Епідеміологія - тести

1. Епідеміологічна ефективність вакцинації визначається такими показниками:
а) кількість щеплених, які не захворіли;
б) питома вага осіб, які захищені від захворювання імуно- профілактикою ;*
в) ступінь охоплення населення щепленнями;
г) відношення показника захворюваності серед щеплених до показника захворюваності серед нещеплених;*
д) рівень захворюваності щеплених.

2. Клінічна ефективність імунізації оцінюється:
а) за впливом на клінічний перебіг інфекції;*
б) за економією коштів у зв'язку із запобіганням інфекційним захворюванням;
в) за наявністю ускладнень при захворюванні;*
г) за зниженням захворюваності в цілому;
д) за відсотком осіб із "захисним" рівнем антитіл.

3. Планова вибіркова імунізація проводиться:
а) дітям, яким оформлюють документи у дитячий заклад:
б)дітям, які досягли відповідного віку;
в) людям, які мають ризик зараження у зв'язку з характе- ром діяльності;*
г) у природних осередках зоонозних інфекційних хвороб;*
д) людям, які, ймовірно, були інфіковані.

4. Планова імунопрофілактика проводиться проти:
а) кору;*
б) скарлатини;
в) грипу;
г)туберкульозу;
д) правця*.

5. Протипоказання до введення живих вакцин проти кору та паротиту:
а)наявність судом в анамнезі;
б) злоякісні новоутворення;
в) анемія з рівнем гемоглобіну нижче 80 г/л;
г) СНІД;*
д) гостра інфекційна хвороба.*

6. Захисними титрами протидифтерійних антитіл (у РПГа) вважають:
а) 1:10;
б) 1:20;
в) 1:40;*
г) 1:80;*
д) 1:160*.

7. За яких обставин вакцинація проти кашлюку не проводиться:
а) в анамнезі захворювання вказівка на вірусний гепатит, перенесений 1,5 роки тому; спілкування з хворим на вітряну
б) в анамнезі захворювання вказівка на вірусний гепатит, перенесений 1,5 роки тому;
в) в анамнезі оперативне втручання з приводу апендициту 2 міс тому;
г) перенесене раніше захворювання на кашлюк;*
д) дитині віком 5 років, яка раніше не щеплювалася.

8. Протипоказаннями щодо профілактики поліомієліту є:
а) гострі інфекційні захворювання;*
б) СНІД;*
в) серцево-судинні захворювання у стадії компенсації;
г) диспепсичні явища з температурою до 37,5 °С;
д) диспепсичні явища з температурою більше 37,5 °С.*

9. Імунопрофілактика за епідемічними показаннями в Україні. може проводитися проти:
а) дифтерії;*
б) лептоспірозу;*
в) шигельозів;
г) туберкульозу;
д) кору.*

10. Показання щодо термінової профілактики правця:
а) відмороження й опіки II, III і IV ступеня;*
б) апендицит;
в) позалікарняні аборти і пологи;*
г) проникаючі ушкодження шлунково-кишкового тракту;*
д) закритий перелом нижньої кінцівки.

11. Проба з кінською сироваткою вважається позитивною:
а) якщо діаметр інфільтрату (гіперемії) менше 0,2 см;
б) якщо діаметр інфільтрату (гіперемії) 0,2-0,4 см;
в) якщо діаметр інфільтрату (гіперемії) 0,5-0,9 см;
г) якщо діаметр інфільтрату (гіперемії) 1,0 см і більше;*
д) при виникненні анафілактичного шоку після введення ППС.*

12. Курс планової вибіркової вакцинації проти сказу проводиться:
а) спортсменам;
б) туристам;
в) собаколовам;*
г) єгерям;*
д) особам, які покусані дикими м'ясоїдними тваринами.

13. У новонародженого, мати якого хворіла на кір, протикоровий імунітет:
а) природний;*
б) штучний;
в) активний;
г) пасивний;*
д) пасивно-активний.

14. За технологією одержання вакцинні препарати поділяють на:
а) корпускулярні живі;*
б) генетичні;*
в) рекомбінантні;*
г) бактеріальні;
д) вірусні.

15. Імунологічна ефективність імунізації оцінюється:
а) за впливом на клінічний перебіг інфекції;
б) за економією коштів у зв'язку із запобіганням інфекційним захворюванням;
в) за кількістю фагоцитів при лабораторному дослідженні;
г) за зниженням захворюваності в цілому;
д) за відсотком осіб із "захисним" рівнем антитіл.*

16. Планова вибіркова імунізація проводиться:
а) дітям, яким оформлюють документи у дитячий заклад:
б) дітям, які досягли відповідного віку;
в) людям, які мають ризик зараження у зв'язку з характером діяльності*
г) в осередках інфекційних хвороб; д ) людям, які, ймовірно, були інфіковані.

17. Облік дитячого населення з метою планування імунопрофілактики передбачає:
а) проведення перепису дитячого населення 1 раз на рік;
б) проведення перепису дитячого населення 2 рази на рік;*
в) систематичний облік новонароджених;*
г) систематичний облік дітей, що вибули та прибули;*
д) введення для новонароджених щеплювальних паспортів.

18. Внутрішньом'язово вводяться такі вакцини:
а) БЦЖ;
б) АКДП;*
в) жива корова вакцина;
г) вакцина проти гепатиту В;*
д) жива паротитна вакцина.

19. Захисним титром протиправцевих антитіл (в РПГ>а) вважають:
а) 1:10;
б) 1:20;*
в) 1:40;*
г)1:80;*
д)1:160.*

20. Планову вакцинацію АКДП-вакциною проводять у віці:
а) 3 міс;*
б) 6 міс;
в) 7 міс;
г)12 міс;
д) 18 міс*.

21. Схема планової вакцинації та ревакцинації проти кору пе- редбачає введення вакцини у: а ) 12 міс;*
б) 15 років;
в) 6 років;*
г) 11 років;
д) 18 років.

22. Мета проведення проби Манту:
а)виявлення інфекційної алергії; *
б) виявлення поствакцинального гуморального імунітету;
в) відбір осіб для ревакцинації проти туберкульозу;*
г) відбір новонароджених для первинної вакцинації проти туберкульозу;
д) остаточне встановлення діагнозу "туберкульоз".

23. Від роботи або іншої діяльності відсторонюються особи, які необґрунтовано відмовилися від профілактичних щеплень проти:
а) краснухи;
б) туберкульозу;*
в) гепатиту В;
г) кору;*
д) правця.

24. Препаратами для термінової профілактики правця є:
а) АД-анатоксин;
б) АП-анатоксин;.*
в) АДП-М-анатоксин;.*
д) АКДП-вакцина;
е) ППЛІ. *

25. Епідеміологічна ефективність імунізації оцінюється:
а) за економією коштів у зв'язку із запобіганням інфекційним захворюванням;
б) за впливом на епідемічний процес;.*
в) за наявності ускладнень;
г) за зниженням захворюваності;.*
д) за відсотком осіб із "захистним" рівнем антитіл.

26. Планові профілактичні щеплення здійснюються:
а) у кабінетах щеплення при лікувально-профілактичних установах;.*
б) в медичних кабінетах дошкільних установ і шкіл;.*
в) за місцем проживання дитини;
г) виїзними бригадами вакцинаторів;
д) у таборах літнього відпочинку дітей.

27. Планова імунопрофілактика в Україні проводиться проти:
а) вітряної віспи;
б) епідемічного паротиту;.*
в) грипу;
г) кашлюку;.*
д) черевного тифу.

28. Вакцинами, які вводяться підшкірно, є:
а) БЦЖ;
б) АКДП;
в) вакцина проти кору;.*
г) вакцина проти гепатиту В;
д) вакцина проти паротиту.*.

29. Схема вакцинації та ревакцинації проти паротиту у дівчат включає:
а) щеплення в 12 міс;*
б) щеплення в 6 років;*
в) щеплення в 15 років;
г) щеплення в 11 років;
д) щеплення в 18 років.

30. Схема вакцинації та ревакцинації проти краснухи у хлопців включає:
а) щеплення в 12 міс;*
б) щеплення в 6 років;*
в) щеплення у 15 років; г )щеплення у 11 років;
д) щеплення у 18 років.

31. Нормальна специфічна поствакцинальна реакція на місці введення БЦЖ:
а) папула розміром 5—10 мм;*
б) рубчик до 10 мм у діаметрі;*
в) колоїдний рубець;
г) інфільтрат діаметром 20 мм;
д) гіперемія шкіри понад 3 см.

32. Імунопрофілактика за епідемічними показаннями в Україні може проводитися проти:
а) дифтерії;*
б) кашлюку;
в) вітряної віспи;
г) туляремії;
д) грипу.*

33. Показання до термінової профілактики правця:
а) відмороження та опіки II, III і IV ступеня;*
б) укуси тваринами;*
в) ослинення тваринами;
г) проникаючі ушкодження шлунково-кишкового тракту;*
д) закриті переломи верхніх кінцівок.

34. Тактику проведення термінової профілактики правця виз- начають:
а) професія;*
б) вік;*
в) дані щодо щеплень проти правця;*
г) дані щодо перенесених соматичних захворювань;
д) локалізація травми у потерпілого.

35 Штучний пасивний імунітет формується після введення:
а) сироваток;*
б) імуноглобулінів;*
в) анатоксинів;
г) атенуйованих вакцин;
д) рекомбінантних вакцин.

36. Оцінювання ефективності імунопрофілактики перевіряєть- ся за такими критеріями:
а) соціальний;
б) імунологічний;*
в) епідеміологічний;*
г) алергологічний;
д) клінічний.*

37. Імунізація за епідемічними показаннями проводиться:
а) дітям, яким оформлюють документи у дитячий заклад;
б) дітям, які досягли відповідного віку;
в) людям, які мають ризик зараження у зв'язку з характером діяльності;
г) в осередках інфекційних хвороб;*
д) при виїзді до країн, неблагополучних щодо жовтої гарячки.*

38. Планова імунопрофілактика в Україні проводиться проти:
а) дифтерії;*
б) правця;*
в) грипу;
г) гепатиту А;
д) гепатиту В*.

39. Протипоказання до введення живих вакцин проти кору та паротиту:
а) природжені комбіновані імунодефіцити;*
б) наявність судом в анамнезі;
в) злоякісні новоутворення;*
г) алергічні реакції на введення сироваток; д ) анафілактичні реакції на яєчний білок.*

40. Від роботи або іншої діяльності відсторонюються особи, які не- обгрунтовано відмовилися від профілактичних щеплень проти:
а) дифтерії;*
б) епідемічного паротиту;
в) поліомієліту;*
г) грипу;
д) кашлюку.*

41. Терміновій імунопрофілактиці проти сказу підлягають:
а) мисливці;
б) собаколови;
в) особи, покусані дикими м'ясоїдними тваринами;*
г) співробітники лабораторій, які працюють із вуличним вірусом сказу;
д) особи, які отримали укуси від невідомої м'ясоїдної тварини, що зникла.*

42. У вогнищі кору екстрена профилактика:
а) не проводиться.
б) проводиться тільки живою коревою вакциною.
в) проводиться тільки противокоревим імуноглобуліном.*
г) проводиться живою коревою вакциною або противокоревим імуноглобуліном.

43. У вогнищі кору екстрену вакцинацію живою коревою вакциною проводять:
а) дорослим 22 років, 2 дні тому мав контакт з хворим на кір, сам на кір не хворів, не щеплений *.
б) дитина у віці 3 років, 10 днів тому мала контакт з хворою дитиною на кір, не щеплена*
в) здорова дитина у віці 14 років була в контакті з хворою на кір, 2 міс. тому сам переніс кір
г) дитина у віці 9 міс, яка має ексудативний діатез в стадії загострення, 2 дні тому мала контакт з хворим на кір.

44. Наказ про «Положення , організацію та проведення профілактичних щеплень» затверджується:
а) наказом МОЗ України;*
б) Верховною Радою;
в) наказом президента
г) регіональним органом виконавчої влади охорони здоров’я

45. Особам, які через 6 міс. після проведеного повного курсу щеплень отримали повторні тяжкі укуси від тварини, щеплення проти сказу:
а) не проводять
б) проводять повний курс згідно інструкції без обліку наступних щеплень.
в) проводять скорочений (у 3 рази) курс щеплень з введенням антирабічного імуноглобуліну
г) проводять скорочений (у 3 рази) щеплень без введення антирабічного імуноглобуліну.*

46. Тактика проведення специфічної екстреної профілактики праквця визначається.
а) характером рани, травми;*
б) щепленим анамнезом потерпілого;*
в) часом, минулим після травми.
г) професією потерпілого.

47. Які міроприємства здійснюються у день призначення профілактичних щеплень?
а) медичний огляд пацієнта;*
б) термометрія;*
в) біохімічний аналіз крові;
г) дозвіл на проведення щеплень батьків;*
д) інформація щодо можливих проявів побічної дії.*

48. Критерії ефективності імунопрофілактики.
а) клінічні;*
б) імунологічні;*
в) епідеміологічні;*
г) серологічні;
д) біохімічні.

49. По яким показникам оцінюється епідеміологічна ефективність імунізації по відношенню до зниження захворюваності ?
а) сезонність;*
б) циклічність;*
в) осередковість;*
г) ураженість дитячих колективів;*
д) зміна вікової структури захворюваності.*

50. Які покази до термінової імунопрофілактики правця?
а) подряпиння шкіри;
б) травми з порушенням цілісності шкірних проявів;*
в) позалікарняні аборти;*
г) укуси тварин;*
д) опіки 11,111, 1Y ступеня.*

51. Які препарати використовуються для термінової профілактики правця?
а) адсорбований правцевий анатоксин;*
б) протиправцевий людський імуноглобулін;*
в) протиправцеву сироватку очищену;
г) протиправцеву сироватку очищену за відсутності ППЛІ;*
д) протиправцеву вакцину.

52. Які особи підлягають терміновій профілактиці сказу?
а) при укусі невідомої собаки;*
б) при подряпині шкіри домашньою твариною;
в) при вживанні в їжу термічно необробленого м’яса дикого кабана ;*
г) при обробці шкіри найденого мертвого лиса;*
д) при укусі кажана в голову людини.*

53. Яку дозу протиботулінічної сироватки треба ввести здоровим особам, що одночасно з хворим вживали продукти?
а) одну лікувальну дозу сироватки;
б) дві лікувальні дози;
в) не потрібно вводити сироватку;
г) половину лікувальної дози;*
д) 1,5 лікувальної дози.

54. До якої доби можна ввести дітям коровий імуноглобулін, що не хворіли на кір, але були в контакті з хворим?
а) до 1-ої доби;*
б) до 3-ої доби;*
в) до 6-ої доби;*
г) до 8-ої доби;*
д) до 10-ої доби.

55. Скільки раз в дозі 1,0 мл вакцини проти сказу потрібно ввести особам при ослизненні ушкоджених шкірних покровів з профілактичною метою, якщо тварина захворіла, загинула, зникла?
а) 1раз ;
б) 2 рази ;
в) 5 раз;
г) 6 раз;*
д) 8 раз.

56. Чи потрібно призначити вакцину проти сказу особам при ослизненні ушкоджених шкірних покровів з профілактичною метою, якщо тварина здорова упродовж 10 діб?
а) призначити одноразово;
б) не призначати ;*
в) призначити згідно схеми тільки вакцино.;
г) призначити комбіноване лікування антирабічним імуноглобуліном + вакцина;
д) негайно призначити антирабічний імуноглобулін.

57. Чи потрібно призначити негайне лікування проти сказу особам при укусі будь-якої локалізації, нанесені свійськими тваринами, які втікали, діагноз не відомий
а) призначити одноразово;
б) не призначати ;
в) призначити згідно схеми тільки вакцино.;
г) негайно призначити комбіноване лікування антирабічним імуноглобуліном + вакцина;*
д) негайно призначити антирабічний імуноглобулін.

58. Яка дозу імуноглобуліну потрібно ввести дитині 7 років, яка контактувала з хворим на на генералізовану форму менінгококової інфекції.
а)1,5 мл ;
б) 2 мл,;
в)2, 5 мл;
г) 3 мл;*
д) 6 мл.

59. Яку дозу імуноглобуліну потрібно ввести дорослій людині, яка контактувала з хворим на кір.
а) 1,5 мл ;
б) 2 мл,;
в)2, 5 мл;
г) 3 мл;*
д) 6 мл.

60. Медичний персонал який може приймати участь у проведенні щеплень
а)медична сестра яка 5 років хворіє на холецистит;*
б) медична сестра якій 2 дні тому зробили розтин панарицію;
в) лікар який 3 роки хворіє на виразкову хворобу;*
г) лікар який 1 рік хворіє на екзему;
д) лікар з загостренням хронічного тонзиліту.

61. Хто приймає участь у проведенні щеплень при плановій вакцинації?
а) терапевт;*
б) педіатр;*
в) лаборант;
г) епідеміолог;*
д) бактеріолог.

62. Покази для введення вакцин.
а) планові щеплення певних вікових груп;*
б) загроза розповсюдження захворювань в місті;*
в) спілкування з інфекційним хворим;
г) лікування хворого гострою формою інфекційного захворювання;
д) відрядження в місцевість з підвищеним ризиком інфікування.*

63. Вимоги до вакцинних штамів живих вакцин
а) висока вірулентність і патогенність;
б) відсутність вірулентності і патогенності;*
в) висока імуногенність;*
г) повноцінний набір антигенів;*
д) здатність до розмноження в організмі щепленого.*

64. Вимоги до вакцинних штамів інактивованих вакцин.
а) висока вірулентність і патогенність;*
б) відсутність вірулентності і патогенності;
в) висока імуногенність;*
г) повноцінний набір антигенів;*
д) здатність до розмноження в організмі щепленого.

1. До якої групи захворювань відносять шигельоз?
а) антропоноз;*
б) сапроноз;
в) зооноз;
г) антропозооноз;
д) до групи особливо небезпечних інфекцій.

2. Які механізми зараження мають місце при шигельозі?
а) вертикальний;
б) краплинний;
в) трансмісивний;
г) фекально-оральний;*
д) ні один із нижче зазначених.

3. Джерело інфекції при шигельозі:
а) тварини;
б) людина;*
в) людина і тварини;
г) комахи;
д) гризуни.

4. Який з шляхів передачі є провідним при шигельозі Зонне:
а) контактно-побутовий;
б) пиловий;
в) водний;*
г). статевий;
д) харчовий.

5. Джерело інфекції при черевному тифі.
а) хворі люди;*
б) хворі тварини;
в) бактеріоносії;
г) гризуни;
д) все перераховане.

6. Правила виписки із стаціонару хворих на шигельоз, які не відносяться до декретованої групи:
а) через 3 дні після нормалізації випорожнень і температури тіла;*
б) клінічне одужання;
в) 2 негативних результатів бак. дослідження випорожнень;
г) 3 негативних результатів бак. досліджень випорожнень через 2 дні після закінчення антибактеріальної терапії;
д) 1 негативний результат бак. дослідження випорожнень через 2 дні після закінчення антибактеріальної терапії*

7. Який з шляхів передачі є провідним при шигельозі Флекснера:
а) контактно-побутовий;
б) пиловий;
в) водний;
г) статевий;
д) харчовий.*

8. Правила виписки із стаціонару хворих на шигельоз, які відносяться до декретованої групи:
а) через 3 дні після нормалізації випорожнень і температури тіла;*
б) клінічне одужання;
в) наявність 3-х негативних результатів бак. досліджень випорожнень через 2 дні після закінчення антибактеріальної терапії;*
г) наявність 1-го негативного результату бак. дослідження випорожнень через 2 дні після закінчення антибактеріальної терапії;
д) не раніше ніж через тиждень після нормалізації випорожнень і температури тіла.

9. Серед заходів специфічної діагностики шигельозу використовують наступні:
а) РНГА, РПГА, РА;
б) бактеріоскопія випорожнень;
в) бакпосів випорожнень;
г) ректороманоскопія;
д) копроцитограма .

10. Гостре носійство при шигельозі.
а) відсутнє;
б) виділення збудника упродовж місяця;
в) виділення збудника упродовж 3 місяців;
г) виділення збудника упродовж 6 місяців;*
д) виділення збудника упродовж 9 місяців.

11. Збудником шигельозу є:
а) віруси;
б) найпростіші;
в) рикетсії;
г) бактерії;*
д) коки.

12. Джерелом інфекції при шигельозі не являються.
а) хворі люди;
б) бактеріоносії;
в) птахи;*
г) комахи; *
д) хворі тварини*.

13. Який з шляхів передачі є провідним при шигельозі Григор’єва- Шиги :
а) контактно-побутовий;*
б) пиловий;
в) водний;
г) статевий;
д) харчовий.

14. Тактика лікаря щодо хворого на шигельоз і контактних, які проживають у гуртожитку:
а) госпіталізувати хворого;*
б) госпіталізація контактних;
в) бакобстеження контактних, спостереження за осередком протягом 7 днів;*
г) направити повідомлення в СЕС;*
д) лікувати хворого в КІЗі за місцем проживання за умови легкого перебігу хвороби;

15. Сезонність при шигельозіі:
а) зимово-весняна;
б) осінньо-зимова; в ) літньо-осіння;*
г) весняно-літня;
д) відсутня.

16. Збудником черевного тифу є:
а) S. typhimurium;
б) S. typhi; *
в) S. paratypi A;
г) S. enteritidis;
д) S. paratypi

17. Максимальний інкубаційний період при черевному тифі становить:
а) 6 днів;
б) 10 днів;
в)14 днів;
г) 18 днів;
д) 21 день.*

18. Джерелом збудників черевного тифу можуть бути:
а) хвора людина, бактеріоносій;*
б) хвора тварина, бактеріоносій;
в) реконвалесцент;*
г) хворий в розпалі хвороби;*
д) хворий абортивною формою.*

19. Який метод лабораторного дослідження використовується для раннього виявлення хворих черевним тифом і паратифами?
а) мікроскопічний;
б) серологічний;
в) бактеріологічний;*
г) біологічний;
д) біохімічний.

20. Специфічні методи діагностики черевного тифу.
а) гемокультура; *
б) копроурінокультура; *
в) реакція Відаля в парних сироватках крові;*
г) РНГА в динаміці;*
д) біологічний метод.

21. Який об’єм крові необхідно брати у хворих на черевний тиф для дослідження на гемокультуру на 7 день хвороби?
а) 2 мл;
б) 5 мл;
в) 10 мл;*
г) 15 мл;
д) 20 мл.

22. При заключній дезінфекції у вогнищі черевного тифу знезараженню підлягає:
а) посуд;*
б) випорожнення хворого;*
в) сеча хворого;*
г) повітря;
д) натільна білизна.*

23. Вкажіть термін спостереження за особами, що були в контакті із хворими на черевний тиф:
а) 5 днів;
б) 10 днів;
в) 15 днів;
г) 21 день;*
д) 30 днів.

24. Яке співвідношення крові і живильного середовища повинно бути при дослідженні крові на гемокультуру?
а) 1:1;
б) 1:2;
в) 1:4;
г) 1:8;
д) 1:10.*

25. Який матеріал від хворого для діагностики черевного тифу засівають на щільні живильні середовища?
а) кров;
б) випорожнення;*
в) сечу;*
г) жовч;*
д) кров, жовч.

26. Джерелом зараження при паратифі В є:
а) людина і тварина;*
б) тільки людина;
в) тільки тварина;
г) комахи;
д) гризуни.

27. Термін виписки реконвалесцентів черевного тифу, якщо хворому не проводилось етіотропне лікування ?
а) на 5-й день нормальної температури тіла;
б) на10-й день нормальної температури тіла;
в) на 14-й день нормальної температури тіла;*
г) на 21-й день нормальної температури;
д) на 25-й день від початку хвороби.

28. Коли виписуються реконвалесценти черевного тифу, якщо хворому проводилось етіотропне лікування?
а) на 5-й день нормальної температури тіла;
б) на 10-й день нормальної температури тіла;
в) на 14-й день нормальної температури;
г) на 21-й день нормальної температури тіла.;*
д) на 21-й день від початку хвороби;

29. Коли можна получити заключний результат гемокультури.
а) на третій день досліджень;
б) на 5-й день;
в) на 6-й день ;
г) 10-й день;*
д) 14-й день від початку досліджень.

30. Коли можна отримати результат серологічного дослідження, взятого у хворого на черевний тиф.
а) через 6 годин;
б) через 12 годин;
в) через 24 години;*
г) через 48 годин;
д) через 60 годин.

31. Назвіть термін диспансерного спостереження за перехворілими тифо-паратифозним захворюванням.
а) упродовж 2-х тижнів;
б) упродовж місяця;
в) упродовж 3-х місяців;*
г) упродовж 6-ти місяців;
д) упродовж року.

32. В якому випадку можна поставити діагноз «транзиторний носій»?
а) наявність уринокультури черевнотифозних мікробів;
б) наявність копрокультури;*
в) наявність білікультури;
г) за серологічного дослідження;
д) по біохімічним дослідженням

33. Хто з хронічних бактеріоносіїв черевного тифу може продовжувати роботу за фахом?
а) завгосп дитячого садочка;
б) робітник пункту прийому посуду;*
в) слюсар-авторемонтник;*
г) лікар-терапевт;*
д) медична сестра дитячого садочка.

34. Назвіть характерні особливості молочної епідеміі черевного тифу.
а) гострий початок;*
б) зв'язок з інфікованими продуктами;*
в) велика кількість тяжких форм;*
г) високий рівень захворюваності серед дітей;*
д) швидкий регрес хвороби.*

35. Назвіть характерні особливості водної епідеміі черевного тифу.
а) гострий початок хвороби;*
б) територіальна ознака;*
в) поліетіологічність збудників;*
г) рідке захворювання серед маленьких дітей;
д) швидкий регрес хвороби.

36. Правила виписки хворого на черевний тиф із стаціонару:
а) негативна гемокультура;
б) тричі негативна копроурінокультура;*
в) негативна білікультура;*
г) негативна реакція Відаля;
д) не раніше 21 доби після нормалізації температури. *

37. Збудником черевного тифу є:
а). Salmonella enteritidis;
б). Salmonella typhi;*
в). Salmonella paratyphi A;
г). Salmonella paratyphi B;
д). Salmonella typhi murium.

38. Джерело інфекції при паратифі А.
а) хворий на паратиф А;*
б) здоровий носій збудника;*
в) велика рогата худоба;
г) домашня птиця;.
д) гризуни.

39. Матеріал для бактеріологічного дослідження при підозрі на черевний тиф:
а) промивні води шлунку;
б) кров;*
в) сеча;*
г) випорожнення;*
д) пунктат лімфатичних вузлів.

40. Хто є джерело інфекції при гепатиті А?
а) хвора людина;*
б) вірусоносій;*
в) тварини;
г) гризуни;
д) комахи.

41. В які періоди хвороби хворі на ВГА становлять найбільшу загрозу для оточення?
а) упродовж інкубаційного періоду;
б) в останні 2-3 дні інкубаційного періоду;*
в) у продромальному періоді;*
г) у перші 5 днів жовтяничного періоду;
д) у періоді реконвалесценції.

42. За яких умов можливе амбулаторне лікування хворих на вірусний гепатит А?
а) легкий перебіг;*
б) вік хворих від 3 до 30 років;
в) вік хворих від 4 до 15 років;
г) хворий мешкає в благоустроєній квартирі;*
д) за узгодженням з лікарем-епідеміологом.*

43. Який механізм передачі вірусного гепатиту А?
а) фекально-оральний;*
б) краплинний;
в) трансмісивний;
г) контактний;
д) змішаний.

44. Який шлях передачі вірусного гепатиту А?
а) контактно-побутовий;*
б) водний;*
в) харчовий;*
г) парантеральний;
д) через мух.

45. Сезонність вірусного гепатиту А.
а) зима;*
б) весна;
в) літо;
г) осінь*;
д) сезонність відсутня.

46. Який інкубаційний період вірусного гепатиту А?
а) до 35 днів;*
б) 2-3 місяці;*
в) 4 місяці;
г) 5 місяців;
д) 6 місяців.

47. Яка дезінфекція проводиться у вогнищі вірусного гепатиту А після госпіталізації хворого?
а) поточна;
б) заключна;*
в) профілактична;
г) не проводиться;
д) поточна та профілактична.

48. Перерахуйте особливості епідеміології вірусного гепатиту А?
а) хворіють діти до року?
б) від 4-15 років;*
в) люди молодого віку;*
г) люди середнього віку;
д) люди похилого віку.

49. Який строк диспансеризації перехворілих на вірусний гепатит А?
а) 10 днів;
б) місяць;
в) 3 місяці;*
г) 6 місяців;
д) 1 рік.

50. Якими лабораторними тестами можна підтвердити діагноз вірусного гепатиту А?
а) біохімічним аналізом крові;
б) наявність АЛТ у крові;
в) призначення крові на антитіла до вірусного гепатиту А?;*
г) наявність австралійського антигену;
д) призначенням УЗД печінки.

51. В які періоди року реєструються випадки черевного тифу?
а) зимою;
б) весною;
в) літом;*
г) восени;*
д) сезонність відсутня.

52. Термін спостереження за особами, які були в контакті з хворими на шигельоз.
а) 21 день;
б) 10 днів;
в) 30 днів;
г) 5 днів;
д) 7 днів*. 53. Як поступити з продавцем харчових продуктів, у

якого з випорожнень при плановому обстежені виділили дизентерійну паличку?
а) відлучити від роботи, лікувати амбулаторно;
б) лікувати амбулаторно, продовжувати працювати;
в) госпіталізувати, призначити лікування;*
г) рекомендувати поміняти роботу не зв' язану з харчовими продуктами.

54. Хто вирішує питання про зняття з диспансерного обліку перехворілого на шигельоз.
а) лікар-інфекціоніст стаціонару;
б) гастроентеролог;
в) дільничний терапевт;
г) лікар кабінету інфекційних захворювань;*
д) епідеміолог.

55. Збудника шигельозу можна виявити:
а) з випорожнень;*
б) із сечі;
в) з жовчі;
г) з харкотиння;
д) з випорожнень та сечі.

56. Збудника черевного тифу можна виявити:
а) з випорожнень;*
б) із сечі; *
в) з жовчі;*
г) з харкотиння;
д) з випорожнень та сечі.*

57. Який максимальний термін відправки в баклабораторію випорожнень від хворого шигельозом?
а) відправити негайно в лабораторію;*
б) через 1 годину після взяття матеріалу;*
в) через 2 години після взяття матеріалу;*
г) через 6 годин після взяття матеріалу;
д) через 12 годин після взяття матеріалу.

58. Джерело інфекції при ВГА
а) хворий у період жовтяниці;*
б) хворий у преджовтяничний період;
в) хворий у періоді реконвалесценції
г) гризуни;
д) домашні тварини.

59. Вкажіть маркери крові гострого ВГА:
а) НАVАg;
б) anti – HAV Ig G;*
в) anti – HAV Ig М;
г) anti – HEV Ig M.

60. Вкажіть маркери крові гострого ВГБ:
а) HBsAg;*
б) HBeAg;*
в) Anti-HBc-IgM;
г) Anti-HD-lgM.

61. Джерелом збудників інфекції в стаціонарі можуть бути:
а) хворий на аскарідоз;
б) перехворілий на кір місяць тому;
в) хворий на хронічний бруцельоз;
г) реконвалесцент ВГА;
д) бактеріоносій менінгококової інфекції.*

62. Осередкову дезінфекцію проводять у вогнищі:
а) дифтерії;*
б) кору;
в) вірусного гепатиту А;*
г) шигельозу;*
д) черевного тифу.*

63. При транзіторному носійстві черевнотифозних бактерій виділяють:
а) з крові;
б) з сечі;
в) з калу;*
г) з жовчі;
д) зі слини.

64. Госпіталізація хворих в інфекційне відділення обов’язкова.
а) на менінгококову інфекцію;*
б) вірусний гепатит;*
в) кір;
г) ботулізм;*
д) бешиха.

Хлопець 5 р. хворіє на ангіну 4 дні, на 9-й день діагноз змінений на дифтерію. Дитина відвідує дитячий садочок. Останній раз була в групі в 1-й день захворювання. Що треба провести в осередку?
а)* Дезінфекцію в групі дитячого садочку і вдома
б) Нічого не проводити
в) Дезінфекцію в дитячому садочку
г) Дезінфекцію вдома
д) Накласти карантин

№ 2 Хлопець 5 р. хворіє на ангіну 4 дні, на 9-й день діагноз змінений на дифтерію. Дитина відвідує дитячий садочок. Останній раз була в групі в 1-й день захворювання. Що підлягає дезінфекції і яким способом?
a) Спалювання всіх малоцінних речей.
b) *Вологе прибирання приміщення хлорним вапном або хлораміном (підлога, стіни, іграшки), кип’ятіння посуду, камерна обробка білизни і одягу, провітрювання і кварцування приміщення.
c) Проводити дезінфекцію недоцільно.
d) Кип’ятіння посуду, провітрювання і кварцування приміщення.
e) Вологе прибирання приміщення хлорним вапном або хлораміном (підлога, стіни, іграшки).


№ 3 В інфекційну лікарню госпіталізований хворий з діагнозом грип. На 7-й день лікування діагноз змінено на черевний тиф. Де і яким способом провести дезінфекцію?
a) *Поточна дезінфекція в стаціонарі. Дома заключна дезінфекція: камерна обробка білизни. Кип’ятіння посуду. Замочування білизни хворого в дезрозчині. Обробка підлоги і стін в квартирі з гідропульту. Обробка вбиральні.
b) Поточна дезінфекція в стаціонарі. Замочування білизни хворого в дезрозчині. Обробка підлоги і стін в квартирі з гідропульту.
c) Заключна дезинфекція вдома у хворого.
d) Проведення дезінсекції.
e) Проведення дератизації

№ 4 Хворого на легку форму дизентерії залишено вдома. Визначити вид дезінфекції.
a) *Поточна дезінфеція
b) Заключна дезінфекція
c) Дератизація
d) Дезінсекція
e) Стерилізація

№ 5 В районну лікарню госпіталізований хворий з черевним тифом. Хворий проживає в селі в будинку сільського типу. В будинку одна кімната 28 м 2 та коридор 20 м 2 , туалет не каналізований 1,5 м 2 . Вкажіть, що підлягає дезінфекції.
a) Кімната та коридор. Білизна. Посуд. Туалет.
b) Всі приміщення де міг перебувати хворий.
c) Особисті речі хворого.
d) Туалет.
e) *Всі приміщення де міг перебувати хворий. Білизна. Посуд.

№ 6 В районну лікарню госпіталізований хворий з черевним тифом. Хворий проживає в селі в будинку сільського типу. В будинку одна кімната 28 м 2 та коридор 20 м 2 , туалет не каналізований 1,5 м 2 . Вкажіть, які дезрозчини застосовують для певних об’єктів, їх концентрацію з метою проведення дезінфекції.
a) *Кімната та коридор обробляють 0,5% хлораміном 1 годину. Або 0,2-0,5% хлорне вапно, або лізол 3-5% 1 годину. Білизна не забруднена випорожненнями 0,2% хлорамін 1 година, або 3% лізол 2 години. Посуд немитий 1% хлорамін 1година. В туалеті випорожнення 200 г/л хлорного вапна 1 година. Сеча 5 г/л 10 хв.
b) Кімната та коридор обробляють 5% хлораміном 1 годину. Білизна не забруднена випорожненнями не обробляється. Посуд немитий кип’ятять. В туалеті випорожнення 200 г/л хлорного вапна 1 година. Сеча 5 г/л 10 хв.
c) Кімната та коридор обробляють 7% хлораміном 1 годину. Білизна не забруднена випорожненнями обробляється в дезкамері. Посуд немитий замочують в 3% хлораміні. В туалеті випорожнення 200 г/л хлорного вапна 1 година. Сеча 5 г/л 10 хв.
d) Кімната та коридор обробляють 3% хлораміном 20 хвилин. Білизна не забруднена випорожненнями не обробляється. Посуд немитий кип’ятять. В туалеті випорожнення 200 г/л хлорного вапна 1 година. Сеча 5 г/л 10 хв.
e) Кімната та коридор обробляють 0,2% хлораміном 20 хв. 3-5% лізолом 1 годину. Білизна не забруднена випорожненнями 3% лізол 10 годин. Посуд немитий 5% хлорамін 1година. В туалеті випорожнення 200 г/л хлорного вапна 1 година. Сеча 5 г/л 10 хв.

№ 7 В районну лікарню госпіталізований хворий з черевним тифом. Хворий проживає в селі в будинку сільського типу. В будинку одна кімната 28 м 2 та коридор 20 м 2 , туалет не каналізований 1,5 м 2 , об’ємом вигрібної ями 1,6 м 3 . Розрахуйте кількість необхідних дезрозчинів для проведення заключної дезинфекції у будинку, туалету.
a) *24 л дезрозчину на загальну площу будинку.
b) 2 л дезрозчину на загальну площу будинку.
c) 12л дезрозчину на загальну площу будинку
d) 40 л дезрозчину на загальну площу будинку
e) 30л дезрозчину на загальну площу будинку

№ 8 У відділенні інфекційного стаціонару для хворих на вірусні гепатити загальною площею 300 м 2 необхідно провести дезінфекцію. Вкажіть вид дезінфекції і хто її проводить.
a) *Заключна дезінфекція. Проводиться працівниками міської дезстанції або дезвідділу СЕС.
b) Поточна дезінфекція. Проводиться хворим.
c) Поточна дезінфекція. Проводиться працівниками міської дезстанції або дезвідділу СЕС.
d) Заключна дезінфекція. Проводиться хворим.
e) Поточна дезінфекція і заключна дезінфекція. Проводиться хворим.

№ 9 В районну лікарню госпіталізований хворий на дифтерію. Хворий проживає в місті в квартирі 5 поверхового будинку. Квартира жилою площею 56 м 2 , а загальною – 74 м 2 . Що підлягає дезінфекції?
a) *Приміщення, предмети побуту, одяг, білизна, іграшки.
b) Одяг, білизна.
c) Предмети побуту.
d) Приміщення.
e) Приміщення,предмети побуту.

№ 10 Заходами, що спрямовані на другу ланку епідемічного процесу, є:
а) *дезінфекція;
б) дератизація;
в) девастація;
г) ізоляція хворого;
д) бактеріологічне обстеження хворого.

№ 11 Осередкова заключна дезінфекція проводиться у такому випадку:
а) в умовах інфекційного відділення при наявності інфекційного хворого;
б) в стаціонарі після виписки інфекційного хворого;
в) *після госпіталізації хворого із гуртожитку;
г) в громадських туалетах;
д) щоденно в дитячих дошкільних закладах.

№ 12 Профілактична дезінфекція проводиться у такому випадку:
а) при наявності в осередку хворого;
б) в осередку після госпіталізації хворого;
в) *поза осередком при підозрі на наявність джерела збудників інфекції;
г) в осередку після госпіталізації носія;
д) при наявності в осередку носія.

№ 13 Знезараження вегетативних форм патогенних мікроорганізмів можливе за допомогою такого способу:
а) вологе прибирання;
б) використання пилососу;
в) використання полів фільтрації;
г) провітрювання;
д) *кип’ятіння.

№ 14 Яким способом дезінфекції користуються для знезараження білизни хворого на туберкульоз?
а) застосування ультрафіолетового випромінювання;
б) камерна дезінфекція із застосуванням водяної пари;
в) нагрівання у водному розчині соди до 60 °С;
г) *камерна дезінфекція при застосуванні температури до 80 °С;
д) замочування у розчині поверхневоактивної речовини (ПАв).

№ 15 З яким вмістом активного хлору хлорне вапно не придатне для використання в якості дезінфектанта?
а) *15 %;
б) 23 %;
в) 25 %;
г) 28 %;
д) 32 %.

№ 16 Дезінфікуючі розчини хлорного вапна і хлораміну активують за допомогою додавання у їх робочі розчини такої речовини:
а) етиловий спирт;
б) *сульфат амонію;
в) борний спирт;
г) синтетичні миючі засоби;
д) глютаровий чи мурашиний альдегід.

№ 17 Перекис водню для дезінфекції використовують у концентрації:
а) 0,3 %;
б) 0,6 %;
в) * 3 %;
г) 15 %;
д) 20 %.

№ 18 Контроль якості передстерилізаційного очищення на наявність залишків миючих засобів проводять за допомогою такої проби:
а) азопірамова;
б) з суданом ІІІ;
в) * фенолфталеїнова;
г) бензидинова;
д) амідопіринов.

№ 19 При якому температурному режимі здійснюється стерилізація виробів медичного призначення у парових стерилізаторах (автоклавах)?
а) 100 °С;
б) * 120–132 °С;
в) 140 °С;
г) 160–180 °С;
д) 200 °С.

№ 20 Сухе гаряче повітря для дезінсекції доцільно використовувати при температурі:
а) 58–62 °С;
б) 60–79 °С;
в) *80–105 °С;
г) 106–111 °С;
д) 140–180 °С.

№ 21 Комплекс заходів знищення патогенних мікроорганізмів на об’єктах оточуючого середовища називається:
a) Дезінфекцією *
b) Стерилізацією

№ 22 Чи може профілактична дезінфекція проводитись за епідпоказаннями:
a) Так *
b) Ні

№ 23 Який з способів фізичної дезінфекції найбільш часто застосовується в медичній практиці:
a) Ультразвук
b) Ультрафіолетове випромінювання
c) Кип’ятіння
d) Сухе гаряче повітря
e) Водяна пара f) Кип’ятіння і водяна пара *

№ 24 Що обмежує можливості і застосування високих температур з метою дезінфекції:
a) Не всі мікроорганізми гинуть
b) Не гинуть комахи-переносники збудників інфекційних захворювань
c) Не гинуть спори
d) Не всі матеріали витримують високу температуру *
e) Все означене.

№ 25 Що обмежує застосування розчинів хлорного вапна з метою дезінфекції:
a) Неможливість швидко їх приготувати
b) Висока окислювальна активність
c) Відбілюючий ефект /знебарвлення/
d) Подразнююча дія
e) Все означене *

№ 26 Концентрація активного хлору в хлорному вапні, нижче за яку із цього вапна розчини не готують:
a) 5%
b) 10%
c) 16% *
d) 20%
e) 25%

№ 27 Що таке хлорновапняне молоко?
a) Суміш розчину хлорного вапна з розчином гашеного вапна
b) Свіжий водний розчин хлорного вапна *
c) Відфільтрований добовий розчин хлорного вапна
d) Суміш розчинів хлораміну і хлорного вапна
e) Суміш розчинів хлорного вапна, ДТСГК, НГК, ТГК

№ 28 Які активатори розчинів хлораміну і хлорного вапна використовуються:
a) Аміак
b) Солі амонію
c) Амонійна селітра
d) Формалін
e) Ефіри f) Будь-які речовини, що містять аміак чи солі амонію*

№ 29 Як можна зменшити подразнюючу дію ізоциануратів:
a) Зменшити концентрацію розчинів
b) Не розпилювати в приміщенні
c) Добавити детергенти
d) Активувати розчин
e) Добавити детергенти в розчин і не розпилювати його*

№ 30 Перевагу при дезінфекції в осередках чуми треба віддати:
a) Лізолу
b) Нафталізолу
c) ДП-2
d) Амфолану
e) Лізолу, ДП-2, Амфолану*

№ 31 Для чого застосовують мийно-дезінфікуючі засоби МЖС-1, МЖС-3, МЖС-28:
a) Для мийки і дезінфекції доїльно-молочного обладнання *
b) Для дезінфекції столового посуду в ЛПЗ
c) Для дезінфекції столового посуду в ДЗ
d) Для проведення поточної дезінфекції в осередках кишечних інфекцій
e) Для всіх означених видів роботи

№ 32 При проведенні дезінфекції в осередках яких захворювань перевагу треба віддати гарячим лужним розчинам:
a) Вірусного гепатиту А
b) Чуми
c) Бруцельозу
d) Сибірки
e) Туберкульозу f) Осередках зоонозних інфекцій *

№ 33 Які якості перекису водню перетворюють його в “препарат резерву” при дезінфекції:
a) Швидко розкладається
b) Викликає корозію металів
c) Не руйнує оптики *
d) Викликає ламкість гуми
e) Викликає помутніння пластмас

№ 34 В чому практична цінність поверхнево-активних сполук /ПАС/
a) Мають хороші миючі властивості
b) Мають відбілюючі властивості
c) Мають високу антимікробну активність
d) Добре розчиняються у воді
e) Стабільні при зберіганні f) Все означене *

№ 35 Які препарати використовуються для знезараження лабораторного посуду:
a) Сульфохлорантин
b) Нітран
c) Дезоксон-1
d) ДП-2
e) Всі означені *

№ 36 Які препарати ефективні в осередках туберкульозу:
a) 5% активований розчин хлораміну
b) 3% розчин дихлор-1
c) 1,5% розчин 1-хлор-бета-нафтолу
d) 0,4% розчин ДП-2
e) Всі означені *

№ 37 Перелічіть види контролю дезінфекції:
a) Візуальний
b) Хімічний
c) Бактеріологічний
d) Біологічний
e) Всі, крім біологічного *

№ 38 Якість поточної дезінфекції перевіряється в якій кількості осередків туберкульозу:
a) Не менше 5%
b) Не менше 10% *
c) Не менше 15%
d) Не менше 20%
e) Не перевіряється

№ 39 Виключіть спосіб , який не застосовується для дезінфекції:
a) Обпалювання, прожарювання
b) Кип’ятіння, пастеризація
c) Автоклавування
d) Дія променевої енергії /іонізуюче опромінювання, струми УВЧ і ін.:
e) Заморожування *

№ 40 Які з препаратів мають виражені миючі якості:
a) Хлордезин, хлорцин
b) Дихлор-1
c) Сульфохлорантин, нітран *
d) Всі означені
e) Ні один з них

№ 41 Який з препаратів може бути використаний для дезінфекції і стерилізації:
a) Хлордезин
b) Хлорцин
c) Сульфохлорантин
d) Дезоксон-1 *
e) Дихлор-1

№ 42 Виключіть вимогу, яка не може бути притаманною миючому засобу, що застосовуюється для передстерилізаційної очистки:
a) Хороший миючий ефект
b) Мінімальне піноутворення
c) Максимальне піноутворення *
d) Відсутність пірогенності і токсичності
e) Добре змивається з виробів

№ 43 Контроль якості передстерилізаційної обробки проводять постановкою проб:
a) Бензидіновою
b) Ортотолідіновою
c) Амідопіриновою
d) Азопірамовою
e) Фенолфталеїновою
f) Амідопіриновою, азопірамовою, фенолфталеїновою *

№ 44 Якість передстерилізаційної обробки залежить від:
a) Методу обробки /ручна чи машинна/
b) Концентрації миючих засобів в розчині
c) Хімічного складу миючого засобу
d) Часу, що пройшов з моменту використання інструментарію до початку його обробки
e) Миючого засобу, його концентрації і часу початку обробки інструментарію *

№ 45 В практиці стерилізації використовують такі методи:
a) Тепловий - сухим гарячим повітрям
b) Тепловий - парою
c) Хімічний - газовими сумішами
d) Хімічний – розчинами речовин
e) Фільтрування f) Всі означені *

№ 46 При позитивній пробі на кров чи миючий засіб на одному з предметів:
a) Ці предмети піддають повторній передстерилізаційній обробці
b) Ці предмети стерилізують
c) Всю групу виробів, що підлягають контролю, піддають повторній стерилізації
d) Всю групу виробів піддають повторному контролю
e) Всю групу виробів піддають повторній обробці до одержання негативних результатів *

№ 47 При застосуванні теплової стерилізації для упаковки виробів можуть використовуватись:
a) Папір мішочний звичайний;
b) Папір мішочний водостійкий;
c) Папір марки “Е”;
d) Крафт-папір;
e) Целофан; f) Всі, крім целофану *.

№ 48 Термін збереження стерильності виробів у біксах без фільтрів:
a) Одна доба;
b) 3 доби *;
c) 7 діб;
d) 20 діб;
e) Використовуються протягом доби.

№ 49 Термін збереження стерильності виробів у м’якій упаковці:
a) Одна доба;
b) Три доби *;
c) Сім діб;
d) 20 діб;
e) Використовуються протягом доби.

№ 50 Термін збереження виробів в біксах з фільтрами:
a) Одна доба;
b) Три доби;
c) Сім діб;
d) 20 діб *;
e) Безстроково.

№ 51 Контроль необхідної в стерилізаторах температури проводиться за допомогою:
a) Термометрів;
b) Закладання тест-об’єктів з відомою точкою плавлення;
c) Бактеріологічного дослідження біологічних тест-об’єктів;
d) Кобальтового чорнила;
e) Термоіндикаторних фарб та олівців; f) Всіма означеними методами *.

№ 52 Контроль роботи стерилізаторів в ЦСВ проводять:
a) Щомісячно;
b) Щоквартально;
c) Щорічно;
d) 2 рази на рік *.

№ 53 Контроль роботи стерилізаторів в ЛПЗ, що не мають ЦСВ, проводять:
a) Щомісячно
b) Щоквартально
c) Щорічно *
d) 2 рази на рік

№ 54 Заключення про стерильність досліджуваних зразків, що простерилізовані паровим і повітряним методами, дають після витримування посівів в термостаті протягом:
a) Однієї доби;
b) Двох діб;
c) Трьох діб;
d) П’яти діб;
e) Восьми діб *.

№ 55 Серед методів дезінфекції виділяють:
a) *фізичний;
b) суцільнй;
с) *хімічний;
d) осередковий;
е) профілактичний.

№ 56 Різновидами осередкової дезінфекції є:
a) суцільна;
b) камерна;
c) поточна;
d) планова*;
е) за епідемічними показаннями*.

№ 57 Хлорне вапно для дезінфекції використовують у вигляді:
a) сухого порошку для знезараження посуду;
b) робочих розчинів у концентрації 0,5% в осередках кишкових інфекцій*;
c) хлорно-вапняного молока в концентрації 20% в осередках сибірки*;
d) робочих розчинів у концентрації 0,3% в осередках черевного тифу;
е) робочих активованих розчинів у концентрації 5% в осередках туберкульозу.

№ 58 Етапами стерилізації виробів медичного призначення є:
a) дезінфекція*;
b) промивання проточною водою;
c) споліскування дистильованою водою;
d) контроль перед стерилізаційного очищення;
е) власне стерилізація*. № 5

9 Для хімічної стерилізації використовують такі дезінфектанти в концентрації:
a) 3-5% розчин пероксиду водню;
b) 6% розчин пероксиду водню*;
c) 0,2% розчин глютаральдегіду;
d) 5% освітлений розчин хлорного вапна;
е) 1% розчин дезоксону*.

№60 Для контролю якості стерилізації у парових стерилізаторах використовують такі речовини:
a) бензойна кислота*;
b) саліцилова кислота;
c) арабіноза;
d) фталевий ангідрид*;
е) стрептоцид.

№ 61 Різновидами осередкової дезінфекції є:
а) знезараження стічних побутових вод;
b) поточна дезінфекція*;
c) пастеризація харчових продуктів;
d) заключна дезінфекція*;
е) планова дезінфекція.

№ 62 Виконавцями проведення осередкової дезінфекції можуть бути:
a) працівники СЕС*;
b) дільничний лікар;
c) родичі хворого*;
d) дільнична медсестра;
е) відомча медична служба підприємства.

№ 63 Посуд інфекційного хворого може бути знезаражений у такий спосіб:
a) кип'ятіння в розчині кальцинованої соди*;
b) занурення в розчин фенолу;
c) занурення в розчин хлораміну*;
d) в дезінфекційній камері;
е) сухим хлорним вапном.

№ 64 Для хімічної стерилізації використовують такі речовини в концентрації:
a) 4,8% розчин первомуру*;
b) 2-4 % розчин пероксиду водню;
с) 6 % розчин пероксиду водню*;
d) 0,1 % розчин дезоксону;
е) 0,5 % розчин дезоксону.

№ 65 Пробу, яку використовують для контролю якості передстерилізаційного очищення медичного інструментарію, нази- вають:
a) хлораміновою;
b) бензпіреновою;
c) пробою з Суданом III*;
d) амідопіриновою*;
е) ортофосфорною.

№ 66 Обов'язковими вимогами до хімічного дезінфектанту є:
a) здатність розчинятися у воді*;
b) овіцидна дія;
c) безпечність для людини*;
d) помірна токсична дія;
е) миючий ефект.

№ 67 Повного знезараження окремих об'єктів від вегетативних форм патогенних мікроорганізмів досягають шляхом:
a) камерної дезінфекції*;
b) промивання під струменем води;
с) хімічної дезінфекції*;
d) пастеризації;
е) фільтрування через бактеріальні фільтри.

№ 69 Контроль якості передстерилізаційного очищення на наявність крові проводять за допомогою таких проб:
a) делатест*;
b) із Суданом III;
c) азопірамової*;
d) хлорамінової;
е) йодокрохмальної.

№ 70 Для контролю режиму роботи повітряних стерилізаторів за- стосовують таку речовину:
a) бензойну кислоту;
b) саліцилову кислоту*;
c) тіосечовину*;
d) амонієві солі;
е) фталевий ангідрид.

№ 71 Осередкову дезінфекцію проводять у такому випадку:
a) у квартирі з амбулаторним хворим на шигельоз*;
b) у стаціонарі після виписки інфекційного хворого;
c) щоденно в дитячих дошкільних закладах;
d) у громадських туалетах;
е) у гуртожитку після госпіталізації хворого на ВГА*.

1. Зазначте пункт, який не має відношення до висновку про причини й умови виникнення епідемічного осередку:
а) визначення часу та місця зараження джерела збудника;
b) визначення факторів передачі збудника;
c) визначення умов, які сприяють виникненню осередку (відсутність імунітету, гігієнічних навичок);
d) лабораторне дослідження об'єктів навколишнього середовища;
e) оцінка якості проведених в осередку протиепідемічних заходів*.

2. Час фактичного існування осередку інфекційного захворювання:
а) час від моменту захворювання до моменту ізоляції хворого і проведення завершальної дезінфекції*;
b) час від моменту захворювання до моменту ізоляції хворого плюс максимальний інкубаційний період;
с) час від моменту захворювання до початку епідобстеження осередку;
d) час від моменту забору матеріалу від хворого для лабора- торного дослідження до виписки зі стаціонару;
e) час від першого випадку захворювання до моменту останнього випадку.

3. Природний осередок інфекційного захворювання — це:
a) сукупність біологічних об'єктів;
b) епізоотичний осередок;
c) територія, на якій постійно реєструються зоонозні інфекції;
d) місце зараження людини зоонозною інфекцією;
e) ділянка території географічного ландшафту з притаманним їй біоценозом, серед особин якого циркулює збудник хвороби*.

4. Епідеміологічне обстеження осередків і спалахів інфекційних захворювань — це:
a) протиепідемічні заходи щодо ліквідації епідемічних осередків та спалахів;
b) оцінювання ефективності та якості протиепідемічних заходів щодо ліквідації осередків і спалахів інфекційних захворювань;
c) усе вищевказане*.

5. Група осередків, які виникли одночасно — це:
a) ряд осередків, що виникли в межах середньої тривалості інкубаційного періоду;
b) ряд осередків, об'єднаних загальним джерелом збудника;
c) ряд осередків, об'єднаних загальним чинником передачі;
d) ряд осередків, об'єднаних спільним місцем дії чинників передачі;
e) усе вищевказане*.

6. Медичне спостереження в епідемічному осередку при антропонозних інфекціях встановлюють:
a) тільки за особами, які доглядають за хворим;
b) за всіма особами, які мали контакт із хворим*;
c) тільки за членами родини хворого в комунальній квартирі;
d) тільки за маленькими дітьми, які проживають разом із хворим;
e) тільки за особами, професійна діяльність яких пов'язана з; високим ризиком поширення інфекційного захворювання.

7. Біологічними чинниками епідемічного процесу є:
a) джерело збудників інфекції*;
b) умови життя людей;
c) сприйнятливе до збудника населення*;
d) навколишнє середовище;
e) географічні умови.

8. Однією з необхідних умов існування природного осередку трансмісивного захворювання є:
a) постійна наявність людини на території природного осередку;
b) постійна наявність диких тварин — теплокровних хазяїв збудника*;
c) сільськогосподарська діяльність людини;
d) наявність членистоногих — переносників збудників*;
e) наявність свійських тварин — теплокровних хазяїв збудника.

9. Ланками епідемічного процесу є:
a) теплокровний носій збудника інфекції*;
b) мікроорганізм — збудник інфекції;
c) механізм передачі збудника інфекційного захворювання*;
d) протиепідемічна система;
e) навколишнє середовище.

10.Заходами, спрямованими на першу ланку епідемічного процесу, є:
a) ізоляція хворого та носія*;
b) дератизація*;
c) дезінсекція;
d) стерилізація;
e) санітарно-освітня робота.

11. Які з перерахованих інфекцій відносять до сапронозів:
a) трихінельоз;
b) бруцельоз;
c) легіонельоз*;
d) меліоїдоз*;
e) кашлюк;

12. Які з перерахованих інфекцій відносять до антропонозів:
a) черевний тиф*;
b) туляремія;
c) вірусний гепатит А*;
d) шигельоз*;
e) лептоспіроз;

13. Птахи для людини є джерелом таких інфекційних захворювань:
a) сказ;
b) орнітоз*;
c) японський енцефаліт*;
d) ботулізм;
e) правець;

14. Фазами механізму передачі збудника інфекційного захво- рювання є:
a) виділення збудника з організму людини*;
b) накопичення збудника в організмі людини;
c) перебування збудника у навколишньому середовищі*;
d) фазова перебудова популяції збудника інфекційного за- хворювання;
e) елімінація збудника інфекційного захворювання в організмі людини;

15.Розділами вчення про епідемічний процес є:
a) причина й умови розвитку епідемічного процесу*;
b) механізм розвитку епідемічного процесу*;
c) аналітичні методи дослідження епідемічного процесу;
d) теорія механізму передачі;
e) ретроспективний епідеміологічний аналіз;

16.Які з перелічених інфекцій відносять до антропонозів:
a) Кримська геморагічна гарячка;
b) дифтерія*;
c) бруцельоз;
d) вірусний гепатит В*;
e) сибірка;

17.Гризуни с джерелом збудників таких інфекційних захворювань:
a) чума*;
b) туляремія*;
c) малярія;
d) лейшманіоз*;
e) епідемічний висипний тиф;

18.Основними джерелами збудника сказу в Україні є:
a) лисиці*;
b) птахи;
c) вовки*;
d) гризуни;
e) свійські тварини;

19.До синатропних гризунів відносять:
a) ховраха;
b) бабака;
c) сірого (рудого) щура*;
d) хатню мишу*;
e) водяного щура;

20.Типами механізму передачі збудників інфекційних хвороб є:
a) фекально-оральний*;
b) аліментарний;
c) водний;
d) харчовий;
e) трансплацентарний*;

21.До протиепідемічних заходів щодо хворої людини відносять:
a) диспансеризацію*;
b) термінову профілактику;
c) госпіталізацію*;
d) санацію;
e) вакцинацію;

22. Обов'язковій госпіталізації підлягають особи з такими нозологічними формами:
a) носії менінгококової інфекції;
b) хворі на грип;
c) хворі на дифтерію*;
d) носії токсигенної дифтерійної палички*;
e) хворі на епідемічний паротит;

23. Формування всіх категорій заразоносійства характерне для таких інфекцій:
a) поліомієліт*;
b) кір;
c) шигельоз;
d) дифтерія*;
e) менгінгококова інфекція*;

24. Які з перелічених інфекцій відносять до антропонозів:
a) скарлатина*;
b) кліщовий енцефаліт;
c) менінгококова інфекція*;
d) сибірка;
e) епідемічний паротит*;

25. Свині для людини є джерелом збудників таких інфекцій:
a) трихінельоз*;
b) холера;
c) ентеробіоз;
d) бруцельоз*;
e) легіонельоз;

26. Які з перелічених інфекцій відносять до зоонозів:
a) черевний тиф;
b) кліщовий енцефаліт*;
c) гіменолепідоз;
d) ку-гарячка*;
e) малярія;

27. До напівсинатропних гризунів відносять:
a) ондатр*;
b) звичайних полівок*;
c) сірих (рудих) щурів;
d) чорних щурів;
e) хатніх мишей;

28. Джерелом сказу є:
a) комахи;
b) собаки*;
c) плазуни;
d) хатні миші;
e) кажани*.

29. Теоріями, за допомогою яких можна пояснити механізм розвитку епідемічного процесу, є:
a) теорія механізму передачі збудників інфекційних хвороб*;
b) теорія випадкового паразитизму сапрофітів;
c) теорія саморегуляції паразитарних систем*;
d) теорія носійства збудників інфекційних хвороб
e) теорія природної осередковості*.

30. Біологічними переносниками збудників інфекційних захворювань є такі представники членистоногих:
a) коростяний кліщ;
b) тарган;
c) лобкова воша;
d) одежна воша*;
e) іксодовий кліщ*.

31. Як передаються збудники деяких інфекційних хвороб без участі чинників передачі:
a) трансплацентарно*;
b) статевим шляхом*;
c) аліментарним шляхом;
d) артифіціально;
e) через укус членистоногими.

32. Анофелогенні водойми характеризуються такими властивостями:
a) стрімкою течією
b) повільною течією*;
c) прибережною рослинністю*;
d) близьким розташуванням до місць, населених людиною;
e) близьким розташуванням до тваринницьких ферм.

33. Кліщі є переносниками збудників таких інфекційних захворювань:
a) гарячка Денге;
b) хвороба Лайма (Лайм-бореліоз) *;
c) висипний тиф північно-азіатський*;
d) туляремія*;
e) марсельська гарячка*.

34.Кліщі є переносниками збудників таких інфекційних хвороб:
a) Кримська геморагічна гарячка*;
b) Омська геморагічна гарячка*
c) жовта гарячка;
d) гарячка Денге;
e) геморагічна гарячка Ласса.

35.Збудник якої інфекційної хвороби може передаватися за допомогою вертикального механізму передачі:
a) краснухи*;
b) інфекційного мононуклеозу;
c) гіменолепідозу;
d) вірусного гепатиту В;
e) скарлатини.

36.Епідеміологічне значення бліх полягає в тому, що вони є переносниками збудників таких інфекційних захворювань:
a) малярія;
b) японський енцефаліт;
c) чума*;
d) туляремія*;
e) жовта гарячка.

37.Комарі є переносниками збудників інфекційних хвороб:
a) хвороба Лайма (Лайм-бореліоз);
b) гарячка Ебола;
c) туляремія*;
d) ВІЛ-інфекція;
e) літньо-осінній енцефаліт*.

38.Що означає термін "ендемія":
a) тривале зберігання збудника у воді, грунті;
b) зараженість збудниками живих переносників;
c) поширення на території інфекційних захворювань серед диких тварин;
d)постійна наявність на даній території інфекційної хвороби, характерної для даної території*;
e) усе вищевказане.

39.Природно-осередковою хворобою є:
a) ешеріхіоз;
b) шигельоз;
c) малярія;
d) хвороба Лайма*;
e) поліомієліт.

40.Вкажіть ті інфекційні хвороби, при яких стан зараженості рівнозначний захворюванню:
a) грип*;
b) шигельоз;
c) чума*;
d) кір*;
e) черевний тиф.

41.Максимальне виділення збудника в оточуюче середовище характерне для періодів:
a) продромальний*;
b) реконвалесценції;
c) інкубаційний (початок);
d) розпалу*;
e) інкубаційний (кінець)*.

42.Вкажіть клінічні форми інфекційних хвороб, що становлять найбільшу епідеміологічну небезпеку:
a) фульмінантна;
b) стерта*;
c) типова;
d) носійство*;
e) атипова*.

43.Які першочергові заходи, направлені на джерело збудника інфекції, необхідно застосувати у випадку антропонозу:
a) ізоляція джерела від оточуючих*;
b) призначення необхідного обстеження;
c) призначення необхідного лікування;
d) термінове повідомлення*;
e) негайна ізоляція контактних.

44.Стан гострого заразоносійства триває:
a) до 14 днів;
b) до 30 днів;
c) до 45 днів;
d) до 2-х міс;
e) до 3-х міс*.

45.Вкажіть групи інфекційних хвороб, при яких найчастіше формується носійство:
a) інфекція зовнішніх покривів;
b) інфекції дихального тракту*;
c) трансмісивні інфекції;
d) інфекції шлунково-кишкового тракту*;
e) TORCH-інфекції*.

46.Вкажіть, при якій інфекційній хворобі зустрічається тривале «здорове» носійство?
a) амебіаз*;
b) ешерихіози;
c) малярія;
d) черевний тиф;
e) дифтерія.

47.Для більшості зоонозів (за винятком легеневої форми чуми, жовтої гарячки, лейшманіозу) людина виконує роль:
a) епідемічного тупика*;
b) другого хазяїна;
c) допоміжного джерела інфекції;
d) сприйнятливого організму;
e) переносника збудників.

48.Вкажіть, які заражені тварини мають істотне епідеміологічне значення для людини як джерело збудників інфекції?
a) дикі хижаки;
b) крупні ссавці;
c) холоднокровні тварини;
d) синантропні гризуни*;
e) свійські тварини*.

49.Для виявлення носіїв сальмонел обстеженню підлягають:
a) всі хворі на гострі кишкові інфекції невстановленої етіології;
b) хворі з діагнозом «сальмонельоз», «харчові токсикоінфекції»;
c) особи, які знаходяться на лікуванні в інфекційних стаціонарах при появі у них діарей;
d) особи, яким проводиться дуоденальне зондування;
e) усі вищезазначені*.

50.Перерахуйте категорії осіб, які контролюються на предмет носійства стафілокока:
a) дитячих установ*;
b) харчових підприємств*;
c) промислових підприємств;
d) перукарень;
e) медичні працівники*.

51.Які із збудників можуть передаватися повітряно-пиловим шляхом при внутрішньолікарняному зараженні?
a) шигели;
b) легіонели*;
c) сальмонели;
d) пневмоцисти*;
e) ешеріхії.

52.За яких умов можливе амбулаторне лікування хворих на ВГА?
a) легкий перебіг*;
b) вік хворих від 3 до 30 років;
c) за узгодженням з лікарем епідеміологом*;
d) хворий мешкає в благоустроєній квартирі;
e) відсутня супутня патологія.

53.Які категорії осіб підлягають диспансерному спостереженню:
a) реконвалесценти ВГВ, ВГС*;
b) особи, які контактували із хворим на ВГВ;
c) носій HBsAg*;
d) реконвалесценти ВГА, ВГЕ*;
e) медичний персонал.

54.Які особи підлягають профілактичному обстеженню на дифтерію:
a) всі хворі, яких госпіталізують;
b) хворі, які потрапляють в ПНД*;
c) діти, які прибувають у дитячі дошкільні заклади*;
d) особи, які контактували з хворими на дифтерію*;
e) особи, якім встановлено діагноз ангіна*.

55.Виберіть захворювання, при яких заключну дезінфекцію проводить дезслужба:
a) чума, холера*;
b) сибірка*;
c) вірусний гепатит*;
c) кір;
d) ентеробіоз.

56.Який термін збереження епідемічного вогнища:
a) до госпіталізації хворого;
b) до проведення заключної дезінфекції;
c) до одужання хворого ;
d) впродовж максимального терміну інкубаційного періоду*;
e) до проведення поточної дезінфекції.

57.Термінове повідомлення необхідно направити:
a) в СЕС*;
b) в дезстанцію;
c) в районну лабораторію;
d) в управління охорони здоров`я;
e) в КІЗ.

58.Коли необхідно закінчити спостереження за епідвогнищем:
a) негайно після госпіталізації хворого;
b) негайно після заключної дезінфекції;
c) по закінченню терміну максимальної інкубації у контактних осіб*;
d) після проведення контактним щеплення;
e) після введення контактним бактеріофагів.

59.Дільничному лікарю при виявленні інфекційного хворого, необхідно:
a) з`ясувати епіданамнез*;
b) надіслати термінове повідомлення в СЕС*;
c) ізолювати хворого*;
d) організувати поточну дезінфекцію*;
e) спостерігати за контактними*.

60.Вкажіть перелік документів, які заповнюються при виявлені інфекційного хворого в поліклініці:
a) термінове повідомлення*;
b) статистичний талон*;
c) карта епідобстеження вогнища;
d) карта обліку інфекційних хворих за місцем проживання*;
e) карта диспансерного спостереження*.

61.Медичний персонал, який організує і проводить роботу у вогнищі:
a) дільничний лікар*;
b) бактеріолог;
c) персонал дезслужби*;
d) епідеміолог*;
e) лікар-гігієніст.

62.Що являє собою епідемічний процес:
a) поширення інфекційних хвороб серед тварин;
b) наявність збудників у повітрі;
c) стан зараженості організму людини;
d) поширення захворювань серед людей*;
e) зараженість збудниками переносників.

63.Вкажіть варіанти механізму передачі збудників інфекційних хвороб:
a) аерозольний*;
b) фекально-оральний*;
c) трансмісивний*;
d) водний;
e) харчовий.

64.Для якого типу спалаху характерною ознакою епідпроцесу є наявність зрушень в мікробному пейзажі збудників за рахунок одного виду збудника:
a) харчового*;
b) побутового;
c) водного;
d) харчового та водного;
e) всіх означених.

1. Який сезон найбільш сприятливий для розповсюдження інфекційних хвороб з аерозольним механізмом передачі?
а) тепла пора року
б) холодна пора року*
в) цілорічно
г) не має значення

2. Назвіть вікові групи, що частіше вражаються інфекційними хворобами з аерозольним механізмом передачі.
а) молодша вікова група*
б) люди похилого віку
в) люди середнього віку

3. Який рівень захворюваності характерний при розповсюдженні інфекційних хвороб, що мають аерозольний механізм передачі?
а) спорадична захворюваність
б) епідемічний рівень захворюваності*

4. Частота періодичних підйомів захворюваності інфекціями з аерозольним механізмом передачі залежить від:
а) народжуваності
б) міграції населення
в) кліматичних умов
г) величини імунного прошарку*

5. Найбільш ефективні в боротьбі з інфекційними захворюваннями, що мають аерозольний механізм передачі:
а) заходи направлені на джерело інфекції
б) заходи спрямовані на переривання механізму передачі
в) заходи по створенню специфічної несприйнятливості*

6. Які ознаки є прогностично несприятливими в розвитку епідемічного процесу дифтерії?
а) поодинокі захворювання*
б) групові захворювання
в) летальні випадки*
г) важкі форми хвороби у осіб, що мають документ про щеплення*
д) переважання легких форм хвороби
е) велика кількість щеплених (по документах), мають низький рівень імунітету (по РПГа) *
ж) недостатній об'єм бактеріологічних обстежень хворих на ангіни*

7. Для епідеміології дифтерія в сучасних умовах характерна:
а) залежність захворюваності від величини імунного прошарку і рівня імунітету*
б) незалежність захворюваності від імунного прошарку
в) переважання легких і стертих форм хвороби
г) переважання маніфестних форм хвороби*
д) наявність носійства*
е) однакова захворюваність у всіх вікових групах
ж) переважання хворих в старших вікових групах*

8. Назвіть джерела збудників дифтерійної інфекції.
а) хвора людина*
б) хвора тварина
в) вірусоносій
г) бактеріоносій*

9. Бактеріологічному обстеженню на наявність дифтерійних бактерій підлягають;
а) хворі ангіною*
б) хворі пневмонією, що поступають в стаціонар
в) дитина з враженням ЦНС під час вступу до спеціалізованого стаціонару*
г) хворий з паратонзиллярным абсцесом*
д) дорослі під час вступу до психоневрологічного стаціонару*
е) діти перед тонзиллектомією ж) контактні у вогнищах дифтерії*

10. Який матеріал від хворого при підозрі на дифтерію треба узяти для бактеріологічного дослідження?
а) кров
б) мазки з ротоглотки*
в) сечу
г) мазок з носа*
д) спинномозкову рідину

11. При імунологічному контролі населення міста виявлено значне число осіб серонегативних до правцевого діагностикуму, але серопозитивних до дифтерійного. Як оцінити це явище?
а) результат доброї прищепної роботи
б) .результат поганої імунопрофілактики*
в) наслідки невиявленого епідемічного процесу дифтерії*
г) відсутність епідемічного процесу дифтерії

12. Епідеміологічними ознаками менингококковой інфекції є:
а) періодичні підйоми через 3—5 років
б) підйоми через 10—20 років*
в) сезонні підйоми восени
г) підйоми захворюваності взимку*
д) підйоми захворюваності весною*
е) найбільша захворюваність молодших вікових груп*
ж) велика захворюваність дорослих

13. Ризик зараження від джерел менінгококової інфекції визначає:
а) відстань від джерела інфекції*
б) температура навколишнього середовища
в) тривалість спілкування з джерелом*
г) пора року

14. Обов'язковій госпіталізації підлягають:
а) хворий менінгітом*
б) хворий на назофарингіт
в) хворий менигококемією*
г) носій менінгококів

15. Хто з носіїв менінгококів відстороняється від роботи?
а) вихователі дитячих установ*
б) персонал ме-нингитного відділення інфекційної лікарні
в) студенти ПТУ*
г) персонал дитячих будинків*

16. Носіїв менінгококової інфекції лікують:
а) удома*
б) в стаціонарі

17. Як правильніше провести обстеження носіїв менінгококів і хворих на назофарингіт?
а) викликати в поліклініку
б) організувати активні відвідини і обстеження удома*

18. Який матеріал беруть для бактеріологічного дослідження від хворого з підозрою на менінгококову інфекцію?
а) слиз із задньої стінки глотки*
б) кров
в) сечу
г) спинномозкову рідину*

19. Максимальна тривалість захисної дії противоменингококкового імуноглобуліну складає:
а) 2 тиж.
б) 4 тиж.
в) 6 тиж.*
г) 10 тиж.

20. Захисними титрами протидифтерійних антитіл (у РПГа) вважають:
а) 1:10
б) 1:20
в) 1:40*
д) 1:80*
е) 1:160*

21. Збудником епідемічного паротиту є:
а) віруси*
б) найпростіші
в) рикетсії
г) бактерії
д) коки

22.Обов'язковій госпіталізації підлягають особи з такими нозологічними формами:
а) хворі на грип
б) хворі на дифтерію*
в) носії токсигенної дифтерійної палички*
г) хворі на епідемічний паротит
д) носії менінгококової інфекції

23. Які особи підлягають профілактичному обстеженню на дифтерію:
a) всі хворі, яких госпіталізують
б) діти, які прибувають у дитячі дошкільні заклади*
в) особи, які контактували з хворими на дифтерію*
г) особи, яким встановлено діагноз ангіна*

24. Збудником дифтерії є:
а) коринебактерія*
б) сальмонела
в) кампілобактерія
г) ієрсинія

25.До якої групи захворювань відносять дифтерію?
а) антропоноз*
б) сапроноз
в) зооноз
г) антропозооноз
д) до групи особливо небезпечних інфекцій

26. Які механізми зараження мають місце при дифтерії?
а) вертикальний
б) краплинний*
в) трансмісивний
г) фекально-оральний
д) жоден із вище зазначених

27. Джерелом інфекції при менінгококовій хворобі є:
а) хворі люди*
б) хворі тварини
в) бактеріоносії*
г) гризуни
д) все перераховане

28. Матеріал, з якого можна виділити менінгококи від хворого.
а) кров, сеча*
б) спинномозкова рідина*
в) випорожнення
г) слиз з носо- ротоглотки*
д) блювотні маси

29. Збудником меннгоккової інфекції є:
а) віруси
б) найпростіші
в) рикетсії
г) бактерії
д) коки*

30. Джерелом інфекції при менінгококовій хворобі не являються.
а) хворі люди
б) бактеріоносії
в) птахи*
г) комахи*
д) хворі тварини*

31. Максимальний інкубаційний період при дифтерії становить:
а) 6 днів
б) 10 днів
в) 14 днів
г) 18 днів
д) 21 день*

32. Сезонність при дифтерії:
а) зимово-весняна
б) осінньо-зимова в ) літньо-осіння
г) весняно-літня
д) відсутня*

33.Формування всіх категорій заразоносійства характерне для таких інфекцій:
a) сальмонельоз
б) кір
в) шигельоз
г) дифтерія*
д) менгінгококова інфекція*

34.Які з перелічених інфекцій відносять до антропонозів:
a)скарлатина*
б) кліщовий енцефаліт
в) менінгококова інфекція*
г) сибірка
д) епідемічний паротит*

35. Термін диспансерного спостереження за особами, які перехворіли менінгококовою хворобою:
а) не менше 2 років*
б) 6 місяців
в) 3 місяці
г) 1 рік 36. Сезонність при менінгококовій хворобі:
а) зимово-весняна
б) осінньо-зимова в ) літньо-осіння
г) весняно-літня
д) відсутня*

37. Максимальний інкубаційний період при менінгококовій хворобі становить:
а) 6 днів
б) 10 днів
в) 14 днів
г) 18 днів
д) 21 день*

38. Хто вирішує питання про зняття з диспансерного обліку перехворілого на дифтерію:
а) лікар-інфекціоніст стаціонару
б) пульмонолог
в) дільничний терапевт
г) лікар кабінету інфекційних захворювань*
д) епідеміолог

39. Назвіть джерела збудників паротитної інфекції.
а) хвора людина*
б) хвора тварина
в) вірусоносій
г) бактеріоносій 40. Сезонність при паротитній хворобі:
а) зимово-весняна*
б) осінньо-зимова в ) літньо-осіння
г) весняно-літня
д) відсутня

41. Протипоказання до введення живих вакцин проти кору та паротиту:
a) наявність судом в анамнезі
б) злоякісні новоутворення
в) анемія з рівнем гемоглобіну нижче 80 г/л
г) СНІД*
д) гостра інфекційна хвороба*

42. У новонародженого, мати якого хворіла на кір, протикоро-вий імунітет:
a) природний*
б) штучний
в) активний
г) пасивний*
д) пасивно-активний
e) дитині віком 5 років, яка раніше не щеплювалася*

43. Збудник якої інфекційної хвороби може передаватися за допомогою вертикального механізму передачі:
а)краснухи*
б) інфекційного мононуклеозу
в) гіменолепідозу
г) вірусного гепатиту В
д) скарлатини

44. Джерелом коревої інфекції може бути:
а) інфікований на початку інкубації
б) інфікований в кінці інкубації*
в) хворий в продромальному періоді*
г) хворий в періоді розпалу*
д) реконвалесцент

45. Джерелом кашлюкової інфекції може бути:
а) хворий в продромальному періоді*
б) хворий в періоді розпалу*
в) реконвалесцент

46. Діагноз пара кашлюк встановлюють:
а) за клінічною картиною захворювання
б) за результатами бактеріологічних досліджень*

47. Імунітет після перенесеного епідемічного паротиту:
а) стійкий*
б) нестійкий
в) по життєвий
г) короткочасний

48. Який із збудників володіє більшою стійкістю у зовнішньому середовищі:
а) вірус грипу
б) вірус кору
в) коринебактерія дифтерії*
г) нейсерія менінгіту

49. Яка з перелічених хвороб не є абсолютним антропонозом:
а) вірус грипу *
б) вірус кору
в) коринебактерія дифтерії
г) нейсерія менінгіту

50. Які із збудників є моноантигенними:
а) вірус грипу
б) вірус кору
в) коринебактерія дифтерії
г) нейсерія менінгіту*

51. При яких захворюваннях проводять обов'язкове мікробіологічне дослідження на наявність коринебактерій:
а) пневмонія
б) ГРЗ
в) лакунарна ангіна*
г) катаральна ангіна*

52. Визначте заходи спрямовані проти дифтерійної інфекції:
а) знищення збудника
б) санація бактеріоносіїв*
в) 100% прищепленість населення
г) покращення якості вакцин

53. Який із збудників може локалізуватися в організмі поза дихальними шляхами:
а) вірус грипу
б) вірус кору
в) коринебактерія дифтерії*
г) нейсерія менінгіту

54. Тривалість здорового носійства при дифтерії:
а) пожиттєва
б) тривала
в) від 1-2 до 3-4 місяців*

55. Негативна відповідь при обстеженні мазків на дифтерію:
а) виключає захворювання
б) виключає носійство*
в) не виключає

56. Госпіталізація при дифтерії:
а) обов'язкова для всіх*
б) за епідеміологічними і клінічніми показами
в) не проводиться

57. Час ізоляції токсигенних носіїв дифтерії:
а) 6- місяців диспансеризації
б) до отримання (2-рази) негативної відповіді з лабораторії*
в) 1 місяць

58. Час спостереження за вогнищем дифтерії:
а) 21 день*
б) 10 днів
в) 1-2 місяці

59. Метод виявлення імунітету при дифтерії:
а) реакція Діка*
б) реакція Шика
в) реакція Бюрне
г) реакція Ас колі

60. Препарат, що застосовується для виявлення стану сприйнятливості населення до дифтерії:
а) дифтерійний анатоксин*
б) розведений нативний дифтерійний токсин

61. Що таке менінгітний пояс?
а) вогнище інфекції з прилягаючою територією
б) розповсюдженість хвороби на певній території *
в) певний синдром в клініці хвороби

62. основні заходи боротьби при менінгококовій інфекції:
а) виявлення і нейтралізація джерела збудника*
б) дезінфекція у вогнищі
в) вакцинація

63. Тривалість карантину у вогнищі менінгококової інфекції:
а) 3-4 тижні
б) 10 днів*
в) 2 місяці

64. Лабораторне підтвердження клінічного діагнозу менінгококової інфекції:
а) РЗК*
б) РНГА
в) РІФ
г) посів крові з виділенням збудника*
д) мазок з носо-та ротоглотки для бактеріоскопії*
ж) внутрішньошкірна проба Бюрне

65. Протиепідемічні заходи у вогнищі менінгококової інфекції:
а) госпіталізація хворих, контактних і бактеріоносіїв
б) госпіталізація тільки хворих*
в) серологічне обстеження контактних осіб в динаміці
г) поточна і заключна дезінфекція
д) щоденна термометрія контактних на протязі 10 днів*
ж) дворазове бак обстеження контактних*
з) вакцинація контактних

1. Епідеміологічна ефективність вакцинації визначається такими показниками:
a) кількість щеплених, які не захворіли;
b) питома вага осіб, які захищені від захворювання імуно- профілактикою;*
c) ступінь охоплення населення щепленнями;
d) відношення показника захворюваності серед щеплених до показника захворюваності серед нещеплених;*
e) рівень захворюваності щеплених.

2. Клінічна ефективність імунізації оцінюється:
a) за впливом на клінічний перебіг інфекції;*
b) за економією коштів у зв'язку із запобіганням інфекційним захворюванням;
c) за наявністю ускладнень при захворюванні;*
d) за зниженням захворюваності в цілому;
е) за відсотком осіб із "захисним" рівнем антитіл.

3. Планова вибіркова імунізація проводиться:
a) дітям, яким оформлюють документи у дитячий заклад:
b) дітям, які досягли відповідного віку;
c) людям, які мають ризик зараження у зв'язку з характером діяльності;*
d) у природних осередках зоонозних інфекційних хвороб; *
е) людям, які, ймовірно, були інфіковані.

4. Планова імунопрофілактика проводиться проти:
a) кору;*
b) скарлатини;
c) грипу;
d) туберкульозу; *
е) правця.

5. Протипоказання до введення живих вакцин проти кору та паротиту:
a) наявність судом в анамнезі;
b) злоякісні новоутворення;
c) анемія з рівнем гемоглобіну нижче 80 г/л;
d) СНІД;*
е) гостра інфекційна хвороба.*

6. Захисними титрами протидифтерійних антитіл (у РПГа) вважають:
a) 1:10;
b) 1:20;
c) 1:40;*
d) 1:80;*
e) 1:160.*

7. За яких обставин вакцинація проти кашлюку не проводиться:
a) в анамнезі захворювання вказівка на вірусний гепатит, перенесений 1,5 роки тому;
b) спілкування з хворим на вітряну віспу 3 дні тому;
c) в анамнезі оперативне втручання з приводу апендициту 2 міс тому;
d) перенесене раніше захворювання на кашлюк;*
e) дитині віком 5 років, яка раніше не щеплювалася.*

8. Протипоказаннями щодо профілактики поліомієліту є:
a) гострі інфекційні захворювання;*
b) СНІД;*
c) серцево-судинні захворювання у стадії компенсації;
d) диспепсичні явища з температурою до 37,5 °С;
e) диспепсичні явища з температурою більше 37,5 °С.*

9. Імунопрофілактика за епідемічними показаннями в Україні може проводитися проти:
a) дифтерії;*
b) лептоспірозу;*
c) шигельозів;
d) туберкульозу;
e) кору.*

10. Показання щодо термінової профілактики правця:
a) відмороження й опіки II, III і IV ступеня;*
b) апендицит;
c) позалікарняні аборти і пологи;*
d) проникаючі ушкодження шлунково-кишкового тракту;*
e) закритий перелом нижньої кінцівки.

11. Проба з кінською сироваткою вважається позитивною:
a) якщо діаметр інфільтрату (гіперемії) менше 0,2 см;
b) якщо діаметр інфільтрату (гіперемії) 0,2-0,4 см;
c) якщо діаметр інфільтрату (гіперемії) 0,5-0,9 см;
d) якщо діаметр інфільтрату (гіперемії) 1,0 см і більше;*
e) при виникненні анафілактичного шоку після введення ППС.*

12. Курс планової вибіркової вакцинації проти сказу проводиться:
a) спортсменам;
b) туристам;
c) собаколовам;*
d) єгерям;*
e) особам, які покусані дикими м'ясоїдними тваринами.

13. У новонародженого, мати якого хворіла на кір, протикоро-вий імунітет:
a) природний;*
b) штучний;
c) активний;
d) пасивний;*
e) пасивно-активний.

14. За технологією одержання вакцинні препатати поділяють на:
a) корпускулярні живі;*
b) генетичні;*
c) рекомбінантні;*
d) бактеріальні;
e) вірусні.

15. Імунологічна ефективність імунізації оцінюється:
a) за впливом на клінічний перебіг інфекції;
b) за економією коштів у зв'язку із запобіганням інфекційним захворюванням;
c) за кількістю фагоцитів при лабораторному дослідженні;
d) за зниженням захворюваності в цілому;
е) за відсотком осіб із "захисним" рівнем антитіл.*

16. Планова вибіркова імунізація проводиться:
a) дітям, яким оформлюють документи у дитячий заклад:
b) дітям, які досягли відповідного віку;
c) людям, які мають ризик зараження у зв'язку з характером діяльності;*
d) в осередках інфекційних хвороб;
e) людям, які, ймовірно, були інфіковані.

17. Облік дитячого населення з метою планування імунопрофі- лактики передбачає:
a) проведення перепису дитячого населення 1 раз на рік;
b) проведення перепису дитячого населення 2 рази на рік;*
c) систематичний облік новонароджених;*
d) систематичний облік дітей, що вибули та прибули;*
е) введення для новонароджених щеплювальних паспортів.

18.Внутрішньом'язово вводяться такі вакцини:
a) БЦЖ;
b) АКДП;*
c) жива корова вакцина;
d) вакцина проти гепатиту В;*
e) жива паротитна вакцина.

19. Захисним титром протиправцевих антитіл (в РПГа) вважають:
a) 1:10;
b) 1:20;*
c) 1:40; *
d) 1:80;*
д) 1:160.*

20. Планову вакцинацію АКДП-вакциною проводять у віці:
a) 3 міс;*
b) 6 міс;
c) 7 міс;
d) 12 міс;
е) 18 міс.*

21. Схема планової вакцинації та ревакцинації проти кору пе- редбачає введення вакцини у:
a) 12 міс;*
b) 15 років;
c) 6 років; *
d) 11 років;
е) 18 років.

22. Мета проведення проби Манту:
a) виявлення інфекційної алергії;*
b) виявлення поствакцинального гуморального імунітету;
c) відбір осіб для ревакцинації проти туберкульозу;*
d) відбір новонароджених для первинної вакцинації проти туберкульозу;
е) остаточне встановлення діагнозу "туберкульоз".

23. Від роботи або іншої діяльності відсторонюються особи, які необґрунтовано відмовилися від профілактичних щеплень проти:
a) краснухи;
b) туберкульозу;*
c) гепатиту В;
d) кору;*
е) правця.*

24. Препаратами для термінової профілактики правця є:
a) АД-анатоксин;
b) АП-анатоксин;*
c) АДП-М-анатоксин;*
d) АКДП-вакцина;
е) ППЛІ.*

25. Епідеміологічна ефективність імунізації оцінюється:
a) за економією коштів у зв'язку із запобіганням інфекційним захворюванням;
b) за впливом на епідемічний процес;*
c) за наявності ускладнень;
d) за зниженням захворюваності;*
е) за відсотком осіб із "захистним" рівнем антитіл.

26. Планові профілактичні щеплення здійснюються:
a) у кабінетах щеплення при лікувально-профілактичних установах;*
b) в медичних кабінетах дошкільних установ і шкіл;*
c) за місцем проживання дитини;
d) виїзними бригадами вакцинаторів;
е) у таборах літнього відпочинку дітей.

27. Планова імунопрофілактика в Україні проводиться проти:
a) вітряної віспи;
b) епідемічного паротиту;*
c) грипу;
d) кашлюку;*
е) черевного тифу.

28. Вакцинами, які вводяться підшкірно, є:
a) БЦЖ;
b) АКДП;
c) вакцина проти кору;*
d) вакцина проти гепатиту В;
е) вакцина проти паротиту.*

29. Схема вакцинації та ревакцинації проти паротиту у дівчат включає:
a) щеплення в 12 міс;*
b) щеплення в 6 років;*
c) щеплення в 15 років;
d) щеплення в 11 років;
е) щеплення в 18 років.

30. Схема вакцинації та ревакцинації проти краснухи у хлопців включає:
a) щеплення в 12 міс;*
b) щеплення в 6 років;*
с) щеплення у 15 років;
d) щеплення у 11 років;
е) щеплення у 18 років.

31. Нормальна специфічна поствакцинальна реакція на місці введення БЦЖ:
a) папула розміром 5-10 мм;*
b) рубчик до 10 мм у діаметрі;*
c) келоїдний рубець;
d) інфільтрат діаметром 20 мм;
е) гіперемія шкіри понад 3 см.

32. Імунопрофілактика за епідемічними показаннями в Україні може проводитися проти:
a) дифтерії;*
b) кашлюку;
c) вітряної віспи;
d) туляремії;
е) грипу.*

33. Показання до термінової профілактики правця:
a) відмороження та опіки II, III і IV ступеня;*
b) укуси тваринами;*
c) ослинення тваринами;
d) проникаючі ушкодження шлунково-кишкового тракту; *
е) закриті переломи верхніх кінцівок.

34. Тактику проведення термінової профілактики правця виз- начають:
a) професія;*
b) вік;*
c) дані щодо щеплень проти правця;*
d) дані щодо перенесених соматичних захворювань;
е) локалізація травми у потерпілого.

35. Штучний пасивний імунітет формується після введення:
a) сироваток;*
b) імуноглобулінів;*
c) анатоксинів;
d) атенуйованих вакцин;
е) рекомбінантних вакцин.

36. Оцінювання ефективності імунопрофілактики перевіряється за такими критеріями:
a) соціальний;
b) імунологічний;*
с) епідеміологічний; *
d) алергологічний;
е) клінічний.*

37. Імунізація за епідемічними показаннями проводиться:
a) дітям, яким оформлюють документи у дитячий заклад;
b) дітям, які досягли відповідного віку;
c) людям, які мають ризик зараження у зв'язку з характером діяльності;
d) в осередках інфекційних хвороб;*
е) при виїзді до країн, неблагополучних щодо жовтої гарячки.*

38. Планова імунопрофілактика в Україні проводиться проти:
a) дифтерії;*
b) правця;*
c) грипу;
d) гепатиту А;
е) гепатиту В.*

39. Протипоказання до введення живих вакцин проти кору та паротиту:
a) природжені комбіновані імунодефіцити;*
b) наявність судом в анамнезі;
c) злоякісні новоутворення;*
d) алергічні реакції на введення сироваток;
е) анафілактичні реакції на яєчний білок.*

40. Від роботи або іншої діяльності відсторонюються особи, які не- обґрунтовано відмовилися від профілактичних щеплень проти:
a) дифтерії;*
b) епідемічного паротиту;
c) поліомієліту;*
d) грипу;
е) кашлюку.*

41. Терміновій імунопрофілактиці проти сказу підлягають:
a) мисливці;
b) собаколови;
c) особи, покусані дикими м'ясоїдними тваринами;*
d) співробітники лабораторій, які працюють із вуличним ві- русом сказу;
е) особи, які отримали укуси від невідомої м'ясоїдної тварини, що зникла.*

42. Із запропонованого списку виберіть біологічні препарати, що застосовуються для створення активного імунітету:
а) жива вакцина*
b) інактивована вакцина*
c) бактеріофаг
d) гомологічна сироватка
e) гетерологічна сироватка

43. Із запропонованого списку виберіть живі вакцини:
a) БЦЖ*
b) паротитна*
c) бруцельозна*
d) черевнотифозна
e) чумна* j) холерна

44. Із запропонованого списку виберіть інактивовані вакцини:
a) БЦЖ
b) паротитна
c) бруцельозна
d) черевнотифозна*
e) чумна j) холерна*

45. Вимоги, що пред’являються до вакцинних штамів для виготовлення живих вакцин:
a) висока вірулентність і патогенність
b) відсутність вірулентності і патогенності*
c) висока імуногенність*
d) повноцінний набір антигенів*
e) здатність до розмноження в організмі привитого*

46. Вимоги, що пред’являються до вакцинних штамів для виготовлення інактивованих вакцин:
a) висока вірулентність і патогенність*
b) відсутність вірулентності і патогенності
c) висока імуногенність*
d) повноцінний набір антигенів*
e) здатність до розмноження в організмі привитого

47. При транспортуванні були розбиті ампули з туляремічною вакциною і БЦЖ. Як поступити з розбитими ампулами?
a) викинути в мусор
b) залити концентрованим розчином хлорного вапна*
c) спалити*

48. Для виготовлення інактивованих вакцин використовують фізичні способи:
a) нагріваня*
b) кип’ятіння*
c) водяна пара
d) висушування
e) УФО випромінювання*

49. Для виготовлення інактивованих вакцин використовують хімічні засоби:
a) фенол*
b) формалін*
c) мертіолат*
d) хлорвмісні засоби
e) спирт*

50. Який склад хімічної вакцини?
a) мікробні клітини
b) всі антигени збудників
c) переважно поверхневі антигени*

51. Туберкулін, тулярин, бруцелін застосовують для:
a) для активної імунізації
b) для пасивної імунізації
c) для виявлення імунітету
d) для виявлення алергічної перебудови організму*

52. Живі вакцини слід зберігати в:
a) термостаті
b) холодильнику*
c) при кімнатній температурі

53. Гомологічні сироватки та імуноглобуліни виготовляють із:
a) крові донорів*
b) крові імунізованих людей*
c) крові гіперімунізованих тварин
d) плацентарної крові*

54. Гетерологічні сироватки та імуноглобуліни виготовляють із:
a) крові донорів
b) крові імунізованих людей
c) крові гіперімунізованих тварин*
d) плацентарної крові

55. За методикою Безредки вводять наступні із перелічених препаратів:
a) протикоровий імуноглобулін
b) антирабічний імуноглобулін*
c) протиправцеву сироватку*
d) протиботулінічну сироватку*

56. Із наведеного списку виберіть гомологічні препарати:
a) протидифтерійна сироватка
b) протикоровий імуноглобулін*
c) протиправцевий імуноглобулін*
d) протиправцева сироватка
e) протиботулінічна сироватка
f) антирабічний імуноглобулін
g) протигангренозна сироватка h) протигрипозний імуноглобулін*

57. Із наведеного списку виберіть гетерологічні препарати:
a) протидифтерійна сироватка*
b) протикоровий імуноглобулін
c) протиправцевий імуноглобулін
d) протиправцева сироватка*
e) протиботулінічна сироватка*
f) антирабічний імуноглобулін*
g) протигангренозна сироватка*
h) протигрипозний імуноглобулін

58. Термін збереження пасивного імунітету після введення гомологічних препаратів:
a) до 2 тижнів
b) до 6 тижнів*
c) до 6 місяців

59. Термін збереження пасивного імунітету після введення гетерологічних препаратів:
a) до 2 тижнів*
b) до 6 тижнів
c) до 6 місяців

60. Як вводити БЦЖ вакцину при вакцинації?
a) нашкірно
b) внутрішньошкірно*
c) підшкірно
d) перорально

61. Як вводити БЦЖ вакцину при ревакцинації?
a) нашкірно
b) внутрішньошкірно*
c) підшкірно
d) перорально

62. Вакцина БЦЖ містить:
a) ін активовану культуру мікобактерій туберкульозу
b) мікобактерії бичачого типу
c) вакцинний штам мікобактерій бичачого типу*

63. Поліомієлітну вакцину випускають у вигляді:
a) драже
b) порошка
c) прозорої рідини*
d) мутної рідини

64. Позитивний результат реакції Манту свідчить про:
a) інфікування туберкульозом*
b) наявність поствакцинальної алергії*
c) відсутність алергії

65. Паротитна вакцина містить:
a) живий вірус паротиту
b) ін активований вірус паротиту
c) живий вакцинний штам*
d) ін активований вакцинний штам

1. Який максимально можливий інкубаційний період малярії викликаної P. vivax?
A. До 14 днів;
B. До 30 днів;
C. До 3 місяців;
D. До 6 місяців;
E. До 2 років.

2. У яких біологічних рідинах інфікованої людини виявляються віруси гепатитів В і С?
A. Слина;
B. Харкотиння;
C. Сперма;
D. Сеча;
E. Кров.

3. У замороженій крові малярійні плазмодії зберігають життєздатність впродовж:
A. 12-24 годин;
B. 7-25 днів;
C. 4-8 тижнів;
D. 3-6 місяців;
E. Кількох років.

4. Під впливом вологого гарячого повітря під тиском (автоклавування) при температурі 120 °С вірус гепатиту В гине через:
A. 3 хвилини;
B. 5- хвилин;
C. 10 хвилин;
D. 20 хвилин;
E. 30 хвилин

5. Впродовж якого часу триває гаметоносійство при чотириденні малярії?:
A. Десятки років;
B. 2-3 роки;
C. 6-9 місяців;
D. 4-8 тижнів;
E. 40-50 діб.

6. Якими із наведених шляхів зараження передаються віруси гепатитів В і С?
A. Аліментарним;
B. Парентеральним;
C. Трансмісивним;
D. Статевим;
E. Гемотрансфузійним.

7. Трансмісивний шлях зараження збудниками малярії реалізується через:
A. Бліх;
B. Комарів;
C. Кліщів;
D. Сліпнів;
E. Всіх наведених членистоногих.

8. До соціальних груп ризику щодо інфікування вірусами гепатитів В і С відносяться:
A. Особи, які зловживають алкоголем;
B. Особи, які перорально вживають наркотики;
C. Особи, які вживають ін’єкційні наркотики;
D. Повії та чоловіки, які часто міняють статевих партнерів;
E. Хворі з психічними розладами.

9. Паразитарний індекс при малярії це співвідношення:
A. Кількості осіб з виявленими паразитами до загальної кількості обстежених виражене у відсотках;
B. Кількості осіб з виявленими паразитами до загальної кількості здорового населення проживаючого в регіоні виражене у відсотках;
C. Кількості осіб з виявленими паразитами до загальної кількості населення проживаючого в регіоні виражене у відсотках;
D. Кількості осіб з виявленими паразитами до загальної кількості хворих на маніфестні форми малярії виражене у відсотках;
E. Кількості осіб хворих на маніфестні форми малярії до загальної кількості населення виражене у відсотках.

10. Які із наведених хіміопрепаратів найчастіше застосовують для профілактики малярії в її природних осередках?
A. Хінін;
B. Хлорохін (делагіл);
C. Хлоридин;
D. Примахін;
E. Акрихін.

11. Екстрена профілактика гепатиту В передбачає:
A. Проведення вакцинації проти гепатиту В;
B. Введення імуноглобуліну проти гепатиту В;
C. Введення звичайного людського імуноглобуліну;
D. Призначення противірусних препаратів;
E. Призначення індукторів інтерферону.

12. Який із наведених методів лабораторного дослідження має вирішальне значення для підтвердження діагнозу малярії?
A. Паразитоскопічний;
B. Паразитологічний;
C. Серологічний;
D. Алергологічний;
E. Молекулярно-біологічний.

13. Для виявлення осіб інфікованих вірусами гепатитів В і С за безсимптомного перебігу цих інфекцій застосовуються лабораторні тести з визначення:
A. HBsAg та сумарних anti-HCV;
B. HBеAg та Ig G до неструктурних білків HCV;
C. Ig М anti-HBcorAg та Ig М anti-cor HCV;
D. DNA HВV та RNA HCV якісним методом;
E. DNA HВV та RNA HCV кількісним методом.

14. В природних осередках хвороби Лайма збудниками цієї інфекції частіше заражаються:
A. Працівники тваринницьких ферм;
B. Працівники комунального господарства;
C. Працівники лісової промисловості;
D. Особи, що відпочивають у лісопаркових зонах;
E. Особи, що відпочивають на пляжах.

15. Критеріями виписки реконвалісцентів малярії із стаціонару є:
A. Клінічне одужання;
B. Нормалізація температури тіла;
C. Завершення курсу лікування;
D. Негативні результати дворазового дослідження крові на малярійні плазмодії;
E. Негативні результати триразового дослідження крові на малярійні плазмодії.

16. За якими показниками визначають активність природних осередків хвороби Лайма?
A. Сезонною захворюваністю людей на хворобу Лайма;
B. Річною захворюваністю людей на хворобу Лайма;
C. Заселеністю хутра диких гризунів та інших тварин кліщами;
D. Частотою зараження кліщів
B. burgdorferi;
E. Чисельністю популяції кліщів.

ΙΙ-в
1. Яка тривалість інкубаційного періоду за тропічної малярії?
A. 3-8 діб;
B. 10-14 діб;
C. 8-16 діб;
D. 7-20 діб;
E. 25-42 доби.

2. Процеси спорогонії в організмі комара відбуваються за температури довкілля не нижче?
A. 0-2°С;
B. 6-8°С;
C. 12-14°С;
D. 16-18°С;
E. 25-33°С.

3. У замороженій до -20°С плазмі вірус гепатиту В виживає впродовж:
A. 4-х тижнів;
B. 6-ти місяців;
C. 1-го року;
D. 15-ти років;
E. 25-ти років.

4. Природним резервуаром збудників хвороби Лайма є:
A. Хвора людина;
B. Людина заразоносій;
C. Дрібні та великі дикі тварини (гризуни, олені, птахи та ін);
D. Домашні тварини (коти, собаки, вівці, велика рогата худоба);
E. Іксодові кліщі.

5. Вертикальний шлях передачі вірусу гепатиту В найчастіше реалізується:
A. В першому триместрі вагітності;
B. В другому триместрі вагітності;
C. В третьому триместрі вагітності;
D. Під час пологів;
E. У ранньому післяпологовому періоді.

6. Які із наведених шляхів не характерні для передачі збудників малярії?
A. Контактний;
B. Статевий;
C. Трансмісивний;
D. Парентеральний;
E. Гемотрансфузійний.

7. До професійних груп ризику щодо зараження вірусами гепатитів В і С відносяться:
A. Медичні працівники, які виконують парентеральні маніпуляції;
B. Медичні працівники, які виконують лікувально-діагностичні маніпуляції, що не супроводжуються пошкодження шкіри та слизових оболонок;
C. Медичні працівники, які працюють з кров’ю та іншими біологічними рідинами людини;
D. Працівники закладів по виробництву гетерологічних імунних сироваток;
E. Працівники косметологічних салонів, спеціалісти з пирсінгу, татуювання.

8. Коли розпочинається сезонна хіміопрофілактика малярії у населення, яке проживає в природних осередках цієї інфекції?
A. За 1 міс до появи першої генерації комарів;
B. За 1-2 тижні до появи першої генерації комарів;
C. З початком епідемічного періоду;
D. На 2-3 тиждень від початку епідемічного періоду;
E. За 1-2 тижні до завершення епідемічного періоду.

9. Профілактика гепатиту В у дітей народжених від HВsAg- позитивних матерів розпочинається з:
A. Дослідження пуповинної крові на HВsAg;
B. Введення імуноглобуліну проти гепатиту В у першу годину після народження;
C. Введення імуноглобуліну проти гепатиту В у першу добу після народження;
D. Щеплення вакциною проти гепатиту В у першу годину після народження;
E. Щеплення вакциною проти гепатиту В у першу добу після народження

10. З метою профілактики хвороби Лайма особам, у яких виявлено кліщів призначають:
A. Пеніцилін по 1 млн внутрішньом’язево 4 рази на добу, впродовж 5 діб;
B. Тетрациклін по 0,4 г 3 рази на добу, впродовж 5 діб;
C. Біцилін-5 по 1,5 млн внутрішньом’язево одноразово;
D. Біцилін-5 по 1,5 млн внутрішньом’язево 1 раз на тиждень, впродовж місяця;
E. Фансідар по 1 табл 2 рази на тиждень, впродовж 1 місяця.

11. Впродовж якого часу утримується напружений захисний імунітет в осіб щеплених проти гепатиту В:
A. 1-2 роки;
B. 3-5 років;
C. 6-9 років;
D. 10-15 років;
E. Все життя.

12. Лабораторному обстеженню на малярію підлягають особи з:
A. Високою короткотривалою гарячкою;
B. Нез’ясованою гарячкою тривалістю понад 5 діб;
C. Періодичним підвищенням температури тіла;
D. Анемією та гепатоспленомегалією причини, яких нез’ясовані;
A. Анемією та гепатоспленомегалією будь-якого генезу.

13. Які з наведених лабораторних досліджень використовуються для ідентифікації виду малярійного плазмодія?
A. Мікроскопія товстої краплі крові;
B. Мікроскопія мазка крові;
C. Посів крові на гемокультуру;
D. Посів крові на курячий ембріон;
E. Дослідження крові методом флюорисцируючих антитіл.

14. Яким із перерахованих категорій дорослого населення рекомендовані щеплення проти гепатиту В?
A. Медичним працівникам, які працюють з кров’ю та іншим біологічним матеріалом людини;
B. Персоналу сфери обслуговування, який за специфікою своєї діяльності може мати контакт з біологічними рідинами людини;
C. Членам родини хворих на гепатит В осіб;
D. Повіям та чоловікам, які часто міняють статевих партнерів;
E. Пацієнтам, які підлягають плановому оперативному втручанню.

15. Селезіночний індекс при малярії це співвідношення:
A. Кількості осіб із збільшеною селезінкою до загальної кількості обстежених виражене у відсотках;
B. Кількості осіб із збільшеною селезінкою до загальної кількості населення виражене у відсотках;
C. Кількості осіб із збільшеною селезінкою до загальної кількості людей із виявленими паразитами виражене у відсотках;
D. Кількості дітей віком 2-9 років із збільшеною селезінкою до загальної кількості обстежених дітей цього ж віку виражене у відсотках;
E. Кількості дітей віком 2-9 років із збільшеною селезінкою до загальної кількості дітей із виявленими паразитами виражене у відсотках.

16. Ретроспективний аналіз захворюваності людей на хворобу Лайма в природному осередку проводиться на підставі даних:
A. Опитування населення, яке проживає в природному осередку;
B. Опитування медичних працівників, які працюють в природному осередку;
C. Вивчення облікової документації ЛПЗ, СЄС за попередні роки;
D. Вивчення архівної облікової документації ЛПЗ, СЄС;
E. Вивчення демографічних показників за даними архівної документації відділів реєстрації актів громадянського стану (РАГСів).

ΙΙΙ-в
1. Який мінімальний інкубаційний період при гепатиті В?
A. 7 днів;
B. 14 днів;
C. 21 день;
D. 35 днів;
E. 50 днів.

2. Статевий цикл розвитку малярійних плазмодіїв припиняється при підвищені температури довкілля до:
A. 16°С і вище;
B. 23°С і вище;
C. 28°С і вище;
D. 33°С і вище;
E. 38°С і вище.

3. Вірус гепатиту С витримує кип’ятіння впродовж:
A. 30 секунд;
B. 2 хвилини;
C. 5 хвилин;
D. 10 хвилин;
E. 20 хвилин.

4. У консервованій крові малярійні плазмодії зберігають життєздатність впродовж:
A. 12-24 годин;
B. 5-7 діб;
C. 10-14 діб;
D. 6-8 тижнів;
E. 3-4 місяців.

5. Зараження людей збудниками хвороби Лайма відбувається:
A. Повітряно-пиловим шляхом;
B. Парентеральним шляхом;
C. Контактним шляхом;
D. Аліментарним шляхом;
E. Трансмісивним шляхом.

6. Людина стає заразною для комарів, якщо в її крові наявні :
A. Тканинні шизонти;
B. Тканинні мерозоїти;
C. Микрогаметоцити;
D. Макрогаметоцити;
E. Еритроцитарні мерозоїти.

7. Правила відбору донорів передбачають усунення від донорства:
A. Осіб, які хворіли на гепатит А;
B. Осіб, які хворіли на гепатит В;
C. Осіб, які щеплювалися проти гепатиту В;
D. Осіб із захворюваннями печінки нез’ясованої етіології;
E. Осіб, у яких виявляються сироваткові маркери гепатитів В і С.

8. Які із перерахованих груп населення не відносяться до груп ризику щодо інфікування вірусами гепатитів В і С?
A. Працівники водоканалу;
B. Медичні працівники хірургічного профілю;
C. Донори;
D. Пацієнти хронічного гемодіалізу
E. Ін’єкційні наркомани.

9. Яка тривалість диспансерного спостереження за реконвалісцентами малярії?:
A. 6 міс;
B. 1 рік;
C. 2 роки;
D. Довічно;
E. Диспансерне спостереження не встановлюється.

10. Коли завершується сезонна хіміопрофілактика малярії у населення, яке проживає в природних осередках цієї інфекції?
A. За 1-2 тижні до завершення епідемічного періоду;
B. Із завершенням епідемічного періоду;
C. Через 1-2 тижні по завершенню епідемічного періоду;
D. Через 1 місяць по завершенню епідемічного періоду;
E. Через 2 місяці по завершенню епідемічного періоду.

11. Яка мінімальна концентрація антитіл у сироватці крові осіб щеплених проти гепатиту В забезпечує несприйнятливість до цієї інфекції?
A. 5 МО/мл;
B. 10 МО/мл;
C. 15 МО/мл;
D. 20 МО/мл;
E. 25 МО/мл;

12. Які із наведених методів лабораторного дослідження є найбільш інформативними для підтвердження діагнозу хвороби Лайма?
A. Вірусологічні;
B. Біологічні;
C. Серологічні;
D. Алергологічні;
E. Молекулярно-біологічні.

13. Епідеміологічне обстеження природного осередку хвороби Лайма передбачає:
A. Оперативний та ретроспективний аналіз захворюваності населення на хворобу Лайма;
B. Аналіз захворюваності домашніх тварин;
C. Дослідження трупів гризунів та диких тварин;
D. Визначення чисельності популяції кліщів;
E. Дослідження частоти зараження кліщів
B. burgdorferi.

14. Яким із перерахованих категорій дорослого населення проводяться щеплення проти гепатиту В за епідемічними показами?
A. Ін’єкційним наркоманам;
B. Реципієнтам донорської крові;
C. Особам із нетрадиційною сексуальною орієнтацією;
D. Медпрацівникам, які здійснюють парентеральні маніпуляції;
E. Членам родини хворих на гепатит В осіб.

15. З якою частотою у реконвалісцентів малярії під час диспансерного спостереження проводять дослідження крові на наявність паразитів?
A. Один раз на місяць, а з квітня по вересень кожні 10 днів;
B. Один раз на квартал, а з квітня по вересень щомісячно;
C. Два рази на рік, а з квітня по вересень один раз в квартал;
D. Один раз на місяць незалежно від пори року;
E. Один раз на квартал незалежно від пори року.

16. Які із наведених хіміопрепаратів рекомендовані експертами ВООЗ для профілактики малярії в осіб, що виїзжають в ендемічні країни?
A. Таблетки хлорохін (делагіл);
B. Комбіновані таблетки хлорохін/прогуаніл;
C. Комбіновані таблетки хлоридин/сульфадоксин;
D. Комбіновані таблетки хлоридин/сульфален;
E. Комбіновані таблетки автоквалон/прогуаніл.

ΙV
1. У висушеній плазмі вірус гепатиту В зберігає життєздатність впродовж:
A. 4-х тижнів;
B. 6-ти місяців;
C. 1-го року;
D. 15-ти років;
E. 25-ти років.

2. Впродовж якого часу від завершення спорогонії самки комарів зберігають заразність?
A. До 5 діб;
B. До 10 діб;
C. До 2 тижнів;
D. До 1 місяця;
E. Впродовж всього життя.

3. Яка тривалість гаметоносійства за vivax- та ovale-малярії?
A. 10 років і більше;
B. 2-3 роки;
C. 6-9 місяців;
D. 8-10 тижнів;
E. 30-40 діб.

4. Яка тривалість інкубаційного періоду при гепатиті С?
A. 1-5 тижнів;
B. 3-6 тижнів;
C. 6-10 тижнів;
D. 7-26 тижнів;
E. 10-24 тижні.

5. Переносниками збудників хвороби Лайма є:
A. Блохи;
B. Комарі;
C. Іксодові кліщі;
D. Гамазові кліщі;
E. Сліпні.

6. Для визначення ступеня ураження населення малярійними плазмодіями в ендемічних регіонах найчастіше використовують показники:
A. Захворюваності на малярію дорослого населення;
B. Захворюваності на малярію дітей;
C. Паразитарного індексу;
D. Селезіночного індексу;
E. Смертності від малярії.

7. Найбільш ефективними методами профілактики гепатитів В і С у медичних закладах є:
A. Обмеження парентеральних втручань;
B. Обмеження лікувально-діагностичних маніпуляцій;
C. Використання одноразового інструменту для парентеральних маніпуляцій;
D. Стерилізація хірургічного інструменту шляхом автоклавування;
E. Стерилізація хірургічного інструменту у сухожарових шафах.

8. Які протиепідемічні заходи необхідно здійснити при виявлені хворого на борреліоз Лайма?:
A. Ізолювати хворого в мельцерівський бокс;
B. Встановити епідспостереження за контактними особами;
C. В приміщені де перебував хворий негайно провести заключну дезінфекцію;
D. Контактним особам призначити антибактеріальні засоби;
E. Протиепідемічні заходи не застосовуються.

9. Які препарати застосовуються для міжсезонної профілактики малярії в осередках Р. vivax?
A. Гематошизотропні;
B. Гістошизотропні;
C. Гамонтоцидні;
D. Споронтоцидні;
E. Всі перераховані.

10. Які із перерахованих протималярійних препаратів володіють гамонтоцидними властивостями?
A. Хлорохін, хінін;
B. Сульфадоксин, сульфален ;
C. Хлоридин, примахін;
D. Хіноцид, прогуаніл;
E. Тетрациклін та його похідні.

11. Щеплення за віком проти гепатиту В розпочинається:
A. У перші години після народження;
B. Через 1 місяць після народження;
C. У віці 3 місяці;
D. У віці 6 місяців;
E. В кінці першого року життя.

12. В Україні наявні передумови для поширення малярії викликаної:
A. Plasmodium vivax;
B. Plasmodium ovale;
C. Plasmodium malariae;
D. Plasmodium falciparum;
E. Будь-яким із перерахованих малярійних плазмодіїв.

13. Які із наведених методів лабораторного дослідження застосовують для підтвердження діагнозу гепатиту В та С?
A. Вірусологічні;
B. Біологічні;
C. Серологічні;
D. Алергологічні;
E. Молекулярно-біологічні.

14. Прищеплений випадок малярії це:
A. Зараження в природному осередку;
B. Зараження від завізного випадку в даному епідемічному періоді;
C. Зараження від завізного випадку в попередньому епідемічному періоді;
D. Зараження гемотрансфузійним шляхом;
E. Зараження парентеральним шляхом.

15. Ступінь ендемічності осередку малярії визначається за показниками:
A. Захворюваності на малярію дорослого населення;
B. Захворюваності на малярію дітей віком до 9 років;
C. Паразитарного індексу;
D. Селезіночного індексу;
E. Чисельності популяції комарів роду Anopheles.

16. Особам, які повернулися із ендемічних по малярії регіонів паразитоскопічне дослідження крові проводиться:
A. У пункті перетину державного кордону;
B. Впродовж тижня по прибуттю до місця постійного проживання;
C. Впродовж місяця по прибуттю до місця постійного проживання;
D. Впродовж 2 років при кожному підвищені температури тіла;
E. Впродовж 3 років при кожному підвищені температури тіла.

1. Метою описово-оціночного прийому епідеміологічного методу є:
a) організація і проведення епідеміологічного експерименту;
b) формулювання первинних (робочих) гіпотез про можливі причини підвищення рівня захворюваності;*
c) перевірка первинних (робочих) гіпотез про можливі причини підвищення рівня захворюваності;
d) математичне моделювання проявів епідемічного процесу;
e) медико-соціальна оцінка значущості інфекційної захворюваності.

2. У чому полягає різниця між показниками летальності та смертності?
a) у підборі групи, на яку розраховується кожен з показників;*
b) у більшій достовірності одного з показників;
c) у підборі кількості померлих, яка береться для розрахунку кожного з цих показників;
d) один з показників за своєю природою є інтенсивним, а інший – екстенсивним;
e) один з цих показників виражається у відсотках, а інший – на 100000 населення.

3. Для багаторічної динаміки захворюваності характерним є такий прояв:
a) сезонність;
b) цілорічна захворюваність;
c) циклічність;*
d) поодинока, розрізнена захворюваність.
e) Епідемічний спалах;

4. Для річної динаміки захворюваності характерним є такий прояв:
a) циклічність;
b) багаторічна епідемічна тенденція
c) сезонність;*
d) нерегулярні коливання;
e) захворюваність, яка нетипова для даної місцевості.

5. В чому полягає одна з відмінностей між аналітичними прийомами «випадок-контроль» та когортне дослідження?
a) в тривалості проведення спостереження;
b) у більшому практичному значенні одного з прийомів дослідження;
c) у правилах формування досліджуваної та контрольної груп;*
d) мала придатність застосування одного з прийомів для визначення причин спалахів кишкових інфекцій;
e) мала придатність одного з прийомів для вивчення причин виникнення неінфекційної патології.

6. Первинні (робочі) гіпотези про причини захворюваності доводяться на етапі:
a) експериментального дослідження;*
b) дескриптивного дослідження;
c) аналітичного дослідження;
d) прогностичного дослідження;
e) статистичної обробки первинних даних.

7. Соціальна значущість інфекційних хвороб характеризується таким явищем:
a) тенденцією захворюваності;
b) тенденцією смертності;*
c) тенденцією до зростання питомої ваги інфекційної патології;
d) тенденцією до збільшення витрат на профілактику і лікування даної патології;
e) тенденцією до зміни пріоритетності тієї чи іншої нозологічної форми.

8. Епідеміологічну діагностику можна охарактеризувати як:
a) використання епідеміологічного методу в практиці охорони здоров’я;*
b) використання епідеміологічного методу для розробки теоретичних проблем медицини;
c) статистичну обробку результатів клінічнх досліджень;
d) елемент економічного аналізу роботи медичних закладів;
e) розробку статистичних методик для використання їх в епідеміології.

9. Епідемічна тенденція це:
a) закономірний підйом захворюваності в певні місяці року
b) регулярні коливання рівня захворюваності в багаторічній динаміці
c) короткочасний підйом захворюваності на обмеженій території
d) регулярні коливання рівня захворюваності в річній динаміці
e) основна спрямованість змін інтенсивності епідемічного процесу за ряд років.*

10. Точки лінії тенденції захворюваності визначаються за формулою:



11. Напрямок профілактики хвороби можна вже визначити на етапі:
a) збору і первинної обробки епідеміологічної інформації;
b) дескриптивного епідеміологічного дослідження;
c) аналітичного епідеміологічного дослідження; *
d) епідеміологічного експерименту;
e) математичного моделювання епідемічного процесу.

12. Фактична ефективність профілактичного засобу (заходу) визначається на етапі:
a) експериментального контрольованого дослідження;
b) дескриптивного дослідження;
c) аналітичного дослідження;
d) прогностичного дослідження;
e) експериментального неконтрольованого дослідження.*

13. Епідеміологічні дослідження за ознакою втручання чи невтручання дослідника у досліджуваний процес бувають:
a) обсерваційні;*
b) аналітичні;
c) поперечні;
d) прогностичні;
e) –

14. Алгоритм здійснення першого (описово-оціночного) етапу епідеміологічного дослідження включає в себе:
a) визначення соціальної та економічної значущості захворюваності;*
b) планування епідеміологічного експерименту;
c) санітарно-епідеміологічну розвідку;
d) оперативний епідеміологічний аналіз;

15. До заходів загального характеру по боротьбі з інфекціями відносять:
a) санітарно-освітні;*
b) санітарно-гігієнічні;
c) санітарно-ветеринарні;
d) санітарно-технічні;
e) все перераховане.

16. До непрямих економічних збитків від інфекційних хвороб відносять:
a) затрати на лікування захворілих;
b) виплати по тимчасовій непрацездатності у зв’язку з інфекційною хворобою;
c) вартість недоотриманої суспільством продукції в результаті втрати працездатності від інфекційної хвороби;*
d) витрати на проведення протиепідемічних заходів в осередках інфекційних хвороб;
e) виплати по інвалідності у зв’язку з інфекційною хворобою.

17. Виберіть визначення поняття „група ризику”:
a) територія з високими показниками захворюваності
b) групи населення з високими показниками захворюваності*
c) природні і соціальні умови та стан внутрішніх систем організму, які збільшують ризик виникнення хвороб
d) сукупність умов, які складають природнє середовище існування збудника
e) сутність патогенності збудника.

18. Епідемічний спалах – це:
a) захворюваність, що постійно реєструється на певній території
b) короткочасний підйом захворюваності на певній території*
c) незвично широке розповсюдження захворюваності на високому рівні
d) наявність умов для широкого розповсюдження захворюваності
e) вся захворюваність, яка реєструється в місяці між сезонними підйомами захворюваності.

19. Яке епідеміологічне дослідження ґрунтується на співставленні інформації про показники захворюваності серед експонованих та неекспонованих до дії можливого чинника ризику?
a) дескриптивне епідеміологічне дослідження;
b) когортне епідеміологічне дослідження; *
c) епідеміологічне дослідження “випадок-контроль”;
d) “природний експеримент”;
e) неконтрольований епідеміологічний експеримент.

20. В якому епідеміологічному дослідженні можна визначити абсолютний ризик виникнення захворювання?
a) дескриптивному;
b) когортному; *
c) “випадок-контроль”;
d) неконтрольований експеримент;
e) “природний експеримент”

21. Епідемічний осередок з множинними захворюваннями – це:
а)осередок з 2 і більше випадками захворювання;*
в) осередок з 4 і більше випадками захворювання;
с) осередок з 5 і більше випадками захворювання;
d) осередок з 8 і більше випадками захворювання;
е) осередок з 10 і більше випадками захворювання.

22. На якому етапі епідеміологічного дослідження здійснюється визначення пріоритетних проблем профілактики?
a) на етапі планування дослідження;
b) на дескриптивному (описовому) етапі;*
c) на аналітичному етапі;
d) на експериментальному етапі;
e) на етапі прогнозування.

23. Одним з критеріїв епідеміологічної значущості інфекційної захворюваності є:
a) смертність;
b) летальність;
c) превалентність;*
d) інвалідність;
e) пріоритетність.

24. Середній темп зміни захворюваності на сальмонельоз в районі К. за 10 років (1991-2000 рр.) становить -2,7%. Як оцінити тенденцію захворюваності?
а) тенденція стабільна
в) тенденція до приросту помірна;
с) тенденція до приросту виражена;
d) тенденція до зниження помірна;*
е) тенденція до зниження виражена.

25. Екстенсивний показник характеризує:
a) поширеність явища в певному середовищі;
b) структуру середовища;*
c) частоту явища в певному середовищі;
d) співвідношення певної частини середовища до всього середовища;
e) співвідношення між кількістю випадків у двох явищах, між якими існує непрямий зв’язок.

26. Одна з основних ознак, за якою проводять вивчення розподілу захворюваності по території, є:
a) клімат території;
b) ландшафт території;
c) адміністративний поділ території;*
d) рівень економічного розвитку території;
e) рівень медичного обслуговування території.

27. При оцінці розподілу захворюваності вік захворілих людей належить до такої ознаки як:
a) видова;
b) типова;*
c) індивідуальна;
d) групова;
e) та, що відображає проведення протиепідемічних заходів.

28. Метою аналітичного прийому епідеміологічного методу є:
a) визначення пріоритетних проблем профілактики;
b) формулювання первинних гіпотез щодо чинників ризику;
c) оцінка гіпотез методом випадок-контроль або когортним дослідженням;*
d) перевірка гіпотез в контрольованому експерименті;
e) перевірка гіпотез в природньому експерименті.

29. Прикладом інтенсивного показника є:
a) питома вага випадків окремого інфекційного захворювання серед всіх інфекційних хвороб;
b) індекс сезонності захворюваності на певну хворобу;
c) летальність при певній нозологічній формі;*
d) питома вага інфекційної патології серед всіх нозологій;
e) розподіл випадків захворювань в окремих вікових групах.

30. На території адміністративного району мешкає 300000 населення. Протягом року в цьому районі було зареєстровано 723 випадки захворювань на вірусний гепатит А. Всього інфекційних захворювань різної етіології було зареєстровано 50000. Скільки інтенсивних показників можна розрахувати за цими даними?
a) 5;
b) 4;
c) 3;
d) 2;*
e) 1.

31. Потенційна ефективність профілактичного засобу (заходу) визначається на етапі:
a) експериментального контрольованого дослідження; *
b) дескриптивного дослідження;
c) аналітичного дослідження;
d) прогностичного дослідження;
e) експериментального неконтрольованого дослідження.

32. Який прийом епідеміологічного дослідження вважається найбільш потужним засобом встановлення причинно-наслідкових зв’язків розповсюдження захворюваності?
a) аналітичне дослідження “випадок-контроль”;
b) неконтрольований експеримент;
c) аналітичне когортне дослідження;
d) контрольований експеримент;*
e) скринінгове дослідження.

33. На території адміністративного району мешкає 300000 населення. Протягом року в цьому районі було зареєстровано 723 випадки захворювань на вірусний гепатит А та 98 випадків захворювань на вірусний гепатит В. Всього інфекційних захворювань різної етіології було зареєстровано 30000. Скільки екстенсивних показників можна розрахувати за цими даними?
a. 5;
b. 4;
c. 3;
d. 2;*
e. 1.

34. Для аналізу рівня та частоти захворюваності використовують такі показники:
a) екстенсивні епідеміологічні показники, структуру захворюваності;
b) середні арифметичні величини;
c) абсолютні числа кількості захворювань;
d) інтенсивні епідеміологічні показники; *
e) відносні величини розподілу захворюваності.

35. При вивченні розподілу захворюваності до індивідуальної ознаки відносять таку:
a) стать;
b) належність до організованого колективу;
c) водопостачання;
d) антиінфекційний імунітет;*
e) якість проведення протиепідемічних заходів.

36. До інфекцій з глобальним ареалом поширення відносять:
a) кліщовий енцефаліт;
b) лептоспіроз;
c) туляремію;
d) малярію;
e) вірусний гепатит В.*

37. В якому епідеміологічному дослідженні можна визначити відносний ризик виникнення захворювання?
a) дескриптивному;
b) когортному; *
c) “випадок-контроль”;
d) неконтрольованому експерименті;
e) “природному експерименті”.

38. Оцінка фактичної ефективності профілактичного засобу (заходу) здійснюється у такому епідеміологічному дослідженні:
a) у контрольованому епідеміологічному дослідженні;
b) у неконтрольованому епідеміологічному дослідженні;*
c) в “природному експерименті”;
d) при фізичному моделюванні епідемічного процесу;
e) при математичному моделюванні епідемічного процесу.

39. Оцінка потенційної ефективності профілактичного засобу (заходу) здійснюється у такому епідеміологічному дослідженні:
a) у контрольованому епідеміологічному дослідженні;*
b) у неконтрольованому епідеміологічному дослідженні;
c) в “природному експерименті”;
d) при фізичному моделюванні епідемічного процесу;
e) при математичному моделюванні епідемічного процесу.

40. Спрямованість боротьби з інфекційними хворобами може бути:
a) заходи загального характеру;
b) на джерело інфекції;
c) на механізм передачі;
d) на сприйнятливе населення;
e) все перераховане.*

41. Постійне планування і проведення профілактичних заходів проти певного інфекційного захворювання при тривалій відсутності захворюваності на цю інфекцію на певній території характеризується таким поняттям:
a) ліквідація інфекції;
b) ерадикація інфекції;
c) регіональна елімінація інфекції;*
d) припинення циркуляції інфекції;
e) регіональна ліквідація інфекції.

42. До непрямих економічних збитків від інфекційних хвороб відносять:
a) затрати на лікування захворілих;
b) виплати по тимчасовій непрацездатності у зв’язку з інфекційною хворобою;
c) вартість недоотриманої суспільством продукції в результаті втрати працездатності від інфекційної хвороби;*
d) витрати на проведення протиепідемічних заходів в осередках інфекційних хвороб;
e) виплати по інвалідності у зв’язку з інфекційною хворобою.

43. Прогнозування проявів епідемічного процесу на основі використання математичних формул, виведених лише з цифрових матеріалів, що характеризують фактичні прояви епідемічного процесу – це:
a) логічне моделювання;
b) формально-математичне моделювання;*
c) кількісне моделювання;
d) інтуїтивне моделювання;
e) фізичне моделювання.

44. Виключіть пункт, який не стосується конкретного призначення епідеміологічної діагностики:
a) епідеміологічний експеримент;*
b) ретроспективний епідеміологічний аналіз;
c) оперативний епідеміологічний аналіз;
d) епідеміологічне обстеження осередків;
e) санітарно-епідеміологічна розвідка.

45. Такому розділу епідеміологічної діагностики як діагностична техніка відповідає визначення:
a) обгрунтування гіпотез про причинно-наслідкові зв’язки захворюваності з чинниками (умовами) її формування;
b) сукупність методик статистичного аналізу даних інфекційної захворюваності;*
c) закономірності проявів епідемічного процесу в багаторічній динаміці;
d) закономірності проявів епідемічного процесу в річній динаміці;
e) формулювання гіпотез про причинно-наслідкоаі зв’язки.

46. Соціальна значущість інфекційних хвороб оцінюється за:
a) тенденцією захворюваності;
b) витратами на стаціонарне лікування захворілих;
c) показниками смертності та інвалідизації;*
d) розповсюдженням інфекційної захворюваності;
e) витратами на протиепідемічні заходи.

47. Критерій темпу змін тенденції багаторічної динаміки визначається за формулою:



48. Пандемія – це:
a) захворюваність, що постійно реєструється на певній території;
b) короткочасний підйом захворюваності на певній території;
c) незвично широке розповсюдження захворюваності на високому рівні;*
d) наявність умов для широкого розповсюдження захворюваності;
e) вся захворюваність, яка реєструється в місяці між сезонними підйомами захворюваності.

49. Розділами епідеміологічного методу дослідження є:
a) *експериментальне дослідження;
b) оперативний епідеміологічний аналіз;
c) *аналітичне дослідження;
d) *прогностичне дослідження;
е) обстеження осередку інфекційного захворювання.

50. Інтенсивними епідеміологічними показниками захворюваності є:
a) *летальність;
b) *смертність;
c) сезонність;
d) *превалентність;
е) структура захворюваності за віком.

51. Соціальна значущість інфекційних хвороб характеризується:
a) тенденцією захворюваності;
b) *показниками інвалідності;
c) тенденцією до зростання питомої ваги інфекційної патології;
d) тенденцією до збільшення витрат на профілактику та лік вання патології;
е) показником неефективного використання працездатного населення.

52. Епідеміологічна діагностика має такі розділи:
а) *семіотика;
b) прогнозування;
c) *діагностичне мислення;
d) санітарно-епідеміологічна розвідка;
е) оперативний епідеміологічний аналіз.

53. Який з розділів ретроспективного епідеміологічного аналізу дозволяє оцінити повноту і своєчасність проведення заходів щодо осіб, які спілкувалися з джерелом інфекції?
a) аналіз річної динаміки захворюваності;
b) аналіз багаторічної динаміки захворюваності;
c) *аналіз якості та ефективності протиепідемічних заходів;
d) аналіз захворюваності по соціально-вікових групах населення;
е) аналіз якості та ефективності профілактичних заходів.

54. .Який з розділів ретроспективного епідеміологічного аналізу дозволяє визначити сезонність захворювання?
a) аналіз якості й ефективності профілактичних заходів;
b) аналіз якості й ефективності протиепідемічних заходів;
c) аналіз захворюваності по соціально-вікових групах населення;
d)* аналіз річної динаміки захворюваності;
е) аналіз багаторічної динаміки захворюваності.

55. .Який з розділів ретроспективного епідеміологічного аналізу дозволяє встановити циклічність (періодичність) епідемічного процессу?
a) аналіз річної динаміки захворюваності;
b) *аналіз багаторічної динаміки захворюваності;
c) аналіз захворюваності по соціально-вікових групах населення;
d) аналіз якості й ефективності профілактичних заходів;
е) аналіз якості й ефективності протиепідемічних заходів;

56. Який з розділів ретроспективного епідеміологічного аналізу дозволяє оцінити своєчасність госпіталізації джерел інфекції?
a) аналіз річної динаміки захворюваності;
b) аналіз багаторічної динаміки захворюваності;
c) *аналіз якості й ефективності протиепідемічних заходів;
d) аналіз захворюваності по соціально-вікових групах населення;
е) аналіз якості й ефективності профілактичних заходів;

57. Який з розділів ретроспективного епідеміологічного аналізу дозволяє оцінити повноту та своєчасність проведення флюорографічного обстеження населення?
a) аналіз захворюваності по соціально-вікових групах населення;
b) аналіз багаторічної динаміки захворюваності;
c) аналіз річної динаміки захворюваності;
d) *аналіз якості та ефективності профілактичних заходів;
е) аналіз якості та ефективності протиепідемічних заходів.

58. Який з розділів ретроспективного епідеміологічного аналізу дозволяє виявити колективи «ризику» відносно поширення інфекційного захворювання?
a) аналіз річної динаміки захворюваності;
b) аналіз багаторічної динаміки захворюваності;
c)*аналіз захворюваності по соціально-вікових групах населення;
d) аналіз якості та ефективності провілактичних заходів;
е) аналіз якості й ефективності протиепідемічних заходів.

59. Який з розділів ретроспективного епідеміологічного аналізу дозволяє встановити тривалість міжепідемічних періодів епідемічного процессу?
a) аналіз річної динаміки захворюваності;
b) *аналіз багаторічної динаміки захворюваності;
c) аналіз захворюваності по соціально-вікових групах населення;
d) аналіз якості й ефективності профілактичних заходів;
е) аналіз якості й ефективності протиепідемічних заходів;

60. Який з розділів ретроспективного епідеміологічного аналізу дозволяє виявити вікові групи «ризику» у загальній структурі інфекційної захворюваності?
a) аналіз річної динаміки захворюваності;
b) аналіз багаторічної динаміки захворюваності;
c) *аналіз захворюваності по соціально-вікових групах населення;
d) аналіз якості й ефективності профілактичних заходів;
е) аналіз якості й ефективності протиепідемічних заходів.

61. Який з розділів ретроспективного епідеміологічного аналізу дозволяє оцінити якість осередкової дезінфекції?
a) аналіз захворюваності по соціально-вікових групах населення;
b) аналіз багаторічної динаміки захворюваності;
c) аналіз річної динаміки захворюваності;
d)*аналіз якості й ефективності протиепідемічних заходів;
е) аналіз якості й ефективності профілактичних заходів.

62. Який з розділів ретроспективного епідеміологічного аналізу дозволяє оцінити індекс і коефіцієнт сезонності?
a) аналіз захворюваності по соціально-вікових групах населення;
b) *аналіз річної динаміки захворюваності;
c) аналіз багаторічної динаміки захворюваності;
d) аналіз якості й ефективності профілактичних заходів;
е) аналіз якості й ефективності протиепідемічних заходів.

63. Який з розділів ретроспективного епідеміологічного аналізу дозволяє оцінити якість профілактичної дезінфекції?
a) аналіз захворюваності по соціально-вікових групах населення;
b) аналіз багаторічної динаміки захворюваності;
c) аналіз річної динаміки захворюваності;
d) *аналіз якості й ефективності профілактичних заходів;
е) аналіз якості й ефективності протиепідемічних заходів.

64. Показник осередковості — це:
a) *відношення кількості хворих до кількості осередків, яких зареєстровані випадки захворювань;
b) відсоток колективів певного типу, в яких зареєстровані випадки захворювань;
c) загальна кількість колективів, в яких зареєстровані випадки захворювань;
d) загальна кількість хворих в осередках певного типу;
е) відношення кількості колективів-осередків певного типу, де зареєстровані випадки захворювань, до кількості колективів того типу, в яких випадки захворювань не реєструвалися.

65. Епідеміологічну діагностику можна охарактеризувати як:
a) статистичну обробку результатів клінічних досліджень;
b) використання епідеміологічного методу для розробки теоретичних проблем медицини;
c) *використання епідеміологічного методу в практиці охорони здоров'я;
d) елемент економічного аналізу роботи медичних закладів;
е) розробку статистичних методик для використання їх в епідеміології.

66. При аналізі річної динаміки захворюваності на вірусний гепатит А в районі виявлений ріст захворюваності в липні - серпні з піком у жовтні - листопаді. На цей період припадає 70-80 % всіх захворювань за рік. Яким терміном визначається такий підйом захворюваності?
a) Тенденція
b) Спалах
c) Епідемія
d) Циклічність
e) *Сезонність

67. Одним із критеріїв епідеміологічної значущості інфекції є:
a) *захворюваність;
b) смертність;
c) інвалідність;
d) тривалість непрацездатності;
е) показник неефективного використання працездатного на- селення.

68. До непрямих економічних збитків від інфекційних хвороб відносять:
a) затрати на лікування захворілих;
b) виплати з тимчасової непрацездатності у зв'язку з інфек- ційною хворобою;
c) *вартість недоотриманої суспільством продукції в резуль- таті втрати працездатності від інфекційної хвороби;
d) витрати на проведення протиепідемічних заходів в осе- редках інфекційних хвороб;
е) виплати по інвалідності у зв'язку з інфекційною хворобою.

69. Епідеміологічна діагностика — це:
a) сукупність науково обґрунтованих рекомендацій;
b) система спостереження за епідемічним процесом;
c) *розпізнавання захворюваності й епідемічного стану на- селення;
d) масові обстеження населення для отримання певних даних;
е) системний аналіз у теорії управління протиепідемічною системою.

70. Циклічність у багаторічній динаміці — це:
a) основний напрям розвитку епідемічного процесу за ряд років;
b) закономірний підйом захворюваності в певний період року;
c) *регулярні коливання захворюваності за ряд років;
d) нерегулярні коливання захворюваності за ряд років;
е) короткочасний підйом захворюваності на обмеженій те- риторії.

71. Для визначення епідемічної тенденції застосовують такий прийом:
a) *вирівнювання динамічного ряду по прямій;
b) когортне дослідження;
c) дослідження "випадок—контроль";
d) визначення нормативного показника;
е) визначення коефіцієнта кореляції.

72. До інфекцій з глобальним ареалом поширення відносять:
a) кліщовий енцефаліт;
b) лептоспіроз;
c) туляремію;
d) малярію;
е) *вірусний гепатит В.

73. Виберіть екстенсивні показники із числа приведених.
а) показник загальної захворюваності населення на певну інфекційну хворобу;
в) показник ураженості населеннея певною інфекційною хворобою;
с) показник захворюваності окремої групи населення на певну інфекційну хворобу;
d) рівень смертності населення від певного інфекційного захворювання;
е) *розподіл випадків захворювання на певну інфекційну хворобу за місяцями року.

74. При плануванні протиепідемічних заходів за ознакою спрямованості на епідемічний процес виділяють наступні їх групи :
а) група заходів, спрямованих на джерело збудників інфекції;
в) група заходів, спрямованих на шляхи і фактори передачі інфекції;
с) група заходів, спрямованих на сприйнятливість людей до інфекції;
d) група загальних заходів;
е) *всі перелічені.

75. Групування профілактичних заходів проводять відповідно до рушійних сил епідемічного процесу. Виходячи з цього, яку кількість груп профілактичних заходів слід передбачити при їх плануванні?
а) 2;
в) 3;
с) *4;
d) 5;
е) більше 5.