Економіка охорони здоров'я - тести

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 1.

ТЕОРЕТИЧНІ ТА ОРГАНІЗАЦІЙНІ ЗАСАДИ ЕКОНОМІКИ ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я

ТЕМА 1. ЕВОЛЮЦІЯ ЕКОНОМІЧНИХ ВІДНОСИН У ПРОЦЕСІ НАДАННЯ МЕДИЧНИХ ПОСЛУГ

1. Економіка як наука:
- вивчає економічні відносини за умов наявності необмежених ресурсів;
* вивчає як суспільство, використовуючи обмежені ресурси, забезпечує найповніше задоволення потреб
суспільства.

2. Економіка як предмет викладання:
- дисципліна спеціалізованого характеру, що не застосовується у повсякденному житті;
- є дисципліною лише теоретичного спрямування;
*є дисципліною, яка формує бачення закономірностей розвитку економіки сьогодні та у майбутньому.

3. Економічні відносини – це…
* сукупність відносин між людьми у процесі виробництва матеріальних і духовних благ та їх привласнення
в усіх сферах суспільного відтворення;
- соціально-економічне явище, коли виробляються матеріальні блага;
- досягнення найбільших результатів у процесі виробництва за умови найменших витрат.

4. Охорона здоров'я – це:
* економічні відносини з приводу торгівлі, купівлі-продажу послуг системи охорони здоров'я;
- натуральні виробничі відносини між людьми для збереження здоров'я.

5. Медична послуга (МП) – це:
- результат дій осіб чи установ, що виготовляють товари;
* результат дії осіб і установ, які надають медичну допомогу;
- не грошове вираження медичної допомоги;
* корисний ефект, спрямований на задоволення потреб населення у збереженні та відновленні здоров'я.

6. У чому проявляється життєдіяльність людини:
* в існуванні комплексу потреб, які спонукають до виробництва матеріальних благ та послуг;
- у відсутності потреб, адже всі речі вона виготовляє сама;
- в існування обмежених потреб, які не потребують організації виробництва матеріальних благ та послуг.

7. Що таке благо?
* корисність, що задовольняє людську потребу;
- корисність, яку не можна пов’язати із задоволенням потреб;
- корисність, що частково задовольняє потреби.

8. Які є потреби людини?
* безмежні;
- обмежені.

9. Які є економічні ресурси, що використовуються у виробництві товарів та послуг?
- безмежні;
* обмежені.

10. Чим характеризується потреба у медичній діяльності лікаря?
* відновленням, збереженням, укріпленням здоров'я;
- відновленням здоров'я;
- збереженням здоров'я;
- укріпленням здоров'я.

11. Які складові медичної потреби в практичній діяльності лікаря?
- комерційна;
- виробнича;
* професійна;
* економічна та соціальна.

12. Що таке професійна діяльність лікаря?
* надання медичних послуг, які мають певну цінність та компенсуються їх споживачами;
- сукупність економічних відносин, що виникають у процесі відновлення, збереження та укріплення
здоров'я.

13. Що таке економічна складова діяльності лікаря?
- надання медичних послуг, які мають певну цінність та компенсуються їх споживачами;
* сукупність економічних відносин, що виникають у процесі відновлення, збереження та укріплення
здоров'я.

14. Чим вирішувались потреби населення у медичній допомозі на різних етапах соціально-
економічного розвитку суспільства?
* створенням та удосконаленням організаційних систем, економічними ресурсами, певними економічними
відносинами;
- збереженням існуючих організаційних систем;
- запереченням існування економічних відносин.

15. Економічні відносини у процесі надання МП у первісну добу (понад 2 млн. років)
характеризуються:
* цілительством;
* наявністю культових осіб-жерців;
* приватною справою;
* проведенням санітарно-протиепідемічних заходів державою;
- виділенням медичної діяльності у самостійну галузь;
- функціонуванням лікувальних закладів при храмах.

16. Економічні відносини у процесі надання МП у Стародавньому світі (IV ст. до н.е. – V ст. н.е.)
характеризуються:
* виділенням медичної діяльності у самостійну галузь;
* функціонуванням лікувальних закладів при храмах (асклепійони) та цивільних лікарень (ятрей);
* оплатою праці медичних працівників у період епідемій за державний кошт;
* законодавчим запровадженням медичного забезпечення військового та цивільного населення;
* внутрішньогалузевою спеціалізацією лікарів, появою допоміжного медичного персоналу;
* відкриттям лікарень для бідних, запровадженням народного лікаря для незаможного населення;
- цілительством;
- наявністю культових осіб-жерців.

17. Економічні відносини у процесі надання МП у Середньовіччі (V – ХVІІ ст.) характеризуються:
* корпорацією в оплаті МП;
- відкриттям лікарень для бідних, запровадженням народного лікаря для незаможного населення;
* переходом до міських органів управління та організації;
- законодавчим запровадженням медичного забезпечення військового та цивільного населення;
* регламентація діяльності лікарів та регулювання цін на медикаменти;
* витрати на підготовку лікарів компенсуються церквою, об’єднаннями лікарів та міськими органами влади;
- функціонуванням лікувальних закладів при храмах (асклепійони) та цивільних лікарень (ятрей).

18. Економічні відносини у процесі надання МП у Новий час (1640 – 1917рр.) характеризуються:
* системою державної опіки, де медицина з приватної перетворюється на громадську;
* охорона здоров'я вводиться у систему державного управління;
- витрати на підготовку лікарів компенсуються церквою, об’єднаннями лікарів та міськими органами влади;
* появою земської медицини;
- корпорацією в оплаті МП;
* запровадженням обов’язкового медичного страхування.

19. Економічні відносини у процесі надання МП у Новітній час (1918 – до тепер) характеризуються:
* охорона здоров'я як модель масового виробництва медичних послуг з орієнтацією не на пацієнта, а на
кількісні показники;
- появою земської медицини;
* виробництво медичних послуг приватними, незалежними благодійними установами та державними
медичними закладами;
- системою державної опіки, де медицина з приватної перетворюється на громадську;
* лікарі загальної практики перетворились на вузьких спеціалістів;
- витрати на підготовку лікарів компенсуються церквою, об’єднаннями лікарів та міськими органами влади;
*система ОЗ за монопольно-державною моделю Семашко;
* населення закріплене за певною поліклінікою та дільничним лікарем;
* орієнтація системи ОЗ на екстенсивний розвиток.

20. Характерними рисами еволюції економічних відносин у наданні МП є:
- збереження приватного статусу медичних послуг;
* діяльність держави щодо збереження і укріплення суспільного характеру надання медичних послуг;
- пасивна участь лікарських організацій у вирішенні стратегічних, тактичних і правових завдань;
* забезпечення доступності, безперервності, комплексності, якості медичних послуг та орієнтація на
пацієнта.

21. Загальносвітовою тенденцією надання МП послуг у ІІ половині ХХ століття є:
- націоналізація медичних закладів;
*зростання соціально-економічного значення охорони здоров'я як галузі, що бере учать у відтворенні
робочого потенціалу.

22. Пошук шляхів зменшення витрат на охорону здоров'я вимагає:
- збільшення термінів лікування;
* зменшення фінансового навантаження на сферу охорони здоров'я із залученням прямих внесків
споживачів;
- збільшення частки витрат на лікарняний сектор.

23. У сфері виробництва відносини між людьми складаються з:
* відносин спеціалізації, кооперування, комбінування виробництва тощо всередині окремого підприємства,
об'єднання, організації та між підприємствами;
- виробництва матеріальних благ, що не піддається контролю;
* організаційно-економічних відносин, що формуються і розвиваються в процесі управління менеджерами
підприємством, проведення маркетингових досліджень, тощо;
- відносин у виробництві лише натурального типу.

24. Економічна система – це:
* Багатопрофільна та складна функціональна структура господарства, де поєднується сукупність
механізмів, інституцій розвитку та фінансування економіки.
- Досягнення найбільших результатів за умови найменших затрат живої та трудової непрацездатності.
* Спосіб організації національної економіки.
- Цілеспрямована дія лікаря/управлінця на будь-яку систему з метою переводу її з
некерованого стану в керований стан.

25. Розкрийте складові національної економіки…
- купівля та продаж;
* виробнича система;
* система обігу;
* система споживання та добробуту;
- експортно-імпортні операції;

26. Виробнича система – це:
* Система розвитку та функціонування економічної системи в цілому.
- Сукупність механізмів чи інституцій, при допомозі котрих здійснюється обіг
ресурсів, продуктів, капіталів, людей в суспільній економіці.
- Обсяги споживання кожного члена суспільства в суто теоретичному розумінні та є
похідними від величини грошового прибутку.

27. Система обігу – це:
- Система розвитку та функціонування економічної системи в цілому.
* Сукупність механізмів чи інституцій, при допомозі котрих здійснюється обіг
ресурсів, продуктів, капіталів, людей в суспільній економіці.
- Обсяги споживання кожного члена суспільства в суто теоретичному розумінні та є
похідними від величини грошового прибутку.

28. Система споживання та добробуту – це:
- Система розвитку та функціонування економічної системи в цілому.
- Сукупність механізмів чи інституцій, при допомозі котрих здійснюється обіг ресурсів, продуктів, капіталів,
людей в суспільній економіці.
* Обсяги споживання кожного члена суспільства в суто теоретичному розумінні та є похідними від
величини грошового прибутку.

29. Розрізняють наступні моделі організації економіки:
* Централізована (державна).
- Класична (адміністративна).
* Децентралізована (ринкова).
- Командна (авторитарна).

30. Централізована (державна) модель економіки характеризується:
- Широкою господарською самостійністю товаровиробників, які господарюють на свій страх і ризик.
* Товарно-грошові відносини та стимули носять другорядний, підпорядкований характер.
* Передумовою виникнення таких систем є сильний центр, роль якого бере на себе держава, котра є
координатором.
- Засобами координації праці виступають товарно-грошові відносини та конкуренція, котрі нав’язують
товаровиробникам певний спосіб дій.
- Координатором господарської діяльності є ринок.

31. Децентралізована (ринкова) модель економіки характеризується:
* Широкою господарською самостійністю товаровиробників, які господарюють на свій страх і ризик.
- Товарно-грошові відносини та стимули носять другорядний, підпорядкований характер.
- Передумовою виникнення таких систем є сильний центр, роль якого бере на себе держава, котра є
координатором.
- Засобами координації праці виступають товарно-грошові відносини та конкуренція, котрі нав’язують
товаровиробникам певний спосіб дій.
* Координатором господарської діяльності є ринок.

32. Місце
охорони здоров’я в економіці народного господарства:
- галузь виробничої сфери.
- галузь невиробничої сфери.
- складова частина соціальної інфраструктури.
- основна галузь сфери послуг.
*Галузь невиробничої сфери, частина соціальної інфраструктури, область людської діяльності, елемент
суспільного виробництва.

33. Залежно від ступеня індустріально-економічного розвитку виділяють типи економічних систем:
- до індустріальна, квазі індустріальна, індустріальна.
* доіндустріальна, індустріальна, постіндустріальна.

34. Які підсистеми формують економічні відносини:
- фінансові та техніко-економічні;
* техніко-економічні та організаційно-економічні;
- бюджетні та соціально-економічні;
* соціально-економічні.

35. За формаційного підходу виділяють економічні системи:
- індустріальна та постіндустріальна;
* первісний лад, феодалізм, капіталізм, комунізм (соціалізм).

ТЕМА 2. ПРЕДМЕТ ТА ОСНОВІ ПОНЯТТЯ КУРСУ ЕКОНОМІКИ ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я

1. “Економіка” в системі охорони здоров’я – це…
* Економічні відносини поміж медичними працівниками в процесі їх господарської діяльності.

- Наука, що вивчає закони розвитку економічних систем.
- Наука, що вивчає закони, які управляють виробництвом і розподілом матеріальних благ.

2. Яке положення не стосується визначення предмета економіки:
- ефективне використання ресурсів;
- необмежені людські потреби;
- матеріальні і духовні потреби;
* необмежені виробничі ресурси.

3. Економіка охорони здоров'я як галузева наука вивчає:
- комплекс економічних знань про натуральне господарство та відсутність потреб у медичних послугах;
* комплекс економічних знань про форму, методи і результати господарської діяльності у сфері охорони
здоров'я;
* економічні відносини, закони, категорії виробництва, розподілу, обміну та споживання медичних послуг;
* раціональне використання обмежених ресурсів суспільства на охорону здоров'я та медичне
обслуговування;
- довільне використання необмежених ресурсів на охорону здоров'я;
* економічні відносини, що складаються між людьми при наданні медичної допомоги, організацію та
управління цими процесами.

4. Економіка охорони здоров'я як наукова дисципліна є пов’язаною із:
* соціальною медициною через вивчення особливостей економічних процесів в охороні здоров'я;
- основами психології та педагогіки;
* політичною економією, вивчаючи специфіку та механізм дії економічних законів у сфері охорони здоров'я;
- комп’ютерною інженерією та технологією;
* групою економічних дисциплін та базовою фундаментальною дисципліною – економічною теорією.

5. Економіка охорони здоров’я вивчає:
- теоретичні питання функціонування закладів охорони здоров’я.
- механізми розподілу ресурсів в охороні здоров’я.
*Комплекс економічних знань про форми, методи та результати господарської діяльності в області
медицини.
- виробничі стосунки в охороні здоров’я.
- ефективність використання матеріальних ресурсів.

6. Предметом економіки охорони здоров'я є:
* дослідження економічних відносин, які об'єктивно складаються між людьми в процесі надання медичної
послуги;
- дослідження економічних відносин у процесі виготовлення програмного забезпечення.

7. Розрізняють такі економічні відносини в ОЗ:
* організаційно – економічні;
* соціально-економічні;
- суспільно – економічні;
- марктингово - організаційні.

8. Характер організаційно – економічних відносин в ОЗ визначається:
* технологією лікувально-профілактичного процесу та відображає загальні риси медичних закладів;
- особливими рисами господарської діяльності, які відповідають формам власності на засоби виробництва.

9. Характер соціально-економічних відносин в ОЗ визначається:
- технологією лікувально-профілактичного процесу та відображає загальні риси медичних закладів;
* особливими рисами господарської діяльності, які відповідають формам власності на засоби виробництва.

10. В яких соціально-економічних системах одночасно здійснюється медична діяльність в умовах

ринку:
- технологічних;
* державних;
* страхових;
* приватних;
- адміністративних;
- майнових.

11. На яких рівнях функціонують організаційно-економічні та соціально-економічні економічні

відносини:
* метаекономічний;
* макроекономічний;
- суперекономічний;
*медіекономічний;
* мікроекономічний;
- глобально економічний.

12. Метаекономічний рівень економічних відносин, що координується ВООЗ, це:
* економічні відносини системи охорони здоров'я різних країн з інтеграцією їх у світову економіку;
- економічні відносини сфери охорони здоров'я з іншими галузями народного господарства та державою;
- економічні відносини всередині галузі між її підгалузями та спеціалізація ми;
- економічні відносини, що охоплюють діяльність медичного закладу та його структурних підрозділів.

13. Макроекономічний рівень економічних відносин, що координується ВООЗ, це:
- економічні відносини системи охорони здоров'я різних країн з інтеграцією їх у світову економіку;
* економічні відносини сфери охорони здоров'я з іншими галузями народного господарства та державою;
- економічні відносини всередині галузі між її підгалузями та спеціалізація ми;
- економічні відносини, що охоплюють діяльність медичного закладу та його структурних підрозділів.

14. Медіекономічний рівень економічних відносин, що координується ВООЗ, це:
- економічні відносини системи охорони здоров'я різних країн з інтеграцією їх у світову економіку;
- економічні відносини сфери охорони здоров'я з іншими галузями народного господарства та державою;
* економічні відносини всередині галузі між її підгалузями та спеціалізація ми;
- економічні відносини, що охоплюють діяльність медичного закладу та його структурних підрозділів.

15. Мікроекономічний рівень економічних відносин, що координується ВООЗ, це:
- економічні відносини системи охорони здоров'я різних країн з інтеграцією їх у світову економіку;
- економічні відносини сфери охорони здоров'я з іншими галузями народного господарства та державою;
- економічні відносини всередині галузі між її підгалузями та спеціалізація ми;
* економічні відносини, що охоплюють діяльність медичного закладу та його структурних підрозділів.

16. Економіка охорони здоров'я використовує метод наукової абстракції, який полягає у…
- вилученні та дослідженні окремих елементів системи;
* абстрактному осмисленні економічних категорій;
- кількісній оцінці економічних процесів з метою їх прогнозування.

17. Економіка охорони здоров'я використовує метод економіко-математичного моделювання з

метою…
- вилученні та дослідженні окремих елементів системи;
- абстрактного осмислення економічних категорій;
* кількісної оцінки економічних процесів та їх прогнозування.

18. Економіка охорони здоров'я використовує метод аналізу з метою…
* вилучення та дослідження окремих елементів системи;
- абстрактного осмислення економічних категорій;
- кількісної оцінки економічних процесів та їх прогнозування.

19. Економіка охорони здоров'я використовує метод синтезу з метою…
* об'єднання елементів системи, встановлення взаємозв’язку між ними;
- абстрактного осмислення економічних категорій;
- кількісної оцінки економічних процесів їх прогнозування.

20. Економіка охорони здоров'я використовує метод індукції з метою…
* узагальнення рис від окремого (медична допомога лікаря) до цілого (система охорони здоров'я);
- абстрактному осмисленні економічних категорій;
- кількісній оцінці економічних процесів з метою їх прогнозування.

21. Економіка охорони здоров'я використовує балансовий метод з метою…
- об'єднання елементів системи, встановлення взаємозв’язку між ними;
- абстрактного осмислення економічних категорій;
* встановлення кількісних співвідношень на підставі економічних розрахунків.

22. Економіка охорони здоров'я використовує метод дедукції з метою…
- об'єднання елементів системи, встановлення взаємозв’язку між ними;
* зіставлення загальних (виробництво), особливих (виробництво послуг), окремих рис (виробництво
медичних послуг) процесу;
- кількісної оцінки економічних процесів їх прогнозування.

23. Метою економіки охорони здоров'я є:
* розробка нових форм і методів управління галуззю ОЗ, що дозволяє підвищити ефективність її діяльності
та забезпечити справедливий розподіл фінансових ресурсів;
- розробка способів збереження первісних форм та методів управління галуззю, що необхідно у межах
безмежних фінансових ресурсів.

24. Завдання економіки ОЗ щодо визначення організаційно-економічної форми функціонування
медичного закладу полягає у:
* з’ясуванні які медичні послуги, кому будуть надаватися та за яких організаційно-правових та суспільно-
економічних форм;
- з’ясуванні яким способом, а саме державним, страховою компанією чи пацієнтом, покриваються витрати
на ОЗ;
- з’ясуванні комбінацій використовуваних ресурсів медичного закладу – матеріальних, трудових та
фінансових.

25. Завдання економіки ОЗ щодо визначення інвесторів медичних послуг полягає у:
- з’ясуванні які медичні послуги, кому будуть надаватися та за яких організаційно-правових та суспільно-
економічних форм;
* з’ясуванні яким способом, а саме державним, страховою компанією чи пацієнтом, покриваються витрати
на ОЗ;
- з’ясуванні щодо комбінацій використання ресурсів медичного закладу – матеріальних, трудових та
фінансових.

26. Завдання економіки ОЗ щодо визначення ресурсних можливостей галузі полягає у:
- з’ясуванні які медичні послуги, кому будуть надаватися та за яких організаційно-правових та суспільно-
економічних форм;
- з’ясуванні яким способом, а саме державним, страховою компанією чи пацієнтом, покриваються витрати
на ОЗ;
* з’ясуванні щодо комбінацій використання ресурсів медичного закладу – матеріальних, трудових та
фінансових.

27. Завдання економіки ОЗ щодо визначення ефективності діяльності в ОЗ полягає у:
- з’ясуванні які медичні послуги, кому будуть надаватися та за яких організаційно-правових та суспільно-
економічних форм;
- з’ясуванні яким способом, а саме державним, страховою компанією чи пацієнтом, покриваються витрати
на ОЗ;
* з’ясуванні значення показників результатів економічної діяльності – ВВП, ВНП, НД.

28. До матеріальних ресурсів в ОЗ належать:
- кадри системи охорони здоров'я;

*
основні засоби – будівлі, споруди, обладнання, ліжковий фонд, транспорт;

- основний капітал та обігові кошти;
- праця, земля, споживчі блага, людські блага.

29. До трудових ресурсів в ОЗ належать:
* кадри системи охорони здоров'я;

-
основні засоби – будівлі, споруди, обладнання, ліжковий фонд, транспорт;

- основний капітал та обігові кошти;
- праця, земля, споживчі блага, людські блага.

30. До фінансових ресурсів в ОЗ належать:
- кадри системи охорони здоров'я;

-
основні засоби – будівлі, споруди, обладнання, ліжковий фонд, транспорт;

* основний капітал та обігові кошти;
- праця, земля, споживчі блага, людські блага.

31. Зміст категорії “валовий національний продукт” – це:
- ВНП - це всі матеріальні блага, вироблені протягом року в сфері виробництва;
* ВНП - це сукупність усіх вироблених протягом року товарів і наданих послуг, які вироблені в країні та за її
межами;
- ВНП - це сукупність усіх вироблених протягом року предметів споживання та надання населенню послуг.

32. “Валовий внутрішній продукт” – це…
* сукупність вартостей всіх товарів і послуг, створених всіма підприємствами в
країні, без врахування продукту;
- всі матеріальні блага, вироблені протягом року в сфері виробництва;
- сукупність усіх вироблених протягом року товарів і наданих послуг.

33. Національний дохід країни – це:
- це сукупність усіх вироблених протягом року товарів і наданих послуг, які вироблені в країні та за її
межами;
* різниця між ВНП та частиною суспільного продукту, яка використовується на відновлення відпрацьованих
засобів виробництва;
- всі матеріальні блага, вироблені протягом року в сфері виробництва;
- сукупність усіх вироблених протягом року товарів і наданих послуг.

34. Індекс розвитку людини як інтегральний показник якості життя населення містить складові:
* обсяг реального ВВП на душу населення;
* середня тривалість життя;
* рівень грамотності населення;
* середня тривалість навчання в країні;
- інфляція;
- валова вартість основних фондів.

35. Ефективність діяльності медичних закладів оцінюється за такими аспектами:
* медичним – якістю медичного обслуговування;
* соціальним – ступенем запобігання збиткам від захворюваності, інвалідності, передчасної смертності;
* економічним – максимальним результатом при мінімальних витратах;
- виробничим – використанням устаткування та складських приміщень;
- технологічним – енергозатратами на одиницю електрозварювання.

36. Критеріями ефективності системи ОЗ є:
- рівень грамотності населення;
- середня тривалість навчання в країні;
* вплив на кінцевий результат – здоров'я населення;
*соціальна справедливість – забезпечення кожній людині однакового фізичного, фінансового та соціального
доступу до медичної допомоги;
* задоволеність населення медичним обслуговуванням;

37. Норма у діяльності медичних закладів це:
* показник оптимального забезпечення населення медичною допомогою;
- показник можливого забезпечення, виходячи з наявних матеріально-кадрових ресурсів.

38. Норматив у діяльності медичних закладів це:
- показник оптимального забезпечення населення медичною допомогою;
* показник можливого забезпечення, виходячи з наявних матеріально-кадрових ресурсів.

39. Наявність нормативної бази у медичних закладах дозволяє:
* визначити стартові можливості діяльності;
* оцінити поточний господарсько-фінансовий стан;
* контролювати динаміку змін у процесі надання МП;
* здійснювати аналіз діяльності всієї системи ОЗ;
- обчислити сукупність усіх вироблених протягом року товарів і наданих послуг;
- з’ясуванні яким способом, а саме державним, страховою компанією чи пацієнтом, покриваються витрати
на ОЗ.




40. Завдання економіки ОЗ щодо визначення методів та принципів управління економічними
процесами в галузі полягає у:
- з’ясуванні які медичні послуги, кому будуть надаватися та за яких організаційно-правових та суспільно-
економічних форм;
- з’ясуванні яким способом, а саме державним, страховою компанією чи пацієнтом, покриваються витрати
на ОЗ;
* розробці законодавчої бази та впровадження менеджменту;
* формування цілей медичного закладу та їх досягнення шляхом раціонального використання ресурсів;
* забезпеченні узгодженого та ефективного функціонування всіх елементів медичного закладу.

41. Завдання економіки ОЗ щодо визначення напрямів досягнення економічної результативності в
діяльності ОЗ полягає в:
* застосуванні системи планування та економічного забезпечення послуг ОЗ;
- з’ясуванні яким способом, а саме державним, страховою компанією чи пацієнтом, покриваються витрати
на ОЗ;
* управлінні виробництвом послуг ОЗ;
* управлінні ціновою політикою, стимулюванні збуту послуг ОЗ;
- розробці законодавчої бази та впровадження менеджменту;
- визначенні стартових можливостей діяльності.

ТЕМА 3. ЗДОРОВ'Я ЯК ЕКОНОМІЧНА КАТЕГОРІЯ

1. Здоров'я за визначенням ВООЗ:
- стан гармонії;
- здатність зберігати стабільність внутрішнього середовища організму;
*стан повного фізичного, психічного та соціального благополуччя, коли функції всіх органів та систем
урівноважені з навколишнім середовищем, відсутність захворювань.

2. Здоров'я як медико-соціальна категорія це:
- наявність споживчої вартості;
* інтегральний критерій якості життя населення;
* потужний чинник суспільного розвитку;
* вадливий прояв соціальної справедливості, стабільності, індикатор виміру досягнень людини;
- результат витрачених зусиль та вкладених коштів.

3. Здоров’я як економічна категорія - це:
* наявність споживчої вартості;
* відсутність мінової вартості;
- наявність доданої вартості;
* прогностичний чинник майбутнього економічного зростання;
* результат витрачених зусиль та вкладених коштів;
- наявність споживчої та мінової вартості;
- наявність мінової вартості;
* фактор “людського капіталу” держави.

4. Спосіб життя як чинник здоров'я громадян полягає у:
- фінанси держави;
* рівень життя населення;
* стиль життя людини;
- виробнича інфраструктура;
* уклад життя громадян;
- видатки та медичну допомогу.

5. Дія навколишнього середовища як чинник здоров'я громадян полягає у:
- рівні життя населення;
* стані забруднення води;
- стилі життя людини;
* стані забруднення повітря;
* стані забруднення їжі;
- активному трудовому житті;
* кліматичних змінах.

6. Економічні збитки від втрати здоров'я обумовлені:
- збільшення періоду активного трудового життя;
* скороченням періоду активного трудового життя та збільшенням рівня смертності;
* зниження продуктивності праці та обсягу виробленої продукції;
- бумом продуктивності праці зайнятого населення;
* виплатами за лікарняним листком та по інвалідності;
- відсутністю додаткових витрат;
* щоденними витратами на лікування;
* скороченням інвестицій на освіту, професійне удосконалення;
- зростанням капіталовкладень в освітню сферу;
* відмовою від ведення науково-дослідницької та підприємницької діяльності.

7. Недооцінка витрат на проведення профілактичних заходів пов’язана із:
- результат від інвестування отримується відразу;
* результат від інвестицій в ОЗ виявляться через певний проміжок часу;
- втрати суспільства від захворюваності та інвалідності є меншими за витрати на профілактичні заходи.

8. З метою визначення економічної віддачі від коштів, вкладених у зміцнення здоров'я населення
використовують:
* метод непрямої вартісної оцінки;
- метод прямої вартісної оцінки.

10. Згідно із сучасними економічними поглядами витрати на охорону здоров'я є:
* продуктивними;
- непродуктивними.

11. Значення ОЗ згідно із сучасними економічними поглядами полягає у:
- недоцільності витрат на ОЗ у державному бюджеті;
* ОЗ забезпечує збереження та зміцнення здоров'я;
* система ОЗ дозволяє відновити фізичний та духовний стан громадян;
* ОЗ формує виробничий потенціал країни;
* через ОЗ заощаджують та примножуються індивідуальні та громадські кошти;
- громадські кошти через систему ОЗ використовуються не за призначенням;
* ОЗ бере активну участь у підвищені національного доходу.

12. Витрати на охорону здоров'я беруть активну участь у підвищенні ВВП країни (національного
доходу) через:
- надмірне фінансування витрат на охорону здоров'я;
* заощадження та примноження індивідуальних та громадських коштів;
- закон постійного зменшення ефективності охорони здоров'я;
* формування виробничого потенціалу країни

Змістовий модуль 2.

Ринок охорони здоров’я та методи його дослідження

Тема 1. Сутність та передумови формування ринку охорони здоров'я

1. Сучасне господарство – це:
- економічна система натурального виробництва із простим ринковим відтворенням;
* економічна система товарного виробництва з розвинутими ринковими відносинами.

2. Ринок як економічна категорія – це:
- елемент інфраструктури, що зводить покупців та продавців;
* особливий механізм координації економічних дій;
* сукупність соціально-економічних відносин у сфері виробництва, розподілу, обміну та споживання товарів
та послуг;
* сукупність відносин з приводу купівлі-продажу товарів і послуг;




3. У економічні теорії категорію “ринок” розуміють як:
* саморегульований процес, для якого характерне рівноправне становище його учасників, їх економічна
відповідальність за свої дії;
- процес, у якому лише виробники наділені відповідальністю за свою економічну діяльність;
- система, що відслідковує переміщення проміжних товарів та послуг;
* система контролю кінцевих результатів виробництва;

4. Базисом ринкової економіки є:
* приватна власність на засоби виробництва;
* свобода підприємницької діяльності;
- колективізація та відсутність приватного власника;
- економічні функції державних інституцій;

5. Рушійною силою ринкової економіки є:
* особистий інтерес споживачів у задоволенні їхніх потреб;
- споживання дарових благ природи;
* інтерес підприємців у отриманні прибутку;
- надання товарів та послуг на безоплатній основі.

6. Регулюючим механізмом ринкової економіки є:
* конкуренція;
* змагальність між підприємцями на ринку за споживача;
- державна інспекція з питань ціноутворення;
- зіткнення інтересів товаровиробників і змагання поміж ними за найвигідніші умови виробництва, збуту
товарів та привласнення найвищих прибутків.
* боротьба між товаровиробником за найвигідніші умови виробництва та збуту товарів, за привласнення
найбільших прибутків.

7. Основними принципами, на яких базується ринок є:
* відплатність;
* еквівалентність;
- підпорядкування уряду;
- обмеженість доступу до ринку.

8. Сприятливими ознаками ринкових відносин, що формують конкурентне середовище є:
* різноманітність форм власності – державна, колективна, приватна;
* різноманітні організаційно – економічні форми господарювання;
- існування лише державної форми власності;
- економічні форми господарювання формуються на рівні державної інституції.

9. З точки зору економічних відносин медична допомога – це:
* категорія неринкових відносин лікаря та пацієнта;
* надання медичної допомоги відбувається на безоплатній основі;
- медична допомога є елементом ринку ОЗ;
- надання медичної допомоги відбувається за законами дії ринку.

10. Медичні послуги на сучасному етапі розвитку економічних відносин:
* характеризуються високо економічним ступенем рентабельності;
* задовольняють потребу в підвищенні “якості життя” особи;
- за відсутності мінової вартості поняття їх рентабельності обмежене;
- є специфічним видом діяльності, спроможність якої задовольнити потреби споживачів не містить
економічної складової.

11. Необхідними умовами функціонування ринкових відносин є:
* плюралізм форм власності та видів господарювання;
* вільний ринок з необмеженою кількістю виробників-конкурентів;
- інформація про попит, пропозицію та ціни має закритий характер;
* суб’єкти господарювання володіють рівним доступом до ринку ресурсів;
- державні органи чітко визначають параметри ринку: обсяг попиту та пропозиції, ціни на товари.



12. Ринок медичних послуг - це:
- Заклади та підприємства, котрі надають медичну допомогу населенню незалежно від форм власності.

*
Сукупність медичних технологій, виробів медтехніки, які реалізуються в умовах конкурентної економіки.

- Продавці медичних послуг.
* Сукупність методів організації медичної діяльності, фармакологічних засобів, які реалізуються в умовах
конкурентної економіки.


13. Економічна наука розглядає ринок медичних послуг як:
- певну територію, на якій регулярно здійснюється обмін медичними послугами;
- систему кооперативних зв’язків, яка є наслідком суспільного поділу праці медичних працівників;
* механізм, що зводить сукупність продавців та покупців з приводу купівлі-продажу товарів і послуг.

14. Медичний суб’єкт - це:
- Громадянин, який потребує медичної допомоги.

*
Заклади та підприємства охорони здоров’я, котрі надають медичну допомогу населенню незалежно від
форм власності.
- Продавці медичних послуг.
- Комунальні некомерційні підприємства сфери охорони здоров’я.

15. Об’єктами ринкових відносин є:
* Споживачі (пацієнти).
- Заклади та підприємства охорони здоров’я, котрі надають медичну допомогу населенню незалежно від
форм власності
*
Посередники (страхові організації).

* Місцеві органи влади.

- Комунальні некомерційні підприємства сфери охорони здоров’я.

16. Структура ринку охорони здоров’я включає наступні сегменти:
- Інформаційні агентства.

- Ярмарки.
*
Товарний (ринок лікарських засобів та медичної техніки).

* Послуг (ринок медичних та освітніх послуг).
* Цінних паперів та ринок медичного страхування.

17. Інфраструктура ринку охорони здоров’я включає наступні сегменти:
* інформаційні агентства;

* ярмарки;
* фінансово-кредитні заклади;
-
товарний ринок (лікарські засоби, медична техніка);



- ринок послуг (медичних, освітніх).

18. Які два види ринків містить схема кругопотоку:
- Грошовий ринок і ринок капіталів.
- Ринок цінних паперів і ринок ресурсів.
* Ринок ресурсів, товарів та послуг і грошовий ринок.
- Ринок товарів і послуг та ринок ресурсів.
- Ринок товарів і ринок послуг.

19. Який компонент є найважливішим для ефективного функціонування ринкової економіки:
- Зважена поведінка підприємців.
- Сильні професійні спілки.
- Посилення державного регулювання економіки.
- Раціональна поведінка споживачів.
* Посилення конкуренції на ринках.

20. Медична послуга описується економічними характеристиками:
* стандартизованість;
- наявність багатьох товарів-субститутів;
* диференційованість;
- наявність багатьох товарів-замінників.

ТЕМА 2. ФУНКЦІЇ, КЛАСИФІКАЦІЯ ТА ОСОБЛИВОСТІ РИНКУ ПОСЛУГ ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я

1. Ринку охорони здоров’я притаманні наступні функції:
- Інформаційна, благодійницька.
* Інформаційна, ціноутворююча.

- Облікова, перерозподільна.

* Регулююча, посередницька.
- Економічна, облікова, регулююча.

2.
Інформаційна функція – це:
- Стимулювання зниження витрат на одиницю товару.

* Надання інформації про кількість і якість медичних послуг.

-
Визначення суспільно необхідних витрат.

- Визначення взаємовигідного зв’язку поміж учасниками ринку.


3.
Ціноутворююча функція – це:
- Стимулювання зниження витрат на одиницю товару.

- Надання інформації про кількість і якість медичних послуг.

* Визначення суспільно необхідних витрат.
- Визначення взаємовигідного зв’язку поміж учасниками ринку

4.
Регулююча функція – це:
* Стимулювання зниження витрат на одиницю товару.
- Надання інформації про кількість і якість медичних послуг.

- Визначення суспільно необхідних витрат.

- Визначення взаємовигідного зв’язку поміж учасниками ринку.

5.
Посередницька функція – це:
- Стимулювання зниження витрат на одиницю товару.
- Надання інформації про кількість і якість медичних послуг.

- Визначення суспільно необхідних витрат.

* Визначення взаємовигідного зв’язку поміж учасниками ринку.

6. Класифікуючи ринок ОЗ за галузевою ознакою виділяють види:
* терапевтичний;
* стоматологічний;
- продуктивний;
- енергетичний.

7. За характером власності на засоби виробництва ринок ОЗ поділяють на:
- ринок псевдопослуг;
* ринок державних послуг;
- ринок іноземних послуг;
* ринок приватних послуг.

8. За територіальною ознакою ринок ОЗ поділяють на:
* регіональний;
- місцевий;
* національний;
- вуличний;
* міжнародний;
- американський.

9. За відношенням до законодавства країни ринок ОЗ поділяють на:
- правовий;
*легальний;
* нелегальний;
- неправовий.

10. За типом ринкової структури конкуренції ринок ОЗ поділяють на:
- структурований;
* монопольний;
* олігопольний;
- неструктурований;
* монопсонічний;
* частково монопольний;
- супер монопольний;
- досконало монопольний.

11. Ринок державних медичних послуг може діяти за економічної моделлю:
* інтеграційною;
* контрактною;
- конкурентною;
- ідеалістичною.

12. У інтеграційній моделі монополістичний вплив держави на економічну діяльність медичних

суб'єктів полягає у:
- ринковому ціноутворенні;
* управлінській діяльності;
* державному фінансуванні;
* організації надання медичної допомоги;
- переважанні приватних інвестицій;
- наданні медичної допомоги лише працюючому населенню.

13. У інтеграційній моделі медичних послуг постачальники керуються:
* відсутністю економічних стимулів до ефективного використання ресурсів;
- новими методами комбінації обмежених ресурсів;
* відсутністю методів контролю за витратами;
- розгалуженою системою контролю за витратами;
* відсутністю економічних стимулів для підвищення якості діяльності;
- розробкою власних методів підвищення якості надання послуг.

14. Контрактна модель ринку медичних послуг характеризується:
- залежністю постачальника медичної послуги від системи державного управління;
* управлінською та фінансовою самостійністю постачальників медичних послуг;
* наявністю у постачальників мотивації до підвищення якості та ефективності діяльності;
- відсутністю економічних стимулів для підвищення якості діяльності;
* розмежуванням функцій платника (держава, уповноважені органи) та постачальника медичних послуг
(юридичні та фізичні особи);
- уповноважені державні органи виконують функції платника та постачальника медичних послуг;
* створенням умов для виникнення конкуренції між постачальниками з метою підвищення якості медичних
послуг;
- збереження монополістичного становища на ринку всіх суб'єктів;
* договірними відносинами між платником та постачальником медичних послуг у рамках державних
контрактних закупівель медичних послуг;
- відносини між постачальником та платником медичних послуг відбуваються на без контрактній основі.

15. В умовах контрактної моделі ринку медичних послуг використовують типи угод:
* блок-контракт або подушний контракт;
- договір концесії;
* контракт за вартістю та обсягами;
* контракт за вартістю випадку;
- договір дарування;
- контракт на безоплатну медичну послугу.

16. Блок-контракт – це угода, за якою:
* постачальник надає необмежені медичні послуги покупцю (посереднику) за встановлену суму грошей на
одного мешканця;
- замовник медичних послуг погоджує з постачальником обсяг діяльності та суму коштів за надану медичну
допомогу;
* фінансовий ризик перекладається з покупця (посередника) на постачальника медичних послуг;
- передбачається розділення фінансових ризиків і стимулювання постачальника до стримування витрат
реалізації медичних послуг;
* оплата постачальника не враховує обсягів наданої медичної послуги;
- надання медичних послуг має чітко визначені обсяги;
* постачальник медичних послуг схильний до зниження якості та обсягу наданої медичної послуги;
- замовник медичної послуги, розподіляючи ризики із постачальником, чітко визначає взаємозв’язок між
вартістю послуги та її обсягом.

17. Контракт за вартістю та обсягами – це угода, за якою:
* замовник медичних послуг погоджує з постачальником обсяг діяльності та суму коштів за надану медичну
допомогу;
- постачальник надає необмежені медичні послуги покупцю (посереднику) за встановлену суму грошей на
одного мешканця;
* передбачається розділення фінансових ризиків і стимулювання постачальника до стримування витрат
реалізації медичних послуг;
- фінансовий ризик перекладається з покупця (посередника) на постачальника медичних послуг;
* надання медичних послуг має чітко визначені обсяги;
- оплата постачальника не враховує обсягів наданої медичної послуги;
* замовник медичної послуги, розподіляючи ризики із постачальником, чітко визначає взаємозв’язок між
вартістю послуги та її обсягом;
- постачальник медичних послуг схильний до зниження якості та обсягу наданої медичної послуги.

18. Контракт за вартістю – це угода, за якою:
* замовник оплачує кожну медичну послугу, яка надається постачальником;
- замовник медичних послуг погоджує з постачальником обсяг діяльності та суму коштів за надану медичну
допомогу;
- постачальник надає необмежені медичні послуги покупцю (посереднику) за встановлену суму грошей на
одного мешканця;
* на кожному прийомі лікаря укладається індивідуальна угода;
- надання медичних послуг має чітко визначені обсяги;
* відсутність гарантій щодо обсягу медичної послуги.

19.Квазіринок – це обмежений, внутрішній ринок медичних послуг, який характеризується:
* партнерством держави та приватного сектора;
- конкуренцією між державними установами та приватними;
* здійсненням урядом на конкурсній основі акту купівлі-продажу медичних послуг приватних структур;
- наданням пацієнтам комерційного закладу безоплатних медичних послуг у державних лікарнях;
* наданням у державних лікарнях платних медичних послуг пацієнтам комерційних медичних закладів;
- відсутністю контрактних відносин між урядовими установами та приватними структурами;
* продавцями державних медичних послуг є виробники цих послуг, а їх покупцями – місцеві органи
управління та страхові компанії;
- відсутністю посередників при наданні медичної послуги за контрактною схемою.

20. Неофіційний ринок ОЗ характеризується:
* порушеннями стандартів лікувально-діагностичних процесів;
* наданням послуг кримінального походження;
* прямими приватними платежами споживачів медичному персоналу;
- надання послуг регламентоване законодавством;
- витрати галузі відшкодовує держава;
* відсутністю з боку держави контролю медичних послуг та відшкодування витрат;
- державні інституції контролюють всі аспекти надання медичних послуг;
- оплатою медичному персоналу за кошти державного бюджету.

21. Ринок приватних медичних послуг включає сегменти:
* комерційний;
- державний;
* некомерційний;
- прибутковий.

22. Основними рисами некомерційного сегменту ринку приватних медичних послуг :
* власниками є громадські та релігійні організації;
- суб’єкти-власники перебувають у державній власності;
* їх діяльність має неприбутковий характер;
- основною метою діяльності постачальників медичних послуг є отримання прибутку;
* їх діяльність зменшує інформаційну асиметрію на ринку медичних послуг;
- надання медичної послуги має нелегальний характер;
* населення має доступ до кращого забезпечення потреби у медичні послузі;
- витрати галузі відшкодовує держава.

23. Комерційний сегмент ринку медичних послуг характеризується:
* економічним механізмом, що дозволяє скорочувати виробничі витрати, раціонально розподіляти ресурси,
впроваджувати нові технології;
* конкуренцією, що протидіє підвищенню цін на медичні блага;
* застосування взаємозамінних та взаємодоповнюючих товарів і послуг, що підвищує еластичність попиту;
- використання механізму державного фінансування дозволяє залишати витрати на незмінному рівні;
- монополістична структура ринку сприяє постійному зростанню цін на послуги;
- показник еластичності попиту на послуги є сталою величиною.

24. Негативними рисами комерційного сегменту ринку медичних послуг є:
- можливість стримувати зростання цін на послуги завдяки конкуренції;
* нерівність у споживанні послуг населенням;
* частка витрат на лікування осіб з низькими доходами вища, ніж у заможних;
- нееластичність попиту на послуги.

25. Негативними рисами українського ринку ОЗ є:
* домінування ієрархічної системи управління;
* недостатнє бюджетне фінансування постатейного характеру;
* обмеженість економічної та правової самостійності медичних суб'єктів;
* нераціональне використання суспільних ресурсів;
* недосконала система матеріального стимулювання медичних працівників;
* нерівність у споживанні медичних послуг населенням;
* недосконале конкурентне середовище та наявність тіньового сектора;
- переважання досконалої конкуренції на ринку;
- медичні суб’єкти є самостійними у економічних та правових аспектах;
- продумана система матеріального стимулювання медичних працівників;
- розподіл суспільних ресурсів відбувається раціонально.

26. Особливістю ринку медичних послуг є:
* Наявність медичних послуг з характером “суспільних благ ”, “ асиметричність ” інформації.
- Велика кількість самостійних виробників і споживачів.

- Різноманітність товарів і послуг, повна інформованість споживачів.

- Вільний доступ на ринок, дефіцит інформації.
* Обмеженість доступу на ринок.

27. Суть медичних послуг як “суспільного блага ” означає, що:
* споживчий ефект розповсюджується на осіб, які не беруть участі у ринковій угоді;
- особи отримують медичну послугу лише на підставі платності;
- вигоду від використання отримують лише окремі особи.

28. Асиметричність інформації на ринку медичних послуг виникає через:
- повноту інформації для всіх суб'єктів;
* недостатню інформованість пацієнт про стан його здоров'я;
- на ринку реалізуються економічні інтереси лише пацієнта.



29. Принцип суспільної солідарності, що запроваджується за участю держави при обов’язковому
медичному страхуванні – це:
* здоровий платить за хворого;
* багатий платить за бідного;
* той, хто працює, платить за безробітного;
- доступ до медичних послуг мають лише багаті особи;
- здоровий платить за здорового;
- безробітні не мають права на отримання медичної послуги.

30. Результат медичної діяльності:
* визначається лише після споживання послуги;
* важко виразити у вартісній формі;
- визначається до споживання послуги;
- має чітку вартісну оцінку.

Тема 3. Кон'юнктура ринку охорони здоров'я

1. Як попит пов’язаний із потребами:
* Відображає потреби, підкріплені грошовими можливостями.
- Відображає усі потреби економічного суб’єкта.
- Відображає лише нагальні потреби економіки.

- Відображає потреби, але нерідко виходить за їхні межі.

2. Попит на ринку медичних послуг – це:
- бажання придбати медичну послугу за нульовою ціною;
- внутрішній спонукальний мотив діяльності людини;
* платоспроможна потреба у медичних послугах;
- можливість надання медичних послуг;
- потреба в медичних товарах і послугах.

3. Закон попиту на медичні послуги свідчить:
- За однакових умов при вищих цінах зростає пропозиція на медичні послуги.
- Існує прямий зв’язок поміж ціною та пропозицією.
* Попит та ціна взаємопов’язані поміж собою.

- Про кількість медичних послуг, які можуть отримати пацієнти за визначеною ціною.
* При рівних умовах між ціною на медичні послуги та попитом існує зворотний зв’язок.

4. Економічна поведінка споживача, що отримала назву ефект доходу, виникає:
- при зменшенні ціни зростають витрати виробника;
- при збільшенні ціни багатство залишається незмінним;
* при зменшенні ціни на медичну послугу зростає купівельна спроможність.

5. Економічна поведінка споживача, що отримала назву ефект заміщення, виникає:
- при зменшенні ціни зростають витрати виробника;
- при збільшенні ціни багатство залишається незмінним;
* серед однорідних медичних послуг для споживача економічно привабливіший дешевший.

6. Неціновими чинниками попиту на медичні послуги є:
* рівень доходу споживачів;
* структура населення;
* чисельність населення;
* зміна “смаків” пацієнтів;
* форсування попиту пропозицією;
- кількість лікарів;
- підвищення цін на ресурси;
- удосконалення медичного обладнання та апаратури;
- бюджетно-податкова політика;
- конкуренція.

7. Коефіцієнт еластичності попиту за ціною – це:
- Кількість медичних послуг, які можуть отримати пацієнти за визначеною ціною.
- Платоспроможна потреба.
*Показник зміни (в %) величини попиту на товар при зміні ціни на нього на один (%).

- Потреба в медичних товарах і послугах.

8. Попит відносно еластичний (Ер>1)при умові:
- Темпи зниження попиту та зростання ціни однакові.
- Темпи падіння попиту менші від темпів зростання ціни.
* Попит зменшується швидше ніж зростає ціна.
- Прибуток зростає.

9. Еластичність попиту дорівнює 1 (Е=1)при умові:
* Темпи зниження попиту та зростання ціни однакові.
- Темпи падіння попиту менші від темпів зростання ціни.
* Прибуток не змінюється.

- Прибуток зростає.

10. Попит нееластичний (Ер<1)при умові:
- Темпи зниження попиту та зростання ціни однакові.
* Темпи падіння попиту менші від темпів зростання ціни.
- Попит зменшується швидше ніж зростає ціна.
* Прибуток зростає.

11. Абсолютно нееластичний попит – це:
* зміна ціни на медичну послугу не впливає на зміну обсягу попиту;
* коефіцієнт еластичності попиту становить 0;
- темпи зниження попиту та зростання ціни однакові;
- темпи падіння попиту менші від темпів зростання ціни.

12. Пропозиція медичних послуг - це:
* кількість медичних товарів (послуг), які лікарі можуть надати населенню за визначеною ціною та в певний
проміжок часу.
- внутрішній спонукальний мотив діяльності людини.
- платоспроможна потреба.
- кількість медичних послуг, які можуть отримати пацієнти за визначеною ціною.
- потреба в медичних товарах і послугах.

13. Закон пропозиції медичних послуг свідчить:
* за однакових умов при вищих цінах зростає пропозиція на медичні послуги.
* існує прямий зв’язок поміж ціною та пропозицією.
- попит та ціна взаємопов’язані поміж собою.
- про кількість медичних послуг, які можуть отримати пацієнти за визначеною ціною.
- при рівних умовах між ціною на медичні послуги та попитом існує зворотний зв’язок.

14. Неціновими чинниками пропозиції медичних послуг є:
- рівень доходу споживачів;
- структура населення;
- чисельність населення;
- зміна “смаків” пацієнтів;
- форсування попиту пропозицією;
* кількість лікарів;
* підвищення цін на ресурси;
* удосконалення медичного обладнання та апаратури;
* бюджетно-податкова політика;
* конкуренція.

15. Основний принцип формування ринкової ціни - це:
* взаємодія попиту та пропозиції під впливом конкуренції.
- стан, коли попит і пропозиція за певної ціни урівноважені.
- коли зміна ціни на медичну послугу не впливає &##160;

- потреба в медичних товарах і послугах.

16. В умовах перехідного періоду економіки країни рівновагу між попитом та пропозицією на
медичні послуги варто підтримувати через:
* встановлення ліміту витрат на стаціонарну допомогу;
* проведення контролю за розвитком мережі лікарень;
* доведенням штату працівників до нормативного відповідно до потреб населення;
* збільшення частки лікарів, що надають первинну медичну допомогу;
* регулювання обсягу споживання амбулаторної допомоги;
* залучення населення до часткового покриття витрат;
- ліквідацію обмежень витрат на стаціонарну допомогу;
- зменшення контрольних заходів за розвитком мережі лікарень;
- ліквідацію нормативів кількості лікарів згідно з потребами населення;
- посилення ролі держави у фінансуванні витрат на медичні послуги.

17. Конкуренція на ринку медичних послуг дозволяє:
* встановити рівноважну ціну на МП;
* встановити рівноважні попит та пропозицію на МП;
- визначити обсяг ресурсів урядом.

18. Перерахуйте види конкуренції в економіці:
* досконала, чиста.
- здорова, практична, чорна, виживаюча.
- повчальна, виживаюча, монополістична.
* олігополія, монополістична.

19. Досконала конкуренція на ринку медичних послуг – це:
- ринкова ситуація, за якої на ринку існує тільки один продавець і немає близького замінника продукту
(послуги), який він виробляє.
* ринкова ситуація, яка характеризується великою кількістю ринкових агентів (як продавців – лікарень,
центрів, так і покупців - пацієнтів),
* випуск однорідного продукту, повне знання ринкових цін і обсягів випуску продукції, високою мобільністю
ресурсів.
- ринкова ситуація, за якої відносно велике число невеликих виробників пропонують подібну, але не
ідентичну продукцію.

20. Чиста монополія на ринку медичних послуг – це:
*ринкова ситуація, за якої на ринку існує тільки один продавець і немає близького замінника продукту
(послуги), який він виробляє.
- ринкова ситуація, яка характеризується великою кількістю ринкових агентів (як продавців – лікарень,
центрів, так і покупців - пацієнтів),
- випуск однорідного продукту, повне знання ринкових цін і обсягів випуску продукції, високою мобільністю
ресурсів.
- ринкова ситуація, за якої відносно велике число невеликих виробників пропонують подібну, але не
ідентичну продукцію.

21. Монополістична конкуренція на ринку медичних послуг – це:
- ринкова ситуація, за якої на ринку існує тільки один продавець і немає близького замінника продукту
(послуги), який він виробляє.
- ринкова ситуація, яка характеризується великою кількістю ринкових агентів (як продавців – лікарень,
центрів, так і покупців - пацієнтів),
- випуск однорідного продукту, повне знання ринкових цін і обсягів випуску продукції, високою мобільністю
ресурсів.
* ринкова ситуація, за якої відносно велике число невеликих виробників пропонують подібну, але не
ідентичну продукцію.

22. Олігополія на ринку медичних послуг – це:
- ринкова ситуація, за якої на ринку існує тільки один продавець і немає близького замінника продукту
(послуги), який він виробляє.
- ринкова ситуація, яка характеризується великою кількістю ринкових агентів (як продавців – лікарень,
центрів, так і покупців - пацієнтів).
* ринкова структура, що характеризується дуже невеликою кількістю продавців, пов'язаних
взаємозалежністю, а поява нових продавців утруднена або неможлива.
- ринкова ситуація, за якої відносно велике число невеликих виробників пропонують подібну, але не
ідентичну продукцію.

23. Основними рисами конкуренції на ринку медичних послуг є:
* встановлення балансу між виробництвом медичних послуг та потребами населення;
* інструмент скорочення виробничих витрат;
* механізм встановлення рівноважної ринкової ціни на медичні послуги;
* каталізатор організаційних та структурних змін у процесі підприємницької діяльності;
* стимулятор науково-технічного прогресу;
- механізм встановлення директивної ціни на медичні послуги;
- забезпечення сталості організаційних та структурних засад діяльності;
- інструмент збереження структури витрат та постійного їх зростання;
- стимулятор впровадження екстенсивних методів діяльності;
- стан постійного дефіциту у виробництві медичних послуг.

24. Монопсонія на ринку медичних послуг – це:
*ринкова ситуація, за якої на ринку існує тільки один покупець і немає близького замінника продукту
(послуги), який він виробляє.
- ринкова ситуація, яка характеризується великою кількістю ринкових агентів (як продавців – лікарень,
центрів, так і покупців - пацієнтів),
- випуск однорідного продукту, повне знання ринкових цін і обсягів випуску продукції, високою мобільністю
ресурсів.
- ринкова ситуація, за якої відносно велике число невеликих виробників пропонують подібну, але не
ідентичну продукцію.

25. Ефективність діяльності системи охорони здоров'я в умовах ринкової економіки пов’язана з:
* забезпеченням фінансової стійкості сфери охорони здоров'я та збалансованості джерел фінансування;
* створенням та захистом конкурентного середовища;
* партнерством державного та приватного секторів;
* реформуванням аспектів власності;
* здійсненням контрактних відносин між виробниками та покупцями послуг;
* структурною перебудовою та децентралізацією галузі;
* відповідністю медичних послуг стандартам якості;
- централізацією галузі;
- ліквідацією приватного сектору на ринку медичних послуг;
- переважанням державної форми власності.

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 3.

ОРГАНІЗАЦІЯ ТА ЗМІСТ ФІНАНСОВОГО МЕНЕДЖМЕНТУ В ОХОРОНІ ЗДОРОВ'Я

Тема 1. ФІНАНСИ В СИСТЕМІ ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я

1. Термін “фінанси” латинського походження, що означає:
- перебування в постійному русі;
* гроші, дохід;
- посилення державного регулювання економіки;
- виробничий процес;
- посилення конкуренції на ринках.

2. Об’єктом фінансів виступає:
* валовий внутрішній продукт;
* національний дохід;
- держава;
- медичні заклади;
- підприємства, організації.

3. Суб’єктами фінансів є:
- валовий внутрішній продукт;
- національний дохід;
* держава;
* медичні заклади;
* підприємства, організації.

4. Під фінансовими ресурсами розуміють:
- результат товарно-грошового господарства;
* цілеспрямована сукупність грошових коштів, здатних до вивільнення;
- формування, розподіл і використання грошових доходів;
* сукупність грошових коштів, здатних до додаткового залучення в оборот;
- наявність особливих джерел збору коштів.

5. Основними видами фінансових ресурсів є:
* державні;
* громадські;
* приватні;
- колективні;
- комунальні;
- акціонерні.

6. Фінансовим ресурсам притаманні риси:
* грошова форма;
* розподільчий характер;
* акумуляція;
- натуральна форма;
- агрегування;
* використання фінансових коштів на безоплатній основі;
- знецінення;
- демонетизація.

7. Особливими ознаками фінансів є:
* виявлення соціально-економічних відносин;
* перебування у постійному русі;
* наявність особливих джерел збору коштів;
- втрата внутрішньої вартості;
- перебування у державній власності;
- швидкість обігу зменшується;
- громіздке визначення вартості активів.

8. У світовій фінансовій практиці фінанси визначаються як:
- грошові потоки між суб’єктами ринку;
- економічні відносини з приводу виробництва та споживання;
* система економічних відносин, що складаються при формуванні, розподілі, використанні грошових
доходів між державою, системою охорони здоров'я та громадянами;
- результат натуральних економічних відносин;
* частина економічного базису;
* результат товарно-грошового господарства;
* процес формування доходів юридичних та фізичних осіб;
- елемент дестабілізації економічної діяльності.

9. Фінансування системи охорони здоров’я - це:
* процес формування та використання коштів для задоволення потреб населення у збереженні здоров’я;
- цілеспрямована сукупність грошових коштів для потреб населення;
* процес збору, акумуляції й розподілу коштів для задоволення потреб населення у зміцненні й охороні
здоров’я;
- цільовий внесок на задоволення потреб населення;
- наявність особливих джерел збору коштів.

10. Основними джерелами фінансування системи охорони здоров’я є:
* загальні податкові надходження;
- пожертви фізичних та юридичних осіб;
* цільовий внесок на обов’язкове медичне страхування;
* премії добровільного медичного страхування;
* особисті кошти громадян.

11. Загальні податкові надходження - це:
- обов’язковий фіксований відсоток із фонду оплати праці;
* обов’язкові платежі, які стягуються у визначеному законодавством порядку;
* платежі, які стягуються у законодавчому порядку залежно від об’єкта оподаткування.
- відкриття медичних депозитних рахунків;
- кошти, які сплачуються із власних доходів громадян або прибутків підприємств за отримані медичні
послуги.

12. Прямі податки стягуються з:
* отриманого доходу, за володіння майном та отриманого прибутку;
- товарів та послуг;
- доходу фізичних осіб та спожитих товарів і послуг.

13. Прогресивний принцип відрахування прямих податків – це:
* пряма залежність рівня ставки податку від рівня доходу;
* при зростанні доходу ставка податку зростає;
- рівень ставки податку є сталою величиною;
- ставка прямого податку зменшується у міру зростання отримуваного доходу.

14. Непрямі податки – це різновид загальних податкових надходжень, які:
* стягуються з товарів і послуг, шляхом включення до їх ціни;
* є загальними, тобто мають універсальний характер, зокрема податок на додану вартість;
* є цільовими, тобто спеціальними, зокрема акцизні збори;
- стягуються з отриманого доходу;
- стягуються з майна особи;
- надходять до фондів приватного підприємства.

15. Податкові кошти збираються на рівні:
* місцевому;
* регіональному;
* державному;
- глобальному;
- конкурентному.

16. Загальні податкові надходження формують:
* дохідну частину бюджету;
* джерело фінансування державних видатків;
- видаткову частину бюджету;
- сукупність державних видатків.

17. Рівень фінансування сфери ОЗ перебуває у прямій залежності від:
- зовнішніх запозичень уряду;
- ставки рефінансування;
* наповнення бюджету країни;
* обсягу дохідної частини бюджету країни.

18. Цільовий внесок на обов’язкове медичне страхування - це:
* обов’язковий фіксований відсоток із фонду оплати праці;
- обов’язкові платежі, які стягуються у визначеному законодавством порядку;
- відкриття медичних депозитних рахунків;
- кошти, які сплачуються із власних доходів громадян або прибутків підприємств за отримані медичні
послуги;
* внески робітників та роботодавців у певних пропорціях у відповідний фонд.

19. Внески на приватне добровільне медичне страхування - це:
- обов’язковий фіксований відсоток із фонду оплати праці;
- обов’язкові платежі, які стягуються у визначеному законодавством порядку;
- відкриття медичних депозитних рахунків;
* кошти, які сплачуються із власних доходів громадян або прибутків підприємств за отримані медичні
послуги.

20. Основою для розрахунку розміру страхового внеску на приватне добровільне медичне

страхування є:
* ризик для здоров'я;
* обсяг та вартість медичних послуг з огляду на стан здоров'я;
- ставка оподаткування;
- додатковими доходами у сфері ОЗ.

21. Особисті кошти населення - це:
- обов’язковий фіксований відсоток із фонду оплати праці;
* платежі за рахунок споживача, що пов’язані з прямою оплатою громадян.
* співоплата та відкриття медичних депозитних рахунків;
- кошти, які сплачуються із власних доходів громадян або прибутків підприємств за отримані медичні
послуги.

22. Під медичними депозитними рахунками розуміють:
* спосіб компенсації невідшкодованих медичних витрат за рахунок неоподаткованих ресурсів, які були
запроваджені в якості попередньої оплати;
- платежі за рахунок споживача, що пов’язані з прямою оплатою громадян;
- співоплата та відкриття медичних депозитних рахунків;
- кошти, які сплачуються із власних доходів громадян або прибутків підприємств за отримані медичні
послуги .

23. Бюджет за економічним змістом - це:
- план утворення та використання фінансових ресурсів для забезпечення функцій, які здійснюються
органами державної влади;
- загальнодержавний фонд коштів, з якого органи державної влади отримують кошти для матеріального
опосередкування свого функціонування;
* відносини щодо формування на загальнодержавному та регіональному рівнях централізованих фондів,
призначених для реалізації функцій держави;
- загальне можливе обчислення майбутніх і очікуваних видатків для покриття їх доходів державою з
підведеним балансом для певного майбутнього періоду часу.

24. Бюджет держави є складовою:
- загальнодержавних фінансів;
- місцевих фінансів;
- міжнародних фінансів;
* державних фінансів;
- державного кредиту

25. Дотації вирівнювання, як різновид бюджетних трансфертів, це:
* надання коштів бюджетам нижчого рівня з метою підтримання їх дохідної спроможності;
* безоплатні та безповоротні кошти, що отримав місцевий бюджет із державного;
- державна фінансова допомога для здійснення програм і заходів соціального захисту;
- грошова державна допомога для збалансування регіональних та місцевих бюджетів;
- передача коштів до бюджетів вищого рівня.

26. Субвенції, як різновид бюджетних трансфертів, це:
- надання коштів бюджетам нижчого рівня з метою підтримання їх дохідної спроможності;
- безоплатні та безповоротні кошти, що отримав місцевий бюджет із державного;
* державна фінансова допомога для здійснення програм і заходів соціального захисту;
- грошова державна допомога для збалансування регіональних та місцевих бюджетів;
- передача коштів до бюджетів вищого рівня.

27.
Субсидії, як різновид бюджетних трансфертів, це:
- надання коштів бюджетам нижчого рівня з метою підтримання їх дохідної спроможності;
- безоплатні та безповоротні кошти, що отримав місцевий бюджет із державного;
* безоплатні та безповоротні кошти, збалансовують бюджети на рівні регіону або міста;
- державна фінансова допомога для здійснення програм і заходів соціального захисту;
* грошова державна допомога для збалансування регіональних та місцевих бюджетів;
- передача коштів до бюджетів вищого рівня.

28. Вилучення коштів, як різновид бюджетних трансфертів, це:
- надання коштів бюджетам нижчого рівня з метою підтримання їх дохідної спроможності;
* безоплатні та безповоротні кошти, що передані із місцевого бюджету до державного;
- державна фінансова допомога для здійснення програм і заходів соціального захисту;
- грошова державна допомога для збалансування регіональних та місцевих бюджетів;
* передача коштів до бюджетів вищого рівня.

29. Основні функції бюджету держави – це:
* перерозподіл ВВП, державне регулювання та стимулювання економіки;
- фінансове забезпечення соціальної політики;
- державне регулювання та стимулювання економіки;
* бюджетний контроль, фінансове забезпечення соціальної політики;
- забезпечення виплати заробітної плати працюючим у виробничій сфері

30. Бюджет, як фінансовий план – це:
- формування централізованого фонду коштів та його використання, що відображає економічну, соціальну,
оборонну та міжнародну політику держави.
- план формування та використання децентралізованого фонду коштів.
- плановий документ, в якому встановлюється обсяг бюджетних асигнувань, їх постатейний та
поквартальний розподіли.
- бюджетний контроль, фінансове забезпечення соціальної політики.
* розпис доходів і видатків держави, який затверджується органами законодавчої та представницької
влади у вигляді закону.

31. Показники, що характеризують стан бюджету, як фінансового плану наступні:
- профіцит; баланс; надлишок; дефіцит.
- бюджетна рівновага; дефіцит; надлишок.
* рівновага доходів і видатків бюджету; бюджетний дефіцит; перевищення доходів над видатками.
- бюджетний контроль, фінансове забезпечення соціальної політики.
- баланс бюджету; бюджетний дефіцит; надлишок.

32. Джерелами покриття бюджетного дефіциту є:
* державна позика, грошова емісія.
- державний кредит, податки, прибуток, інвестиції.
- міжнародний кредит, валютний фонд держави, монетарні метали.
- надзвичайний податок, комерційний кредит, амортизаційні відрахування.
- євровалюта, промислове золото, діаманти, національний дохід

33. Бюджетні асигнування - це форма:
- колективного капіталу.
- покриття витрат за рахунок позичених коштів.
- покриття витрат за рахунок власних коштів.
* державного фінансового забезпечення.
- державного кредитування.

34. Структура бюджету держави розглядається як…
* бюджетний устрій та бюджетна система.
- бюджетний процес та бюджетний устрій.
- горизонтальний і вертикальний бюджет.
- склад і питома вага бюджету.

35. Бюджетне субсидіювання – це:
- субсидія, субвенція, дотація, вилучення коштів.
- субсидія, субвенція, дотація, вилучення коштів, бюджетна позичка.
- субсидія, субвенція, дотація, взаємні розрахунки.
* бюджетна субвенція, державна субсидія, державна дотація.
- бюджетна субвенція, бюджетна дотація, бюджетна субсидія.

36. Бюджетна позичка – це:
- безпроцентне, безстрокове надання коштів з бюджетів вищого рівня бюджетам нижчого рівня на
проведення цільових заходів.
- надання коштів з бюджетів вищого рівня бюджетам нижчого рівня на покриття дефіциту відповідного
бюджету.
- передача коштів з одного бюджету до іншого на поворотній основі з метою збалансування бюджету.
* отримання коштів у комерційних банках для бюджету відповідного рівня на покриття тимчасового
касового розриву.
- передача коштів з бюджету, вищого рівня до бюджету нижчого рівня з метою надання фінансової
допомоги

37. Методи формування доходів бюджету передбачають:
- вилучення доходів з державного сектора економіки; одержання доходів від державних угідь; податковий
дохід.
- отримання доходів від державних угідь, майна та послуг; перерозподіл доходів юридичних і фізичних осіб
за допомогою податків; залучення позик.
- отримання доходів від державної власності; фіскальний; залучення позик.
* пряме вилучення доходів з державного сектора; отримання доходів від державних угідь, майна та послуг;
перерозподіл доходів юридичних і фізичних осіб за допомогою податків і зборів; залучення позик.

38. Видатки бюджету за формами бюджетного фінансування поділяються на:
- постатейне, глобальне та змішане фінансування.
- проектне та кошторисне фінансування.
- бюджетні кредити та бюджетні трансферти.
- проектне та кошторисне фінансування, бюджетні трансферти.
*бюджетні кредити, бюджетні трансферти, проектне та кошторисне фінансування.

39. Кошторис - це:
- бюджетні асигнування, розподілені поквартально та постатейно.
* плановий документ, в якому встановлюються обсяг бюджетних асигнувань, їх постатейний і
поквартальний розподіли.
- розпис доходів і видатків, збалансованих у часі з поквартальним розподілом.
- плановий документ з переліком бажаних витрат і можливих надходжень певної бюджетної установи, їх
постатейний і поквартальний розподіли.

40. В основу складання кошторису видатків лікарень покладено наступні показники:
- рівень захворюваності в районі.
* число лікарських посад.
* кількість ліжок і ліжко-днів.
- штатний розпис медичного персоналу.
- число днів функціонування ліжка відповідного профілю.

41.В основу складання кошторису амбулаторно-поліклінічного закладу покладенонаступні

показники:
- число лікарських посад.
* кількість лікарських відвідувань.
- число працівників закладу.
- контингент медичного персоналу.
* чисельність населення в районі обслуговування даним закладом.
- рівень захворюваності в районі обслуговування.



42. Основне джерело фінансування галузі охорони здоров’я при державній формі
функціонування:
* за рахунок загальних податкових надходжень.
- за рахунок відрахувань фіксованого відсотка до фонду оплати праці.
- за рахунок цільових внесків підприємців.
- шляхом субсидій держави із суспільних або цільових надходжень.
- за рахунок субвенцій держави

43. Основне джерело фінансування галузі охорони здоров’я при страховій формі функціонування:
- за рахунок загальних податкових надходжень.
* за рахунок внесків робітників, підприємців і субсидій держави.
- за рахунок оплати медичних послуг за власні кошти пацієнтів.
- за рахунок міжбюджетних трансфертів.
- за рахунок гуманітарної допомоги

44. Основне джерело фінансування галузі охорони здоров’я при приватній формі функціонування:
- за рахунок цільових податкових надходжень.
- за рахунок цільового внеску на обов’язкове медичне страхування.
- за рахунок податкових надходжень.
* за рахунок прямої сплати медичних послуг або придбання полісів добровільного медичного страхування.
- за рахунок коштів суспільних і релігійних організацій.

45. Існують три моделі фінансування ОЗ:
- із промислових фондів;
* із фондів суспільного споживання;
* із змішаних фондів;
* з приватних фондів;
- із глобальних фондів.

46. Всі системи фінансування ОЗ, незалежно від їх структури, повинні відповідати формулі Evans,
згідно з якою:
* сума всіх доходів повинна дорівнювати загальній сумі витрат;
* загальна сума витрат повинна дорівнювати сумі доходів виробників медичних послуг;
- сума всіх доходів повинна перевищувати загальну суму витрат;
- загальна сума витрат повинна перевищувати суму доходів виробників медичних послуг.

47. Три системи організації ОЗ (Бісмарка, Семашка та Беверіджа) мають спільні риси:
* універсальна система захисту;
* рівний та всеохоплюючий доступ;
* обов’язкова участь населення у покритті витрат;
* відсутність прямого зв’язку між величиною платежів та обсягом медичної допомоги;
* контроль за ціноутворенням;
- доступ можливий лише заможним групам населення;
- надання медичної допомоги за умови низького рівня ризику;
- функція покриття витрат належить промисловості;
- процес встановлення ціни н медичну послугу не контролюється.

48. Модель соціального медичного страхування Бісмарка характеризується рисами:
* фінансування сфери ОЗ багатоканальне;
- обов’язкові фіксовані внески залежать від індивідуальної величини ризику;
* субсидії держави покривають витрати на соціальне страхування, громадську охорону здоров'я, підготовку
медичних кадрів, наукові дослідження;
- повноцінне фінансування державою;
* добровільне медичне страхування функціонує у формах замінного, додаткового та доповнюючого;
- структура, фінансування та юридичний статус фондів медичного страхування є лише державного типу;
* фонди медичного страхування незалежні та організовані за професійною, територіальною, релігійною та
політичною ознаками;
- держава бере безпосередню участь у процесі медичного обслуговування;
* уряд регулює ставки внесків, ціни на медичні послуги, договірні відносини між страхувальником та
медичним закладом, розмір гарантованого пакету медичних послуг.

49. Модель системи організації ОЗ Семашка характеризується рисами:
* безкоштовність;
* загальна доступність кваліфікованої медичної допомоги;
* профілактична спрямованість діяльності;
* професійний високоякісний догляд;
* тісний зв'язок медичної науки та практики;
- фонди медичного страхування незалежні та організовані за професійною, територіальною, релігійною та
політичною ознаками;
- фінансування сфери ОЗ багатоканальне;
- добровільне медичне страхування функціонує у формах замінного, додаткового та доповнюючого;
- уряд регулює ставки внесків, ціни на медичні послуги, договірні відносини між страхувальником та
медичним закладом, розмір гарантованого пакету медичних послуг;
* фінансування сфери ОЗ здійснюється за залишковим принципом, а його формування з централізовано
визначеними нормативами.

50. Модель системи організації ОЗ Беверіджа характеризується рисами:
* універсальність доступу;
* безкоштовність медичної допомоги на основних етапах курсу лікування;
* основними джерелами надходження коштів є бюджетні асигнування, додаткове та доповнюючи
добровільне медичне страхування, спів платежі населення на окремі види медичних послуг;
* чітка централізована система контрактування згідно з державними стандартами якості;
- фінансування сфери ОЗ здійснюється за залишковим принципом, а його формування з централізовано
визначеними нормативами;
- відсутність конкурентного середовища;
- фонди медичного страхування незалежні та організовані за професійною, територіальною, релігійною та
політичною ознаками.

ТЕМА 2. ОПЛАТА ПОСТАЧАЛЬНИКІВ МЕДИЧНИХ ПОСЛУГ

1. Оплата медичних послуг – це:
- розрахунок за виготовлені товари;
* процес фінансових розрахунків за надану медичну послугу;

2. Основні вимоги до системи оплати медичних послуг:
- зменшення ролі первинної медичної допомоги;
- забезпечення непередбачуваності витрат на фінансування;
* збалансування обсягу фінансування та обсягу наданої медичної допомоги;
* забезпечення раціонального обсягу і структури надання медичної допомоги;
* мінімізація адміністративних витрат та поєднання різних методів оплати.

3. Ретроспективна система оплати постачальників медичних послуг передбачає:
- відшкодування витрат самостійно визначає фінансуюча сторона;
* відшкодування витрат за фактично наданий обсяг медичної допомоги, що визначений постачальником;
- відшкодування заздалегідь погодженого постачальником та фінансуючою стороною обсягу допомоги;
* фінансуючи сторона не управляє обсягом та структурою медичної допомоги.

4. До ретроспективного методу оплати медичних послуг відносять:
* гонорарний метод;
* оплата за закінчений випадок надання медичної допомоги;
- кошторисне фінансування;
- подушна оплата.

5. Проспективна система оплати постачальників медичних послуг передбачає:
* відшкодування витрат самостійно визначає фінансуюча сторона, замовляючи те, що відповідає
фінансовим можливостям;
- відшкодування витрат за фактично наданий обсяг медичної допомоги, що визначений постачальником;
* відшкодування заздалегідь погодженого постачальником та фінансуючою стороною обсягу допомоги;
- фінансуючи сторона не управляє обсягом та структурою медичної допомоги.

6. До проспективного методу оплати медичних послуг відносять:
- гонорарний метод;
- оплата за закінчений випадок надання медичної допомоги;
* кошторисне фінансування;
* подушна оплата.

7. Стратегічні закупівлі - це:
* придбання прогнозованого комплексу медичних послуг;
- придбання фактично наданих медичних послуг.

8. Гонорарна оплата медичних послуг – це:
* метод оплати медичних послуг, при якому пацієнти або платники оплачують постачальникам медичних
послуг кожну надану послугу;
- метод оплати, що здійснюється на основі нормативної вартості випадку лікування не залежно від обсягу
послуг;
* оплата окремих медичних послуг за єдиною системою тарифів;
- метод оплати за річними кошторисами, які складаються з суворим дотриманням кодів економічної та
функціональної класифікації.

9. Оплата за закінчений випадок надання медичної допомоги – це:
- метод оплати медичних послуг, при якому пацієнти або платники оплачують постачальникам медичних
послуг кожну надану послугу;
* метод оплати, що здійснюється на основі нормативної вартості випадку лікування не залежно від обсягу
послуг;
- метод оплати за річними кошторисами, які складаються з суворим дотриманням кодів економічної та
функціональної класифікації;
* включення до загальної вартості випадку медичного втручання оплати праці лікаря.

10. Подушна оплата – це:
- метод оплати за річними кошторисами, які складаються з суворим дотриманням кодів економічної та
функціональної класифікації;
* розмір оплати розраховується на основі оцінки очікуваного об’єму діяльності і включає витрати на
пацієнта і оплату праці медичному персоналу;
- метод оплати, що здійснюється на основі нормативної вартості випадку лікування не залежно від обсягу
послуг;
* форма оплати медичної допомоги в організованій системі охорони здоров'я, при якій враховуються
загальні витрати постачальника з розрахунку на одну особу.

11. Кошторисне фінансування – це:
* метод оплати за річними кошторисами, які складаються з суворим дотриманням кодів економічної та
функціональної класифікації;
- метод оплати, що здійснюється на основі нормативної вартості випадку лікування не залежно від обсягу
послуг;
- форма оплати медичної допомоги в організованій системі охорони здоров'я, при якій враховуються
загальні витрати постачальника з розрахунку на одну особу;
* чітка структура витрат, що формуються на підставі нормативів, що регулюють ключові показники
ресурсозабезпеченості.

12. За рекомендацією ВООЗ оптимальна система оплати медичних послуг повинна:
- покривати частину фінансових витрат
- не враховувати відповідальність спеціалістів;
* забезпечувати фінансове покриття всіх компонентів витрат;
* забезпечувати збалансоване поєднання профілактики, лікування та реабілітації;
* враховувати відповідальність спеціалістів та сприяти тісній взаємодії їх між собою.

13. Система діагностично - пов’язаних груп / клініко-статистичних груп – це
* класифікація пацієнтів за 500 клінічно пов’язаними категоріями, що мають однорідні рівні витрат і подібні
технології;
- сукупні платежі фінансуючої сторони постачальнику послуг, встановлені заздалегідь для покриття витрат
при визначенні послуги та часовий період;
- врахування витрат на виконання комплексу стандартизованих втручань, передбачає оплату за
інгредієнти обслуговування, які позначені в медичних стандартах;
* Нормування витрат на лікування схожих захворювань, тарифи на які базуються на статистичному аналізі
фактичних витрат на стаціонарне лікування.

14. Система медико-економічних стандартів – це:
* врахування витрат на виконання комплексу стандартизованих втручань;
- сукупні платежі фінансуючої сторони постачальнику послуг, встановлені заздалегідь для покриття витрат
при визначенні послуги та часовий період;
* оплата за інгредієнти обслуговування, які позначені в медичних стандартах;
- класифікація пацієнтів за 500 клінічно пов’язаними категоріями, що мають однорідні рівні витрат і подібні
технології.

15. Глобальні бюджети для лікарень - це:
* сукупні платежі фінансуючої сторони постачальнику послуг, встановлені заздалегідь для покриття витрат
при визначенні послуги та часовий період;
- врахування витрат на виконання комплексу стандартизованих втручань, передбачає оплату за
інгредієнти обслуговування, які позначені в медичних стандартах;
* отриманий, в результаті переговорів між лікарнею та фінансуючою стороною, фіксований річний бюджет
під узгоджений обсяг робіт, який не залежить від кількості ліжок та інших ресурсних показників.;
- класифікація пацієнтів за 500 клінічно пов’язаними категоріями, що мають однорідні рівні витрат і подібні
технології.ї

16. У економіці оплата праці визначається як:
* частина національного доходу;
* елемент витрат на виробництво і реалізацію товару (послуги);
- основна частина корпоративного доходу виробника.

17. Заробітна плата – це:
* винагорода, як правило, в грошовому вираженні, яку за трудовим договором власник або уповноважений
ним орган виплачує працівнику за виконану ним роботу;
- отримані у грошовому вираженні кошти за користування майном особи.

18. Заробітна плата виконує функції:
* відтворювальну та компенсаторну;
* розподільчу та стимулюючу;
- інформаційну та ціноутворюючу;
- регулюючу та посередницьку.

19. Заробітна плата виконує відтворювальну функцію :
* забезпечує працівника засобами для існування, які задовольняють його найменші потреби;
- здійснює покриття додаткових витрат праці та відшкодування втрат здоров'я, що викликані складними або
шкідливими умовами праці;
- надає можливість визначити співвідношення фондів: оплати праці, заробітної плати, стимулювання;
- спонукає працівника до підвищення інтенсивності та результативності діяльності, забезпечує
відповідність між кількістю і якістю виконаної роботи та рівнем її оплати.

20. Заробітна плата виконує компенсаторну функцію - :
- забезпечує працівника засобами для існування, які задовольняють його найменші потреби;
- надає можливість визначити співвідношення фондів: оплати праці, заробітної плати, стимулювання;
- спонукає працівника до підвищення інтенсивності та результативності діяльності, забезпечує
відповідність між кількістю і якістю виконаної роботи та рівнем її оплати;
* здійснює покриття додаткових витрат праці та відшкодування втрат здоров'я, що викликані складними
або шкідливими умовами праці.

21. Заробітна плата виконує розподільчу функцію - :
- спонукає працівника до підвищення інтенсивності та результативності діяльності, забезпечує
відповідність між кількістю і якістю виконаної роботи та рівнем її оплати;
- здійснює покриття додаткових витрат праці та відшкодування втрат здоров'я, що викликані складними або
шкідливими умовами праці;
* надає можливість визначити співвідношення фондів: оплати праці, заробітної плати, стимулювання;
- забезпечує працівника засобами для існування, які задовольняють його найменші потреби.

22. Заробітна плата виконує стимулюючу функцію - :
- надає можливість визначити співвідношення фондів: оплати праці, заробітної плати, стимулювання;
* спонукає працівника до підвищення інтенсивності та результативності діяльності, забезпечує
відповідність між кількістю і якістю виконаної роботи та рівнем її оплати;
- здійснює покриття додаткових витрат праці та відшкодування втрат здоров'я, що викликані складними або
шкідливими умовами праці;
- забезпечує працівника засобами для існування, які задовольняють його найменші потреби.

23. Існують форми оплати праці:
* погодинна;
* відрядна;
- довільна.

24. Кількість наданих медичних послуг обчислюється при нарахуванні
* відрядної заробітної плати;
- погодинної заробітної плати;
- погодинно-преміальної заробітної плати.

25. Заробітна плата медичних працівників бюджетних закладів складається з елементів:
- перевідного коефіцієнта;
* тарифної системи;
* нормування праці.

26. Тарифна система оплати праці ґрунтується на:
* погодинній формі;
- понаднормовій формі.

27. Доплати – це:
- розмір оплати у грошовій формі;
* засоби компенсації додаткових трудових витрат, пов’язаних з режимом праці;
- шкала співвідношення тарифної ставки та тарифної сітки.

28. Структура заробітної плати медичного персоналу містить:
* визначену тарифної ставкою заробітну плату;
* додаткову складову у вигляді премії, винагороди;
- брутто визначену заробітну плату.

29. “Купівельну спроможність” номінальної заробітної плати називають:
* реальна заробітна плата;
- спроможна заробітна плата;
- грошова заробітна плата.

30. Номінальна заробітна плата:
* грошова сума, отримана за місяць;
- грошова сума, із врахуванням податків;
- набір товарів і послуг, що можна придбати за заробіток.

31. Середня ставка заробітної плати лікаря розраховується як:
- місячний фонд заробітної плати по закладу ділиться на число лікарів.
- місячний фонд заробітної плати по закладу ділиться на число лікарських посад.
* місячний фонд заробітної плати по групі лікарів ділиться на число лікарських посад.
- місячний фонд заробітної плати (з урахуванням усіх доплат) по групі лікарів ділиться на число лікарів.

32. Американський варіант стимулювання праці:
* проведення щорічної атестації працівників для виявлення трудових досягнень та ділових якостей;
* здійснення компенсаційних (оклад) та стимулюючих виплат;
- здійснюється суміщення професій;
* частина заробітної плати прямо залежить від результатів діяльності колективу;
- відсутні способи збільшення заробітної плати.

33. У японському варіанті стимулювання праці персонал оцінюється за:
* можливістю праці в колективі;
* рівнем індивідуального внеску у спільну діяльність;
* можливістю суміщення професій;
* стажем роботи;
- результатами щорічних атестацій;
- лише трудовими досягненнями.

34. У західноєвропейському варіанті стимулювання праці здійснюється:
- відповідно до стажу роботи;
*у вигляді премій залежно від результатів діяльності підприємства;
- за результатами проведення щорічної атестації працівників та виявлених трудових досягнень та ділових
якостей;
* диференційовано згідно із отриманим прибутком підприємства;
* у формі акцій за їх номінальною ціною;
- частина заробітної плати прямо залежить від результатів діяльності колективу;
* із врахування індивідуальних результатів.

35. Оплата праці медичного персоналу поділяється на:
* основну, що не залежить від якості наданих медичних послуг;
* додаткову, що залежить від ступеня досягнутих результатів;
- основну, яка залежить від кількості відпрацьованих годин;
- понад преміальну, яку визначають результати надання медичних послуг.

ТЕМА 3. ЦІНОУТВОРЕННЯ В СИСТЕМІ ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я

1. Формування цін на медичні послуги здійснюється відповідно до теорії:
* трудової вартості;
* факторів виробництва;
* попиту і пропозиції;
- альтернативної вартості;
- граничної продуктивності;
- спадної граничної корисності.

2. Згідно з теорією трудової вартості:
* основою ціни є створена суспільною працею вартість;
* вартість створюється лише у матеріальних сферах виробництва;
- ціна медичної послуги відображає її корисність;
- вартість відображає ступінь задоволення споживача від медичної послуги.

3. Згідно з теорією факторів виробництва:
- ціна медичної послуги відображає її корисність;
- вартість відображає ступінь задоволення споживача від медичної послуги.
* вартість медичної послуги пов’язана із витратами на її створення;
* враховується дія всіх факторів виробництва (праця, земля, капітал).

4. Згідно з теорією попиту і пропозиції:
- основою ціни є створена суспільною працею вартість;
- вартість медичної послуги пов’язана із витратами на її створення;
* вартість послуги визначається у процесі обміну;
*процес обміну медичної послуги на ринку відбувається під дією попиту і пропозиції.

5. До внутрішніх ціноутворюючих факторів належать:
* попит і пропозиція;
* конкуренція;
- політична стабільність країни.

6. До зовнішніх ціноутворюючих факторів належать:
- конкуренція;
- попит та пропозиція;
* рівень і динаміка інфляції;
* податково-кредитна політика.

7. Механізм регулювання цін на медичні послуги здійснюється за допомогою:
* саморегулювання ринковими параметрами попиту та пропозиції;
* регулювання на рівні фірм у результаті розподілу сегментів ринку;
* державного регулювання економічними та адміністративно-командними методами;
- самостійно пацієнтами через їх об’єднання;
- пропозиції монопольних об’єднань;
- зовнішньоекономічних договірних відносин.

8. В системі господарського механізму ціна виконує функції:
- тарифна;
- адміністративна;
* облікова та регулююча;
* стимулююча та вимірювальна.

9. Облікова функція ціни на ринку медичних послуг полягає у:
* можливості різні послуги виміряти в грошовій формі;
- встановити баланс між попитом та пропозицією;
- стимулюванні виробників застосовувати найефективніші методи виробництва медичних товарів і послуг;
* можливості провести облік різних медичних послуг;
- виявити споживчу оцінку медичного товару чи послуги.

10. Регулююча функція ціни на ринку медичних послуг полягає у:
* встановити баланс між попитом та пропозицією;
- можливості різні послуги виміряти в грошовій формі та провести їх облік;
- стимулюванні виробників застосовувати найефективніші методи виробництва медичних товарів і послуг;
* звести до нуля обсяги надлишку чи дефіциту на ринку медичних послуг;
- виявити споживчу оцінку медичного товару чи послуги.

11. Стимулююча функція ціни на ринку медичних послуг полягає у:
*стимулюванні виробників застосовувати найефективніші методи виробництва медичних товарів і послуг;
- виявити споживчу оцінку медичного товару чи послуги;
- можливості різні послуги виміряти в грошовій формі та провести їх облік;
* стимулюванні удосконалення процесу виробництва;
- встановити баланс між попитом та пропозицією.

12. Вимірювальна функція ціни на ринку медичних послуг полягає у:
*виявити споживчу оцінку медичного товару чи послуги;
- встановити баланс між попитом та пропозицією;
- можливості різні послуги виміряти в грошовій формі та провести їх облік;
* виявити ставлення пацієнта до споживчої вартості медичної послуги;
- стимулюванні виробників застосовувати найефективніші методи виробництва медичних товарів і послуг.

13. Вартість – це:
- кошти фізичних і юридичних осіб на медичну допомогу;
- плата за використання апаратури, обладнання;
* суспільна праця, витрачена на виробництво товару чи послуги;
- кошти, необхідні для задоволення певної потреби.

14. Ціна – це:
- грошове вираження всіх витрат на виробництво продукції;
* грошове вираження споживчої вартості;
* грошове вираження вартості товару;
- грошове вираження чистого доходу;
- грошове вираження втрачених можливостей.

15. Оцінка беззбитковості діяльності приватної медичної установи потребує наявності показників:
- змінні витрати, повні витрати;
- граничні витрати;
* дохід, змінні витрати;
* постійні витрати;
- дохід, граничні витрати, змінні витрати.

16. Договірні ціни – це:
- умовні ціни, які не враховують собівартість і прибуток;
- грошові суми, що визначають склад і рівень компенсації витрат медичних установ;
* узгоджені суб’єктами ринку ціни, що затверджуються прямими договорами;
- ціни, які визначаються органами виконавчої влади;
* ціни, які встановлюються на підставі домовленості між виробником і споживачем на певні обсяги та
терміни надання медичних послуг.

17. Різновидом вільних цін, встановлених виробником на основі попиту та пропозиції медичних
послуг, є:
- граничні ціни;
- фіксовані ціни;
* ціна пропозиції;
* ціна попиту.

18. Постійними витратами на виробництво медичної послуги є:
- витрати, необхідні на виробництво однієї медичної послуги;
* витрати, до яких належать комунальні платежі, амортизаційні відрахування, заробітна плата
управлінського персоналу;
- витрати, що залежать від обсягу медичних послуг;
* витрати, на які не впливає зміна обсягу медичних послуг протягом короткочасного терміну.

19. Змінними витратами на виробництво медичної послуги є:
- витрати, необхідні на виробництво однієї медичної послуги;
* витрати, що залежать від обсягу медичних послуг;
- витрати, на які не впливає зміна обсягу медичних послуг протягом короткочасного терміну.

20. Середніми витратами на виробництво медичної послуги є:
* витрати, необхідні на виробництво однієї медичної послуги;
- витрати, що залежать від обсягу медичних послуг;
- витрати, на які не впливає зміна обсягу медичних послуг протягом короткочасного терміну.

21. Граничними витратами на виробництво медичної послуги є:
- додаткові витрати, які попереджують можливі проблеми;
* витрати на надання додаткової одиниці медичної послуги;
- витрати, необхідні для функціонування медичного закладу, але безпосередньо не пов’язані з виробничим
процесом;
* витрати, які обчислюють при наданні медичної послуги кожному додатковому пацієнту;

22. Альтернативними витратами на виробництво медичної послуги є:
* додаткові витрати, які попереджують можливі проблеми;
- витрати на надання додаткової одиниці медичної послуги;
- витрати, необхідні для функціонування медичного закладу, але безпосередньо не пов’язані з виробничим
процесом;
* інші способи використання залучених до надання медичних послуг ресурсів.

23. Накладними витратами на виробництво медичної послуги є:
- додаткові витрати, які попереджують можливі проблеми;
- витрати на надання додаткової одиниці медичної послуги;
* витрати, необхідні для функціонування медичного закладу, але безпосередньо не пов’язані з виробничим
процесом;
* витрати на допоміжні підрозділи медичного закладу.

24. Цінова стратегія “зняття вершків” полягає у…
- встановлення низьких цін з метою завоювання частини ринку чи нових ринків;
* встановленні високої ціни на інноваційний, унікальний товар для апробації товару та максимізації
прибутку;
- встановлення цін із орієнтацією та рівень цін фірми-лідера у випадку товарів – аналогів;
- встановлення різної ціни для різних сегментів ринку з метою збільшення обсягу послуги.

25. Цінова стратегія проникнення полягає у…
* встановлення низьких цін з метою завоювання частини ринку чи нових ринків;
- встановленні високої ціни на інноваційний, унікальний товар для апробації товару та максимізації
прибутку;
- встановлення цін із орієнтацією та рівень цін фірми-лідера у випадку товарів – аналогів;
- встановлення різної ціни для різних сегментів ринку з метою збільшення обсягу послуги.


26. Цінова стратегія наслідування лідера полягає у…
- встановлення низьких цін з метою завоювання частини ринку чи нових ринків;
- встановленні високої ціни на інноваційний, унікальний товар для апробації товару та максимізації
прибутку;
* встановлення цін із орієнтацією та рівень цін фірми-лідера у випадку товарів – аналогів;
- встановлення різної ціни для різних сегментів ринку з метою збільшення обсягу послуги.

27. Цінова стратегія диференційованих цін полягає у…
- встановлення низьких цін з метою завоювання частини ринку чи нових ринків;
- встановленні високої ціни на інноваційний, унікальний товар для апробації товару та максимізації
прибутку;
- встановлення цін із орієнтацією та рівень цін фірми-лідера у випадку товарів – аналогів;
* встановлення різної ціни для різних сегментів ринку з метою збільшення обсягу послуги.


28. Елементами ціни медичної послуги в умовах ринкової економіки є:
- прибуток, соціальні податки;
- витрати виробництва, прибуток;
* витрати виробництва, прибуток;
* соціальні податки, націнки, надбавки;
- витрати виробництва, соціальні податки.

29. Собівартість медичної послуги включає:
- витрати на оплату праці, матеріальні витрати;
* витрати на оплату праці, нарахування на заробітну плату;
* матеріальні витрати, амортизаційні відрахування, зношування м’якого інвентарю;
- витрати на оплату праці, амортизаційні відрахування.

30. Прибуток суб’єкта надання медичних послуг це:
- вартісний показник, що виражає в грошовій формі валовий дохід;
* вартісний показник ефективності діяльності, що виражає в грошовій формі чистий дохід медичної
установи на вкладений капітал;
- вартісний показник ефективності, що виражає в грошовій формі загальні витрати медичної установи;
* вартісний показник, що виражає різницю між отриманим валовим доходом та загальними витратами
медичної установи;
- вартісний показник, що виражає у грошовій формі альтернативні витрати медичної установи.

31. У сфері ОЗ діють ціни:
* вільні;
* регульовані;
* договірні;
- конкурентні;
- масштабні;
- світові.

32. Зменшення собівартості медичних послуг можливе завдяки:
* підвищенню продуктивності праці;
- збільшенню державних видатків;
* ефективному використанню ресурсів;
* скороченню термінів лікування;
* удосконаленню лікувально-діагностичного процесу;
* зниженню накладних витрат;
- зменшенню використовуваних ресурсів;
- скасуванню додаткових стимулів медичних працівників.

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 4.

ОРГАНІЗАЦІЯ ПІДПРИЄМНИЦЬКОЇ ТА МАРКЕТИНГОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ В ОХОРОНІ ЗДОРОВ'Я

ТЕМА 1. ПІДПРИЄМНИЦЬКА ДІЯЛЬНІСТЬ В ОХОРОНІ ЗДОРОВ'Я

1. Появі та розвитку підприємництва у ринкові економіці сприяли:
* приватна власність;
* свобода діяльності та вибору;
* конкуренція;
- монополізація внутрішнього ринку;
- переважання державної форми власності.

2. Виникнення бізнесу пов'язують із:
* поділом праці;
* розвитком товарних відносин;
* розвитком ринкової економіки;
- натуральним господарством;
- глобалізацією;
- існуванням суспільних благ.

3. Підприємець як соціально значимий суб’єкт господарювання при виробництві та реалізації

товарів проходить чотири стадії удосконалення:
* діяльність, направлена на отримання прибутку з метою покращення умов життя;
* активний пошук інновацій;
* розробка та впровадження нестандартних рішень;
* потреба у самореалізації та досягненні власної мети;
- відсутність мотивів щодо технологічних нововведень;
- державний патерналізм та отримання субсидій;
- екстенсивні методи виробництва та управління діяльністю.

4. Підприємництво в економічній теорії – це:
* економічна категорія, що виражає відносини між суб’єктами господарської діяльності, спрямованої на
досягнення комерційного результату;
* механізм раціонального використання всіх видів ресурсів;
* господарська діяльність, що ґрунтується на самостійності, інтелектуальності, ініціативності, економічній та
соціальній відповідальності за прийняті рішення;
- сукупність економічних відносин з приводу присвоєння дарових благ природи;
- комбінації способів використання ресурсів, які передбачають їх екстенсивне використання;
- суспільно корисна діяльність, що не передбачає виникнення ризикових ситуацій.

5. Принципами здійснення підприємницької діяльності є:
* орієнтація на запити споживачів;
* інновації та нестандартні рішення;
* використання конкурентних переваг;
- стандартизація використання обладнання згідно з державними потребами;
- чітко регламентоване використання ресурсів;
- отриманий прибуток перераховується на користь державної інституції.

6. Підприємництво в ОЗ – це:
* інтелектуальний вид діяльності, направлений на отримання максимального результату від використання
ресурсів, що необхідні для надання медичних послуг;
* така організація діяльності та використання ресурсів, що дозволяє зміцнювати та покращувати здоров'я
населення;
- різновид людської діяльності, що ставить за мету підвищувати ефективність промислового виробництва;
- вид діяльності, його організація та залучення ресурсів з метою найповнішого використання земельних
ресурсів.

7. Специфіка підприємницької діяльності в ОЗ полягає у:
* метою та результатом професійної діяльності працівників ОЗ є життя та здоров'я населення;
* жорсткий контроль з боку державних інституцій;
- можливості замінити ресурс праця іншими факторами виробництва;
- відсутності вимог щодо отриманої освіти.

8. Вимогами для здійснення підприємницької діяльності в ОЗ є:
* процедура реєстрації;
* процедура ліцензування;
- процедура банкрутства;
* дозвіл на здійснення медичної практики;
- отримання кредиту в комерційному банку.

9. Організаційно-правова форма підприємництва визначає:
* особливості правового положення власника майна;
* порядок здійснення власником майна повноважень по керівництву;
* дозволені чинним законодавством види діяльності;
* керівні органи в управлінській діяльності;
* межі та порядок відповідальності за підприємницькими зобов’язаннями;
- його бюджет та способи фінансування витрат;
- величину ставки податку на додану вартість;
- територіальне розташування.

10.Основними видами діяльності медичного підприємства є:
* виробнича із надання медичних послуг;
* науково-дослідна з метою отримання прибутку або здійснення некомерційної діяльності;
* фінансову та страхову;
* торговельну із купівлі-продажу медичних послуг;
- кредитна та депозитна;
- участь у прийнятті державних управлінських рішень;
- визначення обсягу готівкових коштів на ринку.

11. Майном медичного підприємства є:
* грошові та майнові внески засновників;
- державні субсидії;
* доходи від діяльності;
* капітальні вкладення;
- фонд оплати праці;
* кредити банків;
- здоров'я пацієнтів.

12. За організаційно-правовою формою медичні підприємства класифікують на:
* одноосібне;
* партнерство;
* корпоративне підприємство;
- комунальне;
- некомерційне;
- комерційне.

13. Одноосібне медичне підприємство – це:
* підприємство, засноване на особистій власності фізичної особи та її праці;
- товариство кількох власників, які об’єднали кошти та зусилля;
- об'єднання фінансових ресурсів і праці значної кількості фізичних осіб.

14. Партнерство як форма медичного підприємства – це:
- підприємство, засноване на особистій власності фізичної особи та її праці;
* товариство кількох власників, які об’єднали кошти та зусилля;
- об'єднання фінансових ресурсів і праці значної кількості фізичних осіб.



15. Корпоративне медичне підприємство – це:
- підприємство, засноване на особистій власності фізичної особи та її праці;
- товариство кількох власників, які об’єднали кошти та зусилля;
* об'єднання фінансових ресурсів і праці значної кількості фізичних осіб.

16. Особливостями некомерційних організацій на ринку медичних послуг є:
* одержання прибутку є проміжною метою діяльності;
* прибуток не може бути розподілений серед засновників;
* джерелами формування доходів є надання медичних послуг та кошти власника, спонсорів, благодійні
внески;
- отримання гарантованих дотацій з місцевого бюджету;
- розподіл отриманого прибутку серед пайових власників;
- орієнтація на заможного платоспроможного споживача.

17. На ринку медичних послуг суб’єкти господарювання створюють об’єднання, які:
* координують діяльність для вирішення складних проблем його учасників;
* поєднують ресурсний потенціал, гарантують вільний вхід та вихід із об'єднання;
* побудовані на принципі рівності в управлінні;
- формують споживчі потреби населення;
- посилюють конкуренцію між їх учасниками.

18. Асоціація – це:
* договірне об'єднання, яке створюється з метою постійної координації господарської діяльності його
учасників;
* об'єднання, яке не має права втручатись у виробничу та комерційну діяльність її учасників;
- договірне об'єднання, яке формується на основі поєднання виробничих, наукових, комерційних інтересів;
- об'єднання, в межах якого делегуються окремі повноваження від учасників до керівного органу.

19. Корпорація – це:
- договірне об'єднання, яке створюється з метою постійної координації господарської діяльності його
учасників;
- об'єднання, яке не має права втручатись у виробничу та комерційну діяльність її учасників;
* договірне об'єднання, яке формується на основі поєднання виробничих, наукових, комерційних інтересів;
* об'єднання, в межах якого делегуються окремі повноваження від учасників до керівного органу.

20. Концерн – це:
* об'єднання на основі повної фінансової залежності від одного або групи підприємств;
- договірне об'єднання, яке створюється з метою постійної координації господарської діяльності його
учасників;
- об'єднання, в межах якого делегуються окремі повноваження від учасників до керівного органу.

21. Консорціум – це:
* тимчасове статутне об'єднання промислового і банківського капіталу з метою досягнення спільної мети;
- договірне об'єднання, яке формується на основі поєднання виробничих, наукових, комерційних інтересів;
- об'єднання, в межах якого делегуються окремі повноваження від учасників до керівного органу.

22. Які основні функції притаманні малому підприємництву?
* формування конкурентного середовища;
- доцільність масового випуску продукції;
* надання ринковій економіці необхідної гнучкості;
* вирішення проблеми зайнятості;
* пом’якшення соціальної напруги;
- необхідність поєднання всіх стадій технологічного процесу;

23. Товариство з обмеженою відповідальністю – це:
* підприємство, в якому статутний фонд розділений на довільні частки (паї), закріплені за учасниками;
* отриманий прибуток підприємства розподіляється між членами пропорційно відповідальності у межах їх
вкладів;
- підприємство, створене шляхом поєднання коштів фізичних осіб, які мають частки в статутному фонді та
особисто займаються підприємницькою діяльністю;
- підприємство, створене із фізичних та юридичних осіб, які займаються підприємницькою діяльністю та
осіб, що здійснюють грошові вклади.

24. Акціонерне товариство – це:
- підприємство, в якому статутний фонд розділений на довільні частки (паї), закріплені за учасниками;
* підприємство, статутний фонд якого поділений на рівні частини, які перебувають у власності окремих
фізичних та юридичних осіб;
- отриманий прибуток підприємства розподіляється між членами пропорційно відповідальності у межах їх
вкладів;
* отриманий прибуток підприємства розподіляється відповідно до засновницької угоди і установчих
документів;
- підприємство, створене із фізичних та юридичних осіб, які займаються підприємницькою діяльністю та
осіб, що здійснюють грошові вклади.

25. Які основні функції виконує підприємництво?
* інноваційну (творчу);
- інформаційну (статистичну);
* ресурсну;
* організаційну;
- диференційну.

26. Що є економічною основою підприємницької діяльності?
- товарне виробництво;
* приватна власність;
- самоствердження;
- виробництво товарів.

27. Які основні функції виконує підприємець?
* ресурсну;
* ризикову;
* управлінську;
* інноваційну;
- регулюючу.

28. Що включає в себе правовий статус підприємця?
- його характерні риси;
* його права;
* його обов’язки;
* його відповідальність;
- його роль і значення в ринковій економіці;
- його функції.

29. З яких частин складається підприємницький дохід?
- прибуток;
- балансовий прибуток;
* нормальний (звичайний) прибуток;
* економічний прибуток (надприбуток);
- торговельний прибуток.

30. Що таке диверсифікація ризику?
- метод запобігання втрат;
- спосіб максимізації виграшу;
* метод зниження ризику шляхом розподілу його поміж декількома ризиковими товарами;
- метод аналізу ринку.

31. З чим пов’язується ризик у підприємницькій діяльності?
* з можливою втратою ресурсів;
- з недоотриманням доходів;
- з можливою втратою ресурсів і з недоотриманням доходів.



32. Якій сфері підприємницької діяльності підвищений ризик найбільш властивий?
- виробничого підприємства;
* інноваційного підприємства;
- фінансового посередництва;
- торговельного посередництва.

33. Бізнес-план – це:
* перспективний, комплексний, багатофункціональний документ, в якому викладена підприємницька ідея та
сформульовані шляхи її реалізації;
- стратегічний план фінансової діяльності та виконання податкових зобов’язань;
* письмовий документ, у якому визначені організаційні, управлінські, фінансові та ринкові аспекти
підприємницької діяльності;
- комплексний багатофункціональний документ, що відображає виробничу діяльність підприємства, його
сильні та слабкі сторони.

34. Бізнес-план укладається з метою:
* моделювання процесу управління бізнесом;
- отримання субсидій з місцевого бюджету;
* стратегічного планування та оперативного управління підприємницькою діяльністю медичного закладу;
* залучення інвестицій, необхідних для реалізації підприємницького проекту;
* прогнозування потенційних проблем підприємницької діяльності та шляхи їх вирішення;
- визначення обсягів фінансування мед.страхування

35. Яка складова входить до структури бізнес-плану?
* резюме;
* характеристика галузі;
* дослідження ринку;
* маркетинг-план;
* виробничий план;
* організаційний план;
* оцінка ризиків;
* фінансовий план;
- бухгалтерський план;
- страховий план;
- бюджетний план;
- дослідження комерційної кореляції.

36. У розділі бізнес-плану “Характеристика галузі” міститься інформація про:
- прогноз та оцінку майбутніх потенційних споживачів, характеристика конкурентів;
- привабливість, переваги, дохідність, ступінь ризику підприємницької діяльності;
* аналіз поточної ситуації та тенденції розвитку галузі;
* характеристика відмінностей та переваг діяльності медичного закладу, перелік його послуг;
- канали і методи стимулювання збуту, обґрунтовано прогнозування обсягів виробництва та реалізації
медичних послуг;
- прогнозування обсягів реалізації медичних послуг, доходів і витрат, плановий баланс, графік досягнення
беззбитковості

37. У розділі бізнес-плану “Резюме” міститься інформація про:
* привабливість, переваги, дохідність при наданні медичних послуг;
* ступінь ризику підприємницької діяльності;
- канали і методи стимулювання збуту, обґрунтовано прогнозування обсягів виробництва та реалізації
медичних послуг;
- виробничий процес, ресурсний потенціал, стратегію у постачанні ресурсів;
- джерела ризиків, заходи по зменшенню збитків, встановлення внутрішніх нормативів, створення
резервних фондів, підвищення якості та ефективності управління.

38. У розділі бізнес-плану “Дослідження ринку” міститься інформація про:
* прогноз та оцінку майбутніх потенційних споживачів, обсяг реалізації;
* характеристика конкурентів, їх медичних послуг на цін;
- аналіз поточної ситуації та тенденції розвитку галузі, характеристика відмінностей та переваг діяльності
медичного закладу, перелік його послуг;
- виробничий процес, ресурсний потенціал, стратегію у постачанні ресурсів;
- прогнозування обсягів реалізації медичних послуг, доходів і витрат, плановий баланс, графік досягнення
беззбитковості.

39. У розділі бізнес-плану “Маркетинг-план” міститься інформація про:
- привабливість, переваги, дохідність, ступінь ризику підприємницької діяльності;
* канали і методи стимулювання збуту та реклама;
* обґрунтовано прогнозування обсягів виробництва та реалізації медичних послуг;
- джерела ризиків, заходи по зменшенню збитків, встановлення внутрішніх нормативів, створення
резервних фондів, підвищення якості та ефективності управління;
- прогнозування обсягів реалізації медичних послуг, доходів і витрат, плановий баланс, графік досягнення
беззбитковості.

40. У розділі бізнес-плану “Виробничий план” міститься інформація про:
- прогноз та оцінку майбутніх потенційних споживачів, характеристика конкурентів;
- аналіз поточної ситуації та тенденції розвитку галузі, характеристика відмінностей та переваг діяльності
медичного закладу, перелік його послуг;
- канали і методи стимулювання збуту, обґрунтовано прогнозування обсягів виробництва та реалізації
медичних послуг;
* виробничий процес, ресурсний потенціал, стратегію у постачанні ресурсів;
* методи лікування пацієнтів та їх переваги;
- прогнозування обсягів реалізації медичних послуг, доходів і витрат, плановий баланс, графік досягнення
беззбитковості.

41. У розділі бізнес-плану “Організаційний план” міститься інформація про:
- аналіз поточної ситуації та тенденції розвитку галузі, характеристика відмінностей та переваг діяльності
медичного закладу, перелік його послуг;
- виробничий процес, ресурсний потенціал, стратегію у постачанні ресурсів;
* форму організації бізнесу, структуру управління;
*кадрову політику та стратегію, правовий статус, форму власності медичного закладу;
- прогнозування обсягів реалізації медичних послуг, доходів і витрат, плановий баланс, графік досягнення
беззбитковості.

42. У розділі бізнес-плану “Оцінка ризиків” міститься інформація про:
- аналіз поточної ситуації та тенденції розвитку галузі, характеристика відмінностей та переваг діяльності
медичного закладу, перелік його послуг;
- виробничий процес, ресурсний потенціал, стратегію у постачанні ресурсів;
* джерела ризиків, заходи по зменшенню збитків;
*встановлення внутрішніх нормативів, створення резервних фондів, підвищення якості та ефективності
управління;
- прогнозування обсягів реалізації медичних послуг, доходів і витрат, плановий баланс, графік досягнення
беззбитковості.

43. У розділі бізнес-плану “Фінансовий план” міститься інформація про:
- прогноз та оцінку майбутніх потенційних споживачів, характеристика конкурентів;
- виробничий процес, ресурсний потенціал, стратегію у постачанні ресурсів;
- форму організації бізнесу, структуру управління, кадрову політику та стратегію, правовий статус, форму
власності медичного закладу;
- джерела ризиків, заходи по зменшенню збитків, встановлення внутрішніх нормативів, створення
резервних фондів, підвищення якості та ефективності управління;
* прогнозування обсягів реалізації медичних послуг, доходів і витрат;
* плановий баланс, графік досягнення беззбитковості.

44. Позикові засоби – це:
* грошові ресурси, які не належать суб’єкту господарювання, але тимчасово використовуються ним;
- сукупність майнових комплексів підприємства;
* отримані в кредит або лізинг грошові ресурси;
- будівлі та споруди підприємства.

45. Кредит – це:
* позика, видана фізичній або юридичній особі у тимчасове користування на умовах повернення під
проценти;
- довготермінова позика під заставу нерухомого майна;
- двосторонній договір між позичальником та банком про максимальну суму заборгованості по кредиту;
- тристороння угода, метою якої є негайне одержання або одержання в строк коштів незалежно від
платоспроможності платника.

46. Іпотечний кредит – це:
- позика, видана фізичній або юридичній особі у тимчасове користування на умовах повернення під
проценти;
* довготермінова позика під заставу нерухомого майна;
- двосторонній договір між позичальником та банком про максимальну суму заборгованості по кредиту;
- тристороння угода, метою якої є негайне одержання або одержання в строк кошті незалежно від
платоспроможності платника.

47. Овердрафт – це:
- позика, видана фізичній або юридичній особі у тимчасове користування на умовах повернення під
проценти;
- довготермінова позика під заставу нерухомого майна;
* двосторонній договір між позичальником та банком про максимальну суму заборгованості по кредиту;
- тристороння угода, метою якої є негайне одержання або одержання в строк коштів незалежно від
платоспроможності платника.

48. Факторинг – це:
- позика, видана фізичній або юридичній особі у тимчасове користування на умовах повернення під
проценти;
- довготермінова позика під заставу нерухомого майна;
- двосторонній договір між позичальником та банком про максимальну суму заборгованості по кредиту;
* тристороння угода, метою якої є негайне одержання або одержання в строк коштів незалежно від
платоспроможності платника.

49. Економічна доцільність використання лізингових угод на ринку медичних послуг полягає у:
* зменшення ризику морального та фізичного зносу обладнання за рахунок тимчасового використання;
- суттєве зростання виплат за користування кредитом;
* відсутність потреби оподаткування лізингового обладнання, що не є на балансі медичного закладу;
- орендна плата обладнання зазвичай є вищою за відсотки по банківському кредиту;
* можливість користування сучасним обладнанням.

50. Медичні заклади організаційно-правових форм підприємницької діяльності не мають права:
* видавати листки непрацездатності;
* видавати медичні висновки та висновки встановлених форм;
- надавати медичні послуги населенню;
- спеціалізуватись на певних видах медичних послуг.

ТЕМА 2. МАРКЕТИНГ В СИСТЕМІ ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я

1. Маркетинг – це:
* наукова дисципліна, що вивчає ефективні методи збору інформації, планування асортименту та розвитку
маркетингової ідеології;
* концепція бізнесу, що виходить із пріоритету вимог ринку над вимогами виробництва;
* діяльність у сфері ринку реалізації товару або послуг;
- дисципліна, яка формує бачення закономірностей розвитку економіки сьогодні та у майбутньому;
- сукупність відносин між людьми у процесі виробництва матеріальних і духовних благ та їх привласнення в
усіх сферах суспільного відтворення.



2. Характеристики комерційного маркетингу:
* пов'язаний із наданням послуг;
* ринкові механізми впроваджуються для обміну коштів на послуги;
- підтримка рівності в обслуговування споживачів;
* ціль – реалізувати послугу та отримати прибуток;
- користуються пільгами з оподаткування;
- ринкові механізми використовуються для реалізації ідей соціальної рівності при наданні медичних послуг.

3. Характеристики некомерційного маркетингу:
- пов'язаний із наданням послуг;
- ринкові механізми впроваджуються для обміну коштів на послуги;
* підтримка рівності в обслуговування споживачів;
- ціль – реалізувати послугу та отримати прибуток;
* користуються пільгами з оподаткування;
* ринкові механізми використовуються для реалізації ідей соціальної рівності при наданні медичних послуг;
* основними клієнтами є споживачі послуг та платники внесків.

4. Маркетинг виконує функції:
* аналітичну;
* виробничу;
* збутову;
* управлінську;
- метаекономічну;
- регулюючу;
- регіональну;
- посередницьку.

5. Аналітична функція маркетингу полягає у:
* оцінці ринку та виборі цільових ринків;
- організації товарно-технічного постачання;
* вивченні споживачів та сегментуванні ринку;
- створенні системи сервісу на користь споживачів;
* дослідженні внутрішнього середовища організації;
- оперативному та стратегічному плануванні;.

6. Виробнича функція маркетингу полягає у:
- оцінці ринку та виборі цільових ринків;
* розробці товарів ринкової новизни;
- формуванні попиту та стимулюванні продажів;
* організації товарно-технічного постачання;
- формуванні цінової політики;
* управлінні якістю товарів;
- контролі діяльності.

7. Збутова функція маркетингу полягає у:
* формуванні попиту та стимулюванні продажів;
- розробці товарів ринкової новизни;
* позиціонуванні товарів;
- інформаційному забезпеченні маркетингової діяльності;
* створенні системи сервісу на користь споживачів;
- управлінні якістю товарів;
* формуванні цінової політики;

8. Управлінська функція маркетингу полягає у:
* оперативному та стратегічному плануванні;
- оцінці ринку та виборі цільових ринків;
* інформаційному забезпеченні маркетингової діяльності;
* контролі діяльності;
- дослідженні внутрішнього середовища організації;
- формуванні попиту та стимулюванні продажів.

9. Економічними завданнями маркетингу є:
* проникнення на ринок;
- ріст популярності;
* збільшення обороту та збуту виготовленої продукції;
- формування репутації ефективного закладу;
* одержання прибутку;
- підкріплення купівельних намірів;
- збільшення пільг.

10. Психологічними завданнями маркетингу є:
- проникнення на ринок;
* ріст популярності;
- збільшення обороту та збуту виготовленої продукції;
* формування репутації ефективного закладу;
- одержання прибутку;
* підкріплення купівельних намірів;
* збільшення пільг.

11. Основними економічними категоріями маркетингу є:
- ВВП;
- прямі іноземні інвестиції;
- громадські блага;
* нестаток;
* потреба;
* запит;
* товар;
* обмін;
- безоплатне надання послуг;
* угода;
* ринок.

12. Нестаток – це:
* відчуття людиною нестачі чого-небудь і готовність особи прийняту будь-яку форму задоволення цієї
потреби;
- відчуття нестачі чого-небудь, яке набуло конкретної, специфічної форми відповідно до культурного рівня
та особистості індивіда;
- потреба, підкріплена купівельною спроможністю.

13. Потреба – це:
- відчуття людиною нестачі чого-небудь і готовність особи прийняту будь-яку форму задоволення цієї
потреби;
* відчуття нестачі чого-небудь, яке набуло конкретної, специфічної форми відповідно до культурного рівня
та особистості індивіда;
- потреба, підкріплена купівельною спроможністю.

14. Запит – це:
- відчуття людиною нестачі чого-небудь і готовність особи прийняту будь-яку форму задоволення цієї
потреби;
- відчуття нестачі чого-небудь, яке набуло конкретної, специфічної форми відповідно до культурного рівня
та особистості індивіда;
* потреба, підкріплена купівельною спроможністю.

15. Товар – це:
* усе, що може задовольнити потребу і пропонується ринку з метою привернення уваги, придбання,
використання або споживання;
- потреба, підкріплена купівельною спроможністю;
- акт одержання від кого-небудь бажаного продукту із пропозицією чогось натомість;
- комерційний обмін цінностями між двома сторонами, що передбачає погодження умов, терміну та місця
реалізації.

16. Обмін – це:
- усе, що може задовольнити потребу і пропонується ринку з метою привернення уваги, придбання,
використання або споживання;
- потреба, підкріплена купівельною спроможністю;
* акт одержання від кого-небудь бажаного продукту із пропозицією чогось натомість;
- комерційний обмін цінностями між двома сторонами, що передбачає погодження умов, терміну та місця
реалізації.

17. Угода – це:
- усе, що може задовольнити потребу і пропонується ринку з метою привернення уваги, придбання,
використання або споживання;
- потреба, підкріплена купівельною спроможністю;
- акт одержання від кого-небудь бажаного продукту із пропозицією чогось натомість;
* комерційний обмін цінностями між двома сторонами, що передбачає погодження умов, терміну та місця
реалізації.

18. Ринок покупця – це:
* ринок, де пропозиція перевищує попит внаслідок виробництва таких товарів, що не відповідають
потребам споживача;
* ринок, якому характерний надлишок;
- ринок, де опит перевищує пропозицію;
- ринок, на якому встановився дефіцит товару чи послуги.

19. Ринок продавця – це:
- ринок, де пропозиція перевищує попит внаслідок виробництва таких товарів, що не відповідають
потребам споживача;
- ринок, якому характерний надлишок;
* ринок, де опит перевищує пропозицію;
* ринок, на якому встановився дефіцит товару чи послуги.

20. Вартість товару з погляду маркетингу – це:
- ціна товару плюс вартість його споживання;
- вартість споживання, закупівлі та утилізації товару;
* споживча корисність плюс вартість споживання товару.

21. Положення концепції удосконалення виробництва:
* скорочення собівартості виробництва;
* зростання обсягів наданих послуг;
* максимізація прибутків;
- підвищення якості медичних послуг;
- розширення асортименту товарів;
- просування товарів та їх збут;
- інформування споживача про товар.

22. Положення концепції удосконалення товару:
- скорочення собівартості виробництва;
- зростання обсягів наданих послуг;
- максимізація прибутків;
* підвищення якості медичних послуг;
* розширення асортименту товарів;
* удосконалення споживчих властивостей товару;
- просування товарів та їх збут;
- інформування споживача про товар.

23. Положення концепції інтенсифікації комерційних зусиль:
- скорочення собівартості виробництва;
- зростання обсягів наданих послуг;
- максимізація прибутків;
- підвищення якості медичних послуг;
- розширення асортименту товарів;
- удосконалення споживчих властивостей товару;
* просування товарів та їх збут;
* активний пошук споживачів медичних послуг;
* інформування споживача про товар.

24. Положення маркетингової концепції:
- скорочення собівартості виробництва;
* визначення потреб цільових ринків;
- зростання обсягів наданих послуг;
- максимізація прибутків;
* забезпечення потреб способами, ефективнішими ніж у конкурентів;
- підвищення якості медичних послуг;
- інформування споживача про товар.
* орієнтація на потреби споживача.

25. Положення концепції соціально-етичного маркетингу:
* запити суспільства щодо збереження ресурсів;
* інтереси споживачів та суспільства щодо охорони навколишнього середовища;
* збереження та зміцнення здоров'я людини;
- скорочення собівартості виробництва;
- розширення асортименту товарів;
- удосконалення споживчих властивостей товару;
- інформування споживача про товар.

26. Положення концепції маркетингу стосунків:
- запити суспільства щодо збереження ресурсів;
- максимізація прибутків;
* довгострокові відносини між покупцем та виробником;
* активне використання інформаційних технологій;
* залучення до маркетингової діяльності всього персоналу медичного закладу;
- розширення асортименту товарів;
- інформування споживача про товар.

27. Процес управління маркетингом складається з етапів:
* аналіз ринкових можливостей;
- аналіз кадрової політики;
* відбір цільових ринків;
- відбір комерційного банку-партнера;
* розробка комплексу маркетингу;
* впровадження маркетингових заходів;
- розробка карти конкурентів;
- впровадження автоматизованих обчислювальних технологій.

28. Базовою інформацією для аналізу ринкових можливостей є:
* система внутрішньої звітності;
* система зовнішньої інформації;
* система маркетингових досліджень;
* система оцінки маркетингової інформації;
- система цін на громадські блага;
- система внутрішньої адаптації;
- система маркетингового оповіщення.

29. Основна одиниця виміру в сфері маркетингу:
- акт;
* угода;
- анкета.

30. Основні принципи маркетингу:
* орієнтація на споживачів;
- сегментування ринку;
- інформативність маркетингу;
- адаптація ринку;
* дослідження ринку медичних послуг;
* націленість маркетингу.

31. Верхню межу “можливої ціни” на медичний товар формують:
- ціни конкурентів;
* ринковий попит на товар;
- собівартість продукції.

32. Термін “комплекс маркетингу” охоплює:
- дослідження маркетингу;
* ціноутворення;
* товар;
* методи збуту;
* методи просування товару;
- стратегічне планування.

33. До маркетингового мікросередовища належить:
- лізингодавці;
* структура організації та персоналу;
* постачальники ресурсів;
* конкуренти;
* контактні аудиторії;
* посередники;
- кредитори;
- аудитори.

34. До зовнішнього середовища маркетингової інформації належить:
* демографічні чинники;
* економічні чинники;
* науково-технічний прогрес;
* нормативно-правова база;
* соціально-культурні чинники;
- виробничі чинники;
- рекрутингова політика;
- зовнішньополітичні чинники.

35. Сегментування ринку – це:
* виділення частини ринку за обраною ознакою;
* процес розподілу споживачів на групи на основі відмінностей у потребах;
- синтезування відмінностей споживчої поведінки покупців;
- виділення частини ринку методом порівняння витрат виробництва.

36. Надмірний попит – це:
* ситуація на ринку, коли реальний рівень попиту є вищий, ніж медичний заклад може або хоче
задовольнити;
- коливання попиту, що викликає недовантаження чи перевантаження персоналу медичного закладу;
- у зв’язку із життєвим циклом медичної послуги попит на неї спадає;
- попит, який неможливо задовольнити наявними на ринку товарами.

37. Прихований попит – це:
- ситуація на ринку, коли реальний рівень попиту є вищий, ніж медичний заклад може або хоче
задовольнити;
- коливання попиту, що викликає недовантаження чи перевантаження персоналу медичного закладу;
- у зв’язку із життєвим циклом медичної послуги попит на неї спадає;
* попит, який неможливо задовольнити наявними на ринку товарами.

38. Спадний попит – це:
- ситуація на ринку, коли реальний рівень попиту є вищий, ніж медичний заклад може або хоче
задовольнити;
- коливання попиту, що викликає недовантаження чи перевантаження персоналу медичного закладу;
* у зв’язку із життєвим циклом медичної послуги попит на неї спадає;
- попит, який неможливо задовольнити наявними на ринку товарами.

39. Нерегулярний попит – це:
- ситуація на ринку, коли реальний рівень попиту є вищий, ніж медичний заклад може або хоче
задовольнити;
* коливання попиту, що викликає недовантаження чи перевантаження персоналу медичного закладу;
- у зв’язку із життєвим циклом медичної послуги попит на неї спадає;
- попит, який неможливо задовольнити наявними на ринку товарами.

40. Відсутній попит – це:
- ситуація на ринку, коли реальний рівень попиту є вищий, ніж медичний заклад може або хоче
задовольнити;
- коливання попиту, що викликає недовантаження чи перевантаження персоналу медичного закладу;
- у зв’язку із життєвим циклом медичної послуги попит на неї спадає;
* цільові споживачі не зацікавлені в медичній послузі.

41. Загальні властивості медичних послуг:
* нематеріальність;
* невіддільність від виробника;
* мінливість якості;
* неможливість зберігання;
- результативність;
- своєчасність;
- собівартість.

42. Економічні властивості медичної послуги:
* собівартість;
- нематеріальність;
* ціна послуги;
- мінливість якості;
* рентабельність;
- своєчасність;
* ефективність.

43. Медико-соціальні властивості медичної послуги:
- собівартість;
* своєчасність;
* доступність;
* якість;
- рентабельність;
- нематеріальність.

44. Маркетинг в ОЗ – це:
* система принципів, методів і засобів, що базуються на комплексному вивченні попиту споживачів і
цілеспрямованому формуванні пропозиції медичних послуг закладами ОЗ;
- використання ринкових відносин у всіх сферах господарської діяльності;
* напрямок використання ринкових відносин для задоволення потреб населення в медичних послугах та
потреб закладів ОЗ;
- система принципів, що використовує комплексне дослідження попиту споживачів на виробниче
устаткування.

45. Комплекс маркетингових комунікацій включає:
* рекламу;
* особистий продаж;
* пропаганду;
* стимулювання збуту;
* Інтернет;
- ціноутворення;
- сегментування;
- синтезування.

46. Етапи розробки медичної послуги:
* формування ідеї та визначення стратегії;
* аналіз можливостей виробництва та реалізації;
* встановлення ціни та випробування в ринкових умовах;
* розробка комплексу комунікацій;
* розгортання масового виробництва;
- аналіз зовнішньої інформації;
- розробка нормативно-правової бази.

47. Тактика маркетингу – це:
* формування та реалізація завдань організації в конкретний період часу на основі стратегії маркетингу та
оцінки поточної ринкової ситуації;
- формування та реалізація цілей і завдань організації-виробника по кожному окремому ринку і кожному
товару на визначений період часу.

48. Стратегія маркетингу – це:
- формування та реалізація завдань організації в конкретний період часу на основі стратегії маркетингу та
оцінки поточної ринкової ситуації;
* формування та реалізація цілей і завдань організації-виробника по кожному окремому ринку і кожному
товару на визначений період часу.

49. Мета ремаркетингу полягає у:
- вирівнюванні попиту;
- підтриманні попиту;
* підвищенні попиту;
- стимулюванні попиту;
- формуванні попиту.

50. Мета демаркетингу полягає у:
- вирівнюванні попиту;
- підтриманні попиту;
* зменшенні попиту;
- стимулюванні попиту;
- формуванні попиту.

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 5.

МЕДИЧНЕ СТРАХУВАННЯ ТА ЕКОНОМІЧНИЙ АНАЛІЗ В ОХОРОНІ ЗДОРОВ'Я

ТЕМА 1. ОСНОВИ МЕДИЧНОГО СТРАХУВАННЯ НА РИНКУ МЕДИЧНИХ ПОСЛУГ

1. В світовій практиці страхування розглядається як:
* Спосіб захисту від фінансових, соціальних, виробничих і майнових ризиків.
- Інструмент соціального захисту населення.
- Спосіб придбання полісів.
* Джерело залучення інвестиційного капіталу. Спосіб оздоровлення нації.
* Спосіб оздоровлення нації та удосконалення виробничого процесу.

2. Страхування – це:
* система економічних відносин між суб’єктами господарювання – страховиком та страхувальником;
* різновид підприємницької діяльності, за допомогою якої забезпечується надання страхових гарантів;
- система економічних відносин між бюджетом та місцевими медичними закладами;
- різновид підприємницької діяльності, що пов’язана із аналізом діяльності медичного закладу.

3. Для застосування страхування необхідними є:
* майнова самостійність;
* зацікавленість суб’єктів господарювання у передачі відповідальності за наслідки ризику спеціалізованим
формуваннями;
- право власності та право володіння;
- зацікавленість суб’єктів господарювання у розробці нових методів використання обмежених виробничих
ресурсів.

4. Поняття “страхова медицина” - це ...
- Приватна медицина.
- Державна система громадської охорони здоров’я, що фінансується з декількох джерел.
* Складна та надзвичайно мобільна система товарно-ринкових відносин в галузі охорони здоров’я, де в
ролі товару виступає медична послуга.
* Система, де покупцем товару (медичної послуги) може бути: держава, група людей або фізичні особи, які
знаходяться в умовах ризику здоров’я.

5. Медичне страхування - це...
* Система організаційних і фінансових заходів, щодо забезпечення діяльності
страхової медицини.
- Спосіб захисту громадян від ризику фінансових витрат пов’язаних з медичним
обслуговуванням.
- Система, що забезпечує збереження та зміцнення здоров’я населення шляхом
економічної відповідальності кожного.
- Постійно функціонуюча ланка поміж застрахованим і системою охорони здоров’я.

6. Мета страхової медицини та медичного страхування полягає у…
-Збільшенні асигнувань на існуючу систему охорони здоров’я.
-Економічній зацікавленості роботодавців і держави в здоров’ї працюючого
населення.
-Створенні альтернативних структур медичної допомоги.
*Гарантуванні громадянам при виникненні страхового випадку права на отримання
медичної допомоги за рахунок накопичених коштів.

7. Країна, в якій вперше в світі страхова медицина організована як система?
- США.
* Німеччина.
- Великобританія.
- Японія.

8. Кого з визнаних політиків кінця XIX сторіччя вважають засновником системи медичного

страхування ?
- Гаррі Трумена.
- Теодора Рузвельта.
* Отто Бісмарка.
- Рандольфа Генрі Спенсер Черчилля.

9. Категорія населення, на яку розраховано медичне страхування - це:
- Працююче населення.
- Діти та матері.
- Пенсіонери та інваліди.

10. Провідним принципом соціального страхування є...
- Необов’язковість фінансової участі застрахованих у формуванні страхового фонду.
* Гарантованість виплат застрахованим у разі настання страхового випадку.
- Відсутність гарантованих виплат.
- Солідарність.

11. Принципом солідарності в медичному страхуванні є перерозподіл коштів від . .
* Працездатних осіб до осіб непрацездатного віку.
* Здорових - до хворих.
* Працюючих - до безробітних.
* Осіб молодого віку - до осіб похилого віку.
- Перерозподілу немає.

12. Формами медичного страхування є...
- Добровільне медичне страхування.
- Обов’язкове медичне страхування.
- Система медичного страхування поділу на форми не має.
- Колективна форма.
- Система товарно-ринкових відносин.

13. Обов’язкове медичне страхування - це...
* Система, яка є загальною для населення країни, що надає рівне право на гарантований обсяг медичної
допомоги .
- Система, яка гарантує соціальний захист непрацездатному населенню.
- Система, яка є загальною для населення країни, що фінансує заклади охорони здоров’я, медичні
державні програми.
- Система комерційного страхування, яка здійснюється державою.
- Організація підтримання здоров’я непрацездатного населення.

14. Обов’язкове медичне страхування забезпечує населення ...
- Додатковими послугами над гарантованим обов’язковим медичним страхуванням.
* Гарантованим державою рівнем обсягу надання медичної допомоги.
- Медичною допомогою при стихійному лихові.
- Витрати на випадок безробіття.

15. Добровільне медичне страхування - це...
- Частина системи соціального страхування.
- Основна форма медичного страхування в країнах Європейського регіону.
- Масова некомерційна система товарно-ринкових відносин в охороні здоров’я.
* система, що забезпечує населенню додаткові медичні послуги над гарантованим рівнем обов’язкового
медичного страхування;
- Система комерційного страхування, яка здійснюється державою.
* Вид фінансово-комерційної діяльності, при якій особі або колективу забезпечуються гарантії на
отримання медичної допомоги.

16. Добровільне медичне страхування забезпечує населенню…
* Додаткові медичні послуги над гарантованим рівнем обов’язкового медичного страхування.
- Гарантований державою рівень обсягу надання медичної допомоги.
- Медичну допомогу при стихійному лихові.
- Витрати на випадок безробіття.

17. Законодавчий документ, яким регламентована в Україні діяльність добровільного медичного
страхування – це:
- Закон України “Про запобігання захворювань на СНІД та соціальний захист населення” (1991 р.).
* Закон України “Про страхування” (1996 р.).
- Закон України “Основи законодавства України про охорону здоров’я” (1992 р.).
- Розпорядження Кабінету Міністрів України “Про заходи щодо впровадження
системи медичного страхування на залізницях України” (1995 р.).

18. Джерелами фінансування медичної допомоги в умовах обов’язкового медичного страхування –
є:
* кошти державного бюджету.
* благодійні внески.
* податок з працездатних громадян.
* фінансові відрахування підприємств і організацій на медичне страхування працюючого населення.
- кошти населення на безпосередню оплату медичних послуг.



19. Медичне страхування складається із:
- двох суб’єктів.
* чотирьох суб’єктів.
- більше шести суб’єктів.
- система медичного страхування на суб’єкти не розподіляється.

20. Суб’єктами системи медичного страхування є...
* Страховик.
* Страхувальник.
* Застрахований.
* Медичний заклад.
- Уряд, Верховна Рада.

21. Страховик - це ...
- Установа, організація, органи місцевої виконавчої влади, які забезпечують страхування бенефіціара.
- Особа, на яку поширюється медичне страхування.
* Юридична організація, яка бере на себе фінансовий ризик витрат на медичну допомогу застрахованому.
- Юридична особа, яка функціонує для здійснення страхової діяльності.

22. Страхувальник - це ...
- Установа, організація, органи місцевої виконавчої влади, які забезпечують страхування бенефіціара.
- Особа, на яку поширюється медичне страхування.
- Організація, яка бере на себе фінансовий ризик витрат на медичну допомогу застрахованому.
* Юридичні особи та працездатні громадяни, котрі уклали зі страховиками угоди страхування.

23. Застрахована особа - це ...
- Установа, організація, органи місцевої виконавчої влади, які забезпечують страхування бенефіціара.
* Особа, чиє життя, здоров’я та працездатність є об’єктом страхового захисту.
- Організація, яка бере на себе фінансовий ризик витрат на медичну допомогу застрахованому.
- Особа, яка бере участь в особистому страхуванні, чиє здоров’я виступає об’єктом страхового захисту.

24. Медичний заклад - це суб’єкт медичного страхування, ...
* Де виробляються медичні послуги та забезпечуються ними застраховані.
- Де надається медична допомога населенню.
- В якому пацієнти забезпечуються профілактичними та реабілітаційними заходами за власні кошти.

25. Страховий поліс - це...
- Угода поміж страхувальником і страховиком із зазначеним розміром страхового внеску.
- Угода поміж застрахованим і страховиком із зазначенням страхового внеску.
* Гарант та фактор соціального захисту громадян, які беруть участь в тому чи іншому виді медичного
страхування.

26. Страховий ризик - це ...
- Імовірний розмір виплат за зазначені в полісі медичні послуги, котрі передбачені страхувальником.
- Імовірний розмір виплат за зазначені в полісі медичні послуги, котрі передбачені страховиком.
* Можливість настання страхового випадку в здоров’ї людини.

27. В якій ситуації застрахований може бути одночасно і страхувальником?
* Коли застрахований безпосередньо сплачує свої страхові внески.
- Застрахований не може бути одночасно страхувальником.
- Коли за застрахованого сплачують страховий внесок роботодавець та держава.

28. Процес страхування - це ...
- Механізм визначення вартості ризику.
* Спосіб захисту майнових інтересів в умовах ринкової економіки.
- Спосіб обмеження свого ринку.

29. Програма медичного страхування поділяється на ...
* Базову програму обов’язкового медичного страхування.
* Територіальну програму обов’язкового медичного страхування.
* Програму добровільного медичного страхування.
- Програму місцевого органу самоврядування.

30. Медичне страхування за принципом управління поділяється на . .
* Централізоване.
* Децентралізоване.
* Змішане.
- Державне.
- Приватне.

31. За формою залучення застрахованих медичне страхування є. .
* Індивідуальним.
* Колективним (посімейним).
- Державним.
- Приватним.

32. В яких межах знаходиться величина страхового внеску?
- До 1 % прибутку.
- Від 1 % до 10 % прибутку.
* Від 1 % до 15 % прибутку.
- Більше 15 % прибутку.

33. Від чого залежить величина страхового внеску?
- Від фонду заробітної плати підприємства.
- Від рівня заробітної плати працюючого.
* Від рівня прибутку.

34. Тарифна ставка - це ...
- Навантаження.
- Інфляція.
* Брутто-ставка.
- Нетто-ставка.
35. Брутто-ставка поєднує в собі ...
- Навантаження.
- Нетто-ставку.
- Додаткові витрати + тарифну ставку.
* Нетто-ставку + навантаження.

36. Нетто-ставка характеризує ...
* Виконання страховою медичною організацією своїх обов’язків перед застрахованими.
- Оплату страховою організацією медичних послуг, які надані застрахованим.
- Прибуток, отриманий страховою організацією від коштів застрахованих.
- Витрати на ведення страхових операцій.

37. Навантаження - це кошти в медичному страхуванні, призначені для:
* Введення страхових операцій.
* Отримання прибутку з коштів застрахованих.
- Виконання страховою медичною організацією своїх обов’язків перед застрахованими.

38. Актуарні розрахунки - це ...
* Специфічна система математично-статистичних і економічних методів визначення закономірностей
фінансових взаємовідносин поміж суб’єктами медичного страхування та розрахунку величини страхових
тарифів.
* Визначення розміру страхових тарифів.
- Розробка наукових методів обрахування тарифних ставок, резервів, премій, розміру страхового ризику.
- Визначення вартості оплати медичних послуг.

39. Аквізиція - це механізм ...
- Розрахунку фінансових витрат.
* Залучення нових угод страхування.
- Розрахунку обсягу рівня надання медичної допомоги населенню країни.
- Залучення додаткових коштів до системи державного медичного забезпечення.



40. Мінімізація - це механізм ...
* Зменшення ризику в настанні страхового випадку.
- Збільшення величини страхового тарифу.
- Залучення нових угод страхування.
- Розрахунку вартості медичних послуг.

41. Перестрахування - це ...
- Угода, за якою страхова організація сама отримує страхування, щоб зменшити свій фінансовий ризик.
- Угода, за якою застрахований отримує додаткове страхування, щоб зменшити свій фінансовий ризик.
* Система вторинного страхування, при якій страховик передає частину ризику у відповідальність іншому
страховику.
- Прийняття великого ризику на страхування одночасно декількома страховиками за взаємною згодою.

42. Зістрахування - це ...
- Угода, за якою страхова організація сама отримує страхування, щоб зменшити свій фінансовий ризик.
- Угода, за якою застрахований отримує додаткове страхування, щоб зменшити свій фінансовий ризик.
- Система вторинного страхування, при якій страховик передає частину ризику у відповідальність іншому
страховику.
* Прийняття великого ризику на страхування одночасно декількома страховиками за взаємною згодою.

43. Інвестиційна діяльність в охороні здоров’я - це ...
- Механізм розрахунку вартості отриманої медичної допомоги.
- Вишукування додаткових джерел фінансування.
* Вкладання коштів у медичну галузь з метою отримання найвищого прибутку.

44. Якість медичної допомоги - це ...
* Властивість медичної допомоги та послуг, котра спрямована на задоволення потреби пацієнта.
- Процес виробництва медичних послуг.
- Медична допомога зі знаком “плюс”.
- Збереження життя та досягнення можливого високого рівня здоров’я населення.

45. Компонентами якості медичної допомоги є…
* Адекватність.
* Ефективність.
* Науково-технічний рівень.
- Контроль.

46. Система управління якістю медичної допомоги базується на...
* Активному контролю.
* Самоконтролю.
- Адекватності.
* Інспекційному контролю.

47. Управління якістю медичної допомоги здійснюється на рівні:
* Лікар-пацієнт (індивідуальний).
* Лікувально-профілактичний заклад (лікарняно-поліклінічний).
- Знаряддя праці – праця.
* Мережа охорони здоров’я (територіальний).

48. Технологія експертизи якості медичної допомоги базується на:
* Оцінці діяльності структурних підрозділів, стандартизації лікувально-діагностичного процесу та хронометражі
роботи лікаря-експерта.
* Безперервності експертизи за принципом “сліпої” вибірки медичної документації з використанням
спеціальних експертних чи технологічних карт та елементів математичного моделювання.
* Оцінці діяльності діагностичних служб, обліку та вивченні виявлених дефектів.
- Доцільності масового випуску продукції.

49. Основний підхід в системі якості медичного забезпечення...
* Структурний.
- Процесуальний.



50. Медичні стандарти - це ...
- Інструмент аналізу якості медичної допомоги.
- Певний рівень обсягу та якості медичної допомоги.
* Гарантований рівень обсягу та якості медичної допомоги в конкретній нозології хвороби.

51. Медичні стандарти поділяються на ...
* Рекомендовані, законодавчі та стандарти з ресурсів охорони здоров’я і програм медичного забезпечення.
* Локальні, регіональні, національні, міжнародні.
- Регулюючі, розподільчі.
* Структурно-організаційні, технологічні, комплексні.

52. При розробці медичних стандартів використовуються методичні підходи, а саме ..
* Нестандартизовані експертні оцінки з урахуванням максимальних вимог щодо медичного обслуговування.
* Стандартизовані експертні оцінки, котрі базуються на колективній думці експертів.
* Статистичне нормування видів діяльності та негативних результатів з наступною експертною корекцією.
- Універсалізація праці.

53. Ліцензування - це процес ...
- Проведення інвентаризації в медичному закладі.
* Отримання державного документу (ліцензії) на право займатися певними видами медичної діяльності.
- Оцінювання отриманої медичної допомоги населенням.
- Оцінки можливостей надання різних видів медичної допомоги та медичних послуг у ЛПЗ будь-якої форми
власності.


54. Які види медичної діяльності сьогодні підлягають процесу ліцензування?
* Медична практика лікарів.
* Судово-медична експертиза.
* Судово-психіатрична експертиза.
- Військово-лікарська.

55. Акредитація - це ...
- Відповідність конкретного медичного закладу професійним стандартам організаційних, правових і
клінічних технологій.
* Захист інтересів споживача, шляхом забезпечення необхідного обсягу та якості медичних послуг.
- Показник професійного рівня медичного закладу.

56. Страхові резерви - це ...
- Забезпечення страховиком взятих зобов’язань згідно з укладеними угодами страхування.
* Забезпечення страховиком майбутніх виплат страхових сум і страхового відшкодування.
- Виконання функцій додаткового забезпечення платоспроможності страховиків.

57. Якими функціями наділений поліс медичного страхування?
* Представляє базову програму медичного страхування.
* Відбиває нормативну та економічну структуру системи медичного страхування й принципи
взаєморозрахунків.
* Є гарантією надання передбаченого рівня медичної допомоги відповідно до конкретних програм.
- Корегуюча, інертна, інформаційна.

58. Страховий поліс обов’язкового медичного страхування гарантує громадянам країни ...
* Конституційне право в одержанні медичної допомоги.
* Необхідний обсяг медичної допомоги.
* Якість медичної допомоги.
- Безоплатну медичну допомогу.

59. Базові програми обов’язкового медичного страхування передбачають:
* мінімальний обсяг медичної допомоги, гарантований населенню державою.
- розрахунки вартості медичної допомоги в цінах.
- медичну допомогу населенню в повному обсязі.

60. В умовах медичного страхування зацікавленість медпрацівників у підвищенні якості медичної
допомоги та збільшенні продуктивності праці стимулює...
- Оплата праці в залежності від кваліфікаційної категорії та реально відпрацьованого часу.
- Оплата праці від коефіцієнту трудової участі.
- Оплата праці в залежності від коефіцієнту трудової участі та кваліфікаційної категорії.
* Оплата праці, яка залежить від обсягу та якості реально наданої медичної допомоги.

61. Із яких джерел формується фінансування ЛПЗ в умовах страхової медицини?
* З державного бюджету, відрахувань працедавців і працюючого населення та благочинних внесків.
- За рахунок коштів держави та підприємств, які накопичуються в страхових фондах.
- Перерахування коштів працедавцями.
- За рахунок оплати населенням медичних послуг.

62. У чому полягає зміст управління амбулаторно-поліклінічним закладом в умовах страхової
медицини?
- Забезпеченні норми керованості.
- Покращенні якості лікувально-діагностичного процесу на до госпітальному етапі.
* Покращенні якості профілактичної роботи серед населення території обслуговування.
- Забезпечення норми виробітку.

63. Основним для амбулаторно-поліклінічного закладу в умовах страхової медицини є…
- Спеціалізація амбулаторно-поліклінічної допомоги.
* Перехід до фінансування в розрахунку на одного мешканця.
- Технічна оснащеність поліклініки та ефективність лікувально-діагностичного процесу.
* Запровадження медичного обслуговування за принципом лікаря загальної практики (сімейного лікаря).

ТЕМА 2. ЕКОНОМІЧНИЙ АНАЛІЗ В СИСТЕМІ ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я

1. Економічний аналіз на ринку медичних послуг – це:
* науковий метод пізнання сутності економічних явищ і процесів, що ґрунтуються на розкладенні їх на
складові і вивченні в усьому розмаїтті зв’язків і залежностей;
- формування, розподіл і використання грошових доходів;
* вивчення і оцінка господарської і фінансової діяльності лікувально-профілактичних закладів з метою
підвищення їх ефективності;

2. Основними завданнями економічного аналізу є:
* дослідження чинників, які впливають на господарську діяльність, з кількісним виміром їх дії;
* прийняття оптимальних управлінських рішень і аналіз їх ефективності;
* зіставлення та виявлення відхилень фактичних результатів діяльності медичних закладів від планових;
* виявлення внутрішніх резервів лікувально-профілактичних закладів;
* оцінка економічної ефективності використання ресурсів;
- формування, розподіл і використання грошових доходів;
- використання фінансових коштів на безоплатній основі;
- стандартизація використання обладнання згідно з державними потребами.

3. За організацією проведення економічний аналіз поділяється на:
* зовнішній;
* внутрішній;
- попередній;
- оперативний;
- трендовий.

4. За часом проведення економічний аналіз поділяється на:
- зовнішній;
- внутрішній;
* попередній;
* оперативний;
- трендовий;
* кінцевий;
- факторний аналіз.

5. За прийомами проведення економічний аналіз поділяється на:
* горизонтальний аналіз;
- зовнішній;
* вертикальний аналіз;
- внутрішній;
* трендовий аналіз;
- попередній;
* просторовий аналіз;
- оперативний;
* аналіз відносних показників;
- трендовий;
* факторний аналіз.

6. Зовнішній економічний аналіз – це економічний аналіз, який:
- проводиться аналітиками медичного закладу з метою планування діяльності, зменшення фінансових
витрат;
* здійснюється контролюючими органами на основі публічної фінансової звітності;
- проводиться як дослідження фінансової поточної діяльності;
- порівнює окремі групи показників з аналогічними середньогалузевими та з коефіцієнтами конкурентів.

7. Внутрішній економічний аналіз – це економічний аналіз, який:
* проводиться аналітиками медичного закладу з метою планування діяльності, зменшення фінансових
витрат;
- здійснюється контролюючими органами на основі публічної фінансової звітності;
- проводиться як&##160;дослідження фінансової поточної діяльності;
- порівнює окремі групи показників з аналогічними середньогалузевими та з коефіцієнтами конкурентів.

8. Попередній економічний аналіз – це економічний аналіз, який:
- досліджує вплив окремих факторів на результативний показник за допомогою спеціальних прийомів;
* вивчає умови та можливі результати діяльності медичного закладу;
- досліджує фінансову поточну діяльність медичного закладу;
- визначає питому вагу фінансових показників з оцінкою впливу різних факторів на кінцевий результат.

9. Оперативний економічний аналіз – це економічний аналіз, який:
- досліджує вплив окремих факторів на результативний показник за допомогою спеціальних прийомів;
- вивчає умови та можливі результати діяльності медичного закладу;
* досліджує фінансову поточну діяльність медичного закладу;
- визначає питому вагу фінансових показників з оцінкою впливу різних факторів на кінцевий результат.

10. Кінцевий економічний аналіз – це економічний аналіз, який:
- досліджує вплив окремих факторів на результативний показник за допомогою спеціальних прийомів;
- вивчає умови та можливі результати діяльності медичного закладу;
* полягає у аналізі результатів діяльності та фінансового стану за звітний період;
- досліджує фінансову поточну діяльність медичного закладу;
- визначає питому вагу фінансових показників з оцінкою впливу різних факторів на кінцевий результат.

11. Горизонтальний аналіз – це економічний аналіз, який:
- полягає у порівнянні кожної звітності з попередніми періодами, визначенні основної тенденції динаміки
показників, не враховуючи випадкових впливів;
* проводиться порівнянням кожної позиції звітності з попереднім періодом або періодами;
- досліджує вплив окремих факторів на результативний показник за допомогою соціальних прийомів;
- визначає питому вагу фінансових показників з оцінкою впливу різних факторів на кінцевий результат.

12. Вертикальний аналіз – це економічний аналіз, який:
- полягає у порівнянні кожної звітності з попередніми періодами, визначенні основної тенденції динаміки
показників, не враховуючи випадкових впливів;
- проводиться порівнянням кожної позиції звітності з попереднім періодом або періодами;
- досліджує вплив окремих факторів на результативний показник за допомогою соціальних прийомів;
* визначає питому вагу фінансових показників з оцінкою впливу різних факторів на кінцевий результат.

13. Трендовий аналіз – це економічний аналіз, який:
* полягає у порівнянні кожної звітності з попередніми періодами, визначенні основної тенденції динаміки
показників, не враховуючи випадкових впливів;
- проводиться порівнянням кожної позиції звітності з попереднім періодом або періодами;
- досліджує вплив окремих факторів на результативний показник за допомогою соціальних прийомів;
- визначає питому вагу фінансових показників з оцінкою впливу різних факторів на кінцевий результат.

14. Просторовий аналіз – це економічний аналіз, який:
- полягає у порівнянні кожної звітності з попередніми періодами, визначенні основної тенденції динаміки
показників, не враховуючи випадкових впливів;
- проводиться порівнянням кожної позиції звітності з попереднім періодом або періодами;
* порівнює окремі групи показників з аналогічними середньогалузевими та з коефіцієнтами конкурентів;
- визначає питому вагу фінансових показників з оцінкою впливу різних факторів на кінцевий результат.

15. Аналіз відносних показників – це економічний аналіз, який:
- проводиться аналітиками медичного закладу з метою планування діяльності, зменшення фінансових
витрат;
- вивчає умови та можливі результати діяльності медичного закладу;
* використовує розрахунок відношень між окремими позиціями звіту і визначення взаємозв’язку показників;
- визначає питому вагу фінансових показників з оцінкою впливу різних факторів на кінцевий результат;
- досліджує вплив окремих факторів на результативний показник за допомогою спеціальних прийомів.

16. Факторний аналіз – це економічний аналіз, який:
- проводиться аналітиками медичного закладу з метою планування діяльності, зменшення фінансових
витрат;
- вивчає умови та можливі результати діяльності медичного закладу;
- використовує розрахунок відношень між окремими позиціями звіту і визначення взаємозв’язку показників;
- визначає питому вагу фінансових показників з оцінкою впливу різних факторів на кінцевий результат;
* досліджує вплив окремих факторів на результативний показник за допомогою спеціальних прийомів.

17. Аналіз діяльності систем ОЗ здійснюється за такими категоріями ефективності:
* медичною;
* соціальною;
* економічною;
- превентивною;
- діагностичною;
- ресурсною;
- методологічною

18. Медична ефективність – це:
* міра досягнень у профілактиці, діагностиці, лікуванні, реабілітації;
* одна зі складових якості медичного обслуговування поряд з адекватністю і результативністю;
* результат лікування закладу ОЗ;
* ефективність використання ресурсів при досягненні результату лікування та зміна цих характеристик при
впровадженні новітніх технологій;
- ступінь відповідності лікувально-профілактичного закладу потребам суспільства у збільшенні тривалості
життя, поліпшенні стану здоров'я населення.

19. Соціальна ефективність – це:
- міра досягнень у профілактиці, діагностиці, лікуванні, реабілітації;
- одна зі складових якості медичного обслуговування поряд з адекватністю і результативністю;
- результат лікування закладу ОЗ;
- ефективність використання ресурсів при досягненні результату лікування та зміна цих характеристик при
впровадженні новітніх технологій;
* ступінь відповідності лікувально-профілактичного закладу потребам суспільства у збільшенні тривалості
життя, поліпшенні стану здоров'я населення;
* ефективність, що характеризується зниженням абсолютних та відносних показників захворюваності
населення.

20. Економічна ефективність – це:
- ступінь відповідності лікувально-профілактичного закладу потребам суспільства у збільшенні тривалості
життя, поліпшенні стану здоров'я населення;
- міра досягнень у профілактиці, діагностиці, лікуванні, реабілітації;
* вивчення економічних збитків при тимчасовій втраті непрацездатності;
* оцінка сукупних витрат на попередження соціальних витрат суспільства;
* аналіз ефективності альтернативних медичних втручань;
* оцінка фінансового стану медичної установи.

21. Фармакоекономічний аналіз – це:
* дослідження, ідентифікація, порівняння витрат і результатів альтернативних медичних технологій та
цільових програм;
* визначення переваг альтернативних технологій, цільових програм та фармакологічних засобів для
індивідуума, системи ОЗ та суспільства;
- дослідження рівня витрат на покриття амортизаційних відрахувань;
- визначення для системи ОЗ типових показників цільового програмування та інвестування.

22. Фармакоекономічний аналіз розглядає лікування як:
* процес використання ресурсів медичного закладу для одержання результату;
* використання персоналу, обладнання та ліків для поліпшення стану здоров'я та продовження життя
хворого;

23. Метою фармакоекономічного аналізу є:
* оцінка вартості одиниці здоров'я при інвестуванні грошей у медичні технології, програми;
* зіставлення загальних витрат на попередження захворювань, інвалідності та майбутніх вигод суспільства
від цього;
* визначення обсягів та ефективності використання обмежених ресурсів з метою максимального
задоволення потреб населення в медичних послугах;
* дослідження впливу медичних технологій і програм на здоров'я населення;
* встановлення та впровадження найбільш результативної, безпечної медикаментозної терапії;
- дослідження впливу промислових технологій на отримані медичні результати;
- зіставлення середньостатистичних витрат на попередження захворювань, інвалідності та майбутніх
вигод;
- оцінка вартості одиниці здоров'я, за умови екстенсивного ресурсовикористання та інвестування.

24. При проведенні економічного аналізу результатів медичної допомоги використовують критерії,
які пов’язані із:
* біологічними змінами в організмі людини;
- професійними змінами у житті людини;
* зміною діяльності медичних закладів, системи ОЗ;
- біологічно-хімічними змінами в організмі людини;
* зміною якості життя хворого;
* часом виконання процедури чи клініко-лабораторного аналізу;
- зміною форми власності медичного закладу;
- часом оплати виконання процедури.

25. Дослідження витрат для всіх методів економічного аналізу складається із етапу:
* виявлення прямих і непрямих витрат;
* кількісної оцінки витрат у фізичних одиницях;
* вимірювання витрат у грошовому еквіваленті на одиницю діяльності;
- виявлення прямих та неекономічних витрат;
- корекції витрат залежно від часу шляхом агрегування та інфлювання;
* корекції витрат залежно від часу шляхом дисконтування.

26. Основними методами фармакоекономічного аналізу є:
* витрати-ефективність;
- максимізація витрат;
- витрати-затратність;
* мінімізація витрат;
* витрати-вигода;
- витрати-прибутковість;
* витрати-корисність;
- витрати-збитковість.

27. Метод фармакоекономічного аналізу “витрати-ефективність” – це:
* спосіб порівняння альтернативних медичних технологій, програм;
* дослідження результату медичної допомоги у розрахунку витрат і вигод на одиницю ефекту;
- спосіб виявлення найменш витратної альтернативи;
- обчислення відношення грошової вигоди до грошових витрат.

28. Найбільш ефективну альтернативу за методом “витрати-ефективність” у перерахунку на

одиницю діяльності визначають:
* зіставленням коефіцієнта “витрати-ефективність” та коефіцієнта “ефективність на одиницю витрат”;
- обчисленням коефіцієнта “витрати-ефективність”;
- обчисленням коефіцієнта “ефективність на одиницю витрат”.

29. Метод фармакоекономічного аналізу “витрати-вигода” використовують для:
- дослідження результату медичної допомоги у розрахунку витрат і вигод на одиницю ефекту;
* порівняння різних альтернатив, які направлені на досягнення різних результатів;
* порівняння профілактичних програм з урахуванням прямих витрат, непрямих витрат і майбутніх вигод;
* зіставлення медичних програм, що здійснюються на платній основі;
- спосіб порівняння альтернативних медичних технологій, програм;
* порівняння інвестиційних програм.

30. При використанні методу аналізу “витрати-вигода” результати оцінюються:
* відношенням грошової вигоди до грошових витрат;
* грошовим прибутком або збитком однієї альтернативи відносно іншої;
* ефективністю розподілу ресурсів;
- обчисленням коефіцієнта “витрати-ефективність”;
- зіставленням коефіцієнта “витрати-ефективність” та коефіцієнта “ефективність на одиницю витрат”.

31. Метод фармакоекономічного аналізу “витрати-корисність” доцільно використовувати для:
* вартісної оцінки покращення якості життя пацієнта внаслідок медичних втручань;
* зіставлення витрат і тривалості благополучного стану здоров'я як ефекту застосування медичних
технологій;
- порівняння профілактичних програм з урахуванням прямих витрат, непрямих витрат і майбутніх вигод;
- дослідження результату медичної допомоги у розрахунку витрат і вигод на одиницю ефекту.

32. Метод фармакоекономічного аналізу “вартості захворювання” використовують для:
- зіставлення витрат і тривалості благополучного стану здоров'я як ефекту застосування медичних
технологій;
* визначення пріоритетів фінансування цільових медичних програм;
* встановлення обсягів та ефективності використання ресурсів нарізних рівнях при лікуванні певних
захворювань;
- порівняння інвестиційних програм;
* визначення витрат суспільства на лікування хворих певної нозології;

33. Фінансовий аналіз – це:
* спосіб оцінювання фінансового стану та основних результатів фінансової діяльності медичного закладу;
* спосіб прогнозування фінансового стану та основних результатів фінансової діяльності медичних
комерційних та неприбуткових підприємств;
- спосіб прогнозування виконання податкових зобов’язань медичного закладу перед бюджетами всіх рівнів;
- спосіб оцінювання медичних послуг, їх дії на стан здоров'я пацієнта та його витрати.

34. Фінансовий аналіз проводять для оцінки:
* господарсько-фінансової діяльності та фінансового стану підприємства ОЗ;
* межі фінансової стійкості медичного закладу;
- межі ринкової стійкості підприємства ОЗ;
- господарсько-соціальної діяльності підприємства ОЗ;
- господарсько-фінансової та конкурентного стану медичного закладу.



35. Джерелом даних для розрахунку фінансових коефіцієнтів є:
* показники бухгалтерського балансу медичного закладу;
- звіт про обсяги неоплачуваних операцій;
* звіт про фінансові результати та їх використання;
- показники енергетичного балансу медичного закладу.

36. Коефіцієнт співвідношення власних і позикових коштів – це:
- відношення суми власного капіталу до позикового;
- та частина короткострокових зобов’язань, яку можна сплатити негайно;
* використання позикових коштів для підвищення рентабельності власного капіталу;
- швидкість переносу вартості матеріально-технічних ресурсів на вартість наданої медичної допомоги.

37. Коефіцієнт покриття – це:
- відношення суми власного капіталу до позикового;
- та частина короткострокових зобов’язань, яку можна сплатити негайно;
* співвідношення всіх обігових активів медичного підприємства до величини термінових зобов’язань;
- використання позикових коштів для підвищення рентабельності власного капіталу;
- швидкість переносу вартості матеріально-технічних ресурсів на вартість наданої медичної допомоги;
* показник для оцінки платоспроможності та ліквідності.

38. Прибуток, як фінансовий результат діяльності, обчислюється як:
* різниця між сумою валового доходу та сумою валових витрат і амортизаційних відрахувань;
- різниця між сумою амортизаційних відрахувань та сумою валового доходу та валових витрат;
- різниця між сумою валових витрат та сумою валового доходу та сумою амортизаційних відрахувань.

39. Валовий дохід медичного закладу – це:
* сума доходу підприємства, одержана від усієї його діяльності за звітний період;
- поступове перенесення витрат на придбання основних засобів та нематеріальних активів;
- сума всіх витрат медичного закладу у грошових матеріальних та нематеріальних формах.

40. Прибутковість медичного закладу оцінюють коефіцієнтом:
* валового прибутку;
- продуктивності праці;
- фондоємності;
- фондомісткості;
* чистого прибутку.

41. Коефіцієнт валового прибутку обчислюють:
* відношенням доходу від наданих медичних послуг, зменшеного на собівартість, до виторгу від наданих
медичних послуг;
- відношенням собівартості наданих медичних послуг до доходу від наданих медичних послуг;
- відношенням чистого прибутку до виторгу від надання медичних послуг;
- відношенням чистого прибутку після сплати податків до виторгу від надання медичних послуг.

42. Коефіцієнт чистого прибутку обчислюють:
- відношенням доходу від наданих медичних послуг, зменшеного на собівартість, до виторгу від наданих
медичних послуг;
- відношенням собівартості наданих медичних послуг до доходу від наданих медичних послуг;
- відношенням чистого прибутку до виторгу від надання медичних послуг;
* відношенням чистого прибутку після сплати податків до виторгу від надання медичних послуг.

43. Валові витрати медичного закладу – це:
- сума доходу підприємства, одержана від усієї його діяльності за звітний період;
- поступове перенесення витрат на придбання основних засобів та нематеріальних активів;
* сума всіх витрат медичного закладу у грошових матеріальних та нематеріальних формах.

44. Амортизація медичного закладу – це:
- сума доходу підприємства, одержана від усієї його діяльності за звітний період;
* поступове перенесення витрат на придбання основних засобів та нематеріальних активів;
- сума всіх витрат медичного закладу у грошових матеріальних та нематеріальних формах.



45. Фінансовий ліверідж – це:
- відношення суми власного капіталу до позикового;
- та частина короткострокових зобов’язань, яку можна сплатити негайно;
* використання позикових коштів для підвищення рентабельності власного капіталу;
- швидкість переносу вартості матеріально-технічних ресурсів на вартість наданої медичної допомоги.

46.Фінансова стійкість медичного підприємства характеризується показниками:
* коефіцієнт автономії;
- коефіцієнт фондоємності;
* коефіцієнт фінансової стійкості;
- коефіцієнт оборотності основних фондів;
* коефіцієнт маневреності.

47. Коефіцієнт автономії обчислюють як:
- відношення суми власного капіталу до розміру позикового капіталу;
* відношення власних коштів до майна підприємства;
- відношення власних оборотних коштів до функціонуючого капіталу.

48. Коефіцієнт фінансової стійкості обчислюють як:
- відношення власних коштів до майна підприємства;
- відношення власних оборотних коштів до функціонуючого капіталу;
* відношення суми власного капіталу до розміру позикового капіталу;

49. Коефіцієнт маневреності обчислюють як:
* відношення власних оборотних коштів до функціонуючого капіталу;
- відношення власних коштів до майна підприємства;
- відношення суми власного капіталу до розміру позикового капіталу.

50. Відношення обсягу виторгу одного медичного працівника до кількості медичних працівників –

це:
- коефіцієнт маневреності;
* коефіцієнт продуктивності праці медичного персоналу;
- коефіцієнт отримання фінансових результатів;
- коефіцієнт ділової активності;
- коефіцієнт прибутковості