Судова медицина - тести

1.Проведення судово-медичної експертизи передбачено

1 - відомчими правилами

2 - вимаганнями родичів

3 - статтями кодексів

4 - даним розпорядженням головного лікаря лікувальної установи

5 - направленням лікувальної установи

2. Лікар якої спеціальності може бути залучений для проведення експертизи:

1 - так

2 - ні

3. Лікар любої спеціалізації, який притягнутий для проведення судово-медичної експертизи, іменується як:

1 - експерт

2 - судово-медичний експер

3 - лікар-експерт

4 - консультант

5 - лікуючий лікар

4. Лікар-експерт за проведену експертизу несе таку ж відповідальність як і судово-медичний експерт:

1 - так

2 - ні

5. За проведену експертизу врач-експерт відповідальності не несе
:

1 – так

2 - ні

6. Прі проведенні експертизи експерт повинен:

1 - з'явиться по виклику слідчого, прокуратури, суду

2 - проконсультуватись з адвокатом

3 - надати правильне заключення на поставленні питання

4 - вивчити карно-процесуальний кодекс

5 - зберігати слідчу таємницю

7. При проведенні експертизи експерт /лікар-експерт/ має право

1 - знати цілі та задачі експертизи

2 - знайомитись з матеріалами справ

3 - бути присутнім на допитах

4 - відмовитись од відповіді на питання, що виходять за межі його компетенції

5 - прохати відведення певного часу для ознайомлення з необхідною літературою

8. Лікар-експерт, який є компетентним та не зацікавленим у результатах дослідження, має право відмовитись від проведення експертизи:

1 – так

2 - ні

9. Судово-медичний експерт, як і лікар-експерт несуть відповідальність у відповіді з карним кодексом за:

1 - відмову від відповіді на запитання, що виходять за межі його компетенції

2 - ухилення від проведення експерти

3 - відповіді з поважних причин

4 - складання завідомо хибного заключення

5 - розголошення слідчої таємниці

10. До поважних причин, які дозволяють лікарю-експерту відмовитись від проведення експертизи відносяться:

1 - небажання проведення експертизи

2 - зацікавленність у результатах справи

3 - лікарска спеціальність хірурга

4 - некомпетентність у наданному питанні

5 - лікарська спеціальність педіатра

11. Судово-медична експертиза згідно з карно-прцесуальним кодексом обов'язково призначається для:

1 - визначення причин смерті

2 - встановлення роду насильницької смерті

3 - з'ясування характера і ступені тяжкості тілесних пошкоджень

4 - при статевих злочинах

5 - для визначення віку

12. інстаційність судово-медичної експертизи передбачає ії проведення:

1 - районними, міжрайонними судово-медичними експартама

2 - судово-медичними експертами відділень криміналістики

3 - обласними судово-медичними експертами

4 - судово-медичними експертами, які працюють у суді

5 - республіканськими судово-медичними експертами

13. Організація судово-медичної експертизи на Україні заснована на принципі:

1 - територіальності

2 - судових списків

3 - інстанційності

4 - показів Міністерства охорони здоров'я

14. Судово-медична експертиза увіходить до системи органів охорони здоров'я:

1 - так

2 - ні

15. Судово-медична експертиза увіходить до системи Міністерства внутрішніх справ:

1 - так

2 - ні

16. Установою, де проводиться судово-медична експертизи є:

1 - лабораторія

2 - медично-криміналістичні відділення

3 - бюро судово-медичної експертизи

4 - юридичні науково-дослідні інститути

5 - криміналістичні відділення

17. Бюро судово-медичної експертизи складається з:

1 - поліклініки

2 - панатологічного відділу з гістологічною лабораторією

3 - лабораторії

4 - районних, міжрайонних та місцевих відділів

5 - відділ судово-медичної експертизи потерпілих, звинувачених іншіх осіб

18. В бюро судово-медичної експертизи звичайно є такі відділення, як:

1 - токсікологічне

2 – біологічне

3 - гістологічне

4 - медично-криміналістичне

5 - хімічне

19. У судово-гістологічне відділенні досліджуються шматочки внутрішніх органів для встановлення причин смерті:

1 - так

2 - ні

20. У судово-хімічному відділенні досліджуються кров та внутрішні органи для:

1 - визначення групи крові

2 - встановленні терміну настання крові

3 - визначення отруйних "ядучих" речовин

4 - визначення прижиттєвості

5 - встановлення категорії смерті

21. У судово-біологічному відділенні досліджуються:

1 - медичну документацію

2 - результати розтину

3 - речові докази біологічного походження

4 - об'єкти злочинних діянь

5 - лікарські справи

22. Об'єктами судово-медичної експертизи є:

1 - протколи огляду трупів на місці події

2 - трупи

3 - живі особи

4 - речові докази

5 - медична документація

23. Судово-медична експертизи можуть бути таких видів:

1 - первинна

2 - додаткова

3 - повторна

4 - комісійна

5 - комплексна

24. При первинній судово-медичній експертизі проводять первісне дослідження будь-якого об'єкта - трупу, живоі особи, речового доказу, матеріалів справи:

1 - так

2 - ні

25. Додаткова судово-медична експертиза призначається:

1 - при відсутності первинних даних

2 - по бажанню слідчого

3 - при наявності слідчих даних, які були невідомі до початку первинної експертизи

4 - при недовірі слідства до результатів первинної експертизи

5 - коли необхідні дані лікарів різних фахів

26. Повторна судово-медична експертиза призначається в випадках:

1 - бажання слідчого

2 - коли необхідні знання осіб різних лікарских фахів

3 - недовіра слідства результатами первинної експертизи

4 - наявності слідчих даних, які були невідомі до початку первинної експертизи

5 - коли для рішення слідчих питань необхідні знання осіб різних лікарських фахів

27. Комісійна судово-медична експертиза призначається в випадках:

1 - бажання слідчого

2 - коли необхідні знання осіб як ліккарських, так і нелікарских спеціальностей

3 - коли необхідні знання осіб різних лікарских фахів

4 - коли результатам первинної експертизи слідчі органи не довіряють

5 - після додаткової експертизи

28. Комплексна судово-лікарська експертиза проводиться:

1 - коли необхідні знання осіб різних лікарских фахів

2 - на бажання слідчого

3 - коли необхідні знання осіб як ліккарських, так і інших спеціальностей

4 - на бажання родичів

5 - коли результати первинної експертизи сумнівні

29. Судово-медичному дослідженню підлягають такі категорії трупів:

1 - при раптовій смерті

2 - при насільницкій смерті

3 - трупи невідомих осіб

4 - осіб, яким в лікувальних закладах не був встановлений діагноз

5 - новонароджених, які народилися пожа лікувальним закладом

30. Якщо родичі померлого не згідні з лікуванням, яке проводилось у лікувальному засобі(закладі), то можливе проведення судово-медичної експертизи

1 - так

2 - ні

31. Дослідження трупів, вилученних з могили /ексгумованих/, а також розчленовиних, скелетованих може бути здійснено:

1 - судово-медичним експертом

2 - патологоанатомом та судово-медичним експертом

3 - лікарем-експертом

4 - патологоанатомом

5 - судово-медичним експертом та лікующим лікарем

32. Судово-медична експертиза /дослідження/ трупа може проводитися при відсутності документів /направлення чи постанови/ вихідних із правоохоронних органів:

1 - так

2 - ні

33. Проведення судово-медичної експертизи будь-якого об'єкту засновано на:

1 - рішенні слідчого

2 - направленні слідчих органів

3 - постанови слідчих органів

4 - заяви родичів

5 - розпорядженні головного лікаря лікарні

34. Судово-медичное дослідження будь-якого об'єкту здійснюється на підставі:

1 - рішення слідчого

2 - постанови слідчих органів

3 - направленні слідчих органів

4 - заяви родичів

5 - розпорядженні головного лікаря лікарні

35. Результати судово-медичних експертиз оформлюються в документі під назвою:

1 - акт судово-медичного досліджування

2 - протокол розтину

3 - заключення експерта

4 - думки фахівця

5 - акт розтину

36. Результати судово-медичних дослідження оформлюються в документі під назвою:

1 - заключення експерту

2 - протокол розтину

3 - акт судово-медичного досліджування

4 - думки фахівця

5 - заключення лікаря-експерта

37. В структурі документу, який складається судово-мекдичним експертом на підставі направлення судово-слідчих органів відрізняються:

1 - опис місця подій

2 - вступну частину

3 - висновки

4 - дослідницку частину

5 - заключення

38. В структурі документу, який складається судово-мекдичним експертом на підставі постанови судово-слідчих органів відрізняються:

1 - опис місця подій

2 - вступну частину

3 - заключення

4 - дослідницку частину

5 - висновки

39. В структурі документів, які складаються при судово-медичних експертизах або дослідженнях відрізняються частини:

1 - вступну

2 - паспортну

3 - дослідницку

4 - опис місця подій

5 - заключену

40. Огляд трупа на місці ойго знаходження слідчий має право проводити за участю:

1 - патологоанатома

2 - судмедексперта

3 - консультанта

4 - лікаря-експерта

5 - експертного робітника

41. Якщо для огляду трупу на місці його знаходження неможливо викликати судово-медичного експерта, для цих цілей згідно з КПК залучають лікаря будь-якого фаху:

1 - так

2 - ні

42. Прі огляді місця подій слідчий складає документ під назвою:

1 - заключення про огляд місця подій

2 - експертне заключення про огляд трупу

3 - протокол огляду місця події

4 - акт огляду місця події

5 - яка можлива причина смерті

43. При огляді трупу на місці йогоь знаходження судово-медичний експерт може висловити слідчому свої думки по питанням:

1 - термін настання смерті

2 - чи змінювалось вихідне становище трупу

3 - який характер та особливості ушкоджень

4 - чи відповідає місце знаходження трупу місту події

5 - яка можлива причина смерті

44. Після прибуття на місце події головною задачею судово-медичного експерта /лікаря-експерта/ є встановлення:

1 - наявності ушкоджень

2 - прічіни смерті

3 - факту наставання смерті

4 - локалізація ушкоджень

5 - знаходження речових доказів

45. При знаходженні трупу факт смерті констатується на підставі:

1 - імовірних ознак смерті

2 - відсутності дихання

3 - вірогідних ознак смерті

4 - відсутності серцебиття

5 - повної знерушності

46. Прі відсутності вірогідних ознак смерті потерпілого на місці події судово-медичний експерт зобов'язанний:

1 - скласти протокол

2 - чекати на появлення вірогідних ознак

3 - проводити реанімаційні заходи

4 - викликати швидку допомогу

5 - фотографувати труп

47. Огляд події можна проводити:

1 - від центру до периферії

2 - починаючи з дослідження трупу

3 - після фотографування трупу

4 - після збору речовиз доказів

5 - від периферії до центру

48. При голяді місця події звичайно відрізняються такі стадії:

1 - статична

2 - огляд трупу

3 - вилучення речових доказів

4 - опис трупу

5 - динамічна

49. Докладний зовнішній огляд трупу лікар справляє в такій стадії огляду місця події, як:

1 - статична

2 - вилучення речових доказів

3 - динамічна

4 - загальний огляд

5 - часний огляд

50. При опису на місці події ранніх трупних явищ обов'язково указ
увати час їх дослідження в годинах та хвилинах:

1 - так

2 - ні

51. Плями Лярше виявлені при дослідженні трупу на місці поді
ї на кон'юктиві його очей, які були зачинені повіками, указують на:

1 - після настання смерті труп були з відчиненими очами

2 - насильницку категорію смерті

3 - факт настання смерті

4 - термін настання смерті

5 - вид смерті

52. На місці події термін настання смерті може бути уста
нвлений шляхом дослідження:

1 - трупних плям

2 - трупного заклякання

3 - електровозбудливості м'язів

4 - механічного подразнення поперечно-смугастих м'язів

5 - реакції зірниці на атропін та пілокарпін

53. Якщо термін настання смерті не відомий, то на місце поді
ї найбільш можливо його визначення шляхом дослідження:

1 - електровозбудливості м'язів

2 - трупних плям

3 - механічного подразнення поперечно-смугастих м'язів

4 - трупного заклякання

5 - реакції зірниці на атропін та пілокарпін

54. Вилучені з місця події речові докази біологічного похо
дження направляються до лабораторії:

1 - після їх вивчення експертом-криміналістом

2 - у вологому природньому вигляді

3 - у висушеному вигляді

4 - викликають експерта-біолога для їх вилучення

5 - опечаними в пакеті

55. Вологі речові докази вилучені з місця події необхідно напр
авляти в лабораторію в висушеному вигляді:

1 - так

2 - ні

56. Вологі речові джоказивилучені з місця події необхідно напр
авляти в лабораторію в вологуму вигляді:

1 - так

2 - ні

57. При складанні протоколу огляду місця події ліка
р-експерт:

1 - проводить записування

2 - формулює записи, які мають відношення до трупу

3 - фотографує труп

4 - формулює записи, які мають відношення до речових доказів - слідів крові і т.і.

5 - складає план огляду місця події

58. При огляді трупу на місці події судмедексперт або ліка
р-експерт виступає в ролі:

1 - лікаря-дослідника

2 - експерта з медицини

3 - фахівця в області судової медицини

4 - судмедексперта

5 - лікаря-експерта

59. Які питання можуть бути вирішені фахівцем в області судо
вої експертизи при огляді трупу на місці його знаходження:

1 - характер тілесних ушкоджень

2 - термін настання смерті

3 - факт настання смерті

4 - вихідний стан трупу

5 - категорія смерті

60. Що визначають при статичній стадії огляду трупу на місці його знаходження:

1 - фіксують розташування предметів

2 - фотографування місця події

3 - складання схематичного плану місця події

4 - положення трупу по відношенню до оточуючих предметів

5 - фотографування змін та ушкоджень на трупі

61. Що визначають при статичній стадії огляду трупу на місці його знаходження:

1 - не порушують розташування предметів

2 - усі предмети докладно оглядають з усіх боків

3 - докладний зовнішній огляд трупу

4 - виявлення речових доказів

5 - фотографування змін та ушкоджень на трупі

62. Огляд та опис трупу на місці події звичайно проводять в такій послідовності:

1 - положення та поза трупу

2 - одяг та предмети що дотикаються до трупу

3 - загальні дані про труп (стать, вік, ріст, і т. і.)

4 - вираженність трупних змін

5 - особливості та ушкодження окремих областей тіла

63. Організація доставки трупу, одягу та речових доказів в морг та лабораторію є обов'язком:

1 - родичів

2 - дільничого лікаря

3 - слідчого

4 - експерта-криміналіста

5 - лікаря-експерта

64. Обов'язком лікаря-фахівця в області судової медицини при виявленні на місці події речових доказів є:

1 - опис речових доказів біологічного походження

2 - вилучення та пакування

3 - виявлення речових доказів біологічного походження

4 - формулювання питань, які мають бути розрішені в лабораторії

5 - доклади лабораторного дослідження речового доказу

65. Основними послідовними етапами зовнішнього огляду трупу є:

1 - огляд загального вигляду трупу

2 - дослідження трупних явищ

3 - огляд одягу трупу

4 - огляд та дослідження трупу

5 - огляд окремих частин трупу, починаючи з голови

66. Основними послідовними етапами внутрішнього дослідження трупу є:

1 - розтин грудної клітини

2 - вилучення органокомплексу з розтином внутрішніх органів

3 - розтин черевної порожнини

4 - огляд та розтин кісток скелету

5 - розтин черепної порожнини та дослідження головного мозкуp>

67. Перед початком розтину судово-медичний експерт /лікар-експерт/ проводить:

1 - опит свідків

2 - вивчення даних протоколу огляду трупа на місці його знаходження

3 - вивчення питань, які ставлять перед експертом слідчі органи

4 - вивчення обставин справи

5 - вивчення меддокументації

68. Під час розтину трупу проводять вилучення матеріалу для таких лаботаторних досліджень як:

1 - ботанічне

2 - гістологічне

3 - хімічне

4 - біологічне

5 - біохімічне

69. При судово-медичному дослідженні трупів невідомих осіб судово-медичний експерт проводить:

1 - фотографування обличчя трупу

2 - встановлення роду смерті

3 - дактилоскопіровання трупу

4 - опис зубної формули

5 - складання розпізнавальної карти трупу

70. При опису кожного органу повинно бути вказано усе нижчеперераховане, за винятком:

1 - розмірів трупу

2 - характер поверхні, стан капсули або серозної оболонки

3 - наявність або концентрація алкоголю у кожному органі

4 - колір та розмір, малюнок будови

5 - вага органу

71. При складанні судово-медичного діагнозу послідовно відзначаються:

1 - перелік об'єктів, що направляються на лабораторні дослідження

2 - ускладнення основного захворювання або ушкодження (беспосередня причина смерті)

3 - основні морфологічні прояви основного захворювання або ушкодження, які дозволяють встановити цей діагноз

4 - ушкодження (захворювання), які не входять до комплексу смертельної травми

5 - основне захворювання або ушкодження

72. При складанні лікарського свідоцтва про смерть лікарем послідовно повинні буті встановлені та записані:

1 - кількість алкоголю в крові

2 - основні захворювання

3 - стан, який безпосереньо привів до смерті

4 - важливі патологічні стани, які сприяли настанню смерті, але не зв'язані з хворобою, травмою

5 - яка хвороба або паталогічний стан, в т. ч. обумовлене діями ф
акторів зовнішнього середовища, беспосередьо привели до смерті

73. Лікарське свідоцтво про смерть може бути видане на підставі:

1 - розповіді родичів

2 - записів у меддокументації

3 - огляду трупу

4 - попереднього спостереження

5 - розтини трупу

74. Трупні плями утворюються в результаті:

1 - посмертного згортання крові

2 - посмертної гіперкоагуляції

3 - посмертне стікання крові у нищележачі члени

4 - падіння температури тіла

5 - посмертного висихання

75. У розвитку трупних плям послідовно виділяють стадії:

1 - пародоксальну

2 - гіпостаз

3 - каталептичну

4 - стаз

5 - імбібіція

76. Стадія гіпостазу у розвитку трупних плям характеризується такими ознаками:

1 - триває 1-12 годин

2 - фіолетовий колір

3 - наявність крові у судинах

4 - триває 1-16 годин

5 - можливість переміщення трупних плям

77. При натисканні на трупні плями в стадії гіпостазу вони:

1 – зникають

2 - забарвлюються в червоний колір

3 - відновлюются через 1-2 хв.

4 - блідніють по перефірії

5 - відновлюются через 3-5 хв.

78. Друга стадія у розвитку трупних плям називається:

1 - жировіск

2 - гіпостаз

3 - стаз

4 - парадоксальна

5 - імбібіція

79. Перша стадія у розвитку трупних плям називається:

1 - дублення

2 - стаз

3 - гіпостаз

4 - каталептична

5 - імбібіція

80. Третя стадія у розвитку трупних плям називається:

1 - гіпостаз

2 - стаз

3 - імбібіція

4 - гниття

5 - фібрінолітична

81. Друга стадія у розвитку трупних плям характеризується:

1 - настає через 10-12 годин після смерті

2 - є дифузія плазми

3 - кров згущується

4 - при натисканні блідніє

5 - триває 36-48 годин

82. При натисканні на трупну пляму в стадії стазу вони характеризується такими ознаками:

1 - колір відновлюється через 10-15 хв.

2 - зникає

3 - блідніє

4 - не зникає

5 - колір відновлюється через 30-60хв.

83. При зміні положення тіла трупа в стадії стазу трупні плями:

1 - залишаються на колишніх місцях

2 - офарблюются у червоний колір

3 - переміщуються на нові нижчележачі ділянки

4 - не змінюють свого кольору

5 - блідніють

84. При зміні положення тіла трупу в стадії гіпостазу трупні плями:

1 - переміщуються на нові нижчележачі ділянки

2 - не змінюють свого кольору

3 - зникають з колишніх ділянок

4 - блідніють

5 - офарблюются в яскраво-червоний колір

85. При зміні положення тіла трупу в стадії гіпостазу трупні плями:

1 - залишаються на колишніх місцях

2 - зникають

3 - не переміщуються на нові місця

4 - блідніють

5 - яскраво-червоний колір при натисчканні колір не змін
юється

86. Третя стадія у розвитку трупних плям характеризується такими ознаками:

1 - настає через 48 годин після смерті

2 - настає через 16-24 години після смерті

3 - рідка частина крові просочує тканини

4 - при натисканні офарбування блідніє

5 - при натисканні колір не змінюється

87. Строки появи та розвитку трупних плям залежить від:

1 - характеру смерті

2 - часу доби

3 - терміну вмирання

4 - порушення цілістності епідермісу

5 - температури навколишнього середовища

88. Значення трупних плям полягає в тому, що вони:

1 –ранньою ознакою смерті

2 - показником терміну настання смерті

3 - вказує на факт настання смерті

4 - вказує на вихідний стан трупу

5 - дозволяють передбачити вирогідну причину смерті

89. Якщо шкіру в області трупної плями розрізати, то можливо виявити:

1 - рідку кров

2 - зсідки крові

3 – просочення кров'ю тканини

4 - відсутність крові

5 - щільно спаяний з тканинами зсідок крові

90. Трупне заклякання розвивається у наступному порядку:

1 - м'язи кінцівок лівої половини тулуба

2 - жувальна мускулатура

3 - м'язи кінцівок лівої половини тулуба

4 - м'язи верхньої кінцівки

5 - м'язи нижньої кінцівки

91. Найчастіше трупне заклякання у середньому починається після настання смерті через:

1 - 12-24 години

2 - 6-16 годин

3 - 1-2 години

4 - 3-5 днів

5 - 2-3 дні

92. Трупне заклякання розвивається у порядку зверху-униз та зникая у порядку знизу-наверх:

1 - так

2 - ні

93. Трупне заклякання розвивається у порядку знизу-наверх та зникая у порядку зверху-униз:

1 - так

2 - ні

94. Трупне заклякання розвивається у порядку зверху-униз та зникая у порядку зверху-униз:

1 - так

2 - ні

95. Розвиток трупного заклякання залежить від таких факторів як:

1 - причина смерті

2 - статури

3 - температури навколишнього середовища

4 - харчування

5 - віку

96. Молекулярною підставою трупного заклання є:

1 - відсутність регулюючого впливу нервової системи

2 - різке зниження температури тіла, яке призводить до блокади обмінних процессів

3 - відсутність АТФ, що призводить до зберігання неможливості розриву поперечних зв'язків між філаментами актину та міозін

4 - накопиченням вуглекислоти

5 - накопичення недокислених продуктів одміну, пере
важно аміаку

97. Парадоксальне трупне заклання характерізується такими ознаками:

1 - розвивається у порядку знизу-наверх

2 - виникає при травмі довгастого мозку

3 - виникає від дії високої температури

4 - фіксує положення тіла під час настання смерті

5 - виникає при травмі шийної частини спинного мозку

98. При звичайній кімнатній температурі охолдження трупу відбувається при падінні температури тіла за 1 годину на:

1 - 5 градусів

1 - 3 градуси

1 - 1 градус

1 - 4 градуси

1 - 6 градусів

99. При швидкому настанні смерті гниття трупу починається:

1 - по усій поверхні тіла

2 - з голови

3 - з області живота

4 - з області трупних плям

5 - з кровоносних судин з формуванням гнилісної віно
зної сіті

100. При повільному настанні смерті, коли вона супроводжується тривалою агонією, гниття трупу починається:

1 - з формуванням гнилісної вінозної сіті

2 - з пловерхні живота

3 - рівномірно в усіх частин трупу

4 - з області трупних плям

5 - з утворенням пухирів гниття

101. Гниття трупу мертвонародженної дитина починається:

1 - по усій поверхні трупу

2 - з голови

3 - у найбільш вологих частинах трупу

4 - з нижніх кінцівок

5 - на черевних покровах

102. Гниття трупу новонародженного, який народився живим починається:

1 - у найбільш вологих частинах трупу

2 - з голови

3 - з черевних покривів

4 - з нижніх кінцівок

5 - по усій поверхні трупу

103. Видами природної консервації трупів є:

1 - муміфікація

2 - гниття

3 - торф'яне дублення

4 - каталептичне трупне заклання

5 - зовнішне охолодження

104. Ранніми абсолютними ознаками смерті є:

1 - трупне заклання

2 - трупне висихання

3 - трупні плями

4 - трупне гниття

5 - зовнішне охолодження

105. Умовами, що сприяють розвитку муміфікації є:

1 - добре провітрювання

2 - наявність вологи

3 - високо температура навколишнього середовища

4 - відсутність кисню

5 - сухий грунт

106. Умовами, що сприяють жировоску є:

1 - відсутність повітря

2 - наявність гумусних кислот

3 - знаходження трупу в лужному середовищі

4 - сухий грунт

5 - достатня кількість вологи

107. З хімічної природи жировіск являє собою:

1 - процес створення жирів

2 - процес втрати вологи тканинами трупу

3 - омилення жирів

4 - процес охолодження трупу

5 - процес утворення воску

108. Умови, за наявністі яких розвивається торф'яне дублення, є:

1 - знаходження трупу у середовищі без кисню

2 - знаходження трупу в лужному торфовищі

3 - знаходження трупу у лужному грунті

4 - знаходження трупу в кислому торфовищі

5 - знаходження трупу у вологому середовищі

109. Пізніми абсолютними ознаками смерті є:

1 - муміфікація

2 - трупне гниття

3 - жировіск

4 - трупна емфізема

5 - торф'яне дублення

110. Найчастіше трупне заклання досягає свого розвитку після настання смерті через:

1 - 1-2 години

2 - 6-10 годин

3 - 12-24 години

4 - 3-5 днів

5 - 2-3 дні

111. Найчастіше трупне заклкння зберігається після настання смерті протягом:

1 - 1-2 години

2 - 6-12 годин

3 - 2-3 дні

4 - 12-24 години

5 - 4-5 днів

112. Найчастіше трупне заклання у середньому починається, досягає повного розвитку та зберігається після настання смерті, у періоди:

1 - 1-6 годин

2 - 1-2 години

3 - 4-5 днів

4 - 12-24 години

5 - 2-3 дні

113. Давність настання смерті характеризується тим часовим проміжком, який минув від моменту смерті до дослідування трупу:

1 - так

2 - ні

114. Давність настання смерті характеризується тім часовим проміжком, який минув від моменту отримання травми до моменту настання смерті:

1 - так

2 - ні

115. Визначення давності настання смерті може бути проведено по трупним змінам, до яких відносяться:

1 - охолодження трупу

2 - трупне висихання

3 - трупні плями

4 - гниття трупу

5 - трупне заклання

116. Визначення давності настання смерті може бути проведено по:

1 - супровітальним реакціям

2 - змісту шлунково-кишкового тракту

3 - зовнішним явищам /змінам/

4 - ступеню поповнення сечового міхуру

5 - ентофазні трупу

117. Судово-медична експертиза /огляд/ живих осіб може провадітісь у випадках:

1 - наявної психічної хвороби

2 - у випадках нанесення тілесних ушкодувань

3 - статевих злочинів

4 - статевих станів

5 - визначення стану здоров'я

118. Судово-медична експертиза /огляд/ живих осіб може провадітіся для визначення спірних статевих станів, до яких відносяться:

1 - згвалтування

2 - встановлення колишніх пологів

3 - визначення статі

4 - визначення вагітності

5 - визначення колишнього аборту

119. Підставою для проведення судово-медичної експертизи живих осіб являється:

1 - відношення суду

2 - направлення слідчих органів

3 - постанови слідчих органів

4 - направлення лікувальної установи

5 - самостійне звернення

120. Підставою для проведення судово-медичного огляду живих осіб:

1 - самостійне звернення

2 - постанова слідчих органів

3 - направлення слідчих органів

4 - направлення лікувальної установи

5 - постанова суду

121. Судово-медичний експерт /лікар-експерт/ може провадити огляд потерпілих, звинувачених та інших осіб при наявності таких документів:

1 - медичної документації

2 - результатів огляду місця подій

3 - документа, що посвідчує особу

4 - письмового пояснення

5 - направлення слідчих органів

122. Прийом потерпилих, звинувачених та інших осіб провадиться у такому структурному підрозділі бюро судово-медичної експертизи як:

1 - судове відділення бюро експертизи

2 - відділення живих осіб

3 - відділ з експертизи потерпілих, звинувачених та інших осіб

4 - судово-медичній поліклініці

5 - прийомне відділення бюро експертизи

123. Судово-медичний огляд живих осіб може проводитись у таких установах як:

1 - місце позбавлення свободи

2 - судове засідання

3 - лікувальній установі

4 - бюро судмедекспертизи

5 - відділенні міліції

124. Усі телесні ушкодження згідно з КК України розподілені на:

1 - важкі тілесні

2 - тяжкі телесні

3 - меньш тяжкі

4 - середньої тяжкості

5 - легкі тілесні ушкодження

125. Ознаками тяжкого тілесного ушкодження являються:

1 - термічні опіки

2 - небезпечність для життя потерпілого

3 - ушкодження хребта у шийному відділі

4 - незагрозливі для життя ушкодження, але тяжкі по наслідкам травми

5 - механічна асфіксія

126. Ознаками ушкодження середнього ступеню тяжкості є:

1 - запобігання смертельного виходу операції

2 - відсутність небезпеки для життя

3 - відсутність тяжкого виходу або наслідків

4 - тривале розладнання здоров'я

5 - значна чтійка втрата працездатності меньш ніж на 1/3

127. Ознаки легких тілесних ушкоджень, які спричинили нетривалий розлад здоров'я або незначну стійку втрату працездатності явлвються:

1 - стійка втрата загальної працездатності до 10%

2 - втрата працездатності 10-33%

3 - безпечність для життя та здоров'я

4 - розлад здоров'я на строк до 6 днів

5 - розлад здоров'я на строк 6-21 день

128. Ознаками легких тілесних ушкоджень, які не спричинили короткочасного розладу здоров'я або незначну стійку втрату працездатності явлвються:

1 - втрата працездатності до 10%

2 - втрата працездатності 10-33%

3 - ушкодження, яке тривало меньш ніж 6 днів

4 - безпечність для здоров'я

5 - відсутність розладу здоров'я

129. Ознаками тяжких тілесних ушкоджень є:

1 - механічна асфіксія

2 - небезпечність для життя

3 - черепно-мозкова травма

4 - тяжкий вихід або наслідок травми

5 - шок

130. Небезпечними для життя ушкодженнями єті, котрі:

1 - викликають незначні пошкодження головного мозку

2 - погрожують життю в момент нанесення

3 - нанесення у рефлексогенну зону

4 - при звичайному перебігу закінчуються смертю

5 - для усування яких необхідна негайна операція

131. Усунення смертельного виходу, обумовлена наданням медичної допомоги при оцінці небезпечності таких ушкоджень для життя не враховується:

1 - так

2 - ні

132. До ушкоджень, небезпечних для життя відносять:

1 - відкриті переломи кісток та основи черепа

2 - переломи кісток лицьового черепа

3 - проникаючі поранення черепа

4 - закритий перелом кісток гомілки

5 - закриті переломи кісток та основи черепа

133. До пошкоджень, небезпечних для життя належать:

1 - шок легкого ступеню

2 - проникаючі пораження глотки, гортані

3 - втрата зору, слуху

4 - проникаючі поранення трахеї, стравоходу

5 - ушкодження хребців у шийному відділі

134. До пошкоджень, небезпечних для життя належать:

1 - проникаючі пошкодженя грудної та черепної порожнини

2 - незгладнне спотворення лиця

3 - проникаючі пошкодженя грудної та черепної порожнини з пошкодженням внутрішніх органів

4 - переривання вагітності

5 - закриті травми отганів грудної та черепної порожнини при ная
вності погрожуючих для життя органів

135. До пошкоджень, небезпечних для життя належать:

1 - розвинення психічної хвороби

2 - ушкодження крупної кровоносної судини

3 - розлад здоров'я понад 21 дня

4 - погрожуючі для життя стан /шок, колапс, емболія/, розвинуті внаслідок травми

5 - втрата язичка і здатності виразити думки

136.До пошкоджень, небезпечних для життя належать:

1 - термічні опіки ііступеню, які зачіпають 20% поверхні тіла

2 - шок тяжкого ступеню

3 - крововтрату, що викликає колапс

4 - жирову та повітряну емболії

5 - травматичний токсікоз з розвитком гострої ниркової нездатн
ості

137. До ушкоджень, небезпечних для життя належать:

1 - втрату продуктивної спроможності

2 - хімічні опіки, що супроводжуються токсичною дією

3 - хімічні опіки, що викликають токсичну травму

4 - здавлення органів шиї при наявності погрожуючіх життю явищ підтвержених об'єктивними даними

5 - термічні опіки ііі ступеню при площині ураження понад 20%

138. До незагрозливих для життя ушкоджень, що відносяться до тяжких по виходу та наслідкам, відносяться:

1 - втрату органу або втрату його функції

2 - психічна хвороба внаслідок травми

3 - стійка втрата працездатності понад 1/3

4 - переривання вагітності внаслідок травми

5 - незгладне спотворення обличчя

139. Під втратою продуктивної спроможності розуміють:

1 - втрату спроможності до трудувої діяльності

2 - втрату спроможності до злигання

3 - втрату спроможності дозапліднення

4 - втрату спроможності до ?????

5 - втрату спроможності до розродження

140. Під повною втратою зору як телісного ушкодження розуміють:

1 - стан, при якому гострата зору 0,10-0,08

2 - повну сліпоту на обидва ока

3 - стан, при якому гострата зору 0,25

4 - стан, при якому гострата зору 0,04

5 - різке зменьшення зору на одне око

141. Осмобливості проведення експертизи у випадку розвитку психічного захворювання внаслідок травми:

1 - встановлення ступеню тижкості травми в суді

2 - визначення особливостей перебігу психічного захворювання

3 - судово-медичне дослідження ушкоджень

4 - встановлення зв'язку ушкодження та психологічної хвороби

5 - призначення комісійної експертизи

142. Особливості проведення експертизи у випадках переривання вагітності внаслідок травми є:

1 - встановлення строку вагітності

2 - судово-медичне дослідження ушкоджень

3 - встановлення патологій перебігу вагітності

4 - встановлення зв'язку ушкодження та переривання вагітності

5 - призначення комісійної експертизи

143. Особливості проведення експертизи у випадку незгладногоспотворення обличчя:

1 - консультація з косметологами

2 - судово-медичне дослідження ушкоджень

3 -косметичне визначення спотворення обличчя

4 - визначення згладженності ушкодження

5 - встановлення факту спотворення обличчя у суді

144. Згладним називають таке ушкодження обличчя, яке:

1 - встановлене косметологом

2 - зникає або зменьшується з перебігом часу

3 - усувається хірургізним шляхом

4 - усувається нехірургізним шляхом

5 - згідно заключення терапевта

145. Судово-медична експертиза стану здоров'я проводиться у випадку:

1 - агравації

2 - дисимуляції

3 - симуляції

4 - штучність захворювань

5 - членошкідництво

146. Встановлення статевої зрілості /жінок/ проводяться на підставі:

1 - правильного формування та розвитку статевих органів

2 - визначення віку

3 - антропометричних даних

4 - визначення стану здоров'я

5 - функціонального стану яєчників

147. Симуляція являє собою перебільшення проявлень дійсно наявного захворювання:

1 - так

2 - ні

148. Дісімуляція являє собою відтворення сімптомів неіснуючого захворювання:

1 - так

2 - ні

149. Агравація являє собою приховування існуючого захворювання:

1 - так

2 - ні

150. При судово-медичній експертизі з приводу згвалтування судово-медичний експерт встановлює:

1 - факт статевого акту

2 - ступень порушень функції органів

3 - ознаки згвалтування

4 - ступень втрати працездатності

5 - наявність тілесних ушкоджень

151. Ознаками, які вказують на факт статевого акту у випадку згвалтування є:

1 - ушкодження шиї

2 - пошкодження дівочої пліви

3 - пошкодження в області статевих органів

4 - наявність сім'яної рідини у вагіні

5 - наявність епітеліальних клітин вагіні на головці статево
го члена

152. До статевих злочинів відносять:

1 - зараження венеричною хворобою

2 - спроба згвалтування

3 - згвалтування

4 - статеві ненормальності

5 - розпутні дії

153. Ознаками тяжкого тілесного ушкодження разом з небезпечностю для життя є:

1 - втрату органу або втрату його функції

2 - розвиток психічної хвороби після травми

3 - розлад здоров'я, сполучений зі стійкою втратою працездатності не меньш ніж на 1/3

4 - переривання вагітності після травми

5 - незгладне спотворення обличчя

154. Ознаками легких тілесних ушкоджень є:

1 - тривалий розлад здоров'я

2 - короткочасний розлад працездатності

3 - стійка втрата працездатності

4 - незначна стійка втрата працездатності

5 - тривала втрата загальної працездатності

155. При експертизі ушкоджень у вигляді мучення та катування, встановлюють:

1 - наявність та характер ушкоджень

2 - кваліфікують ушкодження як мучення

3 - відмінність у давності нанесення ушкоджень

4 - кваліфікують ушкодження як катування

5 - знаряддя та ознаки способу спричинення ушкоджень

156. Діяння, що призводять до багаторазового або тривалого спричинення болю називають мучення:

1 - так

2 - ні

157. Дії, що призводять до багаторазового або тривалого спричинення болю називають катуванням:

1 - так

2 - ні

158. Дії, що призводять страждання шляхом тривалого позбавлення життя, тепла, їжі і т. і. називають: (??????)

1 - так

2 - ні

159. Дії, спричиняють страждання шляхом тривалого позбавлення життя, їжі і т. і. називають мученням:

1 - так

2 - ні

160. Під стіцкою втратою загальної працездатності розуміють непроможність внаслідок хвороби або травми виконувати роботу, яка не потребує спеціальної підготовки:

1 - так

2 - ні

161. Під стіцкою втратою загальної працездатності розуміють непроможність внаслідок хвороби або травми виконувати роботу, яка потребує спеціальної підготовки:

1 - так

2 - ні

162. Під стійкою втратою професійної працездатності розуміють нездатність внаслідок хвороби або травми виконувати роботу, яка потребує спеціальної підготовки:

1 - так

2 - ні

163. Під стійкою втратою професійної працездатності розуміють стан, обумовлений хворобою або травмою, при якому людина не може працювати за фахом:

1 - так

2 - ні

164. Під стійкою втратою професійної працездатності розуміють стан, обумовлений хворобою або травмою, при якому людина не може виконувати роботу, не потребуючу спеціальної підготовки:

1 - так

2 - ні

165. Основними та обов'язковими питаннями, які потребують розрішення при експертизі живих осіб з приводу несмертельних ушкоджень є:

1 - локалізація ушкоджень

2 - характер ушкоджень

3 - ступінь тяжкості ушкоджень з встановленням кваліфікуючої ознаки

4 - давність травми

5 - вид предмета, яким ушкодження може бути спричинено

166. Втрати працездатності може бути:

1 - недостаньою

2 - частковою

3 - тимчасовою

4 - повною

5 - стійкою

167. До спірних статевих станів, які можуть бути визначеними при експертизі живих осіб відносять:

1 - встановлення згвалтування

2 - встановлення статевої зрілості

3 - встановлення статі

4 - встановлення незайманності

5 - встановлення ознак полового акту

168. Під тривалим розладом здоров'я, безпосередньо зв'язаним з ушкодженням, розуміють наслідки, які мають тривалість:

1 - понад 5 днів

2 - понад 6 днів

3 - понад 21 день

4 - меньш ніж 21 день

5 - біля 30 днів

169. До незагрозливих для життя ушкоджень, які належать до тяжких по виходу і наслідкам, відносять:

1 - втрата зору

2 - втрата кисті

3 - втрата слуху

4 - втрата селезінки

5 - втрата будь-якого органу або втрату функції будь-якого органу<
/p>

170. Під втратою будь-якого органу або втратою органом його функції розуміють:

1 - втрату вказівного пальця

2 - втрату мови

3 - втрату нирки

4 - втрату руки, ноги на рівні не нижче ліктьового або колінного суглоба

5 - втрату продуктивної спроможності

171. Під втратою продуктивної спроможності розуміють:

1 - втратою спроможності до сспільно-корисної праці

2 - втратою спроможності до злягання

3 - втратою спроможності до розродження

4 - втратою спроможності до запліднення

5 - втратою спроможності до зачаття

172. Запобігання смертельного виходу, обумовлене подаванням медичної допомоги після травми необхідно приймати до уваги при встановлені небезпечності для життя таких ушкоджень:

1 - так

2 - ні

173. Під значною стійкою втратою працездатності меньш ніж на одну третину розуміють втрату:

1 - загальної працездатності

2 - понад 33%

3 - професійної працездатності

4 - менш ніж 10%

5 - від 10 до 30%

174. Люба річ, предмет, речовина, яка у відповідності з процесуальним законом-умовами є доказом у справі називається:

1 - об'єктом дослідження

2 - криминалістичним показником

3 - речовим доказом

4 - доказом

5 - слідчими даними

175. Найчастіше речові докази біологічного походження досліджуються:

1 - на місці події

2 - у приміщені моргу

3 - у судово-біологічному відділенні бюро судмедекспертизи

4 - у криміналістичній лабораторії

5 - у суді

176. Найбільш важливим завданням лікаря як спеціаліста на місці події являється:

1 - визначення групи крові

2 - доставити речові докази

3 - участь у виявленні речових доказів біологічного походження

4 - фотографування речового доказа

5 - складання протоколу вилучення речового доказу

177. Речові докази біологічного походження направляються у біологічну лабораторію:

1 - в опечатанному вигляді

2 - в сухому вигляді

3 - разом з постановою про призначення експертизи

4 - разом з копією протоколу огляду місця події

5 - разом з копією протоколу вилучення речового доказу

178. При опису слідів крові відрізняють:

1 - час доби

2 - місцезнаходження

3 - розміри

4 - колір

5 - форму

179. Вологі речові докази з наявністю слідів біологічного походження необхідно висушіти, так як вологі речові докази швидко піддаються гниттю:

1 - так

2 - ні

180. Висушування речових доказів біологічного походження необхідно провадити:

1 - віддалік від прямої дії сонячних променів

2 - під інфрачервоною лампою

3 - на сонці

4 - на обігрівальному приладі

5 - віддалік від джерела тепла

181. Сліди крові на місці події можуть бути у вигляді:

1 - плям від крапель

2 - плям від бризгів

3 - потік

4 - помарок

5 - калюжи

182. Потіки крові утворюються у вигляді:

1 - відбитків закривавлених предметів

2 - стікання по похилій площині

3 - прямовисне падіння крапель крові

4 - стікання по прямовисній площині

5 - при падінні крові під кутом

183. Плями від крапель крові:

1 - округлої форми

2 - утворюються при падінні крові під кутом

3 - утворюються при прямовисному падінні крові на горизонтальну площину

4 - грушоподібної форми

5 - края залежать від висоти падіння

184. Плями крові на снігу, льоді необхідно:

1 - транспортувати у термосі

2 - зібрати сніг у колбу або чашку Петрі

3 - досліджувати на групову нележність на місці знаходження

4 - розтанути сніг на шару марлі з подальшим ії висушенням на марлі

5 - доставити розтанутий у судині сніг, льод з плах
ами крові до лабораторії

185. Для виявлення приховання прихованих слідів на місці події використовують:

1 - вертикальне освітлення

2 - огляд в ультрофіолетових променях

3 - пробу з перекисом водню

4 - пробу з бензидиновим реактивом

5 - пробу з лимінолом

186. При дослідженні плям, підозрілих на кров в лабораторії використовують:

1 - попередні проби

2 - реакцію Відала

3 - порівняльний аналіз

4 - показання свідків

5 - доказові проби

187. Попередніми реакціями на кров є:

1 - проба з перекиснем водню

2 - мікрокристалічні реакції

3 - проба з бензидиновим реактивом

4 - спектральний аналіз

5 - проба з лиміналом

188. Попередні реакції на кров являються неспецифічними, тому що фермент каталаза широко росповсюджений в природі:

1 - так

2 - ні

189. Доказовими методами визначення крові являються:

1 - мікрокристалічні реакції

2 - проба з бензидиновим реактивом

3 - мікрокристалічні дослідження

4 - проба з лиміналом

5 - тонкошарова хроматографія

190. Доказові методи визначення крові засновані на:

1 - виявлення кателази крові

2 - гемоглобіна крові

3 - пероксидази крові

4 - похідних від гемоглобіну

5 - виду свічіння в ультрафіолетових променях

191. Кристали Тейхмана, які є різновидом мікрокристалічних реакцій на кров характеризуються як:

1 - паралелограм

2 - гемохромоген

3 - коричневий колір

4 - червоний колір

5 - солянокислий гемін

192. Кристали, отримані при обробці плям, підозрілих на кров, реактивом Такаяма, характеризуються як:

1 - солянокислий гемін

2 - червоний колір

3 - паралелограм

4 - голчата форма

5 - гемохромоген

193. При мікроспектральному дослідженні крові гемоглобін виявляють на підставі таких хириктеристик:

1 - жовто-зелена частина спектру

2 - інфрачервона частина спектру

3 - і частина поглинання

4 - яскраве свічіння

5 - іі смуга поглинання

194. При дослідженні крові, яка підлягаланесприятливим діянням, ії наявності найбільш доцільно встановлювати методом:

1 - мікрокристалічні реакції

2 - спектральне дослідження

3 - виявлення пероксидазної активності

4 - флюоресцентна мікроскопія

5 - Чистовича-Уленгута

195. Визначення видової належності крові засновано на реакції:

1 - адиментації

2 - реакції відаля

3 - преципітації Чистовича-Уленгута

4 - хімічног виявлення антигена

5 - хроматографії

196. При визначенні видової належності крові необхідна взаємодія відповідних антигенів-преципіногенів та антитіл-преципітинів, яка може провадиться:

1 - на хроматофічних пластинах

2 - у рідкому середовищі

3 - з використанням спектральної насадки

4 - у мулі

5 - у гелі з використанням електрофарезу

197. Витяжка з плям крові для проведення реакції преципітації Чистовича-Уленгута повина бути:

1 - стерілбною

2 - прозорою

3 - виміщувати білок 1:10000

4 - виміщувати білок 1:1000

5 - виготовленний в ізотопному розчині

198. Встановлення видової належності крові може бути проведено з використанням:

1 - дослідження зотриманням кристалів Тейхмана

2 - реакції Чистовича-Уленгута

3 - реакції преципітації

4 - методи електропреципітації

5 - методи ризорцюючих(???) антитіл

199. Групову належність крові у плямі по системі АВО визначають за допомогою реакції:

1 - абсорбіції-елюції

2 - преципітації(4)

3 - абсорбіції-елюції в кількістній модифікації

4 - преципітації(2)

5 - методом покровного скла

200. Групова належність рідкої крові може бути діференційована по системах:

1 - імуноглобулінам

2 - еритроцитарним

3 - лейкоцитарним

4 - сировитковим

5 - ферментним

201. Визначення групової належності крові методом покровного скла по Латтесу засновано на знаходженні:

1 - антигенів стандартними еритроцитами

2 - антитіл стандартними сироватками(4)

3 - антитіл стандартними еритроцитами

4 - антитіл стандартними сироватками(2)

5 - імуноглобулінів

202. При визначенні групової належності крові в плямі за методом Латтеса необхідно послідовно провадити:

1 - нагріти до температури 56 град. С

2 - внести суспензію стандартних еритроцитів

3 - покрити покровним склом

4 - поместити до вологої камери

5 - матеріал, який досліджуються розмістити на предметних склахp>

203. Визначення групи крові в плямі з використанням реакції абсорбції-елюції та абсорбції антитіл у кількісній модифікації засновано на явищі:

1 - спроможність антитіл абсорбувати антигени

2 - виявлення імугоглобулінів

3 - спроможності антігенів абсорбувати антитіла

4 - преципітації антитіл

5 - преципітації антигенів

204. При проведенні реакції абсорбції антитіл у кількісній модифікації при визначенні групи крові враховують:

1 -будь-який довісок об'єкту, що досліджується та об'экту(??)

2 - спиввидношення вагы об'єкту, що досліджується та об'єкту сироватки

3 - будь яка кількість сироватки

4 - падіння титру антитіл після абсорбції не менш ніж на 2 ступені поглинання

5 - падіння титру антитіл після абсорбції не менш ніж на 1
ступінь погливання

205. Визначення групи крові в плямі за допомогою методу абсорбції-елюції передбачає послідовне проведення:

1 - абсорбції антитіл

2 - відмивання неабсорбованих антитіл

3 - фіксація

4 - внесення стандартних еритроцитів

5 - прогрівання для елюції

206. Оцінка результатів дослідження при визначенні групи крові в плямі засновано на проведенні:

1 - аглютинації

2 - збільшення титру антитіл

3 - падіння титру антитіл

4 - кількість імуноглобулінів

5 - преципітації

207. Визначення генетичної статі плям засновано на:

1 - виявлення тілець Бекета

2 - морфологічному виявленні в лейкоцитах

3 - світлової мікроскопії статевого хроматину

4 - люмінісцентному виявленні статевого хроматину

5 - морфологічному виявленні в еритроцитах "барабанних пали
чок"

208. Якщо кров належить чоловікові, то ії належність встановлюється на основі:

1 - морфологічного дослідження лейкоцитів

2 - морфологічного дослідження еритроцитів

3 - виділенні антитіл

4 - понад 5 клітин з "барабанними паличками"

5 - менш ніж 5 клітин з "барабанними паличками"

209. Встановлення належності крові плоду базується на:

1 - різній кількості хромосом

2 - різних строках формування генетичних систем

3 - наявності фетального гемоглобіну

4 - належності білка фетопротеіна

5 - відміни в швидкості міграції гемоглобіну

210. Встановлення належності крові дорослій людині засновано на:

1 - визначення статевих хромосом

2 - зміст фетального гемоглобіну 70-80%

3 - зміст фетального гемоглобіну 1-4%

4 - наявність????

5 - визначення тілець Барра та Бертрама

211. Для встановлення регіонального походження крові в плямі необхідно:

1 - визначити наявність домішок, сторонніх включень, властивих органу

2 - визначити наявність гормонів

3 - визначити наявність клітин з джерел кровотечі

4 - визначити наявність виду гемоглобіна

5 - визначити наявність деяких ферментів

212. Встановити давність утворення плям крові можливо на підставі:

1 - швидкості розчинення в різних розчинах

2 - різної вологості

3 - зміни кольору

4 - різної ваги

5 - співвідношення окси-метгемоглобіну

213. До преципітуючої сироватки для проведення реакції преципітації Чистовича-Уленгута ставиться вимоги:

1 - Наявність легкої суспензії

2 - титр 1:10000

3 - прозорість

4 - сувора специфічність

5 - термін придатності

214. До еритроцитарних систем, по яких дифференцюють кров відносять:

1 - гаптоглобін

2 - АВО (Н)

3 - М

4 - Резус

5 - Люіс

215. Метод геномної дактилоскопії плям крові дозволяє:

1 - встановити давність плям

2 - встановити належність дорослому

3 - встановити належність конкретній особі

4 - встановити належністьплоду

5 - визначити групу крові

216. Експертиза волосся являється експертизою:

1 - комплексною

2 - виключення

3 - тождества

4 - східства

5 - комісійною

217. Волосся людини відрізняються від волосся тварин:

1 - по вигляду їх кінців

2 - будовою кутикули

3 - товщиною коркового шару

4 - структурою серцевини

5 - співвідношенням коркового та мозкового шару

218. В структурі волосся відрізняють:

1 - кутікулу

2 - кору

3 - серцевину

4 - стріжень

5 - луковицю

219. Випавше волосся характеризується:

1 - в шарах волосся порожнини, заповнені повітрям

2 - луковиця суха

3 - луковиця зморщена

4 - луковиця в вигляді колби

5 - відсутність влагаліщних оболонок луковиці

220. Вирване волосся характеризується:

1 - волосся скручене

2 - луковиця сочна

3 - волосся з розтягнутим стриженем

4 - розрив влагалищних оболонок

5 - луковиця деформована

221. Температурний вплив на волосся проявляється:

1 - рудний відтінок

2 - розувиються у вигляді колби

3 - тьмяний

4 - ознаки обвуглення

5 - наявність порожнечі в мозковій речовині

222. Речові докази біологічного походження у вигляді плям жовтувато-сірого коліру:

1 - залиту кров

2 - слиз

3 - сперму

4 - висохшу кров

5 - давню кров

223. Орієнтовно про сперму можна казати при дослідженні:

1 - кислої фосфатази

2 - в ультрафіолетових променях

3 - холіна

4 - реакцієй Флоранса

5 - реакцієй з соком картоплі

224. Доказовими методами виявлення наявності сперми являються:

1 - флюоресцентна мікроскопія

2 - опреділення кислої фосфатази понад 400 ОД

3 - морфологічне дослідження

4 - опреділення сперміна

5 - опреділення холіна

225. Доказовими методами виявлення сперми являються:

1 - фракції лактатдегідрогенази

2 - наявність ципку понад 31 од.

3 - наявність понад 400 ОД кислої фосфатази

4 - наявність семенопротеїну

5 - морфологічне виявлення сперматозоїдів

226. При визначенні групової належності сперми необхідно:

1 - реакція абсорбції у кількісній модифікації

2 - встановлення структури сперматозоїдів

3 - реакція абсорбції-елюції

4 - провести реакцію Флоранса

5 - провести реакцію з соком картоплі

227. При визначенні групи сперми встановлюють категорію виділительства, під яким розуміють:

1 - ступінь виділительства аглютинінів

2 - ступінь виділення сперми

3 - ступінь виділення антигенів АВО

4 - кількість виділення сперми

5 - об'єм сперми

228. Судово-медичне визначення наявності в плямі слини засновано на виявленні:

1 - клітин слизової оболонки ротової порожнини

2 - діастази

3 - амілази

4 - крохмалю

5 - амінокислот

229. Судово-медичне визначення наявності в плямі поту засновано на виявленні:

1 - кристалів Тейхмана

2 - амілази

3 - серіна

4 - креатіна

5 - антигенів АВО (Н)

230. При сіадінні плям крові гемоглобін, оксигемоглобін послідовно перетворюється:

1 - гематин

2 - карбоксигемоглобін

3 - метгемоглобін

4 - гематопорфірін

5 - гемохромоген

231. При дослідженні плям крові встановити вагітність та факт бувших пологів можливо на підставі визначення:

1 - гормону, що збуджує діяльність яєчників

2 - фібринолітичної системи

3 - ексітоцинази

4 - гормонального дзеркала

5 - лейци(?????)

232. Судово-медичне встановлення походження дитини від певних батьків, засноване на визначенні групових факторів крові /еритроцитарних, лейкоцитарних, сироваткових та ферментних/ дозволяє тільки виключити відповідачи:

1 - так

2 - ні

233. Кількість рідкої крові, що створила пляму встановлюють:

1 - розмірами плями крові

2 - виходячи з того, що 1 л рідкої крові залишає 211 гр сухого залишку

3 - по ступеню просочування кров'ю грунту

4 - по масі сухого залишку крові

5 - по ступеню просочування кров'ю одягу на трупі

234. По плямах від крапель та бризків крові можна встановити:

1 - характер ушкоджень

2 - як швидко пересувалась людина (стояла, бігла_

3 - з якої висоти була кровотеча

4 - калібр пошкодженої судини

5 - направлення руху людини

235. Перша або нульова група крові (за системою АВО (Н) називається так тому що:

1 - не містить аглютиногенів

2 - містить аглютиноген О

3 - містить аглютиноген А

4 - містить аглютиноген та (альфа та бета)

5 - не містить аглютиногенів та (альфа та бета)

236. Виявити метал залізо при дослідженні пошкоджень шкіряних покровів на місці події можливо:

1 - емісійно-спектральним аналізом

2 - кольоровою хімічною реакцією Перлса

3 - фотографуванням у інфрачервоних променях

4 - кольоровою хімічною реакцією Пермана

5 - контактно-дифузійним методом

237. В лабораторних умовах наявність слідів металів на пошкодженних об'єктах можливо встановити:

1 - нейтроно-активаційним методом

2 - електрографічним методом

3 - емісійно-спектрографічним методом

4 – атомно-абсорбційонноспектрофотометричним методом

5 - контактно-діфузійним методом

238. Дослідження на наявність екзогенних мтеалів у судово-медичних об'єктах застосовують у випадках:

1 - раптової смерті

2 - отруєння

3 - утоплення

4 - вогнепальної травми

5 - електротравми

239. Послідовність етапів, що складають метод кольорових відбитків:

1 - розчинення металу на іони

2 - обробка об'єкта спиртом

3 - дифузія іонів у желатиновий шар паперу

4 - фіксація в формаліні

5 - виявлення металів реактивом-проявником

240. ідентифікувати гострий предмет, яким спричинено пошкодження кістки або хряща можливо за допомогою методу:

1 -

2 - емісійно-спектраграфічного

3 - трасологічного

4 - контактно-дифузійного

5 - лимінісцентного

241. Лікарські помилки у медичній практиці можуть бути:

1 - лікувальні

2 - непередбачені

3 - діагностичні

4 - передбачені

5 - організаційні

242. Особливостями проведення лікарських справ є:

1 - вивчення характеристики лікаря

2 - призначення відомого розгляду лікарської справи

3 - вивчення медичних документів

4 - порушення справи за постановою прокурору

5 - припинення справи на етапі попереднього слідства

243. Послідовність етапів трасологічного методу при ідентифікації гострих предметів складається в наступному:

1 - лимінісцентному дослідженні трас

2 - фотографуванні експериментальних трас

3 - відтворення експериментальних трас

4 - суміщення трас під мікроскопом

5 - фотографування трас на пошкоджених об'єктах

244. Результатом контактно-дифузійного дослідження+ стримання:

1 - експериментальних слідів

2 - спектрального аналізу металів

3 - контактограм

4 - експериментального пошкодження

5 - люмінісцентної характеристики об'єкту

245. При вивченні контактограм у випадку дослідження вогнепального вхідного створу можна визначити:

1 - наявність металу

2 - вид зброї

3 - вид металу

4 - певну відстань у метрах, зякої був здійснений постріл

5 - дистанцію пострілу

246. Люмінісценції об'єктів судово медичної експертизи може бути:

1 - повторна

2 - власна

3 - фосфоресценція

4 - наведена

5 - відстрочена

247. Згідно з Кримінальним Кодексом України, медичні працівники несуть відповідальність за такі професійні правопорушення:

1 - порушення правил внутрішнього розпорядку

2 - халатність

3 - незаконне проведення аборту

4 - ненадання допомоги хворому

5 - службова фальсіфікацію

248. Несприятливі виходи захворювань можуть бути зв'язані з:

1 - нещасними випадками

2 - самогубствами

3 - лікарськими помилками

4 - вбивствами

5 - професійними правопорушеннями

249. Згідно з Кримінальним Кодексом України, медичні працівники при виконуванні експертних функцій несе кримінальну відповідальність за:

1 - примусову стерилізацію

2 - заведомо хибне заключення

3 - виготовлення та збут наркотиків

4 - відмову від надання заключення

5 - розголошення слідчої таємниці

250. Згідно з Кримінальним Кодексом України, медичні працівники несуть кримінальну відповідальність за:

1 - незаконне лікування

2 - лікарські помилки

3 - порушення правил боротьби з епідеміями

4 - дисціплінарні проступки

5 - виготовлення та збут сильнодіючих та наркотичних речовин

251. Лікарськи помилки не підлягають кримінальному покаранню:

1 - так

2 - ні

252. Суправітальні реакції, по яким можна визначити термін настання смерті засновані на явищі:

1 - посмертних явищах

2 - ознак агонального періоду

3 - пережиттєвості органів і тканей

4 - передсмертних змін

5 - ознаках клінічної смерті

253. До суправітальних реакцій, по яким можна визначити термін настання смерті, відносять:

1 - трупне заклання

2 - механічне подразнення м'язів

3 - динаміку змін трупних плям

4 - хімічне подразнення м'язів

5 - електричне подразнення м'язів

254. Трупне заклання спотерігається в:

1 - м'язах внутрішніх органів

2 - кожних покровах

3 - скелетних м'язах

4 - тільки в м'язах згиначах

5 - тільки в м'язах розгиначах

255. При експертизі лікарских справ вирішуються такі питання:

1 - наявність ознак незаконної стерілізації

2 - правильність встановлення діагнозу

3 - правильність здійснення діагнозу

4 - повноту медичної допомоги

5 - своєчасність медичної допомоги

256. При експертизі лікарських справ вирішуються такі питання:

1 - наявність порушення правил боротьби з епідеміями

2 - своєчасність виписки хворого

3 - відповідність лікувальних заходів існуючим інструкціям

4 - можливість передбачення тяжких випадків

5 - визначення причинного зв'язку між діями медичного персона
лу та летальним виходом

257. Поняття лікарської помилки включає:

1 - наявність нечемної дії

2 - добросовісна хибна думка лікаря

3 - відсутність недобросовісної

4 - відсутність наміру

5 - відсутність необережності

258. Лікарські помилкі підлягають карній відповідальності:

1 - так

2 - ні

259. До факторів зовнішнього середовища, які можуть впливати на організм та спричинити пошкодження, відносять:

1 - біологічні

2 - фізичні

3 - психоемоційні

4 - хімічні

5 - лікарські засоби та газоподібні речовини

260. Під тілесними пошкодженнями розуміють:

1 - небезпечні для життя пошкодження

2 - порушення анатомічної цілісності

3 - травму організму

4 - порушення біологічної функції

5 - безпечні для життя пошкодження

261. Усі травми можна класифікувати по таких ознаках:

1 - по зарактеру

2 - по локалізації

3 - по небезпечності для життя

4 - па виходу

5 - по виду пошкоджуючої поверхні предмету

262. При опису (???) крім розмірів визначають:

1 - локалізацію

2 - форму та направлення довжини

3 - характер країв, кінців та стінок

4 - стан оточуючих тканин

5 - висоту розташування відносно зросту

263. При опису синяків крім розмірів визначають:

1 - локалізацію

2 - форму

3 - колір

4 - взаєморозміщення пошкоджень

5 - висоту розташування відносно зросту

264. При дослідженні садна крім розмірів визначають:

1 - локалізацію

2 - форму

3 - колір

4 - розміщення кірочки відносно оточуючої непошкодженої шкіри

5 - висоту розташування відносно зросту

265. Тупі предмети можуть взаємодіяти з тілом шляхом:

1 - струсу

2 - здавлення

3 - удару

4 - розтягнення

5 - тертя

266. Тупі тверді предмети по формі ударної поверхні можна класифікувати:

1 - невизначену форму

2 - закручену поверхню

3 - кутастий край /тупограновану/

4 - плоску обмежену поверхню

5 - плоску необмежену поверхню

267. До анатомічних пошкоджень, що спричинені тупими твердими предметами відносять:

1 - садно, синяк

2 - струс головного мозку

3 - забиті рани

4 - шок від удару в рефлексогенну зону

5 - розриви внутрішнів органів

268. До функціональних пошкоджень, що спричинені тупими твердими предметами відносять:

1 - струс головного мозку

2 - садно, синяк

3 - переломи кісток

4 - розриви внутрішнів органів

5 - шок від удару в рефлексогенну зону

269. Садно як пошкодження, сприченене тупим твердим предметом характеризуються:

1 - пошкодженням поверхових шарів шкіри

2 - ударом тупого твердого предмету

3 - дією тупого твердого предмету під кутом

4 - пошкодженням усіх шарів шкіри

5 - пошкодження епітеліальних шарів слизової оболонки

270. Ознаками, що вказують на направлення руху тупого твердого предмету, що спричинив садно:

1 - особистості краю початку та закінчення садна

2 - витягнута форма садна

3 - гофрування епідемічу в бік руху предмета

4 - локалізація садна

5 - по локалізації сторонних предметів

271. Судово-медичне значення садна складається з наступного:

1 - визначити силу удару

2 - показник дії тупого твердого предмету

3 - дозволяє визначити давність утворення

4 - дозволяє визначити направлення руху предмета

5 - вирішити питання про ступінь тяжкості ушкодження

272. Давність винекнення синяка можна визначити на підставі:

1 - температури шкіри в синяку

2 - по зміненню форми синяка

3 - коліру синяка

4 - по об'єму крові, що утворює синяк

5 - по швидкості розповсюдження в підшкіряну кліт
чатку

273. Для синців давниною до 3 діб характерне забарвлення:

1 - багрово-синє

2 - жовтувате

3 - синьо-фіолетове

4 - зеленувате

5 - сліди всіх забарвлень

274. Для синців давниною від 3 до 5 діб характерне забарвлення:

1 - синьо-фіолетове

2 - жовтувате

3 - зеленувате

4 - усі види забарвлення

5 - червоно-фіолетове

275. Для синців давниною понад 5 діб характерне забарвлення:

1 - синьо-фіолетовебагрово-синє

2 - жовтувате

3 - зеленувате

4 - усі види забарвлення

5 - червоно-фіолетове

276. Для тупих твердих предметів, що мають плоску обложену поверхню, характерно:

1 - контактуюча поверхня закручена

2 - контактуюча поверхня перебільшує площину співударення

3 - контактуюча поверхня не перебільшує площину

4 - контактуюча поверхня більша ніж площина тіла

5 - контактуюча поверхня кутаста

277. Край початку садна підритий, а край садна пологий:

1 - так

2 - ні

278. Кістки пошкоджуються в відповідності з закономірністю: кістка більш стійка на розтягнення ніж стискання:

1 - так

2 - ні

279. Якщо кірочка садна розміщена вище рівня непошкодженої шкіри, по периферіївідшаровується, то довжина ії спричинення відповідає:

1 - визначити на можна

2 - близько доби

3 - 48-96 годин

4 - понад добу

5 - близько 10 діб

280. Сторонні включення від тупого твердого предмету в садні виявляється:

1 - по всій поверхні садна

2 - у краю початку

3 - у краю закінчення

4 - у середині пошкодженя

5 - у краю початку та краю закінчення садна

281. Якщо кірочка садна розміщена нижче рівня непошкодженої шкіри, то давність ії спричинення складає:

1 - до 3 діб

2 - до 24 годин

3 - до 12 годин

4 - визначити не є можливим

5 - понад добу

282. Якщо кірочка садна розміщена на рівні непошкодженої шкіри, то давність ії спричинення складає:

1 - двизначити не є можна

2 - понад добу

3 - біля доби

4 - менше доби

5 - біля 3 діб

283. Після загоювання садна, коли корічка зовсім відторгається, в місті локалізації садна залишається:

1 - ділягка крововиливу

2 - поверхневий рубець

3 - депігментована ділянка

4 - гіперпігментована ділянка

5 - слідів садна немає

284. Ознаками, що вказують на спричинення рани від дії тупого твердого предмету є:

1 - нерівні края

2 - наявність тканних перемичок

3 - лінійна форма

4 - наявність волосяних містків

5 - тупі кінці рани

285. Значення "бампер-перелому на кістках нижньої кінцівки складається з:

1 - є ознакою загального струсу тіла

2 - дозволяє визначити направлення удару

3 - є вказівником сили удару

4 - по висоті локалізації можливо визначити тип автомобіля

5 - дозволяє визначити швидкість автомобіля

286. Синяк послідовно змінює свій колір у наступному порядку:

1 - коричневий

2 - зеленуватий

3 - синьо-фіолетовий

4 - жовтуватий

5 - багрово-синій

287. Судово-медичне значення синців складається з наступного:

1 - можливість визначити силу удару

2 - показник дії тупого твердого предмету

3 - легке тілесне ушкодження, що не тягне за собою короткочасного розладу здоров'я

4 - дозволяє передбачити вид насилля

5 - визначає давність спричинення синяка

288. Рани заживають з утворенням:

1 - кірочки

2 - садна

3 - рубця

4 - синяка

5 - слідів немає

289. Забиті рани виникають у випадку, коли тупий твердий предмет на шкіру спричиняє:

1 - зміщення форми

2 - давлення

3 - тертя

4 - зміщення

5 - перерозтягнення

290. Забиті рани характеризуються такими ознаками як:

1 - нерівні края

2 - наявність рканнинних перемичок

3 - ссадність та (???) країв

4 - наявність волосяних містків

5 - невеликою кровотечею

291. Судово-медичне значення забитих ран вміщується у наступному:

1 - визначити вид травматизму

2 - показник дії тупого твердого предмету

3 - визначити силу дії предмета

4 - визначити форму травмуючого предмету

5 - легкі тілесні ушкодження,які потягли за собою коротко
часний розлад здоров'я

292. Кістки пошкоджуються у відповідності з закуономірністю: кістка більш стійка на стискання, ніж на ротягнення:

1 - так

2 - ні

293. Особливостями тріщин, виникаючих при переломах плоских кісток від дії ткпих твердих предметів, є:

1 - дозволяють визначити послідовність ударів

2 - дозволяє визначити силу удару

3 - йдуть у напрямі, протилежному направленню сили

4 - дозволяють визначити вид предмета

5 - визначають направлення дії сили

294. Травматизм як явище характеризується:

1 - повторення пошкоджень

2 - недодержування правил техніки безпеки

3 - однотипність пошкоджень

4 - тяжкі пошкодження тіла

5 - схожі умови діяльності людей

295. З судово-медичної точки зору падіння може бути:

1 - падіння з висоти пряме

2 - падіння з висоти до 2 м

3 - падіння з висоти послідовне

4 - падіння з висоти понад 5 м

5 - падіння на плоскість

296. Для падіння на плоскість характерні такі пошкодження:

1 - переважання внутрішніх пошкоджень над зовнішніми

2 - контактні травми

3 - ознаки цілеспрямованих дій

4 - черепно-мозкова травма прискорення

5 - ознаки загального струсу тіла

297. Для прямого падіння з висоти властивий такий комплекс пошкоджень:

1 - переважання внутрішніх пошкоджень над зовнішніми

2 - наявність контактних пошкоджень

3 - ознаки загального струсу тіла

4 - переважно однобічна локалізація прямих пошкоджень

5 - ознаки цілеспрямованих дій

298. При черепно-мозковій травмі, коли голова ударяється о нерухомий предмет, виникають такі пошкодження:

1 - пошкодження мозку на боці удару

2 - слабо виражені пошкодження мозку на боці удару

3 - відсутність будь-яких пошкодження мозку

4 - наявність пошкодження мозку в області протиудару

5 - відсутність пошкодження мозку в області прот
иудару

299. Для тупих твердих предметів з плоскою необмеженою поверхнею характерно:

1 - невеликих розмірів ударяюча поверхня

2 - ударяюча поверхня менш ніж поверхня тіла

3 - ударяюча поверхня більш ніж контактуюча поверхня тіла

4 - поверхня з туповатим краєм

5 - поверхня закруглена

300. При черепно-мозковій травмі пошкодження виникають при:

1 - удари тупим твердим предметом, наприклад, молотком

2 - падіння з висоти

3 - падіння на плоскість

4 - послідовному падінні з виости

5 - вогнепальні травми

301. При зіткнені автомобіля, що рухається з людиною характерними пошкодженнями є:

1 - відшарування шкіри

2 - контактні пошкодження в місці первинного удару

3 - ознаки загального струсу тіла

4 - Бампер-перелом кісток нищньої кінцівки

5 - сліди сковзання на тілі та одязі

302. При переїзді колесом автомобіля на тілі виникають:

1 - хлистоподібний перелом у шийному відділі хребта

2 - відшарування шкіри від підшкірної клітчатки в місті в'їзду колеса на тіло

3 - ознаки загального струсу тіла

4 - слід протектора на шкірі або одязі

5 - множинні пошкодженя внутрішніх органів у місті переїзд
у

303. Особливостями рейкової травми є:

1 - можливість приховування слідів скоєнного злочину

2 - наявність охнак волочіння тіла

3 - розчленування тіла

4 - множнність пошкоджень

5 - наявність слідів-забруднення

304. При діії тупого твердого предмета на трубчасту кістку на її увігнутому боці відбувається стискання, а на випуклій розтягнення:

1 - так

2 - ні

305. Плоскі кістки пошкоджуються тупим твердим предметом внаслідок таких механізмів:

1 - згинання

2 - стиснення

3 - кручення

4 - розтягнення

5 - ударів

306. По довжині ствола вогнепальна зброя може бути:

1 - гладкоствольною

2 - довгостовольною

3 - нарізною

4 - короткоствольною

5 - середньоствольною

307. По будові каналу вогнепальна зброя може бути:

1 - нарізною

2 - малокаліберною

3 - довгостовольною

4 - великокаліберною

5 - гладкоствольною

308. Довгоствольною зброєю визначається така, яка має:

1 - понад 40 см

2 - понад 50 см

3 - понад 25-36 см

4 - понад 10 см

5 - понад 70 см

309. По призначенню вогнепальна зброя може бути:

1 - атиповою

2 - бойовою

3 - спортивною

4 - спеціального призначення

5 - мисливська

310. Бойовий патрон складається із:

1 - пиж

2 - гільза

3 - капсула

4 - заряд

5 - снаряд

311. В мисливському патроні виділяють слідуючі частини:

1 - капсула

2 - заряд

3 - гільза

4 - пиж

5 - снаряд

312. Забійка скла кулі характеризується:

1 - можливістю поранення життєво важливих органів

2 - кінетичною енергією

3 - дальністю польоту кулі

4 - спроможностю ураження

5 - калібром кулі

313. В залежності від кінетичної енергії, починаючи від максимальних її значень, виділяють такі послідовні пояси дії кулі:

1 - забійна сила

2 - клиноподібний

3 - пробивний

4 - забивний

5 - розривний

314. Короткоствольною зброєю вважається така, яка має довжину ствола:

1 - менш ніж 70 см

2 - менш ніж 50 см

3 - менш ніж 25-30 см

4 - менш ніж 40 см

5 - менш ніж 10 см

315. Порох, який застосовують у бойовому патроні, називається:

1 - сіркомістящий

2 - димний

3 - бездимний

4 - вміщуючий деревне вугілля

5 - вміщуючий селітру

316. Розривний пояс кулі характеризується:

1 - енергія 1000 дж

2 - енергія 100 дж

3 - великий вхідний отвір

4 - овальної форми вхідний отвір

5 - руйнування внутрішніх органів та кісток

317. Пробивний пояс дії кулі характеризується:

1 - енергія 1000 дж

2 - енергія в сотнях дж

3 - дроблення кісток та розрив шкіри

4 - дефект "мінус-тканина"

5 - діаметр вхідного отвору співпадає з калібром кулі

318. Клиноподібний пояс дії кулі характеризується:

1 - енергія кулі до сотні дж

2 - енергія декілька сотен дж

3 - куля роздвигає тканини

4 - наявність дефекту "мінус-тканина"

5 - відсутність дефекту "мінус-тканина"

319. Забивний пояс дії кулі характеризується:

1 - енергія кулі до сотні дж

2 - енергія кулі мінімальна

3 - наявність дефекту "мінус-тканина"

4 - куля на вильоті

5 - у місті контакту зі шкірою - синяк або садно

320. Гідродинамічна дія кулі може проявитися при пораненні таких органів:

1 - кишечник

2 - головний мозок

3 - серце в момент сістоли

4 - печінка

5 - серце в момент діастоли

321. У судовій медицині відрізняють такі дістанції пострілу з кульової зброї:

1 - впритул

2 - 5-10 см

3 - близька

4 - 1,5-2 м

5 - неблизька

322. При пострілі впритул дульний зріз зброї:

1 - прилягає до тіла під кутом

2 - не прилягає до тіла

3 - прилягає до тіла щільно

4 - ствол має дульне гальмо

5 - відстоїть від тіла менш на 0,5 м

323. Вірогідною ознакою пострілу впритул є:

1 - наявність копоті на шкірі

2 - велика енергія кулі

3 - штанц-марка

4 - наявність обідку осаднення

5 - наявність порошинок у шкірі

324. Гідродинамічна дія кулі виникає з таких умов:

1 - наявність дефекту "мінус-тканина"

2 - наявність рідини в порожнині

3 - забиваючий пояс дії кулі

4 - наявність замкнутої порожнини

5 - наявність головної балістичної дії

325. Закритим вхідним кульовим створом називається таке, в якому:

1 - утворюється від кулі з мінімальною з мінімальною енергією

2 - утворюється від кулі з мінімальною з максимальною енергією

3 - ствір, закритий підсохшою кров'ю

4 - на якому накладена пов'язка

5 - маючий сліпий раневий канал

326. При пострілі з близької відстані вхідний кульовий отвір характеризується наявністю:

1 - паска осаднення

2 - додаткових факторів

3 - паска обтерання

4 - пергаментації шкіри

5 - округлої (овальної) форми

327. При додаткових факторах пострілу відносять:

1 - гідродинамічну дію кулі

2 - металеві порошинки

3 - неспалені порошинки

4 - мастиль речовини

5 - кіпоть

328. Наявність штанц-марки на шкірі трупу дозволяє встановити:

1 - положення зброї в момент пострілу

2 - послідовність пострілів

3 - визначити (відстань) дистанцію пострілу

4 - виявити додаткові фактори пострілу

5 - встановити систему зброї

329. При пострілі з близької дистанції додаткові фактори при зовнішньому огляді локалізуються:

1 - зовсім відсутні

2 - біля вхідного отвору

3 - коло вхідного отвору

4 - виявляються тільки при лабораторному дослідженні

5 - переважно в раневому каналі

330. Близька дистанція для зброї максимального бою:

1 - менш ніж 20 см

2 - 25-30 см

3 - 1,5-2 м

4 - 30-70 см

5 - менш ніж 70 см

331. При пострілі впритул додаткові фактори переважно локалізуються:

1 - біля вихідного отвору

2 - переважно на шкірі

3 - переважно в раневому каналі

4 - навколо вхідного вогнепального створу

5 - зовсім відсутні

332. При пострілі з близької дистанції додаткові фактори пострілу:

1 - можуть бути виявлені при лабораторному дослідженні, наприклад, атомно-абсорбційно спектрально фотометричному

2 - локалізовані навколо вхідного отвору

3 - не виявляються візуально

4 - виявляються біля вихідного отвору

5 - локалізовані в раневому каналі

333. Пергаментні плями, які утворюються навколо вхідного отвору, є наслідком:

1 - пострілу з дуже близької дистанції

2 - термічної дії газів

3 - забиваючої дії порохових газів пострілу

4 - проявою убойної сили кулі

5 - пострілу впритул

334. Для судово-медичного визначення дистанції в метрах, зякої зроблено постріл, необхідно:

1 - наявність конкретного виду зброї

2 - провести експериментальні відстріли зі зброї аналогічної системи

3 - серія експериментальних відстрілів

4 - провести порівняльне зважування лоскутів шкіри

5 - порівняння зон розсіювання додаткових факторів в експ
ерименті на трупі

335. Вхідний кульовий отвір при пострілі з неблизької дистанції характеризується:

1 - візуальна відсутність додаткових факторів пострілу

2 - округла або овальна форма

3 - дефекту "мінус-тканина" може бути

4 - наявність паску обтирання

5 - наявність паску забруднювання

336. Вогнепальний раневий канал у плоских кістках характеризується:

1 - убойною силою кулі

2 - пошкодженням кістки округлої форми

3 - пошкодженням у виглиді конусовидного розширення по ходу польоту кулі

4 - пошкодженням кістки

5 - гідродинамічним ефектом

337. При пошкодженні плоских кісток хід тріщин від подальших пошкоджень:

1 - дозволяє визначити послідовність пострілів

2 - перекреслює тріщини від подальшіх пошкоджень

3 - не перекреслює тріщини від подальшіх пошкоджень

4 - відсутні

5 - локалізуються у вихідного отвору

338. Найчастіше локалізація вхідного отвору пра самогубстві з вогнепальної зброї є:

1 - права скронева ділянка

2 - живіт

3 - серце

4 - кінцівки

5 - постріл у рот

339. Фотографування в інфрочервоних променях при дослідженні вогнепальних пошкоджень одягу застосовується:

1 - при визначенні обідка осаднення

2 - для визначення кіптю

3 - для визначення конкретної зброї

4 - для дослідження тканин темних кольорів

5 - для виявлення пергаментації

340. Дослідження обідка обтирання навколо вхідного отвору дозволяє:

1 - встановити відстань пострілу

2 - встановити вхідний постріл

3 - провести ідентифікацію зброї та куль

4 - встановити напрям пострілу

5 - встановити послідовність пострілу

341. Послідовність вогнепальних поранень може бути встановлена:

1 - по тріщинам у плоских кістках

2 - по потіках крові

3 - по обідку забруднення

4 - по виразу кровотечі

5 - по ходу раневого каналу

342. Найчастішими локалізаціями вхідного отвору пра самогубстві з вогнепальної кулевої зброї є:

1 - права скронева ділянка

2 - живіт

3 - серце

4 - кінцівки

5 - постріл у рот

343. При вогнепальних пошкодженнях можливо виникнення феномену Віноградова, суть якого міститься в тому, що навколо вхідного отвору виявляється кіптяву:

1 - так

2 - ні

344. При вогнепальних пошкодженнях можливо виникнення феномену Віноградова, для якого притамані наступні ознаки:

1 - постріл здійснений з близької відстані

2 - наявність обідку забруднення навколо вхідного отвору

3 - наявність кіптю навколо вхідного отвору

4 - постріл здійснений з неблизької відстані

5 - постріл здійснений в двошарову мішень

345. При пострілі зі зброї ППШ на одязі утворюється фігура, що нагадує "метелика":

1 - так

2 - ні

346. При дрібових вогнепальних пошкодженнях відрізняють такі дистанції:

1 - понад 5 м

2 - до 1 м

3 - впритул

4 - від 1 до 2 м

5 - від 2 до 5 м

347. Вивчення вогнепальних раневих каналів дозволяє визначити:

1 - вхідний та вихідний отвори

2 - дистанцію пострілу

3 - напрям політу кулі

4 - енергію кулі

5 - послідовність пострілів

348. Вхідний та вихідний отвори в плоских кістках мають вигляд усічених конусів, менша основа яких звернута у бік входу, а більша до її виходу:

1 - так

2 - ні

349. При двох послідовних кульових пораненях легенів раневий канал:

1 - від першого поранення непрямолінійний

2 - від першого поранення прямолінійний

3 - обидва прямолінійні

4 - від другого поранення непрямолінійний

5 - від другого поранення прямолінійний

350. Для самогубства з вогнепальної зброї характерні:

1 - локалізація вхідного кульового отвору

2 - наявність пристроїв, що дозволяють натиснути на курок

3 - постріл здійснений впритул

4 - хід раневого каналу відповідає зручному положенню руки

5 - одиничність пострілу

351. При пострілі з близької відстані на одязі навколо вхідного кульового отвору виділяють:

1 - частки металу

2 - обідок осаднення

3 - кіпоть

4 - пергаментація

5 - частки пороху

352. При пострілі впритул для пошкодження одягу характерно:

1 - наявність кіптю на внутрішній поверхні тканини

2 - пергаментація

3 - хрестообразна форма розриву

4 - обідок осаднення

5 - наявність мітки коптю

353. Вхідний дробовий отвір при пострілі впритул характеризується:

1 - крупнозубчасті края вхідного отвору

2 - наявність "штанц-марки" на шкірі

3 - навколо основного отвору дрібні отвори від дробу

4 - наявність пижів у рані

5 - рожеве забарвлення пошкоджених тканин

354. При двох послідовних вогнепальних кульових пораненях легенів раневий канал:

1 - від першого поранення непрямолінійний

2 - від першого поранення прямолінійний

3 - обидва прямолінійні

4 - від другого поранення непрямолінійний

5 - від другого поранення прямолінійний

355. При вогнепальному пошкодженні плоскої кістки калібр кулі, можливо встановити по ушкодженню:

1 - внутрішніх кісткових пластинок

2 - внутрішньої кісткової пластиноки вхідного отвору

3 - зовнішньої кісткової пластиноки вхідного отвору

4 - зовнішньої кісткової пластиноки вихідного отвору

5 - внутрішньої кісткової пластиноки вихідного отвору

356. Вхідний дробовий отвір при пострілі з відстані до 1 м характеризується:

1 - по периферії від вхідного отвору - единичні отвори від дробин

2 - фестончаті края вхідного отвору

3 - вхідний отвір великого розміру

4 - навколо вхідного отвору додаткові фактори пострілу

5 - пергаментація шкіри

357. Вхідний дробовий отвір при пострілі з дистанції від 1 до 2 м характеризується:

1 - на шкірі дрібні частинки неспаленного пороху

2 - по периферії від вхідного отвору відкладення кіптю

3 - вхідний отвір великого розміру

4 - по периферії від вхідного отвору одиничні вхідні отвори від дробин

5 - края вхідного отвору фестончаті

358. Вхідний дробовий отвір при пострілі з дистанції від 2 до 5 м характеризується:

1 - навколо вхідного отвору відкладення кіптю

2 - по периферії від вхідного отвору, наявні одиничні отвори від окремих дробин

3 - навколо вхідного отвору відкладення неспалених частинок пороху

4 - вхідний отвір діаметром менш ніж діаметр дробового снаряда

5 - края вхідного отвору фестончаті

359. Фотографування в інфрочервоних променях при дослідженні вогнепальних пошкоджень одягу застосовується:

1 - при виявленні паска осаднення

2 - для виявлення кіптю

3 - для визначення конкретної відстані

4 - для дослідження тканин темних кольорів

5 - для визначення пергаментації

360. При пострілі зі зброї ППШ на одязі утворюється фігура відкладення кіптю, що нагадує фігуру усіченного хреста:

1 - так

2 - ні

361. Дослідження вогнепального раневого каналу дозволяє визначити:

1 - направлення пострілу

2 - дистанцію пострілу в метрах

3 - направлення польоту кулі

4 - енергію кулі в Дж

5 - послідовність пострілів

362. Вхідний та вихідний отвори у плоских кістках мають вигляд усічених конусів, менша основа яких звернута у бік входу кулі, а більша до її виходу:

1 - так

2 - ні

363. При пострілі впритул пошкоджені тканини забарвлюються в яскраво-червоний колір у зв'язку з поєднанням вуглекислого газу з гемоглобіном крові та утворенням карбоксимоглобіну:

1 - так

2 - ні

364. Дослідження паску обтирання навколо вхідного отвору дозволяє:

1 - встановити відстань пострілу

2 - встановити вхідні отвори

3 - провести ідентифікацію зброї та куль

4 - встановити направлення пострілу

5 - встановити послідовність пострілу

365. Послідовність вогнепальних поранень може бути встановлена:

1 - по тріщинам у плоских кістках

2 - по потіках крові

3 - по паску забруднення

4 - по ступеню кровотечі

5 - по ходу раневого каналу

366. У прижиттєвому перебігу асфікції послідовно відрізняють такі стадії:

1 - децеребраційна ригідність

2 - термінальне дихання

3 - короткочасний спокій

4 - зупинка дихання та серця

5 - задишка з судорогами

367. Що характерно для першої стадії прижиттєвого перебігу асфікції:

1 - задишка (інспіраторна та експіраторна)

2 - клопічні судороги

3 - передасфіктичний період

4 - падіння артеріального тиску

5 - підвищення артеріального тиску

368. Що характерно для другої стадії прижиттєвого перебігу асфікції:

1 - зупинка дихання

2 - задишка з судорогами

3 - зниження рефлексів

4 - повна зупинка серця

5 - несамовільне виділення калу, сечі, сперми

369. Що характерно для третьої стадії прижиттєвого перебігу асфікції:

1 - розслаблення сфінкторів

2 - накопичення СО2

3 - зупинка серця

4 - подразнення дихального центру

5 - прискорбуючі вдихі з пасивними видихами

370. Що характерно для четвертої стадії прижиттєвого перебігу асфікції:

1 - зупинка дихання

2 - збудження вазомоторного центру

3 - прогресуюче послаблення серцевої діяльності

4 - судороги

5 - повна зупинка серця

371. Через який час настає втрата свідомості в прижиттєвого перебігу асфікції:

1 - до кінця 3 хвилини

2 - до кінця 4 хвилини

3 - до кінця 1 хвилини

4 - до кінця 5 хвилини

5 - до кінця 8 хвилини

372. При зовнішньому дослідженні трупу виявляються такі загальноасфіктичні ознаки:

1 - плями Тард'є

2 - різко виражені трупні плями

3 - синюшність обличчя

4 - дрібні крововилини на фоні трупних плям

5 - сліди виділення калу та сечі

373. При внутрішньому дослідженні трупу виявляються такі загальноасфіктичні ознаки:

1 - синюшність обличчя

2 - плями Тард'є

3 - рідка темна кров

4 - переповнення кров'ю правої половини серця

5 - полнокровність внутрішніх органів

374. Загальноасфіктичні ознаки є специфічними тільки для механічної асфікції:

1 - так

2 - ні

375. Загальноасфіктичні ознаки є специфічними не тільки при механічній асфікції, але при будь-якої смерті, що настає швидко:

1 - так

2 - ні

376. У осіб, які перенесли асфікцію, процес відновлення життєвих функцій триває з такими стадіями:

1 - децеребраційної ригідності

2 - повернення свідомості

3 - ареспіраторно-коматозна

4 - афективних наслідків та вегетативної симптоматики

5 - амнестична

377. Тривале відновлення життєвих функцій у осіб, які перенесли асфіктичний стан, залежить від тривалості перебування у стані асфікції:

1 - так

2 - ні

378. Повішення являє собою такий вид механічної асфікції при якому:

1 - петля затягується під вагою частини тіла

2 - петля затягується стороньою силою

3 - петля затягується під вагою тіла

4 - петля затягується будь-яким механізмом

5 - петля затягується закруткою

379. При повішення странгуляційна борозда має слідуючі характерні ознаки:

1 - ковзна петля

2 - косовисхідний напрямок

3 - високе роташування

4 - незамкнутість

5 - неравномірність вираженності

380. При повішенні, поряд зі странгуляційною бороздою, можливо виявити такі видові ознаки:

1 - ознака Атюса

2 - плями Тард'є

3 - защимлення язика між зубами

4 - крововиливи у кон'юктиву

5 - трупні плами на нижніх кінцівках

381. При повішанні смерть може настати внаслідок:

1 - набряку легенів

2 - рефлекторної зупинки серця

3 - асфікції

4 - порушення мозкового кровобігу

5 - уклинення єубоподібного відростка у довгастий мозок

382. Процес припинення доступу повітря у дихальні шляхи пояснюється такими послідовними явищами:

1 - підведення під'язичної кістки доверху та дозаду

2 - перетиснення зміщення кореню язика

3 -

4 - здавлення яремних вен шиї

5 - закриття входу у гортань

383. При задушенні петлею страгуляційна борозда має наступні особливості:

1 - косовисхідний хід

2 - горизонтальни йнапрямок

3 - низке розташування

4 - равномірну вираженість

5 - замкнутість

384. Найчастіше родом смерті при задушенні петлею є:

1 - самогубство

2 - насильницка смерть

3 - вбивство

4 - нещасний виподок

5 - ненасильницька смерть

385. Самогубство шляхом задушення петлею неможливе, так як у наслідку втрати свідомості настає розслаблення петлі:

1 - так

2 - ні

386. При задушенні руками видовими ознаками є:

1 - притиснення гортані до хребта

2 - на шиі синяки округлої форми

3 - на шиі напівмісячної форми садна

4 - перелом під'язичкової кістки

5 - перелом хрящів гортані

387. Задушення руками як рід смерті являє собою:

1 - ненасильницку смерть

2 - самогубство

3 - вбивство

4 - механічна асфікція

5 - ненасильницку смерть

388. При дослідженні трупу особи, смерть якої настала від задушення руками, виявляють:

1 - загальноасфіктичні ознаки

2 - ознаки затягування петлі пристосуванням

3 - видові ознаки

4 - ознаки втрати свідомості

5 - ознаки боротьби та самооборони

389. При закритті отворів рота і носа виявляють такі видові ознаки:

1 - синюшність обличчя з крапковими крововиливами

2 - наявність синяків навколо рота і носа

3 - наявність напівмісячних садна навколо рота і носа

4 - пошкодження слизової оболонки щік і губ

5 - у порожнині рота і носа можуть бути дрібні сторонні частичк
и

390. При закритті дихальних шляхів сторонніми тілами та блювотними масами видовими ознаками є:

1 - наявність крововиливів в область їх локалізації

2 - плями Тард'є

3 - наявність сторонніх предметів у дихальних шляхах

4 - синюшність обличчя

5 - глибоке проникнення

391. При прижиттєве пронікнення стороннього тіла в дихальні шляхи свідчать:

1 - набряк з крововиливами в слизовій оболонці в області його локалізації

2 - плями Тард'є

3 - наявність сторонього тіла

4 - на фоні трупних плям дрібні крововиливи

5 - глубоке проникнення сторонього тіла

392. При утопленні виділяють такі групи ознак:

1 - загальноасфіктичні

2 - втрата свідомості

3 - видови утоплення

4 - ненасильницка смерть

5 - перебування трупу у воді

393. При здавленні грудей та живота видовими ознаками є:

1 - пошкодження внутрішніх органів та кісток грудної клітини

2 - ознака Амюса

3 - екхіматична маска

4 - плями Тард'є

5 - сарміновий набряк легенів

394. Екхіматична маска, яка виявляється при здавлені грудей і живота, локалізується:

1 - тільки на грудях

2 - на обличі

3 - на верхній половині тулуба

4 - на обличчі та шиї

5 - на нижній половині тулуба

395. Видовими ознаками утоплення є:

1 - мацерація шкіри

2 - диатомії у паренхіматовних органах

3 - ознака Крушевського

4 - пляма Расказова-Лукомского

5 - емфізема легенів

396. Ознака Крушевського, яка виявляється при утопленні при утопленні являє собою:

1 - мацерація шкіри

2 - наявність крупних крововиливів на легені

3 - наявність стійкої піни у дихальних шляхах

4 - наявність дрібних крововиливів на легені

5 - наявністьнаявність діатомей

397. При механічній асфіксії виявляють плями Тард'є, які:

1 - дрібнокрапкових розмірів

2 - розпливчатого характеру

3 - розташовані субплеврально на легенях

4 - крупних розмірів

5 - розташовані субепікардіально

398. При утопленні плями Расказова-Лукомского мають такі характеристики:

1 - крупні розміри

2 - дрібні розміри

3 - субплевральне розташовання на легенях

4 - розташовані субепікардіально

5 - діатоми в печінці, кістковому мозку

399. Ознаками перебування трупу в воді є:

1 - піна у створі рота і носа

2 - мокрий одяг та шкіряні покрови

3 - мацерація шкіри

4 - наложення мулу, піску, водорослей

5 - діатоми в печінці, кістковому мозку

400. Крайній /максимальний/ ступінь маценації при перебуванні трупу в воді проявляється у вигляді:

1 - побіління та складчастості шкіри

2 - живолоску

3 - рукавичка смерті

4 - гнилісної венозної сітки

5 - крупноїскладчатості шкіри

401. Прижиттєве походження странгуляційної борозди може бути визначено по таких ознаках:

1 - плям Тард'є

2 - зміни стовбурів блукаючих нервів

3 - явища подразнення та розпаду нервових елементів шкіри

4 - збільшення рівню біогенних амінів у шкірі

5 - наявність крововиливів у шкірі

402. При судово-медичному дослідженні трупів осіб, причина смерті яких дільничим лікарем не встановлена, задачею експерта являється:

1 - вивчення матеріалів справи

2 - визначення роду смерті

3 - визначення виду смерті

4 - визначення причини смерті

5 - визначення категорії смерті

403. Смерть, що настає несподівано, або порівняно швидко серед явного здоров'я, від будь-яких приховано перебігаючих захворюваннях, в судово-медичній практиці називається:

1 - безпричинною

2 - миттєвою

3 - раптовою

4 - несподіванною

5 - невиразною

404. Для раптової смерті характерні такі ознаки:

1 - відсутність показань свідків

2 - темп вмирання швидкий

3 - прихований характер перебігу захворювання

4 - підозріла на насильницъъ

5 - ненасильницька

405. Сумісними аспектами роботи судових медиків та органів охорони здоров'я вивчання:

1 - зв'язку раптової смерті та клімато-метерологічними факторами

2 - співставлення клінічних та судово-медичних діагносів

3 - недіагностованих при житті захворювань

4 - зв'язку раптової смерті з фоновими станами організму

5 - структура захворюваності

406. Настанню раптової смерті сприяють такі фактори ризику як:

1 - порушення правил техніки безпеки

2 - фізичне перевантаження

3 - дорожній травматизм

4 - психоемоційне напруження

5 - вплив алкоголю

407. Атеросклеротичні зміни стінок кровоносних судин, разом зі змінами в їх середній оболонці, характеризуються:

1 - вогневищем накопичення жирів

2 - вогневищем накопичення вуглеводів

3 - вогневищем накопичення компонентів крові

4 - вогневищем накопичення тканин

5 - відкладенням Са

408. ішемічна хвороба серця може характеризуватися такими ознаками:

1 - стертість кліничних прояв

2 - відносне зменшення постачання артеріальної крові міокарду

3 - хронічна дисфункція

4 - абсолютне зменшення постачання артеріальної крові міокарду

5 - гостра дисфункція

409. Морфологічними ознаками ішемічної хвороби серця є:

1 - збільшення маси серця

2 - в'ялість консистенції

3 - збільшення товщини стінки шлуночків

4 - наявність ішемічних ділянок у міокарді

5 - склеротичні зміни м'язу серця та судин

410. При раптовій смерті від ішемічної хвороби серця обов'язково запроваджують гістологічне дослідження серця, з яких областей серця обов'язково беруть шматочки?

1 - тільки з передсердь

2 - тільки з шлуночків

3 - з 7 областей

4 - тільки з міжшлункової перегородки

5 - тільки з верхівки

411. При смерті від іХС обов'зково досліджують коронарні артерії серця для чого їх вивчають:

1 - на поперечних зрізах

2 - під мікроскопом

3 - при подовжньому розтині

4 - шляхом дослідження зліпків

5 - інтервал дослідження 2-3 мм

412. Гостру коронарну недостатність можливо встановити шляхом полум'яно-фотометрічного визначення у м'язі серця концентрації:

1 - Са

2 - Nа

3 - К

4 - Fе

5 - Сu

413. Діагностичними ознаками смерті від гострої коронарної недостатністі є:

1 - збільшення калію понад 200 мг/л

2 - збільшення

3 - зменшення калію менш ніж 200 мг/л

4 - збільшення натрію понад 400 мг/л

5 - збільшення натрію понад 300 мг/л

414. Рецидивуючий інфаркт міокарду розвивається в такий період і строк:

1 - після завершення формування рубця

2 - під час формування рубця

3 - в строк понад 8 тижнів

4 - під час 4-8 тижнів

5 - виникає паралельно первинному інфаркту

415. Повторний інфаркт міокарду розвивається в такий період і строк:

1 - під час формування рубця

2 - після завершення формування рубця

3 - під час 4-8 тижнів

4 - понад 4-8 тижнів

5 - виникає паралельно первинному інфаркту

416. При гіпертонічній хворобі наявна гіпертрофія серця, яка характеризується:

1 - вага перебільшує 400 г

2 - товщина стінки лівого шлуночка понад 2 см

3 - товщина стінки лівого шлуночка понад 1,5 см

4 - вага перебільшує 200 г

5 - вага перебільшує 500 г

417. Кардіоміопатія макроскопічно характеризується:

1 - симетричною гіпертрофією лівого шлуночка та передсердя

2 - збільшення розмірів серця

3 - асиметричною гіпертрофією лівого шлуночка та передсердя

4 - обструкція виносного тракту

5 - звуженням порожнини шлуночків

418. Раптовій смерті дітей від захворювань органів дихання сприяють такі анатомо-фізіологічні особливості:

1 - гіпоксія організму

2 - схильність до застою і ателектазу

3 - вузькість бронхів

4 - слабкий розвиток еластичної тканини

5 - недостатьня опірність дитячого організму

419. У раптово померлих дітей виявляються фонові стани у вигляді:

1 - кишкових інфекцій

2 - лімфатико-гістологічних аномалій конституції

3 - пухлин

4 - імунодефіцитних станів

5 - уроджених вад розвитку

420. При смерті від пневмонії легені:

1 - ущільнені на дотик

2 - тонуть у воді

3 - у дрібних бронхах слизово-гнійні пробки

4 - мають ділянки ателектазу та крайової емфіземи

5 - мають сіро-червоні вогнища

421. При смерті від грипу причини смерті встановлюють на підставі:

1 - різка інтоксикація

2 - геморагічна пневмонія

3 - набряк легенів

4 - імунофлуоресцентний аналіз мазків-відбитків

5 - мікроциркуляторні порушення у внутрішніх органах

422. Різана рана відрізняється від забитої:

1 - формою

2 - розмірами

3 - відсутністю сполучно-тканинних перемичок

4 - кровотечею

5 - глибиною проникнення

423. Найчастіше форма різаною рани:

1 - зірчата

2 - неправильна

3 - прямолінійна

4 - дрібнокрапчата

5 - кутоподібна

424. Довжина різаної рани виміряється:

1 - від одного кінця рани до другого

2 - від одного края до протилежної

3 - після зведення країв вимірюють від одного кінця до другого

4 - за спеціальною формулою з урахуванням розмірів зияння

5 - за допомогою лупи

425. Для різаних ран, спричиненних власною рукою характерні:

1 - доступність нанесення

2 - прожинність

3 - поверхність

4 - паралельність напряму

5 - наявність насічок у кінцях рани

426. Колоті рани спричиняються:

1 - предметом, що має гострий край

2 - предметом, що має двогостре лезо

3 - предметом, що має гострий кінець

4 - предметом, що має закруглений кінець та тупі краї

5 - гранчатим предметом

427. Перважання глибини раневого каналу над розмірами шкіряної рани характерно для:

1 - різаної рани

2 - рубані рани

3 - колоті рани

4 - колото-різані рани

5 - забиті рани

428. До колото-різаній рані виділяють:

1 - вхідний отвір

2 - тапі кінці

3 - раневий канал

4 - вихідний отвір

5 - периферічні насічки

429. Вхідний отвір колото-різаної рани, спричинений двогострим предметом мають:

1 - лінійну форму

2 - гладкі края

3 - гострі кінці

4 - один гострий, адругий закруглений кінець

5 - слабко осаднені краї

430. В колото-різаній рані в області вхідного отвору на шкірі виділяють:

1 - основний розріз

2 - дрогорядний розріз

3 - додатковий розріз

4 - крапновий укол

5 - тканинні перемички

431. Рубані рани наносять:

1 - гострим предметом

2 - масивним предметом

3 - тупим предметом

4 - гранчатим предметом

5 - обухом сокири

432. Основною ознакою рубаних ран, що відрізняє їх від других являється:

1 - гострі кінці

2 - нерівні осаднені краї

3 - пошкодження кісток

4 - неравномірна глибина

5 - сильна кровотечя

433. Рубана рана, спричинена лезом сокири на шкірі має:

1 - лінійну форму

2 - П-подібні кінці

3 - гострі кінці

4 - ровні краї

5 - один П-подібний кінець

434. Дослідження раневого каналу при пораненні гострим предметом дозволяє:

1 - встановити послідовність травми

2 - встановити обставини справи

3 - визначити форму поранюючого предмета

4 - визначити давність травми

5 - визначити розміри поранюючого предмета

435. По слідах на кістках та хрящах, виникаючих від дії гострих предметів можливо встановити:

1 - посліовність травми

2 - причину смерті

3 - конкретний екземпляр гострого предмета

4 - вид травми

5 - обставини випадку

436. Велика кровотеча з пошкоджених шкіряних покровів характерно для ран, спричинених:

1 - тупим, твердим предметами

2 - гранчатим предметами

3 - гострими предметами

4 - плоскими предметами

5 - прикасательна дії предмета

437. Вхідний отвір колото-різаної рани, спричинений предметом з лезом, має:

1 - лінійну форму

2 - гладкі края

3 - один гострий, а другий - закруглений кінець

4 - гострі кінці

5 - слабко осаднені краї

438. Вплив леза рублячого предмета на кістку кістку призводять до утворення:

1 - врубів

2 - дирчастих переломів

3 - розрубів

4 - відрубів

5 - терасоподібних переломів

439. При смерті від гострої крововтрати при дослідженні серця виявляють плями Мінакова, розташовані:

1 - під епікардом

2 - на сосочкових м'язах

3 - під ендокардом лівого шлуночка

4 - під ендокардом лівого передсердя

5 - на задній поверхні серця

440. Плямами Мінакова виявляються при смерті від:

1 - гострої кровотечі

2 - черепно-мозкової травми

3 - шока

4 - при падінні артеріального тиску в момент смерті

5 - при рефлекторній зупинці серця

441. Смерть від повітряної емболії може настати при:

1 - пошкоджені аорти

2 - шоку

3 - пошкоджені вен шиї

4 - закритій черепно-мозковій травмі

5 - здавленні грудей і живота