотій серед свійських і диких тварин
D. Визначення особливостей обладнання джерела води: свердловини, каптажу, його стану, необхідності ремонту тощо)
E. Аналіз води на місці на хімічне, радіоактивне забруднення, визначення органолептичних та санітарно-хімічних показників забруднення, направлення проб води на бактеріологічне дослідження тощо
20. Укажіть, в чому полягає санітарно-технічне обстеження джерел води на місці в ході здійснення розвідки джерел водопостачання при надзвичайних ситуаціях та під час війни:
А. *Визначення особливостей обладнання джерела води: свердловини, каптажу, його стану, необхідності ремонту тощо)
В. Опитування населення, аналіз топографічних карт тощо
С. Виявлення об’єктів можливого забруднення води навколо джерела з урахування відстані та рельєфу місцевості
D. Виявлення наявності серед населення гострозаразних кишкових інфекцій та епізоотій серед свійських і диких тварин
E. Аналіз води на місці на хімічне, радіоактивне забруднення, визначення органолептичних та санітарно-хімічних показників забруднення, направлення проб води на бактеріологічне дослідження тощо
21. Укажіть, в чому полягає етап відбору проб води та її аналізу в ході здійснення розвідки джерел водопостачання при надзвичайних ситуаціях та під час війни:
А. *Аналіз води на хімічне, радіоактивне забруднення, визначення органолептичних та санітарно-хімічних показників забруднення, направлення проб води на бактеріологічне дослідження тощо
В. Опитування населення, аналіз топографічних карт тощо
С. Виявлення об’єктів можливого забруднення води навколо джерела з урахування відстані та рельєфу місцевості
D. Виявлення наявності серед населення гострозаразних кишкових інфекцій та епізоотій серед свійських і диких тварин
E. Визначення особливостей обладнання джерела води: свердловини, каптажу, його стану, необхідності ремонту тощо)
22. Назвіть питання, які підлягають обов’язковому урахуванню під час проведення розвідки та вибору джерел водопостачання в польових умовах:
А. *Все перераховане
В. Кількість особового складу формувань та населення в районі катастрофи
С. Норми польового водопостачання
D. Кількість і дебіт джерел водопостачання та якість води в них
E. Наявність табельних засобів добування, очистки, знезараження та інших засобів обробки води, накопичення її запасів, транспортування, а також розгортання пунктів водорозбору
23. Назвіть показники, які повинні враховуватися в ході проведення санітарної розвідки та вибору джерела водопостачання в польових умовах:
А. *норми польового водопостачання
В. Кількість особового складу формувань
С. Погодні умови
D. Види транспорту
E. Типи джерел водопостачання
24. Укажіть показник, що підлягає оцінці в ході обстеження особового складу підрозділу для забезпечення діяльності пунктів водопостачання і пунктів водорозбору:
A. *Бацилоносійство
B. Фізичний розвиток
C. Вік
D. Стан психічного здоров’я
E. Стан зорової сенсорної системи
25. Укажіть, які імпровізовані засоби обробки води з підручних матеріалів можуть використовуватися для покращання якості питної води в польових умовах:
А. *Тканинно-вугільний фільтр із звичайної бочки, заповнений дерев’яним вугіллям та бавовняною тканиною
В. Батометр
С. Бутирометр та ареометри різних конструкції
D. Пляшки з тягарем, солдатський казанок, відро
E. Польовий колориметр
26. Укажіть, за допомогою якого приладу здійснюють відбір проби води для аналізу в польових умовах:
А. *Батометр
В. Бутирометр
С. Анемометр
D. Компаратор
E. Польовий колориметр
27. Укажіть пристрій, яким можна відібрати пробу води для аналізу у польових умовах:
А. *пляшка з тягачем
В. Пхр-мв
С. ДП-5А
D. НГХВ
E. Реометр
29. Назвіть мінімальний об’єм відбору проби води для лабораторного аналізу в польових умовах:
A. *2 л
B. 5 л
C. 10 л
D. 4 л
E. 50 л
29. Укажіть, за допомогою якого приладу здійснюють визначення наявності у воді отруйних речовин в польових умовах:
А. *прилад хімічної розвідки медико-ветеринарний пхр-мв
В. Польовий рентгенометр-радіометр дп-5а або дп-5в
С. Гідрохімічний набір з комплектів лабораторій гігієнічних ЛГ-1 або ЛГ-2
D. Компаратор
E. Польовий колориметр
30. Укажіть, за допомогою якого приладу здійснюють визначення наявності у воді радіоактивних речовин в польових умовах:
А. *польовий рентгенометр-радіометр дп-5а або дп-5в
В. Прилад хімічної розвідки медико-ветеринарний пхр-мв
С. Гідрохімічний набір з комплектів лабораторій гігієнічних ЛГ-1 або ЛГ-2
D. Компаратор
E. Польовий колориметр
31. Укажіть, за допомогою якого приладу здійснюють визначення органолептичних показників якості води в польових умовах:
А. *гідрохімічний набір з комплектів лабораторій гігієнічних лг-1 або лг-2
В. Прилад хімічної розвідки медико-ветеринарний пхр-мв
С. Польовий рентгенометр-радіометр ДП-5А або ДП-5В
D. Компаратор
E. Польовий колориметр
32. Назвіть прилад, який використовується для санітарного аналізу якості води:
А. *набір гідрохімічний нгх
В. Туф-200
С. ДП-5А
D. НГВ
E. ПХР-МВ
Тема №47. Основи організації та проведення санітарного нагляду за водопостачанням особового складу формувань на період надзвичайних ситуацій і катастроф та на воєнний час. Організація та проведення санітарного нагляду за очищенням, знезараженням та дезактивацією води в польових умовах при надзвичайних ситуаціях та під час війни.
1. Назвіть основні завдання медичної служби щодо контролю за водопостачанням військових і цивільних формувань у польових умовах при надзвичайних ситуаціях та під час війни:
А. *Все перераховане
В. Визначення якості препаратів для хлорування води (вмісту активного хлору), вибір доз препаратів хлору для знезараження води, вибір доз коагулянту для очищення води, вибір методів дезактивації та дегазації води
С. Індикація води на зараження отруйними і радіоактивними речовинами та бактерійними засобами, оцінка якості води при виборі джерел водопостачання та після її обробки
D. Участь у виборі місць розгортання пунктів водопостачання і пунктів водорозбору, визначення зон санітарної охорони навколо них, контроль за якістю очищення та дезактивації засобів обробки води після їх роботи (фільтрів, резервуарів, інвентарю тощо)
Е. Контроль за станом здоров’я осіб, які приймають участь в водопостачанні формувань
2. Укажіть, який підрозділ забезпечує організацію польового водопостачання військ при надзвичайних ситуаціях та в умовах бойових дій:
А. *Окрема рота польового водопостачання – ОРПВ
В. Медичний пункт полка – МПП
С. Медичний пункт батальйону – МПБ
D. Санітарно-епідеміологічний загін армії – СЕЗ
Е. Санітарно-піміологічна лабораторія дівізії – СЕЛ
3. Укажіть, які підрозділи забезпечують організацію польового водопостачання цивільних формувань при надзвичайних ситуаціях та в умовах бойових дій:
А. *Спеціальні підрозділи інженерної служби формувань
В. Спеціальні підрозділи хімічної служби формувань
С. Спеціальні підрозділи медичної служби формувань
D. Спеціальні підрозділи служби тилу формувань
Е. Спеціальні підрозділи військово-повітряних сил
4. Укажіть, яким чином забезпечується організація польового водопостачання військ і цивільних формувань при надзвичайних ситуаціях та в умовах бойових дій:
А. *Все перераховане
В. Шляхом розгортання пунктів водопостачання
С. Шляхом розгортання пунктів водорозбору
D. Шляхом індивідуального водопостачання із знезараженням води кип’ятінням
Е. Шляхом індивідуального водопостачання із знезараженням води спеціальними таблетками
5. Укажіть шляхи забезпечення військ водою у польових умовах:
А. *За рахунок пунктів водопостачання, пунктів водорозбору та індивідуальних запасів води
В. Через пункти реєстрації, контролю та водорозбору
С. У населеному пункті, за рахунок індивідуальних запасів води
D. Децентралізований, централізований, змішаний
Е. З відкритого водоймища, із закритого водоймища, з криниці
6. Дайте визначення поняття “пункт водопостачання”:
А. *Ділянка біля джерел води, на якій розгортаються табельні засоби добування, підйому води, її очищення, знезараження та у разі необхідності дезактивації, дегазації, накопичення запасів та видачі підрозділам формувань або її консервування
В. Ділянка в районі розміщення формувань, на який розгортаються засоби для накопичення запасів води, яку доставляють, та видачі її особовому складу формувань та потерпілому від лихоліть населенню
С. Ділянка в районі розміщення формувань, на який проводиться видача бутильованої води населенню району
D. Ділянка в районі розміщення формувань, на який проводиться приготування їжі та накопичення запасів питної води
Е. Ділянка в районі розміщення формувань, на який проводиться продаж бутильованої води населенню району
7. Дайте визначення поняття “пункт водорозбору”:
А. *Ділянка в районі розміщення формувань, на який розгортаються засоби для накопичення запасів води, яку доставляють з пунктів водопостачання та видачі її особовому складу формувань та потерпілому від лихоліть населенню
В. Ділянка біля джерел води, на якій розгортаються табельні засоби добування, підйому води, її очищення, знезараження та у разі необхідності дезактивації, дегазації, накопичення запасів та видачі підрозділам формувань або її консервування
С. Ділянка в районі розміщення формувань, на який проводиться видача бутильованої води населенню району
D. Ділянка в районі розміщення формувань, на який проводиться приготування їжі та накопичення запасів питної води
Е. Ділянка в районі розміщення формувань, на який проводиться продаж бутильованої води населенню району
8. Назвіть основні складові частини пункту водопостачання:
А. *Майданчик для добування, очищення, зберігання і видачі води та польова лабораторія
В. Польова лабораторія та майданчик для медичного персоналу
С. Складські приміщення та майданчик військової техніки
D. Майданчик для добування, очищення, зберігання і видачі води та садово-паркова зона
Е. Польова лабораторія та санітарно-захисна зона
9. Укажіть величину зони санітарного захисту пункту водопостачання:
А. *50-100 м
В. 1-10 м
С. 100-500 м
D. 500-1000 м
Е. 1000-5000 м
10. Перерахуйте табельні засоби знезараження індивідуальних запасів води у польових умовах:
А. *Пантоцид, аквасепт
В. Карбоферрогель, алкостоп
С. Заноцид, феррогель
D. МАФС-3, ТВФ-200
Е. Активоване вугілля, біле вугілля, сіре вугілля, чорне вугілля
11. Укажіть суворо обов’язкові вимоги до питної води у польових умовах при надзвичайних ситуаціях:
А. *безпечність води в епідеміологічному та токсикологічному відношенні
В. Добрі органолептичні властивості та оптимальний мінеральний склад
С. Низький вміст сухого залишку та висока РН
D. Відсутність амонійних сполук та нітратів і нітритів
E. Висока прозорість та низька каламутність
12. Укажіть бажані вимоги до питної води у польових умовах при надзвичайних ситуаціях:
А. *добрі органолептичні властивості та оптимальний мінеральний склад
В. Безпечність води в епідеміологічному та токсикологічному відношенні
С. Низький вміст сухого залишку та висока РН
D. Відсутність амонійних сполук та нітратів і нітритів
E. Висока прозорість та низька каламутність
13. Укажіть, воду яких вододжерел у разі розгортання пунктів водопостачання слід використовувати в першу чергу:
А. *вода з артезіанських свердловин
В. Кринична та джерельна вода
С. Вода відкритих проточних водойм або озер
D. Вода морів та океанів
E. Атмосферна вода
14. Укажіть, воду яких вододжерел у разі розгортання пунктів водопостачання слід використовувати в другу чергу:
А. *кринична та джерельна вода
В. Вода з артезіанських свердловин
С. Вода відкритих проточних водойм або озер
D. Вода морів та океанів
E. Атмосферна вода
15. Укажіть, воду яких вододжерел у разі розгортання пунктів водопостачання слід використовувати в другу чергу:
А. *привізна знезаражена і законсервована вода
В. Вода з артезіанських свердловин
С. Вода відкритих проточних водойм або озер
D. Вода морів та океанів
E. Атмосферна вода
16. Укажіть, воду яких вододжерел у разі розгортання пунктів водопостачання слід використовувати в третю чергу:
А. *вода відкритих проточних водойм або озер
В. Вода з артезіанських свердловин
С. Кринична та джерельна вода
D. Вода морів та океанів
E. Атмосферна вода
17. Назвіть основні види обробки води у польових умовах:
А. *знезараження, очищення
В. Опріснення, дезактивація, дегазація
С. Знешкодження, знезалізювання
D. Фторування, дефторування
E. Коагуляція, фільтрація, дезактивація
18. Назвіть види обробки води у польових умовах, що використовуються у разі необхідності:
А. *опріснення, дезактивація, дегазація
В. Знезараження, очищення
С. Знешкодження, знезалізювання
D. Фторування, дефторування
E. Коагуляція, фільтрація, дезактивація
19. Назвіть методи обробки води, що використовуються у польових умовах при надзвичайних ситуаціях та в умовах бойових дій:
А. *фізичні та хімічні
В. Біологічні та мікробіологічні
С. Фізичні та психологічні
D. Хімічні та біологічні
E. Мікробіологічні та вірусологічні
20. Укажіть фізичні методи обробки води, що використовуються у польових умовах при надзвичайних ситуаціях та в умовах бойових дій:
А. *кип’ятіння та ультрафіолетове випромінювання
В. Хлорування
С. Коагуляція та фільтрація
D. Озонування
E. Флокуляція та відстоювання
21. Укажіть хімічні методи обробки води, що використовуються у польових умовах при надзвичайних ситуаціях та в умовах бойових дій:
А. *хлорування
В. Кип’ятіння та ультрафіолетове випромінювання
С. Коагуляція та фільтрація
D. Озонування
E. Флокуляція та відстоювання
22. Назвіть способи хлорування води, що використовуються у польових умовах при надзвичайних ситуаціях та в умовах бойових дій:
А. *хлорування за хлорпотребою та перехлорування
В. Хлорування за хлорпотребою та хлорування з преаммонізацією
С. Хлорування за хлорпотребою та хлорування післяпереломними дозами хлору
D. Перехлорування та хлорування з преаммонізацією
E. Перехлорування та хлорування післяпереломними дозами хлору
23. Назвіть реагенти, що використовуються для проведення хлорування у польових умовах при надзвичайних ситуаціях та в умовах бойових дій:
А. *все перераховане
В. Хлорне вапно
С. Двотретинно-лужна сіль гіпохлориту кальцію (ДТСГК)
D. Таблетки “Пантоцид”
E. Таблетки “Аквасепт”
24. Укажіть дозу хлору, що застосовується у разі проведення хлорування за хлорпотребою:
А. *3-5 мг/л
В. 10 мг/л
С. 20 мг/л
D. 150 мг/л
E. 200 мг/л
25. Укажіть дозу хлору, що застосовується у разі проведення перехлорування без підозри на зараження патогенними мікроорганізмами:
А. *10 мг/л
В. 3-5 мг/л
С. 20 мг/л
D. 150 мг/л
E. 200 мг/л
26. Укажіть дозу хлору, що застосовується у разі проведення перехлорування при зараженні вегетативними формами патогенних мікроорганізмів:
А. *20 мг/л
В. 3-5 мг/л
С. 10 мг/л
D. 150 мг/л
E. 200 мг/л
27. Укажіть дозу хлору, що застосовується у разі проведення перехлорування при зараженні води споровими формами патогенних мікроорганізмів:
А. *150 мг/л
В. 3-5 мг/л
С. 20 мг/л
D. 20 мг/л
E. 200 мг/л
28. Укажіть оптимальну експозицію хлорування у польових умовах при надзвичайних ситуаціях та в умовах бойових дій:
А. *Влітку – 15 хвилин, взимку – 30 хвилин, при зараженні споровими формами мікроорганізмів – не менше 2 годин
В. Влітку – 30 хвилин, взимку – 15 хвилин, при зараженні споровими формами мікроорганізмів – не менше 2 годин
С. Влітку – 30 хвилин, взимку – 35 хвилин, при зараженні споровими формами мікроорганізмів – не менше 2 годин
D. Влітку – 10 хвилин, взимку – 45 хвилин, при зараженні споровими формами мікроорганізмів – не менше 5 годин
E. Влітку – 60 хвилин, взимку – 60 хвилин, при зараженні споровими формами мікроорганізмів – не менше 12 годин
29. Назвіть методи очищення води, що використовуються у польових умовах при надзвичайних ситуаціях та в умовах бойових дій:
А. *коагуляція з фільтрацією через табельні або імпровізовані фільтри
В. Відстоювання з фільтрацією через табельні або імпровізовані фільтри
С. Відстоювання та флокуляція
D. Фторування та дефторування
E. Дистиляція та іонообмінна фільтрація
30. Назвіть методи дезактивації та опріснення води, що використовуються у польових умовах при надзвичайних ситуаціях та в умовах бойових дій:
А. *дистиляція та іонообмінна фільтрація
В. Відстоювання з фільтрацією через табельні або імпровізовані фільтри
С. Відстоювання та флокуляція
D. Фторування та дефторування
E. Коагуляція з фільтрацією через табельні або імпровізовані фільтри
31. Укажіть суть стандартного хлоркупоросного методу очищення і знезараження води за Клюкановим:
А. *У воду одночасно вносять коагулянт (150 мг/л) та хлорне вапно або ДТСГК в дозі 10 мг/л активного хлору (50 мг/ л хлорного вапна з вмістом активного хлору понад 20%)
В. У воду одночасно вносять хлорид калію(150 мг/л) та хлорне вапно або дтсгк в дозі 10 мг/л активного хлору (50 мг/ л хлорного вапна з вмістом активного хлору понад 20%) і далі здійснюють фільтрацію через табельні або імпровізовані фільтри
С. У воду спочатку вносять коагулянт (150 мг/л) і через 1-1,5 години хлорне вапно або ДТСГК в дозі 10 мг/л активного хлору (50 мг/ л хлорного вапна з вмістом активного хлору понад 20%)
D. Воду одночасно піддають фторуванню та дефторуванню з наступним ультрафіолетовим опроміненням
E. Воду спочатку відстоюють, а потім насичують атомарним киснем з наступною фільтрацією через табельні або імпровізовані фільтри
32. Назвіть табельні засоби підйому води:
А. *ручна поршнева помпа бкф-4; ручна штангова помпа ршп-25; механізована штангова помпа мшп-40; мотопомпа – м-600; електропомпа еп-1
В. Дрібнотрубчастий колодязь мтк-1; копач шахтних колодязів кшк-40; установка роторного буріння – урб-3ам
С. Тканинно-вугільний фільтр ТВФ-200; військова фільтрувальна станція ВФС-2,5, ВФС-10; модернізована автофільтрувальна станція МАФС-3; польова опріснювальна установка ПОУ-4, опріснювальна польова станція ОПС-2
D. Коагулянт Al2(SO4)3; хлорне вапно; ДТСГК, таблетки “пантоцид”, “аквасепт”; катіоніт-карбоферрогель, аніоніт-сульфовугілля
E. Резервуари для води РДВ-50, РДВ-100, РДВ-1000, РДВ-5000; автоцистерни АВЦ-15, АВЦ-28, АВЦ-40, пересувні цистерни, польові водогони
33. Назвіть табельні засоби обробки води:
А. *тканинно-вугільний фільтр твф-200; військова фільтрувальна станція вфс-2,5, вфс-10; модернізована автофільтрувальна станція мафс-3; польова опріснювальна установка поу-4, опріснювальна польова станція опс-2
В. Ручна поршнева помпа бкф-4; ручна штангова помпа ршп-25; механізована штангова помпа мшп-40; мотопомпа – м-600; електропомпа еп-1
С. Дрібнотрубчастий колодязь мтк-1; копач шахтних колодязів кшк-40; установка роторного буріння – урб-3ам
D. Коагулянт Al2(SO4)3; хлорне вапно; ДТСГК, таблетки “пантоцид”, “аквасепт”; катіоніт-карбоферрогель, аніоніт-сульфовугілля
E. Резервуари для води РДВ-50, РДВ-100, РДВ-1000, РДВ-5000; автоцистерни АВЦ-15, АВЦ-28, АВЦ-40, пересувні цистерни, польові водогони
34. Назвіть табельні засоби водопостачання, що є реагентами:
А. *коагулянт al2(so4)3; хлорне вапно; дтсгк, таблетки “пантоцид”, “аквасепт”; катіоніт-карбоферрогель, аніоніт-сульфовугілля
В. Ручна поршнева помпа бкф-4; ручна штангова помпа ршп-25; механізована штангова помпа мшп-40; мотопомпа – м-600; електропомпа еп-1
С. Тканинно-вугільний фільтр твф-200; військова фільтрувальна станція вфс-2,5, вфс-10; модернізована автофільтрувальна станція мафс-3; польова опріснювальна установка поу-4, опріснювальна польова станція опс-2
D. Дрібнотрубчастий колодязь мтк-1; копач шахтних колодязів кшк-40; установка роторного буріння – урб-3ам
E. Резервуари для води РДВ-50, РДВ-100, РДВ-1000, РДВ-5000; автоцистерни АВЦ-15, АВЦ-28, АВЦ-40, пересувні цистерни, польові водогони
35. Назвіть табельні засоби накопичення та транспортування води:
А. *резервуари для води рдв-50, рдв-100, рдв-1000, рдв-5000; автоцистерни авц-15, авц-28, авц-40, пересувні цистерни, польові водогони
В. Ручна поршнева помпа бкф-4; ручна штангова помпа ршп-25; механізована штангова помпа мшп-40; мотопомпа – м-600; електропомпа еп-1
С. Тканинно-вугільний фільтр ТВФ-200; військова фільтрувальна станція ВФС-2,5, ВФС-10; модернізована автофільтрувальна станція МАФС-3; польова опріснювальна установка ПОУ-4, опріснювальна польова станція ОПС-2
D. Коагулянт Al2(SO4)3; хлорне вапно; ДТСГК, таблетки “пантоцид”, “аквасепт”; катіоніт-карбоферрогель, аніоніт-сульфовугілля
E. Дрібнотрубчастий колодязь МТК-1; копач шахтних колодязів КШК-40; установка роторного буріння – УРБ-3АМ
36. Укажіть лабораторні засоби медичного контролю за якістю обробки води у польових умовах, які є на оснащенні медичної служби військ та формувань Міністерства надзвичайних ситуацій України:
А. *все перераховане
В. Набір гідрохімічний нгх для оцінки якості води в ході розвідки джерел водопостачання
С. Набір для контролю за хлоруванням і коагуляцією води НХК
D. Польовий рентгенометр-радіометр ДП-5А, ДП-5В
E. Прилад хімічної розвідки медико-ветеринарний ПХР-МВ
37. Назвіть лабораторний комплект, що використовується для проведення органолептичних та фізико-хімічних досліджень води у польових умовах:
А. *Лабораторія гігієнічна військова ЛГ-1
В. Лабораторія бактеріологічна ЛБ,
С. Медична польова хімічна лабораторія МПХЛ-54
D. Лабораторія токсикологічна ЛТ
E. Радіометрична лабораторія в укладках РЛУ-2
38. Назвіть лабораторний комплект, що використовується для проведення органолептичних та фізико-хімічних досліджень води у польових умовах:
А. *Лабораторія гігієнічна основна ЛГ-2
В. Лабораторія бактеріологічна ЛБ,
С. Медична польова хімічна лабораторія МПХЛ-54
D. Лабораторія токсикологічна ЛТ
E. Радіометрична лабораторія в укладках РЛУ-2
39. Назвіть лабораторний комплект, що використовується для проведення мікробіологічних та бактеріологічних досліджень води у польових умовах:
А. *Лабораторія бактеріологічна ЛБ
В. Лабораторія гігієнічна військова ЛГ-1
С. Медична польова хімічна лабораторія МПХЛ-54
D. Лабораторія токсикологічна ЛТ
E. Радіометрична лабораторія в укладках РЛУ-2
40. Назвіть лабораторний комплект, що використовується для визначення наявності у воді токсичних хімічних речовин у польових умовах:
А. *Медична польова хімічна лабораторія МПХЛ-54
В. Лабораторія бактеріологічна ЛБ,
С. Лабораторія гігієнічна основна ЛГ-2
D. Лабораторія токсикологічна ЛТ
E. Радіометрична лабораторія в укладках РЛУ-2
41. Назвіть лабораторний комплект, що використовується для проведення токсикологічних досліджень води у польових умовах:
А. *Лабораторія токсикологічна ЛТ
В. Лабораторія бактеріологічна ЛБ,
С. Медична польова хімічна лабораторія МПХЛ-54
D. Лабораторія гігієнічна військова ЛГ-1
E. Радіометрична лабораторія в укладках РЛУ-2
42. Назвіть лабораторний комплект, що використовується для проведення радіометричних досліджень води у польових умовах:
А. *Радіометрична лабораторія в укладках РЛУ-2
В. Лабораторія бактеріологічна ЛБ,
С. Медична польова хімічна лабораторія МПХЛ-54
D. Лабораторія токсикологічна ЛТ
E. Лабораторія гігієнічна основна ЛГ-2
Тема №48. Основи організації і проведення санітарного нагляду за харчуванням особового складу формувань на період надзвичайних ситуацій і катастроф та під час війни. Санітарно-гігієнічне забезпечення експертизи води та продовольства.
1. Укажіть засоби контролю повноцінності харчування та проведення медичної експертизи продовольства у польових умовах:
А. *Табельні лабораторні засоби медичної та хімічної служби
В. НГХ, РЛУ-2
С. ТВФ-200, ЛБ,ЛВ
D. МАФС-3, ТВФ-200,
Е. РДВ-5000, РЛУ-2
2. Укажіть засіб, що відноситься до табельних лабораторних засобів медичної та хімічної служби військ:
А. *Дозиметричні прилади ДП-5А, ДП-5В
В. Психрометри Августа і Асмана та гігрометр
С. Апарат Кротова та поглинач Петрі
D. Біодозиметр Горбачева та піранометр Янішевського
Е. Шумомір інспекторський ШУМ-1-М, Аналізатор спектру шуму і вібрації (ВШВ-0,03)
3. Укажіть засіб, що відноситься до табельних лабораторних засобів медичної та хімічної служби військ:
А. *Прилад хімічної розвідки медико-ветеринарний ПХР-МВ
В. Рентгенометр переносний, мікрорентгенометр переносний
С. Індивідуальний дозиметр конденсаторний, індивідуальний дозиметр термолюмінісцентний
D. Універсальний газоаналізатор УГ-2
Е. Динамометр становий, динамометр ручний
4. Укажіть засоби, що відносяться до табельних лабораторних засобів медичної та хімічної служби військ:
А. *Лабораторія гігієнічна військова ЛГ-1, медична польова хімічна лабораторія МПХЛ-54
В. Пиломір ВКП-1, мікрорентгенометр переносний
С. Генератор надвисоких частот ЛУЧ-3, вимірювач цільності потоку енергії НВЧ-поля ПО-1 “Медик”
D. Лабораторія гігієнічна стаціонарна, медична стаціонарна хімічна лабораторія
Е. Лабораторія гігієнічна фотодозиметрична, медична токсикологічна лабораторія
5. Укажіть засіб, що відноситься до табельних лабораторних засобів медичної та хімічної служби військ:
А. *Лабораторія бактеріологічна ЛБ
В. Лабораторія мікробіологічна ЛМ
С. Лабораторія індивідуальної дозиметрії ЛІД
D. Лабораторія надвисоких частот ЛНЧ
Е. Лабораторія функціональних досліджень ЛФД
6. Укажіть засіб, що відноситься до табельних лабораторних засобів медичної та хімічної служби військ:
А. *Лабораторія гігієнічна основна ЛГ-2
В. Лабораторія гігієнічна допоміжна ЛГ-2д
С. Лабораторія гігієнічна проміжна ЛГ-2п
D. Лабораторія гігієнічна стаціонарна ЛГ-2
Е. Лабораторія гігієнічна польова ЛГ-2п
7. Укажіть засіб, що відноситься до табельних лабораторних засобів медичної та хімічної служби військ:
А. *Лабораторія бактеріологічна ЛБ
В. Лабораторія санітарно-технічна ЛСТ
С. Лабораторія протозойна ЛП
D. Лабораторія ентомологічна ЛЕ
Е. Лабораторія гельмінтологічна ЛГ
8. Укажіть засіб, що відноситься до табельних лабораторних засобів медичної та хімічної служби військ:
А. *Лабораторія вірусологічна ЛВ
В. Лабораторія санітарно-технічна ЛСТ
С. Лабораторія протозойна ЛП
D. Лабораторія ентомологічна ЛЕ
Е. Лабораторія гельмінтологічна ЛГ
9. Укажіть засіб, що відноситься до табельних лабораторних засобів медичної та хімічної служби військ:
А. *Лабораторія токсикологічна ЛТ
В. Лабораторія санітарно-технічна ЛСТ
С. Лабораторія санітарно-технологічна ЛСТ
D. Лабораторія санітарно-хімічна ЛСХ
Е. Лабораторія санітарно-епідеміологічна ЛСЕ
10. Укажіть засіб, що відноситься до табельних лабораторних засобів медичної та хімічної служби військ:
А. *Лабораторія радіометрична в укладках РЛУ-2
В. Лабораторія радіотехнічна в укладках РЛУ-2
С. Лабораторія радіозахисна в укладках РЛУ-2
D. Лабораторія радіотоксикологічна в укладках РЛУ-2
Е. Лабораторія радіотехнологічна в укладках РЛУ-2
11. Укажіть основні особливості, що характеризують табельні лабораторні комплекти і прилади для польових умов:
А. *Все перераховане
В. Комплекти, розраховані на експресні методи дослідження з використанням стандартизованих реактивів, індикаторів та еталонів
С. Комплекти і прилади, уніфіковані для всіх родів військ, служб, формувань цивільної оборони;
D. Комплекти і прилади малогабаритні
Е. Комплекти і прилади малогабаритні стійкі до транспортних навантажень (струсів).
12. Укажіть, в чому полягають методи санітарного обстеження умов заготівлі, транспортування, зберігання, кулінарної обробки і реалізації харчових продуктів і страв під час здійснення медичного контролю за повноцінністю харчування:
А. *Гігієнічна оцінка санітарного обстеження умов заготівлі, транспортування, зберігання, кулінарної обробки і реалізації харчових продуктів і страв
В. Оцінка повноцінності харчування за меню-розкладкою з використанням норм харчування пайків військових і цивільних формувань та таблиць хімічного складу харчових продуктів
С. Контрольні зважування продуктів при видачі зі складу на харчоблок, при закладці в казан, наприклад, польової кухні, контрольні зважування готових порцій, страв
D. Гігієнічна оцінка енергетичної цінності, вмісту білків, жирів, вітамінів тощо
Е. Проведення антропометричних, фізіометричних, соматоскопічних, біохімічних та клінічних досліджень
13. Наведіть основні характеристики раціону виживанняу, що використовується для організації індивідуального харчування особового складу формувань в умовах катастроф та інших надзвичайних ситуацій:
А. *Являють собою пайки у формі брикетів або великих таблеток, мають низьку калорійність, мінімально необхідні кількості білків, жирів та інших нутрієнтів та розраховані на нетривале споживання (2-3 дні) у найбільш складних умовах катастроф та бойових дій
В. Вміщують знижену кількість вуглеводів, жирів, але достатню кількість білків, вітамінів, мінеральних речовин, мікроелементів
С. Випускаються в упаковках, розрахованих на добове харчування однієї особи і включають: сухарі або хрусткі хлібці, різноманітні консерви (три 200-грамових банки), цукор – 45 г, чай – 1 г, концентрати супів, каш, які не потребують тривалої кулінарної обробки
D. Включають у свою структуру харчові концентрати, які не потребують тривалої кулінарної обробки
Е. Включають у свою структуру консервовані продукти, які не потребують тривалої кулінарної обробки
14. Укажіть енергетичну цінність сухого пайку:
А. *3200-3500 ккал
В. 1100-1500 ккал
С. 800-1000 ккал
D. 3500-5000 ккал
Е. 500-800 ккал
15. Укажіть енергетичну цінність субкалорійного пайку (раціону):
А. *800-1000 ккал
В. 3200-3500 ккал
С. 1100-1500 ккал
D. 3500-5000 ккал
Е. 500-800 ккал
16. Укажіть, яким шляхом здійснюється профілактика С-вітамінної недостатності харчового раціону особового складу військ:
А. *Дотримання правил зберігання овочів і фруктів та додаткова вітамінізація їжі
В. Контроль за ваговим виходом готових блюд та санітарним станом посуду
С. Розробка заходів щодо покращання харчування особового складу військ
D. Контроль за ступенем якості харчових продуктів
Е. Якісний підбір продуктів для готування їжі та забезпечення хімічного щадіння
17. Назвіть прилади, що дозволяють провести обстеження продовольства у польових умовах на зараження отруйними речовинами
А. *ПХР-МВ
В. ДП-5А, ДП-5Б
С. ЛБ , ДП-100
D. ЛГ
Е. РУМ-70
18. Назвіть прилади, що дозволяють провести радіаційне обстеження продовольства у польових умовах:
А. *ДП-5А, ДП-5Б
В. ПХР-МВ
С. ЛБ , ДП-100
D. ЛГ
Е. РУМ-70
19. Укажіть вид лабораторних досліджень, що використовуються під час проведення медичної експертизи продовольства і води у польових умовах з метою виявлення забруднення радіонуклідами:
А. *Радіометричні
В. Хімічні
С. Фізичні
D. Фотометричні
Е. Спектрометричні
20. Назвіть вид досліджень, що використовують індикації продовольства на наявність токсичних речовин:
А. *Санітарно-токсикологічне дослідження
В. Організаційні заходи
С. Дослідження тари і упаковки
D. Визначення механічних домішок
Е. Радіометричне дослідження
21. Укажіть табельний засіб, за допомогою якого проводяться органолептичні і санітарно-хімічні лабораторні дослідження у польових умовах:
А *Лабораторія гігієнічна військова ЛГ-1 або основна ЛГ-2
В. Медична польова хімічна лабораторія МПХЛ-54
С. Токсикологічна лабораторія ЛТ
D. Комплекти “Лабораторія бактеріологічна ЛБ” і “Лабораторія вірусологічна ЛВ”
Е. Радіометрична лабораторія в укладках РЛУ-2
22. Укажіть табельний засіб, за допомогою якого проводяться санітарно-токсикологічні лабораторні дослідження у польових умовах в санепідлабораторії дивізії:
А *Медична польова хімічна лабораторія МПХЛ-54
В. Токсикологічна лабораторія ЛТ
С. Комплекти “Лабораторія бактеріологічна ЛБ” і “Лабораторія вірусологічна ЛВ”
D. Радіометрична лабораторія в укладках РЛУ-2
Е. Лабораторія гігієнічна військова ЛГ-1 або основна ЛГ-2
23. Укажіть табельний засіб, за допомогою якого проводяться санітарно-токсикологічні лабораторні дослідження у польових умовах в СЕЗ армії:
А *Токсикологічна лабораторія ЛТ
В. Медична польова хімічна лабораторія МПХЛ- 54
С. Комплекти “Лабораторія бактеріологічна ЛБ” і “Лабораторія вірусологічна ЛВ”
D. Радіометрична лабораторія в укладках РЛУ-2
Е. Лабораторія гігієнічна військова ЛГ-1 або основна ЛГ-2
24. Укажіть табельний засіб, за допомогою якого проводяться санітарно-бактеріологічні і вірусологічні лабораторні дослідження у польових умовах:
А *Комплекти “Лабораторія бактеріологічна ЛБ” і “Лабораторія вірусологічна ЛВ”
В. Медична польова хімічна лабораторія МПХЛ-54
С. Токсикологічна лабораторія ЛТ
D. Лабораторія гігієнічна військова ЛГ-1 або основна ЛГ-2
Е. Радіометрична лабораторія в укладках РЛУ-2
25. Укажіть табельний засіб, за допомогою якого проводяться радіометричні лабораторні дослідження у польових умовах:
А *Радіометрична лабораторія в укладках РЛУ-2
В. Медична польова хімічна лабораторія МПХЛ-54
С. Токсикологічна лабораторія ЛТ
D. Комплекти “Лабораторія бактеріологічна ЛБ” і “Лабораторія вірусологічна ЛВ”
Е. Лабораторія гігієнічна військова ЛГ-1 або основна ЛГ-2
26. Назвіть табельні засоби, необхідні для проведення санітарно-токсикологічних лабораторних досліджень продовольства у польових умовах:
А. *ЛТ
В. ЛГ-1
С. ПОУ-4
D. ЛГ-2
Е. ДП-5А
27. Назвіть лабораторії, необхідні для проведення органолептичних і санітарно-хімічних лабораторних досліджень продовольства у польових умовах:
А. *ЛГ-1, ЛГ-2
В. МПХЛ-54
С. ЛТ
D. ЛБ
Е. НГВ
28. Назвіть радіометричні лабораторії, необхідні для проведення радіометричних лабораторних досліджень продовольства у польових умовах:
А. *РЛУ-2
В. ДП-5А
С. ЛТ
D. ЛГ-1
Е. ЛВ
29. Назвіть місце проведення санітарно-токсикологічних лабораторних досліджень при надзвичайних ситуаціях мирного часу:
А. *Лабораторія СЕЗ армії
В. Медичний пункт полку
С. Медичний пункт батальйону
D. РЛУ-2
Е. МПХЛ
30. Укажіть, в якій установі можуть проводитися лабораторні дослідження у польових умовах:
А *В лабораторії найближчої СЕС.
В. В лабораторії найближчої центральної районної лікарні
С. В лабораторії найближчої міської лікарні
D. В лабораторії найближчої обласної лікарні
Е. В лабораторії найближчої амбулаторії загальної практики-сімейної медицини
Тема №49. Організація і проведення медичної експертизи продовольства у польових умовах при надзвичайних ситуаціях та в умовах бойових дій за допомогою табельних засобів.
1. Назвіть основні складові проведення медико-санітарного нагляду за харчуванням особового складу військових і цивільних формувань:
А. *Система запобіжних заходів, методи медичного контролю за повноцінністю харчування, система поточного санітарного нагляду
В. Система запобіжних заходів, методи медичного контролю за повноцінністю харчування, проведення натурного гігієнічного експерименту
С. Система запобіжних заходів, методи медичного контролю за повноцінністю харчування, проведення лабораторного гігієнічного експерименту
D. Вивчення набору продуктів у добовому раціоні, умов їх зберігання, особливостей кулінарної обробки та реалізації, система поточного санітарного нагляду, проведення лабораторного гігієнічного експерименту
Е. Система поточного санітарного нагляду, методи медичного контролю за повноцінністю харчування, санітарна освіта та гігієнічне виховання
2. Укажіть, що являє собою система запобіжних засобів у структурі проведення медико-санітарного *нагляду за харчуванням особового складу військових і цивільних формувань:
А. *Проектування і будівництво продовольчих об’єктів з додержанням гігієнічних вимог (продовольчих складів, стаціонарної і рухомої продовольчої техніки, холодильних установок, спеціалізованого транспорту) та розробкою методів і засобів консервування продуктів, тари, упаковок тощо
В. Розрахункові методи, вивчення набору продуктів у добовому раціоні, умов їх зберігання, кулінарної обробки та реалізації, контрольно-ваговий метод, вивчення харчового статусу організму особового складу формувань , експресний та лабораторний аналіз продуктів і готової їжі тощо
С. Санітарне обстеження продовольчих об’єктів та санітарну експертизу продуктів і готової їжі на свіжість і безпечність
D. Вивчення набору продуктів у добовому раціоні, умов їх зберігання, особливостей кулінарної обробки та реалізації, проведення натурного і лабораторного гігієнічного експерименту
Е. Розробка методів і засобів консервування продуктів, тари, упаковок, методи медичного контролю за повноцінністю харчування, санітарна освіта та гігієнічне виховання
3. Укажіть, що являє собою система поточного санітарного нагляду в структурі проведення медико-санітарного нагляду за харчуванням особового складу військових і цивільних формувань:
А. *Санітарне обстеження продовольчих об’єктів та санітарну експертизу продуктів і готової їжі на свіжість і безпечність
В. Розрахункові методи, вивчення набору продуктів у добовому раціоні, умов їх зберігання, кулінарної обробки та реалізації, контрольно-ваговий метод, вивчення харчового статусу організму особового складу формувань , експресний та лабораторний аналіз продуктів і готової їжі тощо
С. Проектування і будівництво продовольчих об’єктів з додержанням гігієнічних вимог (продовольчих складів, стаціонарної і рухомої продовольчої техніки, холодильних установок, спеціалізованого транспорту) та розробкою методів і засобів консервування продуктів, тари, упаковок тощо
D. Вивчення набору продуктів у добовому раціоні, умов їх зберігання, особливостей кулінарної обробки та реалізації, проведення натурного і лабораторного гігієнічного експерименту
Е. Розробка методів і засобів консервування продуктів, тари, упаковок, методи медичного контролю за повноцінністю харчування, санітарна освіта та гігієнічне виховання
4. Укажіть основну умову організації раціонального харчування військових і цивільних формувань:
А. *Запровадження системи запобіжних засобів, системи медичного контролю та системи поточного санітарного нагляду
В. Здійснення контролю якості кулінарної обробки продуктів та санітарного контролю технічного стану тари
С. Здійснення адміністративного контролю та контролю смакових якостей їжі
D. Проведення оцінки меню-розкладки та санітарний контроль за кількістю продовольства
Е. Забезпечення температурного режиму холодильних камер та визначення наявності необхідних продуктів харчування
5. Медико-санітарний нагляд за харчуванням особового складу формувань при надзвичайних ситуаціях реалізується як:
А. *Система запобіжних і поточних санітарних заходів та методів медичного контролю
В. Проектування систем водопостачання та використання методів медичного контролю
С. Санітарний контроль за кількістю продовольства та наявності необхідних продуктів харчування
D. Санітарний контроль технічного стану тари та забезпечення температурного режиму холодильних камер
Е. Система адміністративних заходів
6. Назвіть одне із основних положень медико-санітарного нагляду за харчуванням особового складу формувань:
А. *Система поточного санітарного контролю за харчування
В. Проектування системи водопостачання
С. Санітарно-топографічна оцінка умов місцевості
D. Медичний контроль за водопостачанням
Е. Санітарний контроль за кількістю продовольства
7. Укажіть, які з названих служб організовують медико-санітарний нагляд за харчуванням в умовах надзвичайних ситуацій:
А. *Місцева санітарно-епідеміологічна станція
В. Служба тилу
С. МПХЛ
D. РЛУ-2
Е. Служба санітарної розвідки
8. Назвіть захворювання, пов’язані з недоброякісністю харчування при надзвичайних ситуаціях:
А. *Харчові отруєння
В. Захворювання, пов’язані з кількісним і якісним недоїданням
С. Захворювання, пов’язані з переїданням
D. Захворювання, пов’язані з нервово-психічним навантаженням
Е. Алергічні захворювання
9. Укажіть основні форми організації харчування особового складу формувань в умовах катастроф та інших надзвичайних ситуацій:
А. *Індивідуальне, групове, колективне
В. Специфічне, неспецифічне, змішане
С. Централізоване, децентралізоване, змішане
D. Компактне, павільйонне, блочне
Е. Комбіноване, поєднане, комплексне
10. Укажіть основні форми організації індивідуального харчування особового складу формувань в умовах катастроф та інших надзвичайних ситуацій:
А. *За допомогою сухих пайків, субкалорійних пайків (раціонів) та раціонів виживання.
В. За допомогою харчових концентратів, які не потребують тривалої кулінарної обробки
С. На ротних або батальйонних пунктах харчування в умовах, коли їжа готується в польових кухнях із звичайних харчових продуктів
D. На об’єктах громадського харчування (ресторани, кафе, їдальні)
Е. З використання харчових ресурсів місцевого населення та трофейного продовольства
11. Укажіть основні форми організації групового харчування особового складу формувань в умовах катастроф та інших надзвичайних ситуацій:
А. *За допомогою харчових концентратів, які не потребують тривалої кулінарної обробки
В. За допомогою сухих пайків, субкалорійних раціонів та раціонів виживання.
С. На ротних або батальйонних пунктах харчування в умовах, коли їжа готується в польових кухнях із звичайних харчових продуктів
D. На об’єктах громадського харчування (ресторани, кафе, їдальні)
Е. З використання харчових ресурсів місцевого населення та трофейного продовольства
12. Укажіть основні форми організації колективного харчування особового складу формувань в умовах катастроф та інших надзвичайних ситуацій:
А. *На ротних або батальйонних пунктах харчування в умовах, коли їжа готується в польових кухнях із звичайних харчових продуктів
В. За допомогою сухих пайків, субкалорійних раціонів та раціонів виживання.
С. За допомогою харчових концентратів, які не потребують тривалої кулінарної обробки
D. На об’єктах громадського харчування (ресторани, кафе, їдальні)
Е. З використання харчових ресурсів місцевого населення та трофейного продовольства
13. Запропонуйте найбільш оптимальний варіант організації харчування військ у польових умовах при застосуванні зброї масового ураження:
А. *Індивідуальне харчування з використанням сухих пайків
В. Забезпечення гарячою їжею на батальйонних пунктах харчування
С. Групове харчування з використанням харчових концентратів
D. Харчування на медичному пункті батальйону
Е. Забезпечення гарячою їжею на польових пунктах харчування
14. Назвіть характерну рису організації харчування військ у польових умовах:
А. *Широке використання консервів і харчових концентратів
В. Обмеження хліба води
С. Недосолювання їжі
D. Використання принципів механічного і хімічного щадіння
Е. Застосування продуктів-сурогатів та ерзац-продуктів
15. Перерахуйте основні пайки, що використовуються під час організації індивідуального харчування особового складу формувань в умовах катастроф та інших надзвичайних ситуацій:
А. *Сухі пайки, субкалорійні раціони, раціони виживання
В. Калорійні раціони, субкалорійні раціони, низькокалорійні раціони
С. Сухі пайки, напівсухі пайки, звичайні пайки
D. Раціони виживання, раціони проживання, критичні раціони
Е. Сухі пайки, кухонні пайки, цивільні пайки
16. Наведіть основні характеристики сухого пайку, що використовується для організації індивідуального харчування особового складу формувань в умовах катастроф та інших надзвичайних ситуацій:
А. *Випускаються в упаковках, розрахованих на добове харчування однієї особи і включають: сухарі або хрусткі хлібці, різноманітні консерви (три 200-грамових банки), цукор – 45 г, чай – 1 г, концентрати супів, каш, які не потребують тривалої кулінарної обробки
В. Вміщують знижену кількість вуглеводів, жирів, але достатню кількість білків, вітамінів, мінеральних речовин, мікроелементів
С. Являють собою пайки у формі брикетів або великих таблеток, мають низьку калорійність, мінімально необхідні кількості білків, жирів та інших нутрієнтів та розраховані на нетривале споживання (2-3 дні) у найбільш складних умовах катастроф та бойових дій
D. Включають у свою структуру харчові концентрати, які не потребують тривалої кулінарної обробки
Е. Включають у свою структуру консервовані продукти, які не потребують тривалої кулінарної обробки
17. Назвіть основні завдання медичної експертизи продовольства:
А. *Все перераховане
В. Оцінка товарних якостей продовольства, встановлення його відповідності сертифікатам, санітарним нормам та термінам реалізації
С. Виявлення ознак і оцінка ступеня зіпсованості продуктів з метою запобігання виникненню харчових отруєнь, інфекційних захворювань з харчовим механізмом передачі та гельмінтозів (планова, періодична, спорадична експертиза)
D. Екстрена медична експертиза продовольства в ході розслідування причин харчових отруєнь та інфекційних захворювань в умовах катастроф та інших надзвичайних ситуацій, при застосуванні супротивником засобів масового ураження під час війни тощо
Е. Виявлення зараження або отруєння супротивником, який відступає, продовольства з диверсійною метою тощо
18. Укажіть одне із основних завдань медичної експертизи продовольства у польових умовах:
А. *Оцінка відповідності якості продукту санітарним нормам
В. Визначення кислотності продукту
С. Оцінка органолептичних якостей продукту
D. Виявлення недостачі продукту
Е. Виявлення заміни продуктів
19. Укажіть об’єкти медичної експертизи продовольства у польових умовах при надзвичайних ситуаціях та в умовах бойових дій:
А. *Все перераховане
В. Готова їжа та харчові продукти поточного споживання (хліб, борошно, макарони, крупи, м’ясо, жири, спиртні напої тощо)
С. Продовольство тривалого зберігання (сухі пайки, харчові концентрати, польові раціони, консерви)
D. Харчові продукти місцевих заготовок від населення і зі складів в районі надзвичайних ситуацій;
Е. Трофейні харчові продукти та імпортні продовольчі продукти
20. Укажіть об’єкти медичної експертизи продовольства у польових умовах при надзвичайних ситуаціях та в умовах бойових дій, що відносяться до продовольства тривалого зберігання:
А. *Сухі пайки, харчові концентрати, польові раціони, консерви
В. Хліб, борошно, макарони, крупи, м’ясо, жири, спиртні напої тощо
С. Раціони лікувально-профілактичного харчування
D. Дієти лікувального харчування
Е. Продути-сурогати, ерзац-продукти та рафіновані продукти
21. Назвіть головний об’єкт медичної експертизи продовольства в польових умовах:
А. *Трофейні харчові продукти
В. Напівфабрикати
С. Харчові суміші
D. Харчові продукти місцевих заготовок
Е. Рафіновані продукти
22. Укажіть кількість етапів проведення медичної експертизи продовольства у польових умовах:
А. *Чотири етапи
В. Три етапи
С. П’ять етапів
D. Два етапи
Е. Десять етапів
23. Назвіть етапи проведення медичної експертизи продовольства у польових умовах:
А. *Дослідження на місці (1 етап), відбір проб (2 етап), лабораторне дослідження (3 етап), обґрунтування гігієнічного висновку (4 етап)
В. Вивчення документації (1 етап), санітарне дослідження (2 етап), доповідь командирові (3 етап)
С. Відбір проб (1 етап), лабораторне дослідження (2 етап), натурне дослідження (3 етап), обґрунтування гігієнічного висновку (4 етап)
D. Відбір проб (1 етап), огляд основного складу (2 етап), складання експертного висновку (3 етап)
Е. Санітарне дослідження (1 етап), вивчення мотиваційної спрямованості військовослужбовців (2 етап), медичний огляд основного складу (3 етап)
24. Укажіть, вирішенню яких питань присвячений перший етап проведення медичної експертизи продовольства у польових умовах:
А. *Збирання інформації на місці, індикація тари та продовольства, визначення наявності ознак псування продуктів, обґрунтування і оформлення попереднього експертного висновку
В. Відбір проб продуктів сумнівної якості на бактеріологічний та санітарно-хімічний аналіз, пакування проб, оформлення супроводжувальних документів, транспортування проб до лабораторії
С. Проведення органолептичних, санітарно-хімічних, санітарно-токсикологічних, санітарно-бактеріологічних, вірусологічних, радіометричних лабораторних досліджень
D. Обґрунтування і оформлення кінцевого експертного висновку
Е. Відбір проб продуктів, огляд основного складу, складання попереднього експертного висновку
25. Укажіть варіанти попереднього експертного висновку в ході проведення першого етапу проведення медичної експертизи продовольства у польових умовах:
А *Продукт придатний до вживання без обмежень, продукт непридатний до вживання і підлягає знищенню, продукт сумнівної якості, потребує лабораторної експертизи
В. Продукт доброякісний, продукт зниженої якості, умовно-придатний продукт, продукт недоброякісний
С. Продукт доброякісний, продукт рафінований, ерзац-продукт, продукт-сурогат
D. Продукт придатний до вживання без обмежень, продукт частково придатний до вживання, продукт непридатний до вживання
Е. Продукт доброякісний, продукт недоброякісний
26. Укажіть, зміст другого етапу проведення медичної експертизи продовольства у польових умовах:
А *Все перераховане
В. Відбір проб продуктів сумнівної якості (не менше 10 зразків з кожної партії продовольства) на санітарно-хімічний аналіз
С. Відбір проб продуктів сумнівної якості (не менше 10 зразків з кожної партії продовольства) на бактеріологічний аналіз
D. Пакування проб, оформлення супроводжувальних документів
Е. Транспортування проб до лабораторії
27. Укажіть, вирішенню яких питань присвячений третій етап проведення медичної експертизи продовольства у польових умовах:
А. *Проведення органолептичних, санітарно-хімічних, санітарно-токсикологічних, санітарно-бактеріологічних, вірусологічних, радіометричних лабораторних досліджень
В. Збирання інформації на місці, індикація тари та продовольства, визначення наявності ознак псування продуктів, обґрунтування і оформлення попереднього експертного висновку
С. Відбір проб продуктів сумнівної якості на бактеріологічний та санітарно-хімічний аналіз, пакування проб, оформлення супроводжувальних документів, транспортування проб до лабораторії
D. Обґрунтування і оформлення кінцевого експертного висновку
Е. Відбір проб продуктів, огляд основного складу, складання попереднього експертного висновку
28. Назвіть кількість зразків з кожної партії продовольства, які відбирають на другому етапі медичної експертизи продовольства у польових умовах:
А. *10
В. 15
С. 5
D. 20
Е. 2
29. Укажіть, вирішенню яких питань присвячений четвертий етап проведення медичної експертизи продовольства у польових умовах:
А. *Обґрунтування і оформлення кінцевого експертного висновку
В. Проведення органолептичних, санітарно-хімічних, санітарно-токсикологічних, санітарно-бактеріологічних, вірусологічних, радіометричних лабораторних досліджень
С. Збирання інформації на місці, індикація тари та продовольства, визначення наявності ознак псування продуктів, обґрунтування і оформлення попереднього експертного висновку
D. Відбір проб продуктів сумнівної якості на бактеріологічний та санітарно-хімічний аналіз, пакування проб, оформлення супроводжувальних документів, транспортування проб до лабораторії
Е. Відбір проб продуктів, огляд основного складу, складання попереднього експертного висновку
30. Укажіть, в якому випадку продукт в ході проведення четвертого етапу проведення медичної експертизи продовольства у польових умовах має бути визначений як такий, що непридатний до вживання і підлягає знищенню:
А *При зараженні стійкими отруйними речовинами, при перевищенні радіоактивного забруднення в 10 і більше разів від допустимих рівнів, при псуванні вище допустимих рівнів та загниванні
В. При зараженні нестійкими отруйними речовинами, при перевищенні радіоактивного забруднення в 2-3 рази від допустимих рівнів, при псуванні вище допустимих рівнів та загниванні
С. При зараженні мікроорганізмами мішечної групи, при псуванні вище допустимих рівнів та загниванні)
D. При зараження вірусами СНІДу та мікобактеріями туберкульозу
Е. При зараження біо- та геогельмінтами
31. Назвіть можливий варіант кінцевого експертного висновку:
А. *Продукт доброякісний, придатний до вживання без обмежень
В. Ерзац-продукт
С. Фальсифікований продукт
D. Продукт не підлягає обробці
Е. Продукт сумнівної якост
Тема №50. Основи організації санітарно-гігієнічних заходів на період надзвичайних ситуацій і катастроф мирного часу та у воєнний час. Гігієна польового розміщення військ, формувань та населення.
1. Укажіть чинники, що негативно впливають на організм ліквідаторів в осередку надзвичайних ситуацій:
А. *Фізичні, хімічні, біологічні, нервово-психічні
В. Енергетичні, інформаційні
С. Індивідуальні, колективні, популяційні
D. Генетичні, фенотипичні
Е. Біотичні, біологічні, мікробіологічні, вірусологічні,
2. Назвіть провідний показник щодо оцінки особливостей праці ліквідаторів наслідків катастроф та надзвичайних ситуацій:
А. *Токсичні хімічні речовини та їх сполуки
В. Відсутність транспортних засобів
С. Високий рівень відповідальності
D. Обмеженість робочих груп
Е. Складність організаційних заходів
3. Укажіть провідний негативний чинник умов праці ліквідаторів наслідків катастроф та надзвичайних ситуацій:
А. *Психоемоційне перенапруження
В. Порушення функції дихання
С. Порушення функцій серцево-судинної системи
D. Відсутність необхідних навичок
Е. Порушення адаптації в незвичних умовах праці
4. Укажіть чинники, що відносяться до фізичних чинників, які негативно впливають на організм ліквідаторів в осередку надзвичайних ситуацій:
А. *Шум, вібрація, іонізуюче випромінювання, електромагнітне випромінювання
В. Токсичні хімічні речовини та їх сполуки
С. М’язове статичне напруження, обмежена рухова активність
D. Нервово-психічне напруження
Е. Все перераховане
5. Укажіть чинники, що відносяться до хімічних чинників, які негативно впливають на організм ліквідаторів в осередку надзвичайних ситуацій:
А. *Токсичні хімічні речовини та їх сполуки
В. Шум, вібрація, іонізуюче випромінювання, електромагнітне випромінювання
С. М’язове статичне напруження, обмежена рухова активність
D. Нервово-психічне напруження
Е. Все перераховане
6. Укажіть чинники, що відносяться до нервово-психічних чинників, які негативно впливають на організм ліквідаторів в осередку надзвичайних ситуацій:
А. *Нервово-психічне напруження
В. Токсичні хімічні речовини та їх сполуки
С. М’язове статичне напруження, обмежена рухова активність
D. Шум, вібрація, іонізуюче випромінювання, електромагнітне випромінювання
Е. Все перераховане
7. Укажіть показники функції дихання можна визначити за допомогою портативного спірометра з манометром:
А. *Дихальний об’єм, резервний об’єм вдиху, резервний об’єм видиху, життєва ємність легень
В. Дихальний об’єм, активний об’єм вдиху, активний об’єм видиху, життєва ємність легень
С. Дихальний об’єм, пасивний об’єм вдиху, пасивний об’єм видиху, життєва ємність легень
D. Дихальний об’єм, латентний об’єм вдиху, латентний об’єм видиху, життєва ємність легень
Е. Дихальний об’єм, інтегральний об’єм вдиху та видиху, життєва ємність легень
8. Назвіть, показник функції серцево-судинної системи, що використовується як критерій для визначення ступеня стомленості та перевтоми у ліквідаторів наслідків катастроф та надзвичайних ситуацій:
А. *Частота серцевих скорочень за 1 хвилину
В. Частота дихання за 1 хвилину
С. Рівень розумової працездатності
D. Рівень фізичної працездатності
Е. Рівень потовиділення
9. Укажіть провідний засіб щодо забезпечення належних умов праці ліквідаторів наслідків катастроф та надзвичайних ситуацій:
А. *Використання індивідуальних засобів захисту
В. Лікувально-дієтичне харчування
С. Лікувально-профілактичне харчування
D. Використання удосконалених знарядь праці
Е. Використання удосконалених засобів зв’язку
10. Назвіть, які індивідуальні засоби захисту тіла використовуються при ліквідації наслідків катастроф та інших надзвичайних ситуацій:
А. *Загальновійськовий захисний комплект, плівкові захисні комбінезони
В. Захисний комбінезон повітряних військ
С. Захисні екрани
D. Теплові екрани та захисний комплект аквалангістів
Е. Конвекційний комплектний пристрій
11. Укажіть засоби захисту, що використовуються для захисту тіла ліквідаторів в осередку надзвичайних ситуацій:
А. *Захисний (прогумовий) спецодяг, взуття, бахіли, рукавиці, захисний шолом
В. Протигази, респіратори, захисні окуляри
С. Індивідуальні протихімічні пакети ІПП-8, ІПП-10
D. Радіопротекторна аптечка, перев’язочний пакет ППМ
Е. Загальновійськовий захисний пакет, універсальна аптечка побутова для населення
12. Назвіть засоби захисту органів дихання та слизових оболонок ліквідаторів в осередку надзвичайних ситуацій:
А. *Протигази, захисні окуляри, респіратори
В. Захисний комбінезон Захисні рукавиці
С. Захисний спецодяг і спецвзуття, прогумовані бахіли
D. Прогумовані бахіли, радіопротекторна аптечка, нейролептики
Е. Захисний шолом, антифони, захисний комплект аквалангіста
13. Укажіть основні типи протигазів відповідно до механізму захисної дії, що використовуються ліквідаторами в осередку надзвичайних ситуацій:
А. *Ізолюючі, фільтруючі, шлангові
В. Обмежувальні, загальні, ізолюючі
С. Фізичні, хімічні, захисні
D. Технологічні, індивідуальні, колективні
Е. Радіопротекторні, радіоінгибиторні, респіраторні
14. Укажіть основні види польового розміщення військ:
А. *Казармене та табірне розміщення
В. Стаціонарне та мобільне розміщення
С. Децентралізоване та централізоване розміщення
D. Компактне та павільйонне розміщення
Е. Периметральне та радіальне розміщення
15. Назвіть основні види типових житлових приміщення для табірного розміщення військових та цивільних формувань:
А. *Табірний намет, барачний намет, госпітальний намет
В. Щілина, довготривала вогнева точка, ходи сполучення
С. Землянка, бліндаж, бівак
D. Командний пункт, спостережний пункт, пункт зв’язку
Е. Бівак, землянка, траншея
16. Укажіть житлові приміщення, що використовуються для тимчасового розміщення військових та цивільних формувань та відносяться до числа збірно-розбірних житлових приміщень:
А. *Циліндричні уніфіковані блоки, пневмокаркасні (каркасно-надувні) приміщення, розсувні контейнерні приміщення, розтяжні будівлі
В. Залізничні вагони, кузова автомобілів, причіпні та напівпричепні автофургони
С. Щілина, довготривала вогнева точка, ходи сполучення
D. Командний пункт, спостережний пункт, пункт зв’язку
Е. Бівак, землянка, траншея
17. Приведіть класифікацію фортифікаційних споруд:
А. *За призначенням, за способом побудови, за видом захисту, за ступенем захисту від вибухової хвилі
В. За потужністю, за площею, за призначенням, за ступенем захищеності,
С. За об’ємом, за особливостями вентиляції, за ступенем благоустрою, за рівнем герметизації
D. За особливостями використання, за станом культурно-побутового обслуговування, за ступенем благоустрою, за рівнем освітленості,
Е. За ступенем захищеності, за ступенем небезпечності, за об’ємом, за способом побудови
18. Наведіть класифікацію закритих фортифікаційних споруд за призначенням:
А. *Довготривалі спеціальні сховища, військові сховища, сховища цивільної оборони
В. Сховища котлованного типу, сховища шахтного типу, сховища печерного типу
С. Сховища, що захищають від механічних факторів, світлового спалаху, прямої радіації, сховища, що захищають від усіх типів уражаючих факторів
D. Сховища вищого (важкого типу), першого (важкого типу), другого (середнього типу), третього (легкого типу), четвертого (легкого типу) та п’ятого (легкого типу) класів
Е. Намети, землянки, бліндажі, траншеї
19. Наведіть класифікацію закритих фортифікаційних споруд за способом побудови:
А. *Сховища котлованного типу, сховища шахтного типу, сховища печерного типу
В. Довготривалі спеціальні сховища, військові сховища, сховища цивільної оборони
С. Сховища, що захищають від механічних факторів, світлового спалаху, прямої радіації, сховища, що захищають від усіх типів уражаючих факторів
D. Сховища вищого (важкого типу), першого (важкого типу), другого (середнього типу), третього (легкого типу), четвертого (легкого типу) та п’ятого (легкого типу) класів
Е. Намети, землянки, бліндажі, траншеї
20. Наведіть класифікацію закритих фортифікаційних споруд за видом захисту:
А. *Сховища, що захищають від механічних факторів, світлового спалаху, прямої радіації, сховища, що захищають від усіх типів уражаючих факторів
В. Сховища котлованного типу, сховища шахтного типу, сховища печерного типу
С. Довготривалі спеціальні сховища, військові сховища, сховища цивільної оборони
D. Сховища вищого (важкого типу), першого (важкого типу), другого (середнього типу), третього (легкого типу), четвертого (легкого типу) та п’ятого (легкого типу) класів
Е. Намети, землянки, бліндажі, траншеї
21. Наведіть класифікацію закритих фортифікаційних споруд за ступенем захисту від вибухової хвилі:
А. *Сховища вищого (важкого типу), першого (важкого типу), другого (середнього типу), третього (легкого типу), четвертого (легкого типу) та п’ятого (легкого типу) класів
В. Сховища котлованного типу, сховища шахтного типу, сховища печерного типу
С. Сховища, що захищають від механічних факторів, світлового спалаху, прямої радіації, сховища, що захищають від усіх типів уражаючих факторів
D. Довготривалі спеціальні сховища, військові сховища, сховища цивільної оборони
Е. Намети, землянки, бліндажі, траншеї
22. Перерахуйте основні шкідливості в закритих захисних спорудах:
А. *Фізичні фактори, хімічні фактори, психоемоційне напруження, гіпокінезія
В. Метеорологічні фактори, геофізичні фактори гіпокінезія, хімічні фактори
С. Іонізуюче випромінювання, неіонізуюче випромінювання, гіпокінезія, геліофізичні фактори
D. Радіаційне тепло, іонізаційне випромінювання, синоптичні фактори, метеорологічні фактори
Е. Висока швидкість руху повітря, низька охолоджувальна здатність повітря, радіаційне тепло, висока електропровідність повітря
23. Перерахуйте основні шкідливості закритих захисних спорудах, що відносяться до фізичних факторів:
А. *Несприятливий мікроклімат, збільшення кількості важких позитивних іонів та зменшення кількості негативних іонів у повітрі, світловий голод, шум та вібрація
В. Недостатність кисню та збільшення концентрації діоксину вуглецю, випаровування сірководню та аміаку, виділення газів горіння пального
С. “Сенсорний голод” (невідомість) та стан інформаційного пригнічення
D. Вимушене положення тіла та обмежена рухова активність
Е. Іонізуюче випромінювання, висока електропровідність повітря, наявність токсичних сполук у повітрі, мікроорганізми
24. Перерахуйте основні шкідливості закритих захисних спорудах, що відносяться до хімічних факторів:
А. *Недостатність кисню та збільшення концентрації діоксину вуглецю, випаровування сірководню та аміаку, виділення газів горіння пального
В. Несприятливий мікроклімат, збільшення кількості важких позитивних іонів та зменшення кількості негативних іонів у повітрі, світловий голод, шум та вібрація
С. “Сенсорний голод” (невідомість) та стан інформаційного пригнічення
D. Вимушене положення тіла та обмежена рухова активність
Е. Іонізуюче випромінювання, висока електропровідність повітря, наявність токсичних сполук у повітрі, мікроорганізми
25. Перерахуйте основні шкідливості закритих захисних спорудах, що відносяться до факторів психоемоційного напруження:
А. *“Сенсорний голод” (невідомість) та стан інформаційного пригнічення
В. Недостатність кисню та збільшення концентрації діоксину вуглецю, випаровування сірководню та аміаку, виділення газів горіння пального
С. Несприятливий мікроклімат, збільшення кількості важких позитивних іонів та зменшення кількості негативних іонів у повітрі, світловий голод, шум та вібрація
D. Вимушене положення тіла та обмежена рухова активність
Е. Іонізуюче випромінювання, висока електропровідність повітря, наявність токсичних сполук у повітрі, мікроорганізми
26. Перерахуйте основні шкідливості закритих захисних спорудах, що відносяться до факторів гіпокінезії:
А. *Вимушене положення тіла та обмежена рухова активність
В. Недостатність кисню та збільшення концентрації діоксину вуглецю, випаровування сірководню та аміаку, виділення газів горіння пального
С. “Сенсорний голод” (невідомість) та стан інформаційного пригнічення
D. Несприятливий мікроклімат, збільшення кількості важких позитивних іонів та зменшення кількості негативних іонів у повітрі, світловий голод, шум та вібрація
Е. Іонізуюче випромінювання, висока електропровідність повітря, наявність токсичних сполук у повітрі, мікроорганізми
27. Укажіть основні режими вентиляції в закритих фортифікаційних спорудах:
А. *Чиста вентиляція (режим I), фільтровентиляція (режим II), повна ізоляція (режим III)
В. Чиста ізоляція (режим I), проміжна ізоляція (режим II), брудна ізоляція (режим III)
С. Часткова вентиляція (режим I), напівчасткова вентиляціяя (режим II), повна вентиляція (режим III)
D. Локальна вентиляція (режим I), змішана вентиляція (режим II), загальна івентиляціяя (режим III)
Е. Задовільна вентиляція (режим I), добра вентиляція (режим II), відмінна вентиляція (режим III)
28. Укажіть, що означає режим I вентиляції сховища:
А. *Режим I – чиста вентиляція
В. Режим I – фільтровентиляція
С. Режим I – часткова вентиляція
D. Режим I – повна ізоляція
Е. Режим I – часткова ізоляція298. Укажіть, що означає режим II вентиляції сховища:
А. *Режим II – фільтровентиляція
В. Режим II – чиста вентиляція
С. Режим II – часткова вентиляція
D. Режим II – повна ізоляція
Е. Режим II – часткова ізоляція
30. Укажіть, що означає режим III вентиляції сховища:
А. *Режим III – повна ізоляція
В. Режим III – часткова ізоляція
С. Режим III – часткова вентиляція
D. Режим III – фільтровентиляція
Е. Режим III – чиста вентиляція
31. Назвіть норми площі для довготривалих спеціальних сховищ (на 1 людину):
А. *4 м2
В. 0,8-2 м2
С. 0,5-1 м2
D. 2-3 м2
Е. 10-15 м2
32. Назвіть норми площі для військових сховищ польового типу (на 1 людину):
А. *0,8-2 м2
В. 4 м2
С. 0,5-1 м2
D. 2-3 м2
Е. 10-15 м2
33. Назвіть норми площі для військових сховищ цивільної оборони (на 1 людину):
А. *0,5-1 м2
В. 4 м2
С. 0,8-2 м2
D. 2-3 м2
Е. 10-15 м2
34. Назвіть норми об’єму для довготривалих спеціальних сховищ (на 1 людину):
А. *10 м3
В. 1,5-4 м3
С. 1-2 м3
D. 2-3 м3
Е. 10-15 м3
35. Назвіть норми об’єму для військових сховищ польового типу (на 1 людину):
А. *1,5-4 м3
В. 10 м3
С. 1-2 м3
D. 2-3 м3
Е. 10-15 м3
36. Назвіть норми об’єму для військових сховищ цивільної оборони (на 1 людину):
А. *1-2 м3
В. 1,5-4 м3
С. 10 м3
D. 2-3 м3
Е. 10-15 м3
37. Укажіть величини гранично-допустимої концентрації діоксиду вуглецю для довготривалих спеціальних сховищ:
А. *Чиста вентиляція (режим I) – 0,5%, фільтровентиляція (режим II) – 1%, повна ізоляція (режим III) – 2%
В. Чиста вентиляція (режим I) – 1%, фільтровентиляція (режим II) – 2%, повна ізоляція (режим III) – 3%
С. Чиста вентиляція (режим I) – 2%, фільтровентиляція (режим II) – 3%, повна ізоляція (режим III) – 4%
D. Чиста вентиляція (режим I) – 3%, фільтровентиляція (режим II) – 4%, повна ізоляція (режим III) – 5%
Е. Чиста вентиляція (режим I) – 2,5%, фільтровентиляція (режим II) – 5%, повна ізоляція (режим III) – 10%
38. Укажіть величини гранично-допустимої концентрації діоксиду вуглецю військових сховищ польового типу:
А. *Чиста вентиляція (режим I) – 1%, фільтровентиляція (режим II) – 2%, повна ізоляція (режим III) – 3%
В. Чиста вентиляція (режим I) – 0,5%, фільтровентиляція (режим II) – 1%, повна ізоляція (режим III) – 2%
С. Чиста вентиляція (режим I) – 2%, фільтровентиляція (режим II) – 3%, повна ізоляція (режим III) – 4%
D. Чиста вентиляція (режим I) – 3%, фільтровентиляція (режим II) – 4%, повна ізоляція (режим III) – 5%
Е. Чиста вентиляція (режим I) – 2,5%, фільтровентиляція (режим II) – 5%, повна ізоляція (режим III) – 10%
39. Укажіть величини гранично-допустимої концентрації діоксиду вуглецю сховищ цивільної оборони:
А. *Чиста вентиляція (режим I) – 1%, фільтровентиляція (режим II) – 2%, повна ізоляція (режим III) – 3%
В. Чиста вентиляція (режим I) – 0,5%, фільтровентиляція (режим II) – 1%, повна ізоляція (режим III) – 2%
С. Чиста вентиляція (режим I) – 2%, фільтровентиляція (режим II) – 3%, повна ізоляція (режим III) – 4%
D. Чиста вентиляція (режим I) – 3%, фільтровентиляція (режим II) – 4%, повна ізоляція (режим III) – 5%
Е. Чиста вентиляція (режим I) – 2,5%, фільтровентиляція (режим II) – 5%, повна ізоляція (режим III) – 10%
40. Укажіть санітарні норми мікроклімату сховищ при режимі I (чиста вентиляція):
А. *Максимальна температура повітря – 28%, допустима вологість повітря – 75%, еквівалентно-ефективна температура – 19°ЕТ
В. Максимальна температура повітря – 30%, допустима вологість повітря – 80%, еквівалентно-ефективна температура – 20°ЕТ
С. Максимальна температура повітря – 32%, допустима вологість повітря – 80%, еквівалентно-ефективна температура – 21,5°ЕТ
D. Максимальна температура повітря – 35%, допустима вологість повітря – 85%, еквівалентно-ефективна температура – 25°ЕТ
Е. Максимальна температура повітря – 40%, допустима вологість повітря – 90%, еквівалентно-ефективна температура – 30°ЕТ
41. Укажіть санітарні норми мікроклімату сховищ при режимі II (фільтровентиляція):
А. *Максимальна температура повітря – 30%, допустима вологість повітря – 80%, еквівалентно-ефективна температура – 20°ЕТ
В. Максимальна температура повітря – 28%, допустима вологість повітря – 75%, еквівалентно-ефективна температура – 19°ЕТ
С. Максимальна температура повітря – 32%, допустима вологість повітря – 80%, еквівалентно-ефективна температура – 21,5°ЕТ
D. Максимальна температура повітря – 35%, допустима вологість повітря – 85%, еквівалентно-ефективна температура – 25°ЕТ
Е. Максимальна температура повітря – 40%, допустима вологість повітря – 90%, еквівалентно-ефективна температура – 30°ЕТ
42. Укажіть санітарні норми мікроклімату сховищ при режимі III (повна ізоляція):
А. *Максимальна температура повітря – 32%, допустима вологість повітря – 80%, еквівалентно-ефективна температура – 21,5°ЕТ
В. Максимальна температура повітря – 28%, допустима вологість повітря – 75%, еквівалентно-ефективна температура – 19°ЕТ
С. Максимальна температура повітря – 30%, допустима вологість повітря – 80%, еквівалентно-ефективна температура – 20°ЕТ
D. Максимальна температура повітря – 35%, допустима вологість повітря – 85%, еквівалентно-ефективна температура – 25°ЕТ
Е. Максимальна температура повітря – 40%, допустима вологість повітря – 90%, еквівалентно-ефективна температура – 30°ЕТ
43. Укажіть, яким чином мають здійснюватися розрахунки особливостей умов перебування в закритих фортифікаційних спорудах (кубатури, об’єму вентиляції тощо):
А. *За накопиченням діоксиду вуглецю та за накопиченням тепла
В. За накопиченням оксидів азоту та за накопиченням тепла
С. За зниженням концентрації кисню та за накопиченням тепла
D. За накопиченням діоксиду вуглецю та за зниженням концентрації кисню
Е. За накопиченням антропотоксинів та за інтенсивністю потовиділення
1. Дайте визначення предмету “Гігієна”:
A. *Наука, яка вивчає закономірності впливу навколишнього середовища на організм людини і суспільне здоров’я з метою обґрунтування гігієнічних нормативів, санітарних норм і правил та профілактичних заходів, реалізація яких забезпечує оптимальні умови для життєдіяльності людини, збереження і зміцнення її здоров’я та запобігання виникненню різноманітних захворювань
B. Галузь медичних знань, що запроваджує у життя санітарні заходи
C. Наука, що розробляє критерії здоров'я людини
D. Наука про санітарне благополуччя населення
E. Наука, що вивчає закономірності розвитку патологічних процесів в організмі людини внаслідок впливу екзота ендогенних чинників навколишнього середовища з метою обґрунтування гігієнічних нормативiв, санітарних норм і правил та профілактичних заходів, реалізація яких забезпечує оптимальні умови для життєдіяльності людини, збереження і зміцнення її здоров’я та запобігання виникненню різноманітних захворювань
2. Назвіть ім'я основоположника гігієни як самостійної науки:
А *Петенкофер М.
3. Назвіть основну мету гігієни:
A. *Збереження та зміцнення здоров'я людини
B. Вивчення стану навколишнього середовища
C. Вивчення етіології та патогенезу захворювань
D. Обґрунтування гігієнічних нормативів та критеріїв здоров'я людини
E. Прогнозування санітарної ситуації на перспективу
4. Назвіть основні періоди розвитку гігієни як науки:
A. *Емпіричний та експериментально-науковий
B. Революційний та еволюційний
C. Ергономічний та фізіологічний
D. Індустріальний та постіндустріальний
E. Радянський та пострадянський
5. Назвіть фактори навколишнього середовища, що впливають на здоров'я людини:
A. *Фізичні, хімічні, біологічні, психологічні
B. Колективні, індивідуальні, особистісні
D. Глобальні, популяційні, індивідуальні
E. Психологічні, психофізіологічні. фізіологічні
6. Під профілактикою розуміють:
A. * Систему державних, громадських та медичних заходів, що направлені на збереження та зміцнення здоров'я людей, на виховання здорового молодого покоління, на підвищення працездатності та продовження активного життя.
B. Систему заходів, що спрямовані на підтримку чистоти приміщень різного призначення
D. Законодавча, адміністративна, самостійна
A. *Практичне застосування розроблених гігієнічною наукою нормативів, санітарних правил та рекомендацій, що забезпечують оптимізацію умов навчання та виховання, побуту, праці, відпочинку та харчування людей з метою зміцнення та збереження їх здоров’я
B. Діяльність установ, органів та закладів санітарно- епідеміологічної служби
C. Система заходів спрямованих на підтримку чистоти приміщень різного призначення
D. Система заходів, що спрямовані на забезпечення санітарного благополуччя населення
E. Систему державних, громадських та медичних заходів спрямованих на виховання здорового молодого покоління, оптимізацію умов навчання та виховання, побуту, праці, відпочинку та харчування людей з метою зміцнення та збереження їх здоров'я
9. Назвіть, яким законом гігієни є закон негативного впливу на навколишнє середовище діяльності людей:
10. Назвіть, яким законом гігієни є закон позитивного впливу на навколишнє середовище людського суспільства:
11 Назвіть, яким законом гігієни є закон позитивного впливу природного навколишнього середовища на здоров’я населення:
12 Назвіть, яким законом гігієни є закон негативного впливу на навколишнє середовище природних екстремальних явищ:
13. Назвіть, яким законом гігієни є закон негативного впливу забрудненого (денатурованого) природного навколишнього середовища на здоров’я людини:
14. Укажіть, яку назву має причина або рушійна сила якого-небудь патологічного процесу, що визначає його характер або окремі особливості:
15. Укажіть, яку назву має екзо- або ендогенний вплив на людину, який сприяє розвитку захворювання або смерті, не будучи безпосередньою їх причиною:
A. *Етіологічний чинник ризику
16 Укажіть, яка дія характеризує вплив на організм людини якого-небудь одного чинника:
17. Укажіть, яка дія характеризує вплив на організм людини, якщо одна хімічна речовина одночасно надходить в організм з різних об’єктів навколишнього середовища:
18. Укажіть, яка дія характеризує вплив на організм людини, якщо декілька речовин однакового походження одночасно надходять в організм з одного об’єкта навколишнього середовища:
19. Укажіть, яка дія характеризує, якщо на організм людини одночасно впливають чинники навколишнього середовища різного походження (фізичні, хімічні і біологічні тощо):
20. Перерахуйте специфічні методи гігієнічних досліджень:
A. *Епідеміологічний метод, метод санітарного обстеження, метод гігієнічного експерименту, метод санітарної експертизи
B. Експериментальний метод, економічний метод, історичний метод, медико-географічний метод, соціологічний метод
C. Епідеміологічний метод, констант-аналіз, метод експертної оцінки, метод структурного аналізу, метод математичного моделювання
Д. Метод індивідуального порівняння, популяційний метод, медико-статистичний метод
Е. Метод нечіткої логіки, метод нейронних мереж, метод прогнозної екстраполяції, метод мозкового штурму
21. Перерахуйте різновиди методу санітарного обстеження у ході гігієнічних досліджень:
A. *Санітарний опис та поглиблене санітарне обстеження
B. Санітарна експертиза та санітарно-статистичний метод
C. Медичне обстеження популяцій та клінічний нагляд за добровольцями
D. Лабораторний та натурний гігієнічний експеримент
E. Метод прогнозної екстраполяції та епідеміологічний метод
22. Перерахуйте різновиди методу гігієнічного експерименту:
A. * Лабораторний та натурний гігієнічний експеримент
B. Санітарна експертиза та санітарно-статистичний метод
C. Медичне обстеження популяцій та клінічний нагляд за добровольцями
D. Санітарний опис та поглиблене санітарне обстеження
E. Метод прогнозної екстраполяції та епідеміологічний метод
23. Укажіть, який метод дослідження передбачає проведення експерименту в реальних умовах:
A. *Метод натурного гігієнічного експерименту
B. Метод санітарного обстеження
D. Метод санітарної експертизи
24. Укажіть, який із наведених методів досліджень не відноситься до способу реалізації епідеміологічного методу вивчення здоров’я населення:
A. * Метод санітарної експертизи
B. Санітарно-статистичний метод
D. Метод клінічного спостереження
E. Метод натурного експерименту
25 Укажіть, який із наведених методів досліджень використовується для вивчення здоров’я населення:
B. Метод санітарного обстеження
C. Метод гігієнічного експерименту
D. Метод санітарної експертизи
26. Укажіть, який основний метод дослідження в своїй роботі використовує санітарний лікар:
A. *Метод санітарного обстеження
C. Метод гігієнічного експерименту
D. Метод санітарної експертизи
27. Назвіть, який принцип не відноситься до принципів гігієнічного нормування:
C. Принцип розподілу об’єктів санітарної безпеки
D. Принцип першочерговості медичних показань
E. Принцип диференціації біологічних відповідей
28. Назвіть форми санітарного нагляду, що використовуються у гігієні:
C. Позаплановий та періодичний
29. Укажіть основний тип санітарно- епідеміологічних станцій:
30. Перерахуйте основні задачі санітарно- епідеміологічної станції:
A. *Організаційно-методична, протиепідемічна, санітарно-освітня робота, запобіжний і поточний нагляд
B. Наукова, виховна, лікувальна робота, запобіжний і поточний нагляд
C. Організаційно-масова, протиепідемічна, санітарно- освітня робота, попередній і періодичний нагляд
D. Науково-популярна, організаційно-методична, пошукова робота
E. Адміністративна, законодавча, технологічні, технічна робота
31. Вислови: “Гігієна - супутниця здоров’я” та “Хворобу легше попередити ніж лікувати” належать:
32. Автором першого медичного трактату “Про здоровий спосіб життя” є:
33. Автором п’ятитомника “Канон лікарської науки” є:
34. Одним з перших фундаментальних узагальнень ХІХ ст. в галузі утримання та порядку здійснення санітарних заходів став дев’ятитомний звід правил “Система загальної медичної поліції”. Його автором є:
35. Першим розробив та застосував в гігієні об’єктивні методи (хімічні та фізичні) досліджень факторів оточуючого середовища:
36. Перша кафедра гігієни в Україні була створена у місті:
Е. Дніпропетровськ
37. Перша кафедра гігієни в Україні була створена у:
38. Першу кафедру гігієни в Україні організував:
39. В березні 1921 р. першим серед медиків України був обраний дійсним членом Академії наук:
A. * Корчак-Чепурківський О.В.
40. В 1922 році на з’їзді санітарних лікарів України ідею організації санітарно-епідеміологічних станцій як основної ланки санітарної служби висунув:
41. Перша санітарно-епідеміологічна станція на території колишнього СРСР була створена в 1922 році у місті:
1. Дайте визначення поняття “сонячнарадіація”:
А. *Інтегральний потік корпускулярних частинок та еле - ктромагнітного випромінювання
3. Укажіть на правильний розподіл основних складових частин сонячної радіації (інфрачервоне : видиме : ультрафіолетове випромінювання) на верхній межі атмосфери:
4. Укажіть на правильний розподіл основних складових частин сонячної радіації (інфрачервоне : видиме : ультрафіолетове випромінювання) на поверхні Землі:
5. Назвіть, який відсоток від загальної енергії сонячного випромінювання біля поверхні Землі складає енергія ультрафіолетових променів:
6. Назвіть довжину хвилі діапазону ультрафіолетове випромінювання:
7. Назвіть біологічні ефекти впливу ультрафіолетового випромінювання:
B. Тепло утворюючий, діуретичний
C. Загальностимулюючий, загальнозміцнюючий
D. Утворення вільних радикалів, синтез акоміозина
E. Гемопоетичний, пігментоутворюючий
8. Назвіть, які види біологічної дії ультрафіолетового випромінювання відносяться до біогенної:
A. *Антирахітична, загальностимулююча, пігментоутво- рююча
B. Бактерицидна, загальностимулююча
C. Антирахітична, бактерицидна
D. Фотоалергенна, фототоксична
E. Антирахітична, канцерогенна
9. Назвіть, які види біологічної дії ультрафіолетового випромінювання відносяться до абіогенної:
A. *Бактерицидна, канцерогенна
B. Бактерицидна, загальностимулююча
C. Антирахітична, загальностимулююча, пігментоутво- рююча
D. Фотоалергенна, фототоксична
E. Антирахітична, канцерогенна
10. Укажіть, на які ділянки поділяться діапазон ультрафіолетового випромінювання:
Б. АдБдСдДд
Г. А, Б, С, Д, Е
Д. А, Б
11. Укажіть довжину хвилі, властиву для ділянки А ультрафіолетового випромінювання:
Б.280-315 нм
Г. 50-200 нм
Д.100-250 нм
12. Укажіть довжину хвилі, властиву для ділянки В ультрафіолетового випромінювання:
Б. 315-400 нм
Г. 50-200 нм
Д.100-250 нм
13. Укажіть довжину хвилі, властиву для ділянки С ультрафіолетового випромінювання:
Б. 280-315 нм
Г. 50-200 нм
Д. 100-250 нм
14. Назвіть основні ефекти впливу ультрафіолетового випромінювання зони А:
A. *Слабкий загальностимулюючий ефект, антирахітич- ний ефект, пігментоутворювальний ефект, слабкий онко- генний ефект
B. Антирахітичний ефект, пігментоутворювальний ефект,. тепловий ефект, холодовий ефект
C. виражений загальностимулюючий ефект, онкогенний ефект, іонізуючий ефект. антирахітичний ефект, сильний тепловий ефект
D. Слабкий загальностимулюючий ефект, іонізуючий ефект, сильний тепловий ефект, діуретичний
E. Холодовий ефект, іонізуючий ефект, сильний тепловий ефект, генопоетичний
15. Назвіть основні ефекти впливу ультрафіолетового випромінювання зони В:
A. *Виражений загальностимулюючий ефект, антирахі- тичний ефект, пігментоутворювальний ефект, слабкий онкогенний ефект
B. Виражений загальностимулюючий ефект, тепловий ефект, іонізуючий ефект, сильний тепловий ефект
C. Антирахітичний ефект, тепловий ефект, іонізуючий ефект, холодовий ефект
D. Пігментоутворювальний ефект, тепловий ефект , сильний тепловий ефект, діуретичний
E. Холодовий ефект, антирахітичний ефект, слабкий за- гальностимулюючий ефект, генопоетичний
16. Назвіть основні ефекти впливу ультрафіолетового випромінювання зони С:
A. * Сильний бактерицидний, онкогенний
B. Тепловий, пігментоутворювальний
C. Анти рахітичний, загально стимулюючий
D. Загально стимулюючий, тепловий
17. Укажіть, які основні процеси виділяють в механізмі впливу ультрафіолетового випромінювання на організм людини:
A. *Біофізичні, гуморальні, нервово-рефлекторні
D. Денатурація та фотоліз амінокислот
E. Фотопошкодження генетичного матеріалу
18. Назвіть, з якою амінокислотою пов'язана пігмен- тоутворююча дія ультрафіолетового випромінювання:
19. Назвіть основні методи вимірювання інтенсивності ультрафіолетового випромінювання:
A. *Фотоелектричний метод за допомогою ультрафіоле - тметра, фотохімічний метод з використанням уранілу та щавлевої кислоти, біологічний метод
B. Фотоелектричний метод за допомогою психрометра, фотоелектричний метод за допомогою ультрафіолет мет - ра, біологічний метод
C. Фотоелектричний метод за допомогою анемометра, фотоелектричний метод за допомогою приладу Журав- льова, мікробіологічний метод
D. Фотохімічний метод з використанням щавлевої кислоти, фотохімічний метод з використанням реактиву Тільманса, вірусологічнийметод
E. Фотохімічний метод з використанням гематокси - лін-еозіну. фотохімічний метод з використанням урані - лу, біологічний метод
20. Перерахуйте обладнання для визначення інтенсивності ультрафіолетового випромінювання фотохімічним методом:
A. *Фотоінтенсиметри, ультрафіолетметр, кварцова пробірка з розчином уранілу та щавлевої кислоти
B. Люксметр, актинометр, фотоінтенсиметри
C. Актинометр, фотоінтенсиметри, кварцова пробірка з розчином уранілу
D. Люксметр, актинометр, піранометр Янішевського
E. Фотоекспонометр, фотоінтенсиметри, піранометр Янішевського
21. Назвіть одиниці вимірювання інтенсивності ультрафіолетового випромінювання:
22. Укажіть, які реактиви потрібні для визначення інтенсивності ультрафіолетового випромінювання:
A. *Ураніл азотнокислий, кислота щавлева, перманганат калію, кислота сірчана
B. Кислота щавлева, калій азотнокислий, кислота сірчана
C. Перманганат калію, кислота лимонна, кислота сірчана
D. Кислота сірчана, перманганат калію, хлорид натрію
E. Кислота азотна, перманганат калію
23. Укажіть, яка кількість розкладеної щавлевої кислоти на 1 см 2 поверхні опроміненого розчину відповідає одній еритемній дозі:
24. Дайте визначення поняття “біологічна доза”:
A. *Найменша кількість ультрафіолетового випромінювання, яка викликає еритему через 15-20 год у дорослих та 3-4 год у дітей
B. Найбільша кількість ультрафіолетового випромінювання, яка викликає еритему через 15-20 год у дорослих та 1-3 год у дітей
C. Найменша кількість інфрачервоного випромінювання, яка викликає еритему у дорослих та дітей
D. Найбільша кількість інфрачервоного випромінювання, яка викликає еритему у дорослих та дітей
E. Найбільша кількість ультрафіолетового випромінювання, яка викликає еритему у дорослих та дітей через 30 хв
25. Назвіть основні види біологічної (еритемної) дози:
A. *Профілактична, фізіологічна (оптимальна), максимальна
B. Радіаційна, профілактична, фотоелектрична
C. Фотоелектрична, фотохімічна, узагальнена
D. Радіаційна, фізіологічна (оптимальна), еквівалентна
E. Узагальнена, еквівалентна, транслокаційна
26. Назвіть, який прилад необхідно застосувати для визначення інтенсивності ультрафіолетового випромінювання біологічним методом:
E. Індивідуальний дозиметр КІД-2
27. Укажіть, стандартну відстань, на якій визначається еритемна доза:
А. *0,5 м
Б. 2 м
В. 3 м
Г. 1 м
Д. 4 м
28. Укажіть тривалість опромінення шкірних покривів під віконцем №6 біодозиметра в ході визначення інтенсивності ультрафіолетового випромінювання біологічним методом за стандартних умов:
29. Назвіть кількісні параметри розрахунку профілактичної дози ультрафіолетового випромінювання:
A. * 1/8 еритемної (біологічної) дози
B. 1/2-1/4 еритемної (біологічної) дози
C. 0,5 еритемної (біологічної) дози
D. % еритемної (біологічної) дози
E. 1-2 еритемної (біологічної) доза
30. Назвіть кількісні параметри розрахунку оптимальної фізіологічної дози ультрафіолетового випромінювання:
A. *1/2-1/4 еритемної (біологічної) дози
B. 1/8 еритемної (біологічної) дози
C. 1-2 еритемної (біологічної) доза
D. 0,5 еритемної (біологічної) дози
E. % еритемної (біологічної) дози
31. Перерахуйте джерела штучного ультрафіолетового випромінювання:
A. *Ртутно-кварцева лампа, бактерицидно-увіолева лампа, еритемно-увіолева лампа
B. Електрокамін, ртутно-кварцева лампа, мікрохвильова піч
C. Ртутно-кварцева лампа, електролампа, газорозрядна лампа
D. Бактерицидно-увіолева лампа, газорозрядна лампа, лампа розжарювання
E. Еритемно-увіолева лампа, лампа розжарювання, люмінесцентна лампа
32. Назвіть джерела ультрафіолетового випромінювання, які використовуються для знезаражування повітря закритих приміщень:
A. *Бактерицідно-увіолева лампа, ртутно-кварцова лампа
B. Еритемно-увіолева лампа, люмінесцентна лампа
C. Світильник СК-300, ртутно-кварцова лампа
D. Газорозрядна лампа, світильник КСО
E. Лампа розжарювання, світильник розсіяного світла
33. Перерахуйте основні патологічні стани при недостатності ультрафіолетового випромінювання:
A. *Зниження резистентності, анемія, рахіт
B. Ураження зору, зниження резистентності, ураження шлунково-кишкового тракту, ожиріння
C. Зниження резистентності, ожиріння, цукровий діабет, похудіння
D. Анемія, ураження шлунково-кишкового тракту, ожиріння, остеопороз
E. Ожиріння, остеопороз, цукровий діабет, похудіння
34. Укажіть, який патологічний стан не виникає при недостатності ультрафіолетового випромінювання:
Б. Зниження резистентності організму
Г. Рахіт
Д. Остеопороз
35. Укажіть, який ефект не є результатом впливу надлишкових доз ультрафіолетової радіації:
Б. Канцерогенний вплив
Г. Виникнення специфічних захворювань
Д. Різке уповільнення процесів вітаміноутворення
36. Укажіть, при лікуванні яких захворювань використовуються штучні джерела ультрафіолетової радіації:
A. *Ревматизм, невралгічні болі, шкірний туберкульоз, загоювання гнійних ран
B. Ревматизм, дизентерія, невралгічні болі, холера
C. Дизентерія, невралгічні болі, шкірний туберкульоз, харчові отруєння
D. Дизентерія, холера, невралгічні болі, холера
E. Шкірний туберкульоз, загоювання гнійних ран, холера, харчові отруєння
37. Назвіть, при лікуванні яких захворювань не використовують штучні джерела ультрафіолетової радіації:
38. Назвіть патологічний стан, при якому протипоказане проведення первинної ультрафіолетової профілактики:
39. Укажіть назву кабінету для проведення профілактичного опромінення:
40. Укажіть, фотарій якого типу використовують для опромінення людей:
A. *Кабінний, прохідний, маячний
D. Лабіринтний, прохідний, тупиковий
41. Для зменшення ступеня бактеріального забруднення повітря в операційній прийнято рішення про необхідність організації ультрафіолетового опромінення повітря. Укажіть промені з якою довжиною хвилі найбільш доцільно використовувати з цією метою:
A. *250 нм
B. 350 нм
58. Дайте визначення поняття “клімат”:
A. *Багаторічний режим погоди, який систематично повторюється у даній місцевості
B. Показники температури повітря протягом тижня
C. Сукупність показників електричного стану атмосфери протягом року
D. Сукупність середньодобових показників атмосферного тиску
E. Сукупність середньодобових показників температури повітря
59. Назвіть основні кліматоформуючі фактори:
A. *Географічна широта та довгота, ландшафтні умови, особливості циркуляції повітряних мас, близькість до морів та океанів
B. Температура, вологість та швидкість руху повітря, характер інсоляції, радіаційний фон, глибина промерзання ґрунту
C. Роза вітрів, ландшафтні умови, індекс нестійкості погоди, радіаційна температура
D. Індекс нестійкості погоди, глибина промерзання ґрунту, напрямок руху повітря, близькість до морів та океанів
E. Температура, вологість та швидкість руху повітря, рівень освітлення, концентрація О2 і СО2
60. Назвіть основні кліматохарактеризуючі фактори:
A. *Температурні умови місцевості, вологість повітря, світловий клімат, атмосферний тиск, напрямок і швидкість руху повітря, особливості ґрунту
B. Атмосферний тиск, роза вітрів, ландшафтні умови, індекс нестійкості погоди, радіаційна температура
C. Індекс нестійкості погоди, глибина промерзання ґрунту, напрямок руху повітря, близькість до морів та океанів
D.
Температура, вологість та
швидкість руху повітря, рівень освітлення, концентрація О2 і СО2
E. Вологість повітря, особливості циркуляції повітряних мас, близькість до морів та океанів, глибина промерзання ґрунту
61. Назвіть основні класифікації клімату:
A. *Природно-географічна, будівельна, медична
B. Географічна, геологічна, геофізична
C. Терапевтична, хірургічна, педіатрична
D. Глобальна, регіональна, локальна
E. Адаптаційна, реабілітаційна, репаративна
62. Назвіть основні типи клімату за природно- географічною класифікацією (кліматичні пояси Земної кулі):
A. *Полярний, суворий, холодний, помірний, теплий, жаркий, тропічний
B. Щадний, подразнювальний, індиферентний
C. Спастичний, гіпоксичний, індиферентний
D. Надто сприятливий, сприятливий, поглибленого медичного контролю, суворого медичного контролю
E. Південний берег Криму, Полісся, лісостеп, степ, Карпати
63. Назвіть основні кліматичні зони України:
A. *Південний берег Криму, Полісся, лісостеп, степ, Карпати
B. Карпати, Закарпаття, Прикарпаття, Буковина, Полісся, Поділля
C. Донбас, Слободжанщина, Сіверщина, Галичина, Буковина, Крим
D. Карпати, Волинь, Донбас, Слободжанщина, Сіверщи- на, Запоріжжя, Крим
E. Південний берег Криму, Закарпаття, Прикарпаття, Полісся, Поділля , Волинь
64. Назвіть основні типи клімату за будівельною кла-
A. *Холодний, помірний, теплий, жаркий
B. Щадний, подразнювальний, індиферентний
C. Спастичний, гіпоксичний, індиферентний
D. Суворий, холодний, помірний, теплий
E. Оптимальний, подразнювальний, щадний
65. Назвіть основні типи клімату за медичною класифікацією:
66. Назвіть основні види термобаричних процесів в атмосфері:
A. *Циклон, антициклон, пасат, мусон
C. Атмосферний фронт, атмосферний тил, атмосферний штиль
D. Пасат, антипасат, мусон, антимусон
E. Фронт, антифронт, штиль, шторм
67. Укажіть основну відмінність циклічної атмосферної циркуляції від антициклічної:
D. Атмосферний тиск підвищений
68. Назвіть який із наведених типів метеоролого- синоптичної ситуації супроводжується падінням атмосферного тиску:
69. Укажіть напрямок руху повітря в антициклоні:
A. *Від центру до периферії і зверху вниз
70. Дайте визначення поняття “акліматизація”:
A. * Складний соціально-біологічний процес активного пристосування до нових кліматичних умов
B. Високий рівень працездатності в нових кліматичних умовах
C. Зміни теплового самопочуття людини
D. Відсутність гострих захворювань
E. Відсутність хронічних захворювань
71. Назвіть основні фази акліматизації:
A. *Початкова фаза, фаза перебудови динамічного стереотипу, фаза стійкої акліматизації
B. Короткочасна фаза, довготривала фаза
C. Повна фаза, часткова фаза, неповна фаза
D. Початкова фаза, проміжна фаза, кінцева фаза
E. Фаза термінової акліматизації, фаза відстроченої акліматизації
72. Назвіть основні типи акліматизації:
A. *Часткова акліматизація, повна акліматизація
B. Нестійка акліматизація, стійка акліматизація
C. Початкова акліматизація, остаточна акліматизація
D. Проміжна акліматизація, кінцева акліматизація
E. Короткочасна акліматизація, перманентна акліматизація
73. Назвіть погодохарактеризуючі фактори:
A. *Геліофізичні фактори, геофізичні фактори, метеорологічні фактори, електричний стан атмосфери, синоптичні явища, хімічний склад приземного шару атмосфери
C. Особливості атмосферної циркуляції, забруднення атмосферного повітря, знищення лісів, метеорологічні фактори, особливості освітлення, хімічний склад приземного шару атмосфери
D. Інтенсивність інсоляції, хмарність, напрямок і швидкість руху повітря, атмосферний тиск, вологість повітря, концентрація О2 і СО2
E. Кондиціювання повітря, електрифікація, ступінь бактеріального забруднення повітря, наявність штучних водоймищ, характеристики ґрунту
74. Назвіть метеорологічні погодохаратеризуючі фактори:
A. *Температура повітря, вологість повітря, напрямок і швидкість руху повітря, атмосферний тиск
B. Інтенсивність інсоляції, особливості атмосферної циркуляції, забруднення атмосферного повітря, хімічний склад приземного шару атмосфери
C.
Опади, хмарність, туман,
концентрація О2 і СО2
D. Вміст антропотоксинів, вміст азотних сполук, концентрація атмосферних забруднень, концентрація інертних газів
E. Ступінь бактеріального забруднення повітря, наявність штучних водоймищ, характеристики ґрунту, атмосферний тиск
75. Назвіть синоптичні погодохаратеризуючі фактори:
B. Температура повітря, вологість повітря, напрямок і швидкість руху повітря, атмосферний тиск
C. Інтенсивність сонячної радіації (сумарна та еритемна ультрафіолетова радіація, тривалість сонячного сяйва та ін.), сонячна активність (сонячні плями, хромосферні спалахи та ін.)
D. Напруженість планетарного магнітного поля, напруженість аномального магнітного поля, геомагнітна активність (геомагнітні бурі та імпульси)
E. Напруженість електричного поля, атмосферна іонізація, електропровідність повітря
76. Назвіть геліофізичні погодохаратеризуючі фактори:
A. *Інтенсивність сонячної радіації (сумарна та еритемна ультрафіолетова радіація, тривалість сонячного сяйва та ін.), сонячна активність (сонячні плями, хромосферні спалахи та ін.)
B. Температура повітря, вологість повітря, напрямок і швидкість руху повітря, атмосферний тиск
D. Напруженість планетарного магнітного поля, напруженість аномального магнітного поля, геомагнітна активність (геомагнітні бурі та імпульси)
E. Напруженість електричного поля, атмосферна іонізація, електропровідність повітря
77. Назвіть геофізичні погодохаратеризуючі фактори:
A. *Напруженість планетарного магнітного поля, напруженість аномального магнітного поля, геомагнітна активність (геомагнітні бурі та імпульси)
B. Температура повітря, вологість повітря, напрямок і швидкість руху повітря, атмосферний тиск
C. Інтенсивність сонячної радіації (сумарна та еритемна ультрафіолетова радіація, тривалість сонячного сяйва та ін.), сонячна активність (сонячні плями, хромосферні спалахи та ін.)
E. Напруженість електричного поля, атмосферна іонізація, електропровідність повітря
78. Назвіть показники електричного стану приземного шару атмосфери, що являють собою погодохарате- ризуючі фактори:
A. *Напруженість електричного поля, атмосферна іонізація, електропровідність повітря
B. Інтенсивність сонячної радіації (сумарна та еритемна ультрафіолетова радіація, тривалість сонячного сяйва та ін.), сонячна активність (сонячні плями, хромосферні спалахи та ін.)
C. Температура повітря, вологість повітря, напрямок і швидкість руху повітря, атмосферний тиск
E. Напруженість планетарного магнітного поля, напруженість аномального магнітного поля, геомагнітна активність (геомагнітні бурі та імпульси)
79. Назвіть показники хімічного складу приземного шару атмосфери, що являють собою погодохаратери- зуючі фактори:
A. *Концентрація О2 і СО2, концентрація атмосферних забруднень
B. Особливості атмосферної циркуляції, забруднення атмосферного повітря, вміст антропотоксинів
D. Концентрація антропотоксинів, концентрація інертних газів, вміст кремнієвих сполук
E. Ступінь бактеріального забруднення повітря, наявність штучних водоймищ, характеристики ґрунту
80. Назвіть основні види впливу погоди на організм людини:
E. Адаптаційний, реабілітаційний
81. Укажіть, в чому полягає прямий вплив погоди на організм:
A. *Вплив на процеси терморегуляції
B. Вплив на психоемоційний стан
82. Укажіть, в чому полягає опосередкований вплив погоди на організм:
A. * Вплив на біологічні ритми
B. Вплив на психоемоційний стан
E. Вплив на процеси терморегуляції
83. Дайте визначення терміну “погода”:
A. * Сукупність метеорологічних, синоптичних, геліофі- зичних показників в даній місцевості у відносно короткому проміжку часу (година, доба, декілька діб)
B. Вологість повітря і радіаційна температура місцевості
C. Сукупність хімічних властивостей приземного шару атмосфери в даний момент часу (годину, добу, декілька діб)
D. Температура та вологість приземного шару атмосфери
E. Середній показник термобаричних властивостей пові - тря за рік
84. Назвіть природні погодоформуючі фактори:
A. * Інтенсивність сонячної радіації, особливості ландшафтних умов, сонячна активність
B. Меліорація, іригація, створення штучних водоймищ
C. Атмосферна циркуляція, забруднення атмосферного повітря, знищення лісів
D. Метеорологічні фактори, особливості освітлення, хімічний склад приземного шару атмосфери
E. Кондиціювання повітря, електрифікація, ступінь бактеріального забруднення повітря
85. Назвіть антропогенні погодоформуючі фактори:
A. *Меліорація, іригація, створення штучних водоймищ, забруднення атмосфери промисловими викидами, знищення лісів
B. Інтенсивність сонячної радіації, особливості ландшафтних умов, сонячна активність, особливості циркуляції повітряних мас
C. Особливості атмосферної циркуляції, забруднення атмосферного повітря, знищення лісів, геліофізичні фактори, геофізичні фактори
D. Метеорологічні фактори, особливості освітлення, хімічний склад приземного шару атмосфери, особливості стратосфери, характеристики озонового шару атмосфери
E. Кондиціювання повітря, електрифікація, ступінь бактеріального забруднення повітря, наявність штучних водоймищ, характеристики ґрунту
86. Укажіть, який із перерахованих показників формує погоду:
B. Кількість зелених насаджень
87. Назвіть основні типи погоди за класифікацією
В. Т. Овчарової:
A. * Стійка індиферентна погода, погода “спастичного” типу, погода “гіпоксичного” типу
B. Сприятлива погода, помірно несприятлива погода, несприятлива погода
C. Оптимальна погода, подразнювальна погода, гостра погода
D. Надто сприятлива погода, сприятлива погода, погода, що потребує посиленого медичного контролю, погода, що потребує суворого медичного контролю
E. Індиферентна погода, щадна погода, подразнювальна погода
88. Укажіть, скільки типів погод включає в свою структуру медична класифікація погоди за
В. Ф. Овчаровою ?
89. Назвіть який показник характеризує мінливість погоди в даній місцевості?
90. Укажіть, як називаються реакції людини на зміну погоднихумов (на несприятливу погоду):
91. Назвіть основні фази розвитку геліометеотропних реакцій:
A. *Фаза клініко-фізіологічної адаптації, фаза підвищеної чутливості до погоди, фаза дезадаптації до погоди
B. Фаза часткової акліматизації, фаза повної акліматизації
B. Фаза нестійкої акліматизації, фаза стійкої акліматизації, фаза перманентної акліматизації
C. Фаза початкової акліматизації, фаза проміжної акліматизації, фаза остаточної акліматизації
D. Фаза початкової акліматизації, Фаза проміжної акліматизації, фаза кінцевої акліматизації
E. Фаза донозологічних змін, субклінічна фаза, клінічна фаза
92. Назвіть основні види геліометеотропнихреакцій:
A. *Геліометеотропні реакції з суб’єктивними відчуттями, геліометеотропні реакції з об’єктивними зрушеннями у стані здоров’я, геліометеотропні реакції з вираженими соматичними проявами
B. Нестійкі геліометеотропні реакції з суб’єктивними відчуттями, стійкі геліометеотропні реакції з суб’єктивними відчуттями, геліометеотропні реакції з вираженими соматичними проявами
C. Початкові геліометеотропні реакції, проміжні геліо- метеотропні реакції, кінцеві геліометеотропні реакції
D. Гострі геліометеотропні реакції, субклінічні геліоме- теотропні реакції, хронічні геліометеотропні реакції
E. Короткочасні геліометеотропні реакції, довготривалі геліометеотропні реакції, перманентні геліометеотропні реакції
93. Укажіть один з основних проявів геліометеотроп- них реакцій:
A. *Загострення хронічного захворювання
94. Укажіть, за наявності яких захворювань людина є найбільш чутливою до несприятливих погодних умов:
A. * Серцево-судинні захворювання
B. Гастроентерологічні захворювання
C. Дерматологічні захворювання
D. Стоматологічні захворювання
95. Назвіть провідні заходи щодо профілактики геліо- метеотропних реакцій:
A. * Облік метеочутливих хворих, медична класифікація погоди, медичне прогнозування погоди, розробка індиві - дуальних профілактичних заходів на підставі даних щодо прогнозу погоди
B. Географічна класифікація погоди, медико-географічне прогнозування, розробка індивідуальних профілактич - них заходів на підставі даних щодо прогнозу погоди
C. Будівельна класифікація погоди, медико-математичне прогнозування, розробка індивідуальних профілактич - них заходів на підставі даних щодо прогнозу погоди
D. Визначення виду і фазу розвитку геліометеорологіних реакцій, розробка популяційних та індивідуальних профілактичних заходів на підставі даних щодо прогнозу погоди
E. Медико-математичне прогнозування виду і фазу розвитку геліометеорологіних реакцій, використання індивідуальних засобів захисту
96. Назвіть основні методи профілактики геліомете- отропних реакцій:
A. *Підвищення неспецифічної резистентності організму, щадіння організму, застосування заходів медикаментозної профілактики
B. Підвищення специфічної резистентності організму, тренування організму, застосування заходів немедика- ментозної профілактики
C. Підвищення неспецифічної резистентності організму, тренування організму, застосування заходів медикаментозної та не медикаментозної профілактики
D. Підвищення рухової активності, психопрофілактиа, медикаментозна корекція
E. Профілактика внутрішньолікарняних інфекцій, дієго- терапія, застосування нетрадиційних та альтернативних засобів профілактики
97. Укажіть провідний забруднювач повітря, який сприяє утворенню смогу лондонського типу є:
98. Наведіть класифікацію клімату тропічних країн:
A. *Клімат степів та саван, середземноморський клімат, клімат пустель субтропічного і тропічного поясів та во - логого тропічного лісу
B. Клімат лісових полян та дендропарків
C. Клімат на виробничих майданчиках промислових підприємств
D. Суворий, холодний, помірний клімат
E. Клімат азидних і гумідних зон
99. Укажіть провідні характеристики тропічного клімату:
A. *Поєднання високих температур повітря із високою вологістю
C. Стабільна цілорічна низька температура
100. Укажіть від чого залежить кількість сонячної енергії, що надходить на поверхню Землі:
A. *Від географічної широти місцевості
B. Від географічної довготи місцевості
D. Від близькості розташування морів та океанів
E. Від наявності лісових масивів
101. Укажіть основні гігієнічні недоліки урбанізації в жарких регіонах:
A. *До 75% населення мешкають у нетрах, транспортний травматизм, шум, неякісне водопостачання
B. Висока народжуваність та проблеми із недостатністю дитячих садочків
C. Відсутність централізованого опалення квартир
D. Відсутність централізованого парового опалення
E. Висока тривалість життя населення та проблеми медичного обслуговування людей похилого віку
102. Укажіть, які фізичні властивості повітря в умовах тропічного клімату можуть зумовити перегрів організму людини, тепловий удар та судомну хворобу:
A. *Низька або відсутня швидкість руху повітря, високі температура та відносна вологість повітря
B. Висока швидкість руху повітря та нормальна температура
C. Висока швидкість руху повітря, низька температура та відносна вологість повітря
D. Низька температура повітря та висока відносна вологість
103. В умовах тропічного клімату основним механізмом віддачі тепла людини є:
104. При високій температурі повітря та великій відносній вологості і низькій швидкості його руху в умовах вологого тропічного лісу у людини може виникнути:
E. Ультрафіолетова недостатність
105. При відносній вологості та високій температурі у людини в одязі:
A. *Реєструється напруження механізмів терморегуляції
B. З’являється бажання вживати молочні продукти
E. Потреби у вгамуванні спраги немає
106. В умовах тропічного клімату тепловий удар або судомна хвороба:
A. *Можливі за умові високої температури та відносної вологості при відсутності руху повітря
C. Можливі, якщо голова незахищена від сонця
D. Неможливі, тому що населення загартоване
E. Можуть проявитись тільки за межами приміщень
107. В умовах тропічного клімату велика інтенсивність інфрачервоного випромінювання може зумовити:
A. * Перегрів організму та сонячний удар
B. Формування оптимального мікроклімату
C. Дискомфортного охолоджувального мікроклімату
108. Критеріями оцінки впливу теплових навантажень на людину є:
A. *Клініко-фізіологічні реакції організму
E. Відсутність нервово-психічних розладів
109. Для досягання задовільних умов проживання у кліматичних зонах із дискомфортним нагрівним мікрокліматом необхідно:
A. * Дотримуватись гігієнічних заходів забудови міст
B. Скорочувати тривалість робочого дня
C. Суворо дотримуватися режиму дезинфекції
D. Адаптуватися дрібного режиму харчування
110. Для того, щоб запобігти проявам негативного впливу на людину тропічного клімату необхідно:
A. *Здійснювати забудову міст, житлових та виробничих споруд з урахуванням рози вітрів рель’єфу місцевості, висоти стояння ґрунтових вод
C. Збільшувати кількість медичних реанімаційних бригад
D. Звести до мінімуму вживання питної води
111. В умовах високої температури та відносної вологості повітря доцільно:
A. *Використовувати легкий одяг
B. Використовувати парасольками
C. Носити водонепроникний одяг
D. Використовувати дезодоранти
112. Серед медичних заходів щодо забезпечення оптимальних умов перебування в регіонах з тропічним кліматом провідними слід вважати:
A. *Контроль за умовами проживання та праці
B. Лікувально-профілактичне харчування
C. Лікувально-дієтичне харчування
D. Профілактика мікроелементозів
E. Профілактика гіповітамінозів
113. Основними архітектурно-планувальними заходами щодо оптимізації умов проживання у містах жарких регіонів є:
A. *Функціональне зонування території міст
B. Мінімізація відстані від житлової зони до промислової
C. Змішана забудова житлової та промислової зон
D. Підземне розташування житлових споруд
E. Першочергове забезпечення житлових споруд центра - лізованим паровим опаленням
114. В екваторіальній зоні найбільш доцільною є орієнтація вікон приміщень:
115. Для забезпечення оптимального повітряного середовища у житлових спорудах тропічних регіонів необхідно:
A. *Створити необхідні умови для природної і штучної вентиляції та кондиціювання повітря
C. Заборонити вологе прибирання приміщень
D. Заборонити сухе прибирання приміщень
E. Досягти герметичності вікон, дверей та стінових конструкцій
116. Серед окремих шляхів профілактики теплових ударів доцільно:
A. *Втамовувати спрагу, регулювати водно-сольову рівновагу та забезпечити належне надходження мікроелементів та вітамінів
B. Вживати велику кількість солодких напоїв і страв та забезпечення полегшення надходження мікроелементів
C. У харчуванні відмовитись від рідких страв та мінеральної води
D. Більше вживати їжі тваринного походження і особливо жирних блюд
E. Мінімізувати вживання блюд рослинного походження
117. Наведіть основну характеристику клімату саван:
A. *У зимову пору року переважає сухе континентальне тропічне повітря, найнижча температура - + 15-18°С
B. Виняткова високі температура та відносна вологість повітря
E. Винятково низькі температури у поєднанні із високою відносною вологістю повітря
118. В умовах клімату пустель вплив надлишкових доз ультрафіолетового опромінення може призвести до:
C. Погіршання дихальної функції
D. Погіршання розумової працездатності
E. Підвищення опірності організму людини до збудників інфекційних захворювань
119. Назвіть основні гігієнічні вимоги до освітлення приміщень:
A. * Повинно бути за спектром максимально наближеним до природного, повинно бути достатнім, рівномірним, не повинно створювати відблисків та різких тіней
B. Повинно бути за спектром максимально наближеним до природного, повинно бути розсіяне, повинно бути достатнє, повинно бути естетично привабливим
C. Повинно бути розсіяне, повинно бути достатнє, повинно бути естетично привабливим, повинно забезпечувати бактерицидну дію
D. Повинно бути естетично привабливим, повинно забезпечувати бактерицидну дію, повинно бути рівномірним, повинно забезпечувати загальностимулюючий вплив на організм
E. Повинно бути естетично привабливим, повинно забезпечувати бактерицидну дію, повинно забезпечувати загальностимулюючий вплив на організм, не повинно створювати відблисків та різких тіней
120. Укажіть фізичні одиниці, які характеризують освітлення:
A. *Кандела, Люмен/м2, Люкс, Люмен, Кандела/м2
B. Кандела, Паскаль, Люмен/м2, Фаренгейт, Кельвін
C. Паскаль, Люмен/м2, Фаренгейт, Кельвін, Люкс
D. Люмен/м2, Фаренгейт, Кельвін, Люкс, Зіверт
E. Паскаль, Фаренгейт, Кельвін, Байт, Беккеров
121. Укажіть, які функції зорової сенсорної системи визначають інтегральну функцію органу зору - видимість:
A. *Гострота зору, контрастна чутливість, швидкість зорового сприйняття
B. Гострота зору, стійкість ясного бачення, адаптація
C. Контрастна чутливість, швидкість зорового сприйняття, стійкість ясного бачення
D. Гострота зору, функція кольорового розрізнення, акомодація
E. Адаптація, акомодація, критична частота миготіння
122. Перерахуйте функції зорової сенсорної системи, на які впливає рівень освітленості:
C. Функція кольорового розрізнення (сприйняття)
123. Укажіть, до якої частини видимого спектра око людини є найчутливішим:
124. Укажіть, які фактори впливають на рівень природної освітленості приміщень:
B. Мікробіологічні, біологічні
E. Технологічні, архітерктурні
125. Назвіть зовнішні фактори, від яких залежить природне освітлення приміщень:
A. *Географічна широта, клімат місцевості, пора року, години дня, затінюючі об’єкти (будинки, дерева)
B. Кількість вікон, географічна широта, орієнтація вікон, широта скла, пора року
C. Географічна широта, орієнтація вікон, клімат місцевості, широта скла, висота підвіконня, години дня
D. Орієнтація вікон, клімат місцевості, широта скла, висота підвіконня, години дня
E. Кількість вікон, орієнтація вікон, широта скла, висота підвіконня, години дня, затінюючі об’єкти (будинки, дерева)
126. Назвіть внутрішні фактори, від яких залежить природне освітлення приміщень:
A. *Орієнтація вікон, кількість вікон, їх конструкція, якість та чистота скла, наявність квітів, фіранок, яскравість (відбиваюча здатність стін, стелі, меблі, висота підвіконня, висота вікна
B. Орієнтація вікон, наявність будівель, дерев, кількість вікон, їх конструкція, якість та чистота скла, наявність квітів, фіранок
C. Наявність будівель, кількість вікон, їх конструкція, дерев, наявність квітів, фіранок, клімат місцевості, яскравість (відбиваюча здатність стін, стелі, меблів, географічна широта
D. Орієнтація вікон, наявність будівель, дерев, клімат місцевості, клімат місцевості, яскравість (відбиваюча здатність стін, стелі, меблів, висота підвіконня, висота вікна, географічна широта
E. Наявність будівель, дерев, клімат місцевості, геогра - фічна широта, орієнтація вікон, кількість вікон, їх конструкція
127. Назвіть чинник, що не впливає на рівень природного освітлення:
A. *Вид освітлювальної арматури
128. Назвіть основні системи природного освітлення:
A. *Бокова, верхня, комбінована
D. Проміжна, комбінована, нижня
129. Назвіть методи дослідження природного освітлення у приміщенні:
A. *Описовий, геометричний, світлотехнічний
B. Описовий, розрахунковий, світлотехнічний
C. Логарифмічний, розрахунковий, флуоресцентний
D. Розрахунковий, флуоресцентний, фотоколориметрич- ний
E. Хімічний, логарифмічний, розрахунковий
130. Назвіть показники геометричного методу оцінки природного освітлення:
A. *Проекція небосхилу, коефіцієнт заглиблення, кут отвору, світловий коефіцієнт, кут падіння
B. Проекція небосхилу, коефіцієнт кореляції, коефіцієнт заглиблення, коефіцієнт аерації, кут отвору, психрометричний коефіцієнт
C. Коефіцієнт кореляції, коефіцієнт заглиблення, кут отвору, психрометричний коефіцієнт, коефіцієнт природної освітленості
D. Коефіцієнт заглиблення, коефіцієнт аерації, кут отвору, психрометричний коефіцієнт, коефіцієнт природної освітленості
E. Коефіцієнт кореляції, коефіцієнт аерації, психрометричний коефіцієнт, коефіцієнт природної освітленості, кут падіння
131. Назвіть показники світлотехнічного методу оцінки природного освітлення:
A. * Коефіцієнт природної освітленості
132. Дайте визначення поняття “світловий коефіцієнт”:
A. *Відношення площі заскленої поверхні вікон до площі підлоги
B. Відношення площі всіх вікон до площі підлоги
C. Відношення площі одного вікна до площі підлоги
D. Відношення освітленості у приміщенні і назовні
E. Відношення природної освітленості в середині при - міщення до площі підлоги
133. Дайте визначення поняття “кут падіння” світлових променів на робоче місце:
A. *Кут між робочою поверхнею та лінією до верхнього краю вікна
B. Кут між робочою поверхнею та лінією до проекції на вікно верхнього краю протилежного будинку
C. Кут між лініями від робочого місця до верхнього краю вікна та до проекції на вікно верхнього краю протилежного будинку
D. Кут між лінією від робочого місця до верхнього краю вікна та світильника
E. Кут між лініями від робочого місця до верхнього та нижнього країв вікна
134. Приведіть гігієнічні нормативи величини кута падіння світлових променів на робоче місце:
135. Дайте визначення поняття “кут отвору”:
A. *Кут між лініями від робочого місця до верхнього краю вікна та до проекції на вікно верхнього краю протилежного будинку
B. Кут між робочою поверхнею та лінією до проекції на вікно верхнього краю протилежного будинку
C. Кут між робочою поверхнею та лінією до верхнього краю вікна
D. Кут між лінією від робочого місця до верхнього краю вікна та світильника
E. Кут між лініями від робочого місця до верхнього та нижнього країв вікна
136. Приведіть гігієнічні нормативи величини кута отвору:
137. Дайте визначення поняття “кут затемнення”:
A. *Кут між робочою поверхнею та лінією до проекції на вікно верхнього краю протилежного будинку
B. Кут між лініями від робочого місця до верхнього краю вікна та до проекції на вікно верхнього краю протилежного будинку
C. Кут між робочою поверхнею та лінією до верхнього краю вікна
D. Кут між лінією від робочого місця до верхнього краю вікна та світильника
E. Кут між лініями від робочого місця до верхнього та нижнього країв вікна
138. Під час здійснення оцінки природного освітлення геометричним методом визначають кути: падіння, отвору та затінення. Укажіть, який з них є основним:
139. Дайте визначення поняття “коефіцієнт заглиблення”:
A. *Відношення відстані від підлоги до стелі до глибини класу
B. Відношення глибини приміщення до відстані від під - логи до верхнього краю вікна
C. Відношення глибини класу до відстані від підлоги до підвіконня
D. Відношення висоти вікна до глибини приміщення
E. Відношення глибини приміщення до відстані від підвіконня до стелі
140. Укажіть параметри, що необхідні для розрахунку коефіцієнта заглиблення приміщення:
A. *Відстань від верхнього краю вікна до підлоги та відстань від світлонесучої стіни до протилежної
B. Відстань від підлоги до підвіконня та відстань від підлоги до стелі
C. Відстань від підлоги до підвіконня та відстань від підлоги до верхнього краю вікна
D. Відстань від світлонесучої стіни до протилежної та відстань від підвіконні до підлоги
E. Відстань від підвіконня до верхнього краю вікна та відстань від внутрішньої стіни до світлонесучої
141. Назвіть нормативи природного освітлення житлових приміщень за даними геометричного методу:
A. *Світловий коефіцієнт: 1:5-1:6, коефіцієнт заглиблення: не більше 2, кут падіння: не менше 27°
B. Світловий коефіцієнт: 1:10-1:15, світловий коефіцієнт: 1:5-1:6, світловий коефіцієнт: 1:2-1:4
C. Світловий коефіцієнт: 1:2-1:4, коефіцієнт заглиблення: не більше 2, коефіцієнт заглиблення: не менше 2
D. Коефіцієнт заглиблення: не менше 2, проекція небосхилу: не більше 2, проекція небосхилу: не більше 30 см
E. Проекція небосхилу : не більше 2, проекція небосхилу: не більше 30 см, проекція небосхилу: не менше 30 см
142. Назвіть нормативи природного освітлення лікарняної палати за даними геометричного методу:
A. *Світловий коефіцієнт: 1:6-1:8, коефіцієнт заглиблення: не більше 2, кут падіння: не менше 27°
B. Світловий коефіцієнт: 1:10-1:15, світловий коефіцієнт: 1:6-1:8, світловий коефіцієнт: 1:2-1:4
C. Світловий коефіцієнт: 1:6-1:8, світловий коефіцієнт: 1:2-1:4, коефіцієнт заглиблення: не більше
D. Коефіцієнт заглиблення: не менше 2, проекція небосхилу: не більше 2, проекція небосхилу: не більше 30 см
E. Проекція небосхилу: не більше 2, проекція небосхилу: не більше 30 см, проекція небосхилу: не менше 30 см
143. Назвіть нормативи природного освітлення навчальних приміщень за даними геометричного методУ:
A. *Світловий коефіцієнт: 1:4-1:5, коефіцієнт заглиблення: не більше 2, кут падіння: не менше 27°
B. Світловий коефіцієнт: 1:10-1:15, світловий коефіцієнт: 1:4-1:5, світловий коефіцієнт: 1:2-1:4
C. Світловий коефіцієнт: 1:2-1:4, коефіцієнт заглиблення: не більше 2, коефіцієнт заглиблення: не менше 2
D. Коефіцієнт заглиблення: не менше 2, проекція небосхилу: не більше 2, проекція небосхилу: не більше 30 см
E. П небосхилу: не більше 2, проекція небосхилу: не більше 30 см, проекція небосхилу: не менше 30 см
144. Назвіть прилади для вимірювання рівня освітлення:
145. Укажіть, який ефект знаходиться в основі роботи люксметра:
146. Назвіть одиниці освітленості:
147. Дайте визначення поняття “коефіцієнт природної освітленості”:
A. *Процентне відношення горизонтальної освітленості в приміщенні до освітленості назовні
B. Щільність світлового потоку на освітлюваній поверхні
C. Відношення площі вікон до площі підлоги
D. Природна освітленість, яка припадає на площу 1 м2
E. Відношення природної освітленості в середині при - міщення до площі підлоги
148. Укажіть, в яких точках приміщення у разів використання однобічного освітлення вимірюється і нормується коефіцієнт природної освітленості:
A. *На відстані 1 м від внутрішньої стіни
B. На відстані 1 м від зовнішньої стіни
C. На відстані 1 м від бокової стіни
149. Назвіть нормативи природного освітлення для житлових приміщень за даними світлотехнічного методу:
A. *Коефіцієнт природної освітленості: 1 %
B. Коефіцієнт природної освітленості: 10-15 %
C. Коефіцієнт природної освітленості: 5-10 %
D. Коефіцієнт природної освітленості: 2-5 %
E. Коефіцієнт природної освітленості: 0,1-2 %
150. Назвіть нормативи природного освітлення для лікарняної палати за даними світлотехнічного методу:
A. *Коефіцієнт природної освітленості: 0,5 %
B. Коефіцієнт природної освітленості: 10-15 %
C. Коефіцієнт природної освітленості: 5-10 %
D. Коефіцієнт природної освітленості: 2-5 %
E. Коефіцієнт природної освітленості: 0,1-2 %
151. Назвіть нормативи природного освітлення для навчальних приміщень за даними світлотехнічного методу:
A. *Коефіцієнт природної освітленості: 1,25-1,5 %
B. Коефіцієнт природної освітленості: 10-15 %
C. Коефіцієнт природної освітленості: 5-10 %
D. Коефіцієнт природної освітленості: 2-5 %
Е. Коефіцієнт природної освітленості: 0,1-2 %
152. Приведіть гігієнічні нормативи величини коефіцієнта природної освітленості в операційній:
153. Дайте визначення поняття “мікроклімат”:
A. *Сукупність фізичних факторів повітряного середовища (температура, вологість, швидкість руху повітря, радіаційна температура), які впливають на процеси терморегуляції і формують тепловідчуття.
B. Cукупність метеорологічних умов в закритих приміщеннях.
C. Cукупність метеорологічних умов в приземному шарі невеликих ділянок земної поверхні.
D. Закономірна послідовність метеорологічних процесів, яка виявляється в багаторічному режимі погоди в даній місцевості.
E. Сукупність фізичних факторів приземного шару атмосфери.
154. Укажіть параметри, які характеризують мікроклімат:
A. *Температура повітря, вологість повітря, швидкість руху повітря, радіаційна температура (температура оточуючих поверхонь)
B. Радіаційна температура, радіаційний фон, тиск повітря, охолоджувальна здатність повітря
C. Температура повітря, вологість повітря, швидкість руху повітря, напрямок руху повітря
D. Температура повітря, тиск повітря, ступінь запиленості повітря, рівень шуму
E. Температура повітря, радіаційна температура, вологість повітря, радіаційний фон
155. Назвіть основні типи мікроклімату:
A. *Комфортний, дискомфортний нагрівний, дискомфо- ртний охолоджувальний
B. Комфортний, дискомфортний, індиферентний
C. Результуючий, еквівалентний, еквівалентно-ефектний
D. Комфортний, дискомфортний спастичного типу, дис- комфортний гіпоксичного типу
E. Комфортно-індиферентний, дискомфортно- індиферентний, еквівалентний
156. Укажіть функцію організму, яка є найбільш чутливою до змін мікрокліматичних умов:
D. Діяльність сердцево-судинної системи
157. Укажіть природу процесів, які відбуваються під час терморегуляції організму:
158. Укажіть фактор, від якого залежить інтенсивність тепловіддачі шляхом випромінювання:
A. *Температура внутрішньої частини зовнішньої стіни (радіаційна температура)
159. Укажіть кількість віддачі тепла через шкіру в комфортних умовах у % від загальної величини:
160. Укажіть кількість віддачі тепла шляхом випаровування в комфортних умовах у % від загальної величини:
161. Зниження температури повітря впливає на тепловіддачу організму шляхом:
A. *Посилення випромінювання, посилення конвекції, послаблення випаровування
B. Посилення випромінювання, посилення конвекції, посилення випаровування
C. Послаблення випромінювання, послаблення конвекції, послаблення випаровування
D. Послаблення випромінювання, послаблення конвекції, посилення випаровування
E. Посилення випромінювання, послаблення конвекції, посилення випаровування
162. Підвищення температури повітря впливає на тепловіддачу організму шляхом:
A. *Послаблення випромінювання, послаблення конвекції, посилення випаровування
B. Посилення випромінювання, посилення конвекції, посилення випаровування
C. Посилення випромінювання, посилення конвекції, послаблення випаровування
D. Послаблення випромінювання, послаблення конвекції, послаблення випаровування
E. Посилення випромінювання, послаблення конвекції, посилення випаровування
163. Підвищення вологості при низькій температурі повітря впливає на тепловіддачу організму шляхом:
A. *Посилення конвекції, зменшення випаровування
B. Посилення випромінювання та кондукції
164. Підвищення вологості при високій температурі повітря впливає на тепловіддачу організму шляхом:
A. *Послаблення випаровування, послаблення конвекції
B. Посилення випаровування, посилення конвекції
C. Посилення випаровування, послаблення конвекції
D. Послаблення випаровування, посилення конвекції
E. Посилення випромінювання, посилення конвекції
165. Підвищення швидкості руху повітря при високій температурі повітря впливає на тепловіддачу органі-
зму шляхом:
A. *Посилення випаровування, посилення конвекції
B. Послаблення випаровування, послаблення конвекції
C. Посилення випаровування, послаблення конвекції
D. Послаблення випаровування, посилення конвекції
E. Посилення випромінювання, послаблення конвекції
166. Підвищення температури предметів, що оточують людину, впливає на тепловіддачу організму шляхом:
A. *Послаблення випромінювання
167. Укажіть, який шлях тепловіддачі переважає при кімнатній температурі:
168. Укажіть, який шлях тепловіддачі переважає в умовах комфортного мікроклімату:
168. Укажіть, які умови сприяють збільшенню тепловіддачі шляхом випаровування:
A. *Температура повітря, зменшення вологості повітря
C. Інтенсивність ультрафіолетового випромінювання
169. Дайте визначення поняття “відносна вологість”:
A. *Відношення абсолютної вологості до максимальної вологості, у відсотках
B. Це кількість водяної пари (г) на одиницю об’єму (1 м3) повітря
C. Кількість водяної пари, яка міститься у повітрі в стані насичення
D. Відсоткове співвідношення абсолютної вологості при даній температурі повітря до максимальної вологості при температурі 37 °С
E. Різниця між максимальною і абсолютною вологістю повітря за даної температури
170. Назвіть прилади, що використовуються для визначення температури повітря:
D. Термометр, кататермометр, гігрограф
171. Назвіть прилади, що використовуються для визначення вологості повітря:
A. *Гігрометр, гігрограф, психрометр
B. Гігрометр, барометр, термометр
C. Психрометр, анемометр, кататермометр,
D. Гігрометр, гігрограф, хронорефлексометр
E. Гігрометр, гігрограф, барограф
173. Назвіть прилади, що використовуються для вимірювання атмосферного тиску:
174. Назвіть прилади які використовуються для визначення радіаційної температури:
A. * Кульовий чорний термометр
175. Назвіть прилади які використовуються для визначення температури стін:
A. * Пристінний термометр з плоским спірально вигну - тим резервуаром
B. Пристінний кульовий термометр
E. Пристінний електричний термометр
176. Укажіть прилад, який використовують для визначення швидкості руху повітря в межах від 0,1 до 1,5 м/с:
177. Укажіть, який прилад використовують для тривалої реєстрації добових коливань температури повітря:
178. Укажіть, який прилад використовують для тривалої реєстрації добових коливань вологості повітря:
179. Назвіть показники які визначають температурний режим приміщень:
A. * Середня температура, перепад температури по горизонталі і вертикалі, добовий перепад температури повітря приміщення
B. Середня температура, результуюча температура, екві - валентна температура, добовий перепад температури
C. Еквівалентна температура, результуюча температура, перепад температури по горизонталі і вертикалі
D. Еквівалентно-ефективна температура, добовий перепад температури, радіаційна температура
E. Середня температура, радіаційна температура, еквівалентна температура,
180. Назвіть параметри мікроклімату, які можна оцінити за допомогою методики кататермометрії:
A. * Охолоджувальна здатність повітря
E. Перепад температури по вертикалі
181. Укажіть допустимі параметри температури повітря у житловому приміщенні в холодний період року:
A. *Середня температура повітря +18 - +21 °С
B. Середня температура повітря +15 - +18 °С
C. Середня температура повітря +20 - +25 °С
D. Середня температура повітря +25 - +30 °С
E. Середня температура повітря +18 - +24 °С
183. Назвіть кількість точок для вивчення температурного режиму повітря в приміщенні:
A. *По 3 точки на висоті 0,2 м та 1,5 м по горизонталі
D. 2 точки по вертикалі і 2 точки по горизонталі
E. 2 точки по вертикалі і 3 точки по горизонталі
184. Укажіть нормативні показники перепаду температури повітря, що допускаються у житлових приміщеннях по вертикалі і горизонталі:
A. *Не більше 1,5-2,0°С по вертикалі, не більше 2,0- 3,0°С по горизонталі
B. Більше 1,5-2,0°С по вертикалі, не більше 2,0-3,0°С по горизонталі
C. Не більше 0,5-1,0°С по вертикалі і горизонталі
D. Більше 3,0°С по вертикалі і горизонталі
E. 1,5-4,0°С по вертикалі, 2,0-5,0°С по горизонталі
185. Укажіть нормативні показники відносної вологості повітря у житловому приміщенні:
186. Укажіть нормативи відносної вологості та швидкості руху повітря у житловому приміщенні в теп-
лий період року:
A. *Відносна вологість - 40-60%, швидкість руху повітря
B. Відносна вологість - 30-59%, швидкість руху повітря
C. Відносна вологість - 60-80%, швидкість руху повітря
D. Відносна вологість - 40-60%, швидкість руху повітря
E. Відносна вологість - 20-40%, швидкість руху повітря
187. Назвіть нормативні величини радіаційної температури для лікарняної палати:
188. Назвіть нормативні величини радіаційної температури для житлових приміщень:
189. Укажіть допустимі величини температури повітря робочої зони виробничих приміщень:
A. *В теплий період не більше 30°С, в холодний період - 13°С
B. В теплий період не менше 30°С, в холодний період - 12°С
C. В теплий період - 22°С, в холодний період - 4°С
D. В теплий період - 20-25°С, в холодний період - 14°С
E. В теплий період не більше 25°С, в холодний період не менше 14°С
190. Укажіть, яке фізичне явище покладене в основу принципу роботи психрометра:
191. Назвіть найбільш істотний недолік психрометра Августа:
A. *Залежність від швидкості руху повітря
B. Значні похибки під час проведення вимірювань
C. Залежність від температури повітря
D. Відкритість термометрів у структурі психрометра
192. Визначте поняття “дефіцит насичення”:
A. *Різниця між максимальною та абсолютною вологістю повітря
B. Мале напруження водяних парів
C. Значне напруження водяних парів
D. Різниця між температурою двох термометрів психрометра
E. Недостатнє насичення повітря водяними парами
193. Укажіть, який із перелічених метеорологічних приладів відноситься до самозаписуючих:
B. Універсальний газоаналізатор УГ-2
194. Укажіть, який із перелічених показників відноситься до показників вологості повітря:
C. Інтенсивність пароутворення
195. Укажіть, що є вихідним показником для визначення точки роси:
A. * Абсолютна вологість повітря
E. Максимальна вологість повітря
196. Назвіть який мікрокліматичний параметр вимірюється на підставі використання гігрометра:
A. *Відносна вологість повітря
B. Абсолютна вологість повітря
C. Максимальна вологість повітря
197. Дайте визначення поняття “напрямок вітру”:
A. * Сторона горизонту, звідки віє вітер
B. Сторона горизонту, куди віє вітер
198. Дайте визначення поняття “роза вітрів”:
A. *Графічне зображення річної повторюваності вітрів в конкретній місцевості
B. Повторюваність вітрів протягом короткого проміжку часу в конкретній місцевості
C. Напрямок повітряних течій у навколишньому середовищі
D. Напрямок вітру відповідно до частин світу
E. Частота реєстрації вітрів певного напрямку в конкретній місцевості
199. Назвіть дані, що необхідні для побудови рози вітрів:
A. *Частота вітрів певного напрямку протягом року, що визначена у відсотках
B. Частота днів вітряної погоди, що визначена у відсотках
C. Кількість днів відсутності вітрів
D. Кількість днів вітряної погоди
200. Укажіть, як позначають штиль на розі вітрів:
A. * У вигляді кола з радіусом відповідно до відсотка днів штилю
C. У вигляді прямокутника відповідно до відсотка днів штилю
E. У вигляді конусу відповідно до відсотка днів штилю
201. Перерахуйте сфери використання рози вітрів:
A. *Гігієна, метеорологія, аеронавігація, гідронавігація,
B. Геологія, екологія, кліматологія ботаніка
C. Гігієна, токсикологія, географія, геологія
D. Аеронавігація, гідронавігація, ергономіка, патофізіологія
E. Метеорологія, кліматологія, токсикологія, екологія
203. Назвіть, в яких галузях санітарної практики використовують розу вітрів:
A. * Попереджувальний санітарний нагляд
E. Розслідування випадків професійних отруєнь
204. Укажіть, звідки і куди віє південний вітер:
205. Укажіть, за допомогою якого приладу можна визначити напрямок руху атмосферного повітря:
206. Укажіть, за допомогою якого приладу можна дослідити напрямок руху повітря у приміщенні:
207. Укажіть, за допомогою якого приладу вимірюється швидкість руху повітря у приміщенні:
208. Укажіть, робота якого анемометра, що встановлений вертикально, не залежить від напрямку вітру:
209. Визначте, робота з яким анемометром, визначає необхідність чіткої орієнтації приладу відповідно до напрямку вітру:
A. *Крильчастий анемометр, вісь приладу має бути спрямована за вітром
B. Чашковий анемометр, вісь приладу має бути спрямована за вітром
C. Чашковий анемометр, вісь приладу має бути спрямована проти вітру
D. Крильчастий анемометр, вісь приладу має бути спря - мована проти вітру
E. Чашковий анемометр, вісь приладу має бути спрямована на північ
210. Назвіть прилади, які використовуються для визначення швидкості руху повітря:
C. Барограф, електрорефлексометр
E. Гігрометр, електротермометр
211. Укажіть який із наведених приладів не можна використовувати для вимірювання швидкості руху повітря у вентиляційних отворах:
212. Укажіть який з наведених приладів не можна використовувати для вимірювання швидкості руху повітря на відкритих ділянках атмосферного повітря:
213. Назвіть гігієнічні нормативи швидкості руху повітря у житлових приміщеннях в теплий період року:
214. Назвіть величини швидкості руху повітря, які можна визначити за допомогою чашкового анемоме
тра:
215. Назвіть величини швидкості руху повітря, які можна визначити за допомогою крильчастого анемометра:
216. Укажіть, за допомогою якої шкали сили вітру можна оцінити швидкість та силу вітру:
217. Назвіть основні види кататермометрів:
A. *Циліндричний Хілла, кульковий
218. Укажіть межі шкал циліндричного і кульового кататермометрів:
A. * Циліндричний: 35 - 38, кульковий: 33 - 40
B. Циліндричний: 34 - 39, кульковий: 37 - 40
C. Циліндричний: 34 - 38, кульковий: 36 - 39
D. Циліндричний: 35 - 40, кульковий: 32 - 37
E. Циліндричний: 30 - 40, кульковий: 35 - 45
219. Перерахуйте показники мікроклімату, які враховуються в ході проведення кататермометрії:
A. *Швидкість руху повітря, температура повітря, радіаційна температура
B. Швидкість руху повітря, радіаційне тепло, вологість повітря
C. Вологість повітря, швидкість руху повітря, температура повітря
D. Радіаційна температура, атмосферний тиск, швидкість потоку тепла
E. Радіаційна температура, швидкість потоку тепла, інтенсивність тепловіддачі
220. Укажіть величини швидкості руху повітря які визначаються у разі використання методики ката- термометрії:
221. Назвіть, в умовах поєднанні яких метеорологічних факторів виникає переохолодження організму:
A. *Низька температура повітря, висока вологість повітря, висока швидкість руху повітря
B. Низька температура повітря, низька вологість повітря, низька швидкість руху повітря
C. Висока температура повітря, висока вологість повітря, висока швидкість руху повітря
D. Низька температура повітря, низька вологість повітря, висока швидкість руху повітря
E. Висока температура повітря, висока вологість повітря, низька швидкість руху повітря
222. Укажіть яка із перерахованих нижче стадій не є клінічною стадією при переохолодженні організму:
223. Укажіть яку дію на організм справляє низька температура у поєднанні з високою вологістю та високою швидкістю руху повітря:
224. Укажіть яку дію на організм справляє висока температура у поєднанні з високою вологістю та низькою швидкістю руху повітря:
225. Перерахуйте патологічні зміни в організмі людини, що виникають внаслідок впливу охолоджувального мікроклімату:
A. *Розвиток застудних захворювань, гостра гіпотермія, відмороження
B. Розвиток простудних захворювань, гемералопія, гіпертермія
C. Місцеві запалення різних ділянок тіла, відмороження, дизурія
D. Гостра гіпотермія, розвиток алергічних захворювань, діарея
E. Зниження слуху, гемералопія, аритмія
226. Назвіть, в умовах поєднання яких метеорологічних факторів виникає перегрівання організму:
A. *Висока температура повітря, висока вологість повітря, низька швидкість руху повітря
B. Низька температура повітря, низька вологість повітря, низька швидкість руху повітря
C. Низька температура повітря, висока вологість повітря, висока швидкість руху повітря
D. Низька температура повітря, низька вологість повітря, висока швидкість руху повітря
E. Висока температура повітря, висока вологість повітря, висока швидкість руху повітря
227. Перерахуйте основні шляхи віддачі тепла організмом людини:
A. *Випаровування, конвекція, кондукція, випромінювання
C. Кондукція, випаровування, опромінення
E. Випромінювання, кондексація, кондукція, випаровування
228. Укажіть, які показники враховуються для оцінки теплового балансу людини при розрахунку тепловиділення шляхом випромінювання:
A. *Температура тіла, температура внутрішньої поверхні стін , площа поверхні тіла
B. Температура тіла, температура внутрішньої поверхні стін, температура повітря, швидкість руху повітря
C. Температура тіла, температура внутрішньої поверхні стін, температура повітря, швидкість руху повітря ,площа поверхні тіла
D. Теплопродукція організму, площа поверхні тіла, температура тіла, температура внутрішньої поверхні стін, температура повітря, швидкість руху повітря, максимальна вологість при температурі шкіри тіла
E. Теплопродукція організму, площа поверхні тіла, температура тіла, температура повітря, швидкість руху пові - тря, максимальна вологість при температурі шкіри тіла
229. Укажіть, які показники враховуються для оцінки теплового балансу людини при розрахунку тепловиділення шляхом випаровування:
A. *Калорійний коефіцієнт випаровування 1 г води, максимальна вологість при температурі шкіри тіла, абсолютна вологість при даній температурі повітря, площа поверхні тіла
B. Температура тіла, температура внутрішньої поверхні стін, температура повітря, швидкість руху повітря
C. Температура тіла, температура внутрішньої поверхні стін, температура повітря, швидкість руху повітря ,площа поверхні тіла
D. Теплопродукція організму, площа поверхні тіла, температура тіла, температура повітря, швидкість руху повітря, максимальна вологість при температурі шкіри тіла
E. Калорійний коефіцієнт випаровування 1 г води, теплопродукція організму, площа поверхні тіла, температура тіла, температура повітря, швидкість руху повітря, максимальна вологість при температурі шкіри тіла
230. Дайте найбільш вірну відповідь, які показники враховуються для оцінки теплового балансу людини при розрахунку тепловиділення шляхом конвекції:
A. *Площа поверхні тіла, температура тіла, температура повітря, швидкість руху повітря
B. Температура тіла, температура внутрішньої поверхні стін, температура повітря, швидкість руху повітря
C. Температура тіла, температура внутрішньої поверхні стін, температура повітря, швидкість руху повітря ,площа поверхні тіла
D. Калорійний коефіцієнт випаровування 1 г води, максимальна вологість при температурі шкіри тіла, абсолютна вологість при даній температурі повітря, площа поверхні тіла
E. Теплопродукція організму, площа поверхні тіла, температура тіла, температура повітря, швидкість руху повітря, максимальна вологість при температурі шкіри тіла
231. Назвіть ознаки комфортного теплового самопочуття людини:
B. Відсутність напруженості механізмів терморегуляції
C. Оптимальний функціональний стан центральної нервової системи
232. Назвіть яке з перерахованих зрушень у стані здоров’я виникає при перегріванні організму:
233. Вкажіть причину виникнення теплового удару:
A. *Перевага теплопродукції над тепловіддачею
B. Результат дії ультрафіолетового випромінювання
C. Перевага тепловіддачі над теплоутворенням
D. Специфічне алергічне захворювання
234. Назвіть показник, який характеризує тепловий стан повітря:
A. * Середня температура повітря
235. Укажіть, що з наведеного є головним напрямком профілактики несприятливої дії мікроклімату на організм людини:
A. *Гігієнічне нормування параметрів мікроклімату
B. Покращання водопостачання населених місць
C. Зниження рівнів шуму та вібрації
D. Обмеження викидів промислових підприємств в атмосферне повітря
E. Ефективна санітарна очистка
236. Назвіть показники мікроклімату, які враховуються під час визначення еквівалентно-ефективної температури (ЕЕТ):
A. *Вологість повітря, температура повітря, швидкість руху повітря
B. Вологість повітря, атмосферний тиск, рівень шуму
C. Радіаційна температура, атмосферний тиск, швидкість руху повітря
D. Вологість повітря, температура повітря, радіаційна температура
E. Вологість повітря, температура повітря, рівень вібрації
237. Назвіть, чинники, які не враховує метод еквівалентно-ефективних температур (ЕЕТ) :
A. *Втрати тепла випромінюванням, індивідуальні особливості стану організму
B. Вологість повітря, радіаційна температура
C. Радіаційна температура, швидкість руху повітря, індивідуальні особливості стану організму
D. Швидкість руху повітря, вологість повітря
E. Температура повітря, індивідуальні особливості стану організму
238. Назвіть показники мікроклімату, які враховуються під час визначення результуючої температури (РТ):
A. *Вологість повітря, температура повітря, швидкість руху повітря, радіаційна температура
B. Вологість повітря, температура повітря, швидкість руху повітря, рівень освітлення
C. Радіаційна температура, атмосферний тиск, швидкість руху повітря, рівень інсоляції
D. Вологість повітря, атмосферний тиск, рівень шуму, радіаційна температура
E. Вологість повітря, температура повітря, рівень вібрації, радіаційні фони
239. Назвіть методи оцінки комплексного впливу мікрокліматичних факторів на організм людини:
C. Визначення еквівалентної температури
D. Визначення еквівалентно-ефективної температури
E. Визначення результуючої температури
240. Дайте визначення поняттю “сонячний удар”:
A. *Асептичне запалення мозкових оболонок внаслідок дії інфрачервоного випромінювання
B. Алергічне захворювання внаслідок дії ультрафіолетового випромінювання
C. Імунодефіцитний стан внаслідок дії інфрачервоного випромінювання
D. Ураження сітківки ока внаслідок дії видимого світла
E. Інфекційне захворювання внаслідок дії ультрафіолетового випромінювання
241. Назвіть що з наведеного не можна віднести до заходів, які спрямовані на попередження переохолодження організму:
A. *Усунення причин, які викликають підвищення швидкості руху повітря
C. Раціональне опалення приміщень
D. Своєчасна підготовка будинку та його приміщень до зими
E. Організація харчування: гарячі страви, раціони підвищеної калорійності
242. Укажіть, при якому співвідношенні температур шкіри лобу та кисті людина відчуває найбільший тепловий дискомфорт (перегрівання):
243. Укажіть, при якому співвідношенні температур шкіри лобу та кисті людина відчуває найбільший тепловий дискомфорт (переохолодження):
244. Назвіть додаткові матеріали, які потрібні для визначення ефективних температур:
A. *Номограма для визначення ефективних температур
B. Нормальна шкала ефективних температур
C. Криві швидкості руху повітря
D. Номограма показників мікроклімату
E. Графік умовно-числових значень теплового самопочуття
245. Укажіть який з показників, що наведений, не враховується під час визначення тепловіддачі організму шляхом випромінюванням:
D. Температура внутрішньої поверхні стін, °С
E. Кількість тепла, що виділяється випромінюванням, ккал/год
246. Укажіть яка із перерахованих характеристик не є суб’єктивним показником теплового стану людини:
247. Назвіть основні методи визначення забруднення повітря, що використовуються в санаторній практиці:
A. *Експрес-метод, лабораторний метод
B. Індикаторний метод, комплексний метод
C. Органолептичний метод, хімічний метод
D. Бактеріологічний метод, фізичний метод
E. Розрахунковий метод, математичний метод
248. Назвіть основні методи, що використовуються для визначення вмісту токсичних речовин у повітрі:
A. *Використання універсального газоаналізатора, візуальна колориметрія, газова хроматографія, спектрофотометрія
B. Хронорефлексометрія, тремометрія, визначення КЧСМ, проведення коректурної проби
C. Термометрія, аудіометрія, спірометрія, енцефалографія
D. Енергометрія, пряма калориметрія, непряма калориметрія, аліментарна калориметрія
E. Дозиметрія, крокометрія, візуальна колориметрія, аудіометрія
249. Укажіть найбільш поширений метод відбору проб повітря для хімічного дослідження:
250. Перерахуйте прилади і матеріали, які необхідні для відбору проб повітря:
A. *Електричний аспіратор, газові піпетки, скляні пляшки, гумові камери
B. Прилад Оуєнса, спектрофотометр, фотоелектрокало- риметр, конічні пробірки
C. Дозиметр, рентгенометр, радіометр, хімічний газоаналізатор
D. Аерометр, батометр, бутирометр, скляні пляшки,
E. Потенціометр, лактоденсиметр, лічильник, гумові ка - мери
251. Назвіть документ, який оформляється під час відбору проби повітря для визначення в ньому забруднювачів:
C. Заявка на проведення дослідження
D. Акт впровадження результатів дослідження
252. Назвіть засоби аспіраційного методу, які дозволяють визначити об’єм протягнутого повітря:
A. *Рідинний реометр, кульковий реометр
B. Гумова камера, сантиметрова стрічка
C. Газовий лічильник, газовий розподілювач
E. Універсальний газовий аналізатор УГ-2, газоаналізатор ГМК-3
253. Назвіть прилади та пристрої, що використовуються для відбору проб повітря аспіраційним методом:
A. * Електричний аспіратор, насос, водяний аспіратор
B. Барометр, психрометр, гігрометр
C. Дозиметр, рентгенометр, радіометр
D. Аерометр, батометр, бутирометр
E. Потенціометр, лактоденсиметр, лічильник
254. Назвіть види відбору проб повітря в газові піпетки:
A. *Шляхом підсосу, шляхом виливання води, методом сифону
B. Шляхом розрахунку, шляхом зважування, шляхом занурювання
C. Шляхом збовтування, шляхом підсосу, шляхом розрахунку
D. За допомогою колористичної лінійки, за допомогою логарифмічної лінійки, за допомогою лінійки Нікітина - Флерова
E. За допомогою гумового лічильника, за допомогою гумового круга, за допомогою гумового розподілювача
255. Перерахуйте поглинаючі прилади з рідкими поглинаючими розчинами, що використовують для відбору проб повітря:
A. *Поглинач Петрі, поглинач Полежаева, поглинач Зайцева, поглинач з пористою пластинкою
B. Прилад Ебера, аналізатор спектра, аерометр, поглинач Кравкова
C. Поглинач окису вуглецю, поглинач кисню, поглинач азоту, поглинач сірководню
D. Аерометр, батометр, бутирометр, лактоденсиметр
E. Поглинач Іванова, поглинач Петрова, поглинач Сидорова, поглинач Степанова
256. Укажіть поглинаючий пристрій з кристалічними поглинаючими реактивами, що використовують для відбору проб повітря:
257. Назвіть, пристрій, який використовують для одномоментного відбору проб повітря:
258. Назвіть пристрій, який використовують для визначення швидкості аспірації повітря під час відбору проби повітря:
E. Універсальний газоаналізатор
259. Перерахуйте прилади, що використовуються для експрес-оцінки ступеня забруднення повітря:
А. *Універсальний газовий аналізатор УГ-2, газовий аналізатор УГ-2 з колористичною лінійкою, газоаналізатор ГМК-3, газовий аналізатор Drager
B. Прилад Ебера, аналізатор спектра, аерометр
C. Газовий лічильник, газовий розподілювач, газовий регулятор
D. Аерометр, батометр, бутирометр
E. Потенціометр, лактоденсиметр, газовий лічильник
260. Назвіть принцип роботи газоаналізатора УГ-2:
261. Визначте одиниці вимірювання хімічних забруднювачів повітря за допомогою універсального газового аналізатора УГ-2:
262. Назвіть, з чим порівнюють індикаторну трубку з реактивом приладу газоаналізатора УГ-2 під час визначення забруднювачів повітря:
263. Укажіть кількість хімічних забруднювачів промислового виробництва, які дозволяє визначити універсальний газовий аналізатор УГ-2:
264. Укажіть показники, які необхідні для розрахунку приведення взятих об’ємів повітря до нормальних умов:
A. *Об’єм повітря, що відібраний, коефіцієнт розширення газів, температура повітря під час відбору проби, атмосферний тиск під час відбору проби
B. Об’єм повітря, що відібраний, перепад температури по вертикалі, перепад температури по горизонталі, добовий перепад температури
C. Об’єм приміщення, середня температура повітря, вологість повітря, швидкість руху повітря
D. Об’єм повітря, що досліджується, об’єм приміщення, середня наповнюваність приміщення, середні енерговит- рати людини
E. Об’єм повітря, що відібраний, коефіцієнт заломлення, температура повітря під час відбору проби, швидкість руху повітря під час відбору проби
265. Укажіть показники та їх величини, які визначають поняття “привести взятий об’єм повітря до нормальних умов”:
A. *Температура повітря - 0°C, атмосферний тиск - 760 мм. рт. ст.
B. Температура повітря - 20°C, атмосферний тиск - 740 мм. рт. ст.
C. Температура повітря - 20°C, коефіцієнт розширення газів - 40,
D. Відносна вологість повітря - 50%, швидкість руху повітря - 1 м/с
E. Відносна вологість повітря - 50%, атмосферний тиск - 760 мм. рт. ст.
266. Назвіть метеорологічні фактори, які враховуються під час відбору проби повітря для хімічного аналізу:
A. *Температура, відносна вологість в місці відбору проби
B. Абсолютна вологість повітря, відносна вологість повітря
C. Охолоджуюча здатність повітря, точка роси
D. Швидкість пересування повітряних мас, охолоджувальна здатність повітря
E. Атмосферний тиск, ступінь електризації повітря
267. Укажіть, тривале зростання рівня якого з перерахованих нижче компонентів антропогенного забруднення атмосферного повітря може спричинити виникнення “теплового ефекту” в біосфері:
268. Назвіть гранично-допустиму концентрацію
(ГДК) опису вуглецю (СО) у повітрі робочої зони:
269. Назвіть характерні ознаки токсичного впливу на організм монооксиду вуглецю:
A. *Головний біль, головокружіння, карбоксигемоглобін у крові
B. Головний біль, головокружіння, метгемоглобін у крові
C. Анемія, лейкопенія, еозинофілія
D. Підвищення температури тіла, головний біль, біль у суглобах
E. Роздратованість, астенія, пригніченість
270. Назвіть найбільш характерний симптом гострого отруєння оксидом вуглецю:
A. *Часте та поглиблене дихання
C. Астено-вегетативний синдром
271. Укажіть, який гемоглобін утворюється в крові при отруєнні чадним газом:
272. Укажіть, який гемоглобін утворюється в крові при отруєнні оксидом азот:
273. Укажіть, в чому полягає головний принцип методу визначення аміаку в повітрі:
A. *Взаємодія з розчином сірчаної кислоти
B. Взаємодія з розчином хлорату натрію
C. Взаємодія з розчином соляної кислоти
E. Взаємодія з розчином їдкого бариту
274. Укажіть, на основі взаємодії з якою хімічною речовиною базується методика визначення сірководню в повітрі:
275. Укажіть, внаслідок взаємодії яких хімічних речовин під впливом ультрафіолетової сонячної радіації утворюються фотооксиданти:
B. Діоксид вуглецю, сірчистий ангідрид
D. Ароматичні вуглеводи, кисень
276. Укажіть, тривале зростання рівня якого з перелічених компонентів антропогенного забруднення атмосферного повітря може спричинити виникнення “теплового ефекту” в біосфері:
277. Укажіть склад атмосферного повітря (об. %):
A. *Кисень - 20,9, діоксид вуглецю - 0,03, азот - 78,09
B. Кисень - 40,9, діоксид вуглецю - 1,0, азот - 58,09
C. Кисень - 30,9, діоксид вуглецю - 0,01, азот - 68,09
D. Кисень - 20,9, інертні гази - 0,03, азот - 78,0
E. Кисень - 78, діоксид вуглецю - 0,03, азот - 20,9
278. Укажіть вміст діоксиду вуглецю в атмосферному повітрі:
279. Укажіть вміст діоксиду вуглецю у повітрі, що видихується людиною:
280. Назвіть добову потребу людини у кисні:
281. Укажіть вміст азоту в атмосферному повітрі:
282. Укажіть вміст інертних газів в атмосферному повітрі:
283. Назвіть основні зовнішні джерела забруднення повітря житлових приміщень:
A. *Міський автотранспорт, викиди промислових підприємств
B. Процеси життєдіяльності людини, кімнатний пил
C. Метеорологічні фактори, перепади атмосферного тиску
D. Викиди промислових підприємств, використання пестицидів в сільському господарстві
E. Залізничний транспорт, авіаційний транспорт
284. Назвіть основне внутрішнє джерело забруднення повітря закритих приміщень громадського призначення:
A. * Продукти життєдіяльності людини
B. Викиди промислових підприємств
285. Укажіть основні причини погіршання самопочуття у приміщенні, що погано вентилюється:
A. *Накопичення антропотоксинів, деіонізація повітря
B. Зниження концентрації діоксиду вуглецю, зниження концентрації азоту
C. Підвищення концентрації діоксиду вуглецю, підвищення концентрації азоту
D. Накопичення антропотоксинів, накопичення інертних газів
E. Метеорологічні фактори, перепади атмосферного тиску
286. Назвіть методи оцінки якості повітря у житловому приміщенні:
A. * Органолептичний, фізичний (ступінь запиленості), хімічний (вміст діоксиду вуглецю), бактеріологічний (кількість мікроорганізмів)
B. Органолептичний, фізичний (шумо-вібраційна обстановка), хімічний (вміст кисню), бактеріологічний (колі- титр та колі-індекс)
C. Органолептичний, фізичний (концентрація токсичних хімічних речовин), хімічний (вміст інертних газів), бактеріологічний (кількість мікроорганізмів)
D. Органолептичний, лабораторний, розрахунковий
E. Спектрофотометричний, калориметричний, статистичний
287. Укажіть основні показники чистого повітря житлових та громадських приміщень:
А. *Концентрація діоксиду вуглецю до 0,07%, окислюваність до 4 мг/м3, загальна кількість мікроорганізмів до 3000 в 1 м3, кількість стрептококів до 10 в 1 м3
B. Концентрація діоксиду вуглецю до 0,15%, окислюваність до 8 мг/м3, загальна кількість мікроорганізмів до 5000 в 1 м3, кількість стрептококів до 20 в 1 м3
C. Концентрація діоксиду вуглецю до 0,25%, окислюваність до 10 мг/м3, загальна кількість мікроорганізмів до 10000 в 1 м3, кількість стрептококів до 30 в 1 м3
D. Концентрація діоксиду вуглецю до 0,25%, окислюваність до 10 мг/м3, загальна кількість мікроорганізмів до 10000 в 1 м3, кількість стафілококів до 30 в 1 м3
E. Концентрація діоксиду вуглецю до 0,25%, окислюваність до 10 мг/м3, загальна кількість мікроорганізмів до 10000 в 1 м3, кількість E.coli до 30 в 1 м3
288. Назвіть хімічну сполуку, що використовують як санітарний показник чистоти повітря закритих приміщень:
289. Укажіть, в чому полягає гігієнічне значення діок- сиду вуглецю у повітрі приміщень:
A. *Непрямий показник антропогенного забруднення повітря приміщень
B. Прямий показник антропогенного забруднення повітря приміщень
C. Непрямий показник забруднення атмосферного повітря
D. Прямий показник забруднення атмосферного повітря
E. Регулятор дихального центру
290. Назвіть методи визначення концентрації діоксид вуглецю у повітрі:
А. *Експрес-метод Лунге-Цеккендорфа,
інтерферометричний метод, метод Реберна-Винокурова, метод Суботіна-Нагорського
B. Експрес-метод Полежаєва, спектрофотометричний метод, метод Ебера, метод Кротова
C. Аспіраційно-ваговий метод, аспіраційно-лічильний метод, розрахунковий метод
D. Описовий метод, геометричнийметод, розрахунковий метод
E. Бюджетний метод, балансовий метод, статистичний метод
291. Укажіть, на взаємодії з якою хімічною речовиною базується реакція для визначення діоксиду вуглецю за Лунге-Цеккендорфом:
292. Назвіть гранично допустиму концентрацію діоксиду вуглецю в житлових та громадських приміщеннях:
293. Укажіть максимально можливий вміст діоксиду вуглецю у повітрі звичайних приміщень:
294. Вкажіть концентрацію діоксиду вуглецю, яка відповідає чистому повітрю:
295. Укажіть, яким чином діє на організм діоксид вуглецю в концентрації3%?
B. Спочатку збуджує дихальний центр, а потім гальмує
C. Спочатку гальмує дихальний центр, а потім збуджує
D. Не впливає на дихальний центр
E. Викликає параліч дихального центру
296. Укажіть смертельну концентрацію діоксиду вуглецю у повітрі:
297. Укажіть показники ефективності вентиляції житлового приміщення за величиною концентрації діоксиду вуглецю:
A. * Добра - концентрація діоксиду вуглецю менше 0,07%, допустима - концентрація діоксиду вуглецю менше 0,1%
B. Добра - концентрація діоксиду вуглецю менше 0,1%, допустима - концентрація діоксиду вуглецю менше 0,07%
C. Добра - концентрація діоксиду вуглецю менше 0,1%, допустима - концентрація діоксиду вуглецю менше 0,2%
D. Добра - концентрація діоксиду вуглецю менше 0,25%, допустима - концентрація діоксиду вуглецю менше 0,5%
E. Добра - концентрація діоксиду вуглецю менше 1%, допустима - концентрація діоксиду вуглецю менше 5%
298. Укажіть показники ефективності вентиляції житлового приміщення за величиною кратності обміну повітря:
299. Укажіть, які показники потрібно знати для розрахунку фактичної кратності повітрообміну за концентрацією діоксиду вуглецю:
А. * Кубатура приміщення, кількість людей, що перебувають у приміщенні, фактичний вміст діоксиду вуглецю у повітрі приміщення
B. Кубатура приміщення, кількість людей, що перебува - ють у приміщенні, нормальний вміст діоксиду вуглецю у повітрі приміщення
C. Площа приміщення, вік і стать людей, що перебувають у приміщенні, нормальний вміст діоксиду вуглецю у повітрі приміщення
D. Швидкість руху повітря у приміщенні, вік і стать людей, які перебувають у приміщенні, фактичний вміст діоксиду вуглецю у повітрі приміщення
E. Висота приміщення, потужність вентилятора, нормальний вміст діоксиду вуглецю у повітрі приміщення
300. Необхідна кратність повітрообміну - це кратність, що забезпечує вміст діоксиду вуглецю в повітрі приміщення на рівні до:
301. Дайте визначення поняттю “необхідний об’єм вентиляції”:
A. *Це та кількість повітря, яку слід подати в приміщення за 1 годину, щоб концентрація діоксиду вуглецю не перевищувала гранично допустиму концентрацію.
B. Число, яке показує, скільки разів протягом 1 години повітря в приміщенні практично змінюється зовнішнім або витягується з приміщення назовні.
C. Число, яке показує, скільки разів протягом 1 години повітря в приміщенні повинно замінитися зовнішнім повітрям, щоб концентрація діоксиду вуглецю не перевищувала гранично допустиму концентрацію.
D. Це та кількість повітря, яка фактично поступає в приміщення за 1 годину при даних засобах вентиляції.
E. Це та кількість повітря в приміщенні, яка фактично змінюється зовнішнім за 1 годину.
302. Назвіть види вентиляції за способом надходження повітря в приміщення:
A. *Природна, штучна припливна, штучна витяжна, штучна припливно-витяжна
C. Централізована, децентралізована
D. Первинна, вторинна, третинна
E. З регенерацією повітря, без регенерацією повітря
303. Назвіть фактори, які сприяють природній вентиляції приміщень:
A. *Різниця температур зовнішнього і кімнатного повітря, наявність витяжних вентиляційні канали, наявність дефлекторів на даху будинків
B. Температура приміщень, відносна вологість
приміщень, швидкість руху повітря у приміщеннях
C. Підвищення концентрації діоксиду вуглецю, підвищення концентрації азоту, підвищення концентрації антропотоксинів
D. Сила вітру, напрямок руху повітря, охолоджувальна здатність повітря
E. Достатня потужність і кількість припливних вентиляторів, достатня потужність і кількість витяжних вентиляторів
304. Назвіть засоби забезпечення природної вентиляції приміщень:
A. *Кватирки, фрамуги, витяжні вентиляційні канали, дефлектори, підвіконні канали
B. Кватирки, фрамуги, витяжні вентиляційні канали, дефлектори, вентилятори
C. Витяжна шафа, витяжний зонт, витяжний кожух , бортові відсоси
D. Засоби для припливної, витяжної та припливно- витяжної вентиляції
305. Назвіть види вентиляції за способом організації обміну повітря в приміщення:
B. Природна, штучна припливна, штучна витяжна, штучна припливно-витяжна
C. Централізована, децентралізована
D. Первинна, вторинна, третинна
E. З регенерацією повітря, без регенерацією повітря
306. Назвіть види загальної штучної вентиляції приміщень:
A. *Припливна, витяжна, припливно-витяжна
C. Централізована, децентралізована
D. Механічна, вакуумна, комбінована
E. Первинна, вторинна, третинна
307. Назвіть види та засоби загальної штучної вентиляції приміщень:
A. *Засоби для припливної, витяжної та припливно- витяжної вентиляції
B. Кватирки, фрамуги, витяжні вентиляційні канали, дефлектори, підвіконні канали
C. Кватирки, фрамуги, витяжні вентиляційні канали, дефлектори, вентилятори
D. Витяжна шафа, витяжний зонт, витяжний кожух, бортові відсоси
308. Назвіть засоби місцевої штучної вентиляції:
A. *Витяжна шафа, витяжний зонт, витяжний кожух, бортові відсоси
B. Кватирки, фрамуги, витяжні вентиляційні канали, дефлектори, підвіконні канали
C. Кватирки, фрамуги, витяжні вентиляційні канали, дефлектори, вентилятори
D. Засоби для припливної, витяжної та припливно- витяжної вентиляції
309. Назвіть основні гігієнічні показники, які характеризують якість вентиляції приміщень:
A. * Повітряний куб, об’єм вентиляції, кратність обміну повітря, концентрація діоксиду вуглецю
B. Орієнтація приміщень, наявність кватирок, наявність фрамуг
C. Об’єм вентиляції, об’єм вентиляційного повітря, концентрація кисню
D. Концентрація кисню, концентрація діоксиду вуглецю, концентрація антропотоксинів
E. Площа приміщення, об’єм приміщення, кількість людей, що перебувають у приміщенні
310. Назвіть показники ефективності природної вентиляції:
A. * Концентрація діоксиду вуглецю
C. Концентрація інертних газів
311. Назвіть показники ефективності штучної вентиляції:
A. * Кратність обміну повітря, концентрація діоксиду вуглецю
B. Кратність обміну повітря, концентрація кисню
C. Кратність обміну повітря, концентрація інертних газів
D. Коефіцієнт аерації, теплове самопочуття
E. Коефіцієнт аерації, теплове самопочуття, охолоджувальна здатність повітря
312. Дайте визначення поняттю “кратність обміну повітря”:
A. *Відношення годинного об’єму вентиляційного повітря до кубатури приміщення
B. Відношення площі вентиляційного отвору до площі приміщення
C. Відношення кубатури приміщення до об’єму вентиляційного повітря
D. Кількість повітря, що припадає на одну людину
E. Кількість вентильованого повітря за 1 хвилину
313. Дайте визначення поняттю “фактична кратність вентиляції”:
A. Число, яке показує, скільки разів протягом 1 години повітря в приміщенні повинно замінитися зовнішнім повітрям, щоб концентрація діоксиду вуглецю не перевищувала гранично допустиму концентрацію.
B. *Число, яке показує, скільки разів протягом 1 години здійснюється зміна повітря в приміщенні ( подається чи видаляється ).
C. Це та кількість повітря, яку слід подати в приміщення за 1 годину, щоб концентрація діоксиду вуглецю не перевищувала гранично допустиму концентрацію.
D. Це та кількість повітря, яка фактично поступає в приміщення за 1 годину при даних засобах вентиляції.
1. Перерахуйте загальні вимоги, яким має відповідати якість питної води:
A. *Вода повинна мати задовільні органолептичні властивості, бути епідеміологічно безпечною, нешкідливою за своїм хімічним складом та бажано фізіологічно пов - ноцінною
B. Вода повинна бути нешкідливою за своїм хімічним складом
C. Вода не повинна містити шкідливих мікроорганізмів
D. Вода повинна бути приємною на смак, запах тощо для споживачів
E. Вода не повинна викликати захворювань у людей та тварин, що її споживають
2. Фізіологічна потреба людини у воді в умовах помірного клімату становить (л/добу):
3. До фізіологічних функцій води НЕ належить:
4. Найбільша об’ємна доля води в організмі людини знаходиться у:
5. Кількість води, що утворюється в організмі людини ендогенним шляхом за добу становить:
6. Укажіть, яка мінімальна кількість води (л/добу) необхідна людині для покриття комунально- побутових потреб в умовах міської місцевості?
7. Назвіть основні фактори, що визначають вибір та можливість використання джерел водопостачання:
A. *Доступність вододжерела, водоємність вододжерела, ступінь надійності вододжерела в санітарно-гігієнічному відношенні, ступінь схильності вододжерела до впливу факторів довкілля
B. Хімічний склад атмосферного повітря, ландшавні умови, роза вітрів
C. Ландшафтні умови, рівень сонячної радіації, близькість до морів та океанів
D. Зручність транспортних шляхів
E. Географічна широта і довгота, рівень залягання вод першого водопостачання горизонту
8. Укажіть, які води є найменш мінералізованими:
9. Укажіть, які води є найбільш мінералізованими:
10. Дайте визначення поняття “дебіт” джерела:
A. * кількість води (м3), що можна отримати з джерела за 1 годину
B. Об’єм води (л), що можна отримати з джерела
E. Час, за який відновиться вода (год)
11. Назвіть характеристику водопостачання, що визначає дебіт водного джерела:
A. * Максимальний об’єм води, що можна забрати із джерела за одиницю часу
B. Співвідношення об’єму води джерела до його глибини
D. Мінливість течії проточного поверхневого джерела води
12. Назвіть види підземних вод:
A. *Верховодка, ґрунтові води, міжпластові безнапірні води, міжпластові напірні води
B. Інфільтраційні води, міжпластові напірні води, міжп- ластові безнапірн міжпластові, змішані води
C. Інфільтраційні води, ґрунтові води, артезіанські води
D. Піщано-гравійні води, фільтраційні води, води горизонту Юрського періоду
13. До підземних джерел водопостачання НЕ належать:
C. Міжпластові не напірні води
14. Укажіть, якому виду вододжерел, слід віддати перевагу з гігієнічної точки зору, під час вибору джерела водопостачання?
15. Найкращим джерелом водопостачання з точки зору якості води для задоволення господарсько- побутових та питних потреб населення є:
16. Назвіть, яка вода має назву артезіанська?
17. Укажіть, на скільки класів мають бути поділені поверхневі вододжерела залежно від якості води:
18. Укажіть, вода з яких вододжерел є найбільш доступною для споживання:
19. Непостійність хімічного складу води найбільш характерна для:
B. Міжпластових ненапірних вод
20. Укажіть, внаслідок впливу яких чинників відбувається самоочищення води природних водойм:
A. *Механічні, фізичні, хімічні, біологічні, біохімічні чинники
B. Технічні, технологічні чинники
C. Антропогенні, природні чинники
D. Фізико-хімічні, біологічні чинники
E. Фізіологічні, патофізіологічні чинники
21. Назвіть основні види водопостачання:
A. *Централізоване, децентралізоване
E. Самоплинне, техніко-гідравлічне
22. Укажіть, які санітарно-захисні зони утворюються навколо місця водозабору з відкритих водойм:
A. *Зона суворого режиму, зона обмежень, зона спостережень
B. Комунальна зона, дослідна зона
C. Комунальна зона, муніціпальна зона
D. Зона водозабіру, зона водоскиду, контрольно- пропускна зона
E. Контрольно-пропускна зона, зона обстеження, зона обмеження
23. Укажіть, яка зона організується безпосередньо в місці водозабору з відкритих водойм:
24. Укажіть, які об’єкти можна розташовувати у безпосередній близькості від місця водозабору:
C. Об’єкти, які не забруднюють довкілля
D. Об’єкти водозабору та об’єкти, що не забруднюють довкілля
E. Об’єкти водозабору та житла для робітників водоза - бору
25. Укажіть відстань, на якій повинні бути розміщені водогінні труби для запобігання замерзання або нагрівання:
A. *На глибині не менше ніж 1 м
B. На глибині не менше ніж 0,5 м
D. На глибині не менше ніж 2 м
E. На глибині не менше ніж 1,5 м
26. Укажіть, яким чином повинні бути розміщені водопровідні труби по відношенню до каналізаційних:
27. Перерахуйте основні складові частини централізованої системи водопостачання:
A. *Головні споруди водогону (споруди для збирання та поліпшення якості води, резервуар чистої води), водопровідна мережа
B. Приймальний колодязь, решітки, пісковловлювачі, септики, хлораторна
C. Приймальний колодязь, решітки, хлораторна, метантенки, градирні, водопровідна мережа
D. Приймальний колодязь, відстійники, фільтри, градирні
E. Споруди для забору води, насосна установка для підйому води, очисні споруди, аеротенки, біофільтри
28. Перерахуйте основні види джерел місцевого водопостачання:
A. *Шахтна криниця, дрібнотрубчаста криниця, глибо- котрубчаста криниця, артезіанська криниця
B. Дрібнотрубчаста криниця, шахтна криниця, водорозбірна колонка
C. Водорозбірна колонка, водонапірна колонка, водозливна колонка
D. Глибокотрубчаста криниця, дрібнотрубчасна криниця, середньо трубчаста криниця
E. Водорозбірна колонка, середньо трубчаста криниця
29. У супровідному документі, що додається до проби, наводяться дані про дату відбору проби, найменування та місце розташування джерела, місце відбору проб, лабораторію, в яку направляються проби, особливості метеорологічних умов. Укажіть, які дані ще необхідно вказати:
A. *Температура води, мета дослідження, посада і місце роботи особи, що направляє пробу
C. Яким транспортом необхідно доставити пробу
D. Мета дослідження, вік і стать особи, яка відправила пробу, органолептичні властивості проби води
E. Вік, стать особи, яка відправила пробу, методику аналізу, що необхідно застосувати
30. Санітарне обстеження джерел водопостачання включає в себе:
B. Санітарно-технічне обстеження
C. Санітарно-епідеміологічне обстеження
D. Відбір проб для лабораторного дослідження
E. Санітарно-топографічне обстеження
31. Назвіть етапи санітарного обстеження джерел водопостачання, які слід здійснити після проведення санітарно-топографічного і санітарно-технічного обстеження:
A. * Санітарно-епідеміологічне обстеження району розміщення вододжерела, відбір проб води для лабораторного дослідження
B. Санітарно-гігієнічне обстеження, радіометричне дослідження
C. Санітарно-вірусологічне обстеження, санітарно- бактеріологічне обстеження
D. Санітарно-лабораторне дослідження, етап читання лабораторного аналізу та регламентаційний етап
E. Санітарно-гігієнічне обстеження, санітарно-хімічне обстеження,
32. Назвіть показники, що характеризують епідемічну безпечність води:
A. *Санітарно-хімічні показники, санітарно- мікробіологічні показники, санітарно-паразитологічні показники
B. Органолептичні показники, токсикологічні показники, показники радіаційної безпеки
C. Показники фізіологічної повноцінності, санітарно- хімічні показники
D. Токсикологічні, санітарно-мікробіологічні показники , санітарно-паразитологічні показники
E. Органолептичні показники, санітарно-хімічні показ - ники, радіометричні показники
33. Назвіть гельмінтози, що можуть передаватися через воду:
A. *Аскаридоз, анкілостоматоїдоз, балантідіаз,
дифілоботріоз, шистосоматоз
B. Аскаридоз, амебна дизентерія, лептоспіроз,
опісторхоз, дифілоботріоз
C. Дифілоботріоз, трихінельоз, опісторхоз, бактідіаз
D. Аскаридоз, бруцельоз, лептоспіроз, лямбліоз
E. Амебна дизентерія, шигельоз, ієрсіпіоз
34. Назвіть захворювання, що може виникнути у разі використання для забезпечення питних потреб води із вмістом фтору понад 1,5 мг/дм3:
35. Укажіть, яке захворювання виникає у разі використання для забезпечення питних потреб води із вмістом фтору менш ніж 0,7 мг/дм3:
36. Укажіть, яке захворювання виникає у разі використання для забезпечення питних потреб води із вмістом нітратів понад 50 мг/дм3:
A. *Водно-нітратна метгемоглобінемія
37. Укажіть, яке захворювання виникає у разі використання для забезпечення питних потреб води з підвищеною жорсткістю:
E. Водно-нітратна метгемоглобінемія
38. Перерахуйте захворювання, які слід віднести до біогеохімічних ендемій:
A. *Карієс, флюороз, ендемічний зоб, молібденовий артрит, борний ентерит
B. Білково-енергетична недостатність, квашіоркор, рахіт
C. Карієс, флюороз, ендемічний зоб, водно-нітратна метгемоглобінемія, борний ентерит
D. Лептоспіроз, бруцельоз, псевдотуберкульоз
E. Гіпотиреоз, ендемічний зоб, карієс, флюороз, уролітіаз, подагра, хвороба Міномата
39. Укажіть, за допомогою якого приладу здійснюється відбір проб води з відкритих водойм та криниць:
40. Для проведення хімічного аналізу проби води її потрібно відібрати в такий посуд:
B. Бактеріологічно чистий (стерильний)
41. Для проведення бактеріологічного аналізу проби води її потрібно відібрати в такий посуд:
A. * Бактеріологічно чистий (стерильний)
42. Для отримання більш точних результатів хімічного аналізу води його треба провести:
B. Не пізніше ніж через п’ять днів з моменту відбору проби
C. Не пізніше ніж через чотири дні з моменту відбору проби
D. Не пізніше ніж через 72 години з моменту відбору проби
E. Не пізніше ніж через тиждень з моменту відбору проби
43. До проби води, що направляється до лабораторії для проведення санітарно-хімічного дослідження, обов’язково має додаватися:
B. Паспорт вододжерела або водопроводу, де була відібрана проба
C. Ксерокопія паспорта особи, що здійснювала відбір проби
D. Ксерокопія документа про освіту особи, що відбирала пробу води
E. Ксерокопія санітарної книжки особи, що відбирала пробу води
44. Укажіть, яку кількість води слід відібрати для проведення повного аналізу води:
45. Для проведення повного санітарно-хімічного аналізу води проба її повинна становити:
46. Укажіть, яку кількість води слід відібрати для проведення скороченого аналізу води:
47. Для проведення короткого санітарно-хімічного аналізу води проба її повинна становити не менше ніж:
48. Назвіть, з якого місця водойми забирають пробу води для проведення аналізу:
49. Укажіть температуру (°С), що є оптимальною для транспортування зразка води:
50. Під час здійснення відбору проб води для повторного аналізу необхідно провести вимірювання температури води. Укажіть, протягом якого часу (годин) це слід зробити:
51. Укажіть одиниці вимірювання прозорості води:
52. Назвіть одиниці вимірювання колірності води:
53. Назвіть одиниці вимірювання запаху води:
54. Назвіть одиниці вимірювання каламутності води:
55. Колірність питної води при централізованому водопостачанні повинна становити не більше, градусів:
56. Запах і смак питної води децентралізованого (місцевого) водопостачання повинні становити не більше, балів:
57. Дайте визначення поняття “Загальна жорсткість”:
A. *Жорсткість не кип’яченої води
B. Жорсткість, яка обумовлена гідрокарбонатами Са та Мд
C. Жорсткість, яка обумовлена сульфатами Са та Мд
D. Жорсткість води після кип’ятіння
E. Жорсткість, що усувається в часі кип’ятіння
58. Дайте визначення поняття “Постійна жорсткість”:
A. *Жорсткість води після кип’ятіння
B. Жорсткість, яка обумовлена гідрокарбонатами Са та Мд
C. Жорсткість не кип’яченої води
D. Жорсткість, яка обумовлена солями Са та Мд
E. Жорсткість, що усувається в часі кип’ятіння
59. Дайте визначення поняття “жорсткість, що може бути усунена”:
A. *Жорсткість, яка обумовлена гідрокарбонатами Са та Мд та усуваєтьсяпід час кип’ятіння
B. Жорсткість, яка обумовлена сульфатами Са та Мд та усуваєтьсяпід час кип’ятіння
C. Жорсткість некип’яченої води, обумовлена солями Мд
D. Жорсткість води після кип’ятіння
60. Назвіть основні функції, що виконує вода у житті людини:
A. *Фізіологічна, господарсько-побутова, санітарна, виробнича, фізкультурно-оздоровча
B. Компенсаційна, регуляційна, вітаміноутворююча
D. Компенсаційна, регуляційна, вітаміноутворююча
E. Фізіологічна, регуляторна, адаптаційна, господарсько- побутова, санітарна, виробнича, фізкультурно-оздоровча
61. Назвіть інфекційні хвороби бактеріальної природи, що можуть передаватися через воду:
A. *Черевний тиф, холера, лептоспіроз, сальмонельоз, дизентерія, псевдотуберкульоз
B. Черевний тиф, холера, лептоспіроз, сальмонельоз, дизентерія, поліомієліт, амебна дизентерія, псевдотуберкульоз
C. Вірусний гепатит, поліомієліт, ентеровірусні інфекції
E. Туберкульоз, псевдотуберкульоз
62. Назвіть вірусні захворювання, що можуть передаватися через воду:
A. *Вірусний гепатит, поліомієліт, реовірусні інфекції, аденовірусні інфекції, ентеровірусні інфекції
B. Вірусний гепатит, поліомієліт, реовірусні інфекції, аденовірусні інфекції, ентеровірусні інфекції, черевний тиф, епідемічний паротит, псевдотуберкульоз
63. Назвіть протозойні інфекції, що можуть передаватися через воду:
A. *Балантидіаз, амебна дизентерія, лямбліоз
D. Аскаридоз, дифілоботріоз, опісторхоз
E. Лямбліоз, фузаріоз, лептоспіроз, анкілостомоз
64. Назвіть основні шляхи профілактики
біогеохімічних ендемій:
A. *Завезення морських продуктів, додавання мікроелементів у питну воду, використання фармацевтичних препаратів
B. Використання фізіотерапевтичних процедур
C. Використання спелеотерапії, вживання продуктів моря, додавання мікроелементів у питну воду, досолювання готових страв
D. Запровадження лікувальної фізичної культури
E. Використання кліматотерапії, забезпечення щадіння організму
65. До показників фізіологічної повноцінності води відносять:
C. Жорсткість загальна, жорсткість, що усувається, сухий залишок, кремній, магній, фтор
D. Прозорість, залізо, хлорид заліза
E. Хлориди, нітрити, сухий залишок
66. Перерахуйте показники забруднення води:
A. *Епідемічної безпеки, санітарно-хімічними та радіаційними показниками
B. Хімічні, фізичні, санітарні, вірусні
E. Хімічні, фізичні, бактеріологічні, ендемічні, ентомологічні, гельмінтологічні, універсальні
67. Перерахуйте бактеріологічні показники якості питної води централізованого водопостачання:
A. *Загальне мікробне число при t 37° C - 24 год - не більше 100 КУО/см3, Загальні коліформи - відсутність КУО/100 см3, E.coli - відсутність КУО/100 см3, Патогенні ентеробактерії наявність в 1 дм3 - відсутність, Коліфаги БУО/дм3 - відсутність, Ентеровіруси, аденовіруси, антигени ротавірусів, реовірусів, вірусу гепатиту А наявність в 10 дм3 - відсутність
B. Колі-титр - не більше 300 мл, загальне мікробне число (ЗМЧ) не більше 10
D. Cl. perfingens - не більше 0,01
E. Титр Cl. perfingens - не менше 0,01, колі-титр - не менше 300 мл, колі-індекс - не більше 3
68. Число бактерій в 1 см3 води (ЗМЧ), що досліджується при t 37° C - 24 год, повинно становити не більше:
*А 100
69. Кількість загальних коліформ КУО/100 см3 в питній води з місцевих джерел водопостачання не повинно перевищувати :
70. Перерахуйте показники надійності криничної води в епідеміологічному відношенні:
A. *Загальні коліформи - 1 КУО/100 см3, E.coli - відсутність КУО/100 см3, Патогенні ентеробактерії наявність в 1 дм3 - відсутність, Коліфаги БУО/дм3 - відсутність, Ентеровіруси, аденовіруси, антигени ротавірусів, реовірусів, вірусу гепатиту А наявність в 10 дм3 - відсутність
B. Хлоридів не більше 350 мг/л
C. Бактеріологічні показники: колі-титр 300, колі-індекс 3, загальне мікробне число 50
D. Залишковий хлор 0,3-0,5 мг/л
E. Жорсткість води не більше 7 мг-екв/л
71. Ентеровіруси, аденовіруси, антигени ротавірусів, реовірусів, вірус гепатиту А в 10 дм3 водопровідної води повинні становити не більше:
72. Число патогенних мікроорганізмів в 1 дм3 води повинно становити не більше:
73. Число коліфагів в 1 дм3 води повинно становити не більше:
74. Число патогенних кишкових найпростіших у 25 дм3 води, що досліджується, повинно становити не більше:
75. Число кишкових гельмінтів у 25 дм3 води, що досліджується, повинно становити не більше:
76. Загальна об’ємна активність альфа- випромінювачів у питній воді повинна становити не більше, Бк/дм3:
77. Загальна об’ємна активність бета-випромінювачів у питній воді повинна становити не більше, Бк/ дм3:
78. Назвіть основні методи покращання якості питної води:
A. *Освітлення , знезараження, знебарвлення
B. Очистка, освітлення, знезараження, коагуляція, стерилізація
C. Очистка, дезінфекція, усунення токсичних речовин, усунення радіоактивних речовин
79. До методів очистки води відносяться:
A. *Відстоювання, коагуляція, фільтрація
B. Відстоювання, коагуляція, фільтрація, пом’якшення, хлорування
C. Опріснення, пом’якшення, хлорування
E. Ультрафіолетове опромінення
80. Перерахуйте хімічні (реагентні) методи знезараження води:
A. *Обробка води іонами срібла, озонування, використання хлору та його препаратів, перекисних сполук
*D. Оздоровлення території навколо криниці, покращення технічного стану криниці, знезараження води, перевірка якості знезараження, що було проведене
E. Покращення технічного стану криниці, очистка, знезараження, дегазація, дезактивація води в криниці
* А. Двоокис хлору, газоподібний та рідкий хлор, хлорне вапно, хлорамін, гіпохлориди кальцію та натрію
95. Укажіть основні засоби знебарвлення води:
A. *Відстоювання, фільтрація, коагуляція, флокуляція
D. Обробка окислювачами, озонування
E. Кип'ятіння, хлорування, відстоювання, аерація, фільтрація
96. Перерахуйте основні засоби дезодорації води:
A. *Аерація, вуглювання, фільтрація через активоване вугілля
B. Відстоювання, коагуляція, флокуляція
E. Аерація, відстоювання, коагуляція, флокуляція , фільтрація через активоване вугілля
97. Перерахуйте основні методи дезактивації води:
A. *Відстоювання, коагуляція, фільтрація через спеціальну шихту
C. Зм'якшення, кип'ятіння, відстоювання, фільтрація через вугільний фільтр
E. Озонування, хлорування, фільтрація через спеціальну шихту, коагуляція,
98. Укажіть основні методи знезараження води:
A. *Хлорування післяпереломними доза -
ми,суперхлорування, фільтрація через спеціальну шихту, кип'ятіння
B. Випаровування, озонування, суперхлорування, пере- хлорування в дозі 10 - 30 мг активного хлору
C. Пом'якшення, флокуляція, випаровування, перехлору- вання, озонування
99. Назвіть основні методи очистки води:
*A. Освітлення, знебарвлення
B. Опромінення ультрафіолетом, ультразвуком, гама- опромінення
D. Перехлорування, суперхлорування, коагуляція, фільтрація
E. Коагуляція, флокуляція, відстоювання, фільтрація
100. До спеціальних методів очистки (кондиціонуван- ня) води відносяться:
A. *Пом’якшення, фторування-дефторування, опріснення, знезалізнення
C. Флокуляція, фільтрація через спеціальну шихту
E. Фільтрація, відстоювання, коагуляція
101. Назвіть основні засоби освітлення води:
A. *Відстоювання, коагуляція, флокуляція, фільтрація
D. Пом'якшення, знезалізнення, фільтрація, коагуляція
102. До флокулянтів належать :
A. *Поліакриламід, активована кремнекислота
B. сірчанокислий алюміній, алюмокислий галун
E. Поліфосфати, хлорне залізо, сірчанокислий алюміній
103. Назвіть засоби опріснення води:
*A. Дистиляція, електроліз, випаровування під вакуумом, діаліз, виморожування
B. Дистиляція, електроліз, фільтрація, коагуляція, діаліз, виморожування
C Флокуляція
E. Гіперфільтрація, дистиляція, виморожування
104. Знезараження води - це знищення у воді:
A. * Патогенних мікроорганізмів
D. Радіоактивних речовин, токсичних речовин
E. Отруйних речовин, токсичних речовин
105. Укажіть основні методи знезараження води:
C. Механічний, хімічний, біологічний
D. Кип’ятіння, фільтрація, хлорування
106. Найпростішим та найефективнішим методом знезараження індивідуальних запасів води є:
107. Для знезараження води використовують ультрафіолетові промені довжиною, нм :
108. Протягом якого час (хв) при температурі 1О0оС (кип’ятіння) гине більшість спорових форм мікроорганізмів у воді?
E 1
109. Активною речовиною хлорного вапна є:
110. Оптимальний вміст активного хлору у хлорному вапні становить, %:
111. Контакт води з хлором для надійного знезараження повинен становити не менше, хв.:
112. Свідченням того, що вода пройшла адекватне знезараження шляхом хлорування є:
A. *Наявність залишкового хлору в межах 0,3-0,5мг/дм3
C. Відсутність залишкового хлору
D. Наявність залишкового хлору в межах 0,1-0,3 мг/дм3
113. На великих водогонах визначення залишкового хлору проводиться:
D. Моніторинг відбувається щосекунди
114. Ґрунт в гігієнічному розумінні - це:
A. *Поверхневий шар літосфери, сформований після появи життя на планеті Земля, внаслідок дії клімату, рослинності та живих організмів
B. Поверхневий шар літосфери, сформований внаслідок дії фізичних чинників навколишнього середовища
C. Поверхневий шар літосфери, сформований внаслідок дії хімічних чинників навколишнього середовища
D. Поверхневий шар літосфери, сформований внаслідок дії фізико-хімічних чинників навколишнього середовища
E. Жодне з визначень не є вірним
115. Ґрунт як елемент біосфери Землі формує склад:
C. Рослин, що ростуть на цьому ґрунті
D. Поверхневих та підземних вод
116. Із перерахованих шарів ґрунту найважливіше гігієнічне значення має:
D. Шари ґрунту до формування ґрунтових вод (зони Гофмана)
E. Перший та другий водонепроникні шари
117. Назвіть компоненти, з яких складається ґрунт:
A. *Органо-мінеральні комплекси, вода, повітря, мікроорганізми
B. Макроорганізми, органо-мінеральні комплекси, вода, повітря
C. Органо-мінеральні комплекси, рослинність, мікроорганізми
D. Ґрунтова волога, органічні речовини, мінеральні речовини, макроорганізми
E. Ґрунтове повітря, макроорганізми, мінеральні і органічні речовини
118. Назвіть компоненти механічного складу у залежності від яких виділяються основні типи ґрунту:
A. *Гумус, глина, пісок, галька, хрящ, гравій
B. Кварц, гумус, пісок, граніт, галька, хрящ
C. Граніт, глина, пісок, галька, хрящ, гравій
D. Глина, кварц, гумус, пісок, граніт, галька
E. Пісок, гумус, мул, граніт, галька, граніт
119. Назвіть основні фізичні властивості ґрунту:
A. *Повітряпровідність, капілярність, гігроскопічність, водоємність, випаровуваність
B. Капілярність, розчинність, гігроскопічність,
водоємність, фільтраційна здатність
C. Капілярність, окиснюваність, гігроскопічність,
водоємність, молярність
D. Водопроникність, розчинність, окиснюваність, капілярність, конденсація
E. Гігроскопічність, випаровуваність, окиснюваність, капілярність, конвенкція
120. До фізичних властивостей ґрунту належить усе перераховане, окрім:
121. Капілярність ґрунту - це здатність ґрунту:
A. *Піднімати воду з глибини на поверхню
E. Пропускати воду з поверхні в глибину
122. Водопроникність ґрунту - це здатність:
A. *Пропускати та поглинати воду
C. Піднімати воду з глибини на поверхню
E. Пропускати воду з поверхні в глибину
123. Гігроскопічність ґрунту - це здатність ґрунту:
C. Піднімати воду з глибини на поверхню
E. Пропускати воду з поверхні в глибину
124. Водоємність ґрунту - це здатність ґрунту:
C. Піднімати воду з глибини на поверхню
E. Пропускати воду з поверхні в глибину
125. До складу абіотичного компоненту ґрунту належить усе перераховане, окрім:
126. Ґрунт може бути фактором передачі збудників усіх нижчеперелічених інфекційних захворювань, окрім:
127. Санітарне обстеження земельної ділянки включає в себе все нижчеперераховане, крім:
A. *Проведення сільськогосподарських робіт певного типу перед відбором проб ґрунту
B. Візуальне обстеження території ділянки
C. Визначення механічного складу ґрунту
D. Визначення місць відбору проб ґрунту для аналізу
E. Визначення призначення ділянки
128. Назвіть групи показників санітарного стану ґрунту:
A. *Хімічні, токсикологічні, бактеріологічні, ентомологічні, гельмінтологічні, радіаційні, вміст хімічних речовин антропогенного походження
B. Хімічні, фізичні, токсикологічні, бактеріологічні, ентомологічні, статистичні
C. Статистичні, бактеріологічні, ентомологічні, балансові, бюджетні
D. Бактеріологічні, хімічні, токсикологічні, лабораторні, натурні
E. Хімічні, фізичні, гельмінтологічні, статистичні, інформаційні, стохастичні
129. До показників епідемічної безпеки ґрунту відносяться всі нижчеперелічені, окрім:
A. *Санітарно-технічних показників
B. Санітарно-хімічних показників
C. Санітарно-мікробіологічних показників
D. Санітарно-гельмінтологічних показників
E. Санітарно-ентомологічних показників
130. Назвіть ступені забруднення ґрунту:
A. *Чистий, слабо забруднений, забруднений, сильно забруднений
B. Безпечний, відносно безпечний, небезпечний, надзвичайно небезпечний
C. Чистий, відносно забруднення, забруднений, недостатньо забруднений
D. Чистий, забруднений, безпечний, небезпечний
E. Нижче ГДК, на рівні ГДК, вище ГДК
131. Дайте визначення терміну “санітарне число ґрунту” (числоХлебнікова):
A. *Відношення азоту гумусу до всього органічного азоту
B. Кількість личинок та лялечок мух на поверхні ґрунту площею 0,25 м2.
C. Кількість яєць аскарид в 1 кг ґрунту
D. Відношення органічного азоту ґрунту до неорганічного азоту
E. Транс локаційна здатність ґрунту
132. Санітарне число ґрунту характеризує:
A. *Самоочисну здатність ґрунту до самоочищення
B. Забруднення ґрунту органічними речовинами
C. Забруднення ґрунту сапрофітними мікроорганізмами
D. Забруднення ґрунту патогенними мікроорганізмами
E. Забруднення ґрунту бактеріями групи кишкових па - личок
133. Мікробне число ґрунту - це:
A. *Кількість мікроорганізмів, що міститься в1 грамі ґрунту, які виросли на 1,5% мясо-пептонному агарі при температурі 37 0 С за 24 години
B. Кількість мікроорганізмів, що міститься 1 грамі ґрунту, які виросли на 1,5% м’ясо-пептонному агарі при температурі 37 0 С за 6 годин
C. Кількість мікроорганізмів, що міститься 1 кілограмі ґрунту, які виросли на 1,5% м’ясо-пептонному агарі при температурі 37 0 С за 24 години
D. Кількість мікроорганізмів, що міститься 1 грамі ґрунту, які виросли на 1,5% кров’яному агарі при температурі 37 0 С за 24 години
E. Кількість мікроорганізмів, що міститься в1 грамі ґрунту, які виросли на 15% мясо-пептонному агарі при температурі 37 0 С за 24 години
134. Показником фекального забруднення ґрунту є:
D. Кількість личинок і лялечок мух
135. Мінімальна кількість ґрунту у грамах, в якій ще міститься одна бактерія групи кишкової палички визначає наступний показник:
136. Мінімальна кількість грунту в грамах, в якій ще міститься одна анаеробна клостридія, визначає наступний показник:
138. Укажіть, на якій глибині в ґрунті знаходиться переважна більшість патогенних мікроорганізмів знаходиться в ґрунті на глибині, см:
139. Назвіть середній термін виживання збудників холерного вібріона у ґрунті:
140. Максимальний термін виживання бактерій ти- фо-паратифозної групи у ґрунті становить:
141. Маса проби ґрунту для гігієнічного дослідження повинна становити:
142. Укажіть, яким чином та з яких місць земельної ділянки, як правило, відбирають проби ґрунту для проведення фізико-хімічного аналізу:
A. *З використанням методом “конверту”
B. З використанням методом “трикутника”
C. По діагоналі земельної ділянки
D. З використанням методу “ромбу”
E. По периметру земельної ділянки
143. Укажіть, з земельної ділянки якої площі відбирають проби для фізико-хімічного аналізу ґрунту:
144. Укажіть, з якої глибини відбираються проби для фізико-хімічного аналізу ґрунту:
145. Укажіть, з якої глибини відбираються проби для гельмінтологічного аналізу ґрунту:
146. Сита Кнопа використовуються для визначення:
147. Під самоочищенням грунту слід розуміти:
A. * Складний та відносно тривалий процес, в результаті якого речовини органічного і неорганічного походження, що потрапили в грунт, розкладаються під впливом головним чином мікроорганізмів та сонячної радіації та перетворюються в воду, двоокис вуглецю, мінеральні солі та гумус
B. Самозвільнення від сторонніх речовин, не характерних для даної місцевості
C. Самозвільнення від патогенних мікроорганізмів
D. Самозвільнення від залишків пестецидів
E. Самозвільнення від шкідників
148. Назвіть показник інтенсивності процесів самоочищення ґрунту:
149. Укажіть, яку назву має перший етап розкладу білків в аеробних умовах вході процесу самоочищення ґрунт:
150. Укажіть оптимальні температурні умови для адекватного перебігу процесів нітрифікації:
151. Назвіть кінцеві продукти розкладання жирів в аеробних умовах вході процесів самоочищення ґрунту:
B. Жирні кислоти, амінокислоти
152. Укажіть, протягом якого часу відбувається самоочищення ґрунту від яєць аскарид:
153. Назвіть показники вмісту екзогенних хімічних речовин у ґрунті:
A. * Органолептичний, міграційно-водний, загально- санітарний, міграційно-повітряний, фітоакумуляційний, токсикологічний
B. Фізичний, хімічний, бактеріологічний, вірусологічний, радіометричний, флотаційний
C. Фізичний, хімічний, біологічний, біохімічний, радіометричний, спектрофотометричний
D. Міграційно-водний, міграційно-повітряний
міграційно-акумуляційний, загально міграційний
E. Органолептичний, седиментаційний,
гельмінтологічний, ентомологічний
154. Аномальний природний хімічний склад грунту є причиною наступних ендемічних захворювань:
155. Геохімічні ендемії - це захворювання, що пов’язані з:
A. *Надлишком або недостатністю в ґрунті певних хімічних речовин
B. Забрудненням води і ґрунту рослинними залишками
C. Фізичними властивостями ґрунту
D. Фекальним забрудненням води і ґрунту
E. Забрудненням ґрунту геогельмінтами
156. Геохімічні провінції - це місцевості з:
A. *Аномальним вмістом хімічних речовин
B. Ґрунтами, забрудненими геогельмінтами
E. Надзвичайно повітряпроникним та водоємним грунтом
157. Прикарпатський геохімічний регіон характеризується:
A. *Недостатністю фтору та йоду
B. Надлишком йоду та недостатністю фтору
158. Укажіть невідповідність вмісту в ґрунті якої хімічної речовини сприяє виникненню ендемічного зобу:
159. Укажіть невідповідність вмісту в ґрунті якої хімічної речовини сприяє виникненню ендемічного карієсу:
160. Укажіть невідповідність вмісту в ґрунті якої хімічної речовини сприяє виникненню ендемічного флюорозу:
160. Укажіть невідповідність вмісту в ґрунті якої хімічної речовини сприяє виникненню ендемічної подагри:
162. Укажіть основні заходи санітарної охорони ґрунту:
A. *Технологічні, архітектурно-планувальні, санітарно- технічні, організаційно-адміністративні
B. Санітарно-хімічні, санітарно-фізичні, санітарно- технічні, санітарно-статистичні
C. Санітарно-статистичні, лікувально-профілактичні, технологічні, клінічні
D. Санітарно-технічні, санітарно-ентомологічні, санітарно-гельмінтологічні, лікувально-профілактичні
E. Технологічні, технічні, планові, позапланові застосування індивідуальних заходів захисту
163. Назвіть основні системи видалення відходів:
C. Локальна, загальна, змішана
164. Назвіть види вивізної системи видалення відходів:
A. *Планово-контейнерна, планово-поквартирна, планово-подвірна
B. Природна, штучна, синтетична
C. Загально-сплавна, локальна, роздільна
D. Природна, локальна, змішана
E. Природна, роздільна, локальна
165. Перерахуйте основні етапи санітарної очистки населених місць:
A. *Збирання, вивезення та транспортування, знешкодження, знезараження, утилізація
B. Локалізація, аерація , коагуляція, знебарвлення, флокуляція
C. Аерація, коагуляція, знешкодження, знезараження, флокуляція
D. Коагуляція, вивезення та транспортування, декорація, фільтрація
E. Флокуляція, знешкодження, знезараження, фільтрація, дезактивація
166. Укажіть основні види знешкодження твердих відходів за технологічними особливостями:
A. *Утилізаційні, ліквідаційні
D. Токсикологічні, радіометричні
167. Укажіть основні види знешкодження твердих відходів за технічними особливостями:
A. *Механічні, біотермічні, термічні, хімічні, змішані
B. Утилізаційні, ліквідаційні, термічні, хімічні, змішані
C. Біотермічні, біологічні, утилізаційні, ліквідаційні, змішані
D. Біологічні, термічні, хімічні, радіометричні, змішані
E. Ліквідаційні, утилізаційні, термічні, хімічні, змішані
168. Укажіть механічний метод знешкодження твердих відходів:
C. Застосування біотермічних камер
E. Використання полів компостування
169. Назвіть види термічних методів знешкодження твердих відходів:
B. Заводське компостування, сміттєспалювання
C. Застосування біотермічних камер, гідроліз
D. Використання полів компостування, сміттєспалювання
170. Назвіть види біотермічних методів знешкодження твердих відходів:
A. *Використання полів компостування, заводське компостування, використання біотермічних камер, застосування сміттєзвалищ, полігонне захоронения відходів
B. Заводське компостування, піроліз, гідроліз, аерація, механічна, сепарація
C. Механічна сепарація, застосування біотермічних камер, сміттєспалювання, пероліз, гідроліз
D. Піроліз, гідроліз, сміттєспалювання, флокуляція, коагуляція
E. Застосування сміттєзвалищ, механічна сепарація, утилізація, заводське компостування, нітроліз
171. Назвіть види хімічних методів знешкодження твердих відходів:
C. Застосування біотермічних камер
E. Використання полів компостування
172. Перерахуйте основні види очисних споруд, які використовуються для проведення механічної очистки стічних вод:
A. * Станція решітчастих фільтрів, пісколовки,
відстійники, септиктенки
B. Поля фільтрації, септиктенки, землеробські поля зрошення, комунальні поля зрошення
C. Аеротенки, метантенки, септиктенки, гельминттенки
D. Землеробські поля зрошення, комунальні поля зрошення, локальні поля зрошення
E. Поля фільтрації, поля аерації, відстійники, метантенки
173. Перерахуйте основні засоби біологічної очистки стічних вод:
A. *Поля фільтрації, біологічні фільтри, аеротенки, землеробські поля зрошення
B. Поля фільтрації, септиктенки, біологічні ставки, пісковловлювачі
C. Біологічні ставки, пісковловлювачі, відстійники, швидкі фільтри
D. Пісковловлювачі, метантенки, септиктенки. аеротенки
E. Відстійники, септиктенки, біологічні ставки, поля фільтрації
174. Укажіть, які споруди використовують для біологічної очистки стічної води:
175. Укажіть мінімальну відстань від дворової вбиральні з вигребом до житла, яка повинна становити не менше, м:
1. Визначте основні завдання гігієни праці як науки:
A. *Вивчення впливу різноманітних чинників виробни - чого середовища на організм з метою розробки гігієніч - них нормативів
B. Вивчення стану Здоров’я людини до початку роботи, під час трудової діяльності та після її закінчення
C. Вивчення виробничого середовища з метою підвищення продуктивності праці
D. Вивчення ролі фізико-хімічних факторів виробничого середовища у виникненні професійних захворювань
E. Вивчення патогенезу професійних захворювань
2. Назвіть провідні класифікації основних форм трудової діяльності за важкістю та напруженістю праці:
A. *Фізіологічна та ергономічна
B. Патофізіологічна та анатомічна
C. Адміністративна та організаційна
E. Епідеміологічна та санітарна
3. Укажіть групи небезпечних і шкідливих виробничих факторів:
A. *Фізичні шкідливості, хімічні фактори, біологічні чинники, психофізіологічні виробничі шкідливості
B. Епідеміологічні порушення виробничих процесів, психофізіологічні виробничі шкідливості
C. Незадовільне проведення професійної орієнтації, незадовільна внутрішня обстановка праці
D. Хімічні фактори, фізичні шкідливості, біологічні чинники, незадовільно відібрана обстановка праці
E. Неправильна організація професійного навчання, неправильна організація позаробочого періоду
4. Перерахуйте основні види трудової діяльності:
A. *Фізична динамічна робота, фізична статична робота, розумова праця
B. Фізична динамічна робота, фізична регіональна робота, фізична локальна робота
C. Фізична локальна робота, фізична динамічна робота, фізична статична робота
D. Фізична регіональна робота, фізична локальна робота, розумова праця
E. Аналітична праця, творча праця, розумова праця
5. Дайте визначення поняття “професійне захворювання”:
A. * Захворювання, що зумовлене впливом виробничих шкідливостей та підтверджене в установленому законодавством порядку
B. Захворювання, що зумовлене впливом інфекційних чинників
C. Захворювання, що зумовлене недостатньою кваліфікацією робітників
D. Захворювання, що зумовлене низьким рівнем медич - ного обслуговування на виробництві
E. Захворювання, що зумовлене низьким ступенем механізації виробництва
6. Дайте визначення поняття “професійне отруєння”:
A. *Патологічний стан, причиною виникнення якого є надходження в організм токсичних хімічних речовин в умовах виробництва
B. Патологічний стан, причиною виникнення якого є вживання в умовах виробництва продуктів харчування , що вміщують патогенні мікроорганізми
C. Патологічний стан, причиною виникнення якого є вживання в умовах виробництва продуктів харчування , що вміщують токсини рослинного походження
D. Патологічний стан, причиною виникнення якого є вживання в умовах виробництва продуктів харчування , що вміщують токсини тваринного походження
E. Патологічний стан, причиною виникнення якого є вживання в умовах виробництва продуктів харчування , що вміщують бактеріальні токсини
7. Дайте визначення поняття “гостре професійне отруєння”:
A. *Професійне отруєння, що виникає в умовах вироб - ництва після однократного впливу виробничих шкідливостей хімічного походження
B. Професійне отруєння, що виникає в умовах виробництва після однократного впливу виробничих шкідливостей фізичного походження
C. Професійне отруєння, що виникає в умовах виробництва після однократного впливу виробничих шкідливостей біологічного походження
D. Професійне отруєння, що виникає в умовах вироб - ництва після багатократного і тривалого впливу вироб - ничих шкідливостей хімічного походження
E. Професійне отруєння, що виникає внаслідок тривалого надходження виробничих отрут в організм з харчовими продуктами
8. Дайте визначення поняття “хронічне професійне отруєння”:
A. *Професійне отруєння, що виникає в умовах вироб - ництва після багатократного і тривалого впливу вироб - ничих шкідливостей хімічного походження
B. Професійне отруєння, що виникає в умовах виробництва після однократного впливу виробничих шкідливостей фізичного походження
C. Професійне отруєння, що виникає в умовах виробництва після однократного впливу виробничих шкідливостей біологічного походження
D. Професійне отруєння, що виникає в умовах вироб - ництва після однократного впливу виробничих шкідливостей хімічного походження
E. Професійне отруєння, що виникає внаслідок тривалого надходження виробничих отрут в організм з харчовими продуктами
9. Назвіть види професійних шкідливостей, що відносяться до групи психофізіологічних чинників:
A. *Нервово-психічні перевантаження
B. Зоонозні захворювання, вірусні, грибкові інфекції, інвазії
D. Рослинні і тваринні отрути, виробничі біологічні об’єкти
E. Недостатнє і нерівномірне природне або штучне освітлення, незадовільне опалення
10. Назвіть види професійних шкідливостей, що відносяться до групи біологічних небезпечних і шкідливих чинників:
A. *Зоонозні бактерійні, вірусні, грибкові інфекції, тваринні, рослинні отрути, виробничі біологічні об’єкти
B. Надмірна інтенсивність трудової діяльності , нервово- психічні перевантаження
C. Незадовільне опалення, незадовільна вентиляція
D. Недостатнє і нерівномірне природне або штучне освітлення, незадовільна вентиляція
E. Тваринні і рослинні отрути, виробничі біологічні об’єкти
11. Шкідливий виробничий чинник сприяє виникненню:
A. *Зниження працездатності, професійних та виробни- чо-обумовлених захворювань
C. Каліцтва, професійного захворювання
D. Загрози життю, гострого отруєння
E. Хронічного отруєння, зниження працездатності
12. Назвіть, хто з перелічених нижче видатних стародавніх вчених першим зробив опис професійної патології:
13. Укажіть впродовж якого часу з моменту постановки первинного діагнозу гострого професійного отруєння слід відіслати термінове повідомлення:
14. Укажіть максимально допустимий термін, що відводиться для розслідування випадку хронічного професійного захворювання (отруєння) з моменту отримання термінового повідомлення про захворювання:
15. Укажіть максимально допустимий термін, що відводиться для розслідування випадку гострого професійного захворювання (отруєння) з моменту отримання термінового повідомлення про захворювання:
16. Дайте визначення поняття “інфікуюча доза мікроорганізмів ”:
A. *Певна кількість патогенних мікроорганізмів, що може спричинити інфекційне захворювання
B. Кількість мікроорганізмів, що має тропізм до органів людини
C. Кількість збудників неспецифічних захворювань
D. Кількість збудників інфекційних захворювань з високою суспільною небезпекою
E. Кількість збудників особливо небезпечних інфекцій
17. Назвіть провідні особливості сільськогосподарської праці:
A. * Сезонність, хімізація виробництва, розосередження місць роботи та відносно часта зміна робочих операцій, високий ступінь біологічної небезпеки
B. Застосування конвеєрних засобів роботи, сезонність, хімізація виробництва, виконання робіт на відкритому повітрі
C. Залучення нових інформаційних технологій, застосування конвеєрних засобів роботи, виконання робіт на відкритому повітрі, високий ступінь біологічної небезпеки
D. Сезонність, хімізація виробництва, надто напружений характер робіт
E. Високий ступінь монотонності робочих операцій, надто напружений характер робіт
18. Перерахуйте основні виробничі шкідливості в роботі механізаторів сільського господарства:
A. *Вимушена робоча поза, дискомфортні мікрокліматичні умови, шум та вібрація, забруднення робочої зони пилом, контакт з токсичними хімічними речовинами
B. Підвищений атмосферний тиск, вимушена робоча поза, дискомфортні мікрокліматичні умови, шум та вібрація, контакт з токсичними хімічними речовинами
C. Біологічний фактор, електромагнітне випромінювання, шум та вібрація, забруднення робочої зони пилом, контакт з токсичними хімічними речовина - ми
D. Висока іонізація повітря, підвищений атмосферний тиск, забруднення робочої зони пилом, контакт з токсич - ними хімічними речовинами
E. Вимушена робоча поза, дискомфортні
мікрокліматичні умови, електромагнітне
випромінювання, шум та вібрація
19. Назвіть методи, що використовуються для оцінки ступеня важкості та напруженості праці:
20. Назвіть, які з нижченаведених видів роботи не є структурним компонентом класифікації робіт за ступенем важкості:
21. Назвіть, які з нижченаведених видів роботи не є структурним компонентом класифікації робіт за ступенем напруженості:
22. Дайте визначення поняття “важкості праці”:
A. *Характеристика навантаження на організм під час праці, яка вимагає м’язових зусиль і відповідного енергетичного забезпечення
B. Характеристика роботи, що потребує інтенсивної праці головного мозку під час отримання та аналізу інфор - мації
C. Маса вантажу, який піднімають та переміщують
D. Потужність праці в виробничих умовах
E. Статичне навантаження під час виконання фізичної роботи
23. Дайте визначення поняття “напруженкть праці”:
A. *Характеристика роботи, що потребує інтенсивної праці головного мозку під час отримання та аналізі інформації
B. Характеристика навантаження на організм під праці, яка вимагає м’язових зусиль і відповідного енергетичного забезпечення
C. Маса вантажу, який піднімають та переміщують
D. Потужність праці в виробничих умовах
E. Статичне навантаження під час виконання фізичної роботи
24. Назвіть, які з нижченаведених досліджень не використовується для здійснення фізіологічної характеристики важкості праці:
A. * Кількість об’єктів одночасного спостереження
B. Середня величина енерговитрат протягом робочого дня
C. Характеристика робочої пози
D. Зміни м’язової витривалості протягом робочого дня
E. Величина вантажу, що піднімається та пересувається
25. Назвіть, які з нижченаведених досліджень не використовується для здійснення фізіологічної характеристики напруженості праці:
A. *Характеристика робочої пози
B. Зміни обсягу оперативної пам’яті протягом робочого дня
C. Динамічні зрушення показників латентного періоду простої зорово-моторної реакції протягом робочої зміни
D. Динамічні зрушення показників концентрації уваги протягом робочої зміни
E. Динамічні зрушення показників латентного періоду диференційованої зорово-моторної реакції протягом робочої зміни
26. Укажіть, вивчення яких систем необхідно провести в ході оцінки важкості та напруженості праці?
A. *Центральна нервова система, серцево-судинна система, м’язова система
B. Шлунково-кишковий тракт, ендокринна система, сечостатева система
C. Кровотворна система, ендокринна система, сечостатева система
D. Ретикуло-ендотеліальна система, ендокринна система, сечостатева система
E. Система згортання крові, ретикуло-ендотеліальна система, терморегуляторна система
27. Укажіть, який з нижченаведених методів є методом вивчення сили м’язів?
28. Назвіть, на підставі використання якого методу вивчають умовно-рефлекторну діяльність:
29. Укажіть, яку методику з нижченаведених використовують для вивчення особливостей уваги:
C. Запам’ятовування геометричних фігур
30. Дайте визначення поняттю “позитивна динамічна робота”:
A. *Робота, при якій рух здійснюється в напрямку протилежному дії сили тяжіння
B. Робота, яка потребує значної м’язової активності
C. Робота, при якій рух здійснюється в напрямку дії сили тяжіння
D. Робота, з нерівномірним навантаженням
E. Робота, яка не потребує значної м’язової активності
31. Дайте визначення поняттю “негативна динамічна робота”:
A. *Робота, при якій рух здійснюється в напрямку дії сили тяжіння
B. Робота, яка не потребує значної м’язової активності
C. Робота, при якій рух здійснюється в напрямку, протилежному дії сили тяжіння
D. Робота, яка потребує значної м’язової активності
E. Робота, з нерівномірним навантаженням
32. Дайте визначення поняттю “статична м’язова робота”:
A. *Робота, при якій напруження м’язів підтримується без зміни довжини м’язових волокон
B. Робота, яка не потребує значної м’язової активності
C. Робота, пов’язана зі складним циклом рухових актів
D. Робота, яка потребує перенапруження сенсорних систем і психічних реакцій
E. Робота, з нерівномірним навантаженням
33. Назвіть, які з нижченаведених показників не використовується як показники важкості праці:
A. *Ступінь монотонності праці
E. Характеристики робочої пози
34. Назвіть, які з нижченаведених показників не використовується як показники напруженості праці:
E. Число об’єктів одночасного спостереження
35. Дайте визначення поняття “втома”:
A. *Тимчасовий стан організму, який настає в результаті виконання інтенсивної або тривалої праці та характери - зується зниженням рівня функціонування організму та зниженням працездатності, що відновлюється після відповідного відпочинку
B. Патологічний стан, при якому виникає різна невідповідність між витратами енергії організмом і процесами їх поповнення та не спостерігається відновлення фізіологі - чних процесів після відпочинку до початку наступного робочого дня
C. Патологічне зниження працездатності організму під дією фізичної або розумової роботи
D. Патологічне напруження гомеостазу організму під дією тривалої або інтенсивної роботи
E. Стресова реакція організму, що характеризується зниженням працездатності
36. Дайте визначення поняття “перевтома”:
A. *Патологічний стан, при якому виникає різка невідповідність між витратами енергії організмом і процесами їх поповнення та не спостерігається відновлення фізіологічних процесів після відпочинку до початку наступного робочого дня
B. Тимчасовий стан організму, який настає в результаті виконання інтенсивної або тривалої праці та характери - зується зниженням рівня функціонування організму, а також зниженням працездатності організму, що відновлюється після відповідного відпочинку
C. Фізіологічне зниження працездатності організму під дією фізичної або розумової роботи
D. Порушення гомеостазу організму під дією тривалої або інтенсивної роботи
E. Стресова реакція організму, що характеризується зниженням працездатності
37. Назвіть, які з нижченаведених заходів не належать до заходів підвищення працездатності та попередження перевтоми:
A. ^Переведення виробничих процесів на конвеєрну технологію
B. Раціональна організація трудового процесу
C. Створення умов для швидкого оволодіння трудовими навичками
D. Раціональна організація режиму праці і відпочинку
E. Механізація робочих операцій
38. Назвіть, які з нижченаведених показників не є критеріями монотонності трудового процесу:
A. * Число об’єктів одночасного спостереження
B. Число елементів робочої операції
C. Тривалість виконання операцій, що повторюються
D. Час пасивного спостереження за ходом виробничого процесу
39. Назвіть, які з нижченаведених показників не є критеріями емоційної напруженості праці:
A. ^Напруженість м’язової системи
B. Робота в умовах дефіциту часу
C. Робота з підвищеною відповідальністю
E. Відповідальність за безпеку інших осіб
40. Назвіть, які з нижченаведених показників не є критеріями інтелектуальної напруженості праці:
B. Відсутність необхідності приймати рішення
C. Вирішення простих задач за інструкцією
D. Вирішення складних задач за алгоритмом
41. Укажіть показники важкості праці, які не належать до ергонометричних показників:
A. *Фізичне динамічне навантаження
42. Укажіть показники напруженості праці, які не належать до ергонометричних показників:
B. Тривалість зосередженого спостереження
E. Характер роботи, що виконується
43. Укажіть оптимальну масу вантажу, який може одноразово підіймати і переміщувати чоловік протягом робочої зміни:
44. Вкажіть оптимальну масу вантажу, який може одноразово підіймати і переміщувати жінка протягом робочої зміни:
45. Дайте визначення поняття “ергономіка”:
A. * Наука, що вивчає закони взаємодії людини і техніки
B. Обмежена сфера трудової діяльності
C. Властивість психічної діяльності людини
D. Наука, що вивчає особливості формування психічних властивостей особистості
E. Наука, що вивчає особливості змін функціонального стану організму людини в ході виконання трудової діяльності
46. Дайте визначення поняття “ритмроботи”:
A. *Рівномірне циклічне повторювання будь-яких елементів праці
B. Кількість робочих циклів за одиницю часу
C. Результат дії опорно-рухового апарату
D. Циклічне виконання короткочасних і простих опера - цій
E. Окремий елемент трудових навиків
47. Дайте визначення поняття “темп роботи”:
A. * Кількість робочих циклів за одиницю часу
C. Стан організму при повторному виконанні роботи
D. Виконання короткочасних і простих операцій
E. Чергування роботи та відпочинку
48. Укажіть, для визначення рівня розвитку яких психофізіологічних функцій призначені хронорефлексо- метри:
A. * Латентний період зорово- і слухомоторної реакцій
B. Оцінки працездатність певної групи м’язів
D. М’язова сила і статична витривалість
E. Температура тіла в умовах виробництва
49. Укажіть кількість класів та кількість ступенів, що виділяє сучасна гігієнічна класифікація праці:
50. Укажіть показники, що належать до ергономет- ричних показників важкості праці:
A. *Робоча поза, потужність роботи, статичне навантаження, маса вантажу
B. Інтелектуальні навантаження, навантаження на зорову сенсорну систему, навантаження на слуховий аналізатор, сенсорні навантаження
C. Режим праці, монотонність, потужність роботи
D. Переміщення у просторі, нахили корпусу, робоча поза
E. Фізичне динамічне навантаження, маса вантажу, потужність роботи, робоча поза
51. Дайте визначення поняття “шум” з гігієнічної точки зору:
A. * Всілякі звуки, що заважають людині працювати, відпочивати, спати, викликають негативну подразливу дію
B. Механічні коливальні рухи системи з пружними зв’язками
C. Механічні аперіодичні коливання пружних тіл з частотою понад 1 Гц
E. Фоновий рівень дзета-потенціалу Землі
52. Дайте визначення поняття “постійний шум”:
A. *Шум, рівень якого змінюється у часі не більше, ніж на 5 ДбА
B. Шум, рівень якого змінюється у часі більше, ніж на 5 ДбА
C. Шум, рівень якого безперервно змінюється у часі
D. Шум, рівень якого різко падає до рівня фонового шуму, причому тривалість інтервалів, протягом котрих рівень шуму є постійним та перевищує рівень фонового шуму, становить понад 1 с
E. Шум, який складається з одного або кількох звукових імпульсів, тривалість кожного з котрих менше ніж 1 с
53. Дайте визначення поняття “непостійний шум”:
A. *Шум, рівень якого змінюється у часі більше, ніж на 5 ДбА
B. Шум, рівень якого змінюється у часі не більше, ніж на
5 ДбА
C. Шум, рівень якого безперервно змінюється у часі
D. Шум, рівень якого різко падає до рівня фонового шуму, причому тривалість інтервалів, протягом котрих рівень шуму є постійним та перевищує рівень фонового шуму, становить понад 1 с
E. Шум, який складається з одного або кількох звукових імпульсів, тривалість кожного з котрих менше ніж 1 с
54. Дайте визначення поняття “непостійний шум, що коливається у часі”:
A. *Шум, рівень якого безперервно змінюється у часі
B. Шум, рівень якого змінюється у часі не більше, ніж на 5 ДбА
C. Шум, рівень якого змінюється у часі більше, ніж на 5 ДбА
D. Шум, рівень якого різко падає до рівня фонового шуму, причому тривалість інтервалів, протягом котрих рівень шуму є постійним та перевищує рівень фонового шуму, становить понад 1 с
E. Шум, який складається з одного або кількох звукових імпульсів, тривалість кожного з котрих менше ніж 1 с
55. Дайте визначення поняття “переривчастий шум”:
A. *Шум, рівень якого різко падає до рівня фонового шуму, причому тривалість інтервалів, протягом котрих рівень шуму є постійним та перевищує рівень фонового шуму, становить понад 1 с
B. Шум, який складається з одного або кількох звукових імпульсів, тривалість кожного з котрих менше ніж 1 с
C. Шум, рівень якого змінюється у часі не більше, ніж на 5 ДбА
D. Шум, рівень якого змінюється у часі більше, ніж на 5 ДбА
E. Шум, рівень якого безперервно змінюється у часі
56. Дайте визначення поняття “імпульсний шум”:
A. * Шум, який складається з одного або кількох звукових імпульсів, тривалість кожного з котрих менше ніж 1 с
B. Шум, рівень якого різко падає до рівня фонового шуму, причому тривалість інтервалів, протягом котрих рівень шуму є постійним та перевищує рівень фонового шуму, становить понад 1 с
C. Шум, рівень якого змінюється у часі не більше, ніж на 5 ДбА
D. Шум, рівень якого змінюється у часі більше, ніж на 5 ДбА
E. Шум, рівень якого безперервно змінюється у часі
57 .Укажіть особливості специфічної дії шуму:
A. *Патологічні зрушення з боку слухової сенсорної системи
B. Патологічні зрушення з боку центральної нервової системи
C. Патологічні зрушення з боку вегетативної нервової системи
D. Патологічні зрушення з боку серцево-судинної систе - ми
E. Патологічні зрушення з боку кістково-м’язової систе - ми
58. Укажіть, які особливості не є проявами неспецифічної дії шуму:
A. *Патологічні зрушення з боку слухової сенсорної системи
B. Патологічні зрушення з боку центральної нервової системи
C. Патологічні зрушення з боку вегетативної нервової системи
D. Патологічні зрушення з боку серцево-судинної систе - ми
E. Патологічні зрушення з боку кістково-м’язової системи
59. Шум інтенсивністю 30-65 дБ А сприяє виникненню:
60. Укажіть величину порогу слухового відчуття людини:
61. Функціональні порушення з боку нервової системи виникають за наявності шуму у:
62. Укажіть одиниці вимірювання інтенсивності шуму:
63. Основною характеристикою інтенсивності постійного широкосмугового шуму є:
64. Основною характеристикою інтенсивності непостійного шуму є:
A. *Еквівалентний рівень звуку
65. Назвіть засіб, що використовують для переведення фізичних одиниць гучності шуму - децибелів у фізіологічні одиниці гучності шуму:
A. *Графік Робінзона і Датсона
B. Таблиці Гарріса і Бенедикта
66. До приладів для вимірювання шуму НЕ належить:
C. Шумо-вібраційний комплекс (ШВК)
E. Вимірювач шуму і вібрації (ВШВ)
67. Назвіть прилад, за допомогою якого проводиться дослідження порогів слухової чутливості:
D. Вимірювач вібраційної чутливості
E. Вібровимірювальний комплекс
68. Дайте визначення поняття “вібрація”:
A. *Механічні аперіодичні коливання пружних тіл з частотою більше 1 Гц
B. Механічні коливальні рухи системи без пружних зв’язків
E. Фоновий рівень дзета-потенціалу Землі
69. Назвіть провідні шляхи передачі локальної вібрації:
B. Безпосередньо на тіло людини
C. Через опорні поверхні та кістково-м’язову систему
D. На слухову сенсорну систему
70. Назвіть провідні шляхи передачі загальної вібрації:
B. На слухову сенсорну систему
C. Безпосередньо на тіло людини
71. Укажіть провідні первинні симптоми вібраційної хвороби в результаті впливу локальної високочастотної вібрації:
A. * Ангіоспазм дистальних відділів верхніх кінцівок та зміни всіх видів шкірної чутливості
C. Ангіоспазм дистальних відділів нижніх кінцівок та зміни тактильної і больової шкірної чутливості
D. Зміни у кістково-суглобовому апараті
72. Укажіть найбільш специфічний симптом вібраційної хвороби внаслідок впливу загальної вібрації:
A. * Деформуючий остеоартроз хребта
E. Дисфункції шлунково-кишкового тракту
73. Укажіть прилад, що призначений для вимірювання вібрації:
74. Укажіть частотні характеристики загальної низькочастотної вібрації:
75. Укажіть частотні характеристики загальної се- редньочастотної вібрації:
76. Укажіть частотні характеристики загальної високочастотної вібрації:
77. Укажіть частотні характеристики локальної низькочастотної вібрації:
78. Укажіть частотні характеристики локальної середньочастотної вібрації:
79. Укажіть частотні характеристики локальної високочастотної вібрації:
80. Дайте визначення поняття “ультразвук”:
A. *Коливання з частотою понад 20000 Гц
B. Коливання з частотою 16-20000 Гц
C. Коливання з частотою до 16 Гц
D. Коливання з частотою понад 103 Гц
E. Коливання з частотою 40-80 Гц
81. Дайте визначення поняття “інфразвук”:
A. *Коливання з частотою до 16 Гц
B. Коливання з частотою 16-2000- Гц
C. Коливання з частотою понад 20000 Гц
D. Коливання з частотою понад 103 Гц
E. Коливання з частотою 40-80 Гц
82. Назвіть прилад, що використовується для вимірювання інтенсивності ультразвуку:
A. *Анализатор спектра ОКТАВА-110А
83. Назвіть прилад, що використовується для вимірювання інтенсивності інфразвуку:
A. *Анализатор спектра ОКТАВА-110А
84. Назвіть спеціалізовані медичні заклади, що призначені для обслуговування працівників промислових підприємств:
A. *Оздоровчий пункт та медико-санітарна частина
B. Амбулаторія загальної практики та сімейної медицини
C. Пункти надання невідкладної медичної допомоги
E. Лікувально-діагностичний центр університетської клініки
85. Назвіть, які з нижченаведених заходів не є завданнями медико-санітарної частини підприємства:
A. *Надання високо спеціалізованої медичної допомоги
B. Максимальне наближення до місця роботи кваліфікованої медичної допомоги
C. Розробка та проведення заходів щодо оздоровлення умов праці і побуту
D. Попередження та зниження професійної захворюваності
E. Попередження та зниження виробничого травматизму
86. Перерахуйте основні завдання попередніх медичних оглядів:
A. *Виявлення абсолютних та відносних протипоказань до роботи за фахом
B. Виявлення ранніх ознак професійних захворювань
C. Розробка та впровадження профілактичних заходів
D. Корекція зрушень у стані здоров’я працівників
E. Проведення антропометричних досліджень
87. Перерахуйте основні завдання періодичних медичних оглядів:
A. *Виявлення ранніх ознак професійних захворювань, виявлення захворювань загального характеру, що можуть прогресувати під впливом шкідливих виробничих факторів
B. Проведення роботи щодо гігієнічного виховання пра - цівників, здійснення профілактичної роботи
C. Розробка та впровадження профілактичних заходів щодо покращання умов праці, санітарно-освітня робота
D. Розробка та впровадження профілактичних заходів щодо оздоровлення працюючих, раціональна організація робочого місця
E. Впровадження раціональних режимів праці та відпочинку, визначення категорій осіб для санаторнокурортного лікування
88. Укажіть основний зміст роботи фельдшерських медичних пунктів зі штатів районної поліклініки:
A. *Перша долікарська медична допомога
B. Перша лікарська допомога на місці
C. Перша лікарська кваліфікована допомога
D. Лікарська кваліфікована допомога
E. Лікарська спеціалізована допомога
89. Зміст роботи медично-санітарної частини з поліклінікою не передбачає надання такого виду медичної допомоги, як:
A. *Перша долікарська медична допомога
B. Перша лікарська кваліфікована допомога
C. Перша лікарська допомога на місці
D. Лікарська спеціалізована допомога
90. Назвіть спеціалізовані медичні заклади, що призначені для обслуговування працівників і службовців промислових підприємств:
A. *Оздоровчий пункт та медико-санітарна частина (в залежності від розміру підприємства
C. Пункти невідкладної медичної допомоги
E. Лікувально-діагностичний центр
91. Укажіть періодичність (кратність) здійснення цеховим лікарем контролю виконання правил промислової санітарії в особливо шкідливих цехах:
92. Укажіть посадову особу, що відповідальна за організацію та проведення медичних оглядів на виробництві:
A. *Лікар-терапевт цехової дільниці
B. Головний лікар лікувально-профілактичного закладу, що обслуговує підприємство
C. Головний лікар територіальної санепідстанції
D. Лікар з гігієни праці територіальної санепідстанції
93. Кінцевим підсумком гігієнічних обстежень цехової дільниці має стати:
А. *Комплексний план оздоровлення умов праці працівників
B. Звіт про причини захворюваності працівників
C. Акт санітарного обстеження дільниці
D. Аналіз захворюваності працівників
E. Поглиблений аналіз захворюваності працівників
94. Укажіть періодичність (кратність) гігієнічного обстеження промислового підприємства, що проводиться цеховим лікарем:
95. Укажіть в яких випадках проводяться позапланові обстеження цехової дільниці:
A. *У випадку виникнення професійних захворювань та при зміні технологічного процесу
B. У випадку виникненні харчових отруєнь
C. У випадку застосування засобів індивідуального захисту
D. У випадку підготовки плану лікувально- профілактичної та санітарно-гігієнічної роботи
E. У випадку виникнення епідемічних спалахів інфекційних захворювань
96. Назвіть провідні види профілактичних медичних оглядів:
C. Антропометричні та фізіометричні
97. Укажіть, на базі якого закладу проводяться періодичні медичні огляди:
A. *Медико-санітарна частина підприємства
B. Стаціонарне, лікувально-профілактичного закладу
C. Фельдшерсько-акушерський пункт
E. У поліклініці за місцем проживання
98. Укажіть, який фахівець повинен проводити аналіз даних періодичного медичного огляду працівників промислових підприємств:
D. Головний лікар медико-санітарної частини
E. Заступник головного лікаря лікарні медико-санітарної частини
99. Укажіть, який фахівець повинен проводити аналіз даних періодичного медичного огляду працівників промислових підприємств:
D. Головний лікар медико-санітарної частини
E. Заступник головного лікаря лікарні медико-санітарної частини
100. Укажіть періодичність проведення медичних оглядів при роботі за умов дії шуму понад 100 дБ:
101. Назвіть фактори виробничого середовища, що можуть збільшувати ступінь токсичної дію шкідливих речовин на організм робітників:
A. *Висока важкість праці, дискомфортний мікроклімат на виробництві
B. Несприятливі клімато-погодні умови, високий рівень ультрафіолетового випромінювання
C. Високий ступінь бактеріального забруднення повітря та ґрунту на підприємстві
D. Недостатній рівень природного освітлення на виробництві, висока важкість праці
E. Недостатній рівень штучного освітлення на виробниц - тві, висока напруженість праці
102. Назвіть найбільш характерний ранній клінічний прояв випадків хронічного отруєння виробничими отрутами:
A. *Астено-вегетативний синдром
D. Підвищення температури тіла
103. Назвіть шляхи, які не є основними шляхами виведення токсичних речовин з організму:
104. Результати розслідування гострого професійного захворювання (отруєння) та нещасного випадку оформляються у вигляді:
A. *Акту “Про нещасний випадок” за формою Н-1
B. Картки обліку профзахворювання (отруєння)
D. Акту про порушення санітарного законодавства
E. Журналу обліку професійних захворювань (отруєнь) за формою П-6
105. Укажіть показники, що мають бути віднесені до гігієнічних нормативів:
106. Укажіть, в яких одиницях визначається гранично-допустима концентрація у повітрі робочої зони в нормативних документах:
*А. мг/м3
107. Дайте визначення поняття “Граничнодопустима концентрація (ГДК) шкідливих речовин у повітрі робочої зони”:
*А. Концентрація шкідливої речовини, яка при щоденній (крім вихідних днів) роботі протягом 8 годин (але не більше 41 год на тиждень) за весь період трудової діяльності не обумовлює виникнення захворювань чи відхи- лень у стані здоров’я робітників та їх нащадків під час роботи чи у віддалені строки
B. Максимальна доза пестициду в мг на 1 кг маси тіла людини, надходження якої в організм щоденно на протягом всього життя не може негативно вплинути на стан здоров’я теперішнього і майбутнього поколінь
C. Максимальна доза речовини, яка надходить в організм і викликає фізіологічні реакції
D. Максимальна доза речовин, які надходять в організм і викликає донозологічні зміни
E. Концентрація шкідливої речовини, яка при щоденній (включаючи вихідні дні) роботі протягом 8 годин (але не більше 41 год на тиждень) за весь період трудової діяльності не обумовлює виникнення захворювань чи відхилень у стані здоров’я робітників та їх нащадків під час роботи чи у віддалені строки
108. Назвіть патологічні зміни в організмі, що є основним чинником патогенезу гострого карбокситоксикозу:
A. *Карбоксигемоглобінемія та пригнічення тканинного дихання
B. Метгемоглобінемія та гіпоксія
C. Катаральні зміни слизової оболонки шлунку та пору - шення процесів всмоктування
D. Порушення білкового та вуглеводного обміну
E. Порушення жирового обміну та терморегуляції
109. Назвіть заходи, які не є заходами щодо профілактики декомпресійної (кесонної) хвороби:
A. *Використання спеціальних медикаментозних засобів
B. Дотримування режиму декомпресії
D. Автоматизація кесонних робіт
E. Використання спеціальних камер декомпресії
110. Назвіть явища, що не слід розцінювати як несприятливі наслідки дії біологічного фактора на людину:
A. *Г лобальні порушення екологічного балансу
B. Поява стійких штамів мікроорганізмів
C. Сенсибілізація організму та поствакцинальні ускладнення
D. Зростання числа внутрішньолікарняних інфекцій
E. Зростання числа захворювань, які викликані умовно- патогенною мікрофлорою
111. Укажіть головні принципи регламентування мікробного забруднення зовнішнього середовища:
A. *Відсутність збудників інфекційної етіології у певних об’ємах або масах об’єктів зовнішнього середовища, обґрунтування допустимих рівнів мікробіологічних показників, використання індикаторних (санітарно- показових) мікроорганізмів як показників, що нормуються
B. Обґрунтування допустимих рівнів мікробіологічних показників, використання титру облігатних мікрооргані - змів як показників, що нормуються
C. Використання індикаторних (санітарно-показових) мікроорганізмів як показників, що нормуються, колі- титр, колі-індекс, мікробне число
D. Відсутність мікроорганізмів в об’єктах зовнішнього середовища, використання патогенних мікроорганізмів як показників, що нормуються
E. Ідентифікація чутливості мікроорганізмів до впливу засобів дезінфекції, обґрунтування допустимих рівнів мікробіологічних показників
112. Комбінована дія - це сумісна дія:
A. *Двох і більше чинників однієї природи, що надходять пероральним шляхом
B. Двох і більше хімічних чинників, що надходять через шкіру
C. Шуму, вібрації і біологічного фактору
D. Шуму вібрації і 2 хімічних чинників, що надходять інгаляційним і пероральним шляхом
E. Високої температури і хімічних чинників, що надходять через шкіру
A. * Сумісний вплив речовин, що надходять одночасно пероральним і перкутанним шляхом
B. Дія двох речовин, що одночасно надходять інгаляційним шляхом
C. Дія двох речовин, що одночасно надходять перорально
D. Дія двох речовин, що одночасно надходять в організм з водою
E. Дія двох речовин, що одночасно надходять в організм з атмосферним повітрям
114. Потенціювання - це тип комбінованої дії хімічних речовин, при якому їх сумісний ефект:
A. *Перевищує суму ефектів кожної з речовин при їх ізольованій дії
B. Менший, ніж сума ефектів кожної з речовин при їх ізольованій дії на організм
C. Дорівнює сумі ефектів кожної з речовин при ізольованій дії
D. Дорівнює ефекту, котрий викликається однією з речовин при ізольованій дії
E. Є якісно новим, що не проявляється при індивідуальній дії кожної з речовин
115. Сумація - це тип комбінованої дії хімічних речовин, при якому їх сумісний ефект:
A. *Дорівнює сумі ефектів кожної з речовин при ізольованій дії
B. Дорівнює ефекту, який викликається однією з речовин при ізольованій дії
C. Перевищує суму ефектів кожної з речовин при їх ізольованій дії
D. Є якісно новим ефектом дії суміші речовин, що не проявляється при індивідуальній дії кожної з речовин
E. Менший, ніж сума ефектів кожної з речовин при їх ізольованій дії на організм
116. Антагонізм - це тип комбінованої дії хімічних речовин, при якому їх сумісний ефект:
A. *Менший, ніж сума ефектів кожної з речовин при їх ізольованій дії на організм
B. Перевищує суму ефектів кожної з речовин при їх ізольованій дії
C. Дорівнює сумі ефектів кожної з речовин при ізольованій дії
D. Дорівнює ефекту, котрий викликається однією з речовин при ізольованій дії
E. Є якісно новим ефектом дії суміші речовин, що не проявляється при індивідуальній дії кожної з речовин
117. Яке з вказаних захворювань є протипоказом до допуску на роботу, пов’язану із шкідливими речовина
ми:
A. * Активна форма туберкульозу
E. Гіпертонічна хвороба І ступеня
118. На хімічному заводі відбулося гостре групове отруєння оксидами азоту із смертельним наслідком. Для розслідування цього випадку створена комісія. Хто повинен очолити комісію з розслідування?
A. Головний лікар санітарно-епідеміологічної станції;
B. представник профспілкової організації;
C. Представник державного нагляду за охороною праці;
D. фахівець із профпатології органа управління охорони здоров’я;
E. Власник (керівник) підприємства;
119. Укажіть максимально доступний термін, що відводиться для розслідування випадку гострого професійного захворювання (отруєння) з моменту отриманням термінового повідомлення про захворюванням (отруєння):
120. До цехового терапевта звернувся чоловік 60 років, що працює в котельній із скаргами на головний біль, послаблення. Об’єктивно - в крові: карбоксигемогло- бін. Отруєння якою речовиною викликає утворення в крові каробоксигемоглобіну?
121. Приведіть класифікацію пилу за походженням:
A. *Органічний, неорганічний, змішаний
B. Видимий, частково видимий, невидимий
C. Макроскопічний, мікроскопічний, ультрамікроскопічний
D. Ґрунтовий, виробничий, будівельний
E. Природний, штучний, синтетичний
122. Приведіть класифікацію пилу у залежності від способу утворення:
A. *Аерозолі дезінтеграції, аерозолі конденсації
B. Аерозолі утворення, аерозолі розкладання
C. Аерозолі інтеграції, аерозолі конвергенції
D. Аерозолі кондукції, аерозолі конвекції
E. Аерозолі з’єднання, аерозолі розчинення
123. Приведіть класифікацію пилу за ступенем дисперсності:
A. *Видимий пил - понад 10 мкм, мікроскопічний пил - 0,25-10 мкм, ультрамікроскопічний пил - до 0,25 мкм
B. Видимий пил - понад 1 мкм, мікроскопічний пил - 0,5-1 мкм, ультрамікроскопічний пил - до 0,5 мкм
C. Видимий пил - понад 100 мкм, мікроскопічний пил - 50-100 мкм, ультрамікроскопічний пил - до 0,50 мкм
D. Видимий пил - понад 1000 мкм, мікроскопічний пил - 25-1000 мкм, ультрамікроскопічний пил - до 25 мкм
E. Видимий пил - понад 10 мм, мікроскопічний пил - 0,25-10 мм, ультрамікроскопічний пил - до 0,25 мм
124. Приведіть класифікацію пилу за дисперсною фазою:
B. Неорганічний, органічний, змішаний
D. Аерозолі дезинтеграції та конденсації
125. Назвіть, які властивості пилу найбільш важливі для її гігієнічної оцінки:
A. *Хімічний склад, біологічна активність, дисперсність , розчинність, форма пилу
B. Хімічний склад, морфологічні властивості, функціональні можливості, проникаюча здатність, біотропність
C. Питома вага, щільність, магнітні властивості, іонізуючі властивості, дисперсні властивості
D. Щільність, пористості, вологоємність, повітряємність, питома вага
E. Дисперсність, розчинність, вологоємність, теплопровідність, магнітні властивості
126. Назвіть процес, який є причиною пилоутворення у робочій зоні:
127. Укажіть види трудової діяльності, під час яких має місце підвищене пилоутворення:
A. * Сільськогосподарські роботи, шахтарська праця
B. Склодувні роботи, робота на гальванічних дільницях машинобудівних заводів
C. Робота у фармацевтичній промисловості, робота у сфері обслуговування
D. Операторська праця, управлінська праця
E. Робота на об’єктах громадського харчування, робота на відкритому повітрі
128. Назвіть найбільш агресивні види пилу:
A. *Пил, що вміщує двоокис кремнію у вільному стані, азбестовий пил, вугільний пил
B. Деревний пил, металевий пил, вугільний пил
C. Борошняний пил, азбестовий пил, водний пил
D. Пил, що вміщує двоокис кремнію у зв’язаному стані, вовновий пил, піщаний пил
E. Пил, що вміщує двоокис кремнію у крапельному стані, органічний пил, синтетичний пил
129. Укажіть, які чинники впливають на ступінь запиленості повітря робочої зони в цехах промислових підприємств:
A. *Вид виробництва, ступінь механізації виробничого процесу, якість пиловідведення, вентиляція
B. Культура праці, характер прибирання, використання сучасних планувальних рішень та будівельних матеріалів
C. Освітлення, вентиляція, водопостачання, каналізація
D. Інтенсивність ультрафіолетової радіації, рівень шуму, рівень вібрації, концентрації токсичних хімічних речовин
E. Вид виробництва, інтенсивність електромагнітного випромінювання, аерація, застосування індивідуальних засобів захисту
130. Назвіть методи, які використовуються для визначення вмісту пилу у повітрі згідно з технологією проведення:
B. Хроматографічний, фотометричний
C. Органолептичний, фізико-хімічний
D. Колориметричний, бактеріологічний
131. Назвіть методи, які використовуються для визначення вмісту пилу у повітрі відповідно до способу відбору проб:
A. *Аспіраційний, седиментаційний
C. Хроматографічний, фотометричний
D. Колориметричний, бактеріологічний
132. Укажіть метод відбору проб повітря для визначення структури пилу повітря:
133. Назвіть який прилад застосовують для відбору проб повітря при аналізі запиленості повітряного середовища
134. Назвіть основні біологічні ефекти впливу пилу на організм:
A. *Токсичний, подразнювальний, фіброгенний, алергенний, канцерогенний
B. Гемолітичний, подразнювальний, імунологічний, гістохімічний, функціональний
C. Поляризаційний, гемокоагуляційний, біохімічний, ретроспективний, проективний
D. Іонізаційний, адсорбційний, генетичний, популяційний, індивідуальний
E. Фізичний, хімічний, фізико-хімічний, біологічний, мікробіологічний
135. Назвіть біологічний ефект впливу пилу на організм людини:
136. Назвіть захворювання, що пов’язані з впливом пилу:
A. *Пневмоконіоз, фарингіт, бронхіт, дерматит
B. Піодермія, екзема, дерматит, дерматоз
C. Туберкульоз легень, емфізема легень, ателектаз легень, саркоїдоз
D. Риніт, ангіна, синусит, ларингит
E. Ентероколіт, коліт, гепатит, панкреатит
137. Приведіть класифікацію пневмоконіозів:
A. * Силікоз, силікатози, металоконіози, пневмоконіози в результаті впливу органічного пилу, пневмоконіози в результаті впливу змішаного пилу
B. Карботоксикоз, антропотоксикоз, силикоз, гемосидероз,
C. Асбестоз, талькоз, богасоз, бісиноз
D. Алюміноз, беріліоз, хлороз, пневмоконіози в результаті впливу токсичного пилу
E. Меркуріализм, сатурнізм, силікоз, мікоз
138. Назвіть пневмоконіози, що відносяться до групи сілікатозів:
A. *Азбестоз, каоліноз, талькоз
C. Алюміноз, беріліоз, сідероз
E. Зооноз, антропозооноз, мікоз
139. Назвіть пневмоконіози, що відносяться до групи металоконіозів:
A. *Алюміноз, беріліоз, сідероз
C. Азбестоз, каоліноз, талькоз
D. Алюміноз, беріліоз, баритоз
E. Зооноз, антропозооноз, мікоз
140. Назвіть захворювання, що відносяться до групи пневмоконіозів, зумовлених впливом органічного пилу:
141. Наявність якої сполуки в складі пилу може призвести до виникнення силікозу?
142. Укажіть категорії працівників, серед яких найчастіше реєструється силікоз, найагресивніший вид пневмоконіозів:
A. *Працівники гірничої промисловість, працівники, машинобудівної промисловості, працівники, що задіяні у процесах обробки граніту та розмеленні піску
B. Працівники сільського господарства, тваринники, механізатори, шліфувальники,
C. Металурги, сталевари, працівники керамічної промисловості, склодуви,
D. Водії автомобільного транспорту, диспетчери, кондуктори, працівники автомобільних господарств
E. Працівники житлово-комунальної сфери, столярі, слюсарі, токарі, сантехніки
143. Силікоз - найагресивніший вид пневмоконіозів найчастіше реєструється у працівників:
B. Сільськогосподарської промисловості
144. Укажіть професійне захворювання етіологічним фактором якого є виробничий пил металевого походження
145. Назвіть заходи щодо запобігання несприятливого впливу пилу на організм людини:
A. *Гігієнічне нормування, удосконалення технології виробництва, механізація та автоматизація виробничих процесів, застосування витяжної вентиляції, використання індивідуальних засобів захисту
B. Гігієнічне нормування, раціональний режим праці, раціональний режим відпочинку, застосування конвеєрного виробництва, використання захисних фільтрів
C. Механізація та автоматизація виробничих процесів, використання захисних фільтрів, використання функціональної музики, санаторно-курортне лікування
D. Психотерапія, психопрофілактика, використання засобів фізичної реабілітації
E. Гігієнічне нормування, раціональний режим праці, застосування конвеєрного виробництва, урахування біо- ритомологічних особливостей працівників
146. Укажіть, який із нижче перерахованих заходів спрямований проти запиленості повітря на промислових підприємствах:
A. *Герметизація технологічних процесів
B. Збільшення розмірів приміщень
C. Раціональне освітлення приміщень
D. Контроль за станом здоров’я працюючих
E. Раціоналізація режиму відпочинку
147. Назвіть індивідуальні засоби захисту організму від впливу пилу:
A. * Фільтруючі протигази, респіратори, марлеві пов’язки, спецодяг, захисні окуляри
B. Загальнообмінна вентиляція, локальна вентиляція, кондиціювання повітря
C. Загальнообмінні відсмоктувачі, місцеві відсмоктувачі, переносні вентилятори, марлеві пов’язки, спецодяг
D. Антифони, заглушки, беруши, марлеві пов’язки, захисні окуляри
E. Респіратори, марлеві пов’язки, спецодяг, спецвзуття, шлеми, захисні козирки
148. Укажіть, які захворювання є найбільш поширеними у структурі хвороб працівників виробничих підприємств (перша категорія захворюваності працівників виробничих підприємств):
A. *Захворювання з тимчасовою втратою працездатності
B. Хронічні та ремітуючі захворювання
C. Професійні захворювання і отруєння, виробничий травматизм
1. Синхронізація життєдіяльності організму — це:
A. *Здатність центральної нервової системи до забезпечення взаємодії різних періодичних функцій організму та співпадання у часі їх ритміки з ритмікою навколишнього середовища
B. Нормалізація сну і неспання та підвищення рівня пра - цездатності
C. Покращання настрою та процесів психофізіологічної адаптації
D. Процеси підвищення рівня уваги та покращання соці - ально-психологічної адаптації
E. Забезпечення зменшення рівня захворюваності та підвищення психофізіологічної готовності до ефективного виконання різних видів діяльності
2. Від синхронізації життєдіяльності організму залежить:
A. *Самопочуття, рівень активності і працездатності
B. Статевий розвиток, біологічний вік
C. Взаємовідношення з оточуючими
D. Рівень освіти, фізичний стан
E. Рівень уваги, фізичний розвиток
3. Дайте визначення поняття “біологічніритми”:
A. *Самопідтримуючі автономні процеси чергувань ста - нів організму і коливань фізіологічних реакцій індивідуума
B. Процеси чергувань станів організму, що необхідно тренувати
C. Фізіологічні коливання реакцій у відповідь на подраз - нення
D. Психологічні реакції організму у відповідь на дію зовнішніх чинників
4. Назвіть основні види біологічних ритмів відповідно до їх частотних характеристик:
A. *Ритми високої частоти, ритми середньої частоти, мезоритми, макроритми, мегаритми
B. Органні, організмові, популяційні ритми
C. Адаптивні, фізіологічні ритми
D. Комфортні, дискомфортні, різнодискомфортні ритми
E. Гармонійні, дисгармонійні, різнодисгармонійні ритми
5. Дайте визначення поняття “ритми високої частоти”:
A. *Ритми з періодом від мілісекунд до 30 хвилин
B. Ритми з періодом від 30 хвилин до 28 годин
C. Ритми з періодом від 28 годин до 20 днів
D. Ритми з періодом від 20 днів до 1 року
E. Ритми з періодом від 1 року до десятків років
6. Дайте визначення поняття “ритми середньої частоти”:
A. *Ритми з періодом від 30 хвилин до 28 годин
B. Ритми з періодом від 20 днів до 1 року
C. Ритми з періодом від мілісекунд до 30 хвилин
D. Ритми з періодом від 1 року до десятків років
E. Ритми з періодом від 28 годин до 20 днів
7. Дайте визначення поняття “мезоритми ”:
A. *Ритми з періодом від 28 годин до 20 днів
B. Ритми з періодом від мілісекунд до 30 хвилин
C. Ритми з періодом від 30 хвилин до 28 годин
D. Ритми з періодом від 1 року до десятків років
E. Ритми з періодом від 20 днів до 1 року
8. Дайте визначення поняття “макроритми ”:
A. *Ритми з періодом від 20 днів до 1 року
B. Ритми з періодом від 28 годин до 20 днів
C. Ритми з періодом від мілісекунд до 30 хвилин
D. Ритми з періодом від 30 хвилин до 28 годин
E. Ритми з періодом від 1 року до десятків років
9. Дайте визначення поняття “мегаритми”:
А. *Ритми з періодом від 1 року до десятків років
B. Ритми з періодом від 20 днів до 1 року
C. Ритми з періодом від 28 годин до 20 днів
D. Ритми з періодом від мілісекунд до 30 хвилин
E. Ритми з періодом від 30 хвилин до 28 годин
10. Назвіть основні типи біологічних ритмів середньої частоти:
A. *Ультрадіанні, циркадні ритми
B. Інфрадіанні, циркасептидальні ритми
C. Органні, організмові, популяційні ритми
D. Адаптивні, фізіологічні ритми
E. Стандартні, нестандартні ритми
11. Назвіть основні типи біологічних ритмів, що відносяться до мезоритмів:
A. * Інфрадіанні, циркасептидальні ритми
B. Адаптивні, фізіологічні ритми
C. Стандартні, нестандартні ритми
D. Органні, організмові, популяційні ритми
E. Ультрадіанні, циркадні ритми
12. Назвіть основні види біологічних ритмів згідно з рівнем організації біосистем:
A. *Клітинні, органні, організмові, популяційні ритми
B. Адаптивні, фізіологічні ритми
C. Ритми високої частоти, ритми середньої частоти, ме- зоритми, макроритми, мегаритми
D. Комфортні, дискомфортні, різнодискомфортні ритми
E. Гармонійні, дисгармонійні, різнодисгармонійні ритми
13. Назвіть основні види біологічних ритмів з точки зору особливостей взаємодії організму та навколишнього середовища:
A. *Адаптивні, фізіологічні ритми
B. Ритми високої частоти, ритми середньої частоти, ме- зоритми, макроритми, мегаритми
C. Гармонійні, дисгармонійні, різнодисгармонійні ритми
D. Комфортні, дискомфортні, різнодискомфортні ритми
E. Органні, організмові, популяційні ритми
14. Дайте визначення поняття “мезор”:
A. *Рівень ритму, що являє собою середню величину фізіологічної функції протягом одного біологічного циклу
B. Рівень ритму, що являє собою максимальну величину фізіологічної функції протягом одного біологічного циклу
C. Рівень ритму, що являє собою мінімальну величину фізіологічної функції протягом одного біологічного циклу
D. Рівень ритму, що являє собою максимальну величину фізіологічної функції протягом двох біологічних циклів
E. Середня величина фізіологічної функції протягом одного біологічного циклу
15. Дайте визначення поняття “періодритму”:
A. *Відрізок часу, після закінчення якого стан організму повторюється
B. Середня величина фізіологічної функції, яка розглядається протягом одного біологічного циклу, графічне зображення якого наближається до синусоїди
C. Різниця між максимальними та мінімальними значеннями певного фізіологічного процесу впродовж одного біологічного циклу
D. Час, на який припадає максимальний рівень функції
E. Час, на який припадає мінімальний рівень функції
16. Дайте визначення поняття “амплітуда”:
A. *Різниця між максимальними та мінімальними значеннями певного фізіологічного процесу впродовж одно - го біологічного циклу
B. Середня величина фізіологічної функції, яка розглядається протягом одного біологічного циклу, графічне зображення якого наближається до синусоїди
C. Час, на який припадає мінімальний рівень функції
D. Відрізок часу, після закінчення якого стан організму повторюється
E. Час, на який припадає максимальний рівень функції
17. Дайте визначення поняття “акрофаза”:
A. *Відрізок часу, протягом якого реєструється максимальний рівень функції
B. Відрізок часу, протягом якого реєструється мінімальний рівень функції
C. Відрізок часу, протягом якого реєструється оптимальний рівень функції
D. Різниця між максимальним і мінімальним значенням біологічного ритму
E. Середня величина фізіологічної функції протягом одного біологічного циклу
18. Укажіть фактори, внаслідок впливу яких відбувається зрушення біологічних ритмів:
A. *Зміна часових поясів, вплив стресових факторів та психічних навантажень
B. Зміна погодних умов та мікроклімату
C. Погіршання взаємовідносин у колективі, зміни настрою, зниження позитивного емоційного самопочуття
D. Зниження рівня фізичного навантаження, зниження резистентності організму
E. Переїзд з місця постійного мешкання до місця роботи
19. Нормальна фізіологічна крива - це:
A. * Параболоподібна крива з максимальною акрофазою в ранковий і денний час
B. Параболоподібна крива з мінімальною акрофазою в ранковий і денний час
C. Параболоподібна крива з максимальною акрофазою в нічний час
D. Параболоподібна крива з мінімальною акрофазою в нічний час
E. Пряма, що пересікає нульову відмітку та має дві максимальні акрофази
20. До змінених фізіологічних кривих відносять:
A. *Платоподібні, інертні, бігемінальні, інвертовані криві
B. Параболоподібні, гіперболоподібні, синусоїдні, інертні криві
C. Циркулярні, пологі, піскоподібні, інвертовані криві
D. Двовершинні, тривершинні, чотирьохвершинні, багато вершинні криві
E. Прискорені, інертні, інвертовані, циркадіанні криві
21. Назвіть основні типи денної працездатності людини:
A. *Ранковий, вечірній, аритмічний
C. Органічний, організмовий, популяційний
D. Інфрадіанний, ультрадіанний, циркасептидальний
E. Бігемінальний, платоподібний, інвертований
22. Дайте визначення поняття “десинхроноз ”:
B. Процес лікування хронічних захворювань
E. Порушення взаємовідносин в сім’ї
23. Для профілактики десинхронозів на робочому місці необхідно:
A. * Організовувати денний сон, періоди тиші, гаряче харчування та влаштовувати мікропаузи в роботі
B. Покращувати настрій, забезпечувати оптимальні умови освітлення та вентиляції
C. Покращання мікроклімату та шумо-вібраційної обста - новки
D. Використовувати зручні ергономічні меблі
E. Забезпечувати гарний мікроклімат у колективі та емоційний комфорт
24. Назвіть основні типи розрахункових біологічних ритмів людини:
A. *Фізичний, емоційний, інтелектуальний
B. Ранковий, аритмічний, вечірній
C. Органічний, організмовий, популяційний
D. Інфрадіанний, ультрадіанний, циркасептидальний
E. Бігемінальний, платоподібний, інвертований
25. Укажіть тривалість періоду фізичного циклу розрахункових біологічних ритмів:
26. Укажіть тривалість періоду емоційного циклу розрахункових біологічних ритмів:
27. Укажіть тривалість періоду інтелектуального циклу розрахункових біологічних ритмів:
А. *33 дні
28. Укажіть несприятливі "критичні” дні кожного циклу:
A. *Дні, коли синусоїда перетинає нульову позначку
B. Дні, коли дві синусоїди перетинаються між собою
C. Дні, коли три синусоїди перетинаються між собою
D. Дні, коли синусоїда досягає свого піку
E. Дні, коли дві синусоїди досягають піку
28. Хрономедицина — це галузь медичної науки, що включає у свою структуру такі розділи, як:
A. *Хронотерапія, хронофармакологія, хроногігієна
B. Хронологія, хронографія, хроноергономіка
C. Хронопатологія, хронометрологія, хронопрофілактика
D. Хронофорія, хронологія, хронокінезія
E. Покращання настрою та зниження рівня фізичного навантаження
30. При інфаркті міокарду виникають порушення:
A. *Добових ритмів електролітного балансу, ліпідного обміну, концентрації Na та Са
B. Добових ритмів працездатності
E. Добових ритмів поведінкових проявів
31. До основних біоритмологічних принципів раціональної організації повсякденної діяльності людини слід віднести:
A. *Забезпечення поєднання часу трудової діяльності з часом оптимуму фізіологічних функцій організму, використання рухової активності як синхронізатора біологіч - них ритмів та запровадження методів раціональної орга - нізації вільного часу
B. Підвищення резистентності організму, організація гарячого харчування
C. Підвищення позитивного емоційного самопочуття
D. Покращання мікроклімату у колективі , створення емоційного комфорту
E. Зниження рівня фізичного навантаження, використання заходів психогігієнічної корекції
Тестові завдання до підсумкового модульного контрою №2
„Спеціальні питання гігієни та екології”
Методика оцінки стану здоров’я та фізичного розвитку дітей і підлітків.
До критеріїв комплексної оцінки фізичного розвитку дітей і підлітків
належить все крім:
А). наявність або відсутність в момент обстеження хронічних
захворювань
Б). рівень функціонального стану всіх основних систем організму
В). ступінь опірності організму несприятливим чинникам зовнішнього
середовища
Г). рівень досягнутого нервово-психічного і фізичного розвитку та
ступінь його гармонійності
Д).* готовність дитини до школи
2. До першої групи здоров’я слід віднести дітей:
А). здорових, що мають функціональні відхилення після перенесених
захворювань
Б). *практично здорових, які мають гармонійний фізичний розвиток
В). тих, що мають незначне відхилення в фізичному розвиткові
Г). тих, що мають гармонійний фізичний розвиток
Д). тих, що знаходяться в неактивній фазі ревматизму
Види постави:
А) нормальна, сутулувата
Б) правильна, випрямлена, Х-подібна, О-подібна
В) лордотична, кіфотична, сколіотична
Г) пряма, випрямлена, сутулувата, згорблена
Д) *лордотична, кіфотична, правильна, сутулувата, випрямлена
До сприятливих чинників, що формують здоров”я, належать:
А) наявність у дитини менше двох шкідливих звичок
Б) надмірна рухова активність
В) заняття силовими видами спорту
Г)* загартовування
Д) оволодівання двома і більше гігієнічними навичками
5. Яких дітей відносять до тих, що часто хворіють:
А). що хворіють не рідше ніж 1 раз на місяць
Б). *що хворіли в попередньому році 4 та більше разів
В). що хворіли в попередньому кварталі не менше, ніж 3 рази
Г). що хворіли в попередньому році не менше, ніж 5 разів
Д). що хворіли в попередньому році не менше, ніж 6 разів
6. Назвіть фізіометричні ознаки фізичного розвитку дітей та
підлітків.
А). окружність грудної клітини
Б). маса тіла
В). *життєва ємність легень
Г). довжина тіла
Д). форма ніг
7. Вкажіть соматометричні ознаки фізичного розвитку дітей та
підлітків:
А). форма хребта
Б). *маса тіла
В). артеріальний тиск
Г). мутація голосу
Д). розвиток мускулатури
8. Що таке профіль фізичного розвитку дитини:
А). *графічне зображення величини сигмальних відхилень основних
антропометричних ознак
Б). фронтальна проекція тіла дитини при вертикальному положенні
В). співвідношення довжини тіла сидячи та стоячи
Г). відношення маси тіла до окружності грудної клітини
Д). бокова проекція тіла дитини при вертикальному положенні
9. Вкажіть більш повний метод оцінки фізичного розвитку дітей та
підлітків:
А). виявлення календарного віку дитини
Б). визначення регіональних стандартів розвитку
В). оцінка за шкалою регресії
Г). *комплексна оцінка біологічного розвитку
Д). вимірювання соматометричних ознак фізичного розвитку
10. Вкажіть на мету проведення масових досліджень фізичного
розвитку в дитячих колективах:
А). для виявлення дітей, що часто хворіють
Б). для розробки профілактичних заходів
В). для визначення груп фізичного виховання дітей
Г). для визначення ступеню загартування дітей
Д). *для оцінки впливу екологічних умов на здоров’я населення певних
районів
11. До 3 групи здоров’я слід віднести дітей:
А). тих, що часто хворіють
Б). з міопією слабкого ступеню
В). *тих, що страждають хронічними захворюваннями в стадії компенсації
Г). тих, що страждають хронічними захворюваннями в стадії субкомпенсації
Д). діти, які потребують сторонньої допомоги
Що таке хронологічний вік?
А). *період, прожитий дитиною від народження до моменту обстеження, що
має чітку вікову межу
Б). сукупність морфо-функціональних особливостей організму, що залежать
від індивідуального темпу росту і розвитку
В). вік, що зазначений в офіційному документі
Г). кількість років, протягом яких дитина найінтенсивніше розвивалась
Д). зміна вікових періодів в відповідні терміни
До несприятливих чинників, що формують здоров'я, належать всі
крім:
А). порушення режиму дня та навчально-виховного процесу
Б). *посилений руховий режим
В). несприятливий психологічний клімат у родині та в колективі
Г). відсутність гігієнічних навичок
Д). наявність шкідливих звичок
14. Вкажіть основний критерій визначення груп здоров`я дітей та
підлітків:
А). статева зрілість
Б). стан психічної врівноваженості
В). *наявність чи відсутність хронічних захворювань
Г). показники морфо-функцінального розвитку
Д). шкільна зрілість
15. Зазначте необхідні критерії для оцінки індивідуального здоров`я
дітей та підлітків:
А). захворюваність
Б). індекс здоров`я
В). патологічна враженість
Г). інфекційна захворюваність
Д). *наявність або відсутність хронічних захворювань
16. Дайте визначення поняття "фізичний розвиток дитини":
А). темпи росту та розвитку окремих органів і тканин
Б). *сукупність морфологічних та функціональних особливостей організму, що
характеризують його ріст та розвиток в даний період життя
В). ступінь розвитку м’язової системи та її функціональні особливості в різні
періоди життя
Г). сукупність заходів, що направлені на підготовку фізично розвинених дітей
Д). об’єктивний критерій для оцінки здоров’я та санітарного стану населення
17. Які Ви знаєте соматоскопічні ознаки фізичного розвитку дітей та
підлітків?
А). *форма хребта
Б). життєва ємність легень
В). довжина тіла
Г). відносний показник зовнішнього дихання
Д). товщина жирової складки на животі
18. За якими ознаками формуються однорідні групи дітей, що
знаходяться в неоднакових умовах зовнішнього середовища, якщо в них
передбачається вивчення фізичного розвитку:
А). *стать, національність, вік
Б). маса тіла
В). умови перебування в дитячих навчальних закладах
Г). окружність грудної клітини
Д). довжина тіла стоячи та сидячи
19. Біологічний вік дитини визначають за показниками:
А). маса тіла
Б). довжина тіла
В). окружність грудної клітини
Г). *строки зміни молочних зубів на постійні
Д). окружність голови
20. Комплексний метод оцінки фізичного розвитку враховує:
А). Психологічний статус
Б). Стан психічної врівноваженості
В). Ступінь опірності організму
Г). *Рівень біологічного розвитку
Д). Ступінь загартування
Методика гігієнічної оцінки устаткування та утримання навчально-
виховних установ для дітей і підлітків
1. До функціональних зон пришкільної ділянки відносяться:
А). Складська
Б). Клубно-спортивна
В). Адміністративна
Г). Господарча
Д).* Зелених насаджень
2. Назвіть основний показник, що використовується для гігієнічної
оцінки дитячих меблів:
А). Відповідність меблів сучасному дизайну
Б). Положення тіла при користуванні меблями
В). Відстань від переднього краю поверхні столу до спинки стільця
Г). *Відповідність розмірів меблів довжині тіла дитини
Д). Стіл та стілець з`єднані в єдине ціле чи ні
3. Яка відстань повинна бути від першого ряду шкільних парт (4
клас) до дошки, в м.:
А). 1,0
Б). 2,0
В). *3,0
Г). 4,0
Д). 5,0
4. Гігієнічний норматив коефіцієнту природної освітленості в класі
становить:
А). Не менше 0,5%
Б). Не менше 1,0%
В). Не менше 1,25%
Г). *Не менше 1,5%
Д). Не менше 2,0%
5. Якою повинна бути дистанція сидіння у шкільної парти:
А). *Від’ємна (-2-3см)
Б). Від’ємна (-10-12см)
В). Нульова
Г). Позитивна (+2-3см)
Д). Позитивна (+10-12см)
6. Яке з приміщень, що обов’язково повинні бути організовані в
школі, може бути без природного освітлення?
А). Спортивні зали
Б). Обідні зали
В). Кабінети трудового навчання
Г). Бібліотека
Д). *Снарядні
7. В яких випадках дозволяється зменшити відсоток озелення
території навчального закладу (НЗ)?
А). *П рилягання території навчального закладу безпосередньо до
лісових або паркових територій
Б). При кількості дітей в НЗ менше 200
В). В школах, що розміщені в сільській місцевості
Г). За погодженням районної СЕС
Д). За бажанням директора школи
8. В новозбудованому районі міста К. планується будівництво нової
школи І-ІІІ ступенів на 800 учнів. Яка найбільш прийнятна поверховість
шкільної споруди?
А). Не вище 2-х поверхів
Б). *Не вище 3-х поверхів
В). 4-5 поверхова
Г). Одноповерхові корпуси
Д). Не більше 6-ти поверхів
9. При розрахунку необхідної кратності повітрообміну в шкільному
класі враховують:
А). Систему вентиляції
Б). ГДК СО 2
В). Орієнтацію вікон
Г). Час перебування учнів у класі
Д). *Кубатуру приміщення
10. Виберіть правильне визначення дистанції сидіння меблів:
А). Відстань від заднього краю стола до спинки сидіння
Б). Відстань від заднього краю стола до переднього краю сидіння
В). *Відстань від переднього краю сидіння до опущеного перпендикуляра з
заднього краю стола
Г). Розмір перпендикуляра, що опущений з заднього краю стола до висоти
сидіння
Д). Відстань від переднього до заднього краю сидіння
11. На якому поверсі при плануванні будівлі найоптимальніше
розташувати спортзал?
А). В підвалі
Б). В окремій будівлі
В). 3 поверсі
Г). 2 поверсі
Д). *1 поверсі
12. Назвіть основні принципи проектування шкільних споруд:
А). Забезпечення умов для фізичного виховання
Б). *Створення сприятливого мікроклімату
В). Тільки блочна система забудови
Г). Наявність групових майданчиків для відпочинку
Д). Тільки централізована система забудови
13. На яку кількість дітей найоптимальніше будувати нову школу?
А). До 500 осіб
Б). 100-500 осіб
В). До 5000 осіб
Г). *До 1000 осіб
Д). 200-300 осіб
14. Гігієнічний норматив температури повітря в класних кімнатах,
становить:
А). 22-24 о С
Б). 21-23 о С
В). 20-22 о С
Г). *18-22 о С
Д). 16-20 о С
15. Відсоток озеленення земельної ділянки дитячих закладів дорівнює:
А). *Не менше 50%
Б). Не менше 25%
В). Не менше 30%
Г). Не менше 65%
Д). 12-15%
16. Яке з приміщень, що обов’язково повинні бути організовані в
школі, може бути без природного освітлення?
А). Спортивні зали
Б). *Кладові
В). Кабінети трудового навчання
Г). Бібліотека
Д). Їдальня
17. Назвіть показники штучного освітлення, необхідні для оцінки
освітлення в класі:
А). Кут падіння світла
Б). Вид ламп
В). Коефіцієнт відбиття світлового потоку
Г). Кількість світильників
Д). *Рівномірність освітлення
18. Яка система забудови є оптимальною при проектуванні нової
школи?
А). Централізована
Б). *Блочна
В). Багатоповерхова
Г). Павільйонна
Д). Централізовано-блочна
19. Які з показників природного освітлення враховують при
плануванні кількості рядів парт (столів) у класі:
А). Площа вікон
Б). Світловий коефіцієнт
В). *Коефіцієнт заглиблення
Г). Кут затінення
Д). Освітленість
Методи вивчення вікових психофізіологічних особливостей дітей і
підлітків. Гігієнічна оцінка режиму дня та навчально-виховного процесу
дітей різних вікових груп
1. Для дослідження переключення уваги:
А) використовують методику хронорефлексометрії;
Б) реєструють число зривів умовних реакцій у відповідь на пред’явлення
диференційованого подразника – світлового сигналу червоного кольору;
В) використовують величину помилки в ході визначення реакції на об’єкт, що
рухається;
Г) *досліджуваному пропонують три варіанти роботи з червоно-чорною
таблицею Шульте-Платонова;
Д) використовують спеціальні коректурні таблиці.
2. Продуктивність механічної пам’яті вважається високою, якщо
результат знаходиться в межах:
А) *від 80% до 100%;
Б) від 50% до 100%;
В) від 50% до 80%;
Г) менше ніж 50%;
Д) від 20% до 50%.
3. Для визначення швидкості простої зорово-моторної реакції:
А) *використовують методику хронорефлексометрії;
Б) реєструють число зривів умовних реакцій у відповідь на пред’явлення
диференційованого подразника – світлового сигналу червоного кольору;
В) використовують спеціальні коректурні таблиці;
Г) досліджуваному пропонують три варіанти роботи з червоно-чорною
таблицею Шульте-Платонова;
Д) використовують величину помилки в ході визначення реакції на об’єкт, що
рухається.
4. Кистьовий та ртутний динамометри використовують:
А) з метою дослідження точності лінійного окоміру;
Б) для визначення м’язово-суглобової чутливості;
В) для дослідження тремору;
Г) для дослідження координації рухів;
Д) *для визначення м’язової сили та м’язової витривалості.
5. Тест Керна-Ірасека складається з:
А) *трьох завдань;
Б) чотирьох завдань;
В) одного завдання;
Г) двох завдань;
Д) п’яти завдань.
6. Контроль за навчальним розпорядком пов’язаний з:
А) визначенням часу занять у школі, тривалості уроків, відповідності кількості
уроків протягом тижня навчальному плану;
Б) *визначенням часу занять у школі, тривалості уроків, перерв між уроками та
змінами, відповідності кількості уроків протягом року та тижня навчальному
плану;
В) визначенням часу занять у школі, перерв між уроками та змінами;
Г) відповідності кількості уроків протягом року навчальному плану;
Д) відповідності кількості уроків протягом тижня та тривалості уроків віковим
особливостям дитини.
7. Для визначення рухомості нервових процесів:
А) використовують методику хронорефлексометрії;
Б) *реєструють число зривів умовних реакцій у відповідь на пред’явлення
диференційованого подразника – світлового сигналу червоного кольору;
В) використовують величину помилки в ході визначення реакції на об’єкт, що
рухається;
Г) досліджуваному пропонують три варіанти роботи з червоно-чорною
таблицею Шульте-Платонова;
Д) використовують спеціальні коректурні таблиці.
8. Для оцінки показників стійкості уваги:
А) *використовують спеціальні коректурні таблиці;
Б) використовують методику хронорефлексометрії;
В) реєструють число зривів умовних реакцій у відповідь на пред’явлення
диференційованого подразника – світлового сигналу червоного кольору;
Г) використовують величину помилки в ході визначення реакції на об’єкт, що
рухається;
Д) досліджуваному пропонують три варіанти роботи з червоно-чорною
таблицею Шульте-Платонова.
9. За допомогою якого приладу вимірюється м'язово-суглобова
чутливість?
А) *кінематометр жуковського
Б) лінійка Гальтона
В) хронорефлексометр
Г) динаморефлексометр
Д) рефлексокінематометр
10. З метою гігієнічної оцінки режиму дня дітей та підлітків
використовують методи:
А) *анкетування, інтерв’ювання та хронометражних спостережень;
Б) анкетування та хронометражних спостережень;
В) анкетування та інтерв’ювання;
Г) інтерв’ювання та хронометражних спостережень;
Д) анкетування, інтерв’ювання, динамометричних та хронометражних
спостережень.
11. Продуктивність механічної пам’яті вважається середньою,
якщо результат знаходиться в межах:
А) від 80% до 100%;
Б) від 50% до 100%;
В) *від 50% до 80%;
Г) менше ніж 50%;
Д) від 20% до 50%.
12. Для визначення врівноваженості нервових процесів:
А) використовують методику хронорефлексометрії;
Б) реєструють число зривів умовних реакцій у відповідь на пред’явлення
диференційованого подразника – світлового сигналу червоного кольору;
В) *використовують величину помилки в ході визначення реакції на об’єкт, що
рухається;
Г) досліджуваному пропонують три варіанти роботи з червоно-чорною
таблицею Шульте-Платонова;
Д) використовують спеціальні коректурні таблиці.
13. Тремометром і спеціальним щупом користуються:
А) з метою дослідження точності лінійного окоміру;
Б) для визначення м’язово-суглобової чутливості;
В) *для дослідження координації рухів;
Г) для визначення зрушень з боку характеристик дихання;
Д) для визначення м’язової сили та м’язової витривалості.
14. Залежно від стану психічного здоров’я дітей та підлітків
прийнято поділяти на:
А) 2 групи;
Б) *4 групи;
В) 3 групи;
Г) 8 груп;
Д) 6 груп.
15. Провідне місце в структурі особливостей особистості дитини
займають:
А) *властивості темпераменту;
Б) мотиваційна спрямованість;
В) стан здоров’я;
Г) рівень розумової та фізичної працездатності;
Д) морфологічні особливості.
16. Режим дня дітей та підлітків в першу чергу повинен
враховувати:
А) стан здоров’я дитини;
Б) морфологічні та фізіологічні особливості організму дитини;
В) *стан здоров’я та вікові особливості фізичної та розумової працездатності
дитини;
Г) рівень розвитку, що досягнутий;
Д) віково-статеві, анатомо-фізіологічні та функціональні особливості організму
дитини.
17. Як проводиться оцінка готовності до вступу та систематичного
навчання дитини в школі?
А) *тест Керна-Ірасека
Б) за допомогою коректурнх таблиць Анфімова
В) за допомогою таблиць Шульте-Платонова
Г) динамохронорефлексометрія
Д) проведення медичного огляду
18. Продуктивність механічної пам’яті вважається низькою, якщо
результат знаходиться в межах:
А) від 80% до 100%;
Б) від 50% до 100%;
В) від 50% до 80%;
Г) *менше ніж 50%;
Д) від 20% до 50%.
19. За тестом Керна-Ірасека високий рівень готовності до занять в
школівважається, якщо дитина набрала:
А) *до 5 балів
Б) 6 -7 балів
В) 6 балів і вище
Г) 1-2 бали
Д) 9-10 балів
Методика гігієнічного контролю за організацією фізичного виховання та
трудового навчання дітей і підлітків. Лікарсько-професійна консультація
та медичний професійний відбір підлітків в умовах школи та поліклініки
До зовнішніх ознак втоми відноситься все крім:
А) *втрата свідомості
Б) почервоніння шкіри обличчя
В) поява задишки
Г) зниження координації уваги
Д) поява пітливості
Що таке медичне забезпечення уроку фізкультури?
А) *визначення для кожної дитини групи фізичного виховання
Б) присутність лікаря на уроці фізкультури
В) наявність у вчителя фізкультури аптечки ПМД
Г) медична освіта вчителя фізкультури
Д) інструктаж з ПМД для учнів перед кожним уроком
Тривалість вступної частини уроку фізкультури повинна
становити:
А) *3-4 хв
Б) 5 хв
В) 1-2 хв
Г) 10 хв
Д) 10-12 хв
Моторна щільність уроку фізкультури складає не менше ніж:
А) *60%
Б) 20%
В) 45%
Г) 50%
Д) 90%
На які періоди поділяється основна частина уроку
фізкультури?
А) *формування рухових навичок та рухливої гри
Б) підготовчий та рухливої гри
В) рухливої гри та відпочинку
Г) організація та формування рухових навчок
Д) розминка, гра та відпочинок
Найбільш наочним методом професійного відбору учнів, що
дозволяє визначити особливості індивідуального розвитку критеріальних
функцій з подальшим графічним зображенням профілю
психофізіологічного розвитку організму школяра є:
А) *векторний аналіз професійної перспективності
Б) виділення меж фізіологічних коливань критеріальних функцій
В) методика базальної оцінки рівня розвитку ключових професійно значущих
функцій
Г) визначення прогнозу успішності професійного навчання
Д) визначення типів рефлекторних реакцій
До основної групи фізичного виховання відносять дітей:
А) *які не мають відхилень у стані здоров’я або мають незначні відхилення та
достатню фізичну підготовленість
Б) які мають відхилення у стані здоров’я та є недостатньо фізично
підготовленими, а також дітей-реконвалестентів
В) які мають значні відхилення у стані здоров’я тимчасового або постійного
характеру
Г) які не мають відхилень у стані здоров’я або мають незначні відхилення, але
недостатню фізичну підготовленість
Д) які мають значні відхилення у стані здоров’я тимчасового або постійного
характеру, але до того як захворіли були добре фізично підготовані
Термін поновлення занять фізкультурою після перелому кісток
кінцівок становить:
А) *1-3 тижні
Б) 2-4 тижні
В) 2-12 тижнів
Г) 3-12 місяців
Д) 2 тижні
До спецальної групи фізичного виховання відносять дітей:
А) які не мають відхилень у стані здоров’я або мають незначні відхилення та
достатню фізичну підготовленість
Б) які мають відхилення у стані здоров’я та є недостатньо фізично
підготовленими, а також дітей-реконвалестентів
В) *які мають значні відхилення у стані здоров’я тимчасового або постійного
характеру
Г) які не мають відхилень у стані здоров’я або мають незначні відхилення, але
недостатню фізичну підготовленість
Д) які мають значні відхилення у стані здоров’я тимчасового або постійного
характеру, але до того як захворіли були добре фізично підготовані
До підготовчої групи фізичного виховання відносять дітей:
А) які не мають відхилень у стані здоров’я або мають незначні відхилення та
достатню фізичну підготовленість
Б) *які мають відхилення у стані здоров’я та є недостатньо фізично
підготовленими, а також дітей-реконвалестентів
В) які мають значні відхилення у стані здоров’я тимчасового або постійного
характеру
Г) які не мають відхилень у стані здоров’я або мають незначні відхилення, але
недостатню фізичну підготовленість
Д) які мають значні відхилення у стані здоров’я тимчасового або постійного
характеру, але до того як захворіли були добре фізично підготовані
Термін поновлення занять фізкультурою після перенесеного
грипу становить:
А) 1-3 тижні
Б) *2-4 тижні
В) 2-12 тижнів
Г) 3-12 місяців
Д) 2 тижні
Критеріями комплексної оцінки рухової активності дітей і
підлітків є:
А) *число локомоцій, величина енерговитрат, тривалість динамічного
компонента в добовому ритмі
Б) моторна щільність доби та величина енерговитрат
В) число локомоцій та величина енерговитрат
Г) стан опорно-рухового апарату та заняття спортом
Д) сила та витривалість дитини, число локомоцій
Методика хімічної та фізичної експертизи предметів дитячого вжитку
(іграшок та книг)
1. Основна гігієнічна вимога до дитячих іграшок:
A. іграшки повинні відповідати вікові дитини
B.* виготовлені з нетоксичного матеріалу
C. іграшка яскрава, кольорова
D. цікава
E. повинна формувати ігрові навички
2. Висота літер у підручнику для дітей дошкільного віку повинна бути:
A.* 6-8 мм
B. 10-12 мм
C. 4-6 мм
D. 8-10 мм
E. 6-10 мм
3. Коефіцієнт відбиття для паперу в підручниках повинен бути:
A. 1,0-1,2
B.* 0,7-0,8
C. 0,2-0,4
D. 0,4-0,6
E. 0,5-0,7
4. Якість оформлення підручника повинна відповідати:
A. класу, в якому навчається дитина
B. предмету, з якого підручник
C.* віковим особливостям розвитку дітей
D. санітарним вимогам до підручника
E. особливостям зорового аналізатора
5. Санітарний стан підручника характеризують:
A. чистота підручника
B. максимальна маса підручника
C. якість друку, гарнітура
D.* якість палітурки, якість паперу
E. характер шрифту
6. Ступінь зорового навантаження при читанні залежить від:
A. якості паперу
B.* умов видимості тексту, легкості для читання
C. якості друку
D. гарнітури
E. характеру шрифту
7. Видимість тексту визначається:
A. правильним поєднанням вимог до друку і набору
B. щільністю набору
C.* якістю паперу, якістю друку
D. гарнітурою, кеглем
E. кількістю переносів на сторінку
8. Легкість для читання визначається:
A. характером шрифту
B. гарнітурою
C. кеглем
D.* характером шрифту, довжиною рядків, інтерліньяжем, апрошем
E. щільністю набору
9. Оптимальна відстань голови від тексту під час його читання, для
дітей 8-9 років це:
A. 20 см
B.* 25 см
C. 20-30 см
D. 30 см
E. не має значення
10. Допустима маса щоденного навчального комплекту для школярів 1-
2 класів:
A. 2,0 кг
B. 1,0 кг
C.* 1,2 кг
D. 2,2 кг
E. 1,5 кг
Методика вивчення та оцінки харчового статусу людини.
Методика розрахунку енерговитрат людини та її потреб у харчових
речовинах
1. Дайте визначення терміну «раціональне (здорове, повноцінне)
харчування».
А). Харчування, що забезпечує надходження в організм достатньої кількості
білків, жирів, вуглеводів, вітамінів, мінеральних солей.
Б). Харчування, що викликає емоційне смакове задоволення.
В). *Харчування, що забезпечує нормальний ріст і розвиток організму,
гомеостаз внутрішнього середовища, стійкість до несприятливих факторів
навколишнього середовища.
Г). Харчування, що відповідає ферментативним можливостям травної
системи та біологічним ритмам організму.
Д). Харчвання адекватне енерговитратам організму.
2. Найбільш доцільно для характеристики харчових раціонів
організованих колективів використовувати такі методи оцінки
харчування як:
А). Анкетно-опитувальний
Б). *Розрахунковий за розкладкою продуктів
В). Лабораторний
Г). Метод санітарного обстеження харчоблоку
Д). Метод вивчення харчового статусу організму людини
3. Перший сніданок в санаторії-профілакторії забезпечує таку
частини добового раціону, %
А). 15
Б). *20
В). 30
Г). 35
Д). 25
4. Найчастіше користуються для визначення основного обміну
методом:
А). Хронометражу
Б). Визначення динаміки маси тіла
В). Опитування
Г). Прямої калориметрії
Д). *Розрахунковим
5. Найбільш фізіологічне співвідношення Б:Ж:В у добовому раціоні
харчування людей переважно розумової праці складає:
А). 1:1,3:5
Б). 1:5:0,5
В). *1:1:4
Г). 1:1,1:4,3-4,9
Д). 1:1,5:5
6. Найчастіше для діагностики гіповітамінозів серед організованих
колективів з метою оцінки харчового статусу використовуються
показники:
А). Соматометричні
Б). *Соматоскопічні
В). Фізіометричні
Г). Біохімічні
Д). Клініко-статистичні
7. Коефіцієнт фізичної активності (КФА) для людей першої групи
інтенсивності праці (згідно фізіологічних норм харчування) становить:
А). 1,0
Б). 1,2
В). *1,4
Г). 1,6
Д). 1,8
8. Які показники визначають під час оцінки дієтологічного статусу
організму (фактичного стану харчування населення чи особи):
А). *Харчовий раціон, умови прийому їжі, режим харчування
Б). Кількість їжі, її якісний склад, стан опірності організму
В). Маса тілі, довжина тіла, об‘єм грудної клітини
Г). Щоденне вживання харчових продуктів, їх вартість, обWєм
Д). Кількість місць для відвідувачів на підприємствах громадського
харчування, середні ціни на основні страви, зручність користування послугами
підприємств громадського харчування
9. Який розподіл енергії доббового раціону найдоцільніший для
робітників, що працюють вночі
А). *Обід після сну 20-25%, вечеря перед роботою 30%, нічний прийом їжі
20%, сніданок 25-30%
Б). Обід після сну 40%, вечеря перед роботою 30%, нічний прийом їжі 15%,
сніданок 15%
В). Обід після сну 25%, вечеря перед роботою 20%, нічний прийом їжі 25%,
сніданок 30%
Г). Обід після сну 50%, вечеря перед роботою 15%, нічний прийом їжі 10%,
сніданок 25%
Д). Обід після сну 25%, вечеря перед роботою 35%, нічний прийом їжі 20%,
сніданок 20%
10. При якому перевищенні маси тіла ставиться діагноз ожиріння?
А). До 5%
Б). На 5%
В). 6-8%
Г). 9-14%
Д). *15% і більше
11. Під терміном «харчовий статус організму» слід розуміти:
А). Кількість їжі в добовому раціоні
Б). Якісний склад добового раціону
В). Стан фізичного розвитку організму
Г). Ступінь вгодованості організму
Д). *Фізіологічний стан організму, який обумовлений харчуванням
12. Поява широко розповсюджених захворювань шлунково-
кишкового тракту (гастрит, виразкова хвороба шлунку та 12-палої кишки)
пов’язана з порушенням переважно таких умов харчування:
А). Кількісної адекватності раціону
Б). *Режиму харчування
В). Якісної повноцінності раціону
Г). Відповідності якості їжі ферментним можливостям травної системи
Д). Епідемічної безпечності та токсикологічної нешкідливості їжі
13. Для визначення енерговитра організованих колективів найчастіше
користуються методом:
А). Прямої калориметрії
Б). Непрямої калориметрії
В). *Хронометражу
Г). Визначення динаміки маси тіла
Д). Опитування
14. Який відсоток добового раціону повинен забезпечити сніданок при
трьохразовому харчуванні (%)?
А). 10-15
Б). 15-20
В). 20-25
Г). *25-30
Д). 30-35
15. Найбільш фізіологічне співвідношення Са:Р у добовому раціоні
харчування людей переважно фізичної праці становить:
А). 1:1,5
Б). 1:2,0
В). 1:0,5
Г). *1:1
Д). 0,5:1
16. Найбільш об’єктивним методом оцінки харчування населення
неорганізованих колективів є:
А). *Бюджетний
Б). Балансовий
В). Анкетний
Г). Ваговий
Д). Лабораторний
17. Величина енергетичного коефіцієнту білків при їх біологічному
окисленні становить, в калоріях:
А). 2,0
Б). 3,0
В). 3,5
Г). *4,0
Д). 4,5
18. Найчастіше розвиваються захворювання системи кровообігу при
харчовому статусі, який можна визначити як:
А). Недостатній І ступеню
Б). Оптимальний
В). Недостатьньо-преморбітний
Г). *Надлишковий
Д). Недостатньо-хворобливий
19. Дайте визначення поняттю «коефіцієнт фізичної активності».
А). Співвідношення енергії, що витрачається на виконання роботи та
величини основного обміну
Б). Співвідношення основного обміну до добових енерговитрат
В). *Співвідношення добових енерговитрат до величини основного обміну
Г). Співвідношення величини основного обміну до величини енергії, що
витрачається на виконання розумової та фізичної праці
Д). Співвідношення добових енерговитрат до величини енергії, що
витрачається на виконання розумової праці
20. Енергетична цінність харчових продуктів визначається вмістом у
них:
А). Вітамінів, мінеральних речовин
Б). *Білків, жирів, вуглеводів
В). Мінеральних речовин, смакових речовин
Г). Поліненасичених жирних кислот, харчових добавок
Д). Моносахаридів, біомікроелементів
Методика оцінки адекватності харчування організованих колективів за
меню-розкладкою.
1. Дайте визначення поняттю “меню-розкладка”:
A. Кількість прийомів їжі протягом доби, розподіл енергетичної
цінності добового раціону по прийомам, інтервали між
прийомами їжі
B. Підрахунок по таблицям або номограмам енергетичної цінності
та хімічного складу харчових продуктів
C. Особливості походження, хімічний склад, кулірна обробка,
поєднання у стравах, частка в раціоні харчових продуктів
D. Адекватність добового раціону енерготратам
E. *План харчування колективу, або перелік готових страв, розподілених
по прийомам їжі, з перерахуванням харчових продуктів, вказанням їх кількості,
енергетичної цінності та хімічного складу.
2. Назвіть один з основних принципів лікувального харчування:
A. Забезпечення фізіолого-гігієнічних потреб організму хворої
людини в енергії та харчових речовинах
B. Врахування місцевого та загального впливу їжі на організм хворої
людини
C. Використання харчових продуктів виключно місцевого
виробництва
D. Задоволення звичних для хворого вимог щодо смакових
властивостей їжі
E. *Врахування біохімічних та фізіологічних особливостей обміну
речовин в організмі хворої людини
3. У яких випадках енергетична цінність добового раціону повинна
перевищувати енерговитрати:
A. У вагітних жінок
B. У спортсменів
C. У дітей
D. У людей похилого віку
E. *У жінок, що годують дітей груддю
4. Діагноз ожиріння ІІ ступеню у жінок ставиться якщо біомас-
індекс Кетле становить:
A. 18-20
B. 20,1-24,99
C. 22,0
D. 25-29,99
E. *30-39,99
5. Діагноз ожиріння 3 ступеню у чоловіків ставиться при біомас-
індексі Кетле:
A. *23,9-28,5
B. 20,8
C. 18,5-23,5
D. 17-18,49
E. 16-16,99
6. Найбільшу енергетичну цінність мають такі продукти:
A. Овочі і фрукти
B. *Жири
C. М’ясо
D. Вироби зі злаків та бобові
E. Риба
12. Дайте визначення поняттю “режим харчування”:
A. Різноманітне харчування, приємні органолептичні властивості,
відповідні умови прийому їжі
B. *Кратність прийому їжі протягом доби, інтервали між ними,
розподіл енергетичної цінності та харчових речовин по окремим прийомам їжі
C. Статус організму, обумовлений його харчуванням
D. План харчування колективу, перелік готових страв, розподілених
по прийомах їжі, з перерахуванням харчових продуктів, зазначенням їх
кількості, енергетичної цінності та хімічного складу
E. Раціональне, здорове, повноцінне харчування, яке забезпечує
нормальний ріст та розвиток організму.
14. Дайте визначення терміну "раціональне (здорове, повноцінне)
харчування":
A. Харчування, що забезпечує надходження в організм достатньої
кількості білків, жирів, вуглеводів, вітамінів, мінеральних солей
B. Харчування, що викликає емоційне смакове задоволення
C. *Харчування, що забезпечує нормальний зріст і розвиток
організму, гомеостаз внутрішнього середовища, стійкість до несприятливих
умов навколишнього середовища
D. Харчування, що відповідає ферментативним можливостям травної
системи та біологічним ритмам організму
E. Харчування, адекватне енерговитратам організму.
15. Поліненасиченими жирними кислотами найбільш багатий продукт:
A. 1. Вершкове масло
B. Яловий жир
C. Баранячий жир
D. Свиняче сало
E. 5*.Соняшникова олія
17. Збалансоване харчування – це:
A. Достатня енергетична цінність раціону в результаті адекватного
потребам надходження білків, жирів та вуглеводів;
B. Дотримання відповідності ферментного складу хімічній структурі
їжі;
C. *Оптимальне співвідношення харчових та біологічно активних
речовин;
D. Оптимальний режим харчування;
E. Якість продуктів, що входять в раціон.
18. Для визначення основного обміну найчастіше користуються
методом:
A. Хронометражу
B. Визначення динаміки маси тіла
C. Опитування
D. Прямої калориметрії
E. *.Розрахунковим
19. У добовому раціоні повинно міститися білків тваринного
походження від загальної кількості, не менше,%:
A. 40
B. 45
C. 50
D. *55
E. 60
20. Вітаміни та клітковина виконують, як основну, таку фізіологічну
функцію:
A. Енергетичну
B. Пластичну
C. *Каталітичну
D. Захисну
E. Морально-психологічну
Методи медичного контролю за забезпеченням організму вітамінами.
1. Авітамінози – це:
А. Патологічні стани, пов’язані з надходженням надзвичайно великої
кількості вітамінів
Б. Хвороби, що виникають при повній відсутності в їжі якого-небуть
вітаміну
В. Патологічні стани, обумовлені недостатнім надходженням вітамінів з
їжею
Г. Патологічні стани, обумовлені поганим засвоєнням вітамінів
*Д. Хвороби, що виникають при повній відсутності в їжі або повному
порушенні засвоєння якого-небуть вітаміну
2. Найбільш ефективні методи діагностики гіповітамінозу С:
А. Санітарне обстеження умов транспортування, зберігання, кулінарної
обробки харчових продуктів
Б. Розрахунок вмісту вітаміну С в добовому раціоні
В. Визначення вмісту вітаміну С в харчових продуктах добового раціону
лабораторними методами
Г. Вивчення соматоскопічних показників харчового статусу організму
*Д. Проведення функціональних проб на резистентність капілярів, язикової
проби з реактивом Тільманса, аналіз сечі на вміст аскорбінової кислоти
3. Основна фізіологічна функція вітамінів в організмі:
А. Енергетична
Б. Пластична
*В. Каталітична
Г. Захисна
Д. Смакова
4. Рекомендовані для дорослого населення величини
надходження вітаміну А ( ретиноловий еквівалент ), мкг:
А. 800
*Б. 1000
В. 20
Г. 400
Д. 100
5. Найбільш характерний симптом С-гіповітамінозу:
*А. Кровоточивість ясен під час присосу губами і чищенні зубів
Б. Гемералопія
В.Хейлоз
Г. Кон’юктивіт і блефарит
Д. Язик яскраво-червоний, сухий, болючий
6. До екзогенних причин виникнення гіповітамінозів відносять:
А. Підвищену потребу в вітамінах
Б. Підсилення розпаду вітамінів у ШКТ
*В. Недостатнє надходження вітамінів з їжею
Г. Порушення процесів всмоктування вітамінів
Д. Хвороби печінки, підшлункової залози
7. Фізіологічні фактори, що визначають потребу організму в
вітамінах:
*А. Вік та стать, індивідуальні особливості організму
Б. Кліматичні умови
В. Географічна широта
Г. Характер харчування
Д. Умови проживання
8. Страви, які рекомендують вітамінізувати в зимово-весняний
період для харчування організованих колективів:
А. Закуски
*Б. Перші та треті страви
В. Другі страви
Г. Тільки треті страви ( в т.ч. молоко )
Д. Десерти
9. Добова потреба дорослої людини в аскорбіновій кислоті
(вітамін С) складає:
А. 50-70 мг
Б. 60-90мг
*В. 70-100мг
Г. 80-120 мг
Д. 90-130мг
10. Найбільш характерний клінічний симптом гіповітамінозу А:
А. Невростенічний синдром
*Б. Гемералопія ( куряча сліпота )
В. Хейлоз
Г. Гінгівіт
Д. Поліневріт
11.Основні джерела вітаміну С:
А. Зернові
Б. Риба
В. М’ясні вироби
*Г. Свіжі овочі, фрукти та зелень
Д. Молочні продукти
12.Основоположник вітамінології як науки:
А. Ейкман
*Б. М.І.Лунін
В. В.В. Єфремов
Г. Гопкінс
Д. К.Функ
13.Авітаміноз В 1 (тіаміну):
А. Цинга
Б. Гемералопія
В. Рахіт
*Г. Бері-бері (поліневрит)
Д. Пеллагра
14. До основних симптомів цинги відносять:
*А. Мілкі шкіряні і великі порожнинні крововиливи
Б. Розлади травлення
В. Запалення периферичних нервів кінцівок
Г. Порушення кісткоутворення
Д. Мацерація і злущування епітелію
15. Основні джерела вітаміну А (ретинолу):
А. Зелені листки рослин
Б. Рослинне масло
В. Шипшина, чорна смородина
*Г. Печінка морських риб та тварин
Д. Цитрусові
16. За сучасними уявленнями, вітаміни – це:
А. Органічні речовини, які є сполукою складних ефірів триатомного спирту
і жирних кислот
*Б. Низькомолекулярні органічні сполуки, необхідні для здійснення
механізмів ферментативного каталізу, нормального обміну речовин,
підтримання гомеостазу, біохімічного забезпечення усіх життєвих функцій
організму
В. Незамінні, есенціальні речовини, без яких неможливе життя, ріст та
розвиток організму
Г. Поліоксикарбонільні сполуки та їх похідні.
Д. Високомолекулярні органічні речовини, побудовані із залишків 20
амінокислот.
17. Що покладено в основу класифікації вітамінів:
А. Походження
Б. Хімічний склад
*В. Принцип розчинності у воді та у жирі
Г. Добова потреба
Д. Біологічна дія
18. Основні симптоми гіпервітамінозу Д:
А. Сухість шкіри
Б. Дистрофічні зміни у м’язах
*В. Диспепсичні явища, втрата апетиту, зниження ваги
Г. Дратівливість, швидка стомлюваність
Д. гіперемія шкіри обличчя, шкіри, відчуття жару
19. Основні джерела вітаміну Е (токоферолу):
А. Дріжджі пивні
Б. Крупи
В. Молоко, жовток яєць
*Г. Рослинне масло (олія)
Д. Овочі
20. С-вітамінізацію готових страв у школах і їдальнях промислових
підприємств рекомендується проводити:
*А. У зимово-весняний період
Б. У весняно-літній період
В. У весняно-осінній період
Г. У осінньо-зимовий період
Д. Протягом року
Методика експертної оцінки харчових продуктів і готових страв за
результатами їх лабораторного аналізу.
1. Основний вид вуглеводів, що міститься в харчових продуктах:
А. Розчинні у воді вуглеводи
Б.* Нерозчинний у воді крохмал
В. Глікоген
Г. Пектинові речовини
Д. Целюлоза (клітковина)
2. Найбільшу кількість клітковини і найменшу кількість вуглеводів
містять такі крупи (корисні для дюдей похилого віку, а також осіб,
зайнятих розумовою працею):
А. Пшоно
Б. Манна крупа
В* Гречана та вівсяна
Г. Перлова та ячмінна
Д. Рис
3. Захворювання, що можуть передаватися з молоком:
А. Опісторхоз та дифілоботріоз
Б. Трихінельоз
В.* Туберкульоз та бруцельоз
Г. Сибірська виразка
Д. Дифтерія
4. Продукт молочнокислого бродіння, отриманий на заквасці із чистих
культур:
А.* Кисле молоко (простокваша)
Б. Сметана
В. Кефір
Г. Кумис
Д. Сир
5. Вкажіть, м’ясо яких тварин може бути джерелом зараження
трихінельозом:
А. Кроля
Б.* Свині
В. Великої рогатої худоби
Г. Овече
Д. Птиці
6. Найбільшу кількість ПНЖК (поліненасичених жирних кислот) містять
такі жири:
А. Яловичий, баранячий.
Б. Домашньої птиці
В. Вершкове масло
Г. Риб”ячий жир
Д.* Олія
7. Які показники якості молока не нормуються держстандартом?
А. Питома вага
Б. Кислотність
В. Вміст жиру
Г.* Вміст казеїну та альбуміну
Д. Вміст сухого знежиреного залишку
8. Яка кількість олова дозволяється в баночних консервах?
А. Не більше 150 мг/кг
Б. Не більше 180 мг/кг
В.* Не більше 200 мг/кг
Г. Не більше 220 мг/кг
Д. Не більше 250 мг/кг
9. Назвіть причини порушення герметичності баночних консервів у
жерстяній тарі:
А.* Корозія внутрішньої поверхні банок
Б. Деформація корпусу банок під час зберігання та транспортування
В. Деформація в процесі стерилізації
Г. Переповнення банки продуктом
Д. Дефекти закочування банок
10. Основні причинні фактори виникнення бомбажу баночних консервів
А. Порушення режиму стерилізації
Б.* Порушення герметичності банок
В. Наявність залишкової мікрофлори
Г. Корозія металу
Д. Переповнення банки продуктом
11. :Найбільш повноцінний білок входить до складу такого харчового
продукту
А. М’ясо
Б. Риба
В. Молоко
Г.*Яйця
Д. Бобові
12. Кислотність молока зумовлена вмістом у ньому:
А. Лактози
Б. Альбумінів та глобулінів
В Молочної та оцтової кислот
Г. Різноманітних мінеральних солей та фосфорвміщуючих речовин
Д.*Молочної кислоти, фосфорної та молочних солей
13. Циліндричний ніж Журавльова використовують для відбору проб:
А. М’яса
Б. сиру
В.*хліба
Г. овочів
Д. риби
14. До якої категорії харчових продуктів слід віднести молоко, що містить
крохмал:
А. Доброякісний харчовий продукт
Б.* Фальсифікований харчовий продукт
В. Харчовий продукт зниженої якості
Г. Недоброякісний харчовий продукт
Д. Умовно придатний харчовий продукт
15. Яким методом визначають вміст вуглеводів у харчових речовинах?:
А. Йодно-крохмальним.
Б. Індикаторним
В.* Йодометричним
Г. Органолептичим
Д. На смак
16. :Методи відбору проб для лабораторного аналізу залежать від:
А. .Виду аналізу
Б.* Виду продуктів
В. Температурних умов
Г. Пори року
Д. Від хімічного складу продуктів
17. Метою гігієнічної експертизи харчових продуктів є:
А. Визначення товарних якостей продукту
Б. Виявлення наявності фальсифікації
В.* Визначення епідеміологічної та токсикологічної небезпечності продуктів
Г. Визначення ступеня псування продуктів
Д. Всі перераховані відповіді
18. З якою метою фальсифікують молоко содою?
А. Для підвищення бактерицидних властивостей молока
Б.*Для приховання підвищеної кислотності
В Для покращення смакових властивостей молока
Г. Для підвищення питомої ваги молока
Д. Для надання товарного виду
19.Фальсифікований харчовий продукт, це-:
А. Продукт, що має відхилення від Держстандарту, проте вони не викликають
зрушень у стані здоров’я споживача
Б. Продукт, що звільнений від баластних речовин
В. Продукт, що виготовлений для заміни натуральних нутрієнтів
Г. Продукт, що повністю відповідає вимогам Держстандарту
Д.*Продукт, натуральні властивості якого змінені з метою обману споживача
20. До показників якості зернопродуктів відносять:
А. Вологість
Б. Зольність
В. Засміченість
Г. Зіпсовані зерна
Д.*Всі перераховані
Методика розслідування випадків харчових отруєнь
Тест № 1
1. Дайте визначення поняття «харчова токсикоінфекція»:
А) гостре захворювання, що виникає у разі вживання їжі, яка містить велику
кількість токсинів, що накопичились під час розвитку і загибелі специфічного
збудника;
Б) *гостре захворювання, що виникає у разі споживання їжі, яка містить велику
кількість живих збудників та їх токсинів, виділених під час розмноження і
загибелі мікроорганізмів;
В) гостре, часто масове захворювання, що виникає у разі вживання їжі, яка
містить велику кількість живих специфічних збудників;
Г) хронічне захворювання, яке виникає внаслідок вживання продуктів
харчування, що містять токсичні продукти життєдіяльності мікроскопічних
грибів
Д) хронічне захворювання ШКТ, викликане постійним споживанням
недоброякісної їжі
2. Вкажіть продукти, в яких може відбуватися накопичення
ботулінічного токсину:
А) яйця
Б) смажена риба
В) молоко та молоко
Г)* ковбаса, копчене м‘ясо
Д) соки, газовані напої
3. Назвіть основні заходи профілактики стафілококових токсикозів:
А) боротьба з гризунами
Б) виявлення носіїв збудників кишкових інфекцій серед працюючих з
харчовими продуктами
В) *виявлення осіб, які страждають на гнійничкові захворювання та
захворювання зубів і носоглотки серед персоналу харч.об‘єктів
Г) знищення мух
Д) своєчасне лікування колібактеріальних холециститів і пієлітів у працівників
харчових об‘єктів
4. Ознаки, характерні для харчових токсикоінфекцій:
А) повільний розвиток хвороби
Б) поодинокі випадки захворювання
В) наявність контактних випадків захворювання у побуті і в колективі
Г) *виражений зв‘язок захворювання із споживанням певної їжі
Д) частий перехід захворювання у хронічну форму
5. До приймального відділення поступила хвора з підвищеною
температурою тіла (38,5 0 С), нудотою, частим блюванням, болем у животі,
проносом, головним болем, запамороченням, сильною слабкістю, ломотою
в тілі. Хвора 6 годин тому обідала у столовій: суп гороховий, картопляне
пюре з рибною котлетою, на десерт – кекс. Вкажіть можливу причину
захворювання:
А) ботулізм
Б) стафілококовий токсикоз
В) *харчова токсикоінфекція
Г) харчовий мікотоксикоз
Д) харчове отруєння хімічними домішками
6. Який документ оформлюється лікарем при встановленні діагнозу
«харчове отруєння»?
А) облікова форма № 25
Б) облікова форма № 3
В) облікова форма № 98
Г) облікова форма № 60
Д) *облікова форма № 58
7. Які заходи щодо профілактики харчових отруєнь проводяться на
об‘єктах громадського харчування?
А) *утримання в належному стані інвентарю та обладнання кухонь
Б) медичні огляди персоналу
В) санітарно-просвітня робота
Г) нагляд ветслужби за м‘ясопродуктами
Д) належна заготівля харчових продуктів
8. Чим відрізняються харчові отруєння від кишкових інфекцій?
А) *мають короткий інкубаційний період
Б) передаються від хворого до здорового
В) поодинокі випадки
Г) мають контактний шлях передачі
Д) висококонтагіозні
9. Харчове отруєння амігдалином викликається внаслідок
споживання:
А) сирої картоплі
Б) *варення з кісточками
В) бобів
Г) квасолі
Д) мигдалю
10. Харчове отруєння соланіном викликається внаслідок споживання:
А) мигдалю
Б) варення з кісточками
В) бобів
Г) квасолі
Д) *зеленої картоплі
1. Дайте визначення поняття «бактеріальний токсикоз».
А) гостре захворювання, що виникає у разі споживання їжі, яка містить велику
кількість живих збудників та їх токсинів, виділених під час розмноження і
загибелі мікроорганізмів;
Б) *гостре захворювання, що виникає у разі вживання їжі, яка містить велику
кількість токсинів, що накопичились під час розвитку;
В) гостре, часто масове захворювання, що виникає у разі вживання їжі, яка
містить велику кількість живих специфічних збудників;
Г) хронічне захворювання, яке виникає внаслідок вживання продуктів
харчування, що містять токсичні продукти життєдіяльності мікроскопічних
грибів
Д) хронічне захворювання ШКТ, викликане постійним споживанням
недоброякісної їжі
2. Вкажіть продукти, в яких може відбуватися утворення
стафілококового токсину:
А) овочевий салат
Б) ковбаса, копчене м‘ясо
В) соки, газовані напої
Г) *вироби з кремом
Д) консервовані гриби
3. Вкажіть основні заходи профілактики ботулізму:
А) *дотримання правильного режиму стерилізації, умов та термінів зберігання
консервів
Б) виявлення носіїв збудників кишкових інфекцій серед працюючих з
харчовими продуктами
В) виявлення осіб, які страждають на гнійничкові захворювання та
захворювання зубів і носоглотки серед персоналу харч.об‘єктів
Г) знищення мух
Д) своєчасне лікування колі бактеріальних холециститів і пієлітів у працівників
харчових об‘єктів
4. Назвіть основні заходи профілактики харчових токсикоінфекцій:
А) боротьба з гризунами
Б) *виявлення носіїв умовно-патогенної кишкової флори серед працюючих з
харчовими продуктами
В) виявлення осіб, які страждають на гнійничкові захворювання та
захворювання зубів і носоглотки серед персоналу харч.об‘єктів
Г) знищення мух
Д) своєчасне лікування колі бактеріальних холециститів і пієлітів у працівників
харчових об‘єктів
5. Дівчинка, 8 років поступила до приймального відділення з
температурою 37,5 0 С, нудотою, блюванням, болем в епігастральній
області, загальною слабкістю, головним болем. Дитина 4 години тому у
бабусі їла овочевий суп, гречану кашу з котлетою, на десерт – заварне
тістечко з масляним кремом власного приготування. Бабуся останні дні
скаржилась на нежить, кашель, жар. Вкажіть можливу причину
захворювання.
А) ботулізм
Б) *стафілококовий токсикоз
В) харчова токсикоінфекція
Г) харчовий мікотоксикоз
Д) харчове отруєння домішками хімічних речовин
6. Хто з перелічених осіб не входить до групи розслідування випадку
харчового отруєння?
А) лікар установи, де сталося х.о.
Б) санітарний лікар СЕС
В) представник адміністрації об‘єкта
Г) повар харчоблоку
Д) *роздавальниця їдальні
7. Які документи не оформлюються при розслідуванні випадку х.о.?
А) облікова форма №58
Б) направлення в лабораторію
В) лист опитування постраждалих
Г) акт про результати розслідування х.о.
Д) *акт приймання
8. Найбільшу небезпеку зараження харчових продуктів патогенним
стафілококом представляють:
А) хворі на ГРВІ
Б) носії ЕТ кишкової палички
В) *хворі на панарицій
Г) хворі на пієліти
Д) хворі на виразку шлунку
9. Харчове отруєння фазином викликається внаслідок споживання:
А) сирої картоплі
Б) вареної картоплі
В) бобів
Г) *квасолі
Д) мигдалю
10. Харчове отруєння аманітином викликається внаслідок
споживання:
А) *блідої поганки
Б) варення з кісточками
В) бобів
Г) квасолі
Д) мигдалю
Гігієнічний нагляд за харчуванням різних вікових груп, професій, хворих в
стаціонарах, оздоровчих закладах.
1. Діти різних вікових груп потребують для свого розвитку більше,
ніж дорослі:
A. Білків
B. Мінеральних солей
C. Жирів
D. Вуглеводів
E. *Всього названого
2. Раціон дитини має містити білків тваринного походження:
A. 20-30%
B. 40-50%
C. *60-70%
D. 80-90%
E. 100%
3. Добова потреба в білках у дитини до 1 року на 1 кг маси тіла
складає:
A. 1 г/кг
B. 2 г/кг
C. 3 г/кг
D. *4 г/кг
E. 5 г/кг
4. Добова потреба в білках у дитини 7-10 років на 1 кг маси тіла
складає:
A. 1 г/кг
B. 2 г/кг
C. *3 г/кг
D. 4 г/кг
E. 5 г/кг
5. У раціоні осіб старших вікових груп вміст мінеральних солей та
більшості вітамінів:
A. Суттєво знижується
B. Знижується
C. *Не знижується
D. Підвищується
E. Суттєво підвищується
6. Найменші потреби у білках, жирах та вуглеводах у осіб якої групи
інтенсивності праці:
A. *1
B. 2
C. 3
D. 4
E. 5
7. Енергетична цінність раціону осіб розумової праці відносно
раціону осіб фізичної праці:
A. Вища
B. Істотно вища
C. Така сама
D. Нижча
E. *Істотно нижча
8. Вміст мінеральних речовин та вітамінів у раціоні осіб розумової
праці відносно раціону осіб фізичної праці:
A. Вищий
B. Істотно вищий
C. *Такий самий
D. Нижчий
E. Істотно нижчий
9. Скільки розроблено і обгрунтовано для різних нозологічних груп
захворювань (враховуючи варіації) рецептур дієт:
A. 10
B. 12
C. 14
D. *15
E. 17
Основи запобіжного санітарного нагляду.
1. Площа забудови земельної ділянки лікарні має бути не більше (у %):
1-5
6-10
*10-15
15-20
25-30
2. Назвіть варіант планування відділень лікарні:
Однобічне
Двобічне
Частково двобічне
Внутрішнє
*Всі відповіді вірні
3. Яку з перерахованих систем не використовують при забудові лікарень?
Децентралізована (павільйонна)
Централізована (компактна)
Змішана
*Радіальна
Централізовано-блочна
7. Вкажіть найбільш оптимальну орієнтацію вікон лікарняної палати:
Північна
*Південно-східна
Західна
Північно-західна
Південно-західна
4. Назвіть основний захід запобіжного санітарного нагляду, спрямований на
запобігання виникнення внутрішньолікарняних інфекцій:
Проведення попередніх та періодичних медичних оглядів
Проведення дезінфекційних заходів
Контроль за станом факторів оточуючого середовища
*Принципова оцінка об´єктабудівництва при його прийманні в
експлуатацію
Забезпечення оптимального антимікробного режиму
5. Назвіть питання, на яке в першу чергу необхідно отримати відповідь,
вибираючи ділянку для побудови лікувально-профілактичного закладу:
Особливості клімато-погодної обстановки
Співвідношення промислової та селитебної зон населеного пункту
Ступінь забруднення атмосферного повітря
*Епідеміологічний стан ґрунту
Особливості мікрокліматичних умов
6.Назвіть основний шлях передачі внутрішньолікрняних інфекцій:
Повітряно-крапельний
Водний
Трансмісивний
Зоонозний
*Фекально-оральний
7. Назвіть зону, яка не передбачається при зонуванні земельної ділянки
лікарні багатопрофільного призначення:
*Навчально-дослідна зона
Зона лікувальних корпусів
Садово-паркова зона
Зона патологоанатомічного відділення з моргом
Господарська зона
Загальна методика поточного санітарного нагляду.
1. Назвіть одну із основних систем забудови лікарень:
A. Відкрита
B. Закрита
C. Проміжна
D. Радіальна
E. *Централізовано-блочна
2. Назвіть одну з основних систем планування лікарняних відділень:
A. *Двостороння
B. Павільйонна
C. Тристороння
D. Зовнішня
E. Змішана
3.Вкажіть яку площу повинна займати зона забудови земельної ділянки
лікарні (у %):
A. 1 – 5
B. 6 – 10
C. *11 – 20
D. 21 – 25
E. 30 – 35
4. Вкажіть, на яку величину збільшується у порівнянні із
загальноприйнятими нормами площа земельної ділянки спеціалізованого
лікувально-профілактичного закладу (протитуберкульозного диспансеру) (у
%):
A. 5
B. 10
C. 15
D. *20
E. 25
5. На земельній ділянці лікарні при змішаній системі будівництва
виділяють головний корпус, поліклініку, акушерсько-гінекологічний корпус,
інфекційний корпус, харчоблок, господарські будівлі, патологоанатомічний
корпус, лікарняний сад зі смугою зелених насаджень. Яким повинен бути
максимальний відсоток забудівлі лікарняної ділянки?
A. *15%
B. 20%
C. 35%
D. 10%
E. 25%
6. Земельна ділянка централізованої лікарні має прямокутну форму
розміром 200х300 м. По фасаду ділянки розташований лікувальний корпус, в
центрі – лікарняний сад, в глибині території – господарські будови. На якій
відстані від межі ділянки повинен розташовуватися лікувальний корпус?
A. *Не менше 30 м
B. Не менше 20 м
C. Не менше 15 м
D. Не менше 50 м
E. Не менше 25 м
7. При санітарній експертизі проекту інфекційної лікарні було
установлено, що основними архітектурно-планувальними приміщеннями є
бокси і напівбокси. Відсутністю якого елементу напівбокс відрізняється від
боксу?
A. *Входу з вулиці
B. Палати
C. Санітарного вузла
D. Шлюзу
E. Входу з відділення
8. При санітарному обстеженні опікового відділення для дорослих було
встановлено, що палати на 4 ліжка мають площу 28 м 2 . Яка мінімальна
площа палат повинна бути у цьому відділенні?
A. *40 м 2
B. 24 м 2
C. 28 м 2
D. 30 м 2
E. 52 м 2
9. Площа відведена під забудову лікарняними корпусами, займає 19%
земельної ділянки, площа озеленення – 62%, площа садово-паркової зони – 30
м 3 на одне ліжко. Зелені насадження розміщені по периметру ділянки
заввишки 15 м. Відстань від патологоанатомічного корпусу до палатних
корпусів – 32 м. Який з- наведених показників не відповідає гігієнічним
вимогам?
A. *Площа забудови
B. Відстань від палатних корпусів до патологоанатомічного корпусу
C. Ширина зелених насаджень по периметру ділянки
D. Площа озеленення
E. Площа садово-паркової зони
10. Проектом реконструкції центральної районної лікарні
передбачається будівництво шкірно-венерологічного та онкологічного
відділень. Яка система видалення відходів буде відповідати гігієнічним
вимогам?
A. *Збирання у герметичні ємності з наступним спалюванням у
спеціальній установці на території лікарні
B. Роздільний вивіз спеціальним транспортом на полігон побутових
відходів
C. Утилізація на сміттєспалювальному заводі
D. Попереднє знезаражування 5/% розчином хлорного вапна та поховання
на полігоні побутових відходів (звалищі)
E. Сумісне видалення з загальнолікарняними твердими відходами
11. Проектом лікарні передбачено поділ лікарняних корпусів на три
групи: лікарняні, лікувально-діагностичні та господарські, які з’єднані між
собою підземними переходами. Яка система забудови застосована при
проектуванні лікарні?
A. Периметральна
B. Змішана
C. Централізована
D. Децентралізована
E. *Централізовано-блочна
12. Під час реконструкції міської лікарні в місті, розташованому на 55°
північної широти планується перенесення хірургічного блоку з цокольного
на 1-й поверх будівлі. На яку частину світу необхідно зорієнтувати вікна
нової операційної зали для створення оптимальних умов праці хірургічного
персоналу?
A. *Північ
B. Схід
C. Південь
D. Південний захід
E. Захід
13. Міська лікарня складається з головного корпусу, в якому розміщені
хірургічне і терапевтичне відділення, та декілька окремих будинків, які
призначені для інфекційного, пологового та дитячого відділень. Визначити
систему будівництва лікарні.
A. Централізовано-блочна
B. Централізована
C. Децентралізована
D. *Змішана
E. Блочна
14. Передбачається будівництво багатопрофільної лікарні в одному з
центральних районів міста N. Яка система забудови найбільш доцільна у
даному випадку?
A. Блочна
B. Централізована
C. Децентралізована
D. Змішана
E. *Централізовано-блочна
15. У населеному пункті планується будівництво лікарні. При
обґрунтуванні площі земельної ділянки, яка відводиться під будівництво,
лікарю в першу чергу необхідно звернути увагу на:
A. Територіальні розміри населеного пункту
B. Систему лікарняного будівництва
C. Категорійність населеного пункту
D. Рівень захворюваності населення
E. *Ліжковий фонд лікарні
16. Заплановано будівництво нової поліклініки в районі з близьким
розташуванням машинобудівного заводу (2-й клас небезпеки). Визначити
необхідну ширину санітарно-захисної зони між підприємством і
поліклінікою:
A. 1000 м
B. 300 м
C. 100 м
D. 50 м
E. *500 м
17. На земельній ділянці лікарні 15% площі зайнято будівлями, 70%
зеленими насадженнями та 20% припадає на господарський двір і проїзди.
Що необхідно покращити з планування лікарняної ділянки?
A. *Зменшити відсоток озеленення
B. Зменшити відсоток забудови
C. Збільшити відсоток забудови
D. Збільшити відсоток озеленення
E. Зменшити відсоток що припадає на господарський двір та проїзди
18. У населеному пункті Н. планується будівництво дільничної лікарні
на 100 ліжок. Ґрунти земельної ділянки піщані. Яка із запропонованих схем
очистки стічних вод найбільш раціональна для даного об’єкту?
A. *З полями підземної фільтрації
B. З піщано-гравійним фільтром
C. З фільтруючим колодязем
D. З компактними установками заводського виготовлення
E. З біофільтрами малої потужності
19. При обстеженні земельної ділянки лікарні встановлено, що ця
ділянка знаходиться з навітряного боку і на значній відстані від джерел, які
забруднюють повітря. Рівень шуму в денний час 50 дБ, у нічний – 30 дБ. На
одне ліжко приходиться 150 м 2 території. Який показник не відповідає
гігієнічним нормативам?
A. Рівень звуку в нічний час
B. Розміщення земельної ділянки з навітряного боку.
C. Розрахунок земельної території в залежності від кількості ліжок у
лікарні.
D. Усі показники не відповідають гігієнічним нормативам
E. *Рівень шуму в денний час
Гігієнічна оцінка розміщення та планування окремих структурних
підрозділів лікарні за матеріалами проекту.
1. Щільність забудови лікарняної ділянки не повинна перевищувати:
А. 1–5%
Б. 6-10%
*В. 12-15%
Г. 21-25%
Д. 60% і більше
2. Приймальне відділення для соматичних хворих повинно включати
А. Оглядове приміщення
Б. Санітарний пропускник
В. Палати тимчасового утримання хворих
Г. Реанімаційний бокс
*Д. Всі перераховані варіанти.
3. Оптимальна орієнтація вікон палат у північній півкулі є:
*А. Південно-східна та південна
Б. Південна та східна
В. Північно-східна, північна
Г. Східна та західна
Д. Південно-західна
4. Найбільш доцільна система забудови багатопрофільної лікарні на 1200
ліжок:
А. Децентралізована
*Б. Централізовано-блочна
В. Централізована
Г. Змішана (3-4 окремих корпусів)
Д. Змішана (5-6 окремих корпусів)
5. У якій функціональній зоні ділянки лікарні може бути розміщене
патологоанатомічне відділення при відсутності для нього окремої зони:
А. У будь-якій
Б. У зоні лікувальних корпусів для інфекційних хворих
В. У зоні поліклініки
Г. На території садово-паркової зони
*Д. У господарській зоні
6. Бокс відрізняється від напівбоксу тим, що:
А. Має палату і санвузол при ній
Б. Має ванну кімнату
*В. Має два входи (ззовні і з коридору)
Г. Має один вхід (ззовні)
Д. Має санвузол
7.Штучне освітлення в лікарняних палатах повинне бути:
А. Тільки загальне
Б. Тільки місцеве (світильники в нижній частині стін)
В. Нічне чергове
*Г. Загальне та нічне чергове і світильники в нижній частині стін
Д. Світильники з люмінесцентними лампами
8. Санітарно-гігієнічну експертизу проекту лікарняного закладу починають з
А. Ситуаційного плану
Б. Генерального плану
*В. Пояснювальної записки
Г. Креслення фасадів
Д. Приймального відділення
9. Найбільш доцільний варіант конфігурації (співвідношення сторін)
земельної ділянки для будівництва лікарні:
А. 1:1
*Б. 1:2
В 1:3
Г. 1:4
Д. 1:5
10. Основним недоліком централізованої системи забудови лікарні є:
*А. Ускладнення боротьби з внутрішньолікарняними інфекціями
Б. Ускладнення використання діагностичних засобів
В. Хворі мають меншу можливість перебування на свіжому повітрі
Г. Складно доставляти їжу
Д. Необхідність дублювання фізіотерапевтичних засобів
11. При проектуванні земельної ділянки лікувального закладу виділяють
такі зони:
А. Лікувальних корпусів для неінфекційних хворих
Б. Поліклініки
В. Садово-паркову
Г. Господарську
Д. *Всі перераховані
12. Розміри садово-паркової зони повинні складати (з розрахунку на одне
ліжко):
А. *Не менше 25 м 2
Б. Не менше 30 м 2
В. Не більше 25 м 2
Г. Не менше 60 м 2
Д. Не менше 300 м 2
13. Мінімальна відстань між двома лікарняними корпусами:
А. 20 м
Б. 50м
В. *Не менше як 2,5 висоти найбільш високого корпусу
Г. Не менше як 3 висоти найбільш високого корпусу
Д. Не менше 10 м
14. Санітарний пропускник планується за поточним принципом і включає:
А. Оглядову
Б. Роздягальню
В. Ванно-душову
Г. Одягальню
Д. *Все перераховане
15. Недоліком централізованої системи забудови лікарні є:
А. Компактне планування території
Б.*Труднощі в організації лікувально-охоронного режиму та ускладнення
боротьби з ВЛІ
В. Централізація діагностичного обладнання
Г. Централізація комунікацій та санітарно-технічних споруд
Д. Кращі умови доставки їжі з харчоблоку
16. Максимально допустима кількість ліжок у палатній секції для
дорослих:
А. 10
Б. 20
В*. 30
Г. 40
Д. 50
17. Боксовані палати, це:
А. Ізольовані палати з загальним туалетом і ванною
Б. *Палати з ізоляцією кожного ліжка
В. Ізольовані палати з ванною і туалетом
Г. Палати, що мають два входи
Д. Ізольовані палати, розміщені у окремому приміщенні
18. Мінімальна загальна освітленість операційних люмінесцентними
лампами повинна бути:
А. 100 лк
Б. 200 лк
В. 300 лк
Г. *400 лк
Д. 500 лк
19. Що можна оцінити з гігієнічної точки зору, розглядаючи генеральний
план ділянки лікувального закладу:
А. Місце розташування лікувального закладу в населеному пункті
Б. Місце розташування навчального закладу в населеному пункті
В. Місце розташування парків, доріг, водойм в населеному пункті
Г. *Функціональне зонування ділянки та її площу
Д. Розташування жилих кварталів в населеному пункті відносно ділянки
будівництва
20. Найбільш доцільний варіант конфігурації (співвідношення сторін)
земельної ділянки для будівництва лікарні
А. 1:1
Б. 1:3
В. *2:3
Г. 2:5
Д. 3:4
Гігієнічна оцінка умов перебування хворих та гігієна праці медичних
працівників в лікувально-профілактичних закладах.
1. В операційній обласної клінічної лікарні проведено вимірювання
мікрокліматичних показників. Результати проведених досліджень:
середня температура повітря складає 20 о С, відносна вологість повітря –
48%, швидкість руху повітря – 0,1 м/с. Дайте гігієнічну оцінку
мікроклімату операційної.
A. Мікроклімат дискомфортний з підвищеною вологістю
B. Мікроклімат дискомфортний
C. *Мікроклімат комфортний
D. Мікроклімат дискомфортний охолоджуючий
E. Мікроклімат дискомфортний з підвищеною швидкістю руху
повітря
2. Персонал фізіотерапевтичного відділення лікарні, що відпускає
терапевтичні процедури на УВЧ і СВЧ установках, зазнає впливу
електромагнітного поля (ЕМП). Назвати, які дані необхідно отримати для
оцінки умов праці персоналу процедурних приміщень.
A. ГДР ЕМП радіочастот
B. Стан здоров’я персоналу (скарги, об’єктивні дані)
C. Тривалість робочого часу протягом дня
D. *Результати вимірювання напруженості ЕМП на робочих місцях
E. Технічні характеристики приладів, що генерують ЕМП
3. Скільки разів на день треба проводити в палаті вологе прибирання з
застосуванням дезинфікуючих засобів з метою забезпечення санітарно-
гігієнічного режиму?
A. *2
B. 1
C. 3
D. 4
E. 5
4. До архітектурно-планувальних заходів. неспецифічної профілактики
внутрішньолікарняних інфекцій відноситься:
A. Конфігурація земельної ділянки
B. Відсутність зелених насаджень
C. Наявність посадочної ділянки для вертоліта
D. Наявність природних водойомищ
E. *Раціональне взаєморозташування окремих підрозділів лікарні
5. З метою профілактики внутрішньо-лікарняної інфекції відходи
шкірно-венерологічних, хірургічних та туберкульозних відділень та
лікарень повинні:
A. Вивозити на обладнанні за межами місця звалища.
B. Вивозити на спеціально виділені місця на цвинтарях
C. *Спалювати в спеціальних мусорозпалювальних печах на ділянці
лікарні
D. Закопувати на ділянці лікарні
E. Заборонити до вивозу.
6. При санітарному обстеженні операційної багатопрофільної лікарні
виявлено: площа операційної 38 м2, вікна орієнтовані на північ,
освітлення люмінесцентними лампами і його рівень – 400 лк., температура
повітря в операційній – 27˚ С, кратність обміну повітря – 10 раз за 1 год.,
передбачена подача стерильного повітря. Який з наведених показників не
відповідає гігієнічним нормативам?
A. *Температура повітря
B. Орієнтація вікон
C. Вид освітлення та рівень освітлення
D. Площа операційної
E. Кратність обміну повітря
7. В профілактиці внутрішньо-лікарняної інфекції основними
санітарно-технічними заходами є:
A. Вентиляція
B. *Вентиляція з повітроподачою, кондиціювання та ламінарні
прилади
C. Кондиціювання
D. Використовування ламінарних приладів
E. Ультрафіолетове випромінювання
8. Бактеріологічна лабораторія обласної клінічної лікарні проводить
щомісячний контроль якості стерилізації інструментарію, застосовуючи
зокрема проби з тест-індикаторами. Що контролюють за допомогою цих
проб?
A. Залишки крові
B. Залишки миючих речовин
C. Тиск в автоклаві
D. *Температуру в автоклаві
E. Загальне мікробне обсіменіння
9. Вологе прибирання палати гнійного післяопераційного відділення
здійснюється раз на добу з застосуванням 1 % розчину хлораміну,
провітрювання палати – чотири рази на добу, заміна білизни – раз на
тиждень, а в разі забруднення її виділеннями з рани – негайно, гігієнічний
душ хворі приймають раз на тиждень. Виявіть недолік санітарно-
гігієнічного режиму відділення ?
A. Недостатня концентрація хлораміну.
B. Недостатнє провітрювання.
C. *Недостатня частота прибирання палати.
D. Невчасна заміна білизни.
E. Недостатня частота миття хворих.
10. З метою забезпечення поточного саннагляду на належному рівні у
великій клінічній лікарні була введена ставка лікаря гігієніста та трьох
лаборантів. Визначаючи обсяг роботи цей лікар дав вказівку лаборантам
про те, що при проведенні систематичних гігієнічних досліджень
повітряного середовища палат не обов'язковим є дослідження:
A. *Вмісту чадного газу
B. Параметрів мікроклімату
C. Вмісту вуглекислого газу
D. Повітря на мікробне забруднення
E. Змивів з рук хворих і персоналу, з одягу, меблів на наявність і
ступінь забруднення кишковою паличкою
11. При санітарному обстеженні багатопрофільної лікарні на 400 ліжок
територіальною СЕС було встановлено, що в садово-парковій зоні
знаходиться громадське кафе на 20 відвідувачів. В якій зоні має
розміщуватися кафе?
A. *Не дозволяється розміщення в жодній із зон
B. В зоні лікувальних корпусів для неінфекційних хворих
C. В зоні поліклініки
D. В садово-парковій зоні
E. В господарській зоні
12. Вміст мікроорганізмів у повітрі операційної після операції склав
2500 КУО/м3. Проводиться санація повітря бактерицидними лампами.
На скільки повинний зменшитися вміст мікроорганізмів, щоб санацію
можна було вважати ефективною?
A. На 20%
B. На 60%
C. На 40%
D. *На 80%
E. На 99%
13. Одним з методів специфічної профілактики внутрішньолікарняних
інфекцій є:
A. Ізоляція секцій, оперблоків та інш.
B. Раціональне розташування відділень за поверхами
C. Зонування лікарняної ділянки
D. *Екстрена імунізація
E. Санітарно-протиепідемічні заходи
14. При санітарному обстеженні операційної багатопрофільної лікарні
виявлено: площа операційної 38 м 2 , вікна орієнтовані на північ, загальне
освітлення люмінесцентними лампами і його рівень – 200 лк., температура
повітря в операційній – 22 0 С, кратність обміну повітря – 10 раз за 1 год.,
передбачена подача стерильного повітря повітря. Який з наведених
показників не відповідає гігієнічним нормативам?
A. Орієнтація вікон
B. *Рівень освітлення
C. Площа операційної
D. Температура
E. Кратність обміну повітря
15. У хірургічному корпусі лікарні на першому поверсі розташоване
відділення гнійної хірургії, на другому - відділення торакальной хірургії,
на третьому - відділення загальної хірургії, на четвертому - гінекологічне
відділення.
Чи є порушення в розташуванні відділень?
A. Невірно розташоване гінекологічне відділення
B. Невірно розташоване відділення торакальной хірургії
C. Невірно розташоване відділення загальної хірургії
D. *Невірно розташоване відділення гнійної хірургії
E. Норушень немає
16. В профілактиці внутрішньо-лікарняної інфекції загальними
архітектурно-планувальними заходами є:
A. Зонування території, ділянки
B. Раціональне розміщення відділень по поверхам
C. Зберігання потоку хворих
D. *Зонування території, ізоляція секцій, раціональне
розміщення відділень по поверхам, зберігання потоку хворих та персоналу
E. Ізоляція секцій, палат, операційних блоків
17. Для контролю якості предстерилизационной опрацювання
медичного інструментаря на повноту відмивання виробів від крові і
лужних компонентів синтетичних миючих засобів застосовують ряд проб,
як-от: фенолфталеїнову, ортотолуідинову, азопірамову, бензидинову,
бензоатнатрієву. Яка з названих проб є чутливою при виявленні слідів
крові і водночас безпечної для медичного персоналу і навколишнього
середовища?
A. *Азопірамова
B. Фенолфталеїнова
C. Бензідинова
D. Бензоат натрієва
E. Ортотолуїдинова
18. При санітарній експертизі проекту інфекційної лікарні було виявлено,
що основними архітектурно-планувальними приміщеннями є бокси і
напівбокси. Відсутністю якого елементу напівбокс відрізняється від боксу?
A. Санітарного вузла
B. Палати
C. *Входу з вулиці
D. Шлюзу
E. Входу з відділення
19. Бокс інфекційного відділення має площу 22 м2. На яку
максимальну кількість ліжок він може бути розрахований?
A. 2.
B. 3.
C. 4.
D. *1.
E. 5.
20. Серед захворювань лікарів хірургічних спеціальностей з
тимчасовою втратою працездатності переважають:
A. хвороби нервової системи
B. хвороби системи кровообігу
C. хвороби органів травлення
D. респіраторні захворювання
E. *всі перераховані
Особливості планування та облаштування спеціалізованих лікарень та
відділень.
1. У палатах для новонароджених та для післяопераційних хворих
температура повітря повинна бути:
А 12-18˚С
Б. 18-21˚С
В. *22-25˚С
Г. 19-20˚С
Д. 12-18˚С
2. Допустима концентрація СО 2 , як індикатора забруднення повітря в
лікарняних палатах, повинна бути в межах:
А 0,1-0,2%
Б* 0,07-0,1%
В 0,03-0,04%
Г 2-3%
Д 3-5%
3. Назвіть можливі варіанти планування палатних секцій:
А однокоридорна забудова
Б двохкоридорна забудова
В периметральна квадратна
Г периметральна кругла
Д *всі перераховані
4 В плануванні операційного блоку принципове значення має його поділ
на зони:
А стерильну
Б суворого режиму
В обмеженого режиму
Г загальнолікарняну
Д* всі перераховані
5.У відділеннях інфекційного профілю обладнуються боксовані палати, це
–
А* палати з ізоляцією кожного ліжка
Б ізольовані палати з загальним туалетом і ванною
В ізолбовані палати з ванною і туалетом
Г ізольовані палати з одним входом
Д ізольовані палати з двома входами
Методи та засоби радіаційного контролю і протирадіаційного захисту
персоналу та радіаційної безпеки населення при використанні іонізуючих
випромінювань у виробництві, наукових дослідженнях, лікувальних
закладах.
1. Вкажіть одиниці вимірювання поглинутої дози іонізуючого
випромінювання:
а) *рад, грей
б) рентген, кулон/кг
в) кюрі, беккерель
ґ) бер, зіверт
д) рентген/год, кулон/кг/год
2.Для визначення питомої активності використовуються прилади:
а) рентгенометри
б) *радіометри
в) індивідуальні дозиметри
ґ) індикатори
д) сигналізатори радіоактивного забруднення
3.Вода поверхневих джерел у порівнянні з підземними має природну
активність:
а) більшу
б) *меншу
в) не має значення
г) однакову
д) в залежності від пори року
4.Час, протягом якого активність радіонукліду зменшується вдвічі,
називається:
а) ефективним періодом напіввиведення
б) періодом напіввиведення
в) постійною розпаду
ґ) *періодом напіврозпаду
д) періодом стійкості
5.Біологічна ефективність різних видів іонізуючого випромінювання
залежить:
а) від лінійної густини іонізації
б) від постійної розпаду
в) *від зважуючих коефіцієнтів
ґ) від періоду напіврозпаду
д) від лінійної передачі енергії
6.Сутність іонізаційного методу дозиметрії полягає в:
а) збудженні атомів
б) *утворенні вторинних випромінювань
в) здатності впливати на фотоемульсію, викликаючи її почорніння
г) здатності викликати ефект світіння речовин
д) здатності змінювати оптичну щільність розчинів
7.Компоненти природного радіаційного фону:
а) випромінювання з корисних копалин, що підняті на поверхню Землі
б) опромінення космічними променями при польотах на надзвукових
реактивних літаках
в) *первинне та вторинне космічне випромінювання, випромінювання
земних порід, природна радіоактивність повітря та природних вод
г) опромінення при проходженні рентген-діагностичних процедур
д) опромінення при проїзді в метрополітені, або роботі в шахтах
8. Вкажіть характерні особливості ізотопів:
а) *однакова кількість протонів та електронів, але різна кількість нейтронів
б) різна кількість протонів, електронів та нейтронів
в) однакова кількість протонів, електронів та нейтронів
г) однакова кількість нейтронів, але різна кількість протонів
д) однакова кількість протонів, але різна кількість електронів
9. Час, протягом якого активність радіонукліду в організмі зменшується
вдвічі, називається:
а) *ефективним періодом напіввиведення
б) періодом напіввиведення
в) постійною розпаду
ґ) періодом напіввиведення
д) періодом напіврозпаду
10. Рівень радіоактивного забруднення поверхонь виражається в:
а) Кі
б) Бк/см 2
в) *част./см 2 /хв
ґ) мкР/год
д) Зв
11. Рівень забрудненості поверхонь вимірюється:
а) рентгенометрами
б) індивідуальними дозиметрами
в) *радіометрами
г) дозиметрами – рентгенометрами
д) фото дозиметрами
12. Правило зсуву при К-захваті:
а) *заряд ядра зменшується на 1 одиницю
б) заряд ядра збільшується на 1 одиницю
в) заряд ядра зменшується на 2 одиниці, масове число – на 4 одиниці
г) заряд ядра не змінюється, масове число зменшується на 4 одиниці
д) заряд ядра збільшується на 2 одиниці, масове число зменшується на
4 одиниці
13. Активність радіоактивної речовини - це:
а) поглинута енергія, розрахована на одиницю маси
б) доза квантового випромінювання
в) *число розпадів за одиницю часу
г) поглинута енергія, розрахована на одиницю об`єму
д) кількість енергії, що виділяється за одиницю часу
14. Вкажіть одиниці вимірювання еквівалентної дози іонізуючого
випромінювання:
а) грей, рад
б) кюрі, беккерель
в) рентген, кулон/кг
ґ) *бер, зіверт
д) рентген/год, кулон/кг/год
15. Метод термолюмінесцентної дозиметрії використовується для:
а) індикації забрудненості засобів індивідуального захисту
б) індикації забрудненості шкірних покривів
в) *індивідуального дозиметричного контролю
ґ) визначення питомої активності біопроб
д) групової дозиметрії
16. Правило зсуву при альфа-розпаді:
а) заряд ядра зменшується на 1 одиницю
б) заряд ядра збільшується на 1 одиницю
в) *заряд ядра зменшується на 2 одиниці, масове число – на 4 одиниці
г) заряд ядра не змінюється, масове число зменшується на 4 одиниці
д) заряд ядра збільшується на 2 одиниці, масове число зменшується на
4 одиниці
17. Гамма-випромінювання – це
а) швидкі електрони
б) *незаряджені частинки - фотони
в) потік нейтронів
г) потік позитронів
д) потік електронів і позитронів
18. У лабораторії НДЇ ядерної фізики проводиться вивчення
радіоактивних перетворень. У ході експерименту з природним
радіоактивним елементом отримане іонізуюче випромінювання, при якому
утворюються ядра гелію.
Вкажіть вид даного радіоактивного перетворення.
а) *α-розпад.
б). β-розпад.
в) Електронний β-розпад.
г) Позитронний β-розпад.
д) К-захоплення.
19. На шляху поширення α, β і γ випромінювань встановлена перешкода з
газетного листа. Які види іонізуючого випромінювання пройдуть крізь
дану перешкоду?
а) α, β і γ.
б) α і β.
в) α і γ.
г) β.
д) *β і γ.
20. У травматологічне відділення надійшов потерпілий після дорожньо-
транспортного випадку. Для з'ясування локалізації ушкоджень опорно-
рухового апарату лікар призначив рентгенографічне дослідження хребта і
кісток тазу. Вкажіть властивість іонізуючого випромінювання, що
використовується для одержання рентгенографічного знімка.
а) Іонізація.
б) Опромінення.
в) *Проникаюча здатність.
г) Здатність змінювати структуру тканини.
д) Здатність до накопичення в кістковій тканині.
Розрахункові методи оцінки радіаційної безпеки та параметрів захисту від
зовнішнього опромінення.
1.При збільшенні відстані в 2 рази від джерела іонізуючого
випромінювання поглинута доза:
а) збільшиться в 4 рази
б) збільшиться в 2 рази
в) не змінюється
ґ) зменшиться в 2 рази
д) *зменшиться в 4 рази
2.Усі радіонукліди за ступенем радіаційної небезпеки розділяються на:
а) 3 групи
б) *4 групи
в) 5 груп
г) 6 груп
д) 10 груп
3.Основні принципи захисту від зовнішнього випромінювання:
а) запобігання надходженню радіоактивної речовини всередину
організму
б) *захист часом, відстанню, екранами, кількістю
в) планувальні заходи, час
ґ) дотримання правил особистої гігієни, екран
д) організаційно – планувальні заходи
4.Особливі комплексні заходи по захисту пред’являються до роботи з
джерелами випромінювань:
а) закритими
б) *відкритими
в) електрофізичними пристроями, що генерують іонізуюче
випромінювання
г) рентген-апаратами
д) мамографами
5.Радіаційні аварії на АЕС за Міжнародною шкалою розподіляються за:
а) 3 рівнями
б) *7 рівнями
в) 9 рівнями
г) 11 рівнями
д) 13 рівнями
6.Основний ліміт дози для населення складає:
а) 20 мЗв
б) 5 мЗв
в) *1мЗв
ґ) 50 мЗв
д) 30 мЗв
7. Радіаційний фон – це:
а) випромінювання від штучних радіонуклідів, що розсіяні в біосфері
б) компоненти природного радіаційного фону
в) *природний радіаційний фон + техногенно змінений фон
г) космічне випромінювання
д) випромінювання за рахунок К 40
8. Захист від зовнішнього опромінення забезпечується:
а) облаштуванням спеціальної вентиляції та спеціальної каналізації
б) *екрануванням, а також підвищенням кваліфікації персоналу
в) суворим дотриманням правил особистої гігієни
ґ) особливими вимогами до планування та облаштування приміщень
д) забороною користуватися косметичними засобами
9. Комплексні заходи при роботі з відкритими джерелами іонізуючих
випромінювань забезпечуються:
а) захистом часом
б) захистом відстанню
в) *особливим плануванням, обладнанням та облаштуванням
приміщень, обладнанням спеціальної вентиляції та спеціальної каналізації
г) захистом відкритих ділянок шкіри
д) використанням халатів із спеціального матеріалу
10. Допустимі рівні загального радіоактивного забруднення поверхонь
визначаються:
а) періодом напіврозпаду та тривалістю забруднення
б) видом випромінювання
в) *видом випромінювання та об’єктом забруднення
ґ) видом випромінювання, об’єктом забруднення та матеріалом
покриття
д) видом випромінювання, періодом напіврозпаду, об’єктом
забруднення та матеріалом покриття
11. Джерелами забруднення навколишнього середовища штучними
радіонуклідами є:
а) рентгендіагностичні процедури
б) продукти згорання органічного палива
в) *підприємства ядерно-паливного циклу, використання та
випробовування ядерної зброї, медичні діагностичні процедури
ґ) закриті джерела іонізуючого випромінювання
д) використання пестицидів та мінеральних добрив
12. При збільшенні часу контакту з джерелом іонізуючого випромінювання
вдвічі поглинута доза:
а) залишиться без змін
б) зменшиться в 2 рази
в) *збільшиться в 2 рази
г) збільшиться в 4 рази
д) збільшиться в 6 разів
13. У радіоізотопній лабораторії для діагностики використовується розчин
йоду 131 I. Визначите характер можливого опромінення персоналу:
а) поверхневе
б) зовнішнє
в) внутрішнє
г) *зовнішнє і внутрішнє
д) глибоке
14. При роботі з закритими джерелами використовуються захисні екрани,
дистанційні захвати, скорочено час роботи. Який принцип захисту не
використовується персоналом:
а) відстанню
б) часом
в) підвищенням кваліфікації
г) дозою опромінення
д) *активністю чи кількістю
15. Вкажіть, який з перерахованих матеріалів має найвищу екрануючу
здатність по відношенню до γ- та рентгенівського випромінювання:
а) органічне скло
б) цегла
в) бетон
г) пінобетон
д) *свинець
16. Довжина пробігу β-частинок у повітрі залежить від:
а) концентрації СО 2
б) *енергії β-частинок
в) температури повітря
г) вологості повітря
д) швидкості руху повітря
17. У травматологічне відділення поступив потерпілий після дорожньо-
транспортної пригоди. Для з'ясування локалізації ушкоджень опорно-
рухового апарату лікар призначив рентгенографічне дослідження хребта.
Вкажіть властивість іонізуючого випромінювання, що використовується
для одержання рентгенографічного знімка.
а) іонізація
б) опромінення
в) *проникаюча здатність
г) здатність змінювати структуру тканини
д) здатність до накопичення в кістковій тканині
18. Для курсу лікування онкохворих у радіологічному відділенні
використовується джерело γ-випромінювання. Вкажіть, який показник
варто вибрати як основну характеристику іонізуючого випромінювання в
даному випадку.
а) потужність ефективної дози опромінення
б) *потужність поглинутої у повітрі дози
в) потужність еквівалентної дози опромінення
г) ефективна еквівалентна доза опромінення
д) поглинута доза опромінення
19. Необхідно провести профілактичний огляд школярів. Виберіть
найбільш безпечний метод рентгендіагностики з погляду радіаційної
безпеки:
а) рентгеноскопія
б) рентгенографія.
в) *флюорографія.
г) комп’ютерна томографія.
д) магнітно-резонансна томографія
20. Пацієнт звернувся за медичною допомогою з приводу зубного болю.
Для уточнення діагнозу необхідно зробити рентгенографічне дослідження
коренів зуба. Який з перелічених індивідуальних засобів захисту найбільш
доцільно використати для екранування органів грудної клітки і тазу?
а) халат із бавовняної тканини
б) халат із вовняної тканини
в) фартух із брезентової тканини
г) *фартух із просвинцьованої гуми
д) фартух із гуми
Гігієнічна оцінка протирадіаційного захисту персоналу і радіаційної
безпеки пацієнтів при застосуванні радіонуклідів та інших джерел
іонізуючих випромінювань в лікувальних закладах.
1. Для кожної категорії опромінених осіб критеріями допустимого
радіаційного впливу є:
а) основні ліміти доз
б) основні ліміти доз та допустимі рівні
в) *основні ліміти доз, допустимі рівні та контрольні рівні
ґ) основні ліміти доз, допустимі рівні, контрольні рівні та
рекомендовані рівні
д) рівні втручання та рівні дії
2.Метод мазків для визначення рівня забрудненості радіоактивними
речовинами поверхонь застосовується:
а) при значному забрудненні поверхонь радіоактивними речовинами
б) *при складній конфігурації поверхні та підвищеному гамма-фоні
приміщення
в) при точній кількісній оцінці забруднення
г) при наявності скарг персоналу
д) при перевищенні ліміту дози
3.Частота радіаційно-гігієнічного обстеження рентгенівських кабінетів
складає один раз:
а) у квартал
б) у півроку
в) *у рік
г) у місяць
д) у 10 днів
4.Радіонукліди у відкритому вигляді використовуються:
а) при дистанційній гамма- та рентгенівській терапії
б) при аплікаційній терапії
в) *при радіонуклідній діагностиці та контактних методах променевої
терапії
г) при внутрішньопорожнинній терапії
д) при діагностиці в ортопедії - травматології
5.Рентгенологічні дослідження мають небезпеку опромінення:
а) внутрішнього
б) *зовнішнього
в) внутрішнього та зовнішнього
г) комбінованого
д) комплексного
6.Усі роботи з джерелами іонізуючого випромінювання розділяються на:
а) 4 класи
б) *3 класи
в) 5 класів
г) 2 класи
д) 6 класів
7.Злоякісні новоутворення у людини, що обумовлені дією іонізуючих
випромінювань, належать до ефектів:
а) соматичних
б) *детерміністичних, віддалених
в) детерміністичних, віддалених, генетичних
ґ) соматичних, віддалених, генетичних, спадкових
д) стохастичних
8. Гостра променева хвороба легкого ступеню розвивається при дії на
організм дози іонізуючого випромінювання:
а) 0,25 – 0,5 Гр
б) *1,0 Гр
в) 2,0 – 2,5 Гр
ґ) 2,5 – 4,0 Гр
д) більше 5,0 Гр
9. Найбільший вклад у колективну дозу опромінення населення вносить:
а) рентгендіагностика
б) рентгентерапія
в) *флюорографія
ґ) радіонуклідна діагностика
д) польоти на літаках
10. Основна межа (ліміт) дози для персоналу групи А складає:
а) 50 мЗв
б) 5 мЗв
в) 100 мЗв
ґ) *20 мЗв
д) 30 мЗв
11. Шкідливі виробничі фактори в рентгенкабінеті:
а) забруднення радіонуклідами
б) *іонізуюче випромінювання, продукти радіолізу повітря, підвищена
концентрація в повітрі свинцю та продуктів деструкції полімерів, зміни
мікрокліматичних умов
в) підвищений гамма-фон у приміщенні
ґ) внутрішнє опромінення
д) шум та вібрація
12. Захист пацієнта в рентгенкабінеті забезпечується:
а) планувальними заходами
б) *захистом рентгенівської трубки, використанням індивідуальних
засобів захисту, а також підвищенням кваліфікації персоналу
в) відповідним облаштуванням приміщень
г) використанням халатів із спеціального матеріалу
д) облаштуванням приміщення спеціальною вентиляцією
13. Ефективна доза опромінення прибиральниці радіологічного відділення
(персонал категорії А) склала 9 мЗв·рік -1 . Оцініть дозу опромінення
прибиральниці.
а) перевищує ліміт дози на 4 мЗв·рік -1
б) перевищує ліміт дози на 7 мЗв·рік -1
в) перевищує ліміт дози на 8 мЗв·рік -1
г) дорівнює величині ліміту дози
д) *нижче ліміту дози на 11 мЗв·рік -1
14. Ефективна доза опромінення бухгалтера госпрозрахункового
радіологічного відділення (категорія В) склала 3 мЗв·рік -1 . Оцініть дозу
опромінення бухгалтера.
а) перевищує ліміт дози на 1 мЗв·рік -1
б) *перевищує ліміт дози на 2 мЗв·рік -1
в) нижче ліміту дози на 17 мЗв·рік -1
г) нижче ліміту дози на 9 мЗв·рік -1
д) дорівнює величині ліміту дози
15. Ефективна доза опромінення рентгенолога склала 12 мЗв·рік -1 . Оцініть
дозу опромінення рентгенолога.
а) перевищує ліміт дози на 4 мЗв·рік -1
б) перевищує ліміт дози на 3 мЗв·рік -1
в) перевищує ліміт дози на 2 мЗв·рік -1
г) *нижче ліміту дози на 8 мЗв·рік -1
д) дорівнює величині ліміту дози
16. В перші години після радіаційної аварії в навколишньому середовищі
виявлені радіонукліди С 11
, С 14
, Na 24
. Встановлено, що через 7 діб після
аварії активність С 11
і Na 24
в навколишньому середовищі значно
зменшувалася, тоді як активність С 14
залишалася на високому рівні.
Вкажіть яка характеристика радіонуклідів обумовлює такі зміни вмісту
радіонуклідів у навколишньому середовищі.
а)* період напіврозпаду
б) здатність сорбуватися на об'єктах навколишнього середовища
в) коефіцієнт активності
г) коефіцієнт випромінювання
д) дисперсність радіонукліда
17. Пожежники, що брали участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС у
день аварії (безпосередньо в реакторному залі атомної станції), одержали
високі дози опромінення організму. Вкажіть характер уражень організму
ліквідаторів, якщо відомо, що встановлено чітку залежність важкості
уражень від дози опромінення організму.
а)*детерміністичні ефекти
б) стохастичні ефекти
в) сомато-стохастичні ефекти
г) генетичні порушення
д) хромосомні аберації
18. Ефективна доза опромінення рентгенолога склала 21 мЗв·рік -1 .
Запропонуйте захід щодо зниження опромінення організму рентгенолога.
а) збільшити кратність повітрообміну в кабінеті
б) зменшити час проявлення рентгенплівки
в) збільшити товщину свинцевого фартуха
г) використовувати прогумовані рукавички
д)* скоротити тривалість робочої зміни
19. Ліквідатор наслідків аварії на об'єкті, де використовуються джерела
іонізуючого випромінювання, піддавався зовнішньому опроміненню.
Вкажіть показник, за яким проводиться визначення кількісної оцінки
біологічної дії іонізуючого випромінювання на тіло людини.
а) експозиційна доза випромінювання
б) потужність експозиційної дози
в) активність
г) ефективна доза опромінення
д) *ефективна еквівалентна доза опромінення
20. Громадянку М. госпіталізовано у терапевтичне відділення з попереднім
діагнозом „Виразкова хвороба шлунку”. Визначте дозу опромінення, яка
при проведенні рентгендіагностичної процедури не призведе до
перевищення річного ліміту дози опромінення, рекомендованого МОЗ
України, для осіб із захворюваннями неонкологічної природи.
а) *не більше 20 мЗв
б) не більше 100 мЗв
в) не більше 1 мЗв
г) не більше 2 мЗв
д) не більше 0,5 мЗв
Радіаційне забруднення довкілля. Гігієнічні аспекти аварії на
Чорнобильській АЕС.
1. Громадянин Д. працює на об'єкті з радіаційно-ядерною
технологією інженером служби радіаційного контролю. Приймаючи участь
у ліквідації наслідків радіаційної аварії, зазнав опромінення, ефективна
доза якого становила 100 мЗв (10 бер). Вкажіть відсоток допустимого
ліміту дози:
а) *100%
б) 90%
в) 80%
ґ) 70%
д) 60%
2. Громадянин Ш., працюючи на об'єкті з радіаційно-ядерною
технологією майстром зміни, при радіаційній аварії, яка мала локальний
характер, отримав індивідуальну ефективну дозу, що відповідає двом
лімітам аварійної дози. Назвіть вірний варіант відповіді. Громадян Ш. до
роботи з джерелами іонізуючих випромінювань:
а) Допускається до роботи без обмежень
б) * Допускається умовно з подальшим обмеженням дози опромінення
в) Не допускається
г) Допускається умовно з обмеженням часу опромінення
д) Допускається умовно з обмеженням роботи з відкритими джерелами
3. Молоде подружжя, яке проживає в зоні гарантованого
(добровільного) відселення звернулось до юриста з проханням дати
роз'яснення щодо гарантованих заходів по зниженню ризику негативного
впливу іонізуючого випромінювання на організм. Вкажіть правильну
відповідь.:
а) Добровільне переселення на інші території
б) * Добровільне переселення на інші території. Забезпечення в необхідній
кількості чистими продуктами харчування. Проведення газифікації будинку.
Постійний дозиметричний контроль
в) Забезпечення в необхідній кількості чистими продуктами харчування
ґ) Проведення газифікації будинку
д) Постійний дозиметричний контроль
4. Громадянин Б. працівник гамма-дефектоскопічної лабораторії, в
результаті позаштатної ситуації, яка виникла в процесі роботи, зазнав
опромінення, ефективна доза якого становила 35 мЗв. Встановіть чи
перевищує отримана доза ліміт дози встановлений для персоналу в умовах
радіаційної аварії:
а) Не перевищує. Якщо доза була отримана протягом 4 годин
б) Не перевищує, якщо доза була отримана протягом доби
в) * Не перевищує
ґ) Не перевищує, якщо доза була отримана протягом 12 годин
д) Не перевищує, якщо доза була отримана протягом 6 годин
5. Для збирання врожаю картоплі на сільськогосподарському
підприємстві, яке знаходиться в зоні гарантованого (добровільного)
відселення планується залучити школярів 10-11 класів. Яке рішення
повинна прийняти дирекція школи з даного питання?
а) Заборонити роботу школярів тривалістю більше 2 годин
б) Заборонити роботу школярів тривалістю більше 6 годин
в) Заборонити залучення до роботи дівчат
ґ) Заборонити залучення до роботи школярів 10 класу
д) * Заборонити роботу школярів
6. Громадянин М., працівник гамма-дефектоскопічної лабораторії,
в результаті аварійної ситуації, зазнав опромінення, ефективна доза якого
становила 40 мЗв (4 бер). Який відсоток складає отримана доза
опромінення відносно ліміту дози в умовах нормальної експлуатації
індустріальних джерел іонізуючого випромінювання::
а) 150%;
б) *200%;
в) 100%;
г) 40%;
д) 20%;
7. Сім'я пенсіонерів Л., яка була евакуйована після аварії на ЧАЕС
вирішила повернутися для постійного проживання до села К., яке
знаходиться в зоні безумовного (обов'язкового) відселення. Які
рекомендації є найбільш правильними в даному випадку?:
а) Заборонено проживання більше 1 року
б) * Постійне проживання категорично заборонено
в) Заборонено проживання більше 3 років
г) Заборонено проживання більше 5 років
д) Заборонено проживання без прийняття додаткових профілактичних заходів
8. Громадянин А. працівник гамма-дефектоскопічної лабораторії, в
результаті позаштатної ситуації, зазнав опромінення, ефективна доза якого
становила 40 мЗв (4 бер). Вкажіть, який відсоток складає отримана доза
опромінення відносно ліміту дози в умовах радіаційної аварії.:
а) 40%;
б) 20%;
в) 200%;
ґ) *80%;
д) 100%;
9. Згідно Закону України «Про правовий режим території, що
зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської
катастрофи» визначення категорій зон радіоактивного забруднення
територій проведено з врахуванням::
а) Щільність забруднення ґрунту понад доаварійний рівень ізотопами цезію,
стронцію, плутонію;
б) Щільність забруднення ґрунту понад доаварійний рівень ізотопами
стронцію;
в) * Щільності забруднення ґрунту понад доаварійний рівень ізотопами цезію,
стронцію, плутонію та величини розрахункової ефективної еквівалентної дози
опромінення людини
г) Величини розрахункової ефективної еквівалентної дози опромінення людини
д) Щільність забруднення ґрунту понад доаварійний рівень ізотопами плутонію
10. Згідно Закону України «Про правовий режим території, що
зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської
катастрофи» проведене зонування території України. Виберіть найбільш
вірний варіант відповіді.:
а) Зона відчуження
б) Зона безумовного (обов’язкового) відселення
в) * Зона відчуження. Зона безумовного (обов’язкового) відселення. Зона
гарантованого (добровільного) відселення. Зона посиленого радіоекологічного
контролю.
г) Зона гарантованого (добровільного) відселення
д) Зона посиленого радіоекологічного контролю
Здоровий спосіб життя та особиста гігієна. Гігієнічна оцінка миючих
засобів і лазень.
1. Здоров’я населення це:
а. Стан повного фізичного, душевного та соціального благополуччя, а не
тільки відсутність хвороби чи фізичних дефектів
б. Стан повного біологічного, фізичного, психофізичного, соціального
благополуччя, коли функції всіх органів і систем організму людини
врівноважені з навколишнім середовищем, відсутні будь-які захворювання,
хворобливі стани та фізичні "дефекти”, тобто, це стан організму, при якому він
здатний повноцінно виконувати свої біологічні та соціальні функції – побутові,
трудові, соціальні (взаємини з іншими людьми і з суспільством в цілому)
в. Інтервал, в межах якого кількісні коливання психофізіологічних процесів
здатні утримувати живу систему на рівні функціонального оптимуму, в межах
якого механізми саморегуляції функціонують без фізіологічного напруження та
не порушуються
г. Процес (та методи і засоби) збереження і розвитку біологічних,
фізіологічних функцій, оптимальної працездатності та соціальної активності
людини при максимальній тривалості її активного життя
д. Все перераховане вірно.
2. До об’єктивних методів і засобів здорового способу життя відносять:
а. Дотримання особистої гігієни – дотримання режиму праці і відпочинку,
сну і бадьорості, режиму харчування;
*б. Повноцінність, достатність, збалансованість, різноманітність
харчування;
в. Регулярне підтримання чистоти тіла;
г. Регулярні заняття фізичною культурою;
д. Використання методів і засобів загартовування;
3. Найбільш об’єктивні показники ефективності здорового способу
життя людини:
а. Підвищений апетит при ранній втомі
б. Гострота зору та слуху
в. Гарний апетит та відсутність спраги
г. Нормальна постава та незначна надлишкова маса тіла
*д. Тривалість життя, захворюваність, стан фізичного розвитку,
працездатність
4. Основний принцип загартовування людини:
*а. Комплексний підхід
б. Розпочинати загартовування тільки взимку
в. Загартовуватися тільки у вихідні дні
г. Загартовуватися тільки у робочі дні
д. Загартовування має бути тільки ранковим але при контрастних
температурах води
5. До суб’єктивних методів і засобів здорового способу життя
відносять:
а. наявність і чисельність сім’ї
б. матеріальне забезпечення особистості
в. психогігієнічний мікроклімат
*г. дотримання особистої гігієни
д. відповідність гігієнічним вимогам інтенсивності і напруженості праці.
Гігієнічна оцінка тканин та побутового, виробничого, лікарняного
одягу.
1. Які основні властивості тканин покладені в основу класифікації
спецодягу:
А. Повітропроникність
*б. Захисні властивості
В. Капілярність
Г. Теплопровідність
Д. Гігроскопічність
2. Від якого з нижченаведеного чиннику залежать гігієнічні
властивості одягу:
А. Теплопровідності
Б. Температури повітря
В. Повітропроникність
*г. Вид тканин
Д. Вологості повітря
3. Для виготовлення якого одягу використовуються хімічні
неорганічні волокна
А. Побутового
Б. Спортивного
В. Дитячого
Г. Лікарняного
*д. Спецодягу
4. Дайте визначення поняттю повітропроникність тканин
А. Властивість волокон тканини поглинати водяну пару з повітря і поверхні
тіла і утримувати її при певних умовах
Б. Здатність пропускати водяну пару через пори тканини
*в. Здатність тканини пропускати через свої пори повітря
Г. Властивість вбирати краплинно-рідку вологу
Д. Час випаровування вологи з поверхні тканини
5. Дайте визначення поняттю гігроскопічність тканин
*а. Властивість волокон тканини поглинати водяну пару з повітря і
поверхні тіла і утримувати її при певних умовах
Б. Здатність пропускати водяну пару через пори тканини
В. Здатність тканини пропускати через свої пори повітря
Г. Властивість вбирати краплинно-рідку вологу
Д. Час випаровування вологи з поверхні тканини
6. Вкажіть одну з основних переваг натуральних тканин
А. Низька капілярність
*б. Висока гігроскопічність
В. Низька повітропрохідність
Г. Низька гігроскопічність
Д. Низька пористість
7. Синтетичні волокна отримують шляхом хімічного синтезу з
*а. Нафти
Б. Джуту
В. Азбесту
Г. Казеїну
Д. Віскози
8. Вкажіть від яких чинників залежить теплопровідність тканини
А. Хімічного складу
Б. Природи волокна
В. Паропроникності
*г. Характер переплетення волокон
Д. Гігроскопічності
9. Вкажіть відсоток ультрафіолетового випромінювання, яке
пропускають синтетичні тканини
А. 10
Б. 40
В. 0,2
*г. 70
Д. 1
10. Вкажіть прилад, за допомогою якого визначають теплопровідність
тканин
А. Реометр
Б. Психрометр
*в. Кататермометр
Г. Термометр
Д. Мікрометр
Організація та проведення санітарного нагляду за польовим
розміщенням військових і цивільних формувань при надзвичайних
ситуаціях та під час війни.
1. Укажіть основні види польового розміщення військ:
А. Периметральне та радіальне розміщення
В. Стаціонарне та мобільне розміщення
С. *Казармене та табірне розміщення
D. Компактне та павільйонне розміщення
Е. Децентралізоване та централізоване розміщення
2. Укажіть типове житлове приміщення, що може бути використане для
табірного розміщення особового складу військових та цивільних
формувань:
А. Командний пункт
В. Землянка
С. Довготривала вогнева точка
D. *Барачний намет
Е. Військово-цивільний намет
3. Укажіть житлові приміщення, що використовуються для тимчасового
розміщення військових та цивільних формувань:
А. Компактні та павільйонні житлові приміщення
В. Стаціонарні та мобільні житлові приміщення
С. *Мобільні (на колесах) та збірно-розбірні житлові приміщення
D. Децентралізовані та централізовані житлові приміщення
Е. Периметральні та радіальні житлові приміщення
4. Укажіть житлові приміщення, що використовуються для тимчасового
розміщення військових та цивільних формувань та відносяться до числа
збірно-розбірних житлових приміщень:
А. *Циліндричні уніфіковані блоки, пневмокаркасні (каркасно-надувні)
приміщення, розсувні контейнерні приміщення, розтяжні будівлі
В. Залізничні вагони, кузова автомобілів, причіпні та напівпричепні
автофургони
С. Щілина, довготривала вогнева точка, ходи сполучення
D. Командний пункт, спостережний пункт, пункт зв’язку
Е. Бівак, землянка, траншея
5. Визначте глибину занурення у землю заглиблених землянок:
А. понад 5 м
В. 4,0-4,5 м
С. *2,2-2,5 м
D. 1,5-2,0 м
Е. менше 1,5 м
6. Укажіть основні різновиди вогневих оборонних фортифікаційних
споруд:
А. Прямі та непрямі
В. Прості та складні
С. Загальні та локальні
D. Периметральні та радіальні
Е. *Закриті та відкриті
7. Укажіть, види оборонних фортифікаційних споруд відносяться до групи
власне захисних:
А. *Індивідуальні перекриті щілини, бліндажі, невентильовані сховища
В. Командні пункти, спостережні пункти, пункти зв’язку
С. Траншеї, ходи сполучення
D. Закриті (ДОТи, ДЗОТи, підземні ракетні комплекси) та відкриті (траншеї,
кулеметні, артилерійські, мінометні, ракетні вогневі позиції)
Е. Циліндричні уніфіковані блоки, пневмокаркасні (приміщення, розсувні
контейнерні приміщення
8. Наведіть класифікацію закритих фортифікаційних споруд за
призначенням:
А. Сховища, що захищають від механічних факторів, світлового спалаху,
прямої радіації, сховища, що захищають від усіх типів уражаючих факторів
В. Сховища котлованного типу, сховища шахтного типу, сховища печерного
типу
С. Сховища вищого (важкого типу), першого (важкого типу), другого
(середнього типу), третього (легкого типу), четвертого (легкого типу) та
п’ятого (легкого типу) класів
D. *Довготривалі спеціальні сховища, військові сховища, сховища цивільної
оборони
Е. Намети, землянки, бліндажі, траншеї
9. Перерахуйте основні шкідливості в закритих захисних спорудах:
А. Іонізуюче випромінювання, неіонізуюче випромінювання, гіпокінезія,
геліофізичні фактори
В. Метеорологічні фактори, геофізичні фактори гіпокінезія, хімічні фактори
С. Висока швидкість руху повітря, низька охолоджувальна здатність повітря,
радіаційне тепло, висока електропровідність повітря
D. Радіаційне тепло, іонізаційне випромінювання, синоптичні фактори,
метеорологічні фактори
Е. *Фізичні фактори, хімічні фактори, психоемоційне напруження, гіпокінезія
10. Укажіть, що означає режим I вентиляції сховища:
А. *Режим I – чиста вентиляція
В. Режим I – фільтровентиляція
С. Режим I – часткова вентиляція
D. Режим I – повна ізоляція
Е. Режим I – часткова ізоляція
11. Назвіть основні види типових житлових приміщення для табірного
розміщення військових та цивільних формувань:
А. Землянка, бліндаж, бівак
В. Щілина, довготривала вогнева точка, ходи сполучення
С. Командний пункт, спостережний пункт, пункт зв’язку
D. *Табірний намет, барачний намет, госпітальний намет
Е. Бівак, землянка, траншея
12. Укажіть типове житлове приміщення, що може бути використане для
табірного розміщення особового складу військових та цивільних
формувань:
А. Бліндаж
В. Спостережний пункт
С. Траншея
D. Пересувний намет
Е. *Госпітальний намет
13. Укажіть житлові приміщення, що використовуються для тимчасового
розміщення військових та цивільних формувань та відносяться до числа
мобільних (на колесах):
А. Циліндричні уніфіковані блоки на колесах, пневмокаркасні (каркасно-
надувні) приміщення, розсувні контейнерні приміщення, розтяжні будівлі
В. Командний пункт, спостережний пункт, пункт зв’язку
С. Щілина, довготривала вогнева точка, ходи сполучення
D. *Залізничні вагони, кузова автомобілів, причіпні та напівпричепні
автофургони
Е. Бівак, землянка, траншея
14. Назвіть збірно-розбірні житлові приміщення для військових, цивільних
формувань та будівельників за межами населеного пункту:
А. *Циліндричні уніфіковані блоки
В. Залізничні вагони
С. Землянки
D. Бліндажи
Е. довготривала вогнева точка
15. Визначте глибину занурення у землю напівзаглиблених землянок:
А. *1,5 м
В. 1,5-2,0м
С. 2,2-2,5 м
D. 4,0-4,5 м
Е. понад 5 м
16. Укажіть, види оборонних фортифікаційних споруд, які відносяться до
групи вогневих:
А. Індивідуальні перекриті щілини, бліндажі, невентильовані сховища
В. *Закриті (ДОТи, ДЗОТи, підземні ракетні комплекси) та відкриті (траншеї,
кулеметні, артилерійські, мінометні, ракетні вогневі позиції)
С. Траншеї, ходи сполучення
D. Командні пункти, спостережні пункти, пункти зв’язку
Е. Циліндричні уніфіковані блоки, пневмокаркасні (приміщення, розсувні
контейнерні приміщення
17. Укажіть, види оборонних фортифікаційних споруд відносяться до
групи комунікаційних:
А. Циліндричні уніфіковані блоки, пневмокаркасні (приміщення, розсувні
контейнерні приміщення
В. Командні пункти, спостережні пункти, пункти зв’язку
С. *Траншеї, ходи сполучення
D. Індивідуальні перекриті щілини, бліндажі, невентильовані сховища
Е. Закриті (ДОТи, ДЗОТи, підземні ракетні комплекси) та відкриті (траншеї,
кулеметні, артилерійські, мінометні, ракетні вогневі позиції)
18. Наведіть класифікацію закритих фортифікаційних споруд за способом
побудови:
А. *Сховища котлованного типу, сховища шахтного типу, сховища печерного
типу
В. Довготривалі спеціальні сховища, військові сховища, сховища цивільної
оборони
С. Сховища, що захищають від механічних факторів, світлового спалаху,
прямої радіації, сховища, що захищають від усіх типів уражаючих факторів
D. Сховища вищого (важкого типу), першого (важкого типу), другого
(середнього типу), третього (легкого типу), четвертого (легкого типу) та
п’ятого (легкого типу) класів
Е. Намети, землянки, бліндажі, траншеї
19. Перерахуйте основні шкідливості закритих захисних спорудах, що
відносяться до хімічних факторів:
А. «Сенсорний голод» (невідомість) та стан інформаційного пригнічення
В. Несприятливий мікроклімат, збільшення кількості важких позитивних іонів
та зменшення кількості негативних іонів у повітрі, світловий голод, шум та
вібрація
С. Іонізуюче випромінювання, висока електропровідність повітря, наявність
токсичних сполук у повітрі, мікроорганізми
D. Вимушене положення тіла та обмежена рухова активність
Е. *Недостатність кисню та збільшення концентрації діоксину вуглецю,
випаровування сірководню та аміаку, виділення газів горіння пального
20. Назвіть системи активної вентиляції в закритих фортифікаційних
спорудах:
А. Кватирки, фрамуги
В. Кондиціонери стаціонарні, кондиціонери пересувні
С. Обігрівачі повітря, зволожувачі повітря
D. *Фільтровентиляційні комплекси, установки для регенерації повітря
Е. Охолоджуючі установки, направляючі установки
Організація і проведення санітарного нагляду за повноцінністю та
безпечністю харчування військових і цивільних формувань при
надзвичайних ситуаціях та під час війни.
1. Визначте, які з показників харчового статусу організму найбільш доступні (не
потребують додаткового обладнання) для лікаря при оцінці обумовленого
харчуванням стану здоров’я особового складу військових та цивільних
формувань у польових умовах:
1. Клінічні
2.Соматометричні
3.Фізіометричні
4.Біохімічні
*5.Стоматоскопічні
2. Укажіть основну умову організації раціонального харчування військових і
цивільних формувань:
1.*Запровадження системи запобіжних засобів, системи медичного
контролю та системи поточного санітарного нагляду
2.Здійснення контролю якості кулінарної обробки продуктів та санітарного
контролю технічного стану тари
3.Здійснення адміністративного контролю та контролю смакових якостей
їжі
4.Проведення оцінки меню-розкладки та санітарний контроль за кількістю
продовольства
5.Забезпечення температурного режиму холодильних камер та визначення
наявності необхідних продуктів харчування
3.Сучасними і найбільш ефективними методами приготування харчових
концентратів є:
1.Звичайне висушування
2.Стерилізація (виготовлення консервів)
*3.Ліофільне (сублімаційне) висушування
4.Квашення, маринування
5. Заморожування, холодне кип’ятіння
4. Порушення яких умов раціонального харчування особового складу
військових та цивільних формувань у польових умовах може спричинити
харчові отруєння:
1.Недостатня калорійність та дефекти якісного складу харчових раціонів
2.Порушення режиму харчування
3.Недостатнє травлення та засвоюваність їжі (невідповідність якості страв
ферментним можливостям травної системи)
*4.Використання продуктів місцевих заготівель та трофейних
5.Несприятлива епідемічна обстановка (серед населення зареєстровані
випадки висипного тифу).
5. Визначте найбільш точні методи медичного контролю за повноцінністю
харчування особового складу військових та цивільних формувань у
польових умовах:
*1.Розрахунковий метод за розкладкою продуктів (меню-розкладкою) з
використанням таблиці хімічного складу харчових продуктів
2.Контрольно-ваговий метод.
3.Експресний аналіз харчових продуктів і готової їжі
4.Анкетно-опитувальний метод
5.Вивчення харчового статусу організму
6. Укажіть, яким шляхом здійснюється профілактика С-вітамінної
недостатності харчового раціону особового складу військ:
1. Контроль за ваговим виходом готових блюд та санітарним станом посуду
*2. Дотримання правил зберігання овочів і фруктів та додаткова
вітамінізація їжі
3. Розробка заходів щодо покращання харчування особового складу військ
4. Контроль за ступенем якості харчових продуктів
5. Обов’язковий контроль прийому військовослужбовцями вітамінних
комплексів
7. Укажіть основні форми організації колективного харчування особового
складу військ
(формувань) в умовах ведення бойових дій та інших надзвичайних
ситуацій:
1. Групове харчування з використанням продовольчих ресурсів місцевого
населення та трофейного продовольства
2. Індивідуальне споживання консервованих продуктів, які не потребують
тривалої
кулінарної обробки
3. Індивідуальне споживання харчових концентратів, які не потребують
тривалої
кулінарної обробки
4. На об’єктах громадського харчування (ресторани, кафе, їдальні)
*5. На батальйонних пунктах харчування в умовах, коли їжа готується в
польових кухнях із звичайних харчових продуктів
8. Запропонуйте найбільш оптимальний варіант організації харчування
військ у польових умовах при застосуванні зброї масового ураження:
1. Харчування на медичному пункті батальйону
2. Забезпечення гарячою їжею на батальйонних пунктах харчування
3. Групове харчування з використанням харчових концентратів
*4. Індивідуальне харчування з використанням сухих пайків
5. Забезпечення гарячою їжею на польових пунктах харчування
9. Назвіть характерну рису організації харчування військ у польових умовах:
*1. Широке використання консервів і харчових концентратів
2. Обмеження хліба води
3. Недосолювання їжі
4. Використання принципів механічного і хімічного щадіння
5. Застосування продуктів-сурогатів (ерзац-продуктів)
10. Які з перерахованих видів харчових отруєнь найбільш небезпечні для життя
людини:
1. Отруйні домішки до продуктів- пестициди.
2. Токсикоінфекції- сальмонельози.
3. Мікотоксикози- aspergillus.
4. Отруйні продукти- риба-маринка.
*5. Бактерійні токсикози- ботулізм
1. Назвіть документи, ретельний контроль за веденням яких зобов'язана вести
медична служба військового чи цивільного формування у польових умовах:
*1. Книги медичних оглядів та санітарні книжки кухарів і результатів
медичного огляду добового наряду на кухню.
2. Контрольний лист обліку виданих зі складу на польову кухню і
реалізованих продуктів і кількості особового складу у формуванні.
3. Книга зняття проб (кухонний щоденник).
4. Накладні на харчові продукти.
5. Книга рецептів блюд (кулінарна книга) та норми продовольства.
2. Наведіть основні характеристики раціону виживання, що використовується
для організації індивідуального харчування особового складу формувань в
польових умовах.
*1. Являють собою пайки у формі брикетів або великих таблеток, мають
низьку калорійність, мінімально необхідні кількості білків, жирів та інших
нутрієнтів та розраховані на нетривале споживання (2-3 дні) у найбільш
складних умовах катастроф та бойових дій
2. Вміщують знижену кількість вуглеводів, жирів, але достатню кількість
білків, вітамінів, мінеральних речовин, мікроелементів
3. Випускаються в упаковках, розрахованих на добове харчування однієї
особи і включають: сухарі або хрусткі хлібці, різноманітні консерви (три
200-грамових банки), цукор – 45 г, чай – 1 г, концентрати супів, каш, які не
потребують тривалої кулінарної обробки
4. Включають у свою структуру харчові концентрати, які не потребують
тривалої кулінарної обробки
5. Включають у свою структуру консервовані продукти, які не потребують
тривалої кулінарної обробки
3. Медико-санітарний нагляд за харчуванням особового складу формувань
при надзвичайних ситуаціях реалізується як:
1 Санітарний контроль технічного стану тари та забезпечення
температурного режиму холодильних камер
2. Проектування систем водопостачання та використання методів
медичного контролю
3. Санітарний контроль за кількістю продовольства та наявності необхідних
продуктів харчування
*4. Система запобіжних і поточних санітарних заходів та методів
медичного контролю
5. Система адміністративних заходів
4. Укажіть основні форми організації харчування особового складу
формувань в умовах катастроф та інших надзвичайних ситуацій:
1. Централізоване, децентралізоване, змішане
2. Специфічне, неспецифічне, змішане
*3. Індивідуальне, групове, колективне
4. Компактне, павільйонне, блочне
5. Комбіноване, поєднане, комплексне
5. До лікаря медпункту військового підрозділу, зайнятого на відносних
роботах в зоні землетрусу, звернулося 12 бійців зі скаргою на сильні болі в
животі, нудоту, розлад стула, високу температуру. В анамнезі виявилось,
що бійці їли на сніданок харчові концентрати, чай. В обід- суп з
макаронами та м'ясом, перлову кашу з тушонкою, компот з сухофруктів.
Визначте вірогідний діагноз:
1. Ботулізм.
*2. Сальмонельоз
3. Стафілококове отруєння.
4. Дизентерія.
5. Черевний тиф.
6. Визначте, які з умов раціонального харчування мають найбільше
значення для збереження здоров’я і працездатності особового складу
військових і цивільних формувань у польових умовах при надзвичайних
ситуаціях.
1. Відповідність калорійності раціону енергетичним витратам організму.
2. Достатність і збалансованість харчових речовин у добовому раціоні.
3.Легкотравність і висока засвоюваність їжі.
4. Дотримання раціонального режиму харчування.
*5.Безпечність їжі в епідемічному і токсичному відношенні.
7. Визначте, яка з форм організації харчування особового складу військових
та цивільних формувань у польових умовах при надзвичайних ситуаціях,
катастрофах, бойових діях використовується в найбільш гострий період.
1 Забезпечення гарячою їжею на пунктах харчування з використанням
натуральних харчових продуктів.
2.Приготування гарячої їжі на пунктах харчування з використанням
харчових концентратів.
*3.Ііндивідуальне харчування з використанням сухих пайків, аварійних
раціонів, недоторканих запасів (НЗ), мінімальних пайків, чи раціонів
вживання.
4.Групове харчування з використанням польових раціонів з сухих харчових
концентратів.
5.Змішане харчування.
8. Згідно норм заміни продуктів при їх відсутності м’ясо можна замінити:
*1.Рибопродуктами, м’ясними, рибними консервами.
2.Хлібом, сухарями, галетами.
3.Горохом, соєю, квасолею, сухарями.
4.Макаронами, крупами, цукром.
5.Картоплею, капустою, іншими овочами.
9. Ознаками гіповітамінозу А у особового складу військових і цивільних
формувань, зайнятих на ліквідації наслідків катастроф, являються:
1. Зниження резистентності капілярів (безпричинні синці).
2.Хейлоз (заїди), вертикальні тріщини губ.
3.Пелагра
4. Дерматоз.
*5.Ксерофтальмія.
10. Найбільше гігієнічне значення при ліквідації наслідків катастроф і в
умовах бойових дій мають такі вимоги до харчових концентратів:
*1.Мінімальна маса, об’єм, швидкість і простота приготування їжі.
2.Збереження повної поживної цінності і натурального смаку продуктів, з
яких вони виготовлені та їх безпечність.
3.Широкий асортимент з метою запобігання приїданню.
4.Придатність для тривалого збереження (швидкість до швидкого
псування).
5.Надійний захист від забруднення отруйними, радіоактивними,
бактерійними чинниками.
Організація і проведення медичної експертизи продовольства у
польових умовах при надзвичайних ситуаціях та в умовах бойових
дій за допомогою табельних засобів.
1. Усунення з харчових продуктів радіоактивних речовин називається:
*1. Дезактивація.
2. Дезінфекція.
3. Дезінсекція.
4. Дегазація.
5. Дератизація.
2. З якої кількості місць беруть проби харчових продуктів для формування
загальної проби продуктів для лабораторного дослідження на забруднення
ОР, РР та БЗ?
1. 1.
2. 3.
*3. 5.
4. 7.
5. 10.
3. При обстеженні запасів макаронів на продовольчому складі в районі
бойових дій виявлено стійкі отруйні речовини. Який варіант кінцевого
експертного висновку може бути оформлений?
1. Продукт доброякісний, придатний до вживання без обмежень.
2. Продукт умовно придатний, може споживатися обмежений час.
3. Продукт підлягає спеціальній обробці (дезактивація) з повторною
експертизою.
*4. Продукт непридатний до вживання і підлягає знищенню.
5. Продукт непридатний до вживання і може бути використаний на корм
тваринам;
4. Вкажіть основне завдання медичної експертизи продовольства у польових
умовах:
*1. Оцінка відповідності якості продукту санітарним нормам.
2. Визначення кислотності продукту.
3. Оцінка органолептичних якостей продукту.
4. Виявлення недостачі продукту.
5. Виявлення заміни продуктів.
5. Укажіть об’єкти медичної експертизи продовольства у польових умовах при
надзвичайних ситуаціях та в умовах бойових дій, що відносяться до
продовольства тривалого зберігання:
*1. Сухі пайки, харчові концентрати, польові раціони, консерви
2. Хліб, борошно, макарони, крупи, м’ясо, жири, спиртні напої тощо
3. Раціони лікувально-профілактичного харчування
4. Дієти лікувального харчування
5. Продути-сурогати, ерзац-продукти та рафіновані продукти
6. Які з засобів оснащення медичної служби військових та цивільних
формувань ліквідаторів дозволяють проводити медичну експертизу
раціонів харчування на вміст білків, жирів, вуглеводів, вітамінів, макро-
та мікроелементів:
1. Сумка санітарного інструктора роти.
*2. Лабораторія гігієнічна військова (ЛГ-1)
3. Укладка медичного пункту батальйону (МПБ)
4. Укладки медичного пункту полка (МПП).
5. Радіометрична лабораторія в укладках (РЛУ-2).
7. Визначте, в якому випадку потрібно проводити екстренну експертизу
продовольства при організації харчування військових та цивільних
формувань, які приймають участь в ліквідації наслідків катастроф.
1. При організації індивідуального та групового харчування з
використанням пайків та харчових концентратів.
2. При розгортанні польових кухонь для загального, котлового харчування
особового складу формувань.
*3. При наявності випадків харчових отруєнь та кишкових інфекцій.
4. При отриманні продуктів зі складів, їх заготовці серед населення,
трофейних продуктів.
5. При порушенні цілості тари з продовольством.
8. Який з варіантів кінцевого експертного заключення ви зробите при
проведенні медичної експертизи партії м'яса на радіоактивність через три
доби після ядерного вибуху, якщо ця радіоактивніть на туші становить
140 мР/год, що в 10 разів перевищує гранично допустиму для воєнного
часу (сезон року- літо).
1. Продукт можна вживати без обмежень.
2. Продукт підлягає дезактивації часом (відлежкою).
3. Продукт можна використати на корм тваринам.
4. Продукт можна використати для технічних цілей або переробити на
добриво.
*5. Продукт підлягає знищенню.
9. Визначте, який з перерахованих приладів та лабораторних засобів
призначений для токсикологічної експертизи продовольства при ліквідації
наслідків катастроф
і в умовах бойових дій:
1. ЛГ-1.
2. РЛУ-2.
3. ДП-5А.
*4. ПХР-МВ.
5. ЛБ.
10. Які з перерахованих видів харчових отруєнь найбільш небезпечні для
життя людини:
*1. Бактерійні токсикози- ботулізм
2. Токсикоінфекції- сальмонельози.
3. Мікотоксикози- aspergillus.
4. Отруйні продукти- риба-маринка.
5. Отруйні домішки до продуктів- пестициди.
1. Назвіть кількість зразків з кожної партії продовольства, які відбирають на
другому етапі медичної експертизи продовольства у польових умовах:
*1. 10.
2. 15.
3. 5.
4. 20.
5. 2.
2. На якому етапі медичної експертизи у польових умовах можна скласти
попереднє експертне заключения:
1.Вивчення документів (накладних, сертифікатів на харчові продукти,
огляд умов їх зберігання).
*2 Збір інформації, санітарне обстеження об'єкта харчування та
дослідження продуктів за органолептичними показниками.
3. Дослідження проб продуктів за органолептичними показниками та
інструментальними вимірюваннями за допомогою портативних приладів
(польового колориметра, ПХР-МВ, ДП-5А)
4. Відбір проб та їх лабораторне дослідження за показниками
повноцінності продуктів (вміст білків, жирів, вуглеводів, вітамінів,
калорійність).
5. Лабораторне дослідження продуктів на доброякісність (бактеріологічне,
вірусологічне, токсикологічне.)
3. Радіоактивність партії рослинної олії, виробленої з соняшника через півроку
після Чорнобильської катастрофи, у 6 разів перевищує гранично
допустиму. Який з методів дезактивації ви запропонуєте:
1. Дезактивація часом (до допустимого розпадання РР)
2. Дезактивація тривалим (до 2 годин) нагріванням продукту.
3. Дезактивація розбавленням іншими продуктами у раціоні.
*4. Дезактивація розбавленням чистою олією до допустимих концентрацій
5. Знищення продукту.
4. Визначте, які види лабораторних досліджень при проведенні медичної
експертизи продовольства обов'язкові у польових умовах при
надзвичайних ситуаціях (повені) з метою попередження спалахів
інфекційних! захворювань:
1. Санітарно-токсикологічні
2. Санітарно-хімічні.
3. Радіометричні.
4. Органолептичні.
*5. Санітарно-бактеріологічні та вірусологічні.
5. Усунення з харчових продуктів отруйних речовин називається:
1. Дезактивація.
2. Дезінфекція.
3. Дезінсекція.
*4. Дегазація.
5. Дератизація.
6. Укажіть, вирішенню яких питань присвячений перший етап проведення
медичної експертизи продовольства у польових умовах:
*1. Збирання інформації на місці, індикація тари та продовольства,
визначення наявності ознак псування продуктів, обґрунтування і
оформлення попереднього експертного висновку
2. Відбір проб продуктів сумнівної якості на бактеріологічний та
санітарно-хімічний аналіз, пакування проб, оформлення
супроводжувальних документів, транспортування проб до лабораторії.
3. Проведення органолептичних, санітарно-хімічних, санітарно-
токсикологічних, санітарно-бактеріологічних, вірусологічних,
радіометричних лабораторних досліджень.
4. Обґрунтування і оформлення кінцевого експертного висновку.
5. Відбір проб продуктів, огляд основного складу, складання
попереднього експертного висновку.
7. При медичній експертизі запасів м’яса виявлено перевищення
радіоактивного забруднення в 12 разів від допустимого рівня. Який
варіант кінцевого експертного висновку може бути оформлений?
1. Продукт доброякісний, придатний до вживання без обмежень.
2. Продукт умовно придатний, може споживатися обмежений час.
3. Продукт підлягає спеціальній обробці (дезактивація) з повторною
експертизою.
*4. Продукт непридатний до вживання і підлягає знищенню.
5. Продукт непридатний до вживання і може бути використаний для
технічних цілей або перероблений у добриво.
8. Назвіть основний об’єкт медичної експертизи продовольства в польових
умовах:
*1. Трофейні харчові продукти
2 Напівфабрикати
3. Харчові суміші
4. Харчові продукти місцевих заготовок
5. Рафіновані продукти
9. Укажіть кількість етапів проведення медичної експертизи продовольства
у польових умовах:
*1. Чотири етапи
2. Три етапи
3. П’ять етапів
4. Два етапи
5. Десять етапів
10. Назвіть послідовність етапів проведення медичної експертизи
продовольства у польових умовах:
*1. Дослідження на місці (1 етап), відбір проб (2 етап), лабораторне
дослідження (3 етап), обґрунтування гігієнічного висновку (4 етап)
2. Вивчення документації (1 етап), санітарне дослідження (2 етап),
доповідь командирові (3 етап)
3. Відбір проб (1 етап), лабораторне дослідження (2 етап), натурне
дослідження (3 етап), обґрунтування гігієнічного висновку (4 етап)
4. Відбір проб (1 етап), огляд основного складу (2 етап), складання
експертного висновку (3 етап)
5. Санітарне дослідження (1 етап), вивчення мотиваційної спрямованості
військовослужбовців (2 етап), медичний огляд основного складу (3 етап)
Організація і проведення розвідки джерел водопостачання при
надзвичайних ситуаціях та під час війни. Оцінка якості води польовими
методами.
1. Укажіть гігієнічне значення води в польових умовах:
А. *Все перераховане
В. Фізіологічна роль
С. Засіб загартовування організму
D. Засіб підтримання чистоти тіла, одежі, посуду, приготування їжі
тощо
E. Засіб дезінфекції та стерилізації
2. Назвіть, в чому полягає епідеміологічне значення води в польових
умовах:
А. *Участь в механізмах передачі інфекційних захворювань
аліментарного походження (бактерійних, вірусних, найпростіших, зоонозів,
трансмісійних (анафілогенні водойми) та гельмінтозів
В. Фізіологічна роль
С. Засіб загартовування організму
D. Засіб підтримання чистоти тіла, одежі, посуду, приготування їжі
тощо
E. Засіб дезінфекції та стерилізації
3. Вкажіть суворо обов’язкові вимоги до питної води у польових
умовах при надзвичайних ситуаціях та під час війни:
А. *Безпечність води в епідеміологічному відношенні, токсикологічна
нешкідливість
В. Низька жорсткість
С. Добрі органолептичні властивості
D. Постійний хімічний склад
E. Висока прозорість
4. Укажіть бажані вимоги до питної води в польових умовах при
надзвичайних ситуаціях:
А. *Добрі органолептичні властивості
В. Достатній вміст заліза
С. Низький вміст сухого залишку
D. Низький рівень окислюваності
E. Відсутність амонійних сполук
5. Укажіть норми польового водопостачання (вода для пиття,
вмивання, приготування їжі, миття кухонної, індивідуальної посуди) в
умовах помірного кліматичного поясу:
А. *10 л
В. 15 л
С. 100 л
D. 50 л
E. 3 л
6. Назвіть оснащення групи для розвідки джерел водопостачання
при надзвичайних ситуаціях та під час війни:
А. *Прилад хімічної розвідки медико-ветеринарний ПХР-МВ,
польовий рентгенометр-радіометр ДП-5А або ДП-5В, набір гідрохімічний НГХ
для санітарного аналізу води
В. Прилад хімічної розвідки медико-ветеринарний ПХР-МВ,
індивідуальний дозиметр конденсаторний, індивідуальний дозиметр
термолюмінісцентний
С. Польовий рентгенометр-радіометр ДП-5А або ДП-5В, генератор
надвисоких частот ЛУЧ-3, вимірювач цільності потоку енергії НВЧ-поля ПО-1
“Медик”
D. Набір гідрохімічний НГХ для санітарного аналізу води, лабораторія
гігієнічна фотодозиметрична, медична токсикологічна лабораторія
E. Психрометри Августа і Асмана, гігрометр, апарат Кротова, поглинач
Петрі
7. Назвіть основні завдання медичної служби щодо контролю за
водопостачанням військових і цивільних формувань у польових умовах при
надзвичайних ситуаціях та під час війни:
А. *Все перераховане
В. Визначення якості препаратів для хлорування води (вмісту
активного хлору), вибір доз препаратів хлору для знезараження води, вибір доз
коагулянту для очищення води, вибір методів дезактивації та дегазації води
С. Індикація води на зараження отруйними і радіоактивними
речовинами та бактерійними засобами, оцінка якості води при виборі джерел
водопостачання та після її обробки
D. Участь у виборі місць розгортання пунктів водопостачання і пунктів
водорозбору, визначення зон санітарної охорони навколо них, контроль за
якістю очищення та дезактивації засобів обробки води після їх роботи
(фільтрів, резервуарів, інвентарю тощо)
Е. Контроль за станом здоров’я осіб, які приймають участь в
водопостачанні формувань
8. Укажіть, яким чином забезпечується організація польового
водопостачання військ і цивільних формувань при надзвичайних ситуаціях
та в умовах бойових дій:
А. *Все перераховане
В. Шляхом розгортання пунктів водопостачання
С. Шляхом розгортання пунктів водорозбору
D. Шляхом індивідуального водопостачання із знезараженням води
кип’ятінням
Е. Шляхом індивідуального водопостачання із знезараженням води
спеціальними таблетками
9. Дайте визначення поняття “пункт водопостачання”:
А. *Ділянка біля джерел води, на якій розгортаються табельні засоби
добування, підйому води, її очищення, знезараження та у разі необхідності
дезактивації, дегазації, накопичення запасів та видачі підрозділам формувань
або її консервування
В. Ділянка в районі розміщення формувань, на який розгортаються
засоби для накопичення запасів води, яку доставляють, та видачі її особовому
складу формувань та потерпілому від лихоліть населенню
С. Ділянка в районі розміщення формувань, на який проводиться
видача бутильованої води населенню району
D. Ділянка в районі розміщення формувань, на який проводиться
приготування їжі та накопичення запасів питної води
Е. Ділянка в районі розміщення формувань, на який проводиться
продаж бутильованої води населенню району
10. Укажіть величину зони санітарного захисту пункту
водопостачання:
А. *50-100 м
В. 1-10 м
С. 100-500 м
D. 500-1000 м
Е. 1000-5000 м
11. Назвіть мету розвідки джерел водопостачання при
надзвичайних ситуаціях та під час війни:
А. *Отримання відомостей технічного і санітарно-епідеміологічного
характеру, необхідних для адекватного вирішення питання забезпечення
формувань (та потерпілого населення) доброякісною водою в достатній
кількості та найбільш простими і надійними засобами
В. Отримання відомостей соціологічного характеру, необхідних для
адекватного вирішення питання забезпечення формувань (та потерпілого
населення) доброякісною водою в достатній кількості та найбільш простими і
надійними засобами
С. Отримання відомостей щодо санітарно-топографічних особливостей
розташування джерела водопостачання для забезпечення формувань (та
потерпілого населення) доброякісною водою
D. Отримання відомостей щодо санітарно-технічного стану джерела
водопостачання для забезпечення формувань (та потерпілого населення)
доброякісною водою
E. Отримання відомостей щодо особливостей впливу денатурованого
навколишнього середовища на джерело водопостачання та даних
лабораторного аналізу води
12. Назвіть етапи розвідки джерел водопостачання при
надзвичайних ситуаціях та під час війни:
А. *Все перераховане
В. Збирання попередніх даних про гідрогеологічну характеристику
району розвідки та розробка маршруту розвідки
С. Обстеження джерел води на місці
D. Відбір проб води та її аналіз на місці
E. Визначення місця розгортання пункту водопостачання і зон
санітарної охорони та оформлення донесення про результати розвідки
13. Назвіть необхідне для оснащення розвідувальної групи щодо
організації водопостачання в польових умовах:
А. *Набір гідрохімічний водний (НГВ)
В. ВЦ-100
С. РЛУ-2
D. МПХЛ
E. ДП-100
14. Укажіть, в чому полягає санітарно-епідеміологічне обстеження
джерел води на місці в ході здійснення розвідки джерел водопостачання при
надзвичайних ситуаціях та під час війни:
А. *Виявлення наявності серед населення гострозаразних кишкових
інфекцій та епізоотій серед свійських і диких тварин
В. Опитування населення, аналіз топографічних карт тощо
С. Виявлення об’єктів можливого забруднення води навколо джерела з
урахування відстані та рельєфу місцевості
D. Визначення особливостей обладнання джерела води: свердловини,
каптажу, його стану, необхідності ремонту тощо)
E. Аналіз води на місці на хімічне, радіоактивне забруднення,
визначення органолептичних та санітарно-хімічних показників забруднення,
направлення проб води на бактеріологічне дослідження тощо
15. Назвіть оптимальну температуру води підземних джерел:
А. *7-14°С
В. 5-7°С
С. 0-5°С
D. 15-20°С
E. 20-30°С
16. Укажіть бажані вимоги до питної води в польових умовах при
надзвичайних ситуаціях:
А. *Оптимальний мінеральний склад
В. Достатній вміст заліза
С. Високий вміст сухого залишку
D. Високий рівень окислюваності
E. Відсутність амонійних сполук
17. Дайте визначення поняття “пункт водорозбору”:
А. *Ділянка в районі розміщення формувань, на який розгортаються
засоби для накопичення запасів води, яку доставляють з пунктів
водопостачання та видачі її особовому складу формувань та потерпілому від
лихоліть населенню
В. Ділянка біля джерел води, на якій розгортаються табельні засоби
добування, підйому води, її очищення, знезараження та у разі необхідності
дезактивації, дегазації, накопичення запасів та видачі підрозділам формувань
або її консервування
С. Ділянка в районі розміщення формувань, на який проводиться
видача бутильованої води населенню району
D. Ділянка в районі розміщення формувань, на який проводиться
приготування їжі та накопичення запасів питної води
Е. Ділянка в районі розміщення формувань, на який проводиться
продаж бутильованої води населенню району
18. Назвіть основні завдання медичної служби щодо контролю за
водопостачанням військових і цивільних формувань у польових умовах при
надзвичайних ситуаціях та під час війни:
А. *Все перераховане
В. Визначення якості препаратів для хлорування води (вмісту
активного хлору), вибір доз препаратів хлору для знезараження води, вибір доз
коагулянту для очищення води, вибір методів дезактивації та дегазації води
С. Індикація води на зараження отруйними і радіоактивними
речовинами та бактерійними засобами, оцінка якості води при виборі джерел
водопостачання та після її обробки
D. Участь у виборі місць розгортання пунктів водопостачання і пунктів
водорозбору, визначення зон санітарної охорони навколо них, контроль за
якістю очищення та дезактивації засобів обробки води після їх роботи
(фільтрів, резервуарів, інвентарю тощо)
Е. Контроль за станом здоров’я осіб, які приймають участь в
водопостачанні формувань
19. Укажіть норми польового водопостачання (вода для пиття,
вмивання, приготування їжі, миття кухонної, індивідуальної посуди) в
умовах жаркого кліматичного поясу:
А. *15 л
В. 10 л
С. 100 л
D. 50 л
E. 3 л
20. Укажіть табельні засоби оснащення групи для проведення
санітарної розвідки джерел водопостачання в польових умовах:
A. *ДП-5А, ДП-5В
B. МПХЛ
C. МАФС
D. ТУФ-200
E. РЛУ-2
Організація і проведення санітарного нагляду за очищенням,
знезараженням, дезактивацією води у польових умовах при
надзвичайних ситуаціях та під час війни.
1. Назвіть основні завдання медичної служби щодо контролю за
водопостачанням військових і цивільних формувань у польових умовах при
надзвичайних ситуаціях та під час війни:
А. *Все перераховане
В. Визначення якості препаратів для хлорування води (вмісту
активного хлору), вибір доз препаратів хлору для знезараження води, вибір доз
коагулянту для очищення води, вибір методів дезактивації та дегазації води
С. Індикація води на зараження отруйними і радіоактивними
речовинами та бактерійними засобами, оцінка якості води при виборі джерел
водопостачання та після її обробки
D. Участь у виборі місць розгортання пунктів водопостачання і пунктів
водорозбору, визначення зон санітарної охорони навколо них, контроль за
якістю очищення та дезактивації засобів обробки води після їх роботи
(фільтрів, резервуарів, інвентарю тощо)
Е. Контроль за станом здоров’я осіб, які приймають участь в
водопостачанні формувань
2. Назвіть основні складові частини пункту водопостачання:
А. *Майданчик для добування, очищення, зберігання і видачі води та
польова лабораторія
В. Польова лабораторія та майданчик для медичного персоналу
С. Складські приміщення та майданчик військової техніки
D. Майданчик для добування, очищення, зберігання і видачі води та
садово-паркова зона
Е. Польова лабораторія та санітарно-захисна зона
3. Укажіть величину зони санітарного захисту пункту
водопостачання:
А. *50-100 м
В. 1-10 м
С. 100-500 м
D. 500-1000 м
Е. 1000-5000 м
4. Назвіть основні види обробки води у польових умовах:
А. *Знезараження, очищення
В. Опріснення, дезактивація, дегазація
С. Знешкодження, знезалізювання
D. Фторування, дефторування
E. Коагуляція, фільтрація, дезактивація
5. Укажіть фізичні методи обробки води, що використовуються у
польових умовах при надзвичайних ситуаціях та в умовах бойових дій:
А. *Кип’ятіння та ультрафіолетове випромінювання
В. Хлорування
С. Коагуляція та фільтрація
D. Озонування
E. Флокуляція та відстоювання
6. Назвіть методи дезактивації та опріснення води, що
використовуються у польових умовах при надзвичайних ситуаціях та в
умовах бойових дій:
А. *Дистиляція та іонообмінна фільтрація
В. Відстоювання з фільтрацією через табельні або імпровізовані
фільтри
С. Відстоювання та флокуляція
D. Фторування та дефторування
E. Коагуляція з фільтрацією через табельні або імпровізовані фільтри
7. Назвіть табельні засоби, що є реагентами:
А. * Коагулянт Al2(SO4)3; хлорне вапно; ДТСГК, таблетки “пантоцид”,
“аквасепт”; катіоніт-карбоферрогель, аніоніт-сульфовугілля
В. Ручна поршнева помпа БКФ-4; ручна штангова помпа РШП-25;
механізована штангова помпа МШП-40; мотопомпа – М-600; електропомпа ЕП-
1
С. Тканинно-вугільний фільтр ТВФ-200; військова фільтрувальна
станція ВФС-2,5, ВФС-10; модернізована автофільтрувальна станція МАФС-3;
польова опріснювальна установка ПОУ-4, опріснювальна польова станція
ОПС-2
D. Дрібнотрубчастий колодязь МТК-1; копач шахтних колодязів
КШК-40; установка роторного буріння – УРБ-3АМ
E. Резервуари для води РДВ-50, РДВ-100, РДВ-1000, РДВ-5000;
автоцистерни АВЦ-15, АВЦ-28, АВЦ-40, пересувні цистерни, польові водогони
8. Укажіть суворо обов’язкову вимогу до питної води у польових
умовах при надзвичайних ситуаціях:
А. *Безпечність води в епідеміологічному відношенні
В. Низька жорсткість
С. Добрі органолептичні властивості
D. Постійний хімічний склад
E. Висока прозорість
9. Укажіть бажані вимоги до питної води у польових умовах при
надзвичайних ситуаціях:
А. *Добрі органолептичні властивості та оптимальний мінеральний
склад
В. Безпечність води в епідеміологічному та токсикологічному
відношенні
С. Низький вміст сухого залишку та висока РН
D. Відсутність амонійних сполук та нітратів і нітритів
E. Висока прозорість та низька каламутність
10. Назвіть лабораторний комплект, що використовується для
проведення токсикологічних досліджень води у польових умовах:
А. *Лабораторія токсикологічна ЛТ
В. Лабораторія бактеріологічна ЛБ,
С. Медична польова хімічна лабораторія МПХЛ-54
D. Лабораторія гігієнічна військова ЛГ-1
E. Радіометрична лабораторія в укладках РЛУ-2
11. Назвіть основні завдання медичної служби щодо контролю за
водопостачанням військових і цивільних формувань у польових умовах при
надзвичайних ситуаціях та під час війни:
А. *Все перераховане
В. Визначення якості препаратів для хлорування води (вмісту
активного хлору), вибір доз препаратів хлору для знезараження води, вибір доз
коагулянту для очищення води, вибір методів дезактивації та дегазації води
С. Індикація води на зараження отруйними і радіоактивними
речовинами та бактерійними засобами, оцінка якості води при виборі джерел
водопостачання та після її обробки
D. Участь у виборі місць розгортання пунктів водопостачання і пунктів
водорозбору, визначення зон санітарної охорони навколо них, контроль за
якістю очищення та дезактивації засобів обробки води після їх роботи
(фільтрів, резервуарів, інвентарю тощо)
Е. Контроль за станом здоров’я осіб, які приймають участь в
водопостачанні формувань
12. Дайте визначення поняття “пункт водопостачання”:
А. *Ділянка біля джерел води, на якій розгортаються табельні засоби
добування, підйому води, її очищення, знезараження та у разі необхідності
дезактивації, дегазації, накопичення запасів та видачі підрозділам формувань
або її консервування
В. Ділянка в районі розміщення формувань, на який розгортаються
засоби для накопичення запасів води, яку доставляють, та видачі її особовому
складу формувань та потерпілому від лихоліть населенню
С. Ділянка в районі розміщення формувань, на який проводиться
видача бутильованої води населенню району
D. Ділянка в районі розміщення формувань, на який проводиться
приготування їжі та накопичення запасів питної води
Е. Ділянка в районі розміщення формувань, на який проводиться
продаж бутильованої води населенню району
13. Назвіть види обробки води у польових умовах, що
використовуються у разі необхідності:
А. *Опріснення, дезактивація, дегазація
В. Знезараження, очищення
С. Знешкодження, знезалізювання
D. Фторування, дефторування
E. Коагуляція, фільтрація, дезактивація
14. Укажіть хімічні методи обробки води, що використовуються у
польових умовах при надзвичайних ситуаціях та в умовах бойових дій:
А. *Хлорування
В. Кип’ятіння та ультрафіолетове випромінювання
С. Коагуляція та фільтрація
D. Озонування
E. Флокуляція та відстоювання
15. Назвіть табельні засоби обробки води:
А. *Тканинно-вугільний фільтр ТВФ-200; військова фільтрувальна
станція ВФС-2,5, ВФС-10; модернізована автофільтрувальна станція МАФС-3;
польова опріснювальна установка ПОУ-4, опріснювальна польова станція
ОПС-2
В. Ручна поршнева помпа БКФ-4; ручна штангова помпа РШП-25;
механізована штангова помпа МШП-40; мотопомпа – М-600; електропомпа ЕП-
1
С. Дрібнотрубчастий колодязь МТК-1; копач шахтних колодязів КШК-
40; установка роторного буріння – УРБ-3АМ
D. Коагулянт Al2(SO4)3; хлорне вапно; ДТСГК, таблетки “пантоцид”,
“аквасепт”; катіоніт-карбоферрогель, аніоніт-сульфовугілля
E. Резервуари для води РДВ-50, РДВ-100, РДВ-1000, РДВ-5000;
автоцистерни АВЦ-15, АВЦ-28, АВЦ-40, пересувні цистерни, польові водогони
16. Укажіть суть стандартного хлоркупоросного методу очищення
і знезараження води за Клюкановим:
А. *У воду одночасно вносять коагулянт (150 мг/л) та хлорне вапно або
ДТСГК в дозі 10 мг/л активного хлору (50 мг/ л хлорного вапна з вмістом
активного хлору понад 20%)
В. У воду одночасно вносять хлорид калію(150 мг/л) та хлорне вапно
або ДТСГК в дозі 10 мг/л активного хлору (50 мг/ л хлорного вапна з вмістом
активного хлору понад 20%) і далі здійснюють фільтрацію через табельні або
імпровізовані фільтри
С. У воду спочатку вносять коагулянт (150 мг/л) і через 1-1,5 години
хлорне вапно або ДТСГК в дозі 10 мг/л активного хлору (50 мг/ л хлорного
вапна з вмістом активного хлору понад 20%)
D. Воду одночасно піддають фторуванню та дефторуванню з
наступним ультрафіолетовим опроміненням
E. Воду спочатку відстоюють, а потім насичують атомарним киснем з
наступною фільтрацією через табельні або імпровізовані фільтри
17. Укажіть оптимальну експозицію хлорування у польових умовах
при надзвичайних ситуаціях та в умовах бойових дій:
А. *Влітку – 15 хвилин, взимку – 30 хвилин, при зараженні споровими
формами мікроорганізмів – не менше 2 годин
В. Влітку – 30 хвилин, взимку – 15 хвилин, при зараженні споровими
формами мікроорганізмів – не менше 2 годин
С. Влітку – 30 хвилин, взимку – 35 хвилин, при зараженні споровими
формами мікроорганізмів – не менше 2 годин
D. Влітку – 10 хвилин, взимку – 45 хвилин, при зараженні споровими
формами мікроорганізмів – не менше 5 годин
E. Влітку – 60 хвилин, взимку – 60 хвилин, при зараженні споровими
формами мікроорганізмів – не менше 12 годин
18. Укажіть суворо обов’язкову вимогу до питної води у польових
умовах при надзвичайних ситуаціях:
А. *Безпечність води в токсикологічному відношенні
В. Висока жорсткість
С. Добрі органолептичні властивості
D. Постійний хімічний склад
E. Низька прозорість
19. Укажіть бажані вимоги до питної води в польових умовах при
надзвичайних ситуаціях:
А. *Оптимальний мінеральний склад
В. Достатній вміст заліза
С. Високий вміст сухого залишку
D. Високий рівень окислюваності
E. Відсутність амонійних сполук
20. Назвіть лабораторний комплект, що використовується для
проведення радіометричних досліджень води у польових умовах:
А. *Радіометрична лабораторія в укладках РЛУ-2
В. Лабораторія бактеріологічна ЛБ,
С. Медична польова хімічна лабораторія МПХЛ-54
D. Лабораторія токсикологічна ЛТ
E. Лабораторія гігієнічна основна ЛГ-2
1. Назвіть провідний показник щодо оцінки особливостей праці
ліквідаторів наслідків катастроф та надзвичайних ситуацій:
А. Обмеженість робочих груп
В. Відсутність транспортних засобів
С. Високий рівень відповідальності
D. *Токсичні хімічні речовини та їх сполуки
Е. Складність організаційних заходів
2. Укажіть чинники, що відносяться до фізичних чинників, які
негативно впливають на організм ліквідаторів в осередку надзвичайних
ситуацій:
А. М’язове статичне напруження, обмежена рухова активність
В. Токсичні хімічні речовини та їх сполуки
С. *Шум, вібрація, іонізуюче випромінювання, електромагнітне
випромінювання
D. Нервово-психічне напруження
Е. Все перераховане
3. Укажіть чинники, що відносяться до біологічних чинників, які
негативно впливають на організм ліквідаторів в осередку надзвичайних
ситуацій:
А. Токсичні хімічні речовини та їх сполуки
В. *М’язове статичне напруження, обмежена рухова активність
С. Шум, вібрація, іонізуюче випромінювання, електромагнітне
випромінювання
D. Нервово-психічне напруження
Е. Все перераховане
4. Назвіть, показник функції дихання, що використовується як критерій
для визначення ступеня стомленості та перевтоми у ліквідаторів
наслідків катастроф та надзвичайних ситуацій:
А. *Частота дихання за 1 хвилину
В. Час затримки дихання
С. Кількість вдихів за 1 хвилину
D. Кількість видихів за 1 хвилину
Е. Хвилинний період затримки дихання
5. Укажіть показники функції дихання можна визначити за допомогою
портативного спірометра з манометром:
А. Дихальний об’єм, інтегральний об’єм вдиху та видиху, життєва
ємність легень
В. Дихальний об’єм, активний об’єм вдиху, активний об’єм видиху,
життєва ємність легень
С. Дихальний об’єм, пасивний об’єм вдиху, пасивний об’єм видиху,
життєва ємність легень
D. Дихальний об’єм, латентний об’єм вдиху, латентний об’єм видиху,
життєва ємність легень
Е. *Дихальний об’єм, резервний об’єм вдиху, резервний об’єм видиху,
життєва ємність легень
6. Назвіть величину життєвої ємності легень людини у стані спокою:
А. Близько 1,0 л
В. Близько 3,5 л
С. *Близько 4,8 л
D. Близько 10,0 л
Е. Близько 2,8 л
7. Укажіть, яким чином визначається хвилинний об’єм крові:
А. Шляхом ділення хвилинного об’єму дихання на частоту серцевих
скорочень
В. Шляхом ділення систолічного об’єму серця на частоту серцевих
скорочень
С. Шляхом множення хвилинного об’єму дихання на частоту серцевих
скорочень
D. *Шляхом множення систолічного об’єму серця на частоту серцевих
скорочень
Е. Шляхом сумування систолічного об’єму серця та частоти серцевих
скорочень
8. Назвіть величину систолічного об’єму серця, що властива для
дорослої людини у стані спокою без фізичного навантаження:
А. 25-50 мл
В. 50-65 мл
С. *65-70 мл
D. 70-75 мл
Е. 75-100 мл
9. Укажіть, які показники ураховуються під час розрахунку індексу
Керде
А. Частота серцевих скорочень та пульсовий артеріальний тиск
В. Частота серцевих скорочень та систолічний артеріальний тиск
С. *Частота серцевих скорочень та діастолічний артеріальний тиск
D. Частота дихання та діастолічний артеріальний тиск
Е. Частота дихання та систолічний артеріальний тиск
10. Укажіть величину індексу Хільдебранта, що властива для людини
при відсутності ознак втоми:
А. 0,8-2,9
В. 0,1-0,9
С. 4,6-5,9
D. 5,8-6,9
Е. *2,8-4,9
11. Укажіть провідний негативний чинник умов праці ліквідаторів
наслідків катастроф та надзвичайних ситуацій:
А. Порушення функцій серцево-судинної системи
В. Порушення функції дихання
С. Порушення адаптації в незвичних умовах праці
D. Відсутність необхідних навичок
Е. *Психоемоційне перенапруження
12. Укажіть чинники, що відносяться до хімічних чинників, які
негативно впливають на організм ліквідаторів в осередку надзвичайних
ситуацій:
А. Шум, вібрація, іонізуюче випромінювання, електромагнітне
випромінювання
В. Нервово-психічне напруження
С. М’язове статичне напруження, обмежена рухова активність
D. *Токсичні хімічні речовини та їх сполуки
Е. Все перераховане
13. Укажіть чинники, що відносяться до нервово-психічних чинників,
які негативно впливають на організм ліквідаторів в осередку надзвичайних
ситуацій:
А. М’язове статичне напруження, обмежена рухова активність
В. Токсичні хімічні речовини та їх сполуки
С. *Нервово-психічне напруження
D. Шум, вібрація, іонізуюче випромінювання, електромагнітне
випромінювання
Е. Все перераховане
14. Назвіть частоту дихання, що властива для дорослої людини у стані
спокою без фізичного навантаження:
А. 5-10 за 1 хвилину
В. 10-12 за 1 хвилину
С. *14-20 за 1 хвилину
D. 20-25 за 1 хвилину
Е. 25-50 за 1 хвилину
15. Укажіть, що являє собою життєва ємність легень:
А. Сума дихального об’єму, активного об’єму вдиху та активного об’єму
видиху
В. Добуток дихального об’єму, резервного об’єму вдиху та резервного
об’єму видиху
С. Сума дихального об’єму, пасивного об’єму вдиху та пасивного об’єму
видиху
D. *Сума дихального об’єму, резервного об’єму вдиху та резервного об’єму
видиху
Е. Добуток дихального об’єму, активного об’єму вдиху та активного об’єму
видиху
16. Назвіть величину дихального об’єму легень людини у стані спокою:
А. 0,1-0,2 л
В. 0,2-0,4 л
С. *0,4-0,6 л
D. 0,6-0,8 л
Е. 0,8-1,0 л
17. Укажіть, які характеристики функціонального стану організму
визначають такі показники, як індекс Керде та індекс Хільдебранта:
А. Активність центральної нервової системи у залежності від фізичних
навантажень або психоемоційного перенапруження
В. Характеристики лабільності зорової сенсорної системи
С. Характеристики сили і рухомості нервових процесів
D. Характеристики врівноваженості і лабільності нервових процесів
Е. *Активність симпатичної і парасимпатичної автономної нервової системи
у залежності від фізичних навантажень або психоемоційного перенапруження
18. Назвіть величину хвилинного об’єму крові у стані спокою:
А. 1,0-2,5 л/хв
В. *2,5-5,0 л/хв
С. 5,0-25,0 л/хв
D. 25,0-30,0 л/хв
Е. 30,0-100,0 л/хв
19. Укажіть величину індексу Керде, що властива для людини при
відсутності ознак втоми:
А. *0-1%
В. 1-5%
С. 20-21%
D. 5-10%
Е. 11-20%
20. Укажіть, яким чином визначається індексу Хільдебранта:
А. Як відношення значень частоти серцевих скорочень до величин
систолічного артеріального тиску
В. Як відношення значень частоти серцевих скорочень до величин
діастолічного артеріального тиску
С. Як відношення значень частоти дихальних рухів до величин частоти
серцевих скорочень за 1 хвилину
D. Як відношення значень частоти серцевих скорочень до величин
пульсового артеріального тиску
Е. *Як відношення значень частоти серцевих скорочень до величин частоти
дихальних рухів за 1 хвилину
Гігієна праці особового складу військ при обслуговуванні об’єктів
озброєння, військової техніки, радіолокаторних станцій.
1. Назвіть фактори, що впливають на стан здоров’я особового складу у
бронетанкових військах:
А. Пари ізоляції, окислювачі, пари ртуті
В. СВЧ-поле, електричне поле, рентгенівське випромінювання
С. Несприятливий температурний режим, підвищена іонізація повітря
D. *Вимушена робоча поза, порохові гази, вихлопні гази, шум та вібрація
Е. Бароакустичні фактори, фізичне навантаження, гіперкінезія
2. Назвіть специфічні фактори, що справляють негативний вплив на
стан здоров’я особового складу у радіотехнічних військах:
А. Шум, вібрація, електричний струм високої напруги, висока температура
В. Термічний вплив, пари ртуті
С. *Гальмівне рентгенівське випромінювання, імпульсне електромагнітне
випромінювання
D. Гіпокінезія, гіперкінезія
Е. Підвищений атмосферний тиск та нервово-психічне напруження
3. Укажіть характерні ознаки ракетних військ:
А. Чіткість виконання обов’язків
В. Постійне перебування в бойовій готовності
С. Складність технічного виконання операцій під час підготовки і пуску
ракет
D. Безпосередній контакт із компонентами ракетного пального,
окислювачами і власне паливом
Е. *Все перераховане
4. Укажіть найбільш ефективний спосіб зниження рівня шуму в
конструкції танка:
А. Зменшення швидкості пересування танка
В. *Використання системи амортизаторів та звукоізолючих матеріалів
С. Використання протигазів та респіраторів
D. Використання ежекторів в дулі танка та звукоізолючихі матеріалів
Е. Використання антифризів та сучасних стистем амортизаторів
5. Назвіть найбільш ефективний спосіб профілактики шкідливого
впливу пального та мастильних матеріалів на організм особливого складу
бронетанкових військ:
А. *Вентиляція та суворе дотримання правил особистої гігієни
В. Вентиляція та своєчасне миття тіла
С. Своєчасне миття тіла та зміна натільного одягу
D. Якісна вентиляція складських приміщень
Е. Суворе дотримання правил зберігання пальних та мастильних матеріалів
6. Укажіть найбільш специфічні риси інженерних війск:
А. Дія СВЧ і НВЧ-полів, магнітного поля, геліофізичних чинників
В. Низька механізація та недостатня моторизація
С. Електромагнітні хвилі радіочастот, підвищений атмосферний тиск
D. Психоемоційне напруження, замкнутий простір, гіпокінезія
Е. *Висока механізація та моторизація
7. Укажіть провідну причину розвитку такого феномену, як “сенсорний
голод”:
А. Спостереження за екраном дисплея в умовах надлишку інформації, що
надходить
В. Конвеєрні форми організації праці
С. *Спостереження за екраном дисплея в умовах одноманітної обстановки
D. Надзвичайно важка фізична праця
Е. Надзвичайно напружена розумова праця
8. Назвіть прилади для вимірювання щільності потоку енергії
надвисокочастотного поля:
А. Прилади ШВК-2, АШВ
В. Прилади ДП-5А, ДП-5-Б
С. Біодозиметр, фотоекспозиметр
D. Апарат Кротова, Поглинач Петрі
Е. *Прилади ПО-1 “Медик”, TENMARS 192
9. Перерахуйте зони, що виділяються для розрахунку щільності потоку
енергії надвисокочастотного поля:
А. Мінімальна зона, оптимальна зона, максимальна зона
В. Безпечна зона, орієнтовно-безпечна зона, небезпечна зона
С. *Ближня зона, проміжна зона, віддалена зона
D. Контрольна зона, дослідна зона
Е. Зона суворого режиму, зона обмежень, зона спостережень
10. Укажіть основну мету щодо встановлення гранично допустимих
рівнів щільності потоку енергії поля надвисоких частот:
А. *Для визначення розмірів санітарно-захисних зон
В. Для встановлення граничної тривалості робочого дня
С. Для встановлення граничної тривалості відпускного періоду
D. Для проведення професійного відбору військовослужбовців
Е. Для визначення особливостей організації лікувально-профілактичного
харчування
11. Укажіть фактори, що впливають на стан здоров’я особового складу в
артилерії:
А. СВЧ-поле, іонізуюча радіація, вібрація, порохові гази
В. *Шум, вібрація, фізичні навантаження, порохові гази, бароакустичні
фактори
С. Фізичне навантаження, магнітне поле, окислювачі, пари ртуті
D. Пари ртуті, низька температура, ракетне пальне
Е. Замкнутий простір, вібрація, фізичне навантаження, гіперкінезія
12. Назвіть неспецифічні фактори, що справляють негативний вплив на
стан здоров’я особового складу у радіотехнічних військах:
А. *Шум, вібрація, електричний струм високої напруги, висока температура
В. Термічний вплив, пари ртуті
С. Підвищений атмосферний тиск та нервово-психічне напруження
D. Гіпокінезія, гіперкінезія
Е. Рентгенівське випромінювання, імпульсне електромагнітне НВЧ
випромінювання
13. Назвіть фактори, що справляють негативний вплив на стан
особового складу військ, який перебуває у сховищах:
А. Дія окислювачів та вихлопних газів, СВЧ-поле
В. Шум, вібрація, електричне поле
С. Нервово-психічне напруження, гіперкінезія
D. Переохолодження, недоїдання
Е. *Гіпокінезія, збільшення концентрації вуглекислого газу, водяних парів
та антропотоксинів
14. Назвіть основні складові порохових газів як негативного чинника, що
впливає на здоров’я особового складу бронетанкових військ:
А. Пари ртуті та свинцю, ароматичні вуглеводні
В. Оксиди магнію та натрію
С. Пари лугів і кислот
D. *Оксиди азоту, діоксин вуглецю, ароматичні вуглеводні
Е. Етиловий і метиловий спирт
15. Укажіть найбільш типові зрушення у функціональному стані
організму в умовах обмеженості розмірів робочого приміщення танку:
А. Схуднення
В. *Статична втома
С. Втома зорової сенсорної системи
D. Зниження концентрації уваги
Е. Сонливість
16. Назвіть захворювання, широко розповсюджене серед
військовослужбовців інженерних військ:
А. Висотна хвороба
В. Бронхіальна астма
С. Псоріаз
D. Ішемічна хвороба серця
Е. *Баротравма легенів
17. Назвіть найбільш радикальний засіб боротьби із забрудненнями
повітря токсичними хімічними рідинами в радіотехнічних військах:
А. Санітарно-освітня робота
В. Штучна вентиляція
С. Маркування ємностей
D. *Ізоляція токсичних речовин від зовнішнього середовища
Е. Приточно-витяжна вентиляція
18. Перерахуйте заходи щодо захисту особового складу від СВЧ-
випромінювання в умовах праці у радіотехнічних військах:
А. *Зменшення потужності випромінювання та часу опромінення,
використання екранувальних захисних пристроїв
В. Збільшення потужності випромінювання, підвищення рухової активності
С. Зменшення відстані, використання радіопротекторів
D. Використання гумових рукавичок, збільшення об’єму приміщення
Е. Герметичність службових приміщень, та їх термоізоляція
19. Укажіть методики розрахунку щільності потоку енергії (ЩПЕ) поля
надвисоких частот:
А. *За допомогою формул
В. За таблицями
С. За показниками сталості величин
D. За допомогою номограм та за таблицями
Е. За критерієм Ст’юдента
20. Укажіть індивідуальні засоби захисту, в яких рекомендується
проводити будь-які види роботи при щільності потоку енергії поля
надвисоких частот, що перевищує 1000 мквт/см 2 :
А. *Захисні окуляри та комбінезони із спеціальної металізованої тканини
В. Загальновійськовий захисний комплект, плівкові захисні комбінезони
С. Теплові екрани та захисний термоізоляційний комплект
D. Конвекційний комплектний пристрій
Е. Захисний (прогумовий) спецодяг, взуття, бахіли, рукавиці, захисний
шолом
Змістовий модуль 1. Вступ до гігієни та екології.
Тема: Вступне заняття. Методи гігієнічних досліджень. Санітарне законодавство. Організація навчально-дослідницької роботи студентів (НДРС).
1. Об’єктом вивчення гігієни (профілактичної медицини) є: А. Хворі гострими хворобами
В. Практично здорові люди
С. Хворі хронічними хворобами у стадії компенсації
Д. Хворі хронічними хворобами у стадії субкомпенсації Е. Умови праці на промисловому підприємстві або умови
проживання.
2. До специфічних методів гігієни відноситься такий метод: А.Визначення хімічного складу води
В. Визначення шуму на підприємстві
С. Метод санітарного обстеження житла, підприємства, школи
Д. Визначення сили м’язів для діагностики втоми Е. Визначення мікробного обсіменіння повітря
3. Під час обґрунтування гігієнічного нормативу шкідливого чинника беруть до уваги особливості його впливу на організм людини та санітарні умови життя. Цей підхід є одним із принципів гігієни:
А. Першочерговість медичних
показань
В. Диференціація біологічних відповідей
С. Урахування усіх можливих несприятливих впливів Д. Пороговість дії
Е. Залежність ефекту від концентрації (дози) і часу дії
4. Як називається розділ гігієни за яким здійснюється санітарний нагляд за забрудненням навколишнього середовища (водойм, грунту, атмосферного повітря тощо):
А. Гігієна праці
В.Комунальна гігієна
С. Гігієна харчування
Д. Гігієна дітей та підлітків Е. Радіаційна гігієна
5. Санітарія – це практичне застосування наукових розробок щодо наступного:
А. Лікування хворих
В. Прийняття адміністративних рішень
С. Громадського контролю за порядком на різних об’єктах
Д. Умов навчання та виховання, побуту, праці, харчування тощо
Е.Обґрунтування гігієнічних нармативів
6. Як називається розділ гігієни, при якому здійснюється санітарний нагляд за безпекою харчування у різних об’єктах:
А. Гігієна праці
В.Гігієна харчування С. Гігієна комунальна Д. Соціальна гігієна
Е. Гігієна надзвичайних станів
7. Який із названих методів визначення відноситься до вивчення стану навколишнього середовища:
А. Життєвої ємкості легень В. Артеріального тиску
С. Освітленості приміщень
Д. Морфологічного складу крові Е. Аускультації органів
8. Який із названих методів визначення відноситься до виявлення впливу навколишнього середовища на організм людини:
А. Напруженості електричного поля В. Сили струму С.Карбоксигемоглобіну у еритроцитах Д. Вітаміну С у фруктах та ягодах
Е. Мікробного числа води
9. Науково-дослідна робота – це:
А. Написання реферату
В. Розповсюдження анкети
С. Пошук шляхів, методів, засобів вирішення проблеми
Д. Математико-статистична обробка результатів дослідження Е. Написання доповіді, статі
10. Який із названих методів визначення відноситься до виявлення впливу навколишнього середовища на організм тварини:
А. Освітленості приміщень В. Температури повітря
С. Білку у харчових продуктах
Д. Токсикологічний експеримент з визначення
ЛД50
Е. Вітаміну С у молоці
Змістовий модуль 2. Навколишнє середовище
та методи його дослідження.
Тема: Гігієнічна оцінка ультрафіолетового випромінювання. Методика визначення інтенсивності та профілактичної дози ультрафіолетової радіації та використання її з метою профілактики захворювань і санації повітря у приміщеннях.
1. Сонячна радіація це:
А. Оптичне випромінювання по викликаному ним світловому відчуттю.
В. Силове поле, що утворюється нерухомими електричними зарядами. С. Поверхнева щільність сили світла.
D. Інтегральний потік корпускулярних частинок та
електромагнітного випромінювання.
Е. Фізичне поле, зумовлене магнітним полем.
2. Видиме випромінювання проникає крізь шкіряні покриви у підшкіряні тканини на глибину ( см ):
А. 2,5
В. 0,1
С. 0,5
D. 1
Е. 3
(нм):
3. Ультрафіолетове випромінювання в області А має довжину хвилі
А. 315-280
В. 280-210
С. 400-315
D. 250-350
Е. 520-600
4. Для визначення інтенсивності УФР застосовують наступні основні методи:
А. Біологічний,хімічний,фізичний.
В. Біологічний,фотохімічний,фізичний.
С. Титриметричний,колориметричний,фотоелектричний.
D. Фотохімічний,фотоелектричний,розрахунковий. Е. Фізіологічний,біохімічний,фізичний.
5. При визначенні інтенсивності УФР біологічним методом шкірні покриви під віконцем №6 опромінювалося ( хв.):
А. 5
В. 3
С. 1
D. 6 Е. 4
6. Фізіологічна доза складає від еритемної дози : А. 1/6 – 1/8
В. 1/3 – 1/6
С. 1/2 - 1/4 D. 1/5 -1/10 Е. 1/4 - 1/8
7. Ультрафіолетове випромінювання не проникає крізь товщу зовні- нього рогового шару епідермісу, якщо довжина хвилі його складає:
А. 250
В. 210
С. 270
D. 300
Е. 350
8. Ультрафіолетове випромінювання викликає пігментацію дерми без утворення еритеми, якщо довжина хвилі його становить ( нм ):
А. 400-420
В. 450-480
С. 320-390
D. 150-200
Е. 250-300
9. Одній еритемній дозі відповідає наступна кількість розкладеної щавлевої кислоти на 1 см 2 поверхні опроміненого розчину ( мг ):
А. 2
В. 4
С. 6
D. 8 Е. 10
10. Для якого діапазону хвиль УФР характерно Д-вітамінутворююча (антирахітична)дія :
А. 300-250
В. 315-270
С. 350-280
D. 250-200
Е. 250-180
11. Поверхні Землі досягає інфрачервоне випромінювання з довжиною хвилі( нм ):
А.150-500
В.760-3000 С.550-600 D.350-700 Е.120-450
(нм):
12. Ультрафіолетове випромінювання в області В має довжину хвилі
А.450-650 В.850-1000
С.315-280 D.550-700 Е.280-180
13. Профілактична доза складає від еритемної дози: А.1/2
В.1/4 С.1/6 D.1/8 Е.1/10
14. Стандартна відстань, на якій визначається еритемна доза ( м ): А.1
В.2
С.3 D.0,5 Е.4
15. Коротке інфрачервоне випромінювання проникає крізь тканини та кітски черепа на глибину ( см ) :
А.0,5-1
В.1,5-2
С.4-5
D.0,01-0,1
Е.2,5-3
16. Для визначення інтенсивності УФР біологічним методом потрібно застосовувати:
А.Ультрафіолетметр
В.Біодозиметр М.Ф.Горбачова С.Кільце Ландольта D.Хронорефлексометр Е.Індивідуальний дозиметр КІД-2
17. Одиницею вимірювання дози еритемного опромінення є :
А.Вт / м2 В.Ер / ( м2 ∙ ч ) С.Бакт
D.кДж / ( м2 ∙ ч ) Е.Ккал / ( м2 ∙ ч )
18. Для визначення інтенсивності УФР фотохімічним методом потрібні наступні реактиви:
А.Калія перманганат,кислота лимонна ,кислота сірчана. В.Кислота щавлева,калій азотнокислий,кислота сірчана.
С.Ураніл азотнокислий,кислота щавлева,калія
перманганат,кислота сірчана.
D.Кислота сірчана,калія перманганат,натрія хлорид. Е.Кислота азотна,калія перманганат.
19. Для якого діапазону хвиль УФР характерна загально стимулююча (еритемна ) дія:
А.250-320 В.150-200 С.200-300 D.350-450 Е.450-500
20. Контроль появи еритеми проводять через (год.): А.2-8
В.6-10
С.18.20
D.1-4
Е.0,5
Тема: Методика гігієнічної оцінки природного і штучного освітлення приміщень.
1. Відношення освітленості горизонтальної поверхні (на рівні підлоги чи робочого місця) в приміщенні до виміряної одночасно освітленості розсіяним світлом горизонтальної поверхні під відкритим небосхилом виражене у відсотках називається:
A. Світловим коефіцієнтом
B. Кутом падіння
C. Коефіцієнтом природного освітлення
D. Кутом отвору
E. Коефіцієнтом заглиблення приміщення
2. За якими показниками можна дати комплексну оцінку природної
освітленості в класі СШ розміром 4,0 х 12,0 м, трьома вікнами 1,8 х 2,2 м кожне, верхній край яких знаходиться на відстані 2,5 м від підлоги.
A. КПО, кут падіння
B. СК, КЗ, кут падіння
C. СК, КЗ
D. Кут падіння, КЗ
E. СК, КЗ, КПО
3. За гігієнічними нормативами тривалість інсоляції житлових, навчальних та їм подібних за призначенням приміщень повинна становити
A. 2 години
B. Менше 3 годин
C. 1 годину
D. Не менше 3 годин
4. В груповому ДДЗ, побудованому за типовим проектом установлено, що рівні штучної освітленості відповідають гігієнічним вимогам, а рівень природної освітленості нижче норми. За яким показником визначали відповідність природної освітленості до існуючих нормативів?
A. Коефіцієнтом заглиблення приміщення
B. Питомої потужності електроосвітлення
C. Кутом отвору
D. Коефіцієнтом природного освітлення
E. Коефіцієнтом аерації
5. Інсоляційний режим приміщень (тобто тривалість прямого сонячного освітлення) буває максимальний, помірний та мінімальний і залежить в першу чергу від
A. Призначення приміщень
B. Орієнтації вікон по сторонах горизонту
C. Якості та чистоти скла
D. Наявності затінюючих предметів (квітів, фіранок)
E. Яскравості (відбиваючої здатності) стелі, стін, обладнання та меблів
6. Світлотехнічний метод пов’язаний з необхідністю визначення та гігієнічної оцінки
A. Коефіцієнта природної освітленості
B. Кута отвору
C. Коефіцієнта заглиблення приміщення
D. Кута падіння
E. &nnbsp; Світлового коефіцієнта
7. Дайте гігієнічну оцінку природному освітленню в учбовій кімнаті, якщо за результатами проведених досліджень встановлено: коефіцієнт
природної освітленості становить 1,5%, світловий коефіцієнт – 1 : 5, кут падіння – 300, кут отвору – 70, коефіцієнт заглиблення приміщення – 2.
A. Не відповідає нормативам за всіма показниками
B. Не відповідає нормативам за коефіцієнтом природної освітленості
C. Не відповідає нормативам за коефіцієнтом заглиблення приміщення
D. Відповідає гігієнічним нормативам
E. Не відповідає нормативам за світловим коефіцієнтом
8. Назвіть метод, який використовується для гігієнічної оцінки природного освітлення і заснований на визначенні величин світлового коефіцієнта, коефіцієнта заглиблення, проекції небосхилу, кутів падіння та отвору
A. Світлотехнічний
B. Описовий
C. Геометричний
D. Кількісний
9. Визначення нормативних значень коефіцієнта природного освітлення для різних типів приміщень проводять за
А. ДСТУ Б В.2.2-6-97 (ГОСТ 24940-96) "Методи вимірювання освітленості. Будинки і споруди"
В. ДБН В.2.5-28-2018 "Природне і штучне освітлення"
C. ГОСТ 8.014-72 "ГСИ. Методы и средства проверки фотоэлектрических люксметров"
D. "Методическими указаниями по проведению предупредительного и текущего санитарного надзора за искусственным освещением на промышленных предприятиях "
10. Згідно із ДБН В.2.5-28-2018 "Природне і штучне освітлення"всі види робіт поділяються на VIII розрядів зорових робіт. Вкажіть основний критерій, за яким відбувається даний розподіл
А. За призначенням приміщення
В. За характеристикою фону
C. За контрастом об’єкта розрізнення з фоном
D. За відстанню від ока до об’єкта розрізнення
E. За розміром найменшого об’єкта розрізнення
11. Основним документом, що регламентує штучне освітлення для різних типів приміщень є
А. ДБН В.2.5-28-2018 "Природне і штучне освітлення"
В. ДСТУ Б В.2.2-6-97 (ГОСТ 24940-96) "Методи вимірювання освітленості. Будинки і споруди"
C. ГОСТ 8.014-72 "ГСИ. Методы и средства проверки фотоэлектрических люксметров"
D. "Методические указания по проведению предупредительного и текущего санитарного надзора за искусственным освещением на промышленных предприятиях "
12. Незважаючи на те, що лампи розжарювання досить широко застосовуються для освітлення жилих і громадських приміщень, вони мають ряд недоліків. Назвіть основний недолік ламп розжарювання.
A. Пульсація
B. Шум
C. Низька світловіддача
D. Стробоскопічний ефект
E. Виділення токсичних речовин
13. Здатність зорового аналізатора розрізняти найменші деталі об’єкта, що визначається найменшим кутом, під яким дві суміжні точки розрізняються як окремі називається
A. Контрастна чутливість
B. Видимість
C. Гострота зору
D. Стійкість ясного бачення
E. Швидкість зорового сприйняття
14. Дайте гігієнічну оцінку загальному штучному освітленню в учбовій аудиторії, де використовуються люмінесцентні лампи (ЛБ), якщо за результатами проведених досліджень рівень горизонтальної освітленості на робочому місці студента становив 350 лк
A. Освітленість на робочих місцях низька
B. Не відповідає нормам загального штучного освітлення
C. Освітленість на робочих місцях висока
D. Відповідає нормам загального штучного освітлення
15. Вкажіть показник, що характеризує природне та штучне освітлення і який визначають за допомогою “Методу конверта”
A. Рівномірність освітлення
B. Спектральний склад світла
C. Яскравість
D. Коефіцієнт відбиття
E. Коефіцієнт світлопропускання
16. Відомо, що рівномірність освітлення визначають також за величиною площі приміщення, що припадає на кожну світлоточку. Освітлення вважається рівномірним, якщо площа на кожну світлоточку становить не більш, ніж
A. 12 м2
B. 8-9 м2 C. 9-10 м2
D. 10 м2
E. 10-11 м2
17. Достатність штучного освітлення визначається за величиною потужності, тобто за показниками кількості Вт, що припадають на 1 м2 приміщення. Вкажіть достатню питому потужність для ламп розжарювання.
A. 24 Вт/м2
B. 30 Вт/м2
C. 27 Вт/м2
D. 35 Вт/м2
E. 36 Вт/м2
18. Проведено обстеження штучного освітлення у початкових класах середньої загальноосвітньої школи, де використовуються лампи розжарювання. Вкажіть, якою повинна бути інтенсивність штучного освітлення в даних приміщеннях.
A. Не менше 150 лк
B. 100 лк
C. Не менше 300 лк
D. 500 лк
E. Не більше 150 лк
19. При визначенні нормативних значень штучного освітлення за ДБН В.2.5-28-2018 "Природне і штучне освітлення", крім розряду зорових робіт слід враховувати і підрозряд, який визначають за
A. Розміром найменшого об’єкта розрізнення
B. Призначенням приміщення, що експлуатується
C. Контрастом об’єкта розрізнення з фоном і характеристикою фону
D. Відстанню від ока до об’єкта розрізнення
E. Характеристикою фону
20. Здатність зорового аналізатора сприймати мінімальну різницю яскравостей досліджуваного об’єкта і фону називається
A. Контрастна чутливість
B. Видимість
C. Гострота зору
D. Стійкість ясного бачення
E. Швидкість зорового сприйняття
Тема: Методика гігієнічної оцінки параметрів мікроклімату приміщень.
1. Що відбудеться з відносною вологістю повітря, якщо при тій самій абсолютній вологості температуру повітря підвищити з 160 до 190С ?
А. Зросте вдвічі.
В. Підвищиться.
С. Знизиться.
Д. Залишиться незмінною.
Е. Знизиться вдвічі.
2. Вкажіть який прилад використовується для вимірювання динаміки температури повітря.
А. Максимально-мінімальний термометр.
В. Пірометр.
С. Термограф.
Д. Ртутний термометр.
Е. Електричний термометр.
3. Вкажіть який прилад використовується для вимірювання динаміки відносної вологості повітря.
А. Гігрометр.
В. Гігрограф.
С. Психрометр Августа. Д. Психрометр Ассмана. Е. Гігроскоп.
4. Назвіть в яких межах відносна вологість в жилих приміщеннях вважається оптимальною для теплої пори року.
А. 20-40%.
В. 20-50%.
С. 30-60%. Д. 30-70%
Е. 30-80%.
5. Вкажіть через який проміжок часу знімаються показники з термометрів психрометра Ассмана при вимірюванні відносної вологості в приміщенні.
А. Через 10 хвилин. В. Через 15 хвилин. С. Через 30 хвилин. Д. Через 4-5 хвилин. Е. Через 1-2 хвилини.
6. Вкажіть, де знаходиться резервуар вологого термометра в психрометрі Августа.
А. В стаканчику з водою.
В. На відстані не менше 3 см від краю стаканчика з водою. С. На відстані 1 см від краю стаканчика з водою.
Д. На відстані не менше 2 см від краю стаканчика з водою.
Е. На відстані 2 см від краю стаканчика з водою.
7. Назвіть через який час після начала вимірювання психрометром Августа знімаються показники термометрів.
А. Через 4-5 хвилин. В. Через 15 хвилин. С. Через 30 хвилин.
Д. Через 10 хвилин. Е. Через 1-2 хвилини.
8. Вкажіть за допомогою якого термометра вимірюється радіаційна температура в жилих приміщеннях.
А. Ртутного.
В. Спиртового.
С. Мінімального.
Д. Кульового.
Е. Максимального.
9. Вкажіть мінімальний час, по закінчені якого можна починати вимірювання радіаційної температури приладом “Тензор” в приміщенні.
А. 4-5 хвилин.
В. 15 хвилин. С. 10 хвилин.
Д. 30 хвилин.
Е. 3-4 хвилин.
10. Назвіть допустимий перепад температури повітря по горизонталі в житлових і учбових приміщеннях, палатах для госпіталізації соматичних хворих.
А. 20С.
В. 1,5-20С.
С. 2-30С.
Д. 40С.
Е. 30С.
11. Вкажіть, яким чином можна визначити напрямок руху повітря у відкритій атмосфері.
А. За напрямком нахилу полум’я свічки.
В. За напрямком відхилення підвішених на нитку листиків папіросного паперу.
С. За переміщенням хмаринки хлористого амонію, випущеного у повітря.
Д. За допомогою флюгера.
Е. За переміщенням хмаринки чотирихлористого титану, випущеного у повітря
12. Вкажіть, для визначення чого призначений кульовий кататермометр.
А. Динаміки температури повітря.
В. Максимальної температури повітря. С. Радіаційної температури.
Д. Мінімальної температури повітря.
Е. Швидкості руху повітря.
13. Вкажіть, які діапазони швидкостей повітря рекомендується вимірювати за допомогою чашкового анемометра.
А. 0,3-5 м/с.
В. Менше 1 м/с.
С. 1-30 м/с.
Д. 0,1-0,3 м/с.
Е. Більше 5 м/с..
14. Назвіть, яким чином при вимірюванні анемометрами встановлюється кількість обертів за час вимірювання.
А. За даними показань циферблату для фіксації десятків і одиниць обертів.
В. За даними показань циферблату для фіксації сотень обертів.
С. За даними показань циферблату для фіксації тисяч обертів.
Д. Шляхом відрахування від показників усіх циферблатів
анемометру після вимірювання значень, знятих до вимірювання. Е. Шляхом врахування показників усіх циферблатів анемометра.
15. Вкажіть як необхідно орієнтувати вісь крильчастого анемометра під час вимірювання по відношенню до напрямку вітру.
А. Під кутом 900.
В. Під кутом 450.
С. Чітко орієнтувати вісь за напрямком вітру. Д. Під кутом 300.
Е. Немає значення.
16. Вкажіть, коли необхідно виймати кататермометр з гарячої води.
А. При досягненні зафарбованим спиртом відмітки 380С шкали кататермометра.
В. При досягненні зафарбованим спиртом відмітки 400С шкали кататермометра..
С. При досягненні зафарбованим спиртом відмітки 350С шкали кататермометра..
Д. Після того, як зафарбований спирт заповнить половину
верхнього резервуару кататермометра.
Е. При досягненні зафарбованим спиртом відмітки 390С шкали кататермометра.
17. Назвіть, через який час після начала вимірювання анемометром знімаються показники.
А. Через 4-5 хвилин. В. Через 150 секунд. С. Через 20 хвилин. Д. Через 100 секунд.
Е. Через 1-2
хвилини.
18. Вкажіть, де найбільш недоцільно будувати хімічне виробництво по відношенню до міста, якщо за розою вітрів переважаючим є Південно- Східний напрямок вітру.
А. У Південо-Східному напрямку міста. В. У Північно- Західному напрямку міста. С. У Південно-Західному напрямку міста..
Д. У Південно-Східному напрямку
міста..
Е. У Північному напрямку міста.
19. Назвіть спосіб, що може використовуватись для визначення напрямку повітря в приміщеннях.
А. За напрямком нахилу полум’я свічки, диму. В. За допомогою флюгера..
С. За допомогою кататермометра.
Д. За допомогою крильчастого анемометра.
Е. За допомогою чашкового анемометра.
Тема: Методика гігієнічної оцінки комплексного впливу мікроклімату на теплообмін людини.
1. Назвіть при яких значеннях середньозваженої температури шкіри людина у стані спокою знаходиться у комфортних за тепловідчуттям умовах.
А. 31,0-32,50С.
В. 30,0-31,40С.
С. 32,8-34,20С.
Д. 36,0-37,10С.
Е. 33,0-35,00С.
2. Вкажіть які показники необхідні для визначення еквівалентно- ефективної температури (ЕЕТ).
А. Температура сухого термометра і швидкість руху повітря.
В. Температура сухого і вологого термометра.
С. Радіаційна температура і температура повітря.
Д. Температура сухого, вологого термометра і швидкість руху повітря.
Е. Температура вологого термометра і швидкість руху повітря.
1. Назвіть показники, що використовуються для визначення результуючої температури.
А. Температура сухого термометра, температура вологого термометра, швидкість руху повітря.
В. Температура сухого термометра, температура вологого термометра, радіаційна температура.
С. Швидкість руху повітря, температура сухого термометра і радіаційна температура.
Д. Температура сухого термометра, швидкість руху повітря, радіаційна температура і значення відносної вологості повітря.
Е. Температура сухого термометра, швидкість руху повітря, радіаційна температура і значення абсолютної вологості повітря.
2. Назвіть в яких межах температури повітря в жилих приміщеннях у одягненої людини, яка знаходиться у стані спокою, не відбувається підвищення теплопродукції.
А. 18-200С. В. 16-200С. С.20-220С. Д. 15-200С Е. 15-250С
3. Яке тепловідчуття людини характерно при середньозваженій температурі її шкіри на рівні 33,60С.
А. Холодно.
В. Злегка тепло.
С. Жарко.
Д. Комфортно.
Е. Злегка прохолодно.
4. Вкажіть шляхи тепловіддачі, які неможливі при таких параметрах мікроклімату: температура оточуючих поверхонь – 400С, температура повітря – 250С, відносна вологість повітря – 40%, швидкість руху повітря – 0,5 м/с.
А. Випромінюванням.
В. Конвекцією.
С. Випаровуванням.
Д. Конвекцією і випаровуванням.
Е. З видихуваним повітрям.
Назвіть, що враховується при встановленні оптимальних і допустимих параметрів мікроклімату для робочої зони виробничих приміщень.
А. Характер виробничого процесу.
В. Період року.
С. Важкість роботи.
Д. Важкість роботи і період року.
Е. Характер виробничого процесу і важкість роботи.
5. Вкажіть при яких значеннях середньодобової температури зовнішнього повітря період року вважається холодним.
А. 00С і нижче. В. –50С і нижче. С. +50С і нижче. Д. +150С і нижче.
Е. +100С і нижче.
6. Назвіть скільки відсотків приходиться на втрату тепла випромінюванням, конвекцією, випаровуванням людиною у стані спокою і оптимальних параметрах мікроклімату.
А. 25 - 30 - 40%.
В. 40 - 40 - 20%.
С. 45 - 30 - 25%.
Д. 45 - 30 - 25%.
Е. 25 - 45 - 30%.
7. Вкажіть поєднаний вплив яких складових мікроклімату на теплообмін людини характеризує емпіричний інтегральний показник – ТНС- індекс.
А. Температури повітря і радіаційної температури.
В. Температури, вологості, швидкості руху повітря, теплового випромінювання.
С. Теплового випромінювання, швидкості руху і температури повітря.
Д. Температури, вологості повітря і радіаційної температури.
Е. Теплового випромінювання і температури повітря.
Тема: Методика гігієнічної оцінки впливу клімато-погодних умов на здоров’я людини. Акліматизація. Профілактика геліометеотропних реакцій.
1. У 67-річної хворої на неспецифічний поліартрит напередодні різкої
зміни погоди в умовах стаціонару з'явились додаткові скарги на задишку, набряк суглобів, головний біль та біль у ділянці серця, шкірні висипання,
підвищення температури тіла. Лабораторними дослідженнями виявлено білок та кров у сечі. Який клінічний симптом, крім задишки, серцевих та головних болей, найбільш метеозалежний?
A. Набряк суглобів.
B. Шкіряні висипання.
C. Білок у сечі.
D. Підвищення температури тіла.
E. Гематурія.
2. У місті, яке розташоване в долині (улоговині), впродовж декількох днів вулиці були переповнені автомобілями. На другий день після встановлення сонячної безвітряної погоди в поліклініку звернулися мешканці міста зі скаргами на сильне подразнення кон’юнктиви очей, верхніх дихальних шляхів, що супроводжувалось сльозотечею та кашлем. Причиною захворювання, що виникло у мешканців міста, найбільш вірогідно є:
A. Підвищення вмісту у повітрі СО.
B. Підвищення вмісту у повітрі СО2.
C. Підвищення вмісту у повітрі фотооксидантів.
D. Підвищення вмісту у повітрі оксиду азоту.
E. Підвищення вмісту у повітрі озону.
3. На території міста N протягом доби спостерігалось підвищення частоти загострення ішемічної хвороби серця на тлі зміни погоди (посилення вітру – до 10 м/с, зміни температури та атмосферного тиску – на 80С та 12 мм рт.ст. відповідно; коливання електромагнітного поля). Визначте тип даної погоди за:
A. Гіпоксичний.
B. Дратівний.
C. Спастичний.
D. Гострий.
E. Нестійкий.
4. За яких умов виникає температурна інверсія?
A. Стійкого циклону.
B. Проходження холодного фронту.
C. Проходження теплого фронту.
D. Стійкого антициклону.
E. Проходження фронту оклюзії.
5. Термінову профілактику метеотропних реакцій починають проводити:
A. При встановленнї несприятливої погоди.
B. За тиждень до встановлення несприятливої погоди.
C. Через 1-2 доби після встановлення несприятливої погоди.
D. За 2 тижня до встановлення несприятливої погоди.
E. За 1-2 доби до встановлення несприятливої погоди.
6. Погода «гіпоксичного» типу за В.Ф.Овчаровою виникає при:
A. Установленні антициклону слідом за холодним фронтом.
B. Віддаленні циклону, сідловини, улоговини, безградієнтної області зниженого тиску.
C. Наближенні циклону, сідловини, улоговини, безградієнтної області зниженого тиску.
D. Наближенні теплого фронту або фронту оклюзії по типу теплого.
E. Руйнуванні антициклону. Наближенні відрогу, гребня, безградієнтної області підвищеного тиску.
7. Стійка індиферентна погода за В.Ф.Овчаровою виникає при:
A. Малорухомому антициклоні, без атмосферних фронтів
B. Віддаленні циклону, сідловини, улоговини, безградієнтної області зниженого тиску.
C. Наближенні циклону, сідловини, улоговини, безградієнтної області зниженого тиску.
D. Наближенні теплого фронту або фронту оклюзії по типу теплого.
E. Руйнуванні антициклону. Наближенні відрогу, гребня, безградієнтної області підвищеного тиску.
як:
8. Вельми сприятливий тип погоди за І.І.Григор’євим характеризується
A. Незначні зміни погоди місцевого характеру, короткочасні опади та
змінна хмарність. Атмосферний тиск 760-755 мм рт.ст., перепад тиску 6-8 мм рт.ст., швидкість руху повітряних мас 4,0-7,0 м/с, перепад температури до 50С, вміст кисню більше 315 мг/л.
B. Хмарна, нестійка погода, опади, нерідко зумовлені помірним циклоном, грози місцевого походження. Атмосферний тиск 754-745 мм рт.ст., перепад тиску 9,0 - 14,0 мм рт.ст., швидкість руху повітряних мас 8,0 - 10,0 м/с, перепад температури 6 - 90С, вміст кисню 260 - 289 мг/л.
C. Погода, зумовлена глибоким циклоном, грози, інтенсивні опади. Атмосферний тиск до 745 мм рт.ст., перепад тиску понад 14 мм рт.ст., перепад температури понад 100С, вміст кисню менше 260 мг/л.
D. Стійка погода, частіше зумовлена антициклоном, відсутність істотної хмарності, опадів. Атмосферний тиск вище 760 мм рт.ст., перепад тиску до 5 мм рт.ст., швидкість руху повітряних мас до 3,0 м/с, вміст кисню понад 315 мг/л.
E. –
9. До природних погодоформуючих факторів відноситься:
A. Знищення лісів, створення штучних водойм.
B. Забруднення атмосфери промисловими викидами (смог).
C. Меліорація.
D. Іригація.
E. Характер підстилаючої поверхні (сніг, вода, ґрунт тощо).
10. До геліофізичних природохарактеризуючих факторів відносяться:
A. Сонячна активність (сонячні плями, активні області, хромосферні спалахи, радіовипромінювання).
B. Напруженість планетарного і аномального геомагнітного поля, геомагнітні бурі, імпульси.
C. Вологість повітря.
D. Напрямок і швидкість руху повітря.
E. Концентрація кисню, вуглекислого газу, атмосферних забруднень.
11. До кліматоформуючих факторів відноситься:
A. Висота над рівнем моря та рельєф місцевості.
B. Температурні умови місцевості.
C. Вологість повітря.
D. Атмосферний тиск.
E. Напрямок і швидкість руху повітря.
12. До кліматохарактеризуючих факторів відноситься:
A. Висота над рівнем моря та рельєф місцевості.
B. Температурні умови місцевості.
C. Географічна широта місцевості.
D. Тип поверхні.
E. Особливості циркуляції повітряних мас.
13. Київська область відноситься до наступного кліматичного поясу:
A. Жаркого.
B. Холодного.
C. Теплого.
D. Суворого.
E. Помірного.
14. Для помірного кліматичного поясу характерним є наступний тип поверхні Землі:
A. Ліси.
B. Тундра.
C. Степ.
D. Лісостеп.
E. Вічнозелені ліси.
15. Кліматична зона України, південні кордони якої становлять Луцьк, Шепетівка, Житомир, Київ, Ніжин, Конотоп:
A. Лісостеп.
B. Південний берег Криму.
C. Полісся.
D. Карпати.
E. Степ.
16. Гірський клімат характеризується:
A. Тривалим жарким і сухим літом з дуже високою середньою температурою повітря, низькою вологістю, з інтенсивною сонячною радіацією.
B. Найбільшою чистотою повітря, інтенсивною сонячною радіацією, зниженим барометричним тиском і відносно невисоким вмістом кисню.
C. Жарким і сухим літом з різкими перепадами температур дня і ночі.
D. Відсутністю різких перепадів температур та помірною вологістю повітря.
E. Чистотою і свіжістю повітря при високому вмісті в ньому аероіонів, озону, інтенсивним сонячним випромінюванням, відсутністю різких перепадів температур повітря.
17. Таласотерапія – це:
A. Лікування морськими купаннями.
B. Лікування сонячною радіацією.
C. Лікування відкритим повітрям.
D. Лікування аероіонами.
E. Лікування електромагнітними полями радіочастотного діапазону.
18. При будуванні міст в умовах жаркого клімату використовують:
A. Компактну забудову населених місць.
B. Розташування будівель торцями до панівних вітрів.
C. Максимальне озеленення вільного простору.
D. Криті переходи між окремими будівлями.
E. Зимові сади у закритих приміщеннях.
19. При будуванні міст в умовах холодного клімату використовують:
A. Не щільну забудову населених місць.
B. Активну аерацію приміщень.
C. Максимальне озеленення вільного простору.
D. Криті переходи між окремими будівлями.
E. Будування відкритих приміщень.
20. Кліматична зона України – Лісостеп має межі:
A. Північні: кордони України Південні: Луцьк, Шепетівка, Житомир, Київ, Ніжин, Конотоп.
B. Північ: Луцьк і т.д. Південь: Котовськ, Кіровоград, Кременчук, Полтава, Харків.
C. Північ: Котовськ і т.д. Південь: Береги морів Чорного, Азовського (крім південного берега Криму).
D. Карпатські гори та підгір’я.
E. Південні схили Кримських гір, берег моря.
Тема: Методика гігієнічної оцінки шуму та вібрації.
1. Дайте визначення звуковому тиску.
A. Абсолютна кількість звукової енергії, що проходить за секунду через 1 м2 поверхні.
B. Абсолютна кількість звукової енергії, що випромінюється джерелом в навколишнє середовище за одиницю часу.
C. Тиск, який створює звукова хвиля на середовище, в якому розповсюджується звук.
D. Тиск звукової хвилі, який впливає на орган слуху людини.
E. Абсолютна кількість звукової енергії, яка впливає на орган слуху людини.
2. Переривчастим називається непостійний шум, рівень якого:
A. Безперервно змінюється у часі.
B. Змінюється не більше ніж 5 дБА за повний робочий день.
C. Складається з звукових сигналів, які відрізняються один від одного більше ніж 7 дБ і тривають менше 1 с.
D. Змінюється ступінчасто на 5 дБА і більше, з тривалістю сталих інтервалів не менше 1 с.
E. Змінюється не більше ніж 10 дБА за повний робочий день.
3. Рівень звукового тиску характеризує:
A. Різницю між звуковим і атмосферним тиском.
B. Логарифмічне відношення звукового тиску до тиску, прийнятому за одиницю порівняння (стандартний поріг звукового тиску).
C. Відсоток звукового тиску від стандартного порогу звукового тиску.
D. Тиск звукової хвилі, який впливає на орган слуху людини.
E. Абсолютна кількість звукової енергії, яка впливає на орган слуху людини.
4. Вкажіть одиницю вимірювання рівня звукового тиску.
A. Атмосфера
B. Н/м2
C. Паскаль D. дБ
E. Вт/м2
5. Вкажіть діапазон частот який сприймається слуховим аналізатором людини.
A. 1-2000 Гц
B. 8-2000 Гц
C. 16-20 000 Гц
D. 10 000-40 000 Гц
E. 20 000 – 200 000 Гц
6. По характеру спектру шуми розподіляються на:
A. Постійні і непостійні
B. Низько- і високочастотні
C. Широкосмугові і тональні
D. Низько-, середньо- і високочастотні
E. Переривчасті, імпульсні, мінливі в часі
7. До організаційно-технічних методів захисту від шуму не відноситься:
A. Застосування малошумних технологічних процесів
B. Оснащення шумних машин засобами дистанційного управління і автоматичного контролю
C. Зміна конструктивних елементів машин
D. Застосування засобів індивідуального захисту
E. Використання раціональних режимів праці і відпочинку робітників на шумних підприємства.
8. Назвіть джерела виникнення загальної вібрації.
A. Стаціонарні машини
B. Ручні механізовані інструменти
C. Оброблювані деталі
D. Органи управління машинами і інструментами
E. Жодне з названих
9. Як передається на тіло людини загальна і локальна вібрації?
A. Через будь-яку частину тіла
B. Загальна-через нижні кінцівки, локальна-через верхні кінцівки
C. Загальна-через всі частини тіла, локальна-через верхні кінцівки
D. Загальна-через всі частини тіла, локальна-через нижні кінцівки
E. Загальна-через опорні поверхні людини, локальна-через обмежені ділянки тіла
10. В якому документі визначені допустимі рівні загальної і локальної вібрації
A. Гігієнічні рекомендації до конструювання ручних машин для підвищення безпеки " 2909-32
B. ДСН 3.3.3.6.039-99 "Санітарні норми виробничої загальної та локальної вібрації".
C. ДСТУ 2300-93 "Вібрація. Терміни та визначення"
D. Такі документи відсутні
E. ДСТУ 2300-93 "Вібрація. Терміни та визначення".
Тема: Методика санітарно-хімічного дослідження повітряного середовища приміщень та його гігієнічна оцінка.
1. Прилад для вимірювання швидкості руху повітря, що використовується при відборі проб повітря на вміст в ньому хімічних речовин називається:
A. Манометр.
B. Реометр.
C. Барометр.
D. Анемометр.
E. Динамометр.
2. За яких умов використовують ежекторні аспіратори:
A. Вибухонебезпечних.
B. При низькій температурі повітря.
C. При високій вологості повітря.
D. При низькому атмосферному тиску.
E. При низькій освітленості.
3. При відборі проб повітря в судини обмеженої ємності
використовують:
A. Поглинальний прилад Зайцева.
B. Поглинальний прилад Полежаєва.
C. Поглинальний прилад Ріхтера.
D. Поглинальний прилад Петрі.
E. Газові піпетки.
4. При відборі проб повітря в судини обмеженої ємності необхідно прокачати об’єм повітря, що становить:
A. 3-и разовий об’єм судини.
B. 2-о разовий об’єм судини.
C. 4-и разовий об’єм судини.
D. 10-и разовий об’єм судини.
E. 1-о разовий об’єм судини.
5. Скільки проб повітря на вміст в ньому хімічних речовин можна відбирати електричним мережевим аспіратором одночасно?
A. 4.
B. 3.
C. 1.
D. 5.
E. 2.
6. Який з наданих показників використовують при приведенні об’єму повітря до нормальних умов враховується:
A. Швидкість руху повітря під час відбору проби.
B. Атмосферний тиск під час відбору проби.
C. Вологість повітря під час відбору проби.
D. Концентрація кисню в повітрі під час відбору проби.
E. Рівні освітленості під час відбору проби.
7. За якою формулою приводиться об’єм повітря до нормальних умов?
A. Гей-Люсака.
B. Авер’янова. C.Саноцького. D.Сидорова. E.Атласова.
8. Об'єм повітря, необхідний для відбору проб, визначають в залежності від:
A. Поглинальної судини, що використовується.
B. Виду аспіратора, що використовується.
C. Часу відбору проб.
D. Чутливість методу визначення.
E. Місця відбору проб.
9. Який пристрій забезпечує об’єм повітря, що протягується через УГ-
2:
A. Шток з відповідним для даного аналізу об’ємом повітря.
B. Кульковий ротаметр.
C. Рідинний реометр.
D. Крильчастий анемометр.
E. Шаровий кататермометр.
10. Приладом для експресних методів визначення хімічних речовин в повітрі являється:
A. Електричний мережевий аспіратор.
B. Аспіратор АЕРА.
C. УГ-2.
D. Пневмоаспіратор “Тайфун-ПА”.
E. Пробовідбірник “Тайфун-МС”.
Тема: Методика визначення та гігієнічна оцінка забруднення повітря пилом.
1. Пилові частинки яких розмірів мають найменше гігієнічне значення? А. Більше 10 мкм.
В. 1-2 мкм.
С. 2-5 мкм.
D. 6-10 мкм.
Е. Менше 1 мкм.
2. Яка величина ГДК у повітрі робочої зони мінерального пилу, який вміщує 60% вільного діоксиду кремнію?
А. 10 мг/м3.
В. 5 мг/м3.
С. 1 мг/м3.
D. 4 мг/м3. Е. 2 мг/м3.
3.  nbsp; Вкажіть мінімально необхідну наважку на фільтр АФА-ВП-10 при відборі проби повітря для визначення вмісту в ньому пилу ваговим методом.
А. 0,5 мг.
В. 5 мг.
С. 1мг.
D. 1,5 мг. Е. 10 мг.
4. Яку максимальну швидкість протягування повітря при відборі проб повітря на вміст в ньому пилу можливо установити при використанні електроаспіратора „Красногвардеец”?
А. 10 м/с.
В. 15 м/с.
С. 20 м/с.
D. 1 м/с Е. 5 м/с.
5. Яка дія при надходженні в організм найбільш характерна для мінерального пилу із значним вістом вільного діоксиду кремнія?
А. Мутагенна. В. Алергенна. С. Фіброгенна.
D. Канцерогенна. Е. Токсична.
6. Яке захворювання із наведених може виникати при тривалий праці в умовах перевищення ГДК у повітрі робочої зони нетоксичного мінерального пилу?
А. Пневмонія. В. Ангина.
С. Пневмоконіоз.
D. Нефрит. Е. Катаракта.
7. Вкажіть, яка назва із перерахованих використовується для пилу, що утворюється внаслідок механічного руйнування твердих матеріалів
А. Аерозоль конденсації.. В. Аерозоль органічний. С. Аерозоль дезінтеграції.
D. Аерозоль змішаний..
Е. Аерозоль неорганічний.
8. Назвіть максимально допустиму величину наважки пилу на фільтр при відбиранні проби повітря для встановлення концентрації в ньому пилу з використанням фільтрів АФА-ВП-10 і АФА-ВП-20 відповідно.
А. 1 і 2 мг.
В. 25 і 50 мг.
С. 10 і 20 мг."
D. 30 і 60 мг. Е. 10 і 20 мг.
9. Вкажіть хімічну речовину, яка використовується для приготування пилового препарату.
А. Бензол.
В. Каніфоль.
С. Кедрова олія.
D. Етанол.
Е. Ацетон.
10. Назвіть кількість пилових частинок, розміри яких встановлюються в пиловому препараті при визначені дисперсності пилу
А. 50.
В. 200.
С. 100.
D. 150.
Е. 25.
Змістовий модуль 3. Гігієна праці
Тема: Методика гігієнічної оцінки небезпечних і шкідливих факторів виробничого середовища та важкості і напруженості праці з метою профілактики перевтоми та підвищення працездатності.
1.
Основний принцип законодавства з гігієни та охорони праці: А. Створення безпечних умов праці на виробництві
В. Суворе дотримання працюючими інструкцій, норм, правил під час роботи
С. Дотримання норм і правил при проектуванні промислових підприємств
Д. Зобов’язати робітників проходити медичні огляди Е. Забезпечувати належну оплату праці
2. Визначення гігієнічного нормативу:
А. Це такі дози і концентрації, що не викликають гострих захворювань В. Концентрації, що не викликають отруєнь
С. Межі рівнів дії чинників, що не погіршують умов проживання людей
Д. Концентрації біологічно-активних речовин у навколишньому середовищі, що не викликають ендемічних хвороб
Е. Діапазон параметрів чинника, який є оптимальним або безпечним для нормальної життєдіяльності і здоров’я людини
3. Найвищий клас токсичності хімічних шкідливих речовин у повітрі робочої зони працюючих при такій ГДК:
А. Менше 0,1 мг/м куб В. 0,1-1 мг/м куб
С. 1,0-10 мг/м куб
Д. Більше 10 мг/м куб Е. Більше 50 мг/м куб
4. ГДК шкідливої речовини у повітрі робочої зони – це наступне: А. ГДК – довготривалий ОБРД
В. Концентрація шкідливої речовини, яка діючи весь період трудової
діяльності не викликає захворювань у робітників та їх нащадків
С. Концентрація шкідливої речовини, яка не знижує працездатності робітників
Д. Концентрація шкідливої речовини, яка не викликає професійних захворювань
Е. Концентрація шкідливої речовини, яка не викликає загибель тварин в експериментів
5. Санітарним показником, що нормується у фармацевтичній промисловості при виробництві антибіотиків, ферментних препаратів, кормових дріжджів тощо, є:
А. Penicilium
B. Aspergilius
C. Candida
D. Мікробне число Е. Кишкова паличка
6. Вкажіть правильне визначення важкості праці?
А. Навантаження на ЦНС зі сприйняття та переробки інформації В. Навантаження на опорно-руховий апарат при виконанні фізичної
роботи
С. Найбільше статичне навантаження на організм Д. Найбільше динамічне навантаження
Е. Розумове перенапруження
7. Вкажіть на правильну схему аспіраційного відбору повітря для хімічного дослідження:
А. Фільтр типу АФА → аспіратор → вимірювач швидкості →
секундомір
В. Поглинач з відповідним середовищем → аспіратор → вимірювач швидкості → секундомір
С. Аспіратор → вимірювач швидкості → секундомір→ поглинач з відповідним середовищем
Д. Поглинач → фільтр→ аспіратор →вимірювач швидкості →
секундомір
Е. Аспіратор → вимірювач швидкості → секундомір → фільтр АФА
8. Виробнича токсикологія:
А. Це розділ терапії, що вивчає патогенез та лікування отруєнь
В. Розділ гігієни праці, що вивчає вплив виробничих отрут на організм працюючих
С. Розділ фізіології, що вивчає вплив виробничих отрут на організм працюючих
Д. Встановлення смертельних доз і концентрації в експерименті Е. Надходження, розподіл, виведення виробничих отрут щодо
працюючих
9. Поєднана дія виробничих отрут:
А. Надходження в організм різними шляхами
В. Дія на організм працюючих шкідливих чинників різної природи С. Надходження в організм шкідливих речовин з різних об’єктів
навколишнього середовища
Д. Дія на організм кількох виробничих отрут
Е. Підсилення дії в організмі однієї виробничої отрути іншою
10. Періодичні медичні огляди працівників зі шкідливими умовами праці проводять з такою метою:
А. Встановлення та уточнення діагнозу
В. Диспансерного нагляду окремих контингентів працівників С. Профілактика професійних захворювань
Д. Корекції лікування
Е. Направлення працівників на санаторно-курортне лікування
11. Вкажіть які дані використовують при встановленні класу умов праці за показниками важкості згідно «Гігієнічної класифікації праці»:
А. Величину енерговитрат за робочу зміну.
В. Середню частоту пульсу за робочий день.
С. Масу вантажу, що підіймається та переміщується робітником.
Д. М’язову витривалість.
Е. Латентний період простої зорово-моторної реакції.
1. Зниження м’язової працездатності (розвиток втоми) відбувається внаслідок:
А. Недостатньої кількості кисню в працюючих м’язах.
В. Значного накопичення молочної кислоти в працюючих м’язах. С. Утворення в працюючих м’язах отруйних речовин.
Д. Недостатньої кількості в працюючих м’язах поживних речовин.
Е. Розвитку процесів гальмування в центральній нервовій системі.
2. При кількісній оцінці напруженості фізіологічних функцій під впливом трудового процесу використовують дані про:
А. Ступінь навантаження на зоровий аналізатор.
В. Зміну обсягу оперативної пам’яті протягом робочого дня. С. Емоційне навантаження.
Д. Ступінь навантаження на слуховий аналізатор.
Е. Сприймання сигналів інформації та їх оцінку.
3. Згідно «Гігієнічної класифікації праці» ГН 3.3.5-3.3.8; 6.6.1-003- 2001 р. умови праці поділяються на:
А. 1, 2 класи
В. 1, 2, 3 і 4 класи.
С. 1, 2 і 3 класи.
Д. 1, 2, 3 клас з 4 ступенями і 4 клас.
Е. 4 класи без жодного ступеню в кожному класі.
4. Назвіть можливі зрушення в стані здоров’я, що можуть виникнути у робочих при тривалій праці в умовах, віднесених згідно «Гігієнічної класифікації праці» ГН 3.3.5-3.3.8; 6.6.1-003-2001р. до 3 класу 4 ступеню:
А. Загроза для життя та високий ризик виникнення важких форм гострих професійних уражень.
В. Зростання рівня виробничо-обумовленої захворюваності, поява окремих ознак або легких форм професійної патології.
С. Зростання рівня виробничо-обумовленої захворюваності та розвиток професійних захворювань, як правило, легкого та середнього ступенів важкості.
Д. Значне зростання хронічної патології та рівнів захворюваності з тимчасовою втратою працездатності, а також розвиток важких форм професійних захворювань.
Е. Функціональні зміни, що виходять за межі фізіологічних коливань і збільшення ризику захворювань.
5. Вкажіть для встановлення змін функціонального стану яких систем організму працюючої людини може бути використаний метод електротремометрії:
А. М’язової.
В. Серцево-судинної.
С. Дихальної.
Д. М’язової та серцево-судинної.
Е. М’язової та центральної нервової систем.
6. Назвіть усі показники за якими згідно шкали київського НДІ медицини праці здійснюється кількісна оцінка ступеню напруженості фізіологічних функцій під впливом праці:
А. Величина енерговитрат та середня частота пульсу за робочу зміну.
В. Величина енерговитрат та середня частота пульсу за робочу
зміну, латентний період ПЗМР, м’язова витривалість, обсяг оперативної
пам’яті, концентрація уваги.
С. Маса вантажу, що переміщується робітником.
Д. М’язова витривалість та визначення тремору рук.
Е. Латентний період ПЗМР та ергографія.
7. Вкажіть необхідну кількість визначень фізіологічних показників для оцінки важкості та напруженості праці та періоди зміни, в які їх необхідно визначати:
А. 3 рази – на початку робочої зміни, перед обідньою перервою та
перед закінченням роботи.
В. 2 рази – на початку та в кінці робочої зміни.
С. 4 рази – на початку робочої зміни, перед обідньою перервою, після неї та в кінці робочої зміни.
Д.. 1 раз – в кінці робочої зміни.
Е. 5 разів – через рівні проміжки часу.
8. Вкажіть коли доцільно встановлювати регламентовану перерву в роботі:
А. Через 2 години роботи.
В. Через 3,5 години роботи
С. На початку періоду зниження працездатності. Д..В кінці періоду стійкої працездатності.
Е. При значному зниженні рівню працездатності.
9. Назвіть які з наведених ергономічних показників „Гігієнічної класифікації праці” використовуються для визначення класу умов праці за важкістю:
А. Монотонність навантажень.
В. Кількість виробничих об’єктів одночасного спостереження.
С. Тривалість зосередженого спостереження (в % від часу зміни).
Д. Стереотипні робочі рухи (кількість за зміну).
Е. Кількість виробничих об’єктів одночасного спостереження.
Тема: Медико-санітарні частини та оздоровчі пункти промислових підприємств і гігієнічні аспекти їх роботи. Методика розслідування випадків професійних захворювань та отруєнь.
1. Вкажіть, від чого залежить вибір форми медичних структур при організації медичного обслуговування на промисловому підприємстві? А. Видів трудової діяльності на виробництві
В. Кількості робітників і наявності шкідливих факторів С. Кількості жінок і підлітків на підприємстві
D. Потужності підприємства
Е. Форми власності підприємства
2. На металургійному комбінаті працює близько 10000 робітників в умовах дії нешкідливих факторів і понад 2000 – шкідливих факторів виробничого середовища. Вкажіть найбільш раціональну форму медичного обслуговування даного підприємства.
А. Обслуговування районною поліклінікою
В. Фельдшерські здоровпункти із штатів районної поліклініки
С. Лікарські пункти охорони здоров’я від райполіклініки
D. Лікарські пункти охорони здоров’я від медико-санітарної частини
Е. Медико-санітарна частина з поліклініками, стаціонарами
3. Вкажіть заходи, в яких беруть участь усі підрозділи медичних структур при медичному обслуговуванні працівників промислових підприємств.
А. Попередні та періодичні медичні огляди
В. Розслідування випадків гострих професійних захворювань (оруєнь)
С. Керівництво і контроль за роботою фельдшерських здоровпунктів
D. Систематичний аналіз загальної, професійної захворюваності, травматизму
Е. Спеціалізована медична допомога
4. На підприємстві з виробництва полімерів працює близько 500 робітників в умовах дії нешкідливих факторів і понад 300 – шкідливих факторів виробничого середовища. Вкажіть найбільш раціональну форму медичного обслуговування даного підприємства.
А. Лікарські пункти охорони здоров’я від райполіклініки
В. Фельдшерські здоровпункти із штатів районної поліклініки С. Обслуговування районною поліклінікою
D. Медико-санітарна частина з поліклініками, стаціонарами
Е. Лікарські пункти охорони здоров’я від медико-санітарної частини
5. Захворювання та отруєння, спричинені впливом небезпечних факторів та шкідливих речовин виробничого середовища, що виникли не пізніше, ніж протягом однієї робочої зміни належать до:
А. Хронічних професійних захворювань (отруєнь)
В. Підгострих професійних захворювань (отруєнь)
С. Гострих професійних захворювань (отруєнь)
D. Латентних форм професійних захворювань (отруєнь)
Е. Прихованих форм професійних захворювань
6. Вкажіть документ, який складає лікувально-профілактичний заклад при кожному зверненні потерпілого з посиланням на нещасний випадок на виробництві.
А. Акт за формою Н-5
В. Акт за формою Н-1
С. Екстрене повідомлення
D. Акт за формою НПВ
Е. Акт за формою П-4
7. Протягом якого часу лікувально-профілактичний заклад повинен передати екстрене повідомлення про звернення потерпілого з посиланням на нещасний випадок на виробництві підприємству, де працює потерпілий, робочому органу виконавчої дирекції Фонду та Держпраці?
А. 12-ти годин
В. Доби
С. 3-х діб
D. 1 години
Е. 8-ми годин
8. Роботодавець, одержавши екстрене повідомлення, утворює комісію з розслідування гострого професійного захворювання (отруєння). Протягом якого часу комісія повинна провести дане розслідування?
А. 12-ти годин
В. Доби
С. 3-х діб
D. 1 години
Е. 8-ми годин
9. На підставі яких даних визначається зв'язок хронічного професійного захворювання з умовами праці працівника?
А. Виписки із амбулаторної картки працівника
В. Скарг працівника на стан здоров’я і умови праці
С. Аналізу захворюваності з тимчасовою непрацездатністю
D. Клінічних даних і санітарно-гігієнічної характеристики умов праці Е. Результатів медичних оглядів
10. Вкажіть документ, який складається при розслідуванні хронічного професійного захворювання.
А. Акт за формою Н-5
В. Акт за формою Н-1
С. Екстрене повідомлення
D. Акт за формою НПВ
Е. Акт за формою П-4
Змістовий модуль 4. Гігієна води та водопостачання, гігієна ґрунту,
санітарна очистка населених місць.
Тема: Методика санітарного обстеження джерел водопостачання та відбору проб води для бактеріологічного і санітарно-хімічного дослідження.
1. Вкажіть, який об’єм води достатній для короткого санітарного аналізу.
А. 5 л
B. 1 л
C. 2 л
D. 3 л
E. 0,5 л
2. Вкажіть, який об’єм води достатній для повного санітарного аналізу.
А. 5 л
B. 1 л
C. 2 л
D. 10 л
E. 0,5 л
3. Вкажіть, який об’єм води потрібен для бактеріологічного дослідження.
А. 5 л
B. 1 л
C. 2 л
D. 3 л
E. 0,5 л
4. Водою, що не має запаху, називається така вода, запах якої не перевищує:
А. 4 бали
B. 1 бал
C. 2 бали
D. 3 бали
E. 0 балів
5. Виберіть одиниці системи СІ, в яких подають результати лабораторних санітарно-хімічних аналізів проб води.
А. мг/л
B. мг/дм3
C. г
D. мг
E. г/м3
6. За гігієнічно обґрунтовану питому норму водоспоживання в містах на 1 мешканця за добу з урахуванням витрат води на господарсько-питні потреби в житлових та громадських будівлях, потреби місцевої промисловості, прибирання вулиць та поливання зелених насаджень рекомендовано:
А. 600 л B. 1000 л
C. 300 л
D. 200 л
E. 150 л
7. За гігієнічно обґрунтовану питому норму водоспоживання в сільській місцевосці на 1 мешканця за добу рекомендовано:
А. 500 л
B. 60 л
C. 300 л
D. 150 л
E. 100 л
8. Бактеріологічний аналіз води, за умови зберігання її при кімнатній температурі, повинен бути початий не пізніше, ніж через:
А. 6 год
B. 1 год
C. 2 год
D. 30 хв
E. 24 год
9. Виберіть джерело водопостачання, яке найбільш імовірно буде забезпечувати споживача доброякісною питною водою.
А. Ґрунтові води
B. Артезіанські води
C. Вода річки
D. Вода озера
E. Джерельна вода
Тема: Методика гігієнічної оцінки питної води за даними санітарного обстеження систем водопостачання та результатами лабораторного аналізу проб.
1. Урівська хвороба (хвороба Кашина Бека) виникає на фоні вживання води:
А. З низьким вмістом кальцію В. З високим вмістом кальцію С. З високим вмістом стронцію
Д. З низьким вмістом кальцію і високим вмістом стронцію,
заліза, марганцю, цинку, свинцю, фтору
Е. З високим вмістом стронцію, заліза, марганцю, цинку, свинцю, фтору, срібла
2. Ендемічний флюороз виникає при вмісті фтору у воді: А. < 0,5 мг/л
В. > 0,5 мг/л
С. > 1,5 мг/л Д. > 1 мг/л Е. < 0,3 мг/л
3. Гідрокарбонатна (усунена) жорсткість води обумовлена: А. Сульфатом кальцію і магнію
В. Хлоридами кальцію і магнію С. Карбонатами кальцію і магнію
Д. Гідрокарбонатами кальцію і магнію
Е. Сульфатами, хлоридами, карбонатами кальцію і магнію
4. Загальне мікробне число (ЗМЧ) у воді це:
А. Кількість колоній, що виростають при посіві 1 мл води
В. Кількість колоній, що виростають при посіві 1 л води після фільтрування через спеціальні фільтри
С. Кількість колоній, що виростають при посіві 0,1 мл води Д. Кількість колоній, що виростають при посіві 10 мл води Е. Кількість колоній, що виростають при посіві 100 мл води
5.
Кількість залишкового хлору у воді, що надає воді запах, мг/л:
А.
0,1
В.
0,2
С.
0,3
Д.
0,5
Е 0,6
6. До фізичних методів знезараження води відносяться:
А. Опромінення води УФВ, кип’ятіння, обробка ультразвуком,
рентгенівськими променями
В. Кип’ятіння, хлорування, обробка сріблом
С. Озонування, хлорування, обробка сріблом, кип’ятіння Д. Хлорування з преамонізацією, суперхлорування
Е. Хлор-сріблястий метод, вакуумування
7. Виберіть серед реагентів речовину, яка використовується для коагуляції води:
А. Алюміній сульфат Al2(SO4)·18 H2O
В. Аніоніти С. Катіоніти
Д. Кремнієфтористий натрій (Na2SiF6) Е. Кальцію гіпохлорит (Ca(OCl)2
8. Яка питна вода вважається доброякісною за токсикологічними показниками нешкідливості хімічного складу?
А. Не містить алюмінію, барію, берилію, селену, миш’яку, стронцію, нікелю, нітратів, хлороформу, пестицидів та ін.
В. Не перевищує ГДК хімічних речовин згідно СанПіН №4630-88
С. Не містить стронцію, цезію, урану тощо Д. Не містить хлоридів
Е. Не місить сульфатів
9. Індекс БГКП – це кількість бактерій групи кишкової палички у кількості води:
А. 1 мл
В. 10 мл
С. 100 мл
Д. 333 мл
Е. 1000 мл
10. Виберіть санітарно-хімічний показник епідемічної безпечності води: А. Каламутність
В. Азот амонійних солей С. Водневий показник (рН) Д. ЗМЧ
Е Кольоровість
Тема: Методи і засоби очистки, знезараження води при централізованому і децентралізованому водопостачанні.
1. Назвіть метод, що відноситься до очистки питної води:
A. Хлорування
B. Озонування
C. Коагуляція
D. Дезактивація
E. Фторування
2 Назвіть метод, що відноситься до знезараження води. А. Відстоювання
В. Озонування води С. Фторування D.Дезактивація
Е. Коагуляція
3. Хлоропотреба води – це наступне:
А.Кількість активного хлору, яка потрібна для знезаражування 1л
води
В.Кількість хлорного вапна, яка потрібна для знезаражування 1л С.Кількість активного хлору, що залишається у воді, після
знезараження
D.Кількість активного хлору, що витрачається на бактерицидну дію Е.Кількість активного хлору, що необхідна для окислення
органічних і мінеральних сполук води.
4. Яка із наведених речовин використовується для коагуляції води? А. Гіпохлорид натрію
В. Гіпохлорид кальцію С. Йодистий калій
D. Сірчанокисле залізо
Е. Вуглекислий кальцій
5. Вкажіть дозу залишкового хлору, що надає запах воді. А. 0,1
В. 0,2
С. 0,4
D. 0,5
Е. 0,6
6. До фізичних методів знезараження води відносяться:
А.Обробка води ультрафіолетовими променями
В.Обробка води озоном С.Обробка води сріблом D.Обробка води хлорним залізом Е. Обробка води поліакриламідом
7. До хімічних методів знезараження води відносяться : А. Обробка води ультрафіолетовими променями
В. Обробка води іонообмінними смолами
С. Обробка води сірчанокислим амонієм
D. Обробка води ультразвуком
Е. Обробка води сірчанокислим залізом
8. Індекс БГКП- це наявність бактерій групи кишкової палички у такій кількості води.
А. 1мл В. 10 мл
С. 100 мл
D. 333 мл
Е. 1000 мл
9. Назвіть формулу хлорного вапна, що використовується для знезараження води.
А. Аl2 (SO4)3
B. ClO2
C. Ca(OCl)2
D. NaOCl
E. 3Ca(OCl)2 ·CaO· H2O
10. До сучасного бачення механізму антибактеріальної дії хлору при знезараженні води належить:
А. Дія іону ОСl- на дегідрогенази бактерій
В. Окиснювана дія атомарного кисню, що виникає у воді С. Відбувається коагуляція білків бактерій під дією хлору
D. Дія хлор-іону на ДНК бактерій
Е. Дія соляної кислоти, що утворюється у процесі хлорування на бактерії
Тема: Методика гігієнічної оцінки ґрунту за даними санітарного обстеження ділянки та результатами лабораторного аналізу проб. Основи санітарної очистки населених місць.
1. Який з перерахованих показників не належать до прямих показників санітарного стану ґрунту?
А. Колі-титр
Б. Санітарне число Хлєбнікова В. Мікробне число
Д. Титр анаеробів
Е. Титр термофілів
2. Який з перерахованих показників належить до прямих санітарно- хімічних показників епідемічної безпеки ґрунту?
А. Азот нітратів Б. Хлориди
В. Азот нітритів
Д. Загальний органічний вуглець
Е. Санітарне число Хлєбнікова
3. Підвищений вміст в грунті дослідної ділянки порівняно з контрольною ділянкою загального органічного вуглецю, загального органічного азоту, азоту аміаку та окислюваності ґрунту при однаковому вмісті азоту нітратів свідчить про:
А. Свіже органічне забруднення Б. Давнє органічне забруднення В. Тривале органічне забруднення
Д. Закінчення процесу мінералізації Е. Гальмування процесу мінералізації
4. Низький порівняно з ґрунтом контрольної ділянки титр анаеробів при однаковому колі-титрі свідчить про:
А. Давнє забруднення Б. Свіже забруднення В. Тривале забруднення
Д. Короткочасне забруднення
Е. Гальмування процесу очищення ґрунту
5. Санітарним числом Хлєбнікова називається:
А. Співвідношення азоту гумусу до азоту органічного забруднення
Б. Співвідношення азоту гумусу до загального органічного азоту
В. Співвідношення загального органічного азоту до азоту гумусу Д. Співвідношення азоту органічного забруднення до азоту гумусу Е. Співвідношення азоту органічного забруднення до загального
органічного азоту
6. За даними ЦРЛ в сільському районі з децентралізованим водопостачанням почастішали випадки копитної хвороби. Це ймовірніше пов’язане з високим антропогенним забрудненням ґрунту:
А. Кадмієм Б. Свинцем В. Кобальтом Д. Стронцієм
Е. Миш’яком
7. В селищі N., розташованому на відстані 1 км від металургійного комбінату, на підставі результатів лабораторного дослідження встановлено, що вміст кадмію у ґрунті перевищує ГДК в 20 разів, а у ґрунтових водах – в 15 разів. На ознаки якого захворювання треба звернути увагу при диспансеризації населення?
А. Сатурнізму
Б. Мікромеркуріалізму В. Хвороби Мінамата
Д. Хвороби ітай-ітай
Е. Хвороби юшо
8. Від якого з перерахованих чинників не залежить рівень забруднення ґрунту хімічною речовиною?
А. Рівень надходження речовини у грунт Б. Розчинність речовини
В. Леткість речовини
Д. Токсичність речовини
Е. Стабільність речовини
9. Одночасна дія 2 і більше речовин, які надходять з одного середовища, називається:
А. Комбінованою Б. Комплексною В. Поєднаною
Д. Адитивною Е. Послідовною
10. Якому зі способів знешкодження твердих побутових відходів Ви
будете віддавати перевагу?
А. Удосконалені звалища
Б. Поля компостування
В. Біотермічні камери
Д. Сміттєспалювальні заводи
Е. Заводи біотермічної переробки
Тема: Загальна методика поточного санітарного нагляду. Методика санітарно-гігієнічного обстеження об'єкта. Написання акту обстеження.
1. Поточний санітарно-епідеміологічний нагляд здійснюється санітарними лікарями на об’єктах, що:
А. Проектуються В. Будуються
С. Експлуатуються Д. Реконструюються Е. Ремонтуються
2. Поглибленому обстеженню об’єкта передують такі дії санітарного лікаря:
А. Ознайомлення з проектом об’єкта та технологічним процесом
В. Отримання дозволу на обстеження у головного лікаря С. Отримання дозволу на обстеження у керівника об’єкта
Д. Опитування працюючих, осіб що навчаються, відвідують об’єкт Е. Рішення місцевих Рад народних депутатів
3. Необхідність оцінки планування та благоустрою ділянки об’єкта випливає з таких обставин:
А. Впливає на умови праці, проживання, навчання, лікування тощо В. Вимагає цього послідовність обстеження
С. Бажання керівництва об’єкта Д. Обов’язок санітарного лікаря
Е. Вимоги Закону України “Про забезпечення санітарного
та епідемічного благополуччя населення”
4. Позапланові екстрені обстеження об’єктів проводяться у таких випадках:
А. При неохідності мати результати лабораторно-інструментальних досліджень
В. Виникнення інфекційних захворювань чи отруєнь
С. Дострокове введення об’єкта в експлуатацію Д. При плануванні реконструкції підприємств Е.
При складанні плану роботи на наступний рік
5. Кінцевим результатом поглибленого санітарного обстеження
об’єкта повинно стати:
А. Взяття на облік осіб, винних у порушенні санітарного законодавства В. Реєстрація недоліків у спеціальному журналі
С. Притягнення до відповідальності осіб, винних у порушенні санітарного законодавства
Д. Виявлення впливу об’єкта на навколишнє середовище
Е. Розроблення плану заходів щодо усунення виявлених недоліків
6. Кратність поглибленого санітарного обстеження об’єктів нагляду А. Щомісячно
В. Один раз у квартал С. Кожні півроку
Д. 1 раз на рік або на 2 роки
Е. За планом
7. Гігієнічну оцінку запиленості повітря, наприклад, у виробничому приміщенні при поточному санітарному нагляді дають відповідно до офіційного документа:
А. "Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення". Закон України №4004-XII від 24.02.94 р.
В. ССБТ. Общие санитарно-гигиенические требования к воздуху рабочей зоны. ГОСТ 12.1.005-88
С. ССБТ. Опасные и вредные производственные факторы.
Классификация. ГОСТ 12.0.003-74
Д. Производственные здания СНиП 2.09.02-85. Видання 1991 р.
Е. Методические указания. Контроль содержания вредных
веществ в воздухе рабочей зоны. МУ №5910-91
8. Прилади, що використовуються для визначення вологості повітря при поточному санітарному нагляді:
А. Психрометри, гігрометри, гігрографи
В. Анемометри: чашковий, крильчастий, термоанемометри С. Актимометри
Д. Барометри, барографи
Е. Термометри ртутні та спиртові, термографи
9. Поглинальні прилади, що використовуються для відбору проб повітря аспіраційним способом для хімічного дослідження:
А. Поглинальні прилади Полєжаєва, Зайцева, Ріхтера та ін
В. Газові піпетки
С. Фільтри типу АФА Д. Ротаметри
Е. Індикаторні трубки
10. Розрахунковий метод визначення штучного освітлення при
поточному санітарному нагляді: А. За площею приміщення В. Кількістю світильників
С. За методом “Ватт”
Д. Перемноженням показань шкали люксметра на коефіцієнт світлофільтра
Е. За висотою підвісу світильників над освітлюваною поверхнею Змістовий модуль 5. Гігієна харчування
Тема: Методика вивчення та оцінки харчового статусу людини і розрахунку енерговитрат людини та її потреб у харчових речовинах.
1. На прийомі у лікаря жінка 55 років скаржилася на задуху при ходьбі. Зріст пацієнтки - 159 см, маса тіла - 77 кг. Робота сидяча, спосіб життя малорухомий, без фізичних навантажень. Харчується регулярно: на сніданок каші, чай або кава з бутербродами; обід в їдальні завжди складається з трьох страв; вечеря вдома включає гарячі страви і чай з печивом. Любить солодке. Який режим харчування повинен рекомендувати лікар пацієнтці?
A. Чотириразовий: сніданок 30%, другий сніданок 10%, обід 35%, вечеря 25%.
B. Чотириразовий: сніданок 25%, другий сніданок - 15%, обід - 45%, вечеря -15%.
C. Чотириразовий: сніданок - 25%, другий сніданок - 15%, обід -
35%, вечеря - 25%.
D. Чотириразовий: сніданок 20%, другий сніданок - 15%, обід - 40%, вечеря - 25%.
E. Чотириразовий: сніданок - 25%, другий сніданок - 10%, обід - 40%, вечеря - 25%.
2. При диспансерному обстеженні громадянки Н віком 35 років лікар поставив діагноз: аліментарно-конституційне ожиріння ІІІ ст. Із харчового анамнезу відомо, що пацієнтка не дотримується правил раціонального харчування: часто переїдає, останній прийом їжі за 10-15 хв. перед сном, віддає перевагу жирній і вуглеводистій їжі. Який із перелічених аліментарних факторів ризику є головним при ожирінні?
A. Недостатнє вживання клітковини.
B. Підвищене вживання вуглеводів.
C. Підвищене вживання жирів.
D. Енергетична надлишковість харчування.
E. &nbnbsp; Порушення режиму харчування.
3. При аналізі режиму харчування студентів у санаторії-профілакторії виявлено, що калорійність сніданку складає 40% добового калоражу, обіду - 40% та вечері - 20% добового калоражу. Що необхідно зробити для гігієнічної оптимізації режиму харчування студентів з наведеного переліку?
A. Знизити калорійність сніданку
B. Знизити калорійність вечері
C. Знизити калорійність обіду
D. Підвищити калорійність вечері
E. Підвищити калорійність сніданку
4. У чоловіка 60 років виявлено блідість шкіри, кровоточивість ясен, поодинокі петехії на ногах. Лабораторно: у крові Hb - 110 г/л, ер. 3,81012/л, КП
- 0,9, кількість вітаміну С у сироватці крові та добовій сечі знижена. Енергетична цінність добового раціону харчування, добова кількість білків, жирів, вуглеводів є достатньою для чоловіка. Вміст аскорбінової кислоти у раціоні - 30 мг. Що потрібно передусім включити до раціону для аліментарної корекції харчового статусу чоловіка?
A. Чорну смородину
B. Печінку
C. Домашній сир
D. Печену картоплю
E. Моркву
5. У моряків дальнього плавання при обстеженні виявлено хейлоз, ангуліт, сухість шкіри, маса тіла в межах нормальних величин. Оцініть харчовий статус моряків.
A. Оптимальний.
B. Знижений.
C. Адекватний.
D. Звичайний.
E. Недостатній.
6. При медичному огляді чоловіків-водіїв у 10% осіб виявлена підвищена маса тіла (ІМТ=39,3 кг/м2, маса тіла на 65% вище норми). Якому енергетичному статусу за індексом Кетле відповідають дані параметри?
A. Нормальний енергетичний статус (адекватне харчування).
B. Ожиріння 3-го ступеню.
C. Ожиріння 1-го ступеню.
D. Ожиріння 2-го ступеню.
E. Ожиріння 4-го ступеню.
7. Визначить енергетичну цінність харчового раціону студента, основний
обмін якого становить 900 ккал, а енерговитрати на всі види діяльності протягом доби складають 2100 ккал.
A. Енергетична цінність добового раціону - 90 ккал.
B. Енергетична цінність добового раціону - 900 ккал.
C. Енергетична цінність добового раціону - 2100 ккал.
D. Енергетична цінність добового раціону - 3090 ккал.
E. Енергетична цінність добового раціону - 1545 ккал.
8. Які з наведених показників враховують при розрахунку нормальної маси тіла за індексом Брока?
A. Зріст
B. Обвід грудної клітки.
C. Обвід попереку.
D. Обвід середньої частини стегна.
E. Обвід тазу.
9. Співвідношення білків/жирів/вуглеводів за їх масою в харчовому раціоні повинно становити:
A. 1:4:4.
B. 4:1:1.
C. 2:2:1.
D. 1:1:1.
E. 1:1:4.
10. Яке захворювання, пов’язане з голодуванням, кількісним і якісним недоїданням:
A. Ожиріння.
B. Подагра.
C. Квашіоркор.
D. Панкреатит.
E. Жовчнокам’яна хвороба.
Тема: Методика оцінки адекватності харчування організованих колективів за меню-розкладкою.
1. План харчування колективу, як правило, на тиждень називається:
A. Харчовим статусом
B. Харчовим навантаженням
C. Їстівним планом
D. Меню-розкладкою
E. Харчовим щотижневиком
2. Метод, за допомогою якого встановлюють споживання харчових продуктів в середньому на одну особу в динаміці (за роками) в цілому по країні, в окремих областях, районах, містах, населених пунктах для виявлення загальних тенденцій в харчуванні населення з використанням відомостей статистичних звітів стосовно надходження і витрат продуктів харчування називається:
A. Бюджетний метод
B. Балансовий метод
C. Розрахунковий метод
D. Лабораторний метод
E. Анкетно-опитувальний метод
3. Що необхідно обов’язково враховувати лікарю при розробці меню- розкладки?
A. Наявність в харчовому раціоні вітамінів і мікроелементів
B. Безпечність їжі в епідемічному відношенні
C. Різноманітність харчування і його щоденна повноцінність
D. Безпечність їжі в токсикологічному відношенні
E. Відповідність кулінарної обробки продуктів гігієнічним вимогам
4. Вкажіть метод, який використовується при вивченні соціально- гігієнічних основ харчування населення.
A. Лабораторний метод
B. Розрахунковий метод
C. Бюджетний метод
D. Балансовий метод
E. Опитувально-ваговий метод
5. Основним недоліком вагового методу є:
A. Недостатня репрезентативність у зв’язку з малою чисельністю вибірки, великою трудомісткістю
B. Утруднення обліку харчування окремих членів сім’ї та велика трудомісткість
C. Обмеженість оцінки хімічного складу раціону та неузгодженість з показниками фізичного розвитку і здоров’я
D. Неможливість вивчити вплив характеру харчування на здоров’я людини і індивідуалізувати асортимент продуктів, що споживаються
E. Суб’єктивність досліджень
6. Вкажіть метод, який використовується при вивченні соціально- економічних основ харчування населення.
A. Лабораторний метод
B. Розрахунковий метод
C. Ваговий метод
D. Балансовий метод
E. Опитувально-ваговий метод
7. При гігієнічній оцінці харчування учня 13 років за меню-розкладкою встановлено нестачу більшості нутрієнтів та енергетичної цінності раціону; об’єктивно: маса тіла відстає від віку, зросту. Визначіть категорію харчового статусу студента.
A. Оптимальний
B. Недостатній
C. Надлишковий
D. Преморбідний
E. Хворобливий
8. Вкажіть, чим слід користуватися для розрахунків енергетичної цінності і нутрієнтного складу кожного продукту за меню-розкладкою.
A. Нормами добового споживання вітамінів
B. Значеннями коефіцієнтів фізичної активності при різних видах діяльності
C. Нормами добового споживання мінеральних речовин
D. Добовими потребами населення в білках, жирах, вуглеводах та енергії
E. Таблицями хімічного складу харчових продуктів
9. Кількість їжі, що споживається людиною повинна відповідати насамперед:
A. Апетиту
B. Добовим енерговитратам
C. Матеріальним можливостям
D. Наявності харчових продуктів
10. Прийом їжі у визначений час і найбільш раціональний розподіл добового раціону протягом дня з урахуванням характеру трудової діяльності, режиму дня, віку і індивідуальних можливостей організму називається:
A. Харчовим статусом
B. Раціональним харчуванням
C. Повноцінним харчуванням
D. Режимом харчування
E. Адекватним харчуванням
Тема: Методи медичного контролю за забезпеченням організму вітамінами.
1. У малюка 9 місяців відмічається затримання розвитку зубів та подовження строку зарощення тім’ячка, слабкість та пітливість. Який вид
гіповітамінозу може бути у малюка?
A. Гіповітаміноз Д
B. Гіповітаміноз С
C. Гіповітаміноз В1
D. Гіповітаміноз В6
E. Гіповітаміноз А
2. Хлопчик 10-ти років звернувся до лікаря зі скаргами на загальну слабкість, швидку втомлюваність, дратівливість, зниження працездатності, кровоточивість ясен, петехії на ногах. Недостатність якого вітаміну може мати місце у даному випадку?
A. Аскорбінової кислоти
B. Тіаміну
C. Рибофлавіну
D. Вітаміну А
E. Вітаміну Д
3. Жінка 55 років скаржиться на багаторазовий пронос, лущення та пігментацію відкритих ділянок тіла (шиї, кистей та ступней), роздратованість та занепокоєння. Про яку вітамінну недостатність йде мова?
A. Нікотинової кислоти
B. Ретинолу
C. Тіаміну
D. Рибофлавіну
E. Пантотенової кислоти
4. У чоловіка 60 років виявлено блідість шкіри, кровоточивість ясен, поодинокі петехії на ногах. Лабораторно: у крові Hb – 110 г/л, ер. 3,8·1012/л, КП - 0,9, кількість вітаміну С у сироватці крові та добовій сечі знижена. Енергоцінність добового раціону харчування, добова кількість білків, жирів, вуглеводів є достатньою для чоловіка. Вміст аскорбінової кислоти у раціоні – 30 мг. Що потрібно передусім слід включити до раціону для аліментарної корекції харчового статусу чоловіка із наведеного?
A. Чорну смородину
B. Печінку
C. Домашній сир
D. Печену картоплю
E. Моркву
5. Під час медичного огляду у чоловіка було виявлено “географічний язик”. Цей мікросимптом свідчить про недостатність у харчуванні:
A. вітамінів групи В
B. вітаміну А
C. вітаміну С
D. вітаміну D
E. вітаміну РР
6. Під час проведення медичного огляду лікар звернув увагу на студентку Н. з ростом 162 см та масою тіла 59 кг, яка скаржилась на те, що у вечірній час втрачає здатність до чіткого бачення предметів, які оточують. Об’єктивно спостерігається сухість шкіри, гіперкератоз. У складі добового раціону студентки виявлений такий вміст основних вітамінів: вітамін А – 0,5 мг, вітамін В1 – 2,0 мг , вітамін В2 – 2,5 мг, вітамін В6 – 2 мг, вітамін С – 70 мг. Недостатність якого вітаміну може викликати такі симптоми?
A. А – гіповітаміноз
B. В1 – гіповітаміноз
C. В2 – гіповітаміноз
D. В6 – гіповітаміноз
E. С – гіповітаміноз
7. При дефіциті якого вітаміну мають місце виснаження, швидка втома, скарги на поганий апетит, закреп, поліневріт, які спостерігаються при використанні в їжу тільки вищих сортів пшеничного хліба, макаронних виробів, цукру-рафінаду, полірованого рису, тощо?
A. Тіаміну
B. Рибофлавіну
C. Ретинолу ацетат
D. Кальциферолів
E. Нікотинової кислоти
8. При дефіциті якого вітаміну мають місце пронос без слизу і крові, нервово-м’язевий біль, сухість губ, обкладення язика, бороздчатий, сухий, болючий, еритема на шиї, кисті, гіперкератоз, пігментації та невростенічний синдром (безсоння, пригніченість, загальмованість)?
A. Пантотенової кислоти
B. Рибофлавіну
C. Ретинолу
D. Тіаміну
E. Нікотинової кислоти
9. Назвіть кількість провітаміну β-каротину, з якої синтезується в організмі 1 мг ретинолу?
A. 2
B. 12
C. 6
D. 4
E. 1
10. У разі вживання великих доз якого вітаміну спостерігаються наступні явища (свербіж шкіри, болючість кісток, збільшення печінки)?
A. Піридоксин
B. Пантотенова кислота
C. Тіаміну
D. Токоферолу
E. Ретинолу
Тема: Методика експертної оцінки харчових продуктів і готових страв за результатами їх лабораторного аналізу.
1. Санітарна експертиза харчових продуктів це наступне:
A. Комплекс заходів (дій) з установлення якості харчових продуктів
B. Знайомство з документами, що засвідчують якість продукту
C. Зовнішній огляд тари продуктів
D. Вибіркове органолептичне дослідження харчових продуктів
E. Вибіркове лабораторне дослідження окремих показників якості харчових продуктів
2. Виберіть відповідне визначення для сурогатів харчових продуктів:
A. Харчовий продукт подібний за смаком до натурального
B. Харчовий продукт, який виробляють для заміни натурального
C. Харчовий продукт, який подібний за запахом до натурального
D. Харчовий продукт, який не поступається за харчовою цінністю натуральному
E. Харчовий продукт, який подібний за кольором до натурального
3. Виберіть відповідну назву для фальсифікованого продукту:
A. Штучний харчовий продукт, який не поступається за харчовою цінністю натуральному
B. Харчовий продукт, який має низькі органолептичні властивості
C. Харчовий продукт, натуральні властивості якого змінені з метою обману споживача
D. Харчовий продукт, який виробляється для заміни натурального
E. Харчовий продукт, який потребує попередньої обробки, наприклад, знезараження
4. Як називається прилад для відбору проби хліба?
A. Циліндричний ніж Журавльова
B. Кухонний ніж
C. Спеціальний щуп
D. Бутирометр
E. Лактоденсиметр
5. При органолептичному дослідженні свіжого м’яса консистенція його на розрізі буде такою:
A. М’ясо дрябле, створена при натискуванні пальцем ямка не вирівнюється, жир м’який
B. М’ясо щільне, пружне, при натискуванні пальцем ямка швидко вирівнюється
C. З поверхні м’яса на розрізі витікає м’ясний сік ледь мутнуватий
D. М’ясо тверде, холодне, ямка при натискуванні пальцем не створюється
E. М’ясо нещільне, слабко пружне, ямка, що створюється при натискуванні пальцем, вирівнюється повільно (протягом 1 хв.), жир м’який
6. Виберіть прилад для визначення щільності (густини молока)
A. Прилад “Рекорд” з ватними та фланелевими фільтрами
B. Лактоденсиметр
C. Бутірометр
D. Прилад Журавльова
E. Ареометр
7. При якій кількості виявлених трихінел допускається вживання м’яса після термічної обробки:
A. Не повинно бути трихінел у м’ясі
B. Не більше 3 на 40 см2 зрізу
C. Не більше 5 у 24 зрізах м’яса
D. Не більше 1 у 24 зрізах м’яса
E. Не більше 10 у 24 зрізах м’яса
8. Яким способом можна виявити трихінели у м’ясі:
A. Приладом Журавльова
B. Лактоденсиметром
C. Бутірометром
D. Компресоріумом
E. Без приладу, оком
9. У яких одиницях вимірюється кислотність молока?
A. Градуси Цельсія
B. Градуси лактоденсиметра
C. Кількість водневих іонів (рН)
D. Молярність молочної кислоти
E. Градуси Тернера
10. Які показники хліба нормуються у Держстандарті?
A. Наявність вітамінів (за переліком та кількістю)
B. Вуглеводи
C. Жирність
D. Товщина скоринки, вологість, пористість, кислотність
E. Калорійність
Тема: Методика розслідування випадків харчових отруєнь.
1. Вкажіть, хто організує розслідування випадку харчового отруєння.
A. Лікар установи, де сталося отруєння, і представник адміністрації.
B. Санітарний лікар з гігієни харчування.
C. Лікар установи, де сталося отруєння, санітарний лікар, завідувач їдальні.
D. Санітарний лікар, лікар лікувального закладу, до якого звернулись постраждалі, директор установи, де сталося отруєння.
E. Лікар лікувального профілю, санітарний лікар, постачальник харчових продуктів, виробник харчових продуктів.
2. Назвіть перелік документів, які оформляються при розслідуванні харчових отруєнь.
A. Доповідна директору установи, екстрене повідомлення про харчове отруєння в, лист опитування постраждалих.
B. Меню-розкладка, направлення в лабораторію підозрюваних харчових продуктів.
C. Результати розслідування отруєння за клінічними симптомами; лист опитування постраждалих; акт про результати розслідування харчового отруєння.
D. Екстрене повідомлення про харчове отруєння; направлення в лабораторію матеріалів для досліджень; результати характеристики отруєння за клінічними симптомами; лист опитування постраждалих; акт про результати розслідування харчового отруєння.
E. Екстрене повідомлення про харчове отруєння в; доповідна директору столової, направлення в лабораторію матеріалів для досліджень; лист опитування постраждалих; акт про результати розслідування харчового отруєння.
3. Вкажіть заходи, які треба застосувати відносно сипких продуктів харчування, забруднених токсичними речовинами.
A. Провести знешкодження шляхом провітрювання.
B. Провести знешкодження шляхом зняття поверхневого шару продукту.
C. Провести знешкодження шляхом промивання водою.
D. Забруднені продукти необхідно знищити.
E. Провести знешкодження шляхом кулінарної обробки.
4. Назвіть природу харчового отруєння, яке виникло внаслідок вживання харчових продуктів, що вміщують бактеріальні
токсини.
A. Алергічне захворювання.
B. Інфекційне захворювання.
C. Антропонозне захворювання.
D. Бактеріальний токсикоз
E. Токсикоінфекція.
5. Вкажіть до якого виду харчових отруєнь відносяться харчові отруєння, що виникли внаслідок вживання отруйних грибів.
A. Харчові мікотоксикози.
B. Скомбротоксикози.
C. Отруєння продуктами, отруйними за своєю природою.
D. Міксти немікробного походження
E. Гафська хвороба.
6. Вкажіть, внаслідок чого може виникнути аліментарна пароксизмально-токсична міоглобінурія.
A. Отруєння рослинними речовинами.
B. Отруєння домішками пестицидів.
C. Отруєння токсичними речовинамі грибів.
D. Отруєння токсичними субстанціями озерної риби невизначеної етіології.
E. Отруєння токсичними ягодами.
7. Вкажіть, які з наведених порушень здоров’я відносяться до харчових отруєнь.
A. Кишкова ферментопатія.
B. Алкогольна інтоксикація.
C. Харчова алергія.
D. Харчові мікотоксикози.
E. Розлади травлення у зв’язку з переїданням.
8. Назвіть токсичну речовину або речовини, яка або які можуть утворюватися в картоплі при неправильному її зберіганні (при попаданні сонячного світла).
A. Фазин.
B. Нітрати.
C. Соланін.
D. Нітрати.
E. Амігдалін.
9. Назвіть, які з наведених симптомів (синдромів) не характерні для ботулізму.
A. Диспептичний синдром.
B. Підвищена температура тіла, брадикардія.
C. Офтальмологічний синдром.
D. Бульбарний синдром.
E. Міастенічний синдром.
10. Вкажіть яка кількість живих мікробних клітин специфічного збудника в 1 г харчового продукту може привести при вживанні цього продукту до виникнення токсикоінфекції.
A. 102-103 клітин.
B. 103-104 клітин.
C. 104-105 клітин.
D. 106-107 клітин
E. 80 клітин.
Змістовий модуль 6. Радіаційна гігієна
Тема: Організаційно-методичні основи та прилади радіаційного контролю за умовами праці та навколишнім середовищем. Розрахункові методи оцінки радіаційної небезпеки та параметрів захисту від зовнішнього опромінення.
1. При α-розпаді виникає такий вид іонізуючого випромінювання:
A. Потік ядер гелію
B. Потік ядер гелію і квантів енергії гама-випромінювання
C. Потік позитивно заряджених ядерних частинок
D. Потік негативно заряджених ядерних частинок
E. Потік нейтральних ядерних частинок
2. Одиницею поглинутої дози у системі СІ є:
A. Електрон-вольт
B. Рентген
C. Грей
D. Зіверт
E. Беккерель
3. Одиницею ефективної дози є:
A. Беккерель
B. Кюрі
C. Зіверт
D. Грей
E. Рентген
4. Одиницею радіактивності у системі СІ є:
A. Беккерель
B. Кюрі
C. Зіверт
D. Грей
E. Рентген
5. Який прилад є датчиком у медичних рентгенометрах (МРМ-2)?
A. Пропорційний лічильник
B. Лічильник Гейгера-Мюллера
C. Сцинтиляційний лічильник
D. Фотографічна пластинка
E. Іонізаційна камера
6. Якій кількості розпадів за одну секунду відповідає 1 Бк?
A. 1
B. 3,7 1010
C. 3,7 10-10
D. 1000
E. 2,7 10-11
7. Чому дорівнює товщина захисного екрану від β-випромінювання, якщо воно не супроводжується γ-випромінюванням?
A. Довжині пробігу β-частинок у повітрі
B. Довжині пробігу β-частинок у екрануючому матеріалі
C. 2 мм свинцю
D. 5 мм свинцю
E. 10 мм свинцю
8. Які основні величини зовнішнього опромінення відносяться до першої групи регламентів у НРБ-97?
A. Ліміти доз
B. Допустиме надходження радіонукліду через органи дихання
C. Допустима концентрація радіонукліду у повітрі
D. Допустима потужність дози зовнішнього опромінення
E. Допустима щільність потоку частинок
9. Яке визначення характеризує контрольні рівні радіаційної безпеки?
A. Контроль за неперевищенням ліміту ефективної дози для працівників на підприємстві
B. Допустима концентрація радіонукліду у повітрі робочої зони
C. Допустима щільність потоку частинок
D. Допустиме радіоактивне забруднення шкіри, спецодягу та робочих поверхонь
E. Радіаційно-гігієнічнийрегламент, чисельне значення якого встановлюється від фактично досягнутого на підприємстві благополуччя
10. Які рівні радіаційної безпеки контролюються під час поточного санітарного нагляду?
A. Ліміти ефективної дози
B. Ліміти еквівалентної дози
C. Контрольні рівні об’єкта
D. Допустимі рівні радіонукліду у повітрі
E. Індивідуальні дози опромінення персоналу
Тема: Методика вимірювання та гігієнічної оцінки показників радіаційної обстановки та індивідуальних доз опромінення персоналу при роботі з радіонуклідами та іншими джерелами іонізуючих випромінювань.
1. Вкажіть, який прилад використовують для вимірювання потужності випромінювання у повітрі:
A. СЗБ-03
B. СРП-68-01
C. КДТ-02
D. ІФК-2,3
E. ИД-02
2. Вкажіть основні принципи радіаційної безпеки.
A. Принцип абсолютної нешкідливості.
B. Принцип досяжності.
C. Принципи виправданості, не перевищення, оптимізації
D. Принципи абсолютної нешкідливості та досяжності
E. Принцип економічної доцільності.
3. Назвіть, який з перерахованих радіаційно-гігієнічних регламентів 1-ї групи не відноситься до осіб категорії А :
A. Допустима щільність потоку частинок.
B. Допустима потужність дози зовнішнього опромінення.
C. Допустиме радіоактивне забруднення шкіри.
D. Допустимий скид та викид у довкілля
E. Допустима концентрація радіонукліду в повітрі робочої зони.
4. Вкажіть призначення радіаційно-гігієнічних регламентів першої групи.
A. Регламенти, що мають за мету обмеження опромінення людини від медичних джерел.
B. Регламенти щодо відвернутої внаслідок втручання дози опромінення населення в умовах радіаційної аварії.
C. Регламенти щодо відвернутої внаслідок втручання дози опромінення населення від джерел природного походження
D. Регламенти щодо відвернутої внаслідок втручання дози опромінення населення від технічно підсилених джерел природного походження
E. Регламенти для контролю за практичною діяльністю, метою яких є дотримання опромінення персоналу та населення на прийнятому для індивідууму та суспільства рівні.
5. Вкажіть, коли застосовується спеціальний дозиметричний контроль.
A. Якщо під час виконання окремих технологічних операцій існує можливість виникнення на робочих місцях підвищених рівнів опромінення 1
B. У випадку обставин, що вказують на виникнення позаштатної чи аварійної ситуації.
C. При дотриманні заздалегідь визначеного регулярного графіку вимірювань.
D. У початковий період після реконструкції чи зміни технології на існуючих об’єктах з радіаційно-ядерними технологіями або після пуску
E. Під час проведення запобіжного санітарного нагляду.
6. Вкажіть ліміт ефективної дози за рік для категорії А (особи, які постійно або тимчасово працюють безпосередньо з джерелами іонізуючих випромінювань) відповідно до норм радіаційної безпеки (НРБ–97)
A. 2 мЗв/рік (0,2 бер/рік)
B. 40 мЗв/рік (4 бер/рік)
C. 20 мЗв/рік (2 бер/рік)
D. 10 мЗв/рік (1 бер/рік)
E. 5 мЗв/рік (0,5 бер/рік)
7. Які основні величини зовнішнього опромінення відносяться до першої групи регламентів у НРБ-97?
A. Ліміти доз
B. Допустиме надходження радіонукліду через органи дихання
C. Допустима концентрація радіонукліду у повітрі
D. Допустима потужність дози зовнішнього опромінення
E. Допустима щільність потоку частинок
8. Яке визначення характеризує контрольні рівні радіаційної безпеки?
A. Контроль за неперевищенням ліміту ефективної дози для працівників на підприємстві
B. Допустима концентрація радіонукліду у повітрі робочої зони
C. Допустима щільність потоку частинок
D. Допустиме радіоактивне забруднення шкіри, спецодягу та робочих поверхонь
E. Радіаційно-гігієнічні регламенти, чисельне значення яких встановлюються виходячи з фактично досягнутого на даному радіаційно- ядерному об’єкті або території рівня радіаційного благополуччя.
9. Назвіть, якими приладами можна виміряти рівні радіоактивного забруднення поверхонь:
A. ИД-02, ДРГЗ-01
B. ІФК-2,3, КІД-2
C. СРП-68-01, СЗБ-03
D. КДТ-02, ДК-02
E. РМ-1-М
10. Які радіаційно-гігієнічні регламенти контролюються під час здійснення поточного санітарного нагляду?
A. Ліміти ефективної дози
B. Ліміти еквівалентної дози
C. Контрольні рівні
D. Допустимі рівні радіонукліду у повітрі
E. Індивідуальні дози опромінення персоналу
Тема: Методика радіаційного контролю за навколишнім середовищем та умовами мешкання населення. Гігієнічна оцінка протирадіаційного захисту персоналу і радіаційної безпеки пацієнтів при застосуванні радіонуклідів та інших джерел іонізуючих випромінювань в лікувальних закладах.
1. В результаті аварії на АЕС, яка супроводжувалась викидом радіаційного палива в атмосферу, відбулося забруднення великої території радіонуклідами, що призвело до підвищення фону іонізуючого випромінювання. Збільшення яких захворювань у населення цих територій слід очікувати у майбутньому?
A. Новоутворення злоякісні
B. Захворювання шлунково–кишкового тракту
C. Серцево–судинні захворювання
D. ЛОР-захворювання
E. Очні хвороби
2. Зона посиленого радіоекологічного контролю, що утворилась внаслідок аварії на ЧАЕС, визначається на основі:
A. Розрахункової ефективної еквівалентної дози опромінення людини з урахуванням коефіцієнтів міграції радіонуклідів у рослини та інших факторів, що може перевищити 5,0 мЗв (0,5 бер) за рік понад дозу, яку вона одержувала у доаварійний період.
B. Розрахункової ефективної еквівалентної дози опромінення людини з урахуванням коефіцієнтів міграції радіонуклідів у рослини та інших факторів, що може перевищити 1,0 мЗв (0,1 бер) за рік понад дозу, яку вона одержувала у доаварійний період.
C. Розрахункової ефективної еквівалентної дози опромінення людини з урахуванням коефіцієнтів міграції радіонуклідів у рослини та інших факторів, що може перевищити 0,5 мЗв (0,05 бер) за рік понад дозу, яку вона одержувала у доаварійний період.
D. Розрахункової ефективної еквівалентної дози опромінення людини з урахуванням коефіцієнтів міграції радіонуклідів у рослини та інших факторів, що може перевищити 10,0 мЗв (1,0 бер) за рік понад дозу, яку вона одержувала у доаварійний період.
E. Розрахункової ефективної еквівалентної дози опромінення людини з урахуванням коефіцієнтів міграції радіонуклідів у рослини та інших факторів, що може перевищити 15,0 мЗв (1,5 бер) за рік понад дозу, яку вона одержувала у доаварійний період.
1. Укажіть річну дозу опромінення населення, що передбачається концепцією проживання населення на територіях з підвищеними рівнями радіоактивного забруднення внаслідок аварії на ЧАЕС:
A. 5 мЗв B. 1 мЗв
C. 3 мЗв
D. 4 мЗв
E. 2 мЗв
2. При дозиметричному контролі приміщення терапевтичного стаціонару, що будується, потужність еквівалентної дози гама- випромінювання дорівнює 0,6 мкЗв/год (60 мкР/год). Оцініть рівень опромінювання в порівнянні допустимим для приміщень з постійним перебуванням людей.
A. Не перевищує.
B. Перевищує в 3 рази.
C. Перевищує в 4 рази.
D. Перевищує в 6 раз. E. Перевищує в 2 рази.
3. Найбільший ступінь концентрації радіонуклідів спостерігається в наступних рослинних продуктах:
A. Бобах.
B. Картоплі.
C. Квасолі.
D. Пшениці.
E. Просі.
4. Зона безумовного відселення, що утворилась внаслідок аварії на ЧАЕС, визначається на основі:
A. Розрахункової ефективної еквівалентної дози опромінення людини з урахуванням коефіцієнтів міграції радіонуклідів у рослини та інших факторів, що може перевищити 5,0 мЗв (0,5 бер) за рік понад дозу, яку вона одержувала у доаварійний період.
B. Розрахункової ефективної еквівалентної дози опромінення людини з урахуванням коефіцієнтів міграції радіонуклідів у рослини та інших факторів, що може перевищити 1,0 мЗв (0,1 бер) за рік понад дозу, яку вона одержувала у доаварійний період.
C. Розрахункової ефективної еквівалентної дози опромінення людини з урахуванням коефіцієнтів міграції радіонуклідів у рослини та інших факторів, що може перевищити 0,5 мЗв (0,05 бер) за рік понад дозу, яку вона одержувала у доаварійний період.
D. Розрахункової ефективної еквівалентної дози опромінення людини з урахуванням коефіцієнтів міграції радіонуклідів у рослини та інших факторів, що може перевищити 10,0 мЗв (1,0 бер) за рік понад дозу, яку вона одержувала у доаварійний період.
E. Розрахункової ефективної еквівалентної дози опромінення людини з урахуванням коефіцієнтів міграції радіонуклідів у рослини та інших факторів, що може перевищити 15,0 мЗв (1,5 бер) за рік понад дозу, яку вона одержувала у доаварійний період.
5. Найбільшим ступенем переходу в рослини характеризується такий радіонуклід:
A. Йод-131.
B. Стронцій-90.
C. Барій-140.
D. Церій-144.
E. Цинк-45.
6. Найбільший ступінь концентрації радіонуклідів спостерігається в наступних тваринних продуктах:
A. Свинина.
B. Баранина.
C. Телятина. D. Курятина
7. Радіологічною лабораторією була відібрана проба води з джерела господарсько-питного водопостачання, в якій активність 222Rn становила 50 Бк/кг. Дайте гігієнічну оцінку активності 222Rn у воді.
A. Не перевищує гігієнічні регламенти.
B. Перевищує в 3 рази гігієнічні регламенти.
C. Перевищує в 4 рази гігієнічні регламенти.
D. Перевищує в 6 раз гігієнічні регламенти.
E. Перевищує в 2 рази гігієнічні регламенти.
8. Вміст якого радіонукліду нормується в оброблених лісоматеріалах:
A. Йоду-131.
B. Стронцію-90.
C. Барію-140. D. Цезію-137.
E. Цинку-45.
9. Вкажіть, до якої категорії осіб згідно ОСПУ-05 відносяться хворі, у яких установлено онкологічні захворювання, чи особи з виявленими передраковими захворюванями під час проведення рентгенівських і радіонуклідних досліджень.
А. ГД В. АД С. БД
D. А Е. ВД
10. Вкажіть основні принципи радіаційного захисту пацієнтів. А. Принцип абсолютної нешкідливості.
В. Принцип досяжності.
С. Принципи виправданості, оптимізації, неперевищення.
D. Принципи абсолютної нешкідливості та досяжності Е. Принцип економічної доцільності.
11. В радіологічному відділенні лікарні для лікування злоякісних новоутворень використовують гама-установки променевої терапії типу “Агат” та інші закриті джерела іонізуючих випромінювань. Які із перелічених заходів треба використовувати для захисту персоналу при роботі з цими апаратами?
A. Скорочення часу роботи та екранування джерела
B. Герметизація установок та організація вентиляції приміщення
C. Екранування джерела та використання засобів індивідуального захисту органів дихання
D. Збільшення відстані до джерела та виконання правил індивідуальної гігієни
E. Систематична очистка поверхонь від радіоактивних забруднень та скорочення часу роботи
.
12. Індивідуальна еквівалентна доза лікаря-рентгенолога складає 13 мЗв/рік. Для гігієнічної оцінки виберіть основну дозову межу на рїк (ГДД) індивідуального опромінення, встановлену для даної категорії опромінюваних осіб.
A. 5 мЗв/рік.
B. 10 мЗв/рік.
C. 15 мЗв/рік. D. 20 мЗв/рік.
E. 50 мЗв/рік
13. Назвіть, для яких з перерахованих категорій осіб додатково вводиться обмеження tквівалентних доз опромінення найбільш радіочутливих органів (тканин).
А ВД. В. ГД.
С. ВД і ГД.
D. АД і БД. Е. А.
14. Вкажіть рекомендований граничний рівень еквівалентних доз опромінення жіночих гонад.
А. 400 мЗв/рік.
В. 150 мЗв/рік.
С. 100 мЗв/рік.
D. 300 мЗв/рік. Е. 200 мЗв/рік.
15. Назвіть, яка величина потужності дози гамма-випромінювання не повинна бути перевищена на відстані 1 м від пацієнта під час проведення радіологічних процедур (уведення радіофармацевтичних препаратів)?
А. 5 мкЗв/год.
В. 15 мкЗв/год.
С. 20 мкЗв/год..
D. 10 мкЗв/год. Е. 2 мкЗв/год.
16. Вкажіть ліміт ефективної дози за рік для персоналу лікувальних закладів, які постійно або тимчасово працюють безпосередньо з джерелами іонізуючих випромінювань, відповідно до норм радіаційної безпеки НРБ–
97/2000-Д
A. 2 мЗв/рік (0,2 бер/рік)
B.  nbsp; 40 мЗв/рік (4 бер/рік) C. 20 мЗв/рік (2 бер/рік)
D. 10 мЗв/рік (1 бер/рік)
E. 5 мЗв/рік (0,5 бер/рік)
17. Назвіть граничну річну дозу для осіб, що добровільно надають допомогу пацієнтам під час проведення діагностичних і терапевтичних процедур.
А. 5 мЗв. В. 1 мЗв.
С. 2 мЗв.
D. 20 мЗв. Е. 10 мЗв.
18. Вкажіть мінімальну значущу активність радіонукліду цезію-137, який використовується для внутрішньопорожнинного опромінення хворого, що обумовлює віднесення його до групи Б радіаційної небезпеки згідно ОСПУ-05.
А. 1 кБк.
В. 1000 кБк.
С. 100 кБк.
D. 50 кБк. Е. 10 кБк.
Змістовий модуль 7. Гігієна дітей і підлітків
Тема: Методика оцінки стану здоров’я та фізичного розвитку дітей і підлітків. Методи дослідження та оцінка впливу факторів навколишнього середовища на здоров’я дітей та підлітків, визначення групи здоров’я та фізичного виховання.
1. Який показник фізичного розвитку дитини відноситься до соматометричних ознак:
A. Артеріальний тиск B. Довжина тіла
C. Життєва ємкість легень
D. Форма грудної клітки
E. Розмір стопи
2. Який з перерахованих показників фізичного розвитку дитини не належить до соматоскопічних ознак:
A. Стан шкіри
B. Стан слизових оболонок
C. Стан здоров’я
D. Форма грудної клітки
E. Ступінь статевого дозрівання
3. 
Відхилення індивідуальних
показників фізичного розвитку дитини від середніх стандартних в межах від М+1
до М + 2 свідчить про :
A. Розвиток вище середнього
B. Високий фізичний розвиток
C. Середній фізичний розвиток
D. Розвиток нижче середнього
E. Низький фізичний розвиток
4. В чому полягає основний недолік методу сигмальних відхилень
A. Враховується мало ознак
B. Не враховуються вікові особливості
C. Не враховуються статеві особливості D. Кожна ознака оцінюється ізольовано
E. Складність математичних підрахунків
5. Оцінка індивідуального фізичного розвитку дитини комплексним методом здійснюється за шкалою:
A. 3-х ступеневою
B. 4-х ступеневою C.6-ти ступеневою
D. 8-ми ступеневою E. 9-ти ступеневою
6. Який показник не належить до показників біологічного розвитку дитини:
A. Термін осифікації кісток B. Зріст дитини
C. Кількість молочних зубів у дітей молодшого віку
D. Кількість постійних зубів у дітей шкільного віку
E. Ступінь розвитку вторинних статевих ознак
7. Оцінюючи фізичний
розвиток дівчинки 10 років комплексним методом встановлено: маса тіла, обвід
грудної клітки та функціональні показники за шкалами регресії в межах від М – 1
R до М - 2 R. Що ще необхідно визначити для комплексної оцінки фізичного розвитку?
A. Наявність хронічних захворювань
B. Ступінь опірності організму
C. Групу здоров’я
D. Рівень нервово-психічного розвитку E. Біологічний вік
8. До якої групи здоров’я треба віднести дитину, в якої не виявлено функціональних та морфологічних відхилень, але за попередній рік вона 5 разів хворіла на ГРВІ?
A. До І групи здоров’я B. До ІІ групи здоров’я
C. До ІІІ групи здоров’я
D. До ІV групи здоров’я
E. До V групи здоров’я
9. Фізичний розвиток дитини,
в якої за методом шкал регресії виявлено відхилення маси М–2,3 та обводу
грудної клітки М–2,1 оцінюється як:
A. Гармонійний
B. Дисгармонійний
C. Різко дисгармонійний
D. Задовільний
E. Незадовільний
10. Місцеві стандарти фізичного розвитку повинні поновлюватися :
A. Раз на рік
B. Раз на 3 роки C. Раз на 5 років
D. Раз на 7 років
E. Раз на 10 років
Тема: Методика гігієнічної оцінки устаткування та утримання навчально-виховних установ для дітей і підлітків.
1. Для профілактики порушень постави школярів пересаджують з першого ряду в третій і навпаки, не порушуючи відповідності шкільних меблів зросту дітей, не рідше:
A. 2-х разів на рік.
B. 3-х разів на рік.
C. 4-х разів на рік
D. 6-ти разів на рік.
E. Не пересаджують взагалі.
2. Дитячий дошкільний заклад знаходиться поблизу автомагістралі, вміст монооксиду вуглецю в повітрі якої перевищує ГДК у 3-4 рази. Що потрібно визначити у крові дітей з метою виявлення шкідливого впливу забруднення повітря?
A. Метгемоглобін.
B. Карбгемоглобін.
C. Карбоксигемоглобін.
D. Гемоглобін.
E. Редуковаий гемоглобін.
3. Дитячі ясла-сади проектуються як в одному, так і декількох одно- двоповерхових будівлях, з'єднаних між собою закритими переходами. Виберіть, який з наведених принципів є основою планування будівлі дитячого дошкільного закладу?
A. Принцип статевого розподілу
B. Принцип незалежності
C. Принцип вікового розподілу D. Принцип групової ізоляції
E. Принцип статево-вікового розподілу
4. Проектом передбачено обладнання приміщень дитячої дошкільної установи панельно-променистим опаленням, припливною вентиляцією, штучним освітленням лампами розжарювання, централізованим водопостачанням і каналізуванням. Яку помилку допущено при проектуванні дитячої установи?
A. Влаштування панельно-променистого опалення. B. Влаштування припливної вентиляції.
C. Влаштування штучного освітлення лампами розжарювання.
D. Влаштування централізованого водопостачання.
E. Влаштування каналізації.
5. Проектант розраховує систему опалення дитячої дошкільної установи. В якому приміщенні він повинен забезпечити найвищу температуру повітря?
A. Музично-гімнастичний зал.
B. Групова дошкільної групи.
C. Спальня молодшої ясельної групи.
D. Спальня дошкільної групи.
E. Ігрова молодшої ясельної групи.
6. За дорученням лікаря з ГДП помічник лікаря виконав вимірювання, необхідні для оцінки мікрокліматичних умов у групових кімнатах дитячого садка. Результати вимірювань: середня температура повітря - 20°С, швидкість руху повітря - 0,5 м/сек, відносна вологість повітря - 50%. Дайте гігієнічну оцінку мікроклімату групової кімнати дитячого садка.
A. Мікроклімат дискомфортний з підвищеною вологістю повітря
B. Мікроклімат дискомфортний охолоджувального типу
C. Мікроклімат дискомфортний нагрівного типу D. Мікроклімат комфортний
E. Мікроклімат дискомфортний зі значними коливаннями його основних параметрів
7. При будівництві дитячого садка проводили оцінку санітарного стану ґрунту земельної ділянки. Назвіть санітарно-епідеміологічний показник
санітарного стану ґрунту, крім колі-титру та титру анаеробів.
A. Кількість сапрофітних мікробів
B. Число гельмінтів в 1 кг ґрунту.
C. Число личинок і лялечок мух на 0,25 м2 ґрунту.
D. Колі-індекс.
E. Число яєць гельмінтів в 1 кг ґрунту.
8. В ДДУ, що побудована за типовим проектом встановлено, що мікрокліматичні умови та штучна освітленість відповідають гігієнічним вимогам, а рівень природної освітленості нищій норми. Вимірювання якого з показників навколишнього середовища дозволило зробити висновок про невідповідність природної освітленості гігієнічним вимогам?
A. КПО
B. Питома потужність електроосвітлення.
C. Коефіцієнта аерації.
D. Коефіцієнта заглиблення
E. Кута отвору.
см.
9. За який номер столу необхідно розсаджувати дітей зі зростом до 115
A. 3. B. 1.
C. 2.
D. 3.
E. 4.
10. Транспортним обслуговуванням забезпечуються учні шкіл, які
проживають на відстані від школи понад: A. 3 км.
B. 1 км.
C. 2 км.
D. 10 км.
E. 0,5 км.
Тема: Методи вивчення вікових психофізіологічних особливостей дітей і підлітків. Гігієнічна оцінка навчально-виховного режиму дітей різних вікових груп.
1. До тесту Керна-Ірасека при оцінці готовності дитини до вступу у школу належить:
А. Оцінка механічної пам’яті В. Оцінка образної пам’яті
С. Перемальовування людини або інших предметів Д. Оцінка вербально-логічної пам’яті
Е. Визначення показників звуковимови
2. Показником швидкості переключення уваги є: А. Час виконання завдань
В. Продуктивність пам’яті
С. Бальна оцінка виконання завдань
Д. Точність перемальовування короткої фрази Е. Інтегральний показник координації рухів
3. Виберіть критерії для гігієнічної оцінки ступеня складності уроків: А.Наявність здвоєних уроків
В. Групування уроків за ступенем важкості (5 груп) С. Організація уроку
Д. Тривалість уроку Е. Тривалість занятть
4. Що повинно лежати у основі складання розкладу уроків на тиждень? А.Чергування предметів впродовж навчального тижня
В. Стан здоров'я та морфофункціональні можливості учня С. Особливості фізіологічної кривої працездатності учнів Д. Заняття у позашкільних закладах
Е. Вік учнів
5. Що повинно лежати в основі чергування предметів протягом дня у шкільному розкладі?
А. Організація уроку
В. Ступінь важкості предметів
С. Початок і кінець занять
Д. Особливості фізіологічної кривої працездатності Е. Вік учнів
6. Вкажіть на прилад, який використовується для вимірювання швидкості зорово-моторної реакції:
А. Секундомір
В. Прилад для визначення частоти злиття світлових мерехтінь С. Кінематомер
Д. Хронорефлексометр Е. Лінійний окомір
7. Виберіть оптимальну місткість груп позашкільних закладів (гуртків): А.Не більше 40 дітей
В. Не більше 30 дітей С. Не більше 20 дітей Д. Не менше 20 дітей Е. Не менше 10 дітей
8. Назвіть таблицю, яку використовують для визначення швидкості переключення уваги:
А. Таблиця Шульте-Платонова
В. Коректурна таблиця Анфімова
С. Картка з 9-ма простими геометричними фігурами Д. Картка з написаною на ній групою слів
Е. Таблиця Сивцева
9. Виберіть із переліку прилад, який використовується для визначення м’язової сили у дітей та підлітків:
А. Хронорефлексометр В. Динамометр
С. Кінематометр Д. Тремометр
Е. Психрометр
10. Назвіть одиниці вимірювання при визначенні координації рухів у дітей та підлітків за допомогою електротремометра:
А. Мілісекунди
В. Міліметри ртутного стовпчика С. Кілограми
Д. Коливання за секунду Е. Міліметри за секунду
Тема: Методика гігієнічного контролю за організацією фізичного та трудового навчання дітей і підлітків. Лікарсько-професійна консультація та
медичний професійний відбір підлітків в умовах школи та поліклініки.
1. В учня 8 класу після травми відзначається різка атрофія всіх м’язів лівої руки, тонус яких різко знижений, активні рухи збережені тільки в лівому суглобі, ступня учня деформована. Опорна функція лівої ноги відсутня, опорна функція правої ноги збережена. Хлопчик носить ортопедичне взуття. До якої групи фізичного виховання можна віднести хлопчика ?
A. Спеціальна
B. Основна
C. Додаткова
D. Інша
E. Підготовча
2. За результатами лікарсько-педагогічного спостереження за уроком фізкультури в 9-му класі побудована фізіологічна крива, яка характеризує поступове збільшення частоти пульсу у вступній частині, зростання частоти пульсу на 80% під час основної частини, крива має 4-х зубчатий вигляд. Оцініть організацію уроку фізкультури.
A. Тривалі проміжки між вправами
B. Урок побудований правильно
C. Фізичне навантаження недостатнє
D. Фізичне навантаження надмірне
E. Фізичне навантаження достатнє
3. Згідно з даними поглибленого медичного огляду учнів медичне забезпечення уроку фізичної культури пов’язане з визначенням для кожної дитини:
A. Групи фізичного виховання
B. Функціонального стану організму
C. Наявності хронічних захворювань
D. Рівня фізичного навантаження
E. Віково-статевої групи
4. Учень 3-го класу перехворів на інфекційний гепатит. Вкажіть термін можливо поновлення ним занять фізичної культури.
A. 8-12 тижнів
B. 1-2 тижні
C. 12 місяців і більше
D. 2-4 тижні
E. 1-3 тижні
5. В умовах правильної побудови уроку фізкультури фізіологічна крива фізичного навантаження повинна мати:
A. Двохвершинну параболоподібну форму
B. Форму чотирьохзубчатої кривої
C. Форму параболоподібної залежності
D. Форму прямої пропорційної
6. Визначення професійної придатності підлітків з наявними хронічними захворюваннями проводиться у відповідності до:
A. Переліку медичних протипоказань до прийому на роботу та навчання підлітків, які мають відхилення у стані здоров’я
B. Результатів проведення профвідбору за психофізіологічними показниками
C. Санітарно-гігієнічної характеристики професії
D. Результатів досліджень функціонального стану центральної нервової системи
E. Особливостей розвитку критеріальних характеристик функціонального стану організму
7. Виконуючи медичний контроль за трудовим навчанням учнів 6-го класу лікар школи встановив: уроки в столярній майстерні проводяться в п’ятницю, четвертим і п’ятим уроком загальною тривалістю 90 хв., моторна щільність 1-го уроку – 65%, 2-го – 60%. Чи відповідає організація уроків праці гігієнічним вимогам?
A. Відповідає гігієнічним вимогам
B. Не відповідає за тривалістю занять
C. Не відповідає за моторною щільністю 1-го уроку
D. Не відповідає за моторною щільністю 2-го уроку
E. Не відповідає за спареністю уроків
8. Остаточний висновок щодо професійної придатності підлітка дається:
A. Лікарем підліткового кабінету за матеріалами консультації всіх вузьких фахівців
B. Всіма фахівцями, що приймали участь у проведенні лікарської професійної консультації
C. Лікарем з гігієни дітей і підлітків санітарно-епідеміологічної станції
D. Лікарем-педіатром школи
E. Представниками адміністрації підприємства, на яке влаштовується підліток
9. Для підвищення загартованості організму учнів школи-інтернату лікар розробив програму. В основу розробленої програми покладені наступні принципи: поступовість, послідовність, індивідуалізація, поєднання загальних і місцевих впливів. Який із основних принципів загартування не врахований?
A. Систематичність
B. Циклічність
C. Підсилення інтенсивності впливу
D. Підвищення реактивності
E. Періодичність
10. Визначення ефективності загартування дітей проводять на основі A. Захворюваності гострими респіраторними захворюваннями
протягом року
B. Динаміки зміни успішності після проведення комплексу процедур
C. Результатів виконання нормативів на уроці фізичної культури
D. Вивчення загальної працездатності учнів
E. Опитування учнів щодо зміни самопочуття і настрою Змістовий модуль 8. Гігієна закладів охорони здоров’я
1. Площа заскленої поверхні вікна палати 3,5 м2, а підлоги – 18 м2. Чому дорівнює світловий коефіцієнт?
А. 1:1
В. 1:2
С. 1:3
Д. 1:4
Е. 1:5
2. Глибина маніпуляційної 4,5 м, відстань від підлоги до верхнього краю вікна 3 м. Чому дорівнює коефіцієнт заглиблення палати?
А. 0,7
В. 1,2
С. 1,3
Д. 1,5
Е. 2,0
3. &nnbsp; Де здійснюється прийом інфекційних хворих?
А. У прийомно-оглядових боксах прийомного відділення для соматичних хворих
В. У загальному прийомному відділенні інфекційної лікарні або відділення
С. У прийомно-оглядових боксах інфекційної лікарні або відділення Д. У стаціонарних боксах інфекційного відділення
Е. У напівбоксах інфекційного відділення
4. При проектуванні лікарні заплановано для штучного загального освітлення палати два люмінесцентні світильники з сумарною потужністю ламп по 80 Вт. Площа палати терапевтичного відділення на 2 ліжка 16 м2. Розрахуйте заплановану освітленість.
А. 300 лк
В. 200 лк
С. 100 лк
Д. 80 лк
Е. 60 лк
5. Який необхідний обє’м вентиляції на годину потрібно запланувати у палаті на 2 ліжка при проектуванні лікарні, щоб вміст СО2 не перевищував 0,1%.
А. 10 м³
В. 20 м³
С. 30 м³
Д. 36 м³
Е. 66 м³
6. Розрахуйте необхідну при плануванні кратність повітрообміну за годину в палаті на 2 ліжка з такими розмірами: довжина 5 м, ширина 3 м, висота 3 м, необхідний об’єм вентиляції становить 70 м³.
А. 1,5 рази
В. 2 рази
С. 3 рази
Д. 4 рази
Е. 4,5 рази
7. Взаєморозміщувати будівлі лікарні при складанні генерального плану потрібно так, щоб вони не затінювали одна одну і час прямої інсоляції у палатах був не нижче за:
А. 10 год.
В. 8 год.
С. 4 год. Д. 3 год. Е. 2 год.
8. Якої площі повинна бути земляна ділянка для будівництва лікарні на 400 ліжок?
А. 0,5 га.
В. 1,0 га.
С. 2,0 га.
Д. 3,0 га.
Е. 4,0 га.
9. Для достатньої інсоляції та освітленості приміщень лікарні будівлі по відношенню одна до одної розміщують на певній відстані між головними фасадами будівель. Укажіть на цю відстань.
А. 10 м
В. 30 м
С. На відстані висоти вищої будівлі
Д. На відстані висоти нижчої будівлі
Е. На відстані 2,5 висоти затінюючої будівлі
Змістовий модуль 9. Військова гігієна
Тема: Основи організації санітарно-гігієнічних заходів у Збройних силах України при надзвичайних станах мирного часу та у воєнний час. Гігієна польового розміщення військ та населення.
1. Частіше за все у польових таборах особовий склад військових чи цивільних формувань розміщують у:
A. Наметах;
B. Бараках;
C. Фортифікаційних спорудах;
D. Землянках;
E. Пасажирських залізничних вагонах.
2. Намет з гніздом із дощок забезпечує повітряний куб до:
A. 1,7 м3/добу; B. 1,7 м3/особу;
C. 6,5 м3/особу;
D. 7,2 м3/особу;
E. 8,4 м3/особу.
3. Скупчення людей у заглиблених в землю спорудах при недостатній кубатурі сприяє швидкому накопиченню:
A. Хлороводню;
B. Синильної кислоти;
C. Кисню;
D. Озону;
E. Діоксиду вуглецю.
1. Необхідний об’єм вентиляції розраховується у таких одиницях:
A. м3/год;
B. л/год;
C. м3/добу;
D. л/особу;
E. м3/особу.
2. Режими вентиляції сховища коли повітря фільтрується через ФВК, тобто повністю очищується, відноситься до:
A. Режиму ІV;
B. Режиму ІІІ;
C. Режиму ІІ;
D. Режиму І;
E. Режиму V.
3. До хімічних шкідливих факторів, що діють на людей в закритих захисних спорудах відносяться:
A. Збільшення концентрації СО2;
B. Світловий голод;
C. Гіподинамія;
D. “Сенсорний голод”;
E. Збільшення кількості важких позитивних іонів.
4. До психофізіологічних шкідливих факторів, що діють на людей в закритих захисних спорудах відносяться:
A. Збільшення концентрації СО2;
B. Світловий голод;
C. Випаровування сірководню;
D. “Сенсорний голод”;
E. Збільшення кількості важких позитивних іонів.
5. За ступенем захисту від вибухової хвилі до А – вищого класу (важкого типу) відносяться сховища:
A. Що витримують тиск 10 кг/см2;
B. Що витримують тиск 3 кг/см2;
C. Що витримують тиск 5 кг/см2;
D. Що витримують тиск 1 кг/см2;
E. Що витримують тиск 20 кг/см2.
6. У ДОТах і ДЗОТах при стрільбі накопичуються порохові гази, які містять СО. Дія СО на людей призводить до:
A. Утворення карбоксигемоглобіну;
B. Утворення метгемоглобіну;
C. Набряку легень;
D. Наркотичної дії на ЦНС;
E. Блокування дихальних ферментів.
7. Для розміщення військових, цивільних формувань та інших команд в умовах бойових дій використовуються оборонні фортифікаційні споруди. До комунікаційних споруд відносяться:
A. Пункти зв’язку;
B. Бліндажі;
C. ДОТи;
D. Спостережні пункти;
E. Траншеї.
8. До мобільних (на колесах) житлових приміщень відносяться:
A. Намети.
B. Бараки.
C. Пасажирські залізничні вагони.
D. Землянки.
E. Фортифікаційні споруди.
9. До збірно-розбірних житлових приміщень відносяться:
A. Намети.
B. Бараки.
C. Фортифікаційні споруди.
D. Землянки.
E. Розсувні контейнерні приміщення.
дій:
10. Споруди, що захищають від вогню супротивника під час бойових
A. Намети.
B. Бараки.
C. Пасажирські залізничні вагони.
D. Землянки.
E. Розсувні контейнерні приміщення.
11. Відстань між дном землянки і рівнем ґрунтових вод повинна бути не меншою:
A. 0,5 м.
B. 0,1 м.
C. 1 м.
D. 1,5 м.
E. 0,8 м.
12. До оборонних фортифікаційних споруд відносяться:
A. Намети.
B. ДОТи, ДЗОТи, підземні ракетні комплекси.
C. Пасажирські залізничні вагони.
D. Землянки.
E. Розсувні контейнерні приміщення.
13. У ДОТах і ДЗОТах при стрільбі накопичуються порохові гази, які можуть викликати гостре отруєння – порохову хворобу. До складу порохових газів відносяться:
A. Оксиди сірки та оксиди заліза.
B. nbsp; Оксид водню та оксид хрому.
C. Оксид натрію та оксид фтору.
D. Оксиди вуглецю (ІІ) та оксиди азоту.
E. Оксид марганцю та оксид хлору.
14. За ступенем захисту від вибухової хвилі до сховищ ΙΙΙ класу (легкого типу) сховища:
A. Що витримують тиск 10 кг/см2;
B. Що витримують тиск 3 кг/см2;
C. Що витримують тиск 5 кг/см2;
D. Що витримують тиск 1 кг/см2;
E. Що витримують тиск 20 кг/см2.
15. До фізичних шкідливих факторів, що діють на людей в закритих захисних спорудах відносяться:
A. Збільшення концентрації СО2.
B. Нестача кисню.
C. Гіподинамія.
D. “Сенсорний голод”.
E. Збільшення кількості важких позитивних іонів.
16. ГДК СО2 у військових сховищах польового типу при ІІІ типі вентиляції становить:
A. 3%.
B. 1%.
C. 2%.
D. 5%.
E. 4%.
20. Максимальна температура повітря у військових сховищах польового типу при ІІ типі вентиляції не повинна перевищувати:
A. 320С.
B. 300С. C. 280С.
D. 180С.
E. 350С.
Тема: «Основи організації та проведення санітарного нагляду і медичного контролю за харчуванням особового складу Збройних сил України у польових умовах»
1. Визначте, які з показників харчового статусу найбільш доступні для лікаря при оцінці обумовленого харчуванням стану здоров’я особового складу військових та цивільних формувань у польових умовах при надзвичайних ситуаціях та під час війни.
А. Соматоскопічні В. Соматометричні. С. Фізіометрічні.
D. Біохімічні
E. Клінічні
2. Укажіть основну умову організації раціонального харчування військових цивільних формувань.
A. Запровадження системи запобіжних засобів, системи медичного та системи поточного санітарного нагляду.
B. Здійснення контролю якості кулінарної обробки продуктів та санітарного контролю технічного стану тари.
C. Здійснення адміністративного контролю та контролю смакових якостей їжі.
D. Проведення оцінки меню-розкладки та санітарний контроль за кількістю продовольства.
E. Забезпечення температурного режиму холодильних камер та визначення наявності необхідних продуктів харчування.
3. Сучасним і найбільш ефективним методом приготування харчових концентратів є:
A. Звичайне висушування.
B. Стерилізація (виготовлення консервів)
C. Заморожування, холодне кип’ятіння.
D. Квашення, маринування.
E. Ліофільне (сублімаційне) висушування.
4. Порушення яких умов раціонального харчування особового складу військових формувань у польових умовах може спричинити харчове отруєння.
A. Недостатня калорійність та дефекти якісного складу харчових раціонів..
B. Порушення режиму харчування.
C. Недостатнє травлення та засвоюваність їжі (невідповідність якості страв ферментним можливостям травної системи).
D. Використання продуктів місцевих заготівель та трофейних..
E. Несприятлива епідемічна обстановка (серед населення зареєстровані випадки висипного тифу).
5. Визначте найбільш точні методи медичного контролю за повноцінністю харчування особового складу військових та цивільних формувань у польових умовах.
B. Контрольно-ваговий метод.
C. Лабораторний аналіз харчових продуктів і готової їжі..
D. Анкетно-опитувальний метод..
E. Вивчення харчового статусу організму.
6. Які з засобів оснащення військових та цивільних формувань ліквідаторів дозволяють проводити медичну експертизу раціонів харчування на вміст білків, жирів, вуглеводів, вітамінів, макро- та мікроелементів:
A. Сумка санітарного інструктора роти.
B. Лабораторія гігієнічна військова (ЛГ-1).
C. Укладка медичного пункту батальйону (МПБ).
D. Укладки медичного пункту полка (МПП).
E. Радіометрична лабораторія в укладках (РЛУ-2).
7. Визначте, в яких випадках потрібно проводити екстрену експертизу продовольства при організації харчування військових та цивільних формувань, які приймають участь в ліквідації наслідків катастроф:
A. При організації індивідуального та групового харчування і використання пайків та харчових концентратів..
B. При розгортанні польових кухонь для загального , котлового харчування особового складу формувань..
C. При наявності випадків харчових отруєнь та кишкових інфекцій..
D. При отриманні продуктів зі складів, їх заготовці серед населення, трофейних продуктів.
E. При порушенні цілості тари з продовольством.
8. Який з варіантів кінцевого експертного заключення ви зробите при
проведенні медичної експертизи партії м’яса на радіоактивність через три доби після ядерного вибуху, якщо радіоактивність на туші становила 140 мР/год, що в 10разів перевищує гранично допустиму для воєнного часу (сезон року – літо).
А. Продукт можна вживати без обмежень.
В. Продукт підлягає дезактивації часом (відлежкою) . С. Продукт можна використати на корм тваринам.
D. Продукт можна використати для технічних цілей або переробити на добриво.
E. Продукт підлягає знищенню
9. Визначте, які з перерахованих приладів та лабораторних засобів призначені для токсикологічної експертизи продовольства в умовах бойових дій.
A. ЛГ-1.
B. РЛУ-2.
C. ДП-5А. D. ПХР-МВ.
E. ЛБ.
10. Які з перерахованих видів харчових отруєнь найбільш небезпечні для життя людини:
A. Бактерійні токсикози – ботулізм..
B. Токсикоінфекції – сальмонельози..
C. Мікотоксикози – aspergillus.
D. Отруйні продукти – риба-маринка.
E. Отруйні домішки до продуктів – пестициди.
11. Назвіть документи, ретельний контроль за веденням яких зобов’язана вести медична служба військового чи цивільного формування у польових умовах.
В. Контрольний лист обліку виданих зі складу на польову кухню і
реалізованих продуктів і кількості особового складу у військовому формуванні.
С. Книга зняття проб (кухонний щоденник).
D. Накладні на харчові продукти.
E. Книга рецептів блюд (кулінарна книга) та норм продовольства.
12. На якому етапі медичної експертизи у польових умовах можна скласти попереднє експертне заключення?
А. Вивчення документів (накладних, сертифікатів харчових продуктів), огляд умов зберігання харчових продуктів.
В. Збір інформації, санітарне обстеження об’єкта харчування та
дослідження продуктів за органолептичними показниками.
С. Дослідження проб продуктів за органолептичними показниками та інструментальними дослідженнями за допомогою портативних приладів (польового колориметра, ПХР-МВ, ДП-5А).
D. Відбір проб та їх лабораторне дослідження за показниками повноцінності продуктів (вміст білків, жирів, вуглеводів, вітамінів, калорійність)
E. Лабораторні дослідження доброякісності продуктів (бактеріологічне, вірусологічне, токсикологічне).
13. Радіоактивність партії рослинної олії, виробленої з соняшника через півроку після Чорнобильської аварії, у 6 разів перевищує допустиму величину. Який з методів дезактивації олії може бути використаний:
А. Дезактивація часом (розпадання РР до допустимого рівня радіоактивності)
В. Дезактивація тривалим (до 2 годин) нагріванням продукту. С.Дезактивація розбавленням іншими продуктами у раціоні.
E. Знищення продукту.
14. Визначте, які види лабораторних досліджень види лабораторних досліджень при проведенні санітарно-епідеміологічної експертизи
продовольства обов’язкові у польових умовах при надзвичайних ситуаціях з метою попередження спалахів інфекційних захворювань.
A. Токсикологічні..
B. Санітарно-хімічні.
C. Радіометричні.
D. Органолептичні.
E. Санітарно-бактеріологічні та вірусологічні.
15. До лікаря медпункту військового підрозділу звернулось 12 бійців зі скаргами на сильні болі в шлунку, нудоту, розлади стулу.: Встановлено,що вони їли на сніданок харчові концентрати, пили чай, а в обід – суп з макаронами та м’ясом, перлову кашу з тушонкою, пилі компот з сухофруктів. Визначте вірогідний діагноз.
A. Ботулізм..
B. Сальмонельоз.
C. Стафілококове отруєння.
D. Дизентерія.
E. Черевний тиф.
16. Визначте, які з умов раціонального харчування мають найбільше значення для збереження здоров’я і працездатності особового складу військового формування у польових умовах під час війни.
A. Відповідність калорійності раціону енергетичним витратам військовослужбовців..
B. Достатність і збалансованість харчових речовин у добовому раціоні.
C. Легкотравність і висока засвоюваність їжі.
D. &nbnbsp; Дотримання раціонального режиму харчування..
E. Безпечність їжі в епідемічному і токсикологічному відношенні.
17. Визначте, яка з форм організації харчування особового складу військових формувань у польових умовах під час бойових дій використовується в найбільш гострий період.
A. Забезпечення гарячою їжею на пунктах харчування з використанням натуральних продуктів..
B. Приготування гарячої їжі на пунктах харчування з використанням харчових концентратів.
D. Групове харчування з використанням польових раціонів з сухих
харчових концентратів.
E. Змішане харчування.
18. Згідно норм заміни продуктів при їх відсутності м’ясо можна замінити:.
А. Рибопродуктами, м’ясними, рибними консервами. В. Хлібом, сухарями, галетами.
С. Горохом, соєю, квасолею,цукром.
D. Макаронами, цукром, крупами.
E. Картоплею, капустою, іншими овочами.
19. Ознаками гіповітамінозу А у особового складу військових формувань у польових умовах є:
A. Зниження резистентності капілярів.
B. Хейлоз (заїди), вертикальні тріщин губ.
C. Пелагра.
D. Дерматоз.
E. Ксерофтальмія.
20. Найбільше гігієнічне значення в умовах бойових дій мають таки вимоги до харчових концентратів.:
A. Мінімальна маса, об’єм, швидкість і простота приготування їжі.
B. Збереження повної поживної цінності і натурального смаку продуктів, з яких вони виготовлені та їх безпечність.
C. Широкий асортимент для запобігання приїданню.
D. Придатність для тривалого збереження.
E. Надійний захист від забруднення отруйними, радіоактивними,
бактерійними чинниками.
21. Вкажіть кількість етапів проведення медичної експертизи продовольства у польових умовах:
А. П’ять етапів В. Три етапи
С. Чотири етапи
D. Два етапи
Е. Шість етапів
22. Назвіть питання, що вирішуються на 1 етапі медичної експертизи продовольства у польових умовах:
А. Обґрунтування і оформлення кінцевого експертного висновку
В. Відбір проб продуктів сумнівної якості на бактеріологічний та санітарно-хімічний аналіз, пакування проб, оформлення супроводжувальних документів, транспортування проб до лабораторії
С. Проведення органолептичних, санітарно-хімічних, санітарно- токсикологічних, санітарно-бактеріологічних, вірусологічних, радіометричних лабораторних досліджень
Е. Відбір проб продуктів, огляд зовнішнього вигляду продукту, складання попереднього експертного висновку
23. Важить необхідну кількість зразків з кожної партії продовольства при відборі проб продуктів сумнівної якості на 2-му етапі медичної експертизи продовольства у польових умовах.
А. 5.
В. 3
С. 6.
Д.10.
Е. 4.
24. Вкажіть варіанти попереднього експертного висновку в ході проведення 1-гоетапу проведення медичної експертизи продовольства у польових умовах:
А Продукт доброякісний, продукт недоброякісний
В. Продукт доброякісний, продукт зниженої якості, умовно-придатний продукт, продукт недоброякісний
С. Продукт доброякісний, продукт рафінований, ерзац-продукт, продукт-сурогат
D. Продукт придатний до вживання без обмежень, продукт частково придатний до вживання, продукт непридатний до вживання
Е. Продукт придатний до вживання без обмежень, продукт
25. На яку глибину слід брати з поверхні пробу продукту у місцях забруднення при визначенні зараження ОР за допомогою ПХР-МВ?
А.5-6 см.
В. 8-10 см.
С. 1-2 см.
Д. 2-3 см.
Е. 4-5 см.
26. Вкажіть зміст 2-го етапу проведення медичної експертизи продовольства у польових умовах:
А Транспортування проб до лабораторії
В. Відбір проб продуктів сумнівної якості (не менше 10 зразків з кожної партії продовольства) на санітарно-хімічний аналіз
С. Відбір проб продуктів сумнівної якості (не менше 10 зразків з кожної партії продовольства) на бактеріологічний аналіз
D. Пакування проб, оформлення супроводжувальних документів Е. Все перераховане
27. Вкажіть на яку частину об’єму склянки приладу ПХР-МВ вміщують роздрібнену пробу продукту для визначення його зараження ОР.
А.5-6 см.
В. 8-10 см.
С. 1-2 см.
Д. 2-3 см.
Е. 4-5 см.
28. Назвіть можливий варіант кінцевого експертного заключення за результатами медичної експертизи продовольства у польових умовах.
А. Фальсифікований продукт. В. Ерзац-продукт
С. Продукт доброякісний, придатний до вживання без обмежень
D. Продукт не підлягає обробці Е. Продукт сумнівної якості
29. Вкажіть об’єм спиртних напоїв, що наливається в пробірку при визначені наявності метилового спирту.
А.2 мл.
В. 5 мл.
С.1 мл.
Д. 3 мл.
Е. 4мл.
30. Важить кількість можливих варіантів кінцевого експертного
заключення за результатами медичної експертизи продовольства у польових умовах.
А. 3.
В. 6.
С. 5
Д. 4.
Е. 7.
31. Вкажіть мінімальну відстань розташування зонду з детектором ренгенометра-радіометра ДП-5А від любої поверхні при визначенні натурального фона приладу.:
А. 0,5 м.
В. 0,75 м.
С. 1,0.м
D. 1,5 м Е. 1.25 м.
32. Назвіть умови. при яких не визначаються запах, смак і присмак харчових продуктів.
А. При наявності неушкодженої упаковки.
В. При наявності сертифікату на трофейні продукти.
С. При відсутності застосування хімічної зброї в районі зберігання харчових продуктів.
D. При негативному результаті визначення зараження харчових продуктів ОР, РР і БЗ.
Е. При позитивному результаті визначення зараження харчових продуктів ОР, РР і БЗ.
33. Назвіть в яких межах повинна бути кислотність якісних пшеничних галет і хрустких хлібців.
А.10-15 градусів. В.12-13 градусів. С. 20-21 градусів.
D. 15-20 градусів. Е. 5-10 градусів.
34. При визначенні наявності метилового спирту у спиртному напої за допомогою спіралі з мідного дроту та реактивів проба забарвилась у жовтий колір. Вкажіть правильний висновок щодо наявності чи відсутності у пробі метилового спирту.
А. Метанолу більше 50%. В. Метанол відсутній.
С. Метанолу – більше 0,5%..
D. Метанолу - менше 0,5%. Е. Метанолу – від 20 до 50%.
35. Вкажіть кількість концентрату і об’єм дистильованої води, що вносяться у хімічну склянку при пробному варінні концентрат для визначення запаху, смаку, присмаку
А.30 г і 70 мл.
В. 20 г і 80 мл.
С. 40 г і 120 мл.
D. 10 г і 100 мл.
Е. 50 г і 100 мл.
36. Вкажіть концентрацію метилового спирту у спиртному напої, якщо при занурюванні нагрітої на спиртівці спіралі з мідного дроту відчувається запах формаліну.
А. Більше 0,5 %. В. 10-20 %..
С. Більше 25 %. D. Більше 50 %. Е. 30-50%.
37. Назвіть етапи медичної експертизи продовольства у польових умовах, на яких використовується прилад ПХР-МВ.
А. ІІ етап.
В. І і ІІ етапи.
С. ІІІ етап.
D. І етап. Е. Усі етапи
38. Вкажіть відстань від поверхні зразка харчового продукту, на якій необхідно розміщувати зонд реренгенометра-радіометра ДП-5А при вимірюванні радіоактивності продукту.
А.10 см. В. 0,25 м.
С. 1,0.см
D. 1,5см Е. 0,5 м.
39. Вкажіть, за допомогою чого здійснюється індикація тари і продовольства на зараження отруйними речовинами (ОР) на І етапі медичної експертизи.
А. ДП-5А.
В. РЛУ-2.
С. МПХЛ-54. D. ПХР-МВ. Е. ЛТ.
40. При визначенні наявності метилового спирту у спиртному напої за
допомогою спіралі з мідного дроту та реактивів проба забарвилась у рожево- червоний колір. Вкажіть правильний висновок щодо наявності чи відсутності у пробі метилового спирту.
А. Метанолу – від 20 до 50%. В. Метанол відсутній.
С. Метанолу – більше 0,5%..
D. Метанолу - менше 0,5%. Е. Метанолу більше 50%.
Тема: «Основи організації та проведення санітарного нагляду і медичного контролю за водопостачанням особового складу Збройних сил України в польових умовах»
1. Якими вимогами до питної води можна знехтувати при тимчасовому перебуванні особового складу в польових умовах?
А. Безпечністю в епідемічному відношенні В.Безпечністю в токсикологічному відношенні
С.Безпечністю в радіологічному відношенню Д. Оптимальним мінеральним складом Е.Кількістю води
2. Який підрозділ (служба) є безпосереднім організаторром та проводить розвідку джерел води при польовому розміщенні військ?
А.Санітарно-епідеміологічна служба В.Хімічна служба
С.Радіологічна служба Д. Інженерний підрозділ Е. Медична служба
води?
3. Що встановлюють при санітарно-топографічній розвідці джерел
А.Наявність серед населення інфекційних захворювань В. Технічний стан джерела води
С.Необхідність очищення та ремонт джерел води
Д.Об’єм робіт із санітарно-технічного благоустрою джерел води Е. Відстань між джерелами води і джерелами забруднення
4. До обвязків лікаря частини відносилься:
А.Проводити лабораторні дослідження біля джерела води В.Організація пунктів польового водопостачання (ППВ)
Д.Організувати пункти роздачі води (ПРВ)
Е. Проводити експертизу води на ОР, РР, вміст мікроорганізмів
5. До очищення води відноситься:
А.Звільнення води від каламутності
В. Звільнення води від мікроорганізмів С.Звільнення від радіоактивних речовин Д.Окиснення води
Е.Знешкодження води
6. При хлоруванні води нормальними дозами хлорного вапна одним із етапів цього процесу є:
А. Організація доставки хлорного вапна В. Визначення залишкового хлопу у воді С.Контроль за зберіганням хлорного вапна
Д. Додавання до води стандартних доз хлорного вапна Е.Пропускання води через ТВФ-200
7. Назвіть спосіб контролю за якістю знезаражування води способом хлорування:
А. Визначення вмісту активного хлору у хлорному вапні В.Дотримання експозиціїї хлорування
С. Вміст залишкового хлору в воді
Д. Контроль за органолептичними властивостями питної води Е. Контроль за відсутністю будь яких мікроорганізмів у воді
8. Назвіть спосіб контролю за якістю знезаражування води ультрафіолетовими променями.
А.Правильний вибір дози ультрафіолетового опромінення В.Дотримання експозиції знезаражування
С. Вміст залишкового хлору в воді
Д. Вміст санітарно-показових мікроорганізмів Е.Визначення запаху і прозорості води
9. Назвіть один із способів дезактивації загальних запасів води у польових умовах:
А.Застосування приладу ДП-5А В. Застосування НХК С.Застосування ДП-5В
Д. Пропускання води через тканинний фільтр Е. Пропускання води через катіоніти і аніоніти
10. Чим обумовлений епідемічний шлейф при стиханні епідемії водного походження?
В.Різким спадом епідеміїї
С. Контактною передачею захворювання Д.Профілактичними заходами
Е. Індивідуальною імунізацією
11. При розгортанні ППВ необхідно передбачити зону санітарної охорони:
А.50-100 м В. 100-500 м С.500-1000 м
Д.1000-5000 м
Е.Любий із наведених розмірів
12. У яких випадках дезинфікують воду у джерелі,наприклад,колодязі? А.При наявності у воді радіоактивних речовин
В.При покращенні органолептичних властивостей води
С.Якщо розвідка показала,що терористи можливо заразили воду патогенними мікрооаганізмами
Д.Для спрощення процесу обробки води
Е.При відсутності табельних засобів для знезаражування води
1. При пропусканні води через ТВФ-200 виявилось,що вода сильно пахне хлором. Що у таких випадках можна порекомендувати у польових умовах?
А.Пропустити воду через ПОУ В.Збільшити експозицію обробки води С.Зменшити дозу хлорного вапна
Д. Додаткову обробку води гіпосульфітом натрію Е.Обробити пропущену воду хлоридним залізом
води
2. Назвіть табельний засіб для контролю за хлоруванням і коагуляцією
А.ДП-5А В.ДП-5В С.МПХЛ-54 Д.НХК
Е
. Р Л У
- 2
3. Який з наведених факторів впливає на вибір методу знезаражування води хлоруванням у польових умовах?
А.Наявність чи відсутність зон санітарної охорони ППВ В.Якість води
С.Відсутність батометрів для відбору проб води Д. Наявність чи відсутність ПРВ
Е. Наявність запасів води
4. Якій із наведених реактивів (разом із необхідними) використовується для визначення залишкового хлору при знезаражуванні води методом хлорування?
А.Сірчанокислий алюміній В.Хлорне залізо С.Коагулянт Д.Вуглекислий кальцій Е.Крохмаль
5. Для встановлення звязку джерела води із джерелом забруднення використовують хімічні речовини. Назвіть одну з них:
А.Хлорне вапно В.Хлорид натрію С.Гіпосульфіт натрію Д.Аквасепт
Е.Хлорне залізо
6. Хлоропотребою води при знезаражуванні її нормальними дозами хлорного вапна називається:
А. Кількість активного хлору,яка необхідна для знезаражування одного дм3 води
В.Кількість активного хлору,яка міститься у хлоромістких препаратах, що використовуються для хлорування води
С.Стандартна доза хлоромісткого препарату
Д.Кількість активного хлору,яка необхідна для окиснення органічних і хімічних речовин
Е. Доза хлорного вапна ,розрахована для перехлорування води
7. Який спосіб знезаражування води використаний при пропусканні її через ТВФ-200?
А.Пропускання через активоване вугілля В.Перехлорування води
С. Дезактивація води Д.Коагуляція води
Е.Знезаражування індивідуальних запасів води таблетками
«Пантоцид»
8. При очищенні води використовується спосіб коагуляції води. Необхідно вказати який із нище наведених реактивів використовується при цьому:
А.Йодистий калій В.Вуглекислий кальцій С.Тіосульфат натрію Д.Сірчанокислий алюміній Е.Хлорне вапно
9. До санітарно-паказових мікроорганізмів епідемічної безпеки питної води згідно із ДСанПіН 2.2.4-171-10 відноситься загальне мікробне число при температурі 370С – 24 год., одиниці виміру якого такі:
А. КУО/см 3 В.КУО/100 см3 С.КУО/333 см3 Д.КУО/1000 см3 Е.КУО/1 мм3
10. Згідно з ДСанПіН 2.2.4-171-10 нормативом для загального мікробного числа для питної води із пунктів розливу та бюветів для населення і особового складу є наступним:
А.<1000 КУО /см кубічний води В.<=100 КУО/дм кубічний С.<=10 КУО/см кубічний
Д.<=1 КУО/см кубічний Е. <=100 КУО/см кубічний
11. До санітарно-паказових мікроорганізмів епідемічної безпеки питної води згідно із ДСанПіН 2.2.4-171-10 відноситься показник «Загальні коліформи», одиницями виміру яких є КУО/ на певну кількість води :
А. КУО/см кубічний В.КУО/100 см кубічних С.КУО/333 см кубічні Д.КУО/10 см кубічних Е.КУО/1000 см кубічних
12. Мета знезаражування води у польових умовах є наступна: А.Усунення каламутності
В.Позбавлення радіоактивності С.Усунення епідемічної небезпеки Д.Використання води для умивання Е.Використання води для пиття
13. Назвіть табельний засіб для усунення епідемічної небезпеки питної води для населення і особового складу в польових умовах.
А.АФС В.ЛГ-1
С.ЛГ-2 Д.ДП-5А Е.РЛУ-2
14. Яким чином питна вода приймає участь у обміні речовин? А.Загартуванням організму
В.Як фактор передачі збудників хвороб із фекально-оральним механізмом передачі
С.Участю у теплообміні Д.Як розчинник
Е.Гострим отруєнням при аварійних ситуаціях
15. Укажіть добову мінімальну норму польового водопостачання для пиття та приготування чаю у помірному кліматі.
А. 1л В.1,5л С.2л Д.2,5л Е.3л
16. Чим обмежується внесення кількості хлоровмісного реагенту при хлоруванні питної води за хлоропотребою?
А. Видом хлоровмісного препарату В.Експозицією
С.Залишковим хлором
Д.Якістю хлоровмісного препарату
Е.Додатковим застосуванням інших методів знезаражування води
17. Для чого визначають об’єм води у колодязі при його дезінфекції?
А. Щоб визначити достатність води для водопостачання особового складу
В. Щоб визначити об’єм 3% розчину хлорного вапна для дезінфекції
води
С.Для визначення ваги хлорного вапна при перемішуванні його із
мулом на дні
Д.Для визначення дебіту колодязя
Е.Для використання табельних засобів знезаражування води
18. Яка мінімальна норма питної води планується одній особі для умивання у польових умовах при помірному кліматі?
А. 1л В.1,5л С.2л
Д.2,5л Е.3л
19. До санітарно-показових мікроорганізмів епідемічної безпеки питної води (згідно із ДСАнПіН 2.2.4-171-10) відноситься загальне мікробне число при температурі 37С і 24 години в термостаті,одиниці виміру якого є такі:
А.КУО/см3 В.КУО/100 см3 С.КУО/333 см3 Д.КУО/1000 см3
Е.КУО/мм3
20. На ППВ здійснюються такі дії: А.Добування води
В.Роздача води
С.Ремонт технічних засобів добування води Д.Консервування води
Е.Розвідка джерел води
21. Назвіть етапи розвідки джерел водопостачання при надзвичайних ситуаціях та під час війни:
А.Збирання попередніх даних про гідрореологічну характеристику району розвідки та розробка маршруту розвідки
В.Обстеження джерел води на місці С.Відбір проб води
Д.Визначення місця розгортання пункту водопостачання і зон санітарної охорони та оформлення донесення про результати розвідки
Е.Все перераховане
22. Назвіть необхідне оснащення для розвідувальної групи щодо організації водопостачання в польових умовах:
А.ВС-100 В.РЛУ-2
С.Набір гідрохімічний водний Д.МПХЛ
Е.ДП-100
23. Укажіть в чому полягає санітарно-епідеміологічне обстеження джерел води на місці в ході здійснення розвідки джерел водопостачання в польових умовах:
А.Виявлення наявності серед насення гострозаразних кишкових інфекцій та епізоотій серед свійських і диких тварин
В.Опитування населення,аналіз топографічних карт,тощо С.Виявлення об’єктів можливого забруднення води навколо джерела з
урахуванням відстані та рельєфу місцевосці
Д.Визначення особливостей обладнання джерела води (свердловини,каптажу,колодязя), його стану,необхідності ремонту, тощо
Е.Аналіз води на місці на хімічне забруднення,направлення проб води в лабораторію на бактеріологічне дослідження
24. Укажіть бажані вимоги до питної води в польових умовах і при надзвичайних ситуаціях:
А.Достатній вміст заліза В.Високий вміст сухого залишку С.Високий рівень окиснюваності
Д.Безпека в епідемічному відношенні Е.Оптимальний мінеральний склад
25. Як усунути запах хлору у питній воді при її знезаражуванні методом перехлорування у польових умовах?
А.Сірчанокислим алюмінієм В Хлорним залізом С.Гіпосульфітом натрію Д.Табельним засобом НГВ Е.Йодистим калієм
26. Назвіть табельний засіб для опріснення води в польових умовах: А.МПХЛ
В.ДП-5А С.АФС
Д.ТВФ-200 Е.ПОУ
27. Для чого проводиться коагуляція води в польових умовах? А.Щоб усунути запах хлору при хлоруванні води
В.Для усунення епідемічної небезпеки води
С.Для перетворення колоїдного стану завислих речовин в осад Д.Для пом’якшення води
Е.Для зниження жорткості води
28. Для чого використовується формула: Д=V60/t ? А.Для визначення об’єму води в колодязі
В. Для визначення дебіту ріки
С.Для визначення об’єму води у скважені Д.Для визначення дебіту колодязя
Е.Для визначення норм польового водопостачання
Тема: Організація та проведення санітарного нагляду за умовами праці ліквідаторів наслідків надзвичайних ситуацій. Гігієна праці особового складу
військ при обслуговуванні об’єктів озброєння, військової техніки, радіолокаційних станцій.
1. До нервово-психічних перевантажень не відноситься:
A. Розумова перенапруга
B. Перенапруга аналізаторів
C. Монотонність праці
D. Вимушена робоча поза
E. Емоційні перевантаження
2. Гранично допустимі рівні щільності потоку енергії поля надвисоких частот для населення, що опромінюється цілодобово, становить:
A. 1 мкВт/см2 B. 5 мкВт/см2
C. 10 мкВт/см2
D. 100 мкВт/см2
E. 1000 мкВт/см2
3. На підставі яких показників розраховують вегетативний індекс Керде, що характеризує активність симпатичної та парасимпатичної вегетативної нервової системи в залежності від фізичних навантажень чи психоемоційного перенапруження?
A. ЧД, систолічний артеріальний тиск
B. ЧСС, ЧД
C. Систолічний та діастолічний артеріальний тиск
D. ЧСС, діастолічний артеріальний тиск
E. ЧСС, хвилинний об’єм крові
4. В яких одиницях вимірюється щільність потоку енергії?
A. В/м
B. А/м
C. Кл/м D. Вт/м2
E. Вт
5. Критична величина піку імпульсного шуму, при якій пошкоджується барабанна перетинка, становить:
A. 85 дБ
B. 100 дБ
C. 125 дБ
D. 140 дБ E. 185 дБ
6. Згідно з "Гігієнічною класифікацією праці за показниками шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища, важкості та
напруженості трудового процесу" робота працівників аварійно-рятувальних формувань Міністерства надзвичайних ситуацій відноситься до:
A. 1 класу
B. 2 класу
C. 3 класу 1 ступеню
D. 3 класу 4 ступеню E. 4 класу
7. Допустима тривалість перебування особового складу у винищувачах-перехоплювачах в умовах виконання завдання становить:
A. В межах 20 хвилин
B. В межах 40 хвилин C. В межах 1 години
D. В межах 2 годин
E. В межах 4 годин
8. Для поліпшення мозкового кровообігу ліквідаторам катастроф рекомендують:
A. Ретинолу ацетат (Вітамін А)
B. Імунал (препарат ехінацеї пурпурової) C. Цинаризин (стугерон)
D. Феназипам
E. Верапаміл
9. Які використовують засоби захисту органів дихання від летких хімічних речовин під час катастроф?
A. Респіратори різних конструкцій?
B. Захисні окуляри
C. Плівкові захисні комбінезони
E. Марлеві пов’язки
10.
термін перебування людини в ізолюючому одязі без
Вкажіть
вологого екрануючого комбінезону при температурі повітря 30оС і більше.
A. 60 хвилин
B. 50 хвилин
C. 30 хвилин D. 20 хвилин
E. 40 хвилин
11. До яких шкідливих і небезпечних факторів відносяться рухомі частини виробничого обладнання:
A. Фізичні
B. Хімічні
C. Біологічні
D. Психофізіологічні
E. Психогенні
12. Який засіб використовується при ліквідації наслідків катастроф та інших надзвичайних станів для захисту тіла?
A. Захисні окуляри
B. Респіратор
C. Протигаз
D. Загальновійськовий захисний комплект
E. Марлева пов’язка
13. У відділенні машин бронетанкової техніки на гусеничному шасі загальний рівень постійного шуму становить 110-130 дБ. Вкажіть, які специфічні зміни будуть виникати в організмі людини під дією даного фактору?
A. Порушення функції слухового аналізатора
B. Порушення пам’яті і сну
C. Підвищення артеріального тиску
D. Розвиток втоми
E. Гальмування психічних процесів
14. Для зняття психоемоційного напруження ліквідаторам катастроф рекомендують седативні засоби:
A. Нітрогліцерин
B. Феназепам
C. Фенобарбітал
D. Аміназин
E. "Ново-Пассит"
15. Вкажіть, яким чинником, в першу чергу, обумовлена бойова ефективність військової техніки.
A. Технічним станом техніки
B. Рівнем амортизації обладнання
C. Наявністю деталей для ремонту D. "Людським чинником"
E. Кліматичними і погодними умовами
16. Допустима тривалість перебування особового складу у підводних човнах в умовах виконання завдання становить:
A. 5-7 діб
B. 10-15 діб
C. до 20 діб
D. до 1 місяця E. 1-6 місяців
17. Яке специфічне професійне захворювання може викликати
електромагнітне випромінювання надвисокочастотного діапазону
A. Професійна радіохвильова хвороба
B. Професійна гіпертермія
C. Променева хвороба
D. Професійне ураження слизової оболонки шлунка
E. Специфічного захворювання від дії НВЧ-променів не виявлено
18. Які пріоритетні шкідливі і небезпечні фактори наявні при роботі пілотів вертольотів:
A. Підвищена напруженість електричного та магнітного поля
B. Підвищені рівні високочастотних шуму та вібрації
C. Машини і механізми; що рухаються, рухомі частини виробничого обладнання
D. Підвищені рівні низькочастотних шуму та вібрації
E. Розташування робочого місця на значній висоті відносно поверхні землі, підлоги
19. Вкажіть, на пріоритетності яких показників базуються наукові підходи до нормування "середовища перебування" людини на робочому місці у військово-технічному об’єкті?
A. Технічних B. Медичних
C. Економічних
D. Технологічних
E. Психологічних
20. Специфічна дія ЕМП на організм людини проявляється:
A. Птозом
B. Порушенням акомодації C. Катарактою
D. Анемією
E. Вегетосудинною дистонією
Тема: Санітарний нагляд за очищенням території районів надзвичайних ситуацій та полів битв.
1. До санітарного очищення території розміщення населення у населеному пункті під час НС відноситься:
А. ремонт каналізації.
В. збір, видалення та поховання відходів. С. Обладнання полів асенізації.
Д. Спеціальна розвідка для встановлення потреби у засобах ліквідації наслідків НС.
Е. Формування підрозділів для ліквідації наслідків НС.
2. Умови при яких накопичуються рідкі відходи при НС: А. Відсутність централізованого водопостачання.
В. Відсутність спеціального підрозділу для видалення відходів. С. Відсутність показань до спуску стічних вод у водойми.
Д. Відсутність каналізації.
Е. Відсутність засобів для дезінфекції.
3. Очищення території розміщення військ і населення при НС передбачають проведення наступних заходів:
А. Фізичних, хімічних, біологічних.
В. Організаційних, санітарних, санітарно-технічних, господарсько- побутових.
С. Гігієнічних, психофізіологічних, медико-біологічних. Д. Фізичних, психофізіологічних, аналітичних.
Е. Усіх перерахованих.
4. Яких розмірів планується неглибока убиральня траншейного типу? А. Ширина 30 см., глибина 40 см.
В. Ширина 40 см., глибина 30 см. С. Ширина 40 см., глибина 60 см. Д. Ширина 30 см., глибина 100 см. Е. Ширина 20 см., глибина 150 см.
5. Знешкодження (видалення) твердих неінфекційних відходів у польових умовах здійснюється наступним методом:
А. Сортуванням. В. Утилізацією. С. Дезінфекцією.
Д. Утворенням невеликих звалищ. Е. Закопуванням.
6. Контроль за вибором місць поховання загиблих і померлих здійснює наступна служба:
А. Командир військової частини з тилу. В. Спеціальні команди.
С. Медична служба.
Д. Заступник командира військової частини з тилу. Е. Інженерна служба.
7. Допустиме навантаження нечистот на поля асенізації становить такий обєм:
А. 1000 м2/га.
В. 900 м2/га.
С. 800 м2/га.
Д. 700 м2/га.
Е. 500 м2/га.
8. Визначити, до яких поховань згідно класифікації відноситься місце зберігання останків, ексгумованих осіб при проведенні пошукових робіт, до часу і місця їх постійного захоронення за військовими ритуалами:
А. Бойові. В. Тимчасові. С. Санітарні.
Д. Меморіальні. Е. Планові.
9. При яких інфекціях у випадках смерті є обов`язковою кремація? А. При масовій загибелі людей.
В. При загибелі від любої небезпечної інфекції. С. Від чуми.
Д. Загибель від ОР.
Е. Загибель від гострої променевої хвороби.
10. На якій відстані повинна розміщуватися ділянка братського кладовища від житлових будівель?
А. 1000м. В. 700м. С. 500м.
Д. 400м. Е. 300м.
11. Які заходи, не потрібно робити під час НС у населених пунктах з метою відновлення каналізаційної системи?
А. Очікувати можливого спалаху інфекційних хвороб.
В. Проводити терміновий ремонт каналізаційних труб з тимчасовим відключенням пошкоджених ділянок.
С. Очищувати та промивати забиті труби. Д. Споруджувати тимчасові очисні споруди.
Е. Тимчасово відключити споруди з очищення стічних вод.
12. Що передбачає санітарно-гігієнічний контроль території розміщення особового складу військ?
А. Перевірку правильності, своєчасності і повноти збирання відходів. В. Видалення та знезараження нечистот і відходів.
С. Проведення постійного спостереження за районами розміщення військової частини чи потерпілого населення.
Д. Своєчасна оцінка санітарно-гігієнічного стану території особового складу чи населення.
Е. Все перераховане.
13. У завдання представника медичної служби при проведенні
санітарного очищення території від трупів загиблих та померлих при НС та боях не входить:
А. Медичний огляд всіх без виключення загиблих та померлих перед їх похованням (кремацією).
В. Контроль за забезпеченням всіх членів команди з прибирання та поховання (кремації) трупів спеціальним робочим одягом.С. Вибір місця для поховання (кремації) загиблих (померлих).
Д. Контроль за спалюванням (закопуванням) небезпечних в епідемічному відношенні матеріалів на місці НС.
Е. Поховання померлих.
14. Для утилізації відходів залежно від наявності обладнання можуть бути використані різні технології:
А. Спалювання, піроліз.
В. Парова і газова стерилізації(дезінфекція). С. Хімічна, мікрохвильова.
Д. Електротермічна, плазмова і лазерна обробка електронним пучком, гама випромінюванням.
Е. Всі види технологій.
15. У теплий період року із тимчасового розміщення військ і населення тверді відходи допускається видаляти з ємностей для сміття (з врахуванням циклу виплоду мух):
А. В той же день. В. Через 1-2 дні. С. Через 3-5 днів. Д. Через 5-7 днів. Е. Через 7-10 днів.
16. Поховання померлих і загиблих на полі бою організовує така служба:
А. Медична.
В. Командир військової частини з тилу. С. Спеціальна команда.
Д. Начальник штабу військової частини. Е. Транспортна служба.
17. Місця поховання загиблих і померлих в одиночних або братських могилах відноситься до таких класифікаційних видів:
А. Меморіальне. В. Санітарне.
С. Бойове.
Д. Тимчасове. Е. Планове.
18. Братські могили розраховують на таку кількість загиблих:
А. 20.
В. 40.
С. 50.
Д. 80.
Е. 100.
19. Контроль за похованням загиблих і померлих на полі бою здійснює: А. Начальник штабу військ.
В. Командир військової частини .
С. Заступник командира військової частини. Д. Представник медичної служби.
Е. Спеціальна команда.
20. Яка мінімальна кількість отворів (вічок) і погонних метрів пісуара необхідна у тимчасовій вбиральні на 100 чоловік особового складу військ?
А. 4 отвори, 1 м.
В. 3 отвори, 2 м. С. 4 отвори, 2 м. Д. 5 отворів, 1м.
Е. 10 отворів, 5м.